НАОП 1.1.23-1.05-81

НАОП 1.1.23-1.05-81 Правила технической эсплуатации компрессорных цехов с электрическим приводом

Міністерство газової промисловості Виробниче об'єднання "Союзоргенергогаз" Затверджені та введені в дію з 1 травня 1982р Міністерством газової промисловості Протокол комісії Мінгазпрому від 2 грудня 1981р ПРАВИЛА технічної експлуатації компресорних цехів з електричним приводом переклад з російського видання «Правила технической жсплуатации компрессорных цехов с злектрическим приводом» Москва 1981 г. м Львів 1997 р. РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Галузь і порядок застосування «Правил технічної експлуатації компресорних цехів з електричним приводом» 1.1.1. Ці «Правила технічної експлуатації компресорних цехів з електричним приводом» ПТЕ визначають основні положення і вимоги з експлуатації ГПА і систем компресорного цеху якими повинні керуватися працівники підприємств і організацій Мінгазпрому. 1.1.2. «Правила технічної експлуатації» повинні сприяти підвищенню загального рівня експлуатації підвищенню надійності роботи основного технологічного і електротехнічного обладнання економічному витрачанню електроенергії і газу та поліпшенню якості планово-попереджувальних ремонтів газоперекачувальних агрегатів і систем компресорних цехів з електричним приводом. 1.1.3. Правила розповсюджуються на компресорні цехи обладнані газоперекачувальними агрегатами з електричним приводом з усіма допоміжними механізмами на компресорних станціях Міністерства газової промисловості. 1.1.4. На основі цих ПТЕ «Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів» «Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів» «Правил будови електроустановок» та інструкцій заводів-виготовлювачів спеціалізованими організаціями Мінгазпрому централізовано розробляються інструкції з експлуатації газоперекачувальних агрегатів технологічного і електротехнічного обладнання цеху і його систем. 1.1.5. Виконання ПТЕ технічних і експлуатаційних інструкцій є обов'язкове для персоналу компресованого цеху а також для всіх працівників виконуючих роботи на обладнанні компресорного цеху або контролюючих його експлуатування. 1.1.6. Відповідальність за виконання ПТЕ експлуатаційним та ремонтним персоналом компресорного цеху покладається на начальника ГКС а для працівників інших організацій виконуючих роботи в Цеху на керівника робіт відповідної організації. 1.1.7. Особи які порушили ці «Правила технічної експлуатації» караються залежно від ступеня і характеру порушення в адміністративному чи судовому порядку. 1.2. Обсяг оснащення ГПА 1.2.1. Газоперекачувальний агрегат з електроприводом повинен бути обладнаний такими системами і пристроями: а відцентровим нагнітачем б підвищувальним одноступінчатим редуктором в електроприводом з синхронним або асинхронним двигуном г системою електропостачання ГПА д блоком технологічних кранів які становлять газову обв'язку нагнітача е примусовою циркуляційною масляною системою для змазки вузлів  ГПА і ущільнення нагнітача   ж системою вентиляції із замкнутим або розімкнутим циклом   з системою захисту управління і сигналізації автоматики . 1.2.2. На кожному ГПА повинен бути виконаний комплекс заходів з шумоглушіння і звукоізоляції. 1.2.3. Нагнітач ГПА повинен бути обладнаний захисною решіткою на вході. 1.3. Вимоги до приймання в експлуатацію обладнання споруд і території 1.3.1. Приймання всього комплексу обладнання споруд і територій КС виконується Державною приймальною комісією яка призначається Мінгазпромом відповідно до вимог глав 9 і 11 «Правил технічної експлуатації магістральних газопроводів» видання 1980 р. і СНіП ІІІ-3-76. 1.3.2. До приймання компресорного цеху в експлуатацію потрібно:  а перевірити відповідність виконаних споруд цеху проектові; б отримати від генпідрядника виконавчу технічну документацію і акти робочих комісій на обладнання яке буде прийматися а також акти зкритих  робіт в зареєструвати до початку пусконалагоджувальних робіт у Держміськтехнагляді підзвітні йому ємності високого тиску і вантажні крани; г провести продувку і випробовування на міцність і герметичність обв'язочних газопроводів компресорного цеху відповідно до технічних умов проекту і вимог «Інструкції з визначення категорійності контролю якості зварених з'єднань очистки порожнини і випробування газопроводів нафтопроводів нафтопродуктопроводів і конденсатопроводів компресорних і газорозподільних станцій станцій підземного зберігання газу установок комплексної підготовки газу насосних перекачувальних станцій і насосних станцій для перекачування згущених вуглеводнів» Держгазінспекції затвердженої Мінгазпромом 6.09.1974 р. д змонтувати випробувати системи пожежогасіння; є провести пуско-налагоджувальні роботи обладнання компресорного цеху яке приймається; ж комплексно випробувати роботу основного і допоміжного обладнання апаратів і КВПіА компресорного цеху згідно з технічними умовами і вимогами СНіП ІІІ-42-80; з прилади обліку електроенергії перевірити в енергозбуті і встановити в електроустановках відповідно до проекту; и забезпечити телефонний радіорелейний зв'язок з оперативним персоналом енергосистеми енергопостачальної організації ; і наказом по підприємству призначити особу яка буде відповідати за електрогосподарство і затвердити список осіб які мають право на оперативні переговори та перемикання в електроустановках; ї підготувати електротехнічний персонал і перевірити його знання з ПТЕ і ПТБ під час експлуатації електроустановок; й подати Держенергонагляду електроустановки проектну та налагоджувальну документацію для отримання дозволу на подачу напруги на відкритий і закритий розподільні пристрої ВРП і ЗРП . 1.3.3. Порядок проведення пусконалагоджувальних робіт визначається відповідно до діючих «Правила техніки безпеки при монтажі обладнання компресорних станцій на магістральних Газопроводах». 1.3.4. Пусконалагоджувальні роботи вважаються завершеними після усунення всіх несправностей і безперервної роботи агрегату 72 години при відсутності дефектів які заважають нормальній експлуатації. 1.3.5. Перед пуском обладнання компресорного цеху повинна бути забезпечена не тільки чистота трубопроводів маслосистем всередині цеху але й від цеху до складу масел. 1.3.6. Територія компресорних станцій має бути зеленою відкриті дільниці засіяні газонноютравою або заасфальтовані забетоновані . 1.3.7. Не допускається приймання в експлуатацію будівель і обладнань без виконання всього комплексу робіт щодо шумоглушіння звукоізоляції вентиляції кондиціювання і опалення які забезпечують виконання санітарних норм як всередині будівель так і поза ними. Ущільнення в прорізах будівель повинні надійно захищати від проникнення пилюки ззовні. 1.3.8. Система вентиляції кондиціювання і опалення зобов'язана забезпечити нормальну експлуатацію і підтримання встані готовності ГПА і їх допоміжних систем в будь-яку пору року. 1.3.9. На КС повинен бути забезпечений вимір витрат газу який транспортується по групах нагнітачів або по кожному агрегату. 1.3.10. В технологічній обв'язці трубопроводами високого тиску нагнітачів з електроприводом С-ТД-12500 мусить бути пристрій регулювання навантаження агрегатів у режимах пуску при високих тисках газу на вході компресорної станції. 1.4. Підготовка екплуатаційного персоналу 1.4.1. Технічна підготовка експлуатаційного персоналу навчання і перевірка знань повинні проводитися відповідно до вимог чинного «Положення про порядок навчання і перевірку знань з охорони праці робітників службовців і адміністративно-технічного персоналу посадових осіб на підприємствах і в організаціях Міністерства газової промисловості а також розділу 3 «Правил технічної експлуатації магістральних газопроводів» вид. 1980 р. «Правил безпеки в нафтогазодобувній промисловості» вид.1974 р. «Правил технічної експлуатації електроустаткування споживачів». 1.4.2. Допуск до самостійної роботи в компресорному цеху робітника який щойно пройнятий дозволяється лише після проходження виробничого навчання або стажування вступного інструктажу з охорони праці інструктажу з техніки безпеки на робочому місці цільового навчання з техніки безпеки і промислової санітарії в потрібному обсягу передбаченому навчальними програмами затвердженими Мінгазпромом з урахуванням місцевих умов виробництва і перевірки знань в комісії лінійно-виробничого управління . 1.4.3. Перевірка знань повинна провадитися в індивідуальному порядку з оформленням результатів перевірки протоколом. 1.4.4. У керівних та інженерно-технічних працівників котрі щойно прийняті знання правил охорони праці «Правил безпеки в нафтогазодобувній промисловості» «Правил технічної експлуатації магістральних газопроводів» відповідних глав СНіП цих ПТЕ та інших провідних матеріалів в обсягу виконуваної ними роботи повинні бути перевірені до завершення 10-денного терміну з дня коли стали на посаду. 1.4.5. Періодичну перевірку знань з охорони праці робітники і адміністративно-технічні працівники посадові особи повинні проходити в терміни передбачені «Правилами безпеки в нафтогазовій промисловості» «Надра» 1974 р. й «Правилами техніки безпеки під час експлуатації електроустаткування споживачів». 1.4.6. Проведення інструктажів мусить реєструватися в особовій картці реєстрації інструктажів яка зберігається у начальника цеху. Проведення інструктажу на робочому місці тим   хто у відрядженні   а також кого перевели на тимчасову роботу   практикантам і учням фіксується у журналі реєстрації інструктажу на робочому місці. 1.4.7. Для підвищення кваліфікації експлуатаційного персоналу компресорних цехів крім вступного інструктажу під час приймання на роботу та інструктажу на робочому місці повинні проводитися такі обов'язкові форми нвчання: а регулярне технічне навчання в процесі експлуатації і курсове навчання; б повторний інструктаж з програми інструктажу на робочому місці не рідше як один раз на б місяців а також у випадку модернізації обладнання зміни технологічного процесу або інших змін і під час переведення на іншу роботу; в позачерговий інструктаж при скоєнні помилок в експлуатації обладнання чи порушення робітниками інструкцій правил і норм; г одноразовий інструктаж при виконанні особливо небезпечних робіт; д протиаварійні тренування на робочих місцях електроприводного компресорного цеху для навчання персоналу правил і способів швидкої ліквідації аварій та неполадок. Особливо звернути увагу на випадки аварійної зупинки одного з працюючих в групі агрегатів зникнення електроенергії виникнення пожежі на агрегаті підвищеної загазованості в галереї нагнітачів або в машинному залі підвищеної вібрації агрегатів неспрацювання передбаченого захисту агрегату і в решті випадків які створюють загрозу безпеці обслуговуючого персоналу і зберіганню обладнання з періодичністю не рідше як раз на квартал. Протиаварійні тренування повинні проводитися з урахуванням вимог «Інструкції з складання планів ліквідації аварій» затвердженої Держгіртехнаглядом СРСР 28 листопада 1967 р. та «Інструкції з організації проведення протипожежних тренувань на компресорних станціях Мінстерства газової промисловості затвердженої 31 листопада 1971 р. 1.4.8. Оперативний експлуатаційний персонал до призначення на самостійну посаду проходить стажування з виконанням обов'язків на відповідному робочому місці. 1.4.9. За 3 місяці до початку пусконалагоджувальних робіт газокомпресорна служба має бути укомлектована персоналом відповідно до штатного розпису. 1.4.10. Персонал компресорних цехів які  будуть експлуатуватися до початку пусконалагоджувальних робіт повинен пройти курсове навчання під керівництвом інженерно-технічного персоналу котрий має досвід експлуатації на діючих КС з електроприводом. 1.4.11. Систематичну роботу щодо підвищення кваліфікації персоналу компресорного цеху періодичну перевірку знань навчання з охорони праці і підтримання високого рівня дисципліни має організувати і контролювати начальник газокомпресорної служби. РОЗДІЛ 2. ЕКСПЛУАТАЦІЯ ГАЗОПЕРЕКАЧУВАЛЬНИХ АГРЕГАТІВ З ЕЛЕКТРИЧНИМ ПРИВОДОМ 2.1. Загальні положення 2.1.1. Основною метою експлуатації газоперекачувальних агрегатів компресорного цеху повинно бути безперебійне забезпечення транспортування газу з мінімальними енергозатратами відповідно до планової продуктивності газопроводу при безаварійній роботі ГПАз максимальною економічністю. 2.1.2. У тих випадках коли розрахунковий тиск газу на КС може бути забезпечений шляхом різноманітних варіантів роботи агрегатів найекономічнішим повинен вибиратися режим з мінімальною кількістю працюючих машин і мінімальними енергозатратами. 2.1.3. Оптимізація режимів роботи газоперекачувальних агрегатів і КС досягається з допомогою застосування змінних елементів проточної частини нагнітача робочих коліс напрямних апаратів та ін. і з допомогою зміни кількості і схеми увімкнення працюючих агрегатів. 2.1.4. Планування режимів роботи компресорного цеху треба провадити так щоб забезпечити безперервну працездатність газоперекачувальних агрегатів на тривалий термін. 2.1.5. Обслуговування газоперекачувальних агрегатів запуск зупинки експлуатація і регламентні роботи повинні проводитися відповідно до вимог технічних інструкцій заводу-виготовлювача. 2.1.6. Пуск і зупинка газоперекачувальних агрегатів а також перебудова схеми роботи компресорної станції повинні узгоджуватися з центральною диспетчерською службою ЦДС об'єднання. 2.1.7. Забороняється тривала робота газоперекачувальних агрегатів за непроектними схемами і на ступенях стиснення котрі нижчі від гранично дозволених для цього типу нагнітача. 2.1.8. Планові пуски зупинки і перебудови схем роботи ГПА повинні провадитися як правило вдень. 2.1.9. На кожний газоперекачувальний агрегат у компресорному цеху мусить бути складений і постійно вестися експлуатаційний формуляр. До експлуатаційного формуляра ГПА повинні входити такі дані і розділи: а вказівки щодо ведення експлуатаційного формуляра; б тип потужність основні параметри агрегату продуктивність нагнітача заводські та станційні номера; в термін введення; г напрацювання агрегату; д кількість запусків і вимушених зупинок; е пошкодження вузлів та деталей ГПА; є проведені ремонти з реєстрацією змін характерних розмірів вузлів і деталей ГПА ; ж заміна вузлів і деталей ГПА; з напрацювання по найбільш навантажених вузлах і деталях ГПА з регламентованим моторесурсом; и проведення модернізації і переробок при впровадженні інформаційних листів заводів-виготовлювачів та заходів; і особливі зауваження з експлуатації відмов та аварій ГПА; ї статистичні щомісячні відомості про параметри роботи ГПА потужність вібрація питомі витрати масла і т.п. До експлуатаційного формуляра ГПА можуть бути також внесенні інші дані потрібні для організації правильної експлуатації агрегату. Відповідальність за ведення експлуатаційних формулярів ГПА покладається на начальника ГКС. 2.2. Підготовка ГПА до пуску 2.2.1. а Газоперекачувальний агрегат компресорного цеху готується до пуску за розпорядженням диспетчера компресорної станції після дозволу вказівки центральної диспетчерської служби об'єднання. Розпорядження про пуск ГПА обов'язково записується в оперативний журнал начальника зміни. б Передпусковий огляд агрегату повинен провадитися відповідно до маршруту розробленого начальником ГКС з урахуванням особливостей компонування ГПА і її систем на КС. При цьому потрібно виконати: 1 огляд ГПА на відсутність сторонніх предметів; 2 перевірку дії і ввімкнення усіх контрольно-вимірювальних приладів дистанційного управління захисту і систем автоматики; аварійної і попереджувальної сигналізації; 3 перевірку положення запірної арматури вентилів засувок кранів які відкриваються або закриваються в процесі пуску і роботи ; 4 огляд фільтрів масляного баку і при потребі їхню очистку; при огляді спочатку виймаються фільтри котрі встановлені другими за напрямком зливання масла; перші за ходом фільтри виймаються після встановлення очищених фільтрів; 5 перевірку насосів змазки й ущільнення і відповідність тиску масла у системі величинам зазначеним в інструкції заводу-виготовлювача; переконатися що масло надходить до всіх підшипників; 6 перевірку роботи регулятора перепаду тиску «масло-газ» разом з перевіркою кранів і заповненням контура газом; 7 перевірку нормального рівня масла в маслобаках; 8 перевірку температури масла; 9 огляд маслохолодильників і маслопроводів агрегату; переконатися чи не витікає масло і вода.  2.2.2. Пуск агрегату не дозволяється: а при несправності комутаційних електричних апаратів вимикачів роз'єднувачів і т.п. ; б при несправності хоча б одного з електричного захисту і систем захисту ГПА; в при незадовільному аналізові якості турбінного масла; г при напрузі електромережі понад 110% і нижче 95% від номінальної; д при пониженому опорі ізоляції статора і ротора електродвигуна приводу нагнітача; є при розібраних механізмах! трубопроводах агрегату;  є під час грози; ж після вимушеної аварійної зупинки до усунення причини яка викликала зупинку. 2.2.3. Підготовка ГПА до пуску після монтажу повинна проводитися після завершення усіх монтажних робіт у цеху і ретельного прокачування маслосистеми агрегату. Взаємодію пусконалагоджувальних організацій які відповідають за роботи окремих систем цеху повинні забезпечувати голова пускової комісії і начальник ГКС. 2.2.4. Перед першим пуском після монтажу слід перевірити наявність журналу пусконалагоджувальних робіт протоколів налагодження і випробування відповідного електрообладнання актів приймання вузлів кріплення запобіжної решітки нагнітача на огляд і опресування масляних охолоджувачів масляних ущільнювачів та іншого обладнання; перевірити наявність актів на закриття агрегату і його вузлів перевірити дані монтажних формулярів які внесені в паспорти агрегату; зробити контрольний аналіз масла. 2.2.5. Переконатися чи нема  сторонніх предметів на оперативній позначці обслуговування нульовій позначці та сходах. Особливо ретельно перевірити  відсутність горючих матеріалів масла ганчірок дощок опалубки   і т.ін. кисневих та газових балонів. 2.2.6. Перевірити виконання передпускових умов з технічної інструкції заводу-виготовлювача. 2.2.7. Передпусковий огляд цехових систем повинен про водитися за розробленим начальником ГКС маршрутом для конкретного типу ГПА і компонування компресорного цеху при цьому потрібно виконати: а огляд високовольтного вимикача реакторів та кабелів; б перевірку наявності імпульсного газу для перестановки кранів; в огляд та перевірку системи оборотного водопостачання циркуляційних насосів градирні та її ветиляторів; г огляд та перевірку за інструкцією заводу-виготовлювача апаратів повітряного охолоджування масла води їх приводів і трубопроводів обв'язки; д огляд та перевірку пиловловників і газових холодильників; е огляд системи електропостачання й аварійного освітлення; є огляд і перевірку комплексу засобів контролю та автоматики компресорного цеху; ж огляд і перевірку працездатності аварійної вентиляції. 2.2.8. Усунути виявлені під час підготовки до пуску несправності.  ПРИМІТКА: 1. Перевірку перестановки технологічних кранів нагнітача можна виконувати тільки за умови увімкнутих насосів змазки та ущільнення і працюючого приладу що заміряє перепади тиску масло-газ . 2. Підготовку ГПА до пуску і передпусковий огляд виконує машиніст КЦ у присутності начальника зміни диспетчера та інженера КВіПА . 2.2.9. Дозвіл на пуск агрегату після монтажу і проведення пусконалагоджувальних робіт дає голова пускової комісії. 2.2.10. Перший пуск електродвигуна типу СТД потрібно виконувати без зовнішньої оболонки і торцевих кришок для безперешкодного усунення пилу з вентиляційних каналів статора. Підготовка ГПА до пуску після ремонту 2.2.11. Під час підготовки ГПА до пуску після ремонту має бути перевірена вся ремонтна документація на агрегаті виконані всі потрібні перевірки які передбачені пунктами 2.2.5. 2.2.9. цих ПТЕ і вимогами заводу-виготовлювача агрегату. 2.2.12. Дозвіл на пуск агрегату після ремонту і проведення налагоджувальних робіт дають керівник ремонтної дільниці і начальник ГКС. ПРИМІТКА: Вимоги до приймання агрегату з ремонту подані в підрозділі 4.4. цих ПТЕ. Підготовка ГПА до пуску із резерву Регламентні роботи на резервному агрегаті 2.2.13. Готовність агрегату що перебуває в резерві повинна забезпечувати його швидкий запуск. 2.2.14. Підготовка до пуску агрегату з резервного стану повинна полягати у виконанні мінімальної кількості операцій прогрів масла у системі змаски й ущільнення продувка і подача імпульсного газу на агрегат встановлення високовольтного вимикача в робоче положення що забезпечують його пуск. 2.2.15. Під час тривалих простоїв в резерві понад 15 днів регламентні роботи на агрегаті й агрегатних системах маслопостачання КВПІА енергопостачання повинні виконуватися відповідно до вимог підрозділу 2.2.1. і 2.2.1. цих ПТЕ. 2.2.16. На агрегатах що перебувають в резерві не дозволяється вести без узгодження з ЦДС роботи пов'язані з розкриттям агрегату або частковим розбиранням агрегатних систем які можуть викликати затримку його пуску. 2.3. Пуск ГПА 2.3.1. Пуск агрегату повинен провадитися під керівництвом диспетчера змінного інженера цеху а після виходу з ремонту під керівництвом начальника КС ГКС або старшого інженера з ремонту у присутності відповідальних представників ремонтної організації. 2.3.2. Персонал компресорного цеху повинен негайно зупинити пуск у таких випадках: а коли нема сигналізації в роботі схеми пуску; б прориву і неможливості швидкого усунення витоку газу; в при появі металевого або стороннього шуму вагрегаті підвищеної вібрації і трясіння агрегату; г виникнення пожежі на агрегаті або його комунікаціях; д при витіканні масла; е у всіх випадках які загрожують життю людей і збереженню ГПА; 2.3.3. Повторні пуски агрегатів дозволяються після усунення несправностей. Агрегат з двигуном СТД-12500 можна запускати після вистигання обмотки статора до 50° С. 2.4. Обслуговування ГПА під час роботи 2.4.1. Контроль за станом ГПА і обслуговування в процесі експлуатації повинні провадитися відповідно до вимог цих ПТЕ технічної інструкції з обслуговування розробленої заводом-виготовлювачем місцевої інструкції розробленої для агрегату цього типу; ПТЕ і ПТБ електроустановок споживачів. 2.4.2. Під час роботи ГПА експлуатаційний персонал компресорного цеху зобов'язаний: а підтримувати потрібний режим роботи газоперекачувальних агрегатів забезпечуючи їхнє найекономічніше і найраціональніше завантаження; б стежити за показниками пристроїв; причина будь-якого ненормального відхилення в показаннях приладів повинна негайно з'ясовуватися для вживання відповідних заходів; в стежити за температурою трансформаторів шинопроводів кабелів електродвигунів та іншого електрообладнання; г підтримувати температуру і тиск охолоджувальної води і масла в системі змазки і охолодження електродвигуна в потрібних межах. Температура масла на виході з маслоохолоджувача повинна підтримуватися в межах 35-50° С ; д стежити за нормальною роботою систем й збудження та щіткового апарату;  е стежити за чистотою фільтрів в маслосистемі і маслобаку; є стежити за роботою системи ущільнення за рівнем масла в поплавковій камері за перепадом тиску «маслогаз» за витратами масла і загазованістю маслосистеми; ж ретельне прибирання агрегату; з вести потрібні записи в експлуатаційних документах; й строго виконувати вимоги посадових і експлутаційних інструкцій. 2.4.3. Для забезпечення надійної і безаварійної роботи ГПА потрібно особливо старанно виконувати такі вимоги: а не допускати перевантаження агрегату за показниками амперметра ; б підтримувати тиск газу за нагнітачем не вище від допустимого; в підтримувати потрібний ступінь підвищення тиску газу в нагнітачі; г контролювати: мінімально і максимально допустиму об'ємну продуктивність нагнітача; гранично допустиму температуру електропривода ГПА; гранично допустиму температуру газу за нагнітачем; перепади тиску на захисній решітці нагнітача; рівень масла у відсіках маслобаку; тиск імпульсного газу; д не допускати роботу ГПА в режимах під час яких параметри наближаються до значення аварійних уставок систем й захисту. 2.4.4. Температура масла змазки і металу підшипників повинна бути не вищою від допустимої за технічною інструкцією заводу-виготовлювача. 2.4.5. Категорично забороняється під час пуску або в процесі експлуатації змінювати величини аварійних уставок приладів або відключати захист ГПА. 2.4.6. Щозміни вахтовий персонал повинен виконувати огляд агрегатів і обладнання цеху за маршрутом розробленим начальником ГКС на основі заводської інструкції для певного типу ГПА враховуючи місцеві умови. Метою огляду є перевірка нормальної роботи обладнання та апаратів а також перевірка чи нема витоку і пошкоджень на обладнанні і трубопроводах цеху. Під час огляду повинні перевірятися: а електрообладнання високовольтний вимикач щити складання електродвигуни і комутаційна апаратура заземлення ; б маслопроводи їхні з'єднувальні фланці й арматура; в технологічна обв'язка нагнітачів пиловловники газові холодильники й арматура; г циркуляційні насоси водоводи градирні апарати повітряного охолодження; д кріплення агрегату й допоміжних механізмів теплообмінних апаратів та трубопроводів до фундаментів і опор; е контрольно-вимірювальні прилади; є положення запірної арматури системи імпульсного газу і наявність необхідних плакатів. 2.4.7. Усі виявлені під час роботи обладнання неполадки і дефекти повинні бути зафіксовані в журналі дефектів. Негайно треба вживати заходів для усунення неполадок або планувати роботи які потрібно виконувати при найближчій зупинці агрегату. Регламентні роботи під час експлуатації ГПА 2.4.8. Профілактичні регламентні та ремонтні роботи які сприяють збільшенню довговічності ГПА попередженню аварії підвищенню культури експлуатації обладнання повинні виконуватися відповідно до «Положення про планово-попереджувальні ремонти електротехнічного обладнання магістральних газопроводів» вимог технічних інструкцій заводів-виготовлювачів. 2.4.9. Щодня треба провадити аналіз турбінного масла на відсутність мехдомішок і води. Повний хімічний аналіз має провадитися щомісяця див. підрозділ 3.3. цих ПТЕ . 2.4.10. Очищення водяних маслоохолоджувачів повинно провадитися позапланово при досягненні максимальної температури масла після охолоджувача через забруднення пучків маслоохолоджувачів. 2.4.11. Має передбачатися поточне обслуговування агрегату через 3000 6000 12000 годин напрацювання із зупинкою ГПА під час якого проводяться роботи відповідно до «Положення про систему ППР електротехнічного обладнання магістральних газопроводів» у тому числі ревізія окремих вузлів заміна зношених і ушкоджених деталей і т.ін. 2.4.12. На працюючому агрегаті провадити будь-які роботи в щитах автоматики та управління не дозволяється. 2.4.13. Потрібні регламентні роботи з агрегатних систем розглядають в підрозділі 2.8 цих ПТЕ. 2.4.14. Вібрація агрегату не повинна перевищувати величин котрі відповідають оцінці «задовільно» згідно з «Тимчасовими нормами вібрації основного обладнання компресорних станцій Міністерства газової промисловості». Вібрація агрератів працюючих в діапазоні котрий відповідає оцінці «задовільно» повинна замірятися щодоби а в решті випадків два рази на місяць. ПРИМІТКА: Замірювання вібрації проводиться в трьох напрямках вертикальному вісьовому та поперечному до того ж за визначальну береться найбільша величина вібрації. 2.4.15. Експлуатація агрегату з вібрацією яка перевищує максимальний рівень оцінки «задовільно» не дозволяється. Під час раптового різкого збільшення вібрації агрегат повинен бути зупинений негайно. 2.5. Особливості експлуатації ГПА Попередження помпажних режимів відцентрового нагнітача 2.5.1. Помпаж відцентрового нагнітача є наслідком роботи при високих ступенях стискування і малих витратах у зоні нестійких режимів наприклад внаслідок зміни режиму газопроводу зростання опору на вході або виході нагнітача самовільній перестановці кранів аварійній зупинці одного з послідовно працюючих нагнітачівта інших причин які пов'язані  із зменшенням витрат газу через нагнітач. Помпаж супроводжується різкими коливаннями витрат і тиску газу збільшенням вібраці'І характерним звуком у нагнітачі і коливанням струму статера. Помпаж може призвести до руйнування вузлів ГПА і обв'язки нагнітачів. Робота у зоні помпажних режимів нагнітача забороняється. 2.5.2. Для запобігання переходу відцентрового нагнітача в зону нестійкої роботи у разі зменшення витрат газу що транспортується або збільшення ступеня підвищення тиску слід контролювати роботу нагнітача. Крім того треба застосовувати автоматичне та ручне регулювання об'ємної  продуктивності нагнітача через відкриття кранів 6 і 6-А або інших байпасних кранів   зміну схеми роботи і кількості працівників у групі ГПА   а також перемикання на лінійній частині при багатониткових газопроводах для зміни режиму спільної роботи компресорного цеху і магістрального газопроводу. 2.5.3. Для зменшення опору на вході нагнітача внаслідок гідратоутворення на захисній решітці треба виводити нагнітач «на кільце» щоб зруйнувати гідрати через збільшення температури газу або відкривати кран 3-біс на агрегаті. Особливості експлуатації ГПА в холодну пору року 2.5.4. Низькі температури в холодну пору року знижують надійність роботи аргегатів через холодоламкість металу збільшують можливість відмови в роботі вузлів управління газовими кранами і самих кранів утруднюють операції з технологічних перемикань призводять до порушення роботи систем водо- і теплопостачання компресорного цеху апаратів повітряного охолодження градирень та інших об'єктів КС. 2.5.6. Під час повної зупинки компресорного цеху повинні вживатися заходи щодо попередження замерзання води у водяних порожнинах маслохолодильників системах циркуляції води та опалювання. Для цього має були відслонена перемичка між напірним і зливним колекторами циркуляційної води забезпечена циркуляція гарячої води у системі опалення цеху і підживлення гарячою водою циркуляційної системи а також вилучена вода з маслохолодильників. 2.5.7. При підготовці компресорного цеху до експлуатації в холодну пору року повинні бути виконані заходи щодо підготовки до осінньо-зимової експлуатації. При цьому системи вентиляції та теплопостачання мають забезпечувати на будь-якій відмітці цеху в галереї нагнітачів приямках поплавкових камер та інших місцях де розміщені маслопроводи водоводів та інших комунікацій температуру не нижче     +5° С. див. також розділ 3 цих ПТЕ «Експлуатація систем допоміжного обладнання компресорного цеху» . Особливості експлуатації ГПА під час грози 2.5.8. Для забезпечення безаварійної роботи компресорного цеху під час грози керівництво повинно виконати організаційні заходи: а забезпечити через метеослужбу району завчасне повідомлення експлуатаційного персоналу КС про можливість грози пилової бурі тривалого снігопаду і т.ін. ;  б призначити групу відповідальних спеціалістів із забезпечення безаварійної роботи компресорного цеху під час грози в складі начальника ГКС старших інженерів ЕВС і КВПіА і членів ДПД. 2.5.9. Після повідомлення про можливість грози повинні бути проведені підготовчі роботи: а перевірка чи нема витоку через запірну арматуру свічок; б перевірка готовності резервного й аварійного джерела електропостачання; в перевірка і підготовка системи і засобів пожежогасіння на КС. 2.5.10. Під час грози в районі КС забороняється пуск агрегатів і виконання планових перемикань на технологічній обв'язці а також силовому електрообладнанні компресорного цеху. 2.6. Зупинки ГПА 2.6.1. Зупинки ГПА поділяються на нормальні і вимушені. Нормальні зупинки НЗ можуть бути плановими та позаплановими. Плановими називаються нормальні зупинки ГПА пов'язані з виводом агрегатів у плановий ремонт резерв за графіком а також плановими зупинками компресорних станцій на профілактичні ремонти. Позаплановими нормальними зупинками називаються зупинки не пов'язані з відмовою газоперекачувального агрегату допоміжного обладнання загальностанційних систем забезпечення агрегату електроенергією маслом і т.ін. і вироблені за попередньо прийнятим рішенням зупинки за розпорядженням диспетчера для підтримки режиму газопроводу пов'язані з проведенням науково-дослідних робіт і при виводі агрегату в резерв не передбачений графіком . 2.6.2. Вимушеною зупинкою ГПА називається зупинка через перерив електропостачання пошкодження або загрози пошкодження вузлів та деталей відмови автоматики маслопостачання та інших систем агрегату виходу з ладу допоміжного обладнення або загальностанційних систем забезпечення агрегату. 2.6.3. Вимушена аварійна зупинка ВАЗ здійснюється при натиску кнопки аварійної зупинки або спрацюванні захисту агрегату. 2.6.4. Всі зупинки агрегату повинні зафіксовуватися в експлуатаційному формулярі ГПА із зазначенням причини зупинки. Нормальна зупинка 2.6.5. Нормальна зупинка агрегату може бути здійснена ключем управління вручну на місцевому або головному щиті при цьому станційний кран № 6 6а мусить бути відкритий. 2.6.6. Порядок нормальної зупинки ГПА визначається технічною інструкцією заводу-виготовлювача при цьому повинні бути вжиті заходи які забезпечують нормальну роботу тих агрегатів що залишилися в роботі Аварійна зупинка 2.6.7. Аварійна зупинка відбувається під час спрацювання захистів які передбачені системою контролю та управління агрегату.  2.6.8  Аварійна зупинка.агрегату повинна здійснюватись черговим персоналом  в таких випадках: а при появі диму з підшипників та електродвигуна;  б} при появі металевого звуку або стороннього шуму в електродвигуні редукторі та нагнітачі; в при раптовому прориві газу в приміщення машинного залу або в галерею нагнітача; г при різкому збільшенні вібрації; д при круговому вогні на щітках;  е в усіх решта- випадках які загрожують безпеці обслуговуючого персоналу або поломці обладнання.  2.7. Порядок обліку і дослідження вимушених зупинок ГПА 2.7.1. Облік та дослідження вимушених зупинок ГПА проводиться відповідно до «Положення з обліку та дослідження вимушених зупинок ГПА„ компресорних станцій Міністерством газової промисловості і «Інструкції з дослідження та обліку аварій і браку в роботі електрогосподарства об'єктів Мінгазпрому». 2.7.2. Про кожну вимушену зупинку ГПА диспетчер негайно повідомляє начальника компресорного цеху ГКС керівництво ЛПУ і диспетчера центральної диспетчерської служби ЦДС об'єднання. Диспетчер ЦДС під час чергового повідомлення доповідає про всі вимушені зупинки Центральному диспетчерському управлінню єдиної системи газопроводів. 2.7.3. Про кожну вимушену зупинку ГПА яка пов'язана з руйнуванням вузлів та деталей диспетчер ЦДС негайно повідомляє Центральне диспетчерське управління єдиної системи газопроводів ЦДУ ЄСГ СРСР . У терміновому повідомленні вказується: а час і місце вимушеної зупинки; б тип агрегату і його станційний номер; в першопричина вимушеної зупинки; г характер вимушеної зупинки обсяг руйнування; д час передбачуваного простою обладнання або об'єкта; е інші дані визнані важливими для повідомлення. 2.7.4. Всі вимушені зупинки ГПА повинні враховуватися відповідно до «Системи збору і опрацювання інформації про експлуатацію ГПА за формою ЕІ-ЕІІ-81 і надсилатися у ВО «Союзоргенергогаз» а також реєструватися у цеховому журналі обліку вимушених зупинок ГПА додаток № 5 . 2.7.5. Кожна вимушена зупинка повинна ретельно розслідуватися за результатами розслідування повинні вживатися заходи для попередження подібних вимушених зупинок у майбутньому. Розслідування мусить бути негайно розпочато після вимушеної зупинки і закінчено протягом 48 годин. 2.7.6. Вимушені зупинки розслідують комісії ЛПУ очолювані головним інженером з участю начальника ГКС диспетчера при якому сталася вимушена зупинка і представників КВПіА і ЕВС. 2.7.7. По кожній вимушеній зупинці ГПА пов'язаній з руйнуванням вузлів і деталей комісія складає акт розслідування вимушеної зупинки за встановленою формою див. додаток № 5 в 4 примірниках один з яких зберігається в ЛПУ на об'єкті а інші розсилаються: вищестоящій організації виробничому об'єднанню «Союзенергогаз» заводу-виготовлювачу обладнання. 2.7.8. Після розслідування вимушених зупинок не пов'язаних з руйнуванням вузлів і деталей акт розслідування складається у 2-х примірниках один з котрих зберігається в ЛВУ другий надсилається в об'єднання. 2.7.9. Результати розслідування аварії обладнання підконтрольного Держміськтехнагляду додатково до порядку встановленому цими ПТЕ оформляються відповідно до інструкції про порядок розслідування аварій які не призвели до нещасних випадків затвердженої Держміськтехнаглядом 26 вересня 1967 р. 2.7.10. Усі вимушені зупинки раз на десять днів повинні розглядати комісії спеціалістів об'єднання під керівництвом головного інженера для розробки заходів щодо попередження вимушених зупинок у майбутньому. Всі вимушені зупинки не пізніше ніж через 10 днів розглядаються на цехових засіданнях із залученням вахтового персоналу. 2.8. Загальні вимоги до агрегатних систем ГПА 2.8.1. Агрегатні системи будучи невід'ємною частиною ГПА забезпечують його надійну роботу та управління їх експлуатація обслуговування та планово-попереджувальні ремонти повинні проводитися відповідно до вимог технічних Інструкцій заводів-виготовлювачів положення про ППР а також цих ПТЕ. 2.8.2. До агрегатних систем ГПА належать: система електропостачання агрегату система збудження електродвигуна система автоматичного управління захисту і КВП агрегату система змазки та ущільнення. 2.8.3. Щомісячний контроль за станом агрегатних систем повинен проводитися відповідно до розроблених і затверджених маршрутом огляду ГПА див. п. 2.4.6 . 2.8.4. Проведення ремонтівагрегатних систем треба виконувати одночасно з ремонтом газоперекачувального агрегату за узгодженим технологічним графіком або під час регламентних робіт на ГПА. Система алектропостачання агрегату 2.8.5. Система електропостачання агрегату служить для приводу головного електродвигуна приводу і резервування електродвигунів допоміжних механізмів агрегату живлення схем управління автоматики захисту і контрольно-вимірювальних приладів. 2.8.6. Система збудження електродвигуна служить для вироблення електроенергії постійного струму або перетворення змінного струму в постійний який подається в обмотку збудження синхронного двигуна-приводу ГПА. На ГПА можуть застосовуватися системи збудження таких типів: а машинне збудження з мотор-генератором б машинне збудження із збудником встановленим на валі головного електродвигуна в тиристорний збуджувальний пристрій г безщіткивий збуджувальний пристрій. 2.8.7. Система збудження повинна забезпечувати автоматичну подачу збудження при досягненні підсинхронних обертів ротора автоматичне гасіння поля під час зупинки і форсування збудження при зниженні напруги на статорі електродвигуна. Система автоматичного управління захисту і КВП агрегату 2.8.8. Система автоматичного управління захисту і КВП агрегату повинна виконувати такі функції: а забезпечувати автоматичний пуск зупинку та блокування шляхом виконання заданої послідовності пускових і зупинних операцій за потрібний час; б захищати агрегат від розвитку аварій які можуть виникнути як в робочому режимі ГПА так і в процесі пуску зупинки ; в здійснювати виміри сигналізацію і реєстрацію параметрів роботи забезпечувати надходження потрібної інформації в систему керування і до обслуговуючого персоналу. 2.8.9. Агрегатна система автоматичного управління і захисту повинна забезпечувати зупинку агрегату під час дії таких захистів: а при вимкненні високовольтного вимикача електричними захистами або вручну б при несправності збудження в при вісьовому зсуві ротора нагнітача г при падінні тиску масла- змазки д при падінні перепаду тиску «масло-газ» в системі ущільнення нагнітача е при перевищенні максимально допустимої температури підшипників. 2.8.10. Спрацювання захисту внаслідок виникнення аварійного стану має фіксуватися схемою управління і самоутримуватися для запобігання повторного пуску ГПА до з'ясування причини аварії і деблокування схеми обслуговування персоналом. 2.8.11. Попереджувальна сигналізація повинна забезпечуватися системою автоматики з подаванням світлового і звукового сигналів на агрегатний і головний щит. 2.8.12. Газоперекачувальний агрегат повинен бути обладнаний контрольно-вимірювальними приладами які встановлені на агрегатних щитах керування і дубльованими при потребі за місцем для вимірювання: а струму статора б струму і напруги збуджування і коефіцієнта потужності в тиску масла в елементах маслосистеми й ущільнення   г температури заліза та міді статора д температури охолоджувальної води та повітря головного електродвигуна е температури та тиску води в циркуляційній системі   є тиску  газу що компримується перед і за відцентровим нагнітачем ж температури газу що компримується  до і після нагнітача. 2.8.13. На кожному газоперекачувальному агрегаті має бути забезпечена можливість вимірювання перепаду тиску газу на захисній решітці нагнітача і перепаду тиску «масло-газ» системи ущільнення нагнітача. 2.8.14. Профілактичні і регламентні роботи за системою КВП і автоматичного управління агрегату повинні проводитися у терміни які передбачені Положенням про систему ППР по КВПіА. 2.8.15. Профілактичні та регламентні роботи з релейного захисту агрегату повинні виконуватися в терміни які передбачені «Положенням про ППР електротехнічного обладнання Мінгазпрому». 2.8.16. Системи змазки та ущільнення ГПА утворюють масляну систему в складі маслопроводів насосів приладів захисту агрегатних маслоохолоджувачів запірної і запобіжної арматури. 2.8.17. Система змазки повинна забезпечувати безперебійну подачу масла з потрібним тиском температурою і фізико-хімічними властивостями до підшипників та інших елементів агрегату котрі потребують змазки й охолодження для їхньої надійної роботи. 2.8.18. Вимоги до експлуатації і до регламентних робіт агрегатної системи змазки викладені у підрозділі 2.4. 2.8.19. Система ущільнення нагнітача повинна забезпечувати герметичність нагнітача на всіх режимах його роботи запобігаючи прориву газу в маслосистему агрегату і в робоче приміщення. 2.8.20. Для збереження потрібного перепаду тиску «масло-газ» у разі відмови насосів ущільнення або регулятора перепаду в системі повинен бути передбачений акумулятор масла достатньої ємності котрий забезпечує герметичність нагнітача під час розвантаження і зупинки ГПА. 2.8.21. Для підтримки тиску масла в маслосистемі на час вибігу агрегату при зникненні напруги має бути передбачений акумулятор масла який забезпечує змазку підшипників і редуктора. 2.8.22. Для забезпечення надійної роботи системи ущільнення нагнітача потрібно: а стежити за стійкістю перепаду тиску «масло-газ». При відхиленні перепаду від номінального значення довести його до потрібної величини з допомогою дії на регулятор перепаду; б не допускати тривалої роботи системи ущільнення та  нагнітача з підвищеною витратою масла що свідчить про незадовільний стан елементів нагнітача. Контроль за витратою масла повинен проводитися щодня. 2.8.23. Надійна робота системи ущільнення може бути забезпечена тільки за умови подачі чистого масла в елементи цієї системи. 2.8.24. Перед запуском після монтажу або ремонту агрегату періодично під час тривалих простоїв у резерві понад 15 днів системи змазки й ущільнення треба перевіряти відповідно до технічної інструкції  з експлуатації заводу-виробника при цьому передбачаються: а перевірка роботи пускових насосів змазки б перевірка відповідності тиску масла в системі величинам вказаним в інструкції в перевірка роботи регулятора перепаду тиску «масло-газ» у системі ущільнення і правильності порядку перестановки кранів. 2.8.25. При перших пусках агрегату потрібно стежити за появою рівня масла в поплавковій камері. 2.8.26. Робота системи ущільнення відцентрованого нагнітача повинна перевірятися під час щозмінного огляду газоперекачувального агрегату. При цьому контролюється величина перепаду тиску «масло-газ» стабільність рівня масла в поплавковій камері робота газовіддільника і загазованість маслосистеми. РОЗДІЛ 3. ЕКСПЛУАТАЦІЯ ДОПОМІЖНОГО ОБЛАДНАННЯ І СИСТЕМ КОМПРЕСОРНОГО ЦЕХУ 3.1. Загальні положення 3.1.1. Загальноцехові системи є складовими частинами компресорного цеху і забезпечують експлуатацію газоперекачувальних агрегатів усього загальноцехового обладнання а також нормальні умови роботи обслуговуючого персоналу. 3.1.2. На кожну систему повинен бути складений експлуатаційний формуляр до якого входять: а вказівки щодо ведення формуляра б виконавча схема системи в акт приймання в експлуатацію систем і акти або копії актів окритих робіт г облік часу роботи системи   д облік несправностей під час експлуатації   е особливі зауваження з експлуатації відмов та аварій  є облік технологічного обслуговування та ремонті обладнання й елементів системи   ж дані про модернізацію та заміни елементів системи. 3.1.3. Системи компресорного цеху підвідомчі Держміськтехнагляду повинні проходити гідравлічні пневматичні та інші потрібні випробування а також огляди і перевірки акти про проведення яких мають додаватися до експлуатаційного формуляра системи. 3.1.4. Електрообладнання арматура і трубопроводи всіх систем мусять бути пофарбовані відповідно до чинних вимог заземлені захищені від механічних ушкоджень вібрації та корозії. 3.1.5. Регламентні роботи з обслуговування обладнання і арматури систем повинні здійснюватися відповідно до інструкцій заводу-виробника і цих ПТЕ. 3.1.6. Для забезпечення надійної роботи має бути складений календарний план-графік який передбачає періодичність проведення профілактичних робіт та ремонтів усіх систем цеху. 3.1.7. У кожній системі компресорного цеху треба скласти докладну схему яка буде відображати внесені у систему зміни і переробки спільно з Інструкцією з експлуатації її слід вивісити на видному місці поблизу обладнання що входить у систему. 3.1.8. Відповідальність за правильну експлуатацію та обслуговування всіх систем компресорного цеху покладається на начальника ГКС КС . Модернізація та переробки систем без узгодження з проектною організацією і дозволу об'єднання не допускаються.  3.2. Система електропостачання 3.2.1. У систему електропостачання компресорної станції з електроприводом входять: а система зовнішнього електропостачання яка складається з ліній електропередачі відкритого розподільного пристрою з мережевими трансформаторами комутаційною апаратурою релейним захистом та автоматикою маслогосподарством і грозозахистом. Лінії електропередачі і підстанції споруджуються на напругу 330 220 110 кВ; б закритий розподільний пристрій який складається з чарунок*  КРП комплексний розподільний пристрій з високовольтними вимикачами трансформаторами напруги розрядниками. Шафи комірок мають бути обладнані релейним захистом автоматикою сигналізацією і блокуванням від неправильних дій при перемиканні; * - ячеек рос. в комплектні трансформатори підстанції КТП для електропостачання споживачів допоміжних механізмів і власних потреб які складаються з силових трансформаторів і щита 0 4 кВ; г акумуляторна батарея для електропостачання схем релейного захисту управління автоматики сигналізації агрегатних і станційних систем та аварійного освітлення. Для зарядки акумуляторної батареї потрібно встановити два комплекти зарядних пристроїв. 3.2.2. Технічна експлуатація систем електропостачання повинна здійснюватися відповідно до «Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів» Атомвидав 1970 р. : а лінії електропередачі напругою понад 1000 В розділ ЕІІ-1; б лінії електропередачі напругою до 1000 В розділ ЕІІ-2; в кабельні лінії розділ ЕІІ-3; г трансформатори розділ ЕІІ-4; д електродвигуни розділ ЕІІ-5; е захист від перенапруги розділ ЕІІ-6; є конденсаторні установки розділ ЕІІ-7; ж акумуляторні установки розділ ЕІІ-8; з розподільні пристрої напругою понад 1000 В розділ ЕІІ-9; й розподільні пристрої напругою до 1000 В розділ  ЕІІ-10; і релейний захист електроавтоматика телетехніка і вторинні електричні кола розділ ЕІІ-11; ї електровимірювальні прилади розділ ЕІІ-12; й заземлення електроустановок розділ ЕІІ-13. 3.2.3. Експлуатація та ремонт вибухозахисного електрообладнання встановленого на компресорній станції повинні виконуватися відповідно до «Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів» з доповненням виданим «Променем» 1971 р. 3.3. Система оборотного водопостачання і охолодження масла 3.3.1. Система оборотного водопостачання повинна забезпечувати охолодження турбінного масла і надійну роботу ГПА. 3.3.2. У систему оборотного водопостачання та охолодження масла входять: а градирні або апарати повітряного охолодження; б циркуляційні насосні; в система трубопроводів; г запірна і запобіжна арматури; д фільтри та інші елементи. 3.3.3. Охолодження турбінного масла проводиться в маслоохолоджувачах циркуляційною водою або повітрям в апаратах повітряного охолодження. Охолоджується циркуляційна вода в градирнях або в апаратах повітряного охолодження. ПРИМІТКА: Для ГПА які експлуатуються при низьких температурах в проміжному контурі апаратів повітряного охолодження замість води повинен використовуватися антифриз. Обслуговування системи оборотного водопостачання 3.3.4. При експлуатації циркуляційної насосної потрібно не допускати витоків води в системі і стежити за: а температурним режимом роботи маслосистеми ГПА; б справністю фільтрів які призначені для очистки циркуляційної води від механічних забруднень; в якістю та рівнем води у водозабірному басейні; г безвідмовною роботою автоматичної подачі свіжої води. 3.3.5. В період роботи циркуляційних насосів потрібно: а щозміни контролювати рівень масла в картері підшипників після 800-1000 годин роботи замінити масло; б стежити за температурою підшипників насосів і електродвигунів температура підшипників ковзання не повинна перевищувати 80° С а підшипників кочення 95° С ; в своєчасно замінювати сальникову набивку; г стежити за вібрацією валів насосів і електродвигунів при появі металевого звуку насос потрібно негайно зупинити; д стежити за станом пружної муфти. 3.3.6. На циркуляційних насосах які є в резерві засуви повинні бути постійно  відкриті для забезпечення автоматичного увімкнення резервного насосу. 3.3.7. Під час роботи градирні треба: а підтримувати потрібний охолоджувальний ефект відповідно до режиму роботи компресорного цеху і з найменшою витратою води; б забезпечувати правильний та рівномірний розподіл води в водорозподільному пристрої перевіряти рівень води в градирні протягом зміни; в щотижня перевіряти чистоту розбризкувачів протягом перших 2-3 місяців експлуатації а потім раз на квартал; г чистити водорозподільний пристрій прийомні патрубки піддон градирні й басейну а також холодильники та інше обладнання раз на рік; д не допускати обмерзання градирні в зимову пору для цього потрібно уникати теплового недовантаження течі обшивки та розбризкування води; е магістральні стояки   підведені  до градирні повинні бути обладнані дренажними пристроями на випадок довгочасної зупинки взимку; є періодично перевіряти жорсткість води в басейні градирні тимчасова жорсткість повинна не перевищувати 4 мг-екв/ літр; ж для захисту градирень від біологічного обростання використовують хлорне вапно мідний купорос або гербіциди. 3.3.8. Апарати повітряного охолодження АПО на компресорних станціях можуть використовуватися як для прямого охолодження турбінного масла так і для охолодження проміжного теплоносія циркуляційної води або антифризу . Експлуатація апаратів повітряного охолодження АПО повинна проводитися на режимах які визначаються технологічними вимогами температурними умовами і за інструкцією заводу-виготовлювача. 3.3.9. Змінити режим роботи АПО можна такими способами: а регулюванням подачі охолодженого агенту в апарат; б зміною працездатності вентиляторів кут установки лопатей або число обертів двигуна ; в увімкненням системи зволоження повітря; г вимкненням вентиляторів рекомендується в зимовий період роботи при низьких температурах повітря коли природна конвенція забезпечує потрібне охолодження ; д зміною ступеня відкриття жалюзних пристроїв; 3.3.10. Перед запуском та періодично раз на тиждень потрібно перевіряти рівень масла в редукторі апарату повітряного охолодження; 3.3.11. Перед зміною кута установки лопатей вентилятора треба вимкнути електродвигун та вжити заходів які перешкоджатимуть його помилковому увімкненню. 3.3.12. При роботі на максимальному куті установки лопатей вентиляторів періодично не менш як один раз на місяць потрібно перевіряти споживану електродвигуном потужність яка не повинна перевищувати допустиму потужність з характеристики електродвигуна в цьому режимі. 3.3.13. Забруднення з ребрових поверхонь труб апарату повітряного охолодження повинні виводитися парою або повітрям не рідше як один раз на місяць. 3.3.14. Для надійної роботи апаратів повітряного охолодження в холодну пору року треба передбачити: а забезпечений злив води до засувок вимикачів  із зупиненого апарату повітряного охолодження в систему каналізації ;  зливання масла і антифризу проводиться в спеціальну ємність; трубні пучки та трубопроводи повинні мати нахил не менш як 0 02 в бік зливу дренажу ; б вимикаюча арматура апаратів повітряного охолодження має бути утеплена або міститися в опаленому приміщенні; в на тупикових дільницях трубопроводів та вимикаючих засувах повинні бути перемички які забезпечують циркуляцію рідини; г щоб уникнути замерзання рідини в окремах трубках апаратів повітряного охолодження слід контролювати стан трубок в трубних пучках і під час їхнього переохолодження вимикати вентилятори; д апарати повітряного охолодження повинні мати систему підігріву для запобігання замерзанню при повній зупинці цеху або вимкненні циркуляційних насосів;  е для прискорення видалення рідини з трубних пусків може застосовуватися стиснене повітря. Вимоги до води 3.3.15. Вода що подається на побутові потреби повинна задовольняти вимогу.ГОСТ 2874-73. 3.3.16. Вода яка використовується в системі оборотного водопостачання цеху в залежності від застосованого обладнання мусить відповідати вимогам технічних умов заводу-виготовлювача. 3.3.17. Підживлювальна вода теплових сіток з відкритою системою теплопостачання повинна підлягати освітленню коагуляції деаерації знешкодженню й зниженню карбонатної жорсткості до 0.7-1.5 г. екв/л. 3.4. Система маслопостачання 3.4.1. Система маслопостачання компресорного цеху забезпечує: а приймання зберігання та облік витрат турбінного і трансформатного масла; б чистку і регенерацію масел; в подачу турбінного масла до агрегатів; г аварійне зливання та переливання турбінного масла з маслобаків газоперекачувальних агрегатів. 3.4.2. До складу системи маслопостачання повинні входити: а склад масел з ємностями які забезпечують запас масел не менш як 3-місячної витрати для всіх споживачів; б система маслопроводів чистого і відпрацьованого масла від установки регенерації і складу масла до агрегатів; в установка регенерації обладнана апаратами для чистки й насосами для подачі його до агрегатів; г система маслопроводів арматура і ємності які забезпечують аварійне зливання масла з маслобаків усіх ГПА. 3.4.3. На складі масла повинні бути встановлені чисті ємності для турбінного масла загальним об'ємом не менш ніж багатовантажна залізнична цистерна 50 куб. м. Допоміжні ємності вибираються виходячи з потреби забезпечення аварійного запасу і в залежності від методу регенерації масла. 3.4.4. Система маслопроводів чистого і відпрацьованого повинна забезпечувати такі схеми перекачування: а подачу чистого масла з ємності безпосередньо в бак агрегату; б подачу чистого масла з ємності в мірний бак компресорного цеху; в злив відпрацьованого масла з маслобаків в ємності відпрацьованого масла; г подачу відпрацьованого масла з маслобаків в установку регенерації масла; д злив регенерованого масла в окрему ємність; е аварійний злив та перелив масла з маслобаку агрегату в аварійну ємність. 3.4.5. Запірна арматура аварійного зливу масла з маслобаків ГПА повинна бути автоматизованою. 3.4.6. Треба застосовувати паралельну прокладку маслопроводів і трубопроводів теплопостачання для охорони масла від переохолодження. 3.4.7. Система зберігання і регенерації трансформаторного масла повинна відповідати вимогам ПТЕ-76 Розділ IV і «Правилам технічної експлуатації електроустановок споживачів» розділ ЕІІ-4. Обслуговування системи маслопостачання 3.4.8. Обслуговування системи малопостачання повинно забезпечувати надійне маслопостачання ГПА зменшення витрат масла підтримку потрібних фізико-хімічних властивостей і попередження витоків масла. 3.4.9. Перекачування масла зі складу масел в маслобаки ГПА зворотно здійснюється вдень машиністом з дозволу начальника цеху ГКС . 3.4.10. Усе відпрацьоване масло підлягає збору регенерації повторному використанню. 3.4.11. Перед заповненням порожньої ємності маслом треба оглянути її і за потребою почистити або промити та скласти акт. Ємності для доставки масла на КС також потрібно старанно очистити. 3.4.12. Трубопроводи маслосистеми перед тим як заповнити чистим маслом слід ретельно очистити і промити для попередження забруднення або змішування різних сортів масел. 3.4.13. Під час заливу масла в маслобак ГПА треба контролювати його рівень. 3.4.14. Перекачування забрудненого масла маслопроводом який призначений для перекачування чистого масла в маслосистему газоперекачувальних агрегатів а також інших сортів масла забороняється. 3.4.15. Експлуатація і обслуговування насосів цеху регенерації повинні провадитися відповідно до експлуатаційної інструкції. 3.4.16. Для очищення і запобігання передчасного старіння турбінного масла треба провести профілактичну безперервну регенерацію із застосуванням адсорбергів. 3.4.17. Регенерація та очищення турбінного масла провадиться в маслоочищувальних машинах сепараторах і фільтрпресах. 3.4.18. Для поліпшення процесу сепаратування масла потрібно підігріти до температури 55-65 ° для чого використовують електропідігрівачі які встановлюють біля сепаратора. 3.4.19. Під час роботи сепаратора треба стежити щоб температура підшипників сепаратора і електродвигуна не перевищувала установленої норми. Шум у підшипниках черв'ячної пари і насоса повинен бути рівномірним без сторонніх звуків. При появі недопустимого підвищення температури в підшипниках або при сильному шумі сепаратор треба зупинити виявити і усунути несправності. 3.4.20. Потрібно стежити за рівномірним ходом сепаратора в цілому. Порушення рівномірності ходу сепаратора може виникнути через значне забруднення барабана. В цьому випадку треба зупинити сепаратор розібрати барабан і почистити. 3.4.21. Повне заливання вічка переповнення рідиною котра сепарується свідчить про надмірну подачу брудного масла в барабан або його заповнення механічними домішками. При цьому потрібно відрегулювати подачу масла прохідним краном або очистити барабан. 3.4.22. Під час роботи сепаратора треба періодично чистити барабан від механічних відкладень що нагромаджуються. 3.4.23. При підвищеному тиску у фільтрпресі до 7-10 кг/см2 треба його перезарядити очистити рами і плити промити тканину гасом змінити фільтрувальний папір . 3.4.24. Відфільтроване масло повинно бути абсолютно прозоре якщо після фільтрування в ньому будуть механічні домішки треба перезарядити фільтрпрес оскільки можливий прорив фільтрувального паперу та тканини. 3.4.25. Під час роботи фільтрпреса потрібно: а спостерігати за роботою фільтрпреса; б періодично брати проби масла для перевірки якості очищення; в стежити за тиском масла на фільтрпресі; г після 10 діб роботи чистити фільтр на всосі насоса. 3.4.26. На кожний тип ГПА треба встановлювати норми витрат турбінного масла. Витрата масла на кожний ГПА повинна враховуватися окремо і зафіксовуватися в журналі обліку турбінного масла. Норми витрат масла треба переглядати не рідше як один раз на два роки враховуючи підвищення рівня експлуатації і модернізації обладнання. Вимоги до турбінного масла 3.4.27. Масло яке надходить на компресорну станцію повинно мати від постачальника сертифікат із вказівкою якості цієї партії і відповідності його встановленому стандартові. Технічні вимоги до турбінного масла подані в додатку № 4. 3.4.28. Турбінні масла які є в експлуатації мають задовольняти такі норми: а кислотне число котре не перевищує 0 6 мг КОН на 1 г масла; б відсутність води і шламу прозорість; в зниження температури спалаху не більш ніжна 10° від початкової; г реакція водяної витяжки нейтральна; д   в'язкості відмінної  від початкової не більш ніж на 10%. 3.4.29. Повний аналіз турбінного масла повинен проводитися: а при надходженні на КС кожної партії масла; б перед заливом та додаванням масла в маслобак агрегату; в раз на місяць на агрегаті що працює; г раз на шість місяців у резервних ємностях; ПРИМІТКА: У разі коли при черговому повному аналізі масла помічено погіршення якогось показника якості масла до величини котра наближується до гранично допустимої для експлуатаційного масла потрібно виконувати позачерговий аналіз масла в терміни які визначаються хімлабораторією але не рідше ніж через 10 днів. 3.4.30. На агрегатах що працюють хімічні лабораторії повинні  вести контроль масла який включає в себе: а перевірку на прозорість при температурі приміщення візуально; б перевірку на вміст шламу і механічних домішок візуально; в перевірку на вміст вологи якісно «проба» на потріскування ГС СТ 2477-65. Проби на аналіз мають братися з нижнього рівня маслобаку ГПА. 3.4.31. Слід звернути увагу на зміну кольору експлуатаційного масла відносно свіжого оскільки потемніння масла свідчить про його старіння. 3.4.32. Під час збору відпрацьованих масел не можна змішувати масла різних марок і попадання у відпрацьоване або свіже масло механічних домішок вологи і т.ін. Потрібно забезпечувати герметичне закриття всіх ємностей масляного господарства. 3.4.33. У хімічній лабораторії на масла залиті в обладнання повинен вестися журнал в який заноситься номер агрегату ГОСТ або ТУ; завод-виготовлювач результати випробування та інші дані які належать до експлуатації масел. 3.5. Система технологічного газу 3.5.1. Система технологічного газу технологічна обв'язка нагнітачів цеху забезпечує: а подачу газу до відцентрових нагнітачів цеху та його транспортування в межах компресорної станції; б можливість завантаження перемикання для перебудови схем роботи виводу на станційне кільце а також випускання газу з технологічних комунікацій компресорного цеху; в очищення газу що транспортується і усунення конденсату; г охолодження газу. 3.5.2. До системи технологічного газу входять: а трубопроводи і колектори; б запірна захисна та запобіжна арматура;  в пиловловлювачі та сепаратори з дренажними пристроями для усунення конденсату;  г продувні свічки для випускання газу. В потрібних випадках залежно від режиму роботи магістрального газопроводу і цеху в систему повинні входити: газові холодильники витратовимірювальні пристрої. 3.5.3. Робота нагнітачів на станційне велике кільце повинна забезпечуватися зі ступенем підвищення тиску не менше від допустимого за технологічними вимогами заводу-виготовлювача за рахунок надбудови дросельного крана з ручним управлінням. Технологічні крани що входять в контур станційного кільця повинні також забезпечу вати регулювання витрат газу через нагнітачі шляхом його перепуску з нагнітального шлейфа цеху у всмоктувальний. 3.5.4. Температура газу після компримування має бути не більшою від допустимої для дільниці газопроводу що прилягає до КС. Газ охолоджується до потрібної температури в газових холодильниках. Експлуатація газових холодильників здійснюється відповідно до заводських і експлуатаційних конструкцій а також до режиму роботи компресорного цеху. 3.5.5. Надземні дільниці технологічних трубопроводів повинні мати звукоізоляцію відповідно до проекту. 3.5.6. Забороняється експлуатація технологічних комунікацій цеху без увімкненого захисту трубопроводів від корозії. Захист трубопроводів контроль за станом ізоляції та корозії підземних дільниць повинні проводитися відповідно до «Правил захисту підземних металевих споруд від корозіи» інструкцій та вказівок Мінгазпрому.атакож «ПТЕ магістральних газопроводів» видання 1980р. ПРИ МІТКА: Обслуговування електрозахисних пристроїв забезпечення їхньої безперебійної роботи а також контроль за станом підземних трубопроводів здійснюють працівники лінійно-експлуатаційної  служби ЛЕС . 3.5.7. Не рідше як раз на рік мусить проводитися вибірковий ультразвуковий контроль товщини стінок надземних трубопроводів у місцях поворотів звужень врізок і т.ін. В процесі експлуатації технологічних комунікацій повинен бути забезпечений контроль за станом опор фундаментів підвісок і за забезпеченням теплових розширень трубопроводів. 3.5.8. Експлуатація пиловловлювачів їхній профілактичний огляд і випробування мусить провадитися згідно з «Правилами будови та  безпечної експлуатації ємностей котрі працюють під тиском». Держміськтехнагляду затв. Мінгазпромом 1.09.73 р. 3.5.9. Для усунення конденсату треба продувати пиловловлювачі і сепаратори не рідше як один раз на зміну із записом у журналі. Продування конденсату треба провадити в спеціальну ємність що обладнана для подачі конденсату в автоцистерну або в конденсатопровід. 3.5.10. При експлуатації і обслуговуванні циклонних пиловловниківтреба виконати: а очищення та дренаж пилового бункера не рідше як раз на зміну; б періодичне продування камер знепиленого газу періодичність продування визначається на основі досліду експлуатації ; в періодичні огляди циклонних елементів залежно від пиловмісту і фракційного складу газу. 3.5.11. Газові крани та інша запірна арматура повинні бути пронумеровані а також мати потрібні написи і покажчики положення. 3.5.12. Взимку для забезпечення надійної роботи газових кранів слід використовувати зимову кранову змазку. 3.5.13. Арматуру системи технологічного газу взимку треба постійно очищувати від снігу і льоду. 3.5.14. Потрібно забезпечувати безупинну роботу пиловловлювачів взимку при температурах зовнішнього повітря котрі нижчі від гранично допустимої температури для марки сталі пиловловника. При потребі вимкнення пиловловлювачів при температурі зовнішнього повітря; яка нижча від гранично допустимої для марки сталі апарату слід негайно зняти тиск газу. 3.5.15. Категорично забороняється заповнювати та вмикати пиловловники в роботу при температурі стінки апарату котра нижча від гранично допустимої для цієї марки сталі. 3.5.16. При експлуатації надземних трубопроводів з нехолодностійких сталей у період низьких температур повинна забезпечуватися їхня безупинна робота для підтримки допустимої температури металу стінки труби. У разі вимкнення трубопроводу газ надземних дільниць технологічних комунікацій повинен бути випущений. При ввімкненні ділянки трубопроводу в роботу мусить бути забезпечена допустима температура металу стінки труб. 3.5.17. Газ далі мається на увазі природний газ основним компонентом якого є метан призначений для дальшого транспортування магістральними газопроводами повинен відповідати вимогам ГОСТ або технічних умов. 3.5.18. Для попередження ерозії обладнання вміст механічних домішок запиленість газу і розміри частинок пилюки не повинні перевищувати граничне допустимих величин які встановлюються технічними умовами заводу-виготовлювача. 3.5.19. Природний газ що перекачують не повинен містити агресивних домішок сірки ванадію і т.ін. більше ніж допускається вимогами технічних умов заводу-виготовлювача газоперекачувальних агрегатів та іншого технологічного обладнання. 3.6. Система імпульсного газу 3.6.1. Система імпульсного газу повинна забезпечувати подачу газу до вузлів управління пневмоциліндрів і гідробалонів для. перестановки кранів технологічного газу до приладів і апаратів для передачі командних імпульсів а також до контрольно-вимірювальних приладів і пристроїв автоматичного регулювання ГПА. 3.6.2. Система імпульсного газу має: а трубопроводи і колектор імпульсного газу; б запірну і запобіжну арматуру свічки для випускання газу; в адсорбери фільтри глушники і виморожувачі; г вузли управління; д трубні проводки і гнучкі гумові шланги; 3.6.3. Відбір імпульсного газу виконується з системи технологічного газу. 3.6.4. Трубопроводи та трубні проводки імпульсного газу не повинні мати нещільностей різних згинів місцевих звужень і забезпечувати вільне проходження імпульсного газу. 3.6.5. Для забезпечення безперебійної роботи пневматичних приводів і приладів імпульсний газ мусить бути попередньо очищений і осушений. Ступінь очищення і осушення імпульсного газу повинен виключати заїдання і обмерзання робочих виконавчих органів при зовнішній температурі повітря до -50° С -60°С для районів Крайньої Півночі . Узимку потрібно використовувати відбір імпульсного газу від нагнітального газопроводу цеху. 3.6.6. Для забезпечення надійної роботи системи імпульсного газу потрібно: а щодобово в денну зміну контролювати всі вузли та деталі ліній імпульсного газу; помічені витоки працівники дільниці КВПіА повинні негайно усунути. б під час прийому-здачі зміни контролювати тиск у системі імпульсного газу в щозміни продувати всі імпульсні лінії вузлів управління не допускаючи їхнього забруднення і закупорення. 3.6.7. Обслуговування фільтрів-осушників і адсорберів мусить проводитися відповідно до експлуатаційних інструкцій. 3.7. Система пожежобезпеки компресорного цеху 3.7.1. Система пожежобезпеки компресорного цеху призначена для сигналізації про появу осередків пожежі та ліквідації їх шляхом автоматизованої або керованої подачі води піни чи вуглекислого газу у вогнище пожежі. 3.7.2. До системи пожежобезпеки входять: а система пожежного водопостачання яка забезпечує в будь-яку пору року подачу води на протипожежні потреби; б система зрошення водою покрівлі цеху яка діє при виникненні пожежі; в щити з встановленим набором протипожежного інвентаря пожежні крани зі стволами і рукавами пінні та вуглекислотні вогнегасники ящики з піском і т.п. згідно з нормами і правилами протипожежної охорони; г засоби зв'язку та сигналізації які забезпечують виклик пожежної команди та збір добровільної пожежної дружини. 3.7.3. За пристроями пожежогасіння та пожежної сигналізації повинен бути встановлений постійний контроль який здійснює змінний персонал цеху. 3.7.4. Система пожежного водопостачання складається з пожежного резервуара трубопроводів арматури і насосів. В пожежному резервуарі постійно повинен зберігатися потрібний запас води на випадок пожежі. Трубопроводи системи мусять бути утеплені на надземних дільницях які перебувають поза приміщеннями. В зимову пору повинна бути постійно забезпечена циркуляція води по трубопроводах щоб вона не замерзла. 3.7.5. Пожежний трубопровід всередині компресорного цеху мусить бути розміщений в зоні з гарантованою позитивною температурою. 3.7.6. Експуатацію та обслуговування пожежних насосів потрібно виконувати відповідно до експлуатаційної інструкції. 3.7.7. Забороняється користування пожежним обладнанням та інвентарем для сторонніх цілей які не мають відношення до пожежогасіння. 3.8. Система вентиляції кондиціювання і опалення 3.8.1. Система вентиляції кондиціювання і опалення призначена для підтримки параметрів повітряного середовища в приміщеннях компресорного цеху відповідно до вимог діючих санітарних і технологічних норм а також до будівельних норм і правил згідно з СНіП ІІ-Г-7-62 Опалення вентиляція і кондиціювання повітря норми проектування . 3.8.2. Система вентиляції кондиціювання та опалення повинна мати: а звичайну вентиляцію у всіх приміщеннях компресорного цеху крім приміщення акумуляторної; б припливно-опалювальну вентиляцію в машинному залі і галереї нагнітачів; в припливно-витяжну вентиляцію в акумуляторній хімлабораторії; г аварійно-витяжну вентиляцію в галереї нагнітачів; д витяжну вентиляцію в приміщеннях регенерації масел механічної майстерні диспетчерської; е установки кондиціювання повітря; є опалювальні регістри з тепломережею. 3.8.3. Величини тепловиділень від обладнання компресорного цеху потрібно приймати за даними заводів-виготовлювачів і результатами випробувань. 3.8.4. Аварійна витяжна вентиляція повинна забезпечувати 8-кратний повітрообмін і вмикатися автоматично від газоаналізаторів-сигналізаторів при наявності не більш як 0 5% газу в повітрі. 3.8.5. Мінімально допустима температура повітря в цеху на нульовій позначці в галереї нагнітачів при будь-яких умовах повинна бути не менш як +5 ° С. 3.8.6. Робочі приміщення хімічної лабораторії мусять бути обладнані загальною припливно-витяжною вентиляцією з пристроєм підігріву повітря в зимову пору та місцевою витяжною вентиляцією у витяжній шафі 3.8.7. При обслуговуванні вентустановок потрібно: а своєчасно вмикати і вимикати вентилятори; б регулювати вентустановки та природні витяжки для підтримки нормальної температури і потрібного 3-кратного повітрообміну; в своєчасно повідомляти начальника ГКС про помічені несправності і записувати їх в журнал експлуатації та ремонтів вентустановок; г ремонтувати стежити за змазкою підшипників промивати водою калорифери від пилюки і утримувати вентиляційне обладнання в повному порядку чистоті згідно з інструкціями з експлуатації вентустановок; д щодня проводити пробний запуск аварійних витяжних вентиляторів в галереї нагнітачів з відповідним записом в оперативному журналі. 3.8.8. Забороняється працівникам котрим не доручено догляд за вентиляційними установками і їхнім ремонтом зачиняти вентиляційні засувки шубери припливні і витяжні отвори знімати кожухи зупиняти і вмикати вентилятори провадити інші дії з вентиляційним обладнанням за винятком аварійних випадків. 3.8.9. Відповідальний за експлуатацію вентустановок призначається наказом начальника ЛПУ. 3.8.10. Працюючі вентустановки повинні забезпечувати ефективність яка передбачена проектом. Випробування і налагодження на санітарно-гігієнічний ефект всіх вентиляційних систем повинні виконуватися раз на рік пусконалагоджувальними організаціями та видачею двох примірників паспортів на кожну установку. 3.8.11. Під час опалювального сезону потрібно щодня оглядати калориферні установки і при виявленні парів або підтікання в калориферах фланцевих з'єднаннях арматурі або трубопроводах негайно усувати виявлені нещільності. 3.8.12. Всі повітропроводи витяжні шахти та інші вузли вентустановок які розташовані ззовні або піддаються корозії через шкідливі домішки треба не рідше як раз на рік фарбувати масляною або антикорозійною фарбою. 3.8.13. Фільтри для зовнішнього повітря в припливних установках які містяться поза приміщеннями повинні продуватися теплим чистим повітрям за 10-15 хвилин до початку роботи. 3.8.14. Будова і експлуатація вентиляційних систем повинні відповідати вимогам «Вказівок будівельного проектування підприємств будівель та споруд нафтової і газової промисловості» СН-433-71 . 3.9. Комплекс засобів контролю і автоматики компресорного цеху 3.9.1. Комплекс засобів контролю і автоматики компресорного цеху є основною частиною загальностанційної автоматики і призначається для оперативного управління захисту контролю за роботою обладнання компресорного цеху та його об'єктів. 3.9.2. В складі комплексу засобів контролю і автоматики компресорного цеху передбачається централізований контроль і управління технологічним обладнанням. 3.9.3. До комплексу засобів контролю і автоматики повинні входити такі системи: а система централізованого контролю та управління ГПА СЦКУ ; б система управління цеховими кранами; в система управління цеховими об'єктами і допоміжним обладнанням цеху; г система захисту цеху від загазованості; д система захисту цеху від пожежі. 3.9.4. СЦКУ призначена для управління попереджувальної сигналізації і захисту ГПА а також для вимірювання параметрів роботи ГПА. СЦКУ виконує такі функції: а пуск агрегату; б нормальну і аварійну зупинки ГПА; в світлову і звукову сигналізацію відхилення параметрів від норми попереджувальна сигналізація ; г сигналізацію спрацьовування захисту аварійна сигналізація ; д сигналізацію стану обладнання технологічна сигналізація ; е вимірювання: тиску газу на вході та виході і продуктивності нагнітача струму статора головного електродвигуна температури газу на вході та виході нагнітача є вимірювальний контроль з виклику і періодичну цифрову реєстрацію технологічних параметрів: струму статора головного електродвигуна температури масла до і після маслоохолоджувачів температури підшипників вібрації підшипників перепаду «масло-газ» тиску масла змазки. 3.9.5. Система керування цеховими кранами повинна забезпечувати дистанційне управління кранами вузла врізки цеху і охоронними кранами і їх автоматичну перестановку при аварійній зупинці цеху від ключа «стоп станції». 3.9.6. Системи управління об'єктами допоміжних служб зобов'язані керувати та контролювати за станом об'єктів з допомогою локальних систем автоматизації. 3.9.7. Система автоматизування градирні і циркуляційної насосної повинна забезпечувати: а постійний рівень води в басейні градирні шляхом автоматизованого його підживлення; б автоматичне ввімкнення установок для обробки води підкислювальної магнітної та інших ; в автоматичне ввімкнення резервного насосу; г автоматичний пуск працюючих насосів і вентиляторів після короткочасної перерви в електропостачанні. 3.9.8. Система автоматизації аварійно-витяжної вентиляції повинна забезпечувати автоматичне ввімкнення витяжної вентиляції при небезпечній концентрації газу в приміщенні. 3.9.9. Система автоматизації припливно-опалювальної вентиляції мусить забезпечувати автоматичне управління вентиляторами та виконавчими механізмами в залежності від температури повітря в приміщенні. 3.9.10. Система автоматизації установок кондиціювання повітря повинна регулювати режим роботи в залежності від температури зовнішнього повітря і температури в приміщенні та автоматичне ввімкнення резервного обладнання при аварійній зупинці обладнання яке працює. 3.9.11. Система автоматизації установок повітряного охолодження масла має забезпечувати: а автоматичне підтримання в передбачених межах температури теплонасосів через зміну швидкості обертання вентиляторів або відкриття жалюзі ; б автоматичне ввімкнення резервної установки при аварійному вимкненні працюючої або при недопустимому підвищенні температури теплоносія. 3.9.12. Система захисту цеху від загазованості повинна забезпечувати: а подачу сигналу на автоматичне ввімкнення вентиляції і світлової сигналізації при підвищенні загазованості в будь-якій з контролюючих точок приміщення компресорного цеху вище від попереджувального рівня; б подачу сигналу аварійної світлової і звукової сигналізації при досягненні допустимого рівня загазованості. 3.9.13. Система захисту цеху від пожежі повинна забезпечувати подачу світлового і звукового сигналу при ввімкненні пожежного насосу. ПРИМІТКА: В цих ПТЕ не розглядається автоматизація загальностанційних допоміжних об'єктів артезіанських свердловин котелень і т./н. . 3.9.14. Апаратура і обладнання які встановлюються у вибухонебезпечні і пожежонебезпечні приміщення повинні бути виконані відповідно до вимог діючих «Правил виготовлення вибухозахисного і рудникового електрообладнання» «ПВВРЕ» . 3.9.15. Технічне обслуговування і планово-попереджувальні роботи з комплексу засобів контролю і автоматики компресорного цеху повинні виконуватися відповідно до інструкцій заводів-виготовлювачів обладнання вимог «Положення про планово-попереджувальний ремонт засобів вимірювань і автоматики» «Оргенергогаз» вид. 1974 р. і чинними положеннями Державної системи забезпечення єдності вимірів ГОСТ8.001-71 «Організація і порядок проведення державних випробувань засобів вимірювання» ГОСТ 8.002-71 «Організація і порядок перевірки ревізії і експертизи засобів вимірювань» . 3.10. Система промислової каналізації 3.10.1. Система промислової каналізації повинна забезпечувати стік перекачування і очищення промислових вод від механічних домішок хімічних реагентів і нафтопродуктів які утворюються під час миття обладнання компресорного цеху згідно з СП і П П-Г 4-70 «Внутрішня каналізація і водостоки споруд» норми проектування . 3.10.2. До системи промислової каналізації входять каналізаційна насосна відстійники з фільтрами І трубопроводи. 3.10.3. Промисловові стічні води які містять горючі рідини жири масла кислоти та інші шкідливі речовини що порушують нормальну роботу сіток та очисних споруд повинні бути очищені перед надходженням у зовнішню каналізаційну сітку. Для їх очищення мають бути передбачені місцеві установки-решітки відстійники вловлювачі горючих рідин та інші спорудження. 3.10.4. Спуск отруйних реагентів і продуктів у каналізацію забороняється. Ці продукти повинні надходити в спеціальні технологічні ємності для дальшої утилізації або знешкодження. 3.10.5. Відстійники з фільтрами нафтопастки і трубопроводи системи треба періодично очищати від осаду та бруду. 3.10.6. Експлуатація і обслуговування обладнання яке належить до системи промислової каналізації повинні виготовлятися відповідно до технічних інструкцій. 3.10.7. Система промислової каналізації має виконуватися окремо від господарсько-фекальної каналізації. 3.11. Вантажопідйомні механізми 3.11.1. В компресорному цеху повинні бути такі вантажопідйомні машини механізми та пристовування: а мостовий кран в машинному залі вантажопідйомністю котра забезпечує піднімання і пересування всіх великих деталей і вузлів електродвигуна; б кран-балка в галереї нагнітачів цеху вантажопідйомністю яка забезпечує піднімання і пересування всіх великих деталей і вузлів нагнітача і редуктора; в талі блоки зі стропами та захватами для піднімання вузлів і деталей обладнання компресорного цеху; г допоміжні та вантажозахватні і такележні пристосування. 3.11.2. Вантажопідйомні машини механізми і пристосування компресорного цеху повинні утримуватися і експлуатуватися відповідно до «Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів» Держміськтехнагляд 1969 р. та інструкцій. 3.11.3. Вантажопідйомні крани повинні щорічно бути оглянуті відповідно до правил будови і експлуатації вантажопідйомних кранів. Результати випробувань записуються в паспорт і спеціальний журнал який є для кожного крана. 3.11.4. Випробування вантажопідйомних механізмів і пристосувань потрібно проводити відповідно до вимог «Правил будови і експлуатації вантажопідйомних кранів». РОЗДІЛ 4. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ПРОВЕДЕННЯ ПЛАНОВО-ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНИХ РЕМОНТІВ 4.1. Підготовка ГПА до проведення ремонту 4.1.1. На газоперекачувальних станціях з електричним приводом ремонти агрегатів провадяться відповідно до «Положення про планово-попереджувальні ремонти ППР електротехнічного обладнання» «Тимчасового положення системи планово-попереджувального ремонту ГТУ з відцентровим нагнітачем» «Положення про укладання і випробування договорів» і «Положення про порядок виводу агрегату в ремонт і приймання його з ремонту». 4.1.2. Графіки ремонтів складають об'єднання узгоджують з ремонтною організацією і затверджує графіки Міністерство у терміни які передбачені «Положенням про укладення і виконання договорів». 4.1.3. До виводу в ремонт агрегату повинні бути проведені такі підготовчі заходи: а складена попередня дефектна відомість; б складений технологічний план-графік виконання ремонтних робіт або сітьовий графік ремонту з врахуванням виконання ремонту всіх агрегатних  систем; в згідно з запобіжною дефектною відомістю заготовлені потрібні вироби та матеріали; г укомплектовані упорядковані й перевірені інструменти пристосування такелажне обладнання підйомно-транспортні механізми; д підготовлені робочі місця для виконання ремонту; е виконані протипожежні заходи і заходи з техніки безпеки; є укомплектований і проінструктований ремонтний персонал. 4.1.4. При складанні попередньої дефектної відомості використовується така документація: журнал технічної документації з ремонту ГПА або формуляри технічного стану агрегату після попереднього ремонту монтажу ; дані попередньої дефектації агрегату на основі записів в експлуатаційному формулярі агрегату і передремонтного огляду агрегату; перелік типових робіт ППР; вимоги пожежної охорони Держміськтехнагляду і техніки безпеки; інформлисти заводів-виготовлювачів; перелік заходів затверджений Мінгазпромом з підвищення надійності і економічності ГПА. 4.1.5. Попередня дефектна відомість повинна мати перелік передбачуваних робіт з агрегату із зазначенням норм витрат матеріалів і кількості запасних частин агрегату які потрібні для ремонту. Попередню дефектну відомість складає начальник ГКС затверджує керівництво ЛПУ узгоджує відділ КС об'єднання і подає ремонтній організації не пізніше ніж за 10 днів до початку ремонту. 4.2. Порядок виведення ГПА в ремонт 4.2.1. Перед виведенням агрегату в плановий ремонт персонал компресорного цеху разом з представниками ремонтної організації мусить провести всі перевірки і виміри які вказані в положенні про ПРП. 4.2.2. Вивід агрегату в плановий ремонт повинен проводити персонал ЛПУ за затвердженим керівництвом міністерства план-графіку капітальних та середніх ремонтів із дозволу ЦДС об'єднання. ПРИМІТКА: Під час аварійних зупинок пов'язаних з руйнуванням базових вузлів та деталей агрегат повинен Виводитися не в плановий а в аварійно-відновлювальнийремонт. 4.2.3. Про початок ремонту агрегату треба повідомити ремонтну організацію за 15 днів до початку роботи. 4.2.4. Після зупинення і розкриття агрегату експлуатаційний персонал разом з представниками ремонтної організації повинен скласти уточнену дефектну відомість яка складається на основі попередньої дефектної відомості і дефектів які виявлені при розкриттю агрегату. 4.2.5. Вивід агрегату в аварійно-відновлювальний ремонт коли нема резерву проводиться негайно в будь-яку пору доби з наступним виявленням причин і з'ясуванням винних у встановленому порядку. 4.3. Обов'язки експлуатаційного і ремонтного персоналу під час ремонту ГПА 4.3.1. Усі роботи з ремонту агрегату повинні проводитися згідно з технологією розробленою на основі положення про ППР. 4.3.2. Конструктивні зміни основного обладнання електричної схеми і зміни технологічних і принципових схем агрегатів під час ремонту можуть виконуватися тільки за спеціальним проектом. 4.3.3. У процесі ремонту агрегату начальник ГКС або старший інженер з ремонту приймає з ремонту окремі відремонтовані вузли та допоміжні механізми з оформленням відповідних актів і формулярів. 4.3.4. При відправленні на завод-виготовлювач або ремонтне підприємство деталей і вузлів агрегату для відповідного ремонту щоб запобігти поломкам та корозії під час транспортування потрібно виконувати вимоги інструкції про порядок зберігання консервації і упакування обладнання. На вузли і деталі котрі відправляються треба складати дефектну відомість. 4.3.5. Аварійний ремонт агрегату проводить ремонтна служба компресорної станції або ремонтної організації. Головним завданням аварійного ремонту є швидке введення агрегату в експлуатацію. Безпосередня відповідальність за керування аварійними ремонтами покладається на начальника або головного інженера ЛПУ. 4.4. Приймання агрегату з ремонту 4.4.1. Вивід агрегату з ремонту і приймання в експлуатацію виконує комісія відповідно до положення про ППР і «Положення про порядок виводу агрегату в ремонт і приймання його з ремонту». 4.4.2. Під час приймання агрегату з ремонту потрібно перевірити виконання робіт предбачених уточненою дефектною відомістю а також зовнішній стан агрегату чистота пофарбування і т.ін. після чого агрегат превіряється в роботі під навантаженням безперервно протягом 24 годин; коли нема дефектів попередньо оцінюється якість ремонту і агрегат приймається в експлуатацію. При виявленні дефектів ремонт вважається незакінченим до їх усунення і вторинної перевірки обладнання під навантаженням протягом 24 годин. 4.4.3. Документацію ремонту складає і затверджує в двох примірниках в установленому порядку підрядна організація один з примірників повинен зберігатися в компресорному цеху. 4.5. Профілактичні роботи на обладнанні і системах компресорного цеху при щорічних планових зупинках 4.5.1. Компресорний цех в плановому порядку раз на рік повинен бути зупинений влітку на термін не менш як 24 години для профілактичних і ремонтних робіт а також для підготовки обладнання до осінньо-зимової експлуатації. 4.5.2. Перед плановою зупинкою компресорного цеху треба: а скласти план із зазначенням відповідальних виконавців потрібних затрат матеріалів інструменту та механізмів затвердити його у керівництва ЛПУ і надіслати в об'єднання; б об'єднанню з'ясувати план з Центральним диспетчерським управлінням ЦДУ і назначити відповідального за виконання плану; в керівникові планової зупинки проінструктувати відповідальних виконавців спланувати етапи робіт перевірити заготовлення та доставляння матеріалів інструменту та механізмів які потрібні для робіт; отримати дозвіл ЦДУ на планову зупинку. ПРИМІТКА: Дозвіл на планову зупинку компресорного цеху ЦДУ повинно дати не пізніше ніж за 3 доби до початку робіт. 4.5.3. Приблизний перелік робіт під час планової зупинки: а перевірка спрацювання захистів від ключа аварійної зупинки станції; б усунення витоків по системах технологічного й імпульсного газу; в перевірка дії загальностанційних кранів; г ревізія і герметизація кабельних комунікацій клемних коробок вузлів управління кранами технологічної обв'язки станції; д очищення внутрішній огляд технічний огляд ємностей що працюють під тиском; е проведення потрібних вогняних робіт з технологічної обв'язки станції в галереї нагнітачів; є очищення басейнів градирень ревізія запірної арматури циркуляційної системи; ж ревізія загальностанційної автоматики; з усунення витоків масла води повітря на загальноланцюгових комунікаціях; й ревізія і очищення щитів С.Н.0 4кВ і постійного струму. 4.5.4. При потребі в план-графіку робіт слід передбачити час повного зняття напруги зі станції і пов'язати його з рештою регламентних ремонтних робіт з системи електропостачання і газоперекачувальних агрегатів. 4.6. Забезпечення змінними деталями і матеріалами 4.6.1. Змінні деталі і матеріали для планових ремонтів ГПА постачаються відповідно до заявок об'єднань складеними за нормами витрат запасних частин і матеріалів на ремонт електрообладнання згідно з «ППР електрообладнання» або за аналогією із затвердженими нормами в межах виділених фондів . 4.6.2. Відповідальність за забезпечення планових і аварійних ремонтів ГПА запасними частинами і матеріалами несуть відповідні служби об'єднання. ПРИМІТКА:У разі проведення ремонтів ГПА силами централізованого виробничо-технічного підприємства з ремонту постачання запасних частин і матеріалів може здійснюватися через це підприємство в установленому порядку. 4.6.3. Для забезпечення планових і аварійних ремонтів ГПА змінними деталями та матеріалами крім складів компресорних станцій для зберігання запасних частин газоперекачувальних агрегатів повинні бути кущові бази і центральні склади. 4.6.4. Для зменшення термінів вимушеного простою або проведення аварійних ремонтів об'єднанню потрібно мати непорушний запас деталей на випадок аварії. Перелік непорушного запасу деталей на випадок аварії повинен бути узгоджений і затверджений керівництвом Мінгазпрому. 4.6.5. Кожний вузол чи деталь непорушного запасу повинен мати конкретне місце зберігання центральний склад кущову базу або склад ЛПУ. 4.6.6. Для забезпечення детального зберігання запасних частин потрібно виконати вимоги «Інструкції» про порядок зберігання консервації упакування устаткування. 4.6.7. Змінні деталі й матеріали з непорушного запасу видаються на аварійні ремонти тільки з дозволу Мінгазпрому. Після їх використання повинні бути вжиті заходи для відновлення непорушного запасу. 4.6.8. Використання вузлів і деталей з непорушного запасу на планові ремонти забороняється. Фонд виділений для створення і поповнення непорушного запасу деталей не можна використовувати з іншою метою. В основу визначення такого фонду повинен лягти перелік непорушного запасу деталей на аварійний ремонт. РОЗДІЛ 5. ТЕХНІЧНА ДОКУМЕНТАЦІЯ І ЗВІТНІСТЬ КОМПРЕСОРНОГО ЦЕХУ 5.1. Загальні положення 5.1.1. Для організації експлуатації устаткування компресорного цеху з електричним приводом забезпечення обліку і контролю параметрів роботи агрегатів а також збирання і аналіз показників експлуатаційної надійності і техніко-економічних даних у компресорному цеху повинна бути і постійно вестися однакова технічна експлуатаційна оперативна і звітна документація відповідно до «Збірника типових експлуатаційних документів». 5.1.2. На робочому місці диспетчера мусить бути технічна документація відповіно до розділу 4.3.3. «Правил технічної експлуатації магістральних газопроводів» вид. 1980р. а також додаткова оперативна і технічна документація потрібна для забезпечення експлуатації обладнання компресорного цеху відповідно до цих ПТЕ. 5.1.3. Потрібна технічна документація інструкції журнали схеми повинна бути в приміщенні з ремонту електротехнічного і механічного устаткування хімічної лабораторії і на робочих місцях з обслуговування обладнання загальноцехових схем. 5.1.4. Технічну документацію розроблену на місці повинно затвердити керівництво ЛПУ. 5.2. Обсяг і форми технічної документації по компресорному цеху 5.2.1. До технічної документації компресорного цеху входять: а комплект інструкцій компресорного цеху в тому числі: посадові інструкції персоналу компресорного цеху; експлуатаційні інструкції; інструкції з техніки безпеки; б електричні та технологічні схеми агрегатних і загальноцехових систем з вказівкою діаметрів трубопроводів ширини і перетину кабелів і проводів нумерація апаратури з прив'язкою до устаткування і з усіма виробничими змінами; усі схеми повинні бути затверджені керівництвом ЛПУ; в оперативні експлуатаційні і ремонтні журнали компресорного цеху; г креслення і конструкторську документацію в тому числі креслення ГПА одержані від заводів-виготовлювачів креслення деталей запасних частин і пристроїв; д паспорти обладнання і експлуатаційні формуляри;  е оперативно-звітні документи в тому числі відомості графіки стрічки і картограми реєстраційних приладів плани роботи і звіти за встановленою формою;  є провідні матеріали відповідно до приблизного терміну наявних нормативних документів до цих ПТЕ й інших потрібних для експлуатації обладнання документів. Приблизний перелік технічної документації компресорного цеху поданий в додатку до цих ПТЕ. 5.2.2. Журнали які ведуться в компресорному цеху мають таке призначення: а «Оперативний журнал» цеху або КС для запису в хронологічному порядку усіх змін режиму роботи КС технологічних перемикань і одержаних оперативних вказівок ЦДС керівництва ЛПУ об'єднання коротких даних з режиму через 2 години і нагромадженого напрацювання по агрегатах раз на добу; б «Журнал наказів» для запи.су наказів вищестоящого керівництва котрі діють більше доби. В журналі повинна бути передбачена графа яка підтверджує ознайомленість кожного начальника зміни або відповідного працівника із записаними розпорядженнями; в експлуатаційний оперативний журнал для запису в хронологічному порядку часу прийому і здачі зміни виконаних перемикань в електроустановках наказів про допуск до роботи про видачу ключів від розподільних пристроїв про зміни режимів роботи електрообладнання захисту й автоматики записів щодо ліквідації аварій; г «Журнал дефектів устаткування цеху» для запису виявлених дефектів і відомостей про їх усунення. 5.2.3. На всю наявну в компресорному цеху технічну документацію повинен бути складений перелік. 5.2.4. В обсяг технічної документації компресорного цеху на розсуд керівництва об'єднання може бути занесена додаткова документація. 5.3. Ведення технічної документації обслуговуючим персоналом 5.3.1. Добова цехова відомість журнал роботи ГПА повинна вестися по кожному агрегату компресорного цеху. Періодичність заповнення їх визначається керівництвом об'єднання не рідше як два рази на зміну. Добові відомості журнали мають комплектуватися по цеху і зберігатися не менш як 2 роки. 5.3.2. На стрічках і картограмах реєстраційних приладів щодобово а також при кожному пуску і зупинці агрегату повинні робитися відмітки дати і часу розпис особи котра виконує роботу. На стрічках і діаграмах мають бути вказані номери агрегатів дати їхнього початку і закінчення. Записи показання самописних приладів повинні зберігатися по кожному агрегату і по кожному приладу окремо не менш як 2 роки. 5.3.3. Керівник ЛПУ і начальник газокомпресорної служби зобов'язані щоденно переглядати оперативну документацію диспетчера і вживати потрібних заходів до усунення дефектів устаткування і ненормальностей у роботі. 5.3.4. Збір експлуатаційних даних їх опрацювання і підготовка звітності провадиться персоналом компресорної станції відповідно до інструкції «Система збору і опрацювання інформації про газоперекачувальні агрегати» видана 1981 р. Звітність за формою ЕІ-ЕІІ-81 компресорна станція висилає у ВО «Союзоргенергогаз» п'ятого числа наступного за звітним кварталом місяця. 5.3.5. Керівництво компресорного цеху повинно щомісяця висилати в об'єднання звіти про роботу електроприводних агрегатів напрацювання кількість пусків і зупинок дані про вимушені зупинки витрати електроенергії і змазувальні масла . 5.3.6. Диспетчер компресорного цеху зобов'язаний щодня повідомляти в ЦДС об'єднання короткі дані про режим працюючих агрегатів про пуски і зупинки а також вказувати які агрегати є в ремонті або в резерві. 5.3.7. Порядок ведення експлуатаційних ремонтних журналів паспортів і формулярів повинен бути викладений у відповідних вказівках до цих документів. РОЗДІЛ 6. ОБОВ'ЯЗКИ ОБСЛУГОВУЮЧОГО ПЕРСОНАЛУ 6.1. Загальні положення 6.1.1. Основними завданнями та обов'язками обслуговуючого персоналу компресорного цеху є: а виконання державного плану транспортування газу; б утримання основного і допоміжного обладнання в робочому стані який забезпечує виробничу потужність потрібні резерви і обслуговування обладнання і систем цеху; в забезпечення надійної економічної і безперебійної роботи всього основного та допоміжного обладнання цеху. 6.1.2. Начальник газокомпресорної служби Компресорного цеху відповідає: а за своєчасний інструктаж персоналу цеху і періодичну перевірку знань правил техніки безпеки; б за технічну підготовку робіт забезпечення робітників справними інструментами пристосуваннями запобіжними засобами і спецодягом; в за відповідний контроль дотримування техніки безпеки; г справність і своєчасну перевірку вантажопотужного обладнання і пристосуваннь а також ємностей які працюють під тиском; д за порушення протипожежного режиму на об'єктах ГКС; е за неправильне і неповне використання захисних засобів; є за невикористання наданих йому прав. 6.1.3. Обов'язки чергового персоналу наведені в главі 42 «Правил технічної експлуатації магістральних газопроводів» видання 1980 р. де сформульовані загальні вимоги до правил прийому-здачі зміни а також обов'язки в процесі експлуатації. 6.1.4. Обов'язки права і відповідальність кожного працівника повинні бути сформульовані в професійних інструкціях. 6.2. Порядок прийому і здачі чергувань 6.2.1. Прийом і здача зміни проводяться відповідно до графіка який затверджений відповідальним за електрогосподарство. Порушення графіка забороняється. Заміна чергувань допускається тільки з особистого дозволу відповідального за електрогосподарство до того ж чергування протягом двох змін підряд не дозволяється. 6.2.2. Черговий змінний диспетчер старший машиніст повинен прийняти зміну від попереднього чергового а після закінчення роботи здати зміну наступному за графіком черговому. Залишати чергування без здачі зміни забороняється. 6.2.3. У разі невиходу на чергування змінного чергового змінюваний повинен сповістити про це начальнику ГКС і залишитися на чергуванні до приходу змінника. 6.2.4. Здавати зміну хворому або нетверезому черговому котегорично забороняється. 6.2.5. Старший зміни під час приймання зміни зобов'язаний: а оглянути всі місця компресорного цеху і з допомогою інформації попереднього чергового ознайомитися зі станом обладнання схемою і режимом роботи компресорного цеху; б ознайомитися зі всіма записами і розпорядженнями зробленими за період його відсутності; в встановити яке основне і допоміжне обладнання е в робочому стані резерві які ремонтні роботи виконувалися і які провадитимуться під час його чергування; г перевірити наявність схем інструкцій і прийняти інвентар інструмент матеріали ключі від приміщень; д прийняти рапорт від персоналу котрий прийняв зміну потім оформити здачу та прийом зміни в оперативному журналі дати короткі вказівки щодо наступної роботи і дозвіл приймати вахту. 6.2.6. Старший машиніст машиніст компресорного цеху під час прийому зміни ознайомлюється зі схемою та режимом роботи КС обходить типовий маршрут і перевіряє всі основні і допоміжні обладнання компресорного цеху а також показання контрольно-вимірювальних пристроїв перевіряє стан резервного обладнання. 6.2.7. Старший машиніст машиніст що  закінчує зміну повідомляє працівникові який приймає зміну про всі зміни в роботі за зміну що минула і про помічені несправності в роботі обладнання. 6.2.8. Старший машиніст під час прийому зміни ознайомлюється з записами в оперативному журналі дізнається про передані за зміну розпорядження з'ясовує  стан обладнання що ремонтується або в резерві перевіряє і приймає інструменти матеріали пристрої графіки і т.ін. 6.2.9. Старший машиніст машиніст що приймає зміну перевіряє рівень масла в маслоблоку температуру підшипників порівнює останній запис в добовій відомості зі справжніми показаннями приладів про всі зауваження доповідає старшому зміни і отримує дозвіл на прийом зміни. 6.2.10. Черговий персонал що приймає зміну повинен переконатися що обладнання перебуває в чистоті й нормальному стані оформити прийом зміни підписом тільки тоді зміна вважається прийнятою. 6.2.11. Прийом та здача зміни під час ліквідації аварії при перемиканнях операціях по запуску і зупинці агрегатів без особистого дозволу керівництва ЛПУ ГКС забороняється. 6.2.12. У разі ненормального режиму роботи системи електропостачання і агрегатів компресорного цеху що загрожує небезпекою обслуговуючому персоналові і обладнанню старший зміни зобов'язаний призупинити прийом і здачу зміни до поновлення нормального стану та обов'язково сповістити начальника ЛПУМГ ГКС . 6.2.13. Здача зміни при несправному обладнанні або неномальному режимі його роботи допускається тільки за умови дозволу начальника газокомпресорної служби. 6.2.14. Всі розбіжності між тими хто здає і тими хто приймає чергування вирішуються начальником газокомпресорної служби. 6.3. Обов'язки обслуговуючого персоналу під час чергування 6.3.1. Черговий під час вахти є відповідальним за правильне обслуговування і безаварійну роботу всього обладнання на дорученій йому дільниці. Черговий зобов'язаний підтримувати найекономічніший і надійний режим роботи обладнання відповідно до вимог технічних інструкцій з експлуатації і оперативних вимог керівництва а також положення розділу 2 цих «Правил». 6.3.3. Черговий зобов'язаний обходити й оглядати все обладнання виробничих приміщень підприємства на своїй дільниці згідно з затвердженими посадовими інструкціями і типовим маршрутом огляду. Під час обходу потрібно перевіряти правильність режиму роботи стан обладнання стан робочих місць і приміщень. 6.3.4. Черговий зобов'язаний своєчасно записувати показники роботи обладнання у відповідних відомостях і журналах та відзначати в них всі недоліки в роботі обладнання. 6.3.5. Черговий не повинен дозволяти роботу газоперекачувальних агрегатів на параметрах які перевищили гранично допустимі норми з експлуатаційних інструкції і технічних умов заводів-виготовлювачів. 6.3.6. Під час порушення режиму роботи вимушеної зупинки чи аварії обладнання черговий зобов'язаний негайно самостійно вжити заходів до відновлення нормального режиму роботи обладнання або ліквідації аварійного стану і повідомити старшого зміни. 6.4. Обов'язки при ліквідації аварії 6.4.1. Незалежно від присутності керівництва за ліквідацію аварії повністю відповідає старший зміни одноособово приймаючи рішення і здійснюючи заходи щодо відновлення нормального режиму роботи обладнання. У разі його неправильних дій начальник газокомпресорної служби цеху повинен втрутитися в хід ліквідації аварії аж до усунення старшого зміни переймаючи на себе керівництво і відповідальність за ліквідацію аварії. 6.4.2. Під час пожежі в компресорному цеху старший зміни і підлеглий йому персонал діє відповідно до протипожежної інструкції вживаючи всіх заходів для швидкої ліквідації пожежі захисту людей від нещасних випадків і обладнання від псування. 6.4.3. При нещасних випадках з людьми треба якнайшвидше допомогти потерпілим. 6.4.4. Під час вимушеної зупинки ГПА старший по зміні повинен негайно сповістити начальника газокомпресорної служби керівництво ЛПУ і диспетчера ЦДС об'єднання. 6.4.5. Черговий персонал зобов'язаний знати ознаки аварій  газоперекачувальних агрегатів і обладнання компресорного цеху методи знаходження несправностей і ліквідації аварій які викладені в аварійних інструкціях. 6.4.6. У разі аварійної зупинки одного з агрегатів групи треба вжити заходів для втримання працюючого агрегату агрегатів на загальному кільці. Має бути запущено резервний апарат таі забезпечено роботу групи в трасу. Якщо відсутній резервний апарат робота цеху станції повинна перебудуватися за схемою узгодженою з ЦДС і котра забезпечує найбільшу ефективність нагнітачів що працюють. 6.4.7. При зупинці агрегатів після зникнення напруги повинен бути забезпечений контроль за правильністю проходження операцій щодо зупинки агрегатів особливо за перестановкою кранів. РОЗДІЛ 7. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ І ПОЖЕЖОБЕЗПЕКИ В КОМПРЕСОРНОМУ ЦЕХУ 7.1. Загальні положення 7.1.1. Роботи з пусконалагодження ремонту експлуатації компресорного цеху повинні виконуватися відповідно до вимог «Правил безпеки нафтодобувної промисловості» видання 1974 р. «Правил техніки безпеки при монтажі обладнання компресорних станцій на магістральних газопроводах» і «Збірника інструкцій з техніки безпеки при експлуатації і ремонті компресорних станцій магістральних газопроводів» «Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів». 7.1.2. Весь персонал який бере участь в пусконалагоджувальних роботах повинен бути навчений і проінструктований про порядок і правила безпечного ведення робіт. 7.1.3. В кожному компресорному цеху повинен бути розроблений перелік інструкцій з техніки безпеки затверджений керівництвом ЛПУ. Робітників треба забезпечити інструкціями з видів робіт. 7.1.4. Газоперекачувальні агрегати мають мати нумерацію. Номер агрегату повинен бути нанесений на електродвигун та нагнітач а також на стіну споруди з боку технологічної обв'язки. 7.1.5. Електродвигуни допоміжних механізмів арматура КС а також охоронні протипожежні крани повинні бути пронумеровані відповідно до «Правил технічної експлуатації магістральних газопроводів» видання 1980 р. . 7.1.6. На кожній ділянці компресорного цеху мусить бути аптечка з постійним запасом медикаментів та перев'язних матеріалів. 7.2. Техніка безпеки при експлуатації ГПА і обладнання компресорного цеху 7.2.1. Обслуговування обладнання компресорного цеху пов'язане з об'єктами діючих магістральних газопроводів високого тиску вибухонебезпечними приміщеннями та роботою важконавантажених швидкісних агрегатів з напругою понад 1000 В. 7.2.2. Обслуговуючий персонал повинен добре знати правила поводження з природним газом і його основні властивості: а неодорований природний газ безбарвний не має запаху легший за повітря; б при наявності метану в повітрі в межах від 5 до 15% утворюється вибухонебезпечна концентрація; в природний газ який концентрується в закритому приміщенні витісняє повітря і задушливо діє на людину; г гранично допустимий вміст газу в повітрі в приміщеннях не повинен перевищувати 0 7%. 7.2.3. Обслуговуючий електротехнічний персонал компресорної станції зобов'язаний знати і виконувати «Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів» і «Правила техніки безпеки під час експлуатації електроустановок споживачів» і мати згідно з правилами кваліфікаційну групу. 7.2.4. Куріння на території компресорної станції в машинному та інших промислових приміщеннях категорично забороняється. Повинні бути виділені спеціальні приміщення і відведені місця для куріння. 7.2.5. Підлоги приміщень повинні бути сухими і чистими. Масло яке вилилося потрібно відразу ж насухо витирати. Підлоги захисні засоби і перекриття треба утримувати непошкодженими. 7.2.6. Засклені ліхтарі і вікна в цеху мають бути чистими і непошкодженими. 7.2.7. Весь цех проходи і площадки повинні бути освітлені що уможливить правильне і безпечне обслуговування агрегатів черговим персоналом. Треба щоб були добре освітлені всі прилади а також проходи і сходи. 7.2.8. Мусить бути аварійне освітлення для контролювання показання приладів стану обладнання і комунікацій а також для усунення несправностей при аварійних умовах на компресорній станції. 7.2.9. Промаслені обтиральні матеріали треба складати в секційний металевий ящик та забирати з цеху наприкінці кожної зміни 7.2.10. Виконання заземлення та захисних заходів безпеки від ураження електричним струмом в компресорному цеху повинно відповідати ПУЕ. 7.2.11. Під час роботи агрегату ремонтувати його забороняється . 7.3. Техніка безпеки під час ремонтів газоперекачувальних агрегатів 7.3.1. Всі ремонтні роботи в машзалі і галереї нагнітачів можуть провадитись тільки відповідно до інструкції проведення газонебезпечних робіт з дозволу начальника ГКС або його заступника. 7.3.2. На кожній компресорній станції повинен бути план компресорного цеху з нанесеними на ньому ремонтними площадками і допустимими на них навантаженнями. 7.3.3. Поверхні перекриття поверхів і каналів а також фундаменти механізмів повинні бути сухі і чисті витоки масла води газу треба негайно усувати. 7.3.4. Пробивання отворів в перекриттях кріплення на них такелажних пристосувань розміщення частин та деталей обладнання що ремонтується повинні провадитись з попередньою перевіркою допустимості навантажень для існуючих перекритів і конструкцій. 7.3.5. Забороняється зберігання в цеху легкозаймистих речовин. Невеликі кількості цих матеріалів для потреб ремонту повинні зберігатися в герметичній тарі в спеціально відведеному місці. 7.3.6. Перед відкриттям відцентрового нагнітача потрібно впевнитися що відповідні газові крани і вентилі надійно закриті а свічки для видування газу відкриті і униможливлено надходження газу до місця роботи. 7.3.7. В компресорному цеху дозволяється виконання такелажних робіт з ланцюгами тільки при їх застосуванні в механізмах де ланцюги працюють в спеціальних умовах в талях блоках спеціальних пристосуваннях для підняття кришок редуктора нагнітача та ін. . 7.3.8. Для піднімання деталей дозволяється користуватися лише тими вантажопідйомними засобами які відповідають вантажопідйомності і своєчасно пройшли перевірку згідно з чинними правилами Держміськтехнагляду. Дозволена вантажопідйомність і термін перевірки повинні бути вказані на обладнанні і пристроях. 7.3.9. Піднімання деталей вантажопідйомними засобами повинне виконуватися під керівництвом старшого машиніста з ремонту який зобов'язаний знати будову і експлуатацію підйомних механізмів. Всі кранівники і стропальники зобов'язані мати посвідчення відповідно до правил Держміськтехнагляду. 7.3.10. Всі операції щодо переміщення важливих вантажів роторів кришок деталей вага котрих близька до максимальної вантажопідйомності крана повинні виконуватися тільки під керівництвом відповідального за експлуатацію підйомного механізму. 7.3.11. Перед початком робіт з піднімання потрібно перевірити справність вантажопідйомних засобів і гальмівних пристроїв. Перед підніманням деталі перевірити міцність застроповки. 7.3.12. Забороняється захаращувати деталями проходи біля машин що ремонтуються і діючого обладнання а також проходи які потрібні для нормальної експлуатації цеху. 7.3.13. Всі отвори трубопроводів і дренажів приєднаних до агрегату після його розкриття треба відразу ж закрити дерев'яними корками і кришками або зав'язати салфетками. 7.3.14. При відкриванні і закриванні підшипників треба:  застропку кришок і вкладишів виконувати стропами за римболти котрі повинні бути вкручені повністю і щільно прилягати до поверхні кришки. 7.3.15. До робіт з використанням соляної або сірчаної кислоти каустичної соди дихлоретану та інших хімікатів допускаються робітники які добре засвоїли правила техніки безпеки під час користування цими хімікатами і які мають відповідний спецодяг. 7.3.16. При перезаливанні вкладишів підшипників бабітом потрібно: а роботу виконувати в спеціальному місці в захисних окулярах брезентових рукавицях брезентовому спецодязі і спецвзутті; б всі предмети які доторкаються до розплавленого бабіту зливки бабіту для додаткового розплавлення інструмент і т.ін. попередньо нагріти до повного вилучення вологи щоб запобігти розбризкуванню розплавленого металу; в роботу щодо знежирення вкладишів і протравлення їх потрібно проводити в захисних окулярах гумовому взутті і гумових рукавицях поверх спецодягу треба надягати гумовий фартух; при розведенні кислоти водою слід наливати кислоту у воду а не навпаки; у разі попадання крапель кислоти на шкіру промити шкіру водою а потім нейтралізувати 10% розчином кальцінованої соди; при попаданні лугу промити шкіру водою а потім розчином кислоти; при роботі з кислотою і лугом повинна бути увімкнена вентиляція. 7.3.17. Прокручування роторів вручну під час центрування потрібно виконувати важелем за командою одного чоловіка; підошви черевиків повинні бути насухо витерті. 7.3.18. Ремонт ємностей і трубопроводів що перебувають під тиском дозволяється виконувати тільки після пониження в них тиску до величин які вимагають чинні інструкції і «Правила будови і безпеки експлуатації ємностей що працюють під тиском» зартверджені Держтехнаглядом в 1970 р. 7.3.19. При проведенні ремонтних робіт на маслопроводах потрібно керуватися такими вказівками: а не повинна допускатися газова зварка; б електродугова зварка мусить виконуватися зварниками що мають диплом; в напірні маслопроводи при капітальних ремонтах ГПА повинні піддаватися гідравлічному випробовуванню; г розлите масло треба негайно прибрати; д роботи всередині масляних баків можуть проводитися тільки після вилучення з них всього масла установки силових заглушок на трубопроводах які з'єднують маслобак з порожниною нагнітача і з точним виконанням правил безпеки; е промивання масляних баків легкозаймистими рідинами забороняється. 7.3.20. Протягом всього періоду ремонтних робіт повинна бути встановлена діафрагма що розділяє машинний зал від галерей нагнітачів. Відсутність роздільної діафрагми дозволяється тільки під час робіт які пов'язані з центруванням електродвигуна і редуктора. 7.4. Вимоги до проведення вогневих і газонебезпечних робіту компресорному цеху 7.4.1. Вогневими роботами в діючих компресорних цехах вважаються зварювальні роботи газова різка і пов'язані з ними операції які виконуються у вибухонебезпечних приміщеннях цеху або безпосередньо на діючих газових комунікаціях а також на комунікаціях в межах відключених кранів цеху №7 і № 8 . 7.4.2. Газонебезпечними вважаються роботи котрі виконуються в загазованому середовищі або під час яких можливий вихід газу з газопроводів їх комунікацій і апаратів газового обладнання запірної арматури або агрегатів. До газонебезпечних робіт належать: а приєднання заново змонтованих газопроводних комунікацій апаратів пиловловлювачів фільтрів підігрівачів газу та ін. до діючих комунікацій   які розміщені в приміщеннях і зовні; б введення в експлуатацію газових комунікацій; в ревізія ремонт і заміна газового обладнання підземних і надземних газопроводів які перебувають під газом; г відкриття відцентрових нагнітачів виконується за спеціальною інструкцією ; д огляд і ревізія захисних решіток на всмоктувальних патрубках відцентрових нагнітачів; е заміна ущільнювального підшипника відцентрового нагнітача; є заливання в технологічні комунікації реагентів з метою вилучення гідратних утворювань; ж пуск газоперекачувального агрегату виконується за спеціальною інструкцією див. підрозділ 2.3. цих ПТЕ ;  з огляд і провітрювання колодязів з запірною арматурою з пониженням тиску в газопроводних комунікаціях до атмосферного; и зливання конденсату з пиловловників і можливих місць накопичення в технологічних обв'язках обладнання; профілактичне облслуговування діючих пристроїв і обладнання що перебувають під газом. Роботи перелічені в цьому пункті потрібно виконувати під безпосереднім керівництвом інженерно-технічних працівників за винятком робіт що вказані в пунктах з и керівництво якими дозволяється доручати найкваліфікованішим робітникам. Роботи перелічені в підпунктах а б в г д е є потрібно виконувати за спеціальним дозволом на газонебезпечні роботи. 7.4.3. Виконання усіх вогневих і газонебезпечних робіт в компресорному цеху повинно проводитися згідно з вимогами котрі відповідають розділам «Збірника інструкцій з техніки безпеки при експлуатації і ремонті компресорних станцій магістральних газопроводів» ВНДІГАЗ . Вимоги до проведення робіт в галереї нагнітачів з розкриттям нагнітача 7.4.4. Розкриття нагнітачів зі зняттям патрубка або торцевої кришки провадиться лише за наявності письмового дозволу головного інженера або начальника ЛПУ на окремій площадці начальника газокомпресорної служби . Дозвіл складається в двох примірниках причому один примірник має бути у старшого диспетчера другий у старшого бригади тієї що розкриває нагнітач. Під час розкриття нагнітача повинні бути присутні старший інженер з ремонту і майстер з ремонту організації що ремонтує агрегат. 7.4.5. До початку розкриття нагнітача експлуатаційний персонал на агрегаті що ремонтується зобов'язаний виконати технічні заходи: а крановий візок високовольтного вмикання встановити в неробоче положення зняти оперативну напругу; б перевірити чи закриті крани № 1 2 4 З обр. і набити їх змазкою; перевірити відкриття кранів № 3 5 3 біс; в зняти шланги до пневмоциліндрів кранів № 1 2 3 3 біс 4 5 З обр ; штуцери пневмоприводів кранів № 1 2 3 4 закрити заглушками і запломбувати; зняті шланги забрати з агрегату в спеціально відведене місце; при підключенні імпульсних ліній до кранів трубками замість гнучких шлангів наприклад на імпортних кранах треба перекрити вентилі подачі газу від'єднати накидні гайки імпульсних трубок на кранах на штуцер накрутити пробки-заглушки і запломбувати їх; г перекрити вентилі відбору газу на імпульсному колекторі і від'єднати лінії проводу імпульсного газу; д на крані № 4 встановити скобу блок-замок який виключає відкриття його вручну; е на кранах № 1 2 4 3 обр. вивісити плакат «не відкривати»; № 3 3-біс 5 «не закривати»;  є щити управління агрегатом знеструмити і вивісити плакати «не вмикати працюють люди»; ж розкрити люки-лази на всмоктуванні і викиданні;  з усунути конденсат з трубопроводу між кранами № 1 2.  ПРИМІТКА: На деяких агрегатах є крани 6 і 6р. Ці крани повинні були підготовлені по п.п. б і в. 7.4.6. Весь персонал який працює над розкриттям нагнітача перед початком роботи повинен бути проінструктований про порядок проведення роботи і за правилами техніки безпеки з оформленням інструктажу в спеціальному журналі. 7.4.7. Перед розкриттям залежно від типу запірної арматури технологічної обв'язки нагнітача для забезпечення гарантійного неперемикання кранів обслуговуючий персонал на агрегаті що ремонтується повинен: а на кранах № 1 2 3 зняти штурвали закрити штурвали на замок або поставити перемикачі режиму управління кранами в положення «Закрити ручним способом» і запломбувати; б на кранах № 1 2 3 поставити «чеку» в сектор черв'яка ручного приводу закрити на замок і запломбувати привід ручного насосу; в на всмоктуванні і виході газу між нагнітачем і люк-лазами за місцем врізки крана №3-біс встановити гумові надувні кулі залишаючи люк-лази відкритими. ПРИМІТКА: . Перед встановленням гумових надувних куль потрібно перевірити загазованість в місці їх розміщення. При наявності небезпечної концентрації газу більш як 1% слід продути вказану дільницю труби.  2. Застосування металевого інструменту при встановленні куль забороняється: заповнювати гумові кулі повітрям через редуктор до тиску не вище як 500 мм.вод.ст. з контролем його по U-образному манометрові. 7.4.9. Після проведення організаційно-технічних заходів що забезпечують безпеку ведення робіт з відкриття нагнітача див. п.п. 7.4.-5-7.4.7. цих ПТЕ старший інженер з ремонту приймає а старший зміни передає йому робоче місце що фіксується в оперативному журналі. 7.4.10. Під час розкриття нагнітачів у приміщенні можуть бути тільки особи які працюють і вахтовий персонал що обслуговує працюючі агрегати. 7.4.11. У період робіт з розкриття і проведення ремонту нагнітача повинна постійно працювати припливно-витяжна вентиляція. Крім роботи автоматичних газоаналізаторів галереї нагнітачів систематично але не рідше ніж через 30 хвилин а також перед початком роботи з відкриття нагнітача і після зняття всмоктувального патрубка або торцевої кришки нагнітача потрібно вимірювати загазованість повітря біля місця проведення робіт і записувати у спеціальному журналі. При наявності газу понад 0 7 % роботи припиняються і вживаються заходи щодо запобігання проникненню газу. 7.4.12. На час виконання ремонтних робіт нагнітача потрібно встановити контроль за станом надувних гумових куль. 7.4.13. Роботи з розкриття і збору нагнітача повинні виконуватися одним і тим же персоналом. 7.4.14. При короткочасних перервах до однієї години в роботі з ремонту нагнітача спостерження за розкриттям нагнітача і відповідальність за безпечний стан агрегату покладається на старшого зміни. 7.4.15. Якщо за умовами ремонту нагнітач тривалий час залишається без ротора то потрібно герметезувати його газову порожнину встановивши силову заглушку замість ущільнюваного підшипника і вхідний патрубок або торцеву кришку. Заглушка повинна бути розрахована на робочий тиск. 7.4.16. У момент розкриття і ремонту нагнітача не дозволяється в галереї нагнітачів виконувати які-небудь інші роботи якщо вони не належать до цього розкриття і ремонту. 7.4.17. Інструмент для роботи в галереї нагнітачів має бути обміднений. 7.4.18. Після завершення ремонту нагнітач можна закрити тільки перевіривши його на відсутність у ньому а також в усмоктувальному і нагнітальному трубопроводах сторонніх предметів. Про результат огляду складається акт. Розпломбування й вийняття заглушок виїмка куль огляд та закриття нагнітача проводиться разом зі старшим інженером з ремонту. 7.4.19. Після завершення ремонту і складання за вказівкою старшого інженера з ремонту проводиться обпресовування агрегату на щільність і комплексна перевірка системи регулювання ущільнювача нагнітача і сигналізації помпажу. Дозвіл на вмикання агрегату оформляється відповідним записом в оперативному журналі. Вогневі роботи в приміщенні нагнітачів і на технологічній обв'язці компресорного цеху 7.4.20. Вогневі зварювальні роботи в приміщенні нагнітачів повинні проводитися під час повної зупинки цеху з видуванням газу з комунікацій компресорної станції на що повинен бути складений акт затверджений керівництвом ЛПУ. 7.4.21. Виконання вогневих робіт в галереї нагнітачів в усіх випадках повинно здійснюватися за спеціальним планом затвердженим начальником або головним інженером ЛПУ з обов'язковим дотримуванням усіх заходів з техніки безпеки і правил пожежної безпеки. 7.4.22. В складних умовах виконання вогневих робіт і у випадках пов'язаних зі зміщенням режиму газоподачі споживачам плани виконання вогневих робіт повинні затверджуватися керівництвом об'єднання і узгоджуватися з районною інспекцією Держгазнагляду і Центральним диспетчерським управлінням ЕСГ СРСР. 7.4.23. В планах проведення вогневих робіт повинні враховуватися вимоги з запобігання довільного або випадкового відкриття арматури як при ручному так і при дистанційному управлінні а також арматури яка належить до схеми автоматики. 7.4.24. В період розкриття нагнітача забороняється виконувати вогневі роботи в галереї нагнітачів і на агрегаті що ремонтується в машинному залі. 7.4.25. Вогневі роботи в галереї нагнітачів виконуються під особистим керівництвом і відповідальністю головного інженера ЛПУ а наокремій КС начальника ГКС і при безпосередній участі начальника ГКС і старшого інженера з техніки безпеки. 7.4.26. Під час проведення складних вогневих робіт на технологічних комунікаціях компресорного цеху що пов'язані з заміною арматури порушенням компенсації колекторів і т.ін. потрібно вимкнути дільницю газопроводу що ремонтується і суміжну випустити з них і при можливості встановити гумові надувні кулі. 7.4.27. Вогневі роботи всередині технологічних трубопроводів газових агрегатів і порожнин можна виконувати після повного випускання ретельної очистки від конденсату провітрювання промивання гарячою водою і пропарювання або промиваним розчином каустичної соди а також перевірки загазованості в них шляхом аналізу. Газові апарати і ємності що ремонтуватимуться потрібно вимкнути від діючих газопроводів та інших апаратів ємностей і комунікацій заглушками що встановлюються після засувок кранів . Якщо заглушку встановити неможливо після засувок або кранів потрібно вимкнути суміжні дільниці газопроводу і випустити з них газ. 7.5. Забезпечення пожежобезпеки компресорного цеху 7.5.1. Відповідальність за протипожежний стан компресорної станції покладається на керівництво управління служб цехів змін і дільниць. 7.5.2. В кожному компресорному цеху повинні бути розроблені план ліквідації пожежі і протипожежна інструкція узгоджені з місцевою пожежною охороною і проводитися систематичні тренування персоналу з гасіння пожежі. 7.5.3. Під час експлуатації компресорних цехів потрібно систематично стежити: а за герметичністю місць з'єднання газопроводів сальникових ущільнень обладнання і арматури; б за справним станом всіх систем масляного господарства компресорного цеху; в за справністю аварійних зливань переливних ліній з маслобаків; г за справністю автоматичних засобів увімкнення аварійного електричного освітлення. 7.5.4. Порядок збереження контролю і вибракувальні норми змазувальних масел і консистентих змазок повинні встановлюватися інструкцією затвердженою головним інженером об'єднання. 7.5.5. Потрібно постійно утримувати у справному стані протипожежну стіну яка розділяє приміщення відцентрових нагнітачів і машинний зал. В стіні не може бути відкритих прорізів оглядових вікон щілин і нещільностей що з'єднують ці приміщення. 7.5.6. Під час експлуатації компресорних цехів не допускати у виробничих і допоміжних приміщеннях розміщення конторок кладовок а також прибудов до будівель що не передбачені проектами без узгодження з місцевими органами Державного пожежного нагляду. 7.5.7. Під час ремонту водопроводів на компресорній станції треба мати запас води на випадок пожежі згідно з чинними нормами. 7.5.8. У пожежних гідратів водоймищ і перекриваючих засувках вентилях на водопроводах повинні бути встановлені покажчики. В темних місцях розміщення гідратів повинно бути позначено світловими покажчиками. 7.5.9. Ремонт електропроводок електрообладнання а також заміну в світильниках електроламп в приміщеннях компресорного цеху треба виконувати тільки при знятій напрузі. 7.5.10. В цих виробничих приміщеннях компресорних станцій потрібно застосовувати електросвітильники відповідно до вимог Правил будови електроустановок. 7.5.11. Пристрої захисту компресорної станції і споруд від прямих ударів блискавок вторинних проявів блискавок і розрядів статистичної електрики потрібно постійно утримувати в технічно справному стані систематично перевіряти їх у визначені терміни. Металеві сіткові захисні засоби компресорної станції повинні бути надійно заземлені. 7.5.12. Приміщення компресорних цехів слід утримувати в чистоті та порядку. Підлоги у всіх приміщеннях повинні бути рівними без виступів канали на відмітці 0 0 потрібно перекривати суцільними плитами з вогнетривкого матеріалу. Двері в вибухонебезпечні приміщення повинні бути з обох боків оббиті листовим металом заземлені і постійно закриті для забезпечення потрібної вогнестійкості і зняття електростатичних зарядів. 7.5.13. В місцях під'їздів до комунікацій що перебувають під тиском газу повинні бути встановлені попереджувальні і заборонні знаки і аншлаги «Газонебезпечне» «Вибухонебезпечне» «Проїзд заборонений» «Стороннім прохід заборонено» та ін. 7.5.14. У вибухонебезпечному приміщенні В1-а газокомпресорного цеху забороняється: а прокладати тимчасові електричні мережі застосовувати проводи й апарати котрі не відповідають електричним робочим параметрам а також некалібровані запобіжники для захисту електричних мереж; б використовувати корпуси машин маслогазопроводи і металеві конструкції будівель для заземлень електрозварювальних агрегатів і виробів що зварюються; в сушити спецодяг та інші предмети на пристроях центрального опалення і газових комунікаціях; г захаращувати проходи і виходи в приміщеннях а також підходи до первинних засобів пожежогасіння і до зовнішніх стаціонарних сходів; д працювати у взутті зі стальними підковками і на стальних цвяхах у вибухонебезпечних приміщеннях; е застосовувати відкритий вогонь для відігрівання  земерзлих газомаслопроводів запірних пристроїв і газової апаратури; ПРИМІТКА: Відігрівання апаратів комунікаційних і запірних пристроїв дозволяється робити з допомогою пари гарячої води та іншими безпечними в пожежному відношенні способами. є виконувати електрогазозварювальні роботи з порушенням чинних інструкцій; ж експлуатувати несправне технологічне обладнання; з виконувати які-небудь роботи пов'язані з заміною і ремонтом арматури на маслопроводах і з розбиранням деталей регулювання за винятком заміни манометрів при працюючому агрегаті або працюючому масляному насосі. 7.5.15. Всі робітники службовці та ІТР компресорної станції під час прийняття на роботу повинні бути ознайомлені з правилами користування первинними засобами пожежогасіння і проінструктовані про заходи пожежної безпеки. Запис про інструктаж заноситься в карточку. Особи які не пройшли цього інструктажу до роботи на компресорних станціях не допускаються. ПРИМІТКА: Проведення вказаних інструктажів може бути поєднане з інструкціями з техніки безпеки. 7.5.16. При виникненні пожежі персонал повинен негайно викликати пожежну команду або добровільну пожежну дружину одночасно приступивши до гасіння пожежі наявними первинними засобами пожежогасіння і вжити заходів щодо посилення охорони території і не підпускати до місця пожежі сторонніх осіб. При цьому потрібно: а негайно перекрити доступ газу або масла до місця пожежі; б почати гасити пожежу тими протипожежними засобами які є; в сповістити керівництво ЛПУ і компресорного цеху.  7.5.17. При гасінні пожежі на електрообладнанні КС потрібно: а під час пожежі трансформатора реактора останній повинен бути негайно вимкнений від мережі. Після зняття напруги гасіння пожежі проводити будь-якими засобами-вогнегасниками розпиленою водою. При розвитку пожежі трансформатори і апарати котрі містяться поруч треба захищати від дії високої температури краще розпиленою водою ; б при виникненні пожежі кабельної сітки одночасно з гасінням пожежі вимкнути кабелі що розміщені або можуть потрапити в зону пожежі. Після ліквідації пожежі доторкатися до кабелів дозволяється тільки після повного вимкнення напруги з силових і з контрольних кабелів; в при загорянні кабелів провідників і апаратури на панелях щитів 0 4 кВ потрібно зняти напругу з тих панелей де виникла пожежа і почати гасити пожежу не допускаючи переходу вогню на сусідні панелі. При цьому потрібно застосовувати вуглекислотні вогнегасники. Додаток №1 Несправності електроприводу ГПА і рекомендації їх усунення №/№  Несправність Можливі причини Спосіб усунення 1 При ввімкненні двигуна спрацьовує захист 1. Замикання обмоток між фазами або на корпусі пошкоджені кабелі або реактори  2. Хибна робота захисту  1. Перевірити стан ізоляції обмоток відносно фаз або на корпусі  2. Перевірити захист 2 Вібрація електродвигуна 1. Порушення центрування двигуна з редуктором  2. Порушення рівноваги редуктора 1. Встановити центрування  2. Перевірити з єднувальну муфту  3. Відбалансувати ротор 3 Тече вода з повітро-охолоджувача Послаблення розвальцювання або тріщина в охолоджувальній трубці в місці розвальцювання 1. Перевірити охолодник під тиском 5 кг/см  2. дефектні місця трубки розвальцювати або заглушити з двох боків дозволяється заглушувати до 5% трубок. 4 Перегрів води охолодника пониження витрат води збільшення різниці між температурою охолодженого повітря і холодної води що надходить в охолодник Забруднення трубок охолодника Почистити трубки 5 Перегрівання підшипника ковзання 1. Недостатня подача масла  2. Нема розгону ротора 1. Поліпшити подачу масла  2. Відрегулювати розгін шляхом зміщення корпусу статора. Додаток № 2 Несправності механічного і технічного обладнання які найчастіше зустрічаються №/ Найменування несправності зовнішні виявлення і додаткові ознаки Можлива причина Спосіб усунення   Для всіх типів нанітачів     1 Поплавкова камера переповнюється маслом Завис поплавок в поплавковій камері Відрегулювати рівень поплавка 2 Збільшені витрати масла через ущільнення нагнітача Збільшився зазор в підшипнику Встановити підшипник 3 Понизився тиск за показами електроконтактного манометра вісьоаого зсуву ротора нагнітача Забруднився фільтр або отвір шайби  Збільшений зазор між соплом і буртиком ротора Прочистити фільтр або отвір шайби. Зменшити зазор між соплом і буртиком 4 Малий рівень масла в акумуляторі при нормальному перепаді «масло-газ» Кулька зворотного клапана притиснута до сідла тиском газу в гідроакумуляторі Відкрити верхній кран на масловимірюваль-ному склі поки не заповниться акумулятор маслом 5   Велика до 3% загазованість в маслобаку і попадання масла в трубопровід технологічного газу   Несправність в газовіддільнику або знижений рівень масла в поплавковій камері Ведрегулювати роботу гідрозатвору газовіддільника і положення поплавка Заклинювання золотників в поплавковій камері Усунути заклинювання 6 Нестійкість перепаду тиску «масло-газ» Заклинювання в регуляторі перепаду або зношення гумової мембрани Усунути заклинювання або замінити мембрану 7 Тиск масла нижчий за тиск газу при скиненні газу процес повторюється в зворотному порядку Закритий вентиль на підводі газу до регулятора перепаду тиску «масло-газ» забилася імпульсна трубка на підводі газу до регулятора перепаду тиску або до манометра Відкрити вентиль Прочистити продути її при потребі підігріти трубку 8 Зникнення перепаду тиску «масло-газ» Регулятор перепаду тиску розрегулювався Настроїти регулятор перепаду     Прорвалася гумова мембрана або зіпсувався сильофон в регуляторі перепаду Замінити мембрану або сильфон 9 Вібрація підшипників Розцентрування валів понад норму Послаблення натягу вкладишів підшипників. Погіршилася змазка Між підшипником і шийкою валу через неякісний збір не враховані потрібний зазор потрібний для утворення масляної плівки; деформація вкладиша під час затягування кришки підшипників від підсилення затягування болтів кріплення вкладиша Перевірити і встановити центрування валів за даними заводу-виготовлювача. Перевірити і збільшити натяг підшипників Перевірити і встановити нормальні зазори підвищити температуру масла вище 25 С перевірити якість масла і якщо треба то замінити   Розбалансування робочого колеса або ротора Відбалансувати ротор нагнітача за Інструкцією   Поламка і попадання сторонніх предметів Розкрити нагнітач і усунути сторонні предмети   еліпсність конусність і зношення шийки Проточити шийки ротора при ремонті   Спрацювалася муфта Замінити муфту   Послаблення анкерних болтів Підтягнути анкерні болти Для нагнітача типу «280»   10 На холостому ходу або при розвантаженні нагнітача поплавкова камера переповнюється маслом див. п № 1 Заклинився золотник автоматичного клапана Нормально зупинити агрегат виключити гвинтові насоси і поперемінне включати їх для заповнення акумулятора перевірити автоматичний клапан і прочистити отвори   Збільшився зазор на ущільнювальному підшипнику Перевірити зазор; якщо він більший за допустиму величину замінити підшипники 11 Збільшені витрати масла через ущільнення нагнітача Збільшилися верхній та боковий зазори ущільнюваного підшипника Перевірити зазори І при потребі замінити ПІДШИПНИК 12 Гвинтові насоси розвивають неоднаковий або недостатній тиск Неправильно відрегульований перепускний дросель Неправильно відрегульований запобіжний клапан Зменшити витрати масла через дросель Відрегулювати запобіжний клапан           Нещільно прилягає зворотний клапан Розкрити блок з'ясувати принцип несправності при потребі протерти клапан Високі температури масла перед насосами Збільшити подачу охолоджувальної води в маслоохолоднику Збільшився зазор між сорочкою і гвинтами насосів Замінити гвинтовий насос і несправний відремонтувати Нещільно прилягає зворотний клапан акумулятора масла Зняти обойми зворотного клапана і легким постукуванням добитися прилягання; перевірити на щільність гасом Збільшився зазор між розточкою в корпусі нагнітача і зовнішнім діаметром ущільненого підшипника. Збільшився зазор ущільненого підшипника Встановити щільніше гумове кільце Перевірити і зменшити зазор 13  Змінився рівень масла в поплавковій камері Попадання сторонніх частинок під відсічне ребро золотника автоматичного клапана Нормально зупинити агрегат закрити засов на лінії відсмоктування масла із поплавкової камери і усунути заклинювання 14  Зникнення перепаду тиску «масло-газ» Зносилася або розрушилася бабітова заливка в ущільненому підшипнику Перезаливати ПІДШИПНИК 15  Нестійкий перепад тиску «масло-газ» Нестійка робота гвинтових насосів Оглянути гвинтові насоси і усунути неполадки   Для нагнітача типу «370»  16  Підвищені витрати масла через ущільнення нагнітача Збільшити зазори в торцевих ущільненнях Перевірити зазори притерти торцеві ущільнення при потребі замінити 17  Гвинтові насоси розвивають неоднаковий або недостатній тиск Неправильно відрегульований перепускний дросель Зменшити витрати масла через дросель   Неправильно відрегульований запобіжний клапан Відрегулювати запобіжний клапан           Нещільно прилягає зворотний клапан Розкрити блок з'ясувати причину несправності при потребі притерти клапан Висока температура масла перед насосами Збільшити подання охолоджувальної води в маслоохолоднику Збільшився зазор між сорочкою і гвинтами насосу Замінити гвинтовий насос а несправний відремонтувати Нещільно прилягає зворотний клапан акумулятора масла Зняти обойми зворотного клапана і легким постукуванням добитися прилягання перевірити на щільність гасом Зруйнувалося торцеве ущільнення Замінити торцеве ущільнення 18 Нестійкість перепаду тиску «масло-газ» Нестійка робота гвинтових насосів Оглянути гвинтові насоси І усунути неполадки Додаток № З Технічні вимоги до турбінних масел мм     Найменування показників ГОСТабоТУ     Норми для мірок Т22 Т30 Ткп22 Ткп.зо ГОСТ 32 74 ТУ 3В 1- 01 -100-71 ТУ 38 -1- 01 195-72 1 В'язкість кінематична при 50 °С 20-23 28-32 20-23 28-32 2 Індекс в'язкості не менш 60 60 50 87 3 Кислотне число мг КОН на 1 г масла не більше 0 02 0 02 0 02 0 5 4 Стабільність проти окислення а осадок після окислення % не більше 0 02 0 02 0 05 ВІДС   б кислотне число після окислення г КОН на 1 г масла не більше 0 35 0 35 0 1 0 6 5 Зольність % не більше 0 005  0 005 0 005 0 005 6 Число деемульсації хв. не більше 5      5 5 6 7 Склад водорозчинних кислот І лугів ВІДС. ВІДС ВІДС. ВІДС 8 Склад механічних домішок не більше ВІДС. ВІДС. ВІДС 0 1 9 Температура запалу визнач в відкритому тиглі ° С не нижче 180 180 186 190 10 Температура застигання -15 -10 -15 -10 11 Натрієвий корок з підкисленням 2     2 2 12 Прозорість прозоре   прозоре 13 Наявність води ВІДС  ВІДС. ВІДС ВІДС Додаток № 4  ЖУРНАЛ ДЛЯ ВИМУШЕНИХ ЗУПИНОК ГПА № ЛПУ Об'єднання №/№ пп Місяць число і час коли сталася зупинка Короткий опис зупинки В якому цеху і на якому агрегаті сталася зупинка Режим роботи обладнання перед зупинками Класифікаційна група В 0 Термін простою Наявність характер пошкодження обладнання викликаного зупинкою Причини винуватці зупинки Примітки В цей журнал заносяться всі вимушені зупинки Додаток № 5 МІнгазпром Об'єднання Об'єкт ЖУРНАЛ ОБЛІКУ АВАРІЙ І БРАКУ В РОБОТІ ЕЛЕКТРИЧНОГО ГОСПОДАРСТВА №/№ пп Дата виникнення порушення Класифікація порушення Коротка характеристика порушення І його причини Місце виникнення порушення Довготривалість порушення годину добу Наслідки порушення Заходи з ліквідації повторення подібних порушень 1 2 3 4 5 6 7 8 Додаток № 6 Висилається 5-го числа наступного за звітним кварталом місяця ЗВІТ про роботу ГПА з електродвигуном  за кв. 19 р. Додаток № 7 Приблизний перелік технічної документації компресорної станції цеху 1. ПЕРЕЛІК ІНСТРУКЦІЙ Перелік посадових інструкцій персоналу компресорної станції цеху 1. Положення про компресорнустанцію. 2. Посадова інструкція начальника КС. 3. Посадова інструкція старшого інженера з ремонту екплуатації . 4. Посадова інструкція змінного диспетчера інженера . 5. Посадова інструкція техніка лаборанта хімічної лабораторії. 6. Посадова інструкція старшого машиніста. 7. Посадова інструкція старшого машиніста з ремонту електрообладнання. 8. Посадова інструкція старшого машиніста з ремонту механічного обладнання. 9. Посадова інструкція машиніста. 10. Посадова інструкція машиніста з ремонту електрообладнання. 11. Посадова інструкція машиніста з ремонту механічного обладнання. 12. Посадова інструкція машиніста з регенерації масел. 13. Інструкція для кранівника мостового електричного крана. 14. Посадова інструкція акумуляторника. Перелік експлуатаційних інструкцій з обладнання компресорної станції цеху 1. Технічна інструкція заводу-виготовлювача з обслуговування ГПА з електроприводом. 2. Місцева експлуатаційна інструкція з обслуговування газоперекачувальних агрегатів. 3. Експлуатаційні формуляри на обладнання компресорного цеху. 4. Інструкція з експлуатації і технічного обслуговування: система вентиляції кондиціонування і опалення; система промислової каналізації; апаратів повітряного охолодження в масляній системі ГПА. 5. Інструкція заводів-виготовлювачів і ВО «Союзоргенергогаз» з експлуатації запірної арматури системи технологічного та імпульсного газу. 6. Інструкція про порядок зберігання і контролю змазувальних масел і консистентних змазок. 7. Інструкція з консервації зберігання і розконсервації обладнання. 8. Інструкція з накочення зубчастих передач. 9. Інструкція з виготовлення оперативних перемикань в ЕРУ 6 10 кВ і ОРУ 110 + 220 кВ. 10. Інструкція з проведення пусконалагоджувальних робіт після монтажу ГПУ «Союзоргенергогаз» . 11. Альбом наведення характеристик відцентрових нагнітачів «Союзоргенергогаз» . 12. Тимчасові норми вібрації основного обладнання КС «Союзоргенергогаз» . 13. Інструкція з проведення протиаварійних тренувань «Союзоргенергогаз» . 14. Інструкція з розслідування і обліку аварій і браку в роботі електричного господарства Міністерства газово'І промисловості «Оргенергогаз». Перелік інструкцій з техніки безпеки 1. Збірник інструкцій з техніки безпеки при експлуатації і ремонті обладнання компресорних станцій магістральних газопроводів. 2. Типова інструкція про пожежну безпеку на компресорній станції. 3. Інструкція з організації і проведення протипожежних тренувань на компресорних станціях Міністерства газово'І промисловості затв. 31.11.1971р. . 4. Інструкція відповідальної особи за протипожежний стан цеху майстерні КС ГРС будівельної площадки бази та інших виробничих і підсобних приміщень на підприємствах Головгазу СРСР затв. б. Головгазом 17.08.1959р. . 5. Положення про розслідування і облік нещасних випадків на підприємстві затв. Президією ВЦРПС 20.05.1966 р. . 6. Інструкція про розслідування і облік нещасних випадків на підконтрольних Держміськтехнагляду СРСР підприємствах та об'єктах затв. Держміськтехнаглядом СРСР 21.06.1967 р. . 7. Інструкція вказівок з техніки безпеки при виконанні робіт з нагляду вентиляційних установок і систем кондиціювання повітря Мінгазпром 1975 р. . II. ПЕРЕЛІК СХЕМ 1. Головна схема електропостачання КС. 2. Схема автоматичного управління контролю І сигналізації ГПА. 3. Схема змазки ГПА. 4. Схема електропостачання 0 4 кВ і постійного струму. 5. Технологічна схема компресорної станції цеху . 6. Схема зворотного водопостачання. 7. Схема теплопостачання. 8. Схема маслопостачання. 9. Схема евакуації робітників під час аварійної ситуації. 10. Виконавчі схеми з прив'язкою всіх підземних комунікацій. 11. Схема кабельного зв'язку і кабельний журнал. III. КОМПЛЕКТ ЖУРНАЛІВ КОМПРЕСОРНОЇ СТАНЦІЇ ЦЕХУ 1. Оперативний журнал старшого зміни диспетчера . 2. Журнал наказів. 3. Журнал змінного інженера електрика старшого машиніста . 4. Журнал обліку вимушених зипинок. 5. Журнал хімічного контролю масла води і загазованості. 6. Журнал обліку турбінного масла. 7. Журнал огляду вантажопідйомних механізмів пристосувань і строп. 8. Журнал дефектів основного і допоміжного обладнання. 9. Журнал реєстрації дозволів на виконання вогневих і газонебезпечних робіт. 10. Журнал експлуатації і ремонту вентиляційних установок. 11. Журнал реєстрації інструктажу на робочому місці. 12. Журнал зауважень з техніки безпеки. 13. Журнал вібраційного стану обладнання. 14. Журнал реєстрації нарядів на допуск до робіт в електроустановках і видачі ключів від РУ. IV. ПАСПОРТИ І ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ ФОРМУЛЯРИ 1. Паспорти електроприводів і відцентрових нагнітачів. 2. Паспорти високовольтних комірок трансформаторів. 3. Крани установок релейного захисту. 4. Паспорти ємностей які працюють під тиском. 5. Паспорти на допоміжне об ладнання повітряний компресор маслоочисні машини насоси і т.д. 6. Експлуатаційні паспорти на вентиляційні установки. 7. Паспорти на мостовий кран і вантажопідйомні засоби. 8. Експлуатаційні формуляри ГПА. 9. Паспорт акустичного обстеження КС. 10. Паспорти заземлювальних пристроїв. V. КОНСТРУКТОРСЬКА ДОКУМЕНТАЦІЯ 1. Опис ГПА. 2. Комплект креслень ГПА. 3. Опис і комплект креслень високовольтних розподільних пристроїв. 4. Ремонтні креслення вузлів та деталей. 5. Креслення запасних частин. 6. Креслення обладнання пристовувань і механізмів. VI. ОПЕРАТИВНА І ЗВІТНА ДОКУМЕНТАЦІЯ 1. Добові відомості журнали роботи ГПА. 2. Картограми реєстраційних приладів. 3. Квартальні і місячні плани робіт. 4. Звіти про роботу обладнання за формою ЕІ-ЕІІ-81 Звіт про експлуатацію ГПА з електроприводом . 5. Затверджений графік перевірки загазованості. 6. Затверджений графік ремонту основного і допоміжного обладнання. VII. ПРОВІДНІ МАТЕРІАЛИ 1. Правила технічної експлуатації магістральних газопроводів видання 1980 р. . 2. Правила безпеки в нафтогазодобувній промисловості видання 1974р. . 3. Правила техніки безпеки під час монтажу обладнання компресорної станції на магістральних газопроводах Головгаз СРСР 1962р. . 4. Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів і правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів М. Енергія 1971 р. . 5. Збірник правил і провідних матеріалів з котлонагляду. 6. Типова інструкція про заходи пожежної безпеки на газокомпресорних станціях магістральних газопроводах газових промислових і підземних сховищах газу Міністерства газової промисловості затв. Мінгазпромом 12.ІХ. 1969 р. . 7. Інструкція про порядок отримання від постачальників перевезення зберігання відпущення і використання метанолу на газових промислах магістральних газопроводах і станціях підземного зберігання газу затв. Мінгазпромом23.У.1967 р. . 8. Типова інструкція з проведення вогневих робіт на діючих магістральних газопроводах газозбірних мережах газових промислів і СПХГ які транспортують природні і супутні гази. 9. Тимчасове положення системи ППР ГТУ з відцентровим нагнітачем «Оргенергогаз» 1974р. . 10. Тимчасове положення про ППР імпортних запірних кранів «Оргенергогаз» . 11. Інструкція про порядок зібрання експлуатаційних даних і аналізу надійності ГПА. 12. Інформаційні листи заводів-виготовлювачів. 13. Циркулярні листи «Оргенергогаз». 14. Інструкція із застосування змінних направляючих агрегатів ВНІГАЗ . 15. Норми витрат матеріалів і запчастин на експлуатацію і капітальні ремонти ГТУ ЦНІНТГазпром . 16. Положення про ППР засобів вимірювання і автоматики «Оргенергогаз» . 17. Положення про ППР електротехнічного обладнання «Оргенергогаз» . 18. Інструкція з визначення категорійності контролю якості зварних з'єднань очистки порожнини і випробування газопроводів нафтопроводів нафтопродуктопроводів конденсатопроводів компресорних І газорозподільних станцій станцій підземного зберігання газу установок комплексної підготовки газу насосних перекачувальних станцій і насосних станцій для перекачування знижених вуглеводнів Держгазінспекція затверджена-Мінгазпромом 6.09.1974р. 19. Положення про порядок навчання і перевірки знань з охорони праці робітників службовців і адміністративно-технічного персоналу посадових осіб на підприємствах і в організаціях газової промисловості. 20. Інструкція з складання планів ліквідації аварій розповсюджується на всі газовибухово- і пожежнонебезпечні виробництва підконтрольні Держміськтехнагляду СРСР Затв. 28.ІІ. 1967р. . ЛІТЕРАТУРА Під час складання правил були використані такі матеріали: 1. Правила технічної експлуатації магістральних газопроводів. 2. Правила технічної експлуатації компресорних цехів з газотурбінним приводом. СУ «Оргенергогаз 1976р.». 3. Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів. Атомвидав 1970р. Москва з доповнення 1971 р. 4. Положення про планово-попереджувальні ремонти електротехнічного обладнаннямагістарльнихгазопроводів. СУ «Оргенергогаз» 1979р. 5. Правила будови електроустановок. «Енергія» 1965р. і ПУЕ-1976р. 6. Норми випробування електрообладнання. М. Атомвидав 1978р. 7. Інструкція з монтажу електрообладнання силових і освітлювальних мереж вибухонебезпечних зон. М. «Енергія» 1976р. 8. Інструкція з розслідування і обліку аварій і браку & роботі електротехнічного господарства Міністерства газової промисловості СУ «Оргенергогаз» 1978р. 9. Двигуни синхронні трифазні серії СТД потужністю 630-12500 кВт. Технічний опис V інструкція з експлуатації ОВЖ. 412.041.ТО 1971. ЗМІСТ РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Галузь і порядок застосування «Правил технічної експлуатації компресорних цехів зелектричним приводом» 1.2. Обсяг оснащення ГПА . 1.3. Вимоги до приймання в експлуатацію обладнання споруд і території ........... 1.4.Підготовкаекплуатаційного персоналу РОЗДІЛ 2. ЕКСПЛУАТАЦІЯ ГАЗОПЕРЕКАЧУВАЛЬНИХАГРЕГАТІВ З ЕЛЕКТРИЧНИМ ПРИВОДОМ 2.1.Загальні положення 2.2. Підготовка ГПА до пуску.. Підготовка ГПА до пуску після ремонту  Підготовка ГПА до пуску із резерву 2.3. Пуск ГПА. 2.4. Обслуговування ГПА підчас роботи  2.5. Особливості експлуатації ГПА  2.6. Зупинки ГПА 2.7. Порядок обліку і дослідження вимушених зупинок ГПА  2.8. Загальні вимоги до агрегатних систем ГПА  РОЗДІЛ 3. ЕКСПЛУАТАЦІЯ ДОПОМІЖНОГО ОБЛАДНАННЯ І СИСТЕМ КОМПРЕСОРНОГО ЦЕХУ 3.1.Загальні положення  3.2. Система електропостачання  3.3. Система оборотного водопостачання і охолодження масла.. 3.4. Система маслопостачання 3.5. Систематехнологічного газу 3.6. Система імпульсного газу . 3.7. Система пожежобезпеки компресорного цеху 3.8. Система вентиляції кондиціювання і опалення 3.9. Комплекс засобів контролю і автоматики компресорного цеху 3.10. Система промислової каналізації 3.11.Вантажопідйомні механізми РОЗДІЛ 4. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ПРОВЕДЕННЯ ПЛАНОВО-ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНИХ РЕМОНТІВ 4.1. Підготовка ГПА до проведення ремонту 4.2. Порядок виведення ГПА в ремонт 4.3. рбов язки експлуатаційного і ремонтного персоналу під час ремонту ГПА 4.4. Приймання агрегату з ремонту . 4.5. Профілактичні роботи на обладнанні і системах компресорного цеху при щорічних планових зупинках 4.6. Забезпечення змінними деталями і матеріалами РОЗДІЛ 5. ТЕХНІЧНА ДОКУМЕНТАЦІЯ І ЗВІТНІСТЬ КОМПРЕСОРНОГО ЦЕХУ . 5.1.Загальні положення 5.2. Обсяг і форми технічної документації по компресорному цеху. 5.3. Ведення технічної документації обслуговуючим персоналом. РОЗДІЛ 6. ОБОВ'ЯЗКИ ОБСЛУГОВУЮЧОГО ПЕРСОНАЛУ 6.1.Загальні положення 6.2. Порядок прийому і здачі чергувань 6.3. Обовязки обслуговуючого персоналу підчас чергування... 6.4. Обов'язки при ліквідації аварії. РОЗДІЛ 7. ОСНОВИ ПОЛОЖЕННЯ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ І ПОЖЕЖОБЕЗПЕКИ В КОМПРЕСОРНОМУ ЦЕХУ 7.1.Загальні положення 7.2. Техніка безпеки при експлуатації ГПА і обладнання компресорного цеху .. 7.3. Техніка безпеки підчас ремонтів газоперекачувальних агрегатів 7.4. Вимоги до проведення вогневих і газонебезпечних робіт у компресорному цеху 7.5. Забезпечення пожежобезпеки компресорного цеху.. ДОДАТКИ 1 - 7. ЛІТЕРАТУРА.