Інструкція по організації безпечному проведенню робіт при ліквідації відкритих газових і нафтових фонтанів на свердловинах АТ "УКРГАЗПРОМ"

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ НАФТОВОЇ ГАЗОВОЇ ТА НАФТОПЕРЕРОБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ Акціонерне товариство "Укргазпром" ВІДОМЧИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ ІНСТРУКЦІЯ ПО ОРГАНІЗАЦІЇ БЕЗПЕЧНОМУ ПРОВЕДЕННЮ РОБІТ ПРИ ЛІКВІДАЦІЇ ВІДКРИТИХ ГАЗОВИХ І НАФТОВИХ ФОНТАНІВ НА СВЕРДЛОВИНАХ АТ "УКРГАЗПРОМ" УЗГОДЖЕНО Листом Державного комітету України  по нагляду за охороною праці від  "10" 12. 1997р. N907-14/3275 ЗАТВЕРДЖЕНО Наказом АТ "Укргазпром"  від 04.05.1998р. №134 Листом Управління Державної пожежної охорони МВС України від "16" 03.1998 р. № 12/5/543 РОЗРОБЛЕНО: Українським центром екології безпеки і охорони праці нафтогазової промисловості ВАТ "УЦЕБОПнафтогаз" за участю Воєнізованої газорятувальної проти-фонтанної частини "ЛІКВО" ВНЕСЕНО: ВАТ "УЦЕБОПнафтогаз" ВВЕДЕНО: Замість "Инструкции по организации й безопасному проведенню работ при ликвидации открытых газовых й нефтяных фонтанов" затвердженої Міннафтопромом Мінгазпромом Мінгеології СРСР в липні 1971 р. ЗМІСТ Галузьзастосування ............................................................ 1. Загальні положення ............................................................. 2. План локалізації та ліквідації аварійних ситуацій підприємств основні вимоги .................................................... 3. Аварійний розклад воєнізованої газорятувальної проти-фонтанної частини ЛІКВО............................. 4 Структура і основні задачі штабу і допоміжних служб при ліквідаціїфонтана........................................................... 5. Організація і методика безпечного проведення аварійних робіт....................................... 6 Забезпечення безпеки при різних видах аварійних робіт на гирлі свердловини ....... -Розчистка небезпечної зони навколо гирла фонтануючої свердловини ................................................................... - Демонтаж непридатного обладнання з гирла фонтануючої свердловини .......................................... - Перерізка труб і елементів бурового обладнання .............. - Відновлення фланцевої бази на гирлі фонтануючої свердловини ......................................................................... - Наведення противикидного обладнання на гирло фонтануючої свердловини ................................................... - Наведення противикидного обладнання на замок бурильної колони через котрий йде фонтанування ........... - Свердління труб що знаходяться під тиском ..................... - Ліквідація негерметичності в елементах обв'язки гирла фонтануючої свердловини шляхом нагнітання тампонів ... - Вибухові роботи ................................................................. - Прицільна стрільба по гирлу аварійної свердловини ......... - Примусовий спуск підіймання труб в свердловину із свердловини під тиском.................................................. - Пожежна безпека при проведенні аварійних робіт ........... - Гасіння палаючого газового фонтана ................................. - Заключні роботи що проводяться після ліківідації відкритого фонтана............................................................... -Додатки 1-14..............................................................................  Дата введення 04.05.1998р.  Галузь застосування Цей нормативний акт поширюється на керівників інженерно-технічних працівників спеціалістів підприємств і філій АТ "Укргазпром" а також підприємства і організації інших міністерств та відомств приватних осіб які залучені до проведення роби по ліквідації відкритих фонтанів Нормативний акт встановлює єдині вимоги по організації і безпечному проведенню робіт при ліквідації відкритих газових і нафтових фонтанів регламентує дії посадових осіб при виникненні відкритого фонтану та їх відповідальність за порушення вимог. Вимоги інструкції є обов'язковими для виконання всіма керівниками інженерно-технічними працівниками спеціалістами підприємств і філій АТ "Укргазпром" а також підприємств і організацій інших міністерств та відомств приватними особами які залучені до проведення робіт по ліквідації відкритих фонтанів. 1.ЗАГАЛЬНІ  ПОЛОЖЕННЯ 1.1.Дана інструкція встановлює єдині вимоги до організації і безпечного проведення робіт при ліквідації газових і нафтових фонтанів. 1.2.Вимоги інструкції є обов'язковими для виконання всіма керівниками інженерно-технічними працівниками спеціалістами підприємств і філій АТ "Укргазпром" а також підприємств і організацій інших міністерств та відомств приватними особами які залучені до проведення робіт по ліквідації відкритих фонтанів. 1.3.Керівники інженерно-технічні працівники спеціалісти службовці і приватні особи винні в порушенні вимог інструкції несуть згідно з чинним законодавством особисту відповідальність за допущені порушення. Ці особи також несуть відповідальність за порушення вимог інструкції що допущені їх підлеглими. 1.4.Робітники які навчені та атестовані у встановленому порядку забезпечені виробничими інструкціями несуть відповідальність за порушення викладених в них вказівок. 1.5. При організації і проведенні робіт по ліквідації відкритих фонтанів також слід дотримуватись вимог чинних нормативних документів Додаток 1 . 1.6.Основні терміни що вживаються в тексті даної інструкції та їх визначення наведені у Додатку 2. 1.7.При будівництві бурової слід передбачати: а можливість розтягування обладнання в умовах відкритого фонтана без пошкодження гирла; б заходи по забезпеченню надійного протипожежного захисту бурової та безпеки сусідніх свердловин при виникненні палаючого фонтана; в заходи по забезпеченню безпеки населення промислових і сільськогосподарських об'єктів які можуть попасти в аварійну зону. 2. ПЛАН ЛОКАЛІЗАЦІЇ ТА ЛІКВІДАЦІЇ АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЙ ПІДПРИЄМСТВ основні вимоги 2.1.3 моменту виникнення відкритого фонтана і до утворення штабу по його ліквідації дії працівників підприємства повинні підпорядковуватися "Плану локалізації та ліквідації аварійних ситуацій підприємства" далі по тексту ПЛАС . 2.2.ПЛАС повинен розроблятися узгоджуватися і затверджуватися згідно з "Положенням про розробку плану локалізації та ліквідації аварійних ситуацій". 2.3.ПЛАС повинен переглядатися і перезатверджуватися через кожні 5 років а також після кожного відкритого фонтана. 2.4.Відповідальність за якість і своєчасність розробки і впровадження ПЛАС покладається на власника підприємства. 2.5.Власник повинен подати органам місцевої влади результати виконаного аналізу небезпеки промислового підприємства об'єкта у випадку виникнення відкритого фонтана або грифонів. 2.6.Знання ПЛАС працівниками підприємства повинні перевірятися щорічно шляхом проведення учбової тривоги "Відкритий фонтан" комісією до складу якої повинні входити спеціалісти ВЧ "ЛІКВО" і Держнаглядохоронпраці та обласного Управління державної пожежної охорони. 2.7.ПЛАС вводиться в дію на підприємстві по сигналу "Відкритий фонтан" котрий подається керівником підприємства або диспетчерської інженерно-технічної служби. 2.8. У випадку виникнення відкритого фонтана члени бурової вахти повинні: - заглушити двигуни внутрішнього згорання; - відключити силові і освітлювальні лінії електроживлення аварійної свердловини. При швидкому розповсюдженні загазованості території навколо свердловини електроенергія повинна бути відключена за межами вибухонебезпечної зони; - погасити технічні і побутові топки що знаходяться поблизу фонтануючої свердловини; - припинити в аварійній зоні виконання всіх вогневих робіт паління користування сталевим інструментом а також інші дії що можуть призвести до утворення іскри; - відключити електроживлення всіх сусідніх виробничих об'єктів газорозподільні пункти устаткування комплексної підготовки газу верстати-гойдалки тощо що можуть опинитися в аварійній зоні; - вивести всіх працюючих з небезпечної зони; - перекрити рух на шляхах і територіях що знаходяться в аварійній зоні для чого виставити пости охорони; - сповістити про виникнення відкритого фонтана керівникові підприємства або диспетчерської інженерно-технічної служби і черговому воєнізованої газорятувальної протифонтанної частини "ЛІКВО"; - вжити заходи по збору рідини що виливається із свердловини. 2.9.При наявності в фонтануючому струмені сірководню ПЛАС повинен передбачати засоби і порядок його підпалювання. 2.10.Відповідальність за правильність дій і повноту виконання першочергових дій членів вахти покладається на майстра або інженерно-технічного працівника який знаходиться на свердловині. 2.11.При відсутності на свердловині майстра або інженерно-технічного працівника підприємства відповідальність за виконання першочергових заходів членами вахти покладається на бурильника. 2.12.У разі отримання повідомлення про відкритий фонтан керівник підприємства повинен: - привести в дію ПЛАС; - сповістити про виникнення відкритого фонтана воєнізовану газорятувальну протифонтанну частину "ЛІКВО" територіальне управління Держнаглядохоронпраці акціонерне товариство "Укргазпром" органи місцевої влади обласне управління пожежної охорони територіальний штаб цивільної оборони; - видати наказ про утворення штабу по ліквідації відкритого фонтана. 2.13.Головний інженер підприємства повинен виїхати на аварійну свердловину і очолити штаб по ліквідації відкритого фонтана. 2.14.Заступник начальника підприємства по загальних питаннях повинен: - відправити на аварійну свердловину технічні засоби для розміщення всіх учасників аварійних робіт на відпочинок і ночівлю сушилки душові їдальні; - організувати на аварійній свердловині цілодобову роботу харчоблоку і забезпечувати його постійно продуктами харчування мінеральною водою; - організувати на аварійній свердловині заправку механізмів паливно-мастильними матеріалами; - відправити на аварійну свердловину спецодяг спецвзуття та засоби індивідуального захисту для працюючих в небезпечній зоні. 2.15.Головний геолог підприємства повинен: - підготувати і подати в штаб по ліквідації відкритого фонтана всю необхідну геолого-технічну інформацію по аварійній свердловині і родовищу в цілому; - організувати проведення аналізів флюїду що виходить з свердловини; - скласти ситуаційний план місцевості. 2.16.Головний механік енергетик підприємства повинен: - підготувати обладнання і пристрої для виконання допоміжних робіт на аварійній свердловині електростанції зварювальні апарати стенди для випробування обладнання комплект освітлювальної апаратури тощо ; - підготувати противикидне обладнання котре буде наводитись на гирло фонтануючої свердловини; - організувати цілодобову роботу механічного цеху для виготовлення у встановлені строки і підготовки необхідних пристроїв для ліквідації відкритого фонтана; - організувати на аварійній свердловині роботу допоміжних ремонтно - механічних служб електрозварники електромонтери спеціалісти по облаштуванню гирла свердловини тощо . 2.17.Керівник диспетчерської інженерно-технічної служби повинен: - організувати цілодобове чергування інженерно-технічних працівників; - приймати заявки з аварійної свердловини і організовувати їх виконання; - організувати відправку на аварійну свердловину необхідного обладнання матеріалів і спеціалістів; - уточнити наявний запас глини обважнювана хімреагентів і промивального розчину на свердловинах в коморах і у разі необхідності організувати їх відправку на аварійну свердловину. 3. АВАРІЙНИЙ РОЗКЛАД ВОЄНІЗОВАНОЇ ГАЗОРЯТУВАЛЬНОЇ ПРОТИФОНТАННОЇ ЧАСТИНИ "ЛІКВО" 3.1.Аварійний розклад повинен вводитися в дію після одержання черговим біля телефону повідомлення про виклик особового складу частини для ліквідації аварії і оголошення сигналу "Тривога". 3.2.Аварійний розклад повинен охоплювати першочергові та підготовчі дії особового складу починаючи з моменту одержання повідомлення про аварію і до утворення штабу. 3.3.Черговий біля телефону отримавши повідомлення про аварію повинен подати сигнал "Тривога" і покликати до телефону командира чергового взводу. 3.4.Командир чергового взводу повинен: - з'ясувати первинні дані по аварійному об'єкту: назва підприємства котре допустило відкритий фонтан; номер свердловини назва родовища; коротка характеристика свердловини перед  аварією конструкція геологічний розріз фактична схема обв"язки гирла наявність бурильного інструменту в свердловині ; час виникнення відкритого фонтана обставини і причини виникнення відкритого фонтана; вид фонтанування флюїд наявність горіння ускладнення компактність чи розпилення струменя ; візуальний стан гирла; наявність і вид зв'язку; вжиті першочергові заходи по попередженню вибуху пожежі отруєнь токсичним газом по рятуванню і евакуації людей; присутність на свердловині посадових осіб підприємства; сповіщення необхідних служб; розташування свердловини і найкоротший шлях до неї; номер телефону по якому можна уточнити дані і про аварію; - занести отримані дані в "Журнал реєстрації викликів на аварію" де вказати прізвище ім'я по батькові і посаду особи яка передала повідомлення про аварію час отримання повідомлення; - виїхати на аварійну свердловину на чолі чергового взводу.  3.5.Черговий біля телефону повинен: - сповістити про аварію керівному і оперативному складові частини згідно зі "Схемою оповіщення"; - відправити водія чергового автобуса для збору керівного і оперативного складу частини згідно зі "Схемою збору"; - записати в "Журнал викликів на аварію" склад взводу який виїхав на ліквідацію аварії час виїзду; - приймати додаткові повідомлення з аварійного об'єкту; - після прибуття в частину начальника діяти згідно з його вказівками. 3.6.Начальник частини отримавши сигнал про виникнення аварії повинен: - виїхати в розташування частини дати необхідні розпорядження про збір особового складу підготовку обладнання автотранспорту; - керувати виїздом оперативного складу і вивозом необхідної техніки до місця аварії; - виїхати на аварійний об'єкт. 3.7.Головний інженер повинен: - визначити перелік необхідного обладнання пристроїв захисних засобів для ліквідації аварії; - визначити і узгодити з начальником частини список особового складу який виїжджає на аварійний об'єкт і порядок руху; - виїхати на аварійний об'єкт. 3.8.Заступник начальника частини по охороні праці і профроботі повинен: - систематизувати і подати начальникові частини необхідні  відомості про аварійний об'єкт; - виїхати на аварійний об'єкт. 3.9.Заступник начальника частини по загальних питаннях повинен: - організувати цілодобове чергування в частині інженерно-технічних працівників; - організувати роботу автотранспорту центрального складу і служби забезпечення. 3.10.Командир оперативного загону повинен: - організувати загрузку спеціального обладнання захисних засобів на автотранспорт; - виїхати на аварійний об'єкт. 3.11.Командир оперативно-технічного загону повинен: - організувати роботу конструкторського відділу і механічної майстерні по виготовленню необхідного обладнання; - виїхати на аварійний об'єкт. 3.12.Після прибуття на аварійний об'єкт особовий склад повинен екіпіруватися згідно з діючими регламентами і виконати наступні задачі: - рятування людей які постраждали під час аварії надання долікарняної допомоги потерпілим; - виконання першочергових задач бурової бригади бригади капітального ремонту освоєння якщо вони повністю не виконані; - визначення меж загазованої зони. Встановлення по замкнутому контуру межі загазованої зони червоних прапорців попереджаючих та забороняючих знаків: "ЗАГАЗОВАНА ЗОНА"; "ЗАХОДИТИ і В'ЇЖДЖАТИ ЗАБОРОНЕНО"; "ГАЗОНЕБЕЗПЕЧНО"; "ВОГНЕНЕБЕЗПЕЧНО"; "НЕ ПАЛИТИ" тощо. При цьому в спеціально визначених місцях на шляхах можливого руху транспорту з числа працівників підприємства встановлюються контрольні пости; - при наявності в районі аварії виробничих сільськогосподарських об'єктів жилих приміщень льохів підвалів колодязів в кожному з них провести аналіз повітря на токсичність і вибухонебезпечність в радіусі 3 км у напрямі вітру. При виявленні місць скопичення газу небезпечних у відношенні вибуху пожежі чи токсичності терміново евакуювати людей і тварин які там знаходяться. 3.13.Командир взводу повинен особисто обстежити гирло свердловини і небезпечну зону та визначити: - фазовий склад фонтануючого струменя і його орієнтовний дебіт; - основні і резервні шляхи підходу до гирла свердловини; - характер і інтенсивність відкритого фонтанування через труби затрубний чи міжколонний простір викидні лінії грифоноутворення тощо ; - стан гирлового обладнання і його обв'язки верхньої частини обсадних колон; - припустимі першочергові роботи по розчистці гирла звалюванню вежі розтягуванню обладнання і споруд що знаходяться навколо вежі; - необхідні роботи по демонтажу укриття обшивки каркасів огорож для попередження можливості утворення вибухонебезпечних місць накопичення газу і для покращення необхідного огляду аварійного гирла та небезпечної зони; - основні і запасні шляхи евакуації на випадок вибуху раптового спалаху викиду із свердловини труб породи падіння вежі розриву гирлового обладнання грифоноутворення; - можливість використання протифонтанного обладнання та пристроїв; - можливі і припустимі робочі місця оперативників. 4.СТРУКТУРА І ОСНОВНІ ЗАДАЧІ ШТАБУ і ДОПОМІЖНИХ СЛУЖБ ПРИ ЛІКВІДАЦІЇ ФОНТАНА 4.1.Для розробки організаційно-технічних заходів і проведення робіт по ліквідації відкритого фонтана наказом по підприємству акціонерному товариству повинен утворюватися штаб який несе відповідальність за стан і результати проведення цих робіт. 4.2.До складу штабу повинні входити ведучі спеціалісти акціонерного товариства підприємства воєнізованої газорятувальної протифонтанної частини "ЛІКВО" територіального управління Держнагпядохоронпраці пожежної охорони медичної і інших служб які приймають участь в ліквідації відкритого фонтана. До складу штабу можуть бути включені представники науково-дослідних інститутів. 4.3.Начальником штабу відповідальним керівником робіт повинен призначатися один із керівних спеціалістів підприємства як правило головний інженер заступник начальника . 4.4.Відповідальним виконавцем робіт заступником начальника штабу повинен призначатися старший за посадою керівник воєнізованої газорятувальної протифонтанної частини "ЛІКВО" але не нижче командира загону. 4.5.У випадку загорання відкритого фонтана відповідальним виконавцем робіт по гасінню пожежі повинен призначатися старший за посадою керівник пожежного підрозділу з числа тих які беруть участь в аварійних роботах. 4.6.На період проведення робіт по ліквідації відкритого фонтана відповідальному виконавцю робіт підпорядковуються працівники всіх підприємств і організацій що беруть участь в ліквідації аварії. 4.7.Технічним секретарем штабу повинен призначатися інженерно-технічний працівник підприємства. 4.8.Для оперативного виконання підготовчих і допоміжних робіт а також безперебійного матеріально-технічного і санітарно-побутового забезпечення штаб повинен утворювати допоміжні служби які повинні очолювати керівники і спеціалісти відповідних підприємств і підрозділів. 4.9.Штаб повинен базуватися за межами аварійної зони в спеціально виділеному приміщенні де повинні бути забезпечені необхідні умови для його діяльності. Всі керівники служб які приймають участь в ліквідації аварії повинні сповіщатися про місце знаходження штабу. 4.10.Перед початком аварійних робіт штаб повинен проаналізувати обстановку що склалася для того щоб вибрати оптимальний метод ліквідації фонтана. Для цього необхідно : - уточнити обставини і причини виникнення аварії; - ознайомитись з результатами обстеження гирла свердловини і небезпечної зони виконаного оперативною групою воєнізованої частини; - оцінити стан гирлового обладнання і обв'язки їх надійність для подальших робіт по ліквідації аварії; - уточнити параметри фонтана дебіт пластовий тиск фазовий склад ; - оцінити ступінь небезпеки в обстановці що склалася; - з'ясувати прогноз погоди в районі де розташована аварійна свердловина на найближчі три доби; -  ознайомитись з геологічним розрізом просторовим розміщенням стовбура свердловини визначити геолого-технічні можливості утворення техногенних покладів в верхніх пластах-колекторах і грифонів; - при загазованості верхніх водоносних пластів визначити швидкість розповсюдження газу в них по площі і у разі необхідності вжити заходи по забезпеченню безпеки мешканців населених пунктів які близько розташовані. 4.11.Для забезпечення успішного і безпечного проведення аварійних робіт штаб повинен: - вишукати джерела води забезпечити створення й запасу і спосіб підводу води до свердловини; - організувати постійний контроль за положенням кордонів небезпечної і аварійної зон розмірами і напрямком газового чи нафтового шлейфу; - організувати цілодобове чергування контрольних постів на кордоні аварійної зони з числа працівників МВС чи підприємства; - визначити місце розташування контрольно-перепускного пункту КПП-1 місце заходу в аварійну зону КПП-2 місце заходу в небезпечну зону і порядок їх роботи; - вжити заходи по охороні навколишнього середовища збір П видалення продуктів фонтанування тощо ; - розробити заходи які забезпечують безпеку при виконанні  аварійно-гирлових робіт; - забезпечити надійний телефонний чи радіозв'язок зі підприємством акціонерним товариством та іншими заінтересованими організаціями; - визначити необхідну кількість і типи машин механізмів пожежної і іншої необхідної техніки для виконання аварійних робіт; - скласти оперативний план ліквідації аварії Додаток 3 .  4.12.Оперативний план ліквідації аварії повинен затверджуватися начальником штабу. В плані повинні вказуватися: - об'єктивна характеристика аварії на момент її виникнення; - метод ліквідації аварії в т.ч. спосіб гасіння фонтана що горить; - перелік допоміжних служб і їх керівники; - розподілення комплексу аварійних робіт за виконавцями і часом проведення; - кількість води що необхідна для захисту людей в небезпечній зоні попередження займання фонтана або його гасіння а також захисту металоконструкцій механізмів і обладнання; - види і типи захисного спорядження для забезпечення безпеки при виконанні аварійних робіт в небезпечній зоні; - перелік підготовчих робіт для забезпечення безпеки оперативних груп які працюють в небезпечній зоні розчистка гирла обладнання проходів площадок загорож тощо ; - перелік необхідного протифонтанного обладнання і пристроїв матеріалів і інструментів а також термін їх підготовки і доставки до місця проведення аварійних робіт; - кількість склад і керівники оперативних груп розподіл їх по видах аварійно-гирлових робіт; - шляхи заходу в небезпечну зону і термінової евакуації з неї основні і запасні при виникненні ситуації що загрожує життю людей; - способи задавки фонтануючої свердловини об'єм засоби терміни приготування і місця зберігання задавочної рідини відповідних параметрів; - порядок проведення інструктажів з питань охорони праці робітників які приймають участь в аварійних роботах; - виконання одначасно тільки одного виду аварійних робіт в небезпечній зоні. 4.13.У разі зміни обставин на аварійній свердловині при якій неможливо або немає необхідності виконувати заплановані роботи оперативний план ліквідації аварії повинен бути переглянутий. 4.14 Поряд з вирішенням першочергових задач штаб повинен визначити і встановити : - місця і періодичність відбирання проб повітря на токсичність і підривання в процесі аварійних робіт; - місце розташування пункту заправки газозахисної апаратури; - місце зосередження техніки яка прибуває; - місце виконання допоміжних робіт зварювання випробування.тощо і їх оснащення технікою зварювальні апарати опресовочні стенди вантажопідйомні механізми тощо ; - єдину умовну сигналізацію для зв'язку між оперативними групами і робітниками що керують механізмами в небезпечній зоні; - місця зберігання захисного спорядження порядок і режим його застосування; - порядок забезпечення членів оперативних груп спецодягом і спецвзуттям загального призначення та облік його використання; - приміщення для прання чистки і сушки захисного спорядження і спецодягу; - місце розташування пункту швидкої медичної допомоги; - місця для паління та загального користування; - порядок харчування і відпочинку. 4.15.Відповідальний керівник робіт начальник штабу повинен забезпечувати: - загальне керівництво роботами по ліквідації аварії; - розробку оперативного плану ліквідації аварії і контроль за його виконанням; він затверджує оперативний план ліквідації аварії протоколи засідань штабу та плани окремих операцій - контроль за виконанням правил безпеки при проведенні аварійних робіт; - взаємодію і координацію роботи всіх допоміжних служб; - організацію цілодобового чергування в штабі інженерно-технічних працівників підприємства; - подання інформації про хід робіт вищим організаціям і органам місцевої влади; - збір всієї документації для розслідування причин аварії і обставин й виникнення. - щоденне проведення оперативних нарад штабу а також позачергових нарад у разі необхідності зміни оперативного плану ліквідації аварії через непередбачені обставини; - розподіл завдань по виконанню невідкладних аварійних робіт до розробки оперативного плану; - прийняття остаточних рішень при обговоренні питань пов'язані з аварійними роботами; - залучення до виконання аварійних робіт служб які знаходяться в розпорядженні підприємства акціонерного товариства; в межах своєї компетенції заохочення працівників підприємства воєнізованої газорятувальної протифонтанної частини "Л!КВО" пожежної охорони за виявлені мужність і ініціативу при ліквідації аварії. Подання клопотань про нагородження державними нагородами; - призначення і відсторонення від участі в ліквідації аварії керівників служб підпорядкованих штабу; - інформування керівників органів влади про випадки невиконання рішень штабу особами які направлені для подання допомоги аж до вимоги про їх заміну. 4.16.Відповідальний виконавець заступник начальника штабу повинен забезпечувати: - безпечне виконання аварійних робіт у відповідності з затвердженими планами; - видачу завдань оперативним групам і персоналу який обслуговує механізми і інші технічні засоби; - інструктаж з питань охорони праці та пожежної безпеки всіх працюючих які допущені штабом до виконання аварійних робіт з несенням відповідних записів в журнал; - керівництво і контроль за роботою газометричної групи; - облік тривалості роботи кожної оперативної групи в небезпечній  зоні; - використання членами оперативних груп захисних засобів при роботі в небезпечній зоні; - своєчасну зміну оперативних груп які працюють в небезпечній зон:; - координацію і узгодженість дій оперативних груп з персоналом що обслуговує механізми і інші технічні засоби крани трактори лебідки цементувальні агрегати насоси тощо в процесі виконання аварійних робіт; - наявність при роботі оперативних груп страхуючих груп; - організацію рятування постраждалих.  4.17. Відповідальний виконавець має право: - визначати склад оперативних груп для роботи в небезпечній зоні: - у випадку загальної зміни обставин на аварійній свердловині при загрозі ускладнення чи небезпеки для життя людей приймати рішення які непередбачені оперативним планом. Ці рішення в подальшому повинні бути зафіксовані відповідним протоколом; - відстороняти від роботи персонал і керівників допоміжних служб якщо їхні дії можуть привести до ускладнення робіт або складають загрозу для здоров'я і життя людей. 4.18.Відповідальний виконавець робіт по гасінню фонтана повинен забезпечити: - розрахунок необхідної кількості води для захисту людей в небезпечній зоні гасіння фонтана і захист металоконструкцій механізмів і обладнання; - розрахунок необхідної кількості засобів гасіння; - розробку тактичного плану гасіння; - розстановку розподілення по бойових ділянках сил і засобів на кожному етапі робіт і інструктаж особового складу; - забезпечення умов для безпечної роботи особового складу який приймає участь в ліквідації аварії; - взаємодію підрозділів державної пожежної охорони з допоміжними службами що залучені до гасіння фонтана. 4.19.Технічний секретар штабу повинен забезпечити: - ведення оперативної документації її збирання і зберігання; - своєчасне оформлення і передачу допоміжним службам заявок на необхідне обладнання матеріали інструмент і пристрої; - оперативний зв'язок всіх допоміжних служб зі штабом і між собою; - регулярне подання інформації про хід аварійних робіт в заінтересовані організації і органи влади; - складання технічного звіту після закінчення робіт по ліквідації аварії. 4.20.Відповідальний керівник робіт начальник штабу всі розпорядження які безпосередньо зв'язані з проведенням аварійних робіт в небезпечній зоні повинен передавати тільки через свого заступника -відповідального виконавця робіт. 4.21 .Спеціалістам що приймають участь в аварійних роботах забороняється виконувати розпорядження які суперечать оперативному плану за винятком випадків зв'язаних з наданням допомоги потерпілим або непередбачених обставин на свердловині які загрожують життю працюючих в небезпечній зоні. 4.22.Відповідальний керівник робіт повинен постійно знаходитись на місці дислокації штабу. В виключних випадках на час відсутності відповідального керівника роботою штабу і всіх служб керує відповідальний виконавець робіт. 4.23.Відповідальний виконавець і керівники служб на засіданнях штабу повинні доповідати про зроблену роботу і давати свої пропозиції по подальшому виконанню робіт у відповідності з оперативним планом. 4.24.Відповідальний керівник робіт повинен підводити підсумки щоденної роботи. Після обміну думками штаб повинен визначати об'єми робіт на наступний день ставлячи задачу кожній службі. 4.25. На виконання кожної операції на гирлі повинен складатися окремий план Додаток 4 . 4.26. В штабі повинна вестись наступна документація; - оперативний план ліквідації аварії; - оперативний журнал обліку щоденної роботи всіх служб Додаток 5 ; - журнал наказів і розпоряджень начальника штабу; - плани і технологічні схеми окремих операцій; - журнал метеорологічних зведень; - журнал зведень які передаються в заінтересовані організації і органи влади; - ситуаційний план де вказано місце розташування штабу служб пунктів заміру загазованості; - геологічні і геофізичні дані по аварійній свердловині і родовищу в цілому; - протоколи щоденних засідань штабу; - журнал обліку аналізів повітряного середовища Додаток 6 ; - журнал реєстрації перепусток в аварійну зону Додаток 7 ; - креслення і ескізи нестандартного обладнання і пристроїв які розроблені для ліквідації аварії; - фактична схема обв'язки гирла свердловини на момент виникнення відкритого фонтана; - схема складання противикидного обладнання котре буде наводитися на гирло фонтануючої свердловини та акт його опресування. 4.27.Для проведення підготовчих і допоміжних робіт по ліквідації відкритого фонтана наказом начальника штабу повинні утворюватися допоміжні служби. 4.28.Керівник кожної служби повинен перед початком робіт провести інструктаж особового складу з питань охорони праці та пожежної безпеки з відміткою в спеціальному журналі і контролювати дотримання підлеглими вимог безпеки в процесі роботи а також щоденно перевіряти наявність підлеглого персоналу перед початком і після закінчення робіт і доповідати про виконану роботу на засіданнях штабу. 4.29.Допоміжні служби забезпечують: - пожежна - безперебійну подачу вогнегасячих засобів в кількості необхідній для захисту людей техніки і механізмів в небезпечній зоні попередження загорання фонтана чи його гасіння; - бурового розчину - заготівлю і доставку необхідної кількості бурового розчину відповідних параметрів; - служба забезпечення водою - пошук джерел води підготовку ємкостей трубопроводів комор створення запасу води; - оперативно-технічна - підготовку складання наводимого противикидного обладнання розробку і виготовлення необхідного обладнання пристроїв і виробів розробку технологічних схем аварійно-гирлових робіт і схем обв'язки гирла свердловини; - матеріально-технічного забезпечення - своєчасну заготівлю та доставку на аварійну свердловину необхідного обладнання пристроїв труб інструменту матеріалів захисного спорядження тощо; - геолого-технологічна - подання в штаб всієї геологічної і геофізичної інформації по аварійній свердловині виконання промислово-геофізичних робіт визначення параметрів фонтана і задавочної Рідини режимів тушіння свердловини контроль за виникненням і характером розвитку грифонів забезпечення гідрометеорологічною інформацією контроль за бурінням нахилених і дегазаційних свердловин; - транспортна - роботу всіх видів транспорту: автомобілів тракторів бульдозерів кранів спеціальних агрегатів тощо; - будівельна - спорудження комор гребель копання каналів і траншей для стікання рідини будівництво шляхів шахти біля гирла тощо; - служба зв'язку - безперебійний телефонний чи радіозв'язок із заінтересованими і вищими організаціями і органами місцевої влади підприємством і допоміжними службами; - медична - цілодобове чергування на аварійній свердловині лікаря- травматолога і медичної сестри автомобіля "Швидкої допомоги" з необхідним запасом медикаментів медичних інструментів і приладів; своєчасну медичну допомогу потерпілим а при необхідності -доставку їх в найближчий медичний заклад; - санітарно-побутова - розміщення всіх учасників аварійних робіт на відпочинок і ночівлю роботу душової і сушилки чистку і поповнення захисного спорядження і спецодягу своєчасну зміну постільної і натільної білизни контроль санітарного стану побутових приміщень харчоблоку і місць загального користування; - харчування - організація безперебійної роботи харчоблоку забезпечення мінеральною водою тощо; - контрольна-перепускна - розстановка і цілодобове чергування постів на кордоні аварійної зони реєстрація всіх хто входить в аварійну зону і виходить з неї по перепустках в журналі Додаток 8 форма перепустки наведена в Додатку 9; контролю загазованності - постійний контроль вмісту шкідливих речовин як в небезпечній зоні так і за й кордонами в повітрі стічних водах водному басейні а також в населених пунктах. 4.30.Перелік допоміжних служб в залежності від конкретних умов встановлюється штабом. 4.31 .Допоміжні служби функціонують до завершення аварійних робіт і припиняють свою роботу по рішенню штабу. 5. ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА БЕЗПЕЧНОГО ПРОВЕДЕННЯ АВАРІЙНИХ РОБІТ 5.1.Структура організаційно завершеного формування воєнізованої газорятувальної протифонтанної частини "ЛІКВО" при ліквідації відкритого фонтана повинна відповідати наведеній в Додатку 10. 5.2.Формування повинно мати в своєму складі не менше чотирьох оперативних груп чисельність кожної повинна бути при ліквідації фонтана що горить не менше 10 чоловік що не горить - не менше 5  чоловік. 5.З.Оперативні групи повинні виконувати всі операції по ліквідації відкритого фонтана в небезпечній зоні а також функції страхуючих груп. 5.4.Робота оперативної групи повинна бути організована в такому порядку: робота в небезпечній зоні - відпочинок - виконання функцій страхуючої групи - відпочинок. Тривалість роботи оперативної групи в небезпечній зоні в ізолюючих дихальних апаратах не повинна перевищувати 15 хвилин без ізолюючих дихальних апаратів - 30 хвилин. 5.5.Дії всіх членів оперативної групи в небезпечній зоні повинні контролюватися страхуючою групою чисельність якої повинна бути не менше ніж чисельність працюючих в небезпечній зоні. 5.6. Страхуюча група повинна розташовуватись на межі небезпечної і аварійної зон так щоб було видно всіх членів оперативної групи і візуально спостерігати за їх діями за станом аварійної свердловини вежі і території що прилягає; підтримувати зв'язок з працюючими в небезпечній зоні використовуючи спеціальні жести сигнали а також посильних і при виникненні загрози для життя працюючих в небезпечній зоні сповіщати їм про це; вживати заходів щодо евакуації потерпілих. Разом із страхуючою групою повинні постійно чергувати медпрацівники з автомобілем "Швидкої допомоги" укомплектований необхідними медикаментами. 5.7.Страхуюча група повинна бути екіпірована засобами індивідуального захисту так як і оперативна група що працює в небезпечній зоні а також повинна мати носилки. 5.8.Газометрична група повинна виконувати наступні задачі:  а визначення і контроль за зміною меж небезпечної і аварійної зони; 6 контроль загазованості в небезпечній зоні населених пунктах промислових та сільськогосподарських об'єктах які можуть попасти в аварійну зону. 5.9.Газометрична група повинна складатися не менш ніж з двох ланок чисельністю 3 чоловіки кожна і організувати свою роботу цілодобово. 5.10. Всі дані вимірів газометричної групи повинні заноситись в "Журнал обліку аналізів повітряного середовища" котрий зберігається У штабі. 5.11.Група підготовки ізолюючих дихальних апаратів повинна складатися не менш ніж з 3 чоловік: - відповідального за газозахисну газорятувальну і газо-аналітичну апаратуру; - робітника який забезпечує транспортування ізолюючих дихальних апаратів від пересувної компресорної станції до місця включення оперативних груп в апарати; - водій транспортного засобу що обладнаний для перевезення ізолюючих дихальних апаратів. 5.12.Відповідальний за газозахисну газорятувальну і газо-аналітичну апаратуру повинен проводити заповнення ізолюючих дихальних апаратів стисненим повітрям наприкінці кожного робочого дня перевіряти їх готовність і вести "Журнал перевірок ізолюючих дихальних апаратів" і "Журнал обліку роботи компресорів". 5.13.Оперативно-технічна група повинна складатися не менш ніж з шести чоловік і виконувати такі задачі: а складати плани і схеми операцій що виконуються оперативними групами в небезпечній зоні; б проводити підготовку і перевірку обладнання і пристроїв які застосовуються при виконанні аварійних робіт; в розробляти необхідне нестандартизоване обладнання та пристрої і вести авторський нагляд за його виготовленням. 5.14.Група підривників повинна виконувати необхідні підривні роботи при ліквідації відкритих фонтанів і складатися із керівника підривних робіт підривника водія охоронця завідуючого пересувною коморою вибухових матеріалів. 5.15.Група по забезпеченню газобезпеки повинна виконувати такі задачі: а розробляти і впроваджувати систему заходів які забезпечують попередження дії шкідливих факторів на працюючих в небезпечній зоні; б чергування на КПП-2 при роботі оперативних груп в небезпечній зоні і вести "Журнал обліку роботи оперативних груп" Додаток 11 . 5.16.Кожна операція в небезпечній зоні повинна виконуватись згідно з планом що затверджений начальником штабу. 5.17.Перед виконанням операції в небезпечній зоні відповідальний виконавець робіт повинен ознайомити особовий склад ВЧ "ЛІКВО" який приймає участь в ліквідації аварії пожежних і робітників що керують механізмами з планом роботи та проінструктувати з питань охорони праці. Про це робиться відмітка в "Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці" Додаток 12 . 5.18.Перед початком робіт в небезпечній зоні старший групи позинен провести контрольний огляд захисного спорядження особового складу перевірити готовність до наступних робіт і подати команду  про захід групи в небезпечну зону узгодивши й з відповідальним виконавцем робіт. 5.19.Перед заходом в небезпечну зону в ізолюючих дихальних апаратах кожен член групи повинен провести його бойову перевірку. Старший групи тільки після перевірки правильності включення всіх членів групи в апарати повинен подати команду про вхід в небезпечну зону. 5.20.Старший групи повинен заходити в небезпечну зону першим а виходити останнім. 5.21.Всі роботи в небезпечній зоні повинні проводитись у відповідній екіпіровці з використанням індивідуальних засобів захисту котрі повинні забезпечувати безпеку можливість екстреної евакуації у випадку раптового займання фонтана надійний захист органів зору і слуху. 5.22.Після кожного перебування оперативників в небезпечній зоні їм повинен надаватися відпочинок тривалість якого повинна бути не менше часу роботи в небезпечній зоні. Час на відпочинок може бути скорочений тільки при необхідності рятування людей. 5.23.В процесі робіт в небезпечній зоні членам оперативних груп забороняється відступати від затвердженого плану робіт за виключенням саморятування або надання допомоги потерпілим в небезпечній зоні. 5.24.Відповідальний виконавець робіт повинен знаходитись на видному і зручному місці і суворо слідкувати за відповідністю дій оперативних груп затвердженому плану робіт за своєчасною заміною працюючих в небезпечній зоні. 5.25.Між працюючими в небезпечній зоні і відповідальним виконавцем робіт повинна бути встановлена умовна сигналізація. 5.26.Працюючі в небезпечній зоні повинні виконувати тільки команди відповідального виконавця робіт. 5.27.Після закінчення кожного етапу робіт старший групи повинен доповісти відповідальному виконавцю про стан свердловини і про виконану роботу. 5.28.Роботи повинні бути припинені і оперативна група повинна покинути небезпечну зону при: - погіршенні самопочуття одного з членів групи; - різкому погіршенні обставин на гирлі займанні струменя фонтана вибуху появі грифонів раптовому припиненні фонтанування тощо ; - різкому погіршенні погодних умов сильний туман снігопад гроза вітер зі швидкістю більше 25 м/с ; - з настанням темноти. 5.29.3 настанням темноти роботи в небезпечній зоні можуть бути продовжені тільки по спеціальному рішенню штабу. При цьому повинна бути забезпечена достатня освітленість робочих місць і шляхів до них. 5.30.При виконанні робіт на гирлі фонтануючої свердловини безпосередньо біля фонтануючого струменя необхідно враховувати небезпеку від його ежекційної дії і виконувати наступні застережні заходи: - робочі місця на гирлі свердловини при дебіті фонтана більше 10 млн. мЗ/доб. повинні бути захищені спеціальною сіткою; - захисне спорядження повинно бути надійно закріплено і щільно облягати робітника; - працюючим забороняється повертатися спиною до фонтануючого струменя; - не допускати попадання канатів і інших довгомірних предметів у фонтануючий струмінь міцно утримуючи їх руками або закріпивши до гирлового обладнання 5.31 Управління буровим обладнанням котре використовується для виконання аварійно-гирлових робіт наприклад: спуск труб під тиском повинні здійснювати тільки члени бурової бригади. 5.32.Перед початком аварійних робіт з використанням бурового обладнання комісія підприємства на чолі з головним інженером повинна перевірити його стан і скласти акт про готовність до проведення робіт. 5.33.Керівником вахти котра має в своєму складі спеціалістів ВЧ "ЛІКВО" і підприємства повинен бути працівник ВЧ "ЛІКВО" за посадою не нижче командира взводу який повинен разом з майстром щоденно перевіряти стан обладнання. 5.34.Автотракторна кранова тампонажна спеціальна техніка в подальшому - механізми обладнання та пристрої котрі використовуються на роботах по ліквідації відкритих фонтанів повинні бути у справному стані випробувані у відповідності з діючими правилами і нормами і відповідати технічним умовам на виготовлення. 5.35.Відповідальність за утримання механізмів і обладнання у справному стані при виконанні аварійних робіт несуть їх власники. Забороняється робота в небезпечній зоні на несправних механізмах 5.36.Забороняється знаходитись в небезпечній зоні особам і механізмам котрі не мають прямого відношення до роботи що виконується. 5.37.До керування та обслуговування механізмів допускаються робітники які мають кваліфікаційне посвідчення на право керування і обслуговування цих механізмів пройшли перевірку знань перед допуском до самостійної роботи і періодичне навчання по охороні праці а також отримали інструктаж по безпечному виконанню робіт котрі необхідно виконати в небезпечній зоні. 5.38.Робітники які керують механізмами і приймають участь в роботах в небезпечній зоні повинні бути ознайомлені з планом проведення операції разом з членами оперативної групи. При цьому особлива увага повинна приділятися чіткій взаємодії і умовній знаковій сигналізації. Знакова сигналізація при роботі з вантажопідйомними кранами дається в Додатку 13. Знакова сигналізація при розтягуванні обладнання і металоконструкцій при розчистці небезпечної зони навколо гирла фонтануючої свердловини за допомогою тракторів тягачів дається в Додатку 14. 5.39. Екіпажі механізмів повинні бути змінними час роботи однієї зміни визначається штабом. 5.40.Двигуни внутрішнього згорання на механізмах повинні бути оснащені іскрогасниками електродвигуни - в вибухозахисному виконанні. 5.41 .До роботи в небезпечній зоні при палаючому струмені фонтана допускаються механізми тільки після того як будуть виконані теплоізоляційні роботи по захисту від високих температур кабін управління паливних баків гідроциліндрів гумових коліс радіаторів охолодження та інших агрегатів котрі не розраховані для роботи при високих температурах. 5.42.В'їзд механізмів в небезпечну зону і виконання ними там робіт повинно здійснюватись під безпосереднім керівництвом старшого оперативної групи. 5.43.При роботі в небезпечній зоні забороняється зберігати в кабінах механізмів паливно-мастильні матеріали спецодяг та дрантя насичене ними. 5.44.При роботі в небезпечній зоні двері кабін повинні вільно відкриватися і закриватися. Забороняється фіксувати їх в одному положенні. 5.45.При роботі механізму безпосередньо біля полум'я його теплоізоляційний захист повинен бути змочений водою а робітник що здійснює керування механізмом повинен бути вдягнений в теплоізоляційний костюм. 5.46.Робітнику що здійснює управління механізмом забороняється самовільно без отримання сигналу від старшого оперативної групи виконувати будь-яку операцію по управлінню механізмом. Це стосується також випадку коли сигнал не повністю зрозумілий. 5.47. Робітник що здійснює управління механізмом в процесі роботи помітивши небезпеку котра може привести до нещасного випадку або ускладнення для подальших робіт повинен призупинити роботу і повідомити про це старшого оперативної групи. 5.48. Робітник що здійснює управління механізмом в процесі роботи в небезпечній зоні відчувши погіршення стану здоров'я повинен повідомити про це старшого оперативної групи за погодженням з ним вивести механізм з небезпечної зони і вийти на свіже повітря. 5.49.При роботі механізмів в небезпечшй зоні на її межі повинен постійно чергувати страхуючий тягач з справними буксировочними канатами. 5.50.При будівництві шахт дренажних каналів ескаватори повинні постійно бути застраховані тягачами за допомогою буксировочних канатів. 5.51.Для відпочинку всіх спеціалістів які приймають участь в ліквідації відкритого фонтана повинно бути облаштоване містечко Воно повинно знаходитись за межами аварійної зони на такій відстані щоб шум фонтануючої свердловини і концентрація парів та газів не перевищували граничне допустимих для населених пунктів. 5.52.При температурі повітря +27 градусів по Цельсію і вище відпочинок спеціалістів повинен бути організований в приміщеннях обладнаних кондиціонерами. В холодну пору року приміщення повинт обігріватися. 5.53.Роздягальня душова і сушильня повинні бути розташовані єдиним блоком. 5.54.Душова і умивальники повинні бути забезпечені миючими засобами для очищення тіла і спецодягу від нафти і конденсату. 5.55.3 містечка до аварійної свердловини спеціалісти повинні доставлятися автобусами. 5.56.Для всіх спеціалістів які приймають участь в роботах по ліквідації відкритого фонтана повинно бути організовано безкоштовне підсилене трьохразове харчування а для працюючих в нічний час -додаткове. 5.57.Працюючі в небезпечній зоні повинні бути забезпечені в достатній кількості молоком кефіром і мінеральною водою. 5.58.Підприємство повинно забезпечити щоденно членів оперативних груп чистим спецодягом загального призначення. 6. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ПРИ РІЗНИХ ВИДАХ АВАРІЙНИХ РОБІТ НА ГИРЛІ СВЕРДЛОВИНИ Розчистка небезпечної зони навколо гирла фонтануючої свердловини 6.1 До початку робіт по розчистці необхідно: - підготувати такелажні та інші пристрої а також необхідний запас стальних канатів різних діаметрів. Конструкція пристроїв повинна бути надійною і простою для того щоб скоротити час перебування в небезпечній зоні; - уважно оглянути металоконструкції та блоки обладнання котрі необхідно розтягувати. При цьому визначити місця і способи закріплення буксировочного канату кількість тягових віток початковий напрямок натягування; - ретельно ознайомитись з розміщенням фундаментів і основи вежі - уточнити конструкцію вузлів з'єднання блоків наявність додаткових нестандартних місць закріплення та якоріння конструкцій; - визначити елементи основи котрі можуть зачепити і пошкодити гирло при розтягуванні. 6.2.Розтягування та демонтаж обладнання повинні проводитися тільки в одному місці однією групою оперативників і при одному керівникові робіт. 6.3.Обладнання і металоконстукції що розтягуються необхідно буксирувати в місця котрі вказані в плані робіт. 6.4.При розтягуванні повинен враховуватися панівний напрямок вітру і конкретні обставини. Підхід оперативників і під'їзд техніки в небезпечну зону повинні здійснюватись за вітром. 6.5.Якщо обладнання чи металоконструкції котрі розтягуються примерзли до грунту то їх необхідно відігрівати паром. При цьому необхідно здійснювати контроль за розтепленням грунту стійкістю Фундаментів вежі блоків та інших споруд. 6.6.Звалювання веж необхідно виконувати як правило в бік приймальних містків після розтягування обладнання. 6.7.При звалюванні веж башенного типу необхідно: - від'єднати всі розтяжки за виключенням двох верхніх з боку містків - відкріпити від основи дві опори вежі які протилежні напрямку падіння; - закріпити дві верхні розтяжки з боку містків до трактора котрий розташований на відстані від гирла яка дорівнює висоті вежі плюс 10м. Спосіб закріплення розтяжок до трактора повинен забезпечувати їх одночасний і рівномірний натяг; - вивести всіх оперативників за межі зони падіння вежі. При цьому слід врахувати можливість розлітання окремих елементів і предметів вежі та основи; - плавним натягом розтяжок звалити вежу.  6.8.Звалювання А-подібних веж здійснюється шляхом витягування тумб. Для цього необхідно: - застропити канати за тумби котрі розташовані з боку падіння вежі і прикріпити їх до тягових тракторів; - до протилежні тумби закріпити до тракторів-якорів з метою попередження пошкодження гирла свердловини; - від'єднати всі розтяжки - вивести всіх оперативників на безпечну відстань; - тракторами-тягачами витягти тумби. 6.9.Звалювання А-подібних веж можна здійснювати з допомогою гідравлічного пристрою. При цьому необхідно: - встановити гідравлічний пристрій для видавлювання пальців з'єднання підкосів вежі з основою і видавити їх не повертаючи поршень в вихідне положення; - від'єднати всі розтяжки дві верхні з боку містків прикріпити до тягового трактора; - вивести всіх оперативників на безпечну відстань; - вернути поршень гідравлічного пристрою в вихідне положення і плавним натягом розтяжок звалити вежу. 6.10.Розтягування обладнання з небезпечної зони здійснюється групами зчеплених тракторів. Зчеплення тракторів повинне забезпечувати рівномірне складення тягових зусиль всіх тракторів. Демонтаж непридатного обладнання з гирла фонтануючої свердловини 6.11.Демонтаж непридатного гирлового обладнання в умовах відкритого фонтана повинен здійснюватися за допомогою канатного оснащення. 6.12.Перед початком робіт необхідно підготувати робочі площадки і шляхи до них для тягових та вантажопідйомних механізмів котрі будуть використовуватися при виконанні операції. 6.13. Демонтаж непридатного гирлового обладнання повинен виконуватися в наступній послідовності: - застрочити обладнання що знімається до вантажопідйомного механізму; - підготувати канатне двохструнне оснащення для утримання обладнання; - змонтувати стубцини і канатне оснащення котре забезпечує їх одночасне зривання; - за допомогою струбцин стиснути фланці з'єднання обладнання що знімається з обладнанням що залишається на гирлі свердловини; - зняти всі шпильки кріплення вищеназваного з'єднання; - натягнути канати оснащення для утримання обладнання; - ослабити болти на струбцинах за допомогою яких стискуються фланці - забезпечити зрошення водою фланцевого з'єднання в місці установки струбцин і фонтануючого стуменя; - вивести всіх працівників з зони можливого ураження; - зірвати струбцини і за допомогою канатного оснащення зняти обладнання. 6.14.При демонтажі непридатного гирлового обладнання в умовах відкритого фонтана можна використовувати гідропривідні струбцини. 6.15.Демонтаж непридатного гирлового обладнання в умовах відкритого фонтана яке неможливо застропити до вантажопідйомного механізму проводиться тільки за допомогою струбцин Перерізка труб і елементів бурового обладнання б.1б.Перерізку насосно-компресорних бурильних обсадних і ведучих труб металевих ферм та бурового обладнання в процесі ліквідації відкритого фонтана необхідно виконувати при допомозі механічних і гідропіскоструменевих труборізок газопопум'яної різки вибуху. 6.17.Механічні труборізки повинні мати гідро- дистанційно-механічний або ручний привід. 6.18.Перед початком роботи необхідно уточнити товщину стінки труби котру необхідно перерізати. 6.19.При використанні механічних труборізок з ручним приводом необхідно. а підготувати площадку котра б забезпечувала зручність і безпеку при виконанні робіт; б трубу в місці перерізання почистити від льоду гідроутворення за допомогою пари або хлористого кальцію; в перед монтажем труборізки на тілі труби різець вивести крайнє положення від труби і перевірити надійність його кріплення корпусі труборізки; г встановити труборізку в площині різання перпендикулярно ос труби; д крутити труборізку плавно без ривків; е в процесі різання контролювати роботу вузла подачі різця глибину прорізання а також охолоджувати різець; ж перерізку закінчувати при залишковій товщині стінки < 1 мм чи появі пропусків флюїду через місце перерізання; з для того щоб зламати відрізану частину труби з метою збільшення згинаючого моменту тяговий канат закріпити на максимально можливій відстані від місця перерізання. При цьому нижня частина труби повинна бути зафіксована страхуючим канатом котрий необхідно закріплювати по можливості ближче до місця перерізання; і тяговий канат направити в протилежний бік від страхуючого; к тяговий і утримуючий механізми розташувати на відстані ь забезпечує безпечне виконання робіт; л якщо частина труби що відрізається має невелику висоту ламати й за допомогою спеціального пристрою на закручування; м в момент зламу всіх працюючих вивести за межі небезпечної зони; н при перерізанні труб що високо виступають над гирлом або знаходяться в напруженому стані із-за згину чи впираються в металоконструкції вжити заходів безпеки на випадок їх зламу. 6.20.При використанні труборізок з дистанційно-механічним або гідроприводом необхідно проводити повне перерізання труби при цьому частина труби що відрізається повинна бути застрахована довільного викиду. 6.21.При використанні гідропіскоструменевих труборізок необхідно: а закріпити жорстко раму труборізки з таким розрахунком щобі вісь сопла в робочому стані була горизонтальною і знаходилась в площині різання при цьому мінімальна відстань від сопла труборізки до труби що перерізається повинна бути 10 мм; б при коливаннях і вібрації трубу жорстко закріпити; в для приготування пульпи використовувати просушений просіяний пісок фракції 0 5-0 8 мм; г пульпу закачувати в сопло під тиском > 32 МПа; д перед закачкою пульпи всю систему опресувати на тиск що дорівнює 1 5 від робочого тиску. При цьому: - довжина штурвалів управління труборізкою повинна бути не  менше 10м; - штурвали повинні бути захищені спеціальними щитами з вікнами для спостереження за процесом різання; - лінії від труборізки до насосних агрегатів не повинні мати різких поворотів внутрішній діаметр їх повинен бути однаковим по всій довжині; - перерізка труби повинна здійснюватись з однієї установки труборізки. 6.22.Рішення про застосування газополум'яної різки труб бурового обладнання на гирлі свердловини при непалаючому фонтані повинно прийматися на засіданні штабу за участю безпосередніх виконавців робіт після проходження ними спеціального протипожежного інструктажу. 6.23.ґазополум'яна різка повинна застосовуватися тільки при наявності компактного струменя газу при відсутності в місці різання нафти конденсату і небезпечних концентрацій газу. При цьому: - кисневі і газові бапони повинні захищатися вогнестійкими щитами закриватися кошмою  азбестовим покривалом і розташовуватися на такій відстані від гирла що забезпечує безпечне виконання робіт; - шланги повинні бути розміщені в азбестових трубах які засипані шаром землі завтовшки не менше 15 мм. Кінці шлангів безпосередньо біля робочого місця повинні бути обгорнуті теплозахисним матеріалом; - оперативна група повинна складатися не менш ніж з 6 чоловік 2 - безпосередньо здійснюють процес різання 2 - дублери 2 - знаходяться біля кисневого і газового балонів для швидкого перекриття подачі кисню і газу у разі необхідності ; - працюючі на гирлі повинні укриватися за спеціальним зонтом який виготовляється із вогнетривкого матеріалу і захищатися водяними завісами. Кількість води що подається повинна бути такою щоб забезпечити безпечне проведення робіт а також дати можливість здійснити сам процес різання. Повинні бути передбачені страхуючі пожежні лафетні стволи. Відновлення фланцевої бази на гирлі фонтануючої свердловини 6.24.Відновлення фланцевої бази на гирлі фонтануючої свердловини повинно проводитися за допомогою фланців колонних роз'ємних або нероз'ємних. 6.25.Фланець колонний нероз'емний повинен випробуватися і наводитися на гирло фонтануючої свердловини в комплекті з противикидним обладнанням. 6.26.Фланець колонний роз'ємний перед установкою на гирлі свердловини повинен бути випробуваний на герметичність з'єднань на робочий тиск що вказаний в паспорті. Випробування повинні проводитись на трубі тієї ж марки що і на свердловині. 6.27.Перед монтажем фланця колонного роз'ємного навколо гирла повинна споруджуватись площадка з настилом із дошок завтовшки 60-70 мм. Рівень площадки повинен бути нижче верха обсадної колони на 700-800 мм. 6.28.При необхідності повинна будуватися шахта бокові стінки якої повинні мати нахил що дорівнює куту природнього укосу. Шахта повинна бути обладнана двома дренажними каналами які направлені в протилежні боки запасні шляхи виходу з гирла свердловини . Дві інші стінки повинні облаштовуватись дерев'яними трапами завширшки не менше 1 м. 6.29.Фланець колонний роз'ємний повинен монтуватися на обсадній трубі з використанням монтажного хомута. 6.30.Роз'ємні напівфланці і ущільнюючі кільця повинні встановлюватися в площині яка перпендикулярна осі труби. При цьому кромка колони повинна бути вище рівня ущільнюючого кільця на 30-40 мм. Від льоду або гідроутворення що можуть утворитися трубу необхідну очищати за допомогою пари або розчину хлористого кальцію. Наведення противикидного обладнання на гирло фонтануючої свердловини 6.31 .При комплектації противикидного обладнання для наведення на гирло свердловини повинні бути враховані наступні фактори: - конструкція гирла свердловини та його стан; - параметри відкритого фонтана; - наявність в струмені що фонтанує агресивних і образивну компонентів. 6.32.Прохідний отвір противикидного обладнання повинен бути не менше того через котрий фонтанує свердловина. 6.33.Противикидне обладнання повинно забезпечувати. - надійну герметизацію гирла свердловини; - приєднання необхідно кількості викидних ліній; - примусовий спуск під тиском труб геофізичних приладів снарядів; - закачку свердловини й пряму і зворотню промивки з протитиском; - наведення додаткових герметизуючих пристроїв при необхідності; - контроль за тиском в трубному і затрубному просторах. 6.34.Після складання противикидне обладнання повинно бути випробуване на герметичність робочим тиском. 6 35.Перед подачею противикидного обладнання до гирла його вертикальний прохідний отвір повинен бути повністю відкритий а засувки на бокових відведеннях хрестовин закриті штурвали ручного управління засувками зняті а отвори трубопроводів гідроуправління на превенторах закриті заглушками 6 36.Складання і строповка противикидного обладнання повинні проводитись з урахуванням можливості виконання наступних робіт: - прокладки в необхідному напрямку викидних ліній; - посадки без перешкод обладнання на гирло; - розташування ручного управління превенторами. 6.37 Наведення противикидного обладнання повинно здійснюватись за допомогою гідронатягувача або канатного оснащення. 6.38.Якщо конструкцією нижнього фланця противикидного обладнання передбачено металічне ущільнююче кільце то воно повинно бути закріплено проти випадання при наведенні за допомогою електрозварки клею або гвинтів. 6.39.Наведення противикидного обладнання за допомогою канатного оснащення повинно виконуватись за таких умов: - тягові механізми повинні розміщуватись на безпечній відстані від гирла свердловини їх потужність і тягове оснащення повинні забезпечувати посадку і притискання противикидного обладнання до базового фланця; - підготовлені кінці канатів оснащення повинні вводитись в отвори фланцевої бази аварійного гирла за напрямком фонтанування знизу -вгору ; - перед тим як звести противикидне обладнання в фонтануючий струмінь вся система оснащення повинна бути приведена в натягнутий стан який повинен зберігатися до закінчення операції по наведенню 6.40.Якщо талева система вишки або щогла для наведення про-тивикидного обладнання використовується як тяговий механізм то повинен застосовуватися індивідуальний підйомник. При цьому повинні бути виконані наступні вимоги: - зусилля що розвиває підйомник повинно перевищувати очікуване не менше ніж в 1 5 раза; - місткість барабана підйомника повинна забезпечувати необхідний рух талевого блоку з урахуванням конкретного канатного оснащення; - підйомник повинен встановлюватися зони надійно якоритися і мати електричне свердловини; - розташування підйомника повинне забезпечувати машиністу огляд аварійного гирла зони руху каната індикатора ваги а також спостереження за сигналами відповідального виконавця робіт; - рухома вітка талевого каната не повинна торкатися елементів вишки і інших металоконструкції 6.41.При використанні талевої системи вишки необхідно: - поміняти взаємно функції рухомої і нерухомої віток оснащення закріпити надійно рухому вітку каната і встановити на ній індикатор ваги з реєструючим припадем; - відкріпити нерухому вітку каната і через відвідний блок закріпити її на барабані трактора підйомника. 6.42.При наведенні противикидного обладнання за допомогою канатного оснащення чи гідронатягувача для попередження попадання продуктів фонтанування в елементи підйомних механізмів для зменшення рівня шуму вібрації і теплової радіації необхідно застосовувати відвідну трубу котра приєднується до верхнього фланця обладнання. 6.43.Перед наведенням повинні бути виконані такі заходи безпеки: - всі працюючі виведені з зони можливого ураження; - забезпечене рясне зрошення нижньої і верхньої частини обладнання і всієї зони розсіювання фонтануючого струменя особливо в просвіті між фланцями що зближаються; - підйомний механізм і противикидне обладнання заземлені гирло свердловини; - машиніст підйомного механізму відповідальний виконавець робіт і весь особовий склад страхуючої групи одягнені в теплоізолюючі костюми. 6.44.Сигнал про підхід оперативників до гирла для кріплення противикидного обладнання повинен подаватися відповідальним керівником після посадки обладнання на гирло і коли пропуски газу в зістикованому фланцевому з'єднанні будуть мінімальні. 6.45.При значній висоті гирла після наведення противикидного обладнання складання необхідно зафіксувати гвинтовими розтяжками не менше трьох штук під кутом 120 градусів одна відносно іншої . 6.46.Перед застосуванням гідронатягувача для наведення противикидного обладнання на гирло фонтануючої свердловини його працездатність необхідно перевірити на макеті. 6.47.Якщо при наведенні з будь-якої причини виникає затримка то операцію необхідно припинити і вивести противикидне обладнання з фонтануючого струменя Повторне наведення можна проводити тільки теля з'ясування і усунення причин затримки. 6 48.Штаб повинен прийняти рішення про наведення противикидного обладнання на гирло свердловини при палаючому струмені фонтана якщо концентрація токсичних речовин непалаючого фонтана небезпечна для працюючих і навколишнього середовища. Наведення противикидного обладнання на замок бурильної колони через котрий йде фонтанування 6.49.Наведення противикидного обладнання на замок бурильної колони через котрий йде фонтанування повинно здійснюватись за допомогою гідропривідного пристрою або пристрою з використанням канатного оснащення. 6.50.Пульт управління гідропривідним пристроєм повинен розташовуватись на безпечній для оператора відстані від гирла свердловини. 6.51.Після з'єднання противикидного обладнання з замком бурильної колони за допомогою гідропривідного пристрою його слід докріпити механічними ключами. 6.52.Закриття противикидного обладнання після наведення повинно здійснюватися дистанційним приводом. 6.53.Наведення противикидного обладнання на замок бурильної колони за допомогою пристрою з використанням канатного оснащення повинно виконуватись за таких умов: - замок труби на аварійному гирлі повинен бути обладнаний  конічною воронкою з направляючими втулками для канатів тягового  оснащення; - підвіска противикидного обладнання на вантажопідйомному механізмі повинна забезпечувати вільне його прокручування навколо  осі; - виконані вимоги п.п. 6.39 6.40 6.41 6.42 6.43 даної інструкції. Свердління труб що знаходяться підтиском 6.54.Свердління труб що знаходяться під тиском повинно і здійснюватись за допомогою спеціального пристрою конструкція котрого повинна забезпечувати контроль за тиском в його внутрішній порожнині і за глибиною свердління. 6.55.Перед свердлінням необхідно підготувати робочу площадку. Якщо свердління буде здійснюватись на висоті то робоча площадка повинна бути облаштована на риштуванні і мати два виходи основний і запасний. 6.56.Після монтажу пристрою для свердління на тілі труби він повинен бути опресований на тиск що вказаний в плані робіт. 6.57.При свердлінні забороняється стояти проти шпинделя вузла керування пристроєм. 6.58.Після закінчення свердління необхідно свердло вивести в  вихідне положення запірний орган закрити скинути тиск у шпиндельній порожнині пристрою демонтувати вузол управління. 6.59.При температурі повітря на місці проведення робіт нижнє 0 градусів за Цельсієм пристрій повинен обігріватися. Ліквідація негерметичності в елементах обв'язки гирла фонтануючої свердловини шляхом нагнітання тампонів 6.60.Нагнітання тампонів повинно здійснюватися за допомогою спецпристрою. 6.61.Спецпристрій повинен бути опресований на тиск що дорівнює 1 5 від робочого. 6.62.Шлях руху тампонів повинен бути прямолінійним а засувки   що знаходяться на лінії нагнітання повинні бути рівнопрохідними з нею. 6.63.Нагнітання тампонів повинно здійснюватись за допомогою цементувальних агрегатів. 6.64.Між спецпристроєм для нагнітання тампонів і лінією від цементувальних агрегатів повинна знаходитись засувка з дистанційним управлінням. 6.65.В процесі нагнітання тампонів всі працюючі повинні бути виведені за зону можливого ураження. 6.66.Якщо тампон застряв в лінії нагнітання то його необхідно витягнути за допомогою стальних гачків або йоржів при відсутності тиску перед і за тампоном 6.67.Тампонування бурильних або ведучих труб коли через їх відкритий кінець проходить вільний викид пластових флюїдів повинно здійснюватись в такому порядку: - змонтувати пристрій для свердління на трубі опресувати на тиск що вказаний в плані робіт; - просвердлити трубу: - встановити палець в просвердлений отвір закрити засувку демонтувати вузол управління; - змонтувати пристрій для свердління на відстані 0 5 м від встановленого пальця опресувати просвердлити трубу вивести свердло у вихідне положення і закрити засувку; - демонтувати вузол управління пристрою для свердління і на його місце встановити пристрій для нагнітання тампонів з'єднавши його з лінією від цементувального агрегату; - опресувати пристрій для нагнітання тампонів і лінію до цементувального агрегату при закритій засувці на хомуті пристрою для свердління на тиск що дорівнює 1 5 від робочого; - знизити тиск до робочого і відкрити засувку; - провести нагнітання тампонів до повної ліквідації витоку пластових флюїдів через трубу. Вибухові роботи 6.68.При перерізці труб і розчленуванні бурового обладнання за допомогою вибухових матеріалів всі працюючі повинні додержуватися вимог безпеки що викладені в даній інструкції Єдиних правилах безпеки при вибухових роботах і стандарті підприємства. 6.69.Величини безпечних відстаней для будівель і споруд по напрямку повітряної хвилі а також небезпечних зон по розльоту окремих шматків породи чи металу повинні встановлюватись технічним проектом який затверджується головним інженером ВЧ "ЛІКВО". 6.70.Після прийняття штабом рішення про застосування вибухових матеріалів при ліквідації відкритого фонтана керівник вибухових робіт повинен отримати дозвіл на право виконання вибухових робіт місцевих органах Держнаглядохоронпраці і забезпечити безпечні умови при транспортуванні і зберіганні вибухових матеріалів. 6.71.Перед виконанням вибухових робіт на межі небезпечної зони повинні бути виставлені пости із осіб які отримали інструктаж керівника вибухових робіт. 6.72.Всі люди які не приймають участі в набиванні вибухівки повинні бути виведені за межі небезпечної зони. 6.73.При палаючому фонтані монтаж зарядів і приєднання собів підриву повинні виконуватись тільки після попереднього охолодження водою металоконструкцій котрі підриваються і створення водяної завіси між палаючим факелом і місцем проведення вибухових робіт. 6.74 На протязі всього часу монтажу зарядів і приєднання засобів підриву керівник вибухових робіт повинен постійно заміряти температуру на місці проведення вибухових робіт. У випадку гидвищенну температури до меж небезпечних для зарядів і засобів підриву керівник вибухових робіт повинен терміново евакуювати всіх працює чих з небезпечної зони 6.75.У випадку вщмови при виконанні вибухових робіт входити небезпечну зону і з'ясовувати причину відмови дозволяється не раніше ніж через десять хвилин після відмови. 6.76.Вибухові роботи повинні виконуватись тільки в світлий час доби. Забороняється виконувати підривні роботи під час грози та наявності опадів у вигляді дощу чи мокрого снігу. Прицільна стрільба по гирлу аварійної свердловини 6.77.Рішення про відстріл гирлового обладнання або метапічни конструкцій і бурового обладнання що розсіюють фонтануючий струмінь за допомогою армійських артилерійських систем повинен приймати штаб. 6.78.Штаб повинен проінформувати виконавців стрільби мету і очікуваний результат відстрілу ознайомити їх із схемою гирл: фонтануючої свердловини точно показати те обладнання котре необхідне відстріляти і те котре необхідно зберегти непошкодженим. 6.79.Начальник штабу повинен затвердити план робіт пс відстрілу гирлового обладнання в котрому повинні бути вказані місце розташування гармати танка тип снарядів небезпечна зона в яки можуть розлітатися осколки від снарядів і уламки обладнання місце розташування постів працівників МВС по охороні небезпечної зони. 6.80.Якщо в небезпечну зону попадають населені пункти промислові чи сільськогосподарські об'єкти то на час стрільби все населення і тварини повинні бути виведені за її межі. 6.81.Відповідальний виконавець робіт повинен корегувати стрільбу по гирлу в залежності від одержаних результатів після кожного пострілу. 6.82.Командир гармати танка повинен всі свої дії які пов'язані зі стрільбою по гирлу узгоджувати з відповідальним виконавцем робіт. Примусовий спуск піднімання труб в свердловину з свердловини під тиском 6 83 Примусовий спуск піднімання труб в свердловину з свердловини під тиском повинен здійснюватися за допомогою пдропривщних установок. 6 84 До керування гідропривщними установками для примусового спуску труб в свердловину під тиском допускаються працівники ВЧ "ЛІКВО" після навчання за розробленою програмою перевірки знань і навичок з керування установкою. 6 85 Пдропривідна установка повинна бути споряджена двома манометрами для контролю тиску в гідросистемі: один на пульті  управління другий - на насосній станції. 6.86.Перед застосуванням гідропривідної установки на гирлі аварійної свердловини необхідно перевірити на стенді надійність захоплювання труб шліпсовими котушками. Для цього необхідно захопити трубу з тих котрі будуть спускатися в свердловину взаємно повернутими стаціонарною і рухомою шліпсовими котушками і дати натяг гідроциліндрами домкратного блока зусіллям що дорівнює максимальному котре може виникнути при примусовому спускові труб. Результати випробування слід вважати позитивними якщо на тілі труби відсутні сліди прослизаний клинів шліпсових котушок. 6.87.Для управління шліпсовими котушками повинні застосовуватися тільки двохпозиційні гідророзподілювачі без нейтралі. 6.88.Для управління гідроциліндрами домкратного блоку повинні застосовуватися тільки гідророзподілювачі з фіксованою нейтраллю котра встановлюється автоматично і виключає самовільне переміщення штоків гідроциліндрів під навантаженням. 6.89.Після монтажу на гирлі свердловини гідропривідна установка повинна бути закріплена розтяжками. 6.90.Робоча площадка для оперативників повинна облаштовуватись на рівні верхнього фланця герметизуючої головки і мати два виходи:основний і запасний. 6.91.Перед початком робіт по примусовому спуску труб повинне бути забезпечена співвісність гирлового обладнання гідропривідної установки і талевої системи. 6.92.Перед спуском в свердловину труби повинні бути: - опресовані; - прошаблоновані; - помиті усередині; - почищені зовні від фарби окалини іржі. 6.93.На торцях муфт з обох сторін повинні бути зняті фаски. 6.94.Перша труба повинна бути обладнана клапаном котрий герметизує трубний простір. 6 95.На початку спуску та в кінці піднімання труб під тиском обхідне обмежити величину ходу рухомої шліпсової котушки де мінімальних значень які вказані у плані робіт що затверджений повним інженером ВЧ "ЛІКВО" і не приведуть до поздовжнього вигину та поломки труб. 6.96.При спускові першої труби під тиском і підніманні останньої всі оперативники крім оператора який управляє гідропривідною установкою повинні покинути робочу площадку. 6.97 В спеціальному журналі повинен вестися облік кількості те розмірів труб що спускаються піднімаються в свердловину та еле ментів обладнання низу колони. На всі елементи обладнання колону повинні бути паспорти. 6.98.Якщо при герметизації гирла свердловини тиск зростає де недопустимих значень то примусовий спуск труб у свердловину повинен здійснюватись при постійній або періодичній розрядці свердлова ни через викидні лінії. 6.99.Порожнина між верхнім превентором і герметизатором повинна бути споряджена пристроєм за допомогою якого можна знижувати тиски при закритих превенторах до атмосферного. 6.100.Після спуску першої труби через герметизатор й необхідне опресувати тиском що є в свердловині. Для цього необхідно при критих шліпсових котушках відкрити превентор з глухими плашками 6.101 На протязі всього процесу спуску труб в свердловину пі; тиском повинно бути забезпечене чергування спеціаліста по противикидному обладнанню біля пульта управління превенторами та засувками. 6.102.При вимушеній зупинці спуску труб в свердловину під тиском необхідно попередити викид колони труб із свердловини. 6.103.Забороняється проводити піднімання труб із свердловини під тиском при відкритих клинах верхньої шліпсової котушки використовуючи виштовхуючу силу з періодичним перехватом труб тільки клинами нижньої шліпсової котушки. 6.104.Штаб може прийняти рішення здійснити спуск труб в свердловину під тиском за допомогою канатного оснащення. При цьому: - діаметр канату і кількість віток оснащення повинні розраховуватись виходячи з тиску в свердловині та діаметра труб котрі необхідно спустити; - оснащення повинне забезпечувати передачу на труби що спускаються суворо вертикальних зусиль виключаючи поздовжній вигин для чого всі вітки оснащення повинні бути однакової довжини і в натягнутому стані знаходитись в одній площині з віссю свердловини; - талева система повинна бути відцентрована з віссю свердловини - окремі блоки оснащення повинні бути розташовані так щоб натягнуті канати не терлися з поверхньою металоконструкціє обладнання робочої площадки. - канати оснащення повинні бути захищені від перегинів; - зона в котрій рухається контртягар повинна бути огороджена. Пожежна безпека при проведенні аварійних робіт 6.105.Робітники підприємств воєнізованої газорятувальної протифонтанної частини "ЛІКВО" при взаємодії з пожежними підрозділами повинні вживати всіх заходів проти займання фонтана. 6. 106.Основними методами запобігання вибуху або займанню фонтана є: - флегматизація фонтануючого струменя шляхом подачі води через гирлове обладнання; - флегматизація фонтануючого струменя шляхом подачі води лафетними стволами; - ліквідація місць можливого накопичення газів демонтаж укриття огорож обшивок ; - використання іскробезпечних інструментів; - заземлення металоконструкцій комунікацій та обладнання що попадають в зону дії фонтана; - рясне змазування солідолом місць можливого іскроутворення. - дотримання правил пожежної безпеки працівниками що залучаються до виконання аварійних робіт. 6.107.Заїзд спеціальних машин та других транспортних засобів небезпечну зону дозволяє тільки начальник штабу. Транспортні засоби повинні бути обладнані іскрогасниками. 6.108.В загазованій зоні дозволяється використовувати тільки вибухобезпечні електродвигуни. 6.109.Газоелектрозварювальні роботи повинні проводитися за межою загазованої зони. При використанні газополум'яної різки при виконанні аварійно-гирлових робіт необхідно виконувати вимоги п. 6.231 даної інструкції. 6.110.Спуско-підйомні роботи з використанням сталевого канату повинні проводитися плавно на малій швидкості. Поверхня канатів та і канавки роликів повинні бути покриті мастилом. 6.111.Забороняється використовувати в загазованій зоні  відкритий вогонь для розтеплення грунту ліквідації льоду чи гідратоутворення обігрівання обладнання. 6.112.Категорично забороняється палити в зоні загазованості. Паління повинно бути організоване в безпечному місці яке встановлене штабом. Гасіння палаючого газового фонтана 6.113.Гасіння палаючого фонтана повинно здійснюватись згідно з затвердженим тактичним планом що повинен складатися з трьох етапів: - перший етап - підготовка до гасіння: охолодження гирлового обладнання і металоконструкцій навколо свердловини; охолодження території що прилягає; зрошення фонтана з метою зменшення інтенсивності теплового випромінювання; - другий етап - гасіння осередків горіння нафти і конденсату навколо гирла свердловини; безпосереднє гасіння фонтана з одночасним продовженням операції по першому етапу; - третій етап - охолодження гирла свердловини та зрошення фонтана після гасіння. 6.114.При гасінні і зрошенні фонтана пожежні засоби повинні знаходитися з навітряного боку. 6.115.Процес гасіння фонтана повинен продовжуватися до неї ліквідації всіх ознак горіння. 6.116.Після гасіння фонтана особовий склад пожежних підрозділів і техніка повинні бути виведені за межі небезпечної зони за винятком сил та засобів які проводять охолодження гирла аварійної свердловини і зрошення фонтануючого струменя.  6.117.Тактичний план гасіння повинен передбачати: - захист особового складу від теплового випромінювання; - захист особового складу від ураження породою що вилітає з свердловини раптових викидів нафти і газу; - захист особового складу від отруєння токсичними газами 6 118.Захист особового складу від теплового випромінювання повинен забезпечуватись відповідною екіпіровкою теплоізолюючими і тепловідбиваючими костюмами тощо ешелонованими водяними струменями встановленням тепповідбиваючих щитів-екранів що охолоджуються розпиленими струменями води. 6.119.Забороняється наводити струмінь води лафетних стволів безпосередньо на працюючих в зоні високих температур. 6.120.При гасінні палаючого фонтана за допомогою порошкового попум'яподавлювача ППП-200 повинні бути виконані наступні вимоги: - балон зі стисненим повітрям що встановлюється на станині попум'яподавлювача повинен бути теплоізольований азбестовим покривалом і захищений металічним екраном від прямого теплового випромінювання. На бойовій позиції балон повинен періодично через 10 хвилин зрошуватись водою; - завантаження порошку в полум'яподавлювач повинне здійснюватись тільки при від'єднаному балоні зі стисненим повітрям; - при приєднаному балоні забороняється знаходитись ближче 5 м від полум'яподавлювача а перед стволом - на будь-якій відстані; - повітря що закачується в балон повинно осушуватись. 6.121 .Пожежна техніка та інші механізми що використовуються при гасінні палаючого фонтана а також робітники які керують цими механізмами повинні бути захищені згідно з вимогами п.п. 5.41; 5.43; 5.45; 5.49 цієї інструкції. Заключні роботи що проводяться після ліквідації відкритого фонтана 6.122.Після ліквідації відкритого фонтана повинні бути виконані наступні роботи: - очищення від мазуту металоконструкцій і матеріалів що застосовувались при ліквідації фонтана території навколо свердловини та підходів до неї; - очищення від нафти і бруду гирлового обладнання його перевірка заміна вузлів та деталей що вийшли з ладу; - вивіз або відкачування нафти з комор на пункти збору 6.123.Електромереж електрообладнання та двигуни внутрішнього згорання можна вмикати тільки після перевірки і  відсутності загазованості в місці їх встановлення.  6.124.Штаб повинен визначити: - необхідність встановлення цементного моста над продуктивним горизонтом; - строк та задачі спостереження за свердловиною; - порядок звільнення сил і засобів що приймали участь в ліквідації відкритого фонтана. Додаток 1 ПЕРЕЛІК нормативних документів вимог яких необхідно дотримуватись при проведенні робіт по ліквідації відкритих фонтанів 1.ДНАОП 0.00-1.03-93 Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних  кранів. 2.ДНАОП 0.00-1.07-94 Правила будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском. 3.ДНАОП 0.00-1.17-92 Єдині правила безпеки при вибухових роботах. 4.ДНАОП 0.00-1.19-83 Правила перевезення вибухових матеріалів автомобільним транспортом. 5 ДНАОП 0.00-4.10.93 Типове положення про професійні воєнізовані аварійно-рятувальні формування. 6.ДНАОП 0.00-4.12.94 Типове положення про навчання інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці. 7.НАОП 1.1.21-1.01-74 Правила безпеки у нафтогазовидобувній промисловості. 8.НАОП 1.1.21-1.18-82 Єдини технічні правила ведення робіт при будівництві свердловин на нафтових газових і газоконденсатних родовищах. 9.НАОП 1.1.21-5.04-88 Типова інструкція щодо запобігання і первинних дій вахти при ліквідації нафтогазопроявів під час будівництва свердловин на нафту ! газ. 10.НАОП 1.1.23-5.06-88 Типова інструкція щодо безпечного ведення вогневих робіт на газових об"єктах Мінгазпрому СРСР.  11.НАОП 1.1.23-5.13-67 Інструкція щодо складання планів ліквідації аварій. 12.Правила пожежної безпеки в Україні. Введені в дію наказом МВС України від 22.06.95 р. №3400. ІЗ.Рекомендации по тушению пожаров газовых й нефтяных фонтанов. Затверджені начальником ГУПО МВС СРСР 30 квітня 1976 року. 14.Рекомендации по тушению пожаров газовых и нефтяных фонтанов вихрепорошковым способом и пневматическим порошковым пламеподавителем ППП-200. Затверджені ГУПО МВС СРСР 20 жовтня 1987 року. 15. ГОСТ 12.0.003-74  ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы Классификация. СТ СЭВ 790-77 . 16. ГОСТ 12.1.003-83  ССБТ. Шум. Общие требования безопасности 17. ГОСТ 12.1.004-91  ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. Взамен ГОСТ 12.1 004-85. 18. ГОСТ 12.1.005-88  ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. Взамен ГОСТ 12.1.005-76. 19.ҐОСТ 12.1.007-76  ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности. 20. ГОСТ12.1.010-76  ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования. СТ СЭВ 3517-81 . Додаток 2 Основні терміни що вживаються в тексті інструкції та їх визначення № п/п Термін Визначення 1 Аварійна зона Простір навколо небезпечної зони в котрий можуть розповсюдитись продукти відкритого фонтанування 2 Аварійна свердловина Свердловина в котрій виник відкритий фонтан 3 Аварійні роботи Роботи що зв'язані з ліквідацією відкритого фонтана 4 Відкритий фонтан Некерований витік пластових флюїдів газу нафти води або їх суміші через гирло свердловини 5 Грифон Витік за межами свердловини пластових флюїдів на поверхню землі із продуктивних горизонтів внаслідок їх міграції по тріщинах і каналах 6 Захисне спорядження Комплект засобів індивідуального захисту котрі захищають людину від дії уражаючих факторів відкритого фонтана ізолюючі дихальні апарати теплозахисні і нафтостійкі костюми шоломи з протишумовим захистом спеціальне взуття тощо 7 Небезпечна зона Простір навколо гирла аварійної свердловини в котрому існують небезпечні фактори 8 Небезпечний фактор Фактор дія якого на працюючого в певних умовах приводить до травми чи іншого раптового різкого погіршення здоров'я 9 Оперативна група Група працівників воєнізованої протифонтанної частини "ЛІКВО" які пов"язані між собою конкретною задачею при виконанні аварійних робіт 10 Штаб Керівний орган котрий утворюється у випадку виникнення відкритого фонтана для оперативного планування організації і керівництва аварійними роботами   Додаток 3 "Затверджую"  Начальник штабу Підпис Прізвище і ініціали  " " 199 року ОПЕРАТИВНИЙ ПЛАН  ліквідації відкритого фонтана на свердловині № Назва родовища Назва підприємства 1. Коротка характеристика аварії на момент виникнення: 2. Метод ліквідації аварії основні операції на гирлі і в свердловині порядок їх виконання № п/п Назва операції Строк виконання Відповідальний за виконання Підпис відповідальної за виконання 1 2 3 4 5 3. Перелік допоміжних служб і їх керівники 4. Перелік підготовчих робіт № п/п Найменування робіт Строк виконання Відповідальний за виконання Підпис відповідального за виконання 1 2 3 4 5 5. Кількість води що необхідна для захисту людей обладнання і механізмів в небезпечній зоні а також для попередження займання фонтана чи його гасіння 6. Види і типи захисного спорядження котре забезпечує безпеку при виконанні аварійних робіт в небезпечній зоні - 7 Перелік необхідного протифонтанного обладнання пристроїв матеріалів інструменту і засобів індивідуального захисту № п/п Назва обладнання пристроїв матеріалів інструменту і засобів Індивідуального захисту Строк виготовлення підготовки Строк доставки на свердловину Прізвище і ініціали відповідального за виконання Підпис відповідального за виконання 1 2 3 4 5 6 8 Склад оперативних груп розподіл їх по видах варійно-гирлових робіт 9 Основні і запасні шляхи заходу в небезпечну зону і термінової  евакуації з неї 10 Порядок проведення інструктажів з питань охорони праці Складено " " 19 року  Технічний секретар штабу Підпис Прізвище і ініціали   Додаток 4 "Затверджую" Начальник штабу Підпис Прізвище і ініціали   " " 199 року ПЛАН РОБІТ по Назва окремо операції на гирлі свердловини при ліквідації відкритого фонтана на свердловині № Назва родовища Назва підприємства № п/п Найменування робіт Строк виконання Прізвище і ініціали відповідального за виконання Підпис відповідального за виконання 1 2 3 4 5 Відповідальний виконавець робіт Підпис Прізвище і ініціали   Додаток 5 ОПЕРАТИВНИЙ ЖУРНАЛ обліку щоденної роботи всіх служб при ліквідації відкритого фонтана на свердловині № Назва родовища   Назва підприємства № п/п   Дата Запланована робота Прізвище ім'я та по батькові відповідального за виконання Час виконання  Фактично виконана робота   З До 1 2 3 4 5 6 7 Начальник штабу Підпис Прізвище і ініціали Технічний секретар штабу Підпис Прізвище і ініціали   Додаток 6 ЖУРНАЛ обліку аналізів повітряного середовища при ліквідації відкритого фонтана на свердловині №   Назва родовища Назва підприємства № п/п Дата та час відбору проб Тип іномер приладу Назва газу Номер місця відбору проб згідно зі схемою що додається Фактична концентрація Прізвищ ім'я та по батькові лаборанта Підпис лаборанта При мітка 1 2 3 4 5 6 7  8 9   Додаток 7 ЖУРНАЛ реєстрації перепусток в аварійну зону при ліквідації відкритого фонтана на свердловині № Назва родовища Назва підприємства № п/п   Номер перепустки Кому  видана Строк дії перепустки   Підпис особи яка отримала перепустку Прізвище ініціали Місце роботи Посада спеціальність 1 2 3 4 5 6 7   Додаток 8 ЖУРНАЛ обліку спеціалістів які входять в аварійну зону і виходять з неї при ліквідації відкритого фонтана на свердловині № Назва родовища   Назва підприємства № п/п   Прізвище і ініціали Номер перепустки Ча с Прізвище ініціали та підпис чергового на КПП-1   входу виходу 1 2 3 4 5 6   Додаток 9  ПЕРЕПУСТКА № в аварійну зону Номер свердловини назва родовища Назва підприємства Прізвище   ім"я   По батькові   Місце роботи   Посада   Мета заходу в аварійну зону Дозволяється перебувати в аварійній зоні до годин  " " 199 року Перепустка видана " " 199 року. Начальник штабу Підпис Прізвище і ініціали Додаток 10 СТРУКТУРА організаційно завершеного формування воєнізованої газорятувальної протифонтанної частини "ЛІКВО" при ліквідації відкритого фонтана Додаток 11 ЖУРНАЛ обліку роботи оперативних груп при ліквідації відкритого фонтана на свердловині № Назва родовища   Назва підприємства № п/п   Дата Виконана робота Прізвище ініціали Посада виконавців Час  Прізвище ініціали та підпис чергового на КПП-2 Початок роботи Кінець роботи 1 2 3 4 5 6 7 8   Додаток 12 ЖУРНАЛ реєстрації інструктажів з питань охорони праці при ліквідації відкритого фонтана на свердловині №   Назва родовища Назва підприємства № п/п   Дата і час проведення інструктажу Прізвище ініціали особи. яку інструктують Професія посада особи яку інструктують Тема інструктажу   ПІДПИС  Примітка   особи яку інструктують особи яка інструктує 1 2 3 4 5 6 7     Додаток 13 ЗНАКОВА СИГНАЛІЗАЦІЯ при роботі з вантажопідйомними кранами Операція Сигнал Підняти вантаж або гак Переривчастий рух рукою вверх на рівні пояса долоня повернута догори рука зігнута в лікті Опустити вантаж або гак Переривчастий рух рукою вниз перед грудьми долоня повернута донизу рука зігнута в лікті Повернути стрілу Рух зігнутою в лікті рукою долоня повернута в бік потрібного руху стріли Підняти стрілу Рух вверх простягнутою рукою попередньо піднятою у горизонтальне положення долоня розкрита Опустити стрілу Рух вниз простягнутою рукою попередньо піднятою у вертикальне положення долоня розкрита Стоп припинити підіймання або пересування Різкий рух рукою праворуч і ліворуч на рівні пояса долоня повернута донизу Обережно застосовується перед поданням будь-якого із зазначених вище сигналів при необхідності незначного переміщення Кисті рук повернуті долонями одна до іншої на невеликій відстані руки при цьому зігнуті в ліктях і підняті догори   Додаток 14 ЗНАКОВА СИГНАЛІЗАЦІЯ при розтягуванні обладнання і металоконструкцій при розчистці небезпечної зони навколо гирла фонтануючої свердловини за допомогою тракторів тягачів Операція Сигнал Увага! Підготуватися до руху Обидві руки з прапорцями підняті вверх Почати рух Різкий рух обома руками з прапорцями вниз Продовжити рух Кругові рухи піднятими руками з прапорцями над головою Припинити рух Руки з прапорцями зхрещені над головою