ДСТУ ISO 14001-97

ДСТУ ISO 14001-97 Системы управления окружающей средой. Состав и описание элементов, руководящие указания по их применению

ДСТУ ISO 14001-97 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ НАВКОЛИШНІМ СЕРЕДОВИЩЕМ Склад та опис елементів і настанови щодо їх застосування ПЕРЕДМОВА 1 РОЗРОБЛЕНО І ВНЕСЕНО Технічним комітетом з стандартизації "Управління якістю і забезпечення якості" 2 ЗАТВЕРДЖЕНО І ВВЕДЕНО В ДІЮ наказом Держстандарту України від 18 серпня 1997 р. № 495 3 Розділи 2 3 4 та додаток А е повним автентичним текстом міжнародного стандарту ISO 14001:1996 "Системи управління навколишнім середовищем. Склад та опис елементів і настанови щодо їх застосування" До вступу розділу 1 та додатків Б В стандарту внесено редакційні зміни відповідно до вимог ДСТУ 1.5-93 щодо викладення цих розділів 4 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ 5 РОЗРОБНИКИ: Ю.І. Койфман канд. фіз.-мат наук керівник розробки Т.О. Комоцька ЗМІСТ 1 Галузь використання ...................................................................... 2 Нормативні посилання..................................................................... 3 Визначення ...................................................................................... 4 Вимоги до системи управління навколишнім середовищем .......... 4.1 Загальні вимоги ........................................................................ 4.2 Екологічна політика.................................................................. 4.3 Планування .............................................................................. 4.3.1 Екологічні аспекти............................................................ 4.3.2 Законодавчі та інші вимоги ............................................. 4.3.3 Цілі та завдання ............................................................... 4.3.4 Програма и управління навколишнім середовищем ..... 4.4 Впровадження та функціонування ........................................... 4.4.1 Організаційна структура та відповідальність ................... 4.4.2 Підготовка обізнаність та компетентність ....................... 4.4.3 Зв'язки............................................................................. 4.4.4 Документація системи управління навколишнім середовищем 4.4.5 Управління документацією ............................................... 4.4.6 Управління роботами ....................................................... 4.4.7 Готовність до аварійних ситуацій та реагування на них ... 4.5 Контроль та коригувальні дії...................................................... 4.5.1 Моніторинг та вимірювання ............................................. 4.5.2 Невідповідність коригувальні та запобіжні дії................. 4.5.3 Інформаційні документи ................................................... 4.5.4 Аудит системи управління навколишнім середовищем ... 4.6 Аналіз з боку керівництва ......................................................... Додаток А Настанови щодо застосування елементів системи ....... Додаток Б Зв'язки між ДСТУ ISO 14001 та ДСТУ ISO 9001 ............ Додаток В Бібліографія.................................................................. ВСТУП Різні організації проявляють все більшу зацікавленість у досягненні і демонстрації належних екологічних характеристик' за допомогою контролю за впливом своєї діяльності продукції чи послуг на навколишнє середовище враховуючи свою екологічну політику та цілі. Вони поступають так в умовах зростаючої суворості законів удосконалення економічної політики та різноманітних заходів спрямованих на охорону навколишнього середовища а також в умовах загального зростання інтересу різних суспільних груп до проблем навколишнього середовища в межах загальної проблеми забезпечення сталого розвитку. Багато організацій провели екологічні "перевірки" або "аудити" щоб оцінити свої екологічні характеристики. Однак самі по собі такі перевірки або аудити не можуть бути достатніми для того щоб організації були впевнені як в тому Ідо їхні екологічні характеристики відповідають законодавчим вимогам так і в тому що вони продовжуватимуть їм відповідати. Для забезпечення ефективності зусиль вони повинні здійснюватися в межах сгруктурованої системи управління навколишнім середовищем і бути інтегрованими в загальну діяльність з управління. Використання стандартів дія яких поширюється на управління навколишнім середовищем має на меті озброїти організації елементами ефективної системи управління навколишнім середовищем які б могли скласти єдине ціле з загальною системою управління. Це допоможе; організаціям досягти як екологічних так і економічних цілей. Ці стандарти не передбачають створення нетарифних торгових бар'єрів і розширення чи зміну правових зобов'язань організацій. Даний стандарт установлює вимоги до системи управління навколишнім середовищем. Він може використовуватись в організаціях всіх типів і масштабів діяльності з урахуванням географічних культурних та соціальних відмінностей. Модель системи управління навколишнім середовищем зображено на рис.1. Успіх функціонування цієї системи залежить від усіх ієрархічних і функціональних рівнів організації особливо від вищого керівництва. Система такого роду дає можливість організації встановити засади і методики визначення екологічної політики та цілей досягнення відповідності їм і надання доказів такої відповідності іншим зацікавленим сторонам. Вона також дає можливість оцінити ефективність відповідних процедур. Основною метою використання цього стандарту є забезпечення охорони навколишнього середовища і запобігання його забрудненню узгоджені з соціально-економічними потребами. Слід зауважити що багато вимог стандарту можуть прийматися одночасно чи переглядатись протягом деякого часу. Є суттєва різниця між цим стандартом вимоги якого можуть бути використані під час сертифікації/реєстрації і/або самодекларації системи управління навколишнім середовищем і не призначеним для цілей сертифікації стандартом ДСТУ ISO 14004-97 що є настановчим документом метою застосування якого є надання організації загальної методичної підтримки у впровадженні чи вдосконаленні системи управління навколишнім середовищем. Управління навколишнім середовищем охоплює весь комплекс проблем включаючи і ті що пов'язані із загальною стратегією організації та конкурентоспроможністю. Організація може використовувати докази успішного впровадження цього стандарту для того щоб переконати зацікавлені сторони в існуванні належної системи управління навколишнім середовищем. *Визначення цього терміна та інших використаних нижче подано в розділі 3. Рисунок 1 - Модель системи управління навколишнім середовищем Цей стандарт містить тільки ті вимоги для цілей сертифікації/реєстрації і/або са-модекларації які можуть бути об'єктивно перевірені. Ті організації яким необхідні більш загальні настанови з широкого спектру проблем пов'язаних з системою управління навколишнім середовищем повинні звернутись до ДСТУ ISO 14004-97 "Системи управління навколишнім середовищем. Загальні настанови щодо принципів управління систем та засобів забезпечення". Слід зауважити що цей стандарт не встановлює конкретних вимог до екологічних характеристик окрім обов'язку дотримуватись чинного законодавства і нормативних актів а також обов'язку щодо постійного вдосконалення. Так що дві організації які здійснюють подібну діяльність але мають різні екологічні характеристики можуть обидві відповідати його вимогам. Систематичне запозичення і впровадження сукупності методів управління навколишнім середовищем може дати оптимальні результати для всіх зацікавлених сторін. Однак використання цього стандарту само по собі не гарантує оптимальних результатів щодо охорони навколишнього середовища. Щоб досягти екологічних цілей система управління навколишнім середовищем повинна заохочувати організації до впровадження найкращих з існуючих технологій там де це можливо і економічно доцільно. Слід додати що економічна ефективність таких технологій повинна враховуватись у повній мірі. Цей стандарт не стосується і не містить вимог щодо аспектів охорони здоров'я управління безпекою. Однак він не має на меті відраджувати будь-яку організацію від інтеграції таких елементів управління в загальну систему. Таким чином процес сертифікації/реєстрації відповідно до вимог цього стандарту стосується тільки системи управління навколишнім середовищем. Цей стандарт містить ті самі загальні принципи системи управління що і стандарти ДСТУ ISO серії 9000 на систему якості. Отже організації можуть застосовувати чинну систему управління яка відповідає чи не суперечить стандартам ДСТУ ISO серії 9000 як базу для своєї системи управління навколишнім середовищем. Однак слід розуміти що застосування елементів системи управління може відрізнятись через різні цілі і різні кола зацікавлених сторін. У той час як системи якості мають справу в першу чергу з потребами споживачів системи управління навколишнім середовищем мають справу з потребами широкого кола зацікавлених сторін та із зростаючою зацікавленістю суспільства в охороні та поліпшенні стану навколишнього середовища. Немає потреби у створенні особливих умов для забезпечення функціонування системи управління навколишнім середовищем незалежно від загальної системи управління. У деяких випадках можливо досягти виконання вимог цього стандарту за допомогою адаптації існуючих елементів системи управління. У додатку А цього стандарту наведені пояснення до вимог викладених у розділі 4. Для зручності нумерація пунктів додатку А відповідає нумерації пунктів розділу 4. ДСТУ ISO 14001-97 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ НАВКОЛИШНІМ СЕРЕДОВИЩЕМ Склад та опис елементів і настанови щодо їх застосування СИСТЕМЫ УПРАВЛЕНИЯ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДОЙ Состав и описание элементов руководящие указания по их применению ENVIRONMENTAL MANAGEMENT SYSTEMS Specification with guidance for use Чинний від 1998-01-01 1 Галузь використання Стандарт установлює склад елементів системи управління навколишнім середовищем та вимоги до ЇЇ функціонування. Він стосується тих екологічних аспектів які організація може контролювати і на які вона може впливати. Він не встановлює конкретних вимог до екологічних характеристик. Цей стандарт є застосовним до будь-якої організації органу підприємства установи надалі - організації які бажають: а впровадити підтримувати і вдосконалювати систему управління навколишнім середовищем; б переконатись у тому що система відповідає вимогам декларованої ними екологічної політики; в надати докази іншим зацікавленим сторонам про таку відповідність; г провести сертифікацію/реєстрацію системи управління навколишнім середовищем на відповідність цій моделі; д декларувати відповідність своєї діяльності продукції чи послуг вимогам цього стандарту. Стандарт поширюється на організації що функціонують на території України незалежно від форм власності і видів діяльності та на органи з сертифікації/реєстрації. 2 Нормативні посилання На цей час нормативні посилання відсутні. 3 Визначення У цьому стандарті використовуються такі терміни та визначення: 3.1 постійне вдосконалення Процес розвитку системи управління навколишнім середовищем з метою поліпшення всіх екологічних характеристик згідно з екологічною політикою організації. ПРИМІТКА. Немає потреби щоб процес відбувався в усіх сферах діяльності одночасно. 3.2 навколишнє середовище Середовище в якому функціонує організація включаючи повітря воду грунт природні ресурси флору фауну людей а також взаємозв'язки між ними. ПРИМІТКА 1. Навколишнє середовище в цьому контексті простягається від середовища організації до глобальної системи. ПРИМІТКА 2 до стандартів ДСТУ ISO серії 14000 . У законодавчих та нормативних актах України використовується термін "навколишнє природне середовище" який за обсягом поняття не суперечить використаному тут терміну "навколишнє середовище". 3.3 екологічний аспект Елемент діяльності продукції чи послуг організації який може взаємодіяти з навколишнім середовищем. ПРИМІТКА. Суттєвий екологічний аспект - це екологічний аспект який має або може мати значний вплив на навколишнє середовище. 3.4 вплив на навколишнє середовище Будь-яка зміна в навколишньому середовищі несприятлива чи сприятлива яка повністю чи частково спричинена діяльністю продукцією чи послугами організації. 3.5 система управління навколишнім середовищем Частина загальної системи управління яка включає організаційну структуру діяльність з планування обов'язки відповідальність досвід методи методики процеси і ресурси для формування здійснення аналізу та актуалізації екологічної політики. 3.6 аудит системи управління навколишнім середовищем Документально оформлений систематичний процесе перевірки який включає збирання і об'єктивне оцінювання доказів аудиту для встановлення відповідності системи управління навколишнім середовищем організації критеріям аудиту систем управління навколишнім середовищем а також включає передавання результатів перевірки замовникові. ПРИМІТКА до стандартів ДСТУ ISO серії 14000 . У вказаних стандартах використовуються вирази "здійснення аудиту" - стосовно повного циклу робіт з аудиту і "виконання аудиту" - стосовно робіт що проводяться безпосередньо на об'єкті аудиту. 3.7 екологічна мета Загальна мета яка визначена чи обумовлена екологічною політикою організації і яка якщо це можливо допускає кількісне оцінювання. 3.8 екологічні характеристики Вимірювані результати функціонування системи управління навколишнім середовищем які грунтуються на екологічній політиці цілях та завданнях організації і встановлюються під час контролю екологічних аспектів. 3.9 екологічна політика Декларація заява організації про свої наміри і принципи стосовно її загальних екологічних характеристик яка створює основу для діяльності і визначення її екологічних цілей і завдань. 3.10 екологічне завдання Застосовна до організації чи її підрозділу деталізована вимога до характеристик яка допускає якщо це можливо кількісне оцінювання та випливає з екологічних цілей і яку слід встановити та виконати для досягнення цих цілей. 3.11 зацікавлена сторона Окрема юридична чи фізична особа або група яких стосуються або на які впливають екологічні характеристики організації. 3.12 організація Компанія корпорація фірма підприємство орган влади чи інша установа їх підрозділи чи їх об'єднання з правами юридичної особи чи без них громадські чи приватні або з іншими формами власності які виконують самостійні функції і мають адміністрацію. ПРИМІТКА. В організаціях що включають кілька функціональних підрозділів окремий функціональний підрозділ також може бути визначений як організація. 3.13 запобігання забрудненню Використання процесів методів досвіду матеріалів або продукції що не спричиняють забруднення або зменшують чи регулюють його до яких можуть належати рециркуляція перероблення знищення чи очищення відходів зміна технологій засоби і механізми контролю та регулювання ефективне використання ресурсів і заміна матеріалів. ПРИМІТКА. Потенційні вигоди від запобігання забрудненню включають зменшення шкідливого впливу на навколишнє середовище підвищення ефективності діяльності і зниження витрат. 4 Вимоги до системи управління навколишнім середовищем 4.1 Загальні вимоги Організації слід створити систему управління навколишнім середовищем вимоги до якої наведені в розділі 4 та забезпечити її функціонування. 4.2 Екологічна політика Вище керівництво повинно визначити екологічну політику і забезпечити щоб вона: а відповідала характеру сфері та величині впливу на навколишнє середовище діяльності продукції чи послуг організації; б включала заходи щодо постійного вдосконалення і запобігання забрудненню; в включала зобов'язання щодо дотримування вимог відповідного законодавства та інших вимог щодо навколишнього середовища які прийняла організація; г передбачала наявність організаційної структури з визначення і перегляду екологічних цілей і завдань; д була документально оформлена та відома всім працівникам здійснювалася та мала ресурсну підтримку; е була доведена до відома громадськості. 4.3 Планування 4.3.1 Екологічні аспекти Організації слід розробити і підтримувати в робочому стані методику и визначення екологічних аспектів своєї діяльності продукції чи послуг які вона може контролювати і регулювати з метою встановлення тих аспектів що мають або можуть мати значний вплив на навколишнє середовище. Організації слід забезпечити щоб аспекти які мають значний вплив були враховані під час визначення її екологічних цілей. Організація повинна постійно поновлювати цю інформацію. 4.3.2 Законодавчі та інші вимоги Організація повинна розробити і підтримувати в робочому стані методику визначення законодавчих та інших вимог які вона зобов'язана виконувати та які застосовні до екологічних аспектів її діяльності продукції чи послуг а також забезпечити отримання необхідної інформації. 4.3.3 Цілі та завдання Організації слід визначити і документувати екологічні цілі і завдання на всіх ЇЇ відповідних ієрархічних та функціональних рівнях. Під час визначення і перегляду цілей організація повинна враховувати законодавчі та інші вимоги свої суттєві екологічні аспекти технологічні параметри та фінансові функціональні і господарські потреби а також точки зору зацікавлених сторін. Цілі і завдання повинні бути узгоджені з екологічною політикою включаючи зобов'язання щодо запобігання забрудненню. 4.3.4 Програма и управління навколишнім середовищем Організації слід розробити і підтримувати в робочому стані програму досягнення цілей і завдань яка повинна містити: а визначення та розподіл відповідальності за досягнення цілей і завдань на кожному відповідному ієрархічному і функціональному рівні організації; б засоби та період часу необхідні для досягнення цих цілей. Якщо якийсь проект стосується нових розробок нової або видозміненої діяльності продукції чи послуг програма повинна бути доповнена в необхідних місцях щоб за- безпечній виконання вимог системи управління навколишнім середовищем у таких проектах. 4.4 Впровадження та функціонування 4.4.1 Організаційна структура та відповідальність Функції відповідальність і повноваження повинні бути визначені документально оформлені і доведені до посадових осіб з метою сприяння ефективному управлінню навколишнім середовищем. Апарат управління повинен забезпечувати потреби в ресурсах для впровадження і функціонування системи управління навколишнім середовищем. Поняття "ресурси" включає людські ресурси тобто кваліфікований персонал технології та фінансові ресурси. Вище керівництво організації повинно призначити свого спеціального представника який би незалежно від інших обов'язків виконував визначені функції ніс відповідальність і мав повноваження для: а забезпечення розроблення впровадження і підтримання в робочому стані системи управління навколишнім середовищем відповідно до вимог цього стандарту; б звітування перед вищим керівництвом про функціонування системи управління навколишнім середовищем що створювало б основу для її аналізу оцінювання і вдосконалення. 4.4.2 Підготовка обізнаність та компетентність Організації слід встановити погреби в підготовці персоналу. Вона повинна вимагати щоб увесь персонал чия робота може мати значний вплив на навколишнє середовище отримав відповідну підготовку. Вона повинна розробити і підтримувати в робочому стані методики ознайомлення її працівників або членів на всіх відповідних ієрархічних і функціональних рівнях з: а важливістю відповідності їхньої праці екологічній політиці методикам а також іншим вимогам системи управління навколишнім середовищем; б впливами їхньої праці існуючими або потенційними на стан навколишнього середовища а також з вигодами від удосконалення роботи персоналу; в їхніми функціями обов'язками і відповідальністю щодо досягнення відповідності екологічній політиці і методикам а також з іншими вимогами системи управління навколишнім середовищем включаючи вимоги щодо готовності до аварійних ситуацій та реагування на них; г можливими наслідками відхилення від вимог спеціальних робочих методик. Персонал що виконує завдання які можуть мати значний вплив на навколишнє середовище повинен бути компетентним за рахунок відповідного навчання підготовки та/або практичних занять. 4.4.3 Зв'язки Відповідно до екологічних аспектів і до вимог системи управління навколишнім середовищем організації слід розробити і підтримувати в робочому стані методики щодо: а забезпечення зв'язків та координації внутрішніх взаємодій між різними ієрархічними і функціональними рівнями організації; б реєстрації отриманих повідомлень та запитів від зовнішніх зацікавлених сторін та надання адекватних відповідей на них. Організація повинна відносити процеси підтримання зовнішніх зв'язків до своїх суттєвих екологічних аспектів. 4.4.4 Документація системи управління навколишнім середовищем Організації слід створити і підтримувати в робочому стані на паперових електронних чи інших носіях необхідну документацію та інформацію призначену для: а регламентації найсуттєвіших елементів системи управління навколишнім середовищем та їх взаємодій; б забезпечення управління відповідною документацією. 4.4.5 Управління документацією Організації слід розробити і підтримувати в робочому стані методики управління всіма документами які вимагаються цим стандартом щоб забезпечити: а встановлення їхнього місцезнаходження; б їх періодичну перевірку аналіз перегляд за необхідності підтвердження їх достатності уповноваженими особами; в наявність чинних видань відповідних документів на всіх ділянках де проводяться роботи необхідні для ефективного функціонування системи управління навколишнім середовищем; г оперативне скасування документів що втратили актуальність вилучення їх з усіх місць тиражування та використання або запобігання іншим чином їх непередбаченому використанню; д належну ідентифікацію скасованих документів що зберігаються з юридичних причин та/або для інформації. Документація повинна легко читатися бути датованою з зазначенням дати перегляду легко ідентифікуватись зберігатись належним чином протягом встановленого періоду часу. Повинні бути розроблені та підтримуватись в робочому стані методики а також повинні бути визначені обов'язки персоналу стосовно розроблення та модифікації різних типів документів. 4.4.6 Управління роботами Організації слід визначити ті види діяльності та роботи які пов'язані з суттєвими екологічними аспектами стосовно її політики цілей та завдань. Організація повинна планувати ці роботи включаючи необхідні ресурси щоб забезпечити їх здійснення згідно з встановленими умовами за допомогою: а розроблення і підтримання в робочому стані документально оформлених методик для ситуацій де їх відсутність могла б призвести до відхилень від екологічної політики цілей і завдань; б застосування в методиках операційних критеріїв; в розроблення і підтримання в робочому стані методик пов'язаних з суттєвими екологічними аспектами купованої продукції і отримуваних послуг а також ознайомлення постачальників і підрядників з відповідними методиками і вимогами. 4.4.7 Готовність до аварійних ситуацій та реагування на них Організації слід розробити і підтримувати в робочому стані методики ідентифікації можливих нещасних випадків аварійних ситуацій та схеми реагування на них а також методики запобігання та зменшення впливів на навколишнє середовище які можуть бути пов'язані з цими випадками та ситуаціями. Організація повинна перевіряти і переглядати за необхідності свою готовність до аварійних ситуацій та встановлені схеми реагування особливо після того як мали місце нещасні випадки або аварійні ситуації Організація повинна також періодично перевіряти такі методики якщо це практично можливо і доцільно. 4.5 Контроль та коригувальні дії 4.5.1 Моніторинг та вимірювання Організації слід розробити і підтримувати в робочому стані документально оформлені методики регулярного моніторингу і вимірювання основних параметрів процесів і робіт які можуть мати суттєвий вплив на навколишнє середовище. Сюди повинні також входити запис отриманої інформації на електронних чи інших носіях та оперативний контроль узгоджений з екологічними цілями і завданнями організації. Контрольна апаратура повинна бути відкалібрована і підтримуватись у робочому стані а дані цих спостережень повинні зберігатись згідно з методиками організації. Організація повинна розробити і підтримувати в робочому стані документально оформлені методики періодичного оцінювання відповідності екологічних характеристик чинним законодавчим та нормативним актам щодо навколишнього середовища. 4.5.2 Невідповідність коригувальні та запобіжні дії Організації слід розробити і підтримувати в робочому стані методики визначення відповідальності та повноважень для проведення розслідування в разі невідповідності для вживання заходів щодо пом'якшення наслідків шкідливих впливів на навколишнє середовище а також для підготовки і здійснення коригувальних та запобіжних дій. Будь-яка коригувальна або запобіжна дія виконана з метою усунення причин наявних чи потенційних невідповідностей повинна відповідати важливості проблем і мірі впливу на навколишнє середовище. Організація повинна документувати будь-які зміни в методиках доцільність яких встановлена під час здійснення коригувальних чи запобіжних дій і впроваджувати відповідні процедури. 4.5.3 Інформаційні документи Організації слід розробити і підтримувати в робочому стані методики ідентифікації зберігання розповсюдження і використання інформаційних документів протоколів записів що стосуються навколишнього середовища. До цих інформаційних документів належать також дані з підготовки та результатів аудитів чи інших перевірок. Інформаційні документи що стосуються навколишнього середовища повинні бути чіткими давати можливість ідентифікувати та простежувати діяльність продукцію чи послуги про які йдеться. Вони повинні зберігатись таким чином щоб була забезпечена їх легка відтворюваність і захищеність від пошкодження зношеності або втрати. Термін їх зберігання повинен бути встановлений і документований. Інформаційні документи повинні зберігатись відповідно до вимог системи і організації в цілому щоб мати можливість надати докази відповідності системи вимогам цього стандарту. 4.5.4 Аудит системи управління навколишнім середовищем Організації слід розробити і підтримувати в робочому стані програму і методики для періодичного здійснення аудитів системи управління навколишнім середовищем щоб: а визначити: - чи відповідає система управління навколишнім середовищем встановленим вимогам включаючи вимоги цього стандарту; - чи була вона впроваджена належним чином і чи підтримується вона в робочому стані; б забезпечити керівництво організації інформацією про результати аудитів. Програма організації щодо здійснення аудиту включаючи будь-який конкретний план повинна грунтуватись на визнанні важливості для управління навколишнім середовищем діяльності про яку йдеться а також на результатах попередніх аудиторських перевірок. Для забезпечення всебічності аудиту відповідні методики повинні охоплювати мету та сферу застосування аудиту його періодичність і методологію вимоги до здійснення аудиту та подання результатів а також відповідальність за їх дотримання. 4.6 Аналіз з боку керівництва Вище керівництво організації повинно з встановленою періодичністю проводити аналіз системи управління навколишнім середовищем для підтвердження та гарантування того що вона залишається придатною адекватною і ефективною. Процес аналізу з боку керівництва повинен передбачати перевірку системи і збирання необхідної інформації яка давала б можливість керівництву проводити відповідне оцінювання. Процедури аналізу та його результати повинні бути документовані. Аналіз з боку керівництва повинен охоплювати встановлення можливої потреби в зміні політики цілей та інших елементів системи управління навколишнім середовищем а також результати її аудитів обставини що змінюються та зобов'язання щодо постійного вдосконалення. Додаток А довідковий Настанови щодо застосування елементів системи У цьому додатку даються додаткові пояснення стосовно вимог стандарту з тим щоб уникнути їх неправильної інтерпретації. Додаток стосується тільки вимог до системи управління навколишнім середовищем які містяться в розділі 4. А.1 Загальні вимоги Передбачається що результатом впровадження системи управління навколишнім середовищем регламентованої в стандарті буде поліпшення екологічних характеристик. Вимоги стандарту грунтуються на концепції що організація буде періодично аналізувати і оцінювати свою систему управління навколишнім середовищем з метою виявлення можливостей удосконалення та їх реалізації. Метою вдосконалення системи управління навколишнім середовищем є додаткове поліпшення екологічних характеристик. Система управління навколишнім середовищем призначена для забезпечення структурованого процесу постійного вдосконалення обгрунтований рівень якого встановлюється організацією виходячи з економічних та інших умов. Хоча певного поліпшення екологічних характеристик можна очікувати від застосування методу поступового та систематичного наближення слід розуміти що тільки система управління навколишнім середовищем є інструментом який дає можливість організації досягти встановленого нею рівня екологічних характеристик і систематично контролювати його. Однак розроблення та впровадження системи управління навколишнім середовищем не призведуть самі по собі до негайного зменшення несприятливого впливу на навколишнє середовище. Організація має можливість вільно і гнучко визначати ті сфери своєї діяльності де доцільно здійснювати впровадження цього стандарту а саме: або стосовно всієї організації чи конкретного функціонального підрозділу чи конкретного виду діяльності. Якщо цей стандарт впроваджено в конкретному функціональному підрозділі або стосовно конкретного виду діяльності то розроблені політика та методики також можуть бути використані для виконання вимог цього стандарту іншими підрозділами організації за умови що ці вимоги є застосовними до конкретного функціонального підрозділу чи виду діяльності. Рівень деталізації та складності системи управління навколишнім середовищем обсяг необхідної документації та ресурсів повинні залежати від масштабу та характеру діяльності організації. Це особливо стосується малих і середніх підприємств. Об'єднання екологічних проблем з цілями загальної системи управління може бути корисним для ефективного впровадження системи управління навколишнім середовищем а також для чіткого розподілу її функцій. Цей стандарт включає вимоги до системи управління навколишнім середовищем що грунтуються на динамічному циклічному процесі: "план впровадження контроль і аналіз". Система створює для організації можливість: а розробити прийнятну екологічну політику; б визначити екологічні аспекти що випливають з минулої теперішньої або запланованої діяльності продукції чи послуг організації; в установити відповідні до її діяльності законодавчі та нормативні вимоги; г установити пріоритети та визначити прийнятні екологічні цілі і завдання; д розробити структуру і програму реалізації політики досягнення цілей і завдань; е поліпшити планування управління моніторинг коригувальні дії здійснення аудиту і аналізу щоб забезпечити ефективність екологічної політики та системи управління навколишнім середовищем; ж адаптуватись до умов що змінюються. А.2 Екологічна політика Документ з екологічної політики є загальною настановою щодо впровадження і ЕІдосконалення в організації системи управління навколишнім середовищем для того щоб організація могла зберігати і за можливості поліпшувати свої екологічні характеристики. Тому ця політика повинна відображати зобов'язання вищого керівництва щодо дотримання відповідних законів та постійного вдосконалення. Політика створює основу для визначення організацією своїх цілей і завдань. Тому вона повинна бути достатньо чіткою щоб її могли зрозуміти внутрішні і зовнішні зацікавлені сторони а також періодично аналізуватись і переглядатись для забезпечення її відповідності умовам та даним які змінюються. Сфера застосування політики повинна бути чітко визначена. Вище керівництво повинно визначити і документально оформити екологічну політику організації в контексті екологічної політики будь-якої корпоративної організації частиною якої вона є або функціонує за її підтримкою якщо така організація існує. ПРИМІТКА. Вище керівництво може складатись з особи чи групи осіб наділених головними адміністративними функціями в організації. А.З Планування А.3.1 Екологічні аспекти В 4.3.1 встановлюється вимога до впровадження в організації процесу для визначення суттєвих екологічних аспектів яким повинен бути наданий пріоритет у системі управління навколишнім середовищем. Цей процес повинен враховувати матеріальні витрати та період часу на проведення аналізу і отримання достовірних даних. Інформація яка вже нагромаджена для регулювання чи інших цілей може бути використана в цьому процесі. Організація повинна також враховувати ступінь свого реального контролю за екологічними аспектами що розглядаються. Організації слід визначити що являють собою її екологічні аспекти враховуючи входи та виходи пов'язані з її теперішньою та відповідною минулою діяльністю продукцією та/чи послугами. Організація яка не має системи управління навколишнім середовищем повинна спочатку встановити своє реальне становище стосовно впливу на навколишнє середовище за допомогою відповідної перевірки та аналізу. Мета аналізу повинна полягати в тому щоб розглянути всі екологічні аспекти організації і визначити основи для створення системи управління навколишнім середовищем. Організації в яких функціонує система управління навколишнім середовищем не мають потреби проводити такий аналіз. Аналіз повинен охоплювати чотири головні сфери; а вимоги законодавчих та нормативних актів; б визначення суттєвих екологічних аспектів; в вивчення всіх існуючих методів та методик з управління навколишнім середовищем; г оцінювання за принципом зворотного зв'язку результатів розслідування минулих аварійних ситуацій. У всіх випадках слід старанно розглянути нормальні режими роботи організації та режими з відхиленням від норми а також потенційно можливі аварійні ситуації. Придатний підхід до проведення перевірки може включати застосування переліків контрольних питань опитування безпосередній контроль і вимірювання розгляд результатів минулих аудиторських та інших перевірок. Вибір конкретних засобів залежить від характеру діяльності яка розглядається. У процесі визначення суттєвих екологічних аспектів пов'язаних з діяльністю функціональних підрозділів може розглядатися якщо це відповідає характеру діяльності таке: а викиди в повітря; б скиди у воду; в управління відходами; г контамінація грунту; д використання сировини матеріалів і природних ресурсів; е інші місцеві проблеми стану навколишнього середовища та біоценозів. Під час визначення суттєвих екологічних аспектів повинні бути враховані нормальний режим роботи режими запуску і зупинки а також можливі значні впливи пов'язані з достатньо передбачуваними і непередбачуваними ситуаціями. Цей процес передбачає визначення суттєвих екологічних аспектів пов'язаних з діяльністю продукцією чи послугами і не передбачає їх детального оцінювання за стадіями життєвого циклу. Організація не мусить оцінювати кожний вхідний виріб компонент сировину чи матеріал. Вона може вибрати види діяльності продукції чи послуг для визначення тих аспектів які ймовірно мають значний вплив. Ступінь контролю за екологічними аспектами продукції залежить від особливостей кон'юнктури ринку на якому діє організація. Підрядник або постачальник може мати порівняно малий ступінь контролю в той час як організація відповідальна за проектування виробів може суттєво змінювати екологічні аспекти наприклад змінюючи окремі вхідні матеріали. Якщо організація може мати обмежений контроль за використанням і розміщенням своєї продукції то вона повинна передбачити та запропонувати якщо це доцільно механізми належного управління та контролю. Цей стандарт не передбачає зміни чи розширення правових зобов'язань організації. А.3.2 Законодавчі та інші вимоги Прикладами інших документів вимоги яких може зобов'язатись виконувати організація є: а промислові кодекси галузеві правила та норми інші кодекси практичної діяльності; б угоди та/або домовленості з органами державної і місцевої влади; в настанови що не є обов'язковими регламентами. А.3.3 Цілі та завдання Цілі повинні бути конкретними а завдання повинні підлягати оцінюванню де це можливо і враховувати запобіжні заходи якщо це їм властиво. Під час вибору варіантів технологій організації слід обміркувати можливість застосування найкращої з екологічної точки зору з наявних технологій якщо це доцільно враховуючи при цьому її вартість і прийнятність. Посилання на фінансові вимоги чи обмеження не означає що необхідно застосовувати методології розрахунку собівартості спеціалізовані для врахування вимог з екології А.3.4 Програма и управління навколишнім середовищем Розроблення та використання однієї чи кількох програм є головним елементом успішного впровадження і функціонування системи управління навколишнім середовищем. Програма повинна описувати яким чином будуть досягнуті цілі та завдання організації включаючи відповідний період часу ресурси а також персонал відповідальний за реалізацію екологічної політики організації. Ця програма може бути достатньо деталізованою для того щоб охопити конкретні елементи функціонування організації. Програма повинна включати перевірку дотримання вимог щодо екології під час впровадження нових видів діяльності продукції та/чи послуг. Програма може включати де це доцільно і можливо роботи на стадіях планування проектування виробництва збуту і реалізації. Це може бути виконано як для здійснюваної так і для нової діяльності продукції чи послуг. Щодо продукції програма може наприклад охоплювати стадію розроблення матеріали виробничі процеси умови передання в користування чи в повне розпорядження. Стосовно впроваджуваних нових технологічних процесів або значних їх модифікацій програма може охоплювати стадії планування проектування конструювання введення в промислову експлуатацію експлуатації та виводу з експлуатації через певний період часу встановлений організацією. А.4 Впровадження та функціонування А.4.1 Організаційна структура та відповідальність Успішне впровадження системи управління навколишнім середовищем вимагає участі всіх працівників організації. Тому обов'язки в цій сфері не повинні розглядатись як такі що обмежуються функціями пов'язаними з суто екологічними аспектами діяльності організації Вони можуть охоплювати також інші сфери функціонування організації такі як управління роботами або функції персоналу не пов'язані безпосередньо з навколишнім середовищем. До участі у впровадженні системи повинні залучатись всі працівники починаючи з найвищих рівнів управління. Відповідно вище керівництво повинно визначити екологічну політику організації і забезпечити впровадження системи управління навколишнім середовищем. Вище керівництво повинно також призначити свого спеціального представника з установленою відповідальністю і повноваженнями для впровадження системи управління навколишнім середовищем. У великих організаціях або в організаціях зі складною структурою можуть призначатись декілька представників. На малих або середніх підприємствах ці функції може виконувати одна особа. Вище керівництво повинно також забезпечувати надання відповідних ресурсів для впровадження і підтримання функціонування системи управління навколишнім середовищем. Дуже важливо щоб основні обов'язки та відповідальність щодо системи управління навколишнім середовищем були чітко визначені документовані і доведені до відома відповідних посадових осіб. А.4.2 Підготовка обізнаність і компетентність Організації слід розробити і підтримувати в робочому стані методики визначення потреби в підготовці працівників. Організації необхідно також вимагати від підрядників що діють від її імені щоб вони були в змозі надати докази того що їхні працівники мають необхідну підготовку. Керівництво повинно визначити рівень досвіду компетентності і підготовки необхідний для того щоб гарантувати професійну придатність персоналу особливо того що виконує спеціалізовані функції пов'язані з управлінням навколишнім середовищем. А.4.3 Зв'язки Організації слід за відповідно визначеною методикою впровадити процедуру реєстрації та документування отриманих повідомлень і запитів від зацікавлених сторін та надання відповідей на них. Ця процедура може включати діалог із зацікавленими сторонами та розгляд відповідних питань що їх цікавлять. За певних обставин відповіді на запитання зацікавлених сторін можуть містити належну інформацію про екологічні аспекти пов'язані з діяльністю організації. Ця процедура повинна також охоплювати зв'язки з органами державної влади з питань розроблення планів на випадок аварійних ситуацій та з інших можливих питань. А.4.4 Документація системи управління навколишнім середовищем Рівень деталізації документації повинен бути достатнім щоб описати найсуттєвіші елементи системи управління навколишнім середовищем та взаємодію між ними а також щоб забезпечити можливість управління більш детальною інформацією про функціонування конкретних елементів цієї системи. Ця документація може бути об'єднана з документацією на інші системи впроваджені в організації. Вона не обов'язково мусить бути подана у формі окремих настанов. Суміжна документація може включати: а дані про процеси; б статуси; в внутрішні стандарти та встановлені схеми експлуатації; г ситуаційні плани на випадок аварії. А.4.5 Управління документацією В 4.4.5 вказується на необхідність забезпечення розроблення і підтримання в робочому стані документації в мірі достатній для впровадження системи управління навколишнім середовищем. Однак організація повинна зосереджувати свою увагу в першу чергу на ефективному функціонуванні системи управління навколишнім середовищем та на екологічних характеристиках а не на створенні складної системи управління документацією. А.4.6 Управління роботами Сюди може бути включено текст підготовлений під час майбутнього перегляду стандарту. А.4.7 Готовність до аварійних ситуацій та реагування на них Сюди може бути включено текст підготовлений під час майбутнього перегляду стандарту. A.5 Контроль та коригувальні дії А.5.1 Моніторинг і вимірювання Сюди може бути включено текст підготовлений під час майбутнього перегляду стандарту А.5.2 Невідповідність коригувальні та запобіжні дії Під час розроблення і впровадження методик з розслідування аналізу та усунення невідповідностей організація повинна передбачити необхідність виконання таких базових процедур: а встановлення причини невідповідності; б встановлення та виконання необхідних коригувальних дій; в впровадження або модифікацію засобів контролю необхідних для того щоб уникнути повторення невідповідності; г документування будь-яких змін у нормативних методиках які є результатом коригувальних дій. А.5.3 Інформаційні документи Методики ідентифікації зберігання розповсюдження та використання інформаційних документів протоколів довідок оглядів звітів чи інших записів повинні зосереджуватися на документах необхідних для впровадження і функціонування системи управління навколишнім середовищем та для документування того наскільки виконано заплановані цілі і завдання. Документи що стосуються управління навколишнім середовищем можуть містити належну інформацію про таке; а застосовні закони або інші акти з питань навколишнього середовища; б претензії; в підготовка персоналу; г процеси; д продукція; е перевірка калібрування та експлуатація; ж підрядники і постачальники; й аварійні ситуації; к готовність до аварійних ситуацій та реагування на них; л суттєві екологічні аспекти; м результати аудитів; н аналіз з боку керівництва. Слід надавати належного значення забезпеченню конфіденційності ділової інформації. А.5.4 Аудит системи управління навколишнім середовищем Програма та методики аудиту повинні встановлювати: а види діяльності та сфери які підлягають аудиту; б періодичність виконання аудиту; в відповідальність пов'язану з управлінням та виконанням аудиту; г повідомлення про результати аудиту; д компетентність аудиторів; е порядок та правила виконання аудиту. Аудит може виконуватись власним персоналом організації та/або представниками уповноваженого органу чи залученими зі сторони особами яких вибирає організація. У будь-якому випадку особи які виконують аудит повинні бути в змозі діяти неуперед-жено і об'єктивно. А.6 Аналіз з боку керівництва Щоб підтримувати процес постійного вдосконалення придатність і ефективність системи управління навколишнім середовищем керівництво організації повинно проводити перевірку аналіз і оцінювання системи управління навколишнім середовищем через установлені періоди часу. Перевірка повинна бути всебічною. Однак немає потреби перевіряти всі елементи системи управління навколишнім середовищем одночасно тобто процес перевірки може тривати певний період часу. Аналіз політики цілей і завдань повинен проводитись на тому рівні управління на якому вони були встановлені. Аналіз повинен охоплювати: а результати аудитів; б ступінь виконання цілей і завдань; в рівень підтримання відповідності системи управління навколишнім середовищем умовам і даним які змінюються; г об'єкти важливі для відповідних зацікавлених сторін. Зауваження висновки і рекомендації повинні бути документовані для виконання необхідних подальших дій. Додаток Б довідковий Зв'язки між ДСТУ ISO 14001 та ДСТУ ISO 9001 Таблиці Б.1 і Б.2 вказують на зв'язки і основні технічні відповідності між ДСТУ ISO 14001 та ДСТУ ISO 9001 і навпаки. Метою порівняння є показ сумісності обох систем для тих організацій які вже застосовують один з цих стандартів і які хочуть застосовувати обидва. Прямі зв'язки між підпунктами цих двох стандартів вказано тільки тоді коли їхні вимоги збігаються значною мірою. Поза тим існує багато детальних перехресних зв'язків з меншою відповідністю які не можуть бути тут наведені. Таблиця Б.1 - Відповідність між ДСТУ ISO 14001 та ДСТУ ISO 9001 ДСТУ ISO 14001-97 ДСТУ ISO 900 1-95 Загальні вимоги 4.1 4.2.1 1-е речення Загальні положення Екологічна політика 4 2 4.1.1 Політика у сфері якості Планування Екологічні аспекти 4.3.1 Законодавчі та інші вимоги 4.3.2 1 Цілі та завдання 4 3.3 2 Програма и управління навколишнім середовищем 4 3.4 4.2.3 Планування якості Впровадження та функціонування Організаційна структура та відповідальність 4.4.1 4.1.2 Організація Підготовка обізнаність та компетентність 4.4.2 4.18 Підготовка персоналу Зв'язки 4.4.3 - Документація системи управління навколишнім середовищем 4.4.4 4.2.1 без 1-го речення Загальні положення Управління документацією 4.4.5 4.5 Управління документацією та даними Управління роботами 4.4.6 4.2.2 Методики системи якості 4.4.6 4. 33 Аналіз контракту 4.4.6 4.4 Управління проектуванням 4.4.6 4.6 Закупівля продукції 4.4.6 4.7 Управління продукцією яка постачається споживачем 4.4.6 4.9 Управління процесами 4.4.6 4.15 Внутрішнє обслуговування складування пакування зберігання та постачання 4.4.6 4.19 Технічне обслуговування 4.8 Ідентифікація та простежу-ваність продукції Готовність до аварійних ситуацій та реагування на них 4.4.7 Контроль та коригувальні дії Моніторинг та вимірювання 4.5.1 1-й і 3-й абзаци 4.10 Контроль та випробування 4.12 Статус продукції за результатами контролю та випробувань - 4.20 Статистичні методи Моніторинг та вимірювання 4.5.1 2-й абзац 4.11 Управління контрольним вимірювальним та випробувальним обладнанням Невідповідність коригувальні та запобіжні дії 4.5.2 1-а час-тина1-го речення 4.13 Управління продукцією яка не відповідає встановленим вимогам Невідповідність коригувальні та запобіжні дії 4.5.2 без 1-ої частини 1-го речення 4.14 Коригувальні та запобіжні дії Інформаційні документи 4.5.3 4.16 Управління протоколами якості Аудит системи управління навколишнім середовищем 4.5.4 4.17 Внутрішні перевірки якості Аналіз з боку керівництва 4.6 4.1.3 Аналіз з боку керівництва 1 Посилання на обов'язкові вимоги містяться в ДСТУ ISO 9001 4.4.4. 2 Посилання на мету містяться в ДСТУ ISO 9001 4.1.1. 3 Посилання на зв'язки із споживачами містяться в ДСТУ ISO 9001 4.1.1 4.1.6. Таблиця Б.2 Відповідність між ДСТУ ISO 9001 та ДСТУ ISO 14001 ДСТУ ISO 900 1-95 ДСТУ ISO 14001-97 Відповідальність керівництва Політика у сфері якості 4.1.1 4.2 Екологічна політика 4.3.1 Екологічні аспекти 1 4.3.2 Законодавчі та інші вимоги 2} 4.3.3 Цілі та завдання 4.3.4 Програма управління навколишнім середовищем Організація 4.1.2 4.4.1 Організаційна структура та відповідальність Аналіз з боку керівництва 4.1.3 4.6 Аналіз з боку керівництва Система якості Загальні положення 4.2.1 1-е речення 4.1 Загальні вимоги 4.2.1 без 1-го речення 4.4.4 Документація системи управління навколишнім середовищем Методики системи якості 4.2.2 4.4.6 Управління роботами Планування якості 4.2.3 Аналіз контракту 4.33> 4.4.6 Управління роботами Управління проектуванням 4.4 4.4.6 Управління роботами Управління документацією та даними 4.5 4.4.5 Управління документацією Закупівля продукції 4.6 4.4.6 Управління роботами Управління продукцією яка постачається споживачем 4.7 4.4.6 Управління роботами ідентифікація та простежу-ваність продукції 4.8 Управління процесами 4.9 4.4.6 Управління роботами Контроль та випробування 4.10 4.5.1 1-й і 3-й абзаци Моніторинг та вимірювання Управління контрольним вимірювальним та випробувальним обладнанням 4 11 4.5.1 2-й абзац Моніторинг та вимірювання Статус продукції за результатами контролю та випробувань 4.12 Управління продукцією яка не відповідає встановленим вимогам 4.13 4.5.2 1-а частина 1-го речення Невідповідність коригувальні та запобіжні дії Коригувальні та запобіжні дії 4.14 4.5.2 без 1-ї частини 1-го речення Невідповідність коригувальні та запобіжні дії 4.4.7 Готовність до аварійних ситуацій та реагування на них Внутрішнє обслуговування складування пакування зберігання та постачання 4.15 4.4.6 Управління роботами Управління протоколами якості 4.16 4.5.3 Інформаційні документи Внутрішні перевірки якості 4.17 4.5.4 Аудит системи управління навколишнім середовищем Підготовка персоналу 4.18 4.4.2 Підготовка обізнаність та компетентність Технічне обслуговування Статистичні методи 4.19 4.20 4.4.6 Управління роботами 4.4.3 Зв'язки 1 Посилання на обов'язкові вимоги містяться в ДСТУ ISO 9001 4.4.4. 2 Посилання на мету містяться в ДСТУ ISO 9001 4.1.1. 3 Посилання на зв'язки із споживачами містяться в ДСТУ ISO 9001 4.1.1 4.1.6. Бібліографія 1 ДСТУ ISO 9000-1-95 Стандарти з управління якістю та забезпечення якості. Частина 1. Настанови щодо вибору та застосування. 2 ДСТУ ISO 9000-2-96 Стандарти з управління якістю та забезпечення якості. Частина 2. Загальні настанови щодо застосування ДСТУ ISO 9001 ДСТУ ISO 9002 і ДСТУ ISO 9003. 3 ISO 9000-3:1991 Стандарти з управління якістю та забезпечення якості. Частина 3. Настанови щодо застосування ISO 9001 в процесі розроблення постачання та супроводження програмного забезпечення. 41509000-4:1993 Стандарти з управління якістю та забезпечення якості. Частина 4. Настанови з управління програмою надійності. 5 ДСТУ ISO 9001-95 Системи якості. Модель забезпечення якості в процесі проектування розроблення виробництва монтажу та обслуговування. 6 ДСТУ ISO 14004-97 Системи управління навколишнім середовищем. Загальні настанови щодо принципів управління систем та засобів забезпечення. 7 ДСТУ ISO 14010-97 Настанови щодо здійснення екологічного аудиту. Загальні принципи.* 8 ДСТУ ISO 14011-97 Настанови щодо здійснення екологічного аудиту. Процедури аудиту. Аудит систем управління навколишнім середовищем.* 9 ДСТУ ISO 14012-97 Настанови щодо здійснення екологічного аудиту. Кваліфікаційні вимоги до аудиторів з екології.* * Заміна на ДСТУ 130 19011-2003 з 1.7.04. Підстава ІПС 2003 № 12 с.52 Ключові слова: навколишнє середовище охорона навколишнього середовища управління управління навколишнім середовищем склад та опис елементів використання загальні умови.