ДНАОП 1.1.30-5.37-96

ДНАОП 1.1.30-5.37-96 Інструкція із запобігання самозапалюванню, гасіння та розбирання породних відвалів

ДНАОП 1.1.30-5.37-96 ІНСТРУКЦІЯ ІЗ ЗАПОБІГАННЯ САМОЗАПАЛЮВАННЮ ГАСІННЯ ТА РОЗБИРАННЯ ПОРОДНИХ ВІДВАЛІВ До § 652 Правил безпеки у вугільних шахтах І. Загальні положення 1. На кожний породний відвал належить мати паспорт у якому відображаються відомості про форму час пуску та зупинки проектні та фактичні параметри висоту площу основи об'єм кількість складованої породи тепловий стан горить або не горить та деформації. До паспорту додається топографічний план поверхні з нанесенням межі механічної захисної зони побудова якої провадиться згідно з цією Інструкцією. Змінні показники породних відвалів повинні уточнюватися щорічно. II. Запобігання самозапалюванню породних відвалів 2. Основними напрямами запобігання самозапалюванню породних відвалів є: а зменшення вмісту горючих речовин у відвальній масі за рахунок покращення технології виймання вугілля та його збагачення; б утворення щільних повітронепроникних відвалів шляхом пошарового складування порід їх перешарування та ущільнення замулювання або засипання нижніх пористих частин відвалів негорючими матеріалами. Як негорючі матеріали використовуються глина пісок інертний пил глинисті та піщано-глинисті сланці охолоджена зола котельних установок перегоріла охолоджена порода відвалів та ін. 3. Для запобігання розповсюдження горіння із суміжного відвалу що горить на закладений або діючий відвал що не горить влаштовується пожежний бар'єр. Пожежний бар'єр відсипається з негорючих матеріалів глини піску охолодженої золи котельних установок та повністю перегорілої породи з вмістом класу крупності 0 6 мм не менше як 25% або створюється промулюванням відвальної маси на сполученні відвалів глинистою пульпою із співвідношенням Т:Р=1:6...1:8 за об'ємом через ін'єктори розміщені по сітці 1 5x1 5 м. Ширина пожежного бар'єра не менше як 5 м. 4. Запобігання самозапалюванню плоских породних відвалів забезпечується дотриманням пожежобезпечних параметрів під час їх формування. Пожежобезпечні параметри товщина відсипаного шару ширина заходки термін ізоляції бічних укосів ступінь ущільнення відвальної маси розміри ізолюючого покриття на укосах та горизонтальній частині встановлюються МакНДІ конкретно для кожного відвалу залежно від фізи-ко-хімічних властивостей відвальної маси геометричних параметрів відвалу та технології його формування. У тому разі коли для породного відвалу пожежобезпечні параметри не встановлені товщина ізолюючого покриття на укосах повинна бути не меншою як 0 4 м якщо кут укосу 20° і не меншою як 0 8 м якщо кут укосу 40° а товщина відсипаного шару не повинна перевищувати* а 1 м - на індивідуальному шахтному відвалі; б 0 75 м - на відвалі спільному для шахти та збагачувальної фабрики; в 0 5 м - на індивідуальному відвалі збагачувальної фабрики. Як ізолюючий матеріал використовується глина суглинок або суміш глини з відвальною масою у співвідношенні 1:3. 5. Запобігання самозапалюванню плоского відвалу під час комбінованого відвалоутворення коли плоский відвал формується з приєднанням до загашеного терикона або такого що не горить а постачання породи на нього здійснюється рейковим транспортом терикона в сполученні з її перепуском по рештаках металевих листах досягається застосуванням заходів рекомендованих для плоских відвалів; при цьому одночасне виконання робіт на одній із сторін терикона з перепуску породи та її планування не дозволяється. 6. Запобігання самозапалюванню териконів і хребтопо-дібних відвалів здійснюється періодичним зашламовуван-ням їх нижнього пористого поясу 1 5 висоти відвалу породою дрібних класів змитою з верхньої та середньої частин відвалів або засипанням цього поясу негорючими матеріалами. Ш. Гасіння породних відвалів що горять 7. Гасіння териконів та хребтоподібних відвалів що горять проводиться переформуванням їх у відвали плоскої форми або промуленням поверхневого шару порід. 8. Гасіння плоских відвалів що горять здійснюється промулюванням поверхневого шару порід або зрізанням укосів у верхній частині відвалу. 9. Окремі поверхневі осередки горіння на відвалах усіх форм знищуються засипанням негорючими матеріалами або промулюванням а на відвалах плоскої форми ліквідуються ще й вийманням. 10. Роботи з гасіння породних відвалів дозволяється здійснювати після обстеження робочих місць щупами з метою виявлення тріщин порожнин і т. ін. Виявлені небезпечні ділянки повинні оконтурюватися попереджувальними знаками. 11. Гасіння породних відвалів що горять починається із зрошення водою для охолодження порід поверхневого шару на глибину 0 1-0 2 м до температури нижче як 80°С. При цьому витрати води приймаються з розрахунку 'не менше як 50 л/м^ поверхні що горить. 12. Для відведення дренуючої води передбачається риття канав на відстані 10 30 м від підніжжя відвалу. 13. Відвал вважається загашеним коли температура порід на глибині до 2 5 м від поверхні не перевищує 80°С і не зростає з часом. Гасіння териконів та хребтоподібнях відвалів 14. Технологія гасіння териконів і хребтоподібних відвалів що горять переформуванням їх у відвали плоскої форми включає в себе змивання порід з їх вершини гідро-монітором зниження висоти відвалів переміщенням попередньо охолоджених порід під укіс охолодження інших порід через^верхній горизонтальний майданчик. 14.1. Якщо вершина відвалу складена розпеченими породами та такими що горять то їх перед змиванням додатково охолоджують зрошенням водою до температури 150°С на глибину 2 5-3 0 м; витрати води при цьому приймаються не менше як 300 л на 1 м2 поверхні відвалу. 14.2. Змивання порід здійснюється гідромонітором з дистанційним управлінням який установлюється безпосередньо біля вершини терикона. Вершина розмивається шарами товщиною не більшою як 2 5 м до зниження висоти відвалу на 5-10 м. 14.3. Зниження відвалу здійснюється горизонтальними шарами шляхом переміщення породи під укіс бульдозером екскаватором . Улаштування початкового в'їзду дозволяється лише по хвостовій частині терикона. 14.4. Порода кожного з горизонтальних шарів перед переміщенням під укіс охолоджується до температури 80°С. Витрата води складає в середньому 1500 л/м3 нагрітої породи. 15. Технологія гасіння териконів та хребтоподібних відвалів що горять промуленням включає ін'єктування пульпи суспензії у поверхневий шар середньої та верхньої частини відвалу та ізоляцію його нижньої частини породою дрібних класів або грунтом негорючим матеріалом . Технологія використовується під час гасіння териконів та хребтоподібних відвалів висотою до 40 м які не схильні до інтенсивного горіння. 15.1. Ін'єктування здійснюється у напрямі від хвостової частини терикона до лобової. Гасіння осередків горіння здійснюється у напрямі від їхньої периферії до центру. Встановлення ін'єкторів у центрі осередку або в зоні горіння не дозволяється. Ін'єктори розміщуються по сітці 2x2 або 3x3 м та забиваються у відвал на глибину 1 8-2 0 м. 15.2. Ізоляція нижньої пористої частини териконів і хребтоподібних відвалів здійснюється шляхом ущільнення породою дрібних класів що змивається струменем глинистої пульпи суспензії з їх гребеня. ' Гасіння плоских відвалів 16. Укоси плоского відвалу що горять та прилегла до них горизонтальна частина шириною 5 6 м промулюють-ся пульпою суспензією через Ін'єктори. Ін'єктування плоских відвалів провадиться відповідно до параметрів указаних для териконів та хребтоподібних відвалів. Горіння на горизонтальній частині плоского відвалу ліквідується промуленням шару порід пульпою суспензією через траншеї. IV. Розбирання породних відвалів 17. Розбирання породних відвалів дозволяється шарами ярусами у низхідному порядку після зупинки їх експлуатації та здійснюється за допомогою бульдозерів екскаваторів причіпних тракторних та самохідних скреперних агрегатів і гідромоніторів. Розбирання породних відвалів прямим вибоєм в укіс від основи не дозволяється. Скреперні установки дозволяється застосовувати під час розбирання відвалів що не горять або таких що загашені за відсутності спечених порід та забезпеченні ефективного пилоподавлення. Буропідривні роботи для розпушування відвальної маси та подрібнення негабаритних кусків під час розбирання відвалів повинні здійснюватися за проектом складеним згідно з вимогами «Єдиних правил безпеки при підривних роботах». 18. Розбирання відвалу бульдозерами здійснюється горизонтальними шарами. Після зниження відвалу до висоти 25-30 м дозволяється розбирання похилими до 15° шарами. Завантаження породи у транспортні засоби здійснюється бульдозерами у сполученні з беззатворними бункерами естакадами та за допомогою екскаваторів. Транспортування породи до місця завантаження або нового складування дозволяється самохідними та причіпними колісними скреперами. 19. При розбиранні відвалу екскаваторами висота уступів не повинна перевищувати 4 м. 20. При комбінованому способі розбирання породних відвалів після пошарового зниження висоти до 12-15 м за допомогою бульдозерів подальше розбирання здійснюється екскаваторами з безпосереднім завантаженням породи у транспортні засоби. 21. Охолодження нагрітих порід та зниження висоти відвалу протягом його розбирання здійснюється згідно з пп.11 та 14 цієї Інструкції. V. Контроль теплового стану породних відвалів 22. З метою виявлення можливих осередків самонагрівання та своєчасного вжиття заходів для запобігання самозапалюванню порід здійснюється контроль теплового стану відвалів температурна зйомка . На діючих відвалах що не горять виміри температур проводяться тричі на рік травень липень вересень . При обстеженні теплового стану породних відвалів точки вимірів температур розташовуються за схемою наведеною на мал. 1. Додаткові точки вимірів розташовуються у можливих видимих осередках самонагрівання. Виміри температур здійснюються на глибині 0 5 м від поверхні. Не дозволяється щоб температура порід окремих ділянок перевищувала температуру навколишніх порід більше ніж на 5°С або була вищою за 45°С. 23. На діючих відвалах що горять виміри температур проводяться двічі на рік травень вересень а на недіючих що горять - один раз на рік вересень . Порядок вимірів викладений у п. 22. Результати вимірів температури використовуються для визначення об'єму маси що горить необхідної для розробки проектів гасіння та об'єму викидів шкідливих речовин згідно з «Тимчасовим методичним посібником для виявлення джерел забруднення атмосфери здійснення вимірів викидів шкідливих речовин на підприємствах вугільної промисловості». 24. Перед початком робіт із гасіння або розбирання породних відвалів що горять здійснюються температурні зйомки на поверхні та на глибині 0 5 1 5 та 2 5 м. Розташування точок вимірів температури наводиться в п. 22. 25. Роботи з гасіння та розбирання породних відвалів проводяться при систематичному контролі температури порід шару що розбирається. Температура порід що переміщуються бульдозером або розбираються екскаватором не повинна перевищувати 80°С. 26. Температурні зйомки дозволяється проводити тільки після обстеження поверхні робочих місць щупами з метою виявлення тріщин порожнин і т. ін. Виявлені небезпечні ділянки повинні оконтурюватися попереджувальними знаками. Забороняється проведення температурної зйомки на породних відвалах у зоні відсипки порід під час роботи відкатки а також під час атмосферних опадів та оледенінні укосів. VI. Визначення механічної захисної зони породних відвалів 27. Ширина механічної захисної зони для будь-якої точки контура відвалу окрім точок хвостової частини терикона при різниці висотних позначок від 10 до 28 м постійна І дорівнює 20 м при різниці висотних позначок понад 28 м визначається за формулою: В = 2 5Н - 50 1 де В ширина механічної захисної зони у плані м; Н - різниця висотних позначок верхньої та нижньої точок укосу м. Межа механічної захисної зони одинарного терикона визначається наступним чином мал. 2 . З точок Б і Г до бічних твірних АБ та АГ проводяться перпендикуляри на яких у масштабі відкладаються відрізки АА1 та АА2 що відповідають 20 м та відрізки ББ1 та ГТ1 що відповідають ширині В механічної захисної зони. Кінці відрізків Мал. 1. Приблизні схеми розміщення точок вимірів температур на породних відвалах: а - терикон; б - хребтовидний відвал; в - плоский відвал Мал. 2. Схеми побудови механічної захисної зони: а - терикон; б - хребтовидний відвал; в - плоский відвал з'єднуються прямими А1Б1 та А2 Г1 що являють собою межу механічної захисної зони біля бічних частин терикона. У лобовій частині терикона з точки О1 що є проекцією першини через кожні 15° проводяться промені на яких у масштабі відкладаються відрізки m 1n1; m2n2; ...; mn nn що відповідають ширині В механічної захисної зони. Кінці відрізків з'єднуються плавною лінією Б1Г1 яка являє собою межу механічної захисної зони у лобовій частині терикона. Межею механічної захисної зони торцевих частин хреб-юподібного відвалу є плавні криві Б1ГІ та СІД1 див. мал. 2 . Порядок побудови їх такий самий як і для лобової частини терикона. Для іншої частини хребтоподібного відвалу а також для плоского відвалу побудова межі механічної захисної зони полягає в наступному. Незалежно від кривизни контуру основи відвалу через кожні 20 м проводяться прямі у напрямі перпендикулярному контуру відвалу на яких відкладаються у масштабі відрізки k1 L1; k2 L2;- kn Ln відповідають ширині механічної захисної зони. Кінці відрізків з'єднуються плавною лінією. Межа механічної захисної зони будується для кожного відвалу при цьому в місці взаємного накладання зон приймають контур зони більш віддалений від відвалу. 28. Механічна захисна зона може зменшуватися тільки для недіючих породних відвалів що не горять з кутами укосів не більшими як 36° та коефіцієнтом запасу стійкості укосів не нижче як 1 3 за умови що після зупинки Ібо гасіння пройшло не менше трьох років. У цьому випадку ширина механічної захисної зони повинна бути не нижчою значення визначеного за формулою: В = Н 0 3+0 5 сtga 1- 0 5 сtgа 2 Де a 1- кут укосу відвалу після тривалого вивітрювання а - фактичний кут укосу відвалу град. Кути укосів визначаються за подовжним та поперечним розрізами відвалу. Коефіцієнт запасу стійкості укосів розраховується згідно з «Методичними вказівками щодо визначення кутів нахилу бортів укосів уступів та відвалів кар'єрів які будуються.та експлуатуються». Для захисту прилеглої до породного відвалу території від зливових потоків що стікають з укосів та від скочуваних окремих кусків відвальної маси по контуру рекомендованої зони відсипається дамба висотою до 2 м. Між дамбою та укосом відвалу обладнується водовідвідна канава для стоку атмосферних вод. Рішення щодо зменшення розміру механічної захисної зони приймається спеціальною комісією у складі головного інженера шахти інспектора Держнаглядохоронпраці і представника місцевого органу влади та оформляється у вигляді акта. КНИГА ОГЛЯДУ СТВОЛІВ ШАХТ До § 171 Правил безпеки у вугільних шахтах Шахта Виробниче об'єднання комбінат трест Почата 19 р. Закінчена 19 р. Пояснення до ведення книги У книзі записуються всі зауваження несправності пошкодження провідників та кріплення ствола а також трубопроводів та порушення у прокладці кабельних ліній що заважають нормальній роботі підйому. У графі 8 зазначається час у годинах та хвилинах зупинки підйому для усунення пошкодження. У графі 9 ставиться підпис головного-інженера шахти після ліквідації пошкодження із зазначенням дати. Книга повинна бути пронумерована прошита та стверджена печаткою шахти. Дата огляду Стан кріплення та ар-му-ван-ня Час ви-яв-лен-ня пош-код-жен-ня Характер ПОШ-- код-жен-ня Причина пош-код-жен-ня Підписи того хто здійснював огляд і особи відповідальної за стан ствола Заходи щодо усунення пошкоджень Тривалість зупинки підйому год хв Підпис головного інженера шахти 1 2 3 4 5 6 7 8 9 КНИГА ОГЛЯДУ ВЕНТИЛЯЦІЙНИХ УСТАНОВОК І ПЕРЕВІРКИ РЕВЕРСУВАННЯ До § 212 213 Правил безпеки у вугільних шахтах Місце установки Шахта Виробниче об'єднання комбінат трест концерн асоціація Почата р Закінчена р. Пояснення до ведення книги Для кожного вентиляторного агрегату в книзі відводиться окрема сторінка. Книга повинна бути прошита та стверджена печаткою а сторінки пронумеровані. Огляд вентиляційної установки У графі 2 записуються дефекти виявлені при огляді вентиляторів двигунів контрольно-вимірювальних приладів реверсивних та перемикаючих пристроїв пускорегулюючої апаратури апаратури дистанційного та автоматизованого управління каналів фундаментів та будівлі. Приймання вентиляційної установки після ремонту здійснює головний механік шахти. Підписи про приймання та зауваження заносяться до графи 6. Перевірка реверсивних перемикаючих та герметизуючих пристроїв і реверсування вентиляційного струменя Графи 1-4 заповнюються під час перевірки реверсивних перемикаючих та герметизуючих пристроїв і реверсування вентиляційного струменя. У графі 4 зазначається час витрачений на зупинку вентиляторного агрегату та перемикання реверсивних пристроїв. Графи 5-7 заповнюються під час перевірки реверсування вентиляційного струменя. Тип вентилятора та номер агрегату Огляд вентиляційної установки Дата огляду Дефекти виявлені під час огляду вентиляційної установки Підпис особи яка здійснювала огляд Застосовані заходи щодо усунення дефектів Підпис особи що усунула дефекти. Дата закінчення робіт Зауваження ІТП 1 2 3 4 5 6 Перевірка реверсивних перемикаючих та герметизуючих пристроїв і реверсування вентиляційного струменя Дата перевірки Дефекти виявлені під час перевірки реверсивних перемикаючих та герме- тизуючих пристроїв під час огляду каналу Намічені заходи щодо усунен- дефектів Тривалість переведення вентиляційної установ- ки на реверсивний режим хв Тривалість зміни напряму вентиля- струменя хв Кільість повітря що надходить до шахти після реверсування вентиляційного струменя Підписи осіб що здойснювали пере вірку Вказівки головного інженера шахти М3/С % від кіль-кості повітря при нормальному режимі 1 2 3 4 5 6 7 8 9 КНИГА ОБЛІКУ РОБОТИ ВЕНТИЛЯЦІЙНОЇ УСТАНОВКИ До § 214 Правил безпеки у вугільних шахтах Місце установки Шахта Виробниче об'єднання комбінат трест концерн асоціація Почата р Закінчена р. Пояснення до ведення книги Книга ведеться черговим машиністом вентиляційної установки або особою що обслуговує пульт дистанційного управління та контролю роботи вентиляційної установки. Покази вимірювальних приладів графи 4-6 повинні заповнюватися черговим машиністом кожні 2 год. У графі 9 записуються помічені машиністом порушення в стані установки. Для автоматизованих вентиляційних установок у графах 4-6 реєструються лише сигнали про відхилення режиму роботи установки від заданих параметрів а у графі 2 - час їх надходження. Графи 4 та 5 на установках оснащених самописними приладами не заповнюються. Черговим машиністом або особою що обслуговує пульт дистанційного управління на початку кожної зміни на діаграмах самописних приладів робиться позначка із зазначенням дати та часу. Форма книги Тип вентилятора та номер агрегату Дата Час год хв Номер працюючого агрегату Показання вимірювальних приладів Температура під шипни ків 'с Зупинки вентиля торрних агрегатів Помічені порушен ня у стані агрегатів підшипників двигуна та ін. Підпис чергового або особи що обслуговує пульт дистанційного управління та конт ролю роботи вентиляційної установки Підпис машиніста що прийняв зміну 3аува -ження ГГП тиск даПа мм вод.ст. подача м3/с тривалість з якого по який час причини 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 КНИГА ВИМІРІВ МЕТАНУ ТА ОБЛІКУ ЗАГАЗУВАНЬ ПІДВИЩЕНИХ КОНЦЕНТРАЦІЙ ВУГЛЕКИСЛОГО ГАЗУ До § 235 266 268 Правші безпеки у вугільних шахтах Шахта Виробниче об'єднання комбінат трест концерн асоці- ація Категорія за газом Почата р. Закінчена р. Пояснення до ведення книги 1. Книга складається з чотирьох розділів: форма 1 призначена для реєстрації результатів вимірів концентрації метану; форма 2 - для обліку загазувань; форма 3 - для обліку суфлярних видалень метану та раптових руйнувань порід підошви з проривом метану проривів метану ; форма 4 - для обліку підвищених концентрацій СО2. На негазових шахтах книга складається з одного розділу форма 4 і називається «Книга обліку підвищених концентрацій вуглекислого газу». 2. Записи в книзі здійснюють начальник дільниці ВТБ його заступник або помічник. 3. Форма 1 заповнюється щоденно при цьому з наряд-путівок переносяться до книги результати вимірювань лише у наступних пунктах: у надходжуваних на виїмкові дільниці вентиляційних струменях; у надходжуваних до очисних виробок вентиляційних струменях при послідовному провітрюванні лав для других за ходом руху вентиляційного струменя лав ; у вихідних з очисних виробок та виїмкових дільниць вентиляційних струменях за відсутності реєстрації теле-інформації датчиків метану. Для вихідних струменів очисних виробок в одній графі записуються у вигляді дробу два значення концентрації: у чисельнику - максимальне у знаменнику середнє. Через кожні 10 днів начальник дільниці незалежно від щозмінного ознайомлення із вмістом газу у виробках за наряд-путівками знайомиться з результатами вимірів концентрації за декаду та розписується у відповідній графі. 4. У формі 2 реєструються випадки загазування виробок. У графі 2 крім найменування пласта дільниці виробки в яких виявлено накопичення метану загазування зазначається вид загазування місцеве шарове або загальне та місце загазування привибійний простір куток купол за кріпленням сполучення лави з вентиляційним штреком тощо . У графі 6 зазначається час що пройшов з моменту виявлення загазування визначається під час розслідування причин загазування до повного розгазування. У графі 11 записуються заходи щодо запобігання загазуванню із зазначенням обсягів термінів виконання робіт та осіб що відповідають за їх виконання. У графі 12 підписуються начальник дільниці ВТБ і начальник технологічної дільниці у виробках якої сталося загазування. 5. У формі 3 реєструються всі випадки суфлярних виділень та проривів метану з підошви гірничих виробок у порядку їх виникнення. Нумерація суфлярних виділень проривів ведеться загальна по шахті. На планах гірничих робіт місце суфлярного виділення прориву позначається червоним колом зазначається його порядковий номер і дата виникнення. Реєстрація кожного суфляра прориву здійснюється не пізніше наступного дня з подальшим доповненням у разі отримання нових даних про нього. У графі 2 показується вид метановиділення: суфляр або прорив метану. Розпізнавальними ознаками прориву метану з підошви є наявність «свіжих» техногенних тріщин у підошві виробок підняття порід підошви. У графі 4 крім місця виникнення суфляра прориву відносно вибою виробки показується звідки здійснювалося виділення метану - з пласта або з порід покрівлі підошви виробки. У графи 5 та 6 заносяться результати вимірів концентрації метану та кількості повітря після отримання про них нових даних а також дата здійснення вимірів. Кількість газу під час дії суфляра прориву визначається з різниці кількості газу виміряного перед місцем виділення метану та за ним. Для цього у зазначених пунктах виробки одночасно вимірюються кількість повітря та концентрація метану. Якщо виміри перед місцем виділення метану здійснити неможливо кількість визначається за різницею кількості метану що виділявся з виробки до появи в ній суфлярного виділення прориву та при діючому суфлярі прориві . Перший приймається за результатами найближчого планового виміру а другий визначається безпосереднім вимірюванням кількості повітря та концентрації метану. 6. У формі 4 реєструються всі випадки підвищених концентрацій вуглекислого газу у виробках негазових шахт. Реєстрація здійснюється не пізніше наступного дня з моменту виявлення у виробках підвищеного вмісту вуглекислого газу з подальшим доповненням у разі отримання нових даних. До графи 5 заносяться результати вимірів кількості повітря здійснених у виробці в якій мали місце підвищені концентрації вуглекислого газу. Результати вимірів концентрації вуглекислого газу заносяться до графи 6. Форма 1 Результати вимірів концентрації метану Найменування та № дільниці Місяць рік Найме- нування виро бки Результати вимірів концентрації метану % Число випадків переви- щення норм вмісту мета- ну за місяць Підпис начальника Діль ниці за І II ПІ декади Підпис головно го Інженера шахти При мітки Числа місяця 1 2 3 - 4 зміни I II III IV I II III IV I II III IV - I II III IV Форма 2 Облік загазувань Дата та чгй Р нм явлення загазування год хв Найме- нування пласти дільниці виробки Вміст метану в місці загазуванн Причина загазування. Вид загазування технологічне аварійне Три ва-лість загазування год хв Втрати через загазу вання Підписи відповідальних осіб за Заходи Підписи началь- Місце виміру Максимальна концентрація У проведенні віробок Відобутку т Розгазування розслідування щодо запобігання загазувань ників технологічної дільниці та дільниці втв Підпис головного Інженера шахти 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 Форма 3. Облік суфлярних виділень та проривів метану Номер суфляра прориву дата та час виникнення Вид метановиділення суфляр прорив Назва та символ пласта Найменування виробки Місце виникнення суфляра прориву у виробці Концентрація метану у вихідному з виробки струмені під час дії суфляра про риву % Кількість повітря м3/хв Максимальна зареестрована кількість метану м3/хв Тривалість дії суфляра прориву діб Роботи що проводились у виробці перед суфлярним виділенням проривом мета ну Геологічні порушення наявні у місці чи поблизу суфляра про риву Заходи що здійснювалися під час ліквідації суфлярного виділення прориву Підпис начальника дільниці ВТБ та начальника технологічної дільниці Пілпис головно го інженера 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 Форма 4 Облік підвищених концентрацій вуглекислого газу Назва виробки із зазначенням місця де виявлена підвищена концентрація Дата та час виявлення підвище ної концентрації Дата та час здійснення вимі рів Результати вимірів Час протягом якого спостерігалася підвищена концентрація год Причини появи підвищеної концентрації Заходи здійснені для ліквідації підвищеної концентрації Підпис начальника дільниці ВТБ та начальника технологічної дільниці Підпис головного інженера Місце виміру Кількість повітря м3/хв Концентрація вуглекислого газу % 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 ВЕНТИЛЯЦІЙНИЙ ЖУРНАЛ До § 262 Правил безпеки у вугільних шахтах Шахта Виробниче об'єднання комбінат трост концерн асоціація Категорія шахти за газом Відносна газовість м3т Початий р Закінчений р. Пояснення до ведення журналу 1. Вентиляційний журнал складається із трьох розділів: у розділі І реєструються дані про режими роботи вентиляторів шахти; у розділі II наводяться характеристика провітрювання нентиляційної мережі шахти та розподіл повітря по виробках; у розділі III наводяться характеристика провітрювання тупикових виробок та дані про час провітрювання після підривних робіт. 2. У розділі І крім режимів роботи вентиляторів форма 1 реєструється показник трудності провітрювання шахти. Для кожної вентиляційної установки відводиться окрема сторінка; окрема сторінка відводиться також кожному резервному вентиляторові якщо його тип або розміри підрівняються від робочого. Не менше одного разу на місяць повинні визначатися подача та тиск кожного вентилятора що записуються у графи 2 та 3 форми І За наявності самописного витратоміру до журналу заносяться його показання. Безпосередньо подачу вентилятора в цьому разі можна вимірювати один раз на квартал. Форма І Розділ І. Режим роботи вентиляторів. Вентиляційна установка № 1. Місце розташування вентиляційної установки 2. Тип вентилятора 3. Діаметр робочого колеса вентилятора м 4. Частота обертання робочого колеса хв -1 5. Кут встановлення лопаток робочого колеса градус 6. Кут встановлення лопаток напрямного апарату градус 7. Трудність провітрювання шахти - показник nпит кВт с/м3 Дата Подача ве нти -лятора М3/ХВ Тиск даПа Аеродинамічний опір даПа с2/м6 кц Віза та розпорядження головного інженера шахти Підпис виконавця 1 2 3 4 5 6 За даними подачі вентилятора Q м3/хв та тиску hв даПа розраховується аеродинамічний опір К даПас2/м" кіломюргів кц на який працює ця вентиляційна установка R = 3600 h в/Q в2 . Значення аеродинамічного опору записується до графи 4. Якщо режим роботи вентилятора задовільний то в графі 5 головний інженер шахти ставить свою візу. Якщо тех-нічний керівник підприємства вважає за необхідне здій-снити заходів щодо зміни режиму роботи вентилятора або аеродинамічного опору шахти то в цій графі він дає вказівки головному механіку шахти начальнику дільниці ВТБ або начальнику відповідної дільниці. У кінці розділу І записується значення показника ппит який характеризує трудність провітрювання шахти. Величина ппит визначається один раз на рік і розраховується за формулою: ? Qв hв nпит=100 ? Qділ +? Qт.в.+ ? Qзаг.в.+ ? Qпід.в.+ ? Qк де nпит питома потужність що витрачається на подачу 1 м3/с корисно використовуваного повітря кВтс/м3; ? Qв hв - сума добутків фактичних подач вентиляторів Qв м /хв на тиски hв даПа ; ? Q діл - сума кількостей повітря для провітрювання виїмкових дільниць м3/хв; ? Q т.в - сума кількостей повітря для відокремленого провітрювання тупикових виробок м3/хв; ? Q заг.в~ сума кількостей повітря для відокремленого провітрювання загашуваних виробок м3/хв; ? Q під. в - сума кількостей повітря для відокремленого провітрювання підтримуваних виробок м3/хв; Q k - сума кількостей повітря для відокремленого провітрювання камер м3/хв. У разі послідовного провітрювання у кожній групі виробок що провітрюється одним струменем кількість повітря враховується один раз за виробкою із найбільшим значенням кількості . Шахти відносяться до легко провітрюваних із значенням ппит менше 2 5; до середньої трудності провітрювання при п т від 2 5 до 5 і до важко провітрюваних з nпит понад 5. Примітка. 1 кц = 0 981 даПа-с2/м6. 3. У розділі II форма 2 реєструються: кількість повітря вихідного вихідний струмінь і вхідного вхідний струмінь до шахти на горизонт пласти крила виїмкові дільниці до очисних та тупикових виробок відокремлено провітрюваних камер та діючих виробок графи 5 10 ; дані контролю вмісту повітря графи 11 13 при розробці пластів вугілля не схильного до самозапалювання; графи 11-14 при розробці пластів вугілля схильного до самозапалювання та графи 11-15 на шахтах із виділенням сірковмісних газів . Результати вимірів на вхідних та вихідних струменях повинні записуватися у наступній послідовності: спочатку для шахти в цілому а потім у порядку послідовного розгалуження вхідних струменів - для горизонту пласта крила виїмкової дільниці очисних виробок тупикових виробок та камер які провітрюються відокремленими вентиляційними струменями. Загальна кількість повітря яке надходить до шахти на горизонт пласт крило виїмкову дільницю до очисної виробки до тупикової виробки та камери і вихідного з неї горизонту пласта і т.ін. що записується відповідно до граф 5 та 10 повинна розміщуватися на одному рядку. Форма 2 Розділ II. Характеристика провітрювання всієї вентиляційної мережі тахти та розподіл повітря по виробках графи 1-10 -перша сторінка розгортки журналу Дата виміру кількості і перевірки складу повітря Вихідний струмінь Вихідний струмінь Місце виміру кількості повітря Переріз виробки в місці виміру м2 Швідкість повітряного струменя м/с Кількість повітря м3/хв Температура за сухим термометром 0С відносна вологість % Місце виміру кількості та перевірки складу повітря Переріз виробки в місці виміру м2 Швід кість повітряного стру меня м/с Кількість повітря м3/хв 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Продовження форми 2 графи 11-17-друга сторінка розгортки журналу Зауваження головного інженера шахти або начальника дільниці ВТБ Вміст в повітрі % Температура за сухим термометром 0С підносна вологість % СH4/H2 CO2 O2 CO H2S/SO2 11 12 13 14 15 16 17 За даними граф 5 та 10 роблять висновок про розподіл повітря по горизонтах пластах крилах виїмкових дільницях очисних виробках тупикових виробках та камерах що провітрюються відокремленим струменем а за даними граф 6 11-16 - про склад повітря його температуру та вологість. За даними граф 5 та 10 роблять висновок щодо стійкості провітрювання. Для очисних і тупикових виробок а також для виїмкових дільниць графи 11 12 13 заповнюються у вигляді дробу: в чисельнику -вміст газу у вхідному струмені повітря; в знаменнику вміст газу у вихідному струмені повітря. Графи 6 та 16 заповнюються у вигляді дробу: в чисельнику - температура а в знаменнику -відносна вологість. Графа 15 заповнюється у вигляді дробу: в чисельнику - вміст сірководню а в знаменнику - сірчистого ангідриду. У графі 17 головний інженер шахти або начальник дільниці ВТБ планує заходи щодо покращання провітрювання шахти. У тій самій графі розписуються виконавці запланованих заходів. В графі 11 для зарядних камер вміст метану записується в чисельнику дробу а вміст водню - в знаменнику. Дані форми 2 використовують для оцінки стану герметичності вентиляційних споруд та пристроїв визначення відносної кількості повітря яке надходить до шахти на 1 т середньодобового видобутку а також для визначення газо-вості та категорії шахти. Оцінка стану герметичності вентиляційних споруд та пристроїв здійснюється один раз на рік наприкінці останнього місяця. Для цього за даними граф 5 і 10 визначають фактичні втрати повітря та порівнюють їх із нормами наведеними в посібнику з проектування вентиляції вугільних шахт. Внутрішні абсолютні втрати повітря для шахти в цілому горизонту пласта та крила визначають за формулою: Qвт = Qоб-Qділ-?Qт.в-?Qзаг.в-?Qпід.в-?Qк; відносні втрати за формулою: kш = 100Qвт/ Qоб де Qоб - кількість повітря яке надходить на об'єкт для якого визначаються втрати повітря м3/хв. " Зовнішні абсолютні втрати підсоси Qп повітря як для шахти в цілому так і для кожної вентиляційної установки визначають за формулою: Qп = Qв-Qш а відносні втрати за формулою: kзовн. = 100 Qп /QВ де QВ - подача вентилятора вентиляторів м3/хв; Qш - кількість повітря яке надходить до шахти м3/хв. Відносна кількість повітря яке надходить до шахти на 1 т середньодобового видобутку визначають один раз на рік наприкінці останнього місяця за формулою: qв= Qш/Аш де qв - відносна кількість повітря яке надходить до шахти на 1 т середньодобового видобутку м3/ хв-т ; Аш середньодобовий видобуток шахти т. Дані про оцінку стану герметичності вентиляційних споруд і пристроїв та відносної кількості повітря додаються до заходів із забезпечення провітрювання шахти. 4. У розділі ПІ форма 3 реєструються результати перевірок складу та вимірів кількості повітря в тупикових виробках а також дані про час провітрювання виробок після підривних робіт. Перевірка складу та виміри кількості повітря здійснюються згідно з «Інструкцією з контролю складу рудникового повітря визначення газовості та встановлення категорій шахт за метаном». До графи І заносять усі тупикові виробки що проводяться причому спочатку ті з них в яких згідно з § 262 повинна здійснюватися перевірка складу повітря після підривних робіт а потім всі інші. Виробки у яких повинна здійснюватися перевірка складу повітря після підривних робіт розбиваються на три групи: горизонтальні похилі та висхідні. Кожна група в свою чергу розбивається на кілька характерних підгруп залежно від площ поперечних перерізів виробок їх довжини та кількості вибухових речовин які одночасно підриваються у вибоях виробок. При цьому значення відношень площ поперечних перерізів кількості ВР що одночасно підриваються та довжини виробок які входять до тієї чи іншої підгрупи не повинні перевищувати відповідно 1 3; 1 4 та 1 3. Форма 3 Розділ ІІІ. Характеристика провітрювання тупикових виробок графи 1-8 - перша сторінка розгортки журналу Найменування виробки Дата плшюиих поре нірок окладу ти ви- мірів кількості повітря Площа поперечного перерізу виробки м2 Довжина тупикової части ни вироб ки м Кількість одночасно Витрачено го ВР кг у чисельнику -по вугіллю у знаменнику по породі Кількість повітря м3/хв привибійного простору виробки вибою тупикової виробки вхідного до місця установлення вентилятора місцевого провітрювання Дата перевірок складу повітря після підривних робіт 1 2 3 4 5 6 7 8 Продовження форми 3 графи 9-18 - друга сторінка розгортки журналу Подача вентилятора місцевого провітрювпн-ия м3/хв Вміст % Концентрація СО ти оксидів азоту перерахована ня умовний оксид вуглецю % Час провітрю- вання після якого люди допускаються та вибоїв виробок після підривних ці робіт хв Зауваження головного інженера шахти та підпис начальника дільниці СН4 СО2 О2 СО N02 оксиди азоту в перерахунку на NO2 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 При розбиванні виробок на підгрупи необхідно враховувати що кількість шкідливих газів які утворюються при підриванні 1 кг ВР по вугіллю у 2 5 рази більше ніж при підриванні по породі тобто 1 кг ВР що витрачаються по вугіллю варто прирівнювати до 2 5 кг ВР які використовуються по породі. Дати вимірів кількості повітря та перевірки його складу заносяться до графи 2 у вигляді дробу: в чисельнику -дата виміру а в знаменнику - дата перевірки. У графі 5 у вигляді дробу зазначається максимальна кількість ВР що одночасно підривають у кожній виробці по вугіллю у чисельнику та по породі в знаменнику згідно з діючими паспортами буропідривних робіт. У графах 10 11 та 12 записуються результати перевірки складу повітря для оцінки його якості та визначення газовості виробок. Крім того у графах 11 12 13 14 та 15 записуються результати перевірки складу повітря після підривних робіт у виробках із найгіршими умовами провітрювання. З цією метою навпроти найменувань виробок із найгіршими умовами провітрювання варто передбачити необхідну кількість рядків для занесення зазначених результатів. Виробки з найгіршими умовами провітрювання встановлюються для кожної підгрупи групи за значенням часу початку перевірки складу повітря Т визначаємого за формулою 1 «Інструкції з контролю складу рудникового повітря визначення газовості та встановлення категорій шахт за метаном» із використанням даних граф 3-6. До найгірших за умовами провітрювання потрібно відносити виробки з більшим значенням Т. У зазначених виробках не рідше одного разу на місяць здійснюється перевірка складу повітря після підривних робіт для визначення часу їх провітрювання. Перевірки повинні здійснюватися не пізніше ніж через 2 дні після одного із вимірювань кількості повітря. Якщо підривні роботи здійснюються в кілька прийомів то перевірка здійснюється після підривання з максимальним виділенням шкідливих газів. З усіх даних про склад повітря у виробках із найгіршими умовами провітрювання до граф 13 14 та 15 заносяться тільки ті результати СО та оксиди азоту за якими за мінімальний час провітрювання сумарна концентрація шкідливих газів перерахована на умовний оксид вуглецю не перевищує 0 008%. Зазначена концентрація умовного оксиду вуглецю заноситься до графи 16 а до графи 17 заноситься мінімальний час протягом якого продукти вибухового перетворення ВР були розріджені до концентрації умовного оксиду вуглецю зареєстрованої в графі 16. Визначений таким чином час провітрювання виробок із найгіршими умовами провітрювання встановлюється як обов'язковий для всіх інших виробок цієї підгрупи або групи. КНИГА ОГЛЯДУ ПІДЙОМНОЇ УСТАНОВКИ До § 286 287 372 382 429 Правил безпеки у вугільних шахтах Підйом Шахта Виробниче об'єднання комбінат трест Почата 19 р. Закінчена 19 р. Пояснення до ведення книги Для кожної підйомної установки заводиться окрема книга. Розділ І книги призначений для відзначення оглядів та стану деталей підйомної установки. Графа 3 в свою чергу розділена на графи за числами місяця; в цих графах робляться відмітки: «Н» - об'єкт несправний; «Р» - об'єкт справний; «О.Н.» - огляду не було. Графа 3 заповнюється механіком підйому або особою призначеною для огляду підйомної установки. Для підземних пасажирських підвісних канатних доріг заповнюються пункти 1 2 12 13 14 15 та 16. Розділ П книги призначений для записування характеру несправності та заходів щодо її усунення. Особа яка здійснювала огляд черговий слюсар або механік підйому описує в графі 2 характер та ступінь несправності об'єкту відміченого знаком «Н» у розділі І. У графі 3 головний механік зазначає заходи щодо усунення виявлених дефектів та осіб відповідальних за виконання цих заходів. Відповідальність за ведення книги несе головний механік шахти. Книга повинна бути пронумерована прошита та стверджена печаткою тахти. Розділ І № п/п Об'єкт огляду Місяц рік Числа місяця 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 1 2 3 1. Підйомна машина: а барабан приводний шків б тормоз комплекс в прнвод машини г індикатор вказівник глиби ни 2. Електрообладнання: а запобіжні та захисні прист рої обмежувач швидкості кінцеві вимикачі швидко стевимірювач та ін. б двигун підйомної машині та перетворююча група з сис темою Г-Д в розподільний пристрій та ре вєрсори г командоапарат та роторні магнітна станція д пульт управління е апаратура автоматизації сигналізації та вимірювальн прилади 3. Шківи: а футеровка б підшипники в спиці та обід г стан мастил 4. Підйомна посудина: а підвісний пристрій б стопорні та огороджувальні пристрої двері в парашути г напрямні пристрої 5. Кулаки 6. Майданчики які хитаються 7. Провідники 8. Завантажувальні пристрої 9. Розвантажува льні пристрої 10. Стопори 11. Амортизуючі пристрої багато-канатних підйомних установок 12. Виробка та шляхове господарство 13. Підтримувальні та віджимні ролики 14. Підвіски 15. Натяжний пристрій: а натяжний шків б каретка 16. Підпис особи яка здійснювала огляд Місце для зауважень головного механіка шахти начальника УШТ Розділ II Дати Опис несправності механізму або пристрою Заходи щодо усунення дефекту або неполадки строк виконання та прізвище відповідального Нідмітка про нико-паппя підпис відповідального та головного механіка 1 2 3 4 КНИГА ПРИЙМАННЯ ТА ЗДАВАННЯ ЗМІН До § 376 382 Правил безпеки у вугільних шахтах Підйом Шахта Виробниче об'єднання комбінат трест Почата 19 р. Закінчена 19 р. Пояснення до ведення книги До книги записується стан підйомної установки при щозмінних оглядах здійснюваних машиністами під час приймання та здавання змін. До графи 4 занориться запис про наявність та стан усіх пожежних засобів. Машиніст робить запис: «Повністю» або «Некомплек-тно». У графі 5 робиться відмітка про чистоту приміщення. Машиніст робить запис «Чисто» або «Брудно». У графах 6-19 записується стан елементів підйомної Машини. Машиніст робить запис «Справно» або «Несправ-но». Елементи автоматизації в автоматизованих підйомах оглядаються згідно з інструкцією електрослюсарем-маши-ністом . У графі 21 машиністи можуть робити записи про стан елементів підйомної машини що не увійшли до переліку граф 6-19. У цій самій графі ставиться підпис перевіряючих механіка підйому головного механіка шахти або виробничого об'єднання комбінату тресту в день перевірки підйомної машини. Форма книги приймання та здавання змін дата Година здавання змін Прізви ще машиніста Пожежні засоби Чистота приміщень Стан елементів Гальмові притрої Компрессорна установка Обмежувач швидкості захист від напуску каната Блокувальні пристрої Кінцеві вимика чі Показчик глибини та швидкостемір Робочі запобіжні 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Підйомної машини Підпис про приймання зміни зауваження Апарвтура сигналізації та вимірювальні прилади Стан двигунів та пускової єлектро апаратури Барабани та футеровка підшипники наявність мастіла Апаратура автоматизації У підшипниках У кaртері зубчас тої переда чі 13 14 15 16 17 18 19 20 21 КНИГА ОГЛЯДУ КАНАТІВ ТА ЇХ ВИТРАТ До § 382 413 424 Правил безпеки у вугільних шахтах Підйом Шахта Виробниче об'єднання комбінат трест Почата р. Закінчена р. Пояснення до ведення книги На кожну підйомно-транспортну установку ведеться окрема книга. До цієї книги заносяться результати щодобового щотижневого та щомісячного огляду канатів. Запис результатів огляду канатів здійснюється у розділі І. Ліва сторінка книги призначена для лівого каната -головного при підйомі зі шківом тертя тягового при пасажирських канатних дорогах. Непотрібне у підзаголовку закреслити. Права сторінка призначена для правого каната - хвостового при підйомі зі шківом тертя натяжного при пасажирських канатних дорогах. Непотрібне у підзаголовку закреслити. При урівноважених підйомах барабанної системи та ба-гатоканатних підйомних установок на хвостові канати ведеться окрема книга. Під час щодобових оглядів заповнюються графи 1 З 5 та 10 під час щотижневих оглядів графи 1 2 3 5 6 7 8 9 та 10 під час щомісячних графа 4. У графі 12 головний механік шахти або старший механік робить зауваження про загальний стан каната тобто про корозію ознаки деформації каната відшарування дротів та ін. Під час щомісячних оглядів канатів заповнюються всі графи розділу книги. У графі 4 відмічається відстань від кінця каната в причіпному пристрої до місця яке має найбільшу кількість зломів дротів на кроці звитку каната. Ця відстань може змінюватися залежно від місця появи найбільшої кількості зломів дротів на кожному кроці звитку каната. Якщо місце найбільшої кількості зломів дротів на кроці звитку знаходиться на характерній ділянці каната перехідному витку під жимками І т.ін. то це повинно відмічатися. Результати інструментального контролю втрати перерізу металу дротів каната який проводиться не щодобово а періодично записуються через усю сторінку. У графі 5 відзначається подовження каната яке відбувається внаслідок його розтяжки під час роботи особливо в перший період після навішування. У разі відрубки зайвої довжини каната в графі 5 відмічається «Відруб-лено...». У випадку екстреного напруження каната терміново проводиться його ретельний огляд і заповнюються всі необхідні графи. У цьому випадку в графі 5 вказується загальне подовження каната яке відбулося внаслідок екстреного напруження. У графі 11 головний механік робить відмітку «Огляд після екстреного напруження». Під час щодобових оглядів канатів пасажирських канатних доріг заповнюються графи 1 3 4 та 10 а при щомісячних - 1 2 3 4 6 7 8 та 11. При цьому в графі 4 місце розташування найбільш пошкодженої ділянки вказується за номерами підвісок. У разі заміни канатів через усю сторінку робиться відмітка про знімання каната. Нижче робиться відмітка про навішування нового каната та описуються конструкція звиток діаметр каната та номер його останнього випробування на канатно-випробувальній станції. Розділ П книги призначений для обліку витрати канатів на певній підйомно-транспортній установці та термінів їх служби. У графі 6 розділу П вказуються скороченим позначенням конструкція та звиток каната. Наприклад канат з шістьма сталками по 36 дротів ГОСТ 7668-80 хрестового правого звитку позначається КрПр 6x36^1 о.с. ЛК. Відповідальність за правильне ведення книги .та своєчасне її заповнення покладається на головного механіка шахти. Книга повинна бути пронумерована прошита та затверджена печаткою. Розділ І. Запис результатів огляду канатів ліва сторінка книги Лівий головний тяговий канат Дати Загаль не число зламаних дротів каната Число Зламаних дротів на кроці звитку каната Відс тань най більш Пошкодженої ділянки каната від його кінця м Подовження каната м Діаметр каната мм Відстань ділянки з наймен шим діаметром каната від його кінця у причип ного пристрою м Результати виміру розподілу навантаження між головними канатами багатоканатних підйомних машин Підпис особи яка здійснювала огляд Підпис головного механіка шахти або старшого механіка примітки Номінальний найменший 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Продовження розділу І права сторінка книги Правий хвостовий натяжний канат Дата Загаль не число зламаних дротів Число зламаних дротів на кроці звитку каната Відстань най більш пошкодженої ділянки каната від його кінця м Подовження каната м Діаметр каната мм Відстань ділянки з найменшим діаметром каната від його кінця у причіпного пристрою м Результати виміру розподілу навантаження між головними канатами багатоканатних підйомних машин Підпис особи яка здійснювала огляд Підпис головного механіка шахти або старшого механіка примітки Номінальний найменший 1 2 3 4 б 6 1 8 9 10 1 1 12 Розділ ІІ. Запис витрат канатів № п/п Дата виготовлення та отримання каната Завод-виготівник каната Заводський номер каната ГОСТ або ТУ Конструкция та звиток каната Діаметр каната за заводськими даними Дата навішування кана та Номер свідоцтва та дата випробувань каната Куди навішаний канат лівий або правий Номер свідоцтва та дата повторних випробувань каната Дата знімання каната Причини знімання каната Час зберігання каната до його навішування днів Термін єксплуатації каната Підпис механіка шах ти 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 КНИГА РЕЄСТРАЦІЇ СТАНУ ЕЛЕКТРОУСТАТКУВАННЯ ТА ЗАЗЕМЛЕННЯ До § 531 535 539 Правил безпеки у вугільних шахтах Шахта Виробниче об'єднання комбінат трест Почата р. Закінчена р. Пояснення до ведення книги 1. Під час огляду та перевірки стану електроустаткування та заземлення слід керуватися «Правилами безпеки у вугільних шахтах» «Інструкцією з огляду та ревізії рудникового вибухоаахищеного електроустаткування». 2. Крім результатів огляду та вимірювання заземлення електроустаткування до цієї книги заносяться також результати огляду інших об'єктів що не є елементами електроустановок але підлягають заземленню згідно з Правилами. 3. Перед вмиканням наново встановленого електроустаткування необхідно перевірити його стан якість монтажу затяжку кріпильних елементів якість ущільнюючих кілець та заглушок кабельних уводів відповідність зазорів вимогам Правил тощо а також здійснити огляд заземлення та вимірювання загального опору заземлюючої мережі. 4. У графі 2 записується назва об'єкту без зазначення окремих видів електроустаткування а також найменування виробки у якій розташований об'єкт наприклад: роз-поділпункт 660 В РПП-0 66 2-ї західної лави гор. 810 м; електроустаткування комбайну 1ГШ68 3-ї східної лави дільниці № 4. 5. У графі 3 зазначається загальна оцінка стану всього електроустаткування та заземлення величина перехідного опору заземлення час відключення мережі від штучного витікання струму на «землю» а також характер несправностей найменування та заводський номер електроустаткування в якому виявлені несправності серед них і зменшення опору ізоляції нижче за норму . 6. Книга зберігається у головного енергетика шахти. Форма книги Дата перевірки Найменування та місце установлення об'єкту перевірки Результати огляду та вимірів із зазначенням заводських номерів несправного устатк; -вання та характе-РУ несправностей Необхідні заходи ЩОДО усунення несправностей Прізвище та підпис особи яка здійснювала перевірку Розпорядження головного енергетика головного механіка шахти про усунення порушень із зазначенням особи якій ця робота доручена Відмітка про усунення та підпис особи яка здійснювала усунення 1 2 3 4 5 6 7 КНИГА СПОСТЕРЕЖЕНЬ ЗА ПОЖЕЖНИМИ ДІЛЬНИЦЯМИ ТА ПЕРЕВІРКИ СТАНУ ІЗОЛЯЦІЙНИХ ПЕРЕМИЧОК До § 556 Правил безпеки у вугільних шахтах Шахта Виробниче об'єднання Почата 19 р. Закінчена 19 р. Пояснення до ведення книги У книзі реєструються результати огляду ізолюючих перемичок «сорочок» стан засипання провалин на поверхні та виїмок від розрізів утворених внаслідок відробки пластів вугілля підземним і відкритим способами температура та склад газів на пластах вугілля схильного до самозапалювання та на пожежних дільницях. Контроль за складом та температурою газів на дільницях з діючими пожежами станом ізоляційних перемичок здійснюється дільницею ВТБ дільницею спеціальних робіт шахти та працівниками ДВГРС. Результати аналізу газів та огляду перемичок заносяться до книги. Огляд перемичок що ізолюють дільниці з діючою пожежею здійснюється щодобово а в особливих випадках наприклад у разі активної підземної пожежі якщо несправні перемички або різкі коливання складу атмосфери за перемичками - не рідше одного разу на зміну. Огляд перемичок що ізолюють вироблений простір від діючих виробок на пластах вугілля схильного до самозапалювання повинен здійснюватися не рідше одного разу на місяць а засипання та рекультивації поверхні - один раз на квартал. Форма книги Стан перемичок Склад газу % Дата Місце знаходження перемички № Стан перемиички який ремонт треба виконати Температура повітря за перемичкою 0С СО2 СН4 СО О2 Н2 С2Н2 С2Н4 примітки 1 2 3 4 5 6 1 8 9 10 11 12 Перевірка складу повітря на дільниці з діючою пожежею повинна здійснюватися працівниками ДВГРС. Місце та час перевірок а також їх кількість визначаються головним Інженером шахти за погодженням із ДВГРС. У кінці книги відводяться сторінки для реєстрації перемичок. № п/п № перемички Місце знаходження Матеріал перемички Площа У просвіті м2 Глибина врубів Дата зведення Примітка 1 2 3 4 5 6 7 8 КНИГА ОГЛЯДУ ТА ОБЛІКУ РОБОТИ ВОДОВІДЛИВНИХ УСТАНОВОК До § 585 Правил безпеки у вугільних шахтах Шахта Виробниче об'єднання комбінат трест Місце установлення Почата 19 р. Закінчена 19 р. Книга ведеться для кожної водовідливної установки та знаходиться у насосній камері. Форма книги Насос Двигун № насосного агрегату тип заводський номер та дата випуску дата введення до експлуатації тип заводський номер та дата випуску дата введення до експлуатації 1 2 3 4 5 6 7 Да та № насосно го агрегату Час вмикання та вимикання насоса Показники КВП Характер виявлення несправностей та здіснені заходи щодо їх усунення підпис Дата та результати огляду водовідливної установки; намічені заходи щодо усунення недоліків; підпис Манометра Вакуумметра Витратоміра амперметра 1 2 3 4 5 6 7 8 9