НПАОП 27.1-1.04-97

НПАОП 27.1-1.04-97 Правила безпеки у прокатному виробництві

Місце для герба України ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ У ПРОКАТНОМУ ВИРОБНИЦТВІ м.Київ ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 19.02.97 №34 ДНАОП 1.2.10-1-04-97 ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ У ПРОКАТНОМУ ВИРОБНИЦТВІ м. Київ ПЕРЕДМОВА Правила безпеки у прокатному виробництві опрацьовані Українським Державним науково-дослідним інститутом безпеки праці та екології в гірничорудній та металургійній промисловості. На розгляд і затвердження Правила внесені Міністерством промисловості України. Ці Правила розроблені замість Правил безпеки у прокатному виробництві що були затверджені 26.07.77 Держгіртехнаглядом СРСР і Мінчорметом СРСР. Передрукування заборонено @ Держнаглядохоронпраці України ЗМІСТ 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ 2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ 3. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 4. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ЩОДО СТВОРЕННЯ БЕЗПЕЧНИХ УМОВ ПРАЦІ 5. БУДІВЛІ І СПОРУДИ 6. СКЛАДИ МЕТАЛУ 7. НАГРІВАЛЬНІ ПРИСТРОЇ 7.1. Загальні вимоги 7.2. Нагрівальні колодязі 7.3. Печі нагрівальні 7.4. Опалення нагрівальних пристроїв газом 7.5. Опалення нагрівальних пристроїв рідким паливом 7.6. Електротермічні установки 7.7. Термічні печі 8. ПРОКАТНІ СТАНИ 8.1. Загальні вимоги 8.2. Прибирання окалин 8.3. Перевалка валків 8.4. Ножиці та пилки 8.5. Пости та пульти керування 8.6. Електроустановки та електромашинні приміщення 8.7. Маслопідвали та тунелі 8.8. Дільниці підготовки валків 8.9. Блюмінги та слябінги 8.10. Рейко-балочні стани 8.11. Сортопрокатні та дротяні стани 8.12. Листопрокатні стани 8.13. Стани холодної прокатки і гнучких профілів 8.14. Колесопрокатні стани 8.15. Кулепрокатні стани 9. ОБРОБКА ПРОКАТУ 9.1. Сортування маркіровка упакування і виправляння прокату 9.2. Вилучення поверхневих дефектів з прокату 9.3. Очистка поверхні прокату травленням 9.4. Захисні покриття металу 9.5. Застосування легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей на їх основі 10. ВИКОРИСТАННЯ АЗОТУ ТА АРГОНУ 11. ВНУТРІШНЬОЦЕХОВИЙ ТРАНСПОРТ 12. УЛЬТРАЗВУКОВІ УСТАНОВКИ 13. ПРОФІЛАКТИЧНІ ОГЛЯДИ ТА РЕМОНТ УСТАТКУВАННЯ 14. ВИРОБНИЧА САНІТАРІЯ 15. МЕДИЧНА ДОПОМОГА 16. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ ДНАОП 1.2.10-1.04-97 ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ У ПРОКАТНОМУ ВИРОБНИЦТВІ Дата введення 19.02.97 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Ці Правила поширюються на всіх працівників які виконують роботи щодо проектування виготовлення реконструкції монтажу налагодження ремонту технічного діагностування та експлуатації виробництва прокату. Вимоги цього нормативного акту обов'язкові під час проведення всіх технологічних процесів і операцій щодо експлуатації обслуговування і ремонту устаткування при виробництві прокату. З введенням в дію цих Правил вважати такими що не застосовуються на території України Правила безпеки у прокатному виробництві затверджені 26.07.77 Держгіртехнаглядом СРСР і Мінчорметом СРСР. 2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ Закон України "Про охорону праці" К.: 1995р. ДНАОП 0.00-1.03-93. Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів. Затверджено Наказом Держнаглядохоронпраці України 16.12.93 за № 128. ДНАОП 0.00-1.07-94. Правила будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском. Затверджено Наказом Держнаглядохоронпраці України 18.04.94 за № 104. ДНАОП 0.00-1.08-88. Правила будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів. Затверджено Наказом Держгіртехнагляду СРСР 18.10.88. ДНАОП 0.00-1.11-90. Правила будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води. Затверджено Наказом Держгіртехнагляду СРСР 09.01.90. ДНАОП 0.00-1.13-71. Правила будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок повітропроводів і газопроводів. Затверджено Наказом Держгіртехнагляду СРСР 07.12.71. ДНАОП 0.00-1.15-69. Правила будови і безпечної експлуатації трубопроводів для горючих токсичних і зріджених газів ПУГ-69 . Затверджено Наказом Держгіртехнагляду СРСР 05.03.71. ДНАОП 0.00-1.17-92. Єдині правила безпеки при вибухових роботах. Затверджено Держгіртехнагляду України 25.03.92. Зміни внесені Наказом Держнаглядохоронпраці України 31.03.94 за № 28. ДНАОП 0.00-1.20-90. Правила безпеки у газовому господарстві. Затверджено Постановою Держпроматомнагляду СРСР від 26.12.90 за № 3. ДНАОП 0.00-1.21-84. Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів і правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів. Затверджено Наказом Головдерженергонагляду Міненерго СРСР 21.12.84. Зміни: 1988. ДНАОП 0.00-1.22-72. Правила технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж і правила техніки безпеки при експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж. Затверджено Головдерженергонаглядом Міненерго СРСР 15.06.72. ДНАОП 0.00-4.02-92. Положення про прийняття в експлуатацію виробничих об'єктів. Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.92 за № 449. ДНАОП 0.00-4.03-93. Положення про розслідування та облік нещасних випадків професійних захворювань і аварій на підприємствах в установах і організаціях. Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.93 за № 623. Зміни: 23.02.94. Постанова № 97. ДНАОП 0.00-4.05-93. Положення про видачу Державним комітетом по нагляду за охороною праці власникові підприємства установи організації або уповноваженому ним органу дозволу на початок роботи підприємства установи організації. Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.93 за № 831. ДНАОП 0.00-4.08-94. Про порядок опрацювання прийняття перегляду та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці. Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.94 за № 135. ДНАОП 0.00-4.12-94. Типове положення про навчання інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці. Затверджено Наказом Держнаглядохоронпраці України від 04.04.94 за № 30. Зареєстровано Мінюстом України 12.05.94 за № 95/304. ДНАОП 0.00-4.15-85. Положення про розробку інструкцій з охорони праці. Затверджено ВЦРПС і Держкомпраці СРСР 05.12.85. ДНАОП 0.00-4.20-94. Положення про порядок проведення державної експертизи перевірки проектної документації на будівництво та реконструкцію виробничих об'єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці. Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України 23.06.94 за № 431. ДНАОП 0.00-5.11-85. Типова інструкція з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт. Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР 20.02.85. ДНАОП 0.00-5.12-74. Типова інструкція з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухонебезпечних і вибухопожежонебезпечних об'єктах. Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР 07.05.74. ДНАОП 0.00-8.01-93. Перелік посад посадових осіб які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці. Затверджено Наказом Держнаглядохоронпраці України від 11.10.93 за № 94. Зареєстровано: Мінюстом України 20.10.94 за № 154. ДНАОП 0.00-8.02-93. Перелік робіт з підвищеною небезпекою. Затверджено Наказом Держнаглядохоронпраці України від 30.11.93 за № 123. Зареєстровано: Мінюстом України 23.12.93 за № 196. ДНАОП 0.00-8.03-93. Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці що діють на підприємстві. Затверджено Наказом Держнаглядохоронпраці України від 21.12.93 за № 132. Зареєстровано: Мінюстом України 07.02.94 за № 20/229. Правила пожежної безпеки в Україні затверджені 14.06.95 в.о. начальника Управління Державної пожежної охорони МВС України; введені в дію 01.09.95 наказом МВС України від 22.06.95 № 400 зареєстровані Мінюстом України 14.07.95 № 440. ДНАОП 0.03-1.06-73. Санітарні правила при зварюванні наплавці та різанні металів № 1009-73. Затверджено Мінохорони здоров'я СРСР 1973. ДНАОП 0.03-3.01-71. Санітарні норми проектування промислових підприємств СН 245-71. Затверджено Мінохорони здоров'я СРСР 1971. ДНАОП 0.03-1.23-82. Санітарні правила для підприємств чорної металургії № 2527-82. Затверджено Мінохорони здоров'я СРСР 1982. ДНАОП 0.03-3.03-77. Санітарні норми і правила при роботі на промислових ультразвукових приладах № 1733-77. Затверджено Мінохорони здоров'я СРСР 1977. ДНАОП 0.03-3.04-77. Гранично допустимі рівні впливу переривчатих неоднорідних магнітних полів при роботі з магнітними пристроями та магнітними матеріалами № 1742-77. Затверджено Мінохорони здоров'я СРСР 1977. ДНАОП 0.03-3.05-77. Санітарно-гігієнічні норми допустимої напружності електростатичного поля № 1757-77. Затверджено Мінохорони здоров'я СРСР 1977. ДНАОП 0.03-4.02-94. Положення про медичний огляд працівників певних категорій. Затверджено Наказом Мінохорони здоров'я України від 31.03.94 за № 45. Зареєстровано: Мінюстом України 21.06.94 за № 136/345. ДНАОП 0.05-3.01-80. Типові галузеві норми безплатною видачі спецодягу спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям машинобудівних та металообробних підприємств. Затверджено Держкомпраці СРСР 1980. ДНАОП 0.05-5.01-83. Інструкція про порядок забезпечення робітників і службовців спецодягом спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту. Затверджено Держкомпраці СРСР 24.05.83. НАОП 1.1.10-1.07-82. Правила застосування та випробування засобів захисту які використовуються в електроустановках. Затверджено Міненерго СРСР 26.07.82. НАОП 1.2.00-1.01-87. Загальні правила безпеки для підприємств і організацій металургійної промисловості. Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР 13.05.87. НАОП 1.2.00-4.02-90. Положення про застосування нарядів-допусків при виконанні робіт підвищеної небезпеки на підприємствах та в організаціях Міністерства металургії СРСР. Затверджено Держпроматомнаглядом СРСР і Мінчорметом СРСР 23.05.90. НАОП 1.2.10-1.04-77. Правила безпеки у прокатному виробництві. Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР і Мінчорметом СРСР 26.07.77. НАОП 1.2.10-1.10-86. Правила безпеки у газовому господарстві підприємств чорної металургії ПБГЧМ-86 . Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР і Мінчорметом СРСР 18.03.86. Зміни: 1989. НАОП 1.2.10-1.11-89. Правила безпеки при ремонті устаткування на підприємствах чорної металургії. Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР і Мінчорметом СРСР 10.04.89. НАОП 1.2.10-1.13-79. Правила безпеки на залізничному транспорті підприємств системи Мінчормету СРСР. Затверджено Мінчорметом СРСР 1979. НАОП 1.2.10-1.14-86. Правила пожежної безпеки для підприємств чорної металургії. Затверджено Мінчорметом СРСР 17.04.86. НАОП 1.2.10-2.01-79. ОСТ 14.55-79. Биркова система на підприємствах чорної металургії. Основні положення. Порядок застосування. Затверджено Мінчорметом СРСР 1979. НАОП 1.2.10-2.10-81. ОСТ 14.68-81. Виведення поверхневих дефектів з прокату. Вимоги безпеки. Затверджено Мінчорметом СРСР 1981. НАОП 1.2.10-5.01-81. Типова інструкція з безпеки праці для робітників прокатного виробництва. Затверджено Мінчорметом СРСР 1981. НАОП 1.3.00-1.02-72. Правила захисту від статичної електрики у виробництвах хімічної нафтохімічної та нафтопереробної промисловості. Затверджено Мінхімпромом СРСР 31.01.72. НАОП 1.4.10-1.02-83. Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії при холодній обробці металів. Затверджено Мінхіммашом СРСР 05.07.83. ДБНА 3.1-3-94. Прийняття до експлуатації об'єктів закінчених будівництвом. Основні положення. Затверджено Постановою Держкоммістобудівництва України від 05.10.94 за № 48. Інструкція щодо складання планів захисту персоналу населення у випадку аварій на металургійних об'єктах і ліквідації локалізації їх наслідків  РД-7-13-92. Узгоджено Держпроматомнаглядом СРСР 11.11.91. Правила дорожнього руху. Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.93 за № 1094. Правила влаштування електроустановок ПУЕ . Затверджено Міненерго СРСР. Правила технічної експлуатації залізничного транспорту підприємств системи Мінчормету СРСР. Затверджено Мінчорметом СРСР 10.09.73. Положення про планово-запобіжні ремонти механічного устаткування підприємств чорної металургії СРСР. Затверджено Мінчорметом СРСР 20.04.72. Положення про капітальний ремонт основних промислово-виробничих фондів підприємств системи Мінчормету СРСР. Затверджено Мінчорметом СРСР 1977. Положення про планово-запобіжний ремонт електрообладнання підприємств системи Мінчормету. Затверджено Мінчорметом СРСР 30.12.81 за № 1260. Тимчасове положення про технічне обслуговування та ремонти ТОіР механічного устаткування підприємств системи Міністерства чорної металургії СРСР. Затверджено Мінчорметом СРСР 25.01.82. Типові інструкції з безпеки праці для робітників прокатного виробництва. Затверджено Мінчорметом СРСР 16.03.81. Правила технічної експлуатації механічного устаткування прокатних цехів. Затверджено Мінчорметом СРСР 1979. Тимчасова інструкція з техніки безпеки при використанні азоту і аргону на підприємствах чорної металургії. Затверджено Мінчорметом СРСР 1987. Вказівки щодо проектування і влаштування захисту від блискавки будівель і споруд. СН 305-77. Затверджено Держбудом СРСР 1977 зміни 1979 1981. Інструкція щодо експлуатації та утриманню димових труб на підприємствах чорної металургії. Затверджено Мінчорметом СРСР 02.12.72. СНиП II-4-79. Естественное и искусственное освещение. Затверджено Держбудом СРСР 1979. СНиП II-89-80. Генеральные планы промышленных предприятий. Затверджено Держбудом СРСР 1980. СНиП II-106-79. Склады нефти и нефтепродуктов. Затверджено Держбудом СРСР 1979. СНиП 2.04.05-86. Отопление вентиляция и кондиционирование. Затверджено Держбудом СРСР 1986. ГОСТ 2.601-68. СТ СЭВ 1798-79 ЕСКД. Эксплуатационные документы. ГОСТ 12.0.005-84. ССБТ. Метрологическое обеспечение в области безопасности труда. Основные положения. ГОСТ 12.1.001-89. ССБТ. Ультразвук. Общие требования безопасности.   Взамен ГОСТ 12.1.001-83. ГОСТ 12.1.002-84. ССБТ. Электрические поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряженности и требования к проведению контроля на рабочих местах. Взамен ГОСТ 12.1.002-75. ГОСТ 12.1.003-83. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности.   Взамен ГОСТ 12.1.003-76. ГОСТ 12.1.004-91. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования.   Взамен ГОСТ 12.1.004-85. ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.   Взамен ГОСТ 12.1.005-76. ГОСТ 12.1.006-84. СТ СЭВ 5801-86 ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования проведению контроля.   Взамен ГОСТ 12.1.006-76. ГОСТ 12.1.012-83. ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования. Взамен ГОСТ 12.1.012-78 ГОСТ 12.1.034-81 ГОСТ 12.1.042-84 ГОСТ 12.1.043-84. ГОСТ 12.1.023-80. ССБТ. Шум. Методы установления значений шумовых характеристик стационарных машин. ГОСТ 12.2.003-91. ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности. Взамен ГОСТ 12.2.003-74. ГОСТ 12.2.007.0-75. ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности. ГОСТ 12.2.007.1-75. ССБТ. Машины электрические вращающиеся. Требования безопасности. ГОСТ 12.2.007.2-93. ССБТ. Трансформаторы силовые и реакторы электрические. Требования безопасности. ГОСТ 12.2.007.9-88. ССБТ. Оборудование электротермическое. Требования безопасности. ГОСТ 12.2.007.10-87. ССБТ. Установки генераторы и нагреватели индукционные для электротермии установки и генераторы ультразвуковые. Требования безопасности.   Взамен ГОСТ 12.2.007.10-75. ГОСТ 12.2.010-75. ССБТ. Машины ручные пневматические. Общие требования безопасности. ГОСТ 12.2.051-80. ССБТ. Оборудование технологическое ультразвуковое. Требования безопасности. ГОСТ 12.2.062-81. ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные СТ СЭВ 2696-80 . ГОСТ 12.2.064-81. ССБТ. Органы управления производственным оборудованием. Общие требования безопасности СТ СЭВ 2694-80 . ГОСТ 12.2.094-83. ССБТ. Оборудование прокатное. Общие требования безопасности. ГОСТ 12.3.004-75. ССБТ. Термическая обработка металлов. Общие требования безопасности. ГОСТ 12.3.025-80. ССБТ. Обработка металлов резанием. Требования безопасности. ГОСТ 12.3.026-81. ССБТ. Работы кузнечно-прессовые. Требования безопасности. ГОСТ 12.3.028-82. ССБТ. Процессы обработки абразивным и эльборовым инструментом. Требования безопасности. ГОСТ 12.4.011-89. ССБТ. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация. Взамен ГОСТ 12.4.011-87. ГОСТ 12.4.012-83. ССБТ. Вибрация. Средства измерения и контроля вибрации на рабочих местах. Технические требования. Взамен ГОСТ 12.4.012-75. ГОСТ 12.4.026-76. ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопесности. Взамен ГОСТ 15548-70. ГОСТ 12.4.051-87. СТ СЭВ 5803-86 ССБТ. Средства инднвидуальной защиты органов слуха. Общие технические требования и методы испытания.   Взамен ГОСТ 12.4.051-78. ГОСТ 12.4.077-79. ССБТ. Ультразвук. Метод измерения звукового давления на рабочих местах. ГОСТ 2761-84. Источники централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения. Гигиенические технические требования и правила выбора.   Взамен ГОСТ 17.1.303-77. ГОСТ 2874-82. Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством.   Взамен ГОСТ 2874-73. ГОСТ 9238-83. Габариты приближения строений и подвижного состава железных дорог колии 1520 1524 мм.  Взамен ГОСТ 9238-73. ГОСТ 9356-75. Рукава резиновые для газовой сварки и резки металлов. Технические условия.   Взамен ГОСТ 9356-60. ГОСТ 14202-69. Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска предупреждающие знаки и маркировочные щитки. ГОСТ 23120-78. Лестницы маршевые площадки и ограждения стальные. Технические условия. ДСТУ 2554-94. Прокатне виробництво. Капітальні і поточні ремонти. Загальні вимоги безпеки. 3. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 3.1. Проектування будівництво і реконструкція прокатних цехів та їх устаткування повинні здійснюватися відповідно до діючих санітарних і будівельних норм та правил норм технологічного проектування відповідно до вимог цих Правил і "Положення про порядок проведення державної експертизи перевірки проектної документації на будівництво і реконструкцію виробничих об'єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1994 р. № 431. 3.2. Приймання до експлуатації прокатних цехів які заново споруджуються або ж реконструюються повинно проводитися відповідно до ДБНА 3.1-3-94 "Приймання в експлуатацію об'єктів будівництво яких закінчено" затвердженим постановою Держкоммістобудівництва України від 05.10.94 р. № 48. Забороняється запровадження в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виготовлення передача у виробництво зразків нових машин механізмів устаткування та інших засобів виробництва впровадження нових технологій без дозволу органів Державного нагляду і з відступом від цих Правил. 3.3. Вносити зміни у конструкцію устаткування чи технологічні схеми без узгодження з проектною організацією чи заводом-виготівником забороняється. 3.4. Порядок і строки приведення діючих прокатних цехів у відповідність до вимог цих Правил визначається керівниками підприємств за узгодженням з органами державного нагляду відповідно до вимог статті 35 Закону України "Про охорону праці". 3.5. Умови праці на робочому місці безпека технологічних процесів робота машин механізмів устаткування та інших засобів виробництва стан засобів колективного та індивідуального захисту що використовуються працівником а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. 3.6. Всі діючі прокатні цехи повинні мати наступні інструкції: технологічні; з охорони праці для робітників кожної професії; з пожежної безпеки; по ремонту устаткування; посадові інструкції для спеціалістів. 3.7. Інструкції з охорони праці повинні бути складені відповідно до вимог ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці що діють на підприємстві" затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 21.12.1993 р. № 132 і у відповідності з технологічними інструкціями цими Правилами і відповідними стандартами ССБТ. 3.8. Інструкції з охорони праці повинні переглядатися не рідше одного разу на п'ять років а у вибухо-пожежонебезпечних дільницях   не рідше одного разу на три роки. У випадку виникнення аварії чи травмування працюючих внаслідок недосконалих інструкцій вони повинні бути переглянуті в строки встановлені комісією що розслідувала нещасний випадок чи аварію. 3.9. В діючі інструкції повинні бути внесені відповідні зміни при зміненні технологічних процесів схем комунікацій або нових видів устаткування до впровадження цих змін у виробництво згідно з діючим порядком з обов'язковим затвердженням головним інженером підприємства. 3.10. Тимчасові інструкції з охорони праці опрацьовуються а після цього затверджуються головним інженером підприємства при впровадженні у виробництво нових розробок науково-дослідних і проектних інститутів чи інших організацій. 3.11. Усім робітникам під їх особову розписку повинні видаватися інструкції з охорони праці за їх професіями. Крім цього ці інструкції повинні бути на робочих чи у спеціально відведених місцях. 3.12. Постійний контроль за виконанням інструкцій та вказівок щодо безпечних методів і прийомів роботи здійснюється начальником цеху заступником начальника цеху механіком енергетиком цеху та іншими керівниками виробництва. 3.13. Забороняється допуск осіб віком до 18 років на роботу в прокатні цехи згідно з ДНАОП 0.03-8.07-94. 3.14. Власник підприємства зобов'язаний організувати проведення попереднього під час влаштування та періодичних протягом трудової діяльності медичних оглядів працівників зайнятих на важких роботах роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці а також щорічного огляду осіб віком до 21 року. Перелік професій працівники яких підлягають медичному огляду строки і порядок його проведення встановлюються "Положенням про медичний огляд працівників певних категорій" затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 р. № 45. 3.15. Організація безпеки праці навчання і проведення інструктажу перевірки знань правил для тих хто влаштовується і всіх працюючих незалежно від стажу досвіду їх роботи та кваліфікації на основі правил та інструкцій з охорони праці з урахуванням конкретних умов виробництва роботи повинні виконуватися згідно з "Типовим положенням про навчання інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці" затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 04.04.94 р. № 30. Працюючі повинні бути ознайомлені згідно статті 6 Закону України "Про охорону праці" під розписку з умовами праці на підприємстві наявністю на робочому місці де вони будуть працювати небезпечних і шкідливих виробничих факторів які ще не усунені та можливих наслідків їх впливу на здоров'я а також з їх правами на пільги та компенсації за роботу в таких умовах. 3.16. Для проведення інструктажів у цехах прокатного виробництва повинні бути обладнані кабінети куточки з охорони праці забезпечені відповідним обладнанням наочним приладдям. 3.17. Керівники та спеціалісти які влаштовуються на роботу що пов'язана з проектуванням будівництвом монтажем експлуатацією підприємств і цехів прокатного виробництва повинні перед допуском до самостійної роботи здати іспит на знання цих Правил а також інструкції з охорони праці технологічних та інших інструкцій в обсязі роботи яка ними виконується. Такі ж іспити керівники та спеціалісти повинні здавати при переході у цеху з однієї роботи на іншу. При незадовільному знанні цих Правил а також інструкцій з охорони праці технологічних та інших інструкцій в обсязі роботи яка ними виконується керівники та спеціалісти не допускаються до самостійної роботи і не пізніше як через 30 днів повинні пройти повторну перевірку знань. 3.18. Спеціалісти які допустили порушення правил і інструкцій з охорони праці повинні пройти позачергову перевірку знань. 3.19. Спеціалісти та робітники робота яких пов'язана з експлуатацією і обслуговуванням вантажопідіймальних машин посудин що працюють під тиском електроустановок і об'єктів газового господарства прокатних цехів навчаються атестуються і допускаються до роботи згідно до відповідних та діючих у цей час Правил безпеки. 3.20. Робітники прокатних цехів пов'язані з рухом поїздів і маневровою роботою здають іспити в комісіях при залізничних цехах на знання правил та інструкцій що регламентують роботу залізничного транспорту і правил безпеки на залізничному транспорті. Перелік посад таких працівників періодичність і обсяг знань що перевіряються затверджується керівником підприємства. 3.21. У кожному прокатному цеху повинен бути перелік робіт підвищеної небезпеки газо- вибухо- пожежонебезпечні робота на висоті та інші затверджені головним інженером підприємства. 3.22. До виконання робіт підвищеної небезпеки допускаються спеціалісти та робітники які мають спеціальність і кваліфікацію відповідні характеру робіт що проводяться а також робітники які вміють користуватися засобами індивідуального захисту і знають способи надання першої долікарняної допомоги постраждалим. Перелік посад спеціалістів і професій робітників які підлягають навчанню правилам користування засобами індивідуального захисту і надання першої долікарняної допомоги повинен бути затверджений головним інженером підприємства. Особи які допускаються до робіт на висоті дахах димових трубах і т.і. повинні заздалегідь пройти відповідний медичний огляд. 3.23. Роботи підвищеної небезпеки повинні виконуватися згідно наряду-допуску у встановленій формі. Ці роботи повинні виконуватися бригадою у складі не менше двох чоловік а в апаратах лежаках газоходах і т.і. місцях   не менше трьох. 3.24. В кожному прокатному цеху повинні бути складені плани ліквідації аварій відповідно до вимог "Інструкції щодо складання планів захисту персоналу населення у випадку аварій на металургійних об'єктах і ліквідації локалізації їх наслідків" РД -7-13-91 . Плани ліквідації аварій повинні переглядатися і затверджуватися щороку за місяць до початку наступного року. Забороняється допускати до роботи осіб які не були ознайомлені з планом ліквідації аварій та тих що не знають його положень в частині яка відноситься до місця їх роботи. 3.25. Відповідно до статті 10 Закону України "Про охорону праці" робітники спеціалісти та службовці а також студенти вищих та середніх навчальних закладів учні професійно-технічних училищ учні курсової групової та індивідуальної форм навчання забезпечуються спецодягом спецвзуттям рукавицями касками та іншими засобами індивідуального захисту а також змивальними та знешкоджувальними засобами. Забороняється допускати до роботи осіб без відповідних засобів індивідуального захисту. 3.26. Порядок видачі зберігання і користування засобами індивідуального захисту працюючих а також прання дезинфекції та ремонту повинні відповідати інструкції затвердженої у встановленому порядку. 3.27. Відповідно до статті 9 Закону України "Про охорону праці" робітники зайняті на роботах з важкими і шкідливими умовами праці безкоштовно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням. 4. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ЩОДО СТВОРЕННЯ БЕЗПЕЧНИХ УМОВ ПРАЦІ 4.1. При проектуванні будівництві та експлуатації прокатних цехів повинен передбачатися комплекс заходів які повинні виключати або знижати можливість травматизму забруднення шкідливими виділеннями атмосфери цеху і навколишнього середовища створення умов праці у відповідності до вимог нормативних документів. 4.2. Виробничі процеси та експлуатація устаткування прокатних цехів повинні відповідати вимогам що викладені у міждержавних стандартах ГОСТ 12.2.003-91 ГОСТ 12.2.062-81 ГОСТ 12.2.094-83 Загальних правил безпеки для підприємств і організацій металургійної промисловості; Правил технічної експлуатації механічного устаткування прокатних цехів; Правил безпеки при ремонті устаткування на підприємствах чорної металургії; Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів; у діючих Правилах технологічних інструкціях інструкціях з охорони праці затверджених головним інженером підприємства та інших нормативних документах що стосуються вимог безпеки у прокатному виробництві. 4.3. Безпека виробничих процесів повинна бути забезпечена: добором найбільш раціональних технологічних процесів; прийомів режимів праці та порядком обслуговування виробничого устаткування; якістю вихідних матеріалів; розміщенням виробничого устаткування; організацією робочих місць; розподілом функцій між людиною і устаткуванням з метою зменшення важкості праці; дистанційним керуванням механізмами у небезпечних зонах професійним відбором і навчанням працюючих; вимогами безпеки що включені до нормативно-технічної та технологічної документації. 4.4. При організації та проведенні технологічних процесів необхідно: передбачати заміну процесів і операцій пов'язаних з виникненням небезпечних і шкідливих виробничих факторів процесами і операціями при яких зазначені фактори були б відсутні або мали б меншу інтенсивність; усувати безпосередній контакт працюючих з вихідними матеріалами заготовками напівфабрикатами готовою продукцією та відходами виробництва що виявляють небезпечний чи шкідливий вплив; одержувати своєчасну інформацію про виникнення небезпечних чи шкідливих факторів на окремих технологічних операціях; застосовувати системи контролю і керування процесами і апаратами що забезпечують захист працюючих і аварійне відключення виробничогоустаткування. 4.5. Для попередження травматизму необхідно: наявність у цеху чіткої системи проходів з визначенням зон для пішохідного руху з необхідною розміткою покажчиками та освітленням з обладнанням перехідних галерей і містків над небезпечними дільницями; дотриманням необхідних відстаней між стінами будов устаткуванням і рухомим транспортом; наявність попереджувальних знаків сигналів і плакатів в особливо небезпечних місцях і на дільницях а безпосередньо біля агрегатів або місць знаходження обслуговуючого персоналу чітко виконаних схем розміщення і технологічного зв'язку агрегатів і трубопроводів пальних газів мазуту кисню повітря пари води та ін. запірні пристрої трубопроводів пронумеровати у відповідності з номерами та позначеннями технологічної інструкції; всі агрегати устаткування машини і механізми що експлуатуються інструменти та пристрої дотримувати у справному стані. Забороняється робота на несправних агрегатах устаткуванні машинах і механізмах із застосуванням несправних інструментів і пристроїв. 4.6. Для утримання прокатних станів машин механізмів і устаткування у справному стані необхідно: дотримуватися технічних режимів встановлених паспортами чи спеціальними інструкціями заводів-виготівників; оглядати агрегати устаткування машини і механізми під час приймання змін і усувати виявлені при цьому дефекти та несправності; проводити перевірку стану агрегатів устаткування машин і механізмів спеціалістами; періодично проводити ревізію і ремонт агрегатів і устаткування. 4.7. Періодичність перевірки стану блокування безпеки систем сигналізації та протиаварійного захисту агрегатів устаткування машин і механізмів а також порядок оформлення результатів перевірки встановлюється спеціальною інструкцією затвердженою головним інженером підприємства. 4.8. Перелік параметрів без контролю яких заборонена робота технічного устаткування складений щодо кожного технологічного агрегату повинен бути затверджений головним інженером підприємства. 4.9. На прокатні стани їх основні та допоміжні агрегати і устаткування повинні бути складені паспорти що містять в собі основні технічні дані. В період експлуатації агрегатів до паспорту необхідно вносити всі дані про зміни які сталися на агрегатах про проведення капітальних ремонтів про аварії що мали місце і значні неполадки а також застосовані заходи щодо ліквідації їх наслідків. 4.10. Всі відкриті обертові частини машин і механізмів вали муфти тимчасові ланцюжні та зубчаті передачі шківи та т.і. повинні бути огороджені. Забороняється робота машин і механізмів без огородження. 4.11. Єднальні шпинделі та муфти всіх прокатних станів слід огороджувати запобіжними кожухами не тільки з боків але і згори. 4.12. Рухомі а також обертові частини механізмів прокатних станів агрегатів що розміщені у важкодоступних місцях допускається огороджувати спільним огородженням із замикаючим пристроєм. Огородження не повинно ускладнювати їх обслуговування. Двері що обладнуються в огородженнях обертових та рухомих частин повинні мати автоматичні блокування з пусковими пристроями устаткування що забезпечують його роботу тільки при "Захисному положенні огородження". 4.13. В особливо небезпечних місцях що визначаються адміністрацією знімні огородження повинні бути заблоковані з пусковими і приводними пристроями. Ці блокування повинні виключати можливість роботи устаткування при знятому огородженні. 4.14. Забороняється ремонт і чистка рухомих частин а також закріплення огороджень у час роботи машин і механізмів. 4.15. Змащення устаткування машин і механізмів прокатних станів повинно бути централізованим. Ручне змащення діючих машин і механізмів проводиться тільки при наявності спеціальних пристроїв що забезпечують безпеку. Змащення під час роботи устаткування машин і механізмів забороняється. Змащувальні та обтиральні матеріали що застосовуються при обслуговуванні машин і механізмів слід зберігати у визначених місцях зачинених металевих ящиках. Витік змащувальних матеріалів не допускається. 4.16. Контрвантажі які не розміщені всередині устаткування повинні бути огороджені або розміщені в закриті направляючі пристрої колодязі труби шахти що виключають можливість доступу людей у небезпечну зону. 4.17. Всі вентилятори повинні мати запобіжну сітку що на всмоктуючому отворі має розмір чарунок не більше 20 * 20 мм. 4.18. Маховики повинні мати бокове огородження у вигляді суцільного бар'єра чи поручнів з обшивкою знизу. Огородження маховиків навколо ободу повинно виконуватися у вигляді суцільного щита висотою не менше двох метрів. Забороняється у випадку розміщення головного двигуна стана всередині цеху розташовувати місця відпочинку робітників в площині обертання маховика. 4.19. Заглиблення для приводів контрвантажів іншого устаткування прокатних цехів повинні бути надійно перекриті або мати огородження висотою не менше 1 0 м із суцільною обшивкою знизу на висоті 0 14-0 15 м. 4.20. З метою захисту від тепловипромінювання і часток що відлітають всі робітники що знаходяться у безпосередній близькості від гарячого металу шлаку води і т.і. повинні бути забезпечені сітками та іншими пристроями відповідно до норм. 4.21. Для безпечного переходу людей через рольганги шлепери конвейєри та тому подібні споруди повинні бути влаштовані перехідні містки огороджені поручнями. Містки для переходу крізь гарячий метал повинні мати теплоізолюючий настил а з боків   екрановані щити з листового заліза чи з густих металевих сіток висотою не менше 1 8 м. 4.22. Майданчики підлога і приямки поблизу агрегатів що обслуговуються і окремих механізмів повинні утримуватися у чистоті. 4.23. На підлозі біля робочих місць ножиць штемпельних пресів фрезерних сверлильних верстатів та інших агрегатів холодної обробки металу повинні бути покладені настили у вигляді дерев'яних грат з відстанню між планками не менше 30 мм. Настил повинен бути сухим і справним. 4.24. Кордони основних проходів і проїздів повинні бути чітко позначені яскравими лініями шириною не менше 50 мм або знаками що замінять їх. В місцях де не дотримані габарити повинні бути вивішені попереджувальні плакати. 4.25. Для обслуговування засувок і шиберів дросельних пристроїв іншої запірної та регулюючої арматури а також устаткування вентиляційних систем і опалення розміщених на висоті 2 0 м і більше від рівня підлоги землі повинні бути влаштовані стаціонарні майданчики та сходи до них відповідно до вимог ГОСТ 23120-78 "Сходи маршеві та майданчики огородження сталеві. Технічні умови". Вказана висота обчислюється від рівня настилів перекрить і т.і. до верхнього положення деталі що обслуговується. 4.26. Майданчики що розміщуються на висоті 0 6 м і більше від рівня підлоги перехідні містки сходи приямки зумфи люки колодязі отвори у перекриттях та дренажні канави повинні огороджуватися поручнями висотою не менше 1 0 м із суцільною обшивкою знизу на висоту 0 14-0 15 м. Якщо ці пристрої закриті кришками або перекриті по всій поверхні міцними настилами складеними в рівень з підлогою поручні не потрібні. 4.27. Входи у приямки тунелі підвали та інші небезпечні місця повинні бути закриті на замок. 4.28. У прокатних цехах де робота здійснюється із заміною персоналу повинні бути передбачені кімнати відпочинку з комфортними умовами. 4.29. У прокатних цехах повинні бути спеціальні майданчики для складування необхідного змінного і запасного устаткування а також ремонтні майданчики обладнані вантажопідіймальними машинами. Забороняється зберігання запасного і знімного устаткування у непередбачених місцях. 4.30. В цехах де застосовують легкозапалювальні та займисті речовини повинно як правило здійснюватися централізоване транспортування і розподілення цих речовин на робочі місця. За відсутністю централізованого транспортування доставка вказаних речовин на робочі місця повинна проводитися у безпечній спеціальній тарі. На робочих місцях дозволяється зберігання матеріалів у готовому до застосування вигляді у кількості яка не перевищує змінної потреби при щільно закритих ємкостях. 4.31. Застосування аргону і азоту повинно відповідати "Тимчасовій інструкції з техніки безпеки при використанні азоту і аргону на підприємствах чорної металургії". 4.32. Трубопроводи шланги для подачі природного газу кисню мазуту повітря масла повинні розташовуватися в місцях що виключають можливість попадання на них гарячих предметів. 4.33. Шланги пневматичних і гідравлічних механізмів повинні відповідати ГОСТ 9356-75. Кріплення шлангів до штуцерів та інструментів повинно виключати їх зривання під час роботи. Приєднання і роз'єднання повинно проводитися після припинення подачі компонентів. 4.34. Котли-утилізатори що застосовуються у прокатних цехах повинні відповідати Правилам встановлення і безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів. 4.35. При використанні у прокатних цехах посудин що працюють під тиском понад 0 07 МПа 0 7 кг/см необхідно керуватися відповідними правилами ДНАОП 0.00-1.07-94. 4.36. У місцях підвищеної небезпеки повинні вивішуватися яскраві попереджувальні плакати та знаки безпеки а в необхідних випадках влаштовуються світлові та звукові сигнали відповідно до вимог міждержавного стандарту ГОСТ 12.4.026-76. 4.37. В діючих прокатних цехах до початку будівельно-монтажних робіт повинен бути розроблений проект організації робіт що забезпечує безпечне проведення робіт як для будівельних робітників так і для цехового персоналу який затверджений головними інженерами підприємств і будівельно-монтажної організації. 5. БУДІВЛІ І СПОРУДИ 5.1. Проектування будівництво та реконструкція будівель і споруд прокатних цехів повинні відповідати вимогам Вказівок з будівництва проектування підприємств будівель та споруд чорної металургії СН 125-72 Санітарним нормам проектування промислових підприємств СН 245-71 і цим Правилам. 5.2. Будівлі та споруди прокатних цехів необхідно розміщувати відповідно будівельним нормам і правилам СНиП II-89-80 з урахуванням домінуючих вітрів з підвітряного боку щодо найближніх будівель житлового лікувально-профілактичного або культурно-побутового призначення. 5.3. Прокатні цехи повинні бути відокремлені від меж житлових районів санітарно-захисними зонами розмір яких необхідно приймати у відповідності до санітарних норм проектування промислових підприємств СН 245-71 а всі вільні дільниці території прокатних цехів повинні бути озеленені. 5.4. Прокатні цехи які будуються повинні бути розташовані таким чином щоб не порушувався потоковий напрямок транспортування вантажів та не створювалися зустрічні та перехрещені вантажні потоки. 5.5. В діючих прокатних цехах для безпечного пересування людей у відповідних місцях влаштовують проходи перехідні містки та тунелі вихід з яких повинен бути розташований поза зоною дії мостових кранів. 5.6. Для переходу через головний з'єднувальний вал кожної лінії прокатних станів необхідно споруджувати перехідні містки. На безперервних станах споруджується один місток вздовж усіх клітей зі спуском до кожної з них. 5.7. Робочі кліті усіх станів за винятком невеликих клітей дрібносортних дротових і тонколистових станів повинні мати майданчики і сходи з поручнями. На невеликих станах можливе застосування драбин. 5.8. Стаціонарні металеві сходи повинні бути зроблені відповідно до вимог міждержавного стандарту ГОСТ 23120-78 "Лестницы маршевые площадки и ограждения стальные. Технические требования". 5.9. Майданчики для обслуговування устаткування повинні мати: висоту від настилу до конструктивних елементів приміщення не менше 2 м; в галереях тунелях і на естакадах   1 8 м; ширину не менше 1 м; огородження за периметром висотою не менше 1 м з суцільною металевою обшивкою знизу огородження на висоту 0 15 м і з додатковою огороджувальною планкою на висоті 0 5 м від настилу. Вимоги даного пункту розповсюджуються також на розміщені у приміщеннях відкриті галереї містки та майданчики призначені для переходу через устаткування або комунікації. 5.10. Відкриті люки колодязі бункери завантажувальні отвори або прорізи у підлогах у міжповерхових перекриттях чи на робочих майданчиках огороджуються поручнями висотою не менше 1 м з суцільною металевою обшивкою знизу поручнів на висоту не менше 0 15 м і з додатковою огороджувальною планкою на висоті 0 5 м. 5.11. Робочі місця проходи та проїзди забороняється захаращувати сировиною напівфабрикатами готовою продукцією іншими матеріалами. Кордони проходів проїздів або майданчиків для складування повинні бути позначені. 5.12. Стулки віконних чи ліхтаревих переплетень що відкриваються повинні мати пристрої які дозволять відкривати встановлювати їх у необхідному положенні або закривати з поверхні підлоги чи робочих майданчиків приміщення а механізми для їх використання повинні знаходитися у легкодоступних і безпечних для обслуговування місцях. 5.13. При склінні ліхтарів на будівлях віконним склом під заскленням влаштовуються горизонтальні металеві сітки шириною не менше 0 7 м при вертикальному заскленні а при похилому і горизонтальному ширина сіток визначається розрахунком згідно величини горизонтальної проекції засклених переплетень. 5.14. Прорізи в будівлях прокатних цехів для подачі залізничних поїздів повинні бути обладнані воротами з світлофорами відкриття і закриття яких повинно бути механізовано. Устаткування воріт повітряними або повітряно-тепловими завісами повинно проводитися у відповідності до вимог Санітарних норм проектування промислових підприємств. 5.15. В діючих цехах де габарити наближення будівель до залізничних шляхів і автомобільних доріг не витримуються повинні застосовуватися заходи щодо забезпечення безпечного виходу людей з будівель шляхом зміни розміщення виходів встановлення направляючих поручнів та показчиків руху і т.і. Забороняється використовувати для проходу людей ворота для в'їзду рухомого складу. Подача залізничних поїздів до будівель прокатних цехів повинна відповідати п.11.4 цих Правил. 5.16. Підлога у прокатних цехах повинна бути стійкою до механічних і теплових впливів бути рівною і мати нековзке покриття. Елементи конструкцій підлоги не повинні накопичувати або поглинати різноманітні рідини що потрапляють на підлогу у процесі проведення робіт як наприклад масла емульсії нейтральні лугові або кислі розчини та ін. бути стійкими до їх впливу а покриття підлоги повинно легко очищатися від таких рідин виробничих забруднень і пилу. 5.17. На виробничих дільницях де за характером технологічних процесів використовують масла емульсії та інші речовини необхідно застосовувати заходи щодо попередження їх попадання на підлогу. В іншому випадку підлога дільниці повинна систематично очищатися і у необхідних випадках посипатися деревними стружками та іншими матеріалами що запобігають сковзанню. 5.18. Прибирання робочих місць і виробничих приміщень повинно проводитися кожної зміни. 5.19. Дахи будівель повинні бути справними. Не допускається скупчення пилу снігу льоду. У цехах що знов будуються повинні бути передбачені засоби механізованого прибирання пилу і сміття всередині будівель а також пилу снігу і льоду з дахів виробничих приміщень які виключають пилення. 5.20. З метою зручності та безпеки робіт в місцях ремонту кранів повинні бути передбачені вантажопідіймальні пристрої. 5.21. Всі виробничі та допоміжні будівлі споруди та склади прокатних цехів повинні відповідати міждержавному стандарту ГОСТ 12.1.004-91 "Пожежна безпека. Загальні вимоги" Правилам пожежної безпеки для підприємств чорної металургії ППБО-136-86 а також повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння. Кількість останніх повинна відповідати нормам первинних засобів пожежогасіння для підприємств і організацій чорної металургії. Засоби пожежогасіння та протипожежний інвентар повинні розміщуватися у легкодоступних місцях узгоджених з органами пожежного нагляду. 5.22. Будівлі прокатних цехів повинні бути освітлені відповідно до вимог СНиП II-4-79 "Природнє і штучне освітлення. Норми проектування" та "Єдиних санітарних правил для підприємств чорної металургії". 5.23. Захист від блискавки будівель споруд і зовнішніх установок у процесі експлуатації повинен виконуватися у відповідності до Норм з проектування пристроїв захисту від блискавки будівель і споруд СН 305-77 та інструкції щодо влаштування захисту від блискавки будівель і споруд РД 344.22-87 . 5.24. Перевірка стану димових труб а також майданчиків і сходів до них повинна проводитися згідно з Інструкцією щодо експлуатації та утримання димових труб на підприємствах чорної металургії. Результати перевірки заносяться до паспорту на димову трубу. Забороняється експлуатація димових труб відхилення від вертикалі крен яких перевищує допустимі значення. 5.25. Експлуатація та ремонт будівель і споруд повинні здійснюватися згідно до вимог "Інструкцій по технічній експлуатації та ремонтам виробничих будівель і споруд підприємств системи Міністерства чорної металургії" і "Положення про службу технічного нагляду і ремонту виробничих будівель і споруд підприємств системи Міністерства чорної металургії" а також вимогам ОРД 00.000.89 підприємств Міністерства промисловості України. 6. СКЛАДИ МЕТАЛУ 6.1. Пристрої та обладнання складів та майданчиків для складування повинні відповідати вимогам норм технологічного проектування будівельних санітарних і протипожежних норм правил інструкцій що затверджені у встановленому порядку. 6.2. Всі операції на складах і майданчиках для складування повинні бути механізовані. 6.3. Поверхні майданчиків для складування повинні бути рівними і без вибоїв мати тверде покриття і утримуватися у справному стані. З них повинно бути забезпечено відведення поверхневих вод а у зимовий час очищення від снігу і льоду посипання піском або іншими матеріалами. 6.4. Робочі майданчики складів проходи та шляхи пересування вантажів повинні утримуватися у чистоті. Забороняється захаращування території складів проходів і шляхів пересування вантажів. 6.5. Складування готової продукції уздовж залізничних шляхів повинно виконуватися при дотриманні габариту між штабелем і головкою ближчої рейки: не менше 2 0 м при висоті штабелю до 1 2 м; не менше 2 5 м при більшій висоті. 6.6. Зливки на складах складаються правильними штабелями у клітку навперемінно вузьким і широким кінцями висотою до 3 м. Зливки круглого перетину зберігають у стелажах-стояках висотою не більше 2 м. Блюми та квадратні заготовки необхідно складати у штабель хрест-навхрест висотою до 2 5 м при довжині до 5 м і висотою до 4 м при довжині понад 5 м. Сляби треба складати стопами в одному напрямі чи хрест-навхрест. Висота штабелю встановлюється інструкцією підприємства залежно від ширини слябів і пристроїв за допомогою яких здійснюють їх укладення але не більше: 3 м при укладенні в одному напрямі; 4 м   при укладенні хрест-навхрест. Листи та пачки листів необхідно складати у стопи в одному напрямі чи хрест-навхрест. Висота штабелів листового металу повинна бути не більше полуторної ширини листів але не перевищувати для товстих листів 3 м для тонких   2 м. Гарячекатані смуги у рулонах необхідно складати у штабелі в вертикальному положенні у декілька рядів пірамідою висотою до 4 5 м. Холодокатані і гарячекатані смуги у рулонах на міжопераційних складах необхідно складати в один ряд у горизонтальному положенні на спеціальні стелажі а стрічки   в два ряди. Рейки балки та інший сортовий прокат необхідно складати в одному напрямку в кармани висотою до 2 5 м які утворені вертикальними стояками що забезпечують безпечні проходи між карманами та стропування вантажів. Укладка сортових профілів прокату хрест-навхрест в штабелі висотою до 4 м допустима при виконанні робіт кранами зі спеціальними вантажопідіймальними пристроями що виключають участь стропальників. Круглу заготовку великосортний середньосортний та дрібносортний метал необхідно складати зв'язаними паяками хрест-навхрест у штабель висотою до 4 м. Катанку у бунтах необхідно складати у декілька рядів у штабелі висотою до 5 м. 6.7. Проходи між штабелями повинні бути не менше 1 м для холодного металу і не менше 1 5 м   для гарячого металу. Ширина головних проходів і відстань від штабелів до будівель повинні бути не менше 2 м. 6.8. Укладення металу на перекриття канав траншей маслопідвалів тунелів люків і т.і. забороняється. Місця перекрить повинні бути чітко позначені на підлозі цеху і крім того повинні бути зроблені відповідні написи. Якщо при проектуванні цих споруд було враховано навантаження на перекриття то воно також повинно бути вказано відповідними написами. 6.9. Склади металу повинні бути обладнані підіймально-транспортними пристроями кранами електрокарами та т.і. . Переміщування і завантаження металу на складі повинні виконуватися за допомогою електромагнітних кранів механізованих або автоматизованих вантажозахоплювальних пристроїв без застосування ручної праці. Для підвищення безпеки транспортних операцій слід застосовувати дистанційне управління підіймальними кранами. Пратцен-крани крім електромагнітів повинні мати механічні підхвати граблі щоб усунути можливість падіння заготовки у випадку обриву її від електромагнітів. При неможливості застосування механізованих вантажозахоплювальних пристроїв допускається проводити стропування металу вручну з дотриманням вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів. 6.10. Для автомашин автонавантажувачів і електрокарів у складах повинні бути позначені проїзди що забезпечують відстань 1 м між штабелями та транспортними засобами. 6.11. На кожному складі де зберігається метал повинна бути вивішена схема складування. 6.12. Завантаження металу на складах здійснюється відповідно до технологічних карт затверджених головним інженером підприємства прокатного виробництва . 7. НАГРІВАЛЬНІ ПРИСТРОЇ 7.1. Загальні вимоги 7.1.1. Нагрівальні пристрої що використовуються в прокатному виробництві опалювальні газом чи рідким паливом а також електротермічні установки повинні відповідати вимогам відповідних документів а також інструкціям затвердженим головним інженером підприємства. 7.1.2. Не допускається опалення нагрівальних пристроїв газом що не відповідає технічним умовам за температурою вологістю та т.і. . 7.1.3. При застосуванні газового палива повинні бути передбачені засоби безпеки що виключають витік газу а також заходи пожежо- і вибухобезпеки попереджаючи створення вибухонебезпечних сумішей газу з повітрям. 7.1.4. Запаси рідкого палива повинні зберігатися у підземних резервуарах що влаштовані з дотриманням вимог нормативної документації для складів нафтопродуктів і вимог пожежної безпеки. 7.1.5. У процесі роботи нагрівальних пристроїв повинні бути передбачені заходи безпеки згідно з інструкцією підприємства що попереджають вибивання полум'я з-під кришок цих пристроїв. Для цього необхідно забезпечити встановлений режим горіння палива у робочому просторі а також щільне прилягання кришок до стінок печі. При сильному вибиванні з вікон печей полум'я і газів дуття та тягу необхідно регулювати так щоб тиск у робочому просторі печі на рівні підлоги при максимальній продуктивності не перевищував би 33 Па. 7.1.6. Запобігаючи вибухів необхідно: подачу газу і дуття в пальнику здійснювати після того як вентилятор почне працювати з повним числом оборотів; на трубопроводах газу до кожного пальника влаштовувати кран чи засувку а на підведеннях до зони для багатозонних печей   швидкодіючий клапан безпеки на кожну зону. Інше газообладнання печі повинно відповідати Правилам безпеки в газовому господарстві заводів чорної металургії ПБГЧМ-86 . При застосуванні пальників з попереднім змішуванням газу і повітря необхідно: створювати надлишок газу у суміші а після цього додавати повітря в пальники печі; не допускати включення газу при закритому димовому шибері; не допускати контакту розплавленого шлаку з водою чи вологими матеріалами. 7.1.7. Для попередження зворотних ударів полум'я у інжекційних пальниках і пальниках з попереднім змішуванням необхідно щоб швидкість виходу пальної суміші з пальників перевищувала швидкість розповсюдження полум'я. 7.1.8. Для оглядів склепінь нагрівальних печей рекуператорів а також обслуговування пальників приладів КВП і автоматики та проведення ремонтів повинні бути влаштовані майданчики що стоять окремо або ж з кріпленням до металоконструкцій печі. Настил майданчиків повинен бути теплоізольований. Забороняється ставати безпосередньо на склепіння. 7.1.9. Шаржирні крани та інші машини що використовуються для обслуговування нагрівальних печей повинні обладнуватися блокуванням що виключає можливість наближення кабіни крану машин до колон і стін приміщення на відстань менше 1 м. Відстань від низу кабіни крану машини до підлоги при крайньому положенні повинна бути не менше 0 5 м. Зона роботи шаржирної машини повинна бути огороджена. Якщо на печах не використовуються телевізійні установки або ж не йде безперервний процес завантаження заготовки вікна печей повинні закриватися кришками що щільно прилягають до рами. Кришки вікон що розміщені в зоні високих температур повинні бути теплоізольованими або мати охолодження. 7.1.10. Піднімання кришок робочих вікон для завантаження і вивантаження металу повинно бути механізовано. 7.1.11. Підлога навкруги нагрівальних печей повинна бути нековзкою. 7.1.12. Для захисту працюючих від теплового впливу нагрівальних пристроїв необхідно застосовувати: теплоізоляцію поверхонь що випромінюють тепло; теплоізоляцію та охолодження робочих місць; природню та механічну вентиляцію; повітряне охолодження замкнених просторів печей що знаходяться у ремонті; водорозпилення у припливних віконних прорізах і на робочих місцях; спецодяг та індивідуальні захисні пристрої   щитки екрани окуляри світлофільтри. Ці прилади та пристрої не повинні створювати незручності для обслуговуючого персоналу печей. 7.2. Нагрівальні колодязі 7.2.1. Габарити наближення колодязів до залізничного шляху повинні відповідати міждержавному стандарту ГОСТ 9238-83. З боку залізничної колії групи колодязів повинні огороджуватися від рівня підлоги цеху до робочого майданчика колодязів. Захисні плити колодязів що встановлюються з боку залізничних колій для подачі поїзду із зливками повинні вкладатися так щоб не порушувалися габарити наближення рухомого поїзду. Забороняється притуляти зливки до захисних плит колодязів. 7.2.2. Забороняється складувати та захаращувати зливками і запасним устаткуванням робочі майданчики колодязів. 7.2.3. Під час відкривання кришки камери колодязя повинна автоматично відключатися подача газу. 7.2.4. Робочі майданчики нагрівальних колодязів з усіх боків за винятком сторони переносу зливків огороджуються поручнями із суцільною обшивкою знизу. Для огляду і ремонту скатів наземно-кришкових кранів з боку гарячих колій повинні бути передбачені пристрої що забезпечують безпеку робіт. На коліях пересування наземно-кришкових машин необхідно влаштовувати тупикові упори. Для забезпечення безпеки робітників при ремонтах чарунок нагрівальних колодязів навкруги них повинні встановлюватися тимчасові огородження. 7.2.5. Для підвищення безпеки а також якісного нагрівання зливків і заготовок необхідно за допомогою автоматичних приладів регулювати температуру у колодязях і рекуператорах підтримувати необхідне співвідношення обсягу газу і повітря тиску газів у камері відключення газу при відкриванні кришок і переключення газових і повітряних клапанів. 7.2.6. Склепіння і оглядові вікна регенераторів і рекуператорів повинні бути ущільнені газонепроникною масою для запобігання просочування газу. У процесі експлуатації регенераторів і рекуператорів повинен влаштовуватися спеціальний нагляд за можливим просочуванням газу; тріщини та щілини повинні бути вчасно зашпаровані. Стіни регенераторів і рекуператорів повинні бути непроникними. 7.2.7. Кришки нагрівальних колодязів повинні бути постачені пристроями що забезпечують щільність їх посадки на камери і виключають можливість вибивання полум'я. Зазор між кришкою і камерою повинен ущільнюватися відповідним матеріалом. 7.2.8. Для герметичності кришок люків газових перекидних клапанів їх необхідно ущільнювати набивкою азбестовою просоченою а лежаки герметизувати газонепроникливою жаростійкою масою. 7.2.9. Попередження вибухів у регенераторах і лежаках досягається усуненням підсосів у повітря шляхом включення повітряного клапану на 10-15 секунд пізніше газового. Це досягається після споруджування або ремонту колодязів сушіння їх відпрацьовують до тієї пори поки температура повітря у газових лежаках і насадках не досягне температури займання газу 500 градусів Цельсію . Забороняється одночасний перевід газового і повітряного клапанів. 7.2.10. Перед пультами керування кришками нагрівальних колодязів повинні бути встановлені теплозахисні екрани. У діючих цехах де в пульти керування не може бути забезпечений достатній приплив свіжого повітря через стулки вікон робочі місця біля пультів повинні бути забезпечені припливною вентиляцією з регулюванням температури повітря що подається. Керування наземно-кришковими кранами повинно бути дистанційним. У випадку відсутності дистанційного керування кабіни керування таких кранів повинні бути обладнані установками для кондиціонування повітря чи повітряного душування. Забороняється знаходження людей на робочому майданчику перед відкритими камерами колодязів а також знизу на нульовій відмітці в зоні транспортування зливків під час їх посадки і видавання. Майданчики для приміщення КВП і пульти керування з боку нагрівальних колодязів повинні бути екрановані. 7.2.11. Застосовувати для переносу зливків кліщи зі спрацьованими кернами забороняється. Керни повинні бути виготовлені зі стійкого проти спрацювання металу або наплавлятися твердим сплавом. Брати холодні зливки неохолодженими кліщами забороняється. Баки для замочування кліщів повинні бути забезпечені проточною водою температура якої не повинна перевищувати 45 градусів Цельсію. 7.2.12. Стіни та підлога кабіни кліщових кранів повинні бути ізольовані. Для захисту машиніста крану від тепловипромінювання у вікнах кабіни повинно бути встановлено подвійне скління. Зовнішні шибки повинні бути тепловіддавальними. Кабіни повинні бути обладнані кондиціонерами. 7.2.13. Керування зливковозом повинно бути дистанційним. Перекидач повинен забезпечувати надійну стійкість зливків і виключати можливість їх падіння на бік. При човниковому русі зливковозів шлях у кінці будівлі повинен бути обладнаний надійним тупиком. При кільцевому зливкоподанні у районі закруглення повинна бути встановлена світлова сигналізація що попереджає про рух зливковозу. Холоста вітка зливковозної колії повинна бути огороджена поручневим огородженням висотою не менше 1 2 м з суцільною обшивкою знизу на висоту 0 14-0 15 м. У прокатних цехах які проектуються прибирання окалини та шлаку з колій зливковозу повинно бути механізовано. 7.2.14. Пост керування зливковозом повинен бути розташований так щоб забезпечити хорошу видимість усього шляху руху зливковозу. 7.2.15. Ремонт зливковозу повинен проводитися на спеціальній дільниці. 7.2.16. Вилучення шлаку з нагрівальних колодязів повинно бути механізовано. Рідке шлаковидалення слід проводити за допомогою кліщового крану який обладнаний спеціальним гребком. Для більш безпечного і ефективного вилучення шлаку у рідкому вигляді підошву камери нагрівального колодязя треба посипати порошком магнезіту феросиліцію алюмінію або іншими речовинами-стравлювачами. 7.2.17. Забороняється розчищення і вибивання шлаку вологим інструментом. Для доступу до шлакових льоток повинні бути влаштовані гратові майданчики з поручнями та суцільною обшивкою знизу на висоту 0 14-0 15 м. Розподіл шлакових льоток повинен здійснюватися відповідно до вимог інструкції затвердженої головним інженером підприємства. 7.2.18. Коробки та ковші під шлак повинні бути справними та сухими. Переповнення ковшів коробок рідинним шлаком забороняється. Прибирання коробок ковшів що наповнені рідким шлаком повинно проводитися вчасно. Грануляція рідкого зварювального шлаку водою забороняється. Робочі місця у шлакових льоток повинні мати повітряне душування. Стіни нагрівальних колодязів у районі шлакових льоток повинні бути закриті екранами. 7.2.19. Вилучення шлаку з-під колодязів у шлакові приміщення повинно бути механізовано. Шлакові візки повинні бути постачені звуковою сигналізацією та при необхідності обладнані захисним козирком водія. 7.2.20. Транспортування і кантування ковшів або коробок зі шлаком у залізничні вагони повинні вироблятися тільки після остигання шлаку. Тривалість остигання шлаку визначається інструкцією підприємства. 7.2.21. Забороняється проводити вилучення шлаку на підлогу шлакового тунелю. 7.2.22. Забороняється знаходитися поблизу шлакових льоток при їх відкриванні. 7.3. Печі нагрівальні 7.3.1. Подавання металу до нагрівальних печей і видавання металу з печей повинні бути механізовані. Приймальні пристрої повинні мати обслуговуючі майданчики огороджені поручнями. 7.3.2. Завантажувальні пристрої обладнуються засобами для вирівнювання заготовок що завантажуються у піч упорами маніпуляторами лінійками та т.і. Забороняється ставити: на завантажувальні пристрої при завантаженні заготовки у піч; на плитний настил рольгангу під час руху заготовки; на редуктори при звільненні застряглих заготовок а також затримувати заготовку на рольгангу ломиком. 7.3.3. Розміщення постів керування штовхачами повинно забезпечувати якісну видимість заготовки на завантажувальних пристроях. На постах керування повинна бути влаштована сигналізація що сповіщає про видавання заготовки з печі. 7.3.4. На печах які споруджуються і тих що реконструюються кантування зливків повинно бути механізовано. Печі повинні бути обладнані пристроями які запобігають руйнування кладки бокових стін заготовкою. 7.3.5. Майданчики для обслуговування пальників розміщених на склепінні повинні огороджуватися поручнями та мати не менше двох входів. Забороняється обладнання вертикальних сходів. 7.3.6. Керування шиберами на печах повинно бути механізовано а шибери повинні розташовуватися у безпечних і легкодоступних для обслуговування та ремонту місцях. 7.3.7. Рідкий шлак з печі повинен випускатися у сухі коробки та ковші. Шлакові льотки повинні огороджуватися щитами. Вивантаження з коробок і ковшів а також розбивання і розподіл шлаку повинні проводитися після повного його застигання у спеціально відведеному для цього місці. 7.3.8. Робочі місця біля нагрівальних печей повинні бути обладнані пристроями повітряного душування. 7.3.9. Для зменшення тепловиділення елементи печей повинні бути теплоізольовані. 7.4. Опалення нагрівальних пристроїв газом 7.4.1. При експлуатації нагрівальних пристроїв що опалюються газом необхідно ретельно дотримуватися виконання Правил безпеки у газовому господарстві підприємств чорної металургії ПБГЧМ-86. 7.4.2. На кожному нагрівальному пристрої повинен бути перелік газонебезпечних місць які встановлюються по результатах систематичного відбору і аналізу проб повітря на загазованість залежно від виду газу що застосовується що утворюється при технологічному процесі і можливості його витоку. 7.4.3. Місця витоку газу перевірка щільності з'єднань газопроводів арматури та пристроїв повинна вироблятися із застосуванням мильного розчину піни . 7.4.4. Тепловий режим нагрівальних пристроїв повинен бути автоматизований. 7.4.5. Перед пуском газу у нагрівальні пристрої повинна бути перевірена справність всіх механізмів печі контрольно-вимірювальної апаратури а також стан засувок дросельних пристроїв відсічних клапанів та іншої арматури. 7.4.6. Сальники штоків перекидних клапанів повинні бути ущільнені. Перевірка їх повинна проводитися кожної зміни. 7.4.7. Перекидні пристрої повинні мати блокування що виключає можливість одночасного перекидання газових і повітряних клапанів. Перед початком і під час перекидання клапанів повинен автоматично подаватися звуковий чи світловий сигнал. Забороняється знаходження людей поблизу клапанів під час їх перекидання. 7.4.8. Робочий майданчик навкруги перекидних пристроїв клапанів повинен мати ширину не менше 0 8 м. 7.4.9. Заглушки які влаштовуються на газопроводах повинні розраховуватися на максимальний тиск газу в них і забезпечуватися чітко видимими хвостовиками що виступають за межі фланців. При встановлюванні та вийманні заглушок а також вимірювальних діафрагм на фланцях які розтискуються повинні влаштовуватися струмопровідні перетинки які виключають накопичування статичної електрики. 7.4.10. Склепіння і стінки лежаків печей повинні бути герметичними. Лежаки повинні бути покриті спеціальними ущільненими обмазками. 7.4.11. Лази для доступу у лежаки печей повинні бути розташовані згори лежака. Для спуску в лази лежаків повинні бути влаштовані міцно заправлені скоби або драбинки. Оглядові лази повинні мати подвійні кришки що щільно посаджені у гнізда. 7.4.12. Лежаки нагрівальних пристроїв повинні бути захищені від проникання у них води а у випадку попадання вода повинна вчасно відкачуватися. 7.4.13. Забороняється застосовувати відкритий вогонь для відігріву газопроводів їх необхідно відігрівати гарячою водою чи парою. 7.4.14. Для швидкого закривання газових засувок розміщених у різних зонах за змінним персоналом цеху заздалегідь повинні закріплюватися певні групи засувок. 7.5. Опалення нагрівальних пристроїв рідким паливом 7.5.1. Зберігання нафти та нафтопродуктів повинне здійснюватися відповідно до вимог будівельних норм і правил СНиП II-106-79 і Правил пожежної безпеки для підприємств чорної металургії ППБО-136-86. 7.5.2. Ємкості для прогрівання нафти та нафтопродуктів повинні бути обладнані паровими змійовиками температура нагрівання яких не повинна перевищувати 50 градусів Цельсію для нафти та 75 градусів Цельсію для мазуту. Контроль за температурою нагрівання повинен здійснюватися термопарою або термометром. 7.5.3. Для попередження переливання рідкого палива ємкості повинні обладнуватися покажчиками рівня поплавцями а також обладнуватися спеціальними переливальними трубами. Забороняється застосування на ємкостях скла з позначкою рівня. 7.5.4. Витратні баки з рідким паливом повинні бути щільно закриті кришками та постачені рівнемірами витяжними трубами із запобіжними сітками для відведення парів палива трубопроводами аварійного спуску палива і переливними трубопроводами що виключають можливість переповнення баків. 7.5.5. Перетин спускових трубопроводів повинен забезпечувати стікання палива з баків протягом 2-3 хвл. Спускові вентилі повинні розташовуватися у легкодоступних місцях. На дільниці спускового трубопроводу від баку до спускового вентиля крану не допускається застигання палива. 7.5.6. Аварійні ємкості для зливання палива при спорожнюванні трубопроводів повинні встановлюватися поза будівлі цеху. 7.5.7. Для спуску палива у випадку пожежі витратні баки повинні бути з'єднані з закритими трубопроводами що мають спеціальні ємкості до яких повинні бути підведені переливальні трубки витратних баків. 7.5.8. Для швидкого відключення палива у випадку аварії чи пожежі на паливопроводах повинні бути спеціальні вентилі що розміщені у доступних для обслуговування місцях. 7.5.9. Паливопроводи повинні бути теплоізольованими та мати похил не менше 0 003 вбік можливого їх спорожнювання. Паралельно з паливопроводом у спільній з ним ізоляції повинен прокладатися обігрівний паропровід. Повинна бути забезпечена можливість продування парою паливопроводу від верхньої його позначки до нижньої. 7.5.10. На вводі паливопровода у цех повинна бути встановлена вимикаюча засувка. 7.5.11. Паливо що подається для запалювання в печі повинно бути профільтровано і підігріто до температури яка не перевищує температури спалаху парів встановленої для даної марки палива. 7.5.12. При опаленні печі рідким паливом до форсунок повинен бути забезпечений вільний доступ для обслуговування і ремонту. Печі зі склепінними форсунками повинні бути обладнані стаціонарними майданчиками з теплоізоляційною підшивкою. Використання переносного настилу не допускається. Запобігаючи опіків при зворотному ударі полум'я отвори для установки форсунок повинні перекриватися засувками а вентилі повинні бути декілька зміщені у бік. Запалювання форсунок повинно проводитися у відповідності до інструкції затвердженої головним інженером підприємства. 7.5.13. Зміна положення форсунок повинна здійснюватися механізованим способом. 7.5.14. Запобігаючи вибухів і хлопків при припиненні надходження повітря подачу пального треба негайно припинити. 7.5.15. Перед чисткою форсунок подача палива і повітря у них повинна бути припинена. 7.5.16. Розлите паливо повинно бути негайно прибрано з печі. 7.5.17. Знаходження людей у ємкості для нафтопродуктів можливо лише за нарядом-допуском після відключення баків від трубопроводів засувкою та заглушкою спорожнення пропарювання провітрювання та аналізу повітря у них на вміст шкідливих речовин. При проведенні ремонтів трубопроводів із зварювальними роботами крім звільнення їх від пального і продування парою вони додатково повинні продуватися повітрям. Під час знаходження людей у ємкостях усі люки повинні бути відкриті. Якщо при цьому не забезпечується природнє провітрювання баків необхідно застосовувати примусове провітрювання. Під час роботи людей всередині ємкостей для освітлення повинні використовуватися світильники у вибухозахищеному виконанні з напругою не вище 12 В а їх включення повинно проводитися зовні баків. Роботи в ємкості повинні виконуватися не менше як трьома робітниками двоє з яких повинні знаходитися нагорі баку і безперервно спостерігати за тим хто знаходиться у баку. Перед спусканням у бак робітник повинен одягнути запобіжний пояс. 7.6. Електротермічні установки 7.6.1. Влаштування розміщення і безпечна експлуатація електротермічних установок установки індукційного нагріву опір електропечі високочастотні установки для нагрівання металу у тому числі гартівні машини з струмами високої частоти і т.д. повинні відповідати міждержавним стандартам ГОСТ 12.2.007.9-88 ГОСТ 12.2.007.10-87 ГОСТ 12.1.002-84 ГОСТ 12.1.006-84 Санітарно-гігієнічним нормам допустимої напруженості електростатичного поля № 1757-77 Гранично допустимим рівням впливу постійних магнітних полів при роботі з магнітними пристроями та магнітними матеріалами № 1742-77 Санітарним нормам і правилам при роботі з джерелами електромагнітних полів високих ультрависоких і надвисоких частот № 848-70 . 7.6.2. Електротермічні установки повинні бути оснащені необхідними блокувальними пристроями що забезпечують безпечне обслуговування електрообладнання і механізмів цих установок. 7.6.3. Для забезпечення допустимих значень напруженості полів при роботі електротермічних установок необхідно: зменшувати потужність випромінювання у самому джерелі через застосування спеціальних пристроїв; встановлювати стаціонарні чи переносні екрануючі пристрої; передбачати обмеження часу перебування людини в зоні дії полів; розміщувати робочі зони пульти керування на такі відстані від джерел полів де напруженість не перевищує допустимих норм; використовувати комбінований захист щодо часу і відстані одночасно чи інші комбінації захисту; застосовувати спеціальні засоби індивідуального захисту. 7.6.4. Для кожної електротермічної установки що випромінює електромагнітну енергію вище гранично допустимих значень повинні виділятися окремі зони у яких інтенсивність опромінювання перевищує норми. Ці зони повинні огороджуватися або у них повинні встановлюватися попереджувальні знаки згідно з ГОСТ 12.4.026-76 або застосовувати попереджаючу сигналізацію згідно з ГОСТ 12.1.006-84. 7.6.5. На щитах керування повинна бути передбачена сигналізація включеного і відключеного положень електротермічних установок. 7.6.6. При охолодженні електротермічних установок водою і можливості виходу води під небезпечним для обслуговуючого персоналу потенціалом повинні бути передбачені ізолюючі шланги. Металеві трубопроводи системи водоохолодження повинні бути заземлені. Температура води на виході не повинна перевищувати рівень що був передбачений інструкцією підприємства. 7.6.7. Контроль за безперервним надходженням охолодженої води повинен здійснюватися за допомогою спеціальних приладів що при необхідності автоматично вимикають печі у випадку перебою подавання води а також приладів які сигналізують про перегрівання води у системі охолодження. 7.6.8. Індукційні нагрівальні установки повинні бути обладнані приладами керування процесом нагрівання а також механізмами подавання заготовки в індуктор і їх витягнення. 7.6.9. Кожухи індукційних печей повинні бути надійно ізольовані від індуктора і заземлені. Вся електрична апаратура і струмоведучі частини індукційної установки повинні бути огороджені. 7.6.10. Печі повинні мати автоматичне відключення напруги при пробиванні індуктора. 7.6.11. Конструкція електропечі опору повинна виключати можливість випадкового дотику обслуговуючого персоналу до нагрівачів. 7.6.12. Ремонт устаткування заміна роликових проводок і запобіжників повинні проводитися при знятій напрузі. 7.7. Термічні печі 7.7.1. Процеси термічної обробки металу повинні бути максимально механізовані та автоматизовані а також повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.004-75. 7.7.2. Розміщення органів керування печами повинно виключати можливість опромінювання робітників. 7.7.3. Приміщення цехів де розташовані печі що працюють з використанням водню повинні бути обладнані автоматичними газоаналізаторами з влаштуванням світлової та звукової сигналізації. 7.7.4. Термічні печі що працюють з використанням вибухонебезпечних і токсичних захисних газів повинні бути герметичні. 7.7.5. Матеріали що застосовуються для герметизації місць рознімання кожухів і вузлів повинні виключати хімічну взаємодію з воднем а також погіршення газонепроникності або випарювання під впливом термічних деформацій. 7.7.6. Затвори ковпакових печей повинні виключати можливість виходу вибухонебезпечних і токсичних захисних газів зовні та відсмоктування повітря у робочий простір печі. 7.7.7. Взаємне розміщення підводів і відводів вибухонебезпечних і токсичних захисних газів повинно забезпечувати ефективне продування печі і виключати утворення застійних зон. 7.7.8. Піч повинна бути обладнана приладами що вимірюють витрати вибухонебезпечних і токсичних захисних газів. 7.7.9. Викидання вибухонебезпечних і токсичних захисних газів з-під муфеля у приміщення цеху забороняється. 7.7.10. Кладку ковпака вакуумно-водневих печей необхідно виконувати з вогнетривкого матеріалу стійкого до водневого середовища. 7.7.11. При падінні тиску під муфелем або під ковпаком для вакуумно-водневих печей повинна автоматично припинятися подача вибухонебезпечних і токсичних захисних газів а також включатися продувка інертним газом. При цьому повинна спрацьовувати звукова і світлова сигналізація. 7.7.12. У термічному відділенні повинні бути передбачені стенди для випробування на щільність для ремонту муфелів і ковпаків. Конструкція стендів повинна передбачати наявність центруючих пристроїв для точної установки муфеля. 7.7.13. Муфель повинен бути герметичним. 7.7.14. Установки для приготування вибухонебезпечних і токсичних захисних газів повинні мати мінімальну кількість рознімних фланцевих з'єднань. 7.7.15. Конструкція установок агрегатів по виробництву вибухонебезпечних і токсичних газів та газопроводів повинні забезпечувати можливість продування всієї системи устаткування і газопроводів а також окремих дільниць газопроводів і одиниць устаткування що вимикаються. 7.7.16. Підключення підводів газу до окремих ковпаків запалювання газу відключення ковпакових газових печей і ремонт газопроводів повинні здійснюватися у відповідності до вимог Правил безпеки у газовому господарстві підприємств чорної металургії. 7.7.17. Всі печі що використовують захисні гази повинні мати пристрої що сприяють зведенню до мінімуму витоку захисних газів. 7.7.18. Безперервні установки термообробки повинні мати світлозвукову сигналізацію яка сповіщає про пуск механізмів а також про перевищення понад допустимої концентрації окису вуглецю та інших токсичних газів і аварійні вимикачі біля основних агрегатів. 7.7.19. При охолодженні смуг чи листів водою після термічної обробки повинні бути передбачені пристрої щити зонти та ін. що виключають можливість попадання пари та бризок води у приміщення. 7.7.20. Вилучення кінців відірваної смуги з печі повинно проводитися за допомогою спеціальних пристроїв. 7.7.21. Кабіни машиністів кранів що працюють у термічному відділенні повинні бути обладнані кондиціонерами. 7.7.22. Термічні печі з висувним подом повинні мати блокування відкривання дверей під час руху поду а також звукову сигналізацію. 8. ПРОКАТНІ СТАНИ 8.1. Загальні вимоги 8.1.1. Експлуатація прокатних станів повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.2.094-83. 8.1.2. Для уникнення аварійних ситуацій на прокатних станах необхідна установка автоматизованих систем контролю за роботою основного механічного і електричного устаткування з використанням ЕОМ. 8.1.3. На станах що будуються регулювання зазору між валками повинно бути механізовано. Ручне регулювання зазору між валками повинно здійснюватися відповідно до вимог інструкції підприємства з безпеки праці. Головний пост керування прокатним станом повинен мати переговорний зв'язок і сигналізацію з машинним залом та з постами керування допоміжних агрегатів. 8.1.4. Пуск в хід стана повинен здійснюватися після подавання двох відповідних звукових сигналів які добре чути на всіх робочих місцях стана та його допоміжних агрегатів а також світлової сигналізації. 8.1.5. До подачі сигналу про пуск стана майстер чи старший вальцювальник зобов'язаний перевірити справність стана всіх його огороджувальних і запобіжних пристроїв. Розпорядження про пуск стана може бути дано тільки після узгодження з керівниками ремонтних робіт слюсарів гідравліків електриків і після виведення всіх людей від устаткування стана. Забороняється пуск зламаного стана а також при наявності несправностей огороджувальних і запобіжних пристроїв. Дозвіл про пуск стана може бути даний тільки майстром який керує прокатуванням а у його відсутність старшим вальцювальником. 8.1.6. Для попередження травмування обслуговуючого персоналу прокатних станів необхідно проводити своєчасне змащення підшипників і муфт шпинделей строго дотримуватися режиму нагрівання зливків і заготовок. Забороняється подавати для прокатування нерівномірно прогріті заготовки та зливки. Настроювання стана повинно здійснюватися згідно з інструкцією затвердженою головним інженером підприємства прокатного виробництва . Забороняється застосовувати виводні проводки без бокових лінійок. У процесі прокатування необхідно слідкувати за станом кінця розкоту який задається у кліть. При незадовільному стані кінець розкоту повинен бути обрізаний. При неможливості обрізання бракованого кінця розкіт не повинен допускатися до прокату. Замірювання профілю прокатуваного металу під час роботи стана допускається здійснювати лише дистанційно за допомогою відповідних вимірювальних приладів. 8.1.7. Всі єднальні шпинделі муфти і корінні вали прокатних станів повинні огороджуватися загратованими або суцільними щитами чи кожухами не тільки з боків але і згори. На великосортних і високошвидкісних станах запобіжні кожухи повинні бути дуже міцними щоб витримувати удари кусків муфт які роздробилися. Шпинделі блюмінгів і слябінгів повинні огороджуватися щільним бар'єром з обладнанням майданчика з поручнями для зручності обслуговування. 8.1.8. Непрацюючі калібри валків повинні закриватися щитами. Перевірку калибрів зазора між валками а також положення проводок повинні відбуватися за допомогою відповідних пристроїв. Забороняється проводити ремонт стана під час роботи. 8.1.9. На дрібносортних безперервних і лінійних станах на відвідних рольгангах необхідно встановлювати борти потрібної висоти а рольганги огороджувати високими бортами. 8.1.10. На дрібносортних станах лінійного типу робочі місця вальцювальників необхідно огороджувати запобіжними стінками. 8.1.11. На великих і середньосортних станах лінійного типу прокатне поле повинне огороджуватися суцільними бортами з похилом вбік розкоту з висотою яка на 200 мм перевищує висоту найбільшого прокатуваного профілю. 8.1.12. Для захисту від відлітаючих під час прокату часток окалини осколків металу і бризок шлаку перед валками на станині необхідно влаштовувати надійні сітчасті щити чи щільні ланцюгові завіси а уздовж лінії стана проти прорізу у станині робочих рольгангів знімні щити з густої міцної сітки. Проміжок між валками з боку супротивного з'єднувальним шпинделям закривається запобіжним щитом. 8.1.13. На стінках "тріо" при наявності гідравлічного рівноваження середнього валка проміжки між траверсою приводу і станиною кліті повинні бути закриті огороджувальними щитами що виключають можливість попадання людей між траверсою і станиною. 8.1.14. Для забезпечення умов безпеки у процесі прокатування повинна бути справна привалкова арматура коробки що направляють з пропусками вивідні проводи брусся проводкові столи лінійки та ін. . Ввідні коробки сортових станів повинні бути без бокових регулюючих болтів. 8.1.15. При ручному подаванні металу у валки кліщи вальцювальників повинні відповідати сортаменту прокатуваного металу і бути в справному стані. Для охолодження кліщів біля станів повинні бути встановлені ємкості з проточною водою температура якої не повинна перевищувати 45 градусів Цельсію. За станом кліщів та інших інструментів повинен бути встановлений ретельний нагляд. 8.1.16. Настил підлоги у місцях прокатування і прибирання металу від лінійного стану повинен бути рівним. В місцях де знаходяться вальцювальники підлога повинна бути нековзкою. 8.1.17. Прибирання недокатів і браку а також витяг зламаних валків повинні проводитися згідно з інструкцією затвердженою головним інженером підприємства прокатного виробництва під керівництвом майстра а у його відсутності старшого вальцювальника. 8.1.18. Недокати і брак повинні вчасно прибиратися у спеціально відведене для цього місце. 8.1.19. Шліфування і вилучення дефектів з робочих поверхонь валків прокатних станів а також роликів рольгангів правильних машин моталок і т.і. повинні проводитися при зупиненому прокатуванні за допомогою спеціального пристрою з боку протилежного напряму обертання. Установка пристрою для вилучення дефектів повинна здійснюватися при зупиненому стані. 8.1.20. Шафи з автоматами електродвигунів рольгангів або інших механізмів станів і агрегатів повинні розташовуватися у доступних місцях. 8.1.21. Конструкція підіймально-хитних столів повинна виключати можливість падіння з них прокатуваного металу. Для запобігання травмування працюючих бокові поверхні підіймально-хитних столів повинні бути обшиті листовим металом. При верхньому положенні столу обшивка повинна бути вище плитового настилу робочого місця. 8.1.22. Для доступу під підіймально-хитні столи повинні влаштовуватися приямки з похилими сходами. У тих випадках коли за місцевих умов зробити приямки з похилими сходами неможливо дозволяється влаштовувати збоку хитних столів колодязі з вертикальними драбинками. 8.1.23. Забороняється під час роботи стану: проводити огляд і ремонт механізмів розміщених під підіймально-хитними столами що на час ремонту повинні бути надійно закріплені; проводити виправлення механізмів чи деталей; входити в зону переміщування нагрітого металу; знаходитися всередині огородження клітей. 8.1.24. Проміжки між роликами рольгангів за вийнятком робочих рольгангів біля блюмінгів і слябінгів а також у місцях де вони не зайняті механізмами повинні бути перекриті. 8.1.25. Забороняється ходити по рольгангах. Переходити через них треба тільки через перехідні містки настил яких повинен футеруватися вогнетривкою цеглою. Висота і конструкція перехідного містка над розкітним полем повинна забезпечувати безпеку проходу людей. 8.1.26. При мінусових температурах повітря коли відбувається інтенсивне пароутворення на кожній кліті повинна встановлюватися додаткова сигналізація що сповіщає про наявність металу у зіві валків а також передбачатися інтенсивна аспірація і поширюватися небезпечна зона для обслуговуючого персоналу. 8.2. Прибирання окалин 8.2.1. Прибирання окалини з-під станів та і іншого устаткування повинно бути механізовано гідрозмивання скребки та т.і. з пристроями що захищають від відлітаючої окалини і знижують запиленість атмосфери. 8.2.2. Тунелі для змивання окалини під робочими клітями повинні мати похил і перетин жолоба що забезпечують вилучення всієї окалини яка потрапляє до жолоба. Фундаменти робочих і шестеренних клітей редукторів стаціонарних упорів рольгангів та іншого устаткування де можливе скупчення окалини повинні мати відповідні похили і жолоби що ідуть вбік тунеля для змивання окалини під робочими клітьми та систему водопроводів для забезпечення постійного і періодичного змивання окалини та бруду. Фундаменти будь-якого механізму не повинні мати ізольованих приямків. 8.2.3. Окалиновідломлювальні кліті та пристрої для гідрозбивання повинні бути огороджені щитами від відлітаючої окалини та бризок води. 8.2.4. Прохід під рольгангами та станами повинен бути надійно перекритий від падаючих кусків скрапу і окалини. В діючих цехах де безпечний прохід через тунель не забезпечений доступ туди під час прокатування забороняється. Вхід у тунель повинен бути закритий на замок а двері зблоковані зі світловою сигналізацією яка виведена до найближчого поста керування. 8.2.5. Тунелі для прибирання окалини повинні бути обладнані освітленням з напругою не більше 36 В. 8.2.6. Відстійні басейни повинні бути огороджені з усіх боків міцними стінками висотою не менше 1 1 м. Біля входу тунелей у відстійні басейни повинні бути влаштовані загратовані бар'єри. Прибирання окалини з ям і відстійників повинно бути механізовано грейфери ківшові елеватори і т.і. . 8.2.7. У клітей безперервних станів можна також використовувати похилі полиці з відводом окалини вбік від клітей у колодязі в яких влаштовуються спеціальні короби або цебери що прибираються краном. При вилученні окалини у коробах або цеберах необхідно використовувати пристрої для зачеплення і перекидання їх без участі стропальників. 8.2.8. Колодязі для коробів або цеберів під окалину повинні перекриватися металевими плитами чи огороджуватися. Під час прибирання окалини відкриті отвори над колодязями необхідно огороджувати переносними бар'єрами. 8.2.9. Забороняється прибирання окалини вручну з-під робочих клітей станів і рольгангів під час прокатування. 8.2.10. Місця пиловиділення що утворюються від окалини необхідно обладнувати спеціальними пристроями які включають витяжний зонт повітроводи фільтр для очищення повітря від пилу. 8.3. Перевалка валків 8.3.1. Перевалка валків повинна проводитися за допомогою спеціальних перевалювальних приладів і пристроїв. На перевалку валків повинна бути розроблена технологічна інструкція. 8.3.2. Валки повинні зберігатися у спеціальних пірамідах або на стелажах що мають сталу конструкцію. Проходи між пірамідами повинні мати ширину не менше 1 м. Допускається зберігання валків на підлозі лише в один ряд із застосуванням спеціальних прокладок які виключають їх довільне розкочування. 8.3.3. При перевезенні валків на платформах машинах передавальних візках їх необхідно вкладати на спеціальні стелажі або закріплювати. 8.3.4. Заміну валків необхідно проводити при допомозі різноманітних пристроїв спеціальні візки які закочуються у середину стана муфти кліті та т.і. . В станах зі знімними кришками станин зміну валків треба проводити кранами через верх отвору у станині. На станах закритого типу для зміни валків необхідно використовувати спеціальні перевалювальні муфти С-образні траверси візки та т.і. 8.3.5. Під час перевалки валків або їх ремонті необхідно вимикати пускові пристрої механізмів кліті рольгангів і маніпуляторів розміщених у безпосередній близькості від кліті з вилученням жетон-бирок або ключ-бирок. 8.3.6. Дільниці виробництва перевалок валків повинні бути огороджені знаками що вказують на проведення робіт і попереджають про небезпеку. 8.3.7. Настроювання запасних клітей або касет повинно проводитися у спеціально відведеному місці обладнаному стендами і необхідними пристроями. 8.3.8. Під час перевалки валків прибирання недокатів або браку робота між операторами та вальцювальниками повинна бути узгоджена. 8.3.9. Для перевалки валків призначається відповідальний керівник робіт. 8.4. Ножиці та пилки 8.4.1. На нових та діючих станах де це можливо ножиці і пилки повинні бути обладнані механізованою подачею і прибиранням металу. Керування пилками та ножицями повинно проводитися із спеціального поста пульту керування. 8.4.2. Забороняється подавання до поріза на ножицях кривих та зігнутих розкочень а також розкотів з площею поперечного перетину що перевищує допустиму. 8.4.3. Ножиці повинні бути оснащені надійними гальмами для попередження падіння супорта при відключеному механізмі. Забороняється працювати на ножицях з тріщиною чи викришеною ріжучою кромкою. 8.4.4. При нарізуванні гарячого металу ножиці з боку проходів повинні бути оснащені захисними екранами. При безпосередній роботі біля ножиць гарячої різки обслуговуючий персонал повинен бути захищений від впливу променевого тепла. 8.4.5. Прибирання обрізу від ножиць повинно бути механізованим. Під час прибирання обрізу у коробки останні повинні встановлюватися у огороджувальні приямки що розміщені поблизу від ножиць. 8.4.6. Конструкція жолобів а також розмір і розміщення приймальних коробок повинні виключати ручне підправлення обрізу. Тунелі для транспортування обрізу повинні бути освітлені і мати безпечні габарити від борту візка або конвейєру до стінки тунеля. 8.4.7. Скидання порізаного металу з рольгангів після ножиць у приймальні кармани повинно проводитися за допомогою механізмів конструкція яких повинна виключати необхідність проведення робіт вручну. Рольганги біля ножиць повинні мати відбортовку. 8.4.8. При порізці розкотів не допускаються: удари по упору; наявність скрапу у супорті ножиць; скісне положення розкоту по відношенню до ножів. 8.4.9. Конвейєри для прибирання гарячого обрізу що розміщені на рівні підлоги цеху повинні бути огороджені щитами або сітками та мати перехідний місток. 8.4.10. Конструкція і стан ножиць повинні виключати можливість зпарених ходів ударів ножа. Пускові пристрої індивідуальних ножиць як правило повинні бути кнопкового типу. На діючих ножицях де застосовується педальне включення педалі повинні бути закриті згори запобіжними щитами. 8.4.11. Підлога навкруги ножиць різки гарячого металу повинна бути нековзкою. 8.4.12. Дискові ножиці повинні бути обладнані кромкокришильниками або кромкомоталками що виключають ручне підправлення кромки. 8.4.13. Для усунення ручного підправлення металу ножиці гільйотинного типу повинні бути постачені спеціальними направляючими та протискними пристроями подавальними роликами та т.і. При подаванні листів до ножиць через "гусині шийки" їх опори повинні бути виконані на підшипниках кочення. При необхідності допускається ручна правка металу тільки за допомогою довгих гачків при цьому робітник повинен знаходитися збоку від ножиць. 8.4.14. Спереду і збоку ножиць при ручному подаванні металу повинні бути влаштовані огороджувальні щити які виключають можливість попадання руки різьбаря у небезпечну зону. 8.4.15. Диски пилок для різки металу на випадок розриву повинні бути закриті кожухами надійної конструкції до того ж розмір відкритої частини диску повинен бути мінімальним. Диск пилки повинен кожної зміни оглядатися і при виявленні тріщин негайно замінюватися. Заварювання тріщин на диску і робота пилки з пошкодженими зуб'ями диску забороняється. Влаштування пилок повинне забезпечувати надійну та безпечну заміну дисків. Пилкою призначеною для різки гарячого металу різати холодний метал забороняється. 8.4.16. На станах що споруджуються реконструюються пилки необхідно розміщати в окремих приміщеннях боксах . Розміщення посту керування пилками повинно забезпечувати операторові добру видимість. 8.4.17. Рольганги які подають метал до пилок гарячої різки повинні мати борти що виключають можливість вилітання металу що подається до пилок. Збоку перед пилками повинні бути встановлені щільні огороджувальні щити. На станах з двосторонніми холодильниками для безпечного переходу від однієї пилки до іншої повинні бути влаштовані містки з міцними огороджувальними щитами з боку подачі металу. 8.4.18. Маслопроводи що підводять масло до підшипників пилок а також до притискних пристроїв повинні бути захищені від можливого пошкодження їх гарячим металом. 8.4.19. Для усунення ручної підправки при різці металу пилки повинні бути обладнані відповідними направляючими або притискуючими пристроями. 8.4.20. Для зниження рівня шуму необхідно: застосовувати пилки з максимальним числом зуб'їв; використати демпферні прокладки при затисканні розрізаного прокату для зменшення збудження коливань у конструкції опор диску; демпфірування коливань у диску пилки через застосування прокладок у затискному фланці або притискнених роликах; використовувати багатошарові пилки; застосовувати різноманітні глушителі що дозволяють зменшити вібрацію а ножиці   обладнанням спеціальних захисних кожухів; встановлювати звукоізолюючі пости керування. 8.5. Пости та пульти керування 8.5.1. Пости та пульти керування прокатних станів повинні відповідати міждержавному стандарту ГОСТ 12.2.064-81. 8.5.2. Положення операторів на постах і пультах керування повинно відповідати наступним вимогам і принципам: органи керування повинні розташовуватися дугою навкруги робочого місця і якнайближче до оператора; висота і конструкція робочого столу і стільця повинні вибиратися так щоб легко можна було переходити з робочого положення "стоячи" у робоче положення "сидячи" і навпаки; враховувати що точні рухи краще виконувати сидячи ніж стоячи реакція руху "до себе" швидше ніж "від себе" зліва направо для правої руки більше ніж у зворотному напрямі обертальні рухи у 1 5 рази швидше ніж поступальні плавні криволінійні рухи руки відбуваються швидше ніж прямолінійні з раптовою зміною напрямку. 8.5.3. При розміщенні постів і пультів керування поблизу і над гарячим металом підлога і стіни в них звернені у бік металу повинні бути теплоізольовані. 8.5.4. На пости керування які розміщені у струмі гарячої прокатки повинно подаватися кондиціоноване повітря. Пости керування повинні мати звуковбирну ізоляцію водотепловідводні екрани. Вікна постів і пультів керування що звернені у бік джерел теплового електричного електромагнітного випромінювання повинні бути засклені склом із спеціальними покриттями які пофарбовані у світлі тони цинковими або титановими білилами . 8.5.5. Пости та пульти керування повинні бути обладнані звуковою та світловою сигналізацією для сповіщення про пуск і зупинку обслуговуємих агрегатів. 8.6. Електроустановки та електромашинні приміщення 8.6.1. Обладнання експлуатація і ремонт електроустановок прокатних цехів повинні відповідати вимогам міждержавних стандартів ГОСТ 12.2.007.0-75 ГОСТ 12.2.007.1-75 ГОСТ 12.2.007.2-75 Правил влаштування електроустановок Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів і будівельних норм і правил. 8.6.2. Для безпечної експлуатації електроустановок необхідно мати і застосовувати захисні засоби згідно з нормами комплектування електроустановок. Захисні засоби їх перевірка випробування та облік повинні відповідати вимогам відповідних Правил. 8.6.3. Забороняється обслуговування електроустановок без застосування відповідних випробуваних і справних захисних засобів гумові діелектричні рукавиці боти і т.і. відповідно напрузі установки. 8.6.4. Ремонт порядок установки та запуску електроустановки повинні проводитися в точній відповідності до вимог ПТЕ електроустановок споживачів і ПТБ при експлуатації електроустановок споживачів і розробленими на їх підставі інструкціями затвердженими головним інженером підприємства. 8.6.5. Електромашинні приміщення повинні бути обладнані телефонним зв'язком і пожежною сигналізацією що вимагаються згідно умов праці. 8.6.6. Двері в електромашинні приміщення повинні мати замки що самі зачиняються і відкриваються без ключа зсередини приміщення. 8.6.7. Прохід через електромашинні приміщення транзитних трубопроводів що містять в собі вибухонебезпечні гази чи пальні рідини допускаються за умови застосування захисних заходів зварювання труб труба в трубі та т.і. . 8.6.8. В електромашинних приміщеннях повинна бути передбачена можливість продування електрообладнання сухим без масла стислим повітрям з тиском не більше 2 атм. від пересувного компресора або від мережі стислого повітря з фільтрами і осушувачем; повинна бути також забезпечена наявність промислового пересувного пилососу для збирання пилу. 8.6.9. Приміщення для стаціонарних акумуляторних батарей та їх експлуатації а також переносних акумуляторів повинні відповідати вимогам Правил влаштування електроустановок Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів. 8.7. Маслопідвали та тунелі 8.7.1. Стічні жолоби приямки та інші заглиблення маслопідвалів повинні бути перекриті сталевими листами. 8.7.2. Маслобаки маслонасоси та маслопроводи повинні бути герметичними. 8.7.3. Очищення баків-відстійників та інших резервуарів з-під нафтопродуктів повинно бути механізовано. 8.7.4. Підлога комунікаційних тунелей повинна мати відповідні ухили і жолоби в бік збиральних приямків на яких встановлені насоси для відкачки масла та бруду у спеціальні баки. Тунелі кабельні та для подавання масла повинні бути повністю герметизовані для запобігання попадання в них з робочих майданчиків окалини пилу і технологічної води. 8.7.5. Маслопідвали та маслотунелі повинні бути обладнані протипожежною сигналізацією. 8.7.6. Вентиляційні пристрої тунелів повинні автоматично відключатися у випадку виникнення пожежі. 8.8. Дільниці підготовки валків 8.8.1. Влаштування і експлуатація устаткування дільниць підготовки валків повинно відповідати вимогам міждержавних стандартів ГОСТ 12.3.025-80 ГОСТ 12.3.028-82 ГОСТ 12.3.003-86 ГОСТ 12.3.026-81 ГОСТ 12.3.004-75 і Санітарним правилам при зварюванні наплавлюванні та розрізанні металів. 8.8.2. Збирання і розбирання валків повинно бути механізовано через застосування спеціальних пристроїв машини для збирання і розбирання робочих і опорних валків пристрій для монтажу і демонтажу валків з подушками кантувач подушок з підшипниками рідинного тертя і т.і. . 8.8.3. Конструкція пристроїв для закріплення у верстатах оброблюваних валків а також кріплення різців у супорті повинні бути надійними. 8.8.4. Вальцетокарні майстерні повинні бути обладнані верстатами для випробувань шліфувальних дисків а вальцетокарні верстати системою відведення рідини яка охолоджує прозорими екранами для запобігання працюючих від стружки що розлітається. Конструкція екранів повинна бути легкорухомою і передбачати можливість їх зручного та безпечного очищення. 8.8.5. Висушені абразивні диски перед установкою на шліфувальний верстат повинні бути випробовані на механічну міцність протягом 5 хвл. 8.8.6. Для шліфування валків необхідно застосовувати охолодження диску і валка який опрацьовується 5%-ним содовим розчином. 8.8.7. На шліфувальних верстатах працюючих з охолоджувальною рідиною необхідно передбачати пристрої що захищають робітника від бризок. Пульт керування верстатом повинен розміщатися поза площиною обертання шліфувального диску. 8.8.8. Всі верстати повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами з фільтрами для очищення від пилу і захисними кожухами. 8.8.9. Для вловлювання зварювального аерозолю і у місцях наплавлення валків повинні бути передбачені місцеві відсмоктувачі а концентрація шкідливостей не повинна перевищувати гранично допустимих значень. 8.8.10. При обробці нагрітих валків на верстатах повинні бути застосовані заходи для запобігання працюючих від теплового випромінювання. 8.8.11. Прибирання стружки від верстатів і з дільниць вальцетокарних майстерень як правило повинно бути механізованим. 8.8.12. Засипання флюсу у бункер прибирання невикористованого флюсу зі шва очищення шва від шлакової корки з її одночасним збиранням повинні бути механізовані. 8.8.13. Очищення валків від бруду після їх витягання з клітей повинно здійснюватися у закритій камері механізованої мийки. 8.8.14. Ванни для розконсервації та мийки а також столи для сушіння деталей підшипникових вузлів повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами. Застосування миючих легкозаймистих рідин у прокатних цехах повинно проводитися у відповідності з інструкцією розробленою з дотриманням Правил пожежної безпеки в Україні і затвердженою головним інженером підприємства. 8.8.15. Ванни повинні періодично очищатися. Зливати відпрацьовані рідини треба в бак розміщений зовні цеху. 8.8.16. Робочі місця верстатників повинні бути обладнані відповідними шафами або стелажами для зберігання ріжучого наплавлюючого та іншого інструменту. 8.9. Блюмінги та слябінги 8.9.1. Для захисту від відлітаючих при прокатці окалини та бризок шлаку збоку кліті блюмінгу слябінгу проти отвору у станині та збоку приймальних і робочих рольгангів повинні бути встановлені запобіжні щити ланцюжне сітчасте огородження або спеціальні захисні пристрої. 8.9.2. Для зменшення небезпеки відривання донних пробок при перекатуванні зливків на блюмінгах необхідно застосовувати пробки такої конструкції при якій вони легко встановлювалися б у отвори або заглиблення в донній частині виливниць надійно закриваючи їх; легко приварювалися б до зливку і видалялися разом з ним; надійно захищали дно виливниць під час розливання сталі згори. 8.9.3. Для зменшення окалиноутворення і пиловиділення перед зівом валків блюмінгу чи слябінгу необхідно встановлювати форсунки що забезпечують подавання води під високим тиском 1-1 2 МПа/м . 8.9.4. Покажчик натискного пристрою кліті блюмінгу слябінгу повинен бути доступний для регулювання і добре освітлений. При великій кількості пароутворення для поліпшення видимості повинна бути передбачена вентиляція для здування пари. 8.9.5. Клейміння блюмів і слябів після різання повинно здійснюватися клеймувальною машиною керування якої повинно бути дистанційним і автоматичним. 8.9.6. При завантаженні обрізу у залізничні вагони місця навантаження повинні бути огороджені. Під час пересування вагонів для установки під скидний жолоб повинна подаватися звукова сигналізація. На дільниці навантаження повинні вивішуватися попереджувальні плакати. 8.9.7. Для спостереження за навантаженням обрізу у вагони пости керування повинні бути обладнані телевізійними установками а конвейєр обрізу   дистанційним керуванням. 8.9.8. При прибиранні обрізу у короби переповнювати їх забороняється. Прибирання обрізу з дна ями або підлоги скрапного прольоту повинно бути механізовано. Захаращувати підлогу скрапного прольоту обрізом забороняється. 8.10. Рейко-балочні стани 8.10.1. Для запобігання ударів і дотиків розкотами коли вони виходять з калібрів валків необхідно правильно виконувати калібровку валків і настроювання стану; не допускати прокатки у чистових калібрах розкоту з необрізаними кінцями; передбачати на рольгангах високі борти та перехідні містки. 8.10.2. Робоча площа пересувних столів повинна огороджуватися поручнями з отбортовкою знизу. 8.10.3. Забороняється знаходження людей під час роботи стана всередині огородження. 8.10.4. Гарячі стелажі слід розташовувати не більше як у двох суміжних прольотах і так щоб вони хоч би одним боком приєднувалися до зовнішньої сторони будівлі. 8.10.5. З боків стелажів з гарячим металом і в проміжках між окремими їх секціями повинні бути влаштовані проходи з містками для переходу через рольганги. Для переходу людей через стелажі над ними повинні влаштовуватися перехідні містки. 8.10.6. Дільниці гарячих стелажів необхідно обладнувати витяжною вентиляцією. 8.10.7. Транспортування рейок двотаврових балок швелерів та інших фасованих профілів великих розмірів мостовими кранами повинно здійснюватися за допомогою електромагнітів. 8.10.8. Подавання прокатного металу до оброблюючих агрегатів переміщування його між правильними машинами пресами і верстатами а також видавання на склад повинно бути механізовано і по можливості автоматизовано. 8.10.9. Єднальні шпинделі правильних машин із боків і згори повинні бути огороджені суцільними ланцюжними або сітчатими кожухами. Всі рухомі а також обертові частини приводу правильних машин повинні мати відповідні огородження. Змащування правильних машин повинно бути централізованим. 8.10.10. Кантування рейок у процесі виправлення на пресі а також на інспекторських стелажах повинне здійснюватися механізованими кантувачами. Забороняється кантовка вручну. Підкладки що застосовуються при виправленні повинні мати довгі ручки. Знизу прес повинен мати відповідне огородження для захисту ніг правильника від падаючих підкладок. Отвори для видавання рейок з інспекторських стелажів повинні обладнуватися повітряно-тепловими завісами. 8.10.11. При індукційному гартуванні головок кінців рейок повинна забезпечуватися електробезпечність робіт а для захисту від впливу електромагнітних полів  повинен бути встановлений захисний екран. Стелажі для рейок поблизу кабіни гартівних апаратів повинні мати огороджувальні бар'єри. 8.10.12. Маркіровка клейміння рейок і балок повинні бути механізовані. 8.10.13. Для транспортування на склад готової продукції рейки повинні бути сформовані у пакети. Пакетування і обв’язка рейок у пакети повинні бути механізовані. 8.10.14. На робочих місцях фрезерувальників повинна бути встановлена кнопка аварійного відключення механізмів поточної лінії. 8.10.15. Робочі місця на яких температура повітря перевищує допустимі значення майданчики станів пилки холодильники і т.і. необхідно обладнувати обдувною вентиляцією з зволожуванням повітря розпиленою водою у теплий період року. 8.10.16. Поряд з гідрообезпилюванням що відбувається при збиванні окалини рейкобалочні стани повинні обладнуватися спеціальними відсмоктувачами з очисткою повітря від пилу. 8.11. Сортопрокатні та дротяні стани 8.11.1. Для забезпечення припливу свіжого повітря до робочих місць будівлі сортопрокатних цехів необхідно будувати III-образної форми у плані розриви між окремими будівлями внутрішні подвір'я повинні бути рівними не менше півсуми висот протистоячих будівль але не менше 20 м. Внутрішні подвір'я не повинні використовуватися для розміщення будь-яких споруд. У багатопрольотних будівлях необхідно використовувати отвори у торцевих зовнішніх стінах але з таким розрахунком щоб розриви між джерелами тепловиділення були достатньої ширини. 8.11.2. Запобігаючи можливості утворення петель при прокатуванні металу на дрібносортних і дротяних безперервних станах повинні бути застосовані заходи щодо забезпечення безвідказного негайного захоплення смуги валками правильного регулювання колової швидкості валків окремих клітей та запобігання "забурювання" переднього кінця смуги. Відвідні траси дротяного стану не повинні мати зазорів між провідниковими приладами вище проектних. 8.11.3. На останніх групах клітей безперервних дрібносортних і дротяних станів повинні встановлюватися захисні сітки з боку обслуговуючого персоналу і згори а з боку приводусуцільний лист. Розмір чарунок сіток повинен бути менше перетину перерізу прокатуваного металу а міцність огородження повинна виключати можливість пробивання сітки під час удару переднім кінцем смуги металу. Для зручності обслуговування клітей при настроюванні та ремонті стану секції суцільного сітчатого огородження повинні легко розсовуватися. Петльові столи станів повинні мати огородження висотою 0 9 м. Незалежно від огороджень клітей та петльових столів на дротяних безперервних станах усі проходи та перехідні містки в зоні розміщення клітей повинні бути огороджені. На дрібносортних безперервних станах перехідні містки через рольганги за останньою чистовою кліткою повинні огороджуватися суцільною зашивкою з теплоізолюючим покриттям. Без зазначених огороджень прокатка металу забороняється. 8.11.4. Відвідні рольганги від останньої кліті дрібносортних станів повинні бути огороджені бортами висотою не менше 0 3 м. З боку проходів вказані борти повинні мати нахил що перешкоджає викиданню рухомої смуги. У випадках коли при прокатуванні металу можливо утворення петлі над рольгангами повинні бути встановлені огородження знімного або розсувного типу. 8.11.5. При прокатці на станах лінійного типу де застосовують ручне розкочування перед валками необхідно влаштовувати запобіжні воронки. 8.11.6. У випадку відсутності між окремими клітьми перервних сортових станів столів з направляючими жолобами між клітьми повинні влаштовуватися огородження. Для захисту працюючих від тепловипромінювання при прокатці металу направляючі жолоби на перервних станах і на станах з послідовним розміщенням клітей повинні бути забезпечені екранами з проточною водою. 8.11.7. Прокатне поле на сортових станах лінійного типу повинно бути огороджено суцільними бортами що виключають можливість застрявання кінця смуги утворення петель. 8.11.8. На станах лінійного типу при наявності довгих розкотів чи петель або відсутності у стана достатніх площ повинні бути влаштовані підвісні жолоби або підземні кармани з достатнім розширенням устя і в необхідних випадках з установою роликів. Щоб не сталося викидання прокатуваного металу через борт жолоба устя приймального жолоба повинно закриватися з бокових сторін і згори. Листи та плити жолобів і карманів повинні щільно прилягати один до одного. Кармани що розміщені поруч необхідно розділяти стінами. 8.11.9. Жолоби що використовуються для передачі металу від однієї лінії клітей до іншої для попередження утворення петель необхідно накривати кришками. 8.11.10. Забороняється ремонт жолобів і карманів а також розплутування і вилучення застряглих смуг під час прокату. 8.11.11. Бракомоталки повинні влаштовуватися у безпечному для обслуговуючого персоналу місті. Перед бракомоталками повинні встановлюватися направляючі воронки. Пульт керування бракомоталки повинен бути розташований у безпечному місті. 8.11.12. Для попередження нещасних випадків необхідно: на нових станах осьове налагодження валків здійснювати за допомогою спеціальних пристроїв керування якими повинно бути виведено у лінійних станів на передні а у всіх інших   на зовнішні торцеві боки клітей; під час задавання металу у валки застосовувати вводні коробки або з роликовими або з розсувними пропусками а на дротяних станах багаторівчакові пропуски з механічним пересуванням коробок на інші калібри; при петльовій прокатці чорнові та чистові кліті лінійних дрібносортових і дротяних станів з попереднього та заднього боків обладнати обвідними апаратами. 8.11.13. У дрібносортових і дротяних станів при ручному задаванні металу біля клітей повинні бути встановлені захисні стовпи. 8.11.14. При ручному задаванні метала на дрібносортових і дротяних лінійних станах перед клітьми повинні влаштовуватися запобіжні гребінки. 8.11.15. Конструкція холодильників повинна виключати можливість викиду розкоту. Холодильники повинні бути забезпечені обслуговуючими майданчиками та перехідними містками захищеними від тепловипромінювання. 8.11.16. Відбір проб розкочуваного металу як правило повинен проводитися механізованим способом в місцях що забезпечують безпеку робітників які виконують цю роботу. У необхідних випадках в місцях де відбираються проби повинні бути встановлені огороджувальні щити. 8.11.17. Охолоджування проб прокатуваного металу повинно проводитися у спеціально відведених місцях. 8.11.18. Прибирання металу від станів а також переміщення його до обробних агрегатів повинні бути механізовані. 8.11.19. Конструкція установка і огородження моталок повинні виключати можливість вибивання металу при намотуванні. 8.11.20. Операції виправляння рубки складання обрізів сортування пакетування ув'язки та зважування готового прокату транспортування складування і завантаження пакетів у залізничні вагони повинні бути повністю механізовані. 8.11.21. Для зниження шуму на робочій лінії прокатного стану необхідно: у трефових муфтах замінювати сталеві елементи на пластмасові; замість підшипників коливання застосовувати підшипники сковзання з пластмасовими вкладишами чи підшипники рідинного тертя; влаштовувати гідропружини для зрівноваження з'єднувальних шпинделів; зменшувати при транспортуванні сортового прокату швидкість обертання приводних роликів щоб усунути їх проковзування по поверхні металу. 8.12. Листопрокатні стани 8.12.1. Всі операції щодо транспортування прокатки та обробки прокату повинні бути механізовані та виконуватися здебільшого у потоці. 8.12.2. Під час прокатки металу окалина повинна виділятися з поверхні слябів або зливків спеціальними пристроями окалиновідламувачі гідрозбивання і т.і. . 8.12.3. Вимірювання ширини товщини та температури розкотів і листів під час прокатки повинно проводитися дистанційно за допомогою спеціальних приладів. 8.12.4. Інспекторський огляд і розмітка листів повинні проводитися після охолодження їх до температури не вище 60 градусів Цельсію і з застосуванням кантувача. Інспекторські столи повинні мати повітряне душування. Плитові настили на інспекторських столах для можливості охолодження листів повинні мати отвори шириною не більше 0 06 м. Для пересування людей по краях інспекторських столів повинні бути встановлені ходові доріжки з поручнями. Для переходу через інспекторські столи повинні бути влаштовані у відповідних місцях перехідні містки. Під час виконання операцій розмічування маркіровки та клеймування листів вручну транспортні засоби повинні вимикатися. 8.12.5. Для огляду поверхні листів до кантувачів повинен бути забезпечений зручний та безпечний доступ. 8.12.6. Тунелі для транспортування гарячих рулонів повинні мати прохід між стіною і конвейєром шириною не менше 1 м. 8.12.7. Сортування маркіровка і упакування тонких листів як правило повинні бути механізовані. 8.12.8. Дублери валкового типу повинні мати захисні огородження. 8.12.9. Захист від надмірної теплоти на листопрокатних станах повинен забезпечуватися правильним влаштуванням аерації виробничого приміщення; екрануванням робочих місць; утворенням теплової ізоляції постів керування; місцевою обдувною вентиляцією із зволожуванням повітря яке подається дрібнорозпиленою водою. При мінусовій температурі повітря необхідно проводити місцевий променистий підігрів робочих місць. 8.13. Стани холодної прокатки і гнучких профілів 8.13.1. Для підвищення рівня безпеки при холодній прокатці необхідно щоб гарячекатані смуги не мали дефектів сталеплавильного і прокатного походження мали точні розміри та якісну поверхню. Забороняється прокатка рулонів що мають загорнуту кромку смуги рванини складки та інші дефекти. 8.13.2. Не допускається різке охолодження поверхні валків. Охолодження валків повинно починатися одночасно з пуском стана і припинятися при його зупинці. 8.13.3. Ручне задавання кінців стрічки допускається тільки після повної зупинки барабана. 8.13.4. Натягування прокатуваної смуги повинно здійснюватися тензометричними пристроями. Забороняється визначати натягування смуги рукою. 8.13.5. Переведення стана на робочу швидкість повинно проводитися після того як моталка із заправленим переднім кінцем зробить 1 5-2 обертань. 8.13.6. Дільниця моталок стана повинна бути огороджена захисними гратами та екранами. Отвори прокатних клітей з боку обслуговування повинні закриватися знімними щитами або замикатися. 8.13.7. На дільницях нагрівання профільованої смуги газовими форсунками останні повинні розташовуватися на безпечній відстані від клітей. Ремонт і регулювання форсунок необхідно проводити при непрацюючому стані. 8.13.8. Приміщення обладнані центральними змащувальними системами приготування і подача технічного мастила установка для приготування емульсії насосно-акумуляторна станція та ін. повинні обладнуватися витяжною вентиляцією і установками автоматичного пожежогасіння. 8.13.9. Вентилі що регулюють кількість емульсії яка подається повинні бути винесені вбік від клітей на безпечну відстань. На клітях повинні встановлюватися відображальні щитки що перешкоджають розбризкуванню емульсії на робочі місця. Для уловлювання парів і дрібнодисперсних часток емульсії необхідно влаштовувати місцеві відсмоктувачі а для відробленої емульсії передбачати очищення перед скиданням у каналізацію до гранично допустимих концентрацій. 8.13.10. Забороняється: знімати рулони з кінців розмотувача без зняття напруги а також відключення насосів гідравліки; вмикати натискний пристрій під час проходу розкоту через валки; проводити за допомогою натискного пристрою насадку робочих валків "валок на валок" з метою їх вирівнювання без свинцевих прокладок; проводити зачищення валків із сопел форсунок для подачі емульсії під час роботи стана. 8.13.11. При застосуванні технологічного мастила необхідно вчасно проводити прибирання підлоги у робочій зоні і в проходах. 8.13.12. При застосуванні мастила що виділяє шкідливі речовини повинні бути передбачені заходи що виключають наявність шкідливих речовин у робочій зоні. 8.13.13. Захист від шуму персоналу профілегибних агрегатів повинен забезпечуватися установкою звукоізолюючих кабін з подачею у них чистого повітря. 8.13.14. Стани холодної прокатки повинні обладнуватися пристроями для захисту працюючих від відлітаючих осколків. 8.13.15. Піднімальні столи треба обладнувати бортами та боковими роликами що перешкоджали б падінню кінців листа зі столу. 8.13.16. Огляд і розмітку листів треба проводити після їх охолодження до 50 60 градусів Цельсію спеціальними кантувачами. Розмітка маркіровка і клеймування листів повинні бути механізовані. 8.13.17. Зачищення поверхні листів від дефектів треба проводити тільки в їх холодному стані. 8.14. Колесопрокатні стани 8.14.1. Всі операції щодо транспортування обробки та обладнання колес повинні бути механізовані. 8.14.2. Запобігаючи розкочування зливки повинні вкладатися у спеціальні стелажі. 8.14.3. Транспортування і установка зливка у верстат для розрізання повинні проводитися за допомогою крану обладнаного автоматичним вантажозахоплювальним пристроєм. 8.14.4. Верстати повинні бути оснащені екранами огородженнями що захищають робітників від відлітаючої стружки та осколків інструменту який випадково зламався. Для спостереження за процесом обробки в екранах повинні бути зроблені відповідні оглядові вікна з міцного матеріалу що не втрачає прозорості від впливу високої температури відлітаючої стружки та т.і. 8.14.5. Гідравлічні та пневматичні затискні пристрої прилади для виключення можливості вилітання деталей які обробляються та різальницького інструменту у випадках зниження чи припинення подачі повітря або рідини повинні бути обладнані пристроями що блокують і забезпечують автоматичне припинення роботи верстату. 8.14.6. Прибирання стружки від верстатів повинно бути механізовано. 8.14.7. Робоче місце машиніста зливкозломлювача повинно бути огороджено сітчатим огородженням з боку зливкозломлювача. 8.14.8. Завантажувальні жолоби нагрівальних печей повинні мати борти що виключають падіння заготовки з жолоба. 8.14.9. Знаходження людей в зоні роботи наземної машини забороняється. 8.14.10. Всі деталі пресу що знаходяться під тиском повинні підлягати періодичним технічним оглядам та випробуванням відповідно до інструкції з експлуатації. 8.14.11. Транспортування колес по технологічній лінії повинно здійснюватися пристроями що забезпечують безпеку робіт. 8.14.12. Готові колеса повинні складатися в стелажі що виключають їх розкочування. 8.15. Кулепрокатні стани 8.15.1. Розвантажування вагонів транспортування пакетів металу і подача його на завантажувальні грати нагрівальної печі а також завантаження готових куль у вагони повинні вироблятися механізованим способом. 8.15.2. При використанні мостових кранів обладнаних траверсами з електромагнітами знаходження людей в зоні дії крану забороняється. Зона роботи крану повинна бути визначена забороняючими плакатами. 8.15.3. В електросхемі подачі заготовки до приймального жолобу стана повинно бути передбачено пристрій що дозволить вальцювальникові припинити подачу заготовки у жолоб в небезпечних випадках. 8.15.4. Приймальний жолоб стана повинен бути обладнаний пристроєм який запобігає викиданню заготовки з жолоба. 8.15.5. При прокатці скорочених заготовок для вальцювальників повинна передбачатися спеціальна площадка розміщена поза зони скочування заготовки. Задавання скоченої заготовки в валки повинно відбуватися за допомогою надставок необхідного розміру. 8.15.6. Заміна верхньої проводки кліті повинна проводитися за допомогою пристрою який виключає її раптове падіння. 8.15.7. При аварійній зупинці елеватора повинен бути зупинений стан і перекрита вода що надходить у завалочну яму. Ремонт елеватора можна проводити після охолодження кульок і з дотриманням вимог биркової системи. 8.15.8. Конструкція елеватора а також фундаменту завалочної ями повинна виключати можливість звисання кульок. 9. ОБРОБКА ПРОКАТУ 9.1. Сортування маркіровка упакування і виправляння прокату 9.1.1. Сортування маркіровка і упакування прокатного металу повинні бути механізовані та автоматизовані. 9.1.2. Сортування у потоці повинно виконуватися на відвідних рольгангах і у карманах. 9.1.3. Перед початком сортування нарізки всі профілі прокату повинні бути зрівнені під упор і обрізані. Забороняється сортування порізка прокату якщо на рольгангу знаходиться понад двох розкотів і маються обрізи та скрапи на супорті ножиць а також косолежачі серповидні та зігнуті розкоти. 9.1.4. Всі операції штабелювання і завантаження повинні бути механізовані. Замаркіровані кінці товарних заготовок повинні знаходитися у рядку з одного боку. 9.1.5. Для підвищення безпеки при завантажувально-розвантажувальних роботах і транспортуванні пакети і пачки повинні бути щільно ув'язані згідно з Типовою інструкцією щодо виготовлення і застосування хомутів катаного дроту для транспортування прокатуваної продукції. 9.1.6. Задавання металу у правильні машини та прибирання його повинні бути механізовані. 9.1.7. Запобігаючи виходу металу який виправляється вбік рольгангу і конвейєру правильної машини вони повинні бути обладнані бортами. 9.1.8. У випадку відсутності вводних проводок що закривають зів валків перед валками правильної машини повинні влаштовуватися огороджувальні щити. При наявності у правильної машини роликів консольного типу уздовж роликів протягом всієї довжини машини повинно встановлюватися огородження. 9.1.9. Приготування і зберігання фарб для маркіровки металу повинно проводитися в ізольованому приміщенні де необхідно передбачити вентиляцію і протипожежні заходи. 9.2. Вилучення поверхневих дефектів з прокату 9.2.1. Огляд і вилучення дефектів з металу треба проводити після охолодження металу до температури не вище 60 градусів Цельсію на стелажах ширина яких повинна бути не менше 2/3 довжини металу що вкладається на них. У випадку технологічної необхідності огляду і зачищенні прокату при надто високих температурах інструкцією підприємства повинні бути передбачені відповідні заходи безпеки. 9.2.2. Кантовка металу під час його огляду та вилучення дефектів повинна бути механізована. Забороняється при кантуванні металу знаходитися поблизу стелажів. 9.2.3. Вогневе зачищення поверхневих дефектів прокату повинно виконуватися машинами вогневого зачищення або агрегатами встановленими у потоці чи на його відгалуженні з автоматичним чи дистанційним керуванням. Машини вогневого зачищення та агрегати повинні мати укриття що виключають розлітання часток металу окалини іскор і обладнані витяжною вентиляцією для відсмоктування і очищення утворених газів і пилу. Місцеві відсмоктувачи повинні автоматично включатися до початку процесу зачистки. Укриття повинні бути заблоковані з пусковими пристроями машини чи агрегату. 9.2.4. Експлуатація машин і агрегатів повинна проводиться відповідно до інструкції затвердженої головним інженером підприємства. 9.2.5. Якщо дефекти з прокату змушені видалити вогневим способом за допомогою газового різака цей процес повинен відбуватися в зачиненій камері що обладнана ефективною витяжною вентиляцією з наступним очищенням повітря яке видаляється. Завантаження металу у камеру кантування вивантаження і вилучення шлаку повинні бути механізовані. Керування різаками повинно здійснюватися дистанційно. Гумотканинні рукави шланги для подачі газоподібного палива і кисню повинні відповідати I та III класам ГОСТ 9356-75 відповідно. Забороняється використання газових шлангів для підведення кисню. Загальна довжина шлангів не повинна перевищувати 40 м мінімальна довжина   3 м. Кріплення шлангів до штуцерів підводів газу до різаків повинно бути надійним а шланги оснащені справними та відрегульованими редукторами. 9.2.6. Кисень на дільниці вогневого зачищення необхідно подавати централізовано по трубопроводах з центральної кисневодної станції чи від спеціальної кисневодної рампи. Забороняється постачання кисню до дільниць вогневого зачищення у балонах. 9.2.7. Зачищення металу із застосуванням алюмінієво-магнієвої суміші повинно проводитися у камері що обладнана витяжною вентиляцією. Камера повинна мати захисні пристрої від можливого попадання бризок розплавленого шлаку на робітника. 9.2.8. Завантаження металу кантування вивантаження його з установки а також вилучення шлаку повинні бути механізовані. 9.2.9. Флюсоживильник повинен бути встановлений у герметичній камері спроможної витримати вибухову хвилю під час вибуху в ній у безпечному для обслуговування місці. Бункер флюсоживильника повинен закриватися кришкою. При відкриванні та закриванні дверей камери не повинно бути іскроутворювання. 9.2.10. Підлога в камері флюсоживильника повинна бути безіскровою. Інструменти що використовуються для роботи повинні бути виконані з кольорового метала чи дерева. Для освітлення камери повинні застосовуватися світильники та апаратура у вибухозахищеному виконанні. 9.2.11. Установка по застосуванню алюмінієво-магнієвої суміші для зачищення металу повинна мати пристрої що перешкоджають проникненню полум'я у камеру флюсоживильника при зворотному ударі. 9.2.12. Очищення технологічного устаткування і приміщення від алюмінієво-магнієвого пилу повинно виконуватися згідно графіка відповідно до інструкції підприємства затвердженої головним інженером підприємства. Розсипаний порох повинен бути негайно прибраний. 9.2.13. Установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння відповідно до Норм для підприємств і організацій чорної металургії. 9.2.14. Серед засобів пожежогасіння при спалахуванні пороху повинні застосовуватися сухий пісок магнезит азбестова тканина. Забороняється застосування для цієї цілі води і вогнегасників. 9.2.15. Порох повинен зберігатися в сухих чистих банках у вертикальному положенні. Допускається зберігання банок у два ряди з прокладкою між ними дощок. 9.2.16. Зачищення поверхневих дефектів металу що містить у своєму складі свинець селеній та інші токсичні речовини повинне проводитися в поточній лінії на машинах вогневого зачищення обладнаних системою вилучення утворених газів і пилу та очистки вентиляційних викидів або на термофрезерних машинах. 9.2.17. Вибіркове зачищення поверхневих дефектів металу що містить шкідливі токсичні речовини повинно відбуватися як правило в ізольованому приміщенні. Устаткування для зачищення металу повинно бути постачено місцевими відсмоктувачами. При несправності місцевих відсмоктувачів експлуатація дільниць зачищення забороняється. 9.2.18. Прибирання відділення зачищеня прокату з шкідливими домішками повинне проводитися вологим способом чи за допомогою аспіраційних пристроїв. Забороняється обдування устаткування стислим повітрям. 9.2.19. При пневматичному зачищенні та вирубуванні заготовок необхідно щоб пневматичний інструмент відповідав вимогам міждержавного стандарту ГОСТ 12.2.010-75. Пневматичні молотки повинні мати пристрої що виключають можливість відлітання зубила. Довжина зубила повинна бути не менше 0 15 м. Для приєднання пневматичного інструменту повинні застосовуватися гнучкі шланги без пошкоджень. Приєднання шлангів до інструменту і сполучення їх між собою повинно виконуватися за допомогою ніпелів або штуцерів і стягувальних хомутів без пропускання повітря. Клапан включення повинен легко і швидко відкриватися і закриватися не пропускати повітря в закритому положенні. Не допускається одночасне вирубування і огляд металу в зоні можливого відлітання осколків. На дільницях вирубування і зачищення повинні бути переносні огородження для захисту від відлітаючих осколків. Забороняється працювати без засобів віброзахисту без глушника шуму та з невідрегульованними клапанами. 9.2.20. При вилученні дефектів металу за допомогою абразивних кругів спосіб їх кріплення на шпинделі зачисної машини влаштування захисного кожуха і т.і. повинні відповідати міждержавному стандарту ГОСТ 12.3.028-82 і мати блокування що виключає самочинне запускання шліфувального круга. Для безпечної експлуатації абразивних кругів їх необхідно транспортувати в пакунках з прокладинками з м'яких матеріалів контейнерами за допомогою вантажопідіймальних механізмів захищати від попадання на них масла води інших рідин. Не треба зберігати абразиви у вологому приміщенні та при мінусовій температурі наражати на поштовхи та кидати при розвантаженні вкладати у штабелі. Забороняється використовувати круги з тріщинами на поверхні і круги що не мають позначок про випробування. Абразивний інструмент і елементи його кріплення фланці болти гайки та т.і. повинні бути огороджені захисними кожухами надійно закріпленими на верстаті. Струмоведучі проводи повинні бути захищені від механічних пошкоджень. Захисні корпуси абразивних машин повинні мати заземлення. Пристрій підведення струму повинен забезпечувати можливість надійного вимикання кожної машини зокрема під час огляду зміни кругів або ремонті. Держаки машин повинні виконуватися з ізоляційного матеріалу. Для безпечної експлуатації абразивних кругів необхідно: суворо дотримуватися швидкості круга яка зазначена у його характеристиці; уникати засалювання круга; перевіряти в процесі шліфування периферійну частину круга; періодично перевіряти стан фланцевих шайб кріплення круга; приводні ремені натягати рівномірно; дотримуватися показань амперметру що відповідають зусиллю затиску. Зменшення вібрації можна досягти шляхом збільшення затиску круга установкою віброгасильного пристрою з віброгасильними амортизаторами між шліфувальним кругом і гнучким валом. Для запобігання попадання в очі відлітаючих часток металу і осколків абразиву робітники повинні бути забезпечені захисними окулярами та екранами. Вилучення пилу що утворюється при зачищенні прокату повинно вироблятися місцевими відсмоктувачами з фільтрами. 9.2.21. Влаштування і експлуатація металообробних верстатів що застосовуються для зачищення металу повинні відповідати міждержавному стандарту ГОСТ 12.3.025-80 Правилам техніки безпеки та виробничої санітарії при холодній обробці металу вказівкам щодо обслуговування і догляду за верстатами висловленими у "Керівництві по експлуатації верстату" а також вимогам попереджувальних таблиць існуючих на верстаті. Привід та рухомі частини верстатів повинні мати запобіжні пристрої для захисту від відлітаючої стружки та виключення можливості травмування робітників. Для безпечної експлуатації верстатів вони повинні обладнуватися надійними та безпечними гальмівними пристроями. Для захисту шкіри від впливу охолоджувальних рідин необхідно застосовувати екрани з прозорих матеріалів блокування насоса для подавання охолоджувальної рідини з пусковим пристроєм верстату. Робітники які працюють на металооброблювальних верстатах повинні бути забезпечені захисними окулярами спецодягом виконаним з матеріалів що не пропускають охолоджувальні рідини а також спеціальними мазями та пастами для покриття ними відкритих ділянок шкіри. 9.2.22. Подача металу до верстатів прибирання його після обробки а також прибирання стружки від верстатів повинні бути механізовані. 9.2.23. Очищення металу дробом і піском повинно відбуватися в герметичних камерах обладнаних витяжною вентиляцією із пилоуловлювачами. Місця завантаження дробу чи металевого піску в апарати а також отвори для завантаження і вивантаження виробів що обробляються повинні бути обладнані укриттями та місцевими відсмоктувачами. 9.2.24. Конструкція дробоструминних дробометальних і піскоструминних установок повинна виключати знаходження робітника у камері. 9.2.25. Пуск в хід очисних установок повинен бути зблокований з пуском місцевих відсмоктувачів. Вмикання вентустановок повинно проводитися до пуску очисних установок а відключення   після їх зупинки. 9.2.26. Очисні камери повинні бути обладнані сепараторами для очистки дробу від пилу і окалини. Подавання або повернення дробу чи металевого піску повинні бути механізовані та герметизовані. 9.2.27. Ремонт змащення очистка устаткування установок а також вхід у підвальне приміщення і камеру очистки дозволяється тільки при повній зупинці рухомих механізмів і виключенні можливості їх випадкового пуску. Обслуговування і налагодження очисних установок повинні виконуватися у захисних окулярах закритого типу. 9.3. Очистка поверхні прокату травленням 9.3.1. Всі операції що пов'язані з очисткою прокату травленням регенерацією травильних розчинів на нейтралізаційних установках повинні бути механізовані та автоматизовані. 9.3.2. У цехах що будуються і реконструюються травлення смуг повинно відбуватися у агрегатах безперервної дії. Кантування рулонів повинно здійснюватися спеціальними кантувачами. 9.3.3. Ванни агрегатів безперервного травлення повинні мати кришки які щільно закриваються і місцеві відсмоктувачі що виключають можливість попадання кислотних парів у приміщення. Перед викидом в атмосферу пари повинні підлягати очищенню. 9.3.4. Лінії безупинного травлення повинні мати перехідні містки з нахиленним сходом. 9.3.5. Задавання кінця смуги у барабан що її намотує повинне бути механізоване. 9.3.6. У випадку розриву смуги в ванні з'єднання кінців повинно здійснюватися із спеціального містка огородженого поручнями висотою 0 9 м із суцільною обшивкою знизу на висоту 0 14 м. Працювати і ходити через місток над відкритою ванною без зазначеного огородження забороняється. Підіймання смуги з ванни повинно здійснюватися за допомогою пристроїв що виключають можливість її зриву назад у ванну. 9.3.7. Під час занурювання металу в лужні ванни гарячого розплаву робітники повинні знаходитися за межами зони можливих викидів розплаву не менше 10 м від ванни . 9.3.8. Для відбору проб електроліту у верхній частині ванни або у її кришці повинні бути влаштовані спеціальні отвори які щільно зачиняються. 9.3.9. Всі підведення пари до ванн повинні бути теплоізольовані. Паропровід призначений для нагрівання розчину повинен занурюватися у ванну на максимальну глибину. 9.3.10. Кислоти повинні зберігатися у спеціальних складах у ємкостях з кислотостійких матеріалів. Перекачування кислот та їх розчинів а також подавання кислот із складів у видаткові резервуари та з них повинне вироблятися кислотостійкими насосами через трубопроводи що виготовлені з кислотостійких матеріалів. Насоси повинні автоматично вимикатися після заповнення ємкості до встановленого рівня. У місцях зберігання і використання кислот повинні бути готові розчини крейди вапна чи соди для негайної нейтралізації випадково розлитих кислот. 9.3.11. Видаткові резервуари для кислоти і розчинів які розміщені у травильному відділенні повинні бути оснащені покажчиками рівня переливними і витяжними трубами які виведені вище даху. 9.3.12. Пристрої для регенерації травильних розчинів влаштовуються на відстанях мінімально віддалених від травильних відділень. 9.3.13. Заповнення ванни кислотою повинно проводитися після узгодження з майстром чи бригадиром відповідного травильного відділення. Кислота повинна подаватися у травильну ванну тільки після попереднього наповнення її водою. Одночасне подавання кислоти або регенерованих травильних розчинів у травильне відділення і злив відроблених травильних розчинів з ванн забороняється. Для випуску відроблених травильних розчинів повинна бути спеціальна каналізація з відповідними очисними пристроями. 9.3.14. Очистка кислотних баків від осадів повинна бути механізована. 9.3.15. Перевірка стану і надійності всієї вентсистеми елементів її кріплення у відділеннях травлення купоросному і нейтралізаційному повинна проводитися у строки що встановлені адміністрацією підприємства але не рідше одного разу на рік. 9.3.16. Для запобігання попадання в атмосферу приміщення бризок і парів травильного розчину повинні застосовуватися спеціальні присадки що містять в собі піноутворювач. Присадку у травильний розчин потрібно вводити при температурі 90-95 градусів Цельсію. 9.3.17. Кабіни мостових кранів у травильному відділенні повинні бути зачинені та обладнані кондиціонерами або припливною вентиляцією. 9.3.18. Корекція знежирених розчинів каустичною содою порохом тринатрійфосфатом у вигляді твердих компонентів безпосередньо в робочій ванні забороняється. Корекція зазначених розчинів повинна проводитися концентрованим розчином що виготовлений в окремій посудині. 9.3.19. Занурювати вологі корзини з металом у ванну з луговим розплавом забороняється. 9.3.20. Для запобігання вибуху не допускається попадання вугілля сажі змащувальних матеріалів на поверхню ванни з луговим розплавом. 9.3.21. Зберігання і транспортування лаків і розчинників у відкритих посудинах а також застосування відкритого вогню у приміщеннях де виконується лакування і зберігання фарбних матеріалів забороняється. 9.3.22. Розкривання металевої тари з каустичною содою повинно відбуватися за допомогою спеціального ножа. Подрібнення каустичної соди та інших лугів відкритим способом забороняється. 9.3.23. Зберігання каустичної соди селітри присадок повинно бути організовано у спеціально обладнаному приміщенні. 9.3.24. Підлога на дільницях травлення лакування полірування та ін. де можливе застосування кислот лугів солей і т.і. повинні бути стійкими до впливу цих речовин. 9.3.25. У травильних відділеннях і складах для зберігання хімічних речовин повинні бути засоби для надання першої медичної допомоги при опіках аварійні душі раковини самодопомоги та ін. . 9.3.26. Кислота або луг повинні заливатися невеликим струменем у холодну воду. Наливати воду у кислоту або луг забороняється. При заправлюванні ванни твердими хімікатами повинно виключатися розбризкування рідини. 9.3.27. Робітники травильних дільниць повинні бути забезпечені кислотостійким спецодягом і захисними засобами окулярами закритого типу гумовим взуттям і рукавицями протигазами та т.і. . 9.4. Захисні покриття металу 9.4.1. Всі операції щодо транспортування прокату обробці його при нанесенні захисних покрить а також допоміжні операції змінювання анодів у ваннах електролітичного лудіння цинкування завантаження металу у ванну з розплавом приготування подавання і очищення розчинів та ін. повинні бути механізовані. 9.4.2. Запобіжні покриття листового металу лудіння цинкування свинцювання і т.і. повинні відбуватися на установках безперервної дії. Петльові вежі повинні бути огороджені. Перед тягнучими роликами повинні бути влаштовані огороджувальні щити чи проводки. 9.4.3. Перехідні майданчики через лінію установки безперервної дії повинні мати сходи з нахилом і поручні з відбортовкою знизу. Установка безперервної дії повинна мати світлозвукову сигналізацію що сповіщає про пуск механізмів і аварійні вимикачі вздовж агрегату поблизу основних машин і на пультах керування. 9.4.4. В агрегатах нанесення захисних покрить ванни з розчинами та розплавами повинні бути обладнані відсмоктуючою вентиляцією і кришками для запобігання попадання пари і газів у приміщення. У випадках коли згідно умов технології обладнання кришок або укриттів ванн неможливе відсмоктуюча вентиляція повинна виключати попадання пари і газів у приміщення. 9.4.5. Конструкція сушильної печі агрегату нанесення лаку і полімерних покрить повинна виключати попадання у цех продуктів горіння газів і парів розчинників. 9.4.6. Устаткування для нанесення захисних покрить лаків полімерних матеріалів і т.і. повинно мати місцеві відсмоктувачі. Обтиральний матеріал який просочений лаком і скипидаром повинен зберігатися у спеціальному закритому ящику в кількості що не перевищує добової потреби. У приміщеннях де використовують лак і полімерні матеріали повинна бути тепла вода і мило для змивання шкідливих речовин що у процесі роботи потрапляють на шкіру. 9.4.7. В діючих цехах з метою захисту робітників від виплесків з ванн покриття у момент входу і виходу листів з валків у відповідних місцях повинні влаштовуватися огороджувальні щити. 9.4.8. Чушки цинка олова свинцю та ін. що завантажуються у ванни повинні бути заздалегідь просушені та підігріті. Опускання чушек у ванну з розплавленим металом повинно проводитися за допомогою спеціальних пристроїв що виключають необхідність знаходження людей поблизу ванни. Кліщі ломики а також інші інструменти перед використанням їх у роботі повинні бути просушені та підігріті. 9.4.9. Робота на флюсі що осів і підігрів масла вище температури спалаху запобігаючи опіків забороняється. Температурний режим ванни повинен регулюватися автоматично. 9.4.10. З метою швидкої ліквідації можливих спалахів масла у відділенні повинен застосовуватися содовий розчин. 9.4.11. Під час робіт над ванною навіть короткочасних остання повинна бути перекрита надійним настилом. 9.4.12. Форми що наповнені рідким цинком оловом чи іншими металами заливати водою до твердіння металу забороняється. Чушки звільнені з форм складаються у відведених місцях а форми повинні просушуватися. Заливати цинк олово та інші метали у сирі форми забороняється. 9.4.13. Валки очисних машин повинні бути згори закриті кожухом який легко знімається. Виштовхувати застряглі листи з очисної машини при обертових валках забороняється. Очисні машини повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами. 9.4.14. Приготування флюсу хлористого цинку а також витягнення олова з олововмісних відходів повинно проводитися в окремому приміщенні. Баки для приготування флюсу повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами. 9.4.15. Для кожного способу металопокриття повинні бути розроблені підприємством і затверджені головним інженером інструкції технологічні та з охорони праці. 9.4.16. Всі операції з поліуретановим клеєм і циглогексаном при виробництві металопласту повинні виконуватися з дотриманням заходів безпеки що передбачені у технологічній інструкції затвердженій головним інженером підприємства. 9.4.17. Компоненти поліуретанового клею та розчинювач циклогексан повинні зберігатися у спеціально обладнаному складі при температурі не нижче +10 градусів Цельсію. 9.4.18. Складання і розбавлення всіх видів лаків і фарб у спеціальному приміщенні забороняється. 9.4.19. Тара з-під лакофарбових матеріалів повинна бути щільно закрита зберігатися на спеціальному майданчику віддаленому від виробничих приміщень. 9.5. Застосування легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей на їх основі 9.5.1. У технічній документації на вихідні лекгозаймисті порошкові матеріали та суміші які виготовлені на їх основі повинні бути вказані наступні характеристики: для легкозаймистих порошкових матеріалів нижня концентраційна межа займистості НКМЗ ; температура займання аерозависі та самозаймання у шафі максимальний тиск вибуху а для сумішей крім того здатність до самостійного горіння; для сумішей що містять в собі окислювачі повинно бути також вказано розрахункова питома теплота і температура процесу горіння і чутливість до механічного впливу тертю удару . Остання характеристика визначається також окремо для активної складної пального з окислювачем суміші. Визначення зазначених характеристик крім питомої теплоти і температури процесу горіння висновок про можливості використання легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей на їх основі видаються відповідними спеціалізованими організаціями. Питома теплота і температура процесу горіння суміші повинні визначатися розробником. Забороняється застосовувати легкозаймисті матеріали та суміші за відсутністю зазначених характеристик. 9.5.2. Забороняється застосовувати суміші процес горіння яких переходить у вибух; спроможних до самостійного горіння і тих що мають питому теплоту процесу горіння понад 50 кДж/моль; чутливість яких до механічного впливу удару складає 19 6 Дж і менше а активної складової   9 8 Дж і менше. Суміші спроможні до самостійного горіння без доступу повітря треба застосовувати тільки з дозволу вищих організацій. 9.5.3. В технічних умовах на вихідні легкозаймисті порошкові матеріали повинна зазначатися нижня межа крупності матеріалів що використовуються для приготування сумішей а також граничний склад основного компоненту і домішків. 9.5.4. Тушити легкозаймисті порошкові матеріали і суміші що зайнялися необхідно способами рекомендованими спеціалізованими організаціями. Застосовувати з цією метою воду та пінні вогнегасники забороняється. 9.5.5. В приміщеннях де виробляються або зберігаються легкозаймисті порошкові матеріали та суміші застосування відкритого вогню забороняється. Підлога в цих приміщеннях повинна бути безіскровою. Паління дозволяється тільки у спеціально відведених і обладнаних місцях за узгодженням з пожежною охороною підприємства . 9.5.6. Всі ремонтні роботи в приміщеннях де виробляються і зберігаються легкозаймисті порошкові матеріали та суміші повинні проводитися тільки за нарядом-допуском згідно до вимог п. 3.23 цих Правил. Ремонтні роботи із застосуванням відкритого вогню у приміщеннях в яких виробляються або зберігаються вибухо-пожежонебезпечні порошкові матеріали та суміші повинні проводитися відповідно до вимог Типової інструкції щодо організації безпечного проведення вогневих робіт на вибухонебезпечних і вибухо-пожежонебезпечних об'єктах а ремонтні роботи у приміщеннях з пожежонебезпечними порошковими матеріалами та сумішами   відповідно до Правил пожежної безпеки в Україні. 9.5.7. Робітники пов'язані з транспортуванням виробництвом застосуванням і зберіганням легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей повинні проходити повторний інструктаж з безпеки праці не рідше одного разу у квартал. 9.5.8. Зберігання і виробництво легкозаймистих порошкових матеріалів та сумішей при яких можливо утворення вибухонебезпечного середовища дозволяється тільки у приміщеннях з виробництвами категорій А і Б а легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей  у приміщеннях з виробництвами категорій А Б В. Вентиляція цих приміщень повинна здійснюватися відповідно до глави СНиП II-33-75. 9.5.9. Зовнішні огороджуючі конструкції стіни покриття будівель в яких виготовляються або зберігаються легкозаймисті порошкові матеріали та суміші повинні міститися у справному стані що виключає можливість попадання у приміщення атмосферних осадів. Зволожування повітря у вентиляційних системах забороняється. 9.5.10. В приміщеннях у яких виготовляються або зберігаються порошкові матеріали та суміші повинні бути визначені вибухонебезпечні зони відповідно до Правил обладнання електроустановок. Зазначенні приміщення повинні бути обладнані телефонним зв'язком у вибухобезпечному виконанні. 9.5.11. В виробничих приміщеннях повинно проводитися прибирання пилу з підлоги майданчиків сходових кліток зі стін та інших будівельних конструкцій а також з трубопроводів і устаткування. Періодичність прибирання повинна виключати накопичування пилу в кількості при якій можливо горіння у шарі або у аерозависі. Періодичність і порядок прибирання пилу і заходи безпеки при цьому повинні визначатися інструкцією затвердженою головним інженером підприємства. 9.5.12. Тара призначена для транспортування і зберігання легкозаймистих порошкових матерілів і сумішей повинна бути чистою сухою та справною. В інструкції підприємства повинні бути передбачені заходи що забезпечують безпечне виконання робіт при обчищенні тари з-під зазначених матеріалів і селітри. 9.5.13. Транспортування і зберігання легкозаймистих матеріалів і сумішей повинно вироблятися у закритій тарі яка виключає просипання суміші та попадання вологи у тару з сумішшю. 9.5.14. Транспортування легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей спільно з окислювачами кислотами та лугами забороняється. 9.5.15. Засоби транспортування легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей повинні виключати удари тари між собою і по інших предметах. Внутрішньоцеховий транспорт повинен відповідати вимогам пожежо-вибухобезпе-ки. 9.5.16. Піддони та внутрішні поверхні контейнерів що використовуються для транспортування барабанів бочок банок і т.і. тари з легкозаймистими порошковими матеріалами та сумішами повинні бути облицьовані матеріалом що виключає утворення іскри у випадку удару чи тертя по контейнеру або піддону при навантаженні перевезенні та вивантаженні. 9.5.17. Транспортування легкозаймистих матеріалів і сумішей поблизу високотемпературних джерел забороняється. 9.5.18. Транспортування легкозаймистих порошкових матеріалів пневмотранспортом повинно здійснюватися із застосуванням захисної атмосфери. Склад захисної атмосфери та граничне значення окислювача в ньому повинні відповідати проекту. Під час роботи пневмотранспорта наявність окислювача у газі повинна контролюватися автоматично. 9.5.19. Зберігання легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей повинно здійснуватися у закритих складах. В приміщенні складу порошкові матеріали повинні зберігатися окремо за видами. Відстань між штабелем барабанів ящиків бочок банок з легкозаймистими порошковими матеріалами та стіною повинна бути не менше 1 м. Штабелі повинні бути сталими. Висота їх не повинна перевищувати 1 7 м. Зберігати в одному приміщенні легкозаймисті матеріали і окислювачі типу селітри лугу і кислоти забороняється. 9.5.20. В приміщеннях де зберігаються легкозаймисті матеріали проводити сортування змішування та інші роботи щодо підготовки матеріалів і приготування сумішей забороняється. 9.5.21. Технологічні процеси виробництва легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей та технологічне устаткування яке використовується для проведення цих процесів повинні відповідати вимогам пожежобезпеки. Технологічні процеси виробництва легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей при яких можливо утворення вибухонебезпечного середовища і технологічне устаткування що використовується для проведення цих процесів повинні відповідати вимогам вибухобезпеки. 9.5.22. Запобігаючи утворенню вибухонебезпечного середовища треба використовувати флегматизацію матеріалів. Технологія флегматизації легкозаймистих порошкових матеріалів і речовини що для цього застосовуються повинні виключати можливість утворення вибухонебезпечних аерозависів при подальшій переробці порошкових матеріалів. 9.5.23. Устаткування що застосовується для розмелювання змішування і розфасовування легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей повинно бути оснащено пристроєм для запобігання видалення пилу у приміщення шляхом її локалізації або уловлювання. 9.5.24. Розмелювання легкозаймистих матеріалів під час якого можливо утворення вибухонебезпечного середовища повинне проводитися із застосуванням захисної атмосфери. Склад захисної атмосфери та граничне значення окислювача в ньому повинні відповідати проекту. При виборі захисної атмосфери необхідно враховувати можливість видалення пальних газів із розмелених легкозаймистих порошкових матеріалів. Устаткування що застосовується для розмелювання зазначених матеріалів повинно бути герметизовано і мати прилади для підтримування атмосфери заданого складу безперервного контролю окислювача і автоматичної зупинки розмельного устаткування при наявності окислювача в атмосфері вище граничного значення. Розмелювання зазначених матеріалів з одночасною їх флегматизацією допускається проводити без інертної атмосфери в агрегатах відкритого типу. 9.5.25. Всі матеріали що є вихідними для сумішей після розмелювання повинні підлягати магнітній сепарації. 9.5.26. Змішувачі всередині яких при приготуванні сумішей можливе утворення вибухонебезпечного середовища повинні мати внутрішню поверхню і перемішуючі пристрої що виконані з неіскристих струмопровідних матеріалів або бути облицьовані ними. 9.5.27. Для приготування сумішей які спроможні до самостійного горіння та утворення вибухонебезпечного середовища повинні використовуватися змішувачі закритого типу із застосуванням захисної атмосфери у відповідності до проекту. Суміші на основі легкозаймистих порошкових матеріалів заздалегідь флегматизованих допускається виготовлювати без застосування захисної атмосфери. 9.5.28. Для приготування сумішей чутливість до механічного впливу яких складає менше 25 Дж повинні застосовуватися змішувачі у яких немає у внутрішній порожнині обертових частин. 9.5.29. У відділенні приготування кількість сумішей що зберігаються не повинна перевищувати дводобової потреби. Для їх зберігання повинно бути відведено спеціальне місце. 9.5.30. Приймальні пристрої воронки жолоби та т.і. у тракті подавання легкозаймистих порошкових матеріалів спроможних утворювати вибухонебезпечне середовище а також відсікаючі пристрої у тракті подавання матеріалів у змішувачі повинні бути виконані з неіскристих струмопровідних матеріалів чи облицьовані ними. 9.5.31. В приймальних пристроях бункерів легкозаймистих порошкових матеріалів а також перед змішувачем повинні бути встановлені запобіжні сітки з розміром чарунок не більше 25?30 мм що виключають потраплення у змішувач сторонніх предметів. 9.5.32. Пристрої для передачі легкозаймистих порошкових матеріалів спроможних утворювати вибухонебезпечне середовище від накопичувальних бункерів до змішувачів та іншому устаткуванню повинні бути виконані з неіскристих струмопровідних матеріалів. Використовувати для цієї мети елеватори забороняється. Застосування шнекових конвейєрів для передачі сумішей чутливість яких до механічного впливу тертя удару складає менше 25 Дж не допускається. 9.5.33. Все технологічне устаткування яке використовується для виробництва легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей повинно бути захищено від статичної електрики у відповідності з Правилами захисту від статичної електрики у виробництвах хімічної нафтохімічної та нафтопереробної промисловості. 9.5.34. Інструменти та пристрої що застосовуються для розтинання тари банок барабанів контейнерів та ін. з легкозаймистими порошковими матеріалами повинні бути виконані з неіскристих матеріалів. 9.5.35. Електрообладнання і електроосвітленість що застосовуються у приміщеннях де зберігаються або виготовляються легкозаймисті порошкові матеріали і суміші повинні відповідати Правилам влаштування електроустановок. 9.5.36. Розкупорювання тари розфасування і пересипання легкозаймистих порошкових матеріалів необхідно проводити механізованим способом що виключає пиловидаляння. 9.5.37. Сушіння і прокалювання легкозаймистих порошкових матеріалів повинно проводитися окремо за видами при температурі що виключає самозапалювання матеріалів. Режим сушіння повинен встановлюватися інструкцією підприємства. 9.5.38. Температура сухих і прогартованих порошкових матеріалів перед застосуванням не повинна перевищувати 80 градусів Цельсію. Сушіння готових порошкових сумішей забороняється. 9.5.39. При приготуванні сумішей що спроможні утворювати вибухонебезпечне середовище в склад яких входить селітра або інші активні окислювачі у змішувальний пристрій або завантажувальний бункер у першу чергу повинні завантажуватися інертні матеріали або важковідновні окиси після цього активні окислювачі. Після перемішування цих компонентів необхідно проводити завантаження легкозаймистих порошкових матеріалів та остаточне змішування. При приготуванні сумішей у складі яких відсутні активні окислювачі та легкозаймисті порошкові матеріали що спроможні утворювати вибухонебезпечне середовище в першу чергу повинні завантажуватися інертні матеріали та окислювачі а після цього легкозаймисті порошкові матеріали. Завантаження легкозаймистих порошкових матеріалів допускається без попереднього перемішування компонентів. 9.5.40. Дозування компонентів суміші подавання суміші для пресування виробів брикетів втулок і т.і. їх формування і видавання повинні бути механізовані. 9.5.41. Приготування суміші з рідкими добавками для виготовлення виробів повинно проводитися у змішувачах обладнаних відсмоктувачем повітря з їх внутрішньої порожнини. Змішувальні пристрої необхідно щодня очищувати від решти суміші з дотриманням заходів безпеки що передбачені інструкцією підприємства. При обчищенні змішувача удари по шару суміші не допускаються. 9.5.42. Сушіння виробів брикетів втулок і т.і. виготовлених із сумішей повинно здійснюватися у спеціальних сушилках обладнаних вентиляцією. Температура сушіння повинна виключати самозаймання виробів. Режим сушіння встановлюється інструкцією підприємства. 9.5.43. Забракована суміш у випадку неможливості її використання у виробництві повинна бути знищена з дотриманням заходів безпеки що передбачені інструкцією затвердженою головним інженером підприємства. 10. ВИКОРИСТАННЯ АЗОТУ ТА АРГОНУ 10.1. До роботи на устаткуванні у технологічному процесі якого використовується азот чи аргон або туди де проходять трубопроводи заповнені цими газами можуть бути допущені особи не молодше 18-ті років які пройшли медичний огляд навчання за фахом і ті що мають посвідчення на право експлуатації такого устаткування. 10.2. В кожному цеху де встановлено устаткування для якого використовується аргон чи азот повинна бути призначена особа відповідальна за безпечну експлуатацію систем аргоно- і азотопостачання. Особи відповідальні за безпечну експлуатацію а також резерв кадрів на їх заміщення повинні пройти один раз на рік перевірку знань спеціальних правил безпеки під час роботи з азотом і аргоном в комісії яка очолюється керівництвом підприємства чи організації. 10.3. Газонебезпечними вважаються дільниці на яких розташовано устаткування в технологічних процесах якого використовується аргон чи азот або ті де проходять трубопроводи заповнені цими газами. Азот чи аргон до устаткування може подаватися через трубопровід від магістральних трубопроводів зв'язаних безпосередньо з цехами виробництва продуктів розділяння повітря а також від газифікаторів чи реципієнтів сумарною гідравлічною ємкістю понад 50 куб.м. 10.4. Монтаж і експлуатація об'єктів споживання і трубопровід азоту та аргону повинні здійснюватися в точній відповідності з проектом. Не допускаються зміни в технологічних схемах конструкції та режимі роботи зазначеного устаткування і трубопроводів без узгодження з розробником проекту і відділом головного енергетика. 10.5. На всі діючі і знов введені до діючих об'єктів споживання азоту чи аргону повинні бути складені інструкції щодо безпечної експлуатації всіх видів устаткування та їх взаємодії затверджені у встановленому порядку. Інструкції повинні знаходитися на робочих місцях а також видаватися обслуговуючому персоналу під розпис. 10.6. Приміщення в яких проводяться роботи з азотом чи аргоном і концентрація кисню в повітрі яких може знижуватися нижче 19% за обсягом повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією. Необхідність обладнання вентиляції та кратність обміну повітря визначаються проектною організацією. 10.7. В цехах де споживають азот чи аргон повинні бути складені плани ліквідації можливих аварій. 10.8. Конструкція систем продувок азотних і аргонних трубопроводів повинна виключати можливість надходження цих газів у приміщення. 10.9. Цехова інструкція щодо безпечного застосування азоту і аргону повинна передбачати порядок дій при первинному або ж після ремонту заповненні трубопроводу азотом чи аргоном. 10.10. Крім загальноцехової схеми азото- і аргонопроводів повинні бути схеми азото- і аргонопостачання кожної дільниці чи агрегату. Зазначені схеми повинні бути на робочих місцях персоналу обслуговуючого це устаткування. 10.11. На кожному підприємстві повинен бути складений перелік приміщень з технологічним устаткуванням де вміст кисню за об'ємною часткою може бути менше 19% в аварійній ситуації з вказівкою видів і періодичності контролю а також заходів щодо нормалізації складу повітря. Перелік цих місць повинен бути затверджений головним інженером підприємства. Приміщення повинні бути обладнані знаками безпеки відповідно до вимог міждержавного стандарту ГОСТ 12.4.026-76. 10.12. Приміщення і місця де можливе зниження концентрації кисню нижче 19% повинні бути оснащені стаціонарними чи переносними газоаналізаторами. 10.13. Прокладання трубопроводів газоподібного аргону в землю або у траншеях та приямках не допускається. 10.14. Не допускається використання азоту чи аргону для випадкових робіт і цілей що не передбачені проектом обдування одягу устаткування і т.і. . 10.15. Трубопроводи повинні бути пофарбовані у сигнальні кольори чи мати сигнальні смуги відповідно до вимог міждержавного стандарту ГОСТ 14202-69. 10.16. Трубопроводи азоту і аргону не повинні мати перетинків з іншими газопроводами не передбачених проектом. 10.17. Посудини газифікаторів та інші посудини з рідким азотом чи аргоном встановлені зовні будівель споживачів повинні розташовуватися біля стін які не мають отворів на відстані 1 м від габаритів. Віконні отвори на відстані 6 м у кожний бік і на 3 м уверх від габаритів посудин не повинні мати елементів що відкриваються. Зазначені вимоги не розповсюджуються на посудини у яких розняття зливоналивних пристроїв розташовані від стіни будівлі понад 9 м. 10.18. Перевірку щільності азото- і аргонопроводів необхідно проводити щомісяця. Перевірку щільності газопроводів і арматури слід проводити обмилюванням а за допомогою переносного газоаналізатора здійснювати контроль за наявністю кисню у приміщенні. 10.19. На устаткування об'єктів споживання азоту і аргону повинні матися формуляри або паспорти що відповідають вимогам міждержавного стандарту ГОСТ 2.601-68 та СТ СЕВ 1798-79. 10.20. Трубопровід азоту чи аргону може бути включений у роботу при наявності наступних документів: паспорту трубопроводу актів випробувань і паспортів арматури актів перевірки трубопроводу на щільність і міцність актів приймання КВП і А сертифікатів на матеріали труб сертифікатів на зварювальні матеріали списку зварювальників які брали участь у зварюванні трубопроводу з вказівкою номерів посвідчень і клейм схеми трубопроводів інструкції щодо безпечного застосування азоту чи аргону. 10.21. При виявленні витоку або розриву трубопроводу необхідно огородити небезпечну зону вивести з неї людей відключити пошкоджену дільницю трубопроводу і після цього усунути виток. 10.22. Посудини трубопроводи арматура і пристрої виключені з технологічної схеми повинні бути демонтовані або відключені заглушками. 10.23. Газозапірна арматура повинна бути укладена у шафи з дверцятами що добре замикаються. 10.24. На арматурі та шафах повинні бути закріплені плакати чи зроблені написи: "Аргон   небезпечно" "Азот   небезпечно". 10.25. Експлуатація систем азото- і аргонопостачання з пропусками в арматурі фланцевих та інших з'єднань не допускається. 10.26. Не допускається усунення пропусків у фланцевих з'єднаннях з тиском в трубопроводі вище атмосферного. 10.27. З'єднання трубопроводу за допомогою гнучкого шлангу не допускається. 10.28. При з'єднанні трубопроводу з робочим агрегатом механізмом пристроєм за допомогою гнучкого шлангу необхідно перевірити що дозволений робочий тиск у шлангу більше або дорівнює максимально-допустимому тиску у трубопроводі. До трубопроводу гнучкий шланг приєднується через спеціальні штуцери з хомутами. На трубопроводі перед штуцером повинна бути встановлена відсікаюча арматура. 10.29. В закриті приміщення де встановлено обладнання яке споживає азот чи аргон за відсутністю приладів контролю середовища дозволяється виходити тільки під час роботи вентилятора по закінченні часу який дозволить зробити трикратний обмін повітря. 10.30. Кнопка включення вентилятора повинна бути влаштована перед входом у приміщення де може бути витік азоту чи аргону. 10.31. Трубопроводи азоту чи аргону повинні піддаватися гідравлічним або пневматичним випробуванням на щільність після ремонтів і внесення змін у технологічну схему і конструкцію. Випробування на щільність повинні бути проведені у точній відповідності з вимогами зазначеними у проекті. 10.32. Виведення устаткування яке споживає азот чи аргон і трубопроводів цих газів у ремонт і приймання їх з ремонту повинні оформлюватися актом. 10.33. Ремонтні роботи у газонебезпечних місцях де влаштовані об'єкти споживання аргону і азоту повинні проводитися за нарядом-допуском після проведення аналізу повітря в цих місцях на наявність кисню; аналіз повітря в усіх цехах проводить газорятувальна станція в цехах кисневого виробництва   цехові лабораторії. Приступати до роботи дозволяється тільки при наявності кисню у аналізованому повітрі в межах 19-23%. 10.34. Дільниця трубопроводу або агрегат що ремонтуються повинні бути відключені від системи тиск знижено до атмосферного на трубопроводі після арматури встановлені заглушки. На арматурі необхідно вивісити плакати: "Не включати! Працюють люди!". 10.35. В період ремонту устаткування трубопроводів арматури необхідно контролювати наявність кисню в атмосфері де проводяться роботи. Періодичність проведення аналізів на наявність кисню визначається технологією інструкцією ремонту і вказується у наряді-допуску. 10.36. При наявності кисню у повітряному середовищі нижче 19% ремонтні роботи повинні бути негайно припинені а ремонтний персонал повинен бути виведений у безпечну зону. 10.37. При влаштовуванні та зніманні заглушок контроль за вмістом кисню повинен здійснюватися безупинно переносним автоматичним газоаналізатором з звуковою сигналізацією при зміні вмісту кисню вище 23% і нижче 19%. 11. ВНУТРІШНЬОЦЕХОВИЙ ТРАНСПОРТ 11.1. Особи які обслуговують внутрішньоцеховий транспорт повинні бути не молодше 18 років пройти відповідну професійно-технічну підготовку здати іспит і одержати посвідчення. 11.2. Після одержання посвідчення оператор внутрішньоцехового транспорту проходить стажування на певній машині під наглядом досвідченого наставника і під контролем майстра та по мірі набуття необхідних практичних навиків допускається до роботи самостійно. 11.3. Експлуатація залізничного транспорту на під'їздних коліях прокатних цехів повинна відповідати діючим междержавним стандартам ГОСТ 9238-83 Правилам технічної експлуатації промислового залізничного транспорту і Типовим інструкціям з безпеки праці для робітників залізничного транспорту металургійних підприємств. Крім цього спеціальний рухомий склад а також наближення залізничних колій до будівель споруд і складів повинні відповідати спеціальним габаритам передбачених для підприємств чорної металургії. В діючих цехах при неможливості доведення габаритів до нормальних величин повинна бути влаштована відповідна сигналізація світлова звукова світлозвукова згідно з міждержавним стандартом ГОСТ 12.4.026-76 що попереджує про порушення габаритів. При цьому мінімальна відстань від осі залізничної колії до стіни будівлі яка має вихід назовні допускається не менше 3 1 м за умови обладнання огороджувальних бар'єрів розміщених між виходом з будівлі та залізничними коліями паралельно її стінам. 11.4. В'їзд залізничного та автомобільного транспорту в цех повинен проводитися після включення дозволяючого сигналу світлофору або видачі складачу поїзда спеціального жетона. Рух транспорту по цеху повинен проводитися при наявності особи яка супроводжує транспорт і яка іде попереду нього. 11.5. При експлуатації автотранспортного автотракторного і електрокарного транспорту необхідно керуватися вимогами Правил шляхового руху. 11.6. Обладнання та експлуатація електровізків повинні відповідати вимогам Правил обладнання електроустановок Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів. 11.7. На підприємствах повинні бути розроблені і затверджені у встановленому порядку інструкції з безпечної експлуатації внутрішньоцехового транспорту. 11.8. Згідно з наказом на підприємстві з числа спеціалістів повинні призначатися особи які відповідають за безпечну експлуатацію цехового транспорту. 11.9. В цеху між прольотами призначеному тільки для руху транспортних засобів встановлюється забороняючий знак безпеки згідно ГОСТ 12.4.026-76. Проїзди повинні бути освітлені та вільними від сторонніх предметів. 11.10. Транспортні засоби повинні бути обладнані пристроями замками сигналізацією і т.і. що виключають можливість їх використання сторонніми особами. 11.11. Забороняється: використання автокарів в цехах не обладнаних припливно-витяжною вентиляцією чи нейтралізаторами відпрацьованих газів; транспортувати вантаж якщо він закриває оглядовий шлях; проїжджати в місця з недостатньо освітлених або в місцях що не відповідають нормі по ширині проїзду. 11.12. Передавальні візки повинні бути обладнані гальмами кінцевими вимикачами і звуковою сигналізацією що включається одночасно з пересуванням візка. Забороняється використовувати передавальні візки при несправних гальмах освітлювальних приладах і звуковій сигналізації. Ходові колеса передавальних візків повинні обладнуватися запобіжними щитками що встановлені на висоті 10 мм від головки рейки і щитками які попереджають наїзд колеса візка на будь-що що знаходиться на шляху його пересування. 11.13. Передавальні візки повинні бути обладнані для перевезення того виду вантажу для якого вони призначені. При необхідності перевезення іншого вантажу повинні бути розроблені спеціальні кріплення що забезпечують стале положення вантажу на візку. 11.14. Колії пересування передавальних візків повинні бути в справному стані та мати тупикові упори встановлені у кінці рейкового шляху а також упори які мають амортизуючі накладки. Кабельні тролейні траншеї повинні бути перекриті настилом що виключає падіння працюючих у траншею. 11.15. Забороняється експлуатація електровізка при несправності струмоприймача контролера гальм і сигналів а також за відсутністю запобіжних пристроїв від впливу електричного струму діелектричного килимка діелектричних рукавиць . 11.16. Плитковий настил і рейкові колії повинні бути справними стики рейок і плит повинні бути на одному рівні. Вагони що подаються під навантаження і вивантаження повинні закріплюватися гальмовими башмаками. 11.17. Обладнання та експлуатація візків повинні виключати можливість падіння зливків заготовок та інших матеріалів під час їх транспортування. 11.18. Конструкція і експлуатація візків повинні виключати можливість самоперекидання при навантаженні і вивантаженні та транспортуванні. 11.19. Відстані між найбільшими частинами візків що виступають і конструкціями будівлі устаткуванням і матеріалами які складуються в цеху повинна бути не менше 0 7 м з обох боків візка. 11.20. Під час руху електрокара електронавантажувача або електрокарного крану в шумних місцях необхідно подавати звуковий сигнал часто і безперервно. Якщо на шляху руху зустрічаються переносні сходи або інші пристрої на яких знаходяться люди їх треба об'їжджати на відстані не ближче 1 м. Якщо такий об'їзд неможливий треба припинити рух і усунути з проїзду зазначені сходи або пристрої. 12. УЛЬТРАЗВУКОВІ УСТАНОВКИ 12.1. Проектування будівництво і експлуатація ультразвукових установок повинні проводитися відповідно до вимог міждержавних стандартів ГОСТ 12.1.001-69 ГОСТ 12.2.051-80 і Санітарних норм та правил при роботі на промислових ультразвукових установках. 12.2. Допустимі рівні ультразвуку в зонах контакту руки інших частин тіла оператора з робочими органами установок і приладів не повинні перевищувати 110 дБ. 12.3. Рівні звукового тиску повинні контролюватися після монтажу установки ремонту а також періодично у процесі експлуатації не рідше одного разу на рік. При визначенні ультразвукової характеристики вимір необхідно проводити не менше як у 4 контрольних точках на висоті 1 5 м від підлоги на відстані 0 5 м від контуру установок і не менше як 2 м від навколишніх поверхонь. Відстань між точками виміру не повинна перевищувати 1 м. Виміри рівней звукового тиску що розповсюджується у повітряному середовищі повинні проводитися згідно з ГОСТ 12.4.077-79. 12.4. Зони з рівнями ультразвукових коливань що перевищують гранично допустимі повинні бути означені попереджувальними знаками відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76. 12.5. Ультразвукові установки що генерують шум в якому рівні звукових тисків в частотних смугах спектру перевищують допустимі значення повинні бути обладнані кожухами або екранами сталеві листи товщиною 1 5-2 мм покриті гумою товщиною до 1 мм поролоном пористою гумою . 12.6. Ультразвукові установки повинні мати блокування що відключає перетворювачі при відкриванні кожухів. 12.7. У тих випадках коли за допомогою кожухів і екранів неможливо знизити шум до допустимих розмірів технологічна частина ультразвукових установок повинна бути розміщена у звукоізольованих кабінах доступ у які дозволяється тільки особам безпосередньо зайнятим обслуговуванням установки та забезпеченим засобами індивідуального захисту від шуму. 12.8. Під час роботи ультразвукового устаткування повинен бути повністю виключений контакт руки робочих з рідиною ультразвуковим інструментом і деталями що опрацьовуються шляхом: механізації та автоматизації процесів спаювання очищення і знежирювання деталей і т.і.; застосування автоматичного відключення установок при виконанні допоміжних операцій завантаження і вивантаження продукції та т.і. ; використання пристроїв для фіксації положень джерела ультразвуку або оброблюваних металів і виробів; застосування подвійних бавовняних і гумових рукавиць що відбивають ультразвук шаром повітря. 12.9. Як засіб індивідуального захисту працюючих від шкідливого впливу ультразвуку повинні застосовуватися протишуми за ГОСТом 12.4.051-87. 13. ПРОФІЛАКТИЧНІ ОГЛЯДИ ТА РЕМОНТ УСТАТКУВАННЯ 13.1. Профілактичний огляд і ремонт устаткування повинні проводитися в строки передбачені графіками затвердженими у встановленому порядку і у відповідності до вимог "Тимчасового положення про технічне обслуговування і ремонти" ТОіР механічного устаткування підприємств системи чорної металургії Положенням про планово-запобіжні ремонти електрообладнання металургійних заводів Положенням про капітальні ремонти устаткування будівель і споруд на підприємствах чорної металургії Правилами технічної експлуатації механічного устаткування прокатних цехів Правилами безпеки при ремонті устаткування на підприємствах чорної металургії Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правилами техніки безпеки. 13.2. Ремонт устаткування повинен проводитися у відповідності з дефектною відомістю згідно заздалегідь розробленого проекту організації робіт ПОР і відповідно до вимог биркової системи та нарядів-допусків. 13.3. Перед зупинкою устаткування на капітальний ремонт начальник цеху зобов'язаний скласти інструкцію щодо зупинки устаткування і роботи у передзупинний період. Інструкція повинна бути затверджена головним інженером підприємства і відпрацьована з усім персоналом цеху. 13.4. До початку ремонту за 1-2 місяця спільним наказом адміністрації підприємства і ремонтної організації повинен назначатися начальник ремонту і його заступники для організації підготовчих робіт і проведення ремонту. 13.5. Перед початком ремонтних робіт всі робітники та спеціалісти зайняті на ремонті повинні пройти інструктаж з техніки безпеки а ремонтний персонал цеху і сторонніх організацій крім того повинен бути ознайомлений під розпис з проектом організації робіт. 13.6. Устаткування що підлягає ремонту повинно оформлятися актом. 13.7. На дільницях проведення ремонту повинні бути вивішені попереджаючі про небезпеку плакати і знаки. 13.8. Перед початком ремонту станів необхідно зупинити допоміжне устаткування шляхом розбирання електросхем відключення стислого повітря гідравліки та т.і. 13.9. Всі отвори у перекриттях майданчиках та інших місцях під час виконання ремонтних робіт повинні бути закриті щільним настилом або огороджені поручнями висотою не менше 1 0 м. 13.10. Всі роботи по доставці необхідних для ремонту нагрівальних пристроїв матеріалів подавання їх у нагрівальні пристрої прибирання розібраної цегли та сміття повинні бути механізовані. 13.11. Ремонт камер регенераторів рекуператорів лежаків нагрівальних колодязів повинен проводитися згідно з інструкціями розробленими відповідно до Правил безпеки у газовому господарстві підприємств чорної металургії. При знаходженні робітників у камері заливання шлаку водою забороняється. 13.12. Ремонт кришок колодязів а також їх заміна повинні проводитися після відключення газу. Для ремонту кришок повинно бути відведено спеціальне місце обладнане стояками для укладання кришок. Стояки повинні мати надійні замки фіксуючі пристрої що виключають випадкове зрушення і падіння кришки. 13.13. Ремонтні роботи із застосуванням відкритого вогню у приміщеннях з вибухо-пожежонебезпечними виробництвами повинні проводитися у відповідності з типовою інструкцією щодо організації безпечного проведення вогневих робіт на вибухонебезпечних і вибухо-пожежонебезпечних об'єктах. 13.14. При використанні сходів у процесі ремонту їх треба влаштовувати на міцну горизонтальну підставу під кутом не більше 60 градусів. Довжина висота переносних приставних сходів не повинна перевищувати 5 м у розсувних  4 м. Ширина нижньої частини сходів повинна бути не менше 1 1 м а верхніх   0 4 м. Розсувні сходи необхідно оснащати спеціальними гачками або ланцюжками що виключають самовільне розсунення сходів. При проведенні робіт з переносними сходами на висоті понад 1 3 м робітники повинні користуватися запобіжними поясами з страхуючими канатами. Місце закріплення канату повинно бути зазначеним у проекті організації робіт ПОР . Забороняється працювати з переносними сходами у безпосередній близькості від працюючих під напругою а також виконувати роботи які пов'язані з натягуванням проводів чи підтримуванням важких предметів. 13.15. Устаткування після капітального ремонту може бути запроваджено в експлуатацію тільки після прийняття його комісією призначеною директором головним інженером підприємства з обов'язковим включенням до складу комісії представника Держнаглядохоронпраці України. Приймання устаткування після ремонту повинно оформлятися актом. 14. ВИРОБНИЧА САНІТАРІЯ 14.1. Для утворення нормальних санітарно-гігієнічних умов праці в прокатних цехах необхідно передбачати: ефективну аерацію будівель; влаштування вентиляційних і аспіраційних пристроїв повітряне і повітроводяне душування робочих зон і робочих місць; кондиціонування повітря; захист від джерел тепловипромінювання електричних електромагнітних і магнітних полів ультразвуку шуму; широке використання засобів індивідуального захисту; нормальну освітленість; систематичне і ретельне прибирання приміщень. 14.2. Санітарно-гігієнічний стан повинен відповідати вимогам міждержавних стандартів ГОСТ 12.1.005-88 ГОСТ 12.0.005-84 ГОСТ 12.1.001-89 ГОСТ 12.1.012-90 ГОСТ 12.1.003-83 ГОСТ 12.4.051-87 ГОСТ 12.4.011-89 СНиП 2.04.05-86 СНиП II-4-79 СН 245-71 Санітарно-гігієнічним нормам допустимої напруженості електростатичного поля № 1757-77 Гранично допустимим рівням впливу постійних магнітних полів при роботі з магнітними пристроями і магнітними матеріалами № 1742-77 Санітарним нормам і правилам при роботі з джерелами електромагнітних полів високих ультрависоких і надто високих частот № 848-70 . 14.3. Контроль санітарно-гігієнічного стану у прокатних цехах повинен проводитися згідно з міждержавними стандартами ГОСТ 12.1.005-88 ГОСТ 12.4.012-83 ГОСТ 12.4.077-79 ГОСТ 12.1.023-80; ГОСТ 12.1.006-84. 14.4. Контроль за викидом гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин у атмосферу здійснюється відповідно до ГОСТ 17.2.02-78 і "Санітарних правил з охорони атмосферного повітря і населених місць" № 4946-89 . 14.5. Обладнання систем водопостачання і каналізації повинно відповідати СН 245-71 і СНиП 2.09.04-87. Джерела водопостачання які використовуються для постачання господарсько-питних водопроводів повинні відповідати ГОСТ 2761-84. Норми витрат води на господарсько-побутові потреби на одну людину у прокатних цехах повинні складати 45 літрів за зміну при коефіцієнті годинного нерівномірного споживання води 2 5. 14.6. Стічні води що містять в собі шкідливі речовини до надходження в зовнішню каналізаційну сіть повинні бути очищені. 14.7. Якість питної води води для душу умивальників вентиляції охолодження повітря і пилопридушення повинно відповідати вимогам ГОСТ 2874-82. 14.8. В прокатних цехах робочі повинні забезпечуватися підсоленою газованою водою з вмістом солі 0 5% температурою від 8 до 20 градусів Цельсію і з розрахунку 4-5 л на людину за зміну. Для подавання газованої води повинні бути влаштовані спеціальні пункти з водоструминною промивкою склянок. Пункти повинні бути ізольовані від пилу кіптяви та інших шкідливих факторів виробничого середовища і повинні постійно утримуватися в чистоті. Для користування простою питною водою повинні влаштовуватися фонтанчики що з'єднані з водопостачальною мережою чи бачками. Питні бачки повинні бути виготовлені з матеріалів які легко очищуються і дезінфікуються мають кришки що щільно закриваються замикаються на замок і встановлюються на висоті 1 м від підлоги. Вода у бачках повинна щодня замінюватися свіжою. Бачки повинні регулярно промиватися кип'ятком і підлягати дезинфекції. При охолодженні води льодом повинна виключатися можливість забруднення води від попадання в неї льоду. 14.9. Душові або лазні повинні бути забезпечені гарячою і холодною водою з розрахунку 500 л на одну душову сітку за годину і мати змішувальні пристрої з регулюючими кранами. 14.10. Обладнання та експлуатація бойлерних установок і баків для нагрівання води повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації теплоізолюючих установок і теплових мереж а також Правил техніки безпеки. 14.11. В побутових приміщеннях роздягальні та душові повинні мати таку пропускну спроможність щоб працюючі у найбільш численній зміні витрачали на миття і переодягнення не більше 45 хвл. 14.12. На роботах з особливо шкідливими умовами праці пов'язаних із забрудненням тіла поза видаваємих кожному робітнику 400 г мила при умивальниках повинно бути в достатній кількості мило для миття під час роботи та по її закінченні. На роботах де можливо попадання на шкіру шкідливодіючих речовин працюючим повинні видаватися профілактичні пасти та мазі а також речовини що змащують і нейтралізують шкіру. 14.13. В усіх відділеннях повинні бути аптечки з набором медикаментів і перев'язувальних матеріалів для надання першої медичної долікарняної допомоги. Спостереження за набором і складом медикаментів повинно здійснюватися керівництвом цеху і здравпунктом. 15. МЕДИЧНА ДОПОМОГА 15.1. При влаштуванні на роботу трудівники повинні пройти навчання щодо надання першої допомоги. 15.2. При нещасному випадку постраждалий сам або за допомогою іншої особи повинен надати собі першу допомогу і при необхідності звернутися до медпункту. Якщо постраждалий не може звернутися до лікаря сам необхідно відправити його у медпункт транспортом який є на цей час або визвати лікаря швидку допомогу від найближчого телефону або нарочним. 15.3. В кожному цеху на стані дільниці повинні бути носилки для доставки постраждалих в медпункт. 15.4. Для доставки постраждалих або зненацька занедужалих на роботі з пункту медичної допомоги у лікувальний заклад повинні бути санітарні машини які забороняється використовувати з іншою метою. 15.5. Повідомлення про нещасні випадки їх розслідування та облік здійснюються відповідно до "Положення про розслідування і облік нещасних випадків професійних захворювань та аварій на підприємствах в закладах і організаціях" затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 р. за № 623. 16. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ 16.1. Особи винні у порушенні цих Правил несуть дисциплінарну адміністративну матеріальну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством. 16.2. За безпечність конструкції правильність вибору матеріалу якість виготовлення монтажу налагодження ремонту і технічного діагностування а також відповідність об'єкта цим Правилам відповідає підприємство установа організація незалежно від форми власності та відомчої належності що виконує відповідні роботи . 16.3. Керівники підприємств установ організацій та інші посадові особи несуть персональну відповідальність за виконання вимог Правил в межах покладених на них завдань та функціональних обов'язків згідно з чинним законодавством. 46