ДБН В.2.2-5-97

ДБН В.2.2-5-97 Будинки та споруди. Захисні споруди цивільної оборони

  ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ   БУДИНКИ І СПОРУДИ   ЗАХИСНІ СПОРУДИ ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ   ДБН В 2.2.5-97 На зміну СНіП ІІ-11-77*     РОЗРОБЛЕНІ: Українським зональним науково-дослідним та проектним інститутом з цивільного будівництва - КиївЗНДІЕП канд.техн.наук Поляков Г.П. канд.техн.наук Басов B.C. Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Могильниченко В. В. ВНЕСЕНІ ТА ПІДГОТОВЛЕНІ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ: Головним управлінням житлово-цивільного будівництва Держком містобудування України Муляр Л.Х. Трофимович Н.В. ЗАТВЕРДЖЕНІ: Наказом Держком містобудування України від 8 липня 1997 р. № 106 Введені в дію з 1 січня 1998 р. ЗМІСТ 1 Загальні положення Розміщення сховищ Розміщення протирадіаційних укриттів 2 Об'ємно-планувальні та конструктивні вирішення   Сховища Приміщення основного призначення   Приміщення допоміжного призначення Захищені входи та виходи Конструктивні вирішення Гідроізоляція та герметизація Протирадіаційні укриття Об'ємно-планувальні вирішення Конструктивні вирішення 3 Навантаження та впливи   Навантаження та їх сполучення Динамічні навантаження від дії ударної хвилі    Еквівалентні статичні навантаження 4 Розрахунок бетонних та залізобетонних конструкцій Характеристика граничних станів Матеріали та їх розрахункові характеристики Бетон Арматура Розрахунок залізобетонних елементів Позацентрово стиснуті та згинальні елементи 5 Розрахунок сховищ з кам'яних та інших матеріалів основ і фундаментів з паль Розрахунок сховищ з кам'яних та ;нших матеріалів Розрахунок основ та фундаментів Розрахунок фундаментів з паль 6 Розрахунок протирадіаційного захисту    7 Санітарно-технічні системи Вентиляція та опалення сховищ Вентиляція дизельних електричних станцій Вентиляція та опалення протирадіаційних укриттів Водопостачання та каналізація сховищ і ДЕС Водопостачання та каналізація протирадіаційних укриттів 8 Електротехнічні пристрої та зв'язок Електропостачання та електрообладнання Електроосвітлення Захищені дизельні електростанції ДЕС Зв'язок 9 Сховища розташовані у зоні можливого затоплення 10 Протипожежні вимоги   Додаток 2  Методика визначення місткості сховищ для нетранспортабельних хворих та протирадіаційних сховищ установ охорони здоров'я Додаток 3  Площі допоміжних приміщень сховищ   Додаток 4  Методика розрахунку гідроізоляції   Додаток 5  Коефіцієнт 8 для окремих схем навантаження та умов на опорах Додаток 6  Противибухові пристрої для сховищ Додаток 7  Основні характеристики електроручних вентиляторів Додаток 8  Коефіцієнт лобового опору Додаток 9 Додаток 10 Додаток 11  Розрахунок стін комплексної конструкції Додаток 12  Методика розрахунку запасу стиснутого повітря     Зміна № 1ДБН В.2.2-5-97 "Захисні споруди цивільної оборони" затверджена наказом Мінбуду України від 24 березня 2006 року № 85 і введена в дію з 1 жовтня 2006року. Згідно з пунктом 2 цього наказу будинки і споруди з будівництва яких отримано дозвіл на виконання будівельних робіт в установленому порядку до 1 жовтня 2006 року допускається вводити в експлуатацію без коригування документації на відповідність вимогам зазначених змін за умови дотримання вимог ДБН В. 1.1-7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва". ТЕКСТ ЗМІНИ Пункт 2.14. У другому абзаці: - слово "спалимих" замінити словом "горючих"; - вилучити слова: "негорючими огороджувальними конструкціями з". Пункт 8.1. Після постання на " ПУЕ " доповнити словами: "ДНАОП 0.00-1.32-01 «Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок»". Пункти 8.7 8.13. Замінити посилання „ПУЕ" посиланням "ДНАОП 0.00-1.32-01". Пункт 8.21. Після посилання на "ПУЕ" доповнити посиланням "та ДНАОП 0.00-1.32-01". Пункт 10.2 викласти в новій редакції: "10.2 Захисні споруди слід розміщувати у підвальних поверхах будинків категорій за пожежною небезпекою Г та Д. Допускається розташовувати захисні споруди у підвальних поверхах будинків категорій А Б В за умови забезпечення: - повної ізоляції підземних поверхів від надземної частини будинків суцільним протипожежним перекриттям з мінімальною межею вогнестійкості яка дорівнює межі вогнестійкості наведеній у таблиці 4 ДБН В. 1.1-7-2002 для несучих стін ступінь вогнестійкості будинків приймається за основним функціональним призначенням ; - необхідного захисту входів виходів ; - зниження навантаження від можливого вибуху в будинку до 80 % у порівнянні з еквівалентним розрахунковим навантаженням". Пункт 10.3 викласти в новій редакції: "10.3 Будинки і споруди в які передбачається вбудовувати сховища або ПРУ і які розташовані у зоні впливу вибухової хвилі повинні бути не нижче II ступеня вогнестійкості. Мінімальну межу вогнестійкості будівельних конструкцій слід приймати для: - сховищ - за таблицею 39 та відповідно до протипожежних вимог з проектування певних видів будинків та споруд; - ПРУ у зоні впливу вибухової хвилі - за протипожежними вимогами з проектування певних видів будинків та споруд; - ПРУ поза зоною впливу вибухової хвилі - за протипожежними вимогами з проектування певних видів будинків та споруд в які вони вбудовані". Таблицю 39 викласти в повій редакції та доповнити абзацом: "Таблиця 39 Конструкції Мінімальна межа вогнестійкості хв. Стіни несучі та сходових кліток колони та перекриття основних приміщень та входів REI 120 Внутрішні перегородки ЕІ60 Стіни що відокремлюють дизельну від приміщень в яких переховуються люди REI 120 Вхідні двері у ДЕС внутрішні ЕІ60 Стіни і перекриття павільйонів над входами REI30 Зазначені у таблиці конструкції повинні бути групи МО за межею поширення вогню". Пункт 10.4. Перший абзац викласти в новій редакції: "Для внутрішнього оздоблення приміщень захисних споруд повинні застосовуватись негорючі матеріали або матеріали з показниками пожежної небезпеки не вище ніж для груп Г2 Д2 Т2 за ДБН В.1.1-7-2002. Забороняється застосовувати синтетичні матеріали з показниками пожежної небезпеки вище ніж для груп ГЗ ДЗ з коефіцієнтом димоутворення більше 750 м3/кг . ТЗ для виготовлення нар та іншого обладнання". Пункт 10.6. Перший абзац викласти в новій редакції: "При використанні під сховища приміщень які у мирний час належать до категорії В або є стоянками легкових автомобілів складами горючих та негорючих матеріалів у горючій тарі - слід передбачати можливість видалення диму при пожежі за допомогою витяжної системи вентиляції". Пункт 10.8 викласти в новій редакції: U10.8 Вихід вхід зі сховища що має ДЕС допускається передбачати через загальні сходові клітки багатоповерхового будинку з умовною висотою до 26 5 м включно. Такий вихід має бути самостійним вести назовні та відокремлюватися від іншої частини сходової клітки суцільною протипожежною перегородкою 1-го типу на висоту одного поверху". Примітка. Визначення терміну "умовна висота будинку" наведено у пункті 2.18 ДБН В. 1.1-7-2002. Пункт 10.12 викласти в новій редакції: "10.12 Захисні споруди відповідно до їх використання у мирний час повинні мати первинні засоби пожежогасіння пінні вогнегасники пісок тощо у кількості яка передбачена НАПБ А.01.001-2004 «Правила пожежної безпеки в Україні» НАПБ Б.03.001-2004 «Типові норми належності вогнегасників» та іншими нормативно-правовими актами з питань пожежної безпеки". Пункт 10.14. Після слова "автоматичної" доповнити словом "пожежної". Ці норми розповсюджуються на проектування захисних споруд цивільної оборони що будуються та реконструюються При проектуванні захисних споруд цивільної оборони крім вимог цих норм слід враховувати вимоги діючих в Україні нормативних документів та відповідних poзділів ДБН з проектування будівель та споруд в приміщеннях яких розташовані захисні споруди а також вимоги інших нормативних документів з урахуванням специфічних умов будівництва викладених у даному розділі ДБН.   1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖННЯ 1.1 Захисні споруди цивільної оборони призначаються для захисту в мирний час персонапу який переховується від наслідків аварій катастроф та стихійного лиха які загрожують масовому ураженню людей а також у воєнний час - від сучасної зброї масового ураження. В мирний час захисні споруди використовуються для господарчих потреб. Сховища діляться на класи а протирадіаційні укриття ПРУ - на групи згідно з додатком 1*. 1.2. Сховища слід розміщувати у підвальних та цокольних поверхах будинків та споруд. Будівництво окремо розташованих занурених та розташованих над поверхнею землі з зануренням підлоги менше ніж 1 5м від планувальної відмітки землі сховищ допускaється якщо немає можливості зробити вбудовані сховища або при споруджені об"єктів у складних гідрогеологічних умовах при відповідному обгрунтуванні. Для розміщення протирадіаційних укриттів необхідно використовувати приміщення як в існуючих так і в будинках та спюрудах промислового та цивільного призначення які будуют ься і разташовані в місцях постійного перебування людей згідно з додатком 1. 1.3 При проектуванні приміщень пристосованих під захисні споруди необхідно передбачати більш економічні об'ємно-планувальні та конструктивні рішення. Габарити приміщень слід призначати міні-мальними які забепечують дотримання вимог щодо ефективного використання вказаних приміщень у мирний час дляі потреб народного господарства. Конструкції повинні приймаися з урахуванням їх економічної доцільності в умовах конкретного будівельного майданчика. 1 4 Склад приміщень захисних споруд які розміщуються у захищеній частині будівлі або в oкpемo розташованій заглибленній споруді повинен бути визначений з урахуванням експлуатаії їх у мирний час при цьому площа вказаних приміщень не повинна перевищуваіи площі яка необхідна для захисних споруд. Захисні споруди розміщені на АЕС підприємствах що пов"язані  з виробництвом або використанням сильнодіючих отруйних речовин СДОР та пожежовибухонебезпечних об"єктах повинні утримуватись у постійній готовності до прийому персоналу який буде переховуватись. 1.5. Захисні споруди розміщені у підвальних та цокольних поверх а також в окремо розташованих спорудах слід використовуватїи у мирний час під: приміщення аварійних служб; виробничі приміщення віднесені щодо вибухопожежної небезпеки до категорії Г та Д у яких здійснюються технологічні процеси що не супроводжуються виділенням шкідливих речовин пари та гaзу небезпечних для людей і не потребують природного освітлення; допоміжні підсобні пpиміщення лікувальних закладів зa домовленістю зі штабом ЦО .   * Проектування захисних споруд в Україні тимчасово може виконуватися звикористанням цього додатка у СНиП ІІ-11-77* Можливість використання у мирний час захисних споруд за іншим призначенням допускається за узгодженням з місцевими органами санепіднагляду МОЗ України УДПО МВС України МНС. 1.6  Складські приміщення які пристосовуються під захисні споруди повинні обладнуватися транс портними засобами для завантаження складування та вивантаження матеріалів. 1.7  Переведення приміщень які використовуються у мирний час на режим захисної споруди не обхідно передбачати у мінімально стислі терміни які не превищують терміни вказані у додатку 1. 1.8  Місткість захисних споруд визначається сумою місць для сидіння на першому ярусі та лежання на другому і третьому ярусах і приймається як правило для сховищ не менше ніж 150 чол. Проектування сховищ меншої місткості допускається у виключних випадках за умови відповідного обгрунтування. Місткість протирадіаційних укриттів слід передбачати: а 5 чол. і більше в залежності від площі приміщень укриттів обладнаних в існуючих будинках або спорудах; б 50 чол.та більше у будинках та спорудах з укриттями які заново будуються. Місткість сховищ для нетранспортабельних хворих та місткість протирадіаційних укриттів для установ охорони здоров'я визначаються згідно з додатком 2 до ДБН. 1.9Завдання на проектування захисних споруд є складовою частиною завдання на проектування нових і реконструкцію діючих підприємств будинків та споруд. У завданні на проектування захисних споруд необхідно вказувати клас групу захисних споруд коефіцієнт захисту див. розділ 6 кількість чоловіків та жінок які переховуються режими вентиляції призначення приміщень у мирних час техніко-економічні показники проекту додаток 1 . Завдання на проектування робочий проект узгоджуються з місцевими штабами цивільної оборони. 1.10Робочі проекти проекти робоча документація захисних споруд входять до складу робочих проектів проектів робочої документації будинку споруди і оформляються як самостійний розділ частина том альбом . Кошторисну вартість вбудованих у будівлі і споруди захисних споруд слід визначати за окремими кошторисами. Розміщення сховищ 1.11Сховище слід розміщувати згідно з ДБН 360-92 "Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень" та ВСН 34-89 Міноборони СРСР "Планировка и застройка военных городков" у місцях найбільшого зосередження персоналу який переховується. Радіус збирання цього персоналу слід приймати відповідно до додатка 1. Сховища по можливості слід розміщувати: вбудовані                    - під будинками малої поверховості з тих що будуються на цьому майданчику; окремо розташовані   - на відстані від будинків і споруд яка дорівнює їх висоті. 1.12У маловологих з природною вологістю грунтах низ покриття слід розташовувати не вище рівня планувальної відмітки землі. При наявності ґрунтових вод допускається розміщувати низ покриття вище планувальної відмітки землі з обвалуванням виступаючих стін та покриття землею. При цьому заглиблення сховищ рівень підлоги слід передбачати не менше ніж 1 5 м від планувальної відмітки землі. 1.13Прокладання транзитних ліній водопроводу каналізації опалення електропостачання а також трубопроводів стиснутого повітря газопроводів та трубопроводів з гарячою водою крізь приміщення сховищ не допускається. У вбудованих сховищах прокладання вказаних мереж інженерних комунікацій що пов'язані з системами будинків споруд в яких вбудовані сховища допускається за умови встановлення вимикаючих та інших пристроїв які виключають можливість порушення захисних властивостей сховищ. Каналізаційні стояки повинні бути вміщені у сталеві труби або залізобетонні короби надійно замуровані у покриття і підлогу сховища. 1.14При проектуванні вбудованих сховищ слід передбачати підсипку землі по покриттю шаром до 1 м. Мережі водопостачання опалення і каналізації будинку які проходять над покриттям вбудованого сховища повинні прокладатися у спеціальних колекторах бетонних або залізобетонних каналах   доступних для огляду та виконання ремонтних робіт при експлуатації цих мереж у мирний час. Колектори повинні мати уклон 2 - 3% в бік стоку.    Підсипку землі по покриттю допускається не робити якщо воно забезпечує потрібний захист від проникаючої радіації та від високих температур при пожежах. Для окремо розташованих сховищ слід передбачати зверху покриття підсипку землі шаром не менше 0 5 м і не більше 1 м із відношенням висоти укосу до його закладення не більше 1 : 2 та виносу бровки укосу не менше ніж на 1 м а для підвищених сховищ - на 3 м. 1.15Відстань між приміженнями які пристосовані під сховища та ємкостями технологічними установками слід приймати згідно з додатком 1 але не менше проти пожежних розривів у відповідності з нормативними документами. 1.16Сховища повинні бути захищені від можливого затоплення дощовими водами а також іншими рідинами при руйнуванні ємкостей розташованих на поверхні землі або на вищих поверхах будинків та споруд. Сховища допускається розташовувати на відстані не менше ніж 5 м у світлі від мереж водопостачання теплопостачання та напірної каналізації діаметром до 200 мм. При діаметрі більше 200 мм відстань від сховища до мереж водопостачання теплопостачання та напірних каналізаційних магістралей повинна бути не менше 15м. На підприємствах зв'язаних з виробництвом або вживанням СДОР сховища повинні розташовуватися не на підвищених територіях. 1.17Забороняється розташовувати укриття: а   під виробничими та складськими приміщеннями в яких розташовані резервуари з хімічно шкідливими рідинами печі з розтопленими металами або інші речовини небезпечні для персоналу який переховується; б   у приміщеннях в яких є магістральні транзитні газо- тепло- та водопроводи якщо немає можливості двосторонього їх відключення а також вводи електричної енергії високої напруги; г на схилах які піддаються зсувам або іншим геологічним процесам а також на територіях з виробками; д ближче ЗО м від сховищ або складів з горючими матеріалами; при цьому повинні передбачатись заходи щодо захисту сховища та підходів до нього від затоплення горючою рідиною. Розміщення протирадіаційних укриттів 1.18ПРУ необхідно розташовувати згідно з даними додатка 1 а також відповідно до ДБН 360-92 "Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень" та ВСН 34-89 Міноборони СРСР "Планировка и застройка военных городков". 1.19До приміщень які можуть бути пристосовані під протирадіаційні укриття пред'являються такі вимоги:   -      зовнішні огороджувальні конструкції будинків або споруд повинні забезпечувати необхідну кратність послаблення гама-випромінювання; -      прорізи та отвори повинні бути підготовлені для закладки в разі переводу приміщення на режим укриття; -      приміщення повинні розташовуватись близько від місць перебування більшості населення яке має переховуватись; -      близько ділянок не повинно бути великих резервуарів із сильнодіючими отруйними речови нами водопровідних та каналізаційних магістралей руйнування яких може загрожувати персоналу який переховується отруєнням або затопленням; -      у приміщеннях розташованих безпосередньо над укриттям не повинно бути важких пред метів і обладнання. 1.20       Рівень підлоги ПРУ повинен бути вище найвищого рівня ґрунтових вод не менше ніж на 0 2м. ПРУ допускається розташовувати у підвальних приміщеннях будинків та споруд які раніше побу довані і підлога яких розташована нижче рівня ґрунтових вод при наявності надійної гідроізоляції. Проектування ПРУ у підвальних приміщеннях будинків які будуються заново при наявності ґрунтових вод вище рівня підлоги допускається у виключних випадках коли немає інших прийнятних рішень та за умови влаштування надійної гідроізоляції. 1.21Прокладання транзитних трубопроводів опалення водопроводу та каналізації крізь примі щення ПРУ допускается за умови розміщення їх у підлозі або у коридорах віддалених від приміщення ПРУ стінами з границею вогнестійкості 0 75 год. 1.22Для розміщення ПРУ рекомендується використовувати:   -      підвищені будинки та споруди розташовані усередині забудови а також прилеглі до кам'яних огорож багатоповерхові житлові будинки споруди зі стінами завтовшки 2 - 2 5 цеглини ; -      приміщення з заглибленими будинками та спорудами незалежно від їх розташування цо кольні поверхи кам'яних будинків підвали льохи споруди підземного простору міст ; -      окремо розташовані будинки та споруди найбільш вдало захищені складками місцевості від дії іонізуючого випромінювання. 1.23        Надземні приміщення з площею прорізів 50% пристосовувати під ПРУ не рекомендується. Будинки і споруди з конструкціями перекриттів які мають вагу 1 м2 менше 300 кгс/м2 пристосову вати під ПРУ не рекомендується. 1.24Підвищення захисних властивостей будинків та споруд досягається: -      вибором об'ємно-планувального і конструктивного вирішення; -      зменшенням ширини забрудненої ділянки прилеглої до будинку; -      врахуванням рельєфу будинку який пристосовується під ПРУ.                                                     2 ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ І КОНСТРУКТИВНІ ВИРІШЕННЯ                                             Сховища                                                                                                                                                 2.1        У сховищах слід передбачати основні та допоміжні приміщення.                                                        До основних відносяться приміщення для населення яке переховується пункти керування медпун кти а у сховищах лікувальних установ - також операційно-перев'язочні передопераційно-стериліза- ційні. До допоміжних відносяться фільтровентиляційні приміщення ФВП санітарні вузли захищені дизельні електростанції ДЕС електрощитова приміщення для зберігання продовольства станція перекачки балонна тамбур-шлюз тамбури а для сховищ атомних станцій - приміщення для дозимет ричного контролю роздягальня та приміщення для брудного одягу душова.                                                  Приміщення основного призначення 2.2Норму площі підлоги основного приміщення на одного переховуваного слід приймати рівною 0 5 м2 при двох'ярусному та 0 4 м2 - при трьох'ярусному розташуванні нар. Внутрішній об'єм приміщення повинен бути не менше 1 5 м3 на одного переховуваного. У захисних спорудах на кожні 500 переховуваних необхідно передбачати один санітарний пост площею 2 м2 але не менше одного поста на споруду. У сховищах місткістю 900 - 1200 чоловік крім санітарних постів слід передбачати медичний пункт площею 9 м2 при цьому на кожні 100 переховуваних понад 1200 чоловік площа медпункту повинна бути збільшена на 1 м2. Норму площі приміщень основного та допоміжного призначення у сховищах лікувальних установ слід приймати згідно з таблицею 1. Примітка 1. При визначенні об'єму на одного переховуваного слід враховувати об'єми усіх при міщень у зоні герметизації за винятком ДЕС тамбурів розширювальних камер.                                            Примітка 2. Площа основних приміщень яку займає недемонтоване та не використане для сховища обладнання в норму площі на одного переховуваного не входить. Таблиця 1   ПРИМІЩЕННЯ Площа приміщення м2 при місткості сховища   до 150 ліжок від 151 до 300 ліжок 1. Для хворих на одного переховуваного : при висоті приміщень 3 м при висоті приміщень 2 5 м 1 9 2 2 1 6 2 2 2. Опереційно-перев'язочна 20 25 3 Передопераційно-стерилізаційна 10 12 4. Буфетна з приміщенням для розігріву їжі 16 20 5. Санітарна кімната для дезинфекції суден та зберігання покидьків у контейнерах 7 10 6. Для медичного і обслуговуючого персоналу на одного переховуваного 0 5 0 5 Примітка. Норми площі приміщень для хворих прийняті з урахуванням розташування лікарських ліжок: 80% у два яруси та 20% в один ярус в приміщеннях заввишки Зм; 60% у два яруси та 40% в один ярус в приміщеннях заввишки 2 5 м. 2.3Висоту приміщень сховищ слід приймати відповідно до вимог використання їх у мирний час але не більше 3 5 м. При висоті приміщень від 2 15 до 2 9 м слід передбачати двох'ярусне розташування нар а при висоті 2 9 м і більше - трьох'ярусне. У сховищах установ охорони здоров'я при висоті приміщення 2 15 м і більше приймається двох'ярусне розташування нар ліжок для нетранспортабельних хворих . При техніко-економічному обгрунтуванні допускається використовувати під сховища приміщення висота яких за умов їх експлуатації у мирний час не менше 1 85 м. У цьому випадку приймається одноярусне розташування нар. 2.4Місця для сидіння у приміщеннях слід передбачати розміром 0 45x0 45 м на одного чоловіка а місця для лежання - 0 55x1 8 м. Висота лавок першого ярусу повинна бути 0 45м нар другого ярусу - 1 4 м третього ярусу - 2 15 м від підлоги. Відстань від верхнього ярусу до перекриття або виступаючих конструкцій повинна бути не менше 0 75 м. Кількість місць для лежання повинно дорівнювати: 20% місткості споруди при двох'ярусному розташуванні нар; 30% місткості споруди при трьох'ярусному розташуванні нар. 2.5Ширину проходів та коридорів слід приймати згідно з таблицею 2. Таблиця 2   НОРМОВАНІ ВЕЛИЧИНИ Відстань м у сховищах розміщених   на підприємствах при лікувальних установах 1. Ширина проходів на рівні лавок для сидіння між: - поперечними рядами при кількості місць у ряду не більше 12 - поздовжніми рядами і торцями поперечних рядів - поздовжніми рядами при кількості місць у ряду не більше 20 та при односторонньому виході   0 7 0 75   - - 2. Відстань між лікарняними ліжками при:  - двох'ярусному розташуванні  - одноярусному розташуванні   - -   1 0 6 3. Наскрізні проходи між рядами: - поперечними - поздовжніми   0 9 1 2   - - 4. Ширина проходів між рядами ліжок - 1 3 5. Ширина коридорів 1 0 2 5 Примітка. Поздовжній ряд приймається за стороною будинку з більшою а поперечний - з меншою кількістю розбивочних осей. 2.6 На підприємствах з числом працюючих у найбільш бвгаточисельній зміні 600 чол. і більше в одному із сховищ слід передбачати приміщення для пункту керування підприємством або замість пункту керування належить обладнати телефонну та радіотрансляційну точки для зв'язку з місцевим штабом; цивільної оборони. Пункт керування слід розміщувати у сховищах які мають як правило захищене джерело електро-постачання. Робочу кімнату та кімнату зв'язку пункту керування необхідно розташовувати поблизу одного із входів і відділяти від приміщень для переховуваних перегородками які не горять. Загальну кількість працівників які працюють у пункті керування підприємством слід приймати до 10 чол. норму плоші на одного працюючого - 2 м2. На окремих великих підприємствах число працюючих на пункті керування допускається збільшу-вати до 25 чол. 2.7  Опорядження основних та допоміжних приміщень сховищ необхідно передбачати у відпо- вІДНОСТІ з вимогами будівельних норм в залежності від призначення приміщень але не більше покраще- ного опорядження. Оштукатурювання стелі та стін приміщень а також облицювання стін керамічною плиткою не дозволяється. Поверхню стін приміщень сховищ лікувальних закладів слід затирати цементним розчином під пофарбування масляною фарбою світлих кольорів з матовою поверхнею. В операційно-перев'язочних операційних тaпологових будинках підлоги слід покривати дозволе-ними до використання синтетичними матеріалами світлих тонів. Приміщення допоміжного призначення 2.8  Площі допоміжних приміщень сховищ рекомендується приймати згідно з додатком 3 а допоміжних приміщень для персоналу АЕС повинні складати крім наведених у таблиці 3.1 додатка 3 : -      приміщення для дозконтролю - не більше 6 м2; -      роздягальня та приміщення для брудного одягу - 6-8 м2;                                                             -      роздягальня та приміщення для чистого одягу - 6-8 м2;                                                               -      душова - не менше 6 м2                                                                                                                                                     Фільтровентиляційне обладнання слід розміщувати у фільтровентиляційних приміщеннях ФВП розташованих біля зовнішніх стін. Розміри ФВП необхідно визначати в залежності від габаритів облад- нання і площі необхідної для його обслуговування. Протипилові фільтри у системах вентиляції елект- роручними вентиляторами повинні мати захисний екран який виключає можливість прямого опроміню- вання обслуговуючого персоналу. Товщина захисних екранів і стін ФВП суміжних з внутрішніми приміщеннями сховищ повинна бути не менше величин вказаних у таблиці 3.                                              Таблиця З                                                                                                                                                         Розрахункова повітроподача м3/год 300 І 400-600 700-900 1000-4000 5000-9000 10000-15000 Товщина стін екранів мм: залізобетонних бетонних армоцегляних 50 120   80 120 100 120 170 250 200 250 250 400 2.9 Санітарні вузли слід проектувати роздільними для чоловіків та жінок. Кількість санітарних приладів приймається згідно з таблицею 4.                                                                                                   Таблиця 4   САНІТАРНІ ПРИЛАДИ Кількість чоловік на один приладі у сховищах розміщених     на підприємствах при лікувальних установах 1. Наземна чаша або унітаз в туалетах для жінок 75        50      2. Наземна чаша або унітаз І пісуар або 0 6 м лоткового пісуару в туалетах для чоловіків два прилади - 100 3. Санітарний прилад для медичного і обслуговуючого персоналу - 20         4. Умивальники при санітарних вузлах не менше одного на санітарний вузол 200 100          Ширина проходу між двома рядами кабін вбиралень або між рядами кабін та розташованих напроти них пісуарів повинна дорівнювати 1 5 м а між рядами кабін вбиралень і стінкою або перегородкою - 1 1 м. У сховищах в яких є санпропускники: - у душових площею під одну сітку ширину проходу приймати 0 9 х 0 9 м;          - ширина проходу між рядом кабін та стінкою повинна становити 1 м.    Душові як правило слід обладнувати проточними злектронагрівачами типу ЕВАН .    2.10 Приміщення для дизель-електричної станції ДЕС слід розташовувати біля зовнішньої стіни будинку відокремлюючи його від інших приміщень протипожежною перегородкою І типу. Входи у ДЕС зі сховища повинні бути обладнані тамбуром з двома герметичними дверима які відчиняються в напрямку входу у сховище. 2.10.1При чисельності переховуваних до 150 чол. приміщення для зберігання продуктів слід прий мати площею 5 м2. На кожні 150 переховуваних понад 150 чол. площа приміщення збільшується на 3 м2. Кількість приміщень для зберігання продуктів харчування слід приймати з розрахунку одне приміщення на 600 чоловік. Приміщення слід розташовувати розосереджено у різних місцях сховища. Не допускається розташовувати вказані приміщення біля санітарних вузлів та медичних кімнат. Приміщення обладнуються стелажами заводського або індивідуального виготовлення. Висоту стелажів до виступаючих частин перекриття слід передбачати не менше 0 5 м. Вхідні двері приміщень для зберігання продовольчих товарів повинні бути суцільними без порожнин оббиті покрівельною оцинкованою сталлю на висоту 0 5 м на дверях передбачити встановлення замків. 2.10.2Дренажні станції перекачки слід розміщувати за лінією герметизації сховищ. При вході у станцію повинен бути передбачений тамбур з двома герметичними дверима які відчиняються у бік станції. Під підлогою станції необхідно передбачати резервуар для приймання та відкачування дренажних вод. Вхід до резервуару - через люк у підстанції. 2.10.3Двері в електрощитову повинні бути протипожежними з межею вогнестійкості 0 6 год і отвором розміром 0 8 х 1 8 м відчинятися назовні і мати замки що самі замикаються та відмикаються без ключа з внутрішнього боку приміщення. 2.10.4 Приміщення балонної слід предбачати у сховищах з трьома режимами вентиляції. За вибухо- пожежною і пожежною небезпекою воно відноситься до категорії Д. Сполучення балонної із суміжними приміщеннями необхідно передбачати через тамбур з протипожежними дверима які відчиняються назовні. 2.10.5Приміщення дозконтролю обладнуються необхідними приладами лавками і забезпечуються всіма необхідними засобами для надання першої медичної допомоги. Роздягальня та приміщення для брудної та чистої одежі обладнуються лавками вішалками шафами Обладнується місце для прийому документів та цінних речей. 2.10.6Душова обладнується прохідними душовими кабінами розміром 0 9 х 0 9 м. Допускається обладнання душової тупиковими кабінами за умови забезпечення достатнього промивання підлоги у проході біля кабін. Підлогу душової необхідно покривати дозволеними до використання синтетичними матеріалами та обладувати решітками. Відводиться місце для ємкості з 2%-вим водним розчином монохлораміну. Захищені входи та виходи 2.11Розміри отворів та проходів у приміщеннях які пристосовуються під сховища повинні задово льняти вимоги цих норм та інших нормативних документів які пред'являються до приміщень у залеж ності від їх призначення у мирний час. Кількість входів слід приймати згідно з додатком 1 в залежності від місткості сховища та кількості переховуваних які припадають на один вхід але не менше двох входів. При місткості сховища до 300 чол. допускається влаштовувати один вхід при цьому другим входом повинен бути аварійний тунель розміром 1 2 х 2 м і з дверним прорізом розміром 1 2 х 2 0 м. 2.12Кількість виходів із виробничих будинків у сховища які розташовані за межами цих будинків визначається аналогічно входам у сховища. Загальна ширина виходів із будинку повинна бути не менше сумарної ширини входів у сховище. При цьому допускається приймати як вихід із будинку поряд із звичайними виходами підйомно-поворотні ворота для транспорту обладнані пристроями для автоматичного та ручного відкривання. При входах слід влаштовувати водозбірні приямки. Підйомно-поворотні ворота для транспорту без влаштування в них ручного відкривання при розрахунку шляхів евакуації з будинку не враховуються. 2.13Входи слід передбачати з протилежних боків сховищ з врахуванням напрямку руху основних потоків людей: з території підприємства з незахищених приміщень підвалів з першого поверху вироб ничих та інших будинків через самостійну сходову клітку з загальних сходових кліток які не мають виходів із пожежонебезпечних приміщень. Конструктивно-планувальні вирішення входів піднесених над поверхнею та вбудованих у перші поверхи сховищ повинні забезпечувати необхідний захист від проникаючої радіації та виключати можливість прямого попадання випромінювання у приміщення які захищаються. Для цього слід передбачати влаштування у входах поворотів під кутом 90° або екранів проти дверних прорізів з перекриттями між екранами і сховищами. Захисна товщина екранів та перекриттів приймається із розрахунку на радіаційний вплив. 2.14У будинках входи у приміщення які пристосовуються під сховища допускається влаштову вати через загальні сходові клітки при відсутності у цих приміщеннях складів горючих матеріалів гардеробних і майстерень з ремонту одягу та взуття. При наявності у приміщеннях які пристосовуються під сховища спалимих матеріалів гардеробних та майстерень з ремонту одягу і взуття вихід на перший поверх слід передбачати через окремі сходові клітки що ведуть до першого поверху а також допускається використовувати для виходу загальну сходову клітку влаштовуючи для цих приміщень окремі виходи назовні відокремлені від решти частин сходової клітки глухими негорючими огороджувальними конструкціями з протипожежними перегородками І типу. Вбудовані сховища які використовуються у мирний час під складські приміщення повинні мати не менше одного входу з території підприємства. 2.15Для сховищ місткістю 300 чол. і більше слід передбачати влаштування при одному із входів тамбура-шлюзу. Для сховищ місткістю від 300 до 600 чол. включно влаштовується однокамерний а у сховищах більшої місткості двокамерний тамбур-шлюз. Для сховищ місткістю понад 600 чол.замість двокамерного тамбура-шлюзу допускається влаштування при входах однокамерних тамбурів-шлюзів. Площу кожної камери тамбура-шлюзу при ширині дверного прорізу 1 2 м слід приймати 8 м2 а при ширині 1 2 м - 10 м2. У зовнішній і внутрішній стінах тамбура-шлюзу слід передбачати захисно-герметичні двері що відповідають класу захисту сховища які повинні відчинятися назовні у напрямку виходу людей зі сховища. У сховищах лікувальних закладів місткістю до 200 чол. влаштовується однокамерний а при більшій місткості - двокамерний тамбур-шлюз. 2.16Усі входи у сховища крім тих які обладнані тамбурами-шлюзами повинні обладнуватись тамбурами. Двері у тамбурах слід передбачати: у зовнішній стіні - захисно-герметичні що відповідають класу захисту сховища і типу входу у внутрішній стіні - герметичні. Двері повинні відчинятися за ходом евакуації людей. Вхід у камеру розширення з приміщень у межах контуру герметизації необхідно обладнувати двома герметичними віконницями а з приміщення ДЕС - однією. Вхідні отвори що використовуються у мирний час та обладнані захисно-герметичними та герметичними дверима повинні заповнюватись дверима з урахуванням вимог норм з проектування будинків і споруд та протипожежних норм. 2.17Сумарну ширину сходових спусків у вході слід приймати у 1 5 раза а пандусів - в 1 1 раза більше сумарної ширини дверних отворів. Уклон сходових маршів слід приймати не більше 1 : 1 5 а пандусів -1:6. Ширина тамбура-шлюзу ширина і довжина тамбура та передтамбура при двостулкових дверях повинні бути на 0 6 м більше ширини дверного полотна. У сховищах лікувальних закладів слід приймати ширину передтамбура тамбура-шлюзу - 2 5 м тамбура - 2 0 м; довжину тамбура та тамбура-шлюзу 4 - 4 5 м передтамбура - 2 0 м. 2.18Приміщення які пристосовуються під сховища повинні мати один аварійний евакуаційний вихід. У сховищах місткістю 600 чол. і більше один із виходів слід обладнувати як аварійний евакуаційний у вигляді тунелю внутрішнім розміром 1 2 х 2 м. При цьому виходити із сховища у тунель необхідно через тамбур обладнаний захисно-герметичними і герметичними дверима розміром 1 2 х 2 0 м. Тунель аварійного виходу сумісного зі входом у сховище допускається передбачати для розміщення однокамерного тамбура-шлюзу. В окремо розташованих сховищах допускається один із входів розташованих поза зоною можливих завалів проектувати як аварійний вихід. Аварійні виходи слід розташовувати як правило вище рівня ґрунтових вод. Перевищення відмітки рівня ґрунтових вод відносно підлоги аварійного виходу допускається приймати не більше 0 3 м а у аварійному виході сумісному зі входом - не більше 1 0 м. В умовах високого рівня ґрунтових вод допускається аварійний вихід проектувати через покриття у вигляді захищеної шахти без підхідного тунелю. При суміщенні шахтного аварійного виходу зі входом слід передбачати сходовий спуск. Висота оголовка шахти визначається розрахунком. 2.19У сховищах місткістю до 600 чол. допускається передбачати аварійний вихід у вигляді верти кальної шахти з захисним оголовком. Прицьому аварійний вихід повинен з'єднуватись із сховищем тунелем. Внутрішні розміри тунелю та шахти повинні бути 0 9 х 1 3 м. Вихід зі сховища у тунель повинен обладнуватися захисно-герметичними і герметичними віконницями які встановлюються відповідно з зовнішньої і внутрішньої сторін стіни. 2.20Аварійні шахтні виходи слід обладнувати захищеними оголовками висоту яких hoг необхідно приймати 1 2 або 0 5 м у залежності від віддалення оголовка від будинку. Віддалення оголовків в залежності від висоти і типу будинку приймається згідно з таблицею 5. Таблиця 5   БУДИНКИ Відстань від будинку до оголовка м при hor м   0 5 1 2 Виробничі одноповерхові 0 5Н 0 Виробничі багатоповерхові Н 0 5Н Адміністративно-побутові корпуси житлові будинки Н 0 5 Н + 3 Примітка. У таблиці 5 наведена висота будинку Н м. При віддаленні оголовків на відстані менше вказаних у таблиці 5 їх висоту слід приймати за інтерполяцією між величинами 0 5 и 1 2 м або 1 2 м і висотою оголовка у межах контуру зруйнованого будинку hoг=0 15 Н для виробничих багатоповерхових і hor=0 25 Н для адміністративно-побутових і житлових багатоповерхових будинків. У стінах оголовка заввишки 1 2 м слід передбачати прорізи розміром 0 6 х 0 8 м які обладнані жалюзійними ґратами що відчиняються всередину. При висоті оголовка менше 1 2 м у покритті слід передбачати металеві грати які відчиняються униз розміром 0 6 х 0 6 м. За умов стисненої міської забудови при відповідному техніко-економічному обгрунтуванні допускається у входах сумісних з аварійними виходами передбачати оголовки з улаштуванням в них сходових маршів спусків та захисно-герметичних і герметичних дверей розміром 0 8 х 1 8 м. У цьому випадку влаштування тамбура при виході із сховища у тунель не передбачається. При відстані від будинку до відкритої частини аварійного виходу більше висоти будинку допускається замість захищеного оголовка влаштовувати сходовий спуск з поверхні землі. 2.21 Входи та аварійні виходи повинні бути захищені від атмосферних опадів та поверхневих вод. Павільйони які захищають входи від атмосферних опадів повинні виконуватись з легких негорючих матеріалів. Конструктивні вирішення 2.22  Конструкції приміщень які пристосовуються під сховища повинні забезпечувати захист пере ховуваних від дії ударної хвилі іонізуючого випромінювання світлового випромінювання та теплової дії при пожежах бути герметичними. 2.23  Для сховищ слід приймати перекриття за балочною схемою з опиранням балок ригелів на колони а також безбалочні перекриття. Застосування несучих внутрішніх поздовжніх та поперечних стін допускається при відповідному техніко-економічному обгрунтуванні. 2.24  Ділянки залізобетоних стін які не засипані грунтом і виступають над поверхнею землі або прилеглі до незахищених підвалів а також стіни у місцях примикання входів і незасипаного покриття при товщині їх 50 см і менше повинні мати термоізоляційний шар згідно з таблицею 6. Таблиця 6   ТЕРМОІЗОЛЯЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ Термоізоляційний шар см при товщині залізобетонних стін і покриттів см   50 40 30 20 10 Шлак котельний або доменний 7 10 15 20 30 Керамзит цегляна кладка 8 11 17 22 32 Шлакобетон керамзитобетон пісок сухий 9 12 20 25 35 Бетон важкий 10 20 35 40 50 Грунт рослинний 15 25 35 45 55 2.25  Конструктивну схему вбудованих сховищ слід вибирати з урахуванням конструкцій будинку споруди у який вбудовується сховище та на основі техніко-економічної оцінки об'ємно-планувальних вирішень з використання приміщень у мирний час. Рекомендується використовувати каркасну схему. Безкаркасна схема допускається при відповідному обгрунтуванні. 2.26  Конструктивні вирішення сполучень елементів каркаса надземної частини будинків з конст рукціями вбудованих сховищ повинні передбачати як правило вільне обпирання надземних конст рукцій будинків на покриття вбудованого сховища. Для забезпечення просторової жорсткості каркасу надземної частини будинку яка будується зано во при дії експлуатаційних навантажень допускається влаштування "стиків за жорсткою схемою" каркаса надземної частини з покриттям сховищ розрахованих на зруйнування надземних конструкцій при особливому сполученні навантажень та збереженні при цьому міцності та герметичності.                          2.27  При проектуванні сховищ слід передбачати використання типових збірних залізобетонних конструкцій. Для сховищ IVкласу допускається використання типових залізобетонних конструкцій промислового та цивільного призначення з необхідним підсиленням. При розташуванні основи сховищ нижче або на рівні ґрунтових вод фундаментну плиту слід проектувати з монолітного залізобетону.                                                                                                            Зовнішні стіни сховищ підлога яких розташована нижче рівня ґрунтових вод на 2 м і нижче допускається проектувати з збірних залізобетонних конструкцій з влаштуванням надійної гідроізоляції. У випадку якщо відмітка підлоги сховища нижче рівня ґрунтових вод більше ніж на 2 м фундамент- ну плиту та зовнішні стіни слід проектувати з монолітного залізобетону з обклеювальною гідроізо- ляцією передбачаючи індустріальні методи їх будівництва та безперервне укладання бетоної суміші при бетонуванні.                                                                                                                                                       У зоні можливого затоплення несучі конструкції сховищ слід проектувати з монолітного залізобе- тону з обклеювальною гідроізоляцією                                                                                                                2.28   У найбільш напружених місцях згинальних та позацентрово стиснених залізобетонних еле- ментів необхідно передбачати багаторядну поперечну арматуру з кроком 10-15d.                                          2.29   Покриття слід проектувати як правило збірними та збірно-монолітними які забезпечують надійний зв'язок покриття із стінами виготовленими із збірних залізобетонних елементів шляхом зварювання закладних деталей або випусків арматури завдовжки 30-35dстержнів а зі стінами з кам'яних бетонних матеріалів - шляхом встановлення анкерів. Вузли сполучення повинні замонолічуватися бетоном. 2.30Стіни необхідно проектувати із збірних залізобетонних панелей бетонних блоків монолітного залізобетону та інших будівельних матеріалів які задовольняють вимоги міцності а також інші вимоги які пред'являються до підземних частин будинків та споруд. При проектуванні стін із збірних конструкцій необхідно передбачати заповнення швів між стіновими панелями та закладку їх у паз фундаментної плити бетоном або розчином. У водонасичених грунтах заповнення швів та закладання панелей необхідно проводити водонепроникним бетоном розчином на безусадному або на цементі який розширяється та самонапружується чи на портландцементі з ущільнювальними добавками. Місця сполучення стін кути примикання перерізу виконані із кам'яних матеріалів і бетонних блоків слід підсилювати арматурою класу А-І у вигляді окремих стержнів або сіток. При проектуванні зовнішніх стін вбудованих у перший поверх сховищ слід використовувати монолітний залізобетон або комплексні конструкції які складаються з монолітного залізобетону та кам'яної кладки розташованої з зовнішнього боку. 2.31Колони та фундаменти слід проектувати із збірного або монолітного залізобетону. При розта шуванні основи споруди на 0 5 м вище найвищого рівня ґрунтових вод слід використовувати стрічкові під стіни і стовпчасті під колони фундаменти. У водонасичених грунтах складних гідрогеологічних умовах рекомендується застосовувати фундаменти у вигляді суцільної плити з монолітного залізобетону. Для стін та колон піднесених окремо розташованих та вбудованих у перші поверхи сховищ допускається використовувати монолітні залізобетонні стрічкові фундаменти які розташовані у двох взаємно перпендикулярних напрямках. 2.32Сполучення несучих стін і колон з покриттями та фундаментами повинні забезпечувати просто рову жорсткість сховищ при монтажних розрахункових навантаженнях. 2.33Перегородки слід проектувати армоцегляними із збірного залізобетону з бетону на порожнис тих заповнювачах та інших вогнетривких матеріалів. Конструкції перегородок та їх кріплення до стін колон і покриттів слід проектувати з урахуванням дії інерційних навантажень та можливих деформацій елементів покриттів та вертикальних осідань стін та колон при дії розрахункового навантаження. 2.34У бетонній підготовці підлоги приміщень для зберігання продовольчих товарів слід передбача ти укладку сітки з сталевого дроту діаметром 1 5-2 5 мм з розміром чарунки не більше 12x12 мм. У місцях сполучення бетонної підготовки підлоги з огороджувальними конструкціями приміщень сітку слід заводити на висоту 0 5 м від підлоги та штукатурити цементным розчином. 2.35Захист вхідних прорізів слід передбачати за допомогою захисно-герметичних та герметичних воріт дверей та віконниць які розробляються відповідно до норм. 2.36           На вводах комунікацій які забезпечують зовнішні зв'язки цього приміщення пристосованого під сховище з іншими а також функціонуання систем внутрішнього обладнання після дії розрахунко вого навантаження слід передбачати компенсаційні пристрої. Проектування компенсаційних пристроїв та дверних прорізів необхідно виконувати з урахуванням можливості осідання споруди на 15 см. Гідроізоляція та герметизація 2.37Гідроізоляцію сховищ слід проектувати відповідно до вимог норм СНІП з проектування гідроізоляції підземних частин будинків та споруд. Ступінь допустимого зволоження огороджувальних конструкцій сховищ слід приймати в залежності від призначення приміщень які використовуватимуться у мирний час але не нижче II категорії. Для гідроізоляційних покриттів слід вибирати матеріали які мають високу адгезію значний опір розриву водо- та пилонепроникність найбільше відносне подовження а при наявності агресивних ґрунтових вод - стійкість до їх дії. У сховищах гідроізоляція виконує роль герметика конструкцій. У вбудованих сховищах розташованих під приміщеннями у яких вода зливається безпосередньо на підлогу душові кухні і т.ін. передбачається застосовувати підсилену гідроізоляцію з високими міц-нісними характеристиками. Для сховищ які розташовані у водонасичених грунтах незалежно від коефіцієнта фільтрації грунту слід робити обклеювальну гідроізоляцію. Підлога приміщень сховищ розташованих у водонасичених грунтах повинна мати уклон 1-2% в  бік лотків а останні - 2-3% в бік водозбирача з якого вода повинна відкачуватись насосом у сховищах без ДЕС - ручним насосом . Класифікація гідроізоляції сховищ залежить від способу досягнення водонепроникнення та захисту  конструкцій в залежності від виду та характеру дії води на частину споруди що ізолюється від місця розташування гідроізоляції у споруді та виду використовуваних гідроізоляційних матеріалів. 2.38У сховищах які розташовані у водонасичених грунтах та у зонах можливого затоплення гідроізоляцію з рулонних матеріалів та окремих листів необхідно розраховувати виходячи з умови забезпечення водонепроникнення після дії розрахункових навантажень. При проектуванні вказаних сховищ слід визначати зони можливого виникнення тріщин в огород-жувальних конструкціях та ширину їх розкриття при найбільш несприятливих розрахункових випадках дії навантаження. Конструкцію гідроізоляційного покриття слід визначати з урахуванням можливого деформування його без розриву та втрати ізоляційних властивостей. 2.39Розрахункова величина деформації ат см за якою матеріал гідроізоляції деформується без розриву визначається за формулою де Ки   - коефіцієнт який залежить від співвідношення фізико-механічних властивостей гідроізоляційних матеріалів та мастики МПа кгс/см2 який приймається за таблицею 7; Еи  - модуль деформації гідроізоляційного матеріалу МПа який приймається за таблицею 8; ?и   - відносне подовження гідроізоляційного матеріалу МПа яке приймається за таблицею 8; RH - розрахункопий опір гідроізоляційного матеріалу розтягу МПа кгс/см2 який приймається за табицею 8; ?    - товщина гідроізоляційного материалу см; RM- розрахунковий опір мастики зсуву МПа кгс/см2 який приймається за таблицею 8; q    - розрахункове навантаження на гідроізоляцію МПа кгс/см2 ; fи   - коефіцієнт тертя піску гідроізоляційного покриття який приймається за таблицею 9. Таблиця 7   Таблиця 8 Примітка. При проміжних значеннях часу зростання навантаження значення Rи Rmта ?и допускається приймати за інтерполяцією. Таблиця 9   матеріал гідроізоляційного покриття Коефіцієнт тертя fи піску при його зерновому складі та волгості %   середи ьозернистого крупнозернистого   G=0 G <0 5 G=0 G<0 5 Полівінілхлоридний пластикат 0 5 0 4 0 55 0 43 Листовий поліетилен 0 42 0 36 0 45 0 38 Ізол та бризол 0 52 0 4 0 6 0 45 Примітка. Для глинистих та суглинистих грунтів коефіцієнт fи допускається приймати як для середньозернистих пісків при вологості G < 0 5. 2.40 Максимальна ширина розкриття тріщин в місцях сполучення залізобетонних конструкцій не повинна перевищувати 0 5 см. У випадках коли значення ат будуть менше максимальної ширини розкриття тріщини у конструкції споруди необхідно передбачати використання гідроізоляційних матеріалів з більш високими характеристиками міцності збільшувати число шарів гідроізоляційного покриття або передбачати місцеве підсилення гідроізоляції у зоні утворення тріщин. Розрахунок гідроізоляції на відрив по вертикальній поверхні при осіданні споруди під дією навантаження виконується за формулою 2.41  Вводи інженерних комунікацій повинні бути доступними для їх огляду та ремонту з внут рішнього боку сховища. Допускається об'єднання їх при цьому групування вводів слід виконувати з урахуванням вимог відповідних норм. На вводах водопостачання та теплопостачання а також випусках каналізації слід передбачати всередені сховища встановлення запірної арматури. Закладні частини для вводів кабелів повітроводів труб водопроводу та теплопостачання і для випусків каналізації слід влаштовувати у вигляді металевих патрубків з навареними у середній їх частині фланцями. Встановлення закладних частин в огороджувальні конструкції слід передбачати як правило до бетонування. 2.42  Закладні частини для кріплення захисно-герметичних та герметичних дверей віконниць і вводів інженерних комунікацій слід проектувати з урахуванням навантажень від дії ударної хвилі. По периметру закладних частин дверей слід передбачати встановлення штуцерів з кроком 0 5 м для нагні тання крізь них розчину на цементі що розширюється. У закладних трубчастих частинах після укладання кабелів електропостачання та зв'язку повинна передбачатися заливка вільного простору кабельною мастикою. В інших вводах вільний простір всередині закладних частин слід заповнювати ущільнювальними прокладками. 2.43  Експлутаційний підпір повітря при режимі фільтровентиляції повинен передбачатися 5 Н/м2 кгс/м2 . При режимі чистої вентиляції підпір повітря у сховище слід забезпечувати за рахунок переви щення припливу над витяжкою величина підпору повітря при цьому не нормується. У проекті на плані споруди вказуються всі лінії герметизації сховища та засоби які забезпечують герметизацію у входах та місцях проходу комунікацій. Протирадіаційні укриття Об'ємно-планувальні вирішення 2.44  У складі ПРУ слід передбачати приміщення для розташування переховуваних основні санітарного вузла вентиляційної та для зберігання забрудненого верхнього одягу допоміжні . У неканалізованих укриттях місткістю до 20 чол. допускається передбачати приміщення для виносної тари. Протирадіаційні укриття для установ охорони здоров'я повинні мати такі основні приміщення: для розміщення хворих та видужуючих медичного та обслуговуючого персоналу процедурну перев'язочну буфетну та пости медсестер. Розміщення хворих медичного та обслуговуючого персоналу слід передбачати у роздільних приміщеннях за винятком постів чергового персоналу. У ПРУ лікарень хірургічного профілю слід додатково передбачати операційно-перев'язочну и передопераційну палати. Для тяжкохворих слід передбачати санітарну кімнату. Протирадіаційні укриття для інфекційних хворих слід проектувати за індивідуальним завданням передбачаючи окреме розташування хворих за видами інфекцій та виділяючи за необхідності приміщення для окремих боксів. 2.45Норму площі підлоги основних приміщень у ПРУ на одного чоловіка слід приймати згідно з 2.2 даного розділу. Норми площі приміщень ПРУ для закладів охорони здоров'я слід приймати згідно з таблицею 10. 2.46  При проектуванні ПРУ які розташовані у загальноосвітніх школах та дитячих садках-яслах слід приймати норми площі крім постів для медсестер за поз. 17-19 таблиці 10 при цьому учнів-підлітків 12 років і старшого віку слід відносити до категорії дорослих решту - до категорії дітей. 2.47  Висоту приміщень ПРУ у заново проектованих будинках слід приймати відповідно до норм проектування приміщень які використовуються у мирний час але не менше 1 9 м від відмітки підлоги до низу виступних конструкцій перекриття покриття . Для укриттів які обладнуються в існуючих будинках і спорудах слід приймати: -    триярусне розташування нар при висоті приміщень 2 8 -3м; -    двоярусне розташування нар при висоті приміщень 2 2 - 2 4 м. При розташуванні ПРУ в підвалах під підлогами гірничих виробках печерах погребах та інших заглиблених приміщеннях при їх висоті 1 7 - 1 9 м слід передбачати одноярусне розташування нар. Норма площі підлоги основних приміщень ПРУ на одного переховуваного приймається 0 6 м2. Основні приміщення укриттів обладнуються місцями для лежання та сидіння. Місця для лежання повинні складати не менше 15% при одноярусному 20% при двоярусному і 30% при триярусному розташуванні нар загальної кількості місць в укритті. Місця для лежання слід приймати розміром 0 55 х 1 8 м. Пости медичних сестер слід передбачати з розрахунку один пост на 100 хворих середньої важкості. 2.48Вимоги до санітарних вузлів приймаються згідно з 2.9 цих норм. Кількість наземних чаш унітазів пісуарів та умивальників для ПРУ на підприємствах і у житлових районах слід приймати згідно з другою графою таблиці 4 цих норм. Для ПРУ установ охорони здоров'я які мають хворих средньої і легкої важкості медичний та обслуговуючий персонал норми вказані у поз. 1 і 2 другої графи таблиці 4 слід приймати зменшуючи у 1 5 раза а вказані у поз. З и 4 - приймати за третьою графою. У ПРУ допускається проектувати санітарний вузол з розрахунку забезпечення 50% чоловік. Для решти використання санітарних приладів слід передбачати у сусідніх з укриттям приміщеннях. Площу приміщення для виносної тари слід приймати не більше 1 м2. 2.49У ПРУ що мають вентиляцію з механічним спонуканням слід передбачати вентиляційні приміщення розміри яких визначаються габаритами обладнання і площею яка необхідна для його обслуговування. При ручному приводі вентилятора протипилові фільтри повинні мати захисний екран який виключає можливість прямого опромінювання обслуговуючого персоналу. Товщина захисних екранів і стін вентиляційних приміщень суміжних з приміщеннями для переховуваних приймається за таблицею 3. 2.50Приміщення для зберігання забрудненого вуличного одягу слід передбачати при одному з виходів і відділяти від приміщень для переховуваних протипожежними перегородками І типу. Загальна площа їх визначається з розрахунку не більше 0 07 м2 на людину. Приміщення обладнується лавами вішалками. В укриттях місткістю до 50 чол. замість приміщення для забрудненого одягу допускається передбачати влаштування при входах вішалок які розміщуються за завісами. 2.51Кількість входів у ПРУ слід передбачати в залежності від місткості згідно з додатком 1 але не менше двох входів завширшки 0 8 м. Таблиця 10   При місткості укриття до 50 чол. допускається обладнання одного входу при цьому другим евакуаційним виходом повинен бути люк розміром 0 6 х 0 9 м з вертикальною драбиною або отвір розміром 0 7 х 1 5 м із спеціальним пристроєм для виходу. Загальну ширину входів для мирного часу у приміщеннях пристосованих під протирадіаційні укриття слід приймати з розрахунку не менше 0 6 м на 100 чол. які працюють у приміщеннях. Конструктивні вирішення 2.52Зовнішні огороджувальні конструкції ПРУ повинні забезпечувати захист переховуваних від ураження іонізуючим випромінюванням при радіоактивному зараженні місцевості і від дії ударної хвилі згідно з додатком 1. Ступінь захисту людей від іонізуючих випромінювань при радіаційному зараженні місцевості слід визначати розрахунком згідно з вказаним у завданні на проектування коефіцієнтом захисту ПРУ. 2.53Прорізи у зовнішніх огороджувальних конструкціях які не використовуються для входу або виходу з укриття слід замурувати під час переводу приміщень на режим укриття з урахуванням умови  ? = f /V  ? 0 06  додатка 1. Вага 2 м2 мурування повинна відповідати аналогічній вазі огороджувальних конструкцій або бути не менше величини яка визначається розрахунком по зменшенню випромінювання з урахуванням заданого коефіцієнта захисту укриття. 2.54   Вікна надземних приміщень які розташовані за межею зони дії ударної хвилі та пристосовані під ПРУ слід замуровувати на висоту не менше 1 7 м від відмітки підлоги. У верхній частині вікна прорізу допускається залишати отвір заввишки 0 3 м який повинен розташовуватися вище місць для лежання не менше як на 0 2 м. 2.55   Для запобігання отруєнню радіаційними опадами основних приміщень укриттів необхідно на незамурованих частинах вікон передбачати влаштування завіс. В ПРУ слід передбачати влаштування у вікнах приміщень суміжних з укриттям і розташованих над ним пристроїв для навішування завіс або для встановлення легких навісних віконниць щитів які виключають попадання радіоактивних опадів у вказані приміщення. 2.56   Підвищення захисних властивостей ПРУ які розташовані у підвалах під підлогами надземних житлових громадських та інших будинках або спорудах слід передбачати шляхом: - влаштування пристінних екранів з каменю або цегли укладання мішків з грунтом та ін. біля зовнішніх стін надземних приміщень на висоту 1 7 м від відмітки підлоги; -      обвалування виступних частин стін підвалів льохів на повну висоту; -      укладання додаткового шару грунту на перекриття та встановлення у зв'язку з цим підтриму ючих прогонів балок та стояків; -      закладання зайвих прорізів в огророджувальних конструкціях та встановлення стінок-екранів у входах в'їздах . Усі перелічені заходи повинні проводитись у період переводу приміщень на режим укриття. Обладнання приміщень фільтровентиляційної та встановлення в ній обладнання проводиться завчасно. 2.57   У входах у ПРУ повинні встановлюватись звичайні двері. При цьому у зоні можливих слабких зруйнувань необхідно передбачати засоби для затримування дверного полотна у відчиненому положенні у момент дії ударної хвилі. Двері оббиваються покрівельним залізом та ущільнюються у місцях прими кання полотна до дверних коробок. Для запобігання заносу радіоактивних речовин на вході до укриття влаштовується піддон з водою за можливості проточною для дезактивації взуття. 2.58   Для захисту входів в укриття розташованих на першому поверсі будинку або у заглиблених спорудах з заїздом для автотранспорту слід передбачати стінки-екрани. Вага 1 м2 екрана повинна бути не менше ваги 1 м2 зовнішньої ї стіни укриття або визначатися за розрахунком на зменшення випромінювання. Місце встановлення стінки-екрана визначається умовами експлуатації а відстань від вхідного прорізу до екрана повинна бути на 0 6 м більше ширини полотна дверей воріт . Розміри стінки-екрана у плані слід призначати з умови послаблення та мінімального попадання через входи випромінювання у приміщення. Висота стінки-екрана повинна бути не менше 1 7 м від відмітки підлоги. Допускається влаштування стінки-екрана з місцевих матеріалів. 2.59 Захист переховуваних від іонізуючих випромінювань що проникають через входи допускається також здійснювати влаштуванням на входах поворотів на 90° при цьому товщина стіни розташованої проти входу визначається розрахунком. 3. НАВАНТАЖЕННЯ ТА ВПЛИВИ Навантаження та їх сполучення 3.1Огороджувальні та несучі конструкції сховищ слід розраховувати на особливе поєднання наван тажень що складається з постійних тимчасових навантажень та статичного навантаження еквівалент ного дії динамічного навантаження від дії ударної хвилі еквівалентне статичне навантаження . Конструкції повинні бути крім того перевірені розрахунком з урахуванням найбільш несприятливих сполучень навантажень або відповідних їм зусиль при експлуатації приміщень сховищ у мирний час а також на виникаючі зусилля та збереження герметичності сховищ при можливих осіданнях окремих навантажених опор колон сховищ від експлуатаційного навантаження надземної частини будинку або споруди. 3.2Розрахункові сполучення навантажень визначаються відповідно до вимог діючих норм по навантаженнях та впливах СНІП 2.01.07-85 "Навантаження та впливи" . Постійне навантаження на сховища від конструкцій на верхніх поверхах будинків або споруд при розрахунку на особливе сполучення навантажень слід визначати згідно з додатком 1. 3.3При розрахунках на особливе сполучення навантажень розрахункове значення еквівалентного статичного постійного та тимчасового тривалого навантаження слід множити на коефіцієнт сполучення 1. При проектуванні сховищ які будуються у сейсмічних районах розрахунок на сейсмічний вплив не виконується. Динамічні навантаження від дії ударної хвилі 3.4Динамічне навантаження на елементи конструкцій визначається умовами дії ударної хвилі на укриття в залежності від заглиблення їх у грунт та гідрогеологічних умов рисунок 1 . Приймається одночасне навантаження усіх конструкцій. При цьому динамічне навантаження Рп приймається рівномірно розподіленим по площі та прикладеним нормально до поверхні конструкції. 3.5Динамічне вертикальне навантаження Р1 на покриття вбудованих укриттів схеми а-к при розташуванні над ними приміщень з площею прорізів у огороджувальних конструкціях 10% та більше або з лбгкоруйнівними конструкціями окремо розташованих укриттів та тунелів аварійних виходів слід приймати рівним тиску по фронту ударної хвилі ?Р відповідно до додатка 1. Для покриттів сховищ вбудованих у цегляні та панельні будинки при розташуванні над ними приміщень з площею прорізів у огороджувальних конструкціях менше 10% величину ?Р слід множити на коефіцієнт 0 9. Динамічне вертикальне навантаження P1на покриття сховищ розташованих під технічним підвалом схема к а також горизонтальне навантаження Р4 на стіни що відокремлюють укриття від примикаючих приміщень підвалів не захищених від ударної хвилі схема б слід приймати рівним тиску у фронті ударної хвилі ?Р помноженому на коефіцієнт 0 7 при розташуванні над підвалами приміщень з площею прорізів в огороджувальних конструкціях менше 10% и на коефіцієнт 0 8 при площі прорізів 10% і більше або при розташуванні над підвалом підпіллям приміщень з легкоруйнівними конструкціями*. * Тут і далі під легкоруйнівними конструкціями слід приймати зовнішні огороджувальні конструкції вага 1 м2 яких не перевищує 1 кН.   Рисунок 1 - Схеми прикладання динамічних навантажень на конструкції   3.6 Динамічне горизонтальне навантаження Р КПа яке передається через грунт на елементи зовнішніх стін схеми а в г к слід приймати за формулою   Таблиця 11 3.11Динамічне вертикальне навантаження на колони внутрішні та зовнішні стіни слід визначати розрахунком у залежності від площі навантаження і динамічного навантаження на покриття яке визна чається за 3.5 цих норм. Динамічне навантаження Р7 на стрічкові окремо розташовані фундаменти слід визначати розрахунком в залежності від динамічного вертикального навантаження на стіни колони та площі фундаментів. 3.12Динамічне горизонтальне навантаження на ділянки зовнішніх стін укриттів у місцях розташу вання входів і на перші зовнішні захисно-герметичні двері ворота слід визначати в залежності від типу входу його розташування і приймати рівним величині тиску у фронті ударної хвилі ?Р помноженої на коефіцієнт Кв який приймається згідно з таблицею 13. Таблиця 13   Примітка 1. Над рискою наведені дані для входів з приміщень першого поверху та сходових кліток з площею отворів від 10 до 50% під рискою - з площею отворів більше 50% а також для входів з приміщень з легкоруйнівними конструкціями. Примітка 2. Для входів з приміщень з площею отворів огороджувальних конструкцій менше 10% коефі цієнт входу слід приймати рівним 90 % коефіцієнтів входів з приміщень з площею отворів від 10 до 50%. Примітка 3. При типовому проектуванні в разі відсутності у завданні на проектування даних про отвори їх площу в огороджувальних конструкціях слід приймати більше 50%. 3.13 Динамічне навантаження на внутрішні боки тамбурів шлюзів слід приймати рівним динамічному навантаженню на зовнішні стіни укриття у місці розташування входу помноженому на коефіцієнт 0 8. Динамічне навантаження на внутрішні стіни тамбурів входів слід приймати: -    для укриттів II и IIIкласів - 25 КПа 0 25 кгс/см2 ; -    для укриттів IVкласу - 15 КПа 0 15 кгс/см2 . -      для сховищ II и IIIкласів - 1 65; -      для сховищ IVкласу -1 8. Еквівалентні статичні навантаження 3.16 Еквівалентне статичне навантаження на згинальні та позацентрово стиснуті схема а елементи залізобетонних конструкцій покриттів сховищ при розрахунку їх на згин та поперечну силу слід приймати рівним динамічному навантаженню за 3.5. цих норм помноженому на коефіцієнт динамічності Кд. При цьому коефіцієнти динамічності при розрахунку конструкцій елементів покриттів за несучою спроможністю на згинальний момент слід приймати згідно з таблицею 14 при розрахунку на поперечну силу - за тією самою таблицею із збільшенням їх на 10% для окремо розташованих сховищ. Еквівалентне статичне навантаження при визначенні величини поздовжньої сили для позацентрово стиснутих елементів перекриття слід приймати рівним динамічному навантаженню яке визначається згідно з 3.6-3.9 цих норм помноженому на коефіцієнт динамічності Кд = 1 0. Таблиця 14 Примітка 1. Граничний стан першої та другої груп прийнятий згідно з 4.2 і 4.3 цих норм. Примітка 2. Для покриттів сховищ вбудованих у будинки споруди з легкоруйнівними конструкціями динамічний коефіцієнт Кд приймається як для окремо розташованих сховищ. Примітка 3. При типовому проектуванні вбудованих сховищ площа отворів у будинках приймається більше 50%.   3.17 Вертикальне еквівалентне статичне навантаження при розрахунку центрально та позацентрово стиснутих схема б стояків рам колон і внутрішніх стін слід приймати рівним динамічному навантаженню визначеному згідно з 3.12 цих норм та помноженому на коефіцієнт динамічності Кд що приймається за таблицею 15. Примітка. Для позацентрово стиснутих елементів залізобетонних конструкцій першої та другої груп граничного стану це навантаження приймається згідно з нормами з проектування бетонних та залізобетонних конструкцій СНІП 2.03.01-84 .   Таблиця 15 УМОВИ РОЗТАШУВАННЯ СХОВИЩ Коефіцієнт Кд для сховищ   вбудованих окремо розташованих 1 . На основах із нескельних грунтів при розташуванні фундаменту вище рівня ґрунтових вод 1 0 1 2 2. На основах із нескельних грунтів при розташуванні фундаменту нижче рівня ґрунтових вод 1 2 1 4 3. На скельних основах 1 4 1 8 3.18  Вертикальне еквівалентне статичне навантаження на зовнішні стіни від дії ударної хвилі на покриття слід приймати рівним вертикальному динамічному навантаженню що визначається за 3.5 цих норм. Розрахунок кам'яних зовнішніх стін за граничним станом першої групи до яких примикають а не спираються покриття проводиться на поздовжню силу від навантаження яке припадає безпосередньо на горизонтальний переріз стіни і від навантаження з примикаючого покриття завширшки 1 м яке прикладається на відстані 4 см від внутрішньої поверхні стіни. При розрахунку зовнішніх стін слід враховувати що вертикальне та горизонтальне еквівалентне статичне навантаження діють одночасно. 3.19 Горизонтальне еквівалентне статичне навантаження при розрахунку залізобетонних згинальних елементів та позацентрово стиснутих схема а елементів зовнішніх стін визначають за формулою   Таблиця 16 Примітка 1. Для стін сховищ які знаходяться всередині приміщень з легкоруйнівними конструкціями коефіцієнти динамічності Кд приймаються ті самі що і для стін сховищ які знаходяться всередині приміщень з площею отворів більше 50%. Примітка 2. При типовому проектуванні вбудованих у перший поверх сховищ площу отворів у спорудах слід приймати більше 50%.   3.20 Горизонтальне еквівалентне статичне навантаження на позацентрово стиснуті схема б залізобетонні стіни а також на кам'яні стіни слід приймати: -  для обвалованих стін та стін які примикають до приміщень підвалів не захищених від ударної хвилі - рівним динамічному навантаженню що визначається за 3.5-3.8 цих норм з коефіцієнтом динамічності Кд що дорівнює 1; -  для стін розташованих нижче рівня ґрунтових вод схема е та необвалованих стін схеми д з й - рівним динамічному навантаженню яке визначається за 3.7 и 3.9 цих норм помноженому на коефіцієнт динамічності Кд = 1 7 для кам'яних стін без поздовжньої арматури - Кд= 2 . 3.21 Вертикальне еквівалентне статичне навантаження на стрічкові та окремо розташовані фундаменти слід приймати рівним динамічному навантаженню яке визначається згідно з 3.11 цих норм помноженому на коефіцієнт динамічності Кд визначений згідно з таблицею 15. При розрахунку суцільних фундаментних плит вертикальне еквівалентне статичне навантаження слід приймати рівним динамічному навантаженню яке визначається за 3.10 цих норм помноженому на коефіцієнт динамічності Кд який приймається згідно з таблицею 17.   Таблиця 17 Умови розміщення фундаментної плити Коефіцієнт Кд длн сховищ   вбудованих окремо розташованих 1 . На нескельних грунтах при розрахунку за граничним станом першої групи 1 1 2. На водонасичених грунтах при розрахунку за граничним станом другої групи 1 2 1 2 3. На скельних грунтах 1 1 3.23 Еквівалентне статичне навантаження на зовнішні стіни у місцях розташування входів на стіни тамбурів-шлюзів і тамбурів на огороджувальні конструкції аварійних виходів та захисно-герметичні двері слід приймати рівним динамічному навантаженню яке визначається згідно з 3.12 3.13 3.14 3.15 цих норм помноженому на коефіцієнт динамічності Кд згідно з таблицею 18. Для огороджувальних конструкцій аварійних виходів наскрізного та тупикового типів коефіцієнт динамічності слід приймати Кд = 1 3. Таблиця 18 Примітка. Над рискою наведені дані для елементів входів у приміщення першого поверху та сходові клітки з площею отворів від 10 до 50% під рискою - з площею отворів більше 50% а також для елементів входів до приміщень з легкоруйнівними конструкціями.   3.24 Закладні деталі для закріплення дверей і віконниць повинні розраховуватися на еквівалентне статичне навантаження прикладене перпендикулярно до площини стіни та спрямоване у бік протилежний дії ударної хвилі. Величину цього еквівалентного статичного навантаження слід приймати для сховищ IIта IIIкласів 0 025 МПа 0 25 кгс/см2 для сховищ IVкласу - 0 015 МПа 0 15 кгс/см2 . Внутрішні стіни розширювальних камер розташованих за противибуховими пристроями повинні розраховуватись на еквівалентне статичне навантаження що дорівнює 0 02МПа 0 2 кгс/см незалежно від класу сховища. 3.25 Стіни відкритих ділянок та підхідні тунелі входів на дію динамічного навантаження не розра-ховуються вони перевіряються розрахунком на дію експлуатаційного навантаження та навантаження від ваги грунту. Зроблені у входах наскрізного типу перекриття слід розраховувати на навантаження прикладене знизу та яке дорівнює значенню тиску у фронті ударної хвилі помноженому на коефіцієнт 0 2. Крім того перекриття слід перевіряти розрахунком на навантаження від зруйнувань вище розташованих конструкцій яке дорівнює 0 03 МПа 0 3 кг/см . 3.26 Тунелі аварійних виходів та входів суміщених з аварійними виходами на ділянках від гирла до захисно-герметичних дверей віконниця або противибухового пристрою слід розраховувати на два випадки: -  навантаження тільки зовні; -  результуюче - навантаження зовні та зсередини. Величини еквівалентних статичних навантажень зовні визначаються за 3.16 - 3.20 а зсередини - за 3.22 цих норм. При цьому для тунелів розташованих у грунті необхідно враховувати пасивний опір грунту. 3.27 Еквівалентне статичне навантаження на конструкції ПРУ слід приймати згідно з додатком 1.   4 РОЗРАХУНОК БЕТОННИХ І ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ 4.1 Розрахунок бетоних і залізобетонних конструкцій сховищ слід проводити відповідно до вимог СНІП 2.03.01-84 основних положень проектування будівельних конструкцій і основ а також СНІП 2.01.07-85 "Навантаження та вплив" та цих норм. Характеристика граничних станів 4.2 Розрахунок конструкцій сховищ на силові впливи проводиться за методом граничних станів -за втратою несучої спроможності граничний стан першої групи і повинен забезпечувати від: -  руйнування окремих елементів конструкцій у найбільш напружених перерізах; - втрати стійкості форми окремими елементами конструкцій; -  руйнування конструкцій при сумісній дії силових факторів та несприятливих впливів зовнішнього середовища. 4.3 Розрахунок несучих конструкцій захисних споруд повинен виконуватись з урахуванням пружно-пластичних властивостей матеріалів - граничний стан першої групи СНІП 2.03.01-84 п. 1.10 . Граничний стан конструкцій першої групи в пружно-пластичній стадії характеризується початком руйнування бетону стиснутої зони у найбільш напружених перерізах розтягнута арматура при цьому перебуває у стадії розвитку непружних пластичних деформацій. Допускається виникнення залишкових переміщень та наявність у бетоні розтягнутої зони розкриття тріщин. За граничним станом першої групи розраховуються елементи основних несучих і огороджувальних конструкцій сховищ тунелі аварійних виходів. Граничний стан конструкцій другої групи за пружною стадією роботи арматури характеризується досягненням у розтягнутій арматурі напружень які дорівнюють розрахунковому динамічному опору арматури при цьому напруження у бетоні стиснутої зони як правило менше розрахункового динамічного призмового опору бетону Розрахунок залізобетонних конструкцій за граничним станом другої групи забезпечує відсутність у них залишкових деформацій. За граничним станом другої групи слід розраховувати конструкції сховищ розташованих у водонасиченому грунті. в предельный прогиб f 'max при котором начинается разрушение сжатой зоны внецентренно сжатых элементов - по формуле  4.5 Предельное состояние первой группы для элементов с защемленными опорами или неразрезных изгибаемых и внецентренно сжатых элементов нормируется величиной угла раскрытия трещин в шарнире пластичности определяемой по формуле   Таблица 19 Примечание. Модуль упругости бетона подвергнутого тепловой обработке при атмосферном давлении принимается равным 0 9 Еb.   Матеріали та їх розрахункові характеристики   Бетон 4.6 Для збірних і монолітних бетонних і залізобетонних конструкцій сховищ повинен прийматися важкий бетон середньої щільності більше 2000 кг/м3 класу не нижче В15 а для колон і ригелів - не нижче В 22 5. Бетонні блоки для стін заввишки 2 4 м слід передбачати класу не нижче В 12 5. Розчин для замурування швів збірних залізобетонних конструкцій приймати класу не нижче В 12 5 а для кладки стін - не нижче М 50. 4.8-Розрахункові динамічні опори бетону у проектованих конструкціях захисних споруд слід приймати рівними розрахунковим опорам бетону при розрахунку на еквівалентні статичні навантаження відповідно до таблиці 19 помноженим на коефіцієнт динамічного зміцнення бетону що дорівнює: 4.9 Розрахункові опори бетону вказані у таблиці 19 слід множити на коефіцієнти умов роботи бетону які приймаються за таблицею 20.   Таблиця 20 4.10  Розрахунковий динамічний опір бетону зрізу слід приймати рівним розрахунковому опору бетону осьовому стиску призмова міцність Rb відповідно до таблиці 19 помноженому на коефіцієнт 0 25.   Арматура 4.11  Вибір арматурних сталей для залізобетонних конструкцій сховищ повинен провадитись з урахуванням вимог СНІП 2.03.01-84 на проектування бетонних та залізобетонних конструкцій та згідно з таблицею 21 цих норм. Для закладних деталей та з'єднувальних накладок повинна застосовуватись прокатна вуглецева сталь класу С38/23 відповідно до норм на проектування сталевих конструкцій. При цьому коефіцієнт таблиця 21 4.12 При розрахунку залізобетонних конструкцій сховищ на еквівалентні статичні навантаження за граничним станом першої групи розрахункові опори робочої стержньової гарячекатаної арматури класів А-І А-ІІ і А-III яка призначається для перерізів елементів слід приймати чисельно рівними нормативним опорам арматурних сталей відповідно до норм з проектування бетонних та залізобетонних конструкцій з урахуванням коефіцієнта надійності по арматурі ?s рівного 1. Розрахунковий опір арматурної сталі класу A-IVта дротяної арматури класу Вр-І визначається за нормативним опором з   Розрахунок залізобетонних елементів 4.14 Розрахунок залізобетонних елементів укриттів повинен виконуватись згідно зі СніП 2.03.01-84. 4.15  При використанні у захисних спорудах попередньо напружених залізобетонних конструкцій граничне зусилля яке відповідає розрахунковим динамічним характеристикам матеріалів при розрахунку на еквівалентні статичні навантаження повинно мати величину яка викликає виникнення тріщин в укриттях більше на 25%. У попередньо напружених конструкціях які використовуються для сховищ не дозволяється використовувати арматуру для якої відносне подовження при розриві менше 4%. Попередньо напружені конструкції у яких арматура не має зчеплення з бетоном використовувати в укриттях не допускається. Позацентрово стиснуті та згинальні елементи 4.16 Розрахунок позацентрово стиснутих та згинальних елементів на дію стискальної поздовжньої сили провадиться відповідно до вимог СНІП 2.03.01-84. 4.17  Розрахунок з міцності перерізів згинальних елементів похилих до поздовжньої осі елемента виконується згідно зі СНІП 2.03.01-84. 4.18 Використання згинальних елементів без поперечної арматури у конструкціях сховищ не допускається. У протирадіаційних укриттях елементи без поперечної арматури слід розраховувати відповідно до вимог норм з проектування бетонних і залізобетонних конструкцій згідно зі СНІП 2.03.01-84 з урахуванням додаткових навантажень. 4.19 Розрахунок на продавлювання виконується згідно зі СНІП 2.03.01-84. 4.20 При встановленні значення Fпродавлюючої сили у межах піраміди продавлювання поперечної арматури розрахунок повинен провадитись за умов: Вказані вимоги розповсюджуються на плити завтовшки не менше 20 см а також на стрічкові та стовпчасті фундаменти у пазах яких замуровуються збірні стінові панелі та колони. При цьому розрахунок на продавлювання слід вести виходячи з можливості продавлювання залізобетону розташованого нижче дна стаканного або паза стрічкового фундаменту. Поперечна арматура яка встановлюється у плитних елементах у зоні продавлювання повинна мати достатнє анкерування на кінцях. Крім того повинна бути забезпечена передача поперечного зусилля з поздовжньої арматури на хомути. Ширина зони встановлення хомутів повинна бути не менше 1 5 висоти перерізу. 4.21 Розрахунок на сколювання виконується за СНіП 2.03.01-84. Нерозрізні збірно-монолітні згинальні конструкції над монолітними опорами повинні бути перевірені розрахунком на сколювальні напруження які виникають на поверхні контакту матеріалів за формулою   Таблиця 22   5 РОЗРАХУНОК СХОВИЩ З КАМ'ЯНИХ ТА ІНШИХ МАТЕРІАЛІВ ОСНОВ І ФУНДАМЕНТІВ З ПАЛЬ Розрахунок сховищ з кам'яних та інших матеріалів 5.1 У кам'яних та армокам'яних конструкціях слід застосовувати матеріали з проектними марками за міцністю на стиск не нижче: цегла - М 100 бутовий камінь - М 150 розчин для кладки - М 50. 5.2  Розрахункові динамічні опори кладки з кам'яних матеріалів у конструкціях слід приймати такими що дорівнюють опорам згідно з нормами на проектування кам'яних та армокам'яних конструкцій помноженим на коефіцієнт динамічного зміцнення Ку= 1 2 СНіП ІІ-22-81 . 5.3  Розрахункові динамічні опори для листового та профільного прокату у конструкціях слід приймати такими що дорівнюють розрахунковим опорам згідно з нормами на проектування сталевих конструкцій помноженим на коефіцієнт Ку= 1 4 та коефіцієнт умов роботи m = 1 1. При розрахунку зварних з'єднань сталевих конструкцій коефіцієнт динамічного зміцнення Ку слід приймати рівним 1. 5.4 Розрахункові динамічні опори для деревини яка використовується у конструкціях слід приймати такими що дорівнюють розрахунковим опорам згідно з нормами на проектування дерев'яних конструкцій помноженим на коефіцієнт динамічного зміцнення Ку= 1 4. 5.5 Розрахунок елементів кам'яних та армокам'яних конструкцій слід проводити за граничними станами першої групи у відповідності з вимогами норм з проектування кам'яних та армокам'яних конструкцій СНіП ІІ-22-81 . Розрахунок стін з кам'яних матеріалів при е0 ? 0 7у проводиться без перевірки розтягнутої зони на розкриття тріщин. При цьому найбільша величина ексцентриситету е0 за розрахунком несучої спроможності повинна задовольняти умови при розрахунку відповідно: -  граничного стану першої групи е0 ? 0 95у; -  другої групи е0 ? 0 8у де у - відстань від центра тяжіння перерізу елемента до краю перерізу у бік ексцентриситету см. При забезпеченні сумісної роботи кам'яної кладки та залізобетону розрахунок конструкцій слід проводити за методикою яка наведена у додатку 11. Розрахунок основ та фундаментів 5.6 Розрахунок основ сховищ повинен проводитись у відповідності з вимогами норм з проектування основ будинків та споруд СНІП 2.02.01-83 . Розрахунок основ сховищ складених із скельних грунтів а також водонасичених глинистих та заторфованих грунтів проводиться за несучою спроможністю на основне і на особливе сполучення навантажень. При цьому розрахункові опори основ із скельних грунтів слід приймати рівними тимчасовим опорам зразків скельного грунту на одновісний стиск у водонасиченому стані помноженими на коефіцієнт динамічного зміцнення Ку=1 3. Розрахунок основ які складені нескельними грунтами проводиться по деформаціях на основі сполучення навантажень. При цьому відношення площі фундаментів в плані під стінами та колонами до площі покриття площі збирання навантаження слід приймати не менше: для укриттів IIкласу - 0 15 IIIкласу - 0 1 та IVкласу - 0 05. Розрахунок конструкції фундаменту на міцність повинен проводитись на особливе сполучення навантажень при цьому еквівалентне статичне навантаження слід приймати за 3.22 цих норм. Розрахунок фундаментів з паль 5.7  Розрахунок фундаментів з паль повинен виконуватись у відповідності з вимогами норм на проектування фундаментів з паль та глибоких опор СНІП 2.03.03-85 . Несучу спроможність паль слід визначати як найменшу з їх значень одержаних при розрахунках на особиве сполучення навантажень з урахуванням дії ударної хвилі по опору: -  грунта основи палі; -  матеріалу палі який визначається у відповідності з нормами проектування бетонних та залізобетонних конструкцій. 5.8. Несуча спроможність Рп тс висячих паль згідно з умовами опору грунту основи визначається за формулою 5.9 При визначенні несучої спроможності висячих паль з уширенням біля вістря заглиблених без заповнення пазух вище уширення або з неущільненою засипкою складання по шарах при розрахунку першої складової у формулі 23 слід розповсюджувати тільки на шари грунту які лежать у межах циліндричної призматичної частини уширення палі. Таблиця 23 5.10 Несуча спроможність паль-стояків Рст 10кН тс за умови опору грунту основи палі визначається відповідно до вимог норм на проектування фундаментів з паль та глибоких опор з урахуванням динамічного зміцнення основи згідно з 5.6 цих норм.     6 РОЗРАХУНОК ПРОТИРАДІАЦІЙНОГО ЗАХИСТУ 6.1 Огороджувальні конструкції сховищ повинні забезпечувати послаблення радіаційного впливу до допустимого рівня. Розрахунок проводиться у такій послідовності. Розробляється геометрична модель укриття і визначається: -  вага 1 м2 зовнішніх та внутрішніх стін перекриттів; -  площа отворів у стінах та висота їх розташування від підлоги укриття; -  дані про розташування будинків споруд на місцевості розмір забрудненої ділянки яка примикає до будинку або споруди характер забудови; -   типи та конструктивні особливості входів. Ступінь послаблення радіаційного впливу стін та покриття що виступають над поверхнею землі сховищ слід визначати за формулою   Таблиця 24   Таблиця 25 Примітка. Прищільності забудови менше 10 % коефіцієнт Kзaбприймається рівним 1.   6.3  Необхідний коефіцієнт захисту ПРУ у залежності від їх призначення і місця розташування а також характеру виробничої діяльності населення яке переховується встановлюється у завданні на проектування згідно з додатком 1. Примітка. Приймається що радіаційні опади рівномірно розподілені на горизонтальних поверхнях та горизонтальних проекціях похилих та криволінійних поверхонь. Зараження вертикальних поверхонь стін не враховується.   6.4  Коефіцієнт захисту К3 для приміщень укриттів у одноповерхових будинках визначається за формулою   Таблиця 26   Таблиця 27 Примітка. Для проміжних значень ваги 1 м2 огороджувальних конструкцій коефіцієнти Кст Кпер і Кп слід приймати за інтерполяцією.   6.5 Коефіцієнт Kо слід приймати при розташуванні низу віконного отвору світлового отвору у зовнішніх стінах на висоті від підлоги приміщення укриття 0 8м рівним 0 8а; 1 5 м - 0 15а; 2 м і більше -0 09а.   Таблиця 28 Примітка 1. Для проміжних значень ширини та висоти приміщень коефіцієнт V1 приймається за інтерполяцією. Примітка 2. Для заглиблених у грунт або обвалованих споруд висоту приміщень слід приймати до верхньої відмітки засипки.   Коефіцієнт а визначається за формулою 6.6 Зниження дози радіації від екрануючого впливу сусідніх будинків і споруд визначається коефіцієнтом Км який приймається за таблицею 29.   Таблиця 29 6.7 При розробленні типових проектів допускается визначати захисні властивості приміщень які призначаються під ПРУ при осереднених значеннях коефіцієнта Км що дорівнюють: -  0 5 - для виробничих та допоміжних будинків всередині промислового комплексу; -  0 7 - для виробничих та допоміжних будинків розташованих вздовж магістральних вулиць або у міській забудові житловими кам'яними будинками; 1   - для окремо розташованих будинків у сільських населених пунктах.   Примітка. При розрахунку коефіцієнта захисту приймається що випромінювання крізь будь-яку стіну ПРУ за винятком заглиблених у грунт або обсипних споруд пропорційне плоскому куту який описує цю стіну з розрахункової точки у центрі приміщення. При прямокутному обрисі ПРУ чотири плоских кути утворюються від перетину діагоналей.   У зв'язку з тим що будинки споруди які пристосовуються під ПРУ мають як правило стіни послаблені отворами та складні обриси у плані доцільно проводити розбивку ПРУ на плоскі кути максимально враховуючи вказані особливості. Сумарна маса 1 м2 стіни перегородки яка має отвори при відсутності даних по масі усієї конструкції визначається як добуток маси 1 м2 стіни перегородки без отворів на коефіцієнт що характеризує Знайдена приведена вага стін перегородок які розташовані в одному плоскому куті підсумовується. Коли сумарна маса стін у кожному плоскому куті відрізняється одна від одної не більше як на 200 кгс/м тоді величина кратності послаблення випромінювання стінами Кст визначається за середньою масою стін яка визначається за формулою Коли сумарна маса стін у межах плоских кутів відрізняється між собою більше як на 2000 Н/м2 200 кгс/м то кратність послаблення випромінювання стінами визначається з виразу При визначенні середньої ваги виключаються з розрахунку стіни сумарна вага яких дорівнює або більше 104 Н/м2 1000 кгс/м2 . При сумарній вазі 1 м стіни 104 Н/м2 1000 кгс/м2 та більше у будь-якому напрямку кратність послаблення випромінювання стінами Кст визначається за стіною з найменшою сумарною вагою. 6.8 Коефіцієнт захисту К3 для приміщень укриттів на першому поверсі у багатоповерхових будинках з кам'яних матеріалів та цегли слід визначати за формулою 6.9 Коефіцієнт захисту Кз для приміщень укриттів розташованих на першому поверсі всередині багатоповерхового будинку коли одна стіна цих приміщень безпосередньо не стикається з радіаційне ураженою територією слід визначати за формулою 6.10  Значення коефіцієнтів захисту визначені за формулами 29 35 37 і 40 для ПРУ слід множити на коефіцієнт 0 45 для будинків з а ? 0 5 та на коефіцієнт 0 8 для будинків з а ? 0 3 у випадку коли не відвернуте зараження радіоактивними опадами суміжних та тих які знаходяться над укриттям приміщень. 6.11  Коефіцієнт захисту К3 для приміщень укриттів розташованих у не повністю заглиблених підвальних та цокольних поверхах слід визначати за формулою 6.12 Для підвальних та цокольних приміщень підлога яких розташована нижче рівня планувальної відмітки землі менше ніж на 1 7 м коефіцієнт захисту слід визначати за формулою 35 як для приміщень першого поверху а при обвалуванні стін цих приміщень на повну висоту - за формулою 40 . 6.13 У вагу перекриття над першим цокольним або підвальним поверхами виробничих будинків промислових підприємств при визначенні Кп у формулу 37 необхідно включати додатково вагу стаціонарного обладнання але не більше 2000 Н/м2 200 кгс/м2 з площі яку займає обладнання. Вказана вага обладнання приймається рівномірно розподіленою по перекриттю. У вагу 1 м2 перекриття над цокольним або підвальним поверхами жилових та громадських будинків розташованих у зоні ударної хвилі слід додатково включати вагу 75 кгс/м2 від внутрішніх перегородок та несучих стін. 6.14 Для заглиблених у грунт або обсипних споруд без надбудови з горизонтальними похилими тупиковими або вертикальними входами коефіцієнт захисту визначається за формулою   Таблиця 30   Таблиця 31 Примітка 1. Для проміжних значень розмірів входів коефіцієнт Квх приймається за інтерполяцією. У спорудах аркового типу при визначенні Кпер товщина ґрунтової обсипки приймається для найвищої точки покриття.   6.15 Коефіцієнт захисту для повністю заглиблених підвалів та приміщень розташованих у внутрішній частині не повністю заглиблених підвалів а також для не повністю заглиблених підвалів та цокольних поверхів при сумарній вазі частин зовнішніх стін що виступають з обсипкою 1000 кгс/м2 та більше визначається за формулою вході передбачається влаштування стінки-екрана або дверей вагою більше 200 кгс/м2 то значенння визначається за формулою   7 САНІТАРНО-ТЕХНІЧНІ СИСТЕМИ 7.1 У приміщеннях які пристосовуються під захисні споруди слід передбачати системи вентиляції опалення водопостачання і каналізації що забезпечують необхідні умови перебування у них переховуваних згідно з додатком 1 та діючими нормами СНІП 2.04.05-91 . Елементи санітарно-технічних систем слід проектувати з урахуванням максимального їх використання при експлуатації приміщень у мирний час. При цьому використання фільтрів ПФП-1000 фільтрів-поглиначів фільтрів ФГ-70 та засобів регенерації у мирний час передбачати не потрібно. Відстань між елементами обладнання а також між конструкціями та обладнанням слід приймати відповідно до таблиці 32. Таблиця 32   Примітка. Відстань між стінами та стороною великогабаритного обладнання що не обслуговується приймається відповідно до норм на проектування опалення вентиляції та кондиціювання повітря.   7.2 Системи санітарно-технічних пристроїв захисних споруд слід проектувати з стандартних або типових елементів які випускаються вітчизняною промисловістю переважно у вигляді блоків та укрупнених вузлів. Розташування та закріплення обладнання повинні передбачатись з урахуванням забезпечення надійного функціонування систем при можливих переміщеннях огороджувальних конструкцій та виникнення у них залишкових прогинів у результаті дії розрахункового навантаження. Вентиляція та опалення сховищ 7.3  Систему вентиляції сховищ як правило слід проектувати на два режими: чистої вентиляції режим І та фільтровентиляції режим II . При режимі чистої вентиляції подача у сховище очищеного від пилу зовнішнього повітря повинна забезпечувати необхідний обмін повітря та видалення з приміщень тепловиділень та вологи. При фільтровентиляції зовнішнє повітря яке подається у сховище повинно очищатися від газоподібних засобів масового ураження аерозолей та пилу. 7.4У місцях де можлива загазованість приземного повітря шкідливими речовинами та продуктами згорання а також на об'єктах з виробництвом або застосуванням СДОР у сховищах слід передбачати режим регенерації внутрішнього повітря режим III та створення підпору згідно з додатком 1. 7.5 Кількість зовнішнього повітря яке подається у сховище слід приймати: - при чистій вентиляції режим І - за таблицею 33; - при фільтровентиляції режим II - з розрахунку 2 м3/год на одного переховуваного 5 м2/год на одного працюючого у приміщеннях пункту керування та 10 м3/год на одного працюючого у фільтровентиляційній камері з електроручними вентиляторами. Таблиця 33 Примітка 1. Кількість повітря яке подається визначена для розрахункових параметрів зовнішнього повітря що відповідають середньомісячним найтеплішого місяця. Примітка 2. Коли температура зовнішнього повітря за параметрами А відповідає одній зоні а тепло-вміст - другій тоді географічний пункт який розглядається слід віднести до більш теплої з цих зон. Нормативи кількості повітря яке подається таблиця 33 допускається використовувати при проектуванні. При прив'язуванні проектів масового застосування та розробленні інших індивідуальних проектів кількість повітря яке подається у сховище при режимі ІL м3/год необхідно визначати за формулою Дані таблиць 33 34 35 необхідно наводити не тільки для теплого а й для перехідного та холодного періодів року. При прив'язці типових та розробленні індивідуальних проектів кількість повітря яке подається у сховище при режимі 1 м3/год необхідно визначати не тільки за QTнадлишковому а й за газовиділенням - СО2. Кількість повітря яке подається у сховище для нетранспортабельних хворих при лікувальних установах а також для тих які працюють у медичних пунктах приймається: -  при чистій вентиляції - за таблицею 33 з коефіцієнтом 1 5; -  при фільтровентиляції - з розрахунку 10 м3/год на одного переховуваного. У операційних та пологових повітрообмін приймається: за притоком - 10-кратний за витяжкою 5-кратний за 1 год незалежно від режиму вентиляції. 7.6 У сховищах які розташовані у 3-й кліматичний зоні таблиця 33 для IIрежиму вентиляції на основі тепловологісного розрахунку слід передбачати одно з таких рішень щодо видалення теплових надлишків: -  збільшення кількості повітря яке подається до 10 м3/люд-год; -  застосування пристрою для охолодження повітря. Оптимальне рішення щодо видалення теплових надлишків вибирається на основі техніко-еко-номічного розрахунку. У сховищах які розміщуються у вказаних кліматичних зонах для видалення теплових надлишків у IIIрежимі необхідно передбачати пристрої для охолодження повітря. У випадку використання у IIабо IIIрежимах вентиляції пристроїв для охолодження повітря допускається передбачати їх застосування і у І режимі за умови можливості зберігання запасу води джерела водопостачання яке призначається на охолодження повітря та дизель-електричного агрегату у IIта IIIрежимах вентиляції. 7.7 Для видалення із сховища при IIрежимі теплових надлишків за допомогою зовнішнього повітря як розрахункові слід приймати параметри зовнішнього повітря що відповідають середньомісячним температурі та вологості найтеплішого місяця року. Для видалення теплових надлишків за допомогою засобів охолодження повітря повітроохолоджувачі кондиціонери и т.ін. у І і IIрежимах як розрахункові повинні прийматися параметри А зовнішнього повітря коли у технічному завданні на проектування сховища не вказані інші розрахункові параметри зовнішнього повітря. При тепловологісному розрахунку слід враховувати тепловиділення від людей електричного освітлення електросилового обладнання та регенеративних пристроїв. Вбирання тепла огороджувальними конструкціями при розрахунку засобів охолодження повітря не враховується. Кількість виділення людьми тепла та вологи слід приймати згідно з таблицею 34. Таблиця 34 Таблиця 35 Закінчення таблиці 35 Примітка. Початкова температура поверхні огороджувальних конструкцій приймається рівною середньомісячній температурі зовнішнього повітря найтеплішого місяця згідно зі СНіП 2.01.01-82 "Будівельна кліматологія" але не нижче 15°С. Тепловбирання qoгopогороджувальними конструкціями повинно враховуватись лише для одного з режимів як правило для IIрежиму. Коли у технічному завданні на проектування сховища IIIрежим заданий як перший за чергою то тепловбирання враховується тільки для IIIрежиму. Тепловбирання огороджувальними конструкціями сховищ враховується тільки при наявності об-сипки. 7.10  Як джерело холоду для пристроїв охолодження повітря повинна передбачатися вода яка зберігається у заглиблених резервуарах або яка одержується з водозабірних свердловин. Пристрій захищеного джерела водопостачання - водозабірних свердловин - допускається у виключних випадках і при відповідному техніко-економічному обгрунтуванні у 3-й кліматичний зоні за таблицею 33 а також при можливості у сховищах які розташовані на атомних станціях. 7.11 Для чистої вентиляції фільтровентиляції вентиляції ДЕС сховищ на АЕС вентиляції чистої та забрудненої зон санпропускників повітроводи повинні бути роздільними. Повітроводи на шляху до фільтру повинні мати не менше двох "поворотів". Повітрозабори чистої вентиляції сховищ а також вентиляції приміщення ДЕС повинні розміщуватись поза завалами будинків і споруд. Повітрозабори фільтровентиляції допускається розташовувати на території завалів та у передтамбурі сховища. Повітрозабір чистої вентиляції доцільно сполучати з аварійним виходом із сховища. При цьому висоту та розташування повітрозабору слід приймати відповідно до вимог СНІП 2.04.05 -91 * на опалення вентиляцію та кондиціювання повітря. Повітрозабори чистої вентиляції та фільтровентиляції всередині сховища повинні бути з'єднані між собою повітроводом з перерізом розрахованим з умов подавання повітря за режимом фільтровентиляції з влаштуванням у ньому герметичного клапана. Повітрозабори чистої вентиляції та фільтровентиляції повинні бути розташовані на відстані не ближче 10 м від викидів витяжних систем вентиляції сховища приміщення ДЕС та оголовка газовихлопу дизеля. У місцях розташування сховищ у міській забудові допускається поєднання у загальних шахтах з розподільними перегородками які не допускають перетікання повітря з каналу у канал: а повітрозаборів чистої вентиляції фільтровентиляції вентиляції ДЕС при цьому влаштування з'єднувального повітроводу між повітрозаборами чистої вентиляції та фільтровентиляції передбачати не слід; б   витяжних каналів з окремих приміщень сховищ та вихлопної труби від дизеля при наявності зворотних клапанів. 7.12 Повітроводи припливних та витяжных систем які прокладаються зовні виконуються з будівельних конструкцій які розраховуються на дію ударної хвилі або монтуються з сталевих зварних труб і повинні прокладатися з уклоном  і ? 0 003 у бік захисної споруди при цьому перед противибуховим пристроєм слід передбачати відведення конденсату. Із сталевих труб з товщиною стінки не менше 8 мм слід виготовляти повітроводи які прокладаються всередині приміщень до герметичних клапанів з'єднувальні повітроводи між повітрозаборами чистої вентиляції та фільтровентиляції а також патрубки для установки герметичних клапанів у стінах. Повітроводи фільтрів-вбирачів та регенеративних установок необхідно виготовляти з листової сталі завтовшки 2 мм. Повітроводи всередині приміщення після герметичних клапанів та фільтрів слід виготовляти з листової сталі відповідно до вимог СНІП 2.04.05-91* на проектування опалення вентиляції та кондиціювання повітря. Довжина повітроводу від вентилятора до найбільш віддаленого вентиляційного отвору повинна бути для систем вентиляції з електроручними вентиляторами не більше 30 м для систем обладнаних промисловими вентиляторами з електроприводами як правило не більше 50 м. Повітроводи по яких транспортується повітря з високою температурою повинні бути теплоізо-льовані. 7.13  На повітрозаборах та витяжних пристроях слід передбачати установку противовибухових пристроїв які мають розширювальні камери та характеристики згідно з додатком 6. Противибухові пристрої слід розміщувати у межах захисних споруд з забезпеченням доступу до них для огляду заміни або ремонту а також у місцях де температура повітря не нижче 0°С. Для забезпечення плюсової температури у зимовому режимі експлуатації у місцях установки проти-вибухових пристроїв слід передбачати їх захист за допомогою електропідігріву. 7.14 У системах вентиляції слід передбачати герметичні клапани розраховані на тиск не менше 0 1 МПа 1 кгс/см2 з ручним приводом діаметром до 600 мм включно і з електроприводом при наявності ДЕС та діаметром понад 600 мм. У повітроводах які проходять через лінію герметизації для огляду та очищення герметичних клапанів всередині після них з боку внутрішніх приміщень слід передбачати люк-вставку. Для відбору проб повітря та зняття інших показників при проведенні пуско-налагоджувальних робіт та випробуванні герметичності системи на повітроводах вентиляції до та після фільтрів гермоклапанів вентиляторів слід передбачати зварні штуцери з заглушками на різьбі. 7.15 Вентилятори для систем вентиляції сховищ без ДЕС слід передбачати з електроручним приводом згідно з додатком 7 у сховищах з захищеним джерелом електропостачання - з електричним. Вентилятори з електроручним приводом слід застосовувати для вентиляції сховищ місткістю до 600 чол. розташованих у 3-й кліматичній зоні за таблицею 33 а також сховищ без повітроохолоджувальних установок при місткості до 450 та 300 чол. розташованих у 3-й кліматичній зоні за таблицею 33 . У режимі чистої вентиляції сховищ слід передбачати використання електроручних вентиляторів які входять у систему фільтровентиляції IIрежим . При недостатній продуктивності цих вентиляторів для І режиму необхідно передбачати встановлення допоміжних електроручних вентиляторів. На кожному електроручному вентиляторі у сховищі без ДЕС слід передбачати встановлення зворотного клапану - показника витрати повітря. При цьому аеродинамічний опір системи чистої вентиляції сховища не повинен перевищувати повного напору який розвивається вентиляторами ЕРВ-72. Це допускається забезпечувати за рахунок збільшення числа паралельно працюючих противи-бухових пристроїв та протипилових фільтрів. При паралельній роботі електроручних вентиляторів ЕРВ-600/300 з ЕРВ-72 слід передбачати продуктивність не менше: ЕРВ-72-2 - 900 м3/год і ЕРВ-72-3 - 1300 м3/год. При визначенні кількості електроручних вентиляторів які встановлюються паралельно слід вводити поправочний коефіцієнт на їх продуктивність який дорівнює 0 8. Резервні вентилятори передбачати не потрібно. 7.16  Очищення зовнішнього повітря від пилу при режимі вентиляції та фільтровентиляції як правило слід передбачати за одноступінчатстою схемою - у здвоєних які розташовані послідовно фільтрах ФЯР. У випадках застосування передфільтрів ПФП-1000 очищення зовнішнього повітря від пилу слід передбачати за двохступінчастою схемою. Як перший ступінь слід використовувати фільтри ФЯР та інші фільтри з коефіцієнтом очищення не менше 0 8. Якщо у період мирного часу очищення зовнішнього    повітря від пилу не потрібне слід передбачати можливість демонтажу комірок фільтрів ФЯР а при   наявності передфільтрів ПФП-1000 - обвідну лінію. Очищення зовнішнього повітря від газоподібних та аерозольних засобів масового ураження слід проводити: -  при застосуванні промислових вентиляторів з електоприводом - у фільтрах-вбирачах ФП-300; -  при використанні електроручних вентиляторів - у фільтрах-вбирачах ФПУ-200. Регенерацію внутрішнього повітря сховищ при IIIрежимі слід передбачати в установках РУ-150/6 та пристрої 300. Очищення від окису вуглецю зовнішнього повітря яке подається у сховище за режимом регенерації для створення підпору слід передбачати у фільтрах ФГ-70. При застосуванні РУ-150/6 та фільтрів ФГ-70 слід передбачати після них встановлення повітроохо-і лоджувачів а перед фільтрами ФГ-70 - електронагрівачів які призначені для сховищ з метою підігріву і зовнішнього повітря до 60°С. Регенераційні установки РУ-150/6 та фільтри ФГ-70 слід встановлювати в окремих приміщеннях охолоджуючі конструкції яких межують з внутрішніми приміщеннями сховищ і повинні бути теплоізо-льовані. При застосуванні гравійного охолоджувача для обслуговування надгравійного і підгравійного просторів у його огородженні слід передбачати герметичні віконниці. 7.17 У системі чистої вентиляції допускається передбачати встановлення калориферів з запірною арматурою для підігріву зовнішнього повітря у мирний час. У сховищах для нетранспортабельних хворих за необхідності допускається передбачати підігрів повітря і у воєнний час. При електроручних вентиляторах калорифери повинні встановлюватись на обвідній лінії. 7.18  Припливна система вентиляції сховища повинна забезпечувати подавання повітря у приміщення для переховуваних пропорційно їх кількості і у допоміжні приміщення - з розрахунку асиміляції тепло- та вологонадлишків та розбавлення шкідливих речовин які виділяються. При фільтровентиляції та регенерації слід передбачати рециркуляцію повітря в об'ємі який забезпечує збереження у системі кількості повітря яке подається при чистій вентиляції - для сховищ з електровентиляторами та збереження у системі не менше 70 % кількості повітря яке подається при чистій вентиляції - для сховищ з електроручними вентиляторами. Подавання повітря у приміщення методом перетікання не допускається. У сховищах для нетранспортабельних хворих рециркуляція повітря не допускається. При наявності у складі сховища станції перекачування дренажної води у ній слід передбачати витяжну систему вентиляції що працює при продуванні тамбура насосної за рахунок підпору у споруді який дорівнює 5-103 Па 5 кгс/м . При одному загальному приміщенні для переховуваних повітря для рециркуляції допускається забирати з приміщення безпосередньо. При розміщенні переховуваних у двох та більше приміщеннях вентиляцію і забір повітря для рециркуляції слід передбачати з кожного приміщення використовуючи для рециркуляції повітроводи витяжної системи. У приміщенні для зберігання продуктів харчування та у приміщенні для балонів слід передбачати витяжну вентиляцію з розрахунку двократного повітрообміну за 1 год. Приплив повітря у приміщення для зберігання продуктів харчування електрощитову та балонну слід здійснювати методом перетікання з приміщення для переховуваних із встановленням на припливі у балонну герметичного клапана з ручним приводом. Видалення повітря із сховища слід передбачати через санітарні вузли дизельну та безпосередньо з приміщення для переховуваних. При вентиляції слід передбачати витяжку з фекального приямку санвузлів. Витрату повітря у І режимі вентиляції слід приймати 100 м3/год від кожного унітазу та 50 м /год від кожного пісуара. Для IIрежиму вентиляції допускається знижувати вказану норму витрати повітря від унітаза до 25 м3/год. Витяжні повітроводи з окремих приміщень сховища якщо це не суперечить вимогам СНіП 2.04.05-91* на проектування опалення вентиляції та кондиціювання повітря рекомендується об'єднувати. 7.19 Для забезпечення окремих виходів із сховища на поверхню та входу назад при режимі фільтровентиляції слід передбачати вентиляцію тамбура одного з входів. При цьому кількість повітря що подається в цей тамбур за 1 год повинна складати не менше 25-кратного об'єму тамбура при тривалості вентиляції до 6 хв. Аналогічні вимоги ставляться до вентиляції тамбура станції перекачування дренажних вод. Вентиляція тамбура повинна проводитись методом перетікання за рахунок підпору у сховище за допомогою клапанів надмірного тиску які передбачаються на внутрішній та зовнішній стінах тамбура із встановленням на зовнішньому КІДі противибухового пристрою МЗС або безпосередньо від системи фільтровентиляції. При цьому потужність вентиляційної системи режиму фільтровентиляції збільшувати не слід. Для збереження величини експлуатаційного підпору на період провітрювання тамбура слід за необхідності передбачати відключення витяжних систем вентиляції. 7.20 Для забезпечення експлуатаційного підпору 5-103 Па 5 кгс/м2 при IIрежимі кількість припливного повітря LІІ м3/год у сховище повинно бути не менше суми величин що компенсують витікання крізь огорожі витяжку з санвузлів станції перекачки дренажних вод за наявності її у складі сховища а також перетікання повітря із сховища у приміщення ДЕС при вентиляції ДЕС повітрям сховища : У сховищах які обладнані санпропускником кількість повітря яке подається у сховище зростає на величину яка визначається за формулою У сховищах які розташовані на АЕС що мають санпропускник повітрообмін приймається: -  в душовій приплив 10-кратний витяжка 11 -кратна за годину незалежно від режиму вентиляції; -  у роздягальні в приміщенні для брудної одежі у приміщенні для дозконтролю приплив 2 5-кратний витяжка 2-кратна; -  у роздягальні та приміщенні для чистої одежі приплив 2-кратний витяжка 1 5-кратна. Для забезпечення нормованого експлуатаційного підпору при IIIрежимі кількість припливного Послідовність проведення розрахунків по визначенню запасів стиснутого повітря для влаштування підпору у сховищах з IIIрежимом наведена у додатку 12. У режимі чистої вентиляції загальна кількість повітря яке видаляається повинно складати 0 9 від об'єму припливного повітря. Контроль за підпором повітря у сховище у приміщеннях для переховуваних ДЕС та станції перекачування слід виконувати за допомогою тягонапороміру який з'єднаний з атмосферою водогазопровідною оцинкованою трубою діаметром 15 мм з запірним пристроєм. Вивід труби від підпороміра в атмосферу слід виконувати у зону в якій немає впливу потоків повітря при роботі систем вентиляції сховища. 7.21  Видалення повітря слід передбачати за рахунок підпору повітря у приміщенні сховища або за допомогою витяжних вентиляторів встановлення яких допускається разом з припливними вентиляторами. Аеродинамічний опір витяжних систем при видаленні повітря за рахунок підпору не повинен перевищувати 5 кгс/м2 при цьому допускається передбачати збільшення кількості противибухових пристроїв а розміщення шахт слід передбачати на території яка знаходиться поза завалами. При видаленні повітря електровентиляторами та електроручними вентиляторами аеродинамічний опір витяжних систем визначається розрахунком. Витяжні шахти цих систем допускається розташовувати на території завалів враховуючи опір завалу який дорівнює 50 Н/м2 5 кгс/м . 7.22 Систему опалення приміщень які пристосовуються під сховище слід проектувати у вигляді самостійного відгалуження від загальної опалювальної мережі будинку який вимикається при заповненні сховища. Запірну арматуру на вводах подавального та зворотного трубопроводів слід встановлювати у межах сховища. При розрахунку систем опалення температуру цих приміщень в холодну пору року слід приймати 10°С коли за умов експлуатації їх у мирний час немає потреби у більш високій температурі. Вид теплоносія і тип нагрівальних приладів вибирається з умов експлуатації приміщень у мирний час. У сховищах атомних станцій система гарячого водопостачання повинна забезпечувати можливість подавання потрібної кількості води для миття у душовій протягом 8-10 хв згідно зі СНіП 2.04.01-85. Вентиляція дизельних електричних станцій   7.23 Вентиляція сховищ повинна вирішуватись разом з вентиляцією ДЕС оскільки це залежить від прийнятого типу дизель-електроагрегату способу його охолодження та інших особливостей ДЕС. У приміщенні ДЕС слід передбачати припливно-витяжну вентиляцію для роботи при І та IIрежимах вентиляції сховищ розраховану на видалення тепла та газоподібних шкідливостей які виділяються у приміщення дизель-генератором а також на постачання дизеля повітрям для горіння палива. Видалення тепла яке надходить у приміщення ДЕС від дизель-генератора при НІ режимі слід передбачати повітроохолоджувальною установкою. При цьому повітря для роботи дизеля слід вбирати ззовні крізь гравійний повітроохолоджувач а обслуговуючий персонал повинен користуватися ізолюючими протигазами. Тепловиділення від дизель-генераторів слід приймати за даними каталогів або визначати розрахунком. У приміщенні електрощитової слід передбачати припливно-витяжну вентиляцію з'єднану з загальною системою та розраховану на видалення тепла яке виділяється від встановленого у ній обладнання. Розташування повітрозабірних та витяжних шахт систем вентиляції ДЕС приймається у відповідності з 7.11 та 7.21 цих норм. 7.24  Продуктивність Lв м3/год вентиляційної системи для приміщень ДЕС слід визначати за формулою При визначенні продуктивності вентиляційної системи для режиму фільтровентиляції у ДЕС повітрям що перетікає зі сховища слід враховувати тепло яке вбирається огороджувальними конструкціями. При вентиляції приміщень ДЕС зовнішнім повітрям та при використанні повітроохолоджувальних установок вбирання тепла огороджувальними конструкціями не враховуються. 7.25 Кількість тепла яке надходить у приміщення ДЕС від дизеля Qдз ккал/год слід визначати за формулою Примітка. При відсутності точних даних допускається приймати В = 10 000 ккал/кг b = 0 19 кг/ к.с.год . 7.26 Тепловиділення Q3 1 16 Вт ккал/год яке поступає у приміщення ДЕС від генератора та електродвигунів визначається за формулою 7.27 Вентиляцію приміщень ДЕС які обладнані агрегатами з радіаторним водоповітряним охолодженням з невинесеним вузлом охолодження у яких передбачена можливість переводу на двоконтурне водо-водяне охолодження слід проектувати: -  для І й II режимів - повітрям що перетікає з основних приміщень сховища або при його нестачі - зовнішнім повітрям очищеним від пилу; в останньому випадку при II режимі обслуговуючий персонал повинен працювати у протигазах; -  для IIIрежиму - видалення тепловиділень які надходять у приміщенння ДЕС від дизель-генератора та електродвигуна за допомогою повітроохолоджувальної установки. При IIта IIIрежимах слід передбачати переведення агрегату на водяну систему охолодження з відведенням основних тепловиділень за допомогою оборотної води яка зберігається у резервуарах ДЕС. Об'єм води у резервуарах для охолодження дизеля визначається з розрахунку сумарної тривалості IIі IIIрежимів. При проектуванні ДЕС з використанням дизель-генераторів обладнаних комбінованою та радіаторною системами охолодження та які мають виносний змонтований на окремій рамі вузол охолодження останній доцільно розміщувати в ізольованому приміщенні з герметичними стінами які відділяють його від ДЕС та сховища. Вхід з цього приміщення у ДЕС обладнується двома герметичними дверима. У цьому випадку у І й IIрежимах вентиляції видалення тепла з приміщення вузла охолодження передбачається зовнішнім повітрям а вентиляція приміщення машинного залу - повітрям яке перетікає з приміщення для переховуваних. У IIIрежимі вентиляції агрегати з комбінованою системою охолодження переключаються на водяну а тепло з машинного залу видаляється повітроохолоджувальною установкою. 7.28 Вентиляція приміщень ДЕС обладнаних агрегатами з водо-водяною або прямоточною системами охолодження при режимі чистої вентиляції та фільтровентиляції основних приміщень сховища повинна передбачатись як правило повітрям яке надходить з приміщень для переховуваних. Об'єм води у резервуарах для охолодження дизеля визначається з розрахунку тривалості усього пeріоду роботи сховища. При режимі фільтровентиляції коли недостатньо повітря яке надходить з приміщень для переховуваних слід передбачати вентиляцію приміщень ДЕС зовнішнім повітрям з очищенням його від пилу. При режимі регенерації видалення тепловиділень з приміщення машинного залу проводиться так само як і у випадку застосування агрегатів з водоповітряною системою охолодження відповідно до 7.27 цих норм. 7.29 У тамбурі між сховищем та ДЕС слід передбачати вентиляцію: -  при вентиляції приміщення ДЕС зовнішнім повітрям - керуючись принципом який вказаний у 7.19 цих норм; при вентиляції приміщення ДЕС повітрям яке надходить з приміщення для переховуваних -крізь клапани надмірного тиску діаметром 150 мм які встановлюються по одному на внутрішній та зовнішній стінах тамбуру. 7.30 Для вентиляції приміщення ДЕС слід передбачати встановлення припливного та витяжного або тільки витяжного вентиляторів згідно зі СНІП 2.04.05-91* як для приміщень категорії В. При цьому припливна система повинна забезпечувати подавання у приміщення ДЕС повітря за рахунок розрідження яке утворюється витяжним вентилятором. В залежності від прийнятої системи вентиляції у приміщенні ДЕС слід підтримувати такі рівні тиску розрідження : а   при вентиляції машинного залу ДЕС зовнішнім повітрям для режимів чистої вентиляції та фільтровентиляції сховищ при встановленні: припливного та витяжного вентиляторів - тиск не вище атмосферного; -  лише витяжного вентилятора - розрідження яке дорівнює опору тракту припливної системи але не більше 300 Н/м2 30 кгс/м2 ; б при вентиляції машинного залу повітрям яке надходить з приміщення для переховуваних для режимів: -  чистої вентиляції - тиск який дорівнює атмосферному; -  фільтровентиляції - розрідження яке дорівнює 20-30 Н/м2 2 -3 кгс/м2 по відношенню до приміщень для переховуваних. У приміщенні виносного вузла охолодження при І й IIрежимах слід передбачати розрідження у межах 2 - 300 Н/м2 2 - 30 кгс/м1 . 7.31 У машинному залі ДЕС на вентиляційних системах встановлюються герметичні клапани: -  при вентиляції машиного залу повітрям яке надходить з приміщення для переховуваних; - при наявності режиму регенерації; -  при заборі або викиді повітря на лінії зовнішньої межі герметизації. 7.32 Подачу повітря до дизелів для горіння слід здійснювати при режимі регенерації ззовні передбачаючи на повітрозаборі гравійний охолоджувач при інших режимах - з приміщень машинного залу. При наявності у сховищі охолодженої води замість гравійного охолоджувача допускається застосовувати калориферну установку. 7.33  Гравійні охолоджувачі для охолодження зовнішнього повітря яке забирається на горіння палива у дизелях при IIIрежимі вентиляції та для охолодження повітря яке виходить з фільтрів ФГ-70 та регенеративних установок РУ-150/6 слід передбачати у вигляді залізобетонних коробів які заповнені гравієм або гранітним щебенем крупністю 30 - 40 мм які укладаються на грати з отворами не більше 25x25 мм. Висота шару гравію щебеню у охолоджувачі Нг м визначається за формулами: -  для повітроохолоджувачів що охолоджують повітря від 150 до 30°С зовнішнє повітря на горіння палива у дизелях і повітря після РУ-150/6 - для повітроохолоджувачів що охолоджують повітря від 300 до 30°С повітря після ФГ-70 Аеродинамічний опір охолоджувачів за цих умов та висоті засипки не більше 2 м складе 50 - 70 Н/м2 5-7 кгс/м2 . 7.34 Стартерні акумулятори розташовані у ДЕС повинні вентилюватися природним шляхом крізь жалюзійні грати які розташовані у нижній частині шафи. Шафа повинна мати плоский верх та витяжний повітровід. Повітровід слід виконувати з сталевої труби діаметром 45 мм врізаної у плоский верх шафи. Прокладка повітроводу по приміщенню повинна проводитись з ухилом у бік шафи. На повітроводі щільно до шафи повинна встановлюватись запірна арматура вентиль засувка або пробковий кран . Повітровід виводиться за межі сховища та закріплюється до витяжної шахти на висоті встановлення жалюзійних ґрат. Для захисту витяжного повітроводу від атмосферних опадів повітровід слід закінчувати напіввідво-дом. Встановлення на витяжному повітроводі противибухового пристрою та розширювальної камери не потрібне. Зберігання заряджених акумуляторних батарей у шафі у мирний час допускається при відкритому витяжному повітроводі. Зарядження акумуляторних батарей у межах сховища у мирний час та у період експлуатації сховища не допускається. Вентиляція і опалення протирадіаційних укриттів 7.35 У ПРУ слід передбачати природну вентиляцію або вентиляцію з механічним спонуканням. Природна вентиляція передбачається у ПРУ місткістю до 50 чол. В інших випадках слід передбачати вентиляцію з механічним спонуканням. У ПРУ для установ охорони здоров'я повинна бути забезпечена вентиляція з механічним спонуканням незалежно від їх місткості. 7.36 Кількість зовнішнього повітря яке подається у підвальні та цокольні приміщення які пристосовані під ПРУ для населення слід приймати за таблицею 36 а для установ охорони здоров'я - за таблицею 36 з коефіцієнтом 1 5. Кількість зовнішнього повітря яке подається у приміщення ПРУ для дітей до 11 років вагітних жінок та матерів які годують дітей слід визначати розрахунком за формулою 42 . 7.37  Повітроводи які прокладаються за межами приміщень ПРУ розташованих у зоні слабких руйнувань виконуються з сталевої труби або листової сталі завтовшки не менше 2 мм. В інших випадках повітроводи ПРУ приймаються відповідно до вимог норм на проектування опалення вентиляції та кондиціювання повітря СНІП 2.04.05-91 * . 7.38  Природна вентиляція ПРУ які розташовані у підвальних та цокольних поверхах будинків виконується за рахунок теплового напору крізь повітрозабірні та витяжні шахти. Отвори для подавання припливного повітря слід розташовувати біля підлоги приміщення витяжні - біля стелі. 7.39  Площу перерізу припливних та витяжних повітроводів системи природної вентиляції слід приймати за таблицею 36 в залежності від висоти витяжного каналу та розрахункової температури зовнішнього повітря відповідно до параметра А. Таблиця 36 7.40 Природна вентиляція ПРУ які розташовані у перших поверхах будинків повинна здійснюватись крізь отвори які влаштовуються у верхній частині вікон або у стінах з урахуванням збільшення повітря у 1 5 раза проти норм які встановлені таблицею 33. Вентиляційні отвори необхідно передбачати з протилежних боків сховища забезпечуючи наскрізне провітрювання. Припливні вентиляційні отвори слід обладнувати пристроями для регулювання повітро-подачі. Загальну площу перерізу отворів які влаштовуються у незамурованій частиш вікон сховищ слід приймати: 2 ~ 3 % площі підлоги сховища для 1-ї та 2-ї кліматичних зон і 5 - 7 % для 3-ї кліматичної зони за таблицею 36 цих норм. На всі вентиляційні отвори необхідно передбачати прості протипилові пристрої які мають опір потоку повітря не менше 5 Н/м2 0 5 кгс/м2 . Площу перерізу отворів які розташовані з протилежного боку та використовуються для витяжки слід приймати рівною площі перерізу отворів які використовуються для припливу. 7.41У випадку коли отвори розташовані з одного боку будинку та використовуються для припливу повітря слід передбачати пристрій додаткового витяжного повітроводу площа перерізу якого повинна визначатись за таблицею 33. При розташуванні повітроприймальних та викидних вентиляційних отворів ПРУ з одного боку будинку віддалення їх один від одного повинно прийматися не менше 10 м. При застосуванні у ПРУ загальнопромислових вентиляторів з електроприводом слід передбачати резервну вентиляцію з розрахунку 3 м /люд.-год. Резервна вентиляція у цьому випадку виконується з застосуванням електроручних вентиляторів. Вентиляцію з механічним спонуканням у ПРУ рекомендується передбачати з застосуванням електроручних вентиляторів ЕРВ-72. У цьому випадку резервна вентиляція не передбачається. Довжина повітроводів які прокладаються всередині приміщення сховищ не повинна перевищувати 30 м. Очищення від пилу повітря яке подається у приміщення ПРУ механічною системою вентиляції слід передбачати у фільтрах ФЯР та ін. з коефіцієнтом очищення не менше 0 8. 7.42Система опалення сховищ повинна проектуватись спільною з опалювальною системою будинку або при обгрунтуванні - у вигляді окремої гілки та мати пристрій для відключення. При розрахунку системи опалення температуру приміщень у холодну пору року слід приймати рівною 10°С якщо за умов експлуатації у мирний час не потрібно більш високої температури. Підігрівання повітря яке подається у приміщення ПРУ у мирний час слід передбачати відповідно до вимог норм на проектування опалення вентиляції та кондиціювання повітря. У приміщеннях які не опалюються за умов мирного часу слід передбачати місце для встановлення тимчасових підігрівальних пристроїв відповідно до вимог норм на проектування опалення вентиляції та кондиціювання повітря СНІП 2.04.05-91* . Водопостачання та каналізація сховищ і ДЕС 7.43Водопостачання сховищ та ДЕС слід передбачати від зовнішньої локальної водонапірної мережі або заводомірної мережі з пристроєм на вводі всередині сховища запірної арматури та зворотного клапана. У сховищах слід передбачати запас питної води у ємкостях з розрахунку 3 л/доб на кожного переховуваного. Якість води на господарсько-питні потреби повинно задовольняти норми ГОСТ 2874-82 . У сховищах лікувальних закладів для нетранспортабельних хворих запас питної води у проточних ємкостях приймається з розрахунку 20 л/доб на кожного хворого та 3 л/доб на кожного медичного працівника; запас води для технічних потреб який зберігається у резервуарах визначається розрахунком. При застосуванні у сховищах унітазів вагонного типу необхідно передбачати запас води з розрахунку 5 л/доб на кожну людину. Приміщення медпунктів у сховищах слід обладнувати умивальниками які працюють від водопровідної мережі. На випадок припинення подавання води слід передбачати переносний рукомийник із запасом води до нього з розрахунку 10 л/доб. Медичні приміщення операційні пологові та ін. у сховищах закладів охорони здоров'я слід обладнувати санітарно-технічним обладнанням відповідно до технічних вимог для лікувальних закладів. У сховищах на АЕС слід передбачати для санпропускників запас води з розрахунку 45 л на одне миття 20 % місткості сховища. 7.44Ємкості запасу питної води як правило повинні бути проточними з забезпеченням повного обміну води протягом 2 діб. У сховищах в яких не передбачаються витрати води у мирний час а також у сховищах місткістю менше 300 чел. допускається застосування для запасу питної води сухих ємкостей які заповнюються при приведенні сховищ до готовності. Проточні ємкості та труби по яких циркулює вода повинні мати тепло- та пароізоляцію. 7.45Ємкості запасу питної води повинні обладнуватись водопокажчиками і мати люки для можли вості очищення та фарбування внутрішньої поверхні. У приміщеннях де встановлені ємкості слід передбачати встановлення водорозбірних кранів з розрахунку один кран на 300 чол. а у сховищах місткістю більше 1000 чол. та у сховищах для нетранспортабельних хворих - розводити труби до місця водорозбору з розрахунку один кран на 300 здорових переховуваних або 100 нетранспортабельних хворих. При транспортуванні та зберіганні води питної якості повинні застосовуватись матеріали для споруд пристроїв та установок труб ємкостей та їх внутрішніх антикорозійних покриттів які дозволені Головним санітарно-епідеміологічним управлінням Міністерства охорони здоров'я України для застосування у практиці господарсько-питного водопостачання. Подача води до умивальників та змивних бачків крім сховищ для нетранспортабельних хворих слід передбачати тільки у період подачі води з зовнішньої мережі. Норми водоспоживання та водовідведення при діючій зовнішній водопровідній мережі повинні прийматися відповідно до вимог норм на проектування внутрішнього водопроводу та каналізації будинків СНІП 2.04.01-85 приймаючи при цьому годинну витрату води 2 л/год та добову 25 л/доб на одного переховуваного та q0 що дорівнює 0 1 л/с для водоспоживання і 0 85 л/с для водовідведення. 7.46Для постачання водою повітроохолоджувальних установок та дизель-генераторів з водо-водя- ною або радіаторною з переведенням на водяну системами охолодження слід передбачати запас води у резервуарах об'ємом який забезпечить роботу протягом розрахункового строку. При наявності захищеної водозабірної свердловини слід передбачати можливість подавання води від неї для гоcподарсько-питних потреб та пожежогасіння без встановлення резервуарів для запасу води. Водозабірні свердловини слід проектувати на групу сховищ підключаючи їх до найближчих споживачів з метою використання як джерела водопостачання підприємства у мирний час. 7.47У сховищах слід передбачати влаштування вбиральні з відводом стічних вод у зовнішню каналізаційну мережу по самостійним випускам самопливом або шляхом перекачування з встановлен ням засувки всередині сховищ. При наявності у сховищі станції перекачування дренажної води воду від охолоджувальних установок сховища дизельної та внутрішні дренажні води допускається скидати у резервуар станції перекачування дренажних вод. На трубах які проходять через огороджувальні конструкції станції з боку сховища слід встановлювати запірну арматуру. Як санітарні прилади поряд з унітазами допускається застосовувати наземні чаші та унітази вагон ного типу.                                                              При проектуванні санітарних приладів борти яких розташовані нижче рівня люку найближчого оглядового колодязя слід передбачати заходи які б виключали затоплення сховищ стічними водами що наведені у нормах на проектування внутрішнього водопроводу та каналізації будинків. Виробничі води від дизеля та охолоджувальних установок повинні відводитись у господарсько-побутову або зливову каналізацію. Допускається відмітку підлоги біля санітарних приладів приймати вище відмітки підлоги приміщення. При цьому висота від підлоги біля приладів до стелі повинна бути не менше 1 7 м. Вентиляція каналізаційної мережі сховищ не передбачається. При цьому пропускна спроможність стояка не повинна перевищувати норм наведених у нормах на проектування внутрішнього водопроводу та каналізації будинків СНІП 2.04.01 -85 . 7.48Станцію перекачки та приймальні резервуари при напірному відводі стічних вод у внутрішню каналізацію слід розміщувати за межами сховищ при цьому захист їх не потрібен. В окремих випадках допускається розміщувати насоси у незахищених підвальних приміщеннях суміжних зі сховищем з врахуванням вимог норм на проектування внутрішнього водопроводу та канализації будинків. При використанні санітарних вузлів тільки у період перебування переховуваних як правило сполучають аварійний див. п.7.49 та приймальний резервуари для збирання стоків і розміщують суміщений резервуар та станцію перекачування у межах сховища. У цьому випадку насоси у станції перекачування допускається встановлювати без резерву. У сховищах з санпропускником для нетранспортабельних хворих станція перекачування стоків передбачається у всіх випадках з можливістю подавання стоків у побутову каналізацію та аварійного скиду на поверхню землі СНІП 2.04.01-85 . 7.49У приміщенні санітарного вузла сховища необхідно передбачати аварійний резервуар для скиду стоків з можливістю його очищення. У перекритті резервуара слід влаштовувати отвори які використо вуються замість унітазів і закриваються кришками. Об'єм резервуара слід визначати з розрахунку 2 л/доб на кожного переховуваного. У сховищах які мають санпропускники об'єм резервуарів для стічних вод після миття повинен бути на 5 % більше запасу води для санпропускника. У сховищах лікувальних закладів для нетранспортабельних хворих об'єм резервуара слід визначати з розрахунку 2 л на кожного медичного працівника та 18 л на кожного хворого на добу. При застосуванні у санітарних вузлах унітазів вагонного типу отвори у перекритті резервуара не передбачаються. Змив стоків з аварійного резервуара слід передбачати у приймальний резервуар насосної станції. При наявності джерел водопостачання та електропостачання і забезпечення аварійного скиду стічних вод на поверхню за узгодженням з санітарно-епідеміологічною службою влаштування аварійних резервуарів допускається не передбачати. 7.50  Для збирання сухих відходів слід передбачати місця для розміщення мішків з паперу або пакетів з розрахунку 1 л/доб на кожного переховуваного. 7.51  У приміщеннях які пристосовані під сховища та розташовані у неканалізованих районах допускається передбачати влаштування пудр-клозету або резервуарів-вигребів з можливістю видалення нечистот асенізаційним транспортом. Водопостачання та каналізація протирадіаційних укриттів 7.52Водопостачання ПРУ слід передбачати від зовнішньої або внутрішньої водопровідної мережі яка проектується за умови експлуатації приміщень у мирний час. Норми водоспоживання та водовідведення діючої зовнішньої водопровідної мережі повинні прийматися у відповідності з вимогами 7.45 цих норм. При відсутності водопроводу у сховищах необхідно передбачати місця для розташування переносних баків для питної води з розрахунку 2 л/доб на одного переховуваного. При наявності у складі ПРУ медпункту його водопостачання та каналізацію слід виконувати згідно з вимогами 7.43 і 7.49 цих норм. 7.53У сховищах які розташовані у будинках з каналізацією слід передбачати влаштування промив них вбиралень з відводом стічних вод у зовнішню каналізаційну мережу. Допускається відмітку підлоги біля санітарних приладів піднімати вище відмітки підлоги приміщення. При цьому висота від підлоги біля приладів до стелі повинна бути не менше 1. 7 м. 7.54  При відводі стічних вод з приміщення підвалів самопливом слід передбачати засоби які виключають затоплення підвалів стічними водами при підпорі у зовнішній каналізаційній мережі. 7.55  У неканалізованих приміщеннях необхідно передбачати пудр-клозет або резервуар-вигріб з можливістю виймання нечистот асенізаційним транспортом. Ємкість резервуара слід приймати з розра хунку 2 л/доб на кожного переховуваного. 7.56  У приміщеннях які пристосовані під ПРУ місткістю 20 чол. при відсутності каналізації для приймання нечистот слід використовувати тару яка щільно закривається. 7.57  При розташуванні ПРУ у підвальних приміщеннях які не мають сполучення з каналізаційною системою або якщо неможливо відвести стік від санітарних приладів у зовнішню каналізацію самопли вом необхідно передбачити насосну станцію перекачки відповідно до вимог 7.48 цих норм. 8 ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНІ ПРИСТРОЇ ТА ЗВ'ЯЗОК Електропостачання та електрообладнання 8.1 Електропостачання та електрообладнання сховищ слід проектувати відповідно до вимог норм на проектування електропостачання силового та освітлювального електрообладнання промислових підприємств правил улаштування електроустановок ПУЕ та цих норм. Електроприймальник систем протипожежного захисту слід відносити до І категорії. За надійністю електропостачання електроприймальник сховищ слід відносити до IIкатегорії. Електропостачання сховищ повинно здійснюватись від мережі міста підприємства . Електропоста- і чання сховищ для нетранспортабельних хворих при наявності операційного блоку повинно здійснюва- І тись від двох незалежних джерел міста підприємства . Якщо немає можливості використовувати електроручні вентилятори відповідно до 7.15 цих норм у сховищах слід передбачати захищене джерело електропостачання ДЕС . У сховищах які мають режим регенерації або повітроохолоджуючі установки а також у сховищах для нетранспортабельних хворих слід передбачати захищене джерело електропостачання ДЕС незалежно від місткості сховища. Для розміщення ввідних пристроїв розподільних щитів та щитів керування дизель-генераторами у сховищах слід передбачати приміщення електрощитової ізольоване від ДЕС та яке має вхід у приміщення для переховуваних. Електропостачання ПРУ слід проектувати тільки від зовнішньої мережі міста підприємства селища. Електропостачання ПРУ закладів охорони здоров'я які розташовані у лікарнях хірургічного профілю та у пологових будинках слід проектувати від двох незалежних джерел електроживлення. 8.2Електричні кабелі від зовнішньої мережі міста або групової ДЕС на вводі у сховище повинні мати компенсаційну петлю у коробі ; прокладання кабелів крізь стіни слід передбачати у закладних сталевих трубах з наступним замуруванням кабельною мастикою. Приєднання кабеля електропостачання від живильної мережі будинку у вбудованих сховищах слід передбачати до ввідного комутаційного апарата. Прокладання кабельних мереж від ДЕС яка підживлює групу сховищ слід передбачати у траншеї завглибшки не менше 0 7м. 8.3На вводі кабеля у сховище слід передбачати встановлення ввідно-розподільчого пристрою який так само як і розподільчі та групові щити повинен бути у захищеному виконанні. Встановлення апаратів захисту слід передбачати на вводі живильної лінії у сховище а також на кожній лінії яка відходить від розподільчого та освітлювального щитів. Переключення електроживлення від зовнішніх вводів на ДЕС повинно виконуватись вручну та за допомогою засобів автоматики. 8.4Для розподілення електроенергії до силових розподільчих щитів слід передбачати магістральну схему живильних ліній а для сховищ місткістю 1200 чол. і більше - радіально-магістральну схему. Живлення силових електроприймальників та робочого освітлення повинно здійснюватись по самостійних лініях. Уся електропроводка у споруді повицна виконуватись ізольованим проводом або кабелями з алюмінієвими жилами. 8.5Кабелі зовнішньої мережі повинні розраховуватись на найбільше розрахункове навантаження у І та IIрежимах роботи сховища з урахуванням коефіцієнта попиту. Розрахункове навантаження лінії до якої підключений один електроприймальник слід визначати з коефіцієнтом попиту 1 а електроплити - 1 2. Коефіцієнти попиту для розрахунку ліній які живлять вентилятори насоси та кондиціонери слід приймати: при трьох та менше приєднувальних електроприймальниках - 1 при чотирьох та більше - 0 8. Коефіцієнти попиту для розрахунку групової мережі освітлення приміщень сховищ слід приймати рівними одиниці. 8.6Для силових електроприймальників сховища слід приймати магнітні пускачі у захищеному виконанні. Для електроприймальників потужністю до 2 кВт слід як правило використовувати автоматичні вимикачі за типом АП50-ЗМТ АК-63 та ін. . Керування електродвигунами вентиляторів та насосів сховища повинно передбачатись місцеве і тільки в обгрунтованих випадках - дистанційне. 8.7Зони захисту приміщень сховища згідно з ПУЕ слід визначати виходячи з умов їх використання у мирний час. При визначенні зони захисту приміщення за умовами середовища тимчасове до 2 діб підвищення вологості у приміщенні до 75% і більше яке можливе у режимі сховища допускається не враховувати. 8.8Усі металеві частини електроустановок повинні бути надійно заземлені у відповідності з вимо гами ПУЕ та "Нормами на виконання мереж заземлення та замулення в електроустановках". Електроосвітлення 8.9Для всіх приміщень захисних споруд слід передбачати загальне освітлення. Норми освітлення приміщень слід приймати за таблицею 37. Освітлювальну мережу та норми освітлення приміщень які використовуються у мирний час для потреб підприємств слід передбачати у відповідності з нормами на проектування штучного освітлення. Використання люмінесцентних ламп для систем освітлення захисних споруд цивільної оборони не допускається. При переході на режим сховища укриття слід передбачати відключення частини світильників запроектованих для мирного часу. 8.10Живлення електричного освітлення слід передбачати від окремих освітлювальних щитів які розташовані в електрощитовій а при її відсутності - у приміщенні венткамери. У пунктах керування приміщеннях зв'язку буфетній та передопераційно-стерилізаційній слід передбачати розетки для живлення однофазних електроприймальників потужністю до 1 кВт. 8.11  У сховищах з ДЕС слід передбачати аварійний світильник у приміщенні машинного залу ДЕС та електрощитової. Живлення аварійних світильників повинно здійснюватись від стартерної акумуля торної батареї дизель-генератора. 8.12  У сховищах без ДЕС та ПРУ слід передбачати місцеві джерела освітлення від переносних електричних ліхтарів акумуляторних світильників та ін. Освітленість приміщень у цьому випадку не нормується. 8.13У сховищах при висоті установки світильників над підлогою менше 2 5 м слід передбачати застосування світильників які виключають доступ до ламп без спеціальних пристосувань. У сховищах приміщення яких у мирний час використовуються під гаражі стоянки автомобілів у санпропускниках сховищ на АЕС слід застосовувати світильники у захищеному виконанні згідно з зоною захисту таких приміщень за ПУЕ. 8.14Живлення покажчиків "Вхід" та світильників сходів і тунелів а також світильників тамбурів та тамбурів-шлюзів слід виділяти в окрему групу. Світильники для санітарних пропускників душових слід застосовувати у вологозахищеному виконанні. Групові лінії загального освітлення та штепсельних розеток а також електроприймальників потужністю до 2 кВт повинні бути розраховані на тривале навантаження від струму апарата захисту з вставкою не більше 25 А. Електричні освітлювальні мережі у сховищах повинні мати захист від перевантаженнь незалежно від способів їх прокладання. Коефіцієнт запасу при розрахунках слід приймати для світильників з лампами розжарювання 1 3. Захищені дизельні електростанції ДЕС 8.15Захищені дизельні електростанції ДЕС слід проектувати як правило для групи сховищ які розташовані поряд передбачаючи першочергове спорудження сховищ з ДЕС. Допускається проекту вання ДЕС для одного сховища коли групова ДЕС з технічних або економічних умов нераціональна. До кожного сховища від розподільного щита ДЕС повинен бути передбачений окремий фідер який має комутаційний апарат і захист від перевантажень та коротких замикань. Кабельні лінії від ДЕС повинні бути перевірені на витрату напруги. У водонасичених грунтах ДЕС слід влаштовувати з застосуванням пристінного кільцевого дренажу а в разі необхідності - з зовнішнім вузлом охолодження. 8.16ДЕС проектується з урахуванням таких вимог: -    потужність дизель-генератора повинна відповідати розрахунковій потужності електроприй мальників без резерву; -    частота і напруга генераторів повинні відповідати напруз і та частоті вводу мережі. При різних напругах зовнішньої мережі та дизель-генератора слід передбачати відповідний сухий тран сформатор понижувальний або підвищувальний ; Таблиця 37 Примітка 1. При електропостачанні від ДЕС допускається зниження норм освітлення крім приміщень згідно з 1 6 7 і 9 у 3 рази. Примітка 2. При використанні безтіньової лампи освітлення операційної передопераційної передпологової та пологової палат допускається 300 лк. - виводи статора генератора повинні бути виконані за чотирипровідною схемою "три фази і нуль"; -    при проектуванні одного дизель-генератора його слід вибирати неавтоматизованим або І ступеня автоматизації при двох та більше дизель-генераторах слід передбачати пристрій для синхронізації паралельної роботи; -    генератор повинен мати захист від коротких замикань та перевантажень. 8.17  Потужність електроагрегатів ДЕС повинна бути визначена за максимальною потужністю електроприймальників які працюють у режимах роботи санітарно-технічних пристроїв вентиляційних систем кондиціонерів насосів та ін. і освітлення сховища. Мінімальна потужність навантаження дизеля при експлуатації повинна бути не менше 40% його номінальної потужності. При загальній потужності більше 100 кВт слід передбачати встановлення не менше двох електроагрегатів які працюють за паралельною схемою. Потужність електроагрегата ДЕС слід перевіряти за умовами забезпечення пуску електродвигуна найбільшої потужності при повному навантаженні від решти споживачів з урахуванням коефіцієнта попиту одночасності . 8.18Для електропостачання сховищ слід застосовувати дизель-електричні агрегати неавтоматизо- вані або І ступеня автоматизації. Застосування дизель-електричних агрегатів більш високого ступеня автоматизації повинно бути обгрунтоване техніко-економічним розрахунком. У ДЕС застосовуються агрегати з радіаторною водоповітряною двоконтурною водо-водяною одноконтурною водяною та комбінованою водоповітряною і водяною системами охолодження. Найбільш доцільне застосування дизель-агрегатів з прямокутною одноконтурною та комбінованою системами охолодження. 8.19Розміщення обладнання у приміщеннях ДЕС відстань між обладнанням та будівельними конструкціями слід приймати відповідно до вимог ПУЕ заводів-виготовлювачів дизель-генераторів та таблиці 38. Таблиця 38   Нормовані величини Відстань між обладнанням і конструкціями м 1. Відстань між машинами і щитами або пультами керування 2 2. Ширина проходів для обслуговування між фундаментами або корпусами машин між машинами і частинами будинку або обладнання 1 3 Ширина проходів для обслуговування між шафами та стіною а також між щитами розподільних пристроїв 0 8 4. Відстань між машиною та стіною або між корпусами паралельно встановлених машин 0 6 5. Відстань між машиною та стіною або між корпусами паралельно встановлених машин при наявності проходу з другого боку машини 0 3 8.20Дизель-генератор повинен встановлюватись на бетонному фундаменті з кріпленням анкерними болтами. Верх фундаменту повинен виступати над рівнем підлоги на 0 1 - 0 15 м. При необхідності в огороджувальних конструкціях слід передбачати монтажний отвір який після вносу обладнання повинен бути закритий рівноміцними конструкціями та герметичне замурований з засипкою грунтом. 8.21  Електрообладнання приміщень ДЕС слід передбачати відповідно до вимог ПУЕ. Для електричних мереж ДЕС слід використовувати кабелі з ізоляцією. Кабелі слід прокладати у каналах. Нейтраль генератора повинна бути з'єднана з контуром заземлення розташованим у споруді. 8.22  Запас паливно-мастильних матеріалів для ДЕС слід розраховувати на безперервну роботу дизель-агрегату на весь розрахунковий термін який приймається згідно з додатком 1 та з урахуванням проведення технічного обслуговування а також короткострокових запусків дизель-агрегату протягом року не більше 15% запасу . У приміщеннях машиного залу ДЕС допускається розміщувати паливно-мастильні матеріали об'ємом до 1 5 м3 а при розташуванні ДЕС під житловими та громадськими будинками - об'ємом до 1 м . При об'ємі більше 1 5 м3 паливно-мастильні матеріали слід розміщувати в окремому приміщенні а у випадку розташування ДЕС під житловими і громадськими будинками та при об'ємі паливно-мастильних матеріалів від 1 до 10 м" захищені паливні баки слід виносити за периметр будинку в який вбудована ДЕС на відстань встановлену ДБН 360-92*. При об'ємі запасу паливно-мастильних матеріалів для ДЕС до 1 5 м3 приймальні криниці не передбачаються для попередження розтікання паливно-мастильних матеріалів слід проектувати піддони об'єм яких перевищує об'єм паливних баків не менше ніж на 5%. Для зберігання розрахункового запасу палива та мастил слід використовувати герметичні сталеві баки які встановлюються на висоті що забезпечує надходження палива і мастила до дизеля самопливом. Витратні баки повинні бути обладнані отворами для огляду покажчиками рівня приймальними фільтрувальними сітками вогневими запобіжниками суміщеними механічними дихальними клапанами СМДК . Для зберігання мастила у кількості до 60 л допускається використання переносних ємкостей по 10 - 20 л які встановлюються у ДЕС. Дихальні трубопроводи витратних паливних ємкостей повинні бути виведені у витяжну камеру системи вентиляції. 8.23Для захисту проникнення ударної хвилі на вихлопному трубопроводі від дизеля слід передба чати встановлення термостійкої засувки. При непрацюючому дизелі засувка повинна знаходитись у закритому положенні. Оглядові вікна у стінах дизельної передбачати не слід. Вихлопний трубопровід прокладається з похилом у бік дизеля і повинен мати пристрій для випуску конденсату. При встановленні у ДЕС кількох дизель-генераторів вихлопні трубопроводи передбачаються окремо для кожного дизеля. Діаметр трубопроводу приймається відповідно до заводських даних. Коли траса газовихлопу більше 15 м слід виконувати перевірочний розрахунок з урахуванням допустимого значення протитискового вихлопу який вказаний у заводській документації. Для компенсації термічного розширення на вихлопних трубопроводах слід встановлювати лінзові хвилясті або сильфонні компенсатори. Допускається застосування також спеціальних металорукавів.На вихлопних трубопроводах діаметром менше 90 мм гасіння вібрації та термічного розширення допус кається передбачати шляхом самокомпенсації за рахунок вигинів трубопроводів. Можливість самоком- пенсації визначається розрахунком.                     Вихлопний трубопровід у межах споруди повинен бути теплоізольованим. Температура поверхні ізоляції не повинна перевищувати 60°С. При роботі дизеля не повинні виділятись шкідливі речовини від теплоізоляції у приміщення ДЕС. Пропуск вихлопного трубопроводу крізь огороджувальні конструкції повинен виконуватись у закладних частинах конструкція яких повинна забезпечувати герметичність приміщення та запобігати передаванню тепла від гарячого трубопроводу Т=500°С до огороджувальних конструкцій. Для забезпечення можливості теплового розширення та захисту від деформації при осіданні сховища вихлопний трубопровід слід прокладати у грунті з перепуском крізь закладну трубу. Зв'язок 8.24  Кожне сховище повинно мати телефонний зв'язок з пунктом керування підприємства та гучно мовці які підключені до міської та місцевої радіотрансляційних мереж. 8.25  Пункт керування підприємства слід обладнувати засобами зв'язку які забезпечують:   -    керування засобами повідомлення цивільної оборони об'єкта; -    телефонний зв'язок керівництва та оперативного персоналу з підрозділами цивільної оборо ни об'єкта та керівництвом штабу цивільної оборони громадськими установами міста району області за належністю ; -    телефонний зв'язок зі сховищами підприємства та з основними цехами які не припиняють виробництво за сигналом ПТ; -    радіозв'язок з запасним пунктом керування міста району . Пункт керування слід проектувати з засобами радіозв'язку та повідомлення за погодженням із місцевим штабом цивільної оборони. Для резервування провідного мовлення слід передбачати радіоприймач. 8.26ПРУ у якому буде розташоване керівництво підприємства установи повинно мати телефон ний зв'язок с місцевим штабом цивільної оборони та гучномовець який підключений до місцевої та міської радіотрансляційних мереж. Пункти керування у ПРУ не передбачаються. Вінших ПРУ встановлюються тільки гучномовці радіотрансляційної мережі. 8.27Мережі провідного телефонного зв'язку та мовлення пунктів керування слід передбачати в обхід наземних комутаційних пристроїв кросів та розподільних шаф з використанням підземних кабелів телефонної мережі об'єкта та міста. Відстань та засоби прокладання кабелів та проводів телефонних і радіотрансляційних мереж при їх зближеннях та перетинах з електромережами слід приймати відповідно до вимог ПУЕ загальної інструкції з будівництва лінійних споруд ГТМ та відповідних норм. 8.28Вводи мереж у споруди повинні бути тільки підземними і проходити крізь сальникові ущільнен ня з наступним заливанням їх кабельною мастикою. Телефонні кабелі повинні бути прокладені у трубах окремо від радіотрансляційних кабелів. 8.29Згідно з діючими нормами відстань між паралельно прокладеними кабелями слабкострумових пристроїв та електрокабелями слід приймати: -    при прокладанні труб - не менше 0 1 м; -    при прокладанні у траншеї - не менше 0 5 м. Відстань між розетками мережі провідного мовлення та електропостачання слід приймати не менше 1 м. 8.30  Захист кабелів від усіх видів корозії слід передбачати відповідно до норм. 8.31  Для електроживлення станційного обладнання зв'язку який встановлюється у пунктах керу вання підприємств слід передбачати системи які не потребують застосування акумуляторних батарей. 8.32  У пунктах керування підприємств які знаходяться у зонах можливого затоплення провідні засоби зв'язку слід резервувати радіозасобами. 9  СХОВИЩА РОЗТАШОВАНІ У ЗОНІ МОЖЛИВОГО ЗАТОПЛЕННЯ 9.1  Сховища що розташовані у зоні можливого затоплення повинні задовольняти усі вимоги цих норм з урахуванням дії гідравлічного стоку обумовленого гравітаційними або проривними хвилями. Тривалість затоплення приймається для гравітаційних хвиль короткочасною -до 2 год для проривних хвиль тривалою - більше 2 год. Сховища у зонах затоплення слід передбачати при розрахунковій глибині води не більше 5 м. При більших глибинах затоплення слід використовувати інші засоби захисту. 9.2  Сховища у зонах тривалого затоплення слід за можливістю розташовувати на підвищених ділянках місцевості із збільшенням в обгрунтованих випадках радіуса збору переховуваних згідно з додатком 1. У зонах затоплення сховища влаштовуються вбудованими і окремо розташованими. При розміщенні низу перекриття окремо розташованих сховищ вище рівня планувальної відмітки землі слід проводити перевірку стійкості споруди на зсув та перекидання гідравлічним потоком або проти спливання з коефіцієнтом запасу 1 1. Місткість сховищ у зоні тривалого затоплення рекомендується приймати 300-600 чол. При проектуванні ДЕС слід передбачати інженерні рішення які виключають попадання води у повітрозабір та вихлоп дизеля. У зонах затоплення від проривних хвиль при глибині води 5 м і більше слід передбачати сховища без ДЕС. Фільтровентиляцію та регенерацію повітря при цьому забезпечувати з застосуванням комплектів ФВК-2 та електроручних вентиляторів ЕРВ-600/300 які входять у ці комплекти. Охолодження повітря після РУ-150/6 передбачати за допомогою труб розташованих у грунті за межами сховищ. Освітлення приміщень цих сховищ передбачати від переносних та місцевих джерел акумуляторів та електричних ліхтарів батарей велогенераторів та ін. . 9.3  Обклеювальну гідроізоляцію сховищ розташованих у зонах затоплення слід призначати су цільною включаючи і покриття у відповідності з вимогами норм на проектування гідроізоляції підзем них частин будинків та споруд і з урахуванням стійкості її проти гідростатичного напору та забезпечення затиску жорсткими конструктивними елементами по стінах та по покриттю. Ступінь допустимого зволоження огороджувальних конструкцій сховищ розташованих у зонах затоплення слід приймати І категорії. 9.4  У сховищах розташованих у зонах можливого затоплення слід передбачати аварійні виходи: а у зонах невеликої тривалості затоплення - у вигляді вертикальної шахти з захищеним оголовком і у відповідності з вимогами 2.19 цих норм. Після закінчення затоплення слід передбачати випуск води з входу у сховище або викачування її насосом; б у зонах тривалого затоплення - у вигляді вертикальної шахти. При глибині можливого затоплення до 5 м вихід повинен здійснюватись крізь шахту. При цьому верх шахти слід приймати на 1 м вище рівня можливого затоплення. 9.5  У сховищах які розташовані у зонах можливого затоплення слід передбачати мінімально необхідну кількість припливно-витяжних та інших отворів які сполучаються з поверхнею. Допускається суміщати повітрозабори в одному каналі з прокладанням у ньому трубопроводів для повітрозаборів з фільтровентиляції і ДЕС а також витяжних крім вихлопу від дизеля. 9.6  Несучі конструкції сховищ захисно-герметичні двері люки та інші захисні пристрої повинні перевірятися розрахунком на навантаження від гідростатичного тиску розрахункового стовпа води який повинен бути вказаний у завданні на проектування. Гідростатичний тиск від стовпа води на споруду який приймається у розрахунку не повинен перевищувати навантаження яке встановлюється класом захисту сховища. Усі елементи споруди що виступають оголовки аварійних виходів повітроводів шахти та інші повинні бути перевірені розрахунком на стійкість та міцність від роздільної дії вибухової хвилі та гідравлічного потоку. 9.7  Сховища які розташовані у зонах можливих затоплень повинні будуватись за проектами масового застосування та з монолітних залізобетонних конструкцій із суцільною фундаментною пли тою. Бетон для сховищ розташованих у зонах затоплення повинен застосовуватися проектної марки: за міцністю на стиск - не нижче В15 за морозостійкістю - Р50 і за водонепроникністю -W2 у відповідності з вимогами норм на проектування бетонних і залізобетонних конструкцій СНІП 2.03.01-84 . Конструкції сховищ розташованих у зоні можливих затоплень слід розраховувати за граничним станом IIгрупи. 9.8  Оголовки аварійних виходів повітрозабірних та витяжних шахт слід перевіряти на тиск від швидкісного напору Рск гідравлічного потокуза формулою 9.9 У сховищах розташованих у зонах можливого затоплення слід передбачати режим ізоляції з регенерацією внутрішнього повітря згідно з додатком 1 а також пристрої які забезпечують контроль наявності води над спорудою. У повітрозабірних та витяжних шахтах слід передбачати встановлення противибухових пристроїв та водопровідних засувок з електроручним керуванням зі сховища. Водопровідні засувки повинні бути розраховані на гідростатичний тиск від розрахункового стовпа води. Спустошення затопленої водою ділянки шахти слід передбачати шляхом зливу води у камери перед мастильними фільтрами або відкачки ручним насосом за межі споруди. 10 ПРОТИПОЖЕЖНІ ВИМОГИ 10.1 При проектуванні захисних споруд цивільної оборони щодо протипожежних вимог необхідно керуватися відповідними нормами в залежності від призначення приміщень у мирний час а також вимогами цих норм. 10.2 Захисні споруди слід розміщувати у підвальних приміщеннях виробництв з вибухопожежною небезпекою Г та Д. В окремих випадках допускається розташовувати захисні споруди у підвальних приміщеннях виробництв категорій А Б В для забезпечення повної ізоляції підвалів від надземної частини будинків необхідного захисту входів виходів та зниження навантаження від можливого вибуху у будинку до 80% у порівнянні з еквівалентним розрахунковим навантаженням. 10.3  Вогнестійкість будинків і споруд в які передбачається вбудовувати сховища або ПРУ і які розташовані у зоні дії вибухової хвилі повинна бути не нижче II ступеня. Мінімальну границю вогнестійкості основних будівельних конструкцій слід приймати для: - сховищ - за таблицею 39 та у відповідності з СНІП; -  протирадіаційних сховищ у зоні дії вибухової хвилі - за протипожежними нормами проектування будинків та споруд для будинків IIступеня вогнестійкості; -  протирадіаційних сховищ поза зоною дії вибухової хвилі - за протипожежними нормами проектування будинків та споруд в які вони вбудовані. Таблиця 39 10.4 Для внутрішнього оздоблення приміщень захисних споруд повинні застосовуватись неспалимі або важкоспалимі матеріали. Забороняється застосування горючих синтетичних матеріалів для виготовлення нар та іншого обладнання. При використанні під сховища гардеробних приміщень які розташовані у підвалах домашня та робоча одежа повинна зберігатися на металевих вішалках або у металевих шафах. 10.5 У складських приміщеннях які пристосовані під захисні споруди місткістю 600 чол. і більше або площею 700 та більше м2 слід передбачати улаштування автоматичних систем пожежогасіння а також вентиляції для димовидалення. 10.6  При використанні під сховища приміщень у яких у мирний час розміщуються виробництва категорії В стоянки легкових автомобілів склади горючих та негорючих матеріалів у горючій тарі слід передбачати можливість видалення диму при пожежі за допомогою витяжної системи вентиляції. Об'єм повітря що видаляється повинен складати не менше чотирикратного. На витяжній системі вентиляції повинен встановлюватись герметичний клапан або утеплена заслінка з електроприводом відкривання якої повинно передбачатись одночасно з пуском вентилятора. Пуск вентилятора повинен передбачатись: а від пускового пристрою у ФВП; б від пускового пристрою який встановлюється біля головного входу у сховище що використовується у мирний час; в від димових сповіщувачів. Одночасно з пуском вентилятора витяжної системи вентиляції вимикаються вентилятори і зачиняються герметичні клапани на припливних системах вентиляції. 10.7 Захисні споруди повинні мати не менше двох входів з шириною дверей не менше 1 2 м та висоток не менше 2 0 м. 10.8 Вихід вхід зі сховища що має ДЕС через загальну сходову клітку багатоповерхового будинку допускається передбачати за умови відокремлення глухими неспалимими огорожами маршів які ведуть у підвал та маршів що ведуть на другий та інші поверхи і улаштування відокремленого виходу назовні 10.9 Приміщення машинного залу та приміщення із запасом паливно-мастильних матеріалів захи щених ДЕС слід відносити за пожежною небезпекою до категорії В з обладнанням стаціонарними системами пожежогасіння. Для димовидалення з приміщення ДЕС допускається використовувати витяжний вентилятор ДЕС. 10.10  У сховищах місткістю 600 чол. і більше внутрішній водопровід для пожежогасіння слід передбачати у тих випадках коли це визначено вимогами відповідних норм у залежності від призначення приміщень у мирний час. 10.11  У захисних спорудах подача засобів пожежогасіння повинна передбачатися через вхідні отвори які заповнюються у мирний час звичайними дверима згідно з 2.16 цих норм. 10.12 Захисні споруди у відповідності з їх використанням у мирний час повинні мати первинні засоби пожежогасіння ручні пінні вогнегасники пісок та ін. у кількості передбаченій відповідними Правилами пожежної безпеки України. 10.13 При проектуванні сховищ цивільної оборони повинна проводитись оцінка пожежної обстановки та загазованості при масових пожежах у районі разташування сховища згідно з додатком 1. 10.14 Необхідність обладнання приміщень системами автоматичної сигналізації визначається переліками та іншими нормативними документами залежно від використання їх у мирний час.  ДОДАТОК 2 обов'язковий МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ МІСТКОСТІ СХОВИЩ ДЛЯ НЕТРАНСПОРТАБЕЛЬНИХ ХВОРИХ ТА ПРОТИРАДІАЦІЙНИХ СХОВИЩ УСТАНОВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я 1 Місткість сховищ для нетранспортабельних хворих визначається з розрахунку: -  хворих - у відповідності з завданням на проектування але не більше 10% загальної проектної місткості лікувальних закладів у мирний час; - медичного персоналу: 2 лікаря 3 чергові медичні сестри фельдшери 4 санітарки 2 медичні сестри для операційно-перев'язочної та одна медична сестра для процедур на 50 нетранспортабельних хворих. На кожних наступних 50 хворих повинно прийматися 50% вказаної кількості медичного персоналу; -  обслуговуючого технічного персоналу: чергові слюсарі 2 дизеліст електрик буфетниця -5 чол. на сховище. 2 Протирадіаційні сховища в закладах охорони здоров'я слід проектувати: а на повний чисельний склад хворих медичного та обслуговуючого персоналу в установах охорони здоров'я які мають у своєму складі ліжковий фонд; б на штатну чисельність медичного закладу який не має ліжкового фонду; в   на повну чисельність розрахункового складу за планом використання лікувально-оздоровчої установи. Під закладами охорони здоров'я слід розуміти: а лікарні які мають ліжковий фонд клініки госпіталі медсанчастини пологові будинки диспан-сери профілакторії науково-дослідні інститути без клінік медичні навчальні заклади поліклініки аптеки; хімічно-фармацевтичні виробництва санітарно-епідеміологічні та дезинфекційні станції; б лікувально-оздоровчі заклади: пансіонати будинки та бази відпочинку.     ДОДАТОК  3 обов'язковий ПЛОЩІ ДОПОМІЖНИХ ПРИМІЩЕНЬ СХОВИЩ Таблиця 3.1 Примітка. Над рискою наведені дані для сховищ з двома режимами вентиляції під рискою - з трьома.   ДОДАТОК  4 обов'язковий МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ГІДРОІЗОЛЯЦІЇ Окремо розтащовані сховища які збудовані у водонасиченому грунті. Рівень ґрунтових вод 2 м від поверхні землі. Споруда зі стінами з бетонних блоків завтовшки 0 6 м та перекриттям із збірних плит які вільно опираються на стіни і замонолічені шаром бетону з засипкою зверху шаром піску завтовшки 1 м. Висота кістяка споруди -4м розрахунковий прогін перекриття l = 3 м. Розрахункове динамічне навантаження при часі збільшення t менше 6 м/с. Для гідроізоляційного покриття використовується листовий поліетилен в один шар який приклеюється мастикою БКС. Товщина листа поліетилену 0 15 см розрахунковий опір розтягу Rи = 15 5 МПа за таблицею 8 модуль деформації Еи = 79 0 МПа розрахунковий опір мастики БКС зсуву Rм = 17 5 МПа за таблицею 8 відносне подовження еи = 0 2. 1. Визначаємо ширину можливої тріщини яка виникає у конструкції споруди під дією навантаження. Одним з найбільш небезпечних місць у яких можливі розриви гідроізоляційного покриття при виникненні тріщин у конструкціях є сполучення перекриття зі стіною. Згідно з 4.3 та 4.4 цих норм розрахунок проводимо за умови забезпечення повного прогину перекриття не більше 1/200 1 тобто К = 1 . Знаючи величину прогину розміри прогону та товщину стіни визначаємо шляхом графічної побудови що ширина тріщини буде 0 6 см. Допустима величина тріщини за умови розриву або вдавлення гідроізоляційного покриття з листового поліетилену дорівнює 0 5 см. Для збереження гідроізоляції перекриття у даному випадку сховище необхідно запроектувати з прогином не більше 1/2401. 2.  Визначаємо розрахункову величину деформації ?т при якій гідроізоляційне покриття буде деформуватися без розриву: 3. Перевіряємо на відрив гідроізоляцію на вертикальних поверхнях при осіданні споруди під дією навантаження. За умовами роботи гідроізоляції на ці дії найбільш небезпечним місцем є сполучення стіни з фундаментом тобто на відмітці 5 м від поверхні землі. Нормальний тиск з боку грунту на гідроізоляційне покриття g буде таким що дорівнює сумі динамічного навантаження яке діє на стіну тиску грунту та гідростатичного тиску: е = 2 + 0 23 + 0 3 = 0 253 МПа 2 53 кг/см2 ; 2 53-0 36 < 1 75. Таким чином умови виконуються.     ДОДАТОК 5 обов'язковий Таблиця 5.1 КОЕФІЦІЄНТ S ДЛЯ ОКРЕМИХ СХЕМ НАВАНТАЖЕННЯ ТА УМОВ НА ОПОРАХ Закінчення таблиці 5.1 При навантаженні елемента одночасно за декількома схемами коефіцієнт Sдорівнює:     ДОДАТОК 6 обов'язковий Таблиця 6.1 ПРОТИВИБУХОВІ ПРИСТРОЇ ДЛЯ СХОВИЩ Примітка. Величина аеродинамічного опору залежить від місця та способу встановлення противибухових пристроїв.     ДОДАТОК 7 обов'язковий Таблиця 7.1 ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЕЛЕКТРОРУЧНИХ ВЕНТИЛЯТОРІВ Примітка Над рискою за поз. 2 вказаний напір вентилятора ЕРВ-600/300 за режимом фільтровентиляції під рискою - за режимом чистої вентиляції.     ДОДАТОК8 обов'язковий Таблиця 8.1 КОЕФІЦІЄНТ ЛОБОВОГО ОПОРУ Сх ДОДАТОК9 обов'язковий       ДОДАТОК 10 обов'язковий   ДОДАТОК 11 обов'язковий РОЗРАХУНОК СТІН КОМПЛЕКСНОЇ КОНСТРУКЦІЇ Розрахунок стін комплексної конструкції сховищ проводиться для перерізів нормальних до їх поздовжньої осі. Комплексні конструкції які працюють на вигин слід перевіряти також розрахунком на дії сколюючих напружень. Розрахунок перерізів нормальних до поздовжньої осі елемента проводиться як і у залізобетонних конструкціях у залежності від співвідношення між величиною відносної висоти стиснутої зони цегляної При розрахунку згинальних комплексних конструкцій на дію поперечної сили повинна виконуватись умова при розрахунку за граничним станом першої групи Коли умова 11.7 не виконується то слід або збільшувати марку бетону або збільшувати товщину залізобетонної частини перерізу. Допускається проводити розрахунок комплексної конструкції на дію поперечного зусилля тільки з урахуванням товщини залізобетонної частини стіни. Розрахунок міцності комплексних конструкцій на зсув по поверхні контакту кладки та залізобетону проводиться за формулою Коли умова 11.8 не виконується то слід прийняти конструкцію сполучення цегляної кладки з залізобетоном яке забезпечує цю умову.     ДОДАТОК 12 Таблиця 12.1 МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ЗАПАСУ СТИСНУТОГО ПОВІТРЯ Закінчення таблиці 12.1