ДБН 363-92

ДБН 363-92 Житлові будинки для осіб похилого віку сільської місцевості України

ДЕРЖАВНІ   БУДІВЕЛЬНІ   НОРМИ ЖИТЛОВІ БУДИНКИ ДЛЯ ОСІБ ПОХИЛОГО ВІКУ СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ УКРАЇНИ ДБН 363-92   РОЗРОБЛЕНІ УкрНДІПроцивільсільбудом доктор арх.З.В.Моісєєнко керівник теми Т.М.Штейнгель за участю O.І.Майбороди Управлінням житлово-цивільного будівництва Держбуду України М.М.Кучерук . СХВАЛЕНІ HTPДержбуду України. ПОГОДЖЕНІ Міністерством соціального забезпечення України Міністерством охорони здоров'я України Управлінням пожежної охорони MBC України. ВНЕСЕНІ УкрНДІПроцивільсільбудом. ПІДГОТОВЛЕНІ ДО СТВЕРДЖЕННЯ Управлінням житлово-цивільного будівництва Держбуду України канд.арх.Л.X.Муляр .   При користуванні    нормативним    документом  слід враховувати затверджені зміни будівельних норм и правил та державних стандартів. Внесені Українським  науково-дослідним і проектним інститутом цивільного сільського будівництва УкрНДІПроцивільсільбуД Затверджені    наказом Держбуду України від 2 березня 1992 р.   №27 Строк введення в дію 1 березня 1992 р.   ЗМІСТ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 2. РОЗМІЩЕННЯ БУДИНКІВ ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ 3. ОСВІТЛЕНІСТЬ ТА ІНСОЛЯЦІЯ 4. ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ РІШЕННЯ Загальні вимоги Будинки квартирного типу Будинки з елементами обслуговування Будинки-інтернати 5. ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ 6. ПРОТИПОЖЕЖНІ ВИМОГИ Додаток 1. Довідковий. Терміни визначення та скорочення Додаток 2. Обов'язковий. Правила підрахунку площі об'ємів та кількості поверхів Додаток 3. Довідковий. Номенклатура житла для розселення осіб похилого віку сільської місцевості України Додаток 4. Довідковий. Примірний склад та площі приміщень у будинках з елементами обслуговування     1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Ці норми поширюються на проектування квартирних будинків різних типів будинків-інтернатів та ін. установ призначених для постійного та сезонного перебування   престарілих   жителів сільської місцевості України та ветеранів сільськогосподарського виробництва одинаків та сімейних. Норми поширюються як на нове будівництво так і на розширення реконструкцію та переобладнання існуючих споруд. Норми не поширюються на проектування будинків спеціалізованого призначення для розселення інвалідів на кріслах-колясках психоневрологічних хворих глухонімих незрячих та ін. . 1.2.  Норми обов'язкові для всіх організацій     незалежно від відомчої підпорядкованості        що      виконують проектні    й будівельні роботи   а також для   замовників   проектів   та інстанцій що їх погоджують та стверджують. 1.3. При розробці проектної документації необхідно керуватись законодавчими та нормативними актами України: будівельними архітектурно-планувальними санітарними протипожежними нормами і правилами переліками вимогами щодо охорони навколишнього природного середовища що діють на території України а також цими нормами. 1.4. Будівництво житлових будинків інтернатів та інших установ для престарілих може вестися як за типовими так і за індивідуальними проектами що затверджені належним чином. 1.5.  Склад   та   зміст     порядок   розробки   погодження та ствердження проектів   житла   для    громадян    похилого віку визначаються    інструкціями    по складанню проектів житлових та громадських будинків. Примітки. 1. Проектно-кошторисна документація на будівництво господарським^засобом об'єктів з будівельним обсягом до 600 м для громадян похилого віку може розроблятися за згодою iз  замовником у скороченому обсязі. 2. Заходи щодо цивільної оборони розробляються згідно з діючими нормами та правилами за спеціальним завданням 1.6.  Положення    що   не   обумовлені цими нормами   приймаються згідно з завданням на проектування погодженим належним чином. 1.7.  Перелік термінів   та   скорочень що    використані    у ДБН наведено у довідковому додатку 1. 1.8.   Правила підрахунку площі об'ємів та кількості поверхів а також перелік   необхідних   техніко-економічних показників наведено в обов'язковому додатку 2.   2. РОЗМІЩЕННЯ БУДИНКІВ ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ 2.1.  Розміщення    будинків   для   престарілих    визначається проектно-планувальною   документацією   відповідно до містобудівельних протипожежних     і санітарних    вимог що поширюються на будівництво   сільського   житла   та   громадських будівель. 2.2.  Будинки   для   престарілих   не слід   розміщувати   поблизу санітарно-захисних          зон          промислових сільськогосподарських та інших об'єктів народного   господарства    що забруднюють повітря та землю біля магістралей з інтенсивним рухом транспорту біля звалищ а також на ділянках що піддаються дїї сильних вітрів. 2.3.  Вудинки-інтернати  допускається розміщувати в окремих будинках на ділянках санаторіїв-профілакторіїв лікарень поліклінік амбулаторій та ФАП. 2.4. Будинки-інтернати для престарілих слід   розміщувати   на території з рівнем зовнішнього шуму не більше 40 дБа. 2.5. Для будівництва будинків для престарілих рекомендується виділяти рівну нсзаболочену ділянку з ухилом у межах 5%. Ири ухилах 5-10%  розміщувати бу-динки слід на вирівняних терасах. 2.6.  При   будівництві на пагорбах і в гірській місцевості при відсутності  пологих ділянок будинки-інтернати   можна як виняток   розміщувати на ділянках з ухилом    більшим  10%.    При цьому доріжки та тротуари повинні бути пологими з ухилом не більше 5%. 2.7. Розміри  ділянок   індивідуального користування   біля квартирних будинків для   престарілих   визначаються згідно з земельним законодавством та завданням. 2.8.  Біля  багатоквартирних  будинків змішаного типу   поряд з іншим слід передбачати майданчики для відпочинку престарілих на відстані не більше 20 м від. входу в будинок. 2.9.  Розміри   земельних  ділянок для будинків-інтернатів слід приймати згідно з табл.1 але не менше 0 15 га. 2.10.  Відстань між будинками та спорудами на ділянках будинків для престарілих  слід  приймати  відповідно до ДБН з планіровки   забудови та благоустрою  'сільських    населених пунктів України ДБН з проектування житлових будинків та цих норм. 2.11. Відстань від червоної лінії до будинків для престарілих слід приймати згідно з табл.2 за умови виконання вимог п.2.4. 2.12.  Якщо       для     забезпечення необхідної     інсоляції     не потребується    інших    розривів     відстань між     будинками     т а       спорудамиінтернатів повинна бути не менша: • між поздовжніми сторонами двох спальних корпусів а також торцями що мають вікна із спальних приміщень двох висот найвищого будинку та не менше протипожежних • між торцями двох спальних корпусів що не мають вікон із спальних приміщень за протипожежними нормами • від спальних корпусів до надвірних вбиралень 25 м але не більше 40м • від спальних корпусів до трансформаторної підстанції 25м • від спальних корпусів та харчових блоків до сміттєспалювальних печей   30м •від їдальні до надвірних вбиралень 50м   2.13.  Мінімальна відстань  від  спальних корпусів будинків-інтернатів до господарських   будівель   для   худоби   та птахів гноєсховищ вигулу 25 м. 2.14. Перед головним  входом   в  бу-динок-інтернат слід передбачати майданчик для відвідувачів із розрахунку 0 5 м на одного мешканця але не менше 10 м ' 2.15.  Майданчики   та   споруди   для кліматотерапії   фізичної культури та ін. слід передбачати згідно з завданням на проектування. 2.16. Шляхи руху престарілих у зону  відпочинку  не  повинні перетинатись  із  проїздами для  автотранспорту;  проїзди та підходи до будинку повинні мати тверде  покриття;  доріжки та тротуари слід передбачати з твердим не слизьким покриттям; не допускається покривати доріжки піском     щебінкою або   гравієм. Зовнішні   сходи    в   тому числі біля входу в будинок повинні мати висоту сходинок 0 12-0 14 м ширину проступів 0 30-0 34 м; число сходинокв марші має бути не менше трьох і не більше десяти. Зовнішні сходи або їх частини і майданчики біля входів у будинки висотою від рівня тротуару більше 0 45 м повинні мати огорожу. Таблиця  1 Будинки для престарілих Місткість осіб Мінімальний розмір ділянки га/особу Будинки з елементами обслуговування 5- 15 0 02 Будинки-інтернати загального типу:     з первинним обслуговуванням 5-10 0 025 з обмеженим обслуговуванням 5-20 0 023 з розвиненим обслуговуванням 15-50 0 02 Примітка. Нормативом не враховано площу ділянки для ведення підсобного господарства що    визначається завданням на проектування.   Таблиця  2 Тип будинку     Відстань відчервоної лінії м магістральних вулиць внутріселищних вулиць Квартирні будинки                                       12 6 Будинки з елементами обслуговування 12 6 Будинки-інтернати житлові корпуси 30 12   2.17. Ухил пандусів на шляхах руху престарілих має бути не більше 1:12 Мінімальну ширину пандусу слід приймати 100 cм. Пандус повинен мати з обох боків огорожу з двома поручнями що розміщуються на висоті 70 і 90 смта бортом висотою не менше 5 смвід краю пандуса. Довжина огорожі біля пандусу повинна бути більшою ніж довжина пандусу з обох його боків не менше ніж на 0 3 м. Кінці поручнів повинні відгинатись донизу 2.18 Пандус що розміщується вздовж сходів   або   відкосів повинен мати суцільну сітчасту огорожу від рівня борту до нижнього поручня. 2.19   Слід передбачати заходи для відводу дощових і весняних вод з ділянок будинків для престарілих. 2.20.  Ділянки будинків-інтернатів повинні мати огорожу. Вигляд огорожі та її висоту слід передбачати відповідно   до вказівок по проектуванню огорож майданчиків та ділянок підприємств будівель і споруд. 2.21.   Головні проїзди для автотранспорту   в тому числі   для пожежних машин     під'їзди до господарської зони та майданчики для сміттєзбірників повинні мати тверде покриття. 2.22. Господарський майданчик  повинен    мати    удосконалене полегшене покриття   і     розміщуватись біля входів у приміщення кухні та   пральні господарського блоку .   Не   допускається прилягання господарських    майданчиків     до майданчиків       для   відпочинку  та фізкультури    а також розміщення їх під вікнами спалень. 2.23.  Завантаження   приміщень   громадського призначення слід здійснювати з ділянок  переважно     торців     будинків що не мають вікон із спалень. 2.24. Майданчики сміттєзбірників слід влаштовувати з   боку глухих торців будинків. Ці майданчики повинні прилягати до проїздів     мати ухил  1%    вбік проїжджої частини вирішуватись у вигляді   кишені   та   бути ізольованими від майданчиків інших типів цегляною або бетонною стіною та або щільною живою огорожею. 2.25. Озеленення  включаючи садок повинно займати не менше 50% території. Дерева висаджуються з таким розрахунком щоб не заважати проїзду пожежних автомобілів. При будівництві нових будинків необхідно по можливості зберігати існуючі зелені насадження. 2.26.  По вільному від забудови периметру ділянки влаштовується зелена захисна смуга завширшки до 10 м. 2.27. Біля   в'їзду   на  ділянку  будин-ку-інтернату     слід передбачити стоянку не менше ніж на два автомобіля   3.ОСВІТЛЕНІСТЬ ТА ІНСОЛЯЦІЯ 3.1. Вибір типів будинків для престарілих та розміщення їх на ділянці слід провадити в залежності від містобудівної ситуації з додержанням умов інсоляції. 3.2.  Природне і   штучне   освітлення приміщень   будинків   для престарілих слід проектувати згідно з діючими будівельними та санітарними нормами  з проектування   природного  та   штучного освітлення. 3.3.  Для       загальнооздоровчої       дії безперервне      сонячне опромінювання житлових спалень      та     загальних кімнат майданчиків відпочинку з 22 березня по 22 вересня повинно бути не менше 3 годин на день. Орієнтація вікон житлових кімнат у всіх кліматичних районах не допускається в межах сектора горизонту від 280 до 80 градусів а в IIIі IVкліматичних районах також їдалень загальних кімнат і кухонь від 200 до 290 градусів. Для обмеження зайвого теплового впливу на майданчиках відпочинку влітку половина їх території затінюється. Примітка. В умовах забудови що склалася допускається одноразове переривання інсоляції за умови збільшення загального часу інсоляції протягом дня на 0 5 години. 3.4.  Оптимальна орієнтація вікон приміщень наведена в табл.3. 3.5. Приміщення   будинків   для   престарілих     повинні   мати   безпосереднє природне освітлення. Освітлення другим або штучним світлом допускається: у туалетах суміщених санітарних вузлах ванних та душових; у приміщеннях їдалень - буфет них вмивальних    приміщеннях для миття посуду нарізання хліба коморах; у коморі для чистої білизни при наявності в будинку кімнати кастелянши; у приміщеннях що дозволяється розміщувати у підвалах; у квартирних будинках у перед-покоях. 3.6. Глибина житлових кімнат та лікувально-діагностичних приміщень при природному освітленні їх з одного боку має бути не більше 6 м. Співвідношення глибини до ширини спалень і лікувально-діагностичних приміщень повинно бути не більше 1 8. 3.7. Коридори в будинках-інтернатах довжиною більше 10 м повинні мати природне освітлення через вікна в торцевих стінах будинків і світлових кишенях ко-ридорів або світлові ліхтарі.   Таблиця 3   Приміщення Місцезнаходження будинків північної широти півніше 45о південніше 45о Загальна кімната палати ізолятора П ПС С ПнЗ* П С Спальні веранди загального користування С ПС ПнЗ** С П ПнС** ПнЗ** Кухня заготовочний та доготовочний цехи Пн ПнС С* Пн ПнС   3.8. Відстань між двома світловими кишенями має бути не більше 16 м. Ширина світлової кишені повинна бути не менше половини її глибини не враховуючи ширини прилеглого    коридору .    Крізь світлову кишеню що нею може бути cxо-дова клітка допускається освітлювати коридори  довжинрю до     12     м      що розміщуються по обидва її боки. 3.9. Розрахункова   площа  вікон в основних функціональних приміщенях має бути не менше 1:8 рекомендується 1:5 5 від площі підлоги; у вестибюлях на сходах не менше 1:12. Примітка. За розрахункову площу освітлювального отвору приймається площа отвору вікна або заскленої чистини дверей із зовнішнього боку за винятком площі віконної рими.   4. ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ РІШЕННЯ Загальні вимоги 4.1. Для розселення престарілих рекомендуются будинки різної об'смно-планувальної структури: одноквартирні та блоковані садибного типу багатоквартирні різних типів із квартирами для престарілих будинки з елементами обслуговування і будинки-інтернати загального типу в т.ч. сезонні обов'язковий додаток 3 . 4.2.  У будинках для престарілих усіх типів   висота   приміщень від   підлоги до стелі приймається: не менше 3 м в житлових медичних і   загального   користування;  не менше 2 7 м в підсобних; не   менше 2 5 м в усіх приміщеннях будинків   що пристосовані під житло для престарілих.  Приміщення загального користування вестибюлі    їдальні    загальні кімнати зали та ін. можуть бути двосвітними. 4.3. Висота приміщень гарячих цехів та мийних не повинна   бути менше висоти суміжних з ними залів. Висоту складських приміщень у підпалах будинків-інтернатів та будинків з елементами обслуговування слід приймати не менше 2 2 м до низу конструкцій перекриття що виступають. 4.4.  Довжина будівель і кількість поверхів визначаються проектом забудови. В сейсмічних районах при визначенні довжини та кількості поверхів будівель необхідно виконувати вимоги СНиП ІІ-7-81. СНиП 2.07.01-89 та CH 429-71. 4.5.  Будинки   для   престарілих    слід проектувати     як правило одноповерховими. Допускається проектувати будівлі будинків-інтернатів дво- триповерховими для такого рельєфу місцевості який дозволяє влаштовувати виходи безпосередньо з першого та другого поверхів на рівнях планувальних позначок землі. * Допускається **    Допускається   орієнтацін   вікон  житлових кімнат спалень заальна кількість  місць у котрих складає не більше 70% місткості будинкуку-інтернату.   4.6. Перепади висот що необхідно долати престарілим без підйомно-транс-портних пристроїв на шляхах руху до їдальні медичних приміщень та виходу з будівлі не повинні перевищувати 1 5 м. Кількість сходинок в одному марші сходів або на перепаді рівнів повинна бути не менше 3 і не більше 10. Марші сходів та площадки повинні мати огорожі з поручнями а також додаткові настінні поручні. Настінні поручні необхідно розміщувати також вздовж однієї із стін коридорів. Висота поручнів від рівня підлоги 0 9 м. 4.8.  Будинки-інтернати для пре-старілих висотою у   два   поверхи допускається      обладнувати         одним лікарняним    ліфтом    без влаштування пасажирського ліфта та вантажного підйомника . 4.9. Пристосування будівель висотою в три або більше надземних поверхів   для розміщення       в       них       будинків-інтернатів допускається   тільки при повідному обгрунтуванні за умови забезпечення їх необхідними підйомно-транспортними засобами згідно з нормами для лікувальних закладів. 4.10.  Розміщення входів і під'їздів під вікнами спалень не допускається. 4.11.  Вхід   у   будинок   слід організувати через засклену веранду або тамбур глибиною не менше 1 5м та шириною не менше 2 2 м в одноквартирних будинках 1 5x1 5м . Решітки в підлозі тамбуру або перед ним повинні бути без виступів. 4.12.  Двері    в   будинках   для   престарілих не повинні мати порогів. Якщо пороги необхідні їх висота не повинна перевищувати 25 мм. 4.13.  Застосування дверей на хитних завісах і дверей-вертушок на шляхах руху престарілих забороняється. 4.14. Двері санітарних вузлів усіх типів повинні   відкриватися назовні та мати клямки    що можуть відкриватися із зовнішнього боку. 4.15. Вікна основних приміщень окрім нижнього ряду в двосвітних приміщеннях повинні відкриватися на всю висоту. Для провітрювання приміщень слід передбачати кватирки або фрамуги розміром не менше 1/6 1/8 частини площі вікна. 4.16. У загальних кімнатах їдальнях та інших приміщеннях загального користування   не    менше   50%   вікон   повинні обладнуватися верхніми фрамугами. Висота розташування затворів фрамуг і     кватирок   в   приміщеннях для престарілих не повинна перевищувати 1 6 м. 4.17. Коридори не повинні мати звужень або виступаючих елементів. Коридори в спальних корпусах що проектуються для IIIта IV  кліматичних  районів       повинні      мати      наскрізне провітрювання. 4.18. В будинках для престарілих необхідно    передбачати додаткові зручності що забезпечують вільну орієнтацію та рух а також спеціальні пристрої які б запобігали падінням ударам опікам та ін. 4.19. Ширина приміщень повинна бути не менша ніж наведена у табл.4. 4.20.  Стіни виробничих і складських приміщень повинні бути облицьовані або пофарбовані на висоту 1 8м коридорів на висоту 1 5   м    вологостійкими   матеріалами що допускають систематичне очищення та миття водою. 4.21. В   місцях установки санітарно-технічних приладів та обладнання експлуатація    котрих    пов'язана    з    можливістю зволоження стін та перегородок необхідно передбачати обробку стін та перегородок вологостійкими матеріалами на висоту 1 6 м та ширину що дорівнює шириш приладів та пристроїв додаючи 30 см з кожного боку. 4.22.  Обробка стін і стель приміщень тривалого   перебування престарілих і персоналу           повинна           бути повітропроникною та матовою. 4.23. Підлоги та стіни приміщень закладів   для   престарілих повинні бути гладкими та мати оздоблення що дозволяє вологе прибирання з застосуванням дезинфікуючих засобів. При цьому покриття підлог та сходів повинно бути не слизьким. В спальнях і загальних кімнатах рекомендується застосовувати ковролінове покриття що передбачає прибирання пилососом. Застосовувати ліноліум в житлових приміщеннях для престарілих не дозволяється.   Таблиця 4   Приміщення Найменшаширина м у будинках квартирного тину у БІ та БЕО Житлові кімнати 2 7 2 4 Кухні 2 2 за технологічними вимогами Передпокої 1 6 при спальнях 0 85 при ізоляторі 1 6 Коридори на шляхах руху престарілих 1 1 1 4 Галереї 1 2 1 2 Марші сходів 1 2 1 2   4.24.  В ванних кімнатах вбиральнях душових і санвузлах підлога.повинна мати ухил для відводу води. Рівень підлоги в санітарних.вузлах повинен бути на 2 CMнижче ніж у сусідніх приміщеннях 4.25.  У житлах для престарілих слід робити суміщені санвузли а убиральні обов'язково з вмивальником при двох та більше унітазах в шлюзі . 4.26. У будинках для престарілих всіх типів слід проектувати спальні на одну та дві особи. Мінімальна площа спальні на одну особу 10м2 на дві 12м2 Мінімальна площа житлової кімнати в однокімнатній квартирі 18м2. Житлові кімнати повинні бути не прохідними. 4.27.  У  підвальному  та   цокольному поверхах     допускається розміщувати складські за винятком комор сухих продуктів технічні  вентиляційні камери щитові    теплові   пункти водомірні вузли та побутові стерилізаційні для суден і клейонок комори для зберігання сезонної одежі та взуття. гардеробні та душові для персоналу приміщення; якщо є природне освітлення побутові приміщення персоналу ремонтні майстерні -пральні приміщення тимчасового зберігання трупів. 4.28.  Часткове   до  30%   площі    заглиблення підлоги першого поверху допускається лише при значному   ухилі поверхні ділянки забудови але  не більше ніж на 0 5 м від рівня планувальної позначки землі. У заглибленій частині першого поверху а в умовах реконструкції у цокольному поверсі підлога якого розташована нижче планувальної позначки тротуару не більше ніж на 0 5 м допускається розмішувати усі приміщення крім житлових і загальних кімнат ізолятора кабінету лікаря та процедурної. 4.29.  У будинках з обслуговуванням усіх типів рекомендується влаштовувати додаткові   комори для зберігання сезонних речей площею до 3 м2   на людину в цокольних підвальних і мансардних поверхах. 4.30. Бойлерні з насосними установками виробничі приміщення їдалень обідні зали їдалень місткістю більш 20 осіб шахти   і машинні відділи ліфтів     ремонтні майстерні холодильні камери з машинними відділеннями    венткамери компресорні приміщення для тимчасового зберігання трупів і т.п.    не допускається розміщувати суміжно    зі    спальними та загальними кімнатами кабінетами лікарів лікувально-діагностичними кабінетами а також над і під ними. Не  допускається кріплення санітарних пристроїв і трубопроводів безпосередньо до стін та перегородок що огороджують житлові кімнати для престарілих за винятком встановлення вмивальників безпосередньо в житлових кімнатах .   Будинки квартирного типу 4.31. При проектуванні будинків для престарілих квартирного типу див.додаток 3 ті положення що не обумовлені цим документом    приймаються  згідно  з нормами проектування сільських житлових будинків    допускаючи   відхилення від них відповідно до завдання на проектування. 4.32.  Площа літніх приміщень у будинках для  престарілих квартирного типу не обмежується за умови додержання пункту 6.7 цих норм. 4.33.  В квартирах для престарілих необхідно виділяти дві зони: житлову од-ну-дві кімнати багатофункціонального призначення та господарсько-побутову кухню    санітарний   вузол допускається суміжний комори. 4.34.  При блокованих будинках можлива організація одного-двох приміщень загального користування в т.ч. для пересувних форм обслуговування загальною площею до 40 м . 4.35. Житлові будинки змішаної структури заселення можуть мати різні об'ємно-планувальні   рішення      бути блокованими блоковано-галерейними секційними та ін. 4.36. У  житлових будинках змішаної структури       заселення    необхідно функціонально   відокремлювати   групу квартир  для престарілих. 4.37.  Відповідно до завдання на проектування в будинках змішаної структури заселення     можуть     передбачатися різноманітні приміщення загального користування. 4.38.  Сімейні     будинки     для     престарілих   розробляються   за принципом проектування напівізольованих квартир із виділенням трьох зон: сім'ї-піклувальника престарілих і загального  користування враховуючи збереження принципів функціональної організації сільського житла.   Будинки з елементами обслуговування 4.39.  У   будинках   для престарілих з елементами обслуговування необхідно виділяти такі зони: житлову загального користування та господарську     що   дозволяє   здійснювати   повсякденне  .та періодичне обслуговування престарілих. Приблизний склад та площі приміщень наведені у додатку 4. 4.40.  Житлові групи   рекомендовано проектувати на 5 осіб. Будинки з елементами обслуговування на 10 осіб рекомендується проектувати за принципом двоквартирного будинку передбачаючи одне приміщення . загального користування або можливість об'єднання загальних кімнат та спільні господарсько-побутові приміщення паливну сараї майстерні та ін. 4.41. До будинків з елементами обслуговування  рекомендується прибудовувати   квартири  для   працівників  системи соціального забезпечення й медичних закладів у функції яких входить нагляд за престарілими. Будинки-інтернати 4.42.   Будинки-інтернати загального типу поділяються на: будинки-інтернати з первинним обслуговуванням; будинки-інтернати з обмеженим об-слуговуванням; будинки-інтернати   з розвиненим обслуговуванням див. додаток 3 . 4.43.  Будинки-інтернати можуть   бути   сезонного   типу і використовуватись влітку  як бази та будинки відпочинку пансіонати табори для молоді можливе їх розширення до 40% місткості за рахунок літніх спальних корпусів . Примітка. Протипожежний захист будівель необхідно передбачати із врахуванням збільшення кількості місць влітку.   4.44.  Житлові та обслуговуючі при-міщеннябудинків-інтернатів об'єднуються у такі функціональні групи: житлову спальні приміщення ; вестибюльно-адміністративну; лікувально-профілактичну; клубну у т.ч. майстерні працетерапії ; приготування та приймання їжі; господарську. 4.45.  Спальні   кімнати   разом із необхідними  обслуговуючими  та допоміжними      приміщеннями      слід об'єднувати в житлові групи по 5 і 10 місць у кожній. 4.46. У житлових групах необхідно передбачати житлові   кімнати на   одну   та дві   особи    включаючи кімнати для подружніх та родинних пар.   Допускається проектування двокімнатних номерів для розселення подружніх або родинних пар . 4.47. Відповідно до завдання на проектування в будинках-інтернатах з  розвиненим  обслуговуванням  можливо передбачати розміщення невеликої   кількості інвалідів      які     пересуваються       на кріслах-колясках і можуть частково себе обслуговувати. Всі параметри та обладнання приміщень для таких інвалідів приймаються за відповідними нормами. 4.48.  Розміри спалень визначаються виходячи з таких умов: відстань між короткою стороною ліжка та зовнішньою стіною   з вікном 50 см; відстань   між   довгою   стороною ліжка та зовнішньою стіною з вікном 90 см; - відстань між довгими сторонами ліжок 90 см; - відстань   між ліжком та шафою з розпашними дверима 100 см розсувними 70 см. У кімнатах для немічних ліжка слід розташовувати паралельно до стін з вікнами при цьому відстань між однією з коротких сторін ліжка та стіною повинна бути не менше 130  см. 4.49.  При спальних кімнатах слід передбачати санітарні вузли з вмивальником   унітазом і душем з душовим піддоном що обладнується стаціонарною сіткою та сіткою з гнучким шлангом. На ипсоті 0 15 м  над краєм піддону   слід встановлювати додатковий кронштейн для кріплення душової сітки. 4.50.    Вхід   у   санітарний   вузол здійснюється через передпокій в якому слід розміщувати вбудовані шафи для одягу   персонально для кожного   мешканця глибиною та шириною не менше 0 6 м  на одне місце   а також  вішалку для верхнього одягу. У разі відсутності передпокоїв вбудовані шафи розміщують у спальнях. 4.51.  Площу спальних приміщень слід приймати за табл.5.   Таблиця 5   Приміщення Мінімальна площаприміщень м із сашіузлом без санпузлав Житлові     спальні кімнати     на 1 особу 12 + 6* 14 на 2 особи 16+6* 18 Двокімнатний номер 9 + 12 + 6*      Примітка. Допускається влаштування одного санвузла на дві спальні кімнати * 6 м2   санітарний вузол з передпокоєм     Таблиця 6 Приміщення Площа м Розрахункова кількість Кімната відпочинку хол світлова кишеня 1м2  на одне місце але не менше 15 Одна кімната на 15-20 осіб Кімната приймання їжі*   для будинку інвалідів   з   первинним та обмеженим обслуговуванням   з електроплитою мийкою    2   холодильниками робочим столом навісними шафами-полицями столом для -приймання їжі 8 Одна на 10 осіб Приміщення для побутових потреб з   мийкою    трапом    сушильною шафою прасувальною дошкою ємкостями    для брудної білизни та шафою для прибирального знаряддя 8 - 10    . Одне приміщення на 15-20 осіб Ванна кімната ванна з душем вмивальник ванна для ніг з плоским дном     біде трап із прямим відводом ліжко тумбочка вішалка 6-8 Одна на 10 осіб Душова кабіна з місцем для роздягання 4 Одна на 5 осіб за  відсутності  санвузлів при спальнях 4.52.  Склад   та   площі   загальних приміщень житлових груп приймаються за табл.6. 4.53.    Площу     приміщень     для кліматотерапії веранд   терас балконів слід приймати з розрахунку 0 6 м на одне місце   в будинку для престарілих. Спальні кімнати будинків-інтернатів що проектуються для IIIта IVкліматичних районів повинні мати лоджії або балкони. В IIкліматичному районі лоджії та балкони можна передбачати відповідно до місцевих умов. 4.54.       Площі      вестибюлю      та адміністративних приміщень   необхідно приймати згідно з табл.7. 4.55.  У   вестибюлях   слід передбачати зони відпочинку та очікування місця для встановлення кіосків для пересувних форм торгівлі й побутового обслуговування а також телефону. 4.56. Біля вестибюля слід передбачати гардеробні для верхнього одягу мешканців і персоналу а також місце для зберігання прогулянкових крісел-колясок переважно на веранді . 4.57.    Склад   і   площі   медичних приміщень слід приймати згідно    з табл. 8. 4.58. Палати ізолятора повинні бути   непрохідними.   Медична кімната повинна мати відокремлений вихід   у коридор розміщуватись   суміжно   з однією із палат ізолятора;   між ними рекомендується       робити   засклений отвір   на   висоті    1 2   м   від рівня підлоги. * Допускається згідно із завданням на проектування 4.59. Площу клубних приміщень слід приймати за табл.9.   Таблиця 7   Назва приміщень   Площа приміщень м2 при місткості БІ з первинним та обмеженим обслуговуванням з розвиненим обслуговуванням 5- 10 15-20 15-30 50 Вестибюль-хол 15 20 20        30 Кабінет директора 12 Кімната персоналу 8 12 12 12 Канцелярія відділ кадрів бухгалтерія каса   8 12 Гардероб    персоналу    з індивідуальними шафами 6 8 12 Вбиральня при вестибюлі Один унітаз із вмивальником у шлюзі Веранда-тамбур На розсуд проектувальників    Таблиця 8   Назва приміщень   Площа приміщень м2 при місткості БІ з обмеженим обслуговуванням з розвиненим обслуговуванням 15-20 15-30 50 Медична кімната 6 8      8 Процедурний кабінет 6 8 8 + 6 Ізолятор: шлюз палата туалет   12 16 16+4 2x8 Технічне приміщення 2 Душова на 1 сітку Місце для каталок 2 2 Приміщення для тимчасового зберігання  трупів. Згідно іззавданням на проектування Примітки. 1. У будинках-іитернапіах місткістю до 15 осіб включно рекомендується одну із спальних кімнат розташовувати біля медпункту щоб при необхідності використовувати її як ізолятор. При цьому окремий ізолятор можна не передбачати. 2. У будинках-інтернатах місткістю 25 осіб і більше ізолятор повинен мати самостійний вихід назовні.   4.60. У будинках-інтернатах індивідуальне приготування їжі не передбачається. 4.61. Будинки-інтернати з первинним та обмеженим обслуговуванням повинні як правило проектуватись із розрахунком на привізну їжу із закладів громадського харчування що розташовані поблизу. При цьому в житлових групах передбачається приміщення для підігріву та приймання їжі див.табл.6 .   Таблиця 9   Назва приміщень   Площа приміщень м2 при місткості БІ первинним та обмеженим обслуговуванням з розвиненим обслуговуванням 5-10 15-20 15-30 50 Загальна клубна кімната 20 - 25* 30 - 40* 30-40 60 Бібліотека-читальня 12 15 Гурткова** 15 15 15x2 Комора для інвентаря 4 6 6 8 4.62. Кількість місць в обідньому або в сполученому обідньому та клубному залі слід проектувати із розрахунку забезпечення харчування мешканців в одну зміну. 4.63. Склад і    площу приміщень харчоблоку слід приймати за табл. 10.   Таблиця  10   Назва приміщень   Площа приміщень м2 при місткості БІ первинним та обмеженим обслуговуванням з розвиненим обслуговуванням 5- 10 15-20 15-30 50 Обідній зал 1 4 м 2    на однемісце в залі  Роздавальна 4 4 6 Кухня-доготувальна 18 18 Гарячий цех   14 16 Холодний цех 6 6 Приміщення для різання хліба   2 М'ясний рибний овочевий цехи 6 10 Мийна столового посуду 6 8 8 8 Комора для добового запасу продуктів 2 2 3 4 Холодильні та морозильні камери або холодильники 2 4 4 6 Комора для сухих продуктів 2 2 2 2 Комора для овочів 2 2 4 Комора   для   зберігання білизни та інвентаря 2 шафи 0 6x0 6   2 2 3 Комора та мийна тари 3  4 Завантажувальна 6 Гардсробні.душові санітарні вузли для персоналу 2 4 6 8 Приміщення для зберігання та миття мармитних візків   2  4 *   Загальну кімнату можна об'єднувати з обіднім залом. ** Можливе об'єднання гурткових із кімнатами відпочинку в житлових групах або з майстернями працетерапії.. Примітка. Якщо обідній зал   поєднують  із загальною   кімнатою площу останньої необхідно збільшувати на 0 25 м   на одне місце.   4.64. Ширину проходів у залах слід приймати не меншою ніж указано у табл.11.   Таблиця  11 Проходи Ширина м Головний 1 35 Для проходу до окремих місць 0 7 Примітки. 1.Ширина проходів визначається між спинками стільців при відстані від спинки стільця до краю стола 0 5м між вільними сторонами кутами столів або між спинками стільців та вільними сторонами кутами столів. 2. Проходи повинні забезпечувати евакуацію людей із їдальні.   4.65. В їдальні біля входу або в коридорі біля неї слід передбачати встановлення     рукомийників     і   сушарок для рук зберігаючи необхідну ширину проходів. 4.66. У IIIта IVкліматичних районах біля їдальні необхідно влаштовувати терасу   площею 0 8   від   площі   обіднього залу для влаштування на ній літньої їдальні. 4.67.3 харчоблоку необхідно передбачати самостійний вихід назовні. 4.68. Обідній зал та гарячий і холодний цехи а також мийну посуду-необхідно розташовувати в одному рівні. 4.69.   Виробничі цехи їдальні -допускається    розміщувати    в    одному приміщенні. 4.70.  Мийні кухонного   посуду    тари   напівфабрикатів   і столового посуду допускається розміщувати в одному приміщенні       відокремлюючи     їх бар'єрами висотою 1 6 м. Необхідно передбачати встановлення машин для миття посуду. 4.71.  Комори для продуктів не повинні бути прохідними. Комори для продуктів і холодильні камери не повинні розміщуватись під мийними санітарними вузлами та виробничими приміщеннями з трапами. Холодильні камери не повинні розміщуватись поруч над або під приміщеннями котельних бойлсрних і душових. 4.72.  У кухнях і гарячих цехах слід передбачати  встановлення електричного обладнання у т.ч. печей СВЧ. Для вертикального транспортування їжі передбачається влаштовувати вантажні підйомники.     4.73. Ліфти для виробничих потреб харчоблоків     необхідно проектувати згідно  з розділом будівельних норм на проектування підприємств громадського харчування. 4.74.     Площі         господарських приміщень необхідно   приймати     за табл. 12. 4.75. Для   будинків-інтернатів допускається     проектувати   пральну  якщо такої нема в населеному пункті     розраховану на прання 0 4 кг білизни в день на одне місце. Склад і площу приміщень пральні треба приймати згідно з табл.13.   Таблиця 12   Назва приміщень   Площа приміщень м2 при місткості БІ первинним та обмеженим обслуговуванням з розвиненим обслуговуванням 5-10 15-20 15^30 50 Приміщення для зберігання білизни   2       6 8 12 Комора для брудної білизни 2 4 4 6 Комора для сезонного одягу та взуття 8 12 14 18 Комора для інвентаря та меблів* 6 12 14 18 Комори для власних речей 10 14 16 18 Господарський склад* 6 12 14 18 Овочесховище картоплесховище фруктосховище За  розрахунком   Майстерні з ремонту обладнання та інветаря* 6 8 10 12 Комори для садово-городнього інвентаря 4 6 6 8 Склад палива* За розрахунком  Примітка. Комори необхідно обладнувати стелажами полицями та штангами-вішалками.   Таблиця 13   Назва приміщень   Площа приміщень м2 при місткості БІ первинним та обмеженим обслуговуванням з розвиненим обслуговуванням 5-10 15-20 15 -30 50 Пральня 5 8 8 12 Прасувальня     4 6 Ці приміщення рекомендується розміщувати у надвірних господарських прибудовах   4.76.Heдопускається розміщувати входи в приміщення пральні навпроти входів у приміщення харчоблоку або спалень. 4.77. Стіни   приміщень   пральні   слід облицьовувати керамічною плиткою на висоту 1.5м. 4.78.  Склад і площі приміщень котельних пралень гаражів а також овочесховищ льодовень і теплиць для обслуговування будинків-інтернатів слід визначати за розрахунком виходячи із місткості     інтернатів     та     місцевих умов.     Ці     споруди запроектовані за відповідними нормами необхідно розташовувати   в     господарській      зоні інтернату  або в комунально-складській зоні села.   5. ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ 5.1.  У всіх типах житлових будинків для престарілих   необхідно передбачати спорудження        систем      господарсько-питного водопроводу         каналізації теплопостачання       гарячого водопостачання електропостачання та слабкострумових пристроїв. 5.2.  Інженерний   благоустрій   може вирішуватись з урахуванням підключення до   централізованих   загальноселищних мереж   або автономно на одну або групу будівель. 5.3.  Санітарно-технічні   та   електpо-технічні пристрої що не обумовлені цими нормами слід проектувати за діючими нормами    відповідних    будинків    і приміщень. 5.4. Теплопостачання опалення вентиляцію та кондиціювання повітря в будинках для престарілих слід      проектувати   відповідно до будівельних норм на проектування котельних установок   теплових    мереж     опалення      вентиляції та кондиціювання повітря а також цих норм. 5.5.   У   приміщеннях   будинків-інтернатів за винятком санітарних вузлів      складських     та     інших підсобних   приміщень    слід передбачати   скриту   прокладку   трубопроводів електричних і слабкострумових мереж. 5.6.   Розрахункову температуру та кратність повітрообміну для проектування опалення    в   приміщеннях  для   престарілих слід приймати згідно з табл. 14. 5.7.  Граничну температуру теплоносія в системах опалення слід приймати 850C. 5.8.  Середня    температура    поверхні опалювальних   пристроїв враховуючи печі повинна бути не вище 85°С. При проектуванні систем опалення необхідно передбачати можливість їх по-фасадного регулювання та підключення. 5.9.  Нагрівальні пристрої в шафах для сушіння одягу та сушарки для рушників повинні приєднуватись  до   системи   гарячого водопостачання. 5.10.  Для    одноповерхових будинків-інтернатів місткістю до 15 осіб слід розробляти  варіант пічного опалення   керуючись вимогами СНиП 2.04.05-86. 5.11.   Господарські та     побутові будівлі в т.ч. й ті що розташовуються в цокольному та підвальному поверхах будинків для престарілих проектуються не опалюваними. 5.12.  У   житлових будинках для престарілих квартирного типу та в будинках з елементами   обслуговування   вентиляційна  система проектується за нормами передбаченими для житлових будинків. 5.13.  У спальних кімнатах передбачається природна вентиляція. Примітка. Для спальних кімнат що проектуються для IVкліматичного району допускається передбачати витяжну вентиляцію з механічним збудником. 5.14.  Видалення повітря  із спальних кімнат що мають поруч санітарні вузли слід передбачати через санітарні вузли. 5.15.  Видалення  повітря з шафи для сушіння         одягу     слід передбачати в об'ємі 10 м /год. 5.16.  У   медичних   приміщеннях повинні бути самостійні витяжні канали. 5.17.  У житлових будинках для   престарілих квартирного типу допускається використання   газу за умов додержання норм передбачених для житлових будинків. В інших типах будинків застосовувати газ допускається тільки в котельних установках які обслуговуються спец-персоналом.   Таблиця  14 Примітки. 1. При розміщенні підсобних приміщень харчоблоку білизняні душові та інш. у підвальних поверхах повітрообмін необхідно збільшувати на одну кратність. 2. У холодильних камерах зберігання овочів і фруктів повинно передбачатись: доплив з механічним  збудником відтік з природним збудником.   5.18.  Електропостачання електрообладнання та електроосвітлення закладів для    престарілих    необхідно проектувати згідно з вимогами розділу будівельних норм на проектування електрообладнання громадських        будівель    масового будівництва та правил   улаштування електроприладів    а   також вимог цих норм. 5.19.  У палатах ізолятора та в процедурному кабінеті необхідно передбачати джерела ультрафіолетового випромінювання. 5.20. Установку штепсельних розеток слід передбачати в таких приміщеннях: вестибюль роздягальня загальна кімната спальні за кількістю ліжок медична кімната процедурний кабінет передпокій ізолятора кабінет завідуючого кімната персоналу коридори майстерні прасувальні приміщення харчоблоку крім комор і приміщень з вологими процесами . 5.21.  У     спальнях     і     палатах ізолятора слід передбачати пристрої для чергового нічного освітлення     що приєднані     до   мережі   аварійного освітлення. 5.22.    Улаштування    аварійного освітлення для евакуації людей слід передбачати   в   загальних   кімнатах    вестибюлях і гардеробних на сходах коридорах холах та їдальнях. 5.23. Зовнішнє   освітлення   території слід        проектувати згідно з вимогами «Инструкции по проектированию наружного освещения городов     поселков    городского    типа   и  сельских населенных мест». 5.24.  В     будинках-інтернатах   рекомендується передбачати установку електричних   годинників. Годинники   слід встановлювати в вестибюлях загальних кімнатах та їдальнях. 5.25. У будинках-інтернатах слід  передбачати: радіоточки радіотрансляційної мережі у загальних кімнатах спальнях за кількістью ліжок медичних    кімнатах     ізоляторі кабінетах завідуючого    персоналу на заскленій веранді в майстернях та їдальні; телефони   у вестибюлі кабінеті завідуючого у кімнаті персоналу медичній кімнаті; телеантени або телевізійні кабельні лінії для приєднання до те- левізорів у вестибюлях загальних кімнатах їдальнях спальнях; кнопки    біля всіх зовнішніх вхідних      дверей      з       елект-родзвінками. У кабіні туалету необхідно передбачати встановлення кнопки дзвінка якою можна користуватися з унітазу або від дверей. Електричний дзвінок слід розміщувати в кімнаті чергового або в приміщенні загального користування. Рекомендується передбачати палатну сигналізацію для виклику персоналу. 5.26. Захист від блискавок необхідно проектувати згідно з вказівками з проектування та налагодження   захисту будівель і споруд від блискавок.   6. ПРОТИПОЖЕЖНІ ВИМОГИ 6.1.  При   проектуванні  будинків для престарілих квартирного типу та будинків з елементами обслуговування слід керуватися протипожежними вимогами що ставляться до житлових будинків. 6.2.  При    проектуванні   будинків-інтернатів слід  керуватися протипожежними    вимогами     що    ставляться    до відповідних приміщень громадських будинків і цими нормами. 6.3.  Земельні ділянки будинків-інтернатів слід розташовувати в радіусі обслуговування пожежних депо або по-жпостів на відстані від них не більше З KM. 6.4.  Навколо   будівель    будинків-інтернатів необхідно передбачати проїзди для пожежних машин на відстані не менше 5м   і   не  більше   8м   від стін житлових корпусів а для решти будинків за протипожежними нормами. 6.5. Витрати води для зовнішнього пожежогасіння слід приймати згідно з вимогами СНиП 2.04.02-84. 6.6.  Будинки-інтернати повинні бути не нижче другого ступеня вогнетривкості. Ступінь вогнетривкості будинків з прибудовами що не опалюються слід приймати за ступенем вогнетривкості частини будинку що опалюється. 6.7. Площа поверху між протипожежними стінами  1-го   типу залежно     від ступеня вогнетривкості  й  кількості  поверхів будинків повинна бути не більше наведеної в табл. 15. 6.8.  Житлові корпуси    будинків   для престарілих     повинні відокремлюватися від     будинків      іншого      призначення протипожежними стінами 2-го типу. 6.9. Перепади рівнів підлог у виробничих приміщеннях та залах їдалень не допускаються. 6.10.  Огороджуючі     конструкції   переходів  між будинками корпусами повинні мати межу   вогнетривкості    що відповідає основному будинку корпусу . Пішохідні та комунікаційні тунелі слід проектувати    з  негорючих    матеріалів. Стіни будинків-інтернатів у    місцях приєднання до них тунелів та переходів слід передбачати з негорючих матеріалів з межею вогнетривкості-2 години; двері в отворах цих стін що ведуть до переходів і тунелів повинні бути протипожежними 2-го типу.   Таблиця 15 Ступінь вогнетривкості будинків Площа поверху між протипожежними стінами будинків м одноповерхових двоповерхових триповерхових І 6000  5000  5000 II 6000 4000 4000 Примітки. 1.  При наявності автоматичного пожежегасіння  площа поверху  між  протипожежними стінами може бути збільшена не більше ніж удвічі.                      2. Площу поверху між протипожежними стінами одноповерхових-будинків з двоповерховою частиною що займає менше 15% площі забудови будинків  слід- приймати як для одноповерхових будинків. 3.  Ступінь вогнетривкості прибудованих до будинку навісів піддашків терас а також службових та інших будинків і споруд що відділені протипожежними стінами   допускається приймати нижчого ступеня вогнетривкості ніж вогнетривкість будинку.      6.11. Внутрішні несучі стіни та перегородки що відокремлюють житлові блоки від інших груп приміщень повинні мати  межу вогнетривкості не   менше   0 5 години та нульову межу розповсюдження вогню. 6.12. Двері приміщень де розташовані газові прилади повинні відкриватись назовні. 6.13.  Найбільша  відстань від дверей спалень їдалень   і загальних кімнат до сходової     клітки   або  виходу йазовні з будівлі повинна бути 20 м: 6.14.  З    кожного поверху будйнку-інтернату слід передбачати не менше двох евакуаційних виходів. 6.15. Використання зовнішніх пожежних  сходів для евакуації мешканців будинків для престарілих забороняється. 6.16.  Допускається       влаштування відкритих     сходів     без огброджуючих внутрішніх стін та перегородок з вестибюля  на другий  поверх   якщо стіни та перекриття вестибюля зроблені з негорючих матеріалів з  межею  вогнетривкості не менше 0 75 години а приміщення вестибюлів відокремлені від коридорів пере-городками з дверима.   Відкритих  сходів у   будинках   допускається   передбачати не більше 50%. Сходові клітки і ліфтові холи повинні-бути відокремлені від приміщень будь-якого призначення та коридорів дверима з ущільненням в притворах що обладнані закривачами. 6.17. З кожної сходової клітки повинно бути передбачено   вихід    безпосередньо назовні а з однієї через вестибюль. Сходові клітки для евакуації людей повинні мати природне освітлення. 6.18.  Гвинтові   криволінійні а також забіжні сходи на шляхах евакуації забороняються. 6.19.  Технічні      підвальні    та    цокольні    поверхи    слід розділяти      протипожежними перегородками   1-го типу на відсіки площею не більше 500 м2 . У технічних підпіллях двері в протипожежних перегородках  можуть  бути  важко-горючими з ущільненням у стулках. Перегородки що відділяють технічний коридор підвальних і цокольних поверхів від решти приміщень повинні бути протипожежними 1-го типу. 6.20. У зовнішніх стінах підвалів повинні передбачатись вікна розміром 1 2x0 9 м з приямками з розрахунку не мбнше одного вікна на 200 м. площі підвалу але й не менше двох. 6.21.  З підвальних і цокольних поверхів необхідно передбачати виходи безпосередньо     назовні.     Сполучення підвальних і цокольних поверхів з першим поверхом повинно здійснюватись по самостійних сходових клітках з виходом в них через тамбур-шлюз із двома дверима   що    самі    зачиняються. Розміщення    цих сходів у межах ліфтових холів не допускається. 6.22.  Сполучення шахт ліфтів та сходових кліток з підвалами не допускається. Межі вогнетривкості та поширення вогню для конструкцій галерей у галерейних будинках повинні відповідати показникам що прийняті для перекриттів. 6.23. Застосування    горючих    облицювальних    матеріалів      і матеріалів що   виділяють   при   горінні   токсичні речовини а також   килимових   покриттів на шляхах  евакуації   сходових клітках коридорах пішохідних тунелях вестибюлях холах а також в їдальнях та актових залах не допускається. 6.24. Огорожі комунікаційних ніш повинні бути протипожежними 1-го типу.  6.25. Сонцезахисні пристрої у будин-ках-інтернатах повинні бути з негорючих матеріалів. Огорожа лоджій і балконів у будинках висотою три поверхи й більше повинна виконуватись з негорючих матеріалів за винятком конструкцій засклення . 6.26.  На дахах   будинків-інтернатів висотою 10м і більше слід передбачати негорючі   огорожі висотою не менше 0 6 м на плоских покрівлях не менше 0 9м . 6.27.  Використання аміачних холодильних установок у будинках для престарілих не допускається. 6.28.  У   лікувально-виробничих   майстернях   при   будинках   для престарілих забороняється використовувати вибухонебезпечні речовини та матеріали. 6.29: У будинках-інтернатах для престарілих автоматичною пожежною сигналізацією повинні бути обладанані всі приміщення за винятком приміщень з вологими процесами . ДОДАТОК 1 Довідковий   ТЕРМІНИ ВИЗНАЧЕННЯ ТА СКОРОЧЕННЯ ПРЕСТАРІЛІ ОСОБИ ПОХИЛОГО ВІКУ всі особи пенсійного віку жінки з 55 років чоловіки з 60 років . СІМ'Я група починаючи з двох осіб людей які живуть разом і пов'язані родинними зв'язками. Терміни що характеризують фізичний стан престарілих: ПРАКТИЧНО ЗДОРОВІ    престарілі які здатні до самообслуговування і беруть повноцінну участь у трудовому житті родини та суспільства; НАПІВПРАЦЕЗДАТНІ особи які здатні до повсякденного самообслуговування періодичної трудової діяльності але потребують епізодичної допомоги при виконанні трудомістких робіт; НЕМІЧНІ -   престарілі   які здатні до часткового самообслугову-вання потребують постійного нагляду та регулярної медичної допомоги; зрідка можуть виконувати неважку працю. БУДИНОК ПРЕСТАРІЛИХ скорочено БП будинок призначений для тимчасового або постійного перебування престарілих. БУДИНОК-ІНТЕРНАТ скорочено БІ установа соціального забезпечення для престарілих які не потребують стаціонарного лікування та не мають родичів котрі згідно з законом зобов'язанні їх утримувати. За обсягом та рівнем стаціонарних послуг вони поділяються на будинки-інтернати з первинним обмеженим та розвиненим обслуговуванням. БУДИНКИ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОБСЛУГОВУВАННЯ БЕО відомчі житлові будинки типу гуртожитків для сумісного перебування невеликої кількості престарілих одна-дві житлові групи по 5 осіб. Принцип організації БЕО самообслуговування посильна взаємодопомога повсякденна допомога обслуговуючого персоналу приготування їжі на місці або привізне прибирання прання періодичне громадське обслуговування пересувного типу. Тип будинку одно-двоквартирні будинки з розширеним складом приміщень. ЖИТЛОВІ БУДИНКИ ЗМІШАНОЇ СТРУКТУРИ   ЗАСЕЛEHHЯ комбінації груп квартир для престарілих і груп квартир для інших категорій сімей одинаки передпенсійного віку неповні сім'ї сім'ї спеціалістів та інш. тобто соціальні групи людей що не мають розвиненого підсобного господарства і тяжіють до мешкання в упорядкованому комунальному житловому фонді . Типи будинків блоковані блоковано-галерейні секційні і т.п. ЖИТЛОВІ БУДИНКИ ДЛЯ РОДИH-НИХ СІМЕЙ тип садибного житлового будинку складної планувальної структури що дозволяє просторово виділяти функціональні групи приміщень сумісного та роздільного використання груп членів які складають великі складні сім'ї з кількох поколінь. РОДИННИЙ БУДИНОК ПРЕСТАРІЛИХ житло для престарілих малої місткості до 5 осіб де нагляд за престарілими   здійснює сім'я-піклувальник. Тип будинку житловий будинок для родинних сімей. ЖИТЛОВА ГРУПА ЖИТЛОВИЙ БЛОК група житлових спальних кімнат об'єднаних підсобними приміщеннями загального користування. ФАП фельдшерсько-акушерський пункт.    ДОДАТОК   2 Обов' язкиаий   ПРАВИЛА ПІДРАХУНКУ ПЛОЩІ ОБ'ЄМІВ ТА КІЛЬКОСТІ ПОВЕРХІВ 1.  Площі   квартирних   будинків визначаються  за правилами наведеними в ДБH 79-92 «Житлові   будинки   для індивідуальних забудовників України». 2.  Житлову площу   БІта  БEOслід визначати як суму площ спальних житлових кімнат. 3.  Площа   приміщень  загального  користування   сума площ приміщень денного перебування престарілих:   загальних кімнат холів кімнат відпочинку залу   їдальні клубних приміщень кімнат для лікувально-трудової діяльності. 4.  Підсобна   площа      площа   усіх підсобних і обслуговуючих приміщень коридори         санвузли         приміщення вестибюль н о- адміністративної лікувально-профілактичної господарської та ін. груп що розміщені в об'ємі капітальних стін за винятком приміщень загального користування. 5. Площа літніх приміщень сумарна площа балконів    лоджій веранд і терас індивідуального та загального користування. 6.  Загальна площа БІ БEO сума площ   житлової підсобної та приміщень загального користування. Площі сходів ліфтових та ін. шахт горищ та господарського підпілля в загальну площу будинку не враховуються. 7. Площу приміщень будинків для престарілих слід визначати за їх розмірами що вимірюються між опорядженими поверхнями стін і перегородок на рівні підлоги не враховуючи плінтуси . При визначенні     площі     мансардного приміщення враховується частина площі цього приміщення  з  висотою від підлоги  до   виступаючих конструкцій стелі не менше 1 6 м. 8. Будівельний об'єм будинків для престарілих   визначається      як   сума будівельного об'єму вище позначки ± 0 000 надземна частина та нижче цієї позначки підземна частина . Будівельний об'єм надземної частини будинку з горищем що не опалюється визначається помноженням площі горизонтального перерізу по зовнішньому обводу будинку на рівні першого поверху вище цоколя на повну висоту будинку що вимірюється від рівня чистої підлоги першого поверху до верхньої площини теплоізоляційного шару горищного перекриття; для плоских суміщених дахів до середньої позначки верху даху. Будівельним об'єм підземної частини будинку визначається помноженням площі горизонтального зрізу по зовнішньому обводу будинку на рівні першого поверху вище цоколя на висоту виміряну від рівня чистої підлоги першого поверху до рівня підлоги підвалу або цокольного поверху. Об'єм портиків під'їздів літніх приміщень що розміщуються поза габаритами будинку в загальний об'єм будинку не враховується. 9. Площа   забудови   будинку   визна-чатється   як   площа горизонтального перерізу по зовнішньому обводу будинку на рівні цоколя враховуючи частини шо виступають.   Площа   під будинком    що стоїть на стовпах а також проїзди під будинком зараховуються до площі забудови. 10.  В загальну кількість поверхів будинку зараховуються всі надземні поверхи в тому числі мансардний і цокольний якщо верх перекриття   оста нього   знаходиться  вище середньої планувальної позначки землі не менше ніж на 2 м. При різній кількості поверхів у різних частинах будинку а також при розміщенні будинку на ділянці з ухилом коли за рахунок ухилу збільшується кількість поверхів площа визначається окремо для кожної частини будинку.     ДОДАТОК З Довідковий НОМЕНКЛАТУРА ЖИТЛА ДЛЯ РОЗСЕЛЕННЯ ОСІБ ПОХИЛОГО BIKV СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ УКРАЇНИ Типи житла Сімейний стан престарілих Фізичний стан престарілих      Місткість будинку Житлові   будинкиквартирного  типу Житлові будинки для       родинних сімей Складні       сім'ї більше-4 осіб у т.ч. 1-2 престарілих Працездатні напівпрацездатні немічні 4-8 осіб і більше Одноквартирні індивідуальні будинки Сім'ї престарілих одинаки Працездатні напівпрацездатні 2-3 особи 1 Блоковані житлові будинки Одинаки      сім'ї престарілих Працездатці напівпрацездатні 6 - 8 осіб 12 Житлові будинки змішаної структури Одинаки      сім'ї престарілих;   одинаки     та     сім'ї інших вікових категорій Працездатні напівпрацездатні немічні 16-32 особи в т. ч. 4-8 престарілих   Житлові будинки з покімнатним заселенням в т.ч. сезонні Будинки для престарілих з елементами обслуговування Одинаки         подружні або родинні пари Напівпрацездатні працездатні немічні 5 - 10 осіб Будинки-інтернати загального типу:       -з первинним обслуговуванням Одинаки        подружні або родинні пари Напівпрацездатні немічні   5 - 10 осіб -з обмеженим обслуговуванням Одинаки         подружні або родинні пари Напівпрацездатні немічні 5-20 осіб -з розвиненим обслуговуванням Одинаки         подружні або родинні пари Немічні напівпрацездатні 15 -50 осіб Примітка. В дужках вказані допустимі значення.     ДОДАТОК 4 Довідковий   ПРИМІРНИЙ СКЛАД ТА ПЛОЩІ ПРИМІЩЕНЬ У БУДИНКАХ З  ЕЛЕМЕНТАМИ ОБСЛУГОВУВАННЯ   Приміщення Площа м2 Примітки Житлові кімнати:     - на одну особу 10 0-12 0   - на дві особи 14 0-18 0   - для сімей з двох осіб 9 0+12 0   - для сімей з трьох осіб 12 0+18 0   Санвузли:*     - туалет з рукомийником 1 5   -санітарна кабіна  вмивальник унітаз душ 3 0   - ванна ванна унітаз вмивальник 4 0-4 5   Вбудовані шафи поза межами житлових кімнат не менше 0 5 м2 /особу   Загальна кімната 10 0+2n   їдальня з вмивальником 7+0 5n 6 0 В дужках вказана додаткова площа при об'єднанні їдальні та загальної кімнати Кухня:     - при місцевому приготуванні їжі 10 0+0 5n   - при привізному харчуванні 9 0-12 0   Комори для продуктів 2 0-4 0   Кімната для   праці з вбудованою шафою 12 0-15 0 Може входити до складу господарських будівель Комори 1 5n   Пральня з місцем для прасування 4 0-5 0 Не обов'язково Приміщення для пересувних форм обслуговування 8 0-10 0 Можливо виділення площі в передпокої або в загальній кімнаті Кімната персоналу з санвузлом при БЕО на 2 житлові групи 8 0+1 2 При цілодобовому перебуванні 12+1 2** n Кількість осіб що мешкають в БЕО * Розраховуючи кількість санвузлів слід виходити з норм: один умивальник та один унітаз на 2-3 особи; один душ або ванна на 4-5 осіб але не менше однієї ванни на БЕО. В умовах реконструкції допускається влаштовувати туалети загального користування на житлову групу. ** За відсутністю прибудованої квартири для персоналу.