ГКД 34.03.102-96

ГКД 34.03.102-96 Охорона праці в проектах організації будівництва та виконання робіт на енергетичних об'єктах. Методичні вказівки по розробці

МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ЕЛЕКТРИФІКАЦІЇ УКРАЇНИ ГКД 34.03. 102-96 Охорона праці в проектах організації будівництва та виконання робіт на енергетичних об'єктах. Методичні вказівки по розробці   Передмова 1 РОЗРОБЛЕНО ВАТ "Укроргенергобуд " 2 ВИКОНАВЦІ Н М Лернер О Г. Клименко Н Ф Бутіна 3 УЗГОДЖЕНО 1996-05-27 Державним комітетом України по нагляду за охороною праці лист N 07-6а/1589 1995-10-31 Президією ЦК профспілки працівників енергетики та електротехнічної промисловості України постанова П-28- 1 1 г 4 ЗАТВЕРДЖЕНО 1996-01-16 Міністерством енергетики та електрифікації України В А Лучніков 5 ЗАМІСТЬ Нормативних материалов по охране труда для раз-работки проектов организации строительства и проектов производства работ знергетическич обьектов Затв Упралінням по техніці безпеки і промислової санітарії Міненерго СРСР 28 12.79. М : Информэнерго 1981. 6 СТРОК ПЕРЕВІРКИ 2001 р Зміст 1 Галузь використання............................................................................. 2 Нормативні посилання.......................................................................... 3 Позначення і скорочення...................................................................... 4 Охорона праці в проектах організації будівництва............................ 4.1 Загальні положення ....................................................................... 4.2 Календарний план робіт................................................................ 4.3 Обсяг робіт..................................................................................... 4.4 Будівельний генеральний план..................................................... 4.5 Транспортні схеми основних вантажопотоків........................... 4.6 Санітарно-побутове обслуговування..................................... 4.7 Освітлення..................................................................................... 4.8 Транспортні шляхи....................................................................... 4.9 Протипожежні заходи................................................................... 4.10 Схема пропускання будівельних витрат і проект перекриття річок....... 4.11 Земельно-скельні роботи в проектах організації будівництва 4.12 Залізобетонні роботи в проектах організації будівництва....... 4.13 Монтажні роботи в проектах організації будівництва............. 5 Охорона праці в проектах виконання робіт щодо загальних напрямів будівельно-монтажних робіт................... 5.1 Загальні положення...................................................................... 5.2 Будівельні машини і механізми................................................... 5.3 Засоби підмощування................................................................... 5.4 Електрогазозварювальні роботи ................................................. 5.5 Навантажувально-розвантажувальні роботи.............................. 5.6 Складування матеріалів............................................................... 5.7 Електробезпека..................................................................... ..... 5.8 Роботи поблизу діючих ліній електропередачі.......................... 5.9 Обгородження небезпечних зон.................................................... 6 Охорона праці в проектах виконання робіт щодо земельно-скельних робіт. 6.1 Загальні положення ........................................................................ 6.2 Землевозні дороги........................................................................... 6.3 Розробка траншей і котлованів..................................................... 6.4 Насипи................................. ........................................................... 6.5 Розробка грунту механізмами........................................................ 6.6 Розробка грунту способом гідромеханізації................................. 7 Охорона праці в проектах виконання робіт щодо бетонних і залізобетонних робіт................................................. 7.1 Загальні положення ........................................................................ 7.2 Опалубні роботи.............................................................................. 7.3 Арматурні роботи............................................................................ 7.4 Транспортування й укладання бетонної суміші........................... 7.5 Електропрогрівання бетону ........................................................... 8 Охорона праці в проектах виконання робіт щодо каменярських робіт..... 9 Охорона праці в проектах виконання робіт щодо антикорозійних і гідроізоляційних робіт................................... 10 Охорона праці в проектах виконання робіт щодо опоряджувальних робіт....... 10.1 Загальні положення ...................................................................... 10.2 Штукатурні роботи ....................................................................... 10.3 Малярні роботи............................................................................. 10.4 Склярські роботи.......................................................................... 10.5 Облицьовувальні роботи .............................................................. 11 Охорона праці в проектах виконання робіт щодо покрівельних робіт ....... 12 Охорона праці в проектах виконання робіт щодо монтажних робіт................ 12.1 Загальні положення ...................................................................... 12.2 Монтаж збірних залізобетонних і стальних конструкцій.......... 12.3 Монтаж тепломеханічного обладнання і трубопроводів теплових електростанцій..................................... 12.4 Монтаж гідросилового обладнання електростанцій.................. 12.5 Електромонтажні роботи.............................................................. 13 Охорона праці в проектах виконання робіт щодо підземних робіт........ 13.1 Загальні положення ...................................................................... 13.2 Проходження тунелів ................................................................... 13.3 Спорудження підземних приміщень камер ............................. 13.4 Проходження фурнелей ............................................................... 13.5 Виведення облицювання.............................................................. 13.6 Підземний транспорт.................................................................... 13.7 Проходження стволів.................................................................... 13.8 Піднімання по похилому і вертикальному стволах ................... 13.9 Провітрювання підземних виробок............................................. 13.10 Запобігання затопленню підземних виробок ........................... 13.11 Протипожежні заходи................................................................. 13.12 Електробезпека виконання робіт у підземних виробках......... Додаток А Визначення допустимого навантаження на крижаний покрив............. Додаток Б Способи зберігання й укладки будівельних матеріалів виробів і конструкцій на складах ..................... УДК 658.382.3:69.05 ГКД 34.03.02-96  Охорона праці в проектах організації будівництва та виконання робіт на енергетичних об'єктах . Методичні вказівки по розробці Охрана труда в проектах организации строительства и производства работ на знергетических обьектах. Методические указания по разработке Чинний від 1996-07-01 1 Галузь використання Ці Методичні вказівки містять основні технічні положення і нормативні вимоги виконання яких забезпечує охорону життя і здоров'я працівників під час спорудження енергетичних об'єктів. Методичні вказівки є обов'язковими для виконання всіма підприємствами і організаціями що розробляють проекти організації будівництва і проекти виконання робіт для енергетичних об'єктів галузі. 2 Нормативні посилання У цих Методичних вказівках є посилання на такі нормативні документи: - Правила пожежної безпеки в Україні: Затв. наказом МВС України від 22.06.95 N 400 - К. 1995; - ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Обшиє санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны; - ГОСТ 12.1.013-78 ССБТ. Строительство. Электробезопасность. Общие требования; - ГОСТ 12.1.046-85 ССБТ. Строительство. Норми освещения строительных площадок; - ГОСТ 12.3.003-86 ССБТ. Работы электросварочные. Требования безопасности; - ГОСТ 12.3.009-76 ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности; - ГОСТ 12.3.016-87 ССБТ. Строительство. Работы антикоррозионные. Требования безопасности; ҐОСТ 12.3.035-84 ССБТ. Строительство. Работы окрасочные. Требования безопасности; ГОСТ 12.3.036-84 ССБТ. Газопламенная обработка металлов. Требования безопасности; ГОСТ 12.3.040-86 ССБТ. Строительство. Работы кровельные и гидроизоляционные. Требования безопасности; ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности; ГОСТ 380-88 Сталь углеродистая обыкновенного качества. Марки; ГОСТ 2874-82 Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством; ГОСТ 8486-86Е Пиломатериалм хвойних пород. Технические условия; ГОСТ 9238-83 Габарити приближения строєний и подвижного состава железных дорог колеи 1520 1524 мм; ГОСТ 23407-78 Ограждения инвентарные строительных площадок и участков производства строительно-монтажных рзбот. Технические условия; ГОСТ 24258-88 Средства подмащивания. Общие технические условия; ГОСТ 26887-86 Площадки и лестницы для строительно-монтажных работ. Общие технические условия; ГОСТ 27321-87 Леса стоечные приставные для строительно-мон-тажных работ. Технические условия; ГОСТ 27372-87 Люльки для строительно-монтажных работ. Технические условия; ГОСТ 28012-89 Подмости передвижные сборно-разборные. Тех-нические условия; ДСТУ 2586-94 Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування; СНиП 2.04.02-84 Водоснабжение. Наружные сети и сооружения; СНиП 2.05.02-85 Автомобильные дороги; СНиП 2.05.07-91 Промышленный транспорт; СНиП 2.09.02-85 Производственные здания; СНиП 2.09.04-87 Административные и бьгговые здания; СНиП II-4-79 Естественное и искусственное освещение; СНиП II-22-81 Каменные и армокаменные конструкции; СНиП II-39-76 Железньїе дороги колеи 1520 мм; СНиП II-89-80 Генеральные планы промншленных предприятий; СНиП II-106-79 Склады нефти и нефтепродуктов; СНиП 3.02.01-87 Земляные сооружения основания и фундаменты; СНиП 3.03.01-87 Несущие и ограждающие конструкции; СНиП 3.04.01-87 Изоляционнне и отделочные покрьггия; СНиП 3.08.01-85 Механизация строительного производства. Рельсовые пути башенных кранов; СНиП III-4-80 Техника безопасности в строительстве; ДНАОП 0-1.03-93 Правила устройства и безопасной зксплуатации грузоподьемных кранов: К.: 1994; ДНАОП 0.00-1.07-94 Правила будови та безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском: К.; Єдині правила безпеки при вибухових роботах: Затв. Держгіртехнаглядом України 25.03.92. К.: Норматив 1992; ОСП-72/87 Основнне санитарные правила работы с радиоактивными веществами и другими источниками ионизирующих излучений: Затв. Мінохоронздоров'я СРСР 26.08.87 N 4422-87. - М.: Энергоатомиздат 1988; Нормативные материалы по безопасной организации и зксплуатации переправ на реках и водоемах: Затв. Управлінням з техніки безпеки і промислової санітарії Міненерго СРСР 29.10.88. М.: Информзнерго 1989; Правила безопасности при работе с инструментом и приспособлениями: Затв. Управлінням з техніки безпеки і промислової санітарії Міненерго СРСР 30.04.85 постановою Президії ЦК профспілки працівників електростанцій і електротехнічної промисловості від 27.03.85. М.: Энергоатомиздат 1989; Правила техники безопасности при производстве электромонтажных работ на обьектах Минзнерго СССР: Затв. Управлінням з техніки безпеки і промислової санітарії Міненерго СРСР 04.10.83. - М.: Информзнерго 1984; Правила техники безопасности при зксплуатации электроустановок: Затв. Управлінням з техніки безпеки і промислової санітарії Міненерго СРСР 10.09.85 постановою Президії ЦК профспілки працівників електростанцій і електротехнічної промисловості від 21.08.85 М.: Энергоатомиздат 1986; Правила техники безопасности при зксплуатации электроустановок потребителей: Затв: Головдерженергонаглядом Міненерго СРСР 21.12.84. - М.: Энергоатомиздат 1989; Правила технической эксплуатации электроустановок потребителей: Затв. Головдерженергонаглядом Міненерго СРСР 21.12.84. - М : Энергоатомиздат 1989; Правила устройства электроустановок: Затв. Головенергонагля-дом Міненерго СРСР. - м.: Энергоатомиздат 1986; Типовая инструкция по охране труда при производстве работ с вредными химическими веществами: Затв. Управлінням з техніки безпеки і промислової санітарії Міненерго СРСР 07.09.89. М.: Информзнерго 1990; Типовая инструкция по охране труда при проведений погрузочно-разгрузочных работ: Затв. Міненерго УРСР 21.12.88; Правила техники безопасности и производственной санитарии при производстве ацетилена кислорода и газопламенной обработке металла: Затв. постановою Президії ЦК профспілок працівників машинобудування від 02.04.63. М.: Машгиз 1975; Правила по охране труда на автомобильном транспорте: Затв. Мінавтотранспорту РРФСР 09.03.89 і постановою Президії ЦК профспілки працівників автомобільного транспорту і шосейних доріг від 31.08 88. - К.: Ін-т "Киевский стройпроект" 1993. 3 Позначення і скорочення У цих Методичних вказівках подано такі позначення та скорочення: ВР вибухові речовини; ПЛ повітряна лінія електропередачі; ПВР проект виконання робіт; ПОБ проект організації будівництва. 4 Охорона праці в проектах організації будівництва 4.1 Загальні положення 4.1.1 Заходи охорони праці на стадії складання проекту організації будівництва треба розробляти у вигляді проектних рішень у складових його частинах в календарному плані робіт при визначенні обсягів робіт у будівельному генеральному плані транспортних схемах основних вантажопотоків схемах організації основних видів робіт і планах локалізації та ліквідації аварійних ситуацій. Заходи охорони праці повинні органічно входити в комплекс питань організації будівництва й технології виконання робіт і мають бути подані не у вигляді цитат і витягів з правил а як конкретні інженерні рішення. 4.1.2 Заходи охорони праці що розробляються в технічній документації ПОБ поділяються на дві основні групи: а загальномайданчикові заходи розробляючи які треба: розв'язувати питання організації санітарно-гігієнічного побутового і медичного обслуговування всіх хто працює на будівництві; давати перелік типових постійних і тимчасових пересувних чи збірно-разбірних будівель: гардеробник душових умивалень туалетів приміщень для обігрівання медпунктів їдалень приміщень для зберігання сушіння обезпилювання і ремонту спецодягу та спецвзуття прання спецодягу з обов'язковою прив'язкою їх на генеральному плані та зазначенням строків здавання в експлуатацію; при розробці схем автомобільних доріг і залізниць для під'їзду і доставляння матеріалів та конструкцій на територію будівельного майданчика а також внутрішньомайданчикових доріг зазначати переїзди що охороняються і засоби їх охорони проходи для людей шляхові знаки; вибирати систему загального освітлення будівельного майданчика і розробляти схеми освітлення транспортних вузлів доріг проходів і проїздів а також окремих об'єктів будівництва на всіх етапах їх спорудження; розробляти порядок забезпечення робітників питною водою із зазначенням джерел і місць водозабору пунктів розподілу способів доставляння та обробки; передбачати транспортні засоби для перевезення робітників до місця роботи а також будівництво пішохідних доріг для пересування працюючих від селищ до будівельного майданчика; розробляти заходи запобігання стихійним лихам що спричиняються паводками ураганами обвалами; вибирати єдину для всього будівельного майданчика систему зв'язку сигналізації і сповіщення. б заходи щодо організації основних видів робіт земельно-скельних залізобетонних монтажних та інших у процесі розробки яких мають бути розв'язані такі питання: послідовність та інтенсивність виконання робіт з погляду безпеки їх виконання; розподіл робіт по території будівельного майданчика при якому не було б зайвого скупчення людей механізмів матеріалів і було б якнайменше робіт що виконуються в кілька ярусів на одній вертикалі; підбір І розробка таких технологічних схем і розміщення механізмів щоб мінімальна кількість людей виконувала роботи на обмеженій території; розміщення на будівельному майданчику автомобільних доріг і залізниць ліній електропередачі й трансформаторних підстанцій складів матеріалів деталей і конструкцій. 4.1.3 Кожний розділ пояснювальної записки ПОБ має містити опис та обгрунтування прийнятих проектних рішень щодо охорони праці та пожежної безпеки. 4.1.4 Із загальномайданчикових заходів охорони праці в пояснювальній записці мають бути обгрунтовані рішення що стосуються: організації санітарно-гігієнічного побутового та культурного обслуговування будівельників; загального освітлення будівельного майданчика і робочих місць; забезпечення працівників питною водою із зазначенням місць водозабору способів і засобів транспортування способів очищення чи кип'ятіння. 4.1.5 У пояснювальній записці мають бути також обгрунтовані прийняті методи виконання робіт з урахуванням місцевих кліматичних І географічних умов а також заходи безпеки під час повеней ураганів обвалів гірських порід та ін. 4.2 Календарний план робіт 4.2.1 У календарному плані робіт підготовчого періоду має бути передбачене упорядкування й закінчення до початку основних робіт комплексу споруд які забезпечують санітарно-гігієнічне обслуговування та безпечне виконання робіт у підготовчий і основний періоди. 4.2.2 У підготовчий період мають бути закінчені: улаштування транспортних шляхів до будівельного майданчика тимчасових і постійних шляхів на будівельному майданчику з усім комплексом робіт що гарантують безпеку доставляння матеріалів і конструкцій та безпеку переходів через транспортні шляхи; спорудження санітарно-побутових приміщень у кількості необхідній для забезпечення робітників на всіх етапах будівництва; улаштування радіо- і телефонного зв'язку; будівництво наземних і підземних комунікацій та обладнання загального освітлення; обгородження небезпечних зон транспортних вузлів підстанцій складів паливно-мастильних матеріалів тощо . У зв'язку з тим що будівництво енергетичних об'єктів ведеться в кілька етапів виконання робіт підготовчого періоду повинне випереджати етапи будівництва для яких вони призначені. 4.2.3 У календарному плані робіт основного періоду послідовність та інтенсивність робіт проектуються з урахуванням вимоги мінімального скупчення людей і механізмів на одиницю площі. 4.2.4 Виконання окремих видів робіт має бути ув'язаним з місцевими кліматичними умовами що впливають на продуктивність і безпеку виконання робіт. 4.2.5 Строки закінчення будівництва та устаткування підсобних підприємств мають бути суворо узгоджені із строками тих видів будівельно-монтажних робіт для яких вони призначені. 4.3 Обсяг робіт 4.3.1 До обсягів робіт підготовчого періоду треба відносити роботи що стосуються: загального санітарного очищення території будівництва та усунення можливих осередків забруднення вододжерел прибирання забруднених ділянок дезінфекція санітарна підготовка кладовищ перенесення скотомогильників і т. ін. ; забезпечення робітників доброякісною водою згідно з ГОСТ 2874. При визначенні необхідної кількості води мають бути враховані витрати на санітарно-побутові потреби; очищення природної води для питного водопостачання та використання підземної води згідно з СНиП 2.04.02-84 Водоснабжение. Наружные сети и сооружения; дренування і засипання боліт землею обробки водосховищ і лісів інсектицидами тощо з метою профілактики малярії та інших паразитарних захворювань; забезпечення електроенергією для освітлення будівельного майданчика і шляхів до нього. При складанні розрахунків і схеми освітлення необхідно враховувати рельєф місцевості та його зміну в процесі будівництва а також збільшення навантажень у мережах у міру розгортання будівництва; запобігання раптовому затопленню території виникненню зсувів обвалам гірських виробок і карстових порожнин шляхом організації стоку води засипання виробок фунтом тощо; забезпечення будівництва необхідними санітарно-побутовими приміщеннями згідно з СНиП 2.09.04-87 Административные и бытоые здания; створення радіо- і телефонного зв'язку що забезпечує потреби служби охорони праці санітарно-побутового обслуговування та аварійного оповіщення. 4.3.2 У відомості обсягів робіт які виконуються в основний період будівництва повинні бути враховані обсяги робіт що можуть бути спричинені місцевими кліматичними і метеорологічними умовами опалення утеплення будівельних об'єктів у зимовий період запобігання протягам у весняно-осінній період і т. ін. . 4.3.3 У випадках спорудження гідротехнічних тунелів і підземних електростанцій а також розробки технології виробництв зв'язаних з використанням токсичних речовин та матеріалів мають бути враховані обсяги робіт що стосуються забезпечення робочих місць вентиляцією. 4.4 Будівельний генеральний план 4.4.1 Найменші відстані між будівлями і спорудами треба визначати відповідно до вимог СНиП ІІ-89-80 Генеральныє планы промышленных предприятий. 4.4.2 На будівельному генеральному плані мають бути показані: постійні й тимчасові споруди будівлі та пристрої в тому числі залізниці й автомобільні дороги інженерні комунікації; склади матеріалів конструкцій та обладнання укрупнювально-складальні майданчики з виділенням об'єктів будівництво яких передбачається у підготовчий період ситуаційний план району будівництва; обгородження територій які становлять небезпеку для проходу людей транспортні вузли склади паливно-мастильних матеріалів та ін. ; розташування великих стаціонарних будівельних механізмів з позначенням небезпечної зони; траси тимчасових ліній електропередачі; розташування приоб'єктних складів матеріалів і конструкцій майданчиків укрупнювального складання обладнання та будівельних конструкцій базисного й витратних складів вибухових речовин і засобів висадження; внутрішньобудівельні транспортні схеми; розміщення установок загального освітлення будівельного майданчика. Місця їх установлення обираються з урахуванням рельєфу місцевості та конфігурації споруд на різних етапах будівництва; траси водопостачання і теплофікації; системи каналізації та поверхневого водостоку. 4.4.3 Розташування будівельних баз і селищ будівельників треба передбачати поза територіями відчуженими для ліній електропередачі. 4.4.4 Усі існуючі підземні комунікації мають бути ретельно нанесені на будівельний генеральний план а в примітках до нього даються вказівки про те у яких організацій треба одержувати допуск для виконання робіт. 4.4.5 При розробці вертикального планування будівельного генерального плану необхідно ув'язати уклони залізниць колій і автомобільних доріг з перевезенням на них будівельних машин технологічного устаткуванання та будівельних конструкцій на зчіпах залізничних платформ і трейлерах. 4.5 Транспортні схеми основних вантажопотоків 4.5.1 Проектування автомобільних доріг треба виконувати згідно з вимогами СНиП 2.05.02-85 Автомобильные дороги. У зоні будівельного майданчика перевагу треба віддавати кільцевим дорогам з одностороннім рухом. У місцях перехрещення автомобільних доріг з лініями електропередачі треба враховувати допустимі наближення транспортних засобів особливо з негабаритним вантажем до проводів лінії електропередачі. У складі автомобільного парку мають бути передбачені спецмашини для поливання шляхового полотна. 4.5.2 Проектування під'їзних і внутрішньобудівельних залізниць на будівництві треба виконувати згідно з вимогами СНиП ІІ-39-76 Железные дороги колеи 1520 мм та СНиП 2.05.07-85 Промышленный транспорт. 4.5.3 Залізниці нормальної колії що прокладаються на будівельному майданчику і в будівлях виробничого призначення слід розташовувати з додержанням вимог ГОСТ 9238. 4.5.4 У місцях перехрещення автомобільних доріг з рейковими шляхами мають бути зроблені суцільні настили переїзди з контррейками укладеними врівень з головками рейок. Поздовжній уклон автомобільних доріг при підході їх до переїздів має не перевищувати 0 05. 4.5.5 В разі транспортування вантажів водним транспортом треба передбачати безпечні з'їзди і виїзди в місцях розвантаження суден а також місця стоянки та можливість розвороту автотранспортних засобів. 4.5.6 Крижані переправи треба влаштовувати згідно з Норматив-ными материалами по безопасной организации и экссплуатации переправ на реках и водоемах. 4.5.7 У проектах організації будівництва необхідно передбачати розташування житлового селища якомога ближче до місця робіт. У тих випадках коли відстань від місця проживання до місця роботи перевищує 3 км треба встановити порядок і спосіб своєчасного і безпечного доставляння працівників до місця роботи і назад автомобільним чи іншим видом транспорту. Якщо відстань між селищами і будівельним майданчиком менша З км має бути передбачена пішохідна дорога шириною не меншою 2м. 4.6 Санітарно-побутове обслуговування 4.6.1 На будівельному майданчику повинні передбачатися санітарко-побутові приміщення відповідно до СНиП 2. 09. 04-87 Админис-тративные и бытовые здания. 4.6.2 Побутові будівлі й приміщення треба проектувати залежно від району будівництва порядку освоєння будівельних майданчиків графіка руху робочої сили. Площі побутових будівель і приміщень та їх обладнання визначають беручи до уваги практикантів що проходять виробниче навчання на будівельних майданчиках з розрахунку 5 % від працюючих у найчисленнішій зміні. У тих випадках коли будівельники за умовами роботи вимушені проживати поза постійним місцем мешкання тимчасові пересувні бу-динки селища та ін. побутове забезпечення бані-санпропускники з душовими сітками в мийному відділенні пральнями санвузлами та ін розраховують беручи до уваги членів їхніх сімей що проживають разом з ними і передбачаючи додаткове побутове обслуговування душ дезінфекція одягу і постільних речей прання білизни та ін. . Для обслуговування членів сімей робітників пральні вбиральні приміщення для громадського харчування і пункти охорони здоров'я передбачаються за нормами для робітників а душові за нормами для виробничих процесів групи 16 табл. 6 СНиП 2.09.04-87 Админисвпративные и бытовые здания . 4.6.3 Кількість душових сіток слід визначати залежно від груп виробничих процесів і кількості працюючих у найчисленнішій зміні. Кількість пристроїв для питного водопостачання визначається з розрахунку один пристрій на 150 чоловік що працюють у найчисленнішій зміні. Площа приміщень для сушіння робочого одягу визначається з розрахунку 0 15 м2 на кожного хто користується цими приміщеннями у найчисленнішій зміні. Площа приміщень для обігрівання працівників визначається з розрахунку 0 1 м2 на одного працівника у найчисленнішій зміні. Кількість посадочних місць у їдальнях і буфетах визначається з розрахунку одне місце на 4 чоловік з найчисленнішої групи працівників у яких одночасно починається обідня перерва. До закінчення будівництва каналізаційних мереж на будівельном майданчику допускається використання пересувних убиралень обладнаних баками з водою для змивання і герметичними посудинами дл збирання нечистот розраховуються на щодобове очищення або вбн ралень з бетонними вигребами розраховуються на щотижневе очн щення . 4.6.4 Якщо виробничі процеси пов'язані з вібрацією що пере дається на верхні й нижні кінцівки для профілактики вібраційного захворювання побутові приміщення мають бути обладнані ручними ножними ваннами. Кількість ручних і ножних ванн треба визначати виходячи з кількості робітників у зміні та з розрахунку пропускної спроможності однієї ванни за зміну одна ручна ванна на 3 чоловік одна ножна на 40 . Для ручних ванн рекомендується використовувати напівкруглі умивальники розміром 600 х 500 мм. Ручні ванни треба влаштовувати в окремих приміщеннях облад-наних вішалками з гачками для рушників. Допускається їх розміщення в умивальнях а в літній період під навісом поблизу робочих місць. Ножні ванни треба розміщувати в переддушрвих або умивальня Вони мають бути обладнані індивідуальними змішувачами холодної і гарячої води. При ножних ваннах необхідно передбачити туалети вішалки для рушників і полиці для речей необхідних під час миття ніг. Ширина проходу повинна бути: . між рядами ножних ванн 2м; між крайнім рядом ножних ванн і стіною чи перегородкою -1 2м; між .кранами ножних ванн 0 7 м. Гідропроцедури для рук мають проводитися 1 2 рази за зміну перед обідньою перервою і після роботи тривалістю 8 10 хв. Температура води у ваннах має бути плюс 36 38 градусів. 4.6.5 Побутові приміщення і будівлі мають бути розташовані від носно об'єктів що виділяють пил шкідливу пару і гази бункерів бетоннорозчинових вузлів сортувальних пристроїв тощо на відстані не меншій 50 м з навітряного боку щодо вітрів переважного напрямку. 4.6.6 Проходи в побутові приміщення і будівлі не долускається передбачувати через залізничні колії без перехідних настилів і засобів сигналізації через відкриті траншеї та котловани зони роботи баштових кранів та інших навантажувально-розвантажувальних пристроїв. 4.6.7 Якість води для господарсько-питних потреб повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874. Очищення природної води для питного водопостачання і використання підземної води треба здійснювати відповідно до СНиП 2.04.02-84 Водоснабжение. Наружные сети и сооружения. Сполучення мереж господарсько-питних водопроводів з мережами водопроводів що подають непитну воду не допускається. 4.6.8 Якщо вода непридатна для пиття сирою треба передбачати відповідні пристрої для її кип'ятіння. 4.6.9 Водозабори для господарсько-питних потреб слід розташовувати вище по течії від будівельних майданчиків. 4.6.10 Відстані від робочих місць до місць загального користування наведеш в таблиці 1. ТАБЛИЦЯ 1 Найменування місць загального користування Відстань м Примітки Питні установки 75 Наведено відстані від робочих місць що знаходяться на відкритому повітрі Туалети 200 Приміщення для обігрівання 150 Приміщення громадського харчування 500 них приміщеннях Інші місця загального користування 500   4.6.11 На кожному об'єкті потрібно мати аптечку з медикаментами набір фіксуючих шин та інших засобів для надання першої допомоги потерпілим. 4.7 Освітлення 4.7.1 Робочі місця проходи проїзди і склади на будівельному майданчику в темний час доби повинні бути освітлені відповідно до СНиП ІІ-4-79 Естестеенное и искусственное освещение и ГОСТ 121.046. 4.7.2 Для всіх будівельних майданчиків і дільниць робіт треба передбачати загальне рівномірне освітлення. При цьому освітленість має бути не меншою від 2 лк незалежно від використовуваних джерел. 4.7.3 Для дільниць робіт де нормовані рівні освітленості мають бути більші за 2 лк на доповнення до загального рівномірного освітлення треба передбачати загальне локалізоване освітлення наприклад під час монтажу конструкцій механізмів і устаткування під час роботи будівельних механізмів укладання бетонно'гсуміші тощо . 4.7.4 Загальне локалізоване освітлення треба здійснювати освітлювальними приладами встановленими на будівлях конструкціях і щоглах загального рівномірного освітлення. 4.7.5 Робоче електричне освітлення треба передбачати на всіх будівельних майданчиках і дільницях де роботи виконуються в темний час доби. 4.7.6 Розрахунок прожекторного освітлення треба проводити задаючися нормованими освітленостями в горизонтальній площині. Окремі часто застосовувані значення освітленості наведено в таблиці 2. Таблиця 2 Найменування робіт дільниць Мінімальна освітленість лк Рівень поверхні на якій нормується освіт- леність Земляні роботи що виконуються сухим способом землерийними та іншими механізмами крім копання траншей і планування 5 По всій висоті забою і на всій висоті розвантаження Монтаж будівельних конструкцій: каркаси будівель естакади ферми балки плити і т. ін.. З0 По висоті складання Бетонування колон балок плит покриття і перекриттів мостових конструкцій та ін. З0 На поверхні бетону Відкритий склад нерудних матеріалів 2 На рівні землі; при застосуванні навантажу- вальних механізмів ос- вітленість 5 лк Відкритий склад металоконструкцій і обладнання 5 На рівні землі; при застосуванні навантажу- вальних механізмів ос-вітленість 10 лк 4.7.7 Прожектори треба встановлювати на висоті й під кутом нахилу при якому виключалася б осліплювальна дія установок зовнішнього освітлення. 4.7.8 До аварійного освітлення для продовження робіт треба вдаватися в тих випадках коли за вимогами технології перерва в укладанні бетонної суміші недопустима. 4.7.9 Освітленість від аварійного освітлення на дільницях бетонування несучих і обгороджувальних залізобетонних конструкцій має бути не менша від 3 лк а на дільницях бетонування масивів не менша 1 лк. 4.7.10 Евакуаційне освітлення влаштовується в тих випадках коли спуск підйом і вихід людей у темряві пов'язаний з підвищено небезпекою^ травмування. При цьому освітленість має бути не менша 0 5 лк усередині будівлі й 0 2 лк поза будівлею. 4.7.11 Світильники аварійного освітлення треба приєднувати до незалежного джерела живлення. Допускається живлення світильників аварійного освітлення від мережі робочого освітлення при наявності автоматичного перемикання на джерела живлення аварійного освітлення в разі раптового вимкнення робочого освітлення тобто в разі аварії . До лінії аварійного освітлення забороняється приєднувати інші споживачі електроенергії. 4.7.12 У разі неможливості або технічної недоцільності влаштування спеціальної мережі аварійного освітлення треба передбачати застосування Інвентарних переносних електричних ліхтарів з акумуляторними сухими батареями. 4.7.13 Улаштовувати спеціальну мережу аварійного освітлення не обов'язково у випадках: коли освітлення дільниці будівельного майданчика здійснюється не менше ніж двома групами прожекторів або двома прожекторами живлення яких передбачене від різних знижувальних трансформаторів приєднаних до різних високовольтних фідерів; при наявності крім загального прожекторного освітлення локалізованого освітлення світильниками що живляться від трансформаторної підстанції іншого фідера. 4.8 Транспортні шляхи 4.8.1 Транспортні шляхи будівництва - залізничні й автомобільні -проектуються відповідно до вимог СНиП 2.05.07-91 Промышлен-ный транспорт з урахуванням рекомендацій СНиП 2.05 02-85 Автомобилшый транспорт и СНиП П-39- 76 Железные дороги колеи 1520мм. 4.8.2 Перехрещення залізниці з автомобільною дорогою на території будівельного майданчика на одному рівні має бути розташоване на прямій ділянці цих доріг і під прямим кутом. В окремих обгрунтованих проектом випадках допускається кут перехрещення менший 90 градусів але не менший 30 градусів. Проїзна частина ґрунтових автодоріг протягом 10 м у кожний бік від крайньої рейки повинна мати покриття. Дорожнє покриття протягом 3 м від рейки має бути легкорозбірною конструкцією. Ширина переїздів повинна дорівнювати ширині проїзної частини але вона має бути не меншою 6 м на відстані 200 м в обидва боки від переїзду; якщо необхідно пропускати автомашини із причепами з негабаритними вантажами - не меншою 7 м. 4.8.3 Навантажувальнр-розвантажувальні шляхи треба укладати горизонтально без уклонів і розташовувати їх на прямій. Уклони залізничних шляхів у бік будівель повинні становити не більше 0 002. Радіуси кривих на залізничних шляхах будівельних майданчиків мають бути не менші 200 м якщо це не вимагає збільшення будівельного майданчика. У стиснених умовах допускається цю величину приймати 150 м. 4.8.4 У проекті автомобільних доріг необхідно розробити схеми розташування шляхових знаків і покажчиків з позначенням місць і способів їх встановленння відповідно до ДСТУ 2586. Кількість установлюваних знаків має бути достатньою для надійного орієнтування водіїв. Необхідність установлення їх треба обгрунтувати. 4.8.5 Відстань від краю проїзної частини автомобільної дороги до будівель і споруд має бути не меншою від наведених у таблиці 3. Таблиця З Будівлі й споруди Відстань м Зовнішні грані стін будівель: за відсутності в'їзду в будівлю та при довжині будівлі до 20 м 1 5 те саме при довжині будівлі понад 20 м 3 0 за наявності в'їзду в будівлю двовісних автомобілів 8 0 за наявності в'їзду в будівлю тривісних автомобілів 12 0 Осі паралельно розташованих залізничних шляхів колії 1520 мм 3 75 Огорожа території бази 1 5 Огорожа охоронюваної частини території бази 5 0 Зовнішні грані конструкцій і естакад 0 5 4.8.6 Ширину воріт автомобільних в'їздів на територію будівельного майданчика чи в будівлю приймати за найбільшою шириною використовуваних автомобілів плюс 1 5 м але не меншою 4 5 м а ширину воріт для залізничних в'їздів не меншою 4 9 м. 4.9 Протипожежні заходи 4.9.1 Протипожежні розриви від наметів і будок підйомників пересувних розчиномішалок та інших будівельних машин до споруджуваних будівель не нормуються а визначаються залежно від умов експлуатації. 4.9.2 На території будівництва площею понад 5 га має бути не менше двох в'їздів з протилежних боків майданчика. При наявності тупикових доріг має бути передбачене влаштування петльових об'їздів або майданчиків розміром не менших як 12x12 м для розвороту пожежних автомобілів. 4.9.3 До всіх будівель що споруджуються й експлуатуються має бути вільний під'їзд. Усі під'їзди і дороги в нічний час повинні мати освітлення. Якщо трубопроводи або кабелі прокладаються через дороги треба передбачати переїзні містки або тимчасові об'їзди. 4.9.4 Найменші відстані од відкритих наземних видаткових складів до будівель і споруд а також відстані між зазначеними складами треба визначати відповідно до вимог СНиП ІІ-89-80 Генеральный план промышленных предприятий. Пересувні вагончики використовувані як адміністративно-побутові приміщення повинні розташовуватися від споруджуваних підсобних будинків на відстані не меншій 24 м. Вагончики допускається розташовувати групами не більш як по 10 у групі. Відстань між групами вагончиків має бути не меншою 18 м. 4.9.5 Майданчики для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт повинні відповідати вимогам пожежної безпеки згідно з Правилами пожежної безпеки в Україні. 4.9.6 Для куріння на території будівництва треба передбачати спеціальні місця забезпечені засобами пожежогасіння ящиками з піском. 4.9.7 Для опалення місць виконання робіт усередині споруд що будуються треба застосовувати тільки парові калорифери. Опалення тепляків відкритим вогнем а також вогневими і електричними калориферами забороняється. 4.9.8 Зони виконання робіт з полімерними матеріалами мають бути обладнані вентиляцією що убезпечує виконання робіт а електрообладнання електроарматура й електропроводка повинні бути у вибухобезпечному виконанні. 4.9.9 Для безпечного спуску людей в разі пожежі необхідно передбачувати не менше двох драбин на весь період будівництва. Драбини мають бути запроектовані так щоб під час пожежі можна було завжди скористатися хоч би однією із них. 4.9.10 Складувати спалимі будівельні матеріали в межах протипожежних розривів між будівлями забороняється. Неспалимі будівельні матеріали дозволяється складувати в межах цих розривів якщо навколо будівель є вільна смуга шириною не меншою 5 м для проїзду і маневрування пожежних автомобілів. 4.9.11 Складувати тирсу разом з рейками трісками та іншими матеріалами не дозволяється. Для складування тирси треба передбачати спеціально відведені місця чи ящики. Інші відходи ганчірки металеву стружку та ін. треба складувати окремо від деревних відходів. 4.9.12 Зберігання легкозаймистих рідин і пального на будівельних майданчиках має відповідати вимогам СНиП II-106-79 Склады нефти и нефтепродуктов. 4.9.13 Зберігання легкозаймистих рідин і пального треба передбачати в неспалимих будинках. Зберігати рідини з температурою займання парів 28 градусів і нижче в напівпідвальних і підвальних приміщеннях не дозволяється. 4.9.14 Протипожежні розриви між складами легкозаймистих рідин і пального та іншими будівлями на території будівництва визначаються згідно з СНиП II-89-80 Генеральные планы промышленных предприятий. 4.9.15 Для приготування і зберігання вогненебезпечних мастик лаків фарб оліф і масел необхідно передбачати окремі приміщення з неспалимих матеріалів обладнані вентиляцією. Зберігання зазначених речовин разом з іншими спалимими матеріалами забороняється. Масла й оліфу треба зберігати окремо від різноманітних волокнистих речовин і матеріалів. 4.9.16 Застосування бітумних сумішей та інших шкідливих хімічних речовин треба проектувати з додержанням вимог Типовой инструкции по охране труда при производстве работ с вредными химичес-кими веществами. 4.9.17 Для виконання тимчасових вогневих робіт на відкритому майданчику з метою захисту спалимих конструкцій і предметів від дії тепла та іскор електричної дуги необхідно передбачати переносні неспалимі огорожі захисні екрани . Місця вогневих робіт та встановлення зварювальних агрегатів і трансформаторів мають бути очищені від спалимих матеріалів у радіусі не менш як 5 м і забезпечені засобами пожежогасіння. 4.9.18 Для газозварювальних робіт переносні ацетиленові генератори необхідно встановити на відкритих майданчиках. Допускається тимчасова їх робота в приміщеннях що добре провітрюються. 4.9.19 Балони з газами треба зберігати в окремих приміщеннях або під навісами щоб вони були захищені від прямого сонячного проміння в кількості не більше 50 шт. Під час зберігання балонів з газами слід керуватися ДНАОП 0.001-1.07-94 Правила будови та безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском. Приміщення де зберігаються балони з газами повинні бути забезпечені вогнегасниками з розрахунку один вогнегасник типу ОВП-10 на 10 балонів. Зберігати в одному приміщенні балони з киснем і горючими газами а також з карбідом кальцію фарбами і маслами забороняється. 4.9.20 Зберігання карбіду кальцію треба передбачати в закритих металевих барабанах в окремо розташованих неопалюваних сухих будівлях що мають природну вентиляцію. Треба також передбачати обміднений інструмент для відкривання барабанів. Забороняється розташовувати склади для зберігання карбіду кальцію в підвальних приміщеннях і низьких затоплюваних місцях. 4.9.21 Тимчасові електричні мережі та електрообладнання в усіх спорудах розміщених на будівельних майданчиках повинні відповідати Правилам устройства электроустановок та ГОСТ 12.1.013. 4.9.22 Прокладати постійну зовнішню водопостачальну мережу і встановлювати пожежні гідранти треба з таким розрахунком щоб до початку основних будівельних робіт ними можна було користуватися для гасіння пожеж. 4.9.23 Якщо будівництво постійного водопостачання до початку основних будівельних робіт закінчити неможливо і поблизу немає вододжерел необхідно передбачати влаштування тимчасових пожежних водопроводів або тимчасових пожежних водойм. 4.9.24 Тимчасовий зовнішній протипожежний водопровід для будівельного майданчика треба проектувати об'єднаним з господарсько-питним чи виробничим водопроводом. 4.9.25 Мінімальний діаметр зовнішнього протипожежного водопроводу об'єднаного з господарсько-питним чи виробничим водопроводом повинен бути не меншим 100 мм. 4.9.26 Протипожежний водопровід треба проектувати вздовж тимчасових автомобільних доріг на відстані не більшій як 2 5 м від краю проїзної частини але не ближче як за 5 м від стін будинку. Відстань між гідрантами має не перевищувати 150 м. 4.9.27 Для підготовчого періоду до закінчення будівництва тимчасового чи постійного протипожежного водопроводу треба проектувати пожежні водойми чи резервуари. Відстань між ними має бути не більша 250 м. Місткість водойм і резервуарів визначається з розрахунку необхідності гасіння пожежі протягом 3 годин. Запаси води треба брати з природних джерел за допомогою пересувних насосів. 4.9.28 Під'їзд до пожежних гідрантів водойм чи резервуарів повинен мати ширину не меншу 6 м. 4.9.29 Штучні водойми розташовані на території будівництва повинні бути утепленими і мати під'їзд з майданчиком 12x12 м для маневрування пожежних автомобілів. Рівень води в водоймах має забезпечувати можливість всмоктування пожежними насосами. Якщо поблизу будівництва є природні вододжерела річки ставки озера мають бути влаштовані під'їзди до них і пірси для пожежних автомобілів. Вододжерела які використовуються для гасіння пожеж повинні мати покажчики що освітлюються в нічний час. 4.9.30 Споруджувані будівлі тимчасові споруди й підсобні приміщення мають бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння. 4.10. Схема пропускання будівельних витрат і проект перекриття річок 4.10.1 У схемах пропускання будівельних витрат залежно від місцевих умов і етапу будівництва можуть бути прийняті різноманітні варіанти тунельні обвідні канали котловани з обгороджувальними перемичками через "гребінки" і т. ін. . Будь-який прийнятий варіант повинен мати обгрунтовані гідравлічні й статичні розрахунки які підтверджують можливість безпечного пропускання через споруди розрахункових будівельних витрат на будь-якому етапі будівництва а також "катастрофічних" паводкових і зливових вод. 4.10.2 У проекті перекриття мають бути зазначені всі підготовчі заходи що убезпечують роботи під час перекриття: улаштування під'їзних шляхів з урахуванням високої інтенсивності руху освітлення засобів зв'язку та оповіщення і т. ін. 4.10.3 У проекті перекриття річок мають бути вирішені такі питання: порядок евакуації з зони затоплення будівельного устаткування санітарно-побутових і виробничих приміщень а також енерго-комунікацій графік евакуації за днями і змінами із зазначенням об'єктів евакуації місцезнаходження і місця доставки ; забезпечення робочих місць на затоплюваній частині переходами для людей з місцями для пересування механізмів перелік місць переходів та їх експлікація даються на викопіюванні з генплану конструкція на кресленнях ; послідовність і способи розбирання перемичок з урахуванням швидкості розмивання грунту при цьому необхідно запроектувати перевищення гребеня перемичок над побутовим горизонтом води після розбирання першої черги не менше 1 м а ширину по гребеню залежно від характеру грунту перемичок не меншу від величини одного чи двох напорів; улаштування під'їзних шляхів до місця перекриття від місць навантаження матеріалів для перекриття з урахуванням потрібної інтенсивності руху; розробка конструкції вантажозахватних пристроїв для піднімання великогабаритних каменів; організація пункту штабу перекриття із забезпеченням огляду всієї панорами перекриття; організація освітлення засобів зв'язку та оповіщення; кількість і місця розташування рятувальних станцій на воді постів і необхідних для цього засобів з урахуванням природних особливостей річки обсягів будівельних робіт. 4.10.4 У проекті евакуації треба враховувати що під час затоплення котлованів у верхньому б'єфі і звуження русла в нижньому б'єфі спостерігається короткочасний спад рівня до 2 м акваторій а при льодоставі нависання льоду. 4.10.5 При конструюванні наплавних мостів необхідно враховувати додаткові напруги в прогінній будові й додаткові поперечні та поздовжні похили зумовлені специфічними умовами роботи наплавних мостів під час перекриття. 4.10.6 Міст треба встановлювати на кривій спаду похил якої залежить від витрат річки і ступеня обтиснення русла в процесі відсипання. 4.10.7 Довжину берегового прогону наплавного мосту слід визначати залежно від амплітуди коливань рівня верхнього б'єфа і максимально допустимого похилу прогону для автотранспорту. 4.10.8 Ширину проїзної частини наплавних мостів або мостів на жорстких опорах треба призначати з урахуванням необхідності розвороту автотранспорту. 4.10.9 Для безпеки автотранспорту під час розвантаження матеріалів відсипання їх у воду треба передбачати встановлення відбійних брусів конструкція яких залежить від обраних транспортних засобів. 4.10.10 У проекті перекриття необхідно передбачати запасний понтон наплавного моста для швидкої зміни понтона що вийшов з ладу а також засоби для забезпечення швидкого ремонту понтонів. 4.10.11 Мінімальну ширину банкета треба визначати з розрахунку безпечного роз'їзду автомашин і проходу людей по брівці. 4.11 Земельно-скельні роботи в проектах організації будівництва   4.11.1 Складаючи схеми організації земельно-скельних робіт і обираючи способи їх виконання слід передбачати максимальне зменшення обсягів робіт що виконуються вручну зачищення планування і тошо . 4.11.2 Схеми організації земельно-скельних робіт вибуховим способом треба складати відповідно до Єдиних правил безпеки при вибухових роботах. 4.11.3 Якщо грунти розробляються способом гідромеханізації у проекті необхідно зазначити охоронні зони на картах намиву рятувальне обладнання засоби зв'язку та сигналізації. 4.11.4 Транспортні шляхи для вивезення грунту мають бути кільцевими з одностороннім рухом особливо в зоні роботи землерийних машин. В'їзд транспортних машин на майданчик завантаження повинен відбуватися без додаткового маневрування і розворотів. 4.11.5 Розробляючи проекти котлованів і виїмок необхідно передбачати роботи з водовідливу і водозниження а також захисні заходи проти паводкових і зливових вод. 4.11.6 Під час прокладання доріг біля підошви скельних відкосів передбачуються заходи щодо їх кріплення та обкладання. 4.11.7 У ПОБ необхідно передбачати заходи боротьби з пилоутворенням. 4.12 Залізобетонні роботи в проектах організації будівництва 4.12.1 Обираючи засоби* подавання бетонної суміші в частини споруд і конструктивних елементів що бетонуються необхідно враховувати безперервну зміну обстановки залежно від етапу будівництва а також різноманітні кліматичні умови. 4.12.2 Способи укладення й ущільнення бетонної суміші в блоках мають передбачати максимальну механізацію робіт що виключає ручну працю. 4.12.3 При організації опалубних робіт треба передбачати якнайбільшу індустріалізацію впровадженням залежно від індивідуальних особливостей проекту й місцевих умов облицювальних блоків армопанелей армоплитоблоків та Інших конструкцій безпечних при виконанні робіт. Із числа знімних опалубок треба максимально використовувати рухому деревометалеву й металеву опалубку. 4.13 Монтажні роботи в проектах організації будівництва 4.13.1 Для зменшення обсягів робіт що виконуються на висоті треба передбачати максимальне укрупнення в межах вантажопідйомності механізмів і максимальну завершеність збірних елементів як будівельних конструкцій так і технологічного устаткування. Для цієї мети розробляються схеми складально-укрупнювальних майданчиків шо мають бути забезпечені потрібними механізмами вантажопідйомними кранами кантувачами засобами малої механізації тощо а також набором підсобно-допоміжних служб механічні майстерні кузні складські приміщення і т. ін. . 4.13.2 У схемах механізації монтажних робіт зазначається таке: взаємне розміщення засобів механізації та споруджуваних об'єктів; тип і вантажопідйомність механізмів; зони дії вантажопідйомних механізмів місця основних стоянок; шляхи руху механізмів у процесі монтажу; небезпечні зони. 4.13.3 Кількість типорозмірів збірних елементів має бути мінімальною а маса їх має відповідати вантажності транспортних засобів і вантажопідйомних механізмів. 4.13.4 Графік постачання збірних будівельних конструкцій і елементів технологічного обладнання на складально-укрупнювальні майданчики чи в зону монтажу має відповідати технологічній послідовності виконання монтажних робіт а кількість проміжних майданчиків складування в зоні виконання робіт має бути мінімальною. 4.13.5 Якщо немає можливості виконувати монтаж "з коліс" проміжні майданчики складування слід розташувати так щоб вони не утруднювали пересування людей і техніки в зоні монтажу. 5 Охорона праці в проектах виконання робіт щодо загальних напрямів будівельно-монтажних робіт 5.1 Загальні положення 5.1.1 Перелік питань охорони праці в проектах виконання робіт визначається прийнятими проектними рішеннями специфікою енергетичного будівництва та вимогами нормативних документів з охорони праці за видами робіт. 5.1.2 Організаційні заходи та інженерні рішення шо убезпечують виконання робіт мають бути нерозривно пов'язані з рішеннями технологічного порядку методами і способами виконання робіт. 5.1.3 Опис і обгрунтування прийнятих способів виконання будівельних і монтажних робіт треба проводити одночасно з описом і обгрунтуванням організаційних заходів та інженерних рішень що убезпечують виконання цих робіт. Крім того на кожний вид робіт необхідно розробляти перелік типових інвентарних пристосувань і пристроїв помости майданчики сходи риштовання кріплення огорожі вантажозахватні пристрої шо мають бути включені до специфікації устаткування і матеріалів. У переліку пристроїв і пристосувань треба зазначити альбоми та робочі креслення де вони розроблені і заводи де вони виготовляються або можуть бути виготовлені. 5.1.4 При впровадженні нової будівельної техніки технологічного устаткування матеріалів і-конструкцій нових способів і методів виконання будівельно-монтажних робіт у проекті мають бути розроблені необхідні конструктивні технологічні санітарно-гігієнічні та інші заходи спрямовані на запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням. 5.1.5 Треба передбачати способи ліквідації обледеніння будівельних конструкцій опалубки естакад обладнання і т. ін. На весняний період необхідно розробити заходи щодо зрубування льоду щоб запобігти його самообвалюванню. 5.2 Будівельні машини і механізми 5.2.1 У ПВР щодо роботи із застосуванням будівельних машин мають бути визначені: схеми руху та місця встановлення машин; освітлення робочої зони машин; зони дії небезпечних і шкідливих виробничих факторів що виникають під час експлуатації машин; місця і засоби заземлення машин; вимоги до місця встановлення або роботи машини; засоби зв'язку і сигналізації машиніста з робітниками. Забороняється застосовувати будівельні машини і механізми не за призначенням. 5.2.2 Переміщення встановлення і робота машин поблизу виїмок котлованів траншей канав з неукріпленими укосами дозволяється тільки за межами призми обвалення грунту при додержанні відстані по горизонталі від підошви укосів виїмки до найближчої опори машини не меншої від зазначеної в таблиці 4. Таблиця 4 Глибина виїмки м Відстань по горизонталі від основи укосу виїмки до найближчої опори машини м Грунт піщаний супіщаний суглинковий глинистий лесовий сухий 1 0 1 5 1 25 1 00 І 1 00 1 00 2 0 3 0 2 40 2 00 1 50 2 00 3 0 4 0 3 60 3 25 1 75 2 50 4 0 5 0 4 40 4 00 3 00 3 00 5 0 6 0 5 30 4 75 3 50 3 50 Стосовно виїмок глибиною понад 5 м відстань по горизонталі від підошви укосу виїмки до найближчої опори машини має бути установлена розрахунком. Якщо неможливо додержати відстаней зазначених у таблиці 4 укос виїмки треба укріплювати. 5.2.3 При необхідності виконання будівельно-монтажних робіт із застосуванням будівельних машин на місцевості з уклоном більшим від установленого паспортом машини треба розробити заходи проти перекидання машин як під час роботи так і під час переміщення. 5.2.4 Місце роботи будівельних машин має бути організоване так щоб був забезпечений достатній простір для маневрування та огляду робочої зони. 5.2.5 Над стаціонарними машинами і механізмами які встановлені поза приміщеннями необхідно передбачати встановлення навісів які б охороняли їх від атмосферних опадів. 5.2.6 Якщо машини й механізми бетононасоси розчинонасоси лебідки домкрати і т. ін. встановлюють на змонтованих конструкціях споруд ці конструкції мають бути розраховані й випробувані на міцність та стійкість і здані за актом виконавцеві робіт. 5.2.7 Вантажопідйомні машини і механізми слід вибирати з урахуванням їх вантажопідйомності висоти підйому гака та вильоту стріли. Маса вантажу що підіймається з урахуванням вантажозахватних пристроїв і тари не повинна перевищувати максимальну паспортну вантажопідйомність крана при даних вильоті стріли і висоті башти. Висота підйому гака має забезпечувати можливість переміщення вантажу піднятого не менше як на 0 5 м вище від перешкод що зустрічаються на його шляху штабелів вантажів вагонів змонтованих конструкцій тощо . 5.2.8 Вантажопідйомні машини треба встановлювати так щоб виключалася необхідність підтягувати вантажі при нахиленому положенні вантажних канатів. 5.2.9 Якщо вантаж піднімається одночасно двома лебідками треба добирати лебідки з однаковими швидкостями навивання тросів на барабани. 5.2.10 У випадку роботи кількох кранів на одному підкрановому шляху для запобігання їх зіткненню треба передбачувати встановлення кінцевих вимикачів механізмів "пересування які забезпечують зупинення кранів при відстані не меншій 5 м між переміщуваними вантажами або виступаючими конструкціями кранів. 5.2.11 Піднімання і переміщення вантажу кількома кранами допускаються в окремих випадках. При цьому мають бути зазначені: послідовність виконання операцій; положення вантажних канатів; вимоги до підготовки і стану підкранового шляху та інші вказівки щодо піднімання і переміщення вантажу. Коли вантаж піднімається кількома кранами навантаження яке припадає на кожний кран має не перевищувати його вантажопідйомність. Піднімання і переміщення вантажу двома чи кількома кранами ма'ють виконуватися під безпосереднім керівництвом особи відповідальної за безпечне виконання робіт щодо переміщення вантажів кранами або спеціально призначеного інженерно-технічного працівника. 5.2.12 Розробляючи проекти влаштування підкранових шляхів для баштових кранів необхідно керуватися вимогами СНиП 3.08.01-85 Механизация строшпельного производства. Рельсовые пути башенных кранов. 5.2.13 Визначаючи в ПВР межі небезпечних зон поблизу місць переміщення вантажів та поблизу споруджуваних будівель і споруд треба керуватися даними таблиці 5. Таблиця 5 Висота можливого падіння вантажу предмета м Максимальна відстань відльоту м переміщуваного краном вантажу у випадку його падіння предметів у випадку їх падіння з будівлі 1 2 3 До 10 4 3 5 20 7 5 70 10 7 120 15 10 200 20 15 300 25 20 5.2.14 У тому випадку коли драглайн працює спарено з екскаватором найкоротша відстань між ними має бути не менша від суми їхніх найбільших радіусів дії з урахуванням величини закиду ковша драглайном. 5.2.15 Небезпечна зона під час роботи екскаватора з прямою лопатою визначається з боку вибою за формулою Rз = R + b де R найбільший радіус копання b відстань від верху вибою до лінії кута природного укосу грунту; з протилежного боку вибою найбільшим радіусом копання. 5.2.16 Під час роботи стрілового самохідного крана відстань між поворотною частиною крана при будь-якому його положенні і габаритами будівель або штабелями вантажів та іншими предметами має бути не менша 1 м. . 5.2.17 Вантажопідйомність стропа має відповідати зусиллю від маси вантажу що підіймається з урахуванням коефіцієнта запасу міцності кількості віток і кута їх нахилу. При цьому кут між вітками стропа має не перевищувати 90 градусів. 5.2.18 Місця стропування мають бути намічені заздалегідь. Стро-пування довгомірних елементів що підіймаються в горизонтальному положенні треба виконувати не менше ніж двома стропами або спеціальними траверсами. 5.2.19 Якщо стропуються конструкції з гострими ребрами способом обв'язування необхідно між ребрами елементів і канатами передбачати встановлення прокладок що запобігають перетиранню. 5.2.20 Розраховуючи канат на міцність треба керуватися рекомендаціями ДНАОП 0-1.03-93 Правила устройства и безопасной эксплу-атации грузоподьемнык кранов. 5.2.21 Талі поліспасти домкрати і вантажопідйомні пристрої вибираються за вантажопідйомністю залежно від конкретних умов виконання робіт. 5.2.22 Підйомник треба встановлювати на горизонтальний майданчик з твердою основою чи на настил плиту достатньої міцності. Нижній блок вантажопасажирського підйомника необхідно встановлювати на залізобетонну плиту. 5.2.23 Вантажну платформу підйомника слід обгороджувати. Підйомники з поворотною платформою необхідно обладнати пристроєм що запобігає самовільному повороту платформи. В ПВР мають бути визначені місця кріплення настінних опор до будівлі. 5.2.24 Біля місця керування підйомником треба передбачати влаштування сигналізації з усіх поверхів на яких проводиться навантаження або розвантаження. 5.2.25 Верхній і проміжні розвантажувальні майданчики щоглового підйомника чи прорізи з боку підйомника слід обгороджувати знімними підйомними фатами. Зона дії платформи кабіни каретки підйомника на рівні землі має бути обгороджена. 5.2.26 Зона переміщення підйомника встановленого в будівельних риштованнях на всю висоту повинна мати суцільну огорожу по периметру. 5.2.27 Розтяжки під час роботи треба забезпечити стяжними гвинтовими муфтами або лебідками для їх натягу. Нижні кінці розтяжок треба міцно закріплювати на нерухомих опорах якорях і обгороджувати. 5.2.28 Майданчики де можливе перебування персоналу що обслуговує монтажні щогли крани мають бути обгороджені перилами висотою 1 1 м. 5.2.29 У випадку підіймання вантажу поблизу риштовань фасаду на якому є прорізи або частини що виступають має бути зроблена обшивка на всю висоту підйому і на ширину яка відповідає найбільшим розмірам вантажу що підіймається. 5.2.30 Будка машиніста який обслуговує лебідку має бути розташована за межами небезпечної зони і захищена згори козирком чи навісом. Розміщення будки має забезпечувати машиністові огляд процесу навантаження і розвантаження вантажів на будь-якій висоті. За відсутності достатньої видимості підіймання вантажів має здійснюватися з участю сигнальника. 5.2.31 Крани малої вантажопідйомності треба встановлювати на рамі основі прикріпленій до конструкції будинку споруди . 5.2.32 Переміщувати пересувний контейнер у складему вигляді на великі відстані або по нерівній поверхні забороняється. 5.2.33 Проходи і проїзди над якими знаходяться конвеєри мають бути захищені навісами продовженими понад габарити конвеєра не менше ніж на 1 м. 5.2.34 Треба передбачати рівномірне освітлення місця роботи конвеєра по всій його довжині. 5.3 Засоби підмощування 5.3.1 Риштовання помости колиски сходи та інші пристрої для виконання будівельно-монтажних робіт на висоті повинні бути як правило інвентарними і відповідати вимогам ГОСТ 24258 а також ГОСТ 26887 ГОСТ 27321 ГОСТ 27372 ГОСТ 28012. Неінвентарні риштовання і помости висотою понад 4 м повинні виконуватися за проектом затвердженим у встановленому порядку. 5.3.2 Для виготовлення дерев'яних щитів настилів і бортових огорож необхідно передбачати дошки хвойних порід другого сорту за "ГОСТ 8486 що підлягають антисептичному захисту а після виготовлення глибокому просоченню вогнезахисним складом. 5.3.3 Стальні елементи риштовань і помостів слід виготовити із сталі що задовольняє вимоги ГОСТ 380. 5.3.4 Усі елементи риштовань належить розраховувати на міцність а риштовання в цілому на стійкість. Настил риштовань має витримувати навантаження відповідне марці риштовань. 5.3.5 Поверхню грунту на яку встановлюються риштовання і домости необхідно спланувати утрамбувати і забезпечити відведення з неї атмосферних опадів. 5.3.6 Під кінцями кожної пари стояків риштовань у поперечному напрямку треба передбачати укладення суцільної нерозрізаної дошки товщиною не меншою 5 см. 5.3.7 Для підіймання робітників на риштовання висотою понад 12 м необхідно передбачати сходи з майданчиками розмішеними в сходовій секції риштовань на рівні кожного настилу. Уклон сходів не повинен перевищувати 60 градусів. Підйом на риштовання висотою до 12 м треба передбачати по драбинах установлених у межах кожного ярусу риштовання і закріплених верхнім кінцем до поперечин риштовань. Проріз у настилі для виходу із сходів має бути обгороджений з трьох боків. 5.3.8 Елементи риштовань розміщені біля проїздів і в місцях підіймання вантажів мають бути захищені від можливих ударів і зсувів. 5.3.9 Вхід до споруджуваної будівлі в якій установлені риштовання треба захищати зверху навісом а з боків суцільною обшивкою Дошками на всю ширину риштовань. Навіс і боковий захист мають виступати за габарити риштовань не менше ніж на 1 м. 5.3.10 Металеві риштовання мають бути заземлені. 5.3.11 Будівельні риштовання на кожних 40 м їхнього периметра необхідно обладнати одними сходами однією драбиною або стрем'янкою але не менше ніж двома сходами драбинами стрем'янками на всю будівлю. 5.3.12 У жарку пору року треба передбачати періодичне зрошування водою дерев'яних будівельних риштовань опалубок робочих настилів майданчиків а в зимовий час способи ліквідації обледеніння. 5.3.13 Стійкові риштовання мають бути закріплені до стіни будівлі по горизонталі і вертикалі. Відстань між місцями закріплення риштовань має бути понад 4 м. Місця і спосіб закріплення повинні бути зазначені в паспорті чи інструкції заводу-виготовлю-вача. 5.3.14 Конструкція кожного кріплення риштовань повинна бути розрахована на зусилля не менше 300 кг. 5.3.15 Забороняється кріпити риштовання до парапетів карнизів труб балконів та інших виступаючих конструкцій будівель. 5.3.16 Для підіймання і спуску колисок за допомогою лебідок треба передбачати застосування стальних канатів. Діаметри стальних канатів що підтримують підземні риштовання і колиски мають бути перевірені розрахунком і мати запас міцності не менший від дев'ятикратного. 5.3.17 Настили підйомних і підвісних риштовань слід обгороджувати з зовнішнього і торцевих боків перилами або металевою сіткою а настили колисок з усіх чотирьох боків. 5.3.18 Для сполучення між ярусами підвісних риштовань мають бути передбачені сходи що надійно закріплюються своїми верхніми кінцями до розташованого вище ярусу. 5.3.19 Щоб запобігти розхитуванню підвісного риштовання його прикріплюють за допомогою зв'язок до стійких частин будівлі. 5.3.20 Консолі до яких підвішуються колиски мають спиратися на стіни через підкладки. Спирання консолей на карнизи не допускається. 5.3.21 Встановлені на землі лебідки для підіймання й опускання колисок повинні бути завантажені баластом масою не меншою від подвійного робочого навантаження. Баласт повинен бути міцно закріплений на рамі лебідки. 5.3.22 Проходи під підвісним і підйомним риштованням а також колисками мають бути закриті або захищені навісами і позначені знаками безпеки. 5.3.23 Забороняється з'єднувати між собою суміжні секції підйомного риштовання і колисок за допомогою перехідних настилів драбинок . 5.3.24 Шляхи переміщення котючих риштовань мають бути горизонтальними як у поздовжньому так і в поперечному напрямках або їх уклони повинні відповідати допустимим уклонам зазначеним у паспорті та інструкції щодо експлуатації риштовань. 5.3.25 Під час стоянки котючих риштовань треба передбачати їх кріплення до стіни. 5.4 Електрогазозварювальні роботи 5.4.1 У процесі проектування електрогазозварювальних робіт повинні бути передбачені заходи які б забезпечували необхідну безпеку і запобігали травматизму від можливого ураження електричним струмом шкідливої дії випромінювання дуги бризків розплавленого металу і шлаку від отруєння газами що утворюються- під час зварювання вибухання посудин що перебувають під тиском від займання вогненебезпечного навколишнього середовища. 5.4.2 Організовуючи виконання зварювальних робіт треба додержувати загальних вимог безпеки за ГОСТ 12.3.003 и за ГОСТ 12.3.036 а також вимог Правил безопасности при работе с инструментом и приспособлениями. 5.4.3 Під час різання деталей тимчасових пристосувань балок ферм та інших пристроїв необхідно вжити заходів що запобігали б обвалюванню відрізаних елементів і падінню робітників з висоти. 5.4.4 Для виконання зварювальних робіт у приміщеннях особливо всередині ємкостей і закритих порожнин конструкцій залежно від характеру виконуваних робіт повинне передбачатися встановлення припливно-витяжної вентиляції або місцевої витяжної вентиляції за допомогою переносних відсмоктувань обладнаних пристроями для закріплення в місцях виконання робіт. 5.4.5 Перед зварюванням ємкостей цистерн резервуарів та інших пристроїв у яких містилися рідке паливо горючі рідини кислоти та інші речовини треба передбачати їх очищення промивання і просушування з наступним лабораторним аналізом який би підтвердив безпечну концентрацію зазначених речовин. Зварювання треба виконувати при відкритих лазах люках кранах при діючій переносній вентиляції і в присутності спостерігача. 5.4.6 Під час зварювання освітлення всередині ємкостей треба здійснювати за допомогою встановлених зовні світильників або за допомогою переносних ламп напругою не більшою 12В. Трансформатор дія переносних ламп як і джерело живлення при виконанні електрозварювальних робіт слід розміщувати поза зварювальним об'єктом з обов'язковим заземленням вторинної обмотки. Застосування для цього автотрансформаторів не допускається. 5.4.7 Розміщення електрозварювального обладнання має дозволяти безпечний і вільний доступ до нього. При одночасному використанні декількох однопостових зварювальних трансформаторів випрямлячів і перетворювачів вони повинні бути встановлені не ближче як за 0 8 м один від одного. Ширина проходів між багатопостовими джерелами живлення повинна бути не меншою 1 5 м а між автоматичними зварювальними' установками не меншою 2 м. 5.4.8 Над зварювальними установками повинні бути споруджені навіси з неспалимих матеріалів. 5.4.9 Електрозварювальні апарати і джерела живлення розміщені над землею чи перекриттям на висоті понад 1 м повинні бути обладнані робочими майданчиками з настилом сходами і поручнями. 5.4.10 Балони з газами треба зберігати в сухих добре провітрюваних приміщеннях. Порожні балони треба зберігати окремо від балонів наповнених газом. Після закінчення роботи балони з газами й ацетиленові генератори треба зберігати в спеціально відведених місцях що виключають доступ сторонніх осіб 5.4.11 Для переміщення газових балонів треба передбачати спеціальні візки або носилки. Підіймати балони на висоту треба за допомогою вантажопідйомних механізмів у контейнерах що забезпечують стійке і безпечне положення балонів під час транспортування. 5.4.12 Для експлуатації балонів на висоті треба передбачати їх зберігання в контейнерах чи будках що забезпечують їх надійне кріплення і виключають будь-яку можливість падіння їх з висоти і падіння на них предметів. 5.4.13. Для захисту від дотикання до вологої холодної землі й снігу холодного й гарячого металу та бетону зварювальники повинні бути забезпечені вологонепроникними підстилками матами лежаками наколінниками і підлокітниками з вогнетривких матеріалів з еластичним прошарком. 5.4.14 Переносні ацетиленові генератори треба встановлювати на відкритих майданчиках чи під навісом на відстані не меншій як 10 м від місць зварювальних і газополуменевих робіт предметів які дуже нагріваються і джерел відкритого вогню місця забирання повітря компресорами або вентиляторами а також на відстані не меншій як З м від джерел живлення для дугового зварювання. Забороняється розміщувати ацетиленові генератори в проїздах місцях скупчення людей а також на одному візку з кисневим балоном. 5.5 Навантажувально-розвантажувальні роботи 5.5.1 Розробляючи ПВР на навантажувально-розвантажувальні роботи треба керуватися вимогами безпеки передбаченими: ГОСТ 12.3.009; ДНА ОП 0-1.03- 93 Правила устройства и безопасной эксплуатации грузоподьемных кран; СНиП ПІ-4-80 Техника безопасности в строительстве; Типовой инструкцией по охране труда при проведении погрузочно-разгрузочных работ; Правилами по охране труда на автомобильном транспорте. 5.5.2 Механізований спосіб навантажувально-розвантажувальних робіт є обов'язковим для вантажів масою понад 50 кг а також у разі підіймання вантажів на висоту понад 3 м. 5.5.3 Установлювати навантажувально-розвантажувальні машини і механізми треба відповідно до положень передбачених у підрозділі 5.2 даних Методичних вказівок. 5.5.4 Майданчики для навантажувально-розвантажувальних робіт повинні бути сплановані а для майданчиків що використовуватимуться більше року слід передбачати покриття. Уклон навантажувально-розвантажувальних майданчиків допускається не більший 5 градусів. 5.5.5 Місця виконання навантажувально-розвантажувальних робіт повинні бути обладнані знаками безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026. 5.5.6 У місцях виконання навантажувально-розвантажувальних робіт вміст шкідливих газів пари пилу в повітрі робочої зони повинен не перевищувати граничне допустимих концентрацій згідно з ГОСТ 12.1.005. 5.5.7 Висоту вантажних платформ рамп для навантажувально-розвантажувальних робіт треба приймати: для залізничних платформ при рейковій колії 1520 мм -1100 мм; для автомобільного транспорту 1200 мм. 5.5.8 Ширину вантажних платформ необхідно приймати відповід-но до вимог технології й призначати кратною 1 5 м. Поперечний уклон підлоги вантажних платформ має становити ! % від будівлі . 5.5.9 Ширина пандусів для проїзду наземних транспортних засобів повинна бути на 0 6 м більшою від максимальної ширини вантаж-ного транспортного засобу. Уклон пандусів треба приймати залежно від типу транспортних засобів але не більший 16 % у будівлі й 10 % зовні будівлі. 5.5.10 На майданчиках чи естакадах призначених для розвантаження автомобілів-самоскидів треба передбачати колесовідбійні бруси висотою 40 70 см залежно від типу автосамоскида і бокові поручневі огорожі висотою 1 1 м що витримують зосереджене навантаження 70кгс. 5.5.11 Дороги мають бути по можливості прямолінійними і проектуватися за кільцевою тупиковою або мішаною схемою. 5.5.12 Проїзди з масовим вантажним рухом на території вантажно-розвантажувальних пунктів не треба суміщати з проходами по яких передбачається рух основних потоків працюючих. 5.5.13 На навантажувально-розвантажувальних майданчиках повинні бути передбачені в'їзди виїзди і майданчики для розворотів Транспорту розмір яких визначається залежно від прийнятого виду транспорту але має бути не менший як 12 х 12 м. 5.5.14 Місця для стоянки автомобілів під час навантажувально-розвантажувальних робіт повинні передбачатися за межами проїзної іастини доріг у вигляді спеціальних смуг чи майданчиків. Розміри смуг і майданчиків треба визначати розрахунком залежно від кількості й типу транспортних засобів з урахуванням схеми їх розміщення. 5.5.15 При розміщенні автомобілів на навантажувально-розвантажувальних майданчиках відстань між автомобілями що стоять один за одним у глибину має бути не менша 1м а між автомобілями що стоять поряд по фронту не менша 1 5 м. Якщо автомобілі потрібно ставити для навантаження або розвантаження поблизу будинку то між будинком і заднім бортом кузова автомобіля повинен бути інтервал не менший 0 5 м а між автомобілем і штабелем вантажу не менший 1 м. 5.5.16 У проекті виконання навантажувально-розвантажувальних і транспортних робіт автомобільним транспортом приймається така класифікація вантажів за групами: 1 вантажі малонебезпечні будівельні матеріали товари широкого споживання і т. ін. ; 2 легкозаймисті вантажі бензин гас нафта ацетон і т. ін. ; 3 порошні й спалимі вантажі цемент вапно бітум асфальт мінеральні добрива і т. Ін. ; 4 обпалюючі рідини кислота луг і т. ін. ; 5 балони із зрідженим газом; 6 вантажі небезпечні за своїми розмірами; 7 вантажі особливо небезпечні вибухові і т. ін. . 5.5.17 Навантаження І вивантаження вантажів 1-ї групи повинне відповідати вказівкам 5.5.2. 5.5.18 Навантаження і вивантаження вантажів 2-ї групи передбачається перекачуванням по шлангах і трубах. Горючі рідини слід перевозити в цистернах та інших закритих металевих ємкостях. 5.5.19 Навантаження і вивантаження вантажів 3-ї групи повинне бути механізованим. Ці вантажі мають транспортуватися в спеціалізованих автомобілях цементовозах бітумовозах тощо. Пильні вантажі дозволяється перевозити також в ущільнених кузовах. У приміщенні де здійснюються навантажувально-розвантажувальні роботи з порошними вантажами необхідно передбачити заходи щодо пиловидалення. 5.5.20 Навантаження вивантаження і транспортування вантажів 5-ї групи треба передбачати за допомогою вантажопідйомних механізмів. Застосовувати.для цього ліфти і шахтопідйомники не дозволяється. Транспортувати кислоти луги та інші обпалюючі рідини в скляній тарі треба за допомогою пристроїв з гніздами для розміщення тари. Гнізда всередині повинні бути обшиті м'яким матеріалом. 5.5.21 При транспортуванні вантажів 5-ї групи забороняється сумісне перевезення кисневих І ацетиленових балонів за винятком доставляння двох балонів на спеціальному візку на пост зварювання . 5.5.22 Навантаження вивантаження і перевезення вантажів 6-ї групи треба здійснювати додержуючи таких правил: довгомІрні вантажі довші на 2 м за довжину кузова автомобіля необхідно перевозити на автомобілях з причепами-гринджолами і напівпричепами; вивантаження довгомірних пощтучних вантажів рейки балки колоди тощо як правило повинне бути механізованим. Вивантаження вручну виконується із застосуванням міцних канатів не менш як двома вантажниками; при одночасному перевезенні довгомірних вантажів різної довжини коротші вантажі слід розмішувати зверху; платформи автомобілів призначені для перевезення довгомірних вантажів мають бути без бортів але повинні мати знімні або відкидні стояки що запобігають падінню вантажу; платформи автомобілів на яких перевозять вантажі ширші за ширину кузова автомобіля мають бути без бортів а площа підлоги повинна бути збільшена в обидва боки відповідно до розміру вантажу; на передніх крилах або буферах повинні бути встановлені покажчики габаритів. Якщо перевезення здійснюється на спеціальних причіпних візках то на них також повинні бути покажчики габаритів. 5.5.23 Вибухові радіоактивні й сильнодіючі отруйні та інші небезпечні вантажі 7-ї групи а також незнешкоджену тару з-під них слід перевозити з додержанням вимог спеціальних інструкцій. 5.5.24 Проектуючи транспортні й навантажувально-розвантажувальні роботи на льоду для визначення вантажопідйомності льодяного покриву треба використовувати дані таблиці 6 для зимового льоду . Міцність льоду навесні зменшується вдвічі. Приклад визначення допустимого навантаження на льодяний покрив наведено в додатку А. Таблиця 6   Найменування   Маса т Товщина морського льоду см Товщинарічкового льоду безпечна при температурі від мінус І до мінус 20°С     Мінімальні відстані до кромки льоду м     Людина зі спорядженням 0 1 15 10 5 Автомашина вантажопідйом- ністю 1 5 т з вантажем 3 5 З0 25 19 Автомашина з вантажем 6 5 45 35 25 Автосамоскид з вантажем або бульдозер 8 5 45 39 25 Автотягач з вантажем або трактор 10 50 40 26 Трактор з вантажем 20 70 55 З0 Надважкий вантаж 50 100 95 38 5.5.25 У разі появи на льоду води внаслідок припливу чи нагону люду розрахункове навантаження на лід необхідно знизити на 50 80 %. У розрахунку треба брати до уваги тільки товщину міцних шарів льоду. Шар снігового і пористого просоченого водою льоду з загальної товщини виключається. 5.5.26 Улаштування льодових доріг треба передбачати на відстані не меншій 1000 м від ополонок. Рух допускається тільки в одному напрямку. Дорогу зворотнього напрямку треба влаштовувати на відстані 100 м від першої. Льодові дороги повинні бути позначені віхами що встановлюють- ся через 50 м. 5.5.27 У випадку влаштування в льодовому покриві майни а також при наявності в місцях виконання робіт ополонок усі небезпечні для людей місця слід обгороджувати і позначати видимими в денний і нічний час знаками. 5.6 Складування матеріалів 5.6.1 Складування будівельних матеріалів і конструкцій комплек-тувальні склади із спеціальними будівлями для зберігання і засобами механізації навантажувально-розвантажувальних робіт повинні бути передбачені проектом організації складського господарства. 5.6.2 Поверхня майданчика складу має бути спланована й ущільнена. Для відведення поверхневих вод майданчик повинен мати уклон 1 2 градуси в бік зовнішнього контуру складу в разі необхідності влаштовуються кювети. Складські майданчики розміщені на косогорах треба захищати від поверхневих вод.  5.6.3 Сипкі матеріали пісок гравій щебінь та ін. зберігання яких передбачається в штабелях повинні мати укоси крутість яких відповідала б куту природного укосу для даного виду матеріалу або обгороджуватись міцними підпірними стінками. 5.6.4 Для обслуговування штабелів висотою понад 1 5 м необхідно передбачати переносні інвентарні драбини. 5.6.5 Обираючи засоби зберігання й укладання будівельних матеріалів виробів і конструкцій на складах треба керуватися даними додатка Б. 5.6.6 При закритому способі зберігання матеріалів у складах і мають бути передбачені наскрізні проїзди і круговий об'їзд автомобілів. Дороги вздовж яких розташовуються склади будівельних деталей і конструкцій повинні забезпечувати роз'їзд великовантажного транспорту. 5.6.7 Вантажі та обладнання на складах і складських майданчиках треба розміщувати так щоб між штабелями стелажами були проходи не вужчі 1 м і проїзди ширина яких залежить від габаритів транспорт них засобів і навантажувально-розвантажувальних механізмів. 5.6.8 Штабелі й стелажі для зберігання обладнання і матеріалів слід розташовувати не ближче м: від головки ближчої рейки залізниці 2 0 від виступаючих частин крана 1 0 від краю автомобільної дороги 1 2 від брівки котлованів траншей за розрахунком але не ближче ніж за 1 м . 5.6.9 Пиловидні матеріали треба зберігати в силосах бункерах ящиках та інших закритих ємкостях. 5.6.10 Для зберігання балонів зі зрідженим газом треба передбачати спеціальні закриті провітрювані приміщення ізольовані від джерел відкритого вогню і місць зварювання. Приміщення для зберігання балонів зі зрідженим газом повинні знаходитися вище від нульової позначки і не мати ніяких отворів і прорізів у підвальні приміщення. 5.6.11 Отруйні речовини необхідно зберігати відповідно до чинних санітарних норм в окремих добре провітрюваних приміщеннях віддалених від житла їдалень питних колодязів водойм і робочих місць. Резервуари для зберігання рідкого скла мають бути закритими надійними кришками а надземні сховища крім того обгороджені. 5.6.12 Кислоти необхідно зберігати в щільно закритих скляних обплетених бутлях в окремих провітрюваних приміщеннях. Бутлі з кислотою слід ставити на підлозі в один ряд. Порожні бутлі з-під числот зберігаються в аналогічних умовах. 5.6.13 У складських приміщеннях в яких можливе виділення шкідливих речовин повинна бути встановлена вентиляція. 5.6.14 Бензол треба зберігати тільки в металевій тарі що закри-вається герметично. Склад бензолу треба влаштовувати під навісом або в приміщеннях забезпечених вентиляцією. 5.6.15 Сховища радіоактивних речовин треба проектувати з додержанням вимог ОСП-72/87 Основные санитарные правила роботы с радиоактивными веществам и другими источниками ионизирующих из-лучений. 5.6.16 Перекачування приймання і відпускання етильованого бензину а також заправляння ним машин мають бути механізованими. Для етильованого і неетильованого бензину на складах пального мають бути окремі ємкості й бензопроводи. 5.6.17 Зберігання бензину треба передбачати в металевій герметичній тарі. Склад бензину має бути тільки під навісом або в приміщеннях забезпечених вентиляцією. 5.6.18 Для зберігання порожньої тари з-під бензину легкозаймистих рідин і отруйних речовин треба відводити спеціальні майданчики віддалені від місця роботи згідно з вимогами протипожежних норм. Складувати ізоляційні матеріали слід під навісом не ближче як за 25 м від місця приготування мастики а запаси цих матеріалів і палива в обсязі чергового завантаження не ближче як за 5 м від установки. Бітумний лак треба зберігати в окремих добре вентильованих приміщеннях віддалених від житла їдалень колодязів водойм а також місць виконання будівельно-монтажних робіт. 5.7 Електробезпека 5.7.1 Розробляючи питання електробезпеки в ПВР треба керува-тися такими нормативними документами: Правилами технической экспяуатации электроустановок потребителей; Правилами техники безопасности при эксплуатации электроуста-новок потребителей; Правилами устройств электроустановок; СНиП Ш-5-80 Техника безопасности в строительстве; ГОСТ12.1.0131. 5.7.2 За умовами електробезпеки будівельний майданчик належить до категорії "з населеною місцевістю" а будівлі й споруди й що будуються прирівнюються до категорії приміщень з підвищеною небезпекою чи особливо небезпечних. 5.7.3 Проектовані тимчасові електричні установки незалежно від строку роботи на будівництві повинні задовольняти вимоги безпеки що ставляться до постійних установок. ; 5.7.4 Тимчасова освітлювальна проводка на будівельному майданчику як зовнішня так і внутрішня повинна прокладатися ізольованим проводом на висоті не меншій 2 5 м над робочим місцем" 3 5 м над проходом і 6 0 м над проїздом. На висоті меншій 2 5 м від землі підлоги чи настилу електричні проводи повинні бути укладені в труби чи короби. 5.7.5 Неізольовані струмоведучі частини електричних пристроїв повинні бути недоступними для дотику. 5.7.6 Ізольовані струмоведучі частини електроустановок розміщені на висоті меншій 2 5 м при напрузі понад 250 В між фазою і землею підлягають обгородженню. 5.7.7 В злекгроустановках напругою понад 1000 В огорожу стру-моведучих частин слід розташовувати так щоб виключити випадкове наближення до струмоведучих частин на недопустиму відстань. Огорожа має бути мехашчно міцною й зніматися із застосуванням ключів чи спеціального інструменту. 5.7.8 Лінії тимчасового електропостачання в районі будівельних баз і на складальних майданчиках слід розташовувати так щоб виключити складування обладнання і матеріалів рух транспорту кранів та інших механізмів під ними. 5.7.9 Схеми з'єднання електричних мереж на будівельному майданчику повинні допускати можливість відімкненая всіх проводів шо перебувають під напругою окремих об'єктів та їх дільниць. 5.7.10 Проектуючи електричні мережі напругою понад 1000 В треба передбачати розмикачі для двостороннього відімкнений окремих дільниць мережі під час виконання на ній ремонтних робіт. 5.7.11 Розробляючи повітряні лінії напругою до 1000 В треба застосовувати проводи таких найменших перерізів: - алюмінієві 16 кв. мм; - сталеалюмінієві й біметалеві 10 кв. мм; стальні багатодротові 25 кв. мм; стальні однодротові 4 мм діаметр . З'єднання проводів з різних металів треба виконувати за допомогою спеціальних затискачів їх розміщення передбачається тільки на опорах причому таким чином щоб з'єднання не зазнавали механічних зусиль. 5.7.12 У мережах з ізольованою нейтраллю гаки й штирі фазних проводів і арматура залізобетонних опор мають бути заземлені а в мережах із заземленою нейтраллю з'єднані з нульовим заземлюючим проводом. Заземлюючий спуск на опорі має бути діаметром не менший 6 мм. Опір заземлюючих пристроїв має бути не більший 30 Ом. 5.7.13 Відтяжки опор повітряних ліній підлягають заземленню. 5.7.14 Не допускається прокладати повітряні лінії над будівлями і споруджувати будівлі під повітряними лініями. 5.7.15 Найменша відстань по горизонталі від балконів терас і вікон до проводів повітряних ліній напругою до 1000 В при найбільшому їх відхиленні має бути 1 5 м а від глухих стін 1м. 5.7.16 Відстань від проводів повітряних ліній напругою до 1000 В при найбільшій стрілі провисання до поверхні землі має бути не мен-на 6 м. 5.7.17 Проводи-відгалуження від повітряних ліній напругою до 1000 В до введення їх у будівлю як правило не повинні перетинати проїзну бастину. При необхідності такого перехрещення проводи прокладаються над проїзною частиною на висоті не меншій 6 м а над тротуарами на висоті не меншій 3 5 м. Довжина відгалуження повинна бути не більша 25 м. Відстань до поверхні землі від проводів.відгалуження і від проводів вводу повинна бути не менша 2 75 м. 5.7.18 У випадку перехрещення доріг II IV категорій з повітряними лініями напругою понад 1000 В на штиревих ізоляторах треба передбачати подвійне кріплення проводів. 5.7.19 Підвішування електроламп загального призначення напругою понад 42 В слід проектувати на висоті не меншій 2 5 м від землі чи підлоги. В разі необхідності підвішування ламп нижче 2 5 м світильники повинні під'єднуватися до мережі напругою до 42 В. 5.7.20 Живлення світильників та інструментів напругою 42 В і нижчою слід. здійснювати за допомогою переносних знижувальних трансформаторів або від мережі зниженої напруги 12-42 В яка живиться від стаціонарних трансформаторів. Застосовувати автотрансформатори дросельні котушки і реостати для одержання зниженої напруги забороняється. Для приєднання переносних електроінструментів і знижувальних трансформаторів до мережі треба застосовувати гнучкий шланговий кабель провід . 5.7.21 Проектуючи заземлення будівельних механізмів що пересуваються по рейкових коліях необхідно керуватися вимогами СНиП 3.08.01-85 Механизация строительного производства. Рельсовые пути башенных кранов. 5.7.22 Металеві й дерев'яні риштовання повинні бути забезпечені грозозахисними пристроями. Грозозахист здійснюється блискавковід-водами. Блискавковідводи складаються з блискавкоприймача струмовідводу і заземлювача. Відстань між блискавкоприймачами має бути не більша 20 м. Опір заземлення має бути не більший 15 Ом. 5.7.23 У разі застосування на будівельному майданчику освітлювальних прожекторів їх треба влаштовувати на окремих опорах. Забороняється встановлення їх на спалимих покрівлях будівель і споруд. 5.8 Роботи поблизу діючих ліній електропередачі 5.8.1 До робіт на лінії електропередачі що будується поблизу діючої повітряної лінії належать роботи при яких не виключена небезпека недопустимого наближення до проводів діючої ПЛ або ситуація коли на проводах ПЛ що будується наводяться небезпечні для життя людини напруги. Зокрема це такі роботі: всі будівельно-монтажні роботи в межах охоронної зони діючої ПЛ будь-якої напруги; монтаж проводів і тросів у прольоті перехрещення з діючою ПЛ будь-якої напруги; монтаж проводів і тросів у зоні наведеної напруги; будівельно-монтажні роботи в зоні впливу електричного поля; - складання і встановлення опор за межами охоронної зони діючої лінії коли відстань між крайніми проводами діючої лінії що будується дорівнює полуторній висоті встановлюваних опор або менша від неї; роботи із застосуванням машин і механізмів коли будь-яка частина машини механізму може опинитися в межах охоронної зони діючої лінії; зрубування дерев які можуть упасти вд проводи діючої лінії. 5.8.2 Охоронна зона визначається простором між паралельними вертикальними площинами які віддалені від крайніх проводів на відстань наведену в таблиці 7. Таблиця 7 Напруга ПЛ. кВ Відстань віл крайнього провода м 1 -20 10 35 15 110 20 150 - 220 25 330 - 500 30 750 40 1150 55 800 постійний струм З0 5.8.3 Зона наведеної напруги визначається розміром простору по обидва боки від осі лінії напругою 110 кВ і вищою обмеженого вертикальними площинами. Розміри зон наведеної напруги подано в таблиці 8. Таблиця 8 Напруга ПЛ кВ Зона наведеної напруги м 110 100 150-220 150 330 - 500 200 750- 1150 250 5.8.4 Зона впливу електричного поля визначається простором поблизу діючих ПЛ напругою 330 кВ і вищою в якому напруженість поля перевищує 5 кВ/м. 5.8.5 У ПВР щодо робіт зазначених у 5.8.1 має бути забезпечене виконання вимог Правил техники безопасности при эсплуатации электроустановок та Правил техники безопасности при производстве элек-тромонтажных работ на обьектах Минэнерго СССР. 5.8.6 Для виконання робіт зазначених у 5.8.1 необхідно передбачити одержання будівельно-монтажною організацією від організації що експлуатує лінію письмового дозволу згідно з яким будівельно-монтажна організація проводить роботи за нарядами-допусками. 5.8.7 Під час роботи в охоронній зоні діючої ПЛ зоні наведеної напруги й зоні впливу електричного поля передбачається заземлення всіх використовуваних колісних машин і механізмів а також обладнання елементів споруджуваної лінії опор проводів троса . 5.8.8 Для роботи в зоні впливу електричного поля необхідно передбачати застосування стаціонарних переносних чи індивідуальних екрануючих засобів захисту. 5.8.9 ПВР не повинен рекомендувати встановлення і роботу під проводами діючих ПЛ будь-яких машин і механізмів. 5.9 Обгородження небезпечних зон 5.9.1 Для обгородження небезпечних зон на будівельному майданчику повинні бути встановлені сигнали видимі в нічний час плакати чи транспаранти відповідно до ГОСТ 12.4.026. На кресленнях мають бути показані місця встановлення сигналів іх конструкцій схема електропроводки. 5.9.2 Усі види виїмок котловани траншеї канави кар'єри та ін. повинні бути захищені від стікання поверхневих вод дамбами або водовідвідними каналами що мають поперечний переріз достатній для відведення максимальної кількості весняних вод чи атмосферних опадів під час злив. Якщо виїмки розміщені в грунтах для яких фільтрація води з нагірних канав становить небезпеку необхідно передбачати протифільтраційні заходи. 5.9.3 Колодязі й шурфи мають бути закриті щільними і міцними щитами чи огорожами а біля траншей і котлованів у місцях руху людей встановлюються двосторонні поручні висотою 1 1 м. У темний час доби крім огорожі мають бути встановлені світлові сигнали. 5.9.4 Трубопроводи тимчасових мереж водопостачання та інших комунікацій у місцях перехрещення з дорогами і проїздами треба проектувати піднятими над габаритом транспортних засобів або заглибленими або ж забезпеченими надійними переїздами з урахуванням маси механізму що переганяються відповідно до СНиП 2.05.02-85 Автомобильные дороги. 5.9.5 Отвори в перекриттях і прорізи сходових кліток до яких можливий доступ людей повинні бути закриті суцільним міцним настилом або мати огорожу з поручнем на висоті не меншій 1 1 м від робочого настилу і бортовою дошкою по всьому периметру. 5.9.6 Відкриті прорізи в стінах мають обгороджуватися при односторонньому примиканні настилу перекриття якщо відстань вщ верху настилу перекриття до низу прорізу менша 0 7 м. 5.9.7 Для спускання будівельного сміття біля споруджуваних будівель і риштовань а також з місць монтажу обладнання треба передбачати закриті жолоби труби чи спускати сміття в закритих ящиках і контейнерах. Нижній кінець жолоба повинен бути не вище як за 1 м над землею або входити в бункер. 5.9.8 Робітники в приміщеннях споруджуваних об'єктів повинні бути захищені від протягів пилу шкідливих пари й газів. Спеціальні місця відпочинку необхідно обладнати наметами або тентами і розташовувати їх на відстані не більшій 50 м від робочих місць. 5.9.9 - Проходи для робітників розміщені на уступах схилах і косогорах з уклоном понад 20 градусів повинні бути обладнані драбинами або сходами з однобічними поручнями. 5.9.10 У місцях проходів через канави траншеї трубопроводи великого діаметра та інші перешкоди треба передбачати інвентарні містки не вужчі 0 6 м з двобічними поручнями. 5.9.11 Для виділення зон виконання будівельно-монтажних робіт у ПВР треба передбачати інвентарні огорожі захисно-охоронні захисні сигнальні згідно з ГОСТ 23407. 6 Охорона праці в проектах виконання робіт щодо земельно-скельних робіт 6.1 Загальні положення 6.1.1 Проектувати земельні споруди та складати щодо них ПВР треба відповідно до вимог СНиП 3.02.01-87 Земляные сооружения основания и фундаменты. 6.1.2 У проекті виконання скельних і земельних робіт вибуховим способом повинні враховуватися вимоги Єдиних правші безпеки при вибухових роботах. у проекті мають бути зазначені: - місця розташування базисних і видаткових складів вибухових речовин ВР і засобів підривання; - способи і засоби транспортування ВР до місця виконання робіт; - місця схову людей і засоби обгородження охоронних зон; - система освітлення тунелів штреків і забоїв де виконуються підривні роботи; - заходи боротьби з пилоутворенням. 6.1.3 Вантажопідйомність землевозних транспортних засобів призначається залежно від місткості ковша екскаватора далекості транспортування грунту стану доріг і штучних споруд на шляху руху автомобілів-самоскидів. 6.1.4 У проекті виконання земельних робіт мають бути розроблені заходи щодо безпечних умов праці поблизу комунікацій. Розроблені заходи підлягають погодженню з організаціями що експлуатують комунікації. 6.1.5 У проекті виконання земельних робіт у гірських умовах треба передбачати максимальне застосування пристроїв і обладнання полегшеного типу інвентарних алюмінієвих драбин полегшених складаних трапів полегшених трубопроводів та ін. . В ПВР повинні бути: - позначення горизонтів розробки насипу грунту з забезпеченням необхідних уклонів для стікання зливових і ґрунтових вод; - висота вибою екскаватора на основі паспортних даних і розрахунку недопустимості утворення козирків ; - максимальна ширина насипів або уступу вибою за умови розташування робочих машин і транспортних шляхів за призмою обвалу . 6.2 Землевозні дороги 6.2.1 На тимчасових землевозних дорогах передбачається двосторонній рух. Улаштовувати односмугові дороги допускається тільки при кільцевому рухові.  6.2.2 Ширина проїзної частини землевозної дороги для автомобілів-самоскидів вантажопідйомністю до 12 т повинна бути при двосторонньому рухові 7 м при односторонньому 3 5 м. 6.2.3 Ширина узбіччя має бути не менша 1 м. У стиснених умовах на в'їздах і з'їздах вона може бути зменшена до 0 5 м. Ширина узбіччя тимчасових доріг що влаштовуються на косогорах або укосах споруджуваних насипів а також на укосах кар'єрів і виїмок має становити з нагірного боку 0 5 м а з підгірного 1м. Ширина узбіччя на якому встановлюється парапет має бути не менша 1 5 м. 6.2.4 Найменші радіуси горизонтальних кривих тимчасових автомобільних землевозних доріг приймаються залежно від інтенсивності та швидкості руху автомашин згідно з таблицею 9. Таблиця 9 Інтенсивність руху авт/добу Категорія доріг Розрахункові швидкості км /год Найменші радіуси горизонтальних кривих м основні допустимі на основні допустимі на пересіченій місцевості гірській місцевості пересіченій місцевості гірській місцевості Від 200 до 1000 IV 80 60 40 250 125 60 Менше 200 V 60 40 ЗО 125 60 ЗО У стиснених умовах мінімальний радіус горизонтальної кривої для руху двовісних автомобілів вантажопідйомністю до 30 т може бути 15 м а для двовісних автомобілів вантажопідйомністю понад 30 т і для тривісних автомобілів 20 м. У межах робочої зони у вибоях на відвалах і насипах радіуси горизонтальних кривих можуть бути зменшені до величини конструктивного радіуса повороту розрахункового автомобіля застосовуваної марки. 6.2.5 На кривих ділянках радіусом меншим 125 м проїзну частину тимчасових двосмугових автомобільних землевозних доріг треба збільшити з внутрішнього боку згідно з таблицею 10. Таблиця 10 Радіус кривої ділянки м Збільшення проїзної частини м 90-125 1 70-80 1 25 40-60 1 4 З0 2 20 2 5 6.2.6 Керівний уклон автомобільних землевозних доріг має бути 0 05. Найбільший уклон до 0 08 а в виняткових випадках складні топографічні умови виїзди з котлованів і кар'єрів в'їзди на насипи і т. ін. величину уклону можна збільшити до 0 1 і при спеціальному обгрунтуванні до 0 15. У випадку кільцевого руху для порожнього напрямку величину найбільшого уклону дороги треба брати 0 12 а в виняткових випадках -0 15. Призначаючи величину уклону дороги треба враховувати тип покриття. 6.2.7 При затяжних поздовжніх уклонах землевозних доріг величиною понад 0.08 необхідно через кожних 600 м влаштовувати вставки з уклоном не більшим 0 03 і довжиною не меншою 50 м. Найбільший уклон землевозних доріг для скреперів треба призначити згідно з таблицею 11  Таблиця 11 Скрепер Найбільші уклони доріг залежно від напрямку руху вантажний порожній підйом спуск підйом спуск Причіпний 0 15 0 25 0 17 0 3 Самохідний 0 12 0 2 0 15 0 25 6.2.8 Ширина проїзної частини в'їздів і виїздів при односторонньому рухові скреперів повинна відповідати таблиці 12. Таблиця 12 Для скреперів з ковшом місткістю м3 Мінімальна ширина проїзної частини м До 6 4 До 8 - 10 4 5 Понад 10 5 5 6.2.9 Найменша ширина майданчика для повороту скреперів на зворотний хід повинна відповідати таблиці 13. Таблиця 13 Місткість ковша м3 Мінімальна ширина майданчика м 3 7 0 6 12 5 8 14 0 10 15 0 Понад 10 21 0 6.2.10 Землевозні дороги необхідно в літний час періодично поливати водою очищати від бруду і пилу; у зимовий час очищати від снігу й льоду а в разі ожеледиці крім того посипати піском шлаком та ін. 6.2.11 Уздовж насипів землевозних доріг висотою до 2 м мають бути з обох боків водовідвідні канави. При висоті насипу понад 2 м і поперечному уклоні місцевості меншому 0 02 водовідвідні канави не влаштовуються. Граничний уклон тимчасових рейкових колій не повинен перевишувати 0 03 при тепловозній тязі й 0 04 при електровозній. Пересувні шляхи в забоях і на відвалах можуть мати уклон не вищий 0 0025 а для роботи без відчеплення локомотива 0 015. 6.2.12 Найменший радіус закруглення тимчасових рейкових шляхів нормальної колії повинен становити 200 м. В особливо складнім умовах радіус можна зменшити до меж які допускаються конструкцією рухомого складу але це має бути обгрунтоване в проекті організації будівництва.  6.3 Розробка траншей і котлованів 6.3.1 Для проходу робітників у котловани і траншеї треба передбачати трапи або маршеві сходи не вужчі 0 6 м з поручнями або приставні драбини. 6.3.2 Грунт викинутий з котлована або траншеї треба розміщувати не ближче як за 0 5 м від їхніх брівок. Складування матеріалів і виробів у межах призми обвалу стінок виїмок та їх закріплення заборонене. 6.3.3 У разі необхідності роботи людей у траншеї з вертикальними стінками найменша відстань у просвіті між бічною поверхнек споруджуваної будівлі і будь-яким типом кріплення має бути не меншою 0 7 м. 6.3.4 Ширину по дну котлованів і траншей для стрічкових і окремо розташованих фундаментів треба призначати з урахуванням ширини конструкції фундаментів гідроізоляції опалубки і кріплення : додаванням 0 2 м. 6.3.5 Для спуску людей у котлован найменша ширина між бічною поверхнею конструкції і кріпленням повинна становити не менше 0 7м. Для котлована з укосами відстань між підошвою укосу і спорудою має бути не меншою 0 3 м. 6.3.6 Копання котлованів і траншей з вертикальними стінками без кріплення дозволяється в фунтах що залягають вище від рівня фунтових вод і за відсутності поблизу підземних споруд на глибина не більшу м: у насипних піщаних і фавелистих фунтах 1 у супісках 1 25 у суглинках і глинах 1 5 в особливо щільних і нескельних фунтах 2 6.3.7 Копання траншей багатоковшовими і роторними екскавато-рами в щільних зв'язних фунтах для укладанння трубопроводів плітями допускається з вертикальними стінками без кріплення на глибину не більшу 3 м. У місцях спуску робітників у траншею для виконання робіт повинні влаштовуватися місцеві укоси або кріплення. 6.3.8 Необхідність тимчасового кріплення вертикальних стінок траншей і котлованів або розробка фунту з улаштуванням укосів обфунтовується проектом залежно від глибини виїмки виду і стану фунту величини і характеру тимчасових навантажень на брівці величини припливу фунтових вод та інших місцевих умов. 6.3.9 Конструкція кріплення вертикальних стінок котлованів траншей глибиною понад 3 м повинна бути як правило інвентарною Кріплення котлована і траншеї глибиною понад 3 м має виконуватися за індивідуальним проектом що враховує геологію і гідрогеологію грунту гарантує безпечні умови робіт і додержання вимог таблиці 14. Таблиця 14 Грунтові умови Глибина траншеї м Типи щитів Грунти зв'язні природної вологості за відсутності або за незначного припливу ґрунтових вод До З 3 просвітами Те ж саме 3-5 Суцільні Грунти піщані й різні підвищеної вологості Незалежно від глибини Те ж саме 6.3.10 За відсутності інвентарних і типових кріплень котлованів і траншей глибиною до 3 м необхідно: застосовувати для кріплення фунтів природної вологості крім піщаних дошки товщиною не меншою 4 см а для піщаних і грунтів підвищеної вологості не меншою 5 см закладаючи їх за вертикальні стояки впритул до грунту із закріпленням розпірками; - встановлювати стояки кріплень не рідше ніж через 1 5 м; - розміщувати розпірки кріплень одну від одної по вертикалі на відстані не більшій 1 м під кінцями розпірок зверху і знизу прибивати оцупки; випускати верхні дошки кріплень над брівками виїмок не менше ніж на 15 см. 6.3.11 Неінвентарні кріплення котлованів і траншей розбираються в напрямі знизу вгору в міру зворотнього засипання грунту чи зведення фундаментів. Одночасно можна знімати по висоті не більше трьох дощок а в сипких чи нестійких грунтах однієї дошки. Знімаючи дошки слід відповідно переставляти розпірки причому виймати дошки можна лише після встановлення нових. Розбирати кріплення треба в присутності виконавця робіт чи майстра. 6.3.12 Найбільшу крутість укосів траншей і котлованів які влаштовуються без кріплень у грунтах що лежать вище від рівня ґрунтових вод з урахуванням капілярного підняття і в фунтах висушених за Допомогою штучного водопостачання треба приймати відповідно до таблиці 15. Таблиця 15 . Грунти Найбільша крутість укосів при глибині виїмки м До 1 5 м До3 м До 5м Кут між напрямом укосу і горизонталлю градус Відношення висоти укосу до його закладення Кут між напрямом укосу і горизонталлю градус Відношення висоти укосу до його закладення Кут між напрямом укосу і горизонталлю градус Відношення висоти укосу до його закладення Насипні 56 1: 0 67 45 1: 1 38 1:1 25 Піщані й гравійні вологі ненасичені 63 1:0 5 45 1: 1 45 1: 1 Глинисті: 1 супісок 76 1: 0 25 56 1: 0 67 50 1:0 85 суглинок 90 1:0 63 1:0 5 53 1: 0 75 глина 90 1:0 76 1: 0 25 63 1:0 5 леси і лесовидні сухі 90 1:0 63 1:0 5 63 1:0 5 Примітки. 1. При нашаруванні різних видів грунту крутість укосу для всіх пластів слід призначати за слабшим видом грунту 2. Ширина полиць і крутість укосів траншей для суміщеного прокладання трубопроводів призначаться проектом. 3. До насипних належать грунти які пролежали у відвалах менше 6 місяців і які не зазнали штучного ущільнення. 6.3.13 Крутість укосів траншей і котлованів глибиною понад 5 м у всіх випадках глибиною меншою 5 м за несприятливих гідрогеологіч-них умов і при грунтах не передбачених таблицею 15 установлюється за розрахунком. 6.3.14 Щоб запобігти обваленню грунту розробку котлованів і траншей а також наступні будівельні роботи в них особливо в траншеях з незакріпленими стінками а після цього й зворотне засипання треба виконувати в гранично короткі строки. 6.3.15 Розробку грунту в траншеях і котлованах у разі перетину ними всіх видів підземних комунікацій передбачати тільки при наяв-ності письмового дозволу організацій що експлуатують ці комунікації і в присутності відповідальних представників цих організацій а також представників будівельної організації яка проводить розробку грунту. 6.3.16 При перехрещенні траншей з діючими комунікаціями роз-ррбка фунту механізмами дозволяється на відстані не меншій 2 м від бічної стінки і не меншій 1 м над верхом труби кабеля та ін. Грунт що залишився після механізованої розробки повинен далі розробля-тися вручну без застосування ударного інструмента. 6.3.17 Виїмки в грунтах насичених водою пливунах треба розробляти за індивідуальними проектами що передбачають безпечнії пособи виконання робіт штучне водозниження шпунтове кріплення 6.3.18 У зимовий час викопування грунту за винятком сухого піщаного на глибину промерзання дозволяється з вертикальними укосами без кріплення. При подальшому заглибленні необхідно влаштовувати кріплення нижче від рівня промерзання. Сухі піщані грунти треба розробляти незалежно від їх промерзання з кріпленням чи з допустимими укосами без кріплення. 6.3.19 Промерзлі протягом зимового періоду вертикальні стінки котлованів і траншей у яких ще не закінчено роботи повинні бути закріплені до весняної відлиги. 6.4 Насипи 6.4.1 Послідовність операцій зведення насипів і гребель висипання грунту розрівнювання укочування повинна бути визначена проектом виконання робіт чи технологічною картою. 6.4.2 У випадках роботи на укосах насипів і виїмок висотою глибиною понад 3 м із крутістю укосів більшою як 1 : 1 а при вологій поверхні укосу більшою як 1 : 2 у проекті виконання робіт повинні зазначатися заходи запобігання падінню і ковзанню робітників по поверхні укосів драбини запобіжні пояси та ін. . 6.4.3 Грунт ущільнюється проходженням ущільнювальних машин уздовж насипу зі зміщенням від брівки насипу до його середини. Найменша відстань проходу ущільнювальних машин від брівки насипу має бути 0 5 м. Ущільнення укосів має виконуватися знизу вгору. 6.4.4 При поперечному уклоні основи більшому ніж 1 : 10 в непроточній воді і більшому ніж 1 : 20 при наявності течії насип повинен бути захищений від сповзання влаштуванням уступів вибухами чи механічним способом контрбанкетів з каміння і т. ін. 6.4.5 Основи під насипи які зводяться з глинистих грунтів на косогорах крутістю від 1 : 10 до 1: 5 слід перед насипанням розпушувати. При крутості косогорів від 1 : 5 до 1 : 3 в основах насипів незалежно від їх висоти треба нарізати уступи з шириною полиць від 1 до 4 м і висотою до 2 м. Полиці уступів повинні мати поперечний уклон у низовий бік 0 01 0 02. Стінки уступів при їх висоті до 1 м повинні бути вертикальними а при більшій висоті з укосами крутизною 1 : 0 5. На косогорах з великоуламковими і піщаними грунтами не покритими рослинністю робити уступи не потрібно. 6.4.6 Насипи на ділянках можливого розмиву весняними водами як правило зводяться й зміцнюються в літній час. Необхідність зведення цих насипів у зимовий час і тимчасового закріплення їхніх укосів повинна бути обгрунтована в проекті. 6.4.7 Швидкість руху автомобілів по насипу греблі в кожному окремому випадку встановлюється залежно від стану дороги та інтенсивності руху. Рух машин під час переміщення грунту має спрямовувати регулювальних. 6.4.8 Зведення насипів "з голови" допускається при перехрещенні вузьких і глибоких ложків і тільки незв'язними грунтами. 6.4.9 При глибині резерву чи виїмок до 1 м влаштовувати виїзди не обов'язково. Відстань між в'їздами при глибині кар'єрів резервів чи виїмок до 2 5 м треба призначати відповідно 50 і 100 м. При глибших кар'єрах чи виїмках відстані між в'їздами а також з'їздами з насипу повинні бути зазначені в проекті з відповідним обгрунтуван- ням. 6.5 Розробка грунту механізмами 6.5.1 Стінки котлованів і траншей що розробляються землерийними машинами необхідно кріпити готовими щитами що опускаються зверху не допускаючи робітників у виїмку без кріплень. Кріплення виконується безпосередньо вслід за розробкою грунту. 6.5.2 Коли виїмки розробляються а улаштуванням уступів ширина кожного з них має бути не менша 2 5 м і визначатися залежно від глибини виїмок і технічної характеристики землерийної машини. 6.5.3 Якщо розробку транспортування розвантаження планування й ущільнення фунту виконують дві чи більше самохідних або причіпних машин скрепери грейдери котки бульдозери та ін. що йдуть одна за одною відстань між ними має бути не менша 5 м. 6.5.4 Піц час роботи екскаватора мають бути заборонені будь-які інші роботи з боку вибоїв і перебування людей у радіусі дії екскаватора плюс 5 м. 6.5.5 Розробка і переміщення грунту машинами бульдозерами скреперами та ін. під час руху на підйомі чи під уклон з кутом нахилу більшим від зазначеного в паспорті машини забороняється. 6.5.6 Для розробки грунтів за допомогою грейдерів у розкріплених виїмках у проекті виконання робіт повинні передбачатися заходи запобігання ушкодженню кріплень. 6.5.7 У випадку розробки виїмок у грунті екскаватором з прямою лопатою висоту вибою треба визначати з таким розрахунком щоб у процесі роботи не було звисання грунту. 6.5.8 У разі застосування колісних скреперів з тракторною тягою уклон з'їздів у вантажному напрямі має бути не більший 15 градусів а в порожняковому не більший 25 градусів. 6.5.9 Максимальні куги укосу вибою під час роботи бульдозера не повинні перевищувати на підйом 25 градусів і під уклон спуск 30 градусів. 6.5.10 Майданчик стоянки одноковшового екскаватора під час роботи має бути як правило горизонтальним чи мати уклон у бік розвантаження ковша не більший 0 09. 6.6 Розробка грунту способом гідромеханізації 6.6.1 Стосовно розробки грунту способом гідромеханізації в проекті виконання робіт треба передбачати: улаштування проїздів і проходів через магістральні трубопроводи; улаштування зв язку і сигналізації між місцями намиву і розробки фунту; заходи безпеки під час роботи поблизу ліній електропередачі улаштування спеціальних обмежувачів перенесення ліній електропередачі організація робіт за нарядом-допуском ; захист чи підсилення дамбообвалування в місцях де пульпа з торців труб спрямована перпендикулярно до обвалування; улаштування ходових містків уздовж пульпопроводів; улаштування містків що з'єднують територію із спорудами для спускання води; способи обгородження свіжонамитих карт; способи закріплення якорів у грунті; мінімальна відстань від стінки вибою до гідромоніторів. 6.6.2 Установки для гідромеханізації до пуску в експлуатацію повинні бути випробувані на тиск що перевищує робочий: для труб на З0 % для насосів і землесосів на 80 % для гідромоніторів - на 50%. 6.6.3 Повітряні лінії електропередачі напругою до 1000 В розміщені в межах габаритів землесосних снарядів карт намиву і гідромоніторних вибоїв та в межах досяжності струменя гідромонітора мають за узгодженням з організацією що експлуатує ці лінії на період виконання робіт демонтуватися або переключатися на тимчасовий обхід що убезпечує виконання робіт. 6.6.4 Ділянка вибою на відстані не меншій від полуторної дальності дії струменя гідромонітора а також лінія можливого обвалу фунту вгорі вибою в межах не менше як триденної виробки має бути обгороджена попереджаючими знаками. Перебування людей у робочій зоні гідромонітора має бути заборонене. 6.6.5 Між насосною станцією і гідромоніторами у вибої а також між землесосом і кінцевим понтоном передбачаються телефонний зв'язок і засоби аварійної сигналізації. 6.6.6 Висота уступу при розмиві гідромонітором визначається залежно від фізико-механічних властивостей порід конструкцій гідромоніторів і прийнятої організації розмиву але вона не повинна перевищувати 30 м. 6.6.7 Відстань від уступу до гідромонітора та іншого вибійного устаткування скреперів бульдозерів має становити не менше 0 8 висоти уступу. Для глинистих щільних і лесовидних порід з урахуванням можливого обвалення брилами ця відстань має бути не менша 1 2 висоти уступу. 6.6.8 Для роботи гідромоніторів у темний час доби має бути передбачене освітлення вибою в сфері дії струменя робочих майданчиків шляху до перекриваючої засувки на трубопроводі і засувок. Освітлювальні мережі у вибої й на відвалах мають бути виконані в вологонепроникному варіанті. 6.6.9 Лінії електропередачі та інші наземні споруди що потрапляють у зону розробки виїмок кар'єрів мають бути заздалегідь перенесені за їхні межі на відстань не меншу від подвійної висоти вибою і не меншу від полуторної висоти опори лінії електропередачі. 6.6.10 Одночасна робота у вибої двох і більше гідромоніторів не обладнаних обмежувачами повороту ствола при відстані між ними меншій од відстані дальності польоту струменя забороняється. 6.6.11 Якщо гідромонітори працюють рухаючись назустріч один одному один з них повинен зупинитися на відстані не меншій від півторакратної дальності дії струменя потужнішого гідромонітора. 6.6.12 Гідромонітори що працюють поблизу повітряної лінії електропередачі напругою понад 1000 В мають бути розташовані на відстані не менш як двократної дальності дії струменя. 6.6.13 Гідромоніторна розробка грунту системою зустрічних вибоїв при ширині цілика перемички між ними меншій від висоти вибою не допускається. 7 Охорона праці в проектах виконання робіт щодо бетонних і залізобетонних робіт 7.1 Загальні положення Розробляючи проект виконання бетонних і залізобетонних робіт необхідно розв'язати питання досягнення безпеки і нешкідливості виробничого процесу та захисту працівників від дії пилу застосовуваних матеріалів ураження електричним струмом під час електропрогрівання бетону та експлуатації машин і обладнання з електроприводом від опіків під час паропрогрівання бетону і зварювання арматури приготування бетонних сумішей з хімічними добавками а також питання захисту від небезпеки що виникає при виконанні робіт на висоті та від падіння окремих предметів зверху. 7.2 Опалубні роботи 7.2.1 Вибрана конструкція опалубки повинна давати змогу максимально механізувати опалубні роботи і знизити до мінімуму трудомісткість її встановлення та розбирання. Тип опалубки для бетонних і залізобетонних споруд і конструкцій призначається відповідно до СНиП 3.03.01-87 Несущие и ограждающие конструкции. 7.2.2 Розбірно-переставна опалубка риштовання і кріплення що її підтримують повинні задовольняти такі вимоги: конструкція опалубки має забезпечувати можливість зняття її вертикальних елементів бокових щитів балок стін і колон та елементів опалубки плит незалежно від видалення днищ коробок балок прогонів і підтримуючих конструкцій; - конструкції що застосовуються для підтримки опалубки конструктивних елементів багатоярусних будівель і споруд мають допускати поярусну перестановку в міру бетонування і тверднення бетону; - кріплення опалубних щитів має виконуватися переважно за допомогою пристроїв що виключають необхідність обрізання скрутнів і тяжів у період розпалублення. 7.2.3 Підняття ковзної опалубки має як правило здійснюватися механізованим способом за допомогою гідравлічних і електричних домкратів. 7.2.4 Опалубка якщо вона не типова розраховується на міцність і стійкість. 7.2.5 Визначаючи в проекті способи транспортування опалубки транспортні засоби схеми укладання на транспортні засоби та їх стро-пування треба керуватися такими положеннями: - порядок черговість доставляння на будівельний майданчик повинен відповідати технологічній послідовності виконання монтажних робіт; - типи і конструкції транспортних засобів та пристроїв треба вибирати з урахуванням характеру вантажів якості доріг і місцевих кліматичних умов; - у схемі укладання елементів опалубки на транспортні засоби необхідно зазначати спосіб їх кріплення пристрої для кріплення місця встановлення підкладок і т. ін. а також дотримуватися умов викладених у таблиці 16. Таблиця 16 ЕЛЕМЄНТИ Умови транспортування Щити стальні пластмасові фанерні та з похідними деревини У вертикальному положенні в один ярус у горизонтальному положенні в 10 15 ярусів загальною висотою не більшою 1.5 м Щити незнімної опалубки і стальної термоактивної У горизонтальному положенні в 7 10 ярусів загальною висотою не більшою 1 5 мз установленням дерев'яних прокладок між кожним ярусом на 10 мм вищих від виступаючих анкерів або електророз'ємів Схватки стальні або деревині; Горизонтально в 5 10 ярусів загальною висотою не більшою 1 м з установленням дерев'яних прокладок між ярусами Розсувані ригелі ферми робочої підлоги ковзної опалубки підтримуючі конструкції підвісних риштовань У положенні що відповідає робочому не більше ніж у 2 яруси з закріпленням від перекидання Домкратні рами У вертикальному положенні Телескопічні стояки У вертикальному або горизонтальному положенні на прокладках Блок-форми: нерознімні У положенні що відповідає рабочому рознімні й переналагоджувані Окремими елементами зі спиранням стулок на транспортний засіб або на спеціальні риштовання Об'ємно- переставна котюча і тунельна опалубка У складеному або розібраному вигляді в горизонтальному положенні в 3 5 ярусів на прокладках з дерев'яних брусів 7.2.6 При перевезенні опалубки автотранспортом висота вантажу має бути не більша 3 8 м від поверхні дороги до найвищої точки вантажу ширина вантажу не більша 2 5 м довжина вантажу навантаженого на автомобіль з будь-яким числом осей 12 м а на автомо-біль з причепом тягач з напівпричепом 20 м. 7.2.7 Якщо опалубка встановюється або розбирається на висоті понад 3 м у проекті необхідно передбачати способи підняття і спус-кання людей місця закріплення запобіжних поясів запобіжних сіток і т. ін. 7.2.8 Для захисту робітників на риштованнях що встановлені по зовнішньому периметру ковзної опалубки треба передбачати встанов-лення суцільного козирка не меншого від ширини риштовань що знаходяться під ним. 7.2.9 Щоб уникнути захаращення будівельного майданчика необ-хідно передбачати в проекті місця тимчасового складування опалубки відходів розпалублення на всіх етапах зведення споруди. 7.2.10 Кріпильні матеріали для опалубки і риштовань а також конструкції й деталі до яких здійснюється кріплення необхідно обо-в'язково розраховувати на міцність і стійкість. 7.2.11 При укладанні каменебетону опалубка не повинна мати внутрішніх кріплень і має бути розрахована на тиск що перевищує на 15 % тиск звичайної бетонної суміші. 7.2.12 У ПВР повинна зазначатися мінімальна міцність бетону при якій дозволяється розпалублення бетонних і залізобетонних кон-струкцій. 7.2.13 Використання як опалубки бетонних блоків залізобетон-них плит-оболонок та інших збірних конструкцій допускається за умови додержання таких вимог: має бути забезпечене надійне з'єднання збірних елементів з монолітною частиною споруди і зчеплення їхньої поверхні з монолітним бетоном; облицювання що використовується як опалубка на момент бетонування повинне мати міцність жорсткість і стійкість дос-татні для сприйняття зусиль що передаються на опалубку; елементи облицювання мають бути надійно закріплені їх стій-кість має бути перевірена перед початком бетонування. 7.2.14 У ПВР мають бути схеми розпалублення із зазначенням послідовності робіт що забезпечують стійкість і збереження елементів які лишаються після відокремлення частин опалубки та обладнання 7.2.15 Демонтаж ковзної опалубки треба виконувати укрупненими блоками відповідно до ПВР. 7.2.16 Відривання від бетону та від'єднання внутрішньої опалубки і щитів зовнішнього контура за відсутності монтажних помостів мають виконуватися після тимчасового закріплення опалубки на несучих конструкціях або вантажопідйомному механізмі. 7.2.17 Проектуючи конструкції що підтримують опалубку необхідно виконувати такі вимоги: стояки треба встановлювати на основу що має площу спирання достатню для захисту забетонованої конструкції від недопустимих просадок; - тяжі стяжки та інші елементи кріплення повинні не перешкоджати бетонуванню; - кріплення тяжів і розтяжок до раніше забетонованих конструкцій має виконуватися з урахуванням міцності бетону на час передачі на нього навантажень від цих кріплень; - основа під опалубку має бути вивірена до початку її встановлення. 7.3 Арматурні роботи 7.3.1 Армування залізобетонних конструкцій треба здійснювати укрупненими зварними арматурними каркасами і сітками заводського виготовлення. Виготовлення арматури безпосередньо на будівельному майданчику і армування штучними стержнями допускається для до-бирних частин арматури або для ділянок зв'язку між сітками каркасами . 7.3.2 Опалубку для перекриттів і колон треба проектувати одночасно не більше ніж на три поверхи. У разі необхідності спорудження дерев'яної опалубки і будівель-них риштовань більше ніж на три поверхи треба передбачати додатко-ві протипожежні заходи прокладення тимчасових протипожежних водопроводів і т. ін. . 7.3.3 Місця для захвату великогабаритних арматурних виробів під час підняття і монтажу їх спирання під час транспортування і складування мають бути зазначені в ПВР відповідно до робочих креслень виробів. У проекті виконання робіт повинні бути схеми стропування арма-турних каркасів при цьому каркаси довжиною понад 10 м що встановлюються краном мають стропуватися не менше ніж у трьох точках. 7.3.4 Установлювати арматуру прогонів і балок окремими стержнями або плоскими каркасами за відсутності опалубки треба із суцільного настилу шириною не меншою 0 7 м обгородженого поручнями. 7.3.5 У місцях загального проходу по арматурі необхідно передбачати влаштування мостів шириною не меншою 0 6 м. Торцеві частини стержнів арматури в місцях загального переходу мають бути закріплені щитами чи аналогічними пристроями. 7.4 Транспортування й укладання бетонної суміші 7.4.1 Транспортування бетонної суміші від місця її приготування до місця укладання має здійснюватися з додержанням таких вимог: - тара для перевезення бетонної суміші має забезпечувати зручність розвантаження суміші поступовість спорожнення зручність очищення і промивання; перевезення бетонної суміші в кузовах бортових автомобілів виключається;  вантажопідйомність транспортних засобів для перевезення бетонної суміші має бути підібрана залежно від об'єму одного замісу бетономішалки. Співвідношення маси одного замісу бетономішалки і вантажопідйомності транспортних засобів повинна виражатися в цілих одиницях. 7.4.2 Транспортування бетонної суміші з бетонного заводу бетонозмішувальної установки до місця укладення має виконуватися із застосуванням засобів і механізмів передбачених ПВР. 7.4.3 Під час розробки ПВР щодо подавання бетонної суміші до місця укладення за допомогою кранів бетононасосів підіймачів транспортерів та інших механізмів необхідно керуватися вимогами 5.2 цих Методичних вказівок. 7.4.4 У випадку влаштування в тілі бетонної споруди опор естакад для автотранспорту транспортерів бетоновозів та інших допоміжних конструкцій необхідних для подавання бетонної суміші розміщення опор їх конструкція матеріал і спосіб закріплення а також можливість залишення опор у бетоні мають бути передбачені в проекті. 7.4.5 При будь-якому виді подавання бетонної суміші в армовані конструкції висота вільного скидання повинна не перевищувати 2 м а при подаванні на перекриття 1м. Допустима висота скидання бетонної суміші в опалубку колон має бути не більша 5 м. Допустима висота вільного скидання бетонної суміші в опалубку неармованих конструкцій має не перевищувати 6 м. 7.4.6 При висоті скидання понад 10 м спуск бетонної суміші має здійснюватися ланковими віброхоботами які обладнані проміжними і нижніми погашувачами швидкості подання суміші. 7.4.7 Застосовуючи хоботи і віброхоботи верхню ланку хобота роблять у вигляді лійки поперечник якої має бути в 1 5 раза більший від ширини шару бетонної суміші що надходить у лійку. 7.4.8 Застосовуючи лотки треба додержувати таких вимог: ширина перерізу лотка має бути не менша 3-3 5 Д і висота не менша 1 5 2 Д де Д найбільша крупність заповнювача; довжина лотків без погашувачів має бути не більша 5 м. 7.4.9 Якщо бетонна суміш подається автосамоскидами необхідно передбачати: відповідність приймальних бункерів місткості самоскидів; відокремлення переходів на пересувних мостах і естакадах від проїзної частини огорожею; улаштування відбійних брусів висотою не меншою 0 3 м по обидва боки від проїзної частини і в місці вивантаження автосамоскидів. 7.4.10 Якщо бетонна суміш подається бетононасосами і пгневмонагнітачами треба передбачати: обгородження майданчика навколо бетононасоса і пневмонагні-тача із залишенням проходу не вужчого 1 2 м; надійне закріплення бетононасосів; освітлення бетоноводів по всій трасі не менш як 5 Лк. 7.4.11 У ПВР має бути застереження що під час укладення бетонної суміші в конструкцію яка має уклон понад З0 градусів робітникам треба користуватися запобіжними поясами. 7.4.12 Для встановлення транспортерів і підвішення хоботів треба влаштовувати загальні помости використовуючи для цього також несучі конструкції опалубки та армоконструкції. 7.4.13 На магістралях великої довжини транспортерний тракт має бути обладнаний пристроями що забезпечують у разі випадкової зупинки автоматичне зупинення всіх секцій на тракті до завантажувального вузла. 7.4.14 Магістральні транспортери що встановлюються поза будівлями і спорудами мають бути обладнані захисними покриттями огорожами і майданчиками для їх експлуатації. 7.4.15 Швидкість руху стрічки транспортера як правило має не перевищувати 1 0 м/с. Стрічки системи взаємозв'язаних транспортерів повинні рухатися з одинаковою швидкістю. 7.4.16 На трасах бетоноводів мають бути по можливості плавні переходи там де змінюється напрямок у плані або вертикальний профіль і якнайменше згинів колін . Колін у системі бетоноводів має бути не більше 5 6. По можливості треба уникати укладення колін під кутом 90 градусів; такі коліна рекомендується замінювати двома колінами під кутом 45 градусів з прямою ланкою між ними. 7.4.17 Бетоновод слід розташовувати на козлах опорах або підвішувати на гаках. 7.4.18 3 кожного боку бетоновода треба передбачати прохід не вужчий 1 2 м. 7.4.19 У ПВР мають бути розроблені типи шляхів сполучення для персоналу та схеми їх прокладення на певних етапах зведення споруд. 7.4.20 На період масових бетонних робіт мають бути запроектовані безпечні вертикальні й горизонтальні шляхи сполучення в споруджуваних блоках що мають велику різницю в рівнях. 7.4.21 Для вертикальних шляхів сполучення треба передбачати інвентарні переносні металеві сходові клітки а також металеві драбини з дуговою огорожею. 7.4.22 Шляхи масових проходів на похилих гранях греблі виконуються у вигляді металевих маршових сходнів з проміжними горизонтальними майданчиками. 7.4.23 У період інтенсивних бетонних робіт у блоках треба влаштовувати перехідні містки на консольних випусках уздовж фронту блоків або передбачати в тілі греблі галереї для проходу працівників. 7.5 Електропрогрівання бетону 7.5.1 Для електропрогрівання бетонних і залізобетонних конструкцій треба передбачати напругу не вищу 127 В. Використання мережної напруги 220 В допускається для прогрівання неармованого бетону а також окремо розташованих залізобетонних конструкцій не зв'язаних спільним армуванням Із сусідніми ділянками на яких у цей час виконується робота. Якщо бетон прогрівається зовнішніми електронагрівачами за умов неможливості замкнення на арматуру допускається використання напруги до 380 В. Забороняється використовувати для електропрогрівання бетону напругу понад 380 В. 7.5.2 Зона електропрогрівання бетону і залізобетону повинна мати огорожу встановлену на відстані не меншій 3 м від ділянки що прогрівається систему блокування світлову сигналізацію попереджаючі плакати. 7.5.3 У межах зони електропрогрівання необхідно передбачати установлення сигнальних ламп що засвічуються коли на лінію подається напруга. Схема під'єднання електропрогрівання має передбачати автоматичне вимикання подачі напруги в разі перегоряння сигнальних ламп. 7.5.4 Відкрита незабетонована арматура залізобетонних конструкцій зв'язана з ділянкою що перебуває під електропрогріванням підлягає заземленню. 7.5.5 При штучному прогріванні бетону необхідно дотримуватися таких умов: для теплозахисту бетону застосовувати будь-які важкоспалимі й неспалимі матеріали; не дозволяється застосовувати солому деревну стружку та інші спалимі матеріали за винятком зволоженої тирси; для влаштування тепляків застосовувати неспалимі або важкоспалимі утеплювачі; для тепляків фундаментів дозволяється застосовувати тирсу оброблену вапняним розчином; ділянки які прогріваються електрострумом повинні бути під цілодобовим наглядом кваліфікованих електромонтерів. 7.5.6 Для швидкого вимкнення мережі електропрогрівання в разі аварії чи пожежі вимикаючі пристрої треба встановлювати в легкодоступних місцях. 8 Охорона праці в проектах виконання робіт щодо каменярських робіт 8.1 Проектуючи виконання каменярських робіт крім вимог цього розділу необхідно керуватися вимогами СНиП П-22-81 Каменные и армокаменные конструкции. 8.2 Проектом виконання каменярських робіт мають бути передбачені інженерні рішення і заходи спрямовані на створення безпечних і нешкідливих умов праці. Ці рішення повинні виключати можливість падіння людей і предметів вплив на людину погодно-кліматичних факторів і т. ін. 8.3 Подавання цегли каміння і дрібних блоків на робочі місця треба здійснювати способом що виключає можливість падіння переміщуваних матеріалів. 8.4 Не допускається зведення кам'яних конструкцій наступного поверху до укладення несучих конструкцій перекриття настилів прогонів балок змурованого поверху а також без влаштування майданчиків маршів і огорож у сходових клітках. 8.5 Висоту кладки кожного ярусу стіни треба вибирати з таким розрахунком щоб рівень кладки після кожного переміщення був не менше ніж на два ряди вищий від рівня робочого настилу. 8.6 Укладання стін бортика на рівні перекриття що робиться зі збірних залізобетонних плит має виконуватися з риштовань нижнього поверху. 8.7 Розшивання зовнішніх швів кладки треба передбачати з перекриття чи риштовань після укладання кожного ряду. 8.8 Для укладання стін з внутрішніх риштовань треба передбачати по всьому периметру будинку зовнішні захисні інвентарні козирки. У проекті щодо захисних козирків мають бути враховані такі вимоги: козирки повинні мати ширину не меншу 1 5 м з похилом до стіни. Кут між стіною будівлі і нижньою поверхнею козирка має становити 110 градусів; козирки обладнуються бортовими дошками. Зазор між стіною будівлі і настилом козирка має не перевищувати 5 см; козирки мають бути розраховані на рівномірно розподілене снігове і зосереджене навантаження 160 кгс прикладене посередині прольоту; перший ряд козирків треба встановлювати не вище 6 м від землі і залишати його до виведення кладки стін на всю висоту; другий ряд козирків слід установлювати на висоті 6 7 м над першим а після цього по ходу кладки переставляти його через кожних 6 7 м; встановлювати і знімати захисні козирки необхідно із застосуванням запобіжних поясів. 8.9 Без захисних козирків допускається кладка стін будівель не вищих 7 м при цьому по периметру будівлі на землі влаштовують огорожу на відстані не меншій 1 5 м від стіни. 8.10 Над входами в сходові клітки під час кладки стін з внутрішніх риштовань треба передбачати влаштування захисних навісів розміром у плані не менших як 2 х 2 м. 8.11 У ПВР має бути передбачений порядок установлення і закріплення плит облицювання та елементів збірних карнизів. 8.12 Під час кладки цегляних карнизів що виступають з площини стін більше ніж на З0 см треба передбачати влаштування зовнішніх риштовань. 8.13 Тип і місткість тари та контейнерів для подавання до робочих місць цегли і розчину треба призначати залежно від вантажопідйомності крана несучих здатностей настилу перекриття і конструкцій риштовань. 8.14 У випадку подавання основних матеріалів стояковими підйомниками необхідно передбачати влаштування вантажопідйомних майданчиків що примикають до риштовань на рівні їх робочого настилу. 8.15 Подавання каміння й розчину в траншеї та котловани треба передбачати механізованим способом або за допомогою похилих жолобів і лотків. Фундаментні блоки необхідно спускати за допомогою кранів. 8.16 Для пакетів з цеглою масою одна і більше тонн треба передбачати влаштування майданчиків що примикають до риштовань на рівні їх робочого настилу шириною не меншою 2 м. 8.17 Робоча зона для кладки цегляних стін повинна мати загальну ширину 2 5 2 6 м з такого розрахунку щоб зона роботи каменярів була 0 6 0 7 м зона складування матеріалів 0 6 0 75 м і зона транспорту 1 25 1 3 м. 8.18 На риштованнях між споруджуваною стіною і заготовленими матеріалами засобами підмощування інвентарем ящиком для розчину відром та ін. треба передбачати вільний прохід не вужчий 0 5 м. 9 Охорона праці в проектах виконання робіт щодо антикорозійних і гідроізоляційних робіт 9.1 Розробляючи ПВР щодо антикорозійних і гідроізоляційних робіт треба керуватися ГОСТ 12.3.016 та ГОСТ 12.3.040. 9.2 Проектуючи проведення антикорозійних робіт усередині апа- ратів треба передбачати влаштування припливно-витяжної вентиляції та забезпечувати місцеве освітлення з напругою не вищою 12 В із арматурою у вибухобезпечному виконанні. Виконання антикорозійних робіт усередині резервуарів колодязів і в підвальних приміщеннях не забезпечених вентиляцією та при відсутності спостерігача забороняється. 9.3 Приміщення для виготовлення ізоляційних матеріалів мають бути ізольовані від інших виробництв і обладнані освітленням з елек-тровимикачами у вибухобезпечному виконанні або встановленими поза приміщеннями. Приміщення мають бути забезпечені засобами пожежогасіння. 9.4 У приміщенні де ведуться роботи можна зберігати антикорозійні матеріали в кількості не більшій від добової витрати. 9.5 Для захисту робочих місць від вітру й снігу треба передбачати щити. 9.6 Для робітників зайнятих виконанням антикорозійних робіт треба передбачати гарячий душ. 9.7 Приміщення для пофарбування металевих і залізобетонних виробів повинні відповідати вимогам СНиЛ 2.09.02-85 Производственные здания розташовуватися в одноповерхових будівлях мати неспалимі обгороджувальні конструкції віконні прорізи в зовнішніх стінах вихід безпосередньо надвір і т. ін. 9.8 Тепляки обладнуються припливне-витяжною вентиляцією й опалюються приладами без відкритого вогню. 9.9 Для зберігання чистих обтиральних матеріалів і збирання використаних треба передбачати металеві ящики з щільними кришками. Використані обтиральні матеріали слід вивозити кожної зміни. 9.10 Роботи з сухого піскоструминного очищення металоконструкцій на відкритих майданчиках допускаються при обов'язковому виконанні таких умов: забезпечення робітників на час піскоструминного очищення спецодягом відповідно до чинних галузевих норм безплатної видачі спецодягу і спецвзуття; захист органів дихання піскоструминника маскою з примусовим подаванням чистого повітря під маску в кількості не менш як 120 л/хв; забезпечення на місці робіт робітників зайнятих сухим піскоструминним очищенням стаціонарними чи пересувними душовими установками і стаціонарними гардеробами для зберігання спецодягу; для того щоб пил який утворюється під час очищення не забруднював інші робочі місця останні мають бути від місця де проводиться сухе піскоструминне очищення на відстані 80 100 м; застосування сухого піскоструминного очищення не допускається для очищення внутрішньої поверхні закритих посудин замкнутих трубопроводів і завитків гідравлічних турбін. 9.11 Для очищення металевих деталей металевим піском і дробом треба передбачати камери ізольовані від інших виробничих дільниць. Дробоструминне очищення має виконуватися так щоб робітник перебував поза камерою. Завантаження деталей у камеру а також очищення їх від пилу і дробу мають бути механізовані. 9.12 Проектуючи дробоструминне очищення поверхонь треба додержувати ДНАОП 0.00-1.07-94 Правила будови та безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском. 9.13 Під час очищення внутрішньої поверхні технологічних апаратів вони повинні мати припливно-витяжну вентиляцію. 9.14 Між робочими місцями машиніста дробоструминного чи піскоструминного апарата який перебуває в очищуваному апараті і підсобного робітника який перебуває біля дробоструминного апарата має бути передбачена звукова чи світлова сигналізація яка дасть можливість підсобному робітникові швидко приймати і виконувати сигнали дробоструминника. 9.15 У випадках коли можливе безпосереднє дотикання шкіри працівників до органічних розчинників ксилолу уайт-спіриту саль-фен-нафти та інших матеріалів що містять токсичні компоненти треба виключати ручні операції. При застосуванні зазначених матеріалів мають бути передбачені індивідуальні запобіжні засоби. Перекачування таких матеріалів треба передбачати механізованим способом. 9.16 Приготування бітумної мастики допускається на відведеному для цього майданчику погодженому з місцевими органами пожежної безпеки й віддаленому від вогненебезпечних будівель та складів не менше ніж на 50 м і не менше ніж на 15 м від брівок траншей і котлованів. 9.17 Проектуючи використання бітумного котла для розігрівання або варіння ізоляційних і бітумних мастик на відкритому повітрі над ним треба передбачати влаштування неспалимого навісу біля варильного котла комплект протипожежних засобів. 9.18 Закриті приміщення на будівельних майданчиках у яких готують ізоляційні матеріали та ізоляції із застосуванням бітуму й шкідливих для здоров'я людей речовин треба обладнувати відповідно до проекту припливно-витяжною вентиляцією і забезпечити протипожежним обладнанням. 9.19 Зберігання праймеру й органічних розчинників а також тари з-під них допускається в безпечних у пожежному відношенні приміщеннях які мають добру вентиляцію. 9.20 Установки для приготування бітумної мастики і праймеру розташовуються тільки на спеціально відведених майданчиках на рівній місцевості із зручними під'їздами. Ці установки мають бути на відстані не менше 200 м від житлових будинків 50 м від дерев'яних будівель і складів. 9.21 Складувати ізоляційні матеріали слід під навісом на відстані не ближче 25 м від місця приготування мастики а запаси цих матеріалів і палива в обсязі чергового завантаження розміщувати не ближче 5 м від установки. 10 Охорона праці в проектах виконання робіт щодо опоряджувальних робіт 10.1 Загальні положення 10.1.1 У проекті виконання опоряджувальних робіт мають бути передбачені заходи для досягнення безпеки й нешкідливості виробничого процесу та охорони працюючих від впливу газів і пари токсичних речовин які застосовуються в процесі виконання цих робіт а також для пожежо- і вибухобезпеки. 10.1.2 Вибираючи риштовання помости та інші засоби підмощування для виконання опоряджувальних робіт треба керуватися вимогами 5.3 даних Методичних вказівок. 10.1.3 Вибираючи полімерні матеріали для опоряджувальних робіт слід керуватися переліком полімерних матеріалів допущених і заборонених у будівництві. 10.1.4 Під час виконання робіт із застосуванням речовин і матеріалів які шкідливо впливають на здоров'я людей треба передбачати природну або штучну вентиляцію. У випадку використання матеріалів що містять токсичні компоненти передбачуються захисні засоби маски окуляри рукавички респіратори пасти і т. ін. У ПВР мають бути визначені місця для обтирального матеріалу що застосовується в роботі з етильованим бензином та іншими отруйними рідинами. 10.2 Штукатурні роботи 10.2.1 Нанесення штукатурних розчинів уручну допускається в приміщеннях площею до 5 м2 а також в умовах що не дають змоги застосовувати засоби механізації. 10.2.2 Склади розчинів для штукатурних робіт і їх марки мають передбачатися проектом. ПВР повинен виключати виконання штукатурних робіт із застосуванням хлорованих розчинів усередині будівель у підвалах заглиблених виїмках та інших подібних місцях. 10.2.3 Коли як замінник повітряного вапна пропонується використовувати карбідний мул відхід то ПВР має враховувати необхідність попередньої витримки його протягом одного-двох місяців до повного розкладання. 10.2.4 У разі механізованого нанесення розчину робочі місця штукатурів-операторів соплівників мають бути зв'язані сигналізацією звуковою світловою з робочими місцями машиністів розчинобето-нонасосних установок. 10.2.5 Для сушіння відштукатурених поверхонь у ПВР мають бути передбачені системи тимчасового опалення і вентиляції. Застосування відкритих жаровень мангалів і тимчасових печей забороняється. 10.2.6 Якщо використовуються газові калорифери відстань між газовим балоном і калорифером має бути не менша 1 5 м а від балона до електропроводів розеток і вимикачів не менша 1 м. 10.2.7 Внутрішні штукатурні роботи треба виконувати з інвентарних риштовань або пересувних столиків що встановлюються на суцільні настили на перекриття чи підлогу. 10.2.8 Для сушіння Штукатурки й опалення приміщень треба передбачати газові пальники інфрачервоного випромінювання тільки заводського виготовлення які мають паспорти заводу-виготовника із зазначенням року випуску та порядкового номера обладнані автоблокуванням що припиняє подачу газу під час гасіння пальника. 10.2.9 Відстань від найбільш віддаленого місця сушіння до вузла приєднання до газопроводу або балона має не перевищувати 30 м. При більшій відстані установки від газової мережі необхідно прокладати тимчасовий газопровід з стальних труб а приєднання до нього здійснювати гнучкими шлангами. 10.2.10 Відстань від газового випромінювача пересувної чи стаціонарної установки до спалимих конструкцій має бути не менша 1 0 м до важкоспалимих 0 7 м неспалимих 0 4 м. 10.2.11 Кількість робітників для обслуговування пересувних і на-півстаціонарних установок з газовими пальниками інфрачервоного випромінювання на об'єкті треба визначати з урахуванням місцевих умов наприклад для пересувних установок один робітник на секцію житлового будинку чи на поверх при наявності монтажних прорізів між секціями; для напівстаціонарних установок один робітник на одну установку . 10.3 Малярні роботи 10.3.1 У проекті виконання опоряджувальних робіт мають бути враховані вимоги ГОСТ 12.3.035. 10.3.2 ПВР має передбачати виконання малярних робіт готовими шпаклівками ґрунтовками фарбами або напівфабрикатами олійними фарбами концентратами брикетами сумішами . 10.3.3 Для виконання малярних робіт усередині приміщень треба передбачати надійну природну і штучну вентиляцію. У разі застосування нітрофарб проектується витяжна вентиляція що забезпечує не менш як дворазовий обмін повітря протягом години. При цьому виконання робіт з використанням вогню а також обладнання що спричиняє іскроутворення забороняється. 10.3.4 Пофарбування фасадів речовинами що містять токсичні розчинники або виділяють шкідливу для здоров'я пару допускається тільки в холодний час року при температурі плюс 4 °С і нижчій. 10.3.5 Організація виконання робіт має виключати перебування робітників більш як 4 години в закритих свіжопофарбованих приміщеннях. 10.3.6 Проектуючи виконання малярних робіт із застосуванням органічних розчинників треба передбачати світильники у вибухобезпечному виконанні та винесення вимикаючих пристроїв у вибухобезпечне місце. 10.3.7 У ПВР має бути передбачене пофарбування будівельних конструкцій а також технологічного устаткування до встановлення їх у проектне положення. Пофарбування конструкцій і обладнання встановлених у проектне положення має зводитися тільки до пофарбування стиків і тих місць де шар фарби порушений у процесі монтажу. 10.3.8 Подача матеріалів до місця роботи має передбачатися механізованим способом у бідонах чи флягах. 10.3.9 Вибираючи фарбувальні речовини для покриття різних поверхонь визначаючи їх токсичність слід керуватися СНиП 3.04.01-87 Изоляционные и отделочные покрития. 10.4 Склярські роботи 10.4.1 Перенесення і встановлення стекол розміром більших ніж 1 х 1 5 м і склоконструкцій передбачається за допомогою ручних чи механічних вакуум-присосів. 10.4.2 Горизонтальне переміщування стекол скловиробів і обгороджувальних конструкцій із світлопрозорих матеріалів у межах робочої зони має здійснюватися за допомогою самохідних або ручних візків спеціально для цього призначених. 10.4.3 Для скління стулок вітражів і рам мають передбачатися спеціальні столи або верстати а для монтажу світлопрозорих панелей горизонтальні й поворотні стенди що споруджуються за проектом. 10.4.4 Для зберігання світлопрозорих панелей засклених стулок вітражів і рам до подачі їх на місце встановлення треба передбачати спеціальні касети. 10.4.5 Встановлювати на місце світлопрозорі панелі стінової огорожі треба знизу вгору. 10.4.6 ПВР має встановити послідовність заповнення світлових прорізів стулками вітражів і рам а також світлопрозорими панелями. 10.4.7 На період скління ліхтарів і вікон верхнього освітлення місця над якими виконуватимуться склярські роботи слід обгороджувати або охороняти а під місцем скління робити суцільний захисний настил. 10.4.8 Зони небезпечні для руху людей під час скління або монтажу ліхтарів мають бути обладнані добре видимими попереджувальними сигналами. 10.5 Облицьовувальні роботи 10.5.1 Для обробки каменю в межах будівельного майданчика треба передбачати окремі обгороджені місця. 10.5.2 Облицьовувати зовнішні поверхні великорозмірними виробами треба із застосуванням засобів механізації. Плити і деталі масою понад 50 кг мають транспортуватися на робоче місце і встановлюватися в проектне положення тільки за допомогою підйомних механізмів і пристроїв. 10.5.3 Якщо зовнішні стіни облицьовуються плитами одночасно з кладкою зовнішніх стін із внутрішніх риштовань мають бути встановлені надійні анкери для кріплення монтажних поясів робітників. 11 Охорона праці в проектах виконання робіт щодо покрівельних робіт 11.1 Проектуючи виконання покрівельних робіт треба враховувати вимоги ГОСТ 12.3.040. 11.2 У ПВР мають бути передбачені заходи захисту робітників від падіння з покрівлі від опіків гарячими мастиками або технологічним обладнанням падіння окремих предметів і впливу токсичних речовин. 11.3 У ПВР мають бути визначені місця для закріплення запобіжних поясів під час виконання покрівельних робіт на краю даху з похилом до 20 градусів на дахах з похилом понад 20 градусів чи поблизу відкритих прорізів за відсутності огорожі. 11.4 Під час виконання покрівельних робіт на даху з похилом понад 20 градусів необхідно передбачати переносні трапи і місця їх кріплення. 11.5 Для виконання покрівельних робіт на карнизних спусках риштаках димарях парапетах тощо а також для підвішування во-до-стічних лійок і труб необхідно передбачати застосування помостів випускних риштовань колисок. Місця розташування на даху рулонних штучних сипких рідких матеріалів і тари мають бути показані в технологічній карті із зазначенням заходів запобігання їх падінню ковзанню витіканню або здуванню вітром. 11.6 Проектуючи покрівельні роботи із застосуванням гарячих бітумних мастик необхідно керуватися вимогами підрозділу 9. 11.7 Виконання покрівельних робіт під час ожеледиці туману снігопаду зливи грози вітру силою 6 балів і більше забороняється. 11.8 Для заготовляння покрівельних картин елементів водостічних труб та інших виробів у ПВР мають передбачатися спеціальні місця. Виконання цих робіт безпосередньо на даху забороняється. 11.9 Проектуючи покрівельні роботи на скляних покрівлях треба передбачати під місцем робіт установлення суцільного дощаного брезентового або іншого захисту від падіння скла та інших предметів. 11.10 Щоб запобігти доступу людей у зону можливого падіння матеріалів інструмента тари та стікання мастик необхідно передбача- ти влаштування тимчасових огорож будівель на яких виконуються покрівельні роботи. 12 Охорона праці в проектах виконання робіт щодо монтажних робіт 12.1 Загальні положення 12.1.1 Монтажні роботи необхідно виконувати відповідно до ПВР або технологічних карт що розробляються в установленому порядку і пропонують такі рішення щодо безпечних умов праці: організацію робочих місць і проходів; послідовність технологічних операцій; способи забезпечення стійкості змонтованих конструкцій; розташування і зони дії монтажних механізмів; способи і засоби безпечної роботи монтажників. 12.1.2 У проекті виконання монтажних робіт мають бути показані проходи проїзди огорожі зон небезпечних для перебування людей місця встановлення попереджувальних написів і сигналів. 12.1.3 Послідовність монтажу збірних конструкцій повинна забез- печувати стійкість і геометричну незмінність змонтованих конструкцій на всіх стадіях монтажу та міцність монтажних з'єднань. 12.1.4 Конструкції що не мають достатньої просторової жорсткості до початку піднімання і монтажу треба підсилювати тимчасовими зв'язками. Конструкції тимчасових зв'язок і спосіб їх установлення визначаються ПВР. 12.1.5 Стропування монтажних елементів треба виконувати інвентарними вантажозахватними пристроями що передбачаються технологічною картою чи ПВР. 12.1.6 Використовувати випуски робочої арматури змонтованих конструкцій для анкерування тимчасових розтяжок під час монтажу збірних елементів забороняється. 12.1.7 Послідовність виконання робіт має виключати можливість зняття тимчасових зв'язок розтяжок кондукторів та інших монтажних пристроїв до остаточного закріплення елементів що монтуються постійними зв'язками. 12.1.8 Встановлення постійних і тимчасових зв'язок жорсткості й стійкості елементів що монтуються треба передбачати одночасно з монтажем цих елементів. У ПВР даються вказівки про порядок приймання змонтованих конструкцій. При цьому мають бути безпечні підходи для огляду і перевірки вузлів ферм а також перевірки якості швів зварних з'єднань опорних столиків. 12.1.9 Забороняється виконання монтажних робіт на висоті у відкритих місцях при силі вітру 6 балів і більше а також під час ожеледиці великого снігопаду дощу грози. Монтаж вертикальних глухих панелей треба припиняти при силі вітру 5 балів. 12.2 Монтаж збірних залізобетонних і стальних конструкцій 12.2.1 Спосіб підняття колон треба обирати залежно від маси колон і типу застосовуваного крана. 12.2.2 Тимчасове закріплення колон висотою до 12 м у стаканах фундаментів передбачається за допомогою кондукторів при висоті колон понад 12 м у площині найменшої жорсткості - розтяжками а в іншій площині кондукторами і клинами. 12.2.3 Балки ригелі й ферми прольотом 12 м і більше треба встановлювати за допомогою траверс. 12.2.4 Для забезпечення стійкості елементів до встановлення зв'язок і плит покриття чи перекриття треба передбачати тимчасове закріплення балок ригелів ферм і плит. 12.2.5 Для встановлення і тимчасового закріплення елементів розстропування зварювання і зарівнювання швів монтажники мають бути забезпечені риштованнями або колисками. 12.2.6 Монтаж стінових панелей і заповнення швів розчином треба виконувати з піднімальних колисок або риштовань розташованих з внутрішнього боку стіни. Заповнення вертикальних швів пружними синтетичними прокладками або мастиками а також розшивання вертикальних і горизонтальних швів розчином та обмазування їх мастиками треба виконувати з колисок і риштовань розташованих з зовнішнього боку стіни. 12.2.7 Монтаж плит покриття і перекриття передбачається в такому порядку: перша плита в ході монтажу з риштовань або колисок наступні з установленої і закріпленої плити. При цьому монтажники мають прикріплюватися карабіном запобіжного пояса до монтажних петель або спеціально встановленого страхувального каната. 12.2.8 Для пересування робітників по покрівлі під час монтажу треба передбачати проходи не вужчі 0 6 м з поручнями по обидва боки висотою 1 1 м. Для підіймання робітників на змонтовані перекриття через кожних 120 м передбачаються маршові сходи або підвісні драбини. 12.2.9 Змонтовані міжповерхові покрівельні перекриття будівель до початку наступних робіт необхідно обгороджувати. 12.2.10 Монтаж конструкцій кожного наступного поверху ярусу багатоповерхового будинку треба починати тільки після надійного закріплення всіх конструкцій попереднього поверху ярусу . 12.2.11 Стальні колони які встановлюють на фундаменти до звільнення від гака крана треба закріплювати анкерними болтами. 12.2.12 У колонах висотою до 15 м з вузькими башмаками які закріплені в фундаментах чотирма або двома анкерними болтами до розкріплення колон зв'язками крім затягання анкерних болтів треба встановлювати розтяжки в площині найменшої стійкості. 12.2.13 Для переходу монтажників від однієї конструкції до іншої треба застосовувати драбини перехідні мости і трапи. Перехід по стальних фермах ригелях і балках дозволяється тільки при наявності встановленого стального страхувального каната на висоті 1 5 м від настилу. Натяг каната треба контролювати величиною прогину в середині прольоту яка має бути не менша ніж 0 5 % довжини прольоту. Не допускається використання дроту як страхувального каната. 12.2.14 Для монтажу корпусу резервуара із заводських рулонованих заготовок треба передбачати застосування стрілового крана разом з трьохопорним стояком що має привод пересування. Під час розгортання рулону передбачається підстраховування послабленими стропами що закріплені на гаку стрілового крана. 12.2.15 Корпус резервуара в процесі монтажу полистовим способом після складання чотирьох поясів має бути розкріплений розтяжками для забезпечення його стійкості під час вітрового навантаження. Для цього необхідно визначити кількість розтяжок у ярусі номери ярусів де потрібно встановити розтяжки способи їх кріплення до стінки резервуарів та конструкцію якорів. У місцевостях що зазнають дії сильних вітрів розтяжки треба ставити після складання другого пояса. Обв'язувальний кутик кільце жорсткості має бути змонтований і закріплений відразу після встановлення верхнього пояса стінки. 12.2.16 На весь час випробувань резервуара треба встановити межі небезпечної зони радіусом не меншим від двох діаметрів резервуара всередині якої не допускається перебування людей що не мають відношення до випробувань. Розпочинати випробування слід тільки після обвалування. Контрольні прилади за якими ведеться постійне спостереження протягом усього часу випробувань треба встановлювати поза небезпечною зоною за обвалуванням. 12.2.17 Під час монтажу конструкцій баштових і щоглових споруд закріплення їх у проектному положенні та перестановки крана перебування людей у радіусі З0 м від основи щогли забороняється. 12.2.18 Усі монтажні пристрої розміщені на землі за межами небезпечної зони постійні анкери тимчасові якорі лебідки блоки і канати мають бути обгороджені від доступу сторонніх людей. 12.2.19 Під час будівництва висотних залізобетонних споруд димових труб баштових градирень силосів та ін. усі дерев'яні й брезентові елементи тепляків пристроїв і пристосувань що зводяться в переставній опалубці мають бути до початку робіт оброблені вогнеза-хисними речовинами. 12.2.20 При висоті баштових і щоглових споруд до 70 м для підіймання монтажників треба передбачати тимчасові сходи а при висоті понад 70 м проектні постійні сходи які треба монтувати одночасно з основними конструкціями. 12.2.21 Під час монтажу щогла чи башта повинна мати сигнальне освітлення щоб запобігти зіткненню літаків з висотними спорудами в нічний час. Після встановлення і закріплення опорної частини щогли чи башти металоконструкції мають бути заземлені. 12.3 Монтаж тепломеханічного обладнання і трубопроводів теплових електростанцій 12.3.1 У проекті виконання тепломонтажних робіт мають бути вказівки про порядок транспортування до місця встановлення великогабаритних і важких блоків а також рекомендації щодо забезпечення їх стійкості на транспортних засобах. 12.3.2 Розробляючи ПВР треба передбачити подання на укруп-шовально-складальні майданчики креслень: - плану розміщення тепломеханічного устаткування з урахуванням технологічної послідовності складання і монтажу; типових чи розроблених для даної ТЕС козлів тумб плазів прокладок підкладок тощо для складання блоків і транспортування їх у монтажну зону. 12.3.3 Швидкість руху залізничного транспорту на складальному майданчику не повинна перевищувати 5 км/год. Покажчик обмеження швидкості має бути встановлений при в'їзді на складальний майданчик. 12.3.4 Робочі місця що примикають до автомобільних доріг і залізниць мають бути надійно обгороджені. 12.3.5 Складаючи ПВР щодо переміщення блоків які монтуються треба передбачати відповідні транспортні засоби. 12.3.6 У ПВР мають бути зазначені засоби транспортування і встановлення на фундаменти статора-генератора та інших найважчих вузлів турбоагрегатів. 12.3.7 У разі необхідності виконання монтажних робіт під монтованим устаткуванням чи на устаткуванні коли воно встановлене на домкратах або підвішене на канатах треба передбачати підведення під устаткування стальних кліток або інших міцних опор розрахованих на масу устаткування. 12.3.8 Розміри монтажних прорізів для подавання тепломеханічного устаткування в головний корпус мають забезпечувати провезення найбільшого устаткування з зазором на кожний бік не меншим 0 5 м. 12.3.9 Стропування барабана котла для підняття передбачається за допомогою багаторазового навивання на нього троса. Стропування через трубні отвори не допускається. При довжині барабанів до 12 м дозволяється стррпувати їх через люки. Стропування важкої арматури передбачається тільки за корпус. 12.3.10 До остаточного закріплення устаткування встановлені в вертикальному положенні каркаси і блоки котлів економайзерів та іншого подібного устаткування мають бути розкріплені розтяжками. Майданчики котлів мають бути обгороджені поручнями висотою 1 1 м із суцільною обшивкою низу на висоту 150 мм. 12.3.11 Бункери для пилу і золи перед початком монтажу живильників необхідно перекрити суцільним настилом а бункер для сирого вугілля шибером. Забороняється монтувати пилоповітропроводи без закріплення їх на підвісках або тимчасових опорах. 12.3.12 Прокладки між знімними важкими частинами димососів і вентиляторів треба встановлювати до їх опускання. Встановлювати прокладки під час опускання частин цього обладнання не дозволяється. 12.3.13 Для виконання робіт на фундаменті турбоагрегату і навколо нього до монтажу постійних майданчиків і сходів необхідно всі прорізи закрити встановити тимчасові сходи з поручнями металеву чи дерев'яну огорожу по всьому верху фундаменту. Під час виконання робіт у нижній частині циліндрів турбіни прорізи вихлопних патрубків і патрубків відбирання мають бути закриті настилами. 12.3.14 Перед початком монтажу трубопроводу на місці його розташування мають бути встановлені постійні засоби кріплення кронштейни консолі підтримуючі металеві й залізобетонні конструкції рухомі й нерухомі опори підвіски і т. ін. . Монтаж трубопроводів на тимчасові опори підвіски не допускається. 12.3.15 Під час переміщення одиночних труб краном між стропом і трубою треба передбачати встановлення дерев'яних прокладок а для переміщення труб пакетами передбачати спеціальні захвати що не допускають випадання окремих труб. Укладені на опору вузли й прилеглі до них секції трубопроводів мають закріплюватися постійними засобами кріплення. Тимчасове кріплення трубопроводів забороняється. 12.3.16 Під час укладення трубопроводів не дозволяється знімати окремі елементи несучих конструкцій опор підвісок або консолей . 12.3.17 У ПВР щодо складання зрошувальних пристроїв градирень з просоченого антисептиками матеріалу мають бути зроблені особливі вказівки про санітарний режим працівників застосування спеціальних захисних паст для захисту персоналу від токсичного впливу просочувальних матеріалів. 12.4 Монтаж гідросилового обладнання електростанцій 12.4.1 У ПВР має бути проект приоб'єктного монтажного майданчика. При цьому слід по можливості об'єднати на одному майданчику всі види робіт з монтажу затвора сміттєзатримувальних решіток і закладних частин до них а також облицювання та іншого гідромеханічного устаткування і гідротехнічних конструкцій. 12.4.2 Якщо підготовка до монтажу або укрупнювальне складання металоконструкцій виконується у вертикальному положенні то в ПВР мають передбачатися робочі креслення на виготовлення кондуктора. 12.4.3 Проектуючи кондуктор треба передбачати зручний підхід монтажників до кожного вузла. Для роботи монтажника-складальника на висоті більше 1 м кондуктор повинен мати майданчик з входом і поручневою огорожею. Стальні несучі елементи кондуктора мають бути розраховані на всі види навантажень від маси виробу снігу вітру температурних просадкових і монтажних навантажень а інші елементи риштовань на міцність і стійкість при постійному навантаженні 200 кгс/м2 і зосередженому навантаженні в середині прольоту 130 кгс/м2. 12.4.4 Для складання затворів сміттєзатримувальних решіток висотою понад 3 м кондуктор необхідно оточити риштованням або передбачити в ньому укладення настилів у кілька ярусів. 12.4.5 Відстань між затворами в кондукторі або кондукторами має бути не менша 2 5 м. Якщо кондуктори розміщуються в два ряди відстань між рядами має бути не менша 5 м. Кондуктори слід розташовувати в зоні дії кранів. 12.4.6 Перед монтажем і центруванням металевого облицювання конуса відсмоктувальної труби її отвір має бути перекритий суцільним настилом із дощок товщиною 40 50 мм розмішеним нижче від металевого облицювання. 12.4.7 Металеві розпірки що застосовуються для монтажу облицювання відсмоктувальної труби мають бути розраховані на навантаження які виникають під час бетонування. 12.4.8 Якщо облицювання складається з кількох ярусів по висоті то для монтажу і центрування кожного наступного ярусу треба передбачити кільцеподібні помости з поручнями. 12.4.9 Проектуючи підіймання конструкції чи устаткування двома кранами треба передбачити застосування траверси або інших пристроїв за допомогою яких забезпечується рівномірне навантаження на обидва крани. 12.4.10 Під час переміщення конструкції чи устаткування по похилій площині треба застосовувати спеціальні пристрої які б запобігали їх самовільному переміщенню. 12.4.11 До навішування секцій спіральної камери на статор турбіни для безпечного виконання складальних і зварювальних робіт треба передбачити встановлення поручневих огорож по внутрішньому обводу верхнього обода статора або металевого облицювання шахти турбіни. 12.4.12 Для безпечності монтажу камери робочого колеса треба встановлювати помости на кронштейнах що тимчасово приварюються до внутрішньої поверхні конуса відсмоктувальної труби. Кронштейни до встановлення риштовань треба заздалегідь випробувати навантаженням що вдвічі перевищує робоче. 12.4.13 Для монтажу статорів гідротурбін з об'ємними конусами необхідно звести навколо нижнього конуса спіральної камери риштовання з огорожами а кратер на рівні підколонного бетону перекрити суцільним настилом. 12.4.14 Для обробки монтажних швів камери робочого колеса в разі зварної камери на настилі конуса відсмоктувальної труби вздовж стінок камери треба передбачити встановлення риштовань або сходів з майданчиками й огорожами. 12.4.15 У ПВР має передбачатися надійне закріплення застосовуваних пристроїв клинів розпірок домкратів до закладних частин чи випусків будівельної арматури щоб запобігти падінню цих пристроїв з висоти. Для прив'язування домкратів треба застосовувати гнучкі багатожильні стальні канати діаметром 3 5 мм або конопляні діаметром 10 мм. 12.4.16 Якщо для пробивання вертикальних монтажних осей застосовуються струнні виски із зануренням вантажу в масляну ванну для заспокоєння на робочих місцях мають бути передбачені засоби пожежогасіння. 12.4.17 Перед складанням і вставлянням лопаток у втулки нижнього кільця напрямного апарата якщо роботи виконуються до встановлення робочого колеса на місці нижнього кільця з внутрішнього боку треба передбачити встановлення поручневих огорож або спеціальних риштовань. 12.4.18 У випадку встановлення підшипників верхніх цапф напрямних лопаток і важелів для встановлення кришки турбіни мають бути передбачені поручневі огорожі по внутрішньому периметру верхнього КІЛЬЦЯ. 12.4.19 Встановлювати захисні планки з нижнього боку верхнього кільця напрямного апарата треба із складально-розбірних риштовань. 12.4.20 Для встановлення підшипників напрямних лопаток по внутрішньому периметру верхнього кільця напрямного апарата якщо ще не встановлена кришка турбіни мають бути поручневі огорожі. 12.4.21 Перед припасовуванням кромок дотику лопаток напрямного апарата і заведенням гумових ущільнень до опускання в кратер робочого колеса мають бути встановлені огорожі які б захищали людей від падіння в кратер. 12.4.22 Кантування робочих коліс поворотно-лопатевих і радіаль- но-осьових турбін треба виконувати на дерев'яних підкладках і шпальних викладках. 12.4.23 Щоб запобігти самовільному розвороту лопатей робочого колеса в бік відчинення їх під час складання треба попарно з'єднати за допомогою спеціальних струбцин або під них установити додаткові надійно закріплені опори. 12.4.24 Під час піднімання складеного робочого колеса краном небезпечна зона має бути обгороджена або має бути виставлена охорона яка б не допускала туди сторонніх людей. 12.4.25 Підвішення і центрування робочих коліс у кратері мають виконуватися з риштовань. Допускається застосування підвісних риштовань надійно прикріплених до робочого колеса. 12.4.26 Для заміни зовнішніх ущільнень лопатей до камери робочого колеса на лопаті укладають і закріплюють дерев'яні настили. 12.4.27 Щоб запобігти перекиданню робочого колеса радіально-осьової турбіни при статичному балансуванні забороняється відстроп-лювати його до повного закінчення роботи. 12.4.28 Для спускання робітників усередину кратера гідроагрегату і піднімання з кратера застосовується спеціальна драбина з огорожею по всій висоті. 12.4.29 Під час перевірки стану і контрольного зачищення фундаментного кільця і камери робочого колеса з колиски мають бути забезпечені надійний зв'язок і сигналізація між робітниками що перебувають у колисці і мотористом лебідки. 12.4.30 Виконання робіт на лопатях робочих коліс після з'єднання фланців валів і зняття підвісок допускається тільки після приварен-ня упорів до втулок робочих коліс біля вхідних кромок лопатей що виключає їх самовільний розворот і укладення на лопатях дерев'яних настилів з бортовими дошками. 12.4.31 Роботи в камері робочого колеса дозволяється виконувати тільки при опущених ремонтних затворах і випорожненій спіральній камері. При цьому засувки випорожнення мають бути відкритими механізми затворів мають бути обезструмлені й заблоковані а затвори надійно ущільнені. 12.4.32 З'єднання валів турбіни і генератора має проводитися з настилу влаштованого нижче від фланцевого з'єднання. 12.4.33 Перевіряючи вертикальне положення вала для електричної фіксації контакту між струною і валом треба застосовувати напругу не вищу 12 В. 12.4.34 Для скорочення обсягів робіт у пазах і шлюзових камерах укрупнювальне складання монтаж опорно-ходових частин і ущільнень треба по можливості виконувати на монтажному майданчику. Відповідно кількість вантажопідйомних засобів у зоні пазів і камери передбачена проектом для виконання монтажних робіт має бути мінімально необхідною що виключає нагромадження механізмів і убезпечує проведення робіт. 12.4.35 Встановлювати постійні і тимчасові зв'язки жорсткості й стійкості елементів затворів воріт і решіток передбачається одночасно з монтажем цих елементів. При цьому мають бути безпечні проходи для огляду й. перевірки монтажу вузлів стиків та для контролю якості зварних з єднань. 12.4.36 Якщо для тимчасового кріплення елементів що монтуються передбачається застосування розтяжок установлення розтяжок і габарити помостів риштовань вишок та іншого монтажного обладнання мають бути узгоджені між собою. 12.4.37 Для монтажу і встановлення двостулкових воріт треба передбачати застосування як тимчасових опор під ригель залізобетонних тумб плит разбірної конструкції або металевих рам-пілонів з майданчиками для встановлення домкратів. 12.4.38 Для збереження міцності нижнього ригеля а отже і стійкості стулок на ригелі необхідно передбачати спеціальні майданчики для встановлення домкратів на які спирається стулка під час монтажу. 12.4.39 Для надійної фіксації стулок воріт у міру їх монтажу та нарощення по висоті треба застосовувати регулювальні талрепи і розпірки. Для кріплення талрепів і розпірок передбачаються спеціально закладенні в бетон анкери й скоби. 12.4.40 Для закріплення стулок талрепами необхідно передбачати майданчики в проміжку між стінкою ніші і обшивкою стулки воріт. При цьому відстань між стінкою і обшивкою має бути не менша 1 м. 12.4.41 Для вулканізації стиків ущільнювальної гуми необхідно передбачати електричні або парові вулканізатори промислового вито товлення із застосуванням спеціальних форм-матриць що відповідають профілю гуми. Виконання вулканізаційних робіт із застосуванням відкритого вогню і бензину не допускається. 12.4.42 Організація процесу заливання вкладишів і опорних плит має виключати будь-які роботи в зоні можливого розбризкування розплавленого бабіту. 12.4.43 Для розплавлення бабіту і транспортування його на висоту до місця заливання необхідно передбачати спеціальні закриті футе-ровані тиглі-печі з електронагріванням. Подавання розплавленого бабіту на висоту в відкритому посуді не допускається. 12.4.44 Для заливання бабітом вкладишів і опорних плит на висоті передбачаються риштовання майданчики чи самопідйомні колиски. Робота з розплавленим бабітом на приставних драбинах не допускається. 12.4.45 Майданчики для монтажу козлових баштових кранів і кранів установлених на естакадах на висоті мають бути обгороджені. Для проходу-людей у зоні монтажу треба передбачати пішохідні доріжки обгороджені суцільним парканом висотою 2 м з захисним козирком що встановлюється під кутом 20 градусів до горизонту. 12.4.46 Для всіх прорізів які потрапляють у зону монтажного майданчика мають бути передбачені постійні або надійні тимчасові перекриття чи відповідні огорожі. 12.4.47 Якщо мостові крани монтуються з торця будинку необхідно з двох боків монтажної естакади в місцях установлення візків і з'єднання півмостів передбачати риштовання з поручневими огорожами. Для підіймання людей треба використати постійні сходи або влаштовувати драбинки з захисними дугами. 12.4.48 Установлення драбин треба передбачати з боку естакади вільної від струмоведучих тролеїв. Як виняток допускається встановлення стрем'янок на стороні тролеїв при обов'язковому влаштуванні додаткових огорож які виключали б доторкання людей до тролеїв. 12.4.49 Якщо використовується постійна драбина з переходом по підкрановій балці необхідно передбачати місток е поручнями з моста крана на підкранову балку. В разі переходу безпосередньо з посадочного майданчика на міст крана треба влаштовувати сходи з огорожею. 12.4.50 Вільні проходи між торцями півмостів і поручневими огорожами риштовань з зовнішнього боку естакади мають бути не вужчі 0 8 м. Для обгородження внутрішніх боків естакади в зоні монтажу крана треба передбачати знімні поручні.  12.4.51 В отворах між півмостами крана з кожного боку вантажного візка.треба передбачати помости шириною 1 5 м з поручневими огорожами на зовнішньому боці помосту. Перехід з одного боку естакади на інший повинен бути не вужчий 1 м і мати огорожу. 12.4.52 Для тимчасового розміщення піднятих на міст крана вантажів передбачаються відповідної міцності настили з надійними огорожами. Як виняток допускається тимчасове розміщення вантажів безпосередньо на мосту в спеціально відведених місцях. При цьому необхідно вжити заходів щоб запобігти падінню вантажу. 12.4.53 Для закріплення балансирних візків крана після їх установлення на рейки треба застосовувати інвентарні гвинтові стяжки. 12.4.54 Для розкріплення ніг козлових і портальних кранів після встановлення на балансирні візки треба передбачати гвинтові розтяжки в двох взаємно перпендикулярних площинах щоб забезпечити стійкість ніг під час встановлення на них прольотних конструкцій. 12.4.55 Дія з'єднання головних балок крана з ногами необхідно у зоні монтажних стиків передбачати підвісні колиски. Для підіймання людей в колиску використовуються експлуатаційні драбини крана чи тимчасові сходи-драбинки із запобіжними дугами. Навішувати колиски на головні балки слід до підняття балок у монтажне положення. 12.4.56 У ПВР треба передбачати дистанційне керування кранами після монтажу. 12.4.57 Для монтажного приєднання затворів і противаг до піднімальних механізмів у верхній розширеній частині прорізу має бути передбачене розбірне перекриття розраховане на сприймання маси вантажу і монтажних навантажень. 12.4.58 Для транспортування ланок трубопроводу на платформах транспортних засобів необхідно передбачати спеціальні гнізда-ложе-менти для фіксованого встановлення ланок а на самих ланках передбачати петлі й скоби для надійного ув'язування. 12.4.59 При значних підйомах траси трубопроводу коли неможливо застосовувати самохідні вантажопідйомні засоби для встановлення ланок у монтажне положення безпосередньо з транспортних засобів для подавання ланок до місця монтажу паралельно осі трубопроводу треба передбачати монтажний візок на похилій рейковій колії. 12.4.60 Візок має бути обладнаний пристроєм для надійного фіксування ланок трубопроводу а також пристроєм автоматичного зупинення у випадку обриву тягового каната. 12.4.61 Для підняття ланок трубопроводу необхідно застосовувати спеціальну інвентарну траверсу. 12.4.62 Для встановлення ланок трубопроводу в монтажне положення треба передбачати як тимчасові опори легкі інвентарні рами з майданчиками для встановлення регулювальних домкратів. Як виняток допускається застосування шпальних кліток з обов'язковим скріпленням шпал скобами. 12.4.63 Забороняється закладати в ПВР виконання робіт на висоті всередині трубопроводу зі скоб хрестовин розкріплюючих розкосів. Усі розкріплюючі елементи всередині трубопроводу повинні бути видалені для встановлення всередині секцій інвентарних пересувних металевих риштовань. 12.4.64 Для укрупнювального складання царг установлення монтажних елементів чи окремих обичайок треба передбачати застосування інвентарних кільцевих риштовань які встановлюються нижче від горизонтальних стиків на 0 6 0 8 м. 12.4.65 Окремі ланки трубопроводів на уклонах слід установлювати в порядку знизу вгору. Верхня ланка встановлюється тільки після надійного закріплення нижньої ланки до фундаменту анкерів або до вже закріплених ланок. 12.4.66 Для самоцентрування треба передбачати приварювання спеціальних металевих конструкцій на встановлений і закріплений кінець ланки. 12.4.67 Під час роботи зварювальників або монтажників усередині трубопроводу необхідно передбачити зв'язок між ними і спеціально виділеним для спостережень робітником який перебуває зовні. 12.4.68 Для освітлення робочого місця всередині трубопроводу застосовуються ручні переносні лампи напругою не більшою 12 В. Трансформатор для переносних ламп треба встановлювати зовні зварювальних труб. 12.4.69 Під час роботи всередині й зовні металевого трубопроводу для запобігання простудним захворюванням зварники додатково мають бути забезпечені матами теплими підстилками і підлокітниками з вогнестійких матеріалів. 12.5 Електромонтажні роботи 12.5.1 У ПВР має бути робоча схема розміщення деталей машин з урахуванням допустимих питомих навантажень на 1 м1 перекриття на відстані не меншій 1 м від краю перекриття чи майданчика. 12.5.2 Забороняються роботи із застосуванням відкритого вогню паяння різання та ін. поблизу машин та їхніх частин у період розконсервації. 12.5.3 Під час підготовки деталей машин до монтажу очищення й промивання а також пульверизації обмоток передбачаються вентиляція приміщень забезпечення працюючих респіраторами і металевими ящиками з кришками для обтирального матеріалу. 12.5.4 ПВР на монтаж трансформаторів передбачає що до початку монтажних робіт мають бути: виконані всі будівельні роботи щодо спорудження фундаменту спланований майданчик закінчені дороги і під'їзди прибране будівельне сміття маслозбірна яма закрита настилом; здані в експлуатацію пожежний водопровід чи водойма; приготовлені й розміщені в належних місцях первинні засоби пожежогасіння. 12.5.5 Під час монтажу трансформатора і сушіння трансформаторного масла має бути організований спеціальний пожежний пост що має телефонний зв'язок з найближчою пожежною охороною яку повідомляють про початок монтажних робіт. 12.5.6 Приміщення в якому сушаться трансформатори з маслом треба вентилювати. Повітрообмін має становити 3 4 об'єма за 1 год. 12.5.7 Транспортування до місця встановлення та вивантаження трансформаторів великої потужності мають виконуватися за спеціально розробленим ПВР. При вивантаженні трансформаторів із залізничних платформ по похилому скату зі шпал чи колод кут нахилу не повинен перевищувати 10 15 градусів величина уклону 0 18 0 27 . При зупинках під час переміщення трансформаторів мають бути передбачені упори клини . 12.5.8 Підіймати трансформатор треба за допомогою траверси з прямовисними стропами. Під час піднімання трансформаторів за допомогою домкратів нахил трансформаторів не повинен перевищувати 10 градусів. 12.5.9 Під час роботи всередині бака трансформатора передбачаються такі заходи: виймана частина трансформатора має бути відведена вбік; драбини що встановлюються всередині й зовні трансформаторів мають бути надійно закріплені; переносні електричні світильники мають бути на напругу не вишу 12В. 12.5.10 Виконання робіт на вийманій частиш трансформатора допускається тільки за умови встановлення її на надійні дерев'яні підкладки викладені горизонтально за рівнем. 12.5.11 Забороняється використовувати для промивання бака й арматури трансформатора бензин гас та інші легкозаймисті речовини. Зварювальні роботи на трансформаторі дозволяється виконувати тільки після заливання його маслом до рівня від 200 до 250 мм вище місця зварювання щоб запобігти займанню пари масла. 12.5.12 Встановлена на монтажному майданчику маслоочищу-вальна апаратура повинна давати змогу обслуговуючому персоналу вільно обходити її з усіх боків. Відстань від апаратури до стін та інших машин має бути з трьох боків не менша 0 75 м а з боку керування не менша 1 5 м. 12.5.13 Забороняється зливання заповнення і промивання маслом апаратів на відстані меншій 10 м від вогневих приладів а також застосування скляної тари для масла. 12.5.14 Забороняється застосування повсті деревних стружок клоччя та інших горючих матеріалів для теплоізоляції трубопроводів ємкостей і кожухів. 12.5.15 До початку сушіння електричних машин і трансформаторів електричним струмом корпуси і баки мають бути заземлені. Заземлюючі проводи слід закріпити болтами або зварюванням. 12.5.16 Перед сушінням змінним або постійним струмом а також повітродувками необхідно місце роботи обгородити і виключити можливість дотику до намагнічуючої обмотки струмоведучих частин а також до вводу на який подається напруга і вивісити попереджувальні плакати. 12.5.17 У ПВР слід передбачати пристрої для зняття такелажу з конструкцій що монтуються. 12.5.18 Забороняється піднімати реактори за бетонні колонки або обмотки. Для цього застосовуються спеціальні пристрої. 12.5.19 У ПВР мають бути дані чіткі вказівки про положення рухомих частин апаратів на період їх монтажу і транспортування. 12.5.20 Забороняється застосування етильованого бензину для промивання кінців проводів і з'єднувальних затискачів. 12.5.21 Для регулювання з'єднаних з приводом вимикачів і роз'єднувачів треба передбачати заходи які б виключили можливість мимовільного і непередбаченого їх увімкнення чи вимкнення останніх. Щоб запобігти можливості випадкового чи помилкового увімкнення повітряного вимикача необхідно: зняти оперативний струм; обгородити кнопки керування та вентиляції на повітроводах за допомогою яких може статися увімкнення; під час перебування людей на вимикачах біля привода мають бути чергові зі складу бригади. 12.5.22 Виконувати монтажні роботи-чи перебувати стороннім особам у зоні де випробовуються повітряні вимикачі ближче ніж за 50 60 м забороняється. 12.5.23 Під час виконання робіт пов'язаних з перебуванням людей усередині повітрозабірників треба вентилі на трубопроводах для подавання повітря закрити спускні вентилі відкрити зачинити на замки і вивісити попереджувальні плакати. 12.5.24 Під час монтажу щитів пультів панелей і т. ін. їхню стійкість до остаточного закріплення необхідно забезпечувати тимчасовим кріпленням до міцних будівельних конструкцій. 12.5.25 Під час переміщення піднімання і встановлення камер щитів або блоків розподільних пристроїв і т. ін. слід передбачати заходи які запобігали б їх перекиданню стропування вище від центра вага застосування відтяжок та ін. . 12.5.26 Під час монтажу трансформаторів струму і під'єднання до них проводів вторинних кіл невикористовувані вторинні обмотки трансформаторів мають бути надійно закорочені й заземлені. 12.5.27 Забороняється паяти кінці проводів і обслуговувати їх без захисних окулярів. Для плавлення припою передбачаються спеціальні тиглі з кришкою й отвором для опускання одного проводу. 12.5.28 Під час монтажу акумуляторних батарей передбачаються запобіжні заходи щодо зберігання кислоти. Вона має бути в щільно закупорених скляних бутлях які ставлять у спеціальні дерев'яні клітки або в плетені корзини з ручками для піднімання. Кислота повинна зберігатися в окремих приміщеннях де допускається крім кислоти зберігання дистильованої води. Баки з обмивальною водою і нейтралізуючими розчинами зберігаються в приміщенні із стелажами до яких повинні бути вільні проходи. 12.5.29 Монтаж акумуляторних батарей можна виконувати тільки при наявності в приміщенні прилливно-витяжної вентиляції постійного освітлення й опалення. 12.5.30 Робітники що обслуговують акумулятори на час роботи забезпечуються кислото- або лугостійкими костюмами гумовими фартухами гумовими рукавицями калошами захисними окулярами нейтралізуючими розчинами а робітники які зварюють пластини суконними костюмами брезентовими рукавицями. 12.5.31 Для доставляння кислоти треба передбачати спеціально обладнані візки або носилки з гніздами під бутлі а для переливання кислоти з бутлів пристрої якими закріплюють і нахиляють бутлі або спеціальний насос. 12.5.32 Готуючи електроліт необхідно кислоту вливати у воду а не воду в кислоту! тонким струменем одночасно перемішуючи розчин довгою скляною паличкою або трубочкою. Розводити електроліт треба в освинцьованих або прогумованих кислотостійких лугостійких ємкостях. 12.5.33 Для подрібнення їдкого натру калію необхідно передбачати спеціальні совки мішковину захисні окуляри гумові рукавиці й фартухи. 12.5.34 Для піднімання барабана з кабелем домкратами стальні осі повинні мати діаметри не менші від зазначених у таблиці 17. Таблиця 17 Маса барабана з кабелем кг Мінімальний діаметр осі мм до 2500 53 до 5000 70 до 7000 75 12.5.35 Для прогрівання кабелів необхідно передбачати трансформатори з захистом від коротких замикань первинною напругою до 380 В. 12.5.36 Перед спусканням у колодязь або тунель треба передбачати перевірку повітря колодязя на відсутність у ньому горючих і шкідливих для дихання газів за допомогою спеціального індикатора без спускання в колодязь . Перевірка наявності газів за допомогою відкритого вогню забороняється. 12.5.37 Для видалення газів з колодязя передбачається нагнітання чистого повітря за допомогою вентилятора встановленого зовні. Рукав від вентилятора має бути опущений у нижню частину колодязя на глибину 0 25 м від його дна. 12.5.38 Для зняття кришок колодязів передбачаються спеціальні захвати. 12.5.39 Для опускання припою і розігрітої кабельної маси в колодязь передбачаються спеціальні ковші й закриті бачки. 12.5.40 При використанні паяльних ламп і жаровень у тунелях і колекторах для захисту полум'я передбачаються щитки з вогнестійкого матеріалу а для гасіння пожежі тканина з вогнетривкого матеріалу. 12.5.41 Під час монтажу муфт з епоксидного компаунду в приміщеннях необхідно забезпечити їх провітрювання. Швидкість руху повітря в робочому прорізі витяжного пристрою має бути не менша З м/сек. 12.5.42 У випадку прокладання кабеля з баржі містки і сходні по яких подається кабель на баржу повинні мати ширину не меншу 1 м поручні й поперечно нашиті планки товщину не меншу 6 см. 12.5.43 Якщо будується повітряна лінія електропередачі ПЛ напругою понад 1000 В у гірській місцевості зі складним рельєфом і споруджуються спеціальні переходи початок основних робіт треба передбачати після будівництва дороги вздовж лінії і під'їздів до кожної опори які б забезпечили доставляння і роботу потрібних машин і механізмів. 12.5.44 Спорудження фундаментів і монтаж опор мають передбачатися за технологічними схемами і картами розробленими в ПВР для кожної опори окремо на основі топографічних і геологічних розвідувань майданчиків під опори. 12.5.45 Для кожного анкерного прольоту має бути розроблена технологічна схема монтажу проводів і тросів з урахуванням конкретних умов рельєфу місцевості. 12.5.46 Якщо робота виконується із застосуванням вертольотів розміри монтажного майданчика мають бути такими щоб відстань від кінців лопатей несучого і хвостового гвинтів до наземних перешкод була не менша половини діаметра несучого гвинта. 12.5.47 Стальні канати що застосовуються для виготовлення стропів тягових канатів вантів і розтяжок мають бути перевірені розрахунком. 12.5.48 У ПВР для складання і встановлення опор залежно від їх розмірів способів монтажу та умов траси ПЛ мають бути визначені мінімальні розміри майданчиків. 12.5.49 Застосування крана замість падаючої стріли в схемі піднімання "кран-трактор" допускається лише за таких умов: маса опори яка припадає на піднімальний гак крана неповинна перевищувати вантажопідйомність крана за паспортом при відповідному вильоті стріли; робочий хід стріли піднімального крана забезпечує піднімання опори на кут не -менший ніж 35 40 градусів. Кут підйому встановлюється розрахунковою схемою залежно від типу опори. 12.5.50 Розробляючи схему піднімання портальних опор з відтяжками треба передбачати утворення жорсткості в площині "П" за допомогою діагональних тросових розтяжок з муфтами для регулювання натягу. Для косогірних опор необхідно зазначати місце встановлення падаючої стріли і довжину "поводів". 12.5.51 Для зняття такелажу після встановлення опор передбачаються напівавтоматичні крокви інвентарні драбини лази або піднімальні вишки. 12.5.52 Для укрупнювального складання секцій металевих конструкцій на спеціальних полігонах треба передбачати стелажі для зручності виконання робіт спеціальний інструмент гайковерти домкрати струбцини і т. ін. . 12.5.53 Складаючи опори для їх стійкості необхідно передбачати дерев'яні підкладки шпальні клітки. Секції опор і окремі опори не слід залишати на домкратах. 12.5.54 Для електролінійників зайнятих спорудженням ПЛ на дерев'яних опорах з просочених антисептиком деталей у ПВР мають бути передбачені: костюми з цупкого брезенту; брезентові рукавиці; шкіряні черевики або чоботи на шкіряних чи шкірімітових підметках; спеціальні ящики обладнані витяжною вентиляцією для зберігання забрудненого антисептиком одягу. 12.5.55 Для розкочування проводів треба передбачати встановлення барабанів з проводом і тросом на спеціальні пристрої розкочувальні візки козли і т. ін. обладнані надійними гальмовими пристроями. 12.5.56 Для термітного зварювання проводів треба передбачати зварювальні пістолети або кліщі. 12.5.57 Під час термітного зварювання в жарку й суху погоду слід передбачати заходи проти займання дерев'яних опор трави та для. гасіння термітних патронів. Гасити термітні патрони які загорілися слід піском або пшнйм вогнегасником. Застосовувати для цього воду забороняється. 12.5.58 Для перекидання проводів і троса через глибокі ущелини і яри треба передбачати використання капронового канату і додаткових тросів довжиною що дорівнює подвійній ширині перешкод плюс 15-20 м. 12.5.59 Для перекидання проводів'з розкочувальних роликів у затискачі установлення гасильників вібрації дистанційних розпірок і т ін. треба передбачати піднімальні вишки або спеціальні драбини з надійним кріпленням їх до траверс опор. У випадку піднімання проводів з важкими гірляндами ізоляторів треба застосовувати відвідні блоки для зменшення навантаження на траверси опор і порталів. 12.5.60 Для встановлення на проводах розщепленої фази дистанційних розпірок треба передбачати монтажні візки які пересуваються по проводах або виконувати роботу з піднімальної вишки. Піднімання і встановлення монтажного візка на проводи розщепленої фази треба передбачати з піднімальної вишки або за'допомогою блоків і-стропувальних тросів прикріплених до проводів. 12.5.61 Забороняється застосовувати корзини піднімальних вишок для утримання проводів під час процесу їх перекидання з розкочувальних роликів у затискачі. 12.5.62 Для перекладання проводів з розкочувальних роликів у затискачі на землі треба передбачати спеціальні підставки козли . 13 Охорона праці в проектах виконання робіт щодо підземних робіт 13.1 Загальні положення 13.1.1 Проектування вибухових робіт при підземному гідротехнічному будівництві має виконуватися відповідно до чинних Єдиних правші безпеки при вибухових роботах. 13.1.2 Проектування підземних споруд слід виконувати на основі даних інженерно-геологічного розвідування проведеного відповідно до інструкції щодо розвідування і досліджень для гідротехнічних тунелів. 13.1.3 На ділянках проходження тунелів у скельних породах небезпечних за даними геологічної розвідки щодо прориву в споруджувані виробки води пливунів і газів у кожній західці слід передбачати буріння передових розвідувальних свердловин глибиною до 10 м. Для уточнення геологічних умов одночасно має виконуватися буріння кількох шпурів збільшеної глибини до 5 м по периметру виробок. 13.1.4 У місцях геологічних порушень тектонічних тріщин скидів зсувів та ін. проектом повинні передбачатися додаткові в порівнянні з загальноприйнятими для даної споруди заходи щодо забезпечення робіт. Якщо в процесі будівництва виявлено зміни інженерно-геологіч-них умов у проект мають вноситися відповідні коригування. 13.1.5 Під час проведення підготовчих виробок для спускання води по пласту або породі на ділянці між межею безпечного проведення гірських робіт і затопленими виробками слід дотримуватися таких умов: виробка має проводитися вузькими вибоями з бурінням системи віялоподібних свердловин які дають змогу встановлювати відсутність затоплених виробок спереду і з боків цих виробок що виконуються на відстані від них не меншій від ширини бар'єрного цілика. На похилих і крутих пластах повинні проводитися парні виробки; діаметр свердловин не повинен перевищувати 75 мм а їхні устя повинні бути закріплені та обладнані засувками для регулювання припливу води. Засувки і кондуктори після їх установлення слід перевіряти під тиском що в півтора раза перевищує очікуваний про що складається акт. Для запобігання раптовому прориву води в діючі виробки в необхідних випадках у підготовчих виробках треба влаштовувати перемички. При цьому віддалена від вибою виробки перемичка має бути обладнана дверима що відчиняються в бік очікуваного струменя води а перемичка розміщена безпосередньо у вибої виробки коли буріння свердловини передбачено виконувати через перемичку може бути глухою. 13.1.6 Підошву виробок у місцях призначених для проходження людей треба вирівняти або на ній покласти настил. 13.1.7 Проектуючи буропідривні роботи пов'язані з проходженням виробок слід враховувати що під час виконання вибухових робіт в одному з вибоїв усі люди які перебувають в інших близько розташованих вибоях підземної споруди мають бути виведені в безпечне місце. При цьому забороняється перебування людей на незакріплених ділянках виробок. Безпечна відстань між суміжними не зв'язаними виробкою вибоями має встановлюватися паспортом буропідривних робіт але становити не менше 20 м. Перед проведенням буропідривних робіт має бути визначена розрахунком небезпечна зона на поверхні від розлітання шматків породи і на кресленні показана межа очеплення небезпечної зони. 13.1.8 Для роботи на висоті понад 1 5 м необхідно влаштовувати міцні риштовання настили помости або застосовувати спеціальні пересувні візки з мідними огорожами та драбинами або з підвісними колисками. Риштовання помости та настили мають бути жорстко закріплені щоб не розгойдувались . Конструкція риштовань помостів і настилів повинна виконуватися з розрахунку максимального навантаження з не менш ніж дворазовим запасом міцності. 13.1.9 Підвісні полиці повинні закріплюватися на спеціально виготовлених підвісках з металевих стержнів до елементів кріплення або до спеціальних анкерів. Запас міцності підвісок і анкерів має бути не меншим від шестиразового. 13.1.10 Забезпечення стиснутим повітрям підземних будівельних робіт здійснюється від стаціонарних компресорних станцій. Використовувати пересувні компресори на підземних роботах без ужиття додаткових заходів щодо очищення стиснутого повітря від пари масла забороняється. 13.1.11 Виробничі приміщення з постійним перебуванням робітників без природного освітлення або з недостатнім за біологічною дією природним освітленням коефіцієнт природної освітленості менший 0 1 % мають бути обладнані установками штучного ультрафіолетового випромінювання. Далі до забезпечення технічної можливості створення таких установок необхідно передбачати влаштування фотаріїв з еритемними лампами на території підприємств. 13.1.12 Будівельна організація що виконує підземні роботи повинна організувати свою пиловентиляційну службу. 13.1.13 Чисельний склад допоміжної гірничорятувальної команди визначає головний інженер спецуправління з розрахунку не менше 5 членів цієї команди в кожній зміні. До складу допоміжної гірничорятувальної команди повинні входити робітники різних підземних професій а також начальники змін дільниць та інші інженерно-технічні працівники. 13.1.14 У підземних виробках і на поверхні повинні влаштовуватися вбиральні. Підземні вбиральні можуть бути стаціонарними і пересувного типу. Стаціонарні підземні вбиральні передбачаються в спеціальних камерах з дверима заглиблених у нішу на ширину дверей. Висота камери має бути не менша 2 2 м. У ніші-вбиральні треба передбачати встановлення вагонетки-приймача з розрахунку одне вічко на 50 чоловік. Приймачі мають бути непроникні для рідин і пристосовані для зручного і повного зливання нечистот. Пристрій для зливання має розташовуватися знизу і мати герметичну засувку. Для дільниць що віддалені від стаціонарних вбиралень і мають 3 5 робітників треба влаштовувати пересувні підземні вбиральні. 13.2 Проходження тунелів 13.2.1 Форма і розміри поперечних перерізів підхідних транспортних та інших тунелів а також максимальна довжина виробки з тупиковим вибоєм мають визначатися з урахуванням дотримання безпечності виконання робіт. Максимально допустимі перерізи таких тунелів зумовлені необхідністю забезпечення найбільшої природної стійкості порід по контуру тунелю й економічної доцільності заходів щодо штучного зміцнення та підтримання їх. Мінімальні перерізи тунелів треба призначати виходячи з умов створення безпечних зазорів під час руху по них засобів транспорту і людей та під час роботи гірничопрохідницького устаткування у вибоях. При цьому всі горизонтальні виробки по яких транспортуються вантажі повинні мати на прямолінійних ділянках відстані зазори між кріпленнями або розміщеним у виробках обладнанням трубопроводами і т. ін. і виступаючою частиною транспортних засобів не менші 0 7 м для проходження людей а з іншого боку не менші 0 25 м при дерев'яній металевій і рамній конструкціях залізобетонного і бетонного кріплення і 0 2 м при суцільному бетонному або залізобетонному кріпленні. У виробках з конвеєрним доставлянням ширина проходу для людей повинна бути також не менша 0 7 м а зазор з іншого боку конвеєра 0 4 м. Зазначена ширина проходу для людей має витримуватися по висоті виробки не менш як на 1 8 м від рівня настилу людського хідника. Проходи для людей по всій довжині виробки повинні бути з одного і того самого боку. Зазор між зустрічними міжколійними транспортними одиницями і при об'їзді має бути не меншим 0 5 м. 13.2.2 Ширина міжколії відстань між осями двох паралельних шляхів має бути такою щоб зазор між зустрічними електровозами вагонетками за найбільше виступаючою кромкою габариту електровоза вагонетки був не меншим 0 2 м. На скругленнях і з'їздах прохід для людей а також відстань між осями шляхів мають бути збільшені з таким розрахунком щоб при будь-якому положенні рухомого складу витримувалися зазори встановлені для прямої ділянки шляху. Зазори між найбільш виступаючою хвостовою частиною кузова екскаватора його верхнім шківом і контуром виробки постійної обробки чи тимчасового кріплення мають бути не меншими 0 4 м. 13.2.3 Максимальна довжина горизонтальної виробки з тупиковим вибоєм не повинна перевищувати при перерізі до 16 м2 1500 м при перерізі більшому 16 м 2000 м. 13.2.4 Мінімальна глибина закладення вертикальна відстань від шельги склепіння тунелю до денної поверхні масиву а також відстань між суміжними паралельними тунелями визначаються характеристиками міцності гірських порід і конструкції обробки тунелів що обирається на основі розрахунків міцності. За умовами забезпечення стійкості порід у склепінні тунелю мінімальна глибина закладання тунелю має дорівнювати не менш як двократній величині його прольоту; відстань між суміжними паралельними тунелями повинна бути не меншою від двократного середнього значення їхніх прольотів. 13.2.5 Перед початком врізання тунелю передковий укіс над порталом слід закріпити анкерним кріпленням з металевою сіткою а в тих випадках коли укіс складають породи що легко піддаються вивітрюванню на його поверхню треба наносити торкрет-бетон. Для крішіення передкового укосу складеного незв'язними грунтами має передбачатися суцільна дерев'яна або залізобетонна затяжка перевірена розрахунком на деформацію від можливих максимальних навантажень. 13.2.6 Врізання тунелю слід виконувати під захистом попередньо влаштованого портального оголовка конструкція якого має відповідати інженерно-геологічним і виробничим умовам. 13.2.7 Врізання тунелю із застосуванням буропідривних робіт на ділянці не меншій 10 перших метрів мають виконуватися з західками що не перевищують у стійких скельних породах 1 0 м у тріщинуватих порушених і малостійких породах 0 5 м. 13.2.8 Забороняється виконання всіх інших операцій у вибої одночасно із заряджанням шпурів і свердловин чи з вибиранням породи. Люди що виконують різні види робіт повинні бути в різних робочих зонах. 13.2.9 Розробляючи організацію і виконання прохідницьких робіт треба взяти до уваги що після проведеного у вибої вибуху і провітрювання до початку прибирання породи виробку потрібно убезпечити від можливого масового вивалення породи або її окремих шматків для чого необхідно оглянути та вибрати передок вибою покрівлі й стін виробки встановити тимчасове кріплення. 13.2.10 У високих підземних виробках для вибирання треба передбачати висувні помости або спеціальні самохідні агрегати що убезпечують виконання робіт. Прилади і пристрої для вибирання породи у виробці мають забезпечувати перебування зайнятих тут робітників не ближче як за 2 м вщ зони можливого вивалювання по горизонталі і не ближче 2 м по висоті. 13.2.11 Вибирання породи у вибої допускається одночасно двома навантажувальними машинами за умови дотримання безпечних зазорів згідно з 13.2.1 і розміщення майданчиків для машиністів з зовнішнього боку. 13.2.12 Прибирання породи навантажувальними машинами безперервної дії допускається за умови що висота навалення породи не перевищує 4 м. При більшій висоті навалення треба передбачати опускання укосів породи. 13.2.13 Після закінчення навантажувальних робіт у вибої всі машини мають бути відведеш на безпечну відстань але не ближче 50 м від вибою. 13.2.14 Для осадження пилу що утворюється під час навантаження породи в сухому вибої слід передбачати зрошення навалу підірваної породи водою. 13.2.15 Проходження тунелів без тимчасового кріплення можливе тоді коли вони споруджуються у міцних породах що не допускають розвитку гірського тиску та утворення вивалів або в разі коли за проходженням тунелю у вибоях виконується постійна обробка. У недостатньо стійких породах в яких досить розвинутий тиск по контуру тунелю встановлення тимчасового кріплення під час проходження тунелю є обов'язкове. 13.2.16 Обраний тип тимчасового кріплення має бути перевірений розрахунком на міцність стійкість і жорсткість щодо можливих найбільших навантажень. 13.2.17 Кріплення портальних ділянок тунелів які прокладаються з поверхні обов'зкове. Довжина портальної ділянки має бути не меншою 10 м і її кріплення слід виконувати до початку наступної проходки тунелю. 13.2.18 Усі сполучення підземних виробок мають бути закріплені незалежно від стійкості порід. 13.2.19 При арочному полігональному і рамному тимчасовому кріпленні повинне передбачатися ретельне розклинювання цього кріплення з породою і розкріплення з раніше встановленим кріпленням уздовж виробок. Підбивати клини під стояки і розпірки забороняється. 13.2.20 У безнапірних тунелях які прокладаються в породах малої стійкості та в нестійких породах з розкриттям профілю частинами лонгарини кріплення калоти повинні розташовуватися за зовнішнім контуром конструкції обробки і при її зведенні не знімаються. 13.2.21 У підземних виробках які проходяться вибуховим способом максимальне відставання тимчасового кріплення від вибою має не перевищувати довжину однієї західки. У породах слабких і нестійких що розробляються без застосування буропідривних робіт тимчасове кріплення має встановлюватися впритул до передка вибою а в незв'язних грунтах випереджати вибій забивне кріплення . 13.2.22 Канати для механічного піднімання елементів кріпильних рам або інших вантажів на помости риштовання і т. ін. повинні мати запас міцності не менший від семиразового; блок має бути надійно укріплений на металевих підвісках також із семиразовим запасом міцнрсті; лебідка має бути міцно укріплена І розташована не ближче як за 5 і не далі як за 15 м по горизонталі від кінця елемента кріплення. 13.2.23 Під час перекріплення виробки з одночасним збільшенням її поперечного перерізу забороняється знімати одночасно більше двох рам чи арок без попереднього встановлення підхватів. Рами або арки розміщені поряд з тими що знімаються треба підсилити тимчасовими стояками. 13.2.24 Забороняється буріння шпурів і свердловин без промивання або інших заходів щодо осадження пилу. 13.2.25 Забороняється буріння перфораторами з руки коли шпури розміщуються на висоті понад 1 5 м від підошви вибою В цьому випадку треба передбачати пневмопідтримку. Забороняється буріння з помостів і настилів із дощок укладених на бури або штанги вставлені в пробурені шпури. 13.2.26 Буріння шпурів верхньої частини вибою з навалу підірваної породи дозволяється за умов: утворення на навалі вирівняного майданчика що забезпечує стійке положення бурильника під час роботи; можливості роботи бурильника поза зоною дії навантажувальних засобів; убезпечення від зсування навалу породи під час роботи навантажувальних машин. 13.2.27 Для забезпечення стійкості під час роботи бурильних установок і пересувних бурових верстатів слід передбачати вирівнюв підошви виробки в привибійній частині. Встановлення названих машин у робоче положення на місцеву підсипку з породи забороняється. Для вирівнювання ходової частини машини мають передбачатися дерев'яні підкладки відрізки шпал і т. ін. скріплені між собою скобами. 13.2.28 Для буріння шпурів бурильними установками на висоті що перевищує величину їхньої паспортної характеристики але не більше ніж на 0 5 м слід передбачати використання пересувних дерев'яних пандусів з горизонтальним майданчиком конструкція яких забезпечувала б надійну стійкість на них машин під час роботи. 13.2.29 Проектуючи свердловинний метод підривання на нижніх уступах треба враховувати що бурові стінки допускається встановлювати тільки за межами призми обвалення уступу але не ближче як за З м від його верхньої брівки. 13.2.30 Для буріння перфораторами треба передбачати пневматичні підтримки та інші установкові пристрої. Працювати високочастотними швидкоударними перфораторами з рук без установкових пристроїв забороняється. За умовами шуму в одному вибої одночасно можуть працювати не більше чотирьох високочастотних перфораторів. При більшій кількості таких перфораторів вони повинні забезпечуватися протишумовими пристроями. У проекті має бути застереження про контроль за рівнем шуму у виробках. 13.2.31 У разі поелементного розкриття перерізу тунелю довжина розроблюваних бокових калот і штрос визначається інженерно-геологічними умовами але в усіх випадках не повинна перевищувати 6 м. 13.2.32 У випадку розробляння штрос у глинах або в міцних; породах для відкритих поверхонь виробки має передбачатися тимчасове кріплення. 13.2.33 Розробку бокових штрос слід передбачати в шаховому порядку. Одночасне розробляння штрос в одному поперечному перерізі тунелю допускається тільки в стійких породах. Послідовність розробляння бокових штрос підривним способом повинна бути такою при якій забезпечувалося б не менш ніж семиденне вистоювання бетону в суміжних штросах. 13.3 Спорудження підземних приміщень камер 13.3.1 Кількість підхідних транспортних виробок до камер їх положення і конструкція визначаються виробничими топографічними та інженерно-геологічними умовами. 13.3.2 Для камер великих розмірів машинних будівель і т. ін. передбачається не менше як по два виходи на денну поверхню. 13.3.3 У підхідних транспортних виробках що проходяться в межах поперечних перерізів камер нижче від склепінної частини передбачається тимчасове кріплення незалежно від стійкості порід. Конструкція кріплення має розроблятися для кожного окремого випадку з урахуванням інженерно-геологічних умов. 13.3.4 Найбільші розміри частин перерізу камер які проходяться без кріплення визначаються розрахунком залежно від стійкості порід і створюваного гірського тиску. 13.3.5 Висота незакріплених ділянок стін у камерах не повинна перевищувати висоту розроблюваного уступу більш ніж на 1 м рахуючи від підошви раніше розробленого уступу. 13.3.6 У слабостійких породах після розробки частини чергового уступу відкрита ділянка стін повинна негайно бетонуватися. 13.3.7 Для сполучення між уступами треба передбачати сходи з двосторонніми поручнями і нахилом не більшим 70 градусів. 13.3.8 У камерах шириною до 20 м допускається робота тільки одного екскаватора. 13.3.9 Коли основний масив ядро породи в камері розробляється горизонтальними уступами при закріпленій підсклепінній частині при екскаваторному навантаженні висота уступу не повинна перевищувати полуторне значення максимальної висоти черпання екскаватора; в разі прибирання породи навантажувальною машиною безперервної дії висота уступу не повинна перевищувати 7 8 м машиною ковшо-вого типу 6м. 13.3.10 При висоті уступу більшій 4 м кут нахилу укосу до горизонту не повинен перевищувати 80 градусів. 13.3.11 Для сполучення глухих горизонтів розроблюваної камери з горизонтом підхідних транспортних виробок слід влаштовувати не менше двох людських хідників у різних фурнелях. Розробляння камер при наявності одного хідника забороняється. 13.3.12 Під час розробки верхньої підсклепінної частини камери способом розширення з передової штольні засічку розширень допускається виконувати тільки при наявності додаткових бокових прогонів лонгарин установлених у штольні. 13.3.13 Під час розробки розширення не допускається відставання в установленні прогонів і забивних дощок від вибою більше ніж на один посад забивних дощок. 13.3.14 У слабких породах виймання прогона під час бетонування склепіння забороняється. 13.4 Проходження фурнелей 13.4.1 Місця засічок фурнелей і породоспусків з виробок нижніх горизонтів установлюються залежно від ширини останніх забезпеченості безпечного руху транспорту і вільного проходу людей по них. Ділянка сполучення фурнелей з підхідною виробкою має бути обгороджена з додержанням безпечних зазорів. 13.4.2 Розмір. сходового відділення встановлюються з розрахунку: - встановлення в ньому сходів під кутом не більшим 70 градусів при цьому над кожним помостом сходи повинні виступати на 1 м або над отвором помосту в кріпленні виробки мають бути міцно замуровані металеві скоби на відстані не більшій 0 3 м одна від одної ; забезпечення вільних розмірів лазів які без урахування площі що зайнята сходами повинні мати по довжині сходів не менше 0 7 м по ширині не менше 0 6 м; забезпечення відстані від основи сходів до кріплення фурнелей не менш як 0 6 м відстані між помостами не більшої за 8 м. Ширина сходів має бути не менша 0 4 м відстань між сходинками не більша за 0 3 м. Отвір над першими верхніми сходами має закриватися лядою. 13.4.3 Під час проходження фурнелі обов'язково треба влаштовувати настил з колод діаметром 16 см по всьому перерізу фурнелі на відстані 1 8 м від чола вибою. Перед підриванням породи у вибої фурнелі споруджується породовідбійний поміст. 13.4.4 Фурнелі через які перепускається порода на нижній горизонт повинні мати ляди. У постійному положенні вони повинні бути закриті й відкриваються тільки на період спускання породи. 13.4.5 Фурнелі в які відвантажується порода повинні мати в усті запобіжні металеві решітки з комірками не більшими 300 х 300 мм. Над фурнелями які погашуються в міру розробляння ядра влаштовувати решітки не обов'язково. У цьому випадку підходи до них мають бути обгороджені. 13.4.6 Перебування робітників на породі що заповнює фурнель забороняється. Робота поблизу устя фурнелі що відкрита чи заповнена породою має виконуватися тільки з використанням запобіжних поясів прикріплених д® надійних опор. Для цього біля фурнелі необхідно передбачати спеціальні анкерні опори. 13.4.7 Піднімання бетону і матеріалу по фурнелях у вагонетках дозволяється тільки в спеціальних клітях з улаштуванням на рівні верхової виробки посадочних кулачків. При цьому піднімальне відділення на рівні верхньої і нижньої виробок має бути обгороджене запобіжними решітками щоб виключити можливість потрапляння людей у зону фурнелі. 13.5 Виведення облицювання 13.5.1 Проектуючи роботи зв'язані із виконанням постійного облицювання тунелів і підземних приміщень камер з виготовленням і встановленням арматури кружал і опалубки а також із розбиранням останніх треба враховувати відповідні вимоги розділу 7 цих Методичних "вказівок. 13.5.2 Для організації в тунелі руху транспорту і проходу людей у зоні бетонних робіт мають влаштовуватися відбійні бруси та обгороджуючі поручні з додержанням габаритів наведених у 13.2. Під час виконання робіт у склепінній частині чи над проїздом і проходом останні мають бути перекриті щільним настилом з дощок товщиною не меншою 40 мм. 13.5.3 У підземних виробках що споруджуються в малостійких породах під час виведення постійного облицювання елементи тимчасового кріплення знімати забороняється. . У цьому випадку дерев'яне тимчасове кріплення треба виносити за межі зовнішнього контуру конструкції виробки. 13.5.4 Для роботи на висоті закріплення армокаркасів і опалубки на місці усунення помічених недоліків їх установлення слід передбачати спеціальні машини і обладнання забезпечені робочими майданчиками або колисками. 13.5.5 Під час бетонування затрубного простору напірних водоводів забороняється робота людей за металевим облицюванням на відстані більшій 10 м від краю облицювання; при цьому ширина затрубного простору має бути не менша 0 8 м і для його провітрювання має передбачатися штучна вентиляція. Для проходу людей за облицювання треба застосовувати настили з дощок товщиною не меншою 40 мм збитих поперечними накладками і сходи. За людьми що працюють за облицюванням має бути постійне спостереження робітників що перебувають у тунелі за межами облицювання. 13.6 Підземний транспорт 13.6.1 У відкотних виробках рейки повинні укладатися на щебеневому або гравійному баласті підкладках і з'єднуватися між собою накладками та болтами. Відстань між осями шпал не повинна перевищувати 700 мм. Товщина баластного шару під шпалами має бути не менша 90 мм. 13.6.2 Відношення радіуса скруглень рейкових шляхів до найбільш жорсткої бази рухомого складу має бути не менше 7 при швидкості руху до 1 5 м/сек і не менше 10 при швидкості руху більшій від 1 5 м/сек. 13.6.3 Під час відкатки локомотив має бути в голові поїзда. Відкатка з локомотивом у хвості дозволяється тільки в маневрах на відстань не більшу 150 м а на уклоні що не перевищує 0 005 зі швидкістю руху не більшою 4 км/год. У цьому випадку повинен призначатися сигнальник із. сигнальним ліхтарем і свистком. 13.6.4 Гальмовий шлях поїзда на переважному уклоні спуску під час перевезення вантажів не повинен перевищувати 40 м а при перевезенні людей 20 м. 13.6.5 Для захисту елементів тимчасового кріплення а також усіх елементів будь-якої конструкції і будь-якого призначення розміщених біля проїздів від можливих ударів під час проїзду автомобілів чи іншого самохідного або буксуючого устаткування треба передбачати укладання відбійних брусів на відстані не меншій 0 25 м від охороню-ваних споруд. 13.6.6 У місцях перетину транспортних тунелів необхідно вживати заходів що убезпечують рух світлофори регулювальники і т. ін. . 13.6.7 Кількість транспортних одиниць які одночасно перебувають у підземних виробках не повинна перевищувати числа машин що визначається за умовами вентиляції і кількістю роз'їздів на трасі тунелю. 13.6.8 Для роботи в підземних умовах мають передбачатися транспортні засоби з двигунами внутрішнього згоряння що забезпечені газоочисними фільтрами. 13.6.9 Тунелі довжиною понад 500 м повинні обладнуватися телефонним диспетчерським зв'язком з денною поверхнею. Переговорні пункти мають розташовуватися на відстані не більшій 300 м один від одного. 13.6.10 У тунелях з шириною проїзної частини що не допускає розвороту транспортних засобів треба передбачати влаштування роз-минальних камер або інших подібних пристосувань відстань між якими не повинна бути більшою 200 м. 13.7 Проходження стволів 13.7.1 Розташування приміщення для машиніста тимчасового піднімання має бути таке щоб машиніст міг бачити вантаж що піднімається після виходу його із ствола. 13.7.2 Улаштування сходового відділення у стволі має відповідати вимогам 13.4.2. 13.7.3 Усі розташовані в стволі труби мають бути прикріплені до тимчасового кріплення або спеціальних підвісних канатів. 13.7.4 По краях устя ствола мають передбачатися вільні від навантаження берми шириною не меншою 1 м. Устя ствола повинне мати перекриття без щілин а його обробка має виступати над поверхнею землі не менш ніж на 0 5 м. 13.7.5 На ділянці ствола від вибою до обробки має передбачатися тимчасове кріплення з затяганням боків дошками; у міцних скельних породах допускається анкерне кріплення із сіткою або набризк-бето-ном. Відставання тимчасового кріплення від вибою в слабких і нестійких породах не допускається. 13.7.6 Робітники у вибої мають бути зверху захищені запобіжним помостом що розташовується не вище 20 м над вибоєм. Коли на проходках вертикальних стволів застосовуються прохідні агрегати навантажувальні машини прохідницькі грейфери і т. ін. ця відстань може бути збільшена до 40 м. 13.7.7 Одночасне проходження ствола і виконання обробки може передбачатися при дотриманні таких умов: - підвісний робочий поміст з якого виконується обробка ствола повинен мати розтруби висотою не меншою 1600 мм для проходження бадді й пристрої пальці для жорсткого кріплення помосту в стволі; зазор між помостом і кріпленням ствола або опалубкою має бути не більший 130 мм причому під час роботи зазор має перекриватися; для захисту робітників у вибої під робочим помостом треба передбачати запобіжний поміст; робочий поміст повинен мати обгороджуюче перекриття для захисту робітників на помості від предметів що падають згори. 13.7.8 При наявності капежу в стволі має передбачатися вільне стікання води в водоуловлювальні пристрої. 13.7.9 Якщо порода подається баддею устя ствола слід відкривати тільки в частині необхідній для проходу бадді. Ляди повинні відкриватися тільки в момент проходу бадді; конструкція ляд не повинна допускати падіння у ствол шматків породи або інших предметів під час розвантажування бадді. 13.7.10 До встановлення прохідницького копра устя ствола має бути обгороджене металевою решіткою з розміром вічок не більшим 20 х 30 мм висотою 2 5 м у якій для проходу людей мають бути ґратчасті металеві двері. 13.7.11 Під час проходження ствола на випадок аварії для піднімання передбачається підвісна рятувальна драбина довжина якої повинна забезпечувати розміщення на ній одночасно всіх робітників найбільшої за чисельністю зміни. Підвісну драбину слід підвішувати до спеціальної лебідки з комбінованим механічним і ручним приводом обладнаним гальмами. 13.7.12 Кожний ствол під час проходження повинен мати не менше двох незалежних один від одного сигнальних пристроїв. При одночасному проходженні ствола і виконанні його обробки сигналізації із вибою і з робочого помосту повинні бути відокремленими. 13.7.13 Проходження стволів зверху вниз з видаванням породи через попередньо пройдену фурнель має виконуватися з додержанням таких вимог: під час буріння шпурів у вибої фурнель має бути перекрита решіткою з рейок або двотавра з вічками не більшими 30 х 30 см; прибирання породи у фурнель має виконуватися переважно механічними засобами без перебування людей у вибої; для убезпечення перебування людей у вибої ствола слід передбачати спеціальні анкери до яких могли б надійно кріпитися фали запобіжних поясів робітників. 13.7.14 Під час проходження похилих стволів робітники у вибої мають бути захищені від небезпеки обривання зверху вагонеток та падіння інших предметів не менш ніж двома огорожами конструкція яких визначається розрахунком на можливі максимальні навантаження від удару навантаженої вагонетки. Одну з огорож слід влаштовувати в усті виробки інші не далі 20 м від місця роботи. Вагонетка має бути обладнана запобіжною упорною вилкою. 13.7.15 Усі похилі виробки по яких транспортують породу і вантажі повинні мати відділення для безпечного проходу людей. При самопливному спусканні породи по похилій виробці людський прохід має бути відділений міцною суцільною обшивкою а при рейковому транспортуванні обгороджений додатковими стояками відстань між якими і розміри яких визначаються з урахуванням удару навантаженої вагонетки. Ширина проходу має бути не менша 0 7 м. 13.7.16 Майданчики похилих виробок на яких причеплюються і відчеплюються вагонетки і поїзди повинні бути горизонтальними мати розміри що забезпечували б вільне розміщення на них потрібної кількості вагонеток. Мінімальна відстань від брівки майданчика до вагонетки має бути не менша 2 м. 13.8 Піднімання по похилому і вертикальному стволах 13.8.1 У похилих і вертикальних стволах які є виходами на поверхню і між окремими горизонтами має передбачатися механічне перевезення людей якщо різниця між горизонтами перевищує 40 м. Максимальна швидкість піднімання і спускання людей по вертикальних виробках визначається проектом але не повинна перевищувати 12 м/сек по похилих виробках 5 м/сек. 13.8.2 Спускання і піднімання людей по похилих виробках має виконуватися у спеціальних вагонетках або клітях по вертикальних виробках у клітях. Під час прохідницьких робіт у вертикальних стволах спускання і піднімання людей в баддях дозволяється при дотриманні таких умов: піднімальна машина повинна мати робоче І запобіжне гальма; канати причіпні пристрої і сигналізація повинні задовольняти вимоги що ставляться до людських шахтних підйомників; бадді мають рухатися по напрямних або у відділенні яке на всій відстані суцільне обшите дошками; рух баддей без напрямних або без обшивки допускається на відстані не більшій 20 м від вибою. При застосуванні плоских канатів ця відстань може бути збільшена до З0 м а при використанні під час проходження стволів прохідницьких агрегатів навантажувальних машин прохідницьких грейферів та ін. до 40 м; забороняються спускання і піднімання людей у баддях що розвантажуються через дно а також стоячи або сидячи на краю бадді та в навантаженій бадді; над баддею має бути встановлений зонт для охорони робітників від предметів що випадково падають; швидкість руху балді по напрямних не повинна перевищувати 6 м/сек а без них 1 м/сек; посадка людей у бадді та їх висадка на проміжних горизонтах має здійснюватися з відкидних площадок а на підвісних помостах і натяжних рамах тільки тоді коли верхній край бадді знаходиться на рівні верхнього краю розтруба. Кількість чоловік що одночасно можуть бути в кліті визначається з розрахунку 5 чоловік на 1 м2 кррисної площі кліти а в прохідницьких баддях з розрахунку 4 чоловіка на 1 м2 днища; під час проходження вертикальних стволів забороняється застосовувати для піднімання баддей канати що скручуються; підіймати в бадді на поверхню хворого допускається тільки із супроводжуючим і за особливим сигналом. Швидкість піднімання має бути зменшена проти нормальної в два рази; пропускання баддей через помости і натяжні рами повинне контролюватися спеціально призначеним робітником. 13.8.3 На верхніх і проміжних приймальних майданчиках похилих виробок під час відкатки кінцевими канатами мають передбачатися стопори а нижче від верхнього приймального майданчика на похилій частині виробки шлагбауми. Стопори і шлагбауми розраховуються на можливі максимальні навантаження і повинні відкриватися тільки для пропускання вагонеток. На проміжних і нижньому підземних майданчиках треба передбачати ніші для захисту робітників з розрахунку 0 4 м на кожного робітника. 13.8.4 Одноповерхові підвісні помости мають підвішуватися до каната не менш ніж у чотирьох точках. Дво- або багатоповерхові помости та їхнє кріплення до піднімального каната мають бути виконані так щоб при їх підвішуванні без розкришення або при переміщенні по стволу не порушувалася горизонтальна стійкість і виключалася можливість їх заклинювання. 13.8.5 Канати для підвішування помостів насосів труб водовідливу прохідницьких агрегатів повинні мати шестиразовий запас міцності для підвішування іншого устаткування опалубок труб вентиляції бетоноводів стиснутого повітря кабелів та ін. і натяжних пристроїв п'ятиразовий. При визначенні навантаження на канати трубопроводів водовідливу або тампонажного розчину необхідно вважати що стави заповнені повністю а при спусканні бетонних сумішей приймати навантаження що відповідає дворазовим завантаженням ставу. Канат для підвішування навантажувачів у стволі повинен мати не менш ніж 7 5-разовий запас міцності. 13.8.6 Кліті для спускання і піднімання людей мають бути обладнані пристроями парашутами призначеними для плавного гальмування і зупинення їх у випадку обриву піднімальних канатів. Сповільнення при гальмуванні порожніх клітей не повинно перевищувати 50 м/сек2 а при гальмуванні клітей з максимальною кількістю людей повинно бути не більшим 6 м/сек2. 13.8.7 На всіх горизонтальних виробках що прилягають до ствола мають передбачатися металеві решітки що встановлюються перед стволом. 13.8.8 Кожна піднімальна установка має бути обладнана пристроями для подавання сигналів від стволового до рукояточника і від рукояточника до машиніста. Сигналізація для прохідницьких лебідок може бути як механічною так і електричною з використанням звукового сигналу. 13.9 Провітрювання підземних виробок 13.9.1 В усіх підземних виробках має бути передбачена штучна вентиляція. Підземні виробки повинні провітрюватися за допомогою безперервно діючих головних вентиляторних установок. Головні вентиляторні установки мають бути обладнані реверсивними пристроями і повинні мати резервне силове живлення та освітлення. 13.9.2 Проект вентиляції видається на максимальний розвиток прохідницьких робіт; він має також включати в себе проміжні стадії вентиляції за етапами проходження. Вибої підземних виробок повинні провітрюватися вентиляторами встановленими згідно з проектом. Під час проходження підняткових виробок кінці вентиляційних труб слід розташовувати біля відбійного помосту і розміщувати їх від вибою на відстані не більшій 6 м. При проходженні горизонтальних виробок відставання вентиляційних труб від вибою не повинно перевищувати 10 м при перерізі вибою не більшому .16 м2. При перерізі вибою більшому від 16 м2 величина відставання встановлюється проектом. 13.9.3 Кількість повітря яке подається для провітрювання підземних виробок слід визначати з урахуванням: кількості людей зайнятих одночасно на підземних роботах; видалення отруйних газів; видалення шкідливих продуктів що утворюються під час вибухових і елекгрогазозварювальних роботах; видалення вихлопних газів дизельних і карбюраторних двигунів; зниження запиленості повітря шкідливими частинками вільний двоокис кремнію та ін. . Для розрахунку слід брати найбільшу кількість повітря що підрахована за одним із зазначених факторів. . Якщо зварювальні роботи й експлуатація автотранспорту виконуються одночасно необхідна кількість повітря за факторами має додаватися. 13.9.4 Розраховуючи кількість повітря за кількістю людей слід брати до уваги найбільшу кількість робітників одночасно зайнятих на підземних роботах. Кількість повітря що подається на одного чоловіка має бути не менша 6 м'/хв. При виконанні вибухових робіт необхідну кількість повітря для підземних виробок треба визначати за кількістю отруйних продуктів вибуху що утворюються при одночасному підриванні найбільшої кількості вибухової речовини вважаючи що вибух одного кілограма вибухових речовин супроводжується утворенням 40 літрів умовного окису вуглецю до якого входять і окисли азоту. 13.9.5 Провітрювання виробок стиснутим повітрям без застосування ежектора забороняється. 13.9.6 Виробки в яких виділяється або виділявся метан повинні бути повністю переведені на газовий режим. 13.9.7 Швидкість руху струменя повітря у підземних виробках крім камер має бути не нижчою 0 15 м/сек при температурі плюс 20 °С. Швидкість руху струменя повітря не повинна перевищувати такі норми м/сек: у підземних виробках у період проходження 4; у пройдених підземних виробках 8; у стволах по яких спускаються і піднімаються люди та вантажі 8; у вентиляційних стволах не обладнаних підйомами а також вентиляційних каналах 15. У вентиляційних свердловинах швидкість повітряного струменя не обмежується. Максимально допустима швидкість руху повітря в робочому просторі біля вибоїв залежить від температури і визначається за таблицею 18. Таблиця 18 Температура °С Допустима швидкість руху повітря м/сек понад 20 до 22 1 0 понад 22 до 24 1 5 понад 24 до 26 2 0 Користуватися сходовим відділенням у стволах допускається при швидкості повітря не вищій 8 м/сек. 13.9.8 Розробляючи проект вентиляції слід виходити з таких норм: вміст кисню в повітрі виробок у яких перебувають люди має становити не менше 20 % за об'ємом ; вміст вуглекислого газу в повітрі не повинен перевищувати на робочих місцях 0 5 % у виробках із загальним вихідним струменем - 0 75 %. Повітря у діючих підземних виробках не повинно містити отруйні гази в концентрації вищій від гранично допустимої. Перед допуском робітників у вибій після вибухових робіт вміст отруйних газів окису вуглецю окисів азоту та ін. не повинен перевищувати 0 008 % за об'ємом при перерахуванні на умовний окис вуглецю. 13.9.9 Повітря що подається у підземні виробки вентиляторами у зимовий період має бути підігрітим калориферними установками на виході з вентилятора до температури плюс 2 °С. Застосування вогневих калориферів для цього забороняється. 13.9.10 На новозбудованих підприємствах застосування бензинових карбюраторних двигунів у підземних виробках не допускається. Усі машини з дизЬльними двигунами мають бути обладнані двоступінчастою системою очищення вихлопних газів каталітичною і рідинною . У виробки і на дільниці де працюють машини з двигунами внутрішнього згоряння має подаватися свіже повітря в кількості що забезпечує зниження концентрації шкідливих продуктів вихлопу в рудниковій атмосфері до санітарних норм але не менше 5 м /хв на одну к.с. номінальної потужності дизельних двигунів. Необхідну кількість повітря для провітрювання слід визначати з умов розбавлення вихлопних газів усіх одночасно працюючих машин до санітарних норм передбачених технологією виконання робіт. У розрахунку допускається брати коефіцієнт одночасності який дорівнює 1 0 при одній 0 9 при двох 0 85 при трьох і більше машинах. При визначенні потрібної кількості повітря допускається виключення з розрахунку бурових машин з ходовим дизельним приводом що використовуються в комплексі з іншими самохідними дизельними машинами а також машин допоміжного призначення в разі роботи їх у виробках з наскрізним струменем повітря не більше 10 хвилин протягом 2 годин. 13.9.11 Повітря в підземних виробках не повинно містити пилу більше від граничне допустимої концентрації. 13.9.12 Камери для заряджання акумуляторних батарей і склади вибухових матеріалів повинні провітрюватися відокремленими струменями свіжого повітря. 13.9.13 Усі машинні й трансформаторні камери повинні провітрюватися струменем свіжого повітря. Камери довжиною до 6 м допускається провітрювати за рахунок дифузії якщо ширина входу в них не менша 1 5 м. При цьому вхід має бути закритий ґратчастими дверима. 13.9.14 Глухі виробки з виділенням небезпечних газів провітрювати за рахунок дифузії повітря забороняється. Це допускається в негазових виробках довжиною до 10м. 13.9.15 Вентиляторна установка для провітрювання виробок має розміщуватися на поверхні на відстані не меншій 15 м від порталу тунелю чи устя ствола. 13.9.16 Вентиляторні установки призначені для провітрювання небезпечних щодо газу тунелів мають складатися з двох самостійних вентиляторних апаратів причому один з них має бути резервним. Для провітрювання безпечних щодо газу тунелів допускається встановлювати один вентиляторний агрегат з резервним двигуном. При ремінній передачі в будівлі де вентиляторна установка має бути запасний пас. 13.10 Запобігання затопленню підземних виробок 13.10.1 Для головних водовідливних установок мають передбачатися водозбірники. Місткість водозбірника головного водовідливу повинна розраховуватися на двогодинний максимальний приплив. 13.10.2 Головні водовідливні установки підземних виробок з припливом" води більшим 50 м3/год мають бути обладнані не менш ніж трьома насосними агрегатами. Продуктивність кожного агрегату має забезпечити відкачування максимального добового припливу води не більш ніж за 20 годин. При двох одночасно працюючих агрегатах усього має бути встановлено не менше 4 агрегатів. 13.10.3 Головна водовідливна установка має бути обладнана не менш ніж двома водовідливними трубопроводами один з яких є резервним. Кожний з трубопроводів має бути розрахований на видачу всього нормального припливу води не більше ніж за 20 годин. 13.10.4 Нагнітальні трубопроводи у насосній камері повинні бути закільцьовані обладнані засувками які дають змогу переключати насосні агрегати на будь-який з трубопроводів. 13.10.5 Допоміжні насосні установки повинні мати не менше двох насосів: працюючий і резервний. 13.10.6 Вода із вибоїв виробок відводиться канавами жолобами або трубами у водозбірники головного водовідливу або допоміжних насосних установок. Розміри водовідвідних пристроїв мають бути розраховані на очікуваний максимальний приплив. Затоплювання настилів і шляхів слідування транспорту забороняється. 13.10.7 Під час проходження виробок на ділянках можливих проривів води і затоплювання мають передбачатися заходи безпеки за спеціальним проектом. 13.11 Протипожежні заходи 13.11.1 Усі будівлі й споруди на поверхні будівельного майданчика повинні відповідати вимогам протипожежної охорони промислових підприємств а будівлі розміщені в радіусі 50 м від устя тунелю і кріплення устя тунелю мають споруджуватися з негорючих матеріалів. 13.11.2 Уся територія в радіусі 50 м від устя тунелю шахти перед будівництвом поверхневих споруд має бути очищена від лісу чагарників торфу та іншої рослинності а також від горючих матеріалів. 13.11.3 Забороняється розташовувати склади пального і мастильних матеріалів відвали самозаймистих порід а також котельних шлаків ближче 100 м від устя тунелю. Зазначені склади необхідно розташовувати з урахуванням переважного напрямку вітрів. 13.11.4 На кожному будівництві не далі ніж 100 м від устя тунелю має бути склад протипожежних засобів і матеріалів. При рейковій відкатці породи з тунелю протипожежний склад має бути з'єднаний з тунелем рейковим шляхом на якому у складі має стояти поїзд вагонів завантажених протипожежними засобами і матеріалами а при відкатці автомобільним транспортом у складі має стояти автомашина автопричіп завантажена протипожежними засо-•бами і матеріалами. 13.11.5 Промивати і чистити бурильні молотки у підземних виробках дозволяється тільки в спеціальних камерах обладнаних кріпленням з негорючих матеріалів металевими дверима і забезпечених засобами пожежогасіння та провітрювання. 13.11.6 Біля кожної підземної електромашинної камери на відстані 5 10 м з боку струменя свіжого повітря мають бути розміщені 2 вогнегасники 0 2 м3 піску в закритому ящику і лопата. На всіх місцях зберігання засобів пожежогасіння мають бути освітлені розпізнавальні знаки і написи "ВОГНЕГАСНИКИ" "ПІСОК". У виробках з від'ємною температурою повітря вогнегасники мають заряджатися сумішшю що важко замерзає. При температурі нижчій від мінус 10° С вогнегасники в підземних виробках мають зберігатися в утеплених камерах а на поверхні в опалюваних приміщеннях. 13.11.7 По всій довжині тунелю має бути прокладений зрошувально-протипожежний трубопровід із труб діаметром не меншим 100 мм з напором води в межах 4 10 кг/см2. Протипожежний трубопровід повинен бути захищений від замерзання. На трубах через кожних 200 м і біля кожної камери з боку свіжого струменя повітря мають бути влаштовані відводи з вентилями пожежними гайками і пожежним викидним рукавом зі стволом. Протипожежний трубопровід має бути постійно заповнений водою. Тиск води в ньому повинен один раз на квартал перевірятися головним механіком будівництва або його заступником. Тиск перевіряється при відкритому вентилі відводу і приєднаному до відводу протипожежному рукаві зі стволом що має сприск діаметром 19 мм. 13.11.8 Для утворення водяних завіс у виробках гасіння пожеж у стволах розбризкуваною водою протипожежні трубопроводи мають забезпечувати подачу води не менш як 3 м3/год на 1 м2 поперечного перерізу цих виробок а для гасіння пожежі в тунелях під час їх проходження трубопровід треба розраховувати на подачу не менше 50 м3/год води. 13.11.9 Копри і будівлі при стволах штольнях а також шурфи що подають повітря слід споруджувати з негорючих матеріалів. Негорючими матеріалами мають бути закріплені: устя стволів штолень а також шурфів що подають свіже повітря не менш як на 10 м від поверхні; сполучення стволів і штолень а також шурфів що подають свіже повітря з виробками горизонтів і навколо ствольних дворів на відстані не менш як 10 м по горизонтальних і похилих виробках і по стволу на висоту приствольної частини двору. 13.12 Електробезпека при виконанні робіт у підземних виробках 13.12.1 У підземних виробках застосування електромереж з заземленою нейтраллю трансформатора забороняється. Виняток становлять спеціальні трансформатори призначені для живлення перетворювальних пристроїв контактної мережі електровоз-ної відкатки. Приєднання інших споживачів і пристроїв до таких трансформаторів забороняється. 13.12.2 Захист людей від ураження електричним струмом має здійснюватися за допомогою відповідних огорож заземлення та застосування апаратів автоматичного вимкнення пошкодженої мережі напругою до  660 В. Загальний час вимкнення пошкодженої мережі не повинен перевищувати 0 2 сек. 13.12.3 Передача і розподіл електричної енергії мають здійснюватися: від щита трансформаторної підстанції по стволу і далі в електро-камеру до головного розподільчого щита броньованим кабелем з мідними чи алюмінієвими жилами у свинцевій або алюмінієвій оболонці; від головного розподільчого щита електрокамери по підземних виробках для стаціонарного прокладання кабелем з мідними або алюмінієвими жилами в свинцевій або алюмінієвій оболонці; для живлення пересувних і переносних механізмів напругою 380 660 В гнучкими гумовими кабелями; для живлення пересувних трансформаторних підстанцій у шахтному виконанні напругою 6 кВ гнучкими гумовими кабелями екскаваторного типу або напівгнучкими кабелями шахтного виконання; при вертикальному прокладанні в стволах глибиною понад 200 м кабелями броньованими стальними стрічками із збіднено-просоченою ізоляцією чи шланговими кабелями. 13.12.4 Силовий кабель екскаваторів породонавантажувальних машин чи інших механізмів з електричним приводом на ділянці робочої зони вибою має прокладатися вздовж борта виробки з боку кріплення до машини із запасом що забезпечує маневри машини при навантаженні не більше 15 м і не повинен завалюватися породою. Поза робочою зоною прокладання силового кабелю по підошві виробки забороняється він повинен бути підвішений на кронштейнах по стіні виробки. 13.12.5 У горизонтальних і похилих виробках кабель має підвішуватися нежорстко з провисанням на брезентових стрічках дерев'яних кілочках і розташовуватися на висоті що виключає можливість ушкодження кабелю в разі сходження вагонеток з рейок і можливість його падіння на рейки у випадку обривання з підвіски. Відстань між точками підвішування кабелю має бути не більша 3 м а відстань між паралельно підвішеними кабелями не менша 5 см. Жорстке кріплення броньованих кабелів допускається тільки на забетонованих і пройдених без кріплення ділянках виробки. 13.12.6 У разі необхідності на окремих ділянках прокладання кабелю по грунту він повинен бути захищений міцним вогнестійким кожухом. Забороняється прокладання кабелю по грунту через переїзди та у водостічних канавах. Забороняється захищати кабель кожухом з дерева. У виробках з кутом нахилу більшим 45 градусів та у вертикальних стволах кабель треба підвішувати за допомогою хомутів скоб або інших пристроїв що розвантажують його від дії власної маси. Відстань між місцями кріплення кабелю не повинна перевищувати в похилих виробках 3 м в вертикальних 6 5 м. Пристрої для кріплення не повинні допускати ушкодження броні кабелю. Кабель зі стрічковою бронею щоб запобігти його розтягненню треба прикріплювати до стального троса. Розміщення в одному відділенні ствола кабелів і трубопроводів забороняється. Прокладання кабелів разом з гумовими вентиляційними трубами забороняється. Гнучкі кабелі що перебувають під напругою мають бути розтягнуті й підвішені. Частина гнучкого кабелю яка безпосередньо живить пересувний механізм може бути прокладена по грунту з дотриманням заходів що виключають його ушкодження. Забороняється держати кабелі під напругою у вигляді "бухт" і "вісімок". Ці вимоги не поширюються на випадок коли конструкцією машини передбачається запас гнучкого кабелю на спеціальному барабані. По закінченні роботи пересувних механізмів гнучкий кабель має бути відімкнутий на найближчому розподільному пункті. При великій довжині підземних виробок і чималих електронаван-таженнях допускається прокладання кабелів напругою 6 кВ: по стволах приствольних і підхідних виробках з бетонною і збірною обробкою а також по інших підземних спорудах з закінченою обробкою; по виробках з тимчасовим кріпленням за умови прокладення кабелів на кронштейнах у металевих трубах на висоті не меншій 1 8м. Кабелі напругою понад 1000 В прокладеш у підземних виробках повинні мата особливі відмітки розпізнавальне пофарбування і попереджувальні написи. 13.12.7 При наявності у виробках хімічно активного середовища по відношенню до алюмінію кабелі з алюмінієвою оболонкою повинні мати підсилене антикорозійне покриття заводського виконання. 13.12.8 Для освітлення підземних виробок мають застосовуватися ізольовані проводи прокладені на ізоляторах. Для переносних електропроводок електропідривання переносне освітлення ручний механізований інструмент і т. ін. а також на риштованнях будівельних механізмах естакадах на будівельних майданчиках мають застосовуватися тільки шлангові гнучкі кабелі. Для стаціонарних освітлювальних проводок необхідно використовувати броньовані й гнучкі гумові кабелі. 13.12.9 На відкритій поверхні на ізольованих опорах поза будинками допускається застосування голих проводів на ізоляторах з дотриманням таких відстаней проводів від землі в місцях перехрещування: пожежних проїздів і вантажних шляхів - не менше 6 м; непроїзних частин не менше 3 5 м. 13.12.16 Забороняється встановлювати електрообладнання з масляним заповненням поза камерою. Електромашинні камери камери підстанцій і розподільних пунктів високої напруги в яких розміщене електрообладнання з масляним заповненням із строком служби рік і більше мають бути виконані з негорючого матеріалу бетону цегли металевого кріплення із залізобетонним затягненням . 13.12.11 У камерах із строком служби до одного року які не мають електрообладнання з масляним заповненням або які мають електрообладнання в рудниковому вибухобезпечному виконанні допускається застосовувати дерев'яні кріплення захищені шаром цементного розчину товщиною не меншою 10 мм що наноситься на металеву сітку. 13.12.12 У тунелях діаметром понад 8 м допускається встановлення трансформаторних пунктів з огорожами в межах перерізу тунелю за умови що трансформаторний пункт не заважає нормальному руху транспорту. 13.12.13 У підземних виробках повинні передбачатися трансформатори електричні апарати і прилади тільки у рудниковому виконанні. У безпечних щодо газу шахтах допускається застосування електрообладнання у нормальному нешахтному виконанні закритому захищеному . У підземних виробках небезпечних щодо газу наявність метану водню сірководню та інших газів у кількості яка спроможна разом з повітрям створити вибухову суміш для пересувних установок слід передбачати тільки рудникове вибухобезпечне або іскробезпечне електрообладнання. 13.12.14 Забороняється застосування відкритих рубильників і відкритих запобіжників. 13.12.15 Для живлення ручних електромашин та інструментів свердел вибійних молотків паяльників та ін. слід застосовувати напругу лінійну не вищу 127 В. 13.12.16 Для живлення стаціонарних приймачів електричної енергії пересувних підстанцій а також під час проходження стволів допускається застосування напруги не вищої 6000 В. Для живлення пересувних приймачів допускається застосування напруги не вищої 660В. 13.12.17 Напруга для живлення мереж керування допускається: на стаціонарних механізмах 380 В і 127 В на пересувних при кабельній проводці не вища 42 В. 13.12.18 Забороняється застосовувати у підземних виробках при напрузі до 660 В комутаційні й пускові апарати і трансформатори з напругою первинної обмотки до 660 В що містять масло. Ця вимога не поширюється на електрообладнання розміщене в неспалимих камерах з дверима що замикаються. 13.12.19 Трансформаторні підстанції зовнішньої установки КТПЗ СКТП поблизу порталів тунелів для живлення підземних електроустановок повинні мати ізольовану нейтраль трансформатора. Корпус трансформатора має бути надійно заземлений як місцевим заземленням так і приєднанням його до загальної заземлюючої мережі. 13.12.20 Для відкатки контактними електровозами допускається застосування постійного струму напругою не вищою 600 В і змінного струму напругою не вищою 400 В. Контактна мережа постійного струму в підземних виробках повинна мати позитивну полярність а рейкові колії негативну. 13.12.21 Відстань від головки рейки до контактного проводу має бути не менша 2 м. У приствольному дворі на ділянках пересування людей до місця посадки у вагонетки контактний провід повинен підвішуватися на висоті не меншій 2 2 м. При відкатці акумуляторними електровозами відстань від головки рейки до покрівлі обробки кружал має бути не меншою 2 м. 13.12.22 Усі підземні виробки повинні освітлюватися лампами які живляться від електричної мережі. Поряд з робочим слід мати аварійне освітлення у приствольному дворі у камері водовідливу електрокамерах складах вибухових матеріалів у місцях перетину виробок. 13.12.23 Місця розміщення електричних машин апаратури і розподільних пристроїв повинні мати освітленість не нижчу 50 лк. 13.12.24 Напруга у мережі загального освітлення має бути такою: для тунелів з незакінченою металевою обробкою і в сирих виробках не вища 42 В; на щитах укладачах обробки пересувних металевих помостах бурових візках 12 В; для тунелів з готовою металевою обробкою в сухих виробках 220 В при відсутності спеціальної проводки і арматури висота підвішування світильників має бути не нижча 2 5 м ; для сухих виробок не вища 127 В; напруга для переносних ламп має бути 12 В; при проходженні ствола освітлення здійснювати прохідницькою люстрою напругою 127 В подавати напругу передбачається шланговим гумовим гнучким кабелем ; при висоті покрівлі більшій 4 м для огляду покрівлі у вибої а також для інтенсивнішого освітлення місць виконання робіт допускається прожекторне освітлення напругою 127 220 В; для світильників у підземних виробках має застосовуватися рудникова арматура. 13.12.25 Рекомендації щодо вибору відстаней між світильниками для освітлення підземних виробок висоти їх підвішування потужності ламп а також питомої потужності на квадратний метр поверхні наведено в таблиці 19. Таблиця 19 Найменування підземної виробки Відстань між лампами м Висота підвішування ламп м Потужність ламп розжарювання Вт Примітки Тунелі перерізом до З0 м2 8 4 100 Освітлення монтується з двох боків виробок Тунелі перерізом до 70 м 6 4-6 150 Штольні перерізом до 10 м 6 2-2 5 40 Штольні перерізом до 15 м2 4 3-3 5 40 Камери перерізом до 70 м2 6 4-6 150 .". Приствольний двір 2-3 4-6 150 -"-. Стволи шахти під час експлуатації 3 - 40 на 1 м2 площі Вибої горизонтальних виробок - - 15 " Вибої вертикальних виробок - - 20 -"- Навантажувальні й розвантажувальні майданчики - - 15 .". Місця карбувальних і опоряджувальних робіт - - - Місцеве освітлення переносними лампами 40 Вт 13.12.26 Живлення мережі аварійного освітлення має бути виконане окремими фідерами розподільного щита для підземних виробок і повинно мати в резерві незалежне джерело струму наприклад аварійна дизельна електростанція акумуляторні батареї . Аварійне освітлення має вмикатися автоматично коли вимкнеться робоче освітлення. 13.12.27 Як аварійне освітлення допускаються переносні акумуляторні лампи. 13.12.28 Мережа аварійного освітлення має виконуватися шланговим гнучким кабелем або шланговим проводом. Виконання освітлювальних мереж у підземних виробках голим проводом забороняється. 13.12.29 Переносні світильники мають бути обладнані металевою сіткою для захисту ламп від механічного ушкодження. Світильники патрони і лампи мають бути захищені від капежу. Застосування патронів з металевими корпусами категорично забороняється. 13.12.30 Ручний переносний світильник має бути обладнаний вилкою що виключає можливість його увімкнення в мережу напругою вищою 12 В. 13.12.31 Застосування прожекторів допускається за умови їх установлення в місцях доступних тільки для працівників що їх обслуговують. Корпус прожектора має бути заземлений. Застосування світильників стаціонарного освітлення як ручних переносних ламп забороняється. 13.12.32 Телефони слід установлювати поблизу вибоїв в електрокамерах у стволі в складі вибухових речовин. Вони повинні мати безпосередній зв'язок з загальнобудівельною телефонною станцією. У тунелях довжиною понад 500 м повинен бути обладнаний телефонний зв'язок з диспетчером що перебуває поза тунелем. Переговорні пункти розташовуються на відстані 300 м один від одного. Усі підземні телефонні лінії в тунелях мають бути двопровідними. Живлення пристроїв зв'язку і сігналізації має виконуватися напругою не вищою 42 В від освітлювальної мережі акумуляторних батарей або випрямних установок. Живлення транспортної сигналізації може здійснюватися від контактної мережі. 13.12.33 Лінії зв'язку і сигналізації в підземних виробках мають виконуватися: для магістральних ліній кабелями з гумовими полівінілхлорид-ними або свинцевими оболонками. Кабелі із свинцевою оболонкою повинні мати дротову або стрічкову броню; наявність броні для кабелів з гумовою і полівінілхлоридною оболонками не обов'язкове; для абонентських розподільних ліній кабелями з гумовою чи полівінілхлоридною оболонками. 13.12.34 Прокладання кабелів зв'язку і сигналізації має виконуватися на боці виробки вільному від силових кабелів; у разі неможливості виконання цієї вимоги на відстані не меншій 0 3 м від силових кабелів. 13.12.35 Виконання ліній сигналізації голими проводами а ліній зв'язку польовими проводами допускається в безпечних щодо газу чи пилу шахтах при напрузі не вищій 24 В. Додаток А довідковий Визначення допустимого навантаження на крижаний покрив Для орієнтовного визначення товщини льоду при даному навантаженні на крижаний покрив можна використати формулу де Н необхідна товщина льоду см; a дослідний коефіцієнт який дорівнює 11 для колісного транспорту і 9 для гусеничного транспорту; q маса вантажу т. При високій інтенсивності та нерівномірності руху автотранспорту на переправах та при неоднорідності структури льоду в отриманий результат уводять додатковий коефіцієнт запасу який дорівнює 1 20-1 25. За розрахункову товщину льоду при його неоднорідній структурі береться товщина що визначається формулою Нр = h1+0 5 h2 К1 К2 де Нр розрахункова товщина льоду см; h1 товщина чистого прозорого шару льоду см; h2 товщина каламутного шару льоду см; К1 коефіцієнт який дорівнює при нормальній кристалічній структурі 1 0 а при голчастій 0 67; К2 коефіцієнт який дорівнює 1 при температурі повітря нижчій від нуля а при температурі що перевищує нуль 0 8. Якщо Н > Нр то траса не придатна для переправи якщо Н < Нр то проїзд по льоду може бути дозволений. Додаток Б рекомендований Способи зберігання і укладки будівельних матеріалів виробів і конструкцій на складах Таблиця Б.1 Найменування матеріалів виробів та конструкцій Спосіб зберігання Вид укладки Висота укладки м Примітки Цегла в пакетах на піддонах Відкритий В 1 2 яруси - - Цегла в контейнерах " В 1 ярус - - Цегла без піддонів і контейнерів " У клітках До 1 7 На ребро 13 рядів плазом 25 Фундаментні блоки і блоки стін підвалів " У штабель До 2 6 На підкладках і прокладках Стінові панелі " У касети або піраміди - - Панелі перегородок " У касети вертикально - - Стінові блоки " У штабель в 2 яруси - На підкладках і прокладках Плити перекриття " У штабель До 2 5 " Блоки сміттєпроводів " " До 2 5 - Плиткові матеріали з азбоцементу " У штабелях До 1 0 - Ригелі і колони " У штабель До 2 0 - Плити азбоцементні порожнисті " '' До 2 0 - Черепиця " " До 1 0 До 15 рядів Круглий ліс " У штабель з прокладками і встановленням упорів проти розкочування До 1 5 Ширина штабеля менша його висоти не допускається Пиломатеріали Відкритий У штабель   Висота штабеля при рядовій укладці повинна бути не більшою половини його ширини а при укладці в клітки не більшою від ширини кабеля Закінчення таблиці Б. 1 Найменування матеріалів виробів та конструкцій Спосіб зберігання Вид укладки Висота укладки м Примітки Дрібносортний метал " У стелажах До 1 5 - Санітарно-технічні й вентиляційні блоки " У штабель До 2 5 На підкладках і прокладках Нагрівальні прилади радіатори " " До 1 0 " Великогабаритне і великовагове устаткування " Віряд - На підкладках Скло в ящиках і рулонний матеріал " В 1 ряд вертикально - " Бітум Відкритий У щільній тарі або в ямі - Яма повинна бути обгороджена Чорні прокатні метали Те саме У штабель До 1 5 На підкладках і прокладках Теплоізоляційні матеріали У закритому сухому приміщенні " До 1 2 - Труби діаметром до 300 мм Відкритий " До 3 0 На підкладках і прокладках з кінцевими упорами Труби діаметром більше 300 мм " " До 3 0 У сідло без прокладок Пісок щебінь і гравій " " Пиловидні матеріали вапно цемент і т. ін. Закритий У силосах бункерах ларях та інших закритих ємкостях   - УДК 658.382.3:69.05 Ключові слова: охорона праці проект організації будівництва проект виконання робіт земельно-скельні роботи залізобетонні роботи каменярські роботи опоряджувальні роботи монтажні роботи підземні роботи енергетичний об'єкт.