ДНАОП 1.1.30-5.23-96

ДНАОП 1.1.30-5.23-96 Інструкція з комплексного знепилювання повітря

ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ   Затверджено наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 18 січня 1996 р № 7 Kиїв ДНАОП 1.1.30-5.23-96 ІНСТРУКЦІЯ З КОМПЛЕКСНОГО ЗНЕПИЛЮВАННЯ ПОВІТРЯ До §§ 240 241 Правил безпеки у вугільних шахтах І. Загальні положення 1.1. Розділ щодо боротьби з пилом у проектах нових шахт горизонтів і тих що реконструюються розкриття й підготовки блоків панелей виїмкових полів повинен вміщувати: перелік заходів щодо боротьби з пилом для всіх процесів що супроводжуються пиловиділенням під час виймання вугілля проведення гірничих виробок роботи по закладці навантаженню транспортуванню й розвантаженню гірничої маси у тому числі у приствольному дворі ; параметри роботи обладнання для боротьби з пилом і розташування його у мережі гірничих виробок; специфікацію на обладнання і матеріали для боротьби з пилом; схему пожежно-зрошувальних трубопроводів із зазначенням їх діаметрів тиску води місць розташування зрошувальних пристроїв насосних установок та ін.; рекомендації щодо оптимальних за пиловим фактором режимів провітрювання вибоїв; перелік робочих місць і виробничих процесів де повинні застосовуватися протипилові респіратори. 1.2. У паспортах виїмкової дільниці проведення та кріплення підземних виробок повинні бути приведені схеми і параметри таблично протипилових заходів тип кількість та місця розташування устаткування і пристроїв для боротьби з пилом згідно з цією Інструкцією. 1.3. У розділі проекту і в паспортах виїмкової дільниці проведення та кріплення підземних виробок необхідно передбачати використання обладнання яке випускається серійно і постачається у комплекті з гірничими машинами або самостійно. 1.4. При внесенні додатків до паспорту виїмкової дільниці проведення та кріплення підземних виробок повинні бути відповідно скориговані протипилові заходи. 1.5. Для боротьби з пилом дозволяється застосовувати змочувачі піноутворювачі солі та інші хімічні речовини допущені органами санепіднагляду. 1.6. Відповідальність за стан засобів боротьби з пилом на дільниці та за дотримання параметрів їх роботи покла дається на керівника дільниці; за стан пожежно-зрошувального трубопроводу - на головного механіка шахти; за організацію протипилових заходів у цілому по шахті - на технічного керівника підприємства. 2. Попереднє зволоження вугільних пластів 2.1. З метою зменшення виділення пилу під час проведення очисних робіт повинно застосовуватись попереднє зволоження вугілля в масиві. 2.2. Допускається проведення очисних робіт у незволо-женому. масиві вугілля в наступних випадках: на пластах бурого вугілля а також на пластах кам'яного вугілля з природною вологістю 12% і більше; якщо у разі використання інших способів боротьби з пилом вміст пилу у повітрі робочої зони стійко підтримується в межах граничне допустимих концентрацій; якщо нагнітання рідини в пласт веде до погіршення умов праці й знижує безпеку ведення робіт в очисному вибої; якщо провадиться локальна гідрообробка пласта з метою запобігання раптовим викидам вугілля і газу; якщо проведення робіт з буріння зволожувальних свердловин шпурів і нагнітання в них рідини неможливе через гірничо-геологічні або гірничотехнічні умови. 2.3. Рішення про можливість проведення очисних робіт у незволоженому масиві приймається комісією у складі технічного керівника підприємства представників місцевих органів Держнаглядохоронпраці МакНДІ на основі таких матеріалів: результатів вимірів запилення повітря на робочих місцях очисної виробки; акта проведення дослідних нагнітань рідини у вибої або в сусідніх вибоях по даному пласту із зазначенням причин недоцільності попереднього зволоження вугілля у масиві через гірничотехнічні умови; переліку засобів з боротьби Із пилом із зазначенням залишкового запилення повітря висновку МакНДІ. 2.4. Нагнітання рідини повинно здійснюватись як правило за допомогою високонапірної насосної установкиї Тиск рідини що нагнітається у пласт повинен бути на 20-30% нижче величини при якій виникає гідророзрив пласта. Цей тиск визначається за формулою: Р = 0 008 - 0 015 ?Н де Р - максимальний тиск рідини що нагнітається в пласт МПа;  ? - густина вищележачої товщі порід т/м3; Н -глибина проведення гірничих робіт м. Надроблені або підроблені вугільні пласти можуть зволожуватися при тиску рідини що нагнітається 1 5-3 0 МПа. В цьому випадку нагнітання може провадитися від пожежно-зрошувального трубопроводу. 2.5. Нагнітання рідини у вугільні пласти може провадитися через свердловини пробурені із прилеглих до очисної виробки польових або пластових підготовчих виробок. У щитових вибоях на крутих пластах нагнітання рідини повинно провадитися у підготовлювану до виїмки смугу вугілля. 2.6. Нагнітання рідини із підготовчих виробок може здійснюватися за наявності випередження цими виробками лінії очисного вибою і гіпсометрії пласта що дозволяє бурити свердловини необхідної довжини. 2.6.1. Свердловини для нагнітання рідини в пласт можуть бути пробурені із відкотного вентиляційного штреку або із обох штреків. Під час буріння свердловин із одного штреку глибина їх повинна бути меншою за висоту етажа підетажа або довжину лави на величину що дорівнює глибині герметизації свердловини у разі буріння із обох штреків відстань між вибоями свердловин повинна бути рівною подвійній довжині герметизації свердловин. Свердловини повинні пробурюватися по найбільш міцній пачці пласта. 2.6.2. При дослідному нагнітанні рідини в пласт для визначення параметрів зволоження вугілля в масиві або встановлення доцільності зволоження див. п.2.3 для наново вводжуваних очисних вибоїв перша свердловина повинна буритися після посадки основної покрівлі. 2.6.3. Відстань між свердловинами повинна бути рівною подвійній глибині герметизації свердловини. Відстань між першою свердловиною і площиною вибою на момент початку буріння розраховується за такою залежністю: L= ТV +15 де L - відстань між першою свердловиною і площиною вибою м;  Т - тривалість буріння свердловини і нагнітання в неї рідини діб; V - середня швидкість посування очисного вибою м/доб.  2.6.4. Кількість рідини яку необхідно подавати в свердловину визначається за формулою: Q= 1 1 1CВ-1Г Lmq? /100 де Q - кількість рідини що нагнітається у пласт м3; 1СВ - глибина свердловини м; lГ- глибина герметизації свердловини м; L - відстань між свердловинами м; m - потужність пласта м; q - питома витрата рідини табл.1 л/т; ? - густина вугілля т/м3. Таблиця 1 Питома витрата рідини на зволоження вугілля у масиві Марка вугілля Д Г ГЖ Ж КЖ К ОС Т ПА А Питома витрата рідини л/т 25-30 20-25 10-20 10-20 10-15 10-20 Визначається дослідним шляхом 2.6.5. Герметизація свердловин повинна провадитися на глибині не менше як 10 м. Можливість нагнітання рідини у пласт від пожежно-зрошувального трубопроводу визначають шляхом досліду. При цьому темп нагнітання не повинен перевищувати 10 л/хв на одну свердловину. Якщо протягом 1-2 діб не забезпечується темп нагнітання понад 1 л/хв необхідно переходити на нагнітання води в масиві з використанням насосної установки. 2.6.6. В умовах де проводиться дегазація пластів дегазаційні свердловини можуть бути використані для нагнітання рідини у вугільний масив після того як оброблювана ділянка буде дегазована. Зволоження вугілля у масиві через дегазаційні свердловини повинно провадитися на відстані не менше як 100 м від очисного вибою. На газоносних пластах дегазаційна свердловина відключена від дегазаційного газопроводу для зволоження вугілля у масиві повинна бути знову підключена до газопроводу на відстані не менше як 100 м від лави. 2.7. При суцільній системі розробки малому випередженні підготовчих виробок і на пластах потужністю менше за 0 0 м що мають гіпсометрію яка не дозволяє пробурити свердловини попереднє зволоження слід провадити через шпури свердловини пробурені з очисного вибою. Нагнітання рідини може бути передбачене одночасно через окремі шпури свердловини або через групу шпурів свердловин . 2.7.1. Шпури свердловини повинні розташовуватися посередині потужності пласта. Якщо пласт складається з декількох пачок різної міцності то шпури свердловини слід бурити по пачці з більш міцним вугіллям. Якщо покрівля або грунт складається з порід які втрачають стійкість при. зволоженні шпури розташовують від них на відстані що дорівнює 2/3 потужності пласта. У стелеуступному вибої шпур розташовується у кутку кожного уступу і спрямовується уверх під кутом 10-15° до лінії простягання пласта. 2.7.2. Довжина глибина шпурів свердловин повинна бути у межах 1 8-10 м. Перед вийманням вугілля повинна залишатися смуга зволоженого вугілля що дорівнює величині добового посування вибою. 2.7.3. Герметизація шпура свердловини повинна провадитися на глибині не менше як 1 м. Відстань між шпу-рами приймається такою що дорівнює подвійній глибині герметизації шпура свердловини . 2.7.4. Тиск і витрату рідини при нагнітанні з очисного вибою слід приймати як і при нагнітанні з підготовчих виробок див. пп.2.4 2.6.4 . 2.7.5. Нагнітання рідини у пласт треба проводити у ремонтну зміну. В очисних виробках крутих пластів під час нагнітання рідини у пласт не допускається знаходження робітників нижче зволожуваної зони пласта. 2.8. У разі прориву рідини із свердловини шпура до сусідньої свердловини шпура або очисної виробки нагнітання у цю свердловину шпур припиняють. 2.9. Забороняється знаходитися напроти устя свердловин шпурів у процесі нагнітання рідини і під час спуску води. 2.10. Дані про виконаний об'єм робіт із зволоження вугілля в масиві повинні бути записані у «Книзі нарядів» дільниці що проводила ці роботи. 3. Знепилюванвя повітря в очисних виробках 3.1. Для запобігання виділенню і розповсюдженню пилу в очисних виробках повинні застосовуватися: зрошення під час виймання вугілля; зрошення на вантажному пункті лави; зрошення під час навантаження вугілля у нішах; придушення пилу у разі пневматичної закладки вироб-ленного простору і закладки бутових смуг. У вибоях з буропідривним вийманням вугілля необхідно буріння шпурів проводити з промиванням або зрошенням устя шпура зв'язувати пил перед підриванням зарядів ВР і зрошувати під час навантаження відбиту гірничу масу.Виймання вугілля відбійними молотками на крутих пластах повинно провадитися як правило по зволоженому масиву вугілля. 3.2. Параметри придушення пилу повинні відповідати даним табл.2. Таблиця 2 Параметри придушення пилу при основних виробничих процесах в очисних виробках Способи придушення пилу Умови за- стосування Тиск рідини МПа Питома витрата рідини Одиниці виміру Значення Зрошення під час виймання вугілля комбайнами     Похилі пласти:       надто тонкі Не менше як 1 2 л/т 15-20 тонкі Те саме л/т 25-35 Середньої потуж ності  "-"  л/т  30-40  круті пласти "-"  л/т  20-30 Зрошення у разі виймання вугілля стругами агрегатами Похилі пласти  Не менше як 0 5 л/т 25-35 Круті пласти 0 5-0 8 л/т 20-30 Зрошення у разі підрубки пласта врубмашинами   Не менше 1 2 л/м2 вруба   Не менше ЗО Зрошення у разі пересування секцій кріплення Похилі пласти 1 5-1 6 л/хв 20-80 Круті пласти 5 0-6 0 л/хв 15-25 Зрошення на вантажних пунктах   0 5-1 2 л/т 5 0 Зрошення у разі ручного завантаження вугілля   До 0 5 л/м3 гірничої маси Не менше 50 Зрошення у разі пневматичної закладки вугілля і викладки бутових смуг   Не менше 0 5 л/м3 гірничої маси Не менше 50  3.3. Під час виймання вугільних пластів для яких характерне значне виділення пилу треба застосовувати таку організацію робіт в очисному вибої при якій виключається необхідність знаходження людей у місцях з високим рівнем запилення повітря. 3.4. При підготовці виймальної машини до експлуатації а також після виконання ремонтних робіт під час яких проводилося роз'єднання окремих вузлів зрошувального приладу повинна бути перевірена герметичність з'єднань трубопроводів розведення' води а перед установленням зрошувачів усі канали для подання води у зрошувальному пристрої повинні бути ретельно промиті водою або продуті стисненим повітрям. 3.5. Подавання води до зрошувального пристрою машини повинне проводитися по водопроводу яким укомплектована машина. Допускається застосування водопроводів виготовлених на шахті. Для цих водопроводів повинні застосовуватися напірні рукави з робочим тиском не менше як 3 0 МПа і з'єднувальна арматура заводського виготовлення. 3.6. Вмикання зрошувального насосу і керованих вентилів повинно бути як правило зблоковано із включенням виймальної машини. Зрошувальний насос повинен мати незалежне вмикання. 3.7. Забороняється працювати без комбайнового і штрекового фільтрів регулювати продуктивність центробіжних зрошувальних насосів шляхом скидання частини води з боку високого тиску 3.8. З метою придушення пилу під час експлуатації механізованого кріплення необхідно: застосовувати зрошення під час пересування секцій якщо конструкцією кріплення передбачені необхідні засоби; підтримувати у справному стані щити перекриття та загорожі з боку виробленого простору; проводити пересування секцій кріплення підтримуваль-ного типу без втрати контакту з покрівлею. 3.9. Під час виймання вугілля у нішах рекомендується подавати воду для задушення пилу по окремому гнучкому водопроводу і додавати до води змочувач. 3.10. Під час буропідривного виймання зрошення або зв'язування відкладеного пилу на поверхні виробок необхідно проводити на відстані до 20 м від зарядів що підриваються і не більше ніж за 20-30 хв до підривання шпурів. 3.11. При пневматичній закладці необхідно забезпечити: зволоження матеріалу для закладки; герметичність трубопроводів для закладки; періодичне обмивання поверхні виробки в місцях осідання пилу; швидкість повітря у зоні закладки не більше як 2 м/с. 4. Боротьба з пилом у підготовчих виробках 4.1. Для зниження запилення повітря під час проведення тупикових виробок необхідно: передбачувати схему провітрювання при якій виключається надходження пилу з сусідніх діючих вибоїв; застосовувати керування вибійними машинами з пунктів розташованих на свіжому струмені або поза зоною основного пилового потоку; передбачати мінімальну кількість пунктів перевантаження відбитої гірничої маси; забезпечувати провітрювання з оптимальною за пиловим фактором швидкістю повітря 0 4-0 75 м/с якщо не вимагається більша швидкість за газовим або тепловим фактором. Під час усіх виробничих процесів при яких утворюється і виділяється пил повинно застосовуватися придушення пилу з параметрами вказаними у табл. 3. 4.2. Вибір схеми і параметрів пиловловлювання повинен проводитися відповідно до «Посібника з проектування вентиляції вугільних шахт». 4.3. У тому випадку коли здійснення промивки під час буріння шпурів свердловин утруднене допускається використовувати зрошення устя шпура свердловини водою а за наявності стисненого повітря - водоповітряною сумішшю. Під час зрошування водоповітряною сумішшю витрата води-може бути зменшена удвічі порівняно із зрошуванням водою. 4.4. Обмивання водою або 0 1% водяним розчином змочувана вибою і виробки на відстані не менше як 20 м від зарядів що підриваються повинно проводитись за 20-30 хв до підривання. У виробках шахт небезпечних за газом і пилом заходи щодо боротьби з пилом повинні застосовуватися в об'ємі і послідовності обумовлених діючими «Єдиними правилами безпеки при підривних роботах». 4.5. У вертикальних стволах що проводяться бу-ропідривним способом з припливом води більше ніж 5 м3/год обмивання вибою перед підривними роботами і зрошення під час вантаження породи проводити не обов'язково. Таблиця З Параметри придушення пилу під час основних виробничих процесів у підготовчих виробках Спосіб придушення пилу Тиск рідини МПа Питома витрата рідини Одиниці виміру Значення Зрошення під час роботи прохідницьких комбайнів Не менше як 1 2 л/м3 гірничої маси Не менше як 100 Зрошення під час роботи вантажних машин Не менше як 0 5 Те саме Не менше як 50 Промивка під час буріння свердловин Те саме л/хв Не менше як 25 Промивка під час буріння шпурів » л/хв Не менше як 10 Обмивка гірничої виробки перед підривними роботами » л/м2 поверхні виробки 1 0-2 0 Водяна завіса під час підривних робіт » л/м3 прохідного повітря 0 1 5. Боротьба з пилом у транспортних і приствольних виробках 5.1. На пересувних та напівстаціонарних вантажних пунктах а також у пунктах навантаження і перевантаження на стрічкових конвеєрах повинно застосовуватися зрошення завантажуваної гірничої маси. Зрошувачі необхідно встановлювати таким чином щоб розпилювана вода повністю перекривала осередок пило-виділення. Питома витрата води на зрошування повинна бути не менше як 5 л/т а тиск води - не менше за 0 5 МПа. 5.2. У пунктах навантаження і перевантаження на стрічкові конвеєри слід передбачати: загорожу борту на ділянці довжиною не менше як 5 м; укриття для запобігання видуванню пилу; пристрої для очищення від пилу і штибу неробочої вітки конвеєра. 5.3. У разі застосування зрошення на стрічкових конвеєрах необхідно передбачати автоматичне включення подавання води. 5.4. Не рідше одного разу на місяць треба проводити обмивання конвеєрних виробок і прибирання скупченого вугільного дрібняка і шламу. На шахтах які розробляють пласти небезпечні за вибухами пилу обмивання по- винно проводитися відповідно до вимог «Інструкції із запобігання і локалізації вибухів вугільного пилу». 5.5. Для зниження пиловиділення під час роботи пе-рекидувача і комплексів завантажувальних пристроїв повинні застосовуватися: укриття основних джерел пиловиділення аспірація та очищення запиленого повітря. При їх улаштуванні рекомендується керуватися «Нормами технологічного проектування поверхні вугільних і сланцевих шахт розрізів і збагачувальних фабрик ВНТП-4-86 . 5.6. Відведення запиленого повітря з укриттів перекидачів вантажних пристроїв допускається проводити з використанням загальношахтної депресії. У такому випадку у виробці з вихідним запиленим вентиляційним струменем необхідно встановлювати водяні завіси з питомою витратою води О 1- 0 2 л/м3 очищуваного повітря. 6. Знепилювання вхідних та вихідних вентиляційних потоків 6.1. З метою знепилення повітряних потоків що проходять гірничими виробками повинні застосовуватися водяні та водоповітряні туманоутворюючі завіси. У разі застосування туманоутворюючих завіс з метою безперервного зв'язування пилу інші види пиловибухоза-хисних завіс можуть не застосовуватися. У виробках де є здимання бокових порід слід застосовувати завіси із зменшеною витратою рідини тумано-утворюючі завіси завіси з водоповітряними ежекторами або проводити зв'язування відкладеного пилу змочувально-зв'язуючими сумішами застосовувати засоби уловлювання й очищення від пилу повітряних потоків. 6.2. Витрата рідини для водяної завіси повинна прийматися такою що дорівнює 0 1 л на 1 м3 повітря що проходить під тиском 0 5 МПа для туманоутворюючої завіси - 0 05 л на 1 м3 повітря що проходить під тиском 0 3-0 4 МПа. Для водоповітряних ежекторів витрата та тиск води приймаються у відповідності до технічної характеристики ежектора. 6.3. Завіси для знепилювання повітряного потоку встановлюються на відстані не більше як 20 м від вікна лави у напрямку руху повітря. 6.4. Зрошувачі водяної або водоповітряної завіси встановлюються таким чином щоб переріз виробки було повністю перекрито факелами розпиленої рідини. На кожні 500 м3/хв прохідного повітря встановлюється по одній завісі. У разі необхідності встановленнякількох завіс відстань між ними повинна дорівнювати 3-5 м. 6.5. Завіси повинні діяти протягом усього часу виймання вугілля або іншого технологічного процесу що супроводжується пиловиділенням. Вмикання подачі води повинно проводитися під час запуску виймальної машини 7. Водозабезпечення гірничих виробок та водопідготовка 7.1. З метою пилеподавлення повинна застосовуватися вода що відповідає вимогам ГОСТ 2874-82 «Вода питна. Гігієнічні вимоги і контроль за якістю» за бактеріологічним і токсикологічним показниками яка має активну реакцію від 6 до 9 5 рН а також не має різкого неприємного запаху і містить радону або торону не більше як 1-10-6 кюрі/л. За відсутності або нестачі води питної якості при узгодженні з органами санепіднагляду дозволяється використовувати шахтну воду або воду з інших джерел для боротьби з пилом за умови її очищення від механічних домішок знешкодження бактеріологічного забруднення і нейтралізації. Вода яка подається для пилеподавлення після очищення повинна мати такі якісні показники: відсутність стороннього запаху; вміст зависі не більше як 50 мг/л; активна реакція рН від 6 до 9 5; титр кишкової палички не менший за 300 см3. 7.2. З метою встановлення відповідності якості води вимогам п.7.1 щоквартально повинен проводитися її аналіз у лабораторії місцевої санепідстанції. Відбір проб води для аналізу повинен проводитися з пожежно-зрошувального трубопроводу в місцях підключення споживачів. Місце й графік відбору проб води затверджується технічним керівником шахти й погоджується з органами санепіднагляду. 7.3. У місцях підключення споживачів води до трубопроводу повинні бути встановлені фільтри для очищення води від механічних зависів розмір яких перевищує 0 5 мм. Фільтри повинні встановлюватися незалежно від якості води яка надходить. За наявності на дільниці зрошувальної установки до комплекту якого входить фільтр застосування додаткового фільтра не вимагається. 7.4. Дільничний пожежно-зрошувальний трубопровід повинен бути розрахований на пропуск такої кількості води яка забезпечує заданий режим роботи засобів пилеподавлення на дільниці. Загальна витрата води у дільничному трубопроводі визначається за формулою:      m Q=? knQn      m=1 де Q - загальна витрата води по дільниці м3/с; k - коефіцієнт одночасності роботи однотипних споживачів значення приймається за табл.4 ; m - число одночасно працюючих споживачів; n - число однотипних споживачів; Qn- - витрата води на одиничного споживача визначена за технічною характеристикою засобів пилеподав-лення або за продуктивністю технологічного процесу і питомою витратою води див. табл.1 2 і 3 м3/с. Таблиця 4 Коефіцієнт одночасності роботи однотипних споживачів Споживачі   Коефцієєфіцієнт одночасності при числі споживачів  1-2 3-5 5-10 понад 10 1 2 3 4 5 Виймальні машини і вантажно-перевантажувальні пункти 1 0 0 85 0 75 0 5 Бурильні машини свердла молотки 1 0 0 9 0 8 0 6 Установки для нагнітання води в пласт 1 0 0 9 0 8 0 6 Водяні завіси 1 0 0.7 0 4 0 2 Перекидувачі 1 0 1 0 0 95 - Водозабірні пункти для обмивання виробок і заповнення посудин водяних заслонів 0 5 0 3 0 3 0 3  7.5 Необхідний тиск води в дільничному пожежно-зрошувальному трубопроводі в місці приєднання забійного водопроводу розраховується за такою залежністю: Р = РСПОЖИВ. + aQL + 0 01L sin? Де Р - тиск води в дільничому трубопроводі МПа; РСПОЖИВ. - тиск води у найбільш віддаленого споживача приймається за табл.1 2 і 3 МПа; а - коефіцієнт пропорційності який дорівнює 4-10-7 1 2-10-7 і 5-10-6 для водопроводу діаметром відповідно 25 32 і 38 мм; Q - витрата води у вибійному трубопроводі л/хв; L - довжина вибійного водопроводу л/хв; ? - кут падіння пласта град. Примітка. У разі подавання води зверху вниз останній додаток береться зі знаком мінус. 7.6. У випадках коли в місцях відводу води до споживачів не може бути забезпечений необхідний тиск води повинні застосовуватися насосні установки. Тиск води на всмоктуванні зрошувальних насосних установок не повинен перевищувати 1 5 МПа а на всмоктуванні установок для нагнітання рідини у пласт повинен бути не менше як 0 5 МПа. 8. Додаткові рекомендації щодо зниження запиленості повітря під час проведення гірничих робіт 8.1. З метою підвищення ефективності зволоження вугілля у масиві рекомендується: застосовувати насосні установки з автоматичним регулюванням параметрів; додавати у воду змочувач ДБ у кількості 0 2%; проводити нагнітання рідини у пласт із застосуванням генератора імпульсів тиску. 8.2. Під час нагнітання рідини у пласт через свердловини пробурені з підготовчих виробок з метою попередження зруйнування уміщуючих порід які містяться у зоні дії свердловини а також для запобігання накопиченню й прориву води у робочий простір очисної виробки низхідні свердловини на крутих пластах рекомендується укріплювати шляхом заповнення пористим поліуретаном. 8.3. Для поліпшення пилового стану на виїмковій дільниці рекомендується застосовувати: систему розробки за якої виключається поступаная в очисний вибій пилу з тупикових виробок; виймання вугілля без підготовки ніш на похилих пластах; однобічну роботу комбайна; безмагазинне виймання вугілля комбайнами або виймання широкими смугами за падінням на крутих пластах; роздільне у часі виймання вугілля комбайном і відбійними молотками в очисних виробках на крутих пластах; схеми транспортування вугілля і провітрювання що забезпечують співспрямований рух відбитого вугілля й повітря у лаві та прилеглій виробці; схеми провітрювання з підсвіженням вихідного вентиляційного струменя для розбавлення завислого пилу на вентиляційному штреку біля сполучення із лавою. 8.4. Для зниження пилоутворення під час роботи виймальної машини рекомендується забезпечувати: максимально можливу в даних умовах швидкість подання комбайна; максимально можливу в даних умовах товщину стружки що знімається стругом; застосування вантажних щитків з гнучкими елементами які перекривають проміжок між щитком і покрівлею пласта а також захисним щитком якщо це передбачено конструкцією комбайна. 8.5. Для боротьби з пилом під час виймання відбійки й транспортування вугілля на тонких крутих пластах рекомендується застосовувати пилеподавлення піною. Пи-лозаглушення піною доцільно застосовувати на пластах де запилення повітря під час виймання вугілля перевищує 500 мг/м3 та у разі необхідності обмеження витрат води. Під час комбайнового виймання пилеподавлення піною рекомендується застосовувати на пластах потужністю до 0 9 м і за швидкості повітря у вибої при висхідному провітрюванні не більше 2 м/с при низхідному провітрюванні комбайнових вибоїв обмеження швидкості повітря не встановлюється . Піногенератори слід установлювати у верхній частині лави під вентиляційним штреком . В очисних вибоях із щитовим вийманням застосування пилеподавлення піною рекомендується у вибоях із швидкістю повітря до 3 5 м/с при висхідній схемі провітрювання . У цих вибоях піногенератори встановлюються уздовж конвееростругу а у зоні розвантаження вугілля у вуглеспускальну піч повинно передбачатися зрошення. У стелеуступних вибоях з молотковим вийманням вугілля піногенератори встановлюються тільки у 4-5 верхніх уступах лави по одному в кожному уступі. Для отримання піни у воду вводиться за допомогою дозатора піноутворювач «Углепен» кількістю 1%. Питому витрату розчину треба приймати такою що дорівнює 15 25 л/т під тиском рідини біля піногенератора 0 4-0 8 МПа. 8.6 В головних транспортних виробках обладнаних стрічковими ковеєрами рекомендується передбачати: провітрювання з оптимальною за пиловим фактором швидкістю повітря 0 7-1 3 м/с; укриття вантажної вітки конвеєра у виробках із швидкістю повітря понад 3 м/с. 9. Організація робіт щодо боротьби із пилом та контроль якості застосовуваних заходів 9.1. Організація робіт щодо боротьби із пилом на шахті покладається на технічного керівника підприємства. 9.2. Виконання заходів щодо боротьби із пилом проводиться силами дільниць у закріплених за ними виробках. Окремі види робіт для різних дільниць можуть виконуватися дільницею профілактичних робіт з техніки безпеки. 9.3. Керівник виробничої дільниці разом з керівником дільниці ВТБ визначає потребу і складає заявку на обладнання запасні частини контрольно-вимірювальні прилади й матеріали для боротьби із пилом. 9.4. Механік дільниці повинен забезпечити технічне обслуговування і роботу обладнання для боротьби з пилом а також засобів пилеподавлення і пилезбирання вибійних машин відповідно до посібника з їх експлуатації й виконання планово-попереджувальних ремонтів а головний механік шахти повинен забезпечувати ремонт зазначеного обладнання. 9.5. Організація робіт щодо водопідготовки та водоза-безпечення з метою пилеподавлення покладається на головного механіка шахти. 9.6. Інженерно-технічні працівники під час виявлення порушень заходів з боротьби із пилом повинні вживати заходів щодо їх усунення. 9.7. Загальний контроль за виконанням протипилових заходів і станом засобів боротьби з пилом на шахті а також організація контролю запилення повітря у підземних виробках покладаються на дільниці вентиляції й техніки безпеки. 9.8. Контроль якості заходів щодо боротьби із пилом містить: - контроль за станом обладнання для пилеподавлення який розподіляється на оперативний і періодичний; - контроль концентрації пилу у повітрі відповідно до «Інструкції з виміру концентрації пилу в шахтах та обліку пилових навантажень». 9.11. Контроль обладнання що надходить на шахту здійснюється енергомеханічною службою шахти відповідно до технічної документації. 9.12. Оперативний щозмінний контроль здійснюється наглядом дільниці у зіданні якого знаходяться виробки а також загальнощахтним наглядом дільниці ВТБ під час відвідування виробок. 9.13. Періодичний контроль провадиться не рідше одного разу на місяць керівником дільниці ВТБ або його помічником разом з керівником виробничої дільниці помічником або механіком дільниці . Результати контролю та усунення порушень відображаються в книзі нарядів дільниці ВТБ. 9.14. Під час оперативного контролю контролюється стан обладнання для боротьби з пилом справність його роботи стан пожежно-зрошувальних трубопроводів та вибійних водопроводів. 9.15. У випадку виявлення під час оперативного контролю несправностей або невикористовування засобів боротьби з пилом а також при порушенні технології проведення заходів знепилювання роботи у виробках повинні бути зупинені й вжиті заходи щодо усунення цих недоліків. 9.16. Під час періодичного контролю перевіряється відповідність фактичних параметрів використовуваних способів і засобів боротьби з пилом зазначених у паспортах виїмкової дільниці проведення та кріплення підземних виробок за допомогою контрольно-вимірювальних приладів манометрів лічильників-витратомірів водомірів вологомірів та ін. У випадку виявлення порушень повинні бути дані приписи відповідним службам для їх усунення.