НД 306.608.95

НД 306.608.95 Поводження з радіоактивними відходами. Контейнери для захоронения твердих радіоактивних відходів. Вимоги до забезпечення радіаційної безпеки

НД 306-608 95 НОРМАТИВНИЙ ДОКУМЕНТ ПОВОДЖЕННЯ 3 РАДІОАКТИВНИМИ ВІДХОДАМИ КОНТЕЙНЕРИ ДЛЯ ЗАХОРОНЕННЯ ТВЕРДИХ РАДІОАКТИВНИХ ВІДХОДІВ. Вимоги до забезпечення радіаційної безпеки   НД 306.608.95   Чинний від 01.09.95 Цей нормативний документ розповсюджується на контейнери що призначені для захоронення твердих радіоактивних відходів І та II груп за класифікацією СПОРО-85 та СПАС-88 та встановлює вимоги до проектування конструювання виготовлення та їх експлуатації. Цей нормативний документ допускає використання контейнерів для захоронення твердих радіоактивних відходів з метою їх тимчасового зберігання з наступним захороненням цих контейнерів без їх розкриття. 1. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ В цьому нормативному документі використані посилання на такі стандарти та нормативні документи: 1. Санитарные правила обращения с радиоактивными отходами СПОРО-85 . 2. Санитарные правила проектирования и эксплуатации атомных станций СПАС-88 3. ГОСТ-16327-88. Комплекты упаковочные транспортные для радиоактивных веществ. Общие технические условия. 4. ГОСТ 17925-72. Знак радиационной опасности. 5. ГОСТ 15.001-88. Система разработки и постановка продукции на производство. Продукция производственно-технического назначения. 2. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ В цьому нормативному документі використані такі терміни та визначення: Радіоактивні відходи - матеріальні об'єкти та субстанції активність радіонуклідів або радіоактивне забруднення яких перевищує значення встановлені діючими нормами за умов що подальше використання цих об'єктів та субстанцій не передбачається. Об'єкт призначений для поводження з радіоактивними відходами - споруда приміщення або обладнання призначене для збирання переробки транспортування зберігання або захоронення радіоактивних відходів. Поводження з радіоактивними відходами - діяльність пов'язана зі збиранням переробкою транспортуванням зберіганням та захороненням радіоактивних відходів. Захоронення радіоактивних відходів - вміщення радіоактивних відходів в інженерні споруди або природні геологічні формації без наміру їх подальшого вилучення із забезпеченням вимог радіаційного захисту. Транспортний радіаційно-захисний пакувальний комплект - комплекс засобів що використовуються для транспортування радіоактивних речовин із забезпеченням радіаційної безпеки і захисту від їх шкідливої дії на обслуговуючий персонал населення і навколишнє середовище. 3. ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ РОЗМІРИ ТА ПОЗНАЧЕННЯ 3.1. Контейнери для захоронення твердих радіоактивних відходів далі КЗ ТРВ по здатності забезпечувати ступінь послаблення випромінювання радіоактивних відходів що містяться в ньому розділяються на два види: І II що призначені для захоронення твердих радіоактивних відходів І II груп відповідно. 3.2. Маса брутто КЗ ТРВ повинна встановлюватися з урахуванням найбільшої щільності радіоактивних відходів з усіх тих для яких він призначений. 3.3. Розміри та форма контейнерів встановлюються в технічній документації на його виготовлення що розробляється з урахуванням вимог об'єктів призначених для поводження з радіоактивними відходами а також при необхідності вимог транспортних радіаційно-захисних пакувальних комплектів для транспортування радіоактивних відходів. 3.4. Умовне позначення КЗ ТРВ повинно включати в себе а скорочену назву - КЗ ТРВ; б позначення виду; в корисний об'єм; г масу брутто; д заводський номер контейнера; е рік виготовлення. 3.5. Зразок умовного позначення контейнера для захоронення твердих радіоактивних відходів II виду з корисним об'ємом 2 куб.м масою брутто 5 т заводський номер N 1 випуск - 1994 рік. КЗ ТРВ -11-2-05-0001 -1994 4. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ 4.1. Вимоги надійності. 4.1.1. КЗ ТРВ повинен мати строк служби що враховує період напіврозпаду радіоактивних ізотопів що містяться в призначених для захоронення радіоактивних відходах та відповідати вимогам об'єктів призначених для поводження з радіоактивними відходами. 4.2. Вимоги радіаційної безпеки. 4.2.1. Контейнер повинен забезпечувати захист від іонізуючих випромінювань радіоактивних відходів що вміщені в ньому таким чином щоб потужність еквівалентної дози від будь-якої зовнішньої поверхні КЗ ТРВ на відстані 1 м не перевищувала значення 0 5 мЗв/год. 4.2.2. Контейнер повинен забезпечувати надійну ізоляцію радіоактивних відходів що вміщені в ньому від навколишнього середовища а КЗ ТРВ II виду повинен бути герметичним водонепроникним і витримувати при ймовірному затопленні без течі дію стовпа води висотою не менше 3 м. 4.2.3. Ручки і стропові пристрої контейнера повинні забезпечувати надійність і зручність його переміщення не зашкоджувати штабелюванню витримувати двократне навантаження без будь-яких деформацій тріщин надривів і бути розрахованими з урахуванням відповідних коефіцієнтів запасу на випадок підйому контейнера ривком а також сейсмічного впливу при умові підвішування його на вантажопідйомному засобі. 4.3. Конструктивні вимоги. 4.3.1. Товщина стінок КЗ ТРВ визначається розрахунковим або експериментальним шляхом з урахуванням вимог пп.4.2.1 4.3.4 та 4.3.5 даного нормативного документу допусків на геометричні розміри і щільність захисних матеріалів що технологічно можуть бути досягнуті при виготовленні контейнера. 4.3.2. У конструкції контейнера необхідно передбачити кришку та запираючий пристрій одноразової дії який виключає самочинне відкриття. Запираючий пристрій КЗ ТРВ II виду має забезпечувати додатково герметичність. При цьому пристосування під пломби та інші види фізичного захисту можуть не передбачатися. 4.3.3. Має бути забезпечена можливість переміщення контейнера з масою до 50 кг вручну або вантажо-підйомними засобами. Для контейнерів з масою 50 кг та вище має бути передбачено переміщення тільки вантажо-підйомними засобами. Маса КЗ ТРВ з радіоактивним вмістом повинна знаходитися в межах вантажопідйомності механізмів для його переміщення. Стропові чи інші пристрої на зовнішній поверхні контейнера які можуть бути використані для його підйому повинні бути сконструйовані таким чином щоб вони витримували масу КЗ ТРВ з радіоактивним вмістом з урахуванням коефіцієнту запасу 2. В іншому випадку вони повинні бути знятими або приведеними у неробочий стан. 4.3.4. Конструкція КЗ ТРВ повинна забезпечувати форму і його міцність що дозволяють стале штабелювання їх у відповідності з вимогами об'єктів призначених для поводження з радіоактивними відходами. 4.3.5. Необхідно забезпечити збереження захисних властивостей контейнера від іонізуючого випромінювання радіоактивних відходів що вміщені в ньому таким чином щоб після випробувань на відповідність нормальним умовам експлуатації їх зниження не перевищувало 20%. 4.3.6. Вимоги до захисних властивостей КЗ ТРВ від іонізуючого випромінювання радіоактивних відходів що вміщені в ньому встановлюють в технічній документації на конкретний виріб таким чином щоб були забезпечені вимоги п.п. 4.2.1 та 4.3.5 даного нормативного документу. 4.3.7. Необхідно забезпечити надійну ізоляцію радіоактивних відходів що вміщені у контейнер від навколишнього середовища а для КЗ ТРВ II виду додатково герметизацію водонепроникність таким чином щоб після випробувань КЗ ТРВ на відповідність нормальним умовам експлуатації проникнення радіоактивних речовин в навколишнє середовище та розгерметизація контейнера були відсутні. 4.3.8. Необхідно забезпечити надійність кріплення ручок та стропових пристроїв для переміщення контейнера з радіоактивними відходами що вміщені в ньому як до так і після його випробувань на відповідність нормальним умовам експлуатації. 4.3.9. На випадок виходу із строю ручок або стропових пристроїв необхідно забезпечити у конструкції контейнера збереження захисних властивостей від іонізуючих випромінювань радіоактивних відходів що вміщені в ньому а для КЗ ТРВ II виду додатково його герметичність. 4.3.10. Контейнер має бути працездатний в умовах температури навколишнього середовища від -40°С до +60°С зменьшеня атмосферного тиску навколишнього середовища до 0 25 атм вологості повітря від 50% до 100% та циклів перепаду температур кількість яких в згаданому інтервалі температур задається строком служби КЗ ТРВ і вимогами об'єктів призначених для поводження з радіоактивними відходами. 4.4. Вимоги до матеріалів. 4.4.1. Для виготовлення контейнера необхідно використовувати матеріали що характеризуються такими наступними властивостями: а радіаційною стійкістю; б міцністю; в корозійною стійкістю; г хімічною стійкістю стійкістю до вилуження ; д фізичною та хімічною сумісністю один з одним та з радіоактивними відходами що вміщені в КЗ ТРВ; е водонепроникністю та водостійкістю; ж стійкістю до мікроорганізмів плісені грибків; з неспаленністю та зберігати ці властивості на протязі всього строку служби контейнера. 4.5. Комплектність. 4.5.1. Комплектність складових частин контейнера встановлюється в технічній документації на конкретний виріб. До кожного КЗ ТРВ повинна прикладатися така документація: а технічний опис; б інструкція з експлуатації; в формуляр або паспорт; г сертифікат відповідності. Допускається об'єднувати технічний опис та інструкцію з експлуатації. У випадку постачання однотипових контейнерів одному споживачу дозволяється прикладати один комплект документів на партію контейнерів. 4.6. Маркування. 4.6.1. На зовнішній поверхні кожного контейнеру наноситься чітке і таке що незмивається протягом усього строку служби маркування яке містить: а знак радіаційної небезпеки за ГОСТ 17925-72; б умовне позначення. 4.6.2. В залежності від розмірів контейнера розмір шрифту місце та спосіб нанесення маркування встановлюють в технічній документації на конкретний КЗ ТРВ. Маркування може бути виконане методом карбування штамповки гравірування або іншим способом що вдовольняє вимогам п. 4.6.1 за виключенням нанесення фарбою. Маркування повинно відповідати вимогам ГОСТ 19433-88. 4.7. Пакування. 4.7.1. При постачанні контейнера із завода - виробника споживачу упаковка має відповідати вимогам технічної документації на конкретний КЗ ТРВ. 4.7.2. Документація на КЗ ТРВ повинна бути вкладена в водонепроникний пакет що прикріплюється на одній із зовнішніх сторін контейнера. 5. ПРИЙМАННЯ 5.1. Відповідність конструкції контейнера та властивостей матеріалів що використовуються вимогам цього нормативного документу і технічної документації на конкретні КЗ ТРВ необхідно підтверджувати шляхом проведення випробувань розрахунковими методами та актами незалежних експертиз. 5.2. Для забезпечення і перевірки відповідності КЗ ТРВ вимогам даного нормативного документа і технічній документації що розроблена на нього підприємство - розробник проводить попередні випробування дослідних зразків і організує приймальне - здавальні випробування дослідних зразків. З цією ж метою підприємство-виробник проводить приймальне - здавальні періодичні та типові випробування КЗ ТРВ які виготовляються серійно. Порядок проведення випробувань дослідного зразка та КЗ ТРВ серійного виробництва відповідно до ГОСТ-15.001-88. 5.3. Кількість зразків контейнерів об'єм та послідовність випробувань встановлюють в технічній документації на конкретний КЗ ТРВ з обов'язковим проведенням випробувань на відповідність вимогам захисту від іонізуючого випромінення радіоактивних відходів що вміщені в ньому надійності стропових пристроїв а для КЗ ТРВ II виду також і герметичності водонепроникності . Рекомендована кількість зразків що підлягають випробуванням і послідовність випробувань наведені в додатку 1. 6. МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ 6.1. Відбір зразків. 6.1.1. Відбір зразків контейнерів для проведення випробувань встановлюється у технічній документації на конкретний КЗ ТРВ. 6.2. Підготовка до випробувань. 6.2.1. Перед проведенням випробувань всі зразки перевіряють з метою виявлення і реєстрації відхилення від конструкції дефектів виготовлення деформацій. 6.2.2. Для оцінки результату проведення випробувань на контейнер наносять розмітку у вигляді ліній. Положення ліній має полегшувати опис характеру і місць розташування пошкоджень що отримані контейнером при проведенні випробувань. Приклад нанесення розмітки наведений в додатку 2. 6.2.3. Для порівняння пошкоджень що виникають в процесі проведення випробувань та зручності документального оформлення результату контейнер необхідно фотографувати до і після проведення випробувань. Фотографування проводиться так щоб були відображені отримані пошкодження та видна розмітка. 6.2.4. Робоче місце для проведення випробувань має бути обладнане у відповідності з вимогами безпеки що викладені у програмі випробувань. 6.3. Проведення випробувань. 6.3.1. Перевірка захисних властивостей. 6.3.1.1. Методи перевірки збереження захисних властивостей контейнера від іонізуючих випромінювань радіоактивних відходів що вміщені в ньому встановлюються в технічній документації на конкретний КЗ ТРВ. Рекомендовані методи випробувань наведені в додатку 3. 6.3.2. Перевірка герметичності водонепроникності контейнера. 6.3.2.1. Методи перевірки герметичності водонепроникності контейнера встановлюються в технічній документації на конкретний КЗ ТРВ. Рекомендовані методи випробування наведені в додатку 4. 6.3.3. Перевірка стропових пристроїв. 6.3.3.1. При приймально - здавальних та періодичних випробуваннях стропові пристрої КЗ ТРВ перевіряють застосовуючи навантаження яке дорівнює подвійній масі контейнера з радіоактивними відходами що вміщені в ньому. Навантаження витримують на протязі 10 хвилин. Прикладання навантаження повинно бути плавним без ривків. Після зняття навантаження не повинно бути деформацій тріщин надривів. Відсутність деформацій визначають візуально. Відсутність тріщин і надривів перевіряють зовнішнім оглядом за допомогою лупи що має не менше ніж чотирикратне збільшення. 6.3.4. Випробування на відповідність нормальним умовам експлуатації. Випробування контейнера на відповідність нормальним умовам експлуатації містить в собі: а стискання на укладку штабелем ; б скидання на вільне падіння ; д ударну дію на глибину руйнування . Окрім зазначених з метою підвищення безпеки можуть проводитись і інші випробування необхідність проведення яких встановлюється в нормативно-технічній документації. 6.3.4.1. Випробування стисканням на укладку штабелем . 6.3.4.1.1 Обладнання. Плита опорна бетонна або металічна гладка з горизонтальною поверхнею. Плита з вуглеродистої сталі товщиною не менше 8 мм і розмірами не менше розмірів поверхні контейнера що випробують. Вантаж маса якого дорівнює масі контейнера з радіоактивними відходами помноженій на фактичну кількість ярусів при штабелюванні контейнерів. Замість вантажу може застосовуватись механізм який забезпечує еквівалентне зусилля. 6.3.4.1.2 Проведення випробувань. Контейнер встановлюють на опорну плиту. На верхню площину кладуть стальну плиту на яку встановлюють вантаж або застосовують зусилля за допомогою механізму. Якщо контейнер має виступи то плиту кладуть на ці виступи. Контейнер витримують під навантаженням протягом 24 годин. Допускається застосування замість опорної плити мішені згідно з п.6.3.4.2.1. 6.3.4.2. Випробування скиданням на вільне падіння . 6.3.4.2.1 Обладнання. Підйомний механізм з пристосуванням для дистанційного скидання. Мішень у вигляді плити з вуглеродистої сталі товщиною не менше 12 мм що щільно прилягає всією поверхнею зіткнення до бетонного блоку який має масу не менше десятикратного значення маси зразка що випробується і закріплена на ньому. Площа ударної поверхні мішені повинна бути не менше двократного значення площі опорної поверхні контейнера. Ударна поверхня встановлюється горизонтально. На ударній поверхні мішені допускаються зам'ятини подряпини. 6.3.4.2.2 Проведення випробувань. Скидання проводять на мішень з висоти: а 1 2м при масі брутто КЗ ТРВ до 5000 кг включно; б 0 9 м при масі брутто КЗ ТРВ вище 5000 кг до 10000 кг включно; в 0 6 м при масі брутто КЗ ТРВ вище 10000 кг до 15000 кг включно; г 0 3 м при масі брутто КЗ ТРВ вище 15000 кг. Висоту падіння виміряють від найнижчої точки контейнера до поверхні мішені. а контейнер прямокутної форми скидають: 1 на будь-яку грань - 1 раз; 2 на будь-який кут - 1 раз. б контейнер циліндричної форми скидають : 1 на будь-яку з розмічених твірних - 1 раз; 2 на край циліндра при будь-якій твірній - 1 раз. Допускається проводити скидання контейнера один раз таким чином щоб нанести максимальне ушкодження його складовим частинам що забезпечують безпеку з висоти що вказана вище. 6.3.4.3. Випробування ударною дією на глибину руйнування . 6.3.4.3.1 Обладнання. а стержень з вуглеродистої сталі діаметром 32 мм з полусферичним кінцем радіусом 16 мм і масою 6 кг. б плита згідно з п. 6.3.4.1.1 або мішень згідно з п.6.3.4.2.1. 6.3.4.3.2 Проведення випробувань. На контейнер що встановлений на плиті мішені вертикально скидають стальний стержень. Висота падіння стержня яка вимірюється від його нижнього кінця до наміченої точки попадання верхньої поверхні контейнера повинна складати не менше 1 м. 6.3.4.4. Після проведення відповідних випробувань згідно п.6.3.4 проводять повторні випробування на збереження захисних властивостей герметичність і надійність стропових пристроїв згідно з пп.6.3.1 6.3.2 6.3.3. 6.3.4.5. Контейнер вважають таким що витримав випробування коли контейнер задовольняє вимогам пп.4.3.5 4.3.7 4.3.8. 7. ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ 7.1. Якщо конструкція КЗ ТРВ з радіоактивними відходами що вміщені в ньому не задовольняє вимогам ГОСТ 16327-88 контейнер може транспортуватися тільки в складі транспортного радіаційно-захисного пакувального комплекту. 7.2. Правила зберігання КЗ ТРВ до використання по призначенню встановлюються в технічній документації на конкретний виріб. 8. ВКАЗІВКИ ПО ЕКСПЛУАТАЦІЇ 8.1. Правила експлуатації КЗ ТРВ містяться в технічній документації на конкретний виріб. 9. ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА 9.1. Підприємство-виробник гарантує відповідність КЗ ТРВ технічній документації на конкретний виріб що розроблена з урахуванням вимог цього нормативного документу при дотриманні споживачем правил зберігання транспортування і експлуатації. 9.2. Гарантійний строк зберігання КЗ ТРВ до використання по призначенню встановлюється в технічній документації на конкретний виріб. ДОДАТОК 1 Рекомендований Кількість зразків КЗ ТРВ та послідовність випробування Вид КЗ ТРВ     Мінімальна кількість зразків що підлягають випробуванням   Підготовка до випробувань п.6.2   Перевірка захисних властивостей п 6.3.1   Перевірка герметичності п.6.3.2   Перевірка стропових пристроїв п.6.3.3   Перевірка зберігання захистних властивостей герметизації і надійності стропових пристроїв після випробувань на відповідність нормальним умовам експлуатації стискання п.6 3.4.1   скидання п.6.3.4.2   ударна дія п.6.3.4.3  повторне випробування п.6.3.4.4     1   +   +   -   +   +   -   -   +       1   +   +   -   +   -   +   -   +   І   1   +   +   -   +   -   -   +   +       1   +   +   -   +   +   +   +   +         1   +   +   +   +   +   -   -   +       1   +   +   +   +   -   +   -   +   II   1   +   +   +   +   -   -   +   +       1   +   +   +   +   +   +   +   +                                             ДОДАТОК 2 Рекомендований Приклад нанесення розмітки на КЗ ТРВ Для того щоб полегшити оцінки результатів випробувань на контейнер наносять лінії і літерні позначення у відповідності з Рис. 1-2 та присвоюють йому номер.   КЗТРВ циліндричної форми КЗТРВ прямокутної форми Рис. 1 Рис. 2   Ребра КЗ ТРВ прямокутної форми див.рис.2 позначають літерами тих площин що їх утворюють наприклад АВ а кути трьома літерами наприклад ВАЕ. Кути можна позначати фарбами різних кольорів. ДОДАТОК З Рекомендований Методи перевірки збереження захисних властивостей КЗ ТРВ від іонізуючого випромінювання радіоактивних відходів що вміщені в ньому 1. Перевірка збереження захисних властивостей контейнера при проведенні випробувань на відповідність нормальним умовам експлуатації. 1.1. Перевірку захисних властивостей проводять для визначення ефективності і однорідності захисту контейнера а також для визначення ступеню його збереження після випробувань на відповідність нормальним умовам експлуатації. 1.2. Оцінку збереження захисних властивостей контейнера проводять на підставі порівняння результатів вимірювань захисних властивостей до і після проведення випробувань на відповідність нормальним умовам експлуатації. 1.3. До проведення випробувань захист вважають однорідним якщо відхилення значення загальних характеристик випромінювання в будь-якій точці на відстані не більше 0 2 м від поверхні контейнера не перевищує 20% середнього значення що виміряне на тій самій відстані. Примітки: 1. Під середнім значенням розуміють середнє арифметичне значень що виміряні у площині перпендикулярній до осі контейнера і яка проходить через його центр де розміщується джерело іонізуючого випромінювання що моделює радіоактивні відходи в КЗ ТРВ. 2. Перевірку збереження захисних властивостей КЗ ТРВ на відповідність нормальним умовам експлуатації потрібно проводити з закритим джерелом іонізуючого випромінювання що пройшло державну атестацію. 1.4. Захисні властивості КЗ ТРВ вважаються такими що витримали випробування якщо загальних характеристик випромінювання що виміряні в тих самих точках не перевищують 20% від відповідного значення до випробувань. 2. Авторадіографічний метод. Авторадіографічний метод рекомендується застосовувати для виявлення незначних площин дефектів захисту. 2.1. При авторадіографічному методі закрите джерело гама-випромінювання розміщується в контейнері. Випромінювання цього джерела повинно спричиняти на рентгенівській плівці густину почорніння не менше одиниці у визначений відрізок часу близько 5 годин . 2.2. Для проведення випробування використовують високочутливу рентгенівську плівку із свинцевим екраном денситометр чутливістю до трьох одиниць для виміру густини почорніння а також устаткування для проявлення плівки та обробки даних. При калібровці та випробуваннях використовують одне і теж устаткування матеріали і додержуються однакових режимів проявлення плівки. 2.3. При калібровці плівки характеристичну криву для рентгенівської плівки визначають експериментальне з урахуванням товщини захисту оскільки товщина захисту може впливати на спектральний склад гама-випроміювання яке падає на рентгенівську плівку. Викресливши криву яка враховує послаблення гама-випромінювання в залежності від товщини захисту одержують калібровочну характеристику яка дає співвідношення між густиною почорніння і товщиною захисного матеріалу. 2.4. При проведенні випробувань вся поверхня контейнера покривається рентгенівською плівкою. Виступаючі частини які неможливо покрити плівкою закривають листом алюмінію завтовшки 1 мм паралельно поверхням які виступають. Час експозиційної дози вибирають таким чином щоб густина почорніння плівки була не менше одиниці. 2.5. Після обробки рентгенівської плівки густину її почорніння визначають денситометром і на підставі різниці густини почорніння до і після випробувань з використанням калібровочної кривої оцінюють збільшення потужності дози. 2.6. Точність метода з якою було проведено випробування і результати випробування вказують у протоколі. 3. Радіометричний метод. Радіометричний метод рекомендується використовувати для виявлення малих дефектів в напрямку просвічування. 3.1. При радіометричному методі закрите радіоактивне джерело випромінювання розміщують усередині КЗ ТРВ який випробується. Активність джерела має бути такою щоб установка давала надійні та відтворювані результати. 3.2. Для забезпечення всебічної перевірки контейнера використовують поворотний стіл. Детектор іонізуючого випромінювання дозиметр лічильник з коліматором розміщують на поворотному кронштейні. Осі обертання стола і кронштейна на якому закріплений датчик з коліматором повинні перетинатися у місці розташування радіоактивного джерела яке знаходиться усередині контейнера. Детектор іонізуючого випромінювання повинен бути з'єднаний з приладом який фіксує потужність дози або швидкість лічення. Для цього доцільно використовувати дозиметричний або радіометричний прилад типу СРП 68-01 МКСР-01 або їх аналоги. 3.3. При проведенні випробування КЗ ТРВ розміщують на поверхні столу. Датчик спрямовується під час виміру на центр джерела. Поворотний кронштейн обертають на кут не більше ніж 10° на кожний повний поворот стола. ДОДАТОК 4 Рекомендований Методи перевірки герметичності водонепроникності 1. Випробування бульбашковим методом. 1.1. Обладнання: а джерело тиску: система із стисненим повітрям - тиск повинен бути не менше 0 03 МПа 0 3 кгс/кв.см або балон з газом рекомендований газ - азот ; б гнучкий шланг; в манометр; г вентиль для підключення джерела тиску; д перехідних; е бак з водою для занурення контейнера що випробують. 1.2. Проведення випробувань. Контейнер що з'єднаний з джерелом тиску занурюється у бак з водою. Подається усередину газ під тиском 0 03 МПа 0 3 кгс/кв.см . Наявність течі показують бульбашки повітря. В місцях можливої течі що відкриті не повністю газ деякий час може утримуватися тому необхідно проводити спостереження не менше ЗО хвилин до появи бульбашок. Практична чутливість цього метода становить близько 10 Па л/с 10 л мкм/с . 2. Випробування методом внутрішнього гідравлічного тиску. Цей метод можна застосовувати коли габаритні розміри контейнера не дозволяють використання вищевказаного метода 1. 2.1. Обладнання: а насос; б манометр; в запірний вентиль; г гнучкий шланг. В кришці контейнера що випробовують має бути встановлений ніпель. 2.2. Проведення випробувань. Контейнер наповнюють водою так щоб усередині не залишилось повітря. Температура повинна бути постійною. Утворюють внутрішній гідравлічний тиск 0 03 МПа 0 3 кгс/см2 . Закривають вентиль і тримають тиск на протязі 30 хвилин. 2.3. Якщо немає витоку води і немає зниження внутрішнього тиску то контейнер вважається герметичним. Деякі зменшення тиску можуть мати місце внаслідок змін температури або впливу повітря що залишилося в контейнері. В таких випадках повторно підвищують тиск. Чутливість цього методу складає 1 Па л/с 10л мкм/с .   Інформаційні дані 1. РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО Науково-технічним центром з ядерної та радіаційної безпеки   Виконавці: М.М.Коротенко к.т.н. керівник розробки Войтенко В.А. Давідовський О.Р. ЗАТВЕРДЖЕНО ТА ВВЕДЕНО У ДІЮ Наказом Мінекобезпеки України від 1 серпня 1995 р. за № 88 3. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ 4. ТЕРМІН ПЕРШОЇ ПЕРЕВІРКИ - вересень 1998 р.