НПАОП 55.0-1.34-02

НПАОП 55.0-1.34-02 Правила безпеки праці під час закладання на зберігання та первинної обробки плодоовочевої продукції

Міністерство праці та соціальної політики України Департамент з нагляду за охороною праці Держнаглядохоронпраці Державний нормативний акт про охорону праці ДНАОП 0.00-1.34 -02 П Р А В И Л А БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ЗАКЛАДАННЯ НА ЗБЕРІГАННЯ ТА ПЕРВИННОЇ ОБРОБКИ ПЛОДООВОЧЕВОЇ ПРОДУКЦІЇ Київ 2002 Державний нормативний акт про охорону праці ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Мінпраці України № ДНАОП 0.00-1.34 -02 П Р А В И Л А БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ЗАКЛАДАННЯ НА ЗБЕРІГАННЯ ТА ПЕРВИННОЇ ОБРОБКИ ПЛОДООВОЧЕВОЇ ПРОДУКЦІЇ Київ 2002 Передмова Розроблено: Українським науково-виробничим інженерним центром по охороні праці в сільському господарстві Укрсільгоспохоронпраці Міністерства аграрної політики України. Внесено: Управлінням по нагляду в АПК Державного департаменту з нагляду за охороною праці. Введено вперше. Передрукування заборонено Держнаглядохоронпраці З М І С Т 1 Галузь застосування 1 2 Нормативні посилання 1 3 Терміни та визначення 7 4 Загальні положення 8 5 Вимоги безпеки до території виробничих приміщень і споруд. 9 5.1 Територія 9 5.2 Виробничі приміщення та споруди 10 6 Вимоги до виробничих майданчиків на відкритому повітрі 12 7 Водопостачання і каналізація 12 8 Освітлення 12 9 Опалення вентиляція й кондиціювання повітря 13 10 Вимоги безпеки до виробничого обладнання 14 11 Вимоги до розміщення виробничого обладнання та організації робочих місць 15 12 Вимоги безпеки під час виконання виробничих процесів 16 12.1 Післязбиральна доробка плодів овочів і картоплі 16 12.2 Закладання на зберігання плодів овочів і картоплі 17 12.3 Виконання вантажно-розвантажувальних і транспортних робіт 18 12.4 Вимоги безпеки під час зберігання плодів овочів і картоплі 19 12.5 Експлуатація та обслуговування обладнання 21 13 Вимоги безпеки під час роботи із хімічними речовинами 22 13.1 Зберігання транспортування та застосування хімічних речовин 22 13.2 Вимоги до транспортування і зберігання балонів із стисненими зрідженими і розчиненими газами 23 13.3 Підготовка сховищ до зберігання плодів овочів і картоплі 23 14 Санітарно-побутове забезпечення працівників 24 15 Вимоги щодо застосування колективних та індивідуальних засобів захисту 25 16 Пожежна безпека 26 17 Організація навчання та вимоги до персоналу 26 18 Відповідальність за порушення Правил 27 П Р А В И Л А БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ЗАКЛАДАННЯ НА ЗБЕРІГАННЯ ТА ПЕРВИННОЇ ОБРОБКИ ПЛОДООВОЧЕВОЇ ПРОДУКЦІЇ 1. Галузь застосування Правила безпеки праці під час закладання на зберігання та первинній обробці плодоовочевої продукції далі Правила поширюються на підприємства установи організації які займаються закладанням на зберігання зберіганням та первинною обробкою плодоовочевої продукції незалежно від їх підпорядкування й форм власності. Вимоги Правил є обов`язковими для працівників підприємств які займаються закладанням на зберігання зберіганням та первинною обробкою плодоовочевої продукції. 2. Нормативні посилання № з/п Позначення Назва нормативного акта Затвердження нормативного акта організація дата документ № 1 2 3 4 1 ДНАОП 0.00-1.02-99 Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів Зміни: Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці 03.11.99 №208. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 25.06.2001 р. №275 2 ДНАОП 0.00-1.03-93 Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці 16.12.93 №128 3 ДНАОП 0.00-1.07-94 Правила будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском Зміни: Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 18.10.94 №104. Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 11.07.97 №183 4 ДНАОП 0.00-1.13-71 Правила будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок повітропроводів і газопроводів Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР 07.12.71 р. 5 ДНАОП 0.00-1.20-98 Правила безпеки систем газопостачання України Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 1.10.97 №254. Зареєстровано в Мін`юсті України 15.05.98 за №318/2758 6 ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 9.01.98 №4. Зареєстровано в Мін`юсті України 10.02.98 за №93/2533 7 ДНАОП 0.00-1.28-97 Правила охорони праці на автомобільному транспорті Затверджено Держнаглядохоронпраці від 13.01.97 Наказ №5 8 ДНАОП 0.00-3.01-98 Типові норми безплатної видачі спеціального одягу спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам сільського та водного господарства Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 10.06.98 №117. Зареєстровано в Мін`юсті України 14.07.98 за №449/2889 9 ДНАОП 0.00-3.03-98 Типові норми безплатної видачі спеціального одягу спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам м`ясної і молочної промисловості Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці 10.06.98 №116. Зареєстровано в Мінюсті України 14.07.98 за №451/2891 10 ДНАОП 0.00-4.12-99 Типове положення про навчання з питань охорони праці Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 17.02.99 №27. Зареєстровано в Мін`юсті України 21.04.99 за №248/3541 11 ДНАОП 0.00-8.02-93 Перелік робіт із підвищеною небезпекою Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 30.11.93 №123. Зареєстровано в Мін`юсті України 23.12.93 за №196 12 ДНАОП 0.01-1.01-95 Правила пожежної безпеки в Україні НАПБ А. 01.001-95 Затверджено МВС України 14.06.95 р. Зареєстровано в Мін`юсті України 14.07.95 за № 219/755 13 ДНАОП 0.03-1.12-98 Транспортування зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві Затверджено Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 03.08.98 р. 14 ДНАОП 0.03-3.01-71 Санітарні норми проектування промислових підприємств СН №245-71 Затверджено МОЗ СРСР 15.11.71 15 ДНАОП 0.03-3.28-93 Граничні норми підіймання й переміщення важких речей жінками Затверджено наказом МОЗ України від 10 12 93 №241. Зареєстровано Мінюстом України 10 12 93 за № 194 16 ДНАОП 0.03-3.29-96 Граничні норми підіймання й переміщення важких речей неповнолітніми Затверджено наказом МОЗ України від 22.03.96 №59. Зареєстровано Мінюстом України 16.04.96 за №183/1208 17 ДНАОП 0.03-4.02-94 Положення про медичний огляд працівників певних категорій Затверджено наказом МОЗ України від 31.03.94 №45. Зареєстровано в Мін`юсті України 21.06.94 за №136/345 18 ДНАОП 0.03-8.06-94 Перелік робіт де є потреба у професійному доборі Затверджено наказом МОЗ України Держнаглядохоронпраці України від 23.09.94 №263/121. Зареєстровано в Мін`юсті України 25.01.95 за №18/554 19 ДНАОП 1.8.10-1.19-98 Правила охорони праці для плодоовочевих переробних підприємств Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці України від 27.05.98 №96 20 ДНАОП 2.0.00-1.01-00 Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві Затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 11.08.2000 №202 21 НАОП 5.1.11-1.22-90 Правила техніки безпеки і виробничої санітарії при навантажувально-розвантажувальних роботах на залізничному транспорті ЦМ-4771 Затверджено Міністерством шляхів сполучення СРСР 15.02.90 р. 22 НАОП 8.1.00-1.04-90 Правила будови і безпечної експлуатації аміачних холодильних установок Затверджено Держкомітетом Ради Міністрів СРСР з питань продовольства та закупівель 27.09.90 23 ДСТУ 2189-93 ССБП. Машини сільськогосподарські навісні та причіпні. Загальні вимоги безпеки 24 ДСТУ 3191-95 Обладнання для кондиціювання повітря та вентиляції. Загальні вимоги безпеки 25 ДСТУ Б В. 2.2-6-97 Будівлі і споруди. Методи вимірювання освітленості 26 ГОСТ 12.0.003-74 ССБП. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори. Класифікація. Зміни: 1978 р. 27 ГОСТ 12.1.003-83 ССБП. Шум. Загальні вимоги безпеки. Зміни: 1989 р. 28 ГОСТ 12.1.004-91 ССБП. Пожежна безпека. Загальні вимоги Зміни: 1989 р. 29 ГОСТ 12.1.005-88 ССБП. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони 30 ГОСТ 12.2.003-91 ССБП. Обладнання виробниче. Загальні вимоги безпеки 31 ГОСТ 12.2.016-81 ССБП. Устаткування компресорне. Загальні вимоги безпеки Зміни: 1987 р. 32 ГОСТ 12.2.019-86 ССБП. Трактори і машини самохідні сільськогосподарські. Загальні вимоги безпеки Зміни: 1986 1987 1989 рр. 33 ГОСТ 12.2.022-80 ССБП. Конвеєри. Загальні вимоги безпеки Зміни: 1986; 1990 рр. 34 ГОСТ 12.2.032-78 ССБП. Робоче місце при виконанні робіт сидячи. Загальні ергономічні вимоги 35 ГОСТ 12.2.033-78 ССБП. Робоче місце при виконанні робіт стоячи. Загальні ергономічні вимоги 36 ГОСТ 12.2.049-80 ССБП. Обладнання виробниче. Загальні ергономічні вимоги 37 ГОСТ 12.2.061-81 ССБП. Обладнання виробниче. Загальні вимоги безпеки до робочих місць 38 ГОСТ 12.2.062-81 ССБП. Обладнання виробниче. Огородження захисні 39 ГОСТ 12.2.064-81 ССБП. Органи управління виробничим обладнанням. Загальні вимоги безпеки 40 ГОСТ 12.3.002-75 ССБП. Процеси виробничі. Загальні вимоги безпеки СТ СЭВ 1728-79 Зміни: 1980 1991 рр. 41 ГОСТ 12.3.009-76 ССБП. Роботи навантажувально-розвантажувальні. Загальні вимоги безпеки Зміни: 1982 р. 42 ГОСТ 12.3.010-82 ССБП. Тара виробнича. Вимоги безпеки під час експлуатації 43 ГОСТ 12.3.020-80 ССБП. Процеси переміщення вантажів на підприємствах. Загальні вимоги безпеки Зміни: 1988 р. 44 ГОСТ 12.4.011-89 ССБП. Засоби захисту працюючих. Загальні вимоги й класифікація 45 ГОСТ 12.4.013-85Е ССБП. Окуляри захисні. Загальні технічні вимоги. СТ СЭВ 4564-84 46 ГОСТ 12.4.021-75 ССБП. Системи вентиляційні. Загальні вимоги Зміни: 1988 р. 47 ГОСТ 12.4.026-76 ССБП. Кольори сигнальні і знаки безпеки. Зміни: 1980 1986 рр. 48 ГОСТ 12.4.034-85 ССБП. Засоби індивідуального захисту органів дихання. Класифікація і маркування 49 ГОСТ 12.4.040-79 ССБП. Органи керування виробничим обладнанням. Позначення Зміни: 1982 р. 50 ГОСТ 12.4.041-89 ССБП. Засоби індивідуального захисту органів дихання фільтрувальні. Загальні технічні вимоги 51 ГОСТ 12.4.122-83 ССБП. Коробки фільтрувально-поглинаючі для промислових протигазів. Технічні умови Зміни: 1988 р. 52 ГОСТ 2874-82 Вода питна. Технічні вимоги і контроль за якістю 53 ГОСТ 5375-79 Чоботи гумові формові. Технічні умови Зміни: 1982 1984 1989 1992 рр. 54 ГОСТ 16215-80Е ССБП. Автонавантажувачі вилочні загального призначення. Загальні технічні умови Зміни: 1988 1990 рр. 55 ГОСТ 24258-88 Засоби підмощування. Загальні технічні умови 56 ГОСТ 26887-86 Площадки і драбини для будівельно-монтажних робіт. Загальні технічні умови 57 ДБН А.3.1.3-94 Управління організація і технологія. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів. Основні положення 58 ДБН Б.2.4.3-95 Планування і забудова сільських поселень. Генеральні плани сільськогосподарських підприємств УкрНДІагропроект 59 ДСН 3.3.6.037-99 Державні санітарні норми виробничого шуму ультразвуку та інфразвуку Затверджено МОЗ України від 1.12.99 р. 60 ДСН 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації Затверджено МОЗ України від 1.12.99 р. 61 ДСН 3.3.6.042-99 Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень Затверджено МОЗ України від 1.12.99 р. 62 НАПБ Б.02.005-94 Типове положення про спеціальне навчання інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах в установах та організаціях України Затверджено наказом МВС України 17.11.94 №628. Зареєстровано в Мін`юсті України 22.12.94 за №308/518 63 НАПБ Б.07.005-86 Визначення категорій приміщень і будівель по вибухопожежній і пожежній безпеці Затверджено 27.02.85 р. СРСР 64 Наказ Про удосконалення системи медичних оглядів працівників і водіїв індивідуальних транспортних засобів Затверджено МОЗ СРСР 29.09.89 за №555 65 Наказ Про заходи по удосконаленню медико-санітарної допомоги підліткам Затверджено МОЗ СРСР 10.04.81 за №387 66 ПВЕ Правила улаштування електроустановок Міненерго СРСР. Видання шосте перероблене і доповнене 1987 р. 67 РД 34.21.122-87 Інструкція по улаштуванню блискавкозахисту будівель і споруд Затверджено Міністерством енергетики СРСР 12.10. 87 р. 68 СН 441-79 Вказівки при проектуванні огороджень майданчиків і ділянок підприємств будівель і споруд 69 СНиП 2.04.01-85 Внутрішній водопровід і каналізація будівель Зміни і доповнення: Затверджено постановою від 28.11.91 №20. Затверджені наказом Держкоммістобудування України від 29.12.94 р. №106 70 СНиП 2.04.05-91 Опалення вентиляція і кондиціювання Доповнення: Затверджено наказом Держкоммістобудування України від 29.12.94 №106 71 СНиП 2.09.02-85 Виробничі будівлі 72 СНиП 2.09.04-87 Адміністративні і побутові будівлі 73 СНиП 2.11.02-87 Холодильники 74 СНиП 3.05.05-84 Технологічне обладнання і технологічні трубопроводи 75 СНиП 3.05.02-88 Газопостачання Зміни 1 - міждержавна. Наказ Держмістобудування України №6 від 1.08.94. 2 - діє на території України. Наказ Держкоммістобудування України від 1.09.94 №25 76 СНиП 3.05.07-85 Системи автоматизації 77 СНиП II-4-79 Природне і штучне освітлення Зміни: 1986 р. 78 СНиП II-39-79 Залізниця. Колії 1520 мм. Зміни 1- БСТ №8 1983 р. 2- БСТ №11 79 ВНТП-СГІП - 46-25.96 Проектування підприємств плодоовочевої консервної промисловості На заміну: ВНТП-12-91 К ВНТП-12-92 КД 80 СНиП III-4-80 Техніка безпеки в будівництві видання 1989 р. 3. Терміни та визначення Стаціонарні сховища - капітальні будівлі із заглибленням або без нього в один і більше поверхів призначені для зберігання плодів овочів картоплі тощо; обладнані природною або з механічним спонуканням вентиляцією штучним охолодженням камерами з регульованим газовим середовищем опаленням засіками стелажами тощо. Використовуються тривалий час. Сховище спрощеного типу - котлован у який рекомендується закладати картоплю шаром до 3 м обладнується системою активного вентилювання. Пристосовані стаціонарні сховища - будь-які будівлі що переобладнані для зберігання картоплі й овочів і використовуються протягом тривалого часу погреби підвали комори тощо . Кагати - купи городини картоплі буряків моркви тощо відповідно укладені й покриті соломою землею для тривалого зберігання. Тимчасові сховища для зберігання картоплі й овочів - сховища які використовуються один сезон кагати траншеї сховища спрощеного типу . Траншеї - довгий вузький рів виїмка для зберігання картоплі й овочів. 4. Загальні положення 4.1. Під час проведення робіт із закладання на зберігання зберіганні та первинній доробці плодоовочевої продукції потрібно враховувати небезпечні й шкідливі виробничі фактори відповідно до ГОСТ 12.0.003 які можуть діяти на працівників. 4.1.1. Фізичні небезпечні і шкідливі виробничі фактори: * машини і механізми що рухаються; рухомі частини виробничого обладнання; матеріали що рухаються; * підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони; * підвищена або знижена температура поверхонь обладнання матеріалів; * підвищена або знижена температура повітря робочої зони; * підвищений рівень шуму на робочому місці; * підвищений рівень вібрації; * підвищена або знижена вологість повітря; * підвищена або знижена рухомість повітря; * підвищене значення напруги в електричному ланцюгу замикання якого може пройти через тіло людини; * відсутність або нестача природного освітлення; * недостатня освітленість робочої зони; * підвищена яскравість світла; * знижена контрастність; * прямий і відбитий блискіт; * гострі краї задирки й шорсткість на поверхнях конструкцій інструменту й обладнання; - розміщення робочого місця на значній висоті відносно поверхні землі підлоги . 4.1.2. Хімічні небезпечні й шкідливі виробничі фактори: - токсичні; * подразнюючої дії. 4.1.3. Психофізіологічні небезпечні і шкідливі виробничі фактори: - фізичні перевантаження статичні й динамічні ; - нервово-психічні перевантаження перенапруга аналізаторів монотонність праці емоційні перевантаження ; 4.2. Джерелами шкідливих і небезпечних факторів під час первинної доробки закладання на зберігання та зберіганні плодоовочевої продукції можуть бути: - зовнішні метеорологічні фактори вітер опади сонячна радіація низька або висока температура зовнішнього повітря тощо ; - інженерні комунікації; - устаткування що працює під тиском; - рухомі частини виробничого обладнання; - застосовувані хімічні речовини й пестициди; - електрифіковане устаткування інструмент і електропроводка. 4.3. Рівні небезпечних і шкідливих виробничих факторів повинні відповідати відповідним стандартам нормам технологічного проектування і санітарним нормам за: - шумом - ГОСТ 12.1.003 ДСН 3.3.6.037-99; - вібрацією - ДСН 3.3.6.039-99; - мікрокліматичними параметрами - ГОСТ 12.1.005 ДСН 3.3.6.042-99. 5. Вимоги безпеки до території виробничих приміщень і споруд. 5.1. Територія 5.1.1. Територія підприємства повинна відповідати вимогам СНиП II-39-79 ДБН Б.2.4.3-95 СН 441-79 і цих Правил. 5.1.2. Територія повинна бути рівною спланованою так щоб було забезпечено відведення атмосферних вод до водостоків від будівель майданчиків кагатів траншей проїздів пішохідних доріжок. 5.1.3. Розташування будівель і споруд не повинно допускати перехрещення шляхів переміщення сировини та готової продукції відходів виробництва і харчової продукції. 5.1.4. На території підприємства передбачають пішохідні проходи з твердим покриттям асфальт бетон тощо . У місцях переходів через канави траншеї й інші перешкоди повинні бути установлені містки шириною не менше ніж 0 8 м із перилами висотою 1 м. Під час роботи у темну пору доби містки й підходи до них повинні освітлюватися. 5.1.5. Проїзна частина доріг і пішохідні проходи доріжки повинні систематично очищатися від грязі та снігу і в разі ожеледиці - посипатись піском в темний період доби освітлюватися. Пішохідні доріжки повинні бути максимально короткими з мінімальною кількістю перехрещень із шляхами вантажопотоків. 5.1.6. Небезпечні зони повинні бути огороджені та позначені знаками безпеки відповідно до ГОСТ 12.4.026. 5.1.7. Автомобільні дороги підприємства повинні відповідати вимогам СНиП 2.05.02-85. 5.1.8. Транспортні шляхи в тупиках повинні мати об`їзди або майданчики розміром 12х12 які б забезпечували можливість розвороту транспортних засобів і пожежних автомашин згідно ДНАОП 01.001-95 НАПБ А.01.001-95 . На території підприємства повинні бути установлені покажчики робочих проходів і проїздів а також допустима швидкість руху транспортних засобів. На межах небезпечних зон повинні бути установлені огородження й знаки безпеки. 5.1.9. Підземні інженерні мережі на території підприємства повинні мати зовнішні розпізнавальні знаки. Кабельні траси електросилові і зв`язку згідно з ПВЕ повинні бути позначені пікетами через кожні 100 м на поворотах кабелю над кабельними муфтами при перетині із залізничними коліями дорогами. На пікетах повинні бути зазначені номер кабелю і його найменування. 5.1.10. Заглиблені резервуари колодязі люки повинні бути закриті міцними кришками врівень із прилеглою територією При проведенні ремонтних робіт на території підприємства повинні виконуватись вимоги СНиП III-4-80. 5.1.11. Згідно зі СНиП II-39-79 залізничні виїзди й переїзди на території підприємства повинні бути обладнані шлагбаумами світловими сигналами або іншими пристроями які дозволяють регулювати рух транспорту. 5.1.12. У місцях де залізничні колії проходять поблизу будівель і споруд із дверними отворами розташованими з боку залізничних колій необхідно влаштовувати двосторонню усередині і зовні попереджувальну світлову й звукову сигналізацію про наближення потягу або вагону. 5.1.13. Швидкість руху залізничного транспорту на території підприємства повинна бути зазначена на спеціально виставлених дорожніх знаках і не перевищувати таких величин: - потяг із локомотивом попереду вагонів - 15 км/год; - потяг із локомотивом позаду вагонів - 10 км/год; - рух за утруднених умов і у процесі переїзду в`їзду або виїзду з території причіплювання вагонів - 5 км/год; - у процесі пересування вагонів лебідкою вручну - 2 км/год. 5.1.14. Пересування вагонів вручну повинно виконуватись відповідно до інструкції затвердженої у встановленому порядку. 5.1.15. Територія та будівлі повинні бути забезпечені блискавкозахистом відповідно до вимог РД 34.21.122-87. 5.1.16. Відповідно до ДНАОП 0.00-1.21-98 при наявності на території підприємства повітряних ліній електропередавання і повітряних ліній звязку біля них створюються охоронні зони. Зона вздовж ПЛ напругою: - до 1 кВ та ПЛЗ - 2 метри; - для ПЛ 1-20 кВ - 10 метрів; - для ПЛ 35 кВ - 15 метрів; - для ПЛ 110 кВ - 20 метрів; - для ПЛ 154 220 кВ - 25 метрів; - для ПЛ 330 400 500 +- 400 кВ - 30 метрів; - для ПЛ 750 - 40 метрів; - за периметром трансформаторних підстанцій розподільних пунктів і пристроїв - 1 м від крайніх кабелів. 5.1.17. На дверях вибухопожежонебезпечних приміщень або на огорожах зовнішніх вибухопожежонебезпечних установок де використовують скраплений або стиснений газ залежно від категорії й класу вибухопожежної небезпеки згідно з НАПБ Б.07.005-86 і ПВЕ вивішуються таблички розміром 200х200 мм із попереджувальними написами. 5.2. Виробничі приміщення та споруди 5.2.1. Згідно із вимогами СниП 2.09.02-85 до всіх будівель і споруд підприємства має бути забезпечений вільний доступ. Протипожежні розриви між будівлями спорудами відкритими майданчиками для зберігання матеріалів тари устаткування тощо повинні відповідати вимогам будівельних норм. 5.2.2. Під`їзні шляхи до автомобільних ваг повинні бути в одній горизонтальній площині з вантажною платформою і бути прямими з боку в`їзду й виїзду на протязі 12-15 м. 5.2.3. Для проходу працівників у воротах сховищ повинні влаштовуватись двері з порогом висотою не більше ніж 0 04 м. 5.2.4. Природне та штучне освітлення виробничих і допоміжних приміщень будівель споруд і майданчиків повинно відповідати СНиП II-4-79 і становити в виробничих відділеннях відділенні повітряних компресорів машинних залах і апаратних аміакових холодильних установок овочесховищах - люмінесцентними лампами 150 лк лампами розжарювання - 100 лк. Електричне освітлення виконується згідно з ПВЕ. 5.2.5. Для живлення світильників місцевого стаціонарного освітлення з лампами розжарювання повинні застосовуватись напруги: у приміщеннях без підвищеної небезпеки - не вище як 220 В і в приміщеннях із підвищеною небезпекою й особливо небезпечних - не вище як 42 В. згідно ДНАОП 0.00-1.21-98 При наявності особливо несприятливих умов коли небезпека ураження електричним струмом збільшується тіснотою незручним положенням працюючого торканням з великими металевими добре заземленими поверхнями робота в котлах металевих ємкостях для живлення переносних світильників повинна застосовуватись напруга не вище ніж 12 В. 5.2.6. Улаштування охолоджувальних камер і камер із регульованим газовим середовищем повинні здійснюватись згідно зі СНиП 2.11.02-87 та НАОП 8.1.00-1.04-90. 5.2.7. Приміщення станції газових середовищ CГC повинно відповідати вимогам СНиП 2.09.02 ДНАОП 0.00-1.20-98 і СНиП 3.05.02-88. СГС може бути розміщена окремо або знаходитись у блоці з машинним відділенням холодильників. Станція газових середовищ повинна мати окремий вхід який не сполучається із входом у холодильник і його машинним відділенням та бути опалюваною. При розміщенні СГС у блоці з машинним відділенням холодильника допускається влаштування таких спільних приміщень як електрощитова насосна та побутова кімната. 5.2.8. Розміри дверних прорізів камер слід приймати з врахуванням габаритів засобів механізації та вантажних пакетів і вони повинні бути не менше 1 6х3 м. 5.2.9. Матеріали що застосовуються для газоізоляції камер із регульованим газовим середовищем РГС повинні задовольняти таким вимогам: - паронепроникність; - газонепроникність; - хімічна стійкість до складових газового середовища; - тривалий строк старіння; - висока адгезія підстилкового шару; - відсутність отруйних речовин і запаху; - стійкість проти механічних пошкоджень; - ремонтопридатність. 5.2.10. У підстилковому шарі газоізоляції не допускається застосування матеріалів які містять вапно. Як в`яжучі засоби повинні застосовуватись глиноземні або пунцоланові цементи. 5.2.11. В суцільнозбірних холодильних камерах з РГС із залізобетонних елементів а також у камерах із підвісними стелями потрібно застосовувати комбінований спосіб газоізоляції. 5.2.12. Газоізоляція огороджень камер з РГС повинна забезпечувати надійну герметичність камери в умовах її експлуатації з врахуванням коливань температурно-вологових режимів барометричного тиску всередині і зовні циркуляції газової суміші. 5.2.13. В холодильних камерах з РГС потрібно застосовувати тепло ізольовані газонепроникні двері. 5.2.14. Камери з РГС повинні бути обладнані системою сигналізації для подання сигналу тривоги працівниками які випадково залишились у закритих камерах. Пристрій для включення сигналізації «людина в камері» монтується в камерах біля дверей на висоті не більше ніж 0 5 м від підлоги. 5.2.15. В камерах з РГС в дверному полотні влаштовується засклене герметичне оглядове віконце на висоті від підлоги 1 5 м розміром 0 25 х 0 4 м і герметичний люк на висоті 0 5 м розміром не менше ніж 0 75 х 0 75 м для взяття зразків продукції. 5.2.16. Камери з РГС повинні бути обладнані герметичною припливно-витяжною вентиляцією яку необхідно включати перед звільненням камери від плодоовочевої продукції. 5.2.17. Випробування камер на герметичність проводиться після закінчення усіх будівельно-монтажних робіт газоізоляції й монтажу обладнання а також щорічно перед закладанням продукції на зберігання. 5.2.18. В камерах з РГС відстань від повітроохолоджувача збоку вентилятора до штабеля повинна бути 0 8 м ширина проходу по довжині камери - 1 2 м. 5.2.19. В камері слід передбачити дистанційний і візуальний контроль температури і газового складу атмосфери за допомогою спеціальних приладів. Датчики температури всередині камери рекомендується встановлювати в п`ятьох місцях: один - в центрі два - біля повітроохолоджувача і два - біля дверей. Покажчики температури від датчиків виводяться за межі камери на пульт. Крім того напроти оглядового вікна встановлюється психрометр по показанням якого визначається відносна вологість повітря в камері. 5.2.20. Для контролю за умістом СО2 і О2 слід застосовувати автоматичні газоаналізатори. 6. Вимоги до виробничих майданчиків на відкритому повітрі 6.1. Ширина території виробничих майданчиків визначається видом рухомого складу схемою розміщення кагатних полів інтенсивністю надходження овочевої продукції. 6.2. Для взяття проб овочів і плодів з автотранспорту вручну повинні бути обладнані стаціонарні пункти. Драбини повинні мати перила а площадка - поручні висотою 1 м згідно СН 441-79. Під час роботи в темний період доби майданчик повинен бути освітлений. 7. Водопостачання та каналізація 7.1. Внутрішній водопровід і каналізація будівель і приміщень для зберігання та первинної доробки плодоовочевої продукції санітарно-побутових приміщень складів для зберігання хімічних речовин повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.01-85. 7.2. Підприємства повинні забезпечуватися достатньою кількістю води необхідною для задоволення питних потреб відповідно до санітарних норм господарсько-виробничих потреб та потреб пожежогасіння згідно зі СНиП 2.04.01-85 СНиП 2.04.02-84. Якість води повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874. 7.3. Не допускається поєднання мереж господарсько-питних водопроводів із мережею водопроводів що подають воду для технологічних потреб. 7.4. Відведення промивних вод до каналізації повинно здійснюватися закритим способом із розриванням струменя. 8. Освітлення 8.1. Освітлення приміщень повинно відповідати вимогам СНиП II-4-79. 8.2. Робочі місця по можливості повинні забезпечуватися достатнім природним освітленням і бути обладнані штучним освітленням що забезпечує безпеку праці й захист здоров`я працівників. 8.3. Робочі місця на яких унаслідок відмови приладів штучного освітлення можуть створюватися небезпеки повинні мати системи аварійного освітлення які автоматично вмикаються при відключенні струму в загальній електромережі. 8.4. Аварійне освітлення повинно забезпечувати освітленість робочих поверхонь не менше 5% норми встановленої для системи загального освітлення але не менше 2 люкс. На випадок евакуації людей повинна бути забезпечена освітленість підлоги основних проходів і сходів не менше 0 5 люкс. 8.5. Контроль освітленості повинен проводитися не рідше одного разу на рік а також після кожної групової заміни джерел світла. Він має здійснюватися вимірюванням освітленості на робочих місцях перевіркою відповідності проекту на освітлення типів і кількості освітлювальних приладів а також їх розміщення відносно світлових отворів і обладнання. Вимірювання рівня освітленості проводиться у площині робочої поверхні згідно з вимогами ДСТУ Б В.2.2.6-97. 8.6. Експлуатація освітлювального обладнання повинна проводитися згідно з ДНАОП 0.00-1.21-98 ДНАОП 0.03-3.01-71. 8.7. Усі роботи по технічному обслуговуванню й очищенню світильників слід проводити тільки після зняття напруги електроживлення та охолодження світильників. Чищення світильників місцевого освітлення має проводитися працівниками під час прибирання робочого місця. Чищення світильників у приміщеннях загального призначення повинно проводитися не рідше одного разу на три місяці. 8.8. Для обслуговування світильників повинні застосовуватися засоби доступу що відповідають вимогам безпеки драбини пересувні механізми й установки . 8.9. У вибухонебезпечних приміщеннях застосовуються світильники у вибухозахищеному виконанні а в пожежонебезпечних - світильники у закритому виконанні. 9. Опалення вентиляція й кондиціювання повітря 9.1. Системи опалення охолодження і вентиляції приміщень необхідно обладнувати згідно з вимогами ДНАОП 0.03-3.01-71 і СНиП 2.04.05-91. 9.2. Забезпечення гарячою водою будівель необхідно проводити згідно з вимогами СНиП 2.04.01-85. 9.3. Приміщення для зберігання плодоовочевої продукції і хімічних речовин повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією згідно зі СНиП 2.04.05-91. 9.4. Під час роботи машин із двигунами внутрішнього згорання слід проводити вентиляцію виробничого приміщення. Загально обмінна вентиляція цих приміщень повинна забезпечувати такий обмін повітря при якому концентрація шкідливих речовин у повітрі цього приміщення не перевищувала б гранично допустимих рівнів. Час перебування у виробничому приміщенні машини з працюючим двигуном внутрішнього згорання не повинен перевищувати часу потрібного для виконання технологічного процесу. Машини мають бути обладнані глушниками шуму та іскрогасниками. 9.5. Припливно-витяжна вентиляція з`єднаних між собою приміщень повинна унеможливлювати приплив повітря із приміщення з більшою концентрацією шкідливих газів пари чи пилу у приміщення з меншим умістом цих речовин. 9.6. Системи місцевої й загально обмінної вентиляції повинні бути роздільними. 9.7. Операторські кімнати відпочинку майстерні лабораторії повинні мати автономну вентиляцію. 9.8. Прилади контролю температури і відносної вологості повітря встановлюються на видних місцях в усіх виробничих приміщеннях. 10. Вимоги безпеки до виробничого обладнання 10.1. Виробниче обладнання підприємства повинно відповідати вимогам ДСТУ 2189-93 ДНАОП 0.00-1.21-98 ГОСТ 12.2.003 ГОСТ 12.2.019 ГОСТ 12.2.049 ГОСТ 12.2.061 ГОСТ 12.2.062 та цих Правил. 10.2. Технологічне обладнання й засоби механізації слід застосовувати такі що мають сертифікати відповідності. 10.3. На вантажопідіймальні машини та на обладнання що працює під тиском повинні бути в наявності паспорти у які заносяться результати технічного огляду особою яка проводила технічний огляд із зазначенням дозволених параметрів експлуатації і наступних строків технічних оглядів. 10.4. Всі органи керування виробничим обладнанням повинні відповідати ГОСТ 12.2.064 та мати чіткі позначення за ГОСТ 12.4.040 або написи що пояснюють їх функціональне призначення. 10.5. Відповідно до вимог ПВЕ все технологічне обладнання з електроприводом повинно бути обладнано захисним заземленням або занулено. 10.6. Елеватори й транспортери повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.022. 10.7. Ліфти скіпові й ліфтові підіймачі повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.02-99. 10.8. Монтаж прийняття експлуатація і ремонт посудин що працюють під тиском повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.07-94. 10.9. Вентиляційне обладнання повинно відповідати ДСТУ 3191-95 і ГОСТ 12.4.021. 10.10. Компресорне обладнання повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.016 і ДНАОП 0.00-1.13-71. 10.11. Аміачні холодильні установки повинні відповідати вимогам НАОП 8.1.00-1.04-90. 10.12. Усі рухомі обертові і ті що виступають частини виробничого обладнання та допоміжних механізмів повинні мати захисне огородження згідно з вимогами ГОСТ 12.2.062. 10.13. Огородження місць які підлягають частому огляду повинні бути швидко знімні або такими що легко відкриваються. 10.14. Будова установка й експлуатація вантажопідіймальних машин і механізмів а також вантажозахватних пристроїв повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.03-93. 10.15. Будова й експлуатація тари повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.010. 10.16. Порожня й заповнена тара не повинна мати цвяхів окантувального дроту й заліза що стирчать а також торочок задирок защипів покоробленості й інших пошкоджень. На тарі повинні бути вказані її призначення номер власна маса й вантажопідйомність. згідно ГОСТ 12.3.010. 10.17. Автонавантажувачі повинні відповідати вимогам ГОСТ 16215. 10.18. Будова й засоби захисту конвеєрів усіх типів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.022. 10.19. Конвеєри що входять в автоматизовані транспортні або технологічні лінії повинні бути обладнані автоматичними пристроями для зупинки у випадку виникнення аварійної ситуації. 10.20. Приводи конвеєрів та з`єднаних ними машин повинні бути зблоковані так щоб у випадку раптової зупинки будь-якої машини або конвеєра попередні машини або конвеєри автоматично відключались а послідуючі продовжували працювати до повного видалення з них вантажу що транспортується. 10.21. Устаткування яке потребує постійного обслуговування на висоті понад 1 5 м повинно бути обладнано площадками зі стаціонарними сходами. 10.22. Для обладнання що не потребує постійного обслуговування припускається використання приставних драбин або розсувних драбин-стрем`янок згідно ГОСТ 26887. Допускається проводити роботи на приставних драбинах на висоті яка не перевищує 5 м. При встановленні на ґрунт або дерев’яну підлогу потрібно використовувати драбину з гострими металевими наконечниками а при встановленні на тверду основу - із гумовими башмаками. За необхідності верхні кінці драбин повинні мати спеціальні гаки для їхнього утримування. 10.23. Прийняття в експлуатацію змонтованої або реконструйованої холодильної установки повинно проводитись відповідно до ДБН А 3.1.3-94 СНиП 3.05.05-84 та НАОП 8.1.00-1.04-90. 10.24. Згідно з ДНАОП 1.8.10-1.19-98 на підприємстві наказом роботодавця керівника повинна бути призначена особа відповідальна за справність правильну й безпечну експлуатацію холодильних машин і установок. 10.25. Технічний огляд апаратів посудин холодильних установок повинен проводитись відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.07-94. 10.26. У місцях де аміачна арматура і трубопроводи можуть бути пошкоджені транспортними засобами вантажами тощо обов`язкове влаштування металевих захисних огороджень. 10.27. На компресорах і насосах що працюють в автоматичному режимі повинні бути на видному місці вивішені таблички: «Обережно. Запускається автоматично!» 10.28. Вхід у приміщення машинного апаратного і конденсаторного відділень дозволяється особам призначеним наказом. 10.29. Концентрація аміаку в повітрі робочої зони виробничих приміщень допускається не більше 0 02 мг/л згідно ГОСТ 12.1.005. 10.30. Будова утримання і експлуатація швидко заморожуючих установок повинні відповідати вимогам НАОП 8.1.00-1.04-90. 10.31. Вхідні двері в камери зберігання заморожених фруктів і овочів повинні мати з внутрішньої сторони дублююче керування зовнішнім запірним пристроєм. 10.32. На самохідних завантажувачах типу ТЗК-30 і підбирачах ТПК-30 слід відрегулювати фрикційну муфту приводу щоб забезпечити рух машини по твердому покриттю на підйом до 150. При цьому пружина не повинна бути затягнута повністю. 11. Вимоги до розміщення виробничого обладнання та організації робочих місць 11.1. Монтаж технологічного обладнання необхідно виконувати згідно з вимогами СНиП 3.05.05-84 СНиП 3.05.07-85. 11.2. Розміщення обладнання і його вузлів повинно гарантувати безпеку і зручність під час обслуговування та ремонту відповідати вимогам послідовності технологічного процесу. 11.3. Під час розміщення і установці обладнання згідно ВНТП-СГІП-46-25.96 потрібно передбачати: - основні проходи в місцях перебування працівників а також по фронту обслуговування обладнання шириною не менше 2 0 м; - проходи між обладнанням а також між обладнанням і стінами приміщень шириною не менше 1 0 м; - проходи між паралельно розміщеними технологічними лініями не менше 2 0 м при необхідності проїзду між лініями електронавантажувачів - не менше 2 5 м; - проходи між компресорами не менше 1 5 м; - ремонтні площадки достатні для розбирання і чищення машин агрегатів і їх частин; - проходи біля віконних прорізів які доступні з підлоги чи площадки - не менше 1 0 м; - поздовжні і поперечні проходи для обслуговування машин і механізмів на площадках галереях тощо шириною не менше 0 8 м. 11.4. Мінімальні відстані для проходів встановлюються між частинами обладнання що найбільш виступають з врахуванням фундаментів ізоляції огородження та інших додаткових пристроїв. 11.5. Робоче місце повинно мати достатньо вільного місця для розміщення допоміжних пристроїв а також необхідного інвентарю та не обмежувати дії працівника під час роботи. 11.6. Робочі місця для роботи сидячи повинні відповідати ГОСТ 12.2.032. 11.7. Для сидіння на кожному робочому місці повинні бути встановлені зручні стільці або табуретки. Використовувати для цього ящики бочки та інші випадкові предмети не допускається. 11.8. Робочі місця для роботи стоячи повинні відповідати ГОСТ 12.2.033. 11.9. На робочих місцях перебиральників та сортувальників продукції під ногами працівника повинен бути справний дерев`яний решітчастий настил відстань між планками якого не повинна перевищувати 3 см. Висота настилу не менше 5 см. 11.10. Не дозволяється захаращувати проходи і робочі місця вузлами і деталями машин які ремонтуються. 12. Вимоги безпеки під час виконання виробничих процесів 12.1. Післязбиральна доробка плодів овочів і картоплі 12.1.1. Післязбиральну доробку картоплі необхідно проводити у виробничих приміщеннях або на виробничих майданчиках які відповідають санітарним нормам а також вимогам електро - і пожежобезпеки. 12.1.2. Машини лінії і пункти для післязбиральної доробки картоплі і плодоовочевих культур повинні відповідати ГОСТ 12.2.003 ГОСТ 12.2.019 і ГОСТ 12.3.002. Машини і механізми у сховищах повинні мати електропривод. Допускається короткочасна робота машин з двигунами внутрішнього згоряння при їх заїзді для розвантаження завантаження . 12.1.3. У виробничих приміщеннях позначається маршрут транспортних засобів їх швидкість не повинна перевищувати 2 км/год. 12.1.4. Швидкість в`їзду транспорту на платформу підйомника його допустима вантажопідйомність регламентується експлуатаційною документацією і позначається відповідними знаками. 12.1.5. Після в`їзду на платформу підйомника транспортний засіб необхідно поставити на стоянкове гальмо. 12.1.6. Перед підніманням платформи підйомника перебування працівників на транспортному засобі що повинен розвантажуватись в прийомному бункері і на платформі не допускається та подається звуковий сигнал. 12.1.7. Інтервал між машиною що розвантажується і найближчою машиною що чекає розвантаження повинен бути не менше ніж 20 м. 12.1.8. Рух машини піднімання опускання і поворот її окремих агрегатів слід розпочинати переконавшись в безпеці для оточуючих. При виникненні небезпеки необхідно терміново зупинити машину. 12.1.9. Під час переміщення навантажувача відстань між навантажувачем і будівельними конструкціями або штабелями вантажів повинна бути не менше ніж 0 8 м. 12.1.10. Монтаж демонтаж і переміщення транспортерів для коренеплодів і картоплі слід проводити згідно з вимогами експлуатаційної документації заводу-виготовлювача. 12.2. Закладання на зберігання плодів овочів і картоплі 12.2.1. Мінімальна відстань між ящиками піддонами контейнерами розриви від захисних конструкцій і приладів охолодження в приміщеннях для приймання і зберігання картоплі овочів і плодів згідно ВНТП-СГІП-46-25.96 рекомендується у табл. 1. Таблиця 1 Відстань між ящиками піддонами контейнерами розриви між захисними конструкціями і приладами охолодження Відстань в сховищах м Найменування параметрів без штучного охолодження з штучним охолодженням Відстань штабеля тарних вантажів від стін або пристінних колон приладів охолодження в наземних сховищах 0 4 - 0 6 0 3 Теж в заглиблених сховищах 0 3 0 3 Відстань між верхом штабеля і низом виступаючих несучих конструкцій або вентиляційних каналів 0 3 0 3 Відстань в штабелі між: ящиками 0 02 0 02 піддонами 0 05 - 0 1 0 05 - 0 1 контейнерами 0 05 - 0 1 0 05 - 0 1 12.2.2. У не охолоджуваних сховищах відстань від низу виступаючих конструкцій до верху продукції під час зберігання насипом або в засіках повинна бути не менше 0 8 м. 12.2.3. Висота огородження засіку повинна бути на 0 05-0 1 м вище верху насипаної продукції. 12.2.4. Картоплю і овочі в контейнерах ящиках на піддонах розміщають в штабелі. Попередньо намічають на підлозі крейдою план розміщення штабелів відстані і головний прохід посередині сховища. Ширина проходу повинна складати 1 5-2 0 м при використанні візків або транспортерів 4 5-6 0 м при заїзді в сховище автомобілів і до 3 5 м для проїзду електронавантажувачів. Ящики укладаються у штабелі в шаховому порядку або прямими рядами. Під ящики з картоплею і овочами що розміщуються в штабелі без піддонів кладуться бруски або жердини висотою 100-120 мм. Для кріплення штабелів установлюються упори. 12.2.5. Висота штабеля при ручному вкладанні 2 0-2 5 м а з допомогою навантажувачів не вище - 4 5 м. 12.2.6. Не дозволяється підбирати овочі в небезпечній зоні під час роботи механізмів. 12.2.7. Перед підключенням технологічного обладнання до електромережі необхідно перевірити електрообладнання і усунути виявлені несправності оголення та обриви проводів тощо . 12.2.8. Під час експлуатації електрообладнання машин слід дотримуватись вимог ДНАОП 0.00-1.21-98. 12.2.9. Під час копання траншей для зберігання овочевих культур і картоплі екскаватором ЕО-2621 універсальним канавокопачем ТКУ-09 та іншими механізмами слід додержуватись вимог експлуатаційної документації машин. 12.2.10. Під час вкривання землею кагатів і траншей буртоукривачем типу БН-100 працівникам не дозволяється знаходитися в зоні досягання ґрунту. 12.2.11. Під час обслуговування машин і механізмів сторонні осіби до них не допускаються. При необхідності зміни режимів роботи слід подавати умовні сигнали. 12.2.12. Під час укладання овочів і картоплі в кагати засіки сховищ не допускається утворення пустот і козирків. 12.2.13. При накриванні кагату соломою вручну за допомогою вил відстань між працівниками повинна бути не менше 5 м брати солому необхідно невеликими порціями. 12.2.14. Не дозволяється ручне розрівнювання коренеплодів і картоплі у засіках і кагатах під час роботи механізмів. Розрівнювання слід проводити тільки після Їх зупинки 12.2.15. Перед запуском захоплювача-кантувача а також перед поворотом кантувача в інше положення слід переконатись у відсутності людей чи механізмів в зоні повороту. 12.3. Виконання вантажно-розвантажувальних і транспортних робіт 12.3.1. Вантажно-розвантажувальні роботи з ручним переміщенням вантажів повинні проводитися з дотриманням граничних норм підіймання і переміщення важких речей різними категоріями працівників залежно від статі та віку відповідно до вимог ДНАОП 0.03-3.28-93 ДНАОП 0.03-3.29-96 12.3.2. Виконання вантажно-розвантажувальних робіт на залізничному транспорті повинно відповідати вимогам НАОП 5.1.11-1.22-90. 12.3.3. Вантажно-розвантажувальні роботи на автомобільному транспорті повинні виконуватись відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.28-97. Рух автомобілів на вантажно-розвантажувальних майданчиках і під`їзних шляхах до них повинен регулюватися загальноприйнятими знаками і покажчиками. 12.3.4. Автомобілі необхідно подавати під навантаження розвантаження заднім ходом з таким розрахунком щоб виїзд їх з території майданчика відбувався вільно без маневрування. 12.3.5. В місцях під`їзду транспортного засобу до вантажно-розвантажувальних механізмів приймальних бункерів тощо повинні бути передбачені відбійні бруси. 12.3.6. Навантаження і вивантаження вантажів їх кріплення на автомобільному транспорті здійснюється під контролем відповідальної особи. 12.3.7. При укладанні на піддони вантаж не повинен виступати за межі піддонів розміром 0 8 х 1 2 м більш ніж на 0 02 м із кожного боку. 12.3.8. Під час обробки вантажу авто - і електронавантажувачами електрокарами візками маса транспортованого вантажу не повинна перевищувати номінальну вантажопідйомність машини. 12.3.9. З`їжджати із схилу електронавантажувачем і електроштабелером з вантажем слід заднім ходом заїжджати на схил - переднім. 12.3.10. Рух транспорту в складах на відкритих майданчиках і рампах необхідно здійснювати тільки в межах транспортних смуг з дотриманням відстані до стін колон устаткування і штабелів не менше ніж 1 0 м . 12.3.11. У місцях скупчення людей на проходах перед проїздом повз двері і через ворота на поворотах під час зрушення з місця і пересуванні заднім ходом навантажувача необхідно подавати сигнал. 12.3.12. Під час вантажопереробки тарно-штучних вантажів необхідно дотримуватися таких вимог: - переробці підлягають тарно-штучні вантажі що укладені на стандартні і справні піддони; - переробка великогабаритних вантажів маса яких не перевищує вантажопідйомність навантажувача повинна здійснюватися вилочними навантажувачами із застосуванням спеціальних подовжувачів надітих на стандартні вила навантажувача; - для звільнення вил від штучного вантажу шляхом зштовхування його під час укладання у штабель без піддона або прокладок поправлення вантажу і його ущільнення у штабелі необхідно застосовувати спеціальний пристрій для зштовхування. 12.3.13. У випадку різниці рівнів підлоги вагона і рампи треба застосовувати тільки спеціальні перехідні містки з ухилом не більше зазначеного у експлуатаційній документації навантажувача. 12.3.14. Під час переміщення невеликих вантажів на незначні відстані слід застосовувати колісні візки зі стаціонарними або підіймальними платформами. Для полегшення ручного переміщення візка з вантажем колеса його мають бути обладнані шарикопідшипниками. 12.3.15. Під час пересування візка слід додержуватись таких правил: - візок котити тільки по рівній поверхні спереду себе і держати за ручки; - швидкість пересування візка не повинна перевищувати 4 км/год. а на перехрестях - 3 км/год.; - між візками що рухаються має бути відстань не менша ніж 10 м. 12.4. Вимоги безпеки під час зберігання плодів овочів і картоплі. 12.4.1. Під час використання природного і зрідженого газу в установці генерування вуглекислого газу та біологічно-активних речовин необхідно дотримуватись вимог ДНАОП 0.00-1.20-98. 12.4.2. При вході у станцію газових середовищ повинні бути вивішені плакати: «Стороннім вхід заборонено!» «Небезпечно - газ!». 12.4.3. Роботу у камері із регульованим газовим середовищем РГС дозволяється проводити особам призначеним роботодавцем які пройшли навчання медичний огляд інструктаж на робочому місці з охорони праці та пожежної безпеки згідно з ДНАОП 0.00-4.12-99 ДНАОП 0.03-4.02-94 НАПБ Б.02.005-94 які вміють користуватися кисневим ізолюючим протигазом навчені правилам експлуатації холодильників з РГС для плодів і овочів. 12.4.4. Камери з РГС повинні бути обладнані системою сигналізації безпеки для виходу людей які випадково залишились в закритих камерах. Пристрій для подавання сигналу повинен бути передбачений біля дверей всередині камери на висоті не більше 0 5 м від підлоги. 12.4.5. Перед кожним входом у камеру з РГС потрібно перевірити справність системи «людина в камері». 12.4.6. Експлуатація охолоджуючого обладнання камер з РГС повинна здійснюватись обслуговуючим технічним персоналом за допомогою дистанційного керування. Пульти керування слід влаштовувати за межами камер. Спостереження за роботою вентиляційної системи камери повинно вестись через оглядове вікно. 12.4.7. Система відтавання охолоджуючого обладнання від снігової шуби повинна бути автоматичною щоб забезпечити роботу системи без присутності обслуговуючого персоналу в камері. Злив талої води слід проводити через гідрозатвори. 12.4.8. У процесі експлуатації камер з РГС необхідно не рідше одного разу на добу контролювати наявність СО2 і О2 в суміжних з ними приміщеннях. 12.4.9. Вхід в камеру з РГС під час заповнення її газом і при зберіганні плодів і овочів дозволяється в кисневих ізолюючих протигазах типу КИП-5 чи КИП-7. На дверях камери повинен бути напис: «Вхід в камеру без кисневого ізолюючого протигазу забороняється! Небезпечно для життя!». 12.4.10. Для виконання будь-якого об`єму роботи в камері одночасно допускається два працівники в ізолюючих протигазах типу КИП-5 або КИП-7 а третій спостерігач на протязі всього перебування працівників у камері повинен спостерігати за ними через оглядове вікно і за необхідності здійснити їх евакуацію із камери і надати першу допомогу. Спостерігач повинен мати при собі ізолюючий протигаз типу КИП-5 чи КИП-7. Забороняється знаходитися в камері одному працівникові. 12.4.11. Безперервне перебування працівників в камері в протигазах допускається не більше 30 хв. Якщо виконання роботи потребує більш часу то після кожних 30 хв. роботи працівники повинні відпочивати на свіжому повітрі на протязі 10 - 15 хв. У разі потреби проводиться заміна бригади новим складом. При найменшій підозрі на порушення захисної дії протигаза під час роботи слід негайно вийти із камери. 12.4.12. При перших признаках отруєння вуглекислим газом або нестачею кисню нездужання запаморочення втрата свідомості тощо необхідно терміново: - евакуювати потерпілого з камери на свіже повітря; - зняти з потерпілого протигаз; - викликати лікаря; - до прибуття лікаря надати потерпілому першу медичну допомогу. 12.4.13. Вентилятори що працюють на рециркуляцію під час знаходження людей в камері повинні бути виключеними. 12.4.14. Вхід в камеру під час зберігання плодів здійснюється через люк який після входу працівників в протигазах прикривається але не герметизується щоб його можна було швидко відкрити при необхідності негайного виходу із камери. 12.4.15. Перед розвантаженням камер з РГС необхідно провести продування камер повітрям через відхідні клапани в атмосферу до нормального вмісту кисню в повітрі. 12.4.16. Відкривання дверей камери дозволяється після дублюючої перевірки вмісту кисню за допомогою портативного газоаналізатора типу ОРС ВТН ГХП-3М і з письмового дозволу роботодавця. 12.4.17. Забороняється перебирання сортування пакування плодів та виконання інших робіт в холодильних камерах де плоди закладені на тривале зберігання. Для цих цілей повинно бути виділено спеціальне приміщення в блоці з камерами зберігання. 12.4.18. Протягом зберігання плодоовочевої продукції в камерах з РГС слід систематично видаляти лід що утворюється взимку на зрошувальних конденсаторах градирнях драбинах та площадках з метою безпечного їх обслуговування. 12.5. Експлуатація та обслуговування обладнання 12.5.1. Під час монтажу експлуатації виробничого обладнання необхідно дотримуватися вимог ГОСТ 12.1.003 ГОСТ 12.1.005 ГОСТ 12.1.012. 12.5.2. Експлуатація й обслуговування посудин які працюють під тиском повинні здійснюватися відповідно до ДНАОП 0.00-1.08-94. 12.5.3. Роботи що виконуються під час закладання на зберігання зберіганні та первинній доробці плодоовочевої продукції пов`язані із застосуванням пересувних електричних машин електричних вантажопідіймальних механізмів та усі електротехнічні роботи повинні виконуватися відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.21-98 ГОСТ 12.1.019 ГОСТ 12.1.030 і ПВЕ. 12.5.4. Для підключення пересувних електрифікованих машин до електромережі потрібно застосовувати спеціальні кабелі згідно з вимогами ПВЕ. Перед включенням пересувних механізмів потрібно візуально перевірити цілісність ізоляції живильного кабелю і правильність під’єднання нульового проводу. 12.5.5. При відсутності напруги і значних перервах у роботі вся комутаційна апаратура повинна бути відключена. 12.5.6. На захисних огородженнях електроустановок які є потенційно небезпечними для працівників установлюють знаки безпеки відповідно до ГОСТ 12.4.026. 12.5.7. Риштування установлені на місці проведення робіт повинні відповідати вимогам ГОСТ 24258. 12.5.8. Після закінчення ремонту технічного огляду або наладки перед пуском устаткування машин або механізмів усі зняті огородження і захисні пристрої повинні бути встановлені на свої місця і надійно закріплені. 12.5.9. Технічне обслуговування машин що мають пристрої для пересування потрібно проводити у спеціально відведених і обладнаних для цього місцях виключаючи при цьому самовільне їх переміщення. 12.5.10. У процесі експлуатації навантажувачів потрібно слідкувати за наявністю і правильною роботою пристроїв що запобігають перевантаженню робочого органу. 12.5.11. Для забезпечення безпечної експлуатації і утримання ліфта в справному стані слід виконувати вимоги ДНАОП 0.00-1.02-92. 12.5.12. Для безпечної експлуатації виробничої тари необхідно: - виконувати вимоги ГОСТ 12.3.002 ГОСТ 12.3.009 ГОСТ 12.3.010 ГОСТ 12.3.020; - утримувати тару в чистому і справному стані; 12.5.13. Збирання і монтаж транспортера-завантажувача картоплі типу ТЗК-30 і підбирача ТПК-30 повинні проводити не менше двох працівників. 12.5.14. Під час роботи картоплесортувального пункту від валу відбору потужності ВВП трактора включати привод сортувального пункту слід після включення ВВП трактора. Включення приводу сортувального пункту повинен виконувати тільки тракторист який під час роботи агрегату повинен знаходитись біля приводу включення сортувального пункту і спостерігати за технологічним процесом. 12.5.15. Переміщення завантажувального транспортера типу ТЗК-30 піднімання опускання поворот стріли транспортера слід проводити тільки переконавшись в безпеці цих дій для оточуючих і з подаванням звукового сигналу. 12.5.16. При переміщенні машин підійманні опусканні повороті стріли у небезпечній зоні не повинно бути людей і сторонніх предметів. 13. Вимоги безпеки під час роботи із хімічними речовинами 13.1. Зберігання транспортування та застосування хімічних речовин 13.1.1. Хімічні речовини формалін сірчистий газ мідний купорос сірка повинні зберігатися у спеціальному складі. Кислоти повинні зберігатися у спеціальних одноповерхових вентильованих приміщеннях за температури не нижче +30 С. У складах кислот повинні бути нейтралізуючі речовини сода крейда чи вапно і речовини для поглинання розлитих речовин. Луги зберігаються в закритих сухих неопалюваних приміщеннях. 13.1.2. Сумісне зберігання кислот і лугів не дозволяється. Допускається зберігати луги з кислотами в одній будівлі але в різних відсіках відстань між відсіками повинна бути не менше ніж 5 м. 13.1.3. Сулії з кислотами слід упаковувати в корзини або ящики з міцними ручками вільний простір між сулією і тарою необхідно заповнювати негорючим амортизаційним матеріалом. 13.1.4. Під час зберігання азотної чи сірчаної кислот треба вжити заходів до недопущення стикання їх з деревиною соломою та іншими речовинами органічного походження. Концентровану азотну кислоту не дозволяється розливати у скляні сулії. 13.1.5. Луги що поступають на склад в барабанах або мішках слід пакетувати на плоских піддонах та встановлювати в чарунки стелажів або штабель. Висота штабеля сформованого з паперових мішків не повинна перевищувати 2 м а з барабанів - 1 5 м. 13.1.6. Кожна хімічна речовина повинна зберігатися в відповідній для неї справній і закритій тарі яка повинна мати прикріплені етикетки з найменуванням вмісту. 13.1.7. Бутлі встановлюються групами не більше 4-х рядів. Між групами бутлів повинен бути прохід не менше 1 м. 13.1.8. Підлоги в складах повинні бути виготовлені з кислотостійких матеріалів і мати ухил не менш 0 01% до стоків що відводять розлитий реактив в спеціальний приймач. 13.1.9. Згідно із вимогами ДНАОП 0.03.1.12-98 транспортування хімічних речовин в бутлях допускається тільки в дерев`яних ящиках або плетених корзинах з м`якою підкладкою і ручками для перенесення. Ручне перенесення бутлів з хімічними речовинами дозволяється тільки двома працівниками на віддаль не більше 25 м по рівній поверхні з дотриманням необхідних заходів безпеки. 13.1.10. Для розливу формаліну в дрібну тару слід використовувати спеціальні сифони і насоси. 13.1.11. Бутлі з хімічними речовинами встановлюються в кузов транспортного засобу горловиною вверх і закріплюються з метою запобігання їх перекиданню. 13.1.12. Навантаження і розвантаження кислот і лугів у тарі а також установлення їх у транспортні пристрої повинно проводитися двома вантажниками. Вивільнення сулій від кислот і розчинів лугів пневматичним способом під вакуумом може проводитись без зняття сулій з автомашин. 13.1.13. Навантаження і розвантаження кислот лугів та інших небезпечних рідин а також установлення їх у кузові транспортного засобу повинно здійснюватись працівниками з дотриманням таких заходів безпеки: - перед початком роботи кожне місце вантажу повинно бути ретельно оглянуте у разі виявлення навіть найменших пошкоджень тари необхідно вжити додаткових заходів обережності щоб забезпечити безпеку працівників і водія; - переносити сулії з кислотою слід тільки після попередньої перевірки дна корзини та ручок; - забороняється переносити сулії з кислотою і лугом на спині плечі перед собою і нахиляти їх. 13.1.14. При попаданні кислоти на тіло необхідно промити уражене місце 2 -3 % - ним розчином бікарбонату натрію харчової соди при попаданні лугу - 3-5 %- ним розчином оцтової кислоти чи 2 %- ним розчином борної кислоти а при відсутності цих речовин - терміново промити уражене місце під струменем води протягом 10-15 хв. 13.1.15. При попаданні кислоти в очі треба негайно промити їх водою з фонтанчика або крана і терміново звернутися до лікаря. 13.1.16. Пролиті отруйні речовини необхідно терміново знешкоджувати нейтралізацією розчином бікарбонату натрію чи оцтової кислоти з подальшим прибиранням за допомогою тирси і ретельним промиванням цих місць водою. 13.2. Вимоги до транспортування і зберігання балонів із стисненими зрідженими і розчиненими газами 13.2.1. Експлуатація транспортування і складування балонів із стисненими зрідженими і розчиненими газами киснем аміаком діоксидом вуглецю сірчистим ангідридом пропан-бутаном тощо повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.07-94. 13.2.2. Під час перенесення пошкоджених балонів з хлором та усунення витікання хлору слід проводити в спецодязі користуючись ізолюючими протигазами КІП-6 або КІП-7. 13.3. Підготовка сховищ до зберігання плодів овочів і картоплі 13.3.1. Всі види робіт що пов`язані із застосуванням пестицидів повинні проводитися згідно вимог ДНАОП 0.03-1.12-98. Дозвіл на проведення фумігаційних робіт видається санітарно-епідеміологічною і природоохоронною службами. 13.3.2. З моменту початку газації і до закінчення її обов`язково забезпечується цілодобова охорона об`єкта. Особи призначені для охорони повинні бути забезпечені протигазами. 13.3.3. Під час проведення дезінфекції приміщень обладнання інвентарю тари слід користуватися засобами індивідуального захисту згідно ДНАОП 0.00-3.01-98 і ДНАОП 0.03-1.12-98. 13.3.4. Для дезінфекції сховищ шляхом обкурювання фумігації сірчистим газом на подушках з піску висотою 15-20 см і шириною 1 м встановлюються жаровні і на розпаленому деревному вугіллі спалюється подрібнена грудкова сірка з розрахунку 60 - 90 г на 1 куб. м сховища. 13.3.5. Дезінфекцію овочесховищ можна проводити розчином формаліну із розрахунку 1 л 40%-ного формаліну на 40 л води на 1 м2 витрачають 0 2 - 0 3 л розчину. Перед обкурюванням обприскуванням двері люки і вентиляційні труби сховища крім вхідних дверей щільно закриваються а щілини замазуються глиняним розчином. Після того як усі осередки вогню розгоряться працівник в протигазі з фільтруючою коробкою марки В комбінезоні бавовняному з кислотозахисним просоченням гумових чоботах і гумових рукавичках повинен вийти закрити за собою двері і замазати щілини. Після закінчення строку дезінфекції одна - дві доби сховища відкриваються і провітрюються. 13.3.6. Обробка сховищ і тари формаліном проводиться в фільтруючому протигазі з фільтруючою коробкою марки В комбінезоні бавовняному з кислотозахисним просоченням гумових чоботах і рукавичках. 13.3.7. Дезінфекція сірчистим газом овочесховищ розташованих поблизу житлових будинків або поблизу приміщень де встановлене стаціонарне металеве обладнання не дозволяється. В таких випадках сховища дезінфікують обприскуванням розчином формаліну або іншими способами. 14. Санітарно-побутове забезпечення працівників 14.1. Санітарно-побутові приміщення для працівників зайнятих на виробництві повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.04-87 залежно від групи виробничих процесів. Не дозволяється використовувати санітарно-побутові приміщення не за призначенням. 14.2. Побутові приміщення можна розміщувати у прибудовах до виробничих будівель або в окремих будівлях. В окремих випадках якщо це не суперечить санітарно-технічним технологічним та протипожежним вимогам допускається розміщення побутових приміщень у виробничих будівлях з урахуванням вимог СНиП 2.09.02-85. Під побутовими приміщеннями і над ними не дозволяється розташовувати вибухопожежонебезпечні виробництва та склади легкозаймистих речовин. 14.3. Відповідно до вимог СНиП 2.09.04-87 на підприємствах повинні бути створені умови для дезінфекції знепилення знешкодження та прання спецодягу. Доставляти забруднений спецодяг потрібно в закритій тарі. 14.4. Згідно зі СНиП 2.09.04-87 кількість душових повинна визначатися виходячи з кількості людей у найбільш чисельній зміні від 3 до 15 осіб на одну сітку залежно від групи виробничих процесів. 14.5. Умивальні повинні розміщуватися поруч із гардеробними робочого одягу. В них повинні бути гачки для рушників і одягу; посуд для рідкого або полиці - для кускового мила. Кожний умивальник повинен бути обладнаний змішувачем із безперервною подачею гарячої і холодної води. Біля умивальника завжди мають бути мило рушник електрична сушарка . 14.6. Кількість кранів в умивальниках повинна визначатися виходячи з кількості людей у найбільш чисельній зміні від 7 до 20 чоловік на один кран залежно від групи виробничих процесів табл. 6 СНиП 2.09.04-87 . 14.7. Відстань від робочих місць розміщених в приміщеннях до убиралень не повинна перевищувати 75 м а від робочих місць на території підприємства - 150 м. 14.8. При відсутності убиралень у приміщенні необхідно обладнати дворові убиральні з вигрібними ямами на відстані не ближче 25 м і не далі 200 м від приміщення. 14.9. На кожному підприємстві повинні бути виділені кімнати для куріння які розміщають суміжно з убиральнями чи приміщеннями для зігрівання працівників але не ближче 20 м від приміщення з вибухопожежонебезпечними речовинами. Кімнати для куріння повинні бути обладнані витяжною вентиляцією а також урнами чи бачками з водою для недокурків. 14.10. Працівники забезпечуються доброякісною питною водою. Температура води має бути не вище 200С і не нижче 80С. Автомати з газованою водою фонтанчики закриті бачки з фонтануючими насадками розміщуються у проходах виробничих приміщень у приміщеннях для відпочинку на робочих майданчиках поза будівлями. Відстань від робочих місць до місць знаходження питної води не повинна перевищувати 75 м. 14.11. Бачки для питної води повинні щільно закриватися. Щоденно бачки промивають і дезінфікують. Споживання сирої води як питної допускається тільки з дозволу органів санепіднагляду. 14.12. Усі санітарно-побутові приміщення та інвентар що в них знаходиться повинні бути справними й утримуватися у належному санітарному стані. 15. Вимоги щодо застосування колективних та індивідуальних засобів захисту 15.1. Засоби індивідуального захисту ЗІЗ працівників повинні відповідати ГОСТ 12.4.011. 15.2. Порядок забезпечення ЗІЗ працівників визначається ДНАОП 0.00-4.26-96. Забезпечувати працівників спеціальним одягом спеціальним взуттям та іншими ЗІЗ слід згідно норм ДНАОП 0.00-3.01-98. 15.3. Вибір засобів індивідуального захисту здійснюють відповідно до їх технічних характеристик і фізичних хімічних токсичних та інших властивостей застосовуваних матеріалів конкретно для кожного виду робіт або технологічного процесу. 15.4. Засоби індивідуального захисту повинні підбиратися індивідуально для кожного працівника. Підбір ЗІЗ органів дихання ГОСТ 12.4.034 і контроль за правильністю їх застосування повинні здійснювати особи відповідальні за проведення робіт із хімічними речовинами і пестицидами. Комплект ЗІЗ - спецодяг спецвзуття рукавиці рукавички захисні окуляри респіратори або протигази повинні бути закріплені за кожним працівником до їх повного використання. 15.5. Працівники без засобів індивідуального захисту не повинні допускатися до виконання технологічних операцій з хімічними речовинами і пестицидами. 15.6. Працівники повинні бути навчені правилам користування ЗІЗ та найпростішім методам перевірки їхньої справності. 15.7. Респіратори й протигази для захисту органів дихання повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.034 і ГОСТ 12.4.041 а їх фільтруючі коробки - ГОСТ 12.4.122. 15.8. Разом із респіраторами і протигазами працівникам слід видавати інструкції з їх застосування та паспорти на фільтруючі коробки в яких слід відмічати тривалість роботи найменування хімічної речовини пестициду. 15.9. Під час роботи з леткими сполуками слід користуватися універсальними або протигазовими респіраторами типу РУ-60М або РПГ- 67 із протигазовими патронами. Для захисту органів дихання від аерозолів і кислих парів застосовуються фільтруючі коробки з фільтром марки В аміаку сірководню - марки КД. 15.10. Під час застосування засобів захисту органів дихання потрібно враховувати час захисної дії фільтруючих пристроїв. Тривалість роботи фільтруючих пристроїв вказується в їх паспорті. Поява запаху пестициду або іншої речовини що застосовується під маскою справного респіратора або протигаза свідчить про непридатність фільтруючих пристроїв і потребує негайної їх заміни. 15.11. Під час контактування з розчинами потрібно застосовувати спеціальний одяг із маркуванням виготовлений із спеціальних тканин з просоченням а також додаткові ЗІЗ шкірних покровів - нарукавники із плівкових матеріалів фартухи. 15.12. Для проведення фумігації приміщень працівників слід забезпечувати ізолюючими ЗІЗ шкірних покровів або спеціальним одягом з плівкових матеріалів. 15.13. Для роботи з розчинами пестицидів для захисту рук працівників потрібно забезпечувати гумовими рукавичками з трикотажною основою що забезпечує проникливість діючої речовини не більше 104 г/м2 стійкість не нижче 70% і ступінь детоксикації не нижче 95%; для захисту ніг - гумовими чоботами за ГОСТ 5375 з підвищеною стійкістю до дії пестицидів і дезінфекційних засобів. 15.14. Для захисту очей працівників потрібно забезпечувати окулярами закритого типу «Г» або герметичними захисними окулярами типу ПО-2 ззгідно із ГОСТ 12.4.013-85Е. 15.15. Машиніст холодильних установок повинен бути забезпечений спецодягом спецвзуттям і ЗІЗ: костюмом або комбінезоном бавовняним курткою бавовняною на утепленій прокладці черевиками шкіряними беретом напіввовняним протигазом 2 комплекти з патронами марки КД килимком діелектричним і рукавичками діелектричними згідно норм ДНАОП 0.00-3.03-98. 15.16. Слюсар-ремонтник під час ремонту холодильного устаткування у камерах повинен бути забезпечений: курткою і брюками бавовняними на утепленій прокладці валянками і калошами на валянки рукавицями комбінованими фартухом прогумованим протигазом промисловим згідно норм ДНАОП 0.00-3.03-98. 15.17. Після закінчення роботи ЗІЗ очищають знезаражують чи та знешкоджують відповідно до вимог ДНАОП 0.03-1.12-98. . 16. Пожежна безпека 16.1. Пожежна безпека на об`єктах зберігання та первинної доробки плодоовочевої продукції повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних технічних та інших заходів відповідно до ДНАОП 0.01-1.01-95 НАПБ Б.07.005-86 ГОСТ 12.1.004 і протипожежних вимог чинних будівельних норм та іншим нормативним документам. 16.2. Відповідно до Закону України «Про пожежну безпеку» забезпечення пожежної безпеки підприємств покладається на їхніх роботодавців та уповноважених роботодавцями осіб якщо інше не передбачено відповідним договором. 17. Організація навчання та вимоги до персоналу 17.1. На підприємствах розроблюються і затверджуються наказами керівників положення підприємства про навчання з питань охорони праці формуються плани-графіки проведення навчання та перевірки знань з охорони праці відповідно до Типового положення про навчання з питань охорони праці ДНАОП 0.00-4.12-99 . 17.2. Усі працівники підприємства мають проходити спеціальне навчання інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки згідно з вимогами Типового положення про спеціальне навчання інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах в установах та організаціях України НАПБ Б.02.005-94 . 17.3. Особи які не пройшли навчання й перевірку знань з питань охорони праці до роботи не допускаються. 17.4. При допуску працівників до виконання важких робіт робіт із шкідливими або небезпечними умовами праці та робіт із підвищеною небезпекою потрібно керуватися ДНАОП 0.00-8.02-93 ДНАОП 0.03-8.06-94 ДНАОП 0.03-8.07-94 ДНАОП 0.03-8.08-93. 17.5. Працівники які виконують роботи з підвищеною небезпекою а також роботи де є потреба у професійному підборі проходять попереднє спеціальне навчання й перевірку знань з питань охорони праці та пожежної безпеки а також щорічну перевірку знань з питань охорони праці. 17.6. Медичні огляди працівників необхідно проводити відповідно до вимог ДНАОП 0.03-4.02-94 наказів №387 та №555 МОЗ СРСР. 18. Відповідальність за порушення Правил Керівники підприємств установ організацій та інші посадові особи несуть персональну відповідальність за виконання вимог цих Правил в межах покладених на них завдань та функціональних обов'язків згідно з чинним законодавством. Особи винні у порушенні цих Правил несуть дисциплінарну адміністративну матеріальну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.