ДНАОП 1.1.30-5.25-96

ДНАОП 1.1.30-5.25-96 Інструкція із запобігання та локалізації вибухів вугільного пилу

ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ   Затверджено наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 18 січня 1996 р № 7 Kиїв ДНАОП 1.1.30-5.25-96 ІНСТРУКЦІЯ ІЗ ЗАПОБІГАННЯ ТА ЛОКАЛІЗАЦІЇ ВИБУХІВ ВУГІЛЬНОГО ПИЛУ До §§ 251 257 260 Правил безпеки -у вугільних шахтах 1. Загальні положення 1. У шахтах що розробляють пласти небезпечні за вибухами пилу повинні застосовуватися такі заходи щодо запобігання й локалізації вибухів вугільного пилу: а при сланцевому пиловибухозахисті для запобігання вибухам провадиться побілка й осланцювання гірничих виробок а для локалізації вибухів повинні встановлюватися сланцеві заслони і автоматичні системи; б при гідропиловибухозахисті для запобігання вибухам пилу повинні застосовуватися: побілка обмивання гірничих виробок мокре прибирання пилу зв'язування відкладеного пилу гігроскопічними змочувально-зв'язувальними сумішами а також за допомогою безперервно діючих ту-маноутворюючих завіс. Для локалізації вибухів повинні встановлюватися водяні заслони та автоматичні системи; в при комбінованому пиловибухозахисті повинні застосовуватися способи й засоби запобігання й локалізації вибухів пилу засновані на використанні як води так й інертного пилу. За цих умов параметри застосовуваних способів і засобів повинні залишатися такими самими як і при окремому їх використанні. 2. Параметри способів і засобів пиловибухозахисту гірничих виробок повинні встановлюватися відповідно до нижньої межі вибуховості відкладеного вугільного пилу 8відкл і нормою осланцювання N . 3. Нижні межі вибуховості й норми осланцювання повинні визначатися в лабораторії МакНДІ для вугілля розроблюваних шахтопластів з виходом летких речовин менше як 15% крім антрацитів щорічно для наново введених до експлуатації шахтопластів - перед їх уведенням. Лабораторія повинна провадити випробування вугільного пилу на вибуховість за терміном не пізніше 15 днів від дня отримання проб і результати направляти шахті інспекції Держнаглядохоронпраці і ДВГРС. 4. На шахтах де розробляються пласти вугілля з виходом летких речовин 15% і більше при зміні виходу летких речовин Vdaf сф або вмісту негорючих речовин Аdф понад 1% за даними ВТК шахти начальник дільниці ВТБ повинен проводити коригування нижніх меж вибуховості пилу й норм осланцювання номограма - мал.1 пп.7 8 . 5. У разі вмісту негорючих речовин у пластовій пробі вугілля понад 30% він при визначенні показників вибуховості пилу приймається таким що дорівнює 30%. 6. Нижні межі вибуховості пилу й норми осланцювання для проектованих шахт повинні визначатися в лабораторії МакНДІ за пробами що подаються геологорозвідувальними партіями при розвідці родовищ. Допускається тимчасово приймати параметри вибуховості установлені для пилу аналогічних пластів розроблюваних прилеглими що межують шахтами. 7. Норма осланцювання повинна визначатися за фактичним вмістом негорючих речовин Аdф у пластовій пробі вугілля і добавці інертного пилу Д за формулою: N= Adф ІОО-Д /100 +Д % 8. Добавка інертного пилу Д повинна визначатися для вугілля з виходом летких речовин 15% і більше за номограмою мал.2 . 9. Періодичність ТП побілки осланцювання обмивання нанесення змочувально-зв'язувальних сумішей у всіх гірничих виробках за винятком дільниць з інтенсивним пиловідкладенням у відкотних виробках повинна визначатися за формулою: ТП = ККСН4 ??відкл / Рt діб де К - коефіцієнт який характеризує тривалість захисної дії способу значення якого приймається: при побілці осланцюванні й обмиванні - 1; зв'язуванні пилу змочувально-зв'язувальним розчином - 5; зв'язуванні пилу змочувально-зв'язувальною пастою - 20; К СН4 - коефіцієнт що враховує вплив вмісту метану в атмосфері виробки. Для негазових шахт К повинен прийматися як такий що дорівнюй 1 а для газових - залежно -від допустимого вмісту метану: СН4 % за об'ємом 0 5 0 75 1 0 1 5 2 0 К СН4 0 75 0 6 0 5 0 35 0 25; Рt - - інтенсивність пиловідкладення г/м3 доб. приймається {за винятком ділянок вентиляційних штреків прилеглих до лав довжиною 200 м за табл.1. Таблиця 1 Виробка ділянка виробки Інтенсивність пиловідкладення Рt г/ м3-доб. Виробки приствольного двору: відкотного горизонту: з транспортуванням вугілля 0 4 без транспортування вугілля 0 2 вентиляційного горизонту 0 4 Основні капітальні відкотні та інші основні виробки зі свіжим струменем повітря крім конвеєрних : з транспортуванням вугілля 0 4 без транспортування вугілля 0 2 Основні виробки з вихідним струменем повітря 0 4 Горизонтальні й похилі виробки зі свіжим струменем повітря поза місцями інтенсивного пиловідкладення крім конвеєрних : з транспортуванням вугілля 1 2 без транспортування вугілля 0 4 Ділянки вентиляційних штреків та Інших виробок з вихідним струменем розташовані на відстані понад 200 м від очисних вибоїв 1 2 Тупикові підготовчі виробки окрім конвеєрних на відстані понад 50 м від вибою 1 2 10. Інтенсивність пиловідкладення у вентиляційних штреках довжиною 200 м від лав визначається методом збору пилу на металеві та пластмасові підкладки. Підкладки кількістю 2-4 шт. повинні встановлюватися вздовж стінок виробки на відстані 10 м від лави так щоб їх відкриті поверхні не були екрановані від вентиляційного струменя елементами кріплення і різними предметами. Пил зібраний з підкладок зважується на технічних вагах. При цьому наважка повинна бути не менше за 2 г. Мал.1. Номограма для визначення нижніх меж вибуховості відкладеного вугільного пилу ?відкл . Мал.2. Номограма для визначення добавки інертного пилу Д Інтенсивність пиловідкладення розраховується за формулою: Pt= 4 35 b? M / S? F ?t г/ м3діб. де b - ширина виробки за підошвою м; М - маса осілого на підкладці пилу г; F - сумарна площина підкладок м2; S - площа поперечного перерізу виробки у просвіті м2; t - час пиловідкладення діб. Отримане значення інтенсивності пиловідкладення приймається для розрахування періодичності застосування заходів на ділянці штреку прилеглого до лави довжиною 50 м; для розрахунку періодичності на наступних 150 м штреку інтенсивність пиловідкладення приймається відповідно зменшеною в 3 5 рази. 11. У місцях інтенсивного пиловідкладення крім вентиляційних штреків періодичність застосування заходів приймається за табл.2. 12. Залежно від інтенсивності пиловідкладення гірничо-геологічних і гірничотехнічних умов а також впливу пи-ловибухозахисних заходів на санітарно-гігієнічні умови праці гірників вибір раціональних способів і засобів запобігання і локалізації вибухів пилу повинен провадитися відповідно до табл.З. Під час розрахунків параметрів заходів щодо пиловибу-хозахисту для загальношахтних і групових виробок до обліку приймається найменша нижня межа вибуховості вугільного пилу. 13. На гідрошахтах і гідродільницях де виймання вугілля провадиться не гідравлічним способом повинні здійснюватися заходи щодо запобігання й локалізації вибухів вугільного пилу. У виробках із самопливним гідротранспортом за рішенням спеціальної комісії під головуванням технічного директора об'єднання за участю начальника інспекції Держ-наглядохоронпраці головного технічного інспектора праці й представника МакНДІ заходи щодо запобігання й локалізації вибухів вугільного пилу можуть не проводитися. Дані вимоги не розповсюджуються на гідрошахти і гідродільниці де виймання вугілля здійснюється гідравлічним способом. 14. Відповідальність за якісне і своєчасне здійснення заходів щодо запобігання й локалізації вибухів вугільного пилу повинна покладатися на начальників відповідних Таблиця 2 Виробка ділянка виробки Спосіб запобігання вибуху Періодичність виконання робіт 1 2 3 Вантажні пункти лав на крутих між робочими І вентиляційними гезенками пологих і похилих пластах вантажні пункти вуг-леспусків гезенків та скатів а також ділянки відкотних штреків на протязі не менше як 25 м по обидва боки від зазначених місць Обмивання або осл анцювання Зв'язування змочувально-зв'язувальною сумішшю Не рідше одного разу на зміну Не рідше одного разу на п'ять змін Ділянки відкотних виробок на протязі 25 м по обидва боки від перекидачів ділянки відкотних штреків похилів і бремсбергів на протязі 25 м від їх сполук Обмивання або осланцювання Зв'язування змочувально-зв'язувальною сумішшю Не рідше одного разу на добу Не рідше одного разу на п'ять діб Підготовчі виробки що проводяться по вугіллю та по вугіллю і породі на протязі 50 м від їх вибоїв Обмивання або осланцювання Зв'язування змочувально-зв'язувальною сумішшю Не рідше одного разу на добу Не рідше одного разу на п'ять діб Конвеєрні виробки: а підошва і елементи конструкції конвеєра Зачищення підошви й обмивання Не рідше одного разу на Добу Зачищення підошви й осланцювання Те саме 6 боки й покрівля: в районі вантажних пунктів на протязі 25 м від них у на- Обмивання або осланцювання Не рідше одного разу на зміну прямку вентиляційного струменя Зв'язування змочувально-зв'язувальною сумішшю Не рідше одного разу на п'ять змін на решті ділянок виробок Обмивання або осланцювання Не рідше одного разу на місяць Зв'язування змочувально-зв'язувальною сумішшю Не рідше одного разу на п'ять місяців Таблиця З Спосіб засіб Виробки Умови використання Інтенсивність пиловідкладення г/ м3діб стійкість вміщуючих порід температура t і відносна вологість повітря ? Осланцювання Необводнені та без капання виробки Незалежно від інтенсивності пило-відкладення Незалежно від стійкості порід Незалежно від t і ? Побілка Приствольні подвір'я капітальні відкотні й вентиляційні виробки людські хідники Й камери до 0 4 Незалежно від стійкості порід При позитивній t незалежно від ? Обмивання Вентиляційні відкотні виробки до 1 2 Незалежно від стійкості порід При позитивній t незалежно від ? Вентиляційні відкотні й конвеєрні виробки 1 2 і більше При стійких нездимних породах При позитивній t і забезпеченні вимог § 621 ПБ Зв'язування змочувально-зв'язувальною сумішшю Відкотні вентиляційні і конвеєрні виробки 1 2 і більше Незалежно від стійкості порід Незалежно від t і ? Тума-ноутво-рюючі завіси Вентиляційні штреки 2 2 і більше При стійких нездимних породах При позитивній t забезпеченні вимог § 621 ПБ Сланцеві заслони Виробки що підлягають ос-ланцюванню або побілці - Незалежно від стійкості порід Незалежно від t і ? Водяні заслони Уся мережа гірничих виробок - Незалежно від стійкості порід Незалежно від t і ? дільниць у віданні яких знаходяться виробки наказом 'по шахті. Начальник дільниці ВТБ відповідає за стан пилогазо-вого режиму по всій шахті і має -право у разі виявлення його порушень зупиняти ведення гірничих робіт. 15. Обсяги робіт з виконання пиловибухозахисних заходів повинні передбачатися у щомісячних планах відповідних дільниць з виділенням для цієї мети необхідної кількості робітників фонду заробітної плати витрат на матеріали й амортизацію обладнання у встановленому порядку. II. Сланцевий пиловибухозахист 16. Осланцюванню повинні підлягати усі поверхні гірничих виробок боки покрівля підошва доступні місця за затяжками . Воно повинно провадитися механізованим способом або вручну. 17. Норма осланцювання для загальношахтних виробок повинна прийматися найбільшою з установлених для розроблюваних шахтою пластів вугілля а для групових -найбільшою з установлених для розроблюваних у даній групі пластів. 18. Витрата інертного пилу на осланцювання виробки повинна розраховуватися за формулою: q = 0 001 N?відкл S / 100-N кг/м де q - витрата інертного пилу на осланцювання одного погонного метра. 19. Сланцеві заслони повинні влаштовуватися з ряду встановлюваних під покрівлею впоперек виробок легко перекиду ваних полиць з інертним пилом ширина яких для жорстких конструкцій повинна бути у межах 250-500 мм а для вільнолежачого настилу - 600-800 мм. Відстань між покрівлею виробки й верхньою поверхнею інертного пилу повинна бути у межах 100-300 мм. Відстань між полицями заслону повинна бути однаковою і не менша за ширину полиці. Довжина сланцевого заслону повинна бути не менше як 20 м. Конструкція полиць схема їх встановлення та елементи підвісок для різних видів кріплення наведені у додатку 1. 20. Призначений для осланцювання гірничих виробок та улаштування сланцевих заслонів інертний пил повинен: а містити не більше 1% горючих речовин і не більше як 10% вільного кремнезему. Вміст інших шкідливих і отруйних домішок миш'яку та ін. не повинен перевищувати санітарні норми; б мати здатність легко переходити у завислий стан утворюючи щільну хмару після перебування у вологій атмосфері; в мати тонкість помелу такою щоб пил не менше ніж на 99% проходив через сито з сіткою № 06 і не менше ніж на 50% - через сито з сіткою № 0071; г бути світлого кольору що забезпечує можливість візуального контролю пиловибухобезпеки гірничих виробок. 21. Фабрики інертного пилу повинні щомісячно направляти у МакНДІ середньодобову пробу пилу для проведення випробувань на придатність її до застосування у шахтах. 22. Результати випробувань і характеристику кожної партії інертного пилу із зазначенням ситового складу вмісту горючих речовин вільного кремнезему отруйних домішок а також здатності до зависання у повітрі фабрики повинні передавати шахтам. 23. Під час надходження на шахту інертний пил повинен перевірятися на зависання. При цьому пил вважається непридатним якщо він при стискуванні у руці утворює щільну грудку що погано розсипається і тоне при короткочасному перемішуванні з водою. Непридатний інертний пил повинен бракуватися. 24. На поверхні шахти інертний пил повинен зберігатися у спеціально захищених від вологи складах до яких повинен бути забезпечений зручний під'їзд. 25. На шахті повинен бути незнижуваний місячний запас інертного пилу для своєчасного осланцювання гірничих виробок і заміни його у заслонах. III. Гідропиловибухозахист 26. Побілка гірничих виробок довжиною понад 200 м повинна провадитися механізованим способом. Побілці повинні підлягати боки і покрівля виробок з розрахунку не менше як 0 8 л вапнового розчину на 1 м2 оброблюваної поверхні. Виробка вважається обробленою якщо на її боках і покрівлі немає поверхонь не покритих розчином. 27. Обмивання гірничих виробок повинно провадитися шляхом змивання пилу водою з покрівлі боків виробки й доступних місць за затяжками. Витрата води повинна становити не менше як 1 5-1 8 л на 1 м2 поверхні. Як розпилювачі повинні застосовуватися форсунки зрошувачі насадки. Вугільний дрібняк і пил що залишилися після обмивання на грунті виробки повинні бути зволожені так щоб вміст зовнішньої вологи у них був не менше як 12% і в міру накопичення повинні бути прибрані. Для попередження обводнення виробок у разі обмивання систематично повинно провадитися очищення водостічних канавок. 28. Обмивання виробок у районі вантажних пунктів повинно провадитися 0 1%-ним водним розчином змочу ва-ча. З цією метою повинні бути встановлені дозатори змочу вача. Для обмивання розчином змочу вача може також застосовуватися ручний зрошувач. Вимога щодо застосування розчину змочувача для обмивання не розповсюджується на буровугільні шахти. 29. Для зв'язування відкладеного вугільного пилу повинні використовуватися рідинні або пастоподібні змочувально-зв'язувальні суміші на основі хлористого кальцію миш'яка й змочувача. Концентрація хлористого кальцію і відповідна їй оптимальна концентрація змочувача у розчині повинні підбиратися в залежності від відносної вологості повітря в оброблюваній виробці табл.4 . Таблиця 4 Відносна вологість повітря % Концентраці у водному розчині % Щільність розчину показан- ня ареометра кг/л СаС12 змочувача До 85 35 2 1 34 Понад 85 25 1 1 23 Обробці змочувально-зв'язувальною сумішшю повинні підлягати боки й покрівля виробки а також доступні місця за затяжками. Підошва при цьому зволожується стікаючою рідиною. Витрата рідкої змочувально-зв'язу-вальної суміші повинна бути не менше як 0 5 л/м2 пасти - не менше як 3 0 кг/м2 оброблюваної поверхні. Змочувально-зв'язувальні суміші повинні наноситися на попередньо обмиту поверхню виробки механізованим способом. 30. Не допускається використання способів запобігання вибухам вугільного пилу заснованих на використанні води без змочувально-зв'язувальних сумішей на пластах де вугільний пил не змочується водою або захисні дії цих способів не забезпечують вибухобезпечність протягом зміни. 31. Для приготування й зберігання готового розчину хлористого кальцію на шахті повинен бути обладнаний спеціальний склад відповідно до типового проекту розробленому інститутом «Дондіпрошахт». 32. Неперервне зв'язування вугільного пилу повинно провадитися за допомогою туманоутворюючих завіс що влаштовуються розосереджено на прилеглій до лави ділянці вентиляційного штреку. Туманоутворювач повинен створювати факел туману у вигляді суцільного конуса переріз якого повинен бути сумірним з поперечним перерізом виробки. Схема влаштування туманоутворюючих завіс наведена на мал.З. Туманоутворюючі завіси повинні діяти протягом усієї зміни коли провадиться виймання вугілля. 33. Туманоутворювачі в першій завісі повинні розташовуватися залежно від швидкості переміщення повітря у виробці; при швидкості понад 2 м/с Туманоутворювачі влаштовуються таким чином щоб їх факели були направлені назустріч переміщенню вентиляційного струменя; при швидкості 2 м/с і менше - в напрямку його переміщення. У другій і наступних завісах Туманоутворювачі повинні влаштовуватись так щоб їх факели були направлені в бік переміщення вентиляційного струменя. Відстань між першою і другою завісами повинна прийматися залежно від швидкості переміщення повітря у виробці мал.4 . Відстань кожної наступної завіси починаючи з третьої від попередньої збільшується на 25 м. Туманоутворюючі завіси періодично в міру посування лави повинні переноситися. Відстань першої завіси від лави не повинна перевищувати 20 м. Туманоутворюючі завіси розташовуються у місцях де не встановлена електроапаратура. 34. На ділянці вентиляційного штреку між лавою і першою завісою повинно застосовуватися зв'язування пилу змочувально-зв'язувальними сумішами або обмивання а за ділянкою неперервного зв'язування - обмивання. 35. Водяні заслони повинні влаштовуватися у вигляді ряду встановлюваних під покрівлею впоперек виробки наповнених водою посудин які легко перевертаються або розбиваються ємкістю не більше ніж 80 л кожний. Кількість посудин у заслоні повинна бути із запасом не меншим як 10%. 36. Відстань між покрівлею виробки і верхньою кромкою посудини повинна бути у межах 100-600 мм. Полиці з посудинами повинні встановлюватися на однаковій відстані одна від одної по довжині виробки і не менше ніж через 500 мм. Загальна довжина водяного заслону повинна бути не менше як ЗО м. Конструкція водяних заслонів наведена у додатку 1. 37. Під час захисту підготовчих виробок розосередженими водяними або сланцевими заслонами повинно встановлюватися не менше чотирьох рядів посудин полиць . Перший ряд установлюється не ближче як 25 м і не далі ніж 40 м від вибою. Схема встановлення розосередженого заслону у тупиковій виробці наведена на мал.5. 38. Відстань між першими від вибою чотирма рядами посудин полиць розосередженого заслону у тупикових виробках l повинна прийматися не менше як 5 м а питома кількість води інертного пилу у ньому незалежно від виходу летких речовин з вугілля розроблюваного пласта - не менше як 2 5 кг/м3 об'єма виробки між сусідніми рядами посудин полиць . При цьому треба додержуватися умови: 5 ? l' ? Q / 2 5• S м де Q - сумарна кількість води інертного пилу у посудинах на полицях одного ряду заслону. Відстань І між наступними рядами посудин полиць починаючи з 5-го у тупиковій виробці повинна бути однаковою і не перевищувати 40 м. Для кожної виробки ця відстань повинна прийматися не більшою за величину визначувану з умови: l? ? Q / qР• S м де qР - мінімальна питома кількість води інертного пилу у заслоні кг/м3 об'єму виробки. 39. Мінімальна питома кількість води інертного пилу у розосередженому заслоні за винятком перших чотирьох рядів у тупиковій виробці за п.38 повинна прийматися залежно від виходу летких речовин з вугілля розроблюваного пласта табл.5 . Таблиця 5 Вихід летких речовин % Менше 15 від 15 до 20 від20 до 25 25 і більше Мінімальна питома кіль-кість води інертного пилу у заслоні кг/м3 0 20 0 35 0 55 0 75 А А Мал.З. Схема встановлення туманоутворюючих завіс Мал.4. Відстань між першою і другою туманоутворюючими завісами довжина ділянки зв'язування залежно від швидкості руху повітря у виробці Мал.5. Схема ізоляції розосередженим водяним сланцевим заслоном вибою тупикової підготовчої виробки довжиною від 40 до 180 м Мал.6. Пневматична груша 1 - наконечник; 2 - перевідник; 3 - гумова груша; 4 - зворотний клапан 40. При мінусовій температурі повітря у місці установлення заслону для його заливання повинен використовуватися розчин хлористого кальцію концентрацією 5% при температурі до мінус 7 °С 10% - при температурі мінус 7 °С і нижче. IV. Контроль пиловибухобезпеки гірничих виробок 41. Контроль пиловибухобезпеки виробок на всьому їх протязі повинен проводитися візуально до розробки відповідних приладів з метою виявлення наявності неосланць-ованих або незв'язаних відкладень вугільного пилу. Ос-ланцьована виробка вважається пиловибухобезпїчною якщо у ній немає поверхонь не покритих інертним пилом. 42. Пиловибухобезпека виробок у яких застосовуються способи попередження вибухів пилу засновані на використанні води у разі відсутності видимих відкладень сухого незв'язаного вугільного пилу повинна визначатися методом здування за допомогою пневматичної груші мал.б . 43. Здатність до здування вугільного пилу повинна перевірятися по боках покрівлі та підошві виробки на початку середині і в кінці ділянок з інтенсивним пиловід-кладенням. При цьому на ділянці вентиляційної виробки довжиною 200 м від лави здатність до здування пилу перевіряється біля вікна лави за 25-50 м від нього і через 50 м на наступних 150 м а у виробках з конвеєрною доставкою вугілля - за 5-10 м по обидва боки від перевантажних пунктів. На решті ділянок гірничих виробок шахти здатність до здування пилу повинна перевірятися у місцях її можливого скупчення. Якщо в результаті огляду на боках покрівлі підошві або на інших поверхнях виявлено сухий вугільний пил або під дією повітряного струменя пневматичної груші з'являється помітна хмара пилу виробка вважається пило-вибухонебезпечною. 44. На ділянках виробок з інтенсивним пиловідкладен-ням додатково перевіряється якість зв'язування відкладеного на підошві пилу й просипаного дрібняку шляхом стиснення його у руці. Зволожені до потрібного стану пил та дрібняк стиснені у кулак повинні утворювати грудку. 45. Стан заслонів контролюється візуально. Під час огляду перевіряється правильність установлення заслонів їх відстань від об'єкта що ізолюється відповідність роз- елементв заслону до таких що вимагаються число справність полиць посудин наявність на них у них необхідної кількості інертного пилу або води придатність інертного пилу за злежуваністю. 46. Перевірка інертного пилу у заслоні на злежуваність провадиться стисненням його у руці. Влежаний інертний пил утворює грудку. 47. Результати контролю стану заслону відмічаються у наряд-путівці гірничого майстра і в табличці закріпленій біля кожного заслону. 48. Контроль за виконанням заходів щодо попередження і локалізації вибухів вугільного пилу а також за станом технічних засобів для здійснення цих заходів повинен провадитися наглядом дільниці у чиєму віданні знаходяться виробки загальношахтним наглядом і наглядом дільниці ВТБ. 49. Контроль пиловибухобезпеки гірничих виробок повинен провадитися ДВГРС не рідше одного разу на квартал за планом розроблюваним разом з шахтою додаток 2 . 50. Контроль здійснюється працівниками ДВГРС у присутності представника шахти візуально відповідно до вимог пп.42-47. У випадку коли в результаті візуального огляду виробка визнана вибухобезпечною на ділянках Інтенсивного пиловідкладення у місцях вказаних у п.43 відбираються проби пилу для лабораторного аналізу. 51. Контроль пиловибухобезпеки гірничих виробок здійснюваних ДВГРС повинен провадитися не раніше ніж за 5 днів до виконання чергового пиловибухозахисного заходу за періодичністю його виконання що дорівнює ЗО добам і більше і за 1-2 дні за періодичністю меншою як ЗО діб. Результати контролю заносяться до акту-повідом-лення додаток 3 один екземпляр якого вручається начальнику дільниці ВТБ інший - доставляється у лабораторію ДВГРС. 52. У виробках з гідропиловибухозахистом відбір проб вугільного пилу й дрібняку з підошви провадиться для лабораторного визначення вмісту вологи а в осланцьованих виробках - проб пилу для перевірки вмісту негорючих речовин. В умовах коли пил і вугільний дрібняк на підошві знаходяться у стані шламу проби на вологу не відбирають. При цьому в акті-повідомленні роблять запис про причину за якої не відібрані проби. 53. Відбір проб осланцьованого пилу провадиться змітанням його волосяною щіткою до совка з боків і покрівлі виробки щільною смугою шириною 300-500 мм. З підошви пил відбирається у тому випадку якщо його можна набрати. Проба відбирається одноразовим змітанням при легкому натисненні щіткою на шар пилу. Пил зметений для проби просіюється на місці через сито з сіткою № 06 і висипається у банку яка щільно закривається кришкою. Маса проби повинна бути не менше як 100 г. З метою виключення виносу пилу вентиляційним струменем під час просівання сито повинно бути споряджено кришкою і піддоном. 54. На кожній банці повинна бути наклеєна етикетка із зазначенням найменування номера місця й дати набору пилу. Ці дані повинні бути також внесені до акту-повідомлення ДВГРС. Працівник ДВГРС повинен доставити проби з актом-повідомленням у лабораторію ДВГРС не пізніше ніж через 12 годин з моменту їх відбору. 55. Аналіз проб на вміст зовнішньої вологи лабораторія повинна виконувати відповідно до ГОСТ 11014-81 а визначення вмісту негорючих речовин в осланцьованому пилу до розробки спеціальної методики - відповідно до ГОСТ 11022-75 і ГОСТ 13455-76. Результати аналізу проб повинні бути не пізніше ніж через 3 доби з моменту надходження проб до лабораторії надіслані шахті. 56. У разі виявлення пиловибухонебезпечного стану виробок візуальним способом працівник ДВГРС повинен терміново повідомити про це головному інженерові або гірничому диспетчерові шахти та інспекції Держнагляд-охоронпраці. 57. На дільниці ВТБ повинна вестися «Книга контролю стану пилового режиму» додаток 4 . Начальник дільниці ВТБ шахти результати контролю про пиловибухонебезпечний стан виробок і незадовільний стан заслонів у виробках записує до «Книги...» і дає відповідні вказівки начальнику дільниці у віданні якого знаходиться виробка. Результати контролю про пиловибу-хобезпечний стан виробок і задовільний стан заслонів до журналу не записуються. Головний інженер шахти не рідше одного разу на місяць повинен контролювати ведення "Книги..." і вносити свої зауваження. V. Заходи щодо безпеки під час виконання робіт з пиловибухозахисту шахти 58. Усі роботи пов'язані з виконанням заходів щодо запобігання й локалізації вибухів пилу повинні провадитися відповідно до діючих «Правил безпеки у вугільних шахтах" та інструкцій з охорони праці підземних робітників. 59. Робітники що виконують роботи з побілки гірничих виробок зв'язування пилу приготування змочувально-зв'язувальної суміші та розчинів для побілки повинні бути забезпечені непромокальним спецодягом гумовими чобітьми рукавицями і захисними окулярами. Неза-хищені одягом ділянки шкіри повинні перед початком роботи покриватися змазуватися маззю вазеліном ланоліном та ін. . 60. Завантаження сланцевого заслону інертним пилом повинно провадитися зі спеціального полка влаштовуваного на вагонетці у якій знаходиться інертний пил. У разі відсутності у виробці рейкових колій завантаження полиць заслону повинна провадитися зі спеціального помосту. 61. Робітники що знаходяться у виробках під час виконання робіт з осланцювання або завантаження сланцевих заслонів повинні бути забезпечені протипиловими респіраторами. 62. Під час дії туманоутворюючих завіс у їх зоні забороняється ведення будь-яких робіт. 63. У виробках з відкаткою контактними електровозами проведення побілки обмивання зв'язування вугільного пилу змочувально-зв'язувальними сумішами установленню ремонту заслонів допускається тільки за умови знімання напруги з контактного проводу. 64. Білильно-обмивальні машини повинні бути забезпечені звуковою або світловою сигналізацією а ділянки виробки де проводиться побілка обмивання машиною повинні бути позначені попереджувальними знаками. Додаток 1 СЛАНЦЕВІ ТА ВОДЯНІ ЗАСЛОНИ ДЛЯ ГОРИЗОНТАЛЬНИХ І ПОХИЛИХ - ГІРНИЧИХ ВИРОБОК І Сланцеві заслони Полиці жорсткої конструкції мал.1.1 прийняті для встановлення у виробках закріплених дерев'яним кріпленням і залізобетонними стояками з шарнірно-підвісним металевим верхняком. Полиці з вільнолежачим настилом прийняті для виробок закріплених сталевим арковим і кільцевим кріпленням бетонним і блоковим кріпленням перерізом понад 7 м . Основні розміри елементів полиці жорсткої конструкції наведені у табл.1.1. Таблиця 1.1 а в h d1 d0 500 100 200 50 30-40 400 80 160 40 залежно вад довжини полиці 300 60 120 40 По боках до полиці можна прибивати дерев'яні бортики висотою не більше як 80 мм які перешкоджають обсипанню інертного пилу. Полиця з вільнолежачим настилом мал.1.2 являє собою раму що складається з двох брусів закріплених на трапецієподібних опорах. Зверху на раму встановлюється вільнолежачий настил з дошок. Основні розміри елементів полиці наведені у табл.1.2. Таблиця 1.2 а a0 в в1 h h0 d0 d d1 600 300 120 240-300 240 100 12-18 30-50 50 800 400 160 340-400 320 100 12-18 30-50 50 Схема встановлення полиць сланцевих заслонів і елементи підвісок для різних видів кріплення наведені на мал.1.3-1.10. Полиці з вільнолежачим настилом допускається завантажувати інертним пилом розфасованим у паперові мішки що вкладаються довгим боком вздовж виробки. Після укладання міщки розрізають по всьому периметру за винятком кутів. Висота виробки у місці встановлення сланцевого заслону визначається з урахуванням дотримання вимог § 87 ПБ. У тих випадках коли за умовами розміщення заслону розміри гірничої виробки недостатні її переріз повинен бути збільшений. Для забезпечення нормальної роботи заслону підвищення покрівлі виробки повинно бути плавним. Залежно від величини збільшення висоти виробки яке вимагається довжина перехідних ділянок від одного перерізу до другого повинна бути такою: по 1 м з кожного боку при підвищенні від 251 до 350 мм; по 2 м при підвищенні від 351 до 450 мм; по 2 5 м при підвищенні від 451 до 550 мм; по 3 0 м при підвищенні від 551 до 650 мм і т.ін 2. Водяні заслони Водяні заслони повинні влаштовуватися з ряду жорстких пластмасових посудин ємкістю не більше як 80 л кожний. Поперечний переріз посудини повинен мати форму перевернутої рівнобедреної трапеції. При цьому висота посудини повинна бути не менше як 200 і не більше ніж 260 мм а ширина по дну не менше як 150 і не більше ніж 320 мм. Для зручності транспортування допускається скіс стінок посудини не більше як 8° до вертикальної площини. Для зниження інтенсивності випарування води посудини водяного заслону допускається покривати вільнолежа-чими пластмасовими кришками що легко скидаються. Конструкція кришки повинна дозволяти без її прибирання контролювати рівень води у посудині і доливати її. Посудини повинні встановлюватися на дерев'яних полицях шириною 150 мм під покрівлею впоперек виробки. Товщина полиці при цьому приймається залежно від кількості розміщених на ній посудин при двох посудинах -40 мм при трьох - 50 мм і при чотирьох - 60 мм . Полиці та прогони підтримуються підвісками що регулюються за висотою конструкція яких забезпечує встановлення посудин у горизонтальному положенні. Підвіска складається з тяги спеціального болта і стяжної муфти яка з'єднує їх. Обертання .стяжної муфти забезпечує усунення перекосів посудин і регулювання висоти установлення їх від підошви виробки при осіданні чи деформації кріплення. Залежно від виду кріплення підвіски з'єднуються з ним за допомогою хомутів спеціальних штирів або скоб. Відстань між підвісками залежно від кількості посудин установлених на одній полиці приймається у межах 1800-2400 мм. Висота виробок у місці встановлення водяного заслону визначається з урахуванням дотримування вимог § 87 ПБ. У випадку збільшення висоти виробки в місцях установлення водяних заслонів з метою дотримання проміжків які вимагаються довжина перехідних ділянок приймається такою самою як і для сланцевих заслонів. При більшій ширині виробки посудини можна встановлювати у два і більше рядів. У суміжних рядах посудини повинні встановлюватися так щоб проміжки між посудинами одного ряду були перекриті посудинами другого ряду. При цьому посудинами повинно бути перекрито не менше як 50% ширини виробки на рівні рухомого составу . Схеми встановлення посудин водяних заслонів у перерізі виробок закріплених різними видами кріплення і конструкція підвісок наведені на мал.1.11-1.17. По В-В Вид по А Мал.1.1. Полиці сланцевого заслону жорсткої конструкції По Б-Б Вид по "А" Мал.1.2. Полиця сланцевого заслону із вільнолежачим настилом Мал.1.3. Схема встановлення сланцевих заслонів у виробках закріплених металевим арковим кріпленням із спецпрофілю Куток 63x63x5 для СВП 17 Кронштейн Поз. 1 А Скоба для СВП 17. Поз. З Довжина заготовки 440 мм Показники Розміри залежно від міцності порід 3-9 7-9 4-6 3 Кроншт. І Кронштейн ІІ Кути нахилу виробки а град 4;8;12 4 8 12 4 8 12 4 8 12 Довжина прямої частини 1 мм 390 310 230 150 320 250 180 330 260 200 Довжина заготовки мм 680 600 520 440 610 540 470 620 550 490 Мал.1.4. Елементи для встановлення сланцевих заслонів у виробках закріплених металевим арковим кріпленням із спецпрофілю А Опорний брус Прокладка Кут дорівнює куту/ нахилу виробки Кут нахилу виробки град 4 8 12 15 18 Товщина прокладки а мм 20 31 42 50 59 Мал.1.5.Елементи підвісок для встановлення сланцевих заслонів у виробках закріплених дерев"яним кріпленням Мал.1.6. Схема встановлення сланцевих заслонів у виробках закріплених дерев'яним кріпленням Мал.1.7. Схема встановлення сланцевих заслонів у виробках закріплених залізобетонними стояками і шарнірно-підвісними верхняками Підвіска Поз. 3 Для круглих залізобетонних стояків Поз. 3 Для прямокутних залізобетонних стояків Довжина заготовки - 605 Поз. 2 Довжина заготовки - 630 Поз. 2 А Для круглих залізобетонних стояків Для круглих залізобетонних стояків Для прямокутних залізобетонних стояків Для прямокутних залізобетонних стояків Форма стояків Кронштейн Куток Скоба Гайка Маса під- віски кг Дов- жина мм Маса кг Дов-жина мм Maca кг Дов-жина мм Маса кг Кількість шт Маса 1 шт. кг Заг. кг Кругла 220 0 35 290 1 39 605 0 96 2 0 034 0 068 2 77 Прямокутна 220 0 35 275 1 32 630 1 00 2 0 034 0 068 2 77 Матеріали i ГОСТ Круг 16-В ГОСТ 2590-88 Кут рів6нобічний 63Х5-В ГОСТ 8509-86 Круг 16-В ГОСТ 2590-71 Гайка М16 ГОСТ 5916-70 Ст3 ГОСТ 535-88 Ст3 ГОСТ535-88 Ст3 ГОСТ 535-88 Мал.1.8. Елементи підвісок для встановлення сланцевих заслонив у виробках закршлених залізобетонними стояками i шарнірно-підвісними верхняками Підвіска Поз. 2 Поз. 1 Поз. З Переріз виробки м2 ? град. Розміри мм 1 ? довжина заготовки 5 1-6 6 45 370 45 660 8 1-13 3 ЗО 400 ЗО 680 Мал. 1.9. Елементи підвісок для встановлення сланцевих заслонів у виробках закріплених бетонним і блоковим кріпленням Мал 1. 10.Схема встановлення сланцевих заслонів у виробках закріплених бетонним кріпленням Мал.1.11. Схема встановлення водяних заслонів у виробках закріплених металевим арковим кріпленням із спецпрофілю Підвіска А Поз .4. Поз.6 Вид кріплення Профіль Розмыри мм а b 11 Довжина заготовки Арочна трьохланкова і п'ятиланкова СВП-17 СВП-22 СВП-27 160 180 160 180 45 45 440 510 Кільцева СВП-17 СВП-22 СВП-27 160 180 170 200 50 50 470 550 Профіль ? град. Розміри мм l Довжина заготовки СВП-17 40 110 255 40 225 370 40 270 415 СВП-22 40 110 255 40 170 315 40 225 370 СВП-27 ЗО 270 415 30 390 535 Мал.1.12. Елементи підвісок для встановлення водяних заслонів у горизонтальних виробках закріплених металевим арковим кріпленням із спецпрофілю Мал.1.13. Схема встановлення водяних заслонів у виробках закріплених дерев'яним Кріпленням Мал.1.14. Схема встановлення водяних заслонів у виробках закріплених залізобетонними стояками і шарнірно-підвісними верхняками Підвіска Номер двутавра верхняка Довжина мм верхняка заготовки І 12 14 18 22 255 346 І 18 225 316 І 12 І 22 130 271 І 14 16 22 170 261 Мал.1.15. Елементи підвісок для встановлення водяних заслонів у горизонтальних виробках закріплених залізобетонними стояками і шарнірно-підвісними верхняками Деталі Тяга Муфта Болт спец. Планка Штрих Гайка Шайба Шплінт Маса підвіски кг Довжи на мм Маса кг Довжи на мм Маса кг Довжи на мм маса кг Довжи на мм Маса кг Кіль кість Довжи на мм Маса кг Кіль кість Маса кг Довжи на мм Маса кг маса кг Оди ниці Загаль на Оди ниці Загаль на Видаткові матеріали на одну підвіску 256 0 42 125 0 536 М16Х160 0 67 250 1 2 2 200 0 32 0 64 2 0 034 0 068 80х80х4 0 2 0 0035 3 74 Матері али і ГОСТ Круг 16 ГОСТ 2590-71 Муфта 1 2 М16х125 ОСТ 22-692-73 Шестигран. 24 ГОСТ 8560-57 Куток рівнобіч. 63х63х6 ГОСТ 8509-72 Круг 16 ГОСТ 2590-71 Гайка М16 ГОСТ 5015-70 Полоса 4х80 ГОСТ 103-57 Шплінг 4х32 ГОСТ 397-66 Ст.3 ГОСТ 535-58 Ст.3 ГОСТ 1051-60 Ст.3 ГОСТ 535-58 Ст.3 ГОСТ 535-58 Ст.3 ГОСТ 535-58 Мал.1.1б. Елементи підвісок для встановлення водяних заслонів у виробках закріплених бетонним та блоковим бетонним кріпленням Мал.1.17. Схема встановлення водяних заслонів у виробках закріплених бетонним кріпленням Додаток 2 УЗГОДЖЕНО ЗАТВЕРДЖУЮ Командир взводу ВГРЗ « » 19 р. Головний інженер шахти « 9 19 р. ПЛАН періодичного контролю пиловибухобезпеки гірничих виро бок відбору проб осланцьованого пилу та вугільного дріб няка по шахті виробничого об'єднання на квартал 19 р. №№ пп Дата проведен- ня контролю відбору проб вимірювання Виробка дільниця Протяж- ність ви- робки м Місце контролю пиловибухобез- пеки виробки і відбору проби № пікету або відстань до будь-якої відправної точки Номер заслону що контролюється найменування код 1 2 3 4 5 6 7 Начальник дільниці ВТБ Додаток З Газоаналітична лабораторія взводу ВГРЗ Шахта ВО АКТ-ПОВІДОМЛЕННЯ періодичного контролю пиловибухобезпеки гірничих виробок і відбору проб осланцьованого пилу вугільного дрібняка №№ пп Найменування виробки Місце контролю пиловибухобезпеки І відбору проб Номер і стан заслону Результати візуального контролю пиловибухобезпеки виробки Номер проби Вміст негорючих речовин в осланцьованому пилу або вміст зовнішньої вологи у вугільному дрібняку Висновок про пи-ловибухобезпеку виробки 1 2 3 4 5 6 7 8 Начальник дільниці ВТБ Командир взводу Представник ВТБ Пробовідбирач Старший технік Додаток 4 Об'єднання Шахта КНИГА контролю стану пилового режиму Почата 19 р. Закінчена 19 р. Частина І Заходи з попередження вибухів вугільного пилу Пласт Виробка Заходи Нижня межа вибуховості пилу г/м3 Норма осланцювання % Місце контролю номер пімету або відстань від сполучення з будь-якою виробкою Дата Висновок про пило-вибухобезпеку виробки Підпис особи що провадила контроль Вміст зовнішньої вологи у вугільному дрібняку й пилу або негорючих речовин в осланцьованому пилу за даними ДВГРС % Зауваження головного інже-нера шахти 1 2 3 4 5 6 Частина II. Заслони Заслон № Виробка Переріз м2 Тип заслону Місце встановлення заслону номер пікету відстань від сполучення з будь-якою виробкою Дільниця за якою закріплений заслон Розрахункова кількість води або інертного пилу на заслон л кг Ємкість посудини або полиці л кг Кількість посудин або полиць шт. Дата Стан заслону Підпис особи що про- вадила огляд заслону Розпорядження на- чальника дільниці ВТБ Зауваження головного інженера шахти встанов-лен н я заслону огляду 1 2 3 4 5 6 Біля кожного заслону закріплюється табличка такої форми: Заслон № Виробка Переріз м2 Розрахункова кількість води або інертного пилу л кг Число посудин або полиць шт. Ємкість посудини або полиці л кг Дата заливки або завантаження заслону Дата огляду заслону Підпис перевіряючого Додаток до § 259 ПБ ЗАТВЕРДЖУЮ Об'єднання Шахта ш/у Головний інженер шахти ПІДПИС « » 19 р. ГРАФІК проведення пиловибухозахисних заходів по шахті на квартал 19 р. Частина І. Заходи із запобігання вибухам вугільного пилу Місце проведення заходів Застосовувані способи пилови-бухозахисту побілка обмивання зв'язування осілого пилу ос-ланцювання та ін. Періодичність застосування один раз на зміну добу місяць 1 Т.Д. Дільниця що виконує заходи Підпис на- чальника дільниці Найменування виробки Ділянка виробки проміжок між пікетами ванта-жо-перевантажу-вальними пунктами сполучення Довжина ділянки виробки м 1 2 3 4 5 6 7 Продовження додатку до § 259 ПБ Частина II. Заслони Місце встановлення заслону Номер заслону Характеристика заслону Дільниця за якою закріплені заслони Дата заван- т а же н н я або заливки долив-ки заслону Підпис начал ь н и к а дільниці Найменування ви- Номер пікету або відстань від вибою сполучення з якою-небудь виробкою довжина засло- число полиць або посудин шт. ємкість полиці або посудини кг/л періодичність завантаження або заливки заслону діб 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Начальник дільниці ВТБ