Теплові мережі. Інструкція з експлуатації

НА: Книга 319 ТЕПЛОВI МЕРЕЖI. Iнструкцiя з експлуатацiї Книга 319 Раздел 1 Загальнi положення З Загальнi положення 3.1 Основною виробничою органiзацiєю з експлуатацiї теплових ме- реж є пiдприємство теплових мереж ПТМ * пiдпорядковане виробничо- му енергетичному об'єднанню ВЕО ** . ---------- * Тепер - тепловi мережi. Ред. ** Тепер - енергетична компанiя. Ред. 3.2 ПТМ район або дiльницю теплових мереж органiзовують вiдповiдно до: - типових органiзацiйних структур управлiння пiдприємств теплових мереж i нормативiв чисельностi промислово-виробничого персоналу ПТМ цехiв дiлянок теплових мереж у складi енергопiдприємств Мiненерго України; - галузевих вимог i нормативних матерiалiв з НОП. 3.3 Пiдприємство теплових мереж експлуатує зовнiшнi мережi та об- ладнання що знаходиться на його балансi в межах обслуговування визначених мiж ПТМ i теплопостачальною електростанцiєю з однiєї сто- рони та споживачами тепла з iншої а також здiйснює контроль за ек- сплуатацiєю теплових мереж та теплових пунктiв промислових i житло- во-комунальних пiдприємств i установ. 3.4 Внутрiшньостанцiйнi теплофiкацiйнi трубопроводи та колектори електростанцiй до меж їх роздiлу iз зовнiшнiми тепловими мережами а також тепловi мережi промислових площадок електростанцiй експлуа- туються персоналом електростанцiї який повинен при цьому керуватися даною iнструкцiєю РД 34.20.501 "Правила технической эксплуатации злектростанций и сетей" ПТЕ ДНАОП 0.00-1.11-90 "Правила устрой- ства и безопасной эксплуатации трубопроводов пара и горячей воды" РД 34.40.503 "Типовая инструкция по эксплуатации станционных установок подогрева сетевой воды". 3.5 Взаємовiдносини ПТМ з мiськими та вiдомчими споживачами теп- ла з експлуатацiї єдиної системи теплопостачання до виходу з цього приводу нормативного документа регулюються вiдповiдними угодами а щодо вiдпуску теплової енергiї - чинними "Правилами пользования теп- ловой энергией". 3.6 Приймання на баланс енергопiдприємств Мiненерго України вiд пiдприємств i установ мiсцевих органiв державної влади мiнiстерств i вiдомств України закiнчених будiвництвом опалювальних котельних i магiстральних теплових мереж повинне здiйснюватись вiдповiдно до "Положения о порядке приема организациями Минэнерго от жилищно-эк- сплуатационных организаций исполкомов местных Советов народных депу- татов районных отопительных котельных мощностью 100 Гкал/час и выше и магистральных сетей от этих котельных". 3.7 На кожному пiдприємствi теплових мереж на пiдставi чинних правил та iнструкцiй повиннi бути розробленi мiсцевi технiчнi поса- довi та експлуатацiйнi iнструкцiї щодо конкретних умов експлуатацiї додаток А . Перелiк iнструкцiй визначається головним iнженером ПТМ. 3.8 Пiдприємство теплових мереж повинне мати повний комплект до- кументацiї на обладнання що знаходиться на балансi а також тех- нiчну документацiю на пiдконтрольне обладнання включаючи мережi та системи теплоспоживання якi експлуатуються споживачами тепла. У складi такої документацiї повиннi бути: - паспорти теплових мереж форму наведено в додатку Б ко- тельних насосних станцiй форми наведено в додатку В з додаванням сертифiкатiв свiдоцтв про якiсть виготовлення та монтажу доку- ментiв на зварювання актiв промiжного та остаточного приймання в ек- сплуатацiю; - експлуатацiйнi схеми мереж камер насосних станцiй i котельних; - проектна та виконавча документацiя на мережi що обслуговуються; - списки всiх споживачiв тепла з наведенням теплових навантажень з кожного виду теплоспоживання опалення вентиляцiя гаряче водопос- тачання технологiя параметрiв теплонососiя в системах теплоспожи- вання схеми пiд'єднань пiдiгрiвникiв гарячого водопостачання та встановлених авторегуляторiв систем опалення. 3.9 Паспорти теплових мереж насосних станцiй i котельних а та- кож усi додатки до них повиннi вiдображати фактичний стан обладнання в процесi експлуатацiї. Всi змiни вносяться в паспорти пiсля рекон- струкцiї. Щорiчно пiд керiвництвом виробничо-технiчного вiддiлу пер- сонал експлуатацiйного району повинен складати i вивiряти всi паспор- ти станом на 1 сiчня. Паспорти повиннi зберiгатись в експлуатацiйно- му районi. 3.10 У мiстах де експлуатацiя квартальних теплових мереж здiйснюється пiдприємствами та установами що пiдпорядкованi мiсце- вим органам державної влади мiнiстерствам i вiдомствам України тех- нiчна документацiя наведена в 3.8 i паспорти теплових пунктiв по- виннi знаходитись в цих пiдприємствах i установах. 3.11 Оперативне управлiння роботою теплових мереж установлення теплових i гiдравлiчних режимiв системи теплопостачання керiвництво лiквiдацiєю аварiй у теплових мережах здiйснює диспетчерська служба ПТМ яка повинна бути органiзована вiдповiдно до типових ор- ганiзацiйних структур управлiння пiдприємствами теплових мереж. Книга 319 Раздел 2 Приймання теплових мереж в експлуатацiю пiсля монтажу Книга 319 Раздел 2 Глава 1 Видача дозволу технiчних умов i погодження проектiв на пiд'єднання споживачiв до теплової мережi 4 Приймання теплових мереж в експлуатацiю пiсля монтажу 4.1 Видача дозволу технiчних умов i погодження проектiв на пiд'єднання споживачiв до теплової мережi 4.1.1 Для складання завдання на проектування споживач повинен от- римати в ПТМ дозвiл i технiчнi умови на пiд'єднання систем теплоспо- живання до теплових мереж форму наведено в додатку Г . Дозвiл i технiчнi умови мають бути зареєстрованi в спецiальнiй книзi яка разом з копiями наданих ранiше дозволiв зберiгається в ПТМ. 4.1.2 Для отримання дозволу та технiчних умов на пiд'єднання спо- живач тепла повинен подати в ПТМ технiчну документацiю вiдповiдно до вимог наведених в "Правилах пользования тепловой энергией". 4.1.3 До початку будiвельних робiт на об'єктi споживач замовник за участю проектної органiзацiї зобов'язаний подати в ПТМ для узгод- ження вiдповiднi роздiли проекту та робочi креслення в необхiдному обсязi. 4.1.4 При розглядi робочих креслень необхiдно перевiряти вiдповiднiсть прийнятих проектних рiшень технiчним умовам вказiвкам чинних будiвельних норм i правил нормам технологiчного проектування теплових електричних станцiй та теплових мереж. При вiдсутностi зауважень до поданого проекту на кресленнях ста- виться штамп "Узгоджено" iз зазначенням дати та номера узгодження за книгою реєстрацiї проектiв. При узгодженнi проектiв на квартальнi ме- режi та абонентськi пiд'єднання штампи узгодження пiдписує начальник виробничо-технiчного вiддiлу ПТМ проектiв магiстральних i розвiдних мереж - головний iнженер ПТМ. Книга 319 Раздел 2 Глава 2 Технiчний нагляд за будiвництвом теплових мереж 4.2 Технiчний нагляд за будiвництвом теплових мереж 4.2.1 Будiвництво теплових мереж здiйснюється пiд технiчним наг- лядом ПТМ. У функцiї технiчного нагляду входять контроль якостi виконуваних робiт i вiдповiдностi застосовуваних матерiалiв та обладнання затвер- дженому проекту промiжнi випробування а також пооперацiйне прийнят- тя споруди. Органiзовує технiчний нагляд начальник експлуатацiйного району ПТМ. 4.2.2 Споживач будiвельна органiзацiя не пiзнiше як за п'ять днiв до початку будiвництва об'єкту зобов'язаний сповiстити вiдповiдний експлуатацiйний район про початок робiт узгодити поря- док виконаних робiт у зонi дiючих теплових мереж i подати проект та графiк виконання робiт. 4.2.3 Будiвельна органiзацiя зобов'язана викликати представника ПТМ яка здiйснює технiчний нагляд i подати йому на огляд висновок та промiжне приймання до початку робiт наступної операцiї всi елемен- ти теплових мереж i теплових пунктiв що будуються. 4.2.4 Перелiк робiт що пiдлягають контролю та промiжному прий- маннi представником технiчного нагляду повинен вiдповiдати СНиП 3.05.03-85. Представник технiчного нагляду зобов'язаний бути присутнiм також пiд час промивки та гiдравлiчного опресовування обладнання теплових пунктiв i систем теплопостачання. Пiдготовку органiзацiю проведення попереднiх та завершальних випробувань а також промивку мереж i систем їх комплексне випробу- вання та налагодження повинна здiйснювати будiвельна органiзацiя споживач тепла . Промiжне приймання виконаних робiт проведення випробувань i про- мивку мереж оформляють актами форми наведено в додатках . Промивку трубопроводiв дiаметром до 500 мм необхiдно провадити гiдропневматич- ним способом. 4.2.5 Усi новозбудованi тепловi мережi та споруди повиннi бути виконанi вiдповiдно до проектної документацiї погодженої з ПТМ за- довольняти вимоги ПТЕ а також мають бути забезпеченi технiчною i приймально-здавальною документацiєю в необхiдному обсязi. Склад доку- ментацiї яку подає споживач тепла при здаваннi об'єкта повинен вiдповiдати СНиП 3.05.03-85. Книга 319 Раздел 2 Глава 3 Приймання в експлуатацiю засобiв захисту теплових мереж вiд електрохiмiчної корозiї 4.3 Приймання в експлуатацiю засобiв захисту теплових мереж вiд електрохiмiчної корозiї 4.3.1 На всi роботи по обладнанню захисту пiдземних споруд вiд електрохiмiчної корозiї повинна бути складена виконавча документацiя яка подається замовнику на промiжнiй i завершальнiй стадiях здавання робiт. 4.3.2 Приймання закiнчених робiт iз захисту пiдземних споруд вiд електрохiмiчної корозiї здiйснюється вiдповiдно до вказiвок СНиП 3.01.04-87 СНиП 3.04.03.85. Обсяги i якiсть виконаних робiт повиннi вiдповiдати вимогам вик- ладеним у РД 34.20.131 "Инструкция по защите тепловых сетей от элек- трохимической коррозии". 4.3.3 Остаточне приймання здiйснюється пiсля виконання всiх мон- тажних робiт i вимiрювання рiзницi потенцiалiв "труба-земля" а та- кож перевiрки електричних параметрiв захисного обладнання що вико- нується згiдно з РД 34.20.131 "Инструкция по защите тепловых сетей от электрохимической коррозии". Приймання в експлуатацiю захисного обладнання оформляється актом. При сумiсному електрохiмiчному захистi теплових мереж та iнших пiдземних споруд акт має бути пiдписаний також власником цих споруд. Книга 319 Раздел 2 Глава 4 Опресовування теплових мереж 4.4 Опресовування теплових мереж 4.4.1 На всiх вперше змонтованих трубопроводах теплової мережi необхiдно провести гiдравлiчне опресовування. Опресовування пiдзем- них трубопроводiв прокладених у непрохiдних каналах i траншеях по- винне провадитись за два рази попереднє та остаточне . Опресовуван- ня трубопроводiв доступних до огляду пiд час експлуатацiї прокладе- них надземно i в прохiдних каналах може провадитись за один раз пiсля закiнчення монтажу. 4.4.2 Попереднє гiдравлiчне опресовування теплопроводiв належить провадити окремими дiлянками пiсля їх зварювання та укладання на постiйнi опори до установлення на них обладнання i перекриття ка- налiв або засипання траншей. Опресовування треба провадити у такому порядку: - дiлянку трубопроводу який випробується iзолювати вiд дiючих мереж встановленням глухих фланцiв або заглушок; використання засу- вок в таких випадках не дозволяється; - у подавальному i зворотному трубопроводах пiсля наповнення во- дою та випуску повiтря в найвищiй точцi випробуваної дiлянки встано- вити пробний тиск який дорiвнює 1 25 робочого але не нижчий нiж 1 6 МПа 16 кгс/см2 i витримати їх при цьому тиску не менше 5 хв пiсля чого знизити тиск до робочого. При робочому тиску ретельно оглянути трубопроводи по всiй їх довжинi. При значному перепадi тиску на випробуванiй дiлянцi значення до- пустимого тиску в його нижнiй точцi повинне бути узгоджене з проек- тною органiзацiєю для забезпечення мiцностi трубопроводiв i стiйкостi нерухомих опор. В iншому випадку випробування необхiдно провадити по окремих дiлянках. 4.4.3 При випробуваннях трубопроводiв потрiбно застосовувати пру- жиннi манометри класу точностi не менше 1 5 з дiаметром корпусу не менше 150 мм i шкалою на номiнальний тиск бiля 4/3 вимiрюваного. Ма- нометри повиннi бути опломбованi органiзацiями Держстандарту України або органiзацiями якi мають право повiрки. Використання пошкоджених манометрiв та манометрiв з простроченими пломбами не допускається. 4.4.4 Гiдравлiчне опресовування арматури потрiбно провадити до її встановлення на трубопроводi. Випробування бувають двох основних видiв: - на мiцнiсть металу i щiльнiсть; - на герметичнiсть рухомих i нерухомих роз'ємiв з'єднань сальни- кового обладнання запiрної арматури та iн. . Гiдравлiчне опресовування арматури провадиться пробним тиском вiдповiдно до ГОСТ 356. 4.4.5 Остаточне гiдравлiчне опресовування необхiдно провадити пiсля завершення будiвельно-монтажних робiт встановлення всього об- ладнання теплових мереж засувки компенсатори та iн. i засипання траншеї пробним тиском що дорiвнює 1 25 робочого але не менше як 1 6 МПа 16 кгс/см2 . Всi засувки що секцiонують i засувки на вiдгалуженнях випробуваної мережi повиннi бути вiдкритi. Час витрим- ки трубопроводiв та їх елементiв пiд пробним тиском повинен бути не менше 5 хв. Результати випробувань вважаються задовiльними якщо пiд час їх проведення не виникло тиску по манометру i не виявлено ознак розриву течi або запотiвання в корпусах сальниках арматури у фланцевих з'єднаннях i т.п. 4.4.6 При температурах зовнiшнього повiтря нижче 1 град.С трубоп- роводи заповнюють водою пiдiгрiтою до 50-60 град.С а опресовування здiйснюють пiсля зниження температури води до 45 град.С. Якщо виявле- но дефекти що потребують тривалого часу для усунення трубопровiд повинен бути негайно спорожнений. Книга 319 Раздел 3 Пуск теплових мереж теплових пунктiв i систем теплоспоживання Книга 319 Раздел 3 Глава 1 Загальнi положення 5 Пуск теплових мереж теплових пунктiв i систем теплоспоживання 5.1 Загальнi положення 5.1.1 На всi трубопроводи на пiдставi документацiї заводiв-виго- товлювачiв i тiєї що передається монтажними органiзацiями повиннi бути складенi паспорти установленої форми. 5.1.2 До пуску в роботу всi трубопроводи на якi поширюються ДНАОП 0.00-1.11-90 "Правила устройства и безопасной эксплуатации тру- бопроводов пара и горячей воды" залежно вiд їх категорiй повиннi бу- ти зареєстрованi в мiсцевих органах Держнаглядохоронпрацi або на пiдприємствi що є власником трубопроводiв. 5.1.3 Пуск теплових мереж здiйснюється пусковою бригадою очолю- ваною вiдповiдальним керiвником. Пуск повинен виконуватись за спецiальною програмою затвердженою iнженером ПТМ а для вперше побудованих магiстральних мереж якi вiдходять безпосередньо вiд колекторiв теплоджерел ТЕЦ СТ РК К програма повинна бути узгоджена з головним iнженером електростанцiї начальником СТ РК К . Перед пуском робоча програма повинна бути передана: - керiвниковi пускової бригади; - черговому диспетчеру ПТМ; - черговому iнженеру джерела тепла начальнику змiни ; - диспетчеру оператору експлуатацiйного району. Програма пуску теплової мережi повинна включати: - комутацiйну схему водопiдiгрiвної установки i джерела тепла та режим її роботи пiд час пуску мережi; - оперативну схему теплової мережi пiд час пуску; - черговiсть порядок та режим пуску кожної окремої магiстралi та її вiдгалужень; - час наповнення кожної магiстралi з урахуванням її об'єму та швидкостi заповнення: - розрахунковий статичний тиск кожної заповненої магiстралi та вплив цього тиску на сумiжнi трубопроводи мережi; - склад пускової бригади розстановку та обов'язки кожного вико- навця пiд час кожного етапу пуску; - органiзацiю та засоби зв'язку начальника пускової бригади з черговим диспетчером ПТМ оператором експлуатацiйного району черго- вим iнженером джерела тепла виконавцями пускової бригади а також мiж окремими членами бригади. 5.1.4 Усi дефекти трубопроводiв арматури компенсаторiв опор дренажного та вiдкачувального устаткування повiтряникiв кон- трольно-вимiрювальних приладiв а також люкiв драбин i скоб вияв- ленi в результатi ретельного огляду мережi повиннi бути усуненi до початку пуску. При виконаннi цих вимог необхiдно враховувати що пiдтягування болтiв фланцевих з'єднань повинне здiйснюватись при тиску в трубопро- водi не вище нiж 0 4 МПа 4 кгс/см2 . Книга 319 Раздел 3 Глава 2 Заповнення трубопроводiв водою пiд час пуску водяної теплової мережi 5.2 Заповнення трубопроводiв водою пiд час пуску водяної теплової мережi 5.2.1 Усi трубопроводи теплової мережi незалежно вiд того пере- бувають вони в експлуатацiї чи в резервi повиннi бути заповненi деаерованою водою. Спорожнення трубопроводiв здiйснюється тiльки на час ремонту пiсля закiнчення якого трубопроводи пiсля опресовування та промивки повиннi бути заповненi водою. 5.2.2 Незалежно вiд джерела водоспостачання трубопроводи тепло- вих мереж потрiбно заповнювати водою температурою не вище 70 град.С. Заповнення трубопроводiв водою безпосередньо iз бакiв деаера- торiв атмосферного тиску при вiдсутностi охолодника пiдживлення пот- рiбно провадити або пiсля охолодження води в них до 70 град.С або пiдмiшуванням до деаерованої води iз зворотних трубопроводiв ранiше заповнених мереж з таким розрахунком щоб загальна температура сумiшi була не вище 70 град.С. 5.2.З Заповнення трубопроводiв слiд провадити пiд тиском який не перевищує статичного тиску частини теплової мережi що заповнюється бiльше нiж на 0 2 МПа 2 кгс/см2 . Швидкiсть заповнення теплової ме- режi повинна бути пов'язана з подачею джерела пiдживлення. 5.2.4 Наповнення водою основної магiстралi теплопроводу потрiбно провадити в такому порядку: - на дiлянцi теплопроводу що заповнюється закрити всi дренажi та засувки на перемичках мiж подавальним i зворотним трубопроводами вiдключити всi вiдгалуження i абонентськi вводи вiдкрити всi повiтряники частини мережi що заповнюється засувки що секцiонують крiм головних; - на зворотному трубопроводi дiлянки що заповнюється вiдкрити байпас головної засувки а потiм засувку; виконати наповнення трубоп- роводу; на час наповнення ступiнь вiдкриття засувок установлюється i змiнюється лише за вказiвкою та з дозволу диспетчера ПТМ; - в мiру заповнення мережi i припинення витиснення повiтря повiтряники закрити; - пiсля закiнчення заповнення зворотної магiстралi вiдкрити кiнцеву перемичку мiж подавальним i зворотним трубопроводами i почи- нати заповнення водою подавальної магiстралi в тому ж самому порядку що й зворотної; - наповнення теплопроводу вважати закiнченим якщо вихiд повiтря з усiх повiтряних кранiв припиниться i спостерiгачi за повiтряниками повiдомлять керiвника пускової бригади про їх закриття; закiнчення заповнення характеризується збiльшенням тиску в колекторi теплової мережi до статичного тиску або до тиску в пiдживлювальному трубопро- водi; - пiсля закiнчення заповнення трубопроводiв необхiдно протягом 2-3 год кiлька разiв вiдкрити повiтрянi крани щоб переконатись в ос- таточному видаленнi повiтря. Пiдживлювальнi насоси повиннi бути в ро- ботi для пiдтримування статичного тиску заповненої мережi. В аварiйних ситуацiях при розгорненнi мереж пiсля усунення пош- коджень час витримування заповнених водою трубопроводiв для остаточ- ного видалення повiтря може бути скорочений залежно вiд об'єму запов- неного циркуляцiйного контура. 5.2.5 Заповнення розподiльних i внутрiшньоквартальних мереж пот- рiбно провадити пiсля заповнення водою магiстральних трубопроводiв а вiдгалужень до абонентiв - пiсля заповнення розподiльних i внут- рiшньоквартальних мереж. Заповнення внутрiшньоквартальних мереж i вiдгалужень здiйснюється так само як i основних магiстралей. 5.2.6 Заповнення теплових мереж якi мають насоснi пiдкачувальнi або змiшувальнi станцiї потрiбно провадити через обвiднi трубопро- води. 5.2.7 Установленi на теплопроводах регулюючi клапани на термiн наповнення повиннi бути вручну вiдкритi та вiд'єднанi вiд кон- трольно-вимiрювального обладнання. Книга 319 Раздел 3 Глава 3 Установлення циркуляцiйного режиму у водянiй тепловiй мережi 5.3 Установлення циркуляцiйного режиму у водянiй тепловiй мережi 5.3.1 Установлення циркуляцiйного режиму у магiстральних теплоп- роводах потрiбно здiйснювати через кiнцевi перемички при вiдкритих секцiйних засувках вимкнених вiдгалуженнях та системах споживачiв. 5.3.2 Включення водопiдiгрiвної установки джерела тепла якщо во- на не працювала до пуску магiстралi здiйснювати в момент установлен- ня циркуляцiйного режиму. 5.3.3. Установлення циркуляцiйного режиму в мережi необхiдно здiйснювати в такому порядку: - вiдкрити засувки на входi та виходi сiтьової води сiтьових пiдiгрiвникiв; при наявностi обводу пiдiгрiвникiв вiдкрити засувки на обводi засувки у пiдiгрiвникiв у цьому випадку залишаються закритими: - вiдкрити засувки на всмоктувальних патрубках сiтьових насосiв; - увiмкнути один сiтьовий насос; - плавно вiдкрити спочатку байпас засувки на нагнiтальному пат- рубку сiтьового насоса потiм - саму засувку i установити циркуляцiю; включити подачу пари на сiтьовi пiдiгрiвники за умови що через пiдiгрiвники є витрата води i почати пiдiгрiв сiтьової води з швид- кiстю не вище 30 град.С за годину; - пiсля установлення циркуляцiйного режиму витрати пiдживлення вiдрегулювати таким чином щоб тиск у зворотному колекторi вiдповiдав розрахунковому згiдно з п'єзометричним графiком при перехiдному або робочому режимi. 5.3.4 Установлення циркуляцiйного режиму в магiстралi що вклю- чається пiд час роботи водопiдiгрiвної установки потрiбно провадити почерговим i поступовим вiдкриттям головних засувок на зворотному в першу чергу i подавальному трубопроводах; при цьому необхiдно стежи- ти за показаннями манометрiв установлених на подавальному i зворотно- му колекторах i на зворотному трубопроводi магiстралi що вклю- чається до засувки за рухом води для того щоб коливання тиску в зворотному i подавальному колекторах не перевищувало установлених норм ПТЕ i тиск у зворотному трубопроводi магiстралi що вклю- чається не перевищував його розрахункового значення. 5.3.5 Пiсля установлення циркуляцiйного режиму в трубопроводах дiлянок на яких установлено регулятори тиску пiдпору або розсiчки потрiбно налагодити цi регулятори щоб забезпечити необхiдний тиск для заповнення високорозташованих систем i не допустити надмiрного пiдвищення тиску в низько розташованих системах. 5.3.6 Установлення циркуляцiйного режиму у вiдгалуженнях вiд ос- новної магiстралi провадити через кiнцевi перемички на цих вiдгалу- женнях почерговим i поступовим вiдкриттям головних засувок вiдгалу- ження спочатку на зворотному а потiм на подавальному трубопроводах. 5.3.7 Встановлення циркуляцiйного режиму у вiдгалуженнях до сис- тем абонентiв обладнаних елеваторами потрiбно здiйснювати через пiдсмоктування до елеваторiв. При цьому системи опалення пiсля елеваторiв i вiдгалуження до систем вентиляцiї та гарячого водопостачання повиннi бути щiльно зак- ритi засувками. Органiзацiю циркуляцiї у вiдгалуженнях до абонентських систем пiд'єднаних без елеваторiв або з насосами провадити через цi систе- ми з включенням останнiх у роботу. Засувки на теплових пунктах систем якi не пiдлягають включенню при установленнi циркуляцiйного режиму в мережi повиннi бути щiльно закритi а випускна арматура пiсля них повинна знаходитись у вiдкри- тому станi з метою запобiгання заповненню водою i пiдйому тиску в цих системах. 5.3.8 Пiд час пуску насосiв на насосних станцiях необхiдно: - вiдкрити засувки якi вiдокремлюють насосну вiд мережi; - вiдкрити засувку зi сторони всмоктування насоса i закрити її на нагнiтальному патрубку; - увiмкнути електродвигун; - плавно вiдкрити засувку на нагнiтальному патрубку насоса а як- що є байпас спочатку вiдкрити байпас потiм - засувку; - закрити засувку на обводному трубопроводi через який здiйсню- валось заповнення мережi; - включити необхiдну кiлькiсть насосiв для досягнення заданого гiдравлiчного режиму; - вiдкрити засувки на всiх резервних насосах зi сторони всмокту- вання насоса вiдкрити засувку на нагнiтальному патрубку насоса який буде на АВР i поставити його в положення автоматичного вмикання ре- зерву АВР ; - виконати налагодження установлених регуляторiв тиску та захисту. Книга 319 Раздел 3 Глава 4 Пуск водяних мереж у зимовий перiод 5.4 Пуск водяних мереж у зимовий перiод 5.4.1 Для пуску теплових мереж при низьких температурах зов- нiшнього повiтря пiсля аварiйної зупинки та ремонту або пiд час пус- ку вперше побудованої магiстралi необхiдно в подавальний i зворотний трубопроводи мережi що заповнюється при дiаметрi труб 300 мм i бiльше врiзати додаткове спускне обладнання в необхiднiй кiлькостi на вiдстанi не бiльш як 400 м одне вiд одного; скидання дренованої води необхiдно передбачити за межi камер. 5.4.2 Заповнення трубопроводiв провадити водою температурою 50-60 град.С по окремих подiлених секцiонуючими засувками дiлянках одно- часно по подавальному i зворотному трубопроводах. У випадку обмеженої подачi пiдживлювальної води спочатку нале- жить заповнювати зворотний трубопровiд а потiм через перемичку пе- ред секцiонуючими засувками в кiнцi дiлянки - подавальний. 5.4.3 Заповнення та встановлення циркуляцiйного режиму в теп- ловiй мережi при непрацюючiй водопiдiгрiвнiй установцi потрiбно вико- нувати в такому порядку. 5.4.3.1 Пiд час заповнення трубопроводiв всю дренажну та повiтря- ну арматуру а також засувки на перемичцi мiж подавальним i зворот- ним трубопроводами перед секцiонуючими засувками необхiдно вiдкрити; повiтряники закрити вiдразу пiсля припинення виходу через них повiтря а спускне обладнання - пiсля того як температура дренованої води перевищить 30 град.С. 5.4.3.2 Пiсля заповнення трубопроводiв головної секцiонованої дiлянки при вiдкритих засувках на подавальному i зворотному колекто- рах водопiдiгрiвної установки включити сiтьовий насос i повiльним вiдкриттям засувки на нагнiтальному патрубку насоса створити цирку- ляцiю на цiй дiлянцi через перемичку перед секцiонуючою засувкою. Вiдразу ж пiсля створення циркуляцiї подати пару на сiтьовий пiдiгрiвник для поповнення тепловтрат у заповнюваних дiлянках. 5.4.3.3 Заповнення наступних секцiонованих дiлянок i установлен- ня в них циркуляцiйного режиму провадити з виконанням вимог 5.4.3.1 - шляхом вiдкриття байпасiв засувок що секцiонують мiж дiючою дiлян- кою i тiєю що заповнюється. Заповнення провадити при вiдкритiй за- сувцi на перемичцi мiж подавальним i зворотним трубопроводами перед наступними засувками що секцiонують. Пiдживлювальне обладнання повинне постiйно поповнювати втрати во- ди з головної дiлянки. 5.4.3.4 Пiсля заповнення i створення циркуляцiї в магiстральних трубопроводах провадити заповнення розподiльних мереж згiдно з вимо- гами наведеними ранiше. Вiдгалуження що мають велику довжину слiд заповнювати по окремих секцiонованих дiлянках; заповнення кожної нас- тупної дiлянки провадиться пiсля створення циркуляцiї в попереднiй. 5.4.3.5 Вiдгалуження до споживача заповнювати пiсля заповнення всiх магiстральних i розподiльних мереж при цьому циркуляцiя ство- рюється через пiдсмоктування до елеваторiв при вiд'єднаних системах. Безелеваторнi системи або системи з насосним пiд'єднанням заповнюва- ти разом з тепловим пунктом при цьому циркуляцiя створюється через систему теплоспоживання. 5.4.3.6 Пiсля заповнення всiєї мережi та створення в нiй цирку- ляцiї всi засувки на перемичках мiж подавальним i зворотним трубопро- водами у засувках що секцiонують потрiбно повнiстю закрити. 5.4.4 Для заповнення трубопроводiв теплової мережi пiд час робо- ти водопiдiгрiвної установки необхiдно врiзати перемичку мiж пода- вальним i зворотним трубопроводами пiсля головних засувок якi вiдключають цю магiстраль вiд загальних колекторiв. На перемичцi ус- тановити двi засувки i мiж ними контрольний штуцер з вентилем. У ви- падку обмеженої подачi пiдживлювальної води перемичку не врiзають. 5.4.5 Заповнення та встановлення циркуляцiйного режиму в теп- ловiй мережi при працюючiй водопiдiгрiвнiй установцi потрiбно прова- дити з виконанням вимог 5.4.3 в такому порядку: - воду подати через байпас головної засувки в зворотний трубоп- ровiд i через перемичку пiсля головних засувок - в подавальний тру- бопровiд при цьому головну засувку з байпасом на подавальному тру- бопроводi щiльно закрити; - пiсля закiнчення заповнення трубопроводiв секцiонованої дiлян- ки закрити засувки на перемичцi за головними засувками через якi за- повнювався подавальний трубопровiд; - повiльним вiдкриттям байпасу в головнiй засувцi на подавально- му трубопроводi встановити циркуляцiйний режим у секцiонованiй дiлянцi. 5.4.6 При виникненнi неполадок пiд час наповнення i необхiдностi спорожнення трубопроводу необхiдно вiдкрити все спускне обладнання та повiтряники щоб не залишилось води в жоднiй пониженiй точцi. Книга 319 Раздел 3 Глава 5 Перевiрка готовностi та включення теплових пунктiв i систем теплоспоживання 5.5 Перевiрка готовностi та включення теплових пунктiв i систем теплоспоживання 5.5.1 Абонент зобов'язаний виконати ремонт промивку опресову- вання теплових пунктiв i систем теплоспоживання пiсля цього звiтува- ти району ПТМ про проведену роботу для отримання дозволу на включення. Заповнення сiтьовою водою та включення систем без огляду або не допущених до експлуатацiї районом ПТМ не дозволяється. 5.5.2 Промивку систем потрiбно виконувати в мiру необхiдностi але не рiдше: - у закритих системах теплопостачання - одного разу у 4 роки; - у вiдкритих системах теплопостачання - одного разу у 2 роки. Пiсля капiтального ремонту системи теплоспоживання потрiбно про- мивати незалежно вiд дати останньої промивки. Промивку провадити гiдропневматичним способом тобто водою iз стисненим повiтрям. При промивцi системи тiльки водою швидкiсть останньої повинна в 3-5 разiв перевищувати експлуатацiйну. 5.5.3 При передпусковому оглядi теплових пунктiв i систем теплос- поживання представник ПТМ повинен перевiрити: - виконання плану ремонтних робiт узгодженого з ПТМ а також якiсть виконаних робiт для обладнання яке приймається в експлуа- тацiю вперше пiсля монтажу; вiдповiднiсть виконаних робiт проекту узгодженому з ПТМ; - стан камер i прохiдних каналiв теплопроводiв якi належать або- ненту; - стан примiщень центрального теплового пункту i теплових пунктiв у окремих будинках стан трубопроводiв розташованих у теплових пун- ктах арматури та теплової iзоляцiї; - наявнiсть i вiдповiднiсть розрахунку дроселюючого обладнання; - наявнiсть i стан контрольно-вимiрювальної апаратури та автома- тичних пристроїв; - наявнiсть паспорта стан вивiшених схем та конструкцiй для об- слуговуючого персоналу i вiдповiднiсть їх фактичному стану обладнання; - наявнiсть i стан теплової iзоляцiї на розвiдних трубопроводах мiсцевої системи; - вiдсутнiсть у системi не передбачених угодою водорозбiрних кранiв; - вiдсутнiсть прямих з'єднань обладнання теплових пунктiв спожи- вачiв з водопроводом i каналiзацiєю; - щiльнiсть обладнання теплових пунктiв i систем теплоспоживання. 5.5.4 До пуску в експлуатацiю обладнання теплового пункту та опа- лювальнi системи повиннi пiдлягати гiдравлiчному опресовуванню: - елеваторнi вузли калорифери та водопiдiгрiвники гарячого водо- постачання i опалення тиском 1 25 робочого але не нижче 1 МПа 10 кгс/см2 ; - системи опалення з чавунними опалювальними приладами тиском 1 25 робочого але не нижче 0 6 МПа 6 кгс/см2 ; - системи панельного опалення тиском 1 МПа 10 кгс/см2 ; - системи гарячого водопостачання на робочий тиск плюс 0 5 МПа 5 кгс/см2 але не бiльше i МПа 10 кгс/см2 . Гiдравлiчне опресовування теплового пункту та систем теплоспожи- вання повинне провадитись при плюсових температурах навколишнього повiтря. При температурi навколишнього повiтря нижче 0 град.С перевiрка щiльностi провадиться лише у виняткових випадках. 5.5.5 Паровi системи опалення з робочим тиском до 0 07 МПа 0 7 кгс/см2 повиннi випробуватись тиском який дорiвнює 0 25 МПа 2 5 кгс/см2 в нижнiй точцi системи а системи з робочим тиском бiльше 0.07 МПа 0 7 кгс/см2 - тиском що дорiвнює робочому тисковi плюс 0 1 МПа 1 кгс/см2 але не менше 0 3 МПа 3 кгс/см2 у верхнiй точцi системи. 5.5.6 Вважається що система витримала випробування якщо пiд час їх проведення: - не виявлено течi з нагрiвальних приладiв трубопроводiв арма- тури та iншого обладнання; - при опресовуваннi водяних i парових систем теплоспоживання про- тягом 5 хв спад тиску не перевищував 0 02 МПа 0 2 кгс/см2 ; - при опресовуваннi систем панельного опалення спад тиску протя- гом 15 хв не перевищував 0 01 МПа 0 1 кгс/см2 ; - при опресовуваннi систем гарячого водопостачання спад тиску протягом 10 хв не перевищував 0 05 МПа 0 5 кгс/см2 . 5.5.7 Результати опресовування всi дефекти виявленi пiд час ог- ляду систем та iншi зауваження представника ПТМ необхiдно занести в оперативний журнал теплового пункту та в акт про готовнiсть теплово- го пункту та систем теплоспоживання до опалювального сезону який вважається документом на включення системи. Акт пiдписують представ- ники ПТМ i абонента. Якщо результати опресовування не вiдповiдають умовам зазначеним у 5.5.6 то абонент зобов'язаний виявити i усунути витоки пiсля чо- го системи пiдлягають повторнiй перевiрцi на щiльнiсть. 5.5.8 До включення в експлуатацiю системи теплоспоживання повиннi бути повнiстю спорожненi вiд водопровiдної води якою виконувалось опресовування i заповненi сiтьовою водою. Включення систем теплоспоживання в мережу без замiни водоп- ровiдної води що знаходилась у системi на сiтьову не допускається. Контроль за якiстю води. що знаходиться в системах теплоспоживан- ня ведеться шляхом хiмiчного аналiзу. 5.5.9 Включення системи теплоспоживання повинне провадитись вiдповiдно до заздалегiдь розробленого графiка. При наявностi кiлькох магiстральних теплопроводiв що живляться вiд загального джерела тепла включення систем теплоспоживання по кожнiй магiстралi провадиться незалежно одна вiд iншої згiдно iз за- гальною програмою пуску i при визначеннi кiлькостi систем що одно- часно заповнюються повинна враховуватись продуктивнiсть во- допiдiгрiвної установки i пiдживлювального обладнання джерела тепла. 5.5.10 Заповнення сiтьовою водою ранiше не заповнених систем та їх включення розпочинають негайно пiсля створення початкової цирку- ляцiї в мережi не чекаючи на пiдвищення температури води до норми. 5.5.11 Заповнення систем теплоспоживання провадиться з дозволу або пiд контролем представника ПТМ персоналом абонента вiдповiдно до мiсцевої iнструкцiї з обслуговування теплових пунктiв. 5.5.12 Водомiри що встановленi на зворотних трубопроводах тепло- вих пунктiв на час заповнення системи потрiбно замiнити вставками. Заповнювати системи через водомiри забороняється. 5.5.13 Включення систем теплоспоживання пiд'єднаних до дiлянок теплової мережi на яких установленi автоматичнi регулятори тиску пiдпору або розсiчки потрiбно провадити пiсля наладки цих регуля- торiв на необхiднi параметри. 5.5.14 На теплових пунктах обладнаних авторегуляторами пот- рiбно до створення циркуляцiї в системi теплоспоживання вiдкрити кра- ни на з'єднувальних iмпульсних лiнiях регуляторiв i таким чином включити їх в роботу. При створеннi циркуляцiї цi регулятори повиннi бути настроєнi на пiдтримку розрахункових параметрiв у системi теп- лоспоживання. 5.5.15 Пiд час включення абонентських систем на во- допiдiгрiвальнiй установцi джерела тепла необхiдно пiдтримувати зада- ний тиск у подавальному та зворотному колекторах з допомогою засувок на нагнiтальних патрубках сiтьових насосiв i пiдживлювального облад- нання. 5.5.16. Пiсля того як витрати води через включенi системи теплос- поживання досягнуть необхiдного мiнiмуму для сталої роботи сiтьового насоса i пiдтримування необхiдного надлишкового тиску в усьому зво- ротному трубопроводi кiнцевi перемички через якi здiйснювалась цир- куляцiя води в мережi до включення абонентських систем повиннi бути щiльно закритi. 5.5.17 При включеннi систем теплоспоживання необхiдно стежити щоб надлишковий тиск у зворотному трубопроводi перевищував їх статич- ний тиск на 0 05 МПа 0 5 кгс/см2 . 5.5.18 При значних вiдхиленнях наявного напору вiд розрахунково- го потрiбно виявити причини цiєї невiдповiдностi та вжити заходiв для їх усунення. Книга 319 Раздел 3 Глава 6 Органiзацiя пуску парових теплових мереж 5.6 Органiзацiя пуску парових теплових мереж 5.6.1 Пуск парових мереж складається з таких основних етапiв: - прогрiв i продувка паропроводiв: - заповнення та промивка конденсатопроводiв: - пiдключення систем теплопостачання до парової мережi. 5.6.2 Пускова бригада призначається напередоднi прогрiву паропро- воду. Склад бригади визначається виходячи з умов чергування двох слюсарiв бiля кожного дренажного обладнання паропроводу що прог- рiвається. При розташуваннi паропроводу в мiсцях де вiн проглядається до- пустиме чергування двох слюсарiв на кожнi 2-3 дренажних обладнання. При цьому вiдстань мiж крайнiми дренажними обладнаннями якi обслуго- вуються двома слюсарями не повинна перевищувати 100 м. Для зв'язку мiж керiвником i членами пускової бригади до складу бригади залучається зв'язковий. При пуску паропроводiв довжиною бiльше 1 км зв'язкового потрiбно забезпечити автотранспортом. 5.6.3 Якщо частина паропроводу що пускається належить абоненту пуск такої дiлянки провадиться пусковою бригадою абонента з дозволу начальника пускової бригади району ПТМ якому начальник пускової бри- гади абонента пiдпорядкований оперативно. 5.6.4 Згiдно iз загальною iнструкцiєю заздалегiдь до пуску по- виннi складатись спецiальнi мiсцевi iнструкцiї на пуск кожного пароп- роводу iз зазначенням швидкостi його прогрiву залежно вiд довжини дiлянки її профiлю та ступеня сухостi пари послiдовностi i порядку проведення окремих операцiй з урахуванням мiсцевих умов. Мiсцевi пусковi iнструкцiї затверджує головний iнженер ПТМ. Книга 319 Раздел 3 Глава 7 Прогрiв та продувка паропроводiв 5.7 Прогрiв та продувка паропроводiв 5.7.1 Пiд час пуску розгалуженого паропроводу великої довжини спочатку необхiдно прогрiти основну магiстраль а потiм по черзi вiдгалуження вiд неї. Прогрiв невеликих малорозгалужених паропроводiв можна провадити водночас по всiй мережi. 5.7.2 До початку прогрiву магiстрального паропроводу слiд щiльно закрити головну засувку на виходi з джерела тепла а також засувки на всiх вiдгалуженнях вiд магiстралi i теплових пунктах абонентiв. При одночасному прогрiвi магiстралi та її вiдгалужень засувки на всiх вiдгалуженнях що прогрiваються необхiдно повнiстю вiдкрити. Перед прогрiвом паропроводу повиннi бути повнiстю вiдкритi всi дренажнi пристрої дiлянки що прогрiваються якi одночасно використо- вуються i для випуску повiтря. Прогрiвати паропровод можна лише пiсля того як всю накопичену в ньому воду буде дреновано. Особливо треба стежити за тим щоб вода не залишилась в нижнiх точках зламiв паропроводу. За вiдкритими дренажами лiнiй що прогрiваються повинен бути встановлений постiйний нагляд. 5.7.3 Прогрiв магiстрального паропроводу здiйснюється через бай- пас головної засувки. Вiдкриває байпас персонал джерела тепла який дiє згiдно з вказiвками i пiд наглядом керiвника пускової бригади. Ступiнь вiдкриття встановлюється керiвником пускової бригади змiни- ти її можна лише пiсля розпорядження або при виникненнi гiдравлiчних ударiв. При вiдсутностi байпасiв на головнiй засувцi подача пари в пароп- ровiд здiйснюється невеликим вiдкриттям самої засувки. При виникненнi гiдравлiчних ударiв подачу пари необхiдно негайно зменшити а при частих i сильних ударах - повнiстю припинити до того моменту коли повнiстю буде здренований накопичений в трубопроводi конденсат. Швидкiсть прогрiву регулюється за ознакою що характеризується виникненням легких гiдравлiчних ударiв. Швидкiсть прогрiву паропро- водiв повинна бути такою щоб запобiгти сповзанню труб з рухомих опор. 5.7.4 На дiлянках доступних огляду необхiдно стежити за поло- женням паропроводу що прогрiвається вiдносно опор. У необхiдних ви- падках потрiбно передбачати влаштування спецiальних обмежувачiв боко- вих перемiщень труб. 5.7.5 Якщо в процесi прогрiву паропроводу виявляється засмiчення дренажного штуцера його слiд продути способом швидкого закривання та вiдкривання запiрної арматури з одночасним легким обстукуванням по штуцеру i корпусу запiрної арматури дерев'яним предметом. При неможливостi лiквiдувати засмiчення шляхом продувки потрiбно припинити прогрiв скинути повнiстю тиск зняти i прочистити запiрну арматуру або штуцер. 5.7.6 У мiру прогрiву паропроводу i появи з дренажiв сухої пари без домiшок води пусковi дренажi необхiдно закрити. Прогрiв паропроводу вважають закiнченим пiсля появи сухої пари в найнижчiй точцi мережi та в останньому за ходом пари дренажi. 5.7.7 Пiсля закiнчення прогрiву магiстрального паропроводу та лiквiдацiї виявлених дефектiв потрiбно по черзi прогрiти вiдгалужен- ня до абонентiв. Порядок прогрiву вiдгалужень аналогiчний порядку прогрiву основної магiстралi. 5.7.8 Прогрiтий паропровiд ставиться пiд робочий тиск пари шля- хом повного вiдкривання запiрної арматури на магiстралi або вiдгалу- женнях. Пiсля пiдвищення тиску всi паропроводи потрiбно знову оглянути а виявленi на них мiсця витiкання пари i дефекти лiквiдувати. Пiсля пуску паропроводу необхiдно перевiрити затягування болтiв фланцевих з'єднань. 5.7.9 Перед пiд'єднанням споживачiв паропроводи що включаються в експлуатацiю вперше пiсля монтажу або капiтального ремонту потрiбно продути для видалення пiску окалини та стороннiх предметiв. Продувка провадиться через спецiально встановленi в кiнцевiй час- тинi паропроводу i його вiдгалужень засувки шляхом повного вiдкрит- тя їх на вихлоп пари в атмосферу. Книга 319 Раздел 3 Глава 8 Заповнення та промивка конденсатопроводiв 5.8 Заповнення та промивка конденсатопроводiв 5.8.1 Заповнювати конденсатопроводи для промивки можна водою з технiчного водопроводу циркуляцiйних водоводiв охолодження конденса- торiв турбiн з водяних теплових мереж або пiдживлювальної лiнiї а також не придатним для користування конденсатом iз систем споживачiв. Продувка конденсатопроводiв парою не допускається. 5.8.2 Промивку конденсатопроводiв так само як i промивку водя- них теплових мереж потрiбно провадити гiдропневматичним способом до повного освiтлення дренованої води. Температура води яка використо- вується для промивки не повинна перевищувати 45 град.С. 5.8.3 Пiсля промивки конденсатопроводи потрiбно повнiстю звiльни- ти вiд промивальної води i заповнити конденсатом або пом'якшеною деаерованою водою. Пiсля заповнення конденсатопроводу конденсатом або пом'якшеною деаерованою водою потрiбно спочатку виконати контрольну промивку пiд час якої хiмiчними аналiзами перевiряють якiсть води яку подають в конденсатопровiд i скидають пiсля промивки. Контрольна промивка продовжується доти доки якiсть води що ски- дається буде вiдповiдати установленим вимогам. Книга 319 Раздел 3 Глава 9 Пуск систем теплоспоживання парової мережi 5.9 Пуск систем теплоспоживання парової мережi 5.9.1 Перед пiдключенням до теплової мережi системи теплоспожи- вання необхiдно промити гiдропневматичним способом i воду з них спус- тити пiсля чого потрiбно продути систему парою у вiдповiдностi до вимог 5.7.9. 5.9.2 Пiдключення системи до парової мережi провадити повiльним плавним вiдкриттям засувки вентиля на тепловому пунктi при вiдкри- тих продувальних кранах з теплоприймачiв системи. У мiру прогрiву паропроводiв i появи сухої пари дренажi закри- вають. Пiсля закриття останнього дренажу засувку вентиль на тепло- вому пунктi вiдкривають повнiстю i обладнання теплового пункту став- лять пiд повний робочий тиск. Далi включають нормальнi дренажi через конденсацiйнi горщики i конденсатовiдвiдник. 5.9.3 Регулювання тиску парової системи повинне провадитись так щоб при розрахункових втратах пари весь надлишковий тиск гасився тiльки на теплових пунктах абонентiв а вихiднi засувки на теплодже- релi i вiдгалуженнях мережi були повнiстю вiдкритi. Надлишковий тиск на теплових пунктах повинен гаситися за допомо- гою редукторiв. Постiйне регулювання тиску пари запiрною арматурою забороняється. Книга 319 Раздел 4 Експлуатацiя зовнiшнiх теплопроводiв i заходи щодо попередження пошкоджень у теплових мережах Книга 319 Раздел 4 Глава 1 Загальнi положення з експлуатацiї будiвельних конструкцiй теплопроводiв та арматури 6 Експлуатацiя зовнiшнiх теплопроводiв i заходи щодо попередження пошкоджень у теплових мережах 6.1 Загальнi положення з експлуатацiї будiвельних конструк- цiй теплопроводiв та арматури 6.1.1 У процесi експлуатацiї необхiдно: - пiдтримувати в справному станi все обладнання будiвельнi та iншi конструкцiї теплових мереж проводячи їх своєчасний огляд i профiлактичний ремонт; - спостерiгати за роботою компенсаторiв опор арматури дре- нажiв контрольно-вимiрювальної апаратури та iнших елементiв облад- нання своєчасно усувати всi помiченi дефекти i нещiльностi; - усувати зайвi витрати тепла шляхом своєчасного вiдключення неп- рацюючих дiлянок мережi видалення накопиченої в каналах води лiквiдацiї проникнення грунтової i верхової вод в камери та канали своєчасного виявлення та поновлення пошкодженої iзоляцiї; - видаляти своєчасно повiтря з теплопроводiв через повiтряники не допускати присмоктування повiтря в мережi пiдтримуючи постiйно необхiдний надлишковий тиск у всiх точках мережi i системах спожи- вачiв; - пiдтримувати чистоту в камерах i перехiдних каналах не допус- кати перебування в них стороннiх осiб; - вживати заходiв щодо попередження локалiзацiї та лiквiдацiї неполадок i аварiй в мережi. 6.1.2 Обслуговування та планово-попереджувальний ремонт всього обладнання на закрiплених дiлянках здiйснюється слюсарями ПТМ. Графiк обходу слюсаря i майстра повинен передбачати здiйснення контролю за станом обладнання. Перiодичнiсть огляду обладнання вста- новлюється головним iнженером ПТМ залежно вiд типу обладнання та йо- го стану але не рiдше одного разу на мiсяць. Тепловi камери необ- хiдно оглядати не рiдше одного разу на мiсяць; камери з дренажними насосами - не рiдше двох разiв на тиждень. Результати огляду зано- сяться слюсарем у журнал огляду i обходу теплових мереж. 6.1.3 При виконаннi робiт всерединi пiдземних споруд i резер- вуарiв слiд керуватись 2.8 РД 34.03.201 "Правила техники безопаснос- ти при эксплуатации тепломеханического оборудования электростанций и тепловых сетей". 6.1.4 Перелiк усiх дефектiв якi неможливо усунути без вiдключен- ня теплопроводiв але якi безпосередньо не загрожують надiйностi ек- сплуатацiї необхiдно занести в журнал облiку обходу та огляду теп- лових мереж для лiквiдацiї дефектiв пiд час найближчої зупинки теп- лопроводу або в перiод ремонту. Дефекти що можуть викликати аварiю в теплових мережах потрiбно усувати негайно. 6.1.5 При виходi на трасу старший слюсар повинен дiзнатися у дис- петчера РЧП оператора експлуатацiйного району ПТМ про те якi дiлянки магiстралi знаходяться в роботi в резервi або ремонтi а та- кож про всi змiни режиму роботи дiлянки обслуговування якi виникли з моменту останнього його обходу. 6.1.6 При обходi теплотрас i оглядi пiдземних камер слюсарi по- виннi мати набiр необхiдних iнструментiв i пристроїв. Запаснi пристрої iнструмент та обладнання мають знаходитись у примiщеннi чергового експлуатацiйного району. Перелiк пристроїв iнструменту та обладнання складається на пiдставi чинних нормативно-технiчних документiв. 6.1.7 Перiодично в строки що установлюються головним iнженером ПТМ необхiдно перевiряти камери на загазованiсть. Експлуатацiя та ремонт обладнання i трубопроводiв теплової мережi розташованих у загазованих камерах i прохiдних каналах по- виннi бути органiзованi з урахуванням ДНАОП 0.00-1.20-90 "Правила бе- зопасности в газовом хозяйстве". Книга 319 Раздел 4 Глава 2 Обслуговування мереж 6.2. Обслуговування мереж 6.2.1 Для захисту теплопроводiв вiд затоплення зливовими i тали- ми водами необхiдно постiйно стежити за плануванням i станом поверхнi землi по всiй трасi теплової мережi. При плануваннi траси теплопроводiв а також при поновленнi та створеннi нових зовнiшнiх покриттiв потрiбно забезпечити безперервне вiдведення води з траси теплової мережi. Щорiчно пiсля завершення опалювального перiоду трубопроводи попутного дренажу необхiдно очи- щати. Оглядовi колодязi системи попутних дренажiв пiдлягають огляду та очищенню вiд напливiв не рiдше одного разу в квартал. 6.2.2 Накопичена в камерах теплової мережi вода повинна безперер- вно або перiодично видалятись за допомогою стацiонарних або пересув- них засобiв. 6.2.3 При експлуатацiї парових мереж теплопроводи необхiдно особ- ливо ретельно захищати вiд проникнення вологи оскiльки охолодження паропроводу викликане його затопленням або зволоженням теплової iзо- ляцiї може призвести до гiдравлiчних ударiв внаслiдок iнтенсивної конденсацiї пари в паропроводi. 6.2.4 Для зниження теплових втрат зовнiшнiми теплопроводами необ- хiдно запобiгати витокам сiтьової води i регулярно провадити ремонт i поновлення iзоляцiйних конструкцiй. Експлуатацiя доступних для обслуговування дiлянок теплопроводу арматури без теплової iзоляцiї або з пошкодженою iзоляцiєю не допус- кається. 6.2.5 Для контролю гiдравлiчного i теплового режимiв у мережi необхiдно при плановому обходi перевiряти тиск i температуру у вузло- вих точках мережi встановленими в цих точках манометрами i термомет- рами. Показання приладiв потрiбно заносити в рапорт обходу. 6.2.6 Якщо втрати напору на дiлянцi теплопроводу перевищують роз- рахунковi значення необхiдно вжити заходiв по виявленню причин i намiтити заходи щодо їх усунення. 6.2.7 Випуск повiтря з верхнiх точок теплопроводу необхiдно про- вадити при плановому обходi мережi незалежно вiд контролю гiдрав- лiчного режиму. 6.2.8 Витiк води з водяних теплових мереж потрiбно виявляти вiдповiдно до РД 34.20.501 "Правила технической эксплуатации электри- ческих станций и сетей". Фактичний середньогодинний витiк теплоносiя за звiтний перiод визначається шляхом дiлення всiєї кiлькостi пiджив- лювальної води поданої в мережу за звiтний перiод з усiх джерел за врахуванням витрат води витраченої на початкове пускове заповнення системи теплопостачання на число годин у звiтному перiодi протя- гом якого дана система знаходилась у заповненому станi. 6.2.9 Кiлькiсть пiдживлювальної води. що витрачається на пускове заповнення мереж i абонентських систем на кожний опалювальний сезон дорiвнює їх пiвторакратному об'єму. Ця кiлькiсть вiдноситься до ви- робничих витрат на експлуатацiю мереж i у витiк не включається. Фактичнi витрати води на пускове заповнення системи теплопоста- чання необхiдно визначати за показаннями витратомiру на пiдживлю- вальному трубопроводi. 6.2.10 При витоках теплоносiя якi перевищують установленi норми необхiдно вживати термiнових заходiв до виявлення мiсць витокiв i усунення нещiльностей. Надлишковi витоки води визначаються за витратами пiдживлення причому для теплових мереж що працюють за закритою схемою - за аб- солютною витратою пiдживлювальної води а при безпосередньому водо- розборi - за вiдносною витратою пiдживлювальної води тобто за над- лишковою добавкою яка не властива для добового графiка споживання в нормальних умовах. 6.2.11 Надлишковий витiк пари установлюється по рiзкому збiльшен- ню її витрат не властивому для нормального режиму експлуатацiї а також по вибиванню пари безпосередньо в мiсцi пошкодження. 6.2.12 Для виявлення причин i мiсця витоку теплоносiя у водянiй тепловiй мережi необхiдно: - встановити наявнiсть i витрату витоку при пiдтримуваннi пос- тiйного температурного режиму переконатись що надлишкове пiдживлен- ня позначається не зниженням температури а зменшенням об'єму сiтьо- вої води : - негайно розпочати зовнiшнiй огляд траси теплопроводiв камер арматури та iнших елементiв мережi. Зовнiшнiй огляд здiйснюється чер- говим персоналом мережi а в дану змiну також слюсарями теплових ме- реж порядок обходу установлюється мiсцевою iнструкцiєю з попереджен- ня та лiквiдацiї аварiй; в розгалужених мережах великої довжини для того щоб прискорити виявлення пошкодження використовується автот- ранспорт; одночасно з обходом мережi диспетчер оператор району дає вказiвку черговим повiдомити абонентiв про огляд своїм персоналом зовнiшнiх мереж i мiсцевих систем теплоспоживання що належать їм. 6.2.13 Паралельно з перевiркою стану мережi та дренажiв трубопро- водiв колекторiв пiкових котлiв i iншого обладнання потрiбно пе- ревiрити щiльнiсть сiтьових пiдiгрiвникiв джерела тепла шляхом спос- тереження за рiвнем конденсату спiвставлення витрат пари i кондеса- ту вiдключення окремих пiдiгрiвникiв а також хiмiчним аналiзом на твердiсть i лужнiсть. 6.2.14 Одночасно з обходом мережi потрiбно перевiрити щiльнiсть окремих магiстралей шляхом послiдовного вiд'єднання їх вiд колек- торiв джерела тепла та спостереження за змiною при цьому тиску в ме- режi та кiлькостi пiдживлення; порядок вiд'єднання магiстралей пови- нен бути передбачений спецiальною мiсцевою iнструкцiєю з виявлення аварiй затвердженою головним iнженером ПТМ. При виконаннi вiдключень особливу увагу потрiбно звернути на щiльнiсть засувок що вiдключають пропуски яких можуть викривити ре- зультати перевiрок. Пiсля виявлення методом вiдключення магiстралi з надлишковими витоками i при вiдсутностi даних зовнiшнього огляду про мiсця витоку потрiбно розпочати почергово вiдключення окремих дiлянок пошкодженої магiстралi а також вiдгалужень вiд неї та систем теплоспоживання. При виконаннi вiдключень пiд час перевiрок а також при будь-я- ких вiдключеннях необхiдно постiйно контролювати тиск води у мережах i не допускати перевищення тиску у зворотнiй мережi що може призвес- ти до масових розривiв опалювальних приладiв. Книга 319 Раздел 4 Глава 3 Обслуговування арматури компенсаторiв i контрольно-вимiрювальних приладiв 6.3 Обслуговування арматури компенсаторiв i контрольно-вимiрювальних приладiв 6.3.1. Усi засувки та вентилi установленi на теплопроводах по- виннi мати порядковi номери вiдповiдно до нумерацiї їх на опера- тивнiй схемi теплової мережi. Номери повиннi бути нанесенi олiйною фарбою на спецiальнi мета- левi пластини що прикрiпляються до арматури або на корпус арматури на видному мiсцi. Засувки та вентилi повиннi мати покажчики напрямку вiдкривання та закривання. 6.3.2 Уся запiрна арматура яку встановлено в тепловiй мережi повинна утримуватись у станi який забезпечує її вiльне без зусиль вiдкривання i щiльне закривання вiдсутнiсть парування та витокiв че- рез фланцевi з'єднання i сальниковi ущiльнення. 6.3.3 Для забезпечення вiльного закривання та вiдкривання запiрної арматури необхiдно перiодично але не рiдше одного разу на мiсяць змащувати штоки засувки вентилiв перевiряти затягування сальникових ущiльнень i вiдсутнiсть прикипання ущiльнюючої поверхнi до корпусу засувки. 6.3.4 Якщо засувки обладнано електропроводами то перед вiдкри- ванням або закриванням кожної такої засувки необхiдно переконатись: - у вiльному перемiщеннi штока при розчепленому електродвигунi; - у правильному направленнi обертання розчепленого електродвигу- на при натисненнi вiдповiдної пускової кнопки управлiння; - у зупинцi електродвигуна при натисненнi кнопки "Стоп". 6.3.5 Для зберiгання щiльностi запiрної арматури в процесi трива- лої експлуатацiї всi засувки та вентилi що встановленi в мережi по- виннi бути повнiстю вiдкритi або закритi. Регулювання витрати тепло- носiя секцiонуючими засувками а також засувками та вентилями на вiдгалуженнях до споживачiв не допускається. 6.3.6 При виникненнi витоку або парування в сальникових ущiльнен- нях запiрної арматури потрiбно провести рiвномiрне затягування сальникової втулки а при повному затягуваннi її необхiдно доповнити або змiнити набивку сальника. 6.3.7 Зовнiшня поверхня запiрної арматури повинна бути чистою а рiзьба болтiв змащена мастилом з графiтом. При обходi мережi необхiдно перiодично перевiряти затягування болтiв усiх фланцевих з'єднань особливо пiсля змiн температури теп- лоносiя та провадити рiвномiрне пiдтягування їх не очiкуючи появи витоку i парування. При виконаннi цих вимог необхiдно враховувати що пiдтягування болтiв фланцевих з'єднань повинне провадитись при тиску в трубопро- водi не вище 0 4 МПа 4 0 кгс/см2 . 6.3.8 Затягування сальника компенсатора повинне провадитись без особливих зусиль i лише до моменту припинення витоку. Рухома частина стакана сальникового компенсатора повинна бути постiйно змащена маслом з графiтом. Змащення повинне виконуватись не рiдше одного разу на мiсяць. 6.3.9 При обходi мережi перевiряти стан дренажних i повiтряних кранiв та вентилiв усуваючи їх нещiльнiсть i забруднення. 6.3.10 У процесi експлуатацiї теплових мереж необхiдно стежити за станом установлених на трасi манометрiв термометрiв та iнших кон- трольно-вимiрювальних приладiв перiодично перевiряючи правильнiсть їх показань по контрольних приладах. Пошкодженi прилади потрiбно замiнити. Всi контрольно-вимiрювальнi прилади повиннi мати дiюче клеймо або свiдоцтво про перевiрку. Обслу- говує самописнi прилади встановленi на теплопроводах слюсар-прилад- ник. 6.3.11 Гiльзи для термометрiв повиннi бути чистими та постiйно залитими чистим машинним маслом. Рiвень масла в гiльзi повинен забез- печувати затоплення всього ртутного балончика термометра. Книга 319 Раздел 4 Глава 4 Обслуговування насосних станцiй 6.4 Обслуговування насосних станцiй 6.4.1 Обслуговування насосних станцiй i планово-попереджувальний ремонт обладнання повиннi виконувати квалiфiкований слюсар-машинiст i електромонтер. Вони повиннi добре знати обладнання схему режим ро- боти насосної витримати екзамени з правил безпеки при обслуговуваннi теплових мереж експлуатацiї електроустановок електростанцiй i пiдстанцiй та бути допущенi до самостiйної працi. Електромонтери повиннi мати групу з електробезпеки не нижче нiж друга. 6.4.2 Щорiчно перед початком опалювального перiоду всi насоснi станцiї повиннi проходити комплексне випробування для виявлення якостi ремонту правильностi роботи взаємодiї всього тепломеханiчно- го i електротехнiчного обладнання засобiв контролю автоматики те- лемеханiки а також захисту та установлення ступеня готовностi насос- них станцiй до опалювального перiоду. 6.4.3 Поточний огляд обладнання автоматизованих насосних станцiй потрiбно провадити щоденно один раз у змiну перевiряючи техно- логiчнi параметри сiтьової води навантаження електрообладнання тем- пературу пiдшипникiв наявнiсть змащування стан сальникiв дiю сис- теми охолодження наявнiсть дiаграмних стрiчок у реєструючих прила- дах. Виявленi пошкодження повинна усувати бригада слюсарiв i електро- монтерiв за нарядом або з письмового дозволу керiвника. Не рiдше одного разу на мiсяць насосну зобов'язаний перевiряти начальник служби електрогосподарства району i майстер з електро- та теплотехнiчного обладнання а також з приладiв теплового контролю автоматики i телемеханiки. 6.4.4 На автоматизованих насосних повинне бути органiзоване цiло- добове чергування слюсаря-машинiста. Черговий слюсар-машинiст адмiнiстративно повинен пiдпорядковува- тись майстру району а оперативно - черговому диспетчеру ПТМ. 6.4.5 У кожнiй насоснiй повинно бути вивiшено детальну схему всього обладнання та iнструкцiю складену стосовно установленого об- ладнання i призначення насосної. На всьому обладнаннi насосної повиннi бути чiтко видiленi номери у вiдповiдностi до схеми та мiсцевої iнструкцiї. 6.4.6 Черговiсть переключень насосiв з резерву до роботи визна- чається графiком затвердженим керiвником експлуатацiйного району. 6.4.7 Пiд час огляду насосної установки перед пуском потрiбно пе- ревiряти: - наявнiсть нормального змащування пiдшипникiв насосiв i елек- тродвигунiв а також редукторiв електропривiдних засувок; - стан набивки сальникових ущiльнень; - надiйнiсть зчеплення з'єднуючих муфт насоса та електродвигуна; - стiйкiсть крiплення захисного кожуха над з'єднуючими муфтами; - систему охолодження пiдшипникiв; - положення автоматiв i рубильникiв на розподiльному щитi поло- ження контакторiв включення насосiв положення ключiв на панелi уп- равлiння насосами i засувками; - проходження сигналу по каналах зв'язку телеуправлiння телесиг- налiзацiї та телеметрiї. 6.4.8 При пуску насосної установки необхiдно дотримуватись такої черговостi пускових операцiй: - закрити засувку на нагнiтальному патрубку i вiдкрити засувку на всмоктувальному патрубку; - включити електродвигун; - переконавшись у правильностi напрямку обертання електродвигуна вiдкрити засувку на нагнiтальному патрубку насоса. 6.4.9 У випадку пiдвищеної вiбрацiї валiв насоса та електродвигу- на необхiдно перевiрити затягування фундаментних болтiв а при їх достатньому затягуваннi - центрування валiв насоса i електродвигуна. 6.4.10 На кожнiй насоснiй станцiї повинен бути оперативний жур- нал в який черговий персонал записує всi розпорядження диспетчер- ської служби ПТМ i робить помiтки про всi переключення пуски та зу- пини насосiв а також записи про прийом i здавання чергування. Крiм того черговий по насоснiй повинен вести добову вiдомiсть куди записує показання контрольно-вимiрювальних приладiв. Перелiк по- казань якi належить заносити у вiдомiсть установлюється головним iнженером ПТМ. 6.4.11 При кожному вiдвiдуваннi як автоматизованих так i неавто- матизованих насосних особи з числа чергового експлуатацiйного або керiвного персоналу ПТМ повиннi робити записи в оперативному журналi про час вiдвiдування стан обладнання режим його роботи показання приладiв i про виконану роботу на насоснiй станцiї iз зазначенням по- сади та прiзвища. 6.4.12 У дренажних насосних по графiку затвердженому головним iнженером ПТМ необхiдно перевiряти вплив регулятора рiвня на автома- тичне включення насосiв. При кожному обходi слiд забезпечити поперемiнно включення насосiв. 6.4.13 При наближеннi параметрiв сiтьової води до значень якi загрожують безпечнiй експлуатацiї обладнання насосної або системи теплопостачання в цiлому i неспрацюваннi засобiв захисту обслуговую- чий персонал зобов'язаний: - повiдомити диспетчера ПТМ про виникнення загрози; - вжити заходiв щодо виявлення та усунення причин що призвели до загрози безпечної експлуатацiї i водночас зробити все необхiдне для забезпечення безпечної роботи обладнання i системи теплопостачання; - при неможливостi усунення загрози безпечної експлуатацiї вiдключити окремi насоси або цiлком насосну станцiю. Книга 319 Раздел 4 Глава 5 Обслуговування бакiв-акумуляторiв 6.5 Обслуговування бакiв-акумуляторiв 6.5.1 Експлуатацiю бакiв-акумуляторiв необхiдно здiйснювати у вiдповiдностi до вказiвок РД 34.20.501 "Правила технической эксплуа- тации электрических станций и сетей" i протиаварiйного циркуляра N Ц-08-82 Т "О предотвращении внезапных разрушений металлических ба- ков-аккумуляторов горячей воды". 6.5.2 Баки-акумулятори повиннi бути обладнанi: - переливною трубою на вiдмiтцi гранично допустимого рiвня запов- нення бака пропускна здатнiсть якої повинна бути не менше пропускної здатностi всiх труб що пiдводять воду до бака. Повинно бути забезпе- чено органiзований вiдвiд води вiд переливної труби; - вiстовими трубами перерiз яких повинен забезпечувати вiльне надходження до бака повiтря що запобiгає виникненню вакууму при вiдкачуваннi води з бака та вiльний випуск пароповiтряної сумiшi який запобiгає виникненню надлишкового тиску вище атмосферного пiд час зарядки батарей; - автоматичним акумулятором рiвня який забезпечує повне припи- нення подачi води в бак при досягненнi верхнього граничного рiвня за- повнення бака а також блокуванням яке вiдключає насоси розрядки при досягненнi нижнього граничного рiвня води в баках; - сигналiзацiєю досягнення верхнього граничного рiвня початку переливання води в переливну трубу i вiдключення насосiв розрядки при досягненнi нижнього рiвня; - дренажною лiнiєю з арматурою призначеною для повного видален- ня залишкiв води пiд час оглядiв i ремонтiв; - контрольно-вимiрювальними приладами для вимiрювання рiвня i температури води в баках тиску в трубопроводах а також пiд час пiдведення та вiдведення зарядної або розрядної води. Крiм того на кожний бак або групу бакiв необхiдно установлювати прилади для дистанцiйного вимiрювання рiвня зарядної та розрядної витрат. 6.5.3 Засувка на лiнiї пiдведення вiдведення пiдживлювальної води в кожний бак i роздiльнi засувки мiж баками повиннi бути елек- трифiкованi. Арматура керування цими засувками повинна бути винесена в зони доступнi для обслуговування та тi що не затоплюються при аварiях з баками. 6.5.4 На територiї дiючих електростанцiй i котельних визначити охоронну зону навколо бакiв i встановити попереджувальнi знаки що забороняють знаходження в данiй зонi осiб якi не мають безпосеред- нього вiдношення до експлуатацiї бакiв. При розмiщеннi дiючих бакiв-акумуляторiв на вiдстанi менше 20 м вiд виробничих будинкiв якi експлуатуються в останнiх повиннi бути передбаченi захиснi захо- ди якi виключають попадання гарячої води при можливих зруйнуваннях бакiв; обладнання захисними огородженнями; лiквiдацiя всiх пройомiв у тому числi вiконних i двiрних прорiзiв повернених у бiк бакiв та iн. 6.5.5. Всi вперше змонтованi баки а також баки на яких викона- но ремонт пiдлягають гiдравлiчним випробуванням. Випробування бака виконується заповненням його водою до макси- мально допустимого рiвня до вiдмiтки переливної труби . Заповнення вперше змонтованих бакiв а також пiсля ремонту та ог- ляду потрiбно провадити при температурi зовнiшнього повiтря не нижче 10 град.С водою температурою не вище 45 град.С. Вважається що бак-акумулятор витримав випробування i допус- кається в експлуатацiю якщо через 24 год на його поверхнi або на краях днища не буде виявлено течi i рiвень води в баку не буде знижу- ватись. 6.5.6. На кожний бак-акумулятор повинен бути складений паспорт i заведений окремий журнал оглядiв i ремонтiв; журнал повинен бути про- нумерований i прошнурований; паспорт пiдшивають у журнал. 6.5.7 Щоденно пiд час приймання та здавання баки-акумулятори пiдлягають вiзуальному огляду при цьому перевiряється: - вiдсутнiсть течi та мокрих плям на зовнiшнiй поверхнi iзоляцiї; - справнiсть покажчика та регулятора рiвня; - вiдсутнiсть течi iз сальникiв запiрної та регулюючої арматури; - вiдсутнiсть засмiчення переливної та вiстової труб; - справна робота сигналiзацiї при досягненнi граничного рiвня та вiдключення розряджувальних насосiв при досягненнi нижнього рiвня. 6.5.8 Експлуатацiя бакiв-акумуляторiв без антикорозiйного захис- ту внутрiшньої поверхнi забороняється. Антикорозiйний захист бакiв потрiбно виконувати вiдповiдно до РД 34.40.504 "Методические указа- ния по защите баков-аккумуляторов от коррозии и воды в них от аэра- ции". 6.5.9 Заповнення бакiв-акумуляторiв повинне провадитись лише деаерованою водою охолодженою до температури не вище 95 град.С. Швидкiсть заповнення бакiв повинна вiдповiдати пропускнiй здатностi вiстової труби. 6.5.10 Заповнення бакiв-акумуляторiв може провадитись лише до верхньої проектної вiдмiтки. Заповнення бакiв понад проектний рiвень категорично забороняється. На дистанцiйний рiвнемiр бакiв повинна бути нанесена червона рис- ка що вiдповiдає верхньому граничному рiвню. 6.5.11 Спорожнення бакiв-акумуляторiв допускається провадити ли- ше до мiнiмального граничного рiвня встановленого з мiркувань недо- пущення зриву насоса розрядки. 6.5.12 При наближеннi рiвня води в баках до границь що загро- жують їх безпечнiй експлуатацiї та неспрацюваннi засобiв захисту а також при виявленнi пошкоджень у конструкцiї бака або його ко- мунiкацiях обслуговуючий персонал зобов'язаний: - доповiсти диспетчеру ПТМ про виникнення загрози безпечнiй ек- сплуатацiї бакiв; - вжити заходiв до виявлення та усунення причин якi призвели до загрози безпечної експлуатацiї бакiв i водночас зробити все необ- хiдне для забезпечення їх безпечної роботи; - при неможливостi усунути загрозу пошкодження бакiв вiдключити їх вiд мережi та спорожнити при необхiдностi вiд гарячої води. Книга 319 Раздел 4 Глава 6 Плановi та аварiйнi шурфовки пiдземних прокладок 6.6 Плановi та аварiйнi шурфовки пiдземних прокладок 6.6.1 Основою для визначення стану пiдземних теплопроводiв теп- лоiзоляцiйних i будiвельних конструкцiй а також для планування ре- монтiв i реконструкцiй повиннi бути: - результати щорiчних обстежень з допомогою тепловiзiйнiх при- ладiв; - шурфовки що виконуються при усуненнi пошкоджень на теплових мережах; - плановi шурфовки теплових мереж якi повиннi провадитись при необхiдностi виходячи з досвiду експлуатацiї вiку тепломереж типiв прокладки та теплоiзоляцiйних конструкцiй; їх кiлькiсть i мiсце про- ведення затверджуються головним iнженером ПТМ як додаток до графiка капiтальних ремонтiв тепломереж. 6.6.2 Пiдземна конструкцiя теплової мережi пiсля кожного планово- го огляду або аварiйного розкриття повинна бути повнiстю поновлена зi складанням акту на виконанi роботи та з дотриманням заходiв безпеки. Закривати шурфи без поновлення будiвельно-iзоляцiйної конструкцiї забороняється. 6.6.3 Облiк i розслiдування пошкоджень трубопроводiв теплової ме- режi потрiбно провадити згiдно з РД 34.20.801-90 "Инструкция по рас- следованию и учету технологических нарушений в работе электростанций сетей энергосистем и энергообъединений"* . ---------- * 3 01.01.95 чинним є ГКД 34.08.551-94 "Розслiдування i облiк технологiчних порушень у роботi електростанцiй мереж та енергосис- тем Мiненерго України. Iнструкцiя" затверджений Мiненерго України 09.09.1994. Ред. 6.7 Електрометричнi роботi в теплових мережах i експлуата- цiя обладнання електрохiмiчного захисту 6.7.1 На пiдземних теплопроводах повиннi систематично провади- тись корозiйнi вимiрювання. Методика об'єм i перiодичнiсть вимiрю- вань визначається РД 34.20.131 "Инструкция по защите теплових сетей от электрохимической коррозии". 6.7.2 Експлуатацiя обладнання електрохiмiчного захисту теплових мереж полягає в профiлактичному обслуговуваннi та перевiрцi ефектив- ностi обладнання i здiйснюється вiдповiдно до спецiального графiка. 6.7.3 Для кожної установки електрохiмiчного захисту необхiдно за- вести журнал контролю її роботи в який заносяться результати тех- нiчного огляду та вимiрювань. Об'єм i порядок технiчного огляду та вимiрювань визначається РД 34.20.131 "Инструкция по защите теплових сетей от электрохимической коррозии". Книга 319 Раздел 4 Глава 7 Заходи з попередження та контролю внутрiшньої корозiї теплових мереж 6.8 Заходи з попередження та контролю внутрiшньої корозiї теплових мереж 6.8.1 Для попередження внутрiшньої корозiї трубопроводу пiджив- лення теплової мережi повинне провадитись деаерованою водою. Вмiст розчиненого кисню та вiльної вуглекислоти у водi повинен вiдповiдати нормам наведеним в РД 34.20.501 "Правила технической эксплуатации электрических станций и сетей". Надлишковий тиск у мережi та у всiх пiд'єднаних системах в будь-якiй точцi повинен бути не нижче 0 05 МПа 0 5 кгс/см2 як пiд час циркуляцiї теплоносiя так i при тимчасово- му припиненнi її. Примiтка. При температурi води бiльше нiж 100 град.С надлишковий тиск треба визначати по вiдношенню до вiдповiдного температурi тиску насичення. Вмiст кисню у водi необхiдно перевiряти не рiдше одного разу на тиждень вiдбором проб з подавального та зворотного трубопроводiв кож- ної магiстралi. 6.8.2 Стан внутрiшньої поверхнi трубопроводiв потрiбно перевiря- ти в перiод поточного та капiтального ремонтiв оглядом вирiзаних для замiни труб i труб бiля знятої арматури. 6.8.3 Для систематичного контролю за внутрiшньою корозiєю на по- давальному та зворотному трубопроводах водяних мереж на конденсатоп- роводах i трубопроводах гарячого водопостачання перед i пiсля пiдiгрiвникiв у характерних точках мережi необхiдно встановлювати iндикатори корозiї. 6.8.4 Установлення iндикаторiв корозiї передбачається рiчним пла- ном i виконується пiсля закiнчення ремонту перед заповненням сiтьо- вою водою. Точки встановлення iндикаторiв на трубопроводах мережi намiчаються начальником експлуатацiйного району i узгоджуються з ви- робничо-технiчною службою ПТМ. Список точок установлення iндикаторiв корозiї затверджується го- ловним iнженером ПТМ. Книга 319 Раздел 4 Глава 8 Випробування теплових мереж 6.9 Випробування теплових мереж 6.9.1 Усi змонтованi вперше i тi що знаходяться в експлуатацiї трубопроводи теплової мережi повиннi проходити випробу- вання згiдно з РД 34.20.501 "Правила технической эксплуатации элек- трических станций и сетей". 6.9.2 Усi види випробувань мережi провадяться окремо. Сумiщення одночасно двох видiв випробувань не дозволяється. 6.9.3 Випробування теплової мережi на тепловi втрати виконуються вiдповiдно до РД 34.09.225 "Методические указания по определению теп- ловых потерь в водяных и паровых теплових сетях: МУ 34-70-080-84". 6.9.4 Для проведення кожного випробування на ПТМ органiзовується спецiальна бригада на чолi з керiвником випробувань. 6.9.5 До проведення випробувань на тепловi та гiдравлiчнi втрати та наявнiсть потенцiалiв блукаючих струмiв за рiшенням керiвництва енергоуправлiння енергетичного об'єднання або ПТМ можуть залуча- тись спецiалiзованi органiзацiї пiдприємства . 6.9.6 Керiвник випробувань повинен завчасно визначити необхiднi пiдготовчi заходи в тепловiй мережi та джерелi тепла якi повиннi бу- ти виконанi в процесi пiдготовки мережi до випробувань. Для своєчасної пiдготовки мережi до випробувань перелiк пiдготов- чих заходiв передається начальнику експлуатацiйного району та голов- ному iнженеровi електростанцiї не пiзнiше як за 10 дiб до початку випробувань. 6.9.7 На кожнi випробування повинна бути складена робоча програ- ма яка затверджується головним iнженером ПТМ i узгоджується з голов- ним iнженером електростанцiї. За два днi до початку випробувань затверджена програма пере- дається диспетчеру ПТМ диспетчеру РЧП i черговому iнженеру електрос- танцiї для пiдготовки обладнання та встановлення в мережi режиму вiдповiдного програмi випробувань. 6.9.8 Перед початком випробувань керiвник випробувань повинен: - перевiрити виконання всiх пiдготовчих заходiв: - органiзувати перевiрку технiчного та метрологiчного стану за- собiв вимiрювання згiдно з iснуючою нормативною документацiєю на при- лади; - провести iнструктаж усiх членiв бригади про їх обов'язки пiд час кожного окремого стану випробувань а також про заходи безпеки безпосереднiх учасникiв випробувань i оточуючих осiб: - перевiрити вiдключення передбачених програмою вiдгалужень i теплових пунктiв. 6.9.9 Перевiрка гiдравлiчної щiльностi вперше побудованих тепло- вих мереж до введення їх в експлуатацiю провадиться у вiдповiдностi до вимог 4.4.5 i 4.4.6 даної iнструкцiї. 6.9.10 Контрольнi випробування на гiдравлiчну щiльнiсть теплових мереж що знаходяться в експлуатацiї повиннi здiйснюватись по окре- мих вiдхiдних вiд джерела тепла магiстралях при вiдключених во- допiдiгрiвних установках системах теплоспоживання та вiдкритих повiтряниках у споживачiв. Цi магiстралi випробуються цiлком або час- тинами залежно вiд наявностi оперативних засобiв транспорту та зв'яз- ку мiж диспетчером ПТМ черговим iнженером електростанцiї i бригадою яку видiлено для виконання випробувань а також вiд чисельностi ос- танньої. 6.9.11 При випробуваннi на гiдравлiчну щiльнiсть тиск у найвищих точках мережi повинен доводитись до пробного 1 25 робочого але не нижче 1 6 МПа 16 кгс/см2 за рахунок тиску який розвиває сiтьовий насос джерела тепла або спецiальний насос з опресовувального пункту. Температура води в трубопроводах при випробуваннях не повинна пе- ревищувати 45 град.С. 6.9.12 Тривалiсть контрольних випробувань на гiдравлiчну щiльнiсть визначається часом необхiдним для огляду мережi але не менше нiж 10 хв. 6.9.13 При випробуваннi дiлянок мережi в яких згiдно з умовами профiлю мiсцевостi сiтьовi насоси не можуть створити тиск що дорiвнює 1 25 робочого застосовуються пересувнi насоснi установки або гiдравлiчнi преси. 6.9.14 Вважається що мережа витримала випробування на гiдрав- лiчну щiльнiсть якщо протягом 10 хв вона перебувала пiд випробува- ним тиском i пiсля огляду в нiй не виявлено пошкоджень i витiкання води. 6.9.15 Випробування на гiдравлiчнi та тепловi втрати теплових ме- реж здiйснюються як правило при вiдключених вiдгалуженнях i тепло- вих пунктах систем теплоспоживання. 6.9.16 Випробуванням на розрахункову температуру теплоносiя по- винна пiдлягати вся теплова мережа вiд джерела тепла до теплових пунктiв систем теплоспоживання включаючи магiстральнi розвiднi теп- лопроводи та абонентськi вiдгалуження. Випробування дiючих теплових мереж на розрахункову температуру теплоносiя або розрахункову температуру для наступного опалювального сезону виходячи з можливостей теплоджерела по балансу приєднаної та встановленої теплової потужностi рекомендується провадити як прави- ло безпосередньо перед закiнченням опалювального сезону при стiйких добових плюсових температурах зовнiшнього повiтря. Випробування на розрахункову температуру теплоносiя дiючих тепло- вих мереж що знаходяться в експлуатацiї тривалий час i мають не- надiйнi дiлянки тобто дiлянки з неодноразовими корозiйними пошкод- женнями трубопроводiв провадять пiсля їх лiтнього ремонту та випро- бувань на гiдравлiчну щiльнiсть але не пiзнiше нiж за три тижнi до початку нового опалювального сезону. У тiй же послiдовностi прова- дять випробування теплових мереж пiсля їх капiтального ремонту. Для зниження температури води що надходить у зворотний трубоп- ровiд випробування на розрахункову температуру провадять iз включе- ними системами опалювання пiд'єднаними через змiшувальнi пристрої та водопiдiгрiвники а також системами гарячого водопостачання пiд'єднаними за закритою схемою та обладнаними автоматичними регуля- торамi температури. 6.9.17 На всiх теплових пунктах що використовуються для цирку- ляцiї або охолодження теплоносiя пiд час проведення випробувань ме- режi на розрахункову температуру повинне бути органiзоване чергуван- ня обслуговуючого персоналу абонента - не менше двох слюсарiв на кож- ному пунктi. 6.9.18 Пiд час випробувань на розрахункову температуру повиннi бути вiдключеннi: - опалювальнi системи дитячих i лiкувальних закладiв; - неавтоматизованi закритi системи гарячого водопостачання; - системи опалення пiд'єднанi через елеватори iз заниженими порiвняно з розрахунковими коефiцiєнтами змiшування; - калорифернi установки; - опалювальнi системи з безпосередньою схемою пiд'єднання. 6.9.19 Вiдгалуження що не приймають участi у випробуваннях вiдключаються в камерах засувками. Тепловi пункти та системи теплоспоживання вiдключаються першими засувками з боку теплової мережi установленими на подавальному i зворотному трубопроводах теплових пунктiв а у випадках нещiльностi цих засувок - засувками в камерах на вiдгалуженнях до теплових пунктiв. У мiсцях де засувки не забезпечують щiльного вiдключення необ- хiдно встановити заглушки. 6.9.20 Абоненти повиннi бути попередженi про час проведення будь-яких випробувань i термiн вiдключення споживачiв iз зазначенням необхiдних заходiв безпеки за три днi до початку випробувань. Попередження повинне вручатись пiд розписку вiдповiдальнiй особi абонента. Допускається попереджувати абонентiв телефонограмою на iм'я керiвника пiдприємства iз записом особи яка передала та особи яка прийняла телефонограму якщо таку форму оповiщення зазначено в дого- ворi на вiдпускання та споживання теплової енергiї. При випробуваннi на розрахункову температуру для прийняття осо- бистих заходiв безпеки та видiлення чергового персоналу в попереджен- нях повиннi бути зазначенi тепловi пункти що залишились пiдключени- ми до теплової мережi. 6.9.21 Умови проведення випробувань теплової мережi повиннi бути занесенi в угоду на вiдпускання та споживання теплової енергiї укла- дену мiж енергопостачальною органiзацiєю та абонентом. Книга 319 Раздел 5 Експлуатацiя теплових пунктiв Книга 319 Раздел 5 Глава 1 Загальнi вказiвки 7 Експлуатацiя теплових пунктiв 7.1 Загальнi вказiвки 7.1.1 Тепловий пункт - це вузол управлiння пiд'єднаних до тепло- вої мережi систем теплоспоживання. Вiн призначений для облiку регу- лювання та розподiлу тепла по окремих частинах систем. Експлуатацiю теплових пунктiв трубопроводiв що вiдходять вiд них i систем теп- лоспоживання здiйснює персонал споживача тепла пiд контролем ПТМ. 7.1.2 Основним завданням персоналу ПТМ з контролю за експлуа- тацiєю теплових пунктiв є нагляд за технiчним станом обладнання теп- лових пунктiв та його регулюванням яке повинне забезпечувати безпе- рервну i нормальну його роботу а також рацiональне використання теп- лоносiя. 7.1.3 Обхiд теплових пунктiв персонал ПТМ повинен провадити згiдно з графiком затвердженим керiвником району але не рiдше одно- го разу в два тижнi. Обхiд теплових пунктiв здiйснює слюсар теп- лофiкацiйних уводiв. Вiн повинен мати з собою набiр необхiдних iнструментiв i приладiв. 7.1.4 Слюсар теплофiкацiйних уводiв повинен записувати в опера- тивному журналi теплового пункту всi виявленi пошкодження та дефекти iз зазначенням строку їх усунення - а також усi вказiвки абонента. При повторному обходi персонал ПТМ повинен перевiрити виконання цих вказiвок i про результати перевiрки записати в журналi. 7.1.5 Тепловi мережi та пункти повиннi бути обладнанi кон- трольно-вимiрювальними приладами та приладами облiку у вiдповiдностi до РД 34.09.102 "Правила учета отпуска тепловой энергии: ПР 34-70-010-85* . ---------- * З 01.07.96 дiють "Тимчасовi правила облiку вiдпускання i спо- живання теплової енергiї" затвердженi наказом Держкомiтету України по житлово-комунальному господарству i Мiнiстерства енергетики та електрифiкацiї України вiд 01.07.96 N 5/112. Ред. При виборi мiсця установлення засобiв вимiрювання витрат тепло- носiя необхiдно враховувати вимоги РД 50-213-80 "Правила измерения расхода газа и жидкостей стандартными сужающими устройствами". 7.1.6 Контрольно-вимiрювальнi прилади згiдно з показаннями яких здiйснюються взаємнi розрахунки мiж теплопостачальною органiзацiєю та абонентами за користування теплом або теплоносiєм i якi знаходяться на балансi ПТМ експлуатуються останнiми за власний рахунок. 7.1.7 Контрольно-вимiрювальнi прилади що знаходяться на балансi абонентiв перевiряються ремонтуються та замiняються останнiми за власний рахунок. Пiдприємство теплових мереж здiйснює нагляд за цими приладами i при наявностi виробничих потужностей та фахiвцiв надає технiчну допо- могу щодо їх перевiрки i ремонту на господарчо-договiрних засадах. 7.1.8 Представник ПТМ при кожному вiдвiдуваннi теплового пункту повинен фiксувати в журналi показання контрольно-вимiрювальних при- ладiв незалежно вiд записiв показань цих приладiв що виконуються персоналом абонента. При виявленнi пошкодженого приладу представник ПТМ повинен дати розпорядження персоналу абонента про ремонт або замiну приладу i зро- бити в журналi вiдповiдний запис. 7.1.9 У процесi експлуатацiї представник ПТМ повинен систематич- но уточнювати теплове навантаження кожного споживача не допускаючи тривалого перегрiву або недогрiву примiщень що опалюються. Перевiрку встановленої норми витрат теплоносiя повинен провадити персонал ПТМ разом з персоналом абонента i за результатами пе- ревiрки скласти сумiсний акт. В актi зазначаються також необхiднi за- ходи щодо усунення виявленого перегрiву або недогрiву примiщень що опалюються. Книга 319 Раздел 5 Глава 2 Експлуатацiя теплових пунктiв систем теплоспоживання пiд'єднаних до водяних теплових мереж 7.2 Експлуатацiя теплових пунктiв систем теплоспоживання пiд'єднаних до водяних теплових мереж 7.2.1 Нагляд за станом теплових пунктiв повинен здiйснювати ек- сплуатацiйний район дiлянка ПТМ i Енергонагляд. 7.2.2 Налагодження теплових пунктiв споживачiв виконує експлуа- туюча органiзацiя з таким розрахунком щоб температура води вiд сис- тем теплоспоживання не перевищувала заданого значення а гаряча вода що подається задовольняла вимоги санiтарних норм. Це досягається вiдповiдним налагодженням автоматичних регуляторiв а при їх вiдсут- ностi - установкою дросельних пристроїв якi гасять надлишковий напiр. Контроль за налагодженням теплових пунктiв здiйснює служба вимiрювань налагодження та випробувань СВНВ разом з районом дiлянкою ПТМ. 7.2.3 При експлуатацiї насосно-змiшувальних станцiй СВНВ повинна постiйно стежити за справнiстю клапанiв змiшування та розсiчки щоб у випадку аварiйної зупинки змiшувального насоса вода з подавального трубопроводу не надходила в систему опалення оскiльки це може викли- кати аварiйну ситуацiю. Книга 319 Раздел 5 Глава 3 Експлуатацiя теплових пунктiв парових мереж 7.3 Експлуатацiя теплових пунктiв парових мереж 7.3.1 Основним завданням персоналу ПТМ з контролю за експлуа- тацiєю теплових пунктiв парових систем теплоспоживання абонентiв є: - нагляд за параметрами та якiстю пари; - контроль за якiстю та кiлькiстю конденсату що повертається i забезпечення безперервного вiдведення його на електростанцiю; - контроль щiльностi всього обладнання трубопроводiв i арматури; - облiк витрат пари та кiлькостi конденсату що повертається; - контроль за роботою насосно-конденсатного обладнання та дренаж- них пристроїв. 7.3.2 У процесi експлуатацiї парових систем абонентiв енергопос- тачальна органiзацiя повинна перевiряти доцiльнiсть використання або- нентом пари що вiдпускається; пропонувати споживачам вживати за- ходiв якi пiдвищують ефективнiсть тепловикористання i збiльшують процент повернення конденсату а також стежити за виконанням цих за- ходiв в установленi строки. 7.3.3 На теплових пунктах i в системах абонентiв де можливе заб- руднення конденсату СВНВ повинна регулярно перевiряти якiсть його iз загального збiрного бака для своєчасного виявлення та усунення джере- ла забруднення i вжиття заходiв щодо поновлення якостi конденсату. Результати перевiрки якостi конденсату iз збiрного бака абонента а також показання приладiв облiку кiлькостi конденсату що повер- тається i його параметрiв заносяться в журнал теплового пункту. Жорсткiсть лужнiсть i солевмiст конденсату що повертається або- нентом не повиннi перевищувати значень що забезпечують встановленi для джерела тепла норми якостi живильної води. Норми якостi конденсату повиннi в кожному конкретному випадку обумовлюватися в договорi на теплопостачання який укладають з або- нентом. 7.3.4 Забруднений конденсат не придатний для використання на джерелi тепла за погодженням з диспетчером ПТМ або черговим iнжене- ром ТЕЦ може бути використаний споживачем або спущений в ка- налiзацiю. Подача непридатного конденсату вiд абонента в загальний конденсатопровiд теплової мережi забороняється. Книга 319 Раздел 6 Експлуатацiя автоматичних регуляторiв обладнання захисту та блокування в системах централiзованого теплопостачання 8 Експлуатацiя автоматичних регуляторiв обладнання захисту та блокування в системах централiзованого теплопостачання 8.1 Монтаж засобiв автоматизацiї автоматичних регуляторiв. об- ладнання захисту та блокування в системах централiзованого теплос- постачання повинен провадитись згiдно з проектом виконаним спецiалiзованою органiзацiєю та СНиП 3.05.07-85. 8.2 Експлуатацiя засобiв автоматизацiї здiйснюється згiдно з РД 34.20.501 "Правила технической эксплуатации электрических станций и сетей" а запобiжних клапанiв - згiдно з РД 34.39.502 "Инструкция по эксплуатации порядку и срокам проверки предохранительных устройств сосудов аппаратов и трубопроводов тепловых электростанций". 8.3 До обслуговування та ремонту засобiв автоматизацiї допус- кається спецiально навчений персонал який повинен знати: - технологiчну схему об'єкта автоматизацiї характеристики та ре- жим роботи обладнання; - призначення будову та принцип дiї регуляторiв; - правила вмикання i вимикання регуляторiв та їх окремих еле- ментiв; - методики i способи перевiрки випробування та визначення пош- коджень регуляторiв i їх технiчне обслуговування; - мiсцевi iнструкцiї стосовно конкретного об'єкта автоматизацiї. 8.4 Обслуговуючий персонал вiдповiдає за роботоспроможний стан засобiв автоматизацiї прийнятих в постiйну або тимчасову експлуа- тацiю. 8.5 Перед включенням засобiв автоматизацiї в роботу пiсля монта- жу або ремонту в тому числi технiчного обладнання необхiдно: - перевiрити вiдповiднiсть монтажу всiх вузлiв регулятора ро- бочiй схемi i вказiвкам iнструкцiї заводу-виготовлювача; - переконатись у справностi вентилiв на з'єднувальних iмпульсних лiнiях вiдсутностi нещiльностей у сальниках виконавчо- му обладнаннi клапанах та з'єднувальних iмпульсних лiнiях; - продути з'єднувальнi iмпульснi лiнiї; - переконатись у роботоспроможностi кожного елемента регулятора. 8.6 При пуску регулятора необхiдно: - при сталому режимi об'єкту регулювання включити та настроїти регулятор на пiдтримання заданих параметрiв; - настроювати регулятор на задане значення параметра потрiбно обережно перевiряючи пiсля кожного часткового впливу на настроюва- ний елемент по приладах i дiаграмах значення i напрямок змiни пара- метра а також стабiльнiсть протiкання процесу регулювання та час через який установлюється сталий режим прагнучи до того щоб вiн був мiнiмальним; - переконатись у справнiй роботi регулятора за покажчиком поло- ження та значенням змiни параметра що регулюється; - нанести збурення в межах вiд 5 до 8 % регульованого дiапазону i перевiрити роботу регулятора за покажчиком положення iндикаторни- ми лампочками проаналiзувавши його згiдно з дiаграмами самописних приладiв; при правильнiй роботi регулятора залишити його в експлуа- тацiї та записати в оперативному журналi час вмикання. 8.7 В операцiях по вмиканню регуляторiв у роботу пiсля монтажу або ремонту повиннi приймати участь як персонал який обслуговує ав- томатику так i представники органiзацiї яка виконувала монтаж або ремонт засобiв автоматизацї та технологiчного обладання. 8.8 При обслуговуваннi засобiв автоматизацiї необхiдно: - щоденно перевiряти роботу регуляторiв з переглядом оперативно- го журналу дефектiв та аналiзом роботи регуляторiв за дiаграмами реєструючих приладiв; - щотижня перевiряти настройку регуляторiв стан рухомих частин при заданому режимi i при штучно викликаних з дозволу диспетчера ПТМ рiзких змiнах параметра що пiдлягає регулюванню; - щомiсячно перевiряти щiльнiсть з'єднувальних iмпульсних лiнiй i продувати їх; - пiд час зупинки мережi провадити планово-попереджувальний ре- монт засобiв автоматизацiї перевiрку стану ущiльнювальних кромок гiдравлiчних клапанiв якiсть притирки їх до сiдел; стан пружин штокiв мембран а також сильфонiв регулюючих iмпульсних i вiдсiчних клапанiв та iн.; - не рiдше одного разу на мiсяць iз записом в оперативному жур- налi об'єкта передбачати переключення регуляторiв iз одного джерела живлення на друге в схемах яких згiдно з умовами надiйностi їх робо- ти передбачено два джерела живлення робочою енергiєю води повiтря електроживлення та iн. . 8.9 Персонал який обслуговуює засоби автоматизацiї вимикає їх i повiдомляє персонал оперативних служб у таких випадках: - якщо виявленi пошкодження регулятора або його вузлiв; - у випадку зниження живлення на дiючому регуляторi. 8.10 При спрацюваннi захисного обладнання розсiчки теплових ме- реж виконавчий орган установлений на подавальному трубопроводi по- винен закриватися швидше а вiдкриватися повiльнiше нiж виконавчий орган установлений на зворотному трубопроводi. Час випередження або запiзнення визначається в процесi проведен- ня налагоджувальних робiт i фiксується в мiсцевiй iнструкцiї. Робота захисного обладнання перевiряється перед початком i пiсля закiнчення опалювального сезону. 8.11 Всi автоматизованi об'єкти теплової мережi насоснi станцiї ЦТП та iн. де немає постiйного чергування повиннi перевiрятись об- слуговуючим персоналом не рiдше одного разу на добу а при отриманнi сигналу про пошкодження або несправностi - негайно. Аварiйний сигнал повинен спрацьовувати в таких основних випадках: - знеструмлення припинення електроживлення насосної; - вiдключення основного та включення вiд АВР резервного насосiв; - нагрiву пiдшипникiв насоса або електродвигуна понад допустимi межi; - затоплення примiщення насосної зумовленого аварiйним надход- женням води з вiдкачуванням якої не справляється дренажний насос а також при виходi його з ладу; - неправильного спрацювання захисних або блокуючих систем; - аварiйного вiдхилення без поновлення регульованих параметрiв за межi допустимих значень. Iншi випадки подачi сигналу визначаються проектними та експлуа- тацiйними органiзацiями виходячи з технологiчних особливостей об'єкта. Книга 319 Раздел 7 Лiквiдацiя пошкоджень у теплових мережах Книга 319 Раздел 7 Глава 1 Завдання та органiзацiя протиаварiйної служби 9 Лiквiдацiя пошкоджень у теплових мережах 9.1 Завдання та органiзацiя протиаварiйної служби 9.1.1 Завдання персоналу ПТМ при аварiї полягає в якнайшвидшому виявленнi пошкодження та локалiзацiї його поширення термiновому ре- монтi або замiнi трубопроводiв i обладнання що вийшли з ладу та по- новленнi в найкоротший термiн нормального теплопостачання споживачiв тепла. У випадках коли для поновлення пошкодженого обладнання теплової мережi потрiбен час персонал ПТМ зобов'язаний використати кiльцевi та поперечнi зв'язки мiж магiстралями резервнi лiнiї а також за- паснi та резервнi джерела тепла i таким чином тривалiсть перерви в подачi тепла звести до мiнiмуму. 9.1.2 У Кожному ПТМ експлуатацiйному районi повинна бути iнструкцiя затверджена головним iнженером пiдприємства з чiтко роз- робленим оперативним планом дiй при аварiї на будь-якiй з тепло- магiстралей стосовно до мiсцевих умов i комунiкацiй мережi. Iнструк- цiя повинна передбачати порядок вiдключення магiстралей вiдгалужень вiд них i абонентських мереж порядок обходу камер i теплових пунктiв можливi переключення для подачi тепла споживачам вiд iнших магiстралей. До iнструкцiї рекомендується додавати схеми аварiйних переклю- чень в межах магiстралей з вiдображенням кiнцевого стану. Для пiдго- товки схем повинна бути розрахована змiна напору в рiзних точках ме- режi залежно вiд пропускної спроможностi магiстралей що залишились у роботi. Схема та розрахунок повиннi передбачати мiнiмально допустиму циркуляцiю води в системах опалення. До iнструкцiї повиннi додаватись: вихiдна оперативна схема тепло- мереж на планований опалювальний перiод перелiк розрiзiв по зонах роботи теплоджерел i тепломереж - як основа для подальшої розробки варiантiв. 9.1.3 Схеми регулювання повиннi передбачати використання засобiв автоматичного пiдтримування заданих параметрiв теплоносiя при нор- мальному та аварiйному режимах забезпечуючи захист вiд пiдвищення тиску понад допустимий i спорожнення мереж та систем а також вiд надходження перегрiтої води в мережу змiшаної води пiсля насосних станцiй змiшування. 9.1.4 Залежно вiд мiсцевих клiматичних умов утеплення та кон- струкцiй будинкiв споживачами тепла повиннi бути визначенi можлива тривалiсть вiдключення окремих будинкiв i дiлянок мережi при розра- хунковiй зовнiшнiй температурi без спуску води та умови за яких пот- рiбно буде спорожнити системи. До розрахунку потрiбно додати графiк черговостi вiдключень i на- повнень дiлянок та опалювальних систем будинкiв при розроблених варiантах аварiйних режимiв. У випадку необхiдностi повиннi бути пропрацьованi змiни схеми роботи теплофiкацiйного обладнання ТЕЦ. В аварiйних ситуацiях ПТМ сповiщає споживача про орiєнтовний строк вiдключення або роботу тепломереж при погiршеному режимi тепло- постачання. 9.1.5 Для кожної секцiонованої дiлянки мережi повинна бути пе- ревiрена щiльнiсть вiдключальної арматури i визначена можливiсть спуску з неї води а також фактичний час її спорожнення та наповнення. 9.1.6 По розроблених схемах з персоналом експлуатацiйних районiв i операторами районiв повинне регулярно але не рiдше одного разу на квартал проводитись тренування з вiдпрацюванням чiткостi послiдов- ностi та швидкостi виконання протиаварiйних операцiй з вiдображенням їх на оперативнiй схемi. 9.1.7 Для швидкого проведення робiт з обмеження поширення аварiй та лiквiдацiї пошкоджень i несправностей кожний експлуатацiйний ра- йон теплової мережi повинен мати необхiдний запас арматури та ма- терiалiв. У районi також повиннi зберiгатись патрубки труб i вiдводи рiзноманiтних дiаметрiв. Установлена в мережi арматура повинна бути однотипною по дiамет- рах i фланцях. 9.1.8 При наявностi зручних транспортних зв'язкiв аварiйний за- пас засувок дiаметром 300 мм i бiльше та сальникових компенсаторiв дiаметром 250 мм i бiльше для кiлькох експлуатацiйних районiв за рiшенням керiвництва ПТМ може зберiгатися в одному мiсцi на цен- тральному складi ПТМ або на складi ремонтного пiдприємства ВЕО . 9.1.9 Аварiйний запас матерiалiв кожного експлуатацiйного району ПТМ повинен бути розмiщений у двох мiсцях: основна частина повинна зберiгатись на складi району а деяка кiлькiсть аварiйного запасу витратного має знаходитись у спецiальнiй шафi в безпосередньому розпорядженнi оператора району. 9.1.10 Запас матерiалiв що знаходиться у розпорядженнi операто- ра району витрачається в мiру необхiдностi для проведення поточного ремонту та технiчного обслуговування. Витраченi матерiали повиннi бу- ти замiненi новими протягом 24 год. 9.1.11 Запас арматури та матерiалiв для кожного експлуатацiйного району визначається головним iнженером ПТМ. 9.1.12 Для виконання робiт з лiквiдацiї аварiй i пошкоджень на трубопроводах та обладнаннi на пiдприємствах теплових мереж а у ве- ликих ПТМ - в кожному експлуатацiйному районi наказом директора зi складу ремонтного персоналу створюються аварiйно-вiдновнi бригади АВБ . В оперативному вiдношеннi АВБ пiдпорядковуються диспетчеру ПТМ диспетчеру РЧП оператору експлуатацiйного району а в ад- мiнiстративному - директору ПТМ начальнику експлуатацiйного району . 9.1.13 Залучення АВБ до робiт не пов'язаних з лiквiдацiєю аварiй i пошкоджень провадять за вказiвкою керiвництва ПТМ через диспетчера. 9.1.14 При виникненнi великих аварiйних пошкоджень персонал АВБ одного району може бути залучений для їх лiквiдацiї в iншому районi за розпорядженням диспетчера ПТМ. 9.1.15 Персонал АВБ i закрiпленi за нею машини та механiзми для лiквiдацiї пошкоджень повиннi знаходитись у постiйнiй цiлодобовiй го- товностi. 9.1.16 Чергування АВБ органiзовують цiлодобово позмiнно. 9.1.17 Пiд час приймання та здавання змiн необхiдно перевiряти наявнiсть iнструменту обладнання механiзмiв i машин та їх справнiсть згiдно iз затвердженим табелем. 9.1.18 Аварiйно-вiдновну бригаду очолює майстер бригадир приз- начений наказом директора ПТМ. Майстер вiдповiдає за правильну i без- печну органiзацiю роботи персоналом бригади строки виконання та якiсть робiт. До складу АВБ входять слюсарi газоелектрозварювальники екскава- торники автокранiвники машинiсти пересувних електростанцiй а та- кож оперативних i аварiйних автомашин. 9.1.19 Кiлькiсть АВБ на ПТМ або в експлуатацiйному районi їх склад а також табель перелiк закрiплених за кожною з них машин i механiзмiв iнструментiв та пристроїв затверджуються головним iнжене- ром ПТМ. 9.1.20 При отриманнi сигналу про аварiю пошкодження черговий диспетчер ПТМ диспетчер РЧП оператор експлуатацiйного району зо- бов'язаний: - уточнити в особи що повiдомила координати мiсця пошкодження адресу орiєнтири та iн. : - повiдомити про те що сталось керiвництво експлуатацiйного ра- йону в якому сталося пошкодження; - негайно направити на мiсце пошкодження аварiйно-вiдновну брига- ду повiдомивши майстра бригадира АВБ про характер пошкодження орiєнтовний набiр матерiалiв машин i механiзмiв необхiдних для лiквiдацiї аварiї; - негайно вжити заходiв щодо огородження мiсця пошкодження уста- новлення попереджувальних плакатiв а при обмеженiй видимостi - чер- воних лiхтарiв для запобiгання нещасним випадкам iз пiшоходами та ав- тотранспортом огородження лiхтарi та плакати повиннi постiйно зна- ходитись у аварiйнiй автомашинi ; - на безканальних прокладках особливо на пiщаних грунтах де можливий розмив грунту на значнiй площi виставити чергових; - отримавши точну iнформацiю про характер та мiсце пошкодження вжити термiнових заходiв щодо вiдключення пошкодженої дiлянки тепло- мережi; - вжити заходiв щодо лiквiдацiї пошкодження запобiгання розвит- ку аварiйної ситуацiї та її ускладнення а також поновлення нор- мального режиму роботи теплової мережi; - записувати на магнiтофонну стрiчку всi оперативнi розмови з лiквiдацiї пошкодження починаючи з моменту отримання вiдповiдної iнформацiї. Одночасно iз зазначеними дiями черговий диспетчер вiдповiдно до мiсцевої iнструкцiї з органiзацiї аварiйно-вiдновних робiт повинен сповiстити старшого диспетчера ПТМ та керiвництво ПТМ про пошкоджен- ня або аварiю. 9.1.21 Старший диспетчер або керiвництво ПТМ а за їх вiдсутностi - черговий диспетчер ПТМ повиннi повiдомити про аварiю мiський або районний адмiнiстративний орган та вiддiл мiлiцiї для вживання додаткових заходiв щодо безпеки а за потреби - для оповiщення населення через мережу радiомовлення про необхiднi заходи безпеки. 9.1.22 Оперативний персонал незалежно вiд присутностi осiб ад- мiнiстративно-технiчного персоналу несе особисту вiдповiдальнiсть за лiквiдацiю аварiї приймаючи рiшення та вживаючи заходи щодо понов- лення нормального режиму роботи. За необхiдностi старший диспетчер начальник диспетчерської служ- би заступник головного iнженера головний iнженер або директор ПТМ мають право взяти керiвництво з лiквiдацiї аварiї на себе про що в оперативному журналi чергового диспетчера повинен бути зроблений вiдповiдний запис. У цьому випадку черговий диспетчер виконує свої прямi обов'язки. Головний iнженер ПТМ у звичайних умовах призначає особу яка вiдповiдала б за лiквiдацiю пошкодження. 9.1.23 Аварiйно-вiдновна бригада пiсля прибуття на мiсце аварiї пiдпорядковується особi вiдповiдальнiй за лiквiдацiю пошкодження або аварiї. 9.1.24 Особа яка вiдповiдальна за лiквiдацiю пошкодження надає розпорядження членам бригади лише через майстра або бригадира який очолює АВВ. 9.1.25 Керiвництво ПТМ або експлуатацiйного району зобов'язане попередити а при необхiдностi викликати вiдповiдальних представ- никiв iнших органiзацiй та вiдомств якi мають пiдземнi комунiкацiї в мiсцi пошкодження i узгодити з ними а також з мiсцевими адмiнiстра- тивними органами мiсце розриття траншей i котлованiв необхiдне для лiквiдацiї пошкодження. 9.1.26 Якщо роботу з лiквiдацiї пошкодження за своїм обсягом не може бути виконано силами АВБ майстер бригади повинен доповiсти про це особi вiдповiдальнiй за лiквiдацiю аварiї або диспетчеру який у цьому випадку забов'язаний вжити заходiв щодо залучення бiльшої кiлькостi працiвникiв. 9.1.27 Особа вiдповiдальна за лiквiдацiю аварiї або пошкодження зобов'язана через функцiональнi вiддiли та служби пiдприємства тепло- вих мереж забезпечити АВБ необхiдними матерiалами машинами та ме- ханiзмами а також вiдповiдною технiчною документацiєю. 9.1.28 При пошкодженнях що викликають рiзку змiну гiдравлiчного режиму джерела тепла зниження тиску в подавальному та зворотному ко- лекторах що загрожує порушенню теплопостачання всього району; збiльшення пiдживлення до значення що перевищує продуктивнiсть пiдживлювального обладнання; значне пiдвищення витрати сiтьової води в пошкодженiй магiстралi диспетчер ПТМ повинен вiддати начальниковi змiни джерела тепла розпорядження щодо вiдключення всiєї магiстралi. 9.1.29 Аналiз пошкодження обладнання теплових мереж виконують вiдповiдно до РД 34.20.801-90 "Инструкция по расследованию и учету технологических нарушений в работе электростанций сетей энергосис- тем и энергообъединений". Книга 319 Раздел 7 Глава 2 Причини пошкоджень у теплових мережах та способи їх лiквiдацiї 9.2 Причини пошкоджень у теплових мережах та способи їх лiквiдацiї 9.2.1 Основними причинами розриву зварних стикiв є: - неякiсне зварювання осiдання опор внаслiдок осiдання грунту погана компенсацiя внаслiдок защемлення трубопроводу та рiзкi темпе- ратурнi деформацiї. Незалежно вiд причини розриву пошкоджену дiлянку треба вiдключи- ти найближчими секцiонуючими засувками а пошкоджений стик потрiбно переварити частково або повнiстю залежно вiд характеру ступеня та якостi стику. Якщо метал труб у мiсцi розташування стику неякiсний потрiбно вирiзати i вварити патрубок. При осiданнi опор необхiдно теплопровiд розкрити i виправити його за нiвелiром усунувши причину осiдання та пiдсиливши основу пiд опорою. Потрiбно перевiрити компен- суючу здатнiсть розрахунком i за необхiдностi полiпшити її перенесен- ням нерухомих опор монтажем додаткових компенсуючих пристроїв тощо а також пiдсилити стики накладками. При защемленнi труб необхiдно визначити та усунути його причину. 9.2.2 Причинами пробивання прокладок фланцевих з'єднань є: - перекоси труб пiд час монтажу; - перекоси фланцiв внаслiдок неправильного приварювання; - нерiвномiрнiсть затягування болтiв; - нерiвностi на дзеркалi фланцiв; - погана якiсть прокладок; - рiзке пiдвищення тиску; - рiзкi змiни температури i т. iн. Пошкоджену дiлянку необхiдно вiдключити найближчими засувками ретельно очистити дзеркало фланцiв вiд пошкодженої прокладки; при пе- рекосi фланцiв їх потрiбно переварити. 9.2.3 Витiкання в сальниках компенсаторiв i засувок є наслiдком поганої набивки i низької якостi набивального матерiалу. Для усунення витiкання потрiбно пiдтягнути сальники. Якщо це не допомагає вiдключити пошкоджену дiлянку i замiнити сальникову набив- ку. При усуненнi витiкання в сальнику засувки воду з труб можна не спускати а обмежитись зниженням тиску. При замiнi набивки сальника пропонується використовувати теплостiйку гуму. 9.2.4 Причинами поламки корпусу стакана або втулки сальникового компенсатора є: заїдання стакана компенсатора в результатi перекосу труб або дуже тугої набивки прогин i затиснення трубопроводiв при безканальнiй прокладцi неправильний розрахунок компенсуючої здат- ностi пiдвищення тиску в мережi понад допустимий для нормальної ро- боти арматури або рiзке пiдвищення температури теплоносiя при недос- татнiй попереднiй розтяжцi компенсатора. Зменшення товщини стiнок стакана часто є наслiдком зовнiшньої корозiї. Для лiквiдацiї пошкод- жень треба усунути перекоси труб i замiнити пошкоджену частину або весь компенсатор. При виходi стакана з корпусу компенсатора внаслiдок зривання мер- твої опори останню необхiдно закрiпити. При зруйнуваннi компенсатора внаслiдок його малої компенсуючої здатностi необхiдно установити новий компенсатор з бiльшою довжиною ходу. Пiдсилене змащування через канавки грундбукси допомагає за- побiгти корозiї стакана. 9.2.5 Причинами виникнення свищiв є внутрiшня та зовнiшня ко- розiя трубопроводiв. Пошкоджену дiлянку тепломережi треба вiдключити засувками що секцiонують. Вiдтак здiйснюється зовнiшнiй огляд i об- стукування молотком зовнiшньої поверхнi труб по обидва боки вiд мiсця пошкодження пiсля чого труба в мiсцi утворення свища повинна бути пiдварена або замiнена новою. 9.2.6 При виявленнi зовнiшньої корозiї треба ретельно оглянути дiлянки труб розташованi поряд з пошкодженою дiлянкою перевiрити органiзацiю вiдведення верхових вод над теплотрасою щiльнiсть швiв плит перекриття каналiв стан iзоляцiї та зовнiшнього покриття а та- кож дренажного обладнання. Особливу увагу потрiбно звернути на мiсця стикання труб iз щитовими мертвими опорами i на прокладки в сталевих футлярах труба в трубi а також в мiсцях перетину з водопроводом каналiзацiєю водостоком та iн. У результатi огляду повинна бути виз- начена причина виникнення корозiйного пошкодження. При лiквiдацiї корозiйного пошкодження на замiнену або вiдремон- товану дiлянку трубопроводiв повинне бути нанесене надiйне антико- розiйне покриття агресивнi теплоiзоляцiя або грунт замiнено iнертни- ми; потрiбно вжити заходiв якi перешкоджатимуть попаданню вологи на трубопроводи та обладнання теплопроводи винести з-пiд холодних ко- мунiкацiй зробити вiдведення з траси теплової мережi грунтових зли- вових та iнших вод ущiльнити шви перекриття каналiв i камер а та- кож заходiв щодо захисту теплопроводiв вiд дiї блукаючих струмiв. 9.2.7 У разi виявлення внутрiшньої корозiї труб потрiбно пе- ревiрити якiсть деаерацiї пiдживлювальної води пiдсилити контроль за дотриманням режиму роботи деаератора i упорядкувати гiдравлiчний ре- жим мережi забезпечивши постiйний надлишковий тиск у всiх точках ме- режi та в системах теплоспоживання. 9.2.8 Пiд час наступного найближчого ремонту мережi дiлянка теп- лопроводу на якiй було заварено свищ що виник у результатi зов- нiшньої або внутрiшньої корозiї повинна бути розкрита повторно для огляду поверхнi труб i визначення можливостi подальшої безаварiйної роботи або необхiдностi профiлактичної замiни дiлянки. Дiлянки теплопроводу на яких виявлено iнтенсивну корозiю в про- цесi екплуатацiї повиннi пiдлягати посиленому нагляду та контролю для запобiгання повторному пошкодженню. 9.2.9 Заморожування конденсатопроводiв виникає головним чином на дiлянках повiтряної прокладки через несвоєчасний спуск конденсату пiд час припинення його вiдкачування а також внаслiдок провисання кон- денсатопроводiв. Заморожену дiлянку конденсатопроводу треба вiдiгрiти пiсля чого мiсце розриву заварити; при необхiдностi пошкоджену дiлянку замiнити. Для вiдтанення пiдземних теплопроводiв пропонується електричний обiгрiв. Джерелом живлення можуть бути використанi зварювальнi та iншi що пiдходять за параметрами трансформатори. Для попередження повторних заморожувань необхiдно усунути всi провисання конденсатопроводу i ретельно iзолювати його а пiд час ос- тановiв своєчасно спускати конденсат. Для попередження замерзання конденсатопровiд при повiтрянiй прокладцi потрiбно прокладати в за- гальнiй iз паропроводом теплоiзоляцiї. 9.2.10 Заморожування трубопроводiв сiтьової води може виникати на тупикових дiлянках труб що прилягають до закритих розподiлювальних засувок мiж сумiжними магiстралями або районами теплопостачання. Лiквiдацiю пошкодження здiйснюють вiдповiдно до 9.2.9. Для попередження заморожування на тупикових дiлянках потрiбно ус- тановлювати перемички малого дiаметра 1/2" 3/4" з двома вентилями та дросельною дiафрагмою мiж ними розрахованою на постiйне пропус- кання мiнiмальної витрати води без порушення заданого гiдравлiчного режиму мережi. 9.2.11 Заморожування дренажного обладнання трубопроводiв може ви- никнути внаслiдок накопичення води або конденсату в довгих неiзольо- ваних неутеплених спускних патрубках вище дренажних засувок. Для лiквiдацiї заморожування потрiбно виключити з двох бокiв дiлянки трубопроводiв на яких замерзло дренажне обладнання i вiдiгрiти їх паяльною лампою або пальником. Дренажне обладнання що вийшло з ладу замiнити новим. Пiсля лiквiдацiї пошкодження дренажне обладнання потрiбно утеплити. Книга 319 Раздел 8 Загальнi положення з ремонту теплових мереж 10 Загальнi положення з ремонту теплових мереж 10.1 Ремонтно-експлуатацiйнi роботи в теплових мережах органiзо- вують вiдповiдно до РД 34.05.701 "Нормы времени на ремонт и техничес- кое обслуживание оборудования тепловых сетей". 10.2 Об'єм ремонтних робiт кожного району теплової мережi визна- чається з урахуванням дефектiв виявлених у процесi експлуатацiї а також на пiдставi даних випробувань планових i позачергових шурфо- вок i ревiзiй. Виявленi в процесi експлуатацiї дефекти залежно вiд їх характе- ру та можливого впливу на надiйнiсть i економiчнiсть роботи усу- ваються термiново або в перiод капiтального та поточного ремонтiв. У всiх випадках повиннi бути вжитi заходи якi попереджують розвиток процесу руйнування конструкцiй трубопроводiв i обладнання. 10.3 Роботи з поточного ремонту теплової мережi повиннi провади- тись регулярно протягом року за графiком складеним начальником райо- ну i затвердженим головним iнженером ПТМ. 10.4 Пошкодження аварiйного характеру що порушують умови ек- сплуатацiї теплової мережi та абонентських пiд'єднань або такi що можуть призвести до руйнування мережi i сумiжних конструкцiй необ- хiдно усувати негайно. 10.5 Капiтальний ремонт i роботи що провадяться одночасно з ним з поточного ремонту повиннi виконуватись у лiтнiй перiод за наперед складеним для кожної магiстралi i району ПТМ в цiлому пла- ном-графiком затвердженим головним iнженером ВЕО i погодженим з мiсцевими органами державної влади. 10.6 Графiк ремонтних робiт повинен як правило враховувати по- черговий ремонт магiстральних теплопроводiв. Ремонт вiдгалужень пот- рiбно провадити одночасно з ремонтом вiдповiдної магiстралi. 10.7 Поточний i капiтальний ремонти теплових пунктiв i систем теплоспоживання абоненти повиннi провадити за планом-графiком пов'я- заним за строками виконання з графiком ремонту теплової мережi. Об'єм i план-графiк ремонтних робiт якi виконують абоненти мають бути уз- годженi з районом ПТМ. Пiд час складання плану-графiка по кожному району теплової мережi повиннi бути прийнятi реальнi мiнiмальнi термiни закiнчення робiт з поточного та капiтального ремонтiв з таким розрахунком щоб не допус- кати тривалих перерв гарячого водопостачання. 10.8 Тривалiсть вiдключення споживачiв гарячого водопостачання установлюється мiсцевими органами державної влади за узгодженням з теплопостачальними органiзацiями. Вiдключення абонентами своїх сис- тем теплоспоживання на ремонт не одночасно з ремонтом теплових мереж провадиться лише з дозволу органiв мiсцевої державної влади або ви- щих органiзацiй за вiдомчою належнiстю та узгодженням з районом ПТМ. Книга 319 Раздел 9 Загальнi положення про диспетчеризацiю систем теплопостачання Книга 319 Раздел 9 Глава 1 Органiзацiя диспетчерської служби 11 Загальнi положення про диспетчеризацiю систем теплопостачання 11.1 Органiзацiя диспетчерської служби 11.1.1 Диспетчеризацiю систем теплопостачання здiйснює диспетчер- ська служба ДС тепломережi та черговий пункт експлуатацiйного райо- ну якщо тепломережi подiляються на райони. 11.1.2 Диспетчерська служба тепломережi здiйснює оперативне керiвництво експлуатацiєю теплових мереж та управлiння тепловим i гiдравлiчним режимами системи теплопостачання. 11.1.3 Диспетчерську службу адмiнiстративно пiдпорядковано безпо- середньо головному iнженеровi тепломережi а оперативно з питань теплопостачання пов'язаних з виробленням електроенергiї - диспет- черськiй службi енергосистем енергооб'єднання . 11.1.4 Пiд час експлуатацiї теплових мереж безпосередньо тепло- постачальною електростанцiєю функцiї диспетчера теплової мережi вико- нує черговий iнженер електростанцiї. 11.1.5 Диспетчерська служба тепломережi складається з групи ре- жимiв i оперативної групи. 11.1.6 Група режимiв розробляє рацiональнi режими теплопостачан- ня складає режимнi карти оперативнi схеми графiки температур тис- ку та витрат аналiзує виконання графiкiв i заданих режимiв. 11.1.7 До складу оперативної групи диспетчерської служби входять центральний диспетчерський пункт ЦДП i районнi черговi пункти РЧП що оперативно пiдпорядкованi ЦДП. 11.1.8 Начальником диспетчерської служби є головний диспетчер який зобов'язаний виконувати iснуючi правила та iнструкцiї а також вказiвки та розпорядження головного iнженера тепломережi i диспетче- ра енергосистеми енергооб'єднання . 11.1.9 Головний диспетчер начальник диспетчерської служби теп- ломережi в денний час знаходиться на диспетчерському пунктi в аварiйних випадках його викликають у будь-який час доби. 11.1.10 Черговi диспетчери тепломережi працюють цiлодобово змiнюючись за графiком затвердженим головним iнженером тепломережi. 11.1.11 Мiж диспетчером теплової мережi диспетчером РДП черго- вими районiв черговими iнженерами теплопостачальних електростанцiй черговими насосно-пiдiгрiвних установок цих станцiй аварiйно-вiднов- ної служби насосно-пiдкачувальних станцiй у тепловiй мережi та чер- говими теплових пунктiв споживачiв тепла з тепловим навантаженням бiльше 2 Гкал/год повинен бути телефонний зв'язок. Зв'язок мiж диспетчером пiдприємства диспетчером РЧП черговими по районах черговим iнженером електростанцiї черговими аварiйно-вiдновної служби та насосно-пiдiгрiвних установок електрос- танцiї котельнi а також з черговим по неавтоматизованих насосних станцiях повинен бути прямим. 11.1.12 У розпорядженнi диспетчера теплової мережi повинна пос- тiйно знаходитись аварiйна автомашина обладнана двостороннiм радiоз- в'язком з диспетчерським пунктом. 11.1.13 У розпорядженнi диспетчера на диспетчерському пунктi по- винна знаходитись така технiчна документацiя згiдно з перелiком затвердженим головним iнженером тепломережi : - оперативнi та експлуатацiйнi схеми теплових мереж; - альбом теплових камер iз зазначенням їх адрес i нумерацiї за схемою з позначенням усього встановленого в них обладнання кон- трольно-вимiрювальних приладiв та точок вимiрювань; - схеми комутацiї та характеристики обладнання пiдкачувальних пiдпiрних i пiдживлювальних станцiй теплової мережi; - тепловi схеми теплопостачальних електростанцiй та котельних з детальною схемою комунiкацiй водопiдiгрiвних установок i мiсць розта- шування контрольно-вимiрювальних приладiв а також пояснювальна за- писка з таблицями в яких повиннi бути зазначенi дозволенi параметри теплоносiя тиск температура для кожного пiдiгрiвника продук- тивнiсть котлiв та пiдiгрiвникiв електричне навантаження турбiн ха- рактеристики турбiн сiтьових i пiдживлювальних насосiв максимальна та тривала продуктивнiсть хiмводоочищень i деаераторiв пiдживлю- вальної води для теплових мереж; - перелiк промислових споживачiв а також споживачiв тепла з на- вантаженням бiльше 5 Гкал/год i з вентиляцiйним навантаженням; - графiки режиму роботи теплових мереж по кожному району на опа- лювальний i лiтнiй перiоди п'єзометричний температурний витрат теплоносiя тиску у паропроводах ; - характернi добовi графiки навантажень водяних i парових спожи- вачiв тепла i плани вiдпуску тепла з колекторiв ТЕЦ на поточний та наступний мiсяцi; - графiки та схеми регулювання вiдпуску тепла водяним паровим споживачам усiх джерел теплопостачання; - мiсячнi плани витрат тепла i витiкання в теплових мережах а також установлена норма годинного витiкання сiтьової води; - технiчнi умови на вiдпускання тепла згiдно з договорами з про- мисловими теплоспоживачами тиск пари процентна кiлькiсть i якiсть конденсату який повертається температура води у зворотному трубоп- роводi та iн. ; - плани поточного та капiтального ремонтiв теплових мереж а та- кож теплофiкацiйного обладнання електростанцiй i котельних; - вiдомiсть ємностi водяних теплових мереж i систем теплоспожи- вання; - повний комплект дiючих експлуатацiйних iнструкцiй та керiвних матерiалiв включаючи ПТЕ i ПТБ; - домашнi адреси керiвного персоналу ПТМ; - алфавiтний список службових i домашнiх телефонiв усього керiвного персоналу енергосистеми теплопостачальних електростанцiй i пiдприємств теплових мереж а також мiських аварiйних i чергових служб. 11.1.14 На диспетчерському пунктi тепломережi необхiдно вести та- ку оперативну та технiчну документацiю: - оперативний журнал; - книгу розпоряджень i керiвних вказiвок; - книгу заявок на введення та виведення з роботи або резерву теп- лофiкацiйного обладнання районiв i теплопостачальних електростанцiй; - добовi вiдомостi щогодинних показань приладiв на вивiдних ко- лекторах електростанцiй i в районах ПТМ; - тепловi добовi диспетчерськi графiки; - книгу аналiзiв сiтьової та пiдживлювальної води i конденсату; - накопичувальнi вiдомостi вiдпуску тепла витрат води пари по- вертання конденсату та iн. за точними добовими даними ТЕЦ ; - книгу запису тискiв у контрольних точках мережi та насосно-пе- рекачувальних станцiй; - "точковi" графiки фактичного виконання теплового режиму за кож- ну добу опалювального сезону залежно вiд температури зовнiшнього повiтря; - книгу телефонограм; - папку мiсячних i добових матеорологiчних прогнозiв та фактич- них температур зовнiшнього повiтря. 11.1.15 Оперативнi схеми диспетчерського пункту повиннi вiдобра- жати точний стан теплових мереж перекачувальних станцiй i насос- но-пiдiгрiвних установок теплопостачальних електростанцiй та ко- тельних у даний час в роботi резервi або ремонтi . 11.1.16 Добовий графiк режиму роботи теплових мереж складається диспетчерською службою ПТМ у випадку вiдсутностi пiдприємства тепло- вих мереж - черговим iнженером електростанцiї на пiдставi прогнозу погоди на наступну добу виданого мiсцевою гiдрометеорологiчною служ- бою. Графiк повинен передбачати: - добовий та годинний вiдпуски тепла кожним джерелом теплопоста- чання - окремо з пари i води; - температуру води на подавальному та зворотному колекторах кож- ної електростанцiї та параметри пари по кожному вiдвiдному паропрово- ду; - тиск у зворотному та подавальному колекторах джерела i приблиз- на годинна кiлькiсть циркулюючої води в тепловiй мережi; - кiлькiсть годин роботи мережi за добу. 11.1.17 В оперативному керуваннi чергового диспетчера ПТМ знахо- дяться магiстральнi та розвiднi трубопроводи насосно-перекачувальнi станцiї паро- конденсатопроводи i резервнi котельнi. В оперативному вiданнi диспетчерської служби знаходяться теп- лофiкацiйнi установки теплопостачальних електростанцiй районнi ко- тельнi та блок-котельнi споживачiв що працюють спiльно з ТЕЦ а в РЧП - всi тепловi пункти споживачiв що живляться вiд енергосистеми. 11.1.18 Для досягнення максимальної економiчностi роботи ТЕЦ вибiр працюючого або резервного обладнання пiдвiдомчого диспет- черськiй службi ПТМ лишається за черговим персоналом електростанцiї за умови виконання заданого теплового диспетчерського графiка. У кожному випадку персонал ТЕЦ зобов'язаний повiдомити диспетчер- ську службу ПТМ про всi змiни якi виконуються в схемi роботи джере- ла тепла. 11.1.19 Жодний елемент теплофiкацiйного обладнання ТЕЦ i теплової мережi не може бути виведено з роботи або резерву без дозволу диспет- черської служби ПТМ крiм випадкiв що загрожують безпецi людей i збереженню обладнання. Про здiйснення аварiйного переключення пот- рiбно негайно повiдомити диспетчера. 11.1.20 Виведення з роботи та резерву теплофiкацiйного обладнан- ня ТЕЦ незалежно вiд наявностi затвердженого плану оформляють заяв- кою пiдписаною головним iнженером електростанцiї обладнання ПТМ - заявкою пiдписаною начальником ПТМ. Заявки якi не впливають на виконання диспетчерського графiка подаються напередоднi виведення обладнання до 12 год; заявки якi викликають змiни диспетчерського графiка навантажень подаються за 2-4 доби до початку робiт. Дозвiл на виведення обладнання ПТМ з роботи та резерву дає голов- ний iнженер ПТМ або начальник диспетчерської служби про що диспет- чер повiдомляє чергового iнженера електростанцiї та чергового по ра- йону напередоднi проведення робiт до 15 год. Заявки на вiдключення магiстралей якi викликають змiни режиму ТЕЦ подаються диспетчеру енергоуправлiння за пiдписом головного iнженера ПТМ або начальника диспетчерської служби. 11.1.21 У виняткових випадках оперативнi заявки на позаплановий ремонт можуть подаватись диспетчеру ПТМ в будь-який час. Диспетчер має право дозволити ремонт одноосiбно пiд свою вiдповiдальнiсть але лише на термiн в межах свого чергування. На бiльш тривалий строк ре- монту заявка повинна бути затверджена головним iнженером ПТМ або на- чальником диспетчерської служби. 11.1.22 У заявцi на виведення теплофiкацiйного обладнання з робо- ти або резерву повинно бути зазначено: - яке обладнання та з якою метою треба вивести з роботи або ре- зерву; - на який строк дата час початку та закiнчення робiт ; - якi змiни внесе вiдключення обладнання в нормальну роботу теп- лових мереж i ТЕЦ; - номер наряду та прiзвище вiдповiдальної особи якщо робота ви- конується за нарядом. 11.1.23 Виведення обладнання з роботи та резерву i його випробу- вання можуть виконуватись лише пiсля розпорядження чергового диспет- чера ПТМ даного перед самим виведенням обладнання з роботи або резер- ву або початком випробувань. 11.1.24 Якщо обладнання не буде вiдключене в призначений строк то час вiдпущений на ремонт або випробування скорочується. У будь-яких випадках строк включення обладнання залишається той самий. Продовжити строк заявки може тiльки головний iнженер ПТМ або керiвництво енергосистеми у випадку вiдключення обладнання електрос- танцiй. 11.1.25 Про всi вiдключення або переключення теплофiкацiйного об- ладнання аварiйного характеру пов'язанi з припиненням подачi тепло- носiя споживачам тепла або iз змiнами параметрiв теплоносiя витрати температури тиску абонентiв необхiдно повiдомити не пiзнiше як за двi доби до вiдключення причому в кожному окремому випадку обов'яз- ково зазначити на який строк провадяться вiдключення або переключен- ня. Книга 319 Раздел 9 Глава 2 Функцiї диспетчерiв ПТМ 11.2 Функцiї диспетчерiв ПТМ 11.2.1 Начальник ДС головний диспетчер ПТМ зобов'язаний: - керувати оперативною роботою чергових диспетчерiв ПТМ i диспет- черською службою в цiлому; - керувати роботою режимної групи; - здiйснювати щоденний контроль за вiдпуском тепла з електрос- танцiй вiдповiдно до мiсячного плану; - за добовим прогнозом погоди розробляти графiк режиму роботи теплових мереж на наступну добу та контролювати добове регулювання вiдпуску тепла; - стежити за точним виконанням черговими диспетчерами заданих ре- жимiв щоденно переглядаючи всi записи в оперативному журналi; - щоденно розглядати заявки на вiдключення та включення теп- лофiкацiйного обладнання теплових мереж i джерел теплопостачання в необхiдних випадках узгоджувати рiшення щодо заявок з головним iнже- нером ПТМ i головним диспетчером енергосистеми i давати черговим дис- петчерам ПТМ вiдповiднi вказiвки щодо їх виконання; - здiйснювати технiчний контроль за всiма операцiями якi прова- дяться черговим персоналом джерела тепла та теплових мереж; - контролювати дiї чергових диспетчерiв з локалiзацiї та лiквiдацiї аварiй i усунення порушень режиму роботи теплових мереж; - за даними аналiзiв якi виконує електростанцiя щоденно контро- лювати якiсть пiдживлювальної та сiтьової води та конденсату що по- вертається споживачами пари; - своєчасно повiдомляти головного iнженера ПТМ про всi порушення заданого режиму роботи теплових мереж i правил технiчної експлуатацiї; - узгоджувати та вирiшувати з головним i черговим iнженерами електростанцiї та енергосистеми всi питання пов'язанi з рацiо- нальним здiйсненням заданих режимiв; - забезпечити чергових диспетчерiв ПТМ технiчною документацiєю перерахованою в 11.1.13 i 11.1.14; - своєчасно вносити виправлення в диспетчерськi схеми та iнструкцiї а також розробляти новi iнструкцiї з оперативної роботи чергових диспетчерiв i слюсарiв РДП; - розробляти та вживати заходiв щодо покращення та удосконалення методiв контролю за роботою теплових мереж диспетчерським пунктом забезпечення транспортом зв'язком оснащення приладами апаратурою тощо ; - пiдготовлювати чергових диспетчерiв ПТМ та пiдвищувати квалiфiкацiю всього оперативного персоналу диспетчерської служби; - складати та подавати на схвалення головному iнженеровi ПТМ пе- релiк технiчної документацiї для РЧП перелiк обов'язкових записiв в оперативному журналi РЧП i форму рапорту чергових слюсарiв. 11.2.2 Черговий диспетчер ПТМ пiд час чергування здiйснює за- гальне технiчне та оперативне керiвництво експлуатацiєю теплових ме- реж i вiдповiдає за: - безперебiйну та економiчну роботу теплових мереж; - правильне виконання всiх розпоряджень що вiдносяться до опера- тивних переключень; - правильнiсть допуску до робiт. 11.2.3 Черговий диспетчер ПТМ повинен знати: - характеристику схему роботи та стан теплофiкацiйного обладнан- ня теплопостачальних електростанцiй котельних теплових мереж; - схеми комунiкацiй теплових мереж районiв мiсцезнаходження теп- лових камер i насосно-перекачувальних станцiй розташування засувок дренажних i повiтряноспускних пристроїв та розмiщення споживачiв теп- ла; - нормальнi та аварiйнi режими теплофiкацiйного обладнання елек- тростанцiй i теплових мереж. 11.2.4 Черговий диспетчер ПТМ: - задає теплопостачальним електростанцiям i районам теплових ме- реж добовi тепловi диспетчерськi графiки стежить за виконанням цих графiкiв i дотриманням необхiдних параметрiв теплоносiя тиску в зво- ротних колекторах наявних напорiв на виводах i температур в пода- вальних трубопроводах водяних теплових мереж тиску i температури па- ри у вивiдних колекторах парових мереж тиску на насосно-перекачу- вальних i дросельних станцiях забезпечуючи гiдравлiчний а також температурний режими всiєї теплової мережi; - коректує заданий тепловий графiк при вiдхиленнi температури зовнiшнього повiтря вiд прогнозу або з причин пов'язаних з надiйнiстю та економiчнiстю роботи теплових мереж - за погодженням з головним диспетчером ПТМ; - збирає схему теплових мереж що забезпечує безперебiйне тепло- постачання споживачiв; - керує роботою чергових працiвникiв районiв iз забезпеченням за- даного режиму та виконання оперативних розпоряджень забезпечує че- рез них виконання дозволених заявок на виведення обладнання в ремонт а також стежить за своєчасним введенням цього обладнання в роботу; - запрошує данi про стан обладнання та параметри теплоносiя на колекторах ТЕЦ у сiтьових районах i теплових пунктах вiд чергових з теплофiкацiйного обладнання ТЕЦ i сiтьових районiв контролює якiсть конденсату що повертається та сiтьової пiдживлювальної води; - доповiдає начальниковi ДС головному диспетчеровi а при необ- хiдностi головному iнженеровi ПТМ про всi порушення щодо нормального режиму роботи мереж та пошкодження; - у випадку аварiй у тепловiй мережi якi порушують графiк наван- таження негайно повiдомляє про це диспетчера енергосистеми та черго- вого iнженера теплопостачальної електростанцiї; - керує локалiзацiєю та лiквiдацiєю аварiй у теплових мережах; при порушеннi прямого зв'язку з районом негайно направляє в район аварiйну автомашину обладнану двостороннiм радiозв'язком; - фiксує всi переговори з черговим персоналом електростанцiй i сiтьових районiв; - забезпечує ведення технiчної звiтностi за свою змiну; - негайно доповiдає про нещаснi випадки керiвництву ПТМ та опера- тивним керiвникам енергосистеми органiзовує першу медичну допомогу особам що постраждали. 11.2.5 Усi оперативнi розпорядження та повiдомлення диспетчер ПТМ повинен подавати стисло й чiтко. 11.2.6 Черговий диспетчер ПТМ повинен вимагати вiд чергового пер- соналу повторення виданого розпорядження; з свого боку диспетчер та- кож повинен повторювати всi повiдомлення чергового оперативного пер- соналу районiв i записувати їх в оперативний журнал. 11.2.7 Порядок ведення телефонних розмов диспетчера ПТМ з черго- вим персоналом електростанцiй районiв та iншими особами установ- люється мiсцевою iнструкцiєю затвердженою начальником диспетчерської служби. Книга 319 Раздел 9 Глава 3 Черговий пункт експлуатацiйного району 11.3 Черговий пункт експлуатацiйного району 11.3.1 У кожному районi ПТМ для ведення оперативної роботи з ек- сплуатацiї теплових мереж та теплових пунктiв споживачiв органiзо- вується черговий пункт. При вiдсутностi порайонного подiлу черговий пункт сумiщається з диспетчерським пунктом ПТМ. 11.3.2 Диспетчер оператор чергового пункту району здiйснює: - отримання та передачу для виконання всiх розпоряджень диспетче- ра ПТМ з оперативної роботи наповнення включення та вiдключення теплових мереж теплових пунктiв i систем споживачiв тепла переклю- чення магiстралей та iн ; оформлення узгодження та передачу диспет- черу заявок на вiдключення теплових мереж; контроль за виконанням вiдданих розпоряджень i доповiдь черговому диспетчеру про їх виконан- ня; ведення оперативної документацiї; оперативний зв'язок з диспет- черською службою ПТМ та слюсарями з обслуговування теплових мереж i теплових пунктiв; прийом повiдомлень про неполадки теплопостачання в районi теплових мереж. Диспетчер також бере участь у лiквiдацiї аварiйних ситуацiй; - контроль за тиском температурою та витратою теплоносiя на ви- водах електростанцiй котельнi в характерних точках мережi та в абонентiв а також забезпечення виконання заданого режиму роботи; контроль за дотриманням температури зворотної сiтьової води вiд спо- живачiв тепла повертанням конденсату; контроль за роботою насосних станцiй станом готовностi резервних котельних з щита управлiння; - отримання запис та передачу диспетчеру установлених вiдомос- тей вiд електростанцiй i абонентiв; - контроль за наявнiстю в районi необхiдного iнструменту та аварiйного запасу матерiалiв арматури i обладнання за списком зат- вердженим головним iнженером ПТМ а також їх справним станом. 11.3.3 У розпорядженнi чергового РЧП повиннi знаходитись: - щит з оперативною схемою теплових мереж району що вiдображає їх фактичний стан в роботi ремонтi або резервi ; - оперативний журнал чергового по району; - книга заявок на включення та вiдключення обладнання; - книга реєстрацiї нарядiв на виконання робiт i папка для їх зберiгання; - книга скарг абонентiв; - книга телефонограм; - експлуатацiйнi графiки режимiв роботи теплових мереж у кожнiй магiстралi п'єзометричнi температурнi витрат теплоносiя на лiтнiй i зимовий перiоди ; - список персоналу експлуатацiйного району з домашнiми адресами i телефонами; - альбом теплових камер району з адресами розташування камер; - списки камер якi заливаються грунтовою водою загазованих i запломбованих з постiйно закритими магiстральними засувками; - список абонентiв з тепловими навантаженнями по водi i парi для теплоспоживання кожного виду опалення вентиляцiї гарячого водопос- тачання технологiя i т.iн. прiзвище вiдповiдальних осiб їх адре- си та номери телефонiв для зв'язку в денний i нiчний час; - список резервних котельних у районi i в абонентiв; - вiдомiсть для реєстрацiї параметрiв тиску температури вит- рат води пiдживлення i пари повернення конденсату якi пере- даються з електростанцiї та вiд абонентiв; - таблицi перевiдних коефiцiєнтiв для визначення витрати тепло- носiя по лiчильниках дiаграмах витратомiрiв дiфманометрах дiамет- рах отворiв дросельних пристроїв та напорах i т. iн.; - номери телефонiв адмiнiстративних вiддiлiв або iнспекцiй мiста для кожної магiстралi а також аварiйних служб газового водоп- ровiдного та каналiзацiйного господарств мiста; - комплект iнструкцiй правил технiчної експлуатацiї та технiки безпеки; - опис водовiдкачувальних засобiв району; - вiдомостi про аварiйний запас у районi кисню карбiду кальцiю ацетилену матерiалiв арматури та обладнання; - набiр слюсарного iнструменту та комплекти аварiйного i чергово- го спецодягу гумовi чоботи тiлогрiйки брезентовi плащi шланговi протигази i т.iн. згiдно з описом затвердженим головним iнженером ПТМ; - ключi та гачки для вiдкриття камер ланцюги iз замками для за- пору засувок набiр табличок "Не вмикати! Працюють люди" не менше двох справних акумуляторних лiхтарiв i аптечку з медикаментами для надання першої допомоги. 11.3.4 На посаду диспетчера оператора району призначаються iнженери або технiки з достатнiм стажем i досвiдом роботи у теплових мережах якi пройшли стажування i витримали екзамени комiсiї на чолi з начальником диспетчерської служби; один з чергових призначається старшим i на нього покладається вiдповiдальнiсть за стан технiчної документацiї. 11.3.5 Диспетчер оператор району оперативно пiдпорядкований черговому диспетчеру ПТМ а адмiнiстративно - начальнику району. Розпорядження директора або головного iнженера ПТМ начальника району його заступника та майстра що стосуються оперативної роботи щодо режиму параметрiв включення та вiдключення мереж або теплових пунктiв споживачiв черговий по району виконує лише з дозволу черго- вого диспетчера ПТМ. 11.3.6 Диспетчер оператор району заносить у оперативний журнал: - заданий тепловий диспетчерський графiк; - данi про стан теплових мереж теплових пунктiв i основного теп- лоспоживаючого обладнання та всi проведенi на них операцiї; - усi отриманi та наданi розпорядження з експлуатацiї теплових мереж району та вiдмiтки про їх виконання; - записи про аварiї або порушення режиму роботи мереж i вжитi для їх лiквiдацiї заходи; - записи про приймання i здавання чергувань з вiдмiтками про фак- тичний стан теплових мереж на момент змiни чергувань вiдповiднiсть оперативної схеми фактичному стану та про здавання iнструментiв ма- терiалiв i запасних частин однiєї змiни другiй згiдно iз затвердже- ним перелiком. 11.3.7 Данi про параметри теплової мережi диспетчер оператор району регулярно заносить у реєстрацiйну вiдомiсть i повiдомляє по телефону про це чергового диспетчера ПТМ. Форма вiдомостi та перiодичнiсть передачi даних встановлюється головним iнженером тепломережi. 11.3.8 Диспетчер оператор району зобов'язаний негайно повiдом- ляти чергового диспетчера тепломережi чергового iнженера джерела теплопостачання а в денний час - також начальника або майстра райо- ну про всi несправностi порушення нормального режиму роботи тепло- вих мереж про всi нещаснi випадки з персоналом району i вживати необхiднi заходи щодо попередження локалiзацiї та лiквiдацiї аварiї i надання першої допомоги потерпiлим. 11.3.9 У виняткових випадках пiд час виявлення дефектiв що ство- рюють явну небезпеку для життя людей або цiлiсностi обладнання дис- петчер оператор району зобов'язаний негайно вжити термiнових за- ходiв навiть якщо треба вiдключити аварiйне обладнання або дiлянку з одночасним повiдомленням чергового диспетчера ПТМ та чергового iнженера електростанцiї СТ РК К про те що трапилось i про вжитi заходи. 11.3.10 Всi розпорядження отриманi вiд диспетчера ПТМ усно або по телефону диспетчер оператор району зобов'язаний повторити а також вимагати повторення тих розпоряджень якi вiн вiддає. 11.3.11 Замовлення споживачiв тепла на включення або вiдключення а також претензiї або скарги на невiдповiднiсть якостi або кiлькостi теплоносiя диспетчер оператор району повинен точно занести в жур- нал i довести до вiдома начальниковi району та черговому диспетчеру ПТМ. 11.3.12 У випадку виявлення незаконних дiй абонентiв або порушен- ня правил користування тепловою енергiєю черговий району повинен повiдомити про це начальника району або його заступника. 11.3.13 Диспетчеру оператору району забороняється залишати ро- боче мiсце незалежно вiд того знаходиться обладнання в роботi чи зу- пинене. У виняткових випадках оператору допускається залишати робоче мiсце з дозволу чергового диспетчера ПТМ. 12 Правила безпеки пiд час обслуговування теплових мереж Обслуговування теплових мереж повинне виконуватись вiдповiдно до РД 34.03.201 "Правила техники безопасности при эксплуатации тепломе- ханического оборудования электрических станций и тепловых сетей". Персонал Мiненерго України що займається експлуатацiєю ремон- том налагоджуванням та випробуванням теплових мереж теплових пунктiв та опалювальних котельних повинен пройти спецiальне навчан- ня з безпеки виконання робiт та бути атестованим на право роботи вiдповiдно до посади.