НПАОП 64.2-1.07-96

НПАОП 64.2-1.07-96 Правила безпеки при роботах на кабельних лініях зв’язку і проводового мовлення

Мiсце для герба України   ДЕРЖАВНИЙ КОМIТЕТ УКРАЇНИ ПО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦI ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦI ПРАВИЛА безпеки при роботах на кабельних лiнiях зв'язку i проводового мовлення Київ ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦI ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Державного комiтету України по нагляду за охороною працi вiд "17” 05.06 № 85 ДНАОП 5.2.30-1.07-96 ПРАВИЛА безпеки при роботах на кабельних лiнiях зв'язку i проводового мовлення Київ Передмова 1. РОЗРОБЛЕНО Українським науково-дослiдним iнститутом зв'язку 2. ВНЕСЕНО Управлiнням працi та ринкових вiдносин Мiнiстерства зв'язку України 3. ВВЕДЕНО замiсть НАОП 5.2.30-1.07-88 "Правила технiки безпеки при роботах на кабельних лiнiях зв'язку i проводового мовлення затвердженого Мiнзв'язку СРСР 28.06.88 р. i НАОП 5.2.30-1.11-87 "Технiка безпеки при будiвництвi лiнiйно-кабельних споруд. ВСН-604-Ш-87" затвердженого Мiнзв'язку СРСР 30.06.87 р. ДНАОП 5.2.30-1.07-96 ПРАВИЛА безпеки при роботах на кабельних лiнiях зв'язку i проводового мовлення Дата введення 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Правила безпеки при роботах на кабельних лiнiях зв'язку i проводового мовлення надалi – Правила поширюються на всiх працiвникiв якi виконують роботи щодо проектування виготовлення реконструкцiї монтажу налагодження ремонту технiчного дiагностування та експлуатацiї кабельних лiнiй зв'язку i проводового мовлення. Правила встановлюють єдиний порядок органiзацiї робiт з охорони працi при будiвництвi монтажу та експлуатацiї на кабельних лiнiях зв'язку i проводового мовлення є обов'язковими для посадових осiб фахiвцiв робiтникiв i поширюються на всi пiдприємства органiзацiї причетнi до проектування будiвництва та експлуатацiї споруд електрозв'язку i проводового мовлення незалежно вiд їх вiдомчої належностi чи форм власностi. Вимоги Правил акту є обов'язковими для всiх проектувальних будiвельних експлуатацiйних пiдприємств органiзацiй i установ надалi – пiдприємства причетних до проектування будiвництва та експлуатацiї споруд електрозв'язку i проводового мовлення незалежно вiд їх вiдомчої належностi чи форм власностi. З введенням в дiю цих Правил вважати такими що не застосовуються на територiї України НАОП 5.2.30-1.07-88 "Правила технiки безпеки при роботах на кабельних лiнiях зв'язку i проводового мовлення" затверджений Мiнзв'язку СРСР 28.06.88 р. i НАОП 5.2.30-1.11-87. ВБН-604-3-87 "Технiка безпеки при будiвництвi лiнiйно-кабельних споруд" затверджений Мiнзв'язку СРСР 30.06.87 р. 2. Нормативнi посилання У цьому нормативному актi є посилання на такi нормативнi документи: –Положення про навчання iнструктаж i перевiрку знань працiвникiв з питань охорони працi. Затвердженi Держнаглядохоронпрацi 04.04.94р. наказ Мiнзв'язку України вiд 27.06.94р. № 84 . –Перелiк робiт з пiдвищеною небезпекою затверджений наказом Держнаглядохоронпрацi вiд 30.11.93 № 129 i зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 23.12.93 за № 196; –Положення про розслiдування та облiк нещасних випадкiв професiйних захворювань i аварiй на пiдприємствах в установах i органiзацiях" затверджене Кабмiном України вiд 10.08.93 р. № 623 . –СНиП III-4-80* "Техника безопасности в строительстве". Затвердженi Держбудом СРСР 09.06.80 р. № 82 ; –Положение о разработке инструкций по охране труда для рабочих и служащих предприятий и организаций связи. Затверджено Мiнзв'язком СРСР 02.04.84 р. ; –Перелiк важких робiт i робiт iз шкiдливими i небезпечними умовами працi на яких забороняється застосування працi неповнолiтнiх затверджений наказом Мiнiстерства охорони здоров'я України вiд 31.03.94 № 46 i зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 28.07.94 за № 176/385; –Типове положення про навчання iнструктаж i перевiрку знань працiвникiв з питань охорони працi" затверджене наказом Держнаглядохоронпрацi вiд 04.04.94 № 30 i зареєстроване в Мiнiстерствi юстицiї 12.05.94 за № 95/304; –Положення про органiзацiю роботи по охоронi працi на пiдприємствах i в органiзацiях Мiнзв"язку України затверджене наказом Мiнзв'язку Українi вiд 07.07.95 № 99; –Инструкция о порядке обеспечения работников и служащих специальной одеждой специальной обувью и другими средствами индивидуальной защиты. № 100 / П-9 / дополнения и изменения № 177 / П-4; дополнения и изменения № 289/П-8 /. Затверджена Держкомпрацi СРСР 1983 р. ; –Правила устройства электроустановок ПУЭ /изд.6 переработнное и дополненное/. Затвердженi Головенергонаглядом СРСР 1984 р.; –Правила технической эксплуатации электроустановок потребителей и Правила техники безопасности при эксплуатации электроустановок потребителей ПТЭ и ПТБ /изд.4 переработанное с изменениями/. Затвердженi Головдерженергонаглядом СРСР 21.12.84 р. ; –Правила будови i безпечної експлуатацiї посудин що працюють пiд тиском. Затвердженi Дернаглядохоронпрацi України наказ № 104 вiд 18.10.94 р. . –Правила пожежної безпеки на об'єктах зв'язку України. Затвердженi Мiнзв'язком України 18.09.92 р. . –Правила будови та безпечної експлуатацiї вантажопiдйомних кранiв. Затвердженi Держнаглядохоронпрацi України наказ № 128 вiд 16.12.93 р. . – Єдинi правила безпеки при пiдривних роботах Затвердженi Держгiртехнаглядом України 25 березня 1992 р. . –Общая инструкция по строительству линейных сооружений городской телефонной сети. Затверджена Мiнзв'язку СРСР вiд 06.06.77 р. № 220 ; –Правила по технике безопасности и производственной санитарии в лесной промышленности и в лесном хозяйстве Затвердженi Мiнлiспромом СРСР 30.08.78 г. ; –Нормы радиационной безопасности НРБ-76/87. Затвердженi Генеральним лiкарем СРСР 25.05.1987 р. № 4392-87 ; –Инструкция по радиационной безопасности для 30-км зоны вокруг ЧАЭС Затверджена Генеральним директором ПО "Комбiнат" в 1988 р. ; –Правила пересечения воздушных линий связи и радиотрансляционных сетей с линиями электропередачи. Москва "Связь" 1979г. ; –Правила строительства и ремонта воздушных линий связи и радиотрансляционных сетей. Часть 4.  Затвердженi ГНТУ Мiнзв'язку СРСР 8.05.85р. ; –Руководство по строительству линейных сооружений магистральных и внутризоновых кабельных линий связи М. Радио и связь. 1986 ; –Руководство по симметрированию кабелей связи в широком диапазоне частот М. Связь. 1965 ; –Руководство по симметрированию кабелей связи М. Связь. 1959 ; –ГОСТ 12.1.013-78 "ССБТ. Строительство. Электробезопасность. Общие требования"; –ГОСТ 67-78 "Пересечения линий связи и проводного вещания с контактными сетями наземного электротранспорта. Общие требования и нормы"; –ГОСТ 20494-90 "Штанги изолирующие оперативные и штанги переносных заземлений. Общие технические условия"; –ГОСТ 464-79 "Заземления для стационарных установок проводной связи радиорелейных станций радиотрансляционных узлов проводного вещания и антенн систем коллективного приема телевидения. Нормы сопротивления"; –ГОСТ 12.3.003-86 "ССБТ. Работы электросварочные. Требования безопасности"; –ГОСТ 12.4.107-82 "ССБТ. Строительство. Канаты страховочные. Общие технические требования"; –ГОСТ 26887-86 "Площадки и лестницы для строительно-монтажных работ. Общие технические условия"; –ГОСТ 5238-81 "Схемы защиты от опасных напряжений и токов возникающих на линиях". 3. ЗАГАЛЬНI ВИМОГИ 3.1. Порядок застосування Правил та вiдповiдальнiсть за їх виконання. 3.1.1. Правила є нормативною основою для службових осiб пiдприємств причетних до будiвництва кабельних лiнiй зв’язку щодо органiзацiї технологiчних процесiв навчання працiвникiв безпечним методам працi з метою попередження виробничого травматизму i профзахворювань. 3.1.2. Правила вмiщують вимоги безпеки робiт при будiвництвi ремонтi та експлуатацiї лiнiйно – кабельних споруд зв'язку та проводового мовлення яких необхiдно обов'язково дотримуватися при виконаннi цих робiт. Вимоги безпеки якi вносяться при розробцi технiчних вимог технологiчних документiв проектiв проведення робiт та в iнструкцiї охорони працi повиннi вiдповiдати цим Правилам СНиП III-4-80* "Техника безопасности в строительстве" затвердженi Держбудом СРСР 09.06.80 р. № 82 та "Положению о разработке инструкций по охране труда для рабочих и служащих предприятий и организаций связи" затверджено Мiнзв'язку СРСР 02.04.84 р. . 3.1.3. На пiдприємствi крiм цих норм у вiдповiдностi до умов виробництва повиннi виконуватися також вимоги мiжгалузевих Правил норм стандартiв та iнших нормативних актiв з охорони працi при проведеннi окремих видiв робiт додаток 1 . 3.1.4. На пiдставi цих Правил керiвники пiдприємств причетних до будiвництва кабельних лiнiй зв'язку зобов'язанi розробляти iнструкцiї з правил безпеки на конкретних робочих мiсцях положення та iншi документи з безпеки працi вiдповiдно до мiсцевих умов. 3.1.5. За безпечнiсть конструкції правильність вибору матерiалiв якiсть будiвництва монтажу налагодження реконструкцiї ремонту технiчного дiагностування та експлуатацiї а також за вiдповiдальнiсть кабельних лiнiй зв'язку цим Правилам вiдповiдає пiдприємство незалежно вiд форм власностi та вiдомчої належностi що виконує вiдповiднi роботи. 3.1.6. Керiвники власники пiдприємств та iншi посадовi особи несуть персональну вiдповiдальнiсть за виконання вимог цих Правил в межах покладених на них завдань та функцiональних обов'язкiв згiдно з чинним законодавством. 3.1.7. У своїй дiяльностi стосовно забезпечення безпечних умов працi керiвник власник пiдприємства та iншi посадовi особи повиннi керуватися вимогами "Положення про органiзацiю роботи по охоронi працi на пiдприємствах i в органiзацiях Мiнзв'язку України" затвердженого наказом Мiнзв'язку України вiд 07.07.95 р. № 99 та цих Правил. 3.1.8. У разi вiдсутностi в цих Правилах окремих вимог якi необхiдно виконати для створення безпечних умов працi на певних роботах керiвник власник пiдприємства повинен вжити додаткових заходiв що гарантують безпечне виконання робiт. 3.1.9. Особи виннi у порушеннi цих Правил несуть дисцiплiнарну адмiнiстративну матерiальну або кримiнальну вiдповiдальностi згiдно з чинним законодавством. 3.1.10. Керiвники робiт зобов'язанi особисто бути присутнiми керувати та забезпечувати виконання правил безпеки на дiлянках з пiдвищеною небезпекою тобто: –при навантаженнi та розвантаженнi барабанiв з кабелем масою бiльше 0 5 т; –при вiдкопуваннi траншей та котлованiв в безпосереднiй близькостi вiд мiсця проходження пiдземних комунiкацiй; –при прокладаннi кабелю з плавучих засобiв та з льоду; –при улаштуваннi переустаткуваннi та ремонтi перехрещень повiтряних кабелiв зв'язку та проводового мовлення з повiтряними лiнiями електропередачi контактними дротами трамваю та тролейбуса; –при проведеннi робiт на перехрещеннях залiзничного полотна та трамвайної колiї i при роботах на вiдстанi до 1 5 м вiд них; –при ремонтi кабелiв по яким передається дистанцiйне живлення; –при роботах в колекторах тунелях та технiчних пiдвалах; –при роботi на кабелях зв'язку якi прокладенi в телефоннiй каналiзацiї спiльно з кабелями радiотрансляцiйної мережi з напругою 120 В та вище чи з кабелями дистанцiйного живлення; –при роботi будiвельних механiзмiв в безпосереднiй близькостi вiд лiнiй електропередачi; –при роботi в колодязях глибокого закладання глибиною бiльше 2 5 м ; –при необхiдностi проведення аварiйних робiт коли в колодязь поступає газ. –при проведенi робiт на проїзних частинах дорiг вулиць тощо. На початок робiт на цих дiлянках керiвник робiт повинен провести iнструктаж з безпечних методiв працi. 3.1.11. Всi роботи на кабельних лiнiях зв'язку та проводового мовлення працiвники повиннi проводити в спецодязi та спецвзуттi якi передбаченi "Инструкцией о порядке обеспечения работников и служащих специальной одеждой специальной обувью и другими средствами индивидуальной защиты. № 100 / П-9 дополнения и изменения № 177/П-4; дополнения и изменения № 289/П-8 " затверджена Держкомпрацi СРСР 1983 р. . 3.1.12. Робота на кабельних лiнiях зв'язку та проводового мовлення забороняється при температурi навколишнього повiтря нижче норми яка встановлена мiсцевими органами влади. Як виняток допускається проведення робiт при лiквiдуваннi аварiй. У цьому випадку через визначенi вiдрiзки часу повиннi установлюватися перерви для обiгрiвання перерви зараховуються в робочий час . Керiвник робiт зобов'язаний в безпосереднiй близькостi вiд мiсця робiт надавати в розпорядження працiвникiв засоби для обiгрiвання фургони палатки та у виняткових випадках – багаття . Якщо через припинення робiт зупиняється чи затримується лiквiдацiя пошкодження то замiсть перерв в роботi встановлюється чергування змiн працiвникiв. Працювати на кабельних лiнiях пiд час грози забороняється. 3.1.13. Кожна робоча колона чи бригада яка проводить роботи вдалинi вiд населених пунктiв повинна бути забезпечена санiтарно-побутовими примiщеннями питною водою якiсть якої вiдповiдає санiтарним вимогам похiдною аптечкою змiст якої наведений в додатку 5. Кожний працiвник – одинак при роботi на лiнiї повинен мати iндивiдуальний асептичний пакет. 3.1.14. Працiвники на початок робiт повиннi шляхом ретельного огляду перевiрити наявнiсть та справнiсть необхiдних iнструментiв засобiв захисту запобiжних пристроїв драбин. Про всi несправностi необхiдно заявити керiвнику робiт чи його замiснику. Несправнi iнструменти захиснi засоби та запобiжнi пристрої повиннi замiнюватися. 3.1.15. Один раз на квартал керiвники структурних пiдроздiлiв чи особи якi їх замiщують повиннi перевiряти наявнiсть та справнiсть всiх iнструментiв та запобiжних пристроїв. Результати перевiрок необхiдно записувати в книгу журнал яка повинна знаходитися у начальника структурного пiдроздiлу чи у осiб якi його замiщують. Форма цiєї книги наведена в додатку 2. Запобiжнi пристрої та пiдйомнi механiзми випробуються у встановленi строки додаток 3 . 3.1.16. Дiелектричнi засоби захисту повиннi випробуватися згiдно нормам та в строки якi наведенi в додатку 4. 3.1.17. Кожний працiвник який виявив порушення даних Правил чи помiтив несправнiсть обладнання що створюють небезпеку для людей а також недостачу чи несправнiсть захисних засобiв зобов'язаний негайно повiдомити про це свого безпосереднього начальника а у випадку його вiдсутностi – вищого керiвника. 3.1.18. Розпорядження яке суперечить даним Правилам та яке може створити явну небезпечнiсть для життя та здоров'я працiвника не повинно виконуватися. Працiвник якому видане це розпорядження повинен звернути увагу керiвника який надав розпорядження на його суперечнiсть Правилам та повiдомити про це вищого керiвника. 3.1.19. При нещасних випадках належить негайно вжити заходи допомоги потерпiлому а у випадку необхiдностi направити його до медичного пункту чи викликати лiкаря. Розслiдування аварiй i нещасних випадкiв що мали мiсце при будiвництвi кабельних лiнiй зв'язку провадиться вiдповiдно до Положення про розслiдування та облiк нещасних випадкiв професiйних захворювань i аварiй на пiдприємствах в установах i органiзацiях затвердженого Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 10.08.93 № 623.  3.2. Вимоги до технiчного персоналу 3.2.1. Посадовi особи i спецiалiсти iншi працiвники пiдприємств а також приватнi особи якi зайнятi проектуванням будiвництвом реконструкцiєю монтажем налагодженням ремонтом технiчним дiагностуванням експлуатацiєю кабельних лiнiй зв'язку виконанням робiт обумовлених Правилами проходять пiдготовку пiдвищення квалiфiкацiї перевiрку знань Правил у порядку передбаченому "Типовим положенням про навчання iнструктаж i перевiрку знань працiвникiв з питань охорони працi" затвердженим наказом Держнаглядохоронпрацi вiд 04.04.94 № 30 i зареєстрованим в Мiнiстерствi юстицiї 12.05.94 за № 95/304 а також "Положенням про порядок навчання iнструктажу i перевiрки знань працiвникiв зв'язку з питань охорони працi" затвердженим наказом Мiнзв'язку України вiд 07.07.95 № 98. 3.2.2. Допуск до роботи осiб якi у встановленому порядку не пройшли навчання iнструктаж i перевiрку знань з охорони працi забороняється. 3.2.3. Працiвники зайнятi на роботах з пiдвищеною небезпекою що визначенi у додатку 21 Правил та інших роботах передбачених Перелiком робiт з пiдвищеною небезпекою затвердженим наказом Держнаглядохоронпрацi вiд 30.11.93 № 129 i зареєстрованим в Мiнiстерствi юстицiї України 23.12.93 за № 196 повиннi проходити попереднє спецiальне навчання i один раз на рiк перевiрку знань вiдповiдних нормативних актiв про охорону працi. 3.2.4. Забороняється допуск осiб вiком до вiсiмнадцяти рокiв до робiт на вантажопiдйомних механiзмах вантажо-розвантажувальних робiт робiт з посудинами що дiють пiд тиском керування машинами та механiзмами самостiйних робiт на кабелеукладальнику та інших робiт передбачених Перелiком важких робiт i робiт iз шкiдливими i небезпечними умовами працi на яких забороняється застосування працi неповнолiтнiх затвердженим наказом Мiнiстерства охорони здоров'я України вiд 31.03.94 № 46 i зареєстрованим в Мiнiстерствi юстицiї України 28.07.94 за № 176/385. 3.2.5. Учнi та практиканти можуть бути допущенi до виконання робiт пiд керiвництвом досвiдчених працiвникiв якi призначенi наказом чи розпорядженням начальника пiдприємства чи начальника структурного пiдроздiлу тiльки пiсля проведення iнструктажу навчанню безпечним методам працi на робочому мiсцi та перевiрки знань правил безпеки. 3.2.6. При проходженнi виробничої практики виробничого навчання особи молодшi 18 рокiв та якi навчаються в професiйно-технiчних училищах технiкумах тощо можуть проходити виробничу практику на виробництвах по професiях та на роботах якi наведенi у Перелiку важких робiт i робiт iз шкiдливими i небезпечними умовами працi на яких забороняється застосування працi неповнолiтнiх затвердженому наказом Мiнiстерства охорони здоров'я України вiд 31.03.94 № 46 i зареєстрованому в Мiнiстерствi юстицiї України 28.07.94 за № 176/385 не бiльше 4 годин в день при умовi суворого додержання в цих виробництвах та на роботах дiючих санiтарно-гiгiєнiчних норм. 4. IНСТРУМЕНТИ ТА ПРИСТРОЇ 4.1. Роботи з електроiнструментом та переносними електричними свiтильниками 4.1.1. До роботи з електроiнструментом допускаються особи якi пройшли навчання безпечним методам працi перевiрку знань правил безпеки та якi мають квалiфiкацiйну групу щодо електробезпеки. 4.1.2. Електроiнструмент повинен вiдповiдати наступним основним вимогам: бути безпечним в роботi та мати недоступнi для випадкового доторкання струмоведучi частини. 4.1.3. Застосовувати електроiнструмент належить згiдно з табл.4.1. Таблиця 4.1 Порядок застосування електроiнструменту Категорiя примiщень Клас iнструменту згiдно ГОСТ 12.2. 007.0-76 Порядок використання Без пiдвищеної небезпеки I З заземленням корпусiв з iндивiдуальним засобом захисту   II Без iндивiдуальних засобiв захисту   III Без заземлення корпусiв без iндивiдуальних засобiв захисту З пiдвищеною I Використання забороняється небезпекою II Без iндивiдуальних засобiв захисту   III Без заземлення корпусiв без iндивiдуальних засобiв захисту Особливо небезпечні i поза примiщень I Використання забороняється   II Використання забороняється   III Без заземлення корпусiв без iндивiдуальних засобiв захисту Примiтка 1. За неможливiстю забезпечити працiвникiв котрi виконують роботи крiм будiвельно-монтажних в примiщеннях з пiдвищеною небезпекою iнструментом класiв II i III а в примiщеннях з особливою небезпекою та поза примiщень – iнструментом класу III дозволяється використовувати iнструмент класiв I i II за умовами що iнструмент i тiльки один одержує живлення вiд автономної двигун-генераторної установки роз'єднувального трансформатора або через прилад захисного вимкнення. Роботи виконуються з застосуванням iндивiдуальних засобiв захисту i заземленням корпусу iнструмента класу I. Примiтка 2. При виконаннi будiвельно-монтажних робiт дозволяється використовувати електроiнструмент тiльки класiв II та III i тiльки з iндивiдуальними засобами захисту. Примiтка 3. Iнструмент класу II заземляти забороняється. 4.1.4. Для приєднання електроiнструмента до мережi живлення повинен застосовуватися шланговий провiд наприклад типу ШРПЛ чи ШПРС з поперечним перерiзом не менше 1 5 мм2. При вiдсутностi таких проводiв допускається застосування гнучких проводiв наприклад типу ПРГ з iзоляцiєю на напругу не нижче 500 В якi розмiщенi в гумовому шланзi. Оболонки кабелiв проводiв повиннi вводитися в електроiнструмент та мiцно закрiплюватися щоб уникнути зламу та стирання їх. 4.1.5. Заземлення корпусу електроiнструмента повинно здiйснюватися за допомогою спецiальної жили проводу живлення яка не повинна одночасно служити провiдником робочого струму. Використовувати для цiєї мети заземлений нульовий провiд забороняється. В зв'язку з цим для живлення трифазного електроiнструмента повинен застосовуватися чотирижильний а для однофазного трижильний шланговий провiд. Шланговий провiд повинен мати на кiнцi штепсельну вилку з вiдповiдною кiлькiстю робочих контактiв та одного – для заземлення. Конструкцiя вилки повинна забезпечувати первинний контакт для заземлення та його вiдключення пiсля вiдключення iнших контактiв. Якщо такi штепсельнi вилки вiдсутнi дозволяється заземлювати iнструмент голим гнучким проводом з поперечним перерiзом не менше 4 мм2 який повинен приєднуватися до спецiальної деталi для заземлення розташованої на корпусi iнструмента. 4.1.6. У тих випадках коли електроiнструмент живиться вiд понижуючого трансформатора корпус електроiнструмента повинен заземлюватися приєднанням жили для заземлення шлангового проводу до затискача для заземлення цього трансформатора. Застосовувати автотрансформатор для живлення електроiнструмента забороняється. 4.1.7. Пiд час роботи забороняється натягувати та перегинати кабелi електроiнструмента. Не дозволяється також їх перехрещення з тросами кабелями та електрозварювальними дротами i з шлангами – газорiзця. 4.1.8. При припиненнi електроживлення пiд час роботи з електроiнструментом а також на час вiдсутностi працiвника на робочому мiсцi iнструмент повинен вимикатися вiд мережi. 4.1.9. При використаннi електроiнструмента забороняється: –передавати його хоча б на недовгий час iншим особам якi не мають права працювати з електроiнструментом; –доторкатися до його частин що обертаються; –виймати стружку чи тирсу руками пiд час його роботи; –працювати з ним на висотi бiльше 2 5 м з приставних драбин; –обробляти ним обмерзлi та мокрi дерев'янi деталi. 4.1.10. Електроiнструмент повинен мати iнвентарний номер та зберiгатися у сухому опалювальному примiщеннi в шафах чи на стелажах. 4.1.11. При перевiрцi електроiнструмента визначається: –затягування гвинтiв якi крiплять вузли та деталi iнструмента; –стан проводу; –вiдсутнiсть зовнiшнiх пошкоджень його iзоляцiї та злому жил; –справнiсть вимикача та заземлення. Iнструмент який має пошкодження видавати та використовувати в роботi забороняється. 4.1.12. При виявленнi пiд час роботи несправностей електроiнструмента чи слабкої дiї електроструму працiвник повинен припинити роботу та здати несправний iнструмент на перевiрку та ремонт. 4.1.13. Переноснi електричнi свiтильники повиннi обладнуватися запобiжною сiткою з рефлектором та гачком для пiдвiшування. Сiтка повинна закрiплюватися на рукоятцi гвинтами таким чином щоб її можна було зняти тiльки за допомогою викрутки. 4.1.14. В примiщеннях з пiдвищеною небезпекою допускається застосовувати переноснi електричнi свiтильники напругою не бiльше 42 В. В примiщеннях особливо небезпечних та поза приміщеннями допускається застосовувати переноснi електричнi свiтильники напругою не бiльше 12 В. 4.1.15. Для свiтильникiв повинен застосовуватися шланговий провiд наприклад типу ШРПЛ з поперечним перерiзом кожної жили не менше 1 мм2. Допускається також використання багатожильних гнучких проводiв наприклад типу ПРГ якi розмiщенi в гумовому шланзi. 4.1.16. Штепсельнi розетки для мереж з напругою до 42 В повиннi конструктивно вiдрiзнятися вiд розеток для мереж з напругою 127 чи 220 В. Вилки переносних свiтильникiв не повиннi допускати можливiсть їх вмикання в мережу з напругою 127 чи 220 В. 4.1.17. Контроль за цiлiснiстю та справнiстю електроiнструмента повинна здiйснювати особа яка призначена наказом чи розпорядженням по пiдприємству органiзацiї та яка має квалiфiкацiйну групу по електробезпецi не нижче III. 4.1.18. Перевiрка на вiдсутнiсть замикання та перевiрка опору iзоляцiї вiдсутностi обриву жили для заземлення чи проводу електроiнструмента та переносних електричних свiтильникiв повинна здiйснюватися перiодично не менше одного разу за 6 мiсяцiв. 4.1.19. Опiр iзоляцiї обмотки та iнших електричних ланцюгiв електроiнструмента вiдносно металевого корпусу та зовнiшнiх металевих деталей повинен бути не менше 0 5 МОм а при наявностi подвiйної iзоляцiї – не менше 2 МОм. Опiр iзоляцiї вимiрюється мiж обмоткою та заземленим корпусом iнструмента. Результати перевiрки повиннi фiксуватися в спецiальних журналах чи протоколах вимiрювання. 4.2. Роботи з трансформаторами для зниження напруги 4.2.1. Первиннi обмотки переносних понижуючих трансформаторiв повиннi вмикатися в мережу 127 та 220 В за допомогою шнура довжиною не бiльше 2 м який розмiщений в гумовому шланзi та має на кiнцi вiдповiдну штепсельну вилку. Гумовий шланг повинен вводитися в корпус трансформатора та мiцно закрiплюватися. З'єднання виводiв обмотки та шнура повинно здiйснюватися паянням. Виводи обмоток трансформатора напругою до 42 В повиннi приєднуватися до штепсельних розеток якi закрiпленi на корпусi трансформатора. 4.2.2. Заземлення корпусiв переносних трансформаторiв повинно виконуватися згiдно п.4.1.5. Вториннi обмотки трансформатора повиннi заземлюватися шляхом приєднання одного з виводiв кожної обмотки до затискача трансформатора який призначений для заземлення. Якщо понижуючий трансформатор одночасно є розподiльним то його вторинний електричний ланцюг не повинен мати з’єднання з землею. 4.2.3. Трансформатори для зниження напруги повиннi мати iнвентарний номер знаходитися на облiку та разом з електроiнструментом зберiгатися в сухому мiсцi. 4.2.4. Опiр iзоляцiї понижуючого трансформатора повинен вимірюватися мiж первинною та вторинною обмотками та корпусом. Перiодичнiсть вимiрювання повинна бути не меншою одного разу на 6 мiсяцiв. Величина опору iзоляцiї повинна бути не меншою 0 5 МОм а при наявностi подвiйної iзоляцiї – не меншою 2 МОм. 4.2.5. При капiтальному ремонтi але не менше одного разу на 12 рокiв в залежностi вiд мiсцевих умов та режиму експлуатацiї iзоляцiя обмоток трансформатора для зниження напруги повинна випробуватися підвішеною напругою промислової частоти. Випробна напруга прикладається почергово до кожної з обмоток. При цьому iншi обмотки повиннi бути електрично з'єднанi з заземленим корпусом та магнiтопроводом. 4.2.6. Величина випробної напруги трансформаторiв для зниження напруги повинна бути при напрузi первинної обмотки: 127 220 В – 1350 В; 380-500 В – 1800 В. У разi вiдсутностi джерела струму промислової частоти випробування може здiйснюватися мегометром на напругу 2500 В. 4.2.7. Результати випробувань повиннi бути зафiксованi в спецiальних журналах чи в протоколах вимiрювань. 4.3. Роботи з пневматичним iнструментом 4.3.1. Кожний пневматичний iнструмент повинен мати паспорт у якому вказуються амплiтуди вiбрацiї рукоятi та корпуса iнструмента i дата виготовлення. В паспортi повиннi реєструватися планово – попереджувальнi та капiтальнi ремонти iнструмента. 4.3.2. При роботi з пневматичним iнструментом приєднання та роз'єднання шлангiв дозволяється тiльки пiсля припинення подавання повiтря. 4.3.3. Пiдключення шлангiв до повiтряної магiстралi дозволяється тiльки через вентилi якi встановленi на повітророзподільних коробках. Не дозволяється припинення подавання повiтря шляхом перелому шлангiв чи зав'язування їх вузлом. 4.3.4. Не допускається пропускання повiтря в мiсцях приєднання повiтряних шлангiв до пневматичного iнструмента та в з'єднаннях шлангiв мiж собою. Для крiплення шлангiв належить застосовувати кiльця та затискачi. Крiплення шлангiв дротом забороняється. 4.3.5. Клапани на рукоятках пневматичних iнструментiв повиннi бути вiдрегульованi: легко вiдкриватися швидко зачинятися та не пропускати повiтря при припиненнi тиску на рукоятку яка призначена для управлiння. 4.3.6. Робота пневматичним iнструментом на приставнiй драбинi забороняється. 4.3.7. Ремонтувати iнструмент на мiсцi проведення робiт забороняється. 4.3.8. Понаднормованi роботи з використанням пневматичного iнструмента забороняються. Час роботи з iнструментом який вiбрує не повинен перевищувати 2/3 тривалостi робочого дня. У аварiйних випадках коли перерви в роботi неможливi роботу з пневматичним iнструментом дозволяється проводити постiйно з змiною працiвникiв. 4.3.9. При роботi з пневматичним iнструментом необхiдно користуватися захисними окулярами та вiброгасними рукавицями. 4.4. Роботи з ручним iнструментом 4.4.1. До початку роботи з ручним iнструментом треба переконатися в його справностi: перевiрити правильнiсть насадки молотка кувалди сокири тощо; впевнитись у вiдсутностi трiщин задирiв металу по краях молотка та кувалди. Ломи повиннi бути прямi з вiдтягненими та загостреними кiнцями. Бойки кувалд та молоткiв повиннi мати гладку дещо випуклу поверхню без вибоїн трiщин задирiв тощо. 4.4.2. Рукоятки молоткiв кувалд ковальських зубил та iншого iнструменту ударної дiї повиннi виготовлятися з сухої деревини твердих та в'язких порiд кизилу бука берези та iнших без сучкiв та скiсних шарів з гладкою поверхнею. Використовування рукояток з м'яких та великошарних порiд деревини ялини сосни та iнших не дозволяється. Рукоятки повиннi бути прямими а в поперечному перерiзi мати овальну форму. До вiльного кiнця рукоятки повиннi трохи стовщуватися крiм рукояток кувалд для того щоб при змахах та ударах рукоятка не вислизувала з рук. У кувалд рукоятка до вiльного кiнця повинна трохи звужуватися. Вiсь рукоятки повинна бути перпендикулярна поздовжнiй осi iнструмента. Клини 3для закрiплення iнструмента на рукоятцi повиннi бути з м'якої сталi. 4.4.3. Рукоятки якi насадженi на загостренi хвостовi кiнцi iнструмента повиннi мати бандажнi кiльця. 4.4.4. Ударний iнструмент зубило кернер просiкувач тощо повинен мати гладку неробочу поверхню без трiщин задирок укосiв а на його робочому кiнцi не повинно бути ушкоджень. 4.4.5. Зубило не повинно бути менше 150 мм довжина його вiдтягнутої частини повинна бути 60 – 70 мм. Лезо зубила повинно заточуватися пiд кутом 65 – 70 градусiв рiжуча крайка повинна бути прямою чи трохи випуклою а його бiчнi гранi в мiсцях їх захоплення рукою не повиннi мати гострих ребер. 4.4.6. При роботах зубилом чи iншим ручним iнструментом для рубання металу працiвники повиннi забезпечуватися захисними окулярами зi склом що не б'ється та бавовняними рукавицями. При роботi клинами чи зубилами з використанням кувалди повиннi застосовуватися клиноутримачi з довжиною рукоятки не менше 0.7 м. 4.4.7. Лезо викрутки повинно входити без просвiту в прорiз голiвки гвинта. 4.4.8. Гаєчнi ключi повиннi суворо вiдповiдати розмiрам гайок та голiвок болтiв. Робочi поверхнi ключiв повиннi бути паралельнi та не мати збитих укосiв а їх рукоятки не повиннi мати задирок. Застосовувати прокладки при наявностi просвiту мiж робочими поверхнями i голiвками болтiв та гайок не допускається. Вiдкручувати гайки та болти шляхом подовження гаєчних ключiв iншими ключами чи трубами забороняється. 4.4.9. Положення iнструмента на робочому мiсцi не повинно допускати можливiсть його скочування чи падiння; класти iнструмент на поруччя чи на неогороджений край площадки та пiдмостки забороняється. 4.4.10. При перенесеннi та перевезеннi iнструмента його гострi частини належить закривати чохлом чи iншим засобом. 4.4.11. При користуваннi iнструментом з iзольованими рукоятками забороняється тримати його поза упорами якi запобiгають зiсковзунню пальцiв в напрямку до металевих частин. 4.4.12. Забороняється користуватися iнструментом з iзольованими рукоятками у яких дiелектричнi чохли чи покриття нещiльно прилягають до рукояток мають розшарування трiщини та iншi ушкодження. 4.4.13. інструмент з iзольованими рукоятками повинен зберiгатися в закритих примiщеннях на полицях чи стелажах не торкатися опалювальних приладiв та бути захищеним вiд сонячних променiв i вологи. В навколишньому середовищi повиннi бути вiдсутнi пари кислот луг та iнших агресивних речовин. 4.4.14. Інструмент з iзольованими рукоятками повинен перевозитися та переноситися до робочого мiсця з додержанням умов якi забезпечують його справнiсть та придатнiсть до застосування тобто вiн повинен бути захищеним вiд забруднення зволоження та механiчних ушкоджень. 4.4.15. Випробування iнструмента з iзольованими рукоятками повиннi проводитися згiдно з вимогами "Правил технической эксплуатации электроустановок потребителей" i "Правил техники безопасности при эксплуатации электроустановок потребителей" ПТЭ и ПТБ /изд.4 переработанное с изменениями/ затвердженi Головдерженергонаглядом СРСР 21.12.84 р. . 4.4.16. На початку початок роботи з гвинтовими та рейковими домкратами необхiдно переконатися в справностi їх деталей. Корпус домкрата не повинен мати трiщин обламаних частин та задирок. 4.4.17. Гвинтовi та рейковi домкрати повиннi мати пристрої якi перешкоджали б повному виходу гвинта чи рейки. 4.4.18. На початок роботи з гiдравлiчними домкратами необхiдно перевiрити стан корпуса насоса поршня манжет та цилiндра. 4.4.19. Забороняється навантажувати домкрат бiльше його паспортної вантажопiдйомностi. 4.4.20. Забороняється проводити роботу коли домкрат при пiднiманнi вантажу здає униз. 4.4.21. Стояти проти запобiжної пробки гiдравлiчного домкрата забороняється. 5. РОБОТИ В МIСЦЯХ СКЛАДУВАННЯ МАТЕРIАЛIВ I ВАНТАЖНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНI РОБОТИ 5.1. Розмiщення кабельних майданчикiв на трасi будiвництва 5.1.1. Кабельний майданчик призначений для складування кабельних матерiалiв повинен розмiщуватися в безпосереднiй близькостi до траси прокладання кабелю. 5.1.2. Мiсце яке визначено для кабельного майданчика повинно бути рiвним утрамбованим сухим та незатоплюваним. Для вiдведення води пiд час таяння снiгу дощiв розливу рiк та iнше необхiдно улаштовувати стiчнi канави. Через риштаки великої глибини повинен улаштовуватися настил для проїзду транспорту 5.1.3. Проходи на кабельному майданчику повиннi бути очищенi вiд снiгу смiття пилу та стороннiх речей. У зимовий час проходи повиннi посипатися пiском шлаком чи золою. Вночi проходи повиннi освiтлюватися таким чином щоб освiтленiсть була б рiвномiрною без слiпучої дiї на працiвникiв. Проведення робiт в неосвiтлених мiсцях забороняється. 5.1.4. Для автомобiлiв та iнших транспортних засобiв перед кабельним майданчиком повинен бути встановлений знак обмеження швидкостi руху. 5.1.5. На кабельних майданчиках повиннi бути влаштованi мiсця розмiщення протипожежних засобiв та забезпечено суворе дотримування "Правил пожежної безпеки на об'єктах зв'язку України" затверджених Мiнзв'язку України 18.09.92 р. . 5.2. Складування та зберiгання матерiалiв 5.2.1. Складування матерiалiв конструкцiй та обладнання повинно здiйснюватися згiдно з вимогами стандартiв чи технiчних умов на матерiали вироби та обладнання. 5.2.2. Барабани з кабелем повиннi зберiгатися на рiвному мiсцi пiд їх щоки повиннi бути пiдкладенi чи прибитi упори щоб запобiгти можливостi скочування барабанiв. 5.2.3. Розмiщувати барабани належить таким чином щоб можна було б: –прочитати їх маркiрування без додаткового перекочування барабанiв; –здiйснювати необхiднi вимiрювання та випробування; –вiльно пiд'їжджати до них та навантажувати на автомобiль. 5.2.4. Порожнi барабани повиннi складуватися окремо в спеціально вiдведеному для цього мiсцi. При цьому повиннi бути прийнятi заходи проти випадкового скочування барабанiв. Дозволяється зберiгання порожнiх барабанiв на щоках в штабелях але не бiльше двох в штабелi по висотi. 5.2.5. Круглий лiс повинен складуватися окремо в штабелi висотою не бiльше 1 5 м при цьому ширина штабелю не повинна бути менше його висоти. Мiж рядами штабелю повиннi установлюватися прокладки використовувати прокладки круглого перерiзу забороняється а по його боках – упори проти розкочування. 5.2.6. Пиломатерiали необхiдно складувати в штабель висота якого при рядовому укладаннi повинна складати не бiльше половини ширини штабеля а при укладаннi в клiтки – не бiльше ширини штабелю. 5.2.7. Лiсоматерiали якi були вже використанi повиннi складуватися згiдно п.п.5.2.5 5.2.6 але з них повиннi бути витягнутi цвяхи та скоби. 5.2.8. Металевi балки та асбоцементнi труби повиннi складуватися як це наведено в п.5.2.5. Нижнiй ряд труб повинен укладатися на пiдкладки закрiплюватися башмаками чи кiнцевими упорами проти розкочування. 5.2.9. Бочки з будiвельним матерiалом дозволяється класти на бiк та складувати в штабелi до трьох рядiв у висоту з установленням по їх боках стоякiв з укосами. Якщо бочки складаються стiйма то вони повиннi установлюватися на пiдкладки не бiльше нiж в два ряди. 5.2.10. Роботи по складанню та розбиранню штабелiв повиннi бути як правило механiзованими. 5.2.11. Горючi та легкозаймистi матерiали а також мастило необхiдно зберiгати в спецiальних вогнетривких примiщеннях чи в примiщеннях якi заглибленi у землю згiдно правилам пожежної безпеки. Протипожежнi розриви мiж складом легкозаймистих та горючих матерiалiв та iншими будiвлями повиннi визначатися проектом. 5.2.12. Зберiгати та переносити легкозаймистi рiдини бензин та iншi дозволяється тiльки в металевiй тарi яка герметично закривається. Застосовувати для цiєї мети вiдра тару з скла чи полiетилену забороняється. 5.2.13. На тарi в якiй зберiгається чи транспортується етилований бензин повиннi бути нанесенi написи олiйною фарбою: "Етилований бензин. Отруйний". Перекачування приймання та вiдпускання етилованого бензину а також заправлення ним машини повинно бути механiзованим. Для етилованого та неетилованого бензину на складах пального повиннi бути окремi ємностi та бензинопроводи. 5.2.14. В мiсцях зберiгання етилованого бензину повиннi знаходитися в достатнiй кiлькостi засоби для знешкоджування пролитого бензину гас хлорне вапно розчин дихлорамiну тощо . 5.2.15. Тару в якiй мiстилися бензин легкозаймистi рiдини отруйнi речовини належить закупорити та зберiгати на спецiально вiдведеному майданчику. Забороняється ремонтувати здiйснювати зварювання клепання паяння тощо металеву тару з-пiд легкозаймистої рiдини та отруйних речовин до її промивання чи знешкодження. Матерiал який використовується для обтирання пiд час роботи з етилованим бензином чи отруйними речовинами повинен збиратися в тару яка щiльно закривається а пiсля закiнчення роботи повинен знищуватися. 5.2.16. Вибуховi речовини та засоби для пiдривання повиннi зберiгатися застосовуватися та облiковуватися згiдно з "Єдиними правилами безпеки при пiдривних роботах" затвердженi Держгiртехнаглядом України 1992 р. . 5.2.17. Кабельнi матерiали муфти припої та iнше якi вмiщують свинець та його сплави повиннi зберiгатися в ящиках чи на стелажах якi закриваються внутрiшня поверхня їх повинна бути вкрита матерiалом що миється. Два рази на мiсяць цi ящики та стелажi повиннi очищатися та митися гарячим мильним розчином. 5.3. Органiзацiя вантажно – розвантажувальних робiт 5.3.1. Вантажно – розвантажувальнi роботи повиннi здiйснюватися пiд керiвництвом спецiально видiленого iнженерно-технiчного працiвника який визначає безпечнi способи навантаження розвантаження та транспортування вантажiв i безпосередньо несе вiдповiдальнiсть за додержання правил технiки безпеки при проведеннi робiт. 5.3.2. Iнженерно-технiчнi працiвники якi вiдповiдають за безпечне проведення вантажно-розвантажувальних робiт повиннi проходити перевiрку знань особливостей технологiчного процесу вимог безпеки працi улаштування та безпечної експлуатацiї пiдйомно-транспортного обладнання. 5.3.3. До проведення вантажно-розвантажувальних робiт допускається персонал не молодше 18 рокiв який навчений безпечним методам працi i пройшов перевiрку знань з технiки безпеки. 5.3.4. Вантажно-розвантажувальнi роботи належить проводити згiдно з технологiчними картами проектами проведення робiт технологiчними iнструкцiями а також рiзними нормативно-технiчними документами в яких є вимоги безпеки при проведеннi робiт даного виду. 5.3.5. На мiсцях проведення вантажно-розвантажувальних робiт повиннi вивiшуватися схеми стропування вантажiв таблицi допустимих висот штабелiв вантажу розмiри проходiв та проїздiв мiж штабелями. 5.3.6. Вантажно-розвантажувальнi роботи належить проводити механiзованим способом за допомогою пiдйомно-транспортного обладнання та засобiв малої механiзацiї блокiв та iнше . 5.3.7. Механiзований спосiб вантажно-розвантажувальних робiт є обов'язковим для вантажiв масою бiльше 50 кг а також при пiднiманнi вантажу на висоту бiльше 3 м. 5.3.8. Вантажно-розвантажувальнi роботи з пилуватими матерiалами цемент вапно гiпс та iнше необхiдно проводити як правило механiзованим способом. Працiвники якi виконують цi роботи вручну повиннi забезпечуватися спецодягом респiраторами та протипильними окулярами. 5.3.9. Гранична норма перенесення вантажiв вручну по рiвнiй та горизонтальнiй поверхнi на одну людину не повинна перевищувати тiєї яка наведена в табл.5.1. Таблиця 5.1 Характер робiт Гранична норма маси вантажу кг Чоловiк 50 Жiнка:   Пiдiймання i перемiщення вантажу при чергуваннi з iншою роботою до 2 разiв на годину 10 Пiдiймання i перемiщення вантажiв постiйно протягом робочої змiни 7 Сумарна вага вантажу який перемiщується протягом кожної години робочої змiни не повинна перевищувати:   з робочої поверхнi 350 з пiдлоги 175 Примiтка: 1. У вагу вантажу що перемiщується включається вага тари i упаковки 2. При перемiщеннi вантажу на вiзках або у контейнерах докладене зусилля не повинно перевищувати 10 кг. 3. Переносити вантажi на носилках допускається на вiдстань не бiльше 50 м по горизонтальному шляху. 5.3.10. Важкi штучнi матерiали а також ящики з обладнанням належить перемiщувати за допомогою ломiв чи iнших пристроїв з урахуванням норм перенесення вантажiв на одного працiвника. 5.3.11. Для навантаження та розвантаження вантажiв з транспортних засобiв вручну забороняється застосовувати дошки товщиною менше 50 мм. Пiд них треба встановлювати мiцнi пiдпiрки. 5.3.12. Перед навантаженням збiрних елементiв будiвельних конструкцiй монтажнi петлi належить очистити вiд бетону ретельно оглянути та вирiвняти. 5.3.13. При навантаженнi належить враховувати що верх вантажу для перевезення не повинен перевищувати габаритну висоту проїздiв пiд мостами та в тунелях. Маса вантажу не повинна порушувати стiйкiсть транспортного засобу та утруднювати управлiння ним. Перевезення вантажу який пiднiмається над проїжджою частиною бiльше 3 8 м чи виступає за задню точку габариту транспортного засобу бiльше 2 м повинно бути узгоджено з вiдповiдними дорожньо-експлуатацiйними та комунальними органiзацiями. 5.3.14. Штучнi вантажi пiсля навантаження повиннi бути закрiпленi ув'язанi та встановленi таким чином щоб уникнути мимовiльного змiщення їх пiд час транспортування. 5.3.15. Всi працiвники якi виконують вантажно-розвантажувальні роботи повиннi користуватися рукавицями. 5.4. Навантаження перевезення та розвантаження барабанiв з кабелем масою до 5 т 5.4.1. Навантажувати барабани з кабелем на автомобiль та розвантажувати їх з автомобiля необхiдно механiзованим способом та на рiвнiй мiсцевостi. 5.4.2. При навантаженнi та розвантаженнi барабана з кабелем пiдйомним краном вантажопiдйомнiсть його та застосованих стропiв повинна вiдповiдати масi вантажу що перемiщується. 5.4.3. При опусканнi барабана з кабелем в кузов автомобiля влазити в кузов для закрiплення барабана дозволяється тiльки пiсля того як вiн буде встановлений на платформу автомобiля. 5.4.4. Навантаження барабана з кабелем на кабельний транспортер повинно проводитися за допомогою лебiдок якi змонтованi на ньому. Пiсля пiдйому барабана повиннi бути встановленi упорнi штанги. Пiсля навантаження необхiдно ретельно оглянути пiдвiснi пристрої для барабана причiпнi з'єднання та замки а також перевiрити чи щiльно барабан став на опори. 5.4.5. При вiдсутностi пiдйомного крана барабан з кабелем можна навантажувати на автомобiль за допомогою лебiдки яка повинна встановлюватися та мiцно закрiплятися в переднiй частинi його кузова. При великiй кiлькостi барабанiв якi треба навантажити чи значнiй їх масi рекомендується застосовувати апарелi. В слабких грунтах апарелi повиннi укрiплюватися вiдповiдними стояками. Дно апарелiв та пiд'їзди до них повиннi бути засипаними пiском та щебiнкою. 5.4.6. При вiдсутностi пiдйомного крана розвантаження можна здiйснювати обережним скочуванням барабана по спадах на тросi за допомогою лебiдки. Спади повиннi мати на кiнцях сталевi наконечники: на одному кiнцi для упирання у землю а на другому – для укладання на край платформи автомобiля. Пiд середину спадiв повиннi пiдставлятися поперечнi пiдпори. Забороняється використовувати спади якi мають трiщини чи надломи. Довжина кожного спаду повинна бути не менше 3м при нормальнiй висотi кузова автомобiля. Для барабанiв масою до 3 т спади в поперечному перерiзу повиннi мати наступнi розмiри: –180 х 180 мм – для квадратного перерiзу; –190 х 150 мм – для прямокутного перерiзу. Якщо спади робляться з круглої деревини то її дiаметр не повинен бути менше 210 мм. 5.4.7. Розвантаження барабанiв з кабелем вiльним скочуванням чи скиданням їх на землю забороняється. 5.4.8. У виняткових випадках допускається перекочування барабанiв якi мiцно обшитi дошками по рiвнiй мiсцевостi з кутом ухилу не бiльше 3 градусiв на вiдстань до 50 м. 5.4.9. Пiдлога платформи автомобiля який використовується для перевезення барабанiв з кабелем повинна бути додатково пiдсилена другим рядом дошок товщиною 50 мм якi укладаються упоперек кузова. При навантаженнi та розвантаженнi барабанiв з кабелем автомобiль повинен бути загальмованим та пiд його заднi колеса повиннi пiдкладатися пiдпiрки. Працiвникам забороняється знаходитися позаду барабана що накочують на автомобiль чи попереду барабана що скочують з автомобiлю . З боку протилежного накочуванню барабана в кузовi автомобiля повинен встановлюватися постiйний упор висотою 0 3 – 0 4 м та довжиною яка бiльше на 0 3 м ширини барабанiв. 5.4.10. Пiд щоки навантаженого на автомобiль барабана повиннi пiдкладатися з обох бокiв дерев'янi бруски та вiн повинен бути закрiпленим до основи автомобiля тросами. 5.4.11. Загальна маса барабанiв якi перевозяться на автомобiлi не повинна перевищувати його вантажопiдйомностi. 5.4.12. Забороняється перевезення людей в кузовi автомобiлей якi навантаженi барабанами. 5.4.13. Стежити за положенням барабана в кузовi повинен працiвник який знаходиться в кабiнi автомобiля поруч з водiєм. 5.4.14. При навантаженнi та розвантаженнi забороняється: –скидати барабани з кабелем; –пiдтягати барабани з кабелем шляхом волочiння; –виконувати роботи на кабелепрокладачi пiд пiднятим барабаном. 5.4.15. Навантаження кабельних барабанiв та їх розвантаження поблизу лiнiї електропередачi яка знаходиться пiд напругою допускається при умовi додержання вiдстанi по повiтрю вiд барабану в будь-якому його положеннi до самого близького дроту яка наведена в п.6.9.5. 5.4.16. Вантажно-розвантажувальнi роботи поблизу лiнiї електропередачi яка знаходиться пiд напругою дозволяються при умовi попередньої видачi кранiвнику наряду – допуску який визначає безпечнi умови проведення робiт. 5.5. Особливостi навантаження перевезення та розвантаження барабанiв з кабелем масою бiльше 5 т 5.5.1. Барабани з масою бiльше 5 т необхiдно перевозити на великовантажних причепах трейлерах чи спецiальних кабелевозах. Для їх транспортування належить застосовувати трактори чи автомобiлi – тягачi зi справними та надiйними гальмами. 5.5.2. Навантаження барабанiв на трейлери повинно проводитися за допомогою автокранiв затягуванням трактором чи лебiдкою за допомогою троса який перекидається через барабан якщо барабан обшитий мiцними дошками чи закрiплюється на кiнцях осi яка вставляється в барабан. На обидва кiнцi осi повиннi надiватися втулки довжиною 150 – 200 мм дiаметром на 5 мм бiльше нiж дiаметр осi. 5.5.3. При навантаженнi барабанiв на трейлер дозволяється використовувати апарелi чи помiст який повинен мати високу механiчну стiйкiсть. 6. БУДIВЕЛЬНI МАШИНИ ТА МЕХАНIЗМИ 6.1. Загальнi вимоги безпеки 6.1.1. Будiвельнi машини механiзми зйомнi вантажозахоплюючi пристосування траверси ланцюги стропи клiщi та iншi повиннi вiдповiдати характеру роботи що виконується мати паспорти та iнвентарнi номери по яких вони записуються в спецiальнi журнали облiку та перiодичних оглядiв. 6.1.2. До управлiння машинами та механiзмами допускаються особи не молодше 18 рокiв якi пройшли медичний огляд спецiальне навчання перевiрку знань в квалiфiкацiйнiй комiсiї та якi мають посвiдчення на право управлiння даною машиною механiзмом а також квалiфiкацiйну групу з електробезпеки не нижче II. Для управлiння механiзмами якi встановленi на шасi автомобiля треба додатково мати права водiя. 6.1.3. До роботи стропальником допускаються особи не молодше 18 рокiв якi пройшли спецiальне навчання та мають посвiдчення на право проведення робiт. 6.1.4. Навчання персоналу який обслуговує вантажопiдйомнi машини та механiзми машинiстiв кранiвникiв стропальникiв та iнших безпечним методам проведення робiт та перевiрка їх знань повиннi проводитися згiдно з "Правилами устрою та безпечної експлуатацiї вантажнопiдйомних кранiв" затвердженi Держнаглядохоронпрацi України наказ № 128 вiд 16.12.93 р. . 6.1.5. Персонал який працює на вантажопiдйомних машинах повинен бути забезпечений "інструкцією по безпечному обслуговуванню машин та безпечному проведенню робiт" а також пам'яткою по обходженню з машиною механiзмом . 6.1.6. Забороняється працювати на несправних машинах та механiзмах а також залишати їх працюючими без нагляду. 6.1.7. При експлуатацiї машин повиннi бути прийнятi заходи щодо попередження їх перекидання самовiльного пересування пiд впливом вiтру чи при наявностi похилу мiсцевостi. 6.1.8. Забороняється пiднiмання вантажiв вага яких перевищує вантажопiдйомнiсть машини чи механiзму. 6.1.9. Частини машин та механiзмiв що рухаються повиннi бути огородженi. Забороняється працювати з несправною та знятою огорожею частин що рухаються. 6.1.10. Не можна допускати присутнiсть стороннiх осiб бiля працюючих машин та механiзмiв. 6.1.11. Пересування установлення та робота машин поблизу виїмок котлованiв траншей та iнше дозволяється при додержаннi вiдстанi вiд основи укосу виїмки до ближньої опори машини не менше тiєї яка наведена в табл.6.1. Таблиця 6.1 Глибина виїмки м Вiдстань по горизонталi вiд основи укосу до ближньої опори машини при ненасипному грунтi м   пiщаному гравiйному супiщаному гравiйному суглинистому глинистому лесовидно-му сухому 1 2 50 1 25 1 00 1 00 1 00 2 3 00 2 40 2 00 1 50 2 00 3 4 00 3 60 3 25 1 75 2 50 4 5 00 4 40 4 00 3 00 3 00 5 6 00 5 30 4 75 3 50 3 50 6.1.12. По закiнченню роботи пiдйомнi пристрої повиннi бути приведенi в доробочий стан. 6.1.13. В неробочий час всi машини та механiзми повиннi знаходитися в положеннi яке виключало б можливiсть їх пуску стороннiми особами для чого пусковi прилади належить вимикати та замикати. 6.2. Органiзацiя експлуатацiї вантажопiдйомних машин 6.2.1. Устрiй та експлуатацiя вантажопiдйомних машин та зйомних вантажозахоплюючих пристосувань повиннi вiдповiдати дiючим "Правилам устрою та безпечної експлуатацiї вантажопiдйомних кранiв" затвердженi Держнаглядохоронпрацi України наказ № 128 вiд 16.12.93 р. . 6.2.2. Реєстрацiї в органах Держнагляду пiдлягають екскаватори для робiт з гаком та крани за винятком: –кранiв з ручним приводом в тому числi з пневматичним механiзмом пiднiмання; –стрiлових та баштових кранiв з вантажопiдйомнiстю до 1 т включно; –стрiлових кранiв якi розрахованi на роботу з постiйним вильотом стрiли та якщо вони не оснащенi механiзмом повороту чи пересування. 6.2.3. На пiдприємствi повинен призначатися iнженерно-технiчний працiвник для здiйснення нагляду за безпечною експлуатацiєю вантажопідйомних машин пiсля перевiрки у нього знань з правил устрою та безпечної експлуатацiї вантажопiдйомних машин та видачі йому посвiдчення перiодична перевiрка знань повинна проводитися 1 раз за 3 роки . Вiн повинен: –здiйснювати нагляд за технiчним станом та безпечною експлуатацiєю вантажопiдйомних машин та зйомних вантажозахоплюючих пристосувань i приймати заходи по попередженню працi з порушенням правил технiки безпеки. При цьому вiн повинен звертати особливу увагу на додержання правил проведення робiт способiв стропування вантажiв правильнiсть установлення самохiдних кранiв при роботi системи нарядiв – допускiв при проведеннi робiт поблизу лiнiй електропередачi ; –проводити огляд вантажопiдйомних машин та зйомних вантажозахоплюючих пристосувань видавати дозвiл на експлуатацiю та вести облiк в журналах; –контролювати виконання розпоряджень якi сам дав та наказiв органiв Держнаглядохоронпрацi; –перевiряти правильнiсть допуску працiвникiв до управлiння та обслуговуванню вантажопiдйомних машин а також брати участь в комiсiях по перiодичнiй перевiрцi знань обслуговуючого та ремонтного персоналу; –контролювати наявнiсть iнструкцiй по безпечному обслуговуванню та ремонту вантажопiдйомних машин у обслуговуючого персоналу та у осiб якi вiдповiдають за утримування вантажопiдйомних машин в справному станi та безпечне проведення робiт по перемiщенню вантажiв за допомогою кранiв. 6.2.4. Дозвiл на роботи вантажопiдйомних машин якi не пiдлягають реєстрацiї в органах Держнаглядохоронпрацi видається iнженерно-технiчним працiвником по нагляду за безпечною експлуатацiєю вантажопiдйомних машин на основi документацiї заводу-виробника та результатiв технiчного огляду. Дозвiл на застосування новостворених зйомних вантажозахоплюючих пристроїв та тари видається таким же чином. 6.2.5. Дозвiл на роботи вантажопiдйомних машин якi пiдлягають реєстрацiї в органах Держнаглядохоронпрацi видається цим органом в наступних випадках: –пiсля реконструкцiї вантажопідйомної машини; –пiсля ремонту металоконструкцiй вантажопiдйомної машини з замiною елементiв якi виробили свiй строк чи вузлiв з застосуванням зварювання. 6.2.6. Всi новi вантажопiдйомнi машини а також зйомнi вантажозахоплюючi пристосування до пуску в роботу повиннi пiдлягати повному технiчному огляду. 6.2.7. Вантажопiдйомнi машини якi знаходяться в роботi повиннi пiдлягати перiодичному технiчному огляду: –частковому – не менше одного разу на 12 мiсяцiв; –повному – не менше одного разу на 3 роки за винятком рiдко використовуваємих вантажопiдйомних машин якi пiдлягають повному технiчному огляду не менше нiж кожнi 5 рокiв. Вiднесення вантажопiдйомних машин до рiдко використовуваних проводиться по узгодженню з органом Держнаглядохоронпрацi. 6.2.8. Технiчний огляд вантажопiдйомних машин проводиться власником доручається iнженерно-технiчничному працiвнику по нагляду за безпечною експлуатацiєю вантажопiдйомних машин та проводиться з участю осiб якi вiдповiдають за їх справний стан. 6.2.9. Пiд час повного технiчного огляду вантажопiдйомна машина пiдлягає: –огляду; –статичному випробуванню; –динамiчному випробуванню. Пiд час часткового технiчного огляду вантажопiдйомна машина пiдлягає тiльки зовнiшньому огляду. 6.2.10. При технiчному оглядi повиннi бути оглянутi та перевiренi в роботi всi механiзми та електрообладнання пристрої безпеки гальма та апарати управлiння а також перевiренi освiтлення сигналiзацiя та стан металоконструкцiй вантажопiдйомної машини i зварних заклепкових з'єднань гака канатiв блокiв вiсi та деталей їх крiплення. 6.2.11. Статичне випробування вантажопiдйомної машини повинно проводитися навантаженням яке на 25% перевищує її вантажопiдйомнiсть та має мету перевiрки мiцностi окремих її елементiв а у стрiлових кранiв – також вантажної стiйкостi. 6.2.12. При статичному випробуваннi стрiлових кранiв стрiла встановлюється вiдносно ходової платформи в положення яке вiдповiдає найменшiй стiйкостi крана а вантаж пiднiмається на висоту 100 – 200 мм. Кран розумiється як такий що витримав випробування якщо протягом 10 хв. пiднятий вантаж не опустився на землю а також не будуть виявленi трiщини деформування чи iншi пошкодження. 6.2.13. Динамiчне випробування вантажопiдйомної машини повинно проводитися вантажем який на 10% перевищує її вантажопiдйомнiсть та має за мету перевiрку дiї механiзмiв вантажопiдйомної машини та її гальм. Допускається проводити випробування робочим вантажем. 6.2.14. При технiчному оглядi зйомнi вантажозахоплюючi пристосування повиннi пiдлягати огляду та випробуванню вантажем який в 1 25 раза перевищує їх номiнальну вантажопiдйомнiсть. В процесi експлуатацiї зйомнi вантажозахоплюючi пристосування повиннi пiдлягати огляду: –траверси – через 6 мiсяцiв; –стропи – через кожнi 10 днiв; –клiщi iншi захоплювачi та тара – через 1 мiсяць. Норми на бракування сталевих стропiв канатiв наведенi в додатку 9. 6.2.15. Результати технiчного огляду записуються в журналi облiку та огляду а також робиться позначка в паспортi вантажопiдйомної машини з зазначенням строку наступного огляду. 6.2.16. Позачерговий повний технiчний огляд вантажопiдйомної машини повинен проводитися пiсля: –її реконструкцiї; –ремонту її металевих конструкцiй з замiною елементiв якi виробили свiй строк та вузлiв; –капiтального ремонту чи змiни механiзму пiдйому вантажопiдйомної машини та гака; –встановлення одержаного вiд заводу – виробника нового змiнного стрiлового обладнання. 6.2.17. Відповідальність за утримування вантажопiдйомних машин в справному станi повинна бути покладена на iнженерно-технiчного працiвника вiдповiдної квалiфiкацiї пiсля перевiрки у нього знань з правил устрою та безпечної експлуатацiї вантажопiдйомних машин та видачi йому посвiдчення перiодична перевiрка знань повинна проводитися 1 раз в 3 роки . Номер та дата наказу про призначення вiдповiдальної особи її прiзвище iм'я по батьковi та розпис повиннi мiститися в паспортi крана та заноситися в паспорт до реєстрацiї крана в органах Держнаглядохоронпрацi а також кожний раз пiсля призначення нової особи. Пiд час вiдпустки вiдрядження хвороби чи в iнших випадках вiдсутностi вiдповiдальної особи виконання його обов'язкiв покладається наказом на працiвника який замiнив цю вiдповiдальну особу на посадi без занесення його прiзвища в паспорт машини . 6.2.18. Особа яка вiдповiдає за утримання вантажопiдйомних машин в справному станi повинна забезпечувати: –утримування вантажопiдйомних машин та вантажозахоплюючих пристосувань в справному станi; –обслуговування та ремонт вантажопiдйомних машин навченим та атестованим персоналом а також перiодичну перевiрку знань обслуговуючого персоналу; –виконання кранiвниками виробничих iнструкцiй по обслуговуванню вантажнопiдйомних машин; –своєчасну пiдготовку до технiчного огляду вантажопiдйомних машин; –зберiгання паспортiв та технiчної документацiї на вантажопiдйомнi машини зйомнi вантажозахоплюючi пристосування а також ведення журналiв перiодичної перевiрки знань персоналу. 6.2.19. В кожному структурному пiдроздiлi цеху службi дiлянцi на будiвельному майданчику та iнших повинен наказом призначатися iнженерно-технiчний працiвник вiдповiдальний за безпечне проведення робiт при перемiщеннi вантажiв кранами пiсля перевiрки у нього знань комiсiєю та видачi йому посвiдчення перiодична перевiрка знань повинна проводитися 1 раз в 3 роки . Вiн зобов'язаний: –не допускати до обслуговування крана ненавчений та неатестований персонал; –стежити за виконанням кранiвниками та стропальниками виробничих iнструкцiй та у випадку необхiдностi iнструктувати їх щодо безпечного проведення робiт звертаючи увагу на недопущення перевантаження кранiв правильнiсть встановлення крана правильнiсть обв'язування та зачеплення вантажу; –не допускати проведення робiт без наряду – допуску на вiдстанi ближче 30 м вiд крайнього дроту лiнiї електропередачi. 6.2.20. На пiдприємствах з малою кiлькiстю вантажопiдйомних машин по узгодженню з органами Держнаглядохоронпрацi здiйснення нагляду за безпечною експлуатацiєю вантажопiдйомних машин вiдповiдальнiсть за утримання їх в справному станi та безпечне проведення робiт при перемiщеннi вантажiв може бути покладена на одного чи двох iнженерно-технiчних працiвникiв. 6.2.21. Для пiдвiшування вантажу на гак вантажопiдйомної машини повинен призначатися стропальник який зобов'язаний: –залишатись осторонь вiд вантажу та подавати сигнал кранiвнику про перемiщення вантажу; –пiсля пiднiмання вантажу на висоту 0 5 м подати сигнал "Стiй" оглянути крiплення вантажу перевiрити справнiсть крiплення та центрування вантажу i якщо все гаразд дозволити подальше перемiщення вантажу; –перевiрити мiсце встановлення вантажу переконатися в тому що вiн стiйко став та тiльки пiсля цього зняти стропи. Вантаж треба встановлювати на опори якi дозволяють вiльне знiмання стропiв. Стропальнику забороняється: –користуватися несправними стропальними пристроями а також пристроями строк випробування яких вже пройшов; –поправляти посувати за допомогою ударiв молота лома та iнших iнструментiв гiлки стропiв; –вiдтягувати вантаж руками пiд час його пiднiмання чи опускання; –працювати без захисної каски. 6.3. Автомобiльнi крани 6.3.1. До управлiння автокраном допускаються водiї якi навченi по спецiальнiй програмi та витримали iспит спецiальної комiсiї. В посвiдченнi кранiвника повинен бути вказаним тип крана до управлiння яким вiн допущений. Посвiдчення пiд час роботи кранiвник повинен мати при собi. 6.3.2. Автомобiльнi крани повиннi устатковуватися автоматичними приладами безпеки та сигналiзацiї а також запобiжними пристроями. 6.3.3. Адмiнiстрацiя органiзацiї – власника автокрана зобов'язана: –забезпечити кран випробуваними та промаркiрованими вантажозахоплюючими пристосуваннями; –на видному мiсцi крана розташувати напис про межi його вантажопiдйомностi при максимальному та мiнiмальному вильотах стрiли а також вказати дату наступного випробування крана; –розробити способи правильного стропування вантажiв графiчне зображення яких вивiсити на кранi; –вивiсити в кабiнi крана перелiк найчастiше перемiщуваних вантажiв з вказанням їх маси; –забезпечити своєчасне перiодичне випробування крана та перевiрку правильностi роботи обмежувача вантажопiдйомностi. 6.3.4. Машинiст автокрана вiдповiдає за безаварiйну роботу безпеку стропувальникiв та iнших працiвникiв а також за пожежну безпеку крана. 6.3.5. Машинiст автокрана зобов'язаний: –на початку роботи перевiрити стан автокрана та дiю всіх механізмів; –знати заздалегiдь характер майбутнiх робiт; –починати вантажнi операцiї тiльки пiсля того як переконався в безпецi оточуючих осiб; –стежити за роботою стропувальникiв та не вмикати механiзми автокрана без їх сигналу; приймати аварiйний сигнал "Стiй" вiд будь – якої особи яка подає його; –пiд час пiдготування вантажу до пiднiмання стежити за надiйним крiпленням та не допускати пiднiмання погано закрiплених вантажiв; –спускати вантаж плавно; –залишаючи кабiну крана опустити стрiлу до транспортного положення вимкнути двигун та загальмувати автомобiль; залишивши кабiну закрiпити гак та пiд колеса покласти пiдставки. 6.3.6. Машинiсту автокрана забороняється: –працювати при силi вiтру бiльше 12 5 – 15 2 м/с 7 балiв колихаються стовбури дерев гнуться великi гiлки незручно iти проти вiтру ; –переносити вантаж над людьми; –пiднiмати та перемiщувати вантаж якщо на ньому знаходяться люди; –пiдтягати вантаж при похиленому положеннi троса чи повертанням стрiли та пiднiмати вантаж защемлений зачеплений засипаний землею чи снiгом; –доводити вантажний гак чи стрiлу до вищого граничного положення; –залишати вантаж в пiдвiшеному станi пiд час перерви у роботi; –пiднiмати вантаж який перевищує вантажопiдйомнiсть крана при даному вильотi стрiли. 6.3.7. Вантажi масою близькою до максимальної вантажопiдйомностi крана при даному вильотi стрiли повиннi пiднiматися в два прийоми. Спочатку вантаж пiднiмається на висоту 0 2 0 3 м в цьому положеннi перевiряється стiйкiсть крана та надiйнiсть дiї гальм потiм – на повну висоту. Забороняється пiднiмання вантажу маса якого невiдома. 6.3.8. Змiнювати вилiт стрiли крана з пiднятим вантажем дозволяється тiльки в межах вантажної характеристики крана. 6.3.9. При горизонтальному перемiщеннi вантаж повинен бути пiднятим не менше нiж на 0 5 м вище перепон якi зустрiчаються на шляху. Знаходитися в зонi роботи крана працiвникам якi не мають безпосереднього вiдношення до процесу забороняється. 6.3.10. Забороняється встановлення та робота автомобiльних кранiв на свiжовiдсипаному неутрамбованому грунтi а також на майданчику з ухилом бiльше вказаного в паспортi. 6.3.11. Пiд час роботи крана знаходитися бiля механiзмiв крана а також на поворотнiй частинi крана забороняється. 6.3.12. Зйомнi вантажозахоплюючi пристрої повиннi виключати випадкове вiдчеплення та забезпечувати стiйкiсть вантажу пiд час його пiднiмання та перемiщування. 6.3.13. Вантажнi гаки кранiв та зйомних вантажозахоплюючих пристроїв повиннi бути обладнанi запобiжними та замикаючими пристроями якi запобiгають випадковому випаданню вантажiв. 6.3.14. Стропи повиннi пiдводитися пiд вантаж гаками чи баграми по центру вантажу пiсля чого закрiплятися на гаку. Пiдлазити пiд пiднятий вантаж просовувати пiд нього руки для пiдведення стропiв забороняється. 6.4. Пiдйомнi вишки телескопiчнi важiльнi 6.4.1. Всi роботи з застосуванням пiдйомної вишки повиннi проводитися не менше нiж трьома працiвниками: працiвник у кошику водiй оператор та спостерiгач. Спостерiгач повинен: подавати команду водiю оператору про пiднiмання та опускання кошика стежити щоб стороннi особи не пiдходили близько до вишки застерiгати проїжджий транспорт вiд можливого наїзду на вишку. 6.4.2. Кiлькiсть осiб якi допускаються до пiднiмання 1 чи 2 особи залежить вiд типу вишки яка використовується. Забороняється пiднiмати у кошику вишки бiльше 2 осiб. 6.4.3. Для роботи автовишка повинна установлюватися на рiвному горизонтальному майданчику. Максимальний кут нахилу майданчика не повинен бути бiльше 3 градусiв. 6.4.4. Перед пiднiманням кошика належить: –поставити машину на гальма; –встановити виноснi опори; –перевiрити закрiплення телескопа замковими пальцями для вирiвнювання перекосу. При встановленнi вишки на мiсцевостi належить використовувати тiльки iнвентарнi пiдкладки. 6.4.5. Переїзд вишки вiд опори до опори дозволяється з пiднятим телескопом та з опущеним до нижньої межi кошиком при – 34 цьому знаходитися в кошику працiвникам забороняється. 6.4.6. Проїзд пiд спорудами нижче 5 м мости та iнше дозволяється тiльки з укладеним та заправленим телескопом. 6.4.7. При температурi навколишнього повiтря нижче мiнус 10 5о 0 С забороняється вимикати двигун вишки якщо у кошику находяться люди. 6.4.8. Робота у кошику вишки при вiтрi силою 7 5 – 9 8 м/с 5 балiв забороняється. 6.4.9. При роботi кошик не повинен торкатися дротiв чи залiзобетоних опор та металевих конструкцiй. 6.4.10. Всi роботи на вишцi повиннi проводитися стоячи на днi кошика. Вставати на борт чи промiжнi кiльця кошика забороняється. 6.4.11. Пiднiмання та спускання iнструмента з вишки з кошика телескопа належить проводити за допомогою вiрьовки. Кидати iнструмент на землю та пiдкидати його з землi працiвникам якi працюють у кошику забороняється. Стояти пiд кошиком пiд час роботи забороняється щоб уникнути нещасного випадку вiд падiння iнструмента. 6.4.12. При регулюваннi дротiв з вишки забороняється прив'язувати до кошика блоки ручну лебiдку та дроти. Забороняється використовувати кошики вишки для тимчасового крiплення до нього троса чи кабелю при їх пiдвiшуваннi. 6.4.13. При роботi з вишки з похилом установлення бокових упорiв є обов'язковим. Робота без їх установлення дозволяється тiльки при вертикальному положеннi телескопа. 6.4.14. До пiднiмання кошика водiй зобов'язаний поставити машину на ручне гальмо вставити замковий палець та зняти крiплення з труб телескопа. Пiднiмати кошик до верхньої межi забороняється. 6.4.15. При пiдвiшуваннi та в'язаннi дротiв телескопiчна вишка повинна бути установленою вздовж дротiв якi натягуються в напрямку натягання. Установлювати вишку з внутрiшнього боку кута повiтряних лiнiй зв'язку та проводового мовлення забороняється. 6.4.16. Водiю оператору забороняється вiдлучатися вiд машини якщо у пiднятому кошику знаходяться люди. 6.4.17. Залишати у кошику чи кидати на його дно шматки проводу якi можуть з'єднати кошик з телескопом i порушити iзоляцiю кошика вiд телескопа забороняється. 6.4.18. Телескопiчнi вишки повиннi пiдлягати технiчному огляду не менше одного разу на рiк а також позачерговому – після кожного ремонту. При технiчному оглядi вишки повиннi пiдлягати зовнiшньому огляду з метою перевiрки справностi всiх вузлiв та деталей а також статичному та динамiчному випробуванням. Статичне випробування проводиться при первинному технiчному оглядовi та пiсля ремонту вантажем який перевищує на 25% номiнальний а при перiодичних – на 10%. Динамiчнi випробування проводяться вантажем який перевищує на 10% номiнальний. При цьому проводиться повторне пiднiмання та опускання кошика вишки. При динамiчних випробуваннях перевiряється дiя всiх механiзмiв органiв управлiння та запобiжних пристроїв. 6.4.19. Один раз на рiк необхiдно перевiряти опiр iзоляцiї кошика вiд корпусу телескопа. Вiн повинен бути не менше 2 МОм. 6.5. Кабельнi машини 6.5.1. Машинiст кабельної машини повинен щодня оглядати всi вузли та перевiряти стан канатiв. 6.5.2. Забороняється проводити будь-якi операцiї кабельною машиною при вiдсутностi машинiста що її обслуговує. 6.5.3. При установленнi кабельної машини поблизу котлованiв траншей укосiв пiд її опори необхiдно пiдкладати мiцнi щити. 6.5.4. Перед затягуванням кабелю в канал кабельної каналiзацiї кабельну машину належить установити на гальма а пiд переднi колеса пiдкласти упори. 6.5.5. Вантаж який перевозиться кабельною машиною повинен вiдповiдати паспортним даним на цю машину. 6.5.6. Навантаження транспортування та розвантаження кабельних барабанiв повинно здiйснюватися згiдно вимогам якi наведенi в роздiлi 5. 6.5.7. Зчеплення кабельного транспортера з автомобiлем повинно здiйснюватися шляхом з'єднання дишла транспортера з фаркопом автомобiля. Для бiльш надiйного крiплення додатково застосовується страхуючий трос. 6.5.8. Перевезення працiвникiв в кузовi кабельної машини з навантаженим на неї кабельним барабаном забороняється. 6.6. Кабелепрокладачi 6.6.1. До самостiйної роботи на кабелепрокладачах допускаються особи не молодше 18 рокiв якi навченi безпечним методам працi витримали iспит та одержали вiдповiднi посвiдчення. 6.6.2. До управлiння трактором при кабелепрокладачi допускаються особи не молодше 18 рокiв якi витримали iспит спецiальної квалiфiкацiйної комiсiї та одержали право на управлiння трактором при кабелепрокладачi. 6.6.3. До роботи при навантаженнi на кабелепрокладачi самих кабелепрокладачiв та iнших механiзмiв допускаються особи якi навченi професiї стропальника та мають вiдповiдне посвiдчення. 6.6.4. Колiснi кабелепрокладачi повиннi буксируватися до мiсця роботи автомобiлями до яких вони повиннi приєднуватися за допомогою спецiально пристосованою для цього серги дишла. 6.6.5. Пiд час буксирування чи транспортування кабелепрокладача водiй повинен: не допускати рiзкого гальмування та великої швидкостi вести автомобiль без ривкiв та якщо це можливо по рiвнiй дорозi. 6.6.6. Важкi кабелепрокладачi на гусеничному ходу повиннi перевозитися на великовантажних причепах-трейлерах. 6.6.7. Легкi кабелепрокладачi до мiсця прокладання кабелю на великi вiдстанi належить перевозити в кузовi грузового автомобiля. 6.6.8. Знаходження людей на кабелепрокладачi пiд час його буксирування перевезення в кузовi автомобiля забороняється. 6.6.9. При транспортуваннi кабелепрокладач повинен бути надiйно закрiпленим у кузовi автомобiля канатами пiд колеса кабелепрокладача треба поставити пiдкладки а його нiж повинен бути пiднятим та закрiпленим. 6.6.10. Навантаження чи розвантаження легкого кабелепрокладача на автомобiль належить проводити на рiвнiй мiсцевостi за допомогою пiдйомного крана. У випадку його вiдсутностi цi технологiчнi операцiї можуть проводитися за допомогою лебiдки вiдповiдної вантажопiдйомностi по суцiльному дощатому настилу який повинен мати ухил не бiльше нiж 30 градусiв. 6.6.11. Кабелепрокладальний нiж повинен опускатися та пiднiматися лебiдкою кабелепрокладача. При її вiдсутностi необхiдно використовувати автомобiльний кран вiдповiдної вантажопiдйомностi. Опускати та пiдiймати нiж кабелепрокладача треба тiльки пiсля дворазового пропускання канату з гаком крiзь отвiр ножа та надiйного крiплення гака. 6.6.12. Пiднiмання та опускання пiдйомних пристроїв лап легкого кабелепрокладача наприклад типу ЛКУ повиннi здiйснюватися лебiдками кабелепрокладача. 6.6.13. При пiднiманнi кабелепрокладача на опорнi лапи необхiдно стежити за тим щоб лапи опиралися на грунт одночасно. Пiд час пiднiмання кабелепрокладача знаходитися вiд нього на вiдстанi менше 5 м забороняється. 6.6.14. Проштовхувати кабелепрокладальний нiж вручну для його фiксацiї при пiднятому кабелепрокладачi забороняється. Для цього належить використовувати штовхальник ножа; працiвник при цьому повинен знаходитися за кабелепрокладачем. Встановлення пальцiв ножа для його фiксацiї повинно здiйснюватися тiльки пiсля заглиблення ножа не менше на 2/3 його висоти. Забороняється використовувати пальцi ножа кабелепрокладача якi укороченi обламанi . 6.6.15. Розфiксування ножа перед його виглибленням повинно здiйснюватися за допомогою пристрою для монтажу який входить в комплект кабелепрокладача. 6.6.16. Навантаження барабанiв з кабелем на кабелепрокладач та розвантаження з нього пустих барабанiв повинно проводитися на рiвнiй мiсцевостi за допомогою пiдйомних механiзмiв вантажопiдйомнiсть яких та стропiв що застосовуються повинна вiдповiдати масi вантажу який перемiщується. 6.6.17. Забороняється встановлювати на кабелепрокладач барабан з розбитими гнiздами. 6.6.18. При встановленнi барабанiв на кабелепрокладач необхiдно стежити щоб їх осi були надiйно закрiпленi в опорах кронштейнiв кабелепрокладача. 6.6.19. Виконувати якi-небудь роботи пiд кабельним барабаном який встановлений на опорах кронштейнах забороняється. При необхiдностi виконання робiт пiд барабаном вiн повинен знiматися з кабелепрокладача. 6.6.20. Забороняється знаходитися на кабелепрокладачi працiвникам якi його не обслуговують. 6.6.21. Одяг працiвникiв якi працюють на кабелепрокладачi повинен бути застебнутим таким чином щоб виключити можливiсть захоплення його кiнцiв барабаном що обертається. Рукави одягу повиннi бути заправленими в рукавицi. 6.6.22. Монтажник-кабельник зв'язку який працює на заднiй площадцi кабелепрокладача повинен бути в захисних окулярах. 6.6.23. На кабелепрокладачi стояти чи сидiти дозволяється на спецiально призначених для цього площадках чи сидiннях. Забороняється стояти на рамi кабелепрокладача та стежити за прокладанням кабелю. – 6.6.24. На кабелепрокладачi не повиннi знаходитися стороннi речi. 6.7. Землерийнi машини 6.7.1. Кожна землерийна машина повинна мати звукову сигналiзацiю. Значення сигналiв повиннi роз'яснюватися всiм працівникам якi пов'язанi з роботою машини. 6.7.2. Водiї землерийних машин повиннi ретельно вивчити iнструкцiю по експлуатацiї саме тих машин на яких вони будуть працювати та суворо виконувати всi правила технiки безпеки якi наведенi в цiй iнструкцiї. Iнструкцiя повинна постiйно знаходитися при машинi. 6.7.3. Одноковшовi екскаватори пiд час роботи повиннi установлюватися на спланованому майданчику так щоб уникнути самовiльного їх перемiщення закрiплятися iнвентарними упорами. Забороняється застосовувати для цiєї мети дошки колоди камiння та iншi речi. Робота екскаватора на схилах забороняється. 6.7.4. При роботi екскаватора не дозволяється проводити будь-якi iншi роботи з боку вибою та знаходитися людям ближче 5 м вiд радiусу дiї екскаватора. 6.7.5. Пiд час перерви в роботi екскаватора необхiдно перемiстити його на вiдстань не менше 2 м вiд краю виїмки а кiвш опустити на грунт. Очищати кiвш вiд грунту дозволяється тiльки в опущеному положеннi. 6.7.6. При роботi прямою лопатою у високому вибої необхiдно вiддаляти великi камiння та iншi речi якi мiстяться зверху через те що при обсипаннi грунту вони можуть ушкодити екскаватор та стати причиною нещасного випадку. 6.7.7. Козирки якi утворюються у вибої належить негайно завалювати зверху. 6.7.8. Шлях по якому пересувається екскаватор в межах будiвельного майданчика повинен заздалегiдь вирiвнюватися а в слабких грунтах пiдсилюватися iнвентарними щитами. Пiд час руху однокiвшового екскаватора його стрiлу необхiдно установлювати суворо в напрямку ходу а кiвш пiднiмати над землею на 0 5 – 0 7 м. Забороняється рух екскаватора з навантаженим ковшем. Перемiщення екскаваторiв крiм екскаваторiв на пневматичному ходу по штучним спорудам мости шляхопроводи та iншi дозволяється тiльки пiсля одержання дозволу вiдповiдної органiзацiї. Пересування екскаватора пiд час ожеледi допускається у тому випадку якщо будуть прийнятi заходи проти ковзання його гусениць чи колiс. Пересування екскаватора через мiлкi рiчки убрід повинно проводитися з дозволу вiдповiдального працiвника пiсля обстеження шляху пересування. 6.7.9. Спуск та пiдйом екскаватора при кутi похилу мiсцевостi бiльше того який наведений в паспортi на нього необхiдно здiйснювати з застосуванням тягачiв в присутностi механiка виконроба чи майстра. 6.7.10. Забороняється пiднiмати та перемiщувати негабаритнi грудки породи колоди дошки балки тощо за допомогою ковша чи грейфера крiм матерiалiв якi потрiбнi для пересування екскаватора . 6.7.11. У випадку виявлення в грунтi що розробляється великих каменiв корчiв чи iнших речей машину необхiдно зупинити та видалити їх. 6.7.12. Навантаження грунту на автомобiлi за допомогою екскаватора повинно проводитися з заднього чи бокового борту автомобiля. Забороняється знаходитися людям мiж землерийною машиною та транспортними засобами пiд час навантаження грунту. 6.7.13. Машинiст бульдозера до початку роботи повинен оглянути мiсце роботи. Великi камiння корчi та iншi речi необхiдно видалити. 6.7.14. Бiля мiсць розташування пiдземних споруд розробка грунту бульдозером повинна здiйснюватися тiльки пiд наглядом керiвника робiт. Забороняється розробка грунту бульдозером поблизу кабелю який знаходиться пiд напругою. 6.7.15. Забороняється перемiщення грунту на пiдйомi бiльше 15 градусiв чи з похилом 30 градусiв. 6.7.16. Ущiльнення грунту трамбуванням поблизу підпірних стiнок фундаментiв та iнших конструкцiй повинно проводитися на вiдстанi та в послiдовностi як вказано у проектi проведення робiт. 6.7.17. При роботi на бульдозерi забороняється: –проводити пiд час роботи двигуна регулювання крiплення та змазування механiзмiв; –сходити з площадки управлiння та пiднiматися на неї пiд час руху; –знаходитися в межах призми завалювання бiля незакрiплених – 40 котлованiв та траншей. 6.7.18. Перед початком руху скрепера належить переконатися що шлях вiльний а на гусеницях немає стороннiх речей. 6.7.19. При роботi скрепера на свiжевiдсипаному грунтi гусеницi трактора чи колеса машини повиннi бути не ближче 1 м вiд краю насипу. 6.7.20. Пiсля роботи скрепер повинен бути загальмованим. Залишати незагальмовану машину на схилi чи косогорi забороняється. 6.7.21. Забороняється використовувати скрепери: –при розробцi глинистих грунтiв в дощову погоду; –при русi на пiдйом при поздовжньому похилу бiльше 30 градусiв; –при роботi на косогорах з поперечним похилом бiльше 30 градусiв чи на крутому укосi. 6.7.22. Машинiст скрепера не повинен робити рiзких поворотiв агрегату. Забороняється повертати скрепер з заглибленим ковшом. 6.7.23. При перемiщеннi скрепера своїм ходом на iнше мiсце роботи якщо вiдстань до нього не бiльше 1 км кiвш належить пiдняти та закрiпити його транспортним пiдвiшувачем до рами скрепера вiд'єднавши при цьому лебiдку чи гiдропривiд. 6.7.24. При розробцi транспортуваннi розвантаженнi та ущiльненнi грунту двома чи бiльш самохiдними чи причiпними машинами скреперами грейдерами котками тощо якщо вони рухаються один за другим вiдстань мiж машинами повинна бути не менше 5 м. 6.7.25. Пiд час розпушення мерзлого грунту клином та куль бабами в радiусi 50 м вiд екскаватора повиннi встановлюватися попереджувальнi знаки якi забороняють заходити в зону роботи екскаватора. 6.7.26. Пiднiмати та опускати клин i куль – бабу належить вертикально. Забороняється розгойдувати їх та допускати ковзання по мерзлому грунтi пiсля опускання. 6.7.27. При розробцi мерзлих грунтiв баровою машиною перед нарiзанням щiлин для прокладання кабелю необхiдно очистити трасу вiд снiгу бульдозерним обладнанням яке є на машинi та виставити вiшки. 6.7.28. До початку роботи барову машину належить ретельно оглянути згiдно заводської iнструкцiї та лiквiдувати виявленi дефекти. Належить перевiрити ступiнь натягування ланцюга бара та при необхiдностi натягнути його. 6.7.29. Пiсля запуску та прогрiву двигуна машини належить випробувати роботу вузлiв машини на холостому ходi пiдняти та опустити бульдозерний вiдвал опустити та пiдняти бар ввiмкнути та перевiрити рух ланцюга бара. При випробуваннi не повинно бути стороннiх шумiв; хiд ланцюга пiднiмання та опускання барового пристрою та бульдозерного вiдвалу повиннi бути плавними. При звiльненнi стрiли бара з транспортного положення та при фiксуваннi її в транспортному положеннi редуктор приводу ланцюга бара та муфти зчеплення трактора повиннi бути роз'єднанi. Рух машини в транспортному положеннi з приєднаним ланцюгом бара забороняється. При русi в транспортному положеннi особливо на зворотах необхiдно стежити за тим щоб бар не мiг би зачепити людей чи оточуючi речi та споруди. 6.7.30. Пiд час заглиблення бара в грунт та при русi машини по нарiзанню грунту належить стежити за тим щоб не виникало пiдвищеної вiбрацiї машини. При її появi та ривках необхiдно негайно знизити швидкiсть заглиблення бара та швидкiсть руху машини. 6.7.31. Застосування барових машин для розробки грунтiв в яких є валуни галька та гравiй забороняється. 6.8. Компресорнi установки 6.8.1. Повiтрозбiрники компресорних установок у тому числi балони з стиснутим повiтрям якi знаходяться пiд тиском бiльше 70 кПа повиннi експлуатуватися згiдно з "Правилами будови i безпечної експлуатацiї посудин що працюють пiд тиском" затвердженi Держнаглядохоронпрацi України наказ № 104 вiд 18.10.94 р. . Профiлактичне обслуговування компресорних установок повинно здiйснюватися згiдно з експлуатацiйною інструкцією заводу – виробника. 6.8.2. До обслуговування компресорних установок в тому числi малогабаритних компресорних установок а також зарядних станцiй типу ПЗУС та iнших допускаються особи не молодше 18 рокiв якi пройшли медичний огляд спецiальне теоретичне та практичне навчання i якi мають посвiдчення на право обслуговування компресорних установок. 6.8.3. При використаннi для привода компресора електродвигуна машинiст повинен мати квалiфiкацiйну групу по електробезпецi не нижче III. 6.8.4. Пересувнi компресори належить розташовувати на рiвних майданчиках. Колеса їх пiд час роботи повиннi бути закрiпленi башмаками чи упорами. Компресорнi установки не можна розташовувати ближче нiж за 10 м вiд ацетиленових генераторiв та мiсць зберiгання легкозаймистих матерiалiв. 6.8.5. Перед пуском компресора машинiст зобов'язаний перевiрити його технiчний стан та систему змащування. 6.8.6. Пiсля пуску компресора машинiст зобов'язаний перевiрити його роботу звернувши особливу увагу на показання вимiрювальних приладiв на щитi управлiння. Пiд'єднувати споживачiв стиснутого повiтря машинiст може тiльки пiсля того як вiн переконається в справностi компресора. Пiд час роботи компресора залишати його без нагляду забороняється. 6.8.7. Компресор повинен бути негайно зупинений у наступних випадках: –якщо манометр на цилiндрi низького чи високого тиску а також на нагнiтальнiй лiнiї показує тиск вище допустимого; –якщо електроприлади на розподiльному щитi вказують на перевантаження електродвигуна; –при ушкодженнi контрольно-вимiрювальних приладiв компресора; –якщо чути стукiт удари в компресорi чи двигунi а також виявленнi їх несправностi якi можуть привести до аварiї; –якщо нагрiв будь–яких частин компресора чи двигуна безперервно збiльшується та їх температура перевищує норму; –при раптовому припиненнi чи зменшеннi подавання води для охолодження; –якщо немає освiтлення; –при пожежi. Якщо компресор був тимчасово зупинений пускати його в роботу можна тiльки з дозволу особи яка вiдповiдає за безпечну експлуатацiю установки. 6.8.8. Проводити роботи з профiлактики чи ремонт обладнання компресорних установок та зарядної станцiї однiй людинi забороняється. 6.8.9. Мастиловодовiддiлювач промiжний та кiнцевий холодильники повiтрозабiрник якщо у них немає пристроїв для автоматичного продування необхiдно продувати не менше нiж через 2 години роботи. Фiльтри необхiдно перiодично прочищати а мастило у них замiнювати свiжим через кожнi 40 годин роботи. 6.8.10. Пiд час роботи двигуна та компресора необхiдно стежити щоб не було течi мастила та палива в баках та трубопроводах. 6.8.11. Для запобiгання вибуху при експлуатацiї компресорної установки необхiдно застосовувати мастило тiльки паспортної марки. Не можна допускати пiдвищення температури стисненого повiтря яке може спричинити запалення в цилiндрах продуктiв розкладання мастила а також окису залiза промоченого мастилом яке накопичилось на стiнках трубопроводiв. 6.8.12. Через визначений час експлуатацiї але не менше одного разу на 6 мiсяцiв повинно проводитися очищення мастиловодовiддiлювача промiжних та кiнцевих холодильникiв повiтрозабiрника та нагнiтальних повiтропроводiв вiд мастильних вiдкладень способом який не спричиняє корозiї металу. Забороняється очищати мастиловодовiддiлювач промiжний та кiнцевий холодильники повiтрозабiрник та нагнiтальнi повiтропроводи випалюванням. 6.8.13. Максимальна температура стиснутого повiтря в компресорi не повинна перевищувати межi яка визначена інструкцією. Необхiдно перiодично прочищати цилiндри трубопроводи та резервуар компресора вiд окису залiза та мастила. Щоб запобiгти надмiрному пiдвищенню температури повiтря яке стискується треба постiйно стежити за правильною та безперервною циркуляцією охолоджувальної води в оболонках блока цилiндрiв та клапаннiй коробцi. 6.8.14. Забороняється застосовувати бензин чи гас для промивання картера фiльтрiв а також всiх деталей якi пов'язанi з проходженням по них стиснутого повiтря. 6.8.15. Забороняється палити та розпалювати вогонь поблизу компресорної установки. 6.8.16. Необхiдно ретельно стежити за справнiстю та надiйнiстю стикових з'єднань шлангiв пневматичних iнструментiв повiтророзподiльника та на промiжних стиках. Робота з дефектними шлангами та при несправних стикових з'єднаннях забороняється. 6.8.17. Манометри та запобiжнi клапани повиннi бути запломбованi. На шкалi кожного манометра повинна бути нанесена червона позначка яка вказує для даного компресора межу тиску перевищення якої забороняється. Манометри належить перевiряти не менше одного разу на рiк. 6.8.18. Манометр не допускається до експлуатацiї якщо: –вiдсутня пломба чи тавро; –прострочений термiн перевiрки; –стрiлка манометра при його вiд'єднаннi не повертається на нульову позначку шкали; –розбите скло чи є iншi пошкодження якi можуть впливати на його показання. 6.9. Робота машин та механiзмiв в охороннiй зонi повiтряних лiнiй електропередачi ПЛЕ 6.9.1. Охоронною зоною вздовж ПЛЕ є дiлянка землi та простору мiж двома вертикальними площинами якi проходять через паралельнi прямi лiнiї вiддаленими вiд крайнiх дротiв в невiдключеному станi на вiдстань значення якої наведено в табл.6.2. Таблиця 6.2 Напруга повiтряної лiнiї електропередачi кВ Вiдстань вiд крайнiх дротiв м до 1 2 вiд 1 до 20 10 25 15 110 20 150 25 220 25 330 30 400 30 500 30 750 40 800 постiйного струму 30 6.9.2. Будiвельно-монтажнi роботи у тому числi перемiщення машин та механiзмiв в охороннiй зонi дiючої ПЛЕ належить проводити пiд безпосереднiм керiвництвом iнженерно-технiчного працiвника вiдповiдального за безпеку проведення робiт при наявностi письмового дозволу органiзацiї – власника лiнiї та наряду – допуску. Наряд-допуск повинен бути пiдписаний технiчним керiвником головним iнженером головним енергетиком особою яка вiдповiдає за безпечний стан електрогосподарства органiзацiї яка виконує роботи. Форма наряду – допуску наведена в додатку 7. 6.9.3. Наряд – допуск видається на строк необхiдний для виконання даного обсягу робiт. У випадку перерви в проведеннi робiт бiльше доби наряд – допуск скасовується; при поновленнi робiт повинен видаватися новий наряд – допуск. Наряд – допуск виписується в двох екземплярах: один видається виконавцю перед початком роботи та повертається пiсля закiнчення роботи; другий екземпляр зберiгається у власника машини. У випадках коли машина видiляється для робiт в iншiй органiзацiї необхiдно заповнити заявку встановленої форми додаток 8 . 6.9.4. Перед початком роботи машин та механiзмiв в охороннiй зонi ПЛЕ необхiдно забезпечити зняття напруги з лiнiї при цьому повиннi виконуватися вимоги якi наведенi в п.6.9.2. Якщо немає можливостi зняти напругу з лiнiї то проводити роботу в охороннiй зонi дозволяється при умовi додержання вимог якi наведенi в п.п.6.9.2 6.9.5. 6.9.5. Вiдстань вiд пiдйомної чи висувної частини машини в будь – якому її положеннi до вертикальної площини що утворюється проекцiєю на землю найближчого дроту повiтряної лiнiї який знаходиться пiд напругою повинна бути не менше наведеної в табл.6.3. Таблиця 6.3 Напруга повiтряної лiнiї електропередачi кВ Вiдстань до крайнього дроту м до 1 1 5 вiд 1 до 20 2 0 вiд 35 до 110 4 0 вiд 150 до 220 5 0 до 330 6 0 до 500 9 0 до 800 постiйного струму 9 0 При цьому корпуси машин та механiзмiв за винятком машин на гусеничному ходу повиннi заземлюватися за допомогою переносного заземлювача. 6.9.6. Допускається робота машин та механiзмiв безпосередньо пiд дротами ПЛЕ якi знаходяться пiд напругою 110 кВ та вище при умовi що вiдстань вiд пiдйомної чи висувної частини машин а також перемiщуваних вантажiв в будь-якому положеннi до найближчого дроту повинна бути не менше вказаної в табл.6.3. 6.9.7. Робота стрiлових кранiв пiд ввiмкненими контактними дротами мережi наземного електротранспорту може проводитися при додержаннi вiдстанi мiж стрiлою крана та контактними дротами не менше 1 м при установленнi обмежувача упора який не дозволяє зменшити вказану вiдстань при пiднiманнi стрiли. 6.9.8. Пiд час проїзду пiд лінією електропередачi яка знаходиться пiд напругою робочi органи машин повиннi бути в транспортному положеннi. Пересування машин поза дорогами пiд дротами лiнiї електропередачi пiд напругою належить проводити в мiсцi найменшого провисання дротiв ближче до опори . 6.9.9. Робота та перемiщення будiвельних машин та механiзмiв поблизу фiдерних лiнiй проводового мовлення та лiнiй зв'язку з дистанцiйним живленням повинно проводитися пiд безпосереднiм наглядом керiвника робiт з додержанням вимог п.п.6.9.5 6.9.8. 6.9.10. При роботi поблизу лiнiї електропередачi машинiст повинен стежити за тим щоб через нерiвнiсть грунту не виникло рiзкого iнерцiйного вiдхилення робочого органа машини в бiк дротiв. 6.9.11. При випадковому доторканнi робочого органа машини до дроту лiнiї електропередачi яка знаходиться пiд напругою чи при виникненнi мiж ними електричного розряду забороняється до зняття напруги з лiнiї електропередачi чи вiдведення стрiли крана на безпечну вiдстань доторкатися стоячи на землi до машини сходити з неї на землю чи пiднiматися на неї. Якщо через доторкання робочого органа машини до дроту чи внаслiдок електричного розряду виникне загорання машини яке не дозволяє залишатися в нiй водiй повинен не тримаючись руками за металевi частини стрибнути на землю обома ногами одночасно. Вiддалятися вiд машини можна тiльки стрибками на однiй нозi чи на обох ногах одночасно. Вiддалятися можна кроком в пiв-ступнi щоб уникнути дiї крокової напруги при цьому не дозволяється вiдривати п'ятки i ступнi вiд землi. 7. ПЕРЕСУВНI ЕЛЕКТРОСТАНЦIЇ 7.1. До обслуговування пересувних електростанцiй допускаються працiвники якi навченi безпечним методам проведення робiт та мають квалiфiкацiйну групу по електробезпецi не нижче II. Цi працiвники повиннi знати iнструкцiю по обслуговуванню пересувних електростанцiй а також технiчну документацiю яка додається до неї. 7.2. Електростанцiя повинна комплектовуватися переносним заземлювачем дiелектричними рукавичками та калошами iнструментом з iзольованими ручками покажчиком напруги захисними окулярами а також вуглекислотним вогнегасником протипожежною тканиною аптечкою та штатним кабелем для пiдiмкнення навантаження. 7.3. У випадку загорання двигуна електростанцiї палива мастильних матерiалiв чи iзоляцiї генератора забороняється гасити полум'я водою. Для гасiння полум'я необхiдно користуватися вуглекислотним вогнегасником чи протипожежною тканиною. При загораннi двигуна необхiдно негайно припинити надходження до нього палива. 7.4. При роботi пересувна електростанцiя повинна установлюватися на вiдстанi не менше 10 м вiд дерев'яних та складських примiщень копиць стогiв та посiвiв. 7.5. Пiсля установлення пересувної електростанцiї її корпус повинен заземлюватися за допомогою переносного заземлювача. Корпус обладнання яке живиться вiд пересувної електростанцiї повинен мати металевий зв'язок з заземлювачем електростанцiї. Заземлювач повинен бути виконаний згiдно з "Правилами устройства электроустановок" ПУЭ / изд.6 переработанное и дополненное/ затвердженi Головдерженергонаглядом СРСР 1986 р. . 7.6. Забороняється палити та запалювати вогонь поблизу електростанцiї залишати її без нагляду пiд час роботи допускати до працюючої електростанцiї стороннiх осiб. 7.7. Рiдке паливо необхiдно зберiгати у металевому бiдонi. У вечiрнiй час заправлення електростанцiї рiдким паливом та мастилом можна проводити тiльки при свiтлi електричного лiхтаря. 7.8. Паливо та мастило належить заливати за допомогою лiйки. Пiд час заливання необхiдно стежити за тим щоб пiд електростанцiю не пiдтiкало паливо та мастило. Випадково пролите паливо чи мастило належить негайно засипати пiском чи землею. Забороняється пiд час роботи двигуна заправляти його паливом та мастилом. 7.9. Пiд час роботи електростанцiї треба стежити за тим щоб не було течi палива з карбюратора бака та трубопроводiв. 7.10. Забороняється торкатися частин що обертаються; необхiдно стежити за справнiстю огорож вентилятора та пасiв. 7.11. Щоб уникнути опiку рук та обличчя забороняється при перегрiвi двигуна вiдкривати пробку радiатора. 7.12. При електростанцiї повинен бути плакат: "Пiд напругою. Небезпечно для життя!" який необхiдно вивiшувати на електростанцiї пiд час роботи. 7.13. Перед кожним ввiмкненням навантаження необхiдно попереджувати про це споживача. Забороняється вiд'єднувати та приєднувати споживачiв до щита електростанцiї який знаходиться пiд напругою. 7.14. Щоб уникнути випадкової враження електрострумом забороняється пiд час роботи електростанцiї доторкуватися до струмоведучих частин якi знаходяться пiд напругою а також проводити будь-який ремонт змiну запобiжникiв тощо. 8. ЗЕМЛЯНI РОБОТИ ПРИ БУДIВНИЦТВI I ЕКСПЛУАТАЦIЇ ЛIНIЙНО-КАБЕЛЬНИХ СПОРУД ЛКС ЗВ'ЯЗКУ 8.1. Загальнi вимоги 8.1.1. Землянi роботи вiдкопування траншей котлованiв бурiння продавлювання прокладання кабелю кабелепрокладачем повиннi виконуватися тiльки за затвердженими кресленнями. На них повиннi бути вказанi всi пiдземнi споруди якi розташованi вздовж траси лiнiї зв'язку чи перехрещують її в робочiй зонi. 8.1.2. Проведення земляних робiт допускається тiльки при наявностi письмового дозволу ордеру вiд вiдповiдної мiсцевої адмiнiстрацiї а на дорогах за населеними пунктами – при наявностi дозволу на розкопування вiдповiдних дорожньо – експлуатацiйних органiзацiй та землевласникiв. При проведеннi земляних робiт в зонi розташування пiдземних комунiкацiй ордер на розкопування видається тiльки при наявностi дозволу органiзацiї яка вiдповiдає за експлуатацiю цих комунiкацiй. До дозволу повинен бути прикладений план схема розташування комунiкацiй з вказаною глибиною закладення та типу комунiкацiї тощо . 8.1.3. При проведеннi робiт в смузi вiдводу дорiг на вулицях органiзацiя яка виконує цi роботи повинна скласти та узгодити з органами ДАI схему органiзацiї руху та огородження мiсць проведення робiт з зазначенням видiв робiт та строкiв їх виконання. У випадку аварiї роботи можна виконувати без узгодження та затвердження схем але з умовою повiдомлення органiв ДАI про мiсце та час проведення робiт. 8.1.4. Якщо при проведеннi земляних робiт буде виявлена не зазначена на кресленнях пiдземна комунiкацiя то роботи на вiдповiднiй дiлянцi повиннi бути негайно припиненi до виявлення характеру цiєї комунiкацiї її власника та узгодження з ним подальшого проведення робiт. 8.1.5. У випадку виявлення при проведеннi земляних робiт невiдомих предметiв конструкцiй речовин вибухiвок часiв вiйни тощо роботи повиннi бути негайно припиненi. Про це належить негайно повiдомити керiвника робiт а про вибуховi речовини – мiсцевi органи МВС України. Роботи можуть бути поновленi тiльки пiсля усунення небезпеки. 8.1.6. При ушкодженнi якої-небудь пiдземної споруди що створює небезпеку для працiвникiв виконавець робiт повинен негайно припинити роботи у цьому мiсцi та повiдомити про це вищого за рiвнем керiвника та в аварiйну службу вiдповiдної органiзацiї. 8.1.7. При виявленнi в траншеях чи котлованах газу роботи в них повиннi бути негайно припиненi а люди виведенi з небезпечної зони. Про це належить повiдомити вищого за рiвнем керiвника та аварiйну службу газового господарства. Роботи можуть бути вiдновленi тiльки пiсля припинення поступання в зону робiт газу та видалення з неї газу який поступив ранiше. 8.2. Землянi роботи в зонах зближення та перехрещення лiнiй зв'язку якi будуються з пiдземними комунiкацiями 8.2.1. Проведення земляних робiт в охоронних зонах пiдземних комунiкацiй повинно здiйснюватися згiдно вiдповiдних дiючих мiжгалузевих правил та iнших нормативних актiв якi регламентують проведення робiт в цих зонах. 8.2.2. Органiзацiя яка буде виконувати землянi роботи в охоронних зонах пiдземних комунiкацiй повинна не пiзнiше нiж за добу до початку проведення робiт викликати представникiв органiзацiй у вiданнi яких знаходяться цi споруди. До їх прибуття чи при вiдсутностi кого-небудь з них проведення всяких розкопувань в мiсцях розташування пiдземних споруд забороняється. 8.2.3. До початку робiт в зонi розташування пiдземних комунiкацiй необхiдно встановити знаки якi вказують мiсця розташування цих комунiкацiй. В мiсцях перехрещення з пiдземними комунiкацiями установлюються плакати з надписами "Обережно" "Кабель ЗВ" "Кабель ВВ" та iншими. 8.2.4. При наближеннi до лiнiй пiдземних комунiкацiй землянi роботи повиннi виконуватися пiд наглядом виконроба чи майстра а в охороннiй зонi дiючих газопроводiв нафтопроводiв силових кабелiв пiд напругою крiм того пiд наглядом представникiв органiзацiй якi експлуатують цi комунiкацiї. 8.2.5. В охороннiй зонi дiючих пiдземних комунiкацiй механiзована розробка грунту забороняється. 8.2.6. При роботi безпосередньо поблизу пiдземних комунiкацiй вiдповiдальний за проведення робiт зобов'язаний проiнструктувати бригаду та окремих механiзаторiв пiд розпис про умови проведення робiт показати мiсця проходження пiдземних комунiкацiй за кресленнями та на мiсцевостi визначити межi в яких забороняється роботи екскаватора та iнших механiзмiв а також застосування ударних iнструментiв. 8.2.7. В мiсцях перехрещення з дiючими пiдземними комунiкацiями вiдкопування траншей та котлованiв повинно проводитися обережно з застосуванням лопат найбiльш досвiдченими працiвниками. Користуватися ударними iнструментами дозволяється тiльки при розламуваннi дорожнього покриття. 8.2.8. При вiдкопуваннi траншей та котлованiв поблизу дiючих пiдземних комунiкацiй попереднє шурфування є обов'язковим. Шурфи вiдкопуються: –довжиною 1 м вздовж вiсi траншеї яка вiдкопується якщо вона перехрещує дiючу комунiкацiю; –перпендикулярно до вiсi вiдкопуваної траншеї через кожнi 20м якщо вона пролягає паралельно дiючiй комунiкацiї. Довжина кожного шурфа повинна перевищувати ширину траншеї яка вiдкопується з кожного її боку не менше нiж на 0 2 м. У випадку не виявлення комунiкацiї чи споруди яка вiдшукується глибина шурфiв повинна перевищувати на 0 2 м глибину траншеї яка вiдкопується. 8.3. Вiдкопування траншей та котлованiв 8.3.1. Шурфи траншеї та котловани якi розробляються в людних мiсцях та при наявностi руху транспорту повиннi бути огородженi згiдно з "Общей инструкцией по строительству линейных сооружений городской телефонной сети" затвердженної наказом Мiнзв'язку СРСР вiд 06.05.77 р. № 220 . На огорожах необхiдно виставити попереджувальнi надписи та знаки з зазначенням органiзацiї та номеру її телефону а в нiчний час – сигнальне освiтлення. 8.3.2. Переходи через траншеї належить обладнати мiстками шириною не менше 0 6 м та з поручнями висотою 1 м. 8.3.3. Розмiри дiлянки що розробляєтьcя необхiдно вибирати таким чином щоб встигнути закiнчити основнi роботи протягом робочого дня та не залишати на нiч розритi траншеї та котловани. 8.3.4. При проведеннi земляних робiт верхнє покриття дорiг та тротуарiв повинно бути розiбране вiд країв траншей та котлованiв з кожного боку на вiдстанi: –0 1 м – при асфальтовому покриттi; –0 2 м – в разi брукiвки. Розiбранi покриття дорiг та тротуарiв повиннi бути складенi на вiдстанi 0 5 м вiд краю траншеї чи котловану з боку протилежного вiдвалу грунту. 8.3.5.При вiдсутностi верхнього покриття грунт з траншей котлованiв повинен вiдкидатися по рiзнi боки траншеї котловану на вiдстань не менше 0 5 м вiд краю. При цьому повинно бути забезпечене пропускання дощових та стiчних вод. 8.3.6. При викиданнi грунту iз котлованiв та траншей з перекиданням з уступiв ширина останнiх не повинна бути меншою 0 7 м а висота – не бiльше 1 5 м. 8.3.7. Розробка грунту способом пiдкопу пiдбою забороняється. При випадкових утвореннях в траншеях та котлованах козиркiв з грунту чи при находженнi на укосах виїмки валунiв камiння тощо працiвники повиннi бути виведенi з небезпечних мiсць пiсля чого козирки валуни та iнше належить завалити зверху. 8.3.8. Розробка грунту вибуховим способом повинна здiйснюватися спецiалiзованими органiзацiями з додержанням вимог дiючих "Єдиних правил безпеки при пiдривних роботах" Затвердженi Держгiртехнаглядом України 25 березня 1992р. . 8.3.9. В грунтах природної вологостi при вiдсутностi грунтових вод та розташованих поблизу пiдземних споруд траншеї та котловани можуть бути розробленi з вертикальними стiнками без крiплення на глибину не бiльше: –1 00 м – в пiщаних у тому числi гравелiстих грунтах; –1 25 м – в супiщаних грунтах; –1 50 м – в глинистих суглинистих та сухих лесовидних грунтах; –2 00 м – в особливо щiльних грунтах якi вимагають для своєї розробки застосування ломiв кирок клинiв. 8.3.10. Забороняється перебування людей в траншеї котлованi глибиною бiльше вказаної в п.8.3.9 в тому числi i в процесi розробки грунту якщо їх стiнки не укрiпленi або не мають вiдкосiв згiдно з таблицею 8.1. 8.3.11. Вiдкопування траншеї роторними траншейними екскаваторами в щiльних грунтах допускається з вертикальними стiнками без крiплення на глибину до 3 м. 8.3.12. Пiщанi лесовиднi та насипнi грунти належить розробляти тiльки з крiпленням стiнок та за iндiвiдуальним проектом в якому повинно бути передбачене штучне водозниження шпунтове крiплення та iнше. 8.3.13. При грунтових умовах якi вiдрiзняються вiд тих що вказанi в п.п. 8.3.9 8.3.11 8.3.12 траншеї та котловани повиннi бути розробленi або з укосами без крiплення або з вертикальними стiнками закрiпленими щитами. 8.3.14. Котловани траншеї в грунтах природної вологостi та при вiдсутностi грунтових вод глибиною бiльше зазначених в п.8.3.9 без крiплення стiнок повиннi розроблятися з укосами крутизною не бiльше наведеної в табл. 8.1: Таблиця 8.1 Найменування грунту Кут мiж напрямком укосу та горизонталлю градусiв Вiдношення висоти укосу до його основи   до глибини виїмки м   1 5 3 0 5 0 1 5 3 0 5 0 1 2 3 4 5 6 7 Насипний природної вологостi 76 45 38 1:0 25 1:1 00 1:1 25 Пiщаний та гравiйний вологий насичений 63 45 45 1:0 50 1:1 00 1:1 00 Глинистий:             супiсок 76 56 50 1:0 25 1:0 67 1:0 85 суглинок 90 63 53 1:0 00 1:0 50 1:0 75 глина 90 76 63 1:0 00 1:0 25 1:0 50 Лесовидний сухий 90 63 63 1:0 00 1:0 50 1:0 50 Примiтка: При глибинi виїмки бiльше 5 м крутизна укосу встановлюється розрахунком крутизна укосу визначається як вiдношення основи укосу до глибини виїмки . 8.3.15. Крутизну укосiв траншей та котлованiв в глинистих грунтах якi переволоженi дощовими талими та iншими водами належить зменшити до величини природного укосу. Про це зменшення виконавець робiт повинен скласти акт. 8.3.16. Роботи в траншеях та котлованах якi розробляються з укосами без крiплення згiдно даних табл. 8.1 але грунт у яких по мiрi його вiдкопування зволожується повиннi проводитися при умовi прийняття таких заходiв обережностi: –старанного огляду виконавцем робiт чи майстром до початку кожної змiни стану грунту та його штучного завалювання в мiсцях де виявленi козирки та трiщини в бровках i на укосах; –тимчасового припинення робiт у виїмці до осушення грунту при виникненнi небезпеки обвалу; –мiсцевого зменшення крутизни укосу на дiлянках де проведення робiт у виїмці є невiдкладним; –заборони руху транспортних засобiв та механiзмiв в межах призми завалювання. 8.3.17. При роботi на укосах виїмок та насипiв глибиною висотою бiльше 3 м i крутизною укосiв бiльше 1:1 а при вологiй поверхнi укосу бiльше 1:2 належить приймати необхiднi заходи безпеки проти падiння та ковзання працiвникiв по поверхнi укосiв. Працiвники повиннi спускатися в траншею чи котлован по драбинi заздалегiдь одягнувши рятувальний пояс. Пересуватися по укосах без драбин забороняється. 8.3.18. Грунт укосiв необхiдно оглядати перед початком кожної змiни. При появi трiщин належить приймати заходи проти раптового завалювання грунту при цьому треба завчасно вивести працiвникiв з небезпечних мiсць. При настаннi заморозкiв необхiдно очищати укоси вiд камiння щоб уникнути їх скочування в траншеї та котловани при вiдлизi. 8.3.19. Вертикальнi стiнки котлованiв та траншей глибиною до 3 м належить закрiплювати вiдповiдно вимогам якi наведенi в табл.8.2. Таблиця 8.2 Види крiплення траншей та котлованів з вертикальними стiнами Грунтовi умови Види крiплення 1 2 Грунти сухi якi здатнi зберiгати прямовиснi стiни при глибинi до 2 м Горизонтально – рамкове Грунти якi зсовуються сухi та щiльнi грунти якщо траншеї та котловани залишаються вiдкритими на тривалий час Горизонтально – суцiльне Грунти зв'язанi сухi при вiдсутностi грунтових вод при глибинi розробки не бiльше 3 м Горизонтальне з просвiтами Грунти водонасиченi Змiшане горизонтальне суцiльне та шпунти Грунти зв'язанi сухi при вiдсутностi грунтових вод Вертикально – рамкове Грунти сипкi при глибоких траншеях та грунти з прошарком пливуну Вертикально – суцiльне 8.3.20. Траншеї та котловани глибиною до 3 м як правило повиннi крiпитися iнвентарними щитами за типовим проектом. При глибинi яка перевищує 3 м крiплення повинно здiйснюватися за iндивiдуальним проектом затвердженим технiчним керiвником будiвельної органiзацiї. 8.3.21. При вiдсутностi iнвентарних щитiв та типових деталей крiплення траншей та котлованiв глибиною до 3 м повинно виготовлятися на мiсцi з додержанням таких правил: –для крiплення грунтiв природної вологостi крiм пiщаних повиннi застосовуватися дошки товщиною не менше 40 мм а при пiдвищенiй вологостi – не менше 50 мм. Дошки належить класти за вертикальнi стояки щiльно до грунту та укрiплювати пристроями для розпирання; –стояки крiплення повиннi встановлюватися на вiдстанi не далi 1 5 м один вiд другого; –вiдстань мiж пристроями для розпирання по вертикалi не повинна перевищувати 1 м; –над краями траншей та котлованiв верхнi дошки повиннi виступати не менше нiж на 0 15 м; –вузли крiплення на якi опираються полицi для перекидання грунту необхiдно робити мiцними. Полицi необхiдно обгороджувати бортовими дошками висотою не менше 0 15 м. 8.3.22. Дощатi крiплення в траншеях та котлованах належить розбирати знизу вгору по мiрi засипки цих виїмок грунтом. Кiлькiсть дошок якi одночасно виймаються по висотi не повинна перевищувати трьох а в сипучих та нестiйких грунтах – однієї дошки. Перед вийманням дошок нижньої частини крiплення в її верхнiй частинi повиннi встановлюватися тимчасовi новi пристрої для розпирання пiсля чого дозволяється виймати старi пристрої для розпирання. Цi дiї повиннi здiйснюватися в присутностi майстра чи виконавця робiт. В особливо небезпечних випадках iнтенсивнi пливуни багато води тощо допускається засипка траншей та котлованiв без виймання крiплення. 8.3.23. Стiнки траншей та котлованiв якi розробляються землерийними машинами повиннi крiпитися заздалегiдь зробленими щитами якi повиннi опускатися та розпиратися зверху. Розробку траншей та котлованiв землерийними машинами без улаштування крiплення необхiдно виконувати з укосами. 8.3.24. Забороняється працiвникам спускатися та пiднiматися по пристроях для розпирання якими крiпляться траншеї та котловани. 8.3.25. В зимовий час у всiх грунтах за винятком сухого пiску вiдкопування траншей та котлованiв на глибину промерзання допускається без крiплення. Нижче рiвня промерзання стiнки повиннi крiпитися. Розробку сухих пiщаних грунтiв незалежно вiд їх промерзання належить виконувати з укосами чи з улаштуванням крiплення. 8.3.26. Траншеї та котловани розробка яких почата в умовах мерзлого грунту як з крiпленням так i без них при продовженнi робiт в умовах плюсової температури повиннi бути вiдповiдно розкрiпленими чи додатково укрiпленими. 8.3.27. В зимовий час грунт вiдiгрiвають за допомогою гарячої води пари електричного струму вiдкритого вогню та нагрiтих сипучих тiл пiску шлаку тощо . При цьому необхiдно стежити за тим щоб мiж поверхнею грунту що вiдiграється та кабелем зв'язку знаходився шар землi товщиною не менше 0 2 м. Застосування вiдкритого вогню для вiдiгрiвання грунту дозволяється тiльки при – 56 вiдсутностi небезпеки поступання вибухонебезпечного газу в розробку. 8.3.28. При вiдiгрiваннi грунту гарячою водою чи парою необхiдно приймати заходи безпеки проти опiкiв. 8.3.29. При електропрогрiваннi грунту площу яка прогрiвається належить огородити встановити застережнi знаки в нiчний час освiтлювати. Вiдстань мiж огорожею та контуром дiлянки що прогрiвається повинна бути не менше 3 м. 8.3.30. При прогрiваннi грунту природної вологостi допускається застосування напруги до 380 В. 8.3.31. При електропрогрiваннi грунту всi електродроти та електрообладнання повиннi бути надiйно огородженими а корпуси електрообладнання заземленими. 8.3.32. Кабель для тимчасових електролiнiй вiд мережi живлення до дiлянки що прогрiвається належить викладати на стояки висотою не менше 0 5 м вiд землi. 8.3.33. Монтаж та приєднання електрообладнання до мережi живлення мiської електромережi чи пересувної електростанцiї а також спостереження за електропрогрiванням повиннi проводити працiвники якi мають квалiфiкацiйну групу по електробезпецi не нижче III. Цi працiвники повиннi бути забезпеченi захисними засобами: дiелектричними рукавичками калошами iнструментом з iзольованими ручками та iнше. При використаннi пересувних електростанцiй необхiдно додержуватися вимог безпеки якi наведенi в роздiлi 7. 8.3.34. Справнiсть електрообладнання та електрокабелiв належить перевiряти щодня а також пiсля кожного пересування обладнання та перекладання кабелю. Вмикати прилади та замiнювати запобiжники дозволяється тiльки при вимкненiй напрузi. 8.3.35. На дiлянках електропрогрiвання та в мiсцях встановлення електрообладнання необхiдно вивiшувати попереджувальнi плакати. Працiвникiв якi працюють поблизу дiлянок що прогрiваються необхiдно попередити про небезпеку поразки електрострумом. Перебування працiвникiв на дiлянках якi знаходяться пiд напругою забороняється. 8.4. Горизонтальне бурiння та продавлення грунту 8.4.1. Проведення робiт з горизонтального бурiння та продавлення грунту в зонi розташування газопроводiв забороняється. 8.4.2. Паралельне прокладання футлярiв ближче 5 м вiд дiючих пiдземних комунiкацiй забороняється. 8.4.3. Стiни котлованiв якi вiдкопуються для встановлення обладнання для горизонтального бурiння належить крiпити пристроями для розпирання iз дошок товщиною 40 – 50 мм. Упорнi стiни в залежностi вiд обладнання що використовується повиннi крiпитися iнвентарними щитами. 8.4.4. Шланг високого тиску повинен бути розмiщений в оплiтцi з сталевих дротiв яка охороняє його вiд розриву. 8.4.5. Насос належить вмикати тiльки по сигналу працiвника який знаходиться в котлованi. 8.4.6. Дефекти в насосi цилiндрах домкрату шлангах та з'єднаннях повиннi лiквiдовуватися пiсля зупинення механiзму. 8.4.7. Роботи щодо виконання пiдземних горизонтальних отворiв пiд залiзничними колiями як правило повиннi виконуватися в присутностi представникiв експлуатацiї залiзницi. В процесi продавлення належить суворо стежити за тим щоб робоча частина iнструмента не виходила близько до поверхнi особливо в зонi колiї. 9. БУДIВНИЦТВО ТЕЛЕФОННОЇ КАНАЛIЗАЦIЇ 9.1. Загальнi вимоги 9.1.1. В залежностi вiд характеру робiт мiсце їх проведення може бути огородженим. 9.1.2. Огорожа робiт повинна бути збірно-розбірною з унiфiкованих елементiв з'єднувачiв та деталей i пофарбована вiдповiдно до прийнятого еталону. Конструкцiя крiплення елементiв огорожi повинна забезпечувати можливiсть встановлювати її на мiсцевостi що має ухил до 10 % по лiнiї встановлення огорожi. Висота захисних огорож дiлянок проведення робiт повинна бути 1 2 м а стоякiв сигнальних огорож 0 8 м. На елементах та деталях огорожi не допускається наявнiсть гострих країв задирiв та нерiвностей якi можуть стати причиною травматизму. 9.1.3. Грунт будiвельнi матерiали допускається складати в межах територiй якi огородженi чи в мiсцях якi передбаченi проектом проведення робiт. 9.1.4. Забороняється засипати грунтом кришки люкiв колодязiв решiтки дощоприймачiв. 9.1.5. Забороняється вiдкривати кришки люкiв камер та колодязiв на пiдземних спорудах та опускатися в них без дозволу органiзацiй якi експлуатують цi споруди. – 9.1.6. Всi працiвники якi працюють в пiдземних спорудах повиннi бути забезпеченi засобами безпеки: газовими iндикаторами шахтарськими лiхтарями переносними вентиляторами респiраторами рятувальними поясами захисними касками та окулярами. 9.2. Прокладання трубопроводiв 9.2.1. Труби кабельної каналiзацiї до прокладання в грунт повиннi бути викладенi вздовж траншеї по вiльному вiд вийнятої землi її краю пiд деяким кутом до осi траншеї таким чином щоб вони не мали можливостi скотитися2 в траншею. 9.2.2. При подачi в траншею труба повинна притримуватися до того часу поки її не прийме прокладальник. 9.2.3. Бетоннi блоки труби повиннi укладатися в траншею за допомогою механiзмiв. 9.2.4. Пiдвiд до стику та регулювання в ньому бетонних труб повиннi проводитися за допомогою спецiальних утримувачiв – гакiв. 9.2.5. Працiвникам дозволяється спускатися в котловани та траншеї глибиною бiльше 1 5 м тiльки по надiйно установлених драбинах. 9.2.6. Необхiдний для роботи iнструмент укладається вiд краю траншеї чи котловану на вiдстанi 0 5 м та бiльше при цьому вiн не повинен бути повернутим в бiк виїмок рiжучими та колючими кiнцями. 9.2.7. Посудини для розiгрiвання полiетиленових манжетiв для азбоцементних труб повиннi встановлюватися на мiцних основах для того щоб уникнути їх перекидання. Розiгрiтi манжети повиннi витягатися з води за допомогою гакiв. Брати манжети та надягати їх на труби належить в брезентових рукавицях. 9.2.8. Металеву манжету належить накладати на стик асбоцементних труб в брезентових рукавицях. 9.2.9. Забороняється користуватися вiдкритим вогнем на вiдстанi менше 5 м вiд мiсця складання полiетиленових труб та манжет. 9.2.10. Торцювальнi рiзцi та нагрiвальнi диски якi використовуються при з'єднаннi полiетиленових труб в роботi повиннi утримуватися за рукоятки. Роботи належить виконувати в брезентових рукавицях. 9.2.11. Використовувати паяльнi лампи належить з додержанням всiх заходiв безпеки якi вказанi в роздiлi 14.2. 9.2.12. У випадку застосування для оплавлення торцiв полiетиленових труб електронагрiвального диску його нагрiвання належить проводити електричним струмом вiд стацiонарного джерела струму напругою не бiльше 42 В чи пересувної електростанцiї. 9.2.13. Пiдносити зварену суцiльну полiетиленову трубу до траншеї треба таким чином щоб усi працiвники знаходилися по один бiк вiд неї обличчям до траншеї. Пiд час опускання труби в траншею перебування в нiй людей забороняється. 9.3. Будiвництво кабельних колодязiв 9.3.1. Котлован пiд кабельний колодязь повинен викопуватися таким чином щоб висота його горловини не перевищувала 0 5 м. При реконструкцiї дорожнього покриття у випадку необхiдностi належить нарощувати стiнки колодязя. Нарощувати горловину на висоту бiльше 0 5 м забороняється. 9.3.2. До спорудження колодязя дно котловану повинно бути добре вирiвняне та ущiльнене. 9.3.3. Навантаження розвантаження та встановлення в котлован елементiв збiрних залiзобетонних колодязiв повинно здiйснюватися за допомогою пiдйомних механiзмiв вантажопiдйомнiсть яких та застосованих стропiв повиннi вiдповiдати масi вантажу. Ланцюги блокiв повиннi мати шестиразовий запас мiцностi. 9.3.4. Працiвники не повиннi знаходитися пiд вантажем що опускається в котлован. Для встановлення залiзобетонних колодязiв у котлован необхiдно користуватися баграми та гаками. 9.3.5. Пiд час встановлення стiнового колодязя чи залiзобетонного перекриття працiвники не повиннi знаходитися в колодязi. Спускатися в колодязь дозволяється тiльки пiсля того як перекриття займе вiдповiдне мiсце та буде закрiплене. 9.3.6. При будiвництвi цегляних кабельних колодязiв цеглини повиннi подаватися в котлован по дерев'яних жолобах якi повиннi встановлюватися пiд можливо меншим кутом по вiдношенню до дна котловану. Вода та бетон повиннi подаватися в котлован у вiдрах на мiцних вiрьовках. 9.3.7. Роботи по обладнанню опалубки при спорудженнi монолiтних колодязiв та в'язанню сiтки каркасу повиннi проводитися в рукавицях та захисних окулярах. Технологiчне обладнання з електроприводом бетонозмiшувач вiбратор та iншi повинне живитися вiд електромережi через роздiльний трансформатор чи вiд пересувної електростанцiї. 9.3.8. Люк пiсля його встановлення на горловину колодязя повинен бути закритий тимчасовою чи постiйною кришкою. Площина верхньої кромки люку повинна бути на рiвнi вуличного покриття чи поверхнi грунту. Для регулювання вертикальної позначки кришки люку по цьому рiвню належить пiдкладати спецiальнi залiзобетоннi кiльця чи такi кiльця повиннi викладатися з цегли. 9.3.9. Пiсля закiнчення робiт по вводу труб у колодязь отвори цих труб повиннi бути закритi пробками. 9.3.10. Всi матерiали обладнання iнструмент та пристрої повиннi бути ретельно складенi таким чином щоб забезпечити необхiднi проходи та проїзди. Забороняється залишати на робочій площадцi залишки матерiалiв та дошок вiд опалубок та огорожi з цвяхами якi виступають з них. 9.3.11. Розмiщення силових кабелiв та газопроводiв усерединi телефоного колодязя забороняється. 9.4. Встановлення розподiльних шаф 9.4.1. Всерединi примiщення розподiльнi шафи повиннi встановлюватися та крiпитися до пiдлоги чи стiни за робочими кресленнями таким чином щоб не заважати проходу людей. Дверi шафи повиннi вiльно вiдкриватися. 9.4.2. Вiдстань вiд електрообладнання чи газопроводiв до розподiльної шафи повинна бути не менше 0 5 м. Шафа повинна бути заземлена. 9.4.3. Встановлення розподiльних шаф на вулицi повинно здiйснюватися за допомогою вантажопiдйомних механiзмiв. 9.4.4. До остаточного закрiплення шафи на фундаментi болтами вона повинна мати надiйне тимчасове крiплення пiдпiрками чи вiдтяжками якi виключали б можливiсть її падiння. 9.4.5. Ввiдний отвiр у шафi повинен бути закритим шафною дошкою ущiльненим каболкою чи ганчiр'ям та ретельно залитим спецiальною масою. 9.4.6. Вуличнi кабельнi розподiльнi шафи повиннi бути обладнанi природним вентилюванням яке передбачене конструкцією шафи. 9.4.7. Дверi шаф повиннi бути оснащенi гачками якi пiд час роботи у шафi перешкоджали б їх випадковому закриванню. На зовнiшньому боцi внутрiшньої дверки шафи типу ШР та на внутрiшньому боцi дверки шафи типу ШРП повинен наноситися попереджувальнi написи: "Обережно газ! Перевiр наявнiсть сторонньої напруги!". 10. ПРОКЛАДАННЯ КАБЕЛЮ ПРИ БУДIВНИЦТВI I ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЛIНIЙНО-КАБЕЛЬНИХ СПОРУД ЛКС ЗВ'ЯЗКУ 10.1. Загальнi вимоги 10.1.1. Прокладання кабелю виконується за затвердженим проектом який повинен бути узгоджений з вiдповiдними службами пiдземних комунiкацiй. 10.1.2. Розбивка траси на мiсцевостi повинна проводитися за робочими кресленнями якi виданi проектною органiзацiєю та при наявностi на них надпису "До виробництва". Траса прокладання кабелю може бути змiнена тiльки у разi згоди замовника та за дозволом проектної органiзацiї. Змiна повинна бути оформлена письмово. 10.1.3. На мiсцевостi за допомогою тимчасових попереджувальних знакiв та вiх повиннi бути зазначенi мiсця перехрещення та зближення траси прокладання кабелю з iншими пiдземними комунiкацiями. 10.1.4. Всi роботи по прокладанню кабелю поблизу лiнiйних пiдземних споруд повиннi виконуватися з додержанням умов якi забезпечують їх цiлiснiсть споруд . 10.2. Прокладання кабелю в заздалегiдь вiдкопану траншею 10.2.1. Розмотування кабелю з транспортерiв кабельних возикiв що рухаються повинно виконуватися по можливостi вздовж краю траншеї. Кабель повинен розмотуватися без натягування для того щоб його можна було б взяти пiднести та покласти в траншею. Транспортер повинен мати пристрiй для гальмування барабана що обертається. 10.2.2. При ручному розмотуваннi кабелю домкрати на яких встановлюється барабан з кабелем повиннi бути встановленi таким чином щоб пiд час обертання барабану вони не коливалися. 10.2.3. Внутрiшнiй кiнець кабелю що виводиться на щоку барабана повинен бути закрiплений на нiй. 10.2.4. Дошки обшивки барабана повиннi складатися збоку вiд мiсця проведення робiт обов'язково гострими кiнцями цвяхiв що залишилися в дошках донизу. Пiсля зняття обшивки з барабана вiн має бути ретельно оглянутий всi цвяхи на щоках барабана повиннi бути витягнутi або забитi. Деформованi частини щiк вiдколи напiввiдколи трiски – видаленi. 10.2.5. При укладаннi кабелю в траншею знаходитися в нiй забороняється. 10.2.6. При прокладаннi кабелю ручним способом на кожного працiвника повинна припадати дiлянка кабелю масою не бiльше нiж 35 кг. При пiднесеннi кабелю до траншеї на плечах чи в руках усi працiвники повиннi знаходитися по один бiк вiд кабелю обличчям до траншеї. 10.2.7. При прокладаннi кабелю забороняється ставити працiвникiв усерединi кута повороту а також пiдтримувати кабель на поворотах траси. Для цього повиннi встановлюватися спецiальнi кутовi ролики. 10.2.8. Залишати на нiч незасипанi траншеї дозволяється тiльки при наявностi огорожi та свiтлових сигналiв. 10.3. Прокладання кабелю в грунт кабелепрокладачем 10.3.1. Прокладання кабелю за допомогою кабелепрокладача дозволяється на дiлянках траси якi не мають пiдземних споруд. 10.3.2. Начальник механiзованої колони повинен видiлити з числа її працiвникiв вiдповiдального за прокладання кабелю та встановити систему чiткої сигналiзацiї яка гарантувала б негайне виконання вказiвок щодо виконання робiт в колонi якi виконуються в будь – якiй її ланцi. 10.3.3. При прокладаннi кабелю на особливо вiдповiдальних дiлянках траси обов'язкова присутнiсть керiвника робiт. 10.3.4. При русi механiзованої колони вiдповiдальний за прокладання кабелю повинен знаходитися в зонi видимостi всiх працiвникiв колони. 10.3.5. Трактор при зчепленнi з кабелепрокладачем повинен пiд'їжджати до нього заднiм ходом на мiнiмальнiй швидкостi та без ривкiв. Тракторист повинен уважно стежити за безпекою працiвника який виконує зчеплення. 10.3.6. Фiксацiя причепних пристроїв повинна здiйснюватися тiльки пiсля повної зупинки трактора та дозволу на це тракториста. 10.3.7. Зчеплення iнших тракторiв механiзованої колони повинно здiйснюватися канатами якi закрiпленi за фаркопи тракторiв i пропущенi пiд переднiми тракторами та закрiпленi за сергу дишло кабелепрокладача. 10.3.8. Вiдстань мiж зчепленими тракторами повинна бути не менше нiж 5 м. Стальний канат що призначений для зчеплення тракторiв повинен вiдповiдати вимогам якi передбаченi проектом. Приєднання змiна та огляд канатiв повиннi проводитися тiльки в рукавицях. 10.3.9. Одночасне пересування кiлькох тракторiв при виконаннi зчеплення розчеплення та маневрування в зонi роботи кабелепрокладача забороняється. 10.3.10. Дошки котрими був обшитий барабан повиннi складатися як це вказано в п.10.2.4. 10.3.11. До початку роботи необхiдно оглянути основнi елементи кабелепрокладача та переконатися в їх справностi. При виявленнi несправностей робота механiзованої колони чи навiсного кабелепрокладача забороняється. 10.3.12. Перед початком прокладання кабелю траса при необхiдностi перехрещення височин поглибленостi тощо повинна бути спланована бульдозером. В щiльних грунтах та при наявностi в грунтi вздовж траси прокладання кабелю каменiв корiння дерев та iнших перешкод заздалегiдь повинно проводитися прорiзання грунту пропорювання . При цьому працiвникам знаходитися на кабелепрокладачi забороняється. 10.3.13. Розпочинати прокладання кабелю дозволяється за командою вiдповiдального за роботу яка подається пiсля того як колона буде повнiстю сформована та всi учасники займуть свої робочi мiсця. 10.3.14. Забороняється приводити трактор в рух вмикати передачу якщо мiж трактором та кабелепрокладачем знаходяться люди. Перед пуском трактора та при його зупиненнi тракторист повинен давати попереджувальнi сигнали працiвникам якi знаходяться на кабелепрокладачi. 10.3.15. Тракторист повинен стежити за роботою кабелепрокладача через заднє вiкно кабiни трактора. 10.3.16. Трактор при роботi з кабелепрокладачем в умовах недостньої видимостi а також для сигналiзацiї повинен мати переднє та заднє освiтлення. 10.3.17. Пiд час прокладання кабелю не можна наближатися до колони яка прокладає кабель на вiдстань менше нiж довжина тросу зчеплення кожного механiзму для того щоб уникнути травми при випадковому обривi тросу. 10.3.18. Пiд час руху колони не дозволяється пiдiйматись на трактор чи кабелепрокладач а також зходити з них. 10.3.19. При порушеннях змотування кабелю з барабана та порушеннi входу його в касету кабелепрокладального ножа виправляти цей дефект необхiдно тiльки пiсля зупинення кабелепрокладача. 10.3.20. Обертати кабельнi барабани необхiдно тiльки в рукавицях. 10.3.21. Прокладання кабелю пiд лiнiєю електропередачi яка знаходиться пiд напругою допускається при умовi додержання вiдстанi по повiтрю вiд кабелепрокладача з навантаженим на нього барабаном до самого близького дроту що визначена в п.5.9.5. 10.3.22. Трактористу забороняється передавати будь-якiй iншiй особi керування трактором. Не допускається перевезення на тракторi стороннiх осiб. 10.3.23. Забороняється виконувати роботи пiд трактором при працюючому двигунi. 10.3.24. Пiд час заправлення трактора пальним а також при контрольному оглядi паливних бакiв забороняється палити чи користуватися вiдкритим вогнем. Для освiтлення бакiв чи всiєї паливної системи незалежно вiд того є чи нема у них пальне належить користовуватися безпечною електричною лампою яка живиться вiд акумулятора. 10.3.25. При вигвинчуваннi пробки iз бочки з паливом забороняється бити по нiй металевими предметами для того щоб уникнути вибуху. Пробку належить вигвинчувати гаєчним ключем. 10.3.26. Пiд час запуску трактора забороняється пiдiгрiвати його паливопровiдну систему вiдкритим вогнем паяльною лампою факелом та iншим . У разi виникнення труднощiв при запуску двигуна в холодний час року необхiдно заливати в радiатор гарячу воду а в картер – пiдiгрiте мастило. 10.3.27. Забороняється заливати водою бензин дизельне паливо чи машинне мастило у випадку їх загорання. Полум'я необхiдно гасити вогнегасником закидати землею пiском накривати вогнестiйкою тканиною. 10.4. Прокладання кабелю через воднi перепони кабелепрокладачем 10.4.1. Перед початком роботи по прокладанню кабелю через воднi перепони необхiдно обстежити трасу в мiсцях їх переходу з урахуванням умов та способу проведення робiт. 10.4.2. На судоплавних та сплавних рiках в перiод проведення робiт по прорiзанню дна та прокладанню кабелю повинно бути органiзоване чергування катерiв чи човнiв для попередження суден та плотiв якi пливуть за течiєю та проти неї. 10.4.3. Для плавного спускання до води та виходу кабелепрокладача з води обривистi береги рiчки повиннi бути зрiзанi бульдозером чи екскаватором на ширину 4 – 5 м з ухилом не бiльше 20 градусiв. 10.4.4. Найбiльша глибина водної перепони при якiй можлива переправа вбрiд людей та механiзмiв наведена в таблицi 10.1: Таблиця 10.1 Об'єкт пересування Найбiльша глибина водної перепони в метрах при швидкостi течiї води   до 1 5 м/с до 3 0 м/с Люди 1 0 0 8 Автомобiлi 0 4 – 0 6 0 3 Трактори 1 0 0 9 Якщо трактор не може переїхати через водну перепону то кабелепрокладач повинен крiпитися до трактора за допомогою тросу який повинен вiдповiдати вимогам передбаченим проектом. 10.4.5. Перед початком роботи по прокладанню кабелю необхiдно провести за допомогою кабелепрокладача попереднє прорiзання дна водойми чи рiчки при цьому знаходження людей на кабелепрокладачi забороняється. 10.4.6. При зустрiчi кабелепрокладального ножа з непереборною перешкодою необхiдно кабелепрокладач за допомогою тросу зворотнiм ходом повернути в початкове положення та здiйснювати повторну проходку траси на вiдстанi 3 – 4 м вiд попереднього її проходження. 10.4.7. При прокладаннi кабелю через водну перепону працiвникам дозволяється знаходитися на кабелепрокладачi при її глибинi не бiльше 0 8 м. 10.4.8. Забороняється доторкатися руками до тросу що рухається. 10.4.9. Забороняється присутнiсть стороннiх осiб в зонi натягування тросу. 10.4.10. В зонi дiї тягових тракторiв при перетягуваннi кабелепрокладача забороняється присутнiсть працiвникiв на вiдстанi менше 15 м як на берегах так i в руслi рiчки. 10.4.11. Для того щоб знати мiсце де знаходиться занурений у воду кабелепрокладач до нього необхiдно прикрiпити сигнальний пристрiй. 10.4.12. Мiж працiвниками що знаходяться на протилежних берегах повинен бути встановлений радiоз'вязок чи свiтлова сигналiзацiя або прапорцями. При невеликiй ширинi рiчки допускається звукова сигналiзацiя. 10.4.13. На мiсцi прокладання кабелю повинно бути не менше трьох човнiв якi мають рятувальнi засоби. 10.4.14. Для проведення робiт пов'язаних з прокладанням кабелю дозволяється тiльки спецiально навченим особам якi мають вiдповiднi посвiдчення. Спускатися на дно водойми чи рiчки треба у водолазних костюмах чи з iншими водолазними засобами . 10.4.15. Прокладання кабелю кабелепрокладачем через воднi перепони в горах допускається при ширинi перепони не бiльше 200 м та при рiвному рельєфi дна. 10.4.16. Через гiрськi рiчки глибиною до 1 м дозволяється прокладати кабель по ходу механiзованої колони таким же чином як i на звичайнiй трасi. 10.4.17. Знаходження людей на кабелепрокладачi при прокладаннi кабелю через гiрськi рiчки забороняється. 10.5. Прокладання кабелю з плавучих засобiв 10.5.1. Якщо немає можливостi безтраншейного прокладання кабелiв через воднi перепони кабелепрокладачем прокладання ведеться в пiдводнi траншеї якi розробляються технiчними засобами спецiалiзованими субпiдрядними органiзацiями за проектом. 10.5.2. При наявностi скелястих грунтiв траншеї можуть бути розробленi вибуховим способом. Пiдривнi роботи повиннi проводитися спецiалiзованими органiзацiями. 10.5.3.Допускається розробка пiдводних траншей водолазами вручну. Водолазнi роботи повиннi здiйснюватися у вiдповiдностi з дiючими правилами безпеки працi при виконаннi водолазних робiт. 10.5.4. Перед початком робiт по розробцi траншеї чи прокладаннi кабелю через судноплавну рiчку для попередження суден про необхiднiсть безпечного руху в районi проведення робiт судноплавнiй інспекції шляховій службi та двом найближчим диспетчерським пунктам рiчкового транспорту повиннi бути врученi оповiщення про початок цих робiт. Працiвники що працюють на плавучих засобах повиннi виконувати вимоги рiчкових сигналiв. 10.5.5. Мiсця робiт по розробцi пiдводних траншей повиннi бути позначенi попереджувальними знаками. 10.5.6. При механiзованiй розробцi пiдводної траншеї водолази не повиннi наближатися до робочих органiв машини ближче 10 м. 10.5.7. Для захисту працiвника що обслуговує канатно-скреперну установку повинен бути встановлений захисний щит. Забороняється знаходитися ближче 5 м до канатно-скреперної установки iншим особам крiм цього працiвника. 10.5.8. Перед пуском канатно-скреперної установки керiвник робiт майстер повинен особисто перевiрити: надiйнiсть зчеплення якорiв з землею та опор для пiдвiшування блокiв; справнiсть тягових механiзмiв; випробувати роботу лебiдки при холостому ходi; переконатися що усi працiвники знаходяться в безпечних умовах. 10.5.9. Пiд час роботи канатно-скреперної установки забороняється: – проводити замiри траншеї; – перемiщувати плавучi засоби в зонi руху ковша; – перемiщувати грунт з вiдвалiв скреперування бульдозером чи iншою машиною; – очищати кiвш чи вiдкидати грунт вручну; – направляти кiвш вручну. 10.5.10. При зачепленнi ковша скреперної установки за перешкоду на днi водойми чи рiчки кiвш повинен бути вiдведений назад а це мiсце належить пройти ще раз на малiй швидкостi. Якщо зачiпання повториться то установка повинна бути вимкнена а для з'ясування характеру перешкоди та прийняття рiшення про подальшi дiї у воду повинен спуститися водолаз. 10.5.11. Засипання пiдводної траншеї механiзованим способом дозволяється тiльки пiсля виходу водолаза на поверхню води. 10.5.12. Плавучi засоби якi призначенi для прокладання пiдводних кабелiв повиннi бути оглянутi представником Рiчного регiстру який визначає придатнiсть суден для цих робiт. На плавучих засобах повиннi бути рятувальнi пристрої та приладдя. 10.5.13. Мiж баржею та буксиром що її тягне повинен бути встановлений зв'язок умовними сигналами свистком чи прапорцями . 10.5.14. На плавучому засобi при розробцi траншеї чи прокладаннi в нiй кабелiв необхiдно виставляти вiдповiднi сигнали для суден що пропливають мимо. Пiд час руху судна по лiвiй половинi рiчки виставляється сигнал лiвої обстановки а якщо судно знаходиться на правiй половинi рiчки – то правої обстановки. Колiр сигналiв обстановки визначається правилами рiчкового судноплавства. 10.5.15. Баржа яка призначена для прокладання кабелю повинна бути оснащена не менше чим двома човнами. Човни повиннi знаходитися в мiсцi зручному для посадки працiвникiв та легко знiматися з баржi для опускання їх на воду. 10.5.16. Кладки та схiдцi по яких подається кабель на баржу повиннi мати поручнi та поперечнi планки якi прибиваються до них. Пiд час подачi кабелю з барабана на палубу баржi чи спуску кабелю у воду працiвники повиннi знаходитися тiльки з однiєї сторони кабелю. 10.5.17. Для гальмування кабелю який спускається з баржi у воду необхiдно встановити гальмо. Крiм робочого гальма повинне бути аварiйне яким користуються тiльки при необхiдностi зупинення спуску кабелю у воду. 10.5.18. Палубу чи трюм перед початком робiт по прокладанню кабелю необхiдно очистити вiд зайвих предметiв: канатiв якорiв тощо. 10.5.19. Забороняється пiд час прокладання кабелю з баржi у воду торкатися до нього руками. 10.5.20. При прокладаннi кабелю з човна необхiдно щоб на ньому знаходилися працiвники якi вмiють керувати човном та плавати. 10.6. Прокладання кабелю з криги 10.6.1. В зимовий час прокладання кабелiв може проводитися водолазами з криги через ополонку. Дозвiл на прокладання кабелiв через рiчки пiсля кригоставу видається органами якi здiйснюють спостереження за безпекою пересування по кризi. 10.6.2. Перевозити барабани з кабелем через замерзлу рiчку можна тiльки в тому випадку коли товщина криги перевищує 0 5 м. При значному зменшеннi рiвня води пiд кригою перевезення вантажiв через рiчку забороняється. 10.6.3. Розмотування та розкладання кабелю повинно здiйснюватися на тiй сторонi вирубаної в кризi траншеї яка знаходиться нижче за течiєю. Опускати кабель у воду треба пiд наглядом виконавця робiт чи майстра. 10.6.4. Працiвники якi ведуть прокладання кабелю з криги повиннi бути забезпеченi запобiжним знаряддям подання допомоги вiрьовками дошками жердинами тощо . 10.6.5. Не дозволяється скупчення працiвникiв в одному мiсцi бiля ополонки. 10.6.6. Забороняється проїзд та прохiд стороннiх осiб поблизу пробитої в кризi траншеї. Всi ополонки в кризi повиннi бути огородженими та охоронятися до повного їх замерзання. 10.7. Протягування кабелю в кабельну каналiзацiю 10.7.1. Доставлений на мiсце роботи барабан з кабелем повинен бути розвантажений механiзованим способом на рiвнiй мiсцевостi. При наявностi ухилу на грунтi пiд щоки барабану необхiдно пiдкласти упори таким чином щоб виключити можливiсть вiльного руху барабану пiд ухил. Якщо барабан залишається на вулицi на другий день для продовження роботи то крiм упорiв на кожну щоку барабану внизу необхiдно прибити цвяхами горизонтальну дошку яка повинна виходити за края щок барабану на вiдстань 0 5 м. Залишати барабан на проїжджiй частинi вулицi забороняється. 10.7.2. При розвантаженнi барабана з кабелем пiдйомним краном вантожопiдйомнiсть останнього та застосовуваних стропiв повиннi вiдповiдати масi перемiщуваного вантажу. При вiдсутностi крана розвантаження можна здiйснювати обережним скочуванням барабана по спадам на тросi за допомогою лебiдки. 10.7.3. Спади повиннi мати на кiнцях сталевi наконечники: на одному кiнцi для упирання в землю а на другому – для укладання на край платформи автомобiлю. Пiд середину спадiв повиннi пiдставлятися поперечнi пiдпори. Забороняється використовувати спади якi мають трiщини чи надломи. Довжина кожного спаду повинна бути не менше 3 м при нормальнiй висотi кузова автомобiля. 10.7.4. Розвантаження барабанiв з кабелем вiльним скочуванням чи скиданням їх на землю забороняється. 10.7.5. У виняткових випадках допускається перекочування барабанiв якi мiцно обшитi дошками по рiвнiй територiї з кутом ухилу не бiльше 3 градусiв на вiдстань до 50 м. 10.7.6. Крiм працiвникiв якi перекочують барабан по територiї бiля нього повинен знаходитись працiвник який у випадку необхiдностi мiг би зупинити випадковий рух барабану шляхом пiдкладання пiд його щоки упорiв. Забороняється знаходитись попереду барабана що перекочується. 10.7.7. Вiдкривати люки колодязiв та проводити у них роботу належить з додержанням всiх застережних заходiв якi вказанi в роздiлi 12. 10.7.8. По обидва боки колодязiв в яких проводяться роботи повиннi встановлюватися огорожi-бар'єри. Якщо колодязь знаходиться на проїжджiй частинi дороги то огорожi встановлюються назустрiч руху транспорту на вiдстанi не менше 2 м вiд люку колодязя. Крiм того на вiдстанi 10 м вiд огорожi назустрiч руху транспорту повиннi бути встановленi попереджувальнi знаки. При недостатнiй видимостi додатково повиннi бути встановленi свiтловi сигнали. 10.7.9. Кригу що утворюється в кабельному каналi належить розтопити за допомогою гарячої пари. Подавати її в канал можна тiльки пiсля того як працiвник залишить колодязь. 10.7.10. Встановлювати кабельну машину належить так щоб вона не заважала руху пiшоходiв чи транспорту. Машину необхiдно встановлювати на гальма а пiд переднi колеса пiдкласти упори. 10.7.11. Машинiст кабельної машини та члени бригади повиннi добре знати умовнi сигнали для запуску та зупинення лебiдки яка тягне кабель. Подання сигналу бригадир повинен доручати квалiфiкованим працiвникам. 10.7.12. При затягуваннi кабелю безпосередньо з кабельного транспортера пiд його колеса необхiдно пiдкласти упори. 10.7.13. Перед початком роботи канати лебiдок повиннi бути перевiреними та змащеними. 10.7.14. На вiдстанi 1 м вiд мiсця робiт по лiнiї руху тягового канату повиннi бути встановленi огорожi та попереджувальнi знаки якi в нiчний час повиннi освiтлюватися. 10.7.15. При затягуваннi кабелю забороняється знаходитися бiля згинiв канату та доторкатися голими руками до кабелю чи канату якi рухаються. Знаходитися в колодязi де встановлюється блок для затягування кабелю забороняється. 10.7.16. Присутнiсть стороннiх осiб бiля колодязiв в якi затягується кабель забороняється. 10.7.17. Всi роботи по зятягуванню кабелю в канал кабельної каналiзацiї повиннi виконуватися виконавцями в спецодязi i рукавицях. 10.7.18. Кiнцi кабелю в свинцевiй чи пластмасовiй оболонцi необхiдно заздалегiдь запаювати заварювати на поверхнi землi. 10.8. Прокладання кабелю по стiнах будинку 10.8.1. При виконаннi робiт по прокладанню кабелю по стiнах будинку потрiбно користуватися справним знаряддям яке забезпечує безпечнi умови проведення робiт драбини пiдмостки та iнше чи автовишки при зовнiшнiх роботах . Використовувати несправне знаряддя забороняється. 10.8.2. Сходинки дерев'яних драбин повиннi бути мiцно вставленими у видовбанi отвори в тетивах. Вiдстань мiж сходинками не повинна перевищувати 0 4 м. Тетиви повиннi скрiплюватися стяжними болтами на вiдстанi не бiльше 2 м а також пiд верхньою та нижньою сходинками. За загальними технiчними умовами вони повиннi вiдповiдати ГОСТ 26887-86 "Площадки и лестницы для строительно-монтажных работ. Общие технические условия". Застосовувати драбини з сходинками якi поприбиванi цвяхами без їх врiзання у тетиви забороняється. 10.8.3. Нижнi кiнцi приставних драбин повиннi мати упори у виглядi гострих сталевих наконечникiв якщо вони встановлюються на грунтi чи гумових башмакiв якщо вони установлюються на пiдлозi асфальтi тощо. 10.8.4. Загальна довжина висота приставної драбини повинна забезпечувати працiвнику можливiсть працювати стоячи на сходинцi яка знаходиться на вiдстанi не менше 1 м вiд верхнього кiнця драбини. Довжина драбини для роботи в примiщеннях не повинна перевищувати 5 м. 10.8.5. Роботи на висотi бiльше 2 5 м з електроiнструментом пневматичним iнструментом паяльною лампою та газовим пальником а також незалежно вiд висоти з монтажним пiротехнiчним пiстолетом дозволяються тiльки з пiдмосткiв чи драбин якi мають огородженi поручнями верхнi площадки. 10.8.6. Розсувнi драбини повиннi мати замковий пристрiй який виключав би можливiсть випадкового розсування їх пiд час роботи на них. 10.8.7. Якщо роботи на драбинах виконуються в мiсцях з жвавим рухом пiшоходiв чи на висотi бiля 4 м то бiля неї повинен знаходитися працiвник який наглядає за мiсцем виконання робiт рухом людей та пiдтримує драбину. 10.8.8. Для роботи на маршах сходових площадок можуть застосовуватися драбини з однiєю укороченою тетивою чи влаштовуватися спецiальнi настили. Забороняється встановлювати драбини без спецiальних пристроїв. 10.8.9. Стояти чи проходити пiд драбиною на якiй знаходиться працюючий забороняється. 10.8.10. При штробленнi та пробиваннi отворiв в стiнах належить користуватися рукавицями та запобiжними окулярами iз скельцями що не б'ються. 10.8.11. Якщо пробиваються чи свердляться отвори в стiнах та перекриттi а по другий бiк цього отвору можуть знаходитися чи проходити люди то спецiально видiлений працiвник повинен попереджати цих людей про небезпеку. 10.8.12. При штробленнi та пробиваннi стiн необхiдно визначити мiсце проходження i стежити за тим щоб не пошкодити iнструментом прокладену в стiнi електропроводку. 10.8.13. При прокладаннi телефонних кабелiв по стiнi будинку паралельно електричним проводам вiдстань мiж ними повинна бути не менше 25 мм. При перехрещеннi з електричним проводом кабелем телефонний кабель повинен розмiщуватися в iзоляцiйнiй трубцi. 10.9. Прокладання кабелю в болотистiй мiсцевостi 10.9.1. В залежностi вiд характеру та ступеня заболоченостi траси слiд визначитись з органiзацiєю робiт. До початку робiт треба зробити ретельне обстеження стану заболоченостi траси та забезпечити безпечнi умови виконання робiт. 10.9.2. Прокладання кабелю в болотистiй мiсцевостi в зимовий перiод можливе лише при умовi що болото промерзає на глибину яка допускає використання технiки. 10.9.3. Товщина промерзлого шару h в см при якiй дозволяється робота механiзмiв на болотах в зимовий перiод визначається по формулi: h = де: Q – вага механiзму в робочому станi; R – коефiцiент який береться для трав'яних болот-2 та для усiх iнших видiв болот-1 6; В – поправка – 2...3 см вводиться при температурi повiтря вище – 5 град.С. 10.9.4.Трактори та машини якi призначенi для роботи в болотистiй мiсцевостi повиннi мати пiдвищену прохiднiсть. 10.9.5. Пiдготовку траси кабельної лiнiї зв'язку яка включає планування розчистку вiд звалених дерев корчiв чагарникiв слiд виконувати як правило в зимовий перiод. 10.9.6. На болотах значної протяжностi якi не замерзають в зимовий перiод кабель прокладають тiльки влiтку в траншею розроблену екскаватором а також безтраншейним способом болотним кабелеукладником. 10.9.7. Вибуховi роботи повиннi виконуватись спецiалiзованою бригадою. 10.9.8. При вирубцi дерев на болотi дерева необхiдно зрiзати бiля самої поверхнi землi для збереження кореневої системи в болотi. 10.10. Прокладання кабелю в гiрськiй мiсцевостi 10.10.1. Роботи в гiрськiй мiсцевостi необхiдно виконувати в сприятливу пору року коли можливiсть появи селевих потокiв обвалiв снiгових лавин оповзнiв й заносiв найменш вiрогiдна. 10.10.2. Для безпеки проведення робiт по прокладцi кабелю в гiрських умовах необхiдно до початку основних робiт по будiвництву лiнiйних споруд виконати такi пiдготовчi роботи: –попередню розбивку траси з уточненням найбiльш складних її дiльниць мiсць розташування майданчикiв для засобiв якорiння механiзмiв вантажно-розвантажувальних робiт тощо; –прибрати з будiвельної смуги нестiйкi нависаючi кам'янi брили окремi валуни тощо якi в процесi наступних робiт можуть звалитися i стати причиною нещасних випадкiв; –спорудити вiдповiдно проекту протиобвальнi протиоповзневi i водопропускнi споруди тимчасовi дороги i пiд'їзди. 10.10.3. На перiод виконання робiт головний iнженер чи начальник дiльницi будiвельної органiзацiї повинен органiзувати службу оповiщення установити зв'язок з мiсцевою метеорологiчною станцiєю та регулярно отримувати вiд неї прогнози погоди. У випадку стихiйних явищ повинна враховуватись можливiсть негайної зупинки робiт i забезпечення заходiв безпеки. Пiд час ожеледицi туману чи вiтру силою бiльше 6 балiв виконувати роботи на гiрських дiлянках траси забороняється. При пiдвищеннi рiвня води в струмках i рiчках вище допустимого чи утвореннi селевих потокiв обвалiв камнепадiв снiгових лавин роботи в небезпечних мiсцях повиннi бути зупиненi людей машини i устаткування виведено в безпечне мiсце. Розпорядження про евакуацiю людей та механiзмiв iз небезпечної зони дає керiвник робiт виконроб майстер бригадир . 10.10.4. Виконавець робiт повинен установити належне спостереження за станом поверхнi стрiмких схилiв особливо при таненнi снiгiв пiсля дощiв i заморозкiв коли небезпека утворення оповзнiв i камнепадiв збiльшується щоденно обстежувати небезпечнi мiсця i вiдмiчати безпечнi зони на випадок оповзнiв i обвалiв. При оповзнях камнепадах та наявностi iншої небезпеки проведення робiт забороняється. 10.10.5. Майданчик для житлового польового мiстечка повинен бути вибраний з таким розрахунком щоб виключалась можливiсть зходу на нього снiгових лавин селевих потокiв тощо. 10.10.6. Вируб лiсу трельювання та обрубка сучкiв повиннi виконуватися згiдно "Правил по технике безопасности и производственной санитарии в лесной промышленности и в лесном хозяйстве". 10.10.7. Грунт з траншеї i котлованiв на схилах необхiдно розмiщати в бiк схилу на вiдстанi не ближче 0 5 м вiд краю розробки. 10.10.8. При утворюваннi козиркiв чи при находженнi на схилах виїмки валунiв каменiв i тощо працiвники повиннi бути виведенi з небезпечних мiсць а козирки i валуни обрушенi i усунутi . 10.10.9. При появi трiщин на грунтi потрiбно прийняти заходи проти обрушення грунту i завчасно вивести працюючих iз небезпечної зони. 10.10.10. Коли потрiбно скочувати валуни ломами по схилу то працiвники повиннi знаходитися тiльки з нагiрної сторони i дiяти ломом вiд себе переконавшись що нижче по схилу не знаходяться люди. 10.10.11. Знаходження стороннiх людей i домашнiх тварин на схилах вище i нижче мiсця проведення робiт заборонено. До початку робiт стороннi люди i домашнi тварини повиннi бути виведенi з небезпечної зони. 10.10.12. Дiлянки дiючої дороги розташованої на схилi нижче мiсця проведення робiт на випадок непередбаченої небезпеки слiд огородити з обох бокiв запобiжними знаками бiля яких повиннi чергувати сигнальники. Мiж сигнальниками i керiвником робiт повинен бути встановлений надiйний зв'язок за допомогою прапiрцiв свисткiв i в сутiнках та вночi – лiхтарiв. 10.10.13. Щоб уникнути затоплення i розмиву стiн траншеї поверхневими водами слiд улаштовувати вiдвали грунту з нагiрної сторони а в необхiдних випадках – водовiдвiднi канали i загородження. 10.10.14. Всi працюючi повиннi бути забезпеченi захисними касками а на схилах бiльше 20 град. – зйомними металевими пiдковами з шипами раками якi одягаються на пiдошви взуття для зменшення ковзання також страхувальними поясами. 10.10.15. На важкодоступних дiлянках в горах пiд час руху i особливо при роботi машин i механiзмiв для забезпечення безпеки належить застосовувати утримуючi пристосування – рухомi якорi бульдозери трактори i т. iн. . Для якорiння стальнi троси дiаметром 26 – 28 мм повиннi крiпитися до балок ходової частини машини механiзму. 10.10.16. Землерийнi i транспортнi машини на гусеничному i пневмоколiсному ходу можуть працювати на косогорах а поперечною крутизною не бiльше 8 град. пiсля попереднього планування траси . Робота цих машин на дiлянках з поперечним похилом бiльше 8 град. допускається тiльки пiсля попереднього виконання вiдповiдних заходiв передбачених проектом влаштування тимчасових дорiг майданчикiв для роз'їздiв i т. iн. . 10.10.17. На поздовжнiх схилах бiльше З0 град. робота екскаваторiв одноковшових i роторних не допускається навiть при заякорюваннi. 10.10.18. На дiлянках траси з поздовжнiми схилами до 15 град. траншеї в сухих грунтах I – IV групи належить розробляти траншейними екскаваторами роторними ланцюговими . Дiлянки траси з грунтом V групи i вище твердi i скальнi пiдлягають попередньому розпушуванню. 10.10.19. На дiлянках з поздовжнiм схилом бiльше 15 град. в сухих грунтах I - IчV групи а також в розпушених скальних грунтах мокрих грунтах на переходах через мiлкi рiчки болота яри траншеї належить розробляти одноковшовими екскаваторами. При розробцi траншей на поздовжнiх схилах бiльше 15 град. необхiдно застосовувати утримуючi якiрнi пристрої а в скальних i мокрих грунтах на поздовжнiх схилах бiльше 10 град. необхiдно попередньо перевiряти стiйкiсть екскаватора на сковзання. 10.10.20. Засипка траншеї при крутизнi спуску вiд 8 до ЗО град. належить виконувати унiверсальними бульдозерами з поворотною лопатою поздовжнiми ходами при установцi вiдвалу пiд кутом до поздовжньої осi бульдозера. На схилах бiльше ЗО град. та в умовах де застосування механiзмiв неможливо засипка траншей i котлованiв виконується вручну. 10.10.21. Пiд час навантаження i розвантаження кабелю устаткування та матерiалiв автомобiль повинен бути надiйно загальмованим i пiд його колеса повиннi бути пiдкладенi спецiальнi пiдкладки. Використовувати для упору дошки чи камiння заборонено. 10.10.22. Для запобiгання сповзання i перекидання бульдозерiв при русi на спусках i косогорах не дозволяється високо пiднiмати вiдвали i робити рiзкi повороти а при роботi на напiвнасипi не можна наближатися до бровки ближче 1 м. 10.10.23. Прокладка кабелю в гiрських умовах на крутих схилах до 10 град. виконується так само як на рiвниннiй мiсцевостi. – 76 На схилах крутизною бiльше 10 град. прокладка повинна виконуватись як правило вручну. 10.10.24. При прокладцi кабелю ручним способом уздовж схилу i на пiдйомах крутизною до 15 град. всi працiвники повиннi знаходитися по одну сторону траншеї i обличчям до неї з таким розрахунком щоб на кожного з них приходилась дiлянка укладуваного кабелю масою не бiльше З0 кг а при крутизнi схилу бiльше 15 град. – не бiльше 20 кг. 10.10.25. На спусках i пiдйомах крутизною до 15 град. роботи по прокладцi кабелю можна виконувати без утримуючих засобiв. При крутизнi бiльше 15 град. всi роботи по прокладцi повиннi здiйснюватися iз застосуванням утримуючих засобiв. 10.10.26. При прокладцi кабелю в траншеї знаходитись в нiй працюючому заборонено; на стрiмких схилах належить передбачати заякорювання кабелю в траншеї для чого кiнець прокладуваної будiвельної довжини кабелю з надiтим на нього стальним кабельним "чулком" закрiплюється тросом дiаметром 9-11 мм за дерево бульдозер якщо бульдозер сам закрiплений тощо. 10.10.27. Перед ручною прокладкою кабелю на схилах гiр необхiдно пiдготувати прохiд для пересування працiвникiв з кабелем. 10.10.28. При прокладцi кабелю пiд кюветом дорiг в оповзневiй зонi на стрiмких схилах i осипах необхiдно користуватися захисним поясом страховою вірьовкою закріпленою за стiйку основу. 10.10.29. Прокладати кабель у виїмках схили яких недостатньо очищенi вiд кускiв породи що вiдкололися вiд основного масиву або при наявностi утворених козиркiв i нависiв забороняється. 10.10.30. При ожеледi на схилах знаходження людей на кабелеукладчику дозволяється тiльки з верхньої сторони схилу. 10.10.31. Дверi тракторiв повиннi бути вiдкритi зi сторони пiдвищення схилу. 10.10.32. При русi механiзованої колони знаходження людей нижче мiсця виконання робiт по схилу забороняється. 10.10.33. Барабани i устаткування навантаженi на автомобiлi окрiм упорiв повиннi закрiплюватися стальними канатами. 10.10.34. В гiрських умовах навантаження i розвантаження барабанiв цистерн НПП необслуговуваних пiдсилювальних пунктiв та iнших вантажiв повиннi здiйснюватися тiльки на горизонтальних дiлянках траси. 11.БУДIВНИЦТВО ТА МОНТАЖ НЕОБСЛУГОВУВАНИХ ПIДСИЛЮВАЛЬНИХ ПУНКТIВ НПП ТА НЕОБСЛУГОВУВАНИХ РЕГЕНЕРАЦIЙНИХ ПУНКТIВ НРП 11.1. Будiвництво 11.1.1. Котловани пiд НПП малогабаритнi НПП чи НРП як правило розроблюються за допомогою механiзмiв з урахуванням природного укосу грунту. В окремих випадках допускається копання котлованiв вручну з природними укосами чи стiнками укрiпленими дошками та розпiрками. 11.1.2. 3алiзобетоннi фундаменти плити повиннi встановлюватися за допомогою автокрана. Фундаментнi плити перемiщуються за допомогою спецiально передбачених монтажних дужок. 3вiльняти крюки з плити дозволяється пiсля того як вона буде встановлена на дно котлована. При роботi з автокранами необхiдно дотримуватись правил безпеки викладених в п.6.3. 11.1.3. Знаходитись в котлованi пiд час спуску залiзобетонних фундаментiв чи обладнання забороняється. 11.1.4. При копаннi котлованiв майстер чи бригадир повиннi постiйно вести нагляд за станом укосiв котлованiв щоб в необхiдних випадках прийняти належнi заходи безпеки для людей. 11.1.5. В гiрських мiсцевостях будiвництво НПП чи НРП повинно виконуватись поза зсувними селе – та лавинонебезпечними зонами. 11.1.6. Металевi корпуси НПП чи НРП необхiдно приєднати до захисного заземлення. Опiр захисного заземлення повинен вiдповiдати ГОСТ 464-79. 11.1.7. При монтажi наземної частини НПП НРП iз залiзобетонних плит необхiдно закрiпити стiновi панелi тимчасовими розпiрками якi знiмають пiсля зварювання усiх закладних деталей. 11.1.8. Зварювання закладних деталей повиннi виконуватись у вiдповiдностi з вимогами ГОСТ 12.3.003-86. 11.2. Монтаж обладнання 11.2.1. Обладнання НПП необхiдно опускати в термокамеру а обладнання НРП – в колодязi за допомогою талi полiспаса чи iнших пристроїв закрiплених на балцi над горловиною цистерни колодязя а також автокранiв. Вантажопiдйомнiсть цих пристроїв та механiзмiв повинна вiдповiдати масi обладнання що опускається . 11.2.2. Спускатися в термокамеру дозволяється лише по встановлених в нiй драбинах з поручнями. 11.2.3. Всi роботи в НПП повиннi виконуватись при вiдкритiй кришцi горловини термокамери. 11.2.4. Пiдлога в НПП повинна бути покрита дiелектричними килимками. 11.2.5. Примiщення камери НПП якi не мають постiйної вентиляцiї перед початком роботи та пiд час роботи повиннi провiтрюватися за допомогою ручного вентилятора. Кiнець шланга вентилятора повинен знаходитись на висотi 20-30 см вiд пiдлоги камери. Пiд час роботи в НПП обладнаних вентиляцiєю вентиляцiйнi канали повиннi бути вiдкритi. 11.2.6. При проведеннi електрозварювальних робiт установка для електрозварювання з джерелом змiнного чи постiйного струму повинна бути обладнана пристроями автоматичного вимкнення напруги холостого ходу чи обмеження його до напруги 12 В з затримкою в часi не бiльш О 5 сек. 11.2.7. Живлення зварювальної головки допускається тiльки через понижуючий трансформатор у вiдповiдностi до ГОСТ 12.3.003-86 та ГОСТ 12.1.013-78. 11.2.8. Електрозварювальнi роботи в цистернi НПП можуть виконуватись тiльки при безперервнiй примусовiй вентиляцiї камери. Виконувати газозварювальнi роботи в цистернах НПП забороняється. 11.2.9. Електрозварювальник окрiм шлема з щитком спецодягу повинен одягти рятувальний пояс з мотузкою та допомiжно користуватися дiелектричними рукавичками та калошами. Користуватися металевими щитками забороняється. 11.2.10. Усi роботи в НПП повиннi проводитись не менш як двома виконавцями один з яких призначається старшим вiдповiдальним за дотримання вимог безпеки. Старший повинен мати квалiфiкацiйну групу по електробезпецi не нижче IV. 11.2.11. Перед початком роботи з обладнанням в НПП виконавцям необхiдно застебнути рукави одягу та надiти головнi убори. Працювати в майках чи в одязi з засуканими рукавами забороняється. 11.2.12. В НПП дозволяється користуватися електроiнструментом напругою не вище 42 В з обов'язковим застосуванням дiелектричних рукавичок та калош. 11.2.13. В НПП живлення електроiнструмента може здiйснюватись вiд джерел струму: ЛЕП поблизу вiд НПП вiд автономної пересувної електростанцiї. 11.2.14. Для зниження напруги в електромережi з 220 В до 42В та 12 В повиннi застосовуватися тiльки трансформатори. Застосовувати для зниження напруги автотрансформатори чи додатковий опiр забороняється. Приєднання до електромережi повинно виконуватись тiльки електромонтером за погодженням з власником ЛЕП. 11.2.15. При живленнi вiд пересувної електростанцiї допускається користуватися напругою 22О В з використанням понижувального трансформатора. 11.2.16. Електростанцiя повинна знаходитись на вiдстанi не бiльш 50 м вiд споживачiв. До електростанцiї слiд пiдключати не бiльше двох споживачiв. Корпуси споживачiв iнструменту приладiв повиннi мати подвiйну iзоляцiю чи повинно забезпечуватись металеве з'єднання з корпусом електростанцiї живлення. 11.2.17. Для живлення електроiнструмента та приладiв слiд використовувати шланговi кабелi якi викладенi iз гнучких багатожильних провiдникiв та додаткового заземленого провiдника за допомогою якого эдiйснюється металеве з'єднання мiж корпусами електростанцiї живлення та споживачами. 11.2.18. Приєднання споживачiв до електростанцiї повинно здiйснюватись за допомогою роз'ємiв. Частина роз'єму розетка до якої приєднується споживач повинна мати ущiльненi усередину рознiмання гнiзда а частина роз'єму за допомогою якого споживач з'єднується з джерелом живлення може закiнчуватися оголеними контактами вилкою . 11.2.19. Усi струмоведучi частини повиннi бути недоступнi для випадкового доторкання . 11.2.20. В примiщеннi НПП дозволяється користуватися ручними з металевими сiтками електролампами напругою не бiльш 12 В. 12. РОБОТА В ПIДЗЕМНИХ СПОРУДАХ ПРИМIЩЕННЯХ ВВОДУ КАБЕЛIВ ТА НА ГОРИЩАХ 12.1. Загальнi вимоги 12.1.1. До робiт в пiдземних спорудах кабельних шахтах та на горищах допускаються працiвники якi навченi безпечним методам працi i в яких є посвiдчення про те що вони витримали iспит з охорони працi. До робiт з пiдвищеною небезпекою перелiк цих робiт наведений в п.2.1.8 керiвник робiт повинен провести з працiвниками iнструктаж по безпечному виконанню робiт про що проiнструктованi особи та особа яка iнструктувала повиннi обов'язково розписатися в спецiальному журналi. 12.1.2. Роботу в пiдземних спорудах кабельних шахтах та на горищах належить виконувати бригадою ланкою в яку входять не менше двох осiб. 12.1.3. Перед початком робiт в пiдземних спорудах та кабельних шахтах повiтря в них повинно бути перевiрене на присутнiсть небезпечних та шкiдливих газiв характеристики яких наведенi в додатку 10. 12.1.4. Для визначення присутностi вибухонебезпечних газiв кожна бригада яка працює в пiдземних спорудах повинна мати справний газоiндикатор у вибухонебезпечному виконаннi. Керiвники iнженерно-технiчнi працiвники та працiвники будiвельних i експлуатацiйних органiзацiй робота яких пов'язана з роботою в пiдземних спорудах повиннi бути навченi правилам користування газоiндикатором. До початку робiт необхiдно перевiрити справнiсть встановлення стрiлки приладу на реперну та нульову позначки. 12.1.5. Газоiндикатори необхiдно перевiряти 1 раз на рiк в спецiалiзованих лабораторiях. Ця перевiрка повинна фiксуватися в спецiальному журналi. 12.1.6. Перед початком робiт у оглядовому пристрої колодязi чи коробцi його люк треба огородити як це вказано в п.10.7.8. 12.1.7. Для вiдкриття люку оглядових пристроїв колодязiв чи коробок належить користуватися ломиками та гаками з наконечниками iз кольорових металiв. В зимовий перiод якщо необхiдно зняти кришку люка допускається застосування гарячого пiску чи води. 12.2. Визначення наявностi небезпечних газiв в пiдземних спорудах 12.2.1. Перед початком роботи в кабельному колодязi наявнiсть газiв необхiдно перевiряти як у ньому так i в сумiжних з ним колодязях. 12.2.2. Перевiрка повiтря на наявнiсть небезпечних газiв в колекторах малого типу зчепах та технiчних пiдвалах повинна проводитися крiзь люки чи вентиляцiйнi шахти якi розташованi в рiзних кiнцях колектору. 12.2.3. В примiщеннi вводу кабелiв присутнiсть вибухонебезпечних газiв визначається газоiндикатором причому для визначення метану повiтря для аналiзу повинно забиратися з верхньої зони шахти а пропану – з нижньої зони. 12.2.4. В пiдземних спорудах дослiдження повiтря на присутнiсть у ньому метану та вуглекислого газу необхiдно робити незалежно вiд наявності в населеному пунктi пiдземної газової мережi. 12.2.5. Якщо газоiндикатор показав що в повiтрi пiдземної споруди немає вибухонебезпечних газiв треба перевiрити повiтря на присутнiсть у ньому вуглекислого газу. Вона визначається за допомогою шахтного iнтерферометра чи при його вiдсутностi шляхом опускання на дно пiдземної споруди паяльного вiдра у якому розташована запалена паяльна лампа або свiчка чи папiр. Припинення горiння чи помiтне зменшення iнтенсивностi полум'я вказує на наявнiсть вуглекислого газу. 12.2.6. Якщо у пiдземнiй спорудi не було виявлено наявностi небезпечного газу то далi перевiрка повiтря на вiдсутнiсть цього газу повинна проводитися спецiально призначенним черговим за допомогою газоаналiзатора через кожну годину. 12.2.7. Якщо в пiдземнiй спорудi виявлена наявнiсть небезпечного газу то робота в нiй повинна бути негайно припинена до того часу доки не припинеться поступання газу. Про це старший бригади повинен негайно повiдомити керiвника пiдприємства аварiйну службу газового господарства та прийняти заходи по провiтрюванню споруди. 12.2.8. Всi роботи по усуненню причини поступання газу в пiдземнi споруди та примiщення вводу кабелiв повиннi виконуватися тiльки працiвниками служби газового господарства. 12.2.9. До того часу поки не буде встановлено що в оглядовому пристрої колодязi чи коробцi немає вибухонебезпечних газiв забороняється наближатися до його люка з вiдкритим вогнем. 12.2.10. Оглядовi пристрої в яких перiодично виявляються метан чи вуглекислий газ повиннi бути взятi на облiк. 12.3. Вентилювання кабельних колодязiв 12.3.1. До початку робiт необхiдно провентилювати колодязь в якому вони повиннi проводитися а також сумiжнi з ним колодязi по одному з кожного боку . 12.3.2. У колодязi в якому повиннi проводитися роботи на час вентилювання повиннi бути вiдкритi не менше нiж по одному каналу з кожного боку. В сумiжних колодязях повиннi бути вiдкритi тi ж самi канали але тiльки в напрямку колодязя в якому повиннi проводитися роботи. Розкривати бажано вiльнi чи верхнi канали. 12.3.3. Канали необхiдно розкривати обережно додержуючись вимог безпеки тому що в них може накопичитися вибухонебезпечний газ. При розкриваннi забороняється користуватися вiдкритим вогнем. 12.3.4. Пiсля закiнчення вентилювання розкритi канали в колодязi в якому повиннi проводитися роботи належить знову закрити пробками. В сумiжних колодязях цi канали можуть залишатися вiдкритими протягом усього часу виконання робiт. 12.3.5. Люки сумiжних колодязiв повиннi бути вiдкритi протягом усього часу проведення робiт. На них повиннi встановлюватися спецiальнi решiтчатi кришки. Вiдкритi колодязi повиннi бути огородженi як це вказано в п.10.7.8; за ними повинно бути встановлено нагляд. 12.3.6. Колодязь обов'язково повинен вентилюватися пiд час прошпарювання та паяння кабелiв. 12.3.7. Вентилятори якi застосовуються для вентилювання колодязiв повиннi забезпечувати повний обмiн повiтря у вiдкритому колодязi протягом 10 – 15 хвилин. При цьому вони повиннi нагнiтати повiтря у колодязь створювати у ньому надлишковий тиск вiдносно до сумiжних колодязiв та зовнiшної атмосфери для того щоб виключити можливiсть попадання газу в колодязь. Кiнець шлангу вентилятора який опускається в колодязь не повинен доходити до дна колодязя на 0 2 – 0 25 м. 12.3.8. Електровентилятори повиннi пiдключатися до будинкової електромережi мiсце пiдключення повинно бути вказано власником будинку чи до пересувної електростанцiї. 12.4. Освiтлення пiдземних оглядових споруд 12.4.1. Для освiтлення пiдземних оглядових споруд повиннi використовуватися переноснi електричнi свiтильники у вибухонебезпечному виконаннi з напругою живлення не бiльшою 12 В чи ручнi електричнi акумуляторнi лiхтарi. 12.4.2. Переноснi електричнi свiтильники пiдключаються: через понижуючi трансформатори до будинкової електромережi мiсце пiдключення повинно бути вказано власником будинку ; до пересувної електростанцiї; безпосередньо до щитка живлення кабельної машини; до акумулятора. 12.4.3. Металевий корпус та вторинна обмотка понижуючого трансформатора повиннi бути заземленi зануленi . Якщо такий трансформатор має пiдсилену iзоляцiю та одночасно вiн є розподiльним трансформатором то заземлювати його вторинну обмотку забороняється. Заземлювати треба тiльки його корпус. 12.4.4. Понижуючий трансформатор чи акумулятор повиннi знаходитися на поверхнi на вiдстанi не менше 1 м вiд краю люка оглядової споруди. 12.4.5. Переноснi електричнi свiтильники та понижуючi трансформатори повиннi вiдповiдати вимогам якi наведенi в п.п.3.1 3.2. 12.5. Робота в кабельному колодязi 12.5.1. Перед початком роботи у кабельному колодязi наявнiсть небезпечних газiв необхiдно перевiряти згiдно з п.п.12.2.1 12.2.5. 12.5.2. Кожний працiвник який спускається в колодязь повинен одягнути рятувальний пояс з лямками та надiйно прикрiпленою мiцною мотузкою чи спецiальний костюм з вшитими в нього лямками. 12.5.3. Спускатися в колодязь можна тiльки по надiйно встановленiй драбинi яка вiдповiдає вимогам що викладенi в п.п.10.8.2 10.8.3. 12.5.4. Бiля колодязя в якому проводиться робота повинен знаходитися черговий що стежить за станом працiвникiв працюючих в колодязi. Якщо кому – небудь з них стане погано черговий повинен негайно допомогти цьому працiвниковi вибратися з колодязя чи витягти його з колодязя за допомогою рятувального пояса та мотузки i надати йому першу допомогу. Роботу належить припинити до з'ясування причин нещасного випадку i вона повинна поновлюватися тiльки пiсля лiквiдування цих причин. В нiчний час та на безлюдних дiлянках кiлькiсть чергових повинна бути не менше двох. 12.5.5. Перiодична перевiрка повiтря в колодязi на присутнiсть небезпечних газiв повинна здiйснюватися згiдно з п.12.2.5. 12.5.6. Якщо при аварiї необхiдно опуститися в колодязь в який безперервно поступає газ необхiдно користуватися шланговим протигазом. Кiнець шлангу належить держати на вiдстанi не менше 2 м вiд люка та на висотi 1 м вiд рiвня землi i його треба повернути проти вiтру таким чином щоб газ який виходить з колодязя не мiг би поступати в отвiр шлангу. Бiля цього колодязя протягом усього часу знаходження в ньому працiвника повиннi чергувати не менше трьох осiб у тому числi i керiвник робiт. 12.5.7. У колодязi в який безперервно поступає газ забороняється користуватися вiдкритим вогнем. Якщо необхiдно штучне освiтлення то воно повинно здiйснюватися зверху через люк чи вiд переносного свiтильника у вибухонебезпечному виконаннi з напругою живлення 12 В. 12.5.8. Робота в колодязi в який час вiд часу чи безпрерервно в незначнiй кiлькостi поступає болотний чи вуглекислий газ допускається у виняткових випадках. При цьому вiд компресора в колодязь повинна безперервно подаватися така кiлькiсть чистого стисненого повiтря щоб надлишковий тиск який створюється в колодязi перешкоджав би поступанню в нього газу. Робота повинна проводитися пiд керiвництвом виконроба майстра чи електромеханiка. 12.5.9. Палити в кабельних колодязях та бiля них забороняється. 12.6. Робота в колодязях при наявностi в них кабелiв з напругою дистанцiйного живлення та кабелiв проводового мовлення 12.6.1. Всi працiвники експлуатацiйних та будiвельних органiзацiй якi працюють в каналiзацiйних спорудах повиннi бути ознайомленi пiд розпис службою експлуатацiї в тому що в цих спорудах на дiлянцi їх робiт прокладенi кабелi з дистанцiйним живленням чи кабелi проводового мовлення. 12.6.2. Для проведення робiт в каналiзацiйних спорудах де є кабелi по яких передається дистанцiйне живлення повинен призначатися вiдповiдальний керiвник який має квалiфiкацiйну групу по електробезпецi не нижче IV. Порядок зняття напруги дистанцiйного живлення наведений в роздiлi 16. 12.6.3. При опусканнi в колодязь належить уникати доторкання до кабелiв по яких передається напруга дистанцiйного живлення. 12.6.4. Якщо працiвник який опустився в колодязь не виявив на кабелi дистанцiйного живлення вiдповiдних позначок то вiн повинен повiдомити про це керiвника робiт. Вiдмiтними позначками є: фарбування оболонки кабелю в червоний колiр по колу шириною 200 250 мм на його входi посерединi та на виходi з колодязя а також бiля кожної кабельної муфти на вiдстанi 200 мм вiд неї; бiрки: "Небезпечно" "Висока напруга" якi встановлюються на кабелi безпосередньо на кабельних муфтах чи посерединi прохiдного колодязя у якому немає кабельних муфт . 12.6.5. При роботi з вiдкритим вогнем кабелi по яких подається дистанцiйне живлення та якi розташованi поруч повиннi огороджуватися щитками з вогнетривкого матерiалу. 12.6.6. Працювати з кабелями якi прокладенi поруч з кабелями по яких подається дистанцiйне живлення необхiдно з належною обережнiстю щоб не пошкодити оболонку кабелiв живлення. 12.6.7. Роботи на кабелях проводового мовлення напругою 120 – 240 В повиннi проводитися згiдно вимогам якi наведенi в роздiлi 15 та пiсля того як буде одержано дозвiл на їх проведення. Форма дозволу наведена в додатку 12. 12.7. Робота в розподiльних шафах та бiля них 12.7.1. Перед початком робiт з застосуванням вiдкритого вогню належить переконатися за допомогою газоаналiзатора в вiдсутностi вибухонебезпечного газу в шафному колодязi з якого вводяться кабелi в розподiльну шафу. 12.7.2. Якщо буде виявлена присутнiсть любої концентрацiї небезпечного газу то працювати в розподiльнiй шафi забороняється. У цьому випадку необхiдно дiяти згiдно п.п.12.2.6 12.2.7. 12.7.3. Робота з вiдкритим вогнем в розподiльнiй шафi дозволяється тiльки пiсля лiквiдацiї причин появи в нiй вибухонебезпечного газу. 12.7.4. Забороняється розпалювати паяльнi лампи на вiдстанi ближче 2 м вiд розподiльної шафи. 12.7.5. Дверi шаф повиннi бути обладнанi гачками якi пiд час роботи в шафi перешкоджали б їх довiльному закриванню. 12.8. Роботи в колекторах 12.8.1. В колекторах роботи по прокладанню монтажу та ремонту кабелiв зв'язку та проводового мовлення проводяться з дозволу особи вiдповiдальної за утримання колектору. 12.8.2. Входити в колектор та виходити з нього дозволяється тiльки через диспетчерське примiщення. У випадку аварiї при неможливостi вийти з колектору через диспетчерське примiщення допускається виходити з нього через аварiйний вихiд. Про це негайно належить сповiстити черговий персонал по колектору. 12.8.3. Приступати до роботи в колекторi дозволяється тiльки при наявностi письмового висновку вiдповiдальної особи про вiдсутнiсть в колекторi небезпечних газiв. 12.8.4. Перiодична перевiрка повiтря в колекторi на присутнiсть небезпечних газiв повинна здiйснюватися згiдно п.12.2. 12.8.5. Розпалювати паяльнi лампи треба за колектором в мiсцi вказаному черговим персоналом по колектору. 12.8.6. При роботi в колекторi забороняється перекладати силовi кабелi а також ставати та сiдати на кабель доторкуватися до оболонок високовольтних кабелiв та гарячих трубопроводiв. 12.8.7. У випадку необхiдностi подавання матерiалiв та обладнання через люки колектору а також аварiйного провiтрювання колектору його люки можуть вiдкриватися тiльки з дозволу чергового персоналу по колектору. 12.8.8. Вiдкритi люки треба огородити та бiля них виставити охорону на весь час поки люки вiдкритi. 12.8.9. При проведеннi робiт у колекторi проходи не повиннi бути захаращеними мiсця робiт повиннi перiодично очищатися. 12.8.10. Забороняється пiсля закiнчення робiт залишати в колекторi вогненебезпечнi матерiали. 12.8.11. Пiсля закiнчення робiт необхiдно визвати чергового по колектору та разом з ним оглянути колектор в мiсцях проведення робiт. 12.8.12. Палити в колекторi забороняється. 12.9. Робота в колекторах малого типу зчепах та технiчних пiдвалах 12.9.1. Робота в колекторах малого типу далi – колектори та технiчних пiдвалах повинна проводитися за письмовим дозволом керiвника житлово-експлуатацiйного господарства вiдповiдального за їх експлуатацiю. 12.9.2. Перевiрка повiтря на наявнiсть небезпечних газiв повинна проводитися згiдно п.12.2. 12.9.3. Роботи в колекторах при температурi повiтря плюс 50 градусiв за Цельсiєм та бiльше забороняється. 12.9.4. Особи якi зайнятi на роботах в колекторах чи технiчних пiдвалах на випадок вимикання електричного освiтлення повиннi мати при собi акумуляторнi батарейнi лiхтарi. 12.9.5. В колекторах та технiчних пiдвалах допускається застосовувати ручнi електричнi свiтильники вимоги до яких викладенi в п.п.12.4.1 12.4.2. 12.9.6. Понижувальний трансформатор повинен розташовуватися поза колектором технiчним пiдвалом або бути у вибухобезпечному виконаннi. 12.9.7. Провiдники ручного електричного свiтильника та понижувального трансформатора належить пiдвiшувати таким чином щоб вони не торкалися кабелiв електромережi газопроводiв та труб гарячого i холодного водопостачання. 12.9.8. Для робiт в колекторах та технiчних пiдвалах дозволяється використовувати тiльки дерев'янi драбини. Торкатися до електричних кабелiв i дротiв та притуляти до них драбину забороняється. 12.9.9. Розпалювати паяльнi лампи в колекторах та технiчних пiдвалах забороняється. Вносити в них запаленi паяльнi лампи дозволяється тiльки в паяльному вiдрi при вiдсутностi вибухонебезпечного газу. 12.9.10. Пiд час роботи в колекторах вiдкритi люки треба огородити а в нiчний час бiля огорожi повинен вивiшуватися червоний лiхтар. 12.9.11. Пiд час роботи необхiдно стежити щоб вентиляцiйнi решiтки не затулялися стороннiми предметами. 12.9.12. Забороняється допускати нагромадження стороннiх предметiв бiля кабелiв та в проходах. По закiнченнi роботи залишки матерiалiв повиннi бути прибранi. 12.10. Робота в примiщеннi вводу кабелiв 12.10.1. В примiщеннi вводу кабелiв допускається застосовувати електричнi свiтильники вимоги до яких викладенi в п.п.12.4.1 12.4.2. 12.10.2. Наявнiсть небезпечних газiв визначається згiдно п.12.2.3. 12.10.3. При виявленнi небезпечних газiв в примiщеннi вводу кабелiв необхiдно дiяти згiдно п.12.2.7. 12.10.4. Контроль за станом повiтряного середовища загазовонiстю кабельних шахт повинен здiйснюватися датчиком з автоматичним подаванням сигналу в примiщення де цiлодобово чергує обслуговуючий персонал. При цьому 1 раз на мiсяць за графiком та кожний раз перед початком робiт в шахтi повiтря в нiй повинно бути дослiджене на присутнiсть небезпечних газiв з фiксацiєю в журналi форма якого наведена в додатку 13. У разi вiдсутностi автоматичних датчикiв наявнiсть небезпечного газу повинна визначатися щодня за допомогою переносного газоiндикатора. 12.10.5. Випробування герметичностi блокiв вводу кабелiв та каналiв повинно проводитися в захистних окулярах. 12.10.6. Палити в примiщеннi вводу кабелiв шахтi забороняється. 12.11. Робота в тунелях метрополiтену 12.11.1. Всi працiвники органiзацiй якi проводять роботи в дiючих спорудах метрополiтену зобов'язанi знати: –роздiли правил технiчної експлуатацiї метрополiтену якi стосуються порядку подання та зняття напруги з контактної рейки; –габарити метрополiтену; –порядок обгороджування мiсць проведення робiт; –сигнали щодо закриття перегонiв дiлянок для проведення робiт; –iнструкцiю по сигналiзацiї пiд час руху службових поїздiв; –правила протипожежної безпеки; –правила особистої безпеки для працiвникiв якi перебувають в тунелях метрополiтену. 12.11.2. Для виконання робiт в дiючих спорудах метрополiтену їх виконавець повинен одержати наряд який видається керiвником пiдприємства чи органiзацiї що здiйснює цi роботи. Дозвiл на проведення робiт по цьому наряду видається начальниками заступниками дистанцiй та енергодiлянок вiдповiдних служб метрополiтену з зазначенням умов проведення робiт виду технiного нагляду постiйного перiодичного та прiзвища працiвника який здiйснює цей нагляд. На роботи з вiдкритим вогнем дозвiл дає пожежна охорона метрополiтену. 12.11.3. Всi роботи в тунелях метрополiтену повиннi проводитися тiльки при вiдсутностi напруги на контактнiй рейцi. 12.11.4. Сигнал про зняття напруги з контактної рейки подається черговим по станцiї за допомогою свистка. Перед подачею напруги на контактну рейку повиннi подаватися два попереджувальних сигнали: –перший – дворазовим миганням додаткового освiтлення тунелю що означає вимогу припинити всi роботи та вивести людей з тунелю; –другий – трьохразовим миганням додаткового освiтлення тунелю пiсля його подачi контактна рейка рахується пiд напругою. На вiдкритих трасах додатково до свiтлового сигналу повиннi подаватися звуковi сигнали. 12.11.5. Перед подачею першого попереджувального сигналу всi роботи в тунелi повиннi бути закiнченими. У виняткових випадках якщо закiнчення робiт затримується їх керiвник обов'язково повинен повiдомити поїздному диспетчеру про причини затримки та про час на який передбачається закiнчення роботи. Не пiзнiше визначеного термiну всi роботи повиннi бути закiнченi а працiвники виведенi з тунелю станцiйних колiй та тупикiв незалежно вiд наявностi попереджувальних сигналiв. 12.11.6. У випадку вiдсутностi попереджувальних сигналiв на якiй – небудь дiлянцi колiї контактна рейка рахується пiд напругою з визначеного термiну для подачi другого попереджувального сигналу. 12.11.7. Спускатися з платформи на колiї в тунелi дозволяється тiльки по спецiальних драбинах якi розташованi на торцях платформи. При цьому забороняється наступати на короб контактної рейки. 12.11.8. Проходження по тунелю дозволяється тiльки назустрiч можливому руху поїздiв мотовозiв . У винятковому випадку на коротких дiлянках допускається проходження в напрямку руху поїздiв. 12.11.9. Проходити по тунелю глибокого закладення належить тiльки по пiшохiдних кладках чи у разi їх вiдсутностi збоку колiї за межею кiнцiв шпал якi розташованi з протилежного боку вiд контактної рейки. Забороняється iти посерединi рейкової колiї по шпалах. Опускатися з пiшохiдної кладки дозволяється тiльки по драбинах. 12.11.10. Щоб уникнути падiння необхiдно при проходженнi по тунелю звертати увагу на деталi верхнього спорудження тунелю обладнання тощо якi виступають. 12.11.11. При проходженнi бiля вагонiв забороняється доторкуватися до струмоведучих частин. 12.11.12. На мiсцi роботи в тунелi працiвники повиннi знаходитися як можна далi вiд ходових рейок та по можливостi обличчям в бiк з якого чекається рух поїзда мотовоза щоб стежити за його наближенням при виконаннi робiт. 12.11.13. Якщо за умовами робiт необхiдно знаходитися в межах габаритiв поїзда то по обидва боки на вiдстанi 50 м вiд мiсця проведення робiт повиннi встановлюватися червонi свiтловi сигнали згiдно з прийнятою сигналiзацiею метрополiтену. 12.11.14. При пропусканнi поїзда дозволяється триматися за деталi якi виступають рiжки кронштейни та iнше але триматися за кабелi забороняється. 12.11.15. При работах бiля вентиляцiйних шахт в яких робота вентиляцiйних пристроїв створює великий шум необхiдно визначити працiвника для стеження за наближенням до мiсця проведення робiт поїзда та своєчасно попереджати про це працiвникiв. 12.11.16. При находженнi в двоколiйних тунелях працiвники якi помiтили наближення поїзду повиннi стати за габаритнi межi поїзда незалежно вiд того по якiй колiї вiн рухається. При цьому переходити на сусiдню колiю забороняється. 12.11.17. Забороняється сiдати на короб контактної рейки ходовi рейки та iншi пристрої якi розташованi в безпосереднiй близькостi вiд колiї i навiть при вiдсутностi напруги на контактнiй рейцi. 12.11.18. Кабельнi барабани в тунелях метрополiтену повиннi перевозитися на спецiально обладнаних для цього платформах. Забороняється скочувати барабан з платформи та перекочувати його по тунелю. Швидкiсть руху дрезини з платформою з встановленим на неї барабаном з кабелем не повинна бути бiльше 5 км/год. Розмотування кабелю повинно проводитися з встановленого на платформу барабана. 12.12. Робота у вентиляцiйних шахтах метрополiтену 12.12.1. Забороняється проводити роботи у вентиляцiйних шахтах якщо їх вентилятор працює. 12.12.2. До початку робiт у шахтi керiвник робiт повинен домовитися з черговим по освiтленню про час включення та виключення освiтлення у шахтi. 12.12.3. При прокладаннi кабелю у шахтi з пiдвiсної колиски працiвник повинен прикрiпитися ланцюгом запобiжного пояса до тросу колиски. Колиска повинна забезпечувати зручнiсть та безпеку роботи. 12.12.4. Колиска повинна опускатися у шахту за допомогою лебiдки з ручним чи електричним приводом iз швидкiстю не бiльше 0 33 м/с. 12.12.5. Лебiдки з ручним приводом повиннi мати безпечнi рукоятки конструкцiя лебiдки повинна забезпечувати опускання та пiднiмання колиски тiльки при безперервному обертаннi рукоятки. 12.12.6. Лебiдки з електричним приводом повиннi обладнуватися: стрiчковими гальмами якi автоматично спрацьовують у разi вимкнення двигуна та пристроєм для безпечного опускання колиски вручну. Зв'язок валу електродвигуна з валом барабана у цих лебiдок повинен здiйснюватися за допомогою зубчатої чи черв'ячної передачi. Застосування лебiдок з пасовими чи фрикцiйними передачами та фрикцiйними муфтами забороняється. Корпус лебiдки повинен бути заземленим. 12.12.7. Лебiдки повиннi закрiплятися на фундаментi чи комплектуватися баластом для забезпечення стiйкостi. 12.12.8. До початку роботи належить перевiрити справнiсть: пристрою для гальмування лебiдки; канату лебiдки; колиски; запобiжного пояса. 12.13. Робота на горищах 12.13.1. При проведеннi робiт на горищах належить притримуватися обережностi щоб уникнути падiння у вiдкритi неогородженi люки поранення цвяхами якi стирчать в балках та дошках тощо. 12.13.2. При вiдсутностi на горищi освiтлення належить користуватися переносною електричною лампою чи електричним лiхтарем. Кабель живлення електричної лампи повинен бути такої довжини щоб було можливо пiдключитися до будинкової електромережi. При цьому треба використовувати штепсельнi розетки цiєї мережi. 12.13.3. Доливати пальне в паяльну лампу розпалювати її розiгрiвати прошпарочну масу та проводити подiбнi роботи необхiдно поза примiщенням горища. Розпалену паяльну лампу належить вносити на горище у паяльному вiдрi забороняється ставити її на балки. 13. УТРИМУВАННЯ КАБЕЛIВ ЗВ'ЯЗКУ ПIД ПОСТIЙНИМ ТИСКОМ 13.1. Компресорно – сигнальнi установки КСУ 13.1.1. Обладнання КСУ повинно розмiщуватися в сумiжному з шахтою але iзольованому вiд неї примiщеннi з окремим входом з коридора. Розподiльнi стативи допускається розмiщувати в примiщеннi шахти при цьому датчики аварiйного витрачання повiтря якi розташованi на стативах повиннi бути у вибухозахисному виконаннi. 13.1.2. Проходи повiтропроводiв крiзь стiну з примiщення в кабельну шахту повиннi бути герметично замурованi. 13.1.3. Примiщення для КСУ повинне бути обладнене вентиляцiєю. При цьому в компресор повiтря повинно подаватися ззовнi. 13.1.4. Ресiвери КСУ повиннi пiдлягати технiчному огляду внутрiшньому огляду та гiдравлiчним випробуванням до пуску в роботу перiодично в процесi експлуатацiї та позачергово пiсля ремонту згiдно з "Правилами будови i безпечної експлуатацiї посудин що працюють пiд тиском" затвердженi Держнаглядохоронпрацi України наказ № 104 вiд 18.10.94 р. . 13.1.5. Дозвiл на пуск в роботу КСУ а також на проведення технiчного огляду повиннi оформлятися наказом по пiдприємству i покладатися на працiвника який здiйснює нагляд за посудинами. 13.1.6. Технiчний огляд повинен проводитися в присутностi особи вiдповiдальної за справний стан та безпечну дiю КСУ. Результати оглядiв повиннi оформлятися актом. 13.1.7. При перiодичному технiчному оглядi ресiвери КСУ повиннi пiдлягати зовнiшньому та внутрiшньому огляду не рiдше одного разу на 2 роки та гiдравлiчному випробуванню з попереднiм внутрiшним оглядом не рiдше нiж через кожнi 8 рокiв. Якщо немає можливостi через конструктивнi особливостi посудин проведення внутрiшних оглядiв їх належить замiнити гiдравлiчним випробуванням пробним тиском та оглядом в доступних мiсцях. 13.1.8. Манометр КСУ повинен мати червону риску на подiльцi яка вiдповiдає дозволеному робочому тиску. Замiсть цiєї риски дозволяється укрiплювати зовнi манометра металеву пластинку пофарбовану в червоний колiр що щiльно прилягає до скла манометра. Вимоги експлуатацiї манометрiв наведенi в п.6.8.18. 13.1.9. При розмiщеннi КСУ необхiдно додержуватися наступних умов: –вiдстань мiж частиною компресора яка найбiльш виступає та стiнкою при наявностi проходу з iншого боку повинна бути не меншою 0 3 м; –вiдстань мiж лицевим боком блока осушення та компресорною групою а також лицевим боком статива розподiльникiв якщо вiн встановлений в компресорнiй повинна бути не меншою 1 2 м; –вiдстань вiд стороннього боку блока осушення та статива розподiльникiв до стiни повинна бути не меншою 0 6 м; –вiдстань вiд заднього боку блока осушення та статива розподiльникiв до стiни повинна бути не меншою 0 7 м. Як виняток дозволяється встановлювати блок осушення бiчною стороною безпосередньо до стiни. 13.1.10. При наявностi кiлькох установок якi розташованi в одному примiщеннi кожна повинна мати самостiйний пусковий пристрiй. 13.1.11. Корпуси металевих конструкцiй КСУ а також корпуси пускових пристроїв якi можуть опинитися пiд напругою внаслiдок порушення iзоляцiї повиннi бути заземленi занульованi . 13.1.12. Бiля блоку осушення та автоматики розподiльних стативiв на пiдлозi повинен лежати дiелектричний килимок. 13.1.13. В примiщеннi компресорної повиннi знаходитися дiелектричнi рукавички iндикатор напруги а також комплект iнструментiв з iзольованими ручками. 13.1.14. До обслуговування КСУ допускаються особи якi мають квалiфiкацiйну групу по електробезпецi не нижче III добре знають конструкцiю КСУ та правила її експлуатацiї. 13.1.15. Всi роботи на КСУ за винятком зовнiшнього огляду повиннi проводитися пiсля вимкнення установки та зняття напруги. Напруга знiмається вимиканням рубильникiв чи пускачiв на щитi та на самiй установцi. На щитi обов'язково потрiбно вивiшувати плакат: "Не вмикати працюють люди". 13.1.16. Доторкатися до сушильної камери блоку осушення та автоматики якщо вона не охолола не можна. Знiмати передню задню та бiчнi панелi з блоку осушення та автоматики та приступати до робiт дозволяється не ранiше 15 хвилин пiсля зняття напруги з КСУ. 13.1.17. У випадку пошкодження КСУ повинна бути вiдключена. Для лiквiдацiї пошкодження викликається особа яка має право на ремонт КСУ. 13.1.18. Запускати компресори при знятих огорожах забороняється. 13.1.19. Всi роботи якi проводяться на стативах КСУ розташованих як в компресорнiй так i в шахтi записуються в робочий журнал з зазначенням прiзвищ осiб якi проводили роботи. 13.2. Установка для утримування кабелю мiжмiського зв'язку пiд тиском 13.2.1. В необслуговуваному пiдсилюючому пунктi НПП установка для утримування кабелю пiд тиском може розмiщуватися як в пiдземнiй так i в наземнiй його частинi. Для пiдтримання кабелiв пiд надлишковим тиском належить застосовувати стиснене повiтря; в закритих примiщеннях НПП обслуговуваний пiдсилюючий пункт пiд– 94 силюючий пункт шахти тощо застосовувати азот для пiдтримки кабелю пiд надлишковим тиском забороняється. При застосуваннi сухого азоту для просушування iзоляцiї жил кабелiв закритi примiщення необхiдно вентилювати. 13.2.2. Опускати балони з стиснутим повiтрям в термокамеру НПП належить за допомогою спецiального пристрою. Допускається опускати балони за допомогою мiцних вiрьовок канатiв по укладених на драбину дошках. Для крiплення балона вiрьовка повинна пiдсовуватись пiд його днище а iншою вiрьовкою цю вiрьовку стягують навколо корпуса балона. Не дозволяється знаходитися в НПП пiд час опускання в нього балона. 13.2.3. Все обладнання для утримування кабелiв пiд тиском повинно бути закрiпленим на мiсцi його встановлення. 13.2.4. Корпуси всiх металевих конструкцiй установки якi можуть опинитися пiд напругою внаслiдок порушення iзоляцiї повиннi заземлюватися. 13.2.5. При проведеннi ремонтних робiт на установцi її необхiдно вiдключати вiд балона з повiтрям та вiд системи телесигналiзацiї. 13.2.6. Припаювати до кабелю який знаходиться пiд тиском повiтропровiд вентиль забороняється. 13.2.7. Балони високого тиску якi застосовуються для утримування кабелю пiд тиском повиннi вiдповiдати вимогам наведеним в роздiлi 25. Вимоги до манометра наведенi в п. 6.8.18. 14. МОНТАЖНI РОБОТИ ПРИ БУДIВНИЦТВI I ЕКСПЛУАТАЦIЇ ЛКС ЗВ'ЯЗКУ 14.1. Загальнi вимоги 14.1.1. Особи якi допущенi до виконання монтажних робiт на кабелях зв'язку повиннi проходити попереднiй та перiодичнi медичнi огляди в термiни встановленi комiтетом Держнаглядохоронпрацi України та напередоднi робiт. 14.1.2. Роботи по монтажу кабелю повиннi виконуватись не менш як двома працiвниками якi повиннi пройти iнструктаж з технiки безпеки. 14.1.3. При виконаннi монтажних робiт на схилах та пiд уступами котловани повиннi бути прикритi козирками. При цьому встановлення палаток над котлованами не дозволяється. 14.1.4. Перед монтажем кабелю необхiдно забезпечити безпечний пiдхiд до робочого мiсця. Робоче мiсце монтажника повинно бути вирiвняно. Пiдходи до робочого мiсця не дозволяється загромаджувати матерiалами iнструментом та обладнанням. 14.1.5. При виконаннi монтажних робiт в зимових умовах над розчищеним котлованом не на схилах та пiд уступами встановлюють палатку. Палатку закривають та при допомозi паяльної лампи створюють в нiй нормальну робочу температуру не нижче +15 град.С . 14.1.6. Колодязi та котловани в яких виконуються спаювання кабелiв необхiдно огороджувати. 14.2. Роботи з паяльною лампою 14.2.1. Перед розпалюванням паяльної лампи необхiдно перевiрити її справнiсть. Несправну паяльну лампу використовувати забороняється. 14.2.2. Розпалювати паяльну лампу треба на поверхнi землi на вiдстанi не ближче 2 м вiд колодязя котловану . При використаннi паяльної лампи потрiбно дотримуватися таких вимог: –заливати лампу пальним потрiбно не бiльше 3/4 ємкостi резервуару; –закручувати наливну пробку слiд до вiдказу; –забороняється поблизу вiдкритого вогню наливати чи виливати пальне та розбирати паяльну лампу; –забороняється одночасно розпалювати паяльну лампу та наливати пальне крiзь нiпель пальника. Знiмати пальник можна лише пiсля того як буде спущено стиснене повiтря; –не дозволяється спускати стиснене повiтря через наливний отвiр лампи. Полум'я необхiдно гасити запiрним вентилем; –забороняється вивертати заливну пробку на запаленiй лампi; –при виявленнi несправностей пiдтiкання пального просочування газу крiзь рiзьбу пальника деформацiя резервуара i т. iн. необхiдно негайно припинити роботу з цiєю лампою; –забороняється пiдiгрiвати резервуар паяльної лампи; –забороняється наливати в паяльну лампу етилований бензин; –забороняється передавати запалену паяльну лампу iз рук в руки. 14.3. Роботи з газовим пальником 14.3.1. До монтажних робiт з використанням газу газових балонiв допускаються особи якi пройшли курс технiчного навчання та перевiрку знань правил технiки безпеки згiдно з "Правилами безпеки в газовому господарствi". 14.3.2. Для роботи повиннi використовуватись справнi газовi пальники якi забезпечують рiвне горiння синiм полум'ям без червоних чи жовтих вiдтiнкiв та повне згорання пального без перебоїв та кiптяви. 14.3.З. При приєднаннi чи вiд'єднаннi шланга вiд газового балона вентилi на шланзi i пальнику треба закрити. З'єднання шланга з балоном мiсткiстю в один лiтр повинно здiйснюватися накручуванням балона на шланг. Балон слiд тримати клапанною втулкою догори обертаючи його за дно. Мiсця з'єднання повиннi бути ущiльненi гумовими шайбами що перешкоджають витоку газу. 14.3.4. З'єднання пальника з балонами бiльшої мiсткостi повинне здiйснюватися через редуктор який регулює тиск газу. Тиск газу що подається в пальник не повинен перевищувати 16 кг/см2. 14.3.5. Балони з пропаном чи газовою сумiшшю пропан-бутану повиннi розташовуватись на поверхнi грунту на вiдстанi О 5 – 1 м вiд горловини колодязя так щоб на них не попадали сонячнi променi. Вносити балони в кабельнi колодязi забороняється. 14.3.6. Пiд час вiдбору газу: –балони повиннi знаходитись тiльки в вертикальному положеннi; –балони повиннi бути закрiпленi огороженням вiд можливого падiння . 14.3.7. Щiлiсть мiсць з'єднання шланга з балоном та газовим пальником слiд перевiряти за допомогою мильної води. Перевiряти щiлiсть з'єднання з використанням вiдкритого вогню забороняється. 14.3.8. Забороняється працювати при наявностi хоча б незначних витокiв газу. 14.3.9. Забороняється пiд час роботи залишати без нагляду запалений пальник. 14.3.10. По закiнченнi робiт слiд спочатку закрити вентиль який знаходиться на шланзi балонi . Вентиль на пальнику закривають тiльки пiсля припинення горiння пальника. Пiсля вiд'єднання балона вiд шланга на балон повинен бути накручений ковпак. Балони з газом повиннi знаходитись у спецiально обладнаних для зберiгання мiсцях недоступних для стороннiх людей. 14.4. Спаювання кабелiв у свинцевiй оболонцi 14.4.1. При роботах у кабельному колодязi необхiдно дотримуватись правил безпеки викладених у п.п. 12.1 – 12.6. 14.4.2. Колодязi та котловани в яких виконується спаювання кабелiв необхiдно огороджувати як це визначено в п. 10.7.8. Якщо в колодязi є вода снiг чи iнiй то їх необхiдно видалити до початку робiт. 14.4.3. Прошпарочну масу треба розiгрiвати у металевому чайнику з кришкою або вiдрi з носиком та кришкою. Розiгрiвання маси проводиться на поверхнi землi не ближче 2 м вiд люка колодязя . Розiгрiвання прошпарочної маси проводиться з використанням брезентових рукавиць та захисних окулярiв. 14.4.4. Перемiшувати прошпарочну масу слiд тiльки металевою ложкою. Эабороняється перемiшувати масу дерев'яною палицею бо швидке випарювання вологи з цiєї палицi спричиняє розбризкування маси. 14.4.5. Температуру прошпарочної маси необхiдно визначати технiчним термометром з шкалою до 250 град.С. Не дозволяється перегрiвання маси вище температури встановленної для неї технiчними умовами виконання робiт чи iнструкцiями. Масу що загорiлася необхiдно гасити пiском чи брезентом. Гасити водою забороняється. 14.4.6. Прошпарка паперових гiльз ниток i т.iн. здiйснюється в майстернi. 14.4.7. Чайник з гарячою прошпарочною масою необхiдно опускати в колодязь у вiдрi. Можна брати чайник тiльки пiсля того як вiдро буде опущене на дно колодязя. Забороняється передавати чайник з розiгрiтою прошпарочною масою з рук в руки. 14.4.8. При прошпарцi кiнцiв кабелю пiд ними встановлюються коритця для збирання прошпарочної маси. Коритця можуть бути встановленi на спецiальних пiдставках пiд кiнцями кабелю чи пiдв'язанi до них дротяними хомутами. 14.4.9. При прошпарцi кiнцiв кабелю а також при монтажi свинцевої муфти повинен безперервно працювати вентилятор. Усi вiльнi канали повиннi бути закритi пробками а канали з кабелем заткненi смоляним клоччям та замазанi технiчною замазкою. По закiнченню робiт в колодязях необхiдно перевiрити чи всi канали надiйно заткненi. 14.4.10. Запалену паяльну лампу дозволяється подавати в колодязь в паяльному вiдрi тiльки пiсля ретельної вентиляцiї колодязя. Перед цим необхiдно перевiрити за допомогою газоiндикатора наявнiсть чи вiдсутнiсть вибухового газу. 14.4.11. Заливочну масу слiд розiгрiвати подiбно до розiгрiвання прошпарочної маси дотримуючись правил безпеки викладених у п.п. 14.1.3 – 14.1.5. Якщо розiгрiвається маса для заливки кiлькох великих муфт чи пупiновських ящикiв то необхiдно пристосовувати спецiальнi пересувнi котли з подвiйними стiнками. 14.4.12. Щоб запобiгти розбризкуванню гарячої заливочної маси корпуси пупiновських ящикiв чавунних муфт i т.iн. якi пiдлягають заливанню а також коритця для збору заливочної маси повиннi бути заздалегiдь висушенi. 14.4.13. Для запобiгання простудних захворювань при роботах якi виконуються в котлованах або колодязях виконавцям робiт необхiдно користуватися повстяними сукняними пiдстилками або складними стiльцями. 14.5. Зварювання кабелiв у пластмасовiй оболонцi 14.5.1. При виконаннi в кабельному колодязi робiт по зварюванню кабелiв в пластмасовiй оболонцi необхiдно дотримуватися правил безпеки викладених у п.п. 12.1 – 12.6. 14.5.2. При зварюваннi пластмасових оболонок кабелю необхiдно забезпечити вiдсос шкiдливих газiв безпосередньо у мiсцi зварювання за допомогою вентилятора чи електропилососа. Для улаштування мiсцевого вiдсосу необхiдно застосувати пристрiй креслення якого поданi у додатку 14. 14.5.3. Вентилятор пилосос для вiдсосу шкiдливих газiв повинен вмикатися до початку зварювання i вимикатися не ранiше 5 хв. пiсля закiнчення зварювання. 14.5.4. Пiд час зварювання кабелiв у пластмасовiй оболонцi через кожнi 30 хв. слiд робити перерву для вентиляцiї колодязя впродовж 15-20 хв. 14.5.5. При неможливостi забезпечити потрiбний обмiн повiтря працiвники повиннi виконувати зварювання пластмасових оболонок у шланговому протигазi з подаванням по шлангу чистого повiтря. 14.6. Робота з пiстолетом для зварювання кабелiв у пластмасовiй оболонцi 14.6.1. Електроживлення зварювального пiстолета необхiдно здiйснювати вiд електромережi напругою 42 В. 14.6.2. Приєднання електрозварювального пiстолета до понижуючого трансформатора повинно здiйснюватися шланговим проводом iз штепсельною вилкою. Корпус трансформатора i один iз виводiв вторинної обмотки необхiдно заземлити. Понижуючий трансформатор повинен знаходитись зовнi кабельного колодязя. 14.6.3. Для охолодження пiстолет необхiдно вимикати через годину безперервної роботи при цьому спочатку необхiдно вимкнути електроживлення а потiм подачу стиснутого повiтря. Охолоджувати обойму пiстолета снiгом або водою забороняється. 14.6.4. Для подачi повiтря в пiстолет використовують компресори пилососи або балони iз стисненим повiтрям. Для зварювання кабелiв з полiетиленовими оболонками використовується азот в балонах . 14.6.5. При використаннi балонiв iз стиснутим повiтрям чи азотом необхiдно дотримуватись застережливих заходiв викладених у розд. 25. 14.6.6. При роботi з вiдкритим полум'ям ємностi з легкозаймистою рiдиною бензин ацетон повиннi знаходитись зовнi колодязя. 14.7. Монтаж та вимiрювання оптичного кабелю 14.7.1. При будiвництвi лiнiйно-кабельних споруд з оптичничним кабелем загальнi вимоги безпеки доповнюються вимогами якi обумовленi особливостями оптичного кабелю. 14.7.2. Вiдходи оптичного волокна пiсля монтажних робiт необхiдно збирати в окремий ящик а пiсля закiнчення робiт звiльняти ящик в окремо вiдведеному мiсцi. 14.7.3. Слiд уникати попадання залишкiв оптичного волокна на одяг.8 Роботу з оптичним волокном необхiдно виконувати у пластиковому фартусi. 14.7.4. Монтажний стiл та пiдлогу у монтажно-вимiрювальному автомобiлi пiсля закiнчення робiт необхiдно обробити пилососом а потiм протерти вологою тканиною користуючись грубими гумовими рукавицями. 14.7.5. При роботi з приладом для зварювання оптичних волокон необхiдно усi пiд'єднання та вiд'єднання що вимагають розриву електричного ланцюга або з'єднання з високовольтними ланцюгами приладу виконувати пiсля зняття напруги. Прилад повинен бути заземлений. 14.7.6. При налагоджувальних роботах необхiдно пам'ятати що трансформатор високовольтнi провiдники електроди у режимi зварювання знаходяться пiд високою напругою. 14.7.7. Забороняється експлуатацiя зварювального приладу iз знятим захисним кожухом блоку електродiв. 14.7.8. Дiльницi з волоконно-оптичним обладнанням потенцiйно небезпечнi для зору тому повиннi бути оснащенi застережними написами. 14.7.9. При роботi з волоконно-оптичним обладнанням яке знаходиться без кожуха необхiдно витримувати безпечну вiдстань 25 см вiд джерела випромiнювання. 14.7.10. Обстежувати торець оптичного волокна за допомогою збiльшувальних приладiв мiкроскопа або збiльшувального скла при ввiмкнутих оптичних передавальних приладах забороняється. 14.7.11. При монтажних та вимiрювальних роботах треба не допускати прямого попадання в очi випромiнювання з оптичного тестера або iншого приладу або безпосередньо з оптичного волокна приєднаного до джерела випромiнювання. 14.7.12. Розiгрiвання та заливання гiдрофобним заповнювачем муфт необхiдно проводити у спецодязi брезентових рукавицях та захисних окулярах використовуючи для заповнювача металевий посуд з кришкою пристроєм зливу та ручками для перенесення. 14.8. Зрощення кабелiв у пластмасовiй оболонцi iз застосуванням клеючих сполук 14.8.1. Клеючi сполуки на основi епоксидних смол допускається застосовувати при виконаннi монтажних робiт на вiдкритому повiтрi чи в гарно вентильованих примiщеннях. Робоче мiсце на вiдкритому повiтрi повинно знаходитись з навiтряного боку. 14.8.2. Готувати клеючу сполуку треба в лабораторiї яка має вытяжну шафу пiдвiд води та джерело нагрiвання. 14.8.3. 3берiгати клеючi сполуки слiд в герметично закритому посудi поставщика в прохолодному i темному мiсцi. 14.8.4. При роботi з клеючими сполуками слiд уникати попадання їх на шкiру чи в органи дихання. 14.8.5. Працювати з епоксидними смолами та матерiалами на їх основi слiд в бавовняних халатах для захисту рук пiд час роботи необхiдно користуватися гумовими рукавицями чи змазувати руки захисною пастою. 14.8.6. Пiсля закiнчення робiт з клеючими сполуками неебхiдно ретельно вимити руки та обличчя водою з милом. 14.8.7. Мiсця забруднення рук сполуками епоксидного клею необхiдно протерти ватним тампоном змоченим ацетоном пiсля чого руки вимити водою з милом. Пiсля миття шкiру слiд висушити паперовим рушником одноразового користування а потiм змастити її м'якою жирною маззю на основi ланолiна вазелiна чи касторового масла. 14.8.8. При попаданнi смоли в очi треба негайно промити їх значною кiлькiстю води а потiм щойно приготованим фiзiологiчним розчином водний 1-процентний розчин повареної солi за допомогою ватного тампона. Пiсля цього потерпiлий обов'язково повинен звернутися до лiкаря. 14.8.9. При рiзних подразненнях шкiри при поганому самопочуттi пiд час i пiсля роботи а також у випадку появи набряклостi вiк очей необхiдно звернутись до лiкаря. 14.8.10. До роботи з епоксидними смолами допускаються працiвники якi пройшли попереднiй медичний огляд. В подальшому медичний огляд треба проходити не рiдше одного разу на рiк. 14.8.11. Працiвники у яких робота з епоксидними смолами викликає стiйкi подразнення шкiри аж до захворювання повиннi бути переведенi на iншу роботу. 14.8.12. 3берiгання харчiв та прийняття їжi а також палiння в робочому примiщеннi де є клеючi сполуки забороняється. 14.8.13. Контроль за эабезпеченням безпеки при роботах з епоксидними смолами та виконанням працiвниками усiх необхiдних правил гiгiєни покладається на адмiнiстративно-технiчний персонал пiдприємства. 14.9. Застосування бiтумних компаундiв при монтажi кабелiв 14.9.1. При розiгрiваннi бiтумних компаундiв необхiдно користуватися металевою посудиною з кришкою i носиком. Забороняється розiгрiвати закупоренi банки iз заливочною масою. 14.9.2. Розiгрiвати бiтумнi компаунди необхiдно на жаровнi. При розiгрiваннi компаунд необхiдно перемiшувати металевою мiшалкою або ложкою з дерев'яною ручкою. Попадання вологи в гарячу масу неприпустимо. Вимiрювати температуру розплавленого компаунда необхiдно технiчним термометром. 14.9.3. Бiтумний компаунд слiд розiгрiвати на поверхнi землi не ближче 2 м вiд котловану. 14.9.4. При загораннi бiтумного компаунду необхiдно термiново припинити його розiгрiвання та закрити посудину кришкою. Розлитий палаючий компаунд необхiдно гасити вогнегасником або сухим пiском. Забороняється гасити водою. 14.9.5. Розiгрiвати переносити та заливати муфти бiтумним компаундом необхiдно у брезентових рукавицях i захисних окулярах. Рукави одягу слiд зав'язувати на зап'ястях поверх рукавиць або слiд застосовувати рукавицi довжиною до лiктя. 14.9.6. Перевозити чи опускати у котлован подавати нагору посудину з розiгрiтим компаундом необхiдно в паяльному вiдрi. Забороняється передавати паяльне вiдро чи посудину з розiгрiтим компаундом iз рук в руки. При передаваннi необхiдно поставити їх на землю або на мiцну основу. 14.9.7. Заливати муфту компаундом необхiдно на мiсцi її встановлення. Перемiщувати муфту яка залита розплавленим компаундом забороняється. 14.9.8. Пiсля роботи з кабелем заповненим гiдрофобною сполукою необхiдно протерти руки змоченою у бензинi тканиною ганчiр'ям а потiм ретельно промити водою з милом. Забороняється користуватися бензином неподалiк вiдкритого вогню. 15. РЕМОНТ КАБЕЛIВ ПРОВОДОВОГО МОВЛЕННЯ 15.1. Без зняття напруги дозволяється виконувати ремонтнi роботи на абонентських кабельних лiнiях проводового мовлення напругою 15 i 30 В. 15.2. Робота на фiдерних кабельних лiнiях напругою 120 В i бiльше повинна виконуватись за письмовим дозволом додаток 16 тiльки пiсля зняття напруги з лiнiї. Дозвiл пiдписує керiвник служби дiльницi або працiвник вiдповiдаючий за експлуатацiю лiнiйних споруд радiовузла. Дозвiл на проведення роботи записується у журналi з зазначенням номера фiдера який необхiдно виключити а також часу його включення пiсля закiнчення робiт. При виконаннi аварiйних робiт у тих випадках коли працiвники направленi для усунення пошкодження знаходяться поза вузлом допускається виконання роботи по усному телефонному дозволу з реєстрацiєю його у журналi з наступним оформленням по установленiй формi. 15.3. Особа що пiдписала дозвiл на виконання робiт на фiдерних лiнiях зобов'язана проiнструктувати вiдповiдального за виконання робiт а також усiх працiвникiв бригади про порядок виконання робiт i заходи безпеки. 15.4. Особа що вiддала розпорядження на виконання робiт несе вiдповiдальнiсть за своєчасне зняття напруги з кабелю та її ввiмкнення пiсля закiнчення робiт. 15.5. Для зняття напруги необхiдно на розподiльному щитi вимкнути кабельну лiнiю на якiй повинна виконуватись робота розрядити кабель на землю та заземлити його. Щоб виключити можливiсть випадкової подачi напруги на кабель якщо його неможливо заземлити необхiдно вийняти запобiжники у ланцюгу живлення або закрити контакти рубильника iзоляцiйними прокладками. 15.6. На рубильнику повиннi бути вивiшенi плакати "Не вмикати – робота на лiнiї". Вивiшенi плакати повиннi вiдповiдати кiлькостi бригад що одночасно працюють на лiнiї. Плакати знiмаються пiсля отримання повiдомлення вiд бригад про те що робота по ремонту кабелю закiнчена. Знiмати цi плакати i вмикати напругу має право особа яка їх вiшала. 15.7. Забороняється приступати до роботи без дозволу керiвника робiт. 15.8. Розкривати кабель необхiдно у дiелектричних рукавичках i калошах користуючись захисними окулярами. Пiсля розкривання кабелю необхiдно переконатися за допомогою iндикатора чи вольтметра у вiдсутностi напруги на кабелi. 15.9. Ножiвка що використовується при розрiзаннi кабелю повинна бути заземлена. 15.10. При ремонтi пiдземного кабельного переходу повiтряних лiнiй зв'язку кабель необхiдно вiдключити вiд повiтряної лiнiї на кабельних опорах. 16. РОБОТА НА КАБЕЛЯХ ПО ЯКИХ ПОДАЄТЬСЯ НАПРУГА ДИСТАНЦIЙНОГО ЖИВЛЕННЯ 16.1. Роботи на кабелях якi проводяться iз зняттям i без зняття дистанцiйного живлення 16.1.1. Напруга дистанцiйного живлення ДЖ знiмається: –при монтажi i демонтажi кабелю розкриттi кабелю монтажi i демонтажi муфт монтажi i демонтажi кiнцевих пристроїв ; – при усуненнi пошкоджень оболонок кабелю; – при вимiрюваннях електричних параметрiв кабелю з ДЖ за винятком вимiрювань напруги ДЖ при паспортизацiї кабельної лiнiї i налагодженнi лiнiйного тракту ; – при ремонтi пошкодженої каналiзацiї; – при виконаннi усiх робiт на комутацiйному полi необслуговуваних регенерацiйних пунктiв НРП замiнi генераторiв дистанцiйне живлення знiмається з тих лiнiйних трактiв ввiмкнених в НРП на яких проводиться замiна регенераторiв замiнi блокiв ДЖ регенераторiв; – при роботi на увiдних платах i панелях необслуговуваних пiдсилювальних пунктiв НПП . Дистанцiйне живлення можна не знiмати: – при шурфуваннi з метою уточнення траси кабелю та мiсць розташування муфт; – при шурфуваннi з метою вимiрювання потенцiалiв; – при чищеннi колодязiв телефонної каналiзацiї; – при роботах в колодязях чи котлованах на кабелях по яких не подається дистанцiйне живлення але якi прокладенi поряд з кабелями по яких подається ДЖ; – при оглядi та профiлактичному ремонтi примiщень НПП або контейнерiв НПП НРП; – при пiдкачцi повiтря в кабель або контейнер до нормального тиску; – при виконаннi кросировок неущiльнених пар кабелiв з ДЖ; – при винесеннi та заглибленнi кабелю i муфт. 16.1.2. При роботах на кабелi розташованому поряд з кабелями по яких не припинена подача дистанцiйного живлення необхiдно дотримуватись особливої обережностi з тим щоб не пошкодити цi кабелi та не попасти пiд напругу. При роботi по двухкабельнiй системi можна зняти живлення з одного кабелю на якому будуть виконуватись роботи. Кабель що знаходиться пiд напругою необхiдно в котлованi присипати землею а в колодязях на цей кабель необхiдно повiсити плакат "Небезпечно – висока напруга". Усi працiвники повиннi бути попередженi про те що другий кабель знаходиться пiд напругою. 16.1.3. Ключi вiд НПП НРП i колодязiв де встановленi НПП повиннi зберiгатися на кiнцевiй станцiї або обслуговуваному пiдсилювальному пунктi ОПП i видаватися пiд розписку тiльки особам список яких затверджений головним iнженером пiдприємства. 16.2. Порядок вмикання i вимикання напруги дистанцiйного живлення 16.2.1. Роботи на кабелях по яких подається дистанцiйне живлення виконуються по наряду який видає головний iнженер пiдприємства або начальник дiльницi з дозволом та часом вимикання напруги дистанцiйного живлення форма наряду наведена в додатку 16 . Цi роботи повиннi виконувати не менше двох працiвникiв. 16.2.2. До монтажно-паяльних робiт на кабелях по яких подається дистанцiйне живлення допускаються працiвники якi знають вимоги безпеки при монтажних роботах та мають квалiфiкацiйну групу з електробезпеки не нижче III. 16.2.3. Напруга дистанцiйного живлення вимикається за розпорядженням керiвника робiт усно якщо керiвник знаходиться на мiсцi проведення робiт або телефонограмою. Телефонограма розпорядження подається на iм'я начальника пiдсилювального пункту ПП або станцiї з зазначенням пiдпису прiзвища керiвника робiт дати i часу подачi телефонограми. В телефонограмi вказуються: –ланцюги на яких вимикається напруга дистанцiйного живлення у тому числi живлення для телекерування i сигналiзацiї ; –час початку робiт; –дiлянка роботи i точне мiсце пошкодження; –найменування кабелю; –характер намiчених робiт; –вид службового зв'язку з мiсцем роботи та вiдповiдальний виконавець. 16.2.4. Дистанцiйне живлення вiдключається на ОПП що здiйснює живлення або кiнцевiй станцiї за письмовим розпорядженням технiчного керiвника. 16.2.5. У випадку аварiї на кабелi напруга дистанцiйного живлення вимикається негайно черговим по ОПП або станцiї. 16.2.6. На ключах та кнопках якими вимикається напруга дистанцiйного живлення повиннi бути вивiшенi плакати з написом: "Не вмикати – робота на лiнiї". Кiлькiсть вивiшених плакатiв повинна вiдповiдати кiлькостi бригад якi одночасно працюють на лiнiї. У журналi робiт повинна бути зроблена вiдмiтка про кiлькiсть вивiшених плакатiв. 16.2.7. На ОПП або станцiї для забезпечення надiйного вимкнення напруги дистанцiйного живлення з обладнання та з симетричних сигнальних пар коаксiального кабелю необхiдно у ланцюгу передачi дистанцiйного живлення зробити додатковi видимi розриви шляхом знiмання вiдповiдних дужок або запобiжникiв. 16.2.8. Одночасно з вимкненням напруги дистанцiйного живлення вимикається напруга телекерування та сигналiзацiї. На платах телекерування та сигналiзацiї також вивiшується плакат: "Не вмикати – робота на лiнiї" та робиться запис в журналi. 16.2.9. Усi розпорядження час вимикання та вмикання напруги дистанцiйного живлення повиннi бути записанi у журналi робiт пiдсилювального пункту або станцiї що забезпечують живлення. 16.2.10. Роботи переключення на високовольтному комутацiйному обладнаннi необхiдно виконувати в дiелектричних рукавичках стоячи на дiелектричному килимку або в дiелектричних калошах. 16.2.11. Напруга дистанцiйного живлення низькочастотних кабелiв з'єднувальних лiнiй МТС ущiльнених чКМ вимикається на АТС що здiйснюють живлення на блоках платах ДЖ в якi ввiмкненi пошкодженi кабелi. Кабель заземлюється на кiнцевiй станцiї та в мiсцi проведення робiт. 16.2.12. Про вiдсутнiсть напруги на струмопровiдних частинах блокiв необхiдно впевнитись за допомогою переносного вольтметра або iндикатора. 16.2.13. При двокабельнiй системi персонал ОПП або станцiї що здiйснюють подачу живлення повинен особливо уважно прослiдкувати щоб дистанцiйне живлення було вимкнене на потрiбному кабелi. 16.2.14. Пiсля одержання дозволу на проведення робiт та повiдомлення про те що напруга вимкнена керiвник робiт начальник кабельної дiльницi вiд'їжджає до НПП або НРП обмежуючих дiлянку кабелю що потребує ремонту по службовому зв'язку отримує пiдтвердження з ОПП або станцiї про вимкнення напруги дистанцiйного живлення та перевiряє вiдсутнiсть напруги на кабелi. 16.2.15. Для забезпечення безпеки робiт якi виконуються на кабелi в НПП або НРП необхiдно зробити додатковi розриви в ланцюгах приймання дистанцiйного живлення. Для забезпечення видимого розриву у ланцюгах дистанцiйного живлення симетричного кабелю повиннi бути знятi двопарнi вилки з боксiв. Одночасно необхiдно зняти дужки видимих роз'ємiв для вiдповiдних плат приймання дистанцiйного живлення. Видимий розрив ланцюгiв дистанцiйного живлення на коаксiальних парах здiйснюється знiманням вiдповiдних високовольтних дужок розташованих мiж платою фiльтрiв i блоком автотрансформаторiв а на симетричних парах – знiманням дужок на боксах розташованих на допомiжнiй стойцi. Високовольтнi дужки коаксiальних пар необхiдно поставити в горизонтальне положення внаслiдок чого центральна жила i трубка з'єднуються разом i заземлюються. Для вимкнення напруги ДЖ на кабелях НЧ ущiльнених чКМ необхiдно на вiдповiдних стойках або блоках у ланцюгу передачi зробити допомiжний розрив знiманням дужок за допомогою яких комутується напруга ДЖ iз станцiйних пар на лiнiйнi пари. 16.2.16. У малогабаритних НПП видимий розрив здiйснюється знiманням високочастотних роз'ємiв або дужок на вiдповiдних блоках чи боксах. За допомогою переносного лiнiйного комплекту ЛК iндикатора напруги або iншого вимiрювального приладу необхiдно впевнитись у вiдсутностi напруги дистанцiйного живлення. При користуваннi комплектом ЛК необхiдно клему для заземлення приладу надiйно з'єднати з клемою для заземлення НПП. 16.2.17. Пiсля вимкнення напруги дистанцiйного живлення кабель необхiдно розрядити на землю. Ця робота виконується в дiелектричних рукавичках дiелектричних калошах та iз застосуванням захисних окулярiв. Кабель необхiдно розрядити з обох бокiв пiдсилювальної дiлянки. 16.2.18. Тiльки особисто перевiривши в НПП або НРП вiдсутнiсть напруги на кабелi керiвник робiт видає розпорядження приступити до роботи на кабелi. 16.2.19. Дистанцiйне живлення включається пiсля закiнчення робiт на кабелi за усним розпорядженням керiвника робiт якщо вiн на мiсцi вмикання ДЖ з записом у журналi або телефонограмою що передається керiвником робiт на ПП або станцiю. Працiвник ОПП або станцiї який вмикає напругу дистанцiйного живлення повинен вдруге перевiрити повiдомлення про закiнчення робiт та зафiксувати час вмикання дистанцiйного живлення у журналi проведення робiт. 16.2.20. Ввiмкнути напругу дистанцiйного живлення i зняти плакати може тiльки особа яка їх вiшала пiсля отримання повiдомленя про закiнчення робiт на лiнiї та повторної перевiрки. Плакати знiмаються послiдовно пiсля одержання повiдомлень про закiнчення бригадами робiт на лiнiї. 16.3. Проведення ремонтно-профiлактичних робiт 16.3.1. Керiвник робiт отримавши наряд на роботу повинен бути проiнструктований головним iнженером або iншою посадовою особою пiдприємства на яку покладено вiдповiдальнiсть про характер робiт та вимоги безпеки пiд час роботи на кабелi по якому подається дистанцiйне живлення. В свою чергу начальник кабельної дiльницi або керiвник робiт повинен проiнструктувати працiвникiв про майбутнiй обсяг робiт та вимоги безпеки. Перед початком робiт керiвник повинен передати на ПП або станцiю що здiйснює подачу живлення телефонограму з розпорядженням вимкнути дистанцiйне живлення. Забороняється заздалегiдь домовлятися про час вмикання та вимикання напруги дистанцiйного живлення. 16.3.2. Черговий ОПП або станцiї що здiйснює подачу живлення одержавши телефонограму повiдомляє про її змiст начальника ОПП iнженера змiни або старшого електромеханiка. Порядок вимиканя напруги дистанцiйного живлення приведений в п.п. 16.2.1 – 16.2.20. Пiсля вимикання дистанцiйного живлення черговий передає телефонограму керiвнику робiт i оповiщає керiвну станцiю про вимкнення дистацiйного живлення. 16.3.3. Для знаходження траси кабелю муфт глибини їх залягання необхiдно користуватися кабелешукачем. 16.3.4. Перед розкриттям кабелю необхiдно з найближчого НПП або НРП зв'язатися по службовому зв'язку з ОПП або станцiєю що здiйснюють подачу живлення i одержати пiдтвердження що дистанцiйне живлення вимкнене саме на тому кабелi на якому повиннi проводитись роботи. 16.3.5. Розрiзати i розкривати кабель розкривати муфти дозволяється тiльки в присутностi керiвника робiт. 16.3.6. При розрiзаннi i розкриттi кабелю при розкриттi муфт електромонтер повинен бути у дiелектричних калошах дiелектричних рукавичках i захисних окулярах. Пiсля розкриття кабелю необхiдно розрядити його на землю i впевнившись у вiдсутностi напруги працювати без засобiв захисту. 16.3.7. Ножiвка що застосовується при розрiзаннi кабелю повинна бути заземлена. 16.3.8. Дистанцiйне живлення вмикається пiсля закiнчення ремонтно-профiлактичних робiт згiдно п. 16.2.20. 16.4. Аварiйно-вiдновлювальнi роботи 16.4.1. При виявленнi пошкодження кабелю обрив коротке замикання пониження iзоляцiї i т.iн. черговий ОПП або станцiї що здiйснює подачу живлення повинен сповiстити про аварiю свого керiвника. 16.4.2. Порядок вимикання та вмикання напруги дистанцiйного живлення наведений в роздiлi 16.2. 16.4.3. Бригади кабельної дiльницi або ремонтно-виїзднi бригади можуть виконувати роботи за телефонним розпорядженням безпосереднього керiвника. 16.4.4. Усi роботи по ремонту кабелю виконуються у вiдповiдностi до п.п. 16.2.4. – 16.2.7 16.2.9 16.2.11.16.2.20. та 16.3.3–16.3.7. 16.4.5. При необхiдностi використання пересувних пiдсилювальних станцiй ППС пiдключення живлення вiд ППС до НПП повинно здiйснюватись при вимкненiй напрузi. 16.4.6. Робота на кабелях з дистанцiйним живленням прокладених у телефоннiй каналiзацiї повинна виконуватися пiсля вимкнення дистанцiйного живлення i з обов'язковим виконанням вимог безпеки викладених у п.п. 12.1–12.6. 17. РОБОТИ НА КАБЕЛЬНИХ ЛIНIЯХ ЗВ'ЯЗКУ I ПРОВОДОВОГО МОВЛЕННЯ ЯКI ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ ЕЛЕКТРИФIКОВАНИХ ЗАЛIЗНИЦЬ ЗМIННОГО СТРУМУ 17.1. Загальнi вимоги 17.1.1. Якщо траса кабельної лiнiї зв'язку чи проводового мовлення проходить на такiй вiдстанi вiд полотна електрифiкованої залiзницi змiнного струму коли на металевих покриттях кабелю iндукована наведена напруга не перевищує 42 В яка розрахована без врахування коефiцiєнта захисної дiї кабелю КЗД при вимушеному режимi роботи тягової мережi то на таких лiнiях допускається не застосовувати спецiальнi заходи по захисту персоналу на перiод їх будiвництва та експлуатацiї. 17.1.2. Коли iндукованi напруги перевищують 42 В розробляються i застосовуються заходи по безпецi. У таких випадках проект виконання робiт повинен вмiщувати технiчнi рiшення i основнi органiзацiйнi заходи по забезпеченню безпеки виконання робiт на кабелях зв'язку та проводового мовлення якi зазнають впливу електрифiкованих залiзниць змiнного струму. При цьому враховується що максимально допустима напруга на металевих покриттях кабелю при роботi тягової мережi у вимушеному – 110 режимi розрахована без урахування КЗД оболонки-бронi не повинна перевищувати нi в однiй точцi 1000 В. Це дозволяє персоналу в числi основних i допомiжних засобiв захисту користуватися засобами передбаченими для роботи на обладннанi напругою до 1000 В. 17.1.3. Вихiднi данi по очiкуваних небезпечних напругах повиннi бути наведенi в проектi на будiвництво. 17.1.4. При будiвництвi кабельних лiнiй вiдповiдно цьому роздiлу всi роботи повиннi виконуватися за нарядом-допуском. 17.1.5. Керiвник робiт який видав наряд-допуск на виконання робiт несе вiдповiдальнiсть за безпечну органiзацiю робiт за вiдповiдну квалiфiкацiю та iнструктування осiб призначених для виконання робiт. 17.1.6. Всi роботи на кабельних лiнiях зв'язку повиннi виконуватись не менше нiж двома працiвниками один з яких повинен мати квалiфiкацiйну групу по електробезпецi не нижче IV. 17.1.7. Перед початком робiт особа вiдповiдальна за безпеку виконання робiт зобов'язана перевiрити наявнiсть та справнiсть всiх захисних засобiв пристроїв та iнструменту. 17.1.8. Всi роботи по будiвництву кабельних лiнiй повиннi виконуватися iз застосуванням засобiв iндивiдуального захисту 3I3 . На мiсцi виконання робiт металевi оболонки броня екран та жили кабелю повиннi бути заземленi. Дотик до незаземлених жил бронi i металевих оболонок кабелю дозволяється тiльки в дiелектричних рукавичках. Опiр заземлення повинен бути не бiльше 20 Ом. При виконаннi робiт по заземленню металевих покривiв слiд користуватись дiелектричними рукавичками на якi для їх збереження надягають бавовнянi рукавицi котрi повиннi бути коротшi за дiелектричнi рукавички. 17.1.9. Коли основна кабельна магiстраль що зазнає впливу електрифiкованої залiзницi змiнного струму має кабельнi вiдгалуження на яких вiдсутнi стороннi напруги то всi жили цього кабелю якщо дозволяють умови експлуатацiї необхiдно вiдокремити вiд жил основного кабелю розподiлювальними трансформаторами. Броню i оболонку основного кабелю в мiсцi роздiлу необхiдно заземлити. В цьому випадку небезпечним вважається тiльки основний кабель включаючи вiдгалужувальну муфту i розподiлювальнi трансформатори. Якщо роздiлювальнi трансформатори вiдсутнi то кабель вiдгалуження вважається також небезпечним i при роботах необхiдно дотримуватись заходiв безпеки вказаних в даному роздiлi. 17.1.10. Вiдсутнiсть напруги на жилах i оболонках кабелю перевiряється за допомогою iндикатора напруги або переносного вольтметра. 17.1.11. Ремонт i монтаж кабелю проводять у одязi з застебнутими рукавами i головному уборi. Працювати у майках або з пiдкоченими рукавами забороняється. 17.1.12. На кожному стативi або кабельростi де проходять жили кабелю електрично зв'язанi з КЛЗ а також на всiх розподiльних пристроях перехiдних трансформаторах вивiшують знак попереджаючий про небезпеку поразки електричним струмом. 17.2. Розмотка та укладання кабелю в траншеї 17.2.1. Розмотку кабелю з барабана вручну вздовж траншеї i розмотку кабелю механiзованим способом необхiдно виконувати в дiелектричних рукавичках. 17.2.2. При укладцi кабелю в котлованах кiнцi окремих будiвельних довжин не повиннi торкатися. 17.3. Перевiрка кабелю перед монтажем 17.3.1. Тимчасово встановлювати вентилi i манометри на кiнцях окремих будiвельних довжин кабелю для перевiрки цiльностi оболонки газовим тиском необхiдно при заземлених бронi i оболонцi кабелю на мiсцi виконання робiт. 17.3.2. Впаювання вентиля прокол оболонки кабелю прозвонку та вимiрювання iзоляцiї жил необхiдно виконувати в дiелектричних рукавичках. 17.3.3. У перервах мiж роботою по вимiрюванню прокладених в траншеях будiвельних довжин кабелю i монтажем кабельних муфт заземлення з кiнцiв кабелю може бути знято. При цьому кiнцi кабелю необхiдно засипати шаром землi товщиною не менше 20 см. 17.4. Пiдготовка робочого мiсця та монтаж муфт 17.4.1. Вiдкопку котлована необхiдно виконувати в дiелектричних калошах i рукавичках. Поверх дiелектричних рукавичок необхiдно надiти брезентовi рукавицi котрi повиннi бути коротшi дiелектричних рукавичок. 17.4.2. Поблизу вiдкопаних кабелiв i муфт необхiдно вивiшувати плакати якi попереджають про небезпеку ураження електричним – 112 струмом . 17.4.3. Усi роботи в котлованi виконуються в дiелектричних калошах ботах i дiелектричних рукавичках. 17.4.4. Монтаж муфт повинен виконуватися з додержанням вимог безпеки викладених в " Инструкции по технике безопасности при строительстве и ремонте кабельных линий связи на жилах которых индуцируется напряжение до 1000 В частотой 50 Гц" додаток 17 . 18. ВИМIРЮВАННЯ КАБЕЛЮ 18.1.Вимiрювання переносними приладами 18.1.1. Усi роботи пов'язанi з вимiрюваннями переносними приладами повинна проводити бригада склад i квалiфiкацiйна група по електробезпецi якої визначається у вiдповiдностi до вимог ПТЕ i ПТБ. 18.1.2. Пiдключення i вiдключення переносних приладiв що вимагають розриву електричного ланцюга пiд напругою повиннi виконуватись з повним зняттям напруги. 18.1.3. Пiдключення i вiдключення вимiрювальних приладiв що не вимагають розриву первинного електричного ланцюга допускається виконувати пiд напругою за умови застосування проводiв з високим опором електричної iзоляцiї i спецiальних наконечникiв з iзольованими ручками. Розмiр iзольованої ручки повинен бути не менше 200 мм. 18.1.4. При роботi з трансформаторами напруги необхiдно спочатку зiбрати всю схему по низькiй напрузi а потiм зробити пiдключення трансформатора з боку високої напруги. Роботу необхiдно виконувати iз застосуванням засобiв iндивiдуального захисту ЗIЗ : дiелектричних рукавичок калош та переносного заземлення. 18.1.5. Провiдники для пiдключення переносних приладiв i трансформаторiв повиннi бути з iзоляцiєю вiдповiдною напрузi вимiрювання. 18.1.6. При вимiрюваннi металевi корпуси приладiв i кожухи трансформаторiв повиннi бути заземленi. 18.1.7. При вимiрюваннi повинна бути виключена можливiсть наближення працiвникiв до частин якi знаходяться пiд напругою. 18.1.8. Електричнi вимiрювання кабельних лiнiй зв'язку якi зазнають небезпечних впливiв лiнiй електропередачi або електрофiкованих залiзниць змiнного струму необхiдно виконувати iз використанням ЗIЗ: дiелектричних рукавичок калош та переносного заземлення. 18.1.9. Пiд час грози виконувати електричнi вимiрювання кабелю забороняється. 18.1.10. Особливостi випробувань та вимiрювань що проводятьсся в НПП i НРП викладенi у розд. 18.3. Порядок проведення робiт на обладнаннi яке живиться дистанцiйно викладений у розд. 16. 18.2. Випробування iзоляцiї жил кабелю зв'язку напругою 18.2.1. Випробування iзоляцiї жил кабелю зв'язку напругою повиннi виконувати не менше чотирьох працiвникiв по два працiвники на кожному кiнцi вимiрювальної дiлянки один працiвник призначається старшим по проведенню випробувань. Особи допущенi до проведення вимiрювань iзоляцiї жил кабелiв напругою повиннi мати квалiфiкацiйну групу по електробезпецi не нижче IV. У посвiдченнi з технiки безпеки цих осiб повинна бути зроблена помiтка про те що вони допускаються до робiт по випробуванню iзоляцiї жил кабелю напругою. Випробування повиннi проводитись по наряду додаток 16 . 18.2.2. Прилади що застосовуються для проведення вимiрювань повиннi мати корпуси з iзоляцiйного матерiалу. Прилади якi мають металевi корпуси повиннi надiйно заземлюватись. Коли неможливо забезпечити надiйне заземлення вимiрювальнi прилади з металевими корпусами повиннi бути помiщенi в дерев'янi ящики або ящики з iнших iзоляцiйних матерiалiв. 18.2.3. Для схемних з'єднань мiж приладами i жилами кабелю повиннi застосовуватись гнучкi багатожильнi провiдники з iзоляцiєю на робочу напругу не нижче 5 кВ. Гнiзда приладiв якi використовуються для вимiрювань повиннi виключати можливiсть випадкового дотику до струмопровiдних частин. 18.2.4. Пiсля закiнчення збирання вимiрювальної схеми повинна бути перевiрена електрична мiцнiсть iзоляцiї апаратури разом iз з'єднувальними проводами та вимiрювальними шнурами. Мiсце випробувань а також з'єднувальнi проводи якi пiд час вимiрювань знаходяться пiд випробною напругою повиннi бути огородженi. 18.2.5. Вимiрювальна дiлянка кабелю повинна бути обмежена для сторонього доступу. Попадання високої напруги на iншi дiлянки кабелю повинно бути виключено. З цiєю метою усi з'єднання мiж вимiрюваним кабелем та iншими кабелями знiмаються. 18.2.6. Особи якi беруть участь у випробуваннях електричної мiцностi iзоляцiї кабелю зв'язку i знаходяться на рiзних кiнцях кабелю прокладеного в землi повиннi мати телефоний зв'язок. 18.2.7. Телефоннi розмови мiж працiвниками вимiрювальної бригади якi знаходяться на ближньому та дальньому кiнцях дiлянки кабелю повиннi проводитись при вiдсутностi високої напруги на кабелi i тiльки пiсля одержання виклику вiд старшого по проведенню вимiрювань. 18.2.8. Телефонний апарат старшого по проведенню вимiрювань на ближньому кiнцi кабелю на час вимiрювань високою напругою повинен вiдключатися i знову включатися тiльки пiсля закiнчення вимiрювань та зняття зарядiв з кабелю. 18.2.9. Телефонний апарат на дальньому кiнцi кабелю повинен включатися до проведення вимiрювань через розподiлювальнi конденсатори ємнiстю 0 1 мкФ i робочою напругою не нижче 5 кВ якi пiдключаються до кожної жили пари видiленої для телефонного зв'язку. 18.2.10. При вимiрюваннi кабелю персонал та апаратура повиннi знаходитись поза котлованом колодязєм . Кiнцi кабелю або з'єднувальних проводiв виводяться назовнi. При цьому повинна бути виключена можливiсть доторкання проводiв телефонного зв'язку до високовольтних проводiв. Телефонний апарат та конденсатори необхiдно розташовувати на дерев'янiй пiдставцi накритiй дiелектричним килимком. Торкатися до телефонного апарата та з'єднувальних проводiв пiд час вимiрювань високою напругою забороняється. 18.2.11. Особи що проводять вимiрювання повиннi: –працювати стоячи на iзольованiй пiдставцi з дiелектричним килимком або у дiелектричних ботах; –користуватися дiелектричними рукавичками i iнструментом з iзольованими ручками; –працювати в одязi з застебнутими рукавами i в головному уборi. 18.2.12. Проводити перемикання проводiв а також збирати схему вимiрювань пiд напругою забороняється. 18.2.13. Кожний раз перед пiдключенням випробної установки високої напруги до кабелю старший по проведенню вимiрювань який знаходиться на ближньому до вимiрювальної апаратури кiнцi повинен повiдомляти по телефону учасникам вимiрювань на дальньому кiнцi що в кабель подається висока напруга а також заборонити на час проведення вимiрювань усякi доторкання до кабелю i приладiв . 18.2.14. Перед проведенням вимiрювань для визначення мiсця пониження електричної мiцностi iзоляцiї на симетричному кабелi усi жили що не використовуються у вимiрюваннях повиннi бути з'єднанi перемичкою з оболонкою i бронею кабелю. 18.2.15. Перед проведенням вимiрювань на кабельному майданчику мiсце вимiрювань барабан з кабелем i кiнцi кабелю повиннi бути огородженi. На огорожi i на кiнцях кабелю вивiшуються плакати з написом: "Випробування небезпечно для життя!". 18.2.16. Проводити вимiрювання пiд час дощу туману снiгопаду забороняється. 18.2.17. Перед проведенням вимiрювань на кабелi заведеному в пiдсилювальний пункт в мiсцях вимiрювань на увiдних стояках i в боксах пунктiв повиннi вивiшуватися плакати що попереджують про небезпеку ураження струмом високої напруги. 18.2.18. Пiсля припинення кожного вимiрювання необхiдно зняти напругу живлення розрядити конденсатори i жили кабелю на яких проводились вимiрювання. Знiмання напруги i зарядiв контролюється приладом. Пiсля цього необхiдно провести контрольну перевiрку вiдсутностi зарядiв закорочуванням жил за допомогою спецiального розрядного пристрою штанги що задовольняє вимогам ГОСТ 20494-90. Розрядний пристрiй до знiмання зарядiв необхiдно з'єднати iз землею оболонкою i бронею кабелю гнучким iзольованим багатожильним проводом. Вiдсутнiсть розрядних iскр при закорочуваннi свiдчить про те що заряди повнiстю знятi. Знiмання зарядiв необхiдно проводити в захисних окулярах. 18.2.19. Про закiнчення вимiрювань знiмання високої напруги i зарядiв з конденсаторiв i жил кабелю старший по проведенню ви–мiрювань повинен повiдомити по телефону учасникiв вимiрювань на дальньому кiнцi дiлянки. 18.2.20. Огорожу та попереджувальнi плакати можна зняти тiльки пiсля того як жили кабелю якi не використовувались пiд час вимiрювання будуть розрядженi. Заряди знiмають короткочасним з'єднанням жил кабелю або середнiх точок лiнiйних трансформаторiв iз землею. 18.3. Випробування та вимiрювання що проводяться в необслуговуваних регенерацiйних пiдсилювальних пунктах НРП НПП 18.3.1. До роботи на магiстралi для настройки та випробовувань апаратури допускаються особи у яких перевiренi знання Правил технiки безпеки та якi мають квалiфiкацiйну групу з електробезпеки не нижче III. 18.3.2. Налагодження випробування та вимiрювання здiйснюються бригадами не менше двох працiвникiв на кожному кiнцi вимiрюваної дiлянки. Роботою бригади керує бригадир який вiдповiдає за додержанням правил технiки безпеки. Бригадир повинен мати квалiфiкацiйну групу з електробезпеки не нижче IV. 18.3.3. На час налагодження та випробувань всього комплексу обладнання призначається технiчний керiвник робiт який повинен мати квалiфiкацiйну групу з електробезпеки не нижче V та органiзувати роботу всiх бригад. 18.3.4. Особи якi не мають безпосереднього вiдношення до виконуваних робiт в примiщення НПП або колодязi де встановленi НРП не допускаються. 18.3.5. Для проведення робiт з випробування та вимiрювання обладнання i кабелю мiж пунктами вимiрювань необхiдно забезпечити службовий телефонний зв'язок. 18.3.6. Перед початком налагодження випробувань та вимiрювань всi працiвники повиннi бути ознайомленi iз свїми обов'язками та порядком проведення робiт. 18.3.7. Проводи за допомогою яких переноснi вимiрювальнi прилади приєднуються до ланцюгiв живлення повиннi бути однопровiдними багатожильними з iзоляцiєю яка вiдповiдає напрузi дистанцiйного живлення ДЖ . Розмiщення приладiв повинно забезпечувати безпечну роботу з ними. 18.3.8. Порядок проведення вимiрювань переносними приладами викладений в роздiлi 18.1. 18.3.9. При обривi проводки заземлення шин проводiв або при вiдключеннi захисного заземлення на час вимiрювань проводити будь якi роботи в НПП чи НРП не пов'язанi з вимiрюваннями забороняється. 18.3.10. Напруга дистанцiйного живлення повинна подаватися в лiнiю пiсля того як всi пiдключення промiжних пристроїв будуть виконанi. 18.3.11. Подання напруги дистанцiйного живлення в коаксiальнi пари та приймання цiєї напруги в НПП повинно здiйснюватись через спецiальнi роз'єми що виключають можливiсть випадкового доторкання до струмопровiдних частин. 18.3.12. Забороняється без iнформування керiвника робiт або його замiсника вносити будь–якi змiни в схеми випробувань вимiрювань та змiнювати установлений порядок роботи. 18.3.13. Випробна напруга подається в лiнiю пiсля того як з усiх НПП або НРП на яких проводяться випробування будуть отриманi пiдтвердження про готовнiсть до проведення випробувань. 18.3.14. Виключення та включення напруги дистанцiйного живлення здiйснюється вiдповiдальним черговим лiнiйно-апаратного цеху за вказiвкою особи вiдповiдальної за проведення випробувань. 18.3.15. Пiд час вимiрювання величини напруги дистанцiйного живлення пiдключення та вiдключення вимiрювальних приладiв до струмопровiдних частин повиннi здiйснюватись тiльки пiсля виключення напруги дистанцiйного живлення. 18.3.16. Всi операцiї з вимiрювань у тому числi подання напруги дистанцiйного живлення здiйснюються за командою яка передається по службовому зв'язку. 18.3.17. Час виключення та включення дистанцiйного живлення фiксується в журналi чергового. В цьому ж журналi записуються прiзвища бригадирiв якi повiдомляють про готовнiсть до вмикання дистанцiйного живлення. Порядок виключення та включення напруги дистанцiйного живлення викладений в роздiлi 16.2.  18.3.18. Пiд час ремонтних робiт на кабелi та електричних вимiрювань крiм вимикання напруги дистанцiйного живлення на кiнцевих станцiях або ОПП на НПП чи НРП сумiжних з дiлянкою роботи з вимiрювання робиться додатковий видимий розрив ланцюга дистанцiйного живлення жили кабелю розряжаються на землю та заземлюються. Жили кабелю розряжаються на землю за допомогою розрядника-металевого стержня з'єднаного iз землею та закрiпленого на iзольованiй штанзi. Ця робота виконується в дiелектричних рукавичках калошах та захисних окулярах. Вимiрюванi жили кабелю повиннi бути розрядженi з обох бокiв пiдсилювальної дiлянки – спочатку на станцiї або ОПП а потiм на НПП чи в НРП. На платах i боксах де вимикається дистанцiйне живлення вивiшуються плакати: "Не вмикати – працюють люди!". 18.3.19. Вiдсутнiсть напруги на жилах кабелю перевiряється iндикатором напруги або вольтметром якi пiдключаються по черзi мiж лiнiйними гнiздами та землею. 18.3.20. Здiйснювати ремонт апаратури яка знаходиться пiд напругою забороняється. 19. КОНТРОЛЬНО-ВИМIРЮВАЛЬНI ПУНКТИ КВП 19.1. Загальнi вимоги 19.1.1. Контрольно-вимiрювальнi пункти влаштовуються на мiжмiських i мiсцевих кабелях зв'язку прокладених безпосередньо в землi i призначенi для вимiрювання величин якi характеризують: –корозiйний стан оболонки i бронi кабелю; –стан зовнiшнього iзолюючого покриття кабелю; –стан захисту кабелiв вiд прямих ударiв блискавки впливу ЛЕП i електрифiкованих залiзниць змiнного струму. 19.1.2. Контрольно-вимiрювальнi пункти монтують на визначеному проектом мiсцi одночасно з монтажем кабельної лiнiї зв'язку дотримуючись при цьому вимог безпеки викладених у роздiлi 14. 19.2. Розташування та експлуатацiя КВП 19.2.1. Контрольно-вимiрювальнi пункти влаштовуються у вiдповiдностi з проектом безпосередньо над трасою кабелiв зв'язку. У випадку необхiдностi допускається встановлення КВП за трасою при цьому на стовпчику або спецiальному щитi показується вiдстань до траси кабелю. 19.2.2. При експлуатацiї КВП проводиться перiодичний контроль стану КВП а також їх профiлактичний ремонт. 19.2.3. Справнiсть з'єднувальних проводiв перевiряється визначенням електричного контакту у ланцюзi мiж двома клемами з'єднаними з оболонкою та бронею кожного кабелю при вимiрюваннi на КВП-2. 19.2.4. Перiодичний контроль стану КВП заземлення i профiлактичний ремонт КВП проводяться при необхiдностi 1 раз на рiк в лiтнiй перiод . 19.2.5. При наявностi впливу електрифiкованих залiзниць змiнного струму необхiдно слiдкувати за тим щоб пiд час виконання робiт по замiнi деталей КВП оболонка i броня кабелю залишалися заземленими за допомогою тимчасових перемичок. 19.2.6. При експлуатацiї КВП проведеннi необхiдних вимiрювань замiнi КВП та їх ремонтi потрiбно дотримуватись вимог правил безпеки якi викладенi у вiдповiдних роздiлах цих Правил 8 14 16 17 18. 20. ЗАХИСТ КАБЕЛIВ ВIД КОРОЗIЇ 20.1. Загальнi положення 20.1.1. Обслуговуючий персонал що пройшов перевiрку знань правил безпеки допущений до роботи по захисту вiд корозiї i забезпечений захисними засобами несе вiдповiдальнiсть за виконання правил безпеки у вiдповiдностi до покладених на нього обов'язкiв. 20.1.2. При роботах пов'язаних з електричними вимiрюваннями на пiдземних спорудах зв'язку а також при роботах по монтажу ремонту та налагоджуванню електрозахисних установок належить дотримуватися правил безпеки встановлених для персоналу що обслуговує електроустановки напругою до 1000 В. 20.1.3. Персонал який проводить роботи по захисту вiд корозiї повинен бути забезпечений усiма необхiдними засобами що забезпечують безпеку проведення робiт додаток 11 . Захиснi засоби пiдлягають контрольним оглядам та перiодичним випробуванням. 20.1.4. Пiд час дощу та туману забороняється проводити роботи на електрозахисних установках та iншi роботи що вимагають застосування захисних електроiзоляцiйних засобiв. При наближеннi грози повиннi бути перерванi усi роботи на повiтряних лiнiях електропередачi та на апаратурi безпосередньо приєднаної до повiтряних лiнiй електропередачi. 20.1.5. При проведеннi робiт повиннi бути встановленi необхiднi знаки безпеки згiдно п.18.2.15. 20.1.6. Електричнi вимiрювання на джерелах блукаючих струмiв тяговi пiдстанцiї вiдсмоктувальнi пункти дроселi залiзничних колiй тощо повиннi проводитися двома особами одна з яких має квалiфiкацiйну групу по електробезпецi не нижче III; роботи у колодязях i тунелях чи глибоких траншеях виконуються бригадою у складi не менш трьох осiб. 20.1.7. При вимiрюваннях у мiсцях з iнтенсивним рухом транспорту вимiрювальнi прилади належить винести за межi зони iнтенсивного руху. Якщо прилади не можна винести за межi зони iнтенсивного руху перед мiсцем вимiрювання по ходу транспорту необхiдно встановити огорожу i попереджувальнi знаки вдень – червоний прапорець вночi – включений лiхтар з червоним свiтлом . 20.1.8. Вимiрювання в колодязях без виведених на поверхню контрольно-вимiрювальних пунктiв здiйснюється за узгодженням з органiзацiєю-власником пiдземних комунiкацiй. 20.1.9. Перед початком роботи в колодязях необхiдно перевiрити з допомогою газоаналiзатора вiдсутнiсть небезпечних газiв i записати данi до наряду на виконання робiт. Перевiряти вiдсутнiсть газiв вiдкритим вогнем забороняється. 20.1.10. Роботи у колодязях каналах у яких можлива наявнiсть небезпечних газiв виконуються тiльки згiдно спецiальному наряду-допуску в присутностi керiвника групи майстра . 20.1.11. Для спуску в колодязь використовують драбину. 20.1.12. Для забезпечення безпеки руху залiзничного електротранспорту мiсце час i програму вимiрювань належить попередньо узгодити зi службами руху сигналiзацiї i зв'язку залiзницi. 20.1.13. При вимiрюваннях на мiнусових шинах тягових пiдстанцiй на вiдсмоктувальних пунктах на шляхових дроселях усi пiдключення i вiдключення електровимiрювальних приладiв здiйснює персонал що експлуатує цi установки та обладнання джерела блукаючих струмiв . 20.1.14. Пробнi включення електричних засобiв захисту на кабельних лiнiях зв'язку що будуються повиннi попередньо узгоджуватися з органiзацiєю яка будує лiнiю зв'язку. Пiд час пробних включень доступ до конструктивних елементiв лiнiї персоналу який не має вiдношення до пробних включень забороняється. 20.1.15. Вибору мiсця розташування тимчасових заглиблених анодних заземлювачiв повинно передувати вивчення планованого матерiалу майданчика з прив'язками пiдземних комунiкацiй який надається органiзацiєю-власником комунiкацiї. При заглибленнi тимчасових анодних заземлювачiв вiдстань мiж ними i пiдземними комунiкацiями повинна бути не менш 2 м. Випробний майданчик на якому розташованi тимчасовi аноднi заземлювачi повинно бути огороджене канатом з пiдвiшеними червоними прапорцями. Вночi до огорожi необхiдно пiдвiсити сигнальнi лiхтарi з червоним вогнем. на огорожi повинен бути плакат "Стiй! Небезпечно для життя!". Вiдстань вiд тимчасових анодних заземлювачiв до огороджуючого канату повинна бути не меншою 1 м. Вiдстань огороджуючого канату вiд землi висота понад землею повинна бути близько 1 м. На весь перiод роботи дослiдної станцiї катодного захисту бiля контуру анодного заземлення повинен знаходитися черговий який не допускає стороннiх осiб до анодного заземлювача. Збирання схеми тимчасових захисних установок на випробному майданчику треба виконувати при повному зняттi напруги з пунктiв пiдключення. Перед пробним вмиканням вiдповiдальний за вимiрювання керiвник повинен перевiрити: –правильнiсть зiбраної схеми; –наявнiсть i надiйнiсть захисного заземлення; –наявнiсть iндивiдуальних засобiв захисту; –вiдсутнiсть людей тварин стороннiх машин i механiзмiв на випробному майданчику анодного заземлення. 20.1.16. Монтаж конструктивних елементiв для iндикацiї корозiйного стану пiдземних дiючих комунiкацiй контрольно-вимiрювальних пунктiв iзоляцiйних муфт електроiзоляцiйних фланцевих з'єднань електроперемичок мiж кабелями та комунiкацiями тощо здiйснює лiнiйний персонал органiзацiї яка експлуатує пiдземнi комунiкацiї у вiдповiдностi до вiдомчих правил безпеки згiдно з заявами органiзацiй що здiйсюють захист. Конструктивнi елементи до дiючих трубопроводiв приєднуються за допомогою термiтного зварювання а до кабелiв зв'язку i електрокабелiв – за допомогою спаювання з дотриманням заходiв безпеки при термiтному зварюваннi та при роботi з паяльною лампою. 20.1.17. Пiсля виконання усiх електромонтажних робiт представник органiзацiї-власника електромережi згiдно з заявкою будiвельно-монтажної органiзацiї приєднує електрозахиснi установки до електромережi напругою 220/380 В. 20.1.18. Корпуси установок катодного захисту i пiдсилювальних електродренажiв пiдлягають заземленню згiдно проекту. Пристрiй захисного заземлення виконується у вiдповiдностi до вимог "Правил устройства электроустановок /ПУЭ/". 20.1.19. Пiдключення кабелiв зв'язку до захисних пристроїв а також захисних пристроїв до джерел блукаючих струмiв необхiдно виконувати у дiелектричних рукавичках. 20.1.20. Особи якi приймають участь у роботах по захисту вiд корозiї повиннi керуватися окрiм цих правил технологiчними iнструкцiями що визначають правила безпеки при роботах пов'язаних iз застосуванням фарб лакiв полiмерiв бiтумних мастик компаундiв розчинникiв та iнших небезпечних матерiалiв i речовин. 20.2. Визначення негерметичностi оболонок кабелю за допомогою газу хладон-22 фреон-22 дозволеного до 2000 року 20.2.1. Перед початком робiт з визначення мiсця пошкодження оболонки кабелю за допомогою хладона фреона необхiдно перевiрити чи немає в колодязях або котлованах вибухонебезпечних i вуглекислих газiв вiдповiдно до розд.12.2. 20.2.2. При показаннях на шкалi галоїдного течешукача ГТШ i БГТШ понад 0 2 забороняється проводити роботи з вогнем i палити тому що при цьому хладон розкладається з утворенням фтористого i хлористого водню а також отруйного газу фосгену. 20.2.3. Зберiгання експлуатацiю i перевезення балонiв з хладоном треба здiйснювати у вiдповiдностi до роздiлу 25. 20.2.4. Електроживлення приладу ГТШ здiйснюється вiд пересувної електростанцiї. Корпус приладу який живиться вiд змiнного струму повинен бути заземлений занулений . 20.2.5. При роботi з хладоном необхiдно користуватися бавовняними рукавицями для запобiгання обмороження рук. 20.2.6. При використаннi для подачi в кабель iндикаторного газу польової установки ПУВШГ її манометри повиннi бути перевiренi згiдно з п.п. 6.9.16 6.9.17. 21. ОБЛАДНАННЯ АБОНЕНТСЬКИХ ПУНКТIВ 21.1. Для захисту абонентських пунктiв з повiтряним вводом вiд небезпечних напруг i струмiв повиннi встановлюватись абонентськi захиснi пристрої типу АЗП. Значення опору заземлення для абонентських захисних пристроїв повинно вiдповiдати вимогам ГОСТ 464-79. 21.2. Кабiна таксофона встановлюється на фундаментi. Металевi i дерев'янi кабiни повиннi крiпитися на фундаментi за допомогою болтiв. 21.3. Встановлювати таксофоннi кабiни пiд проводами електромережi будь-якої напруги забороняється. Забороняється також встановлювати таксофоннi кабiни бiля водостiчних труб. 21.4. Освiтлення таксофонних кабiн здiйснюється вiд напруги не бiльше 42 В. 21.5. Понижувальний трансформатор повинен встановлюватися на стiнi будинку на висотi не нижче 2 5 м зовнi таксофонної кабiни що встановлена бiля будинку. При установцi трансформатора на зовнiшнiх стiнах будинку зовнi примiщення його необхiдно захищати кожухом вiд атмосферних опадiв. 21.6. Один iз виводiв вторинної обмотки трансформатора i його корпус повиннi бути заземленi. 21.7. Освiтлення дерев'яних кабiн може здiйснюватись вiд напруги 220 В. Для телефонного вводу при цьому повинен застосовуватися кабель. Спiльна установка на кабiнi стоякiв для проводiв освiтлення i телефонної мережi забороняється. 21.8. Абонентськi телефоннi кабелi напругою 60 В i кабель освiтлення таксофонної кабiни напругою не бiльше 42 В можуть знаходитися в однiй металевiй трубi прокладенiй пiд землею за умови улаштування захисту як з понижуючого так i з пiдвищуючого боку понижувального трансформатора. Кабелi електроосвiтлення кабiни повиннi мати iзоляцiю розраховану на напругу не нижчу 1000 В змiнного струму. 22. КАБЕЛЬНI ОПОРИ 22.1. Кабельнi опори обладнують кабельними площадками схiдцями i заземленнями. Кабельна площадка повинна бути обладнена настилом. 22.2. Кабельнi опори якi встановлюються поза населеними пунктами вiддаленими вiд мiсця проживання електромонтера схiдцями не обладнуються. 22.3. Спуск заземлення виконується iз цiльного куска сталевого оцинкованого дроту i не повинен торкатися кабельної площадки Спуск заземлення повинен бути закритий дерев'яною рейкою по всiй довжинi опори. Величина опору заземлення повинна вiдповiдати ГОСТ 464-79. 22.4. При наявностi на проводах якi пiдходять до кабельної опори напруги дистанцiйного живлення випробування ланцюгiв здiйснюється в дiелектричних рукавичках та дiелектричних калошах. Пiд час виконання ремонтних робiт в кабельному ящику або пiдвiсному НПП напругу дистанцїйного живлення необхiдно вимкнути. 22.5. Вiдсутнiсть на тросi та кабелi сторонньої небезпечної напруги необхiдно перевiрити iндикатором напруги. Для перевiрки наявностi сторонньої напруги на тросах i кабелях лiнiй зв'язку та проводового мовлення що мають повiтрянi перехрещення з лiнiями електропередачi напругою вище 1000 В необхiдно користуватися високовольтними iндикаторами. Пiсля того як буде встановлено що на тросах i кабелях лiнiй зв'язку або проводового мовлення вiдсутня стороння напруга вище 1000 В за допомогою iндикатора низької напруги необхiдно переконатися що на тросах та кабелях зв'язку або проводового мовлення вiдсутня також i стороння напруга нижче 1000 В. Користуватись тiльки одним iндикатором низької напруги типу "IНН-1" для встановлення наявностi сторонньої напруги на тросах та кабелях зв'язку або проводового мовлення що мають перехрещення з лiнiями електропередачi напругою вище 1000 В забороняється. 22.6. При випробуваннi струмоведучих ланцюгiв включених в захиснi пристрої та пристрої узгодження пiдвiшених на траверсах кабельної опори дренажнi котушки котушки запирання автотрансформатори або при ремонтi цих пристроїв працiвник повинен закрiплюватись ланцюгом запобiжного пояса за опору. Виконання зазначених робiт без запобiжного пояса не допускається. 22.7. Забороняється працювати на кабельнiй опорi при наближеннi та пiд час грози при вiтрi силою бiльше 15 м/сек пiд час снiгових буранiв а також при температурi нижче граничних норм встановлених постановами мiсцевих органiв влади. 22.8. Пiд час роботи на кабельнiй опорi iнструменти або деталi повиннi подаватися iз землi за допомогою спущеної з опори вiрьовки. Забороняється закидати їх iз землi на кабельну площадку чи мiсце роботи. 22.9. Роботи з пiдвiшуванням кабелю дозволяється виконувати з приставної драбини що має крюки для зачеплення за трос та наконечники проти ковзання. Щоб уникнути прогину драбини необхiдно укрiплювати її другою драбиною. Працюючий на драбинi повинен крiпитися до троса ланцюгом запобiжного пояса. При наявностi зросткiв троса в прогонi працювати з приставних драбин забороняється. 22.10. Забороняється пересувати по тросу драбину з працiвником який знаходиться на нiй. 22.11. Монтаж кабельних муфт з приставних драбин забороняється. 22.12. На повiтряних кабельних лiнiях зв'язку та проводового мовлення сталевий трос до якого пiдвiшується кабель повинен заземлюватись. Поза населеними пунктами заземлення троса повинно здiйснюватись в середньому через 2 – 3 км. Якщо дiлянка пiдвiсного кабелю не перевищує по довжинi 2 км то трос заземлюють на кiнцях дiлянки. На абонентських лiнiях трос заземлюють на останньому кiлометрi через кожнi 250 м. Опiр заземлення повинен вiдповiдати ГОСТ 464-79. В населених пунктах заземлення троса пiдвiсного кабелю в тому числi i на абонентських вводах повинно виконуватися через кожнi 250 м вiдповiдно до ГОСТ 5238-81. 22.13. Пiдйом вантажу масою бiльше 15 кг на опору необхiдно здiйснювати за допомогою блока. Послабляти вiрьовку що веде до блока дозволяється пiсля того як електромонтер який встановлює обладнання закрiпить його на опорi. 22.14. Паяльну лампу або розiгрiту масу необхiдно подавати на кабельну опору в паяльному вiдрi. Виймати паяльну лампу або посудину з масою iз паяльного вiдра дозволяється лише тодi коли вiдро встановлено на кабельнiй площадцi. 22.15. Для безпечного обслуговування лiнiйних пристроїв перед шафами типу ШКМ i УКМШ установлених на лiнiях зв'язку необхiдно робити дерев'яний настил. Металевi корпуси шаф повиннi бути заземленi. Працювати необхiдно в дiелектричних калошах iнструментами з iзольованими ручками. Робота пiд час туману дощу та снiгу забороняється. 22.16. Контрольний огляд опор незалежно вiд проведення огляду при ремонтi повинен здiйснюватись навеснi. Результати огляду заносять в контрольнi листки. Спосiб визначення ступеню загнивання дерев'яних опор приставок та пiдпор приведений у додатку 18. Опори у яких довжина кола залишкової здорової частини деревини бiля поверхнi землi менша за допустиму повиннi бути укрiпленi або замiненi у 10 денний строк. 23. ПIДВIШУВАННЯ ПРОВОДIВ I КАБЕЛIВ НА СТОЯКОВИХ ОПОРАХ 23.1. Бiля стоякiв що встановленi на стрiмких неогороджених дахах при схилi бiльше за 20 град. повиннi влаштовуватись люки для виходу з кришкою що замикається та драбиною що закрiплена на горищi а також робочий майданчик. Якщо неможливо влаштувати люк поблизу стояка мiж люком та стояком пiдвiшується запобiжний канат або стальний оцинкований провiд дiаметром 5 мм або два звитi тримiлiметровi дроти для страхування при перемiщеннях по даху. Для проходу працiвникiв по даху з покриттям що не розраховане на навантаження вага людей необхiдно виготовити трапи завширшки не менш як 0 3 м з поперечними планками для упирання ногами. Трапи на час виконання робiт повиннi закрiплятись. 23.2. На нестрiмких неогороджених дахах замiсть люка для виходу до стояка дозволяється пiдвiшувати мiж слуховим вiкном та стояком запобiжний канат або стальний оцинкований п'ятимiлiметровий дрiт на висотi 0 8 м. Канат закрiплюється з однiєї сторони до хомута що закрiплений до стояка а з другої – до металевої скоби що крiпиться болтами до бруса слухового вiкна. 3 метою забезпечення стiйкостi стояка що встановлений без вiдтяжок у напрямку протилежному тяжiнню запобiжного канату встановлюється контр-вiдтяжка. 23.3. На дахах що покритi оцинкованою жерстю шифером дранкою толем i т.п. бiля усiх стоякiв повиннi влаштовуватись люки та робочi майданчики або прокладатись трапи та пiдвiшуватись запобiжнi канати вiд слухового вiкна до стояка. На будинках що мають не бiльше двох поверхiв при вiдсутностi слухового вiкна запобiжний канат одним кiнцем крiпиться до металевої скоби кутника що закрiплена ий скраю даху бiля пожежної драбини або там де зручно поставити переносну драбину. Другий кiнець канату крiпиться до хомута на стояку. 23.4. Стан запобiжних канатiв трапiв риштувань драбин для виходу та робочих майданчикiв повинен перевiрятись не менш як раз на рiк. Про наслiдки огляду та прийнятих заходах необхiдно зробити запис у спецiальному журналi. 23.5. Для роботи на стоякових лiнiях необхiдно одягати запобiжний пояс i дiелектричнi калошi або взуття з гумовою пiдошвою. 23.6. Пiдiйматись на дах слiд по внутрiшнiй драбинi i виходити через горище та спецiальний люк. При вiдсутностi люка на дах слiд виходити через слухове вiкно. Пiдiйматись на дах по справнiй пожежнiй драбинi дозволяється тiльки на будинки що мають не бiльше двох поверхiв. 23.7. Вихiд на залiзобетонний дах будинкiв що мають бiльше двох поверхiв дозволяється тiльки через вихiднi люки. При вiдсутностi люкiв на таких дахах встановлювати стояки забороняється. 23.8. При виходi на дах необхiдно закрiпити карабiни запобiжного пояса за канат який протягнутий мiж слуховим вiкном та стояком або при вiдсутностi слухового вiкна – мiж стояком та краєм даху. При виходi на дах триматись за раму слухового вiкна забороняється. Пiсля того як працiвник дiйшов до стояка вiн повинен закрiпитися за нього ланцюгом запобiжного пояса. 23.9. При перемiщеннi по даху що має схил за винятком даху що має внутрiшнiй водостiк необхiдно прив'язуватись до стояка страхуючим канатом. Канат слiд пропустити через обидва кiльця запобiжного пояса та зав'язати мiцним вузлом. Норми та строки перевiрки страхуючих канатiв вказанi у ГОСТ 12.4.107-82. 23.10. Якщо стояки встановлюються на даху який має схил необхiдно на горищi прив'язуватись страхуючим канатом до крокв. Стояки повиннi установлюватись не менш як двома працiвниками. По мiрi перемiщення одного працiвника по даху другий працiвник що знаходиться на горищi повинен поступово звiльняти канат так щоб вiн постiйно був пiд невеликим натягом. Пiсля того як в даху буде вирiзано пiдготовано отвiр для стояка канат треба пропустити через отвiр та прив'язати до крокви горища. Для того щоб канат який пропущено через отвiр не перетерся у отвiр необхiдно вставити металеву втулку що має загнутi назовнi краї. 23.11. Закрiпитись ланцюгом запобiжного пояса до стояка можна пiсля того як вiн буде встановлений i закрiплений хомутами та всiма вiдтяжками а страхуючий канат поданий протягнутий через слухове вiкно i закрiплений на горищi. 23.12. Робота на даху що покритий льодом або тонким шаром снiгу крiм плоских залiзобетонних дахiв допускається як виняток тiльки для лiквiдацiї аварiї. Кiлькiсть людей що працюють на даху повинна бути не менше двох. 23.13. Пiдвiску проводiв мiж стояками що встановленi на рiзних будинках слiд виконувати за допомогою вiрьовок для чого з одного даху необхiдно опустити на землю кiнець однiєї вiрьовки з другого даху – кiнець другої вiрьовки. На землi вiрьовки зв'язуються i пiдiймаються на дах до бухти проводу що пiдготовлена до розмотки. Пiсля цього кiнець проводу з бухти прив'язується до вiрьовки i перетягується з невеликим натягом на дах сусiднього будинку. 23.14. Пiдвiшувати проводи на перехiдних стояках над проводами електроосвiтлювальної мережi та над контактними мережами електрифiкованої залiзницi трамваю та тролейбуса необхiдно за допомогою вiрьовочної петлi. 23.15. Перекидати проводи чи вiрьовки з одного даху на другий забороняється. 23.16. Натяжнi блоки при натягуваннi та регулюваннi проводiв слiд крiпити за трубу стояка. Крiпити блоки до огорожi даху димових або вентиляцiйних труб забороняється. 23.17. При пiдвiшуваннi проводiв через вулицю слiд вивiшувати попереджувальнi знаки та виставляти сторожовi пости якi попереджають про небезпеку та необхiднiсть обережного руху. При пiдйомi проводiв рух транспорту припиняється. 23.18. При пiдвiшуваннi на стояках проводiв габарит вiд даху бiльше 0 8 м напругою 240 В на висотi О 8 м вiд поверхнi даху встанавлюється попереджувальний плакат "Висока напруга. Небезпечно для життя". При пiдвiшуваннi на стояках проводiв напругою понад 240 В попереджувальний плакат закрiплюється на висотi 1 м вiд поверхнi даху. Власник будинку письмово попереджається про наявнiсть на проводах небезпечної напруги. При пiдвiшуваннi на стояках проводiв напругою 24О В з габаритом О 8 м попереджувальнi плакати вивiшуються на горищi бiля виходу на дах. Люк даху необхiдно замикати на замок. 23.19. При роботi з проводами що пiдвiшенi на стояках з габаритом 2 5 м слiд користуватись схiдцями якi знiмаються. 23.20. На кутових стояках робота повинна виконуватись з зовнiшньої сторони кута. 23.21. Матерiали та iнструменти доставляють на дах по внутрiшнiх сходах через люк або слухове вiкно. 23.22. У випадку виходу на дах тiльки по пожежних сходах громiзкi та важкi матерiали слiд пiдiймати за допомогою блоку що закрiплюється на пожежних сходах пiсля їх попередньої перевiрки. При пiдйомi вантаж пiдтримується та спрямовується за допомогою вiрьовки працiвником що стоїть унизу збоку вiд вантажу який пiдiймається. Знаходитись пiд вантажем забороняється. Вантаж пiсля пiдйому до краю даху закрiплюється за допомогою вiрьовки а потiм за допомогою цiєї ж вiрьовки витягується на дах. 23.23. Мiсце пiдйому вантажу на дах повинне огороджуватись. Крiм того бiля мiсця пiдйому вантажiв повинен виставлятися сторожовий пост. Пiдйом вантажiв повинен виконуватися з боку двору. 23.24. Вантаж що пiднятий на дах необхiдно скласти з урахуванням заходiв що виключають можливiсть його падiння в тому числi пiд впливом вiтру. Дрiбнi матерiали та iнструмент слiд складати в сумку працiвника чи спецiальну тару. Предмети що можуть скочуватись з даху повиннi бути зв'язанi та закрiпленi. 23.25. Сiдати на бар'єр чи огорожу даху забороняється. 23.26. Пiсля закiнчення робiт на даху вiдходи iнструмент та матерiали що не були використанi у роботi повиннi бути з даху прибранi. Скидати або змiтати будь-що з даху забороняється. 23.27. Забороняється робота на дахах будинкiв при наближеннi та пiд час грози дощу снiгопаду при вiтрi бiльше 15 м/сек а також при температурi нижче граничних норм встановлених мiсцевими органами влади. 23.28. Роботи по пiдвiшуванню повiтряних кабелiв зв'язку над проводами лiнiй електропередачi напругою 220/380 В як правило повиннi виконуватись пiсля зняття напруги з лiнiй електропередачi та заземлення проводiв цих лiнiй на мiсцi робiт. Можливiсть та час зняття напруги погоджується з власником що експлуатує цi лiнiї. Якщо напругу з проводiв лiнiй електропередачi зняти неможливо то роботу дозволяється виконувати без зняття напруги i обов'язково в дiелектричних рукавичках та калошах i з застосуванням iнструменту з iзольованими ручками. Перетягувати трос чи кабель змонтований разом з тросом необхiдно за допомогою вiрьовочної петлi. Трос який перетягується повинен бути заземлений. При перехрещеннi з лiнiями електропередачi напругою вище 1000 В необхiдно робити пiдземний кабельний перехiд. Пiдвiшувати кабель над проводами лiнiй електропередачi напругою вище 1000 В забороняється. 23.29. Над проводами лiнiї електропередачi напругою до З80 В трос чи кабель з тросом слiд пiдвiшувати на перехiдних стояках за допомогою вiрьовочної петлi яка пропускається через блоки закрiпленi на стояках. Для утворення петлi спущену з даху суху вiрьовку перекидають через проводи лiнiї електропередачi i зв'язують з кiнцями вiрьовки яка попередньо закладена в блок та опущена з даху. Потiм кiнцi вiрьовки пiдтягують на дах та закладають в блок другого стояка. Кiнець троса прив'язують до вузла утвореної вiрьовочної петлi та помалу перетягують через пролiт. Для того щоб трос при перетягуваннi не провисав його слiд пiдтримувати у трохи натягнутому станi та крiм того через кожнi 1 5 – 2 м закрiпляти до вiрьовочної петлi за допомогою дротяних кiлець. 24. БУДIВНИЦТВО ТА ЕКСПЛУАТАЦIЯ ПОВIТРЯНИХ ЛIНIЙ ЗВ'ЯЗКУ I ПРОВОДОВОГО МОВЛЕННЯ ПРИ ЇХ ПЕРЕХРЕЩЕННI ТА ЗБЛИЖЕНI З ЛIНIЯМИ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАЧ 24.1. Загальнi положення 24.1.1. Роботи по улаштуванню перехрещення лiнiй зв'язку i проводового мовлення з контактними мережами наземного електротранспорту та лiнiями електропередачi напругою до 1000 В i вище повиннi виконуватися пiд керiвництвом особи яка вiдповiдає за виконання робiт i має групу по електробезпецi не нижче IV. До виконання робiт по улаштуванню перехрещення допускаються працiвники якi мають групу по електробезпецi не нижче ччч. 24.1.2. При улаштуваннi перехрещення у населених пунктах необхiдно виставляти сторожовi пости. 24.2. Влаштування перехрещення лiнiй зв'язку та проводового мовлення з контактними мережами наземного електротранспорту 24.2.1. Перехрещення повiтряних лiнiй зв'язку та проводового мовлення з контактними мережами наземного електротранспорту електрофiкованi залiзницi постiйного та змiнного струму трамвай тролейбус i метрополiтен який проходить на поверхнi повиннi виконуватися у вiдповiдностi до ГОСТ 67-78. Перехрещення лiнiй зв'язку i проводового мовлення з контактними мережами наземного електротранспорту повинно виконуватися пiдземним переходом. Як виняток в прольотi перехрещення з контактними мережами електрофiкованих залiзниць постiйного струму трамвая i тролейбуса може бути пiдвiшений тiльки один повiтряний кабель. Вiдстань вiд верхнього провода контантної мережi електрифiкованої залiзницi постiйного струму до кабелю закрiпленого на несучому тросi повинна бути не менше 2 м; вiд головки рейок трамвая до кабелю зв'язку чи проводового мовлення повинна бути не менше 8 м; вiд полотна дорожнього покриття тролейбуса – не менше 9 м. На мiсцi робiт при влаштуваннi перехрещення обов'язкова присутнiсть представника вiдповiдної контактної мережi та вiдповiдального керiвника робiт пiдприємства зв'язку. 24.2.2. Пiдвiшування та демонтаж проводiв лiнiй зв'язку що перехрещують провiд контактної мережi наземного електротранспорту повиннi виконуватись на вiдключенiй i заземленiй у мiсцi виконання робiт контактнiй мережi. У виключних випадках при узгодженнi iз зацiкавленими установами дозволяється виконувати роботи по влаштуванню перехрещення без зняття напруги з контактної мережi трамвая та тролейбуса. Присутнiсть на мiсцi робiт представникiв дистанцiї району контактної мережi є обов'язковою незалежно вiд того знята чи не знята напруга з контактної мережi. 24.2.3. Перетягувати провiд понад вiдключеною та заземленою у мiсцi робiт контактною мережею слiд за допомогою сухої вiрьовки. Вiрьовку перекидають з землi через контактну мережу пiдiймають та пропускають через блоки закрiпленi на перехiдних опорах кiнцi вiрьовки зв'язують мiж собою внаслiдок чого утворюється петля. Провiд що перетягується прив'язується до вузла вiрьовочної петлi i повiльно перетягується над проводами контактної мережi вiд опори до опори. Щоб уникнути провисання проводу його слiд пiдтримувати у трохи натягнутому станi i в мiру того як вiн буде рухатися через кожнi 1 5 – 2 м прикрiплювати його до вiрьовочної петлi за допомогою дротяних кiлець. Петля з кiльцями звiльнюється вiд прикрiпленого до неї проводу пiсля того як вiн закрiплюється на iзоляторах перехiдних опор. 24.2.4. Усi роботи по влаштуванню перехрещення з контактною мережею яка знаходиться пiд напругою повиннi виконуватися у дiелектричних рукавичках та калошах iз застосуванням iнструменту з iзольованими ручками. Провiд зв'язку або проводового мовлення що перетягується необхiдно спочатку заземлити. Перекидати суху вiрьовку через контактну мережу яка знаходиться пiд напругою дозволяється тiльки з автовишки. 24.3. Влаштування перехрещення лiнiй зв'язку i проводового мовлення з лiнiями електропередачi 24.3.1. Перехрещення повiтряних лiнiй зв'язку i проводового мовлення з лiнiями електропередачi повинне виконуватися у вiдповiдностi з "Правилами пересечения воздушных линий связи и радиотрансляционных сетей с линиями электропередачи" та "Правилами строительства и ремонта воздушных линий связи и радиотрансляционных сетей". 24.3.2. На стоякових лiнiях проводового мовлення як виняток допускається у прольотi перехрещення з лiнiями електропередачi напругою до 1000 В застосовувати голi проводи сталевi або з кольорових металiв . 24.3.3. Кут перехрещення лiнiй електропередачi з повiтряними лiнiями зв'язку та проводового мовлення повинен бути по можливостi близько до 90 5о 0. Для обмежених умов кут перехрещення не нормується. 24.3.4. Вiдстань по вертикалi вiд проводiв електропередачi до проводiв або пiдвiсних кабелiв повiтряних лiнiй зв'язку та проводового мовлення у прогонi їх перехрещення при найбiльшiй стрiлi провисання найвиша температура повiтря ожеледиця повина бути не менше 1 25 м. 24.3.5. Вiдстань по вертикалi вiд проводiв лiнiй електропередачi до проводiв або пiдвiсних кабелiв проводового мовлення при перехрещенi на загальнiй опорi повина бути не менше 1 5 м. 24.3.6. При розташуваннi проводiв або пiдвiсних кабелiв проводового мовлення на кронштейнах приймається вiдстань по вертикалi вiд провода лiнiї електропередачi розташованого на тому ж боцi опори лiнiї електропередачi на якiй знаходяться провода або пiдвiснi кабелi проводового мовлення i повинна бути не менше 1 5 м. 24.3.7. Мiсце перехрещення проводiв лiнiї електропередачi з проводами або пiдвiсними кабелями повiтряних лiнiй зв'язку та проводового мовлення у прогонi повино знаходитись на вiдстанi не менше 2 м вiд найближчої опори лiнiї електропередачi i по можливостi ближче до опори лiнiї електропередачi. 24.3.8. Роботи по улаштуванню перехрещення лiнiй зв'язку i проводового мовлення з лiнiями електропередачi напругою до 1000 В як правило виконуються пiсля зняття напруги з лiнiї електропередачi i заземлення проводiв цiєї лiнiї у мiсцi виконання робiт. Про можливiсть та час зняття напруги необхiдно заздалегiдь домовитися з власником лiнiй електропередачi. Якщо зняти напругу з проводiв лiнiї електропередачi неможливо роботу дозволяється виконувати без зняття напруги але обов'язково у перевiрених дiелектричних рукавичках i калошах з використанням iнструменту з iзольованими ручками. На дiлянках перехрещення що не вiдповiдають технiчним нормам працювати дозволяється тiльки iз зняттям напруги. При улаштуваннi перехрещення з лiнiями електропередачi провiд лiнiї зв'язку або проводового мовлення що натягується пiд лiнiєю електропередачi необхiдно заземлити по обидва боки вiд перехiдних опор. Для попередження дотику проводу лiнiї звязку або проводового мовлення з проводом лiнiї електропередачi яку перехрещують необхiдно через провод який натягується перекинути вiрьвку з обох сторiн лiнiї яку перехрещують. Довжина вiрьовки повинна дорiвнювати подвiйнiй вiдстанi вiд землi до вищої точки проводу що натягується пiсля його закрiплення. Кiнцi вiрьовки треба закрiпити за вбитi у землю кiлки. 24.3.9. У випадках коли пiдвiшування проводiв здiйснюється на стояках що встановленi на будинках провiд який перетягується повинен заземлятися; з даху будинку куди подається провiд який перетягується спускають суху вiрьовку i стоячи у кошику автовишки перекидають її через контактну мережу. З даху протилежного будинку спускається вiрьовочна петля. Кiнець перекинутої вiрьовки зв'язують з цiєю петлею та пiдiймають її на дах першого будинку. До вiрьовочної петлi прив'язують провiд та за допомогою блоку що закрiплений на другому стояку перетягують провiд на дах другого будинку. Працiвник який знаходиться у кошику автовишки повинен слiдкувати за тим щоб провiд не провисав та не торкався контактної мережi. 24.3.10. Перекидати проводи лiнiй зв'язку та проводового мовлення через проводи лiнiй лектропередачi голi чи iзольованi забороняється. 24.3.11. Натягувати та регулювати проводи зв'язку та проводового мовлення якi проходять пiд лiнiєю електропередачi необхiдно у дiелектричних рукавичках та калошах при цьому працiвники що безпосередньо натягують провiд поверх дiелектричних рукавичок повиннi одягнути брезентовi коротшi за дiелектричнi. 24.3.12. Пiдвiшувати проводи та кабелi зв'язку пiд проводами фiдерних лiнiй проводового мовлення ч класу у мiсцях перехрещення необхiдно з додержанням усiх правил безпеки що вказанi вище. 24.3.13. Проводити роботи по улаштуванню перехрещення пiд час дощу та снiгопаду забороняється. 24.3.14. При ушкодженнi кабельних вставок у мiсцях перехрещення лiнiй електропередачi з повiтряними лiнiями зв'язку та проводового мовлення допускається виконання тимчасового зв'язку тiльки на час усунення аварiї при цьому пiдвiшувати замiсть ушкодженого кабелю повiтрянi проводи дозволяється тiльки за умови додержання габаритiв що встановленi "Правилами устройства электроустановок ПУЭ ". 24.4. Робота на лiнiях зв'язку i проводового мовлення при їх перехрещеннi та зближеннi з лiнiями електропередачi 24.4.1. Перед початком роботи працiвник який пiднявся на опору повинен переконатися у вiдсутностi на проводах сторонньої напруги. 24.4.2. Вiдсутнiсть на проводах сторонньої небезпечної напруги слiд перевiрити iндикатором напруги. Первинну перевiрку виконує керiвник робiт. Для перевiрки вiдсутностi сторонньої напруги на проводах лiнiй зв'язку i проводового мовлення якi мають повiтрянi перехрещення з лiнiями електропередачi напругою вище 1000 В необхiдно користуватися iндикаторами для установок напругою вище 1000 В. При цьому у випадку коли перевiрка виконується з автовишки чи опори i застосовується iндикатор який дiє за принципом ємкiсного струму для забезпечення необхiдної чутливостi iндикатора його необхiдно заземлити провiдником з площею перерiзу не менше 4 5 0мм2. Пiсля встановлення вiдсутностi на проводах лiнiй зв'язку або проводового мовлення сторонньої напруги вище за 1000 В необхiдно перевiрити також вiдсутнiсть на них сторонньої напруги нижче 1000 В. Користуватися тiльки одним iндикатором низької напруги для перевiрки вiдсутностi сторонньої напруги на проводах лiнiй зв'язку i проводового мовлення що мають перехрещення з лiнiями електропередачi напругою вище 1000 В забороняється. Присутнiсть сторонньої напруги на проводах фiдерної лiнiї проводового мовлення напругою 120 i 240 В визначається за характером горiння неонової лампочки контактного iндикатора. При наявностi сторонньої напруги промислової частоти неонова лампочка горить яскравим рiвним свiтлом при вiдсутностi сторонньої напруги лампочка спалахує з частотою що вiдповiдає частотi звукової передачi. 24.4.3. При виявленнi на проводах лiнiй зв'язку або проводового мовлення сторонньої напруги працiвник повинен припинити роботу та доповiсти про це керiвнику робiт який повинен викликати працiвника вiдповiдної дiльницi електромережi для усунення пошкодження. 25. РОБОТА З БАЛОНАМИ В ЯКИХ ЗНАХОДЯТЬСЯ СТИСНЕНI ТА ЗРIДЖЕНI ГАЗИ 25.1. Балони повиннi мати клеймо iз зазначенням дати останнього огляду та дати наступного огляду. 25.2. Балони якi знаходяться в експлуатацiї повиннi пiдлягати перiодичному огляду не рiдше 1 раза на 5 рокiв. 25.3. Перiодичнi огляди балонiв здiйснюються на заводах де наповнюють балони або на спецiально органiзованих випробних пунктах. 25.4. Дозвiл на огляд балонiв видається мiсцевим органом Держнаглядохоронпрацi. 25.5. Зовнiшня поверхня балона повинна бути пофарбована у вiдповiдний колiр в залежностi вiд того яким газом заповнений балон додаток 19 . 25.6. Огляд балонiв здiйснюється з метою виявлення на його зовнiшнiй поверхнi корозiї трiщин вм'ятин та iнших пошкоджень для встановлення придатностi балонiв до подальшої експлуатацiї. Перед оглядом балони повиннi бути ретельно очищенi та обмитi зовнi водою а у необхiдних випадках обмитi вiдповiдним розчином або дегазованi. 25.7. ¶мнiсть балона визначають як рiзницю мiж вагою балона наповненого водою та вагою порожнього балона або за допомогою мiрних бачкiв. 25.8. Безшовнi стандартнi балони ємнiстю вiд 12 до 55 л при втратi у вазi вiд 7 5 до 10 % або при збiльшеннi їх ємностi в межах 1 5 – 2 % переводяться на тиск знижений на 15 % вiд встановленого напочатку. При втратi у вазi бiльше 20% або збiльшеннi ємностi бiльше нiж на 3% балони бракуються. 25.9. Балони з газом якi встановлюються в примiщеннях повиннi знаходитись вiд радiаторiв опалення на вiдстанi не менше 1 м а вiд печей та iнших джерел тепла з вiдкритим вогнем – не менше 5 м. 25.10. Балони з газом можуть зберiгатися як в спецiальних примiщеннях так i на вiдкритому повiтрi iз захистом вiд впливу атмосферних опадiв та сонячних променiв. 25.11. Забороняється зберiгання в одному примiщеннi балонiв з киснем та балонiв з горючими газами. 25.12. Зберiгати наповненi балони як правило необхiдно у вертикальному положеннi закрiпивши їх пристосуваннями хомутами вiд падiння. Наявнiсть башмакiв на балонах обов'язкова. 25.13. Для перемiщення балонiв необхiдно застосувати спецiальнi носилки або вiзки. Переносити балони на руках або плечах забороняється. 25.14. Наповненi газом балони можна перевозити на ресорному транспортi або на автокарах в горизонтальному положеннi. Пiд час перевезення необхiдно оберiгати балони вiд поштовхiв та ударiв. Як прокладки можуть застосовуватись дерев'янi бруски а також гумовi чи вiрьовочнi кiльця. Пiд час перевезення всi балони повиннi бути укладенi вентилями в один бiк. Дозволяється перевезення балонiв у вертикальному положеннi обов'язково з прокладками мiж ними та огородженням вiд можливого падiння. 25.15. Балони необхiдно оберiгати вiд забруднення а вентилi закрити запобiжними ковпаками. 25.16. Знiмати ковпак з балона необхiдно за допомогою ключа. Заборняється знiмати ковпаки ударами молотка зубила та iнших iнструментiв. 25.17. У випадку заклинення вентиля балона не можна вiдiгрiвати його полум'ям – для цього необхiдно застосувати чисту холодну воду температурою не вище 20 град.С. 25.18. Всi особи якi мають безпосереднє вiдношення до експлуатацiї балонiв що знаходяться пiд тиском повиннi навчитись безпечним методам роботи з балонами. До обслуговування зарядних станцiй якi використовуються для переливання газу з великих балонiв в балони меншої ємностi чи для зарядження балонiв стистеним повiтрям допускаються особи якi мають право на обслуговування компресорних установок. 25.19. Забороняється заповнювати газом балони у яких: –вийшов строк перiодичного огляду; –вiдсутнє таврування; –несправнi вентилi; –пошкоджений корпус є трiщини сильна корозiя помiтна змiна форми ; –колiр та написи не вiдповiдають найменуванню газу яким заповнюється балон. 25.20. Обмiн та заправлення балонiв необхiдно здiйснювати на газозаправних станцiях або спецiальних пунктах. 25.21. Ремонт балонiв повинен здiйснюватись на заводах-наповнювачах або за дозволом мiсцевих органiв Держнаглядохоронпрацi в спецiальних майстернях. 26. ОБЛАДНАНЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦIЯ ТИМЧАСОВИХ ЖИТЛОВИХ I ПIДСОБНИХ ФУРГОНIВ 26.1. Вiдповiдальнiсть за загальний стан фургонiв обладнання розмiщення енергопостачання пожежну безпеку несе начальник дiльницi призначений наказом по будiвельно-монтажному управлiнню БДУ зв'язку. 26.2. За експлуатацiю електрогосподарства фургонiв несе вiдповiдальнiсть працiвник призначений наказом по БДУ i який має групу з електробезпеки не нижче III. 26.3. Працiвник вiдповiдальний за експлуатацiю електрогосподарства повинен бути забезпечений перевiреними: –дiелектричними рукавичками калошами килимками; –iнструментом з iзольованими ручками; –iндикаторами напруги; –захисними окулярами; –запобiжним поясом; –кiгтями та лазами для залiзобетоних опор. 26.4. При виборi мiсця для розташування фургонiв необхiдно враховувати що фургони не дозволяється встановлювати: –пiд лiнiєю електропередачi напругою до 1000 В та ближче нiж за 100 м вiд лiнiї електропередачi напругою вище 1000 В; –поблизу складiв горючо-мастильних матерiалiв ГММ ; –на вiдкритих пiдвищених мiсцях. 26.5. Освiтлення фургонiв може здiйснюватись вiд мiсцевої електромережi або вiд власної електростанцiї. 26.6. До пiдключення повiтряних електропроводiв живлення до мiсцевої електромережi або власної електростанцiї повиннi бути виконанi роботи: –пiдготовлена електропроводка всерединi фургонiв та мiж фургонами; –перевiрена наявнiсть iзольованих вводiв в фургони через загальний рубiльник на ввiднiй опорi ; –заземлена металева обшивка фургонiв. 26.7. Повiтряна електропроводка до фургонiв на територiї розташування фургонiв повинна виконуватись iзольованним проводом. 26.8. При наявностi декiлькох фургонiв живлення подається вiд стовпа електромережi ввiдна опора або власної електростанцiї iзольованним проводом через ввiдний кронштейн до першого фургона. Потiм iзольованний провiд або кабель прокладається всерединi фургона виводиться через кронштейн встановлений на другому кiнцi фургона пiдводиться до наступного фургона i т.д. 26.9. Ввiд електропроводiв в фургон здiйснюється через трубку iз iзоляцiйного матерiалу яка повинна закiнчуватись з внутрiшнього боку фургона iзольованою втулкою а iз зовнiшнього боку – iзольованою воронкою. Вiдстань мiж вводами електомережi та радiомережi повинна бути не менше 1 5 м. 26.10. При пiдключеннi проводiв до мiсцевої електромережi вiдстань вiд проводiв вводу при їх максимальному провисаннi до поверхнi землi повинна бути не менше 6 м над проїжджою частиною i 3 5 м за її межами . Натягати повiтрянi електропроводи над дахами фургонiв забороняється. 26.11. При довжинi вводу бiльше 25 м необхiдно встановлювати бiля фургона додаткову ввiдну опору. 26.12. Для пiдключення фургона до електромережi на ввiднiй чи додатковiй опорi повинен бути встановлений рубильник з плавким запобiжником змонтованим в корпусi iз iзоляцiйного матерiалу. 26.13. Заземлення фургонiв повинно виконуватись вiдповiдно до "Правил устройства електроустановок ПУЭ ". 26.14. Пiдключення вводу до електромережi i пiдключення нульового провода до болта заземлення фургона дозволяється проводити пiсля огляду всього електрогосподарства включаючи заземлення представником мiсцевої електромережi сумiсно з начальником дiльницi зв'язку. При цьому оформляється акт що пiдтверджує вiдповiднiсть електричних пристроїв дiючим "Правилам устройства электроустановок". Пiдключення виконує представник електромережi або в його присутностi особа що обслуговує електрогосподарство фургонiв iз додержанням заходiв безпеки. Напруга в електромережi при цьому повинна бути виключена. 26.15. При наявностi власної пересувної електростанцiї електроенергiя подається в фургони пiсля проведення всiх пiдготовчих робiт пов'язаних з поданням електроенергiї в фургони та обладнанням захисного заземлення фургонiв i електростанцiї. 26.16. Контур заземлення фургонiв повинен бути з'єднаний провiдником iз пристроєм заземлення пересувної електростанцiї. 26.17. При обслуговуваннi пересувної електростанцiї необхiдно дотримуватись заходiв безпеки викладених в роздiлi 7. 26.18. Подання електроенергiї вiд пересувної електростанцiї дозволяється тiльки пiсля огляду електрогосподарства фургонiв начальником дiльницi зв'язку та його письмового дозволу. 26.19. Металева обшивка фургонiв схiдцi та поручнi повиннi мати мiж собою надiйний електричний контакт. 26.20. В спецiальних фургонах автомайстернях вимiрювальних всi металевi частини на якi може потрапити напруга внаслiдок пробою iзоляцiї повиннi заземлюватись. 26.21. Переноснi лампи якi застосовуються для роботи в фургонах повиннi бути розрахованими на напругу не вище 42 В. Корпус понижувального трансформатора та вторинна обмотка повиннi бути заземленi. Живлення через автотрансформатори забороняється. 26.22. При роботi з електроiнструментом i переносними електролампами необхiдно дотримуватись заходiв безпеки викладених в роздiлi 4.1. 26.23. Забороняється замiсть згорiлих запобiжникiв ставити тимчасовi перемички. 26.24. Забороняється застосовувати паперовi абажури на свiтильниках закривати абажури папером та iншими горючими матерiалами. 26.25. Якщо виявлено обiрваний провiд або напругу на металевих частинах фургона необхiдно рубильником встановленим на ввiднiй опорi вiдключити електромережу. Пiдходити близько до обiрваного проводу i торкатися до нього без дiелектричних захисних засобiв дiелектричних рукавичок i калош забороняється. 26.26. При виявленнi обiрваного проводу електромережi фургонiв обриву заземлення несправностi патронiв штепсельних розеток вимикачiв а також наявностi напруги на обшивцi фургонiв або поручнях схiдцiв необхiдно негайно повiдомити про це особу яка обслуговує електрогосподарство фургонiв або начальника дiльницi зв'язку. 26.27. У випадку пропадання в фургонi електроосвiтлення необхiдно при виходi iз фургона для з'ясування пошкодження взути гумовi чоботи. При спусканнi по схiдцях не можна триматися за металевi поручнi схiдцiв враховуючи що на металевiй обшивцi фургона i поручнях схiдцiв може бути небезпечна напруга внаслiдок обриву проводу електромережi. 26.28. Забороняється застосовувати в фургонах металевi печi що не мають подвiйних стiнок. 26.29. В мiсцях розташування фургонiв повиннi бути обладнанi протипожежнi щити. Кожний фургон повинен мати вуглекислотний вогнегасник. 26.30. В кожному фургонi повинна бути аптечка укомплектована медикаментами та перев'язувальними засобами з урахуванням рекомендацiй згiдно додатку 5.  27. БУДIВНИЦТВО ЛIНIЙНО-КАБЕЛЬНИХ СПОРУД В УМОВАХ РАДIОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ МIСЦЕВОСТI При проведеннi робiт на мiсцевостi забрудненiй радiонуклiдами необхiдно виконувати вимоги радiацiйної безпеки викладенi в "Нормах радиационной безопасности" НРБ – 76/87 затверджених Головним Державним санiтарним лiкарем СРСР 25.05.1987 р. № 4392-87 та "Инструкции по радиационной безопасности для 30-км зоны вокруг ЧАЭС" затвердженої Генеральним директором ПО "Комбинат" в 1988 роцi. ДОДАТОК 1 ПЕРЕЛIК ПРАВИЛ НОРМ СТАНДАРТIВ ТА IНШИХ НОРМАТИВНИХ АКТIВ АКТIВ З ОХОРОНИ ПРАЦI ЯКИХ ТРЕБА ДОТРИМУВАТИСЬ ПРИ ПРОВЕДЕННI ОКРЕМИХ ВИДIВ РОБIТ 1. Закон України "Про охорону працi". Затверджен Верховною Радою України 14.10.92 р. наказ Мiнзв'язку України вiд 11.12.92 р. № 97 . 2. Положення про навчання iнструктаж i перевiрку знань працiвникiв з питань охорони працi. Затвердженi Держнаглядохоронпрацi 04.04.94р. наказ Мiнзв'язку України вiд 27.06.94р. № 84 . 3. Перелiк робiт з пiдвищеною небезпекою для проведення яких потрiбно спецiальне навчання i щорiчна перевiрка знань з питань охорони працi. Затверджен Держнаглядохоронпрацi 30.11.93 р. лист Мiнзв'язку України вiд 12.04.94 р. № 4-д . 4. Положення про розслiдування та облiк нещасних випакiв професiйних захворювань i аварiй на пiдприємствах в установах i в органiзацiях" затвердженого Кабмiном України вiд 10.08.93 р. № 623 . 5. СНиП 3-4-80 "Техника безопасности в строительстве". Затвердженi Держбудом СРСР 09.06.80 р. № 82 . 6. Положение о разработке инструкций по охране труда для рабочих и служащих предприятий и организаций связи. Затверджено Мiнзв'язком СРСР 02.04.84 р. . 7. Порядок опрацювання i затвердження власником нормативних актiв що дiють на пiдприємствi. Затверджен Держнаглядохоронпрацi наказ вiд 21.12.93 р. № 132 лист Мiнзв'язку України вiд 28.04.94 р. № 6-д . 8. Порядок атестацiї робочих мiсць за умовами працi. Затверджен Кабiнетом Мiнiстрiв України постанова вiд 01.08.92 р. лист Мiнзв'язку вiд 02.09.92 р. № 3106 . 9. Список производств профессий и работ на которых запрещается применение труда лиц моложе 18 лет. Затверджен Держкомпрацi СРСР та ВЦРПС 10.09.80 р. № 283/П-9 . 10. Ориентировочный список работ и перечень профессий работников связи при которых обязательны предварительные и периодические медицинские осмотры. Затверджен наказом Мiнохоронздоров'я СРСР 1989 р. . 11. Инструкция про порядок обеспечения работников и служащих специальной одеждой специальной обувью и другими средствами ин 142 дивидуальной защиты. № 100 / П-9 / дополнения и изменения № 177 / П-4; дополнения и изменения № 289 / П-8 /. Затверджена Держкомпрацi СРСР 1983 р. . 12. Правила устройства электроустановок ПУЭ / изд.6 переработанное и дополненное/. Затвердженi Головдерженергонаглядом СРСР 1984 р. . 13. Правила технической эксплуатации электроустановок потребителей и Правила техники безопасности при эксплуатации электроустановок потребителей ПТЭ и ПТБ /изд.4 переработанное с изменениями/. Затвердженi Головдерженергонаглядом СРСР 21.12.84 р. . 14. Правила охраны электрических сетей напряжением до 1000 В. № 255.  Затвердженi Мiненерго СРСР 1982 р. . 15. Временные указания по защите персонала и сооружений связи радиофикации на участках пересечений и зближений с линиями электропередачи 750 кВ. Затвердженi Мiнзв'язком СРСР 1984 р . 16. Правила по охране труда в лесной деревообрабатывающей промышленности лесном хозяйстве. Затвердженi Мiнiстерством лiсової i паперової промисловостi СРСР 1985 р. . 17. Рекомендации по безопасному проведению работ при вырубке расчистке просек и заготовке столбов. Затвердженi Мiнзв'язком СРСР 1986 р. . 18. Правила безпеки в газовому господарствi. Затвердженi Держнаглядохоронпрацi України 1990 р. . 19. Правила будови i безпечної експлуатацiї посудин що працюють пiд тиском. Затвердженi Дернаглядохоронпрацi України наказ № 104 вiд 18.10.94 р. . 20. Правила пожежної безпеки на об'єктах зв'язку України. Затвердженi Мiнзв'зком України 18.09.92 р. . 21. Правила будови та безпечної експлуатацiї вантажопiдйомних кранiв. Затвердженi Держнаглядохоронпрацi України наказ № 128 вiд 16.12.93 р. . 22. ¶динi правила безпеки при пiдривних роботах Затвердженi Держгiртехнаглядом України 25 березня 1992 р. . 23. Правила аттестации сварщиков. Затвердженi Держгiртехнаглядом СРСР 22.06.71 р. . 24. Санитарные правила при сварке наплавке и резке металла. 1009-73.  Затвердженi Мiнохоронздоров'я СРСР 1973 р. . 25. Санитарные нормы и правила устройство и эксплуатация лазеров. 2392-81.  Затвердженi Мiнохоронздоров'я СРСР 1981 р. . 26. Правила дорожного руху. Затвердженi МВС України 1994 р. . 27. Правила перевозки грузов автомобильным транспортом. Затвердженi Мiнавтотранс СРСР 1979 р. . 28. Правила безопасности при работе с инструментами и приспособлениями. Затвердженi Мiненерго СРСР 1985 р. . 29. Положение о режиме труда работников виброопасных профессий предприятий и организаций Министерства связи СССР. Затверджено Мiнзв'язку СРСР 22.12.75 р. . 30. Правила охраны магистральных газопроводов. Затвердженi постановою Ради Мiнiстрiв СРСР 12.04.79 р. . 31. Инструкция по производству строительных работ в охранных зонах магистральных трубопроводов. ВСН 51-1-80.  Затверджена Мiнгазпром СРСР 05.03.80 р. . 32. Правила техники безопасности при строительстве магистральных стальных трубопроводов. Затвердженi Мiнгазпром СРСР 11.08.1981 р. . 33. Общая инструкция по строительству линейных сооружений городской телефонной сети. Затверджена Мiнзв'язку СРСР вiд 06.06.77 р. № 220 . 34. Инструкция по проведению работ в охранных зонах магистральных и внутризоновых кабельных линий связи. Затверджена Мiнзв'язку СРСР 22.05.85 р. . 35. Правила охраны труда на водолазных работах Министерства связи СССР. Затвердженi Мiнзв'язком СРСР 12.10.89 р. . 36. Правила техники безопасности при производстве дноуглубительных работ и обслуживании специальных механизмов и устройств на дноуглубительных снарядах. Затвердженi Мiнрiчфлотом РРФСР 31.10.73 р. . 37. Правила безопасности труда на судах речного флота. Затвердженi Головрiчфлотом УРСР 1991 р. . 38. Положення про порядок проведення державної експертизи проектної документацiї на будiвництво та реконструкцiю виробничих об'єктiв i виготовлення засобiв виробництва на вiдповiднiсть iх нормативним актам про охорону працi. Затвердженi Кабiнетом Мiнiстрiв України постанова вiд 23.06.94 р. № 431 лист Мiнзв'язку України вiд 07.07.94 р. № 2778 . 39. Правила по технике безопасности и производственной санитарии в лесной промышленности и в лесном хозяйстве Затвердженi Мiнлiспромом СРСР 30.08.78 г. . 40. Нормы радиационной безопасности НРБ-76/87. Затвердженi Генеральним лiкарем СРСР 25.05.1987 р. № 4392-87 . 41. Инструкция по радиационной безопасности для 30-км зоны 144 вокруг ЧАЭС Затверджена Генеральним директором ПО "Комбiнат" в 1988 р. . 42. Правила пересечения воздушных линий связи и радиотрансляционных сетей с линиями электропередачи. Москва "Связь" 1979г. . 43. Правила строительства и ремонта воздушных линий связи и радиотрансляционных сетей. Часть 4.  Затвердженi ГНТУ Мiнзв'язку СРСР 8.05.85р. . 44. ГОСТ 12.2.061-81 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам". 45. ГОСТ 12.2.003-91 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности". 46. ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования". 47. ГОСТ 12.2.033-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования". 48. ГОСТ 12.1.12-90 "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования". 49. ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности". 50. ГОСТ 12.1.019-79 "ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты". 51. ГОСТ 12.3.033-84 "ССБТ. Строительные машины. Общие требования безопасности при эксплуатации". 52. ГОСТ 12.1.013-78 "ССБТ. Строительство. Электробезопасность. Общие требования". 53. ГОСТ 67-78 "Пересечения линий связи и проводного вещания с контактными сетями наземного электротранспорта. Общие требования и нормы". 54. ГОСТ 20494-90 "Штанги изолирующие оперативные и штанги переносных заземлений. Общие технические условия". 55. ГОСТ 464-79 "Заземления для стационарных установок проводной связи радиорелейных станций радиотрансляционных узлов проводного вещания и антенн систем коллективного приема телевидения. Нормы сопротивления". 56. ГОСТ 12.3.003-86 "ССБТ. Работы электросварочные. Требования безопасности". 57. ГОСТ 23407-78 "Ограждения инвентарные строительных площадок и участков производства строительно-монтажных работ. Технические условия". 58. ГОСТ 12.2.012-75 "ССБТ. Приспособления по обеспечению безопасного производства работ. Общие требования". 59. ГОСТ 12.4.107-82 "ССБТ. Строительство. Канаты страховочные. Общие технические требования". 60. ГОСТ 26887-86 "Площадки и лестницы для строительно-монтажных работ. Общие технические условия". 61. ОСТ 45.14-78 "ССБТ. Пункты усилительные регенерационные необслуживаемые. Общие требования безопасности". 62. ОСТ 45.13-78 "ССБТ. Кабелеукладчики прицепные. Общие требования безопасности". ДОДАТОК 2 К Н И Г А ЗАПИСУ РЕЗУЛЬТАТIВ ПЕРЕВIРКИ IНСТРУМЕНТА ТА ЗАПОБIЖНИХ ПРИСТРОЇВ Дата перевiрки Найменування iнстру-мента або пристрою Висновки про пригоднiсть iнструмента або пристрою Пiдпис особи яка перевiряє       ДОДАТОК 3 Норми i строки випробувань пiдйомних механiзмiвi пристосувань витяг з ДНАОП 0.00.-1.03-93 № п/п Назва механiзмiв пристосувань Випробне навантаження кг при перiодичних випро-буваннях Тривалiсть статичних випробувань хв Перioдичнiсть випробувань     статична динамична     1 Лебiдки ручнi 1 5 Рн 1 1 Рн 10 1 раз на рiк 2 Талi 1 5 Рн 1 1 Рн 10 >> 3 Блоки та полiспасти 1 25 Рн 1 1 Рн 10 >> 4 Домкрати 1 25 Рн 1 1 Рн 10 >> 5 Канати троси сталевi 1 25 Рн 10 >> 6 Канати прядив' янi бавовнянi капроновi 1 25 Рн 10 1раз у 6 мiс. 7 Стропи скоби кiльця й тому подiбнi пристосування 1 25 Рн 10 >> 8 Запобiжнi пояси страхуючi канати 225 5 >> 9 Монтерськi кiгтi 135 2 >> 10 Драбини дерев'янi 120 2 1 раз на рiк Вказiвки i пояснення. 1. Рн – допустиме робоче навантаження кг. 2. При незадовiльних результатах статичних випробувань динамiчнi випробування не провадяться. Динамiчнi випробування полягають у повторних пiдiйманнях та опусканнях вантажу. 3. При статичному випробуваннi пробний вантаж повинен перебувати на висотi приблизно 100 мм вiд землi або пiдлоги. 4. При випробуваннях канати та ланцюги повиннi витримувати випробне навантаження без розривiв помiтного мiсцевого подовження канати та витягання окремих ланок ланцюги . 5. Перед випробуванням пiдйомнi механiзми повиннi бути перевiренi оглядом та у разi потреби вiдремонтованi. 6. Усi механiзми та пристосування пiсля капiтального ремонту пiдлягають обов'язковому випробуванню незалежно вiд чергового термiну випробувань. 7. Гвинтовi домкрати перiодичним випробуванням не пiдлягають а повиннi пiдлягати огляду 1 раз на 3 мiсяцi. 8. Випробування пiдйомних механiзмiв та пристосувань повиннi провадитися у вiдповiдностi з вимогами дiючих ГОСТ ДСТУ та ДНАОП 0.00-1.01 "Правила будови та безпечної експлуатацiї вантажопiдйомних кранiв". ДОДАТОК 4 НОРМИ I ТЕРМIНИ ЕЛЕКТРИЧНИХ ВИПРОБУВАНЬ ЗАХИСНИХ ЗАСОБIВ витяг з НАОП 1.1.10-1.07-82 Найменуван-ня захисних Напруга електроус- Випробування пiсля виготовлення та капiтального ремонту Термiни засобiв тановки кВ Випроб-на нап-руга кВ Тривалiсть хв Струм що проходить через вирiб перiодич-них вип-робувань перiодичних оглядiв 1 2 3 4 5 6 7 Рукавички До 1 3 5 1 3 5 mA 1 раз за 6 Перед зас- гумовi дiелектричнi Вище 1 9 1 9 mA мiсяцiв тосуванням Калошi гумовi дiелектричнi До 1 5 2 2 5mA 1 раз на рiк 1 раз за 6 мiсяцiв Iнструмент з iзольованими ручками До 1 2 5 1 1 раз на рiк Перед зас- тосуванням Килимки гумовi дiелектричнi До 1 5 5 Протягнути iз швид-кiстю 2-3 см/с мiж цилiндрич-ними електрода-ми 3 mA 1 раз за 2 роки 1 раз на рiк Покажчики напруги якi працюють за принципом активного струму До 0 5 1 1 1 раз на рiк Перед зас-тосуванням Рукавички гумовi До 1 2 5 1 2 5 mA 1 раз за 6 мiсяцiв Перед зас-тосуванням дiелектричнi Вище 1 6 1 6 mA     Калошi гумовi дiелектричнi До 1 6 2 2 mA 1 раз на рiк 1 раз за 6 мiсяцiв Iнструмент з iзольованими ручками До 1 2 1 1 раз на рiк Перед зас-тосуванням Килимки гумовi дiелектричнi До 1 3 5 Протягнути iз швид-кiстю 2-3 см/с мiж цилiндрич-ними електрода-ми 3 mA 1 раз за 2 роки 1 раз на рiк Покажчики напруги якi працюють за принципом активного струму ¦   До 0 5 1 1 1 раз на рiк Перед зас-тосуванням ДОДАТОК 5 ПЕРША ДОПОМОГА ПОТЕРПIЛИМ ВIД НЕЩАСНИХ ВИПАДКIВ 1. Загальнi положення Основними умовами успiху при наданнi першоi допомоги потерпiлим вiд електричного струму та при iнших нещасних випадках є швидкiсть дiй винахiдливiсть та вмiння того хто надає допомогу. Цi якостi можуть бути виробленi вiдповiдними тренувальними вправами та придбанням навичок. Одного знання цих Правил недостатньо. Повiльнiсть та довга пiдготовка можуть викликати за собою загибель потерпiлого. Нiколи не треба вiдказуватися вiд надання допомоги потерпiлому та вважати його мертвим через вiдсутнiсть дихання серцебиття пульсу. При враженнi електричним струмом часто лише здається що настала смерть тому вирiшувати питання про доцiльнiсть або марнiсть подальшiх дiй по оживленню потерпiлого та робити заключення про його смерть має право лише лiкар. Допомога потерпiлому що надається не спецiалiстом не повинна замiнювати собою допомоги з боку медичного персоналу i повинна надаватися до прибуття лiкаря; ця допомога повинна обмежуватися суворо визначеними видами: тимчасовою зупинкою кровотечi перев'язкою рани або опiка iмобiлiзацiєю перелому – нерухомою пов'язкою мiрами по оживленню переносом та перевезенням потерпiлого. Для правильної органiзацiї робiт по наданню першої допомоги потерпiлому вiд нещасного випадка треба мати на кожному пiдприємствi такi умови: на кожному пiдприємствi у цеху дiльницi повиннi бути видiленi особи на кожнiй змiнi обов'язком яких є вiдповiдальнiсть за систематичне поповнення та стан пристосувань та засобiв для надання першої допомоги що зберiгаються в аптечках та сумках першої допомоги; медичний персонал що обслуговує це пiдприємство повинен вести суворий перiодичний контроль за правильнiстю застосування правил надання першої допомоги своєчасним та обов'язковим направленням потерпiлого до медпункту а також за станом та своєчасним поповненням аптечки та сумок необхiдними пристосуваннями та засобами для надання першої допомоги. 2. Звiльнення вiд електричного струму Дотик до частин що проводять електричний струм та знаходяться пiд напругою викликає у бiльшостi випадкiв свавiльне судорожне скорочення м'язiв. Через це пальцi якими потерпiлий тримає провiд можуть бути так сильно стиснутi що звiльнити провiд з його рук стає неможливим. Якщо потерпiлий продовжує торкатися до частин що проводять електричний струм необхiдно перш за все швидко звiльнити його вiд дiї електричного струму. При цьому треба мати на увазi що доторкатися до людини яка знаходиться пiд струмом без належних заходiв перестороги небезпечно для того хто надає допомогу. Тому першою дiєю того хто надає допомогу повинне бути швидке вимкнення тiєї частини устаткування до якої доторкається потерпiлий. При цьому треба враховувати слiдуюче: а у випадку знаходження потерпiлого на висотi вiдключення установки та звiльнення потерпiлого вiд електричного струму можуть привезти да падiння потерпiлого з висоти; у цьому випадку треба вжити заходiв щодо безпеки потерпiлого при падiннi; б при вiдключеннi установки може бути одночасно вимкнене також електричне освiтлення в зв'язку з чим треба забезпечити освiтлення вiд iншого джерела лiхтар факел аварiйне освiтлення акумуляторнi лiхтарi тощо але при цьому не затримувати вiдключення установки та надання допомоги потерпiлому. Якщо вимкнення установки не може бути здiйснено досить швидко необхiдно вжити заходiв по вiдокремленню потерпiлого вiд частин що проводять електричний струм до яких вiн торкається. Для вiдокремлення потерпiлого вiд частин або дроту що знаходяться пiд напругою до 1000 В треба використовувати суху одiж канат дрюк дошки або iншi сухi предмети якi не проводять електричний струм. Використання для цiх цiлей металевих або мокрих предметiв не дозволяється. Для вiдокремлення потерпiлого вiд частин що проводять електричний струм можна також взятися за його одежу якщо вона суха та вiдокремлюється вiд тiла потерпiлого наприклад за поли пiджака або пальта уникаючi при цьому дотикiв до оточуючих металевих предметiв або частин тiла якi не прикритi одягом. Коли вiдтягають потерпiлого за ноги не слiд торкатися його взуття або одягу без доброї iзоляцiї своїх рук тому що взуття та одяг можуть бути вологими та бути провiдниками електричного струму. Для iзоляцiї рук той хто надає допомогу особливо якщо потрiбно доторкнутися до тiла потерпiлого яке не прикрите одягом повинен одягти дiелектричнi рукавички або обгорнути собi руки шарфом надягти на руки суконого капелюха опустити на руку рукав пiджака або пальта використати гумову матерiю плащ або саму суху матерiю. Можна також iзолювати себе якщо стати на суху дошку або на яку-небудь iншу пiдстилку що не проводить електричний струм пакунок одягу тощо. Для вiдокремлення потерпiлого вiд частин що знаходяться пiд напругою рекомендовано дiяти по можливостi однiєю рукою. Якщо при вiдокремленнi потерпiлого виникають труднощi треба перерубати або перерiзати дроти сокирою з сухим дерев'яним держаком або iншим вiдповiдним iзольованим iнструментом. Проводити це треба з належною обережнiстю не торкаючись дротiв перерiзуючи кожен провiд окремо одягнувши дiелектричнi рукавички та калошi . 3. Перша допомога потерпiлому вiд електричного струму У всiх випадках ураження електричним струмом виклик лiкаря є обов'язковим незалежно вiд стану потерпiлого. Якщо потерпiлий перебуває у свiдомостi але до цього був у непритомному станi його треба покласти у зручне положення пiдстелити пiд нього або накрити його зверху чим-небудь з одягу та до прибуття лiкаря забезпечити повний спокiй безперервно спостерiгаючи за диханням та пульсом. Нi в якому разi не дозволяти потерпiлому рухатися а тим бiльше продовжувати роботу тому що вiдсутнiсть тяжких симптомiв пiсля ураження електричним струмом не виключає можливостi наступного погiршення стану потерпiлого. У разi вiдсутностi можливостi швидкого виклика лiкаря необхiдно швидко доставити потерпiлого до медичного закладу забезпечивши для цього необхiднi транспортнi засоби або носилки. Якщо потерпiлий знаходиться у непритомному станi але з рiвним диханням та пульсом його слiд рiвно та зручно покласти розпустити та розтебнути одяг зробити приплив свiжого повiтря давати нюхати нашатирний спирт окропляти його водою та забезпечити повний спокiй. Одночасно треба негайно викликати лiкаря. Якщо потерпiлий погано дихає – дуже рiдко та судорожно як вмираючий – йому треба робити штучне дихання та масаж серця. Штучне дихання слiд проводити безперервно як до так i пiсля прибуття лiкаря. Питання про доцiльнiсть або марнiсть подальшого проведення штучного дихання вирiшує лiкар. 4. Основнi правила обов'язковi при проведеннi штучного дихання та зовнiшнього масажу серця Оживлення органiзму що вражений електричним струмом може бути проведене декiлькома способами. Всi вони грунтуються на проведеннi штучного дихання. Але самим ефективним є спосiб "рот до рота" що проводиться одночасно з непрямим масажем серця. Штучне дихання слiд проводити лише у випадках коли потерпiлий не дихає або дихає дуже погано рiдко судорожно мов би з взхлипуванням як вмираючий а також якщо дихання потерпiлого поступово погiршується. Починати штучне дихання слiд негайно пiсля звiльнення потерпiлого вiд електричного струму та проводити безперервно до отримання позитивного результату або появи безперечних ознак дiйсноi смертi появи трупних плям або трупного задубiння . Спостерiгалися випадки коли уявнопомерлi пiсля враження електричним струмом були поверненi до життя через декiлька годин. Пiд час проведення штучного дихання треба уважно спостерiгати за лицем потерпiлого. Якщо вiн ворухне губами або повiками або зробить ковтальний рух горлянкою кадиком треба перевiрити чи не зробив вiн самостiйного вдоху. Проводити штучне дихання пiсля того як потерпiлий почне дихати самостiйно та рiвномiрно не слiд тому що продовження штучного дихання може принести йоми лише шкоду. Якщо через деяку мить очiкування виявиться що потерпiлий не дихає проведення штучного дихання слiд негайно вiдновити. Перед тим як почати штучне дихання необхiдно: а швидко не гублячи нi митi звiльнити потерпiлого вiд одягу що заважає диханню – розстегнути комiр розв'язати краватку або шарф розстегнути штани тощо; б також швидко звiльнити рот потерпiлого вiд стороннiх предметiв вийняти вставнi щелепи якщо вони є та слизу; в якщо рот потiрпiлого мiцно стиснутий розкрити його висуненням нижньої щелепи; для цього потрiбно чотири пальця обох рук поставити позаду углiв нижньої щелепи та спираючись великими пальцями в її край видвигати нижню щелепу вперед так щоб нижнi зуби стояли попереду верхнiх мал. 1 . Якщо таким чином розкрити рот не вдається то слiд у кут рота мiж заднiми корiними зубами але не переднiми обережно щоб не зламати зуби вставити дощечку металеву пластину ручку ложки або iнший подiбний предмет та з їх допомогою розчепити зуби. Спосiб штучного дихання "рот у рот" полягає в тому що той хто оказує допомогу проводить видох з своїх легенiв у легенi потерпiлого через спецiальний пристрiй що змальований на мал. 2 або безпосередньо у рот або нiс потерпiлого. Цей спосiб є вiдносно новий та найбiльш ефективним тому що кiлькiсть повiтря по поступає у легенi потерпiлого за один вдох у 4 рази бiльше нiж при старих способах штучного дихання. Крiм того при використаннi цього способу штучного дихання забезпечується можливiсть контролю подання повiтря у легенi потерпiлого по чiтко видимому розширенню грудної клiтини пiсля кожного вдування повiтря та наступному спаданню грудної клiтки пiсля завершення вдування у наслiдку пасивного видоху повiтря через дихальнi шляхи назовнi. Пристрiй для проведення штучного дихання складається з двох вiдрiзкiв гумової або гнучкої пластмасової трубки 1 та 2 дiаметром 8-12 мм довжиною 60 та 100 мм що натягнутi на металеву або тверду пластмасову трубку 3 довжиною 40 мм та овального фланця 4 що вирiзаний з щiльноi гуми. Фланец натягується на стики вiдрiзкiв трубок 1 та 2 щiльно стискуючи мiсця їх з'єднання. Для проведення штучного дихання потерпiлого слiд покласти на спину розкрити йому рота та пiсля того як з роту будуть убранi стороннi предмети та слиз платком або кiнцем рубашки вкласти до нього трубку: дорослому – довгим кiнцем 1 дитинi пiдлiтку коротким кiнцем 2. При цьому треба слiдкувати за тим щоб язик потерпiлого не запав назад та не перекрив дихальнi шляхи та щоб встановлена у рот трубка потрапила до дихального горла а не до харчоводу. Для того щоб язик не запав нижня щелепа потерпiлого повинна бути трохи видвинута уперед. Для розкриття гортанi слiд закинути голову потерпiлому назад пiдклавши пiд потилицю одну руку а другою рукою натиснути на лоба потерпiлого мал. 3 а так щоб пiдборiддя опинилося на однiй лiнiї з шiєю мал. 3 б . При такому положеннi голови просвiт горлянки та верхнiх дихальних шляхiв значно розширюється та забезпечується їх повна проходимiсть що є основною умовою успiху штучного дихання по цьому методi. Для того щоб виправити трубку у ротi та направити її у дихальне горло слiд трохи посмикати вгору та донизу нижню щелепу потерпiлого. Потiм ставши на колiна над головою потерпiлого слiд щiльно прижати до його губiв фланець 4 мал. 2 4 а великими пальцями обох рук затиснути потерпiлому нiс для того щоб вдуваєме через пристрiй повiтря не виходило назовнi мимо легенiв. Зразу ж пiсля цього той хто надає допомогу робить у трубку декiлька сильних видихiв та продовжує їх зi швидкiстю бiля 10-12 видихiв у хвилину кожнi 5-6 секунд до повного поновлення дихання потерпiлого або до прибуття лiкаря. Для обезпечення вiльного виходу повiтря з легень потерпiлого той що надає допомогу пiсля кожного вдування повинен звiльнити рота та нiс потерпiлого не виймаючи при цьому з рота потерпiлого трубки пристроя . При кожному вдуваннi грудина потерпiлого повинна розширюватися а пiсля звiльнення рота та носа самостiйно опускатися. Для забеспечення бiльш глибшого видоху можливо легким натиском на грудину допомогти виходу повiтря з легенiв потерпiлого. У процесi проведення штучного дихання той хто надає допомогу повинен слiдкувати за тим щоб повiтря яке вiн вдихає потрапляло до легенiв а не до живота потерпiлого. Якщо повiтря потрапляє до живота що може бути виявлено по вiдсутностi розширення грудної клiтки та по тому що вздувся живiт треба швидким натисненням на верхню частину живота пiд дiафрагмою витиснути повiтря та встановити дихальну трубку у потрiбне положення шляхом повторного перемiщення вгору та донизу нижньої щелепи потерпiлого. Пiсля цього слiд швидко вiдновити штучне дихання приведеним вище методом. При вiдсутностi на мiстi пригоди необхiдного пристроя слiд швидко вiдкрити потерпiлому рота способом що приведено вище видалити з нього стороннi предмети та слиз запрокинути йому голову та вiдтягнути нижню щелепу. Пiсля цього той що надає допомогу робить глибокий вдих та з силою видихає у рот потерпiлого. При вдуваннi повiтря той хто надає допомогу щiльно притискує свого рота до обличчя потерпiлого так щоб по змозi охопити своїм ротом усього рота потерпiлого а своiм обличчям затиснути йому нiс мал. 5 а . Пiсля цього той хто надає допомогу вiдкидається назад та робить новий вдох. У цей час грудна клiтка потерпiлого опускається а вiн сам робить пасивний видох мал. 5 б . Якщо потерпiлий дорослий видихати треба сильнiше а коли дитина – слабкiше. При незмозi повного охвату рота потерпiлого слiд робити йому штучне дихання з роту у нiс. При цьому рот потерпiлого повинен бути щiльно закритий мал. 5 в . У малих дiтей повiтря вдувають у рота та у нiс охопивши своїм ротом рота та нiс потерпiлого. Вдування повiтря у рота або в нiс може проводитися через марлю салфетку або носову хустинку слiдкуючи за тим щоб при кожному вдуваннi було достатнє розширення грудної клiтки потерпiлого. При наявностi апарату штучного дихання пiсля проведення сеансу штучного дихання по способу "рот у рот" або "рот у нiс" можна перейти на штучне дихання за допомогою апарату. При вiдновленнi у потерпiлого самостiйного дихання деякий час слiд продовжувати штучне дихання до повного приведення потерпiлого у свiдомiсть або до прибуття лiкаря. У цьому випадку вдування повiтря слiд проводити одночасно з початком власного вдоху потерпiлого. При проведеннi штучного дихання не можна також допускати охолодження потерпiлого не залишати його на сирiй землi. на кам'янiй бетоннiй або металевiй пiдлозi . Пiд потерпiлого слiд пiдкласти що-небудь тепле та укрити його зверху. При вiдсутностi у потерпiлого пульсу можливi такi порушення дiяльностi серця: а рiзке ослаблення або навiть повне припинення скорочень серця що буває наслiдком тривалого знаходження потерпiлого пiд дiєю струму а також вiдсутностi своєчасноi допомоги у випадку первинного враження дихання; б виникненя пiд дiєю електричного струму неодночасних фибрилярних скорочень окремих груп серцевого м'язу якi не можуть забезпечити роботу серця як насосу що жене кров до сосудiв; такi скорочення пiд дiєю змiнного струму великої сили виникають навiть при короткочасному знаходженнi потерпiлого пiд напругою; у цьому випадку дихання деякий час пiсля звiльнення потерпiлого вiд дiї струму може ще продовжуватися однак ефективнiсть роботи серця при цьому вiдсутня. Тому при вiдсутностi у потерпiлого пульсу для пiдтримання життєвої дiяльностi органiзму для вiдновлення кровообiгу треба незалежно вiд того що призвело до припинення роботи серця одночасно з штучним диханням вдування повiтря проводити зовнiшнiй масаж серця. При цьому слiд мати на увазi що без правильної та своєчасної попередньої допомоги потерпiлому до прибуття лiкаря медична допомога може бути запiзнiлою та неефективною. Зовнiшнiй непрямий масаж проводиться шляхом ритмiчних стиснень серця через передню стiнку грудної клiтки при натисканнi на вiдносно рухому нижню частину грудини позаду якої розташоване серце. При цьому серце притискується до хребта i кров з його порожнин витискується у кровоноснi сосуди. Повторюючи натиснення з частотою 60-70 разiв за хвилину можна забезпечити достатнiй кровообмiн у органiзмi при вiдсутностi роботи серця. Можливiсть такоi iмiтацiї роботи серця з'являється внаслiдок глибокої втрати тонуса напруги в'язiв у вмираючого внаслiдок чого його грудна клiтка стає бiльш рухливою та пiддатною нiж у здорової людини. Для проведення зовнiшнього масажу серця слiд укласти потерпiлого спиною на тверду поверхню на низький стiл ослон або пiдлогу зняти одяг з грудей пас пiдтяжки та iншi предмети одягу що затруднюють дихання. Той хто надає допомогу повинен стати з правого або з лiвого боку потерпiлого та зайняти таке положення при якому можливий бiльш-менш значний наклон над потерпiлим. Якщо потерпiлий лежить на столi той хто надає допомогу повинен стати на низький стiлець а при розмiщеннi потерпiлого на пiдлозi стати на колiна поряд з потерпiлим. Той хто надає допомогу повинен визначити положення нижньої третини грудини мал. 6 а покласти на неї верхнiй край ладонi розогнутої до кiнця руки а потiм зверху руки покласти другу руку мал. 6 б та натискати на грудну клiтку потерпiлого трохи допомагаючи собi при цьому наклоном свого корпусу. Натискування слiд проводити швидким поштовхом так щоб продвинути нижню частину грудини донизу у сторону хребта на 3-4 см а в огрядних людей – на 5-6 см. Зусилля при натисненнi слiд концентрувати на нижнiй частинi грудини яка внаслiдок прикрiплення її до хрящевих закiнчень нижнiх ребер є рухомою. Верхня частина грудини прикрiплена нерухомо до кiсток ребер тому при натисненнi на неї може переломитися. Не слiд натискати на закiнчення нижнiх ребер бо це може привести до перелома. Нi в якому разi не можна натискати нижче края грудної клiтки на м'якi тканини тому що можна пошкодити розмiщенi тут органи у першу чергу печiнку. Натискання на грудину слiд повторювати близько 1 разу за секунду. Пiсля швидкого поштовха руки залишаються у тому ж положеннi приблизно на одну третину секунди. Пiсля цього руки слiд зняти чим звiльняють грудну клiтку вiд тиснення для того щоб дати їй можливiсть розпрямитися. Це допомагає присасуванню кровi з великих вен до серця та його заповнення кров'ю. Для забезпечення органiзму достатньою кiлькiстю кислороду при вiдсутностi роботи серця слiд одночасно з масажем серця проводити i штучне дихання способом вдування повiтря у легенi потерпiлого. Тому що натиснення на грудну клiтку затруднює її розширення при вдосi вдування слiд проводити мiж натисненнями або ж пiд час спецiальноi паузи яку треба передбачити через кожнi 4-6 натиснень на грудну клiтку. У випадку якщо той хто надає допомогу не має помiчника i повинен проводити штучне дихання та зовнiшнiй масаж серця один слiд чергувати проведення цих операцiй у слiдуючому порядку: пiсля 2-3 глибоких вдувань у рот або у нiс потерпiлого той хто надає допомогу проводить 4-6 натиснень на грудну клiтку потiм знову робить 2-3 глибоких вдувань та знову повторює 4-6 натиснень для масажа серця i так далi. При наявностi помiчника один з тих хто надає допомогу з меншими знаннями у цьому питаннi повинен проводити штучне дихання шляхом вдування повiтря як менш важку процедуру а другий бiльш досвiдчений проводить зовнiшнiй масаж серця. При цьому вдування повiтря слiд проводити пiд час припинення натискування на грудну клiтку або припиняючи масаж серця на час вдування приблизно на 1 с . При рiвнiй квалiфiкацiї осiб що надають допомогу бажано кожному з них провадити штучне дихання та зовнiшнiй масаж серця змiнюючи один одного через кожнi 5-10 хв. Таке чергування менш втомлююче нiж безперервне проведення однiєї i тiєї ж процедури особливо масажу серця. Ефективнiсть зовнiшнього масажу серця проявиться в першу чергу у тому що кожне натиснення на грудну клiтку призводить до появи у потерпiлого коливань стiнок артерiй перевiряється iншою особою . При правильному проведеннi штучного дихання та масажу серця у потерпiлого з'являються слiдуючi признаки оживлення: 1 покращується колiр обличчя яке набуває розовогу вiдтiнку замiсть сiро-землистого колiру з синюватим вiдтiнком який був у потерпiлого до надання допомоги; 2 з'являються самостiйнi дихальнi рухи якi стають все бiльш рiвномiрнi по тому як надання допомоги оживлення продовжуються; 3 звуження зрачкiв. Ступiнь звуження зрачкiв є найбiльш вiрним показником ефективностi надання допомоги. Вузькi зрачки у людини що оживає вказують на достатнє постачання мозку кислородом та навпаки початок розширення зрачкiв засвiдчує про погiрщення постачання 160 мозку кров'ю та про необхiднiсть прийняття бiльш ефективних дiй по оживленню потерпiлого. Тому може допомогти пiдняття нiг потерпiлого приблизно на 0 5 м вiд пiдлоги та залишення їх у пiднятому положеннi на весь час зовнiшнього масажу серця. Таке положення нiг у потерпiлого сприяє кращому притоку кровi у серце з вiн нижньої частини тiла. Для пiдтримання нiг у пiднятому положеннi пiд них треба що-небудь пiдкласти. Штучне дихання та зовнiшнiй масаж серця слiд проводити до появи самостiйного дихання та роботи серця але поява слабких вдохiв при наявностi пульсу не дає пiдстави для припинення штучного дихання. У цьому випадку як вже було вiдмiчено ранiше вдування повiтря слiд починати водночас з початком власного вдоху потерпiлого. Про вiдновлення дiяльностi серця у потерпiлого можна довiдатися по появi у нього власного регулярного пульсу який не пiдтримується масажем. Для перевiрки пульсу зупиняють масаж на 2-3 с та якщо пульс зберiгається то це вказує на самостiйну роботу серця. При вiдсутностi пульсу пiд час перерви потрiбно негайно возобновити масаж. Тривала вiдсутнiсть пульсу та ритму серця при самостiйному диханнi та вузьких зрачках вказує на фiбриляцiю серця. У цьому випадку треба продовжити оживлення потерпiлого до прибуття лiкаря або до доставки потерпiлого до лiкарського закладу при безперервному продовженнi заходiв по оживленню у машинi. Слiд пам'ятати про те що навiть короткочасне припинення реанiмацiйних заходiв 1 хв. та менше може привести до непоправних наслiдкiв. Пiсля появи перших признакiв оживлення зовнiшнiй масаж серця та штучне дихання слiд продовжити ще 5-10 хв. узгоджуючи вдування з моментом власного вдоху потерпiлого. 5. Перша допомога при пораненнi В кожну рану можуть бути занесенi мiкроби що знаходяться на предметi яким зроблена рана а також у пилу на землi на руках того хто надає допомогу а також на забрудненому перев'язочному матерiалi. Щоб запобiгти зараженню стовбняком тяжке захворювання з великим вiдсотком смертностi особливу увагу слiд придiляти ранам якi забруднено землею. Швидке звернення до лiкаря для введення протистовбнячної сиворотки запобiгне це захворювання. Для запобiгання забрудненню рани пiд час перев'язки той хто надає першу допомогу при пораненнi повинен чисто з милом вимити руки а якщо це зробити чомусь неможливо слiд змазати пальцi йодною настойкою. Торкатися самої рани навiть вимитими руками не дозволяється. При наданнi першої допомоги треба суворо дотримуватися слiдуючих правил: а не можна промивати рану водою або навiть якою-небудь медичною речовиною засипати порошком або покривати мазями тому що це перешкоджає заживленню рани сприяє занесенню до рани бруду з поверхнi шкiри що також викликає подальше нагноєння; б не можна стирати з рани пiсок землю тощо тому що удалити у такий спосiб усе що забруднює рану неможливо але при цьому можна ще глибше втерти бруд та швидше викликати зараження рани; очистити рану як слiд може тiльки лiкар; в не можна видаляти з рани згустки кровi тому що це може викликати сильну кровотечю; г не можна заматувати рану iзоляцiйною стрiчкою. Для надання першої допомоги при пораненнi слiд вiдкрити iндивiдуальний пакет який знаходиться в аптечцi сумцi першої допомоги настанова по використанню пакету надрукована на його оболонцi . Потiм накласти стерильний перев'язочний матерiал з пакету на рану та перев'язати його бинтом. чндивiдуальний пакет який використовується для закриття рани слiд розпечатувати так щоб не доторкатися руками до тiєї частини пов'язки яка повинна бути накладена безпосередньо на рану. Якщо iндивiдуального пакета чомусь не знайшлося то для перев'язки слiд використовувати чисту носову хустинку чисту ганчiрку тощо. На те мiсце на ганчiрцi яке буде безпосередньо на ранi бажано накапати декiлька краплин йодноi настойки щоб вийшла пляма розмiром бiльше рани а потiм накласти ганчiрку на рану. Особливо важливо використовувати йодну настойку у такий засiб при забруднених ранах. 6. Перша допомога при кровотечi Зовнiшня кровотеча може бути артерiальною або венозною. При артериальнiй кровотечi кров має яскраво-червоний колiр та витiкає пульсуючим струмком поштовхами ; при венознiй кровотечi кров темного кольору та вибiгає безперервно. Найбiльш небезпечним є артериальна кровотеча. Для того щоб зупинити кровотечу треба: а пiдняти поранену кiнцiвку; б рану з кровотечею закрити перев'язочним матерiалом з пакету який перед тим складається у грудку подушечку та придавити зверху не торкаючись пальцями самої рани; у такому положеннi не вiдпускаючи пальцi тримати протягом 4-5 хв.; якщо кровотеча зупиниться то не знiмая накладеного матерiалу поверх нього треба накласти ще подушечку з iншого пакету або ж шматок вати та забинтувати поранене мiсце; в при сильнiй артериальнiй кровотечi якщо вона не зупиняється пов'язкою треба використати передавлення кровоносних судин якi живлять поранену область за допомогою згину кiнцiвки у суглобах а також пальцями жгутом або закруткою. У всiх випадках великої кровотечi необхiдно швидко викликати лiкаря. Швидко зупинити артериальну кровотечу можна пальцями або згином кiнцiвки у суглобах. При зупинцi кровотечi судину що кровоточить притискують пальцями до кiстки вище рани ближче до тулуба . Найбiльш зручнi мiсця та способи притискування кровоносних судин пальцями наведенi на мал. 7. Кровотеча з судин нижньої частини обличчя зупиняється притисненням щелепної артерiї до краю нижньої щелепи. Кровотеча з рани скронi та лоба зупиняється притисненням артерiї зпереду вуха. Кровотеча з великих ран голови та шiї можна зупинити притисканням сонної артерiї до шiйних позвонкiв. Кровотеча з ран на предплiччi зупиняється притисненням плечової артерiї посерединi плеча. Кровотеча з ран кистi та пальцiв рук зупиняється притисненням двох артерiй у нижнiй третинi предплiччя у кистi. Кровотеча з ран нижнiх кiнцiвок зупиняється притисненням бедреної артерiї до кiсток тазу. Кровотечу з ран на стопi можна зупинити притисненням артерiї яка проходить по тильнiй частинi стопи. Судину з кровотечею слiд притискувати досить сильно. Швидше та надiйнiще нiж притисненням пальцями артериальну кровотечу можна зупинити згином кiнцiвок у суглобах мал. 8 . Для цього у потерпiлого слiд швидко засучити рукав або брюки зробити грудку пелот з будь-якоi матерiї вкласти його у ямку яка виникла при згинi суглобу що розташований вище мiсця поранення та сильно до вiдказу зiгнути над цiєю грудкою суглоб. При цьому буде здавлена артерiя що проходить на згинi та подає кров до рани. У цьому положеннi ногу або руку можна зв'язати або прив'язати до тулуба потерпiлого. Коли згиб у суставi не можна пробити наприклад при одночасному переломi кiстки тiєї ж кiнцiвки тодi при сильнiй кровотечi слiд перетягнути всю кiнцiвку жгутом мал. 9 . Як жгут краще за все використовувати будь-яку пружну та гнучку тканину гумову трубку або стрiчку пiдтяжки тощо. Перед накладенням жгута кiнцiвка рука або нога повинна бути пiднята. Коли у того хто надає допомогу нема помiчникiв тодi попереднє притиснення артерiї можна доручити самому потерпiлому. Жгута накладають на ближню до тулуба частину плеча або бiдра. Мiсце на яке накладають жгута повинне бути обернуте чимось м'яким наприклад декiлькома слоями бинта або вiдповiдним шматком тканини. Можна також накладати жгута зверху рукава або брюк. Перед тим як накласти жгута його слiд розтягнути а потiм туго забинтувати кiнцiвку не залишаючи мiж обертами жгута дiлянок шкiри що їм не прикрита. Перетягування жгутом кiнцiвки не повинно бути чрезмiрним тому що при цьому можуть бути зтягнутi та потерпiти нерви; натяжiння жгута слiд доводити тiльки до зупинки кровотечi. Якщо буде помiчено що кровотеча не зупинилася повнiстю слiд накласти у доповнення бiльш туго декiлька обертiв жгута. Накладений жгут тримати бiльше 1 5-2 год. не дозволяється тому що це може привести до омертвiння обезкровленої кiнцiвки. Крiм того через годину слiд зняти жгута на 5-10 хв. щоб дати потерпiлому вiдпочинок вiд болю а кiнцiвки отримати деякий притiк кровi. Перед тим як зняти жгута треба притиснути пальцями артерiю по якiй кров iде до рани. Розпускати жгута слiд поступово та повiльно. Через 5-10 хв. жгута накладають знову. При вiдсутностi пiд рукою якої-небуть стрiчки що розтягується перетягнути кiнцiвку можна так званою закруткою зробленою з матерiалу що не розтягується: з краватки паса скрученої хустки або рушника тощо мал. 10 . Матерiал з якого роблять закрутку намотують навколо пiднятої кiнцiвки покритої вiдповiдною пiдстилкою та зв'язується вузлом на зовнiшнiй сторонi кiнцiвки. В цей вузол або пiд нього продягається який-небудь твердий предмет подiбний до палицi який повiльно закручують до зупинки кровотечi. Дуже сильно затягати закрутку не можна. Палицю що закручена до потрiбного ступеня прив'язують так щоб вона не змогла самовiльно розкрутитися. При кровотечi з носу потерпiлого слiд посадити або покласти трохи вiдкинути йому голову назад розстегнути ворiт накласти на переносицю та на носа холодну примочку змiнюючи її по мiрi нагрiву зтиснути пальцями м'якi частини крила носу. Внести у нiс шматочок стерилiзованої вати або марлi яка змочена перекисом водню. При кровотечi з рота кровавому блюваннi потерпiлого слiд покласти на носилки та негайно доставити до медичного закладу. 7. Перша допомога при переломах вивихах ушибах та розтягненнi зв'язок При переломах та вивихах головною задачею першої допомоги є забезпечення спокiйного та найбiльш зручного положення для пошкодженої кiнцiвки що забезпечюється повною її нерухомiстю. Це правило є обов'язковим не лише тiльки для усунення больових вiдчуттiв але й для попередження ряду додаткових пошкождень навколишнiх тканин у наслiдку проколу їх кiсткою зсередини. ПЕРЕЛОМ ЧЕРЕПУ. При падiннi на голову або при ударi по головi що викликало запаморочення кровотечу з вух або рота є всi пiдстави припустити наявнiсть перелому черепа. Перша допомога у цьому випадку повинна полягати у прикладеннi до голови холодних предметiв гумовий пузир з льодом або холодною водою холоднi примочки тощо . ПЕРЕЛОМ ХРЕБТА. При падiннi з висоти або при обвалах якщо є пiдозра що зламан хребет рiзка бiль у хребту неможливiсть зiгнути спину та повернутися перша допомога повинна полягати у слiдуючому: обережно не пiднiмаючи потерпiлого пiдсунути пiд нього дошку або повернути потерпiлого на живiт обличчям донизу та суворо слiдкувати за тим щоб при поворотi або пiд'йомi потерпiлого тулуб його не перегибався щоб уникнути пошкодження спинного мозку . ПЕРЕЛОМ ТА ВИВИХ КЛЮЧИЦI. Ознаки – бiль у дiлянцi ключицi та явна припухлiсть. Перша допомога: а покласти у пiдм'язове углублення пошкодженої сторони невелику грудку вати марлi або якої-небуть iншоi матерiї; б руку зiгнуту у локтi пiд прямим кутом прибинтувати до тулуба мал. 11 ; бинтувати слiд вiд пошкодженої руки до спини; в руку нижче локтя пiдв'язати хустинкою до шiї форма хустинки наведена мал. 12 ; г до дiлянцi пошкодження прикласти холодний предмет гумовий пузир з льодом або холодною водою тощо . ПЕРЕЛОМ ТА ВИВИХ КIСТОК РУК. Ознаки – бiль у напрямку кiстки неприродна форма кiнцiвки рухомiсть у мiсцi де нема суглоба при наявностi перелому припухлiсть. Перша допомога: накласти вiдповiднi шини мал. 13 та мал. 14 . Якщо шин чомусь не виявилося то як i при переломi ключицi руку слiд пiдвiсити на хустинцi до шiї а потiм прибинтувати її до тулуба але вже не пiдкладати у пiдм'язове углублення грудку. Якщо рука при вивиху вiдходить вiд тулуба мiж рукою та тулубом слiд пiдкласти щось м'яке наприклад згорток з одягу мiшкiв тощо . До мiсця пошкодження прикласти холодний предмет. При вiдсутностi бинта або хустинки можна пiдвiсити руку на полi пiджака. ПЕЛЕЛОМ I ВИВИХ КIСТОК КИСТI ТА ПАЛЬЦIВ РУК. При пiдозрi на перелом або вивих кiсток кистi слiд прибинтувати кисть руки до широкої завширшки з долоню шини так щоб шина починалась вiд середини предплiччя а закiнчувалася у кiнцiв пальцiв. У долоню пошкодженої руки треба покласти грудку вати бинт тощо щоб пальцi були трохи зiгнутi. До мiсця пошкодження слiд прикласти холодний предмет. ПЕРЕЛОМ ТА ВИВИХ НИЖНЬОЇ КIНЦIВКИ. Ознаки – бiль у напрямку кiстки припухлiсть неприродна форма кiнцiвки у мiсцi де нема суглоба при переломi . Перша допомога: закрiпити хвору кiнцiвку шиною палицею картоном або яким-небудь iншим предметом так щоб один кiнець предмету заходив вище краю таза та пiд пахви а другий досягав п'ятки мал. 15 . Внутрiшня шина розташовується вiд паху до п'ятки. Цим досягається повний спокiй усiєї нижньої кiнцiвки. По змозi шину слiд накладати так щоб ногу не пiдiймали а притримували її на мiсцi та протискувати пов'язку паличкою пiд поперек колiно або п'ятку як це показано на мал. 15. До мiсця пошкодження слiд прикласти холодний предмет. ПЕРЕЛОМ РЕБЕР. Ознаки – бiль при диханнi кашлi та русi. Перша допомога:щiльно перебинтувати грудину або стягнути її рушником пiд час видоху. УШИБИ. При впевненостi у тому що потерпiлий отримав тiльки ушиб а не перелом або вивих до мiсця ушибу слiд прикласти холодний предмет снiг лiд ганчiрку що змочена водою та щiльно забинтувати мiсце з ушибом. При вiдсутностi поранення шкiри не слiд змазувати її йодом розтирати та накладати теплий компрес тому що це може привести лише до пiдсилення болю. При ушибах живота знаходженнi у станi млостi рiзкої блiдiстi обличчя та сильного болю слiд негайно викликати швидку допомогу для вiдправлення потерпiлого у лiкарню можливi розриви внутрiшнiх органiв з внутрiшнею кровотечiєю . Так слiд робити i при тяжких ушибах усього тiла внаслiдок падiння з висоти. РОЗТЯГНЕННЯ ЗВ'ЯЗОК. При розтягненнi зв'язок наприклад при пiдвертаннi стопи ознакою цього є рiзкий бiль у суглобi та припухлiсть перша допомога полягає у прикладеннi холодного предмету щiльному забинтовуваннi та спокої. 8. Перша допомога при опiках Опiки бувають трьох ступенiв починаючи вiд легкого почервонiння до тяжкого омертвiння великих частин шкiри а iнодi i бiльш глибоких тканин. При тяжких опiках треба дуже обережно зняти з потерпiлого одяг та взуття краще їх розрiзати. Рана вiд опiку якщо вона забруднена починає загноюватися i довго не заживає. Тому не можна торкатись рукою обпеченої частини шкiри чи змазувати її будь-якими мазями маслами вазелiном чи розчинами. Обпечену поверхню треба перев'язати так само як усяку рану покрити стерилiзованим матерiалом iз пакета чи чистою гладженою полотняною ганчiркою а зверху покласти шар вати i усе закрiпити бинтом. Пiсля цього потерпiлого треба направити до лiкарського закладу. Такий спосiб подання швидкої допомоги треба застосовувати при всiх опiках чим би вони не були викликанi: парою вольтовою дугою гарячою мастикою канiфоллю та iн. При цьому не слiд розрiзувати пузирiв видаляти з опеченого мiсця мастику канiфоль чи iншi смолистi речовини якi прилипли тому що при їх видаленнi легко зiрвати шкiру i тим самим створити сприятливi умови для зараження рани мiкробами з послiдуючим нагноєнням. Не можна також вiддирати вiд рани шматки одягу що обгорiли та прилипли; в разi необхiдностi такi шматки одягу треба обрiзати гострими ножицями. При опiках очей електричною дугою треба робити холоднi примочки з розчину борної кислоти та негайно направити потерпiлого до лiкаря. При опiках викликаних мiцними кислотами сiрчаною азотною соляною уражене мiсце повинно бути негайно старанно промито швидкотекучим струменем води з крана чи вiдра протягом 10-15 хвилин. Можна також опустити опечену кiнцiвку в бак чи вiдро з чистою водою i iнтенсивно рухати нею в водi. Пiсля цього уражене мiсце треба промити 5-процентним розчином марганцевокислого калiя чи 10-процентним розчином питної соди одна чайна ложка соди на склянку води . Пiсля промивання уражену частину тiла треба закрити марлею просоченою сумiшшю рослиної олiї льняної чи олiвкової та вапняної води у рiвнiм спiввiдношеннi. Якщо кислота чи її пара попала в очi або в ротову порожнину необхiдно промити чи прополоскати потерпiлi мiсця 5-процентним розчином питної соди а якщо кислота попала в дихальнi шляхи дихати розпиленим при допомозi пульверизатора 5-процентним розчином питної соди. В разi опiку їдкими лугами каустичною содою негашеним вапном потерпiле мiсце треба старанно промити швидкотекучим струменем води протягом 10-15 хвилин. Пiсля цього потерпiле мiсце треба промити слабим розчином уксусної кислоти 3-6% об'єму чи розчином борної кислоти одна чайна ложка на склянку води . Пiсля промивання потерпiлi мiсця треба покрити марлею просоченою 5-процентним розчином уксусної кислоти. Якщо кислота чи її пара попала в очi або в ротову порожнину треба промити потерпiлi мiсця 2-процентним розчином борної кислоти. При пораненнi склом з одночасним впливом кислоти чи лугу необхiдно впевнитися в тому що у ранi нема залишкiв скла а потiм промити рану вiдповiдним розчином змазати края її розчином йоду и перев'язати рану користуючись стерильною ватою i бинтом. При чималих опiках потерпiлого пiсля подання першої допомоги треба негайно направити до лiкаря. Перелiченi вище розчини завжди повиннi бути в аптечцi. 9. Перша допомога при обмороженнях Розтирати снiгом замерзлi частини тiла не рекомендується бо у снiгу часто потрапляються дрiбнi крижинки якi можуть подряпати обморожену шкiру i викликати нагноєння. Для розтирання замерзлих частин тiла треба застосувати сухi теплi рукавички чи суконки. В примiщеннi обморожену кiнцiвку можна занурити в таз з водою звичайної кiмнатної температури. Поступово воду треба замiняти бiльш теплою довiвши її до температури тiла 37 град.С. Пiсля того як обморожене мiсце почервонiє його треба змазати жиром олiєю салом борною маз'ю i зав'язати теплою пов'язкою вовняною сукняною та iн. . При появi на шкiрi пузирiв чи ознак омертвiння тканин не можна проводити розтирання треба накласти стерильну пов'язку. Пiсля перев'язки обморожену кiнцiвку треба держати трохи пiднятою тому що це зменшує бiль i запобiгає ускладненням. Потерпiлому треба дати гарячий чай зiгрiти його та вiдправити до медичного закладу. 10. Перша допомога при укусах Укуси змiй да отруйних комах Загальна дiя яду на органiзм в залежностi вiд часу що минув пiсля укусу характеризується: головокружiнням нудотою iнколи блюванням сухiстю i гiрким смаком у ротi збiльшенням пульсу та серцебиття задухою та iн. В особливо тяжких випадках можуть реєструватися судороги втрата свiдомостi зупинка дихання в результатi паралiчу дихального центру . Неможливiсть створення iмуних сироваток для профiлактичних щеплень робить укуси отруйних змiй та комах небезпечними для життя людини. Особливо небезпечними є укуси отруйних змiй чорного скорпiона та каракурта. Для лiкування укусiв отруйних змiй та комах застосовуються спецiфiчнi протиотрутнi сироватки протизмiїнi антiкобра антiгюрза антiефа i протикаракуртова а також полiвалентна протизмiїна сироватка що дiє проти укусiв кiлькох видiв змiй. Сироватку необхiдно вводити якомога швидше пiсля укусу. Метод застосування протиотруйної сироватки простий i може бути здiйснений в польових умовах працiвниками бригад. Для цiєї мети при роботi в мiсцях найбiльш небезпечних у вiдношеннi укусiв отруйних змiй та комах працiвники повиннi бути забезпеченi спецiфiчними протиотрутними сироватками засобами для iн'єкцiй та навченi робити iн'єкцiї на мiсцi. Проте пiсля введення початкової дози протиотрутної сироватки необхiдно потерпiлого направити в медичну установу для подальшого лiкування. Долiкарська допомога потерпiлому вiд укусiв змiй та отруйних комах крiм прийняття заходiв для негайного введення сироватки складається iз споживання великої кiлькостi питва бажано чай кофе . При укусi змiй та отруйних комах не рекомендується накладати перетяжку вище мiсця укусу робити розрiзи та прижигання на мiсцi укусу давати потерпiлим спирт вiдсасувати отруту iз ранки тощо бо цi мiри не тiльки некориснi а й шкiдливi i часто призводять до тяжких ускладнень. При роботi в мiсцях найбiльш небезпечних у вiдношеннi укусiв отруйних змiй i комах необхiдно суворо додержувати заходiв безпеки особливо вночi коли отруйнi змiї й комахи найбiльш активнi. Отруйних жукiв привертає свiтло тому свiтильники необхiдно затемнювати. Перед сном необхiдно ретельно оглядати стелю пiдлогу стiнки палаток та спальнi речi. Вiд отруйних паукообразних скорпiонiв каракуртiв надiйно захищає марлевий полог кiнцi якого заправляються пiд матрац чи спальний мiшок. Зняту одежу треба туго звернути i тримати в палатцi. Перед тим як одягнутися одежу та взуття треба ретельно оглянути та витрусити. Гарним засобом самозахисту вiд змiй є гумовi чи шкiрянi чоботи. Головне у попередженнi укусiв змiй та комах – обережнiсть та увага працiвникiв. Укуси собак При всякому укусi навiть коли тварина на вигляд цiлковито здорова необхiдно рани та подряпини нанесенi твариною рясно промитии пiнистим мильним розчином i припекти йодом накласти пов'язку i направити потерпiлого в лiкарський заклад для прищеплень що запобiгають подальшому розвитку захворювання. До лiкаря треба направити й осiб котрим слюна скаженої тварини потрапила на шкiру в нос очi чи рот. Заразний початок знаходиться в слинi скаженої тварини i може передаватися iншим тваринам та людинi. Пiсля укусу проходить перiод зовнiшнього благополуччя тривалiстю вiд 10 днiв до 3 мiсяцiв. Хвороба починається з нудоти розладнання сну загальної тривоги судорожного скорочення дихальних м'язiв та м'язiв горлянки. Спостерiгається розладнання дихання та затруднене ковтання. Мiсце укусу може болiти та нагноюватись. Тварина яка покусала потрiбна знаходитись пiд ветнаглядом до виключення наявностi сказу. 11. Перша допомога при млостi тепловому i сонячному ударi. При млосному станi запамороченнi нудотi стискуваннi в грудях нестачi повiтря затемненнi в очах потерпiлого треба покласти опустити голову та пiдняти ноги дати випити холодної води та нюхати ватку яку треба змочити нашатирним спиртом. Не треба класти на голову примочки i льод. Так само треба зробити якщо млость вже настала. При тепловому i сонячному ударi коли людина яка працює в спекотному примiщеннi на сонцi чи в задушливу безвiтряну погоду вiдчує раптову слабiсть головну бiль головокружiння вона повинна бути негайно виведена на свiже повiтря чи у тiнь. При появленнi рiзких ознак недомогання слаба серцева дiяльнiсть – частий слабий пульс непритомний стан поверхневе слабке дихання судороги необхiдно перенести потерпiлого iз задушливого примiщення в прохолодне мiсце покласти роздягнути охолодити тiло змочити голову та груди холодною водою. При припиненнi дихання чи рiзкому його розладнаннi треба робити штучне дихання. При отруєннi отруйними газами у тому числi чадним природним газом парами бензину та тощо виникає головна бiль гомiн у вухах головокружiння нудота блювання спостерiгається втрата свiдомостi рiзке послаблення дихання розширення зiниць. При появi таких ознак треба негайно винести потерпiлого на свiже повiтря та органiзувати подачу кисню для дихання. Одночасно необхiдно вiдразу визвати лiкаря. В усiх випадках при отруєннi отруйними газами необхiдно дати потерпiлому випити велику кiлькiсть молока. 12. Транспортування потерпiлого При пiд'йомi перенесеннi та перевезеннi потерпiлого необхiдно не причиняти йому болю не турбувати не допускати трясiння не придавати йому незручного або небезпечного положення. При змозi слiд знайти помiчникiв та перенести потерпiлого на носилках. Пiднiмати та укладати на носилки потерпiлого слiд злагоджено краще по командi. При цьому тi хто пiдiймають потерпiлого повиннi стояти на одному i тому ж колiнi та пiдсовувати руки пiд голову спину та ноги стiльки щоб пальцi зпiд потерпiлого з'явилися з iншого боку. Треба намагатися не переносити потерпiлого до носилок а тiльки трохи пiдняти його з землi та пiдставити носилки пiд нього. Особливо це важливо при рiзних переломах. У цих випадках треба щоб хтось тримав мiсце перелому. При переломi хребта якщо носилки м'якi а також при переломi нижньої щелепи якщо потерпiлий задихається треба покласти потерпiлого обличчям донизу. По рiвному мiсцю потерпiлого несуть уперед ногами а при пiд'йомi вгору або по драбинi – головою вперед. Носилки треба нести у горизонтальному положеннi. Щоб запобiгти поштовхам та не розгойдувати носилки тi хто надають допомогу повиннi йти не у ногу з трохи зiгнутими колiньми та пiднiмати ноги якомога менше. При знiманнi потерпiлого з носилок брати його треба у такий же спосiб як i при пiдняттi його для укладання на носилки. При перенесеннi носилок з потерпi–лим на велику вiдстань слiд використовувати лямки прив'язанi до ручок носилок перекинувши лямки через плече. При перевезеннi тяжко потерпiлого треба при можливостi покласти його не перекладаючи у повозку або машину на тих же носилках пiдстелити пiд них солому сiно тощо. Перевозити потерпiлого слiд обережно запобiгаючи трясцi. 13. Перша допомога при попаданнi стороннього тiла При попаданнi стороннього тiла у шкiру або пiд нiготь видаляти його можна тiльки у тому випадку коли є впевненiсть у тому що це можна буде зробити легко та повнiстю. При будь-яких ускладненнях необхiдно звертатися до лiкаря. Пiсля видалення стороннього тiла треба змазати мiсце поранення йодною настойкою та накласти пов'язку. Стороннє тiло яке потрапило до ока краще видаляти промиванням ока чистою водою з чайника або з ватки можно вологим ватним або марлевим тампоном . При цьому потерпiлого слiд покласти на здорову сторону та спрямувати струмiнь рiдини вiд зовнiшнього кута ока вiд скронi до внутрiшнього до носу . Терти очi не слiд. ПЕРЕЛIК МЕДИКАМЕНТIВ ТА ПРЕДМЕТIВ РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЛЯ АПТЕЧОК ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ Найменування Кiлькiсть Примiтка 1 2 3 ПРИ ТРАВМАХ ПОРIЗАХ УШИБАХ ТА ЗСАДИНАХ 1. Iндивiдуальнi перев'язочнi пакети стерильнi 10 х 5 см 3 шт Для перев'язки 2.  Бинти стерильнi 5 х 7 см 2 шт Для перев'язки 3. Вата гiгроскопiчна 25 г 2 пачки   4. Жгут кровозупиняючий гумовий 2 шт.. При сильнiй кровотечi накладається на кiнцiвку вище рани на термiн не бiльше 1 5 год. 5. Лейкопластир бактерицидний 6 х 10 см 1 шт Для лiкування зсадин порiзiв та невеликих ран. 6.  Розчин йоду спиртовий 5% 10 мл 1 фл. Зовнiшнiй антисептичний засiб для змазування поранених поверхонь та навколо ран. 7. Спиртовий розчин дiамантовоi зеленi 1% 10 мл 1 фл. Зовнiшнiй антисептичний засiб при зсадинах. 8. Марганцевокислий калiй 3 г Розчин для промивання ран та полоскання рота i горлянки 1:1000 г . 9. Перекис водню у таблетках 10 шт. Для обробки ран розчинити 1 таблетку на склянку води . 10. Фурацилiн 10 табл. Для полоскання полостi рота та горлянки промивання ран розчинити 1 таблетку на склянку кип'яченої води . 11.  Синтомiцiнова емульсiя зовнiшня 1 фл. При фурункульозi на запалену дiлянку шкiри накладають пов'язку з маззю. 12. Iхтiолова мазь 1 фл. Те ж саме. 13. Мазь Вишневського 1 фл. При опiках на уражену дiлянку шкiри накладують пов'язку з маззю. ДЛЯ ЗНЯТТЯ БОЛЮ У СЕРЦI 14. Валiдол 10 табл. Пiд язика по 1 табл. при гострому болi у дiлянцi серця. Якщо не допомагає – нiтроглiцерин. 15. Нiтроглiцерин 10 табл. Пiд язика по 1 табл. 16. Настойка валерiани 20% 25 мл Заспокiйливий засiб при нервовому збудженнi неврозах серця. По 20-30 краплин з водою. 17. Карвалол 1 фл. По 40-60 краплин з водою. ПРИ ГОЛОВНИХ БОЛЯХ 18. Амiдопiрiн 10 табл. Засiб вiд жару. По 1 табл. 19 Анальгiн 10 табл. Болезнижуюче. По 1 табл. ПРИ МЛОСТI 20.  Раствор амiаку Раствор амиака 10 мл Для вдихання. нашатирний спирт ПРЕДМЕТИ 21. Пипетки 2 шт.   22. Мензурки градуiрованi 2 шт.   23. Ножицi 1 шт.   24. Термометр медичний 1 шт.   ДОДАТОК 6 Класифiкацiя виробничих примiщень стосовно небезпеки ураження електричним струмом витяг з ПБЕ Стосовно небезпеки ураження робiтникiв електричним струмом виробничi примiщення подiляються: 1. Примiщення з пiдвищеною небезпекою що характеризуються наявнiстю однiєї з таких умов що створюють пiдвищену небезпеку: –струмопровiдної пiдлоги залiзобетонної цегляної земляної i т.п. ; –струмопровiдного пилу за умовами виробництва видiляється технологiчний струмопровiдний пил у такiй кiлькостi що вiн може осiдати на проводах проникати усередину машин апаратiв i т.iн. чи вологи вiдносна вологость довгочасово перевищує 75% ; –високої температури температура постiйно або перiодично бiльше одної доби перевищує 35 градусiв С ; – можливостi одночасного доторку людини до заземлених металоконструкцiй будiвлi технологiчних апаратiв механiзмiв i т.п. з одного боку i до металевих корпусiв електрообладнання – з другого. 2. Примiщення з особливою небезпекою що характеризуюються наявнiстю однiєї з таких умов що створюють особливу небезпеку: – особливої вологи вiдносна вологiсть повiтря близька до 100% стеля стiни пiдлога i речi що знаходяться у примiщенi покритi вологою ; – хiмiчно активного або органiчного середовища постiйно або довгочасно є агресивнi пари гази рiдини утворюються осадки або плiснява що руйнують iзоляцiю i струмопровiднi частини обладнання ; – не менше чим двох умов для примiщень з пiдвищеною небезпекою. 3. Примiщення без пiдвищеної небезпеки в яких вiдсутнi умови якi створюють пiдвищену чи особливу небезпеку. 4. Територiї розмiщення зовнiшнiх незахищених спорудою вiд атмосферних впливiв електроустановок дорiвнюються до примiщень з особливою небезпекою. Головний iнженер заступник керiвника пiдприємства директор за напрямком зобов"язанi визначити виробничi примiщення у безпосередньо пiдпорядкованих пiдроздiлах стосовно небезпеки ураження людей електричним струмом з оформленням наказу по пiдприємству. Додаток 7 НАРЯД-ДОПУСК на виконання робiт краном поблизу повiтряних лiнiй электромережi зразок Витяг з ДНАОП 0.00-1.03-93 Правила будови i безпечної експлуатацiї вантажопiдйомних кранiв". Додаток 16 найменування пiдприємства i вiдомства Наряд-допуск № Наряд видається на виконання робiт на вiдстань менше 30 м вiд крайнього провода лiнiї електромережi напругою бiльше 42 В. 1. Кранiвщику прiзвище iм’я по-батьковi тип крана реєстрацiйний номер 2. Видiленого для роботи организация выделившая кран 3. На участке организацiя якiй видан кран мiсце виконання робiт будiвельний майданчик склад цех 4. Напруга лiнiї електромережi 5. Умови роботи необхiднiсть зняття напруги з лiнiї електромережi наименша вiдстань що допускається при роботi крана по горизонталi вiд крайнього провода до найближчих частин крана спосiб перемiщення вантажу i iн. заходи безпеки 6. Умови пересування крана положення стрiли та iншi заходи безпеки 7. Початок роботи год. хв. " " 19 р. 8. Кiнець роботи год. хв. " " 19 р. 9. Вiдповiдальний за безпечне виконання робiт посада прiзвище им'я по-батьковi дата i номер наказу про призначення 10. Стропальник прiзвище им'я по-батьковi номер посвiдчення дата останьої перевiрки знань 11. Дозвiл на роботу крана в охраннiй зонi органiзацiя яка видала дозвiл номер и дата дозволу 12. Наряд видав головний iнженер енергетик организацiя пiдпис 13. Необхiднi заходи безпеки вказанi в п.5 виконанi Особа яка вiдповiдає за безпечне виконання робiт                                       " " 199 р. пiдпис 14. Iнструктаж отримав кранiвщик пiдпис " " 199 р. Примiтка. 1. Наряд виписується в двох екземплярах: перший видається кранiвщику другий зберiгається у виконавця робiт. 2. Пункт 11 заповнюється у випадку роботи крана в охороннiй зонi лiнiї електромережi. 3. До повiтряних лiнiй електромережi вiдносяться також вiдгалуження вiд них. 4. Роботи поблизу лiнiй электромережi виконуються в присутностi i пiд керiвництвом особи яка вiдповiдає за безпечне виконання робiт по перемiщенню вантажiв кранами. ДОДАТОК 8 Видiлення кранiв дозволяю                                           Органiзацiя яка замовляє керiвник органiзацiї цеха                                                вантажопiдйомний кран яка видiляє кран                                                                                     посада Прiзвище iм'я та по батьковi пiдпис " " 199 р. ЗАЯВКА НА ВАНТАЖОПIДЙОМНИЙ КРАН 1. Марка кранiв та їх кiлькiсть 2. На якi числа 3. Характер робiт 4. Дiлянка об'єкт 5. Вiдповiдальна особа за безпечне проведення робiт з перемiщення вантажу кранами: 1 Прiзвище iм'я та по батьковi Посвiдчення № Дата останньої перевiрки знань" " 199 р. 2 Прiзвище iм'я та по батьковi Посвiдчення № Дата останньої перевiрки знань" " 199 р. 6. Стропальник: 1 Прiзвище iм'я та по батьковi Посвiдчення № Дата останньої перевiрки знань" " 199 р. 2 Прiзвище iм'я та по батьковi Посвiдчення № Дата останньої перевiрки знань" " 199 р. 3 Прiзвище iм'я та по батьковi Посвiдчення № Дата останньої перевiрки знань" " 199 р. 7. Особливi вiдмiтки: а робота краном поблизу ЛЕП м б найменування органiзацiї яка видала дозвiл на проведення робiт в охороннiй зонi ЛЕП напругою кВ № i дата видачi дозволу в Керiвник органiзацiї цеха посада Прiзвище iм'я та по батьковi пiдпис " " 199 р. ДОДАТОК 9 Норми бракування сталевих канатiв ДНАОП 0.00-1.03-93 "Правила будови i безпечної експлуатацiї вантажопiдйомних кранiв". Додаток 10 Витяг 1. Бракування канатiв вантажопiдйоних машин якi зназодяться в експлуатацiї повинне проводитися згiдно iнструкцiї по експлуатацiї вантажопiдйомної машини складеної з врахуванням вимог ИСО 4309. При вiдтсутностi в iнструкцiї по експлуатацiї вiдповiдного роздiлу бракування канатiв вантажопiдйоемної машини проводять згiдно цьому Додатку. Для оцiнки безпеки використання канатiв використовують такi критерiї: а характер i число обривiв проволок у тому числи наявнiсть обривiв проволок у кiнцевих задiлок наявнiсть мiсць зосередження обривiв проволок iнтенсивнiсть зростання кiлькостi обривiв проволок; б розрив прядок; в поверхневе i внутрiшнє зношення; г поверхнева i внутрiшня корозiя; д мiсцеве зменшення дiаметра каната включаючи розрив серцевика; е зменшення площi поперечного перерiзу проволок канату втрати внутрiшнього перерiзу ; ж деформацiя у виглядi хвилястостi кошикообразностi выдавлення проволок i прядок роздавлювання прядок заломiв перегибiв и т.iн.; з пошкодження в результатi температурної дiї чи електричного дугового розряда. 2. Бракування канатiв якi працюють зi сталевими i чавуними блоками слiд проводити по кiлькостi обривiв проволок згiдно з таблицею 9.1. 3. При зменшеннi дiаметра каната в результатi поверхневого зносу чи корозiї на 7% i больше в порiвняннi з номiнальним дiаметром канат пiдлягає бракуванню навiть при вiдсутностi видимих обривiв проволок. При зменшеннi дiаметра каната в результатi пошкодження серцевика внутрiшнього зноса обмяття розрива и т.iн. на 3% вiд номiнального дiаметра у канатiв що не крутяться i на 10% у решти канатiв канат пiдлягає бракуванню навiть при вiдсутностi видимих обривiв проволок. . Таблиця 9.1. Число обривiв проволок при наявностi яких канати подвiйної звивки що працюють зi сталевими i чавунними блоками вiдбраковуються Число несучих Типовi приклади конструкцiй Група класифiкацiї режиму механiзма проволок в канатiв М1 М2 М3 i М4 М5 М6 М7 i М8 зовнiшнiх прядях n   хрестова звивка однобiчна звивка хрестова звивка однобiчна звивка     на дiлянцi довжиною     6d 30d 6d 30d 6d 30d 6d 30d 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 n < 50 6 x 7 1 + 6 + 1 x 7 1 + 6 6 x 7 + 1 о.с. 8 х 6 0 + 6 + 9 о.с. 2 4 1 2 4 8 2 4 51 < n < 75 6 х 19 1 + 6 + 6/6 + 7 х 7 1 + 6 * 3 6 2 3 6 12 3 6 76 < n < 100 6 х 19 1 + 6 + 6/6 + 1 о.с.* 4 8 2 4 8 16 4 8 101 < n < 120 6 х 19 1 + 9 + 9 + 1 о.с. 6 х 19 1 + 9 + 9 + 7х7 1 + 6 5 10 2 5 10 19 5 10 121 < n < 140 18 х 7 1 + 6 + 1 о.с. 8 х 16 0 + 5 + 11 + 9 о.с. 8 х 19 1 + 6 + 6/6 + 1 о.с.* 6 11 3 6 11 22 6 11 141 < n < 160 6 х 25 1 + 6;6 + 12 + 1 о.с. 6 13 3 6 13 26 6 13 161 < n < 180 6 х 30 0 + 15 + 15 + 7 о.с. 6 х 30 6 + 12 + 12 + 1 о.с. 7 14 4 7 14 29 7 14 181 < n < 200 6 х 31 1 + 6 + 6/6 + 12 + 1 о.с. 6 х 31 1 + 6 + 6/6 + 12 + 7х7 1 + 6 8 16 4 8 16 32 8 16 201 < n < 220 6 х 36 1 + 7 + 7/7 + 14 + 1 о.с. 6 х 36 1 + 7 + 7/7 + 14 + 7х7 1 + 6 9 18 4 9 18 35 9 18 221 < n < 240 6 х 37 1 + 6 + 15 + 15 + 1 10 19 5 10 19 38 10 19 241 < n < 260 18 x 19 1 + 6 + 6 х 6 + 1 о.с. 10 21 5 10 21 42 10 21 261 < n < 280   11 22 6 11 22 45 11 22 281 < n < 300   12 24 6 12 24 48 12 24 300 < n   0.04n 0.08n 0.02n 0.04n 0.08n 0.16n 0.04n 0.08n Примiтки. 1. n – число несучих проволок в зовнiшнiх прядях каната; d – диаметр канату мм. 2. Проволоки заповнення не вважаються несучими тому не пiдлягають облiку. В канатах з декiльками слоями прядок враховуються проволоки тiльки видимого зовнiшнього шару. В канатах зi сталевим осердям останнє розглядається як внутрiшня прядка i не враховується. 3. Розрахунок числа видимих обривiв для канатiв прядкової кострукцiї визначається по вказаних формулах. При цьому получене значення округлюється до цiлого в бiльший бiк. 4. Для канатiв з неоднаковими дiаметрами зовнiшнiх проволок в зовнiшнiх прядках клас конструкцiї в таблицi знижений i вiдзначений зiрочкою. 5. При роботi канату повнiстю чи частково з блоками з синтетичного матерiалу чи з металу з синтетичною футеровкою характерно поява значної кiлькостi обривiв проволок всерединi канату до появи видимих ознак обривiв проволок чи iнтенсивного зносу на зовнiшнiй поверхнi канату. Такi канати вiдбраковуються з урахуванням утрати внутрiшнього перерiзу див. п. 4 даного Додатку . При наявностi у каната поверхневого зносу чи корозiї проволок кiлькiсть обривiв як признак бракування повинно бути зменшено у вiдповiдностi з даними таблицi 9.2. Таблиця 9.2. Норми бракування каната в залежностi вiд поверхневого зносу чи корозiї Зменшення дiаметру проволок Уменьшение диаметра проволок у результатi поверхневого зносу чи корозiї % Кiлькiсть обривiв проволок на кроцi звивки % вiд норм вказаних в табл. 9.1. 10 85 15 75 20 70 25 60 30 i бiльше 50 При зменшеннi первiсного дiаметру зовнiшнiх проволок в результатi зносу чи корозiї на 40% i больше канат бракується. Визначення зносу чи корозiї проволок по дiаметру проводиться за допомою мiкрометра чи iншого iнструмента який забезпечує аналогiчну точнiсть. При меншiй нiж вказано в таблицi 9.1 кiлькостi обривiв проволок а також при наявностi поверхневого зносу проволок без їх обрива канат може бути допущений до роботи при умовi пильного нагляду за його станом при перiодичних оглядах з записом результатiв в журнал оглядiв i замiною каната по досягненню ступеню зносу який вказаний в табл. 9.2. Якщо вантаж пiдвiшан на двох канатах то кожний бракується окремо при цьому допускається замiна одного бiльш зношеного каната. 4. Для оцiнки стану внутрiшнiх проволок тобто для контролю втрати металевої частини поперечного перерiзу каната втрати внутрiшнього перерiзу викликаних обривами механiчним зносом i корозiєю проволок внутрiшнiх шарiв прядок канат необхiдно пiддавати дефектоскопiї по всiй його довжинi. При реєстрацiї за допомогою дефектоскопа утрата перерiзу метала проволок яка досягла 17 5% и больше канат бракується. 5. При виявленнi в канатi однiєї чи декiлькох обiрваних прядок канат до подальшої роботи не допускається. 6. Хвилястiсть каната характеризується кроком i напрямком спiралi. При збiгу напрямкiв спiралi хвилястостi i звивки каната i рiвностi крокiв спiралi хвилястiсть Н 4в 0 i звивки каната Н 4к 0 канат бракується при d 4в 0 > 1 08*d 4к 0 де d 4в 0 – дiаметр спiралi хвилястостi d 4к 0 – номiнальний дiаметр каната. При незбiжностi напрямкiв спiралi хвилястостi i звивки каната i нерiвностi крокiв спiралi хвилястостi i звивки каната чи збiгу одного з параметрiв канат подлягає бракуванню при d 4в 0 > 4/3*d 4к 0. Довжина розглядаємого вiдрiзка каната не повинна бути бiльше 25*d 4к 0. 7. Канати не повиннi допускатися до подальшої роботi при виявленнi: кошикообразної деформацiї; видавлювання серцевика; видавлювання чи розслоєння прядок; мiсцевого збiльшення дiаметра каната; мiсцевого зменшення дiаметра каната; роздавлених дiлянок; перекручувань; заломiв; перегибiв; пошкоджень в результатi температурних дiй чи електричного дугового розряду. ДОДАТОК 10 ХАРАКТЕРИСТИКА ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ТА ШКIДЛИВИХ ГАЗIВ ЯКI ЗУСТРIЧАЮТЬСЯ В ПIДЗЕМНИХ СПОРУДАХ Д.10.1. В пiдземних спорудах можуть накопичуватися вибухонебезпечнi та шкiдливi гази: метан окис вуглецю вуглекислий газ сiрководень амiак та iншi домiшки. Д.10.2. В табл.Д.10.1 наведено як дiє той чи iнший газ на людину. Таблиця Д.10.1 Назва газу Концентрацiя газу у повiтрi % Фiзiологiчне дiяння на людину Окис вуглецю 0 024 Головна бiль почервонення шкiри.   0 06 Слабкiсть запаморочення рiзке ослаблення життедiяльностi.   0 4 Важкий пригноблений сонливий стан небезпека смертi. Вуглекислий газ 3 Дихання помiтно прискорюється.   4 Вiдчування здавлення голови шум у вухах спостерiгається психiчне хвилювання сповiльнення пульсу пiдвищення кров'яного тиску може настати непритомнiсть. Зниження концентрацiї 8 – 10 Настає втрата притомностi. кисню у повiтрi до 10 Нудота ослаблення розумової дiяльностi.   6 – 7 Ядуха падiння температури тiла.   менше 6 Конвульсивний рух рiзко порушується нормальне дихання що може завдати зупинення серця. Д.10.3. В табл.Д.10.2 наведенi склади газiв якi вживаються в промисловостi та побутi i якi можуть проникнути в пiдземнi споруди. Для порiвняння в цiй таблицi наведений склад повiтря. Таблиця Д.10.2 Назва газу Склад газу %   кисень азот вугле-кислий газ водень окис вуглецю метан iншi газо-подiбнi домiшки Природний 0 2 – 0 3 2 5 96 1 – 97 0 2 Змiшаний сумiш природного з штучним 0 3 – 0 5 2 – 3 3- 12 0 2 – 1 85 – 95 0 2-1 Повiтря 20 9 78 1 0 03 бiля 1 Д.10.4. В табл.Д.10.3 наведенi межi вибухонебезпечної концентрацiї газiв у повiтрi. Таблиця Д.10.3 Газ чи пари рiдини Межi вибухонебезпечної концентрацiї газiв у повiтрi %   нижня верхня Водень 4 00 74 0 Метан 5 00 15 0 Окис вуглецю 12 50 74 2 Пропан 2 37 9 5 Сiрководень 4 30 45 5 Сумiшi: водень 50% та окис вуглецю 50% 6 05 71 8 окис вуглецю 50% i метан 50% 7 70 22 8 водень 33 3% окис вуглеця та метан 33 3% 5 70 29 9 Примiтка: пропан може бути у кабельних колодязях при роботах з використанням газового пальника та паяльної лампи. ДОДАТОК 11 П Е Р Е Л I К МIНIМУМУ ЗАХИСНИХ ЗАСОБIВ НЕОБХIДНИХ ПРИ ВИКОНАННI РОБIТ 1. Основнi захиснi iзоляцiйнi засоби: – рукавички гумовi дiелектричнi; – iнструмент з iзольованими ручками; – покажчики напруги; – килимки гумовi дiелектричнi; – калошi гумовi дiелектричнi. 2. Переносне заземлення. 3. Окуляри захиснi. 4. Рукавицi робочi брезентовi . 5. Попереджувальнi плакати. 6. Тимчасова огорожа. 7. Червонi прапорцi. 8. Електричнi лiхтарi з червоним свiтлом. 9. Запобiжнi пояси. 10. Страховi канати 11. Шланговi чи iзольованi протигази. 12. Газоiндикатори переноснi. 13. Монтерскi кiгтi. 14. Захиснi каски. 15. Крючки i ломи з кольорових металiв для вiдкривання люкiв. 16. Пояси рятувальнi. 17. Переноснi вентилятори. 18. Драбини. 19. Спецодяг. 20. Протигази. 21. Респiратори. ДОДАТОК 12 УКРАЇНА МИНИСТЕРСТВО СВЯЗИ найменування пiдприємства Д О З В I Л на роботи на фiдерних кабельних лiнiях радiофiкацiї з напругою 120 В та вище Виробнику робiт посада прiзвище iнiцiали з бригадою у складi осiб прiзвище iнiцiали пропонується: на лiнiї найменування лiнiї на дiлянцi виконати наступнi роботи для чого вiдключити струм: вказати номера фiдерiв на яких вiдключений струм прилади заземлення та перемичкiв Початок робiт год. хв. дня мiсяця 19 р. Закiнчення робiт год. хв. дня мiсяця 19 р. Дозвiл виданий " " 19 р. Начальник старший iнженер З умовами проведення робiт та мiрами безпеки ознайомленi: Старший по бригадi пiдпис Члени бригади: пiдпис " " 19 р. Виконроб робiт пiдпис Напруга виключена " " 19 р. год. хв. пiдпис того хто виключив напругу Нiякi виправлення та перекреслення в текстi не дозволяються. ДОДАТОК 13 Ж У Р Н А Л ПЕРЕВIРКИ НАЯВНОСТI НЕБЕЗПЕЧНИХ ГАЗIВ В ПРИМIЩЕННI ВВОДУ КАБЕЛIВ пiприємство зв'язку найменування Характер перевiрки перiодична повторна на початок робiт в примiщеннi вводу кабелiв Дата перевiрки Результат перевiрки чи виявлений газ який та його концен-трацiя Прийнятi мiри у випадку виявлення газу сповiщення аварiйної служби газового госпо-дарства результати перевiрки на-явностi газу в iнших примiще-ннях тощо Поса-да та прiзвище пе-ревiряючого Пiдпис перевiряючого           ДОДАТОК 14 ПРИСТРIЙ ДЛЯ ВIДСМОКТУВАННЯ ШКIДЛИВИХ ГАЗIВ ПIД ЧАС ЗВАРЮВАННЯ ПЛАСТМАСОВИХ МУФТ Пристрiй для вiдсмоктування шкiдливих газiв мал. 17 закрiплюється шнурами на муфтi 4. що зварюється. Манжета 5 8 пристрою виготовляється з листової гуми. Розпiрковi дерев'янi планки 11 закрiпляються до манжети шурупами 10 на жорстких сталевих планках 9; розмiри планок вiдповiдають основi розпiркових дерев'яних планок. Патрубок 7 виготовляється з жерстi i крiпиться до манжети заклепками посерединi мiж розпiрковими планками. Пiд загнутi края патрубка i сталеву шайбу призначену для крiплення патрубка пiдкладають гумовi шайби 6. Всi розмiри необхiднi для виготовлення манжети пристрою для вiдсмоктування шкiдливих газiв пiд час зварювання пластмасових муфт приведенi в табл .Д 14.1.Розмiри зазначенi на мал. 17 загальнi для манжет усiх номерiв. Таблиця Д 14.1 Розмiри манжети мм Номер манже-ти Розмiри муфт для кабелю R R1 M M1 L1 L a h h1 b Кiлькiсть распiркових пла-нок I 10 x 2 20 x 2 30 x 2 50 x 2 282 162 100 53 152 246 56 15 8 7 4 II 100 x 2 200 x 2 387 247 140 70 240 376 65 20 10 10 5 III 400 x 2 600 x 2 580 410 170 81 387 535 86 25 12 10 6 IV 1000x2 1200х2 722 522 200 100 457 632 93 28 14 10 7 ДОДАТОК 15 ЗАХИСНА ПАСТА НА МИЛЬНIЙ ОСНОВI Склад захисної пасти: натрiйове нейтральне мило 100% жирних кислот – 12 г коли вживається звичайне 40-60-процентне мило роблять вiдповiдний перерахунок ; технiчний глiцерин – 10 г; бiла глина каолiн – 40 г; вода – 38 г. Спосiб виготовлення. Глину ретельно розтирають з глiцерином мило окремо розчиняють у водi при нагрiваннi. Розчин мила при постiйному помiшуваннi добавляють до сумiшi глини з глiцерином до отримання однорiдної маси. Вживання. Пасту наносять на чисто вимитi руки в кiлькостi необхiднiй для створення тонкої плiвки i розмазують рiвномiрно по всiй поверхнi яку захищають. Через 3-5 хв плiвка висихає i можна приступати до роботи. Перед їдою пасту змивають з рук холодною водою а пiсля роботи крiм змивання руки покриваюить жирними мазями. ДОДАТОК 16 Форма наряда для роботи в електроустановках витяг з ПТЕ та ПТБ Пiдприемство Пiодроздiл НАРЯД-ДОПУСК № Вiдповiдальному керiвнику робiт Допускаючому виконавцю робiт Наглядаючому з членами бригади доручаеться Роботу почати: дата час Роботу закiнчити: дата час Роботу виконати: зi зняттям напруги без зняття напруги на струмопровiдних частинах и поблизу них; вiддалiк струмопровiдних частин що знаходяться пiд напругою непотрiбне закреслiти Таблиця 1. Заходи щодо пiдготовки робочих мiсць Найменування електроустановок в яких потрiбно призвести вiдключення i накласти заземлення Що повинно бути вiдключено i де заземлено             Окремi вказiвки         Наряд видав: дата час пiдпис призвiще Наряд проддовжив по: дата час Пiдпис Призвiще Дата Час Таблиця 2. Дозвiл на допуск Дозвiл на пiдготовку Дата час Вiд кого посада призвiще Допускаючий пiдпис робочих мiсць i       на допуск до       роботи отримав                       Зворотний бiк наряду Робочi мiсця пiдготованi. Пiд напругою залишились Допускаючий Вiдповiдальний керiвник робiт пiдпис                                                                       пiдпис Таблиця 3. Щоденний допуск до роботи i її закiнчення Бригада проiнструктована i допущена на пiдготоване робоче мiсце Робота закiнчена бригада вiддалена Найменування Дата час Пiдписи Дата час О зняттi Виконавця робочих мiсць   допускаю-чого виконавця робiт   заземлень накладених бригадою повiдомлен хто робiт пiдпис 1 2 3 4 5 6                                     Таблиця 4. Змiни у составi бригади Введен до составу бригади Виведен з составу бригади Дата час Дозволив пiдпис                                 Робота понiстю закiнчена бригада вiддалена заземления накладенi бригадою знятi повiдомлен хто посада призвiще Дата Час Виконавець робiт пiдпис Вiдповiдальний керiвник робiт пiдпис ДОДАТОК 17 IНСТРУКЦIЯ З ТЕХНIКИ БЕЗПЕКИ ПРИ БУДIВНИЦТВI ТА РЕМОНТI КАБЕЛЬНИХ ЛIНIЙ НА ЖИЛАХ ЯКИХ НАВОДИТЬСЯ НАПРУГА ДО 1000 В ЧАСТОТОЮ 50 ГЦ Електричнi залiзницi змiнного струму утворюють в навколишньому середовищi сильнi електромагнiтнi поля якi наводять стороннi електрорушiйнi сили в бронi оболонцi та жилах кабелю зв'язку що проходить в зонi впливу а отже i напругу по вiдношенню до землi. При певних умовах зближення iндуцiйована напруга в кабелях зв'язку може довгий час становити небезпеку для технiчного персоналу який виконує будiвельнi та експлуатацiйнi роботи на кабельних магiстралях що проходять в зонi впливу. Особливо небезпечними через контакт iз землею є роботи з монтажу муфт в котлованах колодязях та шахтах. Зазначенi в цiй чнструкцiї заходи з технiки безпеки повиннi додержуватись пiд час робiт на кабельних магiстралях що зазнають небезпечного впливу електричних залiзниць змiнного струму для забезпечення безпеки технiчного персоналу. 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Призначення та галузь застосування Iнструкцiї 1.1.1. Ця чнструкцiя поширюється на кабельнi лiнiї зв'язку металевi покриття та жили яких внаслiдок впливу сильних електромагнiтних полiв довгий час знаходяться пiд напругою до 1000 В частотою 50 Гц. Такi кабельнi лiнiї називаються високовольтними кабельними лiнiями зв'язку ВКЛЗ . 1.1.2. Iнструкцiя призначена для персоналу який здiйснює будiвництво ремонт та експлуатацiю кабельних лiнiй зазначенних в п.1.1.1. 1.1.3. Iнструкцiя складена вiдповiдно до дiючих "Руководства по строительству линейных сооружений магистральных и внутризоновых кабельных линий связи" М. "Радио и связь" 1986 "Правил технической эксплуатации электроустановок" и "Правил техники безопасности при эксплуатации электроустановок потребителей" ПТЭ и ПТБ М. 1986 та є додатком до цих Правил. 1.1.4. Метою проведених в цiй чнструкцiї заходiв та рекомендацiй є забезпечення безпеки персоналу який обслуговує ВКЛЗ. 1.2. Загальнi вказiвки з технiки безпеки 1.2.1. Небезпечнi напруги: а можуть уражати електричним струмом кабельникiв-спайникiв та обслуговуючий персонал у випадку доторкання до металевих покриттiв жили кабелю або до будь-якого струмопровiдного предмета що має електричний контакт з металевими покриттями або жилами; б можуть пошкоджувати кабельнi лiнiї зв'язку або включену в них апаратуру спричиняючи пробiй iзоляцiї пожежу. 1.2.2. Категорично забороняється торкатися до проводу заземлення та незаземлених металевих покриттiв або жили кабелю без дiєлектричних рукавичок. 1.2.3. Ураження електричним струмом не станеться якщо кабельник-спайник який торкається до металевих покриттiв або жили кабелю буде надiйно iзольований вiд землi чи якщо металевi покриття i жили кабелю будуть якiсно заземленi. 1.2.4. Проводи заземлення не пiдключенi до металевих покриттiв i жил кабелю повиннi бути вiддаленi вiд кабельника-спайника на таку вiдстань при якiй виключалась би можливiсть випадкового доторкання до цих проводiв. 1.2.5. Пiд час робiт мiсце кабельника-спайника в котлованi повинно перiодично очищатися вiд кiнцiв жил обрiзаних при монтажi муфт та вiд iнших металевих предметiв. 1.2.6. До виконнання робiт з експлуатацiї та будiвництва ВКЛЗ допускаються особи не молодже 18 рокiв якi вивчили правила технiки безпеки див. п.1.1.3 цiєї чнструкцiї та навчилися практичним способам звiльнення особи що опинилась пiд напругою способам штучного дихання та правилам подання першої допомоги потерпiлим. 1.2.7. Допущенi до роботи особи не повиннi мати хвороб та калiцтв якi б заважали виконанню роботи або погiршувались внаслiдок виробничих умов. Стан здоров'я працiвникiв установлюють пiд час влаштування їх на роботу а також пiд час перiодичних 1 раз на рiк медичних оглядах. 1.2.8. Будь-яку роботу на ВКЛЗ повинна виконувати бригада з двох або бiльше працiвникiв один з яких вiдповiдає за виконання заходiв з технiки безпеки. Особа вiдповiдальна за роботи на пiдсилювальнiй дiлянцi i яка має квалiфiкацiйну групу з електробезпеки не нижче IV повинна перед початком роботи перевiрити наявнiсть та справнiсть захисних засобiв та пристосувань а також проiнструктувати виконавцiв особливо пiдкресливши небезпечнiсть робiт та необхiднiсть суворого виконання заходiв безпеки. 1.2.9. Всi роботи з будiвництва та ремонту лiнiй ВКЛЗ повиннi здiйснюватись iз застосуванням захисних засобiв. 1.2.10. Захисними засобами пiд час робiт на ВКЛЗ є дiелектричнi рукавички калошi килимки та iнструмент з iзольованими ручками. 1.2.11. Дiелектричнi рукавички не достатньо мiцнi тому пiд час роботи їх необхiдно оберiгати вiд проколiв та забруднення бензином. 1.2.12. Вiдсутнiсть сторонньої напруги на жилах та металевих покриттях кабелю по вiдношеннi до землi перевiряють за допомогою переносного вольтметра. Перевiрку здiйснюють в дiелектричних рукавичках. 1.2.13. Ремонт та монтаж кабелю виконують в комбiнезонi з рукавами застебнутими бiля кистей рук та в головному уборi. Робота в майках та сорочках з засученими рукавами забороняється. 1.2.14. На кожному стативi або кабельростi де проходять проводи електрично зв'язанi з ВКЛЗ вивiшують плакат з написом "Пiд напругою. Небезпечно для життя". 1.2.15. На всiх розподiльних пристроях роздiлювальних трансформаторах i т.iн. роблять напис: "Пiд напругою. Небезпечно для життя". 1.2.16. чнстукцiї пам'ятки та плакати з технiки безпеки повиннi вивiшуватись в службових примiщеннях на видних мiсцях. 1.3. Загальнi вимоги до лiнiйних споруд 1.3.1. Автотрансформатори узгодження та роздiлювальнi трансформатори що встановлюються в мiсцях переходу кабельних ланцюгiв на повiтрянi повиннi мати електричну мiцнiсть iзоляцiї не нижче електричної мiцностi основного кабелю. 1.3.2. Якщо основна кабельна магiстраль що зазнає впливу має вiдгалуження в яких через умови розташування вiдсутнi стороннi напруги то всi жили кабелю вiдгалуження якщо дозволяють умови експлуатацiї вiдокремлюють вiд жил основного кабелю роздiлювальними трансформаторами а броню та оболонку основного кабелю в мiстi роз'єднання – заземлюють. У цих випадках небезпечним вважається тiльки основний кабель включаючи розгалужувальну муфту та роздiлювальнi трансформатори. Якщо роздiлювальнi трансформатори не встановлюють то кабель вiдгалуження вважається небезпечним i пiд час робiт необхiдно додержуватись заходiв безпеки зазначених в цiй чнструкцiї. 1.3.3. Пiд час будiвництва та екслуатацiї кабелiв iз зовнiшнiми iзоляцiйними покриттями категорично забороняється вiдключати проводи заземлення вiд оболонки бронi або вiд оболонки бронi кабелю. При перевiрцi iзоляцiйних покриттiв проводи заземлення вiдключають тiльки пiсля включення мiж оболонкою бронею та землею конденсатора ємнiстю 300 мкФ блок паралельно з'єднаних десяти конденсаторiв типу МБГО або МБГЦ по 30 мкФ кожний з робочою напругою 300 В. 2. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ЯКI ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ПРИ БУДIВНИЦТВI КАБЕЛЬНИХ ЛIНIЙ ЗВ'ЯЗКУ 2.1. Розмотка та укладання кабелю 2.1.1. Працiвники якi розмотують кабель вручну або торкаються кабелю при механiзованiй розмотцi повиннi бути в комбiнезонах та дiелектричних рукавичках. Для збереження дiелектричних рукавичок на них надягають бавовнянi рукавицi якi повиннi бути коротше дiелектричних рукавичок. 2.1.2. Кабель в траншеї укладають так щоб кiнцi будiвельних довжин до їх монтажу не мали електричного контакту мiж собою. 2.1.3. Вентилi i манометри встановлюють при заземлених бронi та оболонцi. Для заземлення використовують тимчасово забитий в землю на всю довжину залiзний стержень будь-якого профiлю довжиною 0 5 – 0 7 м. Прокол оболонки кабелю перед впайкою вентиля виконують в дiелектричних рукавичках. 2.2. Пiдготовчi роботи перед монтажем муфт 2.2.1. Вiдкопування котлована здiйснюють в дiелектричних калошах та рукавичках. Роботу проводять з особливою обережнiстю. З глибини 0 4 м копають тiльки лопатами щоб уникнути пошкодження кабелю та нещасних випадкiв вiд ураження струмом. 2.2.2. Поблизу котлована вивiшують плакат: "Стiй. Небезпечно для життя" який попереджає про небезпеку ураження електричним струмом. 2.2.3. Всi роботи в котлованi виконують в дiелектричних калошах та рукавичках. 2.2.4. Низ котлована вистеляють дерев'яними щитами просоченими олiфою поверх яких укладають дiелектричнi килимки. Стiну котлована з боку кабельника-спайника закривають дерев'яними щитами з дiелектричними килимками. При наявностi в котлованi води щити з дiелектричними килимками укладають на настили iз сухих дошок. 2.2.5. До викладки кiнцiв кабелю в котлованi перевiряють герметичнiсть оболонки будiвельних довжин див. п.2.1.3. . 2.2.6. Пiсля перевiрки герметичностi оголенi кiнцi кабелiв якi монтуються в одному котлованi iзолюють пластиковою або iзоляцiйною стрiчкою та вiдводять у бiк. 2.2.7. Викладку кiнцiв кабелю що монтується вирiвнювання та укладання на козли виконують в дiелектричних рукавичках з бавовняними рукавицями. 2.2.8. Для обладнання основного пристрою заземлення мал.18 у дно котлована забивають сталевi стержнi або труби 1 дiаметром 20 – 25 мм i довжиною 0 75 м. Стержнi або труби забивають один вiд одного на вiдстанi рiвнiй приблизно подвоєнiй довжинi стержня або труби. Кiлькiсть стержнiв або труб повинна бути такою щоб загальний опiр пристрою заземлення не перевищував 20 Ом. Якщо величину 20 Ом отримати не вдається то обладнують виносне заземлення яке приєднують до основного. Стержнi або труби з'єднують а також приєднують виносне заземлення iзольованим багатожильним проводом 2 типу ПРГ перерiзом 25 квадратних мм. 2.2.9. чзольованi багатожильнi проводи заземлення 3 див. мал. 18 перерiзом 25 квадратних мм пiдключають до сумiжних стержнiв або труб. Кiнцi проводiв заземлення з круглими наконечниками повиннi бути приєднанi до планок або хомутiв в залежностi вiд ємностi кабелю мал. 19 i 20 . 2.2.10. Роботи зазначенi в пп. 2.2.8 – 2.2.9 виконують в дiелектричних калошах та рукавичках з бавовняними рукавицями. 2.3. Монтаж муфт кабелю в свинцевiй оболонцi та сталевiй бронi 2.3.1. Роботи з пiдготовки кiнцiв кабелю до монтажу та монтаж муфт виконують в дiелектричних рукавичках iнструментом з iзольованими ручками. 2.3.2. Джут броню та папiр знiмають з кiнцiв кабелю згiдно з дiючим "Руководством по строительству линейных сооружений магистральных и внутризоновых кабельных линий связи" М. "Радио и связь" 1986 . Пiд час виконання цих робiт зверху дiелектричних рукавичок надягають бавовнянi рукавицi якi повиннi бути трохи коротше дiелектричних рукавичок. 2.3.3. Сталеву броню зачищають до блиску та залужують. На залужене мiсце бронi накладають та припаюють бандаж з трьох-чотирьох виткiв мiдного дроту дiаметром не менше 1 2 мм. Кiнцi дроту скручують та припаюють до свинцевої оболонки. 2.3.4. На бандажi бронi накладають хомути пiдключенi до проводiв заземлення. До хомутiв пiдключають шунтову шину з проводами якi закiнчуються затискачами типу "Крокодил". 2.3.5. З кiнцiв кабелю згiдно з дiючим "Руководством по строительству..." знiмають свинцеву оболонку. 2.3.6. Продзвонку та вимiрювання iзоляцiї жил будiвельних довжин або змонтованих дiлянок кабельної магiстралi виконують в дiелектричних рукавичках. 2.3.7. При вимушених тривалих перервах мiж вимiрюванням жил та монтажем муфт кiнцi кабелiв закривають та знiмають хомути. Кiнцi всiх кабелiв якi знаходяться в котлованi необхiдно засипати шаром землi заввишки не менше 20 см. Бiля котлована виставляють плакат: "Стiй. Небезпечно для життя". 2.3.8. Якщо в котлованi монтують декiлька муфт то пiдготовку будiвельних довжин до монтажу наступної муфти починають пiсля укладання попередньої муфти в чавунну. 2.3.9. Четвiрку яка пiдлягає зрощуванню вiдокремлюють вiд загального пучка груповими кiльцями. На жили цiєї четвiрки надягають гiльзи; кiнцi гiльзи що зрощується звiльняють вiд iзоляцiї на таку довжину щоб з обох бокiв майбутнього зростка залишались оголенi дiлянки 8 – 10 мм якi заземлюють пiдключаючи затискачi типу "Крокодил". Скручування жил виконують в дiелектричних рукавичках. 2.3.10. Мiсце скручування запаюють. Знiмають затискач заземлення i скрутку загинають в бiк протилежний гiльзi. Роботи виконують в дiелектричних рукавичках. 2.3.11. На скрутку насувають гiльзу попередньо знявши другий затискач для заземлення. 2.3.12. Аналогiчно здiйснюють зрощування наступних жил четвiрки. Груповi кiльця зсовують до зростка. 2.3.13. Монтаж всiх наступних четвiрок здiйснюють аналогiчно пп.2.3.9 – 2.3.12. 2.3.14. Упакування зростка його сушiння та установку свинцевої муфти здiйснюють згiдно з дiючим "Руководством по строительству..." в дiелектричних рукавичках. 2.3.15. Паяння свинцевої муфти можна виконувати без дiелектричних рукавичок попередньо перевiривши вiдсутнiсть небезпечної напруги на бронi та свинцевiй оболонцi. Якщо небезпечна напруга перевищує 42 В то паяння свинцевої муфти здiйснюють тiльки в дiелектричних рукавичках. 2.3.16. Свинцеву муфту укладають в чавунну та знiмають хомути в дiелектричних рукавичках. Монтаж чавунної муфти виконують згiдно з дiючим "Руководством по строительству ...". 2.3.17. В такiй же послiдовностi виконують монтаж з'єднувальних муфт iнших кабелiв якi знаходяться в цьому котлованi. 2.3.18. Пiсля монтажу всiх кабелiв дерев'янi щити з килимками забирають iз котлована. 2.3.19. Всi заземлювачi витягають i закопують котлован. 2.4. Монтаж муфт кабелю в свинцевiй оболонцi сталевiй бронi i з екраном iз алюмiнiєвих дротiв 2.4.1. Роботи з пiдготовки кiнцiв кабелю до монтажу i монтаж муфт крiм паяння свинцевих муфт та припайки алюмiнiєвого екрана виконують в дiелектричних рукавичках та iнструментом з iзольованими ручками. 2.4.2. Iзоляцiйнi покриття броню та папiр знiмають з кiнцiв кабелю вiдповiдно до вказiвок п.2.3.2. 2.4.3. Бандажi що накладають на броню та екран роблять одним попередньо залуженим мiдним дротом довжиною 1 6 – 1 8 м. Дiаметр дроту повинен бути не менше 1 2 мм. 2.4.4. Броню зачищають та залужують. На залужену дiлянку накладають бандаж з трьох-чотирьох виткiв мiдного залуженого дроту. Кiнцi бандажа на довжинi 10-20 мм скручують пiсля чого бандаж припаюють. Вiльнi вiд скрутки кiнцi вiдгинають в бiк. 2.4.5. Поверхню алюмiнiєвих дротiв єкрана при незначному пiдiгрiваннi очищають вiд бiтуму сухою тряпкою i вiд обрiзу бронi на довжинi 35-40 мм ретельно зачищають ножем. 2.4.6. Кiнцi залуженого дроту туго накладають 10-12 виткiв на зачищену поверхню алюмiнiєвих дротiв екрана. Залишенi вiд бандажа екрана кiнцi скручують на довжинi 30-35 мм для припаювання до свинцевої оболонки. Бандаж до алюмiнiєвих дротiв екрана не припаюють. 2.4.7. На бандаж екрана встановлюють хомут для заземлення. 2.4.8. Поверхню кожного алюмiнiєвого дроту екрана при незначному пiдiгрiваннi очищають вiд бiтуму сухою тряпкою та вiдгинають вiд кабелю. 2.4.9. З поверхнi свинцевої оболонки знiмають захисне покриття пiсля чого при незначному пiдiгрiваннi витирають бiтум сухою тряпкою. 2.4.10. Свинцеву оболонку зачищаюить та залужують бiля згину алюмiнiєвих дротiв екрана. Скручений кiнець бандажного дроту екрана припаюють до свинцевої оболонки. 2.4.11. Роботи зазначенi в пп. 2.4.2 – 2.4.10 виконують в дiелектричних рукавичках з надягненими зверху бавовняними рукавицями та iнструментом з iзольованими ручками. 2.4.12. Установку шунтової шини зняття свинцевої оболонки зрощення жил упакування та сушiння зростка паяння розрiзної свинцевої муфти виконують згiдно з вказiвками пп.2.3.4-2.3.15. 2.4.13. Зачистку лудiння обрiзку та припайку алюмiнiєвих дротiв до корпусу свинцевої муфти виконують без дiелектричних рукавичок якщо стороння напруга "броня оболонка -земля" 42 В. 2.4.14. Хомути та шунтову шину знiмають в дiелектричних рукавичках. 2.4.15. Вiдновлення захисних покриттiв кабелю виконують в дiелектричних рукавичках з надягнутими зверху бавовняними рукавицями. 2.4.16. Укладання свинцевої муфти в чавунну та всi наступнi роботи виконують згiдно з пп.2.3.16-2.3.19. 2.5. Монтаж муфт кабелю в алюмiнiєвiй оболонцi та сталевiй бронi 2.5.1. Розмотку укладання кабелю i пiдготовчi роботи перед монтажем муфт виконують згiдно з роздiлами 2.1 та 2.2. 2.5.2. Роботи з пiдготовки кiнцiв будiвельних довжин кабелю до монтажу i монтаж муфт виконують в дiелектричних рукавичках та iнструментом з iзольованими ручками. 2.5.3. Порядок робiт з пiдготовки кiнцiв кабелю в алюмiнiєвiй оболонцi до монтажу i монтаж муфт повиннi вiдповiдати порядку викладенному в "Рукаводстве по строительству ...". 2.5.4. Зняття джуту зачистку бронi та насадку свинцевого цилiндра виконують в дiелектричних рукавичках з надягнутими зверху бавовняними рукавицями. 2.5.5. Залуження бронестрiчок накладання бандажа припайку бандажа здiйснюють згiдно з "Руководством по строительству ..." у дiелектричних рукавичках. 2.5.6. Бандаж бронi охоплюють планкою з пiдключеним проводом заземлення та знiмають бронестрiчки. Роботи виконують в дiелектричних рукавичках. 2.5.7. До зняття пiдброневих покриттiв та полiетиленового шланга з першого кiнця кабелю оброблюють другий кiнець монтонового кабелю згiдно з пп.2.5.4-2.5.6. 2.5.8. До планок встановлених на бандажах бронi приєднують шунтову шину провiд пiд контакт з проводом заземлення. До середини шунтової шини приєднують два проводи з наконечниками типу "крокодил". Роботи виконують в дiелектричних рукавичках. 2.5.9. Алюмiнiєву оболонку звiльняють вiд пiдброневих покритiв та полiетиленового шланга в дiелектричних рукавичках. 2.5.10. Зачистку та залуження алюмiнiєвої оболонки виконують в дiелектричних рукавичках i згiдно з "Руководством по строительству ...". 2.5.11. Пiсля насадки свинцевого конуса накладають та припаюють бандаж до алюмiнiєвої оболонки. Кiнцi вiд бандажа на час зрощування жил повиннi бути приєднанi до болтiв крiплення планки. Роботи виконують в дiелектричних рукавичках. 2.5.12. Пiсля залуження та припайки бандажа до алюмiнiєвої оболонки другий кiнець зрощуваного кабелю звiльняють вiд пiдброневих покриттiв та полiетиленового шланга згiдно з пп.2.5.9-2.5.11. 2.5.13. Пiдготовку зрощення жил та упакування зростка здiйснюють згiдно з пп.2.3.9-2.3.14. Роботи з пiдготовки зрощення та упакування зростка виконують в дiелектричних рукавичках. 2.5.14. Пiсля упакування зростка з правого боку кабелю знiмають заземлення бандажiв оболонки i бронi. На зросток насувають муфту-цилiндр яка повинна заземлюватись через впаяний вентиль затискачем типу "Крокодил" вiд хомута. Роботу виконують в дiелектричних рукавичках. 2.5.15. Перед обробкою муфти-цилiндра вiдновлюють заземлення бронi кабелю. Роботу виконують в дiелектричних рукавичках. 2.5.16. Обробку свинцевої муфти-цилiндра виконують в дiелектричних рукавичках. 2.5.17. Подальшi роботи виконують згiдно пп. 2.3.16-2.3.19.  2.6. Монтаж муфт кабелю в алюмiнiєвiй оболонцi сталевiй гофрованiй оболонцi-бронi з полiетиленовим шлангом 2.6.1. Розмотку укладання та пiдготовчi роботи перед монтажем муфт здiйснюють згiдно з вказiвками роздiлiв 2.1 та 2.2. 2.6.2. Роботи з пiдготовки кiнцiв будiвельних довжин кабелю до монтажу i монтаж муфт виконують в дiелектричних рукавичках та iнструментом з iзольованими ручками. 2.6.3. Полiетиленовий шланг знiмають i зачищають гофровану оболонку в дiелектричних рукавичках з надягнутими зверху бавовняними рукавицями. 2.6.4. Залуження гофрованої оболонки накладання бандажа припайку бандажа та знiмання з кiнця кабелю гофрованої оболонки здiйснюють в дiелектричних рукавичках. 2.6.5. Бандаж гофрованої оболонки заземляють застосовуючи планку або хомут в залежностi вiд ємностi кабелю. Планка або хомут до накладання на бандаж повинi бути з'єднанi з пристроєм заземлення котлована. Роботи виконують в дiелектричних рукавичках. 2.6.6. До знiмання пiдброневих покриттiв та полiетиленового шланга першого кiнця кабелю другий кiнець кабелю оброблюють згiдно з пп.2.6.3 – 2.6.5. 2.6.7. До планок хомутiв встановлених на бандажах гофрованої оболонки-бронi приєднують шунтову шину провiд пiд один контакт з проводом заземлення. Робота виконується в дiелектричних рукавичках. 2.6.8. Всi наступнi роботи як звiльнення алюмiнiєвої оболонки вiд полiетиленового шланга зачистку залуження насадку конусiв закладку бандажа та його заземлення обробку зростка здiйснюють аналогiчно пп. 2.5.9 – 2.5.16. 2.7. Монтаж муфт кабелю з екранованими четвiрками i парами 2.7.1. При монтажi муфт кабелiв з екранованими четвiрками або парами необхiдно крiм заземлення бронi i оболонки заземлити екрани. 2.7.2. Для заземлення екранiв зрощуваного кабелю додатково припаюють до шунтової шини проводи iз затаскачами типу "Крокодил" вiдповiдно кiлькостi четвiрок або пар. 2.7.3. Екрани заземлюють бiля зрiзу оболонки. Роботу виконують в дiелектричних рукавичках. 2.7.4. Екрани четвiрки або пари зрощують послiдовно. 2.7.5. Перед упакуванням зростка заземлення з екранiв знiмають роботу виконують в дiелектричних рукавичках. 2.7.6. Всi наступнi роботи аналогiчнi роботам з монтажу муфт кабелю в свинцевiй або алюмiнiєвiй оболонцi розд.2.3 i 2.5 . 2.8. Монтаж муфт кабелiв з коаксиальними парами та симетричними четвiрками 2.8.1. Розмотку та укладання кабелю а також всi подготовчi роботи перед монтажем муфт здiйснюють згiдно з дiючим "Руководством по строительству ..." iз застосуванням зоходiв з технiки безпеки зазначених в п.2.1.2. 2.8.2. Знiмання захисних покриттiв накладання бандажа та хомутiв для заземлення пiдключення шунтової шини i знiмання оболонки здiйснюють так як це зазначено в роздiлах 2.3 i 2.5. 2.8.3. Всi роботи з монтажу коаксiальних пар виконують в дiелектричних рукавичках. 2.8.4. Перед знiманням поясної iзоляцiї кiнцi коаксiальних пар сплющують. 2.8.5. Всi симетричнi четвiрки вiдгинають в бiк вiд кабельника-спайника. 2.8.6. Всi коаксiальни пари заземлюютть за допомогою спецiальних затискачiв мал.21 проводи яких припаюють до шунтової шини. Затискачi накладають на сталевi стрiчки зовнiшнього провiдника поблизу встановлених обтискних кiлець на паперових стрiчках коаксiальної пари. 2.8.7. Монтаж кожної коаксиальної пари виконують в дiелектричних рукавичках. Пiсля зрощення екрана знiмають затискачi для заземлення а на зросток насувають iзолюючу полiетиленову гiльзу. 2.8.8. Симетричнi четвiрки монтують аналогiчно монтажу четвiрок кабелiв в свинцевiй або алюмiнiєвiй оболонцi див.розд.2.3 та 2.5 . 2.8.9. Упакування та сушiння зростка пайку свинцевої муфти упакування i заливання чавунної муфти здiйснюють так як це приведено в роздiлах 2.3 i 2.5.  2.9. Монтаж розгалужувальних муфт та кабелю вiдгалуження 2.9.1. Монтаж муфт кабелю вiдгалуження або розподiльних кабелiв в яких вiдсутнi небезпечнi iндуцiйованi напруги здiйснюють до монтажу розгалужувальної муфти; роботи виконують як звичайно. При цьому в мiстi установки розгалужувальної муфти кiнцi магiстрального кабелю який знаходиться пiд впливом i кабелю вiдгалуження або розподiльних кабелiв не повиннi мати електричний контакт мiж собою. 2.9.2. Пiсля повного монтажу кабелю вiдгалуження або розподiльних кабелiв здiйснюють монтаж з'єднувальної муфти в тiй же послiдовностi як i монтаж з'єднувальної муфти магiстрального кабелю розд.2.3 . 2.9.3. Якщо умови експлуатацiї кабелю вiдгалуження не дозволяють установку роздiлювальних трансформаторiв то пiсля монтажу розгалужувальної муфти кабель вiдгалуження розподiльнi кабелi вважають небезпечними i при роботах необхiдно додержуватись заходiв з безпеки. 2.10. Монтаж муфт кабелiв на рiчкових переходах 2.10.1. Кабелi прокладжають та монтують на переходах через рiчки та водойми окремо вiд монтажу пiдземного кабелю. 2.10.2. Розмотку та укладання а також монтаж муфт кабелю на рiчкових переходах виконують без дiелектричних рукавичок при умовi вiдсутностi небезпечної напруги на оболонцi та жилах. 2.10.3. В котлованi до монтажу муфти кiнцi пiдземного кабелю i кабелю на рiчкових переходах не повиннi мати електричного контакту вони повиннi бути прикритi шаром землi завтовшки 20-30 см. 2.10.4. Якщо кабель на рiчковому переходi не резервують муфту яка з'єднує пiдземний та рiчковий кабель монтують згiдно з роздiлами 2.3 i 2.4. При резервуваннi кабелю на рiчковому переходi в мiсцях його з'єднання з пiдземним встановлюють розгалужувальнi муфти. Розгалужувальну муфту монтують вiдповiдно роздiлу 2.8. 2.11. Монтаж газонепроникних iзолюючих муфт 2.11.1. Монтаж газонепроникної муфти починають з боку станцiї бокса . Цю частину роботи виконують як звичайно дiелектричних рукавичок. Монтована газонепроникна муфта не повинна мати електричний контакт з магiстральним кабелем. 2.11.2. Монтаж другого кiнця газонепроникної муфти здiйснюється згiдно з роздiлом 2.3. 2.12. Зарядка боксiв 2.12.1. Зарядку боксiв здiйснюють до установки їх на мiсце i до включення розподiльних кабелiв в розгалужувальнi муфти. При цьому в мiсцi установки розгалужувальної муфти кiнцi розподiльних кабелiв i кiнцi магiстрального кабелю який знаходиться пiд впливом не повиннi мати електричного контакту. 2.12.2. Розгалужувальну муфту монтують аналогiчно монтажу з'єднувальної муфти розд.2.3 . 2.13. Установка i монтаж пупiновських ящикiв 2.13.1. Пiдготовку котлована та робочого мiсця при установцi пупiновських ящикiв здiйснюють аналогiчно пiдготовцi та монтажу з'єднувальних муфт кабелю в свинцевiй оболонцi роздiл 2.1 та 2.2 . 2.13.2. Кiнцi кабелю пiдготовляють до монтажу пупiновських ящикiв аналогiчно монтажу з'їєднувальної муфти. 2.13.3. Кожну жилу кабелю з боку входу та виходу пупiновської котушки звiльняють вiд iзоляцiї та заземляють за допомогою спецiальних затискачiв. 2.13.4. Зрощують жилу кабелю з провiдниками входу та виходу пупiновської котушки. 2.13.5. З боку входу пупiновської котушки запаюють скрутку та вiдгинають її в бiк котушки;з боку виходу пупiновської котушки також запаюють скрутку та вiдгинають її в бiк котушки. 2.13.6. Затискач для заземлення звiльняють з боку входу пупiновської котушки та зсувають гiльзу на скрутку; те ж роблять з боку виходу пупiновської котушки. 2.13.7. Роботи зазначенi в пп.2.13.3 – 2.13.6 виконують в дiелектричних рукавичках. 2.13.8. Аналогiчно здiйснюють монтаж iнших пупiновських котушок. 2.13.9. Пiсля монтажу всiх жил запаюють кришку внутрiшнього ящика кiнцi кабелiв запаюють в його горловину. 2.13.10. З кiнцiв кабелю в дiелектричних рукавичках знiмають провiдники заземлення та шунтовi провiдники закривають чавунну кришку i ящик заливають кабельною масою. 2.14. Робота в пiдземних НПП 2.14.1. Роботу в пiдземних НПП виконують в головному уборi та комбiнезонi iз застебнутими бiля кiстей рук обшлагами. 2.14.2. Пiдлогу в НПП необхiдно вистелити дiелектричними килимками. 2.14.3. Кабель пiдготовляють до монтажу та монтують муфти аналогiчно проведенню робiт в котлованi роз.2.2 2.3 . 2.14.4. Пiсля монтажу на поверхнi свинцевої муфти або розгалужувальної муфти наноситься червоною фарбою напис: "Стiй. Небезпечно для життя". 2.15. Робота на пiдвiсних кабелях 2.15.1. Розмотку пiдвiсного кабелю здiйснюють так як i пiдземного. 2.15.2. Монтаж муфт пiдвiсного кабелю який здiйснюють на землi виконують в тiй же послiдовностi що i монтаж муфт пiдземного кабелю роз.2.3.i 2.4. . 2.15.3. Кабель пiдвiшують в дiелектричних рукавичках комбiнезонi та головному уборi. Поверх дiелектричних рукавичок надягають бавовнянi рукавички. 2.15.4. Оболонку кабелю заземлюють на кожнiй опорi за допомогою жорсткого крiплення пiдвiсу до троса. Трос заземлюють згiдно з ГОСТ 5238-81. 2.15.5. При роботi з пiдвiсним кабелем необхiдно виконувати вказiвки цiєї чнсрукцiї та правил безпеки. 2.15.6.До опор на яких пiдвiшують кабель прикрiплюють попереджувальнi плакати: "Стiй. Небезпечно для життя!" через одну опору . 2.16. Симетрування кабелiв 2.16.1. Монтаж та симетрування високочастотних кабелiв на пiдсилювальнiй дiлянцi здiйснюють згiдно з "Руководством по симметрированию кабелей связи в широком диапазоне частот" М. Связь 1965 а низькочастотних кабелiв – згiдно з "Руководством по симметрированию кабелей связи" М. Связь 1959 . 2.16.2. Роботи з монтажу муфт пiд час симетрування кабелiв повиннi виконуватись в дiелектричних рукавичках з урахуванням вказiвок цiєї чнструкцiї. 2.16.3. Телефоннi апарати для зв'язку пiд час симетрування включають в жили кабелю через лiнiйнi трансформатори. Схема включення телефонiв приведена в додатку 17.1. 3. РЕМОНТ МчЖМчСЬКИХ КАБЕЛЬНИХ ЛчНчЙ ЗВ'ЯЗКУ 3.1. Пошкодження в плiнтах боксiв обрив сполучення 3.1.1. Вiдкривають задню кришку бокса виймають масу iз боксiв очищають бокси знаходять пошкодження та усувають його. Працювати необхiдно в дiелектричних рукавичках. 3.1.2. Кришку бокса закривають затягують болти заливають бокс розiгрiтою масою. Робота виконується без дiелектричних рукавичок. 3.2. Ремонт пiдземних симетричних кабелiв 3.2.1. Розкопування котлована та пiдготовку робочого мiсця пiд час ремонтних робiт здiйснюють як зазначено в розд.2.2 i 2.3. 3.2.2. Пошкодження в ранiше встановленiй муфтi усувають в такiй послiдовностi: а чавунну муфту в кабелях без пластикового покриття знiмають в дiелектричних рукавичках а в кабелях з пластиковим покриттям – без дiелектричних рукавичок; б здiйснюють очистку свинцевої муфти вiд iзоляцiйних покриттiв та кабельної маси в дiелектричних рукавичках; в накладання бандажа та перепаювання бронi iз свинцевою оболонкою або накладання бандажа на алюмiнiєву оболонку якщо вони виконанi не згiдно iз вказiвками цiєї чнструкцiї здiйснюють як зазначено в роздiлах 2.3-2.6; г на бандажi бронi накладають хомути для заземлення та пiдключають шунтову шину як зазначено в роздiлах 2.3 i 2.4; д перевiряють вiдсутнiсть небезпечної напруги на свинцевiй або алюмiнiєвiй оболонцi; е розпаювання свинцевої муфти та алюмiнiєвих дротiв в кабелi з алюмiнiєвим екраном а також знiмання свинцевої муфти здiйснюють без дiелектричних рукавичох; ж знiмають поясну iзоляцiю iз зростка; з обережно змiщаючи один кiнець кабелю вправо вiд осi зросткiв та повертаючи назад зближаючи кiнцi кабелю розкривають четвiрки та роблять вiльний доступ до них; i коротке замикання жил усувають без накладання затискачiв для заземлення якщо це не вимагає переробки скруток; к якщо потрiбно переробити скрутку то з кожної жили послiдовно зсувають гiльзу та по обидва боки скрутки пiдключають затискачи для заземлення типу "Крокодил"; л при обривi жили затискачi для заземлення встановлюють по обидва боки пошкодженої дiлянки на такiй вiдстанi яка б давала можливiсть зробити вставку в жилу кабелю без повторного перемiщення затискачiв для заземлення. м пiсля переробки скрутки знiмання затискачiв для заземлення та iзоляцiю скрутки виконують згiдно з роздiлом 2.3; н роботи зазначенi в пп. б ж з i к л м виконують в дiелектричних рукавичках; о всi наступнi операцiї з установки та монтажу муфти виконують як зазначено в роздiлах 2.3 i 2.4. 3.2.3. Пiд час усунення пошкоджень в кабелi яке потребує установки нової муфти пiдготовку до монтажу та монтаж муфти здiйснюють аналогiчно монтажу прямої муфти при будiвництвi кабельних лiнiй як зазначено в роздiлах 2.3 i 2.4. 3.2.4. При улаштуваннi вставки в межах одного котлована накладення хомутiв для заземлення та установку шунтової шини здiйснюють з обох бокiв пошкодженної частини магiстралi кабелю. 3.2.5. При улаштуваннi довгої вставки яке потребує виконання робiт в двох котлованах накладання хомутiв для заземлення та шунтової шини в кожному котлованi здiйснюють згiдно з мал.22. 3.2.6. Накладання бандажiв перепаювання бронi та свинцевої оболонки накладання хомутiв для заземлення знiмання свинцевої оболонки i монтаж жил як при короткiй так i при довгiй вставках здiйснюють як при монтажi прямої муфти див. розд.2.3 i 2.4 . 3.2.7. Порядок наступної роботи з установки муфт такий же як i при монтажi прямої муфти див. розд.2.3 i 2.4 . 3.3. Ремонт газонепроникних муфт обрив сполучення 3.3.1. Пiд час розкриття газонепроникної муфти спочатку знiмають обидвi половинки свинцевої муфти потiм знiмають кабельний папiр iз зростка та безпосереднiм оглядом та продзвонкою жил 210 знаходять пошкодження. Знiмання обгортки та продзвонку жил проводять в дiелектричних рукавичках. 3.3.2. Пошкодження лiквiдують пiсля заземлення пошкодженної жили з боку магiстрального кабелю. 3.3.3. Послiдовнiсть упакування зростка та установки муфти залишається такою же як i при монтажi прямої муфти. 3.4. Ремонт пiдвiсного кабелю 3.4.1. Перед ремонтом пiдвiсного кабелю який потребує установки муфти або розкриття ранiше встановленої муфти на опорах з бокiв прогону на якому виявлено пошкодження перевiряють цiлiсть проводiв та вiдсутнiсть небезпечної напруги на тросi та свинцевiй оболонцi кабелю за допомогою вольтметра. 3.4.2. Заземлення пошкоджених жил виконують в дiелектричних рукавичках. Заземлення виконують гнучкими багатожильними провiдниками загальним перерiзом не менше 25 мм2 приєднанням їх до свинцевої оболонки. 3.4.3. Шунтовий провiдник припаюють до свинцевої оболонки обох кiнцiв кабелю. Надалi роботи з монтажу та установки муфти здiйснюють таким же чином як при монтажi прямої муфти пiдземного кабелю. 3.4.4. При улаштуваннi вставки в пiдвiсний кабель пiдготовку його кiнцiв виконують на землi в дiелектричних рукавичках. 3.4.5. Перед пiдвiшуванням вставки перевiряють вiдсутнiсть небезпечної напруги на тросi i свинцевої оболонцi iндiкатором з неоновою лампою або вольтметром у цьому випадку працювати необхiдно в дiелектричних рукавичках . 3.4.6. Пiдвiшування вставки до троса виконують в дiелектричних рукавичках. 3.4.7. Вирiзання пошкодженої дiлянки кабелю та знiмання його з троса виконують також в дiелектричних рукавичках. 3.4.8. Установку муфт здiйснюють одночасно на обох кiнцях або тiльки на одному кiнцi пошкодженої дiлянки. У тому та iншому випадку дальший порядок роботи залишається таким як зазначено у роздiлi 2.3. ДОДАТОК Д.17.1. СХЕМА I ПОРЯДОК ВКЛЮЧЕННЯ ТЕЛЕФОННОГО АПАРАТА МБ ТАИ-43 ПРИ РОБОТI НА КАБЕЛЬНIЙ ЛIНIї ЯКА ЗНАХОДИТЬСЯ ПIД НАВЕДЕНОЮ НАПРУГОЮ 1. Пiдключення телефонного апарата ТАИ-43 до проводiв жил завдовжки бiльше 1 км здiйснюється за допомогою лiнiйного трансформатора по схемi приведенiй на мал.23. 2. Лiнiйнi трансформатори перед включенням випробують пробивною напругою на корпус яка повинна бути не менше 2 кВ. 3. Телефонний апарат пiдключають тiльки по системi "провiд-провiд" "жила-жила" . 4. Перед включенням лiнiї корпус трансформатора заземлюють. 5. Пiдключення лiнiї до трансформатора та заземлення корпусу виконують в дiелектричних рукавичках. 6. Проводи жили якi пiдключають до трансформатора повиннi бути iзольованi за допомогою гiльз. 5 0Роботи виконують в дiелектричних рукавичках. ДОДАТОК Д.17.2. IНСТРУМЕНТ АПАРАТУРА ЗАХИСНI ЗАСОБИ I ПРИСТОСУВАННЯ ЯКI ВИКОРИСТОВУЄ ГРУПА СПАЙНИКIВ В СКЛАДI ДВОХ ОСIБ ПIД ЧАС РЕМОНТУ ТА МОНТАЖУ КАБЕЛЮ ЩО ЗНАХОДИТЬСЯ ПIД НАВЕДЕНОЮ НАПРУГОЮ Зазначена група спайникiв в основному користується тими приладами iнструментами i т.iн. якi приведенi в Додатку 1 "Руководства по строительству линейных сооружений магистральных и внутризоновых кабельных линий связи" М. Радио и связь 1986 але з такими особливостями їх використання та доповнення. 1. чнструмент: кусачки викрутки плоскогубцi кабельний нiж ножiвка – повиннi бути з дiелектричними ручками якi випробують напругою 2 кВ на протязi 1 хв не рiдше 1 разу на рiк. Решта iнструменту використовуваного кабельником-спайником повинна бути з гладкими ручками якi виключають прокол дiелектричних рукавичок. 2. Захиснi засоби: а дiелектричнi рукавички iз латекса полегшенi – 3 пари; б дiелектричнi калошi боти – 2 пари; в дерев'янi просоченi олiфою щити 0 8х1 2 м покритi дiелектричними килимками ши риною 75 см – 3 шт. 3. Пристосування: а стержнi для заземлення з баранчиковими затискачами l=0 75 м; d=20 мм – 4 шт; б провiдники заземлення l=2 м кожний з круглими наконечниками – 4 шт; в проводи з'єднання стержнiв заземлення мiж собою – 5 м; г хомути або планки заземлення див. мал.19 20 – 4 шт; д шпунтовi шини провiдники з наконечниками завдовжки 0 6м кожна – 2 шт; е затискачi заземлення симетричного кабелю з гнучкими багатожильними мiдними провiдниками l = 0 5 м кожний i перерiзом s = 0 75 мм2 – 5 шт; ж затискачi для заземлення коаксiального кабелю див. мал.21 з гнучкими багатожильними мiдними провiдниками l=0 5 м кожний i перерiзом s = 0 75 мм2 – 5 шт. Примiтка. Шунтовi шини видають спайникам разом з припаяними до них проводами iз затискачами для заземлення. 4. Апаратура: а вольтметр змiнного струму з межею вимiрювання до 600 В – 1 шт; б малогабаритний вимiрювач опору заземлення – 1 шт. Примiтка. При необхiдностi прокладання кабелю ВКЛЗ в телефоннiй каналiзацiї необхiдно передбачити заходи захисту кабелiв МТС прокладених з кабелями ВКЛЗ в одному колодязi вiд iндуктованої напруги яка наводиться на кабелi ВКЛЗ. Переглянути пристрiй постiйного заземлення в колодязях який забезпечує зниження iндуктованої напруги до безпечної при веденнi робiт на кабелях ВКЛЗ. ДОДАТОК 18 ВИЗНАЧЕННЯ СТУПЕНЯ ЗАГНИВАННЯ ДЕРЕВ'ЯНИХ ОПОР ПРИСТАВОК ТА ПIДПОРIВ Контроль за станом основ опор якi просоченi по всiй довжинi проводиться зовнiшнiм оглядом i простукуванням. Здорова деревина пiд час простукування видає дзвiнкий звук гнила-глухий. За результатами зовнiшнього огляду опори визначають необхiднiсть перевiрки ступеня загнивання деревини за допомогою щупа. Контроль за станом основ опор просочених бандажним способом здiйснюється в такiй послiдовностi: опору необхiдно вiдкопати на глибину 60 см ретельно оглянути поверхню деревини за верхнiм i нижнiм краями бандажа. Потiм на бандажi необхiдно зробити по колу три надрiзи на вiдстанi 5-10 см вiд поверхнi землi вiдiгнути в бiк гiдроiзоляцiйний матерiал толь рубероїд i зовнiшнiм оглядом та простукуванням визначити якiсть деревини. Якщо опора не пошкоджена то деревину в тому мiсцi де знятий бандаж знову покривають синтетичною пастою закривають вiдiгнутим куском гiдроiзоляцiйного матерiалу i покривають гiдроiзоляцiєю. Як гiдроiзоляцiя використовують розчин бiтума бiтумну емульсiю та розплавлений бiтум. Якщо опора згнила то щупом визначають глибину загнивання. Для цього щупом по колу роблять декiлька проколiв але не менше трьох i визначають глибину загнивання в сантиметрах. Потiм складають отриманi величини суму дiлять на число проколiв i отримують середню величину глибини загнивання опори. Пiсля цього вимiрюють довжину кола опори в мiсцi проколiв. Вiд отриманої довжини кола вiднiмають середню величину глибини загнивання помножену на 6 3 та одержують довжину залишкової здорової частини опори. Мiнiмально допустима довжина кола залишкової здорової частини деревини визначається з табл.Д.18.1. Таблиця Д.18.1 МIНIМАЛЬНО ДОПУСТИМА ДОВЖИНА КОЛА ОПОРИ БIЛЯ ПОВЕРХНI ЗЕМЛI ДЛЯ РIЗНОГО ТИПУ ЛIНIЙ Висота м Кiлькiсть проводiв Довжина кола опори бiля поверхнi землi см при довжинi прогону м для лiнiй типу     О Н У ОУ     83 3 62 2 50 50 40 50 40 40 35 7 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 5 5 2 38 0 38 38 38 38 38 38 38 38   8 40 5 38 38 42 39 5 46 5 43 5 47 5 45 5 6 0 2 38 0 38 38 38 38 38 38 38 38   4 38 0 38 38 38 38 38 38 42 5 40 5   8 41 5 39 38 43 40 48 42 5 48 5 47   16 50 5 44 5 42 5 51 47 5 57 54 58 56 5 6 5 2 38 0 38 38 38 38 38 38 38 38   4 38 5 38 38 38 38 38 38 39 38   6 39 5 38 38 38 38 41 39 42 41   12 47 5 42 40 48 45 54 50 55 53   16 51 5 45 42 52 48 58 54 59 57   24 56 5 50 47 58 54 65 60 65 64 7 5 2 38 0 38 38 38 38 38 38 38 38   6 42 0 38 38 41 38 45 42 45 44   8 44 5 40 38 43 40 48 45 49 48   16 53 0 49 46 56 52 62 57 63 62   24 61 5 54 51 62 58 70 65 70 69   32 65 5 57 53 66 62 74 69 75 74 8 5 2 38 0 38 38 38 38 38 38 38 38   8 46 5 43 41 46 43 51 48 52 51   12 53 5 50 46 54 51 60 56 61 60   16 55 5 52 49 59 55 66 61 66 64   24 63 0 57 54 66 61 74 69 75 73   32 68 0 61 57 69 65 79 73 80 78   40- 64 60 75 69 83 77 84 82 11 0 16 66 0 61 58 68 63 75 71 77 75   24 71 0 64 62 74 69 83 77 84 82   32 76 5 69 65 80 74 89 83 90 88   40 73 69 85 79 94 91 96 93 ДОДАТОК 19 КОЛIР ГАЗОНАПОВНЕНИХ БАЛОНIВ витяг з ДНАОП 0.00-1.07-94 "Правила будови та безпечної експлуатацiї посудин що дiють пiд тиском" табл.17 Найменувавання газу Колiр балону Текст напису Колiр напису Колiр смуги Азот Чорний Азот Жовтий Коричневый Амiак Жовтий Амiак Чорний Ацетилен Бiлий Ацетилен Червоний Бутилен Червоний Бутилен Жовтий Чорний Водень Темнозелений Водень Червоний Повiтря Чорний Стиснене повiтря Бiлий Кисень Блакитний Кисень Чорний Вуглекислота Чорний Вуглекислота Жовтий Хладон-11 Алюмiнiевий Хладон-11 Чорний Синiй Хладон-12 >> Хладон-12 >> Хладон-13 >> Хладон-13 >> Двi червонi Хладон-22 >> Хладон-22 >> Двi жовтi Етилен Фiолетовий Етилен Червоний Всi iншi горючi гази Червоний Найменувавання газу Бiлий Всi iншi негорючi гази Чорний >> Жовтий ДОДАТОК 20 МIНIМАЛЬНI ВIДСТАНI МIЖ ГАЗОПРОВОДОМ ПРОКЛАДЕНИМ ПО СТIНI БУДIВЛI ТА СПОРУДАМИ ЗВ'ЯЗКУ АБО ПРОВОДОВОГО МОВЛЕННЯ Комунiкацiї обладнання Мiнiмальнi вiдстанi вiд газопроводу у свiтлi м   при паралельному прокладаннi при перехрещеннi Iзолятори розташованi на зовнiшнiй стiнi на яких крiпляться проводи абонентського вводу телефонної мережi або проводового мовлення 0 5   Кабелi проводи телефонної мережi або проводового мовлення прокладенi по зовнiшнiм стiнам будинку 0 5 0 05* Кабельна муфта розташована на зовнiшнiй або внутрiшнiй стiнi будинку 0 5   Лiнiйне обладнання зв'язку i проводового мовлення розташоване всерединi будинку 0 5   Кабелi проводи телефонної мережi або проводового мовлення прокладенi по стiнах або в каналах всерединi будинку 0 1** 0 05* * Перехрещення кабелю провода з газопроводом без зазору мiж ними допускається за умови розмiщення кабелю провода зв'язку або проводового мовлення в трубцi iз електроiзоляцiйного матерiалу гуми ебонiта полiетилена i т. iн. яка виступає на 0 1 м з кожного боку газопроводу. ** При наявностi муфт вiдстань повинна бути збiльшена до 0 5м. Додаток 21 ПЕРЕЛIК робiт з пiдвищеною небезпекою 1. Улаштування переобладнання i ремонт перехрещень лiнiй зв"язку i проводового мовлення з лiнiями електропередачi будь-якої напруги контактними проводами трамваїв i тролейбусiв електрофiкованими залiзницями а також з фiдерними лiнiями проводового мовлення першого класу. 2. Улаштування переобладнання i ремонт перехрещень лiнiй зв"язку i проводового мовлення з полотном залiзниць i автомагiстралей. 3. Пiдвiшування i регулювання проводiв лiнiй проводового мовлення на опорах електромережi. 4. Робота у мiсцях зближення повiтряних лiнiй зв"язку i проводового мовлення з повiтряними лiнiями електропередачi будь-якої напруги. 5. Робота у зонi впливу i на лiнiях якi зазнають впливу лiнiй електропередачi. 6. Пiдвiшування i демонтаж кабелiв i проводiв на повiтряних лiнiях зв"язку i проводового мовлення що зазнають впливу електрифiкованих залiзниць. 7. Встановлення i змiна опор пiдвiшування i демонтаж лiнiй зв"язку i проводового мовлення у населених пунктах. 8. Робота у стоякiв встановлених на крутих i неогорожених дахах при вiдсутнiстi люка трапа i тросового пiдходу поблизу стояка на дахах будiвель заввишки 10 метрiв а також на дахах покритих льодом або тонким шаром снiгу. 9. Робота будiвельних i вантажопiдйомних машин поблизу лiнiй електропередачi. 10. Улаштування щоглових переходiв змiна кiнцевих кутових кабельних i iнших складних опiр. 11. Вирубання просiк заготiвля вируб i перенесення лiсу навантаження i розвантаження стовпiв iз залiзничних платформ i автомобiлiв. 12. Навантаження i розвантаження залiзобетонних опiр i приставок. 13. Копання ям для встановлення опiр поблизу мiсця проходження силових кабелiв трубопроводiв та iнших пiдземних комунiкацiй. 14. Прокладання кабеля кабелеукладальником. 15. Роботи у кабельному колодязi i примiщеннi вводу кабелiв за винятком оперативно-оглядових робiт . 16. Робота на антено-щоглових спорудах. 17. Робота в електроустановках зi зняттям напруги без зняття напруги на струмоведучих частинах i поблизу їх. 18. Електрозварювальнi i газозварювальнi роботи: а на стацiонарi; б на виїздi. 19. Роботи iз застосуванням ручних електро–i пневмомашин та iнструментiв. 20. Транспортування зберiгання експлуатацiя посудин що дiють пiд тиском їх заповнення та ремонт. 21. Злив очистка нейтралiзацiя резервуарiв та iнших ємностей з-пiд нафтопродуктiв. 22. Нанесення лако-фарбувальних покрить грунтовок та шпатльовок на основi нiтрофарб полiмерних композицiй полiхлорвiнiлових епоксидних тощо . 23. Монтаж демонтаж i накачування шин автотранспортних засобiв. 24. Ремонт палiвної апаратури двигунiв внутрiшнього згорання. 25. Управлiння транспортними засобами i самохiдним технологiчним устаткуванням. 26. Роботи на копiювальних i розмножувальних машинах. 27. Разовi вантажно-розвантажувальнi роботи. Примiтка. 1. Працiвники що виконують роботи передбаченi п.п. 1 – 26 цього Перелiка до початку виконання своїх службових обов'язкiв i перiодично один раз на рiк в процесi трудової дiяльностi повиннi проходити навчання i перевiрку знань з питань охорони працi а також один раз на квартал – повторний iнструктаж з питань охорони працi. 2. Роботи передбаченi п.п. 1 – 17 18б цього Перелiка виконуються тiльки за нарядом-допуском. 3. Роботи передбаченi п. 27 цього Перелiку виконуються пiсля проведення цiльового iнструктажу з питань охорони працi. ЗМIСТ Мiсце для герба України 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ 2. Нормативнi посилання 3. ЗАГАЛЬНI ВИМОГИ 3.1. Порядок застосування Правил та вiдповiдальнiсть за їх виконання. 3.2. Вимоги до технiчного персоналу 4. IНСТРУМЕНТИ ТА ПРИСТРОЇ 4.1. Роботи з електроiнструментом та переносними електричними свiтильниками 4.2. Роботи з трансформаторами для зниження напруги 4.3. Роботи з пневматичним iнструментом 4.4. Роботи з ручним iнструментом 5. РОБОТИ В МIСЦЯХ СКЛАДУВАННЯ МАТЕРIАЛIВ I ВАНТАЖНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНI РОБОТИ 5.1. Розмiщення кабельних майданчикiв на трасi будiвництва 5.2. Складування та зберiгання матерiалiв 5.3. Органiзацiя вантажно – розвантажувальних робiт 5.4. Навантаження перевезення та розвантаження барабанiв з кабелем масою до 5 т 5.5. Особливостi навантаження перевезення та розвантаження барабанiв з кабелем масою бiльше 5 т 6. БУДIВЕЛЬНI МАШИНИ ТА МЕХАНIЗМИ 6.1. Загальнi вимоги безпеки 6.2. Органiзацiя експлуатацiї вантажопiдйомних машин 6.3. Автомобiльнi крани 6.4. Пiдйомнi вишки телескопiчнi важiльнi 6.5. Кабельнi машини 6.6. Кабелепрокладачi 6.7. Землерийнi машини 6.8. Компресорнi установки 6.9. Робота машин та механiзмiв в охороннiй зонi повiтряних лiнiй електропередачi ПЛЕ 7. ПЕРЕСУВНI ЕЛЕКТРОСТАНЦIЇ 8. ЗЕМЛЯНI РОБОТИ ПРИ БУДIВНИЦТВI I ЕКСПЛУАТАЦIЇ ЛIНIЙНО-КАБЕЛЬНИХ СПОРУД ЛКС ЗВ'ЯЗКУ 8.1. Загальнi вимоги 8.2. Землянi роботи в зонах зближення та перехрещення лiнiй зв'язку якi будуються з пiдземними комунiкацiями 8.3. Вiдкопування траншей та котлованiв 8.4. Горизонтальне бурiння та продавлення грунту 9. БУДIВНИЦТВО ТЕЛЕФОННОЇ КАНАЛIЗАЦIЇ 9.1. Загальнi вимоги 9.2. Прокладання трубопроводiв 9.3. Будiвництво кабельних колодязiв 9.4. Встановлення розподiльних шаф 10. ПРОКЛАДАННЯ КАБЕЛЮ ПРИ БУДIВНИЦТВI I ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЛIНIЙНО-КАБЕЛЬНИХ СПОРУД ЛКС ЗВ'ЯЗКУ 10.1. Загальнi вимоги 10.2. Прокладання кабелю в заздалегiдь вiдкопану траншею 10.3. Прокладання кабелю в грунт кабелепрокладачем 10.4. Прокладання кабелю через воднi перепони кабелепрокладачем 10.5. Прокладання кабелю з плавучих засобiв 10.6. Прокладання кабелю з криги 10.7. Протягування кабелю в кабельну каналiзацiю 10.8. Прокладання кабелю по стiнах будинку 10.9. Прокладання кабелю в болотистiй мiсцевостi 10.10. Прокладання кабелю в гiрськiй мiсцевостi 11.БУДIВНИЦТВО ТА МОНТАЖ НЕОБСЛУГОВУВАНИХ ПIДСИЛЮВАЛЬНИХ ПУНКТIВ НПП ТА НЕОБСЛУГОВУВАНИХ РЕГЕНЕРАЦIЙНИХ ПУНКТIВ НРП 11.1. Будiвництво 11.2. Монтаж обладнання 12. РОБОТА В ПIДЗЕМНИХ СПОРУДАХ ПРИМIЩЕННЯХ ВВОДУ КАБЕЛIВ ТА НА ГОРИЩАХ 12.1. Загальнi вимоги 12.2. Визначення наявностi небезпечних газiв в пiдземних спорудах 12.3. Вентилювання кабельних колодязiв 12.4. Освiтлення пiдземних оглядових споруд 12.5. Робота в кабельному колодязi 12.6. Робота в колодязях при наявностi в них кабелiв з напругою дистанцiйного живлення та кабелiв проводового мовлення 12.7. Робота в розподiльних шафах та бiля них 12.8. Роботи в колекторах 12.9. Робота в колекторах малого типу зчепах та технiчних пiдвалах 12.10. Робота в примiщеннi вводу кабелiв 12.11. Робота в тунелях метрополiтену 12.12. Робота у вентиляцiйних шахтах метрополiтену 12.13. Робота на горищах 13. УТРИМУВАННЯ КАБЕЛIВ ЗВ'ЯЗКУ ПIД ПОСТIЙНИМ ТИСКОМ 13.1. Компресорно – сигнальнi установки КСУ 13.2. Установка для утримування кабелю мiжмiського зв'язку пiд тиском 14. МОНТАЖНI РОБОТИ ПРИ БУДIВНИЦТВI I ЕКСПЛУАТАЦIЇ ЛКС ЗВ'ЯЗКУ 14.1. Загальнi вимоги 14.2. Роботи з паяльною лампою 14.3. Роботи з газовим пальником 14.4. Спаювання кабелiв у свинцевiй оболонцi 14.5. Зварювання кабелiв у пластмасовiй оболонцi 14.6. Робота з пiстолетом для зварювання кабелiв у пластмасовiй оболонцi 14.7. Монтаж та вимiрювання оптичного кабелю 14.8. Зрощення кабелiв у пластмасовiй оболонцi iз застосуванням клеючих сполук 15. РЕМОНТ КАБЕЛIВ ПРОВОДОВОГО МОВЛЕННЯ 16. РОБОТА НА КАБЕЛЯХ ПО ЯКИХ ПОДАЄТЬСЯ НАПРУГА ДИСТАНЦIЙНОГО ЖИВЛЕННЯ 16.1. Роботи на кабелях якi проводяться iз зняттям i без зняття дистанцiйного живлення 16.2. Порядок вмикання i вимикання напруги дистанцiйного живлення 16.3. Проведення ремонтно-профiлактичних робiт 16.4. Аварiйно-вiдновлювальнi роботи 17. РОБОТИ НА КАБЕЛЬНИХ ЛIНIЯХ ЗВ'ЯЗКУ I ПРОВОДОВОГО МОВЛЕННЯ ЯКI ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ ЕЛЕКТРИФIКОВАНИХ ЗАЛIЗНИЦЬ ЗМIННОГО СТРУМУ 17.1. Загальнi вимоги 17.2. Розмотка та укладання кабелю в траншеї 17.3. Перевiрка кабелю перед монтажем 17.4. Пiдготовка робочого мiсця та монтаж муфт 18. ВИМIРЮВАННЯ КАБЕЛЮ 18.1.Вимiрювання переносними приладами 18.2. Випробування iзоляцiї жил кабелю зв'язку напругою 18.3. Випробування та вимiрювання що проводяться в необслуговуваних регенерацiйних пiдсилювальних пунктах НРП НПП 19. КОНТРОЛЬНО-ВИМIРЮВАЛЬНI ПУНКТИ КВП 19.1. Загальнi вимоги 19.2. Розташування та експлуатацiя КВП 20. ЗАХИСТ КАБЕЛIВ ВIД КОРОЗIЇ 20.1. Загальнi положення 20.2. Визначення негерметичностi оболонок кабелю за допомогою газу хладон-22 фреон-22 дозволеного до 2000 року 21. ОБЛАДНАННЯ АБОНЕНТСЬКИХ ПУНКТIВ 22. КАБЕЛЬНI ОПОРИ 23. ПIДВIШУВАННЯ ПРОВОДIВ I КАБЕЛIВ НА СТОЯКОВИХ ОПОРАХ 24. БУДIВНИЦТВО ТА ЕКСПЛУАТАЦIЯ ПОВIТРЯНИХ ЛIНIЙ ЗВ'ЯЗКУ I ПРОВОДОВОГО МОВЛЕННЯ ПРИ ЇХ ПЕРЕХРЕЩЕННI ТА ЗБЛИЖЕНI З ЛIНIЯМИ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАЧ 24.1. Загальнi положення 24.2. Влаштування перехрещення лiнiй зв'язку та проводового мовлення з контактними мережами наземного електротранспорту 24.3. Влаштування перехрещення лiнiй зв'язку i проводового мовлення з лiнiями електропередачi 24.4. Робота на лiнiях зв'язку i проводового мовлення при їх перехрещеннi та зближеннi з лiнiями електропередачi 25. РОБОТА З БАЛОНАМИ В ЯКИХ ЗНАХОДЯТЬСЯ СТИСНЕНI ТА ЗРIДЖЕНI ГАЗИ 26. ОБЛАДНАНЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦIЯ ТИМЧАСОВИХ ЖИТЛОВИХ I ПIДСОБНИХ ФУРГОНIВ 27. БУДIВНИЦТВО ЛIНIЙНО-КАБЕЛЬНИХ СПОРУД В УМОВАХ РАДIОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ МIСЦЕВОСТI ДОДАТОК 1. ПРАВИЛ НОРМ СТАНДАРТIВ ТА IНШИХ НОРМАТИВНИХ АКТIВ АКТIВ З ОХОРОНИ ПРАЦI ЯКИХ ТРЕБА ДОТРИМУВАТИСЬ ПРИ ПРОВЕДЕННI ОКРЕМИХ ВИДIВ РОБIТ ДОДАТОК 2. К Н И Г А ЗАПИСУ РЕЗУЛЬТАТIВ ПЕРЕВIРКИ IНСТРУМЕНТА ТА ЗАПОБIЖНИХ ПРИСТРОЇВ ДОДАТОК 3. НОРМИ I СТРОКИ ВИПРОБУВАНЬ ПIДЙОМНИХ МЕХАНIЗМIВI ПРИСТОСУВАНЬ витяг з ДНАОП 0.00.-1.03-93 ДОДАТОК 4. НОРМИ I ТЕРМIНИ ЕЛЕКТРИЧНИХ ВИПРОБУВАНЬ ЗАХИСНИХ ЗАСОБIВ витяг з НАОП 1.1.10-1.07-82 ДОДАТОК 5. ПЕРША ДОПОМОГА ПОТЕРПIЛИМ ВIД НЕЩАСНИХ ВИПАДКIВ ДОДАТОК 6. КЛАСИФIКАЦIЯ ВИРОБНИЧИХ ПРИМIЩЕНЬ СТОСОВНО НЕБЕЗПЕКИ УРАЖЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ витяг з ПБЕ ДОДАТОК 7. НАРЯД-ДОПУСК НА ВИКОНАННЯ РОБIТ КРАНОМ ПОБЛИЗУ ПОВIТРЯНИХ ЛIНIЙ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖI ДОДАТОК 8. ЗАЯВКА НА ВАНТАЖОПIДЙОМНИЙ КРАН ДОДАТОК 9. НОРМИ БРАКУВАННЯ СТАЛЕВИХ КАНАТIВ ДОДАТОК 10. ХАРАКТЕРИСТИКА ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ТА ШКIДЛИВИХ ГАЗIВ ЯКI ЗУСТРIЧАЮТЬСЯ В ПIДЗЕМНИХ СПОРУДАХ ДОДАТОК 11. П Е Р Е Л I К МIНIМУМУ ЗАХИСНИХ ЗАСОБIВ НЕОБХIДНИХ ПРИ ВИКОНАННI РОБIТ ДОДАТОК 12. ДОЗВIЛ НА РОБОТИ НА ФIДЕРНИХ КАБЕЛЬНИХ ЛIНIЯХ РАДIОФIКАЦIЇ З НАПРУГОЮ 120 В ТА ВИЩЕ ДОДАТОК 13. Ж У Р Н А Л ПЕРЕВIРКИ НАЯВНОСТI НЕБЕЗПЕЧНИХ ГАЗIВ В ПРИМIЩЕННI ВВОДУ КАБЕЛIВ ДОДАТОК 14. ПРИСТРIЙ ДЛЯ ВIДСМОКТУВАННЯ ШКIДЛИВИХ ГАЗIВ ПIД ЧАС ЗВАРЮВАННЯ ПЛАСТМАСОВИХ МУФТ ДОДАТОК 15. ЗАХИСНА ПАСТА НА МИЛЬНIЙ ОСНОВI ДОДАТОК 16. ФОРМА НАРЯДА ДЛЯ РОБОТИ В ЕЛЕКТРОУСТАНОВКАХ ДОДАТОК 17. IНСТРУКЦIЯ З ТЕХНIКИ БЕЗПЕКИ ПРИ БУДIВНИЦТВI ТА РЕМОНТI КАБЕЛЬНИХ ЛIНIЙ НА ЖИЛАХ ЯКИХ НАВОДИТЬСЯ НАПРУГА ДО 1000 В ЧАСТОТОЮ 50 ГЦ ДОДАТОК Д.17.1. СХЕМА I ПОРЯДОК ВКЛЮЧЕННЯ ТЕЛЕФОННОГО АПАРАТА МБ ТАИ-43 ПРИ РОБОТI НА КАБЕЛЬНIЙ ЛIНIЇ ЯКА ЗНАХОДИТЬСЯ ПIД НАВЕДЕНОЮ НАПРУГОЮ ДОДАТОК Д.17.2. IНСТРУМЕНТ АПАРАТУРА ЗАХИСНI ЗАСОБИ I ПРИСТОСУВАННЯ ЯКI ВИКОРИСТОВУЄ ГРУПА СПАЙНИКIВ В СКЛАДI ДВОХ ОСIБ ПIД ЧАС РЕМОНТУ ТА МОНТАЖУ КАБЕЛЮ ЩО ЗНАХОДИТЬСЯ ПIД НАВЕДЕНОЮ НАПРУГОЮ ДОДАТОК 18. ВИЗНАЧЕННЯ СТУПЕНЯ ЗАГНИВАННЯ ДЕРЕВ'ЯНИХ ОПОР ПРИСТАВОК ТА ПIДПОРIВ ДОДАТОК 19. КОЛIР ГАЗОНАПОВНЕНИХ БАЛОНIВ витяг ДОДАТОК 20. МIНIМАЛЬНI ВIДСТАНI МIЖ ГАЗОПРОВОДОМ ПРОКЛАДЕНИМ ПО СТIНI БУДIВЛI ТА СПОРУДАМИ ЗВ'ЯЗКУ АБО ПРОВОДОВОГО МОВЛЕННЯ ДОДАТОК 21. ПЕРЕЛIК РОБIТ З ПIДВИЩЕНОЮ НЕБЕЗПЕКОЮ МАЛЮНКИ Мал. 1.  Розкриття рота Мал. 2.  Пристрій для штучного дихання Мал. 3.  Положення потерпілого перед застосуванням штучного дихання “рот у рот “ або “рот у ніс” : а - початкове положення голови; б - положення голови за яким починають штучне дихання Мал. 4.  Штучне дихання з застосуванням пристрою для. Мал. 5.  Штучне дихання при відсутності пристрою: а б - вдування повітря “з рота у рот” вдихання та видихання ; в - вдування повітря “з рота у ніс”    Мал. 6.  Зовнішній непрямий масаж серця; а - місце натискання на грудну клітку; б - положення рук того хто проводить зовнішній масаж серця Мал. 7.  Місця та способи притискання привідних артерій при кровотечах із судин; 1 - обличчя; 2 - лоба; 3 - шиї; 4 - пахви; 5 - передпліччя; 6 - кисті; 7 - стегна чи гомілки; 8 - пальців ніг   Мал. 8.  Згинання вищележачої судини при кровотечі: а - з передпліччя; б - з плеча; в - з гомілки; г - з стегна Мал. 9.  Накладання джгута на плечі і закрутки на стегні Мал. 10. Накладання закрутки Мал. 11. Накладання пов'язки при переломі чи вивиху ключиці Мал.12. Форма косинки при переломі чи вивиху ключиці Мал. 13.  Накладання шини при переломі плеча Мал. 14.  Накладання шини при переломі передпліччя   Мал. 15.  Накладання шини при переломі стегна   Рис. 16. Стальной канат:а крестового сплетения; б одностороннего сплетения Рис.17. Манжета для отсоса вредных газов при сварке пластмассовых муфт: 1- кабель в пластмассовой оболочке; 2- место расплава сварки ; 3- резиновая манжета для отсоса вредных газов; 12- три отверстия для крепления шурупов. Мал. 18. Заземлювачий пристрій котлована: стальні стержні; 2- з’єднані провода; 3- заземляючі провода з наконечниками Мал. 19. Планка для заземлювання кабеля: болт для подключення провода заземлювача; 2- болт для кріплення розміри дані у мм Мал. 20. Хомут для заземлення кабеля: 1- шайба 4 шт. ; 2- гайка М6 4 шт. ; 3- шпилька М6-45; 4- мала скоба; 5- шпилька М6-35; 6- велика скоба розміри дані у мм Мал. 21. Зажим для зворотного провода коаксіальної пари    Мал. 22. Схема монтажа довгої кабельної вставки: 1- заземляючі стержні; 2- з’єднальні провода між заземляючими стержнями; 3- заземляючі провода; 4- заземляючі хомути; 5- шунтируючі шини провідники ; 6- зажими типа “Крокодил”; 7- провідники; 8- паяння зажимів до шунтироючої шини Мал. 23. Схема включення телефонного апарату: 1- лінійний трансформатор; 2- котлован чи кабельний колодязь; 3- кабельна лінія