НАПБ В.01.014-96/850

НАПБ В.01.014-96/850 Правила пожежної безпеки для геологорозвідувальних організацій та підприємств

Державний комітет України по геології і використанню надр Держкомгеології України ПОГОДЖЕНО Управлінням Державної Пожежної охорони МВС України 06.03.96   ЗАТВЕРДЖЕНО Заступник голови Держкомгеології України Бялюк Б.О.    ПРАВИЛА пожежної безпеки для геологорозвідувальних організацій та підприємств   Передбачені даними правилами вимоги пожежної безпеки розповсюджуються на всі організації підприємства та установи Держкомгеологвї України і обов"язкові для виконання всіма працівниками цих організацій підприємств та установ. Правила розроблені дослідно-методичною партією Чернігівського відділення УкрДГРІ на основі правил пожежної безпеки в Україні - 1995р. виходячи із специфіки умов та особливостей небезпеки при проведенні геологорозвідувальних робіт. 1.Загальні положення 1.1.При забезпеченні пожежної безпеки виробництв необхідно керуватися правилами пожежної безпеки що діють в Україні стандартами нормами правилами улаштування електроустановок ПУС нормами технологічного проектування та іншими нормативними актами виходячи з галузі їх застосування які регламентують вимоги пожежної безпеки. 1.2.            Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних технічних та інщших заходів спрямованих на попередження пожеж забезпечення безпеки людей зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення створення умов для швидкого впливу пожежних підрозділів та успішного гасіння пожеж. 1.3.            Відповідно до Закону України "Про пожежну безпеку" забезпечення пожежної безпеки підприємств установ організацій далі - підприємств покладається на їх керівників та уповноваженних керівниками осіб якщо інше не передбачено відповідним договором. Забезпечення пожежної безпеки під час проектування та забудову населенних пунктів будівництва розширення реконструкції та технічного переоснащення підприємств будівель і споруд покладається на органи архітектури забудовників проектні та будівельні організації. Забезпечення пожежної безпеки в житлових будинках державного громадського житлового фонду фонду житлово-будівельних кооперативів ЖБК покладається на власника цих будинків або на уповноважені ними органи а в житлових приміщенях квартирах - також і на квартиронаймачів членів ЖБК . Взаємні зобов"язання власника і квартиронаймача щодо забезпечення пожежної безпеки повинні визначатися договором житлового найму а членів ЖБК - статутом. Забезпечення пожежної безпеки в житлових будинках квартирах приватного житлового фонду та інших приватних спорудах надвірних будівлях гаражах тощо а також на дачах садових ділянках покладається наїх власників чи наймачів якщо інше не обгрунтовлено договором найму. 1.4. Обов"язки власників підприємств та уповноважених ними органів далі - власники а також орендарів щодо забезпечення пожежної безпеки встановлюються статтею 5 Закону України "Про пожежну безпеку". Вони зобов"язані: - розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки впроваджувати досягнення науки і техніки позитьивний досвід; - відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення інструкції інши нормативні акти що діють у межах підприємства здійснювати постійний контроль за їх додержанням; - забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів норм правил а також виконанням вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду; - організовувати навчання прцівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення; - у разі відсутності в нормативних актах вимог необхідних для забезпечення пожежної безпеки вживати відповідних заходів погоджуючи їх з органами державного нагляду; - утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту і зв"язку пожежну безпеку обладнання та інвентар не допускати їх використання не за призначенням; - створювати у разі потреби відповідно до встановленного порядку підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування матеріально-технічну базу; - подавати на вимогу Державної пожежної охорони відомости та документи про стан пожежної безпеки об"єктів і продукції що ними виробляється; - здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використування для цієї мети виробничої автоматики; - своєчасно інформувати пожежну охорону про несправності пожежної техніки систем протипожежного захисту водопостачання а також про закриття доріг і проїздів на своїй території; - проводити службове розслідування випадків пожеж. 1.5. Обов"язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна повинні бути визначені у договорі аренди. 1.6. Повноваження в галузі пожежної безпеки асоціацій корпорацій концернів інших виробничих об"єднань повинні визначатися їх статутами або договорами або договорами між підприємствами що утворили об"єднання. 1.7. Обов"язки громадян щодо забезпечення пожежної безпеки встановлюються статтею 6 Закону України "Про пожежну безпеку". Відповідно до цього закону громадяни України іноземні громадяни та особи без громадянства які перебувають на території України зобов"язані: - виконувати правмла пожежної безпеки забезпечувати будівлі які належать їм на правах особистої власності первинними засобами гасіння пожеж і протипожежним інвентарем виховувати в дітей обережність у поводженні з вогнем; - повідомляти в пожежну охорону про виникнення пожежі та вживати заходів до її ліквідації рятування людей і майна. 1.8. Фінансування робіт з будівництва реконструкції технічного переоснащення об"єктів виробничого та іншого призначення впровадження нових технологій може проводитися лише після одержання від органів державного пожежного нагляду позитивних результатів експертизи перевірки проектної та іншої документації на відповідність ньормативним актам з пожежної безпеки. 1.9. Початок роботи новостворенного підприємства експлуатація нових реконструйованих виробничих жилих та інших об"єктів впровадження нових технологій передача у виробництво зразків нових пожежонебезпечних машин механізмів устаткування та продукції оренда будь-яких приміщень будівель та споруд без дозволу органів державного пожежного нагляду забороняється. Видача дозволу здійснюється в порядку встановленному Положенням про порядок видачі органом державного пожежно-го нагляду підприємства установам організаціям орендарям та підприємцям дозволу на початок роботи затвердженним наказом МВС України від 25.10.94. № 580 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.94 № 508. 1.10. Усі види пожежної техніки та протипожежного устаткування що застосовують для запобігання пожежам і їх гасіння повинні мати державний сертивікат якості. Порядок одержання сертивікатів і термін їх дії визначається Кабінетом Міністрів України. 1.11. Надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення здійснюється підприємствами та приватними особами які одержали на це спеціальний дозвіл ліцензію що видається відповідно до Положення про порядок видачі суб"єктам підприємницької діяльності спеціальних дозволів ліцензій на здійснення окремих видів діяльності затвердженного постановою Кабінету Міністрів України 17.05.94 № 316. 1.12. Посадові та фізичні особи винні в порушенні цих Правил несуть адміністративну кримінальну чи іншу відповілальність відповідно до чинного законодавства. 1.13. За порушення вимог Правил невиконання приписів посадових осіб державного пожежного нагляду далі - держпожнагляду підприємства можуть притягатися керівниками органів держпожнагляду до сплати штрафу згідно з Положенням про порядок накладення штрафів на підприємства установи і організації за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки невиконання розпоряджень приписів посадових осіб органів державного пожежного нагляду затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.12. 94 № 840. 2.ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАХОДИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ 2.1. Забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої або іншої діяльності посадових осіб працівників підприємств та підприємців. Це повинно бути відображено у трудових договорах контрактах та статутах підприємств. 2.2. Керівник підприємства повинен визначити обов"язки посадових осіб у тому числі заступників керівника щодо забезпечення пожежної безпеки призначати відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель споруд приміщень дільниць тощо технологічного та інженерного устаткування а також за утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту. Обов"язки щодо забезпечення пожежної безпеки утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту мають бути відображені у відповідних посадових документах вункціональних обов"язках інструкціях положеннях тощо . 2.3. На кожному підприємстві з урахуванням його пожежної небезпеки інструкцією повинен бути встановлений відповідний протипожежний режим у тому числі визначені: можливість місце падіння застосування відкритого вогню побутових нагрівальних приладів; порядок проведення тимчасових пожежоненбезпечних робіт у тому числі зварювальних ; правила проїзду та стоянки транспортних засобів; місця для зберігання і допустима кількість сировини напівфабрикатів та готової продукції які можуть одночасно знаходитися у виробничих приміщеннях і на території у місцях зберігання ; порядок прибивання горючого пилу й відходів зберігання промасленного спецодягу та шмаття очищення повітропроводів вентиляційних систем від горючих відкладень; порядок відключення від мережі електрообладнання в разі пожежі; порядок огляду и зачинення приміщень після закінчення роботи; порядок проходження посадовими особами навчання і перевірки знань з питань пожежної безпеки а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення; порядок організації експлуатації і обслуговування наявних технічних засобів протипожежного захисту протипожежного водопроводу насосних станцій установок пожежноїсигналізації автоматичного пожежогасіння димовидалення вогнегасників тощо ; порядок проведення планово-попереджувальних реионтів та оглядів електроустановок опалювального вентиляційного технологічного та іншого інженерного обладнання; дії працівників у разі виявлення пожежі: порядок збирання членів добровільної пожежної дружини та відповідальних посадових осіб у разі виникнення пожежі викликувночі у вихідні й святкові дні. Працівники підприємства мають бути ознайомлені з цими вимогами на інструктажах під час проходження пожежно-технічного мінімуму тощо витяги з наказу інструкції з основними положеннями слід вивішувати на видних місцях. 2.4. На кожному підприємстві має бути опрацьована загально-об"єктова інструкція про заходи пожежної безпеки та інструкції для всіх вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень дільниць цехів майстерень лабораторій тощо відповідно до додатка № 1 цих Правил. Ці інструкції маютьвивчатися під час проведення протипожежних інструктажів проходження пожежно-технічного мінімуму а також в системі виробничого навчання і вивішуватися на видних місцях. 2.5. У будинках та спорудах крім жилових будинків котрі мають два поверхи і більше у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб мають бути розроблені і вивішені на видних місцях плани схеми евакуації людей на випадок пожнжі. Необхідність забезпечення планами схемами евакуації одноповерхових будівель та споруд визначається місцевими органами державного пожежного нагляду виходячи з їх пожежної небезпеки кількості розміщуваних людей площі і т.ін. У дитячих дошкільних установах начальних закладах лікувальних установах із стаціонаром будинках для людей похилого віку та інвалідів санаторіях і закладах відпочинку культурно-просвітних та видовищних закладах. Критих спортивних будівлях і спорудах готелях мотелях кемпінгах торгових підприємствах два поверхи і більше та інших аналогічних за призначенням об"єктах з масовим перебуванням людей 50 осіб і більше на доповнення до схематичного плану евакуації адміністрація зобов"язана опраціювати інструкцію що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників. Для об"єктів з перебуванням людей дошкільні заклади інтернати лікарні тощо інструкції повинні передбачати два варіанти дій: у денний та нічний час. 2.6. У разі зміни планування або функціонального призначення будівель приміщень споруд технології виробництва штатного розкладу персоналу адміністрація зобов"язана забезпечити своєчасну переробку планів евакуації та інструкцій. 2.7. На підприємстві повинен бути встановлений порядок система оповіщення людей про пожежу з якими необхідно ознайомити всіх працюючих. У приміщеннях на видних місцях біля телефонів слід вивішувати таблички із зазначенням номера телефону для виклику пожежної охорони. 2.8. Територія підприємства а також будівлі споруди приміщення мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки згідно з ГОСТ 12.4.020-76*. 2.9. У разі одержання речовини та матеріалів з невідомими властивостями стосовно пожежної небезпеки власник підприємства зобов"язаний заборонити їх застосування до з"ясування через відповідні та організації відоиостей показників про їх пожежну небезпеку. Застосування в будівництві й на виробництві матеріалів та речовин на які відсутні дані щодо пожежної небезпеки забороняється. 2.10. Власники підприємств на яких застосовується і переробляється сильнодіючі отруйні речовини далі - СДОР та джерела радіоактивного випромінювання зобов"язані регулярно з пожежною охороною терміни інформувати підрозділи Державної пожежної охорони про кількість таких речовин і матеріалів. Їх токсичні властивості особливості поведінки під час пожежі повідомляти інші необхідні для забезпечення безпеки особливого складу який залучається до гасіння пожежі та проведення аварійно-рятувальних робіт на цих підприємствах. 2.11. Для працівників охорони сторожів вахтерів вартових тощо адміністрацією повинна бути розроблена інструкція в якій необхідно визначити їхні обов"язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму огляду території і приміщень порядок дій в разі виникнення пожежі спрацювання засобів пожежної сигналізації та автоматичного пожежогасіння а також вказати хто з посадових осіб адміністрації має викликатися в певний час у разі пожежі. Працівники охорони повинні мати список посадових осіб підприємства із зазначенням їх домашньої адреси службового і домашнього телефонів. Вони зобов"язані знати порядок дії в разі виявлення пожежі правила користування первинними засобами пожежогасіння та прийоми гасіння. 2.12. Робітники службовці інші працівники зобов"язані: дотримуватися встановленого протипожежного режиму виконувати вимоги правил та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки чинних на підприємстві; у разі виникнення виявлення пожежі діяти відповідно до вимог розділу 9 цих Правил. 2.13. Керівниу підприємства зобов"язаний вживати в межах наданих йому прав відповідних заходів регулювання на факти порушень чи невиконання посадовими особами іншими працівниками підприємства встановленого протипожежного режиму вимог правил пожежної безпеки та інших нормативних актів що діють у цій сфері. 2.14. З метою залучення працівників до проведення заходів щодо запобігання пожежам організації їх гасіння на підприємствах створюються добровільні пожежні дружини ДПД та команди ДПК діяльність яких повинна здійснюватися відповідно до Положення про добровільні пожежні дружини команди затвердженого наказом МВС України від 27.09.94. № 521 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.94. № 503. 2.15. На підприємствах з кількістю працюючих 50 і більше чоловік за рішенням трудового колективу створюється пожежно-технічна комісія ПТК . Їх роботу необхідно організовувати згідно з Типовим положенням про пожежно-технічну комісію затвердженим наказом МВС України від 27.09.94 № 521. 2.16. Усі працівники приприбутті на роботу і за місцемроботи повинні проходити інструктажі з питань пожежної безпеки далі - протипожежні інструкції . Протипожежні інструктажі поділяються на вступний первинний. Повторний на робочому місці незапланований та цільовий. Особи яких приймають на роботу пов"язану з підвищеною пожежною небезпекою повинні попередньо до початкусамостійного виконання роботи пройти спеціадьне навчання пожежно-технічний мінімум . Працівники зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою один раз на рік мають проходити перевірку знань відповідних нормативних актів з пожежної безпеки. Порядок організації тапроведення протипожежних інструктажів навчання та перевірки знань з пожежно-технічного мінімуму встановлюється Типовим положенням про спеціальне навчання інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах в установах та організаціях України затвердженим наказом МВС України від 17.11.94. № 628. 2.17. Посадові особи до початку виконання своїх обов"язків і періодично один раз на три роки повинні проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки. Порядок організації навчання визначається Переліком посад при призначенні на які особи зобов"язані проходити навчання і перевірку знань зпитань пожежної безпеки та порядок його організації затверджених наказом МВС України від 17.11.94. № 628 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26.07. 94. № 500. 2.18. Допус дороботи осіб які не пройшли навчання протипожежного інструктажу і перевірки знань з питань пожежної безпеки забороняється. 2.19. Вивчення заходів пожежної безпеки на виробництві та в побуті слід також передбачати в системі виробничого навчання робітників службовців інженерно-технічних працівників ІТП . Крім того для цієї мети використовуються наявні на підприємстві місцевої системи радіомовлення тощо. 2.20. Обслуговуючий персонал готелів кемпінгів гуртожитків лікувальних закладів зі стаціонаром дитячих дошкільних закладів з цілодобовим перебуванням дітей шкіл-інтернатів будинків для громадян похилого віку дитячих таборів санаторіїв будинків відпочинку та інших оздоровчих закладів повинен кожного разу проходити курс навчання правилам пожежної безпеки за програмою затвердженою адміністрацією з урахуванням специфіки об"єкта. Практичні тренування з відпрцювання дій в разі пожежі слід проводити у строки вказані у п. 3.5 цих Правил. 2.21. У загальноосвітніх і професійних навчально-виховних закладах вищих навчальних закладах навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів повинно проводитися вивчення правил пожежної безпеки на виробництві та в побуті а також начання діям на випадокпожежі. 2.22. У дитячих дошкільних закладах має проводитися виховна робота. Спрямована на запобігання пожежам від дитячих пустощів з вогнем і виховання у дітей бережливого ставлення до національного багатства а також набуття навичок особистої безпеки в разі виникнення пожежі. 2.23. Програми навчання з питань пожежної безпеки повинні узгоджуватися з органами державного пожежного нагляду.   3.УТРИМАННЯ ДОРІГ ПРОЇЗДІВ І ПРОХОДІВ ЕВАКУАЦІЙНИХ ШЛЯХІВ І ВИХОДІВ. 3.1. Дороги проїзди й проходи до будівель споруд пожежних вододжерел підступи до зовнішніх стаціонарних пожежних дробин пожежного інвентаря обладнання та засобів пожежогасіння мають бути завжди вільними утримуватися справними узимку очищатися від снігу. Забороняється довільно зменшувати нормовану ширину доріг та проїздів. 3.2. До всіх будівель і споруд підприємства має бути забезпечений вільний доступ. Протипожежні розриви між будинками спорудами відкритими майданчиками для зберігання матеріалів устаткування тощо повинні відповідати вимогам будівельних норм. Їх не дозволяється захарщувати використовувати для складування матеріалів устаткування стоянок транспорту будівництва та встановлення тимчасових будинків і споруд у тому числі інвентарних побутових приміщень індивідуальних гаражів тощо. 3.3. Про закриття ділянок доріг або проїздів для ремонту або з інших причин необхідно негайно повідомити підрозділи пожежної безпеки. На період закриття доріг у відповідних місцях мають бути встановлені покажчики напрямку об"їзду або влаштовані переїзди через ділянки що ремонтуються. 3.4. На односмугових проїздах повинні влаштовуватись роз"їздні майданчики а тупикові проїзди мають закінчуватися поворотними майданчиками які забезпечують можливість розвороту пожежних машин. Зазначені майданчики повинні відповідати вимогам ДБН 360-93. 3.5. Основні дороги приїзди проходи повинні мати тверде покриття. Влаштовуючи проїзди для пожежних автомобілів до будівельних споруд та вододжерел по грунту їх треба укріплювати шлаком гравієм або іншими місцевими матеріалами для забезпечення можливості під"їзду будь-якої пори року. 3.6. Рейкові колії тимчасові траншеї та канави не повинні ускладнювати руху пожежних автомобілів. Для цього в необхідних місцях мають бути обладнані зручні переїзди завжди вільні для проїзду пожежних автомобілів. Проїзди та проходи через залізничні колії повинні мати суцільні настили на рівні головок рейок. Стоянка вагонів без локомотивів на переїздах забороняється. 3.7. Ворота в"їзду на територію підприємства які відчиняються за допомогою електроприводу повинні мати пристосування пристрої які дозволяють відчинити їх вручну. 3.8. Евакуаційні шляхи і виходи повинні утримуватися вільними нічим не захаращуватися і в разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку підчас евакуації всіх людей які перебувають у приміщеннях будівель та споруд. Кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень їхні конструкції й планувальні рішення умови освітленності забезпечення незадимленності протяжність шляхів евакуації їх облицювання оздоблення повинні відповідати протипожежним вимогам будівельних норм. 3.9. У разі розміщення технологічного експозиційного та іншого обладнання в приміщеннях повинні бути забезпечені евакуаційні проходи до сходових кліток та інших шляхів евакуації відповідно до будівельних норм. 3.10. У приміщенні яке має один евакуаційний вихід дозволяється одночасно розміщати дозволяється перебування не більше 50 осіб. 3.11. Двері на шляхи евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель приміщень . Допускається влаштування дверей з відчиненням усередину прміщення в разі одночасного перебування в ньому не більше 15 чоловік а також у санузлах з балконів лоджій площадок зовнішніх евакуаційних сходів за винятком дверей що ведуть у повітряну зону незадимлюваної сходової клітки . При наявності людей у приміщені двері евакуаційних виходів можуть замикатися лише на внутрішні запори які легко відмикаються. 3.12. Сходові марши і площадки повинні мати справні огорожі з поручнями котрі не повинні зменшувати встановлену будівельними нормами ширину сходових маршів і площадок. 3.13. У сходових клітках за винятком незадимлюваних дозволяється встановлювати прилади опалювання у тому числі на висоті 2 2 м від поверхні проступів та сходових площадок сміттєпроводи поверхові сумісні електрощити поштові скриньки та пожежні крани за умови що це обладнання не зменшує нормативної ширини проходу сходовини площадками та маршами. У незадимлюваних сходових клітках допускається встановлювати лише прилади опалення. 3.14. Сходові клітки внутрішні відкриті та зовнішні сходи коридори проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням відповідно до вимог будівельних норм та правил улаштування електроустановок. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будівлі людей. Шляхи евакуації що не мають природного освітлення повинні постійно освітлюватися світлом у разі наявності людей . 3.15. Не допускається: -         влаштовувати на шляхах евакуації пороги виступи турнікети розсувні підйомні двері такі двері що обертаються та інші прстрої які перешкоджають вільній евакуації людей; -         захарвщувати шдяхи евакуації коридори проходи сходові марші і площадки вестибюлі коли тамбури тощо меблями обладнанням різними матеріалами та готовою продукцією навіть якщо вони не зменшують нормативну ширину; -         забивати зварювати замикати на нависні замки болтові з"єднання та інші запори що важнко відчиняються зсередини зовнішні евакуаційні двері будівель; -         застосування на шляхах евакуації крім будівель V степеня вогнестійкості горючі матеріали для облицювання стін і стель а також сходів та сходових площадок; -         розташовувати у тамбурах виходів за винятком квартир та індивідуальних житлових будинків гардероби вішалки для одягу сушарні пристосовувати їх для торгівлі а також зберігання у тому числі тимчасового будь-якого інвентаря та матеріалу; -         захаращувати меблями устаткуванням та іншими предметами двері люки на балконах і лоджіях переходи в суміжні секції та виходи на зовнішні евакуаційні дробини; -         знімати встановлені на балконах лоджіях дробини; -         влаштовувати у сходових клітках приміщення будь-якого призначення у т.ч. кіоски ларки а також виходи з вантажних ліфтів підйомників прокладати промислові газопроводи трубопроводи з ЛЗР та ГР повітропроводи; -         влаштовувати в загальних коридорах комори і вбудовані шафи за винятком шаф інженерних комунікацій: зберігати в шафах нішах для інженерних комунікацій горючі матеріали а також інші стороні предмети; -         розташовувати в ліфтових холах комерч. Кіоски ларки ін. ; -         встановлювати телекамери в проходах таким чином щоб вони перешкоджали евакуації людей; -         робити засилення або закладання жалюзі і отворів повітряних зон у незадимлюваних сходових клітках; -         знімати передбачені проектом двері вестибюлів холів тамбурів і сходових кліток; -         заміняти армоване скло на звичайне у дверях та фрамугах всупереч передбаченному за проектом; -         знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток коридорів холів тамбурів тощо а також фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні; -         зменшувати нормативну площу фрамуг у зовнішніх сходових кліток або закладати їх; -         розвішувати у сходових клітках на стінах стенди панно тощо. 4. ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОНАННІ ГЕОЛОГОРОЗВІДУВАЛЬНИХ РОБІТ. 4.1. Пошуково-знімальні роботи. 4.1.1. Територія табірних стоянок має бути очищена від сухої трави паліччя хворосту та ін. і скантована смугою землі шириною 1 м з якою повністю видалені трав"яна рослинність лісова підстилка та інші горючіматеріали - до мінерального шару. Територія табору повинна постійно утримуватись в чистоті і порядку. Все сміття відходи і т.п. необхідно систематично видаляти у спеціально відведені місця. 4.1.2. Очистка майданчика випалюванням трав"янистого покриву комишів і т.п. - забороняється. 4.1.3. Відстань між палатками має бути не менше 3 м. Палатки повинніобкопуватись канавками. У випадку застосування нагрівальних приладів палатку слід встановлювати на відстані не менше 10 м одну від одної. 4.1.4. На території табору повинні бути відведенімісця для паління обладнані урнами або бочками з водою. 4.1.5. До територіїтабору слід забезпечити вільнй проїзд. 4.1.6. Забороняється розводити вогнища у хвойних молодняках на ділянках пошкодженного лісу лісосіках з вирубочними залишками торфовищах у комишах під кронами дерев та інших пожежонебезпечних місцях. В інших місцях розведення вогнищ для приготування їжі допускається на майданчиках окаймованих земляною смугою шириною не менше 0 5 м і на відстані не менше 15 м від палаток стоянок для автомобілів і т.д. За вогнищем має бути встановлений постійний нагляд. Після закінчення користування вогнищем його необхідно засипати землею або залити водою до повного припинення тління. 4.1.7. Заборняється залишати в палатках без догляду запалені ліхтарі свічки затоплені печі та нагрівальні прилади. 4.1.8. Не допускається зберегання в палатках або в інших приміщеннях з людьми акумуляторних батарей ємностей з легкозаймистими і горючими ріднинами. 4.1.9. Стоянки для автомобілів гусеничних і колісних транспортерів повинні влаштовуватись на відстані не ближче 15 м від палаток стогів соломи та сіна хліба на корені підсохлого комишу торфевища. Відстань між автомобілями повинна бути не менше 1м. 4.1.10. На териорії табірних стоянок і в місцях заправки автомобілів мають бути щити з комплектом протипожежного інструменту вогнегасники ящики з піском бочки з водою. 4.1.11. Забороняється заправляти в лісі паливні баки двигунів внутрішнього згорання при роботі двигуна використовувати машини з несправною системою живлення двигуна паливом палити або користуватись відкритим вогнем поблизу машин що заправляються паливом. 4.1.12. Під час пересування в лісі в степу по підсохлому камишу забороняється кидати запалені сірники недопалки та струшувати з курильних трубок гарячий попіл. У випадку необхідності допускається розпалення вогнища в лісі чи іншому пожежонебезпечному місці з дотриманням вимог викладених в п.3.1.6. 4.1.13. При наближенні лісової пожежі люди повинні виходити до річкової долини або відкритих місць. 4.2. Бурові роботи. 4.2.1. Загальні положення. 4.2.1.1. Територія навколо бурової установки має бути очищена від сухої трави хворосту чагарнику і дерев у радіусі рівному висоті вишки щогли плюс 10 м. По межах цих територій необхідно прокласти мінералізовану смугу шириною не менше 1 4 м і підтримувати її на протязі всього періоду буріння на даній точці в очищеному стані. Забороняється забруднювати територію горючими ріднинами. Вирубка дерев і чагарників має проводитись за погодженням з органами лісового господарства або іншими організаціями на територвї яких ведуться роботи. 4.2.1.2. Буріння свердловин на посівах у період дозрівання зернових культур проводиться за погодженням з зацікавленними господарствами. У всіх випадках на майданчику відведенному під бурову установку дозрілі зернові культури мають бути скошені і зібрані а територія бурової - очищена від стерні. 4.2.1.3. Використані і промаслені обтиральні матеріали повинні знищуватися в спеціально передбачених для цього місцях. 4.2.1.4. Для відключення електроенергії яка живить бурову установку на вводі має бути встановлений рубильник або фідерний автомат на відстані не менше 5 м від бурової установки. 4.2.1.5. Забороняється на буровій установці розпалювати відкритий вогонь і застосовувати факели та інші джерела відкритого вогню для освітлення та з іншою метою; зберігати запас палива понад змінну потребу; розташовувати електропроводку у місцях її можливого пошкодження; утепляти бурову вишку і бурову будівлю легкозаймистими матеріалами. 4.2.1.6. Розпалювання вогнищ на відстані ближче 15 м від бурової установки забороняється. При розведенні вогнищ необхідно дотримуватись вимог п. 4.1.6. 4.2.1.7. При раптовому виділенні газу необхідно: відключити подачу електроенергії на бурову; зупинити двигуни внутрішнього згорання; погасити технічні і побутові топки які знаходаться поблизу свердловини заборонити паління; поставити до відома курівника робіт або іншу посадову особу і викликати пожежну охорону воєнізовані спецчастини та медичний персонал; припинити будь-які роботи на буровій і віддалитися на безпечну відстань; закрити рух на прилеглих дорогах. 4.2.2. Глибоке розвідувальне буріння на нафту і газ. 4.2.2.1. При бурінні свердловин мають бути дотримані вимоги передбачені "Єдиними технічними правилами ведення роюіт при будівництві свердловин на нафтових газових і газоконденсатних родовищах" та "Правилами безпеки на геологорозвідувальних роботах". 4.2.2.2. Територія для розміщення пожежної техніки навколо бурового майданчика має бути шириною не менше 12 м. Відстань від майданчику де знаходиться пожежна техніка до гирла свердловини повинна бути не більше 15 м. 4.2.2.3. Біля превентора повинні встановлюватись світильники вибухозахисного виконання. Аварійні переносні електричні світильники напругою 12 В повинні бути вибухозахисного виконання і живитись від двохобмоточного трансформатора. 4.2.2.4. Бурові насоси з двигунами внутрішнього згорання можуть бути змонтовані як у привишковому сараї так і в окремому приміщенні збудованому із важкозаймистих негорючих матеріалів. 4.2.2.5. Забороняється зберігати паливо і обтиральний матеріал у приміщені призначенному для двигунів внутрішнього згорання. 4.2.2.6. Паливні резервуари для двигунів внутрішнього згорання мають бути розташовані на відстані не менше 40 м від зовнішніх стін будівель і споруд бурової. Паливопровід повинен мати 2 закривальні пристрої і один - біля палмвного резервуару а другий - біля машинного приміщення на відстані не менше 5 м від його покриття з зовнішнього боку. Паливна ємність і установка повинні мати обвалування достатне для попередження розливу палива і мастила на території бурової і під агрегатні приміщення під час їх перекачки. ПРИМІТКА: Якщо двигун внутрішнього згорання установлені в сирому приміщенні дозволяється мати всередині приміщення бак для палива місткість не більше 200 л. 4.2.2.7. Вихлопні гази двигунів внутрішнього згорання бурових установок слід відводити на відстань не менше 10 м від гирла свердловини і не менше 5 м від бокової обшивки привідного блоку при горизонтальній прокладці вихлопного трубопроводу і не менше ніж на 1 5 м вище конька даху привідного блоку при вертикальній прокладці вихлопних труь . Вихлопні трубопроводи мають бути обладнані іскромасловловлювачами а схеми відводів вихлопних газів повинна виключати їх потраплення на робоче місце бурової. 4.2.2.8. В місцях проходу через стіни підлоги або дахи приміщення вихлопні труби слід монтувати в герметизуючих пристроях виготовлених з незаймистого матеріалу з межею вогнетривкості не менше 0 75 г. Розміри отворів для цього пристрою повинні відповідати вимогам монтажу і демонтажу вихлопних труб. 4.2.2.9. розташування трансформаторів підстанцій має виключити їх затоплення буровим розчином та зливними водами. 4.2.2.10. Нафту для ванни необхідно підвозити до свердловини в герметично закритих ємностях. 4.2.2.11. Труби як при наливі нафти в ємності так і при прокачйі через них у свердловину мають бути надійно заземлені. Правильність виконання заземлення труб перевіряє електротехнічний персонал. 4.2.2.12. Приміщення силового приводу вишкового і насосного блоків буровоїмає бути ретельно провентильовано від нафтових парів: після перевірки відсутності вибухонебезпечної суміші у повітрі може бути допущена робота дизелів або електродвигунів. 4.2.2.13. Залишки рідини відпрацьовану нафту що застосовувалась для ванн слід зливати тільки у промислову каналізацію або ємність зливати їх на землю забороняється. Ємність вивозять за погодженням з пожежною охороною в небезпечне місце. 4.2.2.14. Заливочні агрегати зо застосовуються для закачки нафти в свердловину рекомендується встановлювати з навітряного боку від гирла свердловини. 4.2.2.15. Викидні трубопроводи для відведення газу слід обладнати факельною установкою розташовуючи її з підвітрянного бокуна відстанні не менше 50 м від гирла свердловини. 4.2.2.16. Майданчик навколо факельної установки в радіусі 15 м має бути очищений від чагарника трави і дерев. Територію навколо факельної установки в радіусі 30 м необхідно означити попереджувальними знаками. 4.2.2.17. Газ у факельній установці слід підпалювати дистанційно запалювальним пристроєм. 4.2.2.18. Протипожежні заходи при ліквідації нафтових викидів і відкритого фонтану при бурінні нафтових і газових свердловин проводити у відповідності з вимогами оперативних планів виконання даних робіт. 4.2.2.19. Житлові побутові і адмінвстративні вагончики для вахтових бригад слід розташовувати на відстані рівній висоті вишки плюс 10 м але не менше 60 м від гирла свердловини. 4.2.3. Розвідувальне буріння на тверді корисні копалини та інші види буріння. 4.2.3.1. При влаштуванні пічного опалення печі слід встановлювати на відстані не менше 0 7 м від стін бурового будинку. Легкозаймисті стіни бурового будинку біля печі та підлогу під піччю і навколо неї на відстанні 0 5 м повинні бути оббиті листовою сталлю по азбесту або войлоку змоченому в глиняному розчині. Перед топкою має бути закріплений передтопний лист розміром 50Х70 см. При наявності між піччю і стіною бурового будинку "водяної сорочки" допускається установка печей на відстані 0 3 м від стін бурового будинку. 4.2.3.2. Труби від печей мають бути виведені не менше ніж на 1 5 м вище даху бурового будинку і спорядженні іскрогасниками. Труби яки проходять через дерев"яні або інші горючі конструкції можуть бути обгорнуті азбестом зазор між трубою і конструкцією повинен бути не менше 0 15 м 4.2.3.3. Антивибраційне мастило слід готувати на базах партії експедиції і централізовано постачати ним бурові. Допускається приготування і розігрів мастила на ділянках робіт поза буровою установкою на відстані не ближче 30 м з дотриманням протипожежних заходів. 4.2.3.4. Ємність для приготування мастила повинна заповнюватись не більше ніж на половину. 4.2.3.5. Нагрівати ємність слід лише після зливу з неї мастильної суміші або антивібраційного мастила. 4.2.3.6. Приготування і розігрів антивібраційного мастила мають проводитись на водяних банях. ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ : нагрівати мастило до температури вище вказаної у заводській інструкції; готувати і нагрівати мастило на відкритому вогні. 4.2.3.7. Підлогу і приймальні мостики бурового будинку у випадку забруднення їх мастилом слід негайно посипати піском або тирсою і зразу ж їх видалити. 4.2.3.8. Промивання забрудненного мастилом інструменту повинно проводитись 5-7 %-ним водним розчином кальцінованої соди у обладнаній для цієї мети ванні. 4.2.3.9. При роботі з мастилами забороняється користуватись відкритим вогнем палити. 4.3. Промислово-геофізичні роботи. 4.3.1. Загальні положення. 4.3.1.1. Промислово-геофізичні роботи необхідно проводити з дотриманням діючих "Єдиних правил безпеки при вибухових роботах" "Інструкції з техніки безпеки при проведенні промислово-геофізичних робіт" "Основних санітарних правил роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань" "Правил безпеки при транспортуванні радіоактивних речовин" і "Норм радіоаційної безпеки". 4.3.1.2. Промислово-геофізичні роботи слід проводити під керівництвом начальника геофізичної партії загону в присутності представника замовника. ПРИМІТКА: у випадку відсутності начальника партії загону наказом або розпорядженням по підприємству має бути призначена інша особа. 4.3.1.3. Підготовлені свердловини до промислово-геофізичних робіт оформляються актом перевірки готовності свердловин встановленного зразка який підписується відповідними представниками замовника і начальником геофізичноїпартії загону після чого можна приступити до роботи. 4.3.1.4. Відповідним за дотримання правил пожежної безпеки по геофізичній партії загону є її начальники. 4.3.1.5. Забороняється для ведення промислово-геофізичних робіт користуватись електромережею напругою понад 380 В. 4.3.1.6. Забороняється проведення промислово-геофізичних робіт під час грози а також у газуючих і поглинаючих свердловинах. 4.3.1.7. Перед проведенням промислово-геофізичних робіт необхідно перевірити ізоляцію електрообладнання і справність пристрою захисного заземлення бурової установки або свердловини. Обов"язкова наявність металічного зв"язку між зазумлюючими пристроями свердловини та джерелом живлення до якого підключають геофізичні струмеприймачі. 4.3.1.8. Інструмент та матеріали які не мають безпосереднього відношення до промислово-геофізичних робіт повинні бути прибрані від гирла свердловини а робочій майданчик приймальні містки і підходи до них очищені від бурового розчину та мазуту. 4.3.1.9. Для підключення промислово-геофізичного обладнання до силової або освітлювальної мережі біля свердловини має бути передбачена постійно встановлювана штепсельна розетка з заземлюючим контактом у виконанні придатному для зовнішньої установки яка повинна знаходитися поза вибухопожежонебезпечниою зоною. 4.3.1.10. При роботі в свердловини де можливі нафто- і газопрояви або в свердловині з герметизованим гирлом з газовим середовищем каротажний підйомник і лабораторію слід встановлювати з навітряного боку. 4.3.1.11. Після установки на робочих майданчиках і до повного закінчення робіт на свердловині металічні кузови каротажного підйомника і лабораторії мають бути заземлені. Заземлення повинно бути здійснено шляхом приєднання окремих заземлюючих провідників що йдуть від каротажних підйомників і лабораторії до заземлюючого пристрою свердловини. 4.3.1.12. Після закінчення роботи всі джерела електроживлення мають бути відключені. 4.3.1.13. Забороняється розпалювати у кузовах каротажної і газокаротажної станцій примуси керогази паяльні лампи та ін. 4.3.1.14. Для освітлення і опадлювання робочих місць неоюхідно використовувати тільки прилади і пристрої передбачені проектами каротажної газокаротажної станцій лабораторій. 4.3.1.15. Забороняється в каротажній газокаротажній та інших станціях і лабораторіях зберігати пожежонебезпечні матеріали у відкритих посудиназ. Пожежонебезпечні матеріали що використуються для лабораторних аналізів в кількості змінної норми необхідно зберігати в металевій пожежонебезпечній тарі з кришкою яка щільно закривається. 4.3.1.16. Вихлопні труби автомобілів каротажної станції мають бути обладнані іскрогасниками. 4.3.1.17. Каротажне та інші станції і лабораторії повинні бути обладнанні всіма засобами пожежогасіння згідно інструкції з експлуатації автомобіля на якому змонтована станція. 4.3.1.18. У випадку замерзання ролика блок-балансу або іншого обладнання відігравати його слід тільки ппаром або гарячою водою необхідний запас якої повиненбути на буровій. Категорично забороняється користуватись для цього відкритим вогнем. 4.3.1.19. При газовому каротажі при високих газопоказаннях приладів черговий оператор повинен негайно попередити бурову бригаду про можливість газового викиду а у випадку його виникнення вжити заходів до відведення станції в безпечне місце. 4.3.2. Геофізичне дослідження в свердловинах ГДС 4.3.2.1. Геофізичні дослідження в свердловинах з надлишковим тиском на гирлі слід проводити через лубрикаторз самоущільнюваним сальником. Лубрикатор має бути опресований на тиск не нижчий максимального очікуваного. 4.3.2.2. Забороняється проведення ГЛС у свердловинах що буряться якщо бурова лебідка і привід до неї несправні і не можуть бути використані в аварійних ситуаціях. 4.3.2.3. Забороняється спільне збереження у т.ч. і тимчасове радіоактивних речовин з вибухонебезпечними горючими та іншими матеріалами. 4.3.3. Робота з трубними випробувачами пластів. 4.3.3.1. Підготовлені свердловини у відповідності з планом робіт по випробуванню необхідно оформляти відповідним актом установленного зразка. 4.3.3.2. Забороняється під час випробування свердловини ремонт бурового обладнання а також проведення електрозварювальних та інших пов"язаних з застосуванням вогню робіт. 4.3.3.3. При очікуванні інтенсивного притоку нафти і газу з свердловини на буровій обов"язкова наявність цементувального агрегату пі дключенного до однієї з ліній превентора. 4.3.3.4. Пакеровка стовбура свердловини і дослідження продуктивності пластів у свердловинах з АВПТ а також у свердловинах де очікується інтенсивний приток нафти і газу повинні проводитися тільки у світлу пору доби. 4.3.3.5. Для збору пластового флюїду що надходить під час заміру дебіту на відстані не менше 100 м від гирла свердловини повинен знаходитись амбар або ємність. 4.3.3.6. Умови транспортування одержених при випробуванні проб повинні виключати можливаість їх розливу і виникнення пожежі. 4.4. Гірничо-розвідувальні роботи. 4.4.1. пожежна безпека на гірничо-розвідувальних роботах має забезпечуватись у відповідності з вимогами викладеними в "Єдиних правилах безпеки при розробці рудних нерудних і розсипних родовищ підземним способом" і "Правилах безпеки у вугільних та сланцевих шахтах". 4.4.2. Кожна розвідувальна шахта або штольня з метою підготовки її до ліквідації можливих пожеж повинна бути забезпечена протипожежним обладнанням і засобами пожежогасіння. 4.4.3. В проектах протипожежного захисту шахт і штолень має бути передбачено використання з метою пожежогасіння всіх діючих водовідливних магістралей водопроводів систем водопостачання і повітряпроводів стиснутого повітря. При відсутності вказанних трубопроводів або при наявності тількі повітряпроводів стиснутого повітря повинна передбачатись прокладка спеціальних протипожежних трубопроводів які мають бути наповнені водою і постійно знаходитись під тиском. Повітряпроводи стиснутого повітря повинні бути з"єднані з протипожежними трубопроводами і пристасовані для подачі по них води шляхом відкриття венилів. 4.4.4. Для гасіння пожежі магістральні труби повинні прокладатись діаметром не менше 100 мм а розвідні - діаметром не менше 50 мм з муфтами або фланцевими з"єднаннями і витримувати напір не менше 10 кгс/см. 4.4.5. У всіх протипожежних трубопроводах тиск води біля пожежних кранів має бути не менше 4 і не більше 10 атм 100 МПа . 4.4.6. Гирла вертикальних стовбурів і шурфів закріплення деревом мають бути обладнані кільцевими по періметру трубопроводами з водорозбризкувальними насадками з"єднаними з зовнішнім протипожежним водопроводом або трубопроводом від водойми з забезпеченням подачі води у кількості не менше 3 м/год на 1 м поперечного перетину цих виробок. 4.4.7. Протипожежні трубопроводи з"єднані з водовідливними ставами мають бути забезпечені розподільними і регулюючими тиск пристроями. 4.4.8. На протипожежних трубопроводах мають бути встановлені пожежні крани вентилі і гайки діаметром 63 мм або автоклапани для накидних гайок і бурових шлангів у таких місцях: біля суміщених стволів з колостовбурними дворами; в похилених стовбурах і штольнях - через кожні 50 м; біля кожної камери; біля перетинів і відгалужень виробок; у виробках які не мають перетинів і відгалужень через кожні 200 м. 4.4.9. Засоби пожежогасіння - вогнегасники пісок та ін. мають бути розташовані: для дільничіх трансформаторних камер та інших камер з безпосереднім чергуванням обслуговуючого персоналу - зовні камери в виробці в спеціальній ніші з боку надходження свіжого струменя повітря не далі 3 м від входу в камеру; для камер селенових випрямлювачів і електровозних гаражів - всередині камери на відстані 2-3 м від кожного входу; для лебідочних камер ремонтних майстерень та інструментальних камер - біля робочого місця чергового персоналу. 4.4.10. Шланги і пожежні рукави з пожежними стволами повинні розміщуватися у спеціальних опломбованих ящиках безпосередньо над стволами біля камер. 4.4.11. На відстані не більше 100 м від надшахтного будинку або гирла штольні має бути протипожежний склад або місце для зберегання протипожежного устаткування. 4.4.12. Забороняється використання матеріалів які знаходяться в протипожежних складах на потреби не пов"язані з ліквідацією аварій. Матеріали витрачені зі складів при ліквідації пожеж чи аварій мають бути поповнені на протязі доби. 4.4.13. Забороняється палити і користуватись вогнем в надшахтних будинках і приміщеннях де є настильні і обтиральні матеріали а також в електромашинних камерах електровозних депо і електропідстанціях незалежно від вигляду їх кріплення. Про це мають бути вивішені на видному місці попередження. 4.4.14. Зварювальні роботи у вказаних приміщеннях провадяться під наглядом головного механіка механіка партії дільниці при умові дотримання вимог розділу 8 "Правил пожежної безпеки в Україні" підрозділ 8.1 "Зварювальні та інші вогневі роботи". 4.4.15. В підземних виробках негазових шахт і в надшахтних будинках зварювальні і газополум"яні роботи мають проводитись у відповідності з "Інструцією по виконанню зварювальних і газополум"яних робіт у підземних виробках і надшахтних будинках". 4.4.16. Забороняється розташовувати лісові та вугільні склади відвали горючих і самозаймистих порід і руд а також відвали котельних шлаків ближче ніж на 100 м від надшахтних будинків споруд і гирл штолень. Відвали котельних шлаків горючих і самозаймистих порід і руди мають розташовуватися з урахуванням пануючих вітрів щоб продукти горіння не могли засмоктуватися в шахту. 4.4.17. Промиватиі чистити бурильні молотки у підземних виробках дозволяється тількі у спеціально влаштованих камерах закріплених кріпленнями з негорючих матеріалів обладнаних металічними дверима штучною вентиляцією і забезпечених протипожежними засобами. 4.4.18. У підземних камерах і приміщеннях на поверхні мастильні обтиральні матеріали і гас повинні зберігатись у металічних посудинах що закриваються бідони ящики у кількостях не перевищуючих для кожного виду матеріалу потребу в них. В приміщеннях і камерах для зберігання і переливання мастильних матеріалів підлоги повинні бути з негорючего матеріалу і посипані піском. Збирання і заміна піску проводиться в міру його забруднення. Закривані металічні ящики і відра в яких зберігається використаний обтиральний матеріал мають видалятися з шахти в міру їх заповнення. 4.4.19. Забороняється оглядати виробки люки і бункера кидаючи в них запалені горючі матеріали. 4.4.20. Дерев"яні копри на шахті мають бути закриті на замок і опломбовані. Ключі від складів повинні зберігатись в кабінеті техкерівника на видному місці в ящику під склом а також у диспетчерському пункті шахти або у змінного гірничого майстра. У випадку аварий замки цих складів дозволяється зламати. 4.4.22. Всі надшахтні споруди мають бути обладнані протипожежним захистом у відповідності з вимогами СН і П 2.01.02.85. "Протипожежні норми проектування будинків і споруд". 4.4.23. Кожна шахта повинна мати на протипожежному складі на поверхні запас вогнегасників в розмірі 10% від кількості наявних у виробках і по 3 заряди на кожен вогнегасник який знаходиться у виробці. 4.4.24. У протипожежних складах повинні знаходитись обладнання інструменти і матеріали вказані в таблиці: № пп Обладнання інструменти матеріали Одиниця виміру Склади на поверхні Склади підземні 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14.   15. 16. Вогнегасники ручні Заряди до ручних вогнегасників Пожежні рукави гумові шланги зі з’єднувальною головкою Богданова Пожежні стволи Ломи Кайла Лопати породні Пилки поперечні Сокири Відра металеві Носилки робочі Цвяхи 100-150 мм Цемент гідрофобний у поліетиленових мішках Бентоніти або полегшені блоки 25Х25Х50 см Пісок Глина шт. шт  м шт " " " " " " " шт т шт м "     200 2 5 5 5 5 5 5 4 20 1 1200 10 10 20 60   2 2 2 4 2 2 5 2 10   600 3 3  Запас вогнегасників і зарядів до них визначається у відповідності з вимогами п.3.4.23. На горизонах з невеликим об"ємом гірничих робіт кількість вогнегасників може бути зменшена за погодженням з органами держгіртехнагляду. 4.5. Ремонтно-механічні роботи. 4.5.1. Ковальські технічні зварювальні ремонтні цехи приміщення для зарядки акумуляторів автогаражі ацетиленгенераторні і малярні приміщення склади обтиральних і легкозаймистих матеріалів повинні мати двері що відкриваються назовні. 4.5.2. Приміщення для ковальських зварювальних термічних вулканізаційних малярних акумуляторних робіт для стендових випробувань двигунів ацетилен-генераторних станцій зберігання автомобілів мастильних і обтиральних матеріалів повинні мати негорючі стіни перегородки і підлоги. 4.5.3. В приміщеннях де зберігається карбід кальцію забороняється влаштування водопроводу і водяного опалення. Підлоги в приміщеннях для зберігання карбіду кальцію повинні бути з іскробезпечних матеріалів. 4.5.4. Поверхня стін приміщення для високочастотних установок має бути пофарбована вогнетривкою фарбою. Підлоги повинні бути негорючими неелектропровідними і легко очищатись від забруднення. 4.5.5. Мастильні матеріали повинні зберігатись у тарі яка знаходиться в металичних шафах або ящиках котрі щільно закриваються. 4.5.6. Розлиті по підлозі ПММ необхідно видаляти з неї за допомогою піску або стружки які після використання збираються в металичні ящики з кришками. 4.5.7. Для охолодження ручного інструменту біля пресів молотів та наковалень мають бути встановлені бочки з водою. 4.5.8. Біля нафтових печей і горнів необхідно встановлювати ящики з піском та пінні вогнегасники а біля електричних печей - порошкові вогнегасники і ящик з піском. 4.6. Лабораторні роботи. 4.6.1. В кожному окремому приміщенні лабораторії відповідальним за пожежну безпеку є співробітник призначений розпорядженням завідуючого начальника лабораторії. 4.6.2. Всі роботи в лабораторії пов"язані з можливістю виділення токсичних або пожонебезпечних парів або газів мають проводитись тільки у витяжних шафах які повинні бути у придатному стані. Забороняється користуватись витяжними шафами з розбитим склом або несправною вентиляцією. 4.6.3. Робочі поверхні столів стелажів витяжних шаф призначені для роботи з вибухонебезпечними ріднинами і речовинами повинні мати негорючі покриття. Для роботи з кислотами лугами та іншими хімічними активними речовинами столи і шафи мають бути виготовлені з матеріалів стійких до їхнього впливу з влаштуванням бортиків з негорючого матеріалу для запобігання проливу ріднини за межі шафи стола. 4.6.4. Забороняється в приміщеннях лабораторій користуватись електроплитками з відкритою спіраллю а також іншими нагрівальними приладами з відкритим вогнем. Муфельні і тигельні печі повиннівстановлюватись на стволах покритих сталевими листами по азбесту на відстанін не менше 35 см від горючих стін. 4.6.5. Скляний посуд з кислотами лугами та іншими їдкими речовинами дозволяється переносити тількі в спеціальних металевих або дерев"яних ящиках викладенних з середини азбестом. Дерев"яні ящики корзини і стружка не застосовується для перенесення азотної і сірчаної кислот мають бути опрацьовані вогнегасним складом. 4.6.6. Для зберігання вогненебезпечних речовин ефір бензин спирт сірководень бензол толуол ацетон та ін. у кількості змінного запасу мають бути влаштовані спеціальні залізні ящики або шафи. Доставка цих рідин дозволяється в безпечній негорючій тарі спеціальної конструкції яка повинна бути виготовлена з неіскроутворюючих металів і щільно закриватися. Основний запас цих рецовин повинен зберігатись у окремо стоячих будівля або приміщеннях виконаних з неспалимих конструкцій і які добре вентилюються. 4.6.7. При сумісному зберіганні речовин та матеріалів керуватися обов"язковим додатком 4 до "Правил пожежної безпеки в Україні" "Понрядок сумісного зберігання речовин та матеріалів". Забороняється спільне зберігання горючих і самозаймистих речовин а також речовин здатних внаслідок взаємодії викликати утворення полум"я або виділяти велику кількість тепла: металічний літій калій і натрій а також перекис натрію з вогнебезпечними речовинами; металічний літій калій натрійі кальцій також фосфор разом з елементарним бромом і йодом; бертолетова сіль соляна кислота марганцево-кислий калій перекис натрію перекисодню та інші окислювачі разом з відновлювачами - вугіллям сірою крохмалом фосфором та ін. 4.6.8. Зберігати самозаймисті і горючі речовини дозволяється тільки у відповідній тарі: фосфор білий і червоний - у склянках що закриваються пробками банках повністю занурених у воду; металічний літій натрій калій - у залізних що закриваються або скляних з широким горлом банках в не містячому вологи гасі; маталоорганічні і пірофорні речовини - у скляних запаяних посудинах в атмосфері інертного газу; перекис натрію - у залізних посудинах з залізними кришками або у скляних посудинах зі скляними пробками; горючі речовини - у бляшаних бідонах з пробками що загвинчуються або у скляних бутлях зі скляними пробками. 4.6.9. Склянки з лужними металами необхідно поміщати в металічні ящики з кришками які щільно закриваються а стінки і дно яких викладено азбестом. 4.6.10. На всіх посудинах з вогнебезпечними і самозаймистими речовинами мають бути етикетки з точним найменуванням речовини і попереджуючим написом великими літерами "ВОГНЕБЕЗПЕЧНО". 4.6.11. Залишки вогнебезпечних і самозаймистих речовин не дозволяється викидати в сміттєві ящики або раковини їх необхідно збирати в призначені для цього посудини і видаляти з приміщення. 4.6.12. При переливанні вогнебезпечних речовин і при роботі з ними поблизу й особливо на одному столі або в спільній тязі не повинна бути палаючих газових горілок або нагрітих поверхень. Забороняється запалювати сірники палити та ін. 4.6.13. При роботі з лужними металами не можна допускати потрапляння на них води для запобігання займання. Лужні метали які зберігаються в гасі перед застосуванням повинні вийматися пінцетом щипцями і обтиратись фільтрувальним папером поверхневий окислювальний шар повинен обережно зрізуватись ножем. Зайву кількість металу необхідно складати назад до банки з гасом. 4.6.14. При переміщувані насипанні зважуванні та інших роботах з перекисом натрію не дозволяється застосовувати пепір та вироби посудини шпателі та ін. з дерева пластмаси або іншого органічного матеріалу. 4.6.15. Білий жовтий фосфор слід різати тільки під водою і брати пінцето не використанні його залишки - збирати в спеціальну банку з водою та знищувати шляхом обережного спалювання під тягою або шляхом розчинення у концентрованному лузі. 4.6.16. Виходячи з лабораторії необхідно перевірити чи закрити газові крани і спільний кранна введеній лінії. 4.6.17. Після закінчення робіт електроенергію слід вимкнути спільним рубільником розташованим біля входу в лабораторію. 5. ПОРЯДОК ДІЙ У РАЗІ ПОЖЕЖІ. 5.1. У разі виявлення пожежі ознак горіння кожний громадянин зобов"язаний: -         негайно повідомити про це телефоном пожежну охорону. При цьому необхідно назвати адресу об"єкта вказати кількість поверхів будівлі місце виникнення пожежі обстановку на пожежі наявність людей а також повідомити своє прізвище; -         вжити по можливості заходів до евакуації людей гасіння локалізації пожежі та збереження матеріальних цінностей; -         якщо пожежа виникла на підприємстві повідомити про неї керівника чи відповідну компетентну посадову особу та або чергового по об"єкту; -         у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби медичну газорятувальну тощо . 5.2. Посадова особа об"єкта що прибула на місце пожежі зобов"язана: -         перевірити чи викликана пожежна охорона продублювати повідомлення довести подію до відома власника підприємства; -         у разі загрози життю людей негайно організувати їх рятування евакуацію використовуючи для цього наявні сили й засоби; -         видалити за межі небезпечної зони всіх працюючих не пов"язаних з ліквідацією пожежі; -         припинити роботи в будівлі якщо це допускається технологічним процесом виробництва крім робіт пов"язаних із заходами по ліквідації пожежі; -         здійснити в разі необхідності відключення електроенергії за винятком систем протипожежного захисту зупинення транспортуючих пристроїв агрегатів апаратів перекриття сировинних газових перових та водяних комунікацій зупинення систем вентиляції в аварійному та суміжних з ним приміщеннях за винятком пристроїв протидимового захисту та виконати інші заходи що сприяють запобіганню розвитку пожежі та задимленості будівлі; -         перевірити включення оповіщення людей про пожежу установок пожежогасіння протидимового захисту; -         організувати зустріч підрозділів пожежної охорони подати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під"їзду до осередку пожежі та в установці на водні джерела; -         одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей; -         забезпечити дотримання техніки безпеки працівниками які беруть участь гасінні пожежі; 5.3. По прибутті на пожежу пожежних підрозділів повинен бути забезпечений безперешкодний доступ їх на територію об"єкта за винятком випадків коли відповідними державними нормативними актами встановлений особливий порядок допуску. 5.4. Після прибуття пожежного підрозділу адміністрація та технічний персонал підприємства будівлі чи споруди зобов"язані брати участь у консультуванні керівника гасіння про конструктивні і технологічні особливості об"єкта де виникла пожежа прилеглих будівель та пристроїв організувати залучення до вжиття необхідних заходів пов"язаних із ліквідацією пожежі та попередженням її розвитку сил та засобів об"єкта. ДОДАТОК № 1 РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОСНАЩЕННЯ ОБ"ЄКТІВ ПЕРВИННИМИ ЗАСОБАМИ ПОЖЕЖОГАСІННЯ 1. До первинних засобів пожежогасіння відносяться: вогнегасники пожежний інвентар покривала з негорючого теплоізоляційного полотна грубововняної тканини або повсті ящики з піском бочки з водою пожежні відра совкові лопати та пожежний інструмент гаки ломи сокири тощо . 2. Для визначення видів та кількості первинних засобів пожежогасіння слід враховувати фізико-хімічні та пожежонебезпечні властивості горючих речовин їх взаємодію з вогнегасними речовинами а також розміри площ виробничих приміщень відкритих майданчиків та установок. 3. Необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння визначають окремо для кожного поверху та приміщення а також для етажерок відкритих установок. 4. Покривала з матеріалів вказаних у п.1 цього додатка повинні мати розмір не менш як 1 мХ1 м. Вони призначені для гасіння невеликих осередків пожеж у разі займання речовин горіння яких не може відбуватися без доступу повітря. У місцях застосування та зберігання ДЗР та ГР розміри покривал можуть бути збільшені до величин: 2мХ1 5м 2мХ2м. Покривала слід застосовувати для гасіння пожеж класів "А" "В" "D" Е . 5. Бочки з водою встановлюються у виробничих складських та інших приміщеннях спорудах у разі відсутності внутрішнього протипожежного водогону та за наявності горючих матеріалів а також на території об"єктів у садибах індивідуальних жилих будинків дачних будиночків тощо. Їх кількість у приміщеннях визначається з розрахунку установки однієї бочки на 250-300 м захищуваної площі. 6. Бочки для зберігання води з метою пожежогасіння відповідно до ГОСТ 12.4.009-83 повинні мати місткість не менше 0 2 м і бути укомплектовані пожежним відром місткістю не менше 0 008 м3. 7. Пожежні щити стенди встановлюються на території об"єкта з розрахунку один щит стенд на площу 5000 м. До комплекту засобів пожежогасіння які розміщуються на ньому слід включати: вогнегасники - 3 шт. ящик з піском - 1 шт. покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2мХ2м - 1 шт. гаки - 3 шт. лопати - 2 шт. ломи - 2 шт. сокири - 2 шт. 8. Ящики для піску повинні мати місткість 0 5 1 0 або 3 0 м та бути укомплектованими совковою лопатою. Вмістима для піску що є елементом конструкції пожежного стенду повинні бути місткістю не менше 0 1 м. Конструкція ящика вмістилища повинна забезпечувати зручність діставання піску та виключати попадання опадів. 9. Склади лісу тари та волокнистих матеріалів слід забезпечувати збільшеною кількістю пожежних щитів з набором первинних засобів пожежогасіння виходячи з місцевих умов. 10. Будівлі та споруди які зводяться та реконструюються мають бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння з розрахунку: на 200 м площі підлоги - один вогнегасник якщо площа поверху менша 200 м - два вогнегасники на поверх бочка з водою ящик з піском; на кожні 20 м довжини риштування на поверхнях - один вогнегасник але не менше двох на поверсі а на кожні 100 м довжини риштування - бочка з водою; на 200 м площі покриття з горючим утеплювачем або горючими покривлями - один вогнегасник бочка з водою ящик з піском; на кожну люльку агрегата для будівництва градирень - по два вогнегасники; у місці встановлення теплогенераторів калориферів - два вогнегасники та ящик з піском на кожний агрегат. У вищезазначених місцях слід застосовувати вогнегасники пінні чи водяні місткістю 10 л або порошкові місткістю не менше 5 л.Місткість бочок з водою та ящиків з піском а також їх укомплектованість інвентарем відрами лопатами - має відповідати вимогам пунктів 6 та 8 цього додатка. На території будівництва в місцях розташування тимчасових будівель складів майстерень встановлюються пожежні щити стенди та бочки з водою. 11. Вибір типу та визначення необхідної кількості вогнегасників. 11.1. Вибір типу та визначення потребної кількості вогнегасників здійснюється згідно з таблицями 1 або 2 в залежності від їх вогнегасної спроможності граничної площі класу пожежі горючих речовин та матеріалів у захищуваному приміщені або на об"єкті стандарт ISO № 3941-77 : клас А - пожежі твердих речовин переважно органічного походження горіння яких супроводжується тлінням деревина текстиль папір ; клас В - пожежі горючих рідин або твердих речовин які розтоплюються; клас С - пожежі газів; клас D - пожежі металів та їх сплавів; клас Е - пожежі пов"язані з горінням електроустановок. Крім перерахованих параметрів береться до уваги також категорія приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою. 11.2. Вибір типу вогнегасника пересувний чи переносний обумовлений розмірами можливих осередків пожеж: уразі збільшених їх розмірів рекомендується використовувати пересувні вогнегасники таблиця 2 . Для гасіння великих площ горіння коли застосування ручних та пересувних вогнегасників є недостатнім на об"єкті мають бути передбачені додатково ефективні засоби пожежогасіння. 11.3. У таблицях 1 та 2 знаком "++"позначені вогнегасники рекомендовані до оснащення об"єктів знако "+" - вогнегасники застосування яких дозволяється в разі відсутності рекомендованих вогнегасників та за наявності відповідного обгрунтування; знауом "-" - вогнегасники котрі не допускаються для оснащення об"єктів. 11.4. Необхідно враховувати кліматичні умови експлуатації будівель та споруд вибираючи вогнегасники з відповідною температурною межею використання. 11.5. Якщо на об"єкті можливі комбіновані осередки пожед то перевага у виборі вогнегасника віддається більш універсальному щодо області застосування. 11.6. Для граничної площі приміщень різних категорій максимальні площі захищуваної одним або группою вогнегасників необхідно передбачити кількість вогнегасників одного з типів зазначену в таблицях 1 та 2 перед знаками "++" або "+". 11.7. Громадські будівлі та споруди повинні мати на кожному повурсі не менше двох переносних вогнегасників. 11.8. Комплектування технологічного устаткування вогнегасниками здійснюється відповідно до вимог технічних умов паспортів на це устаткування або відповідних галузевих правил пожежної безпеки затверджених у встановленому порядку. *Додотковий клас прийнятий у Правилах для позначення пожеж пов"язаних з горінням електроустановок 11.9. Комплектування імпортного устаткування вогнегасниками здійснюється згідно з умовами договору на його поставку. 11.10. Умісцях зосередження коштовної апаратури й устаткування кількість засобів пожежогасіння може бути збільшена. 11.11. Коли від пожежі захищаються приміщення з ЕОМ телефонних станцій музеїв архівів тощо слід враховувати специфіку вогнегасних речовин у вогнегасниках які призводять під час гасіння до псування обдаднання. Ці приміщення рекомендується оснащувати вуглекислотними вогнегасниками з урахуванням гранічно допустимої концентрації вогнегасної речовини. 11.12. Виробничі приміщення категорії Д а також такі що містять негорючі речовини й матеріали можуть не оснащуватися вогнегасниками якщо їх площа не перевищує 100 м. Необхідність установлення вогнегасників у таких приміщеннях визначають керівники підприємств. 11.13. Відстань від можливого осередку пожежі до місця розташування вогнегасника не повинна перевищувати 20 м для громадських будівель та споруд; 30 м - для приміщень категорій А Б В горючі гази та рідини ; 40 м - для приміщень категорйВ г; 70 м - для приміщень категорії Д. 11.14. За наявності декількох невеликих приміщень з однаковим рівнем пожежонебезпеки кількість необхідних вогнегасників визначається згідно з п.11.13 та таблицями 1 або 2 з урахуванням сумарної площі цих приміщень. 11.15. Окремі пожежонебезпечні виробничі установки фарбувальні камери загартовувальні ванни випробувальні стенди установки для миття та знежирення деталей сушильні камери тощо обладнуються не менше ніж двома вогнегасниками кожна або однією стандаотною установкою пожежогасіння. 11.16. Окремо розташовані відкриті ректифікаційні адсорбційні колони та інші технологічні установки забезпечуються вогнегасниками покривалами ящиками з піском поровими шлангами. Їх кількість визначається адміністрацією об"єкта залежно від потужності установок і кількості горючих та легкозаймистих рідин і газів які містяться в апаратах. 11.17. У місцях наявності великої кількості ЛЗР ГР та легкогорючих матеріалів каучук гума тощо доцільно встановлювати стаціонарні або пересувні вогнегасники типу ОВП-100 ОУ-25 ОУ-80 ОП-100 ОПА-100 ОП-250 і т.п. 11.18. Приміщення обладнані автоматичними стаціонарними установками пожежогасіння забезпечуються вогнегасниками на 50% виходячи з їх розрахункової кількості. 11.19. Прилади визначення кількості та типу вогнегасників за таблицями 1 і 2 з урахуванням вимог п.11.13: -         приміщення категорії А площею 970 м клас пожежі - В повинно захищатися п"ятьма порошковими вогнегасниками типу ОП-11 таблиця 1 . Відстань між вогнегасниками та місцями можливого загоряння становить не більше 30 м; -         приміщення категорії Д площею 1200 м захищається двома вогнегасниками типу ОУ-5 для гасіння загорянь електродвигунів верстатів таблиця 1 . Відстань між вогнегасниками та місцями можливого загоряння не повинна перевищувати 70 м. Таблиця 1. Рекомендації щодо оснащення приміщень Переносними вогнегасниками Категорія приміщення Гранічна захищувана площа Клас пожежі Пінні та водні вогнегасники місткістю 10 л Порошкові вогнегасники місткістю л Хладонові вогнегасники місткістю 2 3 л Вуглекислотні вогнегасники місткістю л 2 5 10 2 3 5 8 А Б В горючі гази й рідини 200 А В С D Е 2++ 4+ - - - - - - - - 2+ 2+ 2+ 2+ 2+ 1++ 1++ 1++ 1++ 1++ - 4+ 4+ - - - - - - - - - - - 2++ В 400 А D Е 2++ - - 4++ - - 2++ 2+ 2++ 1+ 1++ 1+ - - 2+ - - 4+ 2+ - 2++ Г 800 В С 2+ - - 4+ 2++ 2++ 1+ 1+ - - - - - - Г Д 1800 А D Е 2++ - - 4+ - 2+ 2++ 2+ 2++ 1+ 1++ 1+ - - 2+ - - 4+ - - 2++ Громадські будівлі та споруди 800 А Е 4++ - 8+ - 4++ 4++ 2+ 2+ - 4+ - 4+ 4+ 2++   Примітки : 1.      Максимальна площа можливих осередків пожеж класів А та В у приміщеннях в яких передбачається використання вогнегасників не повинна перевищувати вогнегасної спроможності застосуваних вогнегасників. 2.      Для гасіння осередків пожеж різних класів порошкові вогнегасники повинні мати відповідні заряди: для класу А - порошок АВС Е ; для класів В С та Е - ВС Е або АВС Е та класу D-Д. 3.      Значення знаків "++" "+" "-" наведено в п.11.3. додатка № 1 цих Правил. Таблиця 2 Рекомендації щодо оснащення приміщень Пересувними вогнегасниками Категорія приміщення Гранічня захищувана площа м Клас пожежі Повітропінні вогнегасники місткістю 100 л Комбіновані вогнегасники місткістю піна порошок 100 л Порошкові вогнегасники місткістю 50 100 л Вуглекислотні вогнегасники місткістю л 25 40 80 А Б В горючі гази та рідини 500 А В С D Е 1++ 2+ - - - 1++ 1++ 1+ - - 1++ 1++ 1++ 1++ 1+ - - - - 2+ 3+ 3+ 3+ - 1++ В крім горючих газів та рідин 800 А В С D Е 1++ 2+ - - - 1++ 1++ 1+ - -   1++ 1++ 1++ 1++ 1+ 4+ - - - 1+ 2+ 3+ 3+ - 1+ Примітки: 1.      Максимальні площі можливих осередків пожеж класів А та В у приміщеннях в яких передбачається використання вогнегасників не повинні перевищувати вогнегасної спроможності використовуваних пересувних вогнегасників. 2.      Для гасіння осередків пожеж різних класів порошкові та комбіновані вогнегасники повинні мати відповідні заряди: для класу А - порошок АВС Е ; для класів В С та Е - Вс Е або АВС Е та для класу D-Д. 3.      Знячення знаків "++" "+" "-" наведено в п.11.3. додатка № 1 цих Правил. ДОДАТОК 2 Обов"язковий НАРЯД-ДОПУСК НА ВИКОНАННЯ ТИМЧАСОВИХ ВОГНЕВИХ РОБІТ Видано посада або кваліфікація старшого виконавця виконавця робіт прізвище та ініціали На виконання робіт вказати конкретно які вогневі роботи виконуватимуться їх характер і зміст Місце проведення робіт ділянка або установка апарат приміщення територія тощо Час проведення робіт: початок час дата закінчення час дата Заходи щодо забезпечення пожежної безпеки робіт: заходи які необхідно виконувати під час підготовки об"єкта до виконання робіт під час їх проведення і після закінчення Особа відповідальна за пожежну безпеку за місцем проведення робіт посада прізвище та ініціали підпис дата Наряд видано посада прізвище та ініціали підпис особи яка видала наряд-допуск " " 199 р. Проведення робіт узгоджено: дата підпис прізвище та ініціали посада; за необхідності вказуються додаткові заходи що необхідно виконати для забезпечення пожежної безпеки робіт Наряд-допуск продовжено до дата час підпис прізвище та ініціали посада особи яка видала наряд Продовження робіт узгодженно: дата час підпис прізвище та ініціали при необхідності - додаткові вимоги Інструктаж щодо заходів пожежної безпеки отримав з переліком протипожежних заходів що необхідно викопати ознайомлений: підпис прізвище та ініціали виконавця робіт дата Роботи закінчені робоче місце упорядковане до пожежобезпечного стану: час дата підпис прізвище та ініціали виконавця робіт Пожежобезпечний стан місця де проводилися вогневі роботи перевірив: час дата підпис прізвище та ініціали особи яка відповідає за пожежну безпеку за місцем проведення робіт Примітки: 1.      Наряд-допуск видається керівником підприємства його заступником головним інженером або керівником структурного підрозділу підприємства де проводяться тимчасові вогневі роботи склад цех лабораторія майстерня тощо . 2.      Проведення робіт та їх продовження повинно узгоджуватися з об"єктовою пожежною охороною ДПД або фахівцем з пожежної безпеки підприємства а у випадку їх відсутності - зі службою охорони праці. 3.      Перевірка впорядкування робочого місця до пожежобезпечного стану здійснюється особою відповідальною за пожежну безпеку за місцем проведення тимчаових вогневих робіт. ДОДАТОК №3 ПОЛОЖЕННЯ про добровільні пожежні дружини команди 1.      Загальні положення. 1.1. Добровільні пожежні дружини команди створюються відповідно до Закону України "Про пожежну безпеку стаття 28 на підприємствах в установах організаціях далі - підприємства незалежно від форм власності видів діяльності та наявності підрозділів державної чи відочої пожежної охорони з кількістю працююючих як правило не менше 50 чоловік. 1.2. Добровільна пожежна дружина надалі - ДПД створюється з метою проведення заходів щодо запобігання пожежам організації їх гасіння здійснення громадського контролю за додержанням вчтановлених законодавством вимог пожежної безпеки. 1.3.ДПД можуть бути загальнооб"єктовими та або цеховими декілька на об"єкт залежно від структури і місцевих особливостей підприємства. У разі необхідності в цехах на складах та в інших структурних підрозділах підприємства можуть створюватися відділення ДПД бойова обслуга відповідно до кількості робочих змін. Бойова обслуга утворюється також за наявності пожежної техніки автомобілів мотопомп . 1.4. На підприємствах де є виїзна пожежна техніка пожежні автомобілі або причіпні мотопомпи з відповідними засобами для їх транспортування з числа членів ДПД можуть організовуватися добровільні пожежні команди надалі - ДПК в яких повинно забезпечуватися цілодобове чергування боїової обслуги. 1.5.Згідно з Законом України "Про пожежну безпеку" стаття 5 підприємства які мають утримують ДПК з виїзною пожежною технікою частково звільняються від сплати податків на прибуток 50 відсотків коштів що витрачаються на утримання команд . Організації які здійснюють страхування на випадок пожеж повинні передбачити для таких підприємств знижки страхових платежів 1.6. Створення ДПД ДПК та організація їх діяльності покладається на власників підприємств або уповноважені ним органами далі - власники . 1.7. У своїй діяльності ДПД ДПК керуються законодавчими іншими нормативними актами з питань пожежної безпеки та цим Положенням. 1.8. Контроль за діяльністю ДПД ДПК здійснюють керівники підприємств на яких вони створені служби пожежної безпеки відповідних міністерств відомств та об"єднань підприємств а також органи державної пожежної охорони. 2.Основні завдання добровільної пожежної дружини команди 2.1.На добровіль у пожежну дружину покладається: 2.1.1. Здійснення контролю за виконанням дотриманям встановлених на підприємстві правил пожежної безпеки протипожежного режиму . 2.1.2. Проведення роз"яснювальної роботи серед працівників підприємства щодо дотримання вимог правил пожежної безпеки шляхом організації бесід лекцій розповсюдження засобів наочної агітації оформлення інформаційних стендів і таке інше . 2.1.3. Здійснення нагляду за утриманням у справному стані засобів протипожежного захисту зв"язку пожежноїтехніки обладнання та інвентаря. 2.1.4.Вжиття у разі виникнення пожежі невідкладних заходів до виклику підрозділів пожежної охорони та її гасіння наявними засобами. 2.2. На добровільну пожежну дружину покладається: 2.2.1. Здійснення цілодобового чергування на пожежних автомобілях та причіпних мотопомпах. 2.2.2. Нагляд за технічним станом пожежних автомобілів та причіпних мотопомп обслуговування і утримання їх у постійній бойовій готовності. 2.2.3. Участь у гасінні пожеж у разі їх виникнення. 2.2.4. ДПК виконує також завдання передбачені пп.2.1.1. та 2.1.2. цього Положення. 3. Порядок створення та організація роботи добровільної пожежної дружини команди 3.1. Добровільна пожежна дружина команда створюється на добровільних засадах з числа працівників підприємства що досягли 18 років та здатні за своїми здібностями виконувати покладені на них обов"язки. 3.2. Особи що вступають до ДПД подають на ім"я керівника підприємства письмову заяву. Зарахування у члени ДПД та подальші зміни її складу оголошуються наказом керівника підприємства. Начальник ДПД призначається як правило з інженерно-технічних працівників і підпорядковується керівникрві підприємства. Начальник ДПД може одночасно бути начальником ДПК. 3.3. Добровільна пожежна команда організується з членів ДПД і може мати у своєму складі штатних працівників. До штатних працівників ДПК можуть відноситися: начальник команди начальник бойової обслуги шофер моторист . 3.4. Чисельний склад ДПД і ДПК визначається керівником підприємства з урахуванням пожежної небезпеки виробництва. 3.5.  Виключення з числа ДПД ДПК проводиться: 3.5.1.      За порушення правил пожежної безпеки. 3.5.2.      За невиконання своїх обов"язків. 3.5.3.      За власним бажанням шляхом подачі про це заяви керівникові підприємства. 3.5.4.      У разі звільнення з роботи. 3.6.  Комплектування ДПД слід проводити таким чином щоб у кожному підрозділі та кожній зміні підприємства були члени дружини. 3.7.  Табель з обов"язками членів ДПД щодо запобігання пожежі та на випадок її виникнення вивішується в приміщенях підприємства на видних місцях. Табель обов"язків бойової обслуги ДПК на мотопомпи та пожежні автоиобілі розробляється відповідно до Типового табеля і вивішується на видному місці в приміщенях де розташована пожежна техніка пожежному депо . 3.8.  З членами ДПД ДПК повинні проводиться учбові заняття згідно з програмою що затверджується керівником підприємства. Заняття проводяться керівництвом начальника ДПД як правило у вільний від роботи час не більше чотирьох годин на місяць . 3.9.  Порядок залучення членів ДПД ДПК до чеогувань пов"язаних із забезпеченням пожежної безпеки у вільний від роботи час встановлюється керівником підприємства. 3.10. Керівники підприємств повинні щорічно організовувати проведення змагань бойової обслуги ДПД ДПК з метою відпрацювання навичок гасіння пожеж. 4. Обов"язки начальника та членів добровільної пожежної дружини команди 4.1. Начальник ДПД ДПК зобов"язаний: 4.1.1. Здійснювати контроль за дотриманням на підприємстві вимог правил пожежної безпеки. 4.1.2. Здійснювати нагляд за справністю первинних засобів пожежогасіння систем пожежної автоматики водопостачання що є на підприємстві та не допускати їх використання не за призначенням. 4.1.3. Вести роз"яснювальну роботу серед працівників про заходи пожежної безпеки. 4.1.4. Проводити заняття із особовим складом ДПД ДПК і перевіряти його готовність до дії. 4.1.5. Керувати гасінням пожежі до прибуття підрозділів державної відомчої або сільської пожежної охорони. 4.1.6. Інформувати керівництво підприємства в разі виявлення порушень правил пожежної безпеки. 4.2. Начальник відділення ДПД зобов"язаний: 4.2.1. Стежити за додержанням протипожежного режиму та готовністю до дії засобів пожежогасіння. 4.2.2. Перед початком роботи перевіряти присутність членів відділення ДПД. 4.2.3. Перевіряти знання членами ДПД своїх обов"язків. 4.2.4. Після закінчення роботи перевіряти наявність порушень правил пожежної безпеки які можуть привести до виникнення пожежі вживати заходів ло їх усунення. 4.2.5. У разі виникнення пожежі керувати її гасінням до прибуття пожежної охорони або начальника добровільної пожежної дружини команди . 4.3. Начальник бойової обслуги ДПК зобов"язаний: 4.3.1. Знати порядок організації гасіння пожежі та застосування наявної пожежної техніки розміщення пожежних вододжерел водоймищ гідрантів тощо . 4.3.2. Заступаючи на роботу чергування примати наявну пожежну техніку пожежно-технічне озброєння засоби зв"язку і стежити за їх справністю. Доповідати начальникові ДПД ДПК або керівникові підприємства про виявлені недоліки. 4.3.3. Перевіряти знання членами ДПК своїх обов"язків відповідно до табеля бойової обслуги. 4.3.4. У разі виникнення пожежі або одержання повідомлення про неї сповістити пожежну охорону негайно виїхати на гасіння і діяти згідно з табелем обов"язків бойової обслуги. 4.4. Члени ДПД ДПК повинні: 4.4.1. Знати і виконувати правила пожежної безпеки які діють на підприємстві. 4.4.2. Стежити за готовністю до дії засобів пожежогасіння зв"язку пожежної техніки. 4.4.3. Знати свої обов"язки згідно з табелем бойової обслуги і в разі виникнення пожежі брати активну участь у її гасінні. 4.4.4. Виконувати розпорядження начальника дружини команди підвищувати свої пожежно-технічні знання відвідувати заняття згідно з розкладом. 5. Утримання добровільних пожежних дружин команд заохочення і страхування її членів 5.1. Всі витрати по утриманню добровільних пожежних дружин команд здійснюються за рахунок підприємств на яких вони створені. 5.2. Оплата праці членів добровільних пожежних дружин команд за час їхньої участі в ліквідації пожежі або наслідків аварії проведення пожежно-профілактичних заходів а також навчальної підготовки та чергувань здійснюється з розрахунку середньомісячного заробітку за місцем роботи. 5.3. Членами добровільних пожежних дружин команд які беруть активну участь у забезпеченні пожежної безпеки на підприємстві та у гасінні пожеж додаткова відпустка із збереженням заобітної плати тривалістю до десяти робочих днів на рік а також грошові премії та цінні подарунки. 5.4. Окремі пільги членам добровільних пожежних дружин команд можуть надаватися рішенням власників підприємств. 5.5. Членам добровільних пожежних дружин команд які входять до складу бойової обслуги на пожежні автомобілі та мотопомпи безкоштовно за рахунок підприємств видається комплект спецодягу спорядження . 5.6. Члени добровільних пожежних дружин команд підлягають обов"язковому особистому страхуванню на випадок загибелі смерті поранення контузії травми або каліцтва захворювання одержанного під час ліквідації пожежі або наслідків аварії у розмірі десятирічної заробітної плати за посадою яку вони займали займають . 5.7. Страхування членів добровільних пожежних дружин команд здійснюється за рахунок підприємства де вони створені. Порядок та умови страхування встановлюються Кабінетом Міністрів України. За сім"єю загиблого померлого зберігається право на пільги якими він користувався за місцем роботи. ДОДАТОК № 4 ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ про пожежно-технічну комісію 1.Загальні положення. 1.1. Пожежно-технічні комісії ПТК створюються відповідно до Закону України "Про пожежну безпеку" ст. 5 на підприємствах в установах та організаціях надалі - підприємствах з кількістю працюючих 50 і більше чоловік незалежно від форм власності та видів господарської діяльності. Метою створення ПТК є залучення інженерно-технічних працівників службовців тощо до активної цчасті у роботі щодо попередження пожеж і посмлення протипожежного захисту підприємств. 1.2. У виняткових випадках за погодженням з місцевими органами державного пожежного нагляду і державного нагляду за охороною праці функції ПТК може виконувати комісія з охорони праці. 1.3. На великих промислових підприємствах металургічних машинобудівних хімічних та інших крім загальнооб"єктової можуть створюватися цехові ПТК. 1.4.Пожежно-технічна комісія створюється за рішенням трудового колективу підприємства. На підставі цього рішення трудового колективу підприємства встановлюється персональний склад ПТК та порядок її роботи. 1.5.Пожежно-технічна комісія у своїй діяльності керується встановленими законодавством вимогами пожежної безпеки приписами органів державного пожежного нагляду а також Положення про ПТК підприємства. Вона повинна підтримувати постійні зв"язки з органами державного пожежного нагляду профспілковими організаціями комісією та службою з питань охорони праці. 2. Основні завдання та напрями роботи пожежно-технічної комісії. 2.1. Основними завданнями пожежно-технічної комісіїє: 2.1.1. Сприяння адміністрації підприємства у проведенні пожежно-профілактичної роботи та здійсненні контролю за дотриманням вимог стандартів ном правил інструкцій та інших нормативних актів з питань даржавної безпеки а також приписів і постанов органів державного пожежного нагляду. 2.1.2. Участь у вироблені пропозиції щодо комплексних заходів по забезпеченню пожежної безпеки апровадження досягнень науки техніки та позитивного досвіду у протипожежний захист підприємства а також включення питань з пожежної безпеки до колективного договору угоди і використання коштів на їх реалізацію. 2.1.3. Підготовка на підставі аналізу стану пожежної безпеки пропозицій рекомендацій адміністрації підприємства органу самоврядування трудового колективу щодо удосконалення протипожежного захисту. 2.1.4. Проведення серед працівників підприєиства масово-роз"яснювальної роботи та пропаганди заходів по забезпеченню пожежної безпеки. 2.2. Пожежно-технічна комісія з метою виконання покладених на неї завдань здійснює свою роботу у таких напрямках: 2.2.1. Проводить один раз на квартал детальний огляд усіх виробничих будівель споруд складів лабораторій та інших приміщень підприємства з метою виявлення хиб у технологічних процесах роботі агрегатів установок в електрогосподарстві опалювальних системах вентиляції несправностей у системах протипожежного захисту водопостачання зв"язку порушень в утриманні та використанні пожежної техніки обладнання та інвентаря. Під час обстежання перевіряє дотримання протипожежних вимог стандартів норм правил виконання приписів і постанов органів державного пожежного нагляду. За результатами перевірок визначає шляхи способи та терміни усунення виявленних порушень хиб та несправностей. 2.2.2.Ставить питання протипожежного стану підприємства на обговорення виробничих нарад зборів трудового колективу та громадських організацій. 2.2.3. Бере участь у розробці спільно з адміністрацією положень правил інструкцій інших нормативних актів з питань пожежної безпеки що діють у межах пілприємства і є обов"язковими до виконання та у здійсненні контролю за їх додержанням. 2.2.4. Надає допомогу адміністрації підприємства в організації навчання працівнмків правилам пожежної безпеки та діям на випадок пожежі а також у пропаганді протипожежних заходів шляхом організації відповідних оглядів конкурсів бесід лекцій тощо 2.2.5. Подає пропозиції щодо розроблюваних адміністрацією комплексних заходів забезпечення пожежної безпеки на підприємстві та про включення цих питань у колективні договори угоди . 2.2.6. Бере участь у службовому розслідуванні причин пожеж та розробці необхідних заходів щодо запобігання їм. 2.2.7. Сприяє впровадженню у вмробництво досягнень науки і техніки прогресивних пожежобезпечних технологій сучасних автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж використання для їх попередження виробничої автоматики. 2.2.8. Готує пропозиції щодо проведення раціоналізаторської і винахідницької роботи спрямованої на посилення протипожежного захисту підприємства. 2.2.9. Керівник підприємства може доручати ПТК проведення інших заходів пов"язаних із забезпеченням пожежної безпеки підприємства. 3. Склад та порядок роботи пожежно-технічної комісії. Форми заохочення її членів. 3.1. До складу комісії включаются інженерно технічні працівники діяльність яких пов"язана з організацією та проведенням технологічних процесів експлуатацією та обслуговуванням електроустановок систем водопостачання зв"язку виробничої автоматики автоматичного протипожежного захисту тощо а також керівники штатних або добровільних протипожежних формувань і фахівці з пожежної безпеки підприємства уповноважені трудового колективу з питань охорони праці представники профспілок. 3.2. Голова комісії заступник голови та секретар комісії обираються на її засіданні. На посаду голови бажано обирати головного інженера або одного із заступників керівника підприємства а на посаду секретаря - фахівця підприємства з питань пожежної безпеки. 3.3. Комісія здійснює свою діяльність на підставі планів що розроблчються на на квартал або півріччя і затверджується головою комісії підприємства. 3.4. Комісія проводить засідання в міру необхідності але не менше одного разу на квартал. Рішення комісії оформлюються протоколами і впроваджуються у життя наказами керівника. 3.5. Заходи намічені за результатами перевірок протипожежного стану приміщень та споруд підприємства оформлюються актом подається які підлягають обов"язковому виконанню після затвердження керівником підприємства. 3.6. Пожежно-технічна комісія не має права скасовувати або заміняти іншими заходи запропоновані приписами органів державного пожежного нагляду. У випадках коли на думку комісії виникає необхідністьчасткової заміни або повного скасування цих заходів вона подає свої пропозиції керівникові підприємства який узгоджує їх з органами державного пожежного нагляду. 3.7. Комісія не менше одного разу на рік звітує про свою роботу на загальних зборах конференціях трудового колективу. Цей звіт може проводитися спільно з комісією з питань охорони праці. 3.8. У разі залучення до протипожежних обстежень та перевірок проведення навчання або інших протипожежних заходів члени ПТК можуть звільнятися від основної роботи зі збереженням за ними середньомісячного заробітку. Це повинно бути відображено в колективному договорі. 3.9. За наявності цехових ПТК загальнооб"єктова комісія керує їх діяльністю кзагальнює запропоновані ними протипожежні заходи вирішує питання поліпшення протипожежного стану підприємства в цілому і розробляє заходи щодо попередження пожеж на найбільш пожежонебезпечних ділянках технологічних процесів виробництва. 3.10. За сумлінне виконання прокладених обов"язків безпосередній внесок у поліпшення протипожежного стану підприємства членами ПТК можуть надаватися матеріальні та моральні заохочення які застосовуються на підприємстві. ЗМІСТ 1.      Загальні положення. 2.      Організаційні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки 3.      Утримання доріг проїздів і проходів евакуаційних шляхів і виходів 4.      Вимоги пожежної безпеки при виконанні геологорозвідувальних робіт 4.1.  Пошуково-знімальні роботи 4.2.  Бурові роботи 4.2.1.      Загальні положення 4.2.2.      Глибоке розвідувальне буріння на нафту і газ 4.2.3.      Розвідувальне буріння на тверді корисні копалени та інші види буріння 4.3.  Промислово-геофізичні роботи 4.3.1. Загальні положення 4.3.2. Геофізичне дослідження в свердловинах ГДС 4.3.3. Робота з трубними випробувачами пластів 4.4.  Гірничо-розвідувальні роботи 4.5.  Ремонтно-механічні роботи 4.6.  Лабороторні роботи 5.      Поррядок дії в разі пожежі Додаток 1. Рекомендації щодо оснащення об"єктів первинними засобами пожежогасіння Додаток 2. Наряд-допуск на виконання тимчасових вогневих робіт Додаток 3. Положення про добровільні пожежні дружини Додаток 4. Положення про пожежно-технічну комісію