МР 9.9.2.10.10.2.-148-2007

МР 9.9.2.10.10.2.-148-2007 Методи виявлення та визначення кліщів, які зустрічаються в побутовому пилу. Методичні рекомендації

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ НАКАЗ від 17 серпня 2007 року N 489 Про затвердження методичних рекомендацій "Методи виявлення та визначення кліщів які зустрічаються в побутовому пилу" Відповідно до статті 40 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" наказую: 1. Затвердити методичні рекомендації "Методи виявлення та визначення кліщів які зустрічаються в побутовому пилу" додаються . 2. Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду Пономаренко А. М. ці методичні рекомендації довести до відома керівників установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби міністерств інших центральних органів виконавчої влади в установленому порядку. 3. Контроль за виконанням наказу покласти на директора Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду Пономаренка А. М.   Перший заступник Міністра Головний державний санітарний лікар України       С. П. Бережнов    ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 серпня 2007 р. N 489  Методичні рекомендації "Методи виявлення та визначення кліщів які зустрічаються в побутовому пилу" 1. Загальні положення В останні десятиріччя в усьому світі зокрема в Україні реєструється значне поширення алергічних захворювань із вираженою тенденцією до подальшого зростання. В зв'язку з цим стали актуальними: широка і своєчасна інформація населення щодо причини їх виникнення особливостей перебігу й здійснення заходів профілактики. Серед агентів які спричинюють ці захворювання значну роль відіграють алергени що містяться в середовищі людського побуту і в першу чергу в побутовому пилу. Природа алергенів побутового пилу вивчена недостатньо. З метою допомоги фахівцям які працюють в установах державного санітарно-епідеміологічного нагляду були розроблені методичні рекомендації "Методи виявлення та визначення кліщів які зустрічаються в побутовому пилу". Методичні рекомендації призначені для фахівців закладів та установ державної санітарно-епідеміологічної служби України які здійснюють санітарно-паразитологічний контроль підконтрольних об'єктів паразитологів ентомологів лікарів-епідеміологів лікарів-гігієністів їх помічників та ін. і можуть бути використані юридичними особами і підприємствами які проводять роботи по знищенню членистоногих при наявності відповідних ліцензій а також установами діяльність яких направлена на здійснення профілактичних заходів з охорони здоров'я населення. Методичні рекомендації включають інформацію щодо історії вивчення проблеми алергії спричиненої кліщами об'єктів які необхідно обстежувати місць відбору проб а також перелік обладнання для роботи в сучасних умовах і довідкові матеріали таблиці для визначення виявлених у пробах кліщів та їх малюнки . До складу пилу входять багато як неорганічних так і органічних чинників склад яких варіює в залежності від вмісту різних видів грибів бактерій часток органічного походження та організмів що живуть у ньому. Алерген побутового пилу був відкритий у 1922 році Cooke 1922 але лише через 50 років було доведено що основним алергенним агентом який викликає атонічну бронхіальну астму є не загалом увесь побутовий пил а майже виключно мікроскопічні кліщі що знаходяться в ньому. В поросі зустрічається багато видів кліщів які належать до різних родин. Але найбільше медичне значення мають кліщі родин Acaridae Glycyphagidae Pyroglyphidae. Основну роль в розвитку алергії відіграють кліщі родини Pyroglyphidae. Встановлено що якраз ці кліщі і продукти їхньої життєдіяльності містять в собі алерген який має високі сенсибілізуючі властивості. Досліди пробного внутрішньо шкірного тестування 100 осіб чутливих до витяжки з пилу показали що позитивна реакція до витяжки з Dermatophagoides pteronyssinus була виявлена у 94 % хворих з Acarus siro - у 55 % з Glycyphagus domesticus - у 30 % з Thyrophagus putrescentia - у 34 % Е. В. Дубинина 1977 . Роль кліщів з інших родин як алергенних факторів значно менша хоча в деяких випадках при масовому виплоді вони можуть спричинювати тяжкий алергічний процес. Мікробіоценоз кліщів побутового пилу складають 3 групи кліщів Е. В. Дубинина 1985 . Перша група - кліщі що знаходять в житловому приміщенні сприятливі умови для існування. До цієї групи відносять всіх кліщів які живляться епідермісом людської шкіри що потрапляє до пилу у великій кількості а саме - представники родини Pyroglyphidae Dermatophagoides Hirstia Euroglyphus а також кліщів які живляться рослинними залишками або грибами що розвиваються на них кліщі продуктових запасів родин Acaridae Glycyphagidae близько двох десятків видів частина яких типові синантропні види . Другу групу кліщів складають хижі кліщі які з'являються в приміщенні невдовзі після появи представників першої групи. Це родини Cheyletidae Tarsonemidae які здатні розмножуватися в житлових будинках та часто представлені різними фазами розвитку. Крім того в пилу зустрічаються інші хижаки: види родів Bdellidae та Cunaxidae гамазові кліщі родини Laelaptidae Aceosejidae Ameroseidae хижаки що живляться дрібними членистоногими і дуже часто зустрічаються у гніздах гризунів та родини Macrochelidae вільноживучі хижі кліщі . Види роду Cheyletus дуже чутливі до температурних коливань та вологи і нездатні виживати при низьких температурах. Тому велика кількість кліщів хейлетид - показник розвитку популяції будь-якого виду "першої" групи найчастіше D. pteronyssinus оскільки розвиток хейлетид при достатній кількості їжі відбувається при температурах близьких до оптимальних для існування D. pteronyssinus. При несприятливих умовах існування кліщів родини Cheyletidae заміщують представники родини Tarsonemidae які є більш екологічно пластичними та менш спеціалізованими в хижацтві. Хижі кліщі - Cheyletidae та Tarsonemidae медичного значення набувають лише у випадку їх масового розмноження коли вони нападають на людей та викликають тяжкі дерматити. Вони дуже прожерливі проте здатні тривалий час голодувати. Третя група - кліщі які випадково потрапляють до побутового пилу тобто занесені вітром та взуттям з частками ґрунту. Це панцирні ґрунтові кліщі групи Oribatei; рослиноїдні кліщі з кімнатних рослин та рослин саду родин Tetranychidae Phytosejidae; гіпопуси кліщів родини Anoetidae які так само як інші гіпопуси акароїдних кліщів розповсюджуються за допомогою комах; паразити свійських тварин - гамазові кліщі родини Dermanyssidae; паразити гнізд та нір гризунів що масово розвиваються там - гамазові кліщі родини Liponyssidae. Між житловими будинками і навколишнім середовищем здійснюється постійний обмін мікро і макроорганізмами. "Випадкові" види кліщів потрапляють до пилу житлових приміщень з природи або з гнізд гризунів де їх приваблює велика кількість їжі. Потрапляючи у чужорідне середовище ці кліщі не знаходять потрібних умов для існування. Вони здатні деякий час виживати в умовах даної екологічної ніші але їх незначна кількість і відсутність розмноження свідчить про те що в мікробіоценозі побутового пилу вони є випадковими. Склад фауни кліщів побутового пилу залежить від безлічі різноманітних факторів а саме географічного положення сезонних та щоденних змін мікроклімату місцевості топологічних розбіжностей в розташуванні приміщень. Проте найбільше значення мають етнічні соціальні та побутові особливості мешканців цих приміщень. Незважаючи на багаточисельність факторів що впливають на склад фауни спостерігаються деякі загальні закономірності в яких знаходять відбиток підчас незрозумілі особливості біології видів що складають біоценоз пилу та відносини між окремими видами. Перш за все ці закономірності стосуються двох всесвітньо поширених і домінуючих видів роду Dermatophagoides: D. pteronyssinus і D. farinae. D. pteronyssinus - космополітний вид що має найбільше розповсюдження в усіх країнах світу. Місце проживання та розмноження цього кліща - постіль живлення - виключно продукти лущення епідермісу людини волосся та інші рогові залишки. D. farinae - також космополітний вид який живе в побутовому пилу будинків. Живиться елементами як тваринного так переважно і рослинного походження або нижчими грибами що розвиваються на них. Цей вид звичний для мікробіоценозів поля току залишків обмолоту та борошна. Друге місце за поширенням серед кліщів родини Pyroglyphidae посідає Hirstia chelidonis який у Європі зазвичай живе в гніздах синантропних птахів горобців ластівок стрижів . З акароїдних кліщів побутового пилу найбільш значне розповсюдження та високу чисельність мають Tyrophagus putrescentiae і види роду Glycyphagus. Ці кліщі вирізняються з інших дуже широким адаптивним поширенням та схожістю в еволюційному розвитку: з первинного місця існування а саме гнізд кажанів вони зуміли адаптуватися та розповсюдитись на дуже різноманітних субстратах у ґрунті в підстилці та в будь-яких приміщеннях біля людини . Вивчення етіології алергічних захворювань - єдиний можливий шлях розробки ефективних заходів профілактики та боротьби з різними нозологічними формами алергозів. Дослідження фауни кліщів побутового пилу визначення розповсюдженості та частоти виявлення домінуючих видів їх біології дозволить здійснювати профілактичні заходи шляхом знищення кліщів у місцях їх масової концентрації. 2. Обладнання яке необхідне для забору матеріалу та дослідження 1 пилосос портативний для забору алергенних кліщів ; 2 щітка для одягу; 3 пакети з церати або з цупкого паперу; 4 тканина для забору кліщів байка або вафельний рушник ; 5 коробки для розміщення зібраних кліщів; 6 мікроскоп біологічний стереоскопічний МБС-1 МБС-2 ; 7 мікроскоп біологічний типу МБІ ; 8 освітлювач типу ОІ-19 ; 9 терези з важками; 10 кювета емальована 13 х 18 см; 11 вата; 12 марля; 13 груша гумова; 14 піпетки Пастерівські; 15 голки препарувальні; 16 голки ентомологічні; 17 стекла предметні; 18 скельця покривні; 19 годинникові скельця; 20 коробки для препаратів на склі; 21 кристалізатори або чашки Коха; 22 чашки Петрі; 23 банки з притертими корками; 24 пробірки різних діаметрів; 25 склянки хімічні; 26 скальпель очний; 27 пінцет ентомологічний типу очного ; 28 ножиці; 29 штативи для пробірок; 30 пробірки; 31 циліндри градуйовані на 25 100 200 мл; 32 термостат; 33 сушильна шафа; 34 халати медичні; 35 рукавички гумові; 36 фільтрувальний папір; 37 олівець для скла; 38 ксилол; 39 канадський бальзам; 40 рідина Фора-Берлезе; 41 спирт; 42 гуміарабік; 43 хлоралгідрат; 44 гліцерин очищений; 45 кислота молочна; 46 олія імерсійна; 47 лупа х 4. 3. Організація збору і дослідження кліщів побутового пилу Екологічною нішею цих кліщів є місця в житлових і комунальних приміщеннях з підвищеною температурою та відносною вологістю повітря з наявністю харчового субстрату лупа шкіряних покривів шкірні виділення людини та тварин волосся мікроскопічні гриби тощо . 3.1. Об'єкти які підлягають обстеженню - дитячі дошкільні навчальні заклади; - заклади для дітей закритого типу школи-інтернати дитячі будинки притулки будинки немовляти тощо ; - лікувально-профілактичні установи всі відділення ; - дитячі та підліткові оздоровчі заклади в т. ч. сезонні ; - заклади для дорослих закритого типу будинки притулку людей похилого віку та інвалідів тощо ; - комунальні об'єкти перукарні пральні лазні сауни косметичні та масажні кабінети хімчистки тощо ; - приватні будинки квартири за скаргами населення ; - гуртожитки готелі. 3.2. Місця відбору зразків Відбір проб здійснюють: в житлових приміщеннях - в спальнях або помешканнях де людина спить: з матраців подушок ковдр постільної білизни з м'яких меблів в місцях схову використаної та чистої постільної білизни; додатково - на підлозі килимах речах в спальні чи інших приміщеннях квартири; в приміщеннях громадських будинків - а якщо приміщення використовуються для перебування та спання людини готелі лікарні санаторії будинки відпочинку дитячі будинки дитсадки казарми тощо - так само як у житлових приміщеннях; б в приміщеннях обслуговування населення громадські та автоматичні пральні будинки побуту хімчистки перукарні тощо - в місцях схову та накопичення одягу постільної білизни подушок перин матраців; з ковдр покриттів підлоги килимів; в місцях накопичення обстриженого волосся; з одягу персоналу. 3.3. Процедура відбору зразків Зразки побутового пилу відбирають за допомогою ручного пилососу будь-якої конструкції або одежної щітки в кількості не менше 10 проб з об'єкта. Відбір пилососом. Для забору зразків пилу побутовий пилосос необхідно спеціально модифікувати. Перед фільтром пилоприймача додатково потрібно вставити та закріпити фільтр з бавовняної тканини з щільним переплетінням ниток або вкласти до основного фільтру додаткові легко замінні паперові фільтри з фільтрувального паперу. Крім того необхідно зняти гофрований шланг і замінити його на гладенький щоб на складках шлангу не затримувались кліщі зі зразків пилу . Ці заходи необхідні також для запобігання зворотного викиду дрібного пилу через звичайний фільтр-пилозбірник. Перед відбором зразків пилу поверхні або речі обробляти чи очищувати додатково не потрібно. Пилососом треба ретельно обробити поверхні постільних речей та білизни тривалість обробки яких - не менше 10 хвилин або інших речей чи поверхонь при необхідності з тривалістю обробки - 10 - 20 хвилин. Обробку бажано проводити декілька разів на день 2 - 4 не змінюючи додаткового фільтру з перервою в 2 - 3 години. Після останньої обробки додатковий фільтр обережно знімають та згортають для забезпечення зручності та безпеки зберігання і транспортування він повинен бути вкладений до зручної тари яка щільно закривається; ефективним є використання скляних банок з поліетиленовою кришкою. Відбір щіткою для одягу. Використовувати можна щітки з різною довжиною щетини натуральної чи синтетичної . Перед використанням щітку потрібно ретельно очистити та злегка зволожити. Щіткою ретельно обробляють поверхні постільних речей та білизни особливу увагу потрібно приділяти швам. Порох збирають на аркуш паперу а потім аркуш зі зразком пилу згортають як для порошків в аптеці. Кожний лист паперу обов'язково підписують і складають в банку з поліетиленовою кришкою для подальшого транспортування. Після використання щітку треба ретельно очистити вимити та висушити. 3.4. Виявлення та відбір кліщів зі зразків побутового пилу При розборі зразків побутового пилу необхідно суворо дотримуватися особистої безпеки і профілактики зараження забезпечення захисту дихальних шляхів та шкірних покривів ватно-марлеві пов'язки респіратор рукавички тощо . Збір кліщів з побутового пилу здійснюється методами: 1 безпосереднього дослідження зразків пилу за допомогою стереоскопічної бінокулярної лупи типу МБС-1 2 флотації проби 3 інкубації проби 4 експрес-методом мацерації зразків пилу в розчині лугу. Найчастіше використовується метод безпосереднього дослідження свіжезібраного пилу під бінокулярною лупою. Зібрані зразки побутового пилу бажано дослідити протягом 1 - 2 тижнів але по можливості як найскоріше. Зберігати зразки потрібно при кімнатній температурі та достатній вологості повітря в тарі в якій вони були доставлені. Зразок який підлягає дослідженню спочатку зважують на терезах потім висипають до чашки Петрі і залишають на 5 хв. За цей час кліщі які були потривожені під час пересипання в чашку Петрі заспокоюються і починають активно рухатись що дозволяє добре їх роздивитись під бінокулярною лупою. Виявлених кліщів кінчиком ентомологічної голки змоченим в спирті обережно переносять на предметне скло в рідину Фора-Берлезе для приготування постійних препаратів або в скляний флакончик з 60 - 70 % етиловим спиртом для фіксації. З фіксованих кліщів пізніше готують постійні препарати або тимчасові в 40 % молочній кислоті для визначення їх видової належності. Із зразка необхідно вибирати всіх кліщів для подальшого підраховування індексу чисельності середнє число кліщів на 1 г пилу . Якщо в зразку побутового пилу кліщі не виявляються необхідно продивлятися його по 15 - 20 хв. декілька разів бажано через 2 - 3 дні при умові що зразок свіже відібраний . Метод флотації більш складний вимагає більше уваги і часу для дослідження але дозволяє виявити дрібні та нерухомі об'єкти. Частину побутового пилу звільнену від волокнистої субстанції просіюванням заливають у високому хімічному циліндрі 20 частинами насиченого розчину хлористого натрію. Суміш енергійно перемішують без утворення піни додають 5 - 10 крапель 10 % розчину прального порошку типу "лотос" і відстоюють протягом 10 - 15 хвилин. Верхній шар рідини що відстоялася зливають до чашки Петрі і досліджують під бінокулярною лупою. Кліщі і частинки пилу під впливом розчину натрію хлориду можуть злипатися і тому для виготовлення препаратів з кліщів їх варто відмити водою. Метод інкубації є засобом збагачення проби за рахунок культивації кліщів у пробі в умовах сприятливих для їх розвитку. Частину побутового пилу біля 0 5 г вносять у скляний циліндр і витримують в термостаті за температури 25° С та 75 % відносної вологості протягом 3-х тижнів. Живі кліщі що відроджуються з яєць легко виявляються при дослідженні пилу перенесеного до чашки Петрі за допомогою бінокулярної лупи. Експрес-метод розрахований на виявлення в пробі алергенних елементів в тому числі кліщів. Метод відносно швидкої діагностики вважається не досконалим і мало придатним. Він передбачає виявлення кліщів в першу чергу на внутрішній поверхні пошивки що використовувалася для спання. Зіскрібок з внутрішньої поверхні пошивки вкладають до пробірки заливають подвійним об'ємом 10 % їдкого лугу калійного або натрієвого і кип'ятять на спиртівці протягом 2 - 3 хвилин. Мацерат центрифугують і з осаду готують мікроскопічний препарат. Хітинові частини кліщів оболонки яєць чітко видні серед гомогенної мацерованої маси. 4. Морфологія та визначення видового складу Кліщі побутового пилу - дрібні іноді мікроскопічні 0 15 - 0 4 мм павукоподібні різностатеві з вираженим статевим диморфізмом. Тулуб суцільний і не поділений на сегменти. На тілі розрізняють гнатосому - відділ який несе ротовий апарат та ідіосому по боках якої розташовані чотири пари ніг. У деяких кліщів Tarsonemidae задній відділ тулуба може бути сегментований. Тіло вкрите еластичною кутикулою гладенькою чи з різним структурним орнаментом або з поперечними паралельними складками. Забарвлення тіла живих кліщів білувате напівпрозоре з скляним відблиском. Шкірні покрови можуть бути частково склератизовані. При цьому на тулубі утворюються різної форми щити та щитки. У деяких склеротизовані покриви тіла вкриті буграми порами сіткою або панциром. Шкірні покрови несуть чисельні органи - різні щетинки залози ліровидні органи тощо. Форма розмір місце їх розташування мають таксономічне значення. Кількість і розташування щетинок тіла хетом у більшості видів постійні. Форма щетинок різноманітна. Вони можуть бути звичайними щетинковими голчастими шипуватими гачкуватими листоподібними булавоподібними тощо. Серед звичайних щетинок виділяють спеціалізовані рецепторні щетинки складної структури хеморецептори - соленідії що мають вигляд тонких пористих рурок. Ротовий апарат гнатосома утворено двома парами видозмінених передніх кінцівок - хеліцерами і педипальпами. Хеліцери в найпростішому стані мають вигляд ножиць верхнє лезо яких становить нерухомий палець а нижнє - рухоме. В більш спеціалізованих випадках один з пальців хеліцери може бути редукованим а інший або обидва перетворюється в колючий або колюче-сисний орган. Друга пара кінцівок - педипальпи змінена менше і звичайно є тактильним органом. Рідше вони виконують і інші функції наприклад орган захвату. Базальні членики педипальп гнатококси часто зростаються по між собою і їхній передній виступ утворює гіпостом - вентральну основу ротового апарату. Дорослі кліщі та німфи мають по 4 пари ходильних кінцівок а у фазі личинки - 3 пари. Кожна кінцівка складається з тазика кокси та 5 - 6 вільних члеників: вертлюга стегна коліна гомілки лапки. Тазики прилучені до тулуба або рухомо як у багатьох мезостігмат або повністю зрощені з покровами тіла так що на вентральній поверхні тулуба лишаються лише дужкоподібні частини кокс-склерити утворюючі своєрідний коксо-стернальний скелет з них передні склерити - епімери а задні - епімерити. Вільна нога закінчується лапкою на вершині якої є передлапка що несе апарат фіксації і будова якого має діагностичне значення. Він звичайно складається з парних або одного непарного емподіальних кігтиків або різної форми присосок амбулакральний апарат що можуть зазнавати різноманітної модифікації чи редукції і мають таксономічне значення. Статевий та анальний отвори знаходяться на вентральній поверхні задньої частини тулуба опістосоми звичайно вони віддалені одне від одного. Кожний з них може бути прикритий парним чи непарним клапаном. Анальний отвір у вигляді подовженої щілини розташований вентральне біля заднього краю тіла або дещо відступивши від краю. Статевий апарат самця складає копулятивний орган що знаходиться в генітальній щілині - заглибленні частково вкритому складками шкіри. Місце генітальної щілини форма і будова копулятивного органу дуже різняться. В середині генітальної щілини є 2 пари генітальних присосок різної форми що можуть виступати з генітальної щілини. З копулятивним апаратом самця у багатьох кліщів функціонально пов'язані органи фіксації анальні та тарзальні на лапках IV копулятивні присоски. Статевий апарат самки ззовні має генітальний яйцевивідний та копулятивний отвори. Перший у вигляді подовженої щілини знаходиться звичайно в ділянці поміж епімерами III - IV ніг. У більшості кліщів генітальний отвір прикритий парою генітальних клапанів; у деяких є щє й третій непарний клапан що прикриває отвір ззаду. Під цими клапанами залягають 2 пари генітальних присосок. У багатьох кліщів передній край генітального отвору має також серповидної форми склерит епігіній . Копулятивний отвір займає на тілі термінальне положення і у окремих видів кліщів дуже різниться формою що має діагностичне значення. Спина вкрита щетинками рівномірно або групами які можуть бути зібрані у комплекси. У кліщів родин Pyroglyphidae та Acaridae виділяють деякі з них: I - щетинки переднього краю тіла зазвичай їх 4 пари інколи на значній відстані від краю; II - внутрішні та зовнішні лопаткові щетинки розташовані по центру тулубного відділу в один ряд приблизно на рівні другої пари ніг ці пари щетинок рівні або різні за довжиною; III - бічні щетинки: плечові - розташовані спереду від основи третьої пари ніг бічні - розташовані посередині між основами третьої і четвертої пар ніг; IV - щетинки заднього краю тіла можуть бути також розташовані на черевній стороні але разом утворюють начебто подовження тіла. Цикл розвитку. Життєвий цикл кліщів у загальних рисах складається з послідовних фаз розвитку: яйця шестиногої личинки німфи імаго статевозрілих самців і самок . Цей примітивний життєвий цикл у багатьох родин кліщів зазнає значних змін та ускладнень і може бути дуже різноманітним а для деяких груп ще зовсім нез'ясований. Личинки більшості кліщів ззовні відрізняються від дорослих відсутністю останньої - IV пари ніг статевого апарату і статевого органу. Личинки деяких простігмат цілком відрізняються від імаго і перетворення їх в німфу відбувається шляхом справжнього метаморфозу. Німфи звичайно схожі на дорослих кліщів але мають недорозвинутий статевий апарат. Визначення видового складу кліщів які зустрічаються в побутовому пилу об'єктів нагляду держсанепідслужби України здійснюється за ознаками наведеними у довідкових додатках 1 і 2. 5. Методи боротьби з кліщами побутового пилу Для вирішення проблеми алергічних захворювань що пов'язані з побутовим порохом недостатньо лише знищення кліщів які побутового пилу в приміщенні потрібно також видалити всі алергени. Боротьба з "алергенними" кліщами передбачає використання фізичних екологічних та хімічних методів. Для досягнення найбільшої ефективності необхідно використовувати інтегрований підхід. Фізичні засоби боротьби. Під час звільнення жилих приміщень від кліщів бажано використовувати вакуумні пилососи для вологого прибирання з розчинами детергентів або сурфактантів. Живі кліщі пил та алергени можуть бути видалені з постільної білизни та подушок завдяки обробці у звичайній пральній машині за температури не нижче 55° C або у хімчистці. Значно знизити кількість кліщів у матраці можна за допомогою електричної ковдри в яку завертають матрац та залишають на 7 годин. Зниження вологості повітря за рахунок роботи кондиціонеру також призводить до зниження чисельності кліщів. Хімічні засоби боротьби. Для знищення кліщів в побутовому пилу та хімічної денатурації алергенів обробляють: матраци килими доріжки штори тощо особливо в спальних кімнатах. До нанесення акарицидів усі місця що підлягають обробці повинні бути ретельно оброблені пилососом а через 2 - 3 години після обробки коли акарицид підсохне на поверхні обробку пилососом необхідно повторити. Для обробки килимових покриттів використовують дуст бензилбензоата 5 % в концентрації 60 мг/м2. Порошком рівномірно посипають поверхні і залишають на 12 - 24 години після чого чистять пилососом. Для матраців і меблів використовують препарати у формі рідини; ефект їх дії після одноразової обробки зберігається більше року. Для знищення кліщів та денатурації алергенів використовують спиртовий розчин бензилтанната в концентраціях рекомендованих виробником. Обробку проводять за допомогою ручних розпилювачів балончиків . Для обробки матраців штор килимів та м'якої меблі можна використовувати д-фенотин 0 4 % який також наносять за допомогою ручного розпилювача 20 натисків на балончик з аерозолем при обробці 1 м2 . Пиримифосметил в концентрації 2 г/м2 використовують у складі шампунів для килимових покриттів або у вигляді аерозолів для обприскування м'якої меблі. Він знижує рівень їх зараження кліщами та кількість алергенів у два рази порівняно з вихідним рівнем і зберігає ефект дії більш ніж два місяці. Розпилений 3 % розчин дубильної кислоти не вбиває кліщів проте на 1 - 2 місяці знижує кількість алергенів у пилу. В деяких країнах використовують бавовняні простирадла оброблені спеціальною формою бензилбензоата. Якщо таке простирадло покласти на матрац під постільну білизну то воно значно зменшує кількість кліщів протягом 12 місяців. Заходи безпеки. Не можна під час обробки вдихати дезінфектант що розпилюється або пил. Необхідно на час обробки закрити всі харчові продукти не можна обробляти поверхні на яких готують їжу. Бензилбензоат токсичний для котів якщо він попаде в їх їжу. 6. Профілактичні заходи При наявності в приміщенні людей сенсибілізованих до побутового пилу бажано дотримуватись наступних рекомендацій: - зменшити до мінімуму наявність у приміщенні таких пилонакопичувачів як килими м'які меблі бажані меблі з гладенькими поверхнями що легко миються масивні штори краще бавовняні і як можна частіше прати кімнатні квіти м'які іграшки; - не зберігати речі під ліжком всі поверхні повинні бути легко доступні для прибирання ; - книжні полиці не повинні бути відкритого типу; - не розкидати по кімнаті речі особливо з вовни . Тримати їх у щільно закритих пакетах; - щоденно проводити вологе прибирання і частіше провітрювати помешкання: прибирання здійснювати у побутовому респіраторі; використовувати лише пилосос для вологого прибирання; - особливу увагу приділяти постелі: замінити подушки з пір'я ковдри матраци на синтапонові або ватяні; частіше замінювати постільну білизну регулярно просушувати постільну білизну на сонці та морозі; - ванну кімнату тримати сухою частіше провітрювати; - використовувати електричні повітроочисні апарати та частіше замінювати фільтри.   Директор департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду    А. М. Пономаренко    Додаток 1 довідковий до Методичних рекомендацій  Таблиці для визначення кліщів які зустрічаються в побутовому пилу 1. Таблиця для визначення таксономічних груп кліщів які зустрічаються в побутовому пилу* * Згідно класифікації прийнятій у вітчизняній науковій літературі клас павукоподібних Arachnida поділяється на два підкласи - павуків Araneae та кліщів Acari / Підклас Acari включає три ряди кліщів: Parasitiformes Acariformes та Opilioacariformes. 1 3 Кліщі великих розмірів 0 5 - 2 0 см . По боках тіла на рівні III - IV пари кокс або позаду них розташовані дихальця стигми . Трихоботрії та ботридії відсутні. Ряд Parasitiformes 2 0 Гнатосома різноманітної будови гіпостом не пристосований для фіксації на покривах. Базальні членики ніг кокси вільні не зростаються з черевною поверхнею тулуба і не утворюють коксостернального скелету. Стигми поєднані з продовгуватими перитремами Мал. 1-а б в . Когорта Gamasina Mesostigmata - гамазові кліщі 3 1 Кліщі дрібних розмірів часто мікроскопічні. Стигми відкриваються на гнатосомі в передній частині тулуба або відсутні. На тулубі часто є сенсорні органи - трихоботрії та ботридії Ряд Acariformes 4 7 Трахейна система відсутня іноді у вигляді псевдостигм біля I - III пари ніг. На гомілках ніг I та II є довгі джгутоподібні щетинки. Підряд Sarcoptiformes 5 6 Кутикулярні покрови дуже склеротизовані у вигляді панцира. На спинній поверхні добре помітні трихоботрії та псевдостігми. Генітальних присосок три пари. Статевий диморфізм не виражений Мал. 1-г . Серія Oribatei - панцирні або ґрунтові кліщі 6 5 Кутикулярні покриви м'які панцира немає. Трихоботрії та псевдостигми відсутні. Генітальних присосок 0 - 2 пари. Добре виражений статевий диморфізм Мал. 1-д . Серія Acaridiae Astigmata - кліщі продуктових запасів 7 4 Трахейна система відкривається парою стигм на гнатосомі або біля її основи часто погано помітні. На гомілках ніг I та II джгутоподібних щетинок немає. Хеліцери стилетоподібні серповидні або клешнеподібні Мал. 1-ж з . Підряд Trombidiformes Prostigmata 2. Таблиця для визначення родин гамазових кліщів Gamasina які зустрічаються в побутовому пилу 1 2 Спинний щит і все тіло густо як хутром вкрите чисельними щетинками. Хеліцери з добре розвинутими клешнями Мал. 2-а . родина Haemogamasidae 2 1 Спинний щит і тіло вкрите щетинками не густо. Кількість щетинок на спинному щиті понад 20 пар 3 4 Хеліцери довгі тонкі голкоподібні або стилетоподібні з дрібною ножицеподібною клешнею Мал. 2-б в . родина Dermanyssidae 4 3 Хеліцери з добре вираженими зубчиками на внутрішній стороні клешні Мал. 2-г д . родина Laelaptidae 5 2 Кількість щетинок на спинному щиті менше 20 пар Мал. 2-ж з . родина Phytoseiidae 3. Таблиця для визначення родин тромбідіформних кліщів Trombidiformes які зустрічаються в побутовому пилу 1 2 Гнатосома маленька овальна з щільно прилеглими дрібними пальпами. Емподій пастоподібний. Ноги IV у самиць тричленикові. Лапка на верхівці закінчується 2 жгутоподібними щетинками мал. 3-а . Родина Tarsonemidae - кліщі тарзонеміди 2 1 Гнатосома добре розвинута хеліцери великі клешнеподібні або пристосовані до проколювання; пальпи добре розвинуті і не притиснені до розтруму. Емподій різноманітної форми. 3 6 Гомілка пальп з добре розвиненим кігтем на верхівці або з 1 - 3 паличковидними шипами. 4 5 Базальні членики хеліцер зрощені поміж собою гіпостомом утворюючи єдиний конус. Пальпи широкі клешнеподібні мал. 3-б . Родина Cheyletidae - кліщі хижі 5 4 Базальні членики хеліцер зрощені поміж собою але не з гіпостомом утворюючи колючий стилофор; дистальні членики довгі жгутоподібні. Покриви тіла гладенькі. Генітальний отвір поперековий. Родина Tetranychidae - кліщі павутинні 6 3 Гомілка пальп без кігтика або кігтик редукований і замінений щетинкою. Хеліцери стилетовидні. На проподосомі одна пара трихоботрій. Емподій у вигляді подушечок. Покриви тіла з візерунком у вигляді крапок або сітки мал. 3-в . Родина Tideidae - кліщі тідеіди 4. Таблиця для визначення родин кліщів продуктових запасів і житла Acaridiae які зустрічаються в побутовому пилу 1 4 Покриви як правило зовсім гладенькі не мають паралельної штриховки інколи ущільнені. Гомілки I з 2 щетинками на вентральному боці членика. Передлапки II і III у вигляді присосок з емподіальним кігтем. Надродина Acaroidea - акароідні кліщі 2 3 Тіло завжди розділено на 2 відділи поперечна борозна що розділяє тіло добре виражена на дорзальному боці. Покрови напівпрозорі гладенькі. Проподосомальний щит добре розвинутий. Лапка типової форми. Присосок претарзуса різного ступеня розвитку сидячий кіготь великий або середнього розміру мал. 4-а б . Родина Acaridae - хлібні кліщі 3 2 Тіло цільне не розділено на відділи. Покриви злегка ущільнені за правилом з різним орнаментом. Проподосомальний щит відсутній або має вигляд вузького проподосомального склерита - киля. Лапка дуже видовжена вузька. Присосок претарзуса довгий перетинчастий стебельчастий кіготь дуже маленький інколи погано помітний мал. 4-в г . Родина Glycyphagidae - волосаті кліщі 4 1 Покриви завжди з добре розвинутою паралельною штриховкою. Гомілки I з 1 щетинкою на вентральному боці членика. Передлапка I і II має присосок амбулакральний апарат кіготь відсутній мал. 4-д ж . Надродина Pyroglyphoidea Родина Pyroglyphidae - алергенні кліщі 5. Таблиця для визначення зернових хлібних кліщів родини Acaridae які зустрічаються в побутовому пилу Характеристика родини. Великі та дрібні 200 - 800 мк кліщі з опуклим широкоеліптичним тілом. Проподосома відділена від гістеросоми чіткою поперечною борозною. Шкіра тонка в більшості гладенька. Проподосомальний щит добре розвинутий. Хеліцери клішнеподібні. Пальпи двочленисті спинні щетинки гладенькі рідкопірчасті. На проподосомі 1 - 2 пари тім'яних та 2 пари лопаткових скапулярних щетинок а також пара щетинкоподібних або паличкоподібних латерококсальних органів що розташовані вище основи ніг I; дорзальне - на гістеросомі 1 - 3 пари плечових щетинок hs 4 пари спинних ds 2 - 3 пари бічних ls та 1 - 2 пари крижових мал. 5-а . Передлапка м'ясиста або редукована; кігтик сидячий середнього або великого розміру. Генітальний отвір поміж тазиками III - IV; копулятивний отвір - не має вигляду трубки. Генітальних присосок 2 пари; у самців крім того є 1 пара анальних та 1 - 2 пари торзальних копулятивних присосок. 1 10 Щетинки спинної поверхні тіла у більшості короткі. Ноги I у самців товсті з виразним конічним зубцем на внутрішній поверхні. Внутрішня щетинка на вершині коліна I в 6 - 10 разів довша зовнішньої. Лопаткові щетинки - зовнішні sce та внутрішні sci - великі приблизно однакового розміру мал. 5-а . Рід Acarus L. Acarus siro - кліщ борошна 2 1 Більшість щетинок на спині довгі. Всі ноги нормальної будови відносно однакової товщини. 3 8 Передні бічні щетинки l1 значно коротші за плечові hs . Лапки ніг з 3 шипами мал. 5-б в . Рід Tyrophagus Ouds - видовжені кліщі 4 7 d2 в 2 - 4 рази довші за d1. 5 6 Латерококсальний орган ланцетовидний з довгим відростком в проксимальній частині мал. 5-г . T. putrescentiae 6 5 Латерококсальний орган вузький з довгими відростками по всій його довжині мал. 5-д T. perniciosus 7 4 d2 не більше ніж в 1 6 рази довші за d1. T. longior 8 3 Передні бічні щетинки l1 не коротші іноді злегка коротші за плечові hs . Лапки ніг з 5 добре помітними шипами і 1 великим шипом конічної форми мал. 5-ж . Рід Tyrolichus Ouds. T. casei - сирний кліщ 9 1 Внутрішні лопаткові щетинки sci в декілька разів коротші за зовнішні sce . Зовнішні тім'яні щетинки ve розташовані лотерально майже на одній поперечній лінії із внутрішніми vi коротші за них у 1 5 - 2 рази мал. 5-з Рід Aleuroglyphus Zachv. A. ovatus - темноногий кліщ 10 11 Дві пари щетинок розташованих на верхівці лапок I і II збільшені в розмірах дугоподібні і дистально сильно розширені у вигляді напівмісячної прозорої пластинки. Великі за розміром: - більше 0 6;  - більше 0 8 мал. 5-е . Рід Caloglyphus Berl. C. rodionovi 11 10 Кігтики на лапках ніг масивні великі. Лапка I має соленідій в середній частині членика. Рід Rhizoglyphus R. echinopus - кліщ цибулиний кореневий 6. Таблиця для визначення кліщів родини Glycyphagidae волосаті кліщі які зустрічаються в побутовому пилу Характеристика родини. Тіло дорзовентрально сплощене і не розділене на проподосому та гістеросому. Шкіра шорстка дрібнобугриста зморщена або штрихована рідше гладенька цупка інколи значно хітинізована і забарвлена в буруваті або червонуваті кольори. Проподосомальний щит не розвинений і має вигляд вузького склериту так званого тім'яного килю crista metopica . Хеліцери клішнеподібні. Пальпи двочленисті. На спинній поверхні 15 - 16 пар звичайних пірчастих щетинок: 2 пари тім'яних 2 - лопаткових 2 - 3 - плечових 4 - спинних 3 - 5 - бічних та 2 - крижових. Лапки ніг звужені в дистальному напрямку і закінчуються довгою передлапкою з кігтиком на верхівці мал. 6-а . У самців відсутні анальні й дорзальні присоски. Генітальний отвір у самки має вигляд щілини? розташованої поміж тазиками III - IV; копулятивний отвір - термінальне у вигляді вузької або широкої трубки. 1 4 Покриви тіла склеротизовані щільні зовсім гладенькі. Усі щетинки тіла короткі дуже тонкі ледве помітні. 2 3 Епімери II вільні не з'єднані. У самців лійкоподібні копулятивні присоски мал. 6-б . Рід Chortoglyphus Ch. arcuatus - кліщ гладенький 3 2 Епімери II з'єднані мал. 6-в . Рід Carpoglyphus 4 1 Покриви тіла м'які злегка крапчастобугристі. Щетинки тіла довгі тонко опушені. Рід Glycyphagus 5 8 Тім'яний киль відсутній 6 7 На коліні II у самців і самок дуже маленький соленідій мал. 6-г . G. destructor - кліщ волосатий звичайний 7 6 На коліні II у самців соленідій у вигляді великого масивного шипа довжиною рівного коліну мал. 6-д . G. fustiger Ouds. 8 5 Тім'яний киль виразний 9 10 Щетинка va знаходиться на передньому кінці лінійного за формою тім'яного киля мал. 6-ж . G. cadaverum Schr 10 9 Щетинка va розміщена в середній частині тім'яного киля мал. 6-з . G. domesticus Deg. - кліщ волосяний хатній 7. Таблиця для визначення алергенних кліщів родини Pyrogiyphidae які зустрічаються в побутовому пилу Характеристика родини. Дрібні кліщі дорослі розміром 170 - 500 мкм . Кутикула в тонких зморшках. Лапки з пульвілою і дрібними кігтиками. Вертикальні щетинки відсутні. Жирові залози відкриваються поміж щетинками l2 та l3. Анальний отвір розташований вентрально. Статевий диморфізм виражений. Статевий апарат самки має генітальні: яйцевивідний та копулятивний отвори. Перший у вигляді подовженої щілини знаходиться поміж епімерами III та IV звичайно прикритий парою генітальних клапанів іноді є й третій непарний клапан. У багатьох передній край генітального отвору має склерит півмісячної форми епігіній . Копулятивний отвір має термінальне положення і дуже різниться за формою бурси. У самців добре розвинуті адональний щит із парою анальних копулятивних присосок у деяких видів редуковані . Самці кліщів родини Pyroglyphidae мал. 7 1 4 Скапулярні щетинки зовнішні Sсe та внутрішні Sci невеличкі і довжиною рівні поміж собою. Задній край тіла дволопатевий. Рід Euroglyphus 2 3 Лопаті заднього краю тіла добре розвинуті на них є по 3 щетинки; довжина тіла 245 - 265 мкм. E. longior 3 2 Лопаті заднього краю не великі без щетинок; довжина тіла 195 - 225 мкм. E. maynei 4 1 Скапулярні щетинки зовнішні Sce в декілька разів довші за внутрішні Sci . Задній край тіла звичайний. 5 6 На верхівках лапок I відсутні будь-які кігтики. Рід Hirstia H. chelidonis 6 5 На верхівках лапок I кігтики присутні. Рід Dermatophagoides 7 10 Гістеросомальний задній спиний щиток довгий сягає спереду рівня основ ніг IV. Епімери вільні. 8 9 Лапки I з 2 шипиками на верхівці лапки II з 1 шипиком. D. evansi. 9 8 Лапки I з 1 шипиком на верхівці на лапці II шипик відсутній. D. pteronyssinus 10 7 Гістеросомальний задній спиний щиток короткий довжина його рівна ширині не досягає рівня основ ніг IV. Ноги I значно потовщені. Епімери з'єднані. D. farine Самки кліщів родини Pyroglyphidae мал. 8 1 4 Скапулярні лопаткові щетинки зовнішні Sce та внутрішні Sci невеличкі і довжиною рівні поміж собою. Копулятивна бурса відкривається не термінально а відступивши від заднього краю тіла. Сім'яприйомник булавоподібний простої будови. Рід Euroglyphus 2 3 Яйцевивідний отвір відкритий широко або частково прикритий двома клапанами; епігіній дуже широкий. E. maynei 3 2 Яйцевивідний отвір цілком прикритий склератизованою мембраною; епігіній вузький. E. longior 4 1 Скапулярні лопаткові щетинки зовнішні Sce у декілька разів довші за внутрішні Sci . Копулятивна бурса відкривається термінально. 5 6 Гістеросомальний щиток задній спиний відсутній. Рід Hirstia H. chelidonis 6 5 Гістеросомальний щиток задній спинний присутній. Рід Dermatophagoides 7 8 Щетинки заднього краю тіла - латеральні ls та дорзальні ds розташовані на пунктуйованих щитах біля основ щетинок; внутрішня склеротизована частина сім'яприйомника бокаловидна у вигляді рогатки . D. evansi. 8 7 Щитків біля основ щетинок заднього краю тіла ls та ds немає. 9 10 Внутрішня склеротизована частина сім'яприйомника має вигляд квітки розетки або півмісяця. D. pteronyssinus 10 7 Внутрішня склеротизована частина сім'яприйомника глечикоподібна лійчасторозширена з відігнутими краями . D. farine   Додаток 2 довідковий   Атлас кліщів які зустрічаються в побутовому пилу    Мал. 1 Кліщі які зустрічаються в побутовому пилу: а б - Gamasina: Laelaps hilaris самка а - дорзальна поверхня б - вентральна поверхя в - хеліцера самця Androlaelaps glasgowi г - Oribatei: Schiloribates laerigatus д - Acaridiae: Acarus siro I - гнатосома II - проподосома III - гістеросома ж - Trombidiformes: Cheyletidae з - Tarsonemidae За: Дубинина 1977 ;    Мал. 2 Гамазові кліщі Gamasina які зустрічаються в побутовому пилу: а - Haemogamasidae б в - Dermanyssidae г д - Laelaptidae ж з - Phytoseiidae За: Никулина 1987; Лившиц 1975    а - Haemogamasidae б в - Dermanyssidae г д - Laelaptidae ж з - Phytoseiidae За: Никулина 1987; Лившиц 1975    Мал. 3. Тромбідіформні кліщі які зустрічаються в побутовому пилу а -Tarsonemidae б - Cheyletus eruditus в - Tydeidae За: Дубинина 1977    Мал. 4. Кліщі продуктових запасів і житла Acaridiae які зустрічаються в побутовому пилу: а б - Acaridae хлібні кліщі в г - Glycyphagidae волосаті кліщі д. ж -  Pyroglyphidae алергенні кліщі . За: Дубинина 1987    Мал. 5. Кліщі родини Acaridae які зустрічаються в побутовому пилу: а - Acarus siro б в - Tyrophagus Ouds. г д - латерококсальний орган: г - T. putrescentiae д - T. perniciosus ж - Tyrolichus casei з - Aleuroglyphus ovatus е - Caloglyphus radionovi За: Дубинина 1987 .    Мал. 6. Кліщі родини Glycyphagidae які зустрічаються в побутовому пилу: а - передлапка з кігтиком б - Chortoglyphus arcuatus в - Carpoglyphus sp. г - Glycyphagus destructor д - G.fustiger ж - G. cadaverum з - G. domesticus.   Мал. 7. Схема визначення до виду самців родини Pyroglyphidae які зустрічаються в побутовому пилу.    Мал. 8. Схема визначення до виду самок родини Pyroglyphidae які зустрічаються в побутовому пилу.   ЛІТЕРАТУРА 1. Адо А. Д. Частная аллергология. - М. 1976. 510 с. 2. Дремова В. П. Городская энтомология: вредные членистоногие в городской среде. - Екатеринбург: "ИздатНаукаСервис" 2005. 278 с. 3. Дубинина Е. В. Плетнев Б. Д. Методы обнаружения и определения аллергенных клещей домашней пыли.- Л.: "Наука" 1977. - 51 с. 4. Дубинина Е. В. Эколого-фаунистические исследования клещей домашней пыли в связи с проблемой аллергии // Паразитол. сб. 33.-Л.: Наука 1985 - с. 209 - 229. 5. Захваткин А. А. Тироглифоидные клещи Tyroglyphoidea . Паукообразные // Фауна СССР; Т.6 вып.1 - М.; Л. 1941. - 474с. 6. Каджая Г. Ш. Фауна вредных акароидей Закавказья. Тбилиси 1970. - 89 с. 7. Лившиц И. З. Митрофанов В. И. Растениеобитающие клещи // Государственный Никитский ботанический сад: Труды. Ялта - Том LXVI 1975. 8. Насекомые и клещи Дальнего Востока имеющие медико-ветеринарное значение. - Л.: Наука 1987. - 309 с. 9. Bronswijk J. E. M. H. v. Sinha R. N. Pyroglyphid mites Acari and house dust allergy // J. Allergy. - 1971. - V. 47 nl. - p. 31 - 52. 10. Chavasse C. D. Yap H. H. Chemical Methods for the control of vectors and pests of public health importance. - WHO 2000 p. 79 - 84. 11.