ДНАОП 1.1.30-5.35-96

ДНАОП 1.1.30-5.35-96 Інструкція із забезпечення шумової та вібраційної безпеки праці у вугільних шахтах

ДНАОП 1.1.30-5.35-96 ІНСТРУКЦІЯ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ШУМОВОЇ ТА ВІБРАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ У ВУГІЛЬНИХ ШАХТАХ До § 615 Правил безпеки у вугільних шахтах І. Загальні положення 1. Основним завданням і метою забезпечення шумової та вібраційної безпеки праці є усунення шкідливого впливу шуму та вібрації на організм шахтарів запобігання професійним захворюванням. 2. Рівні шуму та вібрації на робочих місцях залежать від шумових та вібраційних характеристик гірничошахтного устаткування ГШУ його технічного стану розташування робочих місць стосовно джерел шуму та вібрації характеристик робочого простору інших діючих шкідливих виробничих факторів ШВФ . 3. Дотримання встановленого шумового та вібраційного навантаження на робітника повинне обґрунтовуватися розрахунками очікуваних рівнів або вимірами ШВФ безпосередньо на робочому місці. 4. Під час розробки технологічних процесів проектування виготовлення та експлуатації машин виробничих будівель та споруд розміщення та організації робочого місця повинні бути вжиті заходи щодо зменшення шуму та вібрації на робочому місці до гранично допустимих значень. Зменшення шуму та вібрації досягається шляхом розробки шумовібробезпечної техніки використанням засобів та методів колективного що зменшує шум та вібрацію в джерелі виникнення та на шляху їх розповсюдження до об'єкта який підлягає захисту та індивідуального захисту протишумових вкладишів касок віброзахисних рукавиць та ін. . II. Вимоги до шумових та вібраційних характеристик гірничих машин та устаткування 5. У стандартах або технічних умовах ТУ на ГШУ розроблювач повинен зазначити граничні показники шумових та вібраційних характеристик. Технічна норма повинна заноситися до ТУ на конкретні машини або до стандартів на групи машин. 6. У нормативно-технічній документації НТД на ГШУ повинні зазначатися умови для яких визначені граничні значення та методи контролю шумових та вібраційних характеристик. При встановленні граничних значень повинні враховуватися та фіксуватися технічна характеристика машини та інші чинники які впливають на характер та рівень несприятливого впливу шуму та вібрації зусилля натискання коефіцієнт внутрішньозмінного використання параметри мікроклімату вага ручної машини тощо . 7. Для шумовібробезпечних машин нормою є допустимі шумова та вібраційна характеристики. Для шумовібронебезпечних машин повинні встановлюватися технічно досяжні вібраційні та шумові характеристики. Вимоги санітарних норм при цьому забезпечуються використанням засобів та методів колективного та індивідуального захисту. 8. Технічно досяжні вібраційні та шумові характеристики ГШУ повинні обґрунтовуватися: а порівнянням досягнутих шумових та вібраційних характеристик з кращими виробами-аналогами; б експертними оцінками використовуваних у ГШУ засобів шумовіброзахисту; в умовами застосування та технічно-економічними можливостями зниження ШВФ в умовах експлуатації; г результатами вимірювань шумових та вібраційних характеристик представницької кількості машин. 9. Під час внесення до НТД технічно досяжних характеристик повинен розроблятися план заходів щодо зменшення шуму та або вібрації або переходу до допустимих значень шумових та вібраційних характеристик протягом терміну дії документа. 10. За відсутності шумових та вібраційних характеристик у супровідній технічній документації на машини повинен бути проведений вхідний контроль зазначених характеристик одним із діючих методів. III. Контроль шумових та вібраційних характеристик гірничих машин та устаткування 11. Для гірничошахтного устаткування встановлюються наступні шумові характеристики за ГОСТ 23941-79 ГОСТ 12.1.023-80: коректований рівень звукової потужності в децибелах за шкалою А приладу дБА; рівень звукової потужності дБ в октавних смугах із середньогеометричними частотами 63 125 250 500 1000 2000 4000 8000 Гц. 12. Для машин які встановлюються лише на підпри-ємстві-споживачі у ролі шумової характеристики дозволяється використання рівнів звукового тиску дБ в октавних смугах діапазону частот 63 8000 Гц у контрольних точках. До числа контрольних точок повинне входити робоче місце оператора машиніста . У НТД повинні зазначатися координати контрольних точок та умови вимірювань. 13. Вібраційна характеристика встановлюється у вигляді: а середніх квадратичних значень віброприскорення віброшвидкості або їх логарифмічних рівнів у децибелах дБ в октавних смугах із середньогеометричними частотами: для локальної вібрації - 8; 16; 31 5; 63; 125; 250; 500; 1000 Гц; для загальної - 1; 2; 4; 8; 16; 31 5; 63 Гц; б коригованого за частотою значення віброприскорення віброшвидкості з визначеною нормами корекцією. 14. Вимірювання шуму повинні проводитися: у приміщеннях де встановлене випробовуване устаткування або на відкритих майданчиках над звуковідображальною площиною за відсутності атмосферних опадів та за швидкістю вітру не більшою як 5 м/с . Шум перешкод повинен бути на 10 дБ дБА нижчим рівня шуму виміряного під час увімкненого джерела шуму. Вимірювання шуму здійснюють не менше ніж у 4 точках рівномірно розподілених на вимірювальній поверхні на відстані 1 м від контуру джерела шуму. Під час вимірювання шуму на робочому місці мікрофон встановлюють на відстані 0 5 м від голови оператора. 15. Вимірювання шуму повинні проводитись в одному з типових сталих режимів при: а номінальному паспортному навантаженні та швидкості; б відсутності навантаження; в максимальному рівні звукової потужності. 16. Вимірювання вібрації здійснюють у точках для яких визначені санітарні та технічні норми у місці контакту працюючого з вібруючим елементом . Режим роботи джерела вібрації вибирається з умови максимальної дії вібрації на працюючого. Контроль шумових та вібраційних характеристик повинен здійснюватися під час атестації робочих місць та періодично не менше одного разу на рік і результати вимірювань повинні заноситись до НТД та ГШУ. IV. Розрахунок шумових та вібраційних характеристик 17. Шумові характеристики ГШУ представляють у вигляді рівнів звукової потужності L1- за формулою: Lp = Li + ?1 де Li - виміряний за допомогою атестованого шумоміра рівень шуму дБ в октавних смугах із середньогео-метричними частотами 63 125 250 500 1000 2000 4000 8000 Гц або рівень звуку в дБА; ?1-додача що враховує площу випромінення шуму дБ дБА табл. 1 . Таблиця 1 Значення ?1 Найменування ГШУ ?1 1. Очисний комбайн типу «Поиск» відбійні молотки гірничі свердла перфоратори типу ПП 6-8 2. Вентилятори місцевого провітрювання насосні станції перфоратори типу П16; П6 2; ГШ-12; стругові установки 12-14 3. Бурильні установки конвеєри скребкові приводні голівки щитові агрегати типу АНЩ комбайни очисні типу К103 МК67 «Темп» «Кировец» 2КЦТГ 15-16 4. Комбайни очисні типу 1ГШ68 КШ-ЗМ 2К-52 КШІКГ та ін. навантажувальні машини типу ШНБ прохідницькі комбайни типу ПУ 18-20 5. Прохідницькі комбайни ГПКС 4ПП2 навантажувальні машини типу 2ПНБ2 22-24 18. Шумові та вібраційні характеристики обчислюються таким чином. 18.1. Середнє значення шуму або вібрації Lm дБ дБА Lm =1/n ?Li 2 де п число вимірювань на вимірювальній поверхні або в точці. 18.2. Коригований рівень шкідливого фактору рівень звуку в дБА або коригований рівень вібрації в дБ визначається за формулою: L =101g ?10 0 1 Li+k дБ дБА 3 де k - ваговий коефіцієнт при перерахунку зі спектральних характеристик у дБ дБА табл. 2 . Таблиця 2 Значення ki Шкідливий чинник ki d всмугах із середньогеометричними частотами Гц 1 2 4 8 16 31 5 63 125 250 500 1000 2000 4000 8000 Шум - -26 -16 -9 -3 0 1 1 -1 Загальна ві рація з ві-броприско-рення за вертикальною віссю -6 -3 0 0 -6 -12 -18 Локальна вібрація з віброприско рення - - - 0 0 -6 -12 -18 -24 -ЗО -36 - - - 18.3. Еквівалентні з врахуванням часу впливу чинника за робочу зміну рівні шуму та вібрації Lе: Lе=Li+10 Lg t/T дБ дБА 4 де t; - час впливу контакту шкідливого чинника за робочу зміну хв; Т - тривалість зміни хв. Значення 10 t /Т дБ дБА можна прийняти за табл. 3. Таблиця 3. Значення 10 Lg t/T Тривалість зміни Т хв 10 Lg t/T для часу дії шкшдливого чинника хв 480 360 300 240 180 120 60 30 15 5 360 0 -1 -2 -3 -5 -8 -11 -14 -18 480 0 -1 -2 -3 -4 -6 -9 -12 -15 -20 19. Розрахунок очікуваних рівнів шуму здійснюється експрес-методом за параметрами рівня звуку в дБА за наступною методикою табл. 4 . Вихідними даними під час розрахунку виступають: технічні дані шумові та вібраційні характеристики ГШУ приймаються за НТД на ГШУ ; характеристики природного середовища акустичні властивості приміщень гірничого кріплення звуковідображу-вальних або звукопоглинальних поверхонь їх розміри наявність ШВФ їх інтенсивність приймаються за спеціальними літературними джерелами див. списрк нормативних джерел . Таблиця 4 Методика розрахунку очікуваних рівнів шуму на робочих місцях Розташування робочого місця Вихідні дані Методика розрахунку очікуваних рівнів шуму 1 2 3 1. У гірничих ви робках виробни чому приміщенні на території шахт ної поверхні Фактичні виміряні -рівні шуму на робочих місцях L дБ За відсутності інших ШВФ L1 = L За наявності інших ШВФ L1 = L +3 2. Те ж саме Шумові характеристики ГШУ виміряні в місцях його експлуатації Lрш L1 = L - Lрш - ?1 дБ дБА; ?1 - поправка приймається за табл. 1 3. Те ж саме Шумові характеристики ШХ ГШУ невідомі ШХ ГШУ приймаються за технічними даними продуктивності потужності габаритам подібних машин наприклад за РД 12.23. 102-85 та ін. . Очікувані рівні шуму визначаються аналогічно п. 2 табл. 4 4. У гірничих виробках Шумові характеристики визначені в заводських умовах Lрд дБ Li = Lрз +Аi дБ дБА; Де Аi поправка на вимірювання ШХ у шахтних умовах дБ дБА. Для очисних комбайнів та скребкових конвеєрів А1 - 5; для прохідницьких комбайнів навантажувальних машин бурильних установок та бурових станків Аi = 20; для ручних машин вентиляторів місцевого провітрювання та іншого підземного ГШУ Аi = 10 Примітка. За умови розташування робочого місця на відстані г понад 1 м від джерела шуму необхідно від рівнів визначених за табл. 4 відняти значення поправки ?2 наведене в табл. 5. Таблиця 5 Значення ?2 = f г Місце розміщення джерела шуму Значення поправки ?2 в дБ у розрахунковій точці на відстані г від джерела м 1 3 5 10 20 50 100 200 500 1000 Очисний вибій 1 2 6 16 23 42 Підготовча виробка 1 2 3 7 15 43 Приміщення шахтної поверхні об'ємом м3: меншим за 200 6 6 6 6 - ~ від 200 до 1000 9 9 9 9 9 - понад 1000 8 15 18 21 24 - - - - Територія шахтної поверхні 8 15 19 23 27 35 40 47 53 . Параметри вібрації на робочому місці або в місцях конЯ такту приймаються за результатами вимірювань на корпуН сах ГШУ. 20. Відповідність фактичних рівнів шуму та вібрація нормативним оцінюється за формулою: Li-Ln дБ 5 де Ln - допустимий рівень шуму вібрації дБ дБА; у разі Li - Ln > 0 вимагається покращення умов працi шахтарів; у разі Li - Ln < 0 застосування заходів щодо шумозахисту та віброзахисту не вимагається. 21. Потрібна ефективність засобів та способів шумовіброзахисту визначається за співвідношенням: ?Lтр = Li - Ln + 5 дБ; дБА. 6 V. Засоби та методи захисту від шуму та вібрації 22. У процесі розробки шумовібробезпечної техніки повинні використовуватися засоби що знижують шум та вібрацію: а точна обробка деталей; б балансування елементів та вузлів машини; в засоби що знижують шум механічного аеродинамічного електромагнітного гідромеханічного походження залежно від характеру шумоутворення ; г малозвучні композитні матеріали та ін. 23. Засоби та методи колективного захисту поділяються на: а акустичні; б архітектурно-планувальні; в технічні; г організаційні. 24. Акустичні засоби захисту поділяються на засоби звукоізоляції звукопоглинання віброізоляції демпфірування. 25. Архітектурно-планувальні методи включають: а раціональні акустичні вирішення планувань будівель та генеральних планів об'єктів; б раціональне розміщення технологічного обладнання машин та механізмів раціональне розміщення робочих місць. 26. Організаційно-технічні методи захисту включають: а застосування малошумних технологічних процесів зміна технології виробництва способу обробки та транспортування матеріалів та ін ; б застосування засобів дистанційного керування та автоматичного контролю; в застосування малошумних машин зміна конструктивних елементів машин їх збірних одиниць; г удосконалення технології ремонту та обслуговування машин; д дотримання режимів праці та відпочинку працівників на шумних робочих місцях. 27. Шумовібробезпека праці на підприємствах вугільної промисловості повинна забезпечуватися: а додержанням правил та умов експлуатації машин та ведення технологічних процесів використанням машин та устаткування за призначенням; б підтримкою технічного стану ГШУ та параметрів технологічних процесів на рівні вимог НТД своєчасним проведенням планово-попереджувальних ремонтів; в удосконаленням режимів роботи машин та елементів виробничого середовища виключенням контакту працюючих з вібруючими поверхнями за межами робочого місця; г покращенням умов праці зниженням або виключенням дії супровідних неблагодійних чинників; д контролем шумових та вібраційних характеристик машин та шумовібраційного навантаження на робітника. VI. Профілактика шумової та вібраційної захворюваності 28. Заходи щодо профілактики шумової та вібраційної захворюваності регламентуються нормативами та вказівками органів охорони здоров'я і містять вікові обмеження та професійний відбір тих хто влаштовується на роботу медичні огляди за участю лікарів зі спеціальностей: терапевт невропатолог отоларинголог хірург офтальмолог. 29. Для захисту органа слуху від шуму застосовуються шахтарська захисна каска з закріпленими на ній протишумовими навушниками протишумові вкладиші фіксованої форми типу «Грибок» волокняні тампони типу «Беруши» та інші засоби індивідуального захисту від шуму ЗІЗОС . Застосування ЗІЗОС рекомендується робітникам наступних професій. Вкладиші типу «Беруши» - усім працівникам вугільних шахт що підлягають впливу виробничого шуму з рівнем до 100-105 дБ. Вкладиші з еластичних полімерних матеріалів - виконуючим роботи не пов'язані з тяжкою фізичною працею та таким що не мають протипоказань. Захищають від шуму з рівнем до 105-110 дБ. Навушники незалежні - робітникам що обслуговують шахтні стаціонарні установки що створюють шуми з рівнем до 120-125 дБ а також особам яким протипоказане використання вкладишів. Навушники вмонтовані робітникам що обслуговують перфоратори бурильні установки а також прохідницьке устаткування з пневматичною енергією. ЗІЗОС видаються для індивідуального користування особам що потребують їх регулярного носіння протягом усієї або частини робочої зміни коли рівні шуму перевищують встановлені допустимі значення. ЗІЗОС можуть використовуватися як «чергові». У разі передачі ЗІЗОС іншій особі необхідна їх дезинфекція. Остаточне рішення щодо застосування ЗІЗОС приймається медичними працівниками на підставі результатів медичного огляду та аудіометричного обстеження працюючого. Особам що страждають на захворювання середнього вуха а також підвищеною подразнювальністю шкіри слухового каналу застосування вкладишів не рекомендується. Видавання прийом та санітарна обробка ЗІЗОС здійснюється працівниками респіраторної або спеціально навченим персоналом. 30. Основні положення режиму праці та відпочинку наводяться у табл. 6. Таблиця 6 Режими праці та відпочинку шахтарів що зазнають дії шуму та вібрації Режим праці Заходи щодо обмеження часу впливу шуму та вібрації 1 2 Внутріш-ньозмінний Тривалість робочої зміни на підземних роботах не повинна перевищувати 6 годин на поверхневих роботах - 8 годин. Під час роботи з шумоактивними та або віброак-тивними ручними машинами співвідношення сумарного часу роботи та перерв повинно бути не меншим ніж 1:1; в умовах підвищених температур понад 26°С повинен враховуватися час виконання робіт не пов'язаних із впливом вібрації та шуму Добовий Відпочинок між змінами повинен бути не меншим подвійної тривалості робочої зміни. Роботи у нічну зміну повинні скорочуватися. Не дозволяються понаднормові роботи Тижневий Перехід Із однієї робочої зміни до іншої варто планувати не частіше ніж через 5-6 днів Місячний Загальна тривалість робіт пов'язаних із впливом шуму та вібрації не повинна перевищувати 18 робочих днів на місяць. Вихідні дні потрібно планувати рівномірно протягом місяця У разі неможливості впровадження рекомендованих внутрішньозмінних режимів праці за погодженням з органами охорони здоров'я можуть розроблятися та впроваджуватися інші форми обмеження часу роботи в шумоне-безпечних або вібронебезпечних умовах праці. 31. Одним з дійових та ефективних заходів щодо профілактики шумової та вібраційної патології є підвищення захисних сил організму. Ці заходи спрямовані на зменшення втомлюваності підвищення працездатності відновлення порушеного обміну речовин покращення периферійного кровообігу. До таких засобів належать: а комплекс фізіотерапевтичних процедур ультрафіолетове опромінення масаж лікувальна гімнастика теплові гідропроцедури та ін. ; б курс вітамінопрофілактики; в санація в санаторіях-профілакторіях; г санаторно-курортне лікування. 32. Основні лікувально-профілактичні заходи для гірників шумонебезпечних та вібронебезпечних професій наведені в табл. 7. Таблиця 7 Лікувально-профілактичні заходи для гірників шумонебезпечних та вібронебезпечних професій Ступінь шумовіброне-безпеки робіт Група ризику розвитку профпатолоґії Стажові групи: 1 - до 1 року 2 - 1-4 роки 3 - 5-9 років 4 - 10 та більше років Лікувально-профілактичні заходи та їхня періодичність 1 2 3 4 І - малоне-безпечні умови праці І - мінімальний ризик 1-4 1. Загальнооздоровчий комплекс заняття фізкультурою загартовування психопрофілактика та ін. -постійно 2. Профілактичний курс полівітамінів ультрафіолетове опромінення - 1 раз на рік весною в умовах медпункту II - серед-ньонебезпечні умови праці II - підвищений ризик 1-4 пп.1-2 плюс: 3. Масаж самомасаж рук. 4. Введення адаптогенів 2 рази на рік у весняний та осінній періоди в умовах медпункту III - високо-та особливо-небезпечні умови праці III - високий ризик 1 пп.1-4 плюс: 5. Теплові гідропроцедури під час роботи з перфораторами -2 рази на рік в осінній і зимовий періоди в умовах санаторію-профілакторію 6. Сухе нагрівання рук під час роботи з відбійними молотками та свердлами 2 рази на рік в осінній та зимовий періоди в умовах санаторію-профілакторію 2-3 пп.1-6 плюс: 7. Лікувальна гімнастика 8. Фізіотерапевтичний комплекс на сферу соскоподібних відростків іонофорез струми Вернара та ін. в осінньо-зимовий період: 1-й раз у медпункті 2-й раз в умовах санаторію-профілакторію 4 пп.1-8 плюс: 9. Спазмолітики та ганг-ліоблокатори під час дії високочастотної вібрації 10. УВЧ на «комірцеву зону» грязеві парафінові голчасті аплікатори сульфідні та нафталанові ванни масаж плечового поясу під час дії низько- та се-редньочастотної вібрації . Обов'язкове обстеження та -лікування один раз на рік в умовах стаціонару та один раз в умовах сана-торію-профілакторію в зимовий період .