КНД 45-074-97

КНД 45-074-97 Системи передавання цифрові. Норми на параметри основного цифрового каналу і цифрових трактів первинної мережі зв'язку України

ЗАТВЕРДЖЕНО Державний комітет зв'язку Укра ни наказ розпорядження вiд № ЛИСТОК ЗАТВЕРДЖЕННЯ СИСТЕМИ ПЕРЕДАВАННЯ ЦИФРОВІ Норми на параметри основного цифрового каналу і цифрових трактів первинної мережі зв'язку України КНД 45-074-97 Директор УНДIЗ М.М.Стародуб Керівник розробки начальник вiддiлу В.I.Борисович стандартизацiї і сертифікації Начальник наукового відділу № 2 М.Л.Бiрюков Начальник лабораторії № 22 В.А.Конофольский Старший науковий співробітник Л.А.Крапив’янська Інженер О.В.Пікуля УЗГОДЖЕНО Начальник Управління стандартизації сертифікації та нормативів Державного комітету зв'язку Укра ни В.І.Вознюк " " 199 р КЕРIВНИЙ НОРМАТИВНИЙ ДОКУМЕНТ ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ ЗВ'ЯЗКУ УКРАЇНИ СИСТЕМИ ПЕРЕДАВАННЯ ЦИФРОВІ Норми на параметри основного цифрового каналу і цифрових трактів первинної мережі зв'язку України Київ ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ЗВ'ЯЗКУ УКРАЇНИ 1998 ПЕРЕДМОВА 1 РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО Українським науково-дослiдним iнститутом зв'язку 2 ЗАТВЕРДЖЕНО І ВВЕДЕНО В ДІЮ наказом розпорядженням Державного комітету зв'язку України 76 вiд 06.05.98 3 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ 4 РОЗРОБНИКИ: В.І.Борисович М.Л.Бірюков В.А.Конофольский Л.А.Крапив’янська О.В.Пікуля ЗМІСТ 1 Галузь використання............................................. 2 Нормативні посилання........................................... 3 Позначення та скорочення....................................... 4 Визначення...................................................... 5 Основні положення.............................................. 6 Загальні характеристики цифрових каналів і трактів.............. 7 Норми на показники помилок основного цифрового каналу і цифрових трактів...................................... 8 Норми на показники фазового дрижання та дрейфу фази......... 9 Методика вимірювань параметрів якості цифрових каналів і трактів...................................... Додаток А Критерії визначення стану готовності і неготовності ..................................................... Додаток Б Параметри які використовуються для оцінки відповідності оперативним нормам .............................. Додаток В Перелік апаратури для вимірювання цифрових каналів та трактів ................................................ . КЕРIВНИЙ НОРМАТИВНИЙ ДОКУМЕНТ ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ ЗВ'ЯЗКУ УКРАЇНИ СИСТЕМИ ПЕРЕДАВАННЯ ЦИФРОВІ Норми на параметри основного цифрового каналу і цифрових трактів первинної мережі зв'язкуУкраїни СИСТЕМЫ ПЕРЕДАЧИ ЦИФРОВЫЕ Нормы на параметры основного цифрового канала и цифровых трактов первичной сети связи Украины Чинний від 01.10.98 1 ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ Цей нормативний документ розповсюджується на системи передавання цифрові та визначає норми на основн цифров канали ОЦК цифров тракти як утворюються і використовуються на пров дникових оптичних рад орелейних та супутникових л н ях первинно мереж Єдино Нац онально Системи Зв’язку ЄНСЗ Укра ни а також на в домчих та приватних цифрових мережах зв’язку як розташован на територ кра ни. Ці норми призначені для використання під час експлуатації цифрових каналів та трактів і при введенні їх до експлуатації а також для визначення вимог до показник в якості цифрових систем передавання окремих тип в цифрового обладнання зв’язку як п длягають розробц . Наведен норми м стять вимоги до як сних параметрів ОЦК цифрових тракт в як утворен на ном нальних ланцюгах первинно мереж Укра ни системами передавання СП плез охронно та синхронно цифрових єрарх й що базуються на принципах мпульсно-кодово модуляц та методики вим рювань цих параметрів. Норми д йсн для мереж з асинхронним способом передавання нформац як використовують в якост ф зичного шару плез охронну або синхронну цифрову єрарх ю. 2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ У цьому стандарті є посилання на так нормативні документи: - ДСТУ 2 615-94 Зв’язок цифровий та системи передавання цифров . Терм ни та визначення; - ДСТУ 3 256-95 Системи передавання волоконно-оптичні. Терміни та визначення; - ГОСТ 26 886-86 "Стыки цифровых каналов передачи и групповых трактов первичной сети ЕАСС. Основные параметры"; - Рекомендац ї МСЕ-Е: G.652 G.653 G.654 G.702 G.703 G.704 G.707 G.742 G.745 G.751 G.754 G.783 G.810 G.81s G.821 G.823 G.825 G.826 G.921 G.957 G.958 M.2 100 M.2 101 M.2 110 M.2 120 O.151 O.152 О.161 О.162 O.171. 3 ПОЗНАЧЕННЯ ТА СКОРОЧЕННЯ ВК - власний контроль ЄНСЗ - єдина національна система зв’язку МПЧI - максимальна помилка часового iнтервалу MCE-Е - мiжнародний союз електрозв'язку по телефон OI - одиничний iнтервал ПВ - підлягає вивченню ОЦК - основний цифровий канал ПВП - псевдовипадкова послiдовнiсть iмпульсiв ПЦІ - плез охронна цифрова ієрарх я СП - система передавання СЦІ - синхронна цифрова iєрархiя УЕЦД - умовна еталонна цифрова дiлянка ЦТ - цифровий тракт AIS alarm indication signal - сигнал iндикацiї аварійного стану АMI alternation mark inversion - бiполярний код або код з чергуванням полярностi iмпульсiв AU administrative unit - адмiнiстративний блок ВВЕ background block error - блок з фоновими помилками ВЕ block error - блок з помилками BER bit error ratio - коефiцiєнт помилок по бiтах BBER background block error - коефiцiєнт помилок по блоках ВIР bit interleaved parіty - перевiрка парностi чергуючих бiтiв CMI coding mark inversion - дворiвневий код з iнверсiєю посилок CRC cyclic redundance check - циклічна перевiрка надмiрностi ES errored second - секунда з помилками ESR errored second ratio - коефiцiєнт помилок по секундах з помилками FAS frame alignment signal - цикловий синхросигнал HP High order parh - тракт вищого рiвня HDB3 High density bipolar of оrder 3 - бiполярний код високої щiльностi 3-го порядку HRZ non-return to zero - л н йний код скрембльований згiдно з Рекомендацiєю МСЕ-Е G.707 LED light-emitting diode - світловипромінювальний діод LOF loss of frame - загублення циклу LOM loss of multiframe - загублення надциклу LOP loss of pointer - загублення покажчика LOS loss of signal - загублення сигналу LP low order parh - тракт нижчого рiвня MLM multi longitudinal mode - лазерний діод багатомодовий MS multiplex section - секцiя мультиплексування RMS root-mean-square - максимальна ефективна ширина спектра RDI remote defect indication - iндикацiя дефекту вiддаленого кiнця REI remote error indication - iндикацiя помилки вiддаленого кiнця SLM single longitudinal mode - лазерний діод одномодовий STM-N synchronous transport module - синхронний транспортний модуль N-ого рiвня SES severely errored second - сильно уражена помилками секунда SESR severely errored second ratio - коефiцiєнт помилок по секундах які сильно уражені помилками VC virtual container - вiртуальний контейнер 4 ВИЗНАЧЕННЯ 4.1 Первинна цифрова мережа зв’язку digital primary telecommunication network - сукупність типових фізичних ланцюгів типових каналів передавання та мережних трактів які розташовані на визначеній території і утворені на базі мережних вузлів мережних станцій прикінцевого обладнання первинної мережі та ліній передавання які їх з’єднують. Уся ця сукупність технічних та програмних засобів зв’язку забезпечує передавання приймання та розподіл цифрової інформації. 4.2 Цифрова магістральна первинна мережа digital routing primary network - частина первинної мережі яка забезпечує з’єднання між собою цифрових каналів і мережних трактів різних внутрішньозонових первинних мереж на території країни. 4.3 Цифрова внутрішньозонова первинна мережа digital regional primary network - частина первинної мережі яка забезпечує з’єднання між собою цифрових каналів та трактів передавання різних місцевих первинних мереж однієї зони нумерації телефонної мережі. 4.4 Цифрова місцева первинна мережа digital local primary network - частина первинної мережі яка обмежена територією міста з передмістям або сільського району. 4.5 Цифрова лінія передавання transmission digital line - сукупність лінійних трактів цифрових систем передавання та або типових фізичних ланцюгів які мають спільні лінійні споруди обладнання для їх обслуговування та однакове середовище розповсюдження в межах дії засобів обслуговування. Примітка 1. Лінії передавання надається назва в залежності: - від первинної мережі до якої вона належить наприклад магістральна внутрішньозонова місцева; - від середовища розповсюдження наприклад кабельна волоконно-оптична радіорелейна супутникова. Примітка 2. Лінія передавання яка складається з послідовного з’єднання різних за середовищем розповсюдження ліній передавання має назву комбінованої. 4.6 Цифровий мережний вузол digital network node - комплекс технічних та програмних засобів які забезпечують утворення та перерозподіл цифрових каналів мережних трактів а також надання їх вторинним мережам і окремим користувачам. Примітка 1. Мережному вузлу в залежності від типу первинної мережі до якої він належить надають назву: магістральний внутрішньозоновий місцевий . Примітка 2. Мережному вузлу в залежності від виду виконуємих функцій надають назву: мережний вузол перемикання мережний вузол виділення. 4.7 Цифровий лінійний тракт digital line path - комплекс технічних засобів системи цифрового передавання що забезпечує передавання цифрових сигналів електрозв’язку зі швидкістю відповідно до даної системи передавання. 4.8 Цифровий груповий тракт digital group path - комплекс технічних засобів системи цифрового передавання який призначений для передавання цифрових сигналів електрозв’язку нормалізованого числа цифрових каналів зі швидкістю передавання характерних для даного групового тракту. Примітка. Груповому тракту надають назву залежно від нормалізованого числа каналів: первинний вторинний третинний або N-груповий тракт. 4.9 Цифровий мережний тракт network digital path - типовий цифровий груповий тракт або кілька послідовно з’єднаних типових цифрових групових трактів. Примітка 1. Цифровому мережному тракту надають назву залежно від цифрового групового тракту на базі якого він створений: первинний вторинний третинний або N-й груповий тракт. Примітка 2. У цифрових мережних трактах апаратура утворення трактів не використовується тому різниці між цифровими мережними та груповими трактами немає. 4.10 Основний цифровий канал basic digital circuit - типовий цифровий канал зі швидкістю передавання цифрових сигналів 64 кбіт/с. Цифровий канал об’єднує засоби двостороннього передавання цифрових сигналів між двома пунктами для забезпечення зв’язку. 4.11 Цифрова секція digital seсtion - сукупн сть засоб в цифрового передавання цифрового сигналу з визначеною швидкiстю передавання мiж двома послiдовними цифровими пристроями перемикання або їх еквiвалентами. Примiтка 1. Цифрова секція утворює частку або весь цифровий тракт і має кінцеву апаратуру на обох кінцях за винятком мультиплексорів. Примітка 2. Секція мультиплексування - сукупність засобів передавання цифрового сигналу мiж двома послiдовними мультиплексорами. Примітка 3. Секція регенерації - сукупність засобів передавання цифрового сигналу мiж двома послiдовними регенераторами або між суміжними мультиплексором і регенератором. 4.12 Транзит цифрових трактів каналів передавання digital path’s transit - з’єднання однойменних каналів передавання або трактів яке забезпечує проходження цифрових сигналів електрозв'язку без зміни швидкості передавання. 4.13 Цифрова система передавання digital transmission system - система передавання з часовим розподілом каналів у лінійному тракті якої передаються цифрові сигнали електрозв’язку. 4.14 Мережний стик цифрового вузла network digital node interface - стик що використовується для зв’язку з іншим мережним цифровим вузлом. 4.15 Міжрівневий стик стик layer interface - спільна межа двох видів фізичного обладнання цифрової ієрархії. 4.16 Мультиплексор демультиплексор цифровий digital multi-plexer demultiplexer - обладнання яке виконує об'єднання роз’єднання шляхом часового групоутворення кількох цифрових каналів в єдиний складовий цифровий сигнал. 4.17 Сигнал цифровий digital signal - це дискретно-часовий сигнал електрозв'язку в якому нформац я надається у вигляд строго визначених дискретних значень в залежност в д часу. Примiтка. Елементи структури мереж зв'язку якi використовуються для операцiй тiльки з цифровими сигналами набувають вiдповiдну назву наприклад цифрова лiнiя передавання сигналу электрозв'язку цифровий канал електрозв'язку цифровий тракт електрозв'язку i т. н. ДСТУ 2 615 . 4.18 Сигнали цифровi плезiохроннi plesiochronous digital signals - цифровi сигнали електрозв'язку у яких значущi моменти з'являються з номiнальною швидкiстю при цьому будь-які змiни швидкостi обмеженi встановленими межами. 4.19 Сигнали цифровi синхроннi synchronous digital signals - цифровi сигнали електрозв'язку у яких відповідні значущi моменти мають строго однакову середню швидкість. 4.20 Синхронний транспортний модуль sinchronous transport module - нформац йна структура яка використовується для орган зац з’єднань у шар секц синхронно цифрово єрарх складається з нформац йного навантаження та секц йного заголовка як об’єднан у блочну циклову структуру з пер одом повторення 125 мкс. 4.21 Цифрова швидкiсть зв'язку digit rate - кількість символів якi передаються приймаються за одиницю часу. 4.22 Цикл frame - циклічна сукупність послідовних тактових інтервалів у якій визначена відносна позиція кожного тактового інтервалу. 4.23 Помилка цифрова помилка еrror digital еrror - розбiжнiсть мiж будь-яким символом у переданому цифровому сигналi та вiдповiдним сигналом у прийнятому цифровому сигналi. 4.24 Фазове дрижання jitter - короткочасовi ненакопичувані вiдхилення значущих моментiв цифрового сигналу вiд їх iдеальних позицiй у часi як в дбуваються з частотою 10 Гц або б льше 10 Гц ДСТУ 3256 . 4.25 Дрейф фази wander - довгочасов ненакопичувані в дхилення значущих момент в цифрового сигналу в д хніх деальних позиц й у час як в дбуваються з частотою менше 10 Гц. 4.26 Значущі моменти цифрового сигналу significant instants of digital signal - моменти часу за якi символи цифрового сигналу електрозв'язку приймають стинне значення з найбiльшою iмовiрнiстю. 4.27 Одиничний iнтервал unit interval - мiнiмальна рiзниця у часi мiж сумiжними значущими моментами сигналу. 5 ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ 5.1 Наведенi норми забезпечують необхiднi показники якості каналiв i трактiв на номiнальних ланцюгах первинної мережi України а також при участ мереж України у мiжнародному з'єднанн протяжністю до 27 500 км. 5.2 Запропонован норми розроблено у вiдповiдностi з Рекомендацiями МСЕ-Е в яких узагальнюється досвiд багатьох Адмiнiстрацiй з експлуатацiї цифрових мереж. 5.3 На сучасному етапi проведення цифровiзацiї первинної мережi України пропонується зберегти структуру i протяжнiсть номiнальних ланцюгiв рiзних типiв первинних мереж якi прийнятi для аналогових каналiв i трактiв. Це дозволить здiйснити плавний перехiд вiд аналогової мережi до цифрової. Норми наведен для магістральної та внутрішньозонової первинних мереж країни. 5.4 У наведених нормах розроблені вимоги до основних параметрів якості якi визначають цифровi канали i цифровi тракти рiзного рiвня. Це показники помилок і показники фазового дрижання та дрейфу фази. 5.5 Експлуатацiйнi показники якості цифрових каналiв i трактiв якi використовують рiзні середовища розповсюдження iнформацiї кабелi з металевими жилами оптичнi кабелi радiотракти та iнш повиннi бути однаковими. 5.6 На всi типи служб телефоннi та нетелефоннi встановлюються єдинi технiчнi вимоги. 5.7 Показники якості цифрових каналiв i трактiв повиннi вiдповiдати наведеним нормам незалежно вiд того якими системами передавання вони утворенi. 5.8 Норми параметрiв якості цифрових каналiв i трактiв залежать вiд типу мережi. Найбiльш жорсткi вимоги ставляться до цифрових каналiв i трактiв магiстральної мережi менш жорсткi вимоги - до цифрових каналiв i трактiв мiсцевої мережi. 5.9 Цифровi канали i тракти повиннi починатися i закiнчуватися типовими стиками як вiдповiдають вимогам ГОСТ 26 886 і Рекомендац й МСЕ-Е G.702 G.703 G.823 G.957 та іншим. 5.10 Об'єднання рiзних складових цифрової мережi необхiдно виконувати на iєрархiчних швидкостях передавання. Цифровi iєрархiчнi швидкостi - це тi якi використовуються або будуть використовуватися як базовi для утворення трактів бiльш високих рiвнiв цифрової iєрархiї. В Українi на цифровiй мережi використовується європейський варiант iєрархiчних швидкостей який базується на швидкостi передавання 2 048 кбiт/с. 5.11 Сигнал плез охронно цифрово єрарх ПЦІ який переноситься у тракт синхронно цифрово єрарх СЦІ нормується як сигнал ПЦІ. 5.12 Якщо тракт вищого р вня м стить дек лька секцій нижчого р вня як з’єднан посл довно тоді тракт який об’єднує ц секції повинен в дпов дати нормам для тракт в вищого р вня. 5.13 Якщо зв’язок утворюється по кільцю то завчасно необх дно визначити точки зак нчення тракту обидва можлив напрямки передавання сигнал в довкола кільця як необх дно ураховувати як два окремих тракти з зб жними точками початку к нця. Для кожного напрямку визначається своя норма функц онування. Якщо передбачаються довготривалі вим рювання тракту то норми функц онування тракту визначаються для найб льш протяжного напрямку. 5.14 Запропоновані норми на електричн параметри ОЦК мережних цифрових трактів розпод ляються на: - загальн характеристики цифрових канал в тракт в; - показники якості функц онування цифрових канал в тракт в. У розд л загальних характеристик цифрових канал в тракт в наведені р вн цифрових єрархій та вимоги до параметр в різних електричних оптичних єрарх чних стик в. Показники якості функціонування цифрових канал в тракт в визначен як для тривалих так для короткочасних вим рювань з урахуванням їх довгострокового прогнозу. 5.15 Для перев рки параметр в на в дпов дн сть нормам наведені методики вим рювання показник в якості цифрових канал в тракт в - показників помилок та показників дрижання і дрейфу фази. 5.16 П д час випробувань передбачається використання наявної д ючо вим рювально апаратури. При введенні ново апаратури методика вим рювання може уточнюватись. 5.17 Наведені норми на цифров канали тракти повинні пер одично уточнюватись з урахуванням експлуатац йного досв ду та з введенням на мереж нових цифрових систем передавання або окремо цифрово апаратури. 6 ЗАГАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЦИФРОВИХ КАНАЛІВ І ТРАКТІВ 6.1 Рівні цифрової єрархії і відповідні швидкості передавання інформаційних сигналів 6.1.1 Швидкостi передавання iнформацiйних сигналiв та допуски на їх вiдхилення для основного цифрового каналу та мережних цифрових трактiв плез охронно цифрово єрарх наведенi в таблиц 6.1. Таблиця 6.1 - Швидкост передавання нформац йних сигнал в для ОЦК цифрових трактiв ПЦІ Р вень ПЦІ Тип каналу тракту єрарх чна швидк сть передавання V кб т/с В дносне в дхилення швидкост передавання ?V/V Л н йний код Екв валентна к льк сть нформа-ц йних канал в ТЧ - Основний цифровий канал 64 ? 100 ?10-6 AMI 1 1 Первинний цифровий тракт 2 048 ? 50 ?10-6 HDB3 30 2 Вторинний цифровий тракт 8 448 ? 30 ? 10-6 HDB3 120 3 Третинний цифровий тракт 34 368 ? 20 ? 10-6 HDB3 480 4 Четверинний цифровий тракт 139 264 ? 15 ? 10-6 CMI 1 920 5* Цифровий тракт вищого р вня 564 992 CMI 7 680 * цифровий тракт такого р вня не стандартизований відностне відхилення щвидкості передавання тракту підлягає вивченню ПВ . 6.1.2 Швидкостi передавання iнформацiйних сигналiв у цифрових трактах рiзних рiвнiв синхронно цифрово рарх наведенi в таблиц 6.2. Таблиця 6.2 - Швидкост передавання нформац йних сигнал в у цифрових трактах СЦІ Р вень СЦІ Тип STM єрархічна швидк сть передавання Мб т/с В дносне в дхилення швидкост передавання ? V/V Л н йний код Екв валентна к льк сть нформац йних канал в ТЧ 1 STM-1 155 52 ? 20?10-6 CMI для електрич- 1 890 2 STM-4 622 08 ПВ ного стику HRZ 7 560 3 STM-16 2 488 32 ПВ для оптичного стику 30 240 4 STM-64 9 953 28 ПВ 120 960 Прим тка. Наведене значення в дхилення швидкост передавання тракту STM-1 характеризує швидк сть передавання нформац йних сигнал в на електричному стику STM-1. В дхилення швидкостей передавання цифрових сигнал в б льш вищого р вня підлягають вивченню ПВ . 6.2 Основні параметри інформаційних сигналів на електричних стиках ОЦК і мережних цифрових трактів ПЦІ i СЦІ 6.2.1 Загальн характеристики сигналу на вход виход сп внаправленого стику ОЦК наведен в таблиц 6.3 Таблиця 6.3 - Параметри сигналу на вход виход сп внаправленого стику ОЦК Назва параметра Значення параметра Швидк сть передавання кб т/с 64? 1?100?10-6 Ном нальна форма мпульсу на виход прямокутна Ном нальна ампл туда мпульсу будь-яко полярност В 1 0 Максимальна п кова напруга у в дсутност мпульсу В 0 0?0 1 Ном нальна тривал сть окремого мпульсу нсек 3 900 Ном нальний оп р на вход виход Ом симетричний 120 Назва параметра Значення параметра Затухання неузгодженост на вход більше дБ у смуз частот: - від 4 до 13 кГц - від 13 до 256 кГц - від 256 до 384 кГц 12 18 14 Затухання неузгодженост на виход більше дБ 10 В дношення ампл туд мпульс в р зно полярност у середин мпульсу в д 0 95 до 1 05 В дношення тривалостей мпульс в р зно полярност на р вн половини ном нально ампл туди в д 0 95 до 1 05 Максимальне затухання станц йного кабелю на вход на частот 128 кГц дБ 3 Захищен сть в д перешкод на вход більше дБ 20 Фазове дрижання на вход виход характеристика передавання фазового дрижання див. розд л 8 6.2.2 Загальн характеристики нформац йних сигнал в на стиках первинного мережного тракту ПЦІ наведен в таблиц 6.4. Таблиця 6.4 - Параметри сигналу на стиках первинного мережного тракту ПЦІ Назва параметра Значення параметра Швидк сть передавання кб т/с 2 048? 1?50?10-6 Ном нальна форма мпульсу на виход прямокутна Ном нальна ампл туда мпульсу будь-яко полярност В 3 0 Максимальна п кова напруга у в дсутност мпульсу В 0 0?0 3 Ном нальна тривал сть окремого мпульсу нсек 244 Ном нальний оп р на вход виход Ом симетричний 120 Затухання неузгодженост на вход більше дБ у смуз частот: - від 51 до 102 кГц - від 102 до 2 048 кГц - від 2 048 до 3 072 кГц 12 18 14 Затухання неузгодженост на виход у смуз частот 0 05 - 3 МГц більше дБ 10 В дношення ампл туд мпульс в р зно полярност у середин мпульсу в д 0 95 до 1 05 В дношення тривалостей мпульс в р зно полярност на р вн половини ном нально ампл туди в д 0 95 до 1 05 Максимальне затухання станц йного кабелю на вход на частот 1 024 кГц дБ 6 Захищен сть в д перешкод на вход більше дБ 18 Фазове дрижання на вход виход характеристика передавання фазового дрижання див. розд л 8 6.2.3 Загальн характеристики нформац йних сигнал в на стиках вторинного цифрового тракту ПЦІ наведен в таблиц 6.5. Таблиця 6.5 - Параметри сигнал в на стиках вторинного цифрового тракту ПЦІ Назва параметра Значення параметра Швидк сть передавання кб т/с 8 448? 1?30?10-6 Ном нальна форма мпульсу на виход прямокутна Ном нальна ампл туда мпульсу будь-яко полярност В 2 37 Максимальна п кова напруга у в дсутност мпульсу В 0?0 24 Ном нальна тривал сть окремого мпульсу нсек 59 Ном нальний оп р на вход виход Ом несиметричний 75 Затухання неузгодженост на вход більше дБ у смуз частот: - від 211 до 422 кГц - від 422 до 8 448 кГц - від 8 448 до 12 672 кГц 12 18 14 Затухання неузгодженост на виход у смуз частот 0 8 - 10 МГц більше дБ 10 В дношення ампл туд мпульс в р зно полярност у середин мпульсу в д 0 95 до 1 05 В дношення тривалостей мпульс в р зно полярност на р вн половини ном нально ампл туди в д 0 95 до 1 05 Максимальне затухання станц йного кабелю на вход на частот 4 224 кГц дБ 6 Захищен сть в д перешкод на вход більше дБ 20 Фазове дрижання на вход виход характеристика передавання фазового дрижання див. розд л 8 6.2.4 Загальн характеристики нформац йних сигнал в на стиках третинного цифрового тракту ПЦІ наведен в таблиц 6.6. Таблиця 6.6 - Параметри сигнал в на стиках третинного цифрового тракту ПЦІ Назва параметра Значення параметра Швидк сть передавання кб т/с 34 368? 1?20?10-6 Ном нальна форма мпульсу на виход прямокутна Ном нальна ампл туда мпульсу будь-яко полярност В 1 0 Максимальна п кова напруга у в дсутност мпульсу В 0 0?0 1 Ном нальна тривал сть окремого мпульсу нсек 14 55 Ном нальний оп р на вход виход Ом несиметричний 75 Назва параметра Значення параметра Затухання неузгодженост на вход більше дБ у смуз частот: - від 0 86 до 1 72 МГц - від 1 72 до 34 368 МГц - від 34 368 до 51 55 МГц 12 18 14 Затухання неузгодженост на виход у смуз частот 0 8 - 24 МГц більше дБ 10 В дношення ампл туд мпульс в р зно полярност у середин мпульсу в д 0 95 до 1 05 В дношення тривалостей мпульс в р зно полярност на р вн половини ном нально ампл туди в д 0 95 до 1 05 Максимальне затухання станц йного кабелю на вход на частот 17 184 кГц дБ 12 Захищен сть в д перешкод на вход більше дБ 20 Фазове дрижання на вход виход характеристика передавання фазового дрижання див. розд л 8 6.2.5 Загальн характеристики нформац йних сигнал в на стиках четверинного цифрового тракту ПЦІ наведен в таблиц 6.7. Таблиця 6.7 - Параметри сигнал в на вход виход стику четверинного цифрового тракту ПЦІ Назва параметра Значення параметра Швидк сть передавання кб т/с 139 264? 1?20?10-6 Ном нальна форма мпульсу на виход прямокутна Ном нальна ампл туда мпульсу на опор навантаження В 1 0?0 1 Час п дняття спаду мпульсу м ж 10 % 90 % ампл тудами менше або дорівнює нсек 2 Ном нальна тривал сть мпульсного нтервалу нсек 7 18 Ном нальний оп р на вход виход Ом несиметричний 75 Затухання неузгодженост на вход виход у смуз частот 7 - 210 МГц більше або дорівнює дБ 15 Максимальне затухання станц йного кабелю на вход на частот 70 МГц дБ 12 Фазове дрижання на вход виход характеристика передавання фазового дрижання див. розд л 8 6.2.6 Загальн характеристики нформац йних сигнал в на електричних стиках STM-1 цифрового СЦІ наведен в таблиц 6.8. Таблиця 6.8 - Параметри сигнал в на вход виход електричного стику цифрового тракту STM-1 Назва параметра Значення параметра Швидк сть передавання кб т/с 155 520? 1?20?10-6 Ном нальна форма мпульсу на виход прямокутна Ном нальна ампл туда мпульсу на опорі навантаження В 1 0?0 1 Час п дняття спаду мпульсу м ж 10 % 90 % ампл тудами менше або дорівнює нсек 2 Ном нальна тривал сть мпульсного нтервалу нсек 6 43 Ном нальний оп р на вход виход Ом несиметричний 75 Затухання неузгодженост на вход виход у смуз частот 8 - 240 МГц більше або дорівнює дБ 15 Максимальне затухання станц йного кабелю на вход на частот 78 МГц дБ 12 7 Фазове дрижання на вход виход характеристика передавання фазового дрижання див. розд л 8 6.3 Загальні параметри оптичних стиків трактів синхронної цифрової ієрархії 6.3.1 Код використання Кожен оптичний стик в залежност в д типу цифрового з’єднання в якому в н використовується визначається сво м кодом використання. Код використання складається з трьох символ в. Перший символ визначає тип з’єднання: а I - внутр шньостанц йне з’єднання в дстань якого не перевищує 2 км; б S - м жстанц йне з’єднання невелико протяжност приблизно до 15 км; в L - м жстанц йне з’єднання велико протяжност до 40 км при довжин хвил 1 310 нм до 80 км при довжин хвил 1 550 нм . Другий символ визначає р вень синхронного транспортного модуля STM наприклад: 1; 4; 16. Трет й символ визначає тип джерела випромінювання хвил : - 1 - джерело випромінювання хвил ном нальної довжини 1 310 нм для одномодових оптичних волокон у в дпов дност з Рекомендац єю МСЕ-Е G.652; - 2 - джерело випромінювання хвил ном нальної довжини 1 550 нм для одномодових оптичних волокон у в дпов дност з Рекомендац єю МСЕ-Е G.652 для використання на коротку в дстань та для одномодових оптичних волокон з мінімізозованими збитками згізно з Рекомендац ями МСЕ-Е G.652 i G.654 для використання на велику в дстань; - 3 - джерело випромінювання хвил ном нальної довжини 1 550 нм для оптичних волокон зі зміщеною дисперсією у в дпов дност з Рекомендац ю МСЕ-Е G.653. Класиф кац я оптичних стик в по кодах використання в залежності від типу з’єднань наведена в таблиц 6.9. Таблиця 6.9 - Класиф кац я оптичних стик в по кодах використання Тип з’єднання Внутр ш-ньостан- М жстанц йне з’єднання ц йне з’єднан-ня коротка відстань довга відстань Ном нальна довжина хвил випромінювання нм 1 310 1 310 1 550 1 310 1 550 Тип волокна зг дно з Рекомендац ями МСЕ-Е Рек. G.652 Рек. G.652 Рек. G.652 Рек. G.652 Рек.G.652 Рек.G.654 Рек. G.653 Протяжн сть оптично секції регенерації км ? 2 ?15 ? 40 ? 80 Р вень STM-1 I-1 S-1.1 S-1.2 L-1.1 L-1.2 L-1.3 STM STM-4 I-4 S-4.1 S-4.2 L-4.1 L-4.2 I-4.3 STM-16 I-16 S-16.1 S-16.2 L-16.1 L-16.2 L-16.3 6.3.2 Загальні параметри оптичних стик в STM-1 STM-4 STM-16 Оптичний сигнал на вход та виход оптичного тракту нормується за р зними характеристиками. Значення деяких характеристик ще не визначені. На вход оптичного тракту на передавання у точц S нормуються так спектральн характеристики оптичного сигналу: довжина робочої хвил ширина спектра потужн сть випром нювання коеф ц єнт гас ння лазера та нш . При використанн світловипромінювальних д од в LED та багатомодових лазерних діодів MLM максимальна ефективна ширина спектра випромінювання RMS визначається через середньо-квадратичне в дхилення спектрального розпод лу. Для лазер в типу SLM одномодовий лазерний діод максимальна ефективна ширина спектра визначається на рiвнi який на 20 дБ нижче максимальної амплiтуди робочої хвилi. Одномодове оптичне волокно характеризується також коефiцiєнтом придавлення бокової моди лазера. Лазерні діоди різних типів оцінюються по коофіцієнту гасіння Кчас який визначається за формулою Кгас = 10 lgА/В 1 де А - середнiй рiвень оптичної потужностi при передачi логiчної "1" В - середнiй рiвень оптичної потужностi при передачi логiчного "0". Оптичний стик на виход оптичного тракту у точц R нормується за такими параметрами: мiнiмальна чутливiсть приймача мiнiмальний рiвень перевантаження максимальний коефiцiєнт вiдбиття приймача та нш параметри. Чутлив сть приймача визначає м н мально припустимий р вень середньо потужност оптичного сигналу на прийом при якому коеф ц єнт помилок по б тах BER дорівнює 1?10-10. Р вень перевантаження приймача визначає максимально припустимий р вень середньо потужност оптичного сигналу на прийом при BER=1?10-10. Нормуванню п длягають також параметри оптичного кабеля м ж передавальною приймальною станц ями: д апазон загасань оптичного кабеля на ділянці регенерації максимальна його д сперс я коеф ц єнт в дбиття та нш . Загальн параметри оптичних сигнал в на вход виход оптичних тракт в р зних р вн в СЦІ наведен в таблицях 6.10 - 6.12 відповідно для стиків STM-1 STM-4 STM-16. Норми оптичних тракт в по фазовому дрижанню наведен у розд л 8. Параметри якi нормують габарити "око - дiаграми" оптичних сигналів різних рівнів на передачi наведенi на рисунку 6.1. STM-1 STM-4 STM-16 Х1/X4 0 15/0 85 0 25/0 75 X3-X2 0 2 X2/X3 0 35/0 65 0 40/0 60 Y1/Y2 0 25/0 75 Y1/Y3 0 20/0 80 0 20/0 80 Рисунок 6.1 - Габарит “око-д аграми” оптичного сигналу на передавання Таблиця 6.10 - Загальн параметри оптичного стику STM-1 Назва параметра Одиниця вим рю-вання Значення параметра 1 Ном нальна швидк сть кб т/с STM-1 - 155 520 2 Код використання I-1 S-1.1 S-1.2 L-1.1 L-1.2 L-1.3 1 2 3 4 5 6 7 8 3 Д апазон робочих довжин хвил нм 1 260 - 1 360 1 261 - 1 360 1 430 - 1 576 1 430 - 1 580 1 280 -1 335 1 480 - 1 580 1 534- 1 566 1 523- 1 577 1 480- 1 580 4 Передача т.S 4.1 Тип джерела випромінювання MLM LED MLM MLM SLM MLM SLM SLM MLM SLM 4.2 Спектральн характеристики: - максимальна ширина сер.-кв. знач. нм 40 80 7.7 2.5 4 3 2.5 - максимальна ширина на р вн - 20 дБ нм 1 1 1 1 - м н мальний коеф ц нт придавлення боково моди дБ 30 30 30 30 4.3 Потужн сть випромінювання: - максимальна дБм - 8 -8 -8 0 0 0 - м н мальна дБм -15 -15 -15 -5 -5 -5 4.4 М н мальний коеф ц нт гас ння лазера дБ 8.2 8.2 8.2 10 10 10 5 Оптичний кабель м ж т.S i т.R 5.1 Д апазон затухань дБ 0 - 7 0 -12 0 - 12 10 - 28 10 -28 10 - 28 Закінчення таблиц 6.10 1 2 3 4 5 6 7 8 5.2 Максимальна дисперс я пс/нм 18 25 96 296 ПВ 185 ПВ ПВ 246 296 ПВ 5.3 М н мальне затухання неузгодженост в т.S дБ ПВ ПВ ПВ ПВ 20 ПВ 5.4 Максимальний р вень в дбиття м ж т.S т.R дБ ПВ ПВ ПВ ПВ -25 ПВ 6 Прийом т.R 6.1 М н мальний р вень чутливост дБм -23 -28 -28 -34 -34 -34 6.2 М н мальний р вень перевантаження дБм -8 -8 -8 -10 -10 -10 6.3 Максимальний збиток оптично потужност на станц йних ланцюгах дБ 1 1 1 1 1 1 6.4 Максимальний р вень в дбиття в т.R дБ ПВ ПВ ПВ ПВ -25 ПВ Прим тка. ПВ – п длягає вивченню Таблиця 6.11 - Загальн параметри оптичного стику STM-4 Назва параметра Одиниця вим рю-вання Значення параметра 1 Ном нальна швидк сть кб т/с STM-4 - 622 080 2 Код використання I-4 S-4.1 S-4.2 L-4.1 L-4.2 L-4.3 1 2 3 4 5 6 7 8 3 Д апазон робочих довжин хвил нм 1 261 - 1 360 1 293 - 1 334 1 274 - 1 356 1 430 - 1 580 1 300 - 1 325 1 296 - 1 330 1 280 - 1 335 1 480 - 1 580 1 480 - 1 580 4 Передача т.S 4.1 Тип джерела випромінювання MLM LED MLM SLM MLM SLM SLM SLM 4.2 Спектральн характеристики: - максимальна ширина сер.- кв. знач. нм 14.5 35 4 2.5 2.0 1.7 - максимальна ширина на р вн -20 дБ нм 1 1 менше1 1 - м н мальний коеф ц нт придавлення боково моди дБ 30 30 30 30 4.3 Потужн сть випромінювання: - максимальна дБм - 8 -8 -8 +2 +2 +2 - м н мальна дБм -15 -15 -15 -3 -3 -3 4.4 М н мальний коеф ц нт гас ння лазера дБ 8.2 8.2 8.2 10 10 10 5 Оптичний кабель м ж т.S i т.R 5.1 Д апазон затухань дБ 0 - 7 0 - 12 0 - 12 10 - 24 10 - 24 10 - 24 Закінчення таблиц 6.11 1 2 3 4 5 6 7 8 5.2 Максимальна дисперс я пс/нм 13 14 46 74 ПВ 92 109 ПВ ПВ 5.3 М н мальне затухання неузгодженост в т.S дБ ПВ ПВ 24 20 24 20 5.4 Максимальний р вень в дбиття м ж т.S т.R дБ ПВ ПВ -27 -25 -27 -25 6 Прийом т.R 6.1 М н мальний р вень чутливост дБм -23 -28 -28 -28 -28 -28 6.2 М н мальний р вень перевантаження дБм -8 -8 -8 -8 -8 -8 6.3 Максимальний збиток оптично по- тужност на станц йних ланцюгах дБ 1 1 1 1 1 1 6.4 Максимальний р вень в дбиття в т.R дБ ПВ ПВ -27 -14 -27 -14 Прим тка. ПВ - п длягає вивченню Таблиця 6.12 - Загальн параметри оптичного стику STM-16 Назва параметра Одиниця вим рю-вання Значення параметра 1 Ном нальна швидк сть кб т/с STM-16 - 2 488 320 2 Код використання I-16 S-16.1 S-16.2 L-16.1 L-16.2 L-16.3 1 2 3 4 5 6 7 8 3 Д апазон робочих довжин хвил нм 1 266-1 360 1 260-1 360 1 430-1 580 1 280-1 335 1 500-1 580 1 500-1 580 4 Передача т.S 4.1 Тип джерела випромінювання MLM SLM SLM SLM SLM SLM 4.2 Спектральн характеристики: - максимальна ширина сер.- кв. знач. нм 4 - максимальна ширина на р вн -20 дБ нм 1 менше 1 1 менше 1 менше 1 - м н мальний коеф ц єнт придавлення боково моди дБ 30 30 30 30 30 4.3 Потужн сть випромінювання: - максимальна дБм -3 0 0 +3 +3 +3 - м н мальна дБм -10 -5 -5 -2 -2 -2 4.4 М н мальний коеф ц єнт гас ння лазера дБ 8.2 8.2 8.2 8.2 8.2 8.2 5 Оптичний кабель м ж т.S i т.R 5.1 Д апазон затухань дБ 0 - 7 0 - 12 0 - 12 10 - 24 10 - 24 10 - 24 Закінчення таблиц 6.12 1 2 3 4 5 6 7 8 5.2 Максимальна дисперс я пс/нм 12 ПВ ПВ 1200 5.3 М н мальне затухання неузгодженост в т.S дБ 24 24 24 24 24 24 5.4 Максимальний р вень в дбиття м ж т.S т.R дБ -27 -27 -27 -27 -27 -27 6 Прийом т.R 6.1 М н мальний р вень чутливост дБм -18 -18 -18 -27 -28 -27 6.2 М н мальний р вень перевантаження дБм -3 0 0 -9 -9 -9 6.3 Максимальний збиток оптично потужност на станц йних ланцюгах дБ 1 1 1 1 2 1 6.4 Максимальний р вень в дбиття в т.R дБ -27 -27 -27 -27 -27 - 27 Прим тка. ПВ - п длягає вивченню 7 НОРМИ НА ПОКАЗНИКИ ПОМИЛОК ОСНОВНОГО ЦИФРОВОГО КАНАЛУ І ЦИФРОВИХ ТРАКТІВ 7.1 Загальнi положення 7.1.1 Головним джерелом пог ршення якост зв’язку є помилки як впливають як на передавання мовно нформац так на передавання даних. 7.1.2 Норми на як сн показники функц онування мереж зв’язку за помилками в дображують вимоги р зних служб забезпечують єдиний р вень якост . 7.1.3 Для визначення як сного стану цифрового каналу або тракту за помилками використовуються так показники помилок: - коеф ц єнт помилок по секундах з помилками ESR - в дношення к лькост секунд з помилками до загально к лькост секунд протягом часу готовност з’єднання за визначений пер од вим рювання; - коеф ц єнт помилок по секундах які сильно уражені помилками SESR - в дношення к лькост сильно уражених помилками секунд до загально к лькост секунд протягом часу готовност з’єднання за визначений пер од вим рювання; - коеф ц єнт помилок по б тах BER або по блоках з фоновими помилками BBER - в дношення к лькост з псованих символ в блок в до загально к лькост символ в блок в як були передан протягом часу готовності з’єднання за визначений пер од вимірювання. До загальної кількості блоків не входять блоки секунд які сильно уражені помилками SES . В свою чергу секунда з помилками ES - це односекундний інтервал протягом якого має місце принаймні одна помилка для цифрових каналів або односекундний інтервал з одним або з декількома блоками з помилками для цифрових трактів . Блок з помилками ВЕ - це блок в якому один або декілька біт які належать до цього блоку зіпсовані. Секунда яка сильно уражена помилками SES - це односекундний інтервал протягом якого коефіцієнт помилок по бітах перевищує або дорівнює 10-3 для цифрових каналів або односекундний інтервал в якому кількість зіпсованих помилками блоків з фоновими помилками перевищує 30 % або має принаймні один період з серйозними порушеннями для цифрових трактів . Блок з фоновими помилками ВВЕ - це блок з помилками який не входить до складу SES. 7.1.4 Для оцінки експлуатаційних характеристик повинні використовуватися результати вимірювань тільки в періоди готовності каналу або тракту інтервали неготовності з аналізу вилучаються. Критер визначення станів готовност та неготовност з’єднання наведен у Додатку А. 7.1.5 Показники помилок цифрових каналів і трактів - це статистичні параметри і норми на них визначаються з відповідною імовірностю їх виконання. По показниках помилок використовуються такі види експлуатаційних норм: - довгострокові норми; - короткочасні оперативні норми. Довгострокові норми визначені на підставі еталонних норм на показники помилок для міжнародного з’єднання максимальної протяжності 27 500 км які наведені в Рекомендаціях МСЕ-Е G.821 для цифрових каналів 64 кбіт/с та в G.826 - для цифрових трактів зі швидкістю передавання сигналів від 2 048 кбіт/с і вище. Довгострокові норми можна перевірити в експлуатаційних умовах під час проведення безперервних тривалих вимірювань - порядку одного місяця. Ці норми використовуються при перевірці показників якості цифрових каналів і трактів нових систем передавання або нового цифрового обладнання яке впливає на ці показники. Оперативні норми розроблені на підставі Рекомендацій МСЕ-Е М.2 100 М.2 101 М.2 110 М.2 120 і потребують для такої оцінки відносно недовгих періодів вимірювання. Серед оперативних норм визнають такі: - норми для введення в експлуатацію; - норми технічного обслуговування; - норми відновлення систем після ремонту. Норми для введення в експлуатацію використовуються тоді коли канали та тракти вже пройшли випробування на відповідність довгостроковим нормам. Норми технічного обслуговування використовуються при контролі протягом експлуатації трактів і для визначення необхідності виведення з експлуатації при виході контролюємих параметрів за припустимі межі. Норми відновлення систем використовуються при здаванні тракту до експлуатації після ремонту обладнання. 7.1.6 Норми на показники якості цифрових канал в тракт в визначені у в дпов дност з правилами пропорц йного розпод лу норм м ж складовими частинами ном нально первинно мереж тобто для маг стрально внутр шньозоново та м сцево мереж. Запропонований такий розподіл загальних норм між ділянками первинної мережі: - на маг стральну мережу довжиною 1 800 км в дводиться 2 9 % в д загально норми для м жнародного з’єднання; - на внутр шньозонову мережу довжиною 250 км з кожно сторони в дводиться 7 5 % в д загально норми для м жнародного з’єднання; - на м сцеву мережу довжиною 100 км з кожно сторони в дводиться 7 5 % в д загально норми для м жнародного з’єднання; - на абонентську л н ю з кожного боку в дводиться 15 % в д загально норми. 7.2 Довгострокові норми на показники помилок 7.2.1 В ОЦК при тривалих випробуваннях нормуються характеристики помилок за секундні інтервали часу за такими показниками: - коефіцієнт помилок по секундах з помилками ESRк ; - коефіцієнт помилок по секундах які сильно уражені помилками SESRк . Для оцінки відповідності довгостроковим нормам вимірювання показників помилок в ОЦК виконуються з перервою зв’язку при використанні псевдовипадкової цифрової послідовності. 7.2.2 У цифрових трактах ЦТ при довгострокових вимірюваннях нормуються характеристики помилок по блоках для трьох показників: - коефіцієнт помилок по секундах з помилками ESRт ; - коефіцієнт помилок по секундах які сильно уражені помилками SESRт ; - коефіцієнт помилок по блоках з фоновими помилками ВВERт . Припускається що при виконанні норм у ЦТ на показники помилок по блоках буде забезпечене виконання довгострокових норм в ОЦК які утворені в цих ЦТ по показниках помилок за односекундні інтервали часу. Для оцінки відповідності довгостроковим нормам вимірювання показників помилок у ЦТ може проводитися як з перервою зв’язку при використанні псевдовипадкової цифрової послідовності так і без перерви зв’язку під час експлуатаційного контролю. 7.2.3 Цифровий канал вважається відповідним нормам при одночасному додержанні вимог до кожного з двох показників помилок - ESRк і SESRк. Цифровий тракт вважається відповідним нормам при одночасному додержанні вимог до кожного з трьох показників помилок - ESRт SESRт ВВERт. 7.2.4 Довгострокові норми визначаються за допомогою загальних розрахункових еталонних норм на показники помилок для міжнародного з’єднання максимальної протяжності 27 500 км які наведені в таблиці 7.1 у графі А для відповідного показника помилок і відповідного цифрового каналу або тракту. 7.2.5 Частка розрахункових експлуатаційних норм на показники помилок для тракту каналу довжиною L км для магістральної та внутрішньозонових первинних мереж України для визначення довгострокових норм наведена в таблиці 7.2. Під час розрахунку приймається до уваги розподіл норм між складовими частинами номінальної первинної мережі України який наведений у 7.1.6. Таблиця 7.1 - Загальні розрахункові експлуатаційні норми на показники помилок для міжнародного з’єднання протяжністю 27 500 км Канал тракт Швидкість передавання А В Мбіт/с Довгострокові норми Оперативні норми ESR SESR BBER ESR SESR ОЦК 0 064 0 08 0 001 - 0 04 0 001 від 1 5 до 5 0 0 04 0 001 2 ? 10-4* 0 02 0 001 від 5 0 до 15 0 05 0 001 2 ? 10-4 0 025 0 001 ЦМТ від 15 до 55 0 075 0 001 2 ? 10-4 0 0375 0 001 від 55 до 160 0 016 0 001 2 ? 10-4 0 08 0 001 від 160 до 601 ** 0 001 1 ? 10-4*** - - * Для систем передавання які розроблені до 1996 року показник ВВЕR має значення 3?10-4 ** Для трактів зі швидкостями передавання більше 160 Мбіт/с норми на ESR не встановлюються. Але при наявності відповідних приладів слід проводити оцінку ESR з метою технічної єксплуатації та контролю *** Наведена норма на показник ВВЕR розповсюджується на тракти в яких використовуються блоки сигналів з розмірами до 20 000 біт. Для тракту VC-16 STM-16 який використовує блоки розміром приблизно по 80 000 біт норма на показники ВВЕR дорівнює 4?10-4 Примітка 1. Наведені дані для довгострокових норм відповідають Рекомендаціям МСЕ-Е G.821 для каналу 64 кбіт/с і G.826 для трактів зі швидкістями передавання від 2 048 кбіт/с і вище для оперативних норм - Рекомендаціям МСЕ-Е М.2 100 і М.2 101 Примітка 2. До наведеного значення довгострокової норми для показника SESR при включенні до тракту або каналу магістральної ділянки з радіорелейною системою передавання протяжністю до 2 500 км додається значення 0 0005 однієї ділянки з супутниковою системою передавання - значення 0 0001. Ці значення ураховують несприятливі умови розповсюдження сигналу для найгіршого місяця . До оперативних норм такий додаток не додається у зв’язку з коротким періодом вимірювання Примітка 3. Для цифрових мережних трактів зі швидкостями передавання сигналів більше 601 Мбіт/с довгострокові норми на показники помилок підлягають вивченню ЛВ . Таблиця 7.2 - Частка експлуатаційних норм на показники помилок тракту каналу довжиною L км для магістральної та внутрішньозонових первинних мереж України при визначенні довгострокових норм Магістральна первинна мережа Внутрішньозонова первинна мережа Довжина менше або дорівнює км С1 Довжина менше або дорівнює км С2 250 0 004 50 0 015 500 0 008 100 0 03 750 0 012 150 0 045 1 000 0 016 200 0 06 1 250 0 02 250 0 075 1 500 0 024 1 750 0 028 1 800 0 029 7.2.6 Порядок розрахунку довгострокової норми на будь-який показник помилок для простого тракту каналу довжиною L км такий: - по таблиці 7.1 для відповідного каналу або тракту і відповідного показника помилок знаходиться значення А; - значення L округлюється з точністю до 250 км для магістральної мережі та з точністю до 50 км для внутрішньозонової мережі і визначається значення ; - для значення по таблиці 7.2 визначається припустима частка розрахункових норм С1 і С2; - довгострокова норма на показники помилок ESR SESR та ВВЕR визначається як добуток відповідних значень А і С: ESRд = А?С 2 SESRд = А?С 3 ВВЕRд = А?С. 4 Приклад Припустимо що необхідно визначити довгострокові норми на показники помилок ESRт і ВВЕRт для цифрового вторинного тракту який утворений на магістральній первинній мережі в системі ПЦІ по кабельній лінії зв’язку протяжністю 1 205 км. По таблиці 7.1 знаходимо значення А для вторинного цифрового тракту ПЦІ зі швидкістю передавання 8 448 кбіт/с: А ESRт = 0 05; А ВВЕRт = 2?10-4. Значення L округлюємо до значення яке кратне 250 км: = 1 250 км. По таблиці 7.2 знаходимо значення С1: С1 = 0 02. Визначаємо довгострокові норми за формулами 2 та 4 : ESRд = 0 05?0 02 = 1 0?10-3; BBERд = 2?10-4?0 02 =4 0?10-6. 7.2.7 Якщо до складу каналу або тракту магістральної частини первинної мережі входить ділянка з радіорелейною системою передавання протяжністю до 2 500 км до наведеного значення довгострокової норми на показник помилок SESR додається значення 0 0005 для однієї ділянки з супутниковою системою передавання - значення 0 0001. Ці значення ураховують несприятливі умови розповсюдження сигналу для найгіршого місяця . Приклад Припустимо що необхідно визначити довгострокову норму на показник SESRт для цифрового первинного тракту VC-12 який утворений на магістральній первинній мережі в системі СЦІ з ділянкою по кабельній лінії зв’язку протяжністю Lкаб = 1 205 км і з ділянкою тракту який утворений в цифровій радіорелейній системі передавання протяжністю Lp|p = 415 км. По таблиці 7.1 знаходимо значення А для тракту VC-12 зі швидкістю передавання порядку 2 Мбіт/с: А SESRт = 0 001. Значення L округлюємо до значень які кратні 250 км: =1 250 км; = 500 км. Сумарну довжину тракту округлюємо до значення яке кратне 250 км. Lкаб+Lp|p= 1 205 + 415 = 1 620 км; = 1 750 км. По таблиці 7.2 знаходимо значення С: Скаб = 0 02; Cp|p = 0 008; C? = 0 028. Визначаємо довгострокові норми на показник помилок SESRт за формулою 3 : SESRдкаб = 0 001?0 02 = 2 0?10-5 SESRдр/р = 0 001?0 008+0 0005 = 5 08?10-4 для найгіршого місяця SESRд? = 0 001?0 028+0 0005 = 5 28?10-4 для найгіршого місяця . 7.2.8 Якщо до складу каналу або тракту входять декілька транзитних ділянок транзит по ОЦК або ЦМТ будь-якого порядку кожна з цих ділянок транзиту повинна відповідати нормам для довжин ділянок які округлені а увесь складовий канал або тракт повинен відповідати нормам для довжини яка дорівнюється сумі неокруглених довжин ділянок: 5 де n - кількість ділянок транзиту. Далі значення L округлюється до значень які наведені у 7.2.6 визначаються значення С і норма для відповідного показника. 7.2.9 Якщо канал або тракт проходить як по магістральній так і по внутрішньозонових мережах значення С для цього каналу або тракту визначається як сума значень С1 С2 і С3: С = С1+С2+С3 6 а далі визначається норма для відповідного параметра. Приклад Припустимо що необхідно визначити довгострокові норми на показники помилок ESR и SESR для ОЦК який проходить по магістральній мережі протяжністю L1 = 810 км та по двох внутрішньозонових мережах протяжністю L2 = 190 км і L3 = 220 км які утворені на кабельних лініях зв’язку на усіх трьох ділянках. По таблиці 7.1 знаходимо значення А: А ESRк = 0 08; А SESRк = 0 001. Довжину L1 округлюємо до значення яке кратне 250 км довжини L2 і L3 до значень які кратні 50 км: = 1000 км = 200 км = 250 км. По таблиці 7.2 знаходимо значення С: С1 = 0 016; С2 = 0 06; С3 = 0 075. Визначаємо довгострокові норми для кожної з ділянок: ESRд1 = 0 08?0 016 = 1 28?10-3 ESRд2 = 0 08?0 06 = 4 8?10-3 ESRд3 = 0 08?0 075 = 6 0?10-3 SESRд1 = 0 001?0 016 = 1 6?10-5 SESRд2 = 0 001?0 06 = 6 0?10-5 SESRд3 = 0 001?0 075 = 7 5?10-5. Для усього каналу довгострокові норми на показники помилок визначаються таким чином: С? = 0 016+0 06+0 075 = 0 151; ESRд? = 0 08?0 151 = 1 2?10-2 SESRд? = 0 001?0 151 = 1 51?10-4. 7.2.10 Якщо канал або тракт міжнародні довгострокові норми для них визначаються у відповідності з Рекомендаціями МСЕ-Е G.821 для каналу 64 кбіт/с і G.826 для цифрових трактів зі швидкостями передавання сигналів від 2 048 кбіт/с і вище . Для оцінки відповідності нормам Рекомендацій МСЕ-Е G.821 та G.826 частини міжнародного каналу або тракту яка проходить по території нашої країни можна використовувати методику визначення норм яка викладена вище. Частина каналу або тракту яка проходить по території України до міжнародної станції міжнародний центр комутації повинна задовольняти запропонованим нормам. 7.3 Оперативні норми на показники помилок ОЦК та мережних цифрових трактів 7.3.1 Загальні положення 7.3.1.1 Оперативні норми на показники помилок дозволяють проводити нормування характеристик помилок ОЦК і ЦТ за секундні інтервали часу при короткочасних вимірюваннях при цьому забезпечується виконання довгострокових норм. Оперативні норми визначаються для двох показників помилок: - коефіцієнт помилок по секундах з помилками ESR ; - коефіцієнт помилок по секундах які сильно уражені помилками SESR . Для оцінки відповідності оперативним нормам вимірювання показників помилок в ЦТ можна проводити як без перерви зв’язку за допомогою системи експлуатаційного контролю так і з перервою зв’язку з використанням засобів вимірювання. Вимірювання показників помилок в ОЦК для оцінки відповідності оперативним нормам виконуються з перервою зв’язку. Методика вимірювань наведена у розділі 9. 7.3.1.2 ОЦК або ЦТ відповідають оперативним нормам при одночасному додержанні вимог до кожного з показників помилок - ESR і SESR. 7.3.1.3 Оперативні норми для цифрового каналу або тракту визначаються за допомогою загальних розрахункових норм на показники помилок для міжнародного з’єднання максимальної протяжності 27 500 км які наведені в графі В таблиці 7.1 для відповідного показника помилок і відповідного цифрового каналу або тракту. Розподіл максимальних розрахункових норм на показники помилок між складовими частинами первинної мережі України наведений у 7.1.6. 7.3.1.4 Частка розрахункових експлуатаційних норм на показники помилок тракту каналу довжиною L км на магістральній та внутрішньозонових мережах України для визначення оперативних норм наведена в таблиці 7.3. Ця частка для тракту каналу магістральної мережі позначена D1 та для внутрішньозонової мережі - D2. Довжина L тракту каналу на магістральній первинній мережі округлюється до значення яке кратне 250 км на внутрішньозоновій мережі - до значення яке кратне 50 км. Таблиця 7.3 - Частка експлуатаційних норм на показники помилок для ділянки тракту каналу довжиною L км на магістральній та внутрішньозонових первинних мережах України для визначення оперативних норм Магістральна первинна мережа Внутрішньозонова первинна мережа Довжина менше або дорівнює км D1 Довжина менше або дорівнює км D2 250 0 015 50 0 025 500 0 02 100 0 040 750 0 022 150 0 052 1 000 0 024 200 0 065 1 250 0 026 250 0 075 1 500 0 027 1 800 0 029 7.3.1.5 Порядок визначення значення D для простого ОЦК або ЦТ такий: - довжину L каналу тракту округлюємо до значень які наведені у 7.3.1.4; - для одержаного значення визначаємо по таблиці 7.3 значення D1 або D2. Для складеного ОЦК або ЦТ порядок розрахунку такий: - довжина Li кожної з ділянок транзиту округлюється до значень які визначені у 7.3.1.4; - для кожної ділянки по таблиці 7.3 визначається значення Dі; - одержані значення Dі підсумовуються: 7 де n - кількість ділянок транзиту. Сумарне значення D не повинне перевищувати для магістральної первинної мережі значення 0 029 для внутрішньозонової мережі - 0 075 а для каналу або тракту який проходить по магістральній та двох внутрішньозонових мережах з обох кінців - 0 179. 7.3.1.6 Контроль показників помилок у цифрових каналах і трактах для оцінки відповідності оперативним нормам може проводитися в експлуатаційних умовах протягом різних інтервалів часу - 15 хвилин 1 або 2 години 1 доба 7 діб. Для аналізу результатів контролю визначаються порогові значення S1 i S2 показників помилок ESR i SESR за період вимірювання Т які характеризують стан об’єкта вимірювання припустимий невизначений і неприпустимий . Порогові значення показників помилок при переході від одного стану до другого позначимо літерами S1 i S2 див. рисунок 7.1 . Ці значення визначаються відносно середньої норми R0 на показники помилок при короткочасних вимірюваннях. Рисунок 7.1 - Границі та умови введення в експлуатацію 7.3.1.7 Розрахунок порогових значень показників помилок проводиться у такій послідовності: - визначаються середні оперативні норми показників помилок ESR0 i SESR0. Вони розраховуються за формулами: R0 = ESR0 = B?D?k; 8 R0 = SESR0 = B?D?k 9 де В - значення розрахункової норми яке наведене у графі В таблиці 7.1 D - сумарне значення частки загальної норми для різних ділянок первинної мережі України яке наведене у таблиці 7.3 k - коефіцієнт який визначає призначення експлуатаційного контролю. Граничні значення коефіцієнта k для різних умов випробування системи передавання цифрового тракту або ОЦК наведені в таблиці 7.4 ; - визначаються порогові значення показників помилок S1 i S2 за період спостереження Т згідно з формулами 10 11 де R0 - середня оперативна норма на показники помилок ESR0 або SESR0 Т-період вимірювання сек. Примітка. Слід визначити що пороги S1 i S2 не використовуються при тривалості випробувань більше 7 діб. Таблиця 7.4 - Граничні значення коефіцієнта призначення експлуатаційного контролю Системи передавання секції мультиплексування Цифрові тракти ділянки ОЦК Вид випробувань k Вид випробувань k Введення в експлуатацію 0 1 Введення в експлуатацію 0 5 Введення після ремонту 0 125 Введення після ремонту 0 5 Введення з пониженою якістю 0 5 Введення з пониженою якістю 0 75 Еталонне значення 1 0 Еталонне значення 1 0 Виведення з експлуатації більше 10 Виведення з експлуатації більше 10 7.3.1.8 Під час експлуатаційного контролю за період випробувань Т визначаються значення показників помилок ESR0 i SESR0. Якщо ці значення дорівнюються S тоді: - при S ? S1 - тракт дозволяється експлуатувати або вводити в екс-плуатацію з деякою упевненістю; - при S ? S2 - тракт не приймається до експлуатації або виводиться з неї для визначення пошкодження; - при S1 ? S ? S2 - тракт дозволяється експлуатувати умовно з проведенням подальших випробувань протягом більш тривалого часу. Якщо після проведення додаткових випробувань наприклад 7 діб S ? R0 тракт не приймається в експлуатацію див. методику вимірювань розділ 9 . 7.3.1.9 Якщо канал або тракт міжнародні оперативні норми на них визначаються згідно з Рекомендаціями МСЕ-Е М.2 100 і М.2 101. Для оцінки відповідності нормам цих Рекомендацій частини міжнародного каналу або тракту яка проходить по території нашої країни можна використовувати наведену вище методику визначення норм. Але при цьому замість таблиці 7.3 необхідно використовувати таблицю 7.5 значення якої відповідають Рекомендаціям МСЕ-Е М.2 100 Таблиця 2b і М.2 101 Таблиця 2. Таблиця 7.5 - Частка експлуатаційних розрахункових норм на показники помилок для міжнародних каналів і трактів Довжина L Частка розрахункових норм менше або дорівнює 500 км 0 02 від 500 до 1 000 км 0 03 від 1 000 до 2 500 км 0 04 Частина каналу або тракту яка проходить по території нашої країни до міжнародної станції міжнародного центру комутації повинна відповідати запропонованим нормам. 7.3.2 Норми для введення в експлуатацію цифрових трактів і ОЦК 7.3.2.1 Норми на показники помилок для введення в експлуатацію цифрових каналів і трактів визначаються згідно з формулами 8 9 10 11 з використанням відповідного коефіцієнта призначення експлуатаційного контролю довжини каналу або тракту та тривалості випробувань. Норми перевіряються після проведення випробувань на відповідність довгостроковим нормам. 7.3.2.2 При введенні в експлуатацію цифрового тракту або ОЦК вимірювання показників помилок виконується двома етапами. На першому етапі вимірювання виконуються з перервою зв’язку за допомогою псевдовипадкової цифрової послідовності протягом 15 хвилин. Якщо під час таких вимірювань відбувається принаймні одна подія ES або SES або подія неготовності тоді вимірювання повторюються до двох разів. Якщо протягом третього випробування спостерігається будь-яка з цих подій необхідно перейти до локалізації пошкодження. Після вдалого виконання першого етапу виконуються випробування протягом однієї доби. Ці випробування можна проводити як без перерви зв’язку за допомогою засобів експлуатаційного контролю так і з перервою зв’язку з використанням псевдовипадкової цифрової послідовності див. 9.2.4 . Розраховуються оперативні норми на показники помилок та їх порогові значення S1 і S2 для тривалості випробувань 24 години і порівнюються з відповідними значеннями які одержані під час вимірювань. Приклад Необхідно визначити порогові значення R0 S1 та S2 для простого первинного цифрового мережного тракту при введенні його до експлуатації аналогічні тракти вже є на мережі . Тракт який проходить по магістральній первинній мережі має протяжність L=1 320 км. Округлюємо L до = 1 500 км и по таблиці 7.3 знаходимо D1=0 027. На першому етапі випробування повинні виконуватись протягом 15 хвилин. Якщо під час цього етапу не виявлена жодна подія ES або SES тоді виконуються випробування протягом 24 годин 1 доба . По таблиці 7.4 знаходимо k=0 5. По формулам 8-11 розраховуємо значення R0 S1 i S2. R0 ESR = ESR0 = 0 027?0 02?0 5 = 2 7?10-4 ; R0 SESR = SESR0 =0 027?0 001?0 5 = 1 35?10-5 ; S1 ESR = 2 7?10-4 - 2=1 58?10-4 ; S2 ESR = 2 7?10-4 + 2= 3 82?10-4 ; S1 SESR = 1 35?10-5 - 2= -1 15?10-5?0; S2 SESR = 1 35?10-5 + 2= 3 85?10-5. Одержані під час контролю показники помилок порівнюються з розрахованими пороговими значеннями R0 S1 i S2. Якщо по результатах контролю необхідно провести вимірювання протягом 7 діб порогове значення для цього випадку визначається як значення R0 . 7.3.2.3 При одночасному введенні в експлуатацію більше одного цифрового тракту або ОЦК що входять до одного і того ж тракту більш вищого рівня цифровий тракт більш вищого рівня або лінійний тракт цифрової системи передавання і цей тракт вводиться в експлуатацію одночасно з трактами нижчого рівня необхідно провести випробування тільки першого тракту даного рівня або ОЦК протягом 1 доби а інші тракти проходять випробування протягом 2 годин більш докладно у 9.2.4 . Приклад Необхідно визначити порогові значення S1 i S2 для введення в експлуатацію первинних цифрових трактів VC-4 які утворені в одному і тому ж тракті VC-4-4. На одному з цих трактів вже проведені випробування по 7.3.2.2. Тракти проходять по магістральній мережі їх протяжність L = 890 км. Округлюємо L до значення яке кратне 250 км. = 1 000 км По таблиці 7.3 знаходимо значення D1=0 024. Для цього значення D1 розраховуємо порогові значення для 2-годинного періоду вимірювання: ESR: R0 = 0 024?0 08?0 5 = 9 6?10-4; S1 = 9 6?10-4-2= 2 29?10-4; S2 = 9 6?10-4+2= 16 9?10-4; SESR: R0 = 0 024?0 001?0 5 = 1 15?10-5; S1 = 1 2?10-5 - 2 = -6 96?10-5 ? 0; S2 = 1 2?10-5 + 2 = 9 36?10-5. 7.3.2.4 При введенні в експлуатацію кількох цифрових трактів які входять до складу одного тракту більш вищого рівня та при наявності засобів експлуатаційного контролю помилок у трактах перевірку кожного з таких трактів можна проводити протягом 15 хвилин або при послідовному їх з’єднанні по шлейфу одночасно протягом 15 хвилин. При цьому використовуються критерії оцінки для одного напрямку передавання одного тракту. За кожний з періодів випробування по 15 хвилин не повинна відбуватися ні одна подія ES або SES або подія неготовності. При відсутності засобів експлуатаційного контролю помилок перевірка проводиться згідно з 7.3.2.3 більш докладно у 9.2.4 . 7.3.3 Норми технічного обслуговування цифрових трактів 7.3.3.1 Норми технічного обслуговування використовуються для контролю трактів під час експлуатації а також для визначення необхідності виведення тракту з експлуатації при значному погіршенні показників помилок. 7.3.3.2 Перевірка тракту протягом технічної експлуатації виконується за допомогою засобів експлуатаційного контролю помилок за періоди часу 15 хвилин і 1 доба. 7.3.3.3 До норм технічного обслуговування входять: - граничні значення неприпустимої якості. Якщо значення показників помилок виходять за межі цих значень тракт необхідно вивести з експлуатації; - граничні значення зниженої якості. При виході за межі цих значень контроль даного тракту і аналіз характеристик помилок повинні проводитися більш ретельно і частіше. 7.3.3.4 Для норм при технічному обслуговуванні трактів порогові значення для ESR i SES задаються у відповідності з технічними вимогами які визначені розробниками даного виду апаратури системи передавання та засобів контролю показників помилок. Якщо ці порогові значення не виставлені тоді для визначення необхідності виведення тракту з експлуатації при 15-хвилинному періоді спостережень можна використовувати значення які наведені в таблиці 7.6 згідно з Рекомендаціями МСЕ-Е М.2 100 і М.2 101. Таблиця 7.6 - Граничні значення показників помилок ES i SES для виведення з експлуатації цифрових трактів при 15-хвилинному періоді спостереження Частка експлуатаційних норм для ділянки тракту Показ- ники по- милок Граничні значення ES і SES для виведення з експлуатації довжиною L км трактів секцій мультиплексування ПЦІ і СЦІ STM-1 STM-4 STM-16 STM-64 ES 120 50 50 65 80 від 0 005 до 0 025 SES 15 10 10 10 10 7.3.4 Норми для відновлення трактів після ремонту Граничні значення показників помилок при введенні тракту в експлуатацію після ремонту визначаються так як і при введенні в експлуатацію нового тракту 7.3.2 але під час розрахунку порогових значень коефіцієнт k дорівнює 0 125 для лінійних трактів систем передавання або секцій мультиплексування та 0 5 - для цифрових трактів і ділянок див. таблицю 7.4 . Період випробування та порядок перевірки відповідає наведеним в 7.3.2. 8 НОРМИ НА ПОКАЗНИКИ ФАЗОВОГО ДРИЖАННЯ ТА ДРЕЙФУ ФАЗИ На мережах зв’язку фазове дрижання і дрейф фази сигнал в як передаються поступово накопичуються їх значення залежать в д характеристик к лькост цифрового обладнання що входить до складу системи передавання. П двищений р вень фазового дрижання та дрейфу фази знижує як сть передано нформац приводить до появи помилок або некерованих прослизувань. Для того щоб гарантувати в дпов дну як сть сигнал в зв’язку нормуються фазове дрижання і дрейф фази на виход кожного мережного стику а також фазове дрижання та дрейф фази кожного цифрового обладнання або цифрової д лянки дано системи передавання Рекомендації МСЕ-Е G.783 G.823 G.825 G.958 . 8.1 Мережн норми на дрижання та дрейф фази на виход тракту 8.1.1 Максимальн мережн норми на фазове дрижання На виход кожного мережного стику в дпов дного р вня фазове дрижання сигнал в що передаються не повинне перевищувати максимально припустимих значень. Якщо фазове дрижання на будь-якому єрархічному стику досягає цього значення необх дно негайно вжити заходи по усуненню такого становища. На трасах велико протяжност при наявност значно к лькост посл довних з’єднань використовується обладнання яке знижує фазове дрижання щоб уникнути перевищення мережних норм. Норми на фазове дрижання цифрових сигнал в на виход кожного ієрархічного стику цифрової мереж повинн виконуватися при будь-яких експлуатац йних умовах не залежати в д к лькост обладнання яке утворює канал або тракт перед стиком на якому в дбуваються вим рювання. Норма на фазове дрижання визначається через максимальне значення розмаху ампл туди фазового дрижання у в дпов дному спектр частот тобто через р зницю м ж п ковими значеннями ампл туди фазового дрижання в д максимуму до м н муму . Повний розмах ампл туди фазового дрижання задається к льк стю одиничних нтервал в в дпов дного р вня цифрово єрарх . Максимально припустиме значення повного розмаху ампл туди фазового дрижання на виход будь-якого мережного стику при вим рюванн смуговим ф льтром з частотами зр зу f1 нижня f3 верхня не повинне перевищувати В1 одиничних нтервал в при вим рюванн смуговим ф льтром з частотами зр зу f2 нижня f3 верхня - В2 одиничних нтервал в. Нахил характеристики фазового дрижання не повинен перевищувати 20 дБ на декаду. Максимально припустим значення повного розмаху ампл туди фазового дрижання В1 В2 на будь-якому єрарх чному стику ПЦІ та в дпов дн частоти зр зу вим рювальних ф льтр в наведен в таблиц 8.1 на будь-якому ієрархічному стику СЦІ - в таблиці 8.2. Таблиця 8.1 - Максимально припустиме значення фазового дрижання на виход мережного стику ПЦІ Швидк сть передавання Максимальна мережна норма на фазове дрижання Частоти зр зу смугового вим рювального ф льтра Одиничний нтервал кб т/с В1 одиничний нтервал В2 одиничний нтервал f1 Гц f2 кГц f3 кГц нсек 64 0 25 0 05 20 3 20 15 600 2 048 1 5 0 2 20 18 100 488 8 448 1 5 0 2 20 3 400 118 34 368 1 5 0 15 100 10 800 29 1 139 264 1 5 0 075 200 10 3 500 7 18 Примiтка 1. Для ОЦК наведенi значення дiйснi тiльки для спiвнаправленого стику Прим тка 2. В1 - повний розмах амплiтуди вiд максимальної до мiнiмальної фазового дрижання яке вимiрюється на виходi смугового вим рювального ф льтра з частотами зрiзу: f1-нижня f3-верхня Прим тка 3. В2 - повний розмах амплiтуди фазового дрижання яке ви-мiрюється на виходi смугового вим рювального фiльтра з частотами зрiзу: f2-нижня f3-верхня Таблиця 8.2 - Максимально припустимі значення фазового дрижання на виход мережного стику СЦІ Р вень Максимальна мережна норма на фазове дрижання Частоти зр зу вим рювального смугового ф льтра Одиничний інтервал STM В1 одиничний нтервал В2 одиничний нтервал f1 Гц f2 кГц f3 МГц нсек STM-1 1 5 0 15 500 65 1 3 6 43 STM-4 1 5 0 15 1 000 250 5 1 61 STM-16 1 5 0 15 5 000 * 20 0 4 * - пропонується брати 1 МГц. 8.1.2 Максимальн мережн норми на дрейф фази Для оц нки дрейфу фази сигнал в що передаються по мережах зв’язку використовується значення максимально помилки часового нтервалу МПЧІ див. Рекомендації МСЕ-Е G.810 i G.81s . МПЧІ - це максимальний розмах в дхилень часу зап знювання хрон руючого сигналу який визначається між двома піковими відхиленнями в дносно ідеального хроніруючого сигналу протягом визначеного пер оду спостереження S для ус х t в межах S тобто МПЧІ S = макс.Х t - м н.Х t 12 де Х t - часова характеристика часу зап знювання хроніруючого сигналу. Порядок визначення МПЧ наведений на рисунку 8.1. пер од спостереження S Х t - запізнення в дносно еталонного часу а - нахил який визначає довгочасне в дхилення частоти Рисунок 8.1 - Визначення максимальної помилки часового нтервалу Максимальна мережна норма на дрейф фази на будь-якому єрах чному стику ще не визначена п длягає подальш й розробц . Але для приблизного нормування цього параметру на мережних стиках можливо використовувати припустим норми на дрейф фази на вход цифрового обладнання як наведен у 8.2. Проте для стик в мережних вузл в визначен максимальн норми на дрейф фази. Максимальна помилка часового нтервалу на стиках будь-яких мережних вузл в за пер од спостереження який дор внює S секундам не повинна перевищувати: а для S<104 - норма потребує подальшого вивчення; б для S>104 - МПЧІ ? 10-2?S+10 000 нсек. Ц вимоги в дображен на рисунку 8.2. Цифрове обладнання вузлiв синхронної мережi повинне витримувати нормовані вiдхилення фази сигналу що передається тобто при нормальних умовах синхронiзацiї прослизування не будуть вiдбуватися. Але необхiдно враховувати що при деякому погiршеннi якостi роботи при розлагодi в операцiях технiчного обслуговування та в iнших випадках помилка часового iнтервалу вхiдного сигналу вiдносно власного хронiруючого сигналу може перевищувати прийнятi допуски на дрижання та дрейф фази обладнання внаслiдок чого можуть з'явитись керовані прослизування. 8.2 Норми на фазове дрижання дрейф фази цифрового обладнання При нормуванні будь-яких вид в цифрового обладнання необх дно використовувати так типи норм на фазове дрижання та дрейф фази: а фазове дрижання дрейф фази на вход цифрового обладнання; б фазове дрижання дрейф фази на виход цифрового обладнання при в дсутност фазового дрижання на вход тобто власне фазове дрижання власний дрейф фази цифрового обладнання; в характеристика передавання дрижання та дрейфу фази. Дрижання дрейф фази цифрового обладнання СЦІ нормуються на ф зичних стиках двох видів: стиках СЦІ стиках ПЦІ. Власне фазове дрижання обладнання СЦІ на стиках ПЦІ м стить фазове дрижання розміщення фазове дрижання обробки покажчик в нформац йних поток в як виникають при розм щенн цифрових нформац йних поток в у контейнерах СЦІ та при регулюваннях покажчик в поток в. Нормуванню п длягають фазове дрижання розміщення комб новане фазове дрижання. Останній об’єднує обидва типа фазового дрижання: розміщення і обробки покажчиків. 8.2.1 Припустиме фазове дрижання дрейф фази цифрових сигнал в на вхідних стиках обладнання При п дключенн цифрового обладнання до будь-якого єрарх чного мережного стику необх дно щоб обладнання на вход сво х стик в витримувало сигнал фазове дрижання якого досягає нормованих значень. Припустим значення повного розмаху ампл туди в д п ка до п ка фазового дрижання та дрейфу фази сигнал в на вход стик в ПЦІ цифрового обладнання наведен в таблиц 8.3 а х залежн сть в д частоти зображена на рисунку 8.3. Припустим показники фазового дрижання на вход електричного стику STM-1 зб гаються з даними як наведен в таблиц 8.3 для стику ПЦІ на 140 Мб т/c. Припустим значення показників дрижання та дрейфу фази цифрових сигнал в на вход оптичних стик в STM-N цифрового обладнання наведен в таблиц 8.4 а їх залежн сть в д частоти зображена на рисунку 8.4. Частота фазового дрижання /лог.шкала/ Рисунок 8.3 - Нижня межа максимально припустимого фазового дрижання та дрейфу фази на вход стик в ПЦІ цифрового обладнання Таблиця 8.3 - Припустимі значення показників фазового дрижання та дрейфу фази на вході стиків ПЦІ цифрового обладнання Швидкість передавання кбіт/с Повний розмах ампл туди в одиничних інтервалах Частота фазового дрижання Псевдовипадковий випробувальний сигнал А0 А1 А2 А3 f0 Гц f10 Гц f9 Гц f8 Гц f1 Гц f2 кГц f3 кГц f4 кГц 64 1.15 ? 0.25 0.05 1.2?10-5 ? ? ? 20 0 6 3 20 211-1 Рек.О.152 2 048 36.9 ? 1.5 0.2 1.2?10-5 4.88?10-3 0.01 1.667 20 2.4 18 100 215-1 Рек.О.151 8 448 152 ? 1.5 0.2 1.2?10-5 ? ? ? 20 0 4 3 400 215-1 Рек.О.151 34 368 618.6 ? 1.5 0.15 ? ? ? ? 100 1 10 800 223-1 Рек.О.151 139 264 2 506.6 ? 1.5 0.075 ? ? ? ? 200 0 5 10 3 500 223-1 Рек.О.151 ? - значення підлягають вивченню Прим тка. Для ОЦК наведені значення дійсні тількі для співнаправленого стику Таблиця 8.4 - Припустимі значення показників фазового дрижання та дрейфу фази на вході оптичних стиків STM-N Рівень Повний розмах ампл туди в одиничних інтервалах Частота фазового дрижання STM А0 А1 А2 А3 А4 f0 Гц f12 Гц f11 Гц f10 Гц f9 Гц f8 Гц f1 Гц f2 кГц f3 кГц f4 МГц STM-1 2 800 311 39 1 5 0 15 12?10-6 178?10-6 1 6?10-3 15 6?10-3 0 125 19 3 500 6 5 65 1 3 STM-4 11 200 1 244 156 1 5 0 15 12?10-6 178?10-6 1.6?10-3 15 6?10-3 0 125 9 65 1 000 25 250 5 STM-16 44 790 4 977 622 1 5 0 15 12?10-6 178?10-6 1.6?10-3 15 6?10-3 0 125 12 1 5 000 100 1 000 20 Примітка. Норми наведені для цифрового обладнання систем передавання СЦІ які використовують регенератори типу А f0 f12 f11 f10 f9 f8 f1 f2 f3 f4 Частота фазового дрижання /лог.шкала/ Рисунок 8.4 Нижня межа максимально припустимого фазового дрижання та дрейфу фази на вход оптичних стик в STM-N цифрового обладнання 8.2.2 Максимальне вихiдне фазове дрижання при вiдсутностi фазового дрижання на входi Максимальне фазове дрижання яке утворюється окремими типами цифрового обладнання при вiдсутностi фазового дрижання на його входi тобто фазове дрижання яке генерується в самому обладнаннi визначається вимогами на конкретний вид обладнання. При цьому така норма не повинна перевищувати максимально припустимих мережних норм якi наведенi в таблицях 8.1-8.2. Для цифрового обладнання СЦІ нормуванню підлягають також параметри фазового дрижання розміщення та комбінованого фазового дрижання які вимірюються на стиках ПЦІ Рекомендація МСЕ-Е G.783 . Фазове дрижання розміщення нормується на виход стик в ПЦІ при в дсутност регулювання покажчик в нформац йних поток в у задан й смуз частот вим рювальних ф льтр в. Комб новане фазове дрижання об’єднує фазове дрижання що виникає в обладнанн СЦІ при розм щенн цифрових поток в ПЦІ у контейнерах СЦІ фазове дрижання обробки регулювання покажчик в нформац йних сигнал в. Нормован параметри комб нованого фазового дрижання фазового дрижання розміщення та в дпов дн частоти зр зу вим рювальних ф льтр в наведен в таблиц 8.5. Таблиця 8.5 - Норми на параметри фазового дрижання розміщення комб нованого фазового дрижання на виход стик в ПЦІ цифрового обладнання СЦІ Швидк сть передавання Частоти зр зу вим рювального ф льтра Максимальний розмах ампл туди фазового дрижання в ОІ у смуз частот кб т/с f1 f2 f3 фазове дрижання розміщення комб новане фазове дрижання Гц кГц кГц f1 - f3 f2 - f3 f1 - f3 f2 - f3 2 048 20 18 100 ? 0 075 0 4 0 075 8 448 20 3 400 ? 0 075 0 4 0 75 0 075 34 368 100 10 800 ? 0 075 0 4 0 75 0 075 139 264 200 10 3 500 ? 0 075 0 4 0 75 0 075 ? -значення п длягають подальшому вивченню Прим тка 1. f1 - f3 - смуга пропускання вим рювального ф льтра з частотами зр зу: f1 - нижня f3 - верхня Прим тка 2. f2 - f3 - cмуга пропускання вим рювального ф льтра з частотами зр зу: f2 - нижня f3 - верхня Прим тка 3. Значення параметр в комб нованого фазового дрижання 0 4 0 75 залежать в д типу обробки покажчик в проста або подв йна 8.2.3 Характеристика передавання дрижання дрейфу фази Характеристика передавання фазового дрижання цифрового обладнання визначає залежн сть в д частоти в дношення фазового дрижання на вих дних стиках до фазового дрижання на вх дних в дпов дних єрарх чних стиках обладнання або цифрово д лянки тобто залежн сть коеф ц єнта передавання фазового дрижання в д частоти. Найчаст ше використовується коеф ц єнт передавання фазового дрижання у логарифм чному вигляд що дозволя визначити посилення або послаблення фазового дрижання цифровим обладнанням у децибелах. Характеристика передавання фазового дрижання визначається за формулою: Кф.др. f = 20 lg Aвих.ф.др. f / Aвх.ф.др. f дБ 13 де Кф.др. f - коеф ц єнт передавання фазового дрижання на частот f ; Авих.ф.др. f - значення фазового дрижання на вих дному стику на частот f: Aвх.ф.др f - значення фазове дрижання на вх дному стику на частот f. Типова характеристика коефiцiєнта передачi фазового дрижання вiд частоти наведена на рисунку 8.5. Значення х i y та частот f0 f1 f2 i f3 визначаються у технічних вимогах на конкретний вид обладнання. В усіх випадках максимальне пiдсилення коефiцiєнта передачi фазового дрижання не повинне перевищувати 1 дБ. Частота фазового дрижання /лог. шкала/ Рисунок 8.5 Типов характеристики передавання фазового дрижання Наприклад значення коеф ц єнт в передавання фазового дрижання на частоті f1 для регенератор в СЦІ типу А В наведен в таблиц 8.6. Примітка. Норма на характеристику передавання дрейфу фази підлягає подальшому вивченню. Таблиця 8.6 - Коефiцiєнт передавання фазового дрижання регенератор в СЦІ типу АіВ Р вень STM f1 кГц Х дБ STM - 1 A 130 0 1 STM - 1 B 30 0 1 STM - 4 A 500 0 1 STM - 4 B 30 0 1 STM - 16 A 2 000 0 1 STM - 16 B 30 0 1 8.3 Норми на фазове дрижання для цифрових дiлянок Щоб гарантувати виконання мережних граничних норм на фазове дрижання необхiдно утримувати в належних межах фазове дрижання яке утворюється окремими ділянками системи передавання. Для цього запроваджуються норми на фазове дрижання для умовних еталонних цифрових дiлянок УЕЦД протяжнiстю 280 км на магiстральнiй мережi i 50 км на внутрiшньозоновiй мережi. Цi норми одержан при припущеннi що декілька цифрових дiлянок з'єднуються послiдовно i при цьому не враховується фазове дрижання вiд обладнання асинхронного групоутворення. Якщо на дiючих трактах цих умов не дотримуються то можливо потрiбно буде ввести бiльш жорстк норми та або використовувати iншi засоби зниження фазового дрижання. Норми для цього випадку пiдлягають розробцi. Граничнi норми на фазове дрижання для цифрових дiлянок повиннi виконуватися на усiх дiлянках незалежно вiд їх довжин i від кiлькостi регенераторiв. Вони також не залежать вiд виду сигналу що передається. 8.3.1 Нижня границя припустимого фазового дрижання на входi дiлянки Необхiдно дотримуватись вимог якi наведенi у 8.2 таблиця 8.3 і рисунок 8.3 . 8.3.2 Характеристика передавання фазового дрижання цифрової дiлянки Максимальне пiдсилення функцiї передавання фазового дрижання не повинне перевищувати 1 дБ. При вимiрюваннi характеристики передавання фазового дрижання цифрової дiлянки нижня гранична частота повинна бути якнайменшою з урахуванням обмежень випробувальної апаратури значення приблизно 5 Гц вважається дiєвим . Для лiнiйних дiлянок внутрiшньозонової мережi при передаванні сигналiв зі швидкiстю 2 048 кбiт/с припускається бiльше значення пiдсилення фазового дрижання - до 3 дБ. Це значення пiдлягає уточненню. 8.3.3 Норма на фазове дрижання цифрових сигналів на виходi дiлянки при вiдсутностi фазового дрижання на входi Максимальний повний розмах амплiтуди фазового дрижання на виходi цифрової дiлянки при вiдсутностi фазового дрижання на входi для будь- якого можливого стану сигналу не повинен перевищувати значень якi наведенi в таблиц 8.7. Таблиця 8.7 - Максимальне фазове дрижання на виходi цифрової дiлянки при вiдсутностi фазового дрижання на входi Швидк сть передавання кб т/с Довжина УЕЦД км Максимальний розмах ампл туди фазового дрижання в одиничних нтервалах Частоти зр зу смугового вим рювального ф льтра А1 А2 f1 Гц f2 кГц f3 кГц 2 048 50 0 75 0 2 20 18 100 8 448 50 0 75 0 2 20 3 400 34 368 50 0 75 0 15 100 10 800 34 368 280 0 75 0 15 100 10 800 139 264 280 0 75 0 075 200 10 3 500 Примiтка 1. А1 - повний розмах амплiтуди фазового дрижання яке вимiрюється на виходi смугового фiльтра з частотами зрiзу: f1-нижня f3-верхня Прим тка 2. А2 - повний розмах амплiтуди фазового дрижання яке вимiрюється на виходi смугового фiльтра з частотами зрiзу: f2-нижня f3-верхня 9 МЕТОДИКИ ВИМІРЮВАНЬ ПАРАМЕТРІВ ЯКОСТІ ЦИФРОВИХ КАНАЛІВ І ТРАКТІВ 9.1 Загальнi положення 9.1.1 Наведена методика вимiрювань розповсюджується на основний цифровий канал первиннi вториннi третиннi та четвериннi цифровi тракти плезiохронної цифрової iєрархiї та тракти синхронної цифрової iєрархiї. 9.1.2 Методи вимірювання наведені для двох параметрів які підлягають нормуванню: показників помилок і показників фазового дрижання та дрейфу фази відповідно у 9.2 та 9.3. Вони розроблені на основі Рекомендацій МСЕ-Е G.821 G.823 G.826 M.2 100 M.2 101 M.2 110 M.2 120 Рекомендацій серії О на технічні характеристики засобів вимірювання а також технічних можливостей наявної вимірювальної апаратури. 9.1.3 Вимірювання цифрових каналів і трактів на відповідність нормам в залежності від функції технічного обслуговування можна розподілити на такі види: вимірювання на відповідність довгостроковим нормам вимірювання при введенні трактів в експлуатацію вимірювання під час технічного обслуговування. 9.1.4 Вимірювання на відповідність довгостроковим нормам виконуються під час приймання каналів і трактів які утворені в нових системах передавання а також протягом експлуатаційних випробувань для розробки способів збільшення експлуатаційної надійності мережі. Випробування такого виду є найбільш тривалими та повними. Відповідність нормам на показники помилок повинна перевірятись протягом періоду вимірювання не менш одного місяця. При такому виді вимірювання перевіряються найчастіше усі характеристики фазового дрижання які нормуються. 9.1.5 Вимірювання при введенні в експлуатацію виконуються при введенні в експлуатацію цифрових трактів і каналів у нових системах передавання а також при введенні в експлуатацію нових трактів і каналів які утворені на діючих трактах більш вищого рівня. Вимірювання при введенні в експлуатацію виконуються протягом більш коротких періодів часу. До них відносяться не тільки періоди вимірювань показників помилок по методиці яка наведена нижче але і періоди роботи апаратури на лінії коли при наявності контролю можна підтвердити відсутність порушень які є слідством промислової діяльності промислова діяльність - це все що може негативно впливати на параметри системи передавання - від дій по технічному обслуговуванню на іншому обладнанні до вібрацій яка викликана транспортом . 9.1.6 Вимірювання при технічному обслуговуванні виконуються з метою знаходження несправної ділянки тракту стойки блока. Контроль параметрів які нормуються проводиться без перерви зв’язку. Знаходження несправності потребує більш або менш складних вимірювань тривалість яких залежить від типу несправності зовнішніми засобами вимірювання. 9.1.7 Вим рювання ОЦК цифрових тракт в або окремих цифрових д лянок на різних етапах технічного обслуговування можна виконувати з без перерви зв’язку. Вим рювання цифрових канал в тракт в з перервою зв’язку викону ться за допомогою вим рювально аппаратури яка п дключа ться до в дпов дних точок вим рювання. Вим рювання без перерви зв’язку може проводитись за допомогою системи експлуатац йного контролю що входить до складу цифрового обладнання системи передавання яка нормується. Наявн сть системи контролю в цифровому обладнанн скорочує час проведення вим рювань з перервою зв’язку. 9.1.8 Вим рювання ОЦК цифрових тракт в можна проводити по кожному напрямку передавання або по шлейфу або з використанням обладнання комутації.Схема вим рювання параметр в якості ОЦК цифрових тракт в повинна в дпов дати однієї з наведених на рисунку 9.1 краще використовувати схеми а і в . Вимірювання по шлейфу здіснюється при відсутності вимірювальних приладів на одному з кінців тракту або каналу. 9.1.9 Пiд час вимiрювань параметрiв цифрових каналiв i трактiв з перервою зв’язку вимiрювальне обладнання пiдключається до вiдповiдних стиків цифрового каналу чи тракту. Тому вхiдний i вихiдний опiр вимірювального приладу повинен дорiвнювати номiнальному значенню опору цифрового стику даного каналу або тракту з урахуванням припустимого значення затухання неузгодженостi у відповідних дiапазонах частот таблиці 6.3 - 6.8 . 9.1.10 Затухання асиметрiї входiв приладiв якi використовуються для вимiрювання ОЦК i первинного цифрового тракту повинне бути не менше 36 дБ у смузi частот від 13 до 256 кГц для ОЦК i не менше 34 дБ у смузi частот від 102 до 2 048 кГц для первинного цифрового тракту. 9.1.11 Параметри випробувального сигналу повиннi вiдповiдати параметрам iмпульсiв якi нормуються на входi вiдповiдного стику з виконанням вимог до затухання з’єднувального станц йного кабеля таблиці 6.3 - 6.8 - для електричних стиків таблиці 6.9 - 6.11 -для оптичних стиків . а вим рювання одного напрямку передавання б вим рювання по шлейфу в вим рювання з кросовими з’єднувачами Рисунок 9.1 Схеми вим рювання ОЦК цифрово д лянки тракту 9.1.12 Приймальна частина вимiрювальної апаратури повинна бути розрахована на прийом та обробку сигналiв з параметрами якi нормуються на виходi вiдповiдного стику з урахуванням затухання з’єднувального кабеля. 9.1.13 Вибір приладів для вимірювання повинен проводитися за допомогою переліку засобів вимірювання який наведений у Додатку В їх технічних характеристик виду вимірювань та типу трактів які підлягають вимірюванню. При відсутності наведених вимірювальних приладів використовуються аналогічні прилади за функціональними характеристиками. 9.2 Методи вимірювання показників помилок 9.2.1 Вим рювання показник в помилок з перервою зв’язку 9.2.1.1 Вим рювання показник в помилок цифрового з’єднання з перервою траф ку проводяться перед введенням ОЦК цифрових тракт в до експлуатац п сля х ремонту а нод п д час техн чного обслуговування. 9.2.1.2 Вим рювання виконуються м ж цифровими стиками з високою точн стю з використанням спец ал зованих прилад в в яких передбача ться створення випробувального сигналу та проведення анал зу потоку помилок. Принцип роботи таких прилад в та х основн характеристики повинн в дпов дати вимогам Рекомендац й МСЕ-Е О.152 - для ОЦК О.151 - для цифрових тракт в. 9.2.1.3 Випробувальний сигнал у таких приладах м тує стандартизован сигнали ОЦК або цифрових тракт в забезпечуючи добру апроксимац ю д ючого навантаження мережі. Вим рювальний сигнал ма вигляд псевдовипадково посл довност мпульс в ПВП довжина яко для ОЦК дор внює 211-1 б т для первинного вторинного тракт в ПЦІ - 215-1 б т для третинного четверинного тракт в - 223 -1 б т. Цi послiдовностi виробляються за допомогою регiстрiв зсуву якi складаються з 11 15 i 23 ступенiв в залежностi вiд довжини послiдовностi. Зворотний зв'язок для послiдовностi 211-1 біт подається до входу 1-го ступеню з виходу 9-го та 11-го ступенiв для послiдовностi 215-1 біт - з виходу 14-го i 15-го ступенiв для послiдовностi 223-1 біт - з виходу 18-го i 23-го ступенiв. При цьому сигнали послiдовностей 215-1 i 223-1 бiт повиннi бути iнверсованими 211-1 бiт - неiнверсованими. 9.2.1.4 Для вимірювання цифрових трактів до складу яких входить апаратура групоутворення необхідно використовувати специфічні послідовності біт які мають принаймні сформований цикловий синхросигнал і можливість введення допоміжної інформації. 9.2.1.5 Оцінка якості цифрового сигналу за помилками виконується вимірювачем помилок який виявляє позаексплуатаційні аномалії і дефекти випробувального сигналу на рівні біта виконуючи безпосереднє порівняння випробувальної ПВП з еталонною подібною послідовністю яка виробляється самим приладом що забезпечує високу точність вимірювання. Позаексплуатаційна аномалія з’являється при змінюванні випробувального сигналу відносно його номінального значення на рівні символу без зміни загального стану цього сигналу. Позаексплуатац йний дефект з'являється при зм нюванні загального стану випробувального сигналу в дносно його нормального стану. При використанні випробувального сигналу який сформований у вигляді циклу вимірювач рівня повинен також мати можливість визначити помилки по цифровому синхросигналу який виділяється з цифрового сигналу. 9.2.1.6 Вим рювання показник в помилок можна виконувати у кожному напрямку передавання однонаправлен або по шлейфу. В останньому випадку вим рювальне обладнання передбачається т льки на одному к нц цифрового з’єднання на ншому к нц влаштовується шлейф на стойц перемикання. 9.2.1.7 Для проведення вим рювань з виходу передавальної частини вим рювача показник в помилок до входу цифрового каналу або тракту пода ться випробувальний сигнал у вигляд ПВП. До виходу цифрового каналу або тракту пiдключається приймальна частина вимiрювача помилок в якiй проводиться видiлення тактової частоти з сигналу що приймається розробка однополярного сигналу i порiвняння його з еталонним сигналом. Останній повинен бути ідентичним сигналу з якого утворюється сигнал на передавання. Результати вимірювання фіксуються приладом. 9.2.1.8 Для оцiнки показникiв помилок на вiдповiднiсть нормам по вимозi оператора у кiнцi визначеного сеансу вимiрювання повиннi видаватися такi данi якi одержанi внаслiдок обробки результатiв вимiрювання а саме: - коефіцієнт помилок; - кількість помилок; - показники помилок згідно з Рекомендаціями МСЕ-Е G.821 та G.826; - показники помилок згідно з Рекомендаціями МСЕ-Е М.2 100 та М.2 101. Бажано також забезпечити підрахунок кількості прослизувань октетних та бітових . 9.2.1.9 Показники помилок повинні розраховуватися у межах часу готовностi каналу або тракту див. Додаток А а також повинні фіксуватися періоди неготовності. Тобто Тгот. = Тзаг. - Тнегот. 14 де Тгот. - період готовностi з'єднання; Тзаг. - загальний період вимiрювання; Тнегот.- період неготовностi з'єднання. Протягом перiоду Тгот. пiдраховується сумарна кiлькiсть односекундних iнтервалiв якi мають принаймні одну помилку тобто сума ES i сумарна кiлькiсть односекундних iнтервалiв в яких коефiцiєнт помилок по бiтах BER ? 1?10-3 або кількість блоків з помилками більше 30 % тобто сума SES. Далi підраховуються коефiцiєнт помилок по секундах з помилками ESR i коефiцiєнт помилок по сильно уражених помилками секундах SESR як відношення відповідно суми ES або SES до загальної кількості секунд Тгот протягом визначеного періоду випробувань. 9.2.2 Вим рювання показник в помилок без перерви зв’язку 9.2.2.1 Контроль за станом цифрового обладнання каналов тракт в по помилках без перерви зв’язку виконується на відповідному р вн мережним обладнанням тракту або секц й. На основ анал зу експлуатац йних аномал й дефект в як ф ксуються в односекундних нтервалах часу проводиться оцінка цифрового з’єднання за помилками. Експлуатац йна аномал я спостер га ться тод коли в дбува ться зм нювання сигналу цифрового тракту на р вн символ в або одиничн зм нювання трактового заголовку без зм ни загального стану сигналу тракта. До аномал й як виявляються мережним обладнанням можна в днести так як порушення коду помилки у сигнал циклової синхронизац помилки у блоці парност помилки у блоц циклової надм рності та інші. Експлуатац йний дефект спостер га ться тод коли в дбувається зм нювання загального стану сигналу тракта в дносно його нормального виду. До дефект в як виявляються мережним обладнанням можна в днести так як втрата циклово синхрон зац в дсутн сть сигналу наявн сть сигналу ндикац авар нформац я про авар ю яка переда ться в д в ддаленого к нця та інші. 9.2.2.2 Контроль цифрового з’єднання за помилками без перерви зв’язку може проводитися за допомогою власного коду виявлення помилок яким може бути обладнана цифрова апаратура. Наприклад контроль може проводитись засобом перев рки парност перем жних чергуючих б т в ВІР або цикл чної перев рки надм рност СRС . Для певного контролю необх дно щоб мов рн сть виявлення помилок перевищувала 90 %. Нин таким вимогам в дпов дають CRC-4 B P-8. 9.2.2.3 нформац я про наявн сть аномал й дефект в яка ф ксу ться мережним обладнанням перетворюється у показники помилок ES SES. Найчаст ше експлуатац йн аномал приводять до ES дефекти - до SES ES. Дані таблиць Б1-Б3 Додатка Б можна використовувати як критерії для оц нки ES SES. Кожна таблиця пропонує вар анти перетворення р зноман тних заголовк в тракт в ндикатор в аномал й дефект в л н йного сигналу у стандартн параметри ES SES. У таблиц Б1 наведен дан для кожного цифрового р вня систем ПЦІ в д швидкост передавання ОЦК 64 кб т/с до швидкост передавання четверинного тракту 139 264 кб т/с. У таблиц Б2 наведен дан для тракт в СЦІ вищого та нижчого р вн в у таблиц Б3 - для секц й мультиплексування СЦІ. По можливост у таблицях наведена нформац я про експлуатац йн дефекти аномал в д в ддаленого к нцевого обладнання тракту. Це дозволить якщо потр бно мати на одному к нц тракту можлив сть контролю обох напрямк в передавання. 9.2.3 Вимірювання на відповідність довгостроковим нормам 7.2 9.2.3.1 Оцінку показників помилок цифрових каналів і трактів на відповідність довгостроковим нормам рекомендується проводити з перервою зв’язку за допомогою спеціалізованих приладів для вимірювання показників помилок в яких передбачається одержання стандартизованого для даного типу каналу або тракту вимірювального сигналу та обробка потоку помилок див. 9.2.1 . Період вимірювання для оцінки на відповідність довгостроковим нормам повинен бути не менш одного місяця. Тому засоби вимірювання які використовуються для цієї мети повинні бути автоматизованими з запам’ятуванням та виходом на обчислювальну машину або з реєстрацією результатів вимірювання. 9.2.3.2 Оцінка тракта на відповідність довгостроковим нормам може проводитися без перерви зв’язку якщо об’єкт вимірювання має засоби власного контролю ВК . Ці засоби виконують оцінки показників помилок по блоках діючого сигналу та видають дані про виявлені аномалії та дефекти див. 9.2.2 до системи технічної експлуатації де забезпечується їх запам’ятовування та реєстрація з фіксуванням часу їх появи та або обробка показників помилок. Рекомендується зберігання такої інформації у системі техексплуатації до 1 року. Якщо застосований контроль не забезпечує оцінку показників помилок без перерви зв’язку у потрібному обсязі тоді оцінка може проводитись засобами вимірювання які можуть виконувати ці функції. Але слід мати на увазі що спосіб оцінки показників помилок без перерви зв’язку є менш точним можливість пропуску визначених подій і тому перевагу має вимірювання з перервою зв’язку. 9.2.4 Вимірювання на відповідність оперативним нормам під час введення каналів та трактів в експлуатацію 7.3.2 9.2.4.1 Оцінка показників помилок цифрових каналів і трактів на відповідність нормам при введенні в експлуатацію виконується за допомогою спеціалізованих засобів вимірювання та або обладнання експлуатаційного власного контролю згідно з процедурою яка наведена далі. Вимірювання з перервою зв’язку виконується з використанням вимірювачів помилок в яких передбачається одержання стандартизованого для даного типу каналу або тракту випробувального сигналу у вигляді псевдовипадкової або циклової послідовності біт згідно з Рекомендацією МСЕ-Е О.151 та обробка потоку помилок згідно з Рекомендаціями МСЕ-Е М.2 100 і М.2 101 див. 9.2.2 . Якщо тракт для вимірювання утворений за допомогою апаратури яка має власні засоби контролю експлуатаційного контролю тоді вимірювання можливо проводити без перерви зв’язку протягом визначених періодів часу. Засоби експлуатаційного контролю виконують оцінку показників помилок реального сигналу згідно з Рекомендаціями МСЕ-Е М.2 100 і М.2 101 і надають дані про виявлені аномалії та дефекти див. 9.2.2 до системи технічної експлуатації де забезпечується їх запам’ятовування реєстрація та аналіз показників помилок. При наявності засобів експлуатаційного контролю тривалість вимірювання трактів з перервою зв’язку скорочується. 9.2.4.2 Порядок вимірювань та їх тривалість визначаються структурою випробувального тракту: - ділянка транзиту; - простий або складений тракт; - первинний тракт або тракт більш вищого рівня; - перший з трактів які утворені в тракті вищого рівня або інші; - наявність системи власного контролю. По характеристиках тракту його довжина тривалість випробування розраховуються норми для введення в експлуатацію та пороги S1 і S2 див. 7.3 . Критерії оцінки показників помилок по результатам вимірювань та контролю без перерви зв’язку наведені у Додатку Б. 9.2.4.3 Схема вимірювання повинна відповідати одній з наведених на рисунку 9.1. 9.2.4.4 Процедура випробувань цифрових трактів під час введення їх в експлуатацію проводиться у такій послідовності: - Етап 1: Первісні випробування повинні виконуватися з перервою зв’язку протягом 15-хвилинного періоду часу за допомогою вимірювальних приладів які забезпечують подачу до входу тракту випробувального сигналу у вигляді ПВП краще якщо вона сформована у вигляді циклу і вимірювання показників помилок на виході тракту. Протягом цього 15-хвилинного періоду не повинні бути помилки або випадки неготовності. Якщо будь-яке з цих подій відбувається необхідно цей етап знову повторити до двох разів. Якщо протягом третього і останнього випробування спостерігається будь-яка з цих подій тоді необхідно провести локалізацію пошкодження і відповідну корекцію. - Етап 2: Після вдалого виконання першого етапу виконуються випробування протягом 24-годинного або іншого яке відповідає даному типу тракту періоду часу. Якщо апаратура тракту має власний контроль який забезпечує оцінку показників помилок вимірювання можна проводити без перерви зв’язку. Якщо такого контролю немає вимірювання виконуються за допомогою вимірювальних приладів як в етапі 1. Якщо під час проведення таких вимірювань у будь-який час відбулась подія неготовності яка зафіксована вимірювальним приладом або власним контролем повинна бути знайдена причина і проведені нові випробування. Якщо під час повторних випробувань подія неготовності знов з’являється тоді випробування необхідно припинити до усунення причини появи події неготовності. Примітка. Якщо технічні засоби вимірювання або контролю не дозволяють реєструвати події неготовності припускається ці вимоги відносно подій неготовності не враховувати. Після проведення другого етапу випробувань результати вимірювань порівнюються з порогами S1 і S2 на кожний параметр для даного каналу або тракту при визначеній тривалості вимірювань. При цьому можливі такі випадки: - якщо значення показників ESR і SESR обидва дорівнюють або менше відповідних значень S1 тракт канал приймається і вводиться нормальний режим роботи; - якщо значення одного з показників ESR або SESR або обидва більше або дорівнюють відповідним значенням S2 тракт канал визначається непридатним до експлуатації та вводиться режим локалізації пошкодження у відповідності з процедурами які наведені у п. 9.2.5; - якщо значення ESR або SESR або обидва більше відповідних значень S1 але обидва менше відповідних значень S2 тоді при відсутності власного контролю тракт канал може бути або умовно прийнятим або підлягає повторним випробуванням тієї ж тривалості. При наявності власного контролю тракт приймається умовно та випробування продовжуються до 7 діб з урахуванням першого періоду випробувань. Після закінчення повторних випробувань результати порівнюються з нормами для даного тракту каналу для 7 діб. Процедура порівняння з нормами після закінчення етапу 2 наведена на рисунку 9.2. Примітка. Якщо вимірювання виконуються по шлейфу схема рисунка 9.1 б значення S1 і S2 розраховуються тільки для одного напрямку. В таких умовах немає можливості оцінити розподіл погіршення якості між напрямками. Тому якщо вимірювання дають негативний результат необхідно знову провести вимірювання окремо по кожному з напрямків передавання. ВК – власний контроль Рисунок 9.2 - Умови введення в експлуатацію 9.2.4.5 Порядок та тривалість випробувань Під час введення в експлуатацію одного цифрового тракту найчастіше вищого порядку який відповідає порядку лінійного тракту цифрової системи передавання яка вводиться в експлуатацію випробування повинні проводитися згідно з процедурою яка наведена в 9.2.4.4 при цьому тривалість вимірювань етапу 2 повинна дорівнювати 24 годинам. Якщо проводиться одночасне введення в експлуатацію більш одного тракту який утворений в цифровому тракті вищого порядку процедура випробувань залежить від того чи був цей тракт вищого порядку раніш в експлуатації чи він також новий має чи не має він власний контроль без перерви зв’язку. Для кожного тракту вищого порядку або транзитної ділянки цього тракту з швидкістю передавання вище первинної необхідно мати на увазі що: - перший тракт або ділянка більш нижчого порядку повинні випробуватися протягом 24 годин; - інші тракти такого порядку повинні випробуватися протягом одного або двох годин в залежності від того з’являються вони простими трактами чи ділянками транзиту складеного тракту. У першому випадку тракт перевіряється протягом двох годин. Якщо тракт нижчого порядку з’єднується з іншими ділянками транзиту для утворення складеного тракту тоді він повинен випробуватися протягом однієї години і далі весь складений тракт між двома кінцевими станціями перевіряється протягом 24 годин; - перший первинний цифровий тракт кожного тракту вищого порядку повинен бути випробуваним протягом 24 годин незалежно від наявності власного контролю; - решта трактів повинна перевірятися протягом 15 хвилин кожний. Ці тракти можна з’єднувати послідовно за допомогою шлейфів та випробувати їх одночасно протягом 15 хвилин. Якщо використовується така процедура для кожного тракту нижчого порядку необхідно визначити 15-хвилинні пороги для кожного напрямку передавання. ОЦК перевіряється згідно з такою ж процедурою тільки для випробувань застосовуються засоби вимірювання без використання обладнання власного контролю. 9.2.5 Вимірювання на відповідність оперативним нормам при технічному обслуговуванні каналів і трактів 7.3.3 9.2.5.1 Загальні положення При технічному обслуговуванні цифрових каналів і трактів виконуються процедури по визначенню та усуненню причин появи погіршеного або неприпустимого рівня якості зв’язку. Якщо такі явища не спостерігаються вимірювання проводити не рекомендується. Після впровадження на мережі повної автоматизованої системи управління процес виявлення пошкодження проводиться підсистемою безперервного контролю за допомогою засобів власного контролю без перерви зв’язку які повинні забезпечити виявлення аномалій і дефектів без перерви зв’язку оцінку на підставі зібраної інформації показників помилок порівняння їх з визначеними порогами видавання сигналів погіршеного і неприпустимого рівня якості та визначення пошкодженого об’єкта технічного обслуговування. При цьому немає потреби у засобах вимірювання. На етапі при якому підсистема безперервного контролю ще не впроваджена або використовується частково єдиною можливістю по виявленню пошкоджень або порушень роботи тракту після скарг споживача або на підставі контролю тракту більш нижчого рівня є проведення подальшого контролю з використанням засобів вимірювання. В залежності від характеру пошкодження вимірювання можна проводити з перервою або без перерви зв’язку. Ефективність процедури по виявленню пошкоджень в значній мірі залежить від виду інформації яка передається по тракту кожного рівня наприклад інформація циклічної перевірки надмірності CRC біт парності слово циклового синхросигналу та інші . 9.2.5.2 Процедура локалізації пошкоджень при відсутності безперервного контролю При відсутності підсистеми безперервного контролю процес локалізації пошкоджень найчастіше починається після скарги споживача тобто контроль повинен проводитися після виявлення події. Тому цей процес не може гарантувати знаходження джерела первісної причини порушення функціонування якщо пошкодження має випадковий або короткочасний характер появи. Головна керуюча станція яка несе відповідальність за пошкоджену ділянку повинна: - визначити маршрут тракту; - розподілити тракт на ділянки. Якщо трафік перерваний не повністю для виявлення пошкодженої ділянки можливе використання приладів для вимірювання без перерви зв’язку визначення порушень коду помилок циклового синхросигналу у відповідності з Рекомендаціями МСЕ-Е О.161 і О.162. Прилади необхідно підключати до різних точок доступу вздовж тракту. Ці вимірювання виконуються у захищених точках контролю або приладами з високоомним виходом; - зкоординувати процес вимірювання таким чином щоб допоміжна керівна та транзитні станції починали і закінчували вимірювання одночасно; - направити результати до одного пункту: або на головну керівну станцію або на пункт звідки прийшло повідомлення про пошкодження і провести порівняння одержаних результатів для визначення пошкодженої ділянки; - переконатися що усі ділянки тракту охоплені контролем. Мова йде про ділянки тракту які розташовані між двома контролюючими частинами наприклад розподільні стойки обладнання кросового з’єднання та інші . Якщо пошкоджені декілька ділянок локалізація порушення повинна зосереджуватися частіше всього на найгіршій ділянці. При використанні додаткових зусиль з боку обслуговуючого техперсоналу загальний час перерви зв’язку для виявлення пошкодження може бути скорочений. Але при цьому необхідно проводити управління таким чином щоб один технік або група не замаскували проблему на якій працює інший. Якщо тракт повністю перерваний або відсутні прилади для вимірювання без перерви зв’язку а також для ОЦК повинна бути використована така ж процедура локалізації пошкодження яка наведена вище але з використанням випробувального сигналу у вигляді ПВП по можливості сформованої у формі циклу який подається до входу тракту від відповідного вимірювача помилок. Точки введення випробувального сигналу та його вимірювання повинні бути визначені з точки зору більш ефективної локалізації пошкодження. Під час таких вимірювань можлива організація шлейфів. 9.2.5.3 Процедура локалізації пошкоджень при наявності системи безперервного контролю Головна керуюча станція тракту одержує інформацію про неприпустимий або понижений рівень функціонування за допомогою засобів власного контролю результатів довгострокового аналізу та або після скарг споживачів. Головна керуюча станція тракту повинна: - зробити корегуючі дії у відповідності з типом аварійного повідомлення термінове нетермінове ; - підтвердити рівень неприпустимого або погіршеного стану тракту при порівнянні їх з даними які занесені до довгочасної пам’яті даними які одержані під час введення в експлуатацію та іншими для визначеного тракту. З початком виконання робіт по локалізації пошкодження база даних системи безперервного контролю повинна одержувати додаткову інформацію про елементи мережі за допомогою якої головна керуюча станція може зробити висновки відносно переходу до робочого стану. Якщо наведену вище процедуру не можна виконати необхідно визначити маршрут тракту і провести опитування керуючих станцій тракту більш вищого рівня для визначення джерела порушень. Це опитування необхідно виконувати навпрямки або за допомогою бази даних. Інформаційний обмін повинен проходити у термінах якості які наведені у цих Нормах з визначенням часу та місця реєстрації події. Ця інформація дозволить керуючій станції вирішити проблему локалізації пошкодження. 9.2.5.6 Процедура локалізації пошкодження на цифрових ділянках Якщо виникли порушення на цифровій ділянці необхідно перевірити тракт до складу якого входить ця цифрова ділянка згідно з процедурами по локалізації пошкодження які наведені вище. Якщо тракт справний джерелом пошкодження може бути мультиплексор. 9.2.6 Вимірювання на відповідність нормам після ремонту 7.3.4 Після усунення пошкодження цифрового тракту або каналу перед введенням його в експлуатацію необхідно провести відповідний комплекс вимірювань. Ці вимірювання на відповідність нормам можуть бути спрощеними або повними в залежності від виду та причини пошкодження. В деяких випадках необхідно повторити комплекс вимірювань який виконувався при введенні в експлуатацію нових трактів і каналів. Під час експлуатації відновлений тракт повинен контролюватися більш ретельно. 9.3 Методи вимiрювання фазового дрижання фази 9.3.1 Випробувальні сигнали Вимірювання фазового дрижання виконуються за допомогою або керованих випробувальних послідовностей або сигналу діючого навантаження. Останній використовується під час вимірювань фазового дрижання в умовах експлуатації на виході типових стиків цифрових каналів і трактів. Випробувальні послідовності використовуються під час лабораторних та заводських випробувань об’єкта або при виведенні його з експлуатації. При вимірюванні дрижання та дрейфу фази випробувальним сигналом може бути псевдовипадкова послідовність імпульсів довжина якої залежить від рівня цифрової ієрархії характеристики таких послідовностей наведені в 9.2 або послідовність 10001000 яка повторюється та не залежить від швидкості передавання цифрових сигналів. Додатково при вимірюванні фазового дрижання цифрових сигналів незалежно від швидкості передавання можна використовувати: а дві вільно програмуємі 8-бітові послідовності які чергуються з низькою швидкістю до 100 Гц; б вільно програмуєму 16-бітову послідовність. При вимірюваннях фазового дрижання може використовуватись випробувальний сигнал модульований синусоїдальним фазовим дрижанням. 9.3.2 Коефіцієнт корекції результатів вимірювання Псевдовипадкова посл довн сть мпульс в яка використовується при вим рюваннях м тує випадковий сигнал траф ку з достатньо значним ступ нем апроксимац . Але сигнал траф ку який взагал має невизначену природу може практично викликати необмежений д апазон ампл туд фазового дрижання. В той час ПВП яка за сво ю природою кваз випадкова може викликати т льки визначений д апазон ампл туд фазового дрижання. Досв д багатьох Адм н страц й як експлуатують цифров мереж дозволив визначити коеф ц єнт корекц результатів вим рювання за допомогою ПВП. Ефективне значення такого коеф ц єнта залежить в д р зних фактор в. Це так як пер од вим рювання протяжн сть тракту довжина посл довност наявн сть скремблер в та нш . Для корегування результат в вим рювання ампл туди фазового дрижання за допомогою ПВП необх дно використовувати так коеф ц єнти корекц : а 1 5 - для швидкостей передавання 2 048 8 448 кб т/с [довжина ПВП дор внює 215-1 б т]; б 1 3 - для швидкостей передавання 34 368 139 264 кб т/с [довжина ПВП дор внює 223-1 б т]. Для того щоб привести результати вим рювань у в дпов дн сть з д ючим завантаженням необх дно результати вим рювання фазового дрижання за допомогою випробувального сигналу помножити на в дпов дний коеф ц єнт корекц . 9.3.3 Вимоги до вимірювача фазового дрижання Вимірювання дрижання та дрейфу фази цифрових каналів трактів або будь-якого цифрового обладнання проводиться за допомогою спеціальних приладів основні характеристики яких повинні відповідати Рекомендації МСЕ-Е О.171. Передавальна частина приладу може містити генератор випробувальних послідовностей генератор тактової частоти та пристрій модуляції для утворення фазового дрижання різної амплітуди. Власне фазове дрижання немодульованого випробувального сигналу повинне бути не більше 0 01 ОІ одиничних інтервалів . Джерело модуляції може бути зовнішнє або входити до складу приладу. До приймальної частини вимірювача фазового дрижання входять фазовий детектор набір вимірювальних фільтрів з різними частотами зрізу. Еталонний хроніруючий сигнал для фазового детектора може подаватися від блока виділення тактової частоти з сигналу який приймається або від внутрішнього тактового генератора передаючої частини приладу. Загальна похибка вимірювання при частоті фазового дрижання 1 кГц без урахування похибки яка обумовлена частотною характеристикою не повинна перевищувати ? 5 % від значення яке вимірюється ? X ? Y де X - систематична похибка яка залежить від виду випробувального сигналу значення X наведені в Рекомендації О.171 . Середньоквадратичне значення X < 0 02 ОІ; Y - похибка значення якої дорівнює 0 01 від значення повного розмаху амплітуди в одиничних інтервалах виникає при роботі з виділенням внутрішньої тактової частоти. 9.3.4 Вимірювання припустимого значення фазового дрижання на вході 8.2.1 і 8.3.1 Перевірка працездатності цифрового каналу тракту або цифрового обладнання при максимально припустимому вхідному фазовому дрижанні виконується за допомогою випробувального сигналу модульованого фазовим дрижанням який подається до входу каналу або тракту та вимірюванням на виході показників помилок у відповідності з методикою яка наведена у 9.2. Припустиме значення фазового дрижання визначається через розмах амплітуди синусоїдального фазового дрижання подача якого до входу об’єкта вимірювання приводить до погіршення показника помилок. Значення припустимого фазового дрижання залежить від частоти фазового дрижання яке подається. Амплітудами синусоїдального вхідного фазового дрижання припустимими на заданій частоті є всі амплітуди фазового дрижання до такої амплітуди яка викликає нормоване погіршення показника помилок. Нормоване погіршення показника помилок може визначатися як збільшення коефіцієнта помилок по бітах або як момент появи помилок. Далі розглядаються обидва методи. Для оптичних трактів критерієм вимірювання припустимого фазового дрижання є зниження оптичної потужності сигналу на виході на 1 дБ. 9.3.4.1 Метод з використанням критерію збільшення коефіцієнта помилок Критерій збільшення коєфіцієнта помилок при вимірюванні припустимого фазового дрижання визначається через амплітуду фазового дрижання на заданій частоті фазового дрижання при якій подвоюється коефіцієнт помилок як наслідок визначеного зменшення співвідношення сигнал/шум. Процедура методу розподіляється на два етапи. На першому етапі визначаються два значення коеффіцієнта помилок в залежності від співвідношення сигнал/шум в еталонних точках об’єкта вимірювання. При нулевому фазовому дрижанні до сигналу додається шум або сигнал послабляється до одержання потрібного первісного коефіцієнта помилок. Далі шум або послаблення сигналу знижується доки коефіцієнт помилок не зменшиться вдвічі. На другому етапі на визначеній частоті до випробувального сигналу додається фазове дрижання до одержання первісного значення коефіцієнта помилок яке було визначене на першому етапі. Еквівалентне фазове дрижання яке вводиться і є значенням припустимого фазового дрижання. Другий етап методу повторюється для достатньої кількості частот що дозволяє оцінити постійний допуск синусоїдального фазового дрижання на вході об’єкта вимірювання у потрібному діапазоні частот. Обладнання для вимірювання повинне забезпечити генерацію випробувального сигналу з фазовим дрижанням яке регулюється одержання співвідношення сигнал/шум в інформаційному сигналі та вимірювання коефіцієнта помилок випробувального об’єкта. На рисунку 9.3 наведена схема вимірювання яка використовується для визначення фазового дрижання по критерію збільшення коефіцієнта помилок. Обладнання яке позначається пунктиром використовується по бажанню. Додатковий частотний синтезатор забезпечує більш точне визначення частот які використовуються при вимірюванні. Додатковий приймач фазового дрижання може використовуватися для контролю амплітуди фазового дрижання що подається до входу. Рисунок 9.3 - Схема вимірювання припустимого фазового дрижання метод збільшення коефіцієнта помилок Вимірювання можна виконувати у такій послідовності: а налагодити схему вимірювання згідно з рисунком 9.3. Перевірити цілісність та переконатися у відсутності помилок; б при відсутності фазового дрижання збільшити шум або послабити сигнал до одержання не менш ніж 100 бітових помилок за секунду; в зафіксувати відповідний коефіцієнт помилок та відношення сигнал/шум; г збільшити відношення сигнал/шум на визначену величину; д установити потрібну частоту вхідного фазового дрижання; е відрегулювати амплітуду фазового дрижання до одержання первісного коефіцієнта помилок який зафіксований у в ; ж зафіксувати амплітуду і частоту фазового дрижання яке подається до входу та повторити операції цього пункту г - д на інших частотах кількість яких достатня для визначення характеристики припустимого фазового дрижання. 9.3.4.2 Метод з використанням критерію появи помилок Критерій появи помилок для вимірювання припустимого значення фазового дрижання визначається як найбільша амплітуда фазового дрижання на даній частоті яка викликає появу не більше двох секунд з помилками що підсумовуються в послідовних 30-секундних вимірювальних інтервалах протягом яких амплітуда фазового дрижання збільшилась. Вимірювання амплітуди фазового дрижання випробувального сигналу яка забезпечує виконання критерію появи помилок проводиться на різних частотах фазового дрижання. По цьому методу виконуються такі операції: - знаходження «перехідної зони» амплітуди фазового дрижання при якій припиняється безпомилкова робота; - вимірювання окремих секунд з помилками протягом 30 секунд для кожного збільшення амплітуди фазового дрижання починаючи з «перехідної зони»; - визначення найбільшої амплітуди фазового дрижання при якій загальна кількість секунд з помилками не перевищує двох. Процес повторюється на різних частотах кількість яких повинна бути достатньою щоб вимірювання дозволяло отримати припустиме для випробувального об’єкта синусоїдальне вхідне фазове дрижання у потрібному спектрі частот. Обладнання для вимірювання повинне виробляти сигнал з регулюючим фазовим дрижанням і вимірювати кількість секунд з помилками які викликані фазовим дрижанням сигналу на вході. Схема вимірювання припустимого фазового дрижання яка використовується для методу по критерію появи помилок зображена на рисунку 9.4. Додатковий частотний синтезатор забезпечує більш точне визначення частот які застосовуються при вимірюванні. Додатковий приймач фазового дрижання може використовуватись для контролю амплітуди фазового дрижання яке подається до входу. Вимірювання можна виконувати у такій послідовності: а налагодити схему вимірювання згідно з рисунком 9.4 . Перевірити цілісність і переконатись у відсутності помилок; б установити потрібну частоту фазового дрижання на вході та відрегулювати амплітуду фазового дрижання на 0 одиничних інтервалів повного розмаху амплітуд; в збільшити амплітуду фазового дрижання за допомогою грубого регулювання для визначення зони амплітуд при якій припиняється безпомилкова робота. Зменшити амплітуду фазового дрижання до рівня з якого починається ця зона; г зафіксувати кількість секунд з помилками протягом 30-секундного інтервалу вимірювання. Слід мати на увазі що при первісному вимірюванні не повинно бути секунд з помилками; д збільшити амплітуду фазового дрижання за допомогою плавного повільного регулювання повторюючи операцію г до виконання критерію появи помилок; е зафіксувати при цьому амплітуду фазового дрижання і повторити операції б - д на різних частотах для визначення характеристики припустимого фазового дрижання. Рисунок 9.4 - Схема вимірювання припустимого фазового дрижання метод по критерію появи помилок 9.3.4.3 Відповідність припустимого значення фазового дрижання шаблону нормам Припустиме значення фазового дрижання для каналу тракту або обладнання може бути визначеним у формі шаблонів. Кожний шаблон зазначає зону в якій об’єкт повинен функціонувати без зниження нормованого показника помилок. Різниця між шаблоном і характеристикою яка виміряна характеризує запас по фазовому дрижанню. Перевірка на відповідність шаблону виконується при установці частоти та амплітуди фазового дрижання на значення шаблону і при контролі відсутності нормованого сниження показника помилок. Вимірювання виконується з різним числом точок шаблону кількість яких достатня для підтвердження відповідності нормам у діапазоні частот шаблону. Вимірювання може проводитись згідно зі схемою яка наведена на рисунку 9.3 або 9.4 при використанні методу по 9.3.4.1 або 9.3.4.2. Порядок роботи такий: а зібрати схему вимірювання згідно з рисунком 9.3 або 9.4 в залежності від конкретного випадку . Перевірити цілісність та переконатись що об’єкт вимірювання функціонує без помилок; б установити амплітуду та частоту фазового дрижання для однієї з точок шаблону; в при використанні методу по критерію появи помилок підтвердити відсутність секунд з помилками. При використанні методу по критерію погіршення коефіцієнта помилок підтвердити що нормоване зниження показника помилок не має місця; г повторити операції б і в з достатнім числом точок шаблону щоб переконатись у відповідності шаблону на фазове дрижання. 9.3.5 Вимірювання вихідного фазового дрижання 8.1 8.2.2 і 8.3.2 Вимірювання вихідного фазового дрижання розподіляється на дві категорії: а вихідне фазове дрижання на типових ієрархічних стиках каналів і мережних трактів; б власне фазове дрижання яке утворюється конкретним цифровим обладнанням. Результати вимірювання вихідного фазового дрижання можуть виявлятись у вигляді ефективних амплітуд повного розмаху в визначених діапазонах частот. Вимірювання вихідного фазового дрижання виконуються або з використанням сигналу діючого навантаження або за допомогою керованих випробувальних послідовностей. Вимірювання фазового дрижання на виході ієрархічних стиків цифрової мережі найчастіше проводяться з використанням сигналів діючого навантаження. Вимірювання власного фазового дрижання окремого цифрового обладнання потребує використання випробувальних послідовностей. Ці послідовності використовуються найчастіше при проведенні лабораторних або заводських випробувань та при виведенні об’єкта вимірювання з експлуатації. В обох випадках до виходу мережного стику або до вихідного стику обладнання підключається прилад для вимірювання фазового дрижання в якому відбувається демодуляція фазового дрижання сигналу діючого навантаження або випробувального сигналу його вибіркова фільтрація та вимірювання ефективного або синусоїдального значення амплітуди фазового дрижання у визначеному інтервалі часу. Принцип вимірювання вихідного фазового дрижання наведений на рисунку 9.5. У зв’язку з квазівипадковим характером виникнення фазового дрижання і його можливою залежністю від завантаження трафіку тривалість циклу вимірювання фазового дрижання від сигналів діючого навантаження повинна бути не менше 6 годин час уточнюється . Рисунок 9.5 - Принцип вим рювання фазового дрижання на виход мережного ієрархічного стику або на виход обладнання Вимірювання фазового дрижання на виході типових мережних стиків а також на вихідних стиках цифрового обладнання можна проводити за допомогою керованих послідовностей імпульсів які подаються до входу цифрового каналу тракту або обладнання. Випробувальний сигнал може бути без фазового дрижання або модульованим синусоїдальним фазовим дрижанням. В останньому випадку амплітуда фазового дрижання на вході установлюється на значення мінімального припустимого фазового дрижання на вході яке наведене у 8.1.1 і 8.2.1. До відповідного вихідного стику каналу тракту або обладнання підключається вимірювач фазового дрижання в якому частоти зрізу вимірювального фільтра вибираються в залежності від частоти фазового дрижання. Схема вимірювання фазового дрижання на вихідному стику наведена на рисунку 9.6. Додатковий аналізатор спектра забезпечує спостереження за частотним спектром вихідного фазового дрижання. Вимірювання вихідного фазового дрижання проводиться у такій послідовності: а налагодити схему вимірювання згідно з рисунком 9.6. Перевірити цілісність і переконатись що вимірювальний об’єкт працює без помилок; б вибрати необхідний фільтр вимірювання фазового дрижання виміряти вихідне фазове дрижання в заданій смузі частот зафіксувати значення амплітуди повного розмаху яка виникає протягом визначеного інтервалу часу; в повторити операцію б для усіх необхідних фільтрів вимірювання фазового дрижання. Рисунок 9.6 - Схема вимірювання вихідного фазового дрижання При вимірюванні фазового дрижання розміщення або комбінованого фазового дрижання обладнання СЦІ на стиках ПЦІ використовується така ж схема вимірювання яка наведена вище. Для проведення вимірювання необхідно установити режим синхронізації обладнання від внутрішнього джерела вхідне фазове дрижання - на нуль. Фазове дрижання розміщення вимірюється на вихідному стику ПЦІ при номінальному максимальному та мінімальному значеннях тактової частоти відповідного стику та при відсутності регулювання покажчиків. Результати вимірювань порівнюються з нормативними значеннями. При вимірюванні комбінованого фазового дрижання додатково до стиків СЦІ підключається аналізатор спектра за допомогою якого до входу тракту СЦІ подається відповідна випробувальна послідовність для проведення простого або подвійного регулювання покажчиків прямої та зворотньої полярності. Далі процес вимірювання повторює процес вимірюванння фазового дрижання розміщення. Комбіноване фазове дрижання на вихідному стику вимірюється для кожного значення відповідної тактової частоти і для кожного етапу регулювання покажчиків. Результати вимірювань порівнюються з нормою. 9.3.6 Вимірювання характеристики передавання фазового дрижання 8.2.3 і 8.3.2 Характеристика передавання фазового дрижання цифрового обладнання визначається як відношення вихідного фазового дрижання до вхідного фазового дрижання в залежності від частоти. Основний принцип вимірювання характеристики передавання фазового дрижання цифрового обладнання полягає в подачі до входу об’єкта випробувального сигналу який модульований синусоїдальним фазовим дрижанням з визначеними припустимою амплітудою і частотою в заданій смузі частот та в спостереженні за вихідним фазовим дрижанням у цій смузі частот. Процес повторюється з кількістю частотних смуг достатніх для визначення характеристики передавання фазового дрижання об’єкта вимірювання. Цей метод потребує зокрема використання аналізатора спектра для встановлення частоти і відповідного значення припустимої амплітуди фазового дрижання. Спочатку випробувальне обладнання відключається для визначення амплітуди власного фазового дрижання вимірювального обладнання при 0 дБ амплітуда на вході . Далі випробувальне обладнання знову підключається та від загального результату вимірювання фазового дрижання віднімається значення амплітуди власного фазового дрижання схеми вимірювання при 0 дБ для визначення характеристики передавання фазового дрижання випробувального обладнання. Використання аналізатора спектра з виходом слідкуючого генератора необхідно для визначення частоти та амплітуди вхідного фазового дрижання при вимірюванні вихідного фазового дрижання у вузькій смузі. Для одержання високої точності ширина смуги аналізатора спектра повинна бути достатньо вузькою щоб забезпечити потрібне вирішення по амплітуді і мати значний динамічний діапазон в усіх смугах частот які визначені для вимірювання. Для одержання наприклад нижніх піків до 0 1 дБ і послаблення 20 дБ на декаду у смузі від 350 Гц до 20 кГц може бути потрібним аналізатор спектра з роздільною здатністю 0 1 дБ з шириною смуги 3 Гц та дінамічним діапазоном 40 дБ. На рисунку 9.7 зображена схема вимірювання характеристики передавання фазового дрижання. Можна використовувати додатковий частотний синтезатор для визначення з великою точністю частот які використовуються при вимірюванні. Рисунок 9.7 - Схема вимірювання характеристики передавання фазового дрижання Вимірювання проводяться у такій послідовності: а виконати вимірювання припустимого відхилення фазового дрижання об’єкта випробування у заданому діапазоні частот згідно з 9.3.4; б зібрати схему вимірювання згідно з рисунком 9.7 відключити випробувальне обладнання від схеми. Перевірити цілісність та переконатись у відсутності помилок у роботі; в установити частоту випробування в аналізаторі спектра; г установити вихідний рівень слідкуючого генератора в ана-лізаторі спектра для одержання максимальної припустимої амплітуди фазового дрижання яка не приводить до насичення на даній частоті; д установити мінімальну ширину смуги аналізатора спектра та зафіксувати рівень амплітуди власного фазового дрижання схеми при 0 дБ; е підключити випробувальне обладнання до схеми вимірювання. Перевірити цілісність і переконатися у відсутності помилок у роботі; ж зафіксувати амплітуду перехідного загального фазового дри-жання схеми вимірювання та випробувального обладнання . Щоб уникнути впливу фазового дрижання часу чекання на результати вимірювань найчастіше потрібно проводити їх усереднення; з для одержання значення характеристики передавання фазового дрижання випробувального обладнання необхідно відняти рівень амплітуди власного фазового дрижання схеми при 0 дВ від загальної амплітуди яка одержана при виконанні операції ж ; і повторити операції які наведені в а - з з кількістю частот достатньої для визначення характеристики передавання фазового дрижання випробувального обладнання. Додаток А довідковий Критерії визначення стану готовності і неготовності Пер од часу неготовност несправност цифрового з’єднання почина ться з десяти посл довних под й SES. Ц десять секунд рахуються як частина часу неготовност . Новий пер од готовност справност цифрового з’єднання починається з появи десяти посл довних под й без SES. Ц десять секунд рахуються як частина часу готовност . Критер й визначення стану неготовност тракту такий: тракт знаходиться у стан неготовност якщо один або обидва напрямки передавання знаходяться у стан неготовност . Для того щоб визначити стан неготовност необх дно п драхувати SES визначити стан неготовност незалежно для кожного напрямку двонаправленого тракту. Якщо т льки один напрямок знаходиться у стан неготовност то рахунок показник в помилок який виконується в протилежному напрямку передавання не потр бно використовувати для визначення стану функц онування двонаправленого тракту. На рисунку А1 наведений приклад визначення стану неготовност . Додаток Б довідковий Параметри які використовуються для оцінки відповідності оперативним нормам Оцінка показників помилок ES SES цифрових трактів ПЦІ і СЦІ при вимірюваннях без перерви зв’язку виконується по зафіксованих експлуатаційних аномаліях і дефектах для односекундного інтервалу які виявлені підсистемою безперервного контролю трактів що підлягають нормуванню. При виявленні аномалії найчастіше фіксується ES при виявленні дефекту - ES SES. Серед аномалій можна відзначити такі: - FAS з помилками - двійкові помилки в будь-якому біті слові циклового синхросигналу протягом односекундного інтервалу; - Е-біти - біти індикації блока CRC-4 з помилками зворотнього напрямку; - керовані прослизування; - REI - біти індикації помилки віддаленого кінця. Серед дефектів частіше зустрічаються такі: - LOF - загублення циклової синхронізації; - LOS - загублення сигналу; - LOP - загублення покажчика; - бітові помилки у цикловому синхросигналі. Якщо обладнання має змогу визначити двійкові помилки у слові FAS тоді SES можна визначити при використанні заданого значення. Якщо обладнання може визначити тільки порушення слова FAS тоді така ж кількість порушених слів FAS приводить до SES; - А-біти - індикація аварійного стану AIS віддаленого кінця; - RDI - біти індикації дефекту віддаленого кінця. Критерії оцінки ES та SES залежать від типу тракту і апаратури яка його утворює. У таблиці Б.1 наведені критерії для оцінки без перерви зв’язку для різних трактів ПЦІ у таблицях Б.2 і Б.3 - для різних трактів СЦІ які використовуються або будуть використовуватися на мережі зв’язку України. Таблиця Б.1- Критерії оц нки параметр в ES SES протягом техн чного обслуговування ОЦК цифрових тракт в ПЦІ Швидк сть передавання Заголовок тракту з якого Критер й оц нки параметр в ES та SES аномал дефекти за 1 секунду кб т/с приймається нформац я про аномал ю дефект Аномалії і дефекти за 1 секунду більше або дорівнює Показники помилок у напрямку приймання Показники помилок у напрямку передавання 1 2 3 4 5 64 2 048 FAS 1 LOF ES + SES без СRС-4 A - б т 1 LOS ES + SES 1 AIS ES + SES G.704 1 FAS з помилками ES 28 б тових помилок циклу ES +SES d A - б т** ES + SES Закінчення таблиц Б.1 1 2 3 4 5 2 048 CRC4 1 LOF ES + SES з CRC-4 Е - б т 1 LOS ES + SES FAS 1 AIS ES + SES G.704 А - б т 1 блоку CRC-4 з помилками ES 805 блок в СRC-4 з помилками ES + SES 1 Е - б т ES 805 Е-б т ES + SES е Н –б т** ES + SES 8 448 FAS 1 LOF ES + SES G.742 RDI б т 1 LOS ES + SES G.745 * 1 AIS ES + SES 1 FAS з помилками ES 41 22 * б тових помилок циклу ES + SES n RDI б т** ES + SES * - значення в дужках в дпов дають обладнанню з позитивно-негативним циф- ровим вир внюванням ** - значення d e n t dd п длягають подальшому вивченню в МСЕ-Е 34368 FAS 1 LOF ES + SES G.751 RDI б т 1 LOS ES + SES 1 AIS ES + SES FAS з помилками ES 52 32 * б тових помилок циклу ES + SES tRDI б т** ES + SES 139264 FAS 1 LOF ES + SES G.751 RDI б т 1 LOS ES + SES G.754 * 1 AIS ES + SES 1 FAS з помилками ES 96 104 * б тових помилок циклу ES + SES ddRDI б т** ES + SES * - значення в дужках в дпов дають обладнанню з позитивно-негативним циф- ровим вир внюванням ** - значення d e n t dd п длягають подальшому вивченню в МСЕ-Е Таблиця Б.2 - Критерії оц нки параметр в ES SES протягом техн чного обслуговування цифрових тракт в СЦІ нижчого вищого р вн в Тип в ртуального Заголовок тракту з якого приймається Критерії оцінки параметр в ES та SES аномал дефекти за 1 секунду контейнера нформац я про аномал ю дефект Аномал дефекти за 1 секунду більше або дорівнює Показники помилок у напрямку приймання Показники помилок у напрямку передавання VC-12 H4 1 TU - LOM ES + SES V1 V2 1 TU - AIS ES + SES V1 V2 1 TU - LOP ES + SES J2 1 LP - TIM ES + SES V5 1 LP - SLM ES + SES V5 1 блоку BIP-2 з помилками ES V5 600 блоків BIP-2 з помилками ES +SES V5 1 LP - REI ES V5 1 LP - RDI ES + SES VC-3 H1 H2 H3 1 TU - AIS ES + SES H1 H2 H3 1 TU - LOP ES + SES J1 1 LP - TIM ES + SES C2 1 LP - SLM ES + SES B3 1 блоку BIP-8 з помилками ES B3 2 400 блоків В Р-8 з помилками ES +SES G1 1 LP - REI ES G1 1 LP – RDI ES + SES VC-4 H1 H2 H3 1 AU –AIS ES + SES H1 H2 H3 1 AU – LOP ES + SES J1 1 HP – TIM ES + SES C2 1 HP – SLM ES + SES B3 1 блоку BIP-8 з помилками ES B3 2 400 блоків В Р-8 з помилками ES +SES G1 1 HP – REI ES G1 1 HP – RDI ES + SES Таблиця Б.3 - Критерії оц нки параметр в ES SES протягом техн чного обслуговування цифрових секц й мультиплексування СЦІ Тип секц р вень Заголовок тракту з якого приймається Критерії оц нки параметр в ES та SES аномал дефекти за 1 секунду STM нформац я про аномал ю дефект Аномалії і дефекти за 1 секунду більше або дорівнює Показники помилок у напрямку приймання Показники помилок у напрямку передавання MS-STM-1 B2 1 блоку BIP-24 з помилками ES MS-STM-4 B2 b блоків BIP-24 з помилками ES + SES i K1 K2 1 MS - AIS ES + SES MS-STM-16 M1 1MS - REI ES K2 1MS - RDI ES + SES Прим тка. MS - секц я мультиплексування; b - п длягає подальшому вивченню в МСЕ-Е Додаток В довідковий Перелік апаратури для вимірювання цифрових каналів і трактів Таблиця В1 Назва характеристики вим рювання Номер пункту норм Рекомендован типи засоб в вим рювання 1 Параметри електричних стик в ПЦІ i СЦІ 6.2 Анал затор мереж ПЦІ/СЦІ: Anritsu ME 520B HP 3 789B HP 4 195A HP 3 764A Цифровий анал затор: НР 3 764А НР 3 780А Осцилограф: HР 54 503А Частотом р: Philips PM 6 671 М ст: НР 35 676В PKN-1 W&G 2 Параметри оптичних стик в СЦІ 6.3 Вим рювач оптично потужност : Anritsu ML 9 001A Anritsu MA 9 611A OMS-100 W&G Цифровий осцилограф: HP 54 100A Анал затор спектра: Anritsu MS 96A HP 85 68B HP 85 662A Оптичний м ст GDSRM 1 000 Анал затор мереж : Anritsu ME 520B SFO-60 W&G W 2150 D Siemens 3 Показники помилок 7 Анал затор мереж ПЦІ/СЦІ: Anritsu MP 1 550 A/B Anritsu ME 520B PF-4 W&G PF-8 W&G HP 37 714 HP 3 780A HP 3 789A HP 3 764A SFA-2 W&G Оптичний вим рювач STM: SF-60 W&G 4 Фазове дрижання 8 Генератор вим рювач фазового дрижання: HP 3785A HP 8656B HP 37 717A PFJ-8 W&G HP 7 500 сер СЦІ Anritsu MP 1 550A з опц ю МР 0 104В HP 37 724 PJM-4 W&G SF-60 W&G PJG-4+PJM-4 W&G УДК 621.394.4 Ключові слова: дрейф фази електричний стик коефіцієнт помилок по блоках коефіцієнт помилок по секундах с помилками коефіцієнт помилок по сильно уражених помилками секундах оптичний стик основний цифровий канал секція мультиплексування фазове дрижання цифровий тракт.