І 3.3.6-135-2006

І 3.3.6-135-2006 Інструкція щодо визначення допустимих термінів роботи працюючих у шкідливих умовах

ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Міністерства охорони здоров'я України від 12 грудня 2006 р. N 820  3. Гігієна праці 3.6. Фізичні фактори виробничого середовища Інструкція щодо визначення допустимих термінів роботи працюючих у шкідливих умовах 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Інструкція щодо визначення допустимих термінів роботи працюючих у шкідливих умовах далі - Інструкція призначена для фахівців з гігієни та охорони праці і може використовуватись іншими фахівцями які працюють у галузі охорони здоров'я працюючого населення. 1.2. Метою Інструкції є визначення критеріїв оцінки професійних ризиків збереження здоров'я працюючих шляхом обмеження тривалості роботи в умовах несприятливого впливу шкідливих виробничих факторів пилу шуму вібрації встановлення пріоритетності в проведенні оздоровчих заходів у відповідності до професійних ризиків праці при працевлаштуванні постраждалих встановлення зв'язку захворювання з умовами праці на підставі дозо-ефектних залежностей удосконалення критеріїв санітарно-гігієнічної експертизи підприємств за ступенем їх шкідливості та небезпечності. 1.3. Інструкція встановлює порядок визначення ступеню ризику професійних захворювань в залежності від стажевої дози впливу на працюючих шкідливих виробничих факторів та допустимих термінів роботи у шкідливих умовах. 2. ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ 2.1. Під "професійним ризиком" розуміють імовірність порушення здоров'я в результаті несприятливого впливу професійних факторів з урахуванням важкості наслідків що виникають. Сутність професійного ризику полягає в тому що втрата постраждалим спроможності до повноцінного існування пов'язана з тимчасовою або постійною непрацездатністю через професійне захворювання або виробничу травму. 2.2. "Управління ризиком" - процес ухвалення рішення який враховує політичні соціальні економічні міркування та технічні фактори з відповідною інформацією за оцінкою ризику яка пов'язана з деякою небезпекою з метою розробки аналізу та порівняння варіантів з нормуванням й без нього та вибору й впровадження оптимальних рішень та дій для захисту від даної небезпеки. 2.3. "Оцінка та управління професійними ризиками" включає набір механізмів та інститутів щодо управління виробничим середовищем безпекою гігієною праці та здоров'ям працюючих. Сфера управлінських впливів охоплює вибір пріоритетів рішень і дій щодо попередження й усунення причин порушення здоров'я серед яких ефективними є технології захисту працюючих часом. Оцінка професійного ризику базується на зіставленні показників втрат здоров'я з експозиційними понаднормативними навантаженнями виробничими факторами. Для об'єктивізації втрат здоров'я використовується професійне захворювання. Саме такий підхід закладений у критерії диференціації факторів виробничого середовища і трудового процесу за ступенем їх шкідливості та небезпечності. 3. ВИЗНАЧЕННЯ ДОПУСТИМОГО ТЕРМІНУ РОБОТИ В УМОВАХ ВПЛИВУ ЛОКАЛЬНОЇ ВІБРАЦІЇ І ШУМУ 3.1. Шум і локальна вібрація є одними з найбільш розповсюдженими шкідливими виробничими факторами. На тлі розвитку і впровадження у виробництво нової техніки і сучасних технологій збільшується число джерел шуму і вібрації з одночасним збільшенням інтенсивності й тривалості їх впливу. Насамперед це стосується вібро- та шумогенеруючого обладнання ручних машин або інструментів для обробки деталей видобутку корисних копалин та ін. Їх широко застосовують в гірничодобувній промисловості машинобудуванні на будівництві тощо у вигляді рубальних клепальних і відбійних молотків перфораторів гірничих свердлів шліфувальних машин дрилів бензомоторної пілки тощо. Найбільш шумо- та вібронебезпечними є професії гірника обрубника заточувальника шліфувальника повальника лісу клепальника. 3.2. Відповідно до чинних критеріїв гігієнічної оцінки вібро-акустичних факторів виробничого середовища умови праці представників вібро- та шумонебезпечних професій відносяться до 3 класу шкідливі 1 - 4 ступенів згідно з Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища важкості та напруженості трудового процесу. У всіх випадках перевищення нормативу застосовуються організаційні заходи щодо захисту працюючих часом. Одним з таких способів є визначення допустимого терміну роботи у вібро- та шумонебезпечних умовах на основі розрахунку стажевих доз вібрації та шуму які відповідають різним ризикам розвитку вібраційної та шумової патології. 3.3. Розрахунок допустимого стажу роботи у вібро- та шумонебезпечних умовах праці був проведений на основі стажевих доз шуму та вібрації з урахуванням поправок до еквівалентних рівнів та ризикометричного підходу. Імовірність розвитку вібраційної хвороби під впливом локальної вібрації визначається за таблицею 1. Так при роботі впродовж 10 років з віброінструментами які генерують вібрацію на рівні 112 - 130 дБ поправка на стаж становить 10 дБ. Визначена поправка на стаж додається до еквівалентного коректованого рівня вібрації при розрахунку стажевої дози. Таблиця 1 - Імовірність розвитку вібраційної хвороби при різних стажевих дозах Рівень вібрації дБ за вібро- швидкістю   Поправка для розрахунку стажевої дози вібрації дБ стаж роботи років   6 4   7 5   8 6   8 5 7   9 8   9 5 9   10 10   11 13   12 15   13 20   14 25   15 32   112  -  -  -  -  -  -  1  2  3  4  5  7  113  -  -  -  -  -  -  2  3  4  5  7  9  114  -  -  -  -  -  -  3  4  5  7  9  11  115  -  -  -  -  -  -  4  5  7  9  11  13  116  -  -  -  -  -  -  5  7  9  11  13  15  117  -  -  -  -  -  -  7  9  11  13  15  18  118  -  4  5  6  7  8  9  11  13  15  18  21  119     5  7  8  9  10  11  13  15  18  21  24  120  5  7  9  10  11  12  13  15  18  21  24  28  121  7  9  11  12  13  14  15  18  21  24  28  31  122  9  11  13  14  15  16  18  21  24  28  31  35  123  11  13  15  16  18  19  21  24  28  31  35  39  124  13  15  18  19  21  23  24  28  31  35  39  43  125  15  18  21  23  24  26  28  31  35  39  43  48  126  18  21  24  26  28  30  31  35  39  43  48  53  127  21  24  28  30  31  33  35  39  43  48  53  58  128  24  28  31  33  35  37  39  43  48  53  58  63  129  28  31  35  37  39  41  43  48  53  58  63  68  130  31  35  39  41  43  45  48  53  58  63  68  74  Стажева доза дорівнює 122 - 140 дБ. За таблицею при стажі 10 років імовірність розвитку серед працюючих вібраційної хвороби становить 1 - 45 %. При роботі в аналогічних умовах впродовж 20 років поправка на стаж дорівнює 13 дБ та стажева доза становить 125 - 143 дБ. Імовірність розвитку вібраційної хвороби серед осіб з 20-річним стажем підвищується до 7 - 62 %. При 32 роках роботи з віброінструментом поправка на стаж становить 15 дБ. Фактична стажева доза зростає до 127 - 145 дБ. При такій стажевій дозі імовірність розвитку вібраційної хвороби визначається у 10 - 72 % працюючих. 3.4. Терміни роботи наприклад при професійному ризику у 10 % в умовах впливу еквівалентних коректованих рівнів локальної вібрації у 112 дБ 113 - 115 дБ 116 - 118 дБ 119 - 121 дБ 122 - 124 125 - 130 дБ становлять відповідно 32 роки 20 - 27 років 12 - 17 років 7 - 10 років 4 - 5 років 2 - 3 роки рисунок 1 і таблиця 2 .   Таблиця 2 - Терміни роботи років при різних ризиках вібраційної хвороби Еквівалентний коректований рівень вібрації за віброшвидкістю дБ  Ризик %  5  10*  15  20  25  30  112  20  32  36  40  > 40  > 40  113 - 115  13 - 17  20 - 27  25 - 32  30 - 36  > 40  > 40  116 - 118  7 - 11  12 - 17  16 - 22  22 - 26  27 - 40  37 - 40  119 - 121  4 - 6  7 - 10  10 - 14  14 - 18  18 - 24  23 - 32  122 - 124  2 - 3  4 - 5  6 - 9  8 - 12  11 - 15  14 - 20  125 - 127  2  2 - 3  4 - 5  6 - 7  6 - 9  7 - 11  128 - 130  1  2  2 - 3  3 - 4  4 - 5  5 - 6  * Допустимий професійний ризик 3.5. У разі виникнення в суспільстві об'єктивних причин і умов щодо перегляду рівня допустимого ризику вібраційної хвороби або потреби у введенні та застосуванні за певних обставин стерпного ризику можуть бути використані терміни роботи які відповідають іншим рівням ризику: 5 % 15 % 20 % 25 % і 30 % таблиця 2 рисунок 1 . 3.6. Розрахована імовірність розвитку нейросенсорної приглухуватості від впливу виробничого шуму визначається за таблицею 3. При роботі впродовж 10 років при еквівалентних рівнях шуму 80 - 108 дБА поправка на стаж становить 10 дБА. Розрахункова стажева доза дорівнює 90 - 118 дБА. За таблицею при такій стажевій дозі імовірність розвитку серед працюючих нейросенсорної приглухуватості становить 2 - 50 %. При роботі в аналогічних умовах впродовж 20 років поправка на стаж дорівнює 13 дБА. За розрахунком стажева доза становить 93 - 121 дБ. Імовірність розвитку нейросенсорної приглухуватості серед осіб із 20-річним стажем зростає до 4 - 58 %. При 40 роках роботи поправка на стаж є максимальною і становить 16 дБА. Фактична стажева доза зростає до 96 - 124 дБА. При такій стажевій дозі шуму імовірність розвитку нейросенсорної приглухуватості існує у 6 - 66 % працюючих. Таблиця 3 - Розрахована імовірність розвитку нейросенсорної приглухуватості у працюючих в шумонебезпечних умовах праці при різних стажевих дозах Еквівалентний рівень шуму дБА  Поправка для розрахунку стажевої дози шуму дБА стаж роботи років   0 1   3 2   7 5   10 10   12 15   13 20   14 25   15 30   15 35   16 40   80 - 82  -   -   1 - 2  2 - 3  3 - 4  4 - 5  4 - 6  5 - 7  6 - 7  6 - 8  83 - 84  -   1  2 - 3  4  5 - 6  6 - 7  7 - 8  8 - 9  8 - 10  9 - 10  85 - 87  1  1 - 2  3 - 4  5 - 7  7 - 9  8 - 10  9 - 12  10 - 13  11 - 14  12 - 15  88 - 90  1 - 2  3 - 4  5 - 7  8 - 10  10 - 13  12 - 15  13 - 16  14 - 18  15 - 19  16 - 20  91 - 93  3 - 4  4 - 6  8 - 10  12 - 15  14 - 18  16 - 20  18 - 22  20 - 24  21 - 25  22 - 26  94 - 96  4 - 6  7 - 9  12 - 15  16 - 20  20 - 24  22 - 26  24 - 29  26 - 31  27 - 32  29 - 34  97 - 99  7 - 9  10 - 13  16 - 20  22 - 26  26 - 31  29 - 34  31 - 36  33 - 38  35 - 40  36 - 42  100 - 102  10 - 13  15 - 18  22 - 26  29 - 34  33 - 38  36 - 42  39 - 44  41 - 47  43 - 48  45 - 50  103 - 105  15 - 18  20 - 24  29 - 34  36 - 42  41 - 47  45 - 50  47 - 53  49 - 55  51 - 57  53 - 58  106 - 108  20 - 24  26 - 31  36 - 42  44 - 50  49 - 55  53 - 58  56 - 61  58 - 63  60 - 65  61 - 66  3.7. Терміни роботи при різних ризиках виникнення нейросенсорної приглухуватості наведені в таблиці 4 та на рисунку 2.   Таблиця 4 - Терміни роботи років при різних ризиках нейросенсорної приглухуватості Еквівалентний рівень шуму дБА  Ризик %  5  10*  15  20  25  30  80 - 82  17 - 27  > 40  > 40  > 40  > 40  > 40  83 - 84  11 - 14  31 - 40  > 40  > 40  > 40  > 40  85 - 87  5 5 - 9  16 - 25  40  > 40  > 40  > 40  88 - 90  3 - 4 5  8 - 12  20 - 31  40  > 40  > 40  91 - 93  1 - 2  4 - 6  10 - 16  20 - 31  31 - 40  > 40  94 - 96  < 1  2 - 3  5 - 8  10 - 16  16 - 25  25 - 40  97 - 99  < 1  1 - 1 5  2 5 - 4  5 - 8  8 - 12  12 - 20  100 - 102  < 1  < 1  1 - 2  2 5 - 4  4 - 6  6 - 10  103 - 105  < 1  < 1  < 1  1 - 2  2 - 3  3 - 5  106 - 108  < 1  < 1  < 1  < 1  1 - 1 5  1 5 - 2 5  * Допустимий професійний ризик 3.8. Допустимі терміни роботи в умовах впливу еквівалентних рівнів шуму 80 - 82 дБА 82 - 84 дБА 85 - 87 дБА та 88 - 90 дБА становлять відповідно більше 40 років 31 - 40 років 16 - 25 років та 8 - 12 років. При рівнях 91 - 93 дБА 94 - 96 дБА та 97 - 99 дБА допустимі терміни роботи скорочуються відповідно до 4 - 6 років 2 - 3 років та 1 - 1 5 років. При роботі в умовах дії еквівалентних рівнів шуму більше 100 дБА допустимі терміни будуть менше 1 року. 3.9. У разі виникнення в суспільстві об'єктивних причин та умов щодо перегляду рівнів допустимих ризиків нейросенсорної приглухуватості або потреби у введенні та застосуванні за певних обставин стерпного ризику можуть бути використані терміни роботи які відповідають іншим рівням ризику: 5 % 15 % 20 % 25 % та 30 % таблиця 4 рисунок 2 . 3.10. Розрахунок стажевої дози вібрації шуму проводиться в наступному порядку: - за таблицею 5 у відповідності до терміну роботи з вібро- чи шумонебезпечним обладнанням визначається поправка до еквівалентного рівня фактора; - визначена поправка додається до еквівалентного рівня фактора. Таблиця 5 - Поправки для розрахунку стажевої дози шуму та вібрації Років  1  2  3  4  5  6 - 7  8 - 9  10 - 11  12 - 13  14 - 17  18 - 22  23 - 27  28 - 36  37 - 40  дБ  0  3  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  3.11. У тих випадках коли рівень вібро-акустичного фактора впродовж періоду впливу не є постійним стажеве дозове навантаження визначається у наступному порядку: - за весь період роботи визначається тривалість окремих періодів в роках із однаковими еквівалентними рівнями вібрації чи шуму; - за таблицею 5 у відповідності до тривалості кожного періоду впливу фактора визначається і додається до його фактичного еквівалентного рівня величина поправки; - послідовно відповідно до різниці між рівнями фактора сумують добавки які визначаються за таблицею 6. Таблиця 6 - Додатки до більшого рівня дози шуму та вібрації при їх сумуванні Різниця двох рівнів що складаються дБА або дБ  0  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 - 11  12 - 13  14 - 16  17  20  Додатки до більш високого рівня дБ  3  2 5  2  1 8  1 5  1 2  1  0 8  0 6  0 5  0 4  0 3  0 2  0 1  0  3.12. Приклад розрахунку стажевої дози вібрації: а дози локальної вібрації на робочому місці гірника за роками становлять: - Lекв. кор 117 дБ - впродовж 5 років робота прохідником ; - Lекв. кор 121 дБ - впродовж 10 років робота забійником ; - Lекв. кор 116 дБ - впродовж 3 років робота ГОВ в ніші ; б за таблицею 5 визначають величини поправок і розраховують дозу вібрації що отримана за кожний окремий період: ДВ5 = 117 + 7 = 124 дБ; ДВ10 = 121 + 10 = 131 дБ; ДВ3 = 116 + 5 = 121 дБ; в до більших значень послідовно додають надбавки що отримані з таблиці 6 у відповідності до різниці між максимальними і мінімальними значеннями 131 - 121 = 10 добавка становить 0 4 дБ; 131 4 - 24 = 7 4 добавка становить 0 8 дБ в наступному порядку:   3.13. У разі коли еквівалентний рівень вібро-акустичного фактора впродовж періоду впливу не є постійним його середнє значення визначається за таблицею 7 для вібрації та за таблицею 8 для шуму. Для цього використовують дані щодо розрахунку стажевої дози і терміну загального впливу фактора. В місці їх пересікання в таблицях 7 або 8 знаходиться значення середнього впродовж періоду впливу еквівалентного рівня вібро-акустичного фактора. 3.14. Приклад розрахунку середнього значення еквівалентного рівня вібрації: а впродовж 18 років стажева доза вібрації склала 132 дБ; б за таблицею 7 в місці пересікання горизонтального стажева доза та вертикального загальний стаж роботи рядків визначаємо що значення середнього еквівалентного рівня вібрації становить 119 дБ. Таблиця 7 - Еквівалентний рівень вібрації при різних сполученнях вібраційного стажу роботи і отриманої стажевої дози вібрації Стажева доза вібрації дБ  Загальний стаж роботи роки   1  2  3  4  5  6 - 7  8  9 - 11  12 - 14  15 - 17  18 - 22  23 - 28  29 - 35  36 - 40  112  112  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  113  113  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  114  114  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  115  115  112  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  116  116  113  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  117  117  114  112  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  118  118  115  113  112  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  119  119  116  114  113  112  -  -  -  -  -  -  -  -  -  120  120  117  115  114  113  112  -  -  -  -  -  -  -  -  121  121  118  116  115  114  113  112  -  -  -  -  -  -  -  122  122  119  117  116  115  114  113  112  -  -  -  -  -  -  123  123  120  118  117  116  115  114  113  112  -  -  -  -  -  124  124  121  119  118  117  116  115  114  113  112  -  -  -  -  125  125  122  120  119  118  117  116  115  114  113  112  -  -  -  126  126  123  121  120  119  118  117  116  115  114  113  112  -  -  127  127  124  122  121  120  119  118  117  116  115  114  113  112  -  128  128  125  123  122  121  120  119  118  117  116  115  114  113  112  129  129  126  124  123  122  121  120  119  118  117  116  115  114  113  130  130  127  125  124  123  122  121  120  119  118  117  116  115  114  131  131  128  126  125  124  123  122  121  120  119  118  117  116  115  132  132  129  127  126  125  124  123  122  121  120  119  118  117  116  133  133  130  128  127  126  125  124  123  122  121  120  119  118  117  134  134  131  129  128  127  126  125  124  123  122  121  120  119  118  135  135  132  130  129  128  127  126  125  124  123  122  121  120  119  136  136  133  131  130  129  128  127  126  125  124  123  122  121  120  137  137  134  132  131  130  129  128  127  126  125  124  123  122  121  138  138  135  133  132  131  130  129  128  127  126  125  124  123  122  139  139  136  134  133  132  131  130  129  128  127  126  125  124  123  140  140  137  135  134  133  132  131  130  129  128  127  126  125  124  141  141  138  136  135  134  133  132  131  130  129  128  127  126  125  142  142  139  137  136  135  134  133  132  131  130  129  128  127  126  143  143  140  138  137  136  135  134  133  132  131  130  129  128  127  144  144  141  139  138  137  136  135  134  133  132  131  130  129  128  145  145  142  140  139  138  137  136  135  134  133  132  131  130  129  146  146  143  141  140  139  138  137  136  135  134  133  132  131  130  Таблиця 8 - Еквівалентний рівень шуму при різних сполученнях шумового стажу роботи і отриманої стажевої дози шуму Стажева доза шуму дБА  Загальний стаж роботи в умовах впливу шуму років   1  2  3  4  5  6 - 7  8  9 - 11  12 - 14  15 - 17  18 - 22  23 - 28  29 - 35  36 - 40  80  80  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  81  81  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  82  82  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  83  83  80  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  84  84  81  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  85  85  82  80  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  86  86  83  81  80  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  87  87  84  82  81  80  -  -  -  -  -  -  -  -  -  88  88  85  83  82  81  80  -  -  -  -  -  -  -  -  89  89  86  84  83  82  81  80  -  -  -  -  -  -  -  90  90  87  85  84  83  82  81  80  -  -  -  -  -  -  91  91  88  86  85  84  83  82  81  80  -  -  -  -  -  92  92  89  87  86  85  84  83  82  81  80  -  -  -  -  93  93  90  88  87  86  85  84  83  82  81  80  -  -  -  94  94  91  89  88  87  86  85  84  83  82  81  80  -  -  95  95  92  90  89  88  87  86  85  84  83  82  81  80  -  96  96  93  91  90  89  88  87  86  85  84  83  82  81  80  97  97  94  92  91  90  89  88  87  86  85  84  83  82  81  98  98  95  93  92  91  90  89  88  87  86  85  84  83  82  99  99  96  94  93  92  91  90  89  88  87  86  85  84  83  100  100  97  95  94  93  92  91  90  89  88  87  86  85  84  101  101  98  96  95  94  93  92  91  90  89  88  87  86  85  102  102  99  97  96  95  94  93  92  91  90  89  88  87  86  103  103  100  98  97  96  95  94  93  92  91  90  89  88  87  104  104  101  99  98  97  96  95  94  93  92  91  90  89  88  105  105  102  100  99  98  97  96  95  94  93  92  91  90  89  106  106  103  101  100  99  98  97  96  95  94  93  92  91  90  107  107  104  102  101  100  99  98  97  96  95  94  93  92  91  108  108  105  103  102  101  100  99  98  97  96  95  94  93  92  109  109  106  104  103  102  101  100  99  98  97  96  95  94  93  110  110  107  105  104  103  102  101  100  99  98  97  96  95  94  111  111  108  106  105  104  103  102  101  100  99  98  97  96  95  112  112  109  107  106  105  104  103  102  101  100  99  98  97  96  113  113  110  108  107  106  105  104  103  102  101  100  99  98  97  114  114  111  109  108  107  106  105  104  103  102  101  100  99  98  115  115  112  110  109  108  107  106  105  104  103  102  101  100  99  116  116  113  111  110  109  108  107  106  105  104  103  102  101  100  117  117  114  112  111  110  109  108  107  106  105  104  103  102  101  118  118  115  113  112  111  110  109  108  107  106  105  104  103  102  119  119  116  114  113  112  111  110  109  108  107  106  105  104  103  120  120  117  115  114  113  112  111  110  109  108  107  106  105  104  121  121  118  116  115  114  113  112  111  110  109  108  107  106  105  122  122  119  117  116  115  114  113  112  111  110  109  108  107  106  123  123  120  118  117  116  115  114  113  112  111  110  109  108  107  124  124  121  119  118  117  116  115  114  113  112  111  110  109  108  3.15. Працівники які накопичили стажеву дозу шуму не менше 99 дБА та стажеву дозу вібрації не менше 128 дБ що відповідає 10 % ризику можуть бути віднесені до групи ризику виникнення професійної патології. 4. ВИЗНАЧЕННЯ ДОПУСТИМОГО ТЕРМІНУ РОБОТИ В УМОВАХ ВПЛИВУ ПИЛУ ФІБРОГЕННОЇ ДІЇ 4.1. Виробничий пил за певних умов може становити небезпеку для здоров'я як працюючих так і населення. Широке поширення технологічних процесів пов'язаних з пилоутворенням і залучення великих контингентів трудящих до виконання робіт що супроводжуються контактом з виробничим пилом висуває проблему попередження її несприятливого впливу в число найважливіших задач. 4.2. Найчастіше в процесі виробничої діяльності людина зіштовхується з впливом фіброгенних видів пилу які викликають при тривалому вдиханні підвищених концентрацій розвиток у легеневій тканині та бронхах патологічного процесу що проводить в остаточному підсумку до склеротичних змін і емфіземи легень. 4.3. Особлива увага яка приділяється фіброгенним видам пилу обумовлена тим що вони є етіологічним фактором найбільш важких видів професійної патології - пневмоконіозів та пилових бронхітів боротьба з якими має величезне соціальне значення. Ризику поразки фіброгенним пилом піддаються робітники які знаходяться в найбільш працездатному віці й зайняті у виробництвах що мають найважливіше народногосподарське значення: у гірничодобувній металургійній машинобудівній промисловості промисловості будматеріалів та ін. 4.4. Інтегральним показником який відображає ризик розвитку пилової патології у робітників в пилонебезпечних умовах є пилове експозиційне навантаження на організм працюючого. Під пиловим експозиційним навантаженням на організм працівника розуміється маса мг частинок пилу які знаходяться в повітрі робочої зони зоні дихання та поступають до органів дихання разом з повітрям у певний відрізок часу - зміну місяць рік і т. п. 4.5. Пилове експозиційне навантаження залежить від концентрації пилу в повітрі робочих місць величини об'єму легеневої вентиляції визначається категорією важкості роботи у працюючого в запорошеній атмосфері та тривалості пилової дії. 4.6. Для розрахунку пилових експозиційних навантажень використовуються результати вимірювань запорошеного повітря виконаних існуючими в галузі службами пилового контролю. Використовуються дані про середньозмінні або максимально разові концентрації у повітрі робочої зони пилу що вітає визначені в гравіметричних показниках мг/м3 по загальній масі пилу. Інформація про середньозмінну концентрацію виходить одним з наступних способів: - на підставі результатів безперервного протягом всієї робочої зміни відбору вимірюванні однієї проби пилу; - шляхом розрахунку середньозмінної концентрації аерозолю на основі дискретного відбору проб пилу при основних та допоміжних операціях а також в перервах в роботі з урахуванням їх тривалості протягом зміни; - шляхом розрахунку на підставі виміряних значень максимально разової концентрації при основному пилостворюючому процесі для даного робочого місця та залежності між середньозмінними й максимально разовими концентраціями пилу. 4.7. Розрахунок величини пилового навантаження на організм працівника проводиться по формулі: ПН = С · Q · t · N  1   де ПН - пилове навантаження мг на організм працюючого за аналізований період роботи t · N ; С - середньозмінна або максимально разова концентрація пилу - середньозважена за часом за аналізований період роботи t · N концентрація пилу в повітрі робочої зони зона дихання мг/м3; Q - середньозмінний об'єм легеневої вентиляції який залежить від категорії важкості праці - середньозважена величина за аналізований період часу t · N дії пилу м3/хв.; t - тривалість робочої зміни хв.; N - кількість робочих змін у контакті з пилом за весь період роботи. 4.8. Вимірювання максимально разового значення запорошеного повітря проводиться в перебігу періоду часу не більше 30 хвилин при нормальному перебігу основного пилостворюючого процесу для даного робочого місця. При цьому може проводитися одне безперервне вимірювання відбір однієї проби або не менше п'яти короткострокових вимірювань відбір проб рівномірно розподілених по оцінюваному періоду часу . Максимально разове значення визначається в цьому випадку як середнє арифметичне з окремих вимірів. 4.9. Розрахунок середньозважених показників запорошеності повітря проводиться по формулі:    x1t1 + x2t2 ... + xntn     X =    2      T     де X - середньозважена величина показника X за період часу дії пилу T; X1 X2 ... Xn - величини показника X на відрізках часу дії пилу t1 t2 ... tn; T - загальна тривалість часу дії пилу.    3   4.10. Система обліку пилових навантажень повинна включати: - відомості про техніко-технологічні характеристики виробництва; - про попередній профмаршрут для ретроспективної характеристики умов праці по пиловому чиннику за весь період роботи у контакті з пилом; - інформацію про категорію важкості праці та запорошеність повітря на робочих місцях; - відомості про величину отриманого пилового експозиційного навантаження. Індивідуальний облік пилових навантажень ведеться у всіх робочих які працюють в умовах підвищеної запорошеності згідно з НПАОП 10.0-5.08-04 "Інструкція з виміру концентрацій пилу в шахтах та обліку пилових навантажень". 4.11. Для визначення безпечного часу роботи в контакті з пилом необхідно розраховувати для кожної пилової професії граничне пилове навантаження ГПН . ГПН - це гранично допустиме пилове навантаження що одержує працюючий протягом 40 років в умовах дотримання ГДК для даного пилу та об'ємі легеневої вентиляції що відповідає максимальній категорії важкості праці Qmax = 0 04 м3/хв. : ГПН = 40 · ГДК · Qmax · N max   4   де Nmax - максимально можлива кількість відпрацьованих змін у календарному році n = 240 змін ; При перевищенні ГДК необхідно розрахувати допустимий стаж роботи T? в роках при якому пилове навантаження ПН не буде перевищувати ГПН. Для цього використовуємо відношення:    ГПН     T? =    5      C · Nф · Q     де C - фактична середньозмінна або максимальноразова концентрація пилу у даної професії мг/м3; Nф - фактичне число відпрацьованих змін у календарному році; Q - об'єм легеневої вентиляції за зміну м3/хв. що залежить від категорії важкості праці та відповідний певної професії; C Q - середньозважені за весь період роботи. 4.12. Розраховані граничні пилові навантаження при 8-годинній робочій зміні наведені в таблиці 9. Таблиця 9 - Граничні по пневмоконіозу пилові навантаження на організм працюючих ГДК пилу мг/м3  Величина гранично допустимого пилового навантаження г в залежності від об'єму середньозмінна величина легеневої вентиляції м3/хв.  у середньому  до 0 02  0 021 - 0 03  0 031 - 0 04  1 0  177 0  169 0  177 0  185 0   2 0  320 0  290 0  330 0  335 0  4 0  530 0  510 0  540 0  545 0  6 0  925 0  880 0  940 0  950 0  10 0  1740 0  1450 0  1800 0  1850 0  Граничне пилове навантаження повинне відповідати розрахунковому ризику захворювання пиловою патологією що не перевищує 2 %. При відомих значеннях ГДК пилу та об'єму легеневої вентиляції працюючих у пилонебезпечних умовах праці обчислюємо за формулою 4 або виходячи з таблиці 9 величину ГПН використовуємо її для визначення допустимого терміну роботи в умовах дії фіброгенних пилів за формулою 5. 4.13. На підставі середньозмінних величин концентрації пилу на робочому місці та легеневій вентиляції по графіках додаток 1 визначається вичерпаний безпечний ліміт ризик профзахворювання ? 2 % тривалості роботи в контакті з пилом. Якщо фактичне число відпрацьованих змін перевищує показане на графіку для легеневої вентиляції що має місце концентрації пилу і величини його ГДК то працівник може бути віднесений до групи ризику додаток 2 . Орієнтовно до групи ризику можуть бути віднесені працівники при стажі в контакті з пилом 7 - 12 років і більше. Очікуваний ризик розвитку пилової патології % в залежності від рівнів пилового впливу співвіднесених з класами умов праці та стажем роботи наведений у таблиці 10. Таблиця 10 - Очікуваний ризик розвитку пилової патології % в залежності від рівнів пилового впливу співвіднесених з класами умов праці та стажем роботи Стаж роботи років  Перевищення ГДК пилу разів та класи умов праці  1 1 - 2 0 3.1   2 1 - 5 0 3.2   5 1 - 10 0 3.3   10 1 - 15 0 3.4   15 1 та більше 3.4   5  1 7 - 5 8  2 5 - 9 7  3 7 - 14 5  4 2 - 17 0  5 0 - 19 5  6  2 1 - 7 0  3 0 - 11 5  4 5 - 17 6  5 1 - 20 5  6 0 - 23 4  7  2 4 - 8 2  3 5 - 13 0  5 2 - 20 6  5 9 - 24 0  7 0 - 27 4  8  2 8 - 9 4  4 0 - 15 5  5 9 - 23 5  6 8 - 27 4  8 0 - 31 2  9  3 1 - 10 5  4 5 - 17 5  6 7 - 26 3  7 7 - 30 6  9 0 - 35 0  10  3 5 - 11 7  5 0 - 19 4  7 5 - 29 2  8 5 - 34 0  10 0 - 39 0  11  3 7 - 12 9  5 5 - 21 4  8 2 - 32 0  9 4 - 37 5  11 0 - 43 0  12  4 1 - 14 0  6 0 - 23 4  9 0 - 35 0  10 2 - 40 8  12 0 - 46 8  13  4 5 - 15 2  6 5 - 25 2  9 8 - 37 8  11 1 - 44 2  13 0 - 50 6  14  4 8 - 16 4  7 0 - 27 1  10 5 - 40 6  11 9 - 47 6  14 0 - 54 5  15  5 2 - 17 5  7 5 - 29 1  11 2 - 43 5  12 7 - 51 0  15 0 - 58 5  16  5 5 - 18 7  8 0 - 31 0  12 0 - 46 5  13 6 - 54 5  16 0 - 62 6  17  5 9 - 19 9  8 5 - 32 8  12 7 - 49 4  14 5 - 58 0  17 0 - 66 4  18  6 2 - 21 0  9 0 - 34 8  13 5 - 52 3  15 2 - 61 2  18 0 - 70 2  19  6 6 - 22 2  9 5 - 36 7  14 2 - 55 3  16 1 - 64 6  19 0 - 74 0  20  7 0 - 23 3  10 0 - 38 7  15 0 - 58 2  17 0 - 68 0  20 0 - 78 0  21  7 3 - 24 5  10 5 - 40 8  15 8 - 61 0  17 8 - 71 6  21 0 - 81 8  22  7 6 - 25 7  11 0 - 42 7  16 5 - 64 0  18 7 - 75 0  22 0 - 86 5  23  8 0 - 26 9  11 5 - 44 7  17 2 - 67 0  19 6 - 78 2  23 0 - 89 3  24  8 3 - 28 0  12 0 - 44 6  18 0 - 70 4  20 4 - 82 0  24 0 - 93 2  25  8 7 - 29 2  12 5 - 48 8  18 7 - 72 5  21 2 - 85 0  25 0 - 97 5  4.14. Далі проводяться дослідження які необхідні для дорентгенологічної діагностики пилової патології в працівників додаток 2 . 4.15. Терміни роботи при допустимому професійному ризику виникнення пилової патології 5 % - 10 % у працюючих у пилонебезпечних умовах праці розраховані на основі додатка 1 та моделей індивідуальних порогів дії виробничих факторів наведені в таблиці 11. Таблиця 11 - Терміни роботи у контакті с аерозолями фіброгенної дії Категорія важкості праці/об'єм легеневої вентиляції м3/хв.  Допустимі умови праці концентрація пилу на рівні ГДК та нижче   Термін роботи років в залежності від рівня перевищення ГДК пилу  Рівень перевищення ГДК пилу разів  1 1 - 2 0  2 1 - 5 0  5 1 - 10 0  10 1 - 15 0  15 1 - 20 0 та більше  I/0 01  35 років та більше  32 - 23  27 - 14  18 - 12  14 - 7  11 - 5  I - II/0 02  35 років  32 - 18  20 - 16  12 - 8  7 - 6  6 - 4   I - II/0 03  35 років  27 - 11  15 - 9   8 - 5  5 - 3 5  3 5 - 2  III/0 04 та більше  до 35 років  26 - 7  11 - 4  6 - 3   4 - 2   3 - 1  Приклад 1 Професія: гірник очисного вибою середньозважена концентрація пилу в повітрі робочої зони - 34 мг/м3 пил вуглепородний; ГДК пилу - 10 мг/м3; об'єм легеневої вентиляції - 0 03 м3/хв.; максимальна кількість відпрацьованих змін - 240 у рік; фактична кількість відпрацьованих змін - 220 у рік. Тд - допустимий розрахунковий стаж роботи в контакті з пилом:    ГПН  40 · 10 · 0 04 · 240     T? =  =    ? 17 років      C х N х Q  34 · 220 · 0 03     Також можливо для визначення безпечного терміну роботи кількість робочих змін використовувати додаток 1 рисунок 1.3 . Для цього прикладу кількість робочих змін становить 4800. Приклад 2 Професія: забійник еквівалентний рівень шуму на робочому місці - 93 дБА. Допустимій термін роботи - 4 роки згідно з таблицею 4 та рисунком 2 . Приклад 3 Професія: прохідник еквівалентний коректований рівень вібрації на робочому місці - 116 дБ. Допустимій термін роботи - 17 років згідно з таблицею 2 та рисунком 1 .   В. о. директора Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду    Л. М. Мухарська    Додаток 1 до Інструкції щодо визначення допустимих термінів роботи працюючих у шкідливих умовах  Графіки для визначення безпечного ліміту тривалості роботи у контакті з пилом в залежності від його концентрації на робочому місці ГДК пилу та важкості праці об'єму легеневої вентиляції   Рисунок 1.1 - Безпечний термін роботи кількість робочих змін в залежності від рівня запорошеності мг/м3 та гранично допустимої концентрації пилу ГДК при об'єму легеневої вентиляції 0 01 м3/хв. 1 - пил ГДК якого становить 2 мг/м3; 2 - пил ГДК якого становить 4 мг/м3; 3 - пил ГДК якого становить 6 мг/м3; 4 - пил ГДК якого становить 10 мг/м3.   Рисунок 1.2 - Безпечний термін роботи кількість робочих змін в залежності від рівня запорошеності мг/м3 та гранично допустимої концентрації пилу ГДК при об'єму легеневої вентиляції 0 02 м3/хв. 1 - пил ГДК якого становить 2 мг/м3; 2 - пил ГДК якого становить 4 мг/м3; 3 - пил ГДК якого становить 6 мг/м3; 4 - пил ГДК якого становить 10 мг/м3.   Рисунок 1.3 - Безпечний термін роботи кількість робочих змін в залежності від рівня запорошеності мг/м3 та гранично допустимої концентрації пилу ГДК при об'єму легеневої вентиляції 0 03 м3/хв. 1 - пил ГДК якого становить 2 мг/м3; 2 - пил ГДК якого становить 4 мг/м3; 3 - пил ГДК якого становить 6 мг/м3; 4 - пил ГДК якого становить 10 мг/м3.   Рисунок 1.4 - Безпечний термін роботи кількість робочих змін в залежності від рівня запорошеності мг/м3 та гранично допустимої концентрації пилу ГДК при об'єму легеневої вентиляції 0 04 м3/хв. 1 - пил ГДК якого становить 2 мг/м3; 2 - пил ГДК якого становить 4 мг/м3; 3 - пил ГДК якого становить 6 мг/м3; 4 - пил ГДК якого становить 10 мг/м3.   Додаток 2 до Інструкції щодо визначення допустимих термінів роботи працюючих у шкідливих умовах  Методика виявлення груп ризику виникнення дорентгенологічних патоморфологічних змін легенів за оцінкою функціонального стану організму працюючих у пилонебезпечних умовах праці У осіб що віднесені у групу ризику які проробили припустимий стаж визначали наступні показники функціонального стану організму: - ЖЄЛ; - РОВ; - ОФВ; - рентгенологічні зміни паренхіми легень; - рентгенологічні зміни коренів легень; - суб'єктивні скарги задишка при фізичному навантаженні болі в грудній клітці кашель з мокротинням . За результатами обстеження обчислюється дорентгенологічний діагноз чи наявність відсутність пневмоконіозу Д :     2.1   де В0 = 2 64 - вільний член рівняння для даної групи показників функціонального стану організму; yi - фактичне значення показників функціонального стану організму; вi - коригувальні коефіцієнти для y1 ... yi.... Таблиця 2.1 - Значення коефіцієнтів для показників функціонального стану організму Назва показника y   Числове значення коефіцієнтів вi   ЖЄЛ мл  0 000139  РОВ мл  0 000156  ОФВ мл/с  0 000173  Рентгенологічні зміни паренхіми бал   0 216  Рентгенологічні зміни коренів легень бал   0 286  Таблиця 2.2 - Значення коефіцієнтів що відображають суб'єктивні скарги Назва скарг  Умовне позначення  Значення коригувального коефіцієнта  Задишка при фізичному навантаженні  С1   1 042   біль в грудній клітці  С2  1 064  кашель з мокротинням  С3   1 083   Таблиця 2.3 - Шкали для кількісної оцінки рентгенологічних змін паренхіми та коренів легенів при впливі пилу Характеристика змін  Оціночний бал  Зміни паренхіми легенів: Відсутність змін    0  Посилення легеневого рисунку  1  Деформація легеневого рисунку  2  Посилення та деформація легеневого рисунку  3  Стан коренів легенів: Не змінені    0  Корені інтенсивні та ущільнені  1  Корені розширені  2  Корені деформовані  3  Базова частина діагностичної процедури відбиває взаємозв'язок сукупності значень показників функціонального стану і змін у легенях. Отримані значення базової частини моделі рівняння В0 + ?вiyi xС1xС2xС3 множать на коригувальний коефіцієнт що відбиває вплив тривалості роботи в контакті з пилом ? 1 - eiТ таблиця 2.4 . Таблиця 2.4 - Значення коригувальних коефіцієнтів що відбивають вплив тривалості роботи в контакті з пилом Стаж років  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  Коригувальні коефіцієнти  0 309  0 328  0 342  0 355  0 367  0 379  0 391  0 404  0 404  0 416  0 416  0 428  0 440  0 440  Отримане числове значення характеризує прогнозовану величину пневмоконіотичних змін Д в діапазоні від 0 і більше. При цьому діапазон Д від 0 до 0 69 розглядається як безпечний при якому виключається розвиток пневмоконіозу; 069-1 - як діапазон ризику одиниця і більше - рівень відповідний I стадії пневмоконіозу і вище. При отриманні значення Д рівного 0 69 і більше працівника доцільно направити в клініку для поглибленого обстеження. При цьому необхідно зробити збільшений рентгенівський знімок правої легені. Такі працівники повинні включатися в групу спостереження з діагнозом "пневмоконіоз 0-I". Приклад. Проводимо діагностику пневмоконіозу у гірника зі стажем 10 років по 4 групі показників. При вивченні фізіологічного стану визначені наступні значення показників: ЖЄЛ мл - 3850 РОВ мл - 1200 ОФВ мл/с - 2200 При рентгенологічному обстеженні легенів було виявлено посилення легеневого рисунку яке оцінено 1 балом. Корені легенів не змінені. Мають скарги на задишку при фізичному навантаженні кашель з мокротинням відсутній. Відповідності до формули Б.1 проводимо розрахунки: 3850 х -0 000139 = -0 53515 1200 х -0 000156 = -0 1872 2200 х -0 000173 = -0 3806 Рентгенологічні зміни паренхіми легенів: 1 х 0 216 = 0 216 Рентгенологічні зміни коренів легенів: 0 х 0 286 = 0 Сума: - 0 887. Вільний член В0 = 2 64 Д = 0 309 х 2 64 - 0 887 х 1 042 = 0 564 Величина 0 564 відноситься до безпечного діапазону    Літературні джерела 1. Закон "Про охорону праці" від 14.10.92 N 2694-XII у редакції від 21.11.2002. 2. Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" від 24.02.94 N 4004-XII. Зміни і доповнення внесені Законами України від 17.12.96 N 607/96-ВР від 11.06.97 N 331/97-ВР від 18.11.97 N 642/97-ВР від 30.06.99 N 783-XIV від 14.12.99 N 1288-XIV від 21.12.2000 N 2171-III від 15.11.2001 N 2788-III від 07.02.2002 N 3037-III. 3. "Про затвердження "Карти даних небезпечного фактора речовини матеріалу ". Постанова Кабінету Міністрів України від 20.05.2002 N 19. 4. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища важкості та напруженості трудового процесу ГН 3.3.5-3.3.8; 6.6.1-083-2001 . - К.: МОЗ України 2001. - 46 с. 5. ДСП 3.3.1.095-2002 "Підприємства вугільної промисловості". 6. ДСН N 3.3.6.037-99 "Санітарні норми виробничого шуму ультразвуку та інфразвуку". 7. ДСН N 3.3.6.039-99 "Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації". 8. НПАОП 10.0.-1-01-05 "Правила безпеки у вугільних шахтах". 9. НПАОП 10.0-5.08-04 "Інструкція з виміру концентрацій пилу в шахтах та обліку пилових навантажень". 10. Профессиональный риск. Справочник. Под ред. академика РАМН Н. Ф. Измерова и Э. И. Денисова - М. Социздат 2001. 11. Принципы и критерии диагностики профессиональных заболеваний / Под ред. В. М. Валуциной. - Донецк: Изд-во "УкрНТЭК" 2002. - 124 с. 12. Большаков А. М. Крутько В. Н. Пуцилло Е. В. Оценка и управление рисками влияния окружающей среды на здоровье населения. - М.: Эдиториал УРСС 1999. - 256 с. 13. Допустимі терміни роботи людей які працюють у шкідливих умовах гірничо-металургійної промисловості для запобігання найбільш поширеним професійним захворюванням легень: Методичні рекомендації. - Кривий Ріг 2003. - 12 с. 14. Планирование и организация эпидемиологических исследований в медицине труда: Методические рекомендации. - М. 2004. - 40 с. 15. ILO. Technical and Ethical Guidelines for Workers' Health Surveillance OSH N 72 . Geneva: ILO 1998.    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ТА СКОРОЧЕНЬ ГДР  - гранично допустимий рівень  ГДК  - гранично допустима концентрація  ДВ  - доза вібрації  ДШ  - доза шуму  ПН  - пилове навантаження  ГПН  - гранично допустиме пилове навантаження  ЖЄЛ  - життєва ємкість легенів  РОВ  - резервний об'єм видоху  ОФВ  - об'єм форсированого видоху   ДСП  - державні санітарні правила  ДСН  - державні санітарні норми    МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ НАКАЗ від 12 грудня 2006 року N 820 Про затвердження Інструкції щодо визначення допустимих термінів роботи працюючих у шкідливих умовах З метою виконання Національної програми поліпшення стану безпеки гігієни праці та виробничого середовища на 2001 - 2005 роки затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1320 наказую: 1. Затвердити Інструкцію щодо визначення допустимих термінів роботи працюючих у шкідливих умовах для використання в системі соціально-гігієнічного моніторингу працюючих у шкідливих умовах далі - Інструкція додається . 2. Директору Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду Пономаренку А. М. довести Інструкцію до відома керівників установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби наукових установ системи МОЗ України. 3. Контроль за виконанням наказу покласти на директора Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду Пономаренка А. М.  Перший заступник Міністра Головний державний санітарний лікар України С. П. Бережнов