П 9-037-96

П 9-037-96 Правила експлуатації, обслуговування та ремонту електронавантажувачів на підприємствах Держкомрезерву України

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказом Держкомітету України по матеріальних резервах від 19.07.96 за № 94 ПРАВИЛА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА РЕМОНТУ ЕЛЕКТРОНАВАНТАЖУВАЧІВ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ДЕРЖКОМРЕЗЕРВУ КРАЇНИ П 9 037 96 Передмова 1 РОЗРОБЛЕНО І ВНЕСЕНО Українським науково-дослідним і проектно-вишукувальним інститутом проблем зберігання матеріалів і товарів НД І ПЗ проект Державного Комітету України по матеріальних резервах 2 ПОГОДЖЕНО з 6 управлінням Державного Комітету України по матеріальних резервах 3 НА ЗАМІНУ "Положение о планово-предупредительном ремонте и техническом обслуживании электропогрузчиков на предприятиях организации п/я А - 1442 від 19.02.1998 р.за №. 37 Зміст 1 Галузь використання ............................................................ 2 Нормативні посилання ........................................................ 3 Приймання та облік технічного стану електронавантажувача на підприємствах Держкомрезерву України 4 Експлуатація електронавантажувача 4.1 Підготовка електронавантажувача до обкатки 4.2 Порядок обкатки електронавантажувача 4.3 Вказівки щодо заходів безпеки при експлуатації електронавантажувача 4.4 Правила водіння 4.5 Функції права і відповідальність водія електронавантажувача 4.6 Документація щодо організації праці водія електронавантажувача 5 Технічне обслуговування електронавантажувача 5.1 Щозмінне обслуговування 5.2 Перше технічне обслуговування ТО - 1 5.3 Друге технічне обслуговування ТО - 2 5.4 Сезонне обслуговування 5.5 Рекомендації щодо технічного обслуговування систем і обладнання електронавантажувача 6 Ремонт електронавантажувача 6.1 Загальні положення 6.2 Передача електронавантажувача в капітальний ремонт і приймання після ремонту 6.3 Технічні вказівки щодо розбирання і очищення електронавантажувача 6.4 Підготовка до дефектації і ремонту складальних одиниць 6.5 Вимоги до дефектації складальних одиниць 6.6 Загальні вимоги до збирання складальних одиниць 6.7 Загальне складання електронавантажувача 6.8 Перевірка і випробування електро- навантажувача після ремонту 6.9 Основні вимоги техніки безпеки під час проведення ремонту 7 Експлуатація акумуляторних батарей електронавантажувача 7.1 Вітчизняні лужні нікель- залізні акумулятори 7.2 Вітчизняні кислотні свинцеві акумулятори 7.3 Болгарські акумуляторні батареї 7.4 Вимоги техніки безпеки і пожежної безпеки до зарядної станції і стиянки електронавантажувача 7.3 Порядок організації обслуговування акумуляторних батарей Додаток А Перелік складових частин базових і основних деталей електронавантажувача Додаток Б Акт про технічний стан електронавантажувача який передають в капітальний ремонт Додаток В Акт на здачу в капітальний ремонт електронавантажувача Додаток Г Акт на видачу з капітального ремонту електронавантажувача Додаток Д Протокол випробування після ремонту № Додаток Е Гарантійний талон № Додаток Ж Акт-рекламація № Додаток И Опис № упакованих складових частий електронавантажувача які здаються в ремонт приймаються з ремонту Додаток К Довідка про технічний стан складових частин які здаються в ремонт Додаток Л Залежність густини електроліту від температури Додаток М Орієнтовна температура замерзання електроліту при будь-якій густині його 1 Галузь використання Ці Правила установлюють загальні вимоги до експлуатації обслуговування та ремонту електронавантажувачів що постачаються на підприємства Держкомрезерву України. 2 Нормативні посилання В цих Правилах с посилання на такі нормативні документи: ГОСТ 9.032-74 ЕСЗКС. Покрытия лакокрасочные. Группы технические требования и обозначения; ГОСТ 9.104-79 ЕСЗКС Покрытия лакокрасочные. Группы условий эксплуатации; ГОСТ 32-74 Масла турбинные. Технические условия; ГОСТ 112-78 Е Термометры метеорологические стеклянные Технические условия; ГОСТ 201-76 Е Тринатрийфосфат. Тсхничсские услопия; ГОСТ 305-82 Топливо дизельное Технические условия ГОСТ 667-73 Кислота серная аккумуляторная. Техиические условия; ГОСТ 790-89 Мыло хозяйственное твердое и мыло туалетне. Правила приемки и методы испытания: ГОСТ 2263-79 Натр едкий технический. Технические условия; ГОСТ 2652-78 Е Калия бихромат технический. Технические условия; ГОСТ 2933-93 Аппараты электрические низковольтные. Методы испьгганий; ГОСТ 3134-78 Уайт-спирит. Технические условия; ГОСТ 3309-84 Е Часы настольные и настенные балансовые механические. Общие технические условия. ГОСТ 4366-76 Смазка солидол синтетический. Технические условия: ГОСТ 5100-85 Е Сода кальцинированная техническая. Технические условия; ГОСТ 6267-74 Смазка ЦИАТИМ - 201. Технические условия; ГОСТ 6709-72 Вода дистиллированная. Технические условия; ГОСТ 7827-74 Растворители марок Р-4 Р-5. Р-5А Р-12 для лакокрасочных материалов. Технические условия; ГОСТ 8433-81 Вещества вспомогательные ОП-7 и ОП-10. Технические условия; ГОСТ 8505-80 Нефрас-С 50/170. Технические условия; ГОСТ 8595-83 Е Лития гидроокись техническая. Технические условия; ГОСТ 8711-78 Амперметры и вольтметры. Общие технические условия; ГОСТ 9147-80 Е Посуда и оборулование лабораторные фарфоровые. Технические условия: ГОСТ 9285-78 Калия гидрат окиси технический. Технические условия. ГОСТ 10678-76 Е Кислота ортофосфорная термическая. Технические условия; ГОСТ 10689-75 Сода кальцинированная техническая из нефелинового сырья. Технические условия; ГОСТ 13078-81 Стекло натриевое жидкое. Технические условия. ГОСТ 15150-69 Машины приборы и другие технические изделия. Исполнения для различных климатических районов. Категории условия эксплуатации хранения и транспортирования и части воздействия климатических факторов внешней среды; ГОСТ 18188-72 Растворители марок 645 646. 647. 648 для лакокрасочных материалов. Технические условия. ГОСТ 18481-81 Е Ареометры и цилиндры стеклянные. Технические. условия ГОСТ 23216-78 Изделия электротехнические. Общие требования по хранению транспортированию временной противокоррозионной защите; ГОСТ 27544-87 Термометры жизни стеклянные; ОСТ 38.01407-86 Керосины осветительные; ОСТ 11 ПО. 7351002-73 Трубки капиляры штабины стеклянные; ТУ 10.16.0001 262-90 Электропогрузчики болгарского производства ЕВ-687; ЕВ-7І7: ЕВ-735; ЕВ-818.56. Сдача в капитальный ремонт и выдача из капитального ремонта. Технические условия; ТУ 38-1011232-89 Масла веретенные АУ; ТУ 78-7-102-90 Огнетушитель СО2 "Углекислотный ручной ОУ-3" "Руководство по ремонту" ввідповідних елекронавантажувачів вантажністю 2000 кг різних варіантів і модифікацій; 'Техническое описание и инструкция по эксплуатации руководство по ремонту" відповідних елекронавантажувачів. 3 Приймання та облік технічного стану елекронавантажувача на підприємствах Держкомрезерву України При прийманні елекронавантажувача виявити його стан після транспортування перевіркою: - відповідності заводського номера елекронавантажувача номеру зазначеному у формулярі; - зовнішнього вигляду і комплектності елекронавантажувача; - наявності упакованих в ящику запасних частин інструменту приладдя за відомістю ЗІП і супроводжувальної документації за формуляром або паспортом; - стану акумуляторної батареї яка транІспортується без електоріту. Про виявлені при прийманні елекронавантажувача недоліки або пошкодження складається акт. Акт підписують предстанники підприємства Держкомрезерву і транспортної організації. Акт необхідно надіслати транспортній організації або заводу-виготовлювачу в залежності від характеру заподіяних збитків або пошкоджень. Під час оформлення первинних документів робітник ремонтно-експлуатаційної служби підприємства повинен зазначити необхідні облікові дані в інвентарній книзі і формулярі на кожну одиницю обладнання Облік кількості і вартості елекронавантажувачів проводиться бухгалтерією. У кожною елекронавантажувача мас бути інвентарний номер який наноситься на елекронавантажувач і зазначається у всіх формах ремонтної документації. Записи про технічний стан елекронавантажувача заносяться в "Журнал обліку роботи елекронавантажувача". Задача робітника ремонтно-експлуатаційної служби відповідального за експлуатацію кожного дня переглядати журнал і вживати заходів щодо усунення виявленних у ньому несправностей слідкувати за правильним заповненням та своєчасним веденням журналу. 4 Експлуатація елекронавантажувача 4.1 Підготовка елекронавантажувача до обкатки Експлуатацію елекронавантажувача необхідно починати з обкатки тривалістю 50 годин. Використовувати елекронавантажувач без обкатки на повну потужність заборонено Під час обкатки відбувається припрацювання деталей тренування акумуляторної батареї у зв"язку з чим можливо послаблення кріплень. В цей період елекронавантажувач особливо потребує ретельного технічного обслуговування. Перед обкаткою необхідно: - очистити деталі і складальні одиниці від консерваційного мастила протерти від пилу і продути сухим стисненим повітрям; - перевірити затяжку зажимів електричних з"єднань за наявності пилу продути сухим повітрям. Зміряти опір ізоляції обмоток електродвигунів Відносно корпусу мегаомметром на 500 В клас 1.0. Якщо він у холодному стані менше 0 3 МОм електродвигун зняти з елекронавантажувача та просушити у печі при знятих кришках колекторних люках і температурі не більше 100оС або струмом до величини опору більше 0 5 МОм у нагрітому стані. При сушінні стумом величину струму через якірну обмотку і послідовно з"єднану обмотку збудження установити у межах 0 25-0 3 від номінального струму при загальмованому якорі. При ньому періодично через 10-20 хв двигун розгальмовувати на 5-10 с щоб дати можливість якорю повернутися і зайняти нове положення. Величину струму виміряти амперметром класу не нижче 2.5 межа 75 А: - залити електроліт провести зарядження акумуляторної батареї згідно з розділом 7 даних Правил; - перевірити надійність контактів на борнах акумуляторів наявність пробок на всіх банках справність звукового сигналу і провести тренувальні цикли згідно з розділом 7 даних Правил; - перевірити і підтягти усі нарізні зовнішні кріплення; - перевірити рівень масла у баку герметичність усіх з'єднань гідропривода і роботу циліндрів підйома і нахилу без навантаження за необхідності підтягнути з"єднання трубопроводів і долити масло. Теча масла у місцях з'єднань не допускається. За наявності повітря у циліндрі підйома переміщення каретки відбувається нерівномірно ривками . Для випускання повітря з гідросистеми необхідно відкрутити пробку циліндра підйома і підняти каретку коли з отвору з"явиться масло закрутити пробку; - перевірити справність рульового механізму; - перевірити справність ручного і ножного гальм і рівень гальмівної рідини у головному гальмівному циліндрі; - перевірити і за необхідності додати мастило згідно з картою змащення наведеній в інструкції по обслуговуванню і експлуатації елекронавантажувача. 4.2 Порядок обкатки електронавантажувача Роботу під час обкатки слід проводити з вантажем масою віл 75% номінальної вантажності. У процесі обкатки слід: - уважно слідкувати за роботою електродвигунів насоса шестерень ведучих колес. циліндрів нідйома і нахилу акумуляторної батареї переднього моста. рульовою управління; - не допускати глибокої розрядки акумуляторної батареї; - спостерігати за станом усіх кріплень елекронавантажувача своєчасно підтягувати всі болтові з'єднання; - слідкувати за герметичністю всіх з"єднань гідроприводу; - періодично перевіряти на дотик температуру маточин колес і гальмових барабанів. Нагрів указаних деталей при їзді без гальмування недопустимий; - після кожних 5 годин обкатки перівіряти ефективність роботи гальм; - робити повороти підйом та опускання вантажу нахил вантажопідйомника гальмування . рух вперед і назад. Після обкатки слід уважно оглянути електронавантажувач і перевірити усі кріплення промити фільтр гідросистему картери ведучих коліс провести перше технічне обслуговування ТО-1 . заправити гідросистему і картери ведучих коліс свіжим маслом і передати елекронавантажувач в експлуатацію для роботи з номінальним вантажем. 4.3 Вказівки щодо заходів безпеки при експлуатації елекронавантажувача. До керування елекронавантажувачем допускаються особи не молодші 18 років які пройшли спеціальне навчання і практичне стажування мають посвідчення на право керування елекронавантажувачем добре засвоїли правила техніки безпеки і експлуатації елекронавантажувача пройшли медичну комісію Водій елекронавантажувача повинен виконувати тільки ту роботу яка зазначена в його змінному завданні і технологічній карті переміщення продукції. Водій елекронавантажувача повинен знати: - улаштування і правила експлуатації елекронавантажувача; - правила руху елекронавантажувача по території підприємства; - способи навантаження і розвантаження вантажів на всіх видах транспорту; - правила підйому і укладання вантажів; - елементарні відомості з електротехніки; - сорти мастильних матеріалів які застосовуються; - інструкцію з техніки безпеки. Перед початком роботи водій елекронавантажувача зобов'язаний ознайомитися з місцем і умовами роботи а також перевірити: - ходову частину елекронавантажувача; - дію гальм і відсутність течі масла із гідросистеми: - надійність роботи механізму підйому і нахилу; - звукову сигналізацію. Водій елекронавантажувача не має права приступати до роботи при виявленні таких несправностей: - не відрегульовані або несправні гальма; - не справні звукові сигнали; - тріщини і розходження зварних швів на рамі або каретці вантажопідйомника і вилах; - шуми стукіт або скрегіт у гідросистемі; - ослаблення противаги або її некомплектності; - течі маслопроводів; - ослаблення кріплення вантажних ланцюгів і зірочок; - пошкодження ваптажних лапцюгів або їх опрацювання більше 10% під початкового розміру; - заїдання обертання катків рами і каретки; - ослаблення кріплення пальців циліндра нахилу. Під час роботи водій зобов"язаний: - уважно оглянути місця звідки потрібно підняти та куди опустити вантаж: - переміщатися по території відкритих площадок зі півидкіепо не більше 5 км/год в закритих складах - не більше 3 км/ год. обгін транспорту який рухається попереду заборонено; - розмішувати наптаж який піднімають рівномірно по ширині вил щоб уникнути його падіння при підйомі транспортуванні і опусканні; - перемішати на таж на піднятих вилах не більш ніж 300 мм під поверхні на площадках звільнених від снігу і льоду з рівним і твердим покриттям і необхідною міцністю з нахилом який не перевищує 3°; - піднімати і транспортувати вантаж тільки в справній тарі у відповідності з вантажністю електронавантажунача; - захват вантажу вилами проводити при положенні рами "від себе" а підйом вантажу проводити при вертикальному положенні рами; - не допускати різкого гальмування при переміщенні з вантажем а також крутих і різких поворотів при переміщенні елекронавантажувача з вантажем різкого переміщення важелів правління під час нахилу рами з піднятим вантажем; - перед підніманням або опусканням пакета вантажу загальмувати ручним гальмом електронавантажувач; - при підніманні вантажу вага якого наближається до максимальної вантажності електронанантажувача. необхідно: а підняти вантаж на 30-40 см; б припинити підйом і впевнитися в надійності дії механізмів і гальм в стійкості ватажу і електронавантажувача після чого продовжити підйом; - повільно нахиляти вперед вантажопідйомник з піднятим вантажем до вертикального положення і тільки за наявності опори ніч вилами; - у випадку коли вантаж має більші розміри по висоті і заважає подію оглядати дорогу транспортування вантажу рекомендується проводити переміщенням елекронавантажувача заднім ходом; - спуск під ухил з вантажем проводити заднім ходом в"їзд на нахил переднім ходом; - подавати сигнал: а на початку руху елекронавантажувача з місця вперед або назад; б у всіх випадках підйому і опусканні вантажу: в під час повороту проїзду біля дверей; г під час транспортування біля будівель; д під час зміни напрямку руху; е зустрівши на шляху свого руху людей; ж під час проїзду біля штабелів продукції і нерухомого транспорту; - притишувати рух у місцях скопичення людей у проходах під час проїзду через ворота і двері під час проїзду біля дверей; - рухатися на відстані не менше 10 м від транспорту який їде попереду і людей щоб уникнути наїзду; - підвозити до транспортних засобів необхідну кількість піддонів а після закінчення розваніаження - відвозити залишені вільні піддони у відведені місця зберігання; - у випадку відмовлення у роботі електрообладнання вимкнути ланцюг управління а потім роз"єднати з"єднувач електротехнічний акумуляторної батареї; - не торкатися оголених струмоведучих частин; - під час проведення профілактичних оглядів електрообладнання роз"єднати з"єднувач електротехнічний акумуляторної батареї; - зупинити роботу у випадку виявлення несправності у роботі електронантажувача виявити причину несправності і повідомити про це технічною керівника. Категорично забороняється експлуатувати несправний елекронавантажувач щоб уникнути виходу з ладу і аварії. Всі робот пов"язані з технічним обслуговуванням гідрообладнання проводи тільки за відсутності у системі робочого тиску. Зарядження акумуляторної батареї проводити тільки при відкритій кришці у спеціально відвуденному для цього приміщєнні. Щоб уникнути вибуху накривати прокладкою і закривати кришкою акумуляторну батарею дозволяється не раніше ніж через 1 годину після закінчення зарядження. Заряд і заміну акумуляторної батареї повинні проводити спеціально вивчені люди які мають допуск на проведення цих робіт. Для захисту очей шкіри і одягу під час роботи з електролітом необхідно надягти захисні окуляри гумові чоботи рукавички і фартух. Частини шкіри і одягу облиті лужним електролітом негайно змити трьохвідсотковим розчином борної кислоти і струменем води до повного видалення електроліту. При попаданні кислотного електроліту на шкіру або одяг необхідно змочити вражені місця 10% розчином нашатирного спирту або кальцинованої соди а потім промити водою. При оцінках необхідно негайно звернутися до лікаря. При загорянні елекронавантажувача підключити акумуляторну батярею і загасити вогнегасником вуглекислотним ОУ-3 за ТУ 78-7-102 піском або брезентом. Під час роботи елекронавантажувача необхідно слідкувати за ступенем зарядженості акумуляторної батареї Якщо при підїомі вил без ватажу величина напруги акумуляторної батареї буде нижче зазначеної в інструкції з експлуатації акумуляторних батарей роботу слід припинити і акумуляторну батарею зарядити. Елекронавантажувач розрахований на перевезення вантажу номінальної маси на довжині пробігу до 50 м. Донускається використання елекронавантажувача для перевезення вантажу на більші відстані але при цьому передбачати у роботі елекронавантажувача паузи для того щоб не перевантажувати електрообладнання. Після закінчення роботи водій елекронавантажувача зобов"язаний поставити його у відведене місце відключити і загальмувати. Водію забороняється: - залишати своє робоче місце з піднятим вантажем Якщо необхідно залишити елекронавантажувач потрібно опустити вантаж загальмувати елекронавантажувач стояночним гальмом і вийняти ключ з вимикача лапцюга управління; - користуватися відкритим вогнем і курити на відстані ближче 2 м від акумуляторної батареї під час роботи технічного обслуговування або ремонту елекронавантажувача і у приміщенні де проводиться зарядження батареї; - залишати на відкритій батареї інструмент або інші металеві предмети - зберігати на елекронавантажувачі промаслені або змочені паливом обтиральні матеріали; - знаходитися під піднятим вантажем; - перевозити на елекронавантажувачі людей; проводити вантажно-розвантажувальні роботи під лініями електропередач; - нахиляти вперед від вертикального положення вантажопідйомник з піднятим вантажем що може стати причиною перекидання елекронавантажувача; - піднімати і опускати вантаж при переміщенні елекронавантажувача. При аварії яка стала причиною нещасного випадку. або привела до поломки механізму подій елекронавантажувача зобов"язаний негайно інформувати про це адміністрацію підприємства і залишити елекронавантажувач на місці пригоди. 4.4 Правила водіння 4.4.1 Послідовність дій при управлінні елекронавантажувачем: - очистити підлогу педалі. важелі елекронавантажувача і руки водія від води мастила і т.п.; - перевірити чи немає навколо елекронавантажувача небезпеки для руху: - з"єднати з"єднувач електротехнічний акумуляторної батареї; - вставити ключ у вмикач ланцюга управління і його обертом за годинниковою стрілкою замкнути ланцюг управління; - установити вантажопідйомник у транспортне положення; - установити реверсивний перемикач у положення відповідно напрямку руху "Вперед" або "Назад" розгальмувати: - повільно натиснути правою ногою на педаль контролера. Потрібно пам"ятати що довгочасна їзда на елекронавантажувачі допустима тільки на безреостатних позиціях їзда па 1 2 і 3 позиціях контролера контакторне виконання більше 1 5 хв не допускається. 4.4.2 Послідовність дій при загальмуванні: - за 5-6 м до передбаченого місця зупинки повільно відпустити педаль контролера; - плавним натиском правої ноги на гальмівну педаль загальмувати елекронавантажувач. 4.4.3 Послідовність дій під час зміни напрямку руху: - відпустити педаль контролера; - загальмувати елекронавантажувач; - перевести реверсивний перемикач в стан який забезпечує протилежний напрямок руху; - розгальмувати елекронавантажувач; - плавно натиснути на педаль контролеру. 4.4.4 Якщо водію елекронавантажувача необхідно тимчасово відлучитися він повинен: - зупинити елекронавантажувач на горизонтальній площадці і зафіксувати гальмівну педаль у крайньому нижньому положенні; - установити важіль реверсивного перемикача в нейтральне положення; - установити вантажопідйомник вертикально і опустити вила на підлогу; -обернути ключ у вимикачі ланцюга управління проти годинникової стрілки і вийняти його. 4.4.5 Під час зберігання електронавантажувача між робочими змінами необхідно роз"эднати з"эднувач електротехнічний. 4.4.6 Для здійснення підіймання і опускання вантаж нахилу вантажопідйомника або робочого руху вантажозахватного пристрою необхідно перенести відповідну рукоятку гидророзподільника в положення зазначене в таблиці розташований поряд з рукоятками. 4.47 При спрацюванні запобіжного клапана гідророзполільника необхідно негайно відпустити рукоятку. 4.4.8. Для того щоб правильно взяти вантаж на вила необхідно: - під"їхати до стелажа на відстань 1 м при транспортному положенні вил вила підняті на 100 мм над рівнем землі вантажопідйомник нахилений назад до упору : - установити вантажопідйомник у вертикальне положення; - підняти опустити вила на необхідну висоту; - повільним переміщенням електронавантажувача вперед підвести вила під вантаж до упору спинками вил у вантаж і загальмувати електронавантажувач: - підняти вантаж на 100 мм. відпустити гальмівну педаль; - виїхати від стелажа на 1 м; - нахилити раму вантажопідйомника назад до упору опустити підняти вила на висоту 200-300 мм від землі. 4.4.9 Для чого щоб правильно укласти вантаж на стелаж необхідно: - піднести електронавантажувач до стелажа на відстань 1 м; - установити вантажопідйомник у вертикальне положення: - підняти вантаж на необхідну висоту; - повільно просувати електронавантажувач доки вантаж не буде знаходитися в комірці стелажа; - повільно покласти вантаж на місце за необхідності нахилити вантажопідйомник вперед і звільнити вила. 4.5 Функції права і відповідальність водія електронавантажувача. 4.5.1 Функції водія електронавантажувача: - одержання завдання на виконання робіт; - підбір вантажозахватних пристроїв які відповідають вазі і характеру вантажу; - транспортування укладання вантажів у штабель стелаж на місцях зберігання; - завантаження і ризвантаження залізничних вагонів автомашин контейнерів і т.д.; - догляд за транспортними засобами; - до початку роботи приймання і проведення зовнішнього огляду електронавантажувача перевірка справності рульового механізму. акумуляторних батарей гальм освітлення підпис у журналі про одержання електронавантажувача; - здача електронавантажувача наприкінці зміни на черговій стоянці або зарядній станції ; проведення необхідного технічного обслуговування і перевірки стану електронавантажувача; - підпис у журналі про здачу електронавантажувача з записом зауважень щодо вад в його роботі за наявності таких . 4.5.2 Права і відповідальність водія електронавантажувача Водій має право: - припинити роботу при несправності електронавантажувача; - вимагати від безпосереднього керівника забепечення умов безпеки роботи; - доиагатися підвищення кваліфікації; - вносити пропозиції щодо поліпшення організації роботи і умов праці Водій електронавантажувача несе відповідальність за: - невчасне виконання роботи; - проведення роботи без вказівки безпосереднього керівнника; - порушення трудової дисципліни. - недотримання правил пожежної безпеки і техніки безпеки. 4.6 Документація щодо організації праці водія електронавантажувача: - журнал одержання і здачі транспортних засобів; - змінне завдання дорожній лист ; - талони на ремонт транспортних .засобів; - інструкція по управлінню і експлуатації електронавантажувача; - свідоцтво про одержання інструктажу по управлінню і експлуатації електронавантажувачів; - інструкція з техніки безпеки. 4.6.1 Порядок використання і зберігання документації. Водій розписується у журналі про одержання і здачу електронавантажувача. Той хто приймає електронавантажувача робить позначення в журналі про його технічний стан і розписується. Журнал зберігається на стоянці. У змінному завданні дорожньому листі зазначається робот яка доручається водію. Наприкінці зміни керівником ділянки яка обслуговується робиться позначка про тривалість відпрацьованого часу і якість роботи. Змінне завдання дорожній лист під час роботи знаходиться у водія. При поломці під час роботи електронавантажувача особа якій підпорядкований водій направляє машину в ремонт. В талоні зазначається номер електронавантажувача час години хвилини направлення його в ремонт прізвище і табельний номер водія а також характер несправності. Інструкція по управлінню і експлуатації електронавантажувачів видасться під розписку водію який зобов'язаний зберігати її у себе. Примірник інструкції повинен знаходишся на стоянці електронавантажувача. Розписка про одержання водієм інструкції разом із свідоцтвом про проходження ним інструктажу зберігається у особи якій підпорядкований водій. Інструкція з техніки безпеки вивішується на стоянці електронавантажувача. 5 Технічне обслуговування електронавантажувача Надійна робота електронавантажувача найкращим чином забезпечується своєчасним проведенням технічного обслуговування Технічне обслуговування - комплекс операцій для підтримки працездатності або справності виробу при використанні за призначенням чеканні зберіганні та транспортуванні. Під операцією технічною обслугоіічііання мають на увазі закінчену частину технічного обслуговування складової частини виробу яка виконується на одному робочому місці виконавцем певної спеціальності Операції або види технічною обслуговування виконуються на підприємстві яке експлуатує електронавантажувача по заздалегідь складеному плану без розбирання вузлів. Під час технічного обслуговування може проводишся усунення дрібних несправностей зачинення забоїн задирок подряпин заварка тріщин і т.п. Обслуговування електронавантажувача по періодичності підрозділяється на такі види: - щозмінне обслуговування - наприкінці зміни або після повернення до парку незалежно від кількості пропрацованних годин у зміні; перше технічне обслуговування ТО-1 - через 100 год. роботи; - друге технічне обслуговування ТО-2 - через 500 год. роботи; - сезонне обслуговування - два рази на рік орієнтовано у травні і листопаді; - щорічне обслуговування. - через 2000 год. роботи або один раз на рік. Якщо тривалість роботи за місяці менше періодичності першого технічного обслуговування то ТО-1 проводити не менше одного разу на місяць а ТО-2 не менше одного разу па півріччя. Величина ремонтного циклу від уведення в експлуатацію до капітального ремонту встановлюється 7000-8000 машиногодин* в залежності від марки електронавантажувача. 5.1 Щозмінне обслуговування При щозмінному обслуговуванні необхідно: - очистити електронавантажувача від пилу бруду вологи; - переконатися у відсутності пошкоджень тріщин забоїв ум"ятин ; - перевірити на підсутність течі масла із картерів ведучих коліс герметичність гідропривода; - перевірити надійність з"єднання з"єднувача електротехнічного; - перевірній кріплення і справність вантажопідйомника. Наявність і стан шплінтів у шарнірних з'єднаннях ланнюгів рівномірність переміщення і відсутність заїдань рухомих елементів; - перевірити справність звукового сигналу; - переконатися у справності рульового управління надійності кріплення коліс: - переконатися у справності гальм; - провести обслуговування акумуляторної батареї. 5.2 Перше технічне обслуговування ТО-1 Під час першого технічного обслуговування необхідно: - провести весь обсяг робіт щозмінного обслуговування; - перевірити і за необхідності відрегулювати натяг вантажних ланцюгів; - перевірити рівень масла в картерах ведучих коліс; - прочистити вентиляційні отвори сапунів ведучих коліс промити у гасі щіткою і продути стиснутим повітрям ; - перевірити стан і кріплення всіх елементів гальма і рульового управління; - перевірити кріплення електродвигунів ведучих коліс та коліс що управляються; * Машиногодина -година руху електронавантажувача або година роботи підйомного пристрою - перевірити кріплення деталей і складальних одиниць вантажопідйомника і гідропривода; - перевірити рівень масла у баку промити фільтр у зливній магістралі і сітку фільтра заливної горловини фільтри промити у гасі щіткою і продути стиснутим повітрям : - провести обслуговування електродвигунів панелі контролера та ін. електрообладнання у відповідності з інструкцією по експлуатації електрообладнання; - злити із збірних жолобів акумуляторного ящика електроліт після зняття з електронавантажувача батареї і викручення з ящика пробки - перевірити опір ізоляції акумуляторної батареї згідно з методикою викладеною у технічному описі електронавантажувача; - змастити електронавантажувач у відповідності з картою змащування наведеній в інструкції по технічному обслуговуванню і ремонту електронавантажувача. 5.3 Друге технічне обслуговування ТО-2 Виконуючи ТО-2 необхідно: - виконати весь обсяг роботи ТО-1; - частково розібрати електродвигуни згідно з методикою викладеною в технічному описі і інструкції по експлуатації елесктрообладнання. Оглянути і за необхідності відремонтувати якорі котушки електрощітки підшипники; - відрегулювати натиск провал і розхил силових контактів і контактів; - перевірити вільний хід рульового колеса і натяг лапцюга рульового управління; - перевірити стан гальмівних накладок величину зазорів між колодками і гальмівними шківами утримування електронавантажувача на ухилі. Після цього заміряти довжину гальмівного шляху; - перевірити стан і регулювання підшипників маточин ведучих коліс; - перевірити правильність спрацьовування мікроперемикачів установлених на приводі гальма механізмі вмикання контролері і колесі що управляється; - змастити електронавантажувач відповідно з картою змащування. 5 4 Сезонне обслуговування Для підготовки електронавантажувача до експлуатації у холодну або теплу пору року повинно виконуватися два рази на рік сезонно обслуговування.Воно суміщається з проведенням ТО-2. При цьому необхідно: - промити гідросистему замінній мастило в агрегатах; - замінити електроліт в акумуляторній батареї. Під час проведення сезонного обслуговування трудомісткість технічного обслуювування збільшується на 30%. Під час проведення щорічного технічного обслуговування замінити спрацьовані ущільнення і вузли розібрати за необхідності і промити насос розподільник запобіжний клапан і ін. агрегати 5.5 Рекомендації щодо технічного обслуговування систем і обладнання електронавантажувача. 5.5.1 Ведучі колеса Основними операціями з технічною обслуювування ведучих коліс є: підтягування зовнішніх кріплень періодичне доливання заміна і контроль масла у масляних ваннах картерів редукторів. змащення підшипників коліс і внутришнього зачіплюання. Якщо масло в редукторах ведучих коліс сильно забруднене або виявлені металеві частки то перед заливанням свіжою масла слід промити картери гасом. 5.5.2 Гідравлічна система Масло призначене для заливання має бути в опломбованій тарі і забезпечене паспортом який свідчить про відповідність його нормативно-технічними документації НТД . Допускається заливання у гідросистему непаспортизованого масла із загальної тари з попередньою перевіркою його на відповідність НТД з наступним відстоюванням і фільтрацією. Забороняється використовувати масло яке застосовувалося раніше а також суміш масел. Масло слід заливати тільки через фільтр установлений в заливній горловині. Знімати фільтр категорично заборонено. Електронавантажувач постачається з повністю заправленою гідросистемою. Перша заміна масла проводиться після обкатки електронавантажувача тобто через 50 год. роботи. Надалі заміна масла робиться згідно з інструкцією по технічному обслуговуванню і ремонту електронавантажувача. Під час сезонної заміни масла додатково видалити масло з усієї гідросистеми. Не менше одного разу на два роки слід повністю розібрати гідросистему і промити металеві деталі у гасі. а гумові вироби у чистому маслі. Після заміни масла необхідно: - видалити повітря з гідросистеми; - підйомом каретки і нахилом вантажопідйомника перевірити герметичність з"єднань. Категорично забороняється включати насос за відсутності масла у баку. 5.5.3 Електрообладнання Якщо виявлено пошкодження електричної проводки або ізоляції акумуляторної батареї то слід усунути пошкодження і заміряти опір ізоляції електричної проводки і акумуляторної батареї Огляд двигунів пересування слід проводити із оілядової канави двигун підйома для огляду необхідно зняти з електронавантажувача. Обсяг і періодичність обслуговування електрообладнання викладені в технічному описі і інструкції по експлуатації електрообладнання. 5.5.4 Регулювання складальних одиниць необхідно проводити у відповідності з інструкцією по технічному обслуговуванню і ремонту електронавантажувача. 5.5.5 Консервація і зберігання електронавантажувача. Електронанантажувач який не буде використовуватись у запланованому періоді але передбачений для використання в майбутньому також потребує технічного обслуговування. Консервація - це операція технічного обслуговування при зберіганні яка виконується з метою захисту електронавантажувача від корозії в період довгострокового простою. Виконується у відповідності з інструкцією по експлуатації протягом 30 діб з моменту закінчення експлуатації електронавантажувача і повторюється через кожні шість місяців. Консервацію електронавантажувача який рідко використовується необхідно виконувати якщо перерви в його використанні перевищують 30 діб. Роботи з консервації і переконсервації проводити в опалюваному приміщенні яке вентилюється і забезпечене протипожежними засобами у Відповідності з вимогами техніки безпеки і промсанітарії з температурою оточуючого повітря не нижче плюс 15 оС і відносною вологістю не вище 70% Електронавантажувач який підлягає консервації повинен пройти чергове технічне обслуговування і має бути заправлений мастильними матеріалами. У формулярі електронавантажувача потрібно зробити позначку про постановку на консервацію. Акумуляторну батарею необхідно зберігати окремо від електронавантажувача у відповідності з інструкцією По експлуатації акумуляторної батареї Кожен рік необхідно проводити переконсервацію. При ньому слід виконати такі операції: - розконсервувати електронавантажувач; - провести ТО-2; - пропрацювати на електронавантажувачі від 10 хв до 20 хв виконуючи всі операції вантажопідйомником; - законсервувати знову Під час розконсервації необхідно зняти електронавантажувач з підставок видалити консерваційне мастило скребками з листової гуми або м"яких пород дерева і протерти ганчір"ям змоченим паливом дизельним за ГОСТ 305. Електронавантажувача слід зберігати при температурі повітря від мінус 25°С до плюс 40 °С в закритих або ін.приміщеннях з природною вентиляцією без штучно регульованих кліматичних умов де коливання температури і вологості повітря суттєво менші ніж на відкритому повітрі. Правильність зберігання перевіряти не менше одного разу на два місяці. При контролі зберігання перевірити правильність установлення на місці стоянки стійкість відсутність течі масла наявність запобіжною мастила відсутність іржі. Перед використанням законсервованого електронавантажувача його необхідно промити 5 5.6 Всі операції технічного обслуговування мають виконуватися у повному обсязі і в установлені терміни. Технічне обслуговування виконується силами ремонтно-експлуатаційної служби з залученням робочих зайнятих управлінням електронавантажувачів. 6 Ремонт електронавантажувача 6.1 Загальні положення Після відпрацювання кожним електронавантажувачем обумовленої кількості годин проводяться різні види ремонтів черговість і періодичність яких визначаться призначенням електронавантажувача його конструктивними і ремонтними особливостями умовами експлуатації. електронавантажувач направляється в ремонт коли необхідно відновити його працездатність яка порушена у процесі експлуатації внаслідок спрацювання деформації старіння і ін.пошкоджень деталей і порушення посадок з"єднань. Ремонт зводиться головним чином до замінення спрацьованих і пошкоджених елементів деталей вузлів і агрегатів готовими запасними деталями вузлами і агрегатами. Допускається відновлення спрацьованих поверхонь і пошкоджених нарізок а також усунення тріщин деформацій та ін.пошкоджеінь деталей. В залежності від характеру й обсягу робіт які виконуються передбачаються такі види ремонту електронавантажувача і його агрегатів: - поточний; - капітальний; - неплановий. Метою поточного ремонту є усунення несправностей які виникли шляхом заміни або відновлення спрацьованих або пошкоджених деталей крім базових зазначених у додатку А. Під час поточного ремонту електронавантажувача замінюються або ремонтуються несправні елементи у т.ч. і основні агрегати які потребують поточного або капітального ремонту. Поточний ремонт проводиться за необхідності експлуатаційним персоналом і ремонтною службою підприємства яке експлуатує електронавантажувача. Метою капітального ремонту електронавантажувача є повне відновлення його технічного стану шляхом заміни або відновлення усіх спрацьованих і пошкоджених агрегатів вузлів і деталей. Ремонт вважається капітальним якщо більшість його основних агрегатів у тому числі і ведучий міст та міст яким управляють вантажопідйомний пристрій і шасі потребують капітального ремонту. Ремонт агрегата вважається капітальним якщо його базова деталь потребує ремонту. В капітальний ремонт направляються електронавантажувачі які відпрацювали свою планову доремонтну технічну норму пробігу і за своїм технічним станом потребують ремонту. При проведенні ремонтних операцій необхідно суворо дотримуватися правил безпеки праці наведених у відповідних розділах даних Правил вимог "Правил безопасности труда при эксплуатации электропогрузчиков" і усіх правил по видах робіт які виконуються під час ремонту. Неплановий ремонт - це ремонт постановка електронавантажувача на який здійснюється без попереднього призначення. Причинами які визивають проведення непланового ремонту електронавантажувача можуть стати порушення установлених режимів роботи внаслідок неякісного виготовлення і ремонту пошкоджень або прихованих дефектів. Порушення виробничого процесу підприємства яке спричинилося відмовою електронавантажувача у зв"язку з механічним пошкодженням розглядається як аварія і складається акт. Комісією по розслідуванню виявляються причини які визвали відмову або аварію розробляються і пропонуються заходи щодо запобігання повторення подібних випадків. Якщо причиною відмови стали конструкція електронавантажувача або дефекти його виготовлення то необхідно про це повідомити завод-виготовлювач. При правильній організації і функціонуванні системи планово-попереджувального ремонту електронавантажувачів на підприємстві непланові ремонти виняткові. 6.2 Передача електронавантажувача в капітальний ремонт і приймання після ремонту Здача електронавантажувача в ремонт і видача його з ремонту має проводитися у відповідності з вимогами даних Правил. ТУ 10.16.0001.262 і технічної документації на ремонт затвердженої в установленому порядку. Здана в ремонт та видача з ремонту електрообладнання а також акумуляторних батарей електронавантажувача повинна проводитися в спеціалізованих цехах і підприємствах у відповідності з вимогами технічної документації на ремонт затвердженої в установленому порядку. Електронавантажувач який передається в капітальний ремонт і приймається після ремонту повинен відповідати за типом та конструкцією документації заводу-виготовлювача. Допускається заміна оригінальних деталей і вузлів виготовленими на ремонтному підприємстві тільки у випадку якщо вони не погіршують експлуатаційні якості не порушують взаємозамінюваності деталей і вузлів і не погіршують зовнішньою вигляду електронавантажувача. Допускається відхилення від конструкції і розмірів деталей внаслідок особливостей ремонтних робіт допустиме спрацювання ремонтні розміри якщо ці відхилення відповідають затвердженій технічній документації. 6.2.1 Передача електронавантажувача в капітальний ремонт 6.2.1.1 Електронавантажувач який передається в капітальний ремонт повинен бути повністю укомплектованим і чистим. Допускається відсутність деяких елементів кріплень - не більше 10% їх загальної кількості і деяких дрібних зовнішніх елементів. Заміна деталей і вузлів перед передачею електронавантажувача в ремонт непридатними не допускається. 6.2.1.2 Під час передавання електронавантажувача в капітальний ремонт замовник передає ремонтому підприємству: - акт дефектний про технічний стан електронавантажувача додаток В ; - технічний паспорт електронавантажувача; - паспорти підприємства-виготовлювача на складові частини за наявності ; - аварійний акт якщо електронавантажувач направляється в ремонт внаслідок аварії . Замінені вироби у яких є заводські номери електродвигуни силові циліндри насоси та ін. зазначаються в паспорті. 6.2.1 3 Приймання електронавантажувача в ремонт полягає в ретельному зовнішньому огдяді і складенні двостороннього акта на здачу в капітальний ремонт електронавантажувача додаток В в якому зазначається загальний технічний стан укомплектованість і стандартність електронавантажувача. 6.2.1.4 Допускається здавати в ремонт електронавантажувач без акумуляторних батарей. 6.2.1.5 Елсктронавантажувач приймається в капітальний ремонт тільки з такими пошкодженнями які виникли внаслідок нормальної експлуатації і природного спрацювання. 6.2.1.6 Електронавантажувач з аварійними пошкодженнями направляється в ремонт тільки за наявності акта на аварію оформленого в установленому порядку у присутності технічного представника вищої організації замовника. У акті мають бути зазначені усі деталі і складальні одиниці які вийшли із ладу внаслідок аварії. Вартісь ремонту такого електронавантажувача сплачується по попередньо узгодженій з замовником калькуляції. Замовник зобов'язаний у триденний Істермін із дня відправлення електронавантажувача в ремонт письмово сповістити ремонтне підприємство про відправлення 6.2.1.7 Під час приймання в ремонт електронавантажувача без представника замовника ремонтне підприємство повинні в односторонньому порядку скласти акт додаток В з наступним сповіщенням замовника в п"ятиденний термін від дня приймання. До сповіщення повинен бути прикладений один примірник приймальною акта. 6.2.1.8 У випадку відмови в прийманні електронавантажувача ремонте підприємство зобов"язане: - прийняти електронавантажувач на відповідальне зберігання терміном до одного місяця; - протягом п"яти днів направити замовнику акт додаток В з зазначенням причин відмовлення в прийманні. Якщо замовник не усуне зазначені в акті недоліки у двадцятиденний термін з моменту його одержання і не заявить про зняття з ремонту електронавантажувача ремонте підприємство має право за узгодженням з замовником доукомплектувати вироби або усунути дефекти не передбачені нормативно-технічною документацією на ремонт стягнувши з замовника вартість додаткових витрат згідно калькуляції складеній ремонтним підприсмсівом або відіслати вироби назад замовнику за його рахунок 6.2.2 Передача електронавантажувача після ремонту проводиться представником ремонтного підприємства з оформленням акта на видачу додаток Г . 6.2.2.1 Виданий з ремонту електронавантажувач повинен відповідати вимогам зазначеним в нормативно-технічній докуметації на ремонт 6.2.2.2 Електронавантажувач який передасться з ремонту повинен бути відремонтованим обкатаним і випробуваним відповідно до вимог технічної документації на ремонт і інструкції по експлуатації і обслуговуванню електронавантажувача. 6.2.2.3 На електронавантажувачі має бути табличка з зазначенням виду і часу ремонту скороченого найменування ремонтного підприємства. 6.2.2.4 Результати обкатки заносяться до журналу а результати випробувань - до протоколу по наведеному зразку додаток Д . які зберігаються у ВТК. Обкатка електронавантажувача повинна проводитися згідно з технічними вимогами на капітальний ремонт електронавантажувачів. 6.2.2.5 Електронавантажувач який випускається з ремонту пред"являється для огляду і перевірки замовнику зі знятою акумуляторною батареєю. Розбирання агрегатів і складальних одиниць для огляду не допускається. 6.2.2.6 За вимогою замовника електронавантажувач повинен бути перевірений представником ремонтного підприємства на ходу з усіх експлуатаційних параметрів згідно з технічною документацією на ремонт для чого па електронавантажувач установлюється контрольна акумуляторна батарея ремонтного підприємства. Замовник має право припинити перевірку працездатності електронавантажувача або складової частини за наявності одного з таких дефектів: - перегріву окремих деталей і складових частин електронавантажувача; - течі масла і робочої рідини; - різкого стукоту і шуму в електродвигунах або інших складових частинах; - невиконання електронавантажувачем будь-яких видів робіт передбачених інструкцією по експлуатації і обслуговуванню. У випадку виявлення представником замовника будь-яких несправностей ремонтне підприємство зобов'язане усунути їх в триденний термін або дати справний електронавантажувач. Складається акт на видачу з капітального ремонту елсктронавантажувача додаток Г . 6.2.2.7 До виданого з ремонту елсктронавантажувача ремонтне підприємство повинне додавати таю документи: - паспорт або формуляр заводу-вшотеплювача з відміткою про проведений ремонт; - гарантійний талон додаток Е ; - акт про видачу електронавантажувача з ремонту додаток Г . У паспорті формулярі повинен бути відповідний запис про замінені вироби які мають заводські номери а також запис про випробування консервацію і упаковку електронавантажувача. 6.2.2.8 Ремонте підприємство мас повідомити про день видачі відремонтованого електронавантажувача або складових частин. Замовник зобов'язаний в п"ятиденний термін після одержання сповіщення про готовність електронавантажувача прийняти його від виконавця. У випадку неявки представника замовника протягом 15 днів від дня сповіщення замовника ремонтне підприємство має право відправити електронавантажувач будь-яким видом транспорту за рахунок замовника. 6.2.2.9 Відповідальний представник замовника який прибув для приймання електронавантажувача повинен мати доручення і поснідчсння на право упраиліини електронавантажувачем. 6.2.2.10 При прийманні електронавантажувача ремонтне підприємство забезпечує представника замовника необхідним інструментом і надає для ознайомлення всю технічну документацію яка стосується ремонту даного електронавантажувача. 6.2.2.11 При прийманні перевіряється: - комплектність електронавантажувача; - якість збирання і регулювання; - працездатність на холостому ходу і під навантаженням. 6.2.2.12 Огляд. випробування і . здача відремонтованого електронавантажувача проводиться до його пофарбування. 6.2.2.13 Прийнятий з ремонту електронавантажувач відвантажується підприємству-замовнику з додаванням гарангійного талона додаток Е на якість ремонту. Гарантійний термін експлуатації - 6 місяців від дня введення електронавантажувача або складової часіини в експлуатацію але не більше 10 місяців з моменту видачі з ремонту. Гарантії ремонтною підприємства поширюються на весь електронавантажувач незалежно від того хто виготовив або ремонтував його крім шин і виробів які входять до складу приладдя . 6.2.2.14 Після одержання електронавантажувача від ремонтного підприємства замовник зобов"язаний: - зазначити у паспорті формулярі дату введення електронавантажувача до експлуатації і показання лічильника напрацювання якщо є такий перед початком експлуатації; - обкатати електронавантажувач або складову частину у режимі встановленому інструкцією по експлуатації і обслуговуванню заводу-виготовлювача; - здійснювати експлуатацію і обслуговування електронавантажувача у відповідності з правилами встановленими інструкцією по експлуатації і обслуговунапню електронавантажувача заводу-виготовлювача. 6.2.2.15 Ресурс відремонтованих електронавантажувачів має перевірятися один раз на два роки. Перевірці піюіяіає один електронавантажувач. 6.2.3 При виявленні дефектів у відремонтованому електронавантажувачі у період післяремонтного гарантійною терміну експлуатації замовник має право на нред"явлення рекламації ремонтному підприємству оформленої актом. Форма акта наведена у додатку Ж. У випадку виникнення в гарантійний період відмови електронавантажувача замовник повинен визвати представника ремонтною підприємства. При цьому замовник повинен повідомити: - позначення і номер електронавантажувача присвоєні ремонтним підприємством; - дату видачі з ремонту; - напрацювання до відмови; - режим експлуатації; - умови за яких виявлена підмова; - стислий виклад характеру дефекту. Одержавши сповіщення про виявлені у відремонтованому електронавантажувачі дефекти ремонте підприємство зобов"язане у шестиденний термін від дня одержання сповіщення направити свого уповноваженого представника для виявлення причин що визвали відмову. Після виявлення причин виникнення відмови представники замовника і ремонтного підприємства складають. акт-рекламацію додаток Ж . Якщо представник ремонтного підприємства не з'явився у десятиденний термін з моменту відправлення сповіщення замовник складає односторонній акт-рекламацію додаток Ж за обов'язковою участю компетентного представника сторонньої організації і направляє його ремонтому підприємству. Зазначений акт має двосторонню силу. У цьому випадку для одержання деталей й збиральних одиниць замість тих які вийшли з ладу до акта додається квитанція транспортних організацій про відправку ремонтному підприємству спрацьованих деталей і складальних одиниць. До прибуття представника ремонтного підприємство замовник зобон"язаний зберігти той стан електронавантажувача або складової частини при якому виявлена відмова за винятком тих випадків коли відмова електронавантажувача або складової частини може стати причиною аварії або нещасного випадку. Відмова електронавантажувача або складової частини яка сталася з вини ремонтного підприємства у період післяремонтного гарантійного терміну усувається ремонтним підприємством не пізніше ніж в п"ятнадцятиденний термін від дня одержання рекламації. За угодою з ремонтним підприємством замовник може усунути несправність по прийнятій рекламації своїми силами за рахунок кошт ремонтного підприємства. Відправка деталей які вийшли з ладу з вини ремонтного підприємства на ремонте підприємство і назад замовнику відновлення їх працездатності проводиться за рахунок ремонтного підприємства деталей які вийшли з ладу з вини замовника - за рахунок останнього включаючи витрати на викликання представника ремонтного підприємства. Ремонтне підприємство не приймає рекламації на якість ремонту електронаваитажувача у випадку: несправності яка виникла внаслідок порушення правил транспортування зберігання експлуатації і обслуговування; - відсутності документації встановленої форми яка видається ремонтним підприємством на відремонтований елсктронавантажувач; - дефектів аварійного характеру які сталися не з вини ремонтного підприємства; відсутності на складових частинах тавра ВТК ремонтного підприємства; - відсугність гарантійного талона або позначки про ремонт у паспорті формулярі зробленої ремонтним підприємством. випадку пред"явлеиня безпідставних рекламацій ремотне підприємство може усунути несправності за рахунок замовника у терміни установлені за узгодженням сторін. Післяремонтний гарантійний термін має були подовжений на тривалість знаходження електронавантажувача або збиральної одиниці у ремонті в період гарантійного терміну з вини ремонтного підприємства про що проводиться запис у формулярі або гарантійному талоні. 6.3 Технічні вказівки щодо розбирання і очищення електронавантажувача Незалежно від виду наступного ремонту поточний або капітальний електронавантажувач підлягає очищенню миттю і просушуванню Перед миттям повинні бути зняті акумуляторні батареї і лист підлоги а електричні апарати - загорнуті у поліетиленове полото. Електронавантажувач необхідно направити на спеціально обладнане місце і мити струменем води тиском 14 7-19.6 Па 1 5-2 кгс/см2 . Стежити за тим щоб вода не попалала на складальні одиниці і апарати електрообладнання. Після миття електронавантажувач обдути сухим стисненим повітрям протерти ганчір"ям і направити на розбирання. Масляні плями на поверхні електронавантажувача миються гарячим мильним розчином. Миття акумуляторної батареї проводиться щіткою і чистою водою після ретельного загортання усіх пробок акумуляторів Під час проведення операцій розбирання збирання регулювання перевірки і випробування після збирання вузлів. агрегатів і електронавантажувача в цілому використовуються інструменти і пристрої наведені у відповідних розділах "Руководства по ремонту" і підрозділах цих Правил. Перед розбиранням електронавантажувача необхідно: - злити робочу рідину з масляного баку гідропривода і гідросистеми; - злити мастило з картера ведучого моста і рульового механізму; - злити гальмову рідину з гідравлічного привода гальма; - поставити електронавантажувач на призначене для нього місце надійно закріпити і переконатися в його стійкому положенні. Під час капітальною ремонту електронавантажувач повністю розбирати слід у два етапи спочатку розібрати йото на агрегати а потім агрегати - на складальні одиниці і деталі Під час демонтажу вантажопідйомника необхідно зробити стропування його до крана або іншого вантажопідйомного пристрою для запобігання його падіння Розбирання електронавантажувача демонтаж агрегатів і вузлів з ньою і подальше їх розбирання слід проводити в послідовності зазначеній у відповідному розділі "Руководства по ремонту" яка забезпечує збереження деталей мінімальні витрати часу і максимальну продуктивність. Послідовність операцій складання якщо не обумовлена інша проводиться у звороіному розбиранню порядку. Для розбирання електронавантажувача на агрегати і транспортування їх до місця подальшого розбирання як підйомно-транспортний засіб слід застосовувати електровізки автонавантажувачі монорейки з електротельферами електронавантажувачі крани візки конвейєри. Для запобігання пошкоджень граней гайок і головок болтів користуватися при розбиранні універсальними гайковими ключами не рекомендується. Слід застосовувати ключі викрутки ручний механізований інструмент пневматичні і електричні гайковерти відповідних типів і розмірів. Справні шпильки вивертати не слід. Під час розбирання складальних одиниць або деталей що скріплюються на болтах або шпильках спочатку по черзі випускають гайки або болти потім вивертаюп. їх повністю. Зварні і клепані складальні одиниці розбиранню не нідлягають. Складальні одиниці що мають запресовані деталі розбираються за необхідності ремонту або заміни деталей то входять до них. Під час розбирання з'єднань з натягом слід використовувати різні зйомники. гідравлічні важільні і гвинтові преси і оправки Використання сталевих молотків або виколотків для випресувания деталей і удари цим інструментом безпосередньо по деталях шо випресовуються не допускаггься. Під час вииресування або зняття підшипників кочення необхідно виконувати наступні вимоги: - зусилля слід докладати до кільця що мас посацку з натягом; - не допускається передавання зусилля випресування через шарики або ролики а також нанесення ударів по сепараторах. Складові частини складальні одиниці і механізми до складу яких увіходять пружини слід розбирати на спеціальних стендах або за допомогою пристроїв що забезпечують безпечну роботу. Під час розбирання електронавантажувача допускається знеособлення деталей за виключенням спарених та прироблених зубчастих коліс і деяких сполучених деталей золотник корпуси секцій розподільника . Під час розбирання такі деталі слід маркувати олійною фарбою. Важливою умовою збереження деталей е правильне їх укладення і транспортування. Для транспортування круглих деталей застосувують спеціальні захвати. Дрібні деталі транспортують у дротяних кошиках металевих ящиках спеціальних контейнерах та ін. Для запобігання від пошкодження нарізних поверхонь слід навернути на них гайки. Зняті з електронавантажувача насос гідравлічний розподільник електродвигуни і контролер повинні підлягати контрольним випробуванням і тільки після визначення їх технічного стану розбиратися частково або повністю для ремонту. Ці вироби а також і акумуляторні батареї повинні ремонтуватися у спеціалізованих майстернях або на ремонтних підприємствах. Складові частини і складальні одиниці гідравлічної системи повинні розбиратися в умовах то виключають попадання у внутрішні порожнини пилу бруду та ін. Умови зберігання деталей: складальних одиниць гідравлічної системи повинні виключати можливість їх пошкодження і забруднення. Порожнини циліндрів і канали в збиральних одиницях і деталях слід змащувати робочою рідиною а отвори затуляти технологічними заглушками. Шліфовані і поліровані поверхні повинні бути захищені від корозії механічних та інших пошкоджень. Під час розбирання електричних машин для захисту від пошкоджень ізоляції обмоток слід ставити між якорем і статором лист картону. Знятий якір укласти так щоб обмотки і колектор знаходилися у висячому положенні. Після розбирання слектронапантажувача складальні одиниці і промивають наливом дизельним за ГОСТ 305 або гасом за ОСТ 38.01407 висушити сухим стисненим повітрям і зробити дефектацію збиральних одиниць. Справні деталі або ті то підлягають ремонту якшо вони не відправляються одразу в ремонт або на складання необхідно змастити тонким шаром машинного мастила або антикорозійним мастилом. 6.4 Підготовка до дефектації та ремонту складальних одиниць Розібрані деталі перед надходженням на контроль підлягають очищенню і знежиренню. Миття деталей слід проводити у струменевих мийних машинах і ваннах застосовуючи мийні засоби. Як мийні засоби застосовуються водні розчини натрію їдкого технічного за ГОСТ 2263 соди кальцинованої технічної за ГОСТ 5100 та синтетичні мийні засоби СМЗ . Ураховуючи що мийна спроможність і терміни служби СМЗ більші ніж у розчинів натрію їдкого технічного та соди кальцинованої а також вони більш економічні застосування СМЗ є перспективним. Деталі вимиті у цих розчинах не потребують подальшого сполощування водою. Гумові деталі слід мити теплою водою із застосуванням щіток скребачків і ганчір"я. Миття цих деталей у лужних розчинах не допускається. Підшипники слід мити в "уайт-спирите" за ГОСТ 3134 нефрасі С 50/170 за ГОСТ 8505 або гасі за ОСТ 38.01407 з наступним продуваниям стисненим повітрям. Придатні для подальшої експлуатації підшипники слід піддавати обробці у маслі турбінному за ГОСТ 32 нагрітому до температури від + 40о С до +50о С Видалення жирового забруднення трубопроводів проводиться знежирюванням або витравленням з наступним промиванням 30% розчином соди кальцинованої гарячою водою і сушінням. Поліровані і шліфовані поверхні деталей під час митгя повинні бути захищені. Після миття і сушіння зазначені поверхні покрити тонким шаром солідолу синтетичного за ГОСТ 4366 або мастилом "ЦИАТИМ -"201" за ГОСТ 6267 Деталі електрообладнання. які не мають обмоток слід промивати будь-яким мийним лужним розчином з наступнім промиванням у гарячій воді температурою від 60оС до 70оС. Складальні одиниці що мають обмотки і електричні котушки повинні обдуватися стисненим повітрям протиратися чистим ганчір"ям змоченим у бензині і просушуватися при температурі від 90оС до 100оС протягом від 30 хвилин до 90 хвилин залежно від розмірів і конструкції обмотки . Допускається мити обмотки струменем гарячої води при температурі від 60оС до 70оС з обов"язковим наступним просушуванням і просочуванням ізоляційними маслами дуже забруднені обмотки . Деталі з текстоліту гетинаксу міканіту карболіту та ін. слід промивати гасом. Масляний бак слід промивати гарячою водою температурою від 70°С до 80оС потім 5% розчином натрію їдкого технічного і за третім разом промити гарячою водою температурою від 70° С до 80° С. Корозію слід видаляти металевими щітками наждачними кругами шарошками обкатуванням деталей у барабані що обертається разом з абразивним матеріалом у піскоструминних апаратах а також розчином кислот солей або лугів. Старі лакофарбові покриття з усіх деталей і складальних одиниць можна видалити механічним або хімічним способом. Механічний спосіб видалення старого лакофарбового покриття може бути здійснений у спеціальних камерах шляхом гідропіскоструминного оброблення оброблення металевим піском дробом а також механічними щітками та голкофрезою. Хімічний спосіб видалення старої фарби і різних антикорозійних покриттів змивками або лужними розчинами у ваннах найбільш ефективнтй як за якістю так і за продуктивністю. Видалення старої фарби змивками проводиться в наступній послідовності. - очищення від бруду жиру миття складальних одиниць і деталей; - сушіння після миття; - нанесення змивки на пофарбовану поверхню щіткою; - видержування від 15 хвилин до 30 хвилин залежно від марки змивки до повного спучування старої фарби: - видалення спученої фарби механічним способом механічними щітками жорсткими капроновими щітками скребачками та ін. ; - промивання знежирювання поверхонь що підлягають фарбуванню "уайт-спиритом" за ГОСТ 1334 або іншими органічними розчинниками; - сушіння після промивання знежирювання. Для видалення старої фарби найбільш розповсюдженими є наступні змивки: - змивка "АФТ-1" ефективно видадяє нітроемалі пентафталеві і глифталеві емалі менш ефективно - меламіпоалкідні ; - змивка "СД" нітроемалі зруйновує через 10-20 хвилин інші види емалей - через 2-3 години ; - розчинник Р-4 за ГОСТ 7827; - розчинник 646 за ГОСТ 18188. Під час видалення старої фарби змивками слід особливо звернути увагу на високу пожежну небезпеку змивок. Поверхні покриті змивкою із спученою фарбою легко запалюються при появі у приміщенні відкритого полум"я наприклад запаленої цигарки. Видалення старої фарби лужними розчинами у ваннах проводиться в наступній послідовності: - очищення від бруду знежирювання промивання; - сушіння після промивання; - занурення і видержування у ванні із лужним розчином протягом від 20 хв до 60 хв температурою від 50° С до 60° С; - нейтралізація у ванні в розчині фосфатної кислоти; - промивання проточною водою температурою від 50°С до 70оС; - сушіння після промивання. Для видалення старої фарби лужними розчинами можуть бути використані міцні розчини натрію їдкого технічного за ГОСТ 2263 концентрацією від 8 г/л по 10 г/л суміш каустичної соди і соди кальцинованої за ГОСТ 5100. Після оброблення деталей лужним розчином обов"язково проводиться нейтралізація у ванні з розчином кислоти фосфорної термічної за ГОСТ 10678. Знежирювання складальних одиниць і деталей може проводитися лужними розчинами або органічними розчинниками. Рекомендовані мийні сполуки для знежирювання деталей залежно від матеріалу деталі наведені у таблиці 1. Таблиця 1 Водні знежирюючі розчини Матеріал Рецептура знежирюючого водного розчину Температура оС Тривалість хв у ван- нах у струменевих камерах тиском 0 15- 0 25 МПа компоненти кіль- кість г/л Чорний метал Натрій їдкий технічний за ГОСТ 2263 Тринатрійфосфат за ГОСТ 201 Скло натрієве рідке за ГОСТ 13078 10±5 І5±5 2-5 70-80 5-20 1-3 Алюміній цинк магній їх сплави Сода кальцинована за ГОСТ 5100 Тринатрийфосфат за ГОСТ 201 Скло натрієве рідке за ГОСТ 13078 30±5 15±5 4±1 70-80 5-10 1-3 Заґрунтовані або пофарбовані вироби Тринатрійфосфат за ГОСТ 201 Мийний засіб "Прогрес" 8±2 0 5 70-80 1-3 Знежирювання в органічних розчинниках проводиться шляхом протирання поверхонь виробів ганчірками або волосяними щітками змоченими нефрасом С 50/170 за ГОСТ 8505 або "уайт-спиритом" за ГОСТ 3134 або послідовним промиванням у двох-трьох баках з цим розчином. Баки обладнані місцевим відсмоктувачем; швидкість відсмоктування від 0 2 м/с до 0 3 м/с. Вада - підвищена вогнебезпека. Для очищення і знежирювання деталей невеликих розмірів але складної конструкції зокрема деталей гідроприводу і електрообладнання рекомендується використання мийних ультразвукових установок з застосуванням водних мийних розчинів наведених в таблиці 2. Таблиця 2 Рекомендовані мийні засоби для знежирювання деталей ультразвуком Компонент Кількість компонентів у розчині г/л 1 2 3 1 Натрій їдкий технічний за ГОСТ 2263 10 - - 2 Сода кальцинована технічна за ГОСТ 5100 30 - 30 3 Тринатрій фосфат за ГОСТ 201 30 30 - 4 Речовина допоміжна "ОП-7" за ГОСТ 8433 3 3 - 5 Мило господарське тверде за ГОСТ 790 - - 2 6 Вода дистильована за ГОСТ 6709 Миття рекомендованими розчинами проводиться при температурі від 50°С до 60оС. Розчин 1 застосовують для деталей з чорних металів; розчин 2 - для деталей з алюмінію та його сплавів; розчин 3 - універсальний для деталей з різних металів і сплавів. Після знежирювання деталей розчином який містить каустичну соду натрій їдкий технічний провести нейтралізацію у ванні з розчином фосфорної кислоти і промити гарячою водою. 6.5 Вимоги до дефектацїї складальних одиниць Після миття і очищення деталі підлягають контролю і сортуванню за їх придатністю. Метою контролю є визначення ступеню спрацювання і можливості їх подальшого никористання або ремонту. Деталі що підлягають контролю сортуються на групи і маркуються: - придатні без ремонту - білою або зеленою фарбою; - що підлягають ремонту - жовтою фарбою; - непридатні для використання - червоною фарбою; - придатні у сполученні тільки з новою деталлю - синьою фарбою. Під час проведення огляду повинна вестися дефектна відомість за якою потім визначається дійсний обсяг ремонтних робіт. Визначення величини спрацювання і придатності деталей проводиться зовнішнім оглядом і за допомогою інструменту а в окремих випадках слід застосовувати стенди і пристрої. Загальний технічний стан деталей а також зовнішні дефекти тріщини ум"ятини задирки пробоїни та ін. виявляються зовнішнім виглядом. Геометричні розміри деталей або нідхилення від геометричної форми щодо прямолінійності овальності скрученості перевіряються універсальними вимірювальними інструментами калібрами і спеціальними шаблонами. Виявлення прихованих дефектів у металі здійснюється дефектоскопом. Вимірювання слід проводити з точністю зазначеною у робочих кресленнях. Поверхні перевіряємих деталей з якими стикається вимірювальний інструмент повинні бути ретельно очищені і насухо витерті. Перевірка кілець бігових доріжок шариків або роликів підшипників качення проводиться зовнішнім оглядом на відсутність таких несправностей: - тріщин або обломів; - кольорів побіжалості на кільнях шариках або роликах; - викришування або лущення від утоми бігових доріжок кілець шариків або роликів; - раковин або лускатих відшарувань корозійного характеру; - подряпин або глибоких рисок на бігових доріжках кілець шариках або ролика; - надломів і наскрізних тріщин на сепараторі; - відриву головки заклепки сепаратору послаблення заклепок ум"ятин на сепараторі що утруднюють обертання тіл кочення; - виступання робочої поверхні роликів за межі зовнішнього кільця підшипника. За наянності даних дефектів підшипники вибраковуються. Підшипники можуть бути допущені до експлуатації за наявності: - незначних подряпин і рисок на посадочних поверхнях кілець підшипників; - дрібних помітних тільки у лупу подряпин і рисок на бігових доріжках кілець що не впливають на плавність обертання і шум підшипників; - матової поверхні бігових доріжок кілець шариків і роликів; - вибоїн або ум"ятин на сепараторах що не утруднюють рух шариків або роликів; - відпрацювання прорізів сепараторів при якому ролики не випадають. Допущені до подальшої експлуатації підшийники перевіряють на шум і легкість обертання від руки. Перед перевіркою підшипник слід промити в бензині з 5% вмістом мінерального масла веретенного "АУ" за ТУ 38-101232. Під час обертання від руки підшипник повинен мати рівний хід без заїдання і невеликий шум. Підшипники придатні за перевіркою на легкість і шум підлягають контролю радіального і осьового люфтів за допомогою спеціального пристрою. При спрацюванні шийок вала а також отворів відбувається як правило викривлення їх геометричної форми і як результат шийка вала і отвір можуть мати овальність і конусність. Овальність визначається за різницею показань міряльного інстрмента під час заміру у двох взаємоперпендикулярних площинах конусність - при замірянні по довжині. Прямолінійність валів перевіряють у центрах на токарних верстатах або у спеціальних люнетах за допомогою індикатора. Вали і осі з тріщинами будь-якого розміру і розташування до подальшого використання не допускаються. Як міряльний інструмент для контролю валів слід використовувати мікрометри індикатори скоби. Контроль отворів здійснюється індикатором для внутрішніх вимірювань штихмасами гладними калібрами пробками мікрометричними нутромірами. Контроль конічних деталей слід проводити осьовим переміщенням калібру пробки або втулки відносно деталі яка перевіряється. Зміщення калібру відносно одного з торців конуса деталі повинне бути у межах від 1 мм до 2 мм замірятися штангенглибиноміром. Зубчасті колеса шестерні зірочки ланцюгових передач і муфти слід перевіряти зовнішнім оглядом на відсутність тріщин обламувань і викришувань робочої поверхні зубів. Спрацювання зубів за товщиною вимірюється штангензубоміром або спеціальними шаблонами. Замірювання слід проводити не менше трьох зубів розташованих під кутом 120°. Контроль зубів за довжиною торцьове спрацювання здійснюється замірюванням їх масштабною лінійкою або штангельциркулем. Зубчасті колеса шестерні зірочки ланцюгових передач і муфти за наявності тріщин будь-якою розміру і розташування спрацювання робочих поверхонь більше допустимого а також обламувань зубів до подальшої експлуатації не допускається. Допустима площина викришувань повинна бути не більше 10% від усієї площини зуба при точковому обмеженому викришуванні при місцевому прогресивному викришуванні - не більше 4% площини зуба. Глибина відколів і викришувань допускається не більше 1 мм. а довжина розповсюдження їх по робочому боку зуба вимірена від торця уздовж зуба не більше 2-2 5 мм. Виступи і западини валів і отворів шліцьового з"єднання а також. шпонкові пази повинні бути перевірені зовнішнім оглядом на відсутність скручування вибоїн сколів задирок і рисок на робочих поверхнях мікротріщин. За наявності скручування шліців деталі вибраковуються На одній третині шліцьових виступів і шліцьових пазів допускаються поздовжні задирки і риски розташовані уздовж осі. але не більше однієї риски на кожній робочій поверхні виступу шліцьового паза шириною не більше 1 мм. Гострі кромки необхідно притупити задирки і вибоїни - зачистити. Спрацювання шліцьових виступів по товщині западин і шпоночного паза по ширині а також спрацювання шліців по довжині торцьове спрацювання і посадочних місць перевіряють вимірюванням. Перевірку зовнішнього і внутрішнього діаметра шліцьових валів проводять мікрометром або спеціальним кільцем або скобами. Контроль шліцьових виступів по ширині здійснюється також скобами а шліцьових пазів - калібрами типу листових пробок. Контроль шпонкових канавок проводять за допомогою листових пробок. Клепані з"єднання перевіряються обстукуванням та заміром щупом Поверхня склепаних деталей і головки заклепок повинні повністю прилягати один до одного. Щуп 0 1 мм не повинен проходити між ними. Допускається у кожній групі заклепок що з'єднують одну деталь з іншою однобічний зазор в одній із заклепок не більше 0.3 мм. Заклепки що нещільно прилягають своїми головками до поверхонь з"єднувальних деталей новини бути замінені. Зварені паяні шви повинні перевірятися зовнішнім оглядом на відсутність тріщин Тріщини у зварених паяних швах не допускаються. Контроль пружності пружин проводиться за допомогою спеціальною пристрою за характерними точками графіка навантаження а також за зменшенням збільшенням довжини пружини у ненавантаженому стані зазначених в кресленні для нової пружини. Дійсне зусилля може відрізнятися від зазначеного в кресленні не більше ніж на 5%. Допустима довжина пружини у вільному стані визначається за формулами: - пружина яка працює на розтягування lдоп. = 1 03 lроб.mах 1 де lдоп - допустима довжина пружини; lроб.mах - максимальна довжина пружини за кресленням; - пружина яка працює на стиснення lдоп.= 0 97 lроб.min. де lроб.min - мінімальна довжина пружини за кресленням. Заіальний технічний стан пружини визначається зовнішнім оглядом. Пружини що мають тріщини або обломи будь-якого характеру повинні вибраковуватися. Пружини вважаються придатними якщо: - поверхні витків рівні гладкі без слідів корозії тріщин і надломів: - опорні торці плоскі та перпендикулярні осі пружини. Непериендикуляриість допускається не більше 2 мм на 100 мм довжини. Ланцюги вантажопідйомного механізму під час капітального ремонту слід замінити новими. Приводні ланцюги рульового управління повинні бути перевірені на відсутність вибоїн ум'ятин тріщин раковин гострих кромок корозії. За наявності тріщин і викришувань металу у ланках ланцюга рульового управління ланки підлягають заміні. Задирки повинні бути зачищені. Заварювання тріщин і раковин не допускається. Усі манжети ущільнення сальники а також мідноасбестові і неметалеві прокладки під час капітального ремонту підлягають заміні. Болти шпильки і осі не повинні бути зогнуті і не повинні мати помітні спрацювання. Болти та гайки що мають зім"яті зрублсні або скруглені грані під ключ вибраковуються. Отвори для шплінтів або дроту в болтах шпильках та осях не повинні бути забиті і помітно збільшені. Гайки болти та шпильки із зірваною нарізкою більше двох ниток -підлягають вибракуванню а для нарізок що застосовуються у пневматичних та гідравлічних системах допускається зрив не більше однієї нитки. Складальні одиниці та деталі електричних машин і апаратів повинні задовольняти наступним вимогам: - контактні кільця і колектор повинні бути чистими без подряпин слідів нагару і окислення. На колекторі не повинно бути міканіту що виступає; - щіткотримачі не повинні мати погнутості корпусу та обойми тріщин обривів пружин поломки або боковою зміщення нажимното курка: - щітки повинні переміщуватися у щіткотримачах вільно але без колихання. Зазор між щіткою та щіткотримачем повинен бути у межах від 0 1 мм до 0.3 мм. Щітки повинні бути притерті до кілець або колектора усією робочою поверхнею не мати відколів тріщин а також рисок та подряпин на робочій поверхні. Зусилля натискання пружин на електрощітки повинні бути у межах вимог зазначених у технічному описі та інструкції з експлуатації електрообладнання; биття робочої поверхні колектора у нагрітому стані не повинне перевищувати 0 04 мм; при цьому різниця між биттям у холодному і гарячому стані - не більше 0 02 мм; - колодки увідних затискачів і наконечники на виводах не повинні мати порушення ізоляції наконечники проводів не повинні мати окислення і повинні бути щільно закріплені. Вироби з пластмаси повинні бути перевірені зовнішнім оглядом. За наявності обломів і тріщин будь-якого розміру і розташування вироби подальшому використанню не підлягають. Допускаються місцеві викришування сколи та інші дефекти які не впливають на надійну експлуатацію пластмасового виробу. Стопорні шайби не повинні мати тріщин або надривів у місцях перегину. Пружинні шайби що були у використанні можуть бути використані повторно тільки у тому випадку якщо вони не утратили своєї пружності як характеризується величиною розведення кінців шайби. Номінальна розведення шайби дорівнює подвоєній її товщині; гранично-допустиме -полуторній. Зняті складальні одиниці і деталі повинні бути упаковані в ящики. На них складається опис додаток И і довідка додаток К . 6.6 Загальні вимоги до збирання складальних одиниць Деталі і складальні одиниці що надійшли па збирання понити бути чистими без корозії задирок та інших дефектів. Перед установленням деталі повинні бути насухо протерті і продуті стисненим повітрям. Усі змащувальні канали і отвори у деталях перед збиранням прочистити промити і продути стисненим повітрям змастити. Робочі поверхні гумових ущільнювачів змастити тонким шаром консистентного мастила. Деталі і складальні одиниці що надійшли на збирання повинні відповідати кресленням і технічним умовам на виготовлення або ремонт бути прийнятими ВТК і мати маркування білою або зеленою фарбою. Перед збиранням деталі і вузли які підлягали консервації нові або відновлені повинні бути очищені від консервуючою покриття. Нарізні поверхні деталей та ті що труться а також кріпильні деталі перед збиранням змастити маслом яке застосовується для змащування даної складальної одиниці. Деталі шо мають шліфовані або поліровані поверхні плунжер циліндра підйома шток циліндра нахилу і т.ін. повинні направлятися на збирання так. щоб забезпечувалося збереження цих поверхонь від ушкоджень забруднень. Збирання деталей що мають у сполученні нерухому посадку крім підшипників слід проводити на пресі або за допомогою спеціальних оправок і пристроїв Для забезпечення збирання деталь то напресовується на вал слід нагріти в маслі температурою від 80°С до 100°С Ударяти сталевим молотком безпосередньо по деталях забороняється шпонки слід набивати у пази мідним або латунним молотком. Збирання деталей що мають у сполученні рухому посадку слід проводити від зусилля руки. При цьому переміщення деталей повинне проходити вільно без заїдань. Упаковку і запобіжне мастило з підшипників кочення знімати безпосередньо перед монтажем. Перед установленням підшипники повинні бути промиті в бензині продуті стисненим повітрям і змащені. Встановлення підшипників слід проводити за допомогою оправок на крен або шляхом попереднього нагріву в масляній ванні температурою від 80°С до 100о С Зусилля запресування повинне передавашся безпосередньо на кільце підшипника яке монтується з натягом передача зусилля запресування через шарики або ролики не допускається. Під час посадки підшипники повинні бути встановлені щільно до торця заплечиків вала або до упору в іншу деталь зазор між ними не допускається. Після встановлення підшипника необхідно переконатися у тому що його шарики або ролики не защімлені. Підшипник повинен прокручуватися легко і повільно без заїдань . Заповнювати підшипники мастилом слід тільки за допомогою лопатки з кольоровою металу. Монтаж голчастих підшипників без обойм і сепараторів слід проводити за допомоюю спеціальною удаваною валика Удаваний валик слід робити на 0 1-0 2 мм менше діаметра дійсного валика Крипільні деталі болти гайки шайби нестандартного розміру болти та гайки із спрацьованими гранями більше 0 5 мм а також гвинти із забитими або зірваними прорізами головок до збирання не допускаються. Шпильки повинні укручуватися в гніздо щільно без люфта. При укручуванні необхідно забезпечити її перпендикулярність до поверхні деталі. Підгинання шпиньок при установленні на них деталей не допускається. Кріплення збиральних одиниць і деталей кількома болтами або гайками проводити по діагоналі спочатку попереднім а потім остаточним затягуванням В усіх випадках передбачених кресленнями повинні встановлюватися стопорні деталі пружинні шайби шплінти стопорні шайби та ін. . Заміна однієї стопорної деталі іншою наприклад шплінта - котраайкою не допускається. Кінці шплінтів повинні бути розведені і загнуті: один - на болт інший - на гайку. Шпонки повинні бути цільно пригнні посадочними поверхнями до пазів. Неметалеві прокладки повинні бути чистими гладкими без розшарувань складок виривів задирок і надломів. Прокладки повинні бути щільно зажаті і рівномірно прилягати до сполучених поверхней. Не допускається виступання прокладок за межі сполучених поверхонь. Металеві регулювальні прокладки повинні бути відрихтивані і не мати тріщин виривів і надривів. Прокладки слід розташовувати залежно від їх товщини: більш товсті - знизу а більш тонкі - зверху. Повстинні і фетрорі сальники перед установленням підлягають просочуванню в розчині. Сальникові ущільнювачі повинні бути герметичними. Гумові манжети не повинні мати ушкоджень та прокручуватися в корпусі; пружина повинна щільно облягати манжету. Після остаточного регулювання тяг рульового управління слід затянути гайки пальців до звільнення і застопорити а також закрутити гайки і контргайки поперечних тяг. Усі шарнірні з"єднання повинні прокручуватися вільно а тяги і троси - вільно переміщуватися. Гальмові колодки повинні бути відрегульовані так щоб у виключеному стані не торкалися гальмових барабанів розсуватися без заїдань і швидко повертатися у первісний стан під дією пружини. Усі трубопроводи і гнучкі шланги повинні надходити на збирання із затуленими заглушками отворами. Безпосередньо перед установленням необхідно зняти заглушки і продути трубопроводи і шланги стисненим повітрям. Зварні шви повинні бути рівномірного перерізу. Вони не повинні мати пропалин тріщин пористості напливів надрізів та ін. Дефектів. За необхідності зварні шви слід зачистити наждачним кругом. Складові частини складальні одиниці апаратура управління і регулювання гідросистеми перед збиранням повинні витримувати без зруйнування тиск у 1 5 рази перевищуючий той на який відрегульований запобіжний клапан. Збирання складальних одиниць гідравлічної системи і їх випробування слід проводити у спеціально відведених місцях. Контакторні панелі повинні надійно кріпитися до кронштейнів і корпусу електронавантажувача і бути ізольованими від них. Паяти наконечники і лудити проводи тільки з каніфоллю; застосовувати кислоту забороняється. Гвинти і гайки що кріплять наконечники проводів до клем панелей і приладів повинні бути затягнуті забезпечувати надійний контакт у з'єднанні. Наконечники не повинні торкатися корпусу електронавантажувача і оголених сусідніх проводів. Належить запобігати від пошкоджень проводи що проходять через отвори у металі в також у місцях кріплення хомутами або скобами ізоляційними втулками або іншими захисними елементами. Запобіжники застосовувати тільки тієї сили струму яка зазначена у принциповій електричній схемі. Повинна бути забезпечена чистота робочих місць стендів і пристроїв. Приміщення повинне мати вентиляцію і бути захищене від атмосферних опадів та пилу. Після остаточного збирання електронавантажувача необхідно складові частини заправити маслом робочими рідинами маслянки набити мастилом згідно вказівкам щодо змащування в інструкції з експлуатації. 6.7 Загальне складання електронавантажувача Після закінчення збирання всіх складальних одиниць і механізмів розпочинають загальне складання електронавантажувача. Складання слід проводити у наступній послідовності: - провести монтаж колеса яким управляють; - установити на місце ведучі колеса у збиранні з редукторами і електродвигунами переміщення; - установити масляний бак; - установити насос з електродвигуном; -провести монтаж колонки з рульовим управлінням. Установити ланцюг; - установиш контролер звуковий сигнал; - пронести монтаж гальмовою пристрою і приводу гальма; - установиш і зашплінтувати тягу; - установиш на місце розподільник; - установити блок панель пускових опорів і мікроперемикачі; - підключити електричні проводи до електродвигуна насоса до електродвигунів переміщення до пускових опорів звуковою сигналу; - установити противаги закрутити болти; - провести монтаж циліндрів нахилу на корпус; - провести монтаж трубопроводів гідроприводу; - за допомогою крана установиш вантажопідйомник на електронавантажувач. З'єднати вантажопідйомник з циліндрами нахилу встановити кришки загорнути і застопорити болти під'єднати рукави великого тиску гілроприводу; - підняти передню частину електронавантажувача за допомогою підйомного пристрою та прибрати дерев'яні бруски. Підняти задню частину електронавантажувача і прибрати дерев'яні бруски; -залити масло в редуктори і масляний бак провести змащення по ТО-1; - установити акумуляторну батарею під'єднати електричні проводи; - установити кришки; - установити кришку акумуляторної батареї; - установити сидіння водія; - надіти вили встановити огороджуючу раму. Після закінчених збирання електронавантажувача виконати регулювання окремих механізмів і пристроїв. Після регулювання електронавантажувач підлягає випродуванню і обкатці згідно 4.2 даних Правил. 6.8 Перевірка і випробування електронавантажувача після ремонту електронавантажувач у зібраному стані повинен бути прийнятий відділом технічного контролю ремонтної організації. Для цього необхідо провести перевірку випробування його на відповідість технічним вимогам і параметрам зазначеним в інструкції з експлуатації і технічного обслуговування ТО . Приймально-здавальним випробуванням піддягає кожний відремонтований електронавантажувач. Метою приймально-здавальних випробувань є визначення якості виконаного ремонту. Під час приймально-здавальних випробувань перевіряється. - наявність усіх складових частин надійнійність і правильність їх кріплення; - заправлення механізмів і ємкостей маслом і робочими рідинами; - якість зварних швів; - затяжка гайок болтів та їх стопоріння; - наявність електричних запобіжних пристроїв; - напруга акумуляторної батареї; - опір ізоляції електричної мережі і акумуляторної батареї; - елктрична міцність ізоляції; - герметичність гідравлічної системи; - робота механізмів підйому зміщення висування і нахилу; - справність електричних блокувань і робота електрообладнання; - приводи ножного і ручного гальм та командоконтролера; - вільний хід рульового колеса робота рульовою управління; - кути відхилень колес що управляються; - кути нахилу вантажопідйомника; - освітлення звукова і світлова сигналізація; - швидкості переміщення і підйому опускання нахилу зміщення висування каретки з вантажем і без нього; - робота гальмового пристрою - пофарбування машини. Ізоляція струмоведучих частин електрообладнання у зібраному вигляді при відключеній акумулторній батареї і ланцюгів сигналізації та освітлення повинна протягом однієї хвилини витримати випробувальну напругу змінною струму частотою 50 Гц: - при робочій напрузі до 24В випробувальна напруга - 425 В; до 60 В -850 В і більше 60 В - від 300 В до 1700 В. Опір ізоляції електричної мережі перевіряють між: - усіма вивідними шпильками силових ланцюгів блоків апаратури та корпусом електронавантажувача; - усіма контактами колодок і вставок штепсельних рознімань ланцюгів управління і корпусом електронанашажувача. Опір ізоляції електрообладнання і Інформованої акумуляторної батареї вимірюють у холодному стані мегометром на напругу 100 В - для ланцюгів до 40 В та 500 В - для ланцюгів вище 40В Опір ізоляції формованої акумуляторної батареї вимірюють вольтметром із шкалою 0-75 В з внутрішнім опором 10-25 кОм метод викладений в інструкціях з експлуатації батареї . Опір ізоляції акумуляторної батареї не заповненої електролітом. повинен бути не менше 20 кОм опір ізоляції акумуляторної батареї заповненої електролітом - не менше 1 кОм; опір ізоляції струмоведучих частин решти обладнання при відключеній баїарсї повинен бути не менше 0 3 мОм Випробування електричної міцності ізоляції проводять по методиці викладеній у ГОСТ 2933. При спрацьовуванні ножного або ручного гальма електрична схема повинна забезпечити підключення ланцюга електродвигуна переміщення не Порушуючи нормальної роботи електродвигуна підйома. Тиск в гідравлічній системі повинен обмежуватися налагодженням запобіжного клапана. Запобіжний клапан після налагодження повинен бути опломбований. Випробування клапанів що обмежують перевантаження електронавантажувачів до 1 2 Q номінального вантажу та 1 2 Q додаткової зведеної вантажопідйомності При температурі масла 40±10 С і вертикальному вантажонідйомному пристрої клапани повинні забезпечувати обмеження підйому вище зазначених вантажів як: - у електронавантажувачів з плунжерним циліндром для номінального вантажу - над підлогою до нисоти 280 мм ; - у електронавантажувачів з телескопічним циліндром для номінальною вантажу - один з клапанів у розподільнику вище вільного ходу 1530 мм для електронавантажувачів з висотою підйому 4500 мм та 1880 мм - з висотою підйому 5600 мм а другий клапан електромагнітний - над підлогою: - у електронавантажувачів із зведеним вантажем - один з клапанів - над вільним ходом другий клапан - над підлогою третій клапан електромагнітний з вантажем 1 2 Q 3300 мм - для електронавантажувачів з висотою підйому 4500 мм та 4500 мм - з висотою підйому 5600 мм . Герметичність гідравлічної системи перевіряють змінним включенням важелів управління вантажопідйомником та змінними навісними пристроями у робоче положення і створенням умов для перепуску масла через запобіжний клапан гідросистеми з втриманням протягом однієї хвилини. Допускається паволіканням масляної плівки на всіх штоках циліндрів. Самозамикальні пристрої трубопроводів гнучких шлангів і навісних пристроїв повинні бути герметичними і не пропускати ріднину при їх розніманні. Під час перевірки і випробування вантажопідйомного механізму повинні бути особливо дотримані заходи що забезпечують безпеку. Самовільне опускання піднятого на довільну висоту вантажу масою рівною номінальній вантажопідйомністі електронавантажувача за 10 хвилин не повинне перевищувати 20 мм при двократному поліспасті; 30 мм - при трикратному та 40 мм - при чотирикратному для діаметра плунжера циліндра підйому 100 мм. Вимірювання проводиться з номінальним вантажем який додається відповідно до навантаженої діаграми. Вантаж підіймається на висоту яка не перешкоджує висуванню всіх рам вантажопідйомного пристрою який при цьому повинен бути у вертикальному положенні Час самовільного нахилу вантажопідйомного пристрою від вертикального положення до граничного переднього положення з номінальним вантажем на транспортній висоті не повинен бути менше 10 хвилин. Вимірювання швидкості підйому і опускання каретки з номінальним вантажем та швидкості опускання без вантажу при температурі масла 40 ± 10 °С визначається відношенням шляху підйому опускання вимірянного рейкою до часу підйому опускання виміряного хронометром за повний хід підйому. Механізм підйому випробують методом підйому випробувального вантажу згідно з діаграмою змінення вантажопідйомності на граничну висоту та нахилу вантажопідйомника на цій висоті уперед і назад не менше п'яти разів. Перевірка механізму зміщення висування і повороту вил під навантаженням здійснюється переміщенням вантажопідйомника каретки зміщення та вил з випробувальним вантажем з одного граничного положення в інше граничне положення не менше п'яти разів. Зазначені механізми повинні працювати без заїдань. Педаль ножного гальма і важель ручного гальма повинні вільно перемішуватися та не чіплятися за інші деталі. Між повністю вижатою гальмовою педаллю і підлогою електронавантажувача повинен бути зазор не менше п'яти мм. Після зняття тиску педаль ножного гальма повинна швидко повертатися у вихідне положення під дією пружини Теча гальмової рідини не допускається. Привод стояночного гальма повинен надійно фіксуватися у загальмованому стані. Вільний хід рульового колеса в положенні що відповідає руху електронавантажувача по прямій не повинен перевищувати 20°. Заїдання рульового механізму не допускається. Максимальне зусичля на ободі рульового колеса при повороті електронавантажувача під час руху на рівному місці не повинне перевищувати 16 кГс. Зусилля на ободі рульоною колеса вимірюють динамометром. Зусилля на ободі рульового колеса визначають під час руху в діапазоні кутів повороту рульового колеса ± 90° від нейтрального. Величину вільною руху рульоного колеса вимірюють кугоміром. Робота системи гідропідсилювача руля перевіряється під час руху. Включення і виключення двигуна гідропідсилювача рульового управління повинне проходити відповідно принциповій елекіричній схемі. Поворот коліс що управляються з одного крайнього положення в інше повинен бути плавним без ривків та заїдань. Кути нахилу вантажопідйомника визначають пристроєм що забезпечує точність вимірювання з граничним відхиленням не більше 10о . Кути повороту коліс що управляються повинні бути відрегульовані згідно з вказівками ТО. Найменший зовнішній радіус електронавантажувача перевіряють під час руху його на мінімальній швидкості і при максимальному куту повороту коліс що управляються; при цьому вимірюють коло яке він описує на випробувальній площадці точкою найбільш видаленою від центра електронавантажувача. Визначення максимальної швидкості проводять на горизонтальній плошадці з твердим і рівним покриттям. Перед випробуванням температура масла в гідросистемі повинна бути в межах від 15°С до 50°С а температура електроліту н акумуляторній батареї -від 15оС до 35°С. Максимальна швидкість пересування електронавантажувача з вантажем та без вантажу визначають на останній позиції контролера на ділянці шляху не менше 50 м. Проводиться два заїзди у взаємно протилежних напрямках і визначаться середня величина. Швидкість підйому і опускання каретки з вантажем і без вантажу визначають підйомом її на граничну висоту і опусканням у крайнє положення. Швидкості зміщення висування і нахилу визначають переміщенням вантажопідйомника каретки зміщення та вид з одного крайньою положення в інше. Гальмовий пристрій повинен бути відрегульований таким чином щоб під час гальмування електронавантажувача відбувалися відключення двигуна переміщення а гальмування коліс було одночасним. Випробування робочих гальм електронавантажувача проводиться на прямій ділянці шляху з твердим. гладким і сухим покриттям з номінальним вантажем надійно закріпленим на вилах. Вертикальна каретка повинна знаходишся у транснортому положенні. Електронавантажувач набирає швидкість до 80% максимальної швидкості і швидко натискається до відказу на гальмову педаль. Ведучі колеса не повинні блокуватися. Гальмове сповільнення виміряне акселерометром повинне бути не більше 1 5 м/с2 . а гальмовий шлях S см повинен бути в межах від 4 м до 5 м. Проводиться чотири заїзди у протилежних напрямках і визначається середня величина. Дію робочого і стояночпого гальм перевіряють на ухилі з випробувальним номінальним вантажем який знаходиіься у трансноршому положенні. Електронавантажувач підводиться на ділянку шляху з нахилом 8% для електронавантажувачів з висотою підйому 5600 мм - 6% . зупиняється і натягується ручне гальмо. Покриття похилої ділянки повинне буги твердим гладким і сухим. Стояночне гальмо повинне утримувати електронавантажувач на ухилі протягом 5 хвилин непорушним. а робоче - 0 2 хвилин. Ухил що долається перевіряється під час руху електронавантажувача з установленою швидкістю з випробувальним вантажем на горизонтальній площадці з наступним виїздом і рухом по горизонтальній площадці довжиною не менше 12 м. Випробування пробігом проводять на дистанції не менше 1 км протягом однієї години за умовним експлуатаційним циклом. Це виконується з номінальним вантажем який піднімається на висоту біля максимальної. Пробіг з номінальним вантажем повинен складати 80% дистанції без ватажу - 20% дистанції. При цьому треба стежити за нормальним пагрівом тягових і насосних електродвигунів головної передачі диференціалу і гальмових барабанів на дотик. Нагрів не повинен бути вище терпимого рукою. Шум і вібрація електронавантажувача не повинні перевищувати допустимі норми. Під час випробувань пробігом повинні бути виконані усі види робіт для яких призначений електронавантажувач. Задній хід і розвороти електронавантажувача повинні складати не менше 20% загального пробігу. Виявлені під час випробувань дефекти повинні бути усунені. Якщо для їх усунення необхідно провести заміну будь-якої складальної одиниці або деталі проводяться додаткові випробування обсяг яких низначасться залежно від призначення складальної одиниці або деталі і характеру дефекту. Результати випробувань заносяться до протоколу доданок Д відділом технічного контролю підприємства яке виконує ремонт. Пофарбування зовнішніх поверхонь електронавантажувача повинне відповідати класу IV за ГОСТ 9.032 категоріі розміщення 1 та умовам експлуатації - за групою Ж 2 ГОСТ 9.104 . Місця змащування повинні бути виділені відмітним кольором. 6.9 Оссновні вимоги техніки безпеки під час проведення ремонту. Обладнання і інструмент необхідно розташувати на виробничій ділянці з таким розрахунком щоб між ними були відстані і проходи пройзди і місця для працюючих. Не можна допускати у виробничих приміщеннях скопичення великої кількості складальних частин одиниць і деталей. Підлога у виробничому приміщенні повинна мати тверде покриття рівну без порогів та гладку але не слизьку поверхню. Агрегати складальні одиниці і деталі масою більше 16 кг необхідно знімати транспортувати і встановлювати за допомогою підйомно-транспортних засобів монорельсів з електричною таллю крана-балки мостових кранів та ін. . Розбирати складальні частини які підняті на підйомно-транспортних засобах без підведення спеціальних стійких опор забороняться. Не можна використовувати як опори випадкові предмети деталі електронавантажувача обладнання та ін. . Під час підйому або опускання вантажу ватажні канати кранів і підйомних механізмів повинні знаходитися у вертикальному положенні. Троси повинні мати відмітки про строки випробувань і допустимої вантажопідйомності. Підтягування ванажів крюком підйомного маханізму при косому на тяжінні каната або обертанням крана не дозволяється. Дозволяється користуватися тільки справним інструментом. Слюсарні молотки повинні мати ледь випуклу поверхню бойка не косу і не збиту і повинні бути надійно закріплені на ручках з твердих і в"язких порід дерева: кизил бук молодий дуб та ін. . Виготовляти рукоятки з дерев хвойних норід а також з вогкого матеріалу забороняється. Ударні інструменти зубила борідки вибивачі та ін. повинні бути без тріщин задирок. Для випресування деталей оправки і вибивачі повинні виготовлятися з міді або латуні. Під час випрссування деталей на гідравлічних пресах не можна допускати виникнення надмірно великих зусиль стежити за показаннями манометра . Розміри робочих поверхонь гайкових ключів слід використовувати згідно з розмірами гайок і головок болтів для відкручування яких вони призначені. Збільшувати довжину гайкового ключа за рахунок застосування додаткових важелів забороняється. Відкручувати гайки за дономогою молотка та зубила категорично забороняється. Переносний електроінструмент дрилі гайковерти та ін. можна використовувати тільки за умовою повної їх справності і напругою не більше 36 В. Шланги пневматичного інструменту повинні буїи справними і надійно закріплені. Агрегати складальні одиниці до складу яких входять пружини слід розбирати на спеціальних стендах або за допомогою пристоїв що забезпечують безпечну роботу. Для розшплінтування деталей слід ви користовувати шплінтодери плоскогубці та кусачки. Рубати шплінти або шплінтовочну проволоку зубилом на деталях забороняється. Робочі місця повинні мати місцеве штучне освітлення напругою 36 В. Переносні електричні лампи повинні мати захисні сітки та живитися напругою не вище 36 В. Усі металеві частини обладнання що можуть опинитися під напругою повинні бути заземлені. Під час очищення і миття деталей необхідно вживати заходи захисту працюючих від шкідливої дії розчинів і пари лугів та кислот. Мийні машини і ванни обладнують місцевою вентиляцією; робочі повинні працювати у спецодягу і використовувати захисні засоби гумові рукавички чоботи респіратори та ін. для запобігання відшкідливої дії розчинів. Ванни і камери для знежирювання розчинами лугів і розчинниками повинні бути обладнані кришками та дверцятами які щільно зачиняються. Завантаження агрегатів складальних одиниць і детаей у мийні машини камери та вивантаження їх необхідно проводити тільки за допомогою підйомно-транспортніх засобів. Ті що роблять на ультразвукових мийних установках повинні бути захіщені не тільки від шкідливої дії розчинів і пари знежирюючих речовин але і від елктромагнітних випромінювань та ультразвукових коливань. Ультразвукові ванни повинні мати звукоізоляцію. Під час завантаження і вивантаження деталей з ванн слід виключати джерело уьтразвукових коливань. Категорично забороняється працювати на ультразвукових установках без діелектричних рукавичок та ботів і без гумового килимка або дерев"яного настилу під ногами. 7 Експлуатація акумуляторних батарей електронавантажувачаів Джерелом електричної енергії електронавантажувача є акумуляторна батарея кислотна або лужна . Вітчизняні лужні тягові нікель-залізні акумуляторні батареї позначаються індексом дві цифри якого показують число послідовно з"єднаних лужних акумуляюрів три літери "ТНЖ" тягові нікель-залізні та . тризначне число то показує ємність батареї в амнер-годинах. Вітчизняні кислоті свинцеві акумулятори позначаються двома літерами що показують матеріал ящиків як правило - ебоніт і тип пластин "ЭН" та числом що показує ємність батареї в ампер-годинах. Болгарські кислотні свиїїцсні акумуляторні батареї: - пастировані з умазаними пластинами типу "КТ"; - панцирні сухозаряджені типу "ПАС". 7.1 Вітчизняні лужні нікель-залині акумуляторні батареї 7.1.1 Загальні відомості Тягові нікель-залізні акумулятори працюють у середніх і довгих режимах розраду. Основні типи акумуляторних батарей які використовуються на електронавантажувачах наведені в таблиці 3. Таблиця 3 Основні типи акумуляторних батарей Тип електронавантажувача Акумуляюрна батарея Тип Номінальна ємність А х год Номінальна напруга В "ЭП-103" "34 ТНЖ-300 ВМУ 2" 300 40 "ЭП - 103 К" " - " "КВЗ - 02/04" "24 ТНЖ - 500" 500 30 "ЭП - 1631" "34 ТНЖ - 500 У 2" 500 42 "ЭП - 1633" " - " "ЭП - 201" "40 ТНЖ - 400" 400 50 "ЭП - 205" "40 ТНЖ - 550 У 2" 550 48 Батареї комплектуються з лужних акумуляторыв одного типу і однієї електрохімічної системи що мають одинакову номінальну і фактично віддавану ємність з однаковою напругою залитих одним і тим же електролітом. Густина електроліту в акумуляторах вирівнюється після комплектування їх в батарею. Акумулятори з"єднуються в батарею завжди послідовно. Величина номінальної напруги батареї визначається номінальною напругою одного акумулятора помноженою на число акумуляторних батарей. Технічні характеристики акумуляторних батарей наведені в таблиці 4. Таблиця 4 Характеристики акумуляторних батарей Тип батареї Номінальна ємність А х год Номіналь на напруга В Зарядний струм А Кількість електроліту Л Розрядний струм А Мінімально допустима напруга В "34 ТНЖ" 300 40 75 153 60 36 "24 ТНЖ" 500 30 125 144 63 24 "34 ТНЖ" 500 42 125 204 63 36 "40 ТНЖ" 400 50 105 190 80 42 "40ТНЖК" 550 48 140 190 110 40 Заміну відпрацьованих акумуляторів необхідно проводити на рекомендований заводом-виготівником тип акумулятора або його покращені модифікації. Перед тривалим транспортуванням акумулятори приводяться в стан для тривалого зберігання згідно з 7.1.2.1 та 7.1.2.4 за необхідності допускається транспортувати батареї з електролітом. 7.1.2 Зберігання акумуляторів 7.1.2.1 Заново виготовлені нікель-залізні акумулятори зберігають у сухому часто вентилюємому приміщенні при температурі від 0°С до 30оС удалині від опалювальних приладів. Сумісне зберігання лужних та кислотних акумуляторів -забороняється. Вентильні пробки повинні щільно затулятися непофарбовані металеві частини-нокриватися тонким шаром вазеліну. Рекомендована тривалість зберігання - не більше трьох з половиною років. 7.1.2.2 Акумулятори які були в експлуатації зберігають окремо від нових дотримуючись тих же умов зберігання. 7.1.2.3 Лужні акумулятори залиті електролітом зберігають не більше одного року. При цьому акумулятори розряджають повністю або на полонину струмом нормального режиму знімають міжелементні з"єднання впливають у кожний акумулятор від 10 до 15 крапель вазеліну і щільно затуляють пробкою Непофарбовані металові частини покривають вазеліном. Акумулятори оглядають один раз на 3 місяці перевіряють рівень електроліту і за необхідності доливають в них розчин елктроліту у дистильованій воді очищають від повзучих солей. 7.1.2.4 Зберігання лужних акумуляторін. які були в експлуатації більше одноюго року здійснюється тільки після їх розрядження до 1 В струмом нормального восьмигодинного режиму з злинанням елекгроліту. видаленням шламу і промиванням свіжим електролітом. Промивати акумудятори водою суворо забороняється. Після щільного затулення пробкою з акумуляюра видаляється бруд та виступаючі солі на металеві непофарбовані частини наноситься вазелін. 7.1.3 Приготування електроліту Для лужних батарей застосовують калієві та натрієві електроліти. 7.1.3.1 Калієвий електроліт-розчин калію гідрату окису технічного сорту А за ГОСТ 9285 у дистильованій воді. Калію гідрат окису технічний виготовлюється трьох сортів: вищий А та Б з змістом їдкого калію відповідно в кожному сорті не менше -96% 92% та 88%. Їдкий калій поставляється у герметичних сталевих барабанах ємністю 50 л та 109 л. Також виготовляється електроліт з готового складового лугу сорту А який містить суміш їдкою калію та літію у воді концентрованого розчину густиною 1 41 г/см3 у десятилітрових скляних банках або в металевих барабанах ємністю від 50 л до 200 л або у твердому вигляді у металевих барабанах ємінстю 50 л. Перед розведенням їдкого калію його спочатку розбивають ударами молотка по усій поверхні барабана. Потім розкривають зубилом або роблять проколи на усій поверхні барабана після чого барабан поміщують в металевий бак заповнений необхідною кількістю води. Для виготовлення електроліту густиною від 1 19 г/см3 до 1.21 г/см3 в середньому потребується біля трьох літрів води на 1 кг твердого лугу. Під час розчинення калію необхідно перемішувати розчин металевим або дерев"яним веслом. Після розчинення лугу розчин повинен відстоятися до повного освітлення. Твердий складовий луг розчиняють у пропорції 1 кг лугу на 3 л води. Концентрований розчин складового калієвого лугу густиною 1.41 г/см3 розчиняють у воді в пропорціях зазначених в таблиці 5. Дані таблиці можна використовувати під час виготовлення електроліту із рідких концентрованих розчинів лугів що мають різну густину. Таблиця 5 Виготовлення лужною електроліту з концентрованих розчинів лугів Густина концентрованого розчину лугу г/см3 Кількість води л ниобхідної для додавання до 1 л концентрованого розчину для одержання електроліту густиною г/см3 1 19 1 2 1 21 1 25 1 26 1 27 1 2 3 4 5 6 7 1 22 0.16 0 10 0 04 - - - 1.23 0.21 0.14 0 10 - - 1 24 0 27 0 20 0 15 - - - 1 25 0 30 0 24 0 20 - - - 1.26 0.17 0.10 0.24 0 114 - - 1.27 0 42 0 35 0. 10 0 08 0.04 - 1.28 0.47 0 40 0 1} 0 1 2 0 07 0 04 1.29 0.50 0.45 0 40 0 17 0.10 0 08 1.30 0 58 0 50 0 40 0 20 0 15 0 10 1.32 0.70 0 60 0 50 0 30 0.24 0 20 1 33 0 76 0 60 0 60 0 34 0 30 0 24 1 34 0 80 0 70 0 67 0.40 0 35 0 30 1 36 0 40 0 80 0.70 0 46 0 40 0 35 1 37 1 00 0 89 0 80 0 50 0 46 0 40 1.37 1.10 0 95 0 86 0 57 0 50 0 45 1 38 1.14 1.00 0 90 0.60 0 56 0 50 1 39 1 20 1 10 1.00 0.70 0.60 0 50 1 41 1 30 1.20 1 10 0 80 0 70 0 60 1 42 1 40 1.30 1.20 1 00 0 80 0 70 1 44 1 50 1 40 1 30 1 00 0 80 0 70 1 45 1 60 1 50 1 30 1 00 0 90 0 80 1 47 1 70 1 50 1 40 1 00 1 00 0 90 1 48 1 80 1 70 1 50 1 10 1 00 0 90 1 50 1 90 1 70 1 70 1 20 1 10 1 00 1 51 Для одержання складового калієвого електроліту у випадку окремо постачальник твердого їдкого калію сорту А та моногідрату літію літію-гідроокис технічний за ГОСТ 8595 готується окремо розчин їдкого калію густиною від 1 19 г/см3 до 1 21 г/см3 та розчин моногідрату літію у дистильованій воді з розрахунку 120 г на 1 л води. Розчин літію ретельно перемішують і після відстою густина його знаходиться в межах 1 05 г/см3. Розчини змішують в пропорції на кожні 4 5 л розчину їдкого калію додають 1 л розчину їдкою літію. Кількість їдкого літію у твердому вигляді і у вигляді розчину яка витрачається при заливанні акумуляторних батарей наведена в таблиці 6 витрати матеріалів зазначені з урахуванням зливу осаду електроліту . Для одержання потрібної густини електроліту 1 кг лугу розчиниють: - у 2 93 л води для густини 1 19 г/см3 ; - у 2 78 л води для густини 1 20 г/см3 ; - у 2 68 л води для густини 1 21 г/см3 ; Таблиця 6 Відомість витрат матеріалів для виготовлення калієвого електроліту на 1 акумуляторну батарею Тип акумуляторної батареї Тип електронавантажувача Необхідна кількість електроліту л Витрати твердого лугу кг для виготовлення електроліту густиною г/см Витрати дистильованої води л Витрати їдкого літію у воді розчину густиною 1 05 г/см твердої речовини кг 1.19 1.20 1.21 "34 ТНЖ-300ВМ" "ЭП-103" 153 52 2 55 0 57 0 130 34 4.0 "24 ТНЖ-500" "КВЗ-02/04" 144 49 0 51 8 53 7 130 32 3 8 "34 ТНЖ-500У2" "ЭП-1631" 204 69.6 73 4 76 1 170 45 5.4 "40 ТНЖ-400" "ЭП-201" 190 64 8 68 3 71 0 160 42 5.0 7.1.3.2 Натрієвий електроліт - розчин натрію їдкого технічного за ГОСТ 2263 марки ТХ-1" "ТХ-2" у дистильованій воді. Вміст їдкого натрію у соді каустичній марки "ТХ-1" та "ТХ-2" не менше 96%. Також виготовляється електроліт з готового складового лугу сорту Б суміш ідкого літію і натрію . Розкриття барабана і виготовлення електроліту з твердого їдкого натрію а також натрієвої складової лугу що поставляється у твердому вигляді проводиться так як і калієвого електроліту з тією різницею що на 1 кг твердого лугу беруть 5 л води. Для одержання складового натрієвого електроліту з твердого їдкого натрію і моногідрату літію готується окремо розчин їдкого натрію густиною від 1 18 г/см3 до 1 20 г/см3 і розчин густиною 1 05 г/см3. Змішування відстоєних розчинів проводиться у пропорції: на 4 5 л розчину їдкого натрію додається 0 5 л розчину їдкого літію. Кількість їдкого літію у твердому вигляді та у вигляді розчину який витрачається при заливанні акмуляторних батарей наведена в таблиці 7 витрати матеріалів зазначені з урахуванням зливу осаду електроліту . Таблиця 7 Відомість витрат матеріалів для приготування натрієвого електроліту на 1 акумуляторну батарею Тип акумуляторної батареї Тип електронавантажувача Необхідна кількість електроліту л Витрати твердого лугу кг для виготовлення електроліту густиною г/см Витрати дистильованої води л Витрати їдкого літію у воді розчину густиною 1 05 г/см твердої речовини кг 1.17 1.18 1.19 "34 ТНЖ-300ВМ" "ЭП-103" 153 31 5 33 6 36 3 140 17 0 2 0 "24 ТНЖ-500" "КВЗ-02/04" 144 29 7 31 6 34 1 140 16 0 1 9 "34 ТНЖ-500У2" "ЭП-1631" 204 42 1 44 8 48 3 190 22 7 2 7 "40 ТНЖ-400" "ЭП-201" 190 39 2 41 8 45 0 180 21 0 2 5 7.1.4 Підготовка води для електроліту та для доливання в акумулятори Для приготування електроліту а також для доливання в акумулятори використовується дистильована вода або котельний конденсат. Вода що застосовується повинна бути підлужена лугом або електролітом у кількості від 25 см3 до 50 см3 електроліту на 1 л води. Підлужена вода відстоюється протягом доби. Для приготування електроліту або доливання в акумулятори застосовують тільки освітлену частину води 7.1.5 Вимірювання густини електроліту Для вимірювання густини електроліту застсовується сифонний ареометр. Перед вимірюванням поверхні поплавків густиноміру "ПЭ-1" змочуються електролітом за допомогою гумової груші а після цього за кількістю поплавків які випливли визначається густина електроліту. В показання густини яке одержали за допомогою ареометра уводиться поправочний коефіцієнт при температурі електроліту вище + 35° С або нижче + 5° С. Достатньо точні показання можна отримати при температурі 20± 10 оС. При перевищенні температури електроліту понад 40°С його відливають за допомогою гумової груші в кухоль та після охолодження електроліту до задяної температури вимірюють його густину. Густина електроліту у процесі заряду або розряду акумуляторів не вимірюється. 7.1.6 Підготовка батареї до зарядження З поверхні акумуляторів та батарейних ящиків прибрані чистою ганчіркою накрученою на дерев"яний шпатель пил та повзучу сіль перевірити правильність послідовного з"єднання акумуляторів в батареї та щільно затянути гайки мїжелементних з"днань. При роботі з гаєчним ключем та іншими металевими інструментами не можна допускати замикання одночасним дотиком до різних вивідних контактів акумуляторів. Інструменти повинні бути з ізоляцією. У разі необхідності зарядження акумуляторів при температурі нижче 0оС слідутеплити їх повністю брезентом та т.і. 7.1.7 Заливання батареї акумуляторів Заливання електроліту в акумуляторні батареї до визначеного рівня проводиться за допомогою установки "УЗ-00". Загальна кількість електроліту необхідна лля заливання батареї наведена в таблицях 6 і 7. Рівень електроліту в акумуляторах повинен знаходитися вище пластин на 15-30 мм. Перевірку рівня електроліту в акумуляторі виконують за допомогою скляної трубки діаметром від 5 мм до 6 мм з рівно обрізаними кіпцями та позначками які знаходяться на відстані від одного торця трубки на 15 мм та 30 мм. Кінець трубки з позначками опускають в акумулятор до стику з пластинами а потім отвір на верхньому кінці трубки щільно закривають пальцем та виймають трубку з акумулятора. Рівень електроліту в трубці повинен знаходитися між рисками. У противному разі проводиться дозаливання або зливання електроліту з акумулятора. Дозаливання електроліту в акумулятори повинне проводитися через чисту скляну ебонітову або фарфорову лійку. Металеві лійки застосовувати забороняється. Для зменшення рівня електроліту в акумуляторі та для збирання пролитого електроліту з кришок необхідно користуватися гумовою грушею. 7.1.8 Зарядження акумуляторної батареї 7.1.8.Підготовка батареї до зародження Перед проведенням зарядження батареї не менше чотирьох годин витримують після заливання електролиту в акумулятори. Після витримування перевіряють рівень електроліту та напруги в кожному акумуляторі. При відсутності напруги на якому-небудь акумуляторі усю акумуляторну батарею залишають для промочування ще на десять годин. При повторній перевірці напруги акумулятор який не показав напруги замінюється на справний. 7.1 8.2 Кожна нова акумуляторна батарея та батареї в яких окремі акумулятори мають різну ємність повинні проходити тренувальні заряди Акумуляторам при тренувальних зарядах дається два цикли: заряд-розряд нормальним зарядним та нормальним розрядним струмами Сила струму при заряді та розряді та величина кінцевої напруги встановлюється відповідно таблиці 4. Час заряду складає 12 годин. Після двох тренувальних зарядів батареї дається третій конрольний заряд нормального режиму та розряд нормальним струмом до напруги не нижче 1В на акумулятор. Сила струму величина напруги та час заряду установлюється відповідно таблиці 4 Придатними до експлуатації визнаються акумулятори які показують при розряді напругу яка дорівнюс 1 В і вище. Якщо напруга на окремих акумуляторах батареї менше 1 В необхідно провести ще два тренувальних цикли для відновлення їх ємності. 7.1.8.3 Відновлення ємності акумуляторної батареї проводиться основним режимом заряду лужних акумуляторів нормальним зарядом і проводиться нормальним зарядним струмом який дорівнює номінальній ємності акумулятора в ампер-годинах поділеної на 4. Зарядження батареї нормальним зарядним струмом проводиться протягом семи годин при температурі від 15° С до 25 °С При значному підвищенні температури електроліту під час зарядження акумуляюрів або наявності інших причин необхідності зниження зарядного сгруму можна використовувати інший режим нормального зарядження Величину зарядною струму допускається знижувати не більше ніж на 40% від нормального його значення. Найменша сила зарядною струму для батареї "ТНЖ-300" складає 45 А. батареї "ТНЖ-400" -60 А. а батареї "ТНЖ-500"-75 А. Час зарядження при цьому збільшується таким чином щоб надати батареї потрібну кількість ємності. Для вище зазначених батарей надана ємність відповідно складає 525 А·год 700 А·год 875 А·год. Недозаряд акумуляїорних батарей забороняється. В процесі зарядження необхідно здійснювати постійний контроль за температурою електроліту яка не повинна бути менше 15°С і більше 32° С при калієвому або 45° С при натрієвому електролітах. 7 1.8 4 Через кожні десять циклів а при нерегулярній експлуатації батарей - один раз на місяць необхідно проводити посилений заряд. Посилений заряд проводиться протягом 12 годин нормальним зарядним струмом. Посилений заряд в обов"язковому порядку надається батареям які мають глибокий розряд а також при заміні електроліту або при зниженні ємності що віддається. 7.1.8.5 Для акумуляторних батарей напруга при закінченні зарядження повинна бути в межах: - "34 ТНЖ-300" - від 60 В до 63 В; - "24 ТНЖ-500" - від 41 В до 43 В; - "34 ТНЖ-500" - від 60 В до 63 В; - "40 ТНЖ-400" - від 70 В до 74 В; Напруга на кожному акумуляторі при цьому знаходиться в межах від 1 75 В до 1 9В. 7.1.8.6 Проведення циклів зарядження тренувальних циклів та посиленого заряду проводиться зарядними пристроями. 7.1.9 Контроль параметрів акумуляторної батареї при експлуатації. Акумуляторні батареї забезпечують роботу електронавантажувачів протягом робочої зміни 8 годин при нормальному розрядному струмі. Збільшення розрядного струму що виникає при одночасній роботі електродвигунів навантажувача або за інших причин різко знижує ємність акумуляторної батареї та час розряду. З-за останнього знижується тривалість роботи електронавантажувача після зарядження батарей. Для забезпечення нормальної роботи необхідно проводити періодичний контроль параметрів батареї. 7.1.9.1 Розряд акумулятора необхідно припинити при зниженні напруги на борнах до встановленої кінцевої напруги: - при розряді струмом 10-годинного режиму - 1 1 В; - при розряді струмом 8 5-годинного режиму - 1 0 В; - при розряді струмом 3-годинного ружиму - 0 9 В; - ири розряді струмом 2 5-годинного режиму - 0 8 В; - при розряді струмом 5 3-годинного режиму в умовах негативних температур до мінус 20° С - 0 8 В. 7.1.9.2 Зниження напруги на акумуляторі нижче встановленої кінцевої напруга не допускається тому що це приводить до глибокого розряду батареї. Величина гранично допустимої напруги акумуляюрів зазначена в таблиці 4. У випадку виникнення глибокого розряду необхідно дати батареї посилений заряд відповідно до 7 1.8.4. Систематичний глибокий розряд батареї приводить до безповоротної втрати ємності акумуляторів. 7.1.9.3 Наявність повільного заряду батареї та наступної швидкої втрати напруги на клемах батареї є ознаками підвищеного саморозряду. Причинами підвищеного саморозряду є: забруднений електроліт без додавання їдкого літію витік струму коротке замикання спричинені великою кількістю осадків на дні акумулятора розбуханням пластин або випинанням стінок Для виключення цих причин в акумуляторах необхідно: замінити електроліт промити і очистити поверхню корпуса від забруднення та солей електроліту усунути витікання потім спробувати відновити ємність за допомогою циклів. Перевірка ємності акумулятора здійснюється в такій послідовності: - батареї надається два цикли заряд-розрял струмом заряду що дорівнює С*/4 протягом десяти годин та струмом розряду який дорівнює С/5 до напруги 1В на акумулятор; - батареї надається третій контрольний цикл з зарядним струмом С/4 протягом шести годин та розрядним струмом С/5 до напруги 1 В на акумулятор. При третьому циклі фіксується час розряду. Ємність батареї визначається по формулі: С= Ірt 3 де Ір - розрядний струм А ; t - час розряду год *С-номінальна ємнісіь акумуляюра. 7.1.9.4 Акумулятори в батареї підлягають заміні при невідновленні їх ємності. 7.1.9.5 Перевірка рівня електроліту проводиться перед кожним зарядженням та не менше одного разу на тиждень відповідно до 7 1.7 За необхідності проводять доливання лужної води для підтримування рівня заданого електроліту. 7.1.9.6 Густина електроліту в акумуляторних батареях що експлуатуються перевіряється в трьох акумуляторах перед кожним зарядом та в усіх акумуляторах через кожні десять циклів роботи відповідно до 7.1.5 . Різниця густини електроліту в акумуляторах батареї не повинна перевищувати 0 02 г/см3 Густина в акумуляторах вирівнюється за допомоюю доливання в них електроліту густиною 1.41 г/см3 або лужної дистильованої води. 7.1.9.7 При роботі електронавантажувача в умовах негативних температур до мінус 30оС рекомендована густина калієвою електроліту складає вія 1 25 г/см3 до 1.27 г/см3 При меншій густині електроліт може замерзнути. 7.1.9.8 Перевірку опору ізоляції між етрумоведучими частинами акумуляторної батареї та батарейним ящиком проводять після монтажу батареї після першого зарядження нової або заново зібраної батареї після кожного зарядження в період експлуатації батареї. Опір ізоляції вимірюють вольгмстром у межах вимірювання від 50 В до 150В Опір ізоляції визначається по формутіі Фріша: Rx = Rb V/ V1+V2 - 1 4 де Rх - опір ізоляції батареї Ом; Rb - внутрішній опір вольтметра кОм повинен бути в межах 3-5 кОм ; V - напруга на затискачах батареї В; V1 - напруга між позитивним виводом батареї та корпусом акумуляшрного ящика. В; V2 - напруга між негативним виводом батареї та корпусом акумуляторного ящика. В. Опір ізоляції повинен бути не менше 10 кОм. При опорі ізоляції менше зазначеної величини проводять розбирання батареї та чищення протирання поверхні акумуляторів 7.1.9.9 Щоб запобігти винлескування електроліту та поглинання вуглекислоти при контакті електроліту з повітрям щодня необхідно проводити контроль густини закриття кришок акумуляторів батареї. 7 ! 9.10 Повну заміну електроліту в акумуляюрах проводити не менше одного разу на рік. 7.1.9.11 Не менше одного разу па рік проводити промивання акумуляторів батареї з використанням установки типу "УПБ-00" Перед промиванням акумуляторну батарею необхідно розрядити струмом шестигодинного режиму Ір =с/6 до 1 В на акумуляюр. Батарея яку розрядили встановлюється в каркас установки "УПБ-00" на якій проводиться: - злив електроліту з акумуляторів шляхом повороту каркаса установки; - промивання гарячою до 100° С водою в 2 етапи. 1 етап - гаряча вода заливається в акумуляюри батареї та витримується протягом двох годин. Потім воду виливають при повороті каркаса устанонки; 2 етап - гаряча вода заливається в акумулятори батареї та витримується від 16 год до 20 год після чого виливається при повороті каркаса установки. Якість очищення буде задовільною тоді коли при зливанні вола буде чистою. В протилежному випадку батарею треба промити ще раз. Промиті акумулятори зразу необхідно залити свіжим електролітом підвищеної густини яка знаходиться у межах від 1 24 г/см3 до 1 25 г/см3 7.1.9.12 Знімання гумових чохлів для ремонту акумулятора проводиться за допомогою установки "УСЧ-00". 7.1.9.13 За відсутності напруги на борнах акумулятора або зниження її до 0 2 В необхідно усунити коротке замикання в акумуляторі шляхом промивання з одночасним його струшуванням. 7 1.9.14 Якщо коротке замикання не усувасться способом за 7.1.9.13 то несправність усувають шляхом зміщення блока пластин. Для цього знімають міжелементні з"єднання ослаблюють гайки борнів котрими кріпляться блоки пластин ламелей до кришки акумулятора та легким постукуванням дерев"яною киянкою по кінцях виводних борнів осаджують пластини до низу. Після осаджування закручуючи гайки борнів нідлягують блок пластин до кришки корпусу в попереднє положення та перевіряють акумулятор на вілсутність короткого замикання мегометром типу М-1001. 7.1.10 Обладнання зарядної станції 7 1.10.1 Для приготування електроліту зарядна станція повинна мати таке обладнання: - установка "УЗ-00" для приготування електроліту; - ваги для зважування лугу; - мірна ємність. 7.1.І0.2 Для обслуговування акумуляторів необхідне таке обладнання та інструмент: - зарядні установки; - розрадно-тренувальні щити; - установка типу "УПБ-00" для промивання акумуляторних батарей; - установка типу "УСЧ-00" для зйому чохлів з акумуляторних банок; - електронагрівач для приготування дистильованої води; - таль електрична вантажопідйомністю від 1 0 до 1 5 т; - слюсарний та монтерський інструмент з ізольованими ручками; - гумова груша ємністю від 0 3 л до 0 5 л; - лійка з ізольованим наконечником. 7.1.10.3 Для проведення контрольно-вимірювальних операцій в зарядній станції необхідно мати наступні прилади: - вольтметр точністю не нижче класу 1 0 з внутрішнім опором не менше 300 Ом рівномірною шкалою з ціною поділки не більше 0 02 В; - амперметр постійного струму на 150 А точністю не нижче класу 1 0; - спиртовий термометр з ціною поділки 1 °С; - ареометр денсиметр з ціною поділки 0 01; - годинник; - скляну трубку з внутрішнім діаметром від 3 мм до 5 мм довжиною 200-300 мм з рисками; - мегометр тину "М-1001"; - мірну ємність на 1 0 литр. 7.1.10.4 Для захисгу обслуговуючого персоналу від дії електричного струму та дугу для надання першої медичної дономоги в зарядній станції повинні обов"язково бути в наявності: - захисні окуляри; - гумовий фартух; - гумові лужностійкі рукавички; - гумові діелектричні рукавички; - гумові чоботи або галоші; - гумові діелектричні килимки біля зарядних агрегатів; - електричний переносний ліхіар к герметичному корпусі; - медична аптечка повністю укомплектована ; - запас води та трьохвідсоткового розчину борної кислоти для змивання та нейтралізації лугу з уражених частин шкіри 7.2 Вітчизняні кислоті свинцеві акумулятори 7.2.1 Загальні положення Акумулятор "ЭН-400-У2" в подальшому названий "акумулятор" Призначений для комплектування батареї "І2 ЭН-400-У2" та "2 ОЭН-400-У2" в подальшому названі "батареї" . Номінальна ємність при п"ятигодинному режимі розряду становить 400А·год. Електричні характеристики акумулятора відповідають зазначеним в таблиці 8. Таблиця 8 Електричні характеристики акумулятора Режим розряду Струм А Кінцева напруга В Ємність на 9 циклі. А·год 1 64 1.70 320 1 80 280 Електричні характеристики акумулятора зазначені В таблиці 8 забезпечуються за наступних умов: - густина електроліту на початку розряду - 1.260 + 0 005 г/см3 приведена до температури 30°С ; - рівень електроліту над запобіжним щитом від 20 мм до 25 мм; - середня температура електроліту під час розряду 30оС. Акумулятор зберігає працездатність при температурі навколишнього пвітря від плюс 40 до мінус 40оС за умови що температура електроліту не повинна бути нижче мінус 25°С. Ємність акумулятора при темпсраіурі електроліту мінус 25° С та розряді струмом 80А до напруги 1 3В повинна бути не менше 112 А-год. Середньодобовий саморозряд повністю зарядженого акумулятора після п"ятнадцятидобової бездіяльності при температурі навколишнього повітря 20 ± 5 оС не перевищує 1.1%. Гарантований строк зберігання та експлуатації акумуляторів становить чотири роки з моменту їх виготовлення в тому числі строк служби акумуляторів в експлуатації - два роки при цьому напрацювання повинно бути не більше 500 циклів. Зниження ємності проти номінального значення не повинно бути більше 30%. 7.2.2 Вказівки заходів безпеки Усі роботи з кислотою повинні проводитися спеціально навченим персоналом з кваліфікаційною групою не нижче ІІІ. Особи то зайняті приготуванням розчину сірчаної кислоти та заливанням його в акумулятори для запобігання опіків повинні працювати в гумових площах або чоботах гумових рукавичках в гумових фартухах та захисних окулярах. При випадковому попаданні сірчаної кислоти на шкіру або одежу необхідно змочити уражені місця 10% розчином нашатирного спирту або кальцинованої соди а потім промити водою. Приміщення зарядної станції повинно бути обладнано витяжною вентиляцією що забезпечує повний обмін повітря протягом 15 хв. В зарядній станції забороняється паління та використання відкритого полум"я. При роботі з гаєчним ключем та ін. металевими інструментами не можна допускати коротких замикань одночасно доторканням їх до виводів акумуляторів різної полярності. 7.2.3 Монтаж батарей Перед монтажем акумуляторів в батсрсї на заводі-виготовлювачі усі акумулятори підлягають зовнішньому огляду. Баки та кришки не повинні мати сколів та трішин. Мастика повинна щільно прилягати до стінок бака і на її поверхні не повинно бути тріщин бульбашок та нерівностей. Акумуляюри повинні бути установлені в контейнер об"єкта та з"єднані перемичками в батареї згідно схем монтажу які наведені в технічному описі Та інструкції з експлуатації. На борни акумуляторів зверху перемичок повинні бути установлені і затягнуті ключем шайби та гайки. Акумулятори в батарейному контейнері повинні бути щільно установлені Зміщення акумуляторів пілносно один до одного та стінок контейнера під час експлуатації не лопускасться. Зайві зазори ліквідуються піл час монтажу за рахунок неметалевих прокладок та заглушок стійких до впливу сірчаної кислоти. 7.2.4 Підготовка до роботи 7.2 4.1 Приготування електроліту Електроліт повинен готуватися з кислоти сірчаної акумуляторної за ГОСТ 667 та води дистильованої за ГОСТ 6709. При цьому кислоту слід вливати у воду невеликими порціями при безперервному перемішуванні. Вливати воду в концентровану кислоту забороняється щоб уникнути розбризкування кислоти та одержання опіків. Для приготування електроліту застосовують стійкий до дії сірчаної кислоти посуд керамічний ебонітовий вініпластовий дерев"яний або залізний викладений усередині рольним свинцем попередньо очищений від забруднення та промитий дистильованою водою. Для заливання одного акумулятора потрібне біля 5 л електроліту густиною 1 200 + 0.005 г/см3 . Для приготування 5 л електроліту густини 1 200 г/см3 необхідно 0.96 л 1.75 кг сірчаної кислоти густиною 1 840 г/см3 . Виготовлений для залипання акумуляторів електроліт густиною 1 200 ± 0.005 г/см3 доведений до температури 30°С охолоджують до 25 °С. Залежність густини електроліту від температури наведена в додатку Л. 7.2.4 2 Підготовка акумуляторів в батареї до роботи та наливання їх електролітом. Усі акумулятори перед приведенням до робочого стану пілляеають зовнішньому огляду. Баки та кришки не новинці мати сколів та тріщин. Мастика полинна щільно прилягати до статок бака і на її поверхні не повинно бути трішин бульбашок та нерівностей. Вивернути з кришок акумуляторів вентиляційні пробки. Зрізати з пробок герметизуючий виступ звільнивши вентиляційний отвір. Залити в акумулятори електроліт густиною 1 200±0 005 г/см3 доведений до температури 30оС до ріння від 20 мм до 25 мм над запобіжним щитком. Температура електроліту який заливається не повинна бути вище 25 °С. Залишити на одну годину акумулятори залиті електролитом для насичування електродів і сепараторів охолодження електроліту до 35°С. У випадку коли температура електроліту не зинжується до 35° С охолодження продовжити. Через одну годину перевірити рінень електроліту за допомогою скляної трубки діаметром від 3 мм до 5 мм. Для цьою обережно треба занурити в електроліт трубку вертикально до упору в запобіжний щиток який лежить поверх сепараторів. Закривши пальцем верхній кінець трубки обережно пидняти її збсрігаючи вертикальне положення. Рівень електроліту у трубці вдповідає рівню його над запобіжним щитком. У разі якщо рівень електроліту буде нижче мм над запобіжним щитком треба довести його до норми шляхом додання едектроліту густиною 1 200+ 0 006 г/см3 доведеною до температури 30оС . Якщо рівень буде вище 25 мм над запобіжним щитком відібрати надлишок електроліту гумовою грушею. Перед включенням акумуляторів на перший формувальний заряд: - з"єднати їх між собою послідовно т.т позитивний вивід одного акумулятора приєднати до негативного виводу суміжного акумулятора; - приєднати позитивний вивід групи послідовно з"єднаних акумуляторів до позитивного а негативний - до негативного виводу джерела постійного струму; - переконатися в правильності з"єднання між собою усіх акумуляторів та в правильності підключення їх до джерела постійного струму. 7.2.4 3 Перший заряд та розряд Проводити перший заряд струмом 30А протягом 80 годин. На першому заряді провести вимірювання напруги V . температури t та густини електроліту d згідно таблиці 9. Таблиця 9 Час вимірювання Вимірювальний параметр Перед включенням Через 10 хв після включення струму Через кожні 4 голини За 6 год до кінця заряду через кожні 2 год Перед виключенням сіруму Е d С t V V t V t d V t d Температура електроліту під час першого заряду не повинна перевищувати 45°С. У разі підвищення температури акумулятори відключити для охолодження електроліту до 35° С. Наприкінці заряду при включеному струмі довести густину електроліту до 1 260± 0 005 г/см3 доведеного до температури 30° С . У тому випадку коли густина електроліту доведеного до температури 30оС буде вище 1 265 г/см3 то частину електроліту відібрати гумовою грушею та долити дистильовану воду. Якщо густина електроліту доведеного температури 30оС нижче 1 255 г/см3 то долити в акумулятор розчин сірчаної кислоти густиною 1 400 г/см3. Продовжити заряд ще 30 хв після чого перевірити густину електроліту та якщо вона знову виявиться вище або нижче потрібної довести до норми там же способом. Провести перший розряд струмом 40А до напруги 1 7 В на перших двох-трьох акумуляторах що вийшли. 7 2.4.4 Тренування акумуляторів другий-восьмий цикли . Провести тренування акумуляторів за режимом зазначеним в таблиці 10. Таблиця 10 Режим заряду Заряд Розряд Ступінь заряду Струм А Струм А Кінцева напруга В 1 Перший 60 40 1 7 Другий 24 Перехід з першого ступеня на другий під час заряду здійснюється після досягнення напруги 2 4 В. Пауза між першим та другим ступенями - 1 година. Примітка Допускається проводити тренувальні розряди з другою по восьмий цикли при використанні акумуляторів в експлуатаційному режимі розряду за 7.2.4.2 при цьому допускається зниження ємності до 60%. Кінець заряду визначають постійною напругою та густиною електроліту протягом двох годин за наявності сильного газвиділяння. Довготривалість другого та наступного зарядів складає орієнтовно 14-18 годин. Температура електроліту у процесі заряду повинна бути не вище 45°С. При підвищеній температурі припинити заряд для зниження температури до 35° С. Довести в кінці другого-восьмого зарядів густину електроліту до 1 260 ± 0 005 г/см3 доведеного до температури 30°С як зазначено в 7.2.4.3. Вимірювання при заряді та розряді проводити відповідно до таблиці 11. Таблиця 11 Час вимірювання Вимірювальний параметр на заряді на розряді Перед включенням струму Через 10 хв після включення струму Через кожні 2 години Через 10 хв після зниження струму Наприкінці заряду через кожігу годину Через кожні 2 години Через кожну годину Перед включенням струму Після виключення струму Е d С t V V t V V t d V t - V t d - Е d С t V - - - - V V t d 7.2.4.5 Контрольний заряд та розряд дев"ятий . Після восьмого тренувального розряду провести контрольний заряд та контрольний розряд акумуляторів струмами за режимом зазначеним в таблиці 12. . Таблиця 12 Режим заряду Заряд Розряд Ступінь заряду Струм А Струм А Кінцева дапруга.В І перший другий 60 24 64 або 80 1 70 Контрольнний заряд проводити відповідно до 7.2.4.4. Контрольний розряд проводити при суворому дотримуванні постійності значення подичиии сіруму та безперервного розряду. Середня температура електроліту під час розряду повинна бути 30оС. Якщо середня температура електроліту при розряді буде відрізнятися під 30оС. то фактично одержана ємність повинна бути приведена до ємності при температурі 30°С за формулою 5 : С30 = Сф / 1+0 01 t-30 5 где С30 - ємність доведена до температури 30°С. А·год; Сф - фактично одержана ємність А·год; 0 01 - температурний коефіцієнт змінювання ємності; t - середня температура електроліту при розряді яка визначається як середнє арифметичне з усіх вимірювань температури під час розряду °С. Доведена ємність повинна бути не нижче зазначеної в таблиці 8. Під час контрольного заряду та контрольного розряду проводиться вимірювання відповідно таблиці 11. Після контрольного розряду акумулятори зарядити відповідно 7.2.4.4. Повкручувати пробки в акумулятори та протерти поверхні акумуляторів спочатку ганчір"ям змоченим 10% розчином нашатирного спирту або соди кальцинованої технічної за ГОСТ 10689 потім ганчір"ям змоченим водою потім протерти насухо. Після приведення батареї в працездатний стан провести перевірку опору ізоляції. Для цьою батарею відключають від джерела постійного струму. Користуючись вольтметром з якомога більшим внутрішнім опором значення якого точно відомо виміряти напругу на виводах батареї. Потім визначити напругу між позитивним виводом батареї та корпусом контейнера та між негативним виводом та корпусом контейнера. Опір ізоляції батареї Rх обчислити за формулою 4 . Опір ізоляції батареї не повинен бути менше 5000 Ом. В тому випадку коли опір ізоляції менше 5000 Ом необхідна знайти та усунути причини витоку струму. Після перевірки ізоляції контейнер закрити кришкою. 7.2.5 Експлуатація та технічне обслуговування 7.2.5.1 Загальні вимоги Акумулятори слід утримувати в чистоті для чого необхідно регулярно протирати кришки акумуляторів спочатку ганчір'ям змоченим 10% розчином нашатирного спирту або соди кальцинованої технічної за ГОСТ 10689 потім ганчір"ям змоченим водою та протирати насухо. Не рідше одного разу на місяць перемички та гайки необхідно протирати сухим ганчір"ям та змащувати солідолом синтетичним за ГОСТ 4366 а також проводити перевірку затягання гайок. Під час роботи об"єкта акумулятори повинні бути закриті пробками. Під час заряду акумуляторів кришка з контейнера повинна бути знята а вентиляційні пробки викручені. Через 2 години після закінчення заряду вентиляційні пробки повинні бути укручені а контейнер закритий кришкою. Отвори в пробках для виходу газів необхідно регулярно прочищати та промивати. Рівень електроліту в акумуляторах необхідно підтримувати додаванням дистильованої води. Категорично забороняється проводити доведення рівня шляхом додавання електроліту. 7.2.5.2 Розряд батарей проводять силою струму не перевищуючим значень які наведені в таблиці 13. Таблиця 13 Струм А Короткочасне підвищення струму Мінімальна допустима напруга на акумулятор під час розряду В Сгрум А Час С не більше при позитивній температурі при негативній температурі 50-180 400 2 1 7 1 3 Розряд батарей повинен бути припинений якщо напруга на виводах батареї без урахування спаду напруги в перемичках знизиться до 21 0 В; 28 0В; 35.0В при позитивних та до 16 2 В; 21 6В; 27 0В при негативних температурах відповідно батареям "12ЭН-400-У2" "16ЭН-400-У2" та "20ЭН-400-У2". В розрядженому стані батареї можуть знаходитися не більше 24 годин. При негативних температурах можливе замерзання електроліту тому при розряді не слід допускати зниження густини його до значення при якому електроліт може замерзнути. Орієнтовна температура замерзання едектроліту при різній густині його приведена в додатку М. 7.2.5.3 Заряди батарей проводять в два ступені як зазначено в 7.2 4.4. 7.2.5.4 Зрівнювальний заряд У випадку виявлення акумуляторів з пониженою напругою проводять заряд батареї відповідно з 7.2.4.4 Потім батарею відключають на 1-2 години Після чого заряд продовжують струмом 24А протягом 2 год. Потім заряд припиняють на 1 год та знову продовжуюіь протягом 1 год. Такі одногодинні заряди з перервами продовжують до чого часу коли при черговому включенні на заряд буде зразу спостерігатися сильне газовиділення в усіх акумуляторах батареї. 7.2.5.5 Контрольні цикли Один раз на квартал слід проводити на батареях контрольний цикл у відповідності з 7.2.4.3. 7.2.5.6 Під час приведення акумуляторів до робочого стану та експлуатації батарей необхідна наявність контрольно-вимірювальних приладів та приладдя указаних в таблиці 14. Таблиця 14 Найменування 1 Позначення стандарту технічних умов та ін. документів Прилади 1. Амперметр класу точності не нижче 1 5 з набором шунтів ГОСТ 8711 2. Вольтметр класу точності не нижче 1 ГОСТ 87 11 3. Годинник ГОСТ 3309 Прилади 4. Балон для електроліту ФЮ 8.870 001 5. Ареометр АЭ- 1 ГОСТ 18481 6. Трубка скляна з внутрішнім діаметром 3-5 мм L=250 ОСТ 11 ПО. 735002 7. Термометр ГОСТ 27544 8. Термометр метеорологічний скляний ГОСТ 112 9. Циліндр -325/170 ГОСТ 18481 10. Кухоль з носиком №5 глечик ГОСТ 9147 7.2.6 Характерні несправності акумуляторів та методи їх усунення. 7.2.6.1 Характерні несправності акумуляторів та метоли їх усунення зазначені в таблиці 15 Таблиця 15 Ознака несправності Імовірна причина Метод усунення 1. Безперервне зниження густини електроліту зниження напруги як при заряді так і при розряді підвищення температури електроліту Коротке замикання усередині акумулятора Замінити акумулятор запасним 2. Потемніння та скаламучення електроліту зниження ємності та розрядної напруги Забруднення електроліту сторонніми домішками див.7.2.6.2 7.2.6 2 Забруднення електроліту необхідно усунути промиванням розрядженою акумулятора дистильованою водою та заміненням електроліту. Для цього необхідно провести наступне: - вийняти акумулятор з контейнера; - викрутити з кришки вентиляційну пробку; - злити з акумулятора весь електроліт; - залита акумулятор дистильованою водою підзаряджати його струмом 24А протягом від 30 до 60 хв злити з акумулятора воду та залити електролітом такої ж густини що була наприкінці розряду; - зарядити акумулятор відповідно з 7.2.4.4; - вставити акумулятор в контейнер об"єкта. 7.2.7 Правила зберігання Акумулятори зберігають на скдалі в закритому сухому вентилюємому приміщенні з температурою повітря від + 40°С до мінус 25°С борнами догори. Не допускається встановлення акумуляторів один на другий. Акумулятори повинні бути сухими з щільно вкрученими пробками; знаходитися на відстані не менше одного метра від печей та інших нагрівальних приладів; повинні бути захищені від дії прямих сонячних променів. Не допускається зберігання разом кислотних акумуляторів з лугами та лужними акумуляторами. Акумулятори повинні періодично очищуватися від пилу. Борни гайки та перемички повинні бути змащені тонким шаром солідолу синтетичного за ГОСТ 4366. 7.2.8. Транспортування Умови транспортування акумуляторів повинні відповідати середнім умовам "С" 26 за ГОСТ 23216. Умови транспортування за впливом кліматичних факторів по групі умов зберігання "С" за ГОСТ 15150. 7.3 Болгарські акумуляторні батареї Електронавантажувач може живитися залежно від потрібної ємності однією з п"яти акумуляторних батарей зазначених в таблиці 16 Таблиця 16 Величина Одиниця вимірю- вання 1 варіант 2 варіант 3 варіант 4 варіант 5 варіант Напруга В 2x40 2x40 2x40 2x40 2x40 Ємність А-год 250 280 350 350 420 Маса з елетро- літом кг 852 887 1147 1063 1268 Густина електро- літу при 30 оС г/см3 1 275 ±0 001 1.275 ± 0 004 1.275 ±0 005 1 275 ± 0 005 1.275±0 005 Тип акумулятора 5КТ285В 4ПАС310 7КТ285А 5ПАС310 6ПАС310 Число елементів 2x20 2x20 2х20 2x20 2х20 Габаритні розміри мм 1036/ 696/ 460 1036/ 696/ 460 1036/ 941/ 460 1036/ 840/ 460 1036/ 992/ 460 7.3.1 Приготування електроліту Усі роботи слід виготувати дотримуючись правил техніки безпеки. Електроліт являє собою розчин з акумуляторної сірчаної кислоти хімічно чистої та дистильованої води. Застосування технічної сірчаної кислоти категорично заборонено. Приготування електроліту необхідно виконувати в наступному порядку: - приготувати підходящу по об"єму неметалеву кислотостійку та термостійку посудину яка добре вимита та висушена; - надіти кислотостійкий спецодяг гумові рукавички окуляри: - налити в посудину дистильовану воду; - тонким струменем повільно наливати концентровану сірчану кислоту у воду з одночасним перемішуванням дерсв"яною паличкою. Завжди наливати концентровану кислоту у воду та ніколи навпаки; - після охолодження електроліту до температури навколишнього середовища перевірити його густину яка повинна бути 1.27 ± 0 05 г/см3. При температурі 30оС проводиться корекція для експлуатації в нормальному кліматі. Під час визначення густини електроліту при температурах які відрізняються від 30°С проводиться корекція визначеної густини при температурах: - нижче 30°С густина підвищується на 0 0007 г/см3 на кожний градус різнині до 30°С; - вище 30°С густина зменшується на 0 0007 г/см3 на кожний градус різниці до 30°С. Приміщення для приготування електроліту повинно провітрюватися мати водопровід з сильним струменем води та посуд з 10% розчином карбониту натрію для нейтралізації електродіту та кислоти. У разі попадання електроліту на відкриі частини тіла уражені місця слід негайно промити водою та розчином карбонату натрію. 7.3.2 Порядок уведення кислотної акумуляторної батареї в експлуатацію. 7.3.2.1 Підготовка батареї до зарядження. Перед зарядженням необхідно: - перевірити комплектність батареї оглянути зовнішньо на предмет механічних пошкоджень; - старанно вимити та висушити батарею особливу увагу звернути на кришки акумуляторів. Добре затянути усі болтові з"єднання. Уважно оглянути всі вентилі кришки та при необхідності пробити вентиляційні отвори; - установити батарею поруч з зарядним пристроєм залити електроліт. Електроліт повинен бути охолодженим до температури навколишнього середовища; - перед заливанням електроліт старанно розмішати та перевірити його густину. При необхідності відкорегувати до густини 1 27±0 005 г/см3 ; - заповнити усі акумулятори до рівня запобіжної решітки на 10-15 мм. Не допускати попадання електроліту на кришки акумуляторів. У випадку попадання електроліту на кришки акумуляторів зарядження проводити заборонено. Кришки вимити добре висушити. Після заповнення електролітом батарея повинна відстоятися не менше чотирьох годин. Після відстою необхідно знову перевірити густину електроліту за необхідності відкорегувати густину до 1 27 ± 0 005 г/см3. Зарядження батареї без відстоювання категорично ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ. Після корегування рівня електроліту батарею слід почистити вологою ганчіркою та висушити. 7.3.2.2 Початкове зарядження батареї Для початкового зарядження необхідно підключити батарею до зарядного приладу. Підключення здійснити шляхом приєднання позитивного полюса батареї до позитивного полюса випрямляча. Неправильне цідключення батареї до зарядиого пристрою приводить до необоротних пошкоджень батарея до подальшої експлуатації буде непридатна. 7.3.2.3 Перший цикл зарядки батареї Під час першого циклу зарядки батареї необхідні включити зарядний пистрій та зразу настроїти струм заряду. Сила струму І=0 16 х С5 А 6 де С5 -ємність батареї. Час зарядження - від 5 до 10 годин. Критеріями закінчення циклу зарядження у цьому режимі вважаються: - виділення газів з усіх елемєнтів акумуляторної батареї; - напруга кожного акумулятора досягає 2 4В. Під час зарядження батареї уважно слідкувати за температурою елекіроліту. У разі підвищення температури електроліту до 50оС зарядження батареї припинити дати можливість електроліту охолонути до 30° С після цього зарядження продовжити у тому ж режимі. 7.3.2.4 Другий цикл зарядження батареї Зарядження проводити силою струму розрахованою за формулою: І=0 05 х С5/А 7 де С5 - ємність батареї. При зарядженім періодично стежити за густиною електроліту яка постійно збільшується. Наприкінці зарядження параметри батареї повинні бути: - загальна напруга батареї 2 65 ? 2 75 В; - густина електроліту 1 280 ± 0 005} г/см3 при 30° С. Якщо ці параметри втримані то батарея визнається зарядженою. Через годину після зарядження необхідно перевірити рівень електроліту. Якщо рівень електроліту менше 10мм над запобіжною планкою слід долити електроліт з тією ж густиною. Після охолодження електроліту до температури ±2°С по відношенню до навколишнього середовища вентилі заглушки елементів закрити. Після закінчення повного циклу зарядження усі елементи батареї вичистити та висушити від електроліту. 7.3.2.5 Зберігання зарядженої батареї Якщо батарея після зарядження не використовується її слід зберігати у сухому приміщенні з плюсовою температурою приміщення повинне провітрюватися . Раз на тиждень цю батарею необхідно заряджати до газовиділення з усіх кліток акумулятора силою струму розрахованою за формулою 7 . Обов'язково один раз на місяць необхідно проводити вирівнююче зарядження. Перед тим як ввести батарею в експлуатацію вона повинна бути заряджена до крайніх позначок зарядження. Всі дані зарядження та виміри слід обов"язково записувати в Журнал обліку зарядження акумуляторних батарей. 7.3.3 Обслуговування та експлуатація акумуляторної батареї Після установки батареї на електронавантажувач її необхідно уважно оглянути якщо є зволоження та забруднення акумуляторів їх необхідно почисти та висушити. Категорично забороняється ставити на батарею металеві предмети які можуть спричинити коротке замикання. Необхідно перевірити чи добре закріплені вентилі; кабелі живлення повинні бути міцно затягнуті до полюсних виводів а відкриті струмопровідні частини змащені технічним вазеліном. 7.3.3.1 Розрядження батареї Розрядження батареї повинне здійснюватися за наступних умов: - номінальний струм розрядження Ір.ном. = 0 2 х С5 5 8 де С5 - ємність батареї; - допустима температура електроліту - не більше +50 С. Розрядження батареї слід зупинити при: - досягненні напруги одного елемента акумулятора 1 7В; - досягненні густини електроліту 1 13 г/см3. Батарея заряджена відповідно до 7.3.2.1 може буги зразу введена в експлуатацію. Для забезпечення гарантованого строку експлуатації батареї не допускається розрядження нижче 20% її ємності. Не допускати напруги одного елемента акумулятора нижче 1 7В та густини електроліту нижче 1 12 ?1 13 г/см3. Розрядження нижче цих величин є ознакою що батарея сильно розряджена. Це приводить до скорочення строку служби акумуляторів та створює великі труднощі при зарядженні. Категорично забороняється залишати розряджену батарею на відкритому повітрі у зимовий період тому що при густині електроліту 1 12 г/см3 він замерзає при температурі мінус 7 7оС. Категорично забороняється залишати батарею в розрядженому стані більше 12 годин. 7.3.3.2 Зарядження батареї Батарея заряджається прямим струмом від зарядного пристрою який забезпечує режим зарядження та параметри зарядного сіруму. Для підключення батареї до випрямляча використовують кабелі з справними з"єднувачами та забезпечують міцне кріплення до полюсних виводів батареї. 1 Батарею слід установити до зарядного пристрою. відключити від споживача очистити від бруду висушити. 2 Відкрити вентилі всіх акумуляторів перевірити стан акумуляторів результати вимірювань записати в журнал батареї. Якщо деякі батареї мають показники що відрізняються від нормальних. то вони потребують щоденного нагляду. 3 Перевірити рівень електроліту за необхідності долити дистильовану воду нормальний рівень електроліту повинен бути на 15-25 мм вище верхнього краю акумуляторних пластин . 4 Батарею підключити до зарядного пристрою дотримуючись наступних вимог: - позитивний полюс батареї - до позитивного полюсу зарядного пристрою; - негативний полюс батареї - ло негативного полюсу зарядного пристрою. 5 Включити зарядний пристрій з зарядним струмом розрахованим за формулою 6 . Цим струмом батарею слід заряджати до напруги 2 4 В ознака цього -газовиділення акумуляторів 6 Слідкувати щоб температура електроліту не підвищувалась більше 50оС. 7 При досягнені напруги 2 4 В зарядний струм перемкнути на величину розраховану за формулою 7 . Цим струмом батарея заряджається до кінця процесу. Батарея вважається зарядженою повністю тоді коли напруга та густина електроліту залишасгься незмінної протягом двох годин. 8 Після закінчення процесу зарядження перевірити рівень електроліту в усіх банках за необхідності рівень довести до нормального шляхом доливання дистильованої воля. 9 Батарею від"єднати від зарядного пристрою кришки акумуляторів витерти висушити закрити вентилі пробки підключити до споживача електронавантажувача . Параметри зарядження: напругу густину електроліту температуру записати до Журналу обліку зарядження акумуляторних батарей. Батарея вважається нормально зарядженою якщо вона отримала у процесі зарядженим 120% своєї потужності. Передчасна поява ознак зарядженості - сильного газовиділення від окремих акумуляторі» батареї а також недопустиме підвишення температури електроліту під час зарядження - показники поганого технічного стану батареї. 7.3.3.3 Виріннюючс заряджання батареї Періодичність проведення вирівнюючого зарядження наступна: - зразу коли батарея розряджена під допустиму напругу 1 7 В а густина електроліту нижче 1 13 г/см3; - один раз на тиждень якщо батарея не використовується кожного дня при декількох зарядах або якщо електроиавантажувач не працював на повну потужність; - один раз на місяць - обов'язково для кожної батареї незалежно від того знаходиться вона в експлуатації або на зберіганні. Послідовність робіт під час вирівнюючого зарядження: 1 установити батарею біля зарялного пристрою відключити від електронавантажувача очистити від бруду пилу просушити; 2 відкрити вентилі заглушки всіх акумуляторів; 3 перевіриш стан всіх акумуляторів результати перевірки записати в Журнал обліку зарядження акумуляторних батарей; 4 перевірити рівень електроліту кожною акумулятора при необхідності довести до нормального шляхом доливання дистильованої води; 5 підключити батарею до зарядного пристрою установити силу струму - за формулою 7 ; 6 через чотири години після початку заряджений записати параметри зарядження. Зарядження продовжувати доки показники зарядження батареї будуть незмінними протягом двох годин; 7 зупинити зарядження на одну годину: 8 через годину продовжити зарядження батареї такою ж силою струму Продовжувати знімати показники напруги батареї та густини електроліту. Ці показники повинні збігатися з показниками пункту 6 . Якщо дані не збігаються після перерви протягом однієї години продовжити зарядження протягам однієї години доки дані напруги та густини електроліту не будуть збігатися з даними за пунктом 6 ; 9 дані зніпі під час вирівнюючого заряду записати в Журнал обліку зарядження акумуляторних батарей. 7.3.3 4 Правила експлуатації батареї Обслуговування батареї проводиться відповідноно до 7.3.3. На кожну батарею необхідно обов'язково вести журнал в який записувати всі дані контрольних вимірювань. Обов'язково виконувати періодичне обслуговування - заряди вирівнюючі заради чищення сушіння підтримання рівня електроліту та ін. Батарея завжди повинна бути чистою та сухою. Промивання акумуляторів слід проводити тільки холодною водою. При чищенні акумуляторів вентилі заглушки повинні бути добре закриті. Поверхня батареї завжди повинна бути сухою. Під час зарядження вентилі батареї завжди повинні бути відкриті при експлуатації - закриті. Щоденно слід проводити контроль за станом акумуляторів особливо за рівнем електроліту. При виявленні низького рівня обов'язково долити дистильовану воду. Доливати в акумулятори електроліт категорично забороняється. Категорично забороняється допускати батареї до повного розрядження згідно 7.3.3.1 Показники розрядження: - напруга нижче 1 7 В; - густина електроліту нижче 1 13 г/см3. Полюсні виводи завжди повинні бути чистими та сухими Відкриті металеві частини завжди повинні бути змащені технічним вазеліном. Характерним пошкодженням батареї є сульфатація яка настає в результаті неправильного зберігання та експлуатадії батареї. Зовнішні ознаки цього: - значний спад потужності батареї; - зменшення густини електроліту в зарядженому стані; - збільшення напруги елементів батарї при включенні її на зарядження. На початковій стадії сульфатація усуваться кількома вирівнюючими зарядами з послідовною правильною експлуатацією. При значній сульфатації необхідно злити електроліт залити чисту воду. Після цього провести вирівнююче зарядження доки густина електроліту та напруга залишаються постійними протягом восьми годин. Піся цього густину електроліту довести до потрібних параметрів. При вимірюванні густини електроліту необхідно виконувати наступні вимоги: - вимірювання густини проводити через 10-15 хвилин після включення зарядного пристрою; - не проводити вимірювання коли акумулятори виділяють газ. Параметри батареї постійно записуються в Журнал обліку зарядження акумуляторних батарей. 7.3.3.5 Вимірювальні прилади Для правильної експлуатації батареї необхідно постійно знімати певні параметри зазначені в 7.3.3. Для неревірки стану акумуляюрної батареї користуються наступними приладами: - денсиметр акумуяторпий із шкалою від 1 г/см3 до 1 300 г/см3 з величиною позначки 0 005 г/см3 для вимірювання густини електроліту; - термометр із шкалою 0-100оС з величиною позначки 1оС для вимірювання температури; - вольтметр з класом точності не нижче 0.5 і внутрішнім онопом не менше 300 Ом. з діапазоном до 10 В - для контролю напруги елементів; - амперметр з класом точності по нижче 0 5 і діапазоном відповідних номінальних токів заряду і розряду. 7.4 Вимоги техніки безпеки і пожежної безпеки до зарядної станції і стоянки електронавантажуначів. Зарядні агрегати повинні розмішуватися окремо від акумуляторів і розділитися вогнетривкою перегородкою. Приміщення зарядної і зарядні шафи повинні експлуатуватися з працюючою припливно-витяжноіо вентиляцією. Вмикання зарядних агрегатів повинне бути зблоковане з вмиканням вентиляції. Вмикання струму зарядки без пуску вентилятора в роботу не допускається. Стоянка електронавантажувачів дозволяється на спеціально обладнаних площадках. В приміщеннях акумуляторних зарядних станцій забороняється проводиш ремонт акумуляторів устаношновати або заряджати в одному приміщенні лужні та кислоті акумулятори. В приміщенні зарядної повинні розташовуватися тільки ті електронавантажувачі які заряджаються. Зарядження несправних електронавантажувачів не допускається. Кислота луг повинні зберігатися в спеціальному приміщенні. Ємності з кислотою лугом зберігаються на підлозі в один ряд. На дверях примішені зарядної акумуляторної попиши бути написи "Зарядна" "Воінснсбсзнсчно" "Палити заборонено". Вимикачі та запобіжники повинні бути встановлені поза приміщенням для зарядження акумуляторів. Електронавантажувачі повинні розміщуватися так щоб не захаращувати проходи проїзди виходи а також засоби гасіння пожежі. В приміщенні для стоянки електронавантажувача на видному місці потрібно мати схему їх розміщення. Скло у вікнах зарядної станції понинне бути матовим або ж пофарбованим білою фарбою. Стіни стеля підога та ін. новинці бути пофарбовані луготривкою фарбою. 7.5 Порядок організації обсуговування акумуляторних батарей. На кожну акумуляторну батарею заводиться "Журнал обліку таряджешія акумуляторних батарей". Журнал обліку ведеться до списання акумуляторної батареї. На основі порівняння даних журналу а вимогами них Правил проводиться оцінка справної роботи акумуяторів складаються замовлення на нові акумуляторні батареї надаються вказівки обслуншуючому персоналу про виконання необхідних робіт з акумуляторами. Додаток А довідковий Перелік складених частин базових і основних деталей електронавантажувача Найменування складових частин базових деталей основних деталей Міст ведучий Картер ведучого моста Кожух півосі картер редуктора стакан підшипників чашки дифференціала маточина гальманнй барабан або диск Міст яким управляють Балка моста яким унравляюгь Попоротий кулак ІІІкворень маточина Управління рульове Картер рульового механізму Вал сошки черняк вал рульового упраяління Вантажопідйомний пристрій Рама вантажопідйомника каретка підйома циліндр підйома Напрямні рами плита каретки циліндр і плунжер циліндра підйома Корпус електрон авантажувача Рама Балки поперечні зв"язки кронштейни Додаток Б обов"язковий найменування і підпорядкованість підприємства-замовника ЗАТВЕРДЖУЮ Директор підприємства підпис призвище І по Б дата Акт дефектний про технічний стан електронавантажувача який передаєть в капітальний ремонт 19 року комісія призначена наказом № оглянула електроиаваигажувач типу серії заводський № випущений у 19 році з метою визначення необхідносіі ремонту. Після ознайомлення з документами і у результаті огляду комісія установила: Б. 1 Електронавантажувач знятий з експлуатації 19 року і пропрацював машииоголнн з початку експлуатації і машиногодин після капітального ремонту викопаного в місяць рік Б.2 Технічний стан електронавантажувача: опис виявлених пошкоджень агрегатів і пристроїв які потребують капітального ремонту або заміни в міжремонтний період Б.3 Висновок стосовно необхідності в ремонті електронавантажувача опис ремонтних робіт які необхідно виконати Б.4 Після зняття з експлуатації і перед відправленням в капітальний ремонт на електронавантажувачі заміна складальних одиниць агрегатів підзбирання непридатними деталями не проводилася Члени комісії: 1 прізвище І по Б посада підпис 2 прізвище І по Б посада підпис 3 прізвище І по Б посада підпис найменування і адреса ремонтного підприємства Додаток В рекомендований Акт № на здачу н капітальний ремонт електронаван гажупача " " 19 р. Цей акт складений представником найменування ремонтного підприємства виконавця посада прізвище з одного боку і представником найменування підприємства організації замовника посада прізвище з другого боку у тому що проведена здача в капітальний ремонт електронавантажувача тип серія заводський № паспорт № . формуляр № . Напраціонашш машиноіодин з початку експлуатації або після кашіального рсмоіггу Технічний стан і комплектність електронавантажувача відповідає діючим технічним умовам на здачу в капітальний ремонт електронавантажувачів Висновок: електронавантажувач в капітальний ремонт прийнятий Дата приймання зі сплатою вартості за прейскурантом крб. Не прийнятий зазначити причину відмови від приймання в ремонт Представник ремонтного підприєвства підпис прізвище І по Б Представник замовника підпис прізвище І по Б М.П. Ремонтного підприємства Додаток Г рекомендований Акт № на видачу з капітального ремонту електронавантажувача " " 19 р. Цей акт складений представником замовника Найменування підприємства організації підпис П.І.Б. який діє на підставі доручення № під " " 19 р. з однієї сторони і представником ремонтного підприємства виконавця найменування ремонтного підприємства підпис прізвище І по Б з другого боку у тому що проведена видача з капітальнного ремонту електронавантажувача тип серія заводський № наспорт № формуляр № . Технічний стан і комплектність електронавантажувача відповідає діючим технічним умовам на видачу з капітального ремонту електронавантажувачів. Висновок: електронавантажувач визнаний придатним до експлуатації і виданий з капітального ремонту. Представник замовника підпис прізвище І по Б Представник ремонтного підприємства підпис прізвище І по Б М.П. ремонтного підприємства Додаток Д рекомендований Протокол випробування після ремонту № Електронавантажувач типу серії заводський № рік випуску Перевірка документів і штемпелів контролерів які свідчать про виконаний контроль і регулювання піл час ремонту перелічити пропущені перевірки і регулювання Перевірка комплектності електронавантажувача огляд зовнішнього стану якості лакофарбових покриттів маркування і справності табличок перелічуються виявлені недоліки і недостачі Перевірка затяжки та стопоріння доступних без розбирання різьбових з"єднань і рівня масла робочої рідини і гальмівної ріднини у відповідних картерах і баках перелічуються виявлені недостачі і неполадки Напруга акумуляторної батарї В Перевірка стану електричних ланцюгів і апаратів: перелічуються виявлені несправності Перевірка регулювань: Вільний хід гальмівної педалі ; хід командної педалі ; вільний хід рульового колеса ; відхилення від паралельності колес якими управляють зазначається відхилення лівого і правого колеса від поздовжньої осі мінімальний радіус повороту ліворуч мм і праворуч мм; нахил вантажопідйомного пристрою вперед назад . Функціональна перевірка роботи електрообладнання гідравлічної системи рульового управління гальмівної системи вангажопідйомного пристрою і блокувань перелічуються виявлені неполадки Вимірювання: Гальмівне сповільнення м/с2 або гальмівний шлях м Нахил площадки на якій стояночне гальмо затримує електронавантажувач протягом 5 хвилин % Спрацювання клапанів 1 2 номінального навантаження . так або зазначити неполадки Час нахилу вантажопідйомного пристрою з заднього крайнього положення в переднє крайнє с. Самовільне опускання вертикальної каретки вил з номінальним вантажем піднятим на максимальну висоту за 10 хн мм. Час самовільного нахилу вантажопідйомного пристрою від вертикального положення до крайньою передньою положення з номінальним вантажем піднятим на максимальну висоту с. Швидкість піднімання і опускання каретки вил з номінальним вантажем см/с і см/с і опускання без вантажу см/с. Нагрівання електродвигунів головної передачі диференціала і гальмівних барабанів після однієї години безперервної роботи за умовним експлуатаційним циклом . зазначається який вузол нагрівається ненормально Ненормальний шум і вібрація зазначасться вузол або агрегат який шумить і вібрує ненормально Витік масла зазначаються місця з потоком масла Усунення виявлених під час випробувань несправностей зазначаються несправності які треба усунути Висновок. Електронавантажувач придатний/непридатний/для здавання в експлуатацію замовнику. Здійснив випробування посада прізвище підпис Додаток Е рекомендований найменування і підпорядкованість ремонтного підприємства Гарантійний талон № Наше підприємство гарантує справну роботу капітально відремонтованого електронавантажувачаі тип серія заводський № паспорт № формуляр № протягом місяців від дня його одержання замовником з ремонтного підприємства при умові виконання замовником режиму попередньої обкатки і додержання правил експлуатації і обслуговування регламентованих "Инструкцией по експлуатации и обслуживанию элект-ропогрузчика" підприємства-виготівника. " " 19 р. Начальник ВТК підпис прізвище І по Б М.П. ремонтного підприємства Додаток Ж рекомендований Акт рекламація № Сьогодні 19 року комісія призначена наказом № керівник підприємства-замовниика у складі представника найменування і підпорядкованістьпредставника-замовника посада прізвище І по Б і прсдсіанника виконавця або компетентного представника посада прізвище І по Б оглянула електронавантажувач тип серія заводський № випущений в 19 р для виявлення суті і причин пошкоджень склала цей акт. Капітальний ремонт електронавантажувача проведений найменування ремонтного підприємства за договором № від дата закінчення ремонту Після ремонту електронавантажувач пропрацював машиногочин і по цьому викопано таке технічне обслуговування і ремонти вид і дата проведення Пошкодження з"явилося 19 року і містить детальний опис суті пошкодження Комісія вважає що пошкодження трапилося внаслідок Для остаточного відновлення електронавантажувача необхідно відновити або замінити найменування і позначення пошкоджених вузлів і деталей Висновок: зазначити винувату сторону хто усуває несправність за чий рахунок і термін виконання Члени комісії: 1 підпис прізвище І по Б 2. підпис прізвище І по Б 3 підпис прізвище І по Б Додаток И рекомендований Опис № упакованих складових частин електронавантажувача які здаються в ремонт приймаються з ремонту найменування тип. марка і номер електронавантажувача за системою нумерації підприємства-виготовника який здається в ремонт приймається з ремонту найменування власникаика електронавантажувача найменування ремонтного підприємства Складові частини зняті перевірені покриті захисним мастилом від корозії і упаковані в найменування упаковки і кількість місць Копія опису вкладен в ящик № Перелік і число складених частин упакованих в ящику ящиках Номер ящика Найменування складових частин Номер за каталогом Число Підпис підпис прізвище І по Б Дата Додаюк К рекомендований найменування і підпорядкованість експлуатаційного підприємства Довідка про технічний стан складових частин які здаються в ремонт " " 19 р. Даною довідкою підтверджується що складові частини найменування і число яких наведені у переліку після зняття з експлуатації і перед відправленням в капітальний ремонт підзбиранню непридатними деталями не підлягали відповідають вимогам стандарту на злачу м капітальний ремонт. Найменування складових частин Марка індекс електронаван тажувача Число складових частин прописом Номер за каталогом і комплектність. Напрацювання до капітального ремонту Дата зняття з експлуатації Керівник підприємства підпис Механік підприємства підпис Додаток Л довідковий Залежність густини електроліту від температури г/см3 Температура. °С 15 20 25 30 35 40 45 1 145 1 141 1 138 1 134 1 131 1 127 1 124 1 150 1 147 1 144 1 141 1 137 1 135 1 131 1 155 1 151 1 148 1 144 1 140 1 137 1 134 1 160 1 156 1 153 1 150 1 147 1 144 1 141 1 220 1 216 1 213 1 210 1 207 1 204 1 201 1 230 1 226 1 223 1 220 1 217 1 214 1 211 1 255 1 251 1 248 1 244 1 240 1 237 1 234 1 260 1 257 1 254 1 251 1 248 1 245 1 241 1 265 1 261 1 258 1 254 1 251 1 247 1 244 1 270 1 267 1 263 1 260 1 257 1 254 1 251 Додаток М довідковий Орієнтовна температура замерзання електроліту при різній густині його Густина при 15°С г/см3 Температура замерзання °С 1 120 мінус 10 1 130 мінус 11 1 140 мінус 12 1 150 мінус 14 1 160 мінус 16 1 170 мінус 18 1 180 мінус 21 1 210 мінус 30 1 220 мінус 36 1 230 мінус 42 1 240 мінус 47 1 250 мінус 52 1 260 мінус 58 1 270 мінус 64