НПАОП 80.22-1.02-74

НПАОП 80.22-1.02-74 Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії для шкільних навчальних закладів і навчальновиробничих майстерень, а також для навчальних комбінатів, цехів (прольотів, дільниць) підприємств, у яких проводиться трудова підготовка учнів

ПРАВИЛА З ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ І ВИРОБНИЧОЇ САНІТАРІЇ ДЛЯ ШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ І НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧИХ МАЙСТЕРЕНЬ А ТАКОЖ ДЛЯ НАВЧАЛЬНИХ КОМБІНАТІВ ЦЕХІВ ПРОЛЬОТІВ ДІЛЬНИЦЬ І ПІДПРИЄМСТВ В ЯКИХ ПРОВОДИТЬСЯ ТРУДОВА ПІДГОТОВКА УЧНІВ Затверджені Міністерством освіти СРСР в 1971 р. Узгоджені з ЦК профспілки працівників освіти вищої школи і наукових установ і Міністерством охорони здоров'я СРСР. Із змінами й доповненнями від 15 жовтня 1974 р. наказ МО СРСР № 134 І. Загальні положення 1. Ці Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії для шкільних навчальних і навчально-виробничих майстерень є обов'язковими для шкіл майстерень комбінатів і підприємств на яких проводиться трудова підготовка учнів. 2. Адміністративно-педагогічний персонал навчальних закладів який навчає учнів у навчальних і навчально-виробничих майстернях а також адміністративно-технічний персонал підприємств який відає трудовою підготовкою учнів IX X класів середніх шкіл зобов'язані добре вивчити ці Правила а також Правила техніки безпеки що діють на підприємствах транспорті будовах і в організаціях де є спеціальності якими оволодівають учні керуватися ними і суворо виконувати їх у практичній діяльності. 3. Учителі трудового навчання майстри та інструктори зобов'язані навчати учнів правильного і безпечного поводження з обладнанням яке є в навчальних майстернях безпечних методів виконання робіт і стежити за додержанням учнями заходів безпеки. 4. Відповідальність за виконання правил техніки безпеки виробничої санітарії і за охорону життя й здоров'я учнів під час роботи в шкільних навчальних і навчально-виробничих майстернях на шкільних навчально-дослідних ділянках несуть директори шкіл і вчителі які керують цією роботою а під час проходження виробничої практики на підприємствах будовах у колгоспах радгоспах РТС їх керівники та особи під керівництвом яких здійснюється навчання продуктивної праці. 5. Адміністрація шкіл а також підприємств будов та організацій де проводяться трудові політехнічні практикуми учнів відповідає за проходження всіма учнями медичного огляду з метою визначення можливості допуску їх до роботи в навчальних навчально-виробничих майстернях і на виробництві. Надалі медичний огляд повинен проводитися не рідше як один раз на півріччя. Допускати учнів до роботи без попереднього медичного огляду не дозволяється. 6. Режим роботи учнів у навчально-виробничих майстернях а також під час проходження ними практики на виробництві повинен регламентуватися навчальними планами підготовки молодих робітників що складаються відповідно до діючого законодавства. На учнів поширюються всі встановлені законодавством правила про працю підлітків правила з техніки безпеки і промислової санітарії та з охорони праці неповнолітніх. Робота учнів у шкідливих цехах а також використання їх на шкідливих роботах забороняється. Навчання на виробництві учнів яким не сповнилося 15 років забороняється. 7. Для підлітків-школярів робочі місця організовуються тільки на ізольованих дільницях у спеціальних прольотах або цехах строго відповідно до вимог техніки безпеки і виробничої санітарії викладених у цих Правилах. 8. Навчання і робота учнів у приміщеннях навчальних і навчально-виробничих майстерень у школах і на підприємствах допускаються за умови виконання всіх вимог цих Правил. Дозвіл на проведення занять у шкільних майстернях видається перед початком навчального року комісією відділу народної освіти в складі представників райвиконкому райвно райсес і райкому профспілки директора школи голови місцевого комітету профспілки і завідуючого навчальними майстернями. Дозвіл оформляється актом форма акта додаток 1 . 11. Вимоги до навчальних і навчально-виробничих майстерень А. Приміщення навчально-виробничих майстерень дільниць прольотів 9. Приміщення навчальних навчально-виробничих майстерень у школах і на підприємствах розміщення в них обладнання і механізмів повинні відповідати вимогам санітарних норм проектування промислових підприємств СН 245-71 будівельних норм і правил СНиП П-65-73 тимчасових санітарних правил організації та утримання навчальних цехів дільниць прольотів шкільних і міжшкільних навчально-виробничих майстерень що затверджені заступником Головного державного санітарного інспектора СРСР 16 липня 1963 р. № 445-63. Примітка. Якщо виявляться розбіжності в рекомендаціях СН 245-71 і санітарних правилах № 445-63 за основу треба брати останні як наприклад щодо розмірів площі робочих місць. 10. Навчальні цехи повинні розміщуватися поблизу входів на територію промислових підприємств з навітряного боку відносно основних цехів. Якщо вони розміщені в глибині території то повинні мати упорядковані безпечні підходи до будівлі осторонь від установлених вантажопотоків. Проходи і проїзди повинні мати асфальтове або цементне покриття. У місцях перетину проходів з наземними транспортними шляхами має бути достатнє освітлення у вечірній час світлова й звукова сигналізація. 11. Залежно від технологічного процесу об'єму і маси обладнання навчально-виробничі приміщення можна розміщувати на будь-якому поверсі будівлі за винятком підвального. При цьому міжповерхові перекриття мають відповідати нормальним вимогам звукоізоляції. При організації навчальних цехів повинен бути виключений можливий шкідливий вплив технологічних і виробничих процесів сусідніх цехів даного підприємства. Забороняється організація навчальних дільниць і прольотів у цехах підприємств з високими рівнями шуму понад 75 дБ високочастотною вібрацією і наявністю в повітрі робочих приміщень токсичних речовин. 12. Міжшкільні майстерні що обслуговують кілька шкіл повинні мати самостійну ділянку. 13. Убудовані в шкільні будівлі навчальні майстерні повинні бути ізольовані від класних приміщень на першому поверсі в торцях будівель мати звуко-поглинаючі капітальні стіни і перекриття другого поверху. 14. Приміщення навчальних майстерень повинні бути світлими теплими й сухими. Забороняється організація майстерень у підвальних і напівпідвальних приміщеннях. 15. Кубатура і корисна площа приміщень навчальних майстерень повинні строго відповідати діючим типовим проектам будівель навчальних і навчально-виробничих майстерень шкіл. У зв'язку з особливостями педагогічного процесу і великою фізичною активністю учнів під час роботи площа робочого місця на одного учня має бути збільшена на 25 40% порівняно з нормою площі робочого місця дорослого робітника. Так для навчання токарів площа на одного робітника повинна становити 6 м2 фрезерувальників і шліфувальників 9 12 м2 електрозварників 7 5 м2 слюсарів-інструментальників складальників ремонтників та інших 4 м2. 16. Розміщення та обладнання інструментальних і складів повинні бути найбільш зручними для обслуговування навчально-виробничого процесу і транспортування інструмента пристроїв матеріалів і готової продукції. Площа інструментальної для зберігання інструментів пристроїв та абразивів має бути не меншою як 15 м2. Склад для зберігання довгомірних пиломатеріалів і металів фанери та інших матеріалів треба розміщувати поряд з приміщенням де виконуються роботи з деревиною у торцевій частині будівлі з одним виходом безпосередньо назовні і другим у майстерню що прилягає. Площа складу повинна відповідати вимогам нормального зберігання матеріалу що викладені у п. 57 цих Правил. 17. Підлога у виробничих приміщеннях дерев'яна цементна та ін. має бути теплою гладенькою неслизькою некурною зручною для очищення а також задовольняти експлуатаційні вимоги до приміщення. Якщо підлога цементна робочі місця учнів і викладачів повинні бути обладнані дерев'яними решітками. У приміщеннях де виконується робота з кислотами і лугами а також з іншими агресивними речовинами солями нафтопродуктами тощо підлога повинна бути стійкою проти хімічної дії і не допускати адсорбції зазначених речовин. 18. У холодний період року вологість і температура повітря в навчальних майстернях мають відповідати вимогам що встановлені для відповідних видів виробництва. 19. Двері сходи й коридор повинні відповідати вимогам будівельних і пожежних правил і норм. Проїзди й проходи всередині майстерні повинні мати чітко визначені габарити окреслені білими лініями або показані знаками що їх замінюють. Не дозволяється захаращувати проходи сходи й коридори. 20. Стіни й стелі повинні бути гладенькими і покритими фарбами емульсійними та силікатними стеля і підлога масляними панелі й стіни що дає можливість легко робити вологе прибирання приміщення. 21. В усіх санітарно-побутових приміщеннях має підтримуватись чистота а обладнання їх повинне бути непошкодженим. Підлогу після кожного навчального заняття прибирають вологим або іншим способом що запобігає запиленню. 22. У майстернях установлюють умивальники з гарячим водопостачанням та індивідуальними змішувачами щітками милом і рушником або пристроями що їх замінюють. 23. Майстерні забезпечують доброякісною що відповідає санітарним вимогам питною водою. Температура питної води повинна бути не нижчою як +8 і не вищою як +20 °С. Обов'язкова установка питних фонтанчиків або закритих баків з фонтануючими насадками. Воду в баках треба міняти щоденно. Біля питних баків необхідний пристрій для стікання води. 24. Навчально-виробничі майстерні забезпечують необхідними для подання першої допомоги медичними й перев'язними матеріалами аптечкою носилками із зазначеними адресою і телефоном найближчої лікувальної установи де можуть подати медичну допомогу. 25. Гардеробні для зберігання верхнього одягу влаштовують окремо від гардеробних для зберігання домашнього одягу та спецодягу. Б. Вимоги до освітлення опалення й вентиляції 26. Природне й штучне освітлення приміщень навчальних майстерень має задовольняти вимоги передбачені Санітарними правилами обладнання та утримання загальноосвітніх шкіл № 1186-а-74 що затверджені Міністерством охорони здоров'я СРСР 29 вересня 1974 р. СНиП 11-65-73 і СНиП 11-А.8-72 «Естественное освещение. Норми проектирования». Для визначення коефіцієнта природного освітлення в навчально-виробничих приміщеннях шкіл і шкіл-інтернатів ці приміщення слід прирівнювати до приміщень виробничих будівель з точними роботами III розряд робіт а робочі місця для навчання крою й шиття до II розряду робіт. 27. Напрямленість основного світлового потоку в навчальних приміщеннях повинна бути з лівого боку від учня а на робочих місцях у навчально-виробничих приміщеннях відповідно до технологічних вимог. 28. Найменша освітленість горизонтальних поверхонь на рівні 0 8 м від підлоги в приміщеннях майстерень з обробки металу і деревини повинна бути: при люмінесцентних лампах 300 лк при лампах розжарювання 150 лк; швейних майстерень при люмінесцентних лампах не менш як 400 лк при лампах розжарювання 200 лк; проходів навчальних майстерень відповідно не менш як 100 і 50 лк на підлозі . 29. У І II III і IV будівельно-кліматичних зонах над світловими отворами в навчальних майстернях з південною західною і південно-західною орієнтацією вікон потрібні сонцезахисні пристрої жалюзі козирки . 30. Вікна та інші світлові отвори забороняється захаращувати виробами інструментом матеріалами та іншими предметами. Складання поблизу вікон матеріалів виробів та інших предметів не повинно погіршувати природну освітленість майстерні. Обладнання майстерень як правило потрібно розміщувати так щоб воно не затемняло робочої зони. 31. Шибки у вікнах треба очищати від пилу й бруду не рідше як два рази на рік а в приміщеннях із значним виділенням диму пилу кіптяви у міру їх забруднення але не менш як чотири рази на рік. 32. До миття вікон будівель будь-якої поверховості забороняється залучати учнів навіть старших класів. 33. Стекла в рамах повинні бути надійно закріплені щоб запобігти випаданню їх з рам. 34. Садити дерева треба на відстані потрійної висоти їх у дорослому стані від шкільної будівлі але не менш як 10 м щоб крони дерев які розрослися не затуляли вікон; гілки дерев що ростуть біля вікон будівлі необхідно підрізати щовесни. 35. Штучне освітлення допускається загальне або комбіноване загальне плюс місцеве . Застосовувати тільки місцеве освітлення недопустимо. 36. Світильники місцевого освітлення з будь-якими лампами для виробничих приміщень повинні мати відбивачі виготовлені з матеріалу що не просвічується із захисним кутом не меншим від 30°. Яскравість світильників місцевого освітлення не повинна перевищувати 1000 кд/м2 нт . Світильники місцевого освітлення повинні живитися струмом при напрузі не більшій за 36 В. 37. Типи світильників що рекомендуються для освітлення виробничих приміщень: Тип світильника Виготов- ляється для ламп Де використовується Для ламп розжарювання «Универсаль» із захисним кугом 14° До 200 і до- 800 Вт У навчально-виробничих приміщеннях з незначним виділенням пилу кіптяви при висоті підвішування до 4-5 м Кососвіт До 200 і до 500 Вт Для освітлення вертикальної поверхні розміщеної з одного боку світильника Куля молочного скла До 60 130 300 Вт Для створення м'якого розсіяного освітлення Світильник з емальованим відбивачем для місцевого освітлення «Альфа» До 60 і 25 Вт Для місцевого освітлення при висоті установки світильника 30 см; створює в межах світлової плями діаметром 0 5 м освітленість 300 лк при лампах 40 Вт 200 лк при лампах 25 Вт СК-300; КСО-2 Для створення розсіяного освітлення Для люмінесцентних ламп ШОД-2-40 ШОД-2-80 Для створення рівномірного розсіяного освітлення 38. Потрібну освітленість треба підтримувати систематичним очищенням арматури світильників і ламп від пилу й бруду не рідше як два рази на місяць а в майстернях де є значні виділення пилу диму й кіптяви не рідше як чотири рази на місяць. 39. Лампи що перегоріли пошкоджена арматура повинні замінюватися негайно. Замінювати лампи арматуру запобіжники а також очищати світильники і прилади повинен електромонтер. Виконання цих робіт не слід доручати учням. У світильниках загального і місцевого освітлення можна використовувати лампи тільки такої потужності на яку світильники розраховані. Лампи що застосовуються для загального і місцевого освітлення повинні бути забезпечені електроосвітлювальною арматурою. Використовувати відкриті лампи забороняється. Висота установки світильників загального освітлення має бути не меншою як 3 м від підлоги. Примітка. Гарантійний строк служби для ламп розжарювання 1000 люмінесцентних ламп 2500 ... 3000 год горіння; після його закінчення електролампи треба систематично заміняти. 40. У приміщеннях майстернях коридорах установлюється аварійне освітлення що має створювати освітленість не меншу як 0 3 лк на підлозі вздовж лінії основних проходів і на сходах. 41. Світильники аварійного освітлення повинні приєднуватись до мережі незалежної від мережі робочого освітлення починаючи від щита підстанції або при наявності лише одного вводу починаючи від цього вводу. 42. Електрична частина освітлювальних установок повинна задовольняти вимоги Правил улаштування електроустановок ПУЕ . 43. Навчально-виробничі майстерні і допоміжні приміщення мають бути обладнані вентиляцією та опаленням. Вентиляція може бути природною механічною або змішаною і повинна забезпечувати повітрообмін температуру і стан повітряного середовища що передбачені санітарними нормами. 44. У майстернях з обробки металу і деревини вентиляція повинна забезпечувати повітрообмін 20 м3/год на одну людину. Виробничі процеси що супроводжуються виділенням пилу обладнують пристроями для його уловлювання і видалення. Місцеві відсмоктувачі повинні забезпечувати повітрообмін 250 м3/год. Повітрообмін місцевої витяжки від клеєварки повинен становити 350 м3/год. 45. Обладнання навчальних майстерень установка для нікелювання для фарбування розпиленням апарат точкового зварювання робочі місця для відливання і термообробки як правило треба встановлювати в окремому приміщенні з обов'язковим влаштуванням місцевих витяжних відсмоктувачів. Фарбувати розпилюванням нікелювати необхідно тільки у витяжній шафі. Над робочим місцем для запускання і випробування двигуна внутрішнього згоряння повинен 6ути обладнаний кожух з витяжною вентиляцією. Випускну трубу двигуна треба вставляти і щільно з'єднувати з трубою що виведена назовні. 46. Навчальні монтажні роботи що проводяться з використанням м'яких припоїв у тому числі припоїв що містять свинець: ПОС-40; ПОС-60 мають строго відповідати «Основним вимогам щодо організації навчальних робіт утримання навчально-виробничих приміщень організації робочих місць учнів і засобів індивідуальної профілактики під час паяння невеликих виробів сплавами що містять свинець» додаток 2 . 47. Вентиляційні пристрої повинні бути завжди справними і перебувати під постійним наглядом осіб які відповідають за роботу вентиляції. 48. Вентиляційні установки повинні проходити планово-запобіжний ремонт періодичне технічне і санітарно-гігієнічне випробування. Результати випробувань заносять до спеціального журналу. У шкільних майстернях можна встановлювати осьові вентилятори таких марок- М9 № 4 М9 № 5 М9 № 6 і відцентрові вентилятори марок: Ц4-70 № 2 5; ЭВР № 2 Ц13-50 № 2. 49. Для приміщень навчальних і навчально-виробничих майстерень рекомендується централізоване опалення: а центральне водяне з металевими радіаторами; б променеве з бетонними панелями; в у шкільних майстернях допускається повітряне суміщення з припливною вентиляцією при температурі повітря що подається не більшою за 60 ° без рециркуляції. Опалення повинне забезпечувати рівномірну температуру можливість регулювання ступеня нагріву приміщення і незалежного вмикання і вимикання опалювальних секцій. 50. Забороняється для опалення навчальних і навчально-виробничих майстерень застосовувати тимчасові чавунні або інші печі. 51. Оптимальна температура повітря в приміщеннях навчальних майстерень з обробки металу і деревини повинна бути 16... 18 °С. 52. Ворота і вхідні двері в капітальних стінах повинні бути утеплені. Біля воріт і дверей через які відбувається транспортування матеріалів і виробів мають бути опалювані тамбури. Двері повинні мати пристрої для примусового закривання пружини пневматичні затвори і т. д. . У воротах для проходу людей повинні бути хвіртки. 53. Навчальні й навчально-виробничі майстерні незалежно від наявності вентиляційних пристроїв повинні мати у віконних отворах фрамуги що відчиняються або інші пристосування для провітрювання. Для відчинення й регулювання фрамуг повинні бути зручні пристрої якими керують з підлоги. 54. Рами вікон і світлових ліхтарів двері й тамбури до них повинні бути справними. До настання зими їх треба утеплити. В. Обладнання і матеріали 55. Усе працююче обладнання навчальних і навчально-виробничих майстерень має бути непошкодженим і надійно закріпленим. Надійність установки обладнання на міжповерхових перекриттях повинна підтверджуватися відповідними розрахунками. Обладнання й механізми повинні мати всі необхідні надійно закріплені обмежувачі. 56. Розміщення обладнання верстатів машин механізмів верстаків тощо має відповідати навчально-виробничому процесу нормам розстановки обладнання й умовам його роботи див. Правила техніки безпеки і виробничої санітарії під час холодної обробки металів затверджені постановою президії ЦК профспілки робітників машинобудування 12 жовтня 1965 р. а також забезпечувати безпечні умови праці учнів. Типові варіанти розміщення обладнання подано в додатку 3. 57. Складування матеріалів і деталей треба виконувати на спеціальних місцях так щоб вони не захаращували проходів і не заважали вільному обслуговуванню. Висота складування матеріалів заготовок не повинна бути більшою від 1 м. При складуванні потрібно забезпечувати стійкість складених предметів і запобігати падінню заготовок деталей або матеріалів. Для цього застосовують спеціальні пристрої стояки прокладки підкладки підпори тощо. 58. Заново встановлене обладнання можна пускати в експлуатацію лише з дозволу технічної інспекції та органів народної освіти з оформленням відповідного акта. 59. Передачі пасові канатні ланцюгові фрикційні зубчасті та ін. повинні бути забезпечені надійними і зручними в експлуатації запобіжними захисними засобами. 60. Передачі розміщені всередині обладнання і агрегатів повинні бути закритими з усіх боків. Доступ до них має здійснюватися за допомогою пристроїв що відчиняються кришка дверці тощо а не знімними. Подавальні валики і подібні пристрої повинні бути забезпечені пристосуваннями що запобігають захопленню одягу і пальців працівника. 61. Обладнання і механізми навчальних майстерень повинні мати тільки індивідуальні приводи. Передавання руху до обладнання трансмісіями в навчальних майстернях не дозволяється. 62. Оброблювані рухомі або обертові деталі вироби що виступають за габарити обладнання повинні бути обгороджені і мати стійкі підтримуючі пристрої. Усе верстатне обладнання призначене для обробки крихких металів повинно мати пристрої для захисту працюючого від поранень стружкою і відлітаючими частинками матеріалу. Під час обробки матеріалів з утворенням зливної стружки верстати повинні бути обладнані стружколамами. Фрезерні верстати для захисту від стружки повинні мати надійні щитки й ширми. Стругальні верстати забезпечуються стружкозбирачами. 63. Обладнання треба фарбувати світлими тонами одного кольору зеленого . Місця що підлягають захисту фарбують червоним кольором який різко виділяється після зняття захисного засобу. 64. Справність і стан обладнання та його захисних засобів повинні перевірятися до початку роботи майстром інструктором або вчителем праці. Забороняється працювати на несправному обладнанні. 65. Пуск і зупинка обладнання і механізмів повинні бути цілком безпечними а пускові пристрої зручними для користування. 66. Пускові пристрої мають забезпечувати швидкість і плавність вмикання з робочого місця і повинні бути позбавлені можливості самодовільно вмикатися. Наявність кількох місць пуску забороняється. Поблизу робочого місця вчителя має бути рубильник кнопка «Стоп» вимикання всього обладнання навчальної майстерні. Розміщення органів керування рукояток маховичків кнопок повинно бути зручним безпечним для користування. 67. Кнопки вмикання будь-якого обладнання мають бути заглиблені на 3-5 мм а кнопки вимикання повинні виступати над панеллю не менш як на 3 мм і мати добре видимий напис «Стоп». Колір кнопок вимикання червоний. Контакти повинні бути захищені від потрапляння пилу стружок емульсій мастил що використовуються під час роботи. 68. Пусковий педальний пристрій якщо він є повинен мати захисний засіб що запобігає випадковому вмиканню від падіння предмета на педаль несподіваного натискання тощо . 69. Прибирають стружки обрізки пил і бруд з обладнання тільки за допомогою крючків щіток тощо після того як вимкнено обладнання. Без використання зазначених пристроїв прибирати забороняється. Застосовувати стиснене повітря для здування ошурок і стружок не дозволяється. 70. Змащувати частини обладнання треба ретельно і систематично відповідно до наявної інструкції. Система змащування забезпечується пристроями що запобігають розбризкуванню і розливанню мастил щітками збирачами листами піддонами і повинна бути безпечною в обслуговуванні. 71. Учні які працюють на обладнанні з використанням охолоджувальних сумішей повинні бути проінструктовані про необхідні заходи безпеки. 72. Ремонтувати обладнання під час його роботи забороняється. 73. Перед ремонтом обладнання треба вимкнути з мережі і привести до такого стану при якому жодна його частина або вузол не могли б самостійно рухатися. Приводні паси треба зняти з шківів під пускові педалі потрібно підставити підкладки. Біля пускових пристроїв і рубильників що підводять струм вивішують попереджувальні плакати де зазначають що обладнання ремонтується і пуск його заборонений. Знімні частини розміщують на заздалегідь підготовлених місцях міцно і стійко укладають з використанням підкладок круглі деталі із застосуванням підпор. Для виконання ремонтних робіт між знятими деталями і біля обладнання що ремонтується залишають вільні проходи і робочі площі. 74. Перед пуском обладнання після ремонту або налагодження всі захисні засоби а також пристрої слід поставити на місце міцно й правильно закріпити. Працівників які є поблизу повідомляють про початок роботи на відремонтованому обладнанні. Г. Робоче місце 75. Робоче місце учня повинно бути організоване так щоб запобігти будь-якому нещасному випадку. Кожне робоче місце обладнують сидіннями приставними висувними або відкидними якими учні можуть користуватися для відпочинку і виконання окремих операцій основної роботи. 76. Робочі місця повинні бути обладнані спеціальними пристроями: тумбочками висувними ящиками шафами інструментальними полицями або стелажами для зберігання інструмента захисних окулярів креслень тощо; заготовки інструмент тощо які зберігаються на стелажах не повинні виступати за межі робочої площі стелажа. 77. Забороняється захаращувати робочі місця й проходи матеріалами заготовками деталями та відходами виробництва. Тримати на робочому місці предмети не потрібні для виконання роботи забороняється 78. Керівники навчальних закладів завідуючі майстернями майстри інструктори та вчителі трудового навмання а також керівники виробничих дільниць де проводяться практикуми учнів зобов'язані: а забезпечити учнів справним інструментом; б стежити за тим щоб інструмент був правильно заточений; в стежити за правильним виконанням трудових прийомів 79. Інструмент повинен зберігатись у спеціальних інструментальних ящиках шафах столиках біля обладнання а в тих випадках де це передбачено конструкцією машини в середині неї. 80. Лещата на верстаках установлюють на відстані не менш як 1 м між осями. Ширина верстака повинна бути не меншою від 0 75 м. Для захисту учнів від осколків що відлітають повинні бути встановлені щити із сітки з вічками не більшими як 3 мм заввишки не менш як 1 м. На одномісних універсальних столах-верстаках призначених для шкільних комбінованих майстерень восьмирічних шкіл допускається знімний захисний пристрій з розміром поверхні що забезпечує схоплювання осколків по вертикальній площині 45° а по горизонтальній 96°. Поверхня захисного пристрою повинна забезпечувати добре гасіння швидкості осколків. Лещата мають забезпечувати надійне кріплення заготовки губки лещат повинні мати неспрацьовану насічку. 81. Відстань між верстаками має відповідати нормам зазначеним у додатку 4. 82. Учні яких допускають до ремонту і заточування інструмента повинні 6ути попередньо проінструктовані. Початкові роботи виконуються під наглядом майстра інструктора або вчителя праці. 83. Молотки кувалди тощо повинні мати опуклу поверхню бойка гладеньку незбиту без задирок вибоїн тріщин мати міцні рукоятки. 84. Ручки молотків кувалд виготовляються з твердих і в'язких порід деревини клена дуба берези тощо . Користуватися ручками з м'яких або товстошарових порід деревини ялини сосни забороняється. Ручки молотків і кувалд повинні бути рівними овального перерізу з потовщеннями біля вільних кінців. Поверхня ручок повинна бути гладенькою рівно зачищеною без тріщин задирок і сучків. 85. На хвостовики напилків стамесок долот пилок викруток тощо треба міцно насаджувати ручки стягнуті металевими кільцями що запобігають розколюванню. Довжина ручок повинна відповідати розмірам інструмента. Розміри інструментів та їх маса мають відповідати віковим особливостям учнів див. «Гігієнічні вимоги до розмірів інструментів для шкільних навчальних майстерень» затверджені заступником Головного державного санітарного інспектора СРСР 1 червня 1961 р. № 369-61 . Працювати переліченими й подібними інструментами без ручок або з несправними ручками що мають тріщини відколи тощо забороняється. 86. Під час роботи зубилом і крейцмеселем для захисту очей учня від осколків що відлітають слід застосовувати захисні окуляри. Майстри інструктори і вчителі праці зобов'язані стежити за тим щоб ними обов'язково користувались. 87. Пилки поперечні лучкові ножівки та ін. повинні бути правильно розведені і добре заточені. Ручки пилок треба міцно закріплювати гладенько зачищати. Лучкові пилки повинні мати міцний станок що забезпечує надійний натяг полотна і необхідне його обертання. 88. Стругальний інструмент для обробки деревини шерхебелі рубанки фуганки та ін. повинен мати гладенькі рівно зачищені колодки. Задній кінець колодки рубанка шерхебеля тощо у верхній своїй частині має бути заокругленим. Рукоятки колодок повинні бути гладенькими. Різці стругального інструмента мають бути правильно заточені міцно й щільно підігнані до дерев'яних колодок і не повинні мати вибоїн ум'ятин тріщин і задирок. 89. Гайкові ключі мають відповідати розмірам гайок і головок болтів і не повинні мати тріщин вибоїн і задирок. Забороняється нарощувати ключі контрключами трубами тощо. Розвідні ключі не повинні мати люфту в рухомих частинах. Робочі грані губок ключів повинні бути паралельними між собою. 90. Усі пристрої кондуктори ділильні головки тощо що застосовуються на обладнанні повинні бути справними зручними безпечними в експлуатації. 91. Маса тягарів що переносяться вручну коли на це затрачується не більш як 1/3 робочого часу не повинна перевищувати відповідно до трудового законодавства: Для хлопчиків 15 років ... 8 2 кг Для дівчаток 15 років ... 5 0 кг Для юнаків 16 18 років ... 16 4 кг Для дівчат 16 18 років ... 10 2 кг. Учнів молодших від 15 років забороняється залучати до робіт пов'язаних з перенесенням і пересуванням тягарів. 92. Для підіймання встановлення і зняття важких деталей треба використовувати підйомні пристрої або споруди талі тельфери крани стріли роликові столи тощо що забезпечують безпеку операції та полегшують працю учнів. Безпечна експлуатація підйомних пристроїв здійснюється відповідно до Правил обладнання і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів що затверджені Державним комітетом з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості та Держгірничтехнаглядом 30 грудня 1969 р. Д. Індивідуальні захисні пристрої 93. Учні під час трудового навчання або проходження виробничої практики а також майстри повинні забезпечуватися справним і доброякісним спецодягом запобіжними пристроями відповідно до діючих для певного виду виробництва норм. 94. Учням на час трудового політехнічного навчання видають бавовняні халати або фартухи рукавиці захисні окуляри тощо відповідно до діючих галузевих норм в установленому для всіх робітників і службовців порядку за рахунок коштів школи п.17 Інструкції про порядок видачі зберігання і користування спецодягом спецвзуттям і запобіжними пристроями затвердженої постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці й заробітної плати і Президії ВЦРПС від 11 червня 1960 р. № 786 . 95. Майстрам трудового і виробничого навчання видаються безплатно халат бавовняний із строком носіння 12 місяців рукавиці комбіновані на 5 місяців окуляри захисні на 6 місяців лист Міністерства освіти СРСР № 70-М від 23 травня 1969 р. «Про норми безплатної видачі спецодягу спецвзуття і запобіжних пристроїв робітникам і службовцям установ системи Міністерства освіти СРСР» . 96. Допускати майстрів і учнів до роботи без спецодягу і запобіжних пристроїв забороняється. 97. Розмір і модель спецодягу учнів повинні виключати можливість захоплювання її рухомими частинами верстатів та оброблюваними деталями. Не повинно бути кінців що звисають або розвіваються поли краватки косинки фартуки зав'язки . Одяг повинен наглухо застібатися звислі кінці косинок платків зав'язок повинні бути підібрані манжети рукавів мають щільно охоплювати руки навколо кистей. Розміри спецодягу повинні відповідати зросту учнів. 98. Волосся працюючих повинно бути закрите щільно облягаючим головним убором і підібране під нього. 99. У випадку коли роботу на металевих поверхнях треба виконувати в лежачому сидячому положенні або на колінах учням треба видати для обов'язкового користування під час роботи спеціальні мати або наколінники з матеріалу низької теплопровідності. 100. Учнів які очищають деталі чи вироби від іржі фарби бруду а також при рубанні металу тощо слід забезпечувати захисними окулярами або маскою з органічного скла для захисту від окалини пилу тощо які розлітаються. 101. Майстри інструктори вчителі трудового навчання або викладачі виробничої практики зобов'язані строго стежити за виконанням учнями як у навчальних майстернях так і на підприємствах зазначених вимог щодо заходів індивідуального захисту під час роботи а також забезпечити належний догляд за індивідуальними захисними пристроями. III. Пожежна безпека 102. Робота з пожежної безпеки організовується відповідно до Типових правил пожежної безпеки для шкіл шкіл-інтернатів дитячих будинків дошкільних та інших навчально-виховних закладів Міністерства освіти СРСР що затверджені Міністерством освіти СРСР 3 січня 1969 р. і погоджені з Головним управлінням пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ СРСР 6 січня 1969 р. 103. Навчально-виробничі мастерні повинні повністю забезжечуватися засобами пожежогасіння пінними та вуглекислотними вогнегасниками сигналами та іншим обладнанням. Розміщення і будова засобів пожежогасіння повинні відповідати зазначеним Типовим правилам. 104. Забороняється захаращувати доступ і проходи до засобів пожежогасіння і протипожежного обладнання а також використовувати їх не за призначенням. 105. Обтиральний матеріал як використаний так і невикористаний треба складати і зберігати в спеціальних металевих ящиках закритих кришками. 106. Використаний обтиральний матеріал стружки сміття слід прибирати після кожного заняття. 107. У столярній майстерні не повинно бути більше за одноденний запас матеріалів. 108. Легкозаймисті та вогненебезпечні матеріали бензин гас спирт лак мастила тощо слід зберігати в спеціальних приміщеннях місцях і пристроях за погодженням з пожежною інспекцією. Запас цих матеріалів на робочому місці не повинен перевищувати потреби робочого дня; при цьому залишати зазначені матеріали в майстернях після роботи забороняється. 109. Видавати і наповнювати відповідний посуд прилади тощо легкозаймистим і вогненебезпечним матеріалом треба поза майстернею у спеціально відведеному пристосованому для цієї мети місці безпечному в пожежному відношенні із застосуванням спеціальних пристроїв насосів сіток тощо . 110. У столярній майстерні і на складі де зберігаються займисті матеріали й готові вироби електричні світильники повинні бути закриті скляними ковпаками. 111. Електронагрівальні прилади треба встановлювати в спеціально відведених приміщеннях. IV. Інструктування учнів з техніки безпеки 112. Усі майстри інструктори та вчителі трудового навчання повинні знати правила положення та інструкції з техніки безпеки і промислової санітарії стосовно галузей техніки й праці що їх опановують учні як у навчальних майстернях так і на підприємствах. До трудового навчання учнів може бути допущений лише той адміністративно-педагогічний персонал який пройшов перевірку знань з техніки безпеки кваліфікаційною комісією відділу народної освіти. 113. На учнів які проходять трудові політехнічні практикуми на підприємствах поширюється такий самий порядок проходження інструктажу з техніки безпеки що встановлений для робітників підприємств. Усю відповідальність за своєчасний і повний інструктаж учнів на робочих місцях несе адміністрація підприємств. 114. Доручаючи якусь роботу учневі майстер інструктор учитель зобов'язаний не тільки ознайомити учня з технологією процесу будовою машин верстата та умовами праці а й проінструктувати його про заходи безпеки під час виконання роботи розповісти про призначення запобіжних пристроїв обладнання безпечні методи праці підготовку і прибирання робочого місця правила особистої гігієни. Ці знання періодично перевіряють закріплюють. 115. Жодного учня не можна допускати до практичної роботи а також до самостійної роботи й обслуговування будь-якого обладнання без відповідного навчання роботи на верстаті належної перевірки знання техніки безпеки в межах навчальної програми правил та інструкцій з техніки безпеки що стосуються його спеціальності. Проведення інструктажу з техніки безпеки треба відповідно оформляти в журналі інструктажу з техніки безпеки. 116. На виробничих дільницях у навчальних майстернях потрібно вивішувати відповідні плакати з техніки безпеки попереджувальні написи та інструкції з техніки безпеки. 117. Кожний нещасний випадок що відбувся в навчально-виробничій майстерні або в процесі трудового навчання на підприємстві має бути розслідуваний і зареєстрований відповідно до Положення про розслідування і облік нещасних випадків на виробництві затвердженного постановою Президії ВЦРПС від 20 травня 1966 р. із змінами від 24 лютого 1975 р. п. 4 і стати предметом обговорення відповідних педагогічних і шкільних зборів. 118. Організаційно-технічні причини нещасного випадку потрібно негайно усунути і вжити заходів щодо запобігання подібним випадкам у майбутньому. V. Електробезпека Персонал який обслуговує електроустановки повинен керуватися Інструкцією з техніки безпеки під час експлуатації електроустановок до 1000 В у школах та інших закладах народної освіти додаток 23 та суворо додержувати її в практичній роботі. Додаток 1 Ак т - д о з в і л на проведення занять у шкільних майстернях і на робочих місцях підприємств Ми що нижче підписалися: представники райвиконкому райвно райсес райкому профспілки директор школи представник дирекції підприємства де проводиться практика учнів голова місцевого комітету профспілки завідуючий навчальними майстернями склали цей акт у тому що: 1. У навчальній майстерні цеху підприємства для учнів організовано робочі місця які відповідають нормам охорони праці Правилам техніки безпеки і виробничої санітарії а також віковим особливостям учнів. 2. Адміністративно-педагогічний персонал навчального закладу підприємства на якому навчаються школярі з Правилами техніки безпеки і виробничої санітарії для навчальних і навчально-виробничих майстерень а також з Правилами техніки безпеки що діють на підприємстві транспорті будівництві в організації де проходять практику учні ознайомлений. Додаток 2 Основні вимоги щодо організації навчальних робіт утримання навчально-виробничих приміщень організації робочих місць і засобів індивідуальної профілактики під час паяння дрібних виробів сплавами що містять свинець І. Організація навчальних робіт і утримання навчально-виробничих приміщень 1. Фронтальне виконання учнями навчальних і виробничих робіт з паяння різних деталей м'якими припоями в майстернях не допускається. 2. Навчальні майстерні в яких учні оволодівають спеціальностями що пов'язані з виконанням робіт з паяння сплавами які містять свинець повинні мати спеціалізовані робочі місця обладнані всім необхідним для виконання цих робіт. 3. Якщо обсяг навчальних робіт виконуваних учнями з паяння сплавами що містять свинець перевищує 10% загального часу навчання в навчальній майстерні кількість робочих місць обладнаних для паяння повинна становити 1/4 1/3 кількості робочих місць учнів у цій майстерні. 4. У навчально-виробничих майстернях не обладнаних вентиляцією виконувати роботи з паяння деталей м'якими припоями забороняється. Спеціалізовані робочі місця призначені для виконання робіт з паяння дрібних деталей повинні бути обладнані місцевими витяжними пристроями що забезпечують швидкість руху повітря безпосередньо на місці паяння не менш як 0 6 м/с. Система вентиляції цих робочих місць повинна бути автономною. Суміщати в одну вентиляційну установку пристрої що обслуговують робочі місця для паяння та інше виробниче обладнання забороняється. 5. Під час виконання навчально-виробничих робіт з паяння приміщення навчально-виробничих майстерень необхідно забезпечувати припливним повітрям що подається у верхню зону в кількості яка становить приблизно 90% об'єму витяжки. Рухливість повітря в робочій зоні повинна бути не меншою від 0 3 м/с. Решту 10% приточного повітря слід подавати в суміжні чистіші приміщення. 6. Опорядження приміщень навчально-виробничих майстерень а також повітроводів комунікацій опалювальних приладів тощо повинно допускати їх очищення від пилу та періодичне обмивання. Стики стін між собою із стелею підлогою треба робити заокругленими; стіни віконні рами опалювальні прилади повітроводи тощо мають бути гладенькими і покритими масляною фарбою світлих тонів; підлога також повинна бути гладенькою без щілин і мати похил до трапів каналізації. 7. У навчально-виробничих майстернях після кожної зміни протягом якої виконувалися роботи пов'язані з паянням деталей припоями що містять свинець треба мити підлогу. Сухе прибирання підлоги не дозволяється. У період навчання коли на робочих місцях виділених для паяння щоденно виконується паяння дрібних деталей раз у два тижні треба робити загальне вологе прибирання в навчально-виробничих майстернях. 8. Зберігати одяг у приміщеннях де виконується паяння забороняється. Забороняється також зберігати робочі халати у яких виконують роботи з паяння припоями що містять свинець у гардеробних призначених для зберігання верхнього і домашнього одягу. 9. У безпосередній близькості від робочих місць призначених для виконання робіт з паяння дрібних деталей м'якими припоями повинні бути встановлені умивальник з безперебійною подачею води бачок з 1%-ним розчином оцтової кислоти для попереднього миття рук і переносні ємкості що легко обмиваються для збирання паперових чи бавовняних салфеток які використовуються для витирання рук і для збирання ганчір'я використаного під час прибирання робочих місць після виконання робіт з паяння. Біля умивальників постійно мають бути мило щітки достатня кількість салфеток для витирання рук паперових чи бавовняних разового використання . Застосовувати рушники загального користування не дозволяється. II. Організація робочих місць та їх утримання 10. Верстаки робочі столи або інше обладнання призначене для виконання робіт пов'язаних з паянням повинні бути максимально простої конструкції легкодоступними для ретельного очищання. 11. Робочі поверхні столів або іншого обладнання а також поверхні ящиків для зберігання інструменту треба покривати гладеньким матеріалом що легко обмивається. Допускається фарбувати внутрішні поверхні ящиків для інструмента масляною фарбою. 12. Поверхні столів ящиків для зберігання інструмента і тару що використовується на робочих місцях під час виконання робіт з паяння припоями які містять свинець треба в кінці кожної зміни очищати й обмивати гарячим мильним розчином. 13. Використані салфетки і ганчір'я що можуть бути забруднені свинцем після закінчення зміни треба спалювати. Повторне використання їх не допускається. 14. Робочі місця повинні забезпечуватися пінцетами для переміщення стержнів або кусочків сплаву. 15. Сплави і каніфоль що використовуються потрібно поміщати в кюветах щоб не забруднювати свинцем робочих поверхонь столів або іншого обладнання призначеного для виконання робіт пов'язаних з паянням. 16. Для доставки на робочі місця свинцевих сплавів і виробів покритих цими сплавами та зберігання їх там треба мати достатню кількість зручної для перенесення тари що легко обмивається. 17. Природне і штучне освітлення навчально-виробничих майстерень і робочих місць учнів має відповідати встановленим санітарним нормам СН 245-71 . Причому норми освітленості підвищуються на один ступінь за шкалою освітленості якщо нормована освітленість у навчально-виробничих майстернях менша за 300 лк при лампах розжарювання. III. Норми індивідуальної профілактики 18. Робочий одяг у якому виконують роботи з паяння дрібних виробів припоями що містять свинець треба зберігати окремо від верхнього і домашнього одягу. Забирати цей одяг додому забороняється. 19. У період щоденного виконання учнями робіт з паяння припоями що містять свинець змінювати робочий одяг і здавати його для прання потрібно не рідше як один раз на тиждень. Прати і знешкоджувати робочий одяг в якому виконувалися роботи з паяння повинна школа окремо від решти робочого одягу відповідно до умов обробки одягу забрудненого свинцем. 20. Вхід до приміщень для приймання їжі їдалень і буфетів в робочому одязі забороняється. 21. Протягом робочого дня учні які виконують роботи з паяння повинні мити руки кілька разів. У разі переходу до виконання нових робіт перед виходом з майстерні і перед прийманням їжі руки треба мити обов'язково. 22. Обов'язково потрібно чистити зуби і полоскати порожнину рота перед прийняттям їжі та після закінчення роботи з паяння. Якщо обсяг робіт виконуваних учнями з паяння невеликий до 10% загального часу навчання в майстерні можна обмежитися полосканням порожнини рота. Зберігати зубні щітки в робочому одязі і чистити зуби в приміщенні майстерні не дозволяється. 23. У приміщеннях де виконується паяння забороняється приймати і зберігати їжу та питну воду а також курити. 24. У приміщеннях де виконується паяння і особливо в ящиках призначених для зберігання інструмента забороняється зберігати будь-які речі працюючих. Додаток 3 Розміщення обладнання в майстернях 1. Робоче місце вчителя що охоплює кафедру верстак і класну дошку має бути неподалік від входу. 2. Класну дошку і викладача повинно бути добре видно з кожного робочого місця. 3. Відстань між слюсарними верстаками повинна бути не меншою ніж 80 см а між рядами проходи вздовж майстерні не меншою як 100 см. 4 Відстань від верстатів до верстаків має бути не меншою ніж 90 см. 5. Крайні лещата на багатомісних слюсарних верстаках що упираються торцями в стіну повинні бути від стіни на відстані не меншій як 70 см. 6. Відстань між столярними верстаками розміщеними в ряд повинна бути не меншою від 65 см а між рядами не меншою ніж 70 см. 7. Розміщуючи верстаки в столярній майстерні треба враховувати збільшення їхніх розмірів за рахунок висування затискних гвинтів. 8 Механічне обладнання потрібно розміщувати ближче до робочого місця вчителя. Токарні й фрезерні верстати встановлюють біля вікон майстерні на відстані 40-50 см від стіни. 9. Заточувальний верстат установлюють далі від інших верстатів. 10. Циркулярну пилку і фугувальний верстат потрібно встановлювати в допоміжному приміщенні1 так щоб перед ними а також уздовж них залишалося достатньо вільного місця не менше ніж по 2 м для переміщення розпилюваного матеріалу. Додаток 5 Типова інструкція з техніки безпеки під час роботи на токарному верстаті по металу Небезпечність у роботі Нещасні випадки під час роботи на токарних верстатах трапляються внаслідок: 1 Якщо допоміжних приміщень немає верстати встановлюють з додержанням таких самих вимог Додаток 4 Розміщення верстаків Відстань Розміщення верстаків Ескіз Між верстаками при поперечному розміщенні до проходу Один за одним Попарно по фронту 1 відсутності або несправності засобів захисту; 2 неміцного закріплення деталі та інструмент; 3 несправності й притуплення різального інструмента; 4 надягання і зняття паса на ходу верстата; 5 несправності електрообладнання зокрема заземлення; 6 безпорядку на робочому місці. До початку роботи 1. Правильно надіньте спецодяг фартух з нарукавниками або халат головний убір : а застебніть обшлаги рукавів на ґудзики уникайте зав'язувати їх тасьмою; б заховайте волосся під головний убір: берет або косинку зав'язану без звисаючих кінців. 2. Перевірте наявність і надійність кріплення захисних засобів і з'єднання захисного заземлення занулення з корпусом верстата. 3. Розмістіть інструменти і заготовки в певному порядку на приставній тумбочці або на спеціальному пристрої. 4. Міцно закріпіть різець і оброблювану деталь вийміть ключ з патрона і покладіть на встановлене місце. 5. Перевірте роботу верстата на холостому ході та справність пускової коробки вмиканням і вимиканням кнопок і важелів керування. 6. Перед самим початком роботи надіньте захисні окуляри. Під час роботи 1. Плавно підводьте різець до оброблюваної деталі не допускайте збільшення перерізу стружки. 2. Щоб уникнути травм: а не нахиляйте голови близько до патрона або різального інструмента; б не передавайте і не приймайте предметів через обертові частини верстата; в не кладіть ліктів і не спирайтеся на верстат не кладіть на нього інструментів або заготовок; г не вимірюйте оброблюваної деталі не змащуйте не чистіть і не прибирайте стружки з верстата до повної його зупинки; д не охолоджуйте різального інструмента або оброблюваної деталі за допомогою ганчірки або кінців; е не допускайте виходу з-під різця довгої стружки; є не зупиняйте верстат гальмуванням патрона рукою; ж не відходьте від верстата не вимкнувши його; з не підтримуйте і не ловіть рукою відрізувану деталь. 3. Зачищайте деталі на верстаті напилком або шкуркою прикріпленими до жорсткої оправи. Рукоятка оправи повинна мати запобіжне кільце. Під час роботи тримайте її лівою рукою. 4. Перед вимиканням верстата відведіть різець від оброблюваної деталі. 5. Під час роботи на центрах перевірте чи надійно закріплено задню бабку і стежте щоб засвердловка була достатньою і кут її відповідав куту центрів. 6. Користуйтесь ключами що відповідають гайкам і головкам гвинтів. 7. Оброблюваний пруток вибирайте такої довжини щоб він не виступав за межі верстата. 8. У разі вимкнення струму в мережі під час роботи негайно вимкніть пускову кнопку. Після закінчення роботи 1. Відведіть супорт і вимкніть електродвигун. 2. Приберіть стружку з верстата за допомогою щітки а з пазів станини гачком. Не здувайте стружки ротом і не змітайте їх рукою. 3. Протріть і змастіть верстат приведіть у порядок інструмент та індивідуальні засоби захисту. Здайте верстат черговому або вчителеві. Додаток 6 Типова інструкція з техніки безпеки під час роботи на фрезерному верстаті Небезпечність у роботі 1. Поранення рук і пальців обертовими частинами верстата або фрезою. 2. Намотування волосся на обертову оправку фрези. 3. Ураження очей відлітаючою стружкою під час обробки крихких металів. Крім зазначених можливі й інші нещасні випадки характерні для роботи на металорізальних верстатах. До початку робота 1. Надіньте і приведіть у порядок свій спецодяг фартух з нарукавниками або халат головний убір : а застебніть обшлаги рукавів на ґудзики уникайте зав'язувати їх тасьмою; б заховайте волосся під головний убір берет або косинку зав'язану без звисаючих кінців . 2. Перевірте наявність і надійність кріплення засобів захисту і з'єднання захисного заземлення занулення з корпусом верстата. 3. Розмістіть інструменти і заготовки в певному порядку на приставній тумбочці або па спеціальному пристрої. 4. Міцно закріпіть фрезу та оброблювану деталь Ключ покладіть на встановлене місце. 5. Перевірте роботу верстата на холостому ході та справність пускової коробки вмиканням і вимиканням кнопок і важелів керування. 6. Перед самим початком роботи надіньте захисні окуляри. Під час роботи 1. Фрезу до оброблюваної деталі або деталь до фрези підводьте плавко і не допускайте збільшення перерізу стружки. 2. Користуйтесь тільки справним інструментом. 3. Щоб уникнути травм: а не нахиляйте голови близько до фрези або рухомої деталі; б не передавайте і не приймайте предметів через обертові або рухомі частини верстата; в не кладіть ліктів і не спирайтесь на верстат не кладіть на нього інструментів або заготовок; г не вимірюйте оброблюваної деталі і не змащуйте не чистіть і не прибирайте стружки з верстата до повної зупинки; д не охолоджуйте фрези або оброблюваної деталі за допомогою ганчірки або кінців; е не допускайте виходу з-під фрези довгої стружки; є не зупиняйте верстат гальмуванням паса або шківа рукою; ж не відходьте від верстата не вимкнувши його. 4. Перед вимиканням верстата відведіть фрезу від оброблюваної деталі або деталь від фрези . 5. У разі вимкнення струму в мережі під час роботи негайно вимкніть пускову кнопку. Після закінчення роботи 1. Зупиніть верстат. 2. Приберіть стружку з верстата і витріть ретельно його та інструмент. 3. Приведіть у порядок робоче місце. Змастіть верстат. 4. Здайте вчителеві верстат і робоче місце. 5. Приведіть себе в порядок. Додаток 7 Типова інструкція з техніки безпеки під час роботи на стругальному верстаті Небезпечність у роботі 1. Поранення рук рухомими частинами і різцем. 2. Пошкодження обличчя та очей відлітаючою стружкою. 3. Удар рухомою платформою поздовжньо-стругального верстата або повзуном. До початку роботи 1. Надіньте і приведіть у порядок спецодяг: а застебніть обшлаги рукавів; б заховайте волосся під берет косинку зав'язану без звисаючих кінців. 2. Приберіть з верстата всі зайві інструменти і непотрібні під час роботи деталі. 3. Огляньте верстат і перевірте його справність на холостому ході. 4. Перевірте справність захисного заземлення занулення . 5. Перед самим початком роботи надіньте захисні окуляри. Під час роботи 1. Надійно закріпіть оброблювану деталь. 2. Не користуйтесь для установки і кріплення деталей непристосованими підкладками невідповідними гайковими ключами. 3. Не вимірюйте на ходу верстата оброблюваних деталей і не знімайте їх до повної зупинки верстата. 4. Стружку з верстата змітайте тільки спеціальною щіткою. 5. Затуплення і викришування різця визначайте не на дотик а за поверхнею оброблюваної деталі. 6. Не відволікайтеся сторонніми розмовами. 7. Відходячи від верстата вимкніть його і дочекайтеся повної зупинки. 8. Не кладіть заготовок інструментів і пристроїв на верстат. 9. У разі вимкнення струму в мережі під час роботи негайно вимкніть пускову кнопку. Після закінчення роботи 1. Зупиніть верстат. 2. Приберіть робоче місце інструмент і пристрої. Змастіть верстат. 3. Здайте вчителеві верстат і робоче місце. 4. Приведіть себе в порядок. Додаток 8 Типова інструкція з техніки безпеки під час роботи на свердлильному верстаті Небезпечність у роботі 1. Пошкодження очей відлітаючою стружкою під час свердління металу. 2. Поранення рук внаслідок поганого закріплення деталей. До початку роботи І. Правильно надіньте спецодяг фартух з нарукавниками або халат берет або косинку . 2. Перевірте надійність кріплення захисного кожуха пасової передачі. 3. Перевірте надійність з'єднання захисного заземлення занулення з корпусом верстата. 4. Надійно закріпіть свердло в патроні. 5. Перевірте роботу верстата на холостому ході та справність пускової коробки вмикаючи і вимикаючи кнопки. 6. Міцно закріпіть деталь на столі верстата в лещатах або кондукторах. Забороняється під час свердління підтримувати руками незакріплену деталь. 7. Перед самим початком роботи надіньте захисні окуляри. Під час роботи І. Не користуйтеся свердлами із спрацьованими конусними хвостовиками. 2. Свердло до деталі подавайте плавно без зусиль і ривків і тільки після того як шпиндель верстата набере повної швидкості. 3. Перед свердлінням металевої заготовки необхідно накернити центри отворів. Дерев'яні заготовки в місці свердління наколюють шилом. 4. Будьте особливо уважними й обережними наприкінці свердління. Під час виходу свердла з матеріалу заготовки зменшіть подачу. 5. Під час свердління великих дерев'яних заготовок деталей на стіл під деталь підкладайте обрізок дошки або кусок багатошарової фанери. 6. Щоб уникнути травм у процесі роботи на верстаті: а не нахиляйте голови близько до свердла; б не виконуйте роботи в рукавицях; в не кладіть сторонніх предметів на станину верстата; г не змащуйте і не охолоджуйте свердло за допомогою мокрих ганчірок. Для охолодження свердла слід користуватися спеціальною щіточкою; д не гальмуйте руками патрон або свердло; е не відходьте від верстата не вимкнувши його. 7. У разі припинення подачі електричного струму негайно вимкніть верстат. 8. Перед зупинкою верстата відведіть свердло від деталі після чого вимкніть електродвигун. Після закінчення роботи 1. Після припинення обертання свердла приберіть стружку з верстата за допомогою щітки. З пазів верстатного стола стружку зметіть металевим крючком. Не здувайте стружки ротом і не змітайте її руками. 2. Відокремте свердло від патрона і здайте верстат учителеві. 3. Приведіть себе в порядок. Додаток 9 Типова інструкція з техніки безпеки під час роботи на токарному верстаті по дереву Небезпечність у роботі 1. Пошкодження очей відлітаючою стружкою. 2. Поранення рук у разі доторкування ними до оброблюваної деталі. 3. Поранення рук внаслідок неправильного поводження з різцем. 4. Поранення осколками погано склеєної косошарової сучкуватої деревини. До початку роботи 1. Правильно надіньте спецодяг фартух з нарукавниками або халат і головний убір: берет чи косинку . 2. Перевірте надійність кріплення захисного кожуха пасової передачі. 3. Огляньте чи надійно закріплено захисне заземлення занулення до корпусу верстата. 4. Приберіть з верстата всі сторонні предмети інструменти розкладіть на встановлені місця. 5. Перевірте чи немає в заготовці сучків і тріщин обтешіть заготовку до потрібної форми після чого надійно закріпіть її в обертових центрах на верстаті. 6. Установіть підручник із зазором 2... 3 мм від оброблюваної деталі і закріпіть його на висоті центрової лінії заготовки. 7. Перевірте справність різального інструмента і правильність його заточки. 8. Перевірте роботу верстата на холостому ході а також справність пускової коробки вмикаючи і вимикаючи її кнопки. 9. Перед самим початком роботи надіньте захисні окуляри. Під час роботи 1. Подавайте різальний інструмент на матеріал тільки після того як робочий вал досягне повної частоти обертання. 2. Подавайте інструмент плавно без сильного натискування. 3. Своєчасно посувайте підручник до оброблюваної деталі не допускайте збільшення зазору. 4. Щоб уникнути травм під час роботи на верстаті: а не нахиляйте голови близько до верстата; б не приймайте і не передавайте предметів через верстат що працює; в замірюйте оброблювану деталь тільки після повної зупинки її; г не зупиняйте верстат гальмуючи рукою оброблювану деталь; д не відходьте від верстата не вимкнувши його. Після закінчення роботи 1. Зупиніть верстат. 2. Покладіть на свої місця інструменти. 3. Приберіть з верстата стружку за допомогою щітки. Не здувайте стружки ротом не змітайте її рукою. 4. Здайте верстат учителеві. 5. Приведіть себе в порядок. Додаток 10 Типова інструкція з техніки безпеки під час роботи на круглопиляльному циркульному верстаті Небезпечність у роботі 1. Поранення під час роботи без захисних засобів. 2. Поранення у разі викидання пиломатеріалу під час роботи без розклинювального ножа. 3. Поранення під час роботи без спеціального штовхача. 4. Поранення осколками під час обробки косошарового й сучкуватого пиломатеріалу. 5. Поранення рук при відпилюванні дрібних частинок без відповідного клина. 6. Поранення рук під час виймання осколків на ходу верстата. До початку роботи 1. Правильно надіньте спецодяг застебніть обшлаги на ґудзики; заховайте волосся під берет косинку зав'язану без звисаючих кінців . 2. Приберіть усе зайве з робочого місця і не захаращуйте його пиломатеріалами. 3. Перевірте щоб робоча частина диска пилки мала захисний ковпак а частина диска розміщена під столом верстата була захищена спеціальними пристроями щитами. 4. На комбінованому верстаті стежте за тим щоб частина ножового вала була міцно закрита спеціальним захисним засобом. Не працюйте одночасно на циркульній і фугувальній частинах верстата. 5. Прокрутіть кілька разів диск пилки і перевірте чи не б'є він чи міцно закріплений на валу. Огляньте пилку і переконайтеся в тому що вона не має тріщин надривів і поламаних зубів. 6. Огляньте чи правильно встановлено напрямну лінійку розклинювальний ніж він повинен бути на 0 5 мм товстішим за пропил деревини . 7. Перевірте наявність і справність заземлення занулення верстата. 8. Випробуйте правильність роботи верстата на холостому ході вмикаючи і виникаючи кнопки пускової коробки. 9. Перевірте підготовлену для розпилювання деревину чи немає в ній цвяхів сучків що не підлягають розпилюванню і т. п. 10. Перед самим початком роботи надіньте захисні окуляри. Під час роботи 1. Під час розпилювання пиломатеріалу по довжині стежте щоб ззаду пилки був розклинювальний ніж а при поперечному відвідний клин. 2. Заготовку подавайте до пилки плавно без ривків. Надійно утримуйте і просувайте її вперед без перекошування. 3. Розпилювати заготовки довжина яких перевищує довжину робочого стола можна тільки після установки спереду і ззаду стола міцних підпор у вигляді козел з роликами. 4. Стежте за тим щоб у місці підведення деревини зуби під час обертання диска пилки були напрямлені згори вниз. 5. Для просування деревини при поздовжньому і поперечному розпилюванні її користуйтеся штовхачем. 6. Не подавайте матеріал на пилку животом стійте збоку руху пиломатеріалу. 7. Не виймайте і не змітайте осколків на ходу верстата. 8. У разі виявлення стуку або якихось перебоїв у роботі пилки негайно зупиніть її. 9. Відходячи від верстата вимкніть його і дочекайтесь повної зупинки. 10. Не зупиняйте і не гальмуйте вимкнену пилку що продовжує обертатися. Після закінчення роботи 1. Зупиніть верстат. 2. Після припинення обертання пиляльного диска приберіть і приведіть у порядок робоче місце й пилку. 3. Приведіть у порядок себе і спецодяг. 4. Здайте верстат учителеві. Додаток 11 Типова інструкція з техніки безпеки під час роботи на деревофугувальних верстатах Небезпечність у роботі 1. Поранення рук під час роботи без колодок і штовхачів. 2. Пошкодження рук під час роботи без засобів захисту паса ножового вала. 3. Поранення рук під час роботи з неправильно встановленими ножами. До початку роботи 1. Правильно надіньте спецодяг і головний убір застебніть обшлаги рукавів на ґудзики заховайте волосся під берет косинку зав'язану без звисаючих кінців . 2. Приберіть усе зайве з робочого місця. 3. Перевірте щоб непрацююча частина ножового вала була закритою. 4. Перевірте міцність захисного засобу робочої частини ножового вала що механічно закривається. 5. На комбінованому верстаті стежте за тим щоб циркулярна пилка була надійно закрита. Не працюйте одночасно на фугувальній і круглопиляльній частинах верстата. 6. Переконайтеся в надійності кріплення заземлення занулення верстата. 7. Перевірте верстат на холостому ході. 8. Перед самим початком роботи на верстаті надіньте захисні окуляри. Під час роботи 1. При ручній подачі заготовок користуйтесь навідними колодками або штовхачами. 2. Користуйтесь натискним пристроєм. Ні в якому разі не притискуйте деталь рукою. 3. Під час обробки деталей довжина яких більша за довжину робочого стола користуйтесь козлами підставками з роликами . У крайньому випадку обробляйте деталь удвох один подає другий приймає її і підтримує деталь до кінця обробки . 4. Не працюйте на верстаті якщо вищерблені гостроскошена накладка і штовхач. 5. Складайте матеріали і деталі акуратно в певному місці так щоб вони не заважали працювати. 6. Не змітайте стружки або тріски на ходу верстата. 7. Якщо необхідно відійти від верстата вимкніть його і дочекайтеся повної зупинки. 8. Не зупиняйте і не гальмуйте вимкнений ножовий вал який ще продовжує обертатися. Після закінчення роботи 1. Зупиніть верстат. 2. Після припинення обертання ножового вала приберіть з верстата стружку і витріть пил. Прибирання виконуйте спеціальною щіткою. 3. Розкладіть пристрої та інструменти на встановлені місця. 4. Приведіть себе і спецодяг в порядок. 5. Здайте верстат учителеві. Додаток 12 Типова інструкція з техніки безпеки під час роботи на заточувальному верстаті електроточилі Небезпечність у роботі І. Пошкодження очей пораження опіки забруднення . 2. Захоплювання одягу волосся рухомими незакритими деталями верстата. 3. Пошкодження обличчя тіла внаслідок вилітання осколків абразиву або інструмента через великий зазор між підручником і абразивним кругом. До початку роботи 1. Правильно надіньте спецодяг і головний убір застебність обшлаги рукавів на ґудзики заховайте волосся під берет або косинку зав'язану без звисаючих кінців . 2. Перевірте надійність закріплення захисних засобів у небезпечних місцях на верстаті: захисного кожуха біля абразивного круга і кінців шпинделя а також справність захисного екранчика проти абразивного пилу. 3. Переконайтеся чи немає тріщини і відколів на абразивному крузі. 4. Перевірте справність захисного заземлення занулення верстата. 5. Установіть підручник для точіння інструментів на відстані 2-3 мм від абразивного круга і надійно закріпіть його. 6. Відступивши трохи вбік від небезпечної зони проти круга перевірте верстат на холостому ході. 7. Перед самим початком роботи надіньте захисні окуляри або опустіть запобіжний екран. Під час роботи 1. Під час заточування інструмента надійно утримуйте його руками плавно без ривків і зусиль підводьте до абразивного круга трохи вище від його горизонтальної осі. 2. Не нахиляйтесь до заточуваного інструмента для спостереження за ходом точіння. Момент доторкування круга до інструмента визначайте за іскрою. Якість заточування визначайте після того як інструмент відокремлено від круга і виведено у безпечну зону. 3. Не виконуйте заточування на несправному крузі. 4. Не стійте в напрямі площини обертання абразивного круга. 5. Не виконуйте заточування на бічній поверхні круга. 6. Не визначайте на дотик гостроту й рівність заточених інструментів. 7. Не кладіть на корпус верстата заточуваний інструмент шаблони та інші предмети. 8. Якщо треба відійти від верстата вимкніть його і дочекайтеся повної зупинки. Після закінчення роботи 1. Вимкніть верстат і після зупинки круга зметіть пил з верстата за допомогою щітки. 2. Приведіть себе та індивідуальні засоби захисту в порядок. 3. Здайте верстат учителеві. Додаток 13 Типова інструкція з техніки безпеки під час роботи з використанням переносних електроінструментів дриля переносного трансформатора довбальника шліфувалки пилки свердловки рубанка тощо Небезпечність у роботі 1. Поранення ніг інструментом що впав. 2. Пошкодження очей відлітаючою стружкою осколками різального інструмента. 3. Ураження електричним струмом у разі відсутності заземлення несправності проводки. 4. Поранення внаслідок неправильного кріплення різального інструмента. До початку роботи І. Правильно надіньте спецодяг і головний убір застебніть обшлаги рукавів на ґудзики заховайте волосся під берет або косинку зав'язану без звисаючих кінців . 2. Одержавши інструмент переконайтеся: а у надійності кріплення всіх різьбових з'єднань; б у легкості й плавності руху всіх ходових частин; в у правильності напряму обертання різального інструмента; г у справності струмоведучого шлангового кабеля і захисного заземлення; д у надійності роботи вимикача. 3. Не виконуйте робіт що не входять до прямих обов'язків без дозволу вчителя. 4. Вивчіть правила подання першої допомоги і практичного застосування штучного дихання при ураженні електричним струмом. 5 Одержіть монтерські гумові рукавиці і килимок. Попередньо перевірте їх справність. Під час роботи 1. Стежте за тим щоб на оброблюваному матеріалі не було цвяхів та інших металевих предметів. 2. Не допускайте потрапляння на електроінструмент вологи бруду стружок та інших сторонніх предметів. 3. Стежте за справністю захисного заземлення інструмента. 4. Вмикайте електроінструмент тільки після установки оброблюваної деталі на верстаку або іншому робочому місці подавайте натискуйте його так щоб не було різкого руху або поштовху. 5. Не працюйте під час вібрації електроінструмента. 6. Обробляйте деталі тільки в спеціальних пакетах шаблонах або надійно закріплені. 7. Якщо необхідно відійти від робочого місця обов'язково вимкніть електроінструмент з мережі. 8. Ставте або кладіть інструмент у безпечному положенні. 9. Під час роботи переносним електроінструментом стежте за кабелем живлення не допускайте його скручування завалу та інших механічних впливів . 10. Не виконуйте часткового розбирання і регулювання різального інструмента не вимкнувши електроінструмент з мережі живлення. 11. Не переходьте з однієї ділянки роботи на іншу з невимкненим електроінструментом Після закінчення роботи 1. Вимкніть електроінструмент з мережі роз'єднайте заземлення і очистіть його від пилу й бруду. Очищайте щіткою. 2. Здайте інструмент учителеві. 3. Приведіть себе в порядок. Додаток 14 Типова інструкція з техніки безпеки під час роботи на електрозварювальному апараті Небезпечність у роботі 1. Осліплення електричною дугою. 2. Опік розплавленим металом. 3. Ураження електричним струмом у разі відсутності або несправності заземлення трансформатора. До початку роботи 1. Одягніть спецодяг і головний убір приготуйте захисну маску щиток або окуляри 2. Приберіть з робочого місця сторонні й непотрібні для роботи предмети. 3. Перевірте справність зварювальної частини апарата. 4. Увімкніть вентиляційну систему. 5. Перевірте надійність заземлення кожуха трансформатора. 6. Переконайтеся що поблизу виконуваної роботи немає легкозаймистих матеріалів. 7. Про всі виявлені несправності повідомте вчителя і без його дозволу не приступайте до роботи. Під час роботи 1. Закріпіть зварювану деталь стійко. Для цього використовуйте пристрої. 2. Не дивіться без світлофільтрів на полум'я електричної дуги. 3. При замінюванні електродів недогарки кидайте в ящик. 4. Роблячи короткочасні перерви електродотримач вішайте тільки на спеціальну підставку. 5. Працюючи на апараті для точкового зварювання стежте за станом електродів. Якщо помітите нагар або згоряння кінців електродів зачистіть їх попередньо вимкнувши трансформатор з електроживлення; діаметр площини контактів підтримуйте номінальним. 6. Якщо зачищаєте поверхні зварюваного виробу або видаляєте з наплавлених електродів шар нагару надіньте захисні окуляри. 7. Користуйтеся напилками тільки зі справними добре насадженими ручками. 8. Якщо необхідно залишити робоче місце вимкніть зварювальний апарат. 9. У разі загоряння проводів вимкніть зварювальний апарат а потім трансформатор полум'я загасіть піском або вогнегасником. 10. У разі пробою ізоляції первинної обмотки трансформатора негайно вимкніть трансформатор повідомте про це вчителя і без його дозволу роботу не продовжуйте. Після закінчення роботи 1. Вимкніть зварювальний апарат з електромережі. 2. Приберіть робоче місце зберіть недогарки та окалину в ящик; зметіть відходи зі столу щіткою перевірте стан інструмента пристроїв. 3. Вимкніть вентиляційні пристрої. 4. Приведіть себе в порядок. Зніміть спецодяг вимийте руки і обличчя. Додаток 15 Типова інструкція з техніки безпеки для працюючих по металопокриттю з кислими електролітами нікелю міді цинку свинцю олова Небезпечність у роботі 1. Отруєння отруйною парою електролітів. 2. Ураження шкіри внаслідок потрапляння на неї крапель електроліту. 3. Ураження очей у разі розбризкування електроліту. До початку роботи 1. Одягніть спецодяг прогумований фартух з нарукавниками або халат головний убір: берет косинку зав'язану без звисаючих кінців . 2. Приготуйте до роботи інструменти й пристрої. 3. Переконайтеся в справності місцевої витяжної вентиляції. У разі несправності негайно повідомте вчителя. 4. Пам'ятайте що електроліти та їх пара отруйні; отруєння цинковим електролітом зумовлює блювання свинцем хронічне свинцеве отруєння нікелеві електроліти шкідливо діють на шкіру спричинюючи нікелеву екзему тому не допускайте потрапляння електролітів на шкіру і не працюйте якщо несправна вентиляція. Під час роботи 1. Занурюйте виріб у ванну обережно не допускайте розбризкування електроліту. Вийнявши виріб дайте електроліту стекти з нього щоб не замочити рук одягу і підлоги. 2. Деталі що впали у ванну витягуйте совком з довгою ручкою спеціальними кліщами сіткою або спеціальним електромагнітом. Діставати з дна ванни деталі що впали руками забороняється. 3. Електроліт що потрапив на шкіру негайно і ретельно змийте проточною водою холодною та 1%-ним розчином питної соди. 4. При перенесенні переливанні а також заливанні кислоти у ванну надівайте захисні окуляри прогумований фартух з нагрудником гумові рукавиці. 5. Не лийте воду в кислоту а навпаки вливайте кислоту у воду; кислоту заливайте у ванну тонкою струминою невеликими порціями при безперервному перемішуванні. 6. У разі опіків кислотою перш ніж звернутися за медичною допомогою обпечене місце ретельно промийте великою кількістю холодної води потім 1%-ним розчином питної соди і знову великою кількістю води після чого змажте обпечене місце вазеліном або гліцерином а якщо кислота потрапила в очі негайно промийте їх холодною водою і 1%-ним розчином питної води. 7. Контакти штанги і аноди очищайте тільки вологим способом у гумових рукавицях після того як струм відімкнуто від ванни. 8. При будь-якому навіть незначному захворюванні головній болі захворюванні дихальних шляхів і шлунку виділенні поту ознаках нікелевої екземи подразненні або пораженні шкіри негайно зверніться за медичною допомогою попередивши про це вчителя. Після закінчення роботи 1. Приведіть у порядок робоче місце. Усі пристрої та інструменти промийте водою витріть і розкладіть на відведені для них місця. 2. Спецодяг у якому виконувались роботи з кислими електролітами передайте на зберігання в спеціально відведене місце. Відносити його додому категорично забороняється. 3. Приведіть себе в порядок вимийте руки обличчя теплою водою з милом прополощіть рот водою. Додаток 16 Типова інструкція з техніки безпеки під час лиття металів в умовах шкільних навчальних майстерень Небезпечність у роботі 1. Опіки тіла і очей розплавленим металом і шлаком під час розливання металу перенесення ковша з металом зливання металу на сиру й холодну землю в опоці . 2. Удари тіла внаслідок необережного закладання металу в піч. 3. Отруєння газами в разі несправної вентиляції. До початку роботи 1. Одягніть спецодяг: фартух з нарукавниками або халат краще фартух виготовлений із сурового полотна ; головний убір берет косинку ; захисні окуляри і брезентові рукавиці. 2. Підготуйте робоче місце. Розмістіть інструмент обладнання і матеріали кокілі опоки формувальну землю тощо . 3. Перевірте справність муфельної печі стан ковша і пристроїв до нього. 4. Перевірте чи немає вологи або сирості на майданчику для заливання металу. Під час роботи 1. Не заповнюйте ківш доверху. Рівень металу повинен не доходити до краю ковша на 30-40 мм. 2. Під час контролю плавлення металу в печі користуйтеся спеціальними окулярами або оглядовим склом. 3. Під час виймання ковша з печі стійте на безпечній відстані від розплавленого металу. 4. Не допускайте ударів по ковшу. 5. Не залишайте метал на дні ковша не ставте ківш на вологе місце. 6. Шлак зчищайте тільки сухими і підігрітими зчищалками. 7. Під час заливання металу не ставайте на форму. 8. Не вводьте в ківш з рідким металом холодних матеріалів. 9. Стійте якомога далі від форми що заливається або щойно залитої форми. 10. Прибирайте пролитий метал негайно. Після закінчення роботи 1. Вимкніть муфельну піч з мережі. 2. Приберіть робоче місце. Залишки розплавленого металу вилийте в сухі підігріті форми а не на землю. 3. Розкладіть інструмент пристрої індивідуальні засоби захисту на відведені для цього вчителем місця. 4. Приведіть себе і спецодяг у порядок вимийте обличчя і руки. Додаток 17 Типова інструкція з техніки безпеки під час електропаяння Небезпечність у роботі 1. Опік бризками розплавленого металу або гарячим паяльником. 2. Отруєння і пошкодження очей та шкіри під час роботи з кислотами і флюсами. До початку робота 1. Надіньте спецодяг. 2. Підготуйте і перевірте справність інструмента електропаяльника і пристроїв. Особливо переконайтеся в справності ручки електропаяльника і проводів. 3. Перевірте надійність заземлення робочого столу. 4. Переконайтеся що поблизу місця роботи немає легкозаймистих матеріалів і горючих рідин. 5. Про всі виявлені несправності повідомте вчителя і не починайте працювати без його дозволу. Під час роботи 1. Обережно поводьтеся з електропаяльником не впускайте і не використовуйте його як ударний інструмент. 2. Під час паяння остерігайтеся бризок розплавленого припою і не доторкуйтесь до гарячих місць руками. 3. Роблячи короткочасні перерви в роботі кладіть нагрітий електропаяльник на спеціальну підставку. 4. Якщо потрібно залишити робоче місце вимкніть електропаяльник. Не виймайте вилку з штепсельної розетки ривком за провід. 5. Під час паяння лудіння і роботи з кислотами користуйтесь гумовими рукавицями і захисними окулярами. 6. Усі хімічні речовини що застосовуються для паяння тримайте в скляному посуді з притертими скляними пробками. На кожній посудині повинен бути напис із назвою речовини. 7. Травлення виробів перед лудінням і травлення кислоти для приготування хлористого цинку здійснюйте у витяжній шафі або в спеціально відведеному для цього приміщенні. 8. Будьте обережні з флюсами для паяльних робіт. Не розливайте їх на стіл підлогу одяг і взуття. Не змочуйте ними рук і не пробуйте на язик особливо хлористий цинк кислоту . Після закінчення роботи 1. Вимкніть електропаяльник. 2. Приберіть робоче місце. Покладіть на встановлене місце інструменти пристрої припій і флюси. 3. Вимкніть закрийте вентилятор. 4. Приведіть себе в порядок. Додаток 18 Типова інструкція з техніки безпеки під час виконання електромонтажних робіт Небезпечність у роботі 1. Ураження електричним струмом внаслідок доторкування до оголених проводів і під час роботи з приладами під напругою. 2. Травмування під час роботи несправним інструментом. До початку роботи 1. Надіньте спецодяг фартух з нарукавниками або халат і головний убір: берет чи косинку. При цьому ретельно підберіть волосся і заправте кінці косинки . 2. Розкладіть на робочому місці інструменти індивідуального користування в порядку встановленому вчителем. Не тримайте на робочому місці нічого зайвого. 3. Перевірте стан інструмента. Ручки плоскогубців гострозубців тощо повинні мати ізолююче покриття. Рукоятки викруток повинні бути з ізолюючого матеріалу. Користуйтесь інструментами тільки за призначенням. 4. Підготуйте матеріали і розкладіть їх на робочому місці так щоб усе було на виду і не заважало працювати. 5. Підготуйте засоби індивідуального захисту: діелектричні рукавиці килимок калоші окуляри. Під час роботи 1. Складайте електричні схеми виконуйте в них перемикання при відсутності напруги. 2. Схему складайте так щоб проводи не перехрещувалися не були натягнуті і не схрещувалися петельками. 3. Під час паяння як флюс використовуйте каніфоль. Строго виконуйте інструкцію з техніки безпеки під час електропаяння. 4. Під час роботи поблизу електричних приладів і машин стежте щоб руки одяг волосся не доторкувалися до обертових деталей та оголених проводів. 5. Складену схему вмикайте тільки після огляду її вчителем. 6. Не перевіряйте наявність напруги пальцями. 7. У всіх випадках виявлення пошкодження електропроводки обладнання вимірювальних приладів негайно вимкніть рубильник і повідомте вчителя. Після закінчення роботи 1. Вимкніть рубильник. Вимкніть схему прилад з мережі живлення. 2. Вимірювальні прилади інструменти покладіть так як вони були розміщені до роботи. Перевірте їх стан. 3. Приберіть на робочому місці відходи пил і зайві деталі. Під час прибирання користуйтеся щіткою. 4. Приведіть себе і спецодяг у порядок. 5. Виходьте з кабінету тільки з дозволу вчителя. Додаток 19 Типова інструкція з техніки безпеки під час ручної обробки металу Небезпечність у роботі 1. Травмування осколками металу. 2. Травмування під час роботи несправним інструментом. До початку роботи 1. Надіньте спецодяг фартух з нарукавниками або халат і головний убір берет або косинку . Ретельно підберіть волосся і заправте кінці косинки. 2. Під час рубання металу надіньте окуляри. 3. Перевірте наявність інвентаря совки сітка щітки для чищення напилків сидіння підставної решітки . 4. Перевірте стан інструментів індивідуального користування розкладіть їх у порядку встановленому вчителем. У разі несправності інструментів повідомте про це вчителя. 5. Перевірте стан верстатних лещат губки лещат повинні бути щільно пригвинчені насічка не спрацьована . Під час роботи 1. Міцно закріпіть оброблювану деталь у лещатах. Важіль лещат опускайте плавно щоб не пошкодити рук. 2. Роботу виконуйте тільки справними інструментами. 3. Щоб уникнути травм стежте за тим щоб: а поверхня бойків молотків кувалд була опуклою а не збитою; б інструменти напилки та ін. із загостреними кінцями-хвостовиками мали дерев'яні ручки встановленої форми які щільно прилягають без розколів і тріщин; в ударні різальні інструменти зубило бородок кернер крейцмейсель та ін. мали незбиту поверхню; г зубило мало довжину не менш як 150 мм причому відтягнута його частина дорівнювала 60-70 мм; д під час роботи напилками пальці були на поверхні напилків. 4. Не перевіряйте пальцями якість обпилюваної поверхні. 5. Не користуйтеся ключами що мають зів більшого розміру ніж гайки не видовжуйте рукоятку ключа накладанням захоплюванням двох ключів. 6. Користуйтеся слюсарними інструментами тільки за їх прямим призначенням. 7. Відрізувану під час різання ножицями заготовку з листового металу притримуйте рукою в рукавиці. Після закінчення роботи 1. Перевірте стан інструментів і в разі несправності повідомте вчителя. 2. Приведіть інструмент у порядок зніміть задирки на молотку зубилі кернері; очистіть напилки від стружки . 3. Ретельно приберіть робоче місце стружку і ошурки не здувайте і не змітайте руками . Відходи складіть у спеціальний ящик. 4. Покладіть інструменти в порядку встановленому вчителем. 5. Приведіть себе в порядок. 6. З майстерні виходьте тільки з дозволу вчителя. Додаток 20 Типова інструкція з техніки безпеки під час ручної обробки деревини Небезпечність у роботі 1. Пошкодження рук під час роботи несправним інструментом. 2. Пошкодження рук при запилюванні без застосування пристроїв. До початку роботи 1. Надіньте спецодяг фартух з нарукавниками або халат і головний убір берет або косинку . Ретельно підберіть волосся і заправте кінці косинки. 2. Перевірте наявність інвентаря сидіння щітки совка справність верстака затискні коробки упор для пиляння затискні клини пристрої для креслення . 3. Розкладіть на верстаку інструменти індивідуального користування в порядку встановленому вчителем. Приберіть з верстака все зайве. Під час роботи 1. Надійно закріпіть оброблюваний матеріал деревину у затискачах верстака. 2. Користуйтеся тільки справним добре налагодженим і наточеним інструментом. Використовуйте інструмент тільки за призначенням. 3. Працюйте лучковою пилкою тільки після того як переконаєтеся що полотно добре розведене і надійно закріплене в шаховках шнур забезпечує необхідний його натяг. 4. Працюйте стругальними інструментами що мають справні ріжок шерхебель рубанок фуганок або вивіску зензубель кальовка галтель та округлу і гладеньку задню частину колодки. Розщеплені частини стругів негайно замінюйте. Ручки інструментів повинні бути зручними для роботи. 5. Технологічні операції пиляння обтесування довбання свердління з'єднування деталей виконуйте на верстаку в установлених місцях використовуючи пристрої підпори підкладні дошки. 6. Не допускайте захаращування верстака відходами стружками. Своєчасно повертайте вчителеві інструмент загального користування. 7. Не відволікайтеся під час роботи стежте за правильністю прийомів. 8. Готуйте і підігрівайте клей тільки під наглядом учителя в ізольованому від майстерні і добре вентильованому приміщенні. 9. Не користуйтесь у деревообробній майстерні відкритим вогнем та електронагрівниками. 10. Під час запилювання використовуйте напрямляч для опори полотна інструмента. 11. Очищайте струги рубанок шерхебель фуганок від стружок дерев'яними клинами. 12. У разі зіпсування інструмента під час роботи негайно замініть його. Після закінчення роботи 1. Залишки матеріалів незакінчені вироби здайте черговому або вчителеві. 2. Перевірте стан інструментів і покладіть їх у порядку встановленому вчителем. 3. Приберіть своє робоче місце користуючись щіткою. Не здувайте стружки ротом і не змітайте її рукою. 4. Перевірте наявність і стан клинів на верстаку затискні коробки задню й передню загвинтіть до встановленого зазору не більш як 5 мм . 5. Приведіть себе в порядок. 6. Виходьте з майстерні тільки з дозволу вчителя. Додаток 21 Типова інструкція з техніки безпеки під час кулінарних робіт При користуванні газовими плитами 1. Перед тим як користуватися плитою добре провітріть приміщення увімкніть вентиляцію. Переконайтесь що крани пальників і духової шафи закриті відкрийте кран на газопроводі риска на головці крана повинна бути напрямлена вздовж осі труби . 2. Стежте за тим щоб полум'я пальника було рівномірним синього кольору. Якщо воно жовтого кольору і відривається від пальника відрегулюйте пальник. 3. Перед тим як запалювати пальник духової шафи плити провітріть шафу відкривши на 2 ... 3 хв. При користуванні електричною плиткою 1. Перед вмиканням перевірте справність шнура живлення. Ставте плитку на вогнетривку підставку цеглу азбест тощо . Не користуйтеся плиткою що має відкриту спіраль. 2. Вмикаючи плитку штепсельну вилку вставляйте в гніздо штепсельної розетки до відказу. Не допускайте вимикання вилки смиканням за шнур. 3. Для приготування їжі на електроплитці користуйтеся тільки емальованим посудом. При користуванні різальними інструментами 1. Будьте максимально обережними. Картоплю чистіть жолобковим ножем рибу скребком м'ясо проштовхуйте в м'ясорубку дерев'яним товкачиком. Передавайте ножі й виделки тільки ручками вперед. 2. Хліб гастрономічні вироби овочі та інші продукти нарізайте на обробних дошках додержуючи правильних прийомів різання. Пальці лівої руки повинні бути зігнуті й розміщені на деякій відстані від леза ножа. 3. Будьте обережні під час роботи з ручними терками. Міцно тримайте оброблювані продукти фрукти овочі і т. д. не обробляйте занадто маленьких частин. При роботі з гарячими рідинами водою жиром тощо 1. Стежте щоб під час закипання вміст посудини не виливався через край. При сильному кипінні зменшуйте вогонь або вимикайте плиту. 2. Кришки гарячого посуду беріть рушником і відкривайте від себе. 3. Сковорідку ставте і знімайте чаплією з дерев'яною ручкою. Додаток 22 Типова інструкція з техніки безпеки під час роботи з тканиною Під час роботи з голками й булавками 1. Шийте з наперстком. 2. Зберігайте голки й булавки в певному місці спеціальній коробці подушечці тощо не залишайте їх на робочому місці столі ні в якому разі не беріть голок булавок у рот. 3.Не користуйтеся для шиття іржавою голкою. 4. Викройки і тканини прикріплюйте гострими кінцями булавок у напрямі від себе. Під час роботи з ножицями 1. Зберігайте ножиці в певному місці коробці . 2. Кладіть їх зімкнутими вістрями від себе. Під час роботи на швейній машині 1. Перевіряйте наявність і справність заземлення електричної швейної машини. 2. Волосся прибирайте під косинку. Кінці галстуків і косинок не повинні звисати. 3. Не нахиляйтеся близько до рухомих частин машини 4. Не тримайте пальці рук біля лапки щоб не проколоти голкою. 5. Перед зшиванням переконайтесь у відсутності булавок або голок на лінії шва виробу. Під час роботи з праскою 1. Не залишайте ввімкнену в мережу електропраску без нагляду. 2. Вмикайте і вимикайте праску сухими руками. 3. Ставте праску на азбестову мармурову або керамічну підставку. 4. Стежте за нормальною роботою праски про всі несправності повідомляйте вчителя. 5. Стежте за тим щоб підошва праски не доторкувалась до шнура. 6. Вимикайте праску тільки за вилку. 7. У приміщеннях з бетонними підлогами під час прасування обов'язково стійте на гумовому килимку. Додаток 23 Інструкція з техніки безпеки при експлуатації електроустановок до 1000 В у школах та інших закладах народної освіти І. Загальні положення 1. Персонал що обслуговує діючі електроустановки а також технологічні установки з наявним на них електрообладнанням електропечі важки гальванопокриття зварювальні апарати і т. д повинен знати і виконувати Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів складені Державною інспекцією з енергетичного нагляду погоджені з ВЦРПС 9 квітня 1969 р. і введені в дію з 1 жовтня 1970 р. Особи які обслуговують електроустановки або працюють на технологічному обладнанні зобов'язані вивчати і виконувати зазначені правила в обсязі відповідно до посади яку посідають або виконуваної роботи. Безпека обслуговування електроустановок залежить від характеру середовища в якому перебуває певна установка. 2. Приміщення де є електроустановки щодо можливості ураження людей електричним струмом поділяють на три категорії: а приміщення з підвищеною небезпекою що характеризуються наявністю в них однієї з таких умов що створюють підвищену небезпеку: сирості або струмопровідних підлог металевих земляних залізобетонних цегляних тощо високої температури можливістю одночасного доторкування людини до з'єднаних із землею металоконструкцій будівлі технологічних апаратів механізмів з одного боку і до металевих корпусів електрообладнання з другого; б приміщення особливо небезпечні що характеризуються наявністю однієї з умов що створюють особливу небезпеку: великої сирості хімічно активного середовища чи одночасною наявністю двох або більше умов підвищеної небезпеки п. «а» ; в приміщення без підвищеної небезпеки в яких відсутні умови що створюють підвищену небезпеку та особливу небезпеку. 3. Вибирають машини і апарати відповідно до Правил улаштування електроустановок ПУЕ . Згідно з ПУЕ за умовами безпеки всі електроустановки поділяють на електроустановки з напругою до 1000 В та електроустановки що мають напругу понад 1000 В. Величина допустимої напруги залежить від призначення пристрою умов його експлуатації та стану навколишнього середовища. Електроустановки з напругою до 1000 В допускається використовувати у виробничих приміщеннях за умови що все електрообладнання має захищене виконання яке не допускає доторкування до струмоведучих частин. Струмоведучі частини зборок щитів установлені в приміщеннях і доступні для неелектротехнічного персоналу повинні бути закриті суцільними захисними засобами. Школярам забороняється мати для експлуатації установки з напругою понад 1000 В. II. Відповідальність за експлуатацію електроустановок 4. Експлуатація електроустановок будь-якої напруги належить до робіт що проводяться в умовах підвищеної небезпеки. Тому як до самих установок так і до персоналу що експлуатує їх ставляться спеціальні вимоги. 5. Відповідальність за виконання Правил покладається на спеціально підготовлену особу електротехнічного персоналу яка задовольняє всі викладені у них вимоги і знає електроустановки свого господарства настільки щоб уміти організувати: а безпечну експлуатацію цих установок; б навчання інструктування і періодичну перевірку знань персоналу що обслуговує електроустановки школи і персоналу що працює на технологічних установках з електрообладнанням; в заходи з техніки безпеки забезпечення захисними засобами перевірку та випробування їх належне утримання заземлення тощо . Така особа несе відповідальність за електрогосподарство школи. У тих школах де в штаті не передбачено посади електрика вища організація розв'язує питання про призначення особи відповідальної за електрогосподарство школи або групи шкіл яка задовольняє вимоги Правил. Дозволяється також передача експлуатації електроустановок окремих шкіл за договором спеціалізованій організації яка повинна виділити з інженерно-технічного персоналу особу відповідальну за електрогосподарство певної школи. III. Вимоги до персоналу що обслуговує електроустановки навчання його і перевірка знань 6. Персонал що обслуговує діючі електроустановки повинен бути психічно здоровим не мати захворювань і каліцтв що заважають виконувати виробничі операції по експлуатації електроустановок. Відповідно до наказу Міністра охорони здоров'я СРСР від 30 травня 1969 р. № 400 зазначений персонал зобов'язаний пройти медичний огляд під час прийому на роботу і проходити повторні огляди не рідше як один раз на 24 місяці. 7. До призначення на самостійну роботу або при переведенні на іншу роботу пов'язану з обслуговуванням електроустановок персонал зобов'язаний пройти виробниче навчання на робочому місці. Для виробничого навчання відповідальний за електрогосподарство школи повинен визначити термін достатній для того щоб набути практичних навичок ознайомитися з обладнанням вивчити ці Правила і виробничі інструкції. Навчання має здійснюватись під керівництвом досвідченого працівника під контролем особи відповідальної за електрогосподарство. 8. Періодична перевірка знань персоналу який обслуговує електроустановки школи повинна проводитися щороку кваліфікаційною комісією у складі не менш як трьох чоловік: а для особи відповідальної за електрогосподарство школи у складі директора школи голови представника енергонагляду енергосистеми і представника технічної інспекції профспілки; б для решти персоналу у складі особи відповідальної за електрогосподарство яка пройшла перевірку в комісії п. «а» і представників від адміністрації школи та місцевкому. 9. Відповідальним за електрогосподарство школи з правом обслуговування установок до 1000 В може призначатись особа якій за результатами перевірки знань присвоєна IV кваліфікаційна група допуску до експлуатації електроустановок. 10. До обслуговування електротехнічних установок і до роботи з машинами та механізмами що мають електропровід допускають осіб які мають І кваліфікаційну групу допуску. Особи з І кваліфікаційною групою хоч і не мають спеціальної електротехнічної підготовки повинні мати елементарне уявлення про небезпеку електричного струму про заходи безпеки під час роботи на обслуговуваній дільниці а також бути практично ознайомлені з правилами подання першої допомоги потерпілим від дії електричного струму. 11. До неелектротехнічного персоналу якому достатньо присвоєння І кваліфікаційної групи допуску належать: а персонал що обслуговує електроустановки стенди для перевірки електромонтажних робіт тощо якщо за покладеними на нього функціями йому не потрібне присвоєння вищої кваліфікаційної групи; б персонал що обслуговує пересувні машини і механізми з електроприводом; в персонал що працює з електроінструментом; г персонал що працює в приміщеннях і поза ними де в разі виникнення несприятливих умов і відсутності необхідних знань з електробезпеки може виникнути небезпека ураження електричним струмом. 12. Присвоєння І кваліфікаційної групи допуску є не що інше як проведення безпосередньо на робочому місці інструктажу з техніки електробезпеки і перевірки засвоєння його змісту. Ніяких комісій для перевірки знань персоналу з метою присвоєння І кваліфікаційної групи створювати не треба. І кваліфікаційна група з техніки безпеки може присвоюватись однією особою що відповідає за електрогосподарство або за її письмовою вказівкою електротехнічним персоналом що має III кваліфікаційну групу. 13. І кваліфікаційна група допуску присвоюється після перевірки знань з техніки електробезпеки безпосередньо на робочому місці того кого перевіряють і фіксується в журналі з обов'язковим підписом того хто перевіряє і того кого перевіряють. Посвідчення про перевірку знань при цьому видавати не треба. Загальновиробничі інструктажі проводяться для персоналу що має І кваліфікаційну групу допуску додатково на загальних підставах із вказівкою адміністрації школи. IV. Виконання робіт 14. Роботи що виконуються в діючих електроустановках напругою до 1000 В щодо заходів безпеки поділяють на чотири категорії; а роботи що виконуються після повного зняття напруги тобто на обладнанні яке повністю вимкнуто; б роботи що виконуються при частковому знятті напруги а саме: на вимкнутих частинах обладнання в той час як інші його частини перебувають під напругою; в роботи що виконуються без зняття напруги поблизу і на струмоведучих частинах що перебувають під напругою; г роботи що виконуються без зняття напруги далеко від струмоведучих частин що перебувають під напругою. 15. Роботи в електроустановках з використанням драбин повинні виконуватися двома особами. Дозволяється як виняток виконувати короткочасні роботи з драбинами далеко від струмоведучих частин електроустановок що перебувають під напругою одноособово за умови використання справних приставних драбин або стрем'янок завдовжки не більш як 2 5 м що мають гумові або стальні наконечники. При цьому забороняється працювати з двох верхніх східців ставити драбину на хитку нестійку основу прив'язуватися запобіжним пасом до східців драбини. Учні шкіл ремонтні роботи не проводять і участі в них не беруть. 16. Щоб забезпечити безпеку робіт які виконуються в колах вимірювальних приладів і пристроїв релейного захисту для всіх вторинних обмоток вимірювальних трансформаторів струму й напруги слід зробити постійне заземлення. Якщо треба розірвати коло струму вимірювальних приладів і реле коло вторинної обмотки трансформатора струму слід попередньо закоротити на спеціально призначених для цього затискачах. 17. До виконуваних за розпорядженням робіт з повним або частковим зняттям напруги в установках напругою до 1000 В належать: ремонт магнітних пускачів пускових кнопок автоматів рубильників реостатів контакторів та аналогічної пускової й комутаційної апаратури за умови що вона встановлюється поза щитами й зборками; ремонт окремих електроприймачів електродвигунів електрокалориферів тощо окремо розміщених магнітних станцій і блоків керування а також заміна плавких вставок відкритого типу; ремонт освітлювальної проводки. 18. Зазначені роботи виконуються оперативно-ремонтним або ремонтним персоналом одноосібно або двома особами що мають кваліфікаційну групу допуску не нижчу за III. 19. Замінювати плавкі вставки запобіжників що згоріли при наявності рубильників треба після зняття напруги. 20. Якщо напругу зняти неможливо на групових щитах зборках замінювати плавкі вставки запобіжників під напругою потрібно в запобіжних окулярах діелектричних рукавицях користуючись діелектричними кліщами. До цих робіт допускають кваліфікованих електромонтерів тільки з IV групою допуску. Вмикання і вимикання на зборках і щитах де ця операція утруднена мають виконувати дві особи з яких одна повинна мати кваліфікаційну групу допуску не нижчу за III. 21. Щоб запобігти помилковій подачі напруги до місця робіт вживають таких заходів: вивішують на приводах розмикачів або рубильниках плакати: «Не вмикати працюють люди» в установках до 1000 В використовують ізолюючі прокладки в рубильниках автоматах і т. д. 22. У порядку поточної експлуатації можуть виконуватися: ремонт освітлювальної апаратури і заміна ламп при знятій напрузі ; догляд за щітками та їх заміна на електродвигунах догляд за кільцями й колекторами електричних машин заміна пробкових запобіжників тощо. Роботи що проводяться в порядку поточної експлуатації може виконувати особа що має кваліфікаційну групу не нижчу за III. V. Електричне освітлення 23. Штепсельні розетки на 12... 36 В повинні відрізнятися від розеток на 127... 220 В вилки для розеток на 12... 36 В не повинні підходити до розеток на 127...220 В. 24. Гвинтові гільзи патронів для ламп у мережах де обов'язково треба заземляти корпуси світильників на нульовий провід мають приєднуватись до нульового а не до фазного проводу. 25. Переносні світильники напругою 12... 36 В приєднують до переносних знижувальних трансформаторів за допомогою гнучких шлангових проводів. 26. Випробування і вимірювання опору ізоляції проводів кабелів і заземлюючих пристроїв виконують не рідше як один раз на три роки. 27. Випробування ізоляції стаціонарних трансформаторів з вторинною напругою 12... 36 В проводять не рідше як один раз на рік переносних трансформаторів один раз на три місяці. 28. Випробовувати ізоляцію силових кабелів силових та освітлювальних електропроводок дозволяється мегомметром на напругу 2500 В. 29. Опір ізоляції силових та освітлювальних електропроводок повинен бути не меншим як 0 5 МОм. 30. Якщо знято плавкі вставки опір ізоляції вимірюється на ділянці між сусідніми запобіжниками або за останніми запобіжниками між будь-яким проводом і землею а також між двома будь-якими проводами. Під час вимірювання опору в силових колах повинні бути вимкнені електроприймачі а також апарати прилади і т. д. VI. Заземлення електроустановок 31. Щоб забезпечити безпеку людей відповідно до Правил улаштування електроустановок ПУЕ необхідно побудувати заземлюючі пристрої і до них надійно приєднати металеві частини електроустановок і корпуси електрообладнання які внаслідок пошкодження ізоляції можуть бути під напругою. Роботи в електроустановках із заземленою нейтраллю 380/220 В виконують у більш небезпечних умовах оскільки доторкування до струмоведучих частин і конструкцій що перебувають під напругою внаслідок пошкодження ізоляції призводить до ураження струмом фазної напруги. 32. Заземлення електроустановок необхідно виконувати: а при напрузі 500 В і вище в усіх випадках; б при напрузі понад 36 В змінного струму і 110 В постійного струму в приміщеннях з підвищеною небезпекою особливо небезпечних і в зовнішніх електроустановках. Заземлення електроустановок не потрібне при номінальних значеннях напруги 36 В і нижче змінного струму та 110 В і нижче постійного струму в усіх випадках за винятком вибухонебезпечних установок. До частин що мають заземлитися належать: а корпуси електричних машин трансформаторів апаратів світильників тощо; б приводи електричних апаратів; в вторинні обмотки вимірювальних трансформаторів і трансформаторів місцевого освітлення на напругу 36 В а також корпуси останніх; г каркаси розподільних щитів щитів керування шаф металеві конструкції розподільних пристроїв металеві кабельні конструкції металеві корпуси кабельних муфт металеві оболонки і броня контрольних і силових кабелів металеві оболонки проводів стальні труби електропроводки та інші металеві конструкції електрообладнання; д металеві корпуси пересувних і переносних електроприймачів. 33. В електроустановках з глухим заземленням нейтралі у разі замикання на землю має забезпечуватись надійне автоматичне вимикання пошкоджених ділянок мережі. 34. В електроустановках напругою до 1000 В з глухим заземленням нейтралі повинен бути обов'язково металевий зв'язок корпусів електрообладнання із заземленою нейтраллю джерела живлення який виконується нульовим проводом або за допомогою заземлюючих провідників прокладених разом або в безпосередній близькості до фазних. 35. В електроустановках з глухим заземленням нейтралі забороняється заземлювати корпуси електрообладнання без здійснення металевого зв'язку з нейтраллю трансформатора. У колі нульових проводів якщо вони одночасно використовуються для заземлення не повинно бути роз'єднувальних апаратів і запобіжників. 36. В електроустановках з ізольованою нейтраллю що мають напругу понад 36 В повинна передбачатися можливість виявлення і швидкого відшукання замикань на землю за допомогою пристроїв контролю ізоляції. Використовувати «землю» як фазний або нульовий провід в електроустановках напругою до 1000 В забороняється бо це може призвести до уражень електричним струмом. 37. Кожна заземлювана установка повинна приєднуватись до заземлювача або до заземлюючої магістралі за допомогою окремого відгалуження. Послідовно вмикати в заземлюючий провідник кілька заземлюваних частин забороняється. Приєднання заземлюючих провідників до заземлювачів повинно виконуватись зварюванням а до корпусів апаратів машин і т. п. зварюванням або надійним болтовим з'єднанням. Кінці заземлюючих гнучких провідників що використовуються для приєднання до корпусів апаратів машин тощо повинні мати приварені наконечники. Заземлюючі провідники розміщені в приміщеннях повинні бути доступними для огляду. Ця вимога не стосується нульових жил і металевих оболонок кабелів трубопроводів захованої електропроводки а також провідників заземлення прокладених у трубах. 38. Поточний ремонт заземлюючих пристроїв проводять не рідше як один раз на рік. До нього входить перевірка стану елементів заземлюючого пристрою перевірка наявності кола між контуром заземлення і заземлюючими елементами вимірювання опору заземлюючого пристрою для підстанції не рідше як один раз на три роки . 39. Максимально допустиме значення опору заземлюючих пристроїв електроустановок напругою до 1000 В дорівнює 4 Ом. 40. Капітальний ремонт заземлюючого пристрою виконується в строки встановлювані відповідальним за електрогосподарство. Повний опір петлі «фаза нуль» в установках з глухим заземленням нейтралі перевіряється після закінчення монтажних робіт перед допущенням установки в експлуатацію і не рідше як один раз на п'ять років після введення. 41. Значення опору повинно бути таким щоб при замиканні між фазами і заземлюючими провідниками виникав струм короткого замикання що перевищує не менш ніж у 3 рази номінальний струм найближчої плавкої вставки або в 1 5 раза струм відмикання максимального розчіплювача відповідного автоматичного вимикача. 42. Як заземлюючі провідники можуть використовуватись: а металеві конструкції будівель ферми колони тощо ; б стальні труби електропроводок; в алюмінієві оболонки кабелів; г у будівлях стальні круглі провідники діаметром не менше ніж 5 мм; д у будівлях прямокутні провідники перерізом не менш як 24 мм2; е голі мідні або алюмінієві провідники при відкритому прокладанні відповідно перерізом 4 і 6 мм2; є ізольовані проводи мідні або алюмінієві відповідно перерізом 1 5 i 2 5 мм2; ж заземлюючі жили кабелів і багатожильних проводів у спільній захисній оболонці з фазними жилами мідними або алюмінієвими відповідно перерізом 1 і 1 5 мм2. VII. Використання захисних засобів в електроустановках 43. Для безпечного виконання робіт і операцій під час обслуговування електроустановок потрібно використовувати захисні засоби їх поділяють на основні й додаткові. 44. Основними захисними ізолюючими засобами в електроустановках до 1000 В є діелектричні рукавиці інструмент з ізолюючими ручками і покажчики напруги що працюють на принципі протікання активного струму. 45. Додатковими захисними засобами в електроустановках до 1000 В є діелектричні калоші діелектричні гумові килимки та ізолюючі підставки. Наявність у комплекті того чи іншого захисного засобу визначається необхідністю його використання відповідно до правил безпеки. 46. Перед кожним використанням захисного засобу персонал зобов'язаний: а перевірити його справність і відсутність зовнішніх пошкоджень почистити і витерти пил; гумові рукавиці перевірити чи немає проколів; б перевірити за штампом для якої напруги допустиме використання даного захисного засобу і чи не закінчився термін його періодичного випробування. Забороняється користуватися захисними засобами у яких закінчився термін випробування бо такі засоби вважаються непридатними. 47. Захисні засоби що перебувають в експлуатації повинні проходити випробування в такі терміни: покажчики напруги що працюють на принципі протікання активного струму один раз на рік напругою 1 кВ протягом 1 хв; інструмент з ізолюючими ручками один раз на рік напругою 2 кВ протягом 1 хв; рукавиці гумові діелектричні один раз на 6 місяців напругою 2 5 кВ протягом 1 хв; калоші гумові діелектричні один раз на рік напругою 3 5 кВ протягом 1 хв. 48. Кожна електроустановка повинна забезпечуватись запобіжними плакатами що попереджують про небезпеку при наближенні до частин які перебувають під напругою забороняють оперувати комутаційними апаратами якими може подаватись напруга на місце відведене для робіт повідомляють працюючий персонал про місце підготовлене до роботи і нагадують про вжиті заходи. 49. Залежно від призначення плакати поділяють на: а застережні «Під напругою небезпечно для життя»; б заборонні «Не вмикати працюють люди»; в дозволяючі «Працювати тут»; г нагадуючі «Заземлено». Плакати можуть бути постійними й переносними. Переносні треба виготовляти з ізоляційного матеріалу а постійні з листового металу або пластичних матеріалів. 50. Для захисту людей які працюють на вимкнених струмоведучих частинах обладнання або електроустановці від ураження електричним струмом у разі помилкової подачі напруги на вимкнену дільницю повинне використовуватись переносне заземлення. 51. Проводи для закорочування і для заземлення повинні виготовлятися з гнучких мідних жил і мати переріз не менший за 25 мм2. VIII. Способи оживлення потерпілого від ураження електричним струмом 52. Як установлено численними дослідженнями небезпека електричного струму полягає в тому що внаслідок проходження через тіло людини фібріляційного струму зумовленого прикладанням різниці потенціалів відбувається судорожне скорочення м'язів у тому числі м'язів що здійснюють дихальний рух грудної клітки і роботу серця. Внаслідок порушення нормальної роботи серця або диханя чи того й другого одночасно настає смерть. Фібріляційним струмом що безумовно призводить до смертельного ураження людини вважається струм силою 0 1 А. Сила струму визначається не тільки значенням напруги а й опором тіла людини в момент доторкування до струмоведучої частини. 53. Сучасні методи оживлення організму передбачають два основних прийоми які слід застосувати негайно після встановлення факту відсутності дихання і пульсу у потерпілого від ураження електричним струмом: а штучне дихання ритмічним вдуванням повітря із свого рота в рот або в ніс потерпілого 10-12 разів за хвилину ; б підтримання у потерпілого штучного кровообігу непрямим закритим масажем серця. Для цього стискують м'яз серця ритмічними натисканнями на передню стінку грудної клітки в її нижній третині 60-70 разів за хвилину . Ні в якому разі не можна натискувати нижче від краю грудини на м'які тканини цим можна пошкодити розміщені в черевній порожнині органи. Слід також уникати натискання на кінці ребер бо не може призвести до їх перелому. В оживленні беруть участь дві особи у крайньому разі допомогу може подати й одна людина яка по черзі проводить штучне дихання і масаж серця див. Правила . IX. Порядок розслідування тяжких групових і смертельних нещасних випадків електротравматизму 54. На підставі Положення про розслідування та облік нещасних випадків на виробництві введеного в дію з 1 липня 1966 р. про всі тяжкі групові й смертельні нещасні випадки від електротравматизму керівник організації де стався нещасний випадок зобов'язаний негайно повідомити в інспекцію з енергонагляду районного енергетичного управління яка здійснює енергонагляд за даною організацією і технічному інспекторові праці. 55. Технічний інспектор праці та інженер енергонагляду з участю залучених до розслідування представників адміністрації й комітету профспілкової організації даної установи негайно розслідують і в 7-денний строк складають акт про нещасний випадок. Такий порядок затверджений Держенергонаглядом і погоджений з відділом охорони праці ВЦРПС 19 вересня 1968 р. X. Електробезпека під час виконання окремих робіт 56. Напруга електроінструмента і переносних електричних світильників не повинна бути: а вищою за 220 В у приміщеннях без підвищеної небезпеки; б вищою за 36 В у приміщеннях з підвищеною небезпекою і поза приміщеннями. 57. Якщо неможливо забезпечити роботу електроінструмента що має напругу 36 В допускається застосовувати електроінструмент на напругу 220 В при наявності пристроїв захисного вимикання або надійного заземлення корпусу електроінструмента з обов'язковим використанням захисних засобів діелектричні рукавиці калоші килимки . 58. Корпус електроінструмента на напругу понад 36 В повинен мати спеціальний затискач для приєднання заземлюючого проводу з розпізнавальним знаком «З» або «Земля». 59. Штепсельні з'єднання призначені для вмикання електроінструмента і переносних електричних світильників повинні мати недоступні для доторкування струмоведучі частини і додатковий заземлюючий контакт. 60. У приміщеннях з підвищеною небезпекою дозволяється застосовувати переносні електричні світильники на напругу не вищу за 36 В. У приміщеннях особливо небезпечних і поза приміщеннями дозволяється застосовувати переносні електричні світильники напругою не вищою як 12 В. 61. Перевірка на відсутність замикань на корпус і стану ізоляції проводів відсутності обриву заземляючої жили проводу електроінструмента переносних електричних світильників а також ізоляції знижувальних трансформаторів здійснюється мегомметром не рідше як один раз на місяць особою з кваліфікаційною групою не нижчою за III. 62. Перед видачею на руки електроінструмент повинен бути перевірений на стенді або приладом типу нормометра щодо справності заземлюючого проводу і відсутності замикання на корпус. Для приєднання електроінструмента до мережі використовують шланговий провід. 63. Особам які користуються електроінструментом забороняється: а передавати електроінструмент іншим особам; б розбирати електроінструмент і виконувати будь-які ремонтні роботи як самого електроінструмента так і проводів з'єднань тощо ; в триматися за провід електроінструмента. XI. Електричне зварювання 64. Усі електрозварювальні установки з джерелами змінного і постійного струму призначені для зварювання в особливо небезпечних умовах повинні бути оснащені пристроями автоматичного вимикання напруги холостого ходу або обмеження її до напруги 12 В з видержкою часу не більш як 0 5 с. 65. Усі електрозварювальні установки призначені для роботи в приміщеннях з підвищеною небезпекою і які мають напругу холостого ходу понад 36 В повинні бути оснащені пристроями автоматичного вимикання напруги холостого ходу або її обмеження до 36 В. 66. Як зворотний провід що з'єднує зварюваний виріб з джерелом струму можна використовувати гнучкі проводи а також де це можливо стальні шини будь-якого профілю достатнього перерізу. Використовувати як зворотний провід мережі заземлення металеві конструкції будинків комунікацій і незварювальне технологічне обладнання забороняється. 67. Затискач вторинної обмотки зварювального трансформатора до якого приєднується зворотний провід а також аналогічні затискачі зварювальних випрямлячів і генераторів у яких обмотки збудження приєднуються до розподільчої електричної мережі без розділювального трансформатора потрібно заземляти. 68. До роботи на зварювальних апаратах допускаються особи які мають кваліфікаційну групу допуску не нижчу за II.