ДБН В.2.2-10-2001

ДБН В.2.2-10-2001 Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я

ДЕРЖАВНІБУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ   Будинки і споруди   ЗАКЛАДИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я   ДБН В.2.2-10-2001 На заміну CH 535-81   РОЗРОБЛЕНІ ATМедінвестпроект   арх. Касперт ІM. - керівник; інж. Граб М.М.; арх. Лелеко О.Д.; інж. Лісненко Л.О.; інж. Молдакова Л.М.; інж. Мошненко Г.П.; інж. Стацевич В.І.; інж. Пивовар П.М.; канд. мед. наук Прокопович О.С.; лікар Чередник Є.В. за участі ВАТ КиївЗНДІЕП канд. арх. Куцевич В. В. ; 3AT НВП Медінжсервіс інж. Бура Н.Т. інж. Козлов-ський Л.М. ;  ГСЕУ МОЗ України лікар-інспектор Скрипник А.П. ; УНГЦ МОЗ України доктор мед. наук Акименко В. Я. канд. мед. наук Янко Н.М. ВНЕСЕНІ ТА ПІДГОТОВЛЕНІ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ Управлінням архітектурно-будівельних систем та інженерного обладнання будинків та споруд Держбуду України канд. арх. Муляр Л.Х. арх. Авдієнко О.П. арх. Короткое B.C. арх. Яценко Г.П. інж. Шестак В.П. ЗАТВЕРДЖЕНІ Наказом   Держбуду України від 4 січня 2001 р. № 2 і введені у дію з 1 квітня 2001 р.   Зміна № 1 ДБН В.2.2-10-2001 "Заклади охорони здоров’я" Наказом Держбуду України від 21.10. 2004 року № 195 набуття чинності встановлено з 1 квітня 2005 р. ТЕКСТ ЗМІНИ Пункт 3.6. Слова: "згідно зі СНіП 2.01.02" замінити словами: "згідно з ДБН В.1.1-7" далі за текстом. Пункт 3.15. Слова: "висотою від рівня планувальної позначки землі до підлоги верхнього поверху не більше 26 5 м" замінити словами: "умовною висотою до 26 5 м включно". Пункт 6.1. Слова: "вимоги ДБН В.2.2-9 п. 3.11 " замінити словами: "вимоги ДБН В.2.2-9 пункти 3.11 3.15 ". Пункт 7.63. Позначення "СНіП 2.04.08" замінити на "ДБН В.2.5-20". Пункт 7.68 доповнити другим абзацом: "Електричні проводи і кабелі повинні бути стійкими до поширення полум’я виготовлюватись з матеріалів із помірною димоутворювальною здатністю малонебезпечних за токсичністю продуктів горіння за ГОСТ 12.1.044 групи Д2 Т1 за ДБН В.1.1-7 . Примітка. Стійкість електричних проводів і кабелів до поширення полум'я визначається за ГОСТ 12176 за категорією А для проводів і кабелів прокладених у пучках ДСТУ 4216 для поодиноко вертикально прокладених проводів і кабелів ДСТУ 4217 для поодиноко вертикально прокладених проводів кабелів з малим перерізом ". Пункт 11.3. Слова: "згідно з п. 4.4" замінити словами: "згідно з пунктом 4.3". Додаток Б. Рядок "СНіП 2.01.02-85* Противопожарные нормы" замінити рядком "ДБН В.1.1-7-2002 Пожежна безпека об'єктів будівництва". Рядок "СНіП 2.04.08-87 Газоснабжение" замінити рядком "ДБН В.2.5-20-2001 Газопостачання". Рядок "Правила пожежної безпеки в Україні" замінити рядком "НАПБ А.01.001-95 Правила пожежної безпеки в Україні". Доповнити Додаток Б рядками: "ГОСТ 12.1.044-89 ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения ГОСТ 12176-89 Кабели провода и шнуры. Методы проверки на нераспространение горения ДСТУ 4216-2003 Випробування електричних кабелів в умовах впливу вогню. Частина 1: Випробування на поширення полум’я поодиноко прокладеного вертикально розташованого ізольованого проводу або кабелю IEC 60332-1:1993 MOD ДСТУ 4217-2003 Випробування електричних кабелів в умовах впливу вогню. Частина 2: Випробування на поширення полум’я поодиноко прокладеного вертикально розташованого ізольованого проводу або кабелю з малим перерізом IEC 60332-2:1989 MOD ". Додаток В. Доповнити додаток таким терміном та його визначенням: „Умовна висота будинку – за пунктом 2.18 ДБН В.1.1-7”. Надруковано: Державний комітет будівництва архітектури та житлової політики України. “Інформаційний бюлетень” №12 грудень 2004 р. К.: “Укрархбудінформ” ЗМІСТ Вступ 1  Загальні положення 2  Планувальні вимоги до організації ділянок 3  Об'ємно-планувальні і конструктивні вирішення Кількість поверхів висота будинків висота поверхів Опорядження приміщень 4  Протипожежні вимоги 5  Санітарно-гігієнічні вимоги Освітленість та інсоляція Сміттє- пило прибирання 6  Ліфти 7  Інженерне обладнання Медичні гази трубопроводи вакуумної мережі та стисненого повітря Водопостачання та каналізація Теплопостачання опалення вентиляція та кондиціонування повітря Газопостачання Електропостачання та електрообладнання Зв'язок та сигналізація 8Лікувально-профілактичні заклади Стаціонари лікарень та диспансерів пологові будинки Приймальні відділення Приміщення виписки Палатні відділення Неінфекційні відділення Інфекційні відділення Акушерські відділення Операційні блоки Відділення анестезіології і реанімації реанімації і інтенсивної терапії Дезінфекційні відділення Пральня Служба приготування їжі Приміщення клінічних кафедр Службові і побутові приміщення Лікувально-діагностичні і допоміжні підрозділи стаціонарних і амбулаторно-поліклінічних закладів Спеціалізовані лікувально-діагностичні підрозділи приміщення Відділення гемодіалізу Відділення функціональної діагностики і ендоскопії Відділення гіпербаричної оксигенації Радіологічні відділення Рентгенівські відділення Відділення відновлювального лікування Клініко-діагностичні лабораторії Відділення переливання крові Центральні стерилізаційні відділення Патолого-анатомічні відділення Амбулаторно-поліклінічні заклади Поліклініки для дорослих Поліклініки для дітей Жіночі консультації Спеціалізовані амбулаторно-поліклінічні заклади Амбулаторії Фельдшерсько-акушерські пункти Здоров пункти Станції підстанції швидкої медичної допомоги Станції переливання крові Молочні кухні та роздавальні пункти молочних кухонь Санаторно-курортні заклади 9Санітарно-профілактичні заклади Санітарно-епідеміологічні станції Дезінфекційні станції 10  Заклади судово-медичної експертизи 11  Аптечні заклади Аптеки Аптеки лікарняні Аптечні кіоски Аптечні пункти Аптечні склади Додаток А довідковий . Перелік видів будинків і споруд закладів охорони здоров'я Додаток Б довідковий . Перелік нормативних документів на які наведені посилання Додаток В обов'язковий . Терміни та визначення Додаток ? довідковий . Розрахункові показники потужності для закладів   охорони здоров'я Додаток Д обов'язковий . Розрахункові температури кратності повітрообміну категорії щодо чистоти приміщень Додаток E обов'язковий . Перелік приміщень закладів охорони здоров'я які обладнані автоматичною пожежною сигналізацією Додаток Ж рекомендований . Перелік приміщень закладів охорони здоров'я які обладнуються засобами автоматичної охоронної сигналізації Додаток К обов'язковий . Площа приміщень стаціонарів лікарень та диспансерів пологових будинків Додаток Л обов'язковий . Площа діагностичних і допоміжних підрозділів стаціонарних і амбулаторно-поліклінічних закладів Додаток M обов'язковий . Площа приміщень амбулаторно-поліклінічних закладів Додаток H обов'язковий . Площа приміщень станцій підстанцій швидкої медичної допомоги Додаток ? обов'язковий . Площа приміщень станцій переливання крові Додаток P обов'язковий . Площа приміщень молочних кухонь та роздавальних пунктів Додаток C обов'язковий . Площа приміщень санаторно-курортних закладів Додаток T обов'язковий . Площа приміщень санітарно-профілактичних закладів Додаток У обов'язковий . Площа приміщень закладів судово-медичної експертизи CME Додаток ? обов'язковий . Площа приміщень аптечних закладів   ВСТУП Ці Норми е складовою частиною системи нормативних документів на громадські будинки і споруди базовим документом якої є ДБН В.2.2-9-99 "Громадські будинки і споруди. Основні положення ". Дані Норми за необхідності можуть доповнюватись Посібниками з проектування окремих видів і типів закладів охорони здоров'я   .Дані Норми поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих будинків і споруд усіх типів закладів охорони здоров'я незалежно від їх відомчого підпорядкування і форм власності а також приміщень медичного призначення вбудованих чи таких що входять до складу інших типів будинків. Вимоги цих Норм є обов'язковими для юридичних та фізичних осіб-суб'єктів інвестиційної діяльності на території України незалежно від їх відомчого підпорядкування і форм власності. Перелік видів будинків і споруд закладів охорони здоров'я наведений у  додатку А. Перелік нормативних документів на які наведені посилання в цих Нормах наведений у додатку Б. Терміни та їх визначення наведені у додатку В. 1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ   1.1   При проектуванні нового будівництва і реконструкції будинків приміщень і споруд закладів охорони здоров'я прямо не пов'язаних з виконанням лікувального процесу навчальної частини  клінічних  лікарень    житлових  і   загальних  приміщень   будинків   дитини    комплексів побутового обслуговування спортивних споруд лікувальних закладів та ін. необхідно керуватись відповідними чинними нормативними документами. 1.2  Розрахункові показники потужності місткість пропускна спроможність для закладів охорони здоров'я та їх структурних підрозділів наведені в додатку Г. Потужність і структура закладів охорони здоров'я приймаються згідно із завданням на проектування. 1.3   При проектуванні закладів охорони здоров'я для зручного доступу інвалідів і використання ними приміщень необхідно передбачати заходи пристрої і пристосування у відповідності з вимогами даних Норм ДБН В.2.2.-9 ВСН-62   а також відповідних нормативних довідкових документів і посібників до них. Додаткові заходи визначаються завданням на проектування. 1.4  Не допускається розміщати у житлових та громадських будинках стаціонари підстанції швидкої медичної допомоги бактеріологічні лабораторії; у житлових-будинках - аптечні склали. 1.5   Аптеки жіночі консультації стоматологічні поліклініки кабінети лікарів загальної практики сімейні лікарі та інші кабінети лікарського прийому за винятком дерматовенерологічних інфекційних фтизіатричних в тому числі приватно практикуючих лікарів які не мають у своєму складі рентгенівських кабінетів за винятком рентгенприміщень з рентгендентальними апаратами з U 60-90 мВ та 7-10 мА та інших джерел іонізуючого випромінювання за винятком джерел лазерного випромінювання І та IIступеня небезпеки роздавальні пункти молочних кухонь допускається розміщувати у житлових і громадських будинках за умови дотримання протипожежних санітарно-гігієнічних     вимог   що забезпечують оптимальний режим експлуатації житлових та робочих приміщень.   2   ПЛАНУВАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЛЯНОК 2.1   Заклади охорони здоров'я    необхідно розміщувати у відповідності з затвердженими генеральними планами населених пунктів і проектами детального планування проробками мережі конкретних регіонів на основі схем розвитку галузі. 2.2   Розміри земельних ділянок для закладів  охорони  здоров'я  необхідно  приймати у відповідності з ДБН 360 ДБН Б.2.4-1. 2.3   На   земельних   ділянках   закладів   охорони   здоров'я   не   допускається   розміщення функціонально не пов'язаних з ними будинків і споруд.   2.4   Лікувально-профілактичні  заклади  охорони  здоров'я  доцільно  за відповідних умов поєднувати   в   медичні   містечка  з   метою   кооперації  лікувально-діагностичних    інженерних   і допоміжних служб. 2.5На земельних ділянках закладів охорони здоров'я з стаціонарами за винятком санаторно- курортних закладів необхідно виділяти зони: а лікувальних корпусів для неінфекційних хворих; б лікувальних корпусів для інфекційних хворих; в поліклініки; г садово-паркову; д господарську; е патолого-анатомічного відділення. Для акушерських дитячих туберкульозних психосоматичних відділень які передбачені у складі багатопрофільних лікарняних комплексів повинні виділятись окремі садово-паркові зони. 2.6На земельних ділянках санаторно-курортних закладів необхідно виділяти зони: а житлових корпусів ; б лікувально-діагностичну; в спортивну спортивні майданчики басейни та ін. ; г культури та відпочинку клубний корпус танцювальний майданчик та ін ; д садово-паркову; е господарську. 2.7   Службу приготування їжі необхідно розміщувати в зоні лікувальних корпусів для неінфекційних хворих чи в господарській зоні в окремо розміщених будинках чи прибудовах. Відповідно до завдання на проектування допускається розміщення приміщень служби приготування їжі в лікувальних корпусах для неінфекційних хворих. 2.8  На території інфекційної лікарні повинні бути виділені "чиста" і "брудна" зони ізольовані одна від одної смугою зелених насаджень. На виїзді із "брудної" зони повинні бути   передбачені майданчики для дезинфекції транспорту. 2.9  На території стаціонарів лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я необхідно передбачати  окремі в' їзди в зони: а лікувальних корпусів для неінфекційних хворих; б лікувальних корпусів для інфекційних хворих; в господарську; г патолого-анатомічного відділення. В'їзди в зони патолого-анатомічного відділення і господарську можуть бути поєднані. Проїзд транспортних засобів по території лікувального корпусу не повинен перехрещуватися з шляхами хворих які користуються садово-парковою зоною. 2.10В'їзд санітарних автомашин на територію станції підстанції швидкої допомоги та виїзд передбачаються окремими. 2.11     До будинків закладів охорони здоров'я необхідно передбачати проїзди чи смуги придатні для  проїзду пожежних автомобілів відповідно до ДБН 360 ДБН В.2.2-9. 2.12     Відстань   між  корпусами  закладів   охорони  здоров'я   і  житловими    громадськими будинками а також червоними лініями необхідно приймати: а між корпусами з палатними відділеннями і житловими чи громадськими будинками а також червоними лініями - не менше 30м; б між житловими корпусами і житловими чи громадськими будинками а також червоними лініями - не менше ЗО м у випадку розміщення будинків вздовж внутрішньокурортних доріг та вулиць; 10 м - у інших випадках; в за наявності на сусідніх ділянках господарського двору розрив між спальними корпусами їдальнею та господарськими будинками та спорудами повинен бути не менше 100 м; г від житлових корпусів до їдальні службово-побутових приміщень господарської зони відкритих кіномайданчиків танцювальних майданчиків та спортивних споруд - не менше 50м; д від житлових корпусів до відкритих стоянок для автомобілів на ЗО місць - 50 м; від 30 до 100 місць - 80 м; більше 100 місць -100 м; е від житлових корпусів до надвірних вбиралень - не менше 25 м і не більше 50м; ж   між лікувально-діагностичними корпусами будинками амбулаторно-поліклінічних зак ладів і житловими громадськими будинками а також червоними лініями - не менше 15м; з між віварієм і житловими громадськими будинками - не менше 50 м; и між печами для спалювання відходів і палатними корпусами житловими і громадськими будинками - згідно з розрахунком викиду шкідливих речовин в атмосферу але не менше 30м. Піч для спалювання відходів необхідно розміщувати на генеральному плані з урахуванням рози вітрів; к між киснево-газифікаційною станцією чи централізованим пунктом зберігання і розподілу лікувальних газів за умови зберігання більше 10 балонів місткістю 40 л кожен і будинками з постійним перебуванням хворих - не менше 25 м; л між корпусами з палатами лікувально-діагностичними корпусами і майданчиками для сміттєзбірників - не менше 25 м. м між корпусами з палатами і відкритими спортивними спорудами - не менше 25 м; н між корпусами з палатами та трансформаторною підстанцією - не менше 25 м. При визначенні відстаней між будинками необхідно враховувати вимоги розрахунків інсоляції освітленості та шумозахисту а також протипожежні вимоги згідно з ДБН 360. 2.13   В умовах реконструкції допускається розміщення корпусів без відступу від червоних ліній за умови виконання вимог до інсоляції природної освітленості і шумозахисту приміщень. 2.14   Територія ділянки лікувального закладу зі стаціонаром повинна мати благоустрій озеленення внутрішні проїзди та пішохідні доріжки з твердим покриттям. Площа садово-паркової зони повинна складати не менше 25 м2 на ліжко; кількість зелених насаджень має бути не менше 60% площі земельної ділянки санаторію комплексу санаторіїв . 2.15    На   ділянках   закладів   охорони   здоров'я   необхідно   передбачати   стоянки   для автотранспорту співробітників і відвідувачів на відстані не менше 25 м від корпусів з палатами і не менше   15  м  від  інших  корпусів.  Розрахункову  кількість  машиномісць  на  автостоянках  біля лікувально-профілактичних закладів необхідно приймати згідно з ДБН 360. На території медичних закладів і в підвалах будинків крім лікувальних закладів зі стаціонаром допускається влаштування підземних автомобільних стоянок тільки для автомобілів персоналу відвідувачів і автомобілів спеціального призначення швидкої медичної допомоги і ін. згідно з вимогами BCHOlта ДБН В.2.2-9. 2.16    Санаторно-курортні заклади для відпочинку сімей з дітьми в обов'язковому порядку обладнуються ігровими майданчиками для дітей з розрахунку 5 м2 на одну дитину з одночасним перебуванням 30% від загальної кількості дітей з дотриманням норм інсоляції; ігровий майданчик повинен бути розрахований на групу 25-30 дітей. Майданчик обладнується тіньовими навісами. 2.17    Склад і кількість відкритих споруд для спорту культури та дозвілля у санаторно- курортних закладах слід приймати згідно з таблицею 1. Таблиця 1 Примітка 1. Склад і кількість спортивних майданчиків і майданчиків для відпочинку в кожному окремому випадку слід уточнювати в залежності від місцевих природно-кліматичних умов і профілю санаторію при цьому загальна кількість не повинна перевищувати кількості яка наведена в таблиці. Примітка 2. Склад і кількість спортивних майданчиків в комплексах санаторіїв слід приймати в залежності від кількості місць в комплексі санаторіїв наведених для санаторіїв на 1000 місць. 2.18 Площу пляжу солярію і аерарію слід приймати згідно з таблицею 2. Кількість місць на лікувальному пляжі приймається на 35-40% від кількості місць в санаторії комплексі санаторіїв . Кількість місць в солярії і аерарії що розміщені на пляжі - відповідно до завдання на проектування. Кількість місць в солярії і аерарії встановлюється в залежності від місцевих умов але не більше 50% від кількості місць в санаторії комплексі санаторіїв . Місця в солярії і аерарії що розміщуються на лікувальному пляжі включаються до загальної норми кількості місць. Таблиця 2   Назва Одиниця виміру Площа не менше м2 Лікувальні пляжі в тому числі солярії і аерарії 1 місце на пляжі 5 Солярії 1 місце 4 5 Аерарії 1 місце 3 5 2.19  Пляжі повинні бути обладнані    фонтанчиками з питною водою 1 на 100 чоловік вбиральнями унітаз на 75 чоловік і кабінами для перевдягання 1 на 50 чоловік розміром 1 4x1 4 м. 2.20  Ділянки лікувально-профілактичних закладів зі стаціонарами і спальними корпусами санітарно-епідеміологічних і дезінфекційних станцій повинні бути обгороджені. Висота огорожі для закладів зі стаціонарами і санітарно-епідеміологічних станцій - 1 6 м для психіатричних лікарень - не менше 2 5 м. 2.21  Влаштування прохідної     на в'їзді-виїзді  з території закладів охорони здоров'я з відповідним інженерно-технічним оснащенням визначається завданням на проектування. 2.22  Перед головним входом в стаціонар поліклініку диспансер і пологовий будинок необхідно передбачати майданчики для відвідувачів  із розрахунку 0 2  м2  на одне ліжко чи відвідування за зміну але не менше 50 м2. 2.23  Перед головним входом в поліклініки для дітей і роздавальні молочних кухонь необхідно передбачати майданчики для дитячих колясок із розрахунку 10 м2 на 100 відвідувань за зміну або 1000   порцій але не менше 20 м2. 2.24   Необхідність   влаштування   технологічних   підземних   тунелей   між   лікувальними корпусами та господарсько-допоміжними будинками визначається завданням на проектування. З ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ І КОНСТРУКТИВНІ ВИРІШЕННЯ 3.1Склад приміщень закладів охорони здоров'я визначається завданням на проектування і доповненнями до нього медичне завдання і медична програма згідно з призначенням профілем потужністю закладу і у відповідності зі штатними нормативами. З появою нових методів лікування і діагностики а також нового медичного обладнання набір і площі приміщень мають прийматись відповідно до вимог паспортних даних обладнання. 3.2  Перелік приміщень закладів охорони здоров'я які допускається розміщувати в цокольних і підвальних поверхах наведені в ДБН В.2.2-9. 3.3  Розміщення майстерень комор та інших приміщень призначених     для зберігання чи переробки горючих матеріалів у підвальних і цокольних поверхах будинків стаціонарів лікувальних закладів а також під глядацькими і актовими залами не допускається. 3.4  Шахти і машинні відділення ліфтів вентиляційні камери насосні машинні відділення холодильних установок та інші приміщення з обладнанням що є джерелом шуму і вібрацій не повинні примикати до приміщень з постійним перебуванням людей. В лікувальних і амбулаторно-поліклінічних закладах шахти і машинні приміщення ліфтів необхідно розміщувати на відстані не менше 6 м від палат і лікувально-діагностичних кабінетів. Відстань може бути зменшено в разі передбачення відповідних шумозахисних заходів. 3.5  Процедурні рентгенівських кабінетів приміщень і кабінетів і відділень променевої терапії    в   яких   знаходяться   джерела   іонізуючих   випромінювань    приміщення   лабораторій радіоізотопної діагностики де ведуться роботи І і IIкласу не допускається розміщувати суміжно по горизонталі і вертикалі з палатами для вагітних і дітей. 3.6Ширина коридорів має бути не менше: а палатних відділень - 2 4 м; б амбулаторно-поліклінічних закладів -2м; в амбулаторно-поліклінічних закладів в разі використання їх під чекальні для відвідувачів та односторонньому   розміщенні   кабінетів    в   операційних   блоках    реанімаційних   і   пологових відділеннях - 2 8 м; г   амбулаторно-поліклінічних закладів в разі використання їх під чекальні для відвідувачів і двосторонньому   розміщенні   кабінетів    лікарень   відновлювального   лікування   і   ортопедичного профілю-3 2 м; д коридорів складських приміщень та житлових приміщень санаторно-курортних закладів - 1 8м; е коридорів інших груп приміщень санаторно-курортних закладів при загальній довжині більше 10 м - 1 5 м при довжині менше 10 м - 1 25 м; ж   всіх інших типів закладів охорони здоров'я і їх структурних підрозділів - згідно зі СНІП 2.01.02 та ДБН В.2.2-9. 3.7Ширина приміщення має бути не менше: а кабінетів лікарів та житлові кімнати в санаторно-курортних закладах - 2 4 м; б          одноліжкових палат - 2 9 м; в    малих   операційних    перев'язочних    процедурних   з   урологічним   кріслом    кабінетів гінекологічних ортопедичних - 3 2 м; г процедурних рентгенофлюорографічних рентгенотерапевтичних рентгенодіагностичних кабінетів зі столами для просвічування і знімків кабінетів дистанційної і внутрішньопорожнинної апаратної променевої терапії встановлюється   в залежності від розмірів обладнання і необхідної ширини проходів; д операційних реанімаційних і пологових -5м. 3.8Глибина палат і лікувально-діагностичних приміщень при денному освітленні їх з одного боку має бути не більше 6 м. Глибина приміщень гінекологічних і урологічних процедурних і кабінетів з гінекологічним кріслом перев'язочних офтальмологічних кабінетів операційних - не менше 5 м пологових палат -не менше 8 м наркозних - не менше 3 5 м. Відношення глибини до ширини палат і лікувально-діагностичних приміщень має бути не більше 2. 3.9Розміри палат на два і більше ліжок крім палат радіологічних відділень необхідно визначати виходячи із таких вимог: а розміщення ліжок паралельно стінам з вікнами; б    відстань від ліжок до стін з вікнами має бути не менше 0 9 м; в    відстань   між   торцями  ліжок   і   між  торцями   ліжок   і   стіною   відділень   лікарень відновлювального лікування має бути не менше 1 6 м а в палатах решти відділень - не менше 1 3 м; г   відстань між довгими сторонами поруч розташованих ліжок має бути не менше 0 8 м в палатах відновлювального лікування - не менше 1 2 м. 3.10   Розміри кабін вбиралень для хворих стаціонару і відвідувачів поліклінік мають бути 1 1x1 6 м при обов'язковому відчиненні дверей назовні. Розміри кабін вбиралень для хворих ортопедичних нейрохірургічних відділень передбачаються згідно з BCH 62 а також ДБН В.2.2-9. 3.11   Розміри кабін вбиралень для  персоналу  і душових кабін необхідно  передбачати відповідно до ДБН В.2.2-9. 3.12  Кількість   санітарних  приладів  для  хворих  в   стаціонарах  необхідно   приймати  з розрахунку: один прилад на 15 осіб в чоловічих вбиральнях і на 10 осіб в жіночих крім відділень з палатами що мають наближені санітарні вузли. Кількість санітарних приладів для пацієнтів амбулаторно-поліклінічних закладів необхідно приймати з розрахунку один прилад на 50 осіб в чоловічих вбиральнях і на 30 - в жіночих. Кількість пісуарів в чоловічих вбиральнях має дорівнювати кількості унітазів. 3.13  Кількість санітарних приладів - унітазів і пісуарів для персоналу має прийматися в залежності від кількості осіб що користуються вбиральнею в найбільшій за чисельностю зміні з розрахунку 50 осіб на 1 санітарний прилад в чоловічій вбиральні і 30 осіб в жіночих. В чоловічих вбиральнях кількість пісуарів має дорівнювати кількості унітазів надпідлогових чаш а за непарної сумарної кількості санітарних приладів - на один більше. Коли кількість чоловічого персоналу 15 і менше пісуарів у вбиральні передбачати не потрібно. 3.14   Ширина  дверей  в  палатах    ізоляторах   тамбурах   і  шлюзах  боксів    напівбоксах допологових    пологових процедурних перев'язочних операційних наркозних а також в ванних кімнатах вбиральнях для хворих і клізмових в лікарнях відділеннях відновлювального лікування має бути не менше 1 1 м; у вбиральнях і душах при палатах - не менше 0 7 м; у кабінетах лікарів лабораторних приміщеннях вбиральнях для хворих палатних відділень і решті приміщень - не менше 0 9 м; у процедурних рентгенодіагностичних кабінетів кабінетах променевої терапії і радіоізотопної діагностики на шляхах евакуації хворих - 1 2 м; барозалах - 1 4 м. Кількість поверхів висота будинків висота поверхів 3.15  Кількість поверхів будинків слід приймати: а      лікувально-профілактичні   заклади   за   винатком   санаторіїв    -   висотою   від   рівня планувальної позначки землі до підлоги верхнього поверху не більше 26 5 м в сейсмічних районах - згідно з вимогами ДБН 360; б санаторії - не більше дев'яти поверхів; в будинки таборів літніх дитячих оздоровчих та оздоровчих для старшокласників - не більше двох поверхів   будинки оздоровчих таборів цілорічного використання І і IIступенів вогнестійкості - не більше трьох поверхів; г    будинки дитячих оздоровчих таборів і санаторіїв IV-Vступенів вогнестійкості - тільки одноповерховими; д решта закладів охорони здоров'я - відповідно до ДБН В.2.2-9. За наявності містобудівного обгрунтування та узгодженням з органами Державного пожежного нагляду допускається перевищення поверховості. 3.16  Палатні відділення дитячих стаціонарів  необхідно розміщати не вище п'ятого поверху будинку палати для дітей у віці до семи років без матерів і дитячих психіатричних відділень палати - не вище другого поверху. Допускається розміщувати палати для дітей у віці до семи років без матерів не вище п'ятого поверху за умови обладнання протидимного захисту шляхів евакуації коридорів і влаштування в будинку корпусі незадимлюваних сходових кліток. 3.17  Висоту приміщень   будинків закладів охорони здоров'я від підлоги до стелі необхідно приймати не менше 3 м. Висота приміщень кабінетів з нестандартним технологічним обладнанням встановлюється в залежності від розмірів обладнання. В умовах реконструкції висота приміщень кабінетів визначається відповідно до їх функціонального призначення за умови забезпечення санітарно-гігієнічних вимог але не менше 2 5 м. Висота залів лікувально-плавальних басейнів з кількістю пацієнтів 10 і більше приймається не менше 4 2 м. Висоту вестибюлів конференц-залів фойє аудиторій та ін. необхідно встановлювати згідно з функціональними вимогами. Опорядження приміщень 3.18   Опорядження приміщень закладів охорони здоров'я необхідно проектувати з ураху ванням вимог ДБН В.2.2-9. 3.19   Внутрішнє опорядження приміщень має бути   виконано згідно з їх функціональним призначенням. Поверхня стін перегородок і стелі приміщень пов'язаних   з медико-технологічним процесом повинна бути гладкою що дозволить їх вологе прибирання і дезинфекцію. 3.20   Опорядження   стін   та    стелі      приміщень      довготривалого перебування хворих і персоналу   повинні   бути   матовими.   Підлоги   повинні   мати   теплозахисні   та   теплоізоляційні властивості.   3.21     У вестибюлях     холах     коридорах    необхідно    влаштовувати підлоги стійкі до механічного впливу. 3.22     У  приміщеннях  з  вологим  режимом   а також у  таких   де  проводиться  поточна дезинфекція   операційні    перев'язочні    пологові    передопераційні    наркозні    процедурні   і   ін. аналогічні приміщення а також ванні душові клізмові приміщення для зберігання і розбору брудної   білизни   і   ін.    стіни   необхідно   облицьовувати   глазурованою   плиткою   чи   іншими вологостійкими матеріалами на повну висоту. Для покриття підлог необхідно використовувати водонепроникні матеріали. Стеля в приміщеннях з вологим режимом повинна фарбуватись водостійкими фарбами. 3.23Підлога операційних наркозних передопераційних та інших спеціалізованих приміщень операційного відділення має бути покрита водонепроникним матеріалом що легко очищується допускати часте миття дезинфікуючими розчинами бути зручною для транспортування хворих матеріалів і обладнання. Підлога в операційних наркозних пологових та інших аналогічних приміщеннях повинна бути безіскровою антистатичною. Колір облицювання стін операційних необхідно передбачати сіро-зеленим чи зелено-голубим поверхня стель в операційних повинна бути матовою. 3.24  В місцях встановлення санітарно-технічних приладів а також обладнання експлуатація якого пов'язана з можливістю зволоження стін і перегородок необхідно передбачати опорядження стін і перегородок вологостійкими матеріалами на висоту 1 6 м і ширину що дорівнює ширині приладів і обладнання плюс 20 CMз кожного боку. 3.25  Опорядження приміщень пов'язаних з роботою із радіоактивними речовинами і іншими джерелами іонізуючих випромінювань рентгенівських кабінетів кабінетів електросвітлолікування стоматологічних    офтальмологічних  кабінетів    клінічних   і   біохімічних  лабораторій  та   інших функціональних приміщень специфіка роботи яких вимагає спеціальних умов має бути виконана у відповідності з вимогами до цих приміщень викладеними у відповідних санітарних правилах. Опорядження стін перегородок і підлоги рентгенівських кабінетів і кабінетів електросвітлолікування керамічними плитками не допускається.   3.26    Опорядження приміщень зберігання в аптечних складах повинно бути гладким  і відповідати можливостям проведення вологого прибирання. Для стін висота такого опорядження повинна бути не менше 2 м. Підлоги складських приміщень повинні мати покриття яке не утворює пилу стійке до впливу засобів механізації та вологого прибирання з використанням дезінфікуючих засобів. 3.27    Встановлення підвісної стелі в приміщеннях які потребують особливого санітарно- гігієнічного режиму повинно відповідати вимогам до огороджувальних конструкцій такого типу приміщень. Конструкція і матеріали підвісних стель цих приміщень повинні забезпечувати можливість проведення їх прибирання чищення і дезінфекції. 3.28  В    опорядженні будинків необхідно використовувати матеріали дозволені органами Державного   санітарко - епідеміологічного і пожежного нагляду. 4 ПРОТИПОЖЕЖНІ ВИМОГИ 4.1  Лікувальні корпуси психіатричних лікарень і диспансерів мають бути не нижче IIIступеня вогнестійкості. 4.2  Будинки лікувальних закладів на 60 і менше ліжок та амбулаторно-поліклінічні заклади на 90 відвідувань за зміну дозволяється проектувати IV Vступеня вогнестійкості з рубленими чи брущатими стінами. 4.3  Приміщення лікувальних амбулаторно-поліклінічних закладів і аптек крім приміщень медичного персоналу громадських будинків і споруд аптечних кіосків в разі розміщення їх в будинках іншого призначення мають бути відокремлені від решти приміщень протипожежними стінами 1-го типу і мати самостійні виходи назовні. 4.4  Число місць в житлових корпусах санаторіїв І   і ? ступенів вогнестійкості не повинно перевищувати 1000; IIIступеня вогнестійкості - 150; ІІІа ІІІб IVі Vступенів вогнестійкості - 50. 4.5  Житлові приміщення в будинках санаторіїв повинні бути відокремлені протипожежними стінами від приміщень їдальні з харчоблоком і приміщень культурно-масового призначення з естрадою і кіноапаратною . 4.6  Житлові кімнати призначені для відпочинку сімей з дітьми слід розміщувати в окремих будинках або окремих частинах будинку висотою не більше шести поверхів які мають окрему сходову клітку друга сходова клітка - загальна для корпусу . При цьому спальні кімнати повинні мати лоджії або балкони. 4.7  В дитячих оздоровчих таборах житлові приміщення слід об'єднувати в окремі групи по 40 місць які мають самостійні евакуаційні виходи. Один з виходів може бути поєднаний з сходовою кліткою. Житлові приміщення дитячих оздоровчих таборів в окремих будинках або окремих частинах будинків повинні бути не більше ніж на 160 місць. 4.8   Під та над житловими приміщеннями і приміщеннями культурно-масового призначення комори зберігання та інші пожежонебезпечні приміщення розміщувати не дозволяється. 4.9   Зберігання вибухо- пожежонебезпечних матеріалів рідин більше   100 кг   а також рентгенівських плівок більше 100кг необхідно передбачати в окремих будинках не нижче IIступеня вогнестійкості на відстані 15м від інших споруд. Допускається розміщення архівосховища рентгенівської плівки менше 300 кг в лікувальних будинках з відокремленням його від приміщень іншого призначення протипожежними стінами та перекриттями 1-го типу. 4.10   Вимоги до шляхів евакуації закладів охорони здоров'я повинні відповідати положенням ДБНВ.2.2-9. 4.11   Відстань шляхів евакуації від дверей найбільш віддалених приміщень закладів охорони здоров'я крім вбиралень вмивальних душових та інших допоміжних приміщень до виходу назовні чи на сходову клітку повинна бути не більше тієї що вказана в таблиці 3. Наведені в   табл.З   відстані   необхідно   приймати   для будинків стаціонарів лікувальних закладів за гр. 5.   Для решти закладів охорони здоров'я щільність людського потоку в   коридорі визначається за проектом. Таблиця 3 5 САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ 5.1   При проектуванні закладів охорони здоров'я слід керуватись загальними санітарне- гігієнічними вимогами викладеними в ДБН В.2.2-9 ДБН 360 ДБНБ.2.4-1 СанПіН 5179 СанПіН 3077 ДержСанПіН 239 СанПіН 1757 СанПіН 2152 СанПіН 2605. 5.2   За наявності джерела шуму відстань до лікувальної споруди звукоізоляцію вікон та їн. слід визначати розрахунком з метою дотримання вимог СанПіН 3077. Необхідно  також   враховувати  вимоги  ДержСанПіН  239   із   захисту   від   неіонізуючих випромінювань. 5.3  Всі будівельні матеріали що вперше використовуються для опорядження приміщень а також обладнання повинні мати позитивний гігієнічний висновок органів і закладів Державного санітарно-епідемічного нагляду. Освітленість та інсоляція 5.4  Загальні вимоги з освітленості та інсоляції будинків і приміщень належить приймати за ДБН В.2.2-9; СНІП II- 4 та CH 2605. 5.5  Допускається  проектувати  без  денного  освітлення:   приміщення    розміщення  яких допускається в  підвальних поверхах  згідно з ДБН В.2.2-9 а також актові зали конференц-зали лекційні аудиторії і кулуари приміщення масажних та бань сухого жару приміщення для стоянки машин буфетні наркозні передопераційні апаратні клізмові горщикові гігієнічні ванни вагові термостатні мікробіологічні бокси санітарні пропускники кімнати керування пультові рентгендіагностичних кабінетів кімнати персоналу палатних відділень кабіни для приготування барію приміщення для зберігання крові і кровозамінників банк крові приміщення для зберігання наркотичних речовин приміщення для зціджування грудного молока матеріальні і інструментально-матеріальні їдальні для хворих і інші приміщення експлуатація яких не пов'язана з постійним перебуванням хворих і персоналу за умови забезпечення нормативних вимог до вентиляції і штучного освітлення а також згідно з завданням на проектування операційні процедурні рентгенодіагностичних кабінетів. За узгодженням з органами Держсанепідемнагляду в конкретних проектних рішеннях допускається розширювати список приміщень без природного освітлення. 5.6  Процедурні кабінетів магнітно-резонансної томографії слід проектувати без природного освітлення. 5.7  Орієнтацію вікон   операційних    реанімаційних  залів необхідно   приймати   на   північ північний схід   і північний захід; палат туберкульозних і інфекційних хворих - на південь південний схід і захід. Допускається північно-східна та північно-західна орієнтація не більше 10% загальної кількості ліжок туберкульозних та інфекційних відділень. Вікна решти приміщень закладів охорони здоров'я орієнтуються незалежно від сторін світу. 5.8  Розміщення і орієнтація групових гральних в будинках дитини повинні забезпечувати інсоляцію згідно з ДБН 360. 5.9  Під час орієнтації приміщень необхідно передбачати планувальні та інженерні вирішення що виключають несприятливий вплив орієнтації влаштування еркерів та ін. . 5.10В будинках що проектуються для будівництва в  ШБ ПІВ та IVBкліматичних  зонах світлові прорізи приміщень з постійним перебуванням людей і приміщень де за технологічними і  гігієнічними   вимогами   не   допускається   проникнення   сонячних   променів   чи  перегрівання приміщення при орієнтації прорізів в межах 130-315° а для ІІВ кліматичних зон 200-290° прорізи повинні бути обладнані сонцезахистом. Захист від сонця і перегрівання може бути забезпечений об'ємно-планувальним рішенням будинку. В одно-двоповерхових будинках сонцезахист допускається забезпечувати засобами озеленення. Сміттє- пилоприбирання 5.11Прибирання сміття відходів і пилу необхідно проектувати з урахуванням вимог ДБН В.2.2-9. 5.12    Централізовану чи комбіновану систему вакуумного прибирання пилу    необхідно передбачати в   стаціонарах    лікувальних закладів у відповідності з завданням на проектування виходячи із техніко-економічної доцільності. В решті випадків необхідно передбачати прибирання пилу приміщень побутовими пилососами або вручну вологе прибирання . 5.13    Засоби прибирання сміття і відходів у лікувально-профілактичних закладах повинні бути ув'язані з системою вивозу сміття з населеного пункту. 5.14    Необхідність встановлення сміттєпроводів у закладах охорони здоров'я визначають завданням на проектування за наявності обгрунтування. Незалежно від наявності сміттєпроводів необхідно передбачати сміттєзбірну камеру чи господарчий майданчик з твердим покриттям. 5.15    Стовбур сміттєпроводу з приймальним клапаном для завантаження сміття повинен виходити в приміщення сміттєпроводу відокремленого   від коридору дверима. 5.16    У господарській зоні лікувально-профілактичних закладів які розміщені в населених пунктах     що    не   мають    служб    централізованого    збору   сміття    і    специфічних    відходів післяопераційних патолого-анатомічних і ін. необхідно передбачати сміттєспалювальні печі. 6 ЛІФТИ 6.1Заклади охорони здоров'я мають бути обладнані пасажирськими вантажними ліфтами і ліфтами для лікувально-профілактичних закладів лікарняними . Під час проектування ліфтів необхідно виконувати вимоги ДБН В.2.2-9 п. 3.11 . 6.2Кількість ліфтів необхідно встановлювати з розрахунку згідно з "Методикою розрахунку вертикального транспорту для житлових і громадських будівель" з урахуванням санітарних вимог і видів будинків і споруд закладів охорони здоров'я. Для обсерваційних відділень акушерських корпусів необхідно передбачати окремі ліфти. 7 ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ Медичні гази трубопроводи вакуумної мережі та стисненого повітря 7.1  Постачання кисню закису азоту вуглекислого газу стисненого повітря і забезпечення вакуумом споживачів в стаціонарах і поліклініках лікувально-профілактичних закладів потрібно передбачати централізованим. 7.2  Джерелом кисню може  бути центральний  кисневий пункт газоподібний кисень або киснево-газифікаційна станція рідкий кисень . 7.3  Подавання кисню повинне здійснюватись централізовано з встановленням балонів не більше  10 у прибудовах з негорючих матеріалів або з центрального кисневого пункту коли кількість балонів понад 10 які слід обладнувати засобами механізації. 7.4   Підведення   кисню   потрібно   передбачати   в:    операційні    перев'язочні    наркозні реанімаційні  зали   барозали   післяопераційні     палати   палати  інтенсивної терапії   процедурні кабінетів ангіографії і ендоскопії кабінети лапароскопії бронхоскопії спірографії велоергометрії визначення основного    обміну палати кардіологічних і опікових відділень ванні зали родові допологові    палати       недоношених   дітей    маніпуляційні   для   новонароджених    палати   для новонароджених післяпологові   палати фізіологічного і обсерваційного відділень - не менше 30% ліжок палати гінекологічного відділення - не менше   25%   ліжок     палати відділення патології вагітності - не менше 50% ліжок палати на 1 і 2 ліжка всіх відділень    крім   психіатричних - не менше 25% ліжок; в дитячих лікарнях: в палати грудних і новонароджених - не менше 40% ліжечок в інші палати - не менше 15% ліжечок . 7.5  Підведення закису азоту потрібно передбачати в операційні наркозні реанімаційні зали передпологові   пологові   післяопераційні  палати   палати  інтенсивної терапії   палати  опікових відділень. 7.6  Підведення вуглекислого газу потрібно передбачати в   ванні зали і лікувальні кабінети стоматологічних відділень. 7.7  Підведення трубопроводів вакуумної мережі потрібно передбачати в операційні наркозні реанімаційні зали пологові перев'язочні палати інтенсивної терапії та опікового відділення палати новонароджених і недоношених дітей післяопераційні палати маніпуляційні для новонароджених. 7.8  Підведення трубопроводів стисненого повітря необхідно  передбачати в ванні зали лікувальні    кабінети    стоматологічних відділень зуботехнічні лабораторії та до обладнання в пральних. 7.9Для подачі кисню закису азоту вуглекислого газу вакууму передбачаються труби із міді або неіржавіючої сталі. Для подачі стисненого повітря в лікувальні кабінети передбачаються труби із неіржавіючої сталі; в зуботехнічні лабораторії пральні ванні зали - труби сталеві безшовні. 7.10  Трубопроводи   медичних   газів       потрібно       прокладати відкрито.    Допускається потайне прокладання трубопроводів   в разі забезпечення доступу до них. 7.11Heдопускається прокладання трубопроводів   кисню    в підвалах підпіллях каналах а також під будинками і спорудами. Водопостачання та каналізація 7.12  Будинки та споруди   закладів   охорони   здоров'я   необхідно обладнувати   системами господарсько-питного    та    протипожежного водопроводу гарячого водопостачання каналізації та водостоку. 7.13  Якість води що подається на господарчо-питні потреби повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874. 7.14  Норми   витрат    води    на    внутрішнє та зовнішнє пожежогасіння необхідно приймати згідно зі СНІП 2.04.01 і СНІП 2.04.02. Норми витрат води на технологічні потреби патолого-анатомічного корпусу CEC лабораторних корпусів клінік науково-дослідних інститутів належить приймати як для хімічних та фізичних лабораторій згідно з додатком З СНІП 2.04.01. 7.15  Проектування харчоблоків пралень гаражів та інших споруд допоміжного призначення які входять в комплекси закладів охорони здоров'я необхідно виконувати згідно з ДБН за видами будинків та споруд. 7.16  Стояки систем   холодного   та   гарячого   водопостачання каналізації та внутрішніх водостоків належить виконувати приховано в спеціальних комунікаційних шахтах або пристінних коробах які мають на кожному поверсі перекриття і двері з боку коридору. Відкрито прокладати стояки та підведення до санітарних   приладів дозволяється   в   санвузлах    санкімнатах    ванних приміщеннях і коморах прибирального інвентаря.   7.17  У    місцях    перетину    труб холодного та гарячого водопостачання каналізації та внутрішніх водостоків з перекриттями перегородками та стінами будинків   інфекційних лікарень відділень і віваріїв необхідно передбачати футляр з ущільненням бітумізованим пасмом. 7.18  В   умивальних вбиральнях та інших приміщеннях психіатричних лікарень де хворі знаходяться без догляду обслуговуючого персоналу труби та запірна арматура повинні бути недосяжними для хворих. 7.19  Приміщення особистої гігієни жінок повинні бути обладнані душем умивальником та сушильником для рушників. 7.20  Поливальні   крани з підключенням холодної та гарячої води діаметром 15 MMі трапи діаметром 50 MMналежить передбачати у передопераційних підготовчих при пологових ваннах вбиральнях обладнаних трьома і більше унітазами клізмових душових при гардеробах боксах та напівбоксах інфекційних відділень в приміщеннях для миття та сушіння клейонок зберігання прибирального інвентаря буфетних в приміщеннях обслуговуючих радіоізотопні відділення з відкритими   джерелами    в   приміщеннях  лікувальних   басейнів    а  також   у   приміщеннях    де передбачається  мокре  прибирання;   поливальні  крани  з  підводкою  холодної та  гарячої  води діаметром труб 15 MMі трапи діаметром 100 MMналежить передбачати у сміттєзбиральних камерах виробничих приміщеннях  молочних кухонь харчоблоків   душових на три  сітки  і  більше   в приміщеннях кафедри водолікування і миття мармітних візків. 7.21  У приміщеннях обладнаних ванною або душем за винятком санпропускників належить передбачати сушильники для рушників.   7.22  Відведення виробничих стічних вод з приміщень для грязьових процедур грязьових кухонь приміщень миття та сушіння простирадл полотен брезентів та з приміщень для зберігання і регенерації лікувальної грязі повинен здійснюватись через спеціальні трапи без гідравлічного затвора в збірний грязевідстійник обладнаний гідравлічним затвором. 7.23  Стічні води перед скиданням залежно від виду та ступеня забруднення підлягають відповідній очистці та знезараженню. 7.24  Стічні води від інфекційних та туберкульозних лікарень відділень за винятком стічної води  від  харчоблоків та пралень перед скиданням в міську селищну    каналізацію повинні бути знезаражені. 7.25  Дезактивація стічних вод від  радіологічних корпусів відділень здійснюється згідно з технологічним завданням.  7.26  Встановлення насосів господарчо-питного водоспоживання в лікарняних корпусах не допускається. 7.27  Водолікувальна кафедра повинна   бути     забезпечена подаванням холодної та гарячої води з постійною витратою та напором згідно з технологічним завданням. 7.28  Водообмін у ваннах лікувальних басейнів   належить передбачати: об'ємом до 60 м3 - безперервним потоком свіжої води; об'ємом більше 60 м3 - з рециркуляцією. 7.29  Лікувальні басейни на морській або мінеральній воді виконуються тільки на протоці. 7.30  Вода яка надходить у лікувальні басейни повинна бути знезаражена. Теплопостачання опалення вентиляція та кондиціонування повітря 7.31  При проектуванні систем теплопостачання лікарень пологових будинків диспансерів зі стаціонаром дитячих молочних кухонь слід передбачати два вводи тепла від незалежних джерел. За необхідності слід передбачати резервну котельню. 7.32   За   відсутності   централізованого   теплопостачання   необхідно   передбачати   власну опалювальну котельню з урахуванням категорії надійності відпуску тепла споживачам. При тепловій потужності котельних що працюють на природному газі до 3 75 Мвт 3 2 Гкал/г з температурою води не більше 1150C допускається розташування "дахових" котелень на плоских покрівлях чи в горищних приміщеннях. 7.33  При проектуванні котелень необхідно керуватись СНІП 11-35 та Рекомендаціями на проектування дахових вбудованих і прибудованих котельних установок для встановлення побутових теплогенераторів що працюють на природному газі. 7.34  В  палатних  корпусах  і  відділеннях  з постійним перебуванням хворих операційних блоках не допускається перерва в подаванні геплоти. 7.35  Потужність джерела резервного теплопостачання слід визначати з розрахунку повного покриття навантаження на опалення кондиціонування повітря та гарячого водопостачання для палатних відділень операційних відділень реанімації та інтенсивної терапії. Для інших споживачів передбачається витрата теплоти тільки на чергове опалення. 7.36  Прокладання трубопроводів перегрітої води та пари по робочих приміщеннях закладів охорони здоров'я та шляхах масової евакуації людей заборонена за винятком приміщень інженерно- технічного призначення. 7.37  Розрахункові температури повітря в приміщеннях приймаються у відповідності з додатком Д. 7.38Теплоносієм систем центрального водяного опалення слід приймати воду температурою не більше: а   85° C - для будинків лікарень крім психіатричних диспансерів із стаціонаром та пологових будинків; б 95° C- для будинків психіатричних лікарень та  інших закладів охорони здоров'я. 7.39   В  системах  водяного  опалення  передбачаються  опалювальні  прилади  з  гладкою поверхнею що дозволяє легке очищення. Допускається застосовувати сталеві конвектори в вестибюлях сходових клітках та коридорах крім коридорів палатних відділень операційних реанімаційних пологових відділень та відділень інтенсивної терапії. 7.40  В операційних передопераційних реанімаційних залах наркозних пологових в палатах інтенсивної терапії в приміщеннях психіатричних відділень в стерильних опікових палатах палатах для недоношених та травмованих дітей приміщеннях для приготування та класифікації крові електросвітлолікування приготування ліків в асептичних умовах слід приймати бетонні опалювальні панелі. 7.41  В  приміщеннях до яких висуваються вимоги щодо забезпечення асептичних умов слід виконувати приховану прокладку трубопроводів. 7.42  При перетинанні трубопроводами та повітроводами перекриттів перегородок та стін слід виконувати ущільнення отворів. 7.43  В будинках закладів охорони здоров'я слід передбачати припливно-витяжну вентиляцію з механічним спонуканням або змішану природну витяжну вентиляцію з механічною припливною яка забезпечує повітряно-тепловий баланс приміщень та відділень. 7.44  Вентиляція в будинках повинна виключати перетікання повітряних мас з "брудних" зон приміщень до "чистих".   7.45   Кратність повітрообміну слід приймати за     додатком Д. Для аптечних складів слід враховувати вимоги щодо зберігання окремих видів продукції. 7.46   У   відділеннях   з   природною   витяжною      вентиляцією повітря   слід   подавати   до коридорів шлюзів які відділяють палатні секції та відділення від ліфтових холів. 7.47   Для    приміщень    з    однаковими    санітарно-гігієнічними    вимогами    допускається прокладання   повітроводів з вертикальними колекторами. Повітропроводи систем вентиляції кондиціонування після бактеріологічних фільтрів виконуються з неіржавіючої сталі. 7.48Повітроводи      припливно-витяжної       вентиляції лікувально-профілактичних закладів слід виконувати класу "Щ" щільні . 7.49  Кондиціонування повітря обов'язкове    для    операційних наркозних     допологових пологових     післяопераційних    палат реанімаційних палат та залів палат інтенсивної терапії опікових стерильних  відділень   палат  новонароджених   недоношених та травмованих     дітей неонатальних відділень стерильних зон віваріїв для тварин вільних від патогенної флори ВПФ а також    для     приміщень     з     технологічним     обладнанням робота якого  потребує  особливих мікрокліматичних умов. У палатах новонароджених які повністю обладнані кювезами технологічними установками лікування мікрокліматом кондиціонування повітря передбачати не слід. 7.50  Розрахункову температуру повітря в приміщенні яке кондиціонується слід приймати у відповідності з додатком Д як для холодного так і для теплого періоду року при цьому відносна вологість повітря повинна бути в межах 55-60%. 7.51  Відносна вологість повітря у холодний період в   палатах   з механічною припливно- витяжною вентиляцією приймається 30-50%. Відносна вологість припливного повітря яке подається до коридору та шлюзу не нормується. 7.52  Зволоження повітря в приміщеннях з нормативною відносною вологістю повинно здійснюватися парогенераторним устаткуванням. 7.53  Допускається зволоження гарячою або водопровідною водою яка відповідає ГОСТ 2874 з обов'язковим автоматичним спорожненням води із зволожуючих установок коли вентиляція не працює. 7.54  Зовнішнє повітря що   подається   системами   припливної вентиляції треба очищати в фільтрах.    Повітря     що    подається    до    операційних     наркозних     допологових     пологових післяопераційних реанімаційних палат та залів палат інтенсивної терапії опікових   стерильних відділень палат недоношених та травмованих дітей а також до віваріїв для тварин ВПФ слід додатково очищати в бактерицидних фільтрах. Не допускається встановлення масляних фільтрів для 1 ступеня очищення повітря. 7.55   Повітря    що   видаляється   з   радіологічних   відділень   з   відкритими   джерелами випромінювання мікробіологічних відділень з патогенними матеріалами віваріїв ВПФ слід очищати в фільтрах. 7.56Самостійні системи припливно-витяжної вентиляції слід передбачати для приміщень: операційних блоків окремо    для асептичних і септичних блоків реанімаційних залів та палат інтенсивної терапії окремо для поступаючих до лікарні з вулиці та з відділень лікарень пологових - окремо  для   фізіологічного  та  обсерваційного  відділень    палат  в   акушерських  відділеннях пологових будинках - окремо для фізіологічного і обсерваційного відділень   палат новона роджених недоношених та травмованих дітей кожного відділення окремо для   фізіологічного та обсерваційного відділень рентгенівських і радіологічних відділень лабораторій грязелікування водолікування сірководневих ванн радонових ванн санітарних вузлів холодильних камер аптек а   також   для   приміщень    які   потребують   самостійної   припливно-витяжної   вентиляції    що визначається  технологічною частиною проекту. 7.57   У   приміщеннях   з   припливно-витяжною   механічною   вентиляцією   та   кратністю повітрообміну   припливного   повітря   більш   ніж   2   за   годину   необхідно   подавати   повітря безпосередньо до приміщення. В інших випадках допускається подача повітря з коридорів через нещільності примикання дверей. 7.58  Рециркуляція повітря  та  утилізація  теплоти  витяжних установок в закладах охорони здоров'я не допускається.  Для допоміжних будівель нелікарняного профілю пральні   служба приготування їжі та ін. рециркуляцію повітря та утилізацію теплоти витяжних установок слід виконувати згідно з діючими нормами. 7.59  Повітря подається до верхньої зони та видаляється з верхньої зони приміщення. З операційних наркозних реанімаційних пологових рентгенкабінетів та радіологічних процедурних видалення повітря слід здійснювати з двох зон: 40% - з верхньої зони та 60% з нижньої зони. 7.60 Вентиляція блоків мікробіологічних біохімічних лабораторій та аптек повинна забезпечувати по відношенню до прилеглих приміщень: а для стерильних боксів з непатогенними матеріалами та аптек - підпір повітря; б для боксів з патогенними матеріалами - розрідження повітря. 7.61В інфекційних лікарнях відділеннях для кожного поверху палатної секції та інших прилеглих приміщень подачу повітря слід здійснювати самостійними системами припливної вентиляції з механічним спонуканням. Подавання припливного повітря до секцій що складаються з боксів та напівбоксів повинна здійснюватись тільки до коридорів цих секцій. Для відділення однойменних інфекцій яке складається з кількох секцій допускається передбачати одну припливну установку. 7.62Від кожного боксу напівбоксу   та    палати    слід передбачати витяжну вентиляцію самостійними каналами та шахтами. Газопостачання 7.63  Системи газопостачання закладів охорони здоров'я слід проектувати згідно з вимогами СНІП 2.04.08. 7.64  Установка газового обладнання -для лікувальних установ та закладів охорони здоров'я передбачається для наступних служб розташованих в окремих будівлях спорудах : приготування їжі   центральних заготівельних   молочних кухонь   аптек   зуботехнічних лабораторій   клініко- діагностичних та  патолого-анатомічних лабораторій    а також     для  котельних та печей  для спалювання специфічних відходів. Для потреб теплопостачання приміщень аптек амбулаторій стоматологічних кабінетів фельдшерсько-акушерських пунктів молочних кухонь що вбудовані в житлові будинки чи прибудовані до них дозволяється установка газового опалювального обладнання за умови розміщення його у відокремленому приміщенні. 7.65  Не допускається установка газового обладнання безпосередньо у лікарнях чи лікувально- поліклінічних приміщеннях. 7.66  Для забезпечення газом полуменевого фотометра побутових газових плит в закладах охорони  здоров'я    розташованих  в  житлових  будинках   дозволяється   влаштування  зовнішніх пристінних шафових установок на 2 балони зрідженого газу місткістю 50 л або використання балонів зрідженого газу місткістю не більше 5 л. 7.67  Приміщення в яких встановлюється газове обладнання в тому числі і для опалення повинні відповідати вимогам СНІП 2.04.08. Електропостачання та електрообладнання 7.68  Електропостачання та епектрообладнання закладів охорони здоров'я слід проектувати згідно з ПУЕ ДБН В.2.2-9 ДЕН 360 СНІП ІІ-4 BCH 59 і з урахуванням додаткових вимог даного розділу. 7.69  За ступенем забезпечення надійності електропостачання до першої категорії відносяться електроприймачі: а операційного   блока    пологового   відділення      відділення анестезіології   і   реанімації інтенсивної   терапії      кабінетів лапароскопії бронхоскопії та ангіографії відділень гемодіалізу артеріовенографії; б приміщень   оперативної  частини   диспетчерських    прийому викликів та направлення бригад радіопостів довідкових станцій підстанцій швидкої і невідкладної медичної допомоги; в протипожежних приладів та охоронної сигналізації евакуаційного освітлення і лікарняних ліфтів. Інші електроприймачі відносяться до другої і третьої категорії згідно з ПУЕ. Категорія надійності електропостачання може бути уточнена завданням на проектування. 7.70   Розміщення   вбудованих   і   прибудованих   трансформаторних   підстанцій   ТП    в лікувально-діагностичних та палатних корпусах не допускається. 7.71 Освітлення приміщень  закладів  охорони  здоров'я  слід виконувати люмінесцентними лампами та лампами розжарювання. При проектуванні люмінесцентного освітлення в приміщеннях операційних процедурних перев'язочних післяопераційних наркозних реанімаційних препараторських дослідних біопсійного матеріалу в кабінетах лікарів-лаборантів хірургів стоматологів травматологів педіатрів дерматовенерологів інфекціоністів терапевтів гінекологів оглядових фільтрів в кабінетах функціональної діагностики в палатах для дорослих палатах для новонароджених дитячого відділення боксів напівбоксів палатах інтенсивної терапії слід передбачати тільки світильники і джерела світла види і типи яких погоджені з Міністерством охорони здоров'я України для використання в цих приміщеннях. Люмінесцентні світильники які передбачаються для установки повинні бути укомплектовані пускорегулюючими апаратами з особливо пониженим рівнем шуму. 7.72Світильники загального освітлення приміщень що розміщуються на стелі повинні бути із суцільними закритими розсіювачами. 7.73Для місцевого освітлення біля кожного ліжка   крім   палат дитячих і психіатричних відділень післяопераційних реанімаційних палат інтенсивної терапії а також у кабінетах лікарів біля кушеток повинна бути    передбачена   установка настінного світильника. 7.74У кожній палаті слід передбачати установку  світильника нічного освітлення на висоті 0 3 м від підлоги. У палатах дитячих та психоневрологічних відділень такі    світильники    повинні встановлюватися над дверним прорізом. 7.75Світильники нічного освітлення повинні бути приєднані до мережі аварійного освітлення напругою 220 В. Керування нічним освітленням всіх палат секції слід передбачати одним вимикачем з поста чергової медичної сестри. 7.76 Вимикачі загального та нічного освітлення палат для психічних хворих   передбачаються в приміщеннях для обслуговуючого персоналу або в коридорах в спеціальних нішах обладнаних дверцями що замикаються. 7.77   Аварійне   освітлення   для   продовження   роботи   передбачається   в   перев'язочних маніпуляційних    процедурних    на   постах   чергових   медсестер    в   приймальних   відділеннях лабораторіях термінового аналізу в операційних блоках реанімаційних пологових асистентських аптеках на пожпостах; в приміщеннях оперативної частини в приміщенні комплектації та зберігання валіз виїзних бригад аптекарських кімнатах станцій відділень швидкої   невідкладної медичної допомоги. 7.78Евакуаційне освітлення повинно бути передбачене в коридорах по основних проходах сходових клітках. Світлові покажчики "Вихід" слід передбачити біля входів на сходові клітки виходів    з першого поверху та підвалів які використовуються під службові приміщення. 7.79Вимикачі    неекранованих    бактерицидних       ламп встановлюються перед входом до приміщення що опромінюється і повинні бути зблоковані із світловим сигналом "Не заходити". 7.80Живлення  електромедичної     апаратури     операційних пологових палат інтенсивної терапії та реанімації кабінетів ангіографії повинно виконуватись через швидкодіючі    прилади захисту від аварійного струму витікання. 7.81У приміщеннях операційних   реанімаційних пологових повинно бути передбачено по два електрощитки з двох сторін на кожний операційний стіл з комплектом двополюсних і триполюсних розеток з заземлюючим контактом . В післяопераційних палатах та палатах інтенсивної терапії для кожного ліжка встановлюється по одному електрощитку. 7.82У кожному приміщенні для електросвітлолікування або   в групі таких приміщень що обслуговуються одним постом медичної сестри необхідно  передбачати розподільний груповий щиток з апаратом керування на вводі і контролем напруги на кожній фазі . У кожному процедурному кабінеті повинен бути встановлений кабінний процедурний щиток. 7.83У палатах крім дитячих та психіатричних відділень слід передбачити встановлення по одній штепсельній розетці мережі освітлення і розетці з заземлюючим контактом на кожне ліжко. У   дитячих    відділеннях   вказані   розетки встановлюються у   захищеному   виконанні в психіатричних - в спеціальних нішах що замикаються. 7.84  Лінії живлення до силових розподільчих щитів від яких живиться електромедична апаратура повинні бути п'ятипровідні. 7.85  Живлення    кожного стаціонарного рентгенівського апарату томографа   розподільних щитів  елсктросвітлолікування повинно  бути  самостійним   починаючи  від  ввідно-розподільного пристрою будинку. 7.86  В  лікувально-діагностичних і     палатних     корпусах необхідно передбачати три види заземлення занулення : а захисне занулення для всього електрообладнання; б повторне заземлення нульового провідника на вводі в будинок; в робоче заземлення для високочутливої медичної апаратури. 7.87В операційних     реанімаційних      допологових пологових палатах інтенсивної терапії післяопераційних  палатах    кабінетах ангіографії   рентгенодіагностичних кабінетах  і   кабінетах функціональної діагностики барокамерах повинна бути   передбачена шина захисного заземлення вирівнювання потенціалів . Зв'язок та сигналізація 7.88  В закладах охорони   здоров'я слід передбачати влаштування міського та місцевого внутрішнього телефонного зв'язку проводового радіомовлення телебачення оперативного зв'язку електрочасофікації викличної і сповіщувальної сигналізації та інші прилади зв'язку і сигналізації згідно з завданням на проектування. 7.89  Апарати міського телефонного зв'язку слід передбачати в кабінетах адміністративного та медичного персоналу. У вестибюлях а також на поверхах палатних відділень крім психіатричних та інфекційних слід передбачати телефони-автомати. В палатах боксах і напівбоксах для інфекційних хворих а також у післяпологових палатах передбачаються штепсельні розетки для переносних телефонних апаратів. Необхідність і обсяг додаткових телефонних пристроїв визначається завданням на проектування. 7.90Місцевий телефонний зв'язок з встановленням власної ATCвизначається завданням на проектування. 7.91  Кабінети керівників медичних закладів та їх   заступників повинні бути забезпечені прямим оперативним зв'язком з кабінетами керівників підлеглих їм служб. 7.92  Станції підстанції швидкої і невідкладної медичної допомоги повинні бути забезпечені прямим оперативним зв'язком з підстанціями швидкої і невідкладної медичної допомоги лікарнями пожежними частинами службами охорони міліцією аварійною газу. Диспетчери-евакуатори повинні бути забезпечені радіозв'язком з санітарними транспортними засобами які знаходяться на лінії. Приміщення оперативної частини кімнати відпочинку персоналу виїзних бригад кімнати виїзних лінійних та спеціалізованих бригад і кімнати шоферів станцій підстанцій швидкої та невідкладної медичної допомоги повинні бути забезпечені гучномовним зв'язком. 7.93  Прямий оперативний   гучномовний   зв'язок повинен передбачатися у рентгенівських відділеннях зв'язок між пультовою і хворим у процедурній в лабораторії ізотопної діагностики зв'язок   з   зонами ;   в   операційних   відділеннях   зв'язок   з   експрес-лабораторією    гістологом диспетчерською операційного блока    на   постах медичних сестер відділень інтенсивної терапії і реанімації. 7.94  Лікувальні і процедурні кабінети лікувально-діагностичних     відділень  стаціонарів    і амбулаторно-поліклінічних   закладів   обладнуються   світловою   сигналізацією   для   сповіщення пацієнтів про звільнення кабінетів. 7.95  На станціях підстанціях швидкої і невідкладної медичної допомоги слід передбачати системи контролю за виїздом і в'їздом санітарного автотранспорту. Вид контролю визначається завданням на проектування. 7.96  В палатних відділеннях крім психіатричних дитячих реанімаційних і післяоперацій них повинен передбачатися двосторонній сигнально-переговорний пристрій який забезпечує виклик чергової медсестри до хворого. Тип системи пристрою визначається завданням на проектування. 7.97  В   закладах  охорони  здоров'я слід  передбачати прилади часу і систему внутрішньої часофікації. Вторинні електрогодинники слід передбачати у вестибюлях холах коридорах на постах чергових медсестер операційних передопераційних перев'язочних процедурних а також в інших приміщеннях де показання часу є функціонально необхідним. 7.98. В лікувально-профілактичних закладах слід передбачати розподільну мережу міського радіотрансляційного мовлення. Індивідуальні приймачі гучномовці трьохпрограмного мовлення встановлюються в приміщеннях постійного перебування персоналу. В палатах крім відділень реанімації і інтенсивної терапії дитячих і психіатричних для кожного хворого рекомендується головний телефон і групову трьохпрограмну радіотрансляційну мережу. 7.99 В конференц-залах на 150 і більше місць   передбачають звукопідсилювання. 7.100В лікарнях і пологових будинках передбачають систему внутрішнього радіомовлення для хворих згідно з завданням на проектування. 7.101   Системою   оповіщення медичного   персоналу про пожежу повинні бути обладнані споруди     лікувально-профілактичних  закладів.   Оповіщення  про  пожежу  слід  передбачати  в кабінетах та приміщеннях   адміністративного    і   медичного     персоналу. Централізована система оповіщення про пожежу повинна бути   мовна напівавтоматична. Обладнання   оповіщення   про пожежу  слід встановлювати в приміщенні чергового  технічного     персоналу     з      цілодобовим чергуванням. 7.102   В   закладах охорони здоров'я слід" передбачати антено-фідерні пристрої або системи кабельного телебачення для підключення телевізійних приймачів і приймання телевізійних програм. Вказані пристрої передбачаються в приміщеннях денного перебування хворих крім психіатричних і інфекційних відділень в рекреаціях в холах-чекальнях а також в інших приміщеннях згідно з завданням на проектування. 7.103  Телевізійні    системи    дистанційного    візуального    спостереження    за    хворими передбачаються   в палатах таких відділень: анестезіології та реанімації    опікових    інфекційних дитячих інтенсивної терапії радіологічних і післяопераційних. 7.104 В  інфекційних   лікарнях   і   пологових   будинках передбачають відеотелефонний зв'язок. Необхідність і обсяг відеотелефонного зв'язку визначається завданням на проектування. 7.105 Автоматична пожежна сигналізація повинна бути обладнана в усіх будинках і спорудах закладів охорони здоров'я згідно з додатком А. В разі проектування автоматичної пожежної сигналізації закладів охорони здоров'я слід керуватися вимогами ДБН В.2.5-13 та додатком E. Необхідність обладнання автоматичних установок пожежогасіння визначається діючими нормативними документами. 7.106   В   закладах   охорони   здоров'я   необхідно   передбачати   автоматичну   охоронну сигналізацію згідно з переліком будинків і приміщень закладів і підприємств Міністерства охорони здоров'я які повинні бути оснащені автоматичною охоронною сигналізацією додаток Ж . 7.107  Приймальне устаткування автоматичних систем   пожежної і охоронної сигналізації передбачається в приміщенні диспетчерського пункту інженерного обладнання або   в   приміщенні чергового технічного персоналу з цілодобовим чергуванням. 7.108     В     разі     організації     в     лікувально-профілактичному     закладі     інформаційно- обчислювального центру слід передбачати для зв'язку ПЕОМ локальну обчислювальну мережу. Тип локальної мережі апаратне і програмне забезпечення мережі визначається завданням на проектування. 8 ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАКЛАДИ СТАЦІОНАРИ ЛІКАРЕНЬ ТА ДИСПАНСЕРІВ ПОЛОГОВІ БУДИНКИ Приймальні відділення 8.1 Приймальні відділення хворих мають бути окремими для дитячого пологового гінекологічного в пологовому будинку інфекційного дермато-венерологічного туберкульозного психіатричного психосоматичного відділень. 8.2  Приймальні відділення решти відділень необхідно проектувати спільними і розміщувати в головному корпусі лікарні чи в корпусі з найбільшою кількістю ліжок. 8.3  Розрахункову кількість хворих що поступають до приймальних відділень протягом доби необхідно визначати в залежності від кількості ліжок у лікарні чи у відповідному відділенні: 2% - в   лікарнях   туберкульозних     психіатричних відновлювального лікування; 15% - в лікарнях    швидкої    медичної    допомоги     пологових будинках акушерських відділеннях ; 10% - в решті лікарень відділеннях . 8.4Кількість потоків хворих необхідно приймати: 1 потік на 800  ліжок - в лікарнях туберкульозних та відновлювального лікування; 1 потік на 600 лшок - в психіатричних лікарнях; 1 потік на 150 ліжок - в лікарнях швидкої медичної допомоги; 1 потік на 250 ліжок - в решті лікарень відділеннях. 8.5На кожний потік крім інфекційних дитячих і акушерських необхідно передбачати одну оглядову   та    один санітарний пропускник.  Санітарний пропускник для   хворих за відсутності опалюваних переходів має бути запроектований у кожному палатному корпусі. 8.6  Для приймання інфекційних хворих необхідно передбачати приймально-оглядові бокси кількість    яких визначається в залежності від кількості ліжок у відділенні: до  60 ліжок - 2 бокси; від 61 до 100 ліжок - 3 бокси; більше 100 ліжок - 3 бокси + 1 бокс на кожні 50 ліжок більше за 100. Входи сходові клітки і ліфти в інфекційних відділеннях лікарнях повинні бути окремими для приймання та виписки хворих. 8.7  В  дитячих  неінфекційних  лікарнях  відділеннях      приймання  проводиться     через приймально-оглядові     бокси.     Кількість приймально-оглядових  боксів  необхідно  визначати  в залежності   від профілю   відділень терапія - 2% хірургія - 4% та кількості ліжок у відділеннях лікарні . В складі приймального відділення для дітей необхідно також організовувати ізоляційно-діагностичні бокси в кількості до 5% від числа ліжок в дитячій лікарні відділенні . Ці ліжка не входять до ліжкового фонду лікарні і визначаються завданням на проектування. 8.8   При  організації в  структурі дитячих лікарень  відділень патології новонароджених відділень для недоношених новонароджених а також регіональних обласних міських відділень інтенсивної   терапії   новонароджених   в    складі   приймального   відділення    слід   передбачати відокремлені приймально-оглядові бокси. 8.9   В акушерських стаціонарах   групи   приймальних  приміщень оглядові та приміщення санітарної обробки родильниць   вагітних та породіль   необхідно  передбачати  спільними для фізіологічного   відділення і     відділення   патології   вагітності   та   окремо   для обсерваційного гінекологічного відділень. Прийом вагітних породіль і родильниць в акушерських відділеннях передбачається через фільтр з виходом на два ізольованих потоки: перший - для фізіологічного відділення та відділення патології вагітності другий - для обсерваційного відділення. Шляхи руху хворих цих відділень включаючи сходові клітки та ліфти мають бути ізольовані один від другого. 8.10В   складі  приймального       відділення     для     дорослих    неінфекційних         хворих необхідно  передбачати ізоляційно-діагностичні  палати   кількість яких визначається завданням на проектування. 8.11   За   відсутності   в   структурі  лікарні   інфекційного   відділення   корпуса    в   складі приймального відділення передбачається ізоляційно-діагностичний бокс на 1-2 ліжка необхідність якого визначається завданням на проектування. 8.12  За наявності в складі лікарні стаціонару відповідного профілю палатних відділень при приймальному відділенні завданням на проектування можуть бути передбачені спеціалізовані бокси: в акушерських відділеннях пологових будинках - пологовий бокс; в інфекційних та багато- профільних лікарнях - рентгенівський операційний реанімаційний бокси. Площі спеціалізованих боксів приймати за таблицею 4. 8.13  Для надання невідкладної цілодобової травматологічної допомоги в лікарнях що мають у своєму складі ортопедо-травматологічні відділення передбачаються травмпункти їх площу приймати за таблицею 4. Таблиця 4 Закінчення таблиці 4 8.14Площу приміщень   приймальних  відділень приймати за  до датком K таблиця K. 1. Приміщення виписки 8.15  Приміщення для виписки необхідно передбачати у кожному корпусі стаціонару. 8.16  Кількість кабін для перевдягання в   приміщеннях  виписки необхідно приймати: одну кабіну на 100 ліжок в стаціонарі але не менше двох кабін. 8.17  Площу приміщень виписки приймати за  додатком K таблиця К.2. Палатні відділення 8.18Набір приміщень палатних відділень залежить від профілю захворювань і віку хворих що обслуговуються у відділенні. Основними типами палатних відділень є: а неінфекційні відділення для дорослих і дітей ; б        інфекційні відділення; в акушерські відділення. В багатопрофільних лікарнях дитячі відділення потужністю 60 і більше ліжок рекомендується розміщувати в окремих будинках. Інфекційні і туберкульозні відділення необхідно розміщувати в окремих будинках. 8.19Палатні відділення складаються із палатних секцій і загальних приміщень відділень. До загальних приміщень також відносяться лікувально-діагностичні та спеціалізовані кабінети. Склад спеціалізованих кабінетів і лікувально-діагностичних приміщень визначається завданням на проектування. Площу спеціалізованих кабінетів лікарів і лікувально-діагностичних приміщень приймати за додатком K. 8.20  Палатна секція має бути непрохідною. При вході до неї необхідно передбачати шлюз завглибшки не менше 2 - 3 м. 8.21  Кількість ліжок в палатних секціях визначається завданням на проектування і має бути не менше 20 і не більше 30. Кількість ліжок в інфекційних і психіатричних відділеннях визначається завданням на проектування. 8.22Площа на 1 ліжко в палатах від 2 і більше  ліжок необхідно приймати за таблицею 5. Таблиця 5 8.23 Місткість палат необхідно приймати не більше ніж на 2 ліжка. Збільшення місткості палат обґрунтовується завданням на проектування. Кількість палат на 1 ліжко рекомендується приймати в обсерваційному акушерському відділенні відділенні патології вагітності а також в гематологічному опіковому нейрохірургічному і урологічному відділеннях для дорослих і для дітей не менше 15% в решті відділень - не менше 7% кількості ліжок у відділенні. 8.24 Палати для дорослих дитячі палати в тому числі з перебуванням матерів і акушерські палати необхідно передбачати зі шлюзом вбиральнею і душовою. 8.25Кількість ліжок на неопалюваних верандах рекомендується приймати 75% від кількості ліжок у відділеннях туберкульозних і відновлювального лікування 100% - у відділеннях кісткового туберкульозу в решті     відділень - 70% від кількості ліжок у відділенні. Кількість ліжок на опалюваних верандах рекомендується приймати 50%   від кількості ліжок у відділенні    в дитячих відділеннях відновлювального лікування - 75%. Необхідність проектування неопалюваних і опалюваних веранд і кількість ліжок визначається завданням на проектування. 8.26   Кількість   місць   в   їдальнях   рекомендується   приймати   в   лікарнях   відділеннях туберкульозних    психіатричних    відновлювального   лікування    шкіро-венерологічних    а   також післяпологових фізіологічних і патології вагітності 80% в решті лікарень відділеннях - 60% від кількості ліжок у відділенні. В дитячих відділеннях їдальню необхідно передбачати тільки для дітей віком понад 3 роки з урахуванням 50% матерів які перебувають з дітьми . Неінфекційні відділення 8.27   Палатні відділення для неінфекційних хворих діляться на відділення терапевтичних хірургічних профілів і спеціалізовані. До останніх відносяться офтальмологічні психіатричні наркологічні дермато-венерологічні і ін. 8.28   В кожній палатній секції для дітей необхідно   передбачати по 2 напівбокси на 1 чи 2 ліжка що не входять до кількості планових ліжок. 8.29   Кількість   місць   для   спільного   цілодобового перебування   матерів   у   палатах   із хворими дітьми необхідно передбачати: для дітей до 3 років - 100% ліжок для дітей віком понад 3 роки - не менше 50% ліжок. Кількість місць для денного перебування матерів з дітьми та місць для розміщення матерів визначається завданням на проектування. 8.30Між палатами для дітей віком до 7 років без матерів а також у стінах і перегородках що відокремлюють палати від коридорів необхідно передбачати засклені прорізи. 8.31  В складі дитячих лікарень згідно із завданням на проектування слід організовувати структурні відділення патології новонароджених відділення для недоношених новонароджених   і регіональні обласні міські відділення інтенсивної терапії новонароджених. Відділення слід розташовувати окремо від інших груп приміщень лікарні. 8.32   Для   засклення   вікон   стаціонарів   психіатричних   та   наркологічних   закладів   не допускається   використання   скла    що   легко   розбивається    а   двері   необхідно   обладнувати спеціальними засувами. 8.33  У відділеннях офтальмології ортопедо-травмотологічних і відновлювального лікування ортопедичного і неврологічного профілів необхідно передбачати влаштування поручнів у палатах лікувальних кабінетах і коридорах. 8.34  Площу приміщень неінфекційних палатних відділень приймати за додатком K таблиця К.3 . Інфекційні відділення лікарні 8.35Інфекційні відділення лікарні складаються із: боксів напівбоксів боксованих палат. 8.36   Співвідношення  у  відсотках  ліжок  у  боксах    напівбоксах  і  боксованих  палатах інфекційних відділень лікарень наведено в таблиці 6. Таблиця 6 8.37  Кількість ліжок в боксах напівбоксах і боксованих палатах має бути не більше 2. 8.38  В боксах і напівбоксах інфекційних   відділень необхідно передбачати засклені прорізи із шлюзів в  палати а також передавальні шафи для  доставки в палату  їжі лікувальних засобів і білизни. 8.39  Площу приміщень інфекційних  відділень приймати за додатком K таблиця К.3. Акушерські відділення 8.40  Акушерські    відділення необхідно проектувати    ізольовано від інших    відділень та приміщень лікарні. 8.41  В разі розміщення пологового відділення в складі багатопрофільної лікарні лікувально- діагностичні та допоміжні служби можуть бути спільними. 8.42  Акушерський стаціонар складається із приміщень: а пологового фізіологічного  відділення б післяпологового фізіологічного відділення в   відділення патології вагітності г обсерваційного відділення пологового і післяпологового . 8.43Співвідношення   ліжок   в    післяпологовому    фізіологічному патології вагітності та обсерваційному відділеннях необхідно приймати згідно з завданням на проектування враховуючи місцеві умови. Орієнтовний розподіл ліжок в акушерському відділенні наведено в таблиці 7. Таблиця 7   Назва відділення палати Кількість ліжок Відділення патології вагітності 30% розрахункової кількості ліжок акушерських відділень лікарень пологових будинків Пологове фізіологічне відділення:   а індивідуальні пологові палати з туалетом для новонародженого 20% розрахункової кількості ліжок післяпологового фізіологічного відділення але не менше 2 ліжок б пологові палати зали на 1 і 2 ліжка з туалетом для   новонародженого 8% розрахункової кількості ліжок післяпологового фізіологічного відділення але не менше 2 ліжок допологові палати   12% розрахункової кількості ліжок післяпологового фізіологічного відділення але не менше 2 ліжок в палати інтенсивної терапії 4% розрахункової кількості ліжок післяпологового фізіологічного відділення і відділення патології вагітності г післяопераційні палати 1 ліжко в акушерських відділеннях лікарень пологових будинках з розрахунковою місткістю до 100 ліжок включно 2 ліжка при розрахунковій місткості більше 100 ліжок Післяпологове фізіологічне відділення для породіль та новонароджених: 30-40% розрахункової кількості ліжок акушерських відділень лікарень пологових будинків а післяпологові палати для спільного перебування породіль та новонароджених 70-80% розрахункової кількості ліжок в післяпологових палатах відділення б    післяпологові   палати   для   окремого перебування породіль та новонароджених 20-30% розрахункової кількості ліжок в післяпологових палатах відділення в післяпологові палати резервні 10% розрахункової кількості ліжок в післяпологових палатах відділення г палати для новонароджених 20-30% розрахункової кількості ліжок в післяпологових палатах відділення д палати для новонароджених резервні 10% розрахункової кількості ліжок відділення секції новонароджених Обсерваційне відділення 30-40% розрахункової кількості ліжок акушерських відділень лікарень пологових будинків а     індивідуальна    пологова    палата    з туалетом для новонародженого Не менше 10-15% розрахункової кількості післяпологових ліжок в обсерваційному відділенні б пологова палата на 1 ліжко з туалетом для новонародженого 4-5% розрахункової кількості післяпологових ліжок в обсерваційному відділені допологова палата на 1 ліжко 6-10% розрахункової кількості післяпологових ліжок в обсерваційному відділені в пологовий бокс 5% розрахункової кількості ліжок обсерваційного відділення але не менше одного при приймальному відділенні г післяпологові палати для спільного перебування  породіль і новонароджених 40% розрахункової кількості ліжок в післяпологових палатах відділення д післяпологові палати для окремого перебування породіль та новонароджених 60% розрахункової кількості ліжок в післяпологових палатах відділення е палати для новонароджених -“- ж післяпологові палати резервні 30% розрахункової кількості ліжок в післяпологових палатах відділення з палати для новонароджених резервні 30% розрахункової кількості ліжок відділення секції новонароджених Примітка 1. Розрахункова кількість   ліжок 100% дорівнює сумі   ліжок відділення патології вагітності післяпологових фізіологічного та обсерваційного відділень. Примітка 2. Резервні ліжка в післяпологових фізіологічному та обсерваційному відділеннях не входять в розрахункову кількість ліжок пологового відділення.   8.44     Проектування індивідуальних пологових    палат    в    пологовому фізіологічному і обсерваційному відділеннях визначається завданням на проектування 8.45     В  післяпологових  фізіологічному та обсерваційному відділеннях слід передбачати спільне перебування новонароджених в палатах з породіллями. 8.46В фізіологічному і обсерваційному післяпологових відділеннях організуються структурні підрозділи неонатального догляду та лікування новонароджених з окремим утриманням породіль і новонароджених . 8.47  В обласних міських пологових будинках а також в акушерських стаціонарах за наявності не менше 80 ліжок новонароджених слід організовувати структурні відділення інтенсивної терапії новонароджених. 8.48  Для проведення санітарної обробки приміщень кількість ліжок у відділенні інтенсивної терапії мусить бути на 50 % більше від розрахункової. 8.49   Відділення   неонатального   догляду   та   лікування   новонароджених   та   відділення інтенсивної терапії новонароджених мусять бути  ізольованими від інших відділень та служб акушерського стаціонару. 8.50Обсерваційне відділення необхідно розміщувати ізольовано від решти відділень. 8.51  Планувальні вирішення пологових і післяпологових відділень мають забезпечувати циклічність їх роботи для можливості проведення санітарної обробки. 8.52Планувальні вирішення   акушерського   відділення мають передбачати можливість: а суворої ізоляції шляхів руху вагітних породіль та родильниць фізіологічного відділення і відділення патології вагітності від шляхів руху породіль обсерваційного відділення; б транспортування вагітних із відділення патології вагітності в пологове фізіологічне чи в обсерваційне відділення виходи в паркову зону а родильниць із фізіологічного в обсерваційне відділення через його приймальне відділення. 8.53  В разі розміщення породіль і новонароджених в наближених палатах в перегородках між палатами обладнуються засклені прорізи. 8.54  Кількість ліжок у відсіках для новонароджених у відділеннях неонатального догляду та лікування визначається завданням на проектування. У відсіку перед входами до палат передбачається приміщення заширшки 2 м з постами чергових медичних сестер. 8.55  В перегородках між палатами для новонароджених і постом чергової медичної сестри необхідно передбачати засклені прорізи. 8.56  Площу приміщень пологових післяпологових та відділень патології вагітності відділень неонатального догляду і лікування новонароджених приймати за додатком K таблиці К.4 та К.5. Операційні блоки 8.57  Операційні блоки проектують  ізольованими  від усіх груп приміщень лікарні такими що   мають   зручні   зв'язки  з   приміщеннями   відділень   анестезіології   -  реанімації    палатними відділеннями хірургічного профілю приймальним  відділенням. 8.58  В операційному блоці має бути  два ізольованих непрохідних  відділення: асептичне і септичне з самостійним набором допоміжних приміщень. В спеціалізованих оперблоках нейрохірургія кардіологія та ін. можуть бути тільки асептичні відділення. 8.59  Кількість операційних в оперблоці залежить від структури величини та профілю хірургічних відділень і визначається у кожному конкретному випадку завданням на проектування. У загальнопрофільних оперблоках кількість операційних рекомендується приймати: 1 операційна на 30 ліжок хірургічного профілю і на 25   ліжок в лікарнях швидкої медичної допомоги. 8.60 Операційні необхідно проектувати на 1 операційний стіл. Кількість операційних столів і типи операційних в спеціалізованому операційному блоці залежать від типу і потужності структурних підрозділів лікарняних закладів і визначаються завданням на проектування. Кількість операційних в септичному відділенні операційного блока необхідно приймати в залежності від місцевих умов. В операційних блоках загальнопрофільних лікарень орієнтовне співвідношення септичних і асептичних операційних має бути 1:3 але не менше однієї септичної операційної на оперблок. 8.61 Для створення умов асептики під час проведення операцій    в операційному блоці необхідно   забезпечувати   чітке   зонування   з виділенням зон:   стерильної жорсткого   режиму обмеженого режиму загальнолікарняного режиму. На вході до операційного блока необхідно передбачати шлюз для надходження хворого і санітарний пропускник для персоналу. Прохід персоналу із операційного блока та вхід до вбиральні необхідно передбачати тільки через роздягальню санітарного пропускника. 8.62Кількість  ліжок в післяопераційних  палатах  необхідно передбачати за нормою - два ліжка на одну операційну. 8.63Площу приміщень операційного блока приймати за додатком K таблиця К.6. Відділення анестезіології і реанімації реанімації і інтенсивної терапії 8.64Відділення   анестезіології   і   реанімації    реанімації  і інтенсивної  терапії необхідно передбачати    відповідно до завдання на проектування в багатопрофільних лікарнях лікарнях швидкої медичної допомоги. Відділення інтенсивної терапії новонароджених слід передбачати відповідно до завдання на проектування в акушерських стаціонарах пологових будинках та обласних міських дитячих лікарнях. До складу відділення інтенсивної терапії новонароджених обласної міської дитячої лікарні включаються приміщення виїзної неонатальної бригади невідкладної допомоги та інтенсивної терапії. 8.65Кількість ліжок у відділенні загального профілю має бути не більше  15 вузько- спеціалізованого - 6. 8.66Відділення анестезіології і реанімації реанімації і інтенсивної терапії мають складатись із двох підрозділів: для хворих що поступають із палатних  відділень лікарні і   для хворих що поступають в лікарню поза приймальним відділенням швидкою допомогою . Останнє передба чається в складі приймального відділення. 8.67Відділення не  мають  бути прохідними. Вхід  персоналу  в    зону     лікувальних     і допоміжних приміщень   повинен  передбачатися тільки через санітарний пропускник. 8.68Місткість палат інтенсивної  терапії для дітей не повинно перевищувати трьох ліжок. 8.69   При   проектуванні   відділення   анестезіології     реанімації   і   інтенсивної   терапії післяопераційні палати необхідно включати до складу відділення. 8.70Площу приміщень   відділення анестезіології і реанімації    реанімації   і   інтенсивної терапії також площу приміщень регіональних обласних міських відділень інтенсивної терапії новонароджених приймати за додатком K таблиця К.7. Дезінфекційні відділення 8.71Дезінфекційне    відділення   є  обов'язковим структурним елементом лікарні. 8.72Дезінфекційне   відділення   необхідно    розміщувати    в стаціонарі чи в господарчій зоні лікувально-профілактичного закладу. 8.73Відділення має  бути непрохідним. Всі приміщення  дезінфекційного відділення мають бути розділені на дві зони: "брудну" де працюють з інфікованими речами і "чисту" де проводяться роботи з дезінфікованими речами. Вхід в чисту зону можливий тільки через санітарний пропускник. 8.74Кількість   встановлюваних   дезінфекційних   камер визначається розрахунком. 8.75Площу приміщень дезінфекційного відділення приймати за додатком K таблиця К.8. Пральня 8.76  Прання білизни лікувально-профілактичних закладів повинно проводитись у пральнях поселень. В лікувально-профілактичних закладах що мають акушерські   інфекційні і педіатричні для дітей до 1 року ліжка необхідно передбачати лікарняні пральні. 8.77  Потужність пральні необхідно приймати із розрахунку прання: 2 3 кг сухої білизни за добу на 1 ліжко в стаціонарі; 0 4   кг   сухого   білизни   на 1 відвідування за добу в амбулаторно- поліклінічному закладі;   1  кг сухої білизни за добу на кожного проживаючого  в  пансіонаті відвідувача денного стаціонару а також матір яка перебуває разом з дитиною; 4 кг сухої білизни за добу на 1 новонародженого чи дитину до 1 року. 8.78   За наявності в складі лікувально-профілактичного закладу інфекційних ліжок необхідно передбачати самостійні входи для прийому інфікованої і неінфікованої білизни і цех для дезінфекції білизни із інфекційного відділення. 8.79   В пральнях багатопрофільних лікарень необхідно організовувати технологічні лінії для обробки білизни інфекційних відділень і відділень новонароджених і грудних дітей. 8.80   Лікарняні пральні необхідно проектувати згідно з вимогами даних норм з урахуванням норм на проектування підприємств побутового обслуговування населення. 8.81   Площу приміщень   пралень   і приміщень приймання і дезінфекції інфікованої білизни приймати за додатком K таблиці К.9 та K.10 відповідно. Служба приготування їжі 8.82   Службу  приготування  їжі  в  лікувально-профілактичному  закладі  не  допускається блокувати з інфекційними патолого-анатомічними і дезінфекційними відділеннями. 8.83  Приміщення видачі їжі необхідно проектувати єдиним для всіх  відділень  лікувально- профілактичного   закладу    крім   інфекційних    для   яких   необхідно      передбачати   самостійне приміщення видачі з окремим зовнішнім виходом. 8.84  При службах приготування їжі допускається проектування їдалень буфетів    кафе для персоналу і додаткового платного харчування хворих. 8.85     їдальні санаторно-курортних закладів слід проектувати в складі кожного санаторію з розрахунку забезпечення їжею хворих в одну зміну. Обідні зали слід приймати потужністю не більше 250 місць. 8.86Площа обіднього залу без роздаточної приймати за таблицею 8. Таблиця 8  Назва закладу Площа не менше м2 на 1 місце Площа обіднього залу: в   дитячих   оздоровчих  таборах   літніх    і   оздоровчих   таборах старшокласників 1 0 в санаторних і дитячих оздоровчих таборах 1 4 в санаторіях санаторіях-профілакторіях: - при самообслуговуванні - при обслуговуванні офіціантами 1 8 включаючи роздаточну лінію 1 4 Примітка. Площа залів спеціалізованих підприємств громадського харчування приймається відповідно до завдання на проектування 8.87Службу приготування їжі необхідно проектувати з урахуванням норм на проектування підприємств громадського харчування. 8.88    Склад   і   площі  приміщень  служб   приготування  їжі   визначаються   завданням   на проектування і залежать від кількості ліжок що обслуговуються та форми виробництва на 'сировині чи напівфабрикатах . 8.89    Площу приміщень служби приготування їжі на сировині приймати за додатком K таблиця К.11. Приміщення клінічних кафедр 8.90  При    проектуванні    клінічних закладів у складі лікувально-профілактичних закладів необхідно включати приміщення для організації роботи клінічних кафедр. Площу приміщень   для всіх клінічних кафедр приймати по за додатком K таблиця K-12. 8.91   Склад і набір   приміщень   для   кожної   конкретної кафедри   необхідно   визначати завданням на    проектування    в залежності від профілю кафедри і факультету кількості студентів і викладачів навчальних навантажень методів викладання  та напрямів наукових досліджень. 8.92   При проектуванні навчальних приміщень клінічних    кафедр необхідно керуватись ДБНВ.2.2-3. 8.93   Основну   частину   приміщень    кафедри    необхідно    планувально    поєднувати    в кафедральному блоці наближеному до профільних відділень стаціонару. Приміщення пов'язані з діяльністю викладачів і студентів в лікувальному процесі необхідно розміщувати у відповідних підрозділах лікувального закладу. Службові і побутові приміщення 8.94  Перелік і площа службових та побутових приміщень лікарень визначається завданням на проектування. 8.95  Чисельність відвідувачів стаціонару має дорівнювати 70% від кількості ліжок. 8.96  Кількість місць у гардеробній вуличного одягу   персоналу приймається рівною 60% списочного складу. 8.97  Кількість шаф у гардеробній для домашнього  та  робочого одягу необхідно приймати рівною 100% списочного складу персоналу. 8.98  Кількість душових кабін необхідно приймати із розрахунку 1 душова кабіна на 10 осіб в інфекційних і туберкульозних відділеннях в решті відділень - 1  душова кабіна на 15 осіб що працюють в найбільшій зміні. 8.99  Вестибюль-гардеробну для виходу хворих у парк необхідно передбачати на 80% хворих в туберкульозних лікарнях і на 30% хворих в решті лікарень.   8.100  В складі службово-побутових приміщень при вестибюлі   відвідувачів рекомендується передбачати торгові кіоски пункти міжміського телефонного зв'язку кафетерій    для відвідувачів хворих і персоналу. 8.101  Площу службових і побутових приміщень приймати за додатком K таблиця K. 13. ЛІКУВАЛЬНО-ДІАГНОСТИЧНІ І ДОПОМІЖНІ ПІДРОЗДІЛИ СТАЦІОНАРНИХ ІАМБУЛАТОРНО-ПОЛПСЛШІЧНИХ ЗАКЛАДІВ Спеціалізовані лікувально-діагностичні підрозділи приміщення 8.102Спеціалізовані приміщення що використовуються для   хворих стаціонару   а також для   консультативного    прийому   хворих   поліклінічного    відділення     необхідно    проектувати централізовано. Окремі кабінети і лікувальні приміщення див. 8.18 можуть бути включені до складу палатних відділень стаціонару що визначається завданням на проектування. 8.103Площа спеціалізованих кабінетів лікарів - спеціалістів процедурних    перев'язочних    і малих операційних а також спеціалізованих лікувально-діагностичних приміщень приймати за додатком Л таблиці Л.1 Л.2. Відділення гемодіалізу 8.104  Відділення гемодіалізу штучної нирки необхідно передбачати для надання медичної допомоги   стаціонарним   та   амбулаторним   хворим   з   хронічною   нирковою   недостатністю   і стаціонарним хворим з гострим  порушенням функцій нирок у відповідності  з завданням на проектування. 8.105  Пропускну спроможність    відділень  необхідно приймати  із розрахунку 1 хворий на діалізне місце за 1 зміну. 8.106 У відділеннях хронічного гемодіалізу необхідно передбачати палати з розрахунку 2 ліжка на 1 діалізне місце. 8.107 Відділення гемодіалізу має бути непрохідним. У відділеннях для хронічного гемодіалізу необхідно розділяти потоки надходження стаціонарних і амбулаторних хворих. 8.108  Приміщення   для   гострого гемодіалізу   необхідно розміщувати   безпосередньо біля відділення анестезіології - реанімації або в його складі. 8.109  В    лікарнях   швидкої   медичної   допомоги приміщення    для гострого гемодіалізу розміщуються в складі приймального відділення або в складі   відділення реанімації та інтенсивної терапії   для хворих що поступають поза приймальним відділенням поруч. Приміщення  гострого   гемодіалізу  можуть входити  до складу токсикологічних   відділень лікарень швидкої медичної допомоги. 8.110  Приміщення для проведення гемодіалізу в інфекційних лікарнях необхідно проектувати суміжно з реанімаційними боксами для хворих. 8.111  Площі приміщень   відділення   гемодіалізу приймати за  додатком Л таблиця Л.3. Відділення функціональної діагностики і ендоскопії 8.112     Відділення  функціональної діагностики  і  ендоскопії кабінети   організуються  в багатопрофільних і спеціалізованих лікарнях диспансерах поліклініках спеціалізованих лікувально- діагностичних корпусах. 8.113  Склад приміщень   відділення функціональної діагностики   і ендоскопії визначається завданням на проектування. 8.114  В  разі  розміщення  поліклініки диспансеру в  окремому від стаціонару будинку необхідно передбачати окремі відділення функціональної діагностики і ендоскопії для поліклініки і для стаціонару. 8.115  В поліклініці ендоскопічне  відділення повинне  мати  в своїй структурі повний набір кабінетів і приміщень за винятком ендоскопічної операційної. 8.116  В залежності від апаратури яка використовується необхідно в кожному конкретному випадку передбачати заходи щодо екранування діагностичних кабінетів. 8.117  Площі приміщень відділення функціональної діагностики та ендоскопічних кабінетів приймати за додатком Л таблиці Л.4 Л.5. Відділення гіпербаричної оксигенації 8.118  Включення відділень гіпербаричної оксигенації до складу лікарень поліклінік    і диспансерів визначається завданням на проектування. 8.119  Відділення гіпербаричної оксигенації необхідно організовувати не менше ніж на дві одномісні барокамери і не більше ніж на 8. Максимальна кількість барозалів у відділенні -чотири. 8.120  Допускається   часткова   децентралізація   відділення   з включенням приміщень для проведення гіпербаричної оксигенації до складу   відділень анестезіології і реанімації    а   також дитячих акушерських   інфекційних відділень. При цьому необхідно передбачати тільки  барозали заходи з підготовки хворих до сеансу проводяться в палатах . 8.121  Необхідно забезпечувати зручний зв'язок    відділення з палатними    відділеннями операційним блоком    відділенням анестезіології і реанімації. 8.122  В одному барозалі необхідно встановлювати не більше двох одномісних барокамер для дорослих. В барозалах для   дітей допускається розміщення 4-х барокамер. 8.123  При проектуванні приміщень для гіпербаричної оксигенації необхідно дотримуватись вимог викладених в ОСТ 42-21-2. 8.124  Площу приміщень   відділення   гіпербаричної оксигенації приймати за додатком Л таблиця Л.6. Радіологічні відділення 8.125 Радіологічні відділення відділення променевої терапії і лабораторії радіоізотопної діагностики необхідно розміщувати в окремому будинку чи ізольованій частині лікувально-профілактичного закладу. 8.126 Радіологічні відділення не повинні розміщуватися в житлових будинках і дитячих закладах. 8.127 При проектуванні радіологічних відділень необхідно враховувати вимоги НРБУ і ОСП 72/87. 8.128Площу приміщень радіологічних відділень та лабораторій радіоізотопної діагностики приймати за додатком Л таблиці Л.7 Л.8. Рентгенівські відділення 8.129Кількість рентгенодіагностичних кабінетів   у рентгенівському   відділенні необхідно визначати   розрахунком   у   відповідності   з    профілем     потужністю    і    штатами   лікувально- профілактичного закладу. 8.130   Допускається   поєднувати   в   одному   відділенні   рентгенодіагностичні   кабінети стаціонару і   поліклініки за винятком кабінетів інфекційних туберкульозних   відділень а також акушерських стаціонарів з числом    ліжок більше  100. Розміщувати відділення слід на стику стаціонару і поліклініки. При цьому входи в рентгенівське   відділення для   хворих стаціонару і поліклініки мають бути окремими. Рентгенівське   відділення не повинно бути прохідним. 8.131     Огороджувальні     конструкції     процедурних     рентгенодіагностичних     кабінетів комп'ютерної томографії    і рентгенопераційних повинні мати стаціонарний захист від іонізуючого випромінювання. Розрахунок захисту необхідно виконувати у відповідності з діючими нормами. 8.132Площу    приміщень  рентгенівських  відділень кабінетів приймати за    додатком Л таблиця Л.9. Відділення відновлювального лікування . 8.133   Відділення    відновлювального    лікування передбачається    спільним   для    хворих стаціонару і для відвідувачів  поліклініки поліклінічного відділення . У відділенні відновлювального лікування за завданням на проектування можуть бути передбачені кабінети нетрадиційних методів лікування кабінети штучного мікроклімату мануальної терапії фітотерапії та ін. . 8.134Розрахункову кількість    процедур     необхідну    для визначення   площі   приміщень у відділенні   відновлювального лікування рекомендується приймати: а для фізіотерапевтичних процедур електросвітлолікування теплолікування водогрязеліку вання - виключаючи басейни   і   ванни   для   лікування рухом у воді - 0 7 процедури на 1 ліжко стаціонару для  поліклініки поліклінічного  відділення - 0 5 процедур на   1 відвідування кабінету лікаря; б для масажу лікувальної фізкультури в тому числі басейни і ванни для лікування рухом у воді трудо- і механотерапія - 0 5 процедури на 1 ліжко стаціонару 0 3 процедури на 1   відвіду вання кабінету лікаря поліклінічного відділення. Розрахункова кількість процедур в спеціалізованих лікарнях і амбулаторних закладах а також пологових будинках і клініках визначається завданням на проектування. 8.135Кількість процедур в санаторно-курортних закладах в кожному санаторії  комплексі передбачаються в залежності від місцевих природно-кліматичних умов та за відповідного медико- санітарного та техніко-економічного обгрунтування. 8.136  Орієнтовний розподіл у    відсотках     розрахункової кількості процедур за видами лікування приймати за таблицею 9. Таблиця 9 Закінчення таблиці 9 8.137 Орієнтовна кількість процедур у  найбільшу  зміну на 1 процедурне   місце кушетку ванну і т.д. приймати за  таблицею 10. Таблиця 10 8.138 Орієнтовну кількість відвідувачів що одночасно знаходяться у відділенні відновлю-вального лікування для визначення площі чекалень і вестибюлів приймати за таблицею 11. Таблиця 11 8.139    Площа приміщень фізіотерапії і лікувальної фізкультури ЛФК трудотерапії ліку вально-трудових  майстерень і спеціальних цехів наведена в   додатку Л таблиці Л.10 Л.11 Л.12 Л.13. 8.140    Площу  приміщень  для  кліматолікування  веранда   балкон   тераса   в   санаторно- курортних закладах слід передбачати з розрахунку 0 6 м2 на 1 місце в санаторії. Клініко-діагностичні лабораторії 8.141Клініко-діагностичні лабораторії мають бути непрохідними. 8.142В амбулаторно-поліклінічних закладах    приміщення приймання аналізів і взяття проб крові розміщуються при вестибюльній групі приміщень. 8.143  Приміщення   для   мікробіологічних   досліджень і лабораторія дослідження на СНІД мають   бути ізольованими від решти   приміщень   лабораторії.   Входи   в мікробіологічну групу і лабораторію  СНІД для відвідувачів та надходження матеріалу для дослідження повинні  бути організовані ззовні. 8.144  Потужність і склад приміщень клініко-діагностичних лабораторій необхідно визначати завданням на проектування з урахуванням апаратури і обладнання які використовуються. 8.145  Площу приміщень клініко-діагностичних лабораторій приймати за додатком Л таблиця Л.14. Відділення переливання крові 8.146Відділення переливання крові    організовують   в лікувально-профілактичному закладі за завданням на проектування. 8.147   Відділення переливання крові проектують непрохідним з самостійним транспортним вузлом. 8.148Площу приміщень відділення приймати за додатком Л таблиця Л. 15. Центральні стерилізаційні відділення 8.149Центральне стерилізаційне відділення є обов'язковим структурним елементом лікуваль но-профілактичного   закладу   і   розміщується   у   місцях  для   забезпечення   зручного   зв'язку   з операційним блоком і загальнолікарняними транспортними комунікаціями. Не слід розміщувати його над і під палатами. 8.150  Центральне стерилізаційне відділення проектують непрохідним. 8.151  Всі приміщення центрального  стерилізаційного   відділення мають  бути розділені на дві зони: стерильну і нестерильну. Вхід в приміщення стерильної зони допускається тільки через санітарний пропускник. 8.152Кількість автоклавів що встановлюються в приміщенні стерилізаційної центрального стерилізаційного відділення визначається розрахунком. 8.153  Набір і площі центральних стерилізаційних залежать від потужності лікувального закладу і визначаються   завданням на проектування. Площу   приміщень   центрального   стерилізаційного   відділення   для  лікарень    пологових будинків і амбулаторно-поліклінічних закладів приймати за додатком Л таблиця Л.16. Патолого-анатомічні відділення 8.154   Організація патолого-анатомічного відділення   в лікувально-профілактичному закладі визначається завданням  на проектування. 8.155   Патолого-анатомічні відділення розміщують ізольовано від інших відділень лікар няного комплексу. Проїзди до патолого-анатомічного відділення і стоянки  похоронних машин не повинні бути видимі із вікон палатних відділень і паркової зони. 8.156   Приміщення для розтину інфікованих трупів   мають   бути ізольовані і мати окремий вхід ззовні. Вхід персоналу в інфекційну групу приміщень можливий тільки через санітарний пропускник. 8.157  Площа приміщень патолого-анатомічного відділення визначається кількістю штатних місць лікарів-патологоанатомів 8.158  Завданням на проектування    в складі патолого-анатомічного відділення може бути передбачена лабораторія консервації органів і тканин. 8.159  Площу патолого-анатомічного відділення приймати за додатком Л таблиця Л.17. АМБУЛАТОРНО-ПОЛІКЛІНГЧНІ ЗАКЛАДИ 8.160      Амбулаторно-поліклінічні   заклади   мають   розміщуватись   в   окремих   будинках зблокованих з будинками стаціонарів    в одному об'ємі зі стаціонаром чи вбудованими у будинки громадського і житлового призначення.  Лікувально-діагностичні приміщення корпуси блоки  слід передбачати спільними але з   окремими входами для стаціонарних і амбулаторних хворих. 8.161      Кількість   відвідувань   амбулаторно-поліклінічного   закладу   в   найбільшу   зміну приймається 60% від загальної кількості відвідувань за день.   8.162  Потужність структуру і склад амбулаторно-поліклінічних закладів необхідно визначати завданням на проектування і вимогами ДБН 360. 8.163  В структуру поліклініки можуть входити акушерсько-гікекологічні   відділення жіночі консультації дитячі відділення стоматологічні відділення та ін. За наявності у складі поліклініки жіночої консультації і дитячого відділення їх приміщення проектують відокремленими від поліклініки а дитяче відділення - із самостійним входом. 8.164   Відділення невідкладної допомоги травматологічний пункт   інфекційний кабінет відділення переливання   крові передбачають з самостійними зовнішніми входами. 8.165   В разі включення в структуру поліклінік спеціалізованих відділень дерматовенеро- логічного фтизіатричного акушерсько-гінекологічного психіатричного    наркологічного а   також відділення   профілактики денного   стаціонару зубопротезної лабораторії необхідно передбачати для кожного із цих відділень непрохідні ізольовані зони. 8.166   До складу поліклініки може бути включений денний    стаціонар.  В його складі необхідно   організовувати:   палати   з   постом   чергової  медсестри    кабінет  лікаря    процедурну санітарно-гігієнічні приміщення приміщення денного перебування хворих і приймання їжі комори для чистої і брудної білизни. 8.167   При обласних консультативних поліклініках та поліклінічних відділеннях респуб ліканських   і   обласних  лікарень   необхідно   передбачати   пансіонати.   Приміщення   пансіонатів необхідно  розробляти  за  нормами  проектування гуртожитків до  їх складу  також  включають приміщення медичного призначення пост медсестри процедурна клізмова . 8.168   Розрахунок    площі    чекалень і вестибюлів-гардеробних здійснюють з урахуванням таблиці 12. Таблиця 12 Поліклініки для дорослих 8.169  Площі приміщень поліклінік для дорослих і кабінету лікаря загальної практики сімейного лікаря наведені в додатку M таблиці M. 1 та М.2. 8.170 Склад приміщень кабінетів що функціонують за межами ЛПУ кабінет лікаря загальної практики - сімейного лікаря та ін. визначається   завданням на проектування а їх площі - за додатком M табл. МЛ М.2 М.4 та М.5 відповідно за призначенням кабінету. Поліклініки для дітей 8.171 Поліклініка для дітей може  бути самостійною чи поєднаною з дитячою лікарнею. 8.172  Потужність   структура та склад  приміщень  поліклініки  для дітей  визначаються завданням на проектування. 8.173   При вестибюльній групі дитячого амбулаторно-поліклінічного закладу відділення організовують приймально-оглядові бокси для прийому дітей підозрюваних на гострі інфекційні захворювання. 8.174 Площу приміщень поліклініки для дітей приймати за  додатком M таблиця М.4. Жіночі консультації 8.175Жіночі консультації можуть розміщуватися в окремому будинку в складі поліклініки чи бути зблокованими з пологовим будинком пологовим стаціонаром . В разі організації жіночих консультацій вбудованих в житлові будинки входи до них проектують відокремленими від входів у житлову частину будинку. 8.176  Жіноча консультація що входить до складу пологового будинку чи поліклініки може мати єдині: рентгенівський кабінет клініко-діагностичну лабораторію фізіотерапевтичний кабінет кабінети функціональної діагностики. 8.177  При розміщенні жіночої консультації в поліклініці вестибюль-гардеробна довідкова аптечний кіоск та реєстратура можуть бути спільними. 8.178  До складу жіночої консультації може бути включений денний стаціонар. 8.179    Кабінет   для   дітей   та   підлітків   організовують   окремо   від   інших   кабінетів спеціалізованого акушерсько-гінекологічного прийому в ізольованій непрохідній зоні. 8.180Потужність склад та площа приміщень жіночих консультацій визначаються завданням на проектування. 8.181  Розрахунок площі чекалень  і  вестибюлів-гардеробних здійснюють  з урахуванням таблиці 13. Таблиця 13 8.182Площі приміщень жіночої   консультації приймати за додатком M таблиця М.5. Спеціалізовані амбулаторно-поліклінічні заклади 8.183       Спеціалізовані   амбулаторно-поліклінічні   заклади   консультативні       поліклініки диспансери      стоматологічні  поліклініки   поліклініки нетрадиційних методів лікування та  ін. передбачаються завданням на проектування. 8.184       Поліклініки нетрадиційних методів лікування можуть проектуватись як самостійні заклади так і у вигляді відділень в складі амбулаторно-профілактичних закладів. 8.185Склад приміщень спеціалізованих закладів вестибюльна група і спільні приміщення кабінети    лікарського прийому лікувально-діагностичні    відділення-кабінети     приймається за відповідними розділами цих норм. Амбулаторії 8.186  Амбулаторії можуть  бути  розташовані окремо чи розміщуватись в одному будинку з лікарнею.      В      останньому     випадку  відділення   відновлювального      лікування       відділення функціональної діагностики лабораторія   стерилізаційна службово-побутові приміщення  можуть бути спільними для  двох підрозділів. Не допускається перетинання потоків  хворих стаціонару  і відвідувачів амбулаторії. 8.187  Діагностичні підрозділи відділення відновлювального лікування кабінети стоматолога та хірурга можуть бути спільними для дорослого і дитячого відділень за умови організації їх роботи з почерговим використанням. 8.188  Площу амбулаторій приймати за додатком M таблиця М.6. Фельдшерсько-акушерські пункти 8.189  До складу фельдшерсько-акушерських фельдшерських пунктів можуть включатися палати для надання невідкладної медичної допомоги. 8.190  При фельдшерсько-акушерському пункті далі - ФАП необхідно передбачати кімнату термінового приймання пологів з кімнатою тимчасового перебування породіллі з новонародженим і кімнату тимчасового перебування хворого при кабінеті фельдшера . 8.191  При ФАПах розміщують аптечний   пункт   з   продажу готових лікувальних форм і предметів санітарії та гігієни. 8.192  В кімнату тимчасового    перебування хворого   та    ізолятор необхідно передбачати окремі входи. 8.193  Площу   приміщень   фельдшерсько-акушерських пунктів приймати за   додатком M таблиця М.7. Здоровпункти 8.194Лікарські та фельдшерські здоровпункти необхідно проектувати у складі промислових підприємств та громадських закладів  згідно  з  вимогами  СНІП  2.09.04  з  набором  приміщень відповідно до завдання на проектування. СТАНЦІЇ ПІДСТАНЦІЇ ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ 8.195  У великих містах та районних центрах у складі станції швидкої медичної допомоги організуються підстанції з розрахунком забезпечення 15-хвилинної транспортної доступності. 8.196  Кількість виїздів на станції  підстанції швидкої медичної допомоги слід приймати з розрахунку 4 тис. на рік на 10 тисяч проживаючого в місті населення.   8.197     Кількість  автомашин   що  обслуговують  станцію  підстанцію   швидкої  медичної допомоги визначається у відповідності з ДБН 360. 8.198     Станції підстанції швидкої медичної допомоги необхідно розміщувати в окремому будинку. Допускається влаштування підземної стоянки для автомашин швидкої допомоги. 8.199Потужність та структура станції підстанції швидкої медичної допомоги визначається завданням на проектування. 8.200  Площу приміщень станції підстанції швидкої медичної допомоги приймати за додатком H. СТАНЦІЇ ПЕРЕЛИВАННЯ КРОВІ 8.201Станції переливання крові далі СПК необхідно розміщувати в окремому будинку. 8.202   Забороняється використовувати при реконструкції під станції переливання  крові корпуси     інфекційних       лікарень   CEC судово-медичних та патолого-анатомічних відділень і розміщувати в приміщенні СПК заклади функціонально не пов'язані з її роботою. 8.203    Номенклатура   виготовлюваних   препаратів     потужність   та    структура    станції переливання крові визначаються завданням на проектування. 8.204  Приміщення станції переливання    крові    за    функціональним призначенням треба розділяти на дві групи: лабораторну і фракціонування крові. Приміщення групи фракціонування крові слід розміщувати в ізольованій частині будинку і проектувати за нормами промислових підприємств. 8.205  Віварій необхідно розміщувати в окремому будинку або ізолювати у його торці. 8.206  Площу станцій переливання крові приймати за  додатком П.   МОЛОЧНІ КУХНІ ТА РОЗДАВАЛЬНІ ПУНКТИ МОЛОЧНИХ КУХОНЬ 8.207  Потужність і структура молочних кухонь та їх роздавальних пунктів визначаються завданням на проектування з врахуванням потреби в дитячому харчуванні та кількості дитячого населення що обслуговується та вимог ДБН 360. 8.208Молочні кухні розташовують в окремих будинках. Розміщення їх у житлових будинках та комплексах побутового обслуговування погоджується з органами санітарно-епідемічного нагляду. Допускається об'єднання в одному будинку молочної кухні та роздавального пункту. 8.209Площу приміщень молочних кухонь та роздавальних пунктів приймати за  додатком P. САНАТОРНО-КУРОРТНІ ЗАКЛАДИ 8.210  Санаторно-курортні заклади слід    проектувати    згідно    з ДБН 360 ДБН В.2.2-9 ДержСанПіН 172 ДержСанПін 173 з урахуванням додаткових вимог даного розділу. 8.211  Потужність і структура санаторно-курортних закладів до яких відносяться санаторії комплекси санаторіїв профілакторії визначаються завданням на проектування в залежності від місцевих природно-кліматичних умов та відповідних медико-санітарних та техніко-економічних обгрунтувань. 8.212  Приміщення будинків санаторіїв поділяються на такі функціональні групи: а приймально-вестибюльну; б житлові приміщення; в приміщення лікувально-діагностичного відділення; г приміщення культури та відпочинку; д приміщення їдальні; є адміністративні приміщення; ж господарчі приміщення. Всі  приміщення  санаторіїв  слід  блокувати.  Група житлових приміщень  повинна бути ізольована від приміщень інших груп. 8.213  Площа приміщень приймально-вестибюльної групи в  санаторіях комплексі   слід приймати згідно з додатком C. 8.214  Кількість житлових кімнат різної місткості встановлюється завданням на проектування. Житлові кімнати палати з необхідними допоміжними приміщеннями слід групувати в секції по 50 місць в кожній. Всі приміщення що входять до складу однієї секції слід розміщувати на одному поверсі. 8.215  Житлові кімнати призначені для відпочинку сімей з дітьми необхідно розташовувати в окремих будинках або ізольованих частинах будинків. 8.216  В кожному санаторії місткістю до 500 місць слід передбачати в ізоляторі одну палату на одне ліжко і одну на два; місткістю до 1000 місць - дві палати на одне ліжко та дві на два. 8.217  Житлові кімнати в санаторіях для ІІІБ ІІІВ та IVBкліматичних зон повинні мати лоджії або балкони; для ІІBкліматичної зони - відповідно до завдання на проектування. 8.218  При кожній палаті слід передбачити передпокій і санітарний вузол з умивальником унітазом і душем обладнані стаціонарною сіткою і сіткою на гнучкому шланзі. Ширина передпокою повинна бути не менше 1 05 м. 8.219  Площу приміщень спальної секції слід приймати відповідно до додатка C. 8.220  Площа житлових кімнат в санаторіях санаторіях-профілакторіях і закладах відпочинку на одне місце слід приймати за таблицею 14. Площа житлової кімнати повинна бути не менше 9 м2. Таблиця 14 8.221  Приміщення лікувально-діагностичного відділення санаторію повинні бути зблоковані з корпусом де розміщені житлові приміщення або з'єднані з ним теплим переходом. Набір приміщень цієї групи слід приймати відповідно до завдання на проектування в залежності від профілю санаторію та згідно з додатком Л. 8.222  Площу приміщень культури та відпочинку в санаторіях слід приймати відповідно до додатка C. 8.223  Склад  і  площа котельних   пральних   гаражів   а також овочесховищ   теплиць  і складських приміщень які обслуговують санаторій визначаються відповідно до додатка Л та завдання на проектування. 9 САНІТАРНО-ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАКЛАДИ Санітарно-епідеміологічні станції 9.1  Потужність та структура санітарно-епідеміологічних станцій встановлюється завданням на проектування та ДБН 360 відповідно до  функціонального призначення закладу   кількості населення яке обслуговується централізації лабораторної і дезінфекційної служб. 9.2  Приміщення радіологічних підрозділів слід проектувати згідно з санітарними нормами і правилами роботи з радіоактивними речовинами і іншими джерелами іонізуючих випромінювань. 9.3  В бактеріологічних вірусологічних лабораторіях та лабораторіях особливо небезпечних інфекцій   повинен    виконуватись    особливий режим роботи із забезпечення    вимог    гігієни    і епідеміології при роботі з патогенною мікрофлорою. Дослідження щодо особливо небезпечних інфекцій вірусології санітарної бактеріології капельних інфекцій проводяться у боксах з передбоксами. · 9.4Відділи особливо небезпечних інфекцій слід розміщувати ізольовано з окремим транс портним вузлом. 9.5    У   лабораторії   відділу   особливо   небезпечних   інфекцій   повинні   передбачатись відокремлено одна від другої "чиста" і "заразна" зони. У "заразній" зоні слід передбачати "заразний" блок який повинен мати сполучення з рештою приміщень "заразної" зони тільки через кабіни для переодягання спецодягу. У складі "заразної" зони слід передбачати автоклавну. 9.6    Вхід персоналу в  "чисту" зону лабораторії відділу особливо небезпечних інфекцій загальний  із  входом  в  приміщення  оперативної групи   повинен  виконуватись  тільки  через санітарний пропускник. 9.7    "Заразний" блок лабораторії особливо небезпечних інфекцій повинен мати відокремлені входи в кімнати приймання матеріалу видалення відпрацьованого матеріалу і спецодягу персоналу. 9.8    Вбиральні для співробітників оперативного відділення відділу особливо небезпечних інфекцій і для співробітників його лабораторії  повинні передбачатись окремими. 9.9    Вхід до бактеріологічних вірусологічних відділень бактеріологічних лабораторій слід передбачати   тільки   через   санпропускник.   Приймання   матеріалу   для   дослідження   необхідно організовувати через окремий вхід. 9.10  Термальні кімнати холодильні камери бокси для зараження ембріонів бокси для дослідження на стерильність не повинні мати вікон. 9.11В разі необхідності термальні і холодильні камери можуть бути замінені приміщеннями в яких будуть розміщені термостати і холодильники. 9.12       Приміщення   камер   для   зберігання   біологічних    лікувально-профілактичних   та діагностичних препаратів з регульованим температурним режимом слід розділяти на відсіки з обладнанням спільного тамбура. 9.13       Дезінфекційні   відділи    чи    відділення    санітарно-епідеміологічних   станцій    слід розміщувати в окремих будинках чи прибудовах. 9.14.Приміщення дезвідділення для приймання інфікованих речей і білизни видачі білизни речей а також приміщення відділів відділень профілактичної дезинфекції для виготовлення дератизаційних приманок повинні мати окремі входи ззовні. 9.15  Завантажувальні приміщення дезінфекційних камер "брудні" повинні мати сполучення з розвантажувальними приміщеннями камер "чисті"    через санпропускники. 9.16  Склади дезінфекційних матеріалів не допускається розміщувати в основних будинках санітарно-епідеміологічних станцій. 9.17  У структуру санітарно-епідеміологічної станції за завданням на проектування може бути включений гараж-стоянка для   спеціального автотранспорту складські приміщення віварій. 9.18  Площі приміщень санітарно-епідеміологічних станцій приймати за  додатком T. Площі дезінфекційних відділів і відділень санітарно-епідеміологічних станцій якщо вони входять до складу закладу приймати за додатком T розділ "Дезінфекційні станції". Дезінфекційні станції 9.19     При   проектуванні   дезінфекційних  станцій   слід   керуватись   вимогами   цих   норм включаючи вимоги до дезінфекційних відділень лікувально-профілактичних закладів та санітарно- епідеміологічних станцій а  також вимогами ДБНВ.2.2-9. 9.20     Потужність   і   структура   дезінфекційних   станцій   встановлюється   завданням   на проектування    з    урахуванням    потреби    в    комплексі    дезінфекційних     дератизаційних    та дезінсектицидних заходів і кількості населення що обслуговується станцією. 9.21     В  структурі  станції повинен  бути передбачений гараж-стоянка     для  спеціального автотранспорту та складські приміщення. 9.22Площу приміщень дезінфекційних станцій приймати за додатком T. 10 ЗАКЛАДИ СУДОВО-МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ 10.1  Заклади судово-медичної експертизи є самостійними і організуються у великих містах і обласних центрах. 10.2  Заклади судово-медичної експертизи необхідно розміщувати в окремому будинку чи блокувати з будинком патолого-анатомічного корпусу. 10.3  Приміщення інфекційної групи судово-медичної експертизи повинні бути ізольовані від інших приміщень але можуть бути спільними з аналогічними приміщеннями патолого-анатомічного відділення. 10.4  Проїзди до будинку судово-медичної експертизи входи в ритуальне та приміщення для приймання трупів і стоянки похоронних автомашин не повинні бути видимі із вікон палатних відділень і житлових будинків.   10.5Площа приміщень закладів судово-медичної експертизи встановлюється за кількістю штатних лікарів-експертів. 10.6Площі приміщень закладів судово-медичної експертизи приймати за додатком У. 11 АПТЕЧНІ ЗАКЛАДИ Аптеки 11.1 Аптеки розміщують   в   окремому будинку чи вбудовують в громадські та житлові будинки. 11.2 У громадських чи житлових будинках аптеки слід розмішувати на першому поверсі. 11.3Приміщення   для зберігання   легкозаймистих і горючих рідин слід проектувати згідно з п.4.4. - п.4.32 п.4.8 11.4 В аптеках необхідно передбачати можливість під'їзду і розвантаження автотранспорту. 11.5 Площі приміщень аптек наведені у додатку Ф таблиця Ф. 1. Аптеки лікарняні 11.6Проектування лікарняних    аптек    в лікувально-профілактичних закладах визначається завданням на проектування. При місткості стаціонару до 200 ліжок необхідно передбачати аптечний розподільний пункт. Для    обслуговування    декількох    лікувально-профілактичних    закладів    передбачаються міжлікарняні аптеки. 11.7  Лікарняна аптека може    розміщуватись як в окремому будинку так і в будинку стаціонару або поліклініки. У випадку    розміщення    в будинку стаціонару вона повинна мати окремий   вхід   і   бути   відокремлена   від   приміщень   іншого   призначення   протипожежними перегородками 1-го типу. 11.8До лікарняних аптек необхідно передбачати можливість під'їзду автомашин. 11.9Площу     приміщень     лікарняних    і міжлікарняних аптек приймати за додатком Ф таблиця Ф.2. Аптечні кіоски 11.10  Аптечні кіоски розміщуються у відокремлених   приміщеннях не менше 8 м2 без виділення торговельного залу тільки в капітальних спорудах: на заводах фабриках вокзалах аеропортах. 11.11  Аптечні кіоски можуть розміщуватись на перших поверхах житлових та громадських будинків за наявності окремого входу підведення інженерних комунікацій водопостачання кана лізація теплопостачання наявності вентиляції та забезпечення площі приміщень не менше 21 м2 в т. ч. 8 м2 - зона розміщення обладнання робочих місць персоналу; 10 м2 - зона обслуговування населення; 3 м2- вбиральня. 11.13 В аптечних кіосках організується одне робоче місце що відокремлене від покупців подвійним склом з отвором для відпуску медикаментів. Аптечні пункти 11.14  Аптечні пункти розміщуються у відокремлених приміщеннях з виділенням або без виділення торговельного залу в капітальних будинках при лікувально-профілактичних та санаторно- курортних закладах медичних центрах лікарнях амбулаторно-поліклінічних закладах медико- санітарних частинах та ін. . 11.15  Організацію робочого міста працівника приймати відповідно до п. 11.13. 11.16  Площа аптечного пункту повинна складати не менше 18 м2. Аптечні склади 11.17  Аптечні  склади розміщуються     в  окремо розташованих спеціально улаштованих будинках.. 11.18  Допустимо   розміщення   аптечних   складів  у   громадських  будинках    а  також у допоміжних будинках промислових підприємств за умови влаштування вантажно-розвантажувальної площадки для під'їзду машин рампа з навісом поза фронтом вікон приміщень з постійним перебуванням   людей.   Висота   рампи   повинна   відповідати   рівню   днища   кузова   вантажного автомобіля ширина 2 м. За узгодженням із органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду при дотриманні санітарних вимог до рівня шуму можливе інше розміщення вантажно- розвантажувального майданчика. 11.19  При розміщенні аптечних складів на цокольному поверсі слід керуватися вимогами ДБН В.2.2-9. Розташування у підвальних поверхах можливе за відсутності там комунікацій та при дотриманні чинних санітарно-гігієнічних вимог і норм протипожежної безпеки. 11.20  У структуру аптечного складу входять приміщення зберігання лікарських засобів побутові і допоміжні приміщення. 11.21  Площа приміщень зберігання в аптечному складі повинна складати не менше ЗО м . Набір приміщень і умови зберігання у них визначаються завданням на проектування відповідно до переліку лікарських засобів що зберігаються. 11.22  Аптечні склади повинні мати мінімальний набір побутових і допоміжних приміщень: кімнату персоналу 0 75 м2 на одного працівника але не менше 8 м2 вбиральню за розрахунком але не менше 2 м2 приміщення зберігання .предметів прибирання 4 м2 або шафу в залежності від потужності закладу. У   залежності   від   потужності   складів   до   складу   приміщень   можуть    включатися адміністративні приміщення відповідно до СНІП 2.09.04.     Додаток А довідковий ПЕРЕЛІК видів будинків і споруд закладів охорони здоров'я 1. Лікувально-профілактичні заклади. 1.2Лікарняні заклади: -  лікарні багатопрофільні країни обласні міські центральні міські центральні районні районні дільничні ; лікарні   спеціалізовані   інфекційні    психіатричні    швидкої   допомоги    кардіологічні ендокринологічні та ін. . 1.3  Диспансери: -з стаціонаром; -без стаціонару. 1.4. Амбулаторно-поліклінічні заклади поліклініки консультативні поліклініки амбулаторії діагностичні центри здоровпункти . 1.5. Заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги і заклади переливання крові станції та підстанції швидкої медичної допомоги станції переливання крові . 1.6. Заклади охорони материнства та дитинства пологові будинки акушерські стаціонари дитячі стаціонари жіночі консультації дитячі поліклініки . 1.7. Санаторно-курортні заклади профілакторії санаторії оздоровчі табори . 2. Санаторно-профілактичні заклади санітарно-епідеміологічні станції дезінфекційні станції . 3. Заклади судово-медичної експертизи бюро . 4. Аптечні заклади аптеки лікарняні аптеки аптечні пункти аптечні кіоски аптечні склади . Додаток Б довідковий Перелік нормативних документів на які наведені посилання ГОСТ 2874-82*                           Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством. ДБН 360-92*                               Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень. ДБН Б.2.4-1-94                           Планування і забудова сільських  поселень. ДБН В.2.2-3-96                           Будинки і споруди. Будинки та споруди навчальних закладів. ДБН В.2.2-9-99                           Громадські будинки і споруди. Основні положення. ДБН В.2.5-13-98                         Пожежна автоматика будинків і споруд. Держ СанПіН 172-96                   Державні санітарні правила розміщення улаштування та експлуатації оздоровчих закладів Держ СанПіН 173-96                   Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів. ДержСанПіН 239-96                    Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань. СанПіН 1757-77                          Санитарно-гигиенические нормы допустимой напряженности электрического поля. СанПіН 2152-80                           Санитарно-гигиенические нормы допустимых уровней ионизации воздуха производственных и общественных помещений. СанПіН 2605-82                           Санитарные нормы и правила обеспечения инсоляцией жилых и общественных зданий и территорий жилой застройки. СанПіН 3077-84                           Санитарные нормы допустимого шума в помещениях жилых и общественных зданий и на территории жилой застройки. СанПіН 5179-90                    Санитарные правила устройства оборудования и эксплуатации больниц родильных домов и других лечебных стационаров. СНІП 2.01.02-85*                        Противопожарные нормы. СНІП 2.04.01-85                         Внутренний водопровод и канализация зданий. СНІП 2.04.02-84                         Водоснабжение. Наружные сети и сооружения. СНІП 2.04.05-91                         Отопление вентиляция и кондиционирование. СНІП 2.04.07-86                         Тепловые сети. СНІП 2.04.08-87                          Газоснабжение. СНІП 2.09.04-87                         Административные и бытовые здания. СНІП 2.11.01-85*/                      Складские здания ЦНИИпромиздат СНІП ІІ-4-79                               Естественное и искусственное освещение. СНІП ІІ-12-77                             Защита от шума. СНІП ІІ-3 5-76                            Котельные установки CH 2605-82                                 Санитарные нормы и правила обеспечения инсоляцией жилых и общественных зданий и территорий жилой застройки. BCH 01-89/Росавтотранс          Ведомственные строительные нормы предприятий по РСФСР обслуживанию автомобилей. BCH 59-88 р                                Электрооборудование жилых и общественных зданий. Нормы проектирования. BCH 60-8 8 р                                Устройство связи сигнализации и диспетчеризации инженерного оборудования жилых и общественных зданий. BCH 62-91/Госкомархитектуры   Проектирование среды жизнедеятельности с учетом потребностей инвалидов и маломобильных групп населения. НРБУ-97                                     Норми радіаційної безпеки України. ОСП 72/87                                  Основные санитарные правила работы с радиоактивными веще- ствами и другими источниками ионизирующих излучений. ПУЕ                                            Правила устройства электроустановок 6 издание . Правила                                      Правила безопасности в газовом хозяйстве. Правила                                      Правила пожежної безпеки в Україні.     Додаток В обов'язковий Терміни та визначення АДАПТАЦІЯ - процес пристосування організму до нових умов існування. АКУШЕРСЬКА ДОПОМОГА - сукупність лікувально-профілактичних заходів з допомоги в пологах і нагляду за вагітними жінками родильницями породіллями і новонародженими. АМБУЛАТОРІЯ - лікувально-профілактичний заклад призначений для надання позалікар-няної медичної допомоги і який має в своєму складі до 5 лікарських посад. АНЕСТЕЗІОЛОГІЯ - галузь клінічної медицини що вивчає питання знеболювання та керування життєво важливими функціями організму під час хірургічних операцій. АПТЕКА - заклад в якому зберігають готують та відпускають медичним закладам та продають населенню лікувальні засоби перев'язочні матеріали предмети санітарії та догляду за хворими. АПТЕКА ЛІКАРНЯНА - входить до складу лікарні і забезпечує її лікувальними засобами та іншими предметами аптечного асортименту. АПТЕКА МІЖЛІКАРНЯНА - аптека що забезпечує лікувальними засобами та іншими предметами аптечного асортименту декілька лікарень. АПТЕЧНИЙ КІОСК - структурний підрозділ аптеки закладу охорони здоров'я що здійснює роздрібну реалізацію готових лікарських засобів які дозволені до відпуску без рецептів. АПТЕЧНИЙ ПУНКТ - структурний підрозділ аптеки закладу охорони здоров'я що здійснює роздрібну реалізацію готових лікарських засобів які дозволені до відпуску за рецептами і без рецептів та виробів медичного призначення. АПТЕЧНИЙ СКЛАД - заклад аптечного управління який приймає зберігає і відпускає аптечним та лікувально-профілактичним закладам лікувальні засоби перев'язочні матеріали предмети гігієни і санітарії медичне обладнання інструментарій та інші медичні товари. БАРОЗАЛ - приміщення для встановлення барокамер. БАРОКАМЕРА - апарат що герметично закривається в якому може бути створено підвищений або знижений тиск повітря газів в тому числі кисню . БІОПСІЯ - взяття з живого організму невеликого об'єму тканини для мікроскопічного гістологічного дослідження з діагностичною метою. БОКС - 1 спеціальне приміщення з виходом назовні призначене для ізоляції інфекційних хворих або осіб у яких запідозрюється інфекційне захворювання. До складу боксу входять: палата санітарний вузол вбиральня та ванна шлюз між палатою і коридором та шлюз з виходом назовні. При розміщенні боксу на другому поверсі необхідно передбачати пандус для ввозу хворого у бокс; 2 приміщення для проведення лабораторних досліджень що вимагають дотримання особливих умов середовища або для роботи з небезпечними для оточуючого довкілля матеріалами. БОКС ІЗОЛЯЩЙНО-ДІАГНОСТИЧНИЙ - див. БОКС -1 . БОКС ОГЛЯДОВИЙ - бокс в приймальному відділенні лікувально-профілактичних закладів що має окремі вхід та вихід приміщення огляду хворого та його санітарної обробки. БОКС ПОЛОГОВИЙ - окрема група приміщень що організується для приймання пологів у вагітних які становлять епідемічну небезпеку для інших пацієнтів стаціонару а також при відсутності акушерського відділення в стаціонарі. БОКС РЕАНІМАЦІЙНИЙ - окрема група приміщень що організується в зв'язку з відсутністю відділення реанімації і інтенсивної терапії і призначається для проведення комплексу лікувальних заходів націлених на відновлення згасаючих або тільки що згаслих життєвих функцій організму. БЮРО СУДОВО-МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ - заклад що проводить судово-медичні експертизи призначені судово-слідчими органами для вивчення питань що виникли при розслідуванні карних та цивільних справ які потребують спеціальних медичних знань. ВІВАРІЙ - приміщення для утримання і розведення лабораторних тварин що використовуються з науковою метою та для біологічних проб. ВІДДІЛЕННЯ АКУШЕРСЬКЕ - підрозділ стаціонару призначений для надання медичної допомоги жінкам та їх лікування під час вагітності пологів і в післяпологовому періоді. ВІДДІЛЕННЯ АКУШЕРСЬКО-ГІНЕКОЛОГІЧНЕ - підрозділ стаціонару призначений для надання медичної допомоги жінкам і їх лікування під час вагітності пологів і в післяпологовому періоді а також для лікування гінекологічних захворювань. ВІДДІЛЕННЯ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОГО ЛІКУВАННЯ - структурний підрозділ лікувально-профілактичноого закладу призначений для лікувального впливу на хворого фізичними факторами електростатичними і електромагнітними полями світловим опроміненням аерозолями водними процедурами тепловою дією а також масажем і лікувальною фізкультурою. ВІДДІЛЕННЯ ГІНЕКОЛОГІЧНЕ - підрозділ стаціонару призначений для надання медичної допомоги жінкам що страждають захворюваннями і аномаліями в жіночій статевій сфері. ВІДДІЛЕННЯ  ГІПЕРБАРИЧНОЇ   ОКСИГЕНАЦІЇ    структурний   підрозділ   лікувально- профілактичного закладу призначений  для  проведення спеціального методу лікування киснем    з використанням кисневих барокамер . ВІДДІЛЕННЯ КАБІНЕТИ ЕНДОСКОПІЧНЕ - структурний підрозділ лікувально-профілактичного закладу призначений для візуального дослідження без пошкодження тканин шлунково-кишкового тракту верхніх дихальних шляхів і бронхолегеневого апарату статевих і сечовивідних органів з допомогою спеціальної апаратури ендоскопів з метою отримання необхідних даних для діагностики і лікування захворювань вищезгаданих органів і систем. ВІДДІЛЕННЯ ОБСЕРВАЦІЙНЕ - підрозділ акушерського стаціонару призначений для вагітних породіль і родильниць які є потенційно епідемічне небезпечними для здорових пацієнтів закладу. ВІДДІЛЕННЯ ПАЛАТНІ - структурні підрозділи лікувально-профілактичного закладу призначені для розміщення постійного перебування і лікування хворих. ВІДДІЛЕННЯ ПАТОЛОГІЇ ВАГІТНОСТІ - підрозділ акушерського стаціонару призначений для жінок з відхиленнями від нормально протікаючої вагітності. ВІДДІЛЕННЯ ПАТОЛОГО-АНАТОМІЧНЕ - підрозділ лікувально-профілактичної закладу призначений для проведення розтину трупів морфологічного дослідження його органів і тканин а також для морфологічного дослідження тканин отриманих при операціях і біопсіях . ВІДДІЛЕННЯ ПЕРЕЛИВАННЯ КРОВІ - структурний підрозділ лікувально-профілактичного закладу призначений для збору консервування і часткової переробки донорської крові зберігання крові і кровозамінників а також проведення гемотерапії. ВІДДІЛЕННЯ ПОЛОГОВЕ - підрозділ стаціонару призначений для надання медичної допомоги жінкам і їх лікування під час вагітності пологів і в післяпологовому періоді. ВІДДІЛЕННЯ    ПОЛОГОВЕ    ФІЗІОЛОГІЧНЕ      підрозділ    акушерського    стаціонару призначений для практично здорових вагітних породіль і родильниць. ВІДДІЛЕННЯ ПСИХОСОМАТИЧНЕ - структурний підрозділ стаціонару призначений для розміщення перебування і лікування хворих з пограничними станами. ВІДДІЛЕННЯ   РЕНТГЕНФЛЮОРОГРАФГЧНЕ      структурний   підрозділ   поліклініки призначений для проведення масових рентгенологічних досліджень. ВІДДІЛЕННЯ СЕПТИЧНОЇ ГНІЙНОЇ ХІРУРГІЇ · структурний підрозділ стаціонару призначений для розміщення перебування і лікування хірургічних хворих. ВІДДІЛЕННЯ СТОМАТОЛОГІЧНЕ - структурний підрозділ поліклініки призначений для проведення лікування захворювань зубів. ВІДДІЛЕННЯ УРОЛОГІЧНЕ - структурний підрозділ стаціонару призначений для розміщення перебування і лікування хворих з патологією сечовивідних шляхів. ВІДДІЛЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ДІАГНОСТИКИ - структурний підрозділ лікувально-профілактичної закладу призначений для дослідження органів і систем людського тіла з метою отримання необхідних даних для діагностики і лікування. ВІДДІЛЕННЯ ХІРУРГІЧНЕ - структурний підрозділ лікувально-профілактичного закладу призначений для розміщення перебування і лікування хірургічних хворих. ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ - комплекс вимог і заходів націлених на профілактику негативного впливу фізичних хімічних мікрокліматичних та інших факторів на здоров'я людини. ДЕЗІНСЕКЦІЯ - знищення членистоногих які є переносниками інфекційних та інвазійних захворювань. ДЕЗІНФЕКЦІЙНА СТАНЦІЯ - санітарно-епідеміологічний заклад що проводить дезінсекцію дезінфекцію дератизацію а також методичне керівництво проведенням цих робіт . ДЕЗІНФЕКЦІЯ син. знезараження - знищення збудників інфекційних хвороб в навколишньому середовищі. ДЕНТАЛЬНИЙ РЕНТГЕНДІАГНОСТИЧНИЙ АПАРАТ - рентгендіагностичний апарат призначений для проведення рентгенологічних досліджень зубів. ДЕРАТИЗАЦІЯ - знищення гризунів небезпечних в епідемічному відношенні. ДІАЛІЗ - метод виділення низькомолекулярних сполук із колоїдних систем та розчинів з допомогою дифузії через напівпроникну мембрану. Використовується для лікування гострої та хронічної ниркової недостатності в апараті "штучна нирка" ГЕМОДІАЛІЗ що розміщується в діалізному залі. ДИСПАНСЕР - спеціалізований лікувально-профілактичний заклад що здійснює медичне обслуговування використовуючи метод який поєднує запобіжні та лікувальні методи диспансеризацію . ЖІНОЧА КОНСУЛЬТАЦІЯ - структурний підрозділ пологового будинку поліклініки або самостійний амбулаторно-поліклінічний заклад призначений для надання акушерсько-гінекологічної допомоги і диспансеризації жінок під час вагітності після пологів а також із захворюваннями і аномаліями жіночої статевої сфери. ЗАКЛАДИ    ОХОРОНИ    МАТЕРИНСТВА    ТА    ДИТИНСТВА     група    лікувально- профілактичних закладів до    яких відносяться дитячі стаціонари та амбулаторно-поліклінічні заклади пологові будинки акушерські стаціонари та жіночі консультації. ЗАХВОРЮВАННЯ ІНФЕКЦІЙНІ син. захворювання заразні - захворювання що викликаються мікроорганізмами та їх токсинами. ЗАХВОРЮВАННЯ ІНВАЗІЙНІ син. захворювання паразитарні - захворювання що викликаються паразитами з числа найпростіших членистоногих і черв'яків. IHBIBO лат. invivo    -   проведення діагностичних досліджень живого організму пацієнта . IHBITPO лат. invitro - проведення діагностичних досліджень окремих зразків тканин пацієнтів. КАБІНЕТ - одиниця структурного підрозділу лікувально-профілактичного закладу приміщення в якому надається певний вид медичної допомоги . КАРАНТИН - комплекс адміністративних та медико-санітарних заходів які попереджують занесення карантинних інфекцій на визначену територію і їх розповсюдження за межі епідемічного осередку. КУВЕЗ франц. couveuse - апарат для виходжування недоношених або хворих новонароджених. ЛАБОРАТОРІЯ - медичний заклад або структурний підрозділ медичного закладу що виконує наукові та або прикладні клініко-діагностичні санітарно-епідемічні та інші дослідження. ЛАБОРАТОРІЯ ЗУБОПРОТЕЗНА - спеціально обладнані приміщення лікувально-профілактичного закладу призначені для проведення робіт із виготовлення зубних протезів. ЛАБОРАТОРІЯ КЛІНІКО-ДІАГНОСТИЧНА - лабораторія в складі лікувально-профілактичного закладу призначена для проведення загальноклінічних гематологічних біохімічних мікробіологічних і інших досліджень з метою уточнення діагнозу і спостереження за протіканням захворювань та контролю лікування. ЛАБОРАТОРІЯ РАДІОІЗОТОПНА - спеціально обладнані приміщення лікувально-профілактичного закладу призначені для проведення радіоізотопних досліджень. ЛАБОРАТОРНІ ТВАРИНИ син. експериментальні тварини - різні види тварин що розводяться утримуються в лабораторіях віваріях або розплідниках для наступного використання в експериментальній клініко-діагностичній діяльності. ЛІЖКО лікарняне пологове - умовна розрахункова одиниця що визначає можливість стаціонару лікувально-профілактичного закладу щодо розміщення та лікування одного хворого породіллі . ЛІКАРНЯ - лікувально-профілактичний заклад що надає населенню стаціонарну медичну допомогу. ЛІКАРНЯ БАГАТОПРОФІЛЬНА - лікарня що має в своєму складі відділення різних профілів для лікування хворих з відповідними групами захворювань. ЛІКАРНЯ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОГО ЛІКУВАННЯ - спеціалізована лікарня призначена для  лікування хворих переважно методами фізіотерапії лікувальної фізкультури механо- і трудотерапії. ЛІКАРНЯ ДИТЯЧА - лікарня для дітей віком до 14 років включно. ЛІКАРНЯ ІНФЕКЦІЙНА - спеціалізована лікарня для лікування інфекційних хворих з дотриманням суворого протиепідемічного режиму. ЛІКАРНЯ КЛІНІЧНА - лікарня на базі якої проводять свою діяльність клінічні кафедри медичних вищих навчальних закладів інститутів вдосконалення лікарів або науково-дослідних закладів. ЛІКАРНЯ ПСИХІАТРИЧНА - спеціалізована лікарня для лікування психічно хворих . ЛІКАРНЯ ТУБЕРКУЛЬОЗНА - спеціалізована лікарня призначена для лікування хворих туберкульозом. ЛІКАРНЯ ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ - лікарня призначена виключно для надання екстреної стаціонарної медичної допомоги; для надання позалікарняної допомоги може мати в своїй структурі станцію швидкої медичної допомоги. ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИЙ ЗАКЛАД ЛПЗ - загальна назва медичних закладів призначених для надання лікувально-профілактичної допомоги населенню. ЛІКУВАЛЬНА  ФІЗКУЛЬТУРА - комплекс фізичних вправ що виконуються з лікувальною метою. ЛІТОТРИПСІЯ - лікування ударно-хвильовим методом сечо- та жовчнокам'яної хвороби з використанням ультразвуку . МАММОГРАФЫ - рентгендіагностичне дослідження молочної залози. МЕХАНОТЕРАПІЯ - комплекс фізичних вправ які виконуються з лікувальною метою на тренажерах. МОЛОЧНА КУХНЯ - самостійний лікувально-профілактичний заклад чи підрозділ дитячої лікарні поліклініки призначений для забезпечення молочними сумішами і прикормом дітей раннього віку що проживають на території яка обслуговується а також тих що знаходяться в стаціонарах лікарень в дошкільних дитячих закладах і санаторіях. НАПІВБОКСИ - спеціальні приміщення без виходу назовні у лікувально-профілактичному закладі призначені для ізоляції інфекційних хворих або осіб у яких запідозрюється інфекційне захворювання. У складі напівбоксу передбачається: санітарний вузол вбиральня та ванна палата шлюз між палатою і коридором. ОПЕРАЦІЙНА - приміщення призначене і спеціально обладнане для проведення хірургічних операцій. ОПЕРАЦІЙНИЙ БЛОК - комплекс приміщень лікувально-профілактичного закладу спеціально обладнаних для проведення хірургічних операцій. ОПЕРАЦІЙНИЙ СТІЛ - пристрій для надання тілу хворого положення необхідного для проведення хірургічної операції що представляє собою стіл обладнаний пристосуваннями для фіксації цього положення. ОПЕРБЛОК див. ОПЕРАЦІЙНИЙ БЛОК ПАЛАТА БОКСОВАНА - палата до складу якої входять санітарний вузол вбиральня та душ палата шлюз між палатою і коридором. ПАЛАТА ДОПОЛОГОВА - приміщення в складі акушерського стаціонару спеціально обладнане для розміщення і перебування вагітних жінок перед пологами. ПАЛАТА ІНДИВІДУАЛЬНА ПОЛОГОВА З ТУАЛЕТОМ ДЛЯ НОВОНАРОДЖЕНОГО -приміщення в складі акушерського стаціонару пологове відділення спеціально обладнане для розміщення і перебування вагітних жінок перед пологами і під час пологів. ПАЛАТА ІНТЕНСИВНОЇ ТЕРАПІЇ - приміщення в складі палатного відділення призначене для догляду і лікування тяжко хворих. ПАЛАТА ЛІКАРНЯНА - приміщення в складі стаціонару лікувально-профілактичного закладу спеціально обладнане для розміщення і перебування хворих і породіль. ПАЛАТА ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНА - приміщення в складі операційного блоку розміщене зовні його і призначене для догляду і лікування післяопераційних хворих. ПАТОЛОГІЯ ВАГІТНОСТІ - несприятливі хворобливі зміни для жінки і плоду що розвивається під час вагітності. ПІДСТАНЦІЯ ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ - філіал станції швидкої медичної допомоги що виконує всі її функції за винятком адміністративних і методичних. ПОЛІКЛІНІКА - багатопрофільний або спеціалізований лікувально-профілактичний заклад що надає медичну допомогу хворим які приходять і на дому. ПОЛОГОВА - спеціалізоване приміщення пологового відділення акушерського стаціонару призначене для проведення пологів. ПОЛОГОВИЙ БУДИНОК - лікувально-профілактичний заклад призначений для надання медичної допомоги жінкам і їх лікування під час вагітності пологів і в післяпологовому періоді; до складу П.Б. входить стаціонар акушерського і гінекологічного відділень і жіноча консультація. ПОЛОГОВА ТРАВМА - травма отримана новонародженим під час пологів. ПОРОДІЛЛЯ - жінка у якої проходять пологи ПРОТИЕПІДЕМІЧНІ ВИМОГИ - комплекс вимог і заходів спрямованих на профілактику і боротьбу з інфекційними хворобами різної етіології. ПРОФІЛАКТОРІЙ - лікувально-профілактичний заклад санаторного типу. ПРОЦЕДУРНА - спеціалізоване приміщення призначене для проведення лікувальних маніпуляцій. РЕАНІМАЦІЯ - комплекс лікувальних заходів спрямованих на відновлення згасаючих або тільки що згаслих життєво важливих функцій організму. РЕНТГЕНОДІАГНОСТИКА - діагностика хвороб з використанням даних рентгенологічного дослідження при якому отримують зображення досліджуваного об'єкта з допомогою рентгенівського випромінювання. РОДИЛЬНИЦЯ - жінка у післяпологовому періоді. РОЗДАВАЛЬНІ ПУНКТИ МОЛОЧНИХ КУХОНЬ - лікувально-профілактичний заклад що спеціалізується на забезпеченні молочними сумішами і прикормом які отримують із молочних кухонь для дітей раннього віку що проживають на обслуговуваній території; філіал молочної кухні. САНАТОРІЙ - лікувально-профілактичний заклад призначений для лікування переважно природними факторами клімат лікувальні грязі мінеральні води в сполученні з дієтотерапією лікувальною фізкультурою фізіо- і фармакотерапією при раціональному режимі лікування і відпочинку. САНАТОРНО-КУРОРТНІ ЗАКЛАДИ - лікувально-профілактичні заклади для лікування та відпочинку. Часто розташовані в курортній місцевості з природними цілющими властивостями пристосованими для лікування та відпочинку. САШТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА     СТАНЦІЯ     CEC         заклад       що     проводить попереджувальний і поточний нагляд а також організує проведення санітарно-профілактичних і протиепідемічних заходів на відповідній території або в відповідних відомствах на залізничному транспорті міністерстві внутрішніх справ та ін. САНПРОПУСКНИК - приміщення для проведення санітарної обробки хворих і персоналу. СЕКЦІЯ ПАЛАТНА - функціонально-планувальна частина палатного відділення в якій розміщуються палати а також приміщення безпосередньо пов'язані з ними. СОЛЯРІЙ лат. solarium- сонячний - майданчик пристосований для приймання сонячних ванн. СТАЦІОНАР - структурний підрозділ лікувально-профілактичного закладу лікарні медсанчастини диспансеру призначений для обстеження і лікування хворих в умовах цілодобового їх перебування в даному закладі і під наглядом медичного персоналу. СТАЦІОНАР АКУШЕРСЬКИЙ - структурний підрозділ лікарні акушерське відділення призначений для надання медичної допомоги вагітним родильницям породіллям і новонародженим. СТАЦІОНАР ДЕННИЙ - структурний підрозділ лікувально-профілактичного закладу лікарні поліклініки медсанчастини диспансеру призначений для обстеження і лікування хворих в умовах їх перебування в даному закладі під наглядом медичного персоналу в денний час. СТАНЦІЯ ПЕРЕЛИВАННЯ КРОВІ СПК - лікувально-профілактичний заклад призначений для взяття консервування зберігання і переробки донорської крові а також її розподілу по лікувально-профілактичних закладах. СТАНЦІЯ ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ - лікувально-профілактичний заклад призначений для екстреного надання позалікарняної допомоги населенню при раптових захворюваннях та нещасних випадках а також для термінового транспортування хворих і породіль до стаціонару. СТЕРИЛІЗАЦІЙНА ЦЕНТРАЛІЗОВАНА центральне стерилізаційне відділення - підрозділ лікувально-профілактичного закладу що проводить стерилізацію перев'язочного матеріалу білизни хірургічних інструментів та ін. СТЕРИЛІЗАЦІЯ - цілковите звільнення якої-небудь речовини або предмета від мікроорганізмів шляхом впливу на них фізичними чи хімічними факторами. ТОМОГРАФІЯ - одержання зображення певного шару об'єкта дослідження. ТОМОГРАФІЯ КОМП'ЮТЕРНА - томографія шляхом сканування досліджуваного шару об'єкта тонким пучком рентгенівського випромінювання з наступною побудовою зображення цього шару з допомогою ЕОМ. ТРАВМАТОЛОГІЧНИЙ ПУНКТ - підрозділ поліклініки або стаціонару призначений для цілодобового надання медичної допомоги травмованим особам. ТРУДОТЕРАПІЯ - комплекс вправ що виконуються з лікувальною метою в основі яких лежить напрацювання або відновлення трудових навиків. ФЕЛЬДШЕРСЬКО-АКУШЕРСЬКИЙ ПУНКТ ФАП - лікувально-профілактичний заклад що входить до складу медичних закладів сільської лікарської дільниці і призначений для надання силами фельдшера і акушерки долікарняної медичної допомоги і допомоги при пологах для ведення патронажу вагітних жінок дітей проведення санітарно-профілактичних та протиепідемічних заходів. ФІЗІОТЕРАПІЯ - галузь клінічної медицини що вивчає лікувальні властивості природних та штучно створюваних фізичних факторів і розробляє способи їх використання без порушення тканини для лікування і профілактики захворювань. ФЛЮОРОГРАФІЯ - метод рентгенологічного дослідження що передбачає фотографування рентгенівського зображення досліджуваного об'єкта з просвічуваного екрана. ФОТОМЕТРІЯ ПЛОМЕНЕВА - метод кількісного елементарного аналізу по атомних спектрах поглинання або випромінювання. Використовується в лабораторіях. Для роботи приладу необхідне підведення горючих газів пропан бутан ацетилен . ХАРЧОБЛОК - структурний підрозділ лікувально-профілактичного закладу призначений для приготування їжі; входить до складу служби приготування їжі. ЦЕНТРИФУГУВАННЯ - розподіл неоднорідних сумішей суспензій емульсій на складові частини під дією центробіжної сили. Здійснюється в спеціальних апаратах - центрифугах. ШЛЮЗ - спеціальне приміщення в медичних закладах яке відокремлює групу приміщень для підтримки в них санітарно-епідеміологічного режиму. Додаток Г довідковий Таблиця Г.1- Розрахункові показники потужності для закладів охорони здоров'я Назва закладу приміщення Розрахункові одиниці потужності Заклади Стаціонари ліжка Диспансери зі стаціонаром відвідування за зміну та ліжка Диспансери без стаціонару відвідування за зміну Будинок дитини місця Молочна кухня роздавальні пункти молочних кухонь порції за добу Амбулаторно-поліклінічні заклади відвідування за зміну Заклади швидкої та медичної допомоги виїзди на рік Станції переливання крові кров літри на рік яка заготовляється переробляється Заклади судово-медичної       експертизи кількість лікарських посад Аптеки населення що обслуговується Лікарняні та міжлікарняні аптеки ліжка що обслуговуються Аптечні склади об'єм товарної продукції Санітарно-профілактичні заклади населення що обслуговується Санаторно-курортні місця Структурні підрозділи Відділення переливання крові кров   літри   за   рік    яка   заготовляється перероблюється їдальня для персоналу місця Харчоблок хворих ліжка що обслуговуються Патолого-анатомічні відділення кількість лікарських посад Відділення відновлювального лікування кількість процедур Віварій кількість тварин за видами   Додаток Д обов'язковий Таблиця Д. 1 - Розрахункові температури кратності повітрообміну категорії щодо чистоти приміщень Продовження таблиці Д. 1 Продовження таблиці Д. 1 Продовження таблиці Д. 1 Продовження таблиці Д. 1 Продовження таблиці Д.1 Продовження таблиці Д. 1 Продовження таблиці Д.1 Продовження таблиці Д.1 1 Природна вентиляція допускається тільки для приміщень тимчасового зберігання трупів. 2   Природна вентиляція для віваріїв вільних від збудників інфекційних хвороб ВЗіХ не допускається. 3   Передбачається подача стерильного повітря. 4 Дивись дані приміщення для утримання лабораторних тварин. 5 В чисельнику вказані верхня межа температури в знаменнику - нижня. В дужках дані значення температур для дітей. 6 Розповсюджуються на аптечні склади за температурним режимом; кратність повітрообміну приймати для розпакованих товарів згідно з додатком Д табл. Д.1 а в інших випадках відповідно до СНІП 2.11.01.   Примітка 1. Температура повітря в коридорах повинна дорівнювати температурі повітря найбільш чистого приміщення для запобігання перетоку повітря за рахунок різниці гравітаційних сил. Примітка 2. При визначенні температурного режиму приміщень відділень що ізольовані від інших приміщень відділень шлюзами температура повітря в усіх цих приміщеннях із загальним коридором повинна дорівнювати температурі найбільш чистого з них для патолого-анатомічних відділень - найбільш брудного . Примітка 3. Коридори в будинках з механічною вентиляцією поза стерильними відділеннями слід розглядати як приміщення "чисті" в які подається повітря за балансом з прилеглими до них приміщеннями але не менше однократного повітрообміну. Примітка 4. У віваріях приплив повітря до приміщення здійснюється до верхньої зони а витяжка - 2/3 з нижньої зони та 1/3 з верхньої. Швидкість з якою виходить повітря з припливних отворів повинна встановлюватись завданням та створювати рухомість повітря біля кліток 0 1 - 0 3 м за секунду. Примітка 5. До "особливо чистих" приміщень категорія ОЧ відносяться приміщення з особливими вимогами до забезпечення стерильності середовища в них. До "чистих" приміщень категорія Ч відносяться приміщення в яких відсутні: виділення різких запахів парів вологи що приводять до збільшення відносної вологості понад допустиму: тепловиділення які створюють теплову напругу що викликає необхідність влаштування місцевих відсмоктувачів або інтенсивного повітрообміну більше 2 кратностей шкідливих речовин у концентраціях понад ГДК мікробних забруднень які викликають спалах внутрілікарняних епідемій. До "брудних" приміщень категорія Б відносяться приміщення де присутня хоча б одна з небажаних шкідливостей яка недопустима для категорій "Ч" та "ОЧ". Примітка 6. В асистентських кімнатах аптек які розташовані в IV кліматичній зоні слід передбачати кондиціонування повітря. Додаток Е обов'язковий Таблиця Е.1 - Перелік приміщень закладів охорони здоров'я які обладнані автоматичною пожежною сигналізацією Продовження таблиці E. 1 Назва приміщення Автоматичний пожежний сповіщувач Кабінет хірургів димовий або тепловий Приміщення пломеневого фотометра тепловий Кабінет психоемоційного розвантаження персоналу тепловий Приміщення дезинфекції тепловий Реанімаційний зал тепловий Передреанімаційна тепловий Палати інтенсивної терапії тепловий приміщення    приготування    розчинів    для    внутрішньовенних вливань тепловий Кабінет лікарів анестезіологів-реаніматорів тепловий Кімната центрального пульту моніторної системи цілодобового нагляду за станом хворих димовий 1.2 Лікувально-діагностичні і допоміжні підрозділи стаціонарних                                                і амбулаторно-поліклінічних закладів Відділення гемодіалізу функціональної діагностики гіпербаричної оксигенації                                             відновлювального лікування радіологічні Приміщення гемосорбції тепловий Барозали тепловий Операційні-діалізні тепловий Монтажні тепловий Склад солей тепловий Комора розчинів тепловий Кабінет електролікування тепловий Кабінет світлолікування тепловий Кабінет теплолікування тепловий Кабінет теплобачення тепловий Приміщення діагностики тепловий Кабінети адаптації хворих тепловий Приміщення зберігання рідкого азоту тепловий |Архів димовий Кабінет гастроскопії тепловий Кабінети колоноскопії і ректоскопії тепловий Кабінет лапароскопії тепловий Кабінет цистоскопії тепловий Кабінет автоматизованої обробки EKГ тепловий Кабінет ехокардіографії тепловий Кабінет освоєння нових методів тепловий Кабінет масажу тепловий Зал лікувальної фізкультури тепловий Кабінет працетерапії тепловий Кабінет механотерапії тепловий Кабінет лікаря-фізіотерапевта тепловий Приміщення для прийому радіонуклідів тепловий Сховище радіофармацевтичних препаратів димовий Генераторна димовий Кабінет сцинтиграфії димовий Кабінет сканування димовий Сховище-кріогенна димовий Фасовочна тепловий Кабінет радіометрії тепловий Продовження таблиці E. 1 Назва приміщення Автоматичний пожежний сповіщувач Радіохімічна тепловий Центрифужна тепловий Приміщення    для    витримування    радіоактивних    відходів    і забрудненої радіоактивними відходами білизни тепловий Приміщення установки для підготування води тепловий Розчинно-демінералізаційна тепловий Кабінет мегавольтної терапії тепловий Кабінет дистанційної гамма-терапії тепловий Кабінет далекодистанційної рентгенотерапії тепловий Кабінет короткодистанційної і контактної рентгенотерапії тепловий Кабінет планування променевої терапії тепловий Рентгенівські відділення Процедурні димовий Кімната керування димовий Рентгеноопераційна димовий Передопераційна димовий Стерилізаційна димовий Приміщення тимчасового зберігання рентгенплівки димовий Генераторна димовий Комп'ютерна димовий Кабіни для роздягання тепловий Кабіни для приготування барію тепловий Фотолабораторія тепловий Кімната перегляду знімків тепловий Лабораторії Приміщення реєстрації і видачі аналізів тепловий Приміщення для взяття проб крові тепловий Приміщення з кабінами для дуоденального зондування тепловий Лаборантська тепловий Мікроскопічна тепловий Вагова тепловий Приміщення з реакторами для виробництва гамма-глобуліну тепловий Приміщення для одержання альбуміну тепловий Приміщення фібрінолізіну і протеїну тепловий Приміщення для одержання спиртових розчинів і ректифікаційного спирту тепловий Приміщення поживних середовищ тепловий Термостатна тепловий Дистиляційна тепловий Приміщення фільтрації осадів тепловий Приміщення розчинення осадів тепловий Приміщення термостатів тепловий Приміщення перевірки ампул на герметичність тепловий Приміщення контролю сухих препаратів тепловий Кабінети серологічних досліджень тепловий Препараторська тепловий Полімеризаційна тепловий Приміщення кераміки і металокераміки тепловий Приміщення зберігання реактивів тепловий Приміщення зберігання отруйних речовин тепловий Продовження таблиці ЕЛ Назва приміщення Автоматичний пожежний сповіщувач Приміщення для зберігання кислот та лугів тепловий Приміщення для деззасобів і предметів прибирання тепловий Кімната контролю якості тепловий Приміщення для зберігання легкозаймистих і горючих речовин димовий Бокс з передбоксом тепловий Кабінет для дослідження вірусного гепатиту тепловий Автоклавна тепловий Приміщення для варки мікробіологічних середовищ тепловий Централізовані стерилізаційні відділення Приміщення прийому і зберігання нестерильних матеріалів білизни хірургічних інструментів голок та ін. тепловий Приміщення ремонту і заточки хірургічних інструментів тепловий Приміщення виготовлення укладки перев'язочного матеріалу і упаковки білизни тепловий Приміщення обробки гумових рукавиць тепловий Приміщення  контролю   комплектації та упаковки  хірургічних інструментів шприців голок катетерів тепловий Комора пакувальних матеріалів і тари тепловий Склад стерильних матеріалів тепловий Стерилізаційна тепловий Службово-побутові приміщення Канцелярія тепловий або димовий Бухгалтерія димовий Каса тепловий Кімната громадських організацій тепловий Приміщення для занять тепловий Буфет тепловий Зал з роздавальною тепловий Приміщення пожежного посту димовий Медичний архів димовий Медична бібліотека димовий Коридор димовий Кімната відпочинку димовий Фойє димовий Конференц-зал димовий Приміщення ATC димовий Кіноапаратна димовий Радіовузол димовий Машинне відділення ліфтів димовий Диспетчерська димовий Електрощитова димовий Слюсарна майстерня тепловий Електромеханічна майстерня тепловий Майстерня електронного обладнання димовий Обчислювальний центр Зал ПЕОМ димовий Приміщення сервісної апаратури димовий Приміщення для зберігання ЗІП і КВП димовий Склад матеріалів димовий Кабінет керівника ОЦ димовий Продовження таблиці E. 1 Назва приміщення Автоматичний пожежний сповіщувач Кімната інженерів-електронщиків димовий Кімната програмістів димовий Служба приготування їжі Роздавальна тепловий Буфетна тепловий Приміщення персоналу тепловий Приміщення зав. виробництвом тепловий Кондитерський цех тепловий Експедиція тепловий Комора добового запасу продуктів тепловий Комора сухих продуктів тепловий Приміщення для зберігання і різки хліба тепловий Кімната дієтлікаря або дієтсестри тепловий Комора для чистої брудної білизни тепловий Приміщення зберігання і миття мармитних візків тепловий Обідній зал димовий Віварій Приміщення для утримання лабораторних і інфікованих тварин тепловий Карантинні тепловий Приміщення для спалення трупів тепловий Роздавальна кормокухні тепловий Приміщення прийому тварин тепловий Склад чистих підстилок тепловий Пральня Приміщення прийому сортування зберігання білизни тепловий Сушильно-прасувальний цех тепловий Цех розбирання ремонту пакування і зберігання білизни тепловий Комора миючих засобів тепловий Компресорна тепловий 1.3 Станція швидкої медичної допомоги Диспетчерська прийому викликів і направлення бригад димовий Приміщення радіопосту димовий Кімната заповнення документів тепловий Приміщення зберігання майна виїзних бригад тепловий Аптечна кімната з коморою місячного запасу медикаментів тепловий Приміщення для сушіння одягу персоналу виїзних бригад тепловий Кімната відпочинку шоферів тепловий Приміщення для занять з персоналом тепловий Кімната технічного персоналу тепловий 1.4 Станція переливання крові відділення переливання крові Приміщення для пакування взятої крові тепловий Приміщення для маркування плазми тепловий Бокс з передбоксом для відділення плазми крові тепловий Приміщення для термічної деформації систем тепловий Приміщення для зберігання крові тепловий Приміщення для зберігання плазми в холодильниках тепловий Приміщення для довгострокового зберігання заморожених еритроцитів і інших клітин тепловий Приміщення для одержання фібріногену і кріопреципитату тепловий Монтажна тепловий Продовження таблиці E. 1 Назва приміщення Автоматичний пожежний сповіщувач 1.5 Молочні кухні Приміщення прийому фільтрації тимчасового зберігання молока тепловий Приміщення пастеризації розливу в пляшечки і стерилізації молока тепловий Приміщення приготування молочних сумішей тепловий Охолоджувальна тепловий Приміщення приготування молочнокислих продуктів сумішей і сиру тепловий Приміщення приготування киселів і вітамінних напоїв тепловий 1.6 Санаторно-курортні заклади Вестибюльна група   Вестибюль з гардеробною димовий Приміщення реєстратури димовий Пошта ощадна каса транспортне агентство димовий Пункт прийому речей в хімчистку білизни - в пральню взуття - в ремонт тепловий Камера схову тепловий Перукарня робочих місць •тепловий Житлові приміщення секція   Житлові  кімнати  палати   на одне  місце у складі житлової кімнати санвузла та передпокою тепловий Житлові кімнати палати на два місця у складі житлової кімнати санвузла та передпокою тепловий Кабінет лікаря завідуючого відділенням димовий або тепловий Кімната медичних сестер процедурна тепловий Вітальня димовий Кімната   персоналу   з   вбудованими   шафами   для   білизни   і предметів прибирання тепловий Приміщення для чистки і прасування одягу тепловий Вбиральня загального користування з умивальником у шлюзі   Допоміжні приміщення групи житлових приміщень   Ін'єкційна з стерилізаційною тепловий Клізмова4   Кімната сестри-хазяйки тепловий Комора чистої білизни тепловий Комора брудної білизни тепловий Приміщення культури та відпочинку5   Кімната для ігор у настільний теніс тепловий Вітальня димовий Гурткові кімнати тепловий Бібліотека:   а приміщення для видачі книжок димовий б читацький зал димовий в книгосховище димовий Кімната культурно-масового працівника тепловий Продовження таблиці E. 1 Назва приміщення Автоматичний пожежний сповіщувач 2 Санітарно-профілактичні заклади санітарно-епідеміологічні станції дезінфекційні відділення Приміщення прийому сортування і видачі речей тепловий Комора інфікованих речей тепловий Комора дезінфікованих речей тепловий Приміщення дезінфекційних камер тепловий Комора деззасобів хлорного вапна тепловий Приміщення для дослідження питної і води водоймищ тепловий Приміщення для дослідження стічних вод тепловий Приміщення    для    дослідження    атмосферних    забруднень    і повітряного середовища тепловий Приміщення для підготовки відбору проб і хімічного аналізу грунту тепловий Сірководнева тепловий Приміщення для дослідження шуму і вібрації тепловий Затравочно-інгаляційна тепловий Приміщення для ентомологічних досліджень тепловий Приміщення для ідентифікації респіраторних вірусів тепловий Приміщення для ідентифікації ентеральних вірусів тепловий Приміщення для ідентифікації арбовірусів тепловий Зоопаразитологічна тепловий Заразний блок тепловий Кімната для евакуаторів і інструкторів-дезинфекторів тепловий Цех приготування дератизаційних засобів тепловий Приміщення фасування і зберігання сухих ратицидів тепловий 3 Заклади судово-медичної експертизи патолого-анатомічні відділення Приміщення для зберігання трупів тепловий Приміщення для холодильної установки тепловий Секційна тепловий Передсекційна тепловий Фіксаційна тепловий Кімната для одягання трупів тепловий Комора похоронних засобів тепловий Архів для зберігання вологого аутопсійного матеріалу вологого біопсійного матеріалу блоків біопсії димовий Траурний зал з магнітофонною димовий Музей для зберігання демонстраційного матеріалу димовий 4 Аптечні заклади аптеки лікарняні Інформаційна тепловий Експедиційна тепловий Рецептурна тепловий Аналітична тепловий Фасовочна тепловий Заготівельна концентратів і напівфабрикатів тепловий Кокторій тепловий Приміщення зберігання:   готових лікарських препаратів тепловий отруйних і наркотичних препаратів тепловий лікарських речовин сухих тепловий Закінчення таблиці E. Назва приміщення Автоматичний пожежний сповіщувач лікарських речовин рідких тепловий лікарських речовин термолабільних тепловий лікарських речовин рослинного походження тепловий деззасобів і кислот тепловий перев'язочних засобів медінструментарію предметів санітарії гігієни тепловий Торговий зал димовий Приміщення   для   зберігання   горючих    легкозаймистих   рідин лікарських засобів на спиртах маслах і інших ЛЗР і ГР димовий Примітка 1. Вибір сповіщувачів  для приміщень не вказаних у додатку які підлягають обладнанню автоматичною пожежною сигналізацією виконується проектною організацією згідно з додатком KДБН В.2.5.13. Примітка 2. В кабінетах лікарів обладнаних персональними комп'ютерами встановлюють димові сповіщувачі.   Додаток Ж рекомендований Таблиця Ж. 1 - Перелік приміщень закладів охорони здоров'я які обладнуються засобами автоматичної охоронної сигналізації   Назва приміщення Примітка 1 Приміщення в будинках закладів і підприємств всіх   призначень Каси та інші приміщення в яких зберігаються грошові кошти Два рубежі Приміщення зберігання дорогоцінних металів Два рубежі Бухгалтерія   Приміщення І II IIIвідділів управлінь   Приміщення зберігання військово-облікових документів обліку кадрів і документів з цієї справи   Приміщення розмножувальної техніки машбюро ротаторні друкарські та ін.   Архіви   Обчислювальний центр   Телефонна станція і вузол зв'язку   Телетайпна факсимільна   Радіовузол   Охоронно-пожежний пост   Кіноапаратна   Бібліотека   Фотолабораторія   Бюро перепусток   Кабінети і приймальні керівника закладу підприємства і його заступників   Робочі кімнати для роботи з документами секретними і для службового користування ДСК із постійним чи тимчасовим зберіганням цих документів   Приміщення постійно діючих і тимчасових виставок та демонстраційних залів і стендів на яких експонуються унікальні та дорогі медичні прилади та обладнання   Приміщення для зберігання музичних інструментів звуковідтворювальної техніки кінофотоапаратури реквізитних і інших матеріальних цінностей   Приміщення з обладнанням для синхронного перекладу   2 Лікувально-профілактичні заклади 2.1 Приміщення в будинках всіх типів лікувально-профілактичних закладів Приміщення закритих реєстраційних і зберігання медичних документів   Приміщення приймання зберігання і видачі медикаментів   Приміщення виробництва спиртових розчинів і ректифікації спирту   Приміщення зберігання і видачі біопрепаратів і прищеплювальних матеріалів   Приміщення для зберігання крові і плазми   Процедурні дистанційної і внутрішньопорожнинної гамма-терапії приміщення з радіоізотопними установками   Приміщення :   а рентгенкабінетів   б комп'ютерної томографії   в зберігання рентгенознімків і інших плівкових матеріалів   г зберігання ізотопів і інших радіоактивних матеріалів Два рубежі Приміщення роботи з ізотопами і іншими радіоактивними матеріалами Два рубежі Лабораторії і приміщення з дорогим обладнанням   Продовження таблиці Ж. 1   Назва приміщення Примітка Приміщення комори для зберігання наркотичних лікарських засобів і наркотичних речовин поточного порядку з одно- двохдобовими витратами Два рубежі Приміщення комори для зберігання шкідливих речовин поточного порядку   Віварії приміщення утримання лабораторних тварин   Приміщення для зберігання дорогоцінних металів поточного порядку Два рубежі Приміщення зберігання інфекційного матеріалу   Кімната старшої медсестри   2.2 Станції швидкої медичної допомоги Аптечна кімната з коморою місячного запасу медикаментів   2.3 Станції переливання крові відділення переливання крові Приміщення для зберігання крові   Приміщення для зберігання плазми в холодильниках   Приміщення для довгострокового зберігання заморожених еритроцитів і інших клітин   2.4 Санаторно-курортні заклади Вестибюльна група   Вестибюль з гардеробною   Приміщення реєстратури   Пошта ощадна каса транспортне агентство   Пункт прийому речей в хімчистку білизни - в пральню взуття - в ремонт 2   Камера схову   Перукарня робочих місць   Житлові приміщення секція   Житлові кімнати палати на одне місце у складі житлової кімнати санвузла та передпокою   Житлові кімнати палати на два місця у складі житлової кімнати санвузла та передпокою   Кабінет лікаря завідуючого відділенням   Кімната медичних сестер процедурна   Приміщення культури та відпочинку   Гурткові кімнати   Бібліотека:   а приміщення для видачі книжок   б читацький зал   в книгосховище   Кімната культурно-масового працівника   3 Санітарно-профілактичні заклади санітарно-епідеміологічні станції Приміщення відділів відділень особливо небезпечних інфекцій Два рубежі Приміщення фасовки і зберігання сухих ратицидів   4 Заклади судово-медичної експертизи патолого-анатомічні відділення Архів музей для зберігання вологого аутопсійного матеріалу вологого біопсійного матеріалу блоків біопсії   Архів зберігання документів і речових доказів   5 Аптечні заклади аптеки лікарняні Інформаційна   Експедиційна   Продовження таблиці .Ж1   Назва приміщення Примітка Рецептурна   Аналітична   Фасовочна   Кокторій   Торговий зал   Приміщення:   заготовки концентратів і напівфабрикатів   зберігання готових лікарських препаратів   зберігання отруйних і наркотичних препаратів   зберігання лікарських речовин   зберігання дезінфекційних засобів і кислот   зберігання горючих легкозаймистих рідин лікарських засобів та спирту масел і інших ЛЗР і ГР   Приміщення столових і буфетних з касовими апаратами і зберіганням матеріальних цінностей   Приміщення комори зберігання висококоштовних продуктів   6 Складські приміщення Приміщення для зберігання:   шкідливих речовин   наркотичних лікарських засобів наркотичних речовин і спиртів Два рубежі легкозаймистих і горючих а також речовин які активізують горіння   радіоактивних відходів і ізотопів Два рубежі дорогоцінних металів Два рубежі обладнання і майна цивільної оборони ЦО   готової продукції   медикаментів   стерильних матеріалів   сировини і лікарських рослин   комплектуючих виробів   інструменту приладів медичного обладнання   матеріальних цінностей   зброї і боєприпасів Два рубежі 7 Будинки і споруди що охороняються Склади зберігання рентгенознімків і інших плівкових матеріалів   8 Улаштування охоронної сигналізації по периметру об'єктів майданчиків Склади матеріальних цінностей і лікарських засобів що знаходяться окремо   Склади легкозаймистих і горючих рідин   Майданчики зберігання спецтехніки і обладнання   Аптечні склади   Режимні заклади і підприємства   Додаток К обов'язковий Площа приміщень стаціонарів лікарень та диспансерів пологових будинків Таблиця K. 1 - Площа приміщень приймальних відділень Закінчення таблиці K. 1 1    Визначається завданням на проектування з урахуванням потужності лікарні але не менше вказаного в цій таблиці. 2    Передбачається також для приймання новонароджених у відділення патології новонароджених відділення недоношених новонароджених і регіональні обласні міські відділення інтенсивної терапії новонароджених дитячих лікарень . Таблиця К.2 - Площа приміщень виписки   Назва приміщення Площа не менше м2 Кімната медичної сестри 8 Кабіна для переодягання1 3 Приміщення чекання хворих що виписуються 12 Приміщення виписки родильниць з новонародженими із пологових будинків та акушерських відділень: а фізіологічне та відділення патології вагітності 12 б обсерваційне відділення 12 в гінекологічне відділення 12 Приміщення виписки інфекційних хворих  з душовою кабіною2 8 1 Одна на 100 ліжок але не менше двох кабін. 2 В секціях напівбоксів та палатних.   Таблиця К.З - Площа приміщень палатних відділень Продовження таблиці К.З Закінчення таблиці К.3 1 Крім боксованих відділень. 2 Передбачається у випадку відсутності наближених вбиралень. 3 Можливе виділення технологічних зон без відокремлення їх перегородками і вирішення приміщення як єдиної санітарної кімнати. 4 У інфекційних відділеннях приміщення відокремлюються на повну висоту. 5 Тільки у відділеннях для недоношених новонароджених. 6 У відділеннях боксів з зовнішнім виходом. 7 За завданням на проектування. 8 В секціях для дітей. 9 У неінфекційних відділеннях можна об'єднувати функуцію з приміщенням для зберігання предметів прибирання та деззасобів без збільшення площі. 10   При розміщенні в буфетній обладнання для стерилізації посуду її площа має бути збільшена до 25 м2. 11 При обгрунтуванні дане приміщення може розміщуватися в секції. 12 У відділеннях що складаються із боксів приміщення мусить мати вихід назовні. Таблиця К.4 - Площа приміщень пологових відділень 1          Передбачається при індивідуальних пологових палатах і пологових палатах. 2          Згідно з завданням на проектування. 3 Для всіх палатних і пологових відділень в загальній зоні . Таблиця К.5 - Площа приміщень відділень післяпологових та патології вагітності Закінчення таблиці K. 5 1 Передбачається тільки в відділенні неонатального догляду та лікування новонароджених. 2 Передбачається для огляду вагітних відділення патології вагітності. Таблиця К.6 - Площа приміщень операційних блоків Продовження таблиці К.6 1    Площу   приміщення    необхідно    приймати    в   залежності   від габаритів використовуваного обладнання. 2    Для септичного і асептичного відділень. 3    Передбачається при проведенні травматологічних і ортопедичних операцій. 4    При кількості лікарів 5 і більше площу необхідно збільшувати на 4 м2   на кожного лікаря понад чотирьох. 5    За наявності більше 4-х операційних. 6    Згідно з завданням на проектування. 7    В стаціонарах без відділення анестезіології і реанімації. 8    При кількості медичних сестер 4 і більше площу необхідно збільшувати на кожну медичну сестру на 3 м2 понад трьох. 9    При кількості операційних більше 6. 10 Післяопераційні палати мають розміщуватися поза операційним блоком на вході до відсіку післяопераційних палат необхідно передбачати шлюз 12м2.                                                               Таблиця К.7 - Площа приміщень відділень анестезіології і реанімації реанімації та інтенсивної терапії Закінчення таблиці K. 7 ' Один на три ліжка інтенсивної терапії для дорослих на 2 ліжка - для дітей до 1 року. 2 Для опікових хворих. 3 Haкожного лікаря більше трьох передбачати додатково 4 м2. 4  Передбачається в лікарнях швидкої медичної допомоги гематологічних та опікових центрах. 5  При кількості медичних сестер 4 і більше площу необхідно збільшувати на 3 м2 на кожну медичну сестру більше трьох. 6 За завданням на проектування. 7 Спільна для операційного блока і відділення анестезіології та реанімації. 8 Розміщувати поза відділенням. 9 Площу приміщення необхідно приймати в залежності від габаритів обладнання що застосовується. 10 Тільки у відділеннях інтенсивної терапії для новонароджених та дітей до 1 року. Таблиця К. 8 - Площа приміщень дезінфекційних відділень стаціонару Таблиця К.9 - Площа приміщень пралень 1    Площа приймається в залежності від розстановки обладнання і кількості потоків технологічних ліній обробки білизни. 2    За завданням на проектування. Таблиця К. 10 - Площа приміщень приймання і дезінфекції інфікованої білизни Таблиця K. 11 - Площа приміщень служби приготування їжі Таблиця К. 12 - Площі приміщень клінічних кафедр Закінчення таблиці K. 12 Таблиця К. 13 - Площа службових та побутових приміщень стаціонарів Закінчення таблиці K. 13 1 Кількість місць в конференц-залі рекомендується приймати 50% штату закладу. 2 Кількість і марка автомашин визначаються завданням на проектування. 3 Склад і площа визначаються завданням на проектування. Додаток Л обов'язковий Площа діагностичних і допоміжних підрозділів стаціонарних і амбулаторно-поліклінічних закладів Таблиця Л. 1- Площа кабінетів лікарів-фахівців процедурних перев'язочних і малих операційних Закінчення таблиці  Л. 1 Таблиця Л.2 - Площа спеціалізованих лікувально-діагностичних приміщень Закінчення таблиці Л.2 Примітка.   При спеціалізованих кабінетах для групових процедур необхідно передбачати чекальні із розрахунку 1 2 м2 на 1 місце але не менше 10 м2. Таблиця Л. 3 - Площа приміщень відділення гемодіалізу Таблиця Л.4 - Площа приміщень відділення функціональної діагностики Закінчення таблиці Л.4 1 Для амбулаторно-поліклінічної мережі. 2 Передбачається відповідно до завдання на проектування. 3 Площа приймається в залежності від параметрів використовуваної діагностичної апаратури. 4 За наявності в штаті відділення кабінету більше двох лікарів площа збільшується на 3 25 м2. 5 Площа та набір приміщень приймається в залежності від параметрів використовуваної діагностичної апаратури. Таблиця Л. 5 - Площа ендоскопічних кабінетів Закінчення таблиці Л. 5 1 За наявності спеціалізованих ліжок даного профілю. 2 Для амбулаторно-поліклінічних хворих. 3 Тільки для стаціонару. Розміщувати в складі операційного блока. 4 За наявності в складі відділення не менше 4-х діагностичних кабінетів. 5 Передбачається для надання термінової ендоскопічної допомоги в приймальних відділеннях лікарень швидкої допомоги. Таблиця Л.6 - Площа приміщень відділення гіпербаричної оксигенації Таблиця Л.7 - Площа приміщень радіологічного відділення Продовження таблиці Л. 7 Продовження таблиці Л.7 Закінчення таблиці Л.7 Примітка. Площа кабінетів мегавольтної терапії гамма-терапії і залу ЕОМ визначається в залежності від складу і габаритних розмірів обладнання. Таблиця Л.8 - Мінімальна площа приміщень лабораторій радіоізотопної діагностики Закінчення таблиці Л. 8 Таблиця Л.9 - Площа приміщень рентгенівського   відділення Продовження таблиці Л.9 Закінчення таблиці Л.9   Назва приміщення Площа не менше м2 Вбиральні для персоналу і хворих За розрахунком 1 При розміщенні додаткових функціональних програмуючих і обчислювальних пристроїв і приладів площу слід збільшувати в залежності від їх габаритних розмірів. 2 При 2 і більше рентгенодіагностичних процедурних площу слід збільшувати на 4 м2 на кожну процедурну більше однієї. 3    При кількості апаратів більше 2 слід збільшувати площу на 2 м2 на кожен апарат. Примітка 1. Площа процедурних рентгенівських кабінетів може бути змінена в залежності від складу і габаритних розмірів обладнання. Примітка 2. При організації рентгенвідділення що складається з кількох рентгенкабінетів слід фотолабораторію передбачати єдиною на все відділення її площа дорівнює 10м2 плюс 2 м2 на кожен рентгенапарат більше одного. Примітка 3. Для обслуговування амбулаторних хворих слід передбачати кабіни для роздягання при процедурних. Таблиця Л.10 - Площа приміщень фізіотерапії і ЛФК  Назва приміщення Площа не менше м2 Відділення фізіотерапії електро- і світлолікування рефлексотерапія Кабінет кабінети електро- і світлолікування додатково передбачається приміщення для обробки прокладок площею 8м2   6 на 1 кушетку але не менше 12 Кабінет ультрависокочастотної терапії 6 на 1 кушетку але не менше 12 Приміщення для чотирьохкамерних ванн 6 на 1 ванну але не менше 12 Кабінет лікування електросном з апаратною і шлюзом на вході 6 на 1 кушетку але не менше 12+6+2 Кабінет для внутрішньопорожнинних процедур: а кабінет для гінекологічних процедур з гінекологічним кріслом 9 на 1 крісло але не менше 18 кабіна для роздягання 2 б кабінет для ректальних процедур з мийкою для інструментів 6 на 1 кушетку але не менше 18 вбиральня при кабінеті 3 кабіна для роздягання 2 Фотарій: а приміщення для опромінення 2 на 1 місце але не менше 16 б роздягальня 10 в пультова 4 Кабінет рефлексотерапії: а кабінет лікаря 12 б процедурна 6 на 1 місце але не менше 12 Інгаляційне лікування Кабінет індивідуальних інгаляцій 4 на одне місце але не менше 12 Приміщення медичної сестри і стерилізації наконечників 8 Продовження таблиці Л. 10 Продовження таблиці Л. 10 Закінчення таблиці Л. 10 1 Кількість місць в кімнаті відпочинку хворих слід приймати: для електросвітлолікування із розрахунку 40% процедурних місць для поліклінік і 20% для стаціонару; для водо- тепло- грязелікування масажу і ЛФК - відповідно 60% процедурних місць для поліклініки і 40% для стаціонару. Кількість крісел береться 40% кушеток - 60%. 2   За розрахунком згідно з таблицею 11. 3    Згідно з таблицею Л. 11. 4   Визначається завданням на проектування.                                                                                   Таблиця Л. 11 - Площа приміщень і габарити басейнів 1 Слід передбачати приміщення для роздягання із розрахунку 1 3 м на особу з душовими кабінами площею   3 м2 на 1 кабіну. 2 Блокується по 2 ванни. Таблиця Л.12 - Площа приміщень для трудотерапії Таблиця Л.13 - Площа приміщень лікувально-трудових майстерень спеццехів 1 При використанні праці осіб що користуються допоміжними засобами пересування - 6 м2 на 1 місце. 2 За завданням на проектування. 3 При обслуговуванні амбулаторних хворих. Таблиця Л. 14 - Площа приміщень клініко-діагностичних лабораторій Продовження таблиці Л. 14 1 Друге приміщення передбачається тільки за наявності поліклініки. 2 Друге приміщення передбачається тільки за наявності стаціонару. 3 За наявності в лабораторії відповідного обладнання автоаналізаторів приміщення гематологічної біохімічної та інших лаборантських може бути відсутнє. 4 За наявності відділення переливання крові в лікарні на 400 і більше ліжок чи поліклініки на 500 і більше відвідувань за зміну до складу імунологічної групи слід включати приміщення для дослідження крові. Склад приміщень визначається завданням на проектування. 5 Приміщення лабораторія для діагностичних досліджень на СНІД. Примітка 1. Склад приміщень клініко-діагностичних лабораторій наведений окремо для поліклінік і стаціонарів. Примітка 2. При організації спільної клініко-діагностичної лабораторії що обслуговує поліклініку і стаціонар збільшується площа на кожне додаткове робоче місце лаборанта яке створюється за рахунок штатів поліклініки: мікроскопічної на 4м2 загальноклінічної гематологічної і біохімічної лаборантських на 6м2. Примітка 3. В складі лабораторії для діагностичних досліджень на СШД слід передбачати препараторську-стерилізаційну площею 16м2. Таблиця Л. 15 - Площа приміщень відділень переливання крові 1 Для окремо розташованої будівлі. 2 3а відсутності клініко-діагностичної лабораторії. Таблиця Л. 16 - Площа приміщень центральної стерилізаційної 1   Уточнюється розстановкою обладнання. 2 Вказані приміщення відносяться до стерильної зони. 3 Допускається організація стерилізаційної без поділу на стерильну і нестерильну половину при непрохідних автоклавах. Таблиця Л. 17 - Площа приміщень патолого-анатомічних відділень Продовження таблиці Л. 17 Примітка. За відсутності в складі лікарні патолого-анатомічного відділення необхідно передбачати приміщення зберігання трупів з холодильною установкою площею 12 м2 і приміщення для розтину трупів площею 25 м2. Додаток М обов'язковий Площа приміщень амбулаторно-поліклінічних закладів Таблиця М.1 - Площа приміщень поліклініки для дорослих Продовження таблиці M.I Продовження таблиці M. 1 Продовження таблиці M. 1 Закінчення таблиці M. 1 1 Необхідність визначається завданням на проектування. 2 Передбачається за відсутності обслуговування централізованою невідкладною допомогою. 3 Структура і набір приміщень визначається завданням на проектування. 4 Згідно з розрахунком у відповідності з табл. 12. 5 6м2 на 1 кушетку але не менше 12 м2. 6 Розподіл загальної кількості лікарських посад за фахом визначається завданням на проектування.   Таблиця М.2 - Площа приміщень кабінету лікаря загальної практики сімейного лікаря 1 1 Для кабінету лікаря загальної практики розташованого поза поліклінікою набір приміщень визначається завданням на проектування 2 Необхідність визначається завданням на проектування.   Таблиця М.3- Площа службових та побутових приміщень поліклінік Закінчення таблиці М.3 1   Визначається за завданням на проектування. 2 Площа визначається розстановкою обладнання.   Таблиця М.4 - Площа приміщень поліклінік для дітей Продовження таблиці М.4 Продовження таблиці М.4 Продовження таблиці М.4 Закінчення таблиці М.4 1 Визначається завданням на проектування. 2 За розрахунком у відповідності з таблицею 12. 3 Наявність і склад в структурі інших закладів визначається завданням на проектування. 4 14 м2 на 1 крісло при збільшенні кількості крісел площу слід збільшувати на 10 м2 на кожне крісло.  Таблиця М. 5 - Площа приміщень жіночої консультації Примітка. Розрахунок площі чекалень і вестибюльних гардеробних проводиться за таблицею 13.   Таблиця М.6 - Площа приміщень амбулаторій Закінчення таблиці М.6 1 За розрахунком відповідно до таблиці 12. 2 Обслуговує дорослих і дітей. 3 За завданням на проектування.. 4 Загальні на амбулаторію.   Таблиця М.7 - Площа приміщень фельдшерсько-акушерських пунктів    Додаток Н обов'язковий Таблиця Н.1 - Площа приміщень станцій підстанцій швидкої медичної допомоги Продовження таблиці H. 1 1 На підстанціях швидкої і невідкладної медичної допомоги не передбачаються. 2 Приміщення не передбачаються у випадку розміщення станції при лікарнях. Додаток П обов'язковий Таблиця ?. 1 - Площа приміщень станцій переливання крові Продовження таблиці ?. 1 Продовження таблиці ?. 1 Продовження таблиці ?. 1 Продовження таблиці ?. 1 Продовження таблиці ?. 1 Закінчення таблиці ?.1 1 Проектування СПК з заготовкою крові більше 12 тис. л на рік виконується за завданнями на проектування. 2 Кількість операційних столів боксів приймається за завданнями на проектування. 3 Площа уточнюється в залежності від обладнання. 4 Визначається завданням на  проектування в залежності від кількості тварин.  Додаток Р обов'язковий Площа приміщень молочних кухонь та роздавальних пунктів   Таблиця Р.1 - Площа приміщень молочних кухонь Закінчення таблиці P. 1 Примітка 1. Потужність молочних кухонь як правило обмежується 10-12 тис. порцій за добу при більшій потребі виробництво дитячих молочних продуктів організовується на базі молочних заводів у вигляді цехів з виробництва дитячих молочних продуктів. Примітка 2. Структура і площі приміщень молочних кухонь меншої потужності ніж 5 тис. порцій за добу визначається завданням на проектування з урахуванням місцевих умов і потреби в видах молочних продуктів.   Таблиця Р.2 - Площа приміщень роздавальних пунктів 1 При розміщенні роздавального пункту в будинку молочної кухні приміщення каси слід передбачати спільним для обох закладів. Примітка. Необхідність організації колясочної визначається завданням на проектування. Додаток С обов'язковий Таблиця C.1 - Площа приміщень санаторно-курортних закладів 1 Передбачити в кожному спальному корпусі. 2 Передбачити на випадок якщо санаторій входить в комплекс санаторіїв. 3 Передбачити у кожному спальному корпусі. 4 Передбачити у кожному спальному корпусі для пацієнтів з хворобами шлунково-кишкового тракту. 5 Приймати у частині залу для глядачів відповідно до додатка К табл.K. 13 а також відповідних ДБН. Додаток Т обов'язковий Таблиця Т.1 - Площа приміщень санітарно-профілактичних закладів Продовження таблиці T. 1 Продовження таблиці T. 1 Продовження таблиці T. 1 Продовження таблиці T. 1 Продовження таблиці T. 1 Закінчення таблиці T. 1 1 За завданням на проектування.    Додаток У обов'язковий Таблиця У. 1 - Площа приміщень закладів судово-медичної експертизи CME Закінчення таблиці У. 1      Додаток Ф обов 'язковий Площа приміщень аптечниж закладів   Таблиця Ф.1 - Площа приміщень аптек Наименование помещения Площадь не меньше м2 с реали-зацией готовых форм с изготовлением и реализацией лекарств с дополнительными функциями 1 нестерильных нестерильных и стерильных Зал обслуживания населения 20 20 20 20 Комната для обслуживания населения в ночное время - - - 8 Производственные помещения 2 Ассистентская - 20 20 28 42 Фасовочная 12 16 Заготовочная концентратов и полуфабрикатов со шлюзом 12+3 Моечная - 8 8 10 16 Стерилизационная посуды - 8 8 10 20 Помещение для получения воды очищенной Дезинфекционная со шлюзом 3 - - - 3+1 Распаковочная - 8 8 9 Кабинет провизора-аналитика - 8 8 10 Помещения для приготовления лекарственных форм в асептических условиях 2 Ассистентская-асептическая 4 со шлюзом - - 10+3 12+3 Фасовочная со шлюзом 4 - - 10+3 12+3 Закаточная и контрольно-маркировочная 4 10 10 12 Стерилизационная лекарственных форм 4 10 10 14 Помещение для получения воды для инъекций 9 8 10 Помещения хранения запаса лекарственных средств и изделий медицинского назначения Лекарственных веществ 15 15 15 24 Готовых лекарственных препаратов отпускаемых по рецептам 15 15 15 20 Лекарственных препаратов и предметов медицинского назначения без рецептурно-го отпуска 20 Лекарственных веществ и препаратов ядовитых наркотических и психотропных 6 Термолабильных лекарственных препаратов и веществ холодильная камера со шлюзом 5 10+2 Пакетированных лекарственных средств растительного происхождения лекарственного растительного сырья 6 4 4 4 14 Перевязочных средств - - - 18 Средств санитарии гигиены и изделий медицинского назначения 6 6 6 12 Минеральных вод - - - 10 Дезинфицирующих средств - - - 4+4 Легковоспламеняющихся и горючих жидкостей 47 4 6 8 Вспомогательных материалов и тары - 8 8 10 Стеклотары - - - 8 Оборотной транспортной тары - - - 10 Служебно - бытовые помещения Кабинет заведующего 8 10 10 12 Бухгалтерия 10 Окончание таблицы Ф. 1 Наименование помещения Площадь не меньше м2 с реали-зацией готовых форм с изготовлением и реализацией лекарств с дополни- тельными функциями 1 нестерильных нестерильных и стерильных Помещение занятий с персоналом 8 - - - 14 Комната персонала 8 12 12 12 Гардеробная 6 8 8 10 Комната хранения предметов уборки 2 2 2 6 Уборная 3 3 3 по расчету Душевая 3 3 3 по расчету Дополнительные помещения для обслуживания другихаптек и лечебно-профилактических учреждений 9 Комната обслуживания медперсонала - - - 6 Комплектовочно-экспедиционная 10 - - - 12 16 Помещения для приема и обработки лекарственного растительного сырья 9 Прием хранение и обработка лекарственного растительного сырья - - - 16 Сушильная камера с теплым шлюзом - - - 6+2 Обработка и хранение высушенного сырья - - - 8 Дополнительные помещения ЦРА для организационно-методической работы 9 Информационная - - - 8 Организационно-методический кабинет - - - 10 Централизованная бухгалтерия - - - 10 Кабинет главного бухгалтера - - - 8 Архив бухгалтерия - - - 6 1 Состав помещений и площадь определяется заданием на проектирование в зависимости от мощности аптек. 2 В числителе - площадь производственных помещений аптек обслуживающих население в знаменателе - помещений где обслуживается население и лечебно-профилактические учреждения ЛПУ . 3 Предусматривается отдельный наружный вход через тамбур. 4 Помещения могут иметь групповой шлюз площадью не менее 7 м2. 5 Площадь помещения для холодильной установки определяется мощностью оборудования. 6 Функция помещения определяется заданием на проектирование. 7 Допускается хранение легковоспламеняющихся и горючих жидкостей во встроенных огнеупорных шкафах с дверцами шириной не менее 0 7 и высотой не менее 1 2 м. Место размещения шкафа должно быть отделено от тепловыводящих поверхностей и проходов к нему должен быть обеспечен свободный доступ. 8 В центральных районных аптеках - 36 м2. 9 Предусматривается заданием на проектирование при возложении на аптеку соответствующих функций. 10 В числителе - площадь с учетом обслуживания других аптек или ЛПУ в знаменателе - с учетом обслуживания аптек и ЛПУ. Таблица Ф.2 - Площадь помещений больничных аптек Наименование помещений Площадь не менее м2 Производственные помещения Комната обслуживания информационная 6 Экспедиционная 12 Рецептурно-экспедиционная 15 Рецептурная 10 Ассистентская 24 Аналитическая 10 Фасовочная 12 Заготовочная концентратов и полуфабрикатов со шлюзом 12+4 Кокторий 8 Дистилляционная 12 Дезинфекционная со шлюзом 1 8+2 Моечная 8 Помещение для хранения чистой посуды 8 Распаковочная 8 Окончание таблицы Ф.2 Наименование помещений Площадь не менее м2 Помещение для приготовления лекарственных форм требующих асептических условий: а ассистентская-асептическая со шлюзом 12+3 б фасовочная со шлюзом 10+3 в закаточная 10 г стерилизационная посуды 10 д моечная 12 е стерилизационная лекарственных форм автоклавная 10 ж контрольно-маркировочная 10 з дистилляционная 12 Помещения хранения Готовых лекарственных препаратов 10 Ядовитых и наркотических препаратов 6 Лекарственных веществ: а сухих 20 б жидких 20 в термолабильных холодильная камера 6 г помещение для холодильной установки Определяется мощностью оборудования д растительного происхождения 8 Дезинфицирующих средств и кислот 5 Горючих легковоспламеняющихся жидкостей 2 а также лекарственных средств на спиртах маслах и др. ЛВЖ и ГЖ 6 Помещения хранения предметов медицинского назначения: а перевязочных средств 15 б медицинского инструмента 15 в предметов ухода за больными санитарии и гигиены 18 Помещения хранения стекла тары хоз.средств вспомогательных материалов 10 Служебные и бытовые помещения Кабинет заведующего 10 Кабинет заместителя заведующего 10 Бухгалтерия 10 Помещения для занятий с персоналом 12 Гардеробная для домашней и рабочей одежды персонала 0 55 на 1 двойной шкаф с разделением по полу Комната хранения предметов уборки 4 Уборная 3 Душевая 3 Кабина личной гигиены 5 Комната персонала 8 Архив 4 1 При наличии в лечебно-профилактическом учреждении инфекционного отделения с наружным входом. 2 При хранении более 100 кг - в отдельно стоящем здании.