НПАОП 27.1-1.03-97

НПАОП 27.1-1.03-97 Правила безпеки у сталеплавильному виробництві

Місце Герба України ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ У СТАЛЕПЛАВИЛЬНОМУ ВИРОБНИЦТВІ КИЇВ ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ УКРАЇНИ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ ЗАТВЕРДЖЕНО Наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від ДНАОП 1.2.10-1 -96 ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ У СТАЛЕПЛАВИЛЬНОМУ ВИРОБНИЦТВІ КИЇВ ПЕРЕДМОВА Правила безпеки у сталеплавильному виробництві опрацьовані Українським Державним науково-дослідним інститутом безпеки праці і екології в гірничорудній та металургійній промисловості. На розгляд і затвердження Правила внесені Міністерством промисловості України. Ці Правила розроблені замість Правил безпеки у сталеплавильному виробництві які були затверджені 06.02.79 Держгіртехнаглядом СРСР і Мінчорметом СРСР зі змінами 1979 1982 1983 рр. @ Передрукування забороняється ЗМІСТ 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ 2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ 3. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 4. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ЩОДО СТВОРЕННЯ БЕЗПЕЧНИХ УМОВ ПРАЦІ 5. ТЕРИТОРІЯ СТАЛЕПЛАВИЛЬНИХ ЦЕХІВ 7. ШИХТОВІ ДВОРИ 8. МІКСЕРНЕ ВІДДІЛЕННЯ 9. ДОСТАВКА МАТЕРІАЛІВ НА РОБОЧІ МАЙДАНЧИКИ ПЕЧЕЙ І В КОНВЕРТОРНЕ ВІДДІЛЕННЯ 9.1. Доставка шихтових матеріалів на робочі майданчики мартенівських і двованних сталеплавильних печей. 9.2. Доставка матеріалів на робочі майданчики електросталеплавильних печей. 9.3. Доставка матеріалів в конверторне відділення 10.ЗАВАЛКА МАТЕРІАЛІВ У ПЕЧІ КОНВЕРТОРИ 10.1. Завалка матеріалів у мартенівські і двованні сталеплавильні печі. 10.2. Завалка матеріалів в електросталеплавильні печі 10.3. Завалка матеріалів в конвертори. 11. ДОСТАВКА І ЗАЛИВКА ЧАВУНУ В МАРТЕНІВСЬКІ І ДВОВАННІ СТАЛЕПЛАВИЛЬНІ ПЕЧІ І КОНВЕРТОРИ 11.1. Доставка і заливка чавуну в мартенівські і двованні сталеплавильні печі 11.2. Доставка і заливка чавуну в конвертори. 12. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ КИСНЮ АЗОТУ ТА АРГОНУ У СТАЛЕПЛАВИЛЬНОМУ ВИРОБНИЦТВІ 12.1. Використання кисню 12.2. Застосування азоту і аргону 13. ВЛАШТУВАННЯ І ОБСЛУГОВУВАННЯ МАРТЕНІВСЬКИХ ТА ДВОВАННИХ СТАЛЕПЛАВИЛЬНИХ ПЕЧЕЙ. 13.1. Стаціонарні і хитні печі. 13.2. Кришки і рами завалочних вікон 13.3. Головка печей регенератори і шлаковики 13.4. Охолодження печей 13.4.1. Водяне охолодження 13.4.2. Випарне охолодження 13.5. Плавлення і доводка плавки 13.6. Взяття проб металу 13.7. Догляд за порогами печей 13.8. Догляд за подиною печі 13.9. Опалення мартенівських і двованних сталеплавильних печей 13.10. Подача кисню в мартенівські та двованні сталеплавильні печі 13.11. Контрольно-вимірювальні прилади і виробничий зв'язок. 14.ВЛАШТУВАННЯ І ОБСЛУГОВУВАННЯ ЕЛЕКТРОПЕЧЕЙ 14.1. Дугові печі 14.2. Відкриті індукційні печі 14.4. Вакуумно-дугові печі 14.5. Плазмені печі з керамічним тиглем 14.6. Плазмені печі з водоохолоджуваним кристалізатором 14.7. Електронно-променеві печі 14.8. Електрошлаковий переплав 14.9. Печі для плавлення синтетичних шлаків 14.10. Подача кисню в електросталеплавильні печі 14.11. Влаштування і обслуговування електричної частини печей 15. ВЛАШТУВАННЯ І ОБСЛУГОВУВАННЯ КОНВЕРТОРІВ 15.1. Загальні вимоги 15.2. Влаштування і обслуговування конверторів при продувці зверху 15.3. Механізм повороту конвертора 16. ПРИСТРОЇ ДЛЯ ВІДВОДУ ОХОЛОДЖЕННЯ ТА ОЧИЩЕННЯ КОНВЕРТОРНИХ ГАЗІВ 16.1. Загальні вимоги 16.2. При продуванні зверху з повним або частковим допалюванням окису вуглецю 16.3. Додаткові вимоги при відводі газів з частковим допалюванням і без допалювання окису вуглецю 17. ПЛАВИЛЬНІ ПЕЧІ ДЛЯ РОЗКИСЛЮВАЧІВ 18. ВИРОБНИЦТВО І ЗАСТОСУВАННЯ ЛЕГКОЗАЙМИСТИХ ПОРОШКОВИХ МАТЕРІАЛІВ І СУМІШЕЙ НА ЇХ ОСНОВІ 18.1. Загальні вимоги 18.2. Виробничі будівлі. Вентиляція. 18.3. Транспортування і зберігання легкозаймистих порошкових матеріалов і сумішей 18.4. Виготовлення сумішей на основі легкозаймистих порошкових матеріалів 18.5. Застосування легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей на їх основі. 19. ВЛАШТУВАННЯ КОВШІВ СТАЛЕРОЗЛИВНИХ ЧАВУНОВОЗНИХ І ДЛЯ СИНТЕТИЧНОГО ШЛАКУ . ПІДГОТОВКА КОВШІВ ЖОЛОБІВ ВИЛИВНИЦЬ СКЛАДІВ З ВИЛИВНИЦЯМИ РОЗЛИВНИХ КАНАВ І ШЛАКОВИХ ЧАШ 19.1. Влаштування ковшів сталерозливних чавуновозних і для синтетичного шлаку . 19.2. Підготовка ковшів 19.3. Підготовка жолобів. 19.4. Підготовка виливниць і складів з виливницями. 19.5. Підготовка розливної канави 19.6. Підготовка шлакових чаш 20. ВИПУСК РОЗЛИВАННЯ І ПРИБИРАННЯ СТАЛІ 20.1. Випуск сталі із мартенівських двованних сталеплавильних і електросталеплавильних печей і розливання її у виливниці. 20.2. Злив сталі з конвертора і розливання її в виливниці 20.3. Обігрівання прибуткової частини зливка 20.4. Позапічна обробка рідкого металу 20.4.1. Загальні вимоги безпеки 20.4.2. Продувка рідкого металу аргоном азотом 20.4.2.1. Загальні положення 20.4.2.2. Продувка металу в ковші аргоном 20.4.3. Установки порційного вакуумування 20.4.4. Установки вакуумного зневуглецювання і ковшового вакуумування 20.4.5. Установки вдування порошкоподібних матеріалів в рідкий метал 20.4.6. Роздягання і прибирання зливків 20.4.7. Машини безперервного лиття заготовок МБЛЗ . 21. ЗАСТОСУВАННЯ РАДІОАКТИВНИХ РЕЧОВИН 22. ЗБЕРІГАННЯ І ДОСТАВКА ВОГНЕТРИВІВ 23. ЗБЕРІГАННЯ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ЗМАЩЕННЯ ВИЛИВНИЦЬ 24. ШЛАКОВІ ДВОРИ. ВІДДІЛЕННЯ ПЕРВИННОЇ ПЕРЕРОБКИ ШЛАКУ ТЕРМОУДАРНИМ МЕТОДОМ 24.1. Шлакові двори 24.2. Відділення первинної переробки шлаку термоударним методом 25. ПРОФІЛАКТИЧНІ ОГЛЯДИ І РЕМОНТИ АГРЕГАТІВ І УСТАТКУВАННЯ 25.1. Загальні вимоги 25.2. Ремонти мартенівських і двованних сталеплавильних печей 25.3. Ремонти електропечей 25.4. Ремонти конверторів 25.5. Ремонти сталерозливних і чавуновозних ковшів 26. ВИРОБНИЧА САНІТАРІЯ 27. МЕДИЧНА ДОПОМОГА 28. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ ДНАОП 1.2.10-1-96 Правила безпеки у сталеплавильному виробництві Дата введення 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Цей нормативний акт поширюється на ведення технологічних процесів та експлуатацію обслуговування і ремонт устаткування під час виробництва сталі. Нормативний акт встановлює вимоги з охорони праці в сталеплавильному виробництві. Вимоги цього нормативного акту обов'язкові для виконання всіма особами що зайняті проектуванням будівництвом експлуатацією реконструюванням випробуваннями налагодженням і ремонтом підприємств та дослідно-промислових цехів з виробництва сталі а також конструюванням виготовленням і ремонтом устаткування для них. З введенням в дію цих Правил вважати такими що не застосовуються на території України "Правила безопасности в сталеплавильном производстве" затверджені Держгіртехнаглядом СРСР і Мінчометом СРСР 06.02.79 р. 2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ Закон України "Про охорону праці" прийнятий Верховною Радою України 14.10.92 р. № 2695-XII. ДНАОП 0.00-1.03-93. Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів. Затверджено Наказом Держнаглядохоронпраці України 16.12.93 за № 128. ДНАОП 0.00-1.07-94. Правила будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском. Затверджено Наказом Держнагляд-охоронпраці України 18.04.94 за № 104. ДНАОП 0.00-1.08-94. Правила будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів. Затверджено Держнаглядохоронпраці України 25.04.95 за № 51. ДНАОП 0.00-1.11-90. Правила будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води. Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР 9.01.90. ДНАОП 0.00-1.13-71. Правила будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок повітропроводів і газопроводів. Затверджено Наказом Держгіртехнагляду СРСР 7.12.71. ДНАОП 0.00-1.15-71. Правила будови і безпечної експлуатації трубопроводів для горючих токсичних і зріджених газів ПУГ-69 . Затверджено Наказом Держгіртехнаглядом СРСР 5.03.71. ДНАОП 0.00-1.17-92. Єдині правила безпеки при вибухових роботах. Затверджено Держгіртехнаглядом України 25.03.92. Зміни внесені Наказом Держнаглядохоронпраці України 31.03.94 за № 28. ДНАОП 0.00-1.20-90. Правила безпеки у газовому господарстві. Затверджено Постановою Держпроматомнагляду СРСР 26.12.90 за № 3. ДНАОП 0.00-1.21-84. Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів і правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів. Затверджено Головдерженергонаглядом Міненерго СРСР 21.12.84. Зміни 1988. ДНАОП 0.00-1.22-72. Правила технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж і правила техніки безпеки при експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж. Затверджено Головдерженергонаглядом Міненерго СРСР 15.06.72. ДНАОП 0.00-1.25-73. Правила безпечного транспортування радіоактивних речовин ПБТРВ-73. Затверджено МВС СРСР і МІнохорони здоров'я СРСР 27.12.73. ДНАОП 0.00-4.02-92. Положення про прийняття в експлуатацію виробничих об'єктів. Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 449 від 5.08.92. ДНАОП 0.00-4.03-93. Положення про розслідування та облік нещасних випадків професійних захворювань і аварій на підприємствах в установах і організаціях. Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 623 від 10.08.93 зі змінами від 23.02.94 Постанова № 97. ДНАОП 0.00-4.05-93. Положення про видачу Державним комітетом по нагляду за охороною праці власникові підприємства установи організації або уповноваженному ним органу дозволу на початок роботи підприємства установи організації. Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 831 від 6.10.93. ДНАОП 0.00-4.12-94. Типове положення про навчання інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці. Затверджено Наказом Держнаглядохоронпраці України № 30 від 4.04.94. Зареєстровано Мінюстом України № 95/304 від 12.05.94. ДНАОП 0.00-4.15-85. Положення про розробку інструкцій з охорони праці. Затверджено ВЦРПС Держкомпраці СРСР 5.12.85. ДНАОП 0.00-4.20-94. Положення про порядок проведення державної експертизи перевірки проектної документації на будівництво та реконструкцію виробничних об'єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці. Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 431 від 23.06.94. ДНАОП 0.00-5.11-85. Типова інструкція з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт. Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР 20.02.85. ДНАОП 0.00-5.12-74. Типова інструкція з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухонебезпечних і вибухопожежнонебезпечних об'єктах. Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР 7.05.74. ДНАОП 0.00-8.01-93. Перелік посад посадових осіб які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці. Затверджено Наказом Держнаглядохоронпраці України № 94 від 11.10.93. Зареєстровано Мінюстом України 20.10.94 за № 154. ДНАОП 0.00-8.02-93. Перелік робіт з підвищеною небезпекою. Затверджено Наказом Держнаглядохоронпраці України № 123 від 30.11.93. Зареєстровано Мінюстом України 23.12.93 за № 196. ДНАОП 0.00-8.03-93. Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці що діють на підприємтсві. Затверджено Наказом Держнаглядохоронпраці України № 132 від 21.12.93. Зареєстровано Мінюстом України 7.02.94 за № 20/229. Правила пожежної безпеки в Україні. Затверджені Управлінням Державної пожежної охорони МВС України 14.06.95 р. Введені в дію 01.09.95 наказом МВС України від 22.06.95 № 400 зареєстровані Мінюстом України 14.07.95 за № 440. ДНАОП 0.03-1.23-82. Санітарні правила для підприємств чорної металургії № 2527-82. Затверджено Мінохорони здоров'я СРСР 1982. ДНАОП 0.03-1.56-73. Правила безпеки при транспортуванні радіоактивних речовин ПТВ ТРВ-73. Затверджено Мінохорони здоров'я СРСР 1973. ДНАОП 0.03-1.72-87. Основні санітарні правила роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючого випромінювання ОСП 72/87 № 4422-87. Затверджено Мінохорони здоров'я СРСР 1987. ДНАОП 0.03-3.01-71. Санітарні норми проектування промислових підприємств СН 245-71. Затверджено Мінохорони здоров'я СРСР 1971. ДНАОП 0.03-3.04-77. Гранично допустимі рівні впливу переривчатих неоднорідних магнітних полів при роботі з магнітними пристроями та магнітними матеріалами № 1742-77. Затверджено Мінохорони здоров'я СРСР 1977. ДНАОП 0.03-3.05-77. Санітарно-гігієнічні норми допустимої напруженності електростатичного поля № 1757-77. Затверджено Мінохорони здоров'я СРСР 1977. Санітарні норми і правила при роботі з джерелами електромагнітних полів високих ультрависоких і надвисоких частот № 848-70. Затверджено Мінохорони здоров'я СРСР 1970. ДНАОП 0.03-4.02-94. Положення про медичний огляд працівників певних категорій. Затверджено Наказом Мінохорони здоров'я України 31.03.94 за № 45. Зареєстровано Мінюстом України 21.06.94 за № 136/345. ДНАОП 0.05-3.01-80. Типові галузеві норми безплатної видачі спецодягу спецвзуття і службовцям машинобудівних та металообробних виробництв. Затверджено Держкомпраці СРСР 1980. ДНАОП 0.05-5.01-83. Інструкція про порядок забезпечення робітників і службовців спецодягом спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту. Затверджено Держкомпраці СРСР 24.05.83. НАОП 1.2.00-1.01-87. Загальні правила безпеки для підприємств і організацій металургійної промисловості. Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР 13.05.87. НАОП 1.2.00-4.02-90. Положення про застосування нарядів-допусків при виконанні робіт підвищеної небезпеки на підприємствах та організаціях Міністерства металургії СРСР. Затверджено Держпроматомнаглядом СРСР і Мінметом СРСР 23.05.90. НАОП 1.2.10-1.03-79. правила безпеки у сталеплавильному виробництві. Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР Мінчорметом СРСР 6.02.79. Зміни: 1979 1982 1983. НАОП 1.2.10-1.10-86. Правила безпеки у газовому господарстві підприємств чорної металургії ПБГЧМ-86 . Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР Мінчорметом СРСР 18.03.86. Зміни: 1989. НАОП 1.2.10-1.11-89. Правила безпеки при ремонті устаткування на підприємствах чорної металургії. Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР Мінчорметом СРСР 10.04.89. НАОП 1.2.10-1.13-79. Правила безпеки на залізничному транспорті підприємств системи Мінчормету СРСР. Затверджено Мінчорметом СРСР 1979. НАОП 1.2.10-1.14-86. Правила пожежної безпеки для підприємств чорної металургії. Затверджено Мінчорметом СРСР 17.04.86. НАОП 1.2.10-2.01-79. ОСТ 14.55-79. Бірочна система на підприємствах чорної металургії. Основні положення. Порядок застосування. Затверджено Мінчорметом СРСР 1979. НАОП 1.2.10-2.04-83. ОСТ 14.20-134-83. Прозорі теплозахисні екрани. Типи. Вимоги безпеки. Затверджено Мінчорметом СРСР 1983. НАОП 1.2.10-5.02-81. Типова інструкція з безпеки праці для професій сталеплавильного виробництва. Затверджено Мінчорметом СРСР 1981. НАОП 1.2.10-5.08-77. Тимчасова інструкція з техніки безпеки при проведенні вибухових робіт на заводах Мінчормету УРСР. Затверджено Держгіртехнаглядом УРСР 19.02.77. НАОП 1.3.10-1.04-88. Правила безпеки при виробництві та споживанні продуктів розділення повітря. Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР 12.04.88. ДБНА 3.1-3-94. Прийняття до експлуатації об'єктів. закінчених будівництвом. Основні положення. Затверджено Постановою Держкоммістобудівництва України від 05.10.94 за № 48. Інструкція щодо складання планів захисту персоналу населення у випадку аварій на металургійних об'єктах і ліквідації локалізації їх наслідків. РД-7-13-91. Узгоджено Держпроматомнаглядом СРСР 11.11.91. Правила влаштування електроустановок ПВЕ . затверджено Міненерго СРСР. Правила технічної експлуатації промислового залізничного транспорту. Затверджено Мінчорметом СРСР 1973. Вказівки щодо проектування і влаштування захисту від блискавки будівель і споруд СН 305-77. Затверджено Держбудом СРСР 1977. Зміни: 1979 1981. Інструкція з влаштування захисту від блискавки будов і споруд. РД 3421.122-87. Затверджено Держбудом СРСР 1987. Тимчасова інструкція з техніки безпеки при використанні азоту і аргону на підприємствах чорної металургії. Затверджено Мінчорметом СРСР 1987 р. Типова інструкція з безпеки праці для робітників залізничного транспорту металургійних підприємств. Затверджено Мінчорметом СРСР 16.03.81. ДНАОП 0.03-3.24-87. Норми радіаційної безпеки НРБ-76/87. Затверджено Мінохорони здоров'я СРСР 1976. Інструкція щодо експлуатації і утримуванню димових труб на підприємствах чорної металургії. Затверджено Мінчорметом СРСР 02.12.72. Інструкція щодо технічної експлуатації і ремонтів виробничних будівель і споруд підприємств системи МЧМ СРСР. Затверджено Мінчорметом СРСР 29.03.78. Положення про службу технічного нагляду і ремонту виробничих будівель і споруд підприємств системи Міністерства чорної металургії. Затверджено Мінчорметом СРСР 1990. Вимоги ОРД 00.000.89 до підприємств Мінпрому України. Інструкція з проектування трубопроводів газоподібного кисню. Затверджено Мінчорметом СРСР 1976. Технічні умови щодо гідравлічного випробування № 14-12-241-81. Затверджено Мінчорметом СРСР 1981. Тимчасове положення про технічне обслуговування і ремонти ТОіР механічного устаткування підприємств системи Міністерства чорної металургії СРСР. Затверджено Мінчорметом СРСР 25.01.82. Санітарні правила з охорони атмосферного повітря і населених місць. СП № 4946-89. Затверджено Мінохорони здоров'я СРСР 1989. ДСТУ 2687-94. Машини та обладнання для механізації робіт у сталеплавильному виробництві. Загальні вимоги безпеки. ДСТУ 2688-94. Доменне та сталеплавильне виробництво. Капітальні і поточні ремонти. Загальні вимоги безпеки. СНиП II-89-80. Нормы проектирования. Генеральные планы промышленных предприятий. Затверджено Держбудом СРСР 30.12.80. СНиП II-4-79. Нормы проектирования. Естественное и искусственное освещение. Затверджено Держбудом СРСР 27.06.79. СНиП 2.04.02-84. Водоснабжение. Внешние сети и сооружения. Затверджено Держбудом СРСР 1984. СНиП 2.04.05-86. Нормы проектирования. Отопление вентиляция и кондиционирование воздуха. Затверджено Держбудом СРСР 15.12.86. ГОСТ 12.0.005-84. ССБТ. Метрологическое обеспечение в области безопасности труда. Основные положения. ГОСТ 12.1.004-91. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. Взамен ГОСТ 12.1.004-85. ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. Взамен ГОСТ 12.1.005-76. ГОСТ 12.1.006-84. ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля СТ СЭВ 5801-86 . Взамен ГОСТ 12.1.006-76. ГОСТ 12.1.023-80. ССБТ. Шум. Методы установления значений шумовых характеристик стационарных машин. ГОСТ 12.1.045-84. ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля. ГОСТ 12.2.003-91. ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности. Взамен ГОСТ 12.2.003-74. ГОСТ 12.2.007.0-75. ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности. ГОСТ 12.2.008-75. ССБТ. Оборудование и аппаратура для газопламенной обработки металлов и термического напыления покрытий. Требования безопасности. ГОСТ 12.2.022-80. ССБТ. Конвейеры. Общие требования безопасности СТ СЭВ 1339-78 . Взамен ГОСТ 12.2.022-76. ГОСТ 12.2.052-81. ССБТ. Оборудование работающее с газообразным кислородом. Общие требованпия безопасности. ГОСТ 12.2.061-81. ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам СТ СЭВ 2695-80 . ГОСТ 12.2.062-81. ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные СТ СЭВ 2696-80 . ГОСТ 12.2.099-84. ССБТ. Агрегаты для выплавки стали. Общие требования безопасности. ГОСТ 12.3.009-76. ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности СТ СЭВ 3518-81 . ГОСТ 12.4.011-89. ССБТ. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация. Взамен ГОСТ 12.4.011-87. ГОСТ 12.4.012-83. ССБТ. Вибрация. Средства измерения и контроля вибрации на рабочих местах. Технические требования. Взамен ГОСТ 12.4.012-75. ГОСТ 12.4.026-76. ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности. Взамен ГОСТ 15548-70. ГОСТ 12.4.051-87. ССБТ. Средства индивидуальной защиты органов слуха. Общие требования и методы испытаний СТ СЭВ 5803-86 . Взамен ГОСТ 12.4.051-78. ГОСТ 12.4.077-79. ССБТ. Ультразвук. Метод измерения звукового давления на рабочих местах. ГОСТ 2.601-68. ЕСКД. Эксплуатационные документы. ГОСТ 17.1.1.01-77. Охрана природы. Гидросфера. Использование и охрана вод. Основные термины и определения. ГОСТ 17.2.3.02-78. Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями. ГОСТ 9238-83. Габариты приближения строений и подвижного состава железных дорог колеи 1520 1524 мм. Взамен ГОСТ 9238-73. ГОСТ 9293-74. Азот газообразный и жидкий. Технические условия. Взамен ГОСТ 9293-59. ГОСТ 10157-79. Аргон газообразный и жидкий. Технические условия. Взамен ГОСТ 10157-73. ГОСТ 14202-69. Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска предупреждающие знаки и маркировочные щитки. ГОСТ 2761-84. Источники централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения. Гигиенические технические требования и правила выбора.   Взамен ГОСТ 17.1.3.03-77. ГОСТ 2874-82. Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством. Взамен ГОСТ 2874-73. ГОСТ 2787.2-93. Металлы черные вторичные. Общие технические условия. Взамен ГОСТ 2787-96. 3. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 3.1. Проектування будівництво і реконструкція сталеплавильних цехів та їх устаткування повинні здійснюватися у відповідності до чинних санітарних і будівельних норм та Правил Норм технологічного проектування до вимог цих Правил і "Положення про порядок проведення державної експертизи перевірки проектної документації на будівництво та реконструкцію виробничих об'єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.94 № 431. 3.2. Прийняття до експлуатації збудованих і реконструйованих сталеплавильних цехів повинно проводитися згідно з ДБНА 3.1-3-94 "Прийняття до експлуатації об'єктів закінчених будівництвом. Основні положення" затвердженим Постановою Держкоммістобудівництва України від 05.10.94 за № 48. Забороняється введення в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виготовлення і передача у виробництво зразків нових машин механізмів устаткування та інших засобів виробництва впровадження нових технологій без дозволу органів Держнаглядохоронпраці України і з відступом від цих Правил. 3.3. Вносити зміни в конструкції сталеплавильних агрегатів і устаткування сталеплавильних цехів а також збільшувати садки печей конверторів без узгодження з проектною організацією або заводом-виготовлювачем забороняється. 3.4. Порядок і строки приведення діючих сталеплавильних цехів відповідно до вимог цих Правил визначаються керівниками підприємства з узгодженням з органами нагляду відповідно до вимог статті 35 Закону України "Про охорону праці". 3.5. Умови праці на робочому місці безпека технологічних процесів робота машин механізмів устаткування та інших засобів виробництва; стан засобів колективного і індивідуального захисту що використовуються робітником а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. 3.6. Всі діючі сталеплавильні цехи повинні мати такі інструкції затверджені власником підприємства: технологічні; з охорони праці для робітників кожної професії; з пожежної безпеки; по ремонту устаткування; посадові інструкції для спеціалістів. 3.7. Інструкції з охорони праці повинні бути опрацьовані відповідно до вимог "Порядку опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці що діють на підприємстві" затвердженого Наказом Держнаглядохоронпраці України від 21.12.1993 р. за № 132 і у відповідності до технологічних інструкцій цих Правил вимог виробничої санітарії і відповідних стандартів ССБП системи стандартів безпеки праці . 3.8. Інструкції з охорони праці повинні переглядатися не менш одного разу на п'ять років а на вибухопожежонебезпечних виробництвах   не менше одного разу на три роки. У випадку виникнення аварії або травмування працюючих в наслідок недосконалості інструкцій вони повинні бути переглянуті в строки що встановлюються комісією яка розслідувала нещасний випадок або аварію. 3.9. В діючі інструкції повинні бути внесені відповідні корективи під час зміни технологічних процесів схем комунікацій або застосування нових видів устаткування до впровадження цих змін у виробництво з обов'язковим затвердженням головним інженером підприємства. 3.10. Тимчасові інструкції з охорони праці розробляються а потім затверджуються власником підприємства при впровадженні у виробництво нових розробок науково-дослідних і проектних інститутів та інших організацій. 3.11. Інструкції з охорони праці за фахом повинні знаходитися на робочих або у спеціально відведених місцях. 3.12. Постійний контроль за виконанням інструкцій і вказівок щодо безпечних методів та заходів роботи здійснюється начальником цеху заступником начальника цеху механіком енергетиком цеху та іншими керівниками виробництва. 3.13. До роботи в сталеплавильному цеху допускаються особи за віком не молодше 18 років що пройшли медичний огляд та які навчені безпечним методам праці. 3.14. Відповідно до ст. 19 Закону України "Про охорону праці" власник підприємства повинен організувати проведення попереднього під час прийому на роботу і періодичних протягом трудової діяльності медичних оглядів робітників що зайняті на важких роботах роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці де є потреба у професійному доборі а також щорічного огляду осіб віком до 21 року. Перелік професій робітники яких підлягають медичному огляду термін і порядок його проведення встановлюються "Положенням про медичний огляд працівників певних категорій" затвердженим Наказом Мінохорони здоров'я України від 31.03.94 р. за № 45. 3.15. Організація навчання безпеці праці і проведення інструктажу перевірка знань для тих хто влаштовується та всіх працюючих незалежно від стажу досвіду їх роботи і кваліфікації на основі правил та інструкцій з охорони праці з урахуванням конкретних умов виробництва роботи повинні проводитися згідно "Типового положення про навчання інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці" затвердженого Наказом Держнаглядохоронпраці України від 4.04.94 р. за № 30 і зареєстрованого Мінюстом України від 12.05.94 за № 95/304. Працюючі повинні бути ознайомлені згідно статті 6 Закону України "Про охорону праці" під розписку про умови праці на підприємстві наявності на робочому місці де вони будуть працювати небезпечних і шкідливих виробничих факторів що ще не усунені та можливих наслідків їх впливу на здоров'я а також про їх право на пільги і компенсації за працю у таких умовах. 3.16. Для проведення інструктажів в цехах сталеплавильного виробництва повинні влаштовуватися кабінети куточки з охорони праці забезпечені відповідним обладнанням і наочними приладдями. 3.17. Посадові особи і спеціалісти інші працівники підприємств а також приватні особи які зайняті проектуванням виготовленням монтажем налагодженням ремонтом реконструкцією діагностуванням та експлуатацією об'єктів виконанням робіт обумовлених Правилами проходять підготовку підвищення кваліфікації перевірку знань Правил у порядку передбаченому Типовим положенням про навчання інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці. Допуск до роботи осіб які у встановленому порядку не пройшли навчання інструктаж і перевірку знань з охорони праці забороняється. 3.18. З працівниками що порушили вимоги нормативних актів про охорону праці проводиться позаплановий інструктаж. 3.19. Спеціалісти і робітники пов'язані з експлуатацією і обслуговуванням вантажопідіймальних машин посудин що працюють під тиском електроустановок і об'єктів газового господарства сталеплавильних цехів проходять навчання атестацію і допускаються до роботи згідно з відповідними і чинними в цей час Правилами безпеки. 3.20. Робітники сталеплавильних цехів пов'язані з рухом поїздів і маневровою роботою складають іспити в комісіях при залізничних цехах на знання правил та інструкцій що регламентують роботу залізничного транспорту правил безпеки на залізничному транспорті. Перелік таких робітників періодичність і обсяг знань що перевіряються затверджується керівником підприємства. 3.21. В кожному сталеплавильному цеху повинен бути складений перелік робіт з підвищеною небезпекою газо- вибухо- пожежонебезпечні робота на висоті та ін. затверджений головним інженером підприємства. 3.22. Працівники зайняті на об'єктах сталеплавильного виробництва та інших роботах передбачених Переліком робіт з підвищеною небезпекою затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 30.11.93 № 129 і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.93 за № 196 повинні проходити попереднє спеціальне навчання і один раз на рік перевірку знань відповідних нормативних актів про охорону праці. Перелік посад посадових осіб і професій робітників які підлягають навчанню правилам користування індивідуальними захисними засобами і надання першої долікарняної допомоги повинен бути затверджений головним інженером підприємства. Особи що допущені до роботи на висоті покрівлях димових трубах і т.п. повинні попередньо пройти відповідний медичний огляд. 3.23. Роботи підвищеної небезпеки повинні виконуватись за наглядом-допуском встановленої форми бригадою не менше чим з двох чоловік а в апаратах лежаках газоходах та інших подібних місцях   бригадою не менше чим з трьох чоловік. 3.24. В кожному сталеплавильному цеху повинні бути складені плани ліквідації аварій згідно з вимогами "Інструкції щодо складання планів захисту персоналу населення у випадку аварій на металургійних об'єктах і ліквідації локалізації їх наслідків" РД-7-13-91 . Плани ліквідації аварій повинні переглядатися і затверджуватися щорічно за місяць до початку наступного року. Забороняється допускати до роботи осіб які не знають планів ліквідації аварій у частині що стосується їх виробничої діяльності. 3.25. Відповідно до статті 10 Закону України "Про охорону праці" робітники спеціалісти та службовці а також студенти вищих і середніх навчальних закладів учні професійно-технічних училищ учні курсової групової та індивідуальної форм навчання забезпечуються спецодягом спецвзуттям рукавицями касками та іншими засобами індивідуального захисту а також змивними і знешкоджувальними засобами. Забороняється допускати до роботи осіб без відповідних засобів індивідуального захисту. 3.26. Порядок видачі зберігання і користування засобами індивідуального захисту а також прання дезинфекції і ремонту повинен відповідати інструкції про порядок видачі зберігання та користування спецодягом спецвзуттям і запобіжними пристроями. 3.27. У відповідності до статті 9 Закону України "Про охорону праці" робітники що зайняті на роботах з важкими і шкідливими умовами праці безкоштовно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням. 4. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ЩОДО СТВОРЕННЯ БЕЗПЕЧНИХ УМОВ ПРАЦІ 4.1. При проектуванні будівництві та експлуатації сталеплавильних цехів повинен передбачатися комплекс заходів що повинні виключати або знижувати можливість травматизму забруднення шкідливими викидами атмосфери цеху і навколишнього середовища забезпечувати створення умов праці відповідно до вимог нормативних актів. 4.2. Безпека праці у проектах нових або реконструйованих сталеплавильних цехів забезпечується технічними рішеннями з безпеки праці виробничої санітарії охорони повітряного і водного басейнів виділеними в самостійні розділи. Розділ "Охорона праці" повинен містити: оцінку безпеки виробничих процесів; устаткування і технічні рішення щодо підвищення їх рівня у порівнянні з діючими аналогами; оцінку запроектованих умов праці за небезпечними і шкідливими виробничими чинниками у порівнянні з діючими аналогами; всі небезпечні і шкідливі виробничі чинники зони їх впливу і передбачені у проекті технічні рішення для усунення локалізації їх впливу на обслуговуючий персонал. 4.3. Виробничі процеси експлуатація сталеплавильних агрегатів і устаткування ремонт машин і механізмів сталеплавильного виробництва повинні відповідати міждержавним стандартам ГОСТ 12.2.003-91; ГОСТ 12.2.061-81; ГОСТ 12.2.062-81; ГОСТ 12.2.099-84; ГОСТ 12.3.009-76 а також Загальним правилам безпеки для підприємств і організацій металургійної промисловості; Правилам будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів; Правилам безпеки у газовому господарстві підприємств чорної металургії; Правилам пожежної безпеки для підприємств чорної металургії ППБО-136-86; Правилам безпеки при ремонті устаткування на підприємствах чорної металургії та іншим нормативним актам. 4.4. Безпека виробничих процесів повинна забезпечуватися: вибором найбільш раціональних технологічних процесів; розташуванням режимом роботи і порядком обслуговування виробничого устаткування; якістю вихідних матеріалів; механізацією і автоматизацією важких і небезпечних робіт; дистанційним керуванням механізмами в небезпечних зонах; професійним відбором і навчанням працюючих; вимогами безпеки що включені до нормативно-технічної і технологічної документації. 4.5. З метою попередження травматизму необхідно: наявність в цеху чіткої системи проходів з виділенням зон для пішохідного руху із зазначеною розміткою; покажчиками і освітленням з влаштуванням перехідних галерей і містків над небезпечними ділянками додержанням потрібних відстань між стінами будівель устаткуванням і рухомим транспортом; наявність попереджувальних знаків сигналів і плакатів в особливо небезпечних місцях і на дільницях безпосередньо біля агрегатів та у місць перебування обслуговуючого персоналу   чітко виконаних схем розміщення і технологічного зв'язку агрегатів і трубопроводів горючих газів мазуту кисню повітря пари води та ін.; запірні пристрої трубопроводів пронумерувати відповідно до номера і позначення технологічної інструкції; всі агрегати устаткування машини і механізми використовувані інструменти і пристрої що експлуатуються утримувати в справному стані. Забороняється робота на несправних агрегатах устаткуванні машинах і механізмах із застосуванням зламаних інструментів і пристроїв. 4.6. З метою утримання сталеплавильних агрегатів машин і механізмів устаткування в справному стані необхідно: додержувати технічні режими встановлені паспортами або спеціальними інструкціями заводів-виготовлювачів; оглядати агрегати устаткування машини і механізми під час прийняття змін і усувати виявлені при цьому дефекти та несправності; проводити обслуговування металургійного устаткування протягом зміни; проводити перевірку стану агрегатів устаткування машин механізмів спеціалістами; періодично здійснювати ревізію і ремонт агрегатів і устаткування. 4.7. Періодичність перевірки стану блокувань безпеки систем сигналізації та протиаварійного захисту агрегатів устаткування машин і механізмів і порядок оформлення результатів перевірки встановлюються спеціальною інструкцією затвердженою головним інженером підприємства. 4.8. Перелік параметрів без контролю яких робота технологічного устаткування забороняється складений для кожного технологічного агрегату повинен бути затверджений головним інженером підприємства. 4.9. На сталеплавильні агрегати машини і механізми інші агрегати і устаткування повинні складатися паспорти що містять основні технічні дані. Під час експлуатації устаткування агрегатів механізмів в паспорти повинні заноситися всі дані про зміни що сталися на агрегатах устаткуванні машинах механізмах про проведення капітальних ремонтів про аварії що мали місце значні несправності та вжиті заходи щодо ліквідації їх наслідків. 4.10. Всі відкриті обертові частини машин і механізмів повинні бути огороджені. В особливо небезпечних місцях знімні огородження повинні бути зблоковані з пусковими і приводними пристроями. Ці блокування повинні виключати можливість роботи устаткування машин і механізмів при знятому огородженні. Забороняється працювати на устаткуванні зі знятим або несправним огородженням а також здійснювати ремонт очищення рухомих частин і закріплення огороджувань під час роботи машин і механізмів. 4.11. Рухомі і обертові частини машин і механізмів розташовані у важкодоступних місцях допускається огороджувати загальним огородженням із замикаючим пристроєм при умові що огородження не буде перешкоджати обслуговуванню машин і механізмів. 4.12. Всі вентилятори повинні мати запобіжну сітку на усмоктувальному отворі з розміром чарунок не більше 20 х 20 мм. 4.13. Змащування устаткування машин і механізмів повинне бути централізоване. Ручне змащування діючих машин і механізмів дозволяється тільки за наявністю спеціальних пристроїв що забезпечують безпеку. Змазування частин під час роботи машин і механізмів забороняється. Мастильні і обтиральні матеріали що застосовуються для обслуговування машин і механізмів повинні зберігатися у встановлених місцях у закритих металевих скринях. 4.14. Влаштування виготовлення і експлуатація газопроводів газового устаткування і газових апаратів повинні відповідати вимогам Правил безпеки в газовому господарстві підприємств чорної металургії ПБГЧМ-86 . 4.15. Трубопроводи шланги для подавання природного газу кисню мазуту повітря повинні розміщуватися в місцях що виключають можливість попадання палаючих предметів. З'єднання шлангів зі штуцерами і роз'єднання їх повинні здійснюватися тільки при закритій запірній арматурі. Шланги на штуцерах повинні бути надійно закріплені. 4.16. Майданчики розташовані на висоті більше 0 6 м від поверхні підлоги перехідні містки сходи отвори люки канави приямки і відстійники установок безперервної розливки сталі за виключенням розливних майданчиків з розливного боку стаціонарних майданчиків для підготовки складів з розливного боку повинні бути огороджені поручнями з суцільною обшивкою знизу. 4.17. В місцях підвищеної небезпеки повинні вивішуватися яскраві попереджувальні плакати і знаки безпеки а в необхідних випадках встановлюватися світові і звукові сигнали згідно міждержавного стандарту ГОСТ 12.4.026-76. 4.18. Під час виплавлення сталі необхідно: вжити заходів щодо запобігання опіків від сталі і шлаку для чого завантажувати в піч в ході плавки сухі а при необхідності нагріті матеріали; не допускати течі води з системи охолодження сталеплавильних агрегатів наявність вологи пальних матеріалів і предметів на робочих майданчиках печей а також в інших місцях можливого попадання розплавленого металу або шлаку; тримати робочі місця в чистоті і порядку підтримуючи вільними встановлені проходи і проїзди. 4.19. Виконання робіт щодо переміщення вантажів кранами перевірка стану тросів і вантажозахватних пристроїв кранів а також тари контейнерів совків баддів бункерів коробів і т.п. що застосовані для доставки шихтових і заправних матеріалів повинні проводитись відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів. 4.20. Передавальні візки повинні бути обладнані гальмами кінцевими вимикачами і добре чутною звуковою сигналізацією яка вмикається одночасно з пересування візка. Ходові колеса передавальних візків повинні бути обладнані запобіжними щитками із зазором між щитком і головкою рейки не більше 10 мм. Конструкція передавального візка повинна забезпечувати стійке положення вантажу що переміщується. Перевантаж візка забороняється. Колії пересувних передавальних візків повинні бути справними і мати тупикові упори. Кабельні тролейні траншеї повинні бути перекриті настилом який виключає доступ персоналу в траншею при наявності напруги на тролеях. Плитний настил і рейкові колії повинні бути справними стики рейок і плит повинні бути на одному рівні. 4.21. При розміщенні тролеї для живлення електродвигуна візка нижче рівня підлоги цеху ширина щілини для стержня струмознімача повинна бути не більше 60 мм а при перекритті її металевою стрічкою   не більше 150 мм. Стержень струмознімача повинен бути електроізольований. Якщо для підводу струму застосовується гнучкий кабель він повинен бути замкнутий в товстостінний гумовий шланг або ізольований азбестовим полотном. Під час руху візка кабель повинен підвішуватися і не торкатися підлоги цеху. 4.22. До початку будівельно-монтажних і ремонтних робіт в діючих сталеплавильних цехах повинен бути опрацьований проект організації робіт ПОР в якому повинні бути передбачені заходи що забезпечують безпечне ведення робіт як для будівельних робітників так і для персоналу цеху. Проект організації робіт повинен бути затверджений головним інженером підприємства і головним інженером будівельно-монтажної організації. 5. ТЕРИТОРІЯ СТАЛЕПЛАВИЛЬНИХ ЦЕХІВ 5.1. Сталеплавильні цехи повинні бути відділені від меж житлових районів санітарно-захисними зонами розмір яких необхідно прийняти у відповідності до санітарних норм проектування промислових підприємств СН 245-71. 5.2. Сталеплавильні цехи що знов споруджуються повинні бути розташовані так щоб не порушувався потоковий напрямок транспортування вантажів і не утворювалися зустрічні і пересічні вантажні потоки. 5.3. Залізничні колії для перевезення рідкого чавуну в сталеплавильні цехи повинні бути самостійними. 5.4. Експлуатація залізничного транспорту в сталеплавильному виробництві повинна відповідати вимогам діючого міждержавного стандарту ГОСТ 9238-83 Правил технічної експлуатації промислового залізничного транспорту і Типових інструкцій з безпеки праці для робітників залізничного транспорту металургійних підприємств. Крім цього спеціальний рухомий склад а також наближення залізничних колій до будівель споруд і складів повинні відповідати спеціальним габаритам які передбачені для підприємств чорної металургії. В діючих цехах при неможливості доведення габаритів до нормальних розмірів повинна бути влаштована відповідна сигналізація світлова звукова світло-звукова згідно з міждержавним стандартом ГОСТ 12.4.026-76 що попереджує про порушення габаритів. При цьому мінімальна відстань від осі залізничної колії до стіни будівлі що матиме виходи назовні допускається не менше 3 1 м за умов влаштування огороджувальних бар'єрів розташованих між виходом з будівлі та залізничними коліями які йдуть паралельно стінам будівлі. 5.5. В'їзд залізничного та автомобільного транспорту в цех повинен здійснюватися після вмикання дозволяючого сигналу світлофору або видачі складачу спеціального жетону. Рух транспорту по цеху повинен проводитися при наявності супроводжуючої особи що йде попереду рухомого транспорту. 5.6. В місцях масового переходу людей через залізничні колії повинні бути влаштовані перехідні містки або тунелі. Інші переходи повинні бути обладнані настилом що укладений на одному рівні з головками рейок і огороджені відповідними сигналами. В усіх відділеннях сталеплавильних цехів повинні бути вивішені схеми пішохідного руху по території підприємства і цеху. Перехід людей через залізничні колії в невстановлених місцях забороняється. 5.7. В цехах сталеплавильного виробництва що знов будуються або реконструюються вздовж цехів повинні бути передбачені автомобільні шляхи і тротуари. В діючих цехах при неможливості влаштування тротуарів вздовж цехів повинні бути встановлені місця безпечного проходу людей. 5.8. Наявність на території сталеплавильних цехів ям канав і вибоїв не допускається. Тимчасові канави ями що влаштовані під час ремонту чи будівельних робіт повинні бути огороджені поручнями висотою не менше 1 м. Захаращування і забруднення габариту залізничної колії а також території цехів металом сміттям відходами виробництва і т.п. забороняється. 5.9. Комунікаційні тунелі повинні відповідати будівельним нормам щодо проектування споруд промислових підприємств і мати припливно-витяжну вентиляцію постійне електричне освітлення і пристрій для дренажу. 6. БУДІВЛІ І СПОРУДИ 6.1. Будівлі і споруди сталеплавильних цехів необхідно розташовувати згідно будівельним нормам і правилам СНиП II-89-80 з урахуванням пануючих вітрів з підвітряного боку по відношенню до найближчих будівель і споруд. 6.2. Вентиляційні пристрої в приміщеннях сталеплавильних цехів повинні забезпечувати температуру вологість і швидкість руху повітря а також вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони у відповідності до міждержавного стандарту ГОСТ 12.1.005-88. 6.3. Всі стулкові віконні і ліхтарні рами що відчиняються повинні бути обладнані легкокерівними і надійними в експлуатації пристроями для їх відчинення і установки в потрібному положенні. 6.4. При склінні ліхтарів будівель віконним склом під склінням повинні встановлюватися горизонтальні металеві сітки не менше 0 7 м при вертикальному склінні а при похилому і горизонтальному   ширина сіток повинна визначатися розрахунком з величини горизонтальної проекції засклених рам. 6.5. Всі засклені поверхні повинні очищатися від кіптю і пилу. Для їх очищення і ремонту повинні застосовуватися спеціальні пристрої і приладдя майданчики підвісні колиски балкони що забезпечують зручне і безпечне виконання цих робіт. 6.6. Підлога робочих майданчиків біля печей конверторів і розливних майданчиків повинна бути рівною і виконаною з міцних і стійких проти спрацювання матеріалів з неслизькою поверхнею. 6.7. Простір між рейками на робочих майданчиках повинен бути укладений стійким проти спрацювання виключаючим ковзання матеріалом до рівня головки рейок. При викладанні проміжку металевими плитами останні повинні мати рифлену поверхню. 6.8. Дільниці підлоги в будівлях сталеплавильних цехів де можливо накопичення води повинні бути обладнані пристроями для її відводу. 6.9. Розташування входів в будівлі сталеплавильних цехів повинне забезпечити безпечний прохід до робочих місць. В виробничих приміщеннях робочі місця і проходи повинні триматися у чистоті і не захаращуватися устаткуванням зливками заготовками і відходами виробництва. Скрап бій цегли сміття повинні своєчасно вивозитися а прибирання робочих місць і виробничих приміщень повинне проводитися щозміни. 6.10. Отвори в будівлях сталеплавильних цехів для подавання залізничних складів повинні бути обладнані брамами. В головних будівлях обладнання брам повітряними або повітряно-тепловими завісами повинне здійснюватися відповідно до вимог Санітарних норм проектування промислових підприємств. Відчинення і зачинення брам повинне бути механізоване. 6.11. В діючих цехах де габарити наближення будівель до залізничних колій і автомобільних шляхів не витримуються повинні бути вжиті заходи для забезпечення безпечного виходу людей із будівель шляхом змінення розміщення виходів влаштування направляючих поручнів встановлення покажчиків руху тощо. Забороняється використання брам для в'їзду рухомого складу для проходу людей. Подавання залізничних складів до будівель сталеплавильних цехів повинне відповідати п. 5.5 цих Правил. 6.12. Ширина робочого майданчику пічного прольоту мартенівського цеху із завалочними машинами наземного типу повинна бути такою щоб відстань між крайніми виступаючими частинами складу з мульдами і арматурою печі а також між мульдами і завалочную машиною складала не менше 0 5 м. Перебування людей між складу з мульдами і піччю забороняється. 6.13. В цехах де розливка сталі здійснюється у виливниці що встановлені на візках вздовж зовнішньої стіни будівлі розливного прольоту а при наявності суміжного допоміжного прольоту і всередині будівлі поруч з розливним повинні бути упорядковані аварійні майданчики. Двері для виходу на майданчик влаштований із зовнішнього боку біля стіни повинні розміщуватися не рідше ніж через кожні 36 м. З майданчиків до рівня землі влаштовуються похилі сходи. Відстань між сходами повинна бути не більше 100 м. 6.14. З робочого майданчика пічного прольоту мартенівських печей повинні бути влаштовані виходи вниз під робочий майданчик   не менше одного на дві печі і в розливний прольот   не менше одного на три печі. Виходи повинні бути обладнані маршевими сходами. 6.15. Для сполучення робочого майданчика пічного прольоту електросталеплавильних печей з шихтовим і розливним прольотами повинні бути влаштовані сходи не менше одних на три печі. 6.16. Стаціонарні металеві сходи повинні бути зроблені відповідно до вимог міждержавного стандарту ГОСТ 23120-78 "Лестницы маршевые площадки и ограждения стальные. Технические требования". 6.17. При наявності в пічному прольоті двох і більше мартенівських печей виходи в стіні під робочим майданчиком повинні влаштовуватися не рідше чим через дві печі. 6.18. Влаштування виходів в стінах розливних прольотів під розливними майданчиками забороняється. 6.19. Для обслуговування запірної і регулювальної арматури засувок шиберів розташованих на висоті 2 м і більше від рівня підлоги землі повинні влаштовуватися стаціонарні майданчики і сходи до них у відповідності до вимог ГОСТ 23120-78. 6.20. Відстань від настилу майданчиків до конструкцій а також до устаткування і трубопроводів змонтованих над майданчиками повинна бути не менше 1 8 м. 6.21. Будівлі сталеплавильних цехів повинні бути освітлені у відповідності до будівельних норм і правил СНиП II-4-79 "Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования" та Єдиних санітарних правил для підприємств чорної металургії. 6.22. Покрівлі будівель повинні бути справними і систематично очищатися від пилу снігу і льоду. В цехах що будуються знов повинні бути передбачені засоби механізованого прибирання пилу і сміття всередині будівель а також пилу снігу і льоду з покрівель виробничих будівель що виключає пилиння. 6.23. Всі виробничі і допоміжні будівлі споруди і склади сталеплавильних цехів повинні відповідати міждержавному стандарту ГОСТ 12.1.004-91 "Пожарная безопасность. Общие требования" Правилам пожежної безпеки для підприємств чорної металургії ППБО-136-86 і забезпечені первинними засобами пожежогасіння. Кількість останніх повинна відповідати нормам первинних засобів пожежогасіння для підприємств і організацій чорної металургії. Засоби пожежогасіння і протипожежний інвентар повинні розміщуватися в легкодоступних місцях узгоджених з органами пожежного нагляду. 6.24. Захист будівель споруд і зовнішніх установок від прямих ударів блискавки і вторинних її виявлень повинен здійснюватися у відповідності до вимог норм щодо проектування пристроїв захисту будівель і споруд від блискавки   СН 305-77 та Інструкції по влаштуванню захисту будівель і споруд від блискавки РД 3421.122-87 . 6.25. Перевірка стану димових труб а також майданчиків і сходин до них повинна проводитися згідно з "Инструкцией по эксплуатации и содержанию дымовых труб на предприятиях черной металургии". Результати перевірки заносяться до паспорта на димову трубу. 6.26. Експлуатація і ремонт будівель і споруд повинні здійснюватися згідно вимог "Инструкции по технической эксплуатации и ремонтам производственных зданий и сооружений предприятий системы Министерства черной металургии" затвердженої в 1978 р. і "Положения по службе технического надзора и ремонта производственных зданий и сооружений предприятий системы Министерства черной металургии" затвердженого в 1990 р. а також згідно вимог ОРД 00.000.89 підприємств Міністерства промисловості України. 7. ШИХТОВІ ДВОРИ 7.1. Шихтові двори сталеплавильних цехів повинні бути криті. Стан покрівлі шихтових дворів повинен виключати попадання води і снігу на шихтові матеріали. 7.2. В будівлі шихтового двору повинен бути вільний поздовжній прохід для людей шириною не менше 1 м. 7.3. Зберігання матеріалів на шихтовому дворі повинне здійснюватися в бункерах ямах засіках. Для запобігання зависання сипких матеріалів підвісні бункери повинні бути обладнані завалювальними пристроями. Стінки бункерів засік ям повинні бути облицьовані матеріалами що захищають їх від зруйнування. Для запобігання падіння людей засіки і ями з усіх боків повинні бути огороджені на висоту не менше 0 8 м. При застосуванні думпкар для подавання шихтових матеріалів огородження засік і ям збоку залізничної колії не потрібно. Залізничні колії над бункерами повинні бути забезпечені міцним настилом. При відсутності на діючих шихтових дворах засік або ям магнітний матеріал повинен складатися на спеціально підготовлені майданчики огороджені збоку залізничних колій. Утворення навісів не допускається. Висота штабелю повинна бути такою щоб відстань від нього до верхнього положення вантажопідіймального органу була не менше 2 м. 7.4. Подавання металобрухту на шихтові двори повинне здійснюватися у відкритих вагонах а сипких матеріалів   у вагонах-самоскидах. Металева шихта що складається в вагони не повинна виступати за їх борти. 7.5. Подавання на шихтові двори матеріалів що змерзлися забороняється. 7.6. Відстань між виступаючими частинами рухомого складу і колонами будівлі шихтового двору а також встановленими на підлозі контейнерами коробами мульдами і матеріалами що складаються в шихтовому дворі повинна бути не менше 0 7 м. 7.7. Рухомі склади подані під розвантаження повинні бути огороджені сигналами зупинки а під скати крайніх вагонів його підкладені гальмові башмаки. По закінченні розвантажувальних робіт залізничні колії шихтового двору повинні бути негайно очищені. Очищення вагонів над бункерами шихтового двору забороняється. 7.8. Для забезпечення безпеки складальних бригад під час подавання матеріалів на шихтовий двір повинна припинятися робота кранів що знаходяться в зоні дії локомотива. 7.9. Роботи в бункері для сипких матеріалів необхідно проводити тільки за нарядом-допуском бригадою що складається не менше як з двох чоловік один з яких повинен обов'язково знаходитися нагорі попереджуючи працюючих у бункері про наближення крана. 7.10. Вивантаження шихтових матеріалів із вагонів повинно бути механізованим. Відкривання дверей і люків вагонів-самоскидів повинне проводитися із застосуванням спеціальних пристроїв і в присутності відповідальної особи. Всі роботи щодо вивантаження шихтових матеріалів із вагонів і навантаження їх в совки мульди короби і т.п. повинні здійснюватися згідно інструкції затвердженої головним інженером підприємства. 7.11. Металева шихта повинна подаватися на шихтові двори габаритною підготовленою для вантаження в мульди бадді совки короби і т.п. Оброблення матеріалів на шихтових дворах забороняється. 7.12. Весь металобрухт що надходить в сталеплавильні цехи повинен підлягати піротехнічному контролю на вибухобезпечність і відсутність легкозаймистих речовин. Ці роботи повинні проводитися у відповідності до вимог ГОСТ 2787.2-94. 7.13. Знаходження людей в зоні вантаження грейферними або магнітними кранами шихтових матеріалів в мульди совки короби бадді і т.п. забороняється. Направляти грейфер або магніт під час навантаження матеріалу дозволяється за допомогою гачків жердин довжиною не менше 3 м. Підправлення брухту в мульдах коробах і т.п. вручну забороняється. Особи що контролюють заповнення завалочних баддів коробів мульд контейнерів повинні знаходитися у безпечному місці. Торкатися до магнітної плити шайби при зніманні її та кабелю з блочної підвіски крана при наявності напруги забороняється. 7.14. Після закінчення навантаження металевої шихти в мульди совки короби бадді кінці брухту не повинні виступати або звисати над їх краями. По закінченні навантаження замки мульд повинні бути очищені і перевірені. 7.15. Для стікання води на дні мульд коробів совків баддів повинні бути виконані отвори. Ці отвори повинні регулярно очищатися. 7.16. Для встановлення мульд на шихтових дворах мартенівських і електросталеплавильних цехів повинні бути влаштовані міцні і сталі стелажі. При транспортуванні мульд кранами із застосуванням ланцюгів з гаками ширина стелажів повинна бути не менше довжини мульд. При транспортуванні мульд кранами що обладнані механізованими захватами ширина стелажів повинна визначатися за умов захвату мульд рамами. Встановлення мульд на стелажах повинне здійснюватися без звісів і перекосів. 7.17. При навантаженні металевого брухту в бункер або з бункера в мульди електромагнітним краном зона його роботи повинна огороджуватися а проведення будь-яких робіт в зоні забороняється. 7.18. Фракційний склад сипких шихтових матеріалів що надходять в цех повинен відповідати вимогам державних стандартів або технічних умов затверджених у встановленому порядку. 7.19. В закритих приміщеннях місця перевантаження пиловидних матеріалів повинні бути закриті щільними кожухами що приєднані до аспіраційних установок з фільтрами. 7.20. Влаштування і експлуатація конвейєрів повинні відповідати вимогам міждержавного стандарту ГОСТ 12.2.022-80 "Конвейеры. Общие требования безопасности". 7.21. В цехах що будуються і реконструюються прибирання сміття з-під конвеєрів повинне бути механізоване. Прибирання просипу вручну допускається тільки при вимкнутих конвейєрах і у відповідності до биркової системи. 7.22. Перед пуском конвейєра повинен автоматично подаватися звуковий попереджуючий сигнал який чути по всій довжині конвейєра. 7.23. Струмопровідні кабелі пересувних розвантажувальних візків і пересувних реверсивних конвейєрів повинні бути захищені від механічних пошкоджень. 7.24. Віддалення пилу з пилових бункерів аспіраційної системи повинне здійснюватися в спеціально обладнані машини. 7.25. Для переходу через конвейєри повинні встановлюватися стаціонарні містки. В виробничих приміщеннях містки повинні встановлюватися не менше ніж через 30 м а в галереях   не менше ніж через 100 м довжини конвейєра. Ця вимога не розповсюджується на конвейєри на яких встановлені пересувні візки. 7.26. Вивантаження електродів з вагонів і транспортування їх повинні здійснюватися із застосуванням спеціальних пристроїв. Для зберігання електродів повинні бути влаштовані спеціальні стелажі. 7.27. Дрібнення бою електродів повинне бути мехіназовано. При обробці електродів на токарних верстатах повинна бути передбачена пиловідсмоктувальна вентиляція. 7.28. Дробильні і помольні установки повинні розташовуватися в ізольованому приміщенні і бути обладнані пиловідсмоктувальною вентиляцією що забезпечує концентрацію пилу в повітрі робочої зони не вище гранично допустимої. Розміщення цих установок в шихтовому прольоті забороняється. 7.29. Завантаження матеріалу в дробильні і помольні агрегати повинне бути механізоване. Пульти керування повинні бути розташовані таким чином щоб дробильні і помольні агрегати були помітні особі що здійснює пуск їх в роботу. 7.30. На шихтових дворах повинні бути обладнані кімнати для обігріву працюючих в холодний і перехідний періоди року. Кімнати можливо розміщувати також в прольотах що стоять поруч. 7.31. Для безпечної роботи на шихтових дворах на початок кожної зміни необхідно перевірити: стан чалочних пристроїв канатів ланцюгів ; справність бункерів і відсутність в них сторонніх предметів; стан робочих місць на бункерній естакаді огороджень і перекрить бункерних ям; справність і чистоту залізничних колій наявність поруч з ними габариту для нормального проїзду; наявність знаків і плакатів безпеки; справність сигналізації. Спрацьовані пристрої інструменти чалочні засоби і тару необхідно вилучити з уживання а несправне устаткування   відремонтувати. 8. МІКСЕРНЕ ВІДДІЛЕННЯ 8.1. Для безпечної роботи в міксерному відділенні перед початком роботи необхідно перевірити: справність гальмів міксера і механізму його нахилу; стан зливного носка і заливного вікна міксера; вогнетривкої кладки і кожуха; газопроводів і пальників та ін. а також в'їзної сигналізації і попереджувальних покажчиків із записом в журналі результатів огляду. До роботи дозволяється стати тільки після виправлення всіх несправностей при хорошому стані вогнетривкої кладки і кожуха і наявності ключа-бирки. 8.2. Механізм нахилу міксера повинен мати два електродвигуна в тому числі один резервний з електрогальмами. Живлення електродвигунів повинне здійснюватися не менше чим від двох незалежних джерел. 8.3. Міксер конструкція якого не забезпечує самочинний поворот у вихідне положення повинен бути забезпечений механізмом що дозволяє повернути його у вихідне положення у випадку раптового припинення подавання електроенергії. 8.4. Розміщення і влаштування вентиляційних укрить над заливним вікном зливним носком міксера і машиною для скачування шлаку повинні забезпечувати уловлювання графіту і газів під час заливання чавуну в міксер зливу чавуну з міксера та скачуванні шлаку. Вентиляційні установки повинні мати спеціальні пристрої для уловлювання графіту. 8.5. При наявності графіту на устаткуванні пішохідних переходах і сходах необхідно регулярно їх очищати від графіту. Перед початком прибирання графіту з вагів і майданчиків під носком міксера необхідно очистити носок від охолоді встановити міксер у вихідне положення і взяти ключ-бирку від пульту керування міксером. 8.6. Заливне вікно і отвір зливного носка міксера повинні мати футеровані кришки. Відкриття і закриття кришок повинно бути механізоване. 8.7. Пост керування міксером повинен бути розташований збоку від зливного носка міксера і в такому місці звідкіля забезпечується видимість операцій по зливу чавуну з міксера. Розташовувати пост керування проти зливного носка міксера забороняється. 8.8. Приміщення поста керування повинне бути зроблено з неспалимого матеріалу і мати припливну вентиляцію. Двері поста не повинні виходити вбік зливного носка міксера. Вікно поста повернуте до зливного носка міксера повинне бути засклене теплозахисним склом. 8.9. Розташовувати під міксером на позначці підлоги міксерного відділення а також нижче цієї позначки приміщення в якому передбачається постійне знаходження обслуговуючого персоналу або розміщення устаткування що вимагає постійного обслуговування забороняється. 8.10. Підлога в міксерному відділенні і на робочих майданчиках міксера повинна бути зроблена з шорсткого матеріалу стійкого проти опрацювання. 8.11. Робочі майданчики міксерів повинні мати не менше двох виходів. Майданчик з якого здійснюється керування заливанням чавуну в міксер повинен бути розташований вище заливного вікна і в такому місці звідкіля забезпечується видимість струменя чавуну. Для захисту працюючих від бризок чавуну і тепловипромінювання на майданчику повинна бути влаштована кабіна з неспалимого матеріалу. Ширина майданчиків містків і сходин для обслуговування міксерів повинна бути не менше 1 м. 8.12. Для спостереження за зливом чавуну з міксера в ківш в підлозі робочого майданчика перед постом керування повинен бути влаштований оглядовий отвір огороджений поручнями і перекритий міцними гратами. 8.13. Опалення міксерів повинне здійснюватися коксовим природним газом або мазутом. Застосування доменного газу забороняється. Конструкція газопроводів в місцях з'єднання їх обертових частин з нерухомими повинна виключати можливість витіку газу. Під час ремонту міксера підводи газу повинні вимикатися не тільки засувками але й заглушками. 8.14. Заливання чавуну в міксер дозволяється проводити з ковшів наповнених до рівня що не перевищує 250 мм від їх верху. Носки ковшів повинні бути очищені від скрапу і заправлені. 8.15. Перед підйомом ковша з чавуном необхідно перевірити правильність зачеплення гаків крана за цапфи ковша цапфи повинні повністю увійти в зів гаків траверси крана переконатися у відсутності людей унизу під міксером і на його майданчику. Зачіпка допоміжного гака для нахилу ковша повинна здійснюватися після підйому ковша. Зачіпка гака для кантування ковша з чавуном повинна здійснюватися на рівні заливного вікна міксера або майданчика для скачування шлаку. Підйом ковша при зачепленому гаці для кантування забороняється. Після зливу чавуну в міксер необхідно перевірити правильність встановлення ковша на чавуновозний візок. 8.16. Між міксеровим і машиністом міксерного крана повинен бути встановлений радіозв'язок. 8.17. Заливання чавуну в міксер повинне проводитися в центр вікна рівномірним струменем з мінімальної висоти і своєчасним очищенням горловини зливного носка від скрапу. Про наступне заливання чавуну машиніст заливного крана повинен подати звуковий сигнал. 8.18. Зливати чавун в міксер з ковшів із застиглою кіркою забороняється. Пропалювання кірки киснем повинне проводитися в спеціально відведених місцях з майданчика огородженого поручнями і забезпеченого пристроями для захисту працюючих від бризок чавуну і тепловипромінювання. Порядок роботи по пропаленню кірки повинен бути передбачений інструкцією підприємства. 8.19. Перед початком зливу чавуну з міксера в ківш міксеровий повинен перевірити правильність встановлення ковша під зливним носком стан зливного носка справність ковшів наявність гальмових пристроїв під скатами чавуновозу відсутність людей на вагах і під міксером. Ковші повинні бути сухі прогріті і очищені від охолодей і виробничих відходів. Вони повинні встановлюватися таким чином щоб струмінь чавуну був направлений на середину горловини ковша. Правильність встановлення ковша під зливним носком визначає міксеровий. 8.20. Про наступний злив чавуну з міксера повинен бути поданий звуковий сигнал. Сигнальний пристрій повинен бути зблокований з пусковим пристроєм механізму нахилу міксера. 8.21. Під час заливання чавуну в міксер і при зливі чавуну з міксера в ківш перебування людей під міксером забороняється. 8.22. Злив чавуну в ковші тільки відремонтовані дозволяється тільки після їх просушування. 8.23. Наповнення ковшів чавуном до рівня що перевищує 250 мм від верху ковша забороняється. 8.24. При виникненні небезпеки прогару кожуха міксера місцеве почервоніння кожуха повинне бути проведено термінове обдування місця почервоніння стислим повітрям проведено випуск чавуну з міксера і прийняті заходи щодо його ремонту. 8.25. Вікно і кожух міксера необхідно очищати від охолодей і скрапу. 8.26. Скачування шлаку з ковшів і міксера повинне бути механізоване здійснюватися при достатній кількості чавуну що дозволяє виконати цю операцію без нахилу міксера. Шлак повинен зливатися в шлакові ковші і своєчасно вивозитися з міксерного відділення. Скачування шлаку при непрацюючій вентиляції що вловлює газ і графіт забороняється. 8.27. Відбір проб чавуну з-під його струменя забороняється. Відбір проб чавуну повинен здійснюватися із зливного носка міксера або з наповненого ковша. Інструмент для відбору проби повинен бути сухим. 8.28. Забороняється проводити ремонт ковшів в міксерному відділенні а також подавати "закозлені" і з застиглою кіркою ковші в міксерне відділення. 9. ДОСТАВКА МАТЕРІАЛІВ НА РОБОЧІ МАЙДАНЧИКИ ПЕЧЕЙ І В КОНВЕРТОРНЕ ВІДДІЛЕННЯ 9.1. Доставка шихтових матеріалів на робочі майданчики мартенівських і двованних сталеплавильних печей. 9.1.1. Доставка шихтових матеріалів додатків розкислювачів а також заправних матеріалів до печей повинна бути механізованою. 9.1.2. Візки для перевезення мульд повинні бути забезпечені зчіпним пристроєм що виключає знаходження працюючих між візками під час зчеплення або розчеплення мульдових складів а також упорами або поручнями перешкоджаючими зміщенню мульд в поздовжньому напрямку при поштовхах і трясіннях. 9.1.3. Для встановлення мульд на балконі пічного прольоту повинні бути влаштовані стелажі у відповідності до вимог п. 7.16 цих Правил. 9.1.4. В мартенівських цехах для встановлення мульд з додатками або розкислювачами допускається влаштування стелажів між печами. Збоку стелажів повинні бути влаштовані упори. Ширина вільного проходу між стелажами і головками печей повинна бути не менше 0 7 м. 9.1.5. В цехах з крановою подачею шихти для транспортування мульд із шихтового двору на балкон пічного прольоту крани повинні бути обладнані механізованими захватами. Керування захватами повинне здійснюватися з кабіни машиніста крана. Влаштування мульдових захватів повинно виключати зривання і падіння мульд. До обладнання крана мульдовими захватами зачеплення мульд повинне здійснюватися за допомогою гаків і серіг. Конструкція захватних пристроїв повинна виключати падіння мульд при їх перенесенні. Зачеплення мульд шляхом підведення ланцюга під її дно забороняється. 9.1.6. В цеха з наземними завалочними машинами сипкі матеріали як правило повинні доставлятися на робочий майданчик печі в спеціальних бункерах. 9.1.7. Доставка феросплавів в цех повинна здійснюватися в мульдах контейнерах або бункерах саморозвантажувального типу. Зберігання підготовлених феросплавів повинне здійснюватися в спеціальних бункерах розташованих між печами. При цьому повинна бути передбачена можливість видачі феросплавів як в мульди для присадки додатків в піч так і на задній бік печі для подачі феросплавів безпосередньо в ківш. При неможливості розміщення бункерів між печами допускається встановлювати їх в торцевій частині пічного прольоту. В цьому випадку видача феросплавів повинна здійснюватися в мульди встановлені на спеціальні візки з наступним транспортуванням мульд до печей краном. В діючих цехах де влаштування бункерів для феросплавів неможливо зберігання феросплавів допускається в спеціальних бункерах розташованих в габариті колон пічного прольоту. Розвантаження феросплавів в бункери і подача їх до печей повинні бути механізовані. 9.2. Доставка матеріалів на робочі майданчики електросталеплавильних печей. 9.2.1. Під час подачі матеріалів на робочі майданчики електропечей повинні виконуватися вимоги п.п. 9.1.1 9.1.3 9.1.5 цих Правил. 9.2.2. Між крайніми виступаючими частинами візка і конструкціями будівлі устаткування і складованими в цеху матеріалами повинен бути забезпечений габарит не менше 0 7 м з обох боків візка. 9.2.3. Влаштування пускового механізму візка для транспортування завалочної бадді повинне виключати можливість самовільного початку його руху. 9.2.4. Підйом завалочної бадді на робочий майданчик печі без сідла піддону забороняється. 9.2.5. Для транспортування завалочної бадді краном повинна застосовуватися спеціальна траверса. 9.2.6. Для виконання працюючими робіт нагорі завалочної бадді і всередині її повинні застосовуватися легкі переносні металеві драбини з гачками що дозволяють закріплювати драбини на борту бадді. При виконанні робіт всередині бадді один робітник повинен знаходитися зовні. 9.2.7. Доставка матеріалів на балкон робочого майданчика електропечі електромагнітом забороняється. 9.3. Доставка матеріалів в конверторне відділення 9.3.1. Доставка шихтових матеріалів і розкислювачів в конверторне відділення повинна бути механізована. 9.3.2. Перевантажні вузли тракту подачі сипких матеріалів повинні бути герметизовані і приєднані до аспіраційної установки. 9.3.3. Стінки проміжних витратних бункерів повинні мати нахил що виключає зависання матеріалів або бункери повинні бути обладнані вібраторами. 9.3.4. Самохідні візки для перевезення шихтових матеріалів повинні бути обладнані двома пультами керування. Машиніст візка повинен знаходитися біля переднього пульту за ходом руху візка. При дистанційному керуванні самохідним візком з пульту керування повинна забезпечуватися добра видимість шляху його руху. Під час руху візка повинен подаватися звуковий сигнал. 9.3.5. Самохідні візки повинні бути обладнані надійно діючим гальмовим пристроєм і упорами перешкоджаючими зміщенню вантажу з візка. 10.ЗАВАЛКА МАТЕРІАЛІВ У ПЕЧІ КОНВЕРТОРИ 10.1. Завалка матеріалів у мартенівські і двованні сталеплавильні печі. 10.1.1. Завалка матеріалів а також присадка додатків в сталеплавильні печі повинні бути механізовані. Матеріали що завантажуються в піч повинні рівномірно розподілятися по всій подині. 10.1.2. Огляд подини печі перед початком завалки повинен здійснюватися зі спеціального пристрою майданчика . Огляд подини з рухомого складу забороняється. При огляді подини двованної сталеплавильної печі інтенсивність продування киснем сусідньої ванни повинна бути скорочена до межі передбаченої інструкцією підприємства. 10.1.3. Механізми пересування кочення і повороту завалочної машини повинні бути забезпечені електрогальмами. 10.1.4. Завалочна машина повинна бути обладнана надійно діючою звуковою сигналізацією. Машиніст завалочної машини зобов'язаний подавати сигнал перед початком руху машини. Крім того завалочна машина з двох боків моста повинна бути обладнана світловою сигналізацією у вигляді світла яке горить і мигтить та вмикається під час руху машини. 10.1.5. Візок завалочної машини кранового типу повинен бути обладнаний двома кінцевими вимикачами або крани повинні бути обладнані іншими пристроями що виключають можливість наближення кабіни завалочної машини до колон будівлі ближче ніж на 0 5 м. 10.1.6. Кабіна завалочної машини повинна бути міцною теплоізольованою і захищати машиніста від можливих викидів металу і шлаку. 10.1.7. Робоче місце машиніста завалочної машини наземного та кранового типів повинне бути обладнано зручним сидінням з бильцем і забезпечувати добру видимість фронту робіт. Конструкція сидіння повинна виключати вібрацію. Для входу у кабіну повинні бути влаштовані східці з поручнями. 10.1.8. Захаращування габаритів наближення завалочних машин будь-якими пристроями або матеріалами забороняється. 10.1.9. Тролеї для живлення електродвигуна візка завалочної машини наземного типу повинні розташовуватися всередині рами машини в недоступному місці; у випадку розміщення на рамі машини в доступному місці тролеї із зовнішнього боку машини повинні бути огороджені сіткою. 10.1.10. При проведенні ремонтних робіт на тролеях або в небезпечній близькості від них напруга з тролей повинна бути знята а вимикаючі пристрої закриті на замок. 10.1.11. При ремонті струмоприймачів наземних завалочних машин коли відстань між консоллю машини і кабіною завалочних кранів менше 1 8 м повинні бути вжиті заходи що виключають пересування кранів над дільницею ремонтних робіт. При відсутності на підтримуючій консолі струмоприймачів ходового майданчика ремонтні роботи повинні здійснюватися з риштовання або з підвісного майданчика огородженого поручнями. 10.1.12. Під час завалки шихти виконувати будь-які роботи на фронті пересування завалочної машини забороняється. Швидкість руху машини під час завалки матеріалів не повинна перевищувати 5 км/год. 10.1.13. По закінченні завалки і перед відправленням рухомого складу з цеху повинна бути перевірена правильність установки мульд на візках. 10.1.14. Заправочні матеріали повинні зберігатися в спеціальних бункерах встановлених між печами або в торці цеху. На робочому майданчику коло печі заправочні матеріали допустимо зберігати тільки на 1-2 плавки. 10.2. Завалка матеріалів в електросталеплавильні печі 10.2.1. Вимоги п. 10.1.1 перший абзац 10.1.3-10.1.8 10.3.3-10.3.8 цих Правил розповсюджуються і на завалку матеріалів в електросталеплавильні печі. 10.2.2. В цехах що будуються для завалки печей повинні застосовуватися бадді тільки саморозвантажувального типу. 10.2.3. Завантажені в електропіч руда феросплави та інші матеріали повинні бути попередньо просушені або прогартовані. Подача сирих матеріалів у розплавлену ванну забороняється. 10.2.4. Під час завалки матеріалів і підвалки шихти всі роботи на печі повинні бути припинені а люди відведені на безпечну відстань. 10.2.5. Про наступний підйом завалочної бадді на робочий майданчик і під час завалки шихти в піч повинен подаватися звуковий сигнал . 10.2.6. Перед вмиканням приводу висувного майданчика печі або приводу підйому і закоту склепіння сталевар зобов’язаний переконатися в тому що всі робітники відійшли від печі на безпечну відстань. Для попередження працюючих під робочим майданчиком про вмикання приводу закоту склепіння печі повинна бути влаштована сигналізація. 10.2.7. Для запобігання пошкодження подини і вилітання кусків шихтових матеріалів відкривати запірний механізм бадді дозволяється тільки після того як баддя буде опущена у нижнє положення при цьому завалочне вікно печі повинно бути закритим. 10.2.8. Підвалка шихти повинна здійснюватися на частково розплавлену шихту при закритому завалочному вікні печі. Під час підвалки шихти машиніст мостового крана повинен перекривати оглядове вікно кабіни густою металевою сіткою а люди повинні бути відведені від печі на безпечну відстань. Виплески металу і шлаку з печі на робочий майданчик по закінченні підвалки повинні бути прибрані. 10.2.9. На робочому майданчику біля печей допускається зберігання в спеціальних засіках 2-3   змінного запасу матеріалів що використовуються при плавці. Влаштування і розташування засік на робочому майданчику повинні забезпечувати зручність і безпеку робіт. Борти засік в зоні руху завалочної машини повинні виступати не більше ніж на 100 мм від рівня підлоги робочого майданчика. 10.2.10. В цехах де подача мульд на стелажі балкона робочого майданчика здійснюється за допомогою ланцюгів з гаками одночасне встановлення мульд на стелажі краном і взяття їх зі стелажів завалочною машиною не допускається. 10.3. Завалка матеріалів в конвертори. 10.3.1. Керування всіма механізмами по доставці і завантаженню сипких матеріалів в конвертор повинне здійснюватися дистанційно. Конструкція жолоба повинна виключати можливість просипання сипких матеріалів повз горловини конвертора і забезпечувати безперешкодний поворот конвертора. 10.3.2. Пристрій для подачі сипких матеріалів повинен забезпечувати їх завантаження в конвертор необхідними порціями при цьому повинно бути виключене проникнення конверторних газів в тракт подачі сипких матеріалів. 10.3.3. Крупність кусків розкислювача що надходять на конверторний майданчик не повинна перевищувати передбачену технологічною інструкцією. Становлення дробилок для дрібнення розкислювачів на робочих майданчиках конверторів забороняється. 10.3.4. Завалка брухту в конвертор при наявності в ньому рідкого шлаку забороняється. Допускається завалка брухту на загущений приведений в неактивний стан шлак тільки при переділі високофосфористих чавунів у відповідності до інструкції підприємства. 10.3.5. Трубопроводи по яких подаються тверді розкислювачі з верхнього майданчика на робочий майданчик конверторів повинні бути звукоізольовані. 10.3.6. перед завалкою металобрухту в конвертор необхідно переконатися у придатності його футеровки до подальшої експлуатації. 10.3.7. Завалка в конвертори матеріалів що покриті льодом снігом або вологою забороняється. 10.3.8. Завалку металобрухту необхідно проводити спеціальним завалочним краном. Дозволяється завалку брухту здійснювати заливальним краном за допомогою перехідної траверси. Перехідна траверса повинна мати відповідний паспорт. 10.3.9. Перед зачепленням траверси гаками за цапфи короба совка та вушки для невеликого підйому необхідно переконатися в їх справності. Особливу увагу необхідно звернути на кріплення задньої стінки до корпуса короба совка. 10.3.10. Совки для завалки матеріалів у конвертори повинні мати отвори для стоку води. 10.3.11. Перед завалкою брухту і заливкою чавуну у конвертор необхідно відвезти всіх людей і тепловози з небезпечної зони в вімкнути звукову і світлову сигналізацію розташовані під конверторним майданчиком. Розміри небезпечної зони визначаються інструкцією підприємства. 10.3.12. Завалку габаритного брухту дозволяється здійснювати за один прийом. 10.3.13. Завалку металевої стружки дозволяється проводити у конвертор температура якого   не нижче 800 градусів Цельсію. 10.3.14. Після завалки металевої стружки необхідно провести видержку протягом 3-5 хвилин з покачуванням конвертора для її прогріву і виведення летких речовин. 10.3.15. При бурхливому газовиділенні та полум'ї конвертор необхідно встановити у вертикальне положення під кесон. Завалку стружки слід продовжити після припинення газовиділення і полумені. 10.3.16. Завалку чавуну в конвертор на прогріту стружку необхідно проводити за два прийоми рівними порціями з покачуванням конвертора. Під час покачування конвертора кран повинен від'їхати на безпечну відстань. 10.3.17. При бурхливому газовиділенні заливку чавуну необхідно припинити конвертор встановити у вертикальне положення під кесон а краном з чавуновозним ковшем від'їхати на безпечну відстань. 10.3.18. Доливку чавуну дозволяється проводити після повного припинення газовиділення полум'я і викидів. 10.3.19. На технологічній лінії по доставці сипких матеріалів і феросплавів що складена з конвейєрів разом з іншими машинами грохотами живильниками дозаторами і т.п. приводи конвейєрів і усіх машин повинні бути зблоковані таким чином щоб у випадку раптової зупинки будь-якої машини чи конвейєра попередні машини або конвейєри відключалися а наступні працювали до повного сходу з них вантажу що транспортується. 10.3.20. Конвеєрний транспорт повинен мати: пристрій для аварійної зупинки конвейєра і кожного механізму з місця обслуговування; сигналізацію про початок запуску; блокуючі пристрої що виключають можливість дистанційного пуску після спрацювання захисту конвеєрної лінії; пристрій що вимикає конвейєр у випадку зупинки стрічки при вимкнутому приводі; огородження частин конвейєра що рухаються а також інших машин барабанів натяжних пристроїв роликів та ін. до яких можливий доступ працюючих; перехідні містки огороджені поручнями; захисні пристрої в місцях проходу людей під конвейєрами для запобігання їх від падаючих кусків матеріалу що транспортується; кінцеві вимикачі для розвантажувального візка та інші вимоги безпеки що передбачені міждержавним стандартом ГОСТ 12.2.022-80 "Конвейеры. Общие требования безопасности". 10.3.21. Евакуаційні виходи з галерей та естакад і перехідні містки над конвейєрами необхідно розташовувати не рідше ніж через 100 м. Містки повинні мати ширину 0 8 м суцільний настил та огороджуватися поручнями висотою не менше 1 м з відбортовкою знизу на висоту 0 14-0 15 м. 10.3.22. Ремонтні роботи ручне змащення та очищення конвейєрів повинні здійснюватися тільки при зупиненому конвейєрі і заблокованому пусковому пристрої. 10.3.23. В прохідних естакадах і галереях з уклоном більше 8 градусів вздовж конвейєрів повинні бути влаштовані закріплені настили трапи . 11. ДОСТАВКА І ЗАЛИВКА ЧАВУНУ В МАРТЕНІВСЬКІ І ДВОВАННІ СТАЛЕПЛАВИЛЬНІ ПЕЧІ І КОНВЕРТОРИ 11.1. Доставка і заливка чавуну в мартенівські і двованні сталеплавильні печі 11.1.1. При в'їзді рухомого складу ковшів з рідким чавуном в цех його пересуванні а також при переїзді скісних заїздів машиніст електровоза повинен подавати звуковий сигнал. Швидкість руху складу не повинна перевищувати 4 км/год. Робітники що знаходяться поблизу залізничних колій по яких рухається склад повинні бути відведені в безпечні місця. Їздити на лафетах чавуновозів забороняється. 11.1.2. Місця перетину залізничних колій для подачі рухомим складом ковшів з рідким чавуном з коліями для подачі шихтових матеріалів повинні бути обладнані автоматичною або напіавтоматичною світловою сигналізацією. 11.1.3. Чавуновози повинні бути обладнані зчіпними пристроями що виключають знаходження робітників між чавуновозами під час зчеплення чі розчеплення складів. Здійснювати розчеплення чавуновозів під час руху забороняється. 11.1.4. Транспортування краном ковшів з рідким чавуном вздовж цеху допускається тільки в цехах де не має залізничних колій вздовж фронту печей. 11.1.5. Конструкція стендів повинна забезпечувати сталість жолобів. Для обслуговування стаціонарних жолобів повинні бути влаштовані майданчики з огородженням. При застосуванні підвісних жолобів перед заливкою чавуну в піч повинні бути ретельно перевірені стан гаків для підвіски жолобів і надійність їх кріплення. 11.1.6. Не допускається теча в трубках водоохолоджуваних жолобів. У випадку появи течі вона повинна бути негайно ліквідована. 11.1.7. Перед заливкою чавуну в піч футеровка жолоба повинна бути справною і сухою. 11.1.8. Заливка чавуну в піч з ковшів із застиглою кіркою забороняється. Пропалювання кірки киснем повинне здійснюватися з додержанням вимог п. 8.18 цих Правил. 11.1.9. Заливка чавуну в піч повинна здійснюватися тільки після повного закриття сталевипускного отводу встановлення сталевипускного жолоба і шлакових ковшів. 11.1.10. Для запобігання бурхливих реакцій в печі заливку чавуну необхідно здійснювати до розплавлення шихти та утворення шлаку. Під час заливки чавуну в піч машиніст крана повинен нахиляти ківш повільно без поштовхів і коливань підводити його до жолоба таким чином щоб висота падіння струменя була мінімальною а потужність не приводила до переповнення жолоба. У випадку заливу чавуну в розплавлену ванну для запобігання викидів шлаку і металу на робочий майданчик злив повинен здійснюватися невеликими порціями і з перервами під керівництвом сталевара або майстра печі. 11.1.11. Під час заливки чавуну в піч знаходження людей поблизу жолобів і завалочних вікон забороняється. При заливці чавуну з боку розливного прольоту забороняється знаходження людей також під жолобом і в зоні падіння бризок чавуну. Робочий майданчик під жолобами повинен бути сухим. 11.1.12. По закінченні заливки чавуну в мартенівську піч проводити роботи на склепінні печі дозволяється тільки після повного розплавлення ванни. 11.1.13. Заливка чавуну в одну з ванн двованної сталеплавильної печі повинна бути закінчена до початку випуску плавки із сусідньої ванни. Під час заливки чавуну в одну з ванн печі проводити заправлення сусідньої ванни забороняється. 11.1.14. Заміна кисневих фурм і виконання інших робіт на склепінні двованної сталеплавильної печі допускається тільки в періоди прогріву металошихти і доводки плавки. Якщо на сусідній ванні йде період плавлення інтенсивність продувки і теплове навантаження її повинні бути знижені до границь передбачених інструкцією підприємства. Проводити роботи на склепінні в період завалки шихти на сусідній ванні забороняється. 11.2. Доставка і заливка чавуну в конвертори. 11.2.1. Подача рідкого чавуну до конверторів повинна здійснюватися в ковшах що переміщуються електрифікованими візками контактно-акумуляторними електровозами з дистанційним керуванням а також тепловозами. 11.2.2. В кожному конверторному цеху повинні бути встановлені безпечні зони стоянки локомотивів на час зливу чавуну в конвертор. 11.2.3. Під час в'їзду складу чавуновозних ковшів в конверторне відділення і при пересуванні його по майданчику конверторів повинен подаватися звуковий сигнал. 11.2.4. Кабіна зливального крана повинна бути обладнана спеціальним екраном для захисту машиніста від викидів металу з конвертора під час заливки чавуну. 11.2.5. Зчеплення і розчеплення чавуновозних візків повинні здійснюватися з додержанням вимог п. 11.1.3 цих Правил. Проводити зчеплення і розчеплення візків під час руху а також їздити на візках забороняється. 11.2.6. Правильність встановлення електрифікованого візка проти горловини конвертора при заливці чавуну повинна фіксуватися автоматично. 11.2.7. Тролеї для живлення електродвигунів чавуновозних візків повинні бути захищені від попадання іскор і бризок металу. Якщо для живлення електродвигунів застосовуються гнучкі кабелі то вони повинні бути надійно захищені від бризок металу і механічних пошкоджень. 11.2.8. Колеса чавуновозних візків повинні мати відбійні щити що не доходять до головки рейок на 10 мм. 11.2.9. Влаштування носка чавуновозного ковша повинне виключати проливання чавуну при зливі його в конвертор. Носок ковша до зливу чавуну повинен бути очищений від скрапу обмазаний і висушений. 11.2.10. Перед заливкою чавуну в конвертор машиніст заливного крана повинен подавати звуковий сигнал. Нахил ковша повинен здійснюватися повільно без поштовхів. Під час зливу чавуну виконання робіт і знаходження людей в небезпечній зоні забороняється. 11.2.11. При пересуванні ковшів по робочому майданчику конверторів за допомогою спеціальної лебідки розетки для підключення кантувального механізму повинні встановлюватися в обох торцях лафету чавуновозного візка. 11.2.12. Перед заливкою чавуну в конвертор під робочий майданчик повинен подаватися світло-звуковий сигнал. 11.2.13. Злив чавуну в конвертор при наявності в ньому рідкого шлаку забороняється. Швидкість заливки чавуну в конвертор регулюється в залежності від інтенсивності газовиділення. При сильному газовиділенні і загрозі викиду металу і шлаку заливка чавуну повинна бути припинена а ківш відведено від горловини конвертора. 12. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ КИСНЮ АЗОТУ ТА АРГОНУ У СТАЛЕПЛАВИЛЬНОМУ ВИРОБНИЦТВІ 12.1. Використання кисню 12.1.1. Подавання кисню до сталеплавильних печей і конверторів повинно бути централізоване. 12.1.2. Проектування трубопроводів газоподібного кисню повинно проводитися згідно з Інструкцією по проектуванню трубопроводів газоподібного кисню що затверджена в установленому порядку а також з дотриманням Правил безпеки при виробництві та споживанні продуктів розділення повітря ПБПРВ-88 . 12.1.3. Для ущілення кисневої арматури повинні застосовуватися матеріали згідно міждержавного стандарту ГОСТ 12.2.052-81. Забороняється застосування на киснепроводах арматури на основі титану. 12.1.4. Місця де розташована запірна та регульована арматура повинні бути освітлені. 12.1.5. Киснепроводи що прокладені в зоні підвищеної температури або інтенсивного випромінювання повинні бути теплоізольовані. 12.1.6. Киснепроводи та кисневі пристрої повинні бути захищені від попадання на них мастила. 12.1.7. Розморожування замерзлого конденсату води у киснепроводі та кисневих пристроях повинне проводитися парою або гарячою водою. 12.1.8. У випадку появи витоку кисню скрізь нещільності в арматурі або з інших причин подавання кисню повинне бути припинене до усунення несправностей. 12.1.9. Перевірка щільності киснепроводів рукавів і арматури повинна проводитися мильним розчином не рідше ніж один раз на півроку з записом результатів перевірки до журналу. Перевірка нещільності за допомогою вогню або тліючих предметів забороняється. 12.1.10. Киснепроводи необхідно заземляти при вводі у будівлі сталеплавильних цехів та при виводі з них на контур заземлення цехових електроустановок. 12.1.11. Проводити ремонт киснепроводів що знаходяться під тиском забороняється. 12.1.12. Киснепровід який підлягає ремонту повинен бути відключений від діючих киснепроводів і продутий повітрям азотом або парою до зниження вмісту кисню в ньому не більше як 23% об'ємних що повинно контролюватися дворазовим аналізом. Проводити продувку киснепроводів повітрям від поршневих компресорів забороняється. 12.1.13. Вогневі роботи на киснепроводах повинні проводитися за нарядом-допуском і безперервним наглядом спеціалістів. 12.1.14. В приміщеннях де розташовані кисневі пристрої палити і користуватися відкритим вогнем забороняється. 12.1.15. Всі роботи з ремонту киснепроводів і кисневих пристроїв повинні проводитися не менше як двома особами. В приміщеннях для персоналу який обслуговує кисневе господарство повинні бути умивальник мило і рушник. 12.1.16. Інструмент що застосовується для обслуговування киснепроводів і кисневих пристроїв повинен бути обмідненим і обезжиреним. 12.1.17. Руки спецодяг спецвзуття і рукавиці персоналу не повинні бути забруднені мастилом. Палити і підходити до відкритого вогню після закінчення роботи дозволяється лише після провітрювання одягу. Вішати одяг на фланці або вентилі киснепроводів забороняється. 12.1.18. У випадку займання киснепроводу або виникнення пожежі в районі його розташування киснепровід повинен бути негайно відключений. 12.1.19. При вмиканні і вимиканні киснепроводів тиск кисню в них потрібно змінювати повільно і плавно. 12.1.20. Підведення кисню до сталеплавильних печей повинні бути розташовані в місцях що виключають попадання на них бризок металу або шлаку. 12.1.21. Фурми що подають кисень у сталеплавильні печі і конвертори повинні бути обладнані мідними наконечниками. 12.1.22. Водоохолоджувані елементи фурм що застосовуються для подачі кисню до ванн сталеплавильних печей. а також до конверторів після виготовлення і ремонту повинні підлягати гідравлічному випробуванню на щільність тиском 1 25 Р де Р   величина робочого тиску води у магістралі перед фурмою. 12.1.23. Рукава шланги що застосовуються для подачі кисню в сталеплавильні печі і конвертори повинні відповідати параметрам кисню і вимогам які пред'являються до устаткування що працює в середовищі кисню. Рукава шланги не повинні мати тріщин і розривів. 12.1.24. Закріплення рукавів шлангів до штуцерів а також металевих трубопроводів до рукавів шлангів повинно виключати можливість їх зриву а також витікання кисню. 12.1.25. Фурми перед встановлюванням а також рукави шланги перед застосуванням повинні бути обезжирені. 12.1.26. При застосуванні кисню для інших виробничих потреб необхідно дотримуватися вимог п.п. 12.1.1 12.1.19 12.1.22 12.1.24 цих Правил. 12.1.27. При відсутності на підприємстві кисневих станцій допускається застосування газоподібного кисню в балонах. 12.1.28. Киснева рампа повинна бути розташована на нульовій відмітці в окремому вогнестійкому приміщенні. Приміщення рампи повинно мати вентиляцію опалення та освітлення. Палити і користуватися відкритим вогнем в приміщенні рампи забороняється. 12.1.29. Кисневі балони в приміщенні рампи повинні встановлюватися в спеціальні стояки що виключають можливість їх падіння. 12.1.30. Періодично необхідно розбирати і прочищати редуктор. 12.1.31. Поточний запас кисневих балонів повинен зберігатися на складі. Влаштування і тримання складу а також способи безпечного транспортування балонів повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском. 12.1.32. При зберіганні транспортуванні і поводженні з кисневими балонами повинна бути виключена можливість забруднення їх маслом. Використання кисню з балонів з несправним редуктором або манометром забороняється. 12.1.33. Пристрій для приєднання кисневих рукавів шлангів при ремонтних роботах повинен бути розташований у зручних і безпечних місцях. 12.2. Застосування азоту і аргону 12.2.1. До роботи на устаткуванні яке використовується в технологічному процесі в якому застосовуються азот чи аргон або ж проходять трубопроводи заповнені цими газами можуть бути допущені особи не молодше 18 років що пройшли медичний огляд навчання за фахом і ті у яких є посвідчення на право експлуатації цього устаткування. 12.2.2. У кожному цеху де встановлено устаткування споживаюче аргон або азот повинна бути призначена особа відповідальна за безпечну експлуатацію систем аргоно і азотопостачання. Особи відповідальні за безпечну експлуатацію а також резерв кадрів на їх заміщення повинні пройти перевірку знань спеціальних Правил безпеки при роботі з азотом і аргоном. 12.2.3. Газонебезпечними вважаються дільниці на яких розташоване устаткування де здійснюється технологічний процес з використанням азоту чи аргону або проходять трубопроводи заповнені цими газами. Азот чи аргон до устаткування повинен подаватися по відгалуженню від магістральних трубопроводів сполучених безпосередньо з цехами виробництва продуктів розділення повітря а також від газофікаторів або реципієнтів з сумарною гідравлічної ємкістю більше 50 куб.м. 12.2.4. Монтаж і експлуатація об'єктів споживання і трубопроводів азоту і аргону повинні здійснюватися у суворій відповідності до проекту. Не допускаються зміни в технологічних схемах конструкції та режимі роботи зазначеного устаткування і трубопроводів без погодження з автором проекту і відділом головного енергетика. 12.2.5. На всі діючі і знов запроваджені до експлуатації об'єкти споживання азоту чи аргону повинні бути складені інструкції з безпечної експлуатації всіх видів устаткування та їх взаємодії затверджені у встановленому порядку. Інструкції повинні знаходитися на робочих місцях і бути видані обслуговуючому персоналу під розписку. 12.2.6. Приміщення в яких проводяться роботи з азотом чи аргоном і концентрація кисню в повітрі яких може знижуватися нижче 19% за обсягом повинні бути обладнані припливно- витяжною вентиляцією. Необхідність влаштування вентиляції та кратність обміну повітря визначаються проектною організацією. 12.2.7. В цехах споживаючих азот чи аргон повинні бути складені плани ліквідації аварій. 12.2.8. Конструкція систем продувки азотних чи аргонних трубопроводів повинна виключати можливість надходження цих газів в приміщення. 12.2.9. Цехова інструкція з безпечного застосування азоту чи аргону повинна передбачати порядок дій при первинному або після ремонту заповненні трубопроводу азотом чи аргоном. 12.2.10. Крім загальноцехової схеми азото- і аргонопроводів повинні бути схеми азото- і аргонопостачання кожної дільниці і агрегату. Позначені схеми повинні бути на робочих місцях обслуговуючого персоналу. 12.2.11. На кожному підприємстві повинен бути складений перелік приміщень з технологічним устаткуванням де концентрація кисню за обсяговою часткою може бути менше 19% в аварійній ситуації із зазначенням видів і періодичності контролю а також заходів щодо нормалізації складу повітря. Перелік цих місць повинен бути затверджений головним інженером підприємства. Приміщення повинні бути обладнані знаками безпеки у відповідності до вимог міждержавного стандарту ГОСТ 12.4.026-76. 12.2.12. Приміщення та місця де можливо зниження концентрації кисню нижче 19% повинні бути забезпечені стаціонарними або переносними газоаналізаторами. 12.2.13. Прокладка трубопроводів газоподібного аргону в землі чи в траншеях і приямках не допускається. 12.2.14. Не допускається використання азоту чи аргону для випадкових робіт і цілей не передбачених проектом обдув одягу устаткування тощо . 12.2.15. Трубопроводи повинні бути пофарбовані в сигнальні кольори або мати сигнальні смуги відповідно до міждержавного стандарту ГОСТ 14202-69. 12.2.16. Трубопроводи азоту чи аргону не повинні мати перемичок з іншими газопроводами не передбачених проектом. 12.2.17. Посудини газифікаторів та інші посудини з рідким азотом чи аргоном встановлені зовні будівель споживачів повинні розташовуватися біля стін що не мають отворів на відстані 1 м від габаритів посудини. Віконні отвори на відстані 6 м в кожний бік і на 3 м вверх від габаритів посудин не повинні мати елементів що відкриваються. Визначені вимоги не поширюються на посудини у яких розняття зливоналивних пристроїв розташовані від стіни будівлі більше ніж на 9 м. 12.2.18. Перевірку щільності азото- і аргонопроводів необхідно проводити щомісячно. Перевірку щільності газопроводів і арматури необхідно здійснювати обмилюванням а за допомогою переносного газоаналізатора проводити контроль за концентрацією кисню в приміщенні. 12.2.19. На устаткування об'єктів споживання азоту і аргону повинні бути оформлені формуляри або паспорти відповідаючі вимогам міждержавного стандарту ГОСТ 2.601-68 і СТ СЭВ 1798-79. 12.2.20. Трубопровід азоту або аргону може бути включений до роботи при наявності таких документів: паспорту трубопроводу; актів випробувань; паспортів арматури; актів випробувань трубопроводів на щільність і міцність; актів прийомки КВП і А; сертифікатів на матеріали труб; сертифікатів на зварювальні матеріали; списку зварників що брали участь в зварюванні трубопроводу з указанням номерів посвідчень і клейм; схеми трубопроводів; інструкції з безпечного застосування азоту чи аргону. 12.2.21. При виявленні витоку газу або розриву трубопроводу необхідно обгородити небезпечну зону вивести з неї людей вимкнути пошкоджену ділянку трубопроводу і після цього усунути витік. 12.2.22. Посудини трубопроводи арматура і прилади виключені з технологічної схеми повинні бути демонтовані або відключені заглушками. 12.2.23. Газозапірна арматура повинна бути розміщена у шафи з дверцятами що замикаються. 12.2.24. На арматурі і шафах повинні бути прикріплені плакати і зроблені написи: "Аргон   небезпечно!" "Азот   небезпечно!" 12.2.25. Експлуатація системи азото- і аргонопостачання з пропусками в арматурі фланцевих та інших з'єднань не допускається. 12.2.26. Не допускається усунення пропусків в фланцевих з'єднаннях при тиску в трубопроводі вище атмосферного. 12.2.27. З'єднання трубопроводів за допомогою гнучкого шлангу не допускається. 12.2.28. При з'єднанні трубопроводу з робочим агрегатом механізмом приладом за допомогою гнучкого шлангу необхідно перевірити що дозволений робочий тиск в шлангу більше чи рівний максимально допустимому тиску в трубопроводі. До трубопроводу гнучкий шланг приєднується через спеціальні штуцери з хомутами. На трубопроводі перед штуцером повинна бути встановлена відсікаюча арматура. 12.2.29. В закриті приміщення де встановлено устаткування споживаюче азот чи аргон при відсутності приладів контролю середовища дозволяється заходити тільки при роботі вентилятора після закінчення часу що дозволяє провести триразовий обмін повітря. Поряд з кнопкою повинна бути встановлена табличка з позначенням часу протягом якого здійснюється триразовий обмін повітря. 12.2.30. Кнопка вмикання вентилятора повинна бути встановлена перед входом в приміщення де можливий витік азоту або аргону. 12.2.31. Трубопроводи азоту і аргону повинні підлягати гідравлічним або пневматичним випробуванням на щільність після ремонтів і внесення змін в технологічну схему і конструкцію. Випробування на щільність повинні бути проведені в суворій відповідності до вимог що вказані в проекті. 12.2.32. Виведення устаткування що споживає азот чи аргон і трубопроводів цих газів в ремонт і прийомка з ремонту повинні оформлятися актом. 12.2.33. Ремонтні роботи в газонебезпечних місцях де встановлені об'єкти що споживають азот і аргон повинні проводитися за нарядом-допуском після проведення аналізу повітря в цих місцях на вміст кисню. Аналіз повітря в усіх цехах проводить газорятувальна станція в цехах кисневого виробництва   цехові лабораторії. Починати роботу дозволяється тільки при вмісті кисню в повітрі що аналізують в межах 19-23%. 12.2.34. Дільниця трубопроводу або агрегат що ремонтуються повинні бути вимкнені від системи тиск знижений до атмосферного на трубопроводі після арматури встановлені заглушки. На арматурі необхідно вивісити плакати: "Не вмикати! Працюють люди!" 12.2.35. Під час ремонту устаткування трубопроводів арматури необхідно контролювати вміст кисню в атмосфері де проводяться роботи. Періодичність проведення аналізів на вміст кисню визначається технологією інструкцією ремонту і наводиться у наряді-допуску. 12.2.36. При вмісті кисню в повітряному середовищі нижче 19% ремонтні роботи повинні бути негайно припинені а ремонтний персонал відведено в безпечну зону. 12.2.37. При встановленні і знятті заглушок контроль за вмістом кисню повинен здійснюватися безперервно переносним автоматичним газоаналізатором із звуковою сигналізацією при зміні вмісту кисню вище 21% або нижче 19%. 13. ВЛАШТУВАННЯ І ОБСЛУГОВУВАННЯ МАРТЕНІВСЬКИХ ТА ДВОВАННИХ СТАЛЕПЛАВИЛЬНИХ ПЕЧЕЙ. 13.1. Стаціонарні і хитні печі. 13.1.1. Для огляду та ремонту верхньої частини печі а також прибирання пилу з неї на конструкціях розташованих над склепінням і головками печі повинні бути влаштовані стаціонарні майданчики. Ходіння по склепінню або арматурі печі забороняється. 13.1.2. В цехах що реконструюються задній робочий майданчик печі що реконструюється повинен мати ширину не менше 2 м і бути огороджений поручнями. На дільниці печі поручні повинні бути на всю висоту зашиті залізними листами. При цьому огородження випускного жолоба повинне виконуватися знімним чи розсувним. При відсутності чи несправному стані стаціонарних або знімних огороджень майданчиків для обслуговування сталевипускного отвору та інших елементів робота печі забороняється. 13.1.3. На нових діючих та реконструйованих печах зі знімними випускними жолобами отвори в робочому майданчику що утворюються після зняття жолобів повинні перекриватися. 13.1.4. Для захисту від тепловипромінювання задня стінка печі повинна бути екранованою. На задньому майданчику робочі місця біля випускного жолоба повинні бути обладнані пристроями для повітряного душування надвірним повітрям. 13.1.5. Печі повинні бути обладнані пристроями що забезпечують видаляння та уловлювання газів і пилу до гранично допустимих концентрацій перед викидом в атмосферу. 13.1.5. Знаходження людей між сталевипускними жолобами двованних сталеплавильних печей допускається тільки з дозволу майстра печей. Сталевипускний жолоб повинен зніматися спеціальною траверсою зачеплення якої повинне виключати знаходження робітника з боку сусідньої ванни. 13.1.7. Розміщення під робочим майданчиком підсобних пристроїв майстерень сушарень тощо допускається тільки в холостих прольотах за умов провітрювання місць розташування цих пристроїв. 13.1.8. Задній майданчик хитної печі повинен бути огороджений поручнями висотою не менше 1 2 м. Збоку печі майданчик повинен бути огороджений бортом із товстолистової сталі висотою не менше 0 4 м. У випускного жолоба поручневе огородження повинне бути розсувного типу. Отвір в робочому майданчику що утворюється після зняття жолоба повинен огороджуватися розсувними поручнями або бар'єром із ланцюга. Зазор між робочим майданчиком та майданчиком прикріпленим до печі повинен бути не більше 150 мм. 13.1.8. Зазори між головками і корпусом хитної печі повинні бути не більше 50 мм. Видаляння шлаку що стікає у щілину повинне бути механізоване. 13.1.10. Привод механізму нахилу печі повинен бути забезпечений двома електродвигунами один з яких   резервний. Живлення електродвигунів повинне здійснюватися не менше як від двох самостійних джерел. 13.1.11. Механізм нахилу печі повинен мати обмежувачі що зупиняють нахил печі при досягненні встановлених технологічною інструкцією крайніх положень. 13.1.12. Керування механізмами нахилу печі повинне бути розташоване в безпечному місці. Для забезпечення видимості операцій пов'язаних з нахилом печі пульти керування повинні бути встановлені з її переднього і заднього боків. 13.1.13. В пічному прольоті повинні бути влаштовані місця відпочинку для працюючих з нормалізованим мікрокліматом. 13.2. Кришки і рами завалочних вікон 13.2.1. Механізми підйому кришок повинні мати обмежувачі підйому. Місце керування механізмами підйому повинне знаходитись збоку від завалочного вікна. 13.2.2. Конструкція кришок повинна забезпечувати щільне прилягання їх до рам завалочних вікон. 13.2.3. Для запобігання падіння кришки у випадку обриву ланцюга механізму підйому повинні застосовуватися спеціальні пристрої. 13.2.4. Кришки завалочних вікон повинні безперервно охолоджуватися. При охолоджуванні кришок водою в конструкції їх повинна бути передбачена можливість вільного виходу пари. 13.2.5. Прогорілі кришки чи рами завалочних вікон а також кришки що мають спрацьовану футеровку повинні бути замінені. Заміна їх повинна здійснюватися при скороченій подачі газу і повітря в піч згідно інструкції підприємства. Заливка чавуну в піч при прогорілих кришці чи рамі завалочного вікна забороняється. 13.2.6. Ремонт охолоджуючих пристроїв кришок завалочних вікон і механізмів підйому їх повинен здійснюватися у відповідності до вимог биркової системи. Перед початком ремонту пускові пристрої механізмів підйому кришок повинні бути обезструмлені і на них вивішений плакат: "Не вмикати працюють люди!" 13.2.7. По закінченні заливки чавуну в піч і до кінця плавлення шихти здійснювати заміну кришок рам а також інші роботи пов'язані із знаходженням людей на верхній частині печі і поблизу завалочних вікон забороняється. Для ремонту і футеровки кришок повинні бути виділені спеціальні місця що обслуговуються вантажопідіймальним краном. 13.2.8. Влаштування елементів і спряжених частин мартенівської печі рами та кришки завалочних вікон перекидні пристрої головка і ванна хитної печі тощо повинне виключати вибиття газів. 13.3. Головка печей регенератори і шлаковики 13.3.1. Стіни головки печі і вертикальних каналів лежаків а також склепіння регенераторів шлаковиків і лежаків повинні бути газонепроникними. Захаращування простору у головок будь-якими матеріалами або сторонніми предметами забороняється. 13.3.2. Стіни регенераторів та шлаковиків в заглибленій частині їх від поду до рівня підлоги цеху повинні бути засипані сумішшю глини з піском з наступним утрамбуванням. Використовувати для цього будівельне сміття забороняється. Склепіння регенераторів і шлаковиків повинні бути герметичні і теплоізольовані. 13.3.3. Герметичність склепінь і стін регенераторів працюючих з підігрівом газу в них повинна перевірятися щозмінно. Відбір проб повітря на вміст окису вуглецю над склепіннями і біля стін регенераторів та шлаковиків повинен здійснюватися у відповідності до інструкції підприємства. 13.3.4. Торцеві стіни регенераторів повинні мати отвори для продування чи промивання насадок регенераторів. По закінченні зазначених робіт отвори повинні бути закриті спеціальними пробками. 13.3.5. Промивання чи продування регенераторів на ходу печі повинні здійснюватися тільки в період роботи регенераторів на диму. Перед переведенням регенераторів на газ люди від регенераторів повинні бути відведені. 13.3.6. При розміщенні поду шлаковиків нижче рівня підлоги цеху розливного прольоту в торцях шлаковиків повинні бути влаштовані спеціальні приямки що перекриваються знімними плитами або огороджуються поручнями. 13.3.7. Видалення шлаку із шлаковиків повинне бути механізоване. 13.3.8. Лежаки регенераторів повинні бути заглиблені ущільнені і захищені від проникнення грунтових вод. При наявності дренажу відкачування води повинне здійснюватися автоматично. Склепіння газових лежаків повинні бути розташовані нижче рівня землі не менше ніж на 0 8 м. 13.3.9. Для доступу в газові лежаки в їх склепіннях повинні бути влаштовані лази розміром 0 8 х 0 8 м. Лази повинні закриватися подвійними кришками що забезпечені направляючими штирями і укладені на азбестові прокладки які проварені в смолі. Простір між кришками повинен засипатися піском. Для доступу працюючих в лежак повинні застосовуватися переносні драбини. Влаштування скоб в стінах лазів і лежаків забороняється. 13.4. Охолодження печей 13.4.1. Водяне охолодження 13.4.1.1. Водоохолоджувані елементи печі перед їх встановленням повинні підлягати гідравлічному випробуванню у відповідності до технічних умов № 14-12-241-81 затверджених у встановленому порядку. 13.4.1.2. Система водяного охолодження елементів печей повинна виключати можливість утворення парових пробок. 13.4.1.3. З'єднання водоохолоджуваних елементів повинне допускати можливість вимкнення окремих елементів від системи охолодження. 13.4.1.4. Вода що подається для охолодження повинна бути очищеною від механічних домішок до гранично допустимих концентрацій згідно нормативу ГОСТ 17.1.1.01-77. 13.4.1.5. Підвід охолодженої води повинен здійснюватися у нижню частину охолоджуваних елементів а відвід нагрітої води   від верхньої її частини. 13.4.1.6. Запірна арматура для відключення окремих водоохолоджуваних елементів і магістралей системи охолодження печей повинна розташовуватися в доступних і безпечних для обслуговування місцях або постачатися виведеними в такі місця штурвалами. 13.4.1.7. Відвід охолодженої води повинен здійснюватися у водозбірні резервуари встановлені в місцях куди не може попасти розплавлений метал і шлак. 13.4.1.8. Конструкція пристроїв для відводу води від кришок завалочних вікон повинна виключати можливість попадання води на головні склепіння печі. 13.4.1.9. Температура води що відходить від водоохолоджуваних елементів повинна бути нижче температури випадання осадків тимчасової жорсткості та передбачатися інструкцією підприємства. Охолоджувані елементи повинні періодично оглядатися і при необхідності очищатися. 13.4.1.10. Для контролю за роботою системи охолодження печі поблизу від неї повинен бути встановлений водозбірник куди повинні бути підведені водовідводячі трубки від усіх елементів водоохолодженої системи. Влаштування та розміщення водозбірників повинне дозволяти обслуговуючому персоналу бачити струмінь води. 13.4.1.11. У випадку припинення подачі води для охолодження печі повинні бути перекриті вентилі на водопідводячих трубах і припинена подача палива в піч. Після поновлення подачі води для запобігання бурливого пароутворення і можливого руйнування системи охолодження включати воду потрібно повільно. 13.4.2. Випарне охолодження 13.4.2.1. Охолоджувані елементи системи випарного охолодження перед встановленням повинні підлягати гідравлічному випробуванню у відповідності до Інструкції з безпечної експлуатації установок випарного охолодження. 13.4.2.2. Барабани-сепаратори системи випарного охолодження повинні розміщуватися в спеціальних галереях зроблених із вогнестійких матеріалів або зовні будівлі мартенівського цеху. 13.4.2.3. Розташування барабанів-сепараторів на підкроквяних фермах будівлі цеху без влаштування галерей або на слябах мартенівських печей забороняється. 13.4.2.4. Галереї барабанів-сепараторів повинні мати не менше двох входів виходів що розташовані з протилежних боків. Двері входів виходів повинні відкриватися назовні і не мати внутрішніх запорів. Для доступу в галерею повинні бути влаштовані похилі маршові сходи. Галереї повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією з гарантованим підпором повітря в них. 13.4.2.5. Допускається в окремих випадках розташування барабанів-сепараторів між підкрановими балками при додержанні таких вимог: навколо барабанів-сепараторів повинен бути влаштований ходовий майданчик шириною не менше 0 5 м; відстань від підлоги майданчику до верхньої полки підкрановою балки повинна бути не менше 2 м; для доступу до барабана-сепаратора повинні бути влаштовані похилі сходи; внутрішньобалочний простір повинен провітрюватися; вздовж підкранових балок повинні бути влаштовані ходові майданчики; відстань від майданчиків до нижніх виступаючих частин крана повинна бути не менше 2 м в вертикальному напрямку і не менше 0 5 м   в горизонтальному. 13.4.2.6. Ходовий майданчик що розташований над піччю повинен бути огороджений суцільними стінками з листового заліза на висоту не менше 1 8 м. Підлога і стінки майданчика повинні бути захищені від нагрівання і тепловипромінювання екранами. 13.4.2.7. Запірна арматура системи випарного охолодження повинна бути розташована в доступних і безпечних для обслуговування місцях. Розміщувати запірну арматуру над склепіннями і головками мартенівських печей забороняється. 13.4.2.8. Влаштування виготовлення монтаж ремонт експлуатація барабанів-сепараторів повинні відповідати Правилам будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском а паропроводів   Правилам будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води. 13.4.2.9. Трубопроводи і арматура системи випарного охолодження розташовані в зоні обслуговування печі повинні бути теплоізольовані. 13.4.2.10. Свічки від запобіжних клапанів барабанів-сепараторів повинні бути виведені в місця що виключають можливість опіку персоналу парою. 13.4.2.11. Випуск пари із системи випарного охолодження назовні дозволяється тільки при наявності глушників шуму. 13.4.2.12. Підтримання рівня води в барабанах-сепараторах системи випарного охолодження повинне здійснюватися автоматично. При проектуванні і будівництві нових установок повинне передбачатися дистанційне керування регулятором рівня води розташоване на посту керування піччю або на центральному посту керування випарним охолодженням кількох мартенівських печей і ручне керування   за місцем. 13.4.2.13. При зміні рівня води в барабані-сепараторі на 150 мм вище чи нижче нормального на пост керування мартенівською піччю повинні подаватися звукові і світлові сигнали. Справність роботи сигналізації граничних рівнів повинна перевірятися вмиканням її на нижній і верхній граничний рівень не рідше одного разу на зміну. У випадку спуску води з барабанів-сепараторів підживлення їх забороняється. 13.4.2.14. Пости керування випарним охолодженням печей повинні бути обладнані установками кондиціонування повітря чи припливно-витяжною вентиляцією. Вентиляційні установки повинні забезпечувати не менше ніж полуторний обмін повітря за годину. Скління постів керування повинне виконуватися з теплостійкого скла. 13.4.2.15. Печі з випарним охолодженням повинні бути обладнані пристроями переключення системи на охолодження технічною водою. 13.4.2.16. Пуск зупинка переключення і спостереження за роботою системи випарного охолодження повинні здійснюватися згідно інструкції опрацьованої підприємством з урахуванням вимог передбачених проектом даної системи і затвердженої головним інженером підприємства. 13.4.2.17. Пуск системи випарного охолодження печі а також переведення печі з випарного охолодження на водяне і навпаки повинні здійснюватися під керівництвом особи відповідальної за цю систему. 13.4.2.18. Стан системи охолодження печей необхідно перевіряти щозмінно. Результати перевірок повинні заноситися в журнал. В журнал повинні заноситися також дані про проведені ремонти несправності і прийняті заходи щодо їх усунення. 13.4.2.19. В галереї барабанів-сепараторів або в приміщенні вартового персоналу і посту керування піччю повинна бути вивішеною схема випарного охолодження печі і виписка з інструкції щодо експлуатації у випадку аварійних ситуацій. 13.4.2.20. При появленні течі в системі випарного охолодження негайно повинні бути вжиті заходи що виключають попадання води на склепіння печі і регенератори. 13.4.2.21. Роботи по ремонту системи випарного охолодження повинні здійснюватися за нарядом-допуском і тільки після зняття тиску пари в системі. В необхідних випадках роботи по ремонту дозволяються після переведення системи на охолодження технічною водою. 13.4.2.22. Під час зливу чавуну в піч продувка системи випарного охолодження забороняється. 13.5. Плавлення і доводка плавки 13.5.1. Спуск шлаку з печі повинен здійснюватися в шлакові ковші встановлені під робочим майданчиком. Для цього в майданчику повинен бути влаштований отвір з жолобом. В період між спусками шлаку і при зміні ковшів отвір повинен бути закритий. В цехах де спускання шлаку в ковші неможливе прийом його повинен здійснюватися у шлаковні встановлені під робочі вікна печі. 13.5.2. Ковші встановлені для прийому шлаку повинні бути сухими і покриті вапняним розчином. На дно ковша повинен бути підсипаний сухий матеріал. Спуск шлаку в ковші в яких є сирі і промаслені матеріали забороняється. Підлога під робочим майданчиком в місцях встановлення ковшів повинна бути сухою. 13.5.3. Охолодь що утворюється на шлаковому жолобі повинна своєчасно вилучатися. Під час очищення жолоба знаходження людей знизу під жолобами забороняється. 13.5.4. Перед початком спуску шлаку під робочий майданчик сталевар повинен переконатися у відсутності людей в небезпечній зоні. 13.5.5. Наповнення ковшів сталлю і шлакових чаш шлаком повинне здійснюватися до рівня який не перевищує 250 мм від верху ковша чаші. Безпечний спосіб осадки шлаку визначається інструкцією підприємства. Осадка шлаку на доводці і випуску плавки вологими матеріалами і водою забороняється. Під час спуску шлаку повинне виключатися попадання металу в ковші. 13.5.6. Приймання ковшів зі шлаком з-під робочого майданчика печі повинне бути механізоване. У випадку використання для цього лебідки влаштування блоків повинне виключати можливість зіскакування каната з них. Пульт керування лебідкою повинен бути розташований в безпечній зоні яка забезпечує видимість руху з ковшами. Під час ремонту тягових пристроїв канатів і роликів пусковий пристрій лебідки повинен бути обезструмлений. Експлуатація і ремонт устаткування шлакоприбирання повинні проводитися із застосуванням ключа-бирки. 13.5.7. В цехах де під робочим майданчиком для установки шлакозбиральних засобів влаштовані тунелі ширина вільних проміжків в світлі між рухомим складом і стінами тунелю повинна бути не менше 0 7 м. 13.5.8. Перекидні пристрої клапанів розташовані в безпосередній близькості від місця встановлення ковшів для прийому шлаку повинні бути захищені від випліскувань шлаку перегородкою з вогнестійкого матеріалу. 13.5.9. Прибирання шлаку і сміття з-під печі повинне здійснюватися в період завалки і прогріву шихти з відому сталевара печі. Простір під робочим майданчиком печі повинен бути освітлений. 13.5.10. Проводити заливку шлакового жолоба водою при наявності під ним ковшів забороняється. 13.5.11. Під час присадки руди розкислювачів і легуючих добавок в піч перекидка клапанів забороняється. 13.5.12. Доливка чавуну в мартенівські і двованні сталеплавильні печі допускається у виняткових випадках з дозволу начальника цеху. Під час доливки чавуну в піч подача палива в робочий простір печі повинна бути скорочена до безпечних меж встановлених інструкцією підприємства а продувальні фурми підняті на 1-1 5 м над рівнем шлаку. 13.5.13. Матеріали що присаджуються в піч в період доводки плавки повинні бути сухі і подаватися порціями які виключають викиди з печі. Присадка матеріалів повинна здійснюватися при зменшенні теплового навантаження печі у відповідності до інструкції підприємства. Феросплави і легуючі матеріали що присаджуються в печі і ковші повинні бути сухі. 13.5.14. Під час присадки матеріалів в піч знаходження людей на склепінні а також на майданчику печі навпроти завалочних вікон забороняється. 13.5.15. За станом ванни мартенівської печі повинне здійснюватися постійне спостереження. У випадку виявлення ознаки можливого прориву металу повинні бути вжиті заходи щодо запобігання його виходу. 13.6. Взяття проб металу 13.6.1. Взяття проби з печі повинне здійснюватися сухим і підігрітим інструментом. Взяття проби під час перекидання клапанів забороняється. 13.6.2. Під час відбору проб в двованній сталеплавильній печі завалка шихтових матеріалів у сусідню ванну повинна бути припинена. 13.6.3. Вибивка проби із стакана повинна здійснюватися після затверднення металу. 13.6.4. Доставка проби металу до лабораторії що знаходиться на відстані 50 м і більше від місця взяття проби повинна здійснюватися пневмопоштою. 13.7. Догляд за порогами печей 13.7.1. Заправка порогів повинна бути механізована. Матеріал що застосовується для підсипки порогів повинен бути сухим. 13.7.2. ПІд час перекидання клапанів проводити заправку і очищення порогів забороняється. 13.7.3. Перед заправкою порогів повинне бути проведене ретельне очищення їх від металу і скрапу. 13.7.4. Під час пересування складу з мульдами роботи щодо заправки порогів і прибирання матеріалів повинні бути припинені а люди відведені від печі на безпечну відстань. 13.7.5. Пересування заправної машини від одного вікна до другого за допомогою завалочної машини а також очищення гратів заправної машини проти завалочного вікна машини забороняється. 13.7.6. Рівень розплавленого металу в ванні не повинен бути вище основних порогів печі. 13.8. Догляд за подиною печі 13.8.1. Конструкція робочого простору печей та стан подини відкосів і випускного отвору повинні забезпечувати повний схід металу і шлаку при випуску металу і зливі шлаку із печі. Футеровка печей повинна виключати можливість прориву металу. 13.8.2. Після випуску плавки подина печі повинна бути оглянута сталеваром і майстром. Дозвіл на завалку шихти в піч повинен давати майстер. Заправлення і підсипка подини повинні здійснюватися сухим матеріалом. 13.8.3. Видувка металу з ям подини повинна здійснюватися в сталевипускний отвір стислим повітрям або киснем як правило через вічки в кришках вікон. 13.8.4. До початку видувки металу з ям посереду сталевипускного отвору повинен бути встановлений захисний екран для запобігання розбризкування металу і шлаку а також перевірена справність шлангів з'єднувальних штуцерів труб та вентилів для подачі кисню чи повітря. Шланги що застосовувались раніше для видувки металу повітрям використовувати для видувки металу киснем забороняється. 13.8.5. Видувка металу з ям повинна здійснюватися зі спеціального переносного майданчика або з рухомого складу призначеного для ремонту подин а також з мульд навантажених сипкими матеріалами з встановленням огороджувальних сигналів. 13.8.6. Огляд заправка і ремонт подини двованної сталеплавильної печі повинні здійснюватися за умов відводу газу "на себе" і скорочення інтенсивності продувки до безпечної встановленої інструкцією підприємства. 13.8.7. Заправка подини та інших елементів печі повинна бути механізованою. Заправка мартенівських і двованних сталеплавильних печей при відкритому отворі в майданчику для спуску шлаку забороняється. 13.9. Опалення мартенівських і двованних сталеплавильних печей 13.9.1. Опалення печей газом 13.9.1.1. Керування тепловим режимом печі повинне бути автоматизоване. 13.9.1.2. Схема "перекидки" клапанів печі повинна виключати утворення вибухонебезпечної газоповітряної суміші. 13.9.1.3. Тиск газу що надходить у піч повинен бути вище тиску повітря на величину передбачену інструкцією підприємства. 13.9.1.4. Перед пуском газу в піч повинна бути перевірена справність перекидних пристроїв механізмів підйому кришок завалочних вікон виконавчих механізмів контрольно-вимірювальної апаратури а також стан люків шиберів клапанів дроселей і відсічних клапанів. 13.9.1.5. Для спостереження за запаленням газу при пуску його в піч два завалочних вікна найближчих до головки через яку пускають газ повинні бути повністю відкриті. Для зниження тиску в печі у випадку виникнення удару всі інші вікна під час пуску газу повинні бути відкриті наполовину. Перед пуском газу в піч люди повинні бути відведені від печі. 13.9.1.6. Для запобігання ударів і вибухів при пуску газу в піч крім нагріву верху насадок газового регенератора до температури 700-750 градусів Цельсію повинні бути прийняті заходи щодо витиснення повітря з газових лежаків і регенератора шляхом наповнення системи димом від спалювання палива у робочому просторі печі продувки системи газових лежаків та регенераторів парою. 13.9.1.7. Температура верху газової насадки що нагрівається перед першою перекидкою клапанів повинна бути не нижче 900 градусів Цельсію. Під час роботи печей на змішаному газі при перших перекидках повинна бути припинена відсічена подача коксового газу. Для зменшення підсмоктування зовнішнього повітря при перших перекидках повинне бути зменшено розрідження що утворюється димовою трубою опусканням напів димового шибера. 13.9.1.8. Перед початком і протягом перекидки клапанів повинен автоматично подаватися звуковий сигнал на робочий майданчик і під ним. 13.9.1.9. Перекидні пристрої повинні мати блокування що виключає можливість одночасної перекидки газових і повітряних клапанів. 13.9.1.10. При перекидці газових клапанів повинне здійснюватися відсікання коксового газу. 13.9.1.11. Конструкція водяного затвора перекидних пристроїв повинна виключати вибивання газу. 13.9.1.12. Контрвантажі перекидних пристроїв повинні бути огороджені. 13.9.1.13. Сальники штоків перекидних газових клапанів повинні бути ущільнені та повинні перевірятися щозмінно. Люки і лази перекидних клапанів повинні бути ущільнені азбестовим шнуром провареним в смолі. Для кращого ущільнення сідловини люків і лазів повинні мати проточені борозни. 13.9.1.14. Електродвигуни лебідок перекидних клапанів повинні мати вимикачі встановлені біля лебідок. Ручний привід лебідок призначений для регулювання висоти підйому клапанів повинен бути штурвального типу. 13.9.1.15. Для печей працюючих з підігрівом газу в регенераторах повинне бути забезпечено надійне допалювання газу. 13.9.1.16. Доступ людей в середину димових клапанів дозволяється тільки після вимикання перекидних пристроїв і у відповідності до бирочної системи. 13.9.1.17. Шибер для регулювання тяги повинен встановлюватися в димовому лежаку під кутом до вертикалі в межах 15-25 градусів. Стичні поверхні шибера і рами повинні підлягати механічній обробці. Керування шибером повинно бути електрофіковане. 13.9.1.18. Продукти горіння двованної сталеплавильної печі як правило повинні відводитися через ванну з твердою шихтою. Порядок здійснювання операції щодо перекидки реверсування газу що забезпечує безпечні умови праці повинен визначатися інструкцією підприємства. 13.9.1.19. Двованна сталеплавильна піч повинна бути обладнана блокуванням що виключає одночасну роботу пальників встановлених з протилежних боків печі. 13.9.1.20. При відводі продуктів горіння з ванни з рідким металом у вертикальний клапан "на себе" подача присадок в ванну забороняється. 13.9.1.21. Конструкція двованної сталеплавильної печі та її газового тракту а також режим подачі палива і кисню повинні забезпечувати повне згоряння подаваного палива і газу що виділяється з ванн. 13.9.1.22. Використання цехових газопроводів як опори при підйомі вантажів а також для кріплення комунікацій або заземлення устаткування забороняється. 13.9.1.23. Простір під робочим майданчиком біля перекидних пристроїв і регенераторів повинен бути освітлений. 13.9.2. Опалення печей мазутом 13.9.2.1. Мазут що подається для спалювання в піч повинен бути профільтрований і підігрітий до температури яка не перевищує температуру спалаху парів. 13.9.2.2. Мазутопроводи повинні бути теплоізольовані і мати нахил не менше 0 003 в бік можливого спорожнення. Паралельно з мазутопроводами повинні прокладатися в загальній з ними ізоляції обігріваючі паропроводи. Повинна бути забезпечена можливість продування парою мазутопроводу від верхньої його позначки до нижньої. 13.9.2.3. Ємкості для зливу мазуту при спорожненні мазутопроводів повинні встановлюватися поза будівлею цеху. 13.9.2.4. Розташування мазутопроводу над печами забороняється. 13.9.2.5. На введенні мазутопроводів в цех повинна встановлюватися вимикальна засувка. 13.9.2.6. На загальному підводі мазутопроводу до печі повинні бути встановлені запірна і регулююча арматура та прилади що контролюють тиск і температуру мазуту а також пристрої для автоматичного перемикання подачі мазуту по боках печі. 13.9.2.7. Зміна положення форсунок повинна здійснюватися механізованим способом. 13.9.2.8. Витратні баки з мазутом повинні бути встановлені на відстані не менше 5 м від печей і повинні бути захищені спеціальними екранами від нагріву тепловипромінюванням. Розміщувати баки над печами забороняється. Замір рівня мазуту у витратних баках повинен здійснюватися за допомогою рівнеміра. 13.9.2.9. Витратні баки з мазутом повинні бути обладнані витяжними трубами із запобіжними латунними сітками для відведення парів мазуту і переливними трубками що виключають можливість переповнення баків. 13.9.2.10. Для спуску мазуту у випадку пожежі витратні баки повинні бути з'єднані закритими трубопроводами зі спеціальними ємкостями. До цих ємкостей повинні бути підведені переливні трубки витратних баків. 13.9.2.11. Для швидкого вимикання мазуту у випадку аварії або пожежі на мазутопроводах повинні бути спеціальні вентилі розташовані в доступних для обслуговування місцях. 13.9.2.12. Доступ людей в баки для мазуту чи смоли може здійснюватися тільки після вимикання баків від трубопроводів спорожнення пропарювання провітрювання і аналізу повітря в них на вміст шкидливих речовин. Під час знаходження людей в баках всі люки повинні бути відкриті. Якщо при відкриванні люків провітрювання баків не забезпечується повинне застосовуватися штучне провітрювання. При роботі людей всередині баків для освітлення повинні застосовуватися вибухобезпечні світильники. Вмикання і вимикання світильників повинне проводитися зовні баків. 13.10. Подача кисню в мартенівські та двованні сталеплавильні печі 13.10.1. Для подачі кисню в ванну печі повинні використовуватися спеціальні водоохолоджувані фурми. Фурми повинні мати пристрої що показують їх положення відносно рівня металу в ванні печі. Подача кисню через фурму повинна здійснюватися згідно з технологічною інструкцією опрацьованою на підприємстві. 13.10.2. Привод фурми що подає кисень в ванну печі повинен мати блокування за допомогою яких здійснюється вивід фурми з робочого простору печі при зростанні температури охолодної води вище допустимої а також при падінні тиску відходячої води або кисню нижче встановлених границь. При підйомі фурми з робочого простору печі подача кисню повинна автоматично припинятися. 13.10.3. Конструкція холодильників в склепінних отворах для встановлення фурм повинна забезпечувати можливість швидкої зміни холодильників у випадку їх прогару. Для зміни фурм і холодильників повинні бути передбачені піднімально-транспортні пристрої. Для зміни холодильників і огляду фурм над склепінням печі повинні бути влаштовані майданчики. 13.10.4. Розміщувати клапани для реверсування подачі кисню в факел навколо головок мартенівських печей забороняється. 13.10.5. При виникненні в печі бурливих реакцій подача кисню повинна бути зменшена чи припинена. Одночасно повинне бути зменшене теплове навантаження печі. 13.10.6. Перед оглядом ремонтом або очищенням фурми для подачі кисню в факел подача кисню в піч повинна бути припинена. 13.10.7. У випадках коли подача кисню в піч здійснюється через склепіння заміна фурм і шлангів під час зливу чавуну та плавлення шихти забороняється. 13.10.8. Отвори в задній стінці печі через які здійснюється підвід кисню повинні бути розташовані в місцях що виключають їх зашлакування. Перед введенням труби або фурми в піч отвір повинен бути очищений від охолоді металу і шлаку. 13.10.9. При виведені з експлуатації газоочисних споруджень подачу кисню на мартенівські печі необхідно припинити. 13.11. Контрольно-вимірювальні прилади і виробничий зв'язок. 13.11.1. Вторинні прилади і засоби автоматизації за допомогою яких здійснюється регулювання теплового режиму печі а також сигналізація граничних значень параметрів паливних та кисневих носіїв повинні бути розташовані в постах керування мартенівською і двованною сталеплавильними печами. Засклення постів керування повинне бути виконане із захисного скла. 13.11.2. Вимірювання параметрів паливовикористання повинно здійснюватися за допомогою первинних приладів датчиків з дистанційною передачею показів на вторинні прилади. Датчики повинні встановлюватися в спеціальних окремо стоячих або прибудованих до поста керування приміщеннях чи шафах. 13.11.3. Для безперервного вимірювання температури металу протягом плавки мартенівські і двованні сталеплавильні печі повинні бути обладнані механізованими термопарами. 13.11.4. Кожний пост керування мартенівської і двованної сталеплавильної печі повинен бути обладнаний телефоном загальної АТС що є на підприємстві і прямим зв'язком з диспетчером мартенівського цеху а також внутріцеховим переговорним гучномовним зв'язком ПГЗ . 14.ВЛАШТУВАННЯ І ОБСЛУГОВУВАННЯ ЕЛЕКТРОПЕЧЕЙ 14.1. Дугові печі 14.1.1. Електропечі повинні бути обладнані ефективними пристроями для видалення відхідних димових газів та очистки їх від пилу. 14.1.2. Конструкція фундаменту електропечі повинна забезпечувати можливість зручного огляду нижньої частини її та ремонту механізмів що розташовані під робочим майданчиком печі. У цехах печах що заново будуються або реконструюються повинне бути передбачене механізоване прибирання шлаку з-під печі. 14.1.3. Для доступу до механізмів нахилу печі і викатного майданчику повинні бути влаштовані майданчики зі сходами що відгороджені поручнями. 14.1.4. Механізм нахилу печі повинен мати обмежувачі нахилу як на передній так і на задній бік. Проводити нахил печі з несправними обмежувачами забороняється. Справність обмежувачів нахилу печі повинна перевірятися не менше як два рази на тиждень. Центр ваги електропечі повинен бути розташований таким чином щоб у випадку виходу з ладу механізму нахилу піч поверталася у вертикальне положення. 14.1.5. Керування приводом нахилу печі повинно бути розташоване в місці що забезпечує видимість операцій при випусканні плавки та скочуванні шлаку. Напрям руху рукоятки керування повинен відповідати напряму нахилу печі. 14.1.6. У випадку застосування для нахилу печі гідравлічного приводу повинні бути вжиті заходи що виключають можливість попадання розплавленого металу і шлаку на гідравлічні пристрої. 14.1.7. Тяги та вузли підвіски склепіння руйнування яких може призвести до падіння склепіння повинні мати не менше як десятикратний запас міцності. Механізми підіймання та підвіски склепіння повинні бути захищені від тепловипромінювання та від полум'я що вибивається крізь зазори отворів для пропуску електродів. 14.1.8. На конструкціях що розташовані безпосередньо над склепінням печі в зоні високих температур повинні бути упорядковані майданчики з теплоізольованою підлогою і сходами. Ставати безпосередньо на склепіння печі забороняється. Піднімання допускається лише з дозволу сталевара. Перед підніманням людей на майданчик склепіння напруга з печі повинна бути знята а ключ-бирка повинен знаходитися у особи яка піднімається на піч. 14.1.9. Засоби що попереджують падіння кришок завалочних вікон повинні відповідати вимогам п. 13.2.3 цих Правил. Заміна кришок завалочних вікон повинна проводитися при відключеній печі. 14.1.10. Влаштування випускного жолобу повинне виключати можливість переповнення його металом а також роз'їдання футеровки жолобу і прориву металу при випусканні плавки. Випускний отвір печі після випускання плавки і заправки печі повинен бути зачинений не пізніше як з'явиться рідкий метал. 14.1.11. Для обслуговування випускного жолобу біля нього повинен бути влаштований металевий майданчик зі сходами і поручнями. Поверхня майданчика повинна бути футерована цеглою і не повинна мати вибоїв та ям. 14.1.12. Кріплення електродних ущільнювачів що охолоджуються водою повинне виключати можливість їх падіння у ванну печі у випадку обвалювання склепіння. 14.1.13. Всі елементи охолодження печі і підводу води повинні бути герметичними. Живлення печі охолоджуючою водою повинне бути безперебійним. 14.1.14. На елементи електропечей що охолоджуються поширюються вимоги п.п. 13.4.1.1-13.4.1.7; 13.4.1.9-13.4.1.11 цих Правил. 14.1.15. Розташовувати підводи і відводи охолоджуючої води під завалочним вікном і випускним жолобом забороняється. 14.1.16. Механізм переміщення електродів повинен бути обладнаний обмежувачами ходу що автоматично спрацьовують при підніманні або опусканні їх до гранично встановленого рівня. 14.1.17. Механізм переміщення електрода що витрачається повинен бути обладнаний блокуваннями які відключають його при підході до крайніх положень. 14.1.18. Контрваги електродів повинні бути огороджені суцільним або гратчастим кожухом з розмірами чарунок 40 х 40 мм. Дверці для доступу в середину огородження контрваг повинні бути замкнені на замок. 14.1.19. Для складання електродів і встановлення електродів що замінюються біля електропечі повинен бути влаштований спеціальний верстат. Частина електрода що знаходиться під робочим майданчиком повинна бути огороджена. Допускається проводити нарощування електродів на печах. Перед початком нарощування електродів піч повинна бути вимкнена. 14.1.20. При заміні електродів нарізка металевого ніпеля повинна бути повністю вкручена в електрод. 14.1.21. Гак крана що застосовується при нарощуванні і заміні електродів повинен забезпечуватися пристроєм який виключає самочинне випадіння з нього дужки ніпеля електрода. 14.1.22. Затискування та звільнення електродів в електродержачах повинні бути механізовані. Керування механізмом затиску повинне провадитися з площадки біля печі. Електроди повинні вільно пересуватися в отворах склепіння і не торкатися кладки склепіння. Затискувачі електродів повинні бути ізольованими від стояків печі і заземлених вузлів. Зазори між електродними кільцями і електродами повинні мати ущільнення. 14.1.23. Знаходження людей на площадці під піччю після розплавлення шихти забороняється. Для попередження працюючих під робочим майданчиком і в ливарному прогоні про наступний нахил печі для скочування шлаку або випуску плавки повинна бути влаштована світло-звукова сигналізація. Сигнал повинен подаватися не пізніше як за одну хвилину до нахилу печі. 14.1.24. Робочий майданчик пічного прогону протягом всього периметра повинен мати огородження з поручнями та суцільною відбортовкою знизу. Поблизу робочого вікна частина огороджень з поручнями повинна бути знімною. Зазори між робочим майданчиком пічного прогону та пічним майданчиком що нахиляється з бічних сторін печі повинні бути не більше ніж 80 мм для печей ємкість яких не менше за 50 т і не більше 150 мм для печей ємкість яких 50 т і більше. 14.1.25. На робочому майданчику поблизу печей повинні бути пристрої для повітряного душування робочих місць. 14.1.26. Заправка подини відкосів і стін електропечей повинні бути механізовані. Для попередження обвалів металошихти в рідкий метал повинні бути вжиті заходи щодо вчасного обвалювання кусків шихти з відкосів. 14.1.27. Щоб уникнути викидів з печі металу і шлаку кількість руди що одночасно присаджується в піч в окислювальний період не повинна перевищувати кількості передбаченої інструкцією підприємства. 14.1.28. Для встановлення газо-кисневого пальника в завалочне вікно печі в кришці вікна повинен бути влаштований спеціальний отвір відповідно розмірам пальника. 14.1.29. Газо-кисневі пальники повинні бути влаштовані запірною арматурою а також приладами що контролюють витрати і тиск газу кисню та охолоджуваної води. 14.1.30. Пальник перед включенням повинен бути продутий киснем після чого повинен подаватися газ. Забороняється встановлювати задані витрати газу і кисню не переконавшися в загорянні суміші. Відключення пальника повинне проводитися в зворотному порядку. У випадку аварії в першу чергу повинен бути відключений кисень. 14.1.31. Перед ввімкненням переносного пальника треба переконатися що всі шланги що підводяться і пальник не мають пошкоджень і отвори в ньому чисті. 14.1.32. Пальники-фурми які використовуються для продувки металу киснем при ввімкненій печі повинні бути розташовані так щоб відстань між пальником і електродом виключала можливість замикання дуги на пальник. 14.1.33. У випадку аварійного падіння тиску охолоджуючої води припинення подачі кисню або газу пальник повинен автоматично вимикатися і виводитися з робочого простору печі. 14.1.34. У випадку прогару водоохолоджуваного пальника він повинен бути відключений і виведений з робочого простору печі в крайнє верхнє неробоче положення. Для контролю положення пальника на каретках повинні бути спеціальні вказівники. 14.1.35. Під час роботи газо-кисневого пальника кришка завалочного вікна повинна бути зачинена. 14.1.36. Для прийому шлаку що скочується повинні застосовуватися шлакові ковші або шлаковні. Шлаковні повинні бути забезпечені пристроєм для їх транспортування і кантування. 14.1.37. Ковші і шлаковні що встановлені для приймання шлаку повинні бути сухими. Ковші крім того повинні бути зсередини покриті вапновим розчином. Підлога під піччю а також дно приямку для встановлення шлаковень повинні бути сухими. 14.1.38. Для захисту людей від бризок шлаку місце де встановлюється ківш або шлаковня повинне бути огороджене запобіжними щитами. 14.1.39. Переповнення ковшів або шлаковень шлаком не допускається. Осаджування шлаку що піниться повинне проводитися сухим боєм вогнетривів або піском. 14.1.40. Роботи з очищення простору під піччю а також приямків від шлаку та сміття дозволяється виконувати лише на початку плавлення шихти до утворення значної кількості рідкого металу і з додержанням таких вимог: роботи повинні виконуватися з відома сталевара печі; прорізи в робочому майданчику повинні бути перекриті; простір під робочим майданчиком повинен бути освітлений. 14.1.41. Транспортування і навантаження шлакових брил на залізничну платформу або думпкар без тари забороняється. Навантаження шлаку в сирі думпкари або на сирі платформи забороняється. У випадку застрявання шлаку в шлаковні вибивка його повинна здійснюватися за допомогою спеціальних пристроїв у відведених для цього місцях що забезпечують безпеку працюючих. Знаходитися на рухомому складі під час кантування шлаку забороняється. Думпкари або платформи що встановлюються під навантаження повинні бути загальмовані гальмовими башмаками. 14.1.42. Взяття проби металу повинне проводитися у відповідності до вимог п. 13.6.1; 13.6.3; 13.6.4 цих Правил. 14.1.43. На газоочищення дугових електропечей поширюються вимоги п.п. 16.1.4-16.1.6; 16.1.8; 16.2.6-16.2.10; 16.3.4 цих Правил. 14.1.44. Конструкція газовідвідного тракту дугової електропечі повинна забезпечувати повне допалення окису вуглецю що виділяється в процесі плавки. 14.1.45. При вимиканні газовідвідного тракту від печі повинен автоматично відкриватися пристрій подачі повітря в газоходи . 14.1.46. У випадку аварійної зупинки димососу повинне бути забезпечене автоматичне перекриття газовідвідного тракту від печі. 14.1.47. Роботи щодо ремонту газоочистних установок повинні здійснюватися після зупинки і провітрювання їх до повного віддалення окису вуглецю. 14.2. Відкриті індукційні печі 14.2.1. Каркас індукційної печі повинен бути ізольований від індуктора. Кабелі що підводять струм до індуктора печі повинні бути ізольовані і огороджені. 14.2.2. Механізм нахилу печі з електричним приводом повинен бути обладнаний обмежувачем нахилу печі і гальмом що забезпечує негайну зупинку печі під час її нахилу у будь-якому положенні а також зупинку печі під час її нахилу у випадку перерви в живленні електроенергією. Механізм нахилу повинен бути захищений від бризок металу і шлаку. Приміщення де розташований механізм нахилу печі повинне бути освітлене у відповідності до норм. 14.2.3. Огляд і ремонт устаткування що розташоване під піччю у піднятому положенні печі допускається тільки за умов додаткового кріплення піднятої печі за допомогою спеціальних надійних і сталих упорів. 14.2.4. Трубки індуктора повинні бути випробувані на міцність та щільність гідравлічним тиском не менше 1 5 Р де Р   величина робочого тиску охолодної води. 14.2.5. Дільниця підводу води між індикатором і трубами що підводять воду повинна виконуватися з гумотканинних рукавів. 14.2.6. Контроль за безперервним надходженням води в індуктор печі повинен здійснюватися візуально і за допомогою спеціальних приладів які автоматично вимикають піч у випадку перебою в подачі охолодної води. 14.2.7. Робочий майданчик печі протягом всього периметра повинен бути огороджений поручнями із суцільною обортовкою знизу. Підлога робочого майданчика навколо печі повинна бути покрита електроізолюючим настилом. 14.2.8. Для запобігання викидів металу подача вологої шихти і феросплавів в розплавлену ванну при довантаженні печі забороняється. При утворенні в верхній частині печі "моста" з шихти що не розплавилася піч повинна бути негайно вимкнена і повинні бути вжиті заходи щодо віддалення цієї шихти. 14.2.9. Металевий інструмент що застосовується при обслуговуванні індукційних печей повинен мати електроізольовані ручки. При проведенні на печі робіт що пов'язані з використанням неізольованого металевого інструмента піч повинна бути вимкнена. 14.2.10. Способи і засоби захисту персоналу що обслуговує пристрої які генерують електромагнітні поля високої частоти від їх впливу а також періодичність вимірювання і граничні значення напруженості і густини потоку енергії електромагнітних полів на робочих місцях повинні відповідати міждержавному стандарту ГОСТ 12.1.006-84. 14.2.11. Відкриті індукційні печі повинні бути обладнані витяжною вентиляцією а робочі майданчики   пристроями для повітряного душування робочих місць. 14.3. Вакуумні індукційні печі 14.3.1. На вакуумні індукційні печі поширюються вимоги п.п. 14.2.1   14.2.10 цих Правил. 14.3.2. Вакуумна камера печі повинна бути обладнана запобіжним клапаном що спрацьовує при тиску 0 01-0 03 МПа 0 1-0 3 кгс/кв.см . 14.3.3. При закриванні камер печі сталевар зобов'язаний переконатися у відсутності в них людей. 14.3.4. У випадку різкого падіння вакууму в камері печі вона повинна бути вимкнена до з'ясування причин падіння вакууму та їх усунення. 14.3.5. При проїданні тигля піч повинна бути вимкнена і рідкий метал злито в виливницю. Піч перед вікриванням повинна бути заповнена інертним газом. Допускається повільне заповнення печі повітрям тільки після застигання металу до потемніння . 14.3.6. У випадку пробою індуктора струмом і проникнення води в вакуумну камеру піч повинна бути вимкнена затвори бустерних насосів або лінія форвакуумного відкачування повинні бути перекриті після чого піч повинна заповнюватися інертним газом або повітрям. 14.3.7. Ремонтні роботи всередині печі а також вхід обслуговуючого персоналу всередину вакуумної камери дозволяється тільки після повного виділення з печі легкозаймистого конденсату. В заводських інструкціях повинні бути передбачені заходи що виключають займання конденсату при очищенні вакуум-камер. 14.3.8. Прибирання пилу і конденсату металу зі стін вакуумної камери як правило повинно бути механізоване. 14.3.9. Дільниці підготовки маси для набивки тиглей повинні бути обладнані місцевою відсмоктувальною вентиляцією. 14.4. Вакуумно-дугові печі 14.4.1. Вакуумна камера печі повинна бути обладнана запобіжним клапаном згідно з п. 14.3.2 цих Правил. 14.4.2. В системі водяного охолодження печі повинні бути передбачені зливна воронка для візуального контролю системи охолодження печі а також прилади що вимикають піч при падінні тиску води. 14.4.3. При встановленні електрода в піч він повинен бути відцентрований щодо осі кристалізатора. Величина дуги не повинна перевищувати зазору між електродом і стінками кристалізатора. 14.4.4. Знаходження людей в бронекамері під час плавки забороняється. Перед кожним вмиканням печі повинна бути перевірена справність усіх механізмів блокувань електроживлення і системи водяного охолодження. 14.4.5. При прогарі водоохолоджуваних елементів печі і попаданні води в зону плавки піч повинна бути негайно вимкнута. 14.4.6. Піч повинна бути обладнана кнопкою аварійного вимикання. 14.4.7. Спостереження за процесом плавки повинне здійснюватися тільки через оптичні прилади. 14.4.8. Для запобігання оплавлення штоку попадання води в піч і виникнення вибуху повне сплавлення електрода забороняється. 14.4.9. У випадку зависання зливка в кристалізаторі видавлювання його штоком не допускається. 14.4.10. Очищення кристалізатора повинне бути механізоване. 14.4.11. Використання відкритого вогню під час огляду внутрішніх частин печі забороняється. 14.5. Плазмені печі з керамічним тиглем 14.5.1. На плазмені печі поширюються вимоги п.п.13.4.1.1-13.4.1.7; 13.4.1.11; 14.1.1.-14.1.9; 14.1.13-14.1.16; 14.1.23-14.1.26; 14.1.37-14.1.43; 14.11.2-14.11.3 цих Правил. 14.5.2. В конструкції плазменої печі в блоці плазмотронів повинні бути передбачені блокування сигналізація та інші заходи захисту що виключають можливість ураження персоналу електричним струмом. 14.5.3. Порядок запуску і вимикання плазмотронів повинен встановлюватися інструкцією підприємства. 14.5.4. В системі підводу плазмоутворюючих газів повинні встановлюватися датчики контролю протоку газу до плазмотронів з блокуванням що вимикає джерело живлення при зникненні протоку газу в будь-якому плазмотроні. 14.5.5. В головній частині охолоджуваного подового електрода на двох рівнях повинні бути встановлені датчики що сигналізують про початок руйнування подового електрода. При руйнуванні подового електрода на допустиму величину один з датчиків повинен видавати сигнал на автоматичне вимикання печі світловий і звуковий сигнали повинні подаватися одночасно. Вмикати піч при несправності одного з двох датчиків захисту подового електрода забороняється. 14.5.6. В системі охолодження подових електродів повинні бути передбачені не менше трьох насосів газоповітродувок : робочий резервний і аварійний. При зниженні витрати води чи газу що надходять до подового електрода для його охолодження нижче величин передбачених проектом повинні автоматично вимикатися піч і робочий насос газоповітродувка з одночасним вимиканням резервного насоса і подачею звукового і світлового сигналів. 14.5.7. Для охолодження плазмотронів і подового електрода повинна застосовуватися хімічно очищена вода що відповідає вимогам проекту. 14.5.8. В схемі вмикання джерела живлення печі повинні бути передбачені блокування що виключають можливість вмикання печі в таких випадках: при зниженні витрати протоку води або охолодного газу через подовий електрод нижче мінімально допустимого проектом; при несправності резервного насоса газоповітродувки в системі охолодження подового електрода; при несправності або спрацюванні одного з датчиків захисту головної частини подового електрода. 14.5.9. В схемі вмикання джерела живлення печі повинні бути передбачені блокування що забезпечують автоматичне вимикання печі при обезструмленні електродвигунів насосів газоповітродувок в системі охолодження подового електрода. 14.5.10. Механізм пересування плазмотронів повинен бути обладнаний кінцевими вимикачами. 14.6. Плазмені печі з водоохолоджуваним кристалізатором 14.6.1. На плазмені печі з водоохолоджуваним кристалізатором розповсюджуються вимоги п.п. 13.4.1.1   13.4.1.7; 13.4.1.9-13.4.1.11; 14.1.2; 14.1.13; 14.3.4; 14.4.7; 14.4.9; 14.4.11; 14.5.1; 14.5.3; 14.5.5; 14.5.8; 14.11.2   14.11.4; 14.11.7-14.11.10; 14.11.12 цих Правил. 14.6.2. Пускозвукова арматура системи газоочищення і рециркуляції повинна бути обладнана системою блокувань що вимикають джерело живлення плазмотронів при досягненні допустимих проектом максимальних і мінімальних тисків плазмоутворюючих газів з одночасною подачею світлового і звукового сигналів. 14.6.3. Плазмена піч з водоохолоджуваним кристалізатором повинна бути вимкнута: при перерві в подачі електроенергії води газу; при тимчасовій перерві в роботі печі при ремонті очищенні технічному огляді та підготовці печі до плавки. 14.6.4. Конструкція печі повинна забезпечувати герметичність плавильної камери під час її роботи. Компоновка устаткування печі повинна забезпечувати зручне і безпечне її обслуговування. 14.6.5. Плавильна камера плазменої печі з водоохолоджуваним плазменим кристалізатором повинна бути обладнана запобіжним клапаном що спрацьовує при збільшенні тиску величина якого складає: для вакуумних печей   0 01-0 03 МПа 0 1-0 3 кгс/кв.см ; для печей нормального тиску   0 02-0 07 МПа 0 2-0 7 кгс/кв.см ; для компресорних печей   у відповідності до Правил будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском. Вмикати піч з несправним і невідрегульованим клапаном забороняється. 14.6.6. Конструкція кристалізатора повинна виключати можливість утворення повітряних або парових порожнин. 14.6.7. Кристалізатори не повинні мати механічних пошкоджень або проплавлень що порушують його міцність і або утруднюють витягання зливка. 14.6.8. Оглядові вікна для захисту від забруднень парами металів повинні бути обладнані захисними пристроями. 14.6.9. Порядок напуску повітря в плавильну камеру за технологічною необхідністю в процесі плавки і під час міжплавильного простою а також порядок розгерметизації плавильної камери повинні встановлюватися інструкціями підприємства. 14.6.10. В усіх зливних ланцюгах охолодження повинні встановлюватися датчики контролю потоку а в ланцюгах найбільш відповідальних вузлів плазмотрони кристалізатор піддон камера печі    датчики контролю потоку і температури води. Датчики контролю потоку і температури води плазмотронів кристалізаторів і піддонів повинні бути ввімкнені в схему блокувань вимикаючих джерело живлення печі при зникненні потоку або при температурі води що витікає вище допустимої проектом. 14.6.11. Вимикання системи охолодження кристалізатора до вивантаження зливка з камери не допускається. 14.6.12. Під час плавки рівень рідкої ванни повинен підтримуватися нижче нижньої кромки внутрішньої фаски кристалізатора. 14.6.13. Вивантаження зливка повинне здійснюватися за допомогою спеціально призначених пристроїв що забезпечують безпеку роботи. 14.6.14. Конструкція пристрою що застосовується для від'єднання зливка від піддону повинна виключати можливість падіння зливка. 14.6.15. Спосіб збирання конденсату повинен бути безпечним і визначатися інструкцією підприємства. 14.7. Електронно-променеві печі 14.7.1. На електронно-променеві печі поширюються вимоги п.п. 13.4.1.1-13.4.1.7; 13.4.1.9-13.4.1.12; 14.1.2; 14.1.13; 14.3.3-14.3.5; 14.3.8; 14.3.9; 14.4.3; 14.4.6; 14.4.8; 14.4.11; 14.5.1; 14.5.3; 14.6.7-14.6.10; 14.6.13; 14.11.2-14.11.4; 14.11.7-14.11.10; 14.11.12 цих Правил. 14.7.2. При експлуатації електронно-променевих печей радіаційна безпека повинна забезпечуватися згідно з Санітарними правилами роботи з джерелами низькоенергетичного рентгенівського випромінювання затвердженого заступником Головного державного лікаря України. 14.7.3. Внутрішня поверхня плавильної камери повинна бути гладкою і не повинна мати важкодоступних місць для її очищення. 14.7.4. Порядок вмикання електронних гармат і виводу їх на робочий режим повинен встановлюватися інструкцією підприємства. 14.7.5. Керування електронно-променевою піччю і візуальне спостереження за плавкою повинні здійснюватися з пульту керування. При втраті візуального контролю за положенням променів електронні гармати повинні бути негайно вимкнуті. 14.7.6. Підлога пульту керування електронно-променевою піччю повинна бути покрита електроізолюючим матеріалом на якому повинно бути нанесене клеймо випробування. 14.7.7. В усіх зливних ланцюгах охолодження повинні встановлюватися датчики контролю потоку а в ланцюгах найбільш відповідальних вузлів електронні гармати піддон кристалізатор частини конструкції що виступають в плавильний простір печі    датчики контролю потоку і температури. Датчики контролю потоку і температури повинні бути обладнані системою блокувань що вимикають джерело живлення електронних гармат у випадку зникнення потоку і при температурі води що відходить вище допустимої проектом. 14.7.8. Для охолодження кристалізатора піддону електронних гармат частин конструкції що виступають в плавильний простір повинне застосовуватися хімічно очищена вода у відповідності до вимог що указані в проекті печі. 14.7.9. Під час роботи печі ходіння людей в зоні руху кришок забороняється. Зона руху відкидних і відкотних кришок повинна бути огородженою. 14.7.10. На вакуумопроводах перед форвакуумними насосами повинні бути встановлені аварійні клапани з електромагнітною защіпкою. 14.7.11. Робота електронних гармат при несправному блокуванні крайніх положень променів забороняється. 14.8. Електрошлаковий переплав 14.8.1. Всі роботи щодо підготовки плавки повинні проводитися тільки при вимкненій печі установці . 14.8.2. При наявності течі води з піддону чи кристалізатора вмикання печі забороняється. 14.8.3. Піддон і шайба-заправка повинні мати рівну і гладку контактну поверхню що забезпечує щільне їх прилягання. Застосування вологих шайб-заправок забороняється. 14.8.4. Транспортування і встановлення електродів зняття недогарка після закінчення плавки видалення шлакового "коржика" зі зливка прибирання зливка з піддону повинні бути механізовані. 14.8.5. Установка електрошлакового переплаву і флюсоплавильної печі повинні бути обладнані витяжною вентиляцією. 14.8.6. Електрошлакоплавильні і флюсоплавильні печі повинні бути обладнані пристроєм для автоматичного вимикання печі у випадку припинення подачі охолодної води падіння тиску або перегріву води. 14.8.7. Під час роботи установки електрошлакового переплаву знаходитися поблизу струмоведучих частин і здійснювати будь-які ремонтні роботи забороняється. 14.8.8. Витягувати зливки до повного застигання шлаку і металу в кристалізаторі забороняється. 14.9. Печі для плавлення синтетичних шлаків 14.9.1. Конструкція склепінного майданчика і майданчика випускного жолоба верстат для нарощування електродів а також порядок виконання операцій щодо заміни і нарощування електродів самі електроди ніпелі та водоохолоджувальні елемени повинні відповідати вимогам п.п. 14.1.8; 14.1.10; 14.1.11; 14.1.13; 14.1.14; 14.1.16-14.1.20; 14.1.22 цих Правил. 14.9.2. Кожний сектор шлакових холодильників повинен бути обладнаний апаратурою що показує і реєструє температуру води що витікає і тиск її в колекторі. 14.9.3. При досягненні значень температури відходячої води вище верхнього допустимого рівня або під час падіння тиску води в колекторі на пост керування піччю повинен автоматично подаватися світлозкуковий сигнал. У випадку необхідності піч повинна бути вимкнута. 14.9.4. Завантаження шихти в піч повинне здійснюватися за допомогою спеціальної завантажувальної машини. Завантаження шихти в бункер завантажувальної машини повинне проводитися саморозвантажувальними баддями або за допомогою віброживильників. 14.9.5. Матеріали що завантажуються в піч повинні бути сухими завантажне вікно печі повинне бути обладнане місцевим відсмоктуванням для віддалення газів що виходять з печі під час завантаження шихти. 14.9.6. ВІдкриття і закриття фурми для випуску шлаку повинне бути механізоване. Стопорна пробка машини повинна щільно закривати отвір фурми. 14.9.7. Перед випуском шлаку з печі повинен подаватися звуковий сигнал. 14.9.8. Для запобігання прогару шлакового холодильника накопичення металу в печі до рівня холодильника не допускається. Рівень металу в печі повинен систематично контролюватися. 14.9.9. При переливі шлаку з проміжного ковша в сталерозливний працюючі повинні знаходитися не безпечній від ковша відстані. 14.10. Подача кисню в електросталеплавильні печі 14.10.1. Опускання і підйом фурми для подачі кисню в піч через склепіння повинні бути механізовані. 14.10.2. Привод фурми що подає кисень в ванну печі повинен мати блокування які забезпечують вивід фурми з робочого простору у відповідності до п.13.10.2 цих Правил. Під час підйому фурми подача кисню повинна автоматично припинятися. 14.10.3. При подачі кисню в піч через завалочне вікно за допомогою металевої трубки перед завалочним вікном повинен бути встановлений запобіжний щит з прорізом для пропуску трубки. 14.11. Влаштування і обслуговування електричної частини печей 14.11.1. Влаштування та експлуатація електричної частини електросталеплавильних печей повинні відповідати Правилам влаштування електроустановок Правилам технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правилам техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів і міждержавним стандартам ГОСТ 12.2.007.0-75 і 12.2.007.9-88. 14.11.2. При високому розташуванні кабелів "короткої мережі" що підводять струм від пічного трансформатора до електродів печі під ними повинен бути влаштований огороджений прохід а при низькому розміщенні кабелів огородження їх повинне бути виконане у вигляді грат з дверцятами що закриваються на замок. 14.11.3. Корпус і конструкції електропечі повинні бути надійно заземлені. 14.11.4. Пульти керування електропечами повинні бути розташовані так щоб була виключена можливість засліплюючого впливу електричної дуги на операторів пульта. В цехах де пульти керування розташовані в зоні опромінювання електродугою повинні застосовуватися захисні екрани. 14.11.5. Скління пультів керування повинне бути виконане з теплозахисного скла. 14.11.6. Приміщення пультів керування повинні мати припливну вентиляцію що забезпечує нормальні умови праці. В холодний і перехідний періоди року приміщення пультів повинні опалюватися. Пульт керування повинен мати прямий зв'язок з живильною підстанцією і бути забезпечений необхідними засобами сигналізації. 14.11.7. Перед вмиканням печі в плавку сталевар і відповідальні особи механічної та електричної служб цеху зобов'язані перевірити справність устаткування футеровки і склепіння печі. Вмикання печі оператором пульту дозволяється проводити тільки після одержання ним від сталевара ключа-бирки на право вмикання печі. Перед вмиканням печі всі люди повинні бути відведені від неї на безпечну відстань. Знаходження біля працюючої печі осіб що не зв'язані з її обслуговуванням забороняється. 14.11.8. Для короткочасного вимикання печі перепуск заміна і нарощування електродів виймання уламків електродів тощо вона повинна мати блокування що забезпечує вимикання високовольтного вимикача при знятому ключі-бирці. 14.11.9. Порядок вмикання і вимикання печі високовольтним вимикачем повинен регламентуватися інструкцією підприємства. 14.11.10. Для запобігання можливого короткого замикання кабелів "короткої мережі" електропечі або пошкодження перепалу канатів мостового розливного крана повинне бути блокування що виключає можливість нахилу печі при знятій з електрода напруги. Вмикання блокування повинне здійснюватися при нахилі вимкненої печі в бік розливного прольоту більше ніж на 15 градусів. 14.11.11. Для запобігання ураження електричним струмом інструменти що вводяться у ввімкнену електропіч повинні стикатися із залізним роликом що укладений на зубці гребінця завалочного вікна печі. При введенні в піч інструмента доторкатися ним до електродів що знаходяться під напругою забороняється. 14.11.12. При проведенні електрозварювальних робіт на електропечі обов'язкове встановлення захисних заземлень збоку подачі високої напруги і на пічному трансформаторі з високої і низької сторін. 15. ВЛАШТУВАННЯ І ОБСЛУГОВУВАННЯ КОНВЕРТОРІВ 15.1. Загальні вимоги 15.1.1. Балки і колони що підпадають під вплив факелу або тепловипромінювання повинні бути теплоізольовані. 15.1.2. Для захисту працюючих від променевого тепла і викидів продуктів плавки конвертор з обох боків цапф повинен бути огороджений екранами від нульової відмітки до робочого майданчика і від робочого майданчика до верху конвертора. В цехах що будуються знов повинне передбачатися встановлення теплозахисних екранів з передньої і задньої сторін конверторів висотою не менше 2 м. 15.1.3. В цехах що будуються знов майданчики для обслуговування устаткування конверторів і східці сходин до цих майданчиків повинні виконуватися гратчастими з сталевих штаб що поставлені на ребро. Ширина відстані між штабами повинна бути не більше 50 мм. 15.1.4. Верхні майданчики навколо конверторів повинні мати розміри достатні для безпечного обслуговування механізмів що розташовані на цих майданчиках. Майданчики повинні мати не менше двох виходів. 15.1.5. У випадку застосуванни підшипників ковзання знос цапф конверторів в усіх вимірюваннях не повинен перевищувати 10% від їх початкових розмірів. Перевірка цапф методом неруйнівного контролю повинна здійснюватися по закінченні монтажу і під час капітального ремонту конвертора. Результати перевірки повинні оформлятися актом. 15.1.6. При встановленні конвертора в опорному кільці він повинен бути укріплений таким чином щоб виключалася можливість зміщення його вертикальної осі у відношенні до вертикальної осі кільця. 15.1.7. Конструкція знімних днищ повинна забезпечувати надійність і щільність їх кріплення до конвертора. Всі болтові шпонкові і клинові з'єднання повинні бути забезпечені від самочинного розгвинчування і роз'єднання. Стан клинів і болтів для кріплення днищ повинен періодично перевірятися. 15.1.8. Стик між днищем і стінками конвертора як з внутрішньої так і з зовнішньої сторони повинен виключати можливість прориву металу. 15.1.9. Будівельні конструкції та устаткування повинні періодично очищатися від пилу і охолоді. 15.1.10. Накопичення на кожусі горловині і опорному кільці конвертора охолоді не допускаються. Зняття охолоді з горловини конвертора як з внутрішньої так і з зовнішньої сторін повинне здійснюватися механізованим способом що забезпечує безпеку працюючих. Використання конвертора для цього приводу забороняється. 15.1.11. Після зливу металу з конвертора футеровка і днище повинні бути ретельно оглянуті з ціллю визначення їх стану. 15.1.12. Для зменшення розбризкування металу на підконверторний майданчик в отворі робочого майданчика повинні бути встановлені відбійні щити листи . 15.1.13. При вимірюванні температури металу термопарою занурення для захисту від тепловипромінювання повинні застосовуватися спеціальні легкопідводжувані екрани. 15.1.14. Конверторний майданчик знизу вздовж всього шляху руху сталевоза і шлаковоза повинен бути закритий теплозахисними екранами. 15.1.15. Між робочим майданчиком навколо конвертора і пультом керування конвертором повинен бути встановлений двосторонній зв'язок. На пульті керування повинен бути встановлений покажчик вертикального положення конвертора. 15.1.16. В конверторних цехах конверторах що будуються знов розташування пультів керування конверторами повинне забезпечувати безпечну роботу обслуговуючого персоналу і достатній огляд конвертора і його устаткування. Розташовувати пульти керування навпроти горловини конвертора забороняється. В діючих цехах перед пультом керування повинні встановлюватися захисні екрани. 15.1.17. Під час продувки конвертора зверху обробка і замурування сталевипускного отвору а також взяття проби повинні здійснюватися з пересувних або стаціонарних майданчиків що обладнані теплозахисними екранами. 15.1.18. Взяття проби металу і доставка її в лабораторію повинні проводитися у відповідності до вимог п.п. 13.6.1; 13.6.3; 13.6.4 цих Правил. 15.2. Влаштування і обслуговування конверторів при продувці зверху 15.2.1. Для подачі кисню в конвертор повинні застосовуватися водоохолоджувані фурми. 15.2.2. Фурма повинна вводитися в конвертор тільки при його вертикальному положенні і за центром. Для цього повинне бути застосоване блокування що виключає опускання фурми якщо конвертор знаходиться в похилому положенні. 15.2.3. Положення фурми в конверторі повинне фіксуватися за допомогою показуючих і реєструючих приладів. 15.2.4. Механізм вертикального пересування фурми повинен бути обладнаний вимикачем і упорами що виключають можливість падіння фурми в конвертор. 15.2.5. На посту керування конверторів повинна встановлюватися апаратура що показує і реєструє витрату і тиск кисню та води а також температуру води що витікає для кожного конвертора. Апаратура повинна встановлюватися в місцях що дозволяють машиністу оператору здійснювати спостереження за її показниками при продувці плавки. 15.2.6. Привод фурми повинен мати автоматичне блокування що забезпечує підйом фурми з конвертора і припинення подачі кисню при зниженні тиску кисню перед фурмою. Це блокування забезпечує також підйом фурми при зниженні витрат і тиску води на охолодження фурми або зростання температури води що відходить від величини встановленої інструкцією підприємства. 15.2.7. В конверторних цехах що будуються знов кожний конвертор повинен бути обладнаний пристроєм який забезпечує підйом фурми з конвертора у випадку раптового припинення подачі електроенергії. 15.2.8. Для безперебійної подачі води в фурму в насосній станції повинно бути не менше двох насосів один з яких повинен бути резервним. Живлення електродвигунів насосів повинне здійснюватися від двох незалежних джерел електроенергії. 15.2.9. Фурма повинна мати вільний доступ для огляду і ремонту. Очищення фурми повинне проводитися зверху вниз зі спеціального майданчика. Використання механізму підйому фурми для її примусового очищення забороняється. 15.2.10. Рукави для подачі кисню перед застосуванням повинні підлягати гідравлічному випробуванню на надійність і щільність під тиском 1 25 Р де Р   величина робочого тиску. 15.2.11. Киснепроводи арматура і клапани регулювального вузла повинні бути розраховані і випробувані на міцність і щільність на максимальний тиск кисню з високої сторони. В регулювальному вузлі повинні бути передбачені пристрої що забезпечують постійний робочий тиск кисню на низькій стороні. 15.2.12. Пункти регулювання тиску та витрати кисню повинні розташовуватися в спеціальному приміщенні що вентилюється. 15.2.13. На відводі кисню від цехового колектора до конвертора повинна встановлюватися електрифікована засувка з дистанційним керуванням. На підводі кисню перед конвертором повинна встановлюватися засувка з ручним приводом запірний та регулюючий клапани. 15.3. Механізм повороту конвертора 15.3.1. Для цехів конверторів що будуються знов і реконструюються застосування механізмів повороту конвертора з гідравлічним приводом забороняється. 15.3.2. Привод конвертора повинен мати не менше двох електродвигунів. Потужність електродвигунів повинна бути підібрана таким чином щоб при виході з ладу одного з них другий двигун міг забезпечити роботу конвертора до закінчення плавки. Живлення електродвигунів повинне здійснюватися не менше ніж від двох незалежних джерел. 15.3.3. Кожний електродвигун повинен бути обладнаний гальмом що дозволяє у випадку вимикання електроенергії утримувати конвертор у нерухомому положенні. Використання черв'ячної передачі механізму повороту конвертора як гальма не допускається. 15.3.4. Електродвигуни і гальма повинні бути надійно захищені від бризок металу і механічних пошкоджень. 15.3.5. Перевірка стану механізму повороту конвертора повинна провадитися щозмінно. Робота конвертора з несправним механізмом повороту забороняється. 16. ПРИСТРОЇ ДЛЯ ВІДВОДУ ОХОЛОДЖЕННЯ ТА ОЧИЩЕННЯ КОНВЕРТОРНИХ ГАЗІВ 16.1. Загальні вимоги 16.1.1. В конверторних цехах повинен бути забезпечений повний відвід газів з конверторів з наступним їх очищенням від шкідливих домішок до гранично допустимих концентрацій. 16.1.2. Влаштування та експлуатація елементів газовідводячого тракту конверторних газів повинні відповідати вимогам "Правил будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів". 16.1.3. Влаштування та експлуатація газоочистки димососів оборотного циклу водопостачання і допалюючого пристрою на димовій трубі повинні відповідати вимогам "Правил безпеки у газовому господарстві підприємств чорної металургії". 16.1.4. Установки для відводу та очистки конверторних газів повинні бути автоматизовані мати централізоване дистанційне керування і контрольно-вимірювальні прилади що необхідні для безпечної експлуатації. На пульті керування газовідводячого тракту конвертора повинна бути вивішена схема охолодження газів газоочистки димососу та допалюючого пристрою. Між машиністом дистрибутора і машиністом димососу повинен бути гучномовний і телефонний зв'язок. 16.1.5. Газовідвідний тракт і газоочисні пристрої повинні бути влаштовані під'ємно-транспортними засобами для механізації ремонтних робіт а також механізмами для підйому людей люльки тощо . 16.1.6. Для огляду та ремонту елементів газовідводячого тракту і пилоулавлюючих пристроїв вони повинні мати люки і лази бути упорядковані пристроями що забезпечують безпечне виконання цих робіт. Лази та люки повинні бути герметичними і до них повинен бути забезпечений вільний доступ. Відкривання люків під час роботи газовідводячого тракту забороняється. 16.1.7. Щоб уникнути прогару елементів газоочистки повинні бути здійснені блокування що виключають опускання фурми і подачу кисню до конвертора при відсутності охолоджуючої води. У випадку припинення чи зменшення подачі води в котел або на газоочистку нижче мінімально допустимої величини а також підвищення температури води яка виходить з кесона вище допустимого рівня подача кисню повинна автоматично припинятися а фурма виводитися з конвертора. 16.1.8. Під час зупинки конвертора на ремонт у зимовий період вся система водоохолодження і постачання газовідводячого тракту повинна бути звільнена від води або забезпечена обігрівом. 16.1.9. Проводити роботи під конвертором під час очищення і ремонту кесона екранованого газоходу відбійних листів колон та інших металоконструкцій а також під час продувки плавки забороняється. На строк продувки плавки повинне бути встановлене огородження і вивішені попереджувальні плакати. 16.1.10. Конструкція нижньої частини екранованого газоходу повинна забезпечувати мінімальне налипання охолодей і легке їх видалення. Отвори в кесоні та жолобі повинні регулярно очищатися від охолодей. 16.1.11. Вода що подається у водоохолоджуючі кесони повинна бути очищена від механічних домішок. 16.1.12. Розкривання люків лазів гідрозатворів запобіжних клапанів газовідводячого тракту при працюючому конверторі забороняється. 16.1.13. Елементи газовідводячого тракту повинні мати захист від блискавки. 16.2. При продуванні зверху з повним або частковим допалюванням окису вуглецю 16.2.1. Відвід газів від конверторів може проводитися з повним частковим допалюванням або без допалювання окису вуглецю в охолоднику. При відводі газу з повним допалюванням допускається як індивідуальний газовідвідний тракт від кожного конвертора так і колекторна схема відводу газів. При колекторній схемі повинні бути передбачені відсікаючі пристрої. 16.2.2. При відводі газів без допалювання або с частковим допалюванням повинен застосовуватися мокрий засіб очищення газів. Живлення водою системи газоочистки повинне здійснюватися від двох незалежних водоводів. Підводи води повинні бути обладнані фільтрами для очистки води від механічних домішок. 16.2.3. На газоходах від газоочистки мокрого типу до димової труби повинні бути встановлені водовідводники з гідрозатворами. 16.2.4. Живлення газовідводного тракту водою повинне здійснюватися від двох незалежних водоводів. Якість живильної води повинна відповідати діючим нормам. 16.2.5. На щитах керування газоочисток повинні бути встановленні сигналізатори падіння витрат води на газоочистку а також сигналізатори досягнення верхнього та нижнього рівней води в апаратах газоочистки. 16.2.6. Видалення відкладень охолодей шламу тощо що утворюються в елементах газовідводного тракту повинне проводитися своєчасно. 16.2.7. Тракт конвертора що відводить газ під час ремонту повинен бути надійно відключений від загальних колекторів лежаків і т.п. Система відводу стічних вод ремонтуємої газоочистки повинна бути відключена від загального колектора відводу стічних вод за виключенням систем з допалюванням окису вуглецю . 16.2.8. На трактах що відводять газ повинні бути встановлені підривні запобіжні клапани відповідно до вимог "Правил будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів". 16.2.9. Контроль за вмістом окису вуглецю в повітрі приміщень газоочистки і димососної повинен здійснюватися згідно графіка який затверджений головним інженером підприємства. 16.2.10. Всі газоходи повинні бути герметичними. 16.2.11. Приміщення чергових що обслуговують димососи повинне бути звукоізольованим. 16.2.12. Для установки утилізації шламу повинні бути збудовані окремі будинки які обладнані припливно-витяжною вентиляцією. 16.2.13. Процеси збезводнювання шламу одержання і видавання сухого продукту повинні бути механізовані і автоматизовані. Місця де перевантажується сухий пил повинні бути герметизовані та обладнані установками для аспірації пилу. 16.2.14. Транспортування сухого пилу повинне здійснюватися засобами що виключають пиловиділення. 16.2.15. При припиненні подавання електроенергії в конверторний цех повинне бути атоматично припинене подавання кисню в цех або на конвертор. 16.2.16. В відділенях утилізації шламу що знов будуються повинен бути передбачений гідрозмив пилу з робочих майданчиків на всіх рівнях. 16.3. Додаткові вимоги при відводі газів з частковим допалюванням і без допалювання окису вуглецю 16.3.1. Газовідводячий тракт повинен бути гермитизований. Під час плавки при вмісті окису вуглецю в газі за димососом 10% і більше вміст кисню не повинен перевищувати 2% о'бємних . Проводити процес з відводом конверторних газів без допалювання при несправностях у системі автоматичного регулювання тиску в кесоні забороняється. Починати продувку конвертора належить при піднятій рухомій манжеті кесона каміна . Опускання манжети каміна повинне провадитися після запалювання плавки. Піднімання манжети кесона каміна в кінці продування повинне здійснюватися при відсутності окису вуглецю у відхідних газах. 16.3.2. Висота відключаючого стовпа води гідрозатворів газовідводячого тракту повинна на 0 5 м перевищувати максимальне розрідження в місцях установки гідрозатворів. Гідрозатвори повинні заповнюватися до пуску і мати об'єм який забезпечує надійний затвор при відключенні води. 16.3.3. Вал димососа віброштанги охолоджувачі та інші рухомі з'єднання що знаходяться під розрідженням повинні мати ущільнення які виключають підсмоктування повітря. 16.3.4. Конструкція газовідводячого тракту повинна виключати утворення застійних зон. 16.3.5. В димову трубу перед допалюючим пристроєм повинна бути підведена пара. Подача пари повинна автоматично вмикатися при аварійному виході з ладу димососа в період продувки або при іншому аварійному припиненні продувки. Пара повинна вводитися в димову трубу в напрямі руху газового потоку і подаватися в кількості що забезпечує відсутність детонуючої суміші. 16.3.6. При аварійному припиненні продувки додувку плавки необхідно проводити згідно схеми з повним допалюванням при зменшенні витрат кисню. 16.3.7. Під час роботи конвертора повинне виключатися проникнення газів в приміщення цеху через вікно фурми і тракт сипучих матеріалів а також крізь з'єднання рухомих з'єднань з нерухомими. 16.3.8. Допалюючий пристрій на свічці повинен забезпечувати таке спалювання окису вуглецю що викидається при якому вміст його в приземному шарі не буде перевищувати допустимих величин. Керування пальниками допалюючого пристрою повинне бути дистанційним. Висота свічки повинна визначатися у відповідності до будівельних норм. 16.3.9. Для обслуговування допалюючого пристрою повинні бути влаштовані майданчики. Запірна і регулююча арматура допалюючого пристрою повинна бути розташована в опалюваному приміщенні з шестикратним повітрообміном. 16.3.10. Під час роботи без допалювання або з частковим допалюванням окису вуглецю повинні бути передбачені додаткові автоблокування: подачі пари в димову трубу перед допалюючим пристроєм і відключення подачі газу на запальні пальники при аварійному зупиненні димососа або падінні розрідження до нього а також при будь-якому аварійному припиненні продувки плавки; запобігання подачі кисню на чергову продувку плавки під час несправності запальних пальників; відключення подачі кисню на фурму після початку її піднімання при припиненні продування нормальному або аварійному . 16.3.11. Під час роботи без допалювання або з частковим допалюванням окису вуглицю повинна бути передбачена додаткова світлова та звукова сигналізація: про погасання запальних пальників допалюючого пристрою і падіння тиску газу перед пальниками; про падіння розрідження перед димососом; про підвищення вмісту кисню в газі за димососом більш ніж 2% при одночасному вмісті окису вуглецю більше ніж 10%. 16.3.12. Під час роботи конвертора згідно схеми без допалювання окису вуглецю в цехах що знов будуються кожний димосос повинен бути розташований в ізольованому приміщенні. 16.3.13. В димоході за димососом повинен здійснюватися постійний швидкодіючий вимір вмісту окису вуглецю і кисню з реєстрацією показників на щиті керування газовідводячого тракту або на пульті керування конвертором. 16.3.14. Знаходження людей на верхньому майданчику газоскидного пристрою свічки для допалювання окису вуглецю в конверторних газах під час продувки плавки забороняється. 16.3.15. Вся система відведення стічних вод газоочистки на дільниці до відстійника повинна бути герметичною. В місця переливів і можливого скупчення окису вуглецю що виділяється з води повинні бути встановлені свічки. 16.3.16. Система відводу стічних вод газоочистки на дільниці до відстійника повинна бути незалежною від каналізаційних мереж інших цехів. Спускання стічних вод від інших цехів в систему відводу стічних вод газоочистки на цій дільниці забороняється. 16.3.17. До системи відводу освітленої води на дільниці після відстійників допускається приєднання мереж іншого призначення за виключенням мереж корозійноактивних рідин за умови влаштування припливів водяними затворами що виключають проникнення газу з системи відводу стічних вод газоочистки в трубопроводи припливів. Дільниці системи відводу стічних вод відносяться до газонебезпечних місць. 16.3.18. Колектори відводу стічних вод повинні влаштовуватися з похилом не менше ніж 0 005 і мати конфігурацію що виключає осадження шлаку і переповнення колектора водою. Влаштування підземних тунелів для спускання стічних вод газоочистки забороняється. 16.3.19. Для видалення окису вуглецю що розчинений у воді в газоочистці повинні бути передбачені спеціальні пристрої з дегазації зворотної води з організованим відводом окису вуглецю. 16.3.20. Відстійники для освітлення стічних вод повинні бути розташовані на відстані не менше ніж 20 м від цехів та приміщень що не зв'язані з обслуговуванням зворотного циклу газоочистки. 16.3.21. Насосні станції що знов будуються для зворотної води газоочисток і шламові насосні повинні бути автоматичними без постійного обслуговуючого персоналу. 16.3.22. Приміщення насосних повинні мати природну і штучну вентиляцію. 16.3.23. При необхідності прокладки шламопроводів у тунелях повинна передбачатися їх вентиляція. 17. ПЛАВИЛЬНІ ПЕЧІ ДЛЯ РОЗКИСЛЮВАЧІВ 17.1. Печі для плавлення розкислювачів повинні бути розташовані в спеціальному прольоті або в торцях конверторного прольоту. 17.2. Розміщення плавильних печей повинне забезпечувати подачу рідких розкислювачів до сталерозливного ковша або конвертора без проміжних підйомів. 17.3. Доставка і завалювання шихтових матеріалів в плавильні печі повинні бути механізовані. 17.4. Для запобігання викидів металу подача вологих матеріалів в розплавлену ванну при довантаженні забороняється. 17.5. Влаштування та експлуатація ковшів для транспортування рідких розкислювачів повинні відповідати вимогам розділів 19 і 20 цих Правил. 17.6. При застосуванні індукційних печей для плавлення розкислювачів влаштування експлуатація і ремонт їх повинні відповідати вимогам розділів 14 і 24 цих Правил. 18. ВИРОБНИЦТВО І ЗАСТОСУВАННЯ ЛЕГКОЗАЙМИСТИХ ПОРОШКОВИХ МАТЕРІАЛІВ І СУМІШЕЙ НА ЇХ ОСНОВІ 18.1. Загальні вимоги 18.1.1. В технічний документації на вихідні легкозаймисті порошкові матеріали і суміші що приготовлені на їх основі повинні бути вказані наступні характеристики: для легкозаймистих порошкових матеріалів   нижня концентраційна границя займистості НКГЗ ; температура займистості в шарі; максимальний тиск вибуху а для сумішей крім того здатність до самостійного горіння; для сумішей що містять окислювачі повинні бути також вказані розрахункова питома теплота і температура процесу горіння і чутливість до механічного впливу тертя удару . Примітка: Легкозаймисті порошкові матеріали   це речовини що здатні самостійно горіти в шарі після віддалення джерела запалювання або вибухати в аерозависі. В подальшому тексті розділу замість слів "суміші що виготовленні на їх основі" вживається слово "суміші" і похідні від нього. Остання характеристика визначається також окремо для активної складової суміші суміш горючого з окислювачем . Визначення наведених характеристик крім питомої теплоти і температури процесу горіння і висновок про можливість використання легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей на їх основі видаються відповідними спеціалізованими організаціями. Питома теплота і температура процесу горіння суміші повинні визначатися розробником. Забороняється застосовувати легкозаймисті матеріали і суміші при відсутності цих характеристик. 18.1.2. Забороняється при виробництві сталі застосовувати суміші: процес горіння яких переходить в вибух; які здатні до самостійного горіння і мають питому теплоту процесу горіння більше 50 кДж/моль; чутливість яких до механічного впливу удару складає 19 6 Дж і менше а активної складової   9 8 Дж і менше. Суміші здатні до самостійного горіння без доступу повітря необхідно застосовувати тільки з дозволу вищестоящих організацій. 18.1.3. В технічних вимогах на вихідні легкозаймисті порошкові матеріали повинні вказуватися нижня границя крупності матеріалів що використовуються для приготування сумішей а також граничний вміст основного компонента і домішок. 18.1.4. Гасити легкозаймисті порошкові матеріали і суміші що загорілися необхідно способами і засобами які рекомендовані спеціалізованими організаціями. Застосовувати для цього воду або піняві вогнегасники забороняється. 18.1.5. В приміщеннях де виробляються або зберігаються легкозаймисті порошкові матеріали і суміші застосування відкритого вогню забороняється. Підлога в цих приміщеннях повинна бути безіскровою. Паління дозволяється тільки в спеціально відведених і обладнаних місцях за узгодженням з пожежною охороною підприємства . 18.1.6. Всі ремонтні роботи в приміщеннях де виробляються і зберігаються легкозаймисті порошкові матеріали і суміші повинні здійснюватися тільки за нарядом-допуском. Ремонтні роботи із застосуванням відкритого вогню в приміщеннях де виробляються або зберігаються вибухопожежонебезпечні порошкові матеріали і суміші повинні проводитися у відповідності до вимог Типової інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухонебезпечних і вибухопожежонебезпечних об'єктах а ремонтні роботи в приміщеннях з пожежонебезпечними порошковими матеріалами і сумішами   у відповідності до Правил пожежної безпеки в Україні а також до Правил пожежної безпеки для підприємств чорної металургії ППБО-136-86. 18.1.7. Робітники пов'язані з транспортуванням виробництвом застосуванням і зберіганням легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей повинні проходить повторний інструктаж з безпеки праці не рідше одного разу на квартал. 18.2. Виробничі будівлі. Вентиляція. 18.2.1. Зберігання і виробництво легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей при яких можливо утворення вибухонебезпечного середовища дозволяється тільки в приміщеннях з виробництвом категорій А і Б а легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей   в приміщеннях категорій А Б В. Вентиляція цих приміщень повинна здійснюватися відповідно до глави будівельних норм і правил СНиП 2.04.05-86. 18.2.2. Зовнішні огороджуючі конструкції стіни покриття будівель де виробляються або зберігаються легкозаймисті порошкові матеріали і суміші повинні утримуватися в справному стані що виключає можливість попадання в приміщення атмосферних опадів. Зволоження повітря в вентиляційних системах забороняється. 18.2.3. В приміщеннях де виробляються або зберігаються легкозаймисті порошкові матеріали і суміші повинні бути визначені вибухонебезпечні зони у відповідності до Правил влаштування електроустановок. Указані приміщення повинні бути обладнані телефонним зв'язком у вибухонебезпечному виконанні. 18.2.4. В виробничих приміщеннях повинне проводитися прибирання пилу з подів майданчиків сходових кліток зі стін та інших будівельних конструкцій а також з трубопроводів та устаткування. Періодичність прибирання повинна виключати накопичення пилу у кількості при якій можливо горіння в шафі і аерозависі. Періодичність і порядок прибирання пилу і заходи безпеки при цьому повинні визначатися інструкцією затвердженою головним інженером підприємства. 18.3. Транспортування і зберігання легкозаймистих порошкових матеріалов і сумішей 18.3.1. Тара що призначається для транспортування і зберігання легкозаймистих матеріалів і сумішей повинна бути чистою сухою і справною. В інструкції підприємства повинні бути передбачені заходи що забезпечують безпечне виконання робіт під час очищення тари з-під указаних матеріалів і селітри. 18.3.2. Транспортування і зберігання порошкових матеріалів і сумішей повинні здійснюватися в закритій тарі що виключає розсипання суміші і попадання вологи в тару з сумішшю. 18.3.3. Транспортування легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей сумісно з окислювачами кислотами та лугами забороняється. 18.3.4. Способи транспортування легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей повинні виключати удари тари між собою та по інших предметах. Внутріцеховий транспорт повинен відповідати вимогам пожежо-та вибухобезпеки. 18.3.5. Піддони і внутрішні поверхні контейнерів що використовуються для транспортування барабанів бочок банок та іншої тари з легкозаймистими матеріалами і сумішами повинні бути облицьовані матеріалом що виключають створення іскри у випадку удару або тертя тари по контейнеру чи піддону при навантаженні перевезенні та розвантаженні. 18.3.6. Транспортування легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей поблизу печей під час випуску плавки а також поблизу розливних майданчиків під час розливання металу забороняється. 18.3.7. Транспортування легкозаймистих порошкових матеріалів пневмотранспортом повинне проводитися із застосуванням захисної атмосфери. Склад захисної атмосфери і граничне значення окислювача в ньому повинні відповідати проекту. Під час роботи пневмотранспорту вміст окислювача в газі повинен контролюватися автоматично. 18.3.8. Зберігання легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей повинне здійснюватися в закритих складах. В приміщенні складу порошкові матеріали повинні зберігатися нарізно за видами. Відстань між штабелем барабанів ящиків бочок банок з легкозаймистими порошковими матеріалами і стіною повинна бути не менше 1 м. Штабелі повинні бути щільними. Висота їх не повинна перевищувати 1 7 м. Зберігати в одному приміщенні легкозаймисті порошкові матеріали та окислювачі типу селітри луги та кислоти забороняється. 18.3.9. У приміщеннях де зберігаються легкозаймисті порошкові матеріали здійснювати сортування змішування та інші роботи щодо підготовки матеріалів і виготовлення сумішей забороняється. 18.4. Виготовлення сумішей на основі легкозаймистих порошкових матеріалів 18.4.1. Технологічні процеси виробництва легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей та технологічне устаткування що використовується для ведення цих процесів повинні відповідати вимогам пожежобезпеки. Технологічні процеси виробництва легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей при яких можливе створення вибухонебезпечного середовища та технологічне устаткування що використовується для ведення цих процесів повинні відповідати вимогам вибухобезпеки. 18.4.2. Для запобігання утворення вибухонебезпечного середовища необхідно використовувати флегматизацію матеріалів. Технологія флегматизації легкозаймистих порошкових матеріалів та застосовані для цього речовини повинні виключати можливість утворення вибухонебезпечних аерозамісей при подальшій переробці порошкових матеріалів. 18.4.3. Устаткування що застосовується для розмелу змішування та розфасування легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей повинне бути забезпечене пристроями для запобігання виділення пилу в приміщення шляхом його локалізації чи уловлювання. 18.4.4. Розмел легкозаймистих матеріалів при якому можливе утворення вибухонебезпечного середовища повинен проводитися із застосуванням захисної атмосфери. Склад захисної атмосфери і граничне значення окислювача в ньому повинні відповідати проекту. При виборі захисної атмосфери необхідно ураховувати можливість виділення горючих газів з легкозаймистих матеріалів що розмелюються. Устаткування що застосовується для розмелу вказаних матеріалів повинне бути герметизоване та мати пристрої для підтримування атмосфери заданого складу безперервного контролю окислювача і автоматичної зупинки розмельного устаткування при вмісті окислювача в атмосфері вище граничного значення. Розмел вказаних матеріалів з одночасовою їх флегматизацією допускається проводити без інертної атмосфери в агрегатах відкритого типу. 18.4.5. Всі матеріали які є вихідні для сумішей після розмелу повинні підлягати магнітній сепарації. 18.4.6. Змішувачі всередині яких під час приготування сумішей можливе створення вибухонебезпечного середовища повинні мати внутрішню поверхню і пристрої що перемішують виконані з струмопровідних матеріалів які не іскрять або бути ними облицьовані. 18.4.7. Для приготування сумішей що здатні до самостійного горіння і створення вибухонебезпечного середовища повинні застосовуватися змішувачі закритого типу разом із застосуванням захисної атмосфери у відповідності до проекту. Суміші на основі легкозаймистих порошкових матеріалів попередньо флегматизованих допускається готувати без застосування захисної атмосфери. 18.4.8. Для приготування сумішей чутливість до механічного впливу тертя удару яких складає менше 25 Дж повинні застосовуватися змішувачі які не мають у внутрішній порожнині частин що обертаються. 18.4.9. У відділенні приготування сумішей кількість сумішей що зберігаються не повинна перевищувати дводобової потреби. Для їх зберігання повинне бути відведено спеціальне місце. 18.4.10. Приймальні пристрої воронки жолоби тощо в тракті подачі легкозаймистих порошкових матеріалів що здатні створювати вибухонебезпечне середовище а також відсікаючі пристрої в тракті подачі матеріалів у змішувач повинні бути виконані зі струмопровідних матеріалів що не іскрять або облицьовані ними. 18.4.11. В приймальних пристроях бункерів легкозаймистих порошкових матеріалів а також перед змішувачем повинні бути встановлені запобіжні сітки з розміром чарунки не більше 25х30 мм які виключають попадання у змішувач сторонніх предметів. 18.4.12. Пристрої для передачі легкозаймистих матеріалів здатних створювати вибухонебезпечне середовище від нагромаджувальних бункерів до змішувачів та іншого устаткування повинні бути виконані з струмопровідних матеріалів що не іскрять. Використання для цього елеваторів забороняється. Застосування шнекових конвейєрів для передачі сумішей чутливість яких до механічного впливу тертя удару складає менше 25 Дж не допускається. 18.4.13. Все технологічне устаткування що використовується для виробництва легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей повинне бути захищене від статичної електрики у відповідності до Правил захисту від статичної електрики у виробництвах хімічної нафтохімічної та нафтопереробної промисловості. 18.4.14. Інструменти і пристрої що застосовуються для розкриття тари банок барабанів контейнерів тощо з легкозаймистими порошковими матеріалами повинні бути виконані з матеріалів що не іскрять. 18.4.15. Електроустаткування та електроосвітлення що застосовуються в приміщеннях де зберігаються або виготовляються легкозаймисті порошкові матеріали і суміші повинні відповідати Правилам влаштування електроустановок. 18.4.16. Розкупорювання тари розфасування і пересипання легкозаймистих порошкових матеріалів необхідно провадити механізованим способом що виключає пиловиділення. 18.4.17. Сушіння і прогартування легкозаймистих порошкових матеріалів повинні здійснюватися окремо за видами при температурі яка виключає самозаймання матеріалів. Режим сушіння повинен встановлюватися інструкцією підприємства. 18.4.18. Температура сухих і прогартованих порошкових матеріалів перед застосуванням не повинна перевищувати 80 градусів Цельсія. Сушіння готових порошкових сумішей забороняється. 18.4.19. При приготуванні сумішей що здатні утворювати вибухонебезпечне середовище до складу яких входить селітра або інші активні окислювачі у змішувальний пристрій або завантажувальний бункер в першу чергу повинні завантажуватися інертні матеріали або важковідновні окиси; потім активні окислювачі. Після перемішування цих компонентів необхідно провадити завантаження легкозаймистих порошкових матеріалів і остаточне змішування. При приготуванні сумішей в складі яких відсутні активні окислювачі і легкозаймисті порошкові матеріали здатні утворювати вибухонебезпечне середовище в першу чергу повинні завантажуватися інертні матеріали і окислювачі потім легкозаймисті порошкові матеріали. Завантаження легкозаймистих порошкових матеріалів допускається без попереднього перемішування компонентів. 18.4.20. Дозування компонентів суміші подача суміші для пресування виробів брикетів втулок тощо їх формування і видача повинні бути механізовані. 18.4.21. Приготування суміші з рідкими добавками для виготовлення виробів повинне проводитися у змішувачах що обладнані відсмоктуванням повітря з його внутрішньої порожнини. Змішувальні пристрої необхідно щодня очищати від залишків суміші з дотриманням заходів безпеки передбачених інструкцією підприємства. При очищенні змішувача удари щодо шару суміші не допускаються. 18.4.22. Сушіння виробів брикетів втулок тощо що виготовлені з сумішей повинно проводитися в спеціальних сушарнях що обладнані вентиляцією. Температура сушіння повинна виключати самозаймання виробів. Режим сушіння встановлюється інструкцією підприємства. 18.4.23. Забракована суміш у випадку не можливості її використання при виробництві сталі повинна бути знищена з дотриманням заходів безпеки передбачених інструкцією затвердженою головним інженером підприємства. 18.5. Застосування легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей на їх основі. 18.5.1. В сталеплавильних цехах тара з легкозаймистими порошковими матеріалами і сумішами повинна встановлюватися в місцях що виключають попадання на неї іскор бризок металу і відкритого полум'я. Запас легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей здатних до самостійного горіння дозволяється мати біля місць їх використання тільки у кількості на одну плавку а в цеху   у кількості добової витрати. 18.5.2. Кількість легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей що одночасно присаджуються в ківш виливниці або піч повинна визначатися інструкціями підприємства. 18.5.3. Присаджування легкозаймистих порошкових матеріалів а також сумішей на їх основі в піч або ківш повинне провадитися у присутності відповідальної особи. 18.5.4. Присаджування легкозаймистих сумішей в електродугову піч допускається при ввімкненій печі яка працює на зниженій потужності трансформатора з дотриманням заходів безпеки передбачених інструкцією затвердженою головним інженером підприємства. 18.5.5. Завантаження порошкових і брикетованих сумішей в сталерозливний ківш і виливницю що нагріті до температури яка перевищує температуру займання суміші забороняється. 18.5.6. Під час присаджування легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей в сталерозливний ківш при випуску металу з печі обслуговуючий персонал повинен бути відведений в безпечну зону. 18.5.7. Порядок завантаження легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей на дно виливниць а також температура нагріву виливниць встановлюється інструкціями підприємства. 18.5.8. Спостереження за поведінкою металу і шлаку в виливниці дозволяється тільки після припинення інтенсивного виділення диму та полум'я. Дивитися у виливницю в якій за будь-якою причиною не сталося займання суміші забороняється. 18.5.9. Вдування легкозаймистих порошкових матеріалів в рідкий метал повинне здійснюватися сухим інертним газом. 19. ВЛАШТУВАННЯ КОВШІВ СТАЛЕРОЗЛИВНИХ ЧАВУНОВОЗНИХ І ДЛЯ СИНТЕТИЧНОГО ШЛАКУ . ПІДГОТОВКА КОВШІВ ЖОЛОБІВ ВИЛИВНИЦЬ СКЛАДІВ З ВИЛИВНИЦЯМИ РОЗЛИВНИХ КАНАВ І ШЛАКОВИХ ЧАШ 19.1. Влаштування ковшів сталерозливних чавуновозних і для синтетичного шлаку . 19.1.1. Конструкція ковшів повинна виключати небезпеку самочинного їх перекидання. Кільце та цапфи ковша після виготовлення повинні перевірятися методом неруйнівного контролю. 19.1.2. Цапфи ковшів повинні бути ковані і мати не менше восьмиразового запасу міцності. Допускається застосування цапф що виготовлені методом електрошлакового переплавлення з сталей марок 20 і 35 за умов відповідності їх хімічних та механічних властивостей властивостям кованих цапф. 19.1.3. Цапфи ковшів не рідше одного разу на шість місяців повинні підлягати ретельному огляду. Зношення цапф в усіх вимірюваннях не повинне перевищувати 10% від первісних розмірів. Крім того не рідше одного разу на рік цапфи ковшів повинні перевірятися методом неруйнівного контролю. Результати оглядів перевірки повинні оформлятися актом. 19.1.4. Футеровка ковшів повинна складатися не менше ніж з двох рядів цегли   арматурної захисної і робочої коли кладка футеровки виконується з вогнетривкої цегли і з одного ряду арматурної захисної цегли а також набивного шару із спеціальних сумішей склад яких визначається інструкцією підприємства. Шви арматурного захисного і робочого рядів кладки не повинні збігатися. Не допускається також збіг між собою вертикальних швів арматурного захисного і робочого рядів. Порядок кладки футеровки днища і стінки ковша повинен виключати наявність крізних швів. Допускається виконання днищ і стін ковша із швидкотверднучих вогнетривких бетонів з обов'язковою кладкою арматурного захисного ряду з вогнетривкої цегли. 19.1.5. Керування стопорами і шиберними затворами ковшів повинне бути дистанційним. 19.1.6. Сходи скоби майданчики та інші пристрої що прикріпляються до кожуха ковша для його обслуговування повинні виготовлятися у відповідності до проекту затвердженому у встановленому порядку. 19.2. Підготовка ковшів 19.2.1. Стопори після виготовлення і перед встановленням в ківш повинні бути ретельно висушені. Температура і тривалість сушіння повинні регламентуватися інструкцією підприємства. Температура сушіння повинна контролюватися термопарою з автоматичною реєстрацією температури. 19.2.2. Перед завантаженням у сушила на кожному стопорі повинні бути вказані дата і час ставлення стопора на сушіння. Спостереження за сушінням стопорів а також видача їх із сушила повинні доручатися спеціально призначеним особам. Сушіння стопорів доменним газом забороняється. 19.2.3. Стопори повинні переноситися за допомогою крана. Перевезення стопорів на візках допускається тільки для передачі з одного прольоту цеху в інший і для завантаження їх в сушила камерного типу. 19.2.4. Візки для перевезення стопорів повинні бути сталими. Довжина візка повинна бути не менше довжини стопорів. Скати візка повинні мати захисні козирки. 19.2.5. Розливний стакан повинен встановлюватися в гніздо суворо вертикально. Зазор між стаканом і стінкою гнізда повинен збиватися вогнетривкою масою або стакан повинен бути ретельно обмазаний глиною. 19.2.6. Встановлення стопора повинне провадитися після повного просушування стакана і виконуватися особливо ретельно. 19.2.7 При встановленні розливних стаканів зсередини в горячі ковші повинні застосовуватися спеціальні захисні камери з теплоізольованими стінками кесони що опускаються в ковші. Для допуску в кесони на їх внутрішніх стінках повинні бути влаштовані ходові скоби. Спуск робітників в кесон дозволяється після встановлення кесона в ківш і відчеплення гака крана. 19.2.8. Вибивання стакана з ковша як правило повинне бути механізоване. 19.2.9. Зміна сталерозливних стаканів стопорів або інших пристроїв що їх замінюють повинна провадитися на спеціально відведених і обладнаних для цього місцях і у відповідності до інструкції підприємства. 19.2.10. В цехах де застосовується розливання сталі через шиберні затвори повинні бути передбачені спеціальні дільниці для складання розбирання і сушіння затворів. Складання розбирання транспортування і встановлення затворів повинні бути механізовані. 19.2.10. В цехах де застосовується розливання сталі через шиберні затвори повинні бути передбачені спеціальні дільниці для складання розбирання і сушіння затворів. Складання розбирання транспортування і встановлення затворів повинні бути механізовані. 19.2.11. Для запобігання від впливу металу і шлаку верхня частина стопора між шамотною пробкою і вилкою повинна обмазуватися глиною. 19.2.12. Під час транспортування ковшів не допускається їх наближення до інших ковшів і устаткування на відстань менше 0 5 м. 19.2.13. При підготовці ковша до прийому плавки повинен бути перевірений стан футеровки ковша особливо його дно ряди футеровки стінки що прилягають до дна а також кожуха і цапф. Подавати до прийому плавки ковші що мають ненадійну футеровку або несправні стопорні чи шиберні механізми а також ковші що залиті шлаком або "закозлені" забороняється. 19.3. Підготовка жолобів. 19.3.1. Сталевипускні жолоби мартенівських печей як правило повинні бути знімні. 19.3.2. До початку випуску плавки жолоб повинен бути відремонтований підмазаний і висушений. Стик знімної рухомої або нерухомої частини жолоба і печі повинен бути замурований вогнетривким матеріалом і висушений. Якість просушування жолоба і стику повинна бути перевірена сталеваром печі. Під час підготовки жолоба знаходження людей під ним забороняється. 19.3.3. Влаштування стопорів що регулюють наповнення ковшів сталлю повинне забезпечувати надійну і безвідмовну їх дію. Для запобігання обриву регулюючих стопорів повинно бути передбачено влаштування обмежувачів висоти їх підйому. Конструкція стопорів повинна виключати можливість довільного їх опускання. Місце керування стопором повинне бути розташоване збоку від жолоба і захищено від впливу тепловипромінювання і бризок металу теплозахисним екраном. 19.3.4. Ремонт фартуха під жолобом повинен здійснюватися зі спеціально влаштованого риштовання. Використовувати для цього драбини забороняється. 19.4. Підготовка виливниць і складів з виливницями. 19.4.1. В цехах де розливання сталі провадиться з виливниць встановлених на візках для підготовки виливниць і розливних складів повинні бути споруджені окремі будівлі   двори виливниць. Примітка: Зазначена вимога не має відношення до цехів з конвеєрним розливанням сталі а також до цехів де складання рухомих складів здійснюється в окремих прольотах. 19.4.2. В цехах де розливання сталі провадиться в розливній канаві виливниці повинні підготовлюватися на спеціальних стелажах або плитах. 19.4.3. Підготовка виливниць повинна здійснюватися тільки після охолодження їх до температури встановленої інструкцією підприємства. 19.4.4. В цехах де розливання сталі здійснюється у виливниці встановлені на візках для охолодження виливниць водою повинні бути влаштовані спеціальні душуючі установки а для повітряного охолодження   відповідні парки виливниць. 19.4.5. Водоохолоджуюча установка для запобігання розповсюдження пари повинна бути огороджена стінками висотою не менше 10 м або мати витяжну шахту для відводу пари. Пост керування вентилями для регулювання подачі води повинен розташовуватися в опалюваному приміщенні. Водозливні лотки зовні водоохолоджуючої установки повинні бути перекриті. 19.4.6. Огляд очищення і обдування виливниць встановлених на візках повинні провадитися в місцях що обладнані спеціальними майданчиками. Майданчики як правило повинні бути розташовані на одному рівні з верхом виливниць. Відстань між майданчиками і складами виливниць повинна відповідати мінімальним габаритам наближення. Забороняється знаходитися на виливницях під час їх огляду очищення і обдування а також при встановленні прибуткових надставок. Настил майданчиків повинен бути рівний без вибоїн. 19.4.7. Очищення виливниць а також закидання пробок в них повинні бути механізовані. Віддалення пилу із виливниць повинне здійснюватися з допомогою пиловідсмоктуючих пристроїв. 19.4.8. При застосуванні гідравлічних установок для очищення виливниць повинні дотримуватися такі вимоги: зона роботи гідравлічної установки вздовж залізничних колій повинна бути огороджена; залізничні колії для подачі рухомих складів з виливницями на установку повинні бути огороджені автоматичною світловою сигналізацією; фланцеві з'єднання трубопроводів високого тиску повинні бути ущільнені; на пульті керування повинні бути дотримані вимоги електробезпеки; розташування пульту керування повинне забезпечувати видимість виробничих операцій що проводяться на установці; пульт керування повинен бути забезпечний теплозахистом вікно пульту повинно бути виконане з теплостійкого скла; під час роботи установки знаходження людей поблизу рухомих складів з виливницями забороняється; в нічний час установка повинна бути освітленою. 19.4.9. Змащення виливниць повинне здійснюватися тільки після остигання їх до температури яка є нижче температури спалаху мастильного матеріалу що застосовується. Температура виливниць повинна контролюватися. Скупчення мастильного матеріалу на дні виливниць не допускається. 19.4.10. В цехах які діють або реконструюються де це можливо змащення виливниць повинне бути механізоване і здійснюватися на спеціальних установках зовні будівлі цеху. До реконструкції цехів в яких підготовка виливниць провадиться в розливному прольоті змащення виливниць дозволяється провадити вручну за допомогою спеціальних шлангів з довгими трубками які обладнані форсунками для розбрискування мастильних матеріалів стиглим повітрям. 19.4.11. Кабіна пульта керування установки для механізованого змащення виливниць повинна бути закритою і обладнаною вентиляцією і місцевим джерелом обігріву. 19.4.12. Для встановлення виливниць у дворі виливниць повинні бути влаштовані горизонтальні майданчики викладені товстими металевими плитами або піддонами. Горизонтальність майданчиків повинна періодично перевірятися. Встановлення виливниць безпосередньо на підлогу забороняється. 19.4.13. Під час охолодження виливниць в баках з водою борти баків повинні виступати над рівнем підлоги не менше ніж на 0 8 м. Ставати на борти баків забороняється. При зануренні виливниць в баки та витяганні їх за сигналом машиніста крана робітники повинні бути віддалені від баків. 19.4.14. Візки для виливниць повинні бути обладнані зчіпними пристроями що виключають знаходження робітників між візками під час зчеплення чи розчеплення. 19.4.15. Піддони повинні встановлюватися на візку горизонтально. Направлення піддонів при встановленні повинне провадитися збоку за допомогою гачків довжиною не менше 2 м. 19.4.16. В цехах що знов будуються і реконструюються для збирання сміття з піддонів при сифонному розливанні металу повинні бути влаштовані спеціальні конвейєри розташовані нижче рівня підлоги і перекриті запобіжними гратами. 19.4.17. Основа виливниць що встановлюються на піддоні повинна бути горизонтальною без виступів і відколів. 19.4.18. Конструкція центрових повинна забезпечувати сталість їх на піддоні. Центрові не повинні мати скривлень. Замки рознімних центрових повинні збігатися. Для набирання рознімних центрових повинне бути передбачене спеціальне місце. Набирання вогнетривких котушок центрових у висячому положенні забороняється. Центрові після набирання повинні бути ретельно просушені. 19.4.19. Центрові на піддоні повинні встановлюватися суворо вертикально. Правильність встановлення їх повинна перевірятися. Нижня основа центрової перед встановленням повинна оглядатися і очищатися. Допустимі відхилення від вертикалі і горизонталі застерігаються інструкціями підприємства також як і безпечні методи їх вимірювання. 19.4.20. Витягання ливників з центрових повинне провадитися за допомогою крана. Проводити роботи на піддоні до віддалення ливника забороняється. 19.4.21. Встановлення центрових і виливниць на піддони повинне провадитися при відсутності робітників в небезпечній зоні. 19.4.22. Для перенесення виливниць краном повинні застосовуватися самозахоплюючі кліщі. До обладнання кранів двора виливниць зазначеними кліщами для перенесення і встановлення виливниць допускається застосування спеціальних траверс і ланцюгів. Для транспортування виливниць дрібного розваження до 3 т дозволяється застосування ланцюгів. 19.4.23. При розливанні металу в виливниці встановлені на візках крім конвеєрного розливання надстаки повинні мати спеціальні приливкі що фіксують їх правильне і стійке положення на виливницях. 19.4.24. Для набирання і сушіння надставок у дворі виливниць повинні бути виділені спеціальні місця. Надставки перед їх встановленням на виливниці повинні бути ретельно просушені. Каркаси надставок перед футеровкою повинні бути ретельно очищені від скрапу. Застосування надставок що мають скрізні тріщини вибоїни розпали і привари на нижньому торці забороняється. 19.4.25. Сушіння центрових надставок а також підігрівів нових виливниць і піддонів доменним газом забороняється. 19.4.26. Встановлення надставок на виливниці повинне здійснюватися кранами що забезпечені кліщами самозахоплюючого типу або іншими механізованими пристроями. 19.4.27. Встановлення теплоізоляційних вкладишів у виливниці повинне здійснюватися в спеціальних місцях. Кріплення теплоізоляційних вкладишів до виливниць повинне виключати їх спливання при наповненні рідким металом. 19.4.28. Конструкція надійність і стан цапф або спеціальних поглиблень піддонів вушок приливків і цапф виливниць приливків або цапф прибуткових надставок що використовуються для захоплювання повинні виключати можливість зриву і падіння піддонів виливниць і надставок при транспортуванні їх краном. Експлуатація виливниць піддонів і надставок що мають скорочену кількість вушок приливків і цапф забороняється. 19.4.29. Зберігання вантажозахоплюючих пристроїв що застосовуються для транспортування виливниць піддонів надставок конвейєрів і коробок з матеріалами повинне провадитися в певних місцях на спеціальних стендах. 19.4.30. При огляді виливниць а також перевірці наявності мастильних матеріалів в баках-сховищах повинні застосовуватися світильники напругою не вище 12 В. 19.4.31. Приготування розчинів для обмазування надставок а також підготовка матеріалів для розчину повинні бути механізовані і здійснюватися на спеціальній дільниці що для цього пристосована. Всі розчиномішалки повинні бути обладнані блокуванням що виключають їх вмикання і роботу при відкритих кришках. 19.4.32. Подача розчину від розчиномішалки до місць його застосування повинна бути механізована . 19.4.33. Зчеплення локомотива з візками повинне провадитися без різких поштовхів. При підході локомотива люди повинні бути віддалені з візків. При подачі складу візками вперед складач або счіплювач повинні знаходитись спереду рухомого складу. Їзда на візках а також пересування візків або вагонів у дворі виливниць вручну чи за допомогою мостових кранів забороняється. 19.4.34. При розливанні сталі на конвеєрних візках кільцевий конвейєр привод конвейєра повинен бути огороджений. 19.4.35. Для складування запасних виливниць у дворі виливниць повинне бути передбачене спеціальне місце. При складуванні запасних виливниць в розливному прольоті штабелі виливниць повинні бути розташовані не ближче 2 м від канави . Виливниці повинні укладатися в штабелі без перекосів в перев'язку одного типу і розміру. Допустима висота штабелів виливниць повинна передбачатися інструкцією підприємства. 19.4.36. Складування зливків скрапу і бракованих виливниць в будівлі двору виливниць і в стриперному відділені забороняється. 19.4.37. При наявності окремих дворів виливниць в них повинні бути передбачені кімнати для робітників. При відсутності окремих дворів виливниць для відпочинку робітників повинні бути виділені спеціальні місця віддалені від рухомих складів з горячими виливницями і забезпечені припливом свіжого повітря. 19.5. Підготовка розливної канави 19.5.1. При підготовці розливної канави повинні дотримуватися вимоги п.п. 19.4.2; 19.4.3; 19.4.7; 19.4.9   19.4.11; 19.4.13; 19.4.17   19.4.23; 19.4.25   19.4.32; 19.4.35 цих Правил. 19.5.2. Розливні канави повинні бути облицьовані металевими плитами. Для доступу в канави з обох їх боків повинні бути влаштовані сходи. Перехід через розливну канаву дозволяється тільки за перехідними містками. Перед складанням і встановленням нових піддонів виливниці із канави повинні бути віддалені. Витягання із канави піддонів що вийшли з ладу повинне здійснюватися згідно з інструкцією підприємства. Перед складанням піддонів канава повинна бути очищеною від скрапу і виробничих відходів. Складання непросушених і непрогрітих піддонів забороняється. 19.5.3. Піддони в канаві повинні встановлюватися суворо горизонтально центрові   в одну лінію паралельно крановим коліям. Встановлення центрових і виливниць на піддони їх підправлення повинні провадитися з підлоги цеху за допомогою направляючих довжиною не менше 2 м. Підправлення центрових і виливниць руками забороняється. Під час встановлення і підправлення центрових і виливниць знаходження людей в канаві забороняється. 19.5.4. Огляд обдування і змащення виливниць що встановлені в канаві повинні здійснюватися зі спеціальних містків які переміщуються вздовж канави чи з застосуванням інших пристроїв і приладів забезпечуючих безпеку працюючих. 19.5.5. Розливна канава перед розливанням металу повинна бути сухою. 19.5.6. В розливному прольоті для відпочинку працюючих повинні бути виділені певні місця віддалені від джерел тепловипромінювання горячих ковшів зливків тощо . Якщо місця відпочинку розташовані удалені від природного припливу свіжого повітря то вони повинні бути обладнані припливною вентиляцією. 19.5.7. В цехах що реконструюються влаштування розливних канав забороняється. 19.6. Підготовка шлакових чаш 19.6.1. Очищення шлакових чаш повинне здійснюватися спеціальними машинами і пристроями. 19.6.2. Забороняється проводити вибивання коржа що зависнув із шлакової чаші за допомогою збросу вантажу на верхню кромку чаші. 19.6.3. Шлакові чаші після обприскування повинні висушуватися. Способи просушування а також прийняття і способи перевірки чаш на відсутність в них вологи викладаються в інструкціях підприємства. 19.6.4. На кожному підприємстві повинен бути опрацьований і впроваджений порядок підготовки і контролю шлаковозів що виключає наявність вологи при їх подачі під прийняття шлаку. 20. ВИПУСК РОЗЛИВАННЯ І ПРИБИРАННЯ СТАЛІ 20.1. Випуск сталі із мартенівських двованних сталеплавильних і електросталеплавильних печей і розливання її у виливниці. 20.1.1. Оброблення сталевипускного отвору повинне провадитися тільки при наявності під жолобом ковшів і шлакових чаш а в розливному прольоті   рухомого складу з виливницями. 20.1.2. При наявності приямка перед електропіччю для розміщення ковша дно приямка повинне бути сухим. Після випуску плавки приямок повинен бути очищений від сміття і скрапу. 20.1.3. Стан сталерозливних ковшів шлакових чаш стопорного або шиберного механізму і приямка підготовлених до прийняття плавки повинен бути перевірений майстром розливного прольоту. 20.1.4. Під час оброблення сталевипускного отвору становитися в жолоб або на його борт забороняється. 20.1.5. Розміри і форма сталевипускного отвору повинні забезпечувати нормальний схід металу з печі щільним струменем. Тривалість випуску плавки повинна встановлюватися інструкцією підприємства. 20.1.6. Знаходження людей під час випуску сталі в місцях куди можуть попадати бризки металу і шлаку забороняється. 20.1.7. Наповнення ковшів металом повинне провадитися до рівня що не перевищує 150 мм від їх верху. Забороняється переповнення ковшів металом вище проектної вантажопідйомності. 20.1.8. Замурування сталевипускного отвору повинне здійснюватися згідно з інструкцією підприємства. 20.1.9. Присаджування розкислювачів в жолоб або ківш під час випуску плавки повинне бути механізоване. При присаджуванні розкислювачів в ківш повинне виключатися пошкодження стопора і стопорного пристрою. Присаджування феросплавів та інших добавок на дно ковша до випуску плавки забороняється. Безпечні умови присаджування сухих і прогрітих феросплавів та інших добавок на дно ковша повинні бути передбачені в інструкції підприємства. 20.1.10. Присаджування твердих феросплавів в рідкий синтетичний шлак злитий на дно сталерозливного ковша забороняється. 20.1.11. Вага окремих порцій порошку навуглецьовувача і безпечні умови присаджування в ківш повинні передбачатися інструкцією підприємства. 20.1.12. Взяття проби з ковша повинне провадитися при прикритому стопорі або шиберному пристрої. Інструменти для взяття проби повинні бути сухими і прогрітими. 20.1.13. При застосуванні сталевозних візків кабіна керування візком повинна бути захищеною від бризок металу і шлаку. Вікна кабіни повинні бути заскленими теплозахисним склом і закриті металевою сіткою. Для освітлення кабіни повинна застосовуватися напруга не вище 12 В. На час випуску плавки машиніст візка повинен залишати кабіну і переходити у безпечне місце. 20.1.14. Сталевозний візок повинен бути обладнаний сигнальний пристроєм. Скати візка повинні бути обладнані відбійними щитками що не доходять на 10 мм до головки рейок. Перед початком руху візка повинен подаватися звуковий сигнал. 20.1.15. Гнучкий кабель що живить електродвигун візка повинен мати вогнестійку оболонку або бути захищений від бризок металу і шлаку а також від можливих механічних пошкоджень. 20.1.16. Відстань у світу між сталевозним візком і колонами будівлі повинна бути не менше 0 7 м. 20.1.17. Проїзд локомотивів і вагонів у розливному прольоті проти печі з якої здійснюється випуск металу забороняється. 20.1.18. Під час розливання сталі знаходження поблизу ковшів і рухомих складів з виливницями а також біля розливної канави людей що не мають безпосереднього відношення до робіт по розливанню сталі забороняється. 20.1.19. Під час розливання сталі проводити будь-які підчистки або підправки у виливницях забороняється. У тих випадках коли перемішування сталі у виливницях спричиняється технологічною необхідністю воно повинне здійснюватися безпечними способами що передбачені інструкцією підприємства. 20.1.20. При двостопорному розливанні сталі спочатку повинен бути відцентрований і відкритий один стопор а потім якщо відкриття першого стопора пройшло нормально    другий стопор. 20.1.21. Способи безпечного розливання металу у випадку приварювання пробки до стакана повинні передбачатися інструкцією підприємства. Застосування для цього металевих штирів забороняється. 20.1.22. Підготовка шиберних затворів повинна здійснюватися у спеціальних приміщеннях що обладнані вантажопідіймальними механізмами. 20.1.23. Розбирання і складання шиберних пристроїв повинні бути механізовані. 20.1.24. Перед встановленням вогнетривких плит в обойми шиберних затворів їх необхідно перевірити на відсутність осколків і тріщин. Робоча поверхня плит повинна бути рівною і гладкою. 20.1.25. Після складання шиберний затвор повинен бути просушений у сушильній печі. Режим сушіння повинен регламентуватися інструкцією підприємства. 20.1.26. Сушильна піч повинна мати термопару що реєструє температуру в печі а також бути обладнана витяжною вентиляцією. 20.1.27. Знімання і встановлення шиберного затвора на сталерозливний ківш а також встановлення або знімання гідроциліндра необхідно проводити тільки після фіксації кантувального пристрою. 20.1.28. Знімання або встановлення шиберного затвора на сталерозливний ківш повинні проводитися тільки маніпулятором або домкратним візком. 20.1.29. Після встановлення гідроциліндра на шиберний затвор його положення повинне бути зафіксоване. 20.1.30. Під час робіт маслостанції шиберного затвора провадити зварювальні роботи на розливному крані розливному стані та майданчику забороняється. 20.1.31. Маслостанція повинна бути надійно заземлена. 20.1.32. Шланги високого тиску що з'єднують маслостанцію з гідроциліндрами шиберних затворів повинні бути заізольовані азбестовим полотном. 20.1.33. Сталерозливні ковші ємкістю 300 і більше тонн повинні мати два шиберні затвори. 20.1.34. Розливання сталі з ковшів ємкістю 300 і більше тонн необхідно провадити через один шиберний затвор. Другий шиберний затвор повинен бути резервний. 20.1.35. При прориві металу на піддоні місця прориву повинні засипатися сухими матеріалами. Перелив металу через верхні торці виливниць або прибуткових надставок не допускається. 20.1.36. Розливання сталі в зоні ремонту сталеплавильних агрегатів забороняється. У тих випадках коли ця вимога не може бути виконана ремонтні роботи в шлаковиках повинні бути припинені а люди віддалені в безпечне місце. При розливанні сталі проти ям для ремонту ковшів люди з них повинні бути віддалені. 20.1.37. Пересування рухомого складу візків з виливницями під ковшем повинне провадитися штовхачем. Приміщення для штовхача повинне бути огороджене від складу візків з виливницями вогнестійкою стінкою. 20.1.38. Встановлення маркірувальних бирок після наповнення виливниць допускається провадити за допомогою спеціальних кліщів або інших пристроїв з довгими рукоятками. 20.1.39. Накриття кришками зливків киплячої сталі повинне здійснюватися при утворенні ранту металу що затвердів біля граней виливниць. Величина ранту повинна встановлюватися інструкцією підприємства. Накриття зливків повинне бути механізоване; при вазі кришки не більше 12 кг допускається накриття зливків провадити вручну. Кришки повинні бути сухими і чистими зняття кришок з виливниць повинне провадитися при повному застиганні верха зливка. Забороняється знаходження людей на бортах виливниць. 20.1.40. Тверді матеріали що застосовуються для хімічного закупорювання зливків киплячої сталі повинні бути сухими. При застосуванні рідкого алюмінію повинні дотримуватися такі вимоги: алюмінієві чушки перед завантаженням в плавильні печі повинні бути попередньо прогріті; ложка для взяття рідкого алюмінію і заливання його в виливниці повинна бути сухою і підігрітою; застосування доменного газу для нагріву печі забороняється. 20.1.41. Обрізувати напливи головної частини зливків киплячої і напівспокійної сталі до їх повного затверднення забороняється. 20.1.42. Для безпечного виконання робіт під час розливання сталі на машинах безперервного лиття заготовок МБЛЗ або в виливниці при проведенні технологічних операцій під час розливання і після наповнення виливниць металом розливний майданчик МБЛЗ повинен бути нижче верху кристалізатора на 100-300 мм і на 350-600 мм нижче верху виливниць або прибуткових надставок при розливанні сталі в виливниці. Розливні майданчики повинні мати оббортовку з листової сталі висотою 150-250 мм. Розливні майданчики з протилежного боку розливання повинні бути огороджені поруччами висотою згідно з вимогами міждержавного стандарту ГОСТ 23120-78. "Лестницы маршевые площадки и ограждения. Технические условия". На розливному майданчику повинні бути пристрої для повітряного душування робочих місць. Знаходження людей на розливному майданчику під час розливання сталі забороняється. 20.1.43. Тривалість видержки складу з виливницями в розливному прольоті після закінчення розливання час зняття прибуткових надставок початок роздягання зливків та інших операцій щодо розбирання складу повинні встановлюватися інструкціями підприємства у залежності від специфіки виробництва марка сталі вага зливка параметри виливниць тощо . 20.1.44. Конструкція шлакових чаш ковшів стендів для їх встановлення і шлаковень повинна виключати можливість самочинного перекидання чаш і шлаковень. Встановлювати сталерозливні і шлакові чаші на стенди що залиті шлаком і з використанням підкладок забороняється. 20.1.45. Спуск шлаку під час випуску плавки повинен провадитися в шлакові чаші або шлаковні. Шлакові чаші і шлаковні повинні бути сухими та покриті протипригарним розчином. Покриття шлакових чаш і шлаковень протипригарним розчином повинне бути механізоване. На дно шлакових чаш і шлаковень повинне бути підсипано сухого матеріалу. 20.1.46. Осадка спіненого шлаку повинна провадитися відповідно до вимог п. 13.5.5 цих Правил. 20.1.47. По закінченні розливання сталі залишки рідкого шлаку із сталерозливного ковша повинні зливатися в шлакові чаші або шлаковні. Встановлювати шлаковні у два яруси забороняється. 20.1.48. Для захисту локомотивної бригади від сплеску шлаку спереду першого від локомотива шлаковоза необхідно встановлювати спеціальний вагон-прикриття. 20.2. Злив сталі з конвертора і розливання її в виливниці 20.2.1. Перед зливом сталі та шлаку з конвертора повинен подаватися звуковий сигнал. Знаходження людей під час зливу сталі і шлаку в зоні в яку можливе попадання бризок сталі та шлаку забороняється. 20.2.2. Злив сталі та шлаку з конвертора повинен здійснюватися з дотриманням вимог п.п. 20.1.5; 20.1.6; 20.1.14; 20.1.16   20.1.21; 20.1.24   20.1.34 цих Правил. 20.2.3. Зчеплення і розчеплення сталевозного візка з шлаковозом а також керування сталевозним візком повинні бути дистанційними. Під час руху сталевозного візка і шлаковоза повинен подаватися сигнал який добре чути. Сигнальні пристрої повинні бути зблоковані з пусковими пристроями механізму руху сталевозного візка і шлаковоза. 20.2.4. Прибирання колій під конверторами повинне бути механізоване. 20.3. Обігрівання прибуткової частини зливка 20.3.1. Влаштування та експлуатація установки для електродугового обігрівання прибуткової частини зливків повинні відповідати вимогам Правил влаштування електроустановок Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів. 20.3.2. Пульт керування установки для обігрівання прибуткової частини зливка повинен бути розташований в ізольованому приміщенні в місці що дозволяє здійснювати спостерігання за зливками які обігріваються. 20.3.3. Робочий майданчик установки з торцевих сторін повинен бути огороджений сіткою на висоту не менше як 1 8 м. Вхідні дверці на майданчик повинні мати блокування яке виключає можливість їх відчинення при наявності напруги на електродах та шинах. При відсутності спеціального розливного майданчика щоб уникнути ураження працюючих електрострумом повинні бути вжиті заходи які забезпечують безпеку праці. 20.3.4. Троси що утримують рами з електродами повинні мати шестикратний запас міцності. Огляд тросів повинен здійснюватися щозмінно. Електричні лебідки і контроваги рам повинні бути обладнані відповідними огородженнями. Для переходу через рами повинні бути влаштовані спеціальні містки. 20.3.5. Для забезпечення безпеки обслуговування і ремонту установки в схемі її керування повинна бути передбачена автоматична блокувальна система ключ-бирка . 20.3.6. Для захисту працюючих від осліплюючої дії дуги повинні застосовуватися екрани. 20.3.7. Підсипання у виливниці шлаку повинно бути механізовано. 20.4. Позапічна обробка рідкого металу 20.4.1. Загальні вимоги безпеки 20.4.1.1. На установки позапічної обробки рідкої сталі розповсюджуються вимоги п.п. 3.2; 4.18 і розділу 12 цих Правил. 20.4.1.2. Керування установками позапічної обробки рідкого металу і візуальні спостереження за технологічними процесами повинні здійснюватися з пульта поста керування який відповідає вимогам розділу 5.3 Загальних правил безпеки для підприємств і організацій металургійної промисловості. 20.4.1.3. Засоби автоматизації виробничої сигналізації та зв'язку блокуючі пристрої повинні відповідати проекту інструкції на монтаж і експлуатацію а також відповідати вимогам розділу 5.4 Загальних правил безпеки для підприємств і організацій металургійної промисловості і п. 4.7 цих Правил. 20.4.1.4. При проектуванні установок повинні бути передбачені засоби механізованого ремонту обладнання. Профілактичні огляди і ремонти установок повинні провадитися у відповідності до вимог п.п. 25.1.1   25.1.14 цих Правил. 20.4.1.5. Порядок підготовки проведення і закінчення роботи на установках заходи безпеки під час проведення технологічних операцій зважаючи на можливі аварійні ситуації і дії при цьому обслуговуючого персоналу а також заходи безпеки при прибиранні шлаку скрапу і відходів виробництва повинні регламентуватися інструкціями що розроблені на підприємстві. 20.4.1.6. Улаштування виготовлення монтаж ремонт технологічних трубопроводів і колектора пароежекторного насоса повинні відповідати вимогам розділу 5.6 Загальних правил безпеки для підприємств і організацій металургійної промисловості. 20.4.1.7. При відсутності на підприємстві виробництва аргону і цехових магістралей аргону допускається застосування газоподібного аргону в балонах. Для централізованого подавання аргону повинен бути влаштований розподільний пристрій рампа звідкіля аргон повинен подаватися до місць його споживання. Засоби безпечного транспортування і експлуатації балонів повинні відповідати вимогам Правил влаштування і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском. При наявності на ділянках споживання ям приямків ємкостей порядок допуску людей у них повинен бути визначений інструкцією з безпеки праці аргон важчий за повітря що розроблена на підприємстві. 20.4.1.8. Відбір проб і вимірювання температури рідкого металу повинні здійснюватися спеціальним пристроєм з дистанційним керуванням. При тимчасовій несправності пристрою допускається проведення цих операцій ручним способом у відповідності до інструкції з безпеки праці. 20.4.1.9. На гідросистемах в яких робочій газ контактує з мастилом повинен бути встановлений максимально допустимий вміст кисню в робочому газі. 20.4.1.10. Феросплави та інші порошкоподібні матеріали що завантажуються у саморозвантажувальний пневмонагнітач і ті що вводяться в рідкий метал повинні бути просушеними. 20.4.1.11. Висота наповнення ковша і загальна кількість присадок повинні включати можливість виплескування шлаку і металу при позапічній обробці. 20.4.2. Продувка рідкого металу аргоном азотом 20.4.2.1. Загальні положення 20.4.2.1.1. Установки продувки рідкого металу аргоном повинні бути обладнані: пускозапірною арматурою трубопроводів аргону приладами контролю травлення і витрат аргону засобами сигналізації та зв'язку. 20.4.2.1.2. Тиск аргону в аргонопроводах до початку продувки повинен бути не нижче ніж мінімально допустимий проектом. 20.4.2.1.3. Фурми для продувки рідкого металу аргоном повинні бути просушені і підігріті в спеціальній печі до температури що регламентована технологічними інструкціями підприємства. 20.4.2.1.4. Доставка розкислювачів та легуючих на ділянку продувки рідкого металу повинна здійснюватися конвеєрним транспортом або у контейнерах. 20.4.2.1.5. Режим продувки рідкого металу при присаджування розкислювачів легуючих ввод охолоджуючого елемента сляба тощо засоби безпечної заміни фурм і охолоджуючого елемента повинні передбачатися інструкціями підприємства. 20.4.2.2. Продувка металу в ковші аргоном 20.4.2.2.1. Аргоном дозволяється продувати всі марки сталі. Для продувки використовується аргон марок А Б або В згідно ГОСТ 10157-79. 20.4.2.2.2. Для запобігання стікання шлаку необхідно провадити підбивки носика ковша магнезитом доломітом або іншими подібними їм матеріалами. 20.4.2.2.3. Ківш з металом перед продувкою аргоном повинен установлюватися на спеціальному стенді. 20.4.2.2.4. Подача аргону в фурму повинна проводитися після виведення фурми над ковшем. Втрати аргону повинні забезпечувати інтенсивне а не бурхливе перемішування металу по всьому об'єму ковша яке виключає оголення дзеркала металу. Глибина занурення фурми в метал повинна складати 300-400 мм від днища ковша. 20.4.2.2.5. Тиск аргону в мережі газопроводу повинен бути не менше ніж 1 МПа 10 кгс/кв.см а перед фурмою не менше як 0 4 МПа 4 кгс/кв.см . 20.4.2.2.6. Тиск і витрати аргону повинні контролюватися електронними приладами з межами вимірювання відповідно 0-16 кгс/кв.см і 0-100 Н*куб.м з класом точності 1 5%. 20.4.2.2.7. Заміна фурми на установці повинна провадитися за допомогою крана. 20.4.2.2.8. При аварійних ситуаціях продувка металу в ковші аргоном припиняється фурма виймається з металу і ківш подається на розливку. 20.4.3. Установки порційного вакуумування 20.4.3.1. Установки порційного вакуумування повинні бути обладнані системою керування що забезпечує функціонування механізмів в безпечних режимах з реєстрацією їх стану на мнемосхемі і автоматичне відключення їх роботи при відхиленні контролюємих параметрів від проектних заданих значень. 20.4.3.2. Механізми пересування сталевоза і пересувної платформи вакуумної камери повинні мати блокування яке виключає можливість вимикання механізму переміщення сталевоза при знаходженні торця всмоктуючого патрубка вакуумної камери на рівні або нижче верхньої кромки сталерозливного ковша що встановлений на сталевозі. 20.4.3.3. Механізм переміщення пересувної платформи повинен бути обладнаний системою блокувань яка виключає вихід всмоктуючого патрубка з рідкого металу при тиску у вакуумній камері нижче за атмосферний. 20.4.3.4. У схемі джерела живлення механізмів установок повинні бути передбачені блокування що виключають можливість ввімкнення установок при: зниженні витрат протікання води крізь газоохолоджувач нижче мінімально допустимого проектом; несправності резервного насоса в системі охолодження газу; появи води у газоохолоджувачі. 20.4.3.5. Відключення газоохолоджувача повинне здійснюватися після охолодження вакуумної камери. Температура охолодження повинна бути нижче температури спалаху конденсату що утворюється. 20.4.3.6. Очистка газоохолоджувача від пилу повинна провадитися після закінчення вакуумування і заповнення вакуумної камери азотом. 20.4.3.7. Система охолоджування повинна бути обладнана датчиками протікання і температури води з автоматичним подаванням світлового і звукового сигналів про порушення заданих параметрів охолодження і відключення джерел живлення механізмів установок. При аварійному зупиненні подачі води в системі охолодження повинне бути передбачене резервне водопостачання. 20.4.3.8. Наново відфутерований патрубок вакуумної камери повинен бути просушений і розігрітий до робочої температури яка встановлена технологічною інструкцією. Швидкість опускання патрубка вакуумної камери повинна бути оптимальною і достатньою для проходження шлаковідділювача без його розплавлення крізь шар шлаку і без порушення вакууму. 20.4.3.9. Подача феросплавів на дільницю порційного вакуумування повинна здійснюватися в контейнерах або конвеєрним транспортом. 20.4.3.10. Провадження робіт з герметизації вакуумної камери повинне здійснюватися: після установки патрубка на пісковий затвор і заповнення вакуумної камери азотом або аргоном до атмосферного тиску; після розбирання електричної схеми керування механізмами пересування і повертання вакуумної камери а також при находженні ключа-бирки у особи яка відповідає за безпечну експлуатацію установки. 20.4.3.11. В електричній схемі керування пароежекторним насосом повинна бути передбачена система блокувань яка забезпечує його зупинення при: підвищенні тиску і температури пари вище ніж встановлено проектом; припиненні подавання електроенергії; порушенні цілісності трубопроводів і арматури пари або води. 20.4.3.12. Влаштування і експлуатація електричної системи електроопалювання вакуумної камери повинні відповідати Правилам влаштування електроустановок Правилам технічної експлуатації електроустановок споживачів Правилам техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів ГОСТ 12.2.007.0-75 та ГОСТ 12.2.007.9-88. 20.4.3.13. Заміна графітових електродів електрообігріву повинна здійснюватися: після закінчення вакуумування продувки вакуумної камери азотом або аргоном і встановлення патрубка на пісочний затвор; після розбирання електричних схем керування механізмами переміщення і електрообігріву вакуумної камери і при знаходженні ключа-бирки у особи відповідальної за безпечну експлуатацію установки. 20.4.3.14. Установки порційного вакуумування повинні бути обладнані пристроєм для допалювання відходячих газів в тому числі окису вуглецю. 20.4.4. Установки вакуумного зневуглецювання і ковшового вакуумування 20.4.4.1. На установки вакуумного зневуглецювання і ковшового вакуумування поширюються вимоги п.п. 14.3.2   14.3.4; 14.6.8 цих Правил. 20.4.4.2. Установки вакуумного зневуглецювання і ковшового вакуумування повинні бути обладнані системою керування що забезпечує функціонування механізмів у безпечних режимах з реєстрацією їх стану на мнемосхемі і автоматичне вимикання їх роботи при відхиленні параметрів що контролюються від проектних заданих значень. 20.4.4.3. На механізми переміщення кисневої фурми розповсюджуються вимоги п.п. 14.1.16; 14.10.1; 14.10.2 цих Правил. 20.4.4.4. Порядок розгерметизації вакуумної камери повинен встановлюватися інструкціями опрацьованими на підприємствах. 20.4.4.5. Введення розкислювачів і легуючих матеріалів в ківш з рідким металом під вакуумом повинне здійснюватися через вакуумний шлюз конструкція якого повинна забезпечувати збереження вакууму в системі. 20.4.4.6. На електричну схему керування пароежекторним насосом поширюються вимоги п. 4.7 цих Правил. 20.4.4.7. Кришки вакуумних камер при відкритті повинні відводитися вбік. Кришки відкидного типу при наявності їх на вакуумних камерах повинні бути забезпечені пристроями що виключають самочинне їх закриття. Кришки камер повинні бути теплоізольовані. 20.4.4.8. На дно вакуумної камери під ківш повинен встановлюватися металевий піддон. 20.4.4.9. Вакуумний затвор при вакуумуванні повинен відчинятися поступово. 20.4.4.10. При вакуумуванні струменя сталі що переливається з ковша в ківш майданчик для розливальника збоку ковша повинен бути обладнаний суцільним теплоізоляційним огородженням на висоту поручнів. З обох боків майданчик повинен мати сходи з кутом нахилу 45 градусів. 20.4.4.11. Приміщення вакуумних насосів повинне бути обладнане припливно-витяжною вентиляцією. Розташування в приміщенні насосної устаткування що не має відношення до вакуумування забороняється. 20.4.4.12. Витяжна труба вакуумних насосів повинна бути виведена на висоту передбачену Правилами безпеки в газовому господарстві підприємств чорної металургії. 20.4.5. Установки вдування порошкоподібних матеріалів в рідкий метал 20.4.5.1. Установки вдування порошкоподібних матеріалів в рідкий метал повинні бути обладнані пускозапірною арматурою трубопроводів аргону приладами контролю тиску і витрат аргону порошкоподібного матеріалу а також засобами сигналізації і зв'язку. 20.4.5.2. Влаштування виготовлення монтаж ремонт і експлуатація пневмонагнітачів повинні відповідати Правилам будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском. 20.4.5.3. Доставка матеріалів до установки повинна здійснюватися в саморозвантажувальних контейнерах що повинні бути герметичні і вологонепроникні. 20.4.5.4. Завантаження вибухонебезпечних порошкоподібних матеріалів в контейнер повинне бути механізоване і провадитися в інертній атмосфері. 20.4.5.5. Пневмонагнітач перед завантаженням порошкоподібними матеріалами повинен продуватися аргоном. 20.4.5.6. Забороняється робота на установці при порушенні герметичності системи подачі порошкоподібних матеріалів; підйомі тиску в пневмонагнітачі вище максимально встановленого проектом; заварюванні або зруйнуванні сопла фурми; припиненні подачі аргону під час вдування порошкоподібних матеріалів; виході з ладу діючих механізмів підйому і опускання фурми; непрацюючій системі вловлювання пилу і газу. 20.4.5.7. Видувати порошкоподібний матеріал з пневмонагнітача і тракту подачі в атмосферу цеху забороняється. 20.4.5.8. Конструкція з'єднання завантажувального контейнера і пневмонагнітача повинна забезпечувати герметичність. 20.4.6. Роздягання і прибирання зливків 20.4.6.1. Роздягання зливків повинне провадитися згідно з вимогами інструкцій підприємств опрацьованих у відповідності до застосованих на них технологій. Для роздягання зливків повинні застосовуватися стриперні крани або наземні машини. В діючих цехах де стриперні крани відсутні витягання зливків з виливниць допускається провадити за допомогою кранів. Забороняється витягання зливків що приварені до виливниць шляхом розгойдування і ударів виливниць по будь-яких предметах або скидання виливниць з висоти на підлогу приміщення. Для витягання зливків що застряли в виливницях і недоліків повинні застосовуватися спеціальні пристрої. 20.4.6.2. Знаходження людей в канаві при роздяганні і на виносі зливків забороняється. 20.4.6.3. Відбивати ливники в канаві або у висячому положенні забороняється. 20.4.6.4. Перед підйомом центрових з них повинні бути зняті воронки. 20.4.6.5. Виливниці що прибираються з канави повинні встановлюватися в певних місцях на стелажах або плитах. 20.4.6.6. Зберігання зливків в розливному прольоті не допускається. Зливки що не можуть бути відправлені в прокатні цехи повинні надсилатися на склад. При технологічній необхідності допускається тимчасове укладання зливків на підлогу цеху з дотриманням встановлених габаритів. 20.4.6.7. Для обігріву робочих в холодний і перехідний періоди року у стриперному відділенні і на складі зливків повинні бути влаштовані опалювальні приміщення. 20.4.6.8. Зливки повинні укладатися в правильні штабелі між якими повинні бути влаштовані проходи шириною не менше 1 м. Укладання круглих зливків повинне здійснюватися на спеціальні стелажі що виключають їх розкочування. Допустима висота штабелів зливків повинна бути наведена в інструкціях підприємств. 20.4.7. Машини безперервного лиття заготовок МБЛЗ . 20.4.7.1. Всі виробничі процеси МБЛЗ починаючи з лиття металу і закінчуючи видачею заготовок на стелажі повинні бути механізовані і автоматизовані. Повинна бути також передбачена можливість ручного керування роботою цих механізмів. 20.4.7.2. Зона вторинного охолодження повинна бути виділена в окреме приміщення яке має теплоізолюючі стіни і витяжну вентиляцію. Двері що ведуть в приміщення зони вторинного охолодження під час лиття металу повинні бути закриті на замок. Для обслуговування зони вторинного охолодження повинні бути влаштовані майданчики і сходи. 20.4.7.3. Технологічне устаткування розташоване нижче зони вторинного охолодження до тягнучих пристроїв включно повинне бути розміщене в приміщенні з вогнестійкими стінами. Доступ обслуговуючого персоналу до цього приміщення під час лиття металу забороняється. 20.4.7.4. МБЛЗ повинна бути обладнана гучномовним і телефонним зв'язком сигналізацією і при необхідності телевізійним пристроєм для спостереження за роботою окремих агрегатів. 20.4.7.5. Всі закриті пости керування МБЛЗ повинні бути забезпечені кондиціонованим повітрям та звукоізольовані. 20.4.7.6. Пульт керування МБЛЗ повинен мати прилади контролю кількості і температури води що надходить для охолодження кристалізатора і до зони вторинного охолодження. 20.4.7.7. Змащення кристалізатора повинне бути механізоване. Механізми МБЛЗ повинні мати централізоване змащення. При роботі зі шлаковим покриттям меніску металу в кристалізаторі всі суміші що застосовуються повинні бути просушені або прогартовані у відповідності до технологічної інструкції. 20.4.7.8. В системі охолодження кристалізатора і зони вторинного охолодження повинне бути передбачене аварійне водопостачання у випадку вимкнення основної системи. У випадку припинення або зменшення подачі води в кристалізатор і в зону вторинного охолодження на пост керування МБЛЗ повинні автоматично подаватися звукові і світлові сигнали і лиття сталі повинне бути негайно припинене. Наявність вологи у внутрішній порожнині кристалізатора не допускається. 20.4.7.9. Починати лиття сталі до подачі води в систему охолодження кристалізатора і до зони вторинного охолодження забороняється. 20.4.7.10. Для попередження розриву заготовки що утворюється в кристалізаторі і прориву рідкого металу із заготовки після її виходу з кристалізатора повинні дотримуватися такі вимоги: для запобігання зависання заготовки кристалізатор повинен мати зворотно-поступальний рух; пуск тягнучих пристроїв повинен провадитися після заповнення кристалізатора металом до рівня що передбачений інструкцією підприємства; пуск тягнучих пристроїв і механізму качання кристалізатора повинен провадитися плавно з поступовим збільшенням швидкості; швидкість витягання заготовки з кристалізатора повинна встановлюватися інструкцією підприємства; система вторинного охолодження заготовок повинна забезпечувати рівномірність їх охолодження. Конструкція опорних елементів вторинного охолодження повинна попереджувати заготовку від здимання і розриву кірки під впливом феростатичного тиску. 20.4.7.11. Пост керування МБЛЗ на розливному майданчику повинен бути розташований в окремому приміщенні з теплоізолюючими стінами теплозахисним склінням що захищене металевою сіткою і мати два виходи на розливний майданчик. Розташування поста керування повинне забезпечити оператору добру видимість операцій які проводяться на машині. На час лиття металу між постом керування і кристалізатором повинен встановлюватися пересувний екран. 20.4.7.12. Розливний майданчик МБЛЗ повинен бути викладений вогнетривкою цеглою і мати поручневе огородження. З розливного майданчика повинно бути не менше ніж два виходи. 20.4.7.13. На розливному майданчику повинні бути пристрої для повітряного душування робочих місць. 20.4.7.14. Шлак з проміжних ковшів після закінчення лиття повинен бути злитий в сухі ємкості. Проміжні ковші повинні бути обладнані футерованими кришками. 20.4.7.15. Для аварійного зливу металу із сталерозливного ковша повинні бути аварійні ємкості що забезпечують прийом всього металу. Для аварійного зливу металу і шлаку з проміжних ковшів повинні бути футеровані ємкості що забезпечують прийом металу і шлаку. 20.4.7.16. Пости керування газовим різанням повинні бути розташовані в приміщеннях з теплоізолюючими стінами і мати оглядові вікна з теплозахисним склінням. 20.4.7.17. Влаштування різаків а також підводи газу і кисню повинні відповідати вимогам міждержавних стандартів ГОСТ 12.2.008-75 ГОСТ 12.2.052-81 і Правил безпеки в газовому господарстві підприємств чорної металургії. 20.4.7.18. Різаки газового різання повинні охолоджуватися водою. Кріплення різаків на візку повинне забезпечувати можливість зручного і безпечного зняття будь-якого з них для ремонту при короткочасних перервах в роботі установки. 20.4.7.19. Підйомник для видачі заготовок з машини повинен бути обладнаний огородженням що виключає вхід обслуговуючого персоналу в зону дії підйомника під час його роботи. 20.4.7.20. Прибирання і навантаження заготовок а також прибирання окалини повинні бути механізовані. 20.4.7.21. МБЛЗ повинні бути забезпечені аварійним освітленням. 20.4.7.22. Насосно-акумуляторні станції МБЛЗ повинні розташовуватися в окремих приміщеннях за межами будівлі цеху в прибудовах до нього а також всередині будівлі цеху в приміщеннях МБЛЗ. 20.4.7.23. Приміщення насосно-акумуляторних станцій повинні відповідати вимогам протипожежних норм і мати стік для масла. 20.4.7.24. Влаштування та експлуатація посудин встановлених в насосно-акумуляторних станціях повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском. 21. ЗАСТОСУВАННЯ РАДІОАКТИВНИХ РЕЧОВИН 21.1. Транспортування зберігання облік і робота з радіоактивними речовинами повинні провадитися з дотриманням вимог "Основних санітарних правил роботи з радіоактивними речовинами і джерелами іонізуючих випромінювань" ОСП-7487 . 21.2. Спосіб і порядок закладання радіоактивних препаратів повинні бути заздалегідь опрацьовані і затверджені головним інженером підприємства. 21.3. Вибір і закладання радіоактивних ізотопів повинні провадитися з урахуванням часу служби і місця закладання щоб до моменту ремонту активність закладених речовин не перевищувала допустимої норми. При необхідності проведення ремонту місця закладання до закінчення строку піврозпаду радіоактивного ізотопу повинні застосовуватися спеціальні захисні заходи і засоби захисні екрани маніпулятори для витягання матеріалів тощо . 21.4. Всі можливі види зовнішнього радіоактивного випромінювання з місць закладення радіоактивних препаратів повинні контролюватися відповідними дозиметричними приладами. 21.5. Допустимі дози радіоактивного випромінювання регламентуються Нормами радіаційної безпеки НРБ-76/87 . 21.6. Рівень радіації на робочих місцях повинен бути в межах допустимих норм. 21.7. Наявність і зберігання радіоактивних ізотопів на робочих місцях забороняється. 21.8. Персонал що здійснює роботи із застосуванням радіоактивних ізотопів попередньо повинен пройти відповідне навчання. 22. ЗБЕРІГАННЯ І ДОСТАВКА ВОГНЕТРИВІВ 22.1. Вогнетривкі вироби і матеріали повинні зберігатися в спеціальних закритих складах. На відкритих майданчиках вогнетриви допускається зберігати тільки в контейнерах. 22.2. Розвантаження вогнетривів на складі і доставка їх у будівлі цехів і до місць ремонтів повинні бути механізовані. 22.3. Складування вогнетривів в цехах для поточного витрачання повинне здійснюватися в спеціально виділених місцях розташованих якомога ближче до місць споживання вогнетривів. 22.4. Складування вогнетривів і устаткування під розливними майданчиками забороняється. 22.5. Складування вогнетривів повинне провадитися на рівні майданчика. Висота штабеля не повинна перевищувати 1 5 м ширина проходу між ними повинна бути не менше 1 м. Контейнери з вогнетривами дозволяється складувати не більше ніж у два яруси. Сифонний припас повинен зберігатися на спеціальних стелажах. 22.6. Зберігання вогнетривів під робочим майданчиком мартенівської печі дозволяється у кількості що не перевищує потребу для чергового ремонту будь-якої з печей. Зберігання вогнетривів поблизу перекидних пристроїв забороняється. Вогнетриви для ремонту ковшів жолобів і кришок печей допускається зберігати під робочим майданчиком в холостих прольотах. 22.7. При переміщенні цегли автонавантажувачами пакети цегли повинні укладатися на підкладки а штучна цегла   на піддони що забезпечують можливість підведення під них вилочних захватів. Під час руху автонавантажувачів всередині цеху швидкість їх не повинна перевищувати 4 км/год. Укладення вогнетривів повинне забезпечувати водію видимість шляху пересування. 23. ЗБЕРІГАННЯ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ЗМАЩЕННЯ ВИЛИВНИЦЬ 23.1. Вхід на територію смолосховища і смоловарні особам що не мають відношення до процесу варіння смоли забороняється. При вході на територію смолосховища і смоловарні повинні бути вивішені попереджувальні плакати: "Вхід стороннім особам забороняється". Пролита смола повинна бути негайно прибрана. 23.2. Пункт розвантаження смоли повинен мати підвід пари для розігріву смоли в залізничних цистернах і майданчик з перекидним мостом для доступу в цистерну. 23.3. Будівлі смоловарні і сховища мастильних матеріалів повинні бути неспалимі. Палити і користуватися відкритим вогнем в цих будівлях забороняється. 23.4. Опилювальна система будівель смоловарні та сховища мастильних матеріалів повинна бути водяною або паровою. 23.5. Баки ємкості для зберігання мастильних матеріалів і варіння смоли повинні бути обладнані витяжними трубами і оглядовими люками. Верхні люки баків для запобігання попадання в них випадкових іскор повинні бути закриті. 23.6. Баки для варіння смоли і смолопроводи повинні бути теплоізольовані вогнестійкими матеріалами. Для підігріву мазуту в баках ємкостях повинні застосовуватися парові змійовики. 23.7. Наповнення баків смолою для варіння повинне бути механізоване. Подача смоли до місць споживання повинна проводитися по трубопроводах. 23.8. Для очищення і огляду баків ємкостей оглядові люки і внутрішні стінки баків повинні бути обладнані скобами. 23.9. Огляд баків ємкостей для мастильних матеріалів і баків для варіння смоли повинен здійснюватися не рідше одного разу на рік а огляд і очищення оглядових люків і витяжних труб баків для варіння смоли   щоденно. 23.10. Доступ людей в баки ємкості для зберігання мастильних матеріалів і в баки для варіння смоли повинен провадитися з дотриманням вимог п. 13.9.2.12 цих Правил. 24. ШЛАКОВІ ДВОРИ. ВІДДІЛЕННЯ ПЕРВИННОЇ ПЕРЕРОБКИ ШЛАКУ ТЕРМОУДАРНИМ МЕТОДОМ 24.1. Шлакові двори 24.1.1. Шлакові двори що споруджуються знов повинні бути розташовані на території віддаленій від службових і побутових приміщень а також тротуарів і проїзних шляхів на відстанях що визначені проектом або позначені в інструкціях опрацьованих підприємствами. 24.1.2. Лафет шлаковоза до початку кантування ковша повинен бути закріплений пристроєм що запобігає його перекиданню. 24.1.3. На шлаковому дворі вздовж залізничної колії повинен бути вільний прохід шириною не менше 1 м. 24.1.4. На в'їзді в шлаковий двір повинна бути влаштована світлова сигналізація з лампами зеленого і червоного кольору що повинна вмикатися особою відповідальною за роботу шлакового двору. 24.1.5. Швидкість руху залізничного транспорту на шлаковому дворі не повинна перевищувати 4 км/год. 24.1.6. Шлаковози повинні бути обладнані зчіпним пристроєм що виключає знаходження робітників між шлаковозами під час їх зчеплення або розчеплення і обмежувачами що зупиняють кантування ковша при досягненні встановленого крайнього положення. 24.1.7. Після встановлення шлаковозів на фронт кантування шлаку локомотив повинен бути віддалений за межі шлакового двору. 24.1.8. Перед кантуванням шлакових ковшів повинна бути продавлена кірка шлаку що застиг а також повинна бути перевірена відсутність шлаку в шлаковій ямі. 24.1.9. Перед початком кантування шлакових ковшів повинні подаватися гучні звукові сигнали після чого всі люди повинні бути віддалені в укриття а кран відведений в безпечне місце. 24.1.10. Злив рідкого шлаку в шлакову яму повинен здійснюватися рівномірним струменем. Одночасне кантування двох ковшів що встановлені поряд забороняється. 24.1.11. Стіни шлакової ями повинні бути виконані з жароміцного бетону і облицьовані металевими плитами. 24.1.12. Керування кантуванням шлакових ковшів повинне бути дистанційним і здійснюватися з постів керування. 24.1.13. Пости керування кантуванням шлакових ковшів повинні бути виконані з неспалимих матеріалів. Ковші для кантування повинні встановлюватися не ближче 10 м від постів керування. Оглядові щілини пультів повинні бути захищені від попадання на них бризок шлаку. 24.1.14. З'єднання електричного кабелю з приводом кантувального пристрою повинне здійснюватися штепсельною з'єднувальною муфтою. Приєднувати кінці кабелю до відкритих затискачів або гнізд забороняється. 24.1.15. Для відпочинку і обігріву працюючих в холодний і перехідний періоди року на шлаковому дворі повинне бути опалювальне приміщення. 24.2. Відділення первинної переробки шлаку термоударним методом 24.2.1. На відділення первинної переробки шлаку ВППШ поширюються також вимоги п.п. 24.1.2; 24.1.3; 24.1.5   24.1.7; 24.1.10   24.1.15 цих Правил. 24.2.2. Відділення первинної переробки шлаку з усіх боків за виключенням отворів для в'їзду транспорту повинне бути огороджене. Конструкція і висота огородження повинні виключати викиди шлаку з відділення і визначатися проектом та інструкцією розробленою на підприємстві. Безпечна відстань від відділення первинної переробки шлаку до службових і побутових приміщень тротуарів і проїзних шляхів повинна бути не менше 50 м і визначатися проектом. 24.2.3. Для зливу і розробки шлаку повинно бути не менше двох секцій. Злив шлаку і його розробка повинні провадитися по черзі. Одночасно зливати і розробляти шлак в одній секції забороняється. 24.2.4. Шлакові траншеї повинні бути обладнані системою дренажу для відводу технологічних і поверхневих вод і захищені від проникнення грунтових вод. Працездатність дренажу в шлаковій траншеї повинна забезпечувати повний відвід указаних вод і регулярно перевірятися в термін встановлений інструкцією підприємства. 24.2.5. Конструкція розбризкуючих пристроїв системи водяного охолодження повинна забезпечувати рівномірну подачу води на поверхню шлаку. Поливання водою місць що не залиті шлаком забороняється. 24.2.6. Кантування ковшів з рідким і застиглим шлаком повинне провадитися в різних зонах шлакового поля. 24.2.7. Відділення первинної переробки шлаку повинні бути обладнані світловою і звуковою сигналізацією яку добре чути. Сигналізація повинна вмикатися на весь час зливу шлаку. 24.2.8. Для кантування шлакових чаш допускається використання мостових кранів що призначені для роботи надворі які обладнані дистанційним керуванням і мають захист від тепловипромінювання шлаку. 24.2.9. Оглядові щілини постів керування зливу шлаку повинні бути засклені жароміцним склом. 24.2.10. При застосуванні автошлаковозів для транспортування і кантування шлакових ковшів в місцях зливу шлаку повинне бути передбачене спеціальне стаціонарне огородження упори що виключають падіння шлаковоза в шлакову траншею. 24.2.11. В конструкції автошлаковозів що використовуються в ВППШ повинен передбачатися пристрій що виключає попадання на кабіну водія шлаку під час його транспортування і зливу. 24.2.12. Перед кантуванням шлакових ковшів сирі місця в траншеї повинні бути засипані гарячим шлаком для повного випарування води. Злив шлаку на вологу поверхню забороняється. 24.2.13. Продавлювання шлакової кірки в ковші повинне бути механізоване. Ручне пробивання кірки забороняється. 24.2.14. Порядок зливу і охолодження шлаку а також заходи безпеки при використанні автошлаковозів для транспортування і кантування шлакових ковшів повинні передбачатися інструкцією затвердженою головним інженером підприємства. 24.2.15. Вибивання з шлакових ковшів охолодей і шлакового гарнісажа повинне бути механізоване. Вибивання повинне провадитися способом що виключає пошкодження шлакових ковшів. 24.2.16. Розробка відвантаження шлаку екскаваторами навантажувачами бульдозерами або іншими машинами і механізмами дозволяється на відстані не менше 50 м від місця зливу шлаку. У випадку коли ця відстань менше 50 м роботи щодо розроблення на час зливу шлаку повинні бути припинені а обслуговуючий персонал віддалений в спеціальне приміщення. 24.2.17. У випадку різкого погіршання видимості в відділенні траншеї через надходження пари від місця зливу шлаку або несприятливих природних умов повинне вмикатися додаткове освітлення. Якщо і після цього освітленість буде недостатньою роботи щодо розроблення і відвантаження шлаку повинні бути припинені. 24.2.18. Для обприскування вапняним розчином шлакові ковші і шлаковні повинні подаватися в гарячому стані з температурою не менше 200 градусів Цельсію. 24.2.19. Роботи на шлакових дворах в місцях розвантаження шлакові відвали повинні проводитися у відповідності до вимог Єдиних правил безпеки при розробці корисних копалин відкритим способом. 25. ПРОФІЛАКТИЧНІ ОГЛЯДИ І РЕМОНТИ АГРЕГАТІВ І УСТАТКУВАННЯ 25.1. Загальні вимоги 25.1.1. Агрегати і устаткування сталеплавильних цехів повинні підлягати оглядам обслуговуванню і ремонтам у відповідності до вимог "Тимчасового положення про технічне обслуговування і ремонти ТОіР механічного устаткування підприємств системи Міністерства чорної металургії СРСР". Відповідальні частини телескопічного підйомника не рідше одного разу на рік повинні перевірятися методом неруйнівного контролю. 25.1.2. В сталеплавильних цехах повинні бути складені інструкції із зазначенням об'єктів агрегатів і устаткування ремонт яких повинен здійснюватися із застосуванням биркової системи нарядів-допусків або оформленням проекту організації робіт. В проектах організації робіт повинні визначатися особи відповідальні за проведення ремонту а також порядок і послідовність виконання ремонтних робіт і заходи що забезпечують безпеку працюючих. 25.1.3. Виконання налагоджувальних робіт і огляд механізмів при бирковій системі повинні здійснюватися у відповідності до інструкції підприємства. 25.1.4. Вибухові роботи в сталеплавильних цехах повинні провадитися у відповідності до вимог "Єдиних правил безпеки при вибухових роботах" і "Тимчасової інструкції з техніки безпеки при проведенні вибухових робіт на заводах Мінчормету УРСР". 25.1.5. Перед ремонтом печей і конверторів повинні бути влаштовані в необхідних місцях безпечні проходи. 25.1.6. Люки для проходу людей в майданчиках і перекриття що не огороджені поруччями повинні зачинятися кришками з завісами. 25.1.7. При проведенні ремонту підйом і переміщення конструкцій устаткування деталей будівельних матеріалів тощо повинні бути механізовані і виконуватися способом що виключає їх падіння. Використання газопроводів та їх несучих колон як опір для підйому вантажів забороняється. 25.1.8. Під час монтажу і демонтажу металевих конструкцій печі залишати їх у висячому положенні а також в нестійкому положенні забороняється. Демонтовані конструкції і устаткування повинні укладатися стійко з дотриманням необхідних проходів. 25.1.9. При роботі на висоті для перенесення інструменту і металевих деталей робітники зобов'язані користуватися спеціальними сумками. 25.1.10. Для зберігання запасних деталей і устаткування в цехах повинні бути передбачені склади обладнані вантажопіднімальними механізмами і під'їзними коліями. 25.1.11. Для зручності і безпеки робіт в місцях ремонту кранів повинні бути передбачені вантажопіднімальні пристрої. 25.1.12. Перевірка стану димоходів печей конверторів міксерів повинна провадитися під час чергових планово-запобіжних ремонтів цих агрегатів. 25.1.13. Порядок зламу футеровки сталеплавильних печей конверторів і міксерів повинен визначатися інструкціями підприємства що передбачають заходи безпечного ведення робіт. 25.1.14. Сталеплавильні печі конвертори і міксери після ремонту повинні бути висушені і розігріті. Сушіння і розігрів їх повинні здійснюватися у відповідності до графіків та інструкцій що затверджені головним інженером підприємства. Контроль режиму сушіння повинен здійснюватися за допомогою контрольно-вимірювальних приладів. 25.1.15. Для внутрішнього освітлення печей конверторів і міксерів що ремонтуються допускається використання переносних світильників напругою не більше 12 В. 25.1.16. Ремонт мульдових візків повинен провадитися на спеціально встановлених тупикових коліях що обладнані міцними загороджувальними бруссями і сигналами зупинки. Допускається ремонт візків на коліях доставки шихти і відкрилка робочого майданчика за умов огородження місць роботи сигналами зупинки укладання башмаків під колеса крайніх візків і виставлення спостерігача-сигналіста. В усіх випадках ремонту рухомого складу переносні сигнали зупинки повинні встановлюватися не ближче 15 м від складу що ремонтується. Заміну несправного мульдового візка дозволяється проводити за допомогою електромостового крана особам що мають права підкранового робітника. Перед ремонтом або заміною мульдового візка необхідно вимикати тролейні проводи. 25.2. Ремонти мартенівських і двованних сталеплавильних печей 25.2.1. З обох боків печі в розливному і пічному прольотах на час ремонту повинні бути вивішені попереджувальні плакати про ремонт печі що виконується. 25.2.2. Після зупинки печі допуск працюючих під частини склепіння стінок і арок повинен проводитися тільки після обвалення кладки що підлягає до заміни. Перед допуском людей в робочий простір печі кришки завалочних вікон повинні бути зняті. 25.2.3. При розбиранні стінок залишати у висячому і нестійкому положенні рами та інші частини арматури печі забороняється. 25.2.4. Перед проведенням вибухових робіт в шлаковниках вертикальні канали і вікна шлаковиків повинні бути закриті. 25.2.5. Під час зламу склепінь верхньої і нижньої будівлі печі ставати на склепіння забороняється. Перед початком зламу склепіння головок печі люди із шлаковиків повинні бути віддалені. 25.2.6. Після зламу кладки головок печі до рівня робочого майданчика отвори що утворюються повинні бути перекриті або огороджені за кромкою робочого майданчика. 25.2.7. Злам стін вертикального каналу нижче рівня поду кесона можливо провадити тільки після закріплення або зняття кесона. 25.2.8. Кладка склепінь верхньої і нижньої будівлі може здійснюватися тільки після огляду стану і правильності встановлення опалубки. 25.2.9. Проведення ремонтних робіт із заходженням робітників всередину нагрітого устаткування печей регенераторів шлаковиків ковшів тощо допускається при температурі повітря в ньому не вище 40 градусів Цельсію. 25.2.10. Знаходження людей в шлаковиках при відкритих каналах головок печей забороняється. Віддалення шлаку і бою цегли з шлаковиків при проведенні капітальних середніх і гарячих ремонтів а також на ходу печі повинне бути механізоване. 25.2.11. На робочому майданчику перед піччю що ремонтується дозволяється розміщувати штабелі цегли контейнери коробки з матеріалами конструкції тощо: при цьому повинні бути вжиті заходи що виключають під'їзд завалочних машин до розміщених предметів на відстань менше 1 5 м. Проїзд рухомих складів по мульдових коліях вздовж печі що ремонтується допускається за узгодженням з особою відповідальною за проведення ремонту. 25.2.12. Під час проведення холодних ремонтів печей повинна провадитися ревізія і ремонт системи випарного охолодження і арматури з наступним записом у спеціальному журналі. 25.2.13. Заміна рами завалочного вікна повинна провадитися після попереднього вилучення з неї охолодної води. Під час заміни кришок і рам пересування мульдових візків перед піччю забороняється. 25.2.14. При проведенні гарячого ремонту склепіння печі подача палива в піч повинна бути припинена. 25.2.15. Проводити заміну шлакових чаш біля печі що ремонтується а також інші операції не пов'язані з ремонтом печі забороняється. 25.2.16. Всі роботи щодо ущільнення печі повинні провадитися тільки з дозволу сталевара печі з записом до журналу. Місце роботи при ущільненні повинне освітлюватися переносними світильниками напругою не більше 12 В. 25.2.17. При запалюванні газу для сушіння печі та при пусканні газу в піч після ремонту всі люди повинні бути віддалені від печі в безпечне місце. 25.3. Ремонти електропечей 25.3.1. Перед початком холодного ремонту піч повинна бути вимкнута і на електропідстанції що живить її розібрана схема. Електродотримачі повинні бути надійно закріплені. 25.3.2. Простір під піччю що ремонтується повинен бути огороджений. Отвори між піччю і робочим майданчиком повинні бути перекриті або огороджені. 25.3.3. Роботи щодо зміни і прибирання футеровки печі як правило повинні бути механізовані. 25.3.4. При виконанні ремонтних робіт для безпечного доступу до окремих частин печі повинні застосовуватися легкі металеві драбини забезпечені пристроями що запобігають їх падінню. 25.3.5. У випадку необхідності знаходження людей під контрвантажами механізмів підйому електродів контрвантажі повинні бути закріплені так щоб виключалося їх опускання униз. 25.3.6. При охолодному ремонті склепіння печі повинне бути зняте або повинне бути встановлено огородження що виключає знаходження людей під склепінням. 25.4. Ремонти конверторів 25.4.1. Зупинка конвертора на ремонт у зв'язку із зносом футеровки повинна провадитися якщо з'явиться арматурний шар. 25.4.2. Злам футеровки конвертора повинен бути механізований. 25.4.3. Перед початком ремонту футеровки конвертора внутрішня поверхня радіаційної частини підйомного газоходу повинна бути очищеною від охолодей. 25.4.4. Очищення підйомної частини газоходу каміна від охолодей повинне проводитися під керівництвом фахівця. 25.4.5. При ремонті конвертора під газоходом над горловиною його повинне бути влаштоване перекриття для захисту працюючих від предметів що падають з газоходу. 25.4.6. Кладка футеровки конвертора повинна провадитися згідно з інструкцією підприємства. 25.4.7. Під час ремонту футеровки конверторів залежно від умов повинна діяти припливна або витяжна вентиляція. 25.4.8. Сушіння конверторів повинне здійснюватися при їх вертикальному положенні. 25.4.9. Для зняття і встановлення днищ повинні застосовуватися спеціальні домкратні візки. 25.4.10. При проведенні робіт щодо зміни днищ повинні бути припинені всі інші роботи біля конвертора над отворами поблизу робочого майданчика. 25.4.11. Для відводу і підводу кришки повітряної коробки повинен бути влаштований механізований пристрій. 25.4.12. Збивання в днище нових фурм для запобігання їх розколювання повинне здійснюватися через еластичні надставки. 25.4.13. Стенд для набивання днищ футеровальною масою повинен бути обладнаний гніздами для ставлення днищ і переносним горном для нагріву трамбівок. 25.4.14. Набивання повинне бути механізоване. 25.4.15. Випал днищ повинен провадитися в спеціальних печах з відводом продуктів згоряння в атмосферу. Двері печей під час випалу днищ повинні закриватися герметично. 25.4.16. Виконання ремонтних робіт в конверторі при опущеній фурмі забороняється. 25.5. Ремонти сталерозливних і чавуновозних ковшів 25.5.1. Ремонт ковшів повинен провадитися в спеціально відведених місцях на стендах що обладнані майданчиками і сходами з поручнями або в ремонтних ямах що забезпечені бортами висотою не менше 0 8 м. Проміжок між стінками ями і ковшем повинен бути перекритий майданчиками і застосовувати для цього дошки що укладаються на борти ями забороняється. 25.5.2. Перед ремонтом з ковшів повинні бути віддалені скрап "козли" і сміття. Віддалення їх повинне бути механізоване і здійснюватися охолодження ковшів. При неповній зміні футеровки для прискорення охолодження ковшів допускається обдування їх струменем повітря за допомогою вентилятора. При повній зміні футеровки охолодження ковшів можливо проводити заливанням їх водою. 25.5.3. Ковші що встановлені для ремонту в горизонтальне положення для запобігання самочинного перекидання повинні бути закріплені біля бортів спеціальними підставками. 25.5.4. Злам футеровки та її віддалення з ковша повинні бути механізовані. 25.5.5. Подача цегли для ремонту ковша повинна бути механізована. При подачі цегли в коробці або цебері робітники повинні бути завчасно віддалені з ковша. 25.5.6. Забороняється футерувати ковші з охолодями металу і шлаку на корпусі а також ті що мають несправний кожух і цапфи. Футеровка ковшів що ремонтуються повинна провадитися з дотриманням вимог п. 19.1.4 цих Правил. 25.5.7. При ремонті ковшів ємкістю вище 40 т повинні застосовуватися механізовані підйомні столи. В окремих випадках ремонт ковшів допускається проводити з риштовання. 25.5.8. Під час кладки футеровки в ківш повинне подаватися повітря що підігрівається в зимовий час. 25.5.9. Після ремонту ковші повинні бути ретельно просушені по всій товщині кладки. Сушіння ковшів повинне здійснюватися коксовим або природним газом або мазутом в спеціальних місцях що обладнані витяжними пристроями згідно з вимогами Правил безпеки в газовому господарстві підприємств чорної металургії. Тривалість сушіння і зовнішні ознаки його закінчення повинні встановлюватися інструкцією підприємства. За горінням газу під час сушіння повинне бути встановлено спостереження. 26. ВИРОБНИЧА САНІТАРІЯ 26.1. Для утворення нормальних санітарно-гігієнічних умов праці в сталеплавильних цехах необхідно передбачати: ефективну аерацію будівель; встановлення вентиляційних та аспіраційних пристроїв; повітряне та повітряно-водяне душування робочих зон і робочих місць; кондиціонування повітря; захист від джерел тепловипромінювання електричних електромагнітних і магнітних полів ультразвуку шуму; широке використання засобів індивідуального захисту; нормальну освітленість; систематичне та ретельне прибирання приміщень. 26.2. Санітарно-гігієнічний стан повинен відповідати вимогам міждержавних стандартів ГОСТ 12.1.005-88 ГОСТ 12.0.005-84 ГОСТ 12.1.045-84 ГОСТ 12.4.051-87 ГОСТ 12.4.011-89 будівельних норм і правил СНиП 2.04.05-86 СН 245-71 а також Санітарно-гігієнічним нормам допустимої напруженості електростатичного поля N 1757-77 Гранично-допустимим рівням впливу постійних магнітних полів при роботі з магнітними пристроями і магнітними матеріалами N 1742-77 Санітарним нормам і правилам при роботі з джерелами електрополів високих ультрависоких і надвисоких частот N 848-70. 26.3. Контроль санітарно-гігієнічного стану в сталеплавильних цехах повинен здійснюватися згідно з міждержавними стандартами ГОСТ 12.1.005-88; ГОСТ 12.4.012-83; ГОСТ 12.4.077-79; ГОСТ 12.1.023-80; ГОСТ 12.1.006-84. 26.4. Контроль щодо викидів гранично допустимих рівнів шкідливих речовин повинен здійснюватися відповідно до вимог міждержавного стандарту ГОСТ 17.2.3.02-78 та "Санітарних правил щодо охорони атмосферного повітря та населених місць" за СП N 4946-89. 26.5. Влаштування систем водопостачання і каналізації повинне відповідати вимогам будівельних норм і правил СНиП 2.04.02-84. Джерела водопостачання що використовуються для живлення господарсько-питних водопроводів повинні відповідати міждержавному стандарту ГОСТ 2761-84. Норми витрати води на господарсько-побутові потреби на одну людину в сталеплавильних цехах повинні складати 45 літрів на зміну при коефіцієнті нерівномірного споживання води 2 5. 26.6. Стічні води що містять шкідливі речовини перед надходженням в зовнішню каналізаційну мережу повинні бути очищені. 26.7. Якість питної води води для душів умивальників вентиляції охолодження повітря і пилопридушення повинна відповідати вимогам міждержавного стандарту ГОСТ 2874-82. 26.8. В сталеплавильних цехах працівники повинні забезпечуватися підсоленою газованою водою з вмістом солі до 0 5 % температурою від 8 до 20 градусів Цельсію з розрахунку 4   5 л на людину на зміну. Для подачі газованої води повинні бути влаштовані спеціальні пункти з водоструминним промиванням склянок. Пункти повинні бути ізольовані від пилу кіптю та інших шкідливих чинників виробничого середовища і постійно утримуватися в чистоті. Для користування простою питною водою повинні влаштовуватися фонтанчики що з'єднані з водопроводною мережою або бачками. Питні бачки повинні виготовлятися з матеріалів що легко очищаються і дезинфікуються повинні мати кришки що щільно закриваються а також повинні замикатися на замок і встановлюватися на висоті 1 м від підлоги. Вода в бачках повинна щодня замінюватися свіжою. Бачки повинні регулярно промиватися окропом і підлягати дезинфекції. При охолодженні води льодом повинна виключатися можливість забруднення води від попадання в неї льоду. 26.9. Душові або лазні повинні бути забезпечені гарячою і холодною водою з розрахунку 500 л на одну душову сітку в годину і мати змішувальні пристрої з регулюючими кранами. 26.10. Влаштування і експлуатація бойлерних установок і баків для нагріву води повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж і Правил техніки безпеки при експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж. 26.11. В побутових приміщеннях роздягальні та душові повинні мати таку пропускну здатність щоб працюючі в найбільш численній зміні витрачали на миття і переодягання не більше 45 хвилин. 26.12. На роботах з особливо шкідливими умовами праці та на роботах що пов'язані із забрудненням тіла крім 400 г мила що видають кожному робітнику при умивальниках повинне знаходитися в достатній кількості мило для миття під час роботи і після її закінчення. На роботах де можливо попадання на шкіру шкідливо діючих речовин працюючим повинні видаватися профілактичні пасти і мазі а також мастильні і нейтралізуючі речовини. 26.13. В усіх відділеннях повинні бути аптечки з набором медикаментів і перев'язних матеріалів для надання першої долікарняної допомоги. Спостереження за набіром і вмістом медикаментів повинне здійснюватися керівництвом цеху і пунктів з охорони здоров'я. 27. МЕДИЧНА ДОПОМОГА 27.1. При влаштуванні на роботу працівники повинні пройти навчання щодо надання першої допомоги. 27.2. При нещасному випадку потерпілий сам або за допомогою іншої особи повинен надати собі першу допомогу і при необхідності звернутися до медпункту. Якщо потерпілий не може звернутися до лікаря сам необхідно направити його до медпункту наявним транспортом або визвати лікаря швидку допомогу від найближчого телефону або нарочним. 27.3. В кожному цеху на дільниці повинні бути носилки для доставки потерпілих до медпункту. 27.4. Для доставки потерпілих або раптово захворілих на роботі з пункту медичної допомоги до лікувального закладу повинні бути санітарні машини які забороняється використовувати в інших цілях. 27.5. Повідомлення про нещасні випадки їх розслідування і облік здійснюються відповідно до "Положення про розслідування та облік нещасних випадків професійних захворювань і аварій на підприємствах установах і організаціях" що затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.93 за N 623. 28. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ 28.1. Особи винні у порушенні цих Правил несуть дисциплінарну адміністративну матеріальну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством. 28.2. За безпечність конструкції правильність вибору матеріалу якість виготовлення монтажу налагодження ремонту і технічного діагностування а також відповідність об'єкта цим Правилам відповідає підприємство установа організація незалежно від форми власності та відомчої належності що виконує відповідні роботи. 28.3. Керівники підприємств установ організацій та інші посадові особи несуть персональну відповідність за виконання вимог Правил в межах покладених на них завдань та функціональних обов'язків згідно з чинним законодавством. 72