ДБН В.2.2-4-97

ДБН В.2.2-4-97 Будинки і споруди. Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ   БУДИНКИ ТА СПОРУДИ ДИТЯЧИХ ДОШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ   ДБН В.2.2-4-97   РОЗРОБЛЕНІ ВАТ КиївЗНДІЕП д-р арх. Л.М. Ковальський архітектор В. M. Трифонов керівники; архітектор Б. M. Губов к. т. н. В.Ф. Гершкович інженери Л.В. Черкаська E. P. Хізенко за участю архітектора Л.О. Філатової ; УкрНДІПцивільсільбуд архітектори А.С. Забаштанський С.А. Флоре ; Українським науково-гігієнічним центром МОЗ України кандидати мед. наук Г.М. Єременко H. C. Полька ; Головним санітарно-зпідеміологічним управлінням МОЗ України Т.О. Цибенко ; Українським центром державного санепіднагляду МОЗ України І.Є. Сапуга . ВНЕСЕНІ ТА ПІДГОТОВЛЕНІ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ Головним управлінням житлово-цивільного будівництва Держкоммістобудування України канд. арх. Л.Х. Муляр арх. О.П. Авдієнко арх. Г.П. Яценко ЗАТВЕРДЖЕНІ Наказом Держкоммістобудування України від 27.06.96 р. № 1 17 та введені у дію з 1 .01 .98 р. наказом № 136 від 6.08.97 р.   З введенням у дію ДБН В.2.2-4-97 втрачають силу на території Україниположення вимог до дитячих дошкільних закладів СНиП 2.08.02-89 "Общественные здания и сооружения" ДБН 364-92 "Дитячі дошкільні заклади для сільської місцевості України"  ЗМІНА № 1 ДБН В.2.2-4-97 "Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів". Наказом Держбуду України від 21 жовтня 2004 року № 195 набуття чинності встановлено з 1 квітня 2005 р. ТЕКСТ ЗМІНИ Пункт 3.10. У першому абзаці після слів: "коридори сходові клітки веранди" доповнити словами: "та інші шляхи які відповідають вимогам ДБН В.1.1-7". В останньому абзаці слова: "не менше 0 75 години" замінити словами: "не менше RЕІ 45 для стін ЕІ 45 для перегородок ". Пункт 3.11. Слова: "зовнішні відкриті металеві сходи" та "зовнішніх відкритих сходів" відповідно замінити словами: "сходи типу С3" та "сходів типу С3". Пункт 3.12. Слова: "внутрішніх сходів що розміщуються в сходових клітках 1-го типу" замінити словами: "звичайних сходових кліток типу СК1". Пункт 3.22. У першому реченні слова: "сходові клітки 1-го типу" замінити словами: "звичайні сходові клітки типу СК1". У другому реченні після слів: "слід розділяти" доповнити словами: "протипожежними перегородками 1-го типу з" далі за текстом. Пункт 3.29. Значення межі вогнестійкості у дужках: "0 25 год" замінити на "EI 15". Пункт 3.30. Значення межі вогнестійкості "0 6 години" замінити на "EI 30". Пункт 4.16 доповнити третім абзацом: "Електричні проводи і кабелі повинні бути стійкими до поширення полум'я виготовлятись з матеріалів із помірною димоутворювальною здатністю малонебезпечних за токсичністю продуктів горіння за ГОСТ 12.1.044 групи Д2 Т1 за ДБН В.1.1-7 . Примітка. Стійкість електричних проводів і кабелів до поширення полум'я визначається за ГОСТ 12176 за категорією А для проводів і кабелів прокладених у пучках ДСТУ 4216 для поодиноко вертикально прокладених проводів і кабелів ДСТУ 4217 для поодиноко вертикально прокладених проводів кабелів з малим перерізом ". Пункт 4.17. Слова: "на сходах" замінити словами: "звичайних сходових клітках". Пункт 4.21. У першому реченні: * перед словами: "пожежної та охоронної сигналізації" доповнити словом "автоматичної"; * після слів: "про пожежу" доповнити словами: "та управління евакуацією людей". Додаток 7. Рядок "2. ДБН В.2.2-9-97 Громадські будинки та споруди" замінити рядком "2. ДБН В.2.2-9-99 Громадські будинки та споруди. Основні положення". Рядок "4. СНиП 2.01.02-85* Противопожарные нормы" замінити рядком "ДБН В.1.1-7-2002 Пожежна безпека об'єктів будівництва". Рядок "16. СНиП 2.04.09-84 Пожарная автоматика зданий и сооружений" замінити рядком "16. ДБН В.2.5-13-98 Пожежна автоматика будинків та споруд". Рядок "23. ВСН 59-88 Электрооборудование жилых и общественных зданий и сооружений" замінити рядком "23. ДБН В.2.5-23-2003 "Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення". Доповнити Додаток 7 рядками 29 30 31 32 такого змісту: "29. ГОСТ 12.1.044-89 ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения 30. ГОСТ 12176-89 Кабели провода и шнуры. Методы проверки на нераспространение горения 31. ДСТУ 4216-2003 Випробування електричних кабелів в умовах впливу вогню. Частина 1: Випробування на поширення полум'я поодиноко прокладеного вертикально розташованого ізольованого проводу або кабелю IEC 60332-1:1993 MOD 32. ДСТУ 4217-2003 Випробування електричних кабелів в умовах впливу вогню. Частина 2: Випробування на поширення полум'я поодиноко прокладеного вертикально розташованого ізольованого проводу або кабелю з малим перерізом IEC 60332-2:1989 MOD ". ЗМІНА № 2 ДБН В.2.2-4-97 "Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів". Наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 18.03.2008 року № 130 Текст зміни наведений після додатку 7 ЗМІСТ 1    ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ    2   ВИМОГИ ДО ЗАБУДОВИ ДІЛЯНКИ 3   ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ РІШЕННЯ Приміщення дитячих груп Приміщення для музичних фізкультурних навчальних занять та ігор Медичні приміщення Службово-побутові приміщення Харчоблок    Пральня 4   ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ ТА ВИМОГИ ДО ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ Водопостачання та каналізація Опалення та вентиляція Електрообладнання Зв'язок та сигналізація    ДОДАТОК 1 Кількість дітей у вікових групах дошкільних закладів будинках дитини дитячих будинках для дошкільників та група/ короткочасного перебування ДОДАТОК 2 Санітарно-технічне обладнання будинків дошкільних закладів ДОДАТОК З Розрахункова температура повітря та кратність повітрообміну у приміщеннях дошкільних закладів ДОДАТОК 4 Контрольні питомі показники розрахункової нормованої площі загальної площі та будівельного об'єму ясел-садків загального типу    ДОДАТОК 5 Відстань від наземних наземно-підземних гаражів та автостоянок легкових автомобілів станцій технічного обслуговування автомобілів та автозаправних станцій до меж ділянок дошкільних закладів ДОДАТОК 6 Відстань від будинку дошкільного закладу та його ділянки до житлових і громадських будинків    ДОДАТОК 7 Список основних нормативних документів що використовуються при проектуванні будинків дитячих дошкільних закладів на які наведені посилання у цих нормах   .  .   Державні будівельні норми "Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів" поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих будинків дошкільних закладів загального типу дитячих ясел садків ясел-садків комплексів дошкільних закладів будинків дитини і дитячих будинків для дошкільників а також приміщень для груп короткочасного перебування дітей що входять до складу будинків іншого призначення. Ці норми обов'язкові для організацій та підприємств які здійснюють проектну будівельну та інвестиційну діяльність на території України незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування. При проектуванні дитячих дошкільних закладів поряд з положеннями цих норм слід також керуватися вимогами інших діючих нормативно-інструктивних документів. Список основних нормативних документів на які є відповідні посилання в цих нормах наведений у додатку 7.   1     ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1  До дошкільних закладів загального типу можуть входити групи з різним режимом роботи: денні цілодобові скороченого перебування а також оздоровчі реабілітаційні для ослаблених часто хворіючих дітей логопедичні тощо. 1.2  Розрахункова кількість дітей у вікових групах дошкільних закладів та групах короткочасного перебування дітей дошкільного  віку приймається згідно з обов'язковим додатком   1.   Кількість і співвідношення вікових груп слід приймати за завданням на проектування. 1.3  Місткість дошкільних закладів загального типу не повинна перевищувати 280 місць 14 груп будинків дитини і дошкільних дитячих будинків не більше ніж 200 місць. Місткість та організаційна структура комплексів дошкільних закладів має визначатися завданням на проектування за узгодженням з органами освіти та охорони здоров'я. Кількість місць у кожному будинку корпусі з приміщеннями дитячих групових осередків не повинна перевищувати 280. 1.4 Дошкільні заклади загального типу місткістю до 160 місць дозволяється об'єднувати з початковими або основними школами а в селищах міського типу і сільській місцевості при місткості до 120 місць з квартирою для обслуговуючого персоналу. 1.5  На літній період допускається збільшення кількості місць у дошкільних закладах за рахунок будівництва літніх павільйонів. Для закладів на 60 і менше дітей кількість місць у павільйонах не повинна перевищувати кількість місць в основному будинку. Для закладів більшої місткості загальна кількість місць у павільйонах не повинна перевищувати 50% місткості основного будинку і бути не більше 100. Літні павільйони повинні проектуватися неопалюваними місткістю на 1-2 групи до 40 місць . Склад і площі приміщень харчоблоку і пральні слід визначати з розрахунку максимальної кількості місць у дошкільному закладі на літній період. 1.6  Приміщення для груп короткочасного до 3 годин перебування дітей дошкільного віку дозволяється передбачати у перших поверхах житлових будинків та громадських центрів житлових утворень. Кількість груп має визначатися згідно з місцевими умовами і узгоджуватися з органами охорони здоров'я та освіти. 1.7 Будинки дошкільних закладів слід проектувати із матеріалів які дозволені для будівництва дитячих закладів Міністерством охорони здоров'я України МОЗ України . 2     ВИМОГИ ДО ЗАБУДОВИ ДІЛЯНКИ 2.1 Будинки дошкільних закладів слід розміщувати на окремих земельних ділянках що розташову ються згідно з вимогами містобудівних норм додаток 7 п.1; додатки 5 і 6 . Для груп короткочасного перебування дошкільників що розміщуються в будинках іншого призначення окремі земельні ділянки не передбачаються. 2.2 Дозволяється безпосереднє примикання ділянок дошкільних закладів загального типу до торців житлових будинків без вікон до яких прибудовується дошкільний заклад. Ділянки дошкільних закладів з квартирою для персоналу можуть блокуватися з присадибними ділянками але з обов'язковим відокремленням огорожею або смугою зелених насаджень. Господарські зони в такому разі можуть суміщуватися. 2.3 Площі земельних ділянок дошкільних закладів що розміщуються у житловій забудові слід приймати з розрахунку на одне місце: в дошкільних закладах загального типу та дошкільних дитячих будинках місткістю до 80 місць не менше ніж 45 м2; в будинках дитини тієї ж місткості не менше ніж 40 м2 ; в дошкільних закладах загального типу дошкільних дитячих будинках і будинках дитини місткістю понад 80 місць не менше ніж 40 м2 ; в комплексах дошкільних закладів місткістю більше 350 місць не менше ніж 35 м2 . В закладах із збільшенням кількості місць на літній період площі ділянок слід приймати за максимальною місткістю. 2.4 Скорочення площ ділянок за рахунок озеленення допускається: - в умовах реконструкції  -до 20%; - при уклонах рельєфу більше 20% - до 15%; -  в містах-новобудовах  - до 10%; - для дошкільних закладів вбудовано-прибудованих до житлових будинків- до 10%. 2.5 Озеленення ділянок дошкільних закладів повинно становити не менше ніж 20 м2  на одне місце. В умовах реконструкції будинків або прилягання ділянок безпосередньо до лісових або паркових територій допускається зменшення площі озеленення на 30% або до 14 м2 на місце в дошкільному закладі а в комплексах дошкільних закладів до 12 м2. До розрахункової площі озеленення слід включати газони майданчики з трав'яним покриттям квітники город-ягідник. 2.6  Ділянки дошкільних закладів повинні обладнуватися поливальним водопроводом і мати огорожу заввишки не менше 1 6 м. По периметру ділянки створюється захисна смуга із дерев чагарників і газонів завширшки 3 м. При висаджуванні дерев та чагарників треба враховувати умови інсоляції сонце- вітро- шумо-пилозахисту приміщень будинку та майданчиків. 2.7   На земельній ділянці повинні передбачатись такі функціональні зони: забудови групових май данчиків спортивно-ігрова юних натуралістів та господарська. Окремі зони та території майданчиків повинні розмежовуватись живою огорожею. 2.8   Зона забудови ділянки включає капітальні будинки літні павільйони криті переходи та інші споруди. Будинки повинні розташовуватися не ближче 25 м від червоної лінії вулиць; для сільської місцевості при містобудівному обгрунтуванні та згоді органів санітарного нагляду ця відстань може бути скорочена. Відстань від будинків до найближчих житлових будинків приймається за вимогами інсоляції та освітленості а також за протипожежними вимогами додаток 7 п.1 . При розходженні санітарних та протипожежних нормативів приймається більша відстань. До всіх будинків зони забудови повинні передбачатись під'їзди завширшки не менше 3 5 м з твердим покриттям для пожежних машин які мають забезпечувати доступ пожежних підрозділів у кожне приміщення. 2.9  У зоні групових майданчиків слід передбачати майданчики для дітей ясельного віку до 3 років площею із розрахунку не менше 8 0 м2   на місце майданчики для дошкільників віком від 3 до 6 років   площею не менше 7 5 м2 на місце тіньові навіси за кількістю групових майданчиків площею не менше 40 м кожен. Навіси до площі майданчиків не включаються а для груп що розміщуються в літніх павільйонах не влаштовуються. 2.10   Майданчики для дітей ясельного віку повинні мати трав'яне покриття   майданчики для дошкільників частково трав'яне і частково не більше 60 м ґрунтове покриття з домішками твердих дрібнозернистих місцевих будівельних матеріалів які дозволені до використання МОЗ України. 2.11   Спортивно-ігрова зона дошкільних закладів місткістю до 160 місць включає фізкультурний майданчик призначений для одночасного використання однією групою. Для закладів більше 160 місць передбачається 2 фізкультурних майданчики -  для ясельних і дошкільних груп.  Майданчики слід проектувати площею із розрахунку не менше  13 5 м2    на 1 дитину в групі.  Покриття майданчиків виконуються з матеріалів дозволених для використання МОЗ України. 2.12   На фізкультурному майданчику для занять дошкільних груп повинні бути передбачені: місце для гімнастичних снарядів бігова доріжка не менше 30 м яма для стрибків і лужок для рухливих ігор. При   об'єднанні майданчиків допускається створення дитячого міні-стадіону площею не менше ніж 400 м 2. Для загартування дітей та організації ігор з водою в спортивно-ігровій зоні слід передбачати гідромайданчик з твердим покриттям та відведенням стічної води до каналізації. 2.13   Відстань від групових фізкультурних ігрових майданчиків до найближчих житлових будинків приймається не менше 12 м. Майданчики слід з'єднувати кільцевою доріжкою з твердим покриттям завширшки не менше 1 5 м розміткою та встановленням шляхових знаків для навчання правилам поведінки пішоходів їзди на велосипедах і педальних машинах. Кільцева доріжка може бути суміщена з об'їздом навколо будинків. 2.14   Зона юних натуралістів в дошкільних закладах загального типу повинна мати ділянки овочевих і плодовоягідних культур загальною площею з розрахунку 0 75 м2 на місце у дошкільних групах а в будинках дитини ділянки плодовоягідних культур площею 0 5 м2 на місце. Додатково допускається обладнувати зоокуточок площею не менше 30 м2 . Зона юних натуралістів в дошкільних дитячих будинках включає ділянки овочевих і плодовоягідних культур які дозволяється розміщувати централізовано або біля групових майданчиків площею з розрахунку 1 5 м2 на місце. Допускається передбачати теплицю з вольєром для тварин площею не менше 150 м2. Вольєр слід розташовувати на відстані не менше 25 м від будинку дошкільного закладу та найближчих житлових будинків. 2.15 Господарську зону слід проектувати площею: для дошкільних закладів загального типу місткістю до 40 місць не менше 70 м2 місткістю понад 40 до 120 місць а також дитячих будинків і будинків дитини до 100 місць не менше 100 м2 для дошкільних закладів загального типу місткістю понад 120 місць не менше 150 м2; для будинків дитини та дошкільних дитячих будинків понад 100 місць не менше 200 м2. У сільській місцевості в разі відсутності централізованої системи теплопостачання каналізації тощо наведені показники можуть бути збільшені виходячи з місцевих умов за завданням на проектування. 2.16 Господарська зона повинна розміщуватись біля входу до виробничих приміщень харчоблоку і пральні відокремлюватись від групових і фізкультурних майданчиків мати тверде покриття та самостійний в'їзд ізольований від входів на ділянку. В господарській зоні передбачається закритий сміттєзбірник площею не менше 6 м2 обладнаний господарським водопроводом та каналізацією; місце для сушіння білизни і постільних речей не менше ніж 15 м2 ; за необхідністю сарай та овочесховище площа яких приймається згідно з місцевими умовами. При відповідному обгрунтуванні допускається передбачати гараж для службових автомобілів для будинків дитини і дошкільних дитячих будинків. Сміттєзбірник і гараж повинні розміщуватись не ближче 25 м від основного будинку в умовах реконструкції цю відстань допускається скорочувати до 20 м. 3    ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ РІШЕННЯ 3.1 Дошкільні заклади слід розміщувати як правило в будинках що стоять окремо. Найбільшу кількість поверхів будинків слід приймати в залежності від кількості місць і ступеня вогнестійкості вказаних у таблиці 1. Комплекси дошкільних закладів які формуються з розташованих окремо або із зблокованих корпусів повинні бути не нижче II ступеня вогнестійкості. Місткість корпусів з приміщеннями дитячих групових осередків дозволяється приймати не більше наведеної у таблиці 1. Таблиця 1   Кількість місць Ступінь вогнестійкості не менше Кількість поверхів До 50 IV V IІІa 1 До 100 ІІІб 1 До 150 III 2 До 280 II 2 3 див. п. 3.3 3.2   Опалювані переходи між корпусами а також веранди прибудовані навіси тераси галереї слід проектувати того самого ступеня вогнестійкості   що і основні будинки. Допускається  приймати вогнестійкість прибудованих до будинків навісів і веранд на один ступінь нижче ніж вогнестійкість основного будинку за умови відокремлення їх протипожежними стінами І типу. 3.3   Триповерхові будинки дошкільних закладів дозволяється проектувати у найзначніших значних та великих містах несейсмічних районів з щільністю населення забудови понад 400 люд/га за умови додержання спеціальних протипожежних заходів а також в інших поселеннях на ділянках що мають складний рельєф   за умови влаштування безпосередніх виходів з  1-го та 2-го  поверхів  на рівень планувальної відмітки землі. Триповерхові будинки повинні бути не нижче II ступеня вогнестійкості незалежно від кількості місць і проектуватися згідно з пунктами 3.6 3.12 3.22 даних норм. 3.4   При розміщенні дошкільного закладу в одному будинку зі школою ступінь вогнестійкості слід приймати відповідно до таблиці 1 за загальною кількістю місць а при влаштуванні протипожежної стіни 1-го типу між дошкільним закладом і школою за кількістю місць у кожній частині будинку окремо. 3.5   Допускається прибудова дошкільних закладів загального типу не нижче IІ ступеня вогнестійкості місткістю до 160 місць до глухих торців житлових будинків І-ІІ ступеня вогнестійкості а також розміщення в нижніх поверхах житлових будинків кабінету завідуючого методкабінету гардеробу і туалетів персоналу вбудовано-прибудованих закладів  загального типу місткістю до   120  місць того  самого  ступеня вогнестійкості. При цьому приміщення дошкільних закладів повинні бути відокремлені протипожежними перегородками 1-го типу перекриттями 3-го типу мати виходи назовні відокремлені від входів до житлових будинків. 3.6   Висота надземних поверхів будинків дитячих дошкільних закладів від підлоги до підлоги наступ ного поверху повинна прийматися не менше 3 3 м. У надземних поверхах слід розміщувати приміщення дитячих груп зали для музичних і фізкультурних занять медичні приміщення кухню. На третьому поверсі допускається розташовувати приміщення для старших груп зали ігротеку-комп'ютерний клас кабінет завідуючого    методкабінет   кімнату завгоспа   комори;  в  цокольному поверсі  -  службово-побутові приміщення крім кабінету завідуючого та методичного кабінету а також пральню охолоджувальні камери та комори; в підвальному поверсі охолоджувальні камери овочесховище комори за винятком комори сухих продуктів столярно-слюсарну майстерню. У будинках дошкільних закладів що розміщуються на радононебезпечних ділянках рекомендується на першому поверсі розташовувати приміщення з обмеженим перебуванням дітей службово-побутові медичні харчоблок пральню тощо і посилювати герметизацію перекриттів над підвалом. Висоту підвального поверху та технічного підпілля слід приймати за нормами проектування громадських будинків та споруд додаток 7 п.2 . 3.7 Об'ємно-планувальне рішення будинків дошкільних закладів для будівництва у ІІв ІІІб та ІІІв кліматичних зонах необхідно приймати   як правило   централізованим  або блоковим.   Будинки які розміщуються у степових районах цих зон можуть мати замкнуті або напівзамкнуті конфігурації та дахи що вентилюються. Для будівництва на територіях які розташовані над гірничими виробками на просадних грунтах і зонах з сейсмічністю 7 балів і вище повинні прийматися блокові рішення які забезпечують розрізку будинку деформаційними швами на відсіки. У ІІІб ІVв кліматичних зонах на територіях з уклоном рельєфу більше 35% допускаються ярусні та галерейні рішення. Влаштування неопалюваних переходів між блоками не допускається. 3.8 У будинках дошкільних закладів слід передбачати зовнішні входи до приміщень для дітей а також центральний службовий вхід у будинок. Центральний вхід допускається об'єднувати із входом до приміщень для дітей дошкільного віку. Зовнішні входи до приміщень для дітей ясельного віку повинні бути як правило самостійними. Загальні входи допускається проектувати з розрахунку не більше ніж на 2 ясельні або 4 дошкільні групи в дошкільних закладах загального типу не більше ніж на 4 ясельні групи в будинках дитини та не більше ніж на 6 груп в дошкільних дитячих будинках. При зовнішніх входах допускається проектувати хол-вестибюль на 2-4 групи із розрахунку 6 м2 на кожну а на одну групу шлюз площею не менше 4 м2 . При холах-вестибюлях і шлюзах дозволяється передбачати дитячі туалети із розрахунку один унітаз і один умивальник на 2-4 групи. 3.9 Зовнішній вхід до вестибюлю холу або коридору будинків дошкільних закладів слід проектувати з вхідним тамбуром. Зовнішні входи які ведуть безпосередньо до приміщень дитячих групових осередків слід проектувати з одним тамбуром для ІVв кліматичної зони та з двома тамбурами в решті кліматичних зон. 3.10 Шляхами евакуації є коридори сходові клітки веранди. Допускається також використовувати переходи  по  плоскій експлуатованій покрівлі   що  ведуть до сходових кліток.   Ширина коридорів евакуаційних проходів повинна бути не менше 1 4 м. Шляхи евакуації мають відповідати вимогам пожежної безпеки викладеним у нормах проектування громадських будинків та споруд додаток 7 п.2 і діючих протипожежних нормах. При розміщенні дошкільного закладу в одному будинку зі школою або квартирою персоналу див. п. 1.6 приміщення дошкільного закладу повинні мати відокремлені виходи назовні а шляхи евакуації з приміщень іншого призначення не повинні проходити через приміщення дошкільного закладу. Внутрішні стіни та перегородки у тому числі з світлопрозорих матеріалів що розділяють шляхи евакуації слід передбачати з негорючих матеріалів які мають межу вогнестійкості не менше 0 75 години. 3.11 З кожного поверху будинків дошкільних закладів а також з кожного дитячого осередку повинно бути передбачено не менше двох розосереджених виходів. Як другий евакуаційний вихід з другого поверху будинки дошкільних закладів IIступеня вогнестійкості допускається використовувати зовнішні відкриті металеві сходи з уклоном не більше 45°. Ширина маршів зовнішніх відкритих сходів і дверей на їх площадки має бути розрахована на число осіб які евакуюються але не менше 0 8 м а ширина суцільних проступів їх сходинок не менше 0 2 м. 3.12  Триповерхові будинки дошкільних закладів повинні мати не менше двох внутрішніх сходів що розміщуються в сходових клітках 1-го типу з шириною маршів не менше ніж 1 2 м. Сходові клітки що використовуються для евакуації слід проектувати згідно з нормами по проектуванню громадських будинків та споруд і протипожежними нормами додаток 7 п.п. 2 і 4 . 3.13  На шляхах евакуації опорядження стін і стелі покриття підлог в сходових клітках і холах- вестибюлях повинні бути виконані з негорючих матеріалів. Для утеплення стін будинків дошкільних закладів слід використовувати неорганічні матеріали. 3.14  Поручні та огорожа у будинках дошкільних закладів мають відповідати таким вимогам:   -    висота огорожі сходів якими користуються діти повина бути не менше 1 3 м вертикальні еле менти в огорожі повинні мати просвіт не більше ніж 0 1 м горизонтальне членування не допус кається; -    поручні для дорослих повинні розташовуватись на висоті 0 85 м а для дітей біля стін або на огорожі сходів на висоті 0 5 м; -    висота огорожі ґанків що розміщені на рівні 0 45 м  і більше від землі повинна бути не менше 0 8 м; -    на засклених дверях з двох боків повинні передбачатися захисні грати на висоту не менше 1 2 м. Встановлювати грати на вікнах приміщень де знаходяться діти не допускається. 3.15 Орієнтацію вікон приміщень по сторонах горизонту слід приймати за таблицею 2. Таблиця 2   Найменування приміщень Орієнтація вікон приміщень   північніше 48° пн.ш. 45°-48° пн.ш.   Опт. Допустим. Опт. Допустим. Ігрова Пд. 65°-295° Пд. 85°-275° Спальня Cx. Будь-яка Cx. Будь-яка Зали палати ігротека кімната ручної праці Пд. -"- Пд. -"- Кухня заготівельний цех Пн. -"- Пн. Крім 170°-230° Медкабінети Cx. -"- Cx. Будь-яка Комп'ютерний клас Пн. 95°-265° Пн. 115°-245° Зал басейну Пд. Будь-яка Пд. Будь-яка 3.16  Природне освітлення приміщень і коридорів дошкільних закладів слід проектувати відповідно до діючих норм додаток 7 п.6 і передбачати переважно пряме бічне освітлення. Освітлення другим непрямим світлом допускається для приміщень персоналу гардеробної мийної кухонного посуду роздягальнях при басейні. Для освітлення другим світлом слід використовувати перегородки із склоблоків фрамуги та засклені двері суміжних приміщень які мають пряме бічне освітлення. Допускається не передбачати природного освітлення в буфетних коморах включаючи комору чистої білизни при наявності у будинку кастелянської а також душових при ізоляторі та басейні туалетах персоналу та технічних приміщеннях. 3.17  Для обмеження перегріву приміщень необхідно передбачати стаціонарні або такі що трансфор муються сонцезахисні пристрої на вікнах ігрових спалень залів для музичних та фізкультурних занять палат ізолятора залу кухні заготівельного цеху і пральні при орієнтації вікон на сектор горизонту 130°-275° для районів які розташовані північніше 48° пн.ш. і на сектор горизонту 90°-200° для районів 45°-48° пн.ш. Сонцезахисні пристрої на вікнах повинні бути виготовлені з негорючих матеріалів і не перешкоджати евакуації дітей і персоналу з будинку. 3.18  Структуру будинків дошкільних закладів слід створювати на основі функціонально об'єднаних груп приміщень: дитячих осередків; приміщень для музичних фізкультурних навчальних занять та ігор; медичних; службово-побутових приміщень; харчоблоку; пральні. Приміщення дитячих груп 3.19  Кожна вікова група дітей в дошкільних закладах загального типу повинна розміщуватись у приміщеннях групового осередку у будинках дитини і дошкільних дитячих будинках у приміщеннях житлового осередку.  Груповий житловий осередок призначений для дітей даного віку   має бути ізольований від решти дитячих осередків і повинен мати зручні зв'язки з функціональними групами інших приміщень. В дошкільних закладах загального типу допускається використання групових осередків універсального типу: для дітей ясельного або дошкільного віку. 3.20  Групові осередки для дітей ясельного віку як правило повинні розташовуватись на першому поверсі у безпосередньому зв'язку з земельною ділянкою. У будинках дитини житлові осередки для дітей старших одного року допускається розміщувати на другому поверсі. Під дитячими осередками забороняється розміщувати комори столярно-слюсарну майстерню майстерні з ремонту взуття та одягу а також приміщення у яких є джерела шуму та вібрацій.   3.21  Евакуація людей із дитячого групового або житлового осередку через приміщення іншого забороняється. Другий евакуаційний вихід із приміщень групового осередку дошкільних закладів загального типу житлового осередку будинків дитини та дошкільних дитячих будинків слід передбачати із ігрової; допускається із спальні. Евакуаційний вихід повинен проектуватися з відчиненням назовні ширина дверей приймається за розрахунком але не менше 0 8 м. 3.22  У триповерхових будинках з кожного групового або житлового осередку розміщеного на другому та третьому поверхах повинні бути запроектовані розосереджені виходи на дві сходові клітки 1 -го типу. Коридори що сполучають сходові клітки слід розділяти протипожежними дверима 2-го типу за умови забезпечення виходу із кожного дитячого осередку в різні відсіки коридору. Вхідні двері дитячих осередків повинні бути обладнані ущільненням притворів. 3.23  Місткість приміщень що виходять до тупикового коридору або холу має бути розрахована не більше ніж на 80 чоловік. Відстань по коридору від виходу з дитячого осередку до виходу назовні або у сходову клітку необхідно визначати за таблицею 3 приймаючи щільність людського потоку при евакуації понад 5 чол/м . Таблиця 3   Розташування виходу із дитячого осередку Ступінь вогнестійкості будівель Відстань до виходу назовні або на сходи м Між сходовими клітками або зовнішніми виходами II-III 20   III6 IV 15   IIIa V 10 Вихід у тупиковий коридор або хол ІІ-III 10   ІІІб IV 7   IIIa V 5 3.24     У приміщення  групи  короткочасного  перебування дітей  див.  п.1.6   слід передбачати відокремлений вхід та самостійний евакуаційний вихід. При розміщенні приміщень груп у громадських будинках допускається передбачати входи із вестибюлів або загальних К9ридорів. 3.25     Мінімальний склад приміщень для груп короткочасного перебування дітей має включати: роздягальню ігрову туалетну гардеробну з туалетом та душовою для персоналу підсобне приміщення із розрахунку не менше 5 5 м  загальної площі на одне місце. 3.26Групові осередки дошкільних закладів загального типу повинні складатися з роздягальні ігрової спальні туалетної буфетної. Склад та площі приміщень дитячих осередків які проектуються у сільських дошкільних закладах для змішаних ясельно-дошкільних груп приймаються як для дошкільних груп. Для житлових осередків будинків дитини додатково передбачається кімната вихователя відпочинку персоналу приміщення для сушіння одягу кімната для зберігання особистих сезонних речей комора ванно-душове приміщення. У дитячих житлових осередках дошкільних дитячих будинків крім того передбачається приміщення для приймання їжі їдальня . У літніх павільйонах для кожної групи дітей потрібно передбачати роздягальню ігрову спальню туалетну буфетну та комору. 3.27 Площі приміщень дитячих осередків дошкільних закладів загального типу будинків дитини та дошкільних дитячих будинків слід приймати не меншими ніж наведені у таблиці 4. Таблиця 4 Найменування приміщень Одиниця виміру Дошкільні заклади загального типу Будинки дитини Дитячі будинки Ясельні групи Дошкільні групи Ясельні групи Дошкільні групи Роздягальня м2 на одне місце 1 2 0 9 1 4 1 2 Ігрова -"- 3 3 2 5 3 6 3 3 Їдальня -"- – – – 1 8 Спальня -"- 2 4 2 5 2 4 2 4 Веранда -"- – – 2 4 – Туалетна -"- 1 1 1 0 1 2 0 9 Ванно-душова -"- – – – 0 5 Буфетна м2 5 0 5 0 5 0 5 0 Комора -"- – – 6 0 6 0 Кімната персоналу -"- – – 9 0 9 0 Приміщення: - сушіння одягу – – 4 0 4 0 - зберігання колясок -"- – – 6 0 6 0 - зберігання сезонних речей -"- – – 4 0 4 0 3.28  Приміщення роздягальні в дошкільних закладах загального типу обладнується персональними шафами для зберігання і сушіння одягу та взуття дітей див. п.4.10 . Для будинків дитини та дошкільних дитячих будинків суміжно з роздягальнями передбачаються приміщення для сушіння верхнього одягу та взуття забезпечені гарячою водою та обладнані витяжною вентиляцією а також комори для зберігання колясок санчат та іншого інвентаря. 3.29 Приміщення ігрової повинно бути придатним для внутрішнього перепланування та просторового виділення функціональних зон. Ігрова кімната для змішаної ясельно-дошкільної групи може бути розділена на зони заскленою перегородкою з межею вогнестійкості 0 25 год заввишки 1 8-2 0 м. 3.30 У групових осередках для дітей дошкільного віку дитячих закладів загального типу допускається об'єднання ігрової та спальні в єдиний простір за допомогою розсувної перегородки з межею вогнестійкості 0 6 години. 3.31  Розміщувати ігрову слід з урахуванням наскрізного або кутового провітрювання. Допускається влаштовувати провітрювання ігрових через спальні. 3.32  Вікна ігрових не допускається розташовувати над вікнами кухні пральні плавального басейну. Не менше 50% вікон ігрових повинні обладнуватися верхніми фрамугами із щитками та важільними пристроями. Підвіконня слід встановлювати на висоті 0 6 м від рівня підлоги. 3.33   Спальні повинні розміщуватись як правило суміжно з ігровими кімнатами і мають бути обладнані шафами для зберігання запасу чистої білизни та спальних речей. В будинках дитини та дошкільних дитячих будинках слід проектувати декілька спалень не більше ніж на 10 місць кожну. 3.34  Скорочення площі спалень при реконструкції будинків дошкільних закладів загального типу допускається не більше ніж до 2 1 м2 /місце. Якщо в дитячому осередку передбачається декілька спальних приміщень то допускається збільшення норми площі до 2 7 м 2/міcце. 3.35  }дальня окреме приміщення для приймання їжі передбачається у складі житлового осередку дошкільних дитячих будинків   їдальня не  може  бути прохідною   повинна мати  окремий  вхід  і розміщуватись суміжно з буфетною. 3.36  Туалетні в дитячих осередках слід проектувати як єдине приміщення з природним освітленням яке складається із зон вбиральні та умивальної. Ванно-душову для дитячих будинків необхідно виділяти вологонепроникною перегородкою в окреме приміщення. Для старшої та підготовчої груп слід передбачати відокремлені вбиральні для хлопчиків та дівчаток. У зоні вбиральні повинні розміщуватись в кабінах розміром 0 75 x0 80 м дитячі унітази і в окремій кабіні унітаз для дорослих. Екрани-перегородки між кабінами слід виконувати з негорючих матеріалів а їх висота повинна бути 1 2 м від підлоги . Злив відуар і дитячі унітази для старшої ясельної групи можуть встановлюватись без кабін. В зоні умивальної слід передбачати умивальники для дітей та дорослих рушникосушильник а в туалетних без ванни душовий піддон який повинен мати підходи з трьох боків. У ванно-душовій встановлюються душові піддони ванна зі змішувачем ногомийка ванночка для миття ніг . Для дитячих групових осередків універсального типу слід передбачати встановлення обладнання що забезпечує функціонування туалетної для дітей як ясельного так і дошкільного віку. 3.37  Підлога у приміщеннях дитячих осередків повинна бути з матеріалів дозволених для використан ня МОЗ України і має бути вологостійкою. Підлога в роздягальнях ігрових і спальнях повинна мати утеплену основу. Для підлоги в туалетних і ванно-душових слід використовувати керамічні плитки. 3.38  Стіни приміщень дитячих осередків повинні бути гладенькими вологостійкими і забезпечувати можливість прибирання вологим способом коефіцієнт відбиття світла повинен бути 50-70%. Стіни в туалетній ванно-душовій буфетній слід облицьовувати глазурованою плиткою на висоту не менше 1 5 м. Опорядження стін решти приміщень дитячих осередків у будинках II III IIIa ІІІб ступенів вогнестійкості повинно виконуватись із негорючих матеріалів. Приміщення для музичних фізкультурних навчальних занять та ігор 3.39  Кількість залів для музичних та фізкультурних занять у дошкільних закладах повинна визначатися завданням на проектування але бути не меншою одного універсального залу в закладі з двома дошкільними або старшими ясельними групами та не меншою двох залів музичного та фізкультурного коли старших ясельних і дошкільних груп 8 і більше. При кожному залі необхідно передбачати комори по 6 м2. 3.40  Зали не повинні бути прохідними. При наявності у будинку окремих залів для музичних та фізкультурних занять допускається об'єднувати їх за допомогою розсувної перегородки що забезпечує нормативну звукоізоляцію. 3.41  Площа залів розраховується на проведення навчальних занять одночасно з однією групою. Площа залу для музичних занять у дошкільних закладах загального типу приймається із розрахунку не менше ніж 3 7 м2  на одне місце в дошкільній групі залу для фізкультурних занять і універсального залу не менше5 м2 . У закладах на 2 групи а також при реконструкції будинків площу універсального залу допускаєтьсяприймати 4 м2 на місце в дошкільній групі. У будинках дитини та дошкільних дитячих будинках площузалів слід приймати не меншою 5 м2   на місце в ясельній або дошкільній групі. 3.42  Приміщення ігротеки у будинках місткістю 90 і більше місць а також кімнату занять з технічними засобами навчання ТЗН або комп'ютерний клас у будинках понад 160 місць для дошкільних закладів загального типу та дошкільних дитячих будинків допускається передбачати площею не менше 50 м2 кожне. Кімнату для ручної праці образотворчого мистецтва площею не менше 42 м2 і логопедичний кабінет площею не менше 12м2 допускається передбачати у дошкільних дитячих будинках місткістю 90 і більше місць а також у дошкільних закладах загального типу місткістю понад 200 місць. Приміщення для індивідуальних музичних занять площею не менше 9 м2 допускається передбачати у дошкільних дитячих будинках місткістю понад 90 місць. 3.43 Криті плавальні басейни для дошкільників слід проектувати з розрахунку одночасної пропускної спроможності: -    2-4 дитини для будинків дитини; -    10 дітей 1 підгрупа у складі дошкільного закладу загального типу дошкільного дитячого будинку; - 20 дітей 2 підгрупи по 10 дітей і більше для групи дошкільних закладів у складі комплексу дошкільних закладів або кооперованої будівлі "ясла-садок початкова школа". 3.44  До складу приміщень басейну повинні включатися: зал з ванною дві роздягальні для хлопчиків і дівчаток з туалетами та душовими кімната тренера кімната медсестри лабораторія аналізу води вузол керування та інші технічні приміщення для обслуговування басейну комора інвентаря. При розміщенні додаткової ванни для дітей ясельного віку слід передбачити окреме приміщення роздягальні. 3.45  У басейнах що стоять окремо і мають одночасну пропускну спроможність 20 дітей і більше крім приміщень вказаних у п. 3.44 необхідно додатково передбачити вестибюль з гардеробом площею 36 м2 кабінет завідуючого 9м2 кімнату відпочинку 50 м2 . В залі басейну повинна бути передбачена зона розминки площею не менше 24 м2 . У басейнах з одночасною пропускною спроможністю 10 дітей допускається проектування окремого приміщення для розминки площею не менше 36 м2 а у басейнах з одночасною пропускною спроможністю 20 дітей і більше приміщення площею не менше 60 м2 з коморою інвентаря 6 м2 . 3.46 Басейн з одночасною пропускною спроможністю 20 дітей повинен обладнуватись ванною розміром 10-12 5 x6 м а пропускною спроможністю 10 дітей ванною не менше 7 x3 м. Ванна розміром 3 x2 м розрахована на заняття з 2-4 дітьми ясельного віку і може використовуватись як додаткова для басейнів більшого розміру. Глибина ванни басейну повинна забезпечувати нормальне проведення занять при зміні рівня води з 0 6 м до 0 8 м від дна. По периметру ванни слід передбачати обхідну доріжку завширшки не менше 0 75 м і 1 5 м з боку виходу із душових а також борт заввишки 0 15 м над підлогою і завширшки 0 3 м. Уклон дна ванни в бік випуску води має бути не менше 1%. 3.47 Площу роздягальні слід приймати із розрахунку не менше 1 2 м2   на місце при одночасній пропускній спроможності басейну 10 дітей і 1 0 м2   - при 20. Біля кожної роздягальні слід передбачати душові із розрахунку 1 душова сітка на 3 місця і туалет на 1 унітаз і 1 умивальник. В місцях виходу із душової на обхідну доріжку повинен бути передбачений прохідний душ для ніг з безперервним потоком свіжої води. Розмір ванни душу повинен бути не менше 0 8 м у напрямку проходу а його глибина 0 1 м. 3.48 Кімнату медсестри слід проектувати з входом із коридору площею не менше 6 м2 у басейнах з одночасною пропускною спроможністю 10 дітей і площею не менше 8 м2 у басейнах більшого розміру. Лабораторія аналізу води площею не менше 6 м2  повинна розміщуватись суміжно з залом басейну. Кімната тренера має проектуватися зі входом із коридору кабіною для переодягання туалетом і душем загальною площею не менше 10м2. 3.49   Технічні приміщення для обслуговування басейну повинні мати окремий вихід на господарську зону їхплощі та склад слід приймати за вимогами норм проектування спортивних та фізкультурно-оздо ровчих споруд додаток 7 п.21 . 3.50   Підлога у фізкультурному та музичному залах допускається паркетна у залі басейну душових та туалетах її слід передбачати з керамічної плитки або мозаїчного бетону в технічних приміщеннях - цементну в решті з лінолеуму. 3.51   Опорядження стін у фізкультурному та музичному залах має бути із негорючих матеріалів вологостійким і забезпечувати можливість прибирання вологим способом. Стіни залу басейну туалетів і душових басейну слід облицьовувати керамічною глазурованою плиткою на висоту не менше ніж 1 8 м. Медичні приміщення 3.52 В дошкільних закладах загального типу передбачаються такі медичні приміщення: медична кімната процедурний і фізіотерапевтичний кабінети ізолятор. Медична кімната і процедурний кабінет у будинках без оздоровчих груп місткістю до 100 місць розміщуються в одному приміщенні площею не менше 14 м2 у будинках понад 100 місць а також у будинках з оздоровчими групами вони повинні розміщуватися в різних приміщеннях з відокремленими входами площею не менше 14 м2  і 8 м2  відповідно. Медична кімната проектується суміжно з однією із палат ізолятора. Між ними влаштовується засклений проріз на висоті 1 2 м. 3.53  Фізіотерапевтичний кабінет у дошкільних закладах загального типу місткістю від 70 до 100 місць проектується площею 9 м2 місткістю понад 100 до 200 місць не менше 12 м2 в закладах понад 200 місць а також при наявності оздоровчих груп у дошкільних закладах будь-якої місткості не менше 18м2. 3.54  Стоматологічний кабінет та фітокімнату площею не менше 8 м2 кожні кабінет лікаря-спеціаліста площею не менше 9 м2 а також кабінет лікувальної фізкультури ЛФК площею не менше 50 м2 допускається передбачати додатково в дошкільних закладах в складі яких є оздоровчі та цілодобові групи що охоплюють не менше 30% від загальної кількості дітей. 3.55 Кількість місць в ізоляторі дошкільного закладу загального типу не повинна перевищувати 1 5% проектної місткості будинку. До складу ізолятора включаються:  приймальна   палати   туалетна та приміщення для дезинфікуючих засобів. Приймальна якщо в ізоляторі передбачена одна палата приймається площею не менше 6 м2 якщо передбачено дві палати не менше 10 м2. У приймальній розміщується мийка посуду яким користується хворий. Палати слід проектувати непрохідними розрахованими на одне або два місця площею не менше 6 м2 і 9 м2 відповідно. Туалетна приймається площею не менше 4 м2 для зберігання та приготування дезинфікуючих засобів виділяється окреме приміщення площею 3 м2 . 3.56 Медичні приміщення будинків дитини та дошкільних дитячих будинків повинні включати: ізолятор кабінет лікаря площею 14 м2 старшої медсестри 9м2 фізіотерапевтичний та фітокабінети загальною площею не менше 36 м2 процедурну-стерилізаційну 12 м2 приміщення для аптеки 9м2. Крім того в будинках дитини передбачається приміщення ЛФК площею 50 м2 та приймально-карантинне відділення а в дошкільних дитячих будинках приймально-карантинне відділення та стоматологічний кабінет площею 9 м 2. 3.57 Кількість місць в ізоляторах будинків дитини дитячих дошкільних будинків приймається із розрахунку не менше 5% від проектної місткості цих закладів. До складу ізолятора включаються: приймальна не менше 12 м2 одно- дво- та трьохліжкові палати площею відповідно 6 9 і 14 м2 кімната  чергової медсестри площею 9 м2 із заскленим прорізом до однієї з палат буфет-роздавальна 5м2 ванна 4м2 туалет з кімнатою для приготування дезинфікуючих засобів та зберігання прибирального інвентаря площею відповідно 4 і 5 м2. При ізоляторі допускається передбачати неопалювану веранду площею 2 м2 на 1 місце його загальної місткості. 3.58   Кількість  місць у приймально-карантинному відділенні будинків дитини та дитячих будинків повинна становити 7-10% від проектної місткості закладу. До складу відділення будинків дитини включаються: вестибюль-чекальня та приймальня-оглядова площею не менше 12м2   кожна санпропускник роздягальня з ванною загальною площею 8 м2 палати-бокси на 2 місця площею не менше 12м2 кожна буфетна площею 5 м2. Приймально-карантинне відділення дитячих будинків включає ізоляційні палати на 1 або 2 ліжка площею 12 та 18 м2 відповідно із шлюзом та туалетом. 3.59  Приймально-карантинне відділення та ізолятор повинні бути розташовані на першому поверсі мати окремі виходи назовні а в будинках дитини та дошкільних дитячих будинках розміщуватись таким чином щоб ванними про які йдеться в п. 3.58 можна було користуватись і для санітарної обробки дітей що перебувають в палатах-боксах та ізоляційних палатах. Виходи з ізолятора у дитячих закладах загального типу місткістю до 160 місць які проектуються для IIв IIІб IIІв кліматичних зон допускається суміщати із загальними входами до будівель. 3.60  Підлога та опорядження стін у медичних приміщеннях повинні виконуватись із матеріалів дозволених для використання Міністерством охорони здоров'я України і забезпечувати можливість прибирання вологим способом. Для підлог у туалетах душових ванних слід використовувати керамічну плитку для облицювання стін на висоту не менше 1 8 м глазуровану. Службово-побутові приміщення 3.61  В дошкільних закладах загального типу треба передбачати кабінет завідуючого кімнату завгоспа методичний кабінет комору чистої білизни господарську комору туалети для персоналу хол-вестибюль. 3.62  Склад службово-побутових приміщень дитячих будинків та будинків дитини повинен визначатися завданням на проектування в залежності від типу та місткості закладу. Рекомендується передбачати такі групи приміщень: адміністративні методико-виховні для зустрічей з родичами обслуговуючі майстерні столярну слюсарну з ремонту одягу та взуття дітей складські побутові кімната техперсоналу кастелянська перукарня санвузли персоналу вестибюль з гардеробом. 3.63 Кабінет завідуючого в дошкільних закладах загального типу місткістю до 40 місць об'єднується з кімнатою завгоспа та методичним кабінетом в одному приміщенні площею не менше 12 м 2 у будинках понад 40 і до 200 місць проектується окремий кабінет завідуючого площею не менше 9 м 2 а у будинках більшої місткості не менше 12 м2 . Окрема кімната для завгоспа передбачається площею не менше 6 м2 для будинків місткістю понад 60 місць. 3.64  Методичный кабінет у дошкільних закладах місткістю понад 40 і до 100 місць приймається площею не менше 12 м2 понад 100 і до 200 місць 18 м2 понад 200 місць 24 м2. У методичному кабінеті слід передбачати місце для роботи дитячого психолога. 3.65  Господарська комора площею не менше 6 м2   передбачається у будинках дошкільних закладів загального типу місткістю до 80 місць у будинках на 90-200 місць слід влаштовувати 2 госпкомори площею по 6 м2  кожна а у будинках понад 200 місць 3 комори загальною площею 24 м2 . Комори для зберігання взуття та особистих речей площею не менше 4 м кожна слід передбачати додатково в будинках дитини та дошкільних дитячих будинках. 3.66 Комору чистої білизни в дошкільних закладах загального типу місткістю до 120 місць слід проектувати площею не менше 6 м2 місткістю понад 120 місць площею 10 м2 . У будинках дитини та дошкільних дитячих будинках площа комори приймається не менше 10 м2. Комору брудної білизни площею до 6 м2 допускається проектувати у дитячих закладах на 120 і більше місць. Двері комор повинні бути протипожежними 2-го типу. 3.67  Кімнату кастелянші кастелянську площею не менше 6 м2 слід передбачати у дошкільних закладах загального типу місткістю понад 200 місць. У будинках дитини та дитячих будинках місткістю 90 і більше місць треба проектувати кастелянську-примірювальну площею не менше 14 м2. 3.68  Кімнату технічного персоналу площею не менше 8 м2 та столярно-слюсарну майстерню площею не менше 18 м2 допускається проектувати у дошкільних закладах загального типу місткістю понад 120 місць. У будинках місткістю більше 200 місць кімнату психологічного розвантаження площею не менше 12 м 2. Хол-вестибюль у будинках місткістю від 90 до 200 місць приймається площею не менше 12 м2 понад 200 місць не менше 18м2. Приміщення для лагодження взуття та білизни площею 8 м2 кожне перукарню не менше 7 м2 а також комору при кімнаті техперсоналу площею 4 м2 допускається передбачати додатково у будинках дитини та дитячих будинках місткістю 120 і більше місць. Туалети персоналу слід обладнувати одним унітазом та одним умивальником. 3.69 Підлога та стіни в адміністративних методико-виховних приміщеннях і майстернях повинні бути вологостійкими і забезпечувати можливість прибирання вологим способом коефіцієнт відбиття світла має бути в межах 50-70%. Харчоблок 3.70   У дошкільних закладах необхідно  проектувати харчоблоки   що  працюють  на сировині. Технологічне обладнання харчоблоків слід приймати на електричному живленні. 3.71 Склад та площі приміщень харчоблоків слід приймати не менше вказаних у таблиці 5. Таблиця 5   Найменування приміщень Площа приміщень харчоблоку м2 при кількості місць у будинку   до 40 понад 40 до 120 понад 120 до 200 понад 200 до 280 Кухня з роздавальною 18 24 28 34 Мийна кухонного посуду 5 6 8 10 Заготівельний цех* 8 10 12 16 Охолоджувальні камери 7 9 Комора сухих продуктів 8 8 8 10 Комора овочів 4 6 8 12 Завантажувальна** 8 10 12 14 Кімната персоналу 6 9-12 16 12 їдальня персоналу 10 Душова На одну сітку Туалет персоналу 1 унітаз та 1 умивальник *   розділяється на дві зони: обробки м'яса-риби та овочів-фруктів; ** з місцем для зберігання та миття тари площею не менше 4 м2. 3.723 харчоблоків слід передбачати окремий вихід назовні. Евакуаційний вихід через завантажувальну а також прохідні комори або прохід через кухню не допускається. Для приймання та транспортування продуктів до складських приміщень повинні бути передбачені відповідні засоби механізації. 3.73Для вертикального транспортування їжі у всіх триповерхових будинках а також двоповерхових місткістю 150 і більше місць повинні встановлюватися вантажні підйомники вантажопідйомністю 100 кг. Не допускається встановлення підйомників вентиляційних та охолоджувальних камер суміжно або над під ігровими та спальнями. В разі їх розміщення поряд із залами ігротекою навчальним комп'ютерним класом необхідно влаштовувати звукоізоляцію. 3.74Підлога у приміщеннях харчоблоку виконується із керамічної плитки з гладенькою поверхнею опорядження стін повинно бути вологостійким і забезпечувати можливість прибирання приміщень вологим способом; стіни кухні мийної заготівельного цеху охолоджувальних камер душової туалету необхідно облицьовувати глазурованою плиткою на висоту не менше ніж 1 8 м. Пральня 3.75 Площа пральні визначається в залежності від обладнання що встановлюється та обсягу білизни яка безпосередньо переться у дошкільному закладі але не менше 14 м2 при місткості будинку до 40 місць; не менше 18м2 для будинків понад 40 до 60 місць; 24 м2  понад 60 до 120 місць; 30 м2  понад 120 до200 місць; не менше 40 м 2 понад 200 місць. 3.76 Пральня для дошкільних закладів загального типу проектується з двох приміщень: приміщення для прання та сушильно-прасувальної а для будинків дитини та дитячих будинків з трьох: приміщення для прання сушильної прасувальної які розміщуються суміжно. У будинках місткістю до 120 місць допускається проектувати спільний вхід до пральні для будинків більшої місткості входи до приміщення для прання та сушильно-прасувальної слід робити відокремленими. Двері сушильно-прасувальної та прасувальної повинні бути протипожежними 2-го типу. Розташовувати входи до пралень навпроти входів до групових осередків харчоблоку та медичних приміщень не допускається. З пральні слід передбачати вихід на господарську зону ділянки який може бути суміщеним із службовим входом для будинків місткістю до 120 місць. 3.77  Приміщення для сортування та здавання брудної білизни площею 4 м2 слід передбачати у дошкільних закладах до 280 місць включно при їх обслуговуванні централізованою пральнею. Для закладів більшої місткості площа приміщення збільшується до 6 м2 . 3.78 Підлога та стіни в прасувальній сушильній приміщеннях сортування та здавання білизни повинні бути вологостійкими підлога у приміщенні для прання влаштовується з керамічної плитки а стіни мають бути облицьовані глазурованою плиткою на висоту не менше 1 8 м. 4     ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ ТА ВИМОГИ ДО ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ Водопостачання і каналізація 4.1   Будинки дошкільних закладів повинні обладнуватись системами господарсько-питного протипожежного гарячого водопостачання каналізацією і водостоком згідно з нормами проектування внутрішнього водопроводу і каналізації будинків додаток 7 п.14 . При проектуванні водопостачання будинки дошкільних закладів як правило слід приєднувати до закільцьованих ділянок водопровідної мережі. У районах де не забезпечується безперервне водопостачання будинки дошкільних закладів за погодженням із замовником слід обладнувати резервними ємкостями для добового запасу води. 4.2   Дошкільні заклади місткістю до 40 місць що будуються в неканалізованих районах допускається проектувати з локальними очисними спорудами. 4.3   Санітарно-технічне обладнання будинків дошкільних закладів слід передбачати згідно з додатком 2. Висоту встановлення умивальників для дітей ясельного віку треба приймати 0 4 м а для дітей дошкільного віку 0 5 м ванн на постаментах 0 6 м. Душова сітка з гнучким шлангом повинна встановлюватись на висоті 1 5 м над днищем піддону на висоті 0 15 м над бортом піддону необхідно встановлювати додатковий кронштейн для підвішування душової сітки. 4.4   Басейни повинні проектуватися зі знезараженням очищенням і як правило рециркуляцією води з доданням свіжої в об'ємі що дорівнює 10% єMKOCTIванни на добу. Басейни з ваннами ємкістю 20 м3 і менше допускається проектувати без рециркуляції з подаванням свіжої води в об'ємі що дорівнює 20% ємкості ванни на годину. Басейни слід проектувати з пристроями вторинного використання тепла води що скидається охолоджуючи її в теплообмінниках. 4.5   Температура води у басейні не повинна бути вища 320Cі нижче 290C. Температура гарячої води що подається на крани змішувачів які встановлюються у душових та умивальних для дітей повинна бути не вища 370Cі не нижча 340C. 4.6   Влаштування трапів слід передбачати у кухні заготівельному цеху мийній кухонного посуду завантажувальній приміщенні для прання та душових басейну туалетних дитячих осередків. Опалення та вентиляція 4.7 Будинки дошкільних закладів повинні підключатись як правило до систем централізованого теплопостачання. В разі неможливості такого підключення слід проектувати теплогенератори при додер жанні вимог норм з проектування котельних установок які рекомендується монтувати в комплексі з альтернативними джерелами тепла наприклад сонячними колекторами для літнього гарячого водопос тачання додаток 7 п.22 . Будинки що підключаються до систем централізованого теплопостачання повинні бути обладнані лічильниками теплоти. Заходи щодо енергозбереження необхідно виконувати згідно з вимогами норм з проектування громадських будинків та споруд додаток 7 п.2 . 4.8 Пічне опалення проектувати забороняється. В окремих випадках при обгрунтуванні та узгодженні з територіальними органами державної пожежної охорони допускається використання пічного опалення в одноповерхових будинках для сільської місцевості місткістю не більше 20 місць. Використання електричного опалення з замоноліченими у бетон гріючими кабелями не допускається. 4.9 Системи опалення та вентиляції будинків дошкільних закладів слід проектувати відповідно до вимог діючих норм додаток 7 п.15 . Температура поверхні підлоги ігрових що розміщуються на 1 поверсі а також спалень та роздягалень для ослаблених дітей протягом опалювального періоду повинна бути 230Cза рахунок підігрівання підлоги. На.поверхні обхідних доріжок басейну в період експлуатації повинна підтримуватися температура 26-280C. 4.10 Опалювальні прилади повинні бути захищені негорючими екранами або ґратами виготовленими з матеріалів дозволених до використання МОЗ України. Шафи для сушіння дитячого одягу у роздягальнях а також рушникосушильники у туалетних повинні обігріватися водою протягом усього року. Об'єм повітря що видаляється із однієї шафи слід приймати не менше 10 м /год. 4.11  Розрахункову температуру повітря та кратність повітрообміну у приміщеннях слід приймати за таблицею додатка 3. 4.12  У будинках дошкільних закладів повинна проектуватися витяжна вентиляція як правило з природним спонуканням. При відповідному обгрунтуванні для кухні приміщень плавального басейну допускається використання механічної витяжної вентиляції. 4.13  В приміщенні для прання прасувальній душових а також у підвальних приміщеннях будинків які розміщуються на радононебезпечних ділянках необхідно встановлювати у вертикальних витяжних каналах осьові малогабаритні вентилятори. Встановлення дефлекторів не рекомендується. Видалення повітря із спалень які мають наскрізне або кутове провітрювання допускається передбачати через ігрові приміщення. Транзитні повітроводи не повинні проходити через ігрові спальні холи та вестибюлі. 4.14. Зовнішнє повітря що подається у холодний період року до приміщень обладнаних механічною витяжною вентиляцією слід підігрівати конвекторами або радіаторами що встановлюються у припливних шафах. Електрообладнання 4.15   Електропостачання дошкільних закладів виконується за IIкатегорією надійності від двох незалежних взаєморезервуючих джерел живлення. Електропостачання та розподільчу мережу зовнішнього освітлення на території закладів як правило слід здійснювати кабельними лініями. Освітлення території передбачається відповідно до інструкції з проектування зовнішнього освітлення міст селищ та сільських поселень. 4.16 Електрообладнання у будинках дитячих дошкільних закладів слід передбачати згідно з нормами проектування електрообладнання житлових та громадських будинків правилами влаштування електроус тановок додаток 7 п.20 і п.23 . Електропривод та електрообладнання підйомників а також технологічне обладнання харчоблоку та медичних приміщень проектуються згідно з інструктивними документами відповідних міністерств та відомств. 4.17 У будинках дошкільних закладів необхідно передбачати такі види освітлення: робоче у всіх приміщеннях; -   евакуаційне у коридорах холах вестибюлях на сходах роздягальнях кухнях приміщеннях для прання; -   аварійне в електрощитових теплопунктах чергових пожежних постах; -   чергове у спальнях будинків дитини дошкільних дитячих будинків та цілодобових груп дошкільних закладів загального типу а також у палатах приймально-карантинного відділення; -   ремонтне у технічному підпіллі теплових пунктах тощо.   4.18 Світильники чергового освітлення слід встановлювати над дверима на висоті не менше ніж 2 2 м від рівня підлоги. Допускається встановлення світильників на висоті 0 3 м від підлоги але в такому разі напруга у мережі чергового освітлення повинна бути не більше 36 вольт. У спальнях палатах ізолятора над дверними прорізами повинні бути встановлені світлові покажчики "Вихід" на висоті не менше ніж 2 2 м від підлоги приєднані до мережі евакуаційного освітлення. Бактерицидні лампи слід встановлювати у палатах ізоляторів басейнах залах ЛФК медичних приміщеннях залах для музичних та фізкультурних занять ігрових. Наявність джерел ультрафіолетового випромінювання не враховується при визначенні рівня штучного освітлення. 4.19  Встановлення штепсельних розеток треба передбачати у всіх приміщеннях. Розетки повинні бути обладнані захисним пристроєм що закриває гніздо якщо штепсельну вилку вийнято. Штепсельні розетки звичайного типу що розміщуються у роздягальнях ігрових залах для музичних та фізкультурних занять необхідно розташовувати на висоті 1 8 м від рівня підлоги. 4.20  Блискавкозахист а також захисне заземлення медичної апаратури у фізіотерапевтичних кабінетах процедурних та інших приміщеннях є обов'язковим та виконується згідно з відомчими інструкціями додаток 7 п.25 . Зв'язок та сигналізація 4.21  У будинках дошкільних закладів слід передбачати влаштування телевізійної радіотрансляційної та телефонної мережі пожежної та охоронної сигналізації а також централізовану систему оповіщення персоналу про пожежу.  Приймальні пульти пожежної та охоронної сигналізації встановлюються у приміщенні де забезпечується цілодобове чергування. 4.22  Антенна та кабельна розводка для приймання телепередач передбачається в ігрових залах для музичних та фізкультурних занять та методичному кабінеті. Радіоточки встановлюються .в адміністративних і господарських приміщеннях харчоблоці залах для музичних та фізкультурних занять ігрових та ігротеках. Телефони встановлюються у кабінеті завідуючого медичній кімнаті або кабінеті лікаря методичному кабінеті кімнаті завгоспа. Селекторний двосторонній зв'язок завідуючого із завгоспом груповими осередками медичними приміщеннями методичним кабінетом кастелянською харчоблоком допускається передбачати у дошкільних закладах місткістю 200 місць і більше. 4.23 Влаштування автоматичної пожежної сигналізації передбачається відповідно до норм з проекту вання пожежної автоматики будинків та споруд додаток 7 п.16 у всіх приміщеннях дошкільних закладів за винятком залу басейну туалетних душових приміщення для прання комори овочів бойлерної насосної охолоджувальної камери вентиляційної камери мийних посуду і тари.  Додаток 1 обов'язковий Кількість дітей у вікових групах дошкільних закладів будинках дитини дитячих будинках для дошкільників та групах короткочасного перебування  Найменування груп вік дітей Кількість місць у групах   Дошкільні заклади загального типу Будинки дитини Дитячі будинки Короткочасного перебування Ясельні загального типу молодші - до 1 року; 10 10 10 середні 1-2 роки; 15 10     старші 2-3 роки 15 10     Ясельні оздоровчі молодші - до 1 року; 10 10 середні 1-2 роки; 15 10     старші - 2-3 роки 15 10     Дошкільні загального типу молодші 3-4 роки; 20 15 15 середні - 4-5 років; 20 15    старші - 5-6 років; 20 15    підготовчі - 6-7 років; 20 15    Дошкільні оздоровчі молодші - 3-4 роки; 20 15 15 середні - 4-5 років; 20 15    старші - 5-6 років; 20 15    підготовчі - 6-7 років 20 15    Примітка. У дошкільних закладах загального типу для сільської місцевості допускається передбачати змішані ясельно-дошкільні групи. Кількість місць у змішаних групах дозволяється приймати до 15.   Додаток 2 обов'язковий Санітарно-технічне обладнання будинків дошкільних закладів Примітка. У кабінетах лікаря фізіотерапевтичному масажу слід передбачати по одному умивальнику зі змішувачем для дорослих. У ванно-душових приміщеннях дошкільних дитячих будинків додатково а в туалетних будинків дитини для дітей до 1 року санпропускнику туалетних ізолятора будинків дитини та дитячих будинків замість душового піддону встановлюється ванна з гнучким шлангом.   Додаток 3 обов'язковий Розрахункова температура повітря та кратність повітрообміну у приміщенняхдошкільних закладів  Найменування приміщень Розрахункова температура повітря 0C Повітрообмін за годину   у кліматичних зонах Приплив Витяжка   ІІв ІІІб ІІІв IVв      Ігрові роздягальні: - ясельних груп; 22 21 1 5 - молодших дошкільних груп; 21 20 1 5 - середніх та старших дошкільних груп 20 19 1 5 Спальні: - ясельних груп; 21 20 1 5 - дошкільних груп 19 18 1 5 Туалетні: - ясельних груп; 22 21 1 5 - дошкільних груп 20 19 1 5 Буфетні 16 16 1 5 Зали для музичних та фізкультурних занять ігротеки 19 18   1 5 Приміщення басейну 30 30 За розрахунком Медичні кімнати 22 21 1 Службово-побутові приміщення 18 17   1 Кухня гарячий цех 16 15 За розрахунком Пральня: - приміщеня для прання; 18 18 5 5 - сушильно-прасувальна 16 16 5 5 Кабінети: - фізіотерапії; 28 28 1 5 - масажу 28 28 1 5 Переходи 18 18   Примітка У туалетах і душових басейну туалетах персоналу якщо вони проектуються без вікон витяжка повинна бути не менше трьохкратної.                                                                                                                           Додаток 4   рекомендований Контрольні питомі показники розрахункової нормованої площі загальної площі та будівельного об'єму ясел-садків загального типу * Із складу приміщень виключено зал для музичних та фізкультурних занять. Додаток 5 обов'язковий Відстань від наземних наземно-підземних гаражівта автостоянок легкових автомобілів станцій технічного обслуговування автомобілівта автозаправних станцій до меж ділянок дошкільних закладів Витяг з табл. 7.5 і табл. 7.5а ДБН 360-92*   Нормативний параметр Кількість автомобілів/постів СТО та АЗС   10 і менше 11-50 51-100 101-300 понад 300 Відстань м 15   /  50 25 / * 25 50 * * Визначається за погодженням з органами Державного санітарного нагляду. У чисельнику вказано мінімальну відстань від наземних наземно-підземних гаражів та автостоянок легкових автомобілів у знаменнику - відстань від станцій технічного обслуговування автомобілів та автозаправних станцій.   Додаток 6 обов'язковий Відстань від будинку дошкільного закладу та його ділянки до житлових і громадських будинків Витяг з табл. 6.2 ДБН 360-92*   Нормативний параметр Від ділянки дошкільного закладу до будинків Від будівлі дошкільного закладу до об'єктів   магазин підприємство харчування побутового обслуговування житловий будинок школа дошкільний заклад до стін Відстань м 25-50* За нормами інсоляції та освітленості * За погодженням з органами Державного санітарного нагляду допускається зменшувати відстань до 15м для окремих груп магазинів. Додаток 7 обов'язковий Список основних нормативних документів що використовуютьсяпри проектуванні будинків дитячих дошкільних закладів на які наведені посилання у цих нормах 1.      ДБН 360-92*                      Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень 2.      ДБН В.2.2-2-97                  Громадські будинки та споруди 3.      СНиП 2.01.01-82                Строительная климатология и геофизика 4.      СНиП 2.01.02-85*              Противопожарные нормы 5.      СНиП ІІ-3-79**                  Строительная теплотехника 6.      СНиП ІІ-4-79                     Естественное и искусственное освещение 7.      СНиП ІІ-7-81**                  Строительство в сейсмических районах 8.      СНиП ІІ-12-77                    Защита от шума 9.      СНиП 2.01.07-85                 Нагрузки и воздействия 10.   CH429-71                           Указания по размещению объектов строительства и ограничению этажности в сейсмических районах 11.   СНиП 2.01.09-91                 Здания и сооружения на подрабатываемых территориях и просадочных грунтах 12.   СНиП 2.01.15-90                 Инженерная защита территорий зданий и сооружений от опасных геологических процессов. Основные положения проектирования 13.     СНиП 2.03.13-88                 Полы 14.     СНиП 2.04.01-85                 Внутренний водопровод и канализация зданий 15.     СНиП 2.04.05-91                 Отопление вентиляция и кондиционирование 16.     СНиП 2.04.09-84                 Пожарная автоматика зданий и сооружений 17.     СНиП 3.05.06-85                 Электротехнические устройства 18.     СНиП 3.05.07-85                 Системы автоматизации 19.     CH512-78                           Инструкция по проектированию зданий и помещений для электронно-вычислительных машин 20.     ПУЭ 1986 г.                      Правила устройства электроустановок 21.     BCH46-86                          Спортивные и физкультурно-оздоровительные сооружения   22.   BCH52-86                           Установки солнечного горячего водоснабжения 23.   BCH59-88                           Электрооборудование жилых и общественных зданий и сооружений 24.   BCH60-89                           Устройства связи сигнализации и диспетчеризации инженерного оборудования 25.   РД 34.21.122-87                   Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений 26.   РБН 356-91                          Положення про радіаційний контроль на об'єктах будівництва та підприємствах будіндустрії і будматеріалів України 27.СанПиН 3231-85                  Санитарные правила устройства и содержания детских дошкольных учреждений 28.СанПиН 5146-89                  Временные санитарно-гигиенические нормы и правила устройства оборудования содержания и режима работы на персональных электронно-вычислительных машинах и видеодисплейных терминалах в кабинетах вычислительной техники и дисплейных классах всех типов средних учебных заведений   ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ Будинки і споруди БУДИНКИ ТА СПОРУДИ ДИТЯЧИХ ДОШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДБН В.2.2-4-97 Зміна № 2 Київ Мінрегіонбуд України 2008 Будинки і споруди Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів 1 РОЗРОБЛЕНО: Відкрите акціонерне товариство "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" ВАТ "КиївЗНДІЕП" за участю ДУ "Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва" АМН України; УкрНДІ пожежної безпеки МНС України 2 ЗАТВЕРДЖЕНО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 18.03.2008 р. № 130 чинна з 2008-10-01 ТЕКСТ ЗМІНИ По всьому тексту державних будівельних норм замінити: - словосполучення: "дитячих дошкільних закладів" "дошкільних закладів" Назва нормативного документа вступ 1.2 1.5 1.7 2.1 2.2 2.4-2.6 2.11 2.14 3.1 3.3-3.14 3.16 3.18 3.39 3.54 3.64 3.70 3.75 3.77 4.1-4.3 4.7 4.9 4.12 4.15-4.17 4.21 додатки 2 3 5-7 зміст на: "дошкільних навчальних закладів"; - словосполучення: "дошкільних закладів загального типу" "закладів загального типу" "ясел-садків загального типу" 1.1 1.3 2.2 2.15 3.5 3 19 3.21 3.26 3.27 3.28 3.34 3.41-3.43 3.52 3.53 3 55 3.59 3.61 3.63 3.65-3.68 3.76 додаток 4 на: "ясел дитячих садків і ясел-садків"; - словосполучення: "дошкільних дитячих будинків" 1.3 2.3 2.14 2.15 2.16 3.8 3.19 3.21 3.27 3.28 3.33 3.35 3.41 3.42 3.56-3.59 3.65 3.66 примітка додатка 2 на: "дитячих будинків"; - словосполучення: "групи короткочасного перебування" 1.2 1.6 2.1 3.24 на: "групи короткотривалого перебування". - посилання на додаток 7 із зазначеною позицією нормативного документа: "п. 1" на: "ДБН 360"; "п.2" на: "ДБН В.2.2-9"; "п.3" на: "СНиП 2.01.01"; "п.4" на: "ДБН В.1.1-7" "п.5" на: "ДБН В.2.6-31"; "п.6" на: "ДБН В.2.5-28"; "п.7" на: "ДБН В.1.1-12"; "п.8" на: "СНиП II-12"; "п.9" на: "ДБН В.1.2-2"; "п.10" на: "СН 429"; "п.11" на: "ДБН В.1.1-5"; "п.12" на: "СНиП 2.01.15"; "п.14" на: "СНиП 2.04.01"; "п.15" на: "СНиП 2.04.05"; "п.16" на: "ДБН В.2.5-13"; "п.17" на: "СНиП 3.05.06"; "п.18" на: "СНиП 3.05.07"; "п.20" на: "ПУЭ"; "п.21" на: "ДБН В.2.2-13" "п.22" на: "ВСН 52"; "п.23" на: "ДБН В.2.5-23". Вступ. Перший абзац викласти в новій редакції: "Державні будівельні норми "Будинки та споруди дошкільних навчальних закладів" поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих будинків дошкільних навчальних закладів: ясел дитячих садків і ясел-садків функціонуючих автономно і у складі комплексів ясел-садків або навчально-виховних комплексів центрів розвитку дитини будинків дитини дитячих будинків а також приміщень для груп короткотривалого перебування дітей що входять до складу будинків іншого призначення". Пункт 1.4. Викласти в новій редакції: Дошкільні навчальні заклади місткістю до 160 місць дозволяється об'єднувати із загальноосвітніми навчальними закладами створюючи тим самим навчально-виховні комплекси а в селищах міського типу та сільських поселеннях при місткості до 120 місць – з квартирою для обслуговуючого персоналу. Пункт 1.6. У першому реченні замінити слова в дужках: "до 3 годин" на: "до 4-х годин". Пункт 2.3. Перший абзац викласти в новій редакції: "Площі земельних ділянок дошкільних навчальних закладів що розміщуються у житловій забудові слід приймати з розрахунку на одне місце: в закладах місткістю до 80 місць – яслах дитячих садках яслах-садках дитячих будинках – не менше 45 м2 будинках дитини – не менше 40 м2; в закладах місткістю понад 80 місць – яслах дитячих садках яслах-садках будинках дитини дитячих будинках – не менше 40 м2; в комплексах ясел-садків місткістю більше 350 місць – не менше 35 м2; в навчально-виховних комплексах що включають дошкільний та загальноосвітній навчальні заклади приймати не менше вказаних в ДБН 360". Пункт 3.7. У першому абзаці замінити слова: "замкнуті або напівзамкнуті конфігурації та дахи що вентилюються" на: "замкнені або напівзамкнені конфігурації та покрівлі що вентилюються". Доповнити п'ятим абзацом: "При розробці об'ємно-планувальних і конструктивних рішень будинків дошкільних навчальних закладів для будівництва в різних природно-кліматичних і гірничо-геологічних умовах необхідно враховувати вимоги ДБН В.1.1-5 ДБН В.1.1-12 ДБН В.2.6-31 ДБН В.1.2-2 СНиП 2.01.01 СНиП 2.01.15 СНиП II-12 СН 429 РБН 356". Пункт 3.18. Доповнити реченням: "Розміщення і обладнання приміщень різних функціональних груп повинні відповідати гігієнічним вимогам СанПиН 3231". Пункт 3.19. Перший абзац викласти в новій редакції: "Кожна вікова група дітей в дошкільних навчальних закладах повинна розміщуватись у приміщеннях групового осередку ясла дитячі садки ясла-садки або в приміщеннях житлового осередку будинки дитини і дитячі будинки . Груповий житловий осередок призначений для дітей певного віку має бути ізольованим від решти групових осередків і повинен мати зручні зв'язки з іншими функціональними групами приміщень". Пункт 3.25. Викласти в новій редакції: "Мінімальний склад приміщень для груп короткотривалого перебування дітей має включати: роздягальню ігрову туалетну гардеробну з туалетом та душовою для персоналу підсобне приміщення. Розрахункова площа приміщень має бути не менше 6 0 м2 на одне місце". Пункт 3.26. Другий та третій абзаци об'єднати та викласти в новій редакції: "В житлових осередках будинків дитини та дитячих будинків крім роздягальні ігрової спальні туалетної та буфетної слід передбачати комору кімнату персоналу приміщення для сушіння одягу зберігання колясок зберігання сезонних речей. Додатково до складу приміщень житлових осередків будинків дитини включають веранди а дитячих будинків – їдальню та ванно-душове приміщення". Пункт 3.27. Перше речення викласти в новій редакції: "Площі приміщень дитячих осередків дошкільних навчальних закладів слід приймати не меншими ніж наведені в таблиці 4". Пункт 3.30. Замінити слова: "дитячих закладів загального типу" на: "дитячих садків і ясел-садків". Пункт 3.33. В першому реченні замінити слова: "і мають бути обладнані шафами" на: " обладнуватися шафами" " далі – за текстом. Пункт 3.42. Перший абзац доповнити реченням: "При проектуванні приміщень з комп'ютерною технікою для дітей ігротека комп'ютерний клас слід враховувати вимоги ДСанПІН 5.5.6.009". Другий абзац викласти в новій редакції: "Кімнату ручної праці образотворчого мистецтва площею не менше 42 м2 і логопедичний кабінет площею не менше 12 м2 допускається передбачати у дитячих садках і яслах-садках місткістю понад 100 місць і дитячих будинках місткістю 90 і більше місць". Пункт 3.43. В першому пункті переліку після слів: "для будинків дитини" доповнити:" центрів розвитку дитини;". Другий пункт переліку викласти в новій редакції:" – 10-12дітей 1 підгрупа  – у складі дитячого садка ясел-садка дитячого будинку функціонуючих автономно у складі комплексу ясел-садків або навчально-виховного комплексу". Третій пункт переліку вилучити. Пункт 3.45. У першому абзаці після слів: "...що стоять окремо" вилучити слова: "і мають одночасну пропускну спроможність 20 дітей і більше". У другому абзаці після слів: "...не менше 36 м2 " вилучити слова: "а у басейнах з одночасною пропускною спроможністю 20 дітей і більше – приміщення площею не менше 60 м2 з коморою інвентаря 6 м2". Пункт 3.46. Перше речення першого абзацу викласти в новій редакції: "Басейн для навчання дошкільників плаванню повинен обладнуватись ванною розміром 12 5 ? 15 х 6 м допускається зменшувати ванну до розміру 10 x 4 м". Пункт 3.60. Другий абзац викласти в новій редакції: "Для підлог і стін у туалетах душових ванних слід використовувати керамічну плитку при цьому стіни слід облицьовувати глазурованою плиткою на висоту не менше 1 8 м. Пункт З.61. Після слів: "...методичний кабінет " додати слова: "психологічний кабінет" далі – за текстом. Пункт 3.64. Друге речення вилучити. Доповнити другим та третім абзацами: "В дошкільних закладах місткістю більше 120 місць допускається передбачати окрему кімнату інструктора з фізичного виховання площею не менше 9 м2 із душовою. "Психологічний кабінет у дошкільному навчальному закладі повинен мати два приміщення: робочий кабінет практичного психолога соціального педагога та навчальний психологічний кабінет. Площі кабінетів слід приймати: робочого – не менше 12 м2 у закладах місткістю до 160 місць і не менше 18 м2 у закладах більшої місткості; навчального не менше 24 м2". Пункт 3.71. Після таблиці 5 доповнити новим абзацом: "У дошкільних навчальних закладах допускається влаштування загальної їдальні обіднього залу для дітей старших 3-х років за умови приймання їжі у 1-2 зміни одночасно не більше ніж 3-4 групами 6080 посадочних місць . Площу обіднього залу слід визначати із розрахунку не менше 1 0 м2 на одне посадочне місце. При обідньому залі слід передбачати роздавальну мийну столового посуду комору для зберігання прибирального інвентаря та дезинфікуючих засобів камеру тимчасового зберігання харчових відходів а також умивальну та туалетну для дошкільників. Площі цих приміщень визначаються завданням на проектування залежно від місткості обіднього залу. При влаштуванні загальної їдальні для дошкільників у складі приміщень їх групових осередків необхідно передбачати буфетні на випадок карантину". Пункт 4.1. Після другого абзацу доповнити новим абзацом: "На вводі водопроводу від зовнішньої мережі водопостачання слід встановлювати лічильник холодної води. При підключенні внутрішньої системи гарячого водопостачання до зовнішньої мережі необхідно встановлювати лічильники гарячої води на подавальному і циркуляційному трубопроводах. На вводі водопроводу від зовнішньої мережі з тиском 0 3 МПа і більше слід встановлювати регулятор прямої дії для зниження тиску у внутрішній системі водопостачання до потрібного рівня." Пункт 4.4. Вилучити другий абзац третій абзац викласти в новій редакції: "Басейни слід проектувати з пристроями вторинного використання тепла води що скидається застосовуючи рекуперативні теплообмінники або за обґрунтування теплові насоси". Пункт 4.6. Доповнити словами:" у приміщенні теплопункту". Пункт 4.7. Викласти в новій редакції: "Будинки дошкільних навчальних закладів повинні підключатися як правило до систем централізованого теплопостачання з встановленням теплолічильників. При неможливості підключення до систем централізованого теплопостачання слід проектувати відповідно до норм СНиП II-35 місцеві теплогенератори які рекомендується передбачати за обґрунтування разом з альтернативними джерелами наприклад з тепловими насосами і сонячними колекторами. За наявності відповідного дозволу енергопостачальної організації рекомендується проектувати електричну теплоакумуляційну кабельну систему опалення зі споживанням енергії виключно вночі за пільговим тарифом виконуючи вимоги ДБН В.2.5-24 в тому числі щодо безпеки експлуатації. Заходи з енергозбереження необхідно виконувати згідно з вимогами ДБН В.2.2-9". Пункт 4.8. Другий абзац вилучити. Пункт 4.9. Другий та третій абзаци об'єднати в один. Замінити значення: "23°С" на "23 ±1°С" "26-28°С" на "27 ±1°С". Доповнити текстом: "Системи опалення повинні проектуватися із встановленням автоматичних регуляторів теплового потоку які забезпечують погодне регулювання і програмне зниження температури внутрішнього повітря у неробочий час на абонентському вводі теплової мережі. Окрім того автоматичні терморегулятори прямої дії мають встановлюватися на підводках до опалювальних приладів. В приміщеннях де встановлені декілька опалювальних приладів рекомендується встановлювати автоматичні терморегулятори на приладах загальна теплова потужність яких становить не менше 50 % загальної теплової потужності всіх приладів приміщення з встановленням на інших приладах запірної арматури з відповідною пропускною спроможністю". Пункт 4.12. Викласти в новій редакції: "В приміщеннях будинків дошкільних навчальних закладів в яких повітрообмін за годину становить 1 5 і більше має проектуватися припливно-витяжна вентиляція з механічним спонуканням і як правило з рекуперацією. Приплив у приміщення для приготування їжі може частково подаватися із суміжних приміщень". Пункт 4.13. Останнє речення першого абзацу вилучити. Пункт 4.14. Вилучити. Пункт 4.16. У першому абзаці замінити слова у дужках: " додаток 7 п. 20 і п.23 " на: " ДБН В.2.5-23 ПУЭ ПУЕ ". Перший абзац доповнити другим реченням: "Кабельні лінії і системи електропроводки повинні відповідати вимогам пожежної безпеки згідно з додатком Т ДБН В.2.2-9". Підрозділ "Зв'язок та сигналізація". Замінити назву "Зв'язок та сигналізація" на: "Системи зв'язку та сигналізації". Пункт 4.21. Викласти в новій редакції: "Будинки дошкільних навчальних закладів повинні обладнуватися мережами єдиної національної системи зв'язку телевізійного та проводового мовлення". Пункт 4.22. Викласти в новій редакції: "Розрахунок ємності лінійних споруд мережі зв'язку будинків дошкільних навчальних закладів слід виконувати згідно з ВБН В.2.2-45-1 із забезпеченням можливості обов'язкового встановлення абонентських кінцевих пристроїв у приміщеннях адміністрації чергового персоналу медичній кімнаті або кабінеті лікаря методичному кабінеті кімнаті завгоспа". Пункт 4.23. Викласти в новій редакції: "Абонентські розетки проводового мовлення встановлюються в адміністративних і господарських приміщеннях харчоблоці залах для музичних та фізкультурних занять ігрових та ігротеках". Підрозділ "Зв'язок та сигналізація" доповнити новими пунктами: "4.24. Абонентські приєднувальні засоби телевізійного мовлення встановлюються в ігрових залах для музичних та фізкультурних занять та ігротеках. 4.25. В будинках дошкільних навчальних закладів місткістю 200 місць і більше необхідно передбачати засоби відомчого телефонного зв'язку з встановленням абонентських пристроїв у кабінеті завідуючого медичній кімнаті або кабінеті лікаря методичному кабінеті кімнаті завгоспа групових осередках харчоблоці та кастелянській. 4.26. Вертикальне прокладання мереж зв'язку та сигналізації у будинках дошкільних навчальних закладів як правило повинно передбачатися приховано в окремих трубах-стояках із влаштуванням у відповідності з ВСН 60 окремих поверхових розподільних монтажних шаф систем зв'язку та сигналізації. 4.27. Прокладання мереж зв'язку та сигналізації від поверхових розподільних шаф і вводи їх до приміщень повинні виконуватися приховано. Конструкції вводів повинні мати можливість вільного прокладання доповнення та заміни кабелів і проводів абонентських мереж. 4.28. Проектом необхідно передбачати заходи що захищають від несанкціонованого проникнення в монтажні розподільні шафи і інші споруди приміщення та обладнання мереж зв'язку і сигналізації. 4.29. Антенні пристрої систем ефірного телебачення супутникового зв'язку і телебачення повинні розташовуватися в тих місцях де вони не погіршують архітектурного вигляду будинків. Як правило розміщувати їх необхідно на покрівлі будинків з урахуванням додаткових механічних навантажень. Розміщення антенних пристроїв на фасадних стінах балконах не допускається. 4.30. Блискавкозахист стояків ліній мережі проводового мовлення щогл телеантен у т.ч. і супутникових виконується згідно з ВСН 60 ВСН 1 і РД 34.21.122. Заходи щодо вирівнювання потенціалів металевих частин обладнання систем зв'язку та сигналізації згідно з НПАОП 40.1-1.32 визначаються комплексно для всього електрообладнання будинків дошкільних навчальних закладів а також інших металевих конструкцій. 4.31. Охоронною сигналізацією з виведенням сигналу на пульт чергового диспетчерської сигналізації або пульт централізованого нагляду служби охорони повинні обладнуватися приміщення протипожежної автоматики електрощитові входи до технічних приміщень та виходи на покрівлю будинку входи до машинного відділення ліфтів. Обладнання охоронною сигналізацією інших приміщень будинків дошкільних навчальних закладів визначається завданням на проектування. Організаційно-технічні заходи щодо передавання сигналів охоронної сигналізації службам відомчої або державної охорони визначаються взаємно погодженим завданням на проектування. 4.32. Вимоги щодо обладнання будинків дошкільних навчальних закладів автоматичною пожежною сигналізацію та системою оповіщення про пожежу і керування евакуацією людей викладені в ДБН В.1.1-7 і ДБН В.2-5-13". Додаток 1 таблиця. Викласти в новій редакції: "Максимальна наповнюваність груп загального розвитку та санаторного типу у дошкільних навчальних закладах ясла дитячі садки ясла-садки будинки дитини дитячі будинки та групах короткотривалого перебування Найменування групи вік дітей Кількість місць у групі ясла дитячий садок ясла-садок будинок дитини дитячий будинок короткотривалого перебування Ясельна група Молодша – до 1 року 10* 10 – 10 Середня – 1-2 роки 15 10 – Старша – 2-3 роки 15 10 – Дошкільна група Молодша – 3-4 роки 20 – 15 10 Середня – 4-5 років 20 – 15 Старша – 5-6 років 20 – 15 * Молодші ясельні групи санаторного типу для дітей до 1 року в яслах і ясла-садках не створюються. Примітка. Наповнюваність різновікових груп в дошкільних навчальних закладах слід приймати до 15 дітей". Додаток 3 таблиця. Викласти в новій редакції: "Розрахункова температура повітря та кратність повітрообміну у приміщеннях дошкільних навчальних закладів Найменування приміщення Розрахункова температура повітря °С Повітрообмін за годину у кліматичних зонах Приплив Витяжка IIв ІІІб ІІІв IVв 1 2 3 4 5 Ігрова роздягальня: – ясельної групи; 22 21 1 5 1 5 – молодшої дошкільної групи; 21 20 1 5 1 5 – середньої та старшої дошкільних груп 20 19 1 5 1 5 Спальня: – ясельної групи; 21 20 1 5 1 5 – дошкільної групи: 19 18 1 5 1 5 Туалетна: – ясельної групи; 22 21 – 1 5 – дошкільної групи 20 19 – 1 5 Буфетна 16 16 – 1 5 Зали для музичних та фізкультурних занять ігротеки 19 18 1 5 1 5 Зал басейну з ванною 30 30 За розрахунком Медична кімната 22 21 – 1 Службово–побутові приміщення 18 17 – 1 Кухня гарячий цех 16 15 За розрахунком Пральня: – приміщення для прання; 18 18 5 5 – сушильно–прасувальна 16 16 5 5 Кабінети: – фізіотерапії; 28 28 1 5 1 5 – масажу 28 28 1 5 1 5 1 2 3 4 5 Переходи 18 18 – – Туалет: – персоналу; 18 18 – 3 – плавального басейну 25 25 – 3 Примітка. Розрахунок повітрообміну в приміщеннях басейнів має провадитись з урахуванням запобігання випадінню конденсату на поверхні огороджень". Додаток 7. Замінити назву: "Список основних нормативних документів що використовуються при проектуванні будинків дитячих дошкільних закладів на які наведені посилання у цих нормах" на: "НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ". Замінити нормативні посилання на такі НД: "1. ДБН 360-92*" на: "ДБН 360-92**"; "5. СНиП ІІ-3-79** Строительная теплотехника" на: "ДБН В.2.6-31:2006 Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція будівель"; "6. СНиП ІІ-4-79 Естественное и искусственное освещение" на: "ДБН В.2.5-28-2006 Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення"; "7. СНиП II-7-81** Строительство в сейсмических районах" на: "ДБН В.1.1-12:2006 Захист від небезпечних геологічних процесів. Будівництво у сейсмічних районах України"; "9. СНиП 2.01.07-85 "Нагрузки и воздействия" на: "ДБН В.1.2-2:2006 Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Навантаження і впливи. Норми проектування"; "11. СНиП 2.01.09-91 Здания и сооружения на подрабатываемых территориях и просадочных грунтах" на: "ДБН В.1.1-5-2000 Захист від небезпечних геологічних процесів. Будинки та споруди на підроблюваних територіях і просідаючих ґрунтах"; "21. ВСН 46-86 Спортивные и физкультурно-оздоровительные сооружения" на: "ДБН В.2.2-13-2003 Будинки і споруди. Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди"; "28. СанПиН 5146-89 Временные санитарно-гигиенические нормы и правила устройства оборудования содержания и режима работы на персональных электронно-вычислительных машинах и видеодисплейных терминалах в кабинетах вычислительной техники и дисплейных классах всех типов средних учебных заведений" на: "ДержСанПіН 5.5.6.009-98 Державні санітарні правила і норми влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим роботи учнів на персональних комп'ютерах". Вилучити нормативні посилання на такі НД: "13. СНиП 2.03.13-88 Полы; 19. СН 512-78 Инструкция по проектированию зданий и помещений для электронно-вычислительных машин; 30. ГОСТ 12176-89 Кабели провода и шнуры. Методы проверки на нераспространение горения" у Зміні № 1 . Доповнити перелік нормативних посилань такими НД: "ДБН В.2.2-17:2006 Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення; ДБН В.2.5-13-98* Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд; ДБН В.2.5-24-2003 Інженерне обладнання будинків і споруд. Електрична кабельна система опалення; ДБН В.2.5-27-2006 Інженерне обладнання будинків і споруд. Захисні заходи електробезпеки в електроустановках будинків і споруд; ГОСТ 2874-82 Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством Вода питна. Гігієнічні вимоги і контроль за якістю ; ГОСТ 27483-87 МЭК 695-2-1-80 Испытания на пожароопасность. Методы испытаний. Испытания нагретой проволокой Випробовування на пожежонебезпеку. Методи випробувань. Випробовування нагрітим дротом ; НПАОП 40.1-1.32-01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок; НРБУ-97 Норми радіаційної безпеки України. Державні гігієнічні нормативи; НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні; НАПБ Б.06.004-2005 Перелік однотипних за призначенням об'єктів які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації; ВБН В.2.2.45-1-2004 Проектування телекомунікацій. Лінійно-кабельні споруди; СНиП II-35-76 Котельные установки Котельні установки ; ВСН 1-90 Технические указания по технологии изготовления железобетонных предварительно напряженных опор контактной сети методом центрифугирования Технічні вказівки щодо технології виготовлення залізобетонних попередньо напружених опор контактної мережі методом центрифугування ; СанПиН 2605-82 Санитарные нормы и правила обеспечения инсоляцией жилых и общественных зданий и территории жилой застройки Санітарні норми і правила забезпечення інсоляцією житлових та громадських будинків і території житлової забудови ; СанПиН 3077-84 Санитарные нормы допустимого шума в помещениях жилых и общественных зданий и на территории жилой застройки Санітарні норми допустимого шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови ; ПУЕ:2006 Правила улаштування електроустановок розділи 1.5 2.4 2 5 і 6". ПУЕ:2008 Правила улаштування електроустановок розділи 4.1 і 4.2". Доповнити НД новим додатком: "Додаток 8 обов'язковий ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ Будинок дитини – дошкільний навчальний заклад системи охорони здоров'я для медико-со-ціального захисту дітей-сиріт і дітей позбавлених батьківського піклування а також для дітей з вадами фізичного та або розумового розвитку від народження до трьох для здорових дітей та до чотирьох для хворих дітей років Закон України "Про дошкільну освіту" / № 2628-III від 11.07.2001 . Група короткотривалого перебування дітей – група яка створюється для догляду та загального розвитку дітей від 2 5 до 6 років або для підготовки дітей п'ятирічного віку до навчання в школі тощо. Груповий осередок – блок взаємозв'язаних приміщень роздягальня ігрова спальня туалетна буфетна призначений для основного перебування групи дітей одного або різного дошкільного віку в будинках ясел дитячих садків ясел-садків. Дитячий будинок – дошкільний навчальний заклад інтернатного типу де забезпечуються розвиток виховання навчання та соціальна адаптація дітей-сиріт і дітей позбавлених батьківського піклування дошкільного та шкільного віку які перебувають у родинних стосунках та утримуються за рахунок держави Закон України "Про дошкільну освіту" / № 2628-III від 11.07.2001 . Дитячий садок – дошкільний навчальний заклад для дітей віком від трьох до шести семи років де забезпечуються їх розвиток виховання і навчання відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти Закон України "Про дошкільну освіту" / № 2628-III від 11.07.2001 . Житловий осередок – блок взаємозв'язаних приміщень для проживання однієї групи дітей у будинках дитини або дитячих будинках роздягальня ігрова спальня туалетна буфетна комора кімната персоналу а також приміщення для сушіння одягу зберігання колясок зберігання сезонних речей; у складі житлового осередку дитячих будинків додатково передбачаються їдальня та ванно-душова а будинків дитини – веранда для сну на свіжому повітрі . Комплекс ясел-садків – дошкільний навчальний заклад великої місткості як правило більше 350 місць що створюється у вигляді окремо розташованих або зблокованих будинків ясел не більше ніж на 8 груп кожний будинків дитячих садків не більше ніж на 10 груп кожний і службово-побутового будинку а також може формуватися шляхом об'єднання двох-трьох будинків ясел-садків з розвинутим за складом приміщень службово-побутовим блоком. Навчально-виховний комплекс "дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад" "загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад" – навчальний заклад що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти. Навчально-виховний комплекс складається з двох підрозділів – дошкільного та шкільного може мати спеціалізацію художньо-естетичну вивчення іноземних мов спортивно-оздоровчу тощо Положення про навчально-виховний комплекс "дошкільний навчальний заклад загальноосвітній навчальний заклад" "загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад"/ Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 № 306 . Рекуперація – процес теплопередачі від витяжного повітря до припливного. Центр розвитку дитини – дошкільний навчальний заклад в якому забезпечується фізичний розумовий і психологічний розвиток корекція психологічного та фізичного розвитку оздоровлення дітей які відвідують інші навчальні заклади або виховуються вдома Закон України "Про дошкільну освіту" / № 2628-III від 11.07.2001 . Ясла – дошкільний навчальний заклад для дітей віком від двох місяців до трьох років де забезпечуються догляд за ними а також їх розвиток і виховання відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти Закон України "Про дошкільну освіту" / № 2628-ІII від 11.07.2001 . Ясла-садок – дошкільний навчальний заклад для дітей віком від двох місяців до шести семи років де забезпечуються догляд за ними розвиток виховання і навчання відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти Закон України "Про дошкільну освіту" / № 2628-ІII від 11.07.2001 ". Страниц 10 Здания и сооружения Здания и сооружения детских дошкольных учреждений 1 РАЗРАБОТАНО: Открытое акционерное общество "Украинский зональный научно-исследовательский и проектный институт по гражданскому строительству" ОАО "КиевЗНИИЭП" при участии ГУ "Институт гигиены и медицинской экологии им. А.Н.Марзеева" АМН Украины; УкрНИИ пожарной безопасности МЧС Украины 2 УТВЕРЖДЕНО И ВВЕДЕНО В ДЕЙСТВИЕ: приказ Министерства регионального развития и строительства Украины от 18.03.2008 г. № 130 дата введения с 2008-10-01 ТЕКСТ ИЗМЕНЕНИЯ По всему тексту государственных строительных норм заменить: - словосочетания: "детских дошкольных учреждений" "дошкольных учреждений" Название нормативного документа вступление 1.2 1.5 1.7 2.1 2.2 2.4-2.6 2.11 2.14 3.1 3.3-3.14 3.16 3.18 3.39 3.54 3.64 3.70 3.75 3.77 4.1-4.3 4.7 4.9 4.12 4.15-4.17 4.21 приложения 2 3 5-7 содержание на: "дошкольных учебных учреждений"; - словосочетания: "дошкольных учреждений общего типа" "учреждений общего типа" "яслей- садов общего типа" 1.1 1.3 2.2 2.15 3.5 3 19 3.21 3.26 3.27 3.28 3.34 3.41-3.43 3.52 3.53 3 55 3.59 3.61 3.63 3.65-3.68 3.76 приложение 4 на: "яслей детских садов и яслей-садов"; - словосочетания: "дошкольных детских домов" 1.3 2.3 2.14 2.15 2.16 3.8 3.19 3.21 3.27 3.28 3.33 3.35 3.41 3.42 3.56-3.59 3.65 3.66 примечание приложения 2 на: "детских домов"; - ссылку на приложение 7 с указанной позицией нормативного документа: "п.1" на: "ДБН 360"; "п.2" на: "ДБН В.2.2-9"; "п.3" на: "СНиП 2.01.01"; "п.4" на: "ДБН В.1.1-7" "п.5" на: "ДБН В.2.6-31"; "п.6" на: "ДБН В.2.5-28"; "п.7" на: "ДБН В.1.1-12"; "п.8" на: "СНиП II-12"; "п.9" на: "ДБН В.1.2-2"; "п.10" на: "СН 429"; "п.11" на: "ДБН В.1.1-5"; "п.12" на: "СНиП 2.01.15"; "п.14" на: "СНиП 2.04.01"; "п.15" на: "СНиП 2.04.05"; "п.16" на: "ДБН В.2.5-13"; "п.17" на: "СНиП 3.05.06"; "п.18" на: "СНиП 3.05.07"; "п.20" на: "ПУЭ"; "п.21" на: "ДБН В.2.2-13" "п.22" на: "ВСН 52"; "п.23" на: "ДБН В.2.5-23". Вступление. Первый абзац изложить в новой редакции: "Государственные строительные нормы "Здания и сооружения дошкольных учебных учреждений" распространяются на проектирование новых и реконструкцию существующих зданий дошкольных учебных учреждений: яслей детских садов и яслей-садов функционирующих автономно и в составе комплексов яслей-садов или учебно-воспитательных комплексов центров развития ребенка домов ребенка детских домов а также помещений для групп кратковременного пребывания детей которые входят в состав зданий иного назначения". Пункт 1.4. Изложить в новой редакции: "Дошкольные учебные учреждения вместительностью до 160 мест допускается объединять с общеобразовательными учебными заведениями образуя тем самым учебно-воспитательные комплексы а в поселках городского типа и сельских поселениях при вместимости до 120 мест – с квартирой для обслуживающего персонала". Пункт 1.6. В первом предложении заменить слова в скобках: "до 3 часов" на: "до 4-х часов". Пункт 2.3. Первый абзац изложить в новой редакции: "Площади земельных участков дошкольных учебных учреждений которые размещаются в жилой застройке следует принимать из расчета на одно место: в учреждениях вместимостью до 80 мест – яслях детских садах яслях-садах детских домах – не менее 45 м2 домах ребенка – не менее 40 м2; в учреждениях вместимостью свыше 80 мест – яслях детских садах яслях-садах домах ребенка детских домах – не менее 40 м2; в комплексах яслей-садов вместимостью более 350 мест – не менее 35 м2; в учебно-воспитательных комплексах включающих дошкольное и общеобразовательное учебные учреждения принимать не менее указанных в ДБН 360". Пункт 3.7. Дополнить пятым абзацем: "При разработке объемно-планировочных и конструктивных решений зданий дошкольных учебных учреждений для строительства в различных природно-климатических и горно-геологических условиях необходимо учитывать требования ДБН В.1.1-5 ДБН В.1.1-12 ДБН В.2.6-31 ДБН В.1.2-2 СНиП 2.01.01 СНиП 2.01.15 СНиП II-12 СН 429 РБН 356". Пункт 3.18. Дополнить предложением: "Размещение и оборудование помещений разных функциональных групп должны отвечать гигиеническим требованиям СанПиН 3231". Пункт 3.19. Первый абзац изложить в новой редакции: "Каждая возрастная группа детей в дошкольных учебных учреждениях должна размещаться в помещениях групповой ячейки ясли детские сады ясли-сады или в помещениях жилой ячейки дома ребенка и детские дома . Групповая жилая ячейка предназначенная для детей определенного возраста должна быть изолированной от остальных групповых ячеек и иметь удобные связи с другими функциональными группами помещений". Пункт 3.25. Изложить в новой редакции: "Минимальный состав помещений для групп кратковременного пребывания детей должен включать: раздевальную игровую туалетную гардеробную с туалетом и душевой для персонала подсобное помещение. Расчетная площадь помещений должна быть не менее 6 0 м2 на одно место". Пункт 3.26. Второй и третий абзацы объединить и изложить в новой редакции: "В жилых ячейках домов ребенка и детских домов кроме раздевальной игровой спальни туалетной и буфетной следует предусматривать кладовую комнату персонала помещения для сушки одежды хранения колясок хранения сезонных вещей. Дополнительно в состав помещений жилых ячеек домов ребенка включают веранду а детских домов – столовую и ванно-душевое помещение". Пункт 3.27. Первое предложение изложить в новой редакции: "Площади помещений детских ячеек дошкольных учебных учреждений следует принимать не менее указанных в таблице 4". Пункт 3.30. Заменить слова: "детских учреждений общего типа" на: "детских садов и яслей-садов". Пункт 3.42. Первый абзац дополнить предложением: "При проектировании помещений с компьютерной техникой для детей игротека компьютерный класс следует учитывать требования ДСанПіН 5.5.6.009". Второй абзац изложить в новой редакции: "Комнату ручного труда изобразительного искусства площадью не менее 42 м2 и логопедический кабинет площадью не менее 12 м2 допускается предусматривать в детских садах и яслях-садах вместительностью свыше 100 мест и детских домах вместительностью 90 и более мест". Пункт 3.43. В первом пункте перечня после слов: "для домов ребенка" дополнить:" центров развития ребенка;". Второй пункт перечня изложить в новой редакции:" – 10-12 детей 1 подгруппа  – в составе детского сада яслей-сада детского дома функционирующих автономно в составе комплекса яслей-садов или учебно-воспитательного комплекса". Третий пункт перечня изъять. Пункт 3.45. В первом абзаце после слов: "В отдельно стоящих бассейнах" изъять слова: "с единовременной пропускной способностью 20 детей и более". Во втором абзаце после слов: "...не менее 36 м2 " изъять слова: "а в бассейнах с одновременной пропускной способностью 20 детей и более – помещение площадью не менее 60 м2 с кладовой инвентаря 6 м2". Пункт 3.46. Первое предложение первого абзаца изложить в новой редакции: "Бассейн для обучения дошкольников плаванию должен оборудоваться ванной размером 12 5 ? 15 x 6 м допускается уменьшать ванну до размера 10 x 4 м". Пункт 3.60. Второй абзац изложить в новой редакции: "Для полов и стен в туалетах душевых ванных следует использовать керамическую плитку при этом стены следует облицовывать глазурованной плиткой на высоту не менее 1 8 м. Пункт 3.61. После слов: "...методический кабинет " добавить слова: "психологический кабинет" далее – по тексту. Пункт 3.64. Второе предложение изъять. Дополнить вторым и третьим абзацами: "В дошкольных учреждениях вместимостью более 120 мест допускается предусматривать отдельную комнату инструктора по физическому воспитанию площадью не менее 9 м2 с душевой. "Психологический кабинет в дошкольном учебном учреждении должен иметь два помещения: рабочий кабинет практического психолога социального педагога и учебный психологический кабинет. Площади кабинетов следует принимать: рабочего – не менее 12 м2 в учреждениях вместимостью до 160 мест и не менее 18 м2 в учреждениях большей вместимости; учебного – не менее 24 м2.” Пункт 3.71. После таблицы 5 дополнить новым абзацем: "В дошкольных учебных учреждениях допускается устройство общей столовой обеденного зала для детей старше 3-х лет при условии приема пищи в 1-2 смены одновременно не более чем 3-4 группами 60-80 посадочных мест . Площадь обеденного зала следует определять из расчета не менее 1 0 м2 на одно посадочное место. При обеденном зале следует предусматривать раздаточную моечную столовой посуды кладовую для хранения уборочного инвентаря и дезинфицирующих средств камеру временного хранения пищевых отходов а также умывальную и туалетную для дошкольников. Площади этих помещений определяются заданием на проектирование в зависимости от вместимости обеденного зала. При устройстве общей столовой для дошкольников в составе помещений их групповых ячеек необходимо предусматривать буфетные на случай карантина". Пункт 4.1. После второго абзаца дополнить новым абзацем: "На вводе водопровода от внешней сети водоснабжения следует устанавливать счетчик холодной воды. При подключении внутренней системы горячего водоснабжения к внешней сети необходимо устанавливать счетчики горячей воды на подающем и циркуляционном трубопроводах. На вводе водопровода от внешней сети с давлением 0 3 МПа и более следует устанавливать регулятор прямого действия для снижения давления во внутренней системе водоснабжения до нужного уровня." Пункт 4.4. Изъять второй абзац третий абзац изложить в новой редакции: "Бассейны следует проектировать с устройствами вторичного использования тепла воды которая сбрасывается применяя рекуперативные теплообменники или при обосновании тепловые насосы". Пункт 4.6. Дополнить словами:" в помещении теплопункта". Пункт 4.7. Изложить в новой редакции: "Здания дошкольных учебных учреждений должны подключаться как правило к системам централизованного теплоснабжения с установкой теплосчетчиков. При невозможности подключения к системам централизованного теплоснабжения следует проектировать соответственно нормам СНиП II-35 местные теплогенераторы которые рекомендуется предусматривать при обосновании вместе с альтернативными источниками например с тепловыми насосами и солнечными коллекторами. При наличии соответствующего разрешения энергоснабжающей организации рекомендуется проектировать электрическую тепло-аккумуляционную кабельную систему отопления с потреблением энергии исключительно ночью по льготному тарифу выполняя требования ДБН В.2.5-24 в том числе по безопасности эксплуатации. Мероприятия по энергосбережению необходимо выполнять в соответствии с требованиями ДБН В.2.2-9". Пункт 4.8. Второй абзац изъять. Пункт 4.9. Второй и третий абзацы объединить в один. Заменить значение: "23°С" на "23±1°С" "26-28°С" на "27±1°С". Дополнить текстом: "Системы отопления должны проектироваться с установкой автоматических регуляторов теплового потока которые обеспечивают погодное регулирование и программное снижение температуры внутреннего воздуха в нерабочее время на абонентском вводе тепловой сети. Кроме того автоматические терморегуляторы прямого действия должны устанавливаться на подводках к отопительным приборам. В помещениях где установлены несколько отопительных приборов рекомендуется устанавливать автоматические терморегуляторы на приборах общая тепловая мощность которых составляет не менее 50% общей тепловой мощности всех приборов помещения с установкой на других приборах запорной арматуры с соответствующей пропускной способностью". Пункт 4.12. Изложить в новой редакции: "В помещениях зданий дошкольных учебных учреждений в которых воздухообмен за час составляет 1 5 и более должна проектироваться приточно-вытяжная вентиляция с механическим побуждением и как правило с рекуперацией. Приток в помещение для приготовления пищи может частично подаваться из смежных помещений". Пункт 4.13. Последнее предложение первого абзаца изъять. Пункт 4.14. Изъять. Пункт 4.16. В первом абзаце заменить слова в скобках: " приложение 7 п. 20 и п.23 " на: " ДБН В.2.5-23 ПУЭ ПУЕ ". Первый абзац дополнить вторым предложением: "Кабельные линии системы электропроводки должны отвечать требованиям пожарной безопасности в соответствии с приложением Т ДБН В.2.2-9". Подраздел "Связь и сигнализация". Заменить название "Связь и сигнализация" на: "Системы связи и сигнализации". Пункт 4.21. Изложить в новой редакции: "Здания дошкольных учебных учреждений должны оборудоваться сетями единой национальной системы связи телевизионного и проводного вещания". Пункт 4.22. Изложить в новой редакции: "Расчет емкости линейных сооружений сети связи зданий дошкольных учебных учреждений следует выполнять в соответствии с ВБН В.2.2-45-1 с обеспечением возможности обязательной установки абонентских конечных устройств в помещениях администрации дежурного персонала медицинской комнате или кабинете врача методическом кабинете комнате завхоза". Пункт 4.23. Изложить в новой редакции: "Абонентские розетки проводного вещания устанавливаются в административных и хозяйственных помещениях пищеблоке залах для музыкальных и физкультурных занятий игровых и игротеках". Подраздел "Связь и сигнализация" дополнить новыми пунктами: "4.24. Абонентские присоединительные средства телевизионного вещания устанавливаются в игровых залах для музыкальных и физкультурных занятий и игротеках. 4.25. В зданиях дошкольных учебных учреждений вместительностью 200 мест и более необходимо предусматривать средства ведомственной телефонной связи с установкой абонентских устройств в кабинете заведующего медицинской комнате или кабинете врача методическом кабинете комнате завхоза групповых ячейках пищеблоке и кастелянской. 4.26. Вертикальная прокладка сетей связи и сигнализации в зданиях дошкольных учебных учреждений как правило должна предусматриваться скрыто в отдельных трубах-стояках с устройством в соответствии с ВСН 60 отдельных этажных распределительных монтажных шкафов систем связи и сигнализации. 4.27. Прокладка сетей связи и сигнализации от этажных распределительных шкафов и вводы их к помещениям должны выполняться скрыто. Конструкции вводов должны иметь возможность свободной прокладки дополнения и замены кабелей и проводов абонентских сетей. 4.28. Проектом необходимо предусматривать мероприятия которые защищают от несанкционированного проникновения в монтажные распределительные шкафы и другие сооружения помещения и оборудование сетей связи и сигнализации. 4.29. Антенные устройства систем эфирного телевидения спутниковой связи и телевидения должны располагаться в тех местах где они не ухудшают архитектурный облик зданий. Как правило размещать их необходимо на кровле зданий с учетом дополнительных механических нагрузок. Размещение антенных устройств на фасадных стенах балконах не допускается. 4.30. Молниезащита стояков линий сети проводного вещания мачт телеантенн в т.ч. и спутниковых выполняется в соответствии с ВСН 60 ВСН 1 и РД 34.21.122. Мероприятия по выравниванию потенциалов металлических частей оборудования систем связи и сигнализации в соответствии с НПАОП 40.1-1.32 определяются комплексно для всего электрооборудования зданий дошкольных учебных учреждений а также других металлических конструкций. 4.31. Охранной сигнализацией с выводом сигнала на пульт дежурного диспетчерской сигнализации или пульт централизованного надзора службы охраны должны оборудоваться помещения противопожарной автоматики электрощитовые входы в технические помещения и выходы на покрытие здания входы в машинное отделение лифтов. Оборудование охранной сигнализацией других помещений зданий дошкольных учебных учреждений определяется заданием на проектирование. Организационно-технические мероприятия по передаче сигналов охранной сигнализации службам ведомственной или государственной охраны определяются взаимно согласованным заданием на проектирование. 4.32. Требования относительно оснащения зданий дошкольных учебных учреждений автоматической пожарной сигнализацией и системой оповещения о пожаре и управления эвакуацией людей изложены в ДБН В.1.1-7 и ДБН В.2-5-13". Приложение 1 таблица. Изложить в новой редакции: "Максимальная наполняемость групп общего развития и санаторного типа в дошкольных учебных учреждениях ясли детские сады ясли-сады дома ребенка детские дома и группах кратковременного пребывания Наименование группы возраст детей Количество мест в группе ясли детский сад ясли –сад дом ребенка детский дом кратковременного пребывания Ясельная группа Младшая – до 1 года 10* 10 – 10 Средняя – 1-2 года 15 10 – Старшая – 2-3 года 15 10 – Дошкольная группа Младшая – 3-4 года 20 – 15 10 Средняя –4-5 лет 20 – 15 Старшая – 5-6 лет 20 – 15 * Младшие ясельные группы санаторного типа для детей до 1 года в яслях и яслях-садиках не создаются. Примечание. Наполняемость разновозрастных групп в дошкольных учебных учреждениях следует принимать до 15 детей". Приложение 3 таблица. Изложить в новой редакции: "Расчетная температура воздуха и кратность воздухообмена в помещениях дошкольных учебных учреждений Наименование помещения Расчетная температура воздуха °С Воздухообмен за час в климатических зонах Приток Вытяжка IIв IIIб IIIв IVв 1 2 3 4 5 Игровая раздевальная: –ясельной группы; 22 21 1 5 1 5 – младшей дошкольной группы; 21 20 1 5 1 5 – средней и старшей дошкольной группы 20 19 1 5 1 5 Спальня: – ясельной группы; 21 20 1 5 1 5 – дошкольной группы 19 18 1 5 1 5 Туалетная: – ясельной группы; 22 21 – 1 5 –дошкольной группы 20 19 – 1 5 Буфетная 16 16 – 1 5 Залы для музыкальных и физкультурных занятий игротеки 19 18 1 5 1 5 3ал бассейна с ванной 30 30 По расчету Медицинская комната 22 21 – 1 Служебно–бытовые помещения 18 17 – 1 Кухня горячий цех 16 15 По расчету Прачечная: – стиральная; 18 18 5 5 – сушильно–гладильная 16 16 5 5 Кабинеты: – физиотерапии; 28 28 1 5 1 5 – массажа 28 28 1 5 1 5 Переходы 18 18 – – Туалет: – персонала; 18 18 – 3 – плавательного бассейна 25 25 – 3 Примечание. Расчет воздухообмена в помещениях бассейнов должен вестись с учетом предотвращения выпадения конденсата на поверхности ограждений". Приложение 7. Заменить название: "Список основных нормативных документов которые используются при проектировании зданий детских дошкольных учреждений на которые приведены ссылки в настоящих нормах" на: "НОРМАТИВНЫЕ ССЫЛКИ". Заменить нормативные ссылки на такие НД: "1. ДБН 360-92*" на: "ДБН 360-92**"; "5. СНиП II-3-79** Строительная теплотехника" на: "ДБН В.2.6-31:2006 Конструкции зданий и сооружений. Тепловая изоляция зданий"; "6. СНиП II-4-79 Естественное и искусственное освещение" на: "ДБН В.2.5-28-2006 Инженерное оборудование зданий и сооружений. Естественное и искусственное освещение"; "7. СНиП II-7-81** Строительство в сейсмических районах" на: "ДБН В.1.1-12:2006 Защита от опасных геологических процессов. Строительство в сейсмических районах Украины"; "9. СНиП 2.01.07-85 Нагрузки и воздействия" на: ДБН В.1.2-2:2006 Система обеспечения надежности и безопасности строительных объектов. Нагрузки и воздействия. Нормы проектирования"; "11. СНиП 2.01.09-91 Здания и сооружения на подрабатываемых территориях и просадочных грунтах" на: "ДБН В.1.1-5-2000 Защита от опасных геологических процессов. Здания и сооружения на подрабатываемых территориях и просадочных грунтах"; "21. ВСН 46-86 Спортивные и физкультурно-оздоровительные сооружения" на: "ДБН В.2.2-13-2003 Здания и сооружения. Спортивные и физкультурно-оздоровительные сооружения"; "28. СанПиН 5146-89 Временные санитарно-гигиенические нормы и правила устройства оборудования содержания и режима работы на персональных электронно-вычислительных машинах и видеодисплейных терминалах в кабинетах вычислительной техники и дисплейных классах всех типов средних учебных заведений" на: "ДержСанПіН 5.5.6.009-98 Державні санітарні правила і норми влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим роботи учнів на персональних комп'ютерах" Государственные санитарные правила и нормы устройства и оборудования кабинетов компьютерной техники в учебных заведениях и режим работы учащихся на персональных компьютерах ". Изъять нормативные ссылки на такие НД: 13. СНиП 2.03.13-88 Полы; 19. СН 512-78 Инструкция по проектированию зданий и помещений для электронно-вычислительных машин; 30. ГОСТ 12176-89 Кабели провода и шнуры. Методы проверки на нераспространение горения" в Изменении № 1 . Дополнить перечень нормативных ссылок такими НД: "ДБН В.2.2-17:2006 Здания и сооружения. Доступность зданий и сооружений для маломобильных групп населения; ДБН В.2.5-13-98* Инженерное оборудование зданий и сооружений. Пожарная автоматика зданий и сооружений; ДБН В.2.5-24-2003 Инженерное оборудование зданий и сооружений. Электрическая кабельная система отопления; ДБН В.2.5-27-2006 Инженерное оборудование зданий и сооружений. Защитные меры электробезопасности в электроустановках зданий и сооружений; ГОСТ 2874-82 Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством; ГОСТ 27483-87 МЭК 695-2-1-80 Испытания на пожароопасность. Методы испытаний. Испытания нагретой проволокой; НПАОП 40.1-1-32-01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок Правила устройства электроустановок. Электрооборудование специальных установок ; НРБУ-97 Нормы радиационной безопасности Украины. Государственные гигиенические нормативы; НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні Правила пожарной безопасности в Украине ; НАПБ Б.06.004-2005 Перелік однотипних за призначенням об'єктів які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації Перечень однотипных по назначению объектов подлежащих оборудованию автоматическими установками пожаротушения и пожарной сигнализации ; ВБН В.2.2.45-1-2004 Проектирование телекоммуникаций. Линейно-кабельные сооружения; СНиП II-35-76 Котельные установки; ВСН 1-90 Технические указания по технологии изготовления железобетонных предварительно напряженных опор контактной сети методом центрифугирования; СанПиН 2605-82 Санитарные нормы и правила обеспечения инсоляцией жилых и общественных зданий и территории жилой застройки; СанПиН 3077-84 Санитарные нормы допустимого шума в помещениях жилых и общественных зданий и на территории жилой застройки; ПУЕ:2006 Правила улаштування електроустановок розділи 1.5 2.4 2 5 і 6". Правила устройства электроустановок разделы 1.5 2.4 2 5 и 6 . ПУЕ:2008 Правила улаштування електроустановок розділи 4.1 і 4.2 Правила устройства электроустановок разделы 4.1 и 4.2 ". Дополнить НД новым приложением: "Приложение 8 обязательное ТЕРМИНЫ И ОПРЕДЕЛЕНИЯ ПОНЯТИЙ Дом ребенка – дошкольное учебное учреждение системы здравоохранения для медико-социальной защиты детей-сирот и детей лишенных родительской заботы а также для детей с недостатками физического и или умственного развития от рождения до трех для здоровых детей и до четырех для больных детей лет Закон Украины "Про дошкільну освіту" / № 2628-III от 11.07.2001 . Группа кратковременного пребывания детей – группа которая создается для ухода и общего развития детей от 2 5 до 6 лет или для подготовки детей пятилетнего возраста к обучению в школе и т.п. Групповая ячейка – блок взаимосвязанных помещений раздевальная игровая спальня туалетная буфетная предназначенный для основного пребывания группы детей одного или разного дошкольного возраста в зданиях яслей детских садов яслей-садов. Детский дом – дошкольное учебное учреждение интернатного типа где обеспечивается развитие воспитание обучение и социальная адаптация детей-сирот и детей лишенных родительской заботы дошкольного и школьного возраста которые находятся в родственных отношениях и содержатся за счет государства Закон Украины "Про дошкільну освіту" / № 2628-ІII от 11.07.2001 . Детский сад – дошкольное учебное учреждение для детей возрастом от трех до шести семи лет где обеспечиваются их развитие воспитание и обучение соответственно требованиям Базового компонента дошкольного образования Закон Украины "Про дошкільну освіту" / № 2628-ІІІ от 11.07.2001 . Жилая ячейка – блок взаимосвязанных помещений для проживания одной группы детей в домах ребенка или детских домах раздевальная игровая спальня туалетная буфетная кладовая комната персонала а также помещения для сушки одежды хранения колясок хранения сезонных вещей; в составе жилой ячейки детских домов дополнительно предусматриваются столовая и ванно-душевая а домов ребенка – веранда для сна на свежем воздухе . Комплекс яслей-садов – дошкольное учебное учреждение большой вместительности как правило более 350 мест которое создается в виде отдельно расположенных или сблокированных зданий яслей не более чем на 8 групп каждое зданий детских садов не более чем на 10 групп каждое и служебно-бытового здания а также может формироваться путем объединения двух-трех зданий яслей-садов с развитым по составу помещений служебно-бытовым блоком. Учебно-воспитательный комплекс "дошкольное учебное учреждение – общеобразовательное учебное заведение" "общеобразовательное учебное заведение – дошкольное учебное учреждение" – учебное учреждение которое обеспечивает реализацию прав граждан на получение дошкольного и общего среднего образования. Учебно-воспитательный комплекс состоит из двух подразделений – дошкольного и школьного может иметь специализацию художественно-эстетическую изучения иностранных языков спортивно-оздоровительную и т.п. Положення про навчально-виховний комплекс "дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад" "загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад". Положение об учебно-воспитательном комплексе и дошкольное учебное учреждение" – общеобразовательное учебное заведение" общеобразовательное учебное заведение – дошкольное учебное учреждение" / Утв. постановлением Кабинета Министров Украины от 12.03.2003 № 306 . Рекуперация – процесс теплопередачи от вытяжного воздуха к приточному. Центр развития ребенка – дошкольное учебное учреждение в котором обеспечивается физическое умственное и психологическое развитие коррекция психологического и физического развития оздоровление детей которые посещают другие учебные учреждения или воспитываются дома Закон Украины "Про дошкільну освіту" / № 2628-III от 11.07.2001 . Ясли – дошкольное учебное учреждение для детей возрастом от двух месяцев до трех лет где обеспечиваются уход за ними а также их развитие и воспитание соответственно требованиям Базового компонента дошкольного образования Закон Украины "Про дошкільну освіту" / № 2628-ІII от 11.07.2001 . Ясли-сад – дошкольное учебное учреждение для детей возрастом от двух месяцев до шести семи лет где обеспечиваются уход за ними развитие воспитание и обучение соответственно требованиям Базового компонента дошкольного образования" Закон Украины "Про дошкільну освіту" / № 2628-ІII от 11.07.2001 ". ЗМІНА № 2 ДБН В.2.2-4-97 Сторінка 2