НПАОП 27.35-1.05-97

НПАОП 27.35-1.05-97 Правила безпеки у феросплавному виробництві

Місце Герба України ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНЮ ПРАЦІ ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ У ФЕРОСПЛАВНОМУ ВИРОБНИЦТВІ КИЇВ ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ ЗАТВЕРДЖЕНО Наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 19.02.97 №  32 ДНАОП 1.2.10-1.05-97 ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ В ФЕРОСПЛАВНОМУ ВИРОБНИЦТВІ КИЇВ ПЕРЕДМОВА Ці Правила є переробленим і доповненим виданням чинних Правил безпеки у феросплавному виробництві затверджених Держгіртехнаглядом СРСР і Міністерством чорної металургії СРСР в 1977 р. Правила безпеки у феросплавному виробництві опрацьовані Державним науково-досліднім інститутом безпеки праці і екології в гірничорудній та металургійній промисловості НДІБПГ спільно з інститутом "Діпросталь" з урахуванням зауважень і пропозицій що були подані феросплавними заводами науково-дослідними та проектними інститутами України органами державного нагляду за охороною праці. На розгляд і затвердження Правила внесені Міністерством промисловості України. Указані Правила містять організаційні технічні і технологічні вимоги виконання яких є обов'язковим для забезпечення безпеки у феросплавному виробництві. Порядок і строки приведення діючих феросплавних заводів та їх цехів у відповідність до вимог цих Правил визначається керівниками підприємств за узгодженням з територіальними управліннями Держнаглядохоронпраці України. @ "Передрукування забороняється" Держнаглядохоронпраці України ЗМІСТ 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ 2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ 3. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 4. ТЕРИТОРІЯ ПІДПРИЄМСТВ. БУДІВЛІ ТА СПОРУДИ Територія підприємств Будівлі та споруди 5. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ЩОДО СТВОРЕННЯ БЕЗПЕЧНИХ УМОВ ПРАЦІ 6. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА 6.1. Вивантаження та зберігання шихтових матеріалів 6.2. Підготовка і внутріцехове транспортування шихтових матеріалів Загальні вимоги Скіпові підіймачі Сушіння та випал матеріалів Дозування шихтових матеріалів 6.3. Електротермічне виробництво Загальні вимоги Електроустаткування феросплавних печей Ванна печі Механізми обертання і нахилу ванни електропечі Завантаження шихти в електропечі Склепіння закритої електропечі Електродотримач механізми переміщення і перепуска електродів Водоохолодження електропечей Горно електропечі та його обслуговування Обслуговування колошника печі Індукційні печі 6.4 Металотермічне виробництво 6.5. Конверторне виробництво 6.6. Виробництво феросплавів методом змішування розплавів 6.7. Гідрометалургійне і електрогідрометалургійне виробництво 6.8. Вакуумтермічне виробництво 6.9. Влаштування і підготовка технологічного посуду 6.10. Розливання феросплавів Загальні вимоги Розливання феросплавів на конвеєрній машині 6.11. Грануляція феросплавів 6.12. Оброблення складування і відвантаження феросплавів Дробіння феросплавів на установках бутобоїв Дробіння феросплавів на щокових дробарках Подрібнення феросплавів в кульових і стержньових млинах Очищення і упакування феросплавів Складування і відвантаження феросплавів 6.13. Шлакопереробка Прибирання і транспортування шлаків на відвал Сепарація розкладних шлаків Розливання і грануляція шлаків 7. РЕМОНТ І ОЧИЩЕННЯ АГРЕГАТІВ І УСТАТКУВАННЯ Загальні вимоги Ремонт та очищення випалювальних печей їх лежаків газоходів і димових труб Ремонт феросплавних печей і технологічного посуду 8. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ ДНАОП 1.2.10-1.05-97 Правила безпеки у феросплавному виробництві Дата введення 01.07.97 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Ці Правила поширюються на всі феросплавні заводи і виробництва Україні що проектуються будуються реконструюються або діють. Правила встановлюють вимоги щодо безпечного обслуговування експлуатації та ремонту агрегатів устаткування будівель і споруд феросплавних підприємств і регламентують безпечне виконання операцій технологічних процесів вивантаження зберігання підготовки і транспортування шихтових матеріалів різних виробництв феросплавів і їх розливання грануляції обробки складування відвантаження і шлакопереробки. Вимоги цих Правил є обов'язковими для всіх підприємств організацій юридичних та фізичних осіб які займаються проектуванням будівництвом експлуатацією реконструкцією і ремонтом об'єктів феросплавного виробництва. З введенням в дію цих Правил вважати такими що не застосовуються на території України "Правила безопасности в ферросплавном производстве" затверджені Держгіртехнаглядом СРСР і Мінчорметом СРСР у 1977 р. 2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ Закон України "Про охорону праці". К.: 1995 р. ДНАОП 0.00-1.03-93. Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів. Затверджено Держнаглядохоронпраці України 16.12.93. Наказ № 128. ДНАОП 0.00-1.07-94. Правила будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском. Затверджено Держнаглядохоронпраці України 18.04.94. Наказ № 104. ДНАОП 0.00-1.11-90. Правила будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води. Затверджені Держгіртехнаглядом СРСР 9.01.90. ДНАОП 0.00-1.13-71. Правила будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок повітропроводів і газопроводів. Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР 7.12.71. ДНАОП 0.00-1.15-71. Правила будови і безпечної експлуатації трубопроводів для горючих токсичних і зріджених газів ПУГ-69 . Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР 5.03.71. ДНАОП 0.00-1.17-92. Єдині правила безпеки при вибухових роботах. Затверджено Держгіртехнаглядом України 25.03.92. Зміни внесені Держнаглядохоронпраці України 31.03.94. Наказ № 28. ДНАОП 0.00-1.20-90. Правила безпеки у газовому господарстві. Затверджено Держпроматомнаглядом СРСР 26.12.90. Постанова № 3. ДНАОП 0.00-1.21-84. Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів і правила техніки безпеки при експлуатації електроустновок споживачів. Затверджено Головдерженергонаглядом Міненерго СРСР 21.12.84. Зміни: 1988. ДНАОП 0.00-4.02-92. Положення про прийняття в експлуатацію виробничих об'єктів. Затверджено Кабінетом Міністрів України 5.08.92. Постанова № 449. ДНАОП 0.00-4.05-93. Положення про видачу Державним комітетом по нагляду за охороною праці власникові підприємств організації або уповноваженому ним органу дозволу на початок роботи підприємства установи організації. Затверджено Кабінетом Міністрів України 6.10.93. Постанова № 831. ДНАОП 0.00-4.08-94. Про порядок опрацювання прийняття перегляду та скасування державних міжгалузевих нормативних актів про охорону праці. Затверджено Кабінетом Міністрів України 2.03.94. Постанова № 135. ДНАОП 0.00-4.12-94. Типове положення про навчання інструктаж і перевірку працівників з питань охорони праці. Затверджено Держнаглядохоронпраці України 4.04.94. Наказ № 30. Зареєстровано: Мінюстом України 12.05.94 за № 95/304. ДНАОП 0.00-4.15-85. Положення про розробку інструкцій з охорони праці. Затверджено ВЦРПС Держкомпраці СРСР 5.12.85. ДНАОП 0.00-4.20-94. Положення про порядок проведення державної експертизи перевірки проектної документації на будівництво та реконструкцію виробничих об'єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці. Затверджено Кабінетом Міністрів України 23.06.94. Постанова № 431. ДНАОП 0.00-5.11-85. Типова інструкція з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт. Затверджено Держнагіртехнаглядом СРСР 20.02.85. ДНАОП 0.00-5.12-74. Типова інструкція з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухонебезпечних і вибухопожежнонебезпечних об'єктах. Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР 7.05.74. ДНАОП 0.00-8.01-93. Перелік посад посадових осіб які зобов'язані проходити і періодичну перевірку знань з охорони праці. Затверджено Держнаглядохоронпраці України 11.10.93. Наказ № 94. Зареєстровано Мінюстом України 20.10.94 за № 154. ДНАОП 0.00-8.02-93. Перелік робіт з підвищеною небезпекою. Затверджено Держнаглядохоронпраці України 30.1193. Наказ № 123. Зареєстровано Мінюстом України 23.12.93 № 196. ДНАОП 0.00-8.03-93. Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці що діють на підприємстві. Затверджено Держнаглядохоронпраці України 21.12.93. Наказ № 132. Зареєстровано Мінюстом України 7.02.94 за № 20/229. Правила пожежної безпеки в Україні. Затверджені 14.06.95 в.о. начальника Управління Державної пожежної охорони МВС України введені в дію 01.09.95 наказом МВС України від 22.06.95 № 400 зареєстровані Мінюстом України 14.07.95 за № 440. ДНАОП 0.03-1.23-82. Санітарні правила для підприємств чорної металургії № 2527-82. Затверджено Мінохорони здоров'я СРСР 1982. ДНАОП 0.03-3.01-71. Санітарні норми проектування промислових підприємств. СН 245-71. Затверджено Мінохорони здоров'я СРСР 1971. ДНАОП 0.03-4.02-94. Положення про медичний огляд працівників певних категорій. Затверджено Мінохорони здоров'я України 31.03.94. Наказ № 45. Зареєстровано: Мінюстом України 21.06.94 за № 136/345. ДНАОП 0.05-3.01-80. Типові галузеві норми безплатної видачі спецодягу спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям машинобудівних та металообробних виробництв. Затверджено Держкомпраці СРСР 1980. ДНАОП 0.05-3.03-81. Типові норми безплатної видачі спецодягу спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям скрізних професій та посад усіх галузей народного господарства і окремих виробництв. Затверджено Держкомпраці СРСР 12.02.81. Зміни: 21.08.85. Постанова № 289/п-8 06.11.86. Постанова № 476/п-12. ДНАОП 0.05-5.01-83. Інструкція про порядок забезпечення робітників і службовців спецодягом спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту. Затверджено Держкомпраці СРСР 24.05.83. НАОП 1.2.00-1.01-87. Загальні правила безпеки підприємств і організацій металургійної промисловості. Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР 13.05.87. НАОП 1.2.00-4.02-90. Положення про застосування нарядів-допусків при виконанні робіт підвищеної небезпеки на підприємствах та в організаціях Міністерства металургії СРСР. Затверджено Держпроматомнаглядом СРСР і Мінметом СРСР 23.05.90. НАОП 1.2.10-1.03-79. Правила безпеки у сталеплавильному виробництві. Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР і Мінчорметом СРСР 06.02.79. Зміни: 1979 1982 1983. НАОП 1.2.10-1.09-87. Правила безпеки при заготівлі та переробці брухту та відходів чорних металів. Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР і Мінчорметом СРСР 31.03.87. НАОП 1.2.10-1.10-86. Правила безпеки у газовому господарстві підприємств чорної металургії ПБГЧМ-86 . Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР і Мінчорметом СРСР 18.03.87. Зміни: 1989. НАОП 1.2.10-1.11-89. Правила безпеки при ремонті устаткування на підприємствах чорної металургії. Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР і Мінчорметом СРСР 10.04.89. НАОП 1.2.10-1.13-79. Правила безпеки на залізничному транспорті підприємств системи Мінчормету СРСР. Затверджено Мінчорметом СРСР 1979. НАОП 1.2.10-1.14-86. Правила пожежної безпеки для підприємств чорної металургії. Затверджено Мінчорметом СРСР 17.04.86. НАОП 1.2.10-2.01-79. ОСТ 14.55-79. Бірочна система на підприємствах чорної металургії. Основні положення. Порядок застосування. Затверджено Мінчорметом СРСР 1983. НАОП 1.2.10-2.11-81. ОСТ 14.70-81. Виробництво феросплавів. Загальні вимоги безпеки. Затведжено Мінчорметом СРСР 1981. НАОП 1.2.10-5.08-77. Тимчасова інструкція з техніки безпеки при проведенні вибухових робіт на заводах Мінчормету УРСР. Затверджено Держгіртехнаглядом УРСР 19.02.77. НАОП 1.3.10-1.04-88. Правила безпеки при виробництві та споживанні продуктів розділення повітря. Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР 12.04.88. НАОП 1.2.10-1.04-76. Правила безпеки при виробництві алюмінію. Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР і Мінкольорметом СРСР 25.05.76. Зміни: 1984. НАОП 1.4.10-1.03-85. Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії при виробництві ацетилену кисню і газополуменевій обробці металів. Затверджено Мінхіммашем СРСР 08.07.85. ДБНА 3.1-3-94. Прийняття до експлуатації об'єктів закінчених будівництвом. Основні положення. Затверджено Постановою Держкоммістобудівництва України від 05.10.94 за № 48. Правіла влаштування електроустановок ПВЕ . Затверджено Міненерго СРСР. Інструкція щодо складання планів захисту персоналу населення у випадку аварій на металургійних об'єктах і ліквідації локалізації їх нслідків. РД-7-13-91. Узгоджено Держпроматомнаглядом СРСР 11.11.91. ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования ГОСТ 12.1.005-76. ГОСТ 12.1.006-84. ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля СТ СЭВ 5801-86 . ГОСТ 12.1.011-78. ССБТ. Смеси взрывоопасные. Классификация и методы испытаний СТ СЭВ 2775-90 . ГОСТ 12.2.007.9-88. ССБТ. Оборудование электротермическое. Требования безопасности. ГОСТ 12.2.062-81. ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные. СТ СЭВ 2696-80 . ГОСТ 12.4.026-76. ССБТ7 Цвета сигнальные и знаки безопасности. Взамен ГОСТ 15548-70. ОСТ 26-02-759-80. Циклоны. Технические требования. 3. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 3.1. Проектування будівництво і реконструкція феросплавних підприємств та їх устаткування розробка нових технологій засобів виробництва засобів колективного та індивідуального захисту працюючих повинні здійснюватися у відповідності до діючих в Україні нормативних актів з охорони праці санітарних і будівельних норм і правил норм технологічного проектування та вимог цих Правил. Експертиза проектів прийняття до експлуатації об'єктів феросплавного виробництва і видача дозволу на роботу підприємства здійснюється Держнаглядохоронпраці України у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Введення до експлуатації нових і реконструйованих об'єктів феросплавних підприємств впровадження нових технологій без дозволу органів державного нагляду за охороною праці забороняється. 3.2. Вносити зміни в конструкції діючого основного устаткування а також змінювати технологічні схеми без узгодження з проектною організацією або заводом-виготовлювачем а також територіальним управлінням Держнаглядохоронпраці України забороняється. 3.3. Машини механізми устаткування транспортні засоби і технологічні процеси що впроваджуються в феросплавне виробництво і в стандартах на які є вимоги у відношенні забезпечення безпеки праці життя і здоров'я людей повинні мати паспорти сертифікати що посвідчують безпеку їх використання видані у встановленому порядку. 3.4. Технологічне устаткування машини механізми транспортні засоби і технології закуповані за кордоном повинні задовольняти вимоги діючих в Україні нормативних документів і державних стандартів. 3.5. На основі цих Правил повинні бути складені або переглянуті у встановленому порядку інструкції:  з охорони праці для робітників кожної професії;  з технологічного обслуговування та експлуатації устаткування;  технологічні;  посадові для фахівців;  з ремонту і очищення устаткування;  з пожежної безпеки. На кожному підприємстві і в цеху повинен бути затверджений перелік діючих інструкцій з охорони праці. 3.6. Інструкції з охорони праці повинні переглядатися не рідше одного разу на п'ять років а у вибухо- і пожежонебезпечних виробництвах не рідше одного разу на три роки а також при зміні технологічних процесів або схем комунікацій застосування нових видів сировини і устаткування. 3.7. При застосуванні нових технологічних процесів агрегатів машин та іншого устаткування вимоги до яких передбачені у цих Правилах повинні бути розроблені і затверджені технічним керівником головним інженером підприємства тимчасові інструкції що забезпечують безпечне ведення технологічних процесів і безпечну експлуатацію устаткування. 3.8. Всім робітникам повинні бути видані або вивішені на робочих місцях інструкції з охорони праці за їх професією. Крім того ці а також технологічні інструкції повинні бути у майстра. 3.9. Всі робітники при влаштуванні на роботу повинні проходити медичні огляди і перевірку на професійну придатність у відповідності до встановлених норм. Одночасно вони повинні бути ознайомлені під розписку про умови праці на підприємстві наявності на робочому місці де вони будуть працювати небезпечних і шкідливих факторів що ще не усунені і можливі наслідки їх впливу на здоров'я а також про їх права на пільги і компенсації за працю в таких умовах. 3.10. Порядок проведення інструктажу навчання перевірки знань з охорони праці і допуску персоналу до самостійної роботи визначається Типовим положенням про навчання інструктаж і перевірку робітників з питань охорони праці. Контроль за своєчасним проведенням іспитів і якості перевірки знань здійснює адміністрація підприємства вищестоящі господарські організації органи державного нагляду і профспілок. 3.11. Порядок навчання перевірки знань і допуску до роботи персоналу пов'язаного з експлуатацією і обслуговуванням вантажопідіймальних кранів посудин що працюють під тиском електроустановок повинен відповідати вимогам діючих відповідних Правил. 3.12. На підприємстві а також в кожному цеху виходячи з наявності устаткування і робіт що використуються наказом по заводу розпорядженням по цеху повинні бути призначені з числа осіб що пройшли у встановленому порядку перевірку знань відповідних Правил відповідальні за технічний стан і безпечну експлуатацію:  електроустаткування;  вантажопідіймального устаткування;  посудин що працюють під тиском;  газового господарства;  кисневого устаткування;  промислових будівель споруд і димових труб;  транспортних засобів а також тих що мають право видавати наряди-допуски на виконання робіт газонебезпечних і підвищеної небезпеки. 3.13. На кожному підприємстві повинен бути складений і затверджений технічним керівником перелік:  газонебезпечних місць і газонебезпечних робіт;  робіт підвищеної небезпеки;  механізмів і устаткування експлуатація яких повинна здійснюватися із застосуванням бирочної жетонної системи;  робітників що підлягають навчанню правилам використання індивідуальних засобів і подання першої долікарської допомоги. 3.14. Газонебезпечні роботи повинні виконуватися відповідно до вимог Правил безпеки в газовому господарстві підприємств чорної металургії ПБГЧМ-86 а роботи підвищеної небезпеки відповідно до вимог Положення про застосування нарядів-допусків при виконанні робіт підвищеної небезпеки на підприємствах та в організаціях Міністерства металургії СРСР. 3.15. На кожному підприємстві повинні бути складені плани ліквідацій аварій відповідно до інструкції щодо складання планів захисту персоналу населення у випадку аварій на металургійних об'єктах і ліквідації локалізації їх наслідків РД-7-13-91 . Плани повинні переглядатися і затверджуватися раз на два роки. Забороняється допускати до роботи осіб що неознайомлені з планом ліквідації аварій і не знають його у тій частині що стосується місця їх роботи. 3.16. Адміністрація феросплавних підприємств зобов'язана забезпечити працюючих спецодягом спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту з встановлених Типових галузевих норм. Забороняється допускати до роботи осіб без відповідних спецодягу спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту. 3.17. Порядок видачі зберігання користування спецодягом спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту а також догляду за ними повинен відповідати інструкції затвердженій у встановленому порядку. 4. ТЕРИТОРІЯ ПІДПРИЄМСТВ. БУДІВЛІ ТА СПОРУДИ Територія підприємств 4.1. Перевезення рідкого металу та шлаку повинне проводитися в спеціально пристосованому рухомому складі згідно маршрутів що зазначені в технічному розпоряджувальному акті і у відповідності до заводської інструкції. Всередині цехів вздовж залізничних колій де це можливо повинні бути чітко позначені габаритні лінії. 4.2. Подавання залізничних складів в будівлі плавильних цехів що не передбачене графіком який затверджений начальником цеху повинне проводитися з дозволу відповідальної особи. 4.3. Виробничі відходи та сміття необхідно систематично видаляти на спеціально відведені дільниці. Сміттєзбірники повинні бути обладнані кришками і регулярно вичищатися: переповнення їх не допускається. 4.4. На феросплавних підприємствах що знов будуються і реконструюються повинна бути передбачена повна переробка та утилізація відходів феросплавного виробництва. Збір сортування і тимчасове зберігання цих відходів повинні проводитися на спеціально виділених дільницях або в спеціальних приміщеннях. Будівлі та споруди 4.5. В приміщенні плавильного цеху повинні бути створені оптимальні умови видалення виробничих шкідливостей з усіх вбудованих приміщень майданчиків і відміток будівлі. 4.6. На феросплавних підприємствах що знов будуються та реконструюються склади шихтових матеріалів відділення випалювання матеріалів готової продукції і шлакопереробки повинні бути розташовані потоково в окремих приміщеннях. 4.7. При проектуванні нових підприємств пічні трансформатори належить розташовувати на естакадах вздовж будинку з боку пічного прогону. Для аварійного зливання мастила необхідно передбачити підземні резервуари. Галереї розливних машин для майданчиків будівництва належить проектувати у вигляді навісу без стін . 4.8. У плавильних цехах електротермічного виробництва що знов проектуються при розташуванні верхнього майданчика пічного прогону на відмітці 15 м і вище повинні бути встановлені пасажирські ліфти. 4.9. Підлога в будівлях плавильних цехів повинна бути рівною і механічно стійкою а в розливних прогонах крім того теплостійкою. Підлога на робочих майданчиках повинна бути неелектропровідною і сухою. 4.10. У шихтових дворах що обладнані мостовими грейферними кранами необхідно передбачити захист стін і підлоги засік. Для захисту стін засік повинні застосовуватися колоди які замінюються за мірою розщеплювання методом нарощування а також залізничні рейки що були у вжитку. Для захисту підлоги засік повинен використовуватися шар заскладованого матеріалу товщина якого визначається у технологічній частині проекту. Відмітку низу засік шихтових дворів необхідно приймати вище рівня грунтових вод. 4.11. Підлога в розливних прогонах на дільницях грануляційних установок повинна мати ухил що забезпечує стікання води у водостічну магістраль або ж повинні бути передбачені спеціальні місця відстою корзин. На дільницях де роботи супроводжуються значними виділеннями пилу і тепла підлога повинна регулярно поливатися водою. 4.12. Будівельні металоконструкції будівлі цеху в місцях випуску і розливання сталі і шлаку повинні бути захищені від перегрівання. Колони будівлі в місцях де можливе зіткнення з розплавленим металом і шлаком повинні мати вогнетривкий захист. 4.13. Конструкція покрівель виробничих будівель повинна забезпечувати можливість швидкої і загрузочної їх очистки. В цехах що знов будуються для доступу на покрівлі повинні бути передбачені зовнішні маршеві сходи. На покрівлях виробничих будівель не допускається скупчення пилу снігу льоду складування матеріалів та обладнання. Очистка покрівель виробничих будівель повинна проводитися згідно з інструкцією що затверджена технічним керівником головним інженером підприємства. 4.14. В приміщеннях де розташовані гідрометалургійні та електрогідрометалургійні виробництва з мокрими виробничими процесами металоконструкції стіни та підлога повинні мати гідроізоляцію і захист від корозії. Опорядження стін повинна допускати їх легку очистку і промивку. 4.15. Конструктивні елементи приміщення де розташовано виробництво вибуховонебезпечних матеріалів не повинно мати площадки на яких може скучуватися пил. Стіни в цих приміщеннях повинні мати опорядження що забезпечує можливість очистки їх від пилу. 4.16. Бункери для шихтових матеріалів повинні бути перекриті запобіжними гратами з чарунками 300х300 мм. Якщо за умов виробництва грата на бункерах відсутні або мають розмір чарунок більш як 300х300 мм прорізи бункерів повинні бути огороджені поручнями. При розташуванні обслуговуючих майданчиків нижче верхньої кромки бункерів на 1 м і більше улаштування поручнів з боку бункерів не потребується. 4.17. У цехах для кожної дільниці повинні бути складені і затверджені технічним керівником підприємства плани розташування технологічного обладнання і технологічного посуду з позначенням проходів. Плани повинні бути вивішені на видних місцях кожної дільниці. Межі основних проходів і постійних майданчиків для складування продукції повинні бути чітко позначені добре видимими лініями. 4.18. Шахти підіймачів для подачі матеріалів за допомогою вантажопідіймальних машин на дозувальний майданчик або інші відмітки будівель цехів повинні мати суцільне огородження. Двері в шахту повинні мати блокування що відключає електроталь за умови відчиняння дверей. 5. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ЩОДО СТВОРЕННЯ БЕЗПЕЧНИХ УМОВ ПРАЦІ 5.1. На електропечі розливні машини випалювальні печі та ковші повинні бути складені паспорти які містять основні технічні дані. Всі ковші повинні бути пронумеровані. До паспорту ковша повинні бути внесені номер наданий заводом-виготовлювачем і номер даний заводом що експлуатує ківш. В період експлуатації в позначені паспорти необхідно вносити всі дані про зміни що відбулися на агрегатах устаткуванні про проведені капітальні ремонти а також про аварії що мали місце великі неполадки і заходи що вжиті з ліквідації їх наслідків. Експлуатація плавильних агрегатів при наявності течі води з системи водоохолодження не допускається. Наявність вологи в місцях можливого зіткнення з розплавленим металом або шлаком не допускається. 5.2. На феросплавних підприємствах цехах що будуються або реконструюються дробарки кульові млини грохоти барабані змішувачі та інше технологічне устаткування. Для переробки матеріалів що пилять повинне бути встановлено в пилоізолюючих камерах. При рівнях шуму що перевищують гранично допустимі з санітарних норм камери повинні бути звукоізолюючими. Конструкція камер повинна забезпечувати можливість спостереження за устаткуванням під час проведення технологічних процесів а також вільний доступ до устаткування при ремонтних роботах. Камери повинні мати монтажні отвори а також монорейки та інші пристрої для заміни устаткування або окремих його елементів при проведенні ремонту без розбирання камер. На діючих підприємствах повинне бути здійснене максимально можливе укриття і герметизація вказаного устаткування. 5.3. Для запобігання просочування газу на дозувальний майданчик з електропечі у мантеля електродів повинні бути зроблені повітряні ущільнення водяні затвори або інші пристрої а завантажувальні труби закритих печей повинні бути постійно заповнені шихтою або мати відсікаючий пристрій. 5.4. Для забезпечення безпечної роботи устаткування і агрегатів а також для взаємної ув'язки і узгодження в роботі осіб безпосередньо керуючих механізмами і ремонтного персоналу повинна застосовуватися бирочна система. 5.5. Ключ-бирка повинна бути складовою частиною ланцюга керування. Для проектування нового устаткування в схемах керування повинна передбачатися ключ-бирка. 5.6. Ключ-бирка що працює в схемах оперативних ланцюгів повинна знаходитися у особи що безпосередньо керує механізмом. Ключ-бирка повинна прийматися і передаватися позмінно. Якщо в момент передачі зміни агрегат знаходиться у ремонті ключ-бирка приймається по закінченні ремонту від особи відповідальної за його проведення. При відсутності ключа-бирки з будь-якої причини пуск агрегату забороняється. Про відсутність ключа-бирки повинно бути негайно доведено до відома керівника дільниці і складено акт. Після складання акту повинен видаватися дублікат ключа-бирки. 5.7. Періодичність перевірки стану блокувань безпеки систем сигналізації протиаварійного захисту агрегатів і устаткування і порядок оформлення результатів перевірки повинні встановлюватися спеціальною інструкцією затвердженою технічним керівником головним інженером підприємства. 5.8. При закочуванні і викочуванні візків з технологічним посудом знаходження людей на незахищених ділянках біля колій і натяжного тросу ближче ніж на 5 м від них забороняється. Рух візків повинен бути плавним таким що виключає переливання металу і шлаку через край посуду. 6. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА 6.1. Вивантаження та зберігання шихтових матеріалів 6.1.1. На складах шихтових матеріалів що будуються вздовж усього приміщення повинен бути забезпечений вільний прохід шириною не менш як 0 7 м. Через кожні 80-100 м вздовж складу повинні бути влаштовані поперечні проходи. 6.1.2. Залізничні естакади повинні мати захисні пристрої які виключають пошкодження або підрив грейферами їх верхньої будови шпал брусів закріплень . 6.1.3. Для відчинення люків вагонів на естакадах допускається взамін майданчиків установлювати самохідні мости або обладнати грейферні магнітно-грейферні і мостові крани с майданчиками що опускаються. 6.1.4. Забороняється подавати по складу гарячі прошлаковані зворотні відходи. 6.1.5. При необхідності виконання робіт по спуску матеріалу який застряв усередині вагону працівники повинні прив'язуватися страховими мотузками запобіжних поясів і знаходитися на спеціальних настилах із дощок або використовувати спеціальні драбини. 6.1.6. При розвантаженні і навантаженні вагонів грейферним краном находження людей у вагоні не допускається. 6.1.7. Забороняється вичищати залізничні вагони ручним способом над засіками складу після їх розвантаження крім випадків коли засіки повністю заповнені. Подача матеріалів грейфером повинна здійснюватися повним захватом що включає можливість випадання грудок під час перенесення. 6.1.8. Зберігання порошкових шихтових матеріалів повинне провадитися у зачинених складських будівлях та спорудах. 6.1.9. Зберігання у цехах легкозаймистих матеріалів або матеріалів що сприяють швидкій займистості магнієва силавита стружка селітра бертолетова сіль тощо повинні провадитися відповідно до вимог цих Правил. 6.2. Підготовка і внутріцехове транспортування шихтових матеріалів Загальні вимоги 6.2.1. У цехах що будуються та реконструюються керування основним технологічним обладнанням повинне бути дистанційним з пульта керування або автоматичним з влаштуванням системи блокування для дотримання визначеної послідовності пуску в роботу окремих механізмів та системи світло-звукової сигналізації. 6.2.2. При підготовці шихтових матеріалів у металотермічних цехах повинні додержуватися таких вимог: а в приміщеннях в яких проводиться подрібнення і розмелювання матеріалів періодично але не менше як чотири рази на рік повинна провадитися прибирання зі стін стелі та інших будівельних конструкцій осідаючого пилу; б під час роботи кульового млина випускний жолоб весь час повинен бути закритий. Вигрібати розмелений метаріал ручним способом з-під працюючих бігунів забороняється. 6.2.3. При розташуванні стрічкових та пластинчатих конвейєрів в похилих галереях з уклоном 6-12 градусів на підлогу повинні бути укладені трапи з поперечними планками на відстані 0 3-0 4 м одна від одної. 6.2.4. Пластинчаті конвейєри повинні мати борти що закривають ролики і краї пластин. 6.2.5. Забороняється транспортування гарячих матеріалів при несправному шнеку якщо гвинт шнека задіває дно або стінки конвейєра та ін. . 6.2.6. Переходити через конвейєр дозволяється лише по перехідним місткам. Скіпові підіймачі 6.2.7. Для обслуговування скіпових ям повинні бути передбачені робочі майданчики шириною не менше як 0 8 м між скіпом і блоковими стінами ями і не менше як 2 м між задньою стінкою скіпа і стінкою ями. Відстань від скіпа до підлоги скіпової ями повинна бути не менше як 0 5 м. В діючих цехах де вказана ширина майданчиків і відстань від скіпа до підлоги ями не дотримується в заводській інструкції повинні бути передбачені заходи що забезпечують безпеку під час виконання робіт в скіповій ямі. 6.2.8. Підлога скіпової ями повинна мати похил що забезпечує стікання води повинні бути передбачені пристрої для її видалення. 6.2.9. Доступ в скіпову яму повинен бути обладнаний похилими сходами з поручнями. Двері скіпової ями повинні бути зачиненими на замок і мати блокування що відключає привід лебідки під час відчинення дверей. Над входом повинні бути вивішені плакати що забороняють доступ у скіпові ями особам які не зв'язані з їх обслуговуванням. Відкриті скіпові ями повинні бути огороджені. 6.2.10. Робота у скіпових ямах повинні бути регламентованими заводською інструкцією. Під час прибирання просипу роботи повинні провадитися не менше як двома працівниками при вимкненому спіковому підіймачі. 6.2.11. Скіпова яма повинна бути обладнана аварійним вимикачем головного підйому. 6.2.12. Мости похилих скіпових підіймачів повинні мати суцільне огородження знизу і з боків на всю висоту скіпа. Огородження повинне виключати можливість падіння грудок матеріалу. 6.2.13. На підприємствах що будуються і реконструюються скіпи повинні підвішуватися на двох канатах що мають запас міцності не менше шестикратного кожний. На діючих підіймачах дозволяється підвішувати скіпи на одному канаті із збільшеним запасом міцності але не менше як шестикратний що забезпечує безпечність робіт. 6.2.14. На похилому мосту скіпового підіймача повинні бути встановлені стопорящі пристрої для утримування скіпа під час ремонтів. На підіймачах для огляду скіпів що будуються на похилому мосту повинен бути передбачений спеціальний майданчик огороджений поручнями. 6.2.15. Лебідки підіймачів повинні бути обладнані вмикачами слабкості канатів і покажчиками крайнього верхнього положення скіпа. Перевірка стану стальних канатів не рідше як один раз на 10 днів особою що відповідає за експлуатацію підіймачів з записом результатів огляду до спеціального журналу. Норми бракування канатів повинні прийматися у відповідності до вимог Правил влаштування і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів. 6.2.16. При заміненні канатів для скіпів повинні застосовуватися стопорящі або інші пристрої що забезпечують безпеку робіт; при цьому знаходитися людям що не зайняті на цій роботі на похилому мосту і у скіповій ямі забороняється. 6.2.17. Під час роботи скіпового підіймача знаходження людей на похилому мосту в скіповій ямі між приймальним бункером та верхньою частиною похилого мосту на локальній частині забороняється. Сушіння та випал матеріалів 6.2.18. Всі рухомі під час роботи частина речей за виключенням барабанів трубчатих речей повинні бути огороджені. 6.2.19. Елементи печей що розташовані на висоті 2 м і більше від рівня підлоги і потребують обслуговування повинні бути обладнані майданчиками шириною не менше 1 м. 6.2.20. Прорізи в огородженні майданчиків необхідні для провадження окремих робіт повинні бути обладнанні дверцятами з клямкою яка відчиняється усередину відкидною перекладиною. 6.2.21. Вікна печей повинні бути обладнані дверцятами заслонками в необхідних випадках які передбачені заводською інструкцією що щільно зачиняються. Відчиняти дверці печі щоб уникнути викиду полум'я дозволяється тільки при наявності розрідження в печі. 6.2.22. Система змазування тертьових частин механізмів повинні бути герметичними. Всі важкодоступні та часто змащувальні вузли обладнання повинні мати централізоване змащування. 6.2.23. Місця завантаження розвантаження і пересипки матеріалів повинні бути ущільненими і мати аспірацію що забезпечує уловлювання пилу і газу. 6.2.24. Гази що видаляються з печей перед викидом в атмосферу повинні піддаватися очищенню у відповідності з вимогами санітарних норм. 6.2.25. Пульти керування печами повинні бути обладнані пускорегулюючою апаратурою приладами КВП і автоматики що забезпечують безпечне ведення технологічних процесів. 6.2.26. У металотермічних цехах перевезення розпакування і завантаження концентратів у випалювальні печі перемішування їх у печах вивантаження обпеченого концентрату доставляння і вивантаження в бункери повинні бути механізовані при цьому повинне забезпечуватися мінімальне утворення пилу. 6.2.27. Розпалювання топок печей що працюють на газовому паливі повинно провадитися згідно заводської інструкції. 6.2.28. Порушення кладки випалювальних печей що супроводжується виділенням газу у приміщення повинні негайно усуватися. Дозування шихтових матеріалів 6.2.29. Дозування шихтових матеріалів зважування і подача їх у пічні бункери кармани повинні бути цілком механізовані. 6.2.30. Керування рухом вагонеток монорейкових візків повинне бути кнопковим або автоматичним. Дозувальний візок вагонетка або місця де перетинаються шлях її руху і руху працюючих повинні бути обладнані світло-звуковою сигналізацією. 6.2.31. Живильники дозатори і місця вивантаження матеріалів що пилять в пічні бункери кармани повинні бути обладнані аспірацією що забезпечує вміст пилу в робочій зоні не більше гранично допустимих концентрацій. 6.2.32. Зона дії котючих конвейєрів по всій довжині і ширині повинна бути огороджена. Прибирання в зоні роботи конвейєрів допускається тільки при їх зупинці. 6.2.33. Спуск людей в бункери і робота в них повинні проводитися за нарядом-допуском із дотриманням наступних вимог: а забороняється допускати робітників в бункер при наявності в матеріалі воронки а також знаходження в бункері гарячого матеріалу; б перед спуском робітників в бункер повинні бути вимкнуті у встановленому порядку навантажувальні і розвантажувальні пристрої і на пускачах вивішені плакати: "Не вмикати! Працюють люди!". Плакати можуть бути зняті тільки за вказівкою особи технічного нагляду після того як люди будуть виведені з бункера; в для роботи в бункері повинна бути виділена бригада не менше ніж з трьох чоловік один з яких повинен працювати в бункері а двоє спостерігачів повинні знаходитися в надбункерній частині. Робота в бункері повинна очолюватися відповідальним керівником з числа технічного нагляду. Між спостерігачами і робітником в бункері повинен бути встановлений переговірний зв'язок або визначені сигнали що передаються за допомогою страхувального каната мотузки що забезпечують негайний підйом робітника нагору за його першою вимогою; г робітник перед допуском до роботи в бункері повинен пройти інструктаж з безпечних прийомів роботи повинен бути забезпечений спецодягом спецвзуттям каскою окулярами запобіжним поясом зі страхувальним канатом мазутом і в окремих випадках передбачених в наряді-допуску респіратором або протигазом; д перед спуском робітників в бункер повинні бути опущена підвісна драбина що закріплена гачками верхнього кінця на спеціально забитій балці або іншому надійному пристрої і переносний електричний світильник напругою не більше 12 В; е робітник перед спуском в бункер повинен за вказівкою відповідального керівника роботи закріпити страхувальний канат мотузку запобіжного поясу до міцної опори так щоб під час роботи канат був в натягнутому стані або мав слабке місце не більше 0 5 м. Прив'язувати страхувальні канати мотузок до рейок залізничних колій до рам реверсивних живильників і розвантажувальних візків а також іншого рухомого устаткування забороняється; ж робота в бункері повинна проводитися зі спеціальних пристроїв або з підвісних драбин. Працювати стоячи на матеріалі що зависає в бункері забороняється обвалення матеріалу в бункері повинне здійснюватися тільки зверху вниз. Якщо матеріал зависає з одного боку бункера спуск робітників в бункер на глибину більше 1 м від верхнього рівня матеріалу не допускається при цьому страхувальний канат мотузка від поясу працюючого повинен бути прив'язаний з боку протилежного навислому матеріалу без його ослаблення; з перехід робітника в бункері з одного місця на інші повинен проводитися тільки з відома і під контролем спостерігачів; і спостерігачі повинні евакуювати робітника з бункера при одержанні від нього встановленого сигналу або якщо буде виявлена будь-яка небезпека для працюючого в бункері; к після закінчення роботи і виходу робітника з бункера повинен бути повністю відновлений робочий стан надбункерного майданчика і даний письмовий дозвіл на подачу напруги до пускових пристроїв розвантажувальних апаратів бункера і на відновлення руху на бункерних залізничних коліях. 6.2.34. Для усунення склепінь зависань матеріалів в бункері повинні застосовуватися спеціальні пристрої електровібратори пневматичні пристрої . Ручне шурування матеріалів що застряли в бункерах допускається через шуровочні люки або через грати за допомогою ломів або довгих пік. Для шурування вологого і дрібного матеріалу можливо застосування стислого повітря. У шуровочних люків повинні передбачатися майданчики. Спуск людей в бункери для шурування або усунення склепінь зависань забороняється. У виняткових випадках за письмовим дозволом начальника цеху очищення бункера від матеріалу і усунення зависань можуть проводитися вручну досвідченими робітниками. 6.2.35. Перед повним оглядом і ремонтом приймальні пристрої і бункери повинні бути звільнені від матеріалу і провітрені. 6.2.36. Для ремонту і зміни футеровки днища бункера повинні застосовуватися пристрої що забезпечують безпеку роботи на похилих стінках днища з дотримання п. 6.2.33 цих Правил. Випускні отвори і розвантажувальні щілини днища бункера під час ремонту і зміни футеровки повинні бути перекриті. В усіх випадках коли випускні отвори обладнані живильниками пуск останніх під час ремонтних робіт в бункері забороняється. 6.2.37. Зберігання і складування шихтових матеріалів на підлозі дозувального приміщення забороняється. 6.2.38. В металотермічних цехах при дозуванні і зміщуванні шихтових матеріалів повинні дотримуватися таких вимог: а матеріали що дозуватимуться повинні бути сухими; б в місцях змішування шихти не повинне допускатися утворення іскор; в змішування шихти повинне здійснюватися у змішувачах що забезпечують рівномірність розподілу матеріалів; конструкція змішувача повинна виключати можливість утворення іскор при його експлуатації; г вузли дозування і змішування шихтових матеріалів повинні бути обладнані індивідуальними вентиляційними і аспіраційними установками у вибухонебезпечному виконанні. Всі види ремонтних робіт включаючи зварювальні на вузлах дозування і змішування шихти повинні проводитися тільки після ретельного очищення їх від шихти алюмінієвого пилу і за нарядом-допуском. 6.3. Електротермічне виробництво Загальні вимоги 6.3.1. Всі важкі і трудомісткі роботи по обслуговуванню феросплавних печей повинні бути механізовані. 6.3.2. Витяжні системи печей димові труби або газовідсмоктувальні пристрої повинні забезпечувати повне віддалення газів що утворюються на колошнику печі та біля горна під час випуску металу і шлаку. 6.3.3. В феросплавних цехах відхідний газ що викидається з печей в атмосферу повинен підлягати очищенню яке забезпечує виконання вимог санітарних норм. 6.3.4. Відкриті електропечі повинні бути обладнані захисними екранами від тепловипромінювання і попадання продуктів плавки на робочий майданчик. 6.3.5. На балконах робочого майданчика печей отвори в огородженні поручнях для подання матеріалів і устаткування повинні бути закриті легкознімним огородженням. 6.3.6. Влаштування і обслуговування дугових печей типу ДСП повинні відповідати вимогам Правил безпеки в сталеплавильному виробництві. Електроустаткування феросплавних печей 6.3.7. Пічні трансформатори що встановлені в будівлі плавильного корпусу повинні бути розташовані в ізольованих приміщеннях. Трансформатори спеціального виконання можуть бути розміщені поза будівлею на відкритих естакадах згідно з п.4.6 цих Правил. 6.3.8. Електромеханічні повинні мати гідроізоляцію стельових перекрить і підлог що виключає попадання води і масла в приміщення. 6.3.9. Пічні трансформатори повинні бути обладнані системою захисту відповідно до Правил влаштування електроустановок. 6.3.10. Перемикання ступенів напруги а також керування вимикачами пічних трансформаторів повинне бути дистанційним і здійснюватися з пульту керування піччю або у режимі автоматичної системи керування технологічним процесом АСКТП . 6.3.11. Для аварійного вимикання печі на робочому майданчику повинна бути встановлена кнопка аварійного вимикання. 6.3.12. Пульт керування електричним режимом печі повинен бути обладнаний контрольно-вимірювальними приладами що забезпечують безпечну експлуатацію печі. Для зручності контролю електричного режиму печі на робочому майданчику повинні бути встановлені дублюючі прилади   амперметри. На щитах і пультах керування повинна бути світлова сигналізація що вказує на ввімкнений і або вимкнений стан електропечі та її складових частин. Датчики керуючих пристроїв обмежувачі температури пристроїв сигналізації і захисту повинні бути підібрані і встановлені таким чином щоб параметри їх сигналів не змінювалися вище допустимих норм від виливу теплових механічних та інших ефектів. 6.3.13. На всіх обслуговуючих майданчиках печі повинна бути світлова сигналізація що попереджує персонал про те що піч знаходиться під напругою. 6.3.14. Всі роботи пов'язані зі ввімкненням і вимиканням печі повинні здійснюватися із застосуванням бирочної системи. Порядок виконання цих робіт повинен бути передбачений в заводській інструкції. 6.3.15. Пульти керування закритими електропечами повинні мати прямий телефонний або гучномовний зв'язок з газопідвищувальною станцією. 6.3.16. Жорсткий пакет короткої мережі розташованої на висоті не менше 2 5 м від робочого майданчика повинен мати огородження що виключає можливість випадкового доторку до нього обслуговуючого персоналу. 6.3.17. Коротка мережа зверху повинна мати огородження що виключає попадання на неї шихти або будь-яких предметів. Ванна печі 6.3.18. На електропечах повинен здійснюватися постійний контроль за цілісністю кожухів відсутність тріщин прогарів . 6.3.19. Кожух електропечі повинен бути заземлений. Заземлення кожуха повинне відповідати проекту. Утримання і перевірка стану заземлення повинні відповідати Правилам технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правилам техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів. 6.3.20. Для вимірювання температури футеровки піч повинна бути обладнана приладами контролю температури. 6.3.21. Режим сушіння і розігріву печі повинен забезпечувати рівномірний підйом температури футеровки до робочих значень. У випадку застосування вугільної футеровки  за режимом що забезпечує повне віддалення летких коксування і графітизацію електродних подових мас. Механізми обертання і нахилу ванни електропечі 6.3.22. Механізм обертання ванни електропечі повинен автоматично вимикатися при вимиканні печі. Механізм обертання необхідно вимикати при разовому перепуску будь-якого електрода на величину передбачену заводською інструкцією а також при розігріві печі після пристроїв. Вмикання механізму обертання після простою печі повинне проводитися за затвердженим графіком. 6.3.23. При реверсивному обертанні ванни печі у встановленому секторі привод повинен бути обладнаний автоматикою яка забезпечує реверсивність. 6.3.24. Приямок електропечі в якому розташоване устаткування обертання ванни повинен бути захищений від попадання в нього рідкого металу і шлаку. 6.3.25. Електропечі що нахиляються повинні мати автоматичне гальмування. Механізм нахилу ванни електропечі повинен мати обмежувачі нахилу в обидва боки. 6.3.26. У випадку застосування для нахилу печей гідравлічного приводу повинні бути прийняті заходи що виключають можливість попадання розплавленого металу і шлаку на гідравлічні пристрої. Особлива увага повинна приділятися стану гідроустаткування   перевірці рівня рідини в резервуарі гідравлічної системи герметичності трубопроводів їх з'єднань ущільнень гідроциліндрів і гідропанелей. 6.3.27. Місце керування приводом нахилу печі повинне бути розташоване збоку зливу металу і шлаку з тим щоб забезпечувалася добра видимість під час випуску плавки. При перевірці електромеханічних приладів особлива увага повинна приділятися стану вимикачів кінцевих положень. Завантаження шихти в електропечі 6.3.28. Завантаження шихти у феросплавні печі повинне бути повністю механізоване. 6.3.29. Конструкція завантажувальних пристроїв закритої електропечі повинна виключати можливість проникання колошникового газу в приміщення цеху. 6.3.30. Завантажувальні труби закритих печей повинні бути надійно ізольовані від заземлених металоконструкцій печі. 6.3.31. Тролеї завалочинх машин повинні мати світлову сигналізацію що показує наявність на них напруги. Тролеї розташовані на висоті менше 3 5 м від робочого майданчика повинні бути огороджені. 6.3.32. Завалочні машини повинні бути обладнані звукової сигналізацією і надійно діючими гальмовими пристроями. Рейкові колії завалочних машин повинні бути суворо горизонтальні. 6.3.33. Робоче місце машиніста завалочної машини повинне бути захищене від тепловипромінювання і можливих викидів шихти. Склепіння закритої електропечі 6.3.34. Конструкція склепіння закритої феросплавної електропечі повинна забезпечувати безпеку її експлуатації і максимальне уловлювання феросплавного газу. 6.3.35. З'єднання склепіння газоходами і з кожухом ванни печі а також стики окремих частин склепіння повинні бути герметичні. 6.3.36. Металеве водоохолоджуване склепіння повинне виконуватися рознімним з окремих секцій. Секції склепіння повинні бути електрично ізольовані одна від одної а також від склепінного кільця і від консольних балок. При підвісній конструкції склепіння повинне бути ізольоване від металоконструкцій будівлі. 6.3.37. Завантажувальні воронки повинні виконуватися рознімними і бути ізольовані від склепіння і від обичайок. 6.3.38. Трубопроводи що підводять воду для охолодження секцій склепіння і воронок повинні бути виконані з електроізоляційним розривом. 6.3.39. Зовнішня поверхня склепіння повинна бути зафутерованою неелектропровідними і негорячими матеріалами. 6.3.40. Склепіння електропечей повинні бути обладнані запобіжними вибуховими клапанами. Розміри кількість і місце встановлення них повинні визначатися проектом. 6.3.41. Конструкція запобіжних вибухових клапанів повинна забезпечувати безпеку і надійність спрацювання. Клапани повинні мати обмежувачі висоти підйому і огородження що виключають попадання гарячої шихти і газів на робочий майданчик при спрацюванні. 6.3.42. Гази повинні відводитися на газоочищення через газозабірні патрубки кількість яких повинна відповідати кількості ліній газоочищення. Конструкція газовідвідних патрубків повинна забезпечувати можливість герметично відсікати газопроводи від підсклепінного простору без знімання патрубків. 6.3.43. В нахилому газоході і газозабірному патрубку допускається влаштування постійно введених шурників що мають надійне ущільнення. 6.3.44. Для контролю основних параметрів підсклепінного простору тиску температури складу газу в склепінні повинні бути передбачені пристрої для вимірювання і відбору проб газу. Кількість цих пристроїв визначається проектом. Електродотримач механізми переміщення і перепуска електродів 6.3.45. Контактні щоки рудовідновних печей повинні бути електрично ізольовані від неструмоведучих частин електродотримача. 6.3.46. Для запобігання виникнення суцільного магнітного контура кільце електродотримача повинне складатися не менше ніж з двох півкільців що з'єднуються між собою втулкою з немагнітних матеріалів бронза і т.п. . Конструкції електродотримачів повинні бути ізольовані від механізмів переміщення електродів і металоконструкцій електропечі. Заземлення механізму переміщення електродів може бути виконане через опорну раму. 6.3.47. Конструкція кожуха самоспікливого електрода повинна забезпечувати надійне удержання електродної маси і нормальний перепуск електродів. 6.3.48. Встановлення секцій кожуха електродів при нарощуванні їх і завантаження електродної маси в електроди повинні бути механізовані. 6.3.49. Закриті електропечі повинні бути обладнані пристроєм фіксації електродів що забезпечує їх постійне вертикальне положення. Механізми затиску електродів повинні забезпечувати удержання електродів і мати дистанційне керування. 6.3.50. Механізм переміщення електродів повинен бути ізольований від струмоведучих частин електропечі і мати вимикачі що обмежують верхнє положення електродів. Система переміщення електродів повинна бути забезпечена пристроями вимикання в крайніх точках переміщення і при необхідності упорами. 6.3.51. Механізм переміщення електродів повинен бути самогальмівний або мати спеціальні гальмові пристрої що виключають самочинне переміщення електродотримача при вимкнутому приводі. Механізм переміщення електродів повинен забезпечувати надійне переміщення при автоматичному і ручному керуванні з заданою швидкістю і мати засоби захисту електродів при упорі в струмоневедучу шихту. 6.3.52. При застосуванні гідравлічного приводу для переміщення електродів в заводській інструкції повинні бути передбачені заходи що забезпечують безпеку працюючих. Течі масла з гідропривода не повинні допускатися. 6.3.53. Всі феросплавні електропечі що споруджуються знов повинні бути обладнані механізмами перепуску електродів з дистанційним або автоматичним керуванням. На всіх електропечах перепуск електродів повинен бути механізований. Конструкція механізму перепуску електродів повинна забезпечувати надійне удержання електрода не допускаючи його ковзування. 6.3.54. Підтискання і відтискання контактних щок електродотримача під напругою допускається за допомогою спеціальних ключів і підставок що обладнані ізоляцією. Стан ізоляції ключів і підставок повинен перевірятися перед кожним їх використанням. 6.3.55. Конструкція майданчиків для проведення робіт щодо наварювання кожухів набивання електродів електродною масою і обслуговування механізмів перепуску електродів повинна забезпечувати електробезпеку. В цехах що знов проектуються і будуються підлога майданчиків для виконання вказаних робіт повинна бути неелектропровідною а також на мати металевих заземлених предметів. 6.3.56. Для запобігання попадання працюючих під лінійну напругу при виконанні робіт по нарощуванню кожухів і завантаженню електродної маси на невимкнутій печі між фазами повинні бути встановлені ізолюючі перегородки шторки висотою не менше 2 м. 6.3.57. Роботи по перепуску і нарощуванню самовипалювальних електродів феросплавних печей при варінні гальмової стрічки і завантажувані електродної маси можуть провадитися без знімання напруги. В цьому випадку роботи повинні виконуватися спеціально проінструктованим персоналом за інструкцією затвердженою технічним керівником головним інженером підприємства і при дотриманні заходів електробезпеки. 6.3.58. Наварювання кожухів електродів повинне проводитися з дотриманням заходів безпеки передбачених в заводській інструкції. 6.3.59. Перепуск електродів рафінувальних печей повинен здійснюватися на вимкнутій печі при наявності у робітника що проводить перепуск бирки на право вмикання печі. Залишати на електроді чалочні пристрої за допомогою яких проводився перепуск електродів забороняється. 6.3.60. Зміна графітованих електродів повинна здійснюватися при вимкнутій печі. 6.3.61. На кожному підприємстві повинна бути опрацьована інструкція за безпечним нарощуванням самовипалювальних електродів і заміні графітових електродів. 6.3.62. Контрвантажі електродів рафінувальних печей повинні бути огороджені. Дверці огородження повинні бути закриті на замок. Водоохолодження електропечей 6.3.63. Водоохолоджувані елементи устаткування повинні бути герметичними і витримувати випробування пробним тиском що перевищує робоче в 1 5 рази. Допускається встановлювати на окремі види електропечей більше перевищення пробного тиску. Після проведення випробувань водоохолоджувані елементи повинні продуватися повітрям для віддалення з них залишків води. 6.3.64. Водоохолодження елементів електропечей повинне здійснюватися від оборотних циклів умовно чистих вод. Якість води повинна виключати можливість утворення накипу і шламу на охолоджуваних поверхнях. Для скорочення втрат води і зменшення ступеня забруднення контурів водоохолодження необхідно застосовувати замкнені системи водоохолодження. При проектуванні і виготовленні контурів водоохолодження повинні застосовуватися відповідні заходи направлені на обмежування корозії запобігання накопиченню осадів повітряних пузирів зменшення до мінімуму турбулентності потоку. 6.3.65. Для контролю за тиском води що надходить для охолодження печі на підвідному трубопроводі повинен бути встановлений манометр. Влаштування і розташування зливних воронок колектора для відхідної води повинні забезпечувати можливість постійного спостереження і контролю за виходом води та її температурою. 6.3.66. Температура води що відходить від водоохолоджуваних елементів повинна бути нижче температури випадання осадів тимчасової жорсткості і регламентуватися заводською інструкцією. На електропечах повинна бути передбачена установка для контролю за температурою відхідної води. В елементах порушення нормального охолодження яких може призвести до аварії з небезпекою для обслуговуючого персоналу в системі водяного охолодження повинні бути встановлені при технічній можливості прилади контролю температури тиску або витрат води з автоматичною подачею світлового і звукового сигналу про порушення нормальних умов охолодження або при необхідності з автоматичним вимиканням устаткування від електромережі. 6.3.67. Підвідні та відвідні трубопроводи система водоохолодження повинні бути замаркіровані за охолоджуваними деталями і вузлами. 6.3.68. Гумові шланги системи водоохолодження повинні бути захищені від впливу високих температур. 6.3.69. У випадку припинення циркуляції води в системі або в окремих вузлах і деталях піч повинна бути негайно вимкнена і повинні бути вжиті заходи до відновлення циркуляції води. Для вакуумних та інших при необхідності електропечей повинні бути передбачені запасні системи водоохолодження або запасні резервуари з водою для охолодження найбільш важливих частин у випадку аварійного припинення подачі води. 6.3.70. Для контролю за вмістом водню в феросплавному газі повинні бути встановлені самописні прилади і світло-звукова сигналізація. 6.3.71. При використанні бінарного способу охолодження електропечей повинен здійснюватися контроль температури води в неміцному контурі. Горно електропечі та його обслуговування 6.3.72. Майданчики для обслуговування льоток печей повинні бути розташовані на висоті що забезпечує зручність їх обслуговування. 6.3.73. Для захисту горнових від тепловипромінювання біля горна повинні бути встановлені екрануючі пристрої. 6.3.74. Пропалювати і розшуровувати льотку дозволяється тільки стоячи на сухому майданчику підставці виконаному з діелектричного матеріалу. 6.3.75. Приводи шунтових вимикачів у печей повинні бути надійно захищені. Біля місць вмикання повинні бути ізолюючі підставки для горнового. Підставка повинна бути завжди сухою і чистою. Печі що споруджуються знов повинні бути обладнані дистанційним вмиканням апарата пропалювання льотки. 6.3.76. Апарат для пропалювання льотки повинен мати сигнальну лампу що попереджує про його вмикання. Вмикати апарат дозволяється тільки на час пропалювання льотки. Вмикання і вимикання під навантаженням забороняється. Струмопровід до апарата пропалювання що розташований на висоті 3 5 м нижче від рівня підлоги повинен бути огороджений. Рухома гнучка частина струмопроводу повинна бути електроізольована. 6.3.77. Феросплавні печі безперервної дії що будуються знов і реконструюються призначені для виплавлення феросплавів шлаковим процесом а також безшлаковим процесом при потужності печі більше 23 мВ*А повинні бути обладнані машинами для відкриття і закриття льоток. 6.3.78. Майданчик біля горна повинен бути чистий незахаращений і перед випуском металу обов'язково сухий. 6.3.79. Під час пропалення і випуску металу з печі знаходження біля горна осіб не пов'язаних з його обслуговуванням забороняється. 6.3.80. Проводити оброблення і ремонт льотки стоячи на ковші виливниці або іншому посуді забороняється. 6.3.81. Металеві прути що використовуються для шурування і оброблення льотки повинні бути сухими. 6.3.82. Трубки що використовуються для пропалення льотки киснем повинні бути просушені і продуті. Кисневий шланг повинен надійно кріпитися до трубки спеціальним пристроєм. Трубки і шланги повинні бути знежирені. 6.3.83. При нерегулярному епізодичному пропаленні льотки киснем допускається використання кисню безпосередньо з балонів. Балон при цьому повинен бути розташований не ближче 10 м від печі встановлений вертикально та надійно закріплений. 6.3.84. Вимоги безпеки порядок і послідовність операцій щодо пропалення льотки киснем повинні бути викладені в заводській інструкції затвердженій технічним керівником головним інженером підприємства. Подачу кисню з балонів для пропалення льотки повинні здійснювати особи спеціально навчені даній роботі. 6.3.85. В цеху повинна бути призначена особа відповідальна за правильну експлуатація кисневих балонів і киснепроводів. 6.3.86. При необхідності регулярного використання кисню для робіт на горні з оброблення льотки печі і для інших цілей подача його до місць споживання повинна здійснюватися централізовано по трубопроводах від кисневої станції або кисневої рампи. 6.3.87. Киснева рампа повинна бути розташована в окремому приміщенні. Балони з киснем повинні знаходитися в спеціальних стояках. Редуктор кисневої рампи повинен знаходитися поза стіною приміщення рампи а загальний вентиль перед редуктором в приміщенні рампи. Зберігання балонів з киснем повинне здійснюватися в спеціальному приміщенні. Влаштування приміщення порядок зберігання транспортування і використання балонів з киснем повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском. 6.3.89. Футеровані ковші повинні подаватися під заливання металу тільки після перевірки справності зливного носка футеровки ковша і заправлення а також щільності встановлення його в гнізді візка. Забороняється проводити випуск розплаву з печі в непросушений розливний посуд. 6.3.90. Закочування і викочування візків з технологічним посудом до горна і назад повинні бути механізовані. При переміщенні візків за допомогою лебідок швидкість закочування їх не повинна перевищувати 12 м/хвл. Швидкість пересування візків з приводом не повинна перевищувати 25 м/хвл. при максимальному прискоренні не більше 0 2 м/кв.с. Колії для транспортування рідкого металу і шлаку повинні бути суворо горизонтальні. В діючих цехах допускається похил в бік печі не більше 0 0025. У кінці рейкової колії повинні бути тупики. 6.3.91. Перед випуском металу машина для закриття льотки повинна бути повністю заряджена і випробувана. Склад льоткової маси повинен регламентуватися заводською інструкцією. Обслуговування колошника печі 6.3.92. Вимоги безпеки при вмиканні і вимиканні електропечі повинні бути викладені в заводській інструкції затвердженій технічним керівником головним інженером підприємства опрацьованій у відповідності до вимог експлуатаційної документації на устаткування і вимог Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів   гл. Б2.1. 6.3.93. Перед вмиканням печі працюючі на всіх майданчиках повинні бути попереджені звуковим сигналом і відділені від неї на безпечну відстань. Вимикання печі без знімання струмового навантаження дозволяється всьому персоналу що обслуговує піч у випадках загрози виникнення аварій відпал електрода замикання на короткій мережі і т.п. або при загрозі життю людей. 6.3.94. Металеві інструменти при використанні їх для роботи в електропечі повинні бути заземлені або самі роботи повинні виконуватися робітником що стоїть на ізолюючих підставках. 6.3.95. Віддалення уламків електродів повинне здійснюватися при вимкненій печі. 6.3.96. Інструменти що використовуються для обслуговування печі повинні знаходитися в спеціально відведених місцях. 6.3.97. Заслінки зонта печі повинні знаходитися в закритому положенні. Відкривати заслінки необхідно тільки при обробленні колошника і заправленні печі. Для спостереження за станом колошника в зонті повинні бути влаштовані спеціальні вікна. Завантажувати в піч на розплавлену поверхню вологі шихтові матеріали забороняється. Допускається завантаження в піч віяловим способом невеликими порціями шихтових матеріалів вологістю до 10%. Інструмент що використовується для оброблення колошника і взяття проб повинен бути сухим і прогрітим. 6.3.98. Граничний вміст водню в газі від закритих печей встановлюється заводською інструкцією на основі досліджень і визначається вмістом водню в шихтових матеріалах що використовуються в умовах відсутності попадання води в підсклепінний простір через несправності водоохолоджуваних деталей печі а також недопустимого перезволоження сирих матеріалів. При підвищенні вмісту водню в газі на 5% більше ніж встановлений тиск під склепінням повинен бути піднятий на 20-30 Па 2-3 мм вод.ст. . При подальшому стійкому рості вмісту водню близько величин що в залежності від виплавлювального сплаву повинні бути позначені в заводській інструкції піч повинна бути вимкнена для ліквідації несправності. 6.3.99. При підвищенні вмісту кисню в колошниковому газі закритих електропечей більше 1% за обсягом надлишковий тиск під склепінням повинен бути не менше 20-30 Па 2-3 мм вод.ст. і вжиті заходи щодо ліквідації підсмоктування повітря. Якщо вміст кисню в газі підвищився до 2% то електропіч повинна бути негайно вимкнена для усунення причин що призвели до підвищення його вмісту. 6.3.100. Тиск газу під склепінням печі повинен бути позитивний. Допускається робота з незначним розрідженням в окремих точках вимірювання за умов зберігання нормального складу колошникового газу за вмістом кисню і водню дотримання п.п. 6.3.98 і 6.3.99 . 6.3.101. При виплавці феросиліцію тиск газу під склепінням печі може бути негативним. При підвищенні вмісту кисню більше 1% водню 8% в колекторі чистого газу або підвищенні температури в одній точці вимірювання більше 900 градусів Цельсію електрична піч повинна бути переведена на позитивний тиск. Індукційні печі 6.3.102. Каркас індукційної печі повинен бути надійно ізольований від витків індуктора. Підводи струму до печі повинні бути огороджені. 6.3.103. Механізми нахилу печі повинні бути захищені від бризок металу і шлаку. Механізм нахилу з електроприводом повинен бути обладнаний обмежувачами нахилу і гальмом що забезпечує зупинку печі під час її нахилу в будь-якому положенні у тому числі і у випадку перериву в живленні електроенергією. 6.3.104. Огляд і ремонт устаткування що розташоване під піччю при піднятому положенні електропечі допускається тільки за умов додаткового кріплення її за допомогою спеціальних міцних і стійких упорів. 6.3.105. Трубки індуктора повинні бути випробувані на міцність і щільність гідравлічним тиском що перевищує робочий тиск охолоджувальної води не менше ніж у 1 5 рази. 6.3.106. Для контролю за безперервним надходженням води до індуктора печі повинні застосовуватися спеціальні прилади що автоматично вимикають піч у випадку перебою подачі охолодної води. 6.3.107. Для усунення можливого короткого замикання між витками індуктора повинен бути передбачений пристрій максимального струмового захисту що автоматично вимикає піч. 6.3.108. Для запобігання викидів металу подача холодних добавок і шихти в розплавлену ванну забороняється. 6.3.109. У випадку припинення подачі охолодної води розплавлений метал з печі повинен бути випущений. 6.3.110. Інструмент що застосовується при обслуговуванні індукційних печей повинен мати ізольовані рукоятки. 6.3.111. Робочий майданчик печі по всьому периметру повинен бути огороджений поручнями з суцільним обшиттям знизу. Підлога робочого майданчика біля печі повинна бути покрита електроізолюючим настилом. 6.3.112. Для захисту персоналу від впливу електромагнітних полів високої частоти пристрої що генерують електромагнітні поля повинні бути забезпечені екранами з таким розрахунком щоб напруженість електромагнітного поля та інтенсивність опромінення на робочих місцях не перевищувала величин що передбачені санітарними нормами. 6.4 Металотермічне виробництво 6.4.1. В металотермічних цехах що будуються знов і реконструюються для дозування шихтових матеріалів і змішування їх з алюмінієвим порошком і селітрою повинні передбачатися окремі приміщення. В діючих цехах при неможливості технологічно виділити ці операції в окреме приміщення повинні здійснюватися заходи щодо запобігання утворення вибухонебезпечної суміші. 6.4.2. Внутрішні стіни металотермічних цехів в місцях дозування змішування і пересипання шихти повинні мати гладку обштукатурену поверхню з мінімальною кількістю виступів і карнизів для попередження осадження на них легкозаймистого пилу. 6.4.3. В металотермічних цехах повинні бути передбачені спеціальні майданчики або приміщення для остигання зливків металу і шлаку. 6.4.4. Зберігання в плавильному корпусі металотермічних цехів легкозаймистих матеріалів повинне здійснюватися в закритій металевий тарі банках бочках і т.п. у кількості що не перевищує дводобову потребу з додержанням вимог пожежної безпеки. Тривале зберігання цих матеріалів на підприємстві повинне бути організоване в окремих складах що відповідають вимогам пожежовибухобезпеки. 6.4.5. В технічній документації на вихідні легкозаймисті порошкові матеріали і суміші що виготовлені на їх основі повинні визначатися такі характеристики:  для легкозаймистих порошкових матеріалів: нижній концентраційний рівень займання НКРЗ ;  температура займання аерозависі і самозаймання в шарі; максимальний тиск вибуху;  для сумішей крім того: здатність до самостійного горіння. Для сумішей що містять окислювачі повинні бути також визначені: розрахункова питома теплота температура процесу горіння і чутливість до механічного впливу тертю удару . Остання характеристика визначається також окремо для активної складової суміші горючого з окислювачем. Визначення наведених характеристик крім питомої теплоти і температури горіння і висновки про можливість використання легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей на їх основі повинні виконуватися відповідними спеціалізованими організаціями. Питома теплота і температура процесу горіння суміші повинні визначатися розробником. Забороняється застосовувати легкозаймисті матеріали і суміші при відсутності позначених характеристик. 6.4.6. Забороняється при виробництві феросплавів застосовувати суміші: а процес горіння яких переходить у вибух; б здатні до самостійного горіння і ті що мають питому теплоту процесу горіння більше 50 кДж/моль; в чутливість яких до механічного впливу удару складає 19 6 Дж і менше а активної складової   9 8 Дж і менше. 6.4.7. Зберігання і виробництво легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей при яких можливо утворення вибухонебезпечного середовища дозволяється тільки в приміщеннях з виробництвами категорій А і Б а легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей в приміщеннях з виробництвами категорій А Б В. 6.4.8. В приміщеннях металотермічних цехів де виконується дробіння і розмелювання матеріалів повинне періодично проводитися прибирання осілого пилу зі стін стелей та інших будівельних конструкцій. Періодичність прибирання повинна виключати накопичення пилу в кількості при якій можливо горіння в шарі або в аерозависі. Періодичність порядок прибирання пилу і заходи безпеки при цьому повинні визначатися заводською інструкцією затвердженою технічним керівником головним інженером підприємства. 6.4.9. В металотермічних цехах перевезення розпаковування і завантаження концентратів у випалювальні печі перемішування їх в печах вивантаження випаленого концентрату доставка і вивантаження в бункери повинні бути механізовані. 6.4.10. В металотермічних цехах при дозуванні і змішуванні шихтових матеріалів повинні виконуватися наступні вимоги: а матеріали що дозуються повинні бути сухими; б необхідно вживати заходи що виключають іскроутворення попадання у змішувач сторонніх предметів; в змішувачі повинні забезпечувати рівномірність розподілу матеріалів; г вузли дозування і змішування повинні бути обладнані індивідуальними вентиляційними і аспіраційними установками у вибухобезпечному виконанні. Всі види ремонтних робіт включаючи зварювальні на вузлах дозування і змішування шихти повинні виконуватися тільки після ретельного очищення їх від шихти і алюмінієвого пилу за нврядом-допуском. 6.4.11. Для запобігання утворення вибухонебезпечного середовища необхідно використовувати флегматизацію матеріалів. Технологія флегматизації легкозаймистих порошкових матеріалів і застосовані для цього речовини повинні виключати можливість утворення вибухонебезпечних аерозависів при подальшому переробленні порошкових матеріалів. 6.4.12. Під час приготування сумішей здатних утворювати вибухонебезпечне середовище до складу якого входять активні окислювачі в змішувальний пристрій або завантажувальний бункер в першу чергу повинні завантажуватися матеріали або важковідновні окиси потім активні окислювачі. Після перемішування цих компонентів необхідно проводити завантаження легкозаймистих порошкових матеріалів і остаточне змішування. 6.4.13. При приготуванні сумішей в складі яких відсутні активні окислювачі і легкозаймисті порошкові матеріали здатні утворювати вибухонебезпечне середовище в першу чергу повинні завантажуватися інертні матеріали і окислювачі потім легкозаймисті порошкові матеріали. Завантаження легкозаймистих порошкових матеріалів допускається без попереднього перемішування компонентів. 6.4.14. Металотермічні плавки повинні проводитися у суворій відповідності до затвердженої технічним керівником головним інженером підприємства інструкції для кожного виду сплаву. 6.4.15. Металотермічні цехи повинні бути обладнані закритими плавильними камерами. Ведення плавок на відкритих майданчиках забороняється. 6.4.16. Плавильна камера повинна бути обладнана аспіраційною установкою. Під час ведення плавки двері камери повинні бути щільно зачинені. Оглядові вікна камери повинні бути закриті захисною металевою сіткою або жаростійким склом. Підлога в плавильній камері повинна бути сухою. В плавильній камері не повинно бути шихтових або будь-яких інших матеріалів. 6.4.17. Перед плавкою повинна бути ретельно перевірена справність плавильних шахт ковшів виливниць і вагонеток. Порядок перевірки встановлюється інструкцією затвердженою технічним керівником головним інженером підприємства. Секції шахт виливниць не повинні мати тріщин і повинні бути надійно скріплені. 6.4.18. Футеровка і заправка плавильних шахт ковшів та виливниць повинні виконуватися сухими вогнетривкими матеріалами. При застосуванні розчинів футеровка повинна бути просушена. 6.4.19. Маса запальної суміші та її склад повинні відповідати технологічній інструкції затвердженій технічним керівником головним інженером підприємства. 6.4.20. Приготована запальна суміш повинна зберігатися в окремому закритому приміщенні в ящиках з неіскристого металу що включають попадання вологи. Підготовка і змішування запальної суміші повинні здійснюватися в тарі з неіскристого металу або дерева. Кількість приготованої запальної суміші не повинна перевищувати змінної потреби. Переносити запальну суміш дозволяється тільки в закритій тарі з неіскристого металу або в пакетах з цупкого папіру. 6.4.21. Перед запалом шихтової суміші необхідно перевірити справність завантажувальних пристроїв і приладів витяжної вентиляції та відсутність людей на плавильному майданчику і поблизу плавильної камери. 6.4.22. При використанні для запалювання шихтової суміші спеціальної електричної установки її влаштування та експлуатація повинні відповідати вимогам Правил влаштування електроустановок Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів. 6.4.23. Завантаження шихти під час ходу плавки не повинне порушувати вільний вихід газу. Швидкість завантаження шихти повинна передбачатися технологічною інструкцією затвердженою технічним керівником головним інженером підприємства. 6.4.24. Вносити будь-які зміни в технологічний процес плавки передбачений заводською інструкцією дозволяється тільки за письмовим дозволом технічного керівника головного інженера підприємства. 6.4.25. При порушенні тяги під час ведення плавки і надходження газів у робочу зону в кількості що перевищує санітарні норми наступні плавки поки не будуть усунені причини що викликали порушення тяги забороняються. 6.4.26. Для запобігання загазування цеху і викиду рідкого шлаку викочування шахти ковша виливниці з плавильної камери повинне проводитися тільки після припинення газовиділення з шлаку і металу. 6.4.27. При викочуванні з плавильної камери шахти з плавкою та її транспортуванні до місця розливання і остигання знаходження людей ближче ніж на 10 м від шахти забороняється. 6.4.28. На виробництво металотермічних плавок в електропічних установках разповсюджуються вимоги підрозділу 6.3 цих Правил. 6.4.29. Ванни для замочування і охолодження блоку металу повинні бути обладнані витяжною вентиляцією що забезпечує повне видалення парів води що утворюється. 6.4.30. Вода для охолодження металу повинна подаватися зверху розбризкуючими форсунками. На дні ванни повинні бути влаштовані грати або укладені балки на які встановлюється блок металу. Шлак і сміття необхідно своєчасно прибирати не допускаючи скупчення їх під гратами балкою і забезпечувати стікання води. 6.4.31. Перед встановленням металу у ванну для охолодження вся вода з ванни повинна бути видалена. 6.4.32. Невикористовані шихтові матеріали повинні зберігатися в закритій тарі з неіскристого матеріалу в безпечному місці. У випадку неможливості їх використання вони повинні бути знищені у відповідності до інструкції затвердженої технічним керівником головним інженером підприємства. 6.4.33. Шихта для плавок повинна підготовлятися у кількості не більше змінної потреби. 6.4.34. Не допускається розміщення бункерів з пожежовибухонебезпечними шихтовими матеріалами під тролеями електромостових кранів. При роботі з вказаними матеріалами повинен застосовуватися інструмент що не дає іскр. 6.5. Конверторне виробництво 6.5.1. Конвертори повинні бути обладнані робочими майданчиками зручними для обслуговування і спеціальними майданчиками для обслуговування фурм. 6.5.2. Конвертори повинні бути обладнані системою уловлювання і очищення газів від пилу. 6.5.3. Пульт керування конверторами повинен бути розташований в окремому приміщенні що забезпечує парний огляд. 6.5.4. Між пультом керування і конверторами повинен бути встановлений прямий телефонний і двосторонній гучномовний зв'язок. 6.5.5. Пульт керування конверторами і приміщення кисневого розподільного пристрою повинні мати аварійне освітлення. 6.5.6. Зношення цапф конверторів не повинні перевищувати 10% від початкових розмірів. Цапфи конверторів що виготовлюються знов а також тих що виходять з капітального ремонту повинні перевірятися методом неруйнівного контролю. 6.5.7. Всі види рознімних з'єднань конверторів болтові шпонкові клинові повинні забезпечувати надійність кріплення і повинні бути охоронені від самочинного роз'єднання. 6.5.8. На конверторах що проектуються знов і встановлюються механізми повороту повинні бути обладнані не менше ніж двома електродвигунами один з яких   резервний і гальмами що дозволяють у випадку вимкнення електроенергії утримувати конвертор у нерухомому положенні. 6.5.9. Фурма повинна вводитися в конвертор тільки при його вертикальному положенні і тільки по центру. Для цього повинне бути влаштоване блокування що виключає опускання фурми при нахиленому положенні конвертора. Положення фурми в конверторі повинне фіксуватися за допомогою показуючих приладів. 6.5.10. Пульт керування конвертором повинен бути обладнаний приладами що показують і реєструють витрати і тиск кисню і води. 6.5.11. Автоматичне блокування повинне забезпечувати аварійний підйом фурми і припинення подачі кисню при відхиленні тиску витрати або температури відходячої води від величин передбачених технологічною інструкцією затвердженою технічним керівником головним інженером підприємства. 6.5.12. Заливання металу в конвертор і його експлуатація забороняються: а при зношенні футеровки конвертора при якому з'являється арматурний шар; б при наявності охолодей на футеровці горловини; в при несправності механізмів нахилу; г при несправності системи уловлювання і очіщення газів; д при несправності киснепроводу арматури і приладів що вказують тиск і витрату кисню. 6.5.13. Перед нахилом конвертора і заливанням розплаву для продування повинні подаватися звуковий і світловий сигнали. 6.5.14. При прогоранні фурменого отвору або футеровки необхідно негайно вимкнути дуття і злити метал що залишився. 6.5.15. Під час продування обслуговуючий персонал повинен знаходитися за межами небезпечної зони. 6.5.16. Очищення горловини ламання і віддалення футеровки конвертора повинні бути механізовані. 6.5.17. Подача кисню до конверторів повинна бути централізованою і здійснюватися по трубопроводах від кисневої станції. 6.5.18. Підтягання фланцевих з'єднань киснепроводів і їх арматури під тиском забороняється. 6.5.19. Для ущільнення кисневої арматури повинні застосовуватися пароніт або фібра попередньо знежирені спеціальними розчинниками. Після промивання прокладки повинні бути висушені підігрітим повітрям що не містять масла до повного видалення вологи. Ущільнювати кисневу арматуру бавовняними конопляними і гумовими прокладками забороняється. 6.5.20. Фурми перед встановленням а також шланги і трубки перед застосуванням повинні бути знежирені. Використання кисневого шланга для подачі води або повітря забороняється. 6.5.21. Сушіння і розігрів конверторів повинні здійснюватися у відповідності до технологічної інструкції затвердженої технічним керівником головним інженером підприємства. 6.6. Виробництво феросплавів методом змішування розплавів 6.6.1. На виробництво руднофлюсового розплаву розповсюджуються вимоги підрозділу 6.3 цих Правил. 6.6.2. Всі операції щодо зміщування розплавів повинні бути механізовані. 6.6.3. В цехах що будуються знов заливання рідкого металу  відновника феросиліцію феросилікохрому і т.п. у розплав повинне здійснюватися за допомогою кантувача. Допускається заливання металу відновника за допомогою мостового крана. При цьому кабіна крана повинна бути захищена від бризок металу і теплового перегріву. 6.6.4. Вузол змішування розплавів повинен бути обладнаний аспіраційною установкою що забезпечує видалення газів що утворюються. 6.6.5. Платформені терези вузла змішування повинні бути зафутеровані вогнетривким матеріалом і захищені від влучення у механізм терез бризок розплаву. Влаштування терез повинне забезпечувати стійке положення ковша з розплавом. 6.6.6. Терези вузла змішування повинні бути обладнані автоматичною сигналізацією що спрацьовує по закінченні заливання відновника. 6.6.7. Вузол змішування повинен бути обладнаний механізованим пристроєм для завантаження твердої шихти і металевих відходів в ківш в процесі плавки. Шихта з металевих відходів не повинна містить вологи. 6.6.8. Перед початком заливання відновника у розплав повинен подаватися звуковий сигнал. Небезпечні дільниці змішування розплавів в цеху повинні бути забезпечені світловими табло що вмикаються на час ведення процесу. 6.6.9. В цехах що будуються знов і реконструюються переливання продуктів плавки з ковша у ківш змішування повинне проводитися на вузлі переливань що обладнаний аспіраційною установкою. 6.6.10. Ковші для змішування в них розплавів повинні відповідати вимогам підрозділу 6.9 цих Правил. Футеровка ковшів повинна проводитися високовогнетривкими матеріалами згідно з заводською інструкцією. 6.6.11. Майстер повинен здійснювати безпосередній контроль за станом ковшів для розплаву і нести відповідальність за їх безаварійну експлуатацію. 6.6.12. Рівень заповнення ковша руднофлюсовим розплавом повинен забезпечувати безпеку при змішуванні схоронність устаткування і бути передбачений у заводській інструкції. 6.6.13. Перед початком змішування в ковшах з розплавом і відновником повинні бути пробиті кірки що утворилися. Пробивання кірки шлаку вручну не допускається. 6.6.14. У випадку якщо через декілька секунд після початку заливання відновника реакція відновлення не почалася заливання відновника повинне бути негайно припинене до початку процесу. Якщо реакція не протікає кірку шлаку необхідно пробити повторно. 6.6.15. У кожному випадку при відхиленні від нормального протікання процесу змішування обов'язково присутність майстра для прийняття відповідних заходів. 6.6.16. Швидкість заливання відновника у розплав повинна бути передбачена в заводській інструкції виходячи з умов забезпечення безпеки. 6.6.17. У випадку спинення розплаву заливання відновника і завантаження твердої шихти у розплав повинні бути припинені і надалі повинна бути зменшена швидкість заливання. 6.6.18. По закінченні заливання відновника повинна бути зроблена витримка до припинення виділення газу з поверхні розплаву в ковші. 6.6.19. Знаходження людей в районі вузла змішування під час ведення процесу забороняється. Межі небезпечної зони повинні бути передбачені заводською інструкцією. 6.6.20. Тверда шихта відходи металу і розплаву що переплавляються якщо вони завантажують в ківш повинні бути сухими без домішок масла. 6.6.21. При почервонінні кожуха ковш з рідким відновником проводити забороняється. 6.6.22. При використанні твердих відновників в заводській інструкції повинні бути відбиті особливості їх застосування. 6.7. Гідрометалургійне і електрогідрометалургійне виробництво 6.7.1. В приміщеннях де здійснюються мокрі технологічні процеси холодної пори року повинна бути забезпечена позитивна температура в межах 16-20 градусів Цельсію. 6.7.2. Апаратура для здійснювання мокрих технологічних процесів повинна встановлюватися на фундаменти що виступають над рівнем підлоги не менше ніж на 0 1 м. 6.7.3. Апаратура встановлена в виробничих приміщеннях повинна мати антикорозійний захист зовнішніх поверхнь. 6.7.4. Всі ємкісні технологічні апарати реактори згущувачі мішалки агітатори і т.п. повинні бути максимально укриті і забезпечені місцевими відсмоктуваннями. 6.7.5. Основне технологічне устаткування повинне бути зблоковане з відповідними системами витяжної вентиляції що обладнані пристроями які сигналізують про порушення нормального режиму роботи вентиляції. При несправній вентиляції робота устаткування забороняється. 6.7.6. Витяжна вентиляція на усіх виробничих дільницях при періодичній роботі повинна вмикатися не менше ніж на 15 хвилин після її закінчення. 6.7.7. Вся ємкісна апаратура для агресивних рідин повинна мати сигналізатори верхнього рівня і автоматичні пристрої припинення подачі рідини. 6.7.8. На дільницях де проводяться роботи пов'язані з кислотами та іншими агресивними речовинами на видних і легкодоступних місцях повинні бути встановлені фонтанчики і раковини самодопомоги підключені до господарсько-питному водопроводу. 6.7.9. Фланцеві з'єднання магістралей подачі кислот повинні мати захисні кожухи. В місцях переходів фланцеві з'єднання на магістралях не допускається. 6.7.10. Приготування розчинів і електролітів повинне проводитися в окремих спеціально обладнаних приміщеннях що мають витяжну вентиляцію. 6.7.11. При роботі з токсичними розчинами повинні бути вжиті заходи для попередження розбризкування і розливання їх на підлогу. У випадку розливання токсичних розчинів повинне бути негайно проведено прибирання наприклад вакуумним насосом через збірник а підлога повинна бути ретельно промита водою з шланга. 6.7.12. При готуванні розчинів сірчаної кислоти спочатку необхідно заливати воду а потім кислоту. При готуванні кислот сірчану кислоту необхідно заливати в останню чергу. 6.7.13. Поповнення електролізних ванн і апаратів водою що має температуру 80-100 градусів Цельсію необхідно проводити невеликим струменем через спеціальний штуцер в кришці або під дзеркало розчину. 6.7.14. Експлуатація апаратів і трубопроводів при наявності течі агресивних і токсичних розчинів забороняється. 6.7.15. Огляд та ремонт кислотопроводів вимірників кислоти реакторів насосів відкриття запірної арматури на кислотних трубопроводах робітники повинні проводити в захисних окулярах і рукавичках. 6.7.16. Внутрішній огляд очищення і ремонт ємкостей апаратів реакторів збірників і т.п. повинні здійснюватися за нарядом-допуском з дотриманням наступних вимог: а апарати повинні бути вимкнені від електродвигунів і живильних трубопроводів напруга з електродвигунів повинна бути знята; на пускових пристроях повинен бути вивішений плакат "Не вмикати! Ремонт!"; б апарати повинні бути звільнені від розчинів і провітрені; в концентрація отруйних газів і парів в апаратах не повинна перевищувати санітарні норми; г спуск працюючих в апаратах допускається тільки у присутності керівника робіт; д при роботі усередині апарата двох і більше чоловік повітряні шланги і страхувальні мотузки від запобіжних поясів що виведені з апарата повинні бути розташовані в діаметрально протилежних місцях; вільний кінець мотузка повинен бути закріплений поза апаратом; забірний шланг протигаза повинен бути виведений з приміщення в зону чистого повітря; є для освітлення усередині апарата повинні застосовуватися переносні електричні світильники напругою 12 В; ж при спуску або підйомі робітників з апарата руки їх повинні бути вільні від будь-яких предметів; з інструменти для очищення і ремонту апаратури повинні бути доставлені в апарат перед спуском в нього робітників. 6.7.17. Розкривати металеву тару заповнену каустиком хромовим ангідридом і т.п. речовинами необхідно за допомогою спеціального пристрою або на спеціальному стенді в ізольованій камері що обладнана витяжною вентиляцією. 6.7.18. Дробіння трифосфату каустичної і кальцинованої соди відкритим способом забороняється. 6.7.19. Влаштування експлуатація і ремонт електролізних установок повинні відповідати вимогам Правил влаштування електроустановок Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів. 6.7.20. Ванни електролізних установок повинні виступати над рівнем підлоги на 0 75-0 85 м. Проміжки між ваннами повинні бути закриті козирками для запобігання попадання на підлогу розчинів під час перенесення катодних матриць. 6.7.21. Електролізні ванни і шинопроводи повинні бути ізольовані від землі а збірні баки для електроліту заземлені. На шинопроводах повинен бути пристрій для контролю ізоляції з сигналізацією про витікання струму. 6.7.22. Установка ізоляторів під ваннами і обслуговуючими майданчиками повинна виключати попадання на них розчинів при випадкових переливаннях. Ізолятори повинні бути добре освітлені і доступні для очищення. 6.7.23. Очищення ізоляторів під шинами і ваннами робітники повинні проводити в захисних окулярах і гумових рукавичках користуючись скребком з дерев'яною ручкою. Користуватися струмопровідними інструментами забороняється. Під час очищення ізоляторів в сирих місцях під ноги необхідно підкладати сухий гумовий килимчик. Драбина що використовується при очищенні ізоляторів повинна бути ізольована від підлоги. 6.7.24. Ходові і робочі зони підлоги вздовж рядів серій електролізних ванн повинні бути покриті дерев'яним настилом гратами на який повинні бути укладені гумові доріжки. 6.7.25. Газовиділення з електролізних ванн повинні евакуюватися боковим відсмоктуванням. 6.7.26. Вентиляційні повітропроводи виконані з металу повинні бути електроізольовані від електролізних ванн і мати заземлення. 6.7.27. Комунікації водопостачання стислого повітря і вентиляційних систем в приміщенні електролізу у випадку їх прокладання на висоті менше 3 м повинні бути електроізольовані або огороджені. 6.7.28. Насоси і трубопроводи для циркуляції електроліту повинні бути ізольовані від "землі". 6.7.29. Для запобігання ураження струмом повинен бути встановлений нагляд за усіма ізоляційними прокладеннями в серіях. 6.7.30. Повітропроводи бокових відсмоктувань електролізних ванн здобуття хрому повинні мати спеціальні краплевідбійники для уловлювання бризок електроліту перед надходженням газо-повітряної суміші на очищення або вентустановку. 6.7.31. Вмикати і перемикати серії можуть тільки відповідальні особи. 6.7.32. При тимчасовому розриві електричного кола на серії з утворенням електричної дуги підходити до серії перед зніманням напруги забороняється. 6.7.33. Вимикання окремих ванн для ремонту та інших цілей а також вмикання ванн допускається тільки у присутності змінного майстра. 6.7.34. Під час вивантаження катодних матриць з електролізних ванн повинна бути зроблена витримка для стікання електроліту у ванни. Ці роботи допускається виконувати тільки в гумових чоботах і рукавичках. 6.7.35. Роботи щодо промивання катодних матриць з осадом і знімання катодних осадів повинні бути механізовані. 6.7.36. Ремонт електролізних ванн повинен проводитися згідно з інструкцією затвердженою технічним керівником головним інженером підприємства. 6.8. Вакуумтермічне виробництво 6.8.1. Змішувальні барабани і змішувальні машини повинні бути герметизовані і обладнані аспіраційними установками. 6.8.2. Завантаження змішувачів не повинне перевищувати норм встановлених заводом-виготовлювачем. 6.8.3. Механізми перекидання змішувальних машин повинні бути обладнані кінцевими вимикачами. 6.8.4. Відкривати кришку змішувача і розвантажувати його вручну при працюючому механізмі змішування забороняється. 6.8.5. При відборі проб шихти з барабанного змішувача вручну привод його повинен бути обезструмений і на пусковому пристрої вивішений попереджувальний плакат. 6.8.6. Брикетний прес повинен мати огородження і звукову сигналізацію що вмикається перед його пуском. 6.8.7. Експлуатація брикетного преса повинна здійснюватися із застосуванням бирочної системи. 6.8.8. Забороняється під час роботи брикетного преса знаходитися на пресі або виконувати будь-які роботи на ньому регулювання та ін. а також очищати приямок преса. 6.8.9. Електричні печі опору повинні мати обладнані сигнальними лампами або світловими табло які вказують на те що піч знаходиться під напругою. При підйомі дверки або кришки електропечі під час робочого процесу електронагрівачі повинні автоматично вимикатися якщо є можливість випадкового дотику до них обслуговуючого персоналу. 6.8.10. Електричні печі повинні бути обладнані аспіраційними установками. Нерознімні і рознімні з'єднання корпусів електропечей повинні бути газонепроникні. У вогнетривкій частині кладки повинні бути передбачені температурні шви для компенсації теплового розширення. 6.8.11. Електричні печі повинні бути обладнані приладами для контролю електричного режиму і термопарами для контролю температури граничні значення якої за зонами повинні бути передбачені заводською інструкцією затвердженою технічним керівником головним інженером підприємства. 6.8.12. При виявленні течі води з системи охолодження піч повинна бути негайно вимкнена до усунення пошкодження. 6.8.13. Кришки електричних печей повинні мати надійні стопорні пристрої. 6.8.14. Вакуумна електрична піч опору повинна бути герметична і обладнана вакуумметром і манометром. У випадку якщо в електропечі у відповідності до здійснюваного в ній технологічного процесу або в аварійних ситуаціях тиск може підвищуватися вище атмосферного в конструкції повинні бути передбачені пристрої що знижують цей надлишковий тиск. 6.8.15. Труби для викиду газу в атмосферу що встановлені після вакуумних насосів повинні бути виведені вище гребеня покрівлі або ліхтаря не менше ніж на 4 м. 6.8.16. Проводити будь-які роботи щодо ремонту арматури на азотопроводі що знаходиться під тиском забороняється. 6.8.17. Порядок проведення холодного і гарячого ремонтів всередині камер вакуумтермічної печі повинен бути передбачений заводською інструкцією затвердженою технічним керівником головним інженером підприємства. 6.9. Влаштування і підготовка технологічного посуду 6.9.1. Роботи щодо футеровки сушіння і ремонту розливного посуду повинні проводитися у відповідності до інструкцій затвердженим технічним керівником головним інженером підприємства. 6.9.2. Цапфи розливних ковшів повинні бути ковані і мати не менше восьмиразового запасу міцності. Допускається влаштування запобіжних кілець на цапфах розливних ковшів за умов проточування цапф не більше 5% діаметра передбаченого проектом. 6.9.3. Знос цапф ковшів в усіх вимірюваннях не повинен перевищувати 10% від початкових розмірів. За станом цапф ковшів повинен бути упоряджений нагляд. При цьому не рідше одного разу на рік цапфи ковшів повинні перевірятися методом неруйнівного контролю. Результати повинні оформлятися актом. При ремонті кожуха ковша повинні дотримуватися тих самих вимог що і при його виготовленні. 6.9.4. Центр ваги ковшів наповнених до країв металом або шлаком повинен бути нижче опорних точок цапф не менше ніж на 200 мм. 6.9.5. Нарощування ковшів для збільшення їх ємкості забороняється. 6.9.6. Ковші та інший посуд для прийому рідкого металу і шлаку повинні заповнюватися нижче верхнього краю не менше ніж на 100 мм. 6.9.7. Ковші шлаковні виливниці та інший посуд для прийняття або розливання металу і шлаку повинні бути просушені до повного видалення водяних парів. 6.9.8. Сушіння ковшів повинне проводитися в спеціальних місцях що обладнані пристроями для видалення продуктів горіння. 6.9.9. Нагляд стану розливного посуду порядок оглядів і норми вибраковування його повинні бути передбачені заводською інструкцією затвердженою технічним керівником головним інженером підприємства. 6.9.10. Очищення ковшів після розливання металу повинне бути механізоване. Для захисту від тепловипромінювання при очищенні ковшів повинні застосовуватися екрани. 6.9.11. Ремонт посуду для металу і шлаку під льоткою печі забороняється. Ремонт вказаного посуду повинен проводитися в спеціально відведеному місці. Ремонт і футеровка ковшів повинні проводитися на спеціально встановлених стендах що обладнані майданчиками зі сходами або в ремонтних ямах. Проміжок між стінками ями і ковшем повинен бути закритий спеціальними майданчиками. Виконувати роботи стоячи на борту ковша забороняється. Для доступу всередину ковша повинна застосовуватися драбина з захватом за борт ковша. 6.9.12. В розливному прольоті повинні бути спеціальні пристрої для встановлення знімних траверс а також стенди для встановлення ковшів конструкція яких не дозволяє встановлювати їх безпосередньо на підлогу. 6.10. Розливання феросплавів Загальні вимоги 6.10.1. В плавильних цехах що будуються або реконструюються розливання феросплаву на блок підлогові виливниці   полігон не допускається. В діючих цехах розливання феросплавів на блок дозволяється при наявності спеціально опрацьованих проектів технологічних інструкцій інструкцій з експлуатації та охорони праці а також працюючих і вживаних блокувань світлової сигналізації та аспірації передбачених цими нормативними документами. Виливниці полігон повинні прийматися контролером відділу технічного контролю ВТК з дозволяючим записом у відповідному журналі. 6.10.2. В цехах що будуються і реконструюються прибирання і доставка металу в охолоджувальне відділення повинні бути повністю механізовані. 6.10.3. Забороняється загущати шлак в ковші сміттям або сирим заправним матеріалом. Для загущення шлаку біля місць розливання металу або біля горна повинні бути у наявності необхідні сухі матеріали. 6.10.4. Перед транспортуванням краном ківш з рідким металом необхідно трохи підняти на висоту не більше 0 1 м переконатися в надійності дії гальма механізму підйому крана і в правильності зачеплення ковша. Ківш з металом або шлаком при транспортуванні повинен бути піднятий над предметами що зустрічаються не менше ніж на 0 5 м. 6.10.5. При транспортуванні ковша з металом краном горновий зобов'язаний супроводжувати його до місця розливання. 6.10.6. Перед розливанням металу горновий зобов'язаний широко обробити кірку шлаку в ковші. Якщо метал з ковша не зливається через утворення кірки розливання повинне бути негайно припинене а ківш поданий на оброблення носка. 6.10.7. Під час розливання металу виконання будь-яких інших робіт в районі розливання і знаходження людей що не мають відношення до даної роботи забороняється. 6.10.8. При розливанні і остиганні металу повинні забезпечуватися умови що виключають можливість травмування працюючих зливками що рвуться. Навантаження зливків низьковуглецевого ферохрому дозволяється на платформи і в короби з високими бортами або в звичайні короби встановлені в спеціальному укритті. Передавання плавок до складу готової продукції повинне проводитися тільки після повного розтріскування зливків. 6.10.9. Забороняється охолоджувати зливки "закозлені" ковші і виливниці в грануляційних баках. 6.10.10. Забороняється провадити вивалювання шлакових гарнісажів в ківш при наявності в ньому рідкого шлаку або металу. 6.10.11. При розливанні металу під шлак виливниці до початку розкладання шлаку повинні бути вивезені з розливного прольоту в цех сепарації шлаків або в охолоджувальний прольот при наявності в ньому спеціально відведених і огороджених місць для остигання зливків. Розливання феросплавів на конвеєрній машині 6.10.12. Конвеєрні машини для розливання феросплавів що розташовані на естакадах поза будівлі повинні бути обладнанні навісом з вогнестійкого матеріалу вздовж всього конвейєра. 6.10.13. Робочий майданчик розливної машини в розливному прольоті повинен мати з обох боків входи виходи обладнані сходами. З обох боків конвейєра повинні бути влаштовані обслуговуючі майданчики шириною не менше 1 м. 6.10.14. Простір під конвейєрами розливної машини повинен бути з усіх боків огороджений гратами або поручнями. В огородженнях повинні бути дверці. Прохід влаштований під стрічками повинен бути огороджений міцним навісом. 6.10.15. Над устаткуванням і апаратами що встановлені під стрічками повинні бути влаштовані навіси для захисту їх від можливого падіння чушок сплаву. Розміщувати під стрічками запірну і регулюючу арматуру забороняється. 6.10.16. Пульт керування розливною машиною повинен бути розташований таким чином щоб був видний весь робочий майданчик кантувальної камери. Пульт повинен бути обладнаний двосторонньою гучномовною або світло-звуковою сигналізацією для зв'язку з персоналом що обслуговує розвантажну частину конвейєра а також подібним зв'язком з машиністами кранів розливного прольоту і складу готової продукції. На пульті повинен бути пристрій аварійного вимикання конвеєрних стрічок розливної машини. 6.10.17. Оглядове вікно камери кантувача повинне бути закрите жаростійким склом або металевою сіткою з чарунками не більше 2 мм. 6.10.18. Для стікання води в відстійники під конвейєрами повинні бути влаштовані спеціальні жолоби закриті гратами. Прибирання екрану з відстійників повинне бути механізоване. 6.10.19. Для обслуговування основної частини розливної машини повинні бути передбачені вантажопідіймальні пристрої. 6.10.20. Приготування вапняного молока для кількох розливних машин повинне бути централізоване і розташоване в окремому приміщенні. Всі операції щодо приготування вапняного молока підготовки і доставки вапна повинні бути механізовані. 6.10.21. В приміщеннях приготування вапняного молока і обприскувачів повинне бути передбачене гідрозливання підлоги. 6.10.22. Канави для стікання відпрацьованого вапняного молока повинні бути перекриті легкими знімними плитами а відстійники огороджені поручнями. 6.10.23. Металеві конструкції галереї і розливної машини повинні бути захищені стійкими антикорозійними покриттями. 6.10.24. При встановленні розливних машин в галереях і застосуванні води для охолодження зливків повинен бути забезпечений відвід пари. 6.10.25. Конструкція кантувального пристрою розливної машини повинна забезпечувати стійкість і надійність кріплення розливного ковша повільний нахил його з регульованою швидкістю мінімальне розбризкування металу при розливанні і мати обмежувач нахилу ковша. 6.10.26. Кантувальний розливної машини що розташований в приміщенні повинен бути обладнаний аспіраційною установкою. 6.10.27. Кріплення виливниць до кілець ланцюга конвейєра повинне забезпечувати можливість швидкої і безпечної їх зміни. Конструкція і матеріал виливниць повинні забезпечувати високу їх стійкість і виключати можливість застрявання чушок. 6.10.28. Швидкість руху стрічки конвейєра розливної машини і система охолодження повинні забезпечувати повне затверднення зливків металу до виходу їх з виливниць. 6.10.29. Для віддалення бризок металу що попадають при розливанні під виливниці між вітками конвейєра повинні бути встановлені похилі плити для очищення їх від скрапу і окалини гідрозливанням або ручним способом. 6.10.30. Вибивання чушок металу з виливниць повинне бути механізоване. 6.10.31. Розливна машина повинна бути обладнана світло-звуковою сигналізацією. Звукові і світлові сигнали повинні подаватися перед початком розливання. 6.10.32. В системі гідропривода кантувача конвеєрної машини повинні застосовуватися негорячі і нетоксичні рідини. У випадку застосування у гідроприводі мастила повинні бути передбачені протипожежні заходи. 6.10.33. Встановлення і знімання ковша з кантувача повинні провадитися під керівництвом машиніста розливної машини. Під час подавання ковша знаходиться в камері кантувального пристрою забороняється. 6.10.34. Перед розливанням металу машиніст розливної машини повинен переконатися в надійності кріплення ковша в кантувальному пристрої. Упори ковша для захоплення не повинні мати надрізів тріщин та інших дефектів. 6.10.35. Жолоб розливної машини повинен регулярно очищатися від металевих охолодей і заправлятися сухим піском. Після тривалої зупинки жолоб повинен бути просушений. 6.10.36. Виливниці перед розливанням металу повинні бути покриті вапняними або іншим спеціальним розчином і висушені. Покриття виливниць розливної машини вапняним або будь-яким іншим розчином повинне бути механізоване. 6.10.37. При наявності води або льоду під конвейєром або кантувачем а також у виливницях пуск розливної машини забороняється. 6.10.38. Очищення форсунок вапняного розчину обприскувача і ванни охолодження виливниць повинне провадитися при вимкнутому насосі у захисних окулярах та гумових рукавичках. Очищення цих форсунок що знаходяться під тиском забороняється. 6.10.39. Заливати метал у виливниці що тріснули і прогоріли забороняється. 6.10.40. Розвантаження чушок з розливної машини повинне провадитися у сухі короби. 6.10.41. Прибирання з-під розливної машини зливків що впали під час розливання повинне здійснюватися тільки на машині яка зупинена з вилученням ключа-бирки з машини. 6.10.42. Тверді матеріали що використовуються при суспензійному розливанні повинні бути сухими. Подавання їх повинне бути регульоване. 6.10.43. Приямок для приймання феросиліцію повинен бути сухий. Охолодження блоку водою не допускається. Керування процесом розливання здійснюється з пульту керування обладнаного припливно-витяжною вентиляцією із забезпеченням підпору повітря. Оглядове вікно пульту повинне бути закрите жароміцним склом або металевою сіткою з чарунками не більше 2 мм для захисту від бризок сплаву і тепловипромінювання. 6.11. Грануляція феросплавів 6.11.1. Номенклатура феросплавів для яких допустима грануляція встановлюється технічним керівником головним інженером підприємства. Грануляція феросплавів що активно взаємодіють з водою з виділенням водню забороняється. 6.11.2. Процес грануляції повинен бути організований в проміжному грануляційному лотку розташованому між приймачем металу і гранбаком. 6.11.3. Витрати і тиск води що використовується при грануляції феросплавів повинні бути регламентовані заводською інструкцією затвердженою технічним керівником головним інженером підприємства. 6.11.4. Технічна вода що використовується для грануляції сплавів повинна підлягати очищенню від механічних домішок для виключення засмічення форсунок. 6.11.5. Випуск металу з ковша в грануляційний бак повинен здійснюватися через приймач надійно встановленний біля баку. Внутрішній обсяг приймача і розмір контрольного очка повинні забезпечувати безпечну грануляцію і для конкретних сплавів повинні бути регламентовані заводською інструкцією затвердженою технічним керівником головним інженером підприємства. 6.11.6. Носок жолоба повинен бути встановлений за центром потоку води що виходить з форсунки. Провадити грануляцію сплавів при зруйнованій футеровці жолоба забороняється. Відстань між дном носка і верхнім рядом отворів форсунки при мінімальних витраті і тиску повинна бути не більше 0 3 м. 6.11.7. Грануляційні установки для грануляції феросіліцію і феросилікохрому повинні бути обладнані кантувальними пристроями для зливу металу з ковша через носок. Кантувальний пристрій повинен мати обмежувач нахилу ковша. 6.11.8. Грануляція переробного силікомарганцю і ферохрому феросиліцію 45% дозволяється за допомогою електромостового крана через приймач. Переливання ферохрому через носок ковша в приймач допускається тільки при наявності заводської технологічної інструкції затвердженої технічним керівником головним інженером підприємства. 6.11.9. Грануляційні установки повинні бути обладнані світловою сигналізацією за встановленими параметрами води. Кантувальні пристрої повинні бути зблоковані з показами тиску води з автоматичним припиненням грануляції при зниженні тиску води нижче допустимого. 6.11.10. Для усунення попадання гранул або шлаку у водостічні магістралі біля грануляційного бака повинен бути влаштований відстійник який необхідно своєчасно очищати. 6.11.11. Для зручності та безпеки обслуговування грануляційні установки повинні бути обладнані майданчиками з огородженнями. 6.11.12. Пульт керування грануляційною установкою повинен бути розташований в безпечному місці. З пульта керування повинні бути добре видні ковші приймач форсунки і струміні води та металу. 6.11.13. Грануляційні баки повинні бути максимально укриті і обладнані витяжною вентиляцією що забезпечує повне видалення пари яка утворюється під час грануляції. 6.11.14. Перед грануляцією металу повинна бути ретельно перевірена справність кантувального пристрою зливного жолоба і форсунок. Приймач повинен бути заправлений сухим матеріалом   піском гранульованим металом. 6.11.15. Під час процесу грануляції металу забороняється знаходження персоналу у радіусі менше 10 м. 6.11.16. У випадку зниження тиску води нижче допустимого або припинення подачі води грануляція металу повинна бути негайно припинена. В цьому випадку при грануляції переробного ферохрому сплав повинен бути злитий у посуд що стоїть поруч. 6.11.17. Очищення грануляційних баків від металу повинне бути механізоване. 6.11.18. Ремонтні роботи усередині бака а також його очищення від залишків металу вручну з відкачуванням води повинні провадитися за нарядом-допуском із складанням проекту організації робіт згідно з заводською інструкцією затвердженою технічним керівником головним інженером підприємства з обов'язковим виконанням наступних вимог: а спуск у бак повинен провадитися по спеціальній драбині; б для освітлення всередині бака повинні застосовуватися переносні лампи напругою не вище 12 В; в спускати насос або тару для металу в бак і піднімати їх з бака необхідно тільки при відсутності людей у баці; г роботи у баці повинні виконуватися у гумових чоботах; д на час роботи у баці повинні бути вивішені попереджувальні знаки; е про роботу у баці повинні бути попереджені машиністи мостових кранів; ж повинна бути виключена можливість проведення робіт і переміщення вантажів над баком; з для спостереження за працюючими у баці біля нього повинен знаходитися спостерігач. 6.12. Оброблення складування і відвантаження феросплавів Дробіння феросплавів на установках бутобоїв 6.12.1. Розташування і влаштування установок бутобоїв для розбивання зливків феросплавів повинні забезпечувати безпеку працюючих на сусідніх дільницях. В діючих цехах установки бутобоїв повинні бути обладнані захисними огородженнями що запобігають розлітанню кусків металу. В цехах що будуються і реконструюються установки бутобоїв повинні бути замкнені у звукоізолюючі камери. 6.12.2. Механізм пересування бутобоя повинен бути обладнаний кінцевими вимикачами. Рейкові колії установки повинна мати тупикові упори. 6.12.3. Пульт керування установкою бутобоя повинен мати сітчасте огородження що забезпечує безпеку робітника який працює на установці. При роботі на установці необхідно користуватися захисними окулярами. 6.12.4. Повітряні шланги і зубило повинні мати кріплення що виключає зривання під час роботи установки. 6.12.5. Настроювання і перевірка роботи бутобоя повинні провадитися на спеціальній підставці для зубила виготовленій з дерева або кольорового металу. 6.12.6. Навантаження металу в короби після розбивання зливків бутобоєм повинне бути механізоване. 6.12.7. По закінченні роботи а також на час ремонту і ревізії установки бутобоя повітряна магістраль повинна бути вимкненою а повітря з магістралі установки випущене. 6.12.8. Влаштування І експлуатація копрових установок для дробіння феросплавів повинні відповідати Правилам безпеки при заготівлі і переробленні брухту і відходів чорних і кольорових металів. Дробіння феросплавів на щокових дробарках 6.12.9. Всі рухомі частини механізмів щокової дробарки повинні мати огородження. Зів дробарки повинен мати укриття що запобігає вилітанню кусків металу під час дробіння. 6.12.10. Бункер дробарки повинен бути закритий гратами з розміром чарунок що не перевищує розмір зеву дробарки. При розмірі чарунок гратів більше 300 мм отвір бункера повинен бути огороджений поручнями або обслуговуючі майданчики повинні бути розташовані нижче верху бункера на 1 1 м. 6.12.11. Дробильні і сортувальні вузли повинні бути укриті і обладнані аспіраційними установками. 6.12.12. Навантаження феросплавів на дробіння повинне бути механізоване. 6.12.13. Приямок що влаштовується біля дробарки для видачі подрібненого матеріалу повинен бути огороджений поручнями і обладнаний сходами. Опускати у приямок і піднімати з нього короби при знаходженні у приямку людей забороняється. 6.12.14. Під час дробіння феросплавів пил яких має пірофорні властивості і у суспендованому стані є вибухонебезпечним або пожежонебезпечним силікокальцій модифікатори з магнієм феротитан кремній кристалічний феромарганець марганець металевий високопроцентний феросиліцій та ін. повинні бути вжиті заходи щодо максимального видалення пилу від дробильних агрегатів а також щодо своєчасного т регулярного очищення від нього агрегатів і аспіраційних установок. Конструкція повітроводів аспіраційних установок повинна виключати можливість відкладення в них пилу. 6.12.15. Аспіраційні установки дробильних агрегатів для силікокальцію і модифікаторів з магнієм повинні бути зроблені у вибухозахищеному виконанні і оснащені розривними мембранами і вихлопними трубами для відводу вибухових газів водню а також датчиками контролю вмісту водню. Скидні устя вихлопних труб повинні бути захищені від проникнення атмосферних осадів. Цілісність захисних насадок необхідно щодня перевіряти. Дробіння цих сплавів повинне провадитися з вживанням заходів що запобігають утворенню пожежонебезпечного середовища інертний газ флегматизація мікроансулювання та ін. . 6.12.16. Забороняється дробіння карбіду кальцію при наявності вологи на навантажувальному майданчику дробарки в її лотках і у приймальному конусі. 6.12.17. Опалення охолоджувального відділення і відділення упакування складу готової продукції для карбіду кальцію а також тамбур-шлюзів як правило не передбачається. Опалення може передбачатися для окремих зон у відділенні упакування. Опалення необхідно передбачати тільки повітряне суміщене з припливною вентиляцією. Прокладення трубопроводів теплофікації і пари через виробничі приміщення не допускається. 6.12.18. Вентиляція при виробництві карбіду кальцію повинна здійснюватися таким чином. В охолоджувальному відділенні необхідно передбачати не менше дванадцятиразового а у відділенні упакування і на складі готової продукції не менше восьмиразового постійно діючого повітрообміну протягом години. Повітрообмін в охолоджувальному відділенні необхідно перевіряти за умови асиміляції тепловиділень у теплий період року від зливків карбіду кальцію що остигають і сонячної радіації. Температура повітря у робочій зоні повинна бути не більше ніж на 5 градусів Цельсію вище температури зовнішнього повітря. На технологічному отворі між відділенням упакування і складом готової продукції необхідно передбачати повітряну завісу. Кількість повітря що подається повітряною завісою необхідно враховувати при розрахунку повітрообміну у відділенні упакування. Повітря що подається для опалення зон у відділенні упакування при розрахунку повітробміну ураховувати не треба. При розрахунку повітрообміну приміщень необхідно ураховувати повітря що віддаляється через місцеві відсмоктування при роботі аспіраційної системи у режимі чергової вентиляції. 6.12.19. У тамбур-шлюзи необхідно подавати припливне повітря витрати якого повинні прийматися з розрахунку утворення і підтримування в них надлишкового тиску при закритих дверях на 10-20 Па 1-2 мм вод. ст. вище тиску в приміщенні що захищається. Повітря що подається у тамбур-шлюзи при розрахунку повітрообміну в сусідніх приміщеннях ураховувати не треба. 6.12.20. Подачу повітря необхідно провадити в робочу зону. Максимальна швидкість руху повітря у струмені при вході у зону що обслуговується не повинна перевищувати 1 0 м/с. 6.12.21. Повітрообмін в охолоджувальному відділенні необхідно організовувати з природним спонуканням при цьому приплив повітря здійснювати через аспіраційні поворотні панелі а витяжку   через аспіраційний ліхтар обладнаний поворотними на вертикальній осі щитами і вітрозахисними щитами. При неможливості організації повітробміну з природним спонуканням необхідно передбачати подачу припливного повітря з штучним спонуканням а витяжку   через аспіраційний ліхтар. Повітробмін у відділенні упакування і на складі готової продукції необхідно організовувати шляхом подачі припливного повітря зі штучним спонуканням а витяжку через жалюзійні грати що розташовані під дахом. 6.12.22. Самостійні припливні системи повинні бути запроектовані для груп приміщень: а охолоджувального відділення; б відділення упакування і складу готової продукції з урахуванням подачі повітря на повітряну завісу; в тамбур-шлюзів. Устаткування припливних установок повинне розміщуватися в окремих приміщеннях як правило в будівлі що стоїть окремо. 6.12.23. Припливні установки повинні бути обладнані двома вентиляторами: робочим і резервним електропостачання яких здійснюється за першою категорією надійності. При виході з ладу робочого вентилятора резервний повинен вмикатися автоматично. Повітрозабір у припливних системах повинен бути розміщений на відстані не ближче 10 м по горизонталі від приміщень що обслуговуються. Устаткування припливних систем можливо приймати у звичайному виконанні за умови встановлення у повітроводі на виході з приміщень вибухозахищеного зворотнього клапана. 6.12.24. У випадку примикання приміщення припливної установки до приміщення яке обслуговується необхідно влаштування додаткового вогнезатримуючого клапана. Клапани і заслінки що встановлені всередині приміщень які обслуговуються повинні прийматися у вибухозахищеному виконанні. 6.12.25. Для визначення об'єму повітря що відсмоктується від устаткування при виробництві карбіду кальцію необхідно приймати швидкість руху повітря через нещільності в технологічному устаткуванні що дорівнюється 2 6 м/с. 6.12.26. Аспіраційна система повинна працювати постійно в одному з двох режимів: а режимі робочої вентиляції при працюючому технологічному устаткуванні; б режимі чергової вентиляції при непрацюючому технологічному устаткуванні режимі провітрювання технологічного і аспіраційного устаткування. Продуктивність чергової вентиляції повинна складати 50% від продуктивності робочої вентиляції. До складу аспіраційної системи повинні входити припливна продувна система продуктивність якої повинна складати 20-30% від продуктивності робочої вентиляції. 6.12.27. Кожний технологічний вузол повинен мати самостійну аспіраційну систему. Робота технологічного устаткування повинна бути зблокована з роботою аспіраційної системи в режимі робочої вентиляції. Вмикання в роботу аспіраційної системи в режимі робочої вентиляції повинне здійснюватися за 10 хвилин до вмикання технологічного устаткування а перехід на режим чергової вентиляції через 10 хвилин після вимкнення технологічного устаткування. 6.12.28. В аспіраційній установці повинні постійно контролюватися такі параметри: а вміст ацетилену після тягодуттьових машин; б перепад тиску перед і після пилоуловлювача. Експлуатація аспіраційної системи повинна здійснюватися при концентрації ацетилену до 0 46*0 575% об'ємних 20 5% від нижньої концентраційної границі займання НКГЗ ацетилену . Аспіраційна установка і технологічне устаткування повинні вимикатися: а при підвищенні концентрації ацетилену вище 0 46*0 575% об'ємних 20 5% від НКГЗ ; б при різкому падінні до 500 Па 50 кгс/кв.см перепаду тиску перед і пілся пилоуловлювача. Примітка: При підвищенні концентрації ацетилену до значення що вказано в п."а" повинна вмикатися продувна вентиляція. 6.12.29. Вивантаження пилу з бункерів під циклонами необхідно здійснювати щозмінно при цьому аспіраційна система повинна працювати в режимі чергової вентиляції. Електропостачання устаткування повинне здійснюватися за першою категорією надійності. Все устаткування необхідно встановлювати у вибухозахищеному виконанні. 6.12.30. Як вибухозахищені пилоуловлювачі допускаються до встановлення циклони СКЦН-34 за ОСТом 26-02-759-80 зі сталі 12*18Н10Т які необхідно дообладнати розривними мембранами. Примітка: При неможливості розміщення на циклоні розрахункової площі розривних мембран допускається зменшення їх площі до 50% розрахункової за умов підсилення корпусу циклонів на сприйняття надлишкового тиску 0 2 МПа 2 кгс/кв.см . Розривні мембрани повинні встановлюватися на верхній кришці циклонів і у верхній частині бункерів під циклонами. 6.12.31. Для відводу вибухових газів після розривних мембран необхідно встановлювати вихлопні труби. Вихлопні труби повинні бути вертикальні або з нахилом до горизонту під кутом не менше 45 градусів. Довжина вихлопних труб повинна бути не більше 10 діаметрів; перетин вихлопної труби повинен бути не менше перетину розривної мембрани. Вихлопні труби повинні бути встановлені таким чином щоб виключалася можливість попадання газів що викидаються під час вибуху на робочі місця і в проходи а також кабельні лінії. Скидні устя вихлопних труб повинні бути захищені від проникнення атмосферних опадів. Цілісність захисних насадок повинна перевірятися щодня. 6.12.32. Пиловентиляційне устаткування повинне розміщуватися таким чином: а пилоуловлювач на відстані не менше 10 м від будівлі; б вентилятор на відкритому повітрі під навісом при цьому електродвигун може бути встановлений більше низького рівня вибухонебезпечної суміші IIС-Т2 за ГОСТ 12.1.011-78 "ССБТ. Смеси взрывоопасные. Классификация и методы испытания." Подрібнення феросплавів в кульових і стержньових млинах 6.12.33. Вузли подрібнення феросплавів в кульових і стержньових млинах повинні бути обладнані системою механізованого завантаження подрібнених феросплавів відповідними огородженнями укриттями і системою аспірації пилу при несправності яких експлуатація вузла забороняється. 6.12.34. Подрібнення в млинах феросплавів пил яких пожежо-вибухонебезпечний повинне провадитися з вживанням заходів що виключають можливість утворення умов для вибуху або пожежі. При помелі карбіду кальцію повинні застосовуватися газоаналізатори на визначення вмісту ацетилену. 6.12.35. Млини і вузли завантаження і вивантаження матеріалів повинні бути герметизовані і виключати викид газів і пилу. 6.12.36. Під час роботи млина у розмельному приміщенні повинні бути закриті усі двері і ввімкнені світлові попереджуючі табло. 6.12.37. Перевезення порошків повинне провадитися в закритих саморозвантажних контейнерах. Конструкція контейнерів і майданчиків для встановлення їх при складуванні і пересипанні повинна виключати можливість іскроутворення. 6.12.38. Приміщення і устаткування в яких зберігаються або застосовуються активні феросплави що взаємодіють з водою повинні прибиратися сухим способом. 6.12.39. В приміщенні помелу палити і застосовувати відкритий вогонь забороняється. Ремонт устаткування зі застосуванням зварювальних робіт відкритого вогню повинен провадитися у відовідності до вимог Правил пожежної безпеки в Україні затверджених 14.06.95 Управлінням Державної пожежної охорони МВС України і введених в дію 01.09.95 наказом МВС України від 22.06.95 № 400 зареєстрованих Мінюстом України 14.07.95 за № 440. Ремонтні роботи із застосуванням відкритого вогню у приміщеннях з вибухо  і пожежонебезпечним виробництвом повинні провадитися також відповідно до вимог Типової інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухонебезпечних і вибухопожежонебезпечних об'єктах. 6.12.40. Для передачі пилу і відсівів карбіду кальцію на утилізацію їх необхідно затарювати в спеціальні контейнери виконані з неіскристої сталі з вмістом хрому не менше 18%. 6.12.41. При завантаженні пилу або відсівів карбіду кальцію в контейнер і вивантаження з нього необхідно забезпечувати повну герметизацію що виключає попадання пилу у виробничі приміщення. 6.12.42. Зберігання заповнених і порожніх контейнерів повинне здійснюватися в закритих приміщеннях що виключають попадання вологи. 6.12.43. В приміщенні де зберігаються контейнери що заповнені пилом або відсівами карбіду кальцію повинен бути встановлений газоаналізатор що виключає наявність горячих газів з настроюванням на 20% від нижньої границі займистості. Ємкість складу контейнерів з пилом або з відсівами карбіду кальцію не повинна перевищувати дводобового запасу. 6.12.44. Прибирання пилу на робочих місцях при виробництві карбіду кальцію повинне провадитися щозмінно при зупиненому технологічному устаткуванні. Генеральне прибирання у приміщенні повинне провадитися один раз на місяць. Пил з поверхней повинен змітатися невеликими порціями неіскристими інструментами в герметичну тару яка після прибирання повинна віддалятися з приміщення. Вологе прибирання недопустиме. Очищення і упакування феросплавів 6.12.45. Технологія виробництва феросплавів повинна забезпечувати максимальне скорочення або ліквідацію операцій щодо очищення металу після розливання і дробіння сплаву. 6.12.46. Очищати гарячий метал забороняється. При очищенні металу необхідно користуватися захисними окулярами. 6.12.47. Упакування феросплавів у тару повинне бути механізоване. 6.12.48. Силікокальцій феросиліцій модифікатори з магнієм карбід кальцію та інші феросплави що можуть при наявності вологи і тривалому зберіганні утворювати вибухонебезпечні і токсичні пари потрібно упаковувати тільки в суху герметично закриту тару. Складування і відвантаження феросплавів 6.12.49. Всі операції в складах готової продукції щодо дробіння сортування упакування і навантаження в вагони феросплавів повинні бути механізовані. 6.12.50. Підлога складів готової продукції повинна бути механічно стійкою. 6.12.51. Складування коробів з металом за висотою повинне провадитися в один ряд. Допускається як виключення складування у два ряди за умов забезпечення стійкого положення коробів і безпечного виконання робіт щодо зачеплення і переміщення їх що повинне бути передбачено заводською інструкцією. 6.12.52. Складування ящиків з металом за висотою повинне провадитися не більше ніж у чотири ряди а барабанів з металом   не більше ніж у два ряди. 6.12.53. Між штабелями металу що складується в тарі повинні бути проходи шириною що визначається місцевими умовами безпечного проведення робіт але ж не менше 1 м. 6.12.54. Силікокальцій модифікатори з магнієм повинні поставлятися споживачам тільки упакованними в металеві барабани або дерев'яні ящики. Для запобігання накопичення газів у верхній частині барабана повинен бути влаштований отвір діаметром 3-6 мм. Зберігання барабанів і ящиків з силікокальцієм модифікатором з магнієм повинне провадитися у приміщенні або поза приміщенням під навісом в умовах що виключають попадання на них вологи. 6.12.55. Пусті барабани з-під карбіду кальцію повинні ретельно очищати від пилу і зберігатися у спеціально відведених місцях. 6.12.56. Навантаження феросплавів у вагони і пересування вагонів при навантаженні їх феросплавами на вузлах навантаження повинні бути механізовані. 6.12.57. Під час навантаження феросплавів за допомогою навантажувачів під колеса вагонів повинні бути закриті а отвір між вагонами і навантажувальною рампою повинен бути перекритий містком з упорами. Для освітлення всередині вагона дозволяється застосовувати переносні світильники напругою 36 В. 6.13. Шлакопереробка Прибирання і транспортування шлаків на відвал 6.13.1. В цехах що будуються і реконструюються переробка шлаку повинна бути організована в окремих будівлях або приміщеннях. В діючих цехах при відсутності окремих шлакоперероблюючих цехів або дільниць місця охолодження і відвантаження шлаку повинні бути максимально віддалені від печей. 6.13.2. Шлаки що розсипаються повинні вивозитися з цеху гарячими до їх розкладення . 6.13.3. Постановні колії у плавильних цехах для шлаковозів шлакові ковші і думпкари для прийняття гарячого шлаку повинні бути сухими очищеними від снігу і льоду. 6.13.4. Керування кантуванням шлакових ковшів повинне бути дистанційним. Електроживлення шлаковозів повинне здійснюватися кабелем що приєднується до шлаковоза за допомогою з'єднувальної муфти. Прокладання кабелю повинне виключати можливість попадання на нього гарячого шлаку. 6.13.5. Шлакові ковші при встановленні на шлаковози повинні бути закріплені на всі упори. 6.13.6. Перед кантуванням шлакових ковшів шлаковози повинні бути закріплені для виключання їх перекидання. 6.13.7. Обприскування шлакових ковшів вапняним молоком і приготування його повинні бути повністю механізовані; ці операції повинні провадитися на спеціальних установках що забезпечують безпеку робіт. 6.13.8. Шлаковози повинні бути обладнані механізмами кантування повороту чаші з електричним приводом і дистанційним керуванням. Механізм кантування повинен виключати самочинне повертання чаші. 6.13.9. Рама шлакового візка повинна бути обладнана захватами за допомогою яких перед зливом шлаку шлаковозний візок повинен бути закріплений на рейках. 6.13.10. Шлаковозні чаші та інший технологічний посуд призначений для транспортування залізничним транспортом повинен заповнюватися нижче верхньої кромки не менше ніж на 150 мм. Сепарація розкладних шлаків 6.13.11. Під час розливання феросплавів під шлак розділення зливків металу і шлаку при відсутності у плавильному корпусі герметичних установок для цього повинне бути організоване поза цехом. 6.13.12. Все технологічне устаткування в цеху сепарації шлаків повинне бути герметичним і забезпечене системами аспірації для віддалення пилу. Прибирання пилу і просипу повинні бути механізовані. 6.13.13. В цехах що будуються знов прибирання скордовин металу з колосникових гратів приймальних бункерів повинне бути механізоване. 6.13.14. Не допускається вивалювання на колосникові грати шлаку в якому може бути частина його що не затверділа рідка частина . Час вивалювання шлаку після випуску або розливання його а також порядок виконання робіт щодо очищення бункерів від шлаку що залежався повинні бути передбачені заводською інструкцією затвердженою технічним керівником головним інженером підприємства. 6.13.15. Охолоджувальний прольот повинен бути обладнаний стендами для встановлення шлакових ковшів. 6.13.16. Плавки що розлиті в виливниці під шлак повинні кантуватися на колосникові грати тільки після повного затверднення. Знімати зливки металу з колосникових гратів і транспортувати їх на залізничну платформу дозволяється тільки після повного розкладення шлаку. 6.13.17. Очищення внутрішніх порожнин повітряного сепаратора від шлаку який зацементувався повинне провадитися після вимкнення сепаратора від мережі розбиранням схеми. Особи що виконують роботу в сепараторі повинні користуватися запобіжними пристроями пояси з мотузками захисні окуляри респіратори драбина і освітленням напругою не вище 12 В. Повинне бути забезпечене постійне спостереження за працюючими в сепараторі не менше ніж двома особами. 6.13.18. Вивантаження шлаку і металу з бункерів відділення магнітної сепарації завантаження вагонів відсепарованим шлаком і упакування його в тару повинні бути повністю механізовані. Розливання і грануляція шлаків 6.13.19. На розливання шлаків на конвеєрних розливних машинах розповсюджуються вимоги п.п. 6.10.11-6.10.40 цих Правил. 6.13.20. Грануляцію феросплавних шлаків можливо здійснювати водою стислим повітрям або водою і стислим повітрям одночасно. 6.13.21. Основні параметри грануляційних установок тиск і витрати води повітря глибина грануляційного басейну та ін. повинні визначатися проектною організацією. 6.13.22. Змінювати встановлені параметри грануляційних установок на підприємстві можливо тільки за узгодженням з проектною організацією. 6.13.23. Грануляційні установки розташовані всередині будівель повинні бути обладнані аспіраційними системами що забезпечують повне віддалення пари. 6.13.24. Керування кантуванням ковшів при будь-якому способі грануляції повинне бути дістанційним з пульта гранустановок що розташований не ближче 10 м від місця зливу шлаку. Пульти гранустановок повинні бути вогнестійкі і захищені від пари і бризок шлаку. 6.13.25. Під час грануляції шлаку знаходження людей і розташування вантажопідіймальних кранів поблизу установки а також виконання маневрових залізничних робіт не допускається. 6.13.26. Пробивання кірки шлаку в ковші перед грануляцією повинне бути механізоване. 6.13.27. Залізничні колії для вивезення гранульованого шлаку повинні бути обладнані лотками що забезпечують стік води і шлаку який просипався назад в грануляційний басейн або стічні канави. 7. РЕМОНТ І ОЧИЩЕННЯ АГРЕГАТІВ І УСТАТКУВАННЯ Загальні вимоги 7.1. Використовувати трубопроводи та їх несучих колон як опори для підіймання вантажів забороняється. Будівельні конструкції можливо використовувати для кріплення лебідок блоків що відхиляються та ін. лише після перевірки їх несучої здатності. 7.2. Під час складування на майданчику лісу цегли та інших матеріалів для виконання ремонтних робіт необхідно залишати проходи між штабелями матеріалів шириною не менше 1 м. Висота штабелів не повинна перевищувати 1 5 м. 7.3. Налагоджувальні роботи й огляди механізмів на які розповсюджується бирочна система повинні провадитися згідно заводської інструкції що затверджена технічним керівником головним інженером підприємства. 7.4. Розбирання риштувань повинне провадитися зверху вниз за поверхами та ярусами. Опускання елементів риштування вниз повинне здійснюватися механізованим способом. Перед розбиранням риштування повинні бути очищені від сміття. 7.5. Розбирання риштування повинне здійснюватися під безпосереднім наглядом особи відповідальної щодо провадження цих робіт. 7.6. Після закінчення ремонтних робіт повинне бути здійснене пофарбування устаткування згідно з ремонтною відомостю. 7.7. Для зберігання запасів деталей і устаткування у цехах повинні бути передбачені складські приміщення або майданчики що обладнані вантажопідіймальними засобами. 7.8. Перед тим як здавати у ремонт устаткування що служить для виробництва та переробки порошків феросплавів повинне бути повністю очищене від їх залишків і скупчень. Ремонт та очищення випалювальних печей їх лежаків газоходів і димових труб 7.9. Очищення і ремонт лежаків печі і димової труби повинні провадитися тільки при повній зупинці роботи печі відсутності у ній випалюємого або просушуваного матеріалу і температури повітря в місцях проведення робіт не більше 40 градусів Цельсію або застосовуючи для ремонтного персоналу спеціальні термостійкі костюми з індивідуальною подачею повітря. Перед початком робіт повинні бути провітрені всі дільниці печі та проведений аналіз повітря на відсутність газу. Всі вікна люки і лази повинні бути відкриті. 7.10. Перед очищенням випалювальної печі у внутрішніх ії частинах необхідно впевнитися у щільності кладки. Очищення повинне здійснюватися без порушення цілісності кладки печі. Для внутрішнього освітлення печей повинні застосовуватися переносні світильники напругою не більше 12 В. 7.11. Для очищення газоходів і верхніх частин димових труб повинні бути влаштовані спеціальні мости сходи трапи та інші пристосування що забезпечують безпечність робіт на даних дільницях. Під час очищення печей повинні застосовуватися захисні окуляри каски респіратори або марлеві пов'язки а в необхідних випадках   шлангові або ізолюючі газозахисні апарати. 7.12. Спецодяг і спецвзуття що використовуються під час очищення і ремонту печей в яких здійснюється випалювання молібденового концентрату після закінчення роботи повинні піддаватися спеціальній обробці що забезпечує видалення навіть найдрібніших часток концентрату. Спецодяг і спецвзуття що не піддаються такому очищенню повинні бути вилучені із застосування. 7.13. На виконання робіт щодо очищення і ремонту печей повинен складатися проект організації робіт. Роботи щодо очищення і ремонту печей повинні провадитися за нарядом-допуском. Ремонт феросплавних печей і технологічного посуду 7.14. Провадження гарячих і холодних ремонтів допускається тільки при знеструмленій печі після розбирання електричної схеми і встановлення заземлення. Під час гарячого ремонту відкритої печи колошник повинен бути засипаний холодною шихтою і закритий металевими щитами. 7.15. Під час зупинки електропечі на плановий ремонт температурний та газовий режим зовнішнього повітря для ремонтного персоналу повинні відповідати вимогам санітарних норм. 7.16. В зонах що становлять небезпеку виникнення вибуху забороняється провадити ремонтні роботи електрообладнання без дозволу на провадження робіт у таких зонах. Дозвіл та інструкції на провадження робіт оформляються у встановленому порядку. 7.17. Під час капітального ремонту рудовідновлювальної печи електроди повинні бути підвішені на тросах або закріплені знизу металевими конструкціями; на рафіновальних печах електроди повинні бути вийняті з головок електродотримачів і встановлені в спеціальні стенди або надійно укладені на майданчику. 7.18. Заходи безпеки під час охолодження дугових електропечей перед провадженням буро-вибухових робіт коли печі зупиняються на капітальний ремонт повинні передбачатися у проекті організації робіт. 7.19. У випадку якщо ванна печі залита водою ремонт печі можливо розпочинати лише після припинення парування. 7.20. Розбирання кладки феросплавних печей а також видалення охолодей і шлакометалевого "козла" вибуховим способом повинні провадитися відповідно до Єдиних правил безпеки при вибухових роботах і Інструкцією. 7.21. Допуск людей у печі після вибухових робіт дозволяється лише після огляду місця зруйнування і перевірки стану захисних пристроїв перекритів та огороджень особою яка відповідає за проведення цих робіт. 7.22. Роботи що до розбирання і віддалення футеровки плавильних та сушильних печей а також технологічного посуду повинні бути механізовані. 7.23. Кладка футеровки на висоті 1 5 м повинна здійснюватися з риштування помостей та ін. пристосувань. Футеруванні роботи на стику стінової кладки і кутових блоків необхідно провадити у присутності посадових осіб з розписом у журналі контролю якості футеровки. 7.24. Під час роботи з рідким склом та сульфідною лугою необхідно користуватися захисними окулярами. 7.25. Приготування вогнетривких розчинів та набивальних мас дрібнення розмелювання та сортування вогнетривких матеріалів включаючи завантаження і вивантаження їх із змішувачів бігунів дробарок та іншого устаткування повинні бути повністю механізовані. 7.26. У цехах що будуються знов бетонування секцій склепіння та воронок закритих печей повинне здійснюватися у спеціально обладнаних майстернях. 7.27. Складування та зберігання порошкових вогнетривких матеріалів повинне проводитися у бункерах контейнерах або іншій закритій тарі. 8. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ 8.1. Особи винні у порушенні цих Правил несуть дисциплінарну адміністративну матеріальну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством. 8.2. За безпечність конструкції правильність вибору матеріалу якість виготовлення монтажу налагодження ремонту і технічного діагностування а також відповідність об'єкта цим Правилам відповідає підприємство установа організація незалежно від форми власності та відомчої належності що виконує відповідні роботи. 8.3. Керівники підприємств установ організацій та інші посадові особи несуть персональну відповідальність за виконання вимог Правил в межах покладених на них завдань та функціональних обов'язків згідно з чинним законодавством. 36