НПАОП 60.3-1.03-04

НПАОП 60.3-1.03-04 Правила безпечної експлуатації магістральних газопроводів

НОРМАТИВНО-ПРАВОВИЙ АКТ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ЗАТВЕРДЖЕНО: Наказ Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 02.03.04 № 69 НПАОП 1.1.23-1.03-2004 Правила безпечної експлуатації магістральних газопроводів Київ Передмова РОЗРОБЛЕНО ВАТ “Український центр екології безпеки та охорони праці нафтогазової промисловості” ВАТ “УЦЕБОПнафтогаз” за участю фахівців Держнаглядохоронпраці України та газотранспортних підприємств ДК ”Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” ВНЕСЕНО Управлінням організації державного нагляду у нафтогазовому та хімічному комплексах Держнаглядохоронпраці України ВВЕДЕНО З введенням в дію цих Правил вважати такими що не застосовуються на території України НАОП 1.1.23-1.03-84 "Правила безпеки при експлуатації магістральних газопроводів" затверджені Мінгазпромом СРСР від 16.03.84. РЕДАКЦІЙНА КОМІСІЯ Герасименко Ю.М. Голова комісії Кубієвіч М.В. Коломєєв В.М. Болокан О.О. Дрогомирецький М.М. Соляник В.Г. Демченко М.О. Вечерік Р.Л. Шишківський В.А. Семенов О.А. Гордієнко І.А. Шкульков В.І. Григіль М.А. Разладов В.Г. Іллічев В.В. Корсун Н.М. Передрукування заборонено © Держнаглядохоронпраці України ЗМІСТ 1. Галузь застосування.......................................................................................... 1 2. Нормативні посилання...................................................................................... 1 3. Визначення........................................................................................................ 7 4. Позначення та скорочення............................................................................... 8 5. Загальні положення........................................................................................... 9 5.1 Загальні організаційні вимоги........................................................................... 9 5.2. Вимоги до посадових осіб................................................................................. 10 5.3. Умови допуску працівників до роботи ............................................................. 11 5.4. Вимоги до території проммайданчиків будівель споруд та приміщень..... 11 6. Лінійна частина магістральних газопроводів................................................... 13 6.1. Загальні вимоги.................................................................................................. 13 6.2. Переходи через природні та штучні перепони................................................. 16 6.3. Робота в гірських умовах................................................................................... 17 6.4. Захист від корозії................................................................................................ 18 7. Компресорні станції............................................................................................ 19 7.1. Загальні вимоги.................................................................................................. 19 7.2. Проммайданчики будівлі споруди приміщення............................................. 20 7.3. Трубопроводи і перекривна арматура технологічної обв'язки та вузла підключення компресорної станції до магістральних газопроводів…………...... 21 7.4. Технологічні установки очищення газу............................................................. 22 7.5. Технологічні установки охолодження газу……................................................ 22 7.6. Технологічні установки підготовки паливного і пускового газів газоперекачувальних агрегатів та імпульсних газів управління перекривною арматурою...................................................................................................................... 23 7.7. Системи безпеки компресорних станцій та газоперекачувальних агрегатів. 23 7.8. Пусконалагоджувальні та ремонтні роботи...................................................... 25 7.9. Газоперекачувальні агрегати з газотурбінним приводом……………............. 26 7.10. Газоперекачувальні агрегати з електроприводом........................................... 26 7.11. Газомотокомпресори………………….................…........................................... 27 7.12. Допоміжні системи та обладнання компресорних станцій............................. 28 7.12.1. Установки підготовки повітря............................................................................ 28 7.12.2. Маслогосподарство............................................................................................ 28 7.12.3. Системи водопостачання та каналізації........................................................... 28 7.12.4. Системи електропостачання............................................................................. 29 8. Газорозподільні станції і газорозподільні пункти............................................. 29 8.1. Загальні вимоги ................................................................................................. 29 8.2. Проммайданчики будівлі та споруди технологічні трубопроводи................ 30 8.3. Блок редукування та блок перемикання…...................................................... 31 8.4. Одоризаційні установки…................................................................................. 31 8.5. Блок підігрівання газу........................................................................................ 32 8.6. Блок очищення газу........................................................................................... 32 9. Газовимірювальні станції і пункти вимірювання витрати газу……………...... 32 10. Підземні сховища газу........................................................................................ 33 10.1. Загальні вимоги…………………………………................................................... 33 10.2. Факельне господарство……………………………............................................. 36 10.3. Насосна конденсату…………………………………........................................... 37 10.4. Резервуарні парки…………………………………….......................................... 37 11. Електробезпека................................................................................................ 37 11.1. Електропостачання........................................................................................... 37 11.2. Контрольно-вимірювальні прилади і автоматика телемеханіка та обчислювальна техніка................................................................................................ 40 11.3. Технологічний зв?язок........................................................................................ 42 12. Виробнича санітарія.......................................................................................... 42 12.1. Загальні вимоги до об’єктів транспортування газу.......................................... 42 12.2. Вимоги по утриманню виробничих і санітарно- побутових приміщень.......... 43 12.3. Промислово-санітарна лабораторія................................................................ 45 12.4. Опалення вентиляція та кондиціювання повітря.......................................... 45 12.5. Водопостачання виробнича та господарська каналізація............................. 46 12.6. Заходи безпеки під час робіт із метанолом-отрутою...................................... 47 12.7. Заходи безпеки під час робіт із ртуттю............................................................ 50 12.8. Засоби індивідуального захисту...................................................................... 52 13. Ремонтні роботи................................................................................................ 53 13.1. Загальні вимоги.................................................................................................. 53 13.2. Земляні роботи.................................................................................................. 56 13.3. Газонебезпечні і вогневі роботи....................................................................... 58 13.4. Експлуатація будівельних машин і механізмів ............................................... 63 13.5. Навантажувально-розвантажувальні і транспортні роботи........................... 63 13.6. Зварювально-монтажні роботи........................................................................ 64 13.7. Ізоляційно-укладальні роботи.......................................................................... 67 14. Діагностика технічного стану об’єктів і визначення залишкового ресурсу надійної та безпечної їх роботи......................................................................... 70 15. Забезпечення екологічної безпеки під час експлуатації магістральних газопроводів.......................................................................................................... 72 Додатки Додаток 1. Розпізнавальне забарвлення трубопроводів усередині будівлі і на зовнішніх комунікаціях промислових підприємств................................. 74 Додаток 2. Властивості природного газу шкідливих домішок і деяких речовин що застосовуються під час транспортування газу....................... 77 Додаток 3. Наряд-допуск на газонебезпечну вогневу роботу.................. 81 Додаток 4. План організації вогневої роботи на діючому об’єкті магістрального газопроводу...................................................................................... 85 Додаток 5. Застосування азоту під час вогневих робіт............................. 89 Додаток 6. Дефекти що не сумісні з безпечною експлуатацією магістральних газопроводів...................................................................................... 90 НПАОП 1.1.23-1.03- 04 Правила безпечної експлуатації магістральних газопроводів 1. Галузь застосування 1.1. Дія "Правил безпечної експлуатації магістральних газопроводів" далі Правил поширюється на підприємства організації та установи діяльність яких пов’язана з експлуатацією ремонтом та реконструкцією об’єктів магістральних газопроводів а також на спеціалізовані організації які здійснюють на об'єктах магістральних газопроводів науково-дослідні проектно-конструкторські будівельно-монтажні пусконалагоджувальні і діагностичні роботи здійснюють наглядові функції та навчання готують кадри для виконання цих робіт незалежно від відомчого підпорядкування та форм власності. 1.2. Газопроводи з робочим тиском до 1 2 МПа 12 кгс/см2 призначені для газопостачання будинків лінійних обхідників ремонтерів операторів газорозподільних станцій та газопроводи в межах проммайданчиків компресорних станцій підземних сховищ газу та газорозподільних станцій призначені для постачання газу на власні потреби опалювальне водогрійне обладнання газові плити тощо експлуатуються згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.20-98 “Правила безпеки систем газопостачання України” та ДБН В.2.5-20-2001 “Газопостачання”. 1.3. Із введенням в дію цих Правил не застосовуються на території України НАОП 1.1.23-1.03-84 "Правила безпеки при експлуатації магістральних газопроводів". 2. Нормативні посилання У цих Правилах використані такі законодавчі та нормативні акти: № п/п Позначення нормативного акта Назва нормативного акта Ким коли затверджено реєстрація в Мінюсті 1. Закон України "Про охорону атмосферного повітря" № 2707-ХII від 19.10.92 2. Закон України "Водний кодекс України" №213/95-ВР від 06.06.95 3. Закон України "Про трубопровідний транспорт" №192/96-ВР від 15.05.96 4. Постанова КМУ №465 "Правила охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами" Постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.99 5. Постанова КМУ №1747 "Правила охорони магістральних трубопроводів" Постанова Кабінету Міністрів України від 16.11.02 6. ДНАОП 0.00-1.03-02 "Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів" Затверджені наказом Мінпраці від 20.08.02 №409 7. ДНАОП 0.00-1.07-94 "Правила будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском" Затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 18.10.94 №104 8. ДНАОП 0.00-1.16-96 "Правила атестації зварників" Затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 19.04.96 №61 зареєстровані в Мінюсті 31.05.96 №262/1287 9. ДНАОП 0.00-1.20-98 "Правила безпеки систем газопостачання України" Затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 01.10.97 №254 зареєстровані в Мінюсті 15.05.98 №318/2758 10. ДНАОП 0.00-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів" Затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.98 №4 зареєстровані в Мінюсті 10.02.98 № 93/2533 11. ДНАОП 0.00-1.22-72 "Правила техніки безпеки при експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж" Затверджені Головдерженергонаглядом Міненерго СРСР від 15.06.72 12. ДНАОП 0.00-1.25-73 "Правила безпечного транспортування радіоактивних речовин. ПБТРВ-73" Затверджені МВС СРСР МОЗ СРСР від 27.12.73 13. ДНАОП 0.00-1.28-97 "Правила охорони праці на автомобільному транспорті" Затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 13.01.97 №5 14. ДНАОП 0.00-1.29-97 "Правила захисту від статичної електрики" Затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 22.04.97 №103 15. ДНАОП 0.00-1.32- 01 "Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок" Затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 21.06.01 №272 16. ДНАОП 0.00-1.35-03 "Правила безпеки під час будівництва та реконструкції магістральних трубопроводів" Затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 05.09.03 №173 17. ДНАОП 0.00-4.12-99 "Типове положення про навчання з питань охорони праці" Затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 17.02.99 №27 зареєстроване в Мінюсті 21.04.99 № 248/3541 18. ДНАОП 0.00-4.21-93 "Типове положення про службу охорони праці" Затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 03.08.93 №73 зареєстроване в Мінюсті 30.09.93 № 140 зміни наказ від 17.05.96 №82 19. ДНАОП 0.00-5.03-95 "Типова інструкція з безпечного ведення робіт для кранівників машиністів стрілових самохідних автомобільних гусеничних залізничних пневмоколісних кранів" Затверджена наказом Держнаглядохоронпраці від 25.09.95 №135 зареєстроване в Мінюсті 10.10.95 №371/907 20. ДНАОП 0.00-5.04-95 "Типова інструкція з безпечного ведення робіт для стропальників зачіплювачів які обслуговують вантажопідіймальні крани Затверджена наказом Держнаглядохоронпраці від 25.09.95 №135 зареєстроване в Мінюсті 10.10.95 № 372/908 21. ДНАОП 0.00-5.06-94 "Типова інструкція для осіб відповідальних за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами" Затверджена наказом Держнаглядохоронпраці від 20.10.94 №107 зареєстроване в Мінюсті 13.03.95 № 60/596 22. ДНАОП 0.00-5.07-94 "Типова інструкція для осіб відповідальних за утримання вантажо-підіймальних кранів в справному стані" Затверджена наказом Держнаглядохоронпраці від 20.04.94 №107 зареєстрована в Мінюсті 13.03.95 № 59/595 23. ДНАОП 0.00-5.11-85 "Типова інструкція з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт" Затверджена Держгірнаглядом СРСР 20.02.85 24. ДНАОП 0.00-5.12-01 "Типова інструкція з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об’єктах" Затверджена наказом Держнаглядохоронпраці від 05.06.01 №255 зареєстрована в Мінюсті 23.06.01 № 541/5732 25. ДНАОП 0.00-8.15-97 "Порядок проведення експертизи газо транспортного обладнання" Затверджений наказом Держнаглядохоронпраці від 16.09.98 №243 зареєстрований в Мінюсті 08.01.98 №7/2447 26. ДНАОП 0.01-1.01-95 "Правила пожежної безпеки в Україні" Затверджені МВС України 14.06.95 зареєстровані в Мінюсті 14.07.95 № 219/755 27. ДНАОП 0.03-1.62-74 "Санітарні правила з радіоізотопної дефектоскопії №1171-74" Затверджені МОЗ СРСР 1974 28. ДНАОП 0.03-1.69-85 "Санітарні правила поводження з радіоактивними відходами. СПОРО – 85 Затверджені МОЗ СРСР 1985 29. ДНАОП 0.03-1.72-87 "Основні санітарні правила роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючого випромінювання. ОСП 72/87" Затверджені МОЗ СРСР 1987 30. ДНАОП 0.03-4.02-94 "Положення про медичний огляд працівників певних категорій" Затверджене наказом МОЗ України від 31.03.94 №45 зареєстроване в Мінюсті 21.06.94 №136/345 31. ДНАОП 0.05-3.03-81 "Типові галузеві норми безплатної видачі спецодягу спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям скрізних професій та посад усіх галузей народного господарства і окремих виробництв" Затверджені постановою Держкомпраці СРСР від 12.02.81 №47/П-2 зі змінами від 21.08.85 №289/П-8 та від 6.11.86 № 476/П-12 32. ДНАОП 0.05-3.24-80 "Типові галузеві норми безплатної видачі спецодягу спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам підприємств нафтової і газової промисловості" Затверджені постановою Держкомпраці СРСР від 18.07.80 № 241/п-9 зі змінами від 21.08.85 №289/п-8 наказом Держнаглядохоронпраці від 25.09.98 №193 33. ДНАОП 1.1.10-1.01-97 "Правила безпечної експлуатації електроустановок" Затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 6.10.97 №257 зареєстровані в Мінюсті 13.01. 98 №11/2451 зміни наказ від 25.02.00 №26 34. ДНАОП 1.1.21-1.20-03 "Правила безпеки у нафтогазовидобувній промисловості України" Затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 19.12.03 №258 35. ДНАОП 1.1.23-8.02-01 "Знаки безпеки для підприємств газової промисловості" Затверджені наказом Мінпраці від 17.05.01 №204 36. ДНАОП 5.2.30-1.06-98 "Правила безпеки під час робіт на повітряних лініях зв'язку і проводового мовлення” Затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 11.05.98 №83 37. ДНАОП 5.2.30-1.07-96 "Правила безпеки при роботах на кабельних лініях зв'язку і проводового мовлення" Затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 17.05.96 №85 38. ДНАОП 5.2.30-1.08-96 "Правила безпеки при роботах на телефонних і телеграфних станціях" Затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 17.05.96 №84 39. НАОП 1.1.21-5.03-83 "Інструкція з безпечної експлуатації очисних споруд підприємств Міннафтохімпрому СРСР" Затверджена Міннафтохімпромом СРСР 1983 40. НАОП 1.1.23-1.02-83 "Правила експлуатації засобів автоматики телемеханіки та обчислювальної техніки в газовій промисловості" Затверджені Мінгазпромом СРСР 03.03.83 41. НАОП 1.1.23-1.05-81 "Правила технічної експлуатації компресорних станцій з електроприводом" Затверджені Мінгазпромом СРСР 02.12.81 42. НАОП 1.1.23-4.01-96 "Єдина система управління охороною праці в нафтогазовій промисловості" Затверджена наказом Держнафтогазпрома від 16.05.96 №76 43. НАОП 1.1.23-5.06-88 "Типова інструкція щодо безпечного ведення вогневих робіт на газових об'єктах Мінгазпрому СРСР" Затверджена Мінгазпромом СРСР 03.08.88 44. НАОП 1.4.10-1.04-86 "Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії при електрозварювальних роботах" Затверджені Мінхіммашем СРСР 22.05.86 45. НАОП 1.4.74-1.11-73 Правила техніки безпеки і виробничої санітарії при газоелектричному різанні" Затверджені ЦК профспілки робітників суднобудування" 1973 46. НАОП 5.1.30-1.03-74 "Правила перевезення небезпечних вантажів повітряним транспортом" Затверджені Міністерством цивільної авіації СРСР 21.01.74 47. НАОП 9.0.00-1.01-79 "Правила техніки безпеки при експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених місць" Затверджені Мінжитлокомунгосп УРСР 29.12.79 48. НАОП 9.1.50-1.15-69 "Санітарні правила проектування обладнання експлуатації та утримання виробничих і лабораторних приміщень які призначені для проведення робіт з ртуттю її сполуками та приладами" Затверджені МОЗ СРСР 6.03.69 49. НАПБ 01.035-97 "Правила пожежної безпеки в газовій промисловості України" Затверджені наказом АТ "Укргазпром" від 19.02. 97 №57 погоджені ГУ ДПО МВС України 03.02.97 50. НАПБ Б.07.005-86 "Визначення категорій приміщень та будівель з вибухопожежної та пожежної небезпеки" Затверджено МВС СРСР 27.02.86 51. ДСТУ ISO 14001- 97 "Системи управління навколишнім середовищем. Склад та опис елементів і настанови щодо їх застосування" 52. ДСТУ 2448-94 "Кисневе різання. Вимоги безпеки." 53. ДСТУ 2456-94 "Зварювання дугове і електрошлакове. Вимоги безпеки" 54. ДСТУ 2489-94 "Контактне зварювання. Вимоги безпеки" 55. ДСТУ 2586-94 "Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування" 56. ДБН А.3.1-3-94 "Управління організація технологія. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів. Основні положення" Затверджені наказом Держкоммістобудування України від 05.10.94 №48 57. ДБН А.3.1-4-95 "Управління організація технологія. Положення про гарантійний паспорт-сертифікат на об’єкт який вводиться в експлуатацію" Затверджені наказом Держбуду України від 15.06.95 №122 58. ДБН А.3.1-5-96 "Організація будівельного виробництва" Затверджені наказом Держбуду України від 03.04.96 №49 59. ДБН В.2.5-20-2001 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Газопостачання." Затверджені Держбудом України 2001 рік 60. ВБН В.2.3-000182. 01.01-96 "Система антикорозійного захисту об’єктів нафтогазового комплексу. Основні положення. Загальні вимоги" Затверджені Держнафтогазпром України 1996 рік 61. ВНАОП. "Інструкція по організації і безпечному проведенні робіт при ліквідації відкритих газових і нафтових фонтанів на свердловинах АТ "Укргазпром" Затверджена наказом АТ "Укргазпром" від 04.05.98 №134 погоджена з ГУДПО МВС України від 16.03.98 №12/5/543 погоджена з Держнаглядохоронпраці від 10.12.97 №07-14/3275 62. "Правила експлуатації та безпечного обслуговування засобів автоматики телемеханіки та обчислювальної техніки в газовій промисловості України" Затверджені наказом АТ "Укргазпром" від 28.07.98 №202 63. НРБУ-97 "Норми радіаційної безпеки України НРБУ-97" Затверджені постановою Головного державного лікаря України від 01.12.97 №62 64. "Перелік однотипних за призначенням об’єктів які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежегасіння та пожежної сигналізації" Затверджені наказом МВС України від 20.11.97 №779 зареєстровані в Мінюсті від 28.11.97 №567/2371 65. "Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом України" Затверджені наказом Мінтранса України від 14.10.97 №363 зареєстровані в Мінюсті 20.01.98 №128/2568 66. "Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників" Затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики від 16.02.98 №24 67. "Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів" Затверджені наказом МОЗ України від 19.06.96 №173 68. ДСанПіН "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання" Затверджені наказом МОЗ України від 23.12.96 №383 зареєстровані в Мінюсті 15.04.97 №136/1940 69. ДСанПіН 2.2.7.029-99 "Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров'я населення" Затверджені Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 1.07.99 №29 70. ДСН 3.3.6.037-99 "Санітарні норми виробничого шуму ультразвуку та інфразвуку" Затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 №37 71. ДСП 6.074.120-01 "Основні санітарні правила протирадіаційного захисту України" Затверджені постановою Головного санітарного лікаря України від 28.12.00 №120 72. ТУ У 320.00158764.007 - 95 "Технічні вимоги на гази горючі природні" Затверджені АТ "Укргазпром" 1995 рік 73. ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности" Зміни: 1989р. 74. ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" 75. ГОСТ 12.1.007-76* "ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности" Зміни: 1981р. 1990р. 76. ГОСТ 12.1.012-90 "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования" Зміни: 1989р. 77. ГОСТ 12.1.028-80 "ССБТ. Шум. Определение шумовых характеристик источников шума. Ориентировочный метод" 78. ГОСТ 12.1.050-86 "Методы измерения шума на рабочих местах" 79. ГОСТ 12.2.003-91 "ССБТ.Оборудование производственное. Общие требования безопасности" 80. ГОСТ 12.2.007.8-75* "ССБТ. Устройства электросварочные и для плазменной обработки. Требования безопасности" Зміни: 1981р. 1985р. 81. ГОСТ 12.2.012-75* "ССБТ. Приспособления по обеспечению безопасности производственных процессов" 82. ГОСТ 12.3.002-75* "ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности" Зміни: 1989р. 1991р. 83. ГОСТ 12.3.003-86* "ССБТ. Работы електросварочные. Общие требования безопасности" Зміни: 1989р. 84. ГОСТ 12.3.009-76 "ССБТ Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности Зміни: 1982р. 85. ГОСТ 12.3.016-87* "ССБТ. Строительство. Работы антикоррозийные. Требования безопасности" 86. ГОСТ 12.3.020-80* "ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности" Зміни: 1988р. 87. ГОСТ 12.3.038-85 "ССБТ. Работы по тепловой изоляции оборудования и трубопроводов. Требования безопасности" 88. ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности" Зміни: 1980р. 1986р. 89. ГОСТ 17.2.3.02-78 "Охрана природы. Атмосфера. Гравиметрический метод определения взвешенных частиц пыли" 90. ГОСТ 14202-69 "Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска предупреждающие знаки и маркировочные щитки" 91. ГОСТ 14782-86 "Контроль неразрушающий. Соединения сварные. Методы ультразвуковые" 92. ГОСТ 25812-83 "Трубопроводы стальные магистральные. Общие требования к защите от коррозии" 93. ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством" 94. ГОСТ 3242-79 "Соединения сварные. Методы контроля качества" 95. ГОСТ 5542-87 "Газы горючие природные для промышленного и комунально-бытового назначения. Технические условия" 96. ГОСТ 7512-82 "Контроль неразрушающий. Соединения сварные. Радиографический метод" 97. СНиП 2.04.01-85 "Внутренний водопровод и канализация зданий" Затверджені Держбудом СРСР 04.10.85 98. СНиП 2.04.02-84* "Водоснабжение. Наружные сети и сооружения" Затверджені Держбудом СРСР 27.07.84 99. СНиП 2.04.03-85 "Канализация. Наружные сети и сооружения" Затверджені Держбудом СРСР 21.05.85 100. СНиП 2.04.05-91* "Отопление вентиляция и кондиционирование" Затверджені Держбудом СРСР 28.11.91 101. СНиП 2.04.14-88 "Тепловая изоляция оборудования и трубопроводов" Затверджені Держбудом СРСР 01.01.90 102. СНиП 2.05.02-85 "Автомобильные дороги" Затверджені Держбудом СРСР 17.12.85 103. СНиП 2.05.06-85 "Магистральные трубопроводы"; Затверджені Держбудом СРСР 01.01.86 104. СНиП 2.05.07-91 "Промышленный транспорт" Затверджені Держбудом СРСР 01.07.89 105. СНиП 2.09.02-85* "Производственные здания" Затверджені Держбудом СРСР 10.12.85 106. СНиП 2.09.03-85 "Сооружения промышленных предприятий" Затверджені Держбудом СРСР 29.12.85 107. СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания" Затверджені Держбудом СРСР 30.12.87 108. СНиП 3.02.01-87 "Земляные сооружения основания и фундаменты" Затверджені Держбудом СРСР 01.07.88 109. СНиП ІІ-4-79 "Естественное и искусственное освещение"; Затверджені Держбудом СРСР 01.01.80 110. СНиП ІІ-12-77 "Защита от шума. Нормы проектирования" Затверджені Держбудом СРСР 01.07.78 111. СНиП II-89-80* "Генеральные планы промышленных предпрятий" Затверджені Держбудом СРСР 01.01.82 112. СНиП ІІІ-4-80* "Техника безопасности в строительстве" Затверджені Держбудом СРСР 01.01.81 113. СНиП ІІІ-42-80 "Магистральные трубопроводы. Правила производства и приемки работ" Затверджені Держбудом СРСР 01.01.81 114. ВСН 008-88 "Строительство магистральных и промысловых трубопроводов. Противокоррозионная и тепловая изоляция". Затверджені Міннафтогазбудом СРСР 01.01.89 115. СН 433-79 "Инструкция по строительному проектированию предприятий зданий и сооружений нефтяной и газовой промышленности" Затверджені постановою Держкому СРСР у справах з будівництва 21.06.79 №91 116. СН 452-73 "Нормы отвода земель для магистральных трубопроводов" Затверджені Держбудом СРСР 01.01.74 117. РД 34.21.122-87 "Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений" Затверджено Міненерго СРСР 1987 118. ПУЭ "Правила устройства электроустановок " Минэнерго СССР 1986г 119. "Інструкція по забезпеченню безпеки перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом" Затверджена наказом МВС СРСР від 23.09.85 №181 120. Інструкція про порядок одержання від постачальників перевезення зберігання відпустку та застосування метанолу на об’єктах газової промисловості" Затверджена Мінгазпромом СРСР 7.07.75 3. Визначення У цих Правилах застосовуються такі визначення: Газопровід - трубопровід що призначений для транспортування природного газу. Магістральний газопровід - газопровід з робочим тиском понад 1 2 МПа призначений для транспортування природного газу на великі відстані. Газотранспортна система - сукупність взаємозв’язаних магістральних газопроводів призначених для газопостачання споживачів регіонів України та транзитних поставок природного газу. Газопровід-перемичка - газопровід що з’єднує між собою магістральні газопроводи та системи. Газопровід-відгалуження - газопровід що призначений для подавання газу від магістрального газопроводу до газорозподільних станцій. Лупінг - трубопровід що прокладений паралельно до окремих ділянок магістрального газопроводу для збільшення його продуктивності та надійності роботи. Лінійна частина газопроводу - трубопровідна частина магістрального газопроводу із перекривною арматурою лупінгами відгалуженнями і перемичками без компресорних і газорозподільних станцій та підземних сховищ природного газу. Компресорна станція - комплекс споруд магістрального газопроводу призначений для компримування природного газу. Газорозподільна станція - комплекс споруд магістрального газопроводу що призначений для подачі природного газу в системи газопостачання населених пунктів чи окремим споживачам із заданими параметрами підготовки та обліку його витрати. Газотранспортне підприємство - суб'єкт господарювання який виконує функції по обслуговуванню та ремонту об’єктів МГ з метою забезпечення транспортування природного газу у визначених обсягах. Продуктивність газопроводу - кількість газу що транспортується через газопровід за рік. Надземний перехід - перехід що споруджений над природною або штучною перешкодою. Підземний перехід - перехід що споруджений під природною або штучною перешкодою. Підводний перехід - перехід що споруджений нижче рівня води у річці каналі водосховищі тощо . Ізоляція газопроводу - система пасивного захисту поверхні труб газопроводу від корозії за допомогою ізоляційних матеріалів. Об’єкт підвищеної небезпеки - об’єкт на якому використовуються виготовляються переробляються зберігаються або транспортується одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси а також інші об’єкти як такі що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру. Потенційно небезпечний об’єкт - об’єкт на якому можуть використовуватися або виготовляються переробляються зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини біологічні препарати а також інші об’єкти що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії. Аварія на об’єкті підвищеної небезпеки далі – аварія - Небезпечна подія техногенного характеру що виникла внаслідок змін під час експлуатації об’єкта підвищеної небезпеки наднормативний викид небезпечних речовин пожежа вибух тощо і яка спричинила загибель людей чи створює загрозу життю і здоров’ю людей та довкіллю на його території і/або за його межами. Ризик - Ступінь імовірності певної негативної події яка може відбутися у певний час або за певних обставин на території об’єкта підвищеної небезпеки і/або за його межами. Нижня концентраційна границя вибуховості спалахування НКГВ НКГС - мінімальна концентрація горючих і або вибухонебезпечних речовин у повітрі за умови якої може виникнути спалахування або вибух цієї суміші від джерела запалювання в %. 4. Позначення та скорочення ВУ ПЗГ - виробниче управління підземного зберігання газу; ГВС - газовимірювальна станція; ГДВ - гранично допустимі викиди; ГДК - гранично допустима концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони; ГДС - гранично допустимі скиди; ГКС - газокомпресорна служба; ГМК - газомотокомпресор; ГПА - газоперекачувальний агрегат; ГРП - газорозподільний пункт; ГРС - газорозподільна станція; ГТД - газотурбінний двигун; ДК - дочірня компанія; ЕД - експлуатаційна документація; ЕХЗ - електрохімічний захист; ЄСУОП - єдина система управління охороною праці; ЗІЗ - засоби індивідуального захисту; ЗІЗОД - засоби індивідуального захисту органів дихання: ЗКЗ - засоби колективного захисту; ІТП - інженерно-технічний працівник; КВПіА - контрольно-вимірювальні прилади і автоматика; КС ГКС - компресорна станція; КЦ - компресорний цех; ЛВУ МГ - лінійно-виробниче управління магістральних газопроводів; ЛЗР - легкозаймиста рідина; ЛЕП - лінія електропередачі; ЛЕС - лінійно-експлуатаційна служба; ЛЧ МГ - лінійна частина магістрального газопроводу; МГ - магістральний газопровід; МНС - міністерство надзвичайних ситуацій; МОЗ - міністерство охорони здоров’я; НАК - національна акціонерна компанія; НАОП - нормативний акт з охорони праці; НД - нормативна документація; НКГВ НКГС - нижня концентраційна границя вибуховості спалахування ; ОРД - організаційно-розпорядча документація; ПБ - правила безпеки; ПВВГ - пункт вимірювання витрати газу; ПЛАС - план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій; ППБ - правила пожежної безпеки; ППР - планово-попереджувальний ремонт; ПСГ - підземне сховище газу; ПТБ - правила техніки безпеки; ПТЕ - правила технічної експлуатації; ПТЕ ГРС - правила технічної експлуатації газорозподільних станцій; ПТЕ МГ - правила технічної експлуатації магістральних газопроводів; ПУЕ - правила улаштування електроустановок; СНиП - строительные нормы и правила; СПМ - суміш природних меркаптанів; ТД - технічна документація; УДЗ - установка дренажного захисту; УКЗ - установка катодного захисту; УМГ - управління магістральних газопроводів; УПГ - установка підготовки газу. 5. Загальні положення 5.1. Загальні організаційні вимоги 5.1.1. До складу магістральних газопроводів далі МГ входять: * газопроводи із відгалуженнями та лупінгами від місця виходу газу із родовища місця підготовки газу до дальнього транспортування до місця його розподілення та зниження тиску до P?1 2 МПа із закривною арматурою переходами через природні і штучні перешкоди вузлами запуску та приймання очисних засобів вузлами збирання і зберігання газового конденсату засобами для введення в газопровід метанолу; * головні та проміжні компресорні станції далі КС ; * підземні сховища газу далі ПСГ ; * газорозподільні станції далі ГРС ; * установки підготування газу далі УПГ на лінійній частині магістрального газопроводу; * установки електрохімічного захисту далі ЕХЗ від корозії; * лінії і споруди технологічного зв'язку і телемеханіки; * лінії електропередачі далі ЛЕП призначені для обслуговування газопроводів обладнання електропостачання і дистанційного управління закривною арматурою та установками електрохімічного захисту; * газовимірювальні станції пункти і газовимірювальні вузли розміщені як на лінійній частині газопроводів так і на компресорних станціях; * протипожежні засоби протиерозійні і захисні споруди газопроводів; * місткості для зберігання і розгазування конденсату земляні амбари для аварійного зливання конденсату; * будинки та споруди на лінійній частині магістральних газопроводів; * постійні дороги і вертолітні майданчики розміщені вздовж траси газопроводу а також під'їзди до них; * розпізнавальні і сигнальні знаки місцезнаходження газопроводів. 5.1.2. Огляди ремонти ревізії та інші роботи на технологічному обладнанні МГ здійснюються згідно графіка планово-попереджувальних ремонтів далі ППР затвердженого у встановленому порядку. Обсяги цих робіт визначаються на основі інструкції з експлуатації підприємств-виробників вимог інших нормативних документів. Результати виконаних робіт за графіком ППР фіксуються у спеціальному журналі з описом обсягу виконання робіт дати складу бригади та відповідального за їх виконання. Крім того результати ремонтів обладнання фіксуються в ремонтних формулярах паспортах якщо це передбачено їхньою формою тощо. 5.1.3. Керівники підприємств установ організацій та інші посадові особи несуть персональну відповідальність за виконання вимог цих Правил в межах покладених на них завдань і функціональних обов'язків згідно з чинним законодавством. Особи винні у порушенні цих Правил несуть дисциплінарну адміністративну матеріальну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством. 5.1.4. За безпечність проектного рішення якість будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт безпечність конструкції обладнання якість технічного діагностування тощо несе відповідальність підприємство установа організація незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування що виконує відповідні роботи. 5.1.5. У разі відсутності у Правилах вимог дотримання яких під час виконання робіт необхідне для забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці адміністрація підприємства далі роботодавець повинна здійснити погоджені з спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці організаційно-технічні заходи що забезпечують безпеку робіт а у разі необхідності - внести відповідні пропозиції щодо доповнень і змін до цих Правил. 5.1.6. Держнаглядохоронпраці України може надавати тимчасові відхилення від окремих вимог Правил у встановленому чинним законодавством порядку. 5.2. Вимоги до посадових осіб 5.2.1. Посадова особа газотранспортного підприємства філії підрозділу об'єкта ЛЧ МГ КС ПСГ ГРС ГРП тощо зобов'язана за своєю кваліфікацією відповідати вимогам передбаченим "Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників". 5.2.2. Для кожної посадової особи розробляється посадова інструкція що містить її обов'язки права та відповідальність. Посадові інструкції затверджує керівник підприємства філії підрозділу або вищої організації. Посадова інструкція видається працівнику під розпис про ознайомлення. 5.2.3. Посадові особи під час прийому на роботу проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці у порядку встановленому ДНАОП 0.00-4.12-99 та НАОП 1.1.23-4.01-96. 5.2.4. Посадова особа зобов'язана в межах своїх повноважень контролювати дотримання вимог безпечної експлуатації обладнання магістральних газопроводів та вживати заходи щодо запобігання виникнення аварійних ситуацій. 5.2.5. Роботодавець забезпечує посадову особу відповідними законами України нормативно-правовими актами інструкціями та іншою нормативною документацією з охорони праці пожежної безпеки та охорони довкілля а також технологічними регламентами роботи підпорядкованого йому устаткування дотримання яких під час робіт гарантує безаварійні безпечні та здорові умови праці. 5.3. Умови допуску працівників до роботи 5.3.1. До експлуатації та ремонту технологічного обладнання магістральних газопроводів допускаються особи не молодші 18 років які не мають медичних протипоказань до роботи за професією. 5.3.2. Під час укладання трудового договору працівник повинен бути проінформований роботодавцем під розписку про умови праці на підприємстві наявність на робочому місці небезпечних та шкідливих виробничих чинників можливі наслідки їх впливу на здоров’я про його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору. 5.3.3. При прийнятті на роботу і в процесі роботи працівники повинні проходити навчання і перевірку знань з питань охорони праці у порядку встановленому ДНАОП 0.00-4.12-99 та НАОП 1.1.23-4.01-96. 5.3.4. Працівники зайняті на роботах з підвищеною небезпекою передбачених ДНАОП 0.00-8.02-93 повинні проходити навчання і перевірку знань відповідних нормативних актів про охорону праці не рідше одного разу на 12 місяців. 5.3.5. На підприємствах структурних підрозділах для перевірки знань працівників з питань охорони праці наказом керівника створюються постійно діючі комісії. Головами комісій призначаються заступники керівників підприємств а у разі створення комісій в окремих структурних підрозділах їх очолюють керівники відповідних підрозділів чи їх заступники. 5.3.6. Новоприйняті на підприємство працівники робота яких пов’язана з організацією чи виконанням робіт підвищеної небезпеки після завершення усіх етапів навчання з охорони праці та позитивних результатів перевірки знань допускаються до самостійної роботи згідно вимог ДНАОП –0.00-4.12-99. 5.3.7. Допуск до роботи осіб які не пройшли навчання інструктажу перевірку знань з охорони праці та стажування не дозволяється. 5.4. Вимоги до території проммайданчиків будівель споруд та приміщень 5.4.1. Територія основного виробничого об'єкта повинна бути огороджена згідно з проектом і мати не менше двох виїздів на шляхи загального призначення. Огорожа повинна постійно підтримуватися у справному стані. Біля входу в'їзду на територію об'єкта і по периметру огорожі повинні бути знаки безпеки і відповідні написи. 5.4.2. В’їздні ворота повинні бути замкнені та виключати можливість їх самочинного відкривання. 5.4.3. На території вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних об’єктів а також в місцях зберігання та переробки горючих матеріалів застосування відкритого вогню не дозволяється. 5.4.4. На дільницях території підприємства де можливі скупчення горючих парів та газів проїзд автомашин тракторів та іншого транспорту не дозволяється. Про це повинні сповіщати вивішені у визначених місцях відповідні написи покажчики . 5.4.5. Доступ сторонніх осіб на територію об'єкта магістральних газопроводів допускається лише з дозволу керівника підрозділу філії і тільки в супроводі особи із числа експлуатаційного персоналу після проходження ними інструктажу з вимог безпеки. 5.4.6. Територія проммайданчиків повинна бути рівною з твердим покриттям чи необхідними ухилами та системою видалення атмосферних опадів. Вільні ділянки території повинні бути озеленені. Територія об'єкта повинна освітлюватися. Електроосвітлення повинно забезпечувати освітленість не нижче встановлених норм. 5.4.7. На території підприємства повинні бути проїзди для руху автотранспорту і пішохідні доріжки з твердим покриттям які взимку необхідно очищати від снігу і льоду. 5.4.8. Горловини заглиблених резервуарів та колодязів різного призначення повинні бути закриті кришками а під час проведення в них ремонтних робіт - огороджені. 5.4.9. Водопровідні каналізаційні та інші колодязі на проммайданчиках що розташовані на відстані до 15 м від газопроводів перевіряються на загазованість за графіком щоквартально а в перший рік їх експлуатації - щомісячно. Окрім того перевірка на загазованість здійснюється перед спуском працівників у колодязі. 5.4.10. У кришці колодязя повинен бути отвір для відбору проб загазованості середовища діаметром 20-30 мм. 5.4.11. Не допускається розміщення в межах проммайданчиків закладів соціально-побутового призначення та будь-яких виробництв і організацій що не мають безпосереднього відношення до функціонування газотранспортного підприємства. 5.4.12. Не допускається розміщення побутових та адміністративних приміщень у будівлях прибудованих чи безпосередньо прилеглих до будівель та споруд з вибухопожежонебезпечними виробництвами. 5.4.13. Внутрішньооб'єктові автодороги повинні відповідати вимогам СНиП 2.05.02-85 і СНиП 2.05.07-91. 5.4.14. Рух транспорту на території повинен бути організований за схемою маршрутів руху транспортних та пішохідних потоків з вказаними на ній поворотами зупинками виїздами переходами тощо. Схема маршрутів руху повинна бути вивішена в місцях стоянки автотранспорту перед в’їздами на територію підприємства і в інших необхідних місцях. 5.4.15. Територія повинна бути обладнана дорожніми знаками покажчиками швидкості руху транспорту за ДСТУ 2586-94 і знаками безпеки за ГОСТ 12.4.026. 5.4.16. Підприємством підрозділом повинен бути встановлений термін і порядок перевірки знань і обов’язки осіб щодо контролю за станом транспортних шляхів. 5.4.17. Улаштування виробничих будівель і споруд повинно відповідати вимогам проекту СНиП 2.09.02-85* СНиП 2.09.03-85 СНиП 2.09.04-87 і цих Правил. 5.4.18. Підприємство підрозділ служба тощо зобов'язано мати масштабні плани всіх комунікацій на проммайданчиках з точними прив'язками і надійними реперами. У разі зміни конфігурації комунікацій чи спорудженні нових зміни і доповнення у плани повинні вноситися у 10 денний термін. 5.4.19. Відстань між спорудами повинна відповідати вимогам СНиП ІІ-89-80* відповідним санітарним і протипожежним нормам. 5.4.20. Виробничі будівлі і споруди наказом власника підприємства закріплюються за виробничими підрозділами підприємства. Керівники підрозділів несуть відповідальність за технічний стан закріплених за ним будівель та споруд. 5.4.21. Усі виробничі будівлі та споруди повинні мати технічні паспорти проектну та виконавчу документацію. 5.4.22. Не допускається проводити перепланування виробничих приміщень без проекту розробленого спеціалізованою організацією. 5.4.23. Фарбування елементів конструкцій споруд комунікацій виробничого устаткування засобів пожежегасіння оформлення знаків безпеки як в приміщеннях так і на території підприємства повинно відповідати вимогам ГОСТ12.4.026. 5.4.24. Виробничі приміщення повинні мати не менше двох входів виходів розташованих з протилежних боків приміщення. Вікна і двері приміщення повинні відкриватися назовні. Підлога повинна бути із вогнестійких матеріалів. 5.4.25. На вході до приміщень повинні бути вивішені таблички з позначенням категорії приміщення щодо вибухопожежної і пожежної безпеки згідно з НАПБ Б.07.005-86 і класу зони згідно з ДНАОП 0.00-1.32-01. 5.4.26. На вході до приміщень повинні бути влаштовані тамбур-шлюзи або повітряно-теплові завіси. 5.4.27. Кожне виробниче приміщення повинне мати не менше одного основного проходу шириною не менше 1 5 м. 5.4.28. Куріння на підприємстві дозволяється лише у спеціально відведених місцях обладнаних урнами дою а також написами "Місце для куріння". 5.4.29. Розміщення обладнання на об'єкті повинно забезпечувати зручне і безпечне його обслуговування і ремонт. Відстань між обладнанням та відстань від обладнання до стін будівлі повинна бути не менше ніж 1 м а ширина робочого проходу не менше ніж 0 75 м. Примітка. Робочим проходом вважається мінімальна відстань між виступаючими частинами обладнання або між обладнанням і стіною будівлі. 5.4.30. Майданчики і переходи що розташовані на висоті вище 0 75 м повинні обладнуватися сходами з перилами. 5.4.31. Обладнання перекривна регулююча та запобіжна арматура повинні мати технологічну нумерацію у відповідності з технологічними схемами. 5.4.32. Поверхні що нагріваються повинні покриватися тепловою ізоляцією температура поверхні якої не повинна перевищувати всередині приміщення + 45?С а поза приміщенням – + 60?С. Гаряча поверхня в місцях де можливе потрапляння на неї горючих матеріалів повинна мати захисний кожух. 5.4.33. Рухомі частини обладнання та частини обладнання що обертаються повинні бути надійно огороджені. 5.4.34. Допускається тимчасове зняття огорожі рухомих частин обладнання та термоізоляції поверхонь обладнання що нагріваються охолоджуються в період огляду і ремонту. 5.4.35. Не допускається під час роботи обладнання трубопроводів ставати на бар'єри майданчиків кожуха муфт і підшипників а також на конструкції що не призначені для проходу персоналу. 5.4.36. Випробовування на герметичність перекривної регулюючої та запобіжної арматури після її ремонту повинно виконуватись згідно з затвердженою у встановленому порядку інструкцією та оформлятися актом. 5.4.37. Торцеві заглушки встановлені на технологічному обладнанні повинні бути сферичними. 5.4.38. Заглушки що встановлюються між фланцями повинні мати хвостовики що виступають за межі фланців та прокладки з матеріалів що відповідають умовам середовища. На хвостовику заглушки повинен бути вибитий її інвентарний номер діаметр товщина робочий тиск марка сталі. 5.4.39. Витоки газу із зварних і інших з'єднань обладнання трубопроводів і арматури виявляють за допомогою мильного розчину спеціальними приладами або іншим методом без застосування відкритого вогню. 5.4.40. У виробничому підрозділі а також у цехах установках тощо повинна бути призначена особа відповідальна за контроль повітря робочої зони проммайданчиків будівель споруд і колодязів. Результати перевірок реєструються в журналі контролю повітряного середовища. 5.4.41. Об'єкт повинен бути забезпечений надійним зв'язком. 5.4.42. Прямий телефонний зв’язок повинен бути між керівником власником підприємства підрозділу і керівниками цехів і служб. 5.4.43. Відходи сміття непридатні деталі вузли і агрегати повинні своєчасно прибиратись і накопичуватись на спеціально відведених площадках. Видалення відходів повинно проводитись спеціальним транспортом у встановлений термін. 6. Лінійна частина магістральних газопроводів 6.1. Загальні вимоги 6.1.1. Газ що подається в магістральні газопроводи повинен відповідати вимогам ТУ У 320.00158764.007-95 “Технічні вимоги на гази горючі природні”. 6.1.2. Газотранспортне підприємство здійснює газопостачання споживачів у проектних режимах та згідно із заключеними угодами на газопостачання. 6.1.3. У разі неможливості забезпечення проектних режимів газопостачання споживачів внаслідок виникнення аварійних ситуацій чи інших форс-мажорних обставин газотранспортне підприємство зобов'язане задіяти резервну схему газопостачання а коли і це неможливо – тимчасово припинити газопостачання у встановленому порядку на термін необхідний для усунення аварійної ситуації чи інших форс-мажорних обставин. 6.1.4. Газотранспортні підприємства зобов'язані систематично контролювати стан безпеки ЛЧ МГ та своєчасно усувати виявлені дефекти які не сумісні з подальшою безпечною експлуатацією. Додаток №6. . 6.1.5. Лінійні крани на ЛЧ МГ Ду понад 500 мм окрім системи місцевого пневмогідроуправління повинні мати ручний дублюючий гідропривід. 6.1.6. Не дозволяється розташування будівель споруд в межах охоронних зон магістральних газопроводів. 6.1.7. В підрозділах газотранспортних підприємств які експлуатують технологічні об'єкти і магістральні газопроводи повинні бути розроблені відповідно до чинного Законодавства плани локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій далі ПЛАС та організоване щоквартальне проведення навчально-тренувальних занять з обслуговуючим персоналом з ліквідації імовірних аварійних ситуацій передбачених ПЛАС згідно з затвердженим графіком. 6.1.8. Для забезпечення надійної і безпечної роботи ЛЧ МГ газотранспортні підприємства та їх підрозділи повинні: * забезпечувати спорудження реконструкцію ремонт магістрального газопроводу спеціалізованими будівельно-монтажними організаціями чи підрозділами згідно з проектом що отримав позитивну експертну оцінку експертно-технічного центру Держнаглядохоронпраці та здійснювати ефективний технічний нагляд за ходом спорудження ремонтом чи реконструкції магістральних газопроводів; * забезпечувати прийняття об'єктів магістральних газопроводів в експлуатацію згідно з вимогами чинних нормативних актів; * здійснювати систематичні візуальні обстеження ЛЧ МГ; * виконувати періодичні обстеження ЛЧ МГ з використанням технічних засобів внутрішніх діагностичних дефектоскопів засобів зовнішньої діагностики тощо ; * виконувати технічне обслуговування ЛЧ МГ у встановлених "Правилами технічної експлуатації магістральних газопроводів" далі ПТЕ МГ обсягах та термінах; * своєчасно виконувати необхідні ремонтно-профілактичні роботи; * своєчасно виводити з експлуатації на реконструкцію чи ремонт фізично зношені дільниці МГ з тривалим терміном експлуатації та дільниці МГ що не відповідають вимогам безпеки; * періодично інформувати землекористувачів та органи місцевої виконавчої влади про місце знаходження магістральних газопроводів та режиму охоронних зон систематично здійснювати контроль за станом охоронних зон та безпекою виконання робіт в охоронних зонах; * забезпечувати надійну роботу засобів активного захисту магістральних газопроводів від корозії; * забезпечувати своєчасним попередженням локалізацію та ліквідацію аварій і відмов та їх наслідків на ЛЧ МГ. 6.1.9. Комплекси робіт з візуального огляду та обстеження ЛЧ МГ із застосуванням технічних засобів технічне обслуговування поточний та капітальний ремонти повинні виконуватись у відповідності з вимогами ПТЕ МГ та “Системи технічного обслуговування та ремонту магістральних газопроводів” що розробляється для кожного газотранспортного підприємства на основі типового регламенту. 6.1.10. Періодичність та обсяги візуальних обстежень ЛЧ МГ встановлюються газотранспортним підприємством залежно від особливості місцевих умов експлуатації магістральних газопроводів та регламентуються ПТЕ МГ а в разі потреби – іншими відомчими нормативними документами погодженими з Держнаглядохоронпраці України. 6.1.11. Обстеження ЛЧ МГ із застосуванням технічних засобів здійснюються у відповідності з Програмами обстеження та на основі Методик обстеження технічного стану та стану безпеки магістральних газопроводів із застосуванням відповідних технічних засобів внутрішньотрубних дефектоскопів засобів зовнішньої діагностики тощо погоджених Держнаглядохоронпраці України. 6.1.12. Періодичність обстеження ЛЧ МГ із застосуванням технічних засобів визначається газотранспортним підприємством залежно від конкретних умов експлуатації але: * не рідше 1 разу в 5 років при тривалості експлуатації магістральних газопроводів до 25 років. Перше обстеження виконується через 5 років після введення в експлуатацію. * не рідше 1 разу в 3 роки при експлуатації понад 25 років і до закінчення амортизаційного терміну. 6.1.13. На потенційно небезпечних дільницях магістральних газопроводів в доповнення до обстеження із застосуванням технічних засобів повинно виконуватися щорічне контрольне шурфування для візуальної та інструментальної оцінки стану ізоляційного покриття та металу труб. До потенційно небезпечних відносяться: * “гарячі” дільниці магістральних газопроводів на виході компресорних станцій; * дільниці в зонах можливих зсувів грунту; * дільниці із наднормативним напруженим станом металу труб; * понижені дільниці магістральних газопроводів після точок підключення газових промислів та ПСГ де можливе утворення рідинних пробок; * дільниці з підвищеною корозійною активністю грунтів кислі грунти солончаки тощо ; * дільниці з порушенням охоронної зони що загрожують безпечній життєдіяльності населення; * дільниці де виявлений прогресуючий ерозійний знос; * переходи через водні перепони заплави рік болота. 6.1.14. Позачергові обстеження ЛЧ МГ із застосуванням технічних засобів повинні проводитися: * якщо в процесі експлуатації виявлена розгерметизація зварних стиків чи їх розриви; * у разі виникнення наскрізних корозійних дефектів; * у разі перерв роботи електрохімзахисту або зниження значень захисного потенціалу нижче мінімально припустимих понад 1 місяць в зонах впливу блукаючих струмів і понад 6 місяців – в інших випадках. 6.1.15. Обстеження на герметичність ЛЧ МГ повинно виконуватись із застосуванням приладних методів з періодичністю яку встановлює газотранспортне підприємство. 6.1.16. Виявлені наскрізні дефекти ЛЧ МГ та дефекти що несумісні з подальшою безпечною експлуатацією магістральних газопроводів і загрожують виникненням аварійної ситуації Додаток № 6 повинні ліквідовуватись у максимально короткий термін погоджений з газотранспортним підприємством та місцевим органом Держнаглядохоронпраці. 6.1.17. Потенційно небезпечні дефекти ЛЧ МГ після їх виявлення повинні фіксуватися в паспорті магістральних газопроводів. На основі даних періодичних обстежень ЛЧ МГ служба ЛЕС повинна контролювати динаміку розвитку виявлених потенційно небезпечних дефектів а у випадку їх прогресування розробити план ліквідації дефектів. 6.1.18. Дефектні зварні стики наскрізні корозійні та механічні пошкодження ЛЧ МГ та інші дефекти що несумісні з подальшою безпечною експлуатацією магістральних газопроводів Додаток № 6 ремонтуються як правило вирізанням дефектних ділянок і вварюванням котушок згідно із вимогами НАОП 1.1.23-5.06-88. Допускаються і інші методи і технології ремонту та відновлення несучої здатності труб ЛЧ МГ що отримали позитивну експертну оцінку та дозвіл Держнаглядохоронпраці на застосування. 6.1.19. Служби ЛЕС експлуатаційних організацій та інші спеціалізовані організації що виконують ремонтні діагностичні та будівельно-монтажні роботи на ЛЧ МГ повинні бути атестовані у встановленому порядку на право виконання ремонтних і будівельно-монтажних робіт на об'єктах трубопровідного транспорту згідно з вимогами Закону України “Про трубопровідний транспорт”. 6.1.20. Магістральні газопроводи що відпрацювали встановлений амортизаційний термін підлягають експертній оцінці стану безпеки з метою визначення залишкового ресурсу їх безпечної експлуатації. Оцінка залишкового ресурсу безпечної експлуатації магістральних газопроводів з вичерпаним амортизаційним терміном здійснюється за спеціальною Методикою. 6.1.21. Лінійна частина МГ згідно з графіком у процесі експлуатації підлягає огляду шляхом обходу обльоту і об?їзду. Періодичність огляду траси МГ встановлюється керівництвом газотранспортного підприємства. 6.1.22. Позачерговий огляд дільниць МГ повинен здійснюватися після стихійного лиха чи інших форс-мажорних обставин які могли привести до пошкодження газопроводу і окремих його споруд. 6.1.23. Результати огляду траси заносяться в спеціальний журнал. Про виявлення розгерметизації чи пошкоджень елементів ЛЧ МГ порушень чи інше негайно інформується начальник ЛЕС який у свою чергу інформує диспетчера та керівника виробничого підрозділу. Керівник підрозділу приймає рішення щодо виявлених порушень. 6.1.24. ЛЕС і диспетчерська служба підрозділу повинні мати затверджений керівництвом порядок повідомлення про аварію порядок збору аварійної бригади та виїзду її до місця аварії. ЛЕС повинна бути укомплектована автотранспортом і спеціальною технікою інструментами приладами та розхідними матеріалами згідно із "Табелем оснащення...”. 6.1.25. Якщо під час обходу об?їзду ЛЧ МГ виявлено порушення герметичності або інша небезпечна ситуація небезпечна зона повинна бути відгороджена знаками безпеки. У цьому випадку необхідно негайно повідомити чергового диспетчера або іншу особу відповідальну за експлуатацію лінійної частини МГ начальника або інженера ЛЕС майстра ЛЕС керівника виробничого підрозділу . 6.1.26. Після отримання повідомлення диспетчер повинен: * організувати контроль газоповітряного середовища на дільницях доріг що близькі до місця витоку газу; * організувати об?їзд транспортними засобами дільниці дороги близької до місця витікання газу а у разі необхідності - перекрити рух транспорту; *?поблизу найбільш небезпечних місць особливо у нічний час виставити пости для попередження небезпеки і недопущення попадання в небезпечну зону людей транспортних засобів тварин; * у разі загрози залізничному транспорту - прийняти заходи до тимчасового припинення руху поїздів. 6.1.27. У разі необхідності диспетчер або відповідальна посадова особа попереджує про небезпеку органи місцевої влади керівників підприємств що розташовані або працюють поблизу небезпечних дільниць а також мешканців найближчих населених пунктів. 6.1.28. Після прибуття на місце аварійної дільниці газопроводу керівник робіт зобов'язаний перевірити наявність загороджувальних засобів знаків безпеки і при необхідності - виставити пости розмістити технічні засоби на безпечній віддалі від місця аварії і встановити зв'язок із диспетчером підрозділу. 6.1.29. Не дозволяється усувати витікання газу із МГ через тріщину наскрізне корозійне пошкодження і пори шляхом їх підчеканення. Допускається в окремих випадках тимчасова установка бандажів підсилюючих муфт та інших засобів із дозволу керівництва газотранспортної філії або газотранспортного підприємства. 6.2. Переходи через природні та штучні перепони 6.2.1. Балочні та вантові переходи МГ через штучні та природні перепони повинні бути обладнані загорожами що виключають можливість ходіння сторонніх людей по трубопроводу а також повинні бути захищені від розмивання і пошкодження. 6.2.2. Переходи МГ через залізниці і автомобільні дороги усіх категорій підлягають обстеженню не рідше 1 разу на рік із проведенням аналізу проб повітря з витяжної свічки. 6.2.3. На зсувонебезпечних заплавних та болотистих дільницях МГ та на дільницях де опори переходів МГ розташовані в русловій частині рік з сильною течією зокрема гірських річок повинно здійснюватися періодичне спостереження за станом грунтів опор і положенням газопроводу. Вимірювання положення газопроводу та контроль стану опор повинні виконуватись за графіком не рідше 1 разу на два місяці напередодні весняної повені та інших випадків різкого підвищення рівня води у ріках . 6.2.4. У разі заміни або ремонту окремої опори газопроводу повинна бути встановлена тимчасова опора на віддалі не більше 2 м від тієї яка підлягає заміні ремонту . 6.2.5. Важкодоступні дільниці МГ в болотистій та гірській місцевості повинні обстежуватись за графіком з періодичністю встановленою керівництвом газотранспортного підприємства із застосуванням гелікоптерів чи інших літальних апаратів приладних методів контролю герметичності газопроводу та його корозійного стану. 6.2.6. Дільниці МГ прокладені на опорах підлягають обстеженню згідно графіку з періодичністю що встановлюється керівництвом газотранспортного підприємства. 6.2.7. У разі виявлення деформацій опор і підвісок слід проконтролювати приладним методом напружений стан газопроводу і у разі виявлення недопустимих напруг – прийняти міри по приведенню їх до нормативних значень. До здійснення контролю напруженого стану МГ слід залучати спеціалізовані організації які мають дозвіл Держнаглядохоронпраці на цей вид робіт. 6.2.8. Пошкодження антикорозійного покриття надземної дільниці МГ не допускаються. 6.2.9. У місцях перетину МГ з повітряними ЛЕП повинні бути встановлені пристрої що захищають газопровід від передачі на нього напруги у разі обриву проводу ЛЕП. 6.2.10. Очищення поверхні і нанесення ізоляційного покриття на газопровід за допомогою обладнання що опирається на нього повинні виконуватись після відключення дільниці газопроводу і звільнення її від газу. 6.2.11. Не дозволяється проїзд транспортних засобів і спецтехніки вздовж траси газопроводу на віддалі ближче 10 м від опор газопроводу. 6.2.12. Переїжджати через наземні МГ дозволяється через спеціально влаштовані переїзди що конструктивно не зв’язані з газопроводом. Допустиме навантаження на конструкцію переїзду повинно бути вказано на спеціальному дорожньому знаку що встановлюється на переїзді. 6.2.13. Не дозволяється під час завірюхи або туману і видимості менше 10 м проїзд транспортних засобів і механізмів безпосередньо вздовж траси газопроводів. 6.2.14. Переходи магістральних газопроводів через водні перепони з значною глибиною та шириною водного дзеркала повинні обстежуватися спеціалізованими організаціями що мають дозвіл ліцензію на цей вид робіт. Періодичність обстеження технічного стану таких переходів встановлюється газотранспортним підприємством але не рідше 1 разу на рік. 6.2.15. Обстеження підводних переходів через водойми глибиною до 1 5 метри здійснюється ЛЕС структурних підрозділів з періодичністю що встановлюється газотранспортним підприємством але не рідше 1 разу на рік. 6.2.16. Не допускається експлуатація дюкерних переходів із пошкодженням ізоляції в розмитій траншеї з провисанням газопроводу із зруйнованою футеровкою та без проектного баластування. 6.3. Робота в гірських умовах 6.3.1. Земляні роботи на ділянках з поперечним схилом до 80 дозволено проводити за допомогою механізмів звичайними методами без утримуючих пристосувань. На поперечних схилах більше 80 необхідно влаштовувати полиці у вигляді напіввиємки – напівнасипу. Ширина і конструкція полиць встановлюється проектом з урахуванням діаметра труб і одностороннього руху механізмів по полиці. На поперечних схилах до 150 включно в нескельних і розрихлених скельних грунтах полиці слід розробляти поперечними проходами бульдозерів. Доробку і планування основи полиці необхідно виконувати повздовжніми проходами бульдозера. Грунт з напіввиємки переміщується для відсипки напівнасипу. На косогорах з поперечним схилом більше 150 полиці слід розробляти одноківшевими екскаваторами з прямою лопатою з переміщенням грунту в напівнасип. Остаточну доробку і планування виконують бульдозерами. На косогорах з поперечним схилом більше 450 і висотою косогору над основою більше 30 м а також в місцях крутих поворотів радіусом менше 10 м допускається місцеве поширення полиць за рахунок насипної частини передбаченої проектом. 6.3.2. Для надання стійкості насипній частині полиці необхідно: *?осушити основу шляхом відведення поверхневих вод; *?розрихлити основу насипу на схилах до 11% у випадку грунтів що не дренуються; *?виконати уступи висотою 1–1 5 м по основі настилу на косогорах із схилами більше 11%; *?пошарово ущільнити насипи. В окремих випадках для стійкості насипу слід влаштовувати кам'яні банкети вздовж основи насипу. 6.3.3. Траншеї на схилах до 220 включно допускається розробляти одноківшевими екскаваторами без застосування анкерів. На схилах більше 220 необхідно утримувати екскаватори рухомими якорями згідно з розрахунком. 6.3.4. У скельних грунтах на повздовжніх схилах більше 100 для визначення стійкості екскаваторів їх необхідно перевіряти на ковзання. Під час роботи екскаваторів на крутих схилах повинні застосовуватись як якорі трактори бульдозери лебідки. Пристосування призначенні для утримування слід розміщувати переважно на вершині схилу на горизонтальних майданчиках і з'єднувати з екскаватором тросом відповідної довжини. На повздовжніх схилах до 220 включно розробка грунту одноківшевими екскаваторами дозволяється в напрямку як знизу вверх так і зверху вниз по схилу. На схилах більше 220 робота одноківшевого екскаватора з прямою лопатою дозволяється в напрямку знизу вверх по схилу вперед ковшем а екскаватора з оберненою лопатою – зверху вниз ковшем назад за ходом робіт. 6.3.5. Робота роторних екскаваторів без якоря в грунтах IV категорії дозволяється на повздовжніх схилах до 350 включно за умови руху зверху вниз. У разі схилу 36 – 450 необхідно застосовувати якорі згідно з проектом виконання робіт. 6.3.6. Риття траншей одноківшевими екскаваторами у випадку повздовжнього схилу 350 і вище а також роторними екскаваторами у випадку схилу вище 450 слід виконувати спеціальними прийомами згідно з проектом виконання робіт. 6.3.7. На схилах великої крутизни коли розробку траншеї виконати одноківшевим екскаватором важко траншеї невеликої протяжності необхідно розробляти бульдозерами лотковим способом пошарово зверху вниз із застосуванням якорів згідно з проектом виконання робіт. 6.4. Захист від корозії 6.4.1. Корозійний стан магістральних газопроводів і стан систем комплексного захисту об’єктів МГ від корозії повинні контролюватись із дотриманням встановлених термінів порядку і в обсязі згідно з вимогами діючих ПТЕ МГ. 6.4.2. Засоби активного захисту від корозії повинні забезпечувати захисний потенціал не нижче проектного. Періодичність контролю за станом ізоляційного покриття в т. ч. на корозійно- небезпечних ділянках повинна встановлюватись за графіком керівництвом газотранспортного підприємства. 6.4.3. УКЗ і УДЗ повинні мати огорожу попереджувальні плакати таблиці належності обладнання і зачинятися на замок. 6.4.4. Не дозволяється приварювання за допомогою електро- і газозварювання катодних виводів провідників до газопроводу який знаходиться під тиском. 6.4.5. Термітне приварювання провідників до діючого газопроводу повинен виконувати кваліфікований працівник який пройшов спеціальне навчання і має відповідне посвідчення. 6.4.6. Допускаються технології приварювання катодних виводів до діючого газопроводу під тиском за умови наявності розробленої та затвердженої інструкції і дозволу Держнаглядохоронпраці на їх застосування. 6.4.7. Приварювання провідників катодного захисту дозволяється за умови відсутності загазованості у шурфі. 6.4.8. Місця приєднання провідників до труби і самі провідники після приварювання повинні бути захищені ізоляційним покриттям із дотриманням вимог безпеки. 6.4.9. Приварювання провідників необхідно виконувати у захисних окулярах спецодязі та інших відповідних засобах індивідуального захисту далі ЗІЗ . 6.4.10 У разі вимірювання потенціалів відсмоктувальних фідерів “мінус” шини фідера тягових підстанцій електрифікованих залізниць підключення вимірювальних приладів виконується за участю персоналу підстанції. 6.4.11. У разі виконання вимірювань на рейках залізниць та на захисних кожухах переходів газопроводів через залізниці і автомобільні дороги повинно бути не менше 2 чоловік: один працює з приладом другий переставляє електрод і спостерігає за рухом транспорту. 6.4.12. Не дозволяється виконувати вимірювання із довгим провідником 0 5 – 1 км на трасі газопроводу якщо паралельно йому проходить ЛЕП 110 – 500 кВ на віддалі 25 – 100 м . 6.4.13. Роботи і вимірювання в колодязях шурфах траншеях має виконувати група із трьох чоловік двоє з яких повинні знаходитися зверху й слідкувати за безпекою робітника внизу. 6.4.14. У разі застосування інгібіторів корозії повинна бути розроблена і затверджена спеціальна інструкція з безпечної роботи з ними в якій повинні бути такі основні вимоги: * ІТП і робітники повинні пройти спеціальне навчання з безпечного поводження з ними; * роботи повинні виконуватись із застосуванням ЗІЗ; * роботи повинні виконуватись згідно з вимогами правил пожежної безпеки. 7. Компресорні станції 7.1. Загальні вимоги 7.1.1. Основне та допоміжне технологічне обладнання компресорних станцій далі КС необхідно експлуатувати згідно з вимогами відповідних нормативних документів ПТЕ МГ ДНАОП 0.00-1.07-94 тощо та інструкцій заводів-виготовлювачів. 7.1.2. Подальша експлуатація газоперекачувальних агрегатів та їх елементів далі ГПА що відпрацювали встановлений ресурс допускається після надання позитивного висновку виробником розробником ГПА чи уповноваженою спеціалізованою організацією щодо можливості його подальшої експлуатації або здійснення його експертної оцінки згідно вимог ДНАОП 0.00-8.15-97. 7.1.3. Подальша експлуатація технологічних обв'язок КС що відпрацювали встановлений ресурс допускається за умови отримання від спеціалізованої організації що акредитована у встановленому порядку на даний вид діяльності позитивного експертного висновку. 7.1.4. Обладнання і системи КС повинні періодично проходити технічне опосвідчення та діагностування перевірки випробування та технічне обслуговування в порядку встановленому відповідними нормативними документами акти про проведення яких повинні додаватися до експлуатаційного формуляра. 7.1.5. Компресорне обладнання та технологічні трубопроводи компресорного цеху далі КЦ фарбуються у відповідності з Додатком 1 до цих Правил. 7.1.6. На території КЦ в межах зони обслуговування трубопроводи та повітроводи що мають температуру поверхні вище за 450 С повинні бути теплоізольовані. 7.1.7. Особам безпосередньо не зайнятим експлуатацією або ремонтом ГПА і його обладнання не дозволяється входити у приміщення КЦ на майданчики станційних колекторів вузли підключення КС без дозволу керівництва КС. 7.1.8. Персонал КС повинен бути забезпечений ЗІЗ відповідно до типових галузевих норм і характеру роботи що виконується та у відповідності з розділом "Виробнича санітарія" цих Правил. 7.1.9. ГПА дозволяється пускати в роботу якщо обладнання справне додержані вимоги безпеки виробничих інструкцій та за умови відсутності у машинному залі і галереї нагнітачів сторонніх осіб. Не дозволяється входити в камери повітряних фільтрів під час пуску і роботи агрегатів. Камери повинні бути зачинені на замок та опломбовані. 7.1.10. Пуск в роботу ГПА після ревізії ремонту і тривалого відключення крім резервного являється газонебезпечною роботою що виконується по наряду-допуску. 7.1.11. Під час грози в районі КС не дозволяються пуски і планові зупинки ГПА переключення в технологічній обв`язці та на силовому електроустаткуванні. 7.1.12. Заглушки запобіжні клапани фланцеві та інші з'єднання перед випробуванням на міцність та герметичність потрібно позначити знаками безпеки і відповідними написами. 7.1.13. Не допускається залишати працюючі ГПА крім повністю автоматизованих без нагляду обслуговуючого персоналу. 7.1.14. У разі виявлення витоку газу з газопроводів обладнання тощо в КЦ необхідно негайно попередити про це персонал що знаходиться в приміщенні і вжити термінові заходи з усунення витоку. Якщо витік газу швидко ліквідувати неможливо з цеху потрібно вивести людей провести аварійну зупинку КЦ відповідно до виробничих інструкцій відкрити вікна і двері не вмикати і не вимикати електрообладнання вжити заходів до ліквідації витоку. 7.1.15. Не допускається підтягування фланцевих з?єднань та інших елементів з метою усунення пропусків речовини на трубопроводах або обладнанні що знаходиться під тиском так як це може призвести до розриву з'єднань. 7.1.16. Не допускається усувати несправності на працюючому ГПА крім випадків передбачених інструкцією по експлуатації. У випадку виникнення несправності що загрожує безпеці обслуговуючого персоналу чи може призвести до аварійної ситуації ГПА слід негайно зупинити. 7.2. Проммайданчики будівлі споруди приміщення 7.2.1. Виробничі майданчики будівлі споруди обладнання і системи компресорних станцій повинні відповідати вимогам проектної документації. Зміни повинні погоджуватись з проектними та проектно-конструкторськими організаціями які проектували КС і вноситись до генерального плану КС. 7.2.2. На території КС де експлуатуються ГПА з газотурбінним приводом на відстані 200 м від повітрозабірних камер ГПА не повинно бути джерел запилювання повітря у тому числі грунтових доріг вузлів для підготовки будівельних розчинів складів сипучих матеріалів тощо . Територія КС повинна бути озеленена а відкриті ділянки поблизу повітрозабірних камер повинні бути засіяні газонною травою або заасфальтовані. 7.2.3. Приміщення компресорних цехів далі КЦ повинні бути обладнані: * газоперекачувальними агрегатами які можуть розміщуватись як у загальному цеху так і в блочно-контейнерному виконанні і обладнуються відповідно до технічних умов що супроводжують устаткування; * примусовою припливно-витяжною і аварійною вентиляцією; * системою автоматичного пожежогасіння; * системою автоматичного газовиявлення що зблокована з автоматикою включення аварійної вентиляції та захистом ГПА; * оперативним зв'язком з диспетчером та іншими приміщеннями КЦ; * світловою і звуковою сигналізацією аварійних ситуацій; * аварійним освітленням; * стаціонарними або переносними вантажопідіймальними пристроями. 7.2.4. Додатково необхідно здійснювати контроль повітря робочої зони КС КЦ за допомогою переносних газоаналізаторів. Контроль проводиться в терміни передбачені планом-графіком контролю повітряного середовища затвердженим головним інженером підрозділу. У плані-графіку повинні бути вказані місця кількість періодичність відбору проб і виконання аналізу схема маршруту руху. 7.2.5. В приміщеннях КЦ та блочних ГПА не дозволяється установка обладнання що технологічно не пов'язане з ГПА та не допускається зберігання витратних матеріалів. 7.2.6. Рівні шуму що створює КЦ не повинні перевищувати гранично допустимих норм згідно ГОСТ 12.1.003. 7.2.7. Не дозволяється у будівлі КЦ влаштовувати підвальні та напівпідвальні приміщення. 7.3. Трубопроводи і перекривна арматура технологічної обв'язки та вузла підключення компресорної станції до магістральних газопроводів 7.3.1. Технологічна обв’язка КС підлягає експертизі з ціллю продовження ресурсу в терміни згідно з вимогами ДНАОП 0.00-8.15-97. 7.3.2. На трубопроводи у КЦ повинні бути нанесені стрілки що вказують напрям руху газу повітря та інших технологічних середовищ. 7.3.3. КС повинні відключатися від магістрального газопроводу на вході і виході газу перекривною арматурою з дистанційним та місцевим управлінням з ручним дублюючим приводом. 7.3.4. На вхідному трубопроводі відцентрових нагнітачів в перший період експлуатації треба встановлювати захисні решітки. Допускається знімати захисні решітки з дозволу УМГ за поданням ЛВУ МГ ВУ ПЗГ тощо . 7.3.5. На нагнітальному шлейфі КС повинен бути встановлений зворотній клапан згідно проекту . 7.3.6. Перекривна і регулювальна арматура технологічної обв’язки ГПА обв’язки паливного та пускового газу повітря ГПА що виведені в ремонт повинна бути приведена в стан що забезпечує безпеку ремонту: * відключене живлення імпульсним газом електропневматичних вузлів управління арматурою; * відключене силове електроживлення електропривідної арматури; * забезпечений технічними засобами видимий розрив у трубних проводках від загальностанційного колектора імпульсного газу до пневмогідроциліндрів приводу; * заблоковане ручне управління арматурою; * встановлені відповідні знаки безпеки і плакати: “Не відкривати!“ "Не закривати!"; * на трубопроводах паливного і пускового газу ГПА встановлені силові заглушки. 7.3.7. Не дозволяється застосування на технологічних трубопроводах КС типів перекривної арматури що не передбачені проектом. 7.3.8. Перекривна та регулювальна арматура встановлена на технологічних газопроводах повинна мати: * нумерацію згідно із технологічною схемою і ПТЕ МГ; * чіткі показники відкриття і закриття кранів; * показники напрямку руху потоку газу. 7.3.9. Перекривну арматуру за винятком байпасної дозволяється відкривати тільки після вирівнювання тиску газу в суміжних дільницях газопроводу або при наявності перепаду тиску що не перевищує величини вказаної в інструкції з експлуатації заводу-виготовлювача. 7.3.10. Штурвали маховики кранів необхідно повертати плавно без застосування додаткових важелів. Зусилля під час відкривання закривання кранів за допомогою маховиків або ручних насосів не повинно перевищувати величин вказаних в інструкції з експлуатації заводу-виготовлювача. 7.3.11. На КС повинні бути масштабні плани технологічних комунікацій КС з точними прив'язками до місцевості промплощадки. 7.3.12. Вимірювання товщини ерозійнонебезпечних дільниць трубопроводів технологічної обв'язки та вузла підключення КС повинна здійснюватися з періодичністю встановленою УМГ згідно з ПТЕ МГ. 7.3.13. Новий зварний шов на газопроводах КС після проведення ремонту необхідно проконтролювати по всьому периметру методом радіографічного контролю та провести гідравлічне випробування тиском Рзав. для труб протягом 24 годин. Якщо гідравлічне випробування провести неможливо то якість таких зварних швів контролюється як категорія “гарантійних” п.13.1.31. цих Правил . 7.4. Технологічні установки очищення газу 7.4.1. Основними елементами технологічних установок очищення газу є пилоуловлювачі фільтри – сепаратори колектори для збору рідини та механічного забруднення газу арматура та трубопроводи продувки які підлягають інтенсивному корозійному та ерозійному зношенню металу. Експертиза та опосвідчення цього обладнання повинна проводитись згідно з вимогами ДНАОП 0.00-8.15-97 та ДНАОП 0.00-1.07-94. 7.4.2. Для очищення газу від рідини та механічних домішок та їх збирання і утилізації на КС встановлюються технологічні установки очищення газу. Установки повинні обладнуватися як правило системами автоматичного дренування рідини та системами що забезпечують передачу попереджувальних сигналів про досягнення граничного рівня за якими повинні бути прийняті термінові заходи для зниження рівня рідини до встановленого. 7.4.3. Вузли установок в яких може накопичуватись рідина пиловловлювачі фільтр-сепаратори тощо повинні бути обладнані системою продувки у спеціальні продувні місткості обладнані запобіжними пристроями що не допускають підвищення тиску вище допустимого. 7.4.4. Допускається скидання газу з конденсатозбірника у повітря через свічку без спалювання якщо газоконденсат поступає на КС у невеликому об'ємі і не часто. Свічка повинна бути розташована поза огорожею станції не ближче 100 м від об'єктів де може бути джерело запалювання і від доріг загального користування. Свічка повинна бути висотою не менше 5 метрів забезпечена перегороджувачем вогню і захищена від попадання усередину дощу і снігу. 7.4.5. Електроустаткування для відкачування газоконденсату з місткостей повинно бути у вибухозахищеному виконанні. 7.4.6. Обладнання для збирання перекачування і відпуску газоконденсату повинно мати захист від блискавки що відповідає вимогам РД 34.21.122-87 та захист від проявів статичної електрики згідно з ДНАОП 0.00-1.29-97. 7.4.7. Відпускати газоконденсат іншим організаціям можуть працівники які мають відповідні посвідчення про проходження навчання і перевірку знань з правил поводження з газоконденсатом. 7.4.8. Для автоцистерн з газоконденсатом повинні бути виділені спеціальні стоянки на безпечній віддалі від місць які є джерелами відкритого вогню або місць проведення вогневих робіт. 7.4.9. Зливати газоконденсат з продувної місткості необхідно у спеціальні автоцистерни для легких нафтопродуктів які повинні бути обладнані пристроями що дозволяють їх заземлювати під час заповнення і зливання і мати вуглекислотні або порошкові вогнегасники а в зимовий час - пісочниці з сухим піском. Глушники двигуна повинні бути виведені вперед а кінці вихлопних труб - забезпечені іскрогасниками. 7.4.10. Перед виїздом зі стоянки до місця наливання газоконденсату обслуговуючий персонал повинен перевірити справність автоцистерни її обладнання та електропроводки на відсутність іскріння . 7.4.11. Під час зливання або наповнення газоконденсату двигун автомобіля повинен бути заглушений. Корпус цистерни рукав для газоконденсату і його металевий наконечник повинні бути заземлені. Наконечник рукава повинен бути опущений до дна цистерни на відстань не більше 200 мм. 7.4.12. Не дозволяється куріння поблизу автоцистерни або в її кабіні. 7.4.13. У разі розливання газоконденсату на землю необхідно вжити заходи із запобігання його спалахування та з очищення території. Забруднений конденсатом грунт необхідно обробити нейтралізатором наприклад еколаном фільтроперлитом тощо . 7.5. Технологічні установки охолодження газу 7.5.1. Не допускається експлуатація апаратів повітряного охолодження газу далі АПО з негерметичними трубними пучками та лобовими кришками. 7.5.2. Температура газу на виході з установки охолодження газу не повинна перевищувати встановлену норму у відповідності з ПТЕ МГ. При підвищенні температури газу повинні автоматично включатися резервні вентилятори апаратів повітряного охолодження газу. У випадку відмови в роботі установки охолодження газу КС повинна аварійно зупинитися при перевищенні температури газу на виході з АПО понад встановлену норму. 7.5.3. На кожній КС повинні бути розроблені заходи безпечної експлуатації та ремонту АПО газу які б виключали травмування персоналу елементами вентиляторів що обертаються. 7.6. Технологічні установки підготовки паливного і пускового газів газоперекачувальних агрегатів та імпульсних газів управління перекривної арматурою 7.6.1. Експлуатацію і технічне обслуговування систем здійснюють у відповідності до вимог ПТЕ МГ та інструкцій заводів-виготовлювачів обладнання. 7.6.2. Підвідний колектор пускового газу до ГПА в період між пусками агрегату повинен бути відключений. 7.6.3. Якість імпульсного газу повинна відповідати встановленим вимогам. Якість імпульсного газу повинна контролюватись щозмінно на виході із осушки по індикатору вологи в газі. 7.6.4. Під час ремонту газотурбінних ГПА трубопроводи паливного та пускового газу на вході в агрегати повинні бути заглушені силовими заглушками. Інформація про встановлення заглушок повинна бути записана в оперативному журналі змінного інженера диспетчера КС. 7.7. Системи безпеки компресорних станцій та газоперекачувальних агрегатів 7.7.1. Газоперекачувальні агрегати на КС експлуатуються згідно з вимогами ПТЕ МГ НАОП 1.1.23-1.05-81 цих Правил та інструкцій заводів-виготовлювачів. 7.7.2. Усі ГПА компресорні та силові циліндри газомотокомпресорів повинні мати нумерацію. Номер агрегату повинен бути встановлений на силовій і привідній частинах а також на стінах будівель з боку технологічної обв`язки та фасаду ГПА. 7.7.3. Труби відведення продуктів згоряння газотурбінних ГПА та ГМК та свічки технологічної обв’язки ГПА повинні бути виведені не менше ніж на 2 м вище верху покрівлі будівлі КЦ і на 1 м вище дефлектора. Відстань по горизонталі між вихлопними трубопроводами і дефлекторами повинна бути не менше ніж 6 м. 7.7.4. В умовах загрози загазованості або пожежі у приміщенні ГПА необхідно аварійно зупинити агрегат КЦ КС знизити до нуля тиск та припинити доступ газу до місця аварії. 7.7.5. Аварійна зупинка КС зі стравленням газу із контуру КС повинна здійснюватися з автоматичним відключенням КС КЦ від магістрального газопроводу зупинкою всіх ГПА та скиданням газу з технологічного обладнання і технологічних газопроводів КС. 7.7.6. Можливість подачі команди на аварійну зупинку КС КЦ повинна передбачатись у відповідності до проекту. 7.7.7. КЦ повинен бути аварійно зупинений з відключенням від газопроводу і випуском газу з технологічних комунікацій у таких випадках: * у разі пожежі в приміщенні укритті і неможливості її ліквідації засобами пожежогасіння які там є; * у разі пожежі на устаткуванні очищення і охолодження газу та на технологічних комунікаціях КС; * у разі розриву технологічних газопроводів високого тиску; * під час стихійного лиха що створює загрозу безпеки для людей і матеріальних цінностей. Інформація про аварійну зупинку ГПА і КЦ повинна бути негайно передана керівнику старшому зміни КС на сусідні з обох сторін КС і диспетчеру ЛВУ МГ ВУ ПЗГ УМГ і ДК. 7.7.8. Не допускається експлуатація ГПА з незадіяною або несправною системою антипомпажного захисту нагнітачів. 7.7.9. Для захисту від пониження тиску на вході КС нижче за допустимий у разі відсутності агрегатних систем антипомпажного регулювання повинно бути забезпечене автоматичне відкриття кранів на байпасі КС з подачею сигналу диспетчеру. 7.7.10. КЦ повинен забезпечуватися автоматичною системою захисту від перевищення тиску у нагнітальному колекторі з подачею сигналу диспетчеру. Система підлягає періодичному випробуванню на спрацюванню в термін згідно з вимогами ПТЕ МГ. 7.7.11. Не допускається експлуатація КС КЦ з несправними чи незадіяними системами виявлення пожежі та системами виявлення загазованості які повинні бути зблоковані з установками пожежегасіння та аварійної вентиляції. 7.7.12. Компресорні станції повинні обладнуватися приладами і засобами автоматизації робочих процесів та сигналізації несправностей які встановлюються на технологічних газопроводах і агрегатах. Не допускається експлуатація технологічного обладнання з відключеними газосигналізаторами контрольно-вимірювальними приладами і системами блокування що передбачені проектом. 7.7.13. Експлуатаційний персонал КЦ повинен систематично контролювати: * герметичність місць з’єднань газопроводів ущільнень обладнання і арматури; * справність усіх систем масляного господарства; * справність аварійних зливних і переливних ліній маслобаків; * справність теплової ізоляції гарячих поверхонь газових турбін газоходів і повітроводів; * герметичність протипожежної перегородки що розділяє машинний зал і галерею нагнітачів а також герметичність діафрагми яка їх розділяє; * справність вентиляційних систем і автоматичних засобів вмикання аварійного електроосвітлення; 7.7.14. У разі виникнення аварійної ситуації працівники КС зобов’язані діяти у відповідності з планом локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій далі ПЛАС . 7.7.15. У разі виявлення пожежі кожний працівник КС зобов’язаний діяти у відповідності до інструкції з протипожежної безпеки на КС і першочергово: * негайно повідомити диспетчера змінного інженера керівництво КС; * повідомити по телефону пожежну охорону. У цьому випадку необхідно назвати адресу об’єкта вказати кількість поверхів будівлі місце виникнення пожежі обстановку на пожежі наявність людей а також повідомити своє прізвище вжити заходи до евакуації людей гасіння пожежі та зберігання матеріальних цінностей. У разі необхідності - викликати інші аварійно-рятувальні служби згідно з планом оповіщення 7.7.16. Посадова особа об’єкта що прибула на місце пожежі зобов’язана: * перевірити чи зупинена КС; * перевірити чи викликана пожежна охорона сповістити адміністрацію підприємства про подію; * у разі загрози життю людей негайно організувати їх рятування; * віддалити за межі небезпечної зони усіх працюючих не пов’язаних з ліквідацією пожежі; * одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей; * забезпечити дотримання техніки безпеки працівниками які беруть участь у гасінні пожежі. 7.7.17. Протягом року щоквартально на КС повинні проводитись навчально-тренувальні заняття і навчальні тривоги з питань локалізації та ліквідації імовірних аварійних ситуацій на КС згідно затвердженого ПЛАС. 7.7.18. Навчально-тренувальні заняття і навчальні тривоги на КС проводяться начальниками цехів служб установок дільниць під керівництвом керівника або заступника керівника структурного підрозділу. 7.7.19. Аварійну зупинку ГПА експлуатаційний персонал повинен здійснювати у разі: * виникнення і розвитку передаварійної ситуації із загрозою безпеці обслуговуючого персоналу та технологічного обладнання КС; * появи металевого звуку або не характерного шуму ГПА; * витоку газу або масла; * пожежі що почалася в приміщенні; * відмови в роботі КВПіА засобів блокування чи систем безпеки. 7.7.20. Роботу системи автоматичного газовиявлення слід перевіряти згідно інструкцій заводу-виготовлювача та інструкції з обслуговування. 7.7.21. Якщо ГПА обладнані системами дистанційного пуску вони повинні бути оснащені сигнальними пристроями попереднього оповіщення. 7.7.22. Аварійна витяжна вентиляція повинна автоматично включатися у разі досягнення вмісту горючих газів у повітрі приміщень 10% від НКГВ. 7.7.23. Робота компресорного цеху або ГПА в окремому укритті повинна бути аварійно зупинена якщо вміст горючих газів у повітрі перевищує 20% НКГВ. 7.7.24. Не допускається у разі аварійної зупинки відключення обладнання повторний пуск його в роботу до виявлення і усунення причини аварійної зупинки. 7.7.25. КС з відцентрованими нагнітачами повинна мати можливість аварійної зупинки шляхом повороту одного ключа за яким зупиняються усі працюючі компресорні агрегати і загальностанційні крани переключаються на скидання газу з газопроводів КС. ГПА повинні обладнуватися пристроями аварійного захисту в обсязі що дозволяє автоматично подавати команди на аварійну зупинку агрегату у разі будь-якого аварійного режиму і несправності допоміжних механізмів. 7.8. Пусконалагоджувальні та ремонтні роботи 7.8.1. Допускається монтаж і ремонт ГПА в діючому цеху тільки за інструкцією затвердженою керівництвом філії УМГ тощо . 7.8.2. Роботи з монтажу ГПА у разі розширення чи реконструкції КС проводяться тільки за планом виконання робіт затвердженим керівництвом УМГ. Зона проведення робіт повинна бути відокремленою від діючих ГПА огорожею перегородкою яка виключає можливість попадання витоків газу чи других горючих матеріалів від діючих ГПА іскор чи відкритого вогню із зони виконання робіт. На виділеній території де проводяться роботи не повинні знаходитись сторонні особи. 7.8.3. Пусконалагоджувальні роботи і вивід КС на технологічний режим після будівельно-монтажних робіт ремонту або реконструкції потрібно здійснювати згідно з інструкцією що затверджується головним інженером газотранспортного підприємства УМГ тощо та згідно з СТП 320.30019801.020-2000 "Положення про організацію пусконалагоджувальних робіт на устаткуванні компресорних станцій магістральних газопроводів що вводяться в експлуатацію". 7.8.4. Щити місцевого управління і панелі центрального щита агрегатів що зупинені на ремонт повинні бути відключені від електромережі. На засобах управління потрібно вивішувати знак безпеки і плакат: "Не включати працюють люди!". Операції з відключення повинні фіксуватись в оперативному журналі. 7.8.5. На ГПА який виведено в ремонт що пов'язаний з розкриттям проточної частини нагнітача необхідно виконати такі операції: * з корпусу нагнітача з газопроводів на вході та виході нагнітача треба дренувати газ і газоконденсат; * розкрити люк-лази на газопроводах на вході та виході нагнітача; * провентилювати або продути через люк-лази інертним газом внутрішню порожнину нагнітача і приєднаних до нього газопроводів; * встановити зі сторони ГПА гумові кулі так щоб виключити можливість перекриття люк-лазу надути їх повітрям або інертним газом до тиску 4000-5000 Па 400-500 мм вод. ст. ; * встановити контроль за станом гумових куль. 7.8.6. Персонал що бере участь у ремонті необхідно проінструктувати про порядок та правила безпечного ведення робіт. 7.8.7. Ремонт у машинному залі і галереї відцентрових нагнітачів потрібно проводити з дозволу начальника КС або особи що його заміняє і погоджувати зі змінним інженером-диспетчером. 7.8.8. Роботи з розкриття нагнітача повинні виконуватися за нарядом-допуском з дозволу начальника КС або особи що його заміняє. 7.8.9. Перед розкриттям нагнітачів необхідно пересвідчитися в надійній роботі припливно-витяжної вентиляції. 7.8.10. Не допускається під час розкриття нагнітача проведення будь-яких робіт в галереї нагнітачів чи укритті ГПА що не пов'язані з розкриттям навіть за умови звільнених від газу технологічних газопроводах. 7.8.11. Під час розкриття нагнітача у приміщенні можуть знаходитися тільки працівники які проводять розкриття і оперативний персонал що обслуговує працюючі ГПА. 7.8.12. У період розкриття і ремонту нагнітача необхідно проводити не рідше одного разу на 30 хвилин аналізи повітря на робочих місцях із записом результатів у журналі. 7.8.13. Відремонтований ГПА можна закривати тільки після проведення ретельної перевірки відсутності в ньому а також у технологічних трубопроводах сторонніх предметів. Після перевірки повинен бути складений відповідний акт. 7.9. Газоперекачувальні агрегати з газотурбінним приводом 7.9.1. На КС з роздільними приміщеннями нагнітача і двигуна прохід валу приводу нагнітача через відокремлюючу стінку між приміщеннями двигуна і нагнітача повинен бути герметичним. 7.9.2. ГПА з газотурбінним приводом повинні мати теплоізоляцію припливно-витяжну вентиляцію та опалювальну систему укриття що забезпечують нормальну роботу знаходження в резерві проведення ремонтів агрегату та дотримання вимог санітарно-технічних норм - з температури робочих поверхонь і повітря в будові агрегату. 7.9.3. Аварійна зупинка ГПА з газотурбінним приводом повинна проводитись відповідно з вимогами інструкції з експлуатації та цих Правил. 7.9.4. Не допускається приступати до розкриття турбіни камери згоряння турбодетандера блоку регулювального і стопорного клапанів відцентрового нагнітача та його елементів не пересвідчившись у тому що крани і вентилі надійно закриті свічки для скидання газу відкриті та установлено силові заглушки на лініях паливного та пускового газу а також виключена всяка можливість попадання газу до місця роботи. 7.9.5. Промивання проточної частини осьових компресорів газових турбін проводиться у відповідності зі спеціально розробленими інструкціями під керівництвом відповідальних ІТП. Персонал повинен бути спеціально підготовлений проінструктований мати відповідні ЗІЗ. У цьому випадку необхідно виключити всяку можливість попадання сторонніх предметів у проточну частину осьового компресора. 7.9.6. Повітрозабірні камери газотурбінних агрегатів повинні замикатись на замок та пломбуватися із записом в оперативному журналі. Не допускається під час роботи агрегату присутність у них людей і наявність сторонніх предметів. 7.10. Газоперекачувальні агрегати з електроприводом 7.10.1. Компресорні станції оснащені ГПА з електричним приводом повинні експлуатуватись згідно з вимогами ПТЕ МГ та НАОП 1.1.23-1.05-81. 7.10.2. На КС з електроприводними ГПА струмоведучі частини устаткування повинні бути надійно обгороджені ізолюючими щитками та ширмами забезпечені знаками безпеки і написами: “Стій - небезпечно для життя. Під напругою!" Металеві частини електродвигунів що не проводять електричний струм повинні бути заземлені у відповідності з ПУЕ і забезпечені відповідними попереджувальними написами. 7.10.3. З метою попередження загазованості у приміщенні електродвигунів ГПА під час експлуатації необхідно вести постійне спостереження за сальниковим ущільненням в отворах стіни що відділяє приміщення електродвигунів від галереї нагнітачів. 7.10.4. У приміщенні електродвигунів повинен здійснюватись контроль повітряного середовища у відповідності з вимогами цих Правил. 7.10.5. У період підготовчих робіт до ремонту необхідно виконати наступне: * викотити з комірки секції масляний вимикач накласти стаціонарне заземлення в ЗРУ 10кВ у секції масляного вимикача агрегату; * вивісити знак безпеки і плакат “Не вмикати - працюють люди"; * в оперативному журналі записати причину ремонту і прізвище працівника що розпорядився зупинити електродвигун; * вимкнути з під напруги місцевий щит агрегату на якому необхідно провести ремонт нагнітача і на ньому вивісити знак безпеки та плакат “Не вмикати - працюють люди". 7.10.6. Знімати знак безпеки і плакат “Не вмикати - працюють люди" і вмикати електродвигун слід після запису в журналі про закінчення роботи із зазначенням відповідальної особи що повідомила про це. 7.11. Газомотокомпресори 7.11.1. Електроустаткування газомотокомпресора далі ГМК система його запалювання та пускова апаратура повинні відповідати рівню вибухозахисту згідно з ДНАОП 0.00-1.32-01. 7.11.2. Вихлопні труби газомоторних компресорів повинні мати водяне охолодження. Вихлопні трубопроводи в межах КС що не охолоджуються водою повинні мати теплову ізоляцію і не контактувати з горючими матеріалами. 7.11.3. Свічки для скидання газу через запобіжні клапани а також продувні патрубки не дозволяється встановлювати поблизу місць викиду відпрацьованих газів двигунів. 7.11.4. Під час пуску ГМК для запобігання хлопкам та вибухам у вихлопній системі вмикати систему запалювання і подавання паливного газу необхідно після продування системи вихлопу стиснутим повітрям. 7.11.5. Не допускається робота ГМК із несправними вибуховими клапанами глушників. 7.11.6. Маховики засувок і вентилів на лініях подавання масла в маслоохолоджувач та зливання з маслобака повинні бути опломбовані. На них повинні бути вивішені знаки безпеки і попереджувальні написи: “Не відкривати" “Не закривати". 7.11.7. Не допускається робота ГМК з іскрінням на контакті електропроводу високої напруги до запальної свічки. 7.11.8. Запальні свічки потрібно періодично очищати від нагару для запобігання короткого замикання. 7.11.9. Не допускається під час роботи ГМК відкривати індикаторні крани для продування циліндрів а також від'єднувати електропроводи високої напруги від свічок двигуна або перевіряти роботу свічок “на іскру". 7.11.10. Вихлопний трубопровід і глушник необхідно періодично оглядати і у разі необхідності очищати від сажі. 7.11.11. Якщо у разі випадкової зупинки ГМК через перевантаження або несправність свічки запалювання не був закритий паливний кран необхідно перед пуском продути двигун для видалення газу що скупчився у двигуні і вихлопному колекторі. 7.11.12. Люки картера ГМК дозволяється відкривати тільки після зупинки і охолодження компресора. 7.11.13. У разі проведення робіт у картері маховик ГМК повинен бути застопорений від випадкового його обертання. 7.11.14. Не допускається під час ремонту у картері поршневого компресора провертання колінчатого вала за допомогою буксування. На огородженні маховика вивішується знак безпеки і плакат: “Не буксувати!". У разі необхідності допускається тільки ручне буксування із вживанням необхідних заходів безпеки та проведенням технологічної підготовки. 7.11.15. Відкриті силові циліндри необхідно закривати щоб уникнути попадання у них сторонніх предметів. 7.11.16. Не допускається робота ГМК з температурою газу і води в холодильниках що перевищує нормативні значення. 7.11.17. Не допускається експлуатація ГМК: * з несправною чи незадіяною сигналізацією; * при відхиленні параметрів роботи ГМК від нормативних; * з несправною чи незадіяною системою автоматичної зупинки ГМК в разі перевищення тиску і температури компримованого газу; * при припиненні подачі води в систему охолодження та падіння тиску в системі змащування. 7.11.18. Не допускається робота ГМК з незадіяною чи несправною системою очищення компримованого газу від масла. 7.12. Допоміжні системи та обладнання компресорних станцій 7.12.1. Установки підготовки повітря 7.12.1.1. На КС де експлуатуються ГПА із авіаційним газотурбінним двигуном застосовується система запуску двигуна за допомогою стисненого повітря яке генерується у спеціальній установці. Експлуатація повітряної пускової системи проводиться згідно з інструкцією заводу-виготовлювача. 7.12.2. Маслогосподарство 7.12.2.1. У разі розливання мастильних матеріалах на відкритих майданчиках – місце розливання необхідно засипати піском а забруднений пісок вивезти у місця знешкодження або захоронення що визначені місцевими санітарними та екологічними органами. 7.12.2.2. Розлиті мастильні матеріали збирають в спеціально відведену для цього тару а після накопичення передають їх на регенерацію або використовують згідно з вимогами чинних нормативних документів. 7.12.2.3. Під час виконання робіт із мастильними матеріалами необхідно застосовувати засоби індивідуального захисту передбачені галузевими нормами. 7.12.2.4. Працівники які працюють із мастильними матеріалами повинні проходити медичні огляди згідно з вимогами ДНАОП 0.03-4.02-94. 7.12.2.5. У приміщеннях по регенерації та на складах мастильних матеріалів КС не допускаються роботи з відкритим вогнем. Під час відкривання тари в якій транспортуються мастильні матеріали не дозволяється користуватися інструментами які при ударах дають іскру. 7.12.2.6. У разі витоку масла із системи змащування ГПА в місцях витоку повинні бути тимчасово встановлені металеві піддони для збирання масла і вжиті заходи для ліквідації витоків. Не допускається наявність масла на підлозі цеху або на фундаменті устаткування. 7.12.2.7. Масла повинні зберігатись у спеціально відведених місцях в місткостях що щільно закриваються та мають написи відповідні сорту масел. 7.12.3. Системи водопостачання та каналізації 7.12.3.1. Система водопостачання повинна забезпечувати потребу КС у воді на господарсько-побутові і протипожежні потреби а також підживлення систем теплопостачання і оборотного водопостачання. 7.12.3.2. Не допускається об’єднання в одній системі побутово-господарського і пожежного водопостачання. 7.12.3.3. Приймальні колодязі і резервуари води для господарсько-побутових потреб повинні бути надійно захищені від доступу до них сторонніх осіб. 7.12.3.4. Арматура трубопроводи посудини з водою у артезіанських свердловин водонапірних веж тощо повинні оберігатися від замерзання в зимових умовах. 7.12.3.5. Резервуари для зберігання води повинні періодично очищатися з подальшим хлоруванням не рідше 1 разу на рік. 7.12.3.6. Персонал що обслуговує об’єкти водопостачання зобов’язаний періодично проходити медогляд у встановлені терміни. 7.12.3.7. На циркуляційних насосах що знаходяться в резерві засувки повинні бути постійно відкриті оскільки у разі падіння тиску води в системі насоси повинні включатися автоматично. 7.12.3.8. Частини агрегатів водогосподарства що обертаються повинні бути огороджені. На агрегатах якщо вони включаються автоматично повинні бути вивішені попереджувальні написи "Включаються автоматично". 7.12.3.9. Пожежні насоси повинні включатись "вручну" не рідше 1 разу на тиждень з метою перевірки їх справності. Черговий персонал після виконання випробування насосів повинен зробити відповідний запис у журналі. 7.12.3.10. Нові дільниці водопроводів і нові насоси перед включенням їх в діючі комунікації повинні бути заздалегідь оброблені хлорним вапном ті що використовуються для питної води . 7.12.3.11. Огляд і усунення пошкоджень резервуарів градирень і бризкальних басейнів з повним їх випорожненням повинні проводитись в терміни встановлені керівництвом КС. 7.12.4. Системи електропостачання 7.12.4.1. Електроустаткування повинно бути у вибухобезпечному виконанні якщо воно встановлюється: * у машинних залах компресорного цеху з газомотокомпресорами; * у приміщеннях для нагнітачів; * у приміщеннях де привід і нагнітач розміщені в одній будівлі без перегородки яка їх відокремлює. 7.12.4.2. З метою забезпечення безперервної роботи КС у разі припинення електропостачання від основного джерела енергії на КС повинні передбачатись агрегати аварійного електропостачання які повинні працювати на дизельному чи газовому паливі. Строки перевірки стану аварійних агрегатів повинні встановлюватись головним інженером КС. 7.12.4.3. Електропостачання КС повинно передбачатися від двох незалежних джерел живлення по першої категорії . 8. Газорозподільні станції і газорозподільні пункти 8.1. Загальні вимоги 8.1.1. Діюче технологічне обладнання газорозподільної станції далі ГРС і газорозподільного пункту далі ГРП повинно відповідати вимогам проектної документації та відповідних нормативних документів. 8.1.2. Зміни проектних рішень в процесі експлуатації ГРС повинні попередньо погоджуватися з авторами проекту та органами Держнаглядохоронпраці і своєчасно вноситися до технічної документації ГРС. 8.1.3. Не допускається пуск в експлуатацію ГРС: * без приймання її в експлуатацію Державною приймальною комісією у встановленому порядку; * з незадіяним блоком одоризації газу; * без проектної та виконавчої документації; * без виконання пусконалагоджувальних робіт; * у разі відсутності прямого зв’язку із диспетчером підрозділу та споживачем газу; * без письмового підтвердження спеціалізованого підприємства газового господарства про готовність до приймання газу системами газопостачання споживачів. 8.1.4. Не допускається здійснення оперативних переключень на технологічному обладнанні та комунікаціях ГРС без дозволу диспетчера виробничого підрозділу за винятком випадків ліквідації неполадок та форс-мажорних обставин регламентованих посадовою інструкцією оператора ГРС. 8.1.5. На кожній ГРС повинна бути аптечка з набором медикаментів та засобів надання долікарняної допомоги. 8.1.6. Арматура та обладнання ГРС повинні мати нумерацію що відповідає їх позначенням на технологічній схемі ГРС. 8.1.7. Не допускається доступ сторонніх осіб на територію ГРС без дозволу керівництва виробничого підрозділу. 8.1.8. У приміщенні операторної ГРС повинна бути технологічна схема ГРС та комплект інструкцій з охорони праці та видах робіт згідно вимог "Правил технічної експлуатації газорозподільних станцій" далі ПТЕ ГРС . 8.1.9. Категорично не дозволяється куріння на території ГРС та застосування відкритого вогню. 8.1.10. Зупинене на ремонт технологічне обладнання повинно бути відключене від технологічної обв'язки за допомогою силових заглушок та запірної арматури. 8.1.11. Не допускається здавання зміни оператором ГРС у разі виникнення аварійних ситуацій та при здійсненні переключень. 8.2. Проммайданчики будівлі та споруди технологічні трубопроводи 8.2.1. На кожну ГРС ГРП після закінчення будівництва і приймання її в експлуатацію приймальною комісією повинна бути заведена документація згідно з вимогами ПТЕ МГ та ПТЕ ГРС. 8.2.2. Оригінали документації за п. 8.2.1. повинні знаходитись у керівника служби відповідального за експлуатацію ГРС ГРП . 8.2.3. Територія проммайданчика ГРС ГРП повинна бути огороджена згідно з проектом. Ворота на територію ГРС ГРП повинні бути постійно зачиненими на замок. По периметру огорожі і на вхідних воротах повинні бути закріплені знаки безпеки згідно з ПТЕ МГ і плакати із написом “Газ! Вхід стороннім заборонений!". 8.2.4. На вхідному та вихідному газопроводі ГРС повинні бути встановлені ізолюючі фланцеві з’єднання. 8.2.5. Проммайданчик ГРС ГРП повинен бути захищений від ударів блискавки. Зовнішні установки пиловловлювачі вузол переключення свічки тощо повинні бути захищені від вторинних проявів блискавки шляхом приєднання їх до контуру заземлення. 8.2.6. Температура у приміщеннях ГРС які експлуатуються без постійного чергування персоналу повинна бути не нижчою плюс 50 С а у приміщеннях витратомірних – плюс 200±50 С. 8.2.7. ГРС повинні мати вентиляційні системи що забезпечують таку кратність обміну повітря: * у приміщенні регуляторної блоку редукування витратомірної і КВПіА - 3; * у приміщенні одоризаційної установки - 10. 8.2.8. Електроосвітлення вибухонебезпечних приміщень ГРС ГРП повинно бути виконане у вибухозахищеному виконанні згідно з вимогами проекту ПУЕ та ДНАОП 0.00-1.32-01. 8.2.9. ГРС повинна мати водопостачання. 8.2.10. ГРС повинна мати оперативний технологічний зв’язок із диспетчером виробничого підрозділу і споживачем газу. Будівництво лінії зв’язку із споживачем газу здійснює споживач і він несе витрати на її утримання у працездатному стані. 8.2.11. Вогневі і газонебезпечні роботи у приміщеннях ГРС і на окремих вузлах блоках ГРС виконуються за умови відключеного обладнання і стравленого із нього газу бригадою у складі не менше трьох чоловік і згідно з вимогами чинних ДНАОП 0.00-5.11-85 ДНАОП 0.00-5.12-01 НАОП 1.1.23-5.06-88 а також розділу "Ремонтні роботи" цих Правил. 8.2.12. Місця витоків газу допускається виявляти за допомогою мильного розчину переносного газоаналізатора або індикатора індикаторного паперу і в першу чергу на фланцевих з’єднаннях сальникових ущільненнях арматури. 8.2.13. На блочних автоматизованих ГРС повинно бути окреме приміщення яке опалюється. 8.2.14. У приміщеннях ГРС періодично повинен виконуватись контроль наявності концентрації природного газу у повітрі. Концентрація газу у повітрі повинна вимірюватись: - на ГРС із вахтовим обслуговуванням - один раз на зміну; - на ГРС із періодичним надомним обслуговуванням – один раз на добу у денний час ; - на ГРС із централізованим об’їзним обслуговуванням – під час відвідування ГРС але не рідше одного разу на тиждень. 8.3 Блок редукування та блок перемикання 8.3.1. Редукування газу на ГРС повинно бути автоматичним. Як виняток допускається редукування газу в ручному режимі краном засувкою на байпасі на час необхідний для усунення неполадок заміни обладнання і у разі виникнення аварійних ситуацій. Закривна арматура на байпасі ГРС повинна бути опломбована. 8.3.2. Величина вихідного тиску газу після блоку редукування повинна відповідати проектним параметрам та умовам Договору на надання послуг з газопостачання. У Договорі зокрема повинні бути визначені умови примусового обмеження газопостачання. 8.3.3. Не допускається випуск газу із імпульсної системи і задавальних пристроїв регуляторів тиску в приміщення. Випуск газу повинен виконуватись на свічку що виведена поза приміщення регуляторної блока редукування . 8.3.4. Регулюючі нитки блоку редукування повинні мати шумоізолююче покриття . 8.3.5 Освітлення у приміщенні вузла блоку редукування повинно бути у вибухозахищеному виконанні. 8.3.6. Вимикачі освітлення блоку редукування повинні бути ззовні. 8.3.7. Двері приміщення вузла редукування повинні відчинятися назовні. 8.3.8. Налагодження запуск в роботу блоку редукування повинні виконуватись під керівництвом ІТП виробничого підрозділу відповідального за експлуатацію ГРС. 8.4. Одоризаційні установки 8.4.1. Не допускається експлуатація ГРС з незадіяними одоризаційними установками окрім випадків коли угодою на газопостачання передбачена подача споживачам неодоризованого газу та подачі споживачам природного газу що містить природні сірчані сполуки і має інтенсивність запаху не нижче нормативної. 8.4.2. Газотранспортне підприємство несе відповідальність за забезпечення оптимального режиму одоризації газу що подається промисловим та побутовим споживачам. 8.4.3. Режим одоризації повинен забезпечувати нормативну інтенсивність запаху газу згідно вимог чинного ГОСТ 5542. 8.4.4. Під час заправки розхідного бачка одоризаційної установки не дозволяється скидання в атмосферу парів одоранту без їх нейтралізації. 8.4.5. Експлуатація одоризаційних установок а також роботи пов'язані із застосуванням одоранту повинні виконуватись згідно з вимогами нормативних документів та затвердженою керівником підрозділу Інструкції по експлуатації. 8.4.6. Для одоризації газу можуть використовуватися етилмеркаптан С2Н5SH суміш природних меркаптанів СПМ кротоновий альдегід 2-бутеналь С4Н6О тетрагідротіофен С4Н8S або інші речовини допущені до застосування в якості одоранту у встановленому порядку. Усі перераховані одоранти є шкідливими речовинами 2-го класу небезпеки. Основні фізико-хімічні властивості адорантів наведені у Додатку 2. 8.4.7. Приміщення одоризаційних установок і склади для зберігання одорантів повинні бути обладнані згідно з вимогами до вибухо- і пожежонебезпечних приміщень. 8.4.8. Підлога у приміщеннях в яких здійснюється одоризація газу або зберігається одорант повинна бути виконана із матеріалу що не поглинає рідину. 8.4.9. У приміщеннях одоризаційних установок і в закритих складах одоранту періодично за графіком затвердженим керівництвом виробничого підрозділу повинен виконуватися аналіз повітря робочої зони на вміст парів одоранту. 8.4.10. Одорант повинен зберігатись у герметично закритих посудинах місткостях що захищені від нагріву прямим сонячним промінням і опалювальними приладами. 8.4.11. У приміщення одоризаційних установок і у склад одоранту належить входити у відповідному протигазі. Якщо вентиляція у цих приміщеннях постійно не працює персонал зобов'язаний включити механічну витяжну вентиляцію не менше ніж за 15 хвилин до входу в ці приміщення і вона повинна безперервно працювати протягом всього часу перебування у них персоналу. 8.4.12. Робота з одорантом є газонебезпечною і повинна виконуватись із застосуванням протигазів гумових чобіт гумових рукавиць і прогумованих фартухів. 8.4.13. Відкривати бочки з одорантом належить іскробезпечним інструментом. Не дозволяється відкривати бочки з одорантом і переливати його у закритому приміщенні. Після відкриття зовнішньої пробки на бочці з одорантом для недопущення самоспалахування пірофорів які можуть утворитися між пробками необхідно навколо внутрішньої пробки покласти вогку тканину. 8.4.14. Зливання одоранту у підземну місткість із бочок необхідно проводити закритим способом спеціально навченим персоналом у кількості не менше 3-х чоловік. Категорично не дозволяється використання відкритих лійок для переливання одоранту. 8.4.15. Одорант що пролився на підлогу або на землю необхідно негайно нейтралізувати розчином хлорного вапна гіпохлориду натрію або марганцевокислого калію. Після обробки землі нейтралізуючою речовиною її необхідно перекопати і вдруге полити нейтралізуючим розчином. Для попередження спалахування одоранту розчин хлорного вапна повинен бути рідким приготовленим без грудок . 8.4.16. Тару бочки контейнери тощо звільнену від одоранту необхідно зберігати і перевозити герметично закритою. 8.4.17. Електрообладнання електроосвітлення КВПіА одоризаційних установок повинно бути у вибухозахищеному виконанні. 8.4.18. У разі ремонту або проведення внутрішнього огляду одоризатора необхідно повністю звільнити його від одоранту промити або пропарити. 8.4.19. З метою попередження спалахування пірофорного заліза яке утворюється у разі протікання етилмеркаптанів через нещільні з’єднання необхідно систематично проводити зовнішній огляд обладнання з'єднувальних ліній вентилів одоризаційних установок та ретельно їх протирати. 8.5. Блок підігрівання газу 8.5.1. Трубопроводи і арматура блоку підігрівання газу повинні бути захищені тепловою ізоляцією. 8.5.2. Блоки підігрівання газу повинні бути оснащені засобами автоматики безпеки що забезпечують надійну і безпечну їх експлуатацію. Не дозволяється експлуатація блоків підігрівання газу із несправною автоматикою безпеки. 8.5.3. Експлуатація блоку підігрівання газу повинна здійснюватись згідно Інструкції затвердженої керівником підрозділу. 8.6. Блок очищення газу 8.6.1. На ГРС повинні застосовуватись пиловловлювачі згідно проекту конструкція яких забезпечує очищення газу згідно вимогам ГОСТ 5542. 8.6.2. Для запобігання самозайманню пірофорних сполук в блоці очищення газу необхідно перед розкриттям заповнити його водою або парою. Під час закриття огляду і очищення внутрішні стінки блоку необхідно добре змочувати водою. 8.6.3. Вилучені під час очищення блоку відкладення що вміщують пірофорні сполуки заліза необхідно збирати в металеву тару з водою а після закінчення роботи негайно винести з території ГРС в спеціально відведене місце безпечне в пожежному та екологічному відношенні. 8.6.4. Експлуатація пиловловлювачів повинна виконуватись згідно чинних нормативних документів та затвердженої Інструкції по експлуатації. 9. Газовимірювальні станції і пункти вимірювання витрати газу 9.1. Будівництво експлуатація і ремонт газовимірювальних станцій далі ГВС та пунктів вимірювання витрати газу далі ПВВГ повинні здійснюватись згідно з вимогами проектно-кошторисної документації нормативної документації Держстандарту України ПТЕ МГ НАОП 1.1.23-1.02-83 "Правил експлуатації та безпечного обслуговування засобів автоматики телемеханіки та обчислювальної техніки в газовій промисловості України" цих Правил та інших діючих нормативних документів. 9.2. Приміщення ГВС та ПВВГ повинні мати систему опалення яка забезпечує температуру повітря у приміщенні датчиків і вторинних приладів +200?10?С. 9.3. Вогневі і газонебезпечні роботи на ГВС та ПВВГ повинні виконуватись згідно з вимогами ДНАОП 0.00-5.11-85 ДНАОП 0.00-5.12-01 та НАОП 1.1.23-5.06-88. 9.4. Для приміщень ГВС та ПВВГ повинна бути передбачена примусова вентиляція а у разі необхідності і кондиціювання повітря. 9.5. Електрообладнання електроосвітлення КВПіА ГВС та ПВВГ повинні бути у вибухозахищеному виконанні. 9.6. На ГВС та ПВВГ повинна знаходитись документація: * затверджена технологічна схема ГВС та ПВВГ; * затверджена інструкція з безпечної експлуатації технологічного обладнання системи КВПіА системи електроживлення тощо; * посадова інструкція для чергового персоналу ГВС та ПВВГ; * нормативні акти з охорони праці згідно з вимогами чинного в галузі НАОП 1.1.23-4.01-96; * ПЛАС; * вахтовий журнал змінного персоналу ГВС та ПВВГ; * інша документація встановлена виробничим підрозділом газотранспортним підприємством та ПТЕ МГ і ПТЕ ГРС. 9.7. Усі імпульсні трубопроводи що не підключені до вторинних приладів повинні бути заглушені. 9.8. Персонал ГВС та ПВВГ повинен здійснювати контроль за безпекою режиму роботи технологічного обладнання систем вимірювання електроживлення і телемеханіки виконувати своєчасне і правильне оформлення документації з охорони праці. 10. Підземні сховища газу 10.1. Загальні вимоги 10.1.1. Вимоги даного розділу розповсюджуються на такі об'єкти підземних сховищ газу далі ПСГ : * діючий фонд свердловин; * під'їзні дороги до свердловин та інших об’єктів; * виробничо-господарські та адміністративні будівлі допоміжні споруди та об’єкти сантехнічні енергозабезпечення тощо ; * шлейфи свердловин і газозбірні колектори технологічні трубопроводи; * газозбірні пункти; * установки комплексної підготовки газу; * дожимні компресорні станції далі ДКС компресорні станції; * газопровід-підключення. 10.1.2. Експлуатація та ремонт свердловин повинна виконуватися згідно з вимогами відповідних розділів ДНАОП 1.1.21-1.20-03 "Правил створення та експлуатації підземних сховищ газу в пористих пластах" "Інструкції з дослідження і визначення умов використання свердловин з між колонним тиском на ПСГ" "Методикою обстеження технічного стану свердловин з метою визначення терміну експлуатації та умов при яких надається дозвіл на подальшу експлуатацію". 10.1.3. Експлуатаційні свердловини ПСГ повинні бути обладнані наземним та підземним обладнанням і загороджені у відповідності з проектом який враховує вимоги "Правил створення та експлуатації підземних сховищ газу в пористих пластах" ПТЕ МГ цих Правил та інших чинних нормативних документів. По периметру загородження повинні бути оснащені знаками безпеки "Вхід заборонений" та "Куріння заборонено". 10.1.4. Експлуатаційні спостережні та інші свердловини в яких є міжколонні тиски експлуатуються з дотриманням вимог "Інструкції з дослідження і визначення умов використання свердловин з між колонним тиском на ПСГ". 10.1.5. Територія навколо газових свердловин ПСГ в межах відведення землі повинна бути звільнена від кущів і лісу відповідно до вимог Державних Будівельних Норм і Правил. По периметру цієї площі повинна бути влаштована та періодично поновлюватися боронуванням чи іншим методом мінералізована смуга завширшки не менше 3 м що звільнена від будь-якої рослинності. 10.1.6. Територія на поверхні якої знайдені газопрояви повинна бути терміново загороджена від доступу людей тварин і техніки. По периметру загородження та біля доріг повинні бути встановлені знаки безпеки "Газ. З вогнем не наближатися". 10.1.7. У разі виникнення відкритого газового фонтану персоналом ПСГ повинні бути прийняті термінові заходи згідно з вимогами плану локалізації та ліквідації аварій аварійного розкладу НАОП 1.1.21-1.20-03 та "Інструкції по організації і безпечному проведенні робіт при ліквідації відкритих газових і нафтових фонтанів на свердловинах АТ "Укргазпром". 10.1.8. Експлуатація газопроводу-підключення від МГ до ПСГ та інших газопроводів із робочим тиском в них вище 1 2 МПа повинна здійснюватись згідно з ПТЕ МГ та розділу "Лінійна частина магістральних газопроводів" цих Правил. 10.1.9. Газопроводи з робочим тиском нижче 1 2 МПа повинні експлуатуватися у відповідності з вимогами ДНАОП 0.00-1.20 –98. 10.1.10. КС на ПСГ повинні експлуатуватися у відповідності з вимогами ПТЕ МГ та розділу "Компресорні станції" цих Правил. 10.1.11. Допоміжні споруди та об'єкти ПСГ повинні експлуатуватися у відповідності з вимогами Правил безпеки чи інструкцій для цих споруд та об’єктів а також вимог наведених у відповідних розділах ПТЕ МГ та цих Правил. 10.1.12. Експлуатація технологічного обладнання УКПГ шлейфів свердловин газозбірних колекторів та технологічних трубопроводів УКПГ здійснюється згідно з вимогами “Правил безпеки у нафтогазовидобувній промисловості” та даного розділу цих Правил. 10.1.13. На установку комплексної підготовки газу ПСГ повинна бути наступна документація: * проектна та виконавча документація; * інструкції з охорони праці по професіях та видах робіт з якими персонал УКПГ ознайомлений під розписку; * протоколи перевірки знань з охорони праці та безпечного ведення робіт; * технологічний регламент експлуатації УКПГ та фонду свердловин; * порядок пуску та зупинки УКПГ та свердловин при нормальному режиму роботи; * порядок аварійної зупинки УКПГ; * план ліквідації можливих аварійних ситуацій; * графік перевірки запобіжних клапанів; * журнал контролю якості газу що подається в магістральний газопровід чи в міжпромислові газозбірні колектори; * паспорти на посудини що працюють під тиском; * масштабні плани комунікацій УКПГ шлейфи газозбірні колектори технологічні трубопроводи тощо з точною прив'язкою до місцевості; * перелік ерозійно небезпечних місць та корозійно небезпечних дільниць технологічної обв'язки основного обладнання УКПГ та технологічних трубопроводів на площадці УКПГ; * акти товщинометрії в ерозійно та корозійнонебезпечних місцях технологічних комунікацій; * акти контролю стану антикорозійного покриття технологічних трубопроводів; * графіки ППР технологічних трубопроводів; * технологічна схема УКПГ. 10.1.14. Товщинометрія технологічних комунікацій УКПГ повинна здійснюватись з періодичністю встановленою газотранспортним підприємством але не рідше ніж 1 раз на 5 років. 10.1.15. Стан ізоляції технологічних трубопроводів повинен контролюватися приладними методами та шурфуванням з періодичністю встановленою газотранспортним підприємством але не рідше ніж 1 раз на 5 років. 10.1.16. Стальні підземні трубопроводи повинні бути захищені від ґрунтової корозії згідно з проектом. Не допускається експлуатація підземних трубопроводів із потенціалом системи активного захисту від корозії нижчим за нормативний. 10.1.17. Технологічні трубопроводи надземної прокладки по яких транспортуються вологі гази чи пластова вода повинні мати теплову ізоляцію та обладнуватися обігріваючими пристроями теплосупутниками . 10.1.18. Не допускається подача з ПСГ в магістральний газопровід газу якісні показники якого по вмісту вологи та вуглеводнів не відповідають вимогам ТУ У 320.00158764.007-95. 10.1.19. Якість газу що подається з ПСГ в міжпромислові газозбірні колектори повинна відповідати вимогам ТУ У 320.00158764.007-95. 10.1.20. Випробування та регулювання запобіжних клапанів повинно здійснюватися у встановлені строки згідно графіку і на спеціальному стенді. 10.1.21. Не допускається усувати пропуски газу на запобіжних клапанах під тиском. У цьому випадку здійснюється заміна запобіжного клапану після зупинки та стравлювання газу з технологічного апарату. 10.1.22. Скидання газу з запобіжних клапанів повинно здійснюватись виключно в факельну систему. 10.1.23. Стан повітряного середовища вибухонебезпечних приміщень повинен контролюватися стаціонарними газосигналізаторами котрі у разі наявності загазованості 10% НКГВ повинні подавати звуковий та світловий сигнал з автоматичним включенням аварійної вентиляції. Не допускається експлуатація технологічного обладнання у вибухонебезпечних приміщеннях з незадіяною системою контролю загазованості чи незадіяною системою аварійної вентиляції. 10.1.24. Для щозмінного контролю наявності шкідливих речовин у виробничих приміщеннях повинні застосовуватися переносні газоаналізатори. 10.1.25. Вміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони виробничих приміщень не повинен перевищувати ГДК. 10.1.26. УКПГ повинна бути забезпечена дієздатними засобами пожежегасіння в обсягах передбачених проектом. 10.1.27. Не допускається експлуатація технологічного обладнання в приміщеннях обладнаних системами автоматичного пожежегасіння насосні конденсату тощо у разі недієздатності останньої відсутність піноутворювача несправність пожежних насосів чи піногенераторів тощо . 10.1.28. Системи стиснутого повітря КВПіА повинні мати буферну місткість що забезпечує запас стиснутого повітря для них достатнього для роботи протягом не менш ніж 1 годину. Повітря що подається в системи КВПіА повинно бути очищеним та осушеним. 10.1.29. Персонал що експлуатує технологічне обладнання УКПГ зобов’язаний знати технологічну схему УКПГ призначення всіх технологічних апаратів трубопроводів та апаратури. 10.1.30. Не допускається експлуатація технологічних апаратів УКПГ : * у разі їх експлуатації понад встановлений заводом – виготовлювачем термін чи понад 20 років у разі відсутності назначеного ресурсу без визначення додаткового ресурсу безпечної експлуатації; * при розгерметизації технологічного апарату; * при несправних запобіжних клапанах; * при несправних чи не задіяних регулюючих пристроях у т.ч. систем автоматичного дренування рідини з апаратів. * із несправною перекривною арматурою; * із несправними чи не задіяними засобами КВПіА що передбачені проектом; * без заземлення технологічних апаратів згідно проекту; * із запобіжними клапанами що не пройшли випробування у встановлений термін. * із несправною чи незадіяною системою автоматичного дренування рідини з апаратів якщо вона передбачена проектом . * у разі експлуатації газосепараторного обладнання в режимах можливого гідратоутворення в тому числі з незадіяною системою подачі та регенерації інгібітору гідратоутворення . * із незадіяною проектною схемою контролю температури газу на теплообмінному обладнанні. 10.1.31. УКПГ повинна бути аварійно зупинена у випадках: * аварії на газопроводі-підключенні ПСГ до магістрального газопроводу; * виникнення відкритого фонтану на свердловині; * аварійних розривів шлейфів газових свердловин газозбірного колектору чи технологічних трубопроводів на промплощадці УКПГ; * пожежі на промплощадці УКПГ. 10.1.32. Технологічна схема УКПГ та масштабні плани комунікацій УКПГ повинні щорічно перевірятися на відповідність фактичному стану корегуватися у разі внесення змін та доповнень та перезатверджуватись головним інженером СПЗГ. Технологічна схема повинна бути вивішена у приміщенні операторної. 10.1.33. Технологічні апарати УКПГ на які поширюються вимоги ДНАОП 0.00-1.07-94 повинні експлуатуватися згідно з вимогами цих Правил та відповідних Інструкцій по експлуатації. 10.1.34. Скидання газу від запобіжних клапанів та факельних трубопроводів технологічних апаратів повинно здійснюватися виключно у факельний колектор. Не дозволяється скидання газу в атмосферу. 10.1.35. Не допускається установка перекривної арматури між запобіжними клапанами та технологічними апаратами чи трубопроводами та факельною системою окрім випадку застосування системи запобіжних клапанів “робочий + резервний” із 3-х ходовим краном що не допускає одночасного відключення робочого та резервного клапанів від технологічного апарату. 10.1.36. Продувальні лінії рівнемірних пристроїв технологічних апаратів повинні бути обв’язані в дренажну систему. 10.1.37. У разі застосування на УКПГ корозійно активного інгібітору гідратоутворення наприклад – на основі хлористого кальцію повинен бути встановлений посилений контроль за ерозійним зношенням технологічних комунікацій в ерозійно небезпечних місцях. Періодичність контролю встановлюється газотранспортним підприємством. 10.1.38. Не допускається застосування перекривної арматури для створення дросель - ефекту при низькотемпературній сепарації газу. 10.1.39. Не допускається вивітрювання в атмосферу газу що утворюється при стабілізації газового конденсату та розгазуванні пластової води. 10.2. Факельне господарство 10.2.1. У процесі експлуатації факельної системи не допускається виникнення можливості підсосу повітря у факельний колектор та утворення в ньому вибухонебезпечної газоповітряної суміші а також можливість його закупорки льодяними пробками. 10.2.2. Газ що поступає в факельний колектор повинен спалюватися на факельному пристрої. Факельний пристрій повинен бути обладнаний системою дистанційного запалювання. Запалювання факелу повинно здійснюватись навченими працівниками під керівництвом ІТП. 10.2.3. Факельний колектор повинен мати схил в сторону факельного пристрою. 10.2.4. Факельний колектор повинен бути обладнаний вогнеперегороджувальним клапаном та сепаратором для уловлювання конденсату. 10.2.5. Конденсат з факельного сепаратора повинен відводитись автоматично або в ручну – не рідше 1 разу за зміну. 10.2.6. Перед запалюванням факелу факельний колектор повинен бути продутий парою або інертним газом для витиснення повітря до вмісту кисню не більше 1% об’ємного . 10.2.7. Територія навколо факелу в радіусі 50 метрів повинна бути огороджена. 10.2.8. Не дозволяється доступ працівників на факельну площадку без дозволу особи відповідальної за експлуатацію факельного господарства. 10.3. Насосна конденсату 10.3.1. Не дозволяється експлуатація насосного обладнання в насосній газового конденсату у разі не герметичності технологічної обв’язки насосів. 10.3.2. Не дозволяється робота насосів з несправними манометрами що контролюють тиск на викиді чи без цих манометрів. 10.3.3. Насоси що перекачують конденсат повинні бути обладнанні дренажними пристроями з скиданням конденсату в закриту систему. 10.3.4. Корпуси насосів що перекачують конденсат повинні бути заземлені незалежно від наявності заземлення електродвигунів що знаходяться на одній рамі з насосами. 10.4. Резервуарні парки 10.4.1. Кожен резервуар повинен бути обладнаний комплектом резервуарної гарнітури арматури передбаченої проектом. 10.4.2. На резервуарах і на технологічній обв'язці повинна бути нанесене маркування згідно з технологічною схемою. 10.4.3. Обвалування резервуарного парку повинно підтримуватися в справному стані. В межах обвалування не допускається наявність сухої трави та грунту просоченого нафтопродуктами. 10.4.4. На території резервуарного парку допускається застосовувати переносні світильники виключно у вибухозахищеному виконанні. 10.4.5. Не дозволяється одночасне виконання операцій з відключення діючого резервуару та включенню резервного порожнього . 10.4.6. Не дозволяється експлуатація резервуарів із несправними маршовими сходами та площадками для обслуговування. 10.4.7. По краю верхньої площини резервуару в межах розташування обладнання повинні влаштовуватись площадки з перилами що примикають до перил сходів. 10.4.8. На заповнених резервуарах не допускається виконання робіт пов’язаних з застосуванням ударних інструментів молотків кувалд тощо . 10.4.9. Замір рівня конденсату в резервуарах повинен здійснюватись за допомогою дистанційних пристроїв. 10.4.10. Резервуари повинні обладнуватися дихальними клапанами з непримерзаючими тарілками. Гідравлічні клапани повинні заправлятися незамерзаючими рідинами які важко випаровуються. 10.4.11. Дихальні та гідравлічні клапани повинні ревізуватися з періодичністю встановленою головним інженером СПЗГ але не рідше 1 разу в місяць. 10.4.12. Швидкість наповнення чи спорожнення резервуару не повинна перевищувати нормативної пропускної здатності дихальних клапанів. 10.4.13. Розташування прийомного трубопроводу резервуару повинно забезпечувати подачу конденсату під рівень рідини. Не дозволяється подавання конденсату в резервуар падаючим струменем. 11. Електробезпека 11.1. Електропостачання 11.1.1. Електроустановки МГ повинні відповідати вимогам проекту ДНАОП 0.00-1.32-01 та СН 433-79. 11.1.2. Монтаж електрообладнання у вибухонебезпечних зонах повинен відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.32-01. 11.1.3. Експлуатація огляд і ремонт електроустановок повинні здійснюватися у відповідності з "Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів" далі ПТЕ ДНАОП 0.00-1.21-98 ДНАОП 0.01-1.01-95 НАПБ 01.035-97 а також діючих стандартів безпеки праці та інших нормативних документів. У вибухопожежонебезпечних виробничих приміщеннях електропроводка кабельні лінії та виконання електроустаткування щодо ступеню захисту оболонок повинні відповідати вимогам ПУЕ ДНАОП 0.00-1.32-01. 11.1.4. Вибухозахищене електрообладнання повинно експлуатуватись у відповідності до ДНАОП 0.00-1.21-98 ДНАОП 0.01-1.01-95 ДНАОП 1.1.10-1.01-97 та РД 16.407-89. 11.1.5. На кожному підприємстві повинна знаходитись технічна документація у відповідності з якою електроустановки підприємства були допущені до експлуатації а саме: * акт приймання прихованих робіт; * генеральний план ділянки на якій нанесені споруди та підземні електротехнічні комунікації; * затверджена проектна документація з усіма наступними змінами; * акти випробувань та налагодження устаткування; * акт приймання електроустановок до експлуатації; * виконавчі робочі схеми первинних та вторинних електричних сполучень; * технічні паспорти основного устаткування; * Інструкції з обслуговування електроустановок; * посадові інструкції; * робочі інструкції до кожного робочого місця; * інструкції з охорони праці за професіями та видами робіт. 11.1.6. Всі зміни в електроустановках що вносяться під час експлуатації повинні відображатися у схемах та кресленнях негайно за підписом особи що відповідає за електрогосподарство з наведенням її посади та дати внесення змін. 11.1.7. Оперативну документацію періодично у встановлені терміни але не менше одного разу на місяць повинен переглядати вищий електротехнічний або адміністративний персонал і вживати ефективні заходи з усунення виявлених недоліків у веденні цієї документації. 11.1.8. Наказом або розпорядженням керівника виробничого підрозділу із числа спеціально підготовленого електротехнічного персоналу повинна бути призначена особа відповідальна за електрогосподарство. 11.1.9. Вимоги до персоналу який обслуговує електроустановки і необхідні його кваліфікаційні групи встановлюються у відповідності з ДНАОП 0.00-1.21-98. 11.1.10. Заміну пускової апаратури запобіжників електроламп у вибухонебезпечних приміщеннях і зонах повинен виконувати електротехнічний персонал відповідної кваліфікаційної групи з електробезпеки після повного зняття напруги з відповідних дільниць мережі. 11.1.11. Пошкоджене вибухозахищене електрообладнання заміняють електрообладнанням того ж або більш високого рівня вибухозахисту. 11.1.12. Електротехнічний персонал що включає і відключає електрифіковані агрегати повинні пройти відповідний інструктаж і навчання з електробезпеки із наступним наданням їм другої кваліфікаційної групи з електробезпеки. Обсяг знань для цих осіб згідно з ДНАОП 0.00-1.21-98 з урахуванням специфіки підприємства визначається відповідальним за електрогосподарство і затверджується головним інженером виробничого підрозділу. 11.1.13. На дверях трансформаторних підстанцій пунктів розподільних пристроїв опорах повітряних ЛЕП та на інших відповідних об'єктах в необхідних місцях на огорожах електроустановок повинні бути вивішені знаки безпеки і плакати згідно з вимогами нормативних документів вказаних у пункті 11.1.3. цих Правил. 11.1.14. Проведення електричних випробувань вимірів параметрів електрообладнання встановленого у вибухонебезпечних приміщеннях і зонах повинні виконуватись з вибухобезпечної зони без порушення вибухозахисту. 11.1.15. Не дозволяється застосування у вибухонебезпечних приміщеннях і зонах переносного електроінструменту і переносних світильників не вибухозахищеного виконання. 11.1.16. Виконання електротехнічним персоналом необхідних операцій в діючих електричних установках і в електричних мережах а іншими робітниками дій з управління електричним приводом і електричними апаратами електрозварювання використання переносних електроламп електроінструменту тощо - повинно проводитись з використанням захисних засобів у відповідності з вимогами нормативних документів вказаних у пункті 11.1.3. цих Правил. 11.1.17. На підлозі перед пусковим пристроєм окрім дистанційного управління електродвигунів та іншої електричної апаратури у приміщеннях з підвищеною небезпекою і з особливою небезпекою повинні знаходитись діелектричні килимки або ізолюючі підставки. Відключати та включати електродвигуни пусковою апаратурою з ручним приводом необхідно в діелектричних рукавичках. 11.1.18. Перед застосуванням захисних засобів вони повинні бути ретельно оглянуті очищені і перевірені на відсутність зовнішніх пошкоджень; по клейму на них відповідність їх напрузі електроустановки в якій повинні виконуватись роботи чи не закінчився термін їхнього періодичного випробування. Не дозволяється застосовувати невипробувані захисні діелектричні засоби; такі що мають пошкодження або засоби термін випробування яких закінчився. 11.1.19. Двері приміщень електроустановок щитів зборок і т. ін. розподільних пристроїв повинні бути постійно зачинені на замок ключі від якого повинні бути в оперативного персоналу і видаватися під розписку в оперативному журналі. 11.1.20. Роботи в електроустановках до 1000 В і вище 1000 В повинні проводитись із дотриманням вимог ДНАОП 1.1.10-1.01-97 та виконанням у відповідності з цими Правилами необхідного комплексу організаційних і технічних заходів. Кваліфікаційні групи обслуговуючого експлуатаційного і ремонтного персоналу повинні відповідати вимогам до персоналу з техніки безпеки передбаченими ДНАОП 1.1.10-1.01-97 для відповідних видів робіт. 11.1.21. Основними організаційними заходами безпечного ведення робіт на електроустановках є: * оформлення робіт за нарядом-допуском; * допуск до роботи; * нагляд під час роботи; 11.1.22. Відповідальними за безпеку робіт є: * відповідальна особа що видає наряд-допуск та віддає розпорядження; * відповідальна особа з оперативного персоналу що допускає до роботи; * відповідальний керівник робіт; * виконавець робіт; * члени бригади. 11.1.23. Зовнішнє і внутрішнє освітлення повинен обслуговувати спеціально закріплений за ним електротехнічний персонал. 11.1.24. Допускається для тимчасового освітлення у вибухонебезпечних приміщеннях і зонах застосування акумуляторних світильників у вибухозахищеному виконанні. 11.1.25. У разі спільної підвіски на опорах повітряних ліній електропередачі напругою 380/220 В і ліній зв'язку телемеханіки контрольно-вимірювальних приладів і автоматики електрохімзахисту відповідальність несуть: * за безпечну експлуатацію проводів електроліній 380/220 В їхніх ізоляторів та опор - відповідальний за електрогосподарство; * за безпечну експлуатацію проводів зв'язку і їхніх ізоляторів - особа відповідальна за експлуатацію засобів зв'язку; * за безпечну експлуатацію проводів телемеханіки і їхніх ізоляторів - особа відповідальна за експлуатацію засобів телемеханіки; * за безпечну експлуатацію проводів КВПіА і їхніх ізоляторів - особа відповідальна за експлуатацію КВПіА; * за безпечну експлуатацію проводів ЕХЗ і їхніх ізоляторів - особа відповідальна за експлуатацію засобів ЕХЗ. 11.1.26. Роботи на повітряних лініях зі спільною підвіскою виконують за погодженням з відповідальними за електрогосподарство і відповідальними за експлуатацію засобів телемеханіки зв’язку КВПіА ЕХЗ у відповідності з ПТЕ ДНАОП 1.1.10-1.01-97 НАОП 1.1.23-1.02-83 та ДНАОП 5.2.30-1.06-98. 11.1.27. Установка і експлуатація стаціонарних акумуляторних батарей повинна відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98 ДНАОП 1.1.10-1.01-97. 11.2. Контрольно-вимірювальні прилади і автоматика телемеханіка та обчислювальна техніка 11.2.1. Наявні на об’єктах магістральних газопроводів контрольно-вимірювальні прилади і автоматика системи телемеханіки та обчислювальної техніки необхідно експлуатувати згідно з вимогами діючих ПТЕ МГ НАОП 1.1.23-1.02-83 та експлуатаційної документації далі ЕД заводів-виготовлювачів засобів автоматики телемеханіки та обчислювальної техніки. 11.2.2. Усі діючі об'єкти МГ повинні бути оснащені технічно справними КВПіА телемеханікою та обчислювальною технікою в обсязі який передбачений проектом та ПТЕ МГ. 11.2.3. Роботи з будівництва реконструкції та ремонту ліній телемеханіки повинні виконуватись за затвердженим проектом з урахуванням вимог "Правил охорони магістральних трубопроводів" НАОП 1.1.23-1.02-83 та "Інструкції по виконанню будівельних робіт в охоронних зонах магістральних газопроводів". 11.2.4. Відповідальність за стан і безпечну експлуатацію засобів КВПіА телемеханіки та обчислювальної техніки визначається наказом філії або виробничого підрозділу на балансі яких вони знаходяться або знаходяться на обслуговуванні . 11.2.5. На усіх об'єктах філій та виробничих підрозділів повинні бути затверджені списки осіб яким присвоєна певна кваліфікаційна група з електробезпеки згідно з ПТЕ і ПБ і які мають право виконувати оперативні переключення у схемах автоматизації і телемеханіки. Перед допуском до самостійної роботи ці особи повинні попередньо пройти перевірку знань і практичного вміння виконувати роботи з обслуговування засобів КВПіА телемеханіки та обчислювальної техніки. Допуск інших осіб до обслуговування засобів КВПіА телемеханіки та обчислювальної техніки захисту не дозволяється. 11.2.6. Відключення і переключення в схемах КВПіА захисту та телемеханіки повинні виконуватись тільки за розпорядженням і дозволом вищого чергового персоналу виробничого підрозділу або об’єкта диспетчера змінного інженера в управлінні якого знаходиться автоматизоване технологічне обладнання КС ГРС ГРП ПСГ УПГ тощо із записом в оперативному журналі. 11.2.7. В екстрених випадках екстремальних ситуаціях - нещасних випадках з людьми пожежах стихійному лихові а також під час ліквідації аварій дозволяється згідно з місцевими інструкціями з експлуатації технологічного обладнання установки цеху тощо виконувати необхідні переключення без відома вищого чергового персоналу диспетчера змінного інженера але із наступним його повідомленням і записом в оперативному журналі. 11.2.8. Не дозволяється пуск і експлуатація обладнання із несправними або відключеними КВПіА системами захисту та іншими технічними засобами необхідними для експлуатації обладнання установок цехів тощо в режимі автоматичного або ручного управління. 11.2.9. Періодичність перевірки справності і правильності засобів вимірювання і автоматизації визначається графіком погодженим із місцевими лабораторіями державного нагляду Держстандарту України і затвердженим керівництвом філії або виробничого підрозділу. 11.2.10. Електрообладнання яке входить в комплекси засобів автоматизації телемеханіки та обчислювальної техніки повинно бути заземлено згідно з вимогами ПУЕ та ДНАОП 0.00-1.32-01. 11.2.11. Електрична частина КВПіА засобів телемеханіки та обчислювальної техніки яка встановлюється у вибухонебезпечних приміщеннях зонах повинна бути у вибухозахищеному виконанні. Експлуатація і ремонт електроапаратури повинні виконуватись згідно з вимогами нормативних документів наведених у розділі 11.1. цих Правил. 11.2.12. Допускається розкриття будь-якого вибухозахищеного апарату або приладу встановленого у вибухонебезпечному приміщенні зоні після зняття напруги із його струмоведучих частин а в апаратах і приладах із елементами які нагріваються у процесі роботи після зменшення їх температури нижче безпечної для спалахування газоповітряної суміші. Не допускається перевірка електричних частин КВПіА засобів телемеханіки та обчислювальної техніки у вибухонебезпечних зонах тестером мегомметром та іншими приладами у звичайному виконанні. 11.2.13. За герметичністю вибухозахищених оболонок і ущільнень ввідних пристроїв апаратури приладів повинен бути організований періодичний нагляд. Не дозволяється експлуатація вибухозахищених апаратів приладів та апаратури із ослабленими елементами ущільнень. Не допускається установлення додаткових прокладок в ущільненнях якщо це не передбачено їх конструкцією або інструкцією з експлуатації. Не допускається заміняти параметри вибухозахисту кріпильний і прокладковий матеріал іншим матеріалом який не відповідає кресленням та інструкціям заводу-виготовлювача. 11.2.14. Не допускається сумісна установка в щитах місцевої автоматики приладів до яких підводиться горюче або вибухонебезпечне середовище параметри якого вимірюються навіть через розділювальну рідину та електричних КВПіА з їх живленням у не вибухозахищеному виконанні. 11.2.15. Не допускається введення імпульсних трубок із горючими газами і рідинами у приміщення операторних КВПіА які експлуатуються як вибухонебезпечні. При цьому імпульс параметри якого вимірюються повинен подаватись по імпульсній трубці що заповнена негорючими та незамерзаючими рідинами через розділювальні посудини. За рівнем рідини у посудинах і герметичністю автоматичних відсічних пристроїв у них повинен бути організований періодичний контроль. Не допускається експлуатація розділювальних посудин із рівнем рідини в них зниженим порівняно із нормальним. Після демонтажу вимірювального приладу на вільному кінці імпульсної трубки повинна бути встановлена заглушка пробка розрахована на максимальний робочий тиск. 11.2.16. Експлуатація посудин що працюють під тиском і які входять до системи пневмогідроавтоматики здійснюється згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.07-94. При цьому повинна бути передбачена сигналізація допустимих границь верхньої і нижньої тиску повітря газу . 11.2.17. Застосування КВПіА із ртутним заповненням повинно бути максимально обмежено. 11.2.18. Продування імпульсних трубок на діючих установках агрегатах об’єктах тощо необхідно виконувати тільки з дозволу особи відповідальної за безпечну експлуатацію установки агрегату об’єкта тощо із з попереднім виконанням відповідних заходів безпеки. Горючі рідини необхідно зливати у спеціальні місткості для продування. 11.2.19. КВПіА які розміщені на щитах управління повинні бути з підписами які визначають їх призначення. Манометри та інші аналогічні КВП повинні бути встановлені так щоб їх показання було добре видно з робочих місць і мати червону лінію на шкалі поділок яка відповідає гранично - допустимому тиску у посудині. Манометри на газопроводах апаратах і комунікаціях із тиском рівним або більшим 10 МПа повинні мати гумові пробки заглушки для запобігання від руйнування корпусу у випадку пропускання газу в трубки Бурдона або захисний пристрій з оргскла що захищає обслуговуючий персонал від уламків у випадку його руйнування. 11.2.20. Кузов і обладнання пересувної лабораторії КВПіА а також обладнання яке випробовується повинні бути заземлені дротом із мідного гнучкого провідника із перерізом не менше 10 мм2. Не допускається використання для заземлення лабораторії жили заземлення силового кабелю живлення. 11.3. Технологічний зв’язок 11.3.1. Експлуатацію налагодження монтаж технічне діагностування і ремонт лінійних станційних радіорелейних споруд зв'язку та засобів радіозв’язку вздовж магістральних газопроводів відгалужень місцевих телефонних мереж необхідно здійснювати згідно з вимогами ДНАОП 5.2.30-1.06-98 ДНАОП 5.2.30-1.07-96 ДНАОП 5.2.30-1.08-96 НАОП 5.2.30-1.02-87. 11.3.2. Роботи з обслуговування електроустановок що живлять обладнання зв'язку повинні виконуватись згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.21-98. 11.3.3. Технічний персонал який обслуговує лінії зв'язку МГ повинен пройти відповідну підготовку і мати необхідну кваліфікаційну групу з електробезпеки. 11.3.4. Роботи з будівництва реконструкції і ремонту ліній зв'язку МГ повинні виконуватись із врахуванням вимог "Правил охорони магістральних трубопроводів" та інших чинних нормативних документів. 11.3.5. У разі наявності на дротах зв'язку сторонньої напруги необхідно поставити до відома про це керівництво цеху служби зв’язку для прийняття рішення про можливість проведення робіт і додаткові заходи безпеки під час їх виконання. 11.3.6. Для запобігання попадання персоналу і обладнання зв'язку під високу напругу що виникає від грозових розрядів або від індуктивного впливу ЛЕП повітряні лінії зв'язку повинні бути обладнані захисними пристроями у відповідності з вимогами відповідних норм і правил. Вказані захисні пристрої підлягають регулярній перевірці. 11.3.7. Не допускається під час грози або у разі її наближення проведення будь-яких робіт на повітряних лініях зв'язку і проводового мовлення а також електричні вимірювання на кабельних лініях зв'язку. 11.3.8. Не допускається виконання робіт на повітряних лініях зв'язку у разі швидкості вітру 1 м/сек і більше а також у разі температури нижче граничної для даної місцевості. Допускається виняток для робіт з ліквідації аварій. У разі низьких температур роботи повинні виконуватись не менше ніж двома працівниками при цьому необхідні перерви для їх обігрівання. 11.3.9. У вибухонебезпечних приміщеннях установка обладнання зв'язку допускається тільки у вибухозахищеному виконанні. 11.3.10. Засоби зв'язку для виклику диспетчера і пожежної команди повинні бути постійно діючими а у випадку пошкодження - негайно ремонтуватися. Працездатність засобів зв'язку повинна систематично перевірятися. 11.3.11. Біля телефонних апаратів повинні бути приведені вказівки про порядок виклику пожежної охорони швидкої допомоги інших спецслужб а також посадових осіб. 11.3.12. Експлуатація апаратів і посудин що працюють під тиском здійснюється згідно з ДНАОП 0.00-1.07-94. 12. Виробнича санітарія 12.1. Загальні вимоги до об'єктів транспортування газу 12.1.1. На об'єктах МГ з можливим негативним впливом на довкілля повинні передбачатися регламентація ГДВ та ГДС відповідно до Закону України "Про охорону атмосферного повітря" основ законодавства України про охорону здоров'я Водним кодексом ГОСТ 17.2.3.02 "Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами". 12.1.2. Для об'єктів МГ які розташовані поблизу населених міст можуть встановлюватися санітарно-захисні зони у відповідності із "Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів". 12.1.3. Допускається в санітарно-захисній зоні між житловими районами і виробничими об'єктами розміщувати об'єкти з меншим ніж у даного об'єкта класом шкідливості за умови що між об'єктами які розміщуються і житловими районами буде збережена необхідна санітарно-захисна зона. Територія санітарно-захисної зони повинна бути упорядкована і озеленена. 12.1.4. Рівні забруднення приземного шару атмосфери на кордоні санітарно-захисних зон не повинні перевищувати ГДК населених місць за кожним з шкідливих чинників технологічного процесу на даному об'єкті. 12.1.5. Рівні виробничого шуму в населених пунктах на кордоні санітарно-захисних зон не повинні перевищувати вимог ДСН 3.3.6.037-99 ГОСТ 12.1.003 та інших нормативних документів. 12.2. Вимоги по утриманню виробничих і санітарно-побутових приміщень 12.2.1. У виробничих приміщеннях об'єктів МГ повинні дотримуватися вимог передбачених проектом споруди вимогами СН 433-79 СНиП ІІ-4-79 СНиП ІІ-12-77 та інших нормативних документів. 12.2.2. Санітарно-побутові приміщення і їх обладнання повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.04-87 і відповідних санітарних норм. Керівництво газотранспортного підприємства виробничого підрозділу зобов'язано забезпечити відповідність кількості санітарно-побутових приміщень і їх оснащеність умовам роботи та кількості працюючих. 12.2.3. Організація робіт режимів праці і відпочинку робітників в умовах підвищеної шкідливості повинна відповідати колективному договору на підприємстві та чинним нормативним документам. 12.2.4. Не дозволяється розвішувати для сушіння одяг а також класти будь-які горючі матеріали на гарячі поверхні трубопроводів або технологічного обладнання. Для сушіння одягу і взуття повинні бути обладнані відповідні місця. 12.2.5. Працівник до початку роботи зобов'язаний перевірити стан свого робочого місця а також справність та відповідність призначеного для роботи обладнання інструменту матеріалів ЗІЗ і ЗКЗ і у разі виявлення несправностей вжити заходів до їх усунення. 12.2.6. Проходи виходи сходові клітки тамбури коридори запасні виходи засоби пожежогасіння і аварійні склади не повинні захаращуватися будь-якими предметами матеріалами і обладнанням. Не допускається влаштування комор майстерень під маршами сходових кліток. Резервне обладнання матеріали та інші цінності повинні складуватись у спеціально відведених для цієї мети приміщеннях або місцях. 12.2.7. Двері у приміщеннях повинні відкриватися в напрямі найближчих виходів назовні. 12.2.8. Місця для входу у приміщення в місцевостях із суворим кліматом повинні мати двері які щільно зачиняються та замикаються захисні стінки та інші пристрої для економії тепла і попередження протягів і різких коливань температури у приміщенні. 12.2.9. Виробничі і побутові приміщення а також території на майданчиках основних і допоміжних цехів і служб повинні постійно утримуватися в порядку і чистоті. Розлиті горючі продукти необхідно своєчасно прибирати а забруднену ними територію потрібно зачистити видаляючи забруднений грунт змити водою та засипати чистим грунтом. Не дозволяється очищення підлог каналів конструкцій за допомогою легкозаймистих рідин далі ЛЗР . 12.2.10. Стулки вікон а також стулки ліхтарів повинні бути забезпечені пристроями для легкого і швидкого відкриття і закриття. Вікна що розташовані під дахом виробничих приміщень повинні бути обладнані дистанційним управлінням або майданчиками зі сходами для обслуговування віконних фрамуг. 12.2.11. Рівні звуку шуму і еквівалентні рівні звуку у виробничих приміщеннях і на території об'єктів не повинні перевищувати рівні шуму згідно з ДСН 3.3.6.037-99 ГОСТ 12.1.003. 12.2.12. Технологічне обладнання об’єктів МГ за своїми характеристиками повинно відповідати вимогам чинних санітарних норм. 12.2.13. Розташування апаратури у виробничих приміщеннях а також трубопроводів повинно забезпечувати безпеку їх обслуговування ремонту і огляду. 12.2.14. Зони із рівнем звуку вище за 85 дБА повинні бути позначені знаками безпеки. Працюючих в цих зонах адміністрація зобов'язана забезпечувати ЗІЗ підібраними за ГОСТ 12.4.051. Не дозволяється навіть короткочасне перебування в зоні з рівнями звукового тиску що перевищують 135 дБ в будь-якій з октавних смуг частот що нормуються. 12.2.15. До приймання в експлуатацію об'єктів МГ у процесі їх пусконалагоджування повинні бути перевірені шумові характеристики встановленого обладнання і рівні звуку у приміщеннях об'єктів на території проммайданчиків і на межі сельбищної житлової зони. Якщо внаслідок вимірювань буде виявлено що рівні звукового тиску на робочих місцях зонах обслуговування технологічного обладнання і на кордоні житлової зони перевищують значення допустимі за ГОСТ 12.1.003 необхідно провести експертизу проекту і направити рекламації заводу-виготовлювачу проектній або будівельній організації. 12.2.16. Методи вимірювання шуму на робочих місцях і шумових характеристик обладнання повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.028 ГОСТ 12.1.050. 12.2.17. Якщо рівні звукового тиску на робочих місцях і на кордоні житлової зони в зонах обслуговування технологічного обладнання перевищують значення допустимі за ГОСТ 12.1.003 необхідно провести відповідну експертизу і вжити заходів для зниження шуму в умовах експлуатації які передбачені СНиП ІІ-12-77. 12.2.18. Рівень звуку у виробничих приміщеннях необхідно контролювати в плановому порядку а також після капітального ремонту і реконструкції технологічного обладнання зокрема систем вентиляції. 12.2.19. Персонал КС і ГРС який працює в умовах підвищеного шуму підлягає періодичному медичному обстеженню з аудіометричною перевіркою стану слуху. 12.2.20. Рівні загальної технологічної вібрації транспортної вібрації що передається на руки працюючих у разі використання віброінструменту не повинні перевищувати рівнів згідно з ГОСТ 12.1.012. 12.2.21. Вібробезпечні умови праці повинні бути забезпечені: * застосуванням вібробезпечного обладнання та інструменту; * застосуванням засобів віброзахисту що знижують вплив на працівників вібрації на шляхах її поширення; * організаційно-технічними заходами підтримка в умовах експлуатації технічного стану машин і механізмів на рівні передбаченому ТД на них введенням режимів праці що регулюють тривалість впливу вібрації на працівників; визволення працівників з робочих місць із перевищенням допустимих рівнів вібрації тощо . 12.2.22. Рівні звукового тиску і вібрації підлягають перевірці із занесенням отриманих даних до паспорту санітарно-технічного стану умов праці. 12.2.23. У виробничих приміщеннях вміст шкідливих газів і пари у повітрі робочої зони не повинен перевищувати ГДК робочої зони. 12.2.24. Надходженню шкідливих речовин у приміщення і їх поширенню в робочій зоні необхідно запобігати шляхом раціонального розміщення об'єктів і організації виробничого процесу герметизація теплоізоляція виведення ліній що продуваються за межі приміщення виключення можливості розливу продуктів якісна робота вентиляції і каналізації контроль повітряного середовища тощо . 12.2.25. Виробничі приміщення повинні мати пристрої для провітрювання кватирки що відкриваються у віконних рамах або ліхтарях . Площа і кількість кватирок що відкриваються визначаються проектом. 12.2.26. Освітленість робочих місць проходів між обладнанням містків сходів переходів щитів управління і контрольно-вимірювальних приладів улаштування робочого у тому числі місцевого аварійного евакуаційного освітлення а також території проммайданчиків повинна відповідати нормам СНиП II-4-79. Прилади для освітлення та світильники що встановлюються в робочих приміщеннях повинні відповідати категорії пожежо- вибухо- небезпеки приміщення підтримуватися у технічно справному стані і мати дистанційне управління. 12.2.27. У приміщеннях повинні бути вжиті заходи до максимального використання природного освітлення. Вікна в них повинні бути повністю засклені і утримуватися у чистоті. 12.2.28. У разі наявності на об'єктах обладнання що є джерелом виробничої шкідливості понад допустимі санітарні норми у виробничих приміщеннях повинні бути встановлені ЗКЗ що запобігають або знижують вплив на працівників шкідливих виробничих чинників до допустимих норм. 12.2.29. Заходи з поліпшення умов праці і зниження впливу шкідливих виробничих чинників повинні бути визначені під час паспортизації і включені у відповідні розділи комплексних заходів спрямованих на доведення умов і безпеки праці до нормативних або підвищення існуючого рівня охорони праці. 12.2.30. Санітарно-побутові приміщення необхідно щодня прибирати і провітрювати. Роздягальні душові та інші санітарно-побутові приміщення і пристрої необхідно періодично дезінфікувати. Умивальники повинні бути забезпечені милом. 12.3. Промислово-санітарна лабораторія 12.3.1. В структурі газотранспортних підприємств діяльність яких пов’язана із експлуатацією об’єктів магістральних газопроводів може створюватись промислово-санітарна лабораторія. 12.3.2. Методи обстеження умов праці що використовуються лабораторією повинні задовольняти чинним відповідним ГОСТ ОСТ ДСТУ правилам та іншій нормативній документації. 12.3.3. Лабораторія визначає санітарно-гігієнічні умови праці і охорони довкілля видає практичні рекомендації з нормалізації і виключення впливу шкідливих і небезпечних виробничих чинників на працівників населення і довкілля. 12.3.4. Лабораторія виконує плановий і аварійний контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони приміщень проммайданчиків території об'єктів у санітарно-захисній зоні а також за рівнем шуму вібрації освітлення загазованості стічними водами і очисними спорудами за чистотою грунту водоймищ атмосферного повітря. 12.3.5. Лабораторія проводить санітарно-технічну паспортизацію умов праці відповідно до переліку об'єктів що підлягають паспортизації. 12.4. Опалення вентиляція та кондиціювання повітря 12.4.1. Системи опалення вентиляції та кондиціювання повітря повинні забезпечувати у виробничих приміщеннях умови які відповідають вимогам СНиП 2.04.05-91* ДБН В.2.5-20-2001 СН 433-79 та інших нормативних документів. 12.4.2. Системи опалення вентиляції та кондиціювання повітря приміщень будуються і реконструюються у відповідності з проектом розробленим та затвердженим у встановленому порядку. 12.4.3. Теплові мережі теплові пункти та тепловикористовуючі установки повинні експлуатуватися за ДНАОП 0.00-1.22-72. 12.4.4. Приміщення із технологічними тепловиділеннями повинні бути обладнані черговими опалювальними пристроями для підтримання у приміщеннях температури не нижче +5?С під час зупинки на ремонт апаратури та обладнання. 12.4.5. Не допускається рециркуляція повітря у разі влаштування повітряного опалення суміщеного з припливною вентиляцією окрім випадків коли у повітряний простір цеху приміщення за його технологією не виділяються шкідливі речовини. 12.4.6. У приміщеннях категорії "А" "Б" та "В" за вибухопожежною та пожежною небезпекою повинні встановлюватись нагрівальні прилади з гладкими поверхнями які допускають легке їх очищення. 12.4.7. Трубопроводи систем опалення потрібно прокладати відкрито. У разі обґрунтованого схованого прокладання трубопроводів необхідно передбачити люки в місцях розташування розбірних з'єднань та арматури. Лотки опалювальних трубопроводів які проходять у підлозі приміщень де проводяться роботи із скрапленим вуглеводневим газом повинні повністю засипатись піском. Трубопроводи у місцях перетину перекривань внутрішніх стін та перегородок потрібно прокладати у гільзах із негорючих матеріалів. Краї гільз повинні бути на рівні з поверхнею стін перегородок та стель але на ЗО мм вище поверхні чистої підлоги. Закладання зазорів та отворів у місцях прокладання трубопроводів потрібно виконувати негорючими матеріалами забезпечуючи нормовану межу вогнестійкості огороджень. 12.4.8. Системи вентиляції та кондиціювання повітря повинні обслуговуватись спеціально навченим персоналом відповідно до діючих нормативних документів. 12.4.9. Відповідальним за безпечну експлуатацію систем вентиляції та кондиціювання повинен бути працівник із числа ІТП призначений наказом керівника підприємства підрозділу . 12.4.10. Не дозволяється вхід у вентиляційні камери особам які не мають права обслуговування установок вентиляції та кондиціювання повітря а також використання вказаних приміщень для інших цілей. 12.4.11. На обладнання з вентиляції та кондиціюванню повітря повинні бути паспорт і журнал з їх експлуатації та ремонту. Не рідше 1 разу на зміну необхідно перевіряти стан установок із занесенням результатів огляду до журналу. Виявленні несправності повинні терміново усуватись з одночасним повідомленням керівництву цеху диспетчеру службі тощо підрозділу. 12.4.12. Технічний стан і ефективність роботи вентиляційних систем для технологічного обладнання у вибухонебезпечному виконанні перевіряють не рідше 1 разу на рік; для обладнання у звичайному виконанні не рідше 1 разу на 3 роки. Перевірку повинна проводити спеціалізована пусконалагоджувальна організація у відповідності до діючих нормативів. 12.4.13. Вентиляційні системи вибухонебезпечних приміщень крім аварійних систем повинні працювати безперервно незалежно від перебування там обслуговуючого персоналу. 12.4.14. Не дозволяється об’єднання декількох вибухонебезпечних приміщень загальними повітроводами. 12.4.15. Для приміщення де проводяться роботи із шкідливими речовинами 1-го і 2-го класів наприклад із ртуттю вентиляційна система повинна бути окрема і не пов’язана з вентиляцією інших приміщень. 12.4.16. Аварійна витяжна вентиляція повинна автоматично включатись за умови вмісту горючих вибухонебезпечних речовин у повітрі приміщення який перевищує 10% НКГВ газо- паро- пилоповітряної суміші а також у разі утворення в повітрі робочої зони приміщення концентрації шкідливих речовин що перевищують гранично допустимі концентрації. Ззовні приміщення біля основного входу в нього повинен бути пристрій для її пуску вручну. 12.4.17. У разі непередбачуваного відключення вентиляторів витяжної системи повинна включатись сигналізація з виводом світових та звукових сигналів в приміщення для яких вона призначена. 12.4.18. Для зменшення шуму і вібрації вентиляційне обладнання повинно бути встановлено на шумо- та вібропоглинальну основу. 12.4.19. Взаємне розташування викидних та повітрозабірних шахт та об'єднання систем вентиляції для різних приміщень повинно виконуватись згідно з діючими нормами з урахуванням існуючих умов. 12.5. Водопостачання виробнича та господарська каналізація 12.5.1. Питне і господарче водопостачання і каналізація об'єктів МГ повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.01-85 СНиП 2.04.02-85* СНиП 2.04.03-85 СН 433-79 та іншим діючим нормативним документам. 12.5.2. Норми витрат води на питні та господарчі потреби повинні відповідати санітарним нормам. 12.5.3. Не допускається об'єднання мереж господарчо-питного водопостачання з водопроводом який подає воду не питної якості. 12.5.4. Адміністрація об'єкта зобов'язана забезпечити працюючих питною водою у відповідності з вимогами ГОСТ 2874 та ДСанПІН "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання". Для питної води повинні застосовуватись бачки з матеріалів які відповідають санітарним вимогам емальовані алюмінієві які легко очищуються і дезінфікуються оснащені кранами типу фонтанчик з огородженням яке перешкоджає дотику до крана ротом. Кришка бачка повинна зачинятись на замок та закриватись чохлом. 12.5.5. Працівники які обслуговують питне водопостачання повинні щорічно проходити медичний огляд і обстеження. 12.5.6. Для відведення виробничих дощових і побутових вод повинні бути передбачені системи каналізації у відповідності із діючими нормами. 12.5.7. На мережах виробничо-дощової каналізації повинні бути передбачені колодязі і гідравлічні затвори згідно з СНиП ДБН. Колодязі виробничої каналізації повинні бути постійно зачинені і промарковані. 12.5.8. Не дозволяється експлуатація каналізації з несправними або неправильно виконаними гідрозатворами і колодязями а також без гідрозатворів. 12.5.9. Водопровідні і каналізаційні колодязі а також каналізаційні мережі внаслідок можливого попадання у них газу газоконденсату та інших шкідливих і горючих речовин є газонебезпечними об'єктами. У разі огляду і ремонту а також під час проведення газонебезпечних і вогневих робіт у каналізаційній мережі водопровідному і каналізаційних колодязях або поблизу них необхідно виконувати вимоги НАОП 9.0.00-1.01-79 і цих Правил. 12.5.10. Для відведення фекальних та забруднених виробничих вод повинні бути передбачені каналізаційні пристрої. Не дозволяється спускання фекальних і забруднених виробничих вод у поглинальні колодязі. 12.5.11. Не дозволяється спуск у каналізацію шкідливих речовин в концентрації і кількості які перевищують відповідні санітарні норми. Для зливання шкідливих речовин повинні бути встановлені спеціальні місткості і розроблена інструкція з їх нейтралізації і утилізації. 12.5.12. Очисні споруди виробничої каналізації є вибухонебезпечними об'єктами. Експлуатувати їх потрібно згідно з НАОП 1.1.21-5.03-83. 12.5.13. За експлуатацією очисних споруд повинен вестись контроль і вживатись заходи по забезпеченню їх безперебійної роботи із необхідною ступінню очищення стічних вод. 12.5.14. Тверді відходи шлаки потрібно тимчасово складувати на спеціально відведених ділянках об'єктів і по мірі накопичення вивозити їх у місця знешкодження або захоронення згідно з вимогами ДСанПІН 2.2.7.029-99. 12.5.15. Загальні системи каналізації і споруди біологічного очищення стічних вод повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.03-85. 12.5.16. Стоки які важко очищуються потрібно закачувати у поглинальні свердловини або спалювати на установках термічного знешкодження промислових стоків у відповідності з проектом погодженим і затвердженим у встановленому порядку. 12.6. Заходи безпеки під час робіт із метанолом-отрутою 12.6.1. Метанол-отрута – сильнодіюча отруйна рідина. Її властивості наведені у Додатку № 2. 12.6.2. На об’єктах магістральних газопроводів метанол–іотруту дозволяється використовувати: а для попередження або ліквідації кристалогідратних пробок; б для обробки привибійних зон газових і газоконденсатних свердловин; в у складі інгібітору корозії. 12.6.3. Використання метанолу-отрути у приладах та обладнанні яке передбачено технічним проектом або технологічним регламентом але не вказано у пункті 12.6.2. цих Правил повинно бути додатково погоджене із власником підприємства юридичною особою і Держнаглядохоронпраці України. 12.6.4. Під час робіт з метанолом-отрутою необхідно виконувати вимоги "Інструкції про порядок одержання від постачальників перевезення зберігання відпустку та застосування метанолу на об’єктах газової промисловості" даного розділу цих Правил та інших чинних нормативних документів. 12.6.5. На підставі вимог "Інструкції про порядок одержання від постачальників перевезення зберігання відпустку та застосування метанолу на об’єктах газової промисловості" газотранспортні підприємства філії повинні розробити свої інструкції що врахують місцеву специфіку отримання від постачальників перевезення зберігання відпуску і використання метанолу-отрути на своїх об’єктах. 12.6.6. Інструкція з використання метанолу-отрути може бути розроблена для окремих виробничих підрозділів коли вони знаходяться на значній віддалі від підприємства філії а їх керівникам наказом по підприємству філії дано право отримувати для виробничих потреб метанол-отруту. 12.6.7. Відповідальність за безпечні умови праці у разі використання метанолу-отрути організацію робіт з ним зокрема контроль за дотриманням вимог даного розділу Правил покладається на керівників газотранспортних підприємств філій і виробничих підрозділів. 12.6.8. На газотранспортних підприємствах філіях і його виробничих підрозділах наказом повинні бути призначені відповідальні посадові особи за забезпечення безпеки у разі отримання зберігання відпуску транспортування і використання метанолу-отрути а також за своєчасний інструктаж і контроль за проходженням медичних оглядів працівниками які залучаються до роботи із метанолом-отрутою. 12.6.9. Усі операції із метанолом-отрутою повинні виконуватися під керівництвом відповідальної особи призначеної наказом згідно з пунктом 12.6.8. 12.6.10. Усі операції із метанолом-отрутою повинні виконуватись за закритою схемою так щоб не було безпосереднього контакту працівників з ним. 12.6.11. З метою недопущення помилкового вживання людьми метанол-отрута повинен бути змішаний із одорантом у відношенні 1:1000 і гасом у відношенні 1:100 на 1000 літрів метанолу або одорантом у відношенні 1:1000 і барвником темного кольору який добре розчиняється у метанолі з розрахунку 2-3 л на 1000 л метанолу. Не дозволяється відпуск зі складу метанолу-отрути із слабим запахом одоранту і гасу. 12.6.12. Працівники що пов’язані із отриманням відпуском транспортуванням зберіганням і використанням метанолу-отрути зобов’язані проходити не рідше одного разу на квартал спеціальний інструктаж про властивості метанолу-отрути і заходи безпеки у разі роботи із ним. Під час первинного інструктажу а також за умови зміни обов’язків працівника необхідно оформляти зобов’язання про знання і виконання вимог "Інструкції про порядок одержання від постачальників перевезення зберігання відпустку та застосування метанолу на об’єктах газової промисловості". 12.6.13. Із небезпечними для здоров’я і життя властивостями метанолу-отрути повинні бути ознайомлені під розписку всі інші працівники об’єктів магістральних газопроводів. 12.6.14. Усі працівники які працюють із метанолом-отрутою зокрема займаються контролем повітряного середовища повинні мати протигаз із фільтруючою коробкою марки А прогумований фартух гумові чоботи рукавиці і у разі необхідності – окуляри. 12.6.15. Не дозволяється отримувати відпускати транспортувати використовувати і зберігати метанол-отруту разом із етиловим винним спиртом. 12.6.16. Не дозволяється використовувати трубопроводи місткості насоси шланги та інші засоби які застосовувались під час перекачування зберігання або транспортування метанолу-отрути для інших рідин. 12.6.17. Місткості і цистерни для перевезення метанолу-отрути місткості для зливання і зберігання метанолу-отрути та метанольні установки повинні бути зачинені на замок і опломбовані. На них повинні бути знак безпеки і нанесене фарбою що не змивається зображення черепа схрещених костей і написи: “Метанол-отрута” “Небезпечно для життя” і “Газовибухо-небезпечно”. 12.6.18. Під час перевезення і зберігання метанолу-отрути повинна бути забезпечена його цілодобова воєнізована охорона. 12.6.19. Перевезення і зберігання метанолу-отрути дозволяється виконувати тільки у спеціальних місткостях цистернах із герметичними кришками. Місткості для зберігання метанолу-отрути повинні бути обладнані дихальними і гідравлічними клапанами розміщені на загородженій площадці обваловані землею під навісом або у підземному складі. Якщо є небезпека підвищення тиску більше допустимого для даної місткості на ній необхідно встановити запобіжний клапан. 12.6.20. Взаємовідносини вантажоодержувача підприємства філії підрозділу із станцією залізниці з перевезення охорони у дорозі і здаванню метанолу-отрути залізницею на склад пункт зливання регламентують такі документи: а “Статут залізниці України”; б “Правила перевезення вантажів залізницею” Міністерства транспорту України; в “Інструкція про порядок охорони вантажів що перевозяться залізничним транспортом”; г “Загальні санітарні правила по зберіганню і використанню метанолу”. 12.6.21. На основі документів вказаних у пункті 12.6.20 підприємство-одержувач філія підрозділ заключає договір із залізницею начальником найближчої станції на доставку метанолу-отрути до пункту зливання під’їзної залізничної колії . 12.6.22. У договорі повинні бути враховані такі дані: - специфіка перевезення подавання метанолу-отрути на склад одержувача або пункт зливання; - періодичність поставки метанолу-отрути і його кількість; - умови розвантаження зливання ; - спосіб і строк повідомлення про прибуття метанолу-отрути на станцію і пункт зливання; - умови передачі метанолу-отрути та інше. 12.6.23. Під час передавання цистерни із метанолом-отрутою від залізниці її воєнізованої охорони у випадку відсутності або пошкодження пломби відповідальний представник вантажоодержувача філії підрозділу метанолу-отрути зобов’язаний негайно повідомити про це керівника диспетчера філії підрозділу і скласти у встановленому порядку відповідний акт. 12.6.24. Відповідальність за збереження метанолу-отрути на шляху перевезення до моменту здачі його одержувачу в пункті зливання несе воєнізована охорона залізниці. Відповідальність за збереження метанолу-отрути після її приймання в пункті зливання несе вантажоодержувач. 12.6.25. Метанол-отруту зливають із цистерн у місткості за допомогою насоса або самопливом через герметичні шланги і трубопроводи. Трубопровід для зливання метанолу-отрути монтують із нахилом що забезпечує повне його спорожнення. Не дозволяється зливати метанол-отруту із цистерни відкритим способом або сифоном. 12.6.26. Після повного зливання метанолу-отрути із цистерни вона повинна бути промита водою в кількості яка забезпечувала б вміст метанолу-отрути у стічних водах не вище допустимого для даної системи каналізації але не менше 10-кратного по відношенню до залишку метанолу опломбована і передана представнику залізниці. Також повинні бути промиті насоси і зливні шланги. Не дозволяється зливання промивальної води на грунт. 12.6.27. Перед закачуванням метанолу-отрути у метанольну установку необхідно перевірити справність усіх її вузлів фланцевих з’єднань вентилів запобіжних клапанів манометрів тощо. 12.6.28. Пошкодження і несправності у метанольній установці повинні бути негайно ліквідовані до закачування метанолу-отрути . 12.6.29. Місткість метанольної установки необхідно заливати повільно не допускаючи її переповнення. Метанол-отрута залитий у місткість метанольної установки повинен бути повністю злитий у газопровід. Не дозволяється залишати метанол-отруту у місткості метанольної установки за виключенням метанольниць безперервної дії. 12.6.30. Після випорожнення і перекриття закривної арматури метанольна установка у неробочому стані повинна бути під атмосферним тиском. 12.6.31. Обслуговування метанольних установок а також охорона метанольних установок безперервної дії повинні виконуватись за затвердженими спеціальними інструкціями розробленими відповідною службою виробничого підрозділу. 12.6.32. Метанольні установки повинні бути запроектовані і побудовані як дільниці 1-ої категорії згідно з СНиП 2.05.06-85 та експлуатуватись згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.07-94. 12.6.33. У разі зливання метанолу-отрути двигун автомобіля повинен працювати на малих обертах. Не дозволяється застосовувати автомобілі із несправними іскрогасниками і системами електроживлення. 12.6.34. Після зливання метанолу-отрути із пересувної місткості вона повинна бути опломбована відповідальною за операцію зливання особою і може перевозитись далі в опломбованому стані. 12.6.35. Категорично не дозволяється продування метанолу-отрути із пересувної місткості в атмосферу. 12.6.36. Пересувна місткість шланги насоси які повністю звільнені від метанолу-отрути підлягають старанному промиванню згідно з пунктом 12.6.26. цих Правил. 12.6.37. На робочій площадці метанольниці і на складі метанолу-отрути необхідно періодично за затвердженим графіком виконувати контроль повітря. ГДК метанолу-отрути у повітрі робочої зони – 5 мг/м3. 12.6.38. Заливання метанолу-отрути у місткість і наступне зливання його у газопровід стаціонарну або пересувну місткість виконується за розпорядженням головного інженера заступника начальника або диспетчера підрозділу і під контролем спеціально призначеного працівника із числа ІТП виробничого підрозділу. Розпорядження про заливання метанолу-отрути може бути передано по телефону але при цьому воно повинно бути зареєстровано у спеціальному журналі у диспетчера. У розпорядженні повинно бути вказано: - кількість метанолу-отрути яку потрібно залити; - місце і спосіб його заливання; - керівник робіт по заливанню. 12.6.39. Не дозволяється вхід на склад метанолу-отрути і виконання там робіт у разі відсутності воєнізованої охорони або завідуючого складом матеріально-відповідальної особи . 12.6.40. Склад метанолу-отрути на лінійній частині газопроводу біля свердловин на ПСГ СПЗГ і на ГРС із централізованим або періодичним обслуговуванням повинен бути загородженим оснащений знаками безпеки плакатами і надписами підлягає постійній охороні або обладнаний охоронною сигналізацією із подачею сигналу до будинку лінійного обхідника або оператора ГРС розміщених поблизу складу. 12.6.41. У випадку утворення льодяних пробок у трубопроводі або метанольній місткості в яких знаходиться метанол-отрута відігрівання їх дозволяється тільки парою або гарячою водою після відключення від діючої системи. 12.6.42. Метанол-отруту необхідно заливати на об’єктах лінійної частини МГ а також у свердловини шлейфи або технологічні трубопроводи ПСГ СПЗГ через стаціонарні або пересувні метанольні установки а також за допомогою спеціальних насосних агрегатів. 12.6.43. Пересувна місткість із невикористаним залишком метанолу-отрути після заливання його у газопровід свердловину шлейф повинна бути опломбована та забезпечена охороною до здачі цього залишку на склад по акту. 12.6.44. Експлуатацію і ремонт метанолопроводів необхідно виконувати за спеціальною інструкцією розробленою і затвердженою керівництвом виробничого підрозділу з урахуванням вимог "Інструкції про порядок одержання від постачальників перевезення зберігання відпустку та застосування метанолу на об’єктах газової промисловості" та цих Правил. 12.6.45. Установки регенерації метанолу-отрути на ПСГ СПЗГ повинні експлуатуватись за спеціальною інструкцією розробленою та затвердженою керівництвом виробничого підрозділу з урахуванням вимог інструкцій заводів-виготовлювачів технологічного обладнання установки з регенерації цих Правил та "Інструкції про порядок одержання від постачальників перевезення зберігання відпустку та застосування метанолу на об’єктах газової промисловості". 12.7. Заходи безпеки під час робіт із ртуттю 12.7.1. У разі роботи із ртуттю необхідно дотримуватись вимог НАОП 9.1.50-1.15-69. 12.7.2. Працівники які допускаються до роботи із ртуттю повинні пройти попередній а потім періодичні медичні огляди згідно з ДНАОП 0.03-4.02-94 і навчання і перевірку знань щодо заходів безпеки та особистої гігієни під час роботи із ртуттю та її сполуками. Періодично 1-2 рази на рік із ними необхідно проводити семінари про заходи профілактики ртутних інтоксикацій. 12.7.3. Не дозволяється брати ртуть в руки або створювати штучні перепади тиску у приладах за допомогою відсмоктування або нагнітання повітря ротом. 12.7.4. У приміщеннях для огляду перебирання та ремонту ртутних приладів ртуть необхідно зберігати під шаром гліцерину у товстостінних скляних посудинах із притертими пробками об’ємом не більше 0 001м3 або в гумових колбах із гумовими пробками. 12.7.5. У приміщеннях в яких знаходяться ртутні прилади або ведуться роботи із застосуванням ртуті стіни повинні бути заштукатурені цементним розчином і пофарбовані масленою фарбою на натуральній оліфі; підлогу накривають вініпластом піднімають його на 0 1 м по стіні і закріплюють урівень з нею; підлога повинна мати уклон до приямки пастки для збирання ртуті; в кінці уклону повинен бути жолобок для стікання ртуті; кути стін і стелі повинні бути закруглені. 12.7.6. Робочі меблі повинні бути простої конструкції мати гладкі поверхні пофарбовані нітроемалевою фарбою або нітролаком і встановлені на ніжках які забезпечують вільний простір висотою не менше 0 2 м від рівня підлоги. 12.7.7. Столи і витяжні шафи повинні мати по краях підвищені борти і дірки для стікання ртуті. Під дірками до їх країв необхідно щільно закріпляти пристрій відросток для стікання ртуті який повинен бути прошпакльований та пофарбований із обох боків. Під відростком необхідно передбачити місце установки товстостінної посудини для ртуті що стікає. Ця посудина приймач повинна мати шар води в яку занурюється відросток. 12.7.8. Отвори для стікання ртуті необхідно закривати каучуковими пробками а приймач щоденно звільняти від зібраної ртуті. 12.7.9. Крани апаратури що вміщує ртуть повинні мати спеціальні кріплення що виключають вискакування кранів під тиском ртуті. Місця приєднання каучукових трубок до апаратури повинні бути надійно закріплені. 12.7.10. Періодично залежно від санітарного стану приміщення але не рідше 1 разу на місяць необхідно виконувати повне прибирання приміщень. При цьому підлогу стіни і поверхню апаратури необхідно промивати мильною водою і протерти 0 1% розчином марганцевокислого калію із добавкою концентрованої соляної кислоти 5х10-6м3 на 1х10-3 м3 розчину . 12.7.11. Щоденно до початку робочого дня і після його закінчення необхідно проводити провітрювання і вологе прибирання приміщення столів і меблів. 12.7.12. Ртуть необхідно зберігати і транспортувати у герметично закритих балонах із сталі. Невелику кількість ртуті не більше 0 001 м3 або 1л можна зберігати у витяжній шафі у товстостінній скляній посудині із притертою пробкою встановленій на металевому емальованому піддоні. 12.7.13. Переносити посудини із ртуттю необхідно у спеціальних металевих футлярах із ручками. 12.7.14. У приладах в яких ртуть знаходиться у відкритому виді барометри вакуумметри тощо необхідно з метою недопущення випаровування заливати її шаром чистого гліцерину висотою 1?2 мм. 12.7.15. Скляні ртутні дифманометри необхідно перевозити у металевих чохлах а їх трубки закривати гумовими пробками. 12.7.16. Ртутні прилади необхідно включати і виключати з роботи із дотриманням мір безпеки проти викидання ртуті із приладів під тиском газу. 12.7.17. Зливання ртуті із приладів і апаратів необхідно проводити у спеціально виділеному приміщенні а у аварійному випадку у виробничому цеху у посудини що заповнені водою. Для попередження розливання ртуті на підлогу посудини із ртуттю необхідно встановлювати на емальовані піддони із чорного металу. Не дозволяється зливання залишків ртуті у каналізацію. 12.7.18. Розлиту ртуть необхідно негайно і старанно зібрати у герметичний балон емальовану або фарфорову посудину. Під час збирання розлитої ртуті необхідно користуватись гумовою грушею. Повнота збирання розлитої ртуті перевіряється за допомогою лупи. Після цього повинна бути проведена демеркурізація приміщення а також обробка забруднених ртуттю місць 0 2% підкисленим розчином перманганату калію або 20% розчином хлорного заліза. 12.8. Засоби індивідуального захисту 12.8.1. Усі працівники не залежно від виду і місця роботи повинні бути забезпечені за рахунок роботодавця засобами індивідуального захисту далі ЗІЗ що видаються згідно із затвердженими нормами видачі спецодягу та засобів індивідуального захисту на підставі вимог ДНАОП 0.05-3.03-81 ДНАОП 0.05-3.24-80. 12.8.2. ЗІЗ і запобіжні пристрої що не передбачені затвердженими нормами але які необхідні під час виконання разових робіт відвідуванні підприємства або окремих його об’єктів працівниками інших підприємств можуть бути видані як чергові. 12.8.3. Залежно від умов роботи і конкретної чисельності працівників адміністрація підприємства філії підрозділу за узгодженням із профспілковим комітетом повинна своєчасно складати заявки на ЗІЗ виходячи із необхідної потреби згідно з галузевими нормами і передавати їх службі матеріально-технічного забезпечення. 12.8.4. Під час роботи усі працівники зобов’язані користуватись виданими їм ЗІЗ. 12.8.5. На об’єктах МГ необхідно мати достатню кількість протигазів чергового спецодягу спецвзуття та інших ЗІЗ включаючи резерви для видачі окремим особам для тимчасового користування згідно з затвердженим “Табелем оснащення...”. 12.8.6. Працівники які користуються ЗІЗ повинні бути навчені і проінструктовані з правил їх експлуатації. 12.8.7. ЗІЗ що видаються повинні відповідати стандартам і технічним умовам а також кліматичним та сезонним умовам роботи розміру і росту працівників і не обмежувати їх рухів. 12.8.8. ЗІЗ що були у користуванні можуть бути видані іншим працівникам якщо вони придатні для ношення після їх прання або хімчистки ремонту та дезінфекції. 12.8.9. Адміністрація підприємства філії підрозділу зобов’язана забезпечити своєчасне прання або хімчистку ремонт та дезинфекцію ЗІЗ що використовуються. 12.8.10. У разі роботи із шкідливими речовинами 1-го 2-го і 3-го класів небезпеки ртуть одорант сірководень метанол діетиленгликоль тощо необхідно забезпечити регулярне знезаражування і дезодорування ЗІЗ. 12.8.11. Не дозволяється виносити ЗІЗ за межі об’єкта за виключенням робіт на лінійній частині МГ. Адміністрація підрозділу цеху служби тощо зобов’язана надавати відповідні приміщення для зберігання ЗІЗ і переодягання. 12.8.12. У разі виконання робіт у місцях де концентрація шкідливих речовин у повітрі може перевищувати ГДК працівники повинні бути забезпечені відповідними протигазами. 12.8.13. Протигази що закріплені за працівниками необхідно зберігати у цеху в спеціальних шафах за можливістю ближче до місця роботи. 12.8.14. Протигази та інші засоби газозахисту необхідно перевіряти не рідше одного разу на три місяці. Фільтруючі протигази необхідно заміняти у порядку і в строки вказані в їх технічних паспортах. 12.8.15. Працівник за яким закріплюється індивідуальний протигаз виконує його підбирання під свій розмір під контролем посадової особи. 12.8.16. Адміністрація зобов’язана повісити на робочому місці інструкцію про методи підбирання і правила безпечної експлуатацію протигазу визначення несправностей окремих частин а також з догляду зберігання і дезинфекції протигазу. 12.8.17. На газонебезпечних об’єктах із чисельністю обслуговуючого персоналу більше 30 чоловік обладнуються приміщення для зберігання і обслуговування ЗІЗ органів дихання. 12.8.18. Фільтруючі протигази необхідно застосовувати згідно з “Інструкцією по застосуванню фільтруючих протигазів”. Не дозволяється застосування фільтруючих протигазів якщо вміст кисню у повітрі менше 18% за об’ємом . 12.8.19. Під час роботи усередині колодязя місткості обладнанні і у приміщенні яке погано провітрюється необхідно застосовувати ізолювальні протигази: шлангові кисневі і повітряні. У вказаних місцях застосування фільтруючих протигазів не дозволяється. 12.8.20. Час безперервної роботи у протигазі ПШ-1 не повинен перевищувати 15 хвилин із наступним відпочинком поза зоною загазованості не менше 15 хвилин; у ПШ-2 час безперервної роботи може бути збільшений до 20?25 хв. 12.8.21. Випробування протигазів та інших засобів газозахисту необхідно проводити під керівництвом відповідального працівника у порядку і у строки що вказані в їхніх технічних паспортах. Справність засобів газозахисту необхідно перевіряти перед видачею їх персоналу а також після застосування із записом результатів у журналі. У разі пошкодження або несправності засіб газозахисту протигаз апарат повинен бути вилучений і замінений справним. 12.8.22. Робітники що працюють із кислотами і лугами повинні бути у захисних окулярах спецодязі і спецвзутті; рукавички необхідно заправити в рукави а брюки – зверху халяв чобіт. 12.8.23. Робітники що працюють із кислотами повинні бути забезпечені окулярами спецодягом і рукавицями із суконної або іншої кислототривкої тканини гумовим взуттям гумовим фартухом. На робочому місці повинна бути питна вода і закриті посудини із 5 і 10%-вим нейтралізуючим розчином питної соди для шкіри тіла і 2?3%-вим розчином питної соди для очей . 12.8.24. Робітники що працюють із їдкими лугами повинні бути забезпечені захисними окулярами рукавицями і спецодягом із льняної або іншої лугостійкої тканини гумовим взуттям і гумовим фартухом. На робочому місці повинна бути питна вода і слабий розчин борної кислоти. 12.8.25. Ті що працюють в умовах пилоутворення повинні бути у протипилових респіраторах захисних окулярах і комбінезонах. 12.8.26. Під час виконання будь-яких робіт у разі наявності можливої небезпеки попадання в очі сторонніх тіл працівники обов’язково повинні користуватись захисними окулярами. 12.8.27. Персонал який обслуговує механізми зобов’язаний носити спецодяг у застібнутому виді. Жінки повинні ховати волосся під берет або косинку. Не дозволяється носити кашне і хустини із кінцями що звисають. 12.8.28. Роботи які пов’язані із небезпекою падіння працівника з висоти необхідно виконувати із застосуванням відповідного запобіжного поясу. 12.8.29. На комплекті запобіжного поясу повинно бути клеймо відділу технічного контролю заводу-виготовлювача що підтверджує придатність поясу до роботи і вказує дату його виготовлення. Справність запобіжного поясу необхідно перевіряти оглядом кожний раз перед його застосуванням а керівником робіт керівником служби цеху майстром бригадиром тощо – не рідше одного разу у декаду. 12.8.30. Не дозволяється застосовувати пояс який має сліди глибокої корозії на металевих частинах псування швів та інші несправності що послаблюють його міцність. 12.8.31. Під час перевірки міцності запобіжних поясів необхідно дотримуватись норм і строків випробування що передбачені відповідними ДСТУ ГОСТ ТУ і правилами. 12.8.32. Персонал який працює із радіоактивними речовинами повинен бути забезпечений ЗІЗ від іонізуючого випромінювання згідно з діючими санітарними правилами під час роботи із радіоактивними речовинами та джерелами іонізуючих випромінювань. 12.8.33. На кожному робочому місці або групі місць розміщених в одному приміщенні повинна бути медична аптечка для надання долікарняної допомоги. Аптечка повинна періодично поповнюватись. 13. Ремонтні роботи 13.1. Загальні вимоги 13.1.1. Цей розділ визначає загальні вимоги безпеки під час ремонту лінійної частини МГ основного і допоміжного обладнання на КС ПСГ і ГРС у тому числі технологічних трубопроводів на них і доповнює вимоги що викладені у ДНАОП 0.00-1.35-03. 13.1.2. За виконання необхідного обсягу підготовчих ремонтних робіт у тому числі обкатку обладнання після ремонту повинні бути призначені відповідальні особи із числа ІТП. 13.1.3. Дозволяється одній особі поєднувати обов'язки відповідального за підготовчі роботи і керівника робіт якщо ремонт обладнання виконує персонал цеху. Не дозволяється таке поєднання у разі виконання робіт підрядною організацією. 13.1.4. Якщо ремонт виконується підрядною організацією то керівником роботи призначається ІТП цієї організації який крім ліцензії повинен мати від своєї організації документ про допуск до даної роботи. У цьому випадку агрегат обладнання установка тощо після виконання підготовчих робіт здається працівником газотранспортного підприємства за актом керівнику робіт підрядної організації. 13.1.5. Підготовча робота повинна дозволити звести до мінімуму обсяг газонебезпечної і вогневої робіт під час основного ремонту обладнання агрегатів установок . 13.1.6. У разі наявності в охоронній зоні газопроводу що ремонтується інших діючих газопроводів або продуктопроводів паралельне проходження перетинання наближення власники цих газопроводів продуктопроводів повинні обстежити їх технічний стан з метою виявлення можливих витоків газу із них на дільницях розміщених ближче відстаней вказаних в табл. 13.1. від границі дільниці що підлягає ремонту: Таблиця 13.1. Відстані від границі дільниці що ремонтується ближче яких необхідно обстежити інші при наявності продуктопроводи. Умовний діаметр мм ? 300 300?600 600?800 800?1000 1000?1200 ?1200 Віддаль м 100 150 200 250 300 350 13.1.7. Виконання ремонтних підготовчих і земляних робіт на трасі МГ у смузі відведення або охоронній зоні автомобільних доріг і залізниць ЛЕП на переходах МГ через судноплавні ріки і канали а також на перетинах із високовольтними лініями і підземними комунікаціями інших організацій повинно бути попередньо письмово погоджено із організаціями які експлуатують ці об’єкти і комунікації. Якщо у погодженні обумовлена необхідність присутності під час виконання робіт представника цієї організації остання повинна бути завчасно попереджена про час і місце роботи. 13.1.8. У разі виникнення аварійної ситуації на лінійній частині МГ що вимагає невідкладної ремонтно-відновлювальної роботи в охоронній зоні смузі відведення інших діючих об’єктів і споруд газопроводів продуктопроводів залізниць ЛЕП автошляхів тощо дозволяється виконувати її без попереднього узгодження із експлуатуючими організаціями власниками цих об’єктів і споруд за умови виконання таких основних вимог: * одночасно із направленням аварійної бригади на місце аварії незалежно від часу доби організаціям які експлуатують об’єкти і споруди повідомляється про початок робіт і необхідність явки їх представника на місце проведення робіт; * до прибуття на місце аварії представника організації що експлуатує дану комунікацію чи об’єкт земляні роботи повинні виконуватись вручну; * на місці аварійної роботи зобов’язаний постійно знаходитись керівник роботи який повинен провести інструктаж усім її учасникам; * представник організації що експлуатує об’єкт чи споруду який прибув на місце аварії зобов'язаний вказати точне місце знаходження своїх комунікацій трубопроводу кабелю тощо вжити заходів з їх збереження і бути присутнім там до закінчення роботи. 13.1.9. Лінійно-експлуатаційна служба підрозділу повинна бути оснащеною згідно затвердженого “Табеля оснащення...” необхідними транспортними засобами і спецмеханізмами а також матеріально-технічними ресурсами згідно затверджених “Норм аварійного запасу матеріалів для магістральних газопроводів" і табеля оснащення ЛЕС інструментом пристосуваннями агрегатами матеріалами і інвентарем розташованих на аварійних машинах і в коморах ЛЕС. 13.1.10. У разі виконання робіт на висоті необхідно до їх початку обладнати робоче місце відповідними підмостками із загородженнями і драбинами. На приставних драбинах дозволяється працювати на висоті не більше 3 метрів. Не дозволяється використання підмостків виготовлених із порушеннями діючих норм а також використовувати в якості підмостків випадкові предмети. 13.1.11. Дозволяється застосування механізмів що опираються на газопровід для очищення його поверхні або для нанесення ізоляційного покриття після відключення ділянки газопроводу і стравлення випускання з нього газу. 13.1.12. Освітлення місця роботи зокрема і земляної на діючих газопроводах і технологічних вибухонебезпечних установках необхідно здійснювати за допомогою засобів світильники вимикачі електропровід у вибухозахищеному виконанні згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.32-01. 13.1.13. Переносні лампи світильники дозволяється використовувати тільки заводського виконання напругою не більше 36 В а в місцях особливо небезпечних траншеї колодязі ємності тощо - не більше 12 В у вибухозахищеному виконанні. Вилки переносних ламп повинні виключати можливість їх включення в мережу більш високої напруги. 13.1.14. Кабель для електропостачання світильників і електроінструментів повинен бути захищений від механічних пошкоджень. 13.1.15. Дозволяється застосування прожекторів у нормальному виконанні у разі розміщення їх на віддалі від вибухонебезпечних об'єктів згідно з ПУЕ переважно із навітряного боку : * не менше за 60 м від вибухонебезпечних приміщень споруд ; * не менше за 100 м від резервуарів із зрідженим газом газовим конденсатом . Для підземних резервуарів вказана віддаль може бути зменшена у 2 рази. 13.1.16. Роботи з ремонту нагнітачів редукторів систем ущільнення “газ-масло" а також з відкривання газової порожнини нагнітача або компресорного циліндра ГПА відносяться до газонебезпечних і повинні проводитись згідно з вимогами розділу "Компресорні станції" і даного розділу цих Правил. 13.1.17. До початку робіт з контролю за технічним станом газопроводу і його ремонту керівником робіт повинна бути вивчена документація результати попередніх обстежень характер і обсяги ремонтів акти розслідувань причин аварій акти на гарантійні стики тощо яка характеризує технічний стан і надійність газопроводу а також виконана перевірка герметичності газопроводу наявність витоків в межах небезпечної зони границя якої від місця роботи визначається згідно з СНиП 2.05.06-85. 13.1.18. У разі виявлення витоків газу у небезпечній зоні несправний газопровід залежно від інтенсивності витікання газу на весь період виконання робіт в межах небезпечної зони повинен бути звільнений від тиску газу або знижено в ньому тиск не менше ніж на 30% від максимального робочого тиску зареєстрованого на дільниці що обстежується протягом останнього року експлуатації. 13.1.19. У разі відсутності витоків газу необхідно перевірити стан ізоляційного покриття дільниці газопроводу що обстежується приладами - шукачами пошкоджень ізоляції. 13.1.20. Допускається без зниження тиску у газопроводі розкриття відкриття шурфів вручну та звільнення газопроводу від ізоляції на дільниці що не має витоків газу корозійних та інших пошкоджень виявлених під час внутрішньотрубної діагностики або за технічною документацією що стали причиною зниження міцності газопроводу. 13.1.21. Перед розкриттям дільниці газопроводу із корозійними та іншими пошкодженнями які могли стати причиною зниження міцності газопроводу тиск у газопроводі повинен бути знижений не менше ніж на 10 % від величини максимального робочого тиску зареєстрованого протягом останнього року експлуатації. 13.1.22. У разі розкриття протяжних дільниць повинні бути прийняті заходи запобігання провисання газопроводу і виникнення додаткового напруження. 13.1.23. Відновлення ремонт ізоляційного покриття і засипку розкритої дільниці газопроводу яка не має пошкоджень металу труб необхідно виконувати вручну за умови зниження тиску газу у газопроводі не менше ніж на 10%. 13.1.24. У разі поточного і капітального ремонту газопроводу дозволяється ремонт корозійних та інших пошкоджень ремонт ізоляційного покриття і засипка із застосуванням машин і механізмів за умови відсутності тиску у газопроводі. Ремонт окремих пошкоджень і усунення дефектів на газопроводі під тиском без припинення транспортування газу дозволяється за спеціальною технологією розробленою науково-дослідною організацією погодженою та затвердженою у встановленому порядку. 13.1.25. Категорично не дозволяється підіймання тиску у паралельних нитках газопроводу під час обстеження і виконання ремонтних робіт на дільницях із корозійним пошкодженням труб на одній із ниток. 13.1.26. Оцінку придатності труб під час капітального ремонту газопроводу повинна здійснювати комісія яка призначена керівництвом газотранспортного підприємства і яка повинна складатись із представників його виробничого підрозділу спеціалізованої організації з діагностики і підрядної організації. Критерії з відбракування труб встановлюються згідно з вимогами чинних нормативних документів - “Методике оцінки технічного стану металу діючого газопроводу з тривалим строком експлуатації більше 10 років та залишкового ресурсу його безпечної роботи” “Инструкции по отбраковке труб поврежденных коррозией” тощо. 13.1.27. Під час стравлювання випускання газу через свічку в радіусі 200 м від неї не дозволяється виконання вогневих робіт а також знаходження машин і механізмів із працюючими двигунами. 13.1.28. Технічний операційний контроль за якістю виконання ремонтних робіт особливо захованих здійснюється відповідальним виконавцем і її керівником. На виконані роботи повинен бути складений акт встановленої форми згідно з чинними нормативно-правовими актами. 13.1.29. Під час виконання ремонтних робіт на об’єктах МГ заміні перекривної регулювальної та запобіжної арматури деталей та окремих дільниць трубопроводів тощо коли неможливо випробувати зварні з’єднання тиском що перевищує робочий такі з’єднання відносяться до “гарантійних" зварних з'єднань стиків кількість яких повинна бути мінімальною. 13.1.30. Необхідність місцезнаходження і кількість “гарантійних” зварних з'єднань визначаються планом організації вогневої роботи і нарядом-допуском на неї. 13.1.31. До “гарантійних” зварних з'єднань стиків пред’являються такі додаткові вимоги: * збирання і зварювання “гарантійних” зварних стиків виконується під керівництвом ІТП відповідального за операційний контроль і який має практичний досвід організації виконання зварювально-монтажних робіт на аналогічних газових об'єктах не менше ніж 3 роки; * до зварювання “гарантійних” стиків допускаються зварники які мають кваліфікацію не нижче 6 розряду і які пройшли атестацію згідно з чинним ДНАОП 0.00-1.16-96; * “гарантійний” зварний стик підлягає подвійному методу контролю: радіографічному і ультразвуковому у разі негативної температури - подвійному радіографічному контролю згідно з вимогами чинних стандартів; * “гарантійний” зварний стик необхідно випробувати на герметичність газом протягом не менше 2-х годин під робочим тиском згідно з вимогами ВСН –011-88 та відповідних стандартів підприємства; * на “гарантійний” зварний стик складається акт що підписується відповідальним ІТП за операційний контроль працівником лабораторії з контролю якості зварювання та виконавцями зварювально-монтажної роботи; * акти на “гарантійні” зварні стики повинні зберігатись разом із виконавчою технічною документацією. 13.1.32. Після закінчення ремонту внутрішня порожнина трубопроводу посудини чи апарата повинні бути очищені від сторонніх предметів сміття залишків масла тощо. 13.1.33. Під час ремонту об'єктів МГ на газонебезпечну і вогневу роботи видається наряд-допуск встановленої форми відповідно до Додатка № 3 цих Правил а на планову вогневу роботу крім цього розробляється “План організації вогневої роботи на діючому об’єкті магістрального газопроводу” відповідно до Додатка № 4 цих Правил. 13.2. Земляні роботи 13.2.1. Земляні роботи на об’єктах МГ необхідно виконувати згідно з вимогами СНиП ІІІ-4-80* СНиП ІІІ-42-80 СНиП 3.02.01-87 ДНАОП 0.00-1.35-03 НАОП 1.1.23-5.06-88 СН 452-73 та цих Правил. 13.2.2. Не дозволяється виконання земляних робіт в охоронній зоні підземної кабельної ЛЕП яка визначається у вигляді ділянки землі обмеженої вертикальними площинами що проходять паралельно крайнім кабелям і знаходяться від них на віддалі 1 м з кожного боку. 13.2.3. Не дозволяється підводна земляна робота в охоронній зоні підводних кабельних ЛЕП яка визначається у вигляді ділянки водяного простору від водяної поверхні до дна замкнутої між вертикальними площинами що проходять на віддалі 100 м від крайніх кабелів з кожного боку. 13.2.4. Земляні роботи під час обстеження газопроводів а також під час копання шурфів для кріплення катодних виводів або врізання вузлів відгалужень повинні виконуватись під керівництвом лінійного майстра або іншої особи призначеної начальником ЛЕС або керівником виробничого підрозділу. 13.2.5. Під час виконання земляних робіт в охоронній зоні газопроводу або іншого продуктопроводу керівник робіт зобов’язаний організувати постійний контроль за вмістом горючих і шкідливих речовин у повітрі робочої зони. 13.2.6. Не дозволяється розпочинати земляні роботи на територіях КС ГРС ПСГ поблизу газопроводів продуктопроводів кабелів та інших підземних комунікацій у разі відсутності плану їх територій із нанесеними підземними і наземними комунікаціями або викопіровки із цього плану а також без погодження із відповідними цехами службами і організаціями у віданні яких знаходяться підземні комунікації і споруди розміщені близько місця роботи. 13.2.7. Умови виконання земляних робіт механізованим способом і вручну розміри котловану траншеї умови кріплення стінок і значення крутизни схилів повинні бути прийняті відповідно до вимог відповідних СНиП ДБН. 13.2.8. Траншея може бути вирита із вертикальними стінками без кріплення у нескельних і незамерзлих грунтах вище рівня грунтових вод глибиною: * не більше 1 0 м - у насипних піщаних та гравелистих грунтах; * не більше 1 25 м - у супісках; * не більше 1 5 м - у суглинках; * не більше 2 0 м - у особливо щільних нескельних грунтах. 13.2.9. У разі більшої глибини траншеї крутизна схилів визначається залежно від глибини траншеї виду грунту і його стану згідно з таблицею 13.2. Таблиця 13.2. Залежність глибини схилу траншеї від виду грунту. Види грунтів Крутизна схилу укосу - відношення його висоти до закладення при глибині виймання в м - не більше: 1 5 3 5 Насипні не ущільнені 1:0 67 1:1 1:1 25 Піщані і гравійні 1:0 5 1:1 1:1 Супісок 1:0 25 1:0 67 1:0 85 Суглинок 1:0 1:0 5 1:0 75 Глина 1:0 1:0 25 1:0 5 Леси і лесовидні 1:0 1:0 5 1:0 5 Примітка: У разі нашарування різних видів грунту крутизну схилів необхідно визначати за найбільш слабим видом грунту. 13.2.10. Не дозволяється розробка без кріплення перезволожених піщаних лесовидних і насипних не ущільнених грунтів. Не дозволяється допуск робітників у траншею до установлення кріплень у таких грунтах. 13.2.11. Керівник роботи зобов'язаний систематично слідкувати за станом схилів і кріплень приймати необхідні заходи обережності проти обвалення грунту особливо після його зволоження такі як - зменшення крутизни схилів відведення грунтових і поверхневих вод підсилення кріплень тощо. У разі виникнення небезпеки обвалення грунту робітники повинні бути завчасно виведені за межі небезпечних місць. 13.2.12. У разі виконання земляних робіт на дільниці газопроводу прокладеного у просадочних грунтах а також таких що легко розмиваються необхідно передбачати заходи щодо запобігання попадання поверхневих вод у траншею газопроводу. 13.2.13. У разі проведення робіт на трубопроводі діаметром до 800 мм котлован повинен мати не менше 2-х виходів - по одному в кожний бік котловану. У разі виконання робіт на трубопроводі діаметром 800 мм і більше котлован повинен мати не менш 4-х виходів розміщених по 2 із кожного боку трубопроводу. Виходи повинні бути виконані у вигляді східців або похилого спуску підйому . 13.2.14. Під час знаходження робітників у траншеї котловані без кріплення стінок на поверхні поруч із траншеєю котлованом не дозволяється виконувати будь-які роботи а важкі механізми повинні знаходитися за межами призми можливого обвалу грунту. 13.2.15. Інструменти матеріали та різні пристрої необхідні для роботи повинні бути розташовані не ближче 0 5 м від зовнішнього краю траншеї котловану . 13.2.16. Земляні роботи які виконуються з використанням механізмів можуть бути дозволені тільки після здійснення контролю повітря робочої зони. 13.2.17. Копання шурфів і риття траншеї на трасі діючого газопроводу що знаходиться під тиском за допомогою землерийного механізму дозволяється за умови що відоме точне розміщення газопроводу на місці робіт як в плані так і за глибиною а також за умови наближення кромок різального механізму на віддаль не ближче 0 5 м до трубопроводу з усіх його боків. У цьому випадку ківш і опорні частини землерийного механізму не повинні рухатись безпосередньо над трубопроводом. Ближче 0 5 м від трубопроводу земляні роботи необхідно виконувати вручну із дотриманням заходів безпеки з метою запобігання пошкодження інструментом стінки труби без застосування кирки лома або інших ударних інструментів . 13.2.18. У разі відсутності даних про точне місцезнаходження газопроводу проводити земляні роботи за допомогою механізму дозволяються тільки після встановлення точного його положення шурфуванням або зондуванням вручну. 13.2.19. Виконання земляних робіт які не пов'язані із експлуатацією і ремонтом МГ і кабельних ліній може виконувати стороння організація на віддалі не менше 2 м від газопроводу і кабельної лінії в присутності відповідального представника ЛЕС і служби зв’язку. 13.2.20. У разі виконання земляних робіт поблизу трас діючих комунікацій не дозволяється відвалювання грунту на ці траси. 13.2.21. Траншеї необхідно захищати від затоплення і розмивання поверхневими водами шляхом розміщення відвалів грунту із нагорної сторони виконуючи водовідвідні канали тощо. 13.2.22. Якщо під час риття шурфу котловану виявиться витікання газу із газопроводу земляні роботи повинні бути негайно припинені а люди виведені із шурфу котловану . Земляні роботи можна продовжити після ліквідації витоку газу і загазованості або за умови виконання додаткових заходів безпеки які необхідні під час виконання газонебезпечної роботи. 13.2.23. У разі виконання робіт з ліквідації витоків газу робітники які розкопують газопровід зобов'язані мати на собі запобіжні пояси і шлангові протигази. У цьому випадку кінці шлангів повинні знаходитись із навітряного боку за межами загазованої зони. Мотузки від запобіжних поясів повинні тримати робітники дублери що знаходяться на бровці траншеї для наглядання за працюючими і надання їм у разі необхідності допомоги. 13.2.24. Відкриті траншея або котлован на території діючого об'єкта КС ПСГ ГРС ГРП тощо у місцях руху транспорту і пішоходів повинні бути надійно загороджені обладнані знаками безпеки і написами. У нічний час у таких місцях повинні бути виставлені попереджувальні вогні а у разі необхідності - чергові пости. 13.3. Газонебезпечні і вогневі роботи 13.3.1. До газонебезпечних відносяться роботи які пов’язані із оглядом ремонтом очищенням розгерметизацією технологічного обладнання комунікацій установок у тому числі і роботи у місткостях апарати резервуари цистерни сепаратори пиловловлювачі та інше аналогічне обладнання а також колектори колодязі тунелі трубопроводи приямки тощо під час виконання яких є в наявності або не виключена можливість виділення в робочу зону що визначається згідно з ГОСТ 12.1.005 вибухо і пожежонебезпечної або шкідливої пари газів та інших речовин здатних викликати вибух загоряння шкідливо вплинути на організм людини а також роботи за умови недостатнього вмісту кисню об’ємна частка менше 20% 13.3.2. На підприємствах філіях на підставі цих Правил повинні бути розроблені інструкції які уточнюють підготовку і безпечне виконання газонебезпечних і вогневих робіт в конкретних умовах і які не знижують вимог цих Правил ДНАОП 0.00-5.11-85 НАОП 1.1.23-5.06-88 та стандартів підприємства на вказані роботи. Інструкції повинні бути затверджені керівником підриємства та узгоджені профспілковим комітетом. У цих інструкціях повинен бути перелік посадових осіб які мають право видавати наряди-допуски узгоджувати і затверджувати їх. 13.3.3. На підприємствах філіях у кожному виробничому підрозділі цеху службі дільниці повинен бути складений перелік газонебезпечних робіт що виконуються за нарядом-допуском та без наряду-допуску за формою згідно з вимогами ДНАОП 0.00-5.11-85. Перелік повинен бути затверджений керівником підрозділу. ІТП даного підрозділу повинні бути ознайомлені із затвердженим переліком під розпис. 13.3.4. Керівництво газонебезпечною роботою згідно з нарядом-допуском повинно покладатись на ІТП які мають достатній досвід їх виконання і які пройшли перевірку знань у встановленому порядку. 13.3.5. Розпорядження про підготовку і проведення газонебезпечної роботи передаються їх виконавцям через керівника роботи відповідального виконавця . 13.3.6. Виконавцями газонебезпечних робіт можуть бути працівники які пройшли інструктаж і спеціальне навчання з виконання газонебезпечних робіт способам і методам роботи у вибухонебезпечному середовищі які здали екзамен на допуск до самостійної роботи підготовлені і допущені за станом здоров'я до роботи у шлангових і або ізолювальних протигазах апаратах навчені методам надання першої долікарняної допомоги зокрема у разі отруєння і опіку і які мають досвід роботи з обслуговування і ремонту обладнання відповідних газонебезпечних об'єктів. 13.3.7. Інструктаж виконавців газонебезпечної і вогневої роботи керівник робіт виконує до початку їх виконання з урахуванням конкретних умов порядку і способу їх виконання заходів безпеки з правил користування засобами захисту і надання допомоги потерпілим. Після інструктажу усі учасники-виконавці робіт повинні розписатися у наряді-допуску. 13.3.8. Категорично не дозволяється знаходження в небезпечній зоні сторонніх осіб і персоналу який не приймає участі у виконанні газонебезпечної вогневої роботи. 13.3.9. Категорично не дозволяється виконання газонебезпечної роботи у вибухонебезпечному приміщенні одночасно із іншою ремонтною або налагоджувальною роботою ремонт електропровідних ліній перевірка або налагоджування ліній КВПіА розбирання електрообладнання з метою ревізії ремонтно-будівельні роботи тощо а також із такими механічними роботами як свердління різка обпилювання піскоструйна обробка матеріалів роботи із відбійним молотком тощо. У виняткових випадках дозволяється поєднувати окремі види робіт за спеціальним дозволом що підписаний головним інженером заступником начальника виробничого підрозділу із розробкою і виконанням додаткових конкретних заходів безпеки. У цьому випадку роботи відносяться до газонебезпечних і для їх виконання призначається один керівник. 13.3.10. Роботи усередині місткості повинні виконуватись у шланговому або ізолюючому протигазі апараті . Застосування фільтруючих протигазів категорично не дозволяється. Шланг від протигазу працівника який знаходиться усередині ємності повинен бути на поверхні із навітряного боку і у разі необхідності відмічений сигнальними прапорцями а патрубок надійно закріплений. 13.3.11. Для освітлення місця роботи дозволяється користуватись переносними світильниками напругою не вище 12 В що відповідає категорії і групі вибухонебезпечної суміші. Включати і виключати світильники дозволяється поза зоною небезпечної загазованості. 13.3.12. Газонебезпечну роботу залежно від її складності повинні виконувати не менше 2 працівників а у разі її виконання у колодязі тунелі траншеї і усередині місткості - бригадою у складі не менше 3-х чоловік у тому числі не менше 2-х дублерів наглядачів . 13.3.13. У разі виконання робіт у шланговому протигазі із примусовою подачею повітря крім дублерів які наглядають за роботою усередині місткості повинен бути окремий робітник який наглядає за роботою повітродувки. Шланг від протигазу і рятівна мотузка не повинні перехрещуватись. 13.3.14. Працівник який виконує роботи усередині місткості повинен одягати запобіжний пояс із хрестообразними шлейками і прикріпленою до нього сигнально-рятівною мотузкою вільний кінець якої довжиною 10 м для протигазу ПШ-1 і 20 м для протигазу ПШ-2 повинен бути виведений зовні і знаходитись у руках дублера. 13.3.15. До спускання у місткість робітники повинні в наперед визначеному місці поза зоною загазованості одягнути протигаз апарат та інші ЗІЗ що вказані у наряді-допуску. 13.3.16. У разі роботи усередині місткості двох і більше чоловіків повітряні шланги і рятівні мотузки повинні бути розміщені у діаметрально протилежних напрямах. У цьому випадку необхідно виключити взаємне перехрещування і перегинання шлангів зовні і усередині ємності. 13.3.17. Під час роботи людини у місткості дублер зобов'язаний кожні 2-3 хвилини довідуватись про її самопочуття за допомогою коду і сигнально-рятівної мотузки. У випадку поганого самопочуття робітника або неотримання від нього відповіді дублери зобов'язані негайно витягнути його з місткості. Заміну робітника у місткості необхідно виконувати через 15-20 хвилин. 13.3.18. ЗІЗ і ЗКЗ а також запобіжні пристрої повинні відповідати вимогам вибухобезпеки. 13.3.19. У разі виконання газонебезпечної роботи необхідно застосовувати іскробезпечний інструмент світильники акумуляторні ліхтарі і прилади у вибухозахищеному виконанні. 13.3.20. Дозволяється спуск працівника у місткість і підіймання з неї по переносній драбині що відповідає умовам безпеки. 13.3.21 У разі виконання газонебезпечної або вогневої роботи на лінійній частині МГ повинен бути забезпечений телефонний або радіозв'язок місця робіт із диспетчером газотранспортного підприємства. 13.3.22. Вогневі і газонебезпечні роботи на газових мережах низького тиску РР ?1 2 МПа житлових селищ будинків лінійних обхідників і операторів ГРС проммайданчиках КС ГРС ПСГ тощо повинні виконуватись згідно з ДНАОП 0.00-1.20-98. 13.3.23. Вогневі роботи можуть бути плановими і аварійними. Планові роботи виконуються в терміни намічені планом або графіком ремонтних робіт. Аварійні роботи виконуються негайно після виникнення аварії. 13.3.24. На виконання вогневої роботи а також про призначення керівника роботи видається наказ по підрозділу а в особливих випадках - наказ по газотранспортному підприємству філії . 13.3.25. Керівниками вогневих робіт залежно від складності можуть бути призначені керівники або заступники керівників філій керівники або заступники керівників виробничих підрозділів начальники ГКС ЛЕС начальники служб ГРС тощо. 13.3.26. Керівник вогневої роботи зобов'язаний особисто керувати її підготовкою і проведенням. Він несе відповідальність за безпеку виконання вогневої роботи. При цьому він керується вимогами НАОП 1.1.23-5.06-88 цих Правил відповідною інструкцією підрозділу на виконання вогневих робіт затвердженим планом організації конкретної роботи та нарядом-допуском на її проведення. 13.3.27. У разі виконання вогневої роботи на об’єкті МГ відкривати і закривати перекривну арматуру дозволяється тільки за розпорядженням керівника вогневої роботи погодженому із диспетчерською службою. 13.3.28. До початку вогневих робіт усі учасники її проведення включаючи і персонал сторонніх та залучених організацій повинні бути проінструктовані про особливості і заходи безпеки під час її виконання під розписку керівником вогневих робіт. 13.3.29. До початку планової вогневої роботи повинен бути розроблений “План організації вогневої роботи” у її організаційно-технічній послідовності Додаток № 4 . Під час виконання аварійної вогневої роботи план складається на місці робіт її керівником. 13.3.30. Перед початком планової вогневої роботи її керівнику під розписку видається наряд-допуск. Наряд-допуск оформлюється у 2-х примірниках із яких один повинен зберігатись у диспетчера підрозділу на об'єкті якого виконується робота другий - у керівника робіт. Наряд-допуск видається на термін необхідний для виконання даної роботи. 13.3.31. Вогневу роботу дозволяється виконувати за умови вмісту газу у повітрі робочої зони не вище 20% від НКГВ. У разі підвищення концентрації газу більше 20% від НКГВ вогневу роботу необхідно негайно припинити. Періодичність проведення контролю повітря робочої зони - не рідше ніж через 30 хвилин із записом результатів у наряді-допуску. 13.3.32. Не дозволяється під час вогневої роботи підіймання тиску в газопроводах конденсатопроводах та інших продуктопроводах що проходять в охоронній небезпечній зоні газопроводу на якому виконується вогнева робота. 13.3.33. Технічні і транспортні засоби механізми і персонал який не приймає участі у виконанні вогневої роботи а також засоби для відпочинку обігрівання і приймання їжі пересувні вагончики палатки тощо повинні знаходитись за межами небезпечної зони на віддалі не меншій ніж приведені у таблиці 13.3: Таблиця 13.3. Межі небезпечної зони. Умовний діаметр мм 300 і менше 300?600 600?800 800?1000 1000?1200 >1200 Віддаль м 100 150 200 250 300 350 13.3.34. Вогневі роботи на газопроводі необхідно виконувати за умови надлишкового тиску 200?500 Па 20-50 мм. вод. ст. . Не допускається у цьому випадку попадання атмосферного повітря у газопровід. 13.3.35. Під час скидання газу у повітря стравлювання тиску усі працівники які безпосередньо не зайняті цією операцією повинні бути на віддалі не менше 200 м. від свічки з урахуванням напрямку вітру. 13.3.36. Якщо у разі скидання газу на свічку разом із газом із нею викидається газовий конденсат скидання газу повинно бути припинене. Подальше скидання газу можна відновити після виконання заходів з попередження викидання конденсату. 13.3.37. Дільниця газопроводу на якій виконується вогнева робота повинна бути відключена надувними гумовими кулями. До установки гумової кулі необхідно перевірити її термін придатності і герметичність. 13.3.38. Гумові кулі встановлюють у газопроводі на віддалі 8 -10 м в обидва боки від місця виконання вогневої роботи між технологічними отворами та місцем робіт. 13.3.39. Для встановлення гумових куль у газопроводі повинні бути вирізані два отвори овальної форми розміром не більше 250?300 мм і не менше 100?150 мм при цьому ширина отвору менша вісь не повинна перевищувати 0 5 діаметра труби. Різниця між довжиною і шириною отвору повинна бути не менше 50 мм. Велика вісь отвору повинна розміщуватись вздовж осі газопроводу. Отвори можна вирізати не ближче 0 5 м від поперечного зварювального шва і не менше 0 2 м від повздовжнього шва. 13.3.40. Гумову кулю у газопроводі необхідно накачати повітрям або інертним газом до тиску 200?500 мм. вод. ст. 2000?5000 Па а для контролю величини тиску застосовувати U-образний манометр або інший прилад який його замінює. За станом гумових куль у газопроводі необхідно здійснювати постійний контроль. 13.3.41. На газопроводах діаметром до 300 мм включно у разі виконання вогневої роботи поряд із встановленням гумових куль допускається відключати місце роботи тимчасовими глиняними пробками. 13.3.42. У разі розриву газопроводу коли дільниця повністю звільнена від газу перед вирізкою отворів під гумові кулі відключену дільницю газопроводу необхідно продувати газом для витіснення газоповітряної суміші тиском не більше 0 1 МПа 1кг/см2 із двох боків до місця розриву. Після продування вміст кисню у газі не повинен перевищувати 2 % за об'ємом згідно з газоаналізатором . 13.3.43. З метою підвищення безпеки виконання вогневої роботи можна заповнювати дільницю газопроводу газові комунікації на КС ГРС ПСГ тощо апарати і посудини інертним газом або димовими газами. Рекомендована технологія застосування азоту під час вогневих робіт наведена у Додатку № 5. 13.3.44. Вогневі роботи як правило необхідно виконувати у денний час. Допускається у виняткових випадках у разі ліквідації наслідків аварійних ситуацій виконання вогневих робіт у нічний час вихідні і святкові дні за умови що керівництво ними виконують керівники або їх заступники виробничих підрозділів. 13.3.45. Не дозволяється виконувати вогневі роботи під час грози а також у разі знаходження людей біля лінійних кранів і в радіусі менше 200 м від продувальних свічок і відкритого газопроводу. 13.3.46. Вогнева робота повинна бути припинена у випадках: - підвищення вмісту горючих газів у повітрі робочої зони вище 20 % від НКГВ; - підвищення або зниження тиску газу усередині газопроводу вище 500 Па 50 мм.вод.ст. і менше 200 Па 20 мм.вод.ст. ; - затухання полум'я газу що виходить із прорізу у трубі або проскакування полум'я усередину під час робіт “під газом”; - порушення герметичності гумових куль або глиняних пробок; - виникнення витоку газу газового конденсату або аварійної ситуації у небезпечній зоні. Повідомлення про ці порушення і ускладнення що виникли припинення роботи і прийнятих заходах керівник робіт повинен передати диспетчеру виробничого підрозділу. 13.3.47. Кільцеві зварні з'єднання виконані у процесі ремонтно-відновлювальних робіт на газопроводі і технологічних комунікаціях КС ГРС ПСГ тощо підлягають контролю радіографічним методом гама-променями або рентген-променями а кутові зварні шви - ультразвуковим методом. 13.3.48. Допускається на дільницях газопроводів III і IV категорій монтаж і зварювання захльостів а також вварювання патрубків котушок із застосуванням підкладного кільця із стальної стрічки шириною 40?50 мм і товщиною 3-4 мм. 13.3.49. Вибір методу усунення дефектів труб визначається характером і ступенем небезпеки пошкодження їх стінок згідно з чинними технологічними методиками та інструкціями. 13.3.50. Труби аварійного запасу що використовуються під час вогневих робіт не повинні мати дефектів і ремонту не підлягають. 13.3.51. Отвори в трубах що вирізаються для встановлення гумових куль повинні заварюватись за допомогою латок для труб із нормативною границею міцності до 55 кгс/см2 і товщиною стінки до 12 мм або патрубка із еліптичною заглушкою для труб із нормативною границею міцності 55 кгс/см2 і вище та товщиною стінки 12 мм і більше згідно з вимогами НАОП 1.1.23-5.06-88 та інших чинних нормативних документів. 13.3.52. На операцію вварювання латок складається акт згідно з НАОП 1.1.23-5.06-88. 13.3.53. Після закінчення вогневої ізоляційної і земляної робіт з засипки відремонтованої дільниці із відключеної дільниці технологічного трубопроводу КС ГРС ПСГ тощо витісняється газоповітряна суміш згідно з пунктом 13.3.42. цих Правил. 13.3.54. Після закінчення витіснення газоповітряної суміші відремонтовану дільницю газопроводу випробовують прохідним фактичним після закінчення робіт робочим тиском протягом 2 годин у процесі роботи газопроводу. Випробування відремонтованих дільниць газопроводів на проммайданчиках КС ГРС та ПСГ виконується згідно з НАОП 1.1.23-5.06-88 та відповідних стандартів підприємства. 13.3.55. На приймання відремонтованої дільниці трубопроводу складається акт в якому вказуються: марка сталі і сортамент укладених труб якість зварювання та ізоляції результати випробувань прізвище ініціали та № клейма зварників які виконували роботу особа яка дозволила роботу газопроводу після ремонту та випробування. 13.3.56. Вогневі роботи на КС ГРС ПСГ повинні виконуватись після надійного відключення технологічних трубопроводів і ліній а також звільнення їх від газу і конденсату. 13.3.57. Не дозволяється суміщати вогневу і газонебезпечну роботи в одній небезпечній зоні. 13.3.58. Вогневу роботу на фонтанній арматурі свердловин ПСГ необхідно виконувати за умови попереднього повного глушіння свердловини відсутності затрубних газопроявлень і закриття корінної засувки крана . У цьому випадку необхідно безперервно вести контроль за тиском під корінною засувкою краном . 13.3.59. Дозволяється вогнева робота на газопроводі близько газової свердловини без її глушіння на віддалі не ближче 30 м від гирла свердловини за умови її відключення і відсутності витоків газу із арматури або затрубних газопроявлень. 13.3.60. Вогневу роботу усередині газонебезпечної зони в якій розміщене газове обладнання або арматура можна виконувати після повного відключення газових комунікацій що входять до цього приміщення за допомогою арматури яка встановлена ззовні його зменшення тиску газу до атмосферного в обладнанні і трубопроводах усередині приміщення а також після виконання необхідних заходів передбачених документами згідно з пунктом 13.3.26 цих Правил. 13.3.61. Дозволяється у разі виконання вогневої роботи подавання газу споживачам здійснювати через обвідну байпасну лінію розміщену поза приміщенням ГРС у разі постійного чергування оператора на вузлі редукування байпасній лінії . 13.4. Експлуатація будівельних машин і механізмів 13.4.1. Експлуатація будівельних машин і механізмів повинна здійснюватись згідно з вимогами СНиП-ІІІ-4-80* ДНАОП 0.00-1.03-02 ДНАОП 0.00-1.35-03 та інструкцій заводів-виготовлювачів машин і механізмів. 13.4.2. Керівники організацій які виконують ремонтні та будівельно-монтажні роботи із використанням будівельних машин і механізмів зобов'язані призначати відповідальних за безпечне проведення цих робіт із числа ІТП які пройшли перевірку знань правил та інструкцій з безпечного проведення робіт із використанням цих машин і механізмів. 13.4.3. Особи відповідальні за утримання будівельних машин і механізмів у робочому стані зобов'язані забезпечувати виконання їх технічного обслуговування і ремонт згідно з вимогами інструкції заводів-виготовлювачів. 13.4.4. До початку роботи із використанням машин і механізмів керівник роботи повинен визначити схему руху і місця їх установки способи заземлення занулення машин що мають електропривод вказати способи взаємодії і сигналізації машиніста оператора із робітником-сигнальником який обслуговує машини механізми визначити за необхідністю місцезнаходження сигнальника а також забезпечити належне освітлення робочої зони. 13.4.5. На місці роботи машин і механізмів повинна бути забезпечена повна оглядовість робочої зони і зони маневрування. Якщо машиніст оператор який управляє машиною не має достатньої оглядовості робочої зони або не бачить робітника спеціально виділеного сигнальника який подає йому сигнали між машиністом і сигнальником необхідно встановити 2-х сторонній радіо або телефонний зв'язок. Не допускається проміжний сигнальник для передавання сигналів машиністу. 13.4.6. Значення сигналів що подаються у процесі роботи або пересування машини механізму крана повинно бути роз'яснене усім особам які приймають участь в роботі. У зоні роботи машин механізмів крана тощо повинні бути встановлені знаки безпеки і попереджувальні написи. Не дозволяється залишати без нагляду машину обладнання механізм із працюючим включеним двигуном. 13.5. Навантажувально-розвантажувальні і транспортні роботи 13.5.1. Під час навантажувально-розвантажувальних і транспортних робіт необхідно керуватись вимогами ДНАОП 0.00-1.03-02 ДНАОП 0.00-1.28-97 ДНАОП 0.00-1.35-03 ДНАОП 0.00-5.03-95 ДНАОП 0.00-5.04-95 ДНАОП 0.00-5.06-94 ДНАОП 0.00-5.07-94 ГОСТ 12.3.002 ГОСТ 12.3.009 ГОСТ 12.3.020 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом України. Транспортні та вантажопідіймальні засоби та механізми повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003. Драбини сходи трапи тощо повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.012. 13.5.2. Стропування вантажів необхідно виконувати інвентарними стропами або спеціальними вантажозахоплювальними пристроями виготовленими за затвердженим проектом кресленням . Способи стропування повинні виключати падіння або сповзання вантажу який стропується. 13.5.3. Укладання установка вантажів на транспортні засоби повинна забезпечувати стійке положення транспортного засобу і вантажу під час навантажування транспортування і розвантажування. У разі виконання навантажувально-розвантажувальних робіт не дозволяється стропування вантажу що знаходиться в нестійкому положенні а також зміщення стропувальних пристроїв на підійнятому вантажі. 13.5.4. Такелажні пристрої канати троси стропи ланцюги та вантажопідіймальні механізми талі лебідки крани тощо які використовуються під час експлуатації і ремонту повинні бути перевірені і забезпечені клеймами або бирками які вказують допустиме навантаження дату проведеного випробування і наступного випробування. 13.5.5. Під час підіймання або переміщення вантажів повинно бути забезпечене освітлення місця робіт не менше 5 лк у разі роботи вручну і не менше 10 лк у разі роботи за допомогою машин і механізмів. 13.5.6. Під час навантажування і розвантажування труб повинні бути вжиті заходи проти самовільного їх скатування із штабелів або транспортних засобів. 13.5.7. Під час навантажування транспортування і розвантажування балонів і посудин що знаходяться під тиском матеріалів у скляній тарі горючих і вибухонебезпечних вантажів повинні бути вжиті заходи проти виникнення ударів і поштовхів. 13.5.8. Під час ремонтних робіт у компресорному цеху підіймання деталей і вузлів вантажопідіймальними засобами повинно виконуватись під керівництвом старшого машиніста машиніста КС з ремонту який зобов'язаний знати будову і експлуатацію підіймальних механізмів. Кранівники машиністи КС старші машиністи КС і стропальники відповідно повинні мати посвідчення згідно з вимогами правил Держнаглядохоронпраці України та призначені наказом по виробничому підрозділу. 13.5.9. Переміщувати вантаж маса якого близька до граничної вантажопідйомності крана механізму необхідно безпосередньо під керівництвом відповідальної особи за безпечне переміщення вантажів кранами механізмами у присутності відповідальної особи за справний і безпечний стан крана механізму . 13.5.10. Під час перевезення вантажів автотранспортом необхідно керуватись вимогами ДНАОП 0.00-1.28-97 “Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом України" а у разі перевезення вантажів авіаційним транспортом – вимогами НАОП 5.1.30-1.03-74. 13.5.11. Для переміщення вантажів вручну встановлені такі норми гранично допустимих навантажень: * 20 кг для чоловіків старших за 18 років; * 7 кг для жінок. 13.5.12. Балони із стиснутим і зрідженим газом необхідно перевозити спеціально обладнаними машинами на яких вони повинні бути відокремлені один від одного м'якими прокладками і направлені головками в один бік. Вентилі на головках балонів повинні бути закриті запобіжними ковпаками. 13.5.13. Вибухові радіоактивні отруйні та інші небезпечні вантажі а також не знешкоджена тара з-під них повинні перевозитися згідно з спеціальними інструкціями розробленими власниками цих вантажів на підставі ДНАОП 0.00-1.25-73 НАОП 5.1.30-1.03-74 та інших чинних нормативних документів. 13.6. Зварювально-монтажні роботи 13.6.1. Зварювально-монтажні роботи на об’єктах магістральних газопроводів слід виконувати згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.16-96 ДНАОП 0.00-1.21-98 ДНАОП 0.00-1.35-03 ДНАОП 0.01-1.01-95 НАОП 1.4.10-1.04-86 НАОП 1.4.74-1.11-73 ДСТУ 2448-94 ДСТУ 2456-94 ДСТУ 2489-94 ГОСТ 3242 ГОСТ 12.3.003 СНиП III-42-80 ВСН 006-89. Електрозварювальне обладнання повинно відповідати вимогам ПУЕ розділ 7.6. ДНАОП 0.00-1.21-98 ДСТУ 2456-94 ГОСТ 12.2.007.8. До зварювальних робіт на газопроводі і газонебезпечному обладнанні допускаються зварники які пройшли спеціальне навчання перевірку знань атестацію у відповідності до ДНАОП 0.00-1.16-96 та отримали посвідчення зварника про атестацію де вказано - умови всіх випробувань атестаційні категорії та область поширення допуску на конкретні умови зварювання. Зварювальні роботи дозволяється виконувати за наявності розроблених головним зварником або відповідальним ІТП за зварювальне виробництво і затверджених керівником підприємства технологічних карт. 13.6.2. Зварники та їх помічники зобов'язані під час виконання робіт застосовувати відповідні ЗІЗ зокрема одягати спецодяг і спецвзуття користуватися захисною маскою зварника. У разі стельового зварювання необхідно користуватися подовженими рукавицями зварника крагами . У разі зварювання кольорових металів та їх сплавів з вмістом цинку міді чи свинцю зварник повинен користуватися відповідними 3І3 обличчя та дихальних шляхів. 13.6.3. Газорізальники під час виконання робіт зобов'язані застосовувати окуляри зі спеціальними світлофільтрами. 13.6.4. Під час зачищення зварних швів від шлаку та крапель металу робітники повинні користуватися відповідними ЗІЗ спецодяг рукавиці окуляри тощо . 13.6.5. Постійні електрозварювальні роботи повинні виконуватись у спеціально побудованих та оснащених для цього згідно з проектом будівлях чи в спеціально пристосованих приміщеннях які вентилюються. Не дозволяється зберігати в цих приміщеннях легкозаймисті речовини. 13.6.6. Під час виконання електрозварювальних робіт у вибухонебезпечних приміщеннях не дозволяється в якості приєднувального зворотного струмопроводу використовувати дріт для заземлення металоконструкції корпуси обладнання та трубопроводи. 13.6.7. Під час виконання зварювальних робіт на риштуваннях чи на підмостках вони повинні бути покритими листами заліза або азбесту таким чином щоб краплі розплавленого метала не змогли викликати пожежі чи опіку людей. 13.6.8. Для підводу струму до електродотримача повинні застосовуватись гнучкі цілі одним шматком або з'єднані із декількох шматків за допомогою спеціальних з’єднувачів ізольовані кабелі захищені від пошкоджень. Не дозволяється застосовувати кабелі що з'єднані із шматків методом скрутки та з пошкодженою ізоляцією. 13.6.9. Зварювальний апарат допоміжні пристрої і механізми що не задіяні в технологічному процесі зварювання повинні бути на віддалі не ближче як 20 м від місця вогневої роботи. 13.6.10. Після закінчення роботи чи перерви в ній джерело живлення зварювальної дуги повинно бути вимкнене. 13.6.11. Ремонтувати зварювальний ланцюг дозволяється тільки якщо джерело живлення вимкнене а електрозварювальне обладнання не працює. 13.6.12. Температура нагріву окремих частин зварювального агрегату трансформаторів підшипників щіток контактів вторинного ланцюга тощо не повинна перевищувати 75°С. У разі підвищення температури вище допустимої агрегат необхідно вимкнути. 13.6.13. У разі виявлення під час роботи пробою напруги на корпус зварювального апарата необхідно негайно зупинити зварювання і вимкнути апарат. 13.6.14. Ацетиленовий генератор повинен бути встановлений не ближче 10 м від місця проведення робіт або іншого відкритого джерела вогню з навітряного боку. 13.6.15. Балони з киснем не більше двох необхідно розташовувати з навітряного боку не ближче 10 метрів від місця проведення вогневих робіт з розривом між ними не менше 5 метрів. Балони необхідно експлуатувати згідно з ДНАОП 0.00-1.07-94. Під час експлуатації балонів не дозволяється повністю виробляти газ який в них знаходиться. Залишковий тиск газу в балоні повинен бути не менше 0 05 МПа 0 5 кгс/см2 . Не дозволяється безпосередній контакт кисню негерметичного балону з киснем з мастильними матеріалами та іншими вуглеводневими легкозаймистими рідинами у зв'язку з можливістю їх самозаймання і навіть вибуху кисневого балону. 13.6.16. Газорізальник який розрізає криволінійну ділянку трубопроводу наприкінці різання мусить знаходитись з внутрішньої сторони кривої трубопроводу. 13.6.17. Балони із стисненими і скрапленими газами під час транспортування і зберігання повинні бути захищеними від нагріву сонячним промінням або джерелами опалювання. Не дозволяється транспортування і зберігання балонів із стисненим і скрапленим газами без заглушок на штуцерах вентилів і без захисних ковпаків. Під час транспортування і зберігання балонів необхідно вжити заходи проти їх падіння ударів зокрема і між собою. 13.6.18. Не дозволяється сумісне транспортування і зберігання в одному приміщенні кузові автомобіля балонів з киснем і з ацетиленом чи іншими паливними газами паливно-мастильними матеріалами далі ПММ і жирами. Дозволяється у виняткових випадках сумісне транспортування в кузові автомобіля кисневих балонів і балонів з паливним газом ацетиленом пропаном за умови дотримання наступних вимог: * одночасне транспортування загальною кількістю не більше десяти балонів; * ретельного очищення балонів і кузова автомобіля від слідів жиру і мастила; * наявності на корпусі балонів амортизаційних гумових кілець; * розміщення балонів в один ряд на дерев'яній підставці; * розділення і максимального віддалення в кузові автомобіля балонів з киснем і паливним газом. 13.6.19. У разі використання для різання металів легкозаймистих рідин далі ЛЗР гасу бензину і т. і. необхідно дотримуватись таких вимог: * місткість з паливом повинна бути встановлена з навітряного боку не ближче 5 метрів від балонів з киснем і від місця роботи а також від будь-якого джерела вогню; * місткість повинна бути заповнена паливом не більше ніж на 3/4 об'єму тиск в місткості не повинен перевищувати 0 3 МПа 3 кгс/см2 ; * після закінчення роботи не можна випускати повітря із місткості з паливом раніше ніж буде погашене полум'я різака; * не дозволяти щоб паливна рідина попадала на одяг газорізальника. 13.6.20. Не дозволяється здійснювати взаємне замінювання шлангу для подавання ацетилену та шлангу для подавання кисню. 13.6.21. Під час виконання робіт необхідно слідкувати за тим щоб шланги не перекручувались і не переламувались а також не торкалися провідників з струмом нагрітих речовин і не забруднювались мастилом і жировими речовинами. На шланги не повинні попадати розплавлені краплі металу і шлак. У разі прокладання шлангів через проїзди і проходи їх необхідно захистити від механічного руйнування. 13.6.22. У разі застосування джерел іонізуючого випромінювання для виконання робіт з просвічування зварних швів трубопроводів конструкцій необхідно додержуватись вимог ДНАОП 0.00-1.25-73 ДНАОП 0.03-1.62-74 ДНАОП 0.03-1.69-85 ДНАОП 0.03-1.72-87 "Норм радіаційної безпеки України. НРБУ-97" ГОСТ 3242 ГОСТ 14782. 13.6.23. Особи які зайняті на роботах з дефектоскопії зварних швів повинні пройти навчання і мати посвідчення на право проведення відповідного виду контролю зварювальних робіт. 13.6.24. У разі застосування магнітографічного контролю зварних швів прилади відтворення і джерело живлення потрібно заземляти згідно з вимогами заводських інструкцій. 13.6.25. Робітники які працюють з радіоактивними речовинами повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту у відповідності з чинними нормативами. Не дозволяється брати ампули з радіоактивними речовинами руками. 13.6.26. Ампули з радіоактивними речовинами повинні зберігатись і транспортуватись в пристроях контейнерах що захищають від опромінення. 13.6.27. Зберігати і транспортувати джерела іонізуючого випромінювання та радіоактивні речовини необхідно з додержанням вимог особистої і громадської безпеки згідно з "Інструкцією по забезпеченню безпеки перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом" та ДНАОП 0.00-1.25-73. 13.6.28. В аварійних випадках у разі порушення цілісності джерела випромінювання і радіоактивним забрудненням необхідно: * видалити всіх людей на безпечну відстань захистити місце аварії і встановити попереджуючи знаки про радіаційну небезпеку; * засипати місце забруднення землею піском тирсою; * повідомити про те що трапилось своєму начальнику керівництву для вживання термінових заходів щодо збору радіоактивної речовини і знешкодження забрудненої дільниці а також повідомити місцеві органи санітарного нагляду міліції та штабу цивільної оборони або МНС. 13.6.29. Під час гамма і рентгенодефектоскопії зварних швів повинні застосовуватись засоби які дозволяють працювати з безпечної відстані. 13.6.30. Під час виконання робіт із застосуванням радіоактивних ізотопів повинен проводитись постійний контроль дозиметричним приладом. Доза опромінення не повинна перевищувати вимог НРБУ-97. 13.6.31. Не дозволяється допуск сторонніх осіб до місця роботи приладів гамма- і рентгенодефектоскопії. Біля небезпечної зони необхідно виставляти відповідні знаки безпеки написи і або огорожу. Після виконання робіт із застосуванням приладів гамма- і рентгенодефектоскопії необхідно впевнитись чи знаходиться на місці ампулоутримувач з джерелом випромінювання. Не дозволяється розбирати ампулоутримувач з радіоактивною речовиною. 13.7. Ізоляційно - укладальні роботи 13.7.1. Ізоляційні роботи на об'єктах МГ повинні виконуватись згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.35-03 СНиП 2.04.14-88 СНиП ІІІ-4-80* ГОСТ 12.3.016 ГОСТ 12.3.038 ВБН В.2.3-000182.01.01-96 інструкцій газотранспортного підприємства які розроблені на підставі цих Правил технологічних карт та інших відповідних галузевих чи відомчих документів узгоджених у встановленому порядку і затверджених керівником підприємства. 13.7.2. Усі ізоляційні матеріали які застосовуються для захисту газопроводів зокрема що надходять з інших країн підлягають обов'язковій сертифікації в акредитованих Держстандартом центрах і лабораторіях. 13.7.3. Усі роботи пов'язані з нанесенням ізоляції укладання труб на лежаки та в траншею очищення покриття грунтовкою та ізоляцією повинні виконуватися під керівництвом майстра бригадира або іншої відповідальної особи. 13.7.4. Робоча дільниця траси газопроводу повинна бути підготовлена так щоб очисні та ізоляційні машини мали можливість без перешкод просуватися вздовж трубопроводу. 13.7.5. Не дозволяється одночасне проведення робіт у котловані по зварюванню та ізоляції газопроводу. 13.7.6. Робітники які зайняті на роботі з гарячими ізоляційними матеріалами повинні бути у відповідних ЗІЗ: - у брезентових куртках та брюках брюки повинні бути широкими та одягненими на випуск а в зимовий час - у ватяних костюмах; - у шкіряних напівчоботях або чоботях під брюки ; - у брезентових рукавицях з підкладкою та крагами під час приготування перенесення та розливання гарячої бітумної мастики під час обгортання трубопроводів обгорткою по незастиглому покриттю в окулярах зі звичайним склом для захисту очей від випадкових бризок гарячої мастики; - у брезентових шоломах зі склом для очей для захисту голови шиї та обличчя . 13.7.7. У разі механізованого очищення та ізоляції трубопровід необхідно підтримувати кранами-трубоукладачами на висоті яка необхідна для проходу очисних та ізоляційних машин але не перевищуючи 0 8м над лежаками відраховуючи від низу труби . Взаємне розміщення кранів-трубоукладачів повинно відповідати вимогам безпеки згідно ДНАОП 0.00-1.35-03 та ВСН 008-88. 13.7.8. Не дозволяється знаходитись працівникам між траншеєю та трубопроводом напроти кранів-трубоукладачів очисних та ізоляційних машин. 13.7.9. Під час виконання піскоструменевого очищення труб обов'язково повинні виконуватись наступні умови: * робочі місця повинні мати огорожу та помічені знаками безпеки написами; * апарати піскоструменевого очищення повинні бути обладнані засобами пожежогасіння; * між робітником який займається очищенням труби та робітником біля піскоструменевого апарата повинна бути встановлена сигналізація; * необхідно постійно контролювати якість піску; * після закінчення роботи подавання повітря в колектор необхідно припинити і тиск в ньому знизити до атмосферного; * робітники повинні бути забезпечені відповідними ЗІЗ навушники шолом ; * повинно бути окрема система подавання повітря для дихання. 13.7.10. Під час виконання гідроструменевого очищення труб повинні виконуватись наступні умови: * на ділянці в радіусі 10м не повинні знаходитися сторонні люди; * категорично не дозволяється направляти пістолет гідроочищення в бік від труби; * необхідно постійно контролювати цілісність шлангів високого тиску; * робітники повинні бути забезпечені спеціальними ЗІЗ. 13.7.11. У разі роботи з грунтовкою необхідно дотримуватись правил пожежної безпеки як робіт з легкозаймистою рідиною. Не дозволяється користуватися у цьому випадку відкритим вогнем та іншими джерелами запалення а також готувати грунтовку та праймер на відстані ближче 50м від місця де є відкритий вогонь. 13.7.12. Не дозволяється курити під час підготовки перенесення та нанесення грунтовки праймера на трубопровід. 13.7.13. Бочки з заповненою ґрунтовкою необхідно зберігати в окремому приміщенні або під навісами дотримуючись у цьому випадку правил пожежної безпеки для ПММ. 13.7.14. Не дозволяється під час навантажування та розвантажування кидати бочки з грунтовкою а також відкривати кришки на бочках б'ючи по них металевими предметами. 13.7.15. Місце де були пролиті грунтовка чи бензин необхідно присипати піском або землею. Забруднений пісок землю необхідно зібрати в металеву тару і доставити для обробки нейтралізатором. 13.7.16. У разі загорання грунтовки можна застосовувати усі засоби пожежогасіння за винятком води. 13.7.17. Заливати грунтовку в бак ізоляційної машини необхідно механізованим способом. 13.7.18. Грунтовку для бітумної ізоляції готують від місця розігріву бітуму на безпечній відстані. У разі змішування бензину з бітумом необхідно бітум який розігрівають до температури не більше 100?С вливати тонкою цівкою в бензин а не навпаки весь час перемішуючи суміш дерев'яною мішалкою. 13.7.19. Не дозволяється застосовувати етильований бензин і бензол як розчинник для приготування ґрунтовки. 13.7.20. У котловані траншеї та інших подібних місцях наносити гунтовку на трубопровід повинні не менше ніж двоє робітників. 13.7.21. Котел для приготування бітумної мастики необхідно розташовувати не ближче 30 м від газопроводу який заповнений газом. Робоча площадка біля котла повинна бути обладнана таким чином щоб верх котла був на рівні грудей робітника. 13.7.22. Бітумоплавильний котел необхідно завантажувати не більше ніж на 3/4 його об'єму. 13.7.23. Територія на якій розташовуються котли повинна бути очищена від трави. Біля місць приготування мастики необхідно мати комплект протипожежних засобів. 13.7.24. Під час опалювання котлів необхідно вжити заходи з недопущення загорання мастики. 13.7.25. Гарячу мастику подають у траншею в спеціальному металевому бачку який заповнюється не більше ніж на 3/4 його об'єму. Бачок повинен мати кришку яка щільно зачиняється і має запірний пристрій. Опускати бачок в траншею необхідно на міцній мотузці з карабіном із спеціально виконаного містка шириною не менше 1м і який має поручні. Бачок встановлюють на дно траншеї після того як робітників виведуть з траншеї. 13.7.26. У разі роботи в котловані коли грунтовку або мастику підносять вручну для спуску в котлован повинна бути маршова драбина або пологий трап з поручнями та поперечними рейками. 13.7.27. Під час роботи з бітумом робітникам рекомендується змащувати шкіру обличчя шиї та рук захисними пастами або ланоліном. 13.7.28. Робітники які пов'язані з виготовленням та нанесенням кремнійорганічної мастики повинні бути забезпечені ЗІЗ які запобігають попаданню композиції на шкіру а для захисту органів дихання - респіратором типу "Пелюсток". 13.7.29. У зв'язку з токсичністю випаровування толуолу максимальні обсяги приготування кремнійорганічної композиції в базових умовах не повинні перевищувати 150л/180кг. 13.7.30. Під час нанесення ізоляційних покриттів необхідно додержуватися наступних умов: * робітники повинні бути забезпечені спеціальними ЗІЗ хімічно-стійкими ; * в радіусі 10 м не повинні знаходитися сторонні люди; * апаратура безповітряного розпилення повинна відповідати вимогам безпечної експлуатації електроустановок; * під час роботи не дозволяється залишати без нагляду установку для нанесення покриття яка знаходиться під тиском та ліквідовувати будь-які неполадки; * шланги високого тиску повинні бути ретельно захищені від механічних та хімічних пошкоджень та постійно контролюватись; * змішування компонентів повинно відбуватися на відкритому повітрі; * усі розчинники повинні зберігатись в щільно закритій тарі при температурі яка не перевищує 25?С. Композиції повинні знаходитись на майданчиках де немає прямого попадання сонячних променів на них і відсутні умови для її загорання; * вимоги до зберігання компонентів ізоляції повинні відповідати вимогам до вогненебезпечних матеріалів; * ізоляційні матеріали повинні зберігатися на робочих місцях в кількості яка необхідна на одну робочу зміну. 13.7.31. Не дозволяється знаходитися працівникам у траншеї у той час коли в цьому місці виконуються ізоляційні роботи. 13.7.32. У разі застосування труб з ізоляцією нанесеною в базових або заводських умовах не дозволяється скидання та волочіння труб по землі. 13.7.33. У разі роботи зі скловолокнистими ізоляційними матеріалами необхідно додатково застосовувати спеціальні ЗІЗОД маски респіратори . 13.7.34. На трубопровід склополотно повинно накладатися ізоляційною машиною. Обмотування трубопроводу склополотном вручну не дозволяється. Склополотно покладене на трубу повинно бути наскрізь просякнуте ізоляційною мастикою. 13.7.35. У разі застосування інших видів ізоляційних матеріалів необхідно витримувати технологію ізоляційних робіт і виконувати вимоги з охорони праці які викладені у відповідних нормативних документах. 13.7.36. До початку робіт з укладання трубопроводу в траншею необхідно перевірити стан канатів блоків пристроїв гальмування трубоукладачів і м'яких рушників. 13.7.37. Під час укладання трубопроводу повинні застосовуватися м'які рушники або вантажозахоплювальні пристрої з еластичними накладками. Не дозволяється застосовувати троси ланцюги та інші вантажозахоплювальні пристрої які викликають пошкодження ізоляції. 13.7.38. У зоні укладання газопроводу не дозволяється перебування людей у траншеї а також між траншеєю і трубопроводом. 13.7.39. Під час укладання трубопроводу в траншею машиністи трубоукладачів повинні працювати узгоджено за сигналами бригадира сигнальника який призначається керівником робіт. 13.7.40. До початку роботи з електричним дефектоскопом він повинен бути надійно заземлений. 13.7.41. Під час виконання дефектоскопії не дозволяється: працювати без діелектричних рукавичок та гумового взуття; торкатися до щупа та заземлювача або ремонтувати прилад не вимкнувши його живлення; перевіряти якість ізоляції якщо її поверхня волога. 13.7.42. Під час контролю якості ізоляції методом катодної поляризації вмикають до роботи генератор або інше джерело живлення після монтажу всієї схеми. Демонтаж схеми виконується тільки тоді коли джерело електроживлення вимкнуте. Усі роботи із застосуванням генератора необхідно виконувати за умови заземленого корпуса генератора. 14. Діагностика технічного стану об'єктів і визначення залишкового ресурсу надійної та безпечної їх роботи 14.1. Усі закінчені будівництвом об’єкти магістральних газопроводів вводяться в експлуатацію після приймання їх в експлуатацію державною приймальною комісією. Приймання здійснюється згідно з вимогами затвердженої проектної документації розробленої на підставі чинних СНиП ДБН. 14.2. Під час експлуатації обладнання об'єктів МГ і технологічних комунікацій з метою підтримання їх нормального експлуатаційного стану виробничі підрозділи зобов’язані виконувати постійний контроль їх технічного стану технічне обслуговування згідно з затвердженими інструкціями з обслуговування та необхідні ремонти. 14.3. Після закінчення будівництва нових газопроводів діаметром Ду 700?1400 але не пізніше першого року експлуатації необхідно виконати роботи з їх внутрішньотрубного обстеження. Середній термін повторного обстеження газопроводів засобами внутрішньотрубної діагностики – 5 10 років . Роботи пов’язані із пропуском по газопроводу внутрішньотрубних дефектоскопів повинні виконуватись згідно инструкції яка розробляється Замовником – газотранспортним підприємством та погоджується із Держнаглядохоронпраці України. Підготовчі роботи що пов’язані із попереднім очищенням порожнини МГ від забруднень за допомогою очисних засобів поршнів також повинні виконуватись згідно затвердженої газотранспортним підприємством технологічної Інструкції що розроблена із врахуванням вимог організації-виконавця робіт по внутрішньо трубному обстеженню газопроводів за допомогою наявних дефектоскопів. 14.4. Плани об’єктні з діагностичного обслуговування магістральних газопроводів повинні складатися кожним підрозділом безпосередньо після пуску їх в експлуатацію і щорічно корегуватись протягом усього періоду експлуатації газопроводів виходячи з їх фактичного технічного стану на момент планування терміну експлуатації ефективності і вартості засобів діагностики та самих діагностичних обстежень. 14.5. Система технічного обслуговування обладнання і технологічних трубопроводів повинна передбачати: 14.5.1. Періодичне технічне обслуговування під час роботи під навантаженням тиском згідно з план-графіком планово-попереджувальних ремонтів та інструкцією з експлуатації. 14.5.2. Технічне обслуговування і або поточний ремонт після відпрацювання призначеного терміну на зупиненому обладнанні. 14.5.3. Планово-попереджувальні ремонти середні і капітальні . 14.5.4. Аварійно-відновлювальні роботи. 14.5.5. Діагностичне обстеження обладнання агрегатів апаратів технологічних трубопроводів газопроводів КС ГРС ПСГ ЛЧ МГ тощо з метою визначення їх реального технічного стану. 14.6. До складу робіт з технічної діагностики що підлягають виконанню під час експлуатації ЛЧ газопроводів входять: - періодичні внутрішньотрубні обстеження зокрема контроль корозійного стану та геометрії труб виявлення тріщин і механічних пошкоджень у металі труб тощо; - періодичні визначення рівня напружень у газопроводах на найбільш небезпечних ділянках повітряні переходи через природні і штучні перешкоди на вузлах запуску і приймання очисних поршнів на технологічних газопроводах КС ГРС і ПСГ; - періодичні обстеження за допомогою приладів зокрема інтенсивні електрометричні вимірювання геодезичні позиційні вимірювання обстеження підводних переходів тощо; - оглядові обстеження зокрема аеро і фотозйомка виявлення витоків газу за допомогою лазерних оптичних та інших приладів; - контроль та вимірювання параметрів за реальним часом моніторинг за допомогою стаціонарно встановлених датчиків; - оцінка технічного стану ЛЧ МГ на підставі узагальнення результатів обстежень вимірювань та аналізу аварій і відмов газопроводів; - прогнозування залишкового ресурсу роботи ділянки чи цілого газопроводу на якому виконані необхідні обстеження і вимірювання; - видача рекомендацій з проведення ремонту і реконструкції газопроводів; - створення банків даних з діагностування об’єктів магістральних газопроводів тощо. 14.7. Усі контрольовані параметри після визначення їх початкових значень під час наступних вимірювань контролюються як правило в одних і тих же перерізах ЛЧ МГ за виключенням випадків виникнення ознак аварійного стану газопроводу між перерізами в яких здійснювався контроль. 14.8. Апарати і посудини на об'єктах МГ підлягають технічному опосвідченню зовнішньому і внутрішньому огляду та гідравлічному випробуванню після монтажу до пуску в експлуатацію а також періодично в процесі експлуатації згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.07-94. У разі технологічної неможливості проведення цих робіт місткості і апарати підземної установки або ті що неможливо виключити з роботи тощо дане обладнання підлягає діагностичному обстеженню за методиками що дозволяють замінити періодичне технічне опосвідчення. Результати діагностичного обстеження узгоджуються з експертною комісією газотранспортного підприємства яка приймає рішення щодо термінів подальшої їх експлуатації. 14.9. Посудини і апарати на об’єктах МГ які відпрацювали розрахунковий термін служби встановлений документацією підприємств-виготовлювачів або після аварій на них підлягають технічному діагностуванню експертному обстеженню спеціалізованою організацією що має дозвіл органів Держнаглядохоронпраці України. 14.10. Методика діагностичних обстежень обладнання і апаратура які у цьому випадку застосовуються повинні бути атестовані Держстандартом України і погоджені Держнаглядохоронпраці України. 14.11. Діагностичне обстеження магістральних газопроводів може виконуватись як силами газотранспортних підприємств так і спеціалізованими сервісними організаціями які мають відповідну ліцензію дозвіл на право виконання таких робіт. 14.12. Якщо під час діагностичного обстеження будуть виявлені дефекти що знижують міцність апаратів обладнання магістральних і технологічних трубопроводів то подальша експлуатація їх може бути дозволена за умови зниження технологічних параметрів тиску і температури робочого середовища. Можливість їх експлуатації при знижених параметрах повинна бути підтверджена розрахунком на міцність виконаним спеціалізованою науково-дослідною проектною організацією. 14.13. Зменшення продуктивності дільниці газопроводу для діагностування терміни проведення робіт і порядок зміни технологічного режиму повинні бути погодженні із Об’єднаним диспетчерським управлінням газотранспортного підприємства. 14.14. Оцінка технічного стану металу апаратів і обладнання металу труб газопроводів магістральних і технологічних на проммайданчиках КС ГРС ПСГ тощо з метою визначення залишкового ресурсу надійної та безпечної їх роботи а також термін і обсяги виконання діагностичних обстежень повинні визначатись спеціально створеною експертною комісією газотранспортного підприємства на підставі методик розроблених науково-дослідними проектними організаціями. 14.15. На підставі проведених діагностичних обстежень здійснюється оцінка технічного стану ЛЧ МГ прогнозується її працездатність формуються плани капітального ремонту реконструкції та проведення діагностики на майбутній період. 14.16. Філії та підрозділи газотранспортного підприємства які здійснюють експлуатацію об’єктів МГ несуть відповідальність за достовірність і зберігання інформації отриманої в процесі проведення технічної діагностики. 15. Забезпечення екологічної безпеки під час експлуатації магістральних газопроводів 15.1. Система нормативів екологічної безпеки включає гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі гранично допустимі рівні акустичного електромагнітного радіаційного та іншого шкідливого фізичного впливу на навколишнє природне середовище гранично допустимий вміст шкідливих речовин у продуктах харчування а також гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин рівні шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів. 15.2. Магістральні газопроводи з трубами діаметром 600 мм та більше є екологічно небезпечними об'єктами і підлягають відомчому нагляду. 15.3. Екологічна безпека роботи газотранспортної системи гарантується розробкою та здійсненням комплексу взаємопов'язаних економічних технічних організаційних державно-правових та інших заходів зокрема щодо запобігання аваріям а також ліквідації їх шкідливих екологічних наслідків. 15.4. Керівники газотранспортних підприємств їх виробничих підрозділів несуть відповідальність за дотримання норм і правил з охорони навколишнього середовища раціонального використання та відновлення до рівня встановлених нормативів земель вод надр лісів інших природних ресурсів а також за додержання встановлених нормативів викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення в ньому відходів. 15.5. Керівники підрозділів та об'єктів забезпечують одержання у встановленому порядку дозволу на зберігання транспортування в межах областей де розташовані об'єкти філій використання та утилізацію отруйних речовин відповідно до переліку що затверджується Кабінетом Міністрів України. 15.6. Керівники підрозділів та об'єктів забезпечують дотримання норм і правил радіаційної безпеки під час транспортування зберігання та експлуатації джерел іонізуючого випромінювання а також під час роботи в осередках техногенного та природного радіаційного забруднення. 15.7. Керівники підрозділів та об'єктів забезпечують збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду а також інших територій що підлягають особливій охороні якщо є ризик негативного впливу МГ на них. 15.8. Скидання стічних вод об'єктами використовуючи для цього рельєф місцевості балки низини кар'єри тощо не дозволяється. 15.9. Повернення супутно-пластових вод нафтогазових родовищ до підземних горизонтів здійснюється за технологічними проектами згідно з вимогами Водного Кодексу України. 15.10. Водокористувачі згідно з "Правилами охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами" повинні забезпечувати дотримання відповідного санітарного стану на території де розташовані їх об'єкти і не допускати винесення через дощові каналізаційні мережі сміття продуктів ерозії грунтів сировини та відходів виробництва. 15.11. Не дозволяється скидання у водні об'єкти на поверхню льодового покриву та водозабору а також у каналізаційні мережі пульпи концентрованих кубових залишків шламів інших технологічних і побутових твердих відходів. 15.12. Водокористувачі які скидають промислові стічні води до каналізаційних мереж повинні дотримуватися правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації міст та селищ. 15.13. У разі невідповідності якісних характеристик вод об'єктів для задоволення питних і господарсько-побутових потреб вимогам встановлених стандартами нормативами екологічної безпеки водокористування і санітарними нормами їх використання припиняється за рішенням державних органів санітарного нагляду. 15.14. Місця і порядок робіт на ділянках дна річок озер водосховищ та інших водних об'єктів пов'язаних з прокладанням ремонтом трубопроводів визначаються відповідно до проектів згідно із вимогами Водного Кодексу України. 15.15. Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них а також режим зон санітарної охорони водних об'єктів встановлюється Кабінетом Міністрів України. 15.16. У разі повної або часткової ліквідації чи консервації свердловин вони повинні бути приведені у стан який гарантує безпеку людей майна і навколишнього природного середовища. 15.17. Керівники станцій підземного зберігання газу забезпечують запобігання забруднення надр повне і комплексне їх геологічне вивчення. 15.18. Підрозділи діяльність яких впливає на стан і відтворення лісів і зелених насаджень у встановленому порядку погоджують проведення організаційних санітарних технологічних та інших заходів щодо охорони і захисту лісів та зелених насаджень. 15.19. Виробничі підрозділи діяльність яких пов'язана з викидами забруднюючих речовин у атмосферне повітря шкідливим впливом фізичних чинників на нього зобов’язані здійснювати заходи щодо забезпечення умов і вимог передбачених у дозволах а також контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин і рівнем іншого шкідливого впливу. 15.20. Проекти будівництва газосховищ а також проекти на будівництво і реконструкцію розширення технічне переозброєння екологічно небезпечних об’єктів підлягають обов’язковим відомчій та державній екологічним експертизам а в окремих випадках також іншим експертизам науково-технічна громадська тощо . 15.21. Власники землі і землекористувачі здійснюють захист земель від водної та вітрової ерозії селів підтоплення заболочування та від інших процесів руйнування а також забезпечують рекультивацію порушених земель. Додаток №1 до п. 7.1.5. Правил безпечної експлуатації магістральних газопроводів Розпізнавальне забарвлення трубопроводів усередині будівлі і на зовнішніх комунікаціях промислових підприємств Складено згідно з ГОСТ 12.4.026 ГОСТ 14202 і містить основні дані про забарвлення трубопроводів з метою швидкого визначення вмісту в них речовин і полегшення управління виробничими процесами а також забезпечення безпеки праці. Крім вказаних ГОСТів необхідно керуватись методикою "Вибір та обгрунтування кольору сигнального фарбування технологічного обладнання та трубопроводів". Розпізнавальне забарвлення 1. Розпізнавальне забарвлення потрібно виконувати суцільно всій поверхні трубопроводу або окремими дільницями. У останньому випадку ділянки забарвлення повинні бути вибрані в найбільш відповідальних і помітних місцях але не рідше ніж через 10 м усередині приміщень і через 30 - 60 м на зовнішніх трасах. 2. У разі нанесення розпізнавального забарвлення дільницями не допускається забарвлювати трубопровід між дільницями в кольори прийняті для позначення трубопроводів призначених для інших груп речовин. 3. Ширина дільниць забарвлення повинна бути рівною не менше за 4D діаметрів труб у разі D<300 мм і не менше за 2D у разі D>300 мм. 4. На паралельно прокладених комунікаціях дільниці забарвлення потрібно приймати однакової довжини і наносити їх з однаковими інтервалами між дільницями. 5. Для позначення небезпечних властивостей речовин що транспортуються додатково до розпізнавального забарвлення на трубопровід потрібно наносити попереджувальні кольорові кільця. 6. Для позначення трубопроводу з особливо небезпечними для здоров'я і життя людей речовинами а також у разі необхідності конкретизації виду небезпеки додатково до кольорових попереджувальних кілець повинні застосовуватись знаки безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026. 7. У випадках коли від впливу речовин що протікають по трубопроводу може статися зміна відтінку відмітних кольорів трубопровід додатково або замість розпізнавального забарвлення повинен бути позначений за допомогою маркувальних щитів з нанесеними на них літерними або цифровими написами згідно з ГОСТ 12.4.026. У цифрових написах перша цифра означає групу речовини а друга його підгрупу див. таблицю 3 до ГОСТ 12.4.026 . Таблиця 1. Кольори розпізнавального забарвлення Цифрове позначення групи Найменування групи речовин що транспортуються Колір розпізнавального забарвлення 1 Вода Зелений 2 Пара і всі протипожежні трубопроводи незалежно від їх вмісту Червоний 3 Повітря Синій 4 Гази горючі включаючи зріджені гази Жовтий 5 Гази негорючі включаючи зріджені гази Жовтий 6 Кислоти Оранжевий 7 Луги Фіолетовий 8 Рідини горючі Коричневий 9 Рідини негорючі Коричневий 10 Інші речовини Сірий Продовження додатку №1 до п. 7.1.5. Правил безпечної експлуатації магістральних газопроводів 8. Напрям потоку речовин в трубопроводі позначають гострим кінцем маркованих щитів або стрілками що наносяться безпосередньо на трубопроводі. 9. Кольори розпізнавального забарвлення наведено у Таблиці 1. Попереджувальні кольорові кільця 1. У разі нанесення попереджувальних кілець жовтого кольору за розпізнавальним забарвленням трубопроводів для газів і кислот кільця повинні мати чорну смугу завширшки не менше 10 мм. 2. У разі нанесення кілець зеленого кольору за розпізнавальним забарвленням трубопроводу води кільця повинні мати білу смугу завширшки не менше 10 мм. 3. Кольори фарбування для попереджувальних кілець наведені у таблиці 2. Таблиця 2. Кольори фарбування для попереджувальних кілець Властивості речовини що транспортується Сигнальний колір Легкозаймистість вогненебезпека і вибухонебезпека Небезпека або шкідливість отруйність токсичність здатність викликати задушення термічні або хімічні опіки радіоактивність високий тиск або глибокий вакуум і інші Безпека або нейтральність Червоний Жовтий Зелений 4. У випадках коли речовина володіє рядом властивостей що означаються різними кольорами потрібно наносити кільця декількох кольорів. 5. На паралельно розташованих комунікаціях попереджувальні кільця потрібно наносити однакової ширини і з однаковими інтервалами. 6. За ступенем небезпеки для життя і здоров'я людей і експлуатації підприємства речовини що транспортуються по трубопроводах означаються різним числом попереджувальних кілець відповідно до табл. 3. Таблиця 3. Кількість попереджувальних кольорових кілець на трубопроводах в залежності від ступеню небезпечності речовин що транспортуються Кількість кілець Речовина що транспортується Тиск Мпа кгс/см2 Температура 0 С Одно Перегріта пара Гаряча вода насичена пара Перегріта і насичена пара гаряча вода Горючі в т.ч. зріджені і активні гази легкозаймисті і горючі рідини Негорючі рідини і пари інертні гази До 2 2 22 1 6-8 16-80 0 1-1 6 1-16 до 2 5 25 до 6 4 64 250-350 Понад 120 120-250 -70 - +250 -70 - +350 Два Перегріта пара Гаряча вода насичена пара Продукти з токсичними властивостями крім сильнодіючих отруйних речовин і димучих кислот Горючі в т.ч. зріджені і активні гази легкозаймисті і горючі рідини Негорючі рідини і пари інертні гази До 3 9 39 8-18 4 80-184 До 1 6 16 2 5-6 4 25-64 6 4-10 64-100 350-450 Понад 120 -70 -+350 250-350 і -70 – 0 340 – 450 і –70 - 0 Три Перегріта пара Гаряча вода насичена пара Сильнодіючі отруйні речовини СДОР і кислоти що куряться парують Інші продукти з токсичними властивостями Горючі в т.ч. зріджені і активні гази легкозаймисті і горючі рідини Негорючі рідини і пари інертні гази Незалежно від тиску Понад 18 4 184 Незалежно від тиску Понад 1 6 16 Незалежно від тиску Незалежно від тиску 450-660 Понад 120 -70 - +700 -70 - +700 350 – 700 450 - 700 Закінчення додатку №1 до п. 7.1.5. Правил безпечної експлуатації магістральних газопроводів 7. Ширина d попереджувальних кілець і відстань між окремими кільцями в групі приймається у відповідності до таблиці 4. де: L - відстань між місцями розташування попереджувальних кілець їх групи і d - ширина кілець і відстань між окремими кільцями в групі. 8. Газовідвідні лінії зокрема лінії продування в атмосферу повинні мати розпізнавальне забарвлення відповідне їх вмісту і звивисті поперечні кільця відповідного сигнального кольору. 9. На вакуумних трубопроводах крім розпізнавального забарвлення потрібно давати напис “Вакуум”. Таблиця 4. Геометричні параметри попереджувальних кілець Зовнішній діаметр з ізоляцією D мм L мм d мм <80 2000 40 81 - 160 3000 50 161 - 300 4000 70 >300 6000 100 Додаток №2 до п. 8.4.6. Правил безпечної експлуатації магістральних газопроводів Властивості природного газу шкідливих домішок і деяких речовин що застосовуються під час транспортування газу 1. Природний газ Природний газ - безбарвний значно легший за повітря малотоксичний якщо не містить шкідливих домішок вище допустимих норм. Якщо природний газ очищений відповідно до вимог ГОСТ 5542 його властивості мало відрізняються від властивостей метану. Домішки важких вуглеводнів змінюють властивості природного газу: підвищують його густину; знижують температуру спалахування НКГС а отже і допустимий об'ємний вміст газу в повітрі робочої зони; у разі значного їх вмісту в газі вони додають йому запах бензину та знижують мінімальну енергію запалювання. У разі великої концентрації природного газу у повітрі через зменшення вмісту кисню суміш газу із повітрям діє задушливо. Із підвищенням вмісту в газі важких вуглеводнів їх шкідливі властивості стають помітними при більш низьких концентраціях газу у повітрі. 2. Метан Відносна густина за повітрям 0 55 густина 0 717 кг/м3. Згідно з санітарними нормами метан відноситься до 4-го класу небезпеки мало небезпечні шкідливі речовини зі значенням ГДК у перерахунку на С - 300 мг/м3 . Концентраційні границі вибуху у повітрі - 5 -15 % за об'ємом температура спалахування 645°С. 3. Газоконденсат Газоконденсат у газопроводі є нестабільним. Пружність його парів при даній температурі дорівнює тиску в газопроводі. У разі випуску газоконденсату в місткість з більш низьким тиском або у разі його витоку із газопроводу насамперед виділяються пари більш легких вуглеводнів тобто відбувається його часткова стабілізація. Газоконденсат що випадає у газопроводі підвищує гідравлічний опір а у разі його зливання або витоку а також у разі ремонтних робіт - підвищує пожежо- і газовибухонебезпечність. Попадання газоконденсату на вхід до компресора може призвести до порушень його роботи аж до повного руйнування. Попадання газоконденсату в газорозподільні мережі може викликати їх закупорку а попадання конденсату в газові пальники - пожежі і вибухи. Нестабільний газоконденсат містить пропан-бутан і навіть етан і пентан що визначають високу пружність його парів. Стабільні газоконденсати в основному складаються з важких вуглеводнів пентан і вище киплячі - С5 та 2-3 % більше низько киплячих вуглеводнів пропан і бутан . Газоконденсат що відокремлюється у сепараторах низького тиску або в продувних місткостях не повністю стабілізований. У разі подальшого зберігання і нагрівання з нього виділяються пари вуглеводнів що різко підвищує газовибухонебезпечність. У разі зберігання не повністю стабілізованого газоконденсату у звичайних резервуарах для легких нафтопродуктів дихальні клапани що встановлюються на них повинні бути розраховані на випуск підвищеного об'єму парів у 2 - 3 рази більше продуктивності наповнення резервуарів . Нестабільний і не повністю стабілізований газоконденсат внаслідок виділення з нього у повітря парів важких вуглеводнів підвищує пожежо- і газовибухонебезпеку. Висока газовибухонебезпечність газоконденсату характеризується низькими значеннями НКГС їх парів у повітрі стійкістю до розсіювання важких парів у повітрі і порівняно великою швидкістю поширення полум'я у пароповітряних сумішах. Продовження додатку №2 до п. 8.4.6. Правил безпечної експлуатації магістральних газопроводів Стабільний газоконденсат що відповідає технічним умовам можна зберігати у звичайних резервуарах і транспортувати у залізничних і автомобільних цистернах для легких нафтопродуктів. Густина стабільних газоконденсатів різних родовищ Росії та України становить 0 70 - 0 81 г/см3. За небезпекою стабільні газоконденсати подібні до легких нафтопродуктів типу бензину-гасу відрізняючись від них більш широкими діапазонами температур випаровування спалахування та інших характеристик. Межі спалахування і температура спалахування парів газоконденсату значно нижчі ніж природного газу; вони тим нижчі чим більша густина газоконденсату. Пари важких вуглеводнів що виділяються під час стабілізації а потім під час випаровування газоконденсату значно важчі за повітря. Тому у безвітряну погоду вони стеляться по поверхні землі скупчуються у низьких за рельєфом місцях і повільно розсіюються створюючи іноді на великій території скупчення вибухонебезпечних сумішей парів і повітря з дуже низьким значенням НКГС. НКГС парів стабільних газоконденсатів як правило дорівнює 1 1 - 1 3 % за об'ємом . Шкідливість парів газоконденсату скраплених газів якщо вони не містять неграничні вуглеводні порівняно невелика. За мірою впливу на організм людини вони відносяться до 4 класу небезпеки речовини мало небезпечні . Їх ГДК у повітрі складає так само як для метану - 300 мг/м3 в перерахунку на С . Внаслідок високої густини по відношенню до повітря вони можуть скупчуватися у низинах і знижуючи вміст кисню у повітрі діяти задушливо. Газоконденсат може мати шкідливий вплив на шкіру людини викликаючи захворювання сухість шкіри появу тріщин а іноді дерматити екземи тощо Особливо небезпечне його попадання на слизові оболонки. Газоконденсат що попав на тіло потрібно змивати теплою водою з милом. Під час витоку нестабільного газоконденсату відбувається сильне місцеве охолодження самої струмини а також металу і тіл на які вона попадає. Попадання струмини газоконденсату на шкіру тіла людини може викликати її обмороження. Якщо газоконденсат містить також вологу вуглекислоту і сірчисті з'єднання він викликає підвищену корозію усередині газопроводів особливо в низьких місцях за рельєфом траси. 4. Одоранти В якості одорантів на Україні в даний час використовуються три основних їх типи: - етилмеркаптан С2Н5SН - суміш природних меркаптанів СПМ ; - альдегід кротоновий 2-бутеналь ; У деяких країнах Західної Європи для одоризації газу використовують тетрагідротіофен С4Н8S . Основні фізико-технічні властивості вищезгаданих одорантів наведені в таблиці 1. Таблиця 1. Основні фізіко-технічні властивості одорантів. № Дані Етилмеркаптан Тетрагідро-тіосфен Суміш природних меркаптанів СПМ Альдегід кротоновий 1. Хімічна формула С2Н5SH C4H8S суміш С 4Н 6О 2. Фізична характеристика Безбарвна рідина допускається зелений відтінок Безбарвна рідина Безбарвна рідина допускається зелений відтінок Безбарвна рідина допускається світло жовтий відтінок 3. Характер запаху Скунсоподібний нагадує запах гнилої капусти Нагадує запах коксового газу Гнилої капусти Прогірклого рибного жиру 4. Молекулярна маса 62 88 - 70 09 5. Вміст сірки % 51 4 36 4 Мін. 35 - 6. Температура кипіння при атмосферному тиску ?С 37 121 >35 104 Продовження додатку №2 до п. 8.4.6. Правил безпечної експлуатації магістральних газопроводів Продовження таблиці 1. 7. Пружність пари мм. рт. ст. при: а 10?С б 20?С 291 440 8 5 14 5 - - - - 8. Густина при 20?С г/см3 0 839 1 0 0 810?0 840 0 869 9. Температура займання 0С +299 - - +13 Меркаптани у малих концентраціях викликають головний біль і нудоту. У великих концентраціях вони діють на центральну нервову систему спричиняючи судороги параліч і смерть від зупинки дихання. При легкому отруєнні одорантом постраждалому необхідні свіже повітря спокій міцна кава або чай. При сильній нудоті – аміназін 0 025 трифтазін 0 005 а також вітаміни В6 10мг РР 22мг С 100мг . При втраті свідомості необхідне негайне вдихання зволоженого кисню через маску або носові катетери вдихання нашатирного спирту на ватці. При зупинці дихання – штучне дихання способом "рот в рот". У разі подразнення сливових оболонок очей порожнини рота і носа – рясно промити 2% розчином соди закапати в ніс декілька крапель 2% розчину ефедріну або 0 05% нафтизину. При попаданні на шкіру – ретельно обмити теплою водою з милом. В подальшому – лікування у лікаря. Дуже низька ГДК меркаптанів. Наприклад для етилмеркаптану ГДК у повітрі робочої зони дорівнює 1 мг/м3 у повітрі населених пунктів – 9х10-6 мг/м3. Меркаптани з окислами металів і лугами утворюють меркаптиди які під дією повітря схильні до самозаймання як пірофорні сполуки . Одорант – альдегід кротоновий 2-бутеналь згідно з ТУУ 6-04687873.021-95 характеризується такими даними: - ГДК у атмосферному повітрі населених пунктів – 0 025 мг/м3; - ГДК у повітрі робочої зони – 0 5 мг/м3; - температура самозаймання – плюс 2320 С; - концентраційні межі розповсюдження полум’я – 2 1 – 15.5%; - нижня температурна границя спалаху – плюс 100 С; - температура замерзання – мінус 690 С. Альдегід кротоновий за ступенем впливу на організм людини відноситься до високонебезпечних речовин 2-й клас небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.005. При концентрації у повітрі робочої зони що перевищує ГДК альдегід кротоновий подразнює дихальні шляхи слизові оболонки очей. У разі попадання на шкіру – викликає свербіж опіки. Контроль концентрації одоранту у повітрі робочої зони повинен проводитись одним з методів що затверджені МОЗ України фотометричний метод хроматографічний або полярографічний метод згідно з ГОСТ 17.2.3.02 і ГОСТ 12.1.005. Як засоби пожежогасіння у разі виникнення осередку займання слід використовувати: розпилену воду вуглекислоту порошкові вогнегасники піну воду. 5. Сірководень Сірководень Н2S - безбарвний газ із запахом тухлих яєць. Густина - 1 54 кг/м3 по відношенню до повітря - 1 19. Температура спалахування - 290°С. Добре розчиняється у воді. У водному розчині є слабкою кислотою. Горить синюватим полум’ям з утворенням води і сірчистого газу SО2 . Вибухонебезпечний концентраційні межі спалахування 4 3 - 45 5% за об'ємом . Нерідко скупчується у баластній воді і газоконденсаті. Сірководень - сильна нервова отрута що викликає смерть від зупинки дихання. На дихальні шляхи і очі діє з подразнюванням. Розчинений у воді у разі попадання на шкіру людини викликає почервоніння і екзему. Відчутний запах сірководню у повітрі відмічається у разі концентрації - 1 4-2 3 мг/м3 значний запах у разі 4 мг/м3; у разі Закінчення додатку №2 до п. 8.4.6. Правил безпечної експлуатації магістральних газопроводів 7-11 мг/м3 - запах обтяжливий. За більш високими концентраціями - запах не такий сильний наступає звикання. Знаходження людини в атмосфері що містить 90?100 мг/м3 сірководню протягом 4 годин викликає головний біль сльозотечу світлобоязнь. У разі концентрації - 200-280 мг/м3 спостерігається печіння в очах роздратування слизових оболонок очей і зіва металевий смак у роті втома головний біль нудота. У разі концентрації 750 мг/м3 наступає небезпечне отруєння протягом 15-20 хвилин. У разі концентрації 1000 мг/м3 і вище смерть може наступити майже вмить. Сірководень відноситься до 2-го класу небезпеки. ГДК сірководню у повітрі робочої зони в присутності вуглеводнів С1 - С5 – 3 мг/м3 у повітрі населених місць - 0 008 мг/м3. 6. Сірчистий газ Сірчистий газ S02 - кінцевий продукт горіння сірководню та інших речовин які вміщують сірку. Він важчий за повітря приблизно у 2 3 рази. У разі згоряння однієї одиниці маси сірководню утворюється приблизно 1 88 одиниці маси сірчистого газу. ГДК сірчистого газу у повітрі робочої зони 10 мг/м3 3 клас - помірно небезпечні шкідливі речовини . У повітрі населених пунктів ГДК - 0 05 мг/м3 максимальне разове значення ГДК - 0 5 мг/м3. Сірчистий газ має різкий запах і сильно роздратовує дихальні шляхи його концентрація 1500 - 4000 мг/м3 є смертельною для людини. 7. Окис вуглецю Окис вуглецю СО - чадний газ утворюється за умови неповного згоряння різних речовин. ГДК вуглецю у повітрі робочої зони 20 мг/м3 4 клас - малонебезпечні шкідливі речовини ГДК у повітрі населених пунктів - 1 мг/м3 і максимально разова-3 мг/м3. Окис вуглецю отруйливо діє на організм людини. СО активно реагує з гемоглобіном крові утворюючи стійку сполуку карбоксигемоглобін яка і приводить до отруєння людини. 8. Метанол-отрута Метанол-отрута СНзОН - метанол метиловий спирт деревний спирт карбінол - безбарвна прозора рідина за запахом і смаком нагадує винний етиловий спирт має показники: - густина - 0 791 г/см3; - температура кипіння - 64 7°С; - температура спалаху - 16°С; - межі запалення парів у повітрі - 6 7%-36 5% за об'ємом ; - ГДК у повітрі робочої зони за санітарними нормами - 5 мг/м3; - ГДК у повітрі населених міст мг/м3: максимальна разова -1; середньодобова - 0 5. Метанол-отрута - сильна отрута діюча переважно на нервову і судинну системи. Можливе серйозне отруєння внаслідок його попадання до організму людини через дихальну систему і навіть через непошкоджену шкіру. Прийом усередину 5-10 г метанолу може спричинити важке отруєння а 30 г - смертельно небезпечна доза. Симптоми отруєння: головний біль запаморочення нудота блювота біль у шлунку загальна слабкість роздратування слизових оболонок мигтіння в очах. У важких випадках наступає сліпота і потім смерть. Додаток №3 до п. 13.1.33. Правил безпечної експлуатації магістральних газопроводів Форма наряду-допуску на проведення газонебезпечних або вогневих робіт З А Т В Е Р Д Ж У Ю: Термін зберігання 1 рік філія підрозділ Складений в -х примірниках посада прізвище ініціали підпис " " 200 р. Форма № 1 Наряд-допуск № на проведення робіт газонебезпечних вогневих на назва об’єкта 1. Термін дії наряду-допуску: з год до год дата дата 2. Місце проведення роботи цех установка трубопровід і т. інше 3. Перелік робіт які підлягають виконанню: 4. Границя вибухонебезпечної зони згідно з ПБЕ 5. Відповідальний керівник робіт посада прізвище ініціали 6. Керівник підготовчих робіт: посада прізвище ініціали 7. Керівник газонебезпечних вогневих робіт посада прізвище ініціали 8. Необхідні засоби для забезпечення безпеки робіт: 8.1. КВПіА 8.2. Засоби індивідуального захисту рятувальні ремні сигнально-рятувальні канати протигази респіратори і т. ін. 8.3. Засоби зв’язку 8.4. Засоби лікарської допомоги 9. Заходи з підготовки об’єкта до виконання газонебезпечних вогневих робіт і послідовність їх проведення: 9.1. Перевірити безпосередньо на місці робіт відповідність схеми ескізу фактичному розміщенню об’єкта. 9.2. Закрити перевірити закриття та вивісити плакати "Не відкривати" нумерація перекривної арматури згідно з технологічною схемою 9.3. Відкрити перевірити відкриття та вивісити плакати "Не закривати" нумерація перекривної арматури згідно з технологічною схемою 9.4. Набити перекривну арматуру ущільнювальним мастилом нумерація перекривної арматури 9.5. Звільнити від газу продукту до дільницю між до якого тиску вказати перекривні органи на границях дільниці шляхом відкриття перекривних органів 9.6. Скласти акт на звільнення комунікацій від газу продукту . Продовження додатку №3 до п. 13.1.33. Правил безпечної експлуатації магістральних газопроводів 9.7. Від’єднати та вилучити імпульсні лінії подавання газу на привід кранів 9.8. Зняти штурвали та вилучити "чеки" приводу кранів 9.9. Від’єднати живлення електроприводів та вивісити плакат "Не вмикати" 9.10. Опломбувати приводи ручних гідронасосів приводу кранів 9.11. Перевести системи автоматики сигналізації пожежогасіння тощо в положення 9.12. Вимкнути СКЗ і вставити мідні перемички S25мм2 номер місце установки 9.13. Силові заглушки: Установити місце інвентарний № діаметр розрахунковий тиск Зняти: місце інвентарний № діаметр розрахунковий тиск 9.14. Встановити надувні гумові кулі місце установки діаметр тиск наповнення 9.15. Здійснити контроль повітряного середовища в місця точки контролю 9.16. Інші обов’язкові заходи 9.17. Додатки найменування схем ескізів Планів організації робіт 10. Заходи із забезпечення безпечного виконання робіт 11. Режим роботи в засобах індивідуального захисту 12. Заходи викладені в п.п.1-11 забезпечують безпеку робіт: Начальник служби цеху прізвище підпис дата 13. Узгодження з взаємопов’язаними службами цехами об’єктами котрих торкається робота що виконується: найменування цехів служб посади прізвища підписи дата 14. Узгоджено: 14.1. Із службою пожежної безпеки посада прізвище підпис дата 14.2. Із службою охорони праці посада прізвище підпис дата 14.3. Із воєнізованим загоном "ЛІКВО" посада прізвище підпис дата Продовження додатку №3 до п. 13.1.33. Правил безпечної експлуатації магістральних газопроводів 15. Склад бригади і відмітки про проходження інструктажу: № п/п Прізвище ініціали Професія посада З умовами робіт ознайомлений Інструктаж в обсязі п.п.1-11 отримав підпис Інструктаж провів: посада прізвище підпис 16. Аналіз повітряного середовища перед початком і в період виконання робіт періодичність відбирання проб хв : Дата і час відбору проб Місце відбору проб Марка і заводський номер газоаналізатора Які компоненти визначались Допустима концентрація Результати аналізу Аналіз виконав Посада прізвище Підпис 17. Заходи по підготовці об’єкта до проведення газонебезпечних вогневих робіт виконані у повному обсязі згідно з нарядом –допуском та достатні для їх проведення. Керівник підготовчих робіт Керівник газонебезпечної вогневої роботи прізвище підпис дата час прізвище підпис дата час 18. До виконання роботи допускаю: газонебезпечної вогневої Змінний інженер диспетчер прізвище ініціали підпис дата час 19. Термін дії наряду-допуску продовжений: Дата і період проведення роботи з год до год Результати аналізу повітряного середовища Посада прізвище і підпис особи яка провела аналіз повітряного середовища Наряд-допуск продовжений Узгоджено: Посада прізвище особи яка затвердила наряд-допуск підпис дата або номер телефонограми До проведення робіт допускаю: Начальник служби підпис Керівник газонебезпечних вогневих робіт підпис диспетчер прізвище підпис дата час № телефонограми 20. Робота виконана в об’ємі наряд-допуск закритий перекривно-запобіжна повний частковий арматура та пристрої системи сигналізації автоматики пожежогасіння приведені в положення: 20.1. Закриті крани 20.2. Відкриті крани 20.3. Силові заглушки: зняті місце інвентарний № діаметр розрахунковий тиск встановлені місце інвентарний № діаметр розрахунковий тиск Закінчення додатку №3 до п. 13.1.33. Правил безпечної експлуатації магістральних газопроводів 20.4. Система сигналізації автоматики пожежогасіння положення яких змінювалися вказати які приведені в положення: вказати положення Керівник газонебезпечних вогневих робіт прізвище ініціали підпис дата час Начальник служби цеху дільниці прізвище ініціали підпис дата час Змінний інженер диспетчер прізвище ініціали підпис дата час 21. Внесені зміни в технічну документацію: назва документації виробничої служби цеху посада підпис прізвище ініціали дата диспетчерської служби посада підпис прізвище ініціали дата Додаток №4 до п. 13.1.33. Правил безпечної експлуатації магістральних газопроводів План організації вогневої роботи на діючому об’єкті магістрального газопроводу ЗАТВЕРДЖУЮ Головний інженер підприємства “ ” 200 р. ПЛАН ОРГАНІЗАЦІЇ ВОГНЕВОЇ РОБОТИ НА ДІЮЧОМУ ОБ’ЄКТІ МАГІСТРАЛЬНОГО ГАЗОПРОВОДУ 1. Найменування об'єкта і підприємства 2. Керівник роботи 3. Місце проведення вогневої роботи 4. Час: початок роботи закінчення роботи 5. Характер дефекту і засіб його усунення або інша мета вогневої роботи 6. Газопостачання споживачів на період виконання роботи: 7. 8. Положення перекривної арматури в період виконання роботи: Примітка. Відкривати і закривати перекривну арматуру необхідно за розпорядженням керівника вогневої роботи заздалегідь узгодженому з диспетчерською службою. 8. Схема дільниці роботи Примітка. У разі необхідності схема додається на листі великого формату. Нумерація за схемою повинна відповідати фактичній на даній дільниці. 9. Персонал що бере участь у роботі. Обладнання механізми прилади засоби зв’язку №№ п.п. Місце роботи № поста Посада і прізвище відповідальної особи Чисельний склад бригади поста з вказівкою посад професій Механізми і пристосування їх число 9.1. 9.2. 9.3. 9.4. 9.5. 9.6. Продовження додатку №4 до п. 13.1.33. Правил безпечної експлуатації магістральних газопроводів 10. Зміст і послідовність роботи: № п/п. Види роботи Дата Час роботи Кількість виконавців посади професії Відповідальні особи початок кінець 10.1 Проведення підготовчої роботи у тому складі: 10.1.1. Організація і розставлення охоронних постів 10.1.2. 10.1.3. Організація зв'язку Розставлення і вивішува-ння знаків безпеки плакатів 10.1.4. 10.1.5. 10.2. 10.3. 10.4. Відключення засобів КВПіА Відключення електропостачання Перевірка положень кранів технічного стану і набивання систем ущільнення спецмастилом Перекриття кранів Стравлювання газу з дільниці що підлягає ремонту до Р=200 -500 Па 20- 50 мм вод.ст. і ус-тановка U-подібного манометра на: а б в 10.5. 10.6. 10.7. 10.8. 10.9. 10.10. 10.11. 10.12. 10.13. Земляна робота: Відключення УКЗ Перевірка котловану на загазованість Установка електричної перемички перетином не менше за 25 мм2 по міді Свердління в газопроводі отвору діаметром 5-8 мм перевірка наявності конденсату і установка U-образного манометра на місці робіт. Вирізка в газопроводі вікна для видалення газо-конденсату води Видалення газоконденсату Герметизація отвору діаметром 5-8 мм і послідовна вирізка вікон і установка гумових куль Виконання вогневої роботи Продовження додатку №4 до п. 13.1.33. Правил безпечної експлуатації магістральних газопроводів 10.14. 10.15. 10.16. 10.17. 10.18. 10.19. 10.20. 10.21. 10.22. 10.23. 10.24. 10.25. 10.26. Видалення з газопроводу вимикальних куль і герметизація отворів Відключення U-подібного манометра і установка технічного манометра в місці подавання газу Витіснення газоповітряній суміші з відключеної дільниці газопроводу відкриттям крана № з випуском газоповітряної суміші через свічку № Стравлювання газу включення U-подібного манометра і доведення тиску до 200-500 Па 20-50 мм. вод. ст. Встановлення латок і заварка вікон що застосовуються для гумових куль Видалення персоналу і механізмів за небезпечну зону Контроль зварних стиків фізичним методом Ізоляція дільниці Контроль якості ізоляції Засипка відремонтованої дільниці газопроводу Включення газопроводу до роботи і випробування дільниці максимально прохідним тиском протягом 2-3г. Складання акту на відремонтовану дільницю Внесення змін у виконавчу технічну документацію і схеми якими користуються технічний персонал ЛВУ МГ або СПЗГ Закінчення додатку №4 до п. 13.1.33. Правил безпечної експлуатації магістральних газопроводів п №№ Найменування заходів забезпеченість засобами захисту марка число Термін проведення Виконавці 11. 11.1. 11.2. 11.2.1. 11.2.2. 11.2.3. 11.2.4. 11.2.5. 11.2.6. 11.2.7. 11.2.8. Заходи з техніки безпеки і пожежної безпеки Інструктаж персоналу залученого до вогневих робіт. Ознайомлення персоналу зі схемою і планом вогневих робіт Забезпечення: ЗІЗ ЗКЗ і пристосуванням протишумовими навушниками шланговими протигазами рятувальними поясами і вірьовками азбестовими налокітниками для зварювальників захисними касками захисними окулярами спецодягом спецвзуттям рукавицями знаками безпеки пристроями для визначення напряму і швидкості вітру. Протипожежними засобами: вуглекислотними вогнегасниками пінними вогнегасниками азбестовими полотнами кошмами лопатами відрами. Засобами для надання долікарняної допомоги: сумками з медикаменти і бинтами джгути для зупинки кровотечі трубки для штучного дихання ноші кисневі подушки. Черговим автотранспортом. Приладами контролю повітря і виміру тиску: шахтними інтерферометрами U-подібними манометрами газоаналізаторами Захистом гумових куль - вогнестійким матеріалом. Захистом що відключає пристрої від нагріву. Інше: Брезентове укриття баки для води і їжі. Пункт промсанітарії та гігієни Узгоджено: 1. Керівник служби охорони праці 2. Керівник служби пожежної безпеки охорони 3. Керівник суміжної служби План склав посада прізвище ім'я по батькові підпис 200 р. Додаток. Пам'ятка з техніки безпеки під час проведення вогневих робіт. Додаток №5 до п. 13.3.43. Правил безпечної експлуатації магістральних газопроводів Застосування азоту під час вогневих робіт 1. На газових комунікаціях КС ГРС установках осушування газу та інших подібних об'єктах де об'єм газових мереж порівняно невеликий газ з комунікацій випускають поки тиск буде близьким до атмосферного. До манометричного штуцеру або іншого відводу підключається азотна установка і комунікації прокачуються азотом на свічку до повного видалення газу або створення суміші газу що не запалюється з азотом. Вміст газу в суміші заміряється газоаналізатором шахтним інтерферометром типу ШИ-3 або ШИ-10 або хімічним способом. Підкачування азоту можна вести постійно або періодично залежно від герметичності перекривної арматури або наявності конденсату в комунікаціях. 2. На лінійній частині магістральних газопроводів конденсатопроводів газозбірних мережах газопромислів тобто там де об'єм газових мереж великий і немає можливості повністю видалити газ з дільниці між вимикаючими пристроями роботи виконуються згідно з наступною технологією: - дільниця спорожнюється від газу до атмосферного тиску через продувні свічки лінійних кранових вузлів газопроводів-відгалужень тощо; - на газопроводі обладнанні в місці робіт висвердлюється отвір 8 - 10 мм через який закачується азот із розрахунку заповнення ним газопроводу на довжину 250 - 300 м залежно від його діаметра. Приклад розрахунку. Для заповнення 1 м газопроводу діаметром 1400 мм необхідно 1 5 м3 газоподібного азоту. З 1 м3 рідкого азоту виходить 700 м3 газоподібного за нормальних умов. Отже для заповнення 300 м цього газопроводу потрібно порядку 450 м3 газоподібного азоту для чого необхідно затратити 0 63 м3 або 520 кг рідкого азоту густина рідкого азоту 0 81 т/м3 . Знаючи продуктивність установки можна визначити час прокачування азоту в комунікації що ремонтуються. Після цього вирізають отвори і дільницю що ремонтується відсікають гумовими кулями. У разі необхідності вирізка отворів і подальші вогневі роботи ведуться з підкачуванням азоту. Перед установленням і заварюванням латок дільниця газопроводу знову постійно заповнюється азотом до закінчення їх заварювання. Потім азотну установку відключають а отвори заварюють. Додаток 6 до п.6.1.4. Правил безпечної експлуатації магістральних газопроводів Дефекти що не сумісні з безпечною експлуатацією магістральних газопроводів Будівельні та експлуатаційні дефекти 1. Монтаж газопроводів в скельних ґрунтах на шар м’якого грунта товщиною нижче нормативного. 2. Монтажні перенапруги злами вм'ятини ушкодження ізоляції при укладанні газопроводу в траншею. 3. Експлуатація переходів через автодороги та залізничні дороги без захисних футлярів. 4. Відсутність обладнаних у встановленому порядку місць переїзду будівельних машин і транспорту через газопровід при його спорудженні чи ремонті. 5. Відсутність мінімального проектного захистного потенціалу засобів ЕХЗ від корозії. 6. Експлуатація газопроводів з напруженим станом вище нормативного. 7. Корозійне руйнування трубопроводу з зменшенням товщини стінки труб що виходить за межі мінусових допусків. Технологічні дефекти 1. Будь-які наскрізні дефекти трубопроводів. 2. Відхилення товщини стінки трубопроводів по торцях яке перевищує граничні значення. 3. Наявність на кінцевих ділянках труб розшарувань будь-якого розміру що виходять за кромку чи поверхню труби. 4. Глибина рисок подряпин задирів на поверхні труб перевищує 5% від товщини стінки якщо не відремонтовані – більше 0 2 мм . 5. Зсув кромки понад 20% товщини стінки труби при зварюванні труб з однаковою нормативною товщиною стінки. 6. Наявність підрізів глибиною понад 0 5 мм на зварних стиках що виконані дуговим зварюванням. 7. Місцеве непроварення кореня шва глибиною понад 10% товщини стінки труби. 8. Непроварення кореню шва у стиках трубопроводу діаметром 1000мм. і більше на ділянках виконаних із внутрішнім підваренням. 9. Застосування різнотовщинних труб при монтажі захльостів. 10. Натягування труб згинання їх силовими механізмами або нагрівання за межами зони зварювання стику а також вварювання будь-яких присадок для забезпечення необхідного зазору співвісності труб при зварюванні захльостів. 11. Експлуатація труб з поверхневими осьовими чи кільцевими дефектами відносна глибина яких більше 0 8 від товщини стінки. 164 6