Загальні положення забезпечення безпеки захоронення радіоактивних відходів у геологічних сховищах

ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 29 травня 2007 р. N 81 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 червня 2007 р. за N 605/13872  Загальні положення забезпечення безпеки захоронення радіоактивних відходів у геологічних сховищах Ці Загальні положення розроблені відповідно до Законів України "Про поводження з радіоактивними відходами" "Про порядок прийняття рішень про розміщення проектування будівництво ядерних установок і об'єктів призначених для поводження з радіоактивними відходами які мають загальнодержавне значення" та "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку". Загальні положення встановлюють основні критерії вимоги та умови забезпечення ядерної та радіаційної безпеки при захороненні радіоактивних відходів далі - РАВ які відповідно до законодавства України підлягають захороненню у стабільних геологічних формаціях геологічних сховищах на всіх етапах життєвого циклу сховища з метою захисту персоналу населення та навколишнього природного середовища від шкідливої дії іонізуючого випромінювання. Загальні положення призначені для регулювання діяльності у сфері поводження з РАВ зокрема при захороненні довгоіснуючих РАВ у геологічних сховищах. 1. Терміни та визначення 1.1. У Загальних положеннях наведені нижче терміни вживаються у таких значеннях: Бар'єр захисний - штучна інженерний бар'єр або природна перешкода на шляху поширення іонізуючого випромінювання і радіоактивних речовин у навколишнє природне середовище. Бар'єрами є гірські породи з відповідними утримувальними властивостями елементи конструкції геологічного сховища контейнери форма відходів або матриця. Вміщувальні породи стабільна геологічна формація - породи у яких розміщується геологічне сховище. Геологічне сховище - сховище твердих РАВ призначене для їх захоронення у глибоких стабільних геологічних формаціях здатних забезпечити надійну та тривалу ізоляцію РАВ від потрапляння їх у біосферу. Довгострокова безпека сховища - безпека сховища яка має бути забезпечена після його закриття на період доки відходи становлять небезпеку. Елемент важливий для безпеки - інженерна структура система або компонент порушення цілісності та/або відмова яких може призвести до виходу радіоактивності за межі захисних бар'єрів сховища та опромінення населення в межах або поза межами контрольованої зони. Забезпечення якості - комплекс заходів що плануються і систематично реалізовуються з метою досягнення впевненості в тому що види діяльності які здійснюються відповідають нормам правилам та стандартам з безпеки. Контроль адміністративний - нагляд з боку вповноваженого державою органу за геологічним сховищем після його закриття з метою додержання радіаційно-гігієнічних регламентів попередження виносу радіонуклідів і недопущення несанкціонованого доступу до РАВ. Контроль може бути активним моніторинг контроль цілісності бар'єрів проведення в разі необхідності відновлювальних робіт або пасивним обмеження на ведення господарської діяльності в межах майданчика збереження інформації про існування сховища . Критерії приймання РАВ - кількісні параметри характеристики РАВ або якісні вимоги визначені експлуатуючою організацією оператором сховища й погоджені Держатомрегулюванням згідно з якими РАВ прийматимуться на захоронення. Критерії безпеки - установлені законодавством радіаційно-гігієнічні регламенти дози ризики ймовірність критичних подій які не мають бути перевищені при захороненні РАВ для гарантування необхідного рівня захисту здоров'я людини протягом часу поки сховище не перетвориться на екологічно безпечну систему. Нормальна експлуатація - експлуатація сховища у визначених проектом експлуатаційних умовах. Регіональне обстеження - одна із стадій процесу вибору майданчика для сховища у ході якої вивчається певна територія з метою виключення непридатних ділянок і визначення тих де можуть бути майданчики придатні для спорудження геологічного сховища. Скринінг - тип аналізу спрямованого на виключення з подальшого розгляду факторів що є менш істотними для захисту або безпеки. Звичайно проводиться на ранній стадії для звуження діапазону факторів для яких необхідно проведення більш детального розгляду аналізу або оцінки. 1.2. Інші терміни та визначення вживаються у значеннях наведених у Законах України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" "Про поводження з радіоактивними відходами" "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії" Нормах радіаційної безпеки України НРБУ-97 затверджених наказом МОЗ України від 14.07.97 N 208 та уведених у дію постановою Головного державного санітарного лікаря від 01.12.97 N 62 далі - НРБУ-97 Нормах радіаційної безпеки України доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення НРБУ-97/Д-2000 затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України 12 липня 2000 року N 116 далі - НРБУ-97/Д-2000 Основних санітарних правилах забезпечення радіаційної безпеки України затверджених наказом МОЗ України від 02.02.2005 N 54 зареєстрованих в Мін'юсті України 20.05.2005 за N 552/10832 далі - ОСПУ . 2. Принципи безпеки при захороненні радіоактивних відходів у геологічних сховищах Основними принципами безпеки при захороненні радіоактивних відходів у геологічних сховищах є: 2.1. Захист здоров'я людини 2.1.1. Захоронення РАВ у геологічних сховищах здійснюється з дотриманням основних принципів радіаційного захисту в умовах практичної діяльності установлених НРБУ-97 НРБУ-97/Д-2000. 2.1.2. Діяльність щодо поводження з РАВ уключаючи їх захоронення у геологічних сховищах не повинна здійснюватися якщо кінцева вигода від неї не перевисить завданої під час поводження шкоди принцип виправданості . 2.1.3. При прийнятті рішення про захоронення довгоіснуючих РАВ ураховуються технічні та соціально-економічні чинники наявність умов для розміщення геологічного сховища технологій з переробки високоактивних РАВ тощо . 2.1.4. Усі види діяльності пов'язані із захороненням РАВ не повинні призводити: до доз що перевищують середньорічні межі доз для персоналу і квоти ліміту дози опромінення для членів критичної групи населення; до доз і ймовірностей потенційного опромінення що перевищують чисельні значення відповідних регламентів установлених НРБУ-97/Д-2000 принцип неперевищення . 2.1.5. Повинні вживатися всі необхідні зусилля для зниження настільки наскільки це є можливим і досяжним з урахуванням економічної і соціальної доцільності: доз поточного опромінення населення в інтервалі значень нижче встановлених середньорічних квот ліміту дози опромінення; імовірностей реалізації критичних подій в інтервалі значень нижче референтних імовірностей критичних подій; доз потенційного опромінення в інтервалі значень нижче референтних дозових рівнів принцип оптимізації . 2.1.6. Заходи з мінімізації доз опромінення персоналу і населення під час проведення діяльності пов'язаної із захороненням РАВ реалізовуються в рамках двох періодів часу: при проведенні практичної діяльності протягом усього періоду що передує звільненню захоронення РАВ від регулювального контролю; і після звільнення захоронення РАВ від санітарного нагляду. 2.2. Охорона навколишнього природного середовища При захороненні РАВ у геологічних сховищах гарантується забезпечення прийнятного рівня захисту навколишнього природного середовища. Геологічні сховища проектуються будуються експлуатуються закриваються таким чином щоб навколишнє природне середовище і його ресурси були захищені тепер і в майбутньому а прогнозований вплив на нього системи геологічного захоронення не перевищував рівнів прийнятних на момент виконання зазначених робіт. 2.3. Захист за межами національних кордонів При захороненні РАВ має бути гарантоване врахування можливого впливу сховища на здоров'я населення та стан навколишнього природного середовища поза кордонами України а в разі виникнення такого впливу повинні виконуватись усі міжнародні зобов'язання щодо неперевищення транскордонного впливу відповідно до міжнародних домовленостей та угод. 2.4. Захист майбутніх поколінь Майбутнім поколінням людей гарантується щонайменше такий самий рівень протирадіаційного захисту який забезпечується для нинішніх поколінь а прогнозований вплив на здоров'я майбутніх поколінь не має перевищувати рівнів прийнятних на сьогодні. При захороненні РАВ у геологічних сховищах створюються такі умови які забезпечують запобігання/обмеження виходу радіонуклідів у природне середовище та недопущення несанкціонованого доступу до РАВ у віддаленому майбутньому. Шкода для здоров'я майбутніх поколінь унаслідок потенційного виходу радіонуклідів у доступне середовище не повинна перевищувати рівнів ризику які є прийнятними для нинішнього покоління. 2.5. Зниження тягаря на майбутні покоління Захоронення РАВ у геологічних сховищах здійснюється таким чином щоб не перекладати надмірний тягар на майбутні покоління при забезпеченні безпеки сховищ РАВ. Після закриття сховища геологічне захоронення має забезпечувати довгострокове тримання й ізоляцію РАВ засобами які дають змогу виключити подальші дії з підтримання безпеки сховищ захисту здоров'я людини і навколишнього природного середовища. 2.6. Контроль утворення власних РАВ Кількість відходів що утворюються при геологічному захороненні РАВ тримається на мінімальному практично досяжному рівні. 2.7. Взаємозалежність між різними етапами поводження з РАВ При поводженні з РАВ слід ураховувати взаємозалежність між усіма етапами поводження з РАВ: від їх утворення до захоронення у геологічному сховищі. При прийнятті конкретних рішень на будь-якому з етапів поводження з РАВ слід ураховувати їх наслідки для забезпечення безпеки їх захоронення у геологічних сховищах. 2.8. Безпека геологічного сховища Безпека геологічного сховища забезпечується належним чином як на період експлуатації так і на довгостроковий період після закриття. Геологічне сховище задовольняє вимоги безпеки на етапах його проектування експлуатації та після закриття якщо його радіаційний вплив на персонал населення і навколишнє середовище за умов нормальної експлуатації при їх порушенні та при проектних аваріях не призводить до перевищення встановлених лімітів доз. При виборі майданчика проектуванні будівництві експлуатації і закритті геологічного сховища основна увага приділяється питанням безпеки а саме: багатобар'єрному захисту на шляху поширення іонізуючого випромінювання та радіоактивних речовин у навколишнє природне середовище; запобіганню аваріям і обмеженню наслідків аварій у разі їх виникнення; упровадженню програми забезпечення якості; здійсненню контролю впливу сховища на навколишнє природне середовище; проведенню всебічної оцінки безпеки сховища; забезпеченню фізичного захисту відповідно до законодавства України. 3. Вимоги до забезпечення безпеки при захороненні радіоактивних відходів у геологічних сховищах 3.1. Загальні вимоги 3.1.1. Захороненню у стабільних геологічних формаціях підлягають довгоіснуючі РАВ у твердому стані які згідно з критеріями допустимості недопустимості установленими НРБУ-97/Д-2000 не можуть бути захоронені в поверхневих приповерхневих сховищах. 3.1.2. Довгострокова безпека геологічного сховища забезпечується за рахунок реалізації проекту заснованого на системі багатобар'єрного захисту від можливого поширення іонізуючого випромінювання і радіоактивних речовин у навколишнє середовище а також системи технічних та організаційних заходів щодо збереження ефективності захисних бар'єрів. Такий підхід дає змогу розробити проект геологічного сховища таким чином щоб ефективно скористатися природним бар'єрним потенціалом вміщувальної породи. 3.1.3. Безпека геологічного сховища визначається загальною дією сукупності бар'єрів системи геологічного захоронення форма відходів контейнер засипка геологічна формація основну роль у якій відіграє природний бар'єр геологічна формація та їх функціями - фізичними і хімічними процесами затримання радіонуклідів розсіювання . Система технічних і організаційних заходів підвищує безпеку сховища. 3.1.4. Геологічне сховище має гарантувати: локалізацію відходів до моменту коли відбудеться зниження радіоактивності пов'язане з розпадом більшої частини короткоіснуючих радіонуклідів; ізоляцію відходів від біосфери та істотне зниження імовірності ненавмисного втручання людини в структуру захоронення; затримку будь-якої значної міграції радіонуклідів у біосферу до того часу в далекому майбутньому коли відбудеться розпад більшої частини радіоактивності; забезпечення того що будь-які рівні радіоактивності нуклідів які в кінцевому рахунку досягнуть біосфери в далекому майбутньому будуть такими що можливі радіологічні наслідки в майбутньому будуть знижені до прийнятно низького рівня. 3.1.5. Експлуатуюча організація оператор геологічного сховища забезпечує його ядерну і радіаційну безпеку розробляє та здійснює заходи щодо підвищення безпеки сховища відповідно до статті 33 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку". 3.2. Вимоги до вибору майданчика розміщення геологічного сховища 3.2.1. Вибір майданчика для геологічного сховища здійснюється відповідно до законодавства з урахуванням питань використання і володіння землею регіонального планування територій та перспектив їх можливого розвитку. 3.2.2. Вибір майданчика для геологічного сховища здійснюється поетапно на основі комплексного підходу з поступовим укрупненням масштабу досліджень розглядом альтернативних варіантів застосуванням принципу консервативності. Вибір майданчика для сховища базується на принципі звуження кола об'єктів-кандидатів переходом від великих регіонів до конкретних майданчиків з подальшим характеризуванням та підтвердженням вибору цих майданчиків. 3.2.3. Процес вибору майданчика для сховища складається зі стадій: розробка концепції проекту сховища; регіональне обстеження аналіз та скринінг ; характеризування майданчика; підтвердження вибору майданчика. 3.2.4. На стадії розробки концепції проекту сховища розробляється та обґрунтовується концепція функціонування сховища та його конструкція які є базою для оцінки придатності перспективних ділянок для розміщення геологічного сховища хімічні фізичні геологічні геомеханічні гідрогеологічні критерії з подальшим визначенням найбільш прийнятного майданчика та виконується аналіз безпеки відповідно до законодавчих і нормативних вимог. На основі результатів оцінки перспективних ділянок виконується регіональне обстеження. 3.2.5. Оцінка безпеки майданчика полягає в аналізі здатності майданчика і конструкції сховища забезпечувати реалізацію функцій безпеки і виконанні технічних умов. Виконуються оцінки специфічних умов майданчика оскільки геологічні системи на відміну від технічних не можна стандартизувати. 3.2.6. Стадія регіонального обстеження полягає у визначенні території де можуть розміщуватися один або більше потенційних майданчиків з урахуванням відповідних критеріїв визначених на попередній стадії. 3.2.7. Стадія регіонального обстеження як правило уключає дві фази: регіонального аналізу і скринінгу. Метою регіонального аналізу є вибір територій з потенційно придатними майданчиками. У межах цих територій подальші дослідження мають бути послідовно сконцентровані на дедалі менших і більш придатних ділянках. На стадії скринінгу в межах придатних територій визначаються потенційні майданчики які надалі підлягатимуть дослідженню з тим ступенем детальності який дасть змогу одержувати інформацію що не була доступна на стадії регіонального аналізу. У результаті скринінгу визначаються декілька не менше трьох майданчиків-кандидатів що вивчатимуться на стадії характеризування майданчика. На стадії регіонального обстеження виконують аналіз соціальних політичних економічних аспектів які відіграють важливу роль у процесі вибору майданчика. 3.2.8. Стадія характеризування майданчика включає вивчення майданчиків-кандидатів з метою визначення того наскільки вони відповідають вимогам радіаційної безпеки концепції сховища в цілому та критеріям вибору майданчиків. 3.2.9. Для кожного з майданчиків-кандидатів виконується аналіз безпеки для встановлення їх потенційної придатності. Також виконується порівняльний аналіз різних майданчиків з точки зору їх здатності відповідати вимогам безпеки. 3.2.10. Стадія характеризування майданчика завершується вибором одного придатного майданчика з урахуванням у тому числі економічних природоохоронних соціальних та політичних чинників. За результатами цієї стадії складається звіт про весь процес з повною документацією проведених досліджень та одержаних даних. 3.2.11. На стадії підтвердження вибору майданчика виконуються детальні підземні обстеження майданчика з метою підтвердження його придатності для створення геологічного сховища. Для одержання додаткової інформації необхідної для детального проектування проведення аналізу безпеки сховища та оцінки його впливу на навколишнє природне середовище при необхідності створюється підземна експериментальна лабораторія яка може стати частиною геологічного сховища. 3.2.12. Після уточнення даних та моделей що їх використовували для аналізу безпеки виконується більш детальний аналіз безпеки сховища та його впливу на навколишнє природне середовище з використанням усієї доступної інформації. 3.2.13. Протягом часу спорудження та функціонування сховища для одержання конкретних даних що дають змогу підвищити вірогідність аналізу безпеки та впливу сховища на навколишнє природне середовище на майданчику можуть проводитись додаткові дослідження. 3.2.14. Майданчик вибирається таким чином щоб соціально-економічні переваги від розташування будівництва та експлуатації сховища на цій території були максимальними. 3.2.15. Майданчик вивчається детально і всебічно для одержання даних про його подальшу еволюцію та ймовірний розвиток у майбутньому для оцінки впливу на безпеку характеристик подій і процесів пов'язаних з майданчиком і сховищем ураховуються його природні соціальні техногенні характеристики та їхній вплив на безпеку геологічного сховища. 3.2.16. Геологічна будова майданчика має сприяти затримці виходу радіонуклідів зі сховища. Глибина залягання і потужність масиву порід мають бути достатні й оптимальні для розміщення геологічного сховища а також для забезпечення необхідної відстані від геологічних неоднорідностей що можуть слугувати шляхами прискореної міграції радіонуклідів. Перевага надається масивам гірських порід з відносно простою геологічною будовою що легко вивчаються і властивості яких більш передбачувані. 3.2.17. Ізолюючі характеристики майданчика обираються виходячи з необхідності забезпечити додержання радіологічного впливу на людину і навколишнє природне середовище в період експлуатації та після закриття геологічного сховища на рівні що не перевищує лімітів доз установлених чинним законодавством. 3.2.18. Для підтвердження геологічної стабільності майданчика враховуються результати геофізичних геодинамічних структурно-тектонічних мінералогічних гідрогеологічних геохімічних інженерно-геологічних та інших досліджень. Одночасно проводиться оцінка природних та техногенних чинників стану території ризиків виникнення природних і антропогенних несприятливих подій. 3.2.19. Механічні властивості порід майданчика мають задовольняти умови спорудження функціонування і закриття геологічного сховища і забезпечувати довгострокову стабільність вміщувальних порід. Для запобігання впливу на безпеку сховища процесів тепловиділення при радіоактивному розпаді радіонуклідів ураховуються термічні та термомеханічні характеристики вміщувальних порід а також їх здатність до поглинання газів що можуть генеруватись у системі геологічного захоронення. 3.2.20. Майданчик обирається у зоні сучасної низької тектонічної та сейсмічної активності для максимального виключення ризику порушення ізолюючої здатності геологічного сховища. Зовнішні наприклад зміна рівня моря процеси ерозії тощо і внутрішні наприклад землетруси тріщиноутворення тощо геодинамічні процеси не повинні порушувати системи геологічного захоронення тому майданчик розміщують там де існує низька імовірність активізації зазначених процесів. 3.2.21. При виборі майданчика враховується можливість переносу радіонуклідів підземними водами а також хімічні і фізико-хімічні взаємодії між РАВ контейнерами засипкою і геологічним середовищем. Для цього вивчаються механізми руху підземних вод аналізуються напрямки і швидкість їх фільтрації що є складовою оцінки безпеки майданчика. Наявність природних елементів що є потенційними шляхами виходу радіонуклідів водоносні горизонти або тріщинуваті зони у вміщувальних породах повинна бути виключена. Оцінюються: здатність гідрогеологічної системи до розбавляння можливість змін геологічних і гідрогеологічних умов унаслідок термальних і радіаційних ефектів збільшення коефіцієнтів фільтрації в результаті проведення підземних робіт тощо. 3.2.22. При виборі майданчика оцінюються мінералого-геохімічні характеристики порід майданчика з точки зору уповільнення міграції та сорбції радіонуклідів. 3.2.23. На кожному етапі робіт з вибору майданчика проводиться модельна оцінка впливу на навколишнє природне середовище для виявлення узгодження і уточнення одержаних даних. 3.2.24. За інших рівних умов переваги при виборі майданчика для розміщення геологічного сховища надаються територіям із сприятливими показниками малонаселена місцевість соціально-географічні та економічні умови з урахуванням сучасної господарської діяльності населення перспектив розвитку території тощо. 3.2.25. Рішення про розміщення геологічного сховища приймається відповідно до Закону України "Про порядок прийняття рішень про розміщення проектування будівництво ядерних установок і об'єктів призначених для поводження з радіоактивними відходами які мають загальнодержавне значення". 3.3. Вимоги до проектування та будівництва геологічного сховища 3.3.1. Проект сховища обирається на основі прийнятої концепції сховища. 3.3.2. У проекті визначаються умови для функціонування сховища при нормальній експлуатації проектних і запроектних аваріях зазначаються і обґрунтовуються системи й елементи важливі для безпеки. 3.3.3. Глибина розташування і конструкція сховища інженерних бар'єрів вибираються таким чином щоб забезпечувалася довгострокова ізоляція РАВ від навколишнього природного середовища. 3.3.4. При проектуванні використовуються консервативні методи а при розробці проектних основ для умов нормальної експлуатації і проектних аварій використовується обґрунтована інженерно-технічна практика для забезпечення впевненості в тому що сховище не дістане ніякого значного пошкодження і що дози опромінення будуть залишатися у встановлених межах на можливо досяжному низькому рівні. 3.3.5. У проекті сховища передбачаються і враховуються: характеристики майданчика та їх можливі зміни які можуть впливати на рівень безпеки протягом часу існування сховища; технології проведення робіт; інженерні бар'єри; запланований час експлуатації сховища; очікувані об'єми і характеристики РАВ; критерії приймання РАВ на захоронення; процедури приймання РАВ; споруди приміщення та обладнання для захоронення РАВ; схеми поводження з РАВ що надходять до сховища; система контролю радіологічних характеристик РАВ; технології проміжного зберігання РАВ споруди приміщення та обладнання для цього; спосіб розміщення у сховищі контейнерів з РАВ; порядок форми обліку та реєстрації контейнерів з РАВ; система внутрішнього транспортування; технології споруди приміщення та обладнання для дезактивації транспорту та устаткування; програма радіаційного контролю; програма моніторингу навколишнього природного середовища під час експлуатації сховища; програма закриття сховища; програма забезпечення якості; програма післяексплуатаційного моніторингу навколишнього природного середовища у тому числі геологічного. 3.3.6. У проекті обґрунтовується стійкість інженерних бар'єрів у тому числі контейнерів з РАВ на період тривалість якого визначається за результатами аналізу безпеки сховища. 3.3.7. Підземна частина сховища проектується таким чином щоб забезпечувалася локалізація наслідків аварійних ситуацій у разі їх виникнення обвал затоплення пожежа вибух тощо . 3.3.8. У проекті передбачаються впровадження санітарно-пропускного режиму розміщення приміщень та ділянок для поводження з РАВ з виділенням відповідних зон для кожної з яких установлюються відповідні регламенти згідно з НРБУ-97 залежно від яких визначається час перебування персоналу в цій зоні. 3.3.9. У проекті геологічного сховища має бути враховано те що індивідуальні дози опромінення персоналу і концентрація радіоактивних аерозолів у повітрі на території з обмеженим доступом повинні підтримуватися на рівні установленому НРБУ-97 та ОСПУ. У зв'язку з цим в проекті передбачаються: технічні засоби з обмеження вмісту радіоактивних речовин у повітрі; заходи щодо обмеження часу перебування персоналу поблизу РАВ; захисні екрани; засоби моніторингу і контролю; система попередження про перевищення контрольних рівнів концентрації радіоактивних аерозолів у повітрі та виходу радіоактивних речовин за межі майданчика; здійснення контролю стану РАВ до закриття відповідного модуля а сховища і навколишнього природного середовища - до закінчення активного адміністративного контролю. 3.3.10. Обладнання та устаткування для геологічного сховища повинно бути спроектоване таким чином щоб забезпечувалася безпека поводження з РАВ до їх захоронення або закриття відсіку сховища. 3.3.11. У проекті сховища може бути врахована можливість вилучення РАВ із сховища в майбутньому. 3.3.12. У проекті сховища передбачають наявність споруди для проміжного зберігання РАВ з локалізуючими бар'єрами для запобігання поширенню радіонуклідів у навколишнє природне середовище яка проектується так щоб забезпечити захист контейнерів з РАВ від несприятливих погодних умов можливих пожеж тощо. 3.3.13. У проекті передбачається встановлення санітарно-захисної зони та зони спостереження. Розміри санітарно-захисної зони та зони спостереження обґрунтовують згідно з вимогами НРБУ-97. 3.3.14. При проектуванні сховища встановлюються проектні критерії що характеризують зовнішні або внутрішні вихідні події чи їх сукупність які можуть впливати на безпеку сховища порушувати нормальну експлуатацію сховища або призводити до аварійних ситуацій або аварій . У проекті надаються перелік вихідних подій та максимальні значення параметрів що їх характеризують. Проектні критерії мають бути на рівні або вище максимально можливих значень параметрів визначених для території розміщення майданчика сховища. 3.3.15. Сховище проектується таким чином щоб у разі виникнення вихідних подій для яких встановлені проектні критерії радіологічні наслідки для навколишнього природного середовища були не більші ніж це передбачено критеріями безпеки. 3.3.16. Системи та елементи геологічного сховища важливі для безпеки проектуються таким чином щоб вони були стійкими щодо проектних зовнішніх та внутрішніх подій екстремальні природні явища пожежі вибухи тощо і зберігали функції безпеки при виникненні проектних аварій. 3.3.17. Системи та елементи сховища важливі для безпеки проектуються таким чином щоб забезпечувалася можливість: контролю радіоактивних скидів/викидів і проведення періодичних інспекцій тестування та обслуговування сховища в період його експлуатації; своєчасного припинення експлуатації та евакуації персоналу в разі аварії. Технічна документація на системи та елементи важливі для безпеки технічні умови вимоги специфікації тощо погоджується з Держатомрегулювання. 3.3.18. Система енергопостачання проектується таким чином щоб вона зберігала свою працездатність за нормальних умов експлуатації сховища та при аварійних ситуаціях. У зв'язку з цим передбачають додаткові системи підтримки функцій безпеки аварійне електроживлення . 3.3.19. Системи вентиляції проектуються таким чином щоб у період експлуатації забезпечувалося неперевищення концентрації радіоактивних речовин у робочих приміщеннях понад установлені для робочих умов нормативи та неперевищення виходу радіоактивних аерозолів за межі майданчика. 3.3.20. У проекті передбачаються системи контролю стану систем і елементів сховища важливих для безпеки як на етапі експлуатації так і в період активного адміністративного контролю для нормальних умов експлуатації сховища і для аварійних ситуацій . 3.3.21. При проектуванні розробляється система радіаційного контролю контролю приймання РАВ і їх обліку документування приймання РАВ та їх розміщення в модулях сховища в період експлуатації а також система збереження інформації після закриття сховища. 3.3.22. Сховище проектується з урахуванням необхідності його закриття у майбутньому. До проекту сховища включається програма закриття сховища зміст якої встановлюється у пункті 3.5.2 цих Загальних положень. 3.3.23. До початку проектування розробляється програма передексплуатаційного моніторингу навколишнього природного середовища. У проекті міститься програма моніторингу та оцінки впливу сховища на навколишнє природне середовище під час його експлуатації та на довгостроковий післяексплуатаційний період. Програма підлягає державній експертизі відповідно до статті 40 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку". 3.3.24. Проект має містити заходи щодо забезпечення якості спрямовані на те щоб спроектоване сховище функціонувало відповідно до встановлених умов безпеки з можливістю контролю якості будівництва та експлуатації сховища. 3.3.25. Система фізичного захисту сховища визначається після вибору майданчика його розміщення передбачається у проекті сховища запроваджується з початку будівництва і функціонує до закінчення адміністративного контролю. 3.3.26. Будівництво геологічного сховища - процес що включає підготовку майданчика і спорудження наземних будівель підготовку гірничих виробіток для захоронення РАВ прокладання інженерних комунікацій монтаж і наладку технологічного устаткування упровадження системи моніторингу. 3.3.27. Виконання гірничих робіт і будівництво підземної частини сховища проводиться з урахуванням вимог Гірничого закону України. 3.3.28. Відповідність геологічного сховища проектним вимогам забезпечується за умови дотримання програми забезпечення якості. 3.3.29. Уся інформація стосовно робіт зі спорудження геологічного сховища та контролю їх якості документується а записи зберігаються протягом усього періоду існування сховища. 3.3.30. На майданчику сховища забезпечується система фізичного захисту яку направлено на запобігання несанкціонованому доступу до РАВ. 3.3.31. Критерії приймання РАВ розробляються експлуатуючою організацією оператором геологічного сховища на етапі вибору його концепції і можуть переглядатися в процесі проектування. Після вибору майданчика критерії приймання для конкретного майданчика уточнюються. Вони мають містити характеристики фізичного хімічного і радіологічного складу РАВ які можуть змінюватися протягом експлуатації геологічного сховища або за результатами переоцінки безпеки. 3.3.32. Критерії приймання РАВ обґрунтовуються шляхом здійснення оцінки безпеки сховища відповідно до статті 33 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" на весь термін його існування. 3.3.33. РАВ що приймаються на захоронення мають бути охарактеризовані для надання повної інформації про відповідність критеріям приймання серед яких: активність радіонуклідів; тепловиділення; значення потужності дози на поверхні контейнерів; поверхневе забруднення контейнерів; характеристики контейнерів для РАВ; характеристики матриці РАВ вилуговуваність і хімічна стійкість форми відходів тощо ; та інше. 3.3.34. Захоронення РАВ здійснюється в контейнерах сертифікованих у встановленому порядку. 3.3.35. Контейнери з РАВ мають гарантувати: тримання радіонуклідів за нормальних умов експлуатації сховища та при проектних аваріях протягом періоду часу що визначається проектом сховища; сумісність РАВ матеріалів матриці і контейнерів модулів сховища та/або вміщувальних порід; структурну стабільність і герметичність після закриття сховища протягом періоду часу визначеного за результатами аналізу безпеки та обмеження швидкості виходу радіонуклідів після цього періоду часу; стійкість до тепловиділення та іонізуючого випромінювання. 3.3.36. Контейнери і передбачене проектом устаткування для поводження з РАВ у межах сховища узгоджуються за габаритно-ваговими показниками і мають відповідати вимогам безпеки при транспортуванні і проміжному зберіганні РАВ. 3.3.37. Конструкція контейнера і кількість подільних матеріалів у ньому мають бути такими щоб забезпечувалась підкритичність. Подільна речовина має розміщуватися у сховищі також із забезпеченням її підкритичності. Це може досягатися різними шляхами основним з яких є геометрія розташування конструкційних елементів що містять подільну речовину. Виконується оцінка ризику виникнення критичності у сховищі та конструкційних елементах що містять подільну речовину після розміщення РАВ уключаючи період після закриття сховища. 3.3.38. Розміщені в контейнері РАВ не повинні виділяти летючих речовин. 3.3.39. У контейнері не повинна міститися залишкова волога в кількості яка могла б порушити ізоляційну здатність хімічні взаємодії утворення парів або призвести до виходу та поширення радіоактивного забруднення у разі порушення цілісності контейнера після закриття геологічного сховища. 3.3.40. Уміщені в контейнер РАВ приводяться у форму стійку до впливу іонізуючого випромінювання щоб внутрішнє опромінення не призвело до порушення стабільності форми відходів. 3.3.41. Має бути забезпечена міцність контейнерів щодо механічних і теплових навантажень для попередження виходу радіонуклідів при проектних аваріях. 3.3.42. Контейнери з РАВ в умовах геологічного сховища мають протягом визначеного проектом часу зберігати свої характеристики щоб їхні зміни внаслідок непередбачуваних подій не призвели до радіаційно небезпечних наслідків. 3.3.43. З метою забезпечення відповідності РАВ що надходять на захоронення до сховища критеріям приймання розроблюється програма забезпечення якості. 3.3.44. Експлуатуючою організацією оператором сховища ведуться записи результатів контролю якості а також усіх даних що надаються виробником/постачальником РАВ. Системи ведення записів зазначених сторін дають змогу для взаємного обміну інформацією. Загальні вимоги до управління документами та записами передбачені у Вимогах до програми забезпечення якості на всіх етапах життєвого циклу ядерних установок затверджених наказом Мінекобезпеки України від 11.03.99 N 53 зареєстрованих у Мін'юсті України 07.05.99 за N 294/3587. Рішення про тривалість зберігання записів приймає Держатомрегулювання. 3.4. Вимоги до забезпечення безпеки при експлуатації геологічного сховища 3.4.1. Експлуатація геологічного сховища здійснюється експлуатуючою організацією оператором на підставі ліцензії яку видає Держатомрегулювання відповідно до статті 43 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку". Експлуатація сховища включає приймання РАВ їх проміжне зберігання переробку/кондиціонування якщо це передбачено проектом розміщення РАВ у сховищі згідно з проектними вимогами для забезпечення безпеки під час експлуатації сховища та довгострокової безпеки моніторинг та контроль цілісності бар'єрів. 3.4.2. Експлуатація геологічного сховища планується і здійснюється таким чином щоб радіаційний вплив на персонал населення та навколишнє природне середовище за умов нормальної експлуатації при їх порушенні і проектних аваріях не призводив до перевищення встановлених дозових меж і обмежувався при запроектних аваріях а величини газоаерозольних викидів і водних скидів відповідали визначеним рівням. 3.4.3. Радіаційна безпека геологічного сховища забезпечується підтримкою нормальної експлуатації і здійсненням комплексу технічних та організаційних заходів регламентованих нормами і правилами з ядерної та радіаційної безпеки. 3.4.4. Основним документом з експлуатаційної безпеки геологічного сховища є відповідний регламент який має містити вимоги та основні умови експлуатації пов'язані з безпекою геологічного сховища а саме: порядок приймання проміжного зберігання та захоронення РАВ; опис маршрутів руху контейнерів з РАВ; контроль складу і стану РАВ; поводження з власними РАВ програма мінімізації власних РАВ ; заходи з дезактивації; опис систем життєзабезпечення водо- та енергопостачання каналізація вентиляція зв'язок ; профілактичне і ремонтне обслуговування сховища; опис систем радіаційного контролю і моніторингу; перелік можливих аварійних ситуацій та засобів їх запобігання; заходи щодо зменшення наслідків виходу РАВ у навколишнє природне середовище; перелік зовнішніх подій які можуть призвести до порушення цілісності бар'єрів та виходу радіонуклідів у навколишнє природне середовище. 3.4.5. Перед початком експлуатації проводиться випробування експлуатаційного устаткування та систем. 3.4.6. Експлуатуюча організація оператор сховища гарантує приймання на захоронення тільки тих РАВ що відповідають критеріям приймання установленим нею та погодженим Держатомрегулюванням. 3.4.7. Процедура приймання РАВ включає перевірку супровідної документації паспорта виробника/постачальника РАВ на відповідність установленим критеріям приймання. Зокрема в супровідній документації наводяться: тип радіонуклідів та їхня активність у кожному контейнері з РАВ; джерела утворення РАВ методи переробки/кондиціонування; значення потужності дози випромінювання від зовнішніх поверхонь упаковок з РАВ сумарна активність упаковки тощо. 3.4.8. Для впевненості в тому що упаковки які надходять на захоронення відповідають критеріям приймання може бути передбачена процедура вибіркового контролю руйнівний або неруйнівний контроль окремих контейнерів з РАВ . 3.4.9. Експлуатуюча організація оператор сховища веде облік РАВ відповідно до статті 11 Закону України "Про поводження з радіоактивними відходами". 3.4.10. Експлуатуюча організація оператор сховища відповідно до статті 33 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" визначає вимоги до кваліфікації експлуатуючого персоналу установлює його функції обов'язки та відповідальність проводить підготовку експлуатуючого персоналу з урахуванням досвіду отриманого в ході експлуатації. 3.4.11. Для забезпечення радіаційного захисту і контролю рівнів опромінення персоналу і населення під час експлуатації геологічного сховища розробляється програма радіаційного захисту складовими якої є програма радіаційного контролю і програма моніторингу навколишнього природного середовища. Крім того упроваджується індивідуальний дозиметричний контроль персоналу проводиться оперативний контроль накопичення річної та сумарної доз за весь період професійної діяльності персоналу. 3.4.12. Для забезпечення довгострокової безпеки геологічного сховища розробляється і впроваджується програма моніторингу що включає контроль стабільності підземних виробіток дренажних та підземних вод повітря устаткування та радіаційний контроль. 3.4.13. У разі відхилення від умов нормальної експлуатації передбачається розробка відповідного регламенту експлуатації геологічного сховища із зазначенням: переліку можливих аварійних ситуацій та засобів щодо їх запобігання; заходів щодо зменшення наслідків виходу РАВ у навколишнє природне середовище; переліку зовнішніх подій які можуть призвести до порушення цілісності бар'єрів та виходу радіонуклідів у навколишнє природне середовище. 3.4.14. Розробляється план аварійних заходів та план заходів щодо реагування на можливі аварійні ситуації для захисту персоналу та населення в умовах радіаційної аварії відповідно до вимог норм правил та стандартів з ядерної та радіаційної безпеки. Органами реагування на надзвичайні ситуації розробляється план захисту населення у разі загрози радіоактивного опромінення у якому визначаються організація і порядок дій при здійсненні захисту населення і ліквідації наслідків можливих аварій. 3.4.15. Передбачаються заходи щодо фізичного захисту геологічного сховища та засоби попередження несанкціонованих доступів і дій на майданчику сховища. 3.5. Вимоги до закриття геологічного сховища 3.5.1. Геологічне сховище закривається відповідно до вимог ліцензії таким чином щоб забезпечувалися функції довгострокової безпеки які залежать від технологій засипання і герметизації сховища. Програма закриття геологічного сховища створюється при проектуванні і є складовою проекту; у процесі експлуатації сховища програма закриття переглядається. 3.5.2. Проект закриття розробляється на основі програми закриття сховища яка має містити: опис способів дезактивації демонтажу обладнання та герметизації модулів сховища; оцінку об'ємів та характеристик РАВ що утворяться при закритті сховища; вимоги до ведення та збереження документації; опис методів рекультивації майданчика; обґрунтування тривалості адміністративного контролю. 3.5.3. Система герметизації від якої значною мірою залежить довгострокова безпека сховища має бути працездатною після закриття сховища протягом періоду часу який визначається за результатами аналізу безпеки. 3.5.4. Проект закриття сховища має містити поновлений аналіз безпеки що враховує зміни в проекті і на майданчику геологічного сховища протягом періоду його експлуатації. 3.5.5. Уся діяльність пов'язана із закриттям сховища має документуватися. Документація має включати: проект закриття геологічного сховища; звіт з аналізу безпеки; документи у яких зазначають місцезнаходження сховища і розташування його елементів; акти інвентаризації РАВ відомості про вміст та характеристики контейнерів з РАВ їх розташування у модулях сховища ; результати передексплуатаційного моніторингу майданчика; регламенти експлуатації сховища і дані моніторингу в період його експлуатації; результати інспекційних перевірок моніторингу та заходів щодо обслуговування під час активного адміністративного контролю. 3.5.6. Для забезпечення моніторингу місця захоронення РАВ здійснюється активний адміністративний контроль та пасивний адміністративний контроль. Активний адміністративний контроль включає: проведення робіт спрямованих на підтримку стабільного стану майданчика моніторинг; періодичні перевірки функціонування приладів для проведення моніторингу стану дренажної системи тощо. Пасивний адміністративний контроль включає: установлення обмежень із землекористування і проведення будь-яких гірничих робіт; визначення територій навколо геологічного сховища на які накладаються обмеження і які мають позначатися спеціальними застережними знаками; довготривале збереження та передачу майбутнім поколінням інформації пов'язаної із безпекою сховища. 4. Забезпечення додержання цілей безпеки геологічного сховища 4.1. Оцінка безпеки геологічного сховища 4.1.1. Відповідність системи геологічного захоронення цілям радіаційної безпеки демонструється шляхом проведення оцінки безпеки сховища. Метою оцінки безпеки є оцінка здатності геологічного сховища забезпечити додержання рівня безпеки для персоналу населення та навколишнього природного середовища не нижче ніж це передбачено нормами правилами та стандартами з ядерної та радіаційної безпеки. 4.1.2. Оцінка безпеки сховища полягає в проведенні прогнозної оцінки радіологічного впливу сховища на людину і навколишнє природне середовище розрахунок індикаторів безпеки та порівнянні одержаних результатів з визначеними критеріями безпеки лімітами ризиків доз фоновими значеннями концентрацій радіонуклідів у природному середовищі тощо . 4.1.3. Оцінка безпеки геологічного сховища на період його експлуатації та на довгостроковий період після закриття проводиться до початку будівництва сховища. На кожному з етапів життєвого циклу геологічного сховища проводиться оцінка безпеки прогнозні моделі і вихідні дані уточнюються і доповнюються що дає змогу зробити висновки про надійність отриманих результатів і визначити шляхи компенсування невизначеностей вихідних параметрів. 4.1.4. При виконанні оцінки безпеки слід використовувати інформацію отриману з декількох джерел ступінь деталізації якої залежить від цілей проведення конкретної оцінки безпеки. Зокрема необхідна інформація включає: характеристики РАВ радіонуклідний склад як функція часу загальна кількість і активність фізичні і хімічні характеристики у тому числі швидкість газоутворення параметри масопереносу в умовах захоронення ; характеристики контейнера механічні і хімічні характеристики в умовах захоронення ; характеристики сховища розміри матеріал засипки/буфера конструкційний матеріал інженерно-технічні засоби ; характеристики майданчика геологічні гідрогеологічні інженерно-геологічні геохімічні умови ; характеристики біосфери природне середовище атмосферні умови гідрологія ; демографічні і соціально-економічні характеристики розподіл населення по території землекористування традиції харчування . 4.1.5. При обґрунтуванні безпеки сховища проводиться оцінка ізолюючих властивостей окремих бар'єрів сховища та системи геологічного захоронення в цілому як за нормальних умов так і при проектних аваріях. 4.1.6. При проведенні оцінки безпеки враховуються зовнішні події і процеси а також такі що можуть мати місце в межах майданчика геологічного сховища. Необхідно враховувати вплив хімічних та фізичних процесів тепловиділення іонізуюче випромінювання РАВ тощо на стан вміщувальних порід та стабільність гірничих виробіток. 4.1.7. При обґрунтуванні довгострокової безпеки геологічного сховища оцінюються явища що можуть бути спричинені глобальними природними і геологічними процесами зміни клімату неотектонічні рухи тощо . Можливість наслідків таких явищ враховується при проектуванні геологічного сховища. 4.1.8. Для оцінки довгострокової безпеки сховища використовуються такі індикатори безпеки як доза/ризик концентрація радіонуклідів у геологічному середовищі швидкість переносу радіонуклідів через інженерні бар'єри швидкість переносу радіонуклідів від геосфери до біосфери тощо. 4.1.9. Прогнозування довгострокової безпеки геологічного сховища має проводитися шляхом математичного моделювання міграція радіонуклідів у природному середовищі прогнозування доз/ризиків із залученням спостережень на природних аналогах або шляхом експериментів спрямованих на визначення подій що можуть мати місце у віддаленому майбутньому. При проведенні розрахунків оцінюється ступінь невизначеності вихідних параметрів та використовуваних моделей. 4.1.10. Виходячи з того що в геологічному сховищі мають бути захоронені довгоіснуючі РАВ оцінка його довгострокової безпеки проводиться на основі консервативного підходу на період часу порядку 106 років. 4.1.11. Використання доз/ризиків як індикаторів безпеки у зв'язку з невизначеністю вихідних параметрів та прогнозних моделей на віддалений період часу допускається при проведенні оцінки безпеки на період до 104 років що допомагає досягненню розуміння поведінки системи геологічного захоронення а також полегшує розрахунки доз та ризиків. На період 104 - 106 років і більше використовуються непрямі індикатори безпеки які характеризують стан геологічного середовища в зоні впливу сховища швидкість переносу радіонуклідів через бар'єри від геосфери до біосфери концентрація радіонуклідів у навколишньому природному середовищі . 4.1.12. Головним показником прогнозованого рівня безпеки який може забезпечити геологічне сховище у віддаленому майбутньому є цільове річне значення індивідуального ризику 10-6. Будь-які подальші зміни в проекті спрямовані на підвищення ефективності зниження ризику нижче 10-6 призведуть до зростання витрат не доцільних з точки зору зниження ризику. 4.1.13. При проведенні оцінки безпеки геологічного сховища на післяексплуатаційний період потенційні дози і ризики розраховуються щодо гіпотетичної критичної групи/груп населення які встановлюють виходячи з існуючої на сьогодні демографічної ситуації сучасних тенденцій її розвитку та звичок діяльності населення в районі впливу геологічного сховища а також з урахуванням потенційної діяльності в майбутньому. 4.1.14. Для стадії експлуатації враховується можливість порушення регламенту експлуатації геологічного сховища оцінюються поточне та потенційне опромінення персоналу і населення пов'язане з існуванням геологічного сховища. Як критерії безпеки для оцінки безпеки сховища на період експлуатації використовуються ліміти дози та/або ризику установлені НРБУ-97/Д-2000. 4.1.15. Результати оцінки безпеки документуються та оформлюються у вигляді звіту з аналізу безпеки геологічного сховища. Звіти з аналізу безпеки періодично переглядаються на основі експлуатаційного досвіду або зміни факторів що впливають на безпеку. Періодичність перегляду звітів з аналізу безпеки встановлюється Держатомрегулюванням. 4.2. Забезпечення якості З метою гарантування виконання вимог та додержання критеріїв безпеки при захороненні РАВ експлуатуюча організація оператор сховища розробляє і впроваджує програми якості. Упровадження програм якості гарантує що: проект сховища відповідає вимогам безпеки і може забезпечити додержання критеріїв безпеки при експлуатації сховища та після його закриття; сховище споруджене відповідно до проекту; характеристики всіх конструкційних елементів сховища структур систем і елементів важливих для безпеки відповідають проекту сховища; можливі зміни в проекті сховища характеристики бар'єрів властивості відходів експлуатаційні процедури контролюються і не призведуть до несприятливих наслідків для безпеки сховища; сховище експлуатується у встановлених проектом межах безпеки; персонал має необхідну кваліфікацію; розроблено регламенти та інструкції експлуатації сховища за нормальних умов та у разі аварій; забезпечено належний контроль проходження РАВ та відповідну документацію з експлуатації сховища; передбачено належні коригувальні дії у разі порушення умов нормальної експлуатації; виконуються передбачені вимоги до належного ведення документації розробленої протягом попередніх етапів життєвого циклу сховища та зберігання всієї інформації яка може бути важливою для безпеки в майбутньому.   Начальник Управління безпеки поводження з РАВ та зняття з експлуатації    Т. Я. Кутузова  Про затвердження Загальних положень забезпечення безпеки захоронення радіоактивних відходів у геологічних сховищах Наказ Державного комітету ядерного регулювання України від 29 травня 2007 року N 81 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 червня 2007 р. за N 605/13872 Відповідно до Законів України "Про поводження з радіоактивними відходами" "Про порядок прийняття рішень про розміщення проектування будівництво ядерних установок і об'єктів призначених для поводження з радіоактивними відходами які мають загальнодержавне значення" та з метою забезпечення державного регулювання у сфері поводження з радіоактивними відходами НАКАЗУЮ: 1. Затвердити Загальні положення забезпечення безпеки захоронення радіоактивних відходів у геологічних сховищах далі - Загальні положення що додаються. 2. Управлінню безпеки поводження з радіоактивними відходами та зняття з експлуатації Кутузова Т. Я. забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України. 3. Управлінню безпеки поводження з радіоактивними відходами та зняття з експлуатації Кутузова Т. Я. забезпечити доведення до відома зацікавлених організацій інформації про набрання чинності Загальних положень. 4. Державному підприємству "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки" Васильченко В. М. у місячний термін після державної реєстрації наказу забезпечити тиражування Загальних положень. 5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Голови Макаровську О. А.   Голова  О. А. Миколайчук  ПОГОДЖЕНО:     Міністр охорони здоров'я України    Ю. О. Гайдаєв  Міністр України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи        Н. Шуфрич  Міністр охорони навколишнього природного середовища України      В. Джарти  Міністр палива та енергетики України    Ю. Бойко