КНД 45-117-99

КНД 45-117-99 Інструкція щодо аварійно-відновлювальних робіт на волоконно-оптичних лініях зв'язку

КЕРІВНИЙ НОРМАТИВНИЙ ДОКУМЕНТ ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ ЗВ'ЯЗКУ ТА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ УКРАЇНИ Інструкція щодо аварійно-відновлювальних робіт  на волоконно-оптичних лініях зв'язку КНД 45-117-99 Передмова 1 РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО Науково-інженерним центром лінійно-кабельних споруд Київського інституту зв'язку Держкомзв'язку та інформатизації України НІЦ ЛКС КІЗ 2 ЗАТВЕРДЖЕНО ТА ВВЕДЕНО В ДІЮ наказом Держкомзв'язку та інформатизації України від 14.07.99 № 15 3. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ 4. РОЗРОБНИКИ: В.Б.Каток к.т.н.; О.М.Виноградний; О.В. Колченко к.т.н.; С.В.Кабиш; О.В.Гончаров; А.Ю.Ріпенко ЗМІСТ Передмова............ 1 Галузь використання.......................... 2 Нормативні посилання................................ 3 Скорочення................................................ 4 Організація аварійно-відновлювальних робіт на міжміських ВОЛЗ.. 4.1 Загальні положення................................ 4.2 Причини та характер пошкоджень оптичного кабелю вибір методу його відновлення..... 4.3 Комплектація аварійно-відновлювальних бригад.............. 5 Аварійно-відновлювальні роботи на міжміських ВОЛЗ............ 5.1 Визначення регенераційної ділянки пошкодженого ОК.. 5.2 Оповіщення збір виїзд бригад............................... 5.3 Уточнення місця пошкодження............................ 5.4 Аварійні вимірювання на міжміських ВОЛЗ.......................... 5.5 Організація тимчасового зв'язку........................................... 5.5.1 Загальні положення......................................................... 5.5.2 Організація тимчасового зв'язку за допомогоюрезервних або підмінних блоків систем передавання та запасних оптичних волокон........ 5.5.3 Організація тимчасового зв'язку за допомогою тимчасово-постійної або тимчасової кабельної вставки. 5.5.4 Організація тимчасового зв'язку при великихруйнуваннях.... 5.5.5 Особливості організації АВР на річковихпереходах..................... 5.6 Організація постійного зв'язку...................... 5.6.1 Організація постійного зв'язку на міжміськихВОЛЗ.... 5.6.2 Комплекс земляних робіт що виконуються під час проведення АВР на міжміських ВОЛЗ............... 6 Аварійно-відновлювальні роботи на міських ВОЛЗ................. 6.1 Визначення пошкодженого ОК тарегенераційної ділянки..... 6.2 Оповіщення збір та виїзд бригад................................... 6.3. Аварійні вимірювання на міських ВОЛЗ................... 6.4 Організація тимчасового зв'язку..................................... 6.4.1 Загальні положення................................................... 6.4.2 Організація тимчасового зв'язку за допомогою оптичних розгалужувачів..... 6.4.3 Основні технічні характеристики волоконно-оптичних розгалужувачів..................... 6.4.4 Організація тимчасового зв'язку за допомогою ремонтного комплекту ОК. 6.5 Організація постійного зв'язку.............. 6.5.1 Загальні положення............. 6.5.2 Організація постійного зв'язку за допомогою постійної кабельної вставки........................... 7 Організація службового зв'язку підчас АВР........................... 7.1 Загальні положення.......................................................... 7.2 Службовий зв'язок під час АВР на міжміськихВОЛЗ........... 7.3 Службовий зв'язок під час АВР на міських ВОЛЗ..... 8 Облік та звітність................ 9 Заходи безпеки.......... Додаток А Характеристики пристроїв і приладів якими можутькомплектуватисяаварійно-відновлювальні бригади.. Додаток Б Характеристики сертифікованих в Україні ОК що можуть використовуватись як тимчасові вставки....... Додаток В Характеристики механічних з'єднувачів для ОВ...................... Додаток Г Журнал обліку аварій на міських ВОЛЗ................................ КЕРІВНИЙ НОРМАТИВНИЙ ДОКУМЕНТ ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ ЗВ'ЯЗКУ ТА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ УКРАЇНИ ІНСТРУКЦІЯ ЩОДО АВАРІЙНО-ВІДНОВЛЮВАЛЬНИХ РОБІТ НА ВОЛОКОННО-ОПТИЧНИХ ЛІНІЯХ ЗВ'ЯЗКУ   ИНСТРУКЦИЯ ПО АВАРИЙНО-ВОССТАНОВИТЕЛЬНЬІМ РАБОТАМ НА ВОЛОКОННО-ОПТИЧЕСКИХ ЛИНИЯХ СВЯЗИ Чинний від 1999.07.14 1.Галузь використання Цей керівний нормативний документ КНД визначає організацію та правила ліквідації наслідків аварій і пошкоджень на волоконно-оптичних кабельних лініях зв'язку ВОЛЗ . Призначається для використання керівними й інженерно-технічними працівниками експлуатаційних підприємств електрозв'язку Державного комітету зв'язку та інформатизації України при виконанні аварійно-відновлювальних робіт на волоконно-оптичних лініях зв'язку і є обов'язковим для всіх підприємств електрозв'язку незалежно від форми власності.  2 Нормативні посилання В цьому КНД є посилання на такі нормативні документи: Альбом форм первинного обліку та експлуатаційно-технічної документації по лінійному господарству первинної мережі зв'язку затверджений Мінзв'язку України 1996 року; Временное руководство по технической эксплуатации ЦСП ВОЛС.- К.: УКРТЕК 1997; ДНАОП 5.2.30-1.07- 96. Правила безпеки при роботах на кабельних лініях зв'язку і проводового мовлення; Инструкция по проведению работ в охранных зонах магистральных и внутризоновых кабельных линий связи. К.: ППП УкрНИИНТИ 1985; Інструкція для аварійно-відновних робіт на міжміських кабельних лініях зв'язку. К.: УНДІЗ 1996; Інструкція щодо забезпечення збереження кабельних ліній зв'язку затверджена Держкомзв'язку України 1998 року; КНД 45-113-98. Методики виконання вимірювань. Загасання в одномодовій волоконно-оптичній елементарній кабельній секції; Общая инструкция по строительству линейных сооружений ГТС. М.: Радио и связь 1978; Правила охорони ліній зв'язку. Постанова Кабінету Міністрів України від 29.01.96 за № 135; Правила пожежної безпеки на об'єктах зв'язку України затверджені Міністерством зв'язку України 18.03.92; ГОСТ 12.1.031-81. Система стандартов безопасности труда. Лазеры. Методы дозиметрического контроля лазерного излучения; ГОСТ 12.1.038-82. Система стандартов безопасности труда. Электробезопасность. Предельно допустимые значения напряжений прикосновения и токов; ГОСТ 12.1.040-83. Система стандартов безопасности труда. Лазерная безопасность. Общие положення; Стандарт ІЕС 825-2. Безопасность лазерных устройств: Ч. 2. Безопасность волоконно-оптических систем связи; Р45-007-98. Методичні вказівки щодо механізації ремонтних робіт на кабельних лініях зв'язку; Руководство по организации иэксплуатации служебной радиосвязи на междугородньїх линиях связи. М.: Минсвязи СССР 1984; Руководство по строительству линейных сооружений магистральных и внутризоновых кабельных линий связи. М.: Радио и связь 1986; Санитарньїе норми й правила устройства иэксплуатации лазеров. М.: Минздрав СССР 1982; Сборник технологических карт на выполнение аварийно- вос-становительных и ремонтно-профилактических работ на кабельных линиях связи. М.: Радио й связь 1986; Технічні умови ФОІЗ 5.18-92.002-93 ТУ. Розгалужувачі волоконно-оптичні для організації двостороннього зв'язку по одному волоконному світловоду; Технологическая карта на прокладку оптических кабелей связи внутризоновых сетей. М. 1988; Технологическая карта на прокладку оптического кабеля ГТС в кабельной канализации. М. 1988; Технологическая карта на монтаж прямой и разветвительной муфт внутризонового оптического кабеля связи марки ОЗКГ-1-0 7-4/4.- М. 1989; Технологическая карта на монтаж соединительной муфты СМОК оптического кабеля ГТС. М. 1988; Тимчасове керівництво з прокладання монтажу вимірюванням і здачі в експлуатацію оптичних кабелів з одномодовим волокном.- К.: НІЦ ЛКС 1996;     Довідник. Прилади та обладнання для будівництва ВОЛЗ Київ НІЦ ЛКС 1997. 3. Скорочення АВБ аварійно-відновлювальна бригада АВР аварійно-відновлювальні роботи АТС автоматична телефонна станція ВГД відділ головного диспетчера ВЕ відділ експлуатації ВКУ відділ контролю управління ВЕЛС відділ експлуатації лінійних споруд ВОЛЗ волоконно- оптична лінія зв'язку ВОСП волоконо-оптична система передавання ВПУ вузловий пункт управління ВОП вимірювач оптичної потужності ГКС головна керуюча станція       ДВ джерело випромінювання ДЖ дистанційне живлення ДЗОВ двосторонній зв'язок по одному оптичному волокну ДПМ Дирекція первинної мережі Українського Державного підприємства електрозв'язку Укртелеком ЗП загальне плече КД кабельна дільниця КНД керівний нормативний документ ЛАЦ лінійно-апаратний цех ЛВМОК лабораторія   для вимірювання   і монтажу оптичного кабелю ЛС лінійні споруди ЛТЦ лінійно-технічний цех НРП необслуговуваний регенераційний пункт НЦУ національний центр оперативно-технічного управління міжміськими і міжнародними зв'язками ОБ оптичне волокно ОК оптичний кабель ОД обласна дирекція УДПЕЗ «Укртелеком» ОРП обслуговуваний регенераційний пункт ОТ оптичний тестер РЦУ регіональний центр управління РД регенераційна ділянка; РВО розгалужувач волоконно-оптичний СД світлодіод СП система передачі СТО-ІП секція технічного обслуговування інформаційного пункту ТО технічне обслуговування УКХ ультракороткі хвилі ФП фотоприймач ЦПМ Центр технічної експлуатації первинної мережі ЦЛС цех лінійних споруд ЦСП цех систем передачі ШСЗ шнур світловодний з'єднувальний 4 Організація аварійно-відновлювальних робіт на міжміських ВОЛЗ 4.1 Загальні положення 4.1.1 Для ліквідації наслідків аварій і пошкоджень на волоконно-оптичних лініях зв'язку виконуються аварійно-відновлювальні функціонування АВР з метою повного відновлення функціонування ВОЛЗ і доведення її параметрів до встановлених норм. 4.1.2 Під час проведення АВР на ВОЛЗ необхідно: чітко визначити місце причину та характер пошкодження; організувати та скоригувати взаємоузгоджену роботу аварійно-відновлювальних бригад АВБ для усунення аварії в мінімально стислі строки; чітко виконувати розпорядження та накази керівника АВР; організувати безперервність виконання робіт до повного відновлення роботоздатності ВОЛЗ; виділити додаткову робочу силу за умови позмінного виконання робіт під час великих за обсягом руйнувань; забезпечити своєчасне матеріально-технічне постачання; забезпечити дієздатність всіх необхідних вимірювальних приладів обладнання для монтажу оптичного кабелю ОК та засобів механізації; організувати службовий зв'язок для технічного персоналу який бере участь у виконанні робіт. 4.1.3 Із існуючих методів технічного обслуговування волоконно-оптичних систем передавання ВОСП відновного профілактичного та контрольно-коригувального на первинній мережі зв'.язку України запроваджено контрольно-коригувальний метод згідно з яким не передбачається планове вилучення з експлуатації трактів та каналів див. «Временное руководство по технической эксплуатации ЦСП ВОЛС» . 4.1.4 Технічне обслуговування ТО ВОСП поділяється на такі види: ТО станційного обладнання системи передавання СП ; ТО лінійних споруд ЛС ; ТО установок електроживлення. Відповідно до такого поділу ВОСП на зони обслуговування для усунення аварій або пошкоджень створюються: станційні  АВБ; лінійні мобільні АВБ; мобільні АВБ установок електроживлення в кожному Центрі технічної експлуатації первинної мережі ЦПМ або обласній дирекції УДПЕЗ «Укртелеком» ОД . У цьому КНД розглядаються питання усунення аварій та пошкоджень на ВОЛЗ. Усунення аварій та пошкоджень станційних або на установках електроживлення регламентується відповідними нормативними документами і в КНД не розглядаються. 4.1.5 Функції безперервного контролю технічного стану ВОЛЗ визначення дільниць аварій або пошкоджень лінійних споруд чи станційного обладнання ВОСП покладаються на Головну керуючу станцію ГКС ; функції усунення аварій або пошкоджень лінійних споруд чи станційного обладнання покладаються на експлуатаційні підприємства зв'язку; функції оповіщення особового складу мобільних аварійно-відновлювальних бригад про аварію або пошкодження покладаються на вузлові пункти управління ВПУ Національного центру оперативно-технічного управління міжміськими і міжнародними зв'язками НЦУ . 4.1.6 АВБ є структурним підрозділом експлуатаційного підприємства зв'язку і оперативно підпорядковуються ВПУ та ГКС. 4.1.7 Для вирішення всіх питань пов'язаних з технічною експлуатацією та ремонтом ВОЛЗ в експлуатаційних підприємствах зв'язку створюються групи відділи технічної експлуатації ВОЛЗ. 4.1.8 Для виконання аварійно-відновлювальних робіт на ВОЛЗ на кожній кабельній дільниці КД з наявного складу працівників комплектуються дві лінійні мобільні АВБ основна та допоміжна з такими функціями: здійснення вимірювань на ОК з метою визначення місця та характеру пошкодження допоміжна бригада ; безпосереднє виконання аварійно-відновлювальних робіт основна бригада . 4.1.9. В усуненні аварій або пошкоджень на ВОЛЗ у разі потреби можуть брати участь лінійні АВБ кабельних дільниць сусіднього експлуатаційного підприємства зв'язку «Временное руководство по технической эксплуатации ЦСП ВОЛС» . У разі великих за обсягом руйнувань викликаних стихійними явищами або іншими причинами на прохання керівника експлуатаційного підприємства зв'язку у зоні технічного обслуговування якого сталася аварія на ВОЛЗ для ліквідації її наслідків можуть залучатися робоча сила й транспорт сусідніх експлуатаційних підрозділів будівельно-монтажних підприємств військових частин для чого з останніми мають укладатися відповідні договори. 4.1.10 Безпосереднє керівництво АВР здійснює керівник цеху лінійних споруд ЦЛС лінійно-технічного цеху ЛТЦ КД і т.ін. . 4.1.11 За великих обсягів та складності відновлювальних робіт на ВОЛЗ до місця аварії має виїхати керівник або головний інженер експлуатаційного підприємства електрозв'язку. 4.1.12 Оперативну організацію заміни та відновлення непрацюючих трактів і АВР на ВОСП первинної мережі здійснює технічний персонал обслуговуваного регенераційного пункту ОРП експлуатаційного підприємства зв'язку. 4.1.13 АВР організовуються негайно після одержання відповідної інформації АВБ і мають виконуватися в обсягах що забезпечують якнайшвидше відновлення роботи ВОСП та вестись безперервно. 4.1.14 Під час ліквідації аварій з метою максимального скорочення часу відновлення роботи ВОСП необхідно організувати зв'язки за тимчасовим варіантом використавши при цьому: тимчасову вставку із застосуванням для монтажу оптичних волокон ОВ механічних з'єднувачів у разі повного або часткового обриву ОК; резервні та підмінні блоки ВОСП; пересувні станції електроживлення необслуговуваних регенераційних пунктів НРП ; пересувні радіорелейні станції якщо є можливість застосування електрооптичних та оптикоелектричних перетворювачів. 4.1.15 При великих за обсягом руйнуваннях та пошкодженнях ВОЛЗ на переходах через річки або на інших затоплених ділянках у разі неможливості якнайшвидшого тимчасового прокладання оптичного кабелю обхідними напрямками через мости вантові переходи тощо на пошкоджених ділянках вдаються до комбінованого способу організації зв'язку за тимчасовим варіантом поєднуючи два або більше із зазначених у 4.1.14 прийомів. 4.1.16 Для оперативного усунення пошкоджень та проведення АВР мобільні АВБ мають бути забезпечені: спеціально обладнаними транспортними засобами лабораторією з вимірювань і монтажу ОК ЛВМОК на базі автомобіля з підвищеною прохідністю та закритим кузовом де можна створити штучний мікроклімат; приладами для вимірювання оптичних параметрів ОК рефлектометр оптичні тестери ідентифікатор оптичних волокон ; трасопошуковими приладами за наявності в ОК металевих елементів або попереджувально-сигнальної стрічки над ОК без металевих елементів чи маркерів ; приладами інструментами матеріалами і обладнанням для монтажу ОК; кабельними вставками відповідних марок ОК; засобами оперативного радіозв'язку; оптичними телефонами для організації оперативного зв'язку по оптичному волокну; засобами механізації інструментами та інвентарем. Комплектацію АВБ розглянуто в підрозділі 4.3. 4.1.17 Послідовність і розрахункові строки виконання АВР регламентуються технологічною картою яка розробляється відповідно до Алгоритму ліквідації аварії на ВОЛЗ для кожної регенераційної ділянки РД ВОЛЗ з урахуванням марки і ємності ОВ в ОК та умов проходження траси й затверджується керівництвом експлуатаційного підприємства зв'язку. Типовий алгоритм виконання робіт під час ліквідації аварії на міжміських ВОЛЗ наведено на рисунку 4.1. Алгоритм розроблено за умови що в усуненні аварії беруть участь основна та допоміжна АВБ однієї КД. Якщо в усуненні аварії беруть участь мобільні лінійні АВБ основна та допоміжна КД сусіднього експлуатаційного підприємства зв'язку їхні дії аналогічні діям АВБ першої кабельної дільниці згідно із зазначеним алгоритмом див. рисунок 4.1 . Залежно від характеру аварії пошкодження та умов її усунення ті чи інші операції описані в цьому алгоритмі можуть бути вилучені з технологічного процесу відновлення зв'язків. Рішення про це приймає керівник АВБ. 4.1.18 Тривалість АВР обчислюється з моменту повного або часткового припинення дії зв'язку до остаточного відновлення здатності пошкодженої ВОЛЗ забезпечувати передавання всіх задіяних у дану мить лінійних трактів. Час витрачений на виконання окремих операцій під час проведення АВР визначається хронометражем та уточнюється з урахуванням перевірного розрахунку за результатами усунення пошкоджень на ВОЛЗ за минулий рік. 4.1.19 Нормування часу на виконання АВР має враховувати застосування не лише відповідних умовам транспортних засобів і механізмів вимірювальних приладів комплектів інструментів та обладнання для розробки і монтажу ОК а й автоматичних зварювальних апаратів або механічних з'єднувачів для ОВ. 4.1.20 Під час складання технологічних карт на виконання комплексу АВР на міжміських ВОЛЗ рекомендується брати наведені далі розрахункові строки виконання універсальних операцій. Таблиця 4.1  Розрахункові строки виконання робіт Вид робіт Термін виконання Визначення місця та характеру пошкодження ОК за допомогою вимірювань ОВ рефлектометром з ОРП* 40 хв Розробка кінців кабелю та підготовка їх до монтажу в з'єднувальній муфті без урахування часу на підготування ОВ до зрощування * 2 год З'єднання одного ОВ методом зварювання урахуванням часу на контрольні вимірювання загасання в місці зростка ОВ оптичним рефлектометром 8 хв З'єднання одного ОВ за допомогою механічного з'єднувача ОВ враховуючи час на контрольні вимірювання загасання в місці  зростку ОВ оптичним рефлектометром 7 хв Монтаж корпусу та герметизація стиків муфти Розробка одного котлована над муфтою вручну трьома працівниками одночасно в талих грунтах 1 - 2-ї групи* 40 хв 2 7 год * Розрахунковий час приведений для ОК ємністю 24 ОВ. ** При розробці котлованів в мерзлому грунті або важких і скелястих грунтах 3-ї або 4-ї групи час на усунення лінійних пошкоджень може бути збільшений відповідно до норм витрат часу на розробку талого грунту. Рисунок 4.1. – Типовий алгоритм виконання робіт під час ліквідації аварії на міжміській ВОЛЗ Рисунок 4.1. аркуш 7. 4.1.21 АВР повинні проводитись згідно цього КНД та діючих нормативних документів з будівництва та технічної експлуатації лінійних споруд: «Руководство по строительству линейных сооружений маги-стральных й внутризоновых кабельных линий связи»; «Общая инструкция по строительству линейных сооружений ГТС»; «Тимчасовим керівництвом по прокладці монтажу вимірюванням і здачі в експлуатацію оптичних кабелів з одномодовим волокном»; «Сборником технологических карт на выполнение аварийно-восстановительных и ремонтно-профилактических работ на кабельных линиях связи»; «Технологической картой на прокладку оптических кабелей связи внутризоновых сетей»; «Технологической картой на прокладку оптического кабеля ГТС в кабельной канализации»; «Технологической картой на монтаж прямой и разветвительной муфт внутризонового оптического кабеля связи марки ОЗКГ-1-0 7-4/4»; «Технологической картой на монтаж соединительной муфты СМОК оптического кабеля ГТС» із дотриманням технології монтажу з'єднувальних муфт та ОК вимог правил техніки безпеки. 4.1.22 Вночі місце проведення АВР повинно освітлюватись прожекторами а робітники які здійснюють огляд траси повинні оснащуватись переносними ліхтарями. 4.1.23 Відновлювальні роботи на оптичному кабелі при наявності в його конструкції металевих елементів дозволяється проводити лише після припинення грози в районі проходження траси ВОЛЗ. 4.1.24 При температурі навколишнього повітря нижче допустимої норми встановленої місцевими органами влади дозволяється проведення АВР з перервами через певні відрізки часу для обігрівання робітників задіяних на роботах на відкритому повітрі перерви в роботі зараховуються до робочого часу . При цьому в безпосередній близькості від місця виконання робіт повинні обладнатися засоби для обігрівання фургони палатки та у виняткових випадках багаття . Якщо перерви в АВР зупиняють відновлення зв'язку повинна організовуватися позмінна робота. 4.1.25 Якщо час проведення АВР перевищує встановлений робочий час повинна організовуватися позмінна робота членів бригад із забезпеченням їх харчуванням та відпочинку відповідних змін до повного припинення відновлювальних робіт. 4.1.26 Аварійний запас ЦЛС ЛТЦ КД тощо повинен комплектуватися продуктами харчування для всіх робітників які беруть участь в усуненні пошкодження понад встановленого часу. До його складу повинні входити консервовані продукти кухонний посуд тощо за переліком затвердженим ЦПМ. Придбання продуктів харчування для комплектації аварійного запасу підрозділів із розрахунку витрат на відрядження добових на кожного робітника повинно здійснюватися підприємством електрозв'язку в централізованому порядку. Списування використуваних під час проведення АВР продукти харчування повинно проводитися після завершення аварійно-відновлювальних робіт у встановленому порядку з поданням до бухгалтерії ЦПМ копії аварійного акта. Продукти харчування не використані в зазначені на їх упаковці строки зберігання також підлягають списанню. 4.2 Причини та характер пошкоджень ОК вибір методу його відновлення 4.2.1 На першому етапі проведення АВР необхідно: визначити причину та характер пошкодження і приблизно оцінити обсяг проведення аварійно-відновлювальних робіт; у випадку зазначеному в 4.1.9 залучити додаткову робочу силу і транспорт; до виїзду на місце пошкодження мати в автомобілі ЛВМОК тимчасово-постійні кабельні вставки завдовжки від 50 до 250 м та барабан з оптичним кабелем завдовжки 1000 м; визначити за паспортом траси ВОЛЗ характер прокладання ОК в районі його пошкодження кабельна каналізація; кабель прокладений у фунті; річковий перехід; місце перетину автомобільної дороги залізничної колії а також визначити можливість безперешкодного під'їзду до місця пошкодження оптичного кабелю автотранспорту для доставки АВБ. 4.2.2 Основні причини пошкоджень кабельних ліній зв'язку у тому числі ВОЛЗ такі: проведення земляних робіт сторонніми організаціями та населенням поблизу і в охоронній зоні ВОЛЗ; життєдіяльність гризунів; прямі удари блискавки; природні стихійні явища зсув грунту землетруси тощо ; випадки вандалізму. 4.2.3 Характерні пошкодження ОК: порушення цілості захисного шлангового покриття без пошкодження осердя ОК; порушення цілості захисного шлангового покриття з пошкодженням ОВ повний або частковий обрив ОК ; виникнення мікротріщин в ОВ внаслідок дії на ОК руйнівних розтягуючих зусиль без порушення цілості захисного шлангового покриття. Крім цього пошкодженням ОВ вважається будь-яка неоднорідність щопризводить до погіршення передавальних характеристик оптичного волокна зокрема до підвищення його загасання понад установлені норми. 4.2.4 У разі пошкодження ОК з металевими елементами при якому ОВ залишаються непошкоджені методи визначення місця пошкодження захисного шлангового покриву і металевих жил та порядок усунення пошкоджень застосовуються такі як для металевих кабелів зв'язку і АВР мають виконуватися згідно з «Інструкцією для аварійно-відновних робіт на міжміських кабельних лініях зв'язку». 4.2.5 Вибір методу відновлення пошкодженого оптичного кабелю залежить від місця на якому він пошкоджений та характеру пошкодження. 4.2.6 Оптичний кабель може бути пошкоджений: на будівельній довжині; у місці зрощування будівельних довжин в з'єднувальній муфті ; на технологічному запасі біля з'єднувальної муфти. При пошкодженні ОК в місці з'єднання оптичних волокон поява мікротріщін порушення цілості має виконуватися перемонтаж з'єднувальної муфти зі зрощуванням пошкоджених оптичних волокон. При пошкодженні технологічного запасу ОК біля з'єднувальної муфти має бути відрізано кінець пошкодженого оптичного кабелю та здійснено перемонтаж з'єднувальної муфти якщо залишку технологічного запасу оптичного кабелю достатньо аби перемонтаж муфти можна було виконати в пересувній ЛВМОК чи спеціально обладнаній палатці. У противному разі на ОК має встановлюватися кабельна вставка. При пошкодженні ОК на будівельній довжині поза технологічним запасом він повинен відновлюватися за допомогою постійної чи тимчасово-постійної кабельної вставки. 4.2.7 Вирішення питання про застосування постійної чи тимчасово-постійної вставки та щодо довжини постійної вставки залежить від характеру пошкодження оптичного кабелю. Якщо механічні навантаження котрі діяли на ОК під час пошкодження в напрямі перпендикулярному до його поздовжньої осі перевищують допустимі значення для даної марки ОК останній буде пошкоджений на обмеженій ділянці це стосується в основному пошкоджень ОК завданих гризунами прямими ударами блискавки та проявами вандалізму . При цьому на ОК залишаються видимі ознаки пошкодження. Відновлення ОК за допомогою тимчасово-постійної кабельної вставки яке буде виконано у цих випадках на місці пошкодження дозволяє повністю відновити зв'язок. Якщо на оптичний кабель діють розтягуючі навантаження котрі перевищують допустимі значення для даної марки ОК наприклад при пошкодженні ОК землерийною технікою з частковим його витягуванням на поверхню землі зміщеннях грунту при зсувах землетрусах та селях можливі численні пошкодження оптичних волокон не лише в місці безпосереднього впливу руйнівного зусилля а також на деякій відстані від нього. Проте ОК може не мати видимих ознак пошкодження. У цьому разі довжини тимчасово-постійної вставки може не вистачити для заміни пошкодженої ділянки ОК і така ділянка має замінюватися оптичним кабелем який є в запасі. 4.2.8 При численних пошкодженнях ОК з інтервалом 100...500 м на ділянці від муфти до муфти рекомендується замінити всю пошкоджену будівельну довжину ОК оскільки встановлення додаткових муфт збільшення кількості з'єднань ОВ призводить до погіршення параметрів передачі збільшення загасання лінійного тракту. 4.2.9 Місце пошкодження ОК визначається за допомогою вимірювань рефлектометром параметрів ОВ різке збільшення загасання ОВ зумовлене мікротріщинами в ньому внаслідок дії розтягуючих навантажень на ОК повний обрив ОВ . На підставі знятих рефлектограм пошкоджених ОВ які порівнюються з паспортними даними РД загасання ОВ на окремих будівельних довжинах відстань між з'єднувальними муфтами на ОК оптичні втрати в місці зварювання ОВ у муфтах а також з раніше отриманими рефлектограмами ОВ при контрольних або експлуатаційних вимірюваннях визначається характер та місце пошкодження ОВ в ОК. Типові аварійні ситуації та методи визначення й усунення пошкоджень на ВОЛЗ ілюструє таблиця 4.2. Таблиця 4.2  Типові аварійні ситуації на ВОЛЗ та методи їх усунення Загасання ОВ Характер пошкодження Рекомендовані прилади для вимірювання Метод відновлення АА-Б ?? Б-А Обрив ОВ Оптичні тестери Ремонт ОК Обрив ОВ у муфті Рефлектометр Перемонтаж муфти Обрив ОВ в ОК Рефлектометр Монтаж вставки наОК АА-Б< АБ-A   Б-А       А-Б       на 5 дБ Пошкоджений роз'єм ШСЗ на станції А Б Оптичні тестери електронний мікроскоп Заміна ШСЗ на станції А Б Збільшення втрат у ШСЗ Оптичний тестер Заміна ШСЗ на станції А Б Примітка. А А-Б Б-А загальне загасання ОВ у напрямі А ? Б  Б ? А дБ. 4.3 Комплектація аварійно-відновлювальних бригад 4.3.1 Для визначення місця пошкодження ОК допоміжна аварійно-відновлювальна бригада орієнтовно в складі двох-трьох осіб комплектується: стаціонарним рефлектометром зі змінними оптичними блоками які відповідають типам ОВ та робочим довжинам хвиль оптичних кабелів що експлуатуються; комплектом оптичних тестерів; ідентифікатором оптичних волокон; оптичними шнурами з різними типами роз'ємів та адаптерами для підімкнення до вимірювальних приладів неармованого волокна; комплектом інструментів для розробки ОК оптичних модулів та ОВ; комплектом оптичних телефонів; трасопошуковими приладами наприклад ПИГ-Ц з відповідним типом генератора ; УКХ радіостанцією; картограмою траси прокладання ОК; паспортом РД. 4.3.2 Для усунення пошкодження основна АВБ орієнтовно у складі шести-восьми осіб комплектується: мінірефлектометром з оптичними блоками що відповідають типам ОВ та робочим довжинам хвиль експлуатованих ОК; комплектом оптичних тестерів; оптичним ідентифікатором; автоматичним зварювальним апаратом для ОВ наприклад типу S174Н ; аварійним запасом ОК завдовжки не менш як 1000 м; тимчасово-постійною вставкою завдовжки від 50 до 250 м з підготовленими до монтажу муфтами на кінцях; комплектом механічних з'єднувачів для ОВ; комплектом оптичних телефонів; з'єднувальними муфтами для монтажу ОК 4 шт; комплектом інструментів для розробки ОК оптичних модулів та ОВ; оптичними шнурами з різними типами роз'ємів та адаптерами для підімкнення до вимірювальних приладів неармованого волокна; УКХ радіостанцією. 4.3.3 Монтаж та вимірювання ОК під час виконання АВР здійснюються в монтажно-вимірювальній машині ЛВМОК а в окремих випадках у спеціально обладнаних палатках зі штучним мікрокліматом і освітленням. 4.3.4 У Додатку А наведені технічні характеристики сертифікованих в Україні пристроїв та приладів якими рекомендується комплектувати аварійно-відновлювальш бригади. 4.3.5 Оскільки найбільш трудомісткими операціями процесу усунення аварії є земляні роботи АВБ мають бути повною мірою укомплектовані: засобами малої механізації малогабаритним траншеєкопачем наприклад ТКМ-120 . механізованим інструментом: а електромолотками наприклад типу ИЭ-4211 ; б мотобетоноломами наприклад типу ИМ-4606 ; в пневматичними відбійними молотками наприклад типу МО-7П ; г трамбівками електричними наприклад типу ИЭ-4505 . засобами для живлення механізованого інструменту: а для електричного бензоелектричним агрегатом наприклад АБ-4-Т/230М ; б для пневматичного пересувною повітряно-компресорною станцією наприклад ДК-9М . ручним інструментом: а лопатами наприклад типів ЛКО-2 та ЛКП-1 ; б кирко-мотиками; в лопатами металевими будівельними; г кувалдами прямокутними; д клинами сталевими; насосами для відкачування незабрудненої наприклад типу ППН-2М і дуже забрудненої наприклад типу НДМ-4 води. АВБ можуть комплектуватися окремими одиницями механізованого інструменту чи комплектами механізованого інструменту наприклад КМИ-М або КМИ-К . 4.3.6 Склад комплектів механізованого інструменту технічні характеристики засобів малої механізації та механізованого інструменту що використовуються при виконанні земляних робіт під час усунення аварії на металевих кабелях зв'язку придатних для проведення земляних робіт у разі усунення аварії на ВОЛЗ наведені в «Інструкції для аварійно-відновних робіт на міжміських кабельних лініях зв'язку». 4.3.7 Для виконання земляних робіт під час усунення аварії на ВОЛЗ дозволяється застосувати сертифіковані в Україні засоби малої механізації і механізований інструмент зарубіжного виробництва параметри яких не нижчі за наведених в Р 45-007-98 «Методичні вказівки щодо механізації ремонтних робіт на кабельних лініях зв'язку». 4.3.8 Для роботи вночі АВБ мають комплектуватися: прожектором наприклад типу ПЭО-25 ; ліхтарями електричними акумуляторними наприклад типу ЭФ-3 ; переносними електролампами; шнуром електричним в гумовій ізоляції довжиною 30 м. 4.3.9 При виконанні АВР має використовуватися приладдя для забезпечення безпеки перелік якого в залежності від виду робочої операції наведено у «Правилах безпеки при роботах на кабельних лініях зв'язку і проводового мовлення». 4.3.10 Всі прилади повинні бути повірені та випробувані. Допоміжне обладнання речі індивідуального захисту повинні бути заздалегідь перевірені на вимоги щодо охорони праці та виробничої санітарії. 5 Аварійно-відновлювальні роботи на міжміських ВОЛЗ 5.1 Визначення регенераційної ділянки пошкодженого ОК 5.1.1 Характер пошкодження та номер пошкодженої регенераційної ділянки ОК визначається технічним персоналом ГКС за сигналами аварійної сигналізації. 5.1.2 Про результати визначення характеру пошкодження та номера пошкодженої регенераційної ділянки технічний персонал ГКС за встановленою схемою повідомляє вузловий пункт управління. Останній сповіщає про аварію підрозділи оперативно-технічного управління відділу контролю управління ВКУ регіонального центру управління РЦУ та отримує від ВКУ інформацію про збір аварійно-відновлювальних бригад. Після отримання цієї інформації вузловий пункт управління ВПУ видає команду про збір аварійно-відновлювальних бригад. 5.1.3 Інформація про аварію із ВПУ ВКУ РЦУ передається до відділу головного диспетчера ВГД НЦУ де визначається за встановленою схемою обхідний маршрут та видається команда від- повідним ВПУ найближчим до пошкодженої дшянки ОК щодо перемикання пошкоджених трактів на обхідні. 5.2 Оповіщення збір виїзд бригад 5.2.1 Допоміжна аварійно-відновлювальна бригада орієнтовно у складі інженера-вимірювача та двох кабельників-спаювальників 5 6 розряду які пройшли спеціальну підготовку з монтажу і вимірювання ОК зв'язку діставши вказівку від технічного персоналу ВПУ та отримавши відповідний інструктаж негайно виїжджає на трасу пошкодженої ВОЛЗ. 5.2.2 Технічний персонал ОРП відмикає дистанційне живлення за його наявності між ОРП на пошкодженій ділянці ВОЛЗ. 5.2.3 Якщо пошкоджена ділянка визначена системою телемеханіки ВОСП до виїзду то допоміжна бригада має їхати без зупинок до першого НРП суміжного з пошкодженою ділянкою. Після прибуття допоміжної бригади на НРП встановлюється радіозв'язок з ВПУ куди сповіщають про її прибуття. 5.2.4 Якщо до виїзду допоміжної бригади пошкоджена ділянка не була визначена у дорозі необхідно постійно підтримувати радіозв'язок аби діставати від ВПУ інформацію про пошкоджену ділянку. 5.2.5 Начальник ЦЛС ЛТЦ КД тощо діставши повідомлення про пошкодження не очікує на результат точного визначення пошкодженої ділянки а негайно починає збір і підготовку основної бригади для виїзду на трасу. 5.2.6 Збір основної бригади проводиться за схемою оповіщення. При потребі укладаються договори з автопідприємством на виділення автотранспорту для збору бригад у неробочий час.  5.2.7 Після отримання інформації про прибуття допоміжної бригади на НРП дається команда на виїзд основної АВБ у напрямі пошкодженої ділянки. 5.3 Уточнення місця пошкодження 5.3.1 Після прибуття на перший НРП допоміжна АВБ виконує вимірювання для визначення району пошкодження відстані до місця пошкодження за результатами яких робиться висновок: прилягає пошкоджена ділянка до першого НРП чи ні. 5.3.2 Якщо пошкоджена ділянка прилягає до першого НРП то інформація про результати вимірювань сповіщається ВПУ та основній АВБ а допоміжна АВБ виїжджає до місця пошкодження ретельно оглядаючи під час руху трасу прокладання ВОЛЗ. 5.3.3 Якщо пошкоджена ділянка не прилягає до першого НРП то інформація про результати вимірювань передається ВПУ та основній АВБ і допоміжна АВБ виїжджає до наступного НРП де проводить дії визначені в 5.3.1 та 5.3.2 і так доти доки не визначиться НРП до якого прилягає пошкоджена ділянка. 5.3.4 У разі наявності на визначеному вимірюваннями місці зовнішніх ознак діяльності яка може привести до пошкодження розкопки несанкціонований переїзд багатотонажної техніки через трасу ОК тощо уточнюється траса ОК у цьому районі та відкопується котлован на визначеному місці. 5.3.5 За наявності на відкопаному ОК зовнішніх ознак пошкодження порушення цілості ОК або його оболонки тощо у цьому місці за необхідності розрізається ОК і підготовляються його кінці до вимірювань ОВ по обидва боки від місця пошкодження та здійснюється ця перевірка. Якщо ОВ не пошкоджені то розкопується траншея над ОК на відстані до 10 м по обидва боки від місця пошкодження а його кінці підготовляються для монтажу тимчасово-постійної кабельної вставки. 5.3.6 За відсутності на розкритому ОК зовнішніх ознак пошкодження він розкопується по обидва боки на деякій відстані від 1 до 2 м від стінки котлована із ретельним оглядом стану зовнішнього покриву ОК. Якщо при розкритті ОК виявились зовнішні ознаки його пошкодження то допоміжна АВБ проводить дії визначені в п. 5.3.5 5.3.7 Якщо на розкритих ділянках ОК немає видимих ознак пошкодження уточнюється місце пошкодження одним із таких способів: допоміжна АВР виїжджає до другого НРП найближчого до пошкодженої ділянки ОК і вимірюваннями визначає відстань до місця пошкодження або ці дії виконує допоміжна АВБ кабельної дільниці сусіднього експлуатаційного підприємства зв'язку а допоміжна АВБ першої КД залишається на місці розкопок; допоміжна АВБ виїжджає в протилежний бік від першого НРП до найближчої від місця пошкодження муфти відкопує над нею котлован і демонтує муфту. Далі розривається вільне незадіяне ОВ і по ньому вимірюваннями з допомогою рефлектометра визначається відстань до місця пошкодження. Якщо виміряні з першого та другого НРП першого НРП та розкритої муфти значення відстані збігаються перебувають у межах похибки вимірювання то допоміжна бригада повертається до місця розкопок і в цьому місці ОК розрізається та перевіряється цілість ОВ по обидва боки від місця розрізу. У такий спосіб локалізується ділянка пошкодженого ОК. Ця ділянка вирізається і кінці ОК підготовлюються до монтажу тимчасово-постійної кабельної вставки. Якщо виміряні значення відстані істотно різні що вказує на ймовірність численних пошкоджень ОК допоміжна бригада виїжджає до місця визначеного вимірюваннями з іншого НРП розкритої муфти викопує на цьому місці котлован і оглядає стан покриву ОК. Якщо немає видимих його пошкоджень ОК розрізається. Перевіряється вимірюваннями цілість ОВ по обидва боки від розрізу тим самим локалізується ділянка пошкодження ОК. Ця ділянка вирізається і кінці ОК підготовляються до монтажу тимчасово-постійної вставки якщо її довжини достатньо для здійснення з'єднання кінців ОК у ЛВМОК чи тимчасової вставки. 5.3.8 За відсутності на визначеному вимірюваннями місці та поблизу нього зовнішніх ознак діяльності яка може призвести до пошкодження допоміжна АВБ уточнює місце пошкодження як це наведено в 5.3.7 та виконує відповідні дії. 5.4 Аварійні вимірювання на міжміських ВОЛЗ 5.4.1 Аварійні вимірювання на ОК виконуються для визначення характеру та місця його пошкодження а також для контролю якості відновлювальних робіт.  5.4.2 До складу аварійних вимірювань на міжміських ВОЛЗ входять: визначення місця пошкодження ОК; визначення характеру пошкодження ОК; вимірювання параметрів незадіяних ОВ перед підімкненням; контрольні вимірювання під час монтажу тимчасово-постійної вставки або тимчасової вставки ОК; контрольні вимірювання оптичних параметрів ОК після монтажу тимчасово-постійної вставки або тимчасової вставки ОК; контрольні вимірювання відремонтованого ОК. 5.4.3 Характер пошкодження регенераційної ділянки АВБ визначає за допомогою оптичних тестерів ОТ або вимірювачів оптичної потужності ВОП . Для визначення ОВ які мають обриви або підвищене загасання вимірюють потужність на виході джерела випромінювання та на вході фотоприймача рисунок 5.1 . 5.4.4 ОВ вважається в обриві якщо потужність на виході джерела випромінювання в нормі а на вході фотоприймача оптичне випромінювання повністю відсутнє. 5.4.5 ОВ вважається з підвищеним загасанням якщо потужність на вході джерела випромінювання в нормі а на виході фотоприймача рівень оптичного випромінювання нижчий за порогову чутливість фотоприймача ВОСП. 5.4.6 У разі використання для відновлення зв'язків за тимчасовим варіантом запасних ОВ оптичного кабелю їх роботоздатність також має перевірятися вимірюваннями. 5.4.7 Місце пошкодження оптичних волокон в ОК визначається за допомогою вимірювань оптичним рефлектометром методом зворотного розсіювання. За рефлектограмою визначають: характер пошкодження оптичних волокон обрив наявність мікротріщин ; відстань до обриву ОВ в ОК; відстань до тріщини на ОВ в ОК; відстань до ділянки ОВ в ОК з підвищеним загасанням. Приклади типових рефлектограм для різних за характером пошкоджень оптичних волокон в ОК наведено на рисунку 5.2 Вимірювання рефлектометром необхідно проводити з обох кінців ОК аби переконатись що на ОВ немає більше обривів крім визначеного а також для того щоб мати більше інформації про оптичні волокна з підвищеним загасанням. При великих довжинах регенераційних ділянок та значно підвищеному загасанні в ОВ інколи доцільніше проводити додаткові вимірювання рефлектометром параметрів оптичних волокон безпосередньо з найближчої до пошкодженої ділянки з'єднувальної муфти на ОК. 5.4.8 Резервні незадіяні ОВ перед підімкненням до апаратури ВОСП вимірюють оптичними тестерами або ВОП за схемою зображеною на рисунку 5.3. 5.4.9 Втрати в місцях з'єднань ОВ у муфтах та відстань до них під час монтажу тимчасово-постійної вставки або вставки на ОК вимірюють оптичним рефлектометром з найближчого ОРП або НРП муфти . 5.4.10 Контрольні вимірювання ОК після монтажу вставки виконуються перед підімкненням ОВ до ВОСП за тимчасовим варіантом відновлення зв'язку. Для цих вимірювань застосовують ОТ або ВОП рисунок 5.3 . 5.4.11 Контрольні вимірювання відновленого ОК виконуються в обсязі приймально-здавальних вимірювань оптичними тестерами методом внесених втрат рисунок 5.4 . 1 оптичний роз'єм «розетка»; 2 оптичний роз'єм «вилка»; 3 вимірювач оптичної потужності ВОП ; 4 джерело випромінювання ДВ ; 5 фотоприймач ФП 6 оптичне волокно ОВ Рисунок 5.1 - Визначення характеру пошкодження за допомогою вимірювачів оптичної потужності Загасання дБ                                                                                Довжина км     1 А Б загасання в ОВ на першій будівельній довжині С Д загасання в ОВ на другій будівельній довжині Б С оптичні втрати в місці зварного з'єднання ОВ 2 мікротріщина в місці зварного з'єднання ОВ З 4 обрив ОВ в ОК на будівельній довжині Рисунок 5.2 - Приклади рефлектограм 1 джерело випромінювання ДВ  2 фотоприймач ФП 3 оптичний роз'єм «вилка» 4 оптичне волокно ОВ 5 оптичний роз'єм «розетка» 6 вимірювач оптичної потужності ВОП Рисунок 5.3 - Контрольні вимірювання вільних ОВ перед підключенням та ОК після монтажу ремонтного комплекту оптичними тестерами або ВОП 1 джерело випромінювання ДВ 2 фотоприймач ФП 3 оптичний роз'єм «розетка» 4 оптичний роз'єм «вилка» 5 оптичне волокно ОВ Рисунок 5.4 - Схема вимірювання загасання ОВ методом внесених втрат 5.5 Організація тимчасового зв'язку 5.5.1 Загальні положення 5.5.1.1 Для відновлення зв'язку розробляється план алгоритм проведення робіт який містить у собі докладний опис дій з моменту отримання сигналу про аварію до завершення відновлювальних робіт. Алгоритм виконання робіт наведено на рисунку 4.1 5.5.1.2 3 метою максимального скорочення часу відновлення роботи ВОСП під час ліквідації аварії передусім необхідно забезпечити виконання робіт з організації зв'язку за тимчасовим варіантом. 5.5.1.3 В залежності від характеру пошкодження ОК організація зв'язку за тимчасовим варіантом може здійснюватися за допомогою: резервних або підмінних блоків систем передавання та запасних ОВ; використання тимчасово-постійної вставки ОК; використання тимчасової вставки ОК; пересувних станцій електроживлення НРП; пересувних радіорелейних станцій якщо є можливість застосування електрооптичних та оптикоелектричних перетворювачів. Відмінність тимчасово-постійної вставки від тимчасової полягає в тому що перша один і той самий відрізок кабелю використовується для організації як тимчасового так і для постійного зв'язку а друга лише для організації тимчасового зв'язку. 5.5.1.4 Встановлення тимчасового зв'язку за допомогою використання запасних непошкоджених ОВ здійснюється у разі достатньої їх кількості в пошкодженому оптичному кабелі для переключення на них пошкоджених робочих оптичних волокон. 5.5.1.5 Тимчасово-постійна кабельна вставка для організації тимчасового зв'язку використовується у разі пошкодження ОК на невеликій ділянці. 5.5.1.6 Тимчасова кабельна вставка для організації тимчасового зв'язку використовується в разі численних пошкоджень ОВ в оптичному кабелі. 5.5.2 Організація тимчасового зв'язку за допомогою резервних або підмінних блоків систем передачі та запасних оптичних волокон 5.5.2.1 Організація тимчасового зв'язку за допомогою підмінних блоків систем передачі та обхідних трактів якщо є така можливість проводиться технічним персоналом ОРП згідно з діючими інструкціями. 5.5.2.2 Якщо при уточненні місця пошкодження дивись підрозділ 5.3 допоміжна АВБ виявила що пошкоджений потичний кабель має достатню кількість непошкоджених вільних оптичних волокон для організації тимчасового зв'язку про це сповіщається ВПУ де приймається рішення про переключення зв'язків на запасні непошкоджені оптичні волокна. Прийняте рішення доводиться до допоміжної АВБ. 5.5.2.3 Перемикання зв'язків може здійснюватися: технічним персоналом ОРП між якими міститься пошкоджена ділянка оптичного кабелю; безпосередньо допоміжною АВБ на НРП між якими міститься пошкоджена ділянка оптичного кабелю. 5.5.2.4 Дія тимчасових зв'язків по непошкоджених вільних оптичних волокнах тпродовжується до того часу поки допоміжна АВБ не визначить точно місце пошкодження ОК та не відкопає на цьому місці котлован. Після цього ці зв'язки перериваються і тимчасовий зв'язок організується за допомогою тимчасово-постійної чи тимчасової кабельної вставки як це описано у 5.5.3. 5.5.3 Організація тимчасового зв'язку за допомогою тимчасово-постійного або тимчасової кабельної вставки 5.5.3.1. Тимчасово-постійна кабельна вставка монтується безпосередньо в місці обриву ОК коли найбільш вірогідно що пошкодження оптичних волокон має місце на невеликій ділянці. Тимчасово-постійна кабельна вставка являє собою відрізок ОК довжиною від 50 до 100 м і ємністю що дорівнює ємності ОВ пошкодженого ОК. Кожен кінець відрізка ОК розробляється належним чином і вводиться в з'єднувальну муфту технологічний запас ОВ викладається на касетах та нумерується. Запас використаних тимчасово-постійних кабельних вставок повинен відповідним чином відновлюватися. 5.5.3.2 Тимчасово-постійна кабельна вставка ОК не монтується на будівельній довжині ОК якщо є ймовірність виникнення пошкоджень на деякій відстані від місця безпосереднього впливу руйнівного зусилля більший за довжину цієї вставки. У такому разі ОВ можуть мати численні розриви і при виконанні АВР слід на всій пошкодженій ділянці замінювати ОК на той що є в резерві. Для організації тимчасового зв'язку тоді використовується тимчасова кабельна вставка. 5.5.3.3 Для прискорення проведення аварійно-відновлювальних робіт рекомендується у разі неможливості точного визначення місця пошкодження оптичного кабелю відсутність ознак проведення земляних робіт на трасі оптичного кабелю або відсутність видимих ознак пошкодження на самому кабелі тощо використовувати тимчасову кабельну вставку від муфти до муфти між якими знаходиться пошкоджена ділянка ОК. 5.5.3.4 Як тимчасова вставка може використовуватися ОК кількість ОВ якого дорівнюється кількості робочих волокон пошкодженого ОК плюс одне для організації службового зв'язку за допомогою оптичного телефону а оптичні характеристики волокон подібні до характеристик волокон пошкодженого ОК. Оптичні характеристики сертифікованих в Україні ОК котрі можуть використовуватися як тимчасові вставки. 5.5.3.5 Оптичні кабелі тимчасових вставок прокладають по землі підвішують на деревах та кущах що ростуть поблизу на опорах ліній зв'язку або проводового мовлення. У разі перехрещення із залізницею або шосейною дорогою ці кабелі належить прокладати в резервних каналах. При їх відсутності необхідно на перехрещенні: із залізницею кабелі тимчасових вставок прокладати під коліями вздовж шпал із заглибленням у насип; з шосейними дорогами за допомогою спеціальних пристроїв улаштовувати повітряні переходи відстань від нижньої точки підвішеного кабелю до полотна шосейної дороги повинна бути не менш як 5 5 м ; з ґрунтовою дорогою ОК прокладати у канаві глибиною від 200 до 250 мм з улаштуванням його захисту у вигляді шару піску 100 мм з укладанням на нього цегли яка зверху присипається грунтом. Вночі такі переходи повинні освітлюватись та охоронятись робітниками. 5.5.3.6 Після кожного використання оптичний кабель тимчасової вставки має бути очищений від бруду намотаний на барабан доставлений до місця збереження та випробуваний на цілість ОВ. Пошкоджені оптичні кабелі необхідно замінити. 5.5.3.7 Увімкнення тимчасових вставок в оптичні кабелі прокладені в телефонній каналізації проводиться між колодязями суміжними з пошкодженою ділянкою у відповідності до правил організації тимчасового зв'язку на міських ВОЛЗ за допомогою тимчасової вставки розділ 6 цього КНД . 5.5.3.8 Після прибуття основної АВБ на місце пошкодження та інформування ВПУ про прибуття та стан робіт розгортається тимчасово-постійна вставка тимчасова вставка та організується зв'язок за тимчасовим варіантом при якому вільні ОВ кількість яких дорівнює кількості робочих ОВ пошкодженого оптичного кабелю у місці пошкодження за допомогою механічних з'єднувачів підми-каються відповідним чином до ОВ тимчасово-постійної тимчасової вставки. При цьому загасання з'єднань зроблених за допомогою механічних з'єднувачів не повинно перевищувати 0 5 дБ. В Додатку В наведені характеристики деяких механічних з'єднувачів які можуть використовуватися під час організації зв'язку за тимчасовим варіантом. Можливий варіант підімкнення вільних волокон до тимчасово-постійної вставки методом зварювання з постійним контролем якості з'єднання. Контроль якості з'єднань здійснює допоміжна АВБ з НРП на який вона повертається після прибуття основної АВБ на місце пошкодження ОК з допомогою вимірювань оптичним рефлектометром. 5.5.3.9 Основна АВБ інформує ВІТУ про включення ОК за тимчасовим варіантом і отримує від нього повідомлення про включення ВОСП за тимчасовим варіантом та відновлення зв'язків. Після цього основна АВБ приступає до відновлення зв'язків за постійною схемою. 5.5.4 Організація тимчасового зв'язку при великих руйнуваннях 5.5.4.1 Великими руйнуваннями на міжміських ВОЛЗ вважаються численні пошкодження обриви ОК на кількох будівельних довжинах які можуть спричинятися стихійними явищами такими як гроза паводок сель землетрус тощо. При великих руйнуваннях ВОЛЗ усунення наслідків аварії руйнувань характеризується: складністю визначення місць пошкодження ОК; великим обсягом земляних робіт; використанням в окремих випадках для відновлення зв'язку аварійного запасу ОК двох чи більше суміжних ЦЛС ЛТЦ КД ; застосуванням в окремих випадках тимчасових вставок з двох чи більше будівельних довжин ОК; знаходженням місць пошкодження оптичного кабелю у місцях водних або селевих потоків обвалів провалин землі тощо які також перешкоджають пересуванню АВБ вздовж траси ВОЛЗ під час усунення аварії. 5.5.4.2 Для організації тимчасового зв'язку при великих руйнуваннях повинні використовуватися тимчасові вставки. Організація тимчасового зв'язку за допомогою таких вставок наведена у 5.5.3 5.5.4.3 З'єднання ОВ двох чи більше будівельних довжин ОК в тимчасову вставку повинно здійснюватися за допомогою механічних з'єднувачів з захистом місць з'єднань муфтами. 5.5.4.4 Оптичний кабель тимчасових вставок можна прокладати безпосередньо по землі по дну невеликих річок та інших водних перешкод а також підвішувати на опорах існуючих ліній зв'язку проводового мовлення та на деревах. Підвішування ОК для тимчасових вставок на опорах існуючих ліній необхідно погоджувати з власниками цих ліній. При наявності на тимчасовій вставці з'єднувальних муфт вони повинні розташовуватися поза водних перешкод а також не підвішуватися на опорах ліній зв'язку чи проводового мовлення та деревах. 5.5.4.5 Улаштування тимчасового зв'язку під час пошкодження оптичного кабелю на річковому переході або на місцевості залитою водою виконується згідно з 5.5.5. 5.5.5 Особливості організації АВР на річкових переходах  5.5.5.1 Пошкодження ОК на річкових переходах може бути: - у розгалужувальній муфті пошкодження з'єднань ОВ ; - на ОК у береговій частині річкового переходу; - на ОК у підводній частині річкового переходу. 5.5.5.2 Визначення відстані до місця пошкодження ОК на регенераційній ділянці ВОЛЗ з підводним переходом проводиться за допомогою оптичних вимірювань звичайними методами які наведені у 5.4 5.5.5.3 Послідовність виконання операцій по усуненню пошкоджень у розгалужувальній муфті: відкопування котлована над розгалужувальною муфтою та її розкриття; переключення на ОРП між якими зміститься річковий перехід зв'язків із робочих ОВ які мають пошкоджені з'єднання в розгалужувальній муфті на непошкоджені вільні ОВ; розрив робочих ОВ у місці пошкоджених з'єднань та зварювання розірваних волокон під постійним контролем якості зварювання; перемикання зв'язків на відремонтовані робочі ОВ за постійною схемою; монтаж та герметизація муфти засипання котловану грунтом. 5.5.5.4 При пошкодженні ОК у береговій частині річкового переходу усунення аварії повинно здійснюватися за допомогою тимчасово-постійної кабельної вставки як це наведено в 5.5.3. 5.5.5.5 На переходах через водні перешкоди прокладаються два підводні ОК які умовно подрозділяються на основний та резервний чи як виняток один оптичний кабель. При прокладанні оптихних кабелів по двох створах у кожний з них включається по 50 % оптичних волокон як робочих так і запасних якщо не було прийнято окреме проектне рішення щодо порядку розподілу ОВ. При цьому основний і резервний підводний оптичний кабель мають кількість ОВ таку ж як і лінійний підземний оптичний кабель. 5.5.5.6 Залежно від того пошкоджені обидва підводні оптичні кабелі один при однокабельному переході річкового переходу чи тільки один для організації тимчасового зв'язку відповідно використовується тимчасова вставка чи здійснюється перемикання пошкоджених робочих ОВ пошкодженого оптичного кабелю на запасні ОВ непошкодженого оптичного кабелю. 5.5.5.7 При пошкодженні одного ОК на річковому переході всі його робочі волокна перемикаються на запасні справного оптичного кабелю на ОРП між якими знаходиться річковий перехід. Одночасно при наявності дистанційного живлення ДЖ на ОРП і НРП1 НРП1 і НРП2 здійснюється переключення ланцюга ДЖ на непошкоджений ОК. 5.5.5.8 За відсутністю необхідної кількості запасних ОВ у справному резервному оптичному кабелі необхідно розкрити розгалу-жувальні муфти на обох берегах річки дивись рисунок 5.5 . У розгалужувальних муфтах необхідно за допомогою механічних з'єднувачів відповідним чином переключити всі робочі ОВ лінійних ОК на ОВ тимчасової вставки. В розгалужувальних муфтах всі комбінації розподілу оптичних волокон в основному та резервному підводному ОК повинні бути чітко зафіксовані в паспорті на муфту а також всі оптичні кабелі у муфті та елементи конструкції ОК повинні бути промарковані. 5.5.5.9 Ланцюг електроживлення в розгалужувальних муфтах перемикається на фізичну пару металеві жили тимчасової кабельної вставки. Для організації тимчасового елекроживлення НРП можна також використати автономне джерело живлення генератор. 5.5.5.10 У разі пошкодження обох ОК річкового переходу прокладають тимчасову кабельну вставку по дну річки. Прокладати ОК тимчасової вставки до якого заздалегідь на відстані приблизно 10 м один від одного підвішені вантажі з метою забезпечення заглиблення ОК по дну річок та інших водних перешкод можна за допомогою плавучих транспортерів човнів або інших плавза-собів. За наявності поблизу мостів автомобільних доріг дамб допускається прокладання тимчасової кабельної вставки по них. 5.5.5.11 Довжина оптичного кабелю тимчасової вставки для прокладання по дну річки з плавзасобів має бути на 20 % більше ширини водоймища в місці проходження ВОЛЗ для укладання ОК по дну із слабиною. 5.5.5.12 Роботи щодо прокладання ОК з плавзасобів у межах суднового ходу на судноплавних та сплавних річках мають бути погоджені з організаціями які регулюють судноплавство та сплав.   1 лінійний ОК 2 розгалужувальна муфта 3 підводний ОК верхнього річкового створу 4 підводний ОК нижнього річкового створу 5 місце пошкодження ОК Рисунок 5.5 - Схема річкового переходу   5.5.5.13 У береговій частині оптичний кабель тимчасової вставки повинен укріплюватися за допомогою таких методів наприклад: укладання «вісімкою» в котловані розміром 1 м х 1 м х 0 5 м; укладання в хвилеподібну траншею глибиною 0 5 м з кроком хвиль 5 м та амплітудою хвилі 1 м. ОК у котловані або траншеї має укладатися з допустимим радіусом згину. 5.5.5.14 Організація тимчасового зв'язку при пошкоджені обох оптичних кабелів річкового переходу за допомогою тимчасової кабельної вставки повинна здійснюватися як це наведено в 5.5.5 та 5.5.5.9 5.6 Організація постійного зв'язку 5.6.1 Організація постійного зв'язку на міжміських ВОЛЗ 5.6.1.1 Після відновлення зв'язку за допомогою тимчасово-постійної або тимчасової кабельної вставки необхідно прийняти оптимальне рішення про ремонт пошкодженого ОК яке залежить від характеру та кількості пошкоджень оптичного кабелю на РД і повинне забезпечити необхідну якість передавальних характеристик ВОЛЗ з мінімальними витратами матеріалів і часу. 5.6.1.2 Роботи з улаштування постійної вставки земляні прокладання оптичного кабелю та інші не пов'язані з перервою дії зв'язку необхідно починати відразу після організації тимчасового зв'язку. 5.6.1.3 Організація постійного зв'язку здійснюється таким чином: зварюються за постійною схемою робочі ОВ з постійним контролем якості зварювання; допоміжна АВБ з НРП за допомогою рефлектометра вимірює загасання в місці зварювання ОВ та передає інформацію про вимірювання основній АВБ; основна АВБ повідомляє ВПУ про виконану роботу; ВПУ перемикає тракти на відновлені ОВ та повідомляє основну АВБ про дієздатність зв'язків; основна АВБ відмикає ОВ включені за тимчасовою схемою та проводить зварювання відімкнених та решти оптичних волокон за постійною схемою з контролем якості зварних з'єднань; допоміжна АВБ з НРП за допомогою рефлектометра вимірює загасання в місці зварювання оптичних волокон та передає інформацію про вимірювання основній АВБ. 5.6.1.4 Після зварювання всіх оптичних волокон та отримання повідомлення про дієздатність зв'язків за постійною схемою проводиться монтаж муфт на кабельній вставці та герметизація розкритої муфти. Монтаж муфт повинен виконуватись за діючими інструкціями та технологічними картами стосовно монтажу відповідних марок ОК і типів муфт. 5.6.1.5 Муфти укладаються в котлованах при цьому технологічний запас ОК повинен укладатися в котловані по радіусу допустимому для даної марки ОК. 5.6.1.6 Постійні кабельні вставки повинні виготовлятись з оптичного кабелю тієї ж марки й ємності що і основний оптичний кабель. Для постійних вставок використовується ОК що знаходиться в аварійному запасі на базах зберігання ЦЛС ЛТЦ КД та ЦПМ ДПМ. 5.6.1.7 Доставка оптичного кабелю здійснюється ЛВМОК чи при великих руйнуваннях відповідним за вантажопідйомністю транспортом. Навантаження барабанів з оптичним кабелем на автомашину та їх розвантаження проводиться підйомником кабельних барабанів або автомобільним краном. 5.6.1.8 Постійні кабельні вставки в кабельній каналізації вмикаються між оглядовими колодязями у відповідності до правил організації постійного зв'язку на міських ВОЛЗ розділ 6 цього КНД . Пошкоджений оптичний кабель вилучається. 5.6.1.9 Після монтажу постійної кабельної вставки і контрольних вимірювань змонтованої регенераційної ділянки котловани і траншеї що були викопані для улаштування постійної кабельної вставки засипаються а грунт ретельно утрамбовується. 5.6.1.10 У місцях розташування муфт установлюються замірні стовпчики або попереджувальні знаки. 5.6.1.11 Змонтовані кабельні вставки і муфти а також всі інші зміни траси мають бути зафіксовані в технічній документації на ВОЛЗ. 5.6.2 Комплекс земляних робіт що виконуються під час проведення АВР на міжміських ВОЛЗ 5.6.2.1 Комплекс земляних робіт що виконуються під час АВР містить: відкопування котлованів та траншей; відкопування шурфів; розпушування мерзлих і міцних талих грунтів;     переміщення фунту;     засипання котлованів траншей шурфів; ущільнення грунту в траншеях котлованах шурфах. 5.6.2.2 Допоміжні роботи складаються з наступних операцій: забезпечення водовідливу з котлованів і траншей улаштування кріплень траншей та котлованів;     розкриття та відновлення дорожніх покриттів;   прогрівання мерзлого грунту; підвезення піску та засипання ним котлованів і траншей. 5.6.2.3 Найбільш трудомісткими із земляних робіт є відкопування котлованів над муфтами для їх демонтажу чи на місці пошкодження ОК для виконання відновлювальних робіт та відкопування траншеї для розкриття ОК. Над муфтами та в місці пошкодження ОК відкопується котлован 2 м х 2 м глибина якого на 100 мм більша за глибину залягання ОК. 5.6.2.4 Відкопування траншей та котлованів може проводитися ручним механізованим чи комбінованим поєднання ручного та механізованого способами. Вибір того чи іншого способу залежить від обсягів земляних робіт характеру пошкоджень оптичного кабелю тощо. 5.6.2.5 3 метою скорочення часу проведення АВР земляні роботи рекомендується виконувати механізованим способом згідно з «Инструкцией по проведенню работ в охранных зонах магистраль-ных и внутризоновых кабельных линий связи». 5.6.2.6 Відкопування траншей довжиною понад 10 м в неміцних талих грунтах рекомендується здійснювати за допомогою малогабаритних траншеєкопачів. 5.6.2.7 При можливості та економічної доцільності доставки до місця пошкодження оптичного кабелю ковшового екскаватора відкопувати котловани рекомендується за його допомогою. 5.6.2.8 Відкопування котлованів в талих грунтах прповодиться технічним персоналом бригад кабельниками-спаювальниками водієм автоммашини за допомогою лопат. Для прискорення робіт бригади поділяють на ланки по три робітники в кожній для одночасної роботи з відкопування траншеї та котлованів для муфт. Коли одночасна робота трьох робітників на розробленні одного котловану неможлива для забезпечення безперервності процесу один із них працює підмінним. 5.6.2.9 Під час відкопування котлованів повинні вживатися заходи що виключають можливість пошкодження Ж передусім безпосередньо над оптичним кабелем грунт знімається з особливою обережністю не допускається застосування ударних інструментів і різких заглиблень лопати. 5.6.2.10 Відкопування котлованів і траншей для розкриття оптичного кабелю й кабельних муфт у твердих породах і мерзлих грунтах проводиться із застосуванням механізованого інструменту електромолотків відбійних молотків тощо . Допустима глибина h механізованого розроблення розпушування грунту котлована визначаєтвся за формулою h = 0 9 * Н - 0 2        5.1 де: h допустима глибина м; Н глибина залягання оптичного кабелю м. 5.6.2.11 Розпушування грунту та виймання його з котлована повинно проводитися пошарове. Безпосередньо поблизу від оптичного кабелю розроблення грунту повинно проводитися лопатами без різких їх заглиблень. 5.6.2.12 В залежності від щільності зв'язності вологості мінералогічного складу грунту та його фізичного стану котловани повинно проводитися з або без укосів стінок та з або без улаштуванням кріплення стінок як це наведено у «Правилах безпеки при роботах на кабельних лініях зв'язку і проводового мовлення». Кріплення стінок здебільшого має виконуватися інвентарними дощатими щитами якими оснащується АВБ. 5.6.2.13 Засипання котлованів і траншеї проводиться відразу після закінчення ремонтних робіт на ОК щоб запобігти можливому пошкодженню оптичного кабелю і муфти камінням й зсувним грунтом якщо котлован або траншея з укосами. 5.6.2.14 Засипається котлован траншея спочатку шаром до 300 мм піску або м'якого грунту з наступним ущільненням. Взимку засипання здійснюється незамерзлим грунтом. У випадку коли відсутня можливість повного засипання котло-вана відразу після закінчення робіт необхідно засипати оптичний кабель і муфту шаром фунту товщиною не менше 400 мм. 5.6.2.15 Місця відкопування котлованів траншей під час проведення АВР у населеній місцевості повинні огороджуватися відповідним чином як це наведено в «Общей инструкции по строительству линейных сооружений ГТС» та згідно з вимогами ДНАОП 5.2.30 1.07.96 «Правил безпеки при роботах на кабельних лініях зв'язку і проводового мовлення». 5.6.2.16 В таблиці 5.1 наведені орієнтовні норми витрат часу на розробку грунту. Таблиця 5.1 Норми витрат часу на розробку 1 м3 грунту  Група грунту  Спосіб розробки Вручну  Механізованим інструментом 1-ша 1 35 2-га 1 95 3-тя 2 75 4-та 3 65 - Мерзлий грунт 1-ша 7 60 4 10 2-га 14 08 6 56 3-тя 18 48 7 28  Примітка. Розрахунковий час на розкопування траншеї над ОК повинен даватися з коефіцієнтом 1 3 для запобігання пошкодженню ОК. 5.6.2.17 Норма витрат часу на відкопування котлована або 1 м траншеї уточнюється хронометражем виконання земляних робіт під час тренувальних виїздів для усунення пошкоджень. На підставі результатів хронометражу коригуються розрахункові норми витрат часу відкопування котлованів при складанні технологічних карт.  6 Аварійно-відновлювальні роботи на міських ВОЛЗ 6.1 Визначення пошкодженого ОК та регенераційної ділянки 6.1.1 Пошкоджений ОК визначається технічним персоналом який експлуатує ВОСП за сигналом аварійної сигналізації. 6.1.2 За допомогою вимірювань оптичними тестерами технічний персонал ЦСП визначає причину виникнення аварії: пошкодження станційного обладнання системи передачі; пошкодження ОК. Про результати визначення причин виникнення аварії технічний персонал ЦСП повідомляє за встановленою схемою диспетчерську службу міської мережі зв'язку. 6.1.3 У разі аварії на ОК диспетчер повідомляє про аварію відділ експлуатації ВЕ ЛС та групу експлуатації ВОЛЗ. 6.1.4 Після визначення пошкодженого ОК персонал ЦСП визначає кількість непрацюючих трактів і підмикає до них запасні ОВ якщо вони є або використовує при можливості обхідні тракти. Якщо цього недостатньо для відновлення роботи систем пере-давання персонал ЦСП готує для включення оптичні розгалужувані для організації зв'язку за одноволоконною схемою. 6.2 Оповіщення збір та виїзд бригад 6.2.1 Контрольні строки відновлення пошкодженої ВОЛЗ повинні бути якомога мінімальними тому що по оптичному кабелю передається великий потік інформації і перерви зв'язку завдають великих збитків. 6.2.2 Група експлуатації ВОЛЗ отримує від диспетчера інформацію на якому напрямку відбулося пошкодження оптичного кабелю і у складі двох інженерів-вимірювачів та двох кабельщиків-спаювальників негайно виїжджає на ближню автоматичну телефонну станцію АТС куди заходить пошкоджений ОК. 6.2.3 Тривалість АВР обчислюється з моменту повного або часткового припинення дії зв'язку до відновлення здатності пошкодженої ВОЛЗ забезпечувати передавання всіх задіяних на даний час лінійних трактів. 6.3 Аварійні вимірювання на міських ВОЛЗ 6.3.1 Після прибуття на АТС-А необхідно за результатами аварійних вимірювань оптичним рефлектометром визначити місце пошкодження ОК. 6.3.2 До складу аварійних вимірювань на міських ВОЛЗ входять: визначення характеру пошкодження оптичними тестерами оптичним рефлектометром ; визначення місця пошкодження оптичним рефлектометром ; контрольні вимірювання ОК після монтажу оптичних розга-лужувачів оптичними тестерами ; контрольні вимірювання ОК під час монтажу ремонтного комплекту або вставки ОК оптичним рефлектометром ; контрольні вимірювання відновленого ОК після монтажу ремонтного комплекту оптичними тестерами ; контрольні вимірювання відновленого ОК за постійною схемою. 6.3.3 Визначення характер пошкодження проводиться технічним персоналом ЦСП за допомогою оптичних тестерів або вимірювачів оптичної потужності. Для визначення ОВ які мають обриви або підвищене загасання вимірюють потужність на виході джерела випромінювання та на вході фотоприймача. Схема вимірювання наведена на рисунку 5.1 6.3.4 Визначення місця пошкодження ОК проводиться за допомогою вимірювань оптичним рефлектометром. По рефлектограмі визначають: відстань до обриву ОВ в ОК; відстань до мікротріщіни на ОВ в ОК; відстань до ділянки з підвищеним загасанням ОВ в ОК. На рисунку 5.2 наведені приклади рефлектограм в залежності від характеру пошкодження оптичних волокон. Вимірювання рефлектометром необхідно проводити з обох кінців ВОЛЗ для того щоб переконатись нема більше обривів крім визначеного а також для того щоб мати більше інформації про ОВ з підвищеним загасанням. 6.3.5 Контрольні вимірювання ОК після монтажу підімкнен-ня оптичних розгалужувачів проводяться перед підімкненням ОВ до ВОСП за тимчасовим варіантом відновлення зв'язку. Ці вимірювання проводяться оптичними тестерами або ВОП за схемою на рисунку 5.3 6.3.6 Контрольні вимірювання ОК після монтажу ремонтного комплекту проводяться перед підімкненням ОВ до апаратури ВОСП за тимчасовим варіантом відновлення зв'язку. Ці вимірювання здійснюються оптичними тестерами або ВОП за схемою наведеною на рисунку 5.3 6.3.7 Контрольні вимірювання ОК під час монтажу ремонтного комплекту або постійної вставки проводять оптичним рефлектометром визначаючи також втрати в місцях з'єднань ОВ у муфтах і відстань до них. 6.3.8 Контрольні вимірювання відновленого ОК виконуються в обсязі приймально-здавальних вимірювань оптичними тестерами методом внесених втрат за схемою подано на рисунку 5.4. 6.4 Організація тимчасового зв'язку 6.4.1 Загальні положення 6.4.1.1 Для ОК які забезпечують передавання великих потоків інформації необхідно розробити план термінового відновлення пошкодженого оптичного кабелю кабелів . План має містити докладний опис алгоритм дій з моменту отримання сигналу про аварію до завершення відновлювальних робіт. Основним завданням цього плану є якнайшвидше відновлення зв'язку. Відповідний алгоритм наведено на рисунку 6.1. 6.4.1.2 Організація тимчасового зв'язку під час проведення ава-рійно-відновлювальних робіт на міських ВОЛЗ передбачає: перемикання зв'язків на обхідні тракти; перемикання зв'язків на непошкоджені вільні ОВ; перемикання зв'язків на незадіяні ОВ інших оптичних кабелів що працюють у даному напрямі; застосування волоконно-оптичних розгалужувачів; використання ремонтного комплекту ОК. Рисунок 6.1.- Алгоритм виконання робіт під час ліквідації аварії на міських ВОЛЗ   Pисунок 6.1. аркуш 2   6.4.2 Організація тимчасового зв'язку за допомогою оптичних  розгалужувачів 6.4.2.1 При проведенні АВР на міських ВОЛЗ допускається використання волоконно-оптичних розгалужувачів РВО для організації тимчасового зв'язку по одному ОБ. Використанн комплекту розгалужувачів для ввімкнення ВОСП за одноволоконною схемою проводиться при наявності справних запасних ОВ у ОК при цьому величина експлуатаційного запасу Рзап може бути мінімальним Рзап = 1 дБ РВО підмикання на робочі та на запасні ОВ ОК одного напрямку . 6.4.2.2 Після організації двостороннього зв'язку по одному ОВ за допомогою монтажу розгалужувачів виконуються оптичні вимірювання за схемою зображеною на рисунку 6.2 6.4.2.3 Після монтажу постійної кабельної вставки РВО демонтуються. 6.4.3 Основні технічні характеристики волоконно-оптичних розгалужувачів 6.4.3.1 ВОСП працюють за схемою в якій сигнал в один бік передається по одному оптичному волокну а зустрічний сигнал по другому. Однак оскільки зустрічні світлові сигнали при розповсюдженні по одному ОВ не впливають один на одного можливо організувати двосторонній зв'язок і по одному оптичному волокну дивись рисунок 6.3 . При цьому об'єднання та поділ зустрічних світлових потоків здійснюються шляхом увімкнення до оптичного тракту пасивних РВО. Оптичний розгалужувач взагалі це пасивний не споживає енергію оптичний багатополюсник в якому оптичне випромінювання що подається на частину вхідних оптичних полюсів розподіляється між іншими його полюсами. Завдяки високій розв'язці між боковими плечима РВО може бути використаний при організації двостороннього зв'язку по одному оптичному волокну ДЗОВ . У даному випадку розглядається оптичний розгалужувач У-типу який має мінімально необхідну конфігурацію для ДЗОВ один оптичний вхід та два виходи. Слід зазначити що оптичний вхід може використовуватися як оптичний вихід і навпаки. 6.4.3.2 Співвідношення рівнів сигналів на виходах розгалужувана повинно бути 50% / 50%. Похибка розподілення ±2 %. 6.4.3.3 При експлуатації ВОЛЗ для організації двостороннього зв'язку по одно- та багатомодовому ОВ допускається використання оптичних розгалужувачів з такими оптичними параметрами: загасання оптичного сигналу при переході із загального плеча до бокового не більш як 4 дБ; загасання оптичного сигналу при переході з бокового плеча в загальне не більш як 4 дБ; зворотне відбиття не менше як 55 дБ для одномодового і не менш як 40 дБ для багатомодового ОВ; перехідне загасання між двома оптичними входами напрям-леність не менш як 55 дБ для одномодового і не менш як 40 дБ для багатомодового ОВ; залежність загасання оптичного сигналу від поляризації в одномодових ОВ не більш як 1%. Оптичні параметри розгалужувачів наведено без урахування оптичних характеристик роз'ємних з'єднувачів якими можуть бути армовані виводи РВО.   1 джерело випромінення ДВ 2 розгалужувач волоконно-оптичний РВО 3 фотоприймач ФП 4 оптичний роз'єм «вилка» 5 оптичне волокно ОВ 6 оптичний роз'єм «розетка» 7 вимірювач оптичної потужності ВОП Рисунок 6.2 - Контрольні вимірювання ОК після монтажу оптичних розгалужувачів   1 оптичний роз'єм «розетка» 2 оптичне волокно ОВ 3 оптичний роз'єм «вилка» 4 джерело випромінення ДВ 5 розгалужувач волоконно-оптичний РВО 6 фотоприймач ФП Рисунок 6.3 - Схеми організації двостороннього зв'язку по двох та одному оптичних волокнах   6.4.3.4 З'єднання загальних кінців розгалужувачів з ОВ лінійного оптичного кабелю допускається шляхом як зварного з'єднання так і за допомогою роз'ємних з'єднувачів. 6.4.3.5 Для підімкнення оптичних розгалужувачів у лінійний оптичний тракт необхідне виконання таких вимог: Алот < Р 2 Арозг 2 Аз Рзап                         6.1 де Алот загальне загасання лінійного оптичного тракту дБ; Арозг загасання оптичного сигналу в розгалужувані при переході із загального плеча до бокового дБ; Аз загасання оптичного сигналу в роз'ємному або нероз'єм-ному з'єднанні дБ; Р енергетичний потенціал ВОСП дБ; Рзап. мінімально необхідний експлуатаційний запас ВОСП дБ Рзап=6дБ . Оптичні розгалужувані при аварійно-відновлювальних роботах рекомендується застосовувати на ВОЛЗ де експлуатаційний запас ВОСП перевищує 10 дБ. Під час аварійних ситуацій при пошкодженні ОК значення Рзап допускається зменшити до 2 дБ. 6.4.3.6 Бокові плечі РВО однакові та симетричні сигнал що надходить до загального плеча ЗП РВО ділиться між боковими плечами порівну. Завдяки цьому при приєднанні бокових плечей до обладнання лінійного тракту не має значення яке саме плече приєднується до передавача а яке до приймача. 6.4.4 Організація тимчасового зв'язку за допомогою ремонтного комплекту ОК 6.4.4.1 Ремонтний комплект ОК це відрізок оптичного кабелю довжиною 300 м і ємністю що дорівнює максимальній ємності оптичного кабелю який експлуатується підприємством зв'язку. На ОК з обох кінців змонтовані муфти які мають окремі вводи не менш ніж для трьох кабелів. 6.4.4.2 Ремонтний комплект використовується в разі пошкодження кабельної каналізації та неможливості оперативної організації постійної кабельної вставки. 6.4.4.3 Ремонтний комплект не може бути використаний коли його необхідно прокладати по проїжджій частині вулиці. Схему застосування ремонтного комплекту наведено на рисунку 6.4. 6.4.4.4 Після монтажу постійної кабельної вставки ремонтний комплект належним чином відновлюється. 6.4.4.5 У разі пошкодження оптичного кабелю на мостовому переході доцільно замінити всю його будівельну довжину що проходить через міст. 6.5 Організація постійного зв'язку 6.5.1 Загальні положення 6.5.1.1 Після отримання повідомлення про пошкодження ОК визначення місця й технічної оцінки пошкодження та відновлення зв'язку за допомогою тимчасової кабельної вставки необхідно прийняти оптимальне рішення про ремонт пошкодженого ОК.     1 оптична муфта 2 оглядовий колодязь 3 тимчасова вставка 4 оптичний кабель Рисунок 6.4 - Організація тимчасового зв'язку за допомогою «ремонтного комплекту» ОК   6.5.1.2 У більшості випадків слід використовувати завдяки його надійності метод заміни ділянок оптичного кабелю від муфти до муфти. При використанні цього методу демонтують муфти на обох кінцях пошкодженого оптичного кабелю та замінюють його резервним ОК з аварійного запасу який прокладають у каналі кабельної каналізації. 6.5.2 Організація постійного зв'язку за допомогою постійної кабельної вставки 6.5.2.1 Роботи з монтажу постійної кабельної вставки необхідно починати відразу після організації тимчасового зв'язку. 6.5.2.2 Запас матеріалів та обладнання для АВР має постійно знаходитися у встановленому місці і підтримуватися в робочому стані. 6.5.2.3 Постійні кабельні вставки мають бути виконані оптичним кабелем тієї самої марки та ємності що й основний ОК. 6.5.2.4 Для постійних вставок використовується оптичний кабель що знаходиться в аварійному запасі на кабельних майданчиках або на складах ЦЛС чи груп ВОЛЗ. 6.5.2.5 Аварійний запас: оптичний кабель завдовжки 300 м з максимальною ємністю ОВ які знаходяться у зоні обслуговування підприємства зв'язку; дві з'єднувальні муфти конструкція яких дозволяє: а підімкнення монтаж до 3 оптичних кабелів ємністю що є в аварійному запасі; б тимчасову герметизацію муфти; механічні з'єднувачі для ОВ. 6.5.2.6 Монтаж муфт має виконуватись за діючими інструкціями та технологічними картами для відповідних марок оптичного кабелю та типів муфт. Постійні кабельні вставки в кабельній каналізації прокладаються між оглядовими колодязями а пошкоджений ОК вилучається. 6.5.2.7 В разі використання ремонтного комплекту для забезпечення безперервного зв'язоку перемонтаж обох муфт на постійну кабельну вставку проводити одночасно як показано на рисунку 6.5. 6.5.2.8 Змонтовані кабельні вставки і муфти а також усі інші зміни на оптичному кабелі та його трасі повинні бути зафіксовані в технічній документації.   1 оптична муфта 2 оглядовий колодязь 3 тимчасова вставка 4 оптичний кабель постійної вставки Рисунок 6.5 - Заміна тимчасової вставки на постійну вставку   7.Організація службового зв'язку під час АВР 7.1 Загальні положення 7.1.1 Для забезпечення узгодженості дій АВБ оперативності пошуку місця пошкодження та виконання АВР у встановлений контрольний термін організується службовий зв'язок який є невід'ємним елементом технологічного процесу АВР. 7.1.2 Для забезпечення якісного з'єднання ОВ під час монтажу муфти необхідно організувати службовий зв'язок між інженером-вимірювачем та фахівцем котрий виконує монтаж ОК для оперативного та безперервного обміну інформацією. 7.1.3 Службовий зв'язок радіотелефонний або комбінований може бути організований за допомогою оптичних телефонів по ОВ чи проводових телефонів якщо в конструкції ОК є металеві жили і має забезпечуватися за допомогою засобів службового зв'язку якими оснащені ЛВМОК а також встановлених стаціонарно в ЦЛС. 7.1.4 Організація телефонного проводового службового зв'язку в цьому КНД не розглядається і має здійснюватися так як це описано в розділі 5 «Інструкції для аварійно-відновних робіт на міжміських кабельних лініях зв'язку». 7.1.5 Організація службового технологічного радіозв'язку а також побудова радіомережі мають виконуватися згідно з «Руковод-ством по организации иэксплуатации служебной радиосвязи на междугородных линиях связи» з урахуванням удосконалень які наведені в розділі 5 «Інструкції для аварійно-відновних робіт на міжміських кабельних лініях зв'язку». 7.2 Службовий зв'язок під час АВР на міжміських ВОЛЗ 7.2.1 Під час АВР на міжміських ВОЛЗ організується службовий зв'язок між: робітниками ЛАЦ на ОРП між якими міститься пошкоджений ОК; робітниками АВБ та ВПУ; робітниками основної та допоміжної АВБ; робітниками аварійних бригад які знаходяться на місці аварії та на НРП куди заходить пошкоджений ОК; робітниками аварійних бригад які перебувають на місці аварії та робітниками ЛАЦ на ОРП між якими знаходиться пошкоджений ОК; робітниками ЛАЦ на ОРП та робітниками АВБ. 7.2.2 Службовий зв'язок між робітниками ЛАЦ може бути телефонний або встановлений за допомогою блоків службового зв'язку. 7.2.3 Службовий зв'язок між робітниками аварійних бригад та між робітниками аварійних бригад і робітниками ЛАЦ на ОРП може бути радіотелефонний або телефонний проводовий по металевих провідниках якщо вони є в конструкції ОК що ремонтується або за допомогою оптичного телефону оптофону . 7.2.4 Оптичний телефон забезпечує передавання інформації безпосередньо по ОВ та використовується для обміну Інформацією з метою забезпечення узгодженості дій персоналу аварійних бригад під час проведення аварійно-відновлювальних робіт. 7.2.5 За допомогою оптичного телефону здійснюється дуплексний зв'язок по одному ОВ. Динамічний діапазон оптичного телефону лежить в межах від 50 до 60 дБ. 7.2.6 У кінцевому пристрої оптичний телефон підмикається до ОВ за допомогою оптичного роз'єму. Підімкнення оптофону до ОВ що не має оптичного роз'єму наприклад у місці монтажу з'єднувальної муфти можна виконати трьома різними способами: за допомогою адаптера; шляхом підварювання ШСЗ; за допомогою пристрою вводу/виводу випромінювання в місці вигину ОВ. При використанні перших двох способів відсутня можливість вимірювання загасання в місці зварювання під час монтажу останнього ОВ. Використання пристрою вводу/виводу випромінювання в місці вигину ОВ не має цього недоліку оскільки дозволяє підми-кати оптичний телефон до оптичного волокна без застосування оптичних роз'ємів наприклад під час монтажу з'єднувальної муфти або в тих випадках коли небажано відмикати оптичні роз'єми у кінцевому пристрої. Слід відзначити що при використанні пристрою вводу/виводу випромінювання в місці вигину ОВ динамічний діапазон оптофону зменшується приблизно на 15 дБ через оптичні втрати в місці вводу випромінювання але решта динамічного діапазону дозволяє підтримувати зв'язок на достатньо великі відстані. Оптофон можна використовувати під час виконання вимірювань ОВ оптичними тестерами як альтернативу звичайному телефонному зв'язку. 7.3 Службовий зв'язок під час АВР на міських ВОЛЗ 7.3.1 Під час АВР на міських ВОЛЗ організується службовий зв'язок між: робітниками цеху СП на АТС між якими міститься пошкоджений ОК; робітниками ремонтної бригади які перебувають на місці аварії та на АТС куди заходить пошкоджений ОК. 7.3.2 Службовий зв'язок між робітниками ЦСП може бути телефонний або встановлений за допомогою блоків службового зв'язку восп. 7.3.3 Службовий зв'язок між робітниками ремонтної бригади може бути радіотелефонний або телефонний проводовий по металевих провідниках якщо вони е у конструкції ОК який ремонтується. 7.3.4 Організація службового зв'язку по ОВ за допомогою опто-фонів має здійснюватися так як це описано в 7.2.6. 8 Облік та звітність 8.1 Облік пошкоджень ВОЛЗ та звітність про них мають проводитись згідно з «Інструкцією щодо забезпечення збереження кабельних ліній зв'язку». 8.2 Первинною формою обліку пошкоджень лінійних споруд ВОЛЗ є акти про аварії та журнали обліку аварій для міжміських ВОЛЗ за формою ЛКА-1. Форма такого журналу для міських кабельних ліній зв'язку наведена в Додатку Г. 8.3 Відомості про пошкодження лінійних споруд ВОЛЗ фіксуються в журналах обліку аварій технічним персоналом виробничих підрозділів що експлуатують ВОЛЗ. Ці журнали мають вестися регулярно всіма підприємствами електрозв'язку та їх виробничими підрозділами. 8.4 Акт про аварію лінійних споруд за формою ЛКА-2 складається на всі випадки відказів у трьох примірниках. Один примірник акта залишається в ЦПМ ВЕЛС ОД а два з поясненнями винних і розслідуванням причин та обставин аварії передаються керівництву підприємства електрозв'язку. 8.5 У разі аварій викликаних роботами сторонніх організацій або окремих громадян разом із представниками тієї чи іншої організації або приватною особою яка виконувала роботи складається протокол про причини порушення «Правил охорони ліній зв'язку» за формою ЛКА-3 у чотирьох примірниках. Один примірник протоколу залишається в ЦПМ ВЛС ОД другий із поясненнями винних передається керівництву підприємства електрозв'язку третій із заявою та іншими матеріалами експлуатаційне підприємство направляє регіональній Інспекції електрозв'язку «Укр-частотнагляду» якщо не сталося припинення дії зв'язку або слідчим органам для притягнення винних до відповідальності згідно з чинним законодавством України якщо припинилося дія зв'язку а четвертий примірник протоколу з претензією і кошторисом на відновлювальні роботи надсилається до організації робітники якої порушили «Правила охорони ліній зв'язку». 8.6 Форми ЛКА-1 ЛКА-2 і ЛКА-3 наведені в «Альбомі форм первинного обліку та експлуатаційно-технічної документації по лінійному господарству первинної мережі зв'язку». 8.7 Протокол повинен бути підписаний посадовою особою підприємства зв'язку особою яка вчинила порушення прорабом майстром механізатором приватною особою тощо та іншими залученими особами свідками або понятими . У разі відмови представника організації яка порушила вимоги «Правил охорони ліній зв'язку» від підписання протоколу а також коли на момент складання протоколу винну особу ще не встановлено протокол складається за участю незацікавлених осіб. Причина складання протоколу без участі винної особи має бути в ньому зазначена. 8.8 Протокол складається у триденний строк з моменту виявлення порушення «Правил охорони ліній зв'язку». Якщо в цей строк оглянути місце пошкодження неможливо віддаленість бездоріжжя стихійне лихо протокол може бути складений і пізніше але протягом місяця з моменту порушення «Правил охорони ліній зв'язку». Причина складання протоколу в строк що перевищує три доби має бути зазначена у протоколі. 8.9 В особливих випадках коли пошкодження ЛС викликані стихійними явищами ЦПМ ВЕЛС ОД у п'ятиденний термін надає до ДПМ крім акта про аварію довідку метеостанції витяг із журналу змінного технічного персоналу СТО-ІП з пояснювальною запискою що обґрунтовує необхідність перевищення контрольного терміну усунення пошкодження. 8.10. Після кожного випадку аварії підприємство електрозв'язку проводить розслідування причин та обставин які призвели до аварії. При цьому необхідно: з'ясувати характер і причину аварії та встановити винних у ній; розглянути й оцінити: а організацію робіт ЦЛС ЛТЦ КД тощо та ЦПМ ВЕЛС ОД з ліквідації аварії; б оперативність дії технічного персоналу точність визначення ділянки та місця пошкодження; в ефективність використаних під час усунення наслідків аварії приладів механізмів і пристроїв; г ефективність методів і пристроїв захисту оптичних кабелів від корозії електромагнітних впливів за наявності металевих елементів у конструкції ОК ; д ефективність профілактичних заходів спрямованих на попередження аварій проведення технагляду за станом лінійних споруд планових і контрольних вимірювань тощо ; е обставини які сприяли виникненню аварії: ретельно проаналізувати скільки часу знадобилося на відновлення зв'язків та визначити заходи для його скорочення; визначити заходи які б виключили надалі виникнення аналогічних аварій; притягти до відповідальності винних. 8.11. 3 метою виявлення недоліків та вдосконалення методів технічної експлуатації міжміських та міських ВОЛЗ необхідно щорічно аналізувати аварії за характером причинами структурою часом простою та часом відновлювальних робіт типами ОК тощо. На підставі такого аналізу необхідно розробляти заходи з підвищення експлуатаційної надійності ВОЛЗ.   9. Заходи безпеки 9.1. Під час виконання АВР на ВОЛЗ необхідно керуватися такими документами з охорони праці: «Правилами безпеки при роботах на кабельних лініях зв'язку і проводового мовлення»; «Правилами пожежної безпеки на об'єктах зв'язку України»; «Санитарными нормами и правилами устройства и эксплуатации лазеров». 9.2. У процесі відкопування котлованів траншей установлення кріплень монтажу та укладання кабелю в траншею або котлован необхідно суворо додержувати «Правил безпеки при роботах на кабельних лініях зв'язку і проводового мовлення». 9.3. Відповідальність за виконання необхідних заходів із техніки безпеки покладається на керівника АВР. 9.4. До роботи з оптичними приладами та електроустановками допускаються особи які пройшли ввідний інструктаж інструктаж з техніки безпеки на робочому місці з наступною перевіркою знань та мають групу з електробезпеки не нижчу за третю. 9.5. Відходи оптичного волокна після монтажних робіт необхідно зібрати в окремий яшик а після закінчення робіт звільнити ящик у спеціально відведеному місці. 9.6 .Слід уникати потрапляння залишків оптичного волокна на одяг. Роботу з оптичним волокном необхідно виконувати у фартусі з прорезиненої тканини. 9.7. Монтажний стіл та підлогу в монтажно-вимірювальному автомобілі після закінчення робіт необхідно обробити пилососом а потім протерти вологою тканиною захистивши руки грубими гумовими рукавицями. 9.8. Обстежувати торець оптичного волокна за допомогою збільшувальних приладів мікроскопа або збільшувального скла при ввімкнених оптичних передавальних приладах забороняється. 9.9. Під час монтажних та вимірювальних робіт слід уникати прямого попадання в очі випромінювання з оптичного тестера іншого приладу або беспосередньо з оптичного волокна приєднаного до джерела випромінювання. ДОДАТКИ Додаток А довідковий Характеристики пристроїв і приладів якими можуть комплектуватися аварійнo-відновлювальні бригади А.1. Оптичний тестер фірми : вимірювачі оптичної потужності 1204 FOD 1204 Н Використовується: для вимірювань на ВОЛЗ і на локальних мережах;     для калібрування джерел оптичного випромінювання; для контролю оптичного волокна і пасивних оптичних компонентів; при вимірюванні зворотного відбиття роз'ємів; обслуговуванні і експлуатації ВОСП з високим рівнем оптичної потужності модель 1204H ; для вимірювання відношення значення потужності що виміряна раніше до значення потужності що вимірюється у дБм. Індикація оптичного тестера у дБм і мВт. Таблиця А.1 Технічніхарактеристики вимірювачів оптичної потужності FОD 1204 1204H Характеристика Значення Довжина хвилі калібрування нм 850; 980; 1300; 1300; 1480; 1550 Діапазон оптичної потужності що вимірюється дБм для: - 1204 від 7 до -73 - 1204H від 23 до -53 Похибка на довжині хвилі калібрування 1 300 нм дБ % 0 13   ±3 Дозволяюча спроможність дБ/нВт 0 001/0 001 Живлення джерело постійного струму В від 2 8 до 3 2 Час безперервної роботи год 100 Робоча температура °С від -10 до 55 Габаритні розміри мм 20 х 75 х 150 Вага кг 0 25 A.2 Оптичний тестер фірми : джерело оптичних сигналів 2114 Використовується: для оптичних вимірювань на ВОЛЗ і локальних мережах; для калібрування джерел оптичного випромінювання; для контролю оптичного волокна і пасивних оптичних компонентів; ОМ та БМ оптичних волокон. Оптичний тестер має: три джерела випромінювання в одному корпусі; здатність послаблювати оптичну потужність на 20 дБ. Таблиця А.2 Технічні характеристики джерела оптичних сигналів FOE 2114 Характеристика Значення Довжина хвилі нм 650 ± 20; 1300 ± 20 1550 ± 20 Вихідна оптична потужність мВт ?0 3 Випромінювання безперервне - модульоване частотою кГц 0 001;1; 2 Нестабільність потужності випромінювання дБ за 20 хв ±0 1 Ширина спектра нм 5 Живлення джерело постійного струму напругою В 3 Час безперервної роботи год 40 Робоча температура °С від 0 до 50 Габаритні розміри мм 147 х 74 х 24 Вага кг 0 36 Примітка.   Оптичний локатор у тому самому корпусі А.3.Оптичний тестер ОТ-2-1 фірми «ІІТ» Загальні характеристики: призначений для вимірювання рівня оптичної потужності загасання ВОЛЗ та інших компонентів волоконно-оптичної техніки; мікропроцесорна обробка сигналу; корекція нерівномірності спектральної чутливості фотоприймача; малогабаритний; двоблокове виконання. Таблиця A.3. Технічні характеристики тестера оптичного OT-2-1 Характеристика Значення Джерело оптичного випромінювання Довжина хвилі нм для моделі: -ОТ-2-1/1 БМ від 820 до 880 - ОТ-2-1/2 БМ від 1280 до 1340 - ОТ-2-1/3 ОМ від 1280 до 1340 - ОТ-2-1/4 ОМ від 1520 до 1580 Рівень потужності дБм для моделі: -ОТ-2-1/1 і ОТ-2-1/2 >-2 - ОТ-2-1/3 і ОТ-2-1/4 >-3 Стабільність потужності дБ <0 2 Живлення: джерело постійного струму В 4 Робоча температура °С від 0 до 40 Габаритні розміри мм 157 х 84 х 30 Вага кг 0 3 Вимірювач рівня потужності Довжина хвилі калібрування нм від 750 до 950; від 1210 до 1410; від 1500 до 1600 Динамічний діапазон дБм від 3 до -70 Похибка дБ ±0 2 Живлення: джерело постійного струму В 6 Робоча температура °С від 0 до 40 Габаритні розміри мм 157 х 84 х 30 Вага кг 0 3 A.4. Оптичний тестер ОТ-2-2 фірми «ІІТ» Загальні характеристики: призначений для вимірювання рівня оптичної потужності загасання ВОЛЗ та інших компонентів волоконно-оптичної техніки; мікропроцесорна обробка сигналу; корекція нерівномірності спектральної чутливості фотоприймача; малогабаритний; можливість організації службового зв'язку по ОВ; одноблокове виконання. Таблиця А.4. Технічні характеристики тестера оптичного ОТ-2-2 Характеристика Значення Джерело оптичного випромінювання Довжина хвилі нм для моделі: ОТ-2-2А БМ від 830 до 870 - ОТ-2-2Б БМ від 1290 до 1330 - ОТ-2-2В ОМ від 1290 до 1330 - ОТ-2-2Г ОМ від 1520 до 1580 Рівень потужності дБм для моделі: - ОТ-2-2А і ОТ-2-2Б >-2 - ОТ-2-2В і ОТ-2-2Г >-3 Стабільність випромінювання < 0 2 Вимірювач рівня потужності Довжина хвилі калібрування нм від 750 до 950; від 1210 до  410; від 1500 до 1600 Динамічний діапазон дБм від 3 до -70 Похибка дБ ±0 2 Живлення: джерело постійного струму В 5 Робоча температура °С від 0 до 40 Відносна вологість % від 40 до 80 Габаритні розміри мм 196 х 100 х 40 Вага кг 1 A.5 Оптичний тестер універсальний ОТУ-96 НВФ «Оптел» Загальні характеристики: призначений для вимірювання рівня середньої потужності і загасання в одно- та багатомодових оптичних волокнах на робочих довжинах хвиль оптичних систем передавання 850 1 300 1 550 нм; об'єднує в одному корпусі джерело і приймач; можливість встановлення двох джерел з різними довжинами хвиль випромінювання на один оптичний вихід; телефонний зв'язок по оптичному волокну; можливість зручної роботи в польових умовах завдяки малим габаритним розмірам і автономному живленню; багатоваріантність виготовлення тестера дозволяє використовувати його практично з усіма типами оптичних волокон джерел і приймачів випромінювання існуючими типами оптичних роз'ємів; комплектується малогабаритним виносним джерелом живлення від мережі. Таблиця А.5 Технічні характеристики оптичного тестера ОТУ-96 Характеристика Значення Довжина хвилі калібрування нм 850 1300 1550 Динамічний діапазон вимірювання рівня потужності дБ від -60 до 3 Динамічний діапазон дуплексного зв'язку дБ 30 Потужність випромінювання на виході лазера мВт ? 0 5 Частота модуляції випромінювання Гц 270 ± 0 5 Допустима похибка вимірювання рівня потужності % 1 Живлення джерело постійного струму напругою В від 11 6 до 13 2 мережа змінного струму напругою В 220В ± 10% Робоча температура °С від 0 до 50 Габаритні розміри мм 180 х 110x50 Вага кт 0 5 А.6 Оптичний тестер OTS 7940X фірми «Wavetek» Загальні характеристики: призначений для вимірювання рівня середньої потужності і загасання в одно- та багатомодових оптичних волокнах на робочих довжинах хвиль оптичних систем передавання 1 300 1 550 нм; об'єднує в одному корпусі джерело та приймач; автоматичне розпізнавання довжини хвилі; автоматичне перемикання діапазонів; регульована вихідна потужність; корекція нерівномірності спектральної чутливості фотоприймача; зберігання 500 результатів вимірювань у внутрішній пам'яті; автоматичний друк результатів; вмонтований телефонний комплект; вмонтований аттенюатор; модульований вихід; режим сканування в джерела 1 310/1 550 нм; одноблокове виконання; можливість виконання вимірювача оптичної потужності моделі 7944 7945 7946 та джерела випромінювання модель 7940 в окремих корпусах. Таблиця А.6 Технічні характеристики оптичного тестера OTS 7940X Характеристика Значення Джерело випромінювання Довжина хвилі нм для моделі: - OTS 79404 1310 ±30 - OTS 79405 1 550 ± 30 - OTS 79406 1310/1550 ±30 Вихідна потужність мВт 1 Ширина спектра нм < 5 Стабільність дБ протягом 1 год ±0 05 24 год ±0 15 Частота модуляції кГц 0 27 0 33; 1 2 Загасання аттенюатора дБм від 0 до -10 Вимірювач оптичної потужності Довжина хвилі нм від 800 до 1600 Діапазон вимірювання дБм на довжині хвилі - 850 нм від 5 до -65 - 1310 i1550 нм від 5 до -70 Тип волокна ОМ БМ Роздільна здатність дБм нВт 0 01 0 001 Похибка дБ при 23 °С та рівні потужності -30 дБм ± 0 2 Робоча температура °С від -10 до 45 Живлення джерело постійного струму напругою В від 9 до 12 мережа змінного струму напругою В 220 В ± 10% Габаритні розміри мм 210 х 100 х 44 Вага кг 0 6 A.7 Вимірювач загасання оптичний ОД1-20 фірми «Кварц» ННІПІ Загальні характеристики: автоматичне встановлення піддіапазонів вимірювання; телефонний зв'язок по оптичному волокну; двоблокове виконання; автономне живлення. вологозахисний корпус; Таблиця А.7 Технічні характеристики вимірювача загасання оптичного ОД 1-20 Характеристика Значення Довжина хвилі випромінювання нм для моделі: -ОД1-20/1 БМ 850 ± 20 -ОД1-20/2 БМ 1300 ± 30 -ОД1-20/3 ОМ 1300 ± 30 -ОД1-20/4 БМ 850/1300 ± 20 -ОД 1-20/5 ОМ/БМ 1300 ± 30 -ОД1-20/6 ОМ 1550 ± 30 Вихідна оптична потужність мкВт: -СД 1 2 лазера 120 Довжини хвилі калібрування вимірювача потужності нм для моделі: - ОД1-20/1 850 - ОД1-20/2 850 - ОД1-20/3 1300 - ОД1-20/4 1300 - ОД1-20/5 1550 - ОД1-20/6 1550 Діапазон вимірювання потужності на довжині хвилі калібрування дБм від 10 до -60 Похибка вимірювання потужності % 8 Діапазон вимірювання загасання дБ на довжині хвилі: - 850±2 нм від 0 до 60 - 1300±3 нм від 0 до 50 Похибка вимірювання загасання %: - до 10 дБ 2 - від 10 до 20 дБ 3 - від 20 до 50 дБ 4 - від 50 до 60 дБ 8 Живлення: джерело постійного струму напругою В від 10 до 15 Сила струму що споживається А 1 25 Робоча температура °С від -10 до 50 Габаритні розміри мм 100 х 240 х 287 Вага кг 4 5 Примітка. За замовленням постачається змінний блок на довжину хвилі 1550 нм A.8 Оптичний тестер фірми «Wandel & Goltermann»: джерело оптичних сигналів OLS-15 та вимірювач оптичної потужності OLP-15 Загальні характеристики: використовується при будівельних ремонтних і профілактичних роботах на ВОЛЗ для вимірювання загасання ОВ та ідентифікації ОВ використовуючи модульовані сигнали; використовується при вимірюваннях рівня оптичної потужності до 26 дБм у системах кабельного телебачення CATV ; подвійне тестування; одночасне вимірювання загасання на 1300 і 1550 нм; універсальний адаптер; удароміцний бризкозахисний корпус. Таблиця А.8 Технічні характеристики джерела оптичних сигналів та вимірювача оптичної потужності OLS-15 Характеристика Значення Джерело оптичних сигналів Довжина хвилі нм 1310; 1550 Вихідна оптична потужність дБм -7 Частота модуляції Гц 270; 1000; 2000 Ширина спектра нм 5 Живлення: джерело постійного струму напругою В 3 Час безперервної роботи год 28 Габаритні розміри мм 95 х 49 х 195 Вага кг 0 5 Вимірювач оптичної потужності Довжина хвилі калібрування нм 850; 1300; 1550 Діапазон оптичної потужності дБм від -70 до 11 Відносна похибка дБ на довжині хвилі: - 850 нм ±0 30 1 300 нм ±0 25 1 550 нм ±0 70 Живлення: джерело постійного струму напругою В 3 Час безперервної роботи год 36 Габаритні розміри мм 95x49x185 Вага кг 0 5 A.9 Оптичні рефлектометри ОР5-18К ОР5-19К ОР5-20К ОР5-21К Загальні характеристики: вмонтований телефонний комплект; додаткове обладнання перетворювач напруги 12/220 В. Таблиця A.9. Технічні характеристики оптичних рефлектометрів ОР5-18К QP5-19K ОР5-20К. ОР5-21К Характеристики Значення Довжина хвилі нм для моделі: - ОР5-18К БМ 850 - ОР5-19К БМ 1300 - ОР5-20К ОМ 1300 - ОР5-21К ОМ 1550 Динамічний діапазон дБ стандартний для моделі: - ОР5-18К БМ 23 - ОР5-19К БМ 20 - ОР5-20К ОМ 18 - ОР5-21К ОМ. 15 підвищений за замовленням для моделі: -ОР5-18К БМ 26 - ОР5-19К БМ 23 - ОР5-20К ОМ 22 - ОР5-21К ОМ 20 Тривалість імпульсу нс для моделі: -ОР5-18К БМ 1000; 250; 60 -ОР5-19К БМ 2000; 500; 125 -ОР5-20К ОМ 4000; 1000; 250 -ОР5-21КОМ 4000; 1000; 250 Максимальна відстань км 100 Роздільна здатність випромінювання дБ 0 01 Похибка вимірювання загасання дБ ±0 1 + 0 1 х загасання Джерело живлення: - мережа змінного струму частотою 50 Гц напругою В 220 ±10% Габаритні розміри мм 360 х 175 х 456 Вага кг 14 А.10. Оптичний рефлектометр SI 7920 «HELIOS» фірми «Wavetek» Загальні характеристики: точне автоматичне виявлення неоднорідностей; потужне програмне забезпечення на дискеті; швидкісна обробка результатів; можливість одночасного порівняння двох рефлектограм; вмонтований принтер; інтерфейс RS 232 IEEE-488; програмне забезпечення Wintraceдля обробки рефлектогра-ми на ПЕОМ; вмонтований телефонний переговорний комплект. Таблиця А.10 Характеристики оптичного рефлектометра SI 7920 Характеристики Значення Довжина хвилі нм для моделі: - SI 7924 DR 1310 ±20 - SI 7925 DR 1550 ± 20 - SI 7924HD 1310 ±20 - SI 7925HD 1550 ± 20 Тривалість імпульсу нс для моделі: - SI 7924 DR від 5 до 10000 - SI 7925 DR від 5 до 10000 - SI 7924HD від 20 до 20000 - SI 7925HD від 20 до 20000 Просторове розділення м 1 Роздільна здатність дБ 0 001 Діапазон відстані км від 5 до 200 Похибка вимірювання довжини м ±0 5 м ±2*10-5 L де L довжина км Кількість точок запам'ятовування до 64 000 Живлення: мережа змінного струму напругою В від 90 до 270 - джерело постійного струму напругою В 12 Габаритні розміри мм 380 х 180 х 425 Вага кг 11 A.11 Оптичний рефлектометр ОР-2-1 фірми «ІІТ» Загальні характеристики: зручне програмне забезпечення яке дозволяє аналізувати й зберігати результати вимірювань з можливістю іх друку на виносному принтері російськомовне меню; напівавтоматичне вимірювання загасання в з'єднаннях; можливість створення архіву рефлектограм; можливість виведення на дисплей до восьми рефлектограм одночасно для порівняння і почергового аналізу; комплектується ПЕОМ типу Notebookта малогабаритним економічним блоком живлення; змінний блок для роботи з металевим кабелем за замовленням. Таблиця А.11 Технічні характеристики оптичного рефлектометра ОР-2-1 Характеристики Значення Довжина хвилі нм: для БМ оптичного волокна 850 1300 для ОМ оптичного волокна 1310 1550 Тривалість імпульсу нс від 30 до 10000 Динамічний діапазон дБ С/Ш=1 на довжині хвилі: - 850 нм 28 - 1 300 нм 28 - 1 300 нм 29 - 1 550 нм 28 Роздільна здатність дБ 0 01 Діапазон відстані км від 2 до 180 Похибка вимірювання довжини м ±3±5*10-5L де L - довжина км Живлення: мережа змінного струму частотою 50 Гц напругою В 220 ± 10% джерело постійного струму напругою В від 10 до 14 Габаритні розміри мм 320 х 310 х 110 Вага кг 5 A.12 Оптичний рефлектометр MTS 5100 фірми «Wavetek» Загальні характеристики: рефлектометр оптичний тестер та локатор в одному корпусі; дисковод 3 5" жорсткий диск для зберігання рефлектограм; вмонтований принтер модель MTS 5 200 ; інтерфейс. RS232 Centronics IEEE-488 модель MTS 5 200 програмне забезпечення Wintraceдля обробки рефлектогра-ми на ПЕОМ Таблиця А.12 Технічні характеристики оптичного рефлектометра МТБ 5100 Характеристики Значення Рефлектометр Довжина хвилі нм для модуля -SR 1310 ± 20 1550 ± 20 -DR 1310 ±20 1550 ±20 Тривалість iмпульсу нc від 10 до 10000 і від 5 до 10000 Динамічний діапазон дБ ІЕС-метод для модуля: SRна довжині хвилі 1310 нм 24 SRна довжині хвилі 1550 нм 22 DRна довжині хвилі 1310 нм 33 DRна довжині хвилі 1550 нм 29 Просторове розділення м для модуля: -SR 3 - DR 1 Роздільна здатність дБ 0 01 Максимальна відстань км 200 Похибка вимірювання довжини м ±1±5*10-5L  де L-довжина км Кількість точок запам'ятовування до 32 000 Оптичний локатор VFL Довжина хвилі нм 635 Випромінювання модульоване частотою Гц 1 Вимірювач оптичної потужності Довжина хвилі калібрування нм 850 1310 1550 Діапазон вимірювання дБм на довжині хвилі: 850 нм від 5 до 65 1310 або 1550 нм від 5 до 70 Похибка дБ + 0 2 Джерело випромінювання Довжина хвилі нм 1310 ±30 1550 ±30 Вихідна потужність дБм 0 Ширина спектра нм < 5 Живлення джерело постійного струму напругою В від 11 до 15 Час безперервної роботи год 16 Робоча температура °С від 0 до 40 Габаритні розміри мм 300 х 235 х 90 Вага кг 3 5 A.13 Оптичний рефлектометр HP 8147 фірми «Hewlett-Packard» Загальні характеристики: автоматично виконує вимірювання на базі вмонтованого комп'ютера PC 486 мінімальний поріг події що фіксується: для відбиття 0 01 дБ для загасання 0 1 дБ ; порівнює до чотирьох рефлектограм; внутрішня пам'ять на 32 рефлектограми;     внутрішній дисковод;  вмонтований термопринтер;   інтерфейс: RS232C паралельний вихід;    можливе постачання модулів лише на 1 31 або 1 55 мкм; російськомовна версія. Таблиця А.13 Технічні характеристики оптичного рефлектометра  НР 8147 фірми «Hewlett-Packard» Характеристика Значення Тип ОВ ОМ ОМ ОМ Тип модуля Е4313А Е4316А Е4319А Довжина хвилі нм 1310/1550 ± 15 1310/1550±15 1310/1550±15 Динамічний діапазон дБ С/Ш=1 29/28 35/34 40/39 Тривалість імпульсу мкс від 0 01 до 20 Діапазони відстані км від 1 до 500 Роздільна здатність дБ 0 01 Похибка вимірювання довжини м ±1 ± 5*10-5 L деL довжина км Живлення: мережа змінного струму частотою 50 або 60 Гц напругою В 220 В ± 10% джерело постійного струму напругою В від 11 до 30 Робоча температура °С від 0 до 55 Габаритні розміри мм 18 х 371 х 305 Вага кг 9 A.14 Оптичний міні-рефлектометр HPE6000 фірми «Hewlett-Packard» Загальні характеристики: можливість автоматичного режиму аналізу рефлектограми мінімальний поріг події що фіксується: для відбиття 0 01 дБ для загасання 0 1 дБ ; внутрішня пам'ять на 100 рефлектограм; вмонтований дисковод 3 5"; інтерфейс: RS232C паралельний вихід; здатність працювати як джерело оптичного випромінювання: неперервне випромінювання з вихідною потужністю -3 дБм модуляція меандр 2 кГц з середньою потужністю -6 дБм; стабільність 0 1 дБ; російськомовна версія. Таблиця А.14 Технічні характеристики оптичного міні-реф-лектометра HP E6000фірми «Hewlett-Packard» Характеристики Значення Тип модуля Е6001А Е6002А Е6003А Е6004А Е60ХХХ Довжина хвилі нм 1310 1310 1310/1550 1310/850 Динамічний діапазон дБ С/Ш=1 28 34 34/32 28/28 28/28 Тривалість імпульсу мкс Від 0 01 до 20 Діапазони відстані км Від  1 до 200 Похибка вимірювання довжини м ±0 1 ±5 *10-5L де L-довжина км Роздільна здатність дБ 0 001 Живлення: мережа змінного струму частотою 50 Гц чи 60 Гц напругою В 220 ± 10% джерело постійного струму напругою В від 16 до 24 Час безперервної роботи від акумуляторів год 8 Робоча температура °С від 0 до 50 Габаритні розміри мм 194x290х75 Маса кг 2 8 A.15 Рефлектометр «FLASH» фірми «Wavetek»      Загальні характеристики: внутрішня пам'ять на 2 або 32 рефлектограми зовнішні карти пам'яті; інтерфейс: RS 232; програмне забезпечення Wintraceдля обробки рефлектограми на персональному комп'ютері за окрему ціну; простий у користуванні; малогабаритний; пристосований до використання в польових умовах; зареєстрований у Держреєстрі за номером У912-98. Таблиця А.15 Технічні характеристики рефлектометра "FLASH" фірми «Wavetek» Характеристика Значення Модель SI7976 SI7976HR SI7973 Тип ОВ ОМ ОМ БМ Довжина хвилі нм 1310 1550 1310 1550 850 1310 Динамічний діапазон дБ ІЕС-метод 24 22 23 21 17 18 Тривалість імпульс мкс від 0 05 до 10 від 0 01 до 10 від 5 до 200 від 5 до 500 Діапазони відстані км від 5 до 140 від 2 до 140 від 2 до 80 Просторовий дозвіл м 10 5 5 Роздільна здатність дБ 0 01 Похибка вимірювання довжини м ±2 ± 5*10-5 х довжину лінії у км Живлення: джерело постійного струму напругою В. 9 Габаритні розміри 200 х 195 х 75 мм Вага кг 1 6 А.16 Зварювальний апарат S174Н фірми «Furukawa» Загальні характеристики: призначений для зварювання кварцових оптичних БМ волокон зовнішнім діаметром 125 мкм із подальшим захистом місця зварювання оптичних волокон за допомогою термоусаджувальної гільзи; автоматичний або ручний процес зварювання; програмування на 32 типи волокна; пам'ять із даними 100 з'єднаннями; автоматично вирівнює зварювані волокна по трьох осях; оптимізує процес зварювання залежно від навколишніх умов тиску температури і вологості ; інтерфейс: RS 232C відеовихід BNC NTSC . Таблиця А. 16 Технічні характеристики зварбвального апарату S174Н фірми «Fbrbkawa» Характеристика Значення Тип ОВ ОМ БМ Втрати у зварному з'єднанні дБ 0 02 0 01 Діаметр зварюваних волокон мкм 125 Діаметр оболонки ОВ мм від 0 25 до 1 Робоча температура °С від 10 до 55 Джерело живлення. мережа змінного струму частотою 50Гц чи 60 Гц напругою В від 85 до 264 джерело постійного струму напругою В від 10 до 15 Габаритні розміри мм 200 х 190 х 180 Вага кг 7 5 A.17 Апарат для зварювання оптичних волокон автоматичний СОВА-11 Загальні характеристики: призначений для зварювання кварцових оптичних БМ волокон з зовнішнім діаметром 125 мкм із подальшим захистом місця зварювання оптичних волокон за допомогою термоусаджувальної гільзи; ручне юстирування зовнішнім діаметром відбиваючої оболонки; процес зварювання має 16 програм із фіксованими параметрами та можливістю їх зміни: струму зварювання і оплавлення; часу зварювання і оплавлення; швидкості зсуву; розміру зазору і зведення; автоматичне встановлення зазору; автоматичний зсув ОВ при зварюванні; вмонтований пристрій для захисту місця зварювання з автоматичним витримуванням часу робіт; малогабаритний; універсальний. Таблиця А. 17 Технічні хадактеристики зварювального апарата для оптичних волокон CОBA -11 Характеристика Втрати у зварному з'єднані дБ 0 1 Діаметр зварюваних волокон мкм 125 Довжина оголеної ділянки ОВ яка необхідна для фіксації затискачами мм 16 Максимальна потужність споживання Вт 20 Середня потужність споживання Вт 5 Джерело живлення: мережа змінного струму частотою 50 Гц напругою В 220 ± 10% джерело постійного струму напругою В від 11 до 27 Габаритні розміри мм 230 х 210 х 110 Вага кг 4 8 A.18 Апарат для зварювання оптичних волокон автоматичний СОВА-20 Загальні характеристики: призначений для зварювання кварцових оптичних волокон діаметром 125 мкм східчастого або градієнтного типу з наступним захистом місця зварювання волокон за допомогою термоусаджу-вальної гільзи; автоматичне юстування за оптичним сигналом; процес зварювання має 16 програм із фіксованими параметрами і можливістю їх зміни: струму зварювання і оплавлення; часу зварювання і оплавлення; швидкості зсуву розміру зазору; автоматичне встановлення зазору; автоматичний зсув ОВ при зварюванні; вмонтований пристрій для встановлення комплекту деталей для захисту місця зварювання ОВ з автоматичною витримкою часу роботи; вмонтований пристрій локального вводу/виводу оптичного сигналу; вмонтований телефонний комплект. Таблиця А.18 Технічні характеристики апарата для зварювання оптичних волокон  СОВА-20 Характеристика Значення Втрати у зварному з'єднанні. дБ для: ОМ оптичних волокон 0 08 БМ оптичних волокон 0 03 Довжина оголеної ділянки ОВ яка необхідна для фіксації затискачами мм 16 Максимальна потужність споживання Вт 25 Середня потужність споживання Вт 10 Джерело живлення: мережа змінного струму частотою 50 Гц напругою В 220 ±10% джерело постійного струму напругою В від 12 до 27 Габаритні розміри мм 305 х 260 х 150 Вага кг 9 A.19 Апарат для зварювання оптичних волокон FSM-30S фірми «Fujikura» Загальні характеристики: одночасний огляд місця зварювання у двох площинах; автоматична перевірка забрудненості ОВ у місці зварювання; запам'ятовує 100 значень загасань у місці зварювання ОВ разом із кутами сколювання і датою зварювання; посилений тест на механічну міцність випробування на розрив ОВ зусиллям 200 г після зварювання ; корекція робочих параметрів залежно від зміни атмосферного тиску вологості й температури; функція внесення загасання в ОВ в місці зварювання; автоматичне оплавлення і зварювання яке контролюється за заздалегідь встановленими параметрами мікропроцесора; виміряне загасання в місці зварювання відображається на моніторі; вмонтований пристрій для захисту місця зварювання ОВ; вмонтований телефонний комплект; російськомовна версія екранних команд. Таблиця А.І9 Технічні характеристики апарата для зварювання оптичних волокон FSM-30S Характеристика Значення Втрати у зварному з'єднанні дБ для: ОМ оптичних волокон 0 02 БМ оптичних волокон 0 01 Внесення втрат у зварювання дБ від 0 5 до 20 Довжина оголеної ділянки ОВ яка необхідна для фіксації затискачами мм від 8 до 16 Живлення: мережа змінного струму частотою 50 Гц чи 60 Гц напругою В від 85 до 265 джерело постійного струму напругою В від 10 до 15 Габаритні розміри мм 210х187х 173 Вага кг 8 A.20 Ідентифікатор оптичних волокон 8000XGT Ідентифікатор оптичних волокон 8000XGT малогабаритний індикаторний прилад призначений для швидкої та точної ідентифікації оптичних волокон у волоконно-оптичному кабелі комутаційних оптичних шнурів в оптичних кросах та кінцевих пристроях на ОК а також для визначення наявності й напряму проходження в ОВ оптичного сигналу без розрізання ОВ та переривання нормального режиму його роботи. Зручний для використання при плановому технічному обслуговуванні при модернізації лінії та під час виконання аварійно-відновлювальних робіт на ВОЛЗ. Таблиця А.20 Технічні характеристики ідентифікатора оптичних волокон 8000XGT виробництва фірми 3М Характеристика Значення Довжина хвилі нм від 800 до 1600 Чутливість потужність передавання дБм для: волокон з покриттям діаметром 250 мкм на довжині хвилі нм: а 1550 від -48 до -52 6 1310 від - 40 до -43 волокон з покриттям діаметром 900 мкм на довжині хвилі 1310 нм: від -37 до -40 волокон з покриттям діаметром 3 мм на довжині хвилі нм: а 1550 від -30 до -33 6 1310 від -27 до -30 Втрати на вигинах дБ для: волокон з покриттям діаметром 250 мкм на довжині хвилі нм: а 1550 від 1 2 до 1 5 6 1310 від 0 2 до 0 5 - волокон з покриттям діаметром 900 мкм на довжині хвилі 1310 нм від 0 5 до 0 8 - волокон з покриттям діаметром 3 мм на довжині хвилі нм: а 1550 від 2 7 до 3 5 б 1310 від 0 6 до 1 0 Живлення: джерело постійного струм В 9 Час безперервної роботи від одного елемента живлення год >8 Габаритні розміри мм: корпусу приладу 61x34x224 вимірювальної головки 20x29x38 футляра для транспортування 49 х 225 х 265 Вага у транспортній тарі кг 0 9 Додаток Б довідковий Характеристики сертифікованих в Україні ОК що можуть використовуватись як тимчасові вставки Таблиця Б.1 Оптичні характеристики ОК з одномодовим ОВ Марка ОК фірма-виробник країна Кількість OB Дисперсія пс/ нм* м не більше Коефіцієнт загасання дБ/км не більше OJFPJFESP-LT від 1 до 6 3 2 0 38 на ?=1310нм ; 0 25 на ? =1550 нм OJFPJFHFOSHFO-LT LG CABLE & MACHINERY Ltd Південна Корея від 1 до 6 3 2 0 38 на ? =1310 нм ; 0 25 на ? =1550 нм GNHLDV 4; 6; 8 3 5 0 4 на ? = 1310 нм ; 0 25 на ? = 1550 нм GNLWLV 4; 6; 8 3 5 0 4 на ? = 1310 нм ; 0 25 на ?= 1550 нм GNSLDV 4; 6; 8 3 5 0 4 на ? = 1310 нм ; 0 25 на ? =1550 нм GNSLBDV ERICSSON CABLES АБ Швеція 4; 6; 8 3 5 0 4 на ? =1310 нм ; 0 25 на ? =1550 нм A-DSF2Y від 2 до 96 3 5 від 0 36 до 0 5 на ? =1310 нм ; 0 25 на ? = 1550 нм A-DSF2Y SR 2Y SIEMENS Німеччина від 2 до 96 3 5 від 0 36 до 0 5 на ? = 1310 нм ; 0 25 на ?=1550 нм DNX від 26 до 96 3 5  0 49 на ? =1310 нм ; 0 25 на ? =1550 нм DSX LUCENT TECHNOLOGIES INC. США від 2 до 96 3 5 0 49 на ? = 1310 нм ; 0 25 на ? =1550 нм Таблиця Б.2 Механічні характеристики  ОK Марка оптичного кабелю фірма-виробник країна Зовнішній діаметр оболонки MM Механічні характеристики Маса 1 км OK кг Діапазон робочих температур °С Допустиме зусилля розтягування Н до Допустиме зусилля роздавлювання на довжині 100 мм Н до Мінімальний радіус вигину мм OJFPJFESP-LT 16 5 1 500 3000 330 255 0 Від -30 до 40 OJFPJFHFOSHFO-LT LC CABLE & MACHINERY Ltd. Південна Корея 16 5 1 500 3000 330 300 0 Від -30 до 40 GNHLDV 11 0 1 000 1700 180 100 0 Від -30 до 70 GNLWLV 16 0 1 000 3000 240 250 0 Від -30 до 70 GNSLDV 14 5 1 500 5000 255 170 0 Від -30 до 70 GNSLBDV ERICSSON CABLES AВШвеція 15 0 1 500 5 000 255 180 0 Від -30 до 70 A-DSF2Y Від 10 4 до 15 1 2700 1 500 Від 160 до 220 Від 105 0 до 184 0 Від -30 до 70 A-DSF2Y SR 2Y SIEMENS Німеччина Від 14 3 до 19 0 2700 3 000 Від 300 до 450 Від 216 0 до 332 0 Від-30 до 70 DNX Від 13 0 до 15 5 2700 400 Від 260 до 310 Від 141 0 до 171 0 Від -40 до 70 DSX LUCENT TECHNOLOGIES INC. США Від 11 4 до 15 5 2700 400 Від 230 до 310 Від 129 0 до 216 0 Від -40 до 70 Додаток В довідковий Характеристики механічних з'єднувачів для ОВ Таблиця В.1 Технічні характеристики механічних з'єднувачів для ОВ Марка з'єднувача Фірма виробник країна Загасання в з'єднанні не більш як дБ Втрати на відбиття дБ Діапазон робочих температур °С Fibrlok ЗМ Швейцарія 0 2 45 Від -40 до 80 CSL LightSplice Lucent Technologies США 0 2 50 Від -40 до 80 Corelink AMP Нідерланди 0 2 45 Від -40 до 80 Додаток Г рекомендований Журнал обліку аварій на міських ВОЛЗ № ОК Напрямок Кількість ОВ Дата час Причина аварії Ємність ОК Пошкоджено О В Запас ОВ Час оповіщення Час відновлення ОК за тимчасовою схемою за постій ною схемою 1 2 3 4 5 6 7 8 9 Ключові слова: оптичне волокно оптичний кабель волоконно-оптична лінія зв'язку аварія пошкодження аварійно-віднов-лювальні роботи міська телефонна мережа оптичні вимірювання оптичний роз'єм робоча довжина хвилі оптична потужність.