ДБН В.2.6-33:2008

ДБН В.2.6-33:2008 Конструкції будинків і споруд. Конструкції зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією. Вимоги до проектування, улаштування та експлуатації

ВІДОМЧІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ РЕЗЕРВУАРИ ВЕРТИКАЛЬНІ СТАЛЕВІ ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ НАФТИ І НАФТОПРОДУКТІВ З ТИСКОМ НАСИЧЕНИХ ПАРІВ НЕ ВИЩЕ 93 3 кПа ВБН В.2.2-58.2-94 Державний Комітет України по нафті і газу Держкомнафтогаз КИЇВ 1994 Відомчі будівельні норми України "Резервуари вертикальні сталеві для зберігання нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93 3 кПа ВБН В.2.2-58.2-94 Розроблені: AT Інститут транспорту нафти Південдіпронафтопровід - ведучий: Г.О.Цвігун - відповідальний виконавець А.О.Орловська Ю.Н.Кришталь Б.М.Медник І.М. Рувінський Г.Й. Журомський Є.Й.Пирогов Ф.А.Тіханов А.М. Ханін В.І.Картер'єв Л.Г.Андрійченко О.М. Коваленко Д.Л.Панченко Т.В.Гайдай М.Ю.Євдасіна за участю В.В.Первушина УКРНАФТОПРОДУКТ к.т.н. B.П. Сучкова С.А.Шваркова А.Н.Шваркова ВИПТШ МВС РФ к.т.н. В.П.Лісафина ІНГ України д.т.н. С.Н. Клепікова к.т.н. В.Г. Абросимова НДІСК . УКРНДІпроектстальконструкція УкрНДІПСК співвиконавець: Є.О. Роговець - відповідальний виконавець М.М. Маньшин T.I. Пилипчук розділи -З 4 5.1 11 Внесені і підготовлені до затвердження: Українським об'єднанням по поставках нафти і нафтопродуктів "Укрнафтопродукт" Затверджені: Наказом Держкомнафтогазу України від 4.08.1994р. №286 та введені в дію з 1 жовтня 1994 року З введенням в дію ВБН В.2.2-58.2-94 втрачають силу на території України слідуючі нормативні документи: розділ 6 СНиП 2.09.03-85 та розділи 1 та 4 "Правил технической эксплуатации резервуаров" затверджених Держкомнафтопродуктом СРСР 26.12.1986 р. - в частині вимог до вертикальних сталевих резервуарів для нафти і нафтопродуктів; СНиП 3.03.01-87 і СНиП III-18-75 - в частині вимог до допустимих відхилень при виготовлені та монтажі будівельних металоконструкцій резервуарів. Узгоджені: Мінбудархітектури України ГУПО МВС України Мінприроди України МОЗ України Держкомнаглядохоронпраці України лист №8/135 лист №12/6/685 лист №18-3/11-120 лист №5.02.12/716 лист №13-6/1410 від 15.07.94 від 6.07.94 від14.07.94 від18.07.94 від 7.07.94 ВІДОМЧІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ Резервуари вертикальні сталеві для зберігання нафти і нафтопродуктів ВБН В.2.2-58.2-94 з тиском насичених парів не вище 93.3 кПа Вводяться вперше Предметом даних норм є єдині комплексні вимоги далі - норми що пред'я-вляються до вертикальних сталевих циліндричних резервуарів для зберігання нафти і нафтопродуктів далі - резервуари під надмірним тиском близьким до атмосферного і номінальним об'ємом від 100 до 50 000 м3 включно. Дані норми поширюються на резервуари типові або індивідуальні що відрізняються від типових за температурою зберігання і густиною рідин що зберігаються призначені для слідуючих умов експлуатації: призначення розміщення резервуарів вид рідин що зберігаються густина нафти нафтопродуктів що зберігаються максимальна температура нафти нафтопродуктів що зберігаються внутрішній надмірний тиск вакуум кліматична зона будівництва сейсмічність району будівництва * прийом зберігання видача облік кількісний і якісний нафти і нафтопродуктів а також відстій води і механічних домішок змішування нафти і нафтопродуктів та інших технологічних процесів транспорту і зберігання; * наземне; * нафта і нафтопродукти з тиском насичених парів не вище 93 3 кПа пр.700 мм.рт.ст при температурі 20?С; * до 1 015 т/м3 вкл. * до 90 ?С включно; * до 2 кПа 200 мм.вод.ст. включно; * не менше 0 2 кПа 20 мм.вод.ст. ; * південна нижче 50? п.ш. середня від 50? п.ш. до 60? п.ш. ; * до 9 балів Проектування реконструкції посилення та ремонту резервуарів повинно виконуватись з урахуванням вимог даних норм. Дані норми обов'язкові для застосування при проектуванні резервуарів що споруджуються на території України всіма організаціями незалежно від їх відомчого підпорядкування і форм власності. C.2 ВБН В.2.2 58.2-94 1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1 Терміни і визначення ще використовуються у даних нормах в обов'язковому додатку 1. 1.2 При проектуванні резервуарів слід забезпечувати: а заданий технологічний режим експлуатації; б надійність міцність і стійкість елементів будівельних металоконструкцій і споруди в цілому під час монтажу і експлуатації; в охорону праці техніку безпеки та пожежну безпеку при монтажі і експлуатації; г дотримання вимог по охороні навколишнього природного ceредовища приймаючи міри по максимальному скороченню втрат нафти і нафтопродуктів що зберігаються а також виключенню витоків рідини з резервуарів. д належний науково-технічний рівень та якість будівництва. Проектування резервуарів в усіх його частинах повинне виконуватись у повній відповідності до даних норм. Загальні вимоги до проектування будівельних металоконструкцій приведені в розділі 3 конструктивні вимоги включаючи вимоги до сейсмостійких конструкцій резервуарів приведені у розділі 4. Загальні положення по охороні праці і пожежній безпеці включаючи захист від блискавки приведені в розділі 9 заходи по охороні навколишнього і природного середовища від забруднення - у розділі 10 а основні положення по забезпеченню надійності резервуарів в експлуатації - у розділі 12 даних норм. 1.3 Технічне завдання на розробку резервуарів визначає необхідні поняття на всіх етапах створення резервуару проектування виготовлення транспортування монтаж контроль випробування і прийом паспортизація . Основні положення розробки повинні відповідати вимогам ГОСТ 15.901-91. Склад технічного завдання на проектування слід приймати у відповіді обов'язковим додатком 10. 1.4 Інженерні дослідження для будівництва повинні містити дані необхідні для вибору типу основи і фундаментів з врахуванням прогнозу можливої зміни в процесі будівництва і експлуатації інженерно-геологічних і гідрологічних умов площадки будівництва а також виду та інженерних заходів по її освоєнню. Відомості які повинні містити матеріали інженерно-геологічних досліджень представлені у розділі 6. В районах з складними інженерно-геологічними умовами - при наявності грунтів з особливими якостями посадочні набухаючі та ін. або можливості розвитку небезпечних геологічних процесів карст оповзень і т.д. а також на підроблюваних територіях - інженерні дослідження повинні виконувати спеціалізованими організаціями. 1.5 При проектуванні резервуарів для будівництва в районах з складними інженерно – геологічними умовами необхідно дотримуватись вимог СНиП 2.02.01-83 які пред'являються до основ і фундаментів. Розміщення резервуарів у зоні активного карста не допускається. Схематичні карти України з нанесенням кліматичних зон будівництва і складних інженерно-геологічних умов по землетрусах поширенню карстів та осіданні поверхні над підробленими гірськими виробками представлені у довідковому додатку 11.1 та 11.2. ВБН B.2.2-58.2-94 С.3 Районування на основі природно-географічних та інженерно-будівельних умов по визначенню оповзневих осідних і селенебезпечних територій приймається по рекомендованому додатку 1.2 ДБН 360-92*. 1.6 Класифікація нафти і нафтопродуктів по температурі спалаху улаштування резервуарних парків взаємне їх розташування забезпечення системами протипожежного захисту та загальні вимоги по охороні навколишнього природного середовища включаючи системи контролю за викидами шкідливих речовин повинні відповідати вимогам ВБН В.2.2-58.1-94. 1.7 Дані норми передбачають виконання вимог слідуючих нормативних документів у частині визначення і проектування якщо вимоги до них не визначені даними нормами : СНиП 2.01.01-82 - в частині будівельної кліматології і геофізики; СНиП 2.01.07-85 - в частині навантажень та впливів дії ; СНиП 2.02.01-83 - в частина проектування основ і фундаментів в особливих інженерно-геологічних умовах; СНиП 2.03.11-85 - в частині захисту будівельних металоконструкцій від корозії; СНиП П-23-81* - в частині розрахунку будівельних металоконструкцій; СНиП 2.04.14-88 - в частині матеріалів по теплоізоляції резервуарів; ДБН 360-92* - при розміщенні резервуарів; СНиП II-7-81 - в частині будівництва у сейсмічних районах. У випадку якщо норми у вказаних документах по одних і тих самих позиціях відрізняються від даних норм за основу приймаються вимоги даних норм. Посилання на вимоги нормативних документів які слід враховувати по вузьких спеціалізованих питаннях приводяться у відповідних розділах і підрозділах документу. Перелік нормативних документів що використовуються при проектуванні резервуарів приведений у довідковому додатку 12. 2 ОСНОВНІ ТИПИ І ПАРАМЕТРИ РЕЗЕРВУАРІВ 2 1 За конструктивними особливостями при проектуванні слід приймати резервуари таких типів: з плаваючою нокрівлею позначення ПП ; з стаціонарною покрівлею з понтоном і без понтона ; в подальшому резервуари зі стаціонарною покрівлею без понтона будуть іменуватись як резервуари зі стаціонарною покрівлею позначення СП а резервуари зі стаціонарною покрівлею з понтонам - як резервуари з понтоном позначення СПП . 2.2 Основні розміри і номінальні об'єми резервуарів по типах резервуарів що приймаються ПП СП і СПП представлені у рекомендованому додатку 2. 2.3 Типи резервуарів приймаються в залежності від класифікації нафти і нафтопродуктів по температурі спалаху і тиску насичених парів при температурі зберігання: а для ЛЗР і тиску насичених парів понад 26.6 кПа 200 мм рт.ст. до 93.3 кПа 700 мм рт.ст. при температурі зберігання в залежності від умов експуатації: C.4 ВБН В.2.2-58.2-94 резервуари з плаваючою покрівлею або понтоном резервуари з стаціонарною покрівлею обладнанні газовою обв'язкою установкою уловлювання легких фракцій УЛФ . Зберігання авіаційних бензинів і палив для реактивних двигунів в резервуарах з плаваючою покрівлею не допускається; б для ЛЗР і тиску насичених парів менше 26.6 кПа 200 мм рт.ст. температурі зберігання а також для ГР - резервуари зі стаціонарною покрівлею без газової обв'язки. Рекомендовані типи резервуарів у залежності від нафти і нафтопродуктів що зберігаються приведені в таблиці 1. Таблиця 1 Найменування нафти і нафтопродуктів що зберігаються Рекомендовані типи резервуарів ПП СПП СП з газовою обв'язкою з устано -вкою УЛФ без газової обв'язки і УЛФ Нафта + + + + - Бензини автомобільні + + - + - Бензини авіаційні - - - - + Паливо для реактивних двигунів - - - - + Паливо дизельне - - - + + Пічне побутове паливо - - - - + Паливо нафтове мазути для газотурбінних установок паливо моторне - - - - + Гас технічний освітлювальний - - - - + Нафтові розчинники - - - - + Масла - - - - + 2.4 Вибір типу резервуару виконується в залежності від умов експлуації по ВБН В.2.2-58.1-94 і нормах технологічного проектування відповідних підприємств затверджених у встановленому порядку. 2.5 Резервуари ПП повинні проектуватись для умов зберігання нафти і нафтопродуктів з температурою не вище 40 ?С. З ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ БУДІВЕЛЬНИХ МЕТАЛОКОНСТРУКЦІЙ РЕЗЕРВУАРІВ 3.1 Будівельні металоконструкції резервуарів за ступенем відповідальності поділяються на такі класи: а клас І - для резервуарів номінальним об'ємом 10000 м3 і більше; б клас II - для резервуарів номінальним об'ємом до 10000 м3. Проектування будівельних металоконструкцій резервуарів виконується виходячи з забезпечення умов наведе них у пункті 1.2 загальних положень норм. Номінальні об'єми резервуарів наведені у рекомендованому додатку 2. ВБН В.2.2-58.2-94 C.5 3.2 За конструктивними особливостями прийняті резервуари типів СП СПП і ПП у відповідності до п.2. даних норм. 3.3 За методами виготовлення будівельних металококструкцій резервуари поділяються на такі основні види: а резервуари монтажні листові елементи яких виготовляються у вигляді рулонованих заготовок; б резервуари монтажні листові елементи яких виготовляються у вигляді укрупнених блоків; в резервуари монтажні листові елементи яких виготовляються у вигляді окремих листів. Під час проектування рулонованих конструкцій належить виходити з максимальної маси та габаритів рулонів визначених умовами перевезення та узгоджених з заводом-виготовлювачем. 3.4 За засобами монтажу будівельних металоконструкцій резервуари поділяються на такі види: а резервуари листові конструкції яких збираються з рулонованих заготовок; б резервуари листові конструкції яких збираються з укрупнених блоків; в резервуари листові конструкції яких збираються з окремих листів по-листове збирання ; г резервуари листові конструкції яких збираються комбінованим засобом. Матеріали конструкцій та з'єднань 3.5 Для будівельних металоконструкцій резервуарів повинен використовуватися прокат для сталевих конструкцій за ГОСТ 27772-88. Вибір марок сталей належить проводити у відповідності з рекомендованим додатком 3 з урахуванням таких факторів: а ступеня відповідальності резервуару; б кліматичного району будівництва розрахункової температури ; в виду конструктивних елементів. Припустимо використання матеріалів за нормативно-технічними документами що не вказані в пункті при цьому механічні властивості та хімічний склад застосованих матеріалів повинні відповідати вимогам ГОСТ 27772-88. 3.6 Кліматичні райони будівництва встановлюються у відповідності до ДБН 360-92*. Розрахункова температура відповідає температурі зовнішнього повітря відповідного району за яку приймається середня температура найбільш холодної п'ятиденки згідно з СНиП 2.01.01-82. 3.7 Площинність листового прокату повинна відповідати таким вимогам ГОСТ 19903-74*; а для листів товщиною тут і далі за текстом приймаються номінальні значення товщин 4....5 мм - площинності; б для листів товщиною 6 мм і більше - особливо високої площинності. Вид площинності обумовлюється в замовленні. 3.8 Листи товщиною 9 мм і більше повинні застосовуватися з гарантією суцільності після ультразвукового контролю за ГОСТ 22727-88. Класи суцільності встановлюються в залежності від класу відповідальності будівельних конструкцій резервуарів: І класу відповідальності - 0; II класу відповідальності - 1. C.6 ВБН В.2.2-58.2-94 Клас суцільності обумовлюється у замовленні. Непідконтрольні зони листів не повинні перевищувати: біля повздовжньної кромки - 5 мм; біля поперечної кромки - 10 мм. 3.9 Труби що застосовуються при спорудженні будівельних металоконструкцій резервуарів рекомендується використовувати за ГОСТ 8732-78* ГОСТ 10704-76*. Вибір марок сталей труб належить проводити з урахуванням факторів позначених в п.3.5. При цьому механічні властивості використованих марок сталі повинні бути не нижче властивостей забезпечених застосуванням матеріалів приведених у рекомендованому додатку 3. 3.10 Матеріал фланців та закріплювальних виробів болтів ГОСТ 7798-70* та гайок за ГОСТ 5915-70* для люків та патрубків повинен відповідати ГОСТ 12820-80* . Вибір марок сталей для фундаментних болтів належить проводити за ГОСТ 24379.0-80* а їх конструкцію та розміри приймати за ГОСТ 24379.1-80 Гайки для фундаментних болтів належить застосовувати: а для болтів діаметром до або рівним 48 мм - за ГОСТ 5915-70*; б для болтів діаметром понад 48 мм - за ГОСТ 10605-72*. Гайки повинні відповідати вимогам ГОСТ 1759-87*. Допускається застосовувати гайки з марок сталей застосованих до болтів. 3.11 Для зварювання будівельних металоконструкцій резервуарів повинні використовуватися зварювальні матеріали відповідні застосованим маркам сталі. При тому механічні властивості металу шва виконаного з застосуванням повинні бути не нижче якостей забезпечених застосувати марок сталей згідно з цим розділом. Вибір марок і типів матеріалів для зварювання належить проводити у згоді з рекомендованим додатком 3 з урахуванням факторів згаданих у п.3.5. Загальні положення по розрахунку Принципи розрахунку металлоконструкцій резервуарів 3.12 Розрахунок будівельних металоконструкцій резервуарів необхідно вести за методом граничних станів першої та другої групи що визначені ГОСТ 27751-88 СТ СЭВ 384-87 . Граничні стани конструкцій резервуарів визначаються: а перший граничний стан - за несучою здатністю міцністю стійкістю або витривалістю матеріалу по досягненні якого конструкція втрачає здібність до опору зовнішнім впливам або отримує неприпустимі остаточні зміни своєї форми; в другий граничний стан - за розвитком надмірних деформацій від статичних або циклічних навантажень по досягнені якого в конструкції що зберігає міцність та стійкість з'являються неприпустимі деформації. Допускається застосування альтернативних методів розрахунку що забезпечують міцність та стійкість будівельних металоконструкцій резервуарів не нижче встановлених розрахунковими положеннями даного розділу. Під час розрахунку металоконструкцій резервуарів необхідно враховувати зусилля що виникають в конструкції під час її взаємодії з основою. ВБН В.2.2-58.2-94 С.7 Розрахунокові характеристики матеріалів конструкцій та з'єднань 3.13 Розрахунковий опір прокату та труб розтягу стиску та вигину що визначається за межею текучості Rу визначається за формулою: Rу = Ryn/?m 1 де Rу - розрахунковий опір сталі розтягу стиску вигину що визначається за межею текучості кгс/см2; Ryn - межа текучості сталі що визначена у відповідності до п.3.14 кгс/см2; ?m - коефіцієнт надійності щодо матеріалу визначений у відповідності до п.3.15. 3.14 Значення межі текучості сталі Ryn належить приймати таким що дорівнює мінімальному значенню вказаному у державних стандартах та технічних умовах до сталі. Зміна значення межі текучості сталі під час експлуатації резервуару в умовах підвищених температур належить враховувати у відповідності до таблиці 9 ГОСТ 14249-89. 3.15 Значения коефіцієнтів надійності щодо матеріалу прокату та труб ?n належить приймати по таблиці 2 СНиП ІІ-23-81*. 3.16 Розрахункові опори прокату та труб зсуву RS визначається за формулою: RS = 0 58 Ryn/?m 2 де RS - розрахунковий опір сталі зсуву кгс/см2. 3.17 Розрахункові опори зварюваних з'єднань для різних типів з'єднань та напружених станів належить визначати за формулами наведеними в таблиці 2 даного розділу. 3.18 Значення нормативного опору металу шва за тимчасовим опором Rwun належить приймати: а для швів що виконуються ручним зварюванням - дорівними значенням тимчасового опору металу шва що доведені у ГОСТ 9467-75*; б для швів що виконуються автоматичним зварюванням - за таблицею 4* СНиП ІІ-23-81*. 3.19 Значення коефіцієнта надійности за матеріалом кутового шва ?wm належить приймати рівними: а при значеннях Rwun не більше ніж 490 МПа 5000 кгс/см2 - 1 25; б при наченнях Rwun рівних 590 МПа 6000 кгс/см2 та понад - 1 35. C.8 ВБН В.2.2-58.2-94 Таблиця 2 Тип зварюва- них з’єднань Напружений стан Розрахунковий опір зварюваних з'єднань Стикові шви Стиск. Розтяг та вигин під час усіх видів зварювання з фізичним контролем якості швів Rwy=Ry Розтяг та вигин під час усіх видів зварювання Rwy = 0 85 Ry Зсув Rws = RS Кутові шви Зріз умовний по металу шва Rwf = 0 55 Rwun/?wm Зріз умовний по металу межі Сплавлення Rwz = 0 45 Run Прийняті позначення: Rwy - розрахунковий опір стикових зварюваних з єднань до стиску розтягу та вигину щодо межі текучості; Rws - розрахунковий опір стикових зварюваних з'єднань до зсуву; Rwf - розрахунковий опір кутових швів до зрізу умовному металом шва; Rwun - нормативний опір металу шва щодо тимчасового опору що визпачається у відповідності з п.3.18; ?wm - коефіцієнт надійності за матеріалом кутового шва визначений у відповідності до п.3.19; Rwz - розрахунковий опір стикових зварюваних з'єднань щодо зсуву; Run - тимчасовий опір сталі щодо розриву визначений у відповідності до п.3.20. 3.20 Значення тимчасового опору сталі розриву Run належить приймати рівним мінімальному значенню вказаному у державних стандартах та технічних умовах на сталь за пунктом 3.5. Зміни значення тимчасового опору сталі розриву під час експлуатації резервуару в умовах підвищених температур вище 20° С належить облічувати у відповідності з таблицею 10 по ГОСТ 14249-89. 3.21 Розрахункові опори стикових з'єднань елементів з сталей з різними нормативними опорами належить приймати як для стикових з'єднань із сталі з меншим значенням нормативного опору. 3.22 Розрахунковий опір розтягу болтів Rba належить визначати за формулою Rba = 0 5Run 3 де Rba - розрахунковий опір розтягу фундаментних болтів. ВБН B.2.2-58.2 94 С.9 Облік умов роботи елементів конструкцій 3.23. Під час розрахунку елементів конструкцій резервуарів належить враховувати коефіцієнти умов роботи ?с що приймаються за таблицею 3. Таблиця 3 Елементи конструкцій резервуарів Коефіцієнт умов роботи ?с 1. Стінки резервуарів під час розрахунку на міцність: нижній пояс з урахуванням врізання решта поясів з'єднання стінки з днищем з'єднання стінки з покрівлею 0 6 0 7 1 2 1 0 2. Те ж саме під час розрахунку на стійкість 1 0 3. Сферичні та конічні покрівлі розпорової конструкції під час розрахунку: за безмоментною теорією за моментною теорією 0 9 1 0 4. Верхні кільця жорсткості покрівель резервуарів що сприймають розпір від розрахункового навантаження під час розрахунку на міцність 0 9 8. Те ж саме під час розрахунку на стійкість 0 9 6. Решта елементів конструкцій 1 0 Навантаження на конструкції резервуарів 3.24 В залежності від тривалості дії навантаження належить розрізняти постійні та тимчасові тривалі короткочасні особливі навантаження. 3.25 До постійних навантажень належить відносити власну вагу елементів будівельних металоконструкцій резервуарів. Зусилля що зберігаються в конструкціях від попереднього напруження належить враховувати у розрахунках як зусилля від постійних навантажень. 3.26 До тривалих навантажень належить відносити: а гідростатичний тиск продукту що зберігається або води що заповнює резервуар під час випробувань; б внутрішній надмірний тиск у газовому просторі що виникає при малих та великих "диханнях"; в розрідження повітря вакуум що виникає під час спорожнення резервуару; C.10 ВБН B.2.2-58.2-94 г вага стаціонарного устаткування: приладів і апаратів технологічне обладнання та пристроїв трубопроводів з арматурою опорними частинами та ізоляцією а також вага рідин що заповнює обладнання; д вага відкладеного виробничого пилу; е снігові навантаження із зниженням нормативного значення що визначаються множенням повного нормативного значення у відповідності з вимогами СНиП 2.01.07-85 та коефіцієнт 0 3; ж впливи обумовлені деформаціями основи що не супроводжуються докорінними змінами структури грунту. Як розрахункові значення впливу приймаються граничні значення нормованих величин осідання і величин які визначаються через осідання у відповідності з вимогами розділу 6 дійсних норм. 3.27 Навантаження що з'являються під час виготовлення зберігання транспортування елементів конструкцій а також під час спорудження резервуарів належить враховувати у розрахунках як короткочасні навантаження. До короткочасних навантажень належить відносити: а снігові навантаження з повним нормативним значенням; б вітрові навантаження; в вага людей ремонтних матеріалів та інструментів у зонах обслуговування та ремонту обладнання сходи перехідні площадки та площа обслуговування обладнання . 3.28 До особливих навантажень належить відносити: а сейсмічні впливи; б аварійні навантаженим викликані різкими порушеннями технологічного процесу тимчасовою зіпсованістю або поломкою обладнання внутрішній надмір- ний тиск розрідження повітря - вакуум температурні впливи та ін. ; в впливи що обумовлені деформаціями основи супроводжувані докорін- ними змінами структури грунту при змочуванні осідних грунтів або осіданням його у районах гірських виробок та у карстових грунтах. 3.29 При розрахунку конструкцій резервуарів за першим та другим граничним ставом належить враховувати найбільш несприятливі комбінації навантажень або відповідні їм зусилля. Ці комбінації встановлюються під час аналізу реальних варіантів одночасної дії різних навантажень щодо розглянутої стадіі роботи конструкції резервуару з урахуванням можливості появи різних схем прикладання тимчасових вантажень або при відсутності деяких з навантажень. 3.30 У залежності від врахованого складу навантажень належить розрізняти: а основні комбінації навантажень що складаються з постійних тривалих та короткочасних; б особливі комбінації навантажень що складаються з постійних тривалих короткочасних та одного з особливих навантажень. 3.31 Розрахункові значення тимчасових навантажень належить множити на коефіцієнти комбінацій ?1 і ?2 що дорівнюють: при постійних та не менше двох тимчасових навантаженнях ?1 = 0 95 - в основних та особливих комбінаціях для тривалих навантажень; ?2 = 0 9 - в основних комбінаціях для короткочасних навантажень; ?3 = 0 8 - в особливих комбінаціях для короткочасних навантажень при цьому особливе навантаження належить приймати без зниження. ВБН В.2.2-58.2-94 С.11 При постійних та одному тимчасовому навантаженні тривалому або короткочасному коефіцієнти ?1 і ?2 вводити не слід. Примітка. В основних комбінаціях при врахуванні трьох та більше короткочасних навантажень їх розрахункові значення припустимо множити на кое-фіцієнт ?2 що приймається для першого за ступенем впливу короткочасного навантаження - 1 0; для другого - 0 8; для решти - 0 6. 3.32 Нормативні значення навантажень належить визначати: Власну вагу елементів будівельних металоконструкцій - за проектними розмірами та питомою вагою матеріалів з урахуванням їх вологості в умовах зведення та експлуатації резервуарів. Нормативне значення гідростатичного тиску внутрішнього надмірного тиску розрідження повітря вакуум ваги стаціонарного обладнання ваги відкладеного виробничого пилу та аварійних навантажень - встановлюється на основі технологічних рішень. Нормативне значення рівномірно розподіленого навантаження сходів перехідних площадок та площадки обслуговування обладнання від ваги людей ремонтних матеріалів та інструментів приймається не менше ніж 1 5 кПа 150 кгс/м2 . Несучі елементи сходів та площадок повинні бути перевірені на зосереджене вертикальне навантаження не менше ніж 1 5 кН 150 кгс прикладене до елемента у несприятливому положенні на квадратній площадці зі сторонами не більше 10 см при відсутності інших тимчасових навантажень . Нормативне значення горизонтального зосередженого навантаження на поручні сходів та площадок належить приймати не менше 0 3 кН 30 кгс у будь-якому місці по довжині поручня. Нормативне значення ваги снігового покриву на 1 м2 горизонтальної поверхні землі а також нормативне значення вітрового тиску приймається у відповідності з вимогами СНиП 2.01.07-85. 3.33 Під час розрахунку стінки резервуару на стійкість нормативне значення умовного вітрового навантаження що приймається рівномірно розподіленим по колу належить рахувати за формулою: Wmум = 0 5 WoK Ce1 ?f 4 де Wmум - умовне вітрове навантаження; Wо - нормативне значення вітрового тиску що визначений у відповідності з розділом 6 СНиП 2.01.07-85; К - коефіцієнт що враховує зміну вітрового тиску за висотою і визначений у відповідності з розділом 6 СНиП 2.01.07-85; Се1 - аеродинамічний коефіцієнт що визначений у відповідності із схемою 12 б додатку 4 СНиП 2.01.07-85. При цьому належить приймати кут ?= 0°; ?f - коефіцієнт надійності за навантаженням що визначається у відподності з п.14 обов'язковому додатку 4 даних норм. 3.34 Коефіцієнти надійності за навантаженням ?f для навантажень що приведені в п.3.32 визначаються за обов'язковим додатком 4 даних норм. 3.35 Визначення навантажень від сейсмічних впливів належить проводити у відповідності з вимогами СНиП ІІ-7-81* . 3.36 У необхідних випадках що встановлюються у залежності від умов зведення та експлуатації резервуарів належить враховувати інші C.12 ВБН В.2.2-58.2-94 навантаження не включені в дані вимоги наприклад спеціальні технологічні навантаження але обумовлені у технічному завданні. Розрахунок елементів конструкцій на міцність та стійкість 3.37 Розрахунок на міцність та стійкість несучих елементів будівельних металоконструкцій та їх з'єднань належить виконувати у відповідності з СНиП ІІ-23-81* з урахуванням дійсних вимог. 3.38 Розрахунок стінок резервуарів на міцність які знаходяться у безмоментному напруженому стані належить виконувати за формулою: t = N/ ?с Rwy + C1 + C2 5 де t - розрахункова товщина розрахованого поясу стінки; N - розрахункове кільцеве розтягуюче зусилля в стінці від внутрішніх горизонтальних навантажень; ?c - коефіцієнт умов роботи стінки резервуару при розрахунках на міцність що приймається за таблицею 3 даного розділу; Rwy - розрахунковий опір стикових зварюваних сполучень що визначається таблицею 2 даного розділу; С1 - припуск на корозію що приймається за технічним завданням; С2 - мінусове граничне відхилення товщини сталі що приймається за відповідними нормативно-технічними документами на прокат. При розрахунку стінок резервуарів на міцність рівень наливу рідини приймається: а для резервуарів типу СП - на всю висоту стінки; б для резервуарів типу СПП та ПП - в залежності від верхнього положення понтону або плаваючої покрівлі. Примітка: Розрахункова товщина кожного поясу стінки визначається в межах найбільших кільцевих напружень що містяться від низу розрахованого поясу на відстані: де r - радіус вертикальної нейтральної осі перетину розрахованого поясу стінки. 3.39 Стійкість стінки перевіряється при порожньому резервуарі на сумісний вплив меридіонального осьового стиску паралельно до утворюючої та кільцевого стиску від зовнішнього рівномірного тиску нормального до бічної поверхні за формулою: 7 де ?1 - меридіональне напруження що визначається за мінімальною номінальною товщиною стінки; ?сr1 - критичне меридіональне напруження що визначається за вкмогамг СПиП П-23-81*; ?2 - кільцеве напруження що визначається за середньоарифметичною мінімальною товщиною стінки; ВБН B.2.2-58.2-94 C.13 ?cr2 - критичне кільцеве напруження що визначається за вимогами СНиП ІІ-23-81*; ?с - коефіцієнт умов роботи стінки резервуару під час розрахунку на стійкість. Розрахунок на стійкість стінок що збираються з рулонованих заготівок необхідно вести на всю висоту без урахування проміжних кілець жорсткості що встановлються для формоутворення стінки під час проведення монтажу. 3.40 При визначенні критичного напруження для стінки на меридіональний осьовий стиск значення коефіцієнтів С належить приймати за таблицею 4 у залежності від відношення r / min де t min - мінімальна номинальна товщина стінки. Таблиця 4 r / tmin С r / tmin C r / tmin С r / tmin С 50 0 300 300 0 160 750 0 100 2000 0 065 100 0 220 400 0 140 800 0 090 2500 0 060 200 0 180 500 0 120 1000 0 080 3000 0 055 250 0 170 600 0 110 1500 0 070 4500 0 052 3.41. Вузол з'єднання стінки і днища розраховується на міцність з урахуванням крайового ефекту. 3.42 При проектуванні стаціонарних покрівель резервуарів окрім розрахунків конструкцій та їх елементів на експлуатаційні навантаження повинні бути проведені розрахунки на такі зусилля що виникають у процесі монтажу: а два самовесучих конічних щитових та щитових купольних покрівель від власної ваги конструкції та снігового навантаження не більш ніж 0 1 кПа 10 кгс/м2 ; б для каркасних конічних та каркасних купольних покрівель - від власної ваги конструкцій. Вимоги до конструктивних рішень покрівель різних типів приведені у розділі 4 даних норм. 3.43 Якщо передбачається улаштування легкоскиданої покрівлі то площа поперечного перетину вузла з'єднання стінки з настилом покрівлі повинна задовольняти умові: А ? 7 1? 10-5 W / tg ? 8 де А - площа поперечного перетину вузла з'єднання стінки з настилом покрівлі з урахуванням площі верхнього кільцевого елементу та причетних до роботи відділів стінки та настилу покрівлі см2; W - загальна вага стінки та всіх конструкцій що спираються на неї крім настилу покрівлі кгс; ? - максимальний кут нахилу настилу покрівлі до горизонтальної площини у зоні з'єднання із стінкою град. C.14 ВБН В.2.2-58.2-94 3.44 Опорні кільця сферичних та розпірних конічних покрівель розра-ховуються на розпір від покриття та вітрове навантаження що діє на 0 4 висоти стінки резервуару. 3.45 Верхні кільця жорсткості резервуарів з плаваючими покрівлями роз- раховуються на вітрове навантаження що діє на 0 4 висоти стінки резервуару. 3.46 Розрахунок плаваючих покрівель та понтонів на плавучість належить вести при щільності продукту 0 7 т/м3. Плавучість плаваючих покрівель та понтонів перевіряється при таких навантаженнях: а власна вага покрівлі понтону - симетричне навантаження; б власна вага покрівлі понтону та рівномірне снігове навантаження -симетричне навантаження; в власна вага покрівлі понтону та нерівномірне снігове навантаження -несиметричне навантаження; г власна вагa покрівлі понтону та шар рідини на центральній частині покрівлі понтону - симетричне навантаження; д власна вага покрівлі понтону під час затоплення рідиною двох сусідніх відсіків та центральної частини покрівлі понтону на висоту 0 5 м - несиметричне навантаження. При несиметричному навантаженні максимальне заглиблення не повинно перевищувати 3/4 висоти кільцевого короба плаваючої покрівлі понтону . 3.47 Кільцевий короб плаваючої покрівлі понтону окрім перевірки на плавучість перевіряється на утримання у завислому стані центральної частини покрівлі понтону при течі у ній. 3.48 Кільцевий короб розраховується на міцність при стані плаваючої покрівлі на опорах: а для плаваючої покрівлі - від власної ваги та снігового навантаження; б для понтону - на навантаження від власної ваги та шару рідини по п.3.46д. Розрахункова відстань між стояками приймається рівною двом прольотам на випадок ремонту і вивільнення одного стояка. 3.49 Кільцевий короб плаваючої покрівлі понтону розраховується на стійкість у завислому стані центральної частини при течі у ній. 3.50 Стояки плаваючої покрівлі розраховуються на поєднання навантажень від власної ваги плаваючої покрівлі катучих сходів та ваги шару продукту за п.3.46 д. Стояки понтону розраховуються на навантаження від ваги понтону та ваги шару продукту за п.3.46 д. Під час розрахунку стояків під понтонним кільцем плаваючої покрівлі понтону до розрахункових навантажень вводиться коефіцієнт 1 5 що враховує нерівномірність навантаження стояків. Розрахунок елементів конструкцій на витривалість 3.51 Конструкції стінок резервуарів що безпосередньо сприймають бага- торазово діючі навантаження заповнення та спорожнення резервуарів з кількістю циклів навантаження 105 та більше цо можуть привести до явища втоми металу належить перевіряти розрахунком на витривалість. Кількість циклів навантаження встановлюється у відповідності з техноло- гічними вимогами експлуатації. ВБН В.2.2-58.2-94 С.15 3.52 Розрахунок на витривалість належить виконувати за формулою: 9 де ?max - найбільше кільцеве розтягуюче напруження в стінці; ? - коефіцієнт що враховує кількість циклів навантаження та обчислюється у відповідності до п.9.2. СНиП ІІ-23-81*; Rv - розрахунковий опір до втоми що приймається за таблицею 32 СНиП ІІ-23-81*; ?v - коефіцієнт що визначається за таблицею 33 СНиП ІІ-23-81* у залежності від виду напруженого стану; Ru - розрахунковий опір сталі до розтягу стиску вигину за тимчасовим опором що дорівнює Run / ?m; Run - тимчасовий опір сталі до розриву що приймається у відповідності до п.3.20 дійсного розділу; ?m - коефіцієнт надійності щодо матеріалу який визначається у відповідності до п.319 дійсного розділу; ?u - коефіцієнт надійності у розрахунках за тимчасовим опором що дорівнює 1 3 При розрахунку на витривалість за формулою 9 добуток ?Rv?v повинен перевищувати Ru?u. Розрахунок елементів конструкцій на малоциклову міцність 3.53 Конструкції стінок резервуарів що безпосередньо сприймають наванта-ження з кількістю циклів навантажень менш ніж 105 належить перевіряти розрахунком на малоциклову міцність. Кількість циклів навантажень встановлюється згідно з технологічними вимогами експлуатації і повинна обумовлюватись технічним завданням. 3.54 Розрахунок на малоциклову міцність належить виконувати за формулою: 10 де NB - базове число циклів навантаження під час розрахунку на малоциклову міцність що дорівнює 5.105 ; N - малоциклова довговічність елементу металевої конструкції; m - параметр що характеризує кут нахилу кривої малоциклової втоми та визначається згідно з п.9.8 Посібника до СНиП ІІ-23-91* щодо проектування сталевих конструкцій. При розрахунку на малоциклову міцність за формулою 10 добуток не повинен перевищувати Ru?u. C.16 ВБН В.2.2-58.2-94 Розрахунок елементів конструкцій на міцність з урахуванням крихкого руйнування 3.55 Конструкції стінок резервуарів що зазнають найбільші кільцеві розтягуючі напруження та схильні до крихкого руйнування при низьких температурах після пластичних деформацій старіння сталі корозії а такі внаслідок інших причин вимагають перевірки розрахунком на міцність з yрахуванням опору сталі крихкому руйнуванню. 3.56 Розрахунок на міцність з урахуванням опору сталі крихкому руйнуванню належить виконувати за формулою: 11 де ? - коефіцієнт що приймається за таблицею 84 СНиП ІІ-23-81* Розрахунок з'єднань сталевих конструкцій 3.57 Розрахунок з'єднань сталевих конструкцій належить виконувати у відповідності до вимог розділу 11 СНиП ІІ-23-81* з урахуванням вказівок п.п.3.11; 3.17...3.20 даного розділу. Розрахунок конструкцій резервуарів на сейсмічні впливи 3.58 Під час проектування резервуарів що виводяться у сейсмічних районах окрім розрахунків конструкцій на эксплуатаційні навантаження повинні бути проведені розрахунки на дію сейсмічних сил у відповідності до вимог СНиП ІІ-7-81* з урахуванням вимог 4 розділу даних норм. Розрахунок анкерних кріплень резервуарів 3.59 В резервуарах зі стаціонарними покрівлями що експлуатуються і внутрішнім надмірним тиском вище від атмосферного на 200 мм вод.ст. належить визначати підйомну силу що виникає в порожньому резервуарі та nepедається через покрівлю на стінку та контур днища. 3.60 Якщо підйомна сила перевищує утримуючу силу що перешкоджає підйому то необхідне встановлення анкерного кріплення стінки резервуару. 3.61 Підйомна сила визначається при наступних комбінаціях навантажень: а внутрішній надмірний тиск що перевищує атмосферний; б вітрове навантаження перекидуючий вітровий момент та від'ємний вітровий тиск відсмоктування на покрівлі та внутрішній надмірний тиск що перевищує атмосферний з урахуванням коефіцієнта комбінацій навантажень 3.62 Утримуюча сила складається з суми наступних навантажень: а власна вага стінки; б власна вага покрівлі; в власна вaгa підпорного кільця; г власна вага проміжних кілець жорсткості; д власна вата конструкцій стаціонарно закріплених на стінці резервуару; е власна вага контуркої ділянки дклща завширшки 0 5 м; ж вага продукту що припадає на контурну ділянку днища; ВБН В.2.2 58.2-94 C.17 з внутрішній надмірний тиск що перехоплюється контурною ділянкою днища. 3.63 Значення підйомної та утримуючої сили належить визначати з ура-хуванням даного розділу. 3.64 При визначенні зусилля що приходить на анкер власна вага контурної ділянки днища з прикладеним до неї внутрішним надмірним тиском та вагою продукту не враховується. 3.65 Під час розрахунку резервуарів що зводяться у сейсмічних районах необхідно додатково визначати підйомну силу від перекидаючого моменту що виникає як иаслідок впливу горизонтальних інерційних сил маси конструкції та гідродинамічних сил при різних рівнях заповнення резервуару. При цьому вітрове навантаження не враховується. 4 КОНСТРУКТИВНІ ВИМОГИ ДО БУДІВЕЛЬНИХ МЕТАЛОКОНСТРУКЦІЙ РЕЗЕРВУАРІВ Зварювані з'єднання 4.1 У будівельних металоконструкціях резервуарів застосовуються стикові кутові напусткові та таврові зварювані з'єднання. Типи зварюваних з'єднань та їх конструктивне виконання повинні відповідати вимогам розділу 12 СНиП П-23-81* з урахуванням вимог даного розділу. 4.2 Зварювані з'єднання повинні відповідати наступним додатковим вимогам: а мінімальний катет кутових швів повинен бути: для деталей товщиною 4 мм - 4 мм; для деталей товщиною 5 мм та більше - не менше ніж одна третина найтоншої з деталей у місці з'єднання але не менше 4 мм. Ця вимога не поширюється на розмір шва приварювання настилу легкоскиданої покрівлі до верхнього кільцевого елементу стінки; б одностороннє напусткове з'єднання припустимо лише для з'єднання днища і настилу покрівлі; при тому величина напустку не повинна бути менше ніж 60 мм для з'єднання днища та не менше ніж 30 мм для з'єднання настилу покрівлі 4.3 Вертикальні з'єднання листів повинні виконуватися двосторонніми стиковими швами з повним проварюванням. Вертикальні шви з'єднань у суміжних поясах стінки повинні бути зміщені один відносно одного на мінімальну величину 15t але не менше ніж 200 мм при полистовому виготовленні. Припустимо розташовувати на одній лінії вертикальні монтажні шви стінок що збираються з рулонованих заготівок або укрупнених блоків. При цьому треба дотримуватися граничних відхилень форми стінок за п.8 таблиці 8. Горизонтальні з'єднання листів стінки повинні виконуватися двосторонніми стиковими швами з повним проварюванням. Для резервуарів полистового збирання осі поясів стінки у вертикальному перетині повинні суміщатися в одну лінію. Для стінок резервуарів що виготовляються за методом рулонування загальна вертикальна лінія може суміщатися з внутрішньою або зовнішньою поверхнею поясів. C.18 ВБН В.2.2-58.2-94 4.4 Напусткові з'єднання листів застосовуються для з'єднання між собою рулонованих полотнищ а також центральної частини днища рулонованої або полистової з контурними кільцевими листами. Напусткові з'єднання листів днищ зварюються одностороннім кутовим швом лише з верхнього боку. В зоні перетину напусткового з'єднання листів днища з нижнім поясом стінки повинна бути утворена рівна поверхня днища. 4.5 Односторонні стикові з'єднання листів днища на залишеній підкладці застосовуються для з'єднання між собою контурних кільневих листів а також на полистовому збиранні центральної частини днища. Залишена підкладка повинна мати товщину не менше ніж 4 мм та приєднуватися схоплюючим швом до однієї з стикованих деталей. При виконанні стикового з'єднання на залишеній підкладці без обробки кромок зазор між кромками стикованих листів товщинні 7 мм - не менше ніж 6 мм. Для зварювання контурних кільцевих листів повинні застосовуватися під- кладки з відповідних марок сталі. 4.6 Таврове з'єднання днища із стінкою повинне здійснюватися двосторонніми кутовими швами при тому кожний шов повинен виконуватися не менше ніж за два проходи. Розмір кожного шва повинен бути не більше 12 мм і менше ніж номінальна товщина найтоншого листа у з'єднанні. При використанні контурних кільцевих листів днища товщиною більше 12 мм нижня кромка стінки повинна мати двосторонні фаски так щоб катет кутового шва плюс глибина фаски мали розмір що дорівнює товщині контурного листа. 4.7 Виключаючи легкоскидані конструкції стаціонарної покрівлі монтажне зварювання листів настилу покрівлі повинне виконуватися з верхнього боку безперервними кутовими швами. Зводські зварювані шви настилу повинні бути як правило стикові. Для з'єднання настилу з каркасом покрівлі припустимо застосування перервних кутових швів при малоагресивному ступеню впливу внутрішнього середовища резервуару. Для середньо- та сильноагресивного середовища з'єднання повинне виконуватися суцільними кутовими швами. Для легкоскиданої конструкції стаціонарної покрівлі настил покрівлі повинен приварюватися лише до верхнього кільцевого елементу стінки кутовим швом катетом не більше 4 мм; приварювання настилу покрівлі до каркасу не припустимо. Днища 4.8 Днища резервуарів можуть складатися з листів однієї товщини або мати центральну частину та потовщені контурні кільцеві листи. Номінальна товщина всіх листів не повинна бути менше 6 мм. Припустимо для рулонованих полотнищ днища резервуару діаметром до 25 м застосовувати листи товщиною 5 мм при тому наявність в одному полотнищі листів різної товщини не припустима. Для днищ резервуарів з плаваючими покрівлями та понтонами повинні враховуватися вимоги п.4.37 даного розділу. ВБН B.2.2-58.2-94 С.19 4.9 Контурні кільцеві листи повинні мати достатній розмір у радіальному напрямку що забезпечує мінімальну величину зазору між внутрішньою поверхнею стінки та швом зварювання центральної частини днища що дорівнює: а 300 мм - для резервуарів номінальною місткістю до 3000 м3 вкл.; б 600 мм - для резервуарів номінальною місткістю понад 3000 м3. Контурні кільцеві листи повинні виступати не менше ніж на 40 мм за зовнішню поверхню стінки. Номінальна товщина контурних кільцевих листів повинна призначатися рівною 0 8 номінальної товщини нижнього поясу стінки і перевірятися роз-рахунком вузла з'єднання стінки з днищем з урахуванням крайового ефекту. Ця вимога поширюється на днища резервуарів що виконані з листів однієї товщини. 4.10 Монтажні з'єднання днищ що розташовані під нижньою кромкою стінки повинні бути віддалені від вертикальних швів нижнього поясу стінки не менше ніж на 200 мм. Монтажні стикові або напусткові з'єднання трьох елементів листів або полотнищ в днищах резервуарів повинні бути віддалені одне від одного більше ніж на 800 мм і на таку ж відстань - від стінки резервуару. 4.11 Днища повинні мати форму з коловою зовнішньою кромкою. 4.12 По внутрішній кромці контурних кільцевих листів всередині резервуару форма центральної частини днища може бути круговою або багатогранною з урахуванням забезпечення напустки центральної частини днища не менше ніж на 60 мм. С т і н к и 4.13 Стінки резервуарів класу I за ступенем відповідальності рекомендовано проектувати з застосуванням засобів монтажу укрупненими блоками або окремими листами полистове збирання . 4.14 Номінальні товщини листів стінки резервуару повинні перевищувати розрахункові товщини але у всіх випадках не повинні бути менше величин що вказані у таблиці 5. Таблиця 5 Діаметр резервуару м Мінімальні припустимі товщини листів стінки мм до 15 5 понад 15 до 35 вкл. 7 понад 30 до 60 вкл. 8 понад 60 10 Номінальна товщина листів нижнього поясу повинна перевірятись розрахунком вузла з'єднання стінки з днищем з урахуванням крайового ефекту. 4.15 Розрахункові товщини листів стінки повинні визначатись у залежності від щільності рідин що зберігаються. У будь-якому випадку значення щільності повинно бути не менше щільності води яка використовується для гідравлічних C.20 ВБН В.2.2-58.2-94 випробувань резервуару. Висота заповнення резервуару під час цього розрахунку приймається до рівня верхнього вінця стінки. 4.16 Мінімальна ширина листів стінки повинна складати 1 5 м. Порада: застосовувати листи стінки шириною більше 1 5 м. Ширина листів у межах одного поясу повинна бути однакова. 4.17 Місцеві зосереджені навантаження на стінку резервуару повинні бути розподілені за допомогою листових накладок або ребер жорсткості що містяться переважно у кільцевому напрямку. Кільця жорсткості 4.18 Для стінок висотою більше 12 м що збираються з рулонованих заготівок необхідно передбачати проміжні кільця жорсткості по всьому периметру резервуару що встановлюються по висоті з кроком не більше ніж 6 м для формоутворення стінки у процесі монтажу. Конструкція кілець жорсткості не повинна перешкоджати перепуску води для зрошення стінок нижче рівня кілець. Зовнішній контур кілець жорсткості що не прилягають до стінки може бути колового або багатокутного окреслення. 4.19 Мінімальний розмір профілю прокатного кутика що використовується самостійно або як компонент для складеного кільця жоосткості повинен бути 63х5. Мінімальна товщина зварюваних або гнутих формоутворених на кромкогнучких пресах листових елементів кілець жорсткості повинна складати 5 мм. 4.20 Кільця жорсткості що регулярно використовуються як переходи або обслуговуючі площадки повинні бути завширшки не менше ніж 600 мм та забезпечені огорожею з зовнішньої сторони. 4.21 Кільця жорсткості ширина яких в 16 або більше разів перевищує товщину горизонтального елемента кільця повинні мати опори виконані у вигляді ребер або підкосів. Відстань між опорами не повинна перевищувати більше ніж у 20 разів висоту зовнішньої вертикальної полиці кільця. 4.22 Розміщення кілець жорсткості на стінці резервуару повинне забезпечувати відстань від осі кільцевих швів стійки до краю кутових швів зварювання елементів кілець не менше 150 мм. Переважно кільця жорсткості розташовуються нижче кільцевого шва стінки. Встановлення кілець жорсткості на відстані менше 600 мм від низу стінки не припустимо. Стаціонарні покрівлі 4.23 Конструкції стаціонарних покрівель в резервуарах з понтоном та без понтонів поділяються на такі типи; а самонесуча конічна покрівля несуча здібність якої забезпечена конічною оболонкою настилу; ВВП B.2.2-58.2-94 С.21 б щитова конічна покрівля поверхня якої близька до конічної та утворюється пласкими щитами з привареним настилом; в каркасна конічна покрівля поверхня якої близька до конічної та утворена каркасом у вигляді піраміди та вільно покладеним настилом; г щитова купольна покрівля поверхня якої близька до сферичної та утворена вигнутими за радіусом сферичної поверхні щитами з привареним настилом; д каркасна купольна покрівля поверхня якої близька до сферичної та утворена каркасом у вигляді ребристо-кільцевого купола з вільно покладеним настилом. Припустиме застосування типів конструкцій стаціонарних покрівель що відрізняються від згаданих та запроектованих за іншими нормативними документами котрі встановлюють вимоги до надійності будівельних метало-конструкцій не нижче даних. 4.24 При застосуванні легкоскиданої конструкції стаціонарних покрівель у вибухозахищених резервуарах треба дотримуватися таких вимог що забезпечують відрив настилу покрівлі від стінки резервуару: а вузол з'єднання з настилом покрівлі треба розраховувати у відповідності з вимогами п.3.43 розділу 3 даних норм; б настил покрівлі повинен вільно лежати без зварювання з каркасом. Кріплення настилу повинне відповідати вимогам п.4.7 даного розділу; в кут нахилу настилу покрівлі до горизонтальної площини не повинен перевищувати 9°. 4.25 Номінальна товщина листів настилу а також усіх профілів каркасу покрівлі повинна складати не менше 4 мл. Кріплення настилу покрівель до вінця стінки повинне здійснюватися через верхній кільцевий елемент з мінімальним розміром по горизонтальному та вертикальному боку 56 мм. Контури кромки настилів покрівель можуть бути відбортовані горизонталь-но для плаского прилягання до верхнього кільцевого елементу та покращення умов зварювання. 4.26 Площа поперечного перетину вузла з'єднання стінки з настилом покрівлі з урахуванням площі поперечного перетину верхнього кільцевого элементу і площ поперечних перетинів стінки та настилу що беруть участь у роботі повинна забезпечувати сприймання стискуючих або розтягуючих зусиль від внутрішнього тиску або зовнішнього навантаження на покрівлю. 4.27 Геометричні параметри самонесучої конічної покрівлі повинні відповідати таким умовам: а максимальний кут нахилу утворюючої покрівлі до горизонтальної площини не повинен перевищувати 30о; б максимальний діаметр основи покрівлі не повинен перевищувати 9 м. Товщина оболонки самонесучої конічної покрівлі повинна визначатися розрахунком на стійкість але не повинна бути менше 4 мм. Гладка конічна обо-лонка може підкріплюватися кільцевими ребрами жорсткості шпангоутами . Оболонка покрівлі повинна виготовлятися у вигляді рулонованого полотнища з однієї або кількох частин чи з окремих вальцьованих елементів. 4.28 Радіус кривизни сферічної поверхні купольних покрівель повинен знаходитися у межах від 0 8Д до 1 5Д де Д - діаметр резервуару. Розпорові зусилля від сферичної покрівлі та зусилля від вітрового навантаження повинні сприйматися внутрішнім або зовнішнім опорним кільцем. Зовнішнє опорне кільце може виконувати функції кільцевої площадки. С.22 ВБН В.2.2-58.2-94 Плаваючі покрівлі та понтони 4.29 Конструкція плаваючої покрівлі являє собою кільцеву систему герме- тичних коробів що розташовані по периметру і центральну частину. Центральна частина плаваючої покрівлі повинна мати нахил не менше ніа 1:100 до водоприймачів. Нахил забезпечується системою радіальних та кільцевих ребер жорсткості. 4.30 Конструкції металевих понтонів які розглядаються даним розділом поділяються на такі типи: А - сталевий понтон у вигляді піддону що має бортик по периметру; Б - сталевий понтон з бортиком та з перегородками відчиненими зверху; В - сталевий понтон з герметично зачиненими коробами розташованими по периметру або по усій площі понтону. Крім металевих понтонів можуть застосовуватись понтони із синтетичних матеріалів синтетичні понтони вимоги до яких викладені в 7 розділі даних норм. 4.31 Конструкція плаваючої покрівлі або понтонів усіх типів повинна забез- печувати нормальне пересування по всій висоті робочого ходу без перекосів та обертання під час руху та зупинок. Для виключення обертання повинні використовуватися спрямовуючі у вигляді труб. При двох спрямовуючих їх розташування повинне бути діаметрально протилежним. 4.32 Бортик понтону типу А та Б або периферійна стінка коробів плаваючої покрівлі і понтону типу В повнинні перевищувати рівень рідини не менше ніж на 150 мм для отримання турбулентності продукту . Таке ж саме перевищення повинні мати і патрубки у плаваючій покрівлі та понтонах усіх типів. 4.33 Плаваюча покрівля або понтони усіх типів повинні бути сконструйовані таким чином щоб номінальний зазор між бортиком або коробами та стінкою резервуару складав 200 мм з допустимим відхиленням 100 мм. Величина зазору повинна встановлюватися у відповідності до застосованого затвору. Матеріал затворів повинен вибиратись після розгляду таких параметрів як температура району будівництва резервуару температур рідини що зберігається проникність парами рідини що зберігається міцність на стертя займаність та інші фактори суміщеності з рідиною що зберігається. Рекомендовані типи затворів що застосовуються наведені в розділі 7 даних норм. Величина кільцевого зазору між спрямовуючою та патрубком в якому встановлена ця спрямовуюча повинна складати біля 100 мм з припустимим відхиленням ± 20 мм. 4.34 Номінальна товщина центральної частини плаваючої покрівлі або пон- тонів повинна бути не менше 6 мм. При виготовленні центральної частини у вигляді рулонованого полотнища з двостороннім заводським зварюванням стиків припустимо використовувати лист товщиною 5 мм. Монтажні зварювані з'єднання полотнищ центральної частини між собою а також з коробами повинні здійснюватися внапусток двосторонніми швами. 4.35 Плаваюча покрівля або понтони усіх типів повинні мати спорові стояки що дозволяють робити фіксацію у двох нижчих станах – робочому та ремонтному. Робочий стан визначається мінімальною висотою що віддаляє конструкції плаваючої покрівлі або понтону не менше ніж на 100 мм від верхніх частин пристроїв що розташовані на днищі або на стійці резервуару та перешкоджають подальшому спусканню. Ремонтний стан визначається мінімальною висотою що надає можливість вільно проходити людині днищем резервуару. ВБН В.2.2-58.2-94 С.23 Опори виготовлені з труби або іншого замкненого профілю повинні бути й підрізані або мати отвори у нижній частині для забезпечення дренажу рідини що зберігається. Відстань між опоровими стояками повинна бути не більше тисячі товщин центральної частини плаваючої покрівлі або понтону. Плаваюча покрівля або понтон у місцях розташування спорових стояків посилюється листовою накладкою товщиною не менше 10 мм та діаметром не менше 500 мм. Відстань від стояка до монтажного шва центральної частини плаваючої покрівлі або понтону повинна бути не менше 400 мм. Опорові стояки під коробами або відсіками повинні розташовуватися як правило у зоні перегородок або радіальних жорсткостей понтонного кільця. Для розподілу динамічних навантажень що передаються на днище у резервуару під опорами повинні бути встановлені сталеві підкладки товщиною не менше 10 мм що приварені до днища резервуару. 4.36 На плаваючій покрівлі у резервуарах номінальною місткістю 5000 м3 та більше належить передбачати кільцевий бар'єр для утримання піноутворюючих засобів пожежогасіння. Кільцевий бар'єр належить розташовувати не ближче 2 м від станки резервуару. Висота бар'єру повинна бути вище верху виступаючих елементів затвору на 250...300 мм але не менше 1 м. У нижній частиш бар'єру належить передбачати дренажні пристрої для стікання піноутворюючих засобів пожежогасіння та атмосферних вод. У нижній частині бар'єру можуть бути передбачені дренажні отвори діаметром не менше 30 мм що розташовані рівномірно по периметру кроком 1 м. 4.37 Для доступу на плаваючу покрівлю резервуар повинен бути обладнаний катучими сходами. Кут нахилу катучих сходів повинен бути не менше 5° і не більше 50° при будь-якому можливому стані плаваючої покрівлі. Східці проступи катучих сходів повинні бути горизонтальні при будь-якому нахилі сходів. Стійкість катучих сходів при необхідності повинна забезпечуватися вітровою фермою. Рейковий шлях для катучих сходів належить викладати на гратову ферму балку . Зазор між гратовою фермою балкою та центральною частиною плаваючої покрівлі повинен бути не менше 250 мм а верх рейки - вище снігового покриву. Рухомі елементи конструкцій повинні виготовлятись з матеріалів які виключають іскроутворювання за рахунок тертя деталей що переміщуються та їх можливих співударів. Сходи площадки переходи огорожа 4.38 Сходи для піднімання на резервуар можуть виконуватися окремо поставленими шахтними притуленими з опиранням на власний фундамент або кільцевими що цілком спираються на стінку резервуару. Сходи що стоять окремо повинні кріпитися до резервуару лише на рівні верхнього поясу стінки або до верхнього елементу жорсткості. При цьому необхідно враховувати переміщення конструкцій при можливому осіданні основи. C.24 ВБН В.2.2-58.2-94 4.39 Сходи повинні відповідати таким вимогам: а східці повинні бути виконані з настилу що перешкоджає ковзанню; б мінімальна ширина сходів - 700 мм; в кут нахилу відносно горизонтальної площини - 45°; г мінімальна ширина східців - 200 мм; д висота східців - 200 мм; висота східців по всій висоті сходів повинна бути однаковою; е верхній поручень сходів повинен з'єднуватися з поручнем переходів або площадок без зміщення; ж максимальна відстань між стояками огорожі що виміряна вздовж поручня - 2 5 м; з поручні повинні бути розташовані з обох боків прямих сходів якщо зазор між стійкою резервуару та сходами перевищує 200 мм; при тому зазор між настилом проміжної площадки сходів і стінкою резервуару не повинен перевищувати - 150 мм; і кільцеві сходи повинні повністю закріплюватися на стінці резервуару а найнижчий марш не повинен доходити до землі; к при повній висоті сходів більше 6 0 м конструкції сходів повинні включати проміжні площадки у яких різниця вертикальних позначок не повинна перевищувати 4 5 м. 4.40 Площадки переходи та огорожа повинні виконуватися з врахуванням таких вимог: а настил площадок і переходів повинен виготовлятися з настилу що перешкоджає ковзанню; б мінімальна ширина на рівні настилу - 700 мм; в висота верхнього поручня огорожі над рівнем підлоги повинина бути не менше 1 1 м; г мінімальна висота нижньої обрамовуючої смуги - 80 мм; д максимальний зазор між обрамовуючою смугою та рівнем підлоги - 20 мм; е висота від рівня настилу до середньої смуги - біля 0 5 м; ж максимальна відстань між стояками огорожі - 2 5 м; з огорожа повинна встановлюватися за усім периметром покрівлі а також по зовнішньому від центру резервуару боку площадок що розташовані на покрівлі резервуару; і переходи що з'єднують будь-яку частину резервуару з будь-якою частиною сусіднього резервуару або іншою окремо розташованою конструкцією повинні мати опорні пристрої що припускають вільне переміщення з'єднаних конструкцій. Анкерне кріплення стінок 4.41 Місцеві зосереджені навантаження на стінку що передаються анкерним кріпленням повинні бути розподілені за допомогою ребер жорсткості що розташовані у кільцевому напрямі. Не припустиме розташування анкерних кріплень та розподільчих кілець жорсткості у зоні крайового ефекту нижнього поясу стінки. 4.42 Мінімальний діаметр анкерних болтів кріплення повинен складати 24 мм. При можливості виникнення корозії мінімальний діаметр анкерних болтів повинен складати 30 мм. ВБН В.2.2-58.2-94 С.25 Анкерні болти кріплення повинні бути рівномірно затягнуті при повному заповнені резервуару водою по закінченні гідравлічного випробування але перед створенням внутрішнього надмірного тиску. Повинні бути передбачені засоби для запобігання відгвинчування гайок і анкерних кріплень з допомогою таких засобів як проковка різьби або встановлення контргайок. Люки лази та патрубки 4.43 Всі отвори для встановлення люків-лазів та патрубків повинні бути посилені. Посилюючі елементи повинні бути виконані у вигляді листових накладок що розташовані по периметру отворів. Встановлення патрубків або штуцерів діаметром умовного проходу до 50 мм припустиме без посилюючих накладок. 4.44 Площа поперечного перетину посилюючої накладки повинна бути не менше ніж добуток вертикального розміру отвору у стінці на товщину листа стінки. Площа поперечного перетину посилюючої накладки повинна вимірюватись за вертикальною віссю отвору. Посилюючі накладки повинні виготовлятися з цілого листа та мати контрольний отвір що розташований приблизно на горизонтальній осі люка або патрубка. 4.45 Відстань від зовнішнього краю кутового зварюваного шва приварю-вання посилюючих накладок до осі горизонтальних стикових швів стінки або до зовнішнього краю кутового шва з’єднання стінки з днищем окрім варіанту кон- структивного виконання посилюючих накладок П-подібної форми що перекривають з'єднання стінки з днищем повинно дорівнювати 10t але не менше 100 мм а до осі вертикальних стикових з'єднань стінки - 15t але не менше - 200 мм де t - номінальна товщина стінки. Відстань між зовнішнім краєм кутових зварюваних швів приварювання посилюючих накладок двох близько розташованих отворів повинна бути не менше 200 мм. Катет кутових швів кріплення посилюючих накладок до стінки не повинен перевищувати 12 мм. 4.46 Люки-лази можуть виготовлятися круглими з обичайкою з труби або з вальцьованого листа чи овальними з обичайкою з вальцьованого листа. Мінімально припустимі діаметри люків приведені в розділі 7. Розміри овальних люків по найменьшим та найбільшим осям в прозорі рекомендується приймати не менш ніж 600 х 900 мм. 4.47 Матеріал обичайок люків та патрубків повинен відповідати матеріалу стінки резервуару. Припустиме використання матеріалу для якого межі текучості та міцності до розтягу складають не менш ніж 80% від відповідних показників матеріалу стінки. 4.48 Всі патрубки повинні мати тимчасові заглушки які призначені для герметизації резервуару при проведенні випробувань. Кріплення допоміжних конструкцій до стінки резервуару 4.41 Допоміжні конструкції що приєднуються до стінки резервуару поді-ляються на тимчасові монтажні пристрої та постійні площадки обслуговування піногенераторів та люків у стійці кронштейни для опирання трубопроводів та ін. . С.26 ВБН В.2.2-58.2-94 4.50 Тимчасові допоміжні конструкції повинні бути вилучені до гідравлічних випробувань а пошкодження та нерівності що виникли при цьому повинні бути вилучені та відшліфовані до чистого профілю стінки. Зачистка поверхні припустима на глибину що не виводить товщину прокату за межі мінусових відхилень. 4.51 Постійні допоміжні конструкції не повинні перешкоджати переміщенню стінки особливо у зоні нижнього поясу стінки при гідростатичному навантаженні. 4.52 Приєднання допоміжних конструкцій до стінки повинне задовольняти таким вимогам: а катет кутових швів кріплення конструктивних елементів не повинен перевищувати 12 мм; б краї швів кріплення не повинні розташовуватися ближче 100 мм від осі горизонтальних швів стінки та ближче 200 мм від осі вертикальних швів стінки а також від краю будь-якого іншого кутового шва на стінці кутових швів приварки посилюючих накладок з'єднання днище-стінка та ін. ; в приварка постійних допоміжних конструкцій повинна проводитися через листові накладки з округленими кутами та з обварюванням по замкненому контуру. Сейсмостійкі конструкції резервуарів 4.53 Під час проектування резервуарів що зводяться у сейсмічних районах з сейсмічністю вище 6 балів належить враховувати такі додаткові вимоги ще забезпечують сейсмостійкість будівельних металоконструкцій: а застосування резервуарів з нижчою висотою у відповідності з рекомендованим додатком 2; б в резервуарах з плаваючою покрівлею або понтоном ПП або СПП застосовувати затвори м'якого типу; в при застосуванні резервуарів з стаціонарною покрівлею СП треба проводити розрахунок максимальної висоти заповнення резервуару рідиною щоб уникнути гідродинамічного удару у покрівлю хвилею що розвивається у резервуарі від горизонтального поштовху; г у вузлах вводу трубопроводів з запірною арматурою повинні бути передбачені спеціальні пристрої компенсатори що забезпечують міцність та надійність згаданих вузлів. 4.54 Для резервуарів з плаваючою покрівлею або з понтоном повинні враховуватися горизонтальні інерційні сили від плаваючої покрівлі або понтону. 4.55 Днище резервуару та основа під нього повинні розраховуватися з урахуванням контурного тиску що викликаний моментом від сейсмічних сил. ВБН В.2.2-58.2-94 С.27 5 ЗАХИСТ РЕЗЕРВУАРІВ ВІД КОРОЗІЇ Загальні вимоги захисту 5.1 При проектуванні будівельних металоконструкцій резервуарів необхідно враховувати корозійну стійкість матеріалів у середовищах з різним ступенем агресивного впливу і намагатися застосовувати матеріали що не потребують спеціального захисту від корозії та або призначати припуски на корозію металевих конструкцій. 5.2 Вибір матеріалів що не потребують захисту призначення припусків на корозію або застосування захисного покриття встановлюється технічним завданням та виконується у відповідності з економічним обгрунтуванням при забезпеченні мінімуму приведених витрат. 5.3 Ступінь агресивного впливу середовищ на внутрішні поверхні конст- рукцій резервуарів належить приймати за таблицею 32 СНиП 2.03.11-85. 5.4 Матеріали та тип антикорозійного покриття для захисту внутрішньої поверхні резервуарів визначаються з урахуванням експлуатаційних умов та властивостей рідин що зберігаються. 5.5 Антикорозійні покриття внутрішньої поверхні резервуарів повинні від- повідати таким умовам: а бути стійкими до впливу нафти нафтопродуктів підтоварної води; б мати добру адгезію до грунтувального шару або основного металу в залежності від технології нанесення ; в не вступати в реакцію з нафтою нафтопродуктами що зберігаються та не завдавати впливу на його кондицію; г бути стійкими до розтріскування; д забезпечувати сумісність деформацій з корпусом резервуару з урахуванням різних товщин стінки за висотою при заповненні та випорожненні; е мати стійкість проти спрацювання в резервуарах з плаваючими покрівлями та понтонами і довговічність; ж зберігати адгезійні властивості механічну міцність та хімічну стійкість у розрахунковому діапазоні температур. 5.6 Зовнішні поверхні резервуарів повинні бути захищені від корозії променевідбиваючими лакофарбовими матеріалами світлого тону з малою тепло-випромінюючою властивістю. 5.7 Засоби захисту від корозії металевих конструкцій резервуарів можуть передбачатися у відповідності з вимогами рекомендованого додатку 14 таблиці 29 СНиП 2.03.11-85. 5.8 Робити антикорозійний захист треба після закінчення усіх монтажних та зварювальних робіт і здавальних випробувань резервуарів. 5.9 3 метою активного захисту днища резервуару від корозії рекомендовано застосування катодного та протекторного антикорозійного захисту. Електрохімічний захист від корозії 5.10 Електрохімічний захист зовнішньої і внутрішньої поверхні резервуарів повинен здійснюватись в комплексі з захисним покриттям цих поверхонь. C.28 ВБН В.2.2-58.2-94 В інтересах даного розділу прийняті такі визначення: "Зовнішня поверхня" резервуару - поверхня що прилягає до основи резервуару грунту підсипки фундаменту або ін. що мають властивості електроліту і мають електропровідність. "Внутрішня поверхня" резервуару - поверхня що торкається до донних осадів "мертвий залишок" підтоварної води з шаром підтоварної води. 5.11 Електрохімічний захист від корозії повинен здійснюватись як для резервуарів що проектуються так і для резервуарів що знаходяться в експлуатації в процесі ремонту або реконструкції який захист не був раніше здійснений . Електрохімічний захист зовнішньої поверхні резервуарів 5.12 Електрохімічний захист зовнішньої поверхні резервуарів слід здійснювати від грунтової корозії і від корозії блукаючими струмами. 5.13 Електрохімічний захист зовнішньої поверхні від грунтової корозії здійснюється незалежно від корозійної агресивності грунтів і незалежно від конструкції основи резервуару і типу захисного покриття днища резервуару. 5.14 Електрохімічний захист зовнішньої поверхні резервуарів встановлених на площадках складу нафти і нафтопродуктів і технологічно зв'язаних з розгалуженою мережею підземних трубопроводів площадки повинен здійснюватись у відповідності з вимогами ВБН В.2.2-58.1-94. Електрохімічний захист від грунтової корозії зовнішньої поверхні резервуарів що стоять окремо не зв'язаних з мережею підземних трубопроводів повинен здійснюватись установками протекторного захисту УПЗ або установками катодного захисту УКЗ . Вибір методу захисту здійснюється на основі порівняння техніко-еко-номічних показників 5.15 При проектуванні електрохімічного захисту зовнішньої поверхні резервуарів необхідно дотримання вимог ГОСТ 9.602-89 і СНиП 2.03.11-85 за винятком положення пункту 3.2 ГОСТ 9.602-89: "... споруд розташованих безпосередньо в грунтах високої корозійної агресивності... повинна застосовуватись додатково катодна поляризація" повинні виконуватись вимоги пункту 5.13 даного розділу . 5.16 Для протекторного захисту зовнішньої поверхні резервуарів що стоять окремо необхідно використовувати серійні магнієві алюмінієві і цинкові протектори литі і протяжні стрічкові пруткові . 5.17 Установки протекторного захисту резевуарів можуть бути: з одиночними протекторами груповими зосередженими протекторами груповими розосередженими протекторами. 5.18 Для установок катодного захисту застосовуються перетворювачі потужністю 0 6-5 кВт і поверхневі або глибинні анодні заземлювачі. 5.19 Перетворювачі УКЗ повинні розміщуватись у вибухобезпечних приміщеннях або за межами резервуарного парку. 5.20 Дренажні лінії УКЗ необхідно виконувати кабелем. 5.21 При наявності небезпечного впливу блукаючих струмів повинен здійснюватись одночасний захист зовнішньої поверхні резервуарів що стоять окремо від ґрунтової корозії і від корозії блукаючими струмами. ВБН B.2.2-58.2-94 С.29 5.22 Одночасний захист зовнішньої поверхні резервуарів що стоять окремо від грунтової корозії і від корозії блукаючими струмами здійснюється установками протекторного катодного і дренажного захисту УПЗ УКЗ і УДЗ . 5.23 Катодна поляризація днищ резервуарів повинна здійснюватись таким чином щоб забезпечувалась відсутність на днищі анодних і знакозмінних зон. 5.24 Дренажний захист днищ резервуарів що стоять окремо застосовується при наявності на днищі позитивних і знакозмінних потенціалів. Електрохімічний захист внутрішньої поверхні резервуарів 5.25 Електрохімічний захист внутрішньої поверхні резервуару повинен здійснюватись незалежно від хімічних і електричних властивостей "мертвого залишку" і підтоварної води. 5.26 Електрохімічний захист повинен здійснюватись у комплексі з захисними покриттями внутрішньої поверхні резервуарів. В окремих випадках допускається застосування електрохімічного захисту в резервуарах без захисних покриттів при неможливості їх нанесення при умові техніко-економічного обгрунтування. 5.27 Електрохімічний захист здійснюється з використанням систем протекторного або катодного захисту. 5.28 Протекторний захист здійснюється з використанням одиночних або групових протекторних установок. Частина протекторних установок у резервуарі може виконуватись контрольованою по струму. Ці установки слід забезпечувати вузлами вимірювання струму. 5.29 Катодний захист внутрішньої поверхні резервуарів здійснюється уставовкою катодного захисту УКЗ . 5.90 Перетворювач УКЗ слід розміщувати за межами обвалованої території резервуарів. 5.31 Матеріал анодів для УКЗ вибирається виходячи з заданого терміну служби анодів до їх заміни питомого електроопору підтоварної веди конструктивних особливостей і схеми розміщення анодів. Схема розміщення анодів вибирається виходячи з технологічних особливостей резервуару і може бути з точковими анодами рівномірно розподіленими по днищу резервуару з лінійними радіально розташованими анодами а також з анодами піднятими над днищем. 5.32 Для вводу струмопроводу до резервуару використовується ввідна оробка яка встановлюється в люці на стінці резервуару. Ввідна коробка повинна мати вибухозахисне виконання. 5.33 За системами протекторного і катодного захисту резервуару повинен здійснюватись контроль шляхом вимірюваная потетціалів в одній або кількох точках резервуарів. С.30 ВБН B.2.2-58.2-94 6 ОСНОВИ І ФУНДАМЕНТИ 6.1 Основи резервуарів повинні проектуватись у відповідності до вимог СНиП 2.02.01-83 і додаткових вимог даного розділу. Проектування основ включає вибір типу основи і типу фундаменту обгрунтуваний розрахунком по деформаціях і - в необхідних випадках передбачених п.2.3 СНиП 2.02.01-3 по несучій спроможності. 6.2 Інженерно-геологічні та гідрологічні дослідження площадки будівництва повинні відповідати вимогам п.п. 1 4...1 5 розділу 1 даного документу. Матеріали інженерно-геологічних та гідрологічних досліджень площадки будівництва повинні містити такі відомості про грунти і грунтові води: літологічні колонки під пляму резервуару кількість глибина і розташування яких повинне забезпечувати побудову достовірних розрізів вздовж контурного кола основи і по його діаметрах; фізико-механічні характеристики грунтів представлених в літологічних колонках питома вага ? кут кнутрішнього тертя ? зчеплення С модуль деформації Е коефідієнт пористості ? ; розрахунковий рівень ґрунтових вод з прогнозом гідрологічного режиму на найближчі 20 років для резервуарів місткістю менше 10000 м3 і на 50 років для резервуарів місткістю 10000 м3 і більше. Крім того якщо товща що стискається представлена слабкими грунтами модуль деформації менше 10 мПа то для кожної грунтової різниці повинні бути приведені значення коефіцієнта фільтрації. Для величин фізико-механічних характеристик грунтів повинні приводитись однозначні розрахункові значення. При проектуванні фундаментів резервуарів у складних інженерно-геологічних умовах інженерні дослідження повинні виконуватись спеціалізованими організаціями і містити дані для вибору типу основ і фундаментів з врахуванням можливих змін в процесі будівництва і експлуатаіції інженерно-геологічних і гідрологічних умов площадки будівництва. 6.3 У необхідних випадках у проекті основ слід передбачати заходи здійс-нення яких виключає можливість виникнення недопустимих деформацій основи і забезпечує експлуатаційні якості що вимагаються надійність та довговічність резервуарів. Це досягається перетворенням будівельних властивостей грунтів влаштуванням свайних фуидаментів та іншими заходами. 6.4 Розрахунок основи по деформаціях передбачає визначення розрахункових значень величин що характеризують абсолютні і відносні переміщення фундаментних конструкцій і елементів сталевої оболонки резервуару з метою їх обмеження яке забезпечує нормальну експлуатацію споруди і її довговічність. Величини що характеризують деформації основи резервуару і їх граничні значення визначені у п.п.6.23...6.30 цього розділу. ВБН B.2.2-58.2-94 С.31 6.5 Розрахунок осідання основи резервуару слід виконувати як правило з використанням розрахункової схеми основи у вигляді лінійно-деформованого середовища: півпростору з умовним обмеженням глибини стисливої товщі або шару кінцевої товщини у відповідності з вказівками Додатку 2 до СНиП 2.02.01-83. Розрахунок осідання з використанням розрахункової схеми лінійно-деформованого півпростору з умовним обмеженням глибини стисливої товщі рекомендується виконувати по Додатку 5. У випадку якщо розрахункові значення деформацій основи перевищують фактичні значення слід виконувати розрахунок осідання з врахуванням спільної роботи споруди і основи розглядаючи розрахункову схему основи яка характеризується коефіцієнтами жорсткості у якості яких приймаються відношення тиску на основу до її розрахункових осідань у різних точках поверхні згідно рекомендацій СНиП 2.01.09-91. Розрахунок системи "споруда-основа" може бути виконаний також з використанням існуючих обчислювальних комплексів по визначенню осідань фундаментів з врахуванням взаємодії основи і конструкцій споруди. Проектна висота розташування днища резервуару визначається технологічним завданням але в усіх випадках не менше ніж на 0 5 м повинна перевищувати максимальний рівень навколишньої спланованої поверхні землі. Основи і фундаменти у простих інженерно-геологічних умовах 6.7 У простих інженерно-геологічних умовах під резервуари слід влаш-товувати як правило грунтові подушки з залізобетонним фундаментним кільцем під стінкою резервуару і захисним екраном під днищем що виконується у вигляді суцільної монолітної залізобетонної плити. Примітка. До простих інженерно-геологічних умов відносяться основи складені скальними крупноблочними піщаними глинистими і пиловато-глинистими непросідними і ненабухаючими грунтами для яких не вимагається передбачати заходи по зменшенню деформації основи. 6.8 Грунтові подушки повинні виконуватись з пошарово ущільненного при оптимальній вологості грунту модуль деформації якого після ущільнення повинен бути не менше 15 МПа 190 кг/см2 коефіцієнт ущільнення повинен бути не менше 0.95. 6.9 Грунтові подушки можуть передбачатись одношаровими і двошаровими. Одношарові подушки на всю товщину виконуються з одного виду грунтового матеріалу. Двошарові подушки складаються з нижнього шару від дна котловану до позначки яка на 0 2 м перевищує максимальну позначку навколишньої спланованої поверхні землі і верхнього шару від верхнього рівня нижнього шару до поверхні основи . 6.10 При стисливих товщах складених глинистими або пиловато-глинистими грунтами застосування гравію піску та інших - аналогічних за фільтруючими властивостями грунтів та грунтових матеріалів не допускається. С.32 ВБН B.2.2-58.2-94 6.11 Між днищем резервуару і верхом грунтової подушки слід передбачати гідроізоляційний шар з гидрофобного грунту суглинистий грунт оброблений органічними в'яжучими товщиною 100... 150 мм. При цьому товщина гідроізоляційного шару між поверхнею залізобетоного кільця і кільцевими контурними листами днища не повинна перевищувати 25 мм і бути не менше 15 мм. 6.12 Укіс грунтової подушки слід виконувати з ухилом не більше 1:1 5. 6.13 Ширина вимощення горизонтальної частини поверхні подушки приймається: 0 7 м - для резервуарів об'ємом до 1000 м3 включно; 1 0 м - для резервуарів об'ємом понад 1000 м3 і незалежно від об'єму для площадок будівництва з розрахунковою сейсмічністю 7 і більше балів. Поверхня подушки за межами плями резервуару горизонтальна і похила частини повинна бути захищена бетонним вимощенням монолітним або збірним товщиною 60…80 мм. 6.14 Резервуари об'ємом 700 м3 і більше а також призначені для зберігання етилованих бензинів незалежно від об'єму повинні мати під днищем захисний екран у вигляді суцільної монолітної залізобетоної плити з ухилом не менше 0 002 від контуру до центру днища і випуском від центру до контрольного колодязя. Товщина плити приймається рівною 60...80 мм. Плита армується проти-усадочною арматурою діаметром 4...6 мм. Край плити повинен примикати до внутрішньої вертикальної грані фундаментного кільця з суміщенням відміток низу плити і низу фундаментного кільця. На поверхню плити укладається бензостійка синтетична плівка з заведенням країв 15...20 см на внутрішню вертикальну грань фундаментного кільця. 6.15 Для резервуарів об'ємом понад 1000 і менше 3000 м3 під стінкою резервуару влаштовується залізобетонне фундаментне кільце шириною не менше 0 8 м і не менше 1 0 м для резервуарів об'ємом 3000 м3 і більше. Для площадок будівництва з розрахунковою сейсмічністю 7 балів і більше фундаментне кільце влаштовується для всіх резервуарів незалежно від об'єму шириною не менше 1 5 м. Товщина кільця приймається не менше 0 3 м а для площадок будівництва з розрахунковою сейсмічністю 7 і більше балів - не менше 0 4 м. 6.16 Фундаментне кільце розраховується на основне а для площадок будівництва з сейсмічністю 7 балів і більше також на особливе поєднання навантажень. У повздовжньому напрямку призначається симетричне армування фундаментного кільця з замкнутою поперечною арматурою. Основи і фундаменти у складних інженерно-геологічних умовах 6.17 При проектуванні основ резервуарів що споруджуються на осідних грунтах слід передбачати усунення осідних властивостей грунтів у межах всієї осідної товщі або влаштування свайних фундаментів які повністю прорізають осідну товщу. Усунення осадних властовостей грунтів досягається: а попереднім замочуванням; б замочуванням з глибинними вибухами; ВБН B.2.2-58.2-94 С.33 в глибинним ущільненням пробиванням скважин з заповненням свердловин пісним бетоном шлакобетоном або щебенем гравієм шлаком з ущільненням; г закріпленням силікатизацією. При застосуванні свайних фундаментів кінці свай слід заглиблювати в малостисливі грунти і забезпечувати вимоги по граничних деформаціях резервуарів. 6.18 При проектуванні основ резервуарів що споруджуються на набухаючих грунтах у випадку коли розрахункові деформації основи більше граничних повинні передбачатись такі заходи: повна або часткова заміна шару набухаючого грунту не набухаючим; застосування компенсуючих піщаних подушок; влаштування свайиих фундаментів. 6.1.9. При проектуванні основ резервуарів що споруджуються на водонасичених пиловато-глинистих біогенних грунтах і мулах у випадку коли розрахункові деформації основи більше граничних повинні передбачатись слідуючі заходи: влаштування свайних фундаментів; для біогенних грунтів та мулів - повна або часткова заміна їх піском щебенем гравієм і т.д.; ущільнення грунтів тимчасовим привантаженням основи в період випробування резервуарів водою до їх вводу до постійної експлуатації з витримкою кожного ступеня навантаження до умовної стабілізації осідань. Якщо застосування вказаних заходів не виключає можливості перевищення граничних деформацій основи або у випадку недоцільності їх застосування повинні передбачатись спеціальні пристрої компенсатори у вузлах підключення трубопроводів що забезпечують міцність і надійність вузлів при осіданнях резервуарів а також пристрій для вимірювання резервуарів. 6.20 При проектуванні основ резервуарів що споруджуються на підроблюваних територіях у випадку коли розрахункові деформації основи більше граничних повинні передбачатись такі заходи: влаштування суцільної залізобетоної плити з швом ковзання між днищем резервуару і верхом плити; застосування гнучких з'єднань компенсаторів у вузлах підключення проводів; влаштування пристосувань для вирівнювання резервуарів. 6.21 При проектуванні основ резервуарів що споруджуються на закарсто-ваних територіях повинні передбачатись такі заходи що виключають можливість утворення карстових деформацій: заповнення карстових порожнин; прорізка карстових порід глибокими фундаментами; закріплення закарстованих порід та або грунтів які лежать вище. Розміщення резервуарів у зонах активних карстових процесів не допускається. Граничні деформації резервуарів 6.22 Розрахункові значення величин переміщень та деформацій основи що виражаються через осідання розрахункових точок обмежуються їх граничними значеннями. C.34 ВБН В.2.2 58.2-94 Вимоги що пред'являються до осідання основ резервуарів об'ємом менше 30000 м3 . 6.23 Середнє осідання контурного кола основи що визначається за формулою 8 Додатку 5 не повинна перевищувати 0 2 м: 10 6.24 Різниця осідання центру основи і середнього осідання контурного кола повинна бути не менше нуля і не більше ?о - 0 002 R : 11 де ?о - проектний уклон основи R - радіус внутрішньої грані стінки резервуару Sо - осідання центру основи що визначається за формулою 6 Додатку 5. При цьому якщо в правій частині подвійної нерівності 11 виконується більш сильна умова: 12 то підключення до резервуару прийомо-роздавальних трубопроводів може бути виконане в будь-якій точці вздовж контурного кола. Якщо умова 12 не виконується то точку підключення прийомо- роздавальних трубопроводів слід призначати в межах дуги контурного кола яка охоплює центральний кут рівний 60° з бісектрисою що проходить через точку дуги з полярним кутом ? = ?к який визначається за формулою 10 Додатку 5. Значення визначається за формулою 19 Додатку 5. 6.25 Крен резервуару що визначається за формулою 9 Додатку 5 не повинен перевищувати: для резервуарів з понтоном або плаваючою покрівлею; ?к < 0 003 13 для резервуарів з стаціонарною покрівлею без понтона ; ?к < 0 006 14 ВБН В.2.2-58.294 С.З5 9.26 Для кожної розрахункової точки і i=l 2...n контурного кола повинна виконуватись умова 15 де ui - осідання розрахунковоі точки і контурного кола що визначається за формулою 6 Додатку 5. При і = 1 слід вважати ui-1 = un. При і = n слід вважати ui+1 = u1. n - кількість розрахункових точок контурного кола. Вимоги що пред'являються до осідання основ резервуарів об'ємом 30000 м3 і більше 6.27 Середнє осідання контурного кола основи що визначасться за формулою 8 Додатку 5 не повинне перевищувати 0 3 м: 16 6.28 Різниця осідання центру основи і середнього осідання серединного кола повинна бути не більше 0 5?0 - 0 001 R і не менше нуля: 17 Значення визначається за формулою 12 Додатку 5. 6.29 Різниця середніх осідань серединного і контурного кола повинна бути не більше 0 5?о-0 001 R - ? і не менше нуля. 18 де 19 Значення bс bк и Сс Ск позначається за формулами 11 і 15 Додатку 5. При цьому якщо у правій частині подвійної нерівності 18 виконується більш сильна умова 20 де 21 то підключення до резервуару прийомо-роздавальних трубопроводів може бути виконано у будь-якій точці вздовж контурного кола. Якщо умова 20 не виконується то точку підключення прийомо-роздавальних трубопроводів слід призначати у межах дуги контурного кола яка охоплює центральний кут що дорівнює 60° з бісектрисою яка проходить через точку C.36 ВБН B.2.2-58.2-94 дуги з полярним кутом ? = ?к що визначається за формулою 10 додатку 5. 6.30 Крен резервуару а також значення осідань розрахункових точок кон- турного кола повинні задовольняти вимогам що пред'являються до резервуарів об'ємом менше 30 000 м3. Вимоги до технологічного завдання 6.31 В технологічному завданні на установку резервуару вказується точка підключення до резервуару прийомо-роздавальних трубопроводів і визначається граничне значення осідання основи у вказаній точці. У тому випадку якщо розрахункові значення осідання основи задовольняють всім вимогам п.п. 6.23...8.26 або п.п. 6.27...6.30 в залежності від об'єму резервуару але порушують яку-небудь вимогу або кілька вимог технологічного завдання і для усунення порушення або порушень необхідний перехід до більш дорогих конструкцій основи то відмова від будівельних рішень може бути допущена тільки в тому випадку якщо вимоги технологічного завдання обгрунтовані і не можуть бути змінені наприклад за рахунок: переносу точки підключення прийомо-роздавальних трубопроводів з дотри- манням вимог пунктів 6.24 і 6.29 ; збільшення компенсаційної можливості гілок трубопроводів що прилягають до резервуару; продовження строків гідростатичних випробувань з метою попередньго обтиснення стисливої товщі без жорсткого підключення до резервуарів прий- мально роздавальних трубопроводів . 7 ОБЛАДНАННЯ РЕЗЕРВУАРІВ 7.1 Обладнання повинне забезпечувати надійну експлуатацію резервуарів та зниження втрат нафти і нафтопродуктів. Резервуари в залежності від їх призначення і ступеня автоматизації повинні бути обладнані: пристроями прийому-роздачі що мають місцеве або дистанційне керування дихальною і запобіжною арматурою; приладами місцевого або дистанційного вимірювання рівня і температури рідин що зберігаються автоматичною сигналізацією верхнього і нижнього граничних рівнів; пристроями відбору середньої проби; пристроями для видалення підпродуктової води; пристроями для підігрівання в резервуарах високов'язких і застигаючих нафти і нафтопродуктів; пристроями для запобігання накопичення відкладів у резервуарі; пристроями для зачистки; світловими і монтажними люками люками-лазами і патрубками для встано-влення обладнання; пристроями і засобами виявлення і гасіння пожеж у відповідності з розділом 8 даних норм; пристроями захисту від блискавки заземлення та захисту від статичної електрики у відповідності з розділом 9 даних норм. ВБН В.2.2-58.2-94 С.37 Питання звільнення резервуарів від рідин які зберігаються в аварійних ситуаціях вирішуються схемою технологічної обв'язки у відповідності з вимогами ВБН В.2.2-58.1-94 та нормами технологічного проектування відповідних підприємств. Технологічне обладнання 7.2 Кількість пристроїв прийому-роздачі слід визначати по максимальній продуктивності заповнення і спорожнення резервуару. Діаметр пристрою прийому-роздачі повинен визначатись виходячи з швидкості руху потоку рідини не більше 2 5 м/с. Допустимі швидкості витоку через пристрої прийому-роздачі встановлюються для кожної рідини окремо в залежності від питомого об'ємного електричного опору. При заповнені порожнього резервуару незалежно від допустимої швидкості продуктивність заповнення повинна обмежуватись швидкістю через пристрій прийому-роздачі не більше 1 м/с до моменту заповнення кінця патрубка прийому-роздачі. Характеристика пристроїв прийому-роздачі наведена у довідковому додатку 6. 7.3 Максимальна продуктивність заповнення спорожнення резервуарів з плаваючою покрівлею або понтоном обмежується допустимою швидкістю руху плаваючої покрівлі понтона яка не повинна перевищувати 6 м/год. До монтажу "понтон на плаву" максимальна швидкість підйому рівня рідини в резервуарі не повинна перевищувати 2 5 м/год. 7.4 Швідкість наповнення спорожнення резервуару не повинна перевищувати сумарної пропусної спроможності дихальних запобіжних клапанів або вентиляційних патрубків що встановлюються на резервуарі. 7.5 Пристрій прийому-роздачі повинен мати надійніший запірний орган хлопушка підйомна труба і т.п. . Пристрій прийому-роздачі з хлопушкою яка має бокове керування обладнується запасним тросом. У випадку встановлення двох і більше пристроїв з хлопушкою останні запасним тросом не оснащуються. 7.6 В залежності від типів резервуарів і рідин що в них зберігаються застосовується така дихальна арматура: а на резервуарах ПП та СПП незалежно від рідин що зберігаються на направляючому стояці плаваючої покрівлі і на покрівлі резервуару з понтоном вентиляційний патрубок з вогнеперешкоджувачем; б на резервуарах СП з збитковим тиском в газовому просторі 2 кПа 200 мм вод.ст. для зберігання легкозаймистих нафти і нафтопродуктів ЛЗР з тиском насиченних парів до 93 3 кПа 700 мм рт.ст. дихальний і запобіжний клапан з вогнеперешкоджувачами. В резервуарах СП для зберігання ЛЗР що допускають зберігання у відповідності з таблицею 1 даних норм без газової обв'язки або установки УЛФ під дихальні клапани слід встановлювати диски-відбивачі. в на резервуарах з СП і атмосферним тиском в газовому просторі для зберігання масел і мазутів - вентиляційний патрубок. 7.7 Дихальна і запобіжна арматура повинна відповідати збитковому тиску і вакууму на який розрахована металева конструкція резервуару. 7.8 Сумарна пропускна спроможність запобіжних клапанів не повинна бути нижча ніж у дихальних клапанів. C.38 ВБН В.2.2-58.2-94 7.9 Витрата газів через всі дихальні запобіжні клапани встановлені на резервуарі не повинна перевищувати 0 85 для вентиляційних патрубків - 0 45 від їх сумарної пропускної спроможності. 7.10 Резервуари всіх типів повинні оснащуватись замірювальними люками для ручного заміру рівня і відбору проб. При ручному відборі проб та замірі рівня слід використовувати тільки заземлені пристрої виготовлені з матеріалів з питомим опором менше 105 Ом.м. Основні розміри та вимоги безпеки до замірних люків повинні відповідати ГОСТ 16133-80. 7.11 Для зливу підпродуктової води резервуари всіх типів повинні оснащуватись сифонними кранами. Крани встановлюються на першому поясі стінки резервуару в будь-якому місці по обидва боки від осі люка-лазу на відстані не менше 1 м. 7.12 Резервуари для зберігання нафти при необхідності повинні обладнуватись пристроями запобігання накопичення осаду розмиваючі головки гвинтові перемішуючі пристрої і т.п. . Необхідність застосування їх та вибір пристроїв визначається технологічними процесами зберігання. 7.13 В'язкі нафта і нафтопродукти повинні зберігатись у резервуарах які мають теплоізоляційне покриття і обладнані засобами підігріву що забезпечують збереження якості рідин що зберігаються та пожежну безпеку. Вимоги до підігрйву нафти і нафтопродуктів при зберіганні до температури підігріву типи підігрівачів що використовуються визначаються ВБН В.2.2-58.1-94 або нормами технологічного проектування відповідних підприємств. Обладнання для підігріву нафти і нафтопродуктів допускається розташовувати в будь-якому положенні до осі сходів. 7.14 Резервуари всіх типів крім замірних люків повинні мати світлові монтажні люки та люки-лази. Світлові люки і люки-лази допускається розташовувати в будь-якому положенні до осі сходів. Один світловий люк обов'язково повинен розташовуватись діаметрально протилежно люку-лазу. Основні розміри люків повинні відповідати: світлові - діаметром не менше 500 мм люки-лази – діаметром не менше 600 мм монтажні - діаметром від 500 мм до 1000 мм в залежності від габаритів обладнання резервуарів що монтується. Кількість люків що встановлюються на резервуарах слід приймати по рекомендованому додатку 7. 7.15 В резервуарах ПП та СПП плаваючі покрівлі понтони та їх направляючі повинні мати ущільнювачі затвори що забезпечують герметизацію. Ущільнювачі слід застосовувати з такими коефіцієнтами герметичності Кг : Кг 1.10-8 м/год - в резервуарах СПП номінальним об'ємом 400 м3; Кг 1.10-7 м/год - в резервуарах СПП номінальним об'ємом від 700 до 3000 м3 включно; Кг 1.10-6 м/год - в резервуарах СПП номінальним об'ємом 5000 м3 і більше; Кг не менше 1.10-5 м/год - в резервуарах ПП незалежно від об'єму. ВБН В.2.2-58.2-94 С.39 Допускається в резервуарах СПП застосування Кг менше 1.10-5 м/год при цьому з метою захисту від утворення вибухонебезпечних концентрацій слід пе-редбачати вентиляційні патрубки з площею отвору 0 17 м2 прм співвідношенні сторін 1:3. Кількість вентиляційних патрубків рекомендується приймати: 4 - при діаметрі резервуару менше 19 м; 6 - при діаметрі резервуару понад 19 до 23 м включно; 12 - при діаметрі резервуару понад 23 м. 7.16 Ущільнювачі затвори можуть прийматись жорсткого механічного і м'якого петльового з наповненням типів. Ущільнювачі жорстокого типу рекомендується застосовувати для резервуарів ПП крім районів з сейсмічністю понад 7 балів. Вимоги до сейсмостійких конструкцій резервуарів викладені у розділі 4 даних норм. Якщо величина коефіцієнта герметичності ущільнюючого затвору перевищує нормативне значення резервуар з понтоном слід обладнувати дихальною арматурою у відповідності до вимог що пред'являються до резервуару СПП 7.17 Понтони можуть передбачатись як металевими так і з синтетичних матеріалів синтетичний понтон . Вимоги які пред'являються до металевого понтона викладені в 4 розділі даних норм. Синтетичний понтон повинен мати високу плавучість механічну міцність довговічність. Понтон з синтетичних матеріалів слід проектувати з негорючих струмопровідних матеріалів або обладнувати пристроями що забезпечують зняття статичної електрики. К В П і автоматика 7.18 Резервуари з врахуванням сорту нафти і нафтопродуктів що зберіга-ються рекомендується оснащувати: приладами місцевого і дистанційного вимірювання рівня; приладами місцевого і дистанційного вимірювання температури; сигналізаторами верхнього аварійного верхнього і нижнього граничних рівнів; пристроєм відбору середньої проби; засобами виявлення пожежі пожежними сповіщувачами . Рекомендується місцеве вимірювання рівня і температури не передбачати для об'єктів на яких виконується комплексна диспетчеризація технологічних процесів у резервуарному парку з організацією централізованого контролю з пункту керування. 7.19 Вибір і розміщення засобів автоматизації на резервуарах слід виконувати виходячи з слідуючих умов: а місцеві показуючі прилади для вимірювання рівня рекомендується встановлювати на зовнішній боковій стінці резервуару на висоті не більше 1 5 м від позначки навколишньої території; б при необхідності дистанційного вимірювання рівня з пункту керування об’єктом доцільне суміщення дистанційної приставки з місцевим рівнеміром. В кожному випадку рекомендується датчик для дистанційної передачі монтувати на покрівлі резервуару для резервуару СП і СПП або на окремій у верхній зоні для резервуару ПП . C.40 ВБН B.2.2-58.2-94 в Для сигналізації в пункт керування обєктом про досягнення верхнього і нижнього граничних рівнів рекомендується використовувати рівнеміри що забезпечують дистанційне вимірювання згідно п.б з вмонтованими сигнальними пристроями. Допускається системи верхнього і нижнього граничних рівнів формувати за допомогою програмних засобів які використовуються в пункті керування для опрацювання інформації що поступає від рівнемірів; г Сигналізація граничного аварійного верхнього рівня в пункт керування об'єктом повинна забезпечуватись окремими сигналізаторами. д Дистанційне з пункту керування об'єктом вимірювання температури в резервуарах починаючи з 5000 м3 і вище повинне обов'язково виконуватись для резервуарів з підігрівом. При цьому найкращим являється вимірювання середньої температури рідини а при відсутності необхідного обладнання допускається вимірювання здійснювати в одній точці в районі пристрою прийому-роздачі ППР . Місцеве вимірювання температури рідини в резервуарі рекомендується виконувати у всіх випадках за допомогою показуючого термометра що встановлюється в зоні ППР. 7.20 Резевуари рекомендується оснащувати зниженими пробвідбірниками для одержання середньої проби з метою подальшого проведення лабораторного аналізу якості нафти і нафтопродуктів що зберігаються. Знижені пробовідбірники повинні відповідати вимогам ГОСТ 13196-85 і мати вузол видачі проби на зовнішній стінці резервуару на висоті: для нафти - нижче рівня нижнього зрізу пристрою прийому-роздачі; для нафтопродукту - нижче регламентованої позначки відбору проби 250 мм від днища резервуару . Практичне оснащення резервуарів пристроями відбору середньої проби може бути рекомендоване тільки після освоєння промислового випуску знижених пробвідбірників з показаниками працездатності що вимагаються. До початку промислового виробництва знижених пробвідбірників допускається використовувати індивідуально розроблені пристрої для відбору проб за умови сертифікації останніх органами Держнаглядохоронпраці. 7.21 Засоби виявлення пожежі пожежні сповіщувачі необхідно встановлювати: на резервуарах СП і СПП - на боковій стінці поруч з піноутворюючими пристроями піногенераторами на одній позначці при подачі піни на шар нафти і нафтопродукту і рівномірно по периметру резервуару число відповідає кількості врізок в резервуар але не менше 2-х при подачі піни під шар нафти і нафтопродукту; на резервуарах ПП - на загальній конструкції з піногенераторами або рівномірно по периметру на відстані не більше 25 м незалежно від засобів пожежогасіння що застосовуються. Кількість пожежних повідомлювачів повинна відповідати кількості піногенераторів що передбачаються на резервуарі у відповідності до вимог розділу данних норм але в усіх випадках не менше 2-х. 7.22 Пожежні повідомлювачі встановлюються на резервуарах об'ємом 5000 м3 більше. На резервуарах об'ємом 3000 м3 до 1000 м3 включно пожежні повідомлювачі встановлюються при підключенні цих резервуарів до стаціонарних систем автоматичного пожежогасіння. ВБН B.2.2-58.2-94 C.41 8 ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ЗАХИСТ РЕЗЕРВУАРІВ Установка пожежогасіння 8.1 Резервуари СП і СПП об'ємом 1000 м3 і більше повинні обладнуватись: стаціонарно встановленими піноутворюючими пристроями піно-генераторами у верхньому поясі стінки резервуару при гасінні на шар рідини; стаціонарні вводи пінопроводів у нижньому поясі стінки резервуару при гасінні під шар рідини. Число піногенераторів або врізок у резервуари визначається по номограмі довідкового додатку 8. Вибір засобів і установок пожежогасіння передбачається в залежності від температури спалаху нафти і нафтопродуктів що зберігаються конструктивних видів і об'ємів одиничних резервуарів загальної місткості резервуарного парку розташування площадки будівництва і характеристики по операційній діяльності організації пожежної охорони на підприємстві розміщення резервуарів прийнятої системи пожежогасіння. На складі нафти і нафтопродуктів вибір установок пожежогасіння слід приймати згідно вимог ВБН В.2.2-58.1-94. 8.2 Резервуари ПП об'ємом 5000 м3 і більше повинні обладнуватись: піногенераторами пінозливами що рівномірно розміщуються по периметру резервуару на відстані не більше 25 м для гасіння кільцевого простору між стінкою резервуару і бар'єром для огородження піни піноутворюючими засобами ; установками порошкового пожежогасіння при застосуванні порошкових засобів згідно з рекомендаціями затвердженими у встановленому порядку. Для стоку з кільцевого простору утвореного бар'єром і стінкою резервуару розчину піноутворювача після пожежогасіння піноутворюючими засобами в нижній частині бар'єру необхідно передбачати дренажні отвори розташовані рівномірно по периметру. Конструктивні вимоги до дренажних отворів та до бар'єру викладені у розділі 4 даних норм. 8.3 Кількість піногенераторів що встановлюються на резервуарах визначається розрахунком але повинна бути не менше 2-х. Для обслуговування півогенераторів повинні бути передбачені площадки обслуговування і драбинки а для подачі розчину - сухі стояки. Установка охолодження 8.4 Стаціонарною установкою охолодження слід обладнувати: резервуари СП і СПП крім резервуарів з негорючою теплоізоляцією об'ємом 5000 м3 і більше; резервуари ПП об'ємом 50000 м3. 8.5 Вибір технічної характеристики стаціонарної установки охолодження рекомендується визначати по довідковому додатку 9. 8.6 Вибір установок охолодження в залежності від категорії складу нафти і нафтопродуктів компоновки резервуарного парку і загальної системи охолодження резервуарного парку прийнятої для складу нафти і нафтопродуктів рекомендується визначати згідно ВБН В.2.2-58.1-94. С.42 ВБН В.2.2-58.2-94 9 ВИМОГИ OXOPOHИ ПРАЦІ І ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ 9.1. Охорона праці передбачає систему законодавчих актів соціально- економічних організаційних технічних і лікувально-профілактичних заходів що забезпечують безпеку збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Загальні вимоги що забезпечують технічні заходи по охороні праці відображені в п.п. 1.2 2.3...2.5 4.37...4.40 4.46 7.1 7.6...7.10 7.14...7.16 7.18 7.19 7.22 8.1 8.3 9.9…9.17. 9.2 Всі працівники які обслуговують резервуари повинні бути ознайомлені з можливо шкідливими і небезпечними виробничими факторами які можуть виникнути при роботі з нафтою і нафтопродуктами в залежності від класів їх небезпечності і забезпечені належними засобами захисту. Вибір засобів захисту визначається в залежності від класу небезпечності нафти і нафтопродуктів що зберігаються в резервуарах в залежності від видів робіт які виконуються і підлягає оцінці по захисних фізіолого-гігієнічних експлуатаційних показниках згідно ССБТ. 9.3 Вимоги по охороні праці визначаються законом про охорону праці та Правилами технічної експлуатації металевих резервуарів для нафти і нафтопро- дуктів. 9.4 Пожежна безпека резервуарів повинна забезпечуватись: системою запобігання пожежі; системою протипожежного захисту; організаційно-технічними заходами. 9.5 Система запобігання пожежі регламентується вимогами розділів 2 7 даного розділу. 9.6 Система протипожежного захисту регламентується вимогами розділу 8. 9.7 Організаційно-технічні заходи визначаються ВБН В.2.2-68.1-94 в частині організації і технічної оснащеності пожежної охорони Правилами пожежної безпеки затвердженими у встановленому порядку і ГОСТ 12.1.004-91. 9.8 Комплекс заходів що забезпечують пожежовибухобезпеку резервуарів при дії на них блискавки а також статичної електрики електромагнітної і електро-статичної індукції визначені п.п.9.9...9.17 даного розділу. Ці заході одночасно забез-печують безпеку обслуговуючого персоналу. Захист резервуарів від блискавки 9.9 Захист від прямих ударів блискавки резервуарів для зберігання легко-займистих нафти і нафтопродуктів що відносяться до зовнішніх вибухонебезпечних установок класу В-1г згідно з ПУЕ слід здійснювати слідуючим чином; а корпуси резервуарів при товщині металу покрівлі 4 мм і більше а також резервуар місткістю менше 200 м3 незалежно від товщини металу покрівлі доста-тньо приєднати до заземлювачів; б корпуси резервуарів при товщині металу покрівлі менше 4 мм повинні бути захищені блискавковідводами встановленими на самому резервуарі або окремо а їх корпуси повинні бути приєднані до заземлювачів; в при компоновці резервуарів для зберігання легкозаймистих нафти і нафтопродуктів у групі загальною місткістю 80 000 м3 і більше захист слід виконува- ВБН B.2.2-58.2-94 С.43 ти стрижневими або тросовими блискавковідводами що стоять окремо а корпуси резервуарів повинні бути приєднані до заземлювачів. 9.10 При наявності на резервуарі газовідвідних або дихальних труб до зони захисту блискавковідводів повинні входити ці труби а також простір над ними обмежений: півкулею радіусом 5 м над обрізом труб для вільного відводу в атмосферу газів вибухонебезпечної концентрації; циліндром розміром 1 м по вертикалі і 2 м по горизонталі для газів важчих за повітря при збитковому тиску всередині резервуару менше 5 05 кПа 0 05 ат ; 2 5 м по вертикалі і 5 м по горизонталі при тиску 5 05…25 25 кПа 0 05…0 25 ат ; циліндром розміром 2 5 м по вертикалі і 5 м по горизонталі для газів легших за повітря при тиску до 25 25 кПа 5 м по вертикалі і горизонталі при тиску понад 25 25 кПа. 9.11 Для резервуарів з плаваючими покрівлями до зони захисту блискавковідводів повинен входити простір обмежений поверхнею будь-яка точка якої відстоїть на 5 м від ЛЗР в кільцевому зазорі. 9.12 Захист від прямих ударів блискавки резервуарів для зберігання горючих нафти і нафтопродуктів що відносяться до зовнішніх пожежонебезпечних установок класу П-III згідно з ПУЕ здійснюється у відповідності до пункту 9.9. 9.13 При виборі конструкції блискавковідводів і їх розміщення на конкретному об'єкті слід врахувати можливість використання для цієї мети прожекторних мачт призначених для освітлення резервуарного парку. 9.14 Розрахунок зон захисту блискавковідводів виконується згідно з РД 34.21.122-87. 9.15 Заземлювачі захисту від прямих ударів блискавки виконуються з одного вертикального або горизонтального електрода довжиною не менше 5 м. Ці заземлювачі розміщуються не рідше ніж через 50 м по периметру резервуару і до них приєднуються металеві корпуси резервуарів. У будь-якому випадку кількість заземлювачів повинна бути не менше двох. При виборі заземлювачів слід розглянути можливість використання для цієї мети залізобетоних фундаментів резервуарів а також захисного заземлення електрообладнання. Приєднання резервуарів до заземлювачів виконується роз’ємними. 9.16 Захист резервуарів від електростатичної індукції і проявів електростатичної електрики забезпечується приєднанням металевих корпусів встановлених на них апаратів а також трубопроводів які вводяться до резервуару до заземлювача захисту від прямих ударів блискавки. На резервуарах з плаваючими покрівлями або понтонами необхідно додатково встановлювати не менше двох гнучких металевих перемичок між плаваючими покрівлями або понтонами і металевим корпусом резервуару. Технологічні засоби що знижують інтенсивність виникнення зарядів її електрики наведена в розділі 7 та додатку 6. C.44 ВБН В.2.2-58.2-94 9.17 Захист резервуарів від електромагнітної індукції виконується шляхом встановлення через кожні 30 м металевих перемичок між зовнішніми трубопроводами розташованими на відстані 10 см і менше один від одного. 10 ЗАХОДИ ПО ОХОРОНІ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНЬОГО СЕРЕДОВИЩА 10.1 При розробці проектів резервуарів повинні передбачатись заходи по скороченню втрат нафти і нафтопродуктів: а від випаровування; б від витоків. 10.2 Для скорочення втрат нафти і нафтопродуктів слід вибір типу резервуару виконувати у відповідності до п.2.3 і 2.4 даних норм. Резервуари рекомендується підбирати оптимальної одиничної місткості з плаваючою покрівлею або понтоном оптимальної оборотності швидкості заповнення і спорожнення фарбування зовнішніх поверхонь світловідбиваючими фарбами теплоізоляцією для високоов'язких нафт і нафтопродуктів . Ущільнювачі затвори плаваючих покрівель і понтонів повинен забезпечувати герметизацію у відповідності до вимог п.7.15 7.17 даних норм. Конкретний засіб скорочення втрат вибирається в залежності від умов експлуатації у відповідності з розділом 19 ВБН B.2.2-58.1-94 а також іншими нормами технологічного проектування відповідних підприємств. Критерієм вибору типа резервуару повинен бути найменший питомий викид шкідливої речовини з врахуванням вимог по забезпеченню пожежної безпеки. 10.3 Запобігання втрат від витоків досягається: а оснащенням резервуару відповідним обладнанням у відповідності до вимог розділу 7 і утримуванням його у справному експлуатаційному стані хлопушки пробовідбірники рівнеміри люки ущільнювачі затвори піногенератори стаціонарні установки охолодження і т.п. ; б виконанням загальних вимог захисту і контролю визначених вимогами п.6.14 даних норм; в підтриманням повної технічної справності і герметичності резервуару; г запобіганням переливу нафти і нафтопродуктів у відповідності до вимог розділу 19 ВБН В.2.8-58.1-94. 11 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ВИГОТОВЛЕННЯ МОНТАЖУ ТА ВИПРОБУВАННЯ РЕЗЕРВУАРІВ 11.1 Вимоги цього розділу повинні бути відображені в робочих кресленнях марки KM будівельних металоконструкцій резервуарів. Виготовлення. 11.2 Виготовлення включаючи контроль будівельних металоконструкцій резервуарів належить робити на спеціалізованих заводах згідно з вимогами СНиП 111-78-75* з урахуванням цих вимог. 11.3 За методами виготовлення у вигляді рулонованих заготовок можуть виготовлятися листові конструкції стінок днищ центральних частин плаваючих покрівель або понтонів настилів покрівель. Виготовлепня цих конструкцій здійсюється у вигляді полотнищ згорнутих за допомогою інвентарних каркасів у габаритні для транспортування рулони. ВБН В.2.2-58.2-94 C.45 11.4 За методами виготовлення у вигляді окремих листів чи укрупненими блоками можуть виготовлятися листові елементи стінок номінальні товщини яких перевищують граничні значення для застосування методу рулонування більше 17 мм а також за спеціальною вимогою технічного завдання. Стінки резервуарів класу І за ступенем відповідальності рекомендується виготовляти у вигляді окремих листів чи укрупненими блоками. 11.5 Повздовжні та поперечні кромки листових деталей повинні підлягати обробці струганням або фрезеруванням. 11.6 При різці по радіусу кромок листових деталей за допомогою гільотинних ножиць лінія відрізу повинна проходити по дотичній до проектної кривої віддаляючись від неї у зовнішню сторону не більш ніж на 10 мм. 11.7 Лінійні розміри і форма листових деталей призначених для виготовлення стінок як рулонованих так і полистового збирання або укрупненими блоками повинні задовольняти вимогам таблиці 6. Таблиця 6 Назва параметру Граничне відхилення Вимоги до контролю Ширина деталі ± 0 5 мм Для полистового виготовлення контролюється до гнуття або вальцівки деталі Довжина деталі ± 1 0 мм Те ж саме Серповидність прямолінійної кромки зазор між листом та сталевою лінійкою довжиною 1 м не більше 1 0 мм Те ж саме Різниця довжин діагоналей не більше 3 0 мм Те ж саме Зазор між шаблоном довжиною 1 5 м по дузі та поверхнею звальцьованого листа 3 0 мм Контролюється після гнуття Кутові деформації стиків полотнищ шаблон базою 1 м 5 0 мм Контролюється до згортання в рулони 11.8 Підрізи основного металу в зварних швах допускається не більше таких величин: а для вертикальних з'єднань стінки - не допускаються; б для з'єднаним днища зі стінкою - 0 4 мм; в для горизонтальних з'єднань стінки - 0 8 мм; г для інших з'єднань - 1 0 мм. С.46 ВБН В.2.2-58.2-94 11.9 Випуклість зварних швів стикових з'єднань не повинна перевищувати значень що вказані в таблиці 7. Таблиця 7 Товщина листів мм Максимальна товщина зміцнення мм вертикальних з'єднань стінки інших з'єднань До 12 вкл. 2 5 3 5 Понад 12 до 24 вкл. 3 5 4 5 Понад 24 4 5 6 5 Монтаж 11.10 Монтаж включаючи контроль та випробування будівельних метало- конструкцій резервуарів належить проводити згідно з вимогами СНиП 3.03.01-87 і ВСН 311-81 по проекту виробництва монтажних робіт ПВР з урахуванням цих вимог. До початку монтажу будівельних металоконструкцій резервуарів повинні бути перевірені та прийняті основи та фундаменти. Влаштування основ та фундаментів повинно проводитись згідно вимог СНиП 3.03.01-87. 11.11 Під час монтажу належить дотримуватися граничних відхилень розмі- рів та форм будівельних металоконструкцій резервуарів указаних у таблиці 8. Таблица 8 Назва параметру Граничні відхилення мм при діаметрі резервуару м Вимоги до контролю До 10 вкл. Понад 10 до 25 вкл. Понад 25 1. Зовнішній діаметр днища +40 +50 +60 2. Висота місцевих нерівностей хлопунів днища шаблон базою 1 м 40 50 60 3. Позначки днища по параметру стінки: а різниця позначок на довжині 6 м б різниця позначок будь-яких інших точок 15 30 30 60 20 35 40 75 25 40 45 80 В дужках значення для заповненого резервуару ВБН B.2.2-58.2-94 С.47 Продовження таблиці 8 Назва параметру Граничні відхилення мм пpи діаметрі резервуару м Вимоги до контролю До 10 вкл. понад 10 до 25 вкл. понад 25 4. Внутрішній діаметр стінки на рівні 300 мм від верху днища: а під час монтажу з рулонованих заготовок б під час монтажу укрупненими блоками або окремими листами + 30 + 25 ± 40 ±40 ±60 ± 40 При діаметрі резервуару понад 45 м - 50 мм понад 75 м - 65 мм 5. Висота стінки: а під час монтажу з рулонованих заготівок б під час монтажу укрупненими блоками або окремими листами ± 25 ± 30 ± 25 ± 30 ±25 ±30 6. Відхилення від вертикалі верху стінку при висоті стійки Нст мм 0 005Нст 0 005Нст 0 005Нст Відхилення визначається відносно низу стінки 7. Відхилення від вертикалі поясів стінки розташованих на висоті Нп мм 0 005Нп +10 0 005Нп+10 0 005Нп+10 ? “ ? Виміри проводяться в межах 50 мм нижче верхнього горизонтального шва поясу 8. Місцеві відхилення від проектної форми на довжині 1 м : а при товщині до 6 мм вкл. б понад 6 мм до 12 мм вкл. в понад 12 мм 16 14 12 16 14 12 16 14 12 Виміри проводяться вертикальною рейкою або горизонтальним шаблоном виконаним за радіусом стінки C.48 ВБН В.2.2-58.2-94 Закінчення таблиці 8 Назва параметру Граничні відхилення мм при діаметрі резервуару м Вимоги до контролю Понад 10 вкл. понад 10 до 26 вкл. понад 25 9. Різниця позначок верхньої кромки бортика короба понтона або плаваючої покрівлі: а для суміжних секцій б для будь-яких інших секцій 30 40 30 40 30 40 10. Відхилення направляючої від вертикалі 25 25 25 11. Зазор між направляючою та патрубком у коробі ±20 ±20 ±20 12. Зазор між зовнішнім контуром плаваючої покрівлі або понтона та стінкою ±40 ±40 ±40 Виміри проводяться під час знаходження плаваючої покрівлі або понтона на днищі Випробування 11.12. Гідравлічні випробування резервуарів належить проводити наливом води до рівня: а для резервуарів типу СП - на 50 мм вище рівня верхньої кромки стінки або до контрольного отвору передбаченого для обмеження висоти заповнення резервуару. б для резервуарів типу СПП та ПП - до верхнього положення понтону або плаваючої покрівлі. На весь час випробувань повинні бути встановлені границі небезпечної зони з радіусом не менш ніж два діаметри резервуару. 11.13 До гідравлічних випробувань резервуару повинні бути виконані і врізки та приварювання всіх патрубків обладнання та лазів що встановлюються на днищі понтоні плаваючій та стаціонарній покрівлях стінці резервуару. При застосуванні апаратно-програмного комплексу діагностики стану та прогнозування надійності резервуарів відповідно з розділом 12 даних норм монтаж та пуско-налагоджувальні роботи повинні проводитись до початку гідравлічних випробувань резервуарів. 11.14 Гідравлічні випробування резервуарів з понтонами та плаваючими покрівлями необхідно проводити без ущільнювальних затворів. ВБН В.2.2-58.2-94 С.49 11.15 Під час випробування резервуарів на міцність та стійкість надмірний тиск належить приймати на 25 % а вакуум на 50 % більше проектної величини. Тривалість навантаження - 30 хвилин. 11.16 Стаціонарна покрівля резервуару типу СП повинна бути випробувана при повністю наповненому водою резервуарі на тиск що перевищує проектний на 10%. 11.17 Під час заповнення резервуару водою необхідно стежити за станом конструкцій та зварюваних з'єднань. При знаходженні течі з-за краю днища або появи мокрих плям на поверхні відмостки необхідно припинити випробування злити воду встановити та усунули причину течі. Якщо у процесі випробування будуть знайдені свищі течі або тріщини у стінці незалежно від розміру дефекту випробування повинні бути припинені і вода злита до рівня: а на один пояс нижче знаходження дефекту - при знаходжені дефекту у поясах з другого по шостий; б до п'ятого поясу - при знаходженні дефекту у сьомому поясі та вище. 11.18 Резервуар випробовують на гідравлічний тиск з витримуванням від цім навантаженням без надмірного тиску протягом такого часу: а резервуари класу I за ступенем відповідальності - 72 години; б резервуари класу II за ступенем відповідальності - 24 години. Для резервуарів що влаштовуються на основах складених слабкими глинистими грунтами приведений модуль деформації менш ніж 10 МПа належить проводити гідростатичні випробування по спеціальному графіку заповнення витримування під навантаженням і розвантаження. Під час випробування необхідно проводити вимірювання осідання основи з метою контролю їх стабілізації на кожному етапі заповнення. 11.19 Резервуар витримав гидравлічні випробування якщо у процесі випробувань на поверхні стінки або по краям днища не з'являються течі і рівень води не буде знижуватися нижче позначки що згадана у п. 11. 12. 11.20 Антикорозійний захист виконується після випробувань резервуару та зливу всієї води. 12 ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ПО ЗАБЕЗПЕЧЕННЮ НАДІЙНОСТІ РЕЗЕРВУАРІВ У ЕКСПЛУАТАЦІЇ 12.1 Проектування резервуарів в усіх його частинах слід вести у відповідності до даних норм. Допустимими являються будь-які інші технічні вимоги по окремих розділах норм погоджені користувачем і виконавцем при оформленні договору на поставку резервуару при цьому вимоги інших нормативів повинні бути не нижче даних. 12.2 Критеріями що характеризують експлуатаційну надійність резервуарів слід вважати: працездатність резервуару; безвідмовність роботи резервуару; довговічність резервуару та його елементів; ремонтопридатність елементів резервуару. Визначення критеріїв надійності наведено в обов'язковому додатку 1. 12.3 Для підтримання працездатності резервуару необхідно здійснювати профілактику і ранню діагностику дефектів у відповідності до правил технічної експлуатації резервуарів. C.50 ВБН В.2.2-58.2-94 Резервуари за ступеням відповідальності І класу згідно з пунктом 3.1 рекомендується комплектувати системами діагностики стану та прогнозування надійності в експлуатації з застосуванням автоматизованих програмних комплексів АПК які забезпечуватимуть контроль стану резервуару безперервно. 12.4 Показником довговічності резервуарів може служити гарантований строк його служби який повинен прийматись 20 років з дня вводу в експлуатацію. 12.5 Кожен експлуатаційний резервуар повинен відповідати типовому або індивідуальному проекту що відповідає даним вимогам і бути постійно оснащеним повним комплектом обладнання передбаченим проектом. Герметизації резервуару і відповідності обладнання проектній документації повинна приділятись особлива увага. 12.6 Резервуари повинні періодично зачищуватись. Зачистку резервуарів слід передбачати по мірі необхідності яка визначається умовами збереження якості нафти і нафтопродуктів що зберігаються надійної експлуатації резервуарів і обладнання. Резервуари слід зачищувати також при таких умовах: зміні сорту продукту у відповідності до рекомендацій додатку 2 ГОСТ 1510-84; звільненні від пірофарних відкладів; високов'язких осадів з наявністю мінеральних забруднень іржі і води; ремонті а також при проведенні повної комплексної дефектоскопії. 12.7 Основними факторами що забезпечують надійність і довговічність резервуарів являються: якісне заводське виготовлення металоконструкцій і правильне їх транспортування; якісне виконання робіт по спорудженню основ і фундаментів; дотримання геометричної форми резервуарів; контроль якості будівельних і монтажних робіт; геодезичний контроль за усадкою основ і фундаментів і за деформацією конструктивних елементів в процесі гідравлічного випробування і експлуатації; безперервний контроль стану резервуарів класу І за ступенем відповідаль- ності дотримання правил технічної експлуатації; своєчасне технічне обслуговування і ремонт; суворе дотримання правил техніки безпеки і охорони праці. Своєчасна і якісна оцінка технічного стану і усунення дефектів що будуть виявлятись підвищує надійність при експлуатації. Безперервний контроль стану резервуарів класу І за ступенем відповідальності повинен забезпечувати; контроль за осіданням основ і фундаментів резервуарів напружено-деформованого стану та цілісності резервуарів за всіма видами впливу якї зазнає резервуар в процесі випробування та експлуатації; прогнозування надійності резервуару з визначенням залишкового ресурсу роботи резервуару в поточний період експлуатації довгостроковий прогноз та імовірності безвідмовної роботи в заданий період його подальшої експлуатації короткостроковий прогноз . 12.8 Методи і засоби градуювання резервуарів слід приймати по ГОСТ 8.380-80. ВБН В.2.2-58.2-94 С.51 Додаток 1 Обов'язковий ТЕРМІНИ І ВИЗНАЧЕННЯ 1. РЕЗЕРВУАР СТАЛЕВИЙ ВЕРТИКАЛЬНИЙ ЦИЛІНДРИЧНИЙ - споруда об'ємна наземна у формі стоячого циліндру з своїми градуйованими характеристиками призначений для прийому зберігання заміру місткості та нафти нафтопродуктів . За конструктивними особливостями підрозділяються: резервуари зі стаціонарною покрівлею без понтона або з понтоном -позначення СП або СПП; резервуари з плаваючою покрівлею - позначення ПП. У подальшому резервуари з стаціонарною покрівлею без понтона будуть іменуватися як резервуари з стаціонарною покрівлею - позначка СП а резервуари зі стаціонарною покрівлею з понтоном - як резервуари з понтоном - позначка СПП. Понтон або плаваюча покрівля - плаваючі покриття які знаходяться всередині резервуару на поверхні рідини призначені для скорочення втрат нафти та нафтопродуктів при зберіганні. Градуйована характеристика - значення місткості складених до максимального проектного рівня заповнення. 2. КОРИСНИЙ ОБ'ЄМ МАКСИМАЛЬНА МІСТКІСТЬ РЕЗЕРВУАРУ -величина об'єму визначена добутком горизонтального перетину резервуару на висоту від днища до рівня максимального заповнення для резервуарів СП та до максимального підйому низу плаваючих покриттів плаваюча покрівля або понтон для резервуарів ПП або СПП. 3. НОМІНАЛЬНИЙ ОБ'ЄМ РЕЗЕРВУАРУ - умовна округлена величина прийнята для індентифікації вимог норм для різних за конструктивними особливостями резервуарів при розрахунках: номенклатури об'ємів резервуарів типорозмір ; установок пожежогасіння та охолодження зрошення стінок резервуарів; компоновки резервуарних парків визначенні місткості груп резервуарів та складів нафти і нафтопродуктів. Номінальні об'єми застосовуваних резервуарів приведені у рекомендованому додатку 2. 4. ГЕОМЕТРИЧНИЙ ОБ'ЄМ РЕЗЕРВУАРУ - величина об'єму яка визначається добутком горизонтального перетину резервуару на висоту його стінки. 5. ОСНОВА РЕЗЕРВУАРУ - грунтова подушка на яку встановлюється резервуар штучна частина основи і грунтовий масив природна частина основи деформації яких враховуються при обчисленні осідання і вертикальних коефіцієнтів жорсткості основи. Осідання основи - вертикальне переміщення поверхні основи в результаті деформацій грунтової подушки і грунтового масиву що її підстилає. Стислива товща - висота грунтової подушки і товщина грунту природного складу деформації якого враховуються при визначенні осідання. C.52 ВБН В.2.2-58.2-94 6. ТЕМПЕРАТУРА СПАЛАХУ НАФТИ НАФТОПРОДУКТУ - мінімальна температура при якій виникає короткочасне займання парів нафти нафтопродукту від полум'я в умовах випробування. Температура спалаху основою для класифікації нафти та нафтопродуктів визначаючих вимоги для безпечного зберігання в першу чергу від їх пожежних характеристик. Нафта та нафтопродукти підрозділяються на легкозаймисті 61° С та нижче та горючі вище 61° С . 7. КОНСТРУКЦІЇ МЕТАЛЕВІ БУДІВЕЛЬНІ МЕТАЛОКОНСТРУКЦІЇ РЕЗЕРВУАРІВ - сталеві конструкції що виконують несучі огороджувальні чи сумісні несучі та огороджувальш функції. Несучі металоконструкції - конструкції що сприймають навантаження та вплив і забезпечують міцність жорсткість та стійкість резервуару. Огороджуючі металоконструкції - конструкції що призначаються для ізоляції внутрішніх об'ємів резервуару від зовнішнього середовища з урахуванням нормативних вимог по міцності герметичності і т.д. 8. СТУПІНЬ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ МЕТАЛОКОНСТРУКЦІЙ РЕЗЕРВУАРУ - розмір можливого матеріального та суспільного збитку при досягненні металоконструкціями граничного стану. 9. НАДІЙНІСТЬ РЕЗЕРВУАРУ - властивість його конструкції виконувати призначення прийому зберігання та відбір з нього нафти та нафтопродуктів при заданих технічною документацією на резервуар параметрах. Критеріями надійності резервуару вважаються: працездатність безвідмовність роботи довговічність резервуару та його елементів ремонтопридатність елементів резервуару. Працездатність резервуару - стан при якому резервуар здатний виконувати свої призначення за заданим поставленим проектом технологічним режимом без відхилення від параметрів встановлених технічною документацією здійсненою від- носно цих норм. Безвідмовність роботи резервуару - властивість резервуару та його елементів зберігати працездатність без вимушених перерв у роботі. Довговічність резервуару та його елементів - властивості конструкції зберігати працездатність до граничного стану з необхідними перервами для технічного обслу- говування та ремонтів. Ремонтопридатність елементів резервуару - пристосувания елементів до попередження та виявлення зіпсованості а також їх ремонту під час обслуговування до наступу відмови. 10. УСТАНОВКА ПОЖЕЖОГАСІННЯ в інтересах цих норм - стаціонарні технічні пристрої для гасіння пожежі за рахунок випускання вогнегасячої речовини. Як технічні пристрої можуть використовуватись: піноутворюючі піногенератори або інші пристрої та порошкові вогнегасники . 11. СТАЦІОНАРНА УСТАНОВКА ОХОЛОДЖЕННЯ РЕЗЕРВУАРУ горизонтальне секційне кільце зрошення зрошувальний трубопровід з обладнанням ВБН В.2.2-58.2-94 С.53 для розпилу води - перфорація дренчерні голівки розміщене у верхньому поясі резервуару. При необхідності зрошувальний трубопровід повинен мати обладнання що забезпечує водяну завісу для захисту дихальної арматури резервyapy. Рекомендована технічна характеристика кільця зрошення з перфораціями виведена в довідковому додатку 9. 12. РЕЗЕРВУАР ВИБУХОЗАХИЩЕНИЙ - резервуар що має конструктивні пристрої які сприяють зменшенню тиску при можливому вибусі та забезпечують збереження конструкції резервуару. Вибух в інтересах цих норм - аварійний стан резервуару можливий розрив в результаті підвищення внутрішнього тиску до ступеня більшого ніж спроможні витримати конструкції. Як конструктивні пристрої вибухозахисту застосовуються легкоскидані кон-струкції стаціонарних покрівель резервуарів. 13. ЕЛЕМЕНТ КОНСТРУКЦІЇ РЕЗЕРВУАРУ - складова частина збірної конструкції резервуару полотнище стінки укрупнений блок стійки кільцеві контурні листи днища настил покрівлі і т.д. . 14. ТОВЩИНА ЕЛЕМЕНТУ КОНСТРУКЦІЇ РОЗРАХУНКОВА - теоретична товщина елементу визначається розрахунком за відповідними формулами. 15. ТОВЩИНА ЕЛЕМЕНТУ НОМІНАЛЬНА - проектна товщина елементу прийнята за розрахунковою товщиною з округленням до значень відповідних сортаментам діючих нормативних документів. 16. НАВАНТАЖЕННЯ в інтересах цих норм - механічний вплив мірою якого є сила що характеризує величину та напрямок цього впливу і викликає зміну напружено - деформаційного стану конструкцій резервуару та його основи. Навантаження розглядаються: тимчасові постійні; рівномірно-розподілені розподілені та зосереджені; нормативні розрахункові. Навантаження тимчасове - наявність обмеженої тривалості дії і в окремі пeріоди строку служби резервуару. Тимчасові навантаження поділяються на: а тривалі розрахункові значення якого з часом сроку служби резервуару спостерігаються тривалий час; б короткочасні розрахункові значення якого з часом строку служби резервуару спостерігаються на протязі короткого відрізка часу короткодія ; в особливі виникнення розрахункових значень яких можливе у вийнятково рідких випадках сейсмічні та вибухові впливи аварійне навантаження і т.п. або такі що мають незвичайний характер наприклад вплив нерівномірної деформації грунтів основи . Навантаження постійне - постійно діюче навантаження впродовж всього строкy служби резервуару. Навантаження рівномірно-розподілене - навантаження постійної інтенсивності прикладається безперервно до даної поверхні лінії або її частини. Навантаження розподілене - навантаження прикладається безперервно до даної поверхні лінії інтенсивність якої не є постійною а змінюється за лінійним квадратичним або іншим законом. Навантаження зосереджене - прикладається до дуже малої площини точки . C.54 ВБН B.2.2-58.2-94 Навантаження нормативне - встановлене нормативними документами навантаження виходячи з умов заданої забезпеченості його появи чи прийнятого по його номінальному значенню. Навантаження розрахункове - приймається в розрахунках конструкцій або основи і дорівнює нормативному навантаженню помноженому на відповідний коефіцієнт надійності за навантаженням. Навантаження які враховуються при розрахунках металоконструкцій та основи резервуару приведені відповідно в розділі 3 і обов'язковому додатку 5. 17. ВПЛИВ - явище яке викликає внутрішні сили в елементах конструкцій резервуару від нерівномірних деформацій основи від змін температури в сейсмічних вибухових вологісних та інших подібних явищ . 18. ЗУСИЛЛЯ - внутрішні сили що виникають у поперечному перетині елементу конструкції резервуару від зовнішніх навантажень та впливів повздовжня та поперечна сили згинаючий та крутячий момент . 19. МІЦНІСТЬ - властивість матеріалу конструкції резервуару або її елементу сприймати не руйнуючись різні види навантажень та впливів. 20. СТІЙКІСТЬ РЕЗЕРВУАРУ - здатність конструкції та її елементів протистояти зусиллям спрямованим на виведення його з вихідного стану статичної рівноваги. 21. КОНСТРУКЦІЯ РЕЗЕРВУАРУ СЕЙСМІЧНОСТІЙКА - конструкція резервуару здатна протистояти сейсмічним впливам без втрати експлуатаційних якостей. 22. ПІДЙОМ БУДІВЕЛЬНИЙ - додатковий вигин елементів конструкції сферичної покрівлі резервуару який створюється в процесі її виготовлення або монтажу і який забезпечує у відповідності з проектом досягнення ними заданої форми при дії експлуатаційних навантажень. 23. ВІДХИЛЕННЯ ГРАНИЧНЕ - алгебраїчна різниця між гранично- допустимим і номінальним розмірами величинами конструкцій резервуару та їх елементів. 24. ПОЯС СТІНКИ РЕЗЕРВУАРУ - циліндрична ділянка стінки яка складається із листів однієї товщини. При цьому висота поясу дорівнює ширині одного листа. 25. КІЛЬЦЕВІ КОНТУРНІ ЛИСТИ ДНИЩА РЕЗЕРВУАРУ - потовщені в порівнянні з центральною частиною листи розташовані по його периметру в зоні спирання стінки. 26. АВТОМАТИЗОВАНИЙ ПРОГРАМНИЙ КОМПЛЕКС АПК - повністю автоматизована система діагностики стану та прогнозування надійності резервуарів в умовах експлуатації та випробувань з визначенням залишкового ресурсу. 27. ЗАЛИШКОВИЙ РЕСУРС - час безвідмовної роботи резервуару з наперед обумовленим заданим рівнем імовірності. ВБН В.2.2-58.2-94 C.55 Додаток 2 Рекомендований НОМІНАЛЬНІ ОБ'ЄМИ І ОПТИМАЛЬНІ РОЗМІРИ РЕЗЕРВУАРІВ Номінальний об’єм резервуару типорозмір м3 Оптимальні розміри м діаметр Д і висота Н вертикальних резервуарів таких типів зі стаціонарною покрівлею з понтоном або без понтона СПП або СП з плаваючею покрівлею ПП Д Н Д Н 100 4 7 6 0 200 6 6 6 0 300 7 6 7 5 400 8 5 7 5 700 10 4 9 0 1000 10.4 12 0 12 3 9 2000 15 2 12 0 15 2 12 3000 19 0 12 0 19 0 12 5000 21 0 15 0 22 8 12 10000 28 5 18 0 28 5 18 20000 40 0 18 0 40 0 18 30000 45 6 18 0 45 6 18 40000 56 9 18 0 56 9 18 50000 60 7 18 0 60 7 18 В районах з сейсмічністю 7 8 і 9 балів рекомендується приймати резервуари об’ємом 5000 10000 20000 і 30000 м3 висотою 12 м і діаметром м відповідно до порядку перелічених типорозмірів: 5000 - 22.8; 10000 - 34.2; 20000 - 45.6; 30000 - 47.4. C.56 ВБН B.2.2-58.2-94 Додаток 3 Рекомендований МАРКИ СТАЛЕЙ ТА ВІДПОВІДНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ЗВАРЮВАННЯ РЕЗЕРВУАРІВ ЩО ЗВОДЯТЬСЯ У РАЙОНАХ З РОЗРАХУНКОВОЮ ТЕМПЕРАТУРОЮ ВИЩЕ МІНУС 30° С Конструктивні елементи резервуарів Класи резервуарів за ступенем відпові- дальності п.3.1 Марки сталей Матеріали для зварювання під флюсом у вуглекислому газі або у його суміші з аргоном покри-тими електро- дами типів МАРКИ флюсів зварювального дроту 1. СТІНКА 1.1. Листові елементи стінки посилюючі накладки та обичайки люків та патрубків II I II II I;II I C245* C255* C275* C285 ………. C345-3 АП-348-А ………. АН-43 ………. АН-47 Св-08А Св-08ГА ………. Св-10НМА ………. Св-10Г2 Св-08ГА Св-10ГА Св-08Г2С Э42А Э46А …….. Э50А 1.2. Кільця жорсткості листові накладки ребра жорсткості анкерні кріплення І II І; II І II І; II І;II С245* С245 С255 С275* С275 С285 ………. С345-1 АН-348-А АН-60 ………. АН-43 АН-47 АН-17-М Св-08А Св-08ГА ………. Св-10НМА Св-10Г2 Св-10ГА Св-08Г2С Э42 ……... Э50 ВБН B.2.2-58.2-94 C.57 Продовження додатку 3 Конструк-тивні елементи резервуарів Класи резервуарів за ступе- нем відпові- дальнос- ті п.3.1 Марки сталей під флюсом у вуглекислому газі або у його суміші з аргоном покри- тими електродами типів МАРКИ флюсів Зварюваль ного дроту 3. ДНИЩЕ 2.1. Кільцеві контурні листи II І;II І;II С245* С255 С275* С285 …..……. С345-1 С345-3 АН-348-А ……………… АН-43 АН-47 Св-08A Св-08ГА ……………. Св-10НМА Св-10Г2 Св-10ГА Cв-08Г2С Э42А Э46А …………. Э50 2.2. Цент-ральна час-тина під-кладки під стики кіль-цевих контурних листів І; II І; II І; П І; II І; II С245 С255 С275 С285 С345-1 АН-348-А АН-60 АН-43 АН-47 АН-17-М Св-O8A Св-08ГА Св-10НМА Св-08ГА Св-10НА Св-08Г2С Э42 Э46 ВБН B.2.2-58.2-94 C.58 Продовження додатку 3 Конструк-тивні елементи резервуарів Класи резервуарів за ступе- нем відпові- дальнос- ті п.3.1 Марки сталей під флюсом у вуглекислому газі або у його суміші з аргоном покри- тими електродами типів МАРКИ флюсів зварювального дроту 3. СТАЦІОНАРНА ПОКРІВЛЯ 3.1. Само- несуча конічна оболонка несучі елементи каркасу каркасо- вих покрівель фасо- нки опорні кільцеві площадки що використовуються у якості опорних кілець І;II І;II І; II І; II І;II С245* С255 С275* С285 ………. С345-1 АН-348-А ……………… АН-43 АН-47 Св-08A СВ-08ГА ……………. Св-10НМА Св-10Г2 Св-08ГА Св-10ГА Cв-08Г2С Э42А Э46А Э50А 3.2. Настил та підкріплюючі його елементи посилюючі накладки обичайки люків і патрубків II І; II І; II І;П І;II І; II С235* С245 С255 С275* С285 С345-1 АН-348-А АН-60 АН-43 АН-47 АН-17-М Св-08A Св-08ГА Св-10НМА Св-10Г2 Св-08ГА Св-10ГА Св-08Г2С Э42 Э46 Э50 ВБН В.2.2-58.2-94 С.59 Продовження додатку 3 Конс-трук- тивні еле- менти резер-вуарів Класи резервуарів за ступе- нем відпові- дальнос- ті п.3.1 Марки сталей під флюсом у вуглекислому газі або у його суміші з аргоном Покри- тими електрода- ми типів МАРКИ флюсів Зварюваль- ного дроту 4. П Л А В А Ю Ч А ПО К Р І В Л Я ПОНТОН Всі конструктивні елементи I II I II I II I II I II С245 С255 С275 С285 С345-1 АН-348-А АН-60 AH-43 АН-47 АН-17-М Св-08А Св-08ГА СВ-10НМА Св-10Г2 Св-10ГА Св-08Г2С Э42 Э46 Э50 5. СХОДИ ПЛОЩАДКИ ПЕРЕХОДИ ОГОРОЖА Всі конст-руктивні елементи I II C235 АН-348-А АН-60 Св-08А Cв-08ГА Св-08Г2С Э42 Э46 ПРИМІТКИ: 1.Прийняте позначення * - елемент товщиного не більше 10 мм. 2. Матеріали для зварювання належить застосовувати: а електроди для ручного дугового зварювання за ГОСТ 9467-75*; б зварювальний дріт за ГОСТ 2246-70*; в флюси за ГОСТ 9087-91*; г вуглекислий газ за ГОСТ 8050-85; д суміш вуглекислого газу з аргоном за ГОСТ 1-157-79*. С.60 ВБН В.2.2-58.2-94 Додаток 4 Обов'язковий КОЕФІЦІЄНТИ НАДІЙНОСТІ ДО НАВАНТАЖЕННЯ Вид навантаження Коефіцієнт надійності до навантаження ?f 1. Власна вага металоконструкцій 2. Власна вага металоконструкцій у яких зусилля віл власної ваги перевищуєт 50% загальних зусиль 3. Вага ізоляційних конструкцій вироблених: у заводських умовах на будівельному майданчику 4. Власна вага конструкцій або їх елементів при перевірці на стійкість щодо перекидання при розрахунку підіймання стінок резервуарів від внутрішнього надмірного тиску та відсмоктування вітрового навантаження а також у інших випадках коли зменшення ваги конструкцій може погіршити умови роботи 5. Гідростатичний тиск рідин 6. Внутрішній надмірний тиск 7. Розрідження повітря вакуум 8. Вага стаціонарного обладнання 9. Вага заповнення стаціонарного обладнання зокрема трубопроводів рідинами 10. Вага ізоляції стаціонарного обладнання 11. Вага відкладеного виробничого пилу 12. Снігове навантаження 1 05 1 10 1 20 1 30 0 90 1 00 1 20 1 20 1 05 1 00 1 20 1 20 1 60 ВБН В.2.2-58.2-94 С.61 Вид навантаження Коефіцієнт надійності до навантаження ?f 13. Снігове навантаження на сферичні покрівлі резервуарів 14. Вітрове навантаження 15. Рівномірно розподілене навантаження на сходи перехідні площадки та площадки обслуговування обладнання: - при нормативному значенні менше 2 0 кПа 200 кгс/м2 - при нормативному значенні 2 0 кПа 200 кгс/м2 і понад це 16. Зосереджене вертикальне навантаження на несучі елементи сходів та площадок 17. Зосереджене горизонтальне навантаження на поручні сходів та площадок 0 7 1 40 1 30 1 20 1 20 1 20 C.62 ВБН В.2.2-58.2-94 Додаток 5 Рекомендований РОЗРАХУНОК ОСІДАННЯ ОСНОВ РЕЗЕРВУАРІВ ЩО ВИКОНУЮТЬСЯ У ВИГЛЯДІ ГРУНТОВИХ ПОДУШОК Загальні положення по розрахунку осідання основи 1 Для визначення осідання використовується розрахункова схема основи у вигляді лінійно-деформованого півпростору з умовним обмеженням глибин стисливої товщі. Розрахунком передбачається: розміщення на поверхні основи системи окремих точок які називаються розрахунковими точками; визначення розрахункових значень осідання у розрахункових точках основи; визначення розрахункових значень набору величин що виражаються через осідання розрахункових точок і характеризують переміщення і деформації поверхні основи під днищем резервуару і його контуром. Кількість розрахункових точок що призначаються залежить від об'єму резервуару і характеру інженерно-геологічних умов. Для резервуарів об'ємом менше 30000 м3 при однорідній основі призначається розрахункова точка у центрі основи і чотири розрахункові точки розташовані на кінцях двох взаємоперпендикулярних діаметрів контуру днища. При неоднорідній основі призначається центральна розрахункова точка і парне не менше 4 число розрахункових точок під контуром днища що розміщені з однаковим кроком не більше 6 0 м по дузі кола. Для резервуарів об'ємом 30000 м3 і більше при однорідній основі для розра- хунку осідання призначається розрахункова точка у центрі основи і вісім розрахункових точок що розміщуються на двох взаємноперпендикулярних діаметрах контуру днища: чотири точки по кінцях діаметрів контурні розрахункові точки ; чотири точки на серединах радіусів контурних точок серединні розрахункові точки . При неоднорідній основі для розрахунку осідання призначається: центральна розрахункова точка; кратне чотирьом число контурних розрахункових точок що рівномірно розміщуються вздовж контурного кола з кроком не більше 6 0 м по дузі кола; парне число серединних розрахункових точок що дорівнює половині числа контурних точок. Примітки: 1. Основа вважається однорідною якщо стислива товща складена горизонтальними напластуваннями грунтів витриманої потужності і коефіцієнт змі-нюваності ?Е у межах плану основи не перевищує значення 1:1. 2. Коефіцієнтом змінюваності ?Е називається відношення максимального значення приведеного модуля деформації див.п.7 у межах плану основи до його мінімального значення: ВБН B.2.2-58.2-94 С.63 2 Розрахункове навантаження що передається на основу від резервуару приймається у вигляді рівномірно розподіленого по площі круга і прикладеного до поверхні основи. Величина навантаження приймається як для основного поєднання її складових і визначається за формулою: 1 Де ? - питома вага рідишв резервуарі. При розрахунку осідання основи резервуару приймається питома вага води ? = 1 0 т/м3; hр - розрахункова висота заповнення резервуару рідиною; G -вага сталевих конструкцій резервуару; ?n - середня питома вага ґрунтового матеріалу подушки і будівельних конструкцій що розміщуються у об'ємі подушки фундаментне кільце плита захисного екрану гідрофобний шар ; Рсн - снігові навантаження; де hк hо - висота подушки у центрі та на контурі основи що відповідно вимірюється від рівня дна котловану до верху гідрофобного шару; f - коефіцієнт що приймається рівним для грунтів стислової товщі: 0 6 - для піщаних; 0 7 – для супісків; 0 8 – для суглинків; 0 9 – для глин; ?’ - питома вага грунту що виймається з котловану; h’ - глибина котловану різниця чорної позначки під центром днища резервуару і позначки дна котловану . Активна зона 3 При визначенні глибини активної зони нижньої межі стислової товщі розрізняються три категорії грунтів: грунти з модулем деформації 10 мПа і більше що іменуються МАЛОСТИСЛИВИМИ; грунти з модулем деформації менше 10 мПа і більше 5 мПа що іменуються СЕРЕДНЬОСТИСЛИВИМИ; грунти з модулем деформації 5 мПа і менше що іменуються СИЛЬНОСТИСЛИВИМИ. Середньостисливі і сильностисливі грунти іменуються також СЛАБКИМИ. C.64 ВБН В.2.2-58.2-94 4 Глибина активної зони залежить від характеру інженерно-геологічних умов радіусу резервуару розрахункового навантаження. Для стисливих товщ складених грунтами з однаковою категорією стисловості безрозмірна координата нижньої межі стисливої товщі визначається з рівняння: 2 де Р? ? - побутовий тиск у функції безрозмірної координати ? = Z/R в системі координат з початком у центральній точці поверхні основи; R - радіус резервуару радіус внутрішньої грані стінки резервуару ; ? ? - ущільнюючий тиск у функції безрозмірної координати ?; де Р - розрахункове навантаження на основу; ? ? - функція розсіювання напружень. Значення ? = ? ? для круга завантаженого рівномірно-розподіленим навантаженням приймається по таблиці 1. К - коефіцієнт що приймається рівним: 0 5 - для малостисливих грунтів при діаметрі резервуару 10 м і більше; 0 2 - для середньостисливих грунтів незалежно від діаметру резервуар і для малостисливих грунтів при діаметрі резервуару менше 10 м; 0 1 - для сильностисливих грунтів незалежно від діаметру резервуару . Значення ? = ?а що задовольняє рівнянню 2 визначається за формулою: 3 де ?с m - величини що визначаються по таблиці 2 в залежності від параметрів розрахункової схеми С що визначається за формулою: 4 тут ?ср - середнє значення питомої ваги грунтів що складають стисливу товщу що визначається за формулою: 5 де ?і - питома вага і-го шару грунту. Для шарів грунту розташованих нижче рівня грунтових вод питома вага визначається з врахуванням змулюючої дії води; hі - товщина і-го шару грунту. - безрозмірна координата рівня денної поверхні під розрахунковою точкою для якої визначається нижня межа стисливої товщі. ВБН В.2.2 58.2-94 С.65 Таблиця 1 Значення функції розсіювання напружень для точок круга завантаженого рівномірно-розподіленим навантаженням ? r/R = 0 r/R = 0 5 r/R = 1 0 ? ? ? ? ? ? 0 ……. 0 2 ……. 0 4 ……. 0 6 ……. 0 8 ……. 1 0 ……. 1 2 ……. 1 4 ……. 1 6 ……. 1 8 ……. 2 0 ……. 2 2 ……. 2 4 ……. 2 6 ……. 2 8 ……. 3 0 1 000 ……. 0 993 ……. 0 949 ……. 0 864 ……. 0 756 ……. 0 646 ……. 0 547 ……. 0 461 ……. 0 390 ……. 0 332 ……. 0 285 ……. 0 246 ……. 0 214 ……. 0 187 ……. 0 165 ……. 0 146 - 0 035 - 0 220 - 0 425 - 0 540 - 0 550 - 0 495 - 0 430 - 0 355 - 0 290 - 0 235 - 0 195 - 0 160 - 0 135 - 0 110 - 0 095 1 000 ……. 0 978 ……. 0 890 ……. 0 773 ……. 0 659 ……. 0 559 ……. 0 471 ……. 0 404 ……. 0 346 ……. 0 298 ……. 0 258 ……. 0 225 ……. 0 197 ……. 0 174 ……. 0 155 ……. 0 138 - 0 110 - 0 440 - 0 485 - 0 585 - 0 500 - 0 425 - 0 350 - 0 290 - 0 240 - 0 200 - 0 165 - 0 140 - 0 115 - 0 095 - 0 085 0 500 ……. 0 468 ……. 0 435 ……. 0 400 ……. 0 366 ……. 0 332 ……. 0 300 ……. 0 270 ……. 0 243 ……. 0 218 ……. 0 196 ……. 0 176 ……. 0 159 ……. 0 144 ……. 0 130 ……. 0 118 - 0 160 - 0 165 - 0 175 - 0 170 - 0 170 - 0 160 - 0 150 - 0 135 - 0 125 - 0 110 - 0 100 - 0 085 - 0 075 - 0 070 - 0 060 Примітки: - безрозмірна координата апліката точки стислової товщі; r - відстань точки від центру основи; R - радіус контурного кола основи; ? - інтерполяційний коефіцієнт для обчислення значень ? при проміжних значеннях ?. С.66 ВБН В.2.2-58.2-94 Таблиця 2 Значення параметрів ?c m в формулі ?а = ?с + m?о що визначає глибину активної зони Центральна точкa r / R = 0 Серединна точка r / R = 0 5 Контурна точкa r / R = 1 0 ? ? m ? ?c ? m ? ?c ? m ? 0.05 ……… 0.10 ……… 0.15 ……… 0.20 ……… 0.30 ……… 0.40 …….. 0.50 ……… 0.60 ……… 0.70 ……… 0.80 ……… 0.90 ……… 1.00 ……… 2.955 ……… 2.295 ……… 1.958 ……… 1.740 ……… 1.459 ……… 1.278 ……… 1.146 ……… 1.041 ……… 0.956 ……… 0.886 ……… 0.825 ……… 0.772 ……… - 13.200 - 6.740 - 4.360 - 2.810 - 1.810 - 1.320 - 1.050 - 0.850 - 0.700 - 0.610 - 0.530 - 0.440 0.360 ……… 0.883 ……… 0.402 ……… 0.418 ……… 0.449 ……… 0.479 ……… 0.508 ……… 0.536 ……… 0.564 ……… 0.591 ……… 0.618 ………. 0.643 ……… 0.460 0.380 0.320 0.310 0.300 0.290 0.280 0.290 0.270 0.270 0.250 0.240 2.927 ……… 2.223 ……… 1.885 ……… 1.664 ……… 1.379 ……… 1.194 ……… 1.072 ……… 0.969 ……… 0.893 ……… 0.818 ……… 0.769 ……… 0.729 ……… - 14.080 - 6.760 - 4.420 - 2.850 - 1.850 - 1.220 - 1.030 - 0.760 - 0.750 - 0.750 - 0.490 - 0.400 0.383 ……… 0.401 ……… 0.424 ……… 0.444 ……… 0.478 ……… 0.506 ……… 0.534 ……… 0.559 ……… 0.582 ……… 0.603 ……… 0.624 …….. 0.645 ……… 0.360 0.460 0.400 0.340 0.280 0.280 0.250 0.230 0.210 0.210 0.210 0.170 2.480 ……… 1.983 ……… 1.612 ……… 1.375 ……… 1.078 ……… 0.892 ……… 0.759 ……… 0.664 ……… 0.584 ……… 0.537 ……… 0.491 ……… 0.446 ……… - 9.940 - 7.420 - 4.740 - 2.970 - 1.860 - 1.330 - 0.950 - 0.800 - 0.470 - 0.460 - 0.450 - 0.320 0.400 ……… 0.485 ……… 0.537 ……… 0.581 ……… 0.651 ……… 0.705 ……… 0.746 ……… 0.777 ……… 0.802 ……… 0.823 ……… 0.840 ……… 0.854 ……… 1.700 1.040 0.880 0.700 0.540 0.410 0.310 0.250 0.21 0.170 0.140 0.110 ВБН В.2.2-58.2-94 С.67 Закінчення таблиці 2 Центральна точка r / R = 0 Серединна точка r / R = 0.5 Контурна точка r / R = 1 0 ?c ? m ? ?c ? m ? ?c ? m ? 1.20 ……… 1.40 ……… 1.60 ……… 1.80 0.684 ……… 0.612 ……… 0.554 ……… 0.504 - 0.360 - 0.290 - 0.250 0.643 ……… 0.691 ……… 0.734 ……… 0.778 ……… 0.806 0.240 0.215 0.195 0.165 0.649 0.583 0.538 0.494 - 0.330 - 0.225 - 0.220 0.679 ……… 0.710 ……… 0.742 ……… 0.768 0.155 0.160 0.130 0.382 ……… 0.350 ……… 0.318 ……… 0.286 - 0.160 - 0.160 - 0.160 0.876 ……… 0.893 ……… 0.905 ……… 0.916 0.085 0.063 0.051 Примітка: r - відстань точки від центру основа; ? - інтерполяційний коефіцієнт для обчислення значень ?с і m при проміжних значеннях с. C.68 ВБН В.2.2-58.2-94 5 Рівні що визначаються безрозмірною координатою ?а що залежить від значення коефіцієнта К іменуються: рівнем І при К = 0 5 рівнем II при К = 0 2 рівнем III при К = 0 1 При визначенні глибини активної зони в стисливих товщах складених грунтами різної категорії стисловості розрізняються три типи напластувань в залежності від категорії грунтового пласта що перетинається рівнем II. До типу 1 2 3 відноситься напластування грунтів що складають стисливу товщу при якому рівень II перетинає пласт малостисливного середньостислового сильностисливого грунту. Нижня межа стисливої товщі з напластуванням типу 1 вістановлюється: у рівні нижньої межі найнижчого шару сильностисливого грунту якщо такий присутній між рівнями II і III але не нижче рівня III. Якщо ні: у рівні нижньої межі найнижчого шару СЛАБКОГО грунту розташованого вище рівня II але не вище рівня І. Нижня межа стисливої товщі з напластуванням типу 2 встановлюється: в рівні нижньої межі найнижчого шару сильностисливого грунту якщо такий присутній між рівнями II і III але не нижче рівня IIІ. Якщо ні: в рівні II. Нижня межа стисливої товщі з напластуванням типу 3 встановлюється в рівні нижньої межі найнижчого шару сильностисливого грунту але не нижче рівня III. 6 Нижня межа стисливої товщі для розрахункових точок контурного кола визначається для однієї вибраної візуально точки і поширюється на інші. Для розрахунку вибирається точка з найбільшою присутністю більш слабких грунтів. Визначення осідання розрахункових точок основи 7 Осідання окремої точки поверхні основи визначається по формулі: 6 де Епр - приведений модуль деформації грунтів основи під розрахунковою точкою визначається по формулі: 7 ВБН В.2.2-58.2-94 С.69 де Аі - значення функції А = A ? при ? = ?і - безрозмірна координата межі що розділяє шари і та і+1 по розрахунковій схемі мал.1 Значения функції А = А ? для круга завантаженого рівномірно розподіленим навантаженням приймається по таблиці 3. n - число різних шарів грунту що складають активну зону; Аа = А ?а - значення функції А ? на нижній межі стисливої товщі при ? = ?а. Еі - модуль деформації і-го шару грунту що складає стисливу товщу. ? = 0 8 - корегующий коефіцієнт Р - розрахункове навантаження на основу що визначається за формулою 1 Ео - масштабний модуль деформації що дорівнює: Ео = 10 мПа при вимірюванні Еі в мПа; Ео = 100 кг/см2 при вимірюванні Еі в кг/см2; Еі = 1000 т/м2 при вимірюванні Еі в т/м2. ; 8 Проектне положення поверхні основи співвідноситься до циліндричної системи координати з початком в центрі основи і полярною віссю що проходить через проекцію розрахункової точки і на площину Z = 0 як приведено на мал.2. 9 Осідання точки і поверхні основи відраховується від її проектного положення що визначається аплікатою Zі = ?о rі де ?0 - проектний ухил днища; ri - радіус-вектор проекції розрахункової точки і. С.70 ВБН В.2.2-58.2-94 Рис.1. Расчетная схема для определения осадки отдельной точки основания резервуара. ВБН В.2.2-58.2-94 С.71 Рис. 2 C.72 ВБН В.2.2-58.2-94 Таблиця 3. Значення функції r / R = 0 r / R = 0.5 r / R = 1.0 A ? A ? A ? 0.00 ……… 0.20 ……… 0.40 ……… 0.60 ……… 0.80 ……… 1.00 ……… 1.20 ……... 1.40 ……… 1.60 ……… 1.80 ………. 2.00 ……… 2.20 ……… 2.40 ……… 2.60 ……… 2.80 ……… 3.00 0.000 ……… 0.200 ……… 0.395 ……… 0.576 ……… 0.738 ……… 0.879 ……… 0.998 ……… 1.099 ……… 1.183 ……… 1.255 ……… 1.317 ……… 1.369 ……… 1.415 ……… 1.455 ……… 1.481 ……… 1.522 1.000 0.975 0.905 0.810 0.705 0.595 0.505 0.420 0.360 0.310 0.260 0.230 0.200 0.180 0.155 0.000 ……… 0.198 ……… 0.385 ……… 0.551 ……… 0.694 ……… 0.816 ……… 0.918 ……… 1.007 ……… 1.082 ……… 1.146 ……… 1.202 ……… 1.250 ……… 1.292 ……… 1.330 ……… 1.362 ……… 1.392 0.990 0.935 0.803 0.715 0.610 0.515 0.440 0.375 0.320 0.280 0.240 0.210 0.190 0.160 0.150 0.000 ……… 0.097 ……… 0.187 ……… 0.271 ……… 0.347 ……… 0.417 ……… 0.480 ……… 0.537 ……… 0.589 ……… 0.635 ……… 0.676 ……… 0.713 ……… 0.746 ……… 0.776 ……… 0.803 ……… 0.827 0.485 0.450 0.420 0.380 0.350 0.315 0.285 0.260 0.230 0.205 0.185 0.165 0.150 0.135 0.120 - г - відстань точки від центру основи; - ? - інтерполяційний коефіцієнт для обчислення значень А при проміжних значеннях ?. ВБН В.2.2-58.2-94 С.73 C.74 ВБН В.2.2-58.2-94 10 Переміщення і деформації поверхні основи і її контуру визначаються величинами що виражаються через осідання розрахункових точок основи див.мал.3 мал.4 . Для всіх резервуарів незалежно від об'єму вказаними величинами є: а Середнє осідання контурного кола основи 8 де n - кількість розрахункових точок контурного кола; ui - осідання розрахункової точки і контурного кола що визначається за формулою 6 . б Крен основи що визначається вертикальним поворотом площини контурного кола відносно горизонтальної осі що проходить через його центр. Крен основи характеризується кутом повороту ?к і полярним кутом ?к що визначає напрямок повороту: 9 10 де 11 ?і - полярний кут розрахункової точки і контурного кола. Для резервуарів об'ємом 30000 м3 і більше додатково вводяться такі величини: в Середнє осідання серединного кола: 12 де m - кількість розрахункових точок серединного кола; vj - осідання розрахункової точки j серединного кола що визначається за формулою 6 . г Крен центральної зони основи який визначається вертикальним поворотом площини серединного кола відносно горизонтальної осі що проходить через його центр. Крен центральної зони основи характеризується кутом повороту ?с і полярним кутом ?с що визначає напрямок крену 13 C.75 ВБН В.2.2-58.2-94 ДОВІЛЬНИЙ ДІАМЕТРАЛЬНИЙ ПЕРЕРІЗ ЧАСТИНИ ОСНОВИ C.76 ВБН В.2.2-58.2-94 ДОВІЛЬНИЙ ДІАМЕТРАЛЬНИЙ ПЕРЕРІЗ КОНУСНОЇ ЧАСТИНИ ОСНОВИ BБH В.2.2-58.2-94 C.77 14 15 ?j - полярний кут розрахункової точки j серединного кола. 11 Зміщене положення контурного кола основи що визначаєтьс величинами описується рівнянням: 16 Осідання контурного кола основи які визначаються його зміщеним положенням описується рівнянням: 17 Екстремальні значення осідання визначаються за формулою; 18 у точці що визначається полярним кутом ? = ?к 19 у точці що визначається полярним кутом ? = ?к + ? 12 Зміщене положення серединного кола що визначається величинами описується рівнянням; 20 Осідання серединного кола що визначаються його зміщеним положенням описується рівнянням: 21 Екстремальні значення осідання: 22 у точці що визначається полярним кутом ? = ?с; 23 у точці що визначається полярним кутом ? = ?с + ? С.78 ВБН В.2.2-58.2-94 Додаток 6 Довідковий ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИЙОМО-РОЗДАВАЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ 1. Характеристика прийомо-роздавальних пристроїв приведена в таблиці 1. Таблиця 1 Прийомо-роздавальний пристрій ПРП Ду мм Допустимий інтервал продуктивності ПРП м3 / г 100 від 50 до 70 150 від 70 до 150 200 від 150 до 280 250 від 280 до 450 300 від 450 до 650 350 від 650 до 850 400 від 850 до 1100 500 від 1100 до 1750 600 від 1750 до 2500 700 від 2500 до 3500 2. В таблиці 1 наведена пропускна спроможність через один патрубок за умови забезпечення швидкості руху рідини не більше 2 5 м/с у відповідності до вимог розділу 7. 3. Для нафтопродуктів з питомим об'ємним електричним опором понад 109 Ом.м для труб діаметром до 200 мм включно швидкість руху рідини через патрубок повинна бути не більше 1 2 м/с. 4. При заповненні порожнього резервуару рідиною незалежно від питомого об'ємного електричного опору швидкість закачки повинна обмежуватись до 1 0 м/с до моменту коли кінець завантажувальної труби виявиться нижче рівня дзеркала продукту який закачується. ВБН В.2.2-58.2-94 С.79 Приложение 7 Рекомендуемое КОЛИЧЕСТВО ЛЮКОВ УСТАНАВЛИВАЕМЫХ НА РЕЗЕРВУАРАХ СК СКП и ПК Номинальный объем резервуара м3 Количество шт Люк-лаз в I поясе Люк-лаз в III поясе Люк световой Люк монтажный Люк замерный 100 200 300 400 700 1000 2000 3000 5000 10000 20000 30000 40000 50000 2 2 2 2 2 2 2 2 2 3 3 3 3 3 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 2 2 2 2 2 4 4 4 4 4 4 4 4 4 - - - - - - - - - 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 2 2 2 С.80 ВБН В.2.2-58.2-94 ПРИЛОЖЕНИЕ 8 СПРАВОЧНОЕ НОМОГРАММА ОРИЕНТИРОВОЧНОГО ОПРЕДЕЛЕНИЯ КОЛИЧЕСТВА ПЕНООБРАЗУЮЩИХ УСТРОЙСТВ N НА РЕЗЕРВУАРАХ СК И СКП 1. НОМОГРАММА ВБН В.2.2-58.2-94 С. 81 2. Приклад користування номограмою наведен штрих-пунктиром при подальших вихідних даних: а нормативна інтенсивність подачі розчину Jтp - 0.10 л/с на м2. Jтр визначається в залежності від продукту що зберігається по ВБH B.2.2-58.1-94 або по інших нормах ; б задана площа гасіння F = 500 м2. 3 точки яка відповідає Jтp прокладається направлений промінь крізь шкалу Qp який прямує в точку яка відповідає F. Точка пересікання зі шкалою Qp показує орієнтовні витрати розчину піноутворювача у прикладі 50 л/с . Далі з цієї точки проводиться горизонтальний промінь до пересічення зі шкалою N кількість піногенераторів . Одержані результати - 9 3 або 6 3 -в залежності від застосування засобів та способів подачі та типів піногенераторів які використовуються для гасіння. 3. На шкалі F приведені для орієнтації типорозміри резервуарів СП та СПП оптимальних розмірів які відповідають додатку 2 даних норм. C.82 ВБН B.2.2-58.2-94 Додаток 9 Довідковий ВИЗНАЧЕННЯ ТЕХНІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ КІЛЬЦЯ ЗРОШЕННЯ ІЗ ПЕРФОРОВАНОГО ТРУБОПРОВОДУ Таблиця 1 Визначення технічної характеристики кільця зрошення без врахування водяної завіси із перфорованого трубопроводу при кроці отворів 200 мм Нормативна інтенсивність зрошення 0 5 л/сек на м довжини Номінальний об'єм резервуару м3 Діаметр резер-вуа- ру м Технічна характеристика кільця зрошення Напір що вимагає-ться біля входу до секції кільця зрошен-ня м Кількість секцій шт Довжина секції Розрахункова витрата по секції л/сек Умов-ний діаметр кільця мм Розраху- нковий діаметр створу перфорації мм Кількість створів в сек- ції шт в кіль ці зро шення шт 1000 2000 3000 5000 5000 10000 10 43 15 18 18 98 20 90 22 30 34 20 4 4 2 2 4 4 2 2 4 4 2 2 4 4 2 2 4 4 2 2 4 4 2 2 8 2 8 2 16 4 16 4 12 0 12 0 24 0 24 0 14 9 14 9 29 8 29 8 16 4 16 4 32 8 32 8 17 7 17 7 35 4 35 4 26 6 26 6 53 2 53 2 4 10 4 10 8 20 8 20 6 00 6 00 12 00 12 00 7 45 7 45 14 90 14 90 8 20 8 20 16 40 16 40 8 94 8 94 17 89 17 89 13 30 13 30 26 60 26 60 40 50 50 70 40 50 70 80 50 70 70 80 50 70 80 100 50 70 80 100 70 80 80 100 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 40 40 81 81 60 60 120 120 74 74 148 148 81 81 163 163 88 88 176 176 88 88 176 176 160 160 162 162 240 240 240 240 296 296 296 296 324 324 326 326 352 352 352 352 352 352 352 352 12 13 10 86 13 93 10 91 16 24 11 71 13 65 11 15 12 82 10 81 14 42 11 81 13 94 10 91 13 93 11 22 14 97 12 13 14 96 12 91 11 97 10.61 18 05 11 90 ВБН В.2.2-58.2-94 С.83 Таблиця 2 Визначення технічної характеристики кільця зрошення з перфорованого трубопроводу при кроці створів 200 мм Нормативна інтенсивність зрошення 0 75 л/сек на м довжини Номі-на-льний об’єм резер-вуару м3 Діа- метр резе-рвуа- ру м Технічна характеристика кільця зрошення Напір що вимагається біля входу до секції кільця зрошення м Кіль- кість секцій шт Дов жина секції м Розрахункова витрата пo секції л/сек Умов-ний діаметр кіль- ця мм Розра- хунковий діаметр створу перфорації мм Кілікість створів в сек ції шт в кільці зрошення шт 10000 20000 28 5 39 9 4 4 2 2 4 4 2 2 22 2 22 2 44 4 44 4 31 2 31 2 62 4 62 4 16 8 16 8 33 6 33 6 23 5 23 5 47 0 47 0 70 80 100 150 80 100 100 150 5 ………. 4 5 ………. 4 5 ………. 4 5 ………. 4 5 ………. 4 5 ………. 4 5 ………. 4 5 ………. 4 110 …….. 108 110 …….. 108 221 …….. 219 221 …….. 219 155 …….. 153 155 …….. 153 311 …….. 309 311 …….. 309 440 …….. 548 440 …….. 548 442 …….. 661 442 …….. 661 620 …….. 773 620 …….. 773 622 …….. 931 622 …….. 931 13 09 ………. 15 49 11 59 ………. 13 99 15 05 ………. 18 05 10 94 ………. 14 94 13 78 ………. 16 18 11 88 ………. 14 28 24 50 ………. 28 30 11 75 ………. 15 55 С.84 ВБН В.2.2-58.2-94 Продовження таблиці 2 Номі- наль- ний об'єм резер- вуару м3 Діа- метр резер-вуа- ру м Технічна характеристика кільця зрошення Напір що вимагається біля входу до секції кільця зрошення м Кіль- кість секцій шт Дов- жина сек-ції м Розрахункова витрата по секції л/сек Умо-вний діа-метр кіль-ця мм Розра- хунковий діаметр створу перфорації мм Кількість створів в сек- ції шт в кіль- ці зро- шення шт 30000 50000 45 6 60 7 4 4 2 2 4 4 35 6 35 6 71 2 71 2 47 6 47 6 26 85 26 85 53 70 53 70 38 10 38 10 80 100 150 200 100 150 5 …. 4 5 …. 4 5 …. 4 5 …. 4 5 …. 4 5 …. 4 177 ……. 175 177 ……. 175 355 ……. 353 355 ……. 353 237 ……. 235 237 ……. 235 708 ……. 883 708 ……. 883 710 ……. 1063 710 ……. 1063 948 ……. 1183 948 ……. 1183 16 38 ……. 18 78 12 66 ……. 15 06 12 66 ……. 16 66 10 97 ……. 14 97 16 24 ……. 20 64 11 09 ……. 15 24 Примітки: 1. В графах 7 і 8 в чисельнику показники розрахункового діаметру отвору і кількості отворів в секції дані без врахування водяної завіси отвори направленням вниз в знаменнику - для секції що забезпечує водяну завісу додаткові отвори напрямком доверху . 2. В графах 9 і 10 в чисельнику показники кількості отворів в кільці зрошення і потрібного напору біля входу до секції дані для кільця і секцій без врахування водяної завіси в знаменнику - з врахуванням забезпечення водяної завіси інтенсивність зрошення не менше 0 4 л/с на м довжини і висота завіси не менше 4 м . 3. Отвори повинні розміщуватись по кільцю з направленням вниз під кутом 60° до зрошувальної поверхні та направленням доверху під кутом 75° в бік покрівлі для додаткових отворів . ВБН В.2.2-58.2-94 С.85 Таблиця 3 Величини зовнішніх діаметрів і товщини стійок труб прийняті при складанні таблиць 1 і 2 мм Діаметр умовний Зовнішній діаметр Товщина стінки 40 50 70 80 100 150 200 250 300 45 57 76 89 108 159 219 273 325 2 5 2 5 2 5 2 8 2 8 4 0 4 0 4 0 4 0 C.86 ВБН В.2.2-58.2-94 Додаток 10 Обов'язковий ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ форма ПОГОДЖЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО М.П. М.П. найменування організації найменування організації посада ініціали прізвище дата посада ініціали прізвище дата ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ на розробку вертикального сталевого циліндричного резервуару найменування конструктивних особливостей резервуару - з плаваючою покрівлею - ПП зі стаціонарною покрівлею - СПП або СП номінальною місткістю м3 для зберігання найменування рідини що зберігається Генеральний замовник назва організації реквізити Замовник покупець назва організації реквізити Генеральний проектувальник назва провідної організації -розробника реквізити Співвиконавці найменування організацій-співвиконавців 1. Підстава для розробки 2. Строки виконання: початок " " 199 р. закінчення " " 199 р. 3. Основні цілі та завдання розробки 4. Площадка будівництва найменування об'єкту пощтова адреса 5. 06'єм резервуару м3 геометричний корисний 6.Рідина що зберігається: найменування виду рідини що зберігається густина т/м3 ; ступінь агресивного пливу неагресивна слабкоагресивна середньо сильноагресивна допуски на корозію мм: стінка днище покрівля ВБН В.2.2-58.2-94 С.87 7. Умови експлуатації: внутрішній надмірний тиск кПа мм вод.ст. робочий аварійний вакуум кПа мм вод.ст. робочий аварійний розрахункова температура зовнішнього повітря °С нормативне значення ваги снігового покриву МПа кгс/м2 нормативне значення вітрового тиску МПа кгс/м2 наявність підігріву продукту до °С вага теплоізоляції МПа кгс/м2 на стінці на покрівлі сейсмічність району будівництва балів продуктивність операцій прийому-роздачі м3 / годину інтенсивність експлуатації циклів на рік характеристика циклу: min і max заповнення резервуару 9. Конструктивні параметри 8.1. Стінка: внутрішній діаметр мм ; висота мм збирання ; габарити листів мм рулонне полистове 8.2. Днище: нахил днища збирання рулонне полистове габарити листів мм 8.3. Покрівля: тип покрівлі необхідність виконання легкоскиданих конструкцій так ні 8.4. Сходи шахтові кільцеві 8.5. Понтон: тип понтона зазор між понтоном та стінкою мм 8.6. Необхідність стаціонарної системи піногасіння тип та кількість піногенераторів та патрубків для підшарового гасіння 8.7. Необхідність зрошення стінки так ні 8.8. Люки та патрубки в стінці та покрівлі - див. додаток. 8.9. Необхідність відповідності конструкцій вимогам інших нормативних документів назва нормативних документів 8.10. Лакофарбові покриття для антикорозійного захисту внутрішньої поверхні 8.9. Необхідність відповідності конструкцій вимогам інших нормативних документів назва нормативних документів С.88 ВБН В.2.2-58.2-94 8.10. Лакофарбові покриття для антикорозійного захисту внутрішньої поверхні 8.9. Необхідність відповідності конструкцій вимогам інших нормативних документів назва нормативних документів 8.10. Лакофарбові покриття для антикорозійного захисту внутрішньої поверхні 10. Порядок контролю та приймання 11. Додаткові вимоги та умови Додаток до технічного завдання ПЕРЕЛІК ПАТРУБКІВ ТА ЛЮКІВ Резервуару вид резервуару номінальною місткістю м3 для зберігання на назва об'єкту №№ пп Назва люка або патрубка Умовний прохід Dy мм Розташування осі люка або патрубка відносно І осі резервуару град Позначка осі люка або патрубка у стінці м Радіус на якому розташовано центр люка або патрубка покрівлі мм Технічне завдання підписується керівниками /заступниками/ ведучої організації розробника та організацій-співвиконавців керівниками тем /головними інженерами проекту/. С.89 ВБН В.2.2-58.2-94 С.90 ВБН В.2.2-58.2-94 ВБН В.2.2-58.2-94 С.91 Таблиця 1 Поширення порід що карстуються та карстових явищ по Б.Н. Іванову Карстові області та їх номери Породи що карстуються та їх вік Карстопрояви що переважають І Гірсько-Кримська вапчяки - J3 К1 Воронки тріщини карри шахти колодязі порожнини II Передгірсько-Кримська вапняки крейда мергель - N1 N2 К f Тріщини каверни воронки порожнини III Карпатська вапняки – Т3 J К Тріщини порожнини IV Закарпатська Кам’яна сіль - N1 Просадки карри воронки порожнини V Прикарпатська кам'яна та калійні солі - N1 Тріщини просадки VI Поліська крейда мергель - К Тріщини воронки озера VII Північно-Східна крейда мергель - К Тріщини воронки VIII Дніпровсько-Донецька кам'яна сіль - D3 Тріщини просадки IX Донбаська вапняки кам'яна сіль Р1+2 С Тріщини воронки просадки провалля Х Подільське –Буковинська вапняки крейда мергель гіпс - К N1 Тріщини воронки просадки провалля порожнини ХІ Східно-Подільська вапняки - N1 Тріщини воронки порожнини XII Рівнинно-кримська вапняки - N1 N2 Тріщини каверни порожнини XIII Криворіжсько-Кременчуцька Кварцево - карбонатні породи -Р Тріщини порожнини XIV Причорноморська вапняки - N1 N2 Тріщини каверни порожнини C.92 ВБН В.2.2-58.2-94 Додаток 12 Довідковий ПЕРЕЛІК нормативних документів що використовуються при проектуванні резервуарів 1. ДБН А 1.1.-1-93 - Система стандартізації і нормування в будівництві "Основні положення" 2. ДБН А.1.1-2-93 - "Порядок розробки вимоги до побудови викладу та оформлення нормативних документів" ' 3. ВБН В.2.2-58.1-94 - "Проектування складів нафти і нафтопродуктів з тиском замість СНиП ІІ-106-79 насичених парів не вище 93.3 кПа". 4. СНиП 2.01.07-85 - "Нагрузки и воздействия". 5. СНиП 2.01.01.82 - "Строительная климатология и геофизика". 6. СНиП 2.02.01-83 - "Основания и фундаменты". 7. ДБН 360-92* - "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень". 8. СНиП П-23-81* - "Стальные конструкции" с пособиями: 8.1. "Пособие по расчету и конструированию сварных соединений стальных конструкций к главе СНиП П-23-81* ЦНИИСК М. 1984 г. 8.2. "Пособие по проектированию стальных конструкций к главе СНиП П-23-81* ЦНИИСК М. 1989 г. 9. СНиП 2.01.09-R1 - "Здания и сооружения на подрабатываемых территориях и просадочных грунтах". 10. СНиП П-7-81* - "Строительство в сейсмических районах". 10.1. CH 429-71 "Указания по размещению объектов строительства и oграничению этажности зданий в сейсмических районах 11. СНиП 2.03.11-85 - "Защита строительных конструкций от коррозии". 12. СНиП 2.04.14-39 - "Тепловая изоляция оборудования и трубопроводов". 13. СНиП 3.03.01-87 - "Несущие и ограждающие конструкции". 14. СНиП 3.04.03-85 - "Защита строительных конструкций и сооружений от коррозии". 16. СНиП Ш-18-75 - "Металлические конструкции". ВБН В.2.2-58.2-94 С.93 16. СН 528-80 17. ГОСТ 1510-84 СТ СЭВ 1415-78 18. ГОСТ 12.1.004-91 19. ГОСТ 12.1.044-89 СТ СЭВ 4831-84 СТ СЭВ 6219-88 МС ИСО 4589 СТ СЭВ 6527-88 20. ГОСТ 26098-84 21. ГОСТ 8.380-80 СТ СЭВ 1053-78 22. ГОСТ 9.602-89 23. ГОСТ 12.1.007-76 ССБТ 24. ГОСТ 12.1.006-88 СББТ 25. ГОСТ 12.4.124-83 ССБТ 26. ГОСТ 12.1.030-81 27. ГОСТ 12.003-91 ССБТ 28. ГОСТ 12.2.085-82 ССБТ 29. ГОСТ 16133-80 30. ГОСТ 27772-88* 31. ГОСТ 19903-74* 32. ГОСТ 22727-88 33. ГОСТ 8732-78 -"Перечень единиц физических величин подлежащих применению в строительстве". - "Нефть и нефтепродукты " Маркировка упаковка транспортирование и хранение с изменениями 1-5. - "Пожарная безопасность. Общие требования" ССБТ - "Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения" с изменениями 1 и 2. - "Нефтепродукты. Термины и определения". - "Резервуары стальные вертикальные цилиндрические вместимостью 100 - 50 000 м3. Методы и средства проверки " с изм. 1. - "Сооружения подземные. Общие требования к защите от коррозии". - "Вредные вещества. Классификация общие требования безопасности". - "Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей среды". - "Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования". - "Электробезопасность. Защитное заземление Зануление" с изм.1. - "Оборудование производственное. Общие требования безопасности". - "Сосуды работающие под давлением. Клапаны предохранительные. Требования безопасности". - "Люки замерные . Технические условия" - "Прокат для строительных стальных конструкций". - "Прокат листовой горячекатанный". - "Прокат листовой. Методы ультразвукового контроля". - "Трубы стальные бесшовные горячекатанные С.94 ВБН В.2.2-58.2-94 34. ГОСТ 10704-76* 35. ГОСТ 7798-70* 36. ГОСТ 5915-70* 37. ГОСТ 12820-80* 38. ГОСТ 9467-75* 39. ГОСТ 8050-85 40. ГОСТ 10157-79* 41. ГОСТ 9087-81* 42. ГОСТ 2246-70* 43. ГОСТ 24379.0-80* 44. ГОСТ 24379.1-80 45.ГОСТ 1759.0-87* 46. ГОСТ 10605-72* 47. ГОСТ 14249-89 48. ГОСТ 14192-77* 49. ГОСТ 27751-88 50. ГОСТ 23118-78 51. ГОСТ 13196-85 52. ГОСТ 15.901-91 - "Трубы стальные электросварные прямошовные". - "Болты с шестигранной головкой класса точности В" - "Гайки шестигранные класса точности В". - "Фланцы стальные плоские приварные на Ру от 0 1 до 2 5 МПа от 1 до 25 кгс/см2 . -"Электроды покрытые металлические для ручной дуговой сварки конструкционных и теплоустойчивых сталей' - "Двуокись углерода газообразная и жидкая". - "Аргон газообразный и жидкий". - "Флюсы сварочные плавленые". - "Проволока стальная сварочная". - "Болты фундаментные. Общие технические условия. - "Болты фундаментные. Конструкция и размеры". - "Болты винты шпильки и гайки. Технические условия". - "Гайки шестигранные с диаметром резьбы свыше 48 мм класса точности В - "Сосуды и аппараты. Нормы и методы расчета на прочность" - "Маркировка грузов". - "Надежность строительных конструкций и оснований" - "Конструкции металлические строительные". - "Пробоотборники стационарные для резервуаров с нефтью и нефтепродуктами. Типы и основные параметры.Общие технические требования." - "Конструкции изделия и материалы строительные. Система разработки и постановки продукции на производство". 53. "Правила технической эксплуатации резервуаров и инструкции по их ремонту" ГКНП CCСP 86 г. ВБН В.2.2-58.2-94 С.95 54. "Нормы технологического проектирования: - магистральных нефтепроводов ВНТП 2-86 ; - магистральных нефтепродуктопроводов ВНТП 3-90 ; - нормы технологического проектирования объектов сбора транспорта подготовки нефти газа и воды нефтяных месторождений ВНТП 3-85 ; - предприятий по переработке нефти и производству продуктов органического синтеза ВНТП 81-85 . 55. Правила устройства электроустановок ПУЭ-87 Минэнерго СССР. 56. РД39-22-113-78 57. РТМ 6-28-007-78 58. СНиП 3-4-80 59. РД 34.21.122-87 60. ВСН 311-81 61. ДСТУ 2273-03 - "Временные правила защиты от проявлений статичес- кого электричества на производственных установках и сооружениях нефтяной и газовой промышленности". - "Допустимые скорости движения жидкостей по трубопроводам и истечении в емкости" ВНИИТБХП. - "Техника безопасности в строительстве". - "Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений". - "Инструкция по изготовлению и монтажу стальных вертикальных цилиндрических резервуаров". - "Пожежна техніка. Терміни та визначення". 62. Перелік методик які використовуються при розрахунках викидів в атмосферу забруднюючих речовин - по ВБН В.2.2-58.1-94. Нормативні документи представлені у відповідності до "Переліку нормативних документів в галузі будівництва діючих на території України" Мінбудархітектури України за станом на 1.07.1993 року і при їх перегляді підлягають аналізу і відповідній зміні даного додатку. С.96 ВБН В.2.2-58.2-94 ЗМІСТ Cтop. ВСТУПНА ЧАСТИНА 1 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 2 2. ОСНОВНІ ТИПИ І ПАРАМЕТРИ РЕЗЕРВУАРІВ 3 2. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ БУДІВЕЛЬНИХ МЕТАЛОКОНСТРУКЦІЙ РЕЗЕРВУАРІВ 4 Матеріали конструкцій і з'єднань 5 Загальні положення по розрахунку 6 Принципи розрахунку металоконструкцій резервуарів 6 Розрахункові характеристики матеріалів конструкцій і з'єднань 7 Облік умов роботи елементів конструкцій 9 Навантаження на конструкції резервуарів 9 Розрахунок елементів конструкцій на міцність та стійкість 12 Розрахунок елементів конструкцій на витривалість 14 Розрахунок елементів конструкцій на малоциклову міцність 15 Розрахунок елементів конструкцій на міцність з урахуваниям крихкого руйнування 16 Розрахунок з'єднань сталевих конструкцій 16 Розрахунок конструкцій резервуарів на сейсмічні впливи 16 Розрахунок анкерних кріплень резервуарів 16 3. КОНСТРУКТИВНІ ВИМОГИ ДО БУДІВЕЛЬНИХ МЕТАЛОКОНСТРУКЦІЙ РЕЗЕРВУАРІВ 17 Зварні з'єднання 17 Днища 18 Стінки 19 Кільця жорсткості 20 Стаціонарні покрівлі 20 Плаваючі покрівлі та понтони 22 Сходи площадки переходи огорожа 23 Анкерне кріплення стінок 24 Люки - лази та патрубки 25 Кріплення допоміжних конструкцій стінки резервуару 25 Сейсмостійкі конструкції резервуарів 26 5. ЗАХИСТ РЕЗЕРВУАРІВ ВІД КОРОЗІЇ 27 Загальні вимоги захисту 27 Електрохімічний захист від корозії 27 Електрохімічний захист зовнішньої поверхні резервуарів 28 Електрохімічний захист внутрішньої поверхні резервуарів 29 6. ОСНОВИ І ФУНДАМЕНТИ 30 Основи і фундаменти у простих інженерно-геологічних умовах 31 Основи і фундаменти у складних інженерно-геологічних умовах 32 ВБН B.2.2-58.2-94 С.97 Граничні деформації резервуарів 33 Вимоги що пред'являються до осідання основ резервуарів об'ємом менше 30000 м3 34 Вимоги що пред'являються до осідання основ резервуарів об'ємом 30000 м3 і більше 35 Вимоги до технологічного завдання 36 7. ОБЛАДНАННЯ РЕЗЕРВУАРІВ 36 Технологічне обладнання 37 КВП і автоматика 39 8. ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ЗАХИСТ РЕЗЕРВУАРІВ 41 Установка пожежогасіння 41 Установка охолодження 41 9. ВИМОГИ ОХОРОНИ ПРАЩ І ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ 42 Захист резервуарів від блискавки 42 10. ВИМОГИ ПО ОХОРОНІ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 44 11. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ВИГОТОВЛЕННЯ МОНТАЖУ ТА ВИПРОБУВАННЯ РЕЗЕРВУАРІВ 44 Виготовлення 44 Монтаж 46 Випробування 48 12. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ПО ЗАБЕЗПЕЧЕННЮ НАДІЙНОСТІ РЕЗЕРВУАРІВ В ЕКСПЛУАТАЦІЇ 49 ДОДАТОК 1. Обов'язковий Терміни і визначення 51 Д ОДАТОК 2. Рекомендований Номінальні об’єми і оптимальні розміри резервуарів 55 ДОДАТОК 3. Рекомендований Марки сталей та відповідні матеріали для зварювання резервуарів що зводяться у районах з розрахунковою температурою вище мінус 30° С 56 ДОДАТОК 4. Обов'язковий Коефіцієнти надійності до навантаження 60 ДОДАТОК 5. Рекомендований Розрахунок осідання основ резервуарів що виконуються у вигляді ґрунтових подушок 62 Загальні положення по розрахунку осідання основи 62 Активна зона 63 Визначення осідання розрахункових точок основи 68 С. 98 ВБН В.2.2-58.2-94 ДОДАТОК 6. Довідковий Характеристика прийомо-роздавальиих пристроїв 78 ДОДАТОК 7. Рекомендований Кількість люків що встановлюються на резервуарах СП СПП та ПП 79 ДОДАТОК 8. Довідковий Номограма орієнтовного визначення кількості піноутворюючих пристроїв на резервуарах СП та СПП 80 ДОДАTOK 9. Довідковий Визначення технічної характеристики кільця зрошення із перфорованого трубопроводу 82 ДОДАTOK 10. Обов'язковий Технічне завдання на розроблення креслень KM будівельних металоконструкцій резервуару форма 86 ДОДАТОК 11. Довідковий Схематичні карти України: 11.1. Схематична карта України з нанесенням складних інженерно-будівельних умов по сейсмічності 89 11.2. Схематична карта України з нанесенням поширення карстів ділянок можливого осідання гірських порід і кліматичних зон 90 ДОДАТОК 12. Довідковий Перелік нормативних документів що використовуються при проектуванні резервуарів 92 ЗМІСТ 96 Введено: «ИМЦ» г. Киев ул. М. Кривоноса 2а; т/ф. 249-34-04