ДСН 3.3.6.042-99

ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень

ГОЛОВНИЙ ДЕРЖАВНИЙ САНІТАРНИЙ ЛІКАР УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 1 грудня 1999 року № 42   Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99   Терміни та визначення   1. Виробниче приміщення - замкнутий простір в спеціально призначе- них будинках та спорудах в яких постійно по змінах або періодично протягом частини робочого дня здійснюється трудова діяльність людей.   2. Робоча зона - простір в якому знаходяться робочі місця постійного або непостійного тимчасового перебування працівників.   3. Робоче місце - місце постійного або тимчасового перебування працюючого в процесі трудової діяльності.   4. Постійне робоче місце - місце на якому працюючий знаходиться понад 50 % робочого часу або більше 2-х годин безперервно. Якщо при цьому робота здійснюється в різних пунктах робочої зони то вся ця зона вважається постійним робочим місцем.   5. Непостійне робоче місце - місце на якому працюючий знаходиться менше 50 % робочого часу або менше 2-х годин безперервно.   6. Мікроклімат виробничих приміщень - умови внутрішнього середови- ща цих приміщень що впливають на тепловий обмін працюючих з ото- ченням шляхом конвекції кондукції теплового випромінювання та випаровування вологи. Ці умови визначаються поєднанням температу- ри відносної вологості та швидкості руху повітря температури оточуючих людину поверхонь та інтенсивністю теплового інфрачерво- ного опромінення.   7. Оптимальні мікрокліматичні умови поєднання параметрів мікроклімату які при тривалому та систематичному впливі на людину забезпечують зберігання нормального теплового стану організму без активізації механізмів терморегуляції. Вони забезпечують відчуття теплового комфорту та створюють передумови для високого рівня пра- цездатності.   8. Допустимі мікрокліматичні умови - поєднання параметрів мікроклімату які при тривалому та систематичному впливі на людину можуть викликати зміни теплового стану організму що швидко мина- ють і нормалізуються та супроводжуються напруженням механізмів терморегуляції в межах фізіологічної адаптації. При цьому не вини- кає ушкоджень або порушень стану здоров'я але можуть спостеріга- тися дискомфортні тепловідчуття погіршення самопочуття та знижен- ня працездатності.   9. Теплий період року - період року який характеризується се- редньодобовою температурою зовнішнього середовища вище +10грд С.   10. Холодний період року - період року який характеризується се- редньодобовою температурою зовнішнього повітря що дорівнює +10грд С і нижче.   11. Середньодобова температура зовнішнього повітря - середня вели- чина температури зовнішнього повітря виміряна у певні години доби через однакові інтервали часу. Вона приймається за даними метеоро- логічної служби.   12. Категорія робіт - розмежування робіт за важкістю на основі за- гальних енерговитрат організму.   13. Легкі фізичні роботи категорія І охоплюють види діяльності при яких витрата енергії дорівнює 105 - 140 Вт 90 - 120 ккал/год. - категорія Іа та 141 - 175 Вт 121 - 150 ккал/год. - категорія Іб. До категорії Іа належать роботи що виконуються си- дячи і не потребують фізичного напруження. До категорії Іб нале- жать роботи що виконуються сидячи стоячи або пов'язані з ходінням та супроводжуються деяким фізичним напруженням.   14. Фізичні роботи середньої важкості категорія ІІ охоплюють ви- ди діяльності при яких витрата енергії дорівнює 176 - 232 Вт 151 - 200 ккал/год. - категорія ІІа та 233 - 290 Вт 201 - 250 ккал/год. - категорія ІІб. До категорії ІІа належать роботи пов'язані з ходінням переміщенням дрібних до 1 кг виробів або предметів в положенні стоячи або сидячи і потребують певного фізичного напруження. До категорії ІІб належать роботи що викону- ються стоячи пов'язані з ходінням переміщенням невеликих до 10 кг вантажів та супроводжуються помірним фізичним напруженням.   15. Важкі фізичні роботи категорія ІІІ охоплюють види діяль- ності при яких виграти енергії становлять 291 - 349 Вт 251 - 300 ккал/год. . До категорії ІІІ належать роботи пов'язані з постійним переміщенням перенесенням значних понад 10 кг ван- тажів які потребують великих фізичних зусиль.   Загальні положення   Санітарні норми поширюються на умови мікроклімату в межах робочої зони виробничих приміщень підприємств закладів установ тощо не- залежно від їх форми власності та підпорядкування.   Цей документ регламентує нормативні величини оптимальних та допус- тимих показників мікроклімату та встановлює вимоги до методів вимірювання мікрокліматичних параметрів та їх оцінки.   Норми не поширюються на мікроклімат підземних та гірничих виробок пересувних транспортних засобів тваринницьких та птахівницьких приміщень для зберігання сільськогосподарської продукції холо- дильників складів і т. ін. а також приміщень в яких параметри мікроклімату встановлюються відповідно до технологічних вимог.   1. Вимоги до параметрів мікроклімату   Мікрокліматичні умови виробничих приміщень характеризуються такими показниками:   - температура повітря   - відносна вологість повітря   - швидкість руху повітря   - інтенсивність теплового інфрачервоного опромінення   - температура поверхні.   За ступенем впливу на тепловий стан людини мікрокліматичної умови поділяють на оптимальні та допустимі.   Для робочої зони виробничих приміщень встановлюються оптимальні та допустимі мікрокліматичні умови з урахуванням важкості виконуваної роботи та періоду року. При одночасному виконанні в робочій зоні робіт різної категорії важкості рівні показників мікроклімату по- винні встановлюватись з урахуванням найбільш чисельної групи працівників.   Величини показників мікроклімату у робочій зоні наведені в табл. 1 та 2 а пояснення до них - в п. 1.1 і 1.2.   1.1. Оптимальні умови мікроклімату   1.1.1. Оптимальні умови мікроклімату встановлюються для постійних робочих місць табл. 1 .   1.1.2. Показники температури повітря в робочій зоні по висоті та по горизонталі а також протягом робочої зміни не повинні виходити за межі нормованих величин оптимальної температури для даної кате- горії робіт вказаної в табл. 1.   1.1.3. Температура внутрішніх поверхонь робочої зони стіни підлога стеля технологічного обладнання екрани і т. ін. зовнішніх поверхонь технологічного устаткування огороджуючих конструкцій не повинна виходити більш ніж на 2грд С за межі опти- мальних величин температури повітря для даної категорії робіт вказаних в табл. 1.   1.1.4. При виконанні робіт операторського типу пов'язаних з нер- вово-емоційним напруженням в кабінетах пультах і постах керування технологічними процесами в залах обчислювальної техніки та інших приміщеннях повинні дотримуватися оптимальні умови мікроклімату температура повітря 22 - 24грд С відносна вологість 60 - 40 % швидкість руху повітря не більш 0 1 м/сек. .   Таблиця 1   Оптимальні величини температури відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень   Період року Категорія робіт Температура повітря Відносна вологість Швидкістьруху м/сек. Легка Іа 22 - 24 60 - 40 0 1 Легка Іб 21 - 23 60 - 40 0 1 Холодний Середньої важкості період ІІа 19 - 21 60 - 40 0 2 року Середньої важкості ІІб 17 - 19 60 - 40 0 2 Важка ІІІ 16 - 18 60 - 40 0 3 Легка Іа 23 - 25 60 - 40 0 1 Легка Іб 22 - 24 60 - 40 0 2 Теплий Середньої важкості період ІІа 21 - 23 60 - 40 0 3 року Середньої важкості ІІб 20 - 22 60 - 40 0 3 Важка ІІІ 18 - 20 60 - 40 0 4   1.2. Допустимі умови мікроклімату   1.2.1. Допустимі величини мікрокліматичних умов встановлюються у випадках коли на робочих місцях не можна забезпечити оптимальні величини мікроклімату за технологічними вимогами виробництва технічною недосяжністю та економічно обгрунтованою недоцільністю.   1.2.2. Величини показників які характеризують допустимі мікрокліматичні умови встановлюються для постійних і непостійних робочих місць які наведені в табл. 2.   1.2.3. Перепад температури повітря по висоті робочої зони при за- безпеченні допустимих умов мікроклімату не повинен бути більше 3грд С для всіх категорій робіт а по горизонталі робочої зони та протягом робочої зміни - виходити за межі допустимих температур для даної категорії роботи вказаних в табл. 2.   Таблиця 2   Допустимі величини температури відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень   Температура грд oС Відносна воло- Швидкість Верхня межа Нижня межа гість % на руху Період Категорія м/сек. на року робіт На На На На робочих робочих постійних непостійних постійних непостійних місцях - місцях - робочих робочих робочих робочих постійних і постійних і місцях місцях місцях місцях непостійних непостійних   Легка Іа 25 26 21 18 75 не більше 0 1 Легка Іб 24 25 20 17 75 не більше 0 2 Холодний Середньої не більше 0 3 період важкості 23 24 17 15 75 руху ІІа Середньої важкості 21 23 15 13 75 не більше 0 4 ІІб Важка не більше 0 5 ІІІ 19 20 13 12 75 Легка Іа 28 30 22 20 55 - при 28грд С 0 2 - 0 1 Легка Іб 28 30 21 19 60 - при 27грд С 0 3 - 0 1 Теплий Середньої 65 - при 26грд С період важкості 27 29 18 17 0 4 - 0 2 року ІІа Середньої важкості 27 29 15 15 70 - при 25грд С 0 5 - 0 2 ІІб Важка 75 - при 24грд С ІІІ 26 28 15 13 і нижче 0 6 - 0 5   1.2.4. Температура внутрішніх поверхонь приміщень стіни підлога стеля а також температура зовнішніх поверхонь технологічного ус- таткування або його захисних обладнань екранів і т. ін. не по- винна виходити за межі допустимих величин температури повітря для даної категорії робіт вказаних в табл. 2.   1.2.5. Інтенсивність теплового опромінення працюючих від нагрітих поверхонь технологічного устаткування освітлювальних приладів інсоляція від засклених огороджень не повинна перевищувати 35 0 Вт/м2 - при опроміненні 50 % та більше поверхні тіла 70 Вт/м 2 - при величині опромінюваної поверхні від 25 до 50 % та 100 Вт/м2 - при опроміненні не більше 25 % поверхні тіла працюючого.   При наявності джерел з інтенсивністю 35 0 Вт/м 2 і більше темпера- тура повітря на постійних робочих місцях не повинна перевищувати верхніх меж оптимальних значень для теплого періоду року на не- постійних - верхніх меж допустимих значень для постійних робочих місць.   1.2.6. При наявності відкритих джерел випромінювання нагрітий ме- тал скло відкрите полум'я допускається інтенсивність опромінен- ня до 140 0 Вт/м2. Величина опромінюваної площі не повинна переви- щувати 25 % поверхні тіла працюючого при обов'язковому викорис- танні індивідуальних засобів захисту спецодяг окуляри щитки .   1.2.7. У виробничих приміщеннях які розташовані в районах з се- редньою максимальною температурою найбільш жаркого місяця вище 25грд С згідно з БНіП "Будівельна кліматологія" допускаються відхилення від величин показників мікроклімату вказаних в табл. 2 для даної категорії робіт але не більше ніж на 3грд С. При ць- ому швидкість руху повітря повинна бути збільшена на 1 1 м/сек. а відносна вологість повітря знижена на 5 % при підвищенні темпера- тури на кожний градус вище верхньої межі допустимих температур повітря вказаних в табл. 2.   1.2.8. У виробничих приміщеннях в яких не можна встановити допус- тимі величини мікроклімату через технологічні вимоги до виробничо- го процесу технічну недосяжність або економічно обгрунтовану не- доцільність передбачаються заходи щодо захисту від можливого пе- регрівання та охолодження що вказані в розд. 2.   2. Основні вимоги до засобів нормалізації мікроклімату та тепло- захисту   2.1. Нормалізація несприятливих мікрокліматичних умов здійснюється за допомогою комплексу заходів та способів які включають: будівельно-планувальні організаційно-технологічні санітар- но-технічні та ін. заходи колективного захисту. Для профілактики перегрівань та переохолоджень робітників використовуються засоби індивідуального захисту медико-біологічні тощо.   2.2. Формовані параметри мікроклімату на робочих місцях повинні бути досягнені в першу чергу за рахунок раціонального планування виробничих приміщень і оптимального розміщення в них устаткування з тепло- холодо- та вологовиділеннями. Для зменшення термічних навантажень на працюючих передбачається максимальна механізація автоматизація та дистанційне управління технологічними процесами і устаткуванням.   2.3. У приміщеннях із значними площами засклених поверхонь перед- бачаються заходи щодо захисту від перегрівання при попаданні пря- мих сонячних променів в теплий період року орієнтація віконних прорізів схід - захід улаштування жалюзі та ін. від радіаційно- го охолодження - в зимовий екранування робочих місць . При темпе- ратурі внутрішніх поверхонь огороджуючих конструкцій засклення нижче або вище допустимих величин робочі місця повинні бути відда- лені від них на відстань не менше 1 м.   2.4. У виробничих приміщеннях з надлишком явного тепла викорис- товують природну вентиляцію аерацію . Аераційні ліхтарі та шахти розташовують безпосередньо над основними джерелами тепла на одній осі. У разі неможливості або неефективності аерації встановлюють механічну загальнообмінну вентиляцію.   При наявності одиничних джерел тепловиділень оснащують обладнання місцевою витяжною вентиляцією у вигляді локальних відсмоктувачів витяжних зонтів та ін.   2.5. У замкнених і невеликих за об'ємом приміщеннях кабіни кранів пости та пульти керування ізольовані бокси кімнати відпочинку тощо при виконанні операторських робіт використовують системи кондиціонування повітря з індивідуальним регулюванням тем- ператури та об'єму повітря що подається.   2.6. При наявності джерел тепловипромінювання вживають комплекс заходів з теплоізоляції устаткування та нагрітих поверхонь за до- помогою теплозахисного обладнання.   В залежності від принципу дії теплозахисні засоби поділяються на:   - тепловідбивні - металеві листи сталь залізо алюміній цинк поліровані або покриті білою фарбою тощо одинарні або подвійні; загартоване скло з плівковим покриттям; металізовані тканини; склотканини; плівковий матеріал та ін.;   - тепловбираючі - сталеві або алюмінієві листи або коробки з теп- лоізоляцією з азбестового картону шамотної цегли повсті верми- кулітових плит та ін. теплоізоляторами; сталева сітка одинарна або подвійна з загартованим силікатним склом ; загартоване силікатне органічне скло та ін.;   - тепловідвідні - екрани водоохолоджувальні з металевого листа або сітки з водою що стікає водяні завіси та ін.;   - комбіновані.   В залежності від особливостей технологічних процесів застосовують прозорі напівпрозорі екрани. Вибір теплозахисних засобів обумов- люється інтенсивністю та спектральним складом випромінювання а також умовами технологічного процесу.   Теплозахисні екрани повинні забезпечувати нормовані величини оп- ромінення робочих; бути зручними в експлуатації; не ускладнювати огляд чищення та змазування агрегатів; гарантувати безпечну робо- ту з ним; мати міцність легкість виготовлення та монтажу; мати достатньо тривалий термін експлуатації; у процесі експлуатації зберігати ефективні теплозахисні якості.   2.7. При неможливості технічними засобами забезпечити допустимі гігієнічні нормативи опромінення на робочих місцях використовують- ся засоби індивідуального захисту ЗІЗ - спецодяг спецвзуття ЗІЗ для захисту голови очей обличчя рук.   В залежності від призначення передбачаються такі ЗІЗ:   - для постійної роботи в гарячих цехах - спецодяг костюм чо- ловічий повстяний а при ремонті гарячих печей та агрегатів - ав- тономна система індивідуального охолодження в комплексі з повстя- ним костюмом;   - при аварійних роботах - тепловідбиваючий комплект з металізова- ної тканини;   - для захисту ніг від теплового випромінення іскор і бризок розп- лавленого металу контакту з нагрітими поверхнями - взуття шкіряне спеціальне для працюючих в гарячих цехах;   - для захисту рук від опіків - вачеги рукавиці суконні брезен- тові комбіновані з надолонниками з шкіри та спилку;   - для захисту голови від теплових опромінень іскор та бризок ме- талу - повстяний капелюх захисна каска з підшоломником каски текстолітові або з полікарбонату;   - для захисту очей та обличчя - щиток теплозахисний сталевара з приладнаними для нього захисними окулярами із світлофільтрами маски захисні з прозорим екраном окуляри захисні козиркові з світлофільтрами.   Спецодяг повинен мати захисні властивості які виключають мож- ливість нагріву його внутрішніх поверхонь на будь-якій ділянці до температури 313 К 40грд С у відповідності з спеціальними ДСТами ГОСТ 12.4.176-89 ГОСТ 12.4.016-87 .   2.8. У виробничих приміщеннях в яких на робочих місцях неможливо встановити регламентовані інтенсивності теплового опромінення пра- цюючих через технологічні вимоги технічну недосяжність або еко- номічно обгрунтовану недоцільність використовуються обдування душування водоповітряне душування і т. ін.   При тепловому опроміненні від 140 до 350 Вт/м2 необхідно збільшу- вати на постійних робочих місцях швидкість руху повітря на 0 2 м/с більше за нормовані величини; при тепловому опроміненні що пере- вищує 350 Вт/м 2 доцільно застосовувати повітряне душування робо- чих місць табл. 3 ДНАОП 0.03-1.23-82 .   Таблиця 3   Температура та швидкість руху повітря при повітряному душуванні   Температура Швидкість Температура повітря в струмені що душує Категорія повітря в руху грд С при інтенсивності інфрачервоного робочій повіт- опромінення Вт/м2 робіт зоні ря грд С м/сек. 350 700 1400 2100 2800 1 28 24 21 16 - Легка 2 - 28 26 24 20 Іа Іб до 28 3 - - 28 26 24 3 5 - - 21 27 25 1 27 22 - - - Середньої 2 28 24 21 16 - важкості до 27 ІІа ІІб 3 - 27 24 21 18 3 5 - 28 25 22 19 2 25 19 16 - - Важка до 26 3 26 22 20 18 17 3 5 - 23 22 20 19   2.9 Для профілактики перегрівання працюючих в умовах нагріваючого мікроклімату організовують раціональний режим праці та відпочинку.   При мікрокліматичних умовах що перевищують допустимі параметри внутрішньозмінний режим праці та відпочинку організовують за раху- нок тривалості робочого часу:   - при температурі повітря що перевищує допустимий рівень три- валість регламентованих перерв становить не менше 10 % робочого часу на кожні 2грд С перевищення;   - при поєднанні температури повітря що перевищує допустимий рівень з відносною вологістю яка перевищує 75 % тривалість рег- ламентованих перерв рекомендується встановлювати не менше 20 % ро- бочого часу;   - при інтенсивності теплового опромінення понад 350 Вт/м 2 та оп- роміненні понад 25 % поверхні тіла тривалість безперервної роботи і регламентованих перерв встановлюється у відповідності з даними наведеними в табл. 4 ДНАОП 0.03-1.23-82 .   Таблиця 4   Допустима тривалість безперервного інфрачервоного опромінення та регламентованих перерв протягом години   Інтенсивність ІЧ опромінювання Вт/м2 Тривалість безперервних періодів опромінювання хв. Тривалість перерв хв. Сумарне опромінювання протягом зміни % 350 0 20 0 8 0 до 50 700 0 15 0 10 0 до 45 1050 0 12 0 12 0 до 40 1400 0 9 0 13 0 до 30 1750 0 7 0 14 0 до 25 2100 0 5 0 15 0 до 15 2450 0 3 5 12 0 до 15   2.10. При проведенні ремонтних робіт всередині виробничого устат- кування та агрегатів печах ковшах регенераторах і т. ін. з температурою повітря від 28 до 40грд С і температурою огороджень до 45грд С додержуються режиму праці та відпочинку відповідно до величин наведених у табл. 5 ДНАОП 0.03-1.23-82 .   2.11. При виконанні робіт в умовах відповідно до пунктів 2.8 - 2.10 має бути обладнано приміщення в робочій зоні з оптимальним мікрокліматом кімнати кабіни бокси з кондиціонерами та облад- нанням радіаційного охолодження для відпочинку на час регламенто- ваних перерв прийому їжі і т. ін. - з метою профілактики пе- регрівань.   2.12. Для профілактики порушень водно-сольового балансу тих хто працює в умовах нагріваючого мікроклімату забезпечують компен- сацію рідини солей натрій калій кальцій та ін. мікроеле- ментів магній мідь цинк йод та ін. розчинних в рідині вітамінів які виділяються з організму потом.   2.13. Повинні проводитись попередні при прийомі на роботу та періодичні медичні огляди в процесі роботи відповідно з діючим на- казом МОЗ України.   2.14. Для попередження можливого переохолодження працюючих в хо- лодний період в приміщеннях де на робочих місцях мікрокліматичні умови нижче допустимих величин влаштовують повітряні або повітря- но-теплові завіси біля воріт технологічних та ін. отворів у зовнішніх стінах а також тамбури-шлюзи:   - виділяють спеціальні місця для обігріву встановлюють засоби для швидкого та ефективного обігрівання верхніх і нижніх кінцівок ло- кальний променево-контактний обігрів і т. ін. ;   - встановлюють внутрішньозмінний режим праці та відпочинку що пе- редбачає можливість перерв для обігріву;   - забезпечують працюючих засобами індивідуального захисту одяг взуття рукавиці відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 12.4.084-80 ГОСТ 12.4.088-80 .   Таблиця 5   Тривалість періодів праці та відпочинку при проведенні ремонтних робіт виробничого устаткування при температурі повітря вище 28грд С   Температура повітря грд С Тривалість одноразових періодів хвил. Співвідношення праці та відпочинку праця відпочинок 28 36 24 1 5 30 34 25 1 33 32 32 26 1 20 34 30 27 1 10 36 28 28 1 00 38 26 29 0 90 40 24 30 0 80   3. Загальні вимоги до методів вимірювання параметрів мікроклімату та їх оцінки   3.1. Вимірювання параметрів мікроклімату проводяться на робочих місцях і в робочій зоні на початку в середині та в кінці робочої зміни. При коливаннях мікрокліматичних умов пов'язаних з техно- логічним процесом та іншими причинами вимірювання проводяться з урахуванням найбільших і найменших величин термічних навантажень протягом робочої зміни.   3.2. Вимірювання здійснюються не менше 2-х разів на рік теплий та холодний періоди року у порядку поточного санітарного нагляду а також при прийманні до експлуатації нового технологічного устатку- вання внесенні технічних змін в конструкцію діючого устаткування організації нових робочих місць тощо.   При проведенні вимірювання в холодний період року температура зовнішнього повітря не повинна бути вищою за середню розрахункову температуру в теплий період - не нижчою за середню розрахункову температуру що приймається для опалення та кондиціонування за оп- тимальними та допустимими параметрами.   3.3. Вимірювання параметрів мікроклімату на робочих місцях прово- дяться на висоті 0 5 - 1 0 м від підлоги - при роботі сидячи 1 5 м від підлоги - при роботі стоячи.   3.4. У приміщеннях з більшою щільністю робочих місць при відсут- ності джерел локального тепловиділення охолодження та волого- виділення вимірювання проводяться в зонах рівномірно розподілених по всьому приміщенні. При цьому в приміщеннях які мають площу до 100 м2 повинно бути не менше 4-х зон що оцінюються а площею до 400 м2 - не менше 8-ми. У приміщеннях з площею понад 400 м 2 - кількість визначається відстанню між ними яка не повинна переви- щувати 10 м.   3.5. При наявності кількох джерел інфрачервоного випромінювання або джерел великої площі вимірювання інфрачервоного випромінювання на робочому місці проводиться у напрямку максимуму потоку від дже- рела. Вимірювання здійснюється через кожні 30 - 40грд С навколо робочого місця для визначення максимального опромінення. При цьому приймач приладу розташовують перпендикулярно падаючому потоку енергії.   3.6. Температура та відносна вологість повітря вимірюються прила- дами заснованими на психрометричних принципах. Можливе викорис- тання тижневих і добових термографів і гігрографів.   3.7. Швидкість руху повітря вимірюється анемометрами ротаційної дії. Малі величини швидкості руху повітря менше 0 3 м/сек. особливо при наявності різноспрямованих потоків вимірюються електроанемометрами циліндричними або кульовими кататермометрами.   3.8. Температура поверхонь огороджуючих конструкцій стін стелі підлоги або обладнань екранів і т. ін. зовнішніх поверхонь технологічного устаткування вимірюються приладами що діють за принципом термоелектричного ефекту.   3.9. Інтенсивність теплового опромінення вимірюється приладами з чутливістю в інфрачервоному діапазоні що діють за принципами тер- мо- фотоелектричного та інших ефектів або визначається розрахун- ковим методом за температурою джерела.   3.10. Діапазон вимірювання та допустима похибка приладів повинна відповідати вимогам табл. 6.   Таблиця 6   Вимоги до вимірювальних приладів   Вимірювані величини Діапазон вимірювань Допустима похибка Рекомендовані прилади 1. Температура повітря грд С -30 до + 5 +-0 1 Аспіраційний психрометр із ртутними термометрами 2. Відносна вологість повітря % 15 до 100 +-5 0 Ті ж самі та записуючі гігрографи 3. Температура поверхні грд С -30 до 100 +-1 0 Електротермометри термопари і т. ін. 4. Швидкість руху повітря м/сек. 0 1 - 0 5 - 5 0 до 0 6 +-0 1 - +-0 2 Анемометри ротаційної дії 5. Інтенсивність інфрачервоного опромінення 10 0 - 20000 0 +-10 % Актинометри термостовбці болометри радіометри зі спектральною чутливістю в діапазоні 0 30 - 20 0 мкм   3.11. Параметри оцінюються:   - як оптимальні якщо середнє значення та результати не менше 2/3 вимірювань знаходяться в межах оптимальних величин табл. 1 ;   - як допустимі якщо середнє значення та результати не менше 2/3 вимірювань знаходяться в межах допустимих величин табл. 2 ;   - як такі що не відповідають Санітарним нормам якщо середнє зна- чення та результати більше 2/3 вимірювань не відповідають положен- ням розділу 1.