НАПБ 05.031-2001

НАПБ 05.031-2001 Інструкція з пожежної безпеки та захисту автоматичними установками водяного пожежогасіння кабельних споруд

Інструкція з пожежної безпеки та захисту автоматичними установками водяного пожежогасіння кабельних споруд НАПБ 05.031-2001 1 ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ Вимоги цієї Інструкції обов'язкові під час проектування будівництва реконструкції і експлуатації кабельних споруд теплових та гідравлічних електростанцій районних котелень станцій теплопостачання стаціонарних газотурбінних і дизельних електростанцій та підстанцій високої напруги які входять до сфери управління Мінпаливенерго України. 2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ У цій Інструкції використовуються посилання на такі нормативні документи: - ПУЭ-1986 Правила устройства электроустановок шестое издание . ?.: Энергоатомиздат 1986; - СНиП 2.04.02-84 Водоснабжение. Наружные сети и сооружения; - СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация; - ДБН В.2.5-13-98 Пожежна автоматика будинків і споруд; - ГОСТ 9544-93 Арматура трубопроводная. Нормы герметичности затворов; - ГОСТ 14630-80 Оросители водяные спринклерные и дренчерные. Общие технические условия; - ГОСТ 10704-91 Трубы стальные электросварные. Сортамент; - ГОСТ 3262-75 Трубы сварные водогазопроводные. Технические условия; - НАПБ В.01.034-99/111 Правила пожежної безпеки в компаніях на підприємствах та в організаціях енергетичної галузі України. З ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ Й КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ ПРОКЛАДАННЯ ТА ВОГНЕСТІЙКИЙ ЗАХИСТ КАБЕЛІВ 3.1 Загальні вимоги 3.1.1 Кабельною спорудою називається споруда яка спеціально призначена для розміщення в ній кабелів кабельних муфт а також маслопідживлювальних апаратів та іншого обладнання призначеного для забезпечення нормальної роботи маслонаповнених кабельних ліній. До кабельних споруд відносяться: кабельні тунелі ка^ нали короби блоки шахти поверхи подвійні підлоги кабельні естакади галереї камери підживлювальні пункти. 3.1.2 Компонування огороджувальні конструкції та протипожежні заходи кабельних споруд електростанцій і підстанцій повинні виконуватися так щоб унеможливлювалося поширення пожежі в інші відсіки кабельних споруд та зводилися до мінімуму можливі порушення відповідальних технологічних установок і систем протипожежного захисту об'єкта. 3.1.3 У протяжних кабельних спорудах повинні передбачатися перегородки що ділять їх на відсіки довжиною не більше 150 м аз маслонаповненими кабелями на відсіки не більше 100 м. Перегородки між відсіками та ого-роджувальними конструкціями кабельних споруд повинні передбачатися з негорючих матеріалів із межею вогнестійкості не менше 0 75 год. Улаштування перегородок належить передбачати як правило в місцях відгалужень в інші кабельні тунелі. 3.1.4 Двері кабельних споруд слід передбачати такими що самозачиняються з ущільненими притулами. Двері з кабельних споруд повинні відчинятися назовні й мати замки які відмикаються з кабельних споруд без ключа а двері між відсіками повинні відчинятися по напрямку найближчого виходу і обладнуватися пристроями що підтримують їх у зачиненому положенні. Ширина дверей повинна бути не менше 0 8 м. 3.1.5 Із кабельних споруд повинно передбачатися не менше двох виходів. Із кабельних тунелів довжиною не більше 25 м допускається передбачати один вихід. Іншими виходами з кабельних споруд є виходи через люки по спеціальних металевих сходах скобах або виходи в інші кабельні приміщення. Виходи з крайніх відсіків кабельних споруд слід передбачати безпосередньо назовні на сходову клітку або в приміщення категорій Г та Д. 3.1.6 У протяжних кабельних тунелях розташованих поза будівлями й спорудами слід передбачати виходи через люки не рідше ніж через 50 м. Люки в зовнішніх тунелях слід передбачати з двома кришками. Нижня кришка повинна мати запірний пристрій який відмикається з боку тунелю без ключа. Зовнішні кришки повинні мати пристрої для їх знімання. 3.1.7 Люки кабельних споруд повинні передбачатися з негорючих матеріалів із межею вогнестійкості не менше 0 75 год. Діаметри отворів круглих люків повинні бути не менше 650 мм а отвори люків прямокутної форми не менше 600мм ? 800 мм. 3.1.8 Виходи з кабельних споруд у щитові приміщення через люки передбачати не допускається. 3.1.9 У кабельних спорудах слід передбачати світлові покажчики аварійних виходів з електропостачанням від мережі аварійного освітлення. 3.1.10 У кабельних шахтах у місцях проходу крізь кожне перекриття але не рідше ніж через 20 м слід передбачати перегородки з негорючих матеріалів із межею вогнестійкості не менше 0 75год. 3.1.11 У вертикальних кабельних коробах через 20 м і в місцях відгалужень слід передбачати вогнестійкі перегородки з межею вогнестійкості не менше 0 75 год. У горизонтальних кабельних коробах такі перегородки слід передбачати на початку та в кінці коробів а також через 30 м і в місцях відгалужень. 3.1.12 У кабельних каналах через 50 м по довжині в місцях відгалужень та проходу кабелів крізь будівельні конструкції повинні передбачатися вогнестійкі перегородки і ущільнення із межею вогнестійкості не менше 0 75 год. 3.1.13 У кабельних спорудах повинні передбачатися гідроізоляція та дренажні пристрої. Ухил підлоги в бік дренажних пристроїв повинен бути не менше 0 005. Дренажні пристрої повинні працювати в автоматичному режимі відкачування або передбачати самоплив стоків. 3.1.14 Огороджувальні будівельні конструкції приміщень підживлювальних пунктів маслонаповнених кабелів розміщених у кабельних спорудах слід передбачати з негорючих матеріалів із межею вогнестійкості не менше 0 75 год. Приміщення цих пунктів потрібно ділити на відсіки в кожному з яких слід передбачати розміщення тільки одного піджив-лювального агрегату. 3.1.15 В дверних прорізах підживлювальних пунктів слід передбачати пороги заввишки не менше 150мм. 3.1.16 У кожному відсіку приміщення підживлювального пункту слід передбачати систему масловидалення яка забезпечує видалення масла в маслозбірник протягом 20 хв. 3.1.17 Короби кабельні блочні металеві заводського виготовлення всередині будівель допускається кріпити до будівельних конструкцій а поза будівлями розташовувати на естакадах технологічних трубопроводів включаючи ма-зуто- газо- і маслопроводи паливоподачі або на спеціальних кабельних естакадах. Кріплення вказаних коробів повинно здійснюватися на відстані 1 м від несучих сталевих конструкцій будівель і естакад за винятком кабельних . У разі якщо відстань менше 1 м від коробів до несучих сталевих конструкцій останні необхідно захищати шаром штукатурки по сітці товщиною не менше 30 мм. 3.1.18 Несучі конструкції будівель які можуть небезпечно деформуватися або знизити механічну міцність при горінні груп потоків кабелів прокладених близько до цих конструкцій на зовнішніх кабельних естакадах і галереях повинні мати захист що забезпечує межу вогнестійкості захищуваних конструкцій не менше 0 75 год. 3.1.19 Кабельні споруди усіх видів слід виконувати з урахуванням можливості додаткового прокладання кабелів у кількості 15% від кількості кабелів передбачених проектом заміна кабелів у процесі монтування додаткове прокладання під час подальшої експлуатації та ін. . 3.1.20 Не допускається передбачати розміщення щитових панелей розподільних пристроїв прокладання транзитних трубопроводів і шинопроводів у кабельних спорудах. 3.1.21 Шафи рядів затискачів установлені в кабельних спорудах слід передбачати у вологонепроникному виконанні а отвори ущільнювати для запобігання потраплянню вологи. 3.1.22 Забороняється застосування металевих лотків із суцільним дном і коробів у кабельних поверхах тунелях шахтах галереях в електротехнічних та інших виробничих приміщеннях а також на паливоподачі електростанцій що працюють на твердому паливі. 3.1.23 Наказом керівника підприємства кабельне господарство цілком або окремими дільницями повинно бути закріплене за відповідними цехами для забезпечення надійної експлуатації кабельних ліній і проведення необхідних будівельно-монтажних ремонтних робіт а також ужиття протипожежних заходів. 3.1.24 Усі кабельні споруди слід регулярно оглядати згідно з графіком затвердженим начальником відповідного цеху підрозділу . Результати огляду та виявлені недоліки обов'язково заносяться в оперативний журнал журнал дефектів чи неполадок з обладнанням. У разі виявлення порушень ущільнення кабельних ліній що проходять крізь перегородки перекриття інші будівельні конструкції треба негайно вживати заходів для їх відновлення. 3.1.25 Кабельні споруди повинні утримуватись у чистоті. Забороняється влаштування в них будь-яких комор майстерень а також зберігання матеріалів і обладнання в т.ч. невикористаних кабельних виробів. 3.1.26 У разі виявлення потрапляння в кабельні споруди води й пари пилу з твердого палива масла мазуту або інших горючих рідин а також їх водяних емульсій слід негайно вживати заходів щодо запобігання їх подальшому надходженню. Для вилучення із кабельних споруд води масла мазуту інших горючих рідин і пилу необхідно організувати аварійні роботи. 3.1.27 Усі кабельні приміщення належать до приміщень що не обслуговуються постійно персоналом а тому мають бути постійно закритими. Забороняється допуск осіб до обслуговування кабельних споруд або роботи в них без погодження з начальником зміни електричної станції з черговим підстанції або начальником цеху . Допуск ремонтного персоналу працівників будівельно-монтажних і налагоджувальних організацій дозволяється тільки за наявності наряду на виконання робіт і особи-спостерігача із числа працівників підприємства які добре знають схему кабельних споруд. Обстеження кабельних споруд представниками контролюючих організацій слід проводити тільки з обов'язковим повідомленням начальника зміни станції чергового підстанції за участю посадової особи з відповідного цеху що супроводжує. Особи що допущені до роботи або обстеження кабельних споруд повинні мати електричні індивідуальні ліхтарі з розрахунку один ліхтар на групу бригаду в складі не більше 5 осіб. 3.1.28 На дверях секційних перегородок повинні бути нанесені покажчики схема руху до ближнього виходу. Біля вихідних люків із кабельних споруд слід установити сходи так щоб вони не заважали проходу тунелем поверхом . 3.1.29 На період перебування в кабельних спорудах персоналу при обході ремонтних роботах і т.ін. пуск установок пожежогасіння з конкретного напрямку повинен переводитися на дистанційне керування а після виходу персоналу знову переводитися в автоматичний режим. Про зміни режиму роботи установки пожежогасіння слід робити запис в оперативний журнал. Ремонт автоматичних стаціонарних установок пожежогасіння кабельних споруд слід проводити у найкоротший термін. 3.1.30 Гідроізоляція та дренажні пристрої кабельних споруд що забезпечують відведення або автоматичне відкачування води повинні постійно перебувати в справному стані. Робота дренажних пристроїв має перевірятися не рідше одного разу на квартал із відповідним записом в оперативному журналі начальника зміни цеху. Виявлені недоліки фіксуються в журналі дефектів обладнання. 3.1.31 Забороняється прокладання броньованих кабелів усередині приміщень і в кабельних спорудах без зняття горючого шару. 3.1.32 В разі виявлення пошкоджень зовнішньої пластикової оболонки шлангів кабелів слід уживати термінових заходів для їх ремонту або заміни пошкодженої ділянки. 3.1.33 Двері секційних перегородок кабельних споруд повинні перебувати й фіксуватись у зачиненому положенні. Допускається за умови вентиляції кабельних приміщень тримати двері у відчиненому положенні при цьому вони повинні автоматично зачинятися від імпульсу пожежної автоматики у відповідному відсікові споруди. Пристрої дверей що самозачиняються слід утримувати в технічно справному стані. 3.1.34 В разі заміни або прокладання нових кабелів відновлення вогнестійкого ущільнення кабельних трас проводиться безпосередньо після прокладання нового кабелю і до закриття наряду на роботи що виконуються. 3.1.35 Під час експлуатації кабельних ліній не дозволяється їх перегрівання вище допустимих норм від обладнання і джерел нагрівання. 3.1.36 Кабельні споруди нових підприємств і підпри-яств що розширюються слід приймати в експлуатацію без едоробок із оформленням відповідного акта приймання хема водопостачання і готовність установки пожежогасін-я кабельних споруд до здачі її в постійну експлуатацію повинні забезпечувати необхідний тиск води а також ручне Керування запірною арматурою для забезпечення її роботи в цей період. 3.1.37 Забороняється приймати в експлуатацію кабельні споруди енергопідприємств без ущільнення проходів кабельних ліній крізь будівельні конструкції без протипожежних перегородок дверей що самозачиняються працездатних дренажних пристроїв а також без автоматичних установок пожежогасіння та інших протипожежних заходів передбачених проектом за чинними нормами й правилами. 3.1.38 Кабельні короби різних типів повинні закриватися швидкознімними кришками а запірні пристрої повинні відмикатися без використання ключів та інших пристосувань. 3.1.39 Пил від твердого палива що осів на кабельних трасах і в коробах особливо в котельнях і на трактах паливоподачі слід прибирати за затвердженим графіком але не рідше одного разу на квартал залежно від здатності пилу до самозаймання. 3.1.40 Під час проведення реконструкції чи ремонту не рекомендується застосовувати кабелі з горючою поліетиленовою ізоляцією. Під час укладання нових кабелів необхідно дотримуватися характеристик за непоширенням горіння або вогнестійкістю відповідно до чинного затвердженого переліку на ці кабелі. 3.1.41 У приміщеннях пристроїв підживлення маслонаповнених кабелів забороняється зберігати горючі та інші матеріали що не належать до цих установок. 3.1.42 Кабельні канали й подвійні підлоги в розподільних пристроях та інших приміщеннях слід перекривати негорючими знімними плитами. У приміщеннях автоматизованих систем керування трансформаторних підстанцій щитів керування й інших приміщеннях із паркетними підлогами дерев'яні щити мають бути знизу захищені азбестом та оббиті жерстю чи іншим вогнезахисним матеріалом. Знімні негорючі плити й цілі щити повинні мати засоби для швидкого їх підняття вручну. 3.1.43 Під час реконструкції чи ремонту забороняється прокладання через кабельні споруди будь-яких транзитних комунікацій і шинопроводів а також використання металевих лотків із суцільним дном та коробів. 3.1.44 Не дозволяється експлуатація кабелів із пошкодженою або такою що втратила в процесі експлуатації захисні властивості ізоляцією. 3.1.45 Не дозволяється залишати під напругою кабелі з неізольованими струмопровідними жилами. 3.1.46 Відстань від кабелів та ізольованих проводів прокладених відкрито у конструкціях на ізоляторах трасах у лотках і т.ін. до місць відкритого зберігання горючих матеріалів повинна бути не менше 1 м. 3.2 Вимоги до прокладання кабелів 3.2.1 Головну схему електричних з'єднань схему власних потреб і схему оперативного струму керування обладнанням та компонування обладнання й кабельного господарства електростанції або підстанції слід виконувати так щоб у разі виникнення пожежі в кабельному господарстві або поза ним були унеможливлені порушення роботи більш ніж одного блока електростанції одночасна втрата взаємо-резервуючих приєднань розподільних пристроїв і підстанцій а також вихід із ладу систем виявлення та гасіння пожеж. 3.2.2 Прокладання взаєморезервуючих відповідальних кабельних ліній силових ліній ліній оперативного струму керування сигналізації систем пожежогасіння й т.ін. необхідно передбачати по різних кабельних спорудах. Допускається прокладання резервних кабельних ліній: однієї по кабельних спорудах інших по виробничих приміщеннях або в землі. 3.2.3 Кабельні лінії різних блоків прокладені в одній кабельній споруді слід розділяти конструкціями з негорючих матеріалів із межею вогнестійкості не менше 0 75год. У кабельних поверхах під центральним щитом керування ЦЩК і релейним щитом на відкритому розподільному пристрої ВРП перегородки передбачати не слід якщо їх об'єм не перевищує 1500 м3. 3.2.4 У кабельних спорудах кабелі слід прокладати цілими будівельними довжинами по кабельних конструкціях відкритим способом на консолях по перфорованих або решітчастих лотках. Контрольні кабелі й кабелі зв'язку належить розміщувати тільки під силовими кабелями при цьому їх необхідно відокремлювати перегородкою а прокладання виконувати пошарово або пучками розміром у діаметрі не більше 100 мм. Різні групи кабелів: робочі й резервні кабелі напругою вище 1 кВ генераторів трансформаторів і т.ін. які живлять електроприймачі І категорії рекомендується прокладати на різних горизонтальних рівнях і розділяти перегородками. Розділювальні перегородки повинні бути негорючими з межею вогнестійкості не менше 0 25 год. У разі застосування автоматичного пожежогасіння з використанням розпиленої води або повітряно-механічної піни перегородки допускається не влаштовувати. 3.2.5 У разі прокладання кабельних ліній у кабельних спорудах а також у виробничих приміщеннях броньовані кабелі не повинні мати зверху броні а неброньовані зверху металевих оболонок захисних покриттів з горючих матеріалів. Металеві оболонки кабелів і металеві поверхні якими вони прокладаються повинні бути захищені негорючими антикорозійними покриттями. 3.2.6 На електростанціях застосування кабелів з горючою поліетиленовою ізоляцією не допускається. 3.2.7 Для кабельних ліній електростанцій і підстанцій слід передбачати застосування кабелів які не поширюють горіння. 3.2.8 Прокладання кабелів належить передбачати не ближче 1 м від нагрітих поверхонь оглядових та інших люків. У місцях можливого потрапляння іскор та в місцях установлення засувок на трубопроводах із перегрітою парою необхідно передбачати захист кабелів екранами з негорючих матеріалів. 3.2.9 Технологічне обладнання яке може служити джерелом поширення пожежі наприклад баки з маслом та ін. розташоване на відстані менше 10м від вказаних кабельних споруд або самі кабельні споруди слід обгороджувати негорючими матеріалами з межею вогнестійкості не менше 0 75 год. 3.2.10 Не допускається передбачати паралельне прокладання кабелів над і під газопроводами маслопроводами та іншими трубопроводами з горючою рідиною. В місцях зближення менше 1 м і перетинання кабелів із вказаними трубопроводами необхідно передбачати захист кабелів негорючими матеріалами на всій ділянці зближення плюс 0 5 м із кожного боку а гарячі трубопроводи старанно ізолювати негорючою теплоізоляцією. 3.2.11 Не допускається прокладання кабелів у технологічних тунелях гідрозоловидалення приміщеннях хімводоочистки в місцях де сумісно розташовуються трубопроводи з хімічно агресивними рідинами. 3.2.12 Перетинання кабельних трас належить передбачати в різних площинах по спеціальних металоконструкціях. 3.2.13 У разі розташування кабельних споруд у кілька поверхів прокладання маслонаповнених кабелів повинно передбачатися у нижніх поверхах цих споруд. 3.2.14 Для зниження пожежної небезпеки кабелів із горючою ізоляцією прокладених у кабельних спорудах та близько до нагрітих поверхонь у виробничих приміщеннях слід передбачати нанесення вогнезахисного покриття на всю поверхню силових та одиничних контрольних кабелів а також на зовнішні шари контрольних кабелів укладених у пучках або багатошарово. 3.2.15 У кабельних спорудах де проектом передбачається повний захист кабелів спеціальними вогнезахисними покриттями або стовідсоткове застосування кабелів які не поширюють горіння а також улаштування пожежної сигналізації допускається не передбачати установок автоматичного пожежогасіння. 3.2.16 Для кабельних ліній електростанцій і підстанцій необхідно передбачати застосування кабелів які не поширюють горіння. У разі якщо в кабельних потоках які складаються з кабелів котрі не поширюють горіння кількість спалимої полімерної маси перевищує 7 л на погонний метр такі кабелі потрібно покривати спеціальними вогнезахисними покриттями. 3.3 Вогнестійке ущільнення кабельних ліній 3.3.1 У місцях проходу кабелів крізь будівельні конструкції необхідно передбачати вогнестійкі ущільнення отворів до забезпечення межі вогнестійкості не менше 0 75 год. 3.3.2 Проектно-кошторисною документацією слід передбачати багатократне ущільнення кабельних проходок негорючими матеріалами. 3.3.3 Для проходу кабельних ліній через будівельні прорізи крізь стіни перегородки й перекриття необхідно передбачати: - закладні труби з негорючих матеріалів для прокладання одиничних кабелів та кабелів у кількості менше 10 шт. із ущільненням їх негорючим матеріалом; - для пучків контрольних кабелів із максимальними розмірами по висоті й ширині не більше 100 мм і для одиничних кабелів азбоцементні труби або модульні кабельні проходки з межею вогнестійкості 0 75 год з габаритними розмірами по довжині не більше 200 мм та перерізом: 100?100 мм односекційні; 100?200 мм двосекційні; 100?300 мм трисекційні; 100?400 мм чотирисекційні. 3.3.4 Багатократне ущільнення кабельних ліній у кабельних спорудах під час монтажних робіт належить виконувати з матеріалів які дозволяють кількаразове їх застосовування тобто як інвентарні ущільнювальні вироби а також із легкорозбірних матеріалів для подальшого укладання кабелів у такі періоди робіт: - під час перерв у прокладанні кабельних ліній довше однієї доби; - до моменту випробування кабелів і подачі напруги на власні потреби під час здачі вказаних приміщень в оперативне обслуговування експлуатацією та введенням нарядів-допусків; - до комплексного випробування технологічного обладнання. 3.3.5 Перед здачею кабельного господарства в експлуатацію торці кабельних проходок із волокнистими матеріалами й пакетами рекомендується покривати вогнезахисними матеріалами завтовшки не менше 5 мм. 3.3.6 У разі застосування у виробничих приміщеннях металевих коробів типу ККБ КП та ін. вихід окремих кабелів із них належить виконувати з використанням захисних виробів патрубків штуцерів труб сальників та ін. . 3.3.7 Кабельні лінії прокладені в шахтах і металевих коробах ККБ й КП належить ущільнювати негорючими матеріалами з межею вогнестійкості не менше 0 75 год у таких місцях: - при вході в кабельні споруди; - у місцях проходу крізь перекриття а також через кожні 20 м на вертикальних ділянках кабельних коробів; - у місцях проходу крізь стіни і перегородки а також через кожні 30 м горизонтальних ділянок і в місцях розгалуження в інші короби. 3.3.8 У разі проходу пучків кабелів крізь стіни перегородки й перекриття для ущільнення кабелів їх треба розкладати як правило в один шар відокремлюючи кожний шар від іншого вогнестійким ущільнювальним матеріалом завтовшки не менше 20 мм. 3.3.9 Отвори в будівельних конструкціях навколо кабельних проходок коробів і труб повинні бути замазані цементним розчином на всю товщину будівельних конструкцій до нормованої межі вогнестійкості. 3.3.10 Для основних потоків кабельних ліній на території ВРП належить застосовувати залізобетонні лотки канали або тунелі. Не допускається застосування кабельних металевих коробів типу ККБ КП та ін. . 3.3.11 Наземні кабельні лотки повинні мати вогнестійкі ущільнення в місцях проходу кабелів із кабельних споруд у ці лотки а також у місцях розгалуження на території ВРП. Негорючі ущільнення повинні виконуватися в кабельних каналах у місцях їх проходу із одного приміщення в інше а також у місцях розгалуження каналу та через кожні 50 м по довжині. В кабельних лотках і каналах допускається застосовувати пояси з піску або іншого негорючого матеріалу довжиною не менше 0 3 м. 4 АВТОМАТИЧНА УСТАНОВКА ПОЖЕЖОГАСІННЯ КАБЕЛЬНИХ СПОРУД 4.1 Загальна частина 4.1.1 Необхідність обладнання кабельних споруд автоматичними установками пожежогасіння визначається Переліком будівель приміщень і споруд підприємств що підлягають обладнанню установками протипожежної автоматики додаток 6 НАПБ В.01.034-99/111 . 4.1.2 Під час проектування установок пожежогасіння повинні застосовуватися обладнання і пристрої які виробляються серійно їх вибір визначається надійністю та техніко-економічними розрахунками. 4.1.3 Установки пожежогасіння повинні бути забезпечені дистанційними та місцевими пристроями пуску. Дистанційний пуск може виконуватися з щитів керування та інших приміщень в яких постійно перебуває черговий персонал. Ручний пуск і керування запірно-пусковими пристроями повинні виконуватися із доступних та безпечних під час пожежі місць. 4.1.4 Інерційність автоматичних установок водяного пожежогасіння проміжок часу від моменту виявлення пожежі сповіщувачем до надходження води на його гасіння із найвіддаленішого зрошувача не повинна перевищувати З хв. Із цієї умови визначають відстань і діаметр живильних та розподільних трубопроводів сухотрубів з урахуванням часу відкриття запірно-пускового пристрою та заповнення сухотрубів водою. 4.1.5 В проектах треба передбачати можливість ремонту й випробувань установки в автоматичному та дистанційному режимах керування. 4.1.6 На планах та розрізах треба показувати геометричні розміри прив'язки розміщення трубопроводів зрошувачів та пожежних сповіщувачів. Розміри прив'язок повинні уточнюватися після виконання проекту розкладання кабелів та розставляння світильників у кабельній споруді. 4.1.7 Установки водяного пожежогасіння повинні мати заземлення згідно з вимогами Правил улаштування електроустановок ПУЕ . 4.1.8 Установка призначається для забезпечення гасіння пожежі в приміщеннях та обладнання на енергетичному об'єкті. Установка може бути загальною для всіх захищуваних приміщень кабельних споруд і обладнання на енергетичному об'єкті або автономною для ряду приміщень споруд . 4.1.9 Автоматична установка водяного пожежогасіння АУВП кабельних споруд включає установку водяного пожежогасіння УВП та систему її автоматичного керування додаток 1 . Установка складається з водоживильника системи трубопроводів із відокремленими секціями напрямками ізольованих відсіків кабельних споруд іншого обладнання. Кожна секція напрямок складається з підвідного трубопроводу запірно-пускового пристрою живильного трубопроводу з дренчерними зрошувачами. Окремі елементи установки водоживильники підвідні трубопроводи як правило повинні поєднуватися: для теплових електростанцій з відокремленим протипожежним чи виробничо-протипожежним водогоном; для гідроелектростанцій гідроакумулювальних станцій та підстанцій із системою відокремленого протипожежного чи об'єднаного господарсько-питного та протипожежного водогону. 4.1.10 Розрахункові витрати води установками приймаються за найбільшою витратою яка необхідна для пожежогасіння одного ізольованого відсіку кабельної споруди. У разі якщо установка пожежогасіння на об'єкті є загальною для кабельних споруд та інших приміщень і обладнання а витрати води на пожежогасіння в секціях кабельних споруд перевищують найбільші витрати які необхідні для пожежогасіння споруд іншого призначення чи спеціального обладнання енергоблока трансформатора допускається розділення кабельної споруди додатковими перегородками на кілька секцій із меншими об'ємами. 4.1.11 Необхідні витрати води на пожежогасіння автоматичною установкою визначаються розрахунком. При цьому необхідно враховувати витрати води на зовнішнє пожежогасіння та для внутрішніх пожежних кранів згідно з вимогами СНиП 2.04.02-84 та СНиП 2.04.01-85. 4.1.12 Розрахунковий час гасіння однієї пожежі приймається 10 хв після чого установка пожежогасіння вимикається ручними вимикачами чи за необхідності автоматично. Запас води повинен забезпечувати роботу установки пожежогасіння протягом 30 хв. За автоматичного вимкнення установки пожежогасіння час подачі води від водоживильника встановлюється з урахуванням таких величин: де Тг нормативний час гасіння пожежі дорівнює 10 хв; Тз час відкривання закривання запірно-пускового пристрою; ?п час заповнення сухотрубів живильних та розподільних трубопроводів водою. 4.1.13 В усіх кабельних спорудах які захищаються установками пожежогасіння належить передбачати систему відведення води з обов'язковим виконанням гідроізоляції. Допускається не передбачати гідроізоляцію в кабельних тунелях галереях та поверхах із природною ґрунтовою основою. Споруджувати гідравлічні затвори у системі відведення води не потрібно за винятком кабельних споруд із маслонаповненими кабелями. Система відведення води повинна передбачатися за умови безперервної подачі води установкою пожежогасіння протягом 30 хв. 4.2 Вододжерела та водоживильники 4.2.1 Установка водяного пожежогасіння повинна бути забезпечена безперебійним постачанням водою. 4.2.2 Якщо вододжерело не може забезпечити розрахункової витрати води для установки пожежогасіння повинні передбачатися резервуари для зберігання недоторканного протипожежного запасу води який забезпечуватиме роботу установки протягом 30 хв. 4.2.3 Вододжерела і резервуари для зберігання протипожежного недоторканного запасу води проектуються згідно з вимогами СНиП 2.04.02-84 та СНиП 2.04.01-85. 4.2.4 Для виконання функцій водоживильників які входять до складу установок пожежогасіння використовуються насоси які повинні забезпечувати розрахункові витрати та тиск води. 4.2.5 У насосній станції пожежогасіння повинно бути не менше двох насосів один робочий та один резервний . 4.2.6 Насосні станції установок пожежогасіння як правило розміщуються у відокремлених опалюваних приміщеннях не нижче ІІ-го ступеня вогнестійкості. 4.2.7 В системі підвідних трубопроводів установки пожежогасіння не забезпечених постійним тиском для підтримання необхідного тиску води та поповнення витікання належить передбачати установлення водонапірного бака чи приєднання до мережі водогонів різного призначення з гарантованим тиском води. На приєднувальних трубопроводах повинні встановлюватися зворотні клапани. 4.2.8 Ємність водонапірного бака повинна прийматися не менш ніж 3 м3. 4.3 Трубопроводи 4.3.1 Трубопроводи установок водяного пожежогасіння поділяються на підвідні живильні та розподільні. Підвідний трубопровід трубопровід який з'єднує водоживильник насоси з запірно- пусковим пристроєм секції установки пожежогасіння. Підвідний трубопровід як правило складається з таких ділянок: від водоживильни-ка насосів до кільцевої магістралі кільцева магістраль від кільцевої магістралі до запірно-пускового пристрою. Живильний трубопровід трубопровід який з'єднує запірно-пусковий пристрій із розподільним трубопроводом. Розподільний трубопровід трубопровід прокладений у межах захищуваної споруди в якій установлені зрошувачі. 4.3.2 Прокладання внутрішніх трубопроводів установки пожежогасіння належить передбачати відкрито по фермах колонах стінах та під перекриттями. Закладання цих труб у монолітний бетон не дозволяється. 4.3.3 Система внутрішніх підвідних живильних та розподільних трубопроводів повинна проектуватися зі зварними з'єднаннями із сталевих труб за ГОСТ 10704-91 і ГОСТ 3262-75. Товщину стінок сталевих трубопроводів належить приймати відповідно до ДБН В.2.5-13-98. 4.3.4 Підвідні трубопроводи як правило повинні з'єднуватися з трубопроводами виробничого протипожежного або господарсько-питного водогону. Влаштування самостійних підвідних трубопроводів дозволяється тільки у тому випадку коли з'єднання їх з водогонами іншого призначення неможливе за технологічних вимог або недоцільне економічно. 4.3.5 Підвідні трубопроводи зовнішні й внутрішні виконуються кільцевими і розділяються засувками на ремонтні ділянки. Розміщення запірної арматури повинно забезпечувати відключення не більше трьох запірно-пускових пристроїв та п'яти пожежних кранів на внутрішній мережі які розташовані на одному поверсі. Допускається влаштування тупикових підвідних трубопроводів завдовжки не більше 200 м за умови що внутрішніми підвідними трубопроводами передбачається подача води не більш ніж в одну секцію а зовнішніми не більш ніж у три секції установки пожежогасіння один пожежний гідрант та 12 пожежних кранів. Не допускається прокладання підвідних трубопроводів через пожежонебезпечні приміщення які захищаються цією установкою пожежогасіння. Підвідні трубопроводи повинні бути завжди заповнені водою і прокладатися в приміщеннях із температурою повітря вище +4 °С. 4.3.6 Для зовнішніх підвідних трубопроводів які прокладаються в землі належить застосовувати сталеві труби за ГОСТ 10704-91 відповідно до ДБН В.2.5-13-98. 4.3.7 Живильні трубопроводи проектуються кільцевими та тупиковими. Вибір схеми кільцева чи тупикова залежить від витрат води втрати тиску та інших місцевих умов. 4.3.8 У кабельних спорудах живильні трубопроводи повинні прокладатися по підлозі або під перекриттями залежно від місцевих умов із врахуванням можливості обслуговування кабельних трас. 4.3.9 Живильний трубопровід як правило повинен прокладатися поза приміщеннями які захищаються цими установками пожежогасіння. Допускається прокладання у відсіку кабельної споруди транзитних живильних трубопроводів сухотрубів які забезпечують пожежогасіння інших відсіків із захистом їх тепловою ізоляцією з негорючих матеріалів. Товщина ізоляції повинна бути визначена виходячи з нагрівання труби не вище 140 °С через 0 75 год при температурі у відсіку який горить 800 °С. 4.3.10 Живильні й розподільні трубопроводи виконуються сухотрубами. Для запобігання розмороженню сухотрубів у разі потрапляння в них води слід передбачати відкрите зливання із забезпеченням візуального контролю наявності води. Діаметр отвору в сухотрубі для зливання слід приймати від 5 до 8 мм. Зливні пристрої встановлюються в опалюваних приміщеннях і колодязях. Живильні та розподільні трубопроводи прокладаються з нахилом не менш ніж 0 01 для труб діаметром до 50 мм і не менш ніж 0 005 для труб діаметром більше 50 мм у бік зливання. 4.3.11 Розподільні трубопроводи допускається прокладати в будь-якому місці з урахуванням карт зрошення зрошувачів. 4.3.12 Гідравлічний розрахунок трубопроводів належить виконувати згідно з рекомендаціями ДБН В.2.5-13-98 виходячи з необхідності забезпечення мінімального робочого тиску в найбільш віддаленому і високо розташованому зрошувачі. 4.3.13 Для зниження тиску перед зрошувачами до робочого належить встановлювати діафрагми з діаметром отвору не менш ніж 40 мм при цьому швидкість води в трубопроводах допускається не більш ніж 10 м/с. Діафрагми рекомендується встановлювати у фланцевих з'єднаннях запірно-пускових пристроїв з боку підвідних трубопроводів. Використання для зниження тиску води спеціальних клапанів та дроселювання засувкою не допускаються. 4.4 Зрошувачі 4.4.1 В установках пожежогасіння кабельних споруд належить застосовувати дренчерні зрошувачі типу ДВ та ДВМ які наводяться в додатках 2-5. 4.4.2 Тип зрошувачів та їх розміщення в кабельних спорудах передбачаються із розрахунку зрошення всіх кабельних ліній та місць їх проходу крізь стінки перегородки і перекриття з урахуванням карт зрошення додатки 4 5 . Найефективніше зрошування довжина струменя ширина охоплення струменя забезпечується при робочому тиску перед зрошувачами у межах 0 3-0 4 МПа 3-4 кгс/см2 - для зрошувачів ДВ і 0 2-0 4 МПа 2-4 кгс/см2 для ДВМ. В окремих випадках допускається збільшення тиску до 0 6 МПа 6 кгс/см2 при цьому відстань між зрошувачами повинна зменшуватися на 1 м. Параметри зрошувачів наведені в табл. 2 та 3. 4.4.3 На трубопроводах в одну або дві лінії в шаховому порядку вздовж основних кабельних потоків встановлюються зрошувачі ДВМ відповідно до додатка 9. Зрошувачі ДВМ належить застосовувати переважно у кабельних тунелях шахтах галереях. Вісь розпиленого струменя зрошувачів ДВМ необхідно спрямовувати: - у кабельних шахтах як правило вертикально вгору; - в інших спорудах в один бік на 20-30° угору відносно основних кабельних ліній. У похилих спорудах факел розпиленого струменя спрямовується в бік зниження. В кабельних тунелях галереях та поверхах дуги зрошувачів ДВМ повинні встановлюватись у вертикальній площині паралельній основним кабельним лініям. 4.4.4 Зрошувачі ДВ рекомендується в основному встановлювати в підщитових приміщеннях та шахтах а також для захисту місць проходу кабелів крізь перекриття. Встановлення зрошувачів ДВ у кабельних спорудах належить передбачати розеткою вгору дуги зрошувачів встановлюються у вертикальній площині перпендикулярно кабельним лініям. 4.4.5 У кабельних шахтах дуги всіх зрошувачів встановлюються у вертикальній площині паралельній основним кабельним лініям. 4.4.6 Зрошувачі належить встановлювати в проходах кабельних споруд. Кабельні потоки завширшки більше 0 6 м захищаються зрошувачами не менш ніж з двох боків. За висоти кабельних потоків більше 4 м належить передбачати встановлення зрошувачів у два яруси із розрахунку один ярус на 4 м висоти. 4.4.7 Зрошування місць проходу кабелів крізь стіни перегородки та перекриття належить передбачати відповідно до табл. 1. 4.4.8 Ділянки кабельних споруд які не містять у собі кабелів зрошувачами не захищаються. 4.5 Запірно-пускові пристрої 4.5.1 Запірно-пускові пристрої передбачаються на кожній секції установки пожежогасіння без резерву і повинні забезпечувати швидкий пуск установки. 4.5.2 Для виконання функцій запірно-пускових пристроїв застосовуються засувки з електроприводом та швидкодіючі клапани КБГЕМ або KM. Тиск води перед засувкою з електроприводом повинен бути не менш ніж 0 02 МДа 0 2 кгс/см2 а перед клапанами КБГЕМ і КМ не менш ніж 0 2 МПа 2 кгс/см2 . 4.5.3 Запірно-пускові пристрої рекомендується групувати у вузли керування з урахуванням доцільної довжини живильного трубопроводу та нормованої інерційності установки пожежогасіння. 4.5.4 Вузли керування та окремі запірно-пускові пристрої повинні розміщуватися в зручних для обслуговування та безпечних під час пожежі місцях як правило поблизу виходів із приміщень з мінімальною температурою повітря протягом року нижче +4 °С. Встановлювати перегородки які відокремлюють ці вузли від виробничих приміщень не потрібно. 4.5.5 Не допускається розміщувати вузли керування і окремі запірно-пускові пристрої в підвалах та колодязях які під час аварій можуть бути затоплені водою чи залиті нафтопродуктами а також у приміщеннях кабельних споруд які захищаються цими пристроями. 4.5.6 На секціях установок пожежогасіння перед запірно-пусковими пристроями належить установлювати ремонтні засувки з ручним приводом. Як ремонтні засувки дозволяється використовувати розподільні засувки підвідних кільцевих трубопроводів із урахуванням відключення на ремонт не більше трьох секцій установки пожежогасіння. 5 СИСТЕМА АВТОМАТИЧНОГО КЕРУВАННЯ САК УСТАНОВКОЮ ВОДЯНОГО ПОЖЕЖОГАСІННЯ 5.1 Загальна частина 5.1.1 Система автоматичного керування є складовою частиною загальної системи автоматичного керування установками водяного пожежогасіння електростанції. 5.1.2 Система автоматичного керування повинна забезпечувати: - автоматичне виявлення пожежі в кабельних спорудах за допомогою автоматичної пожежної сигналізації; - автоматичне керування насосною станцією пожежогасіння та запірно-пусковими пристроями; - сигналізацію стану та роботи установок пожежогасіння. 5.2 Система автоматичного виявлення пожежі 5.2.1 У кабельних спорудах для виявлення пожежі рекомендується використовувати комбіновані пожежні спові-щувачі які реагують на дим та тепло або пожежні сповіщувачі які реагують на дим. 5.2.2 Пожежні сповіщувачі встановлюються відповідно до вимог ДБН В.2.5-13-98. Не допускається розміщення сповіщувачів поблизу ламп освітлення та інших джерел тепла. Для обслуговування системи автоматичного виявлення пожежі огляду та заміни сповіщувачів до них повинен бути забезпечений вільний доступ. 5.2.3 В одному приміщенні необхідно встановлювати не менше двох сповіщувачів. У кабельних спорудах місця встановлення сповіщувачів повинні вибиратися із урахуванням дії вентиляції та повинні бути в зонах потоку повітря диму і в зоні витягування повітря із відсіків з урахуванням допустимої швидкості повітряних потоків а також на відстані не менш ніж 3 м від повітрозабірного отвору. 5.2.4 Шлейфи пожежної сигналізації повинні виконуватися кабелями з мідними жилами з перерізом який відповідає технічним умовам на сповіщувачі та приймальні станції. В кабельних спорудах шлейфи пожежної сигналізації повинні прокладатися окремо від силових та освітлювальних електричних кабелів і проводів для унеможливлення псування променю в разі загоряння потоків кабелів. 5.2.5 Типи пожежних сповіщувачів та приймальних станцій визначаються проектом конкретно по кожному об'єкту виходячи з архітектурно-конструктивних рішень та кліматичних умов. 5.2.6 Увімкнення автоматичної установки пожежогасіння виконується по сигналу двох сповіщувачів увімкнених в один або в два різні шлейфи які прокладені в одному приміщенні. В разі спрацювання одного сповіщувача або обриву шлейфа для теплових сповіщувачів з'являється попереджувальний сигнал "Увага". 5.2.7 Приймальні станції пожежної сигналізації повинні встановлюватись у приміщеннях централізованого керування з цілодобовим перебуванням чергового персоналу: - на електростанціях із блоковими тепловими схемами в приміщенні центрального щита керування ЦЩК та в приміщеннях блокових щитів керування БЩК ; - на електростанціях із поперечними зв'язками в приміщенні головного щита керування ГЩК та у приміщеннях групових щитів керування ГрЩК ; - на електростанціях де основним паливом є мазут крім уже перелічених приміщень у приміщенні щита керування мазутонасосної; - на ГЕС та ГАЕС у приміщенні центрального пункту керування ЦПК і в приміщенні вартового машзалу; - на підстанціях у щитовому приміщенні. 5.2.8 Робоче електроживлення приймальних станцій пожежної сигналізації змінним струмом виконується від збірки змінного струму яка має резервування від незалежного джерела живлення. Резервне живлення приймальних станцій пожежної сигналізації повинно забезпечуватися від щита постійного струму. Перерва у постачанні допускається на час дії автоматичного ввімкнення резерву АВР . 5.3 Керування пожежною насосною станцією 5.3.1 Схема керування пожежними насосами повинна забезпечувати: - автоматичний пуск робочих пожежних насосів у разі одержання сигналу від загальних пристроїв автоматичного керування пожежогасінням; - автоматичний пуск резервних насосів у разі відмови в роботі будь-якого з робочих насосів; - автоматичну зупинку насосів робочих резервних у разі одержання сигналу від загальних пристроїв; - автоматичну зупинку насосів та блокування будь-якої команди на їх пуск при дії електричного захисту електродвигунів із увімкненням АВР резервного насоса; - пуск та зупинку випробування будь-якого пожежного насоса з насосної станції; - сигналізацію пуску пожежних насосів положення вимикачів двигунів пожежних насосів або наявності номінального тиску в магістральному трубопроводі ; - контроль та світлову сигналізацію напруги живлення двигунів і їхніх схем керування; - сигналізацію несправного стану аварійного вимкнення насосних агрегатів; - дистанційне керування пожежними насосами з пунктів централізованого керування; - сигналізацію зникнення живлення схеми керування пожежними насосами та автоматичне перемикання живлення на резервне джерело. 5.3.2 Схема електроживлення двигунів насосів повинна виконуватися відповідно до вимог ПУЕ розділу 7 СНиП 2.04.02-84 та розділу 1.5 ДБН В.2.5-13-98 за І категорією від двох незалежних джерел і мати АВР. Живлення належить передбачати від різних секцій РУВП-6 кВ і РУВП-0 4 кВ головного корпусу або допоміжної споруди які живляться від різних блоків та від енергосистеми. 5.3.3 Взаєморезервуючі кабельні лінії живлення насосної належить прокладати різними трасами з таким розрахунком щоб у разі аварії або пожежі не змогли вийти з ладу одночасно обидві живильні кабельні лінії. 5.4 Керування запірно-пусковими пристроями 5.4.1 Схеми керування електроприводами запірно-пускових пристроїв засувок повинні забезпечувати: - автоматичне відкривання та закривання засувок з електроприводом у разі одержання відповідних сигналів від загальних пристроїв автоматичного керування пожежогасінням; - дистанційне керування відкривання та закривання електроприводом із щита керування автоматичним пожежогасінням; - відкривання та закривання випробування засувок з електроприводом від кнопок у вузлах керування; - автоматичне закривання засувок із електроприводом після вимкнення насосів через час ? = Тг + 2Т3 + Тп див. п.4.1.12 ; - контроль напруги живлення електроприводу та схем керування а також автоматичне введення резерву живлення на щиті керування автоматичними установками пожежогасіння. 5.4.2 Апаратура керування електроприводами засувок може розміщуватися на щиті пожежогасіння разом з апаратурою систем автоматичного керування пожежогасінням та сигналізацією а також у групових шафах збірках засувок і окремо на місці встановлення електроприводу. 5.4.3 Кабелі до запірно-пускових пристроїв рекомендується прокладати поза приміщеннями які захищаються цими запірно-пусковими пристроями. 5.4.4 Електроживлення приводів запірно-пускових пристроїв повинно виконуватися від збірок змінного струму які мають взаємне резервне живлення від двох незалежних джерел. 5.4.5 Ланцюги електроживлення пристроїв керування і сигналізації запірно-пускових пристроїв повинні виконуватися проводами і кабелями відповідно до вимог ДБН В.2.5-13-98 та ПУЕ. 5.5 Керування вентиляційними системами та вогнезахисними клапанами 5.5.1 Керування припливною та витяжною вентиляцією є самостійною системою і проектується з урахуванням технологічних функцій. 5.5.2 Схема керування вентиляційними системами кабельних споруд які обладнуються автоматичними установками пожежогасіння з отриманням сигналу від загальних пристроїв автоматичного керування пожежогасінням повинна забезпечувати: - автоматичне вимкнення припливної та витяжної вентиляції; - автоматичне закривання вогнезахисних клапанів; - контроль електроживлення приводів вогнезахисних клапанів. 5.5.3 Сигнали від загальних пристроїв автоматичного керування установкою пожежогасіння повинні бути пріоритетними перед іншими сигналами керування системами вентиляції та вогнезахисними клапанами і повинні їх блокувати. Зняття блокування повинно виконуватися вручну. 5.5.4 Дистанційне керування вентиляційними системами кабельних споруд повинно забезпечувати можливість роздільного ввімкнення припливної та витяжної вентиляції. 5.6 Загальні пристрої САК пожежогасіння 5.6.1 Загальні пристрої системи автоматичного керування пожежогасінням кабельних споруд та машинного залу є частиною загальної системи автоматичного пожежогасіння електростанції і повинні забезпечувати автоматичне формування сигналів автоматичного керування сигналізацію про несправності спрацювання та роботу установки. 5.6.2 При одержанні сигналу про пожежу автоматичною пожежною сигналізацією сигнал "Тривога" загальний пристрій повинен забезпечити: - автоматичне ввімкнення пожежних насосів; - автоматичне відкривання запірно-пускових пристроїв; - автоматичне закривання вогнезахисних клапанів та блокування сигналів на їх відкривання; - автоматичне вимкнення припливної та витяжної вентиляції і блокування сигналів на її ввімкнення; - заборону блокування відкривання запірно-пускових пристроїв на інші секції; - світловий сигнал у разі спрацювання блокування; - світловий та звуковий сигнали про пожежу на щит оперативного контуру; - автоматичне закривання запірно-пускового пристрою при закінченні нормативного часу гасіння пожежі ? = Тг + 2Т3 + Тп див. п. 4.1.12 ; - автоматичне вимкнення насосної станції пожежогасіння при закінченні нормативного часу гасіння пожежі ? = Тг + 2Т3 + Ти див. п. 4.1.12 ; - автоматичне зняття блокування відкривання запірно-пускових пристроїв по інших напрямках якщо за цей час від автоматичної пожежної сигналізації не надійшло інших сигналів "Тривога". У разі надходження сигналів "Тривога" по інших шлейфах з інших секцій зняття блокування повинно виконуватися вручну. 5.6.3 У разі спрацювання одного сповіщувача загальний пристрій повинен забезпечити світловий та звуковий попереджувальні сигнали "Увага" на щиті оперативного контуру. 5.6.4 Загальний пристрій САК повинен забезпечувати світлову та звукову попереджувальну сигналізацію про виникнення несправності в обладнанні установки при цьому в оперативному контурі можуть показуватися узагальнені сигнали; розшифрування сигналів не передбачається на щитах пожежогасіння та безпосередньо на самих пристроях щит керування насосною станцією пожежогасіння приймальні станції пожежної сигналізації і т.ін. . 5.6.5 Зняття звукових сигналів виконується вручну персоналом та автоматично з витримкою часу. Зняття світлового сигналу повинно передбачатися тільки вручну після усунення причин виникнення сигналу. 5.6.6 Загальні пристрої САК пожежогасіння розміщуються у приміщеннях разом зі станціями пожежної сигналізації. У разі встановлення приймальних станцій пожежної сигналізації в оперативному контурі загальні пристрої встановлюються окремо поза оперативним контуром у тому ж приміщенні або в суміжному приміщенні. 5.7 Сигналізація про роботу автоматичних установок пожежогасіння 5.7.1 На щиті керування автоматичних установок пожежогасіння повинна передбачатися світлова та звукова сиг- налізація яка забезпечуватиме таку інформацію про роботу обладнання та пристроїв: - про пожежу у відсіку кабельної споруди "Пожежа" та пуск АУП; - про спрацювання одного пожежного сповіщувача або обрив несправність з'єднувальних ліній та шлейфа окремої секції "Увага" ; - про ввімкнення пожежних насосів; - про тиск нижче номінального на напірному патрубку пожежних насосів при ввімкненому електродвигуні; - про недопустимо низький тиск у мережі підвідних трубопроводів; - про вимкнення автоматичного пуску системи АУП; - про зникнення напруги живлення схеми АУП; - про аварійне вимкнення насосних агрегатів; - про зникнення напруги живлення електродвигунів насосів та електроприводів засувок і схем керування ними; - про заклинювання засувок вузлів керування за наявності моментних муфт ; - про появу води підвищення рівня у дренажному приямку насосної станції пожежогасіння; - про недопустиме зниження або підвищення рівня у резервуарах запасу води; - про зниження температури в насосній станції пожежогасіння та в приміщеннях вузлів керування. 5.7.2 Схема світлової та звукової сигналізації повинна передбачати можливість перевірки сигналів відміну звукового сигналу та повторного його ввімкнення під час приймання інших сигналів; живлення схеми сигналізації повинно мати АВР. Тональність сигналу "Пожежа" та інших попереджувальних сигналів повинна відрізнятися. 5.7.3 На повністю автоматизованих ГЕС та підстанціях які працюють без цілодобового чергового персоналу повинні видаватися сигнали "Увага" і "Тривога" на диспетчерські пункти електромереж головної ГЕС у разі каскадного керування та черговому вдома. 5.8 Дистанційне керування установками пожежогасіння 5.8.1 Дистанційне керування насосною станцією пожежогасіння та запірно-пусковими пристроями повинно передбачатися із щитів централізованого керування ЦЩК ГЩК БЩК ГрЩК . 5.8.2 На панелях дистанційного керування повинна передбачатися сигналізація стану обладнання установки пожежогасіння. 5.8.3 У разі дистанційного керування пожежогасінням усі дії автоматичних пристроїв від автоматичної пожежної сигналізації повинні бути заблоковані. Таблиця 1 Розміщення зрошувачів у кабельних спорудах Примітки: 1. У місцях проходу кабелів зрошувачі ДВ рекомендується встановлювати на відстані b4 не більше 1 5 м від стін перегородок перпендикулярно до площини їхніх дуг. Мінімальна відстань в обох випадках приймається не менше 1 м.. У цих місцях на початку рядка зрошувачі ДВМ встановлюються попарно зі спрямуванням факела розпиленого струменя в протилежні боки. 2. Позначення наведені в графі 3 подані на схемах розміщення зрошувачів у кабельних спорудах у додатках 6 7 8. Таблиця 2 Основні параметри зрошувачів Примітки: 1. Зрошувачі ДВ і ДВМ при рівних вихідних отворах і тиску перед ними мають однакові витрати. 2. Діаметр вихідного отвору зрошувачів ДВ-12 і ДВ-10 ГОСТ 14630-80 які випускаються серійно в разі їх переобладнання на зрошувачі ДВ-8 може бути зменшений з 12 чи 10 мм до 8 мм шляхом установлення конічної втулки або цілком сопла. 3. При ширині кабельного тунелю не більше 1 8м діаметр вихідного отвору зрошувача ДВ і ДВМ допускається зменшувати відповідно до 8 мм ДВ-8 і ДВМ-8 . 4. Значення витрат зрошувача при тиску більшому за робочий наведені в дужках. Таблиця 3 Дані про інтенсивність зрошення при висоті кабельних потоків до 4 м розраховані по рекомендованих схемах розміщення зрошувачів Примітка. У дужках вказується тиск перед зрошувачами більший за робочий. ДОДАТОК 1 рекомендований Принципова схема автоматичної установки водяного пожежогасіння 1 вододжерело; 2 водоживильник; 3 насосна станція пожежогасіння; 4 водонапірний бак; 5 підвідний трубопровід; 6 живильний трубопровід; 7 розподільний трубопровід; 8 запірно-пусковий пристрій; 9 вузол керування; 10 кільцева магістраль внутрішнього водогону з пожежними кранами; 11 зовнішній водогін з пожежними гідрантами; 12 приймальна станція АПС; 13 шлейфи приймальної станції АПС; 14 загальний пристрій системи автоматичного керування і сигналізації; 15 керування пожежними насосами; 16 І керування запірно-пусковими пристроями; 17 пристосування для приєднання рукавних ліній від пожежного автомобіля; 18 керування вентиляцією і вогнезахисними клапанами. ДОДАТОК 2 рекомендований Зрошувач ДВ ГОСТ 14630 "Зрошувачі водяні спринклерні та дренчерні" 1 корпус із дугою; 2 сопло; 3 розетка; 4 гвинт ДОДАТОК 3 рекомендований Зрошувач ДВМ Модифікація зрошувача ДВ: розетка обтиснута до прилягання пелюсток повернута і закріплена гвинтом 1 корпус із дугою; 2 сопло; 3 розетка; 4 гвинт ДОДАТОК 4 рекомендований Карти зрошення зрошувача ДВ у разі встановлення дуги зрошувача у площині перпендикулярній картам зрошування ДОДАТОК 5 рекомендований Карти зрошення зрошувача ДВМ-10 у разі встановлення дуги зрошувача у вертикальній площині ДОДАТОК 6 рекомендований Схема розміщення зрошувачів ДВМ у кабельному тунелі галереї ДОДАТОК 7 рекомендований Схема розміщення зрошувачів ДВ у кабельному поверсі ДОДАТОК 8 рекомендований Схема розміщення зрошувачів ДВМ або ДВ у кабельній шахті ДОДАТОК 9 рекомендований Схема встановлення зрошувачів у кабельному тунелі Інформаційні дані РОЗРОБЛЕНА Державним науково-дослідним проектно-вишукувальним технологіч ним інститутом з перспектив розвитку енергетики "Енергоперспектива" РОЗРОБНИКИ О.О. Євменєв В.М. Корчемний Управління НС та ОП Мінпаливенерго України В.П.Гончаренко В.М. Пус-товойт В.В. Косюк ДНДПВТІ "Енергоперспектива" УЗГОДЖЕНА Головним управлінням Державної пожежної охорони МВС України лист від 04.09.2001 №12/5/2537 ЗАТВЕРДЖЕНО Наказом Міністерства палива та енергетики України від 08.11.2001 №539 СТРОК ПЕРЕВІРКИ 2007 рік ЧИННА від "01" лютого 2002 року НА ЗАМІНУ РД 34.03.304-87 Правила выполнения противопожарных требований по огнестойкому уплотнению кабельных линий