НПАОП 0.00-1.18-98

НПАОП 0.00-1.18-98 Правила будови, виготовлення, монтажу, ремонту і безпечної експлуатації вибухозахищених вентиляторів

Міністерство праці та соціальної політики Комітет по нагляду за охороною праці України Державний нормативний акт про охорону праці ПРАВИЛА БУДОВИ ВИГОТОВЛЕННЯ МОНТАЖУ РЕМОНТУ І БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ВИБУХОЗАХИЩЕНИХ ВЕНТИЛЯТОРІВ Київ 1998 ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Держнаглядохоронпраці 11.09.98 № 183 ДНАОП 0.00-1.18–98 ПРАВИЛА БУДОВИ ВИГОТОВЛЕННЯ МОНТАЖУ РЕМОНТУ І БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ВИБУХОЗАХИЩЕНИХ ВЕНТИЛЯТОРІВ Київ 1998 Розроблені: Акціонерним товариством “НДІкондиціонер” м.Харків за участю Державного науково-дослідного інституту техніки безпеки хімічних виробництв ДержНДІТБХВ м.Сєвєродонецьк. Внесені: Управлінням по нагляду в хімічній нафтопереробній та газовій промисловості Держнаглядохоронпраці України. Введені: З введенням в дію цих Правил вважати такими що втратили чинність на території України “Правила будови монтажу та безпечної експлуатації вибухозахищених вентиляторів” затверджені Держгіртехнаглядом СРСР 11.04.85. Відповідальні виконавці: В.Б.Горєлік В.М.Єпіфанов О.Н.Лук’янова Р.Г.Оксененко А.В.Петрова О.Б.Бордяковський М.І.Буковський. Редакційна комісія: А.П.Сазонов М.Д.Янчева Л.О.Мельничук В.М.Єпіфанов В.М.Шинкарь А.І.Чернишов Передрукування заборонено © Держнаглядохоронпраці України ЗМІСТ 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ 2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ 3. ВИЗНАЧЕННЯ 4. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 5. БУДОВА І ВИГОТОВЛЕННЯ ВИБУХОЗАХИЩЕНИХ ВЕНТИЛЯТОРІВ 6. КОНСТРУКЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ ПОКРИТТЯ І КОМПЛЕКТУЮЧІ ДЕТАЛІ І ВИРОБИ 7. ВИПРОБУВАННЯ І КОНТРОЛЬ ВИБУХОЗАХИЩЕНИХ ВЕНТИЛЯТОРІВ 8. МОНТАЖ ВИБУХОЗАХИЩЕНИХ ВЕНТИЛЯТОРІВ 9. ЕКСПЛУАТАЦІЯ І ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ВИБУХОЗАХИЩЕНИХ ВЕНТИЛЯТОРІВ 10. РЕМОНТ ВИБУХОЗАХИЩЕНИХ ВЕНТИЛЯТОРІВ 11. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ Додаток 1 "Схеми конструктивних виконань вентиляторів" Додаток 2 "Схеми аеродинамічних проміжків радіальних вентиляторів " Додаток 3 "Перелік технічних вимог для включення у заявку на розробку і виготовлення вибухозахищених вентиляторів " Додаток 4 "Перелік вибухозахищених вентиляторів які випускаються підприємствами України" Додаток 5 "Рекомендовані матеріали і захисні покриття для вибухозахищених вентиляторів які переміщують вибухонебезпечні суміші що містять агресивні компоненти" Додаток 6 "Види випробувань і перелік засобів випробувань" Додаток 7 "Акт приймання вибухозахищених вентиляторів в експлуатацію" Додаток 8 "Перелік вихідних даних для розробки заходів по доробленню вентиляторів" ДНАОП 0.00-1.18–98 ПРАВИЛА БУДОВИ ВИГОТОВЛЕННЯ МОНТАЖУ РЕМОНТУ І БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ВИБУХОЗАХИЩЕНИХ ВЕНТИЛЯТОРІВ Дата введення: 01.01.99 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Ці Правила встановлюють технічні вимоги до проектування будови виготовлення монтажу ремонту і безпечної експлуатації вибухозахищених вентиляторів. Вимоги нормативного акту поширюються на вибухозахищені вентилятори радіальні від №2 до №20 осьові від №2 5 до №12 5 які переміщують газопаропилоповітряні суміші із приміщень вибухонебезпечних зон віднесених по класифікації “Правил устройства электроустановок” ПУЭ розд.7 до зон класів В-І В-Іа В-Іб В-Іг В-ІІ В-ІІа. Вимоги цього нормативного акту не поширюються на вентилятори для морських і річкових транспортних засобів а також на шахтні вентилятори. Правила обов’язкові для всіх працівників які виконують роботи щодо проектування виготовлення випробування монтажу налагодження ремонту технічного діагностування та експлуатації вибухозахищених вентиляторів. 2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ В цих правилах використовуються діючі на Україні такі нормативні документи: № п/п Позначення нормативного акту Назва Ким коли затверджено реєстрація в Мінюсті 1 2 3 4 1. ДНАОП 0.00-1.03–93 Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці України від 16.12.93р. №128 2. ДНАОП 0.00-1.21–84 Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів і правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів Затверджено Головдерженергонагляд Міненерго СРСР 21.12.84. Зміни: 1988р. 3. ДНАОП 0.00-1.21–95 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98 №4 4. ДНАОП 0.00-1.29–97 Правила захисту від статичної електрики Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці України від 22.04.97№103 5. ДНАОП 0.00-4.12–94 Типове положення про навчання інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці України від 4.04.94 №30 6. ДНАОП 0.00-5.12–74 Типова інструкція з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних об’єктах Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР 7.05.74 7. ДНАОП 0.01-1.41–72 Правила пожежної безпеки при проведенні зварювальних та інших вогневих робіт на об’єктах народного господарства Затверджено ГУПО МВС СРСР 29.12.72 8. НАОП 1.1.10-1.01–85 Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок видання 2-е перероблене і доповнене Затверджено Міненерго СРСР ЦК галузевої профспілки 10.09.85 9. НАОП 1.3.00-1.01–88 Загальні правила вибухобезпеки для вибухопожежонебезпечних хімічних нафтохімічних і нафтопереробних виробництв Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР 6.09.88 10. ГОСТ 2.747–68 ЕСКД. Обозначения условные графические в схемах. Размеры условных графических обозначений. 11. ГОСТ 9.032–74 ЕСЗКС. Покрытия лакокрасочные. Группы технические требования и обозначения 1 2 3 4 12. ГОСТ 9.105–80 Покрытия лакокрасочные. Классификация и основные параметры методов окраски 13. ГОСТ 9.401–91 Покрытия лакокрасочные. Общие требования и методы ускоренных испытаний на стойкость к воздействию климатических факторов 14. ГОСТ 9.402–80 ЕСЗКС. Покрытия лакокрасочные. Подготовка металлических поверхностей перед окраской 15. ГОСТ 12.1.003–83 ССБТ. Шум. Общие требования безопасности 16. ГОСТ 12.1.011–78 ССБТ. Смеси взрывоопасные. Классификация 17. ГОСТ 12.1.012–90 ССБТ. Вибрация. Общие требования безопасности 18. ГОСТ 12.1.018–93 ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования 19. ГОСТ 12.2.007.0–75 ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности 20. ГОСТ 12.2.007.1–75 ССБТ. Машины электрические вращающиеся. Требования безопасности 21. ГОСТ 12.2.021–76 ССБТ. Электрооборудование взрывозащищенное. Порядок согласования технической документации проведения испытаний выдачи заключений и свидетельств 22. ГОСТ 12.2.028–84 ССБТ. Вентиляторы общего назначения. Методы определения шумовых характеристик 23. ГОСТ 12.3.009–76 ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности 24. ГОСТ 12.3.020–80 ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятии. Общие требования безопасности 25. ГОСТ 12.4.021–75 ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования 26. ГОСТ 12.4.026–76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности 27. ГОСТ 15.001–88 СРПП. Продукция производственно технического назначения 28. ГОСТ 3242–79 Соединения сварные. Методы контроля качества 29. ГОСТ 3325–85 Подшипники качения. Поля допусков и технические требования к посадочным поверхностям валов и корпусов. Посадки 30. ГОСТ 5976–90 Вентиляторы радиальные общего назначения. Общие технические требования 31. ГОСТ 11710–66 Допуски и посадки деталей из пластмасс 32. ГОСТ 12971–67 Таблички прямоугольные для машин и приборов. Размеры 33. ГОСТ 14192–77 Маркировка грузов 34. ГОСТ 14771–76 Дуговая сварка в защитном газе Соединения сварные 35. ГОСТ 15150–69 Машины приборы и другие технические изделия. Исполнения для различных климатических районов категории условия эксплуатации хранения и транспортирования в части воздействия климатических факторов внешней среды 36. ГОСТ 15846–79 Продукция отправляемая в районы Крайнего Севера и труднодоступные районы. Упаковка маркировка транспортировка и хранение 37. ГОСТ 18242–72 Статистический приемочный контроль по альтернативному признаку. Планы контроля 38. ГОСТ 21130–75 Изделия электротехнические. Зажимы заземляющие и знаки заземления. Конструкция и размеры 39. ГОСТ 22270–76 Оборудование для кондиционирования воздуха вентиляции и отопления. Термины и определения 1 2 3 4 40. ГОСТ 23170–78 Упаковка для изделий машиностроения. Общие требования 41. ГОСТ 23518–79 Дуговая сварка в защитных газах. Соединения сварные под острыми и тупыми углами. Основные типы конструктивные элементы и размеры 42. ГОСТ 24634–81 Ящики деревянные для продукции поставляемой для экспорта. Общие технические требования 43. ДСТУ 2296–93 Національний знак відповідності 44. ДСТУ 3000–95 Вентилятори радіальні та осьові загального призначення. Методи визначення вібраційних характеристик 45. ДСТУ 3191–96 Обладнання для кондиціонування повітря та вентиляції. Загальні вимоги безпеки 46. ДСТУ 3251–95 Вентилятори радіальні і осьові. Випробування в умовах експлуатації 47. ДСТУ 3350–96 ГОСТ 30434–96 Обладнання для кондиціонування повітря та вентиляції. Норми і методи контролю вібростійкості і віброміцності 48. ДСТУ ІSO 13351–96 Промислові вентилятори. Розміри 49. СНиП 2.04.05 Опалення вентиляція і кондиціонування 50. ПУЭ Правила устройства электроустановок Энергоатомиздат 1987 51. ТУ 16–91-ВРВ100ТУ Віброізолятори гумові вибухозахищені 52. Інструкція з технічного обслуговування і ремонту вибухозахищених вентиляторів Затверджена Мінбудшляхмашем СРСР 21.12.88 3. ВИЗНАЧЕННЯ Термін Визначення терміна Вентилятор із різнорідних металів Вибухозахищений вентилятор проточна частина якого виконана із сталі звичайної або легованої а на вхідному колекторі зі сторони робочого колеса встановлене кільце з неіскристого матеріалу латунь бронза електропровідна пластмаса тощо Радіальний і осьовий вентилятор: низького тиску середнього тиску високого тиску Вентилятор який розвиває повний тиск: до 1000 Па; понад 1000 до 3000 Па; понад 3000 Па Джерело ініціювання вибуху Джерело іскри тертя співудар тепло тертя яке має запас енергії або температури достатній для ініціювання вибуху вибухонебезпечної суміші що переміщується вентилятором Вибухонебезпечна газопаропилоповітряна суміш Суміш із повітрям пальних газів парів ЛЗР пальних пилу або волокон з нижньою концентраційною межею займання не більше 65г/м3 при переході їх у завислий стан яка за певної концентрації здатна вибухати при виникненні джерела ініціювання вибуху нагрівання іскри тертя або співудару . Осьовий і радіальний проміжок Проміжки між робочим колесом і колектором вентилятора які виключають можливість їх співудару при нормальній роботі. Лабіринтове ущільнення Ущільнення між корпусом вентилятора і валом привода виконане з неіскристого матеріалу яке забезпечує мінімальний проміжок для запобігання виходу з вентилятора вибухонебезпечної суміші. Вибухозахищений віброізолятор Віброізолятор з пружним елементом із гуми призначений для зменшення динамічних навантажень які передаються від вентилятора на перекриття або фундамент конструкція якого виключає іскроутворення при руйнуванні в процесі експлуатації Електропровідне полімерне покриття Покриття з полімерної порошкової композиції яке у своєму складі має електропровідні компоненти не здатне скупчувати на поверхні деталей і вузлів проточної частини вентилятора заряди статичної електрики і яке має питомий об’ємний опір не вище 105 Ом?м. Термін Визначення терміна Неіскристі матеріали Матеріали деталі з яких при співударі одна з одною не викликають появи фрикційних іскор або при терті між собою не здатні накопичувати статичну електрику для утворення електричних іскор які спроможні ініціювати вибух переміщуваної вентиляторами вибухонебезпечної суміші. Струмознімач Пристрій для зняття з вала робочого колеса вентиляторів 3-ої і 5-ої конструктивних схем статичної електрики яка утворюється при терті робочого колеса з переміщуваним середовищем. 4. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 4.1. Вибухозахищенi вентилятори є вентиляторами спеціального призначення. 4.2. При використанні вентиляторів які закуплені по імпорту або виготовляються за іноземними ліцензіями документація на них повинна підлягати експертизі в експертно-технічних центрах Держнаглядохоронпраці надалі ЕТЦ або в спеціалізованій організації яка має дозвіл Держнаглядохоронпраці. При цьому вимоги з безпеки повинні бути не нижчими за вимоги визначені цими Правилами. 4.3. Порядок і терміни приведення вентиляторів які знаходяться в експлуатації до вимог цих Правил визначаються керівниками підприємств за узгодженням із місцевими органами державного нагляду за охороною праці. 4.4. Розробка і виготовлення вибухозахищених вентиляторів повинна здійснюватись спеціалізованою організацією яка має дозвіл Держнаглядохоронпраці. 4.5. Вибір типів і виконань вентиляторів для вибухонебезпечних виробництв визначається проектними організаціями виходячи з категорії і групи переміщуваної вентиляторами вибухонебезпечної суміші відповідно до ГОСТ 12.1.011. 4.6. Вентилятори які відпрацювали визначений нормативно-технічною документацією ресурс підлягають перевірці на можливість їх подальшої експлуатації. Обстеження вентиляторів здійснює організація що має дозвіл ліцензію органів державного нагляду за охороною праці і яка розробляє заходи по приведенню вентиляторів до вимог цих Правил та видає висновки про можливість їх подальшої експлуатації. 4.7. Вентилятори призначені для переміщення вибухонебезпечних сумішей певних категорій і груп можуть бути використані для переміщення інших вибухонебезпечних сумішей які відносяться лише до нижчих категорій і груп. 4.8. Посадові особи і спеціалісти інші працівники підприємств а також приватні особи які зайняті проектуванням виготовленням монтажем налагодженням ремонтом діагностуванням та експлуатацією вибухозахищених вентиляторів виконанням робіт обумовлених Правилами проходять підготовку підвищення кваліфікації перевірку знань Правил у порядку передбаченому “Типовим положенням про навчання інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці” ДНАОП 0.00-4.12–94 . 5. БУДОВА І ВИГОТОВЛЕННЯ ВИБУХОЗАХИЩЕНИХ ВЕНТИЛЯТОРІВ 5.1. Конструкція вентиляторів повинна відповідати вимогам стандартів технічних умов технічної документації що включає робочі креслення. 5.2. Аеродинамічні акустичні вібраційні характеристики виготовлюваних вентиляторів повинні відповідати вимогам чинних нормативно-технічних документів на них. Середнє квадратичне значення віброшвидкості вентиляторів незалежно від виду балансування робочих коліс і муфт не повинно перевищувати 6 3 мм/с. Вібраційні характеристики вентиляторів перевіряють згідно з ДСТУ 3000 ДСТУ 3350 ГОСТ 12.1.012. Акустичні характеристики перевіряють за ГОСТ 12.2.028. 5.3. Радіальні вентилятори повинні виготовлятись за 1-им або 3-им конструктивним виконанням; осьові вентилятори – за 1-им і 2-им конструктивним виконанням згідно з додатком 1. Радіальні вентилятори можуть виготовлятись правого і лівого обертання та мати різні положення корпусу відповідно до ГОСТ 5976; осьові вентилятори – правого і лівого обертання. Терміни і визначення за ГОСТ 22270. 5.4. Комплектуючі вироби які входять до складу вентиляторів повинні пройти вхідний контроль на заводі–виготівникові вентиляторів відповідно до вимог ДСТУ ГОСТів ОСТів і ТУ на дані вироби. Вибухозахищений двигун є основним комплектуючим виробом вентилятора і вибирається відповідно до Правил будови електроустановок розділ 7.3.54–7.3.66. У разі відсутності потрібного двигуна необхідно використовувати двигун з більш високим рівнем вибухозахищеності. 5.5. Конструкція вентиляторів повинна забезпечувати вибухозахищеність у повністю справному стані у визнаному нормальному режимі роботи вентиляторів. Елементи конструкції вентиляторів і вентиляційних систем повинні відповідати вимогам ДСТУ 3191 ДСТУ ІSО 13351 ГОСТ 12.4.021 а також СНиП 2.04.05. 5.6. Деталі і вузли корпуси робочі колеса колектори вентиляторів повинні бути виготовлені з матеріалів що виключать можливість їх деформації і руйнування під час транспортування монтажу та експлуатації. Для збільшення жорсткості і міцності у порівнянні з вентиляторами загального призначення слід використовувати метал підвищеної міцності або конструктивні елементи що підвищують жорсткість. Коефіцієнт запасу статичної міцності робочих коліс вентиляторів повинен бути в межах 1 3 – 2 0. Робочі колеса необхідно випробовувати при частоті обертання що перевищує на 10 – 20% номінальну. 5.7. В радіальних вентиляторах із різнорідних металів на колекторі з боку робочого колеса необхідно встановлювати кільце з неіскристого матеріалу латунь пластмаса електропровідна тощо поєднане з ним нерознімним з’єднанням клепання зварювання приклеювання тощо . Кільце повинне виступати від торця колектора на величину проміжку між робочим колесом і колектором але не менше ніж на 3 мм. В осьових вентиляторах із різнорідних металів проточна частина корпусу в зоні обертання робочого колеса або кінці лопаток робочого колеса повинні бути виготовлені з неіскристого матеріалу латунь пластмаса електропровідна тощо . 5.8. Не рекомендується в осьових вентиляторах використовувати робочі колеса з поворотними лопатками. 5.9. У вентиляторах з покриттям проточної частини електропровідним полімером деталі і вузли під покриття мають бути без гострих кромок кутів і задирок. 5.10. Для вентиляторів технологічного призначення з неповоротним корпусом у нижній частині корпусу для зливу конденсату повинен бути за вимогою замовника передбачений зливний патрубок штуцер із пробкою яка герметично закривається або іншим запірним пристроєм. 5.11. Вентилятори повинні мати заземлюючий затискач і знак заземлення виконані відповідно до ГОСТ 21130 ГОСТ 12.2.007.0 і ГОСТ 2.747. 5.12. Робочі колеса повинні бути динамічно збалансовані. Допустима залишкова незрівноваженість робочих коліс після балансування не повинна перевищувати значень встановлених ГОСТ 5976. При виготовленні вентиляторів з покриттями проточної частини балансування коліс необхідно здійснювати до нанесення покриттів. При використанні полімерних покриттів завтовшки більше 0 4 мм необхідно додатково перевірити робочі колеса на дисбаланс після нанесення покриттів. 5.13. Жорсткі вали вентиляторів повинні мати критичну частоту обертання вище номінальної не менше ніж на 30%. 5.14. Для огляду і чищення внутрішньої поверхні корпусу і робочого колеса вентилятори від № 10 і вище повинні мати в корпусі люк що герметично закривається розмірами не менше 200х300 мм. 5.15. Для запобігання витоку переміщуваної вибухонебезпечної суміші на задній стінці корпусу вентилятора із різнорідних металів із зовнішнього боку у місці проходу вала необхідно встановлювати накладку з латуні або іншого неіскристого матеріалу пластмаса пароніт гума тощо завтовшки 1–3 мм які відповідають умовам експлуатації. Кріплення накладки рекомендується здійснювати самонарізними шурупами з неіскристого металу. 5.16. У вентиляторах середнього тиску у місці проходу вала встановлюється манжетне ущільнення. 5.17. У вентиляторах високого тиску встановлюється безконтактне лабіринтове ущільнення при цьому вентилятор повинен мати для відсмоктування газу обвідний трубопровід який іде від корпусу лабіринтового ущільнення до колектора або додаткові пази у маточині робочого колеса; з тильного боку заднього диску робочого колеса встановлюють лопатки для відсмоктування газу від лабіринтового ущільнення. У лабіринтовому ущільненні повинен бути передбачений отвір для встановлення приладу контролю температури нагрівання. Лабіринтове ущільнення повинно бути виконане з неіскристих матеріалів латунь бронза тощо . 5.18. Для проміжних валів вентиляторів 3-ої конструктивної схеми необхідно використовувати лише підшипники кочення. При встановленні підшипників необхідно керуватись вимогами ГОСТ 3325. Термін служби підшипників повинен становити не менше 40000 годин. 5.19. Підшипники повинні бути захищені від пилу і бруду. Для запобігання витоку мастила з’єднання кришок з корпусом підшипника повинно бути герметичним. Ущільнення фарбою лаком або клеєм не допускається. Змащування підшипників повинно здійснюватись без розбирання вентилятора. 5.20. В корпусах підшипників повинні бути передбачені отвори для встановлення приладу контролю температури нагрівання підшипників. 5.21. При зберіганні вентиляторів більше одного року від дня відвантаження із заводу-виготівника підшипники оглядають із зняттям їх кришок і перевіряють наявність мастила яке за кількістю повинно заповнювати 2/3 об’єму підшипникового гнізда. Ця вимога діє також для підшипників двигуна. 5.22. Конструкція кріплення двигунів і корпусів підшипників повинна виключати можливість їх зміщення у будь-якому напрямку. 5.23. В конструкціях вентиляторів повинні бути передбачені пристрої для відведення статичної електрики. 5.24. При використанні полімерних матеріалів у вентиляторах для відведення статичної електрики у пластмасу слід вводити електропровідні наповнювачі наносити електропровідні покриття заземлювати всі частини вентиляторів і т.п. 5.25. В конструкціях вентиляторів 3-ої конструктивної схеми повинен бути передбачений струмознімач для відведення статичної електрики з вала робочого колеса за допомогою 2-х мідно-графітних щіток які щільно прилягають до поверхні вала і заземлені мідними гнучкими провідниками. 5.26. Деталі з пластмас повинні мати допуски у відповідності до ГОСТ 11710. Здуття тріщини стягання поруватість жолоблення розшарування на деталях не допускаються. 5.27. При зварюванні деталей і вузлів вентиляторів зварні шви повинні бути виконані відповідно до вимог нормативно-технічної документації на вентилятори а також ГОСТ 14771 ГОСТ 23518. Якість зварних з’єднань перевіряють зовнішнім оглядом за ГОСТ 3242. 5.28. Збирання ходової частини колеса повинно виключати можливість його прокручування і переміщення в осьовому напрямку. 5.29. Осьовий і радіальний проміжки між робочим колесом і вхідним патрубком – для радіальних вентиляторів робочим колесом і корпусом – для осьових вентиляторів повинні складати не менше 0 01 від діаметра робочого колеса в усіх точках кола додаток 2 . 5.30. Всі різьбові з’єднання деталей і вузлів вентиляторів необхідно охороняти від самовідгвинчування у процесі експлуатації. 5.31. Робочі колеса або зовнішні поверхні колекторів або фланців вентиляторів муфти та захисні пристрої повинні бути пофарбовані у сигнальний колір відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026. 5.32. Напрямок обертання робочого колеса вентилятора повинен бути зазначений стрілкою на корпусі вентилятора з боку всмоктування. У випадку необхідності транспортування вентилятора у розібраному вигляді стрілки повинні бути нанесені на корпусі вентилятора і на робочому колесі. Спосіб нанесення стрілок повинен забезпечувати їх збереження. 5.33. Вентилятори які виготовляються для розміщення у вибухонебезпечних зонах классів В-I В-Iа В-Iб повинні бути укомплектовані віброізоляторами у вибухозахищеному виконанні типу ВРВ ВМВ та іншими за замовленням організацій у відповідності до вимог п.4.4 цих Правил або інспекції державного нагляду. 5.34. Комплектація вентиляторів направляючими апаратами здійснюється у відповідності до вимог діючої нормативно-технічної документації. 5.35. Вентилятори повинні комплектуватись вибухозахищеними двигунами з необхідним рівнем вибухозахищеності у відповідності до вимог Правил будови електроустановок. У випадку розміщення вентиляторів у приміщеннях з хімічно активним вологим або пиловим середовищем двигуни повинні бути захищені від впливу цього середовища. 5.36. Вентилятори одного типорозміру виготовлені різними підприємствами повинні мати однакові габарити установочні і приєднувальні розміри. 5.37. При замовленні на розробку і виготовлення вентиляторів замовник повинен подати заявку з переліком технічних вимог. У заявці він повинен зазначити перелік рекомендованих матеріалів для основних робочих вузлів виходячи із умов експлуатації. Рекомендований перелік технічних вимог для заявки наведений у додатку 3. 5.38. Вентилятори повинні мати пристрої для стропування у відповідності з вимогами ГОСТ 14192. Ці пристрої а також схеми стропування повинні бути зазначені у техдокументації яка поставляється разом із вентилятором у тому числі для умов роздільного транспортування робочого колеса. 5.39. На корпусі вентилятора повинна бути закріплена захищена від корозії табличка виконана у відповідності до вимог ГОСТ 12971. Маркування вентилятора повинно містити: – товарний знак або найменування підприємства-виготівника; – індекс вентилятора за нормативно-технічною документацією; – заводський номер; – масу; – потужність двигуна напругу і частоту обертання; – рік і місяць випуску; – номер технічних умов; – напис “Вироблено в Україні” або “Made in Ukraine”. На вентилятори які пройшли сертифікацію має бути нанесений знак відповідності згідно з вимогами ДСТУ 2296. 5.40. Після виготовлення вентилятори у залежності від способу транспортування і району поставки повинні бути упаковані в тару або вхідний і вихідний фланці закриті щитами у відповідності з вимогами ГОСТ 24634 ГОСТ 15846 ГОСТ 23170. 5.41. Вентилятори повинні мати необхідну супровідну експлуатаційну документацію виконану у відповідності до вимог ГОСТ 2.601 і ГОСТ 2.609. 5.42. Упаковка технічної і супровідної документації вентиляторів повинна відповідати вимогам ГОСТ 23170. 5.43. Транспортування вентиляторів повинно здійснюватись у зібраному вигляді і в умовах що виключають їх механічне пошкодження. Допускається транспортування вентиляторів від № 12 5 і вище у розібраному вигляді укрупненими вузлами. При цьому вал і підшипники повинні бути упаковані окремо. При транспортуванні вентиляторів без упаковки вхідний і вихідний патрубки повинні бути закриті дерев’яними або картонними щитами. Умови транспортування вентиляторів у частині впливу механічних факторів – за ГОСТ 23170 у частині впливу кліматичних факторів – за ГОСТ 15150 8 – для вентиляторів на внутрішній ринок і 9 – для поставки на експорт . 5.44. Умови зберігання і гарантійний термін експлуатації визначаються нормативно-технічною документацією на вентилятори. 5.45. Перелік вибухозахищених вентиляторів які випускаються в Україні наведений у додатку 4. 6. КОНСТРУКЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ ПОКРИТТЯ І КОМПЛЕКТУЮЧІ ДЕТАЛІ І ВИРОБИ 6.1. Всі матеріали і покриття для виготовлення вибухозахищених вентиляторів повинні вибиратися з урахуванням властивостей переміщуваної вибухонебезпечної парогазопилоповітряної суміші склад агресивність температура вологість і навколишнього середовища. Матеріали і покриття вентиляторів та комплектуючі повинні забезпечувати необхідну корозійну стійкість по відношенню до переміщуваного і навколишнього середовища із збереженням необхідної міцності і жорсткості всієї конструкції вентиляторів. Рекомендовані матеріали і покриття для вентиляторів які переміщують вибухонебезпечні суміші із вмістом агресивних компонентів наведені у додатку 5. 6.2. Робочі колеса корпуси і вхідні колектори вентиляторів повинні бути виготовлені з матеріалів які не викликають іскор тертя або співудару при зіткненні один з одним. Рекомендовані пари матеріалів у зростаючому ступені небезпечності виникнення механічних іскор: – нержавіюча сталь/латунь бронза електропровідна пластмаса; – вуглецева сталь/латунь бронза електропровідна пластмаса; – нержавіюча сталь/нержавіюча сталь; – алюмінієвий сплав/алюмінієвий сплав. 6.3. Забороняється використовувати вуглецеві сталі і чавун у парі з алюмінієвим сплавом у вузлах проточної частини вентиляторів. 6.4. Не допускається використання міді та мідних сплавів із вмістом міді вище 70% а також алюмінієвих сплавів із вмістом магнію більше 2 6% для виготовлення деталей і вузлів проточної частини вентиляторів. 6.5. Деталі і вузли проточної частини вентиляторів які переміщують вибухонебезпечні суміші категорії IIC ГОСТ 12.1.011 повинні бути виготовлені з матеріалів електростатична іскробезпечність яких повинна відповідати класу Э1 за ГОСТ 12.1.018. Питомий об’ємний опір таких матеріалів не повинен перевищувати 105ОмЧм Для переміщення вибухонебезпечних сумішей категорії I IIА IIВ матеріали за електростатичною іскробезпечністю повинні відноситись до класу не нижче Э2 та мати питомий об’ємний опір від 105 до 107 Ом?м. 6.6. Проточна частина вентиляторів із різнорідних металів і алюмінієвих сплавів які переміщують вибухонебезпечні суміші категорії IIC із домішками агресивних речовин повинна мати полімерне електропровідне покриття стійке до середовища. Товщина покриття повинна бути не менше 0 25 мм. 6.7. Для переміщення вибухонебезпечного середовища яке містить абразивний пил корпус і робоче колесо вентиляторів повинні бути виготовлені із зносостійких матеріалів або із зміцнюючими покриттями. 6.8. Деталі і складальні одиниці проточної частини вентиляторів із вуглецевої сталі повинні мати лакофарбове покриття стійке до переміщуваного середовища. Не допускається використання фарб що містять легкий метал. Захист від корозії зовнішніх поверхонь вентиляторів окрім таблички стрілок знака заземлення деталей із пластмас і гуми двигуна повинен здійснюватись лакофарбовими покриттями: – для помірного клімату за ГОСТ 9825; – для тропічного клімату за ГОСТ 9.401; – підготовка поверхні за ГОСТ 9.402. Контроль якості покриття: – зовнішній вигляд – за ГОСТ 9.032; – товщина – за ГОСТ 9.105. 6.9. Покриттю не підлягають посадочні поверхні таблички а також покупні комплектуючі вироби які мають пофарбування і розміщені поза проточною частиною вентиляторів. 7. ВИПРОБУВАННЯ І КОНТРОЛЬ ВИБУХОЗАХИЩЕНИХ ВЕНТИЛЯТОРІВ 7.1. Всі види випробувань вентиляторів проводяться у випробувальних центрах лабораторіях акредитованих національними органами із стандартизації на право проведення відповідних видів випробувань обладнання для кондиціонування повітря і вентиляції ОКПВ . 7.2. Випробування вентиляторів проводять за затвердженими робочими програмами – методиками випробувань на атестованих випробувальних стендах із використанням перевірених або атестованих засобів вимірювань згідно з вимогами ГОСТ 15.001. Рекомендований перелік засобів вимірювань для проведення випробувань наведений у додатку 6. 7.3. Приймальні випробування вентиляторів повинні проводитись на дослідних зразках дослідній партії у відповідності до вимог технічного завдання діючої нормативної документації на цей вид вентиляторів ДСТУ 3067 ГОСТ 15.001 ГОСТ 15.009. 7.4. Для приймальних випробувань вентиляторів подаються згідно з ГОСТ 15.001: – дослідні зразки; – технічне завдання або контракт протокол та інше; – конструкторська документація; – експлуатаційна документація паспорт інструкція по експлуатації технічний опис ; – проект технічних умов; – програма і методика випробувань. 7.5. Вентилятори подані до приймальних випробувань повинні бути укомплектовані вибухозахищеними віброізоляторами необхідної жорсткості із паспортом на них. 7.6. Результати приймальних випробувань оформлюються згідно з ГОСТ 15.001 протоколом на підставі якого складається акт приймання дослідних зразків що дозволяє виробництво вентиляторів або зазначає напрямок подальших робіт і умови повторних випробувань. 7.7. В процесі серійного виробництва згідно з вимогами ГОСТ 15.001 вентилятори повинні підлягати приймально-здавальним і періодичним випробуванням у відповідності до діючої на них нормативно-технічної документації. 7.8. Приймально-здавальні випробування вентиляторів здійснюють за альтернативною ознакою у відповідності до ГОСТ 18242. Плани контролю для конкретних типорозмірів повинні бути зазначені у технічних умовах на вентилятори. За партію приймають вентилятори одного типорозміру і модифікації за діаметром робочого колеса укомплектовані двигунами одного типорозміру. 7.9. У відповідності до вимог ГОСТ 15.001 нормативних документів на вентилятори для періодичних випробувань промислових зразків вентиляторів подаються: – зразки вентиляторів не менше 2-х ; – технічні умови; – експлуатаційна документація; – програма і методика випробувань. 7.10. Періодичні випробування вентиляторів проводять із періодичністю зазначеною в діючій на цей виріб нормативно-технічній документації. 7.11. Вентилятори випуск яких не відбувався більше одного року перед початком серійного випуску повинні пройти випробування в обсязі періодичних випробувань у випробувальному центрі. 7.12. Результати періодичних випробувань оформляються протоколом у відповідності до порядку діючого в акредитованому випробувальному центрі лабораторії які проводили випробування. 7.13.Обсяг порядок і періодичність технічного нагляду встановлюються у відповідності до вимог нормативно-технічних документів на вентилятори. 7.14. В процесі експлуатації вентиляторів після реконструкції або капітального ремонту систем вентиляції необхідно проводити випробування вентиляторів на відповідність вимогам ДСТУ 3251–95. 8. МОНТАЖ ВИБУХОЗАХИЩЕНИХ ВЕНТИЛЯТОРІВ 8.1. Монтаж і наладка вентиляторів повинні провадитись у відповідності до вимог ГОСТ 12.4.021 СНиП 2.04.05 технічних умов паспортів і цих Правил. 8.2. Монтаж вентиляторів на новозбудованих виробництвах повинен здійснюватись спеціалізованими монтажними організаціями або підприємствами які мають на це дозвіл ліцензію органів державного нагляду за охороною праці на початок роботи. Монтаж вентиляторів на діючих підприємствах після ремонту або їх заміни повинен виконуватись спеціальною бригадою призначеною наказом по підприємству. 8.3.Навантажувально-розвантажувальні роботи повинні виконуватись відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.03–93 ГОСТ 12.3.002 ГОСТ 12.3.009 ГОСТ 12.3.020. 8.4. Установлення вентиляторів на об’єктах які зазнають коливань з віброшвидкістю більше 2 мм/с не допускається. 8.5. Розміщення вентиляторів має забезпечувати їх зручний і безпечний монтаж експлуатацію і ремонт. 8.6. Органи керування вентиляторами повинні бути обладнані засобами що запобігають при вимиканні електроенергії самоввімкненню двигунів при відновленні подачі електроенергії. 8.7. Монтаж вентиляторів поставлених виготівником у розібраному вигляді повинен здійснюватись лише після їх збирання і перевірки працездатності у робочому режими. Складання і кріплення вентиляторів до фундаменту повинні забезпечувати необхідну міцність яка виключає їх деформацію і зміщення. 8.8. Перед початком монтажу повинні бути здійснені: – огляд вибухозахищеного вентилятора і двигуна та вивірення місця їх установлення і фундаменту під монтаж згідно з проектною документацією; – перевірка опору ізоляції двигуна і затягання болтових з’єднань кріплення двигуна і корпусу вентилятора до станини або фундаменту робочого колеса на валу приводу корпусів підшипників тощо ; – перевірка осьового і радіального проміжків між робочим колесом і колектором для радіальних вентиляторів і робочим колесом і обичайкою корпусу для осьових вентиляторів ; – перевірка якості гумових пружних елементів віброізоляторів. 8.9. При виявленні пошкоджень некомплектності поставки вибухозахищених вентиляторів їх введення в експлуатацію не допускається при цьому має бути складений акт – рекламація який направляється заводу-виготівникові або постачальнику. 8.10. Розпаковувати і розконсервовувати вентилятори які підлягають монтажу в умовах діючих вибухонебезпечних виробництв необхідно у спеціально відведених місцях поза вибухонебезпечною зоною. 8.11. Перед входом газопароповітряної суміші у вентилятор вмонтований у технологічну схему виробництва повинен бути встановлений сигналізатор довибухонебезпечних концентрацій з виводом сигналу у місце з постійною присутністю персоналу. 8.12. Припливні вентилятори необхідно встановлювати у місцях які виключають попадання у систему вентиляції вибухонебезпечних парів газів пилу в усіх режимах роботи виробництва. 8.13. Вентилятори місцевих відсмоктувань повинні бути обладнані блокіровками що виключають пуск і роботу конструктивно пов’язаного з ними технологічного обладнання при непрацюючому вентиляторі. 8.14. У вибухонебезпечних зонах класів В–I В–Iа В–Iб вентилятори повинні встановлюватись на віброізолятори у вибухозахищеному виконанні типу ВРВ ВМВ. Віброізолятори постачаються разом із вентиляторами за замовленням або закуповуються окремо. Допускається комплектування вентиляторів іншими типами віброізоляторів за висновками організацій у відповідності до вимог п.4.4. цих Правил і узгоджені з органами державного нагляду за охороною праці. 8.15. Віброізолятори необхідно встановлювати таким чином щоб навантаження на кожний віброізолятор розподілялось рівномірно. 8.16. При монтажі вибухозахищених вентиляторів в умовах діючих вибухонебезпечних виробництв необхідно застосовувати інструмент пристрої і оснащення які виключають можливість іскроутворення. 8.17. Повітряводи зі сторони нагнітання і зі сторони всмоктування повинні бути з’єднані з вентилятором через м’яку вставку. З’єднання повинно забезпечувати герметичність. Вентилятор і повітряводи повинні складати замкнутий електричний ланцюг. 8.18. Підключати повітряводи до вентилятора необхідно лише після перевірки легкості обертання робочого колеса відсутності дисбалансу за допомогою нанесення крейдою рисок на робочому колесі і вхідному патрубку при дво- триразовому прокручуванні робоче колесо не повинно зупинятись на одному й тому ж місці . 8.19. Для виключення попадання у вентилятор сторонніх предметів на всмоктувальній ділянці повітряводу в окремих випадках повинна бути передбачена “кишеня” вхід переміщуваного середовища знизу або встановлення загороджувальних ґраток сіток із розміром чарунки не вище 12х12 мм. 8.20. При встановленні вентиляторів поза приміщенням для них необхідно улаштовувати спеціальні укриття. При цьому повинна бути забезпечена зручність монтажу і технічного обслуговування при експлуатації. 8.21. Всі частини вентиляторів що обертаються повинні мати огородження які виключають можливість травмування персоналу. 8.22. Заземлення вибухозахищених вентиляторів повинно бути виконане у відповідності з вимогами ПУЭ. 8.23. Після монтажу повинні бути проведені пробний пуск і обкатні випробування вентиляторів на атмосферному повітрі. 8.24. Перед пуском вентиляторів необхідно перевірити: – наявність мастила у підшипниках двигунів і вузлах вала робочих коліс; – відсутність льоду на робочому колесі і обледеніння на м’якій вставці вентиляторів у зимову пору; – надійність заземлення корпусів вентиляторів двигунів і у разі необхідності відведення статичної електрики від вала привода. 8.25. В процесі пробних пусків і обкатних випробувань слід перевірити якість монтажу вентиляторів двигунів та інших вузлів і деталей температуру нагрівання підшипників вібрацію та інші параметри. 8.26. Вибухозахищені вентилятори підлягають вимиканню при підвищеній вібрації виникненні ударів зайвого шуму вогню або диму підвищенні температури корпусу двигуна корпусів підшипників та інших частин вентилятора вище допустимої. 8.27. Вентилятори здаються в експлуатацію після закінчення передпускових випробувань і оформлення акту приймання та іншої документації у відповідності до чинних нормативних актів додаток 7 . 8.28. Не допускається встановлювати вентилятори а також двигуни до них які не відповідають вимогам вибухозахищеності для даного класу вибухонебезпечної зони і цих Правил. 9. ЕКСПЛУАТАЦІЯ І ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ВИБУХОЗАХИЩЕНИХ ВЕНТИЛЯТОРІВ 9.1. Експлуатація вентиляторів повинна здійснюватись у відповідності до вимог цих Правил ГОСТ 12.3.002 ГОСТ 12.4.021 технічних умов паспорту на вентилятори Загальних правил вибухобезпечності для вибухопожежонебезпечних хімічних нафтохімічних і нафтопереробних виробництв Інструкції по технічному обслуговуванню і ремонту вибухозахищених вентиляторів заводських інструкцій по експлуатації вентиляторів. 9.2. Вентилятори повинні переміщувати тільки вибухонебезпечні парогазопилоповітряні суміші передбачені нормативно-технічною документацією. Щодо використання вентиляторів для переміщення вибухонебезпечних сумішей не зазначених у нормативній документації необхідно отримати висновок організації яка має дозвіл органів держнагляду за охороною праці. 9.3. Концентрація вибухонебезпечної газопаропилоповітряної суміші яка переміщується вентилятором не повинна перевищувати 50% нижньої концентраційної межі її вибуховості і контролюватись приладами безперервної дії із подачею звукового сигналу оператору. Допускається робота вентилятора в аварійних випадках із появою сумішей вибухонебезпечних концентрацій до повного зупинення технологічного обладнання і видалення із приміщення вибухонебезпечних сумішей. 9.4. Перед початком експлуатації вентиляторів технічне керівництво підприємства повинно призначити осіб відповідальних за їх безпечну експлуатацію які пройшли навчання та перевірку знань у відповідності до Типового положення про навчання інструктаж і перевірку знань робітників з питань охорони праці ДНАОП 0.00-4.12–94 . 9.5. Для забезпечення працездатності і надійності з вибухозахищеності у процесі експлуатації вентиляторів повинні здійснюватись технічні обслуговування далі–ТО : щозмінне ТО-1 ТО-2 ТО-3. Періодичність і обсяг робіт технічного обслуговування повинні здійснюватись у відповідності до Інструкції по технічному обслуговуванню і ремонту вибухозахищених вентиляторів а також заводських інструкцій по експлуатації. 9.6. Справність і роботу вентиляторів перевіряє експлуатаційний персонал не рідше одного разу за зміну із занесенням результатів перевірки у змінний або спеціальний журнал. Експлуатація вентиляторів із порушенням вимог щодо їх вибухозахищеності забороняється. 9.7. Переміщуване вентилятором середовище яке містить вибухонебезпечний пил більше норми допустимої нормативно-технічною документацією на вентилятори повинне підлягати очищенню до надходження у вентилятор. Очищення від пилу проточної частини вентиляторів необхідно проводити періодично згідно із розробленим і затвердженим технічним керівником на підприємстві графіком. Періодичність очищення встановлюється на основі умов експлуатації вентиляторів у залежності від фізико-механічних властивостей осаджуваних продуктів і параметрів переміщуваної пилоповітряної суміші. 9.8. В процесі експлуатації вентиляторів які переміщують вибухонебезпечне агресивне середовище необхідно провадити періодичну перевірку глибини корозії проточної частини вентиляторів. Періодичність і способи перевірки глибини корозійного зносу встановлюються підприємствами у залежності від ступеню агресивності середовища. 9.9. При наявності у переміщуваному середовищі конденсату необхідно своєчасно зливати його у закриту дренажну систему. 9.10. Під час роботи вентиляторів повинен здійснюватись контроль за наявністю мастила і температурою у підшипниках і лабіринтовому ущільненні. Максимальна температура нагріву не повинна перевищувати гранично допустиму температуру вказану у технічних характеристиках та бути не вище за температуру допустиму для даної групи вибухонебезпечних сумішей. Контроль нагріву здійснюється за допомогою поверхневих термощупів датчиків температури або електроконтактними термометрами включеними у ланцюг керування двигуном вентилятора. Періодичність контролю і способи його повинні бути зазначені в інструкції по експлуатації вентиляторів. 9.11. При тривалих перервах у роботі після пуску вентилятора в експлуатацію через кожні 3–4 тижні необхідно здійснювати короткочасний запуск його для запобігання корозії у підшипниках. 9.12. Резервні вентилятори необхідно через кожні 3–4 тижні короткочасно вмикати у роботу. 9.13. В процесі експлуатації необхідно візуально слідкувати за станом зчеплення вала двигуна і вала робочого колеса у 3-ій конструктивній схемі а також шківів і пасів у 6-ій схемі вентиляторів. Площини муфт не повинні торкатися між собою. Паси повинні мати однаковий натяг який перевіряється в процесі ТО-1. 9.14. При експлуатації вентиляторів необхідно слідкувати за тим щоб віброізолятори не знаходились у воді і не підлягали корозії всі кріпильні деталі були затягнені. 9.15. В процесі експлуатації вентиляторів повинен здійснюватись контроль за щільністю прилягання щіток до вала привода для зняття статичної електрики з робочого колеса. Періодичність та спосіб контролю повинні бути вказані в інструкції з експлуатації вентиляторів. 9.16. В процесі експлуатації щодо двигунів необхідно дотримуватись вимог ДНАОП 0.00-1.21–84 ПУЭ ДНАОП 0.00-21–94 стандартів та цих Правил. Зазначених вимог необхідно дотримуватись і для пересувних вентиляційних установок з електроприводом. 9.17. Безпека електрообладнання при експлуатації повинна забезпечуватись виконанням вимог ДНАОП 0.00-1.21–84 ДНАОП 0.00-1.21–98 НАОП 1.1.10-1.01–85. 9.18. В процесі експлуатації вентилятор має бути зупинений у випадках: – появи стуків ударів і вібрації у вентиляторі двигуні або муфті зчеплення; – перевищення допустимої температури вузлів вентилятора і двигуна; – тріщин у фундаменті; – витоку газів або парів з вентилятора або повітрявода. 9.19. У випадку зупинення вентилятора внаслідок розбалансування робочого колеса перед його пуском необхідно перевірити стан вала і підшипників. 9.20. Для одночасного вимикання всіх вентиляторів конструктивно пов’язаних з обладнанням або вмонтованих у технологічні схеми а також інших вентиляторів установлених у вибухонебезпечному приміщенні повинен бути передбачений пристрій розміщений поза будовою. 9.21. По вентиляторам які знаходяться в експлуатації у вибухонебезпечних виробництвах і не відповідають вимогам цих Правил необхідно одержати висновок про можливість їх експлуатації від ЕТЦ або від спеціалізованої організації. За результатами перевірки повинні бути розроблені заходи щодо доробки і приведення вентиляторів до вимог цих Правил ЕТЦ або спеціалізованою організацією і узгоджені з органами державного нагляду за охороною праці. Перелік вихідних даних для розробки заходів наведений у додатку 8. Після виконання заходів ЕТЦ або спеціалізована організація повинні видати висновок про можливість подальшої експлуатації вентиляторів. 10. РЕМОНТ ВИБУХОЗАХИЩЕНИХ ВЕНТИЛЯТОРІВ 10.1. Ремонт вентиляторів повинен виконуватись згідно з Інструкцією по технічному обслуговуванню і ремонту вибухозахищених вентиляторів паспортами на вентилятори а також вимогами цих Правил. 10.2. Ремонтні роботи щодо поновлення вентиляторів повинні включати поточний і капітальний ремонт у відповідності до вимог ГОСТ 18322. 10.3. Поточний ремонт повинен здійснюватись у залежності від габаритів вентиляторів і складності ремонту на спеціалізованій дільниці підприємства або на місці його встановлення. 10.4. Поточний ремонт повинен містити в собі проведення регулювальних робіт заміну або поновлення окремих вузлів і деталей. До ремонту повинні допускатись особи які пройшли спеціальне навчання і мають посвідчення на право ремонту. 10.5. Після поточного ремонту пробний пуск вентилятора повинен провадитись без приєднання повітряводів. 10.6. Обсяг робіт поточного ремонту повинен бути занесений у журнал обліку ТО і ремонтів або паспорт на вентилятор. 10.7. Капітальний ремонт повинен здійснюватись на спеціалізованій дільниці підприємства або на спеціалізованому підприємстві з ремонту обладнання яке має на це дозвіл органів Держнаглядохоронпраці. 10.8. В процесі капітального ремонту вентиляторів не повинні порушуватись конструктивні розміри вузлів і деталей. Внесення конструктивних змін має бути узгоджене із розробником вентилятора. 10.9. Порядок здачі вентиляторів у капітальний ремонт і приймання їх з ремонту повинен відповідати вимогам Інструкції по технічному обслуговуванню і ремонту вибухозахищених вентиляторів і галузевих інструкцій. 10.10. Обсяг робіт капітального ремонту повинен бути занесений у журнал обліку ремонтів ПР і КР та у паспорт на вентилятор. 10.11. Після капітального ремонту вентилятор повинен підлягати обкатним випробуванням протягом 2-х годин в процесі яких необхідно перевірити нагрівання корпусів підшипників вібрацію герметичність при закритих засувках або з приєднаними повітряводами . 10.12. При ремонті вентиляторів не допускається застосування матеріалів іскробезпечність корозійностійкість і механічна міцність яких була б нижчою за відповідні показники матеріалів з яких виготовлені вентилятори. 10.13. Перед від’єднанням для ремонту вентилятора від повітряводів при наявності у них вибухонебезпечної суміші необхідно систему продути інертним газом. Не допускається проведення робіт з ремонту вентиляційної системи до видалення вибухонебезпечних продуктів повної зупинки вентилятора і вжиття заходів щодо недопущення його випадкового вмикання. 10.14. При ревізії розбиранні і збиранні вентиляторів конструктивно пов’язаних з обладнанням або вмонтованих у технологічні системи а також інших вентиляторів розміщених у вибухонебезпечних приміщеннях необхідно використовувати відповідні інструменти і пристрої. 10.15. При ремонті корпусу лабіринтового ущільнення і ущільнення вала вентилятора не допускається пошкоджень прокладок ущільнення подряпин на валу під лабіринтом. Проміжок лабіринтового ущільнення повинен регулюватись наново. 10.16. Перед пуском в експлуатацію вентиляторів вмонтованих у технологічну схему виробництва після ремонту або тривалої зупинки необхідно продувати проточну частину вентиляторів інертним газом або повітрям. 10.17. Ремонт вибухозахищених двигунів повинен здійснюватися спеціалізованими підприємствами цехами дільницями які мають дозвіл органів Держнаглядохоронпраці. 10.18. Ремонт двигунів безпосередньо на підприємстві необхідно здійснювати у спеціалізованому цеху дільниці . Для виконання цих робіт необхідно мати дозвіл місцевого органу Держнаглядохоронпраці. 10.19. Ремонт двигунів повинен здійснювати кваліфікований персонал який пройшов спеціальне навчання склав іспити і отримав посвідчення на право ремонту. 10.20. Двигуни після ремонту повинні пройти випробування за програмою приймально-здавальних випробувань з урахуванням вимог ГОСТ 12.2.021. Результати приймально-здавальних випробувань заносяться у журнал випробувань. 10.21. При ремонті вентиляторів у вибухонебезпечних діючих цехах зварювальні та інші роботи пов’язані з відкритим вогнем або іскроутворенням повинні проводитись відповідно ДНАОП 0.00-5.12.74 ДНАОП 0.01-1.41.72. 10.22. При проведенні в процесі ремонту робіт пов’язаних з переміщенням деталей і вузлів вентиляторів за допомогою вантажопідйомних кранів необхідно керуватись вимогами ДНАОП 0.00-1.03–93. 11. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ Особи винні у порушенні цих Правил несуть дисциплінарну адміністративну матеріальну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством. За безпечність конструкції правильність вибору матеріалу якість виготовлення монтажу налагодження ремонту і технічного діагностування а також відповідність вибухозахищених вентиляторів цим Правилам відповідає підприємство установа організація незалежно від форми власності та відомчої належності що виконує відповідні роботи. Керівники підприємств установ організацій та інші посадові особи несуть персональну відповідальність за виконання вимог Правил в межах покладених на них завдань та функціональних обов’язків згідно з чинним законодавством. Додаток 1 довідковий Схеми конструктивних виконань вентиляторів Вентилятори радіальні Виконання 1 Виконання 3 Вентилятори осьові Виконання 1 Виконання 2 Додаток 2 довідковий Схеми аеродинамічних проміжків радіальних вентиляторів В = ? = 0.01D В = l = 0.01D ? = 0.02D а в – з алюмінієвих сплавів б г – з різнорідних металів Схеми аеродинамічних проміжків осьових вентиляторів накладка з латуні обичайка з латуні В = 0.01D а – з алюмінієвих сплавів б в – з різнорідних металів Додаток 3 рекомендований Міністерство Організація Перелік технічних вимог для включення у заявку на розробку і виготовлення вибухозахищених вентиляторів 1. Призначення і галузь застосування Призначення повне найменування базового підприємства на якому використовується вентилятор 1.2. Галузь застосування технологічне призначення 2. Характеристика переміщуваного середовища: 2.1. Склад процентний вміст компонентів 2.2. Температура 0С 2.3. Вологість % 2.4. Фізико-хімічні властивості кількісний ерозійний механічний і хімічний вплив на основні конструкційні матеріали і покриття 2.5.Запиленість величина дисперсного складу пилу % загальна величина запиленості г/м3; характеристика пилу за фізичними механічними властивостями хімічними показниками включаючи схильність до утворення вибухонебезпечних іскроутворюючих відкладень у вентиляторі і системі 2.6. Категорія і група вибухонебезпечності за ГОСТ 12.1.011 3. Параметри і характеристики продукції нової розробки 3.1. Показники призначення тільки обґрунтовані аналогами і відомими дослідженнями по аналогічних вентиляторах : – продуктивність м3/год. – повний тиск Па – частота обертання хв..–1 – максимальний повний к.к.д. – установлена потужність електродвигуна кВт – напруга В частота Гц вид струму 3.2. Показники надійності: – середній ресурс до першого капітального ремонту год. – середній строк служби рік – напрацювання на відмову год. 3.3. Виходячи із умов експлуатації вентиляторів аналогічних розроблюваному зазначити рекомендований матеріал для виготовлення робочого колеса і корпусу. 4. Вітчизняний і зарубіжний якщо є аналоги вентиляторів які працюють в даних умовах тип параметри матеріал змінність роботи строк служби 5. Характеристика оточуючого середовища: – температура 0С – вологість % – запиленість склад і величина запиленості характеристика пилу по компонентах і агресивності дисперсність пилу 6. Інші вимоги. 6.1. Вимоги до фарбування вентилятора з урахуванням країн поставки 6.2. Вимоги до складу запасних частин пристроїв Продовження додатка 3 6.3. Вимоги до консервації і упаковки в залежності від умов транспортування і зберігання Інші вимоги замовника конструктивні технологічні та ін. Реквізити Замовника поштові телеграфні відвантажувальні Основного споживача поштові телеграфні відвантажувальні Посада і підпис відповідального представника замовника П.І.Б. Дата “ “ 19 р. Печатка замовника Додаток 4 довідковий Перелік вибухозахищених вентиляторів які випускаються підприємствами України Тип вентилятора Технічні умови Категорія і група вибухонебезпечної суміші за ГОСТ 12.1.011 Номер вентилятора Продуктивність 103м3/год. Повний тиск Па Завод-виготівник 1 2 3 4 5 6 7 Вентилятори радіальні з алюмінієвих сплавів ВР89-70 ТУ У 3.40-00241264-053-96 I IIA IIB* T1 T2 T3 2 5 3 15 4 5 6 3 0 687–1 374 1 370–2 840 1 880–5 950 3 660–5 710 7 780–11 810 152–610 249–1062 182–1832 295–720 530–1222 Колективне підприємство “Старобєльський ремонтно-механічний завод” м.Старобєльськ Луганської обл. В-Ц4-70 I IIA IIB* T1 T2 T3 8 Димерський експериментально-механічний завод м.Димер Київської обл. Вентилятори радіальні із різнорідних металів ВР-103-65 ТУ У 3.06-013-96 I IIА IIВ ТI Т2 Т3 Т4 3 15 4 5 6 3 1 4–2 89 1 91–6 06 3 73–5 82 7 93–12 04 252–1076 189–1904 303–737 547–1263 Колективне підприємство “Старобєльський ремонтно - механічний завод” м.Старобєльськ ВР-88-75 ТУ 5700/205-2971347-03-94 I IIА IIВ Т1 Т2 Т3 Т4 6 3 11 94 1193 ЗАТ “ГОРИЗОНТ” м. Гадяч Полтавської обл. ВР-87-75 ТУ У 3.40-00241264-029-94 I IIА IIB T1 T2 T3 T4 5 3 66–6 94 291–1046 ЗАТ ”Полтавський завод “АВАНГАРД” ВР-83-74 з полімерним електропровідним покриттям ТУ У 3.40-00241264-029-94 I IIА IIB IIC T1 T2 T3 T4 T5 5 3 66–6 94 291–1046 ЗАТ ”Полтавський завод “АВАНГАРД” Вентилятори осьові із різнорідних металів В-06-300 ТУ22-5861-84 I IIА IIB T1 T2 T3 5 6 3 5 1–6 16 6 8–10 9 148 6–102 2 178 7–75 4 Установа УИН-89 м. Дніпропетровськ Вентилятори радіальні високого тиску ЦВ-18 ТУ 8.437-76 Пилозахищені 8 9 6 5 8 2 9 2 8 8 ВАТ ”Лубенський машинобудівний завод “Комсомолець” м. Лубни Полтавської обл. Вентилятори радіальні корозійностійкі з нержавіючої сталі ВЦКИ 1800/80 I IIА IIB IIC T1 T2 T3 T4 T5 20 70–80 16000–18000 АТ ”Харківський завод “Кондиціонер” Примітка: * – Не застосовуються для переміщення вибухонебезпечних газоповітряних сумішей які містять коксовий газ окис пропилену окис етилену формальдегід етилтрихлорсилан етилен вінілтрихлорсилан етилдихлорсилан. Додаток 5 рекомендований Рекомендовані матеріали і захисні покриття для вибухозахищених вентиляторів які переміщують вибухонебезпечні суміші що містять агресивні компоненти Агресивні компоненти які входять до складу вибухонебезпечних сумішей Сильноагресивне середовище Середньоагресивне середовище Слабоагресивне середовище Концентрація мг/м3 Рекомендовані матеріали і покриття Концентрація мг/м3 Рекомендовані матеріали і покриття Концентрація мг/м3 Рекомендовані матеріали і покриття 1 2 3 4 5 6 7 Кислота сірчана пара > 2 5 10Х17Н13МЗ 06ХН28МДТ 0 3–2 5 10Х17Н13МЗ 06ХН28МДТ < 0 3 10Х17Н13МЗТ 12Х18Н10Т Кислота соляна пара > 5 10Х17Н13МЗ 06ХН28МДТ 1–51 0Х17Н13МЗТ 06ХН28МДТ < 0 3 10Х17Н13МЗТ 12Х18Н10Т Кислота азотна пара > 20 10Х17Н13М3Т 06ХН28МДТ 10–20 10Х17Н13М2Т 12Х18Н10Т < 1 012Х18Н10Т Ст.3+полімерне покриття Кислота фосфорна пара > 100 10Х17Н13МЗ 06ХН28МДТ 50–100 10Х17Н13МЗ 12Х18Н10Т < 50 12Х18Н10Т Ст.3+полімерне покриття Кислота фтористо-воднева пара > 5 06ХН28МДТ 1–5 06ХН28МДТ 10Х17Н13МЗТ < 10 12Х18Н10Т Ст.3+полімерне покриття Кислота оцтова пара > 5 10Х17Н13МЗ ОХ23Н28МЗДЗТ 1–5 10Х17Н13МЗ Х17Н13М2Т < 1 Х17Н13М2Т 12Х18Н10Т Хлор вологий газ > 10 10Х17Н13МЗ 06ХН28МДТ 5–10 10Х17Н13МЗ 12Х18Н10Т < 5 12Х18Н10Т Ст.3+полімерне покриття Бром вологий газ > 50 06ХН28МДТ 10Х17Н13МЗТ 20–50 06ХН28МДТ 10Х17Н13МЗТ < 20 10Х17Н13МЗТ 12Х18Н10Т Сірководень вологий газ > 10 006ХН28МДТ 10Х17Н13МЗТ 10–100 10Х17Н13МЗ 12Х18Н10Т < 10 12Х18Н10Т Ст.3+полімерне покриття Сірковуглець > 10 006ХН28МДТ 12Х18Н10Т 10–100 12Х18Н10Т < 10 Ст.3 Примітка: Рекомендовані полімерні покриття надані без урахування температури експлуатації. Додаток 6 рекомендований Види випробувань і перелік засобів випробувань Найменування Модель тип номер стандарту Межі вимірювань 1 2 3 1. Аеродинамічні випробування Стенд аеродинамічних випробувань ГОСТ 10921 300–20000м3/год. Барометр-анероїд БАММ-1 ТУ 25-11-1513 80–160 кПа Мікроманометр ММН-2400 5 –0 5 ТУ 25-01 816 0–2400 Па Перетворювач різниці тисків Сапфір 22ДД модель 2420 0–4 0 кПа Термометр ртутний ТЛ-4 ГОСТ 28498 0–55 0С Секундомір СДСпр-1-2-000 0–30 хв Рулетка вимірювальна ЗПК2-5АУ/1 ГОСТ 7502 0–5000 мм Лінійка вимірювальна ГОСТ 427 0–1000 мм Ваги РП-100Ш13 РП-500Ш13б ГОСТ 23676 5–100 кГ 50 – 500 кГ Психрометр аспіраційний МВ-4М ТУ 25.11-1272 10–100% від мінус 30 до плюс 50 0С Тахометр електронний 7ТЭ ТУ 25-7416.088 20–99999 об/хв. Штангенциркуль ЩЦ-11 ГОСТ 166 0–250 мм Шаблони нестандартизовані вимірювання проміжку II. Акустистичні випробування Стенд для шумових випробувань радіальних і осьових вентиляторів ИС-10 ГОСТ 12.2.028 1600–450м3/год. 250–3200 об/хв. 25–130 дБ 125–8000 Гц Вимірник шуму і вібрації з віброперетворювачем ДН-3 ВШВ-003 ГОСТ 17187 25–140 дБ 10–100000 Гц 0 05–57 мм/с III. Вібраційні випробування Стенд для вібраційних випробувань ДСТУ 3000–95 Віброметр ВМ-1 ТУ 25-06-ЄД1-1903 1 58х10–2 Міст постійного струму Р333 ТУ 25-04.118 5х10–3–0 0999 Ом Психрометр аспіраційний МВ-4М ТУ25.11-1272 10–100% від мінус 30 0С до плюс 50 0С Вимірник шуму і вібрації з віброперетворювачем ДН-3 ВШВ-003 ГОСТ 17187 25–140 дБ 10–10000 Гц 0 05–57 мм/с Барометр анероїд БАММ-1 ТУ 25-11-1513 80–106 кПа IV. Випробування на міцність Стенд для проведення випробувань на міцність робочих коліс вентиляторів 20–3500 об/хв. Тахометр електронний 7 ТЭ ТУ 25-7416.088-86 20–99999 об/хв. Тахометр стробоскопічний 2тст 32-456 ГОСТ 21339 Тахометр годинниковий Т410-Р ГОСТ 21339 Секундомір СОПпр-2а-3-000 СДСпр-1-2-000 ТУ 25-1819.00 0–30 хв. V. Електричні випробування Міст постійного струму Р333 ТУ 25-4.118 5х10–3–0 0999 Ом Мегомметр Ф 4101 0–20000 МОм Примітка – допускається використання інших засобів вимірювань аналогічних зазначеним за метрологічними характеристиками які забезпечують потрібну точність вимірювань контрольованих параметрів. Додаток 7 рекомендований АКТ приймання вибухозахищених вентиляторів в експлуатацію “ ” 19 р. Цей акт складено представником “Виконавця” найменування монтажної організації підрозділ посада прізвище з однієї сторони і представником “Замовника” найменування підприємства цеху посада прізвище з іншої сторони у тому що “Виконавцем” проведений монтаж вибухозахищеного вентилятора тип і номер вентилятора заводський № інвентарний № . Вентилятор випробуваний у робочому режимі на атмосферному повітрі відповідно до вимог “Правил будови виготовлення монтажу ремонту і безпечної експлуатації вибухозахищених вентиляторів” і переданий в експлуатацію. Висновок: вибухозахищений вентилятор тип і номер вентилятора прийнятий не прийнятий в експлуатацію у випадку неприйняття – зазначити причину Представник “Виконавця” М.П. підпис Представник “Замовника” підпис Додаток 8 рекомендований Перелік вихідних даних для розробки заходів по доробленню вентиляторів № п/п Номер цеху найменування цеху Номер вент. установки Вентилятор Склад переміщуваного середовища його параметри Двигун Примітка Тип і номер Конструктивне виконання* для радіальних вентиляторів Дата введення в експлуатацію Матеріал Найменування Температура 0С Відносна вологість % Концентрація г/м3 Наявність пилу мг/м3 Тип вид вибухозахищеності за ПУЭ Швидкість обертання об/хв. Робоче колесо Корпус 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 Примітка * - робоче колесо вентилятора на валу двигуна - виконання 1; з’єднання робочого колеса вентилятора з двигуном через муфту - виконання 3; привод робочого колеса вентилятора від шківу через пасову передачу - виконання 5. 5