НПАОП 26.26-1.08-97

НПАОП 26.26-1.08-97 Правила безпеки у вогнетривному виробництві

Місце для герба України ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ У ВОГНЕТРИВКОМУ ВИРОБНИЦТВІ КИЇВ ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ ЗАТВЕРДЖЕНО Наказом Державного Комітету України по нагляду за охороною праці від 19 02 97 № 30 число місяць рік № наказу ДНАОП 1.2.10-1.08-97 Правила безпеки у вогнетривкому виробництві Київ ПЕРЕДМОВА Правила безпеки в вогнетривкому виробництві розроблені Державним науково-дослідним інститутом безпеки праці та екології в гірничорудній і металургійній промисловості Афанасьєв В.Д. Френкель Ф.З. Животовський А.О. Качанов В.В. і Донецьким Державним технічним університетом Откидач В.В. Темнохуд В.А. Біломеря Н.І. з урахуванням зауважень та пропозицій підприємств вогнетривкого виробництва науково-дослідних інститутів України органів державного нагляду за охороною праці. На розгляд і затвердження Правила внесені Міністерством промисловості України. Ці Правила опрацьовані замість Правил безпеки у вогнетривкому виробництві що були затверджені 23.12.87 Держгіртехнаглядом СРСР і Мінчорметом СРСР. Передрукування заборонено Колектив розробників ДонДТУ НДІБПГ 1995 @ Держнаглядохоронпраці 1995 ЗМІСТ 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ 2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ 3. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 4. ТЕРИТОРІЯ ПІДПРИЄМСТВА БУДІВЛІ І СПОРУДИ 4.1. Територія підприємства 4.2. Будівлі і споруди 5. ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ І УСТАТКУВАННЯ 5.1. Загальні вимоги безпеки 5.2. Підготовка сировини і маси 5.2.1. Дрібнення і молоття 5.2.2. Грохочення і дозування 5.2.3. Підготовлення маси 5.3. Формування і пресування виробів 5.4. Сушіння сировини і сирцю 5.5. Випал сировини і виробів 5.6. Застосування ортофосфорної кислоти і речовин які містять фенол 5.7. Виробництво виробів з чистих вогнетривких оксидів 5.8. Виробництво смолозв'язаних і пекопросочених виробів 5.9. Виробництво плавлених вогнетривів 5.10. Виробництво волокнистих вогнетривких теплоізолюючих матеріалів 5.11. Виробництво карбідокремнійових нагрівачів і інших карборундових виробів 5.12. Шліфування різання вогнетривких виробів 6. РЕМОНТНІ РОБОТИ 6.1. Загальні вимоги безпеки. 6.2. Ремонтні роботи що виконуються підрядними організаціями 6.3. Ремонт пічних агрегатів 7. ВНУТРІШНЬОЗАВОДСЬКИЙ І ВНУТРІШНЬОЦЕХОВИЙ ТРАНСПОРТ 7.1. Загальні вимоги безпеки 7.2. Залізничний транспорт 7.3. Автомобільний транспорт 7.4. Конвеєрний транспорт 7.5. Скіпові підйомники 7.6. Елеватори 7.7. Електронавантажувачі автонавантажувачі та електрокари 7.8. Електровізки електролафети та електротягачі 7.9. Вагони та вагонетки 7.10. Пневматичний транспорт 8. ВАНТАЖНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНІ РОБОТИ 9. СКЛАДСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО 9.1. Загальні вимоги безпеки 9.2. Склади сировини 9.3. Склади палива 9.4. Склади готової продукції і матеріалів 9.5. Бункери і силоси 9.6. Допоміжні приміщення і устаткування 10. ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА 11. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА 12. САНІТАРНІ ВИМОГИ 12.1. Загальні вимоги санітарії 12.2. Опалення водопостачання каналізація 12.3. Вентиляція пилопридушення 12.4. Вібрація і шум 12.5. Освітлення 12.6. Радіоактивні речовини і радіоізотопні прилади 13. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ДНАОП 1.2.10-1.08-97 Правила безпеки у вогнетривкому виробництві Дата введення 01 07 97 число місяць рік 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Ці Правила поширюються на всі підприємства заклади та організації вогнетривкого виробництва і вогнетривкі цехи металургійних підприємств незалежно від форм власності і видів їх діяльності. Правила встановлюють вимоги щодо безпечного обслуговування і ремонту технологічного устаткування безпечного виконання процесів та операцій підготовки сировини і сирцю випалювання сировини і виробів виробництва різних видів вогнетривів. Вони також регламентують безпечне ведення складських вантажно-розвантажувальних внутрішньозаводських і внутрішньоцехових транспортних робіт визначають вимоги електробезпеки пожежної безпеки та санітарного стану вогнетривких підприємств. Вимоги цих Правил обов'язкові для виконання всіма працюючими у діючих виробництвах вогнетривів а також при проведенні науково-дослідних проектно-конструкторських робіт у галузі вогнетривів при реконструкції і будівництві нових виробництв при виготовленні наладці та ремонтах устаткування на об'єктах вогнетривкого виробництва. З введенням в дію цих Правил вважати такими що не застосовуються на території України "Правила безпеки у вогнетривкому виробництві" затверджені 23.12.87 Держгіртехнаглядом СРСР і Мінчорметом СРСР. 2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ Закон України "Про охорону праці". К.:1995. ДНАОП 0.00-1.03-93. Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів. Затверджено Наказом Держнаглядохоронпраці України 16.12.93 за № 128. ДНАОП 0.00-1.04-87. Правила будови і безпечної експлуатації вантажних підвісних канатних доріг ВПКД . Затверджено Наказом Держгіртехнагляду СРСР 22.12.87. ДНАОП 0.00-1.07-94. Правила будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском. Затверджено Наказом Держнаглядохоронпраці України 18.04.94 за № 104. ДНАОП 0.00-1.11-90. Правила будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води. Затверджено Наказом Держгіртехнаглядом СРСР 9.01.90. ДНАОП 0.00-1.13-71. Правила будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок повітропроводів і газопроводів. Затверджено Наказом Держгіртехнагляду СРСР 7.12.71. ДНАОП 0.00-1.17-92. Єдині правила безпеки при вибухових роботах. Затверджено Наказом Держгіртехнаглядом СРСР. Зміни внесені Наказом Держнаглядохоронпраці України 31.03.94 за № 28. ДНАОП 0.00-1.20-90. Правила безпеки у газовому господарстві. Затверджено постановою Держпроматомнагляду СРСР 26.12.90 за № 3. ДНАОП 0.00-1.21-84. Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів і правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів. Затверджено Наказом Головдерженергонагляду Міненерго СРСР 21.12.84. Зміни: 1988. ДНАОП 0.00-1.25-73. Правила безпечного транспортування радіоактивних речовин ПБТРВ-73. Затверджено МВС СРСР і Мінохорони здоров'я СРСР 27.12.73. ДНАОП 0.00-4.02-92. Положення про прийняття в експлуатацію виробничих об'єктів. Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України 5.08.92 за № 449. ДНАОП 0.00-4.05-93. Положення про видачу Державним комітетом по нагляду за охороною праці власникові підприємства установи організації або уповноваженому ним органу дозволу на початок роботи підприємства установи організації. Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України 6.10.93 за № 831. ДНАОП 0.00-4.12-94. Типове положення про навчання інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці. Затверджено Наказом Держнаглядохоронпраці України 4.04.94 за № 30. Зареєстровано: Мінюстом України 12.05.94 за № 95/304. ДНАОП 0.00-4.15-85. Положення про розробку інструкцій з охорони праці. Затверджено ВЦРПС Держкомпраці СРСР 5.12.85. ДНАОП 0.00-4.20-94. Положення про порядок проведення державної експертизи перевірки проектної документації на будівництво та реконструкцію виробничих об'єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці. Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.94 за № 431. ДНАОП 0.00-5.06-94. Типова інструкція для осіб відповідальних за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами. Затверджено Наказом Держнаглядохоронпраці України від 20.10.94 за № 107. Зареєстровано: Мінюстом України 13.03.95 за № 60/596. ДНАОП 0.00-5.07-94. Типова інструкція для осіб відповідальних за утримання вантажопідіймальних кранів в справному стані. Затверджено Наказом Держнаглядохоронпраці України від 20.10.94 за № 107. Зареєстровано: Мінюстом України 13.03.95 за № 59/595. ДНАОП 0.00-5.11-85. Типова інструкція з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт. Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР 20.02.85. ДНАОП 0.00-5.12-74. Типова інструкція з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухонебезпечних і вибухопожежонебезпечних об'єктах. Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР 7.05.74. ДНАОП 0.00-8.01-93. Перелік посад посадових осіб які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці. Затверджено Наказом Держнаглядохоронпраці України від 11.10.93 за № 94. Зареєстровано: Мінюстом України 20.10.94 за № 154. ДНАОП 0.00-8.02-93. Перелік робіт з підвищеною небезпекою. Затверджено Наказом Держнаглядохоронпраці України від 30.11.93 за № 123. Зареєстровано: Мінюстом УКраїни 23.12.93 за № 196. ДНАОП 0.00-8.03-93. Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці що діють на підприємстві. Затверджено Наказом Держнаглядохоронпраці України від 21.12.93 за № 132. Зареєстровано: Мінюстом України 7.02.94 за № 20/229. ДБНА 3.1-3-94. Прийняття до експлуатації об'єктів закінчених будівництвом. Основні положення. Затверджено Постановою Держкоммістобудівництво України від 05.10.94 за № 48. Правила пожежної безпеки в Україні затверджені 14.06.95 в.о. начальника Управління Державної пожежної охорони МВС України введені в дію 01.09.95 наказом МВС України від 22.06.95 № 400 зареєстровані Мінюстом України 14.07.95 за № 440. ДНАОП 0.03-3.01-71. Санітарні норми проектування промислових підприємств СН 245-71. Затверджено Мінохорони здоров'я СРСР 1971. ДНАОП 0.03-1.23-82. Санітарні правила для підприємств чорної металургії № 2527-82. Затверджено Мінохорони здоров'я СРСР 1982. ДНАОП 0.03-4.02-94. Положення про медичний огляд робітників певних категорій. Затверджено Наказом Мінохорони здоров'я України від 31.03.94 за № 45. Зареєстровано: Мінюстом України 21.06.94 за № 136/345. ДНАОП 0.05-3.01-80. Типові галузеві норми безплатної видачі спецодягу спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям машинобудівних та металообробних підприємств. Затверджено Держкомпраці СРСР 1980. ДНАОП 0.05-5.01-83. Інструкція про порядок забезпечення робітників і службовців спецодягом спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту. Затверджено Держкомпраці СРСР 24.05.83. НАОП 1.2.00-1.01-87. Загальні правила безпеки для підприємств і організацій металургійної промисловості. Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР 13.05.87. НАОП 1.2.00-4.02-90. Положення про застосування нарядів-допусків при виконанні робіт підвищеної небезпеки на підприємствах та в організаціях Міністерства металургії СРСР. Затверджено Держпроматомнаглядом СРСР і Мінметом СРСР 23.05.90. НАОП 1.2.10-1.08-87. Правила безпеки у вогнетривкому виробництві. Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР і Мінчорметом СРСР 23.12.87. НАОП 1.2.10-1.10-86. Правила безпеки у газовому господарстві підприємств чорної металургії ПБГЧМ-86 . Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР Мінчорметом СРСР 18.03.86. Зміни: 1989. НАОП 1.2.10-1.11-89. Правила безпеки при ремонті устаткування на підприємствах чорної металургії. Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР і Мінчорметом СРСР 10.04.89. НАОП 1.2.10-1.13-79. Правила безпеки на залізничному транспорті підприємств системи Мінчормету СРСР. Затверджено Мінчорметом СРСР 1979. НАОП 1.2.10-1.14-86. Правила пожежної безпеки для підприємств чорної металургії. Затверджено Мінчорметом СРСР 17.04.86. НАОП 1.2.10-2.01-79 ОСТ 14.55-79. Бирочна система на підприємствах чорної металургії. Основні положення. Порядок застосування. Затверджено Мінчорметом СРСР 1979. НАОП 1.2.10-2.02-83 ОСТ 14.20-131-83. Вібрація. Методи розрахунку віброізоляції робочого місця оператора металургійного устаткування. Затверджено Мінчорметом СРСР 1983. НАОП 1.2.90-1.01-93. Єдині правила безпеки при розробці родовищ корисних копалин відкритим способом. Затверджено Держнаглядохоронпраці України 21.07.93. НАОП 1.2.90-1.02-71. Єдині правила безпеки при розробці рудних нерудних і розсипних родовищ підземним способом. Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР 31.08.71. НАОП 1.2.90-1.03-77. Єдині правила безпеки при дрібненні сортуванні збагаченні корисних копалин і огрудкуванні руд та концентратів. Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР 9.08.77. НАОП 1.2.90-1.07-93. Правила безпеки при експлуатації електроустаткування та електромереж на відкритих гірничих роботах. Затверджено Держнаглядохоронпраці України 28.02.93. НАОП 1.4.10-1.06-85. Правила з охорони праці для деревообробних цехів ділянок . Затверджено Мінхіммашом СРСР 5.05.85. НАОП 3.0.00-1.01-85. Правила з охорони праці в лісовій деревообробній промисловості та лісовому господарстві. Затверджено Держлісгоспом СРСР 28.02.85. НАОП 5.1.11-1.10-82. Правила охорони праці на автомобільному транспорті 111-14720. Затверджено Міністерством шляхів сполучення СРСР 30.03.82. ДНАОП 0.03-1.56-73. Правила безпеки при транспортуванні радіоактивних речовин ПТВ ТРВ-73. Затверджено Мінохорони здоров'я СРСР 1973. Санітарні правила будови і експлуатації радіоізотопних приладів № 1946-78. Затверджено Мінохорони здоров'я СРСР 1978. ДНАОП 0.03-1.72-87. Основні санітарні правила роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючого випромінювання ОСП 72/87 № 4422-87. Затверджено Мінохорони здоров'я СРСР 1987. Інструкція щодо складання планів захисту персоналу населення у випадку аварій на металургійних об'єктах і ліквідації локалізації їх наслідків   РД-7-13-91. Узгоджено Держпроматомнаглядом СРСР 11.11.91. Правила дорожнього руху. Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.93 за № 1094. Правила влаштування електроустановок ПУЕ . Затверджено Міненерго СРСР. Правила технічної експлуатації залізничного транспорту підприємств системи Мінчормету СРСР. Затверджено Мінчорметом СРСР 10.09.73 за № 614. Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт на залізничному транспорті. Затверджено Міністерством шляхів сполучення СРСР 26.12.74. Правила технічної експлуатації газоочисних і пилоуловлюючих установок. Затверджено Мінхіммашом СРСР 12.01.79. Методичні вказівки з санітарної охорони водойм від забруднення стічних вод заводами чорної металургії. Затверджено Держсанінспекцією СРСР 25.05.76. Положення про планово-запобіжні ремонти механічного устаткування підприємств чорної металургії СРСР. Затверджено МІнчорметом СРСР 20.04.72. НАОП 6.1.00-2.13-86. ОСТ. Роботи на висоті. Вимоги безпеки. Вказівки щодо проектування аерації і повітряного душування основних цехів вогнетривкої промисловості. Затверджено Мінчорметом СРСР 1973. Вказівки щодо проектування і влаштуваня захисту від блискавки будівель і споруд. СН 305-77. Затверджено Держбудом СРСР 1977. Зміни: 1979 1981. СНиП II-106-79. Склады нефти и нефтепродуктов. Затверджено Держбудом СРСР 30.07.79. СНиП II-12-72. Защита от шума. Затверджено Держбудом СРСР 14.06.77. СНиП II-91-77. Сооружения промышленных предприятий. Затверджено Держбудом СРСР 30.12.77. Зміни: 1980. СНиП II-Б.19-79. Фундаменты машин с динамическими нагрузками. Нормы проектирования. Затверджені Держбудом СРСР 1979. СНиП III-4-80. Техника безопасности в строительстве. Затверджено Держбудом СРСР 9.06.80. СНиП 2.04.02-84. Водоснабжение. Наружные сети и сооружения. Затверджено Держбудом СРСР 1984. СНиП 2.11.01-85. Складские здания. Затверджено Держбудом СРСР 1985. СНиП 2.04.05-86. Нормы проектирования. Отопление вентиляция и кондиционирование воздуха. Затверджено Держбудом СРСР 1986. СНиП 2.09.04-87. Административные и бытовые здания. Затверджено Держбудом СРСР 1987. ГОСТ 12.1.003-83. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. Взамен ГОСТ 12.1.003-76. ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. Взамен ГОСТ 12.1.005-76. ГОСТ 12.1.007-76. ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности. ГОСТ 12.1.012-90. ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования безопасности. ГОСТ 12.1.018-93. ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества.Общие требования. ГОСТ 12.2.003-91. ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности. Взамен ГОСТ 12.2.003-74. ГОСТ 12.2.02280. ССБТ. Конвейеры. Общие требования безопасности. СТ СЭВ 1339-78 . Взамен ГОСТ 12.2.022-76. ГОСТ 12.3.009-76. ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности. СТ СЭВ 3518-81 . ГОСТ 12.3.020-80. ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности. ГОСТ 12.3.023-80. ССБТ. Процессы обработки алмазным инструментом. Требования безопасности. ГОСТ 12.3.028-82. ССБТ. Процессы обработки абразивным и эльбировым инструментом. Требования безопасности. ГОСТ 12.4.026-76. ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности. Взамен ГОСТ 15548-70. ГОСТ 12.4.089-86. ССБТ. Строительство. Пояса предохранительные. Общие технические условия. ГОСТ 12.4.124-83. ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования. ГОСТ 8179-85. Изделия огнеупорные. Правила приёмки. Взамен ГОСТ 8179-69 в части правил приёмки. ГОСТ 9238-83. Габариты приближения строений и подвижного состава железных дорог колеи 1520 1524 мм. Взамен ГОСТ 9238-73. ГОСТ 9980.5-86Е. Материалы лакокрасочные. Транспортирование и хранение.   Взамен ГОСТ 9980-80 в части разд. 5 6. 3. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 3.1. Проектування будівництво і реконструкція вогнетривких підприємств цехів та їх устаткування повинні проводитися відповідно до чинних санітарних і будівельних норм та правил; норм технологічного проектування вимог цих Правил та ДНАОП 0.00-4.20-94 "Положення про порядок проведення державної експертизи перевірки проектної документації на будівництво і реконструкцію виробничих об'єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці". Фінансування цих робіт може провадитися тільки після одержання позитивних результатів експертизи. Експертиза проектів прийняття в експлуатацію об'єктів вогнетривкого виробництва і видача дозволу на діяльність підприємства проводяться Держнаглядохоронпраці України в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. 3.2. Вносити зміни у конструкцію діючого основного устаткування змінювати технологічні схеми без узгодження з проектною організацією   автором проекту НДІ   розробником технології або заводом-виготовлювачем а також з територіальним Управлінням Держнаглядохоронпраці України забороняється. Проектні організації повинні здійснювати авторський нагляд за здійсненням проектних рішень з питань охорони праці при будівництві та експлуатації запроектованих ними підприємств і об'єктів. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом реконструкцією вогнетривких підприємств і цехів повинне провадитися відповідно до вимог Положення про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення затвердженого Кабінетом Міністрів України ДБНА 3.1-3-94 "Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Основні положення" і ДНАОП 0.00-4.02-92 "Положення про прийняття до експлуатації виробничих об'єктів". Введення в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів вогнетривких підприємств впровадження нових технологій без дозволу органів державного нагляду за охороною праці забороняється. 3.3. Машини механізми устаткування транспортні засоби і технологічні процеси які впроваджуються у вогнетривке виробництво і у стандартах на які є вимоги відносно безпеки праці життя і здоров'я людей повинні мати сертифікати що видаються у встановленому порядку. 3.4. Технологічні процеси машини механізми устаткування транспортні засоби які закуповуються за кордоном допускаються до експлуатації лише за умов відповідності їх діючим в Україні нормативним актам про охорону праці і охорону навколишнього середовища. 3.5. У випадку неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я умов праці власник повинен сповістити про це орган державного нагляду за охороною праці. За узгодженням з робітниками яких це стосується він повинен погоджувати з цими органами заходи з клопотанням про встановлення необхідного терміну щодо виконання програм підвищення безпеки та поліпшення умов праці на конкретному виробництві або робочому місці до нормативних вимог. 3.6. У випадку відсутності у нормативних актах про охорону праці вимог які необхідно виконувати з метою забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на певних роботах власник повинен прийняти узгоджені з органами державного нагляду заходи які забезпечують безпеку працівників. 3.7. З урахуванням вимог цих Правил повинні бути складені або переглянуті інструкції: з охорони праці для робітників кожної професії; технологічні; по проведенню ремонтних робіт; по обслуговуванню устаткування; з пожежної безпеки; посадові для спеціалістів. Інструкції з охорони праці повинні бути складені відповідно до вимог Закону України "Про охорону праці" ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок розробки і затвердження власником нормативних актів про охорону праці які діють на підприємстві" ДНАОП 0.00-4.15-85 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці". Щорічно до 1 січня розпорядженням начальника цеха дільниці визначається перелік діючих інструкцій з указанням терміну їх перегляду і відповідальних осіб. 3.8. На підприємствах і в цехах вогнетривкого виробництва повинні бути складені плани ліквідації аварій ПЛА згідно з інструкцією по складанню ПЛА яка затверджена Держнаглядохоронпраці України. Плани ліквідації аварій повинні переглядатися і затверджуватися за місяць до початку наступного року. Плани повинні бути вивішені на основних технологічних дільницях. Забороняється допускати до роботи осіб які не ознайомлені з планом ліквідації аварій і не знають його у частині що стосується місця їх роботи. 3.9. Всім робітникам під розписку повинні бути видані інструкції з охорони праці за фахом. Крім того інструкції повинні знаходитись на робочих або у спеціально призначених місцях. 3.10. Інструкції з охорони праці та технологічні повинні переглядатися не рідше одного разу у 5 років а також при внесенні змін у технологічний процес умови праці застосуванні нових видів устаткування у випадку виникнення аварійної сітуації або травмування працюючих через недоскональність самої інструкції. Інструкції з охорони праці на вибухонебезпечних виробництвах повинні переглядатися один раз у три роки. 3.11. Спеціалісти які влаштовуються на роботу що пов'язана з проектуванням будівництвом експлуатацією і ремонтом вогнетривких підприємств повинні пройти перевірку знань цих Правил. Посадові особи які пов'язані з експлуатацією крім того повинні скласти іспити на знання інструкцій з охорони праці технологічних та інших які стосуються безпосередньої їх роботи. Такі іспити спеціалісти повинні також складати при переході на іншу роботу в вогнетривкому підприємстві. Періодична перевірка знань Правил і інструкцій проводиться згідно з Положенням про порядок перевірки знань правил норм і інструкцій з охорони праці керівними працівниками і спеціалістами відповідно до ДНАОП 0.00-8.01-93 "Перелік посад посадових осіб які зобов'язані проходити попередню перевірку знань з охорони праці". Контроль за своєчасністю проведення іспитів і якістю перевірки знань здійснюють місцеві адміністративні органи та органи Держнаглядохоронпраці України. 3.12. Організація навчання охороні праці інструктаж і перевірка знань працюючих повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-4.12-94 "Типове положення про навчання інструктажі і перевірку знань працюючих щодо питань охорони праці" затвердженого Держнаглядохоронпраці України. 3.13. Електротехнічний персонал який влаштовується на роботу пов'язану з обслуговуванням електроустановок повинен проходити навчання з техніки безпеки і допускатися до роботи відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.21-84 "Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів". 3.14. Спеціалісти і робітники які пов'язані з експлуатацією та обслуговуванням вантажопідіймальних кранів посудин що працюють під тиском і інших об'єктів підконтрольних органам Держнаглядохоронпраці повинні проходити навчання і допускатися до роботи згідно вимогам ДНАОП 0.00-1.03-93; ДНАОП 0.00-1.07-94 та інших відповідних державних нормативних актів про охорону праці затверджених Держнаглядохоронпраці України. 3.15. До виконання газонебезпечних робіт повинні допускатися посадові особи і робітники відповідно до вимог Правил безпеки у газовому господарстві підприємств чорної металургії а також Правил безпеки у газовому господарстві зі змінами та доповненнями затвердженими Держнаглядохоронпраці України 1992 р. 3.16. На підприємстві повинен бути складений з урахуванням ДНАОП 0.00-8.02-93 конкретний перелік робіт з підвищеною небезпекою газо- вибухо- пожежонебезпечні роботи на висоті та ін. затверджений керівником підприємства. Цей перелік повинен переглядатися не рідше одного разу в три роки. 3.17. До виконання робіт підвищеної небезпеки допускаються працівники що пройшли попереднє спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативних актів про охорону праці. 3.18. Роботи з підвищеною небезпекою мають виконуватися за нарядом-допуском. Особи які мають право видавати наряд-допуск призначаються наказом по підприємству виробництву . 3.19. При влаштуванні на роботу працівники повинні пройти попередній медичний огляд а ті що вже працюють періодичний огляд відповідно до порядку і термінів які встановлені Положенням про медичний огляд робітників певних категорій затверджений Міністерством охорони здоров'я України. 3.20. Всі працівники вогнетривкого виробництва підлягають обов'язковому соціальному страхуванню від нещасних випадків і професіональних захворювань а зайняті на роботах з важкими і шкідливими умовами праці мають бути забезпечені лікувально-профілактичним харчуванням молоком або рівноцінними харчовими продуктами газованою водою. 3.21. Робітники цехів вогнетривкого виробництва мають бути забезпечені спецодягом спецвзуттям засобами індивідуального захисту і запобіжними пристроями за встановленими нормами. Забороняється допускати до роботи осіб які не мають відповідного спецодягу спецвзуття і засобів індивідуального захисту. 3.22. Порядок видачі зберігання користування спецодягом спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту а також догляду за ними повинен відповідати інструкції затвердженій у встановленому порядку. 3.23. Для робітників усіх виробничих дільниць повинні бути обладнані кімнати відпочинку згідно СНиП 2.09.04-87 "Адміністративні і побутові приміщення". 3.24. Розташування устаткування будівель і споруд на території дільниць вогнетривкого виробництва повинно забезпечувати безпеку працюючих а також зручність обслуговування і ремонту цих об'єктів. 3.25. Перебування на робочих місцях осіб не пов'язаних з виробництвом забороняється. 3.26. Експлуатація і технічне обслуговування устаткування повинні здійснюватися відповідно до вимог інструкцій опрацьованих згідно з експлуатаційною документацією розробника з урахуванням місцевих виробничих умов і вимог цих Правил. Експлуатація несправного устаткування забороняється. 3.27. На вогнетривкому підприємстві має бути складений і затверджений керівником перелік механізмів і устаткування експлуатація і ремонт яких повинні провадитися із застосуванням биркової системи наряд-допусків з оформленням проектів організації робіт ПОР . 3.28. Порядок і терміни приведення діючих підприємств у відповідність до вимог законодавчих нормативних актів про охорону праці а також до вимог цих Правил мають бути визначені керівниками підприємств за узгодженням з територіальними управліннями Держнаглядохоронпраці і профспілковими органами. 3.29. Вимоги які містяться у цих Правилах не звільняють адміністрацію підприємств і організацій від прийняття додаткових заходів для створення безпечних і здорових умов праці у виробництві. 4. ТЕРИТОРІЯ ПІДПРИЄМСТВА БУДІВЛІ І СПОРУДИ 4.1. Територія підприємства 4.1.1. Територія підприємств вогнетривкого виробництва які діють будуються реконструюються повинна відповідати вимогам відповідних будівельних норм і правил. 4.1.2. На вогнетривких підприємствах які будуються або реконструюються відкриті склади повинні розташовуватися з підвітряного боку пануючих вітрів. 4.1.3. Територія підприємства не має бути захаращеною матеріалами обладнанням відходами і т.п. Для зберігання їх повинні бути виділені спеціальні майданчики відкриті склади і закриті складські приміщення обладнані транспортними і вантажопідіймальними механізмами і пристроями призначеними для переміщення всіх видів вантажів. 4.1.4. В цехах які будуються або реконструюються повинен забезпечуватися потоковий напрямок транспортування вантажів. 4.1.5. Для цехів які проектуються наближення залізничної колії до виробничих будівель складських споруд і т.п. повинне відповідати габариту наближення будівель по ГОСТ 9238-83 габариту С і спеціальним габаритам затвердженим у встановленому порядку. У діючих цехах при неможливості доведення габаритів до нормативних повинна бути влаштована попереджувальна сигналізація про порушення габаритів світлова звукова або світло звукова . 4.1.6. Вантажі які складаються вздовж залізничної колії повинні розміщуватися на відстані від головки найближчої рейки не ближче 2 0 м при висоті вантажу штабелю до 1 2 м і не ближче 2 5 м   при більшій висоті. 4.1.7. Поруч прохідних підприємства і в кожному цеху відділенні повинні бути вивішені схеми пішохідного руху по території підприємства і цехів. 4.1.8. В місцях масового переходу людей через залізничні колії повинні бути влаштовані перехідні містки або тунелі. Інші переходи повинні мати настили що укладені в рівень з головкою рейок та огородження і сигнали. Перехід людей через колії у невстановлених місцях забороняється. 4.1.9. Автомобільні шляхи і пішохідні доріжки на території підприємства цеху повинні бути асфальтовані влітку їх необхідно поливати водою а взимку   очищати від льоду і снігу. В разі ожеледиці шляхи і доріжки повинні посипатися піском або дрібним шлаком. Неасфальтовані ділянки території повинні озеленятися. 4.1.10. Для тимчасової стоянки індивідуального транспорту у передзаводській зоні підприємства повинні влаштовуватися спеціальні майданчики. Рух індивідуального транспорту по території підприємства забороняється. 4.1.11. При розміщенні виходів з будівель на відстані менш 6 м від залізничної колії і автомобільних шляхів паралельно їм або стіні будівлі повинні бути встановлені захисні огорожі. Входи в виробничі приміщення які розташовані поруч з проїздами воротами для залізничного транспорту повинні мати огорожі висотою не менш 0 9 м і довжиною не менше 5 м. 4.1.12. Забороняється використовувати залізничні колійні проїзди ворота нормальної і вузької колії для проходу людей. Опалювані приміщення зовнішних дверей і воріт проїздів обладнуються тамбурами шлюзами або повітряними завісами відповідно до будівельних норм і правил. 4.1.13. На території підприємства не повинно бути відкритих і неогороджених ям канав колодязів траншей. Всі вони повинні мати огородження висотою не менш 1 м а в нічний час   освітлені. В місцях переходу через них повинні бути влаштовані перехідні містки з огородженням та поручнями. 4.1.14. Земляні роботи на території підприємства можливо проводити тільки за нарядом-допуском з письмового дозволу головного інженера підприємства і з відома проектної організації. По закінченні робіт усі зміни повинні бути внесені у виконавчі схеми комунікацій генплану підприємства. 4.2. Будівлі і споруди 4.2.1. Виробничі і допоміжні будівлі і приміщення вогнетривких підприємств повинні відповідати вимогам будівельних норм і правил. 4.2.2. Всі будівельні конструкції будівель і споруд які знаходяться під впливом агресивних середовищ повинні бути захищені від корозії. 4.2.3. Несучі навантажені будівельні конструкції будівель колони балки і т.п. повинні не рідше одного разу у три роки перевірятися у порядку встановленому Положенням про проведення планово-запобіжного ремонту виробничих будівель і споруд. Ремонти будівель і споруд повинні здійснюватися згідно з вимогами цього Положення. 4.2.4. Будівлі і споруди повинні бути забезпечені захистом від прямих ударів блискавки і повторних її проявлень відповідно до правил улаштування електроустановок ПУЕ та інструкції проектування і влаштування захисту від блискавок будівель і споруд. Огляд і перевірка стану громовідводів повинні провадитися перед кожним грозовим сезоном з відповідною реєстрацією результатів у журналі. Захист установок від статичної електрики повинен виконуватися відповідно до чинних нормативних документів. 4.2.5. Покрівлі будівель і споруд які виконані згідно з вимогами СНиП III-4-80 "Правила виконання та прийняття робіт" повинні періодично очищатися від пилу сторонніх предметів снігу і льоду. При відсутності огороджень спеціальних місць кріплення запобіжних пристроїв або неможливості знаходження на покрівлі людей повинні бути використані спеціальні підіймальні механізми з майданчиками. 4.2.6. Проїзди для в'їзду в будівлі транспортних засобів повинні бути обладнані воротами які мають світлову сигналізацію зблоковану з механізмом відкриття і закриття воріт або обладнані відповідними знаками безпеки згідно з міждержавним стандартом ГОСТ 12.4.026-76. 4.2.7. Отвори технологічні монтажні канали в підлозі а також приямки повинні мати огорожі з поруччями висотою не менш 1 0 м з додатковою штабою на висоті 0 5 м і з суцільною обшивкою на висоту 0 14 м або перекриті по всій поверхні. 4.2.8. Виробничі приміщення повинні утримуватися в чистоті. В кожному цеху повинен бути встановлений відповідною інструкцією порядок прибирання підлоги та інших будівельних конструкцій устаткування робочих майданчиків сходів проходів і проїздів. 4.2.9. Стіни стелі та інші внутрішні будівельні конструкції цехів і відділень повинні мати гладку оздоблену поверхню яка не заважає ефективній очистці їх від пилу. При мокрому прибиранні будівельні конструкції повинні задовольняти таким додатковим вимогам: підлога стіни металоконструкції повинні мати покриття яке допускає таке прибирання; відкриті отвори в перекриттях повинні мати борти які підняті не менш як на 0 14 м над підлогою; відведення стоків з підлоги яка розташована на грунті повинне забезпечуватися ухилом підлоги до локтів; для відведення стоків з підлоги верхніх поверхів повинні передбачатися трапи; підлога повинна мати ухил у бік трапів. 4.2.10. Місця прилягання галерей до будівель повинні виконуватися таким чином щоб виключалося надходження холодного повітря на робочі місця. 4.2.11. У похилих галереях при ухилі підлоги більш 12 градусів повинні бути укладені трапи з поперечними планками або влаштовані сходи. 4.2.12. В виробничих приміщеннях цехів повинні бути передбачені зони обслуговування майданчики : по фронту обслуговування щитів управління при наявності постійних робочих місць    шириною не менш 2 м; для постійного обслуговування устаткування шириною не менш 1 м; для періодичного обслуговування шириною не менш 0 8 м; для монтажу і демонтажу устаткування з розмірами які достатні для його розміщення проведення його ремонту і розміщення необхідних матеріалів пристроїв інструменту. Висота зон обслуговування від настилу до конструктивних елементів приміщення має бути не менш 2 м а в галереях тунелях і на естакадах   не менш 1 8 м. 4.2.13. Обслуговуючі і перехідні майданчики містки сходи які розташовані поза будівлею взимку повинні бути очищені від льоду а при ожеледиці посипані піском або дрібним шлаком. 5. ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ І УСТАТКУВАННЯ 5.1. Загальні вимоги безпеки 5.1.1. Устаткування і споруди вогнетривких підприємств цехів потрібно постійно утримувати у справному стані що повинно забезпечуватися проведенням робіт по технічному обслуговуванню і ремонту які виконуються з певною періодичністю у заданому обсязі та за затвердженим графіком. Технологічне устаткування повинне відповідати вимогам міждержавного стандарту ГОСТ 12.2.003-91 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности". 5.1.2. У кожному вогнетривкому цеху виходячи з наявності устаткування і робіт розпорядженням по цеху повинні бути призначені із числа посадових осіб відповідальні за технічний стан і безпечну експлуатацію: електрообладнання; газового господарства; кранового господарства; кисневого обладнання; котлів і посудин що працюють під тиском; промислових будівель споруд і димових труб; транспортних засобів; а також особи які мають право видачі нарядів-допусків на виконання робіт підвищеної небезпеки. 5.1.3. Устаткування перед початком роботи повинне перевірятися обслуговуючим персоналом у відношенні безпеки роботи на ньому наявності і міцності огороджень надійності дії пускових і гальмових пристроїв заземлення справності запобіжних кожухів справності ізоляції сигналізації пуску і зупинки автоблокування. Усі дробильно-помольні агрегати преси транспортні засоби повинні мати звукову і світлову сигналізацію пуску. При виявленні несправностей або недоліків в забезпеченні безпечної експлуатації устаткування робота на ньому має бути негайно припинена. Пуск виробничого устаткування повинен провадитися робітниками які його обслуговують. 5.1.4. У кожному цеху має бути складений і затверджений керівником підприємства перелік елементів устаткування знімні огородження якого повинні мати автоматичне блокування з пусковими пристроями устаткування. На об'єктах які будуються або реконструюються це блокування повинні передбачатися у проекті. 5.1.5. Періодичність перевірки стану блокувальних пристроїв безпеки систем сигналізації і протиаварійного протипожежного захисту агрегатів і устаткування і порядок оформлення результатів перевірки повинні встановлюватися спеціальною інструкцією затвердженою головним інженером підприємства. 5.1.6. В небезпечних зонах мають бути вивішені знаки безпеки виконані згідно з міждержавним стандартом ГОСТ 12.4.026-76 а також надписи і плакати щодо безпечних способів ведення роботи і запобіжних заходів робітників. Всі газонебезпечні місця повинні мати огородження з самозамикальними дверями які відкриваються зсередини без ключа. 5.1.7. Безпосередньо у агрегатів або на місцях знаходження обслуговуючого персоналу повинні бути вивішені чітко виконані схеми розташування і технологічного зв'язку агрегатів і трубопроводів газу води повітря пари мазуту і т.п. . Запірні пристрої повинні бути пронумеровані і мати покажчики крайніх положень відкрито-закрито . Номер запірного пристрою та інші позначення у схемі повинні відповідати номерам і позначенням у технологічній інструкції. 5.1.8. Технологічне устаткування і агрегати мають бути забезпечені пристроями ефективного газопилопридушення і газоочищення які забезпечують чистоту повітря робочої зони вогнетривких цехів дільниць в межах санітарних норм. 5.1.9. Для обслуговування запірної регулюючої та іншої арматури а також опалювальних і вентиляційних пристроїв і приводів розташованих на висоті двох і більше метрів повинні бути влаштовані спеціальні майданчики і сходи до них. Якщо проектом передбачено дистанційне управління арматурою то влаштування стаціонарних майданчиків не потрібно. В цьому випадку повинні бути передбачені пересувні майданчики підвісні колиски спеціальні машини які обладнані телескопічними вишками для огляду і ремонту арматури. 5.1.10. Всі майданчики повинні бути огороджені згідно п. 3.2.7. цих Правил. 5.1.11. Стаціонарні металеві сходи повинні мати кут нахилу 45 градусів при постійному їх використанні і 45-60 градусів   при періодичному. Ширина сходин повинна бути не менш 0 8 м відстань між сходинами по висоті   не більш 0 3 м. Сходи мають бути обладнані поручнями з обох боків висотою 1 м. На сходах висотою до 1 5 м допускається встановлення поручнів з одного боку. 5.1.12. Всі відкриті рухомі частини устаткування які розташовані на висоті до 2 5 м від рівня підлоги або доступні випадковому торканню а також відкриті прорізи повітроводів і патрубків систем вентиляції повинні бути огороджені. Огородження повинне бути виконане суцільним або сітчастим для повітроводів з розміром чарунок не більш 20 * 20 мм. Огородження мають бути знімними міцними і стійкими до корозії і механічному впливу. Під час роботи машин і устаткування окремі деталі яких знаходяться у русі обслуговуючому персоналу забороняється заходити за огородження або проводити будь-які роботи на деталях і механізмах які знаходяться у русі. 5.1.13. Зубчасті пасові і ланцюгові передачі а також муфти незалежно від висоти їх розміщення і швидкості обертання повинні мати суцільне огородження. 5.1.14. Контрвантажі які не розміщуються всередині обладнання повинні бути огороджені або розміщатися у закритих напрямних пристроїв колодязі труби шахти що виключають доступ людей в небезпечну зону. 5.1.15. Дробильні помольні змішувальні відділення на підприємствах які будуються повинні бути ізольовані одне від одного і від інших виробничих приміщень. 5.1.16. Для усіх машин і устаткування вогнетривкого виробництва повинна бути передбачена сигналізація яка попереджує про їх пуск у роботу і засоби для зупинки та відключення їх від джерела енергії. 5.1.17. Для виконання ремонтних і регулювальних робіт а також для спостереження за технологічним процесом і роботою механізмів в огородженнях допускається влаштування вікон і люків що закриваються. 5.1.18. Знімні огородження а також двері які влаштовані в них повинні мати автоматичні блокування з пусковими пристроями устаткування які забезпечують його роботу тільки при нормальному положенні огородження. 5.1.19. Експлуатація вантажопідіймальних пристроїв вогнетривких підприємств цехів повинна провадитися у суворій відповідності до чинного ДНАОП 0.00-1.03-93 "Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів". 5.1.20. Пости управління повинні розміщуватися в місцях зручних і безпечних для обслуговування з достатнім сектором огляду чіткою видимістю агрегату який обслуговується і прилеглих до нього дільниць. Пости мають бути обладнані приладами контролю за безпечним веденням технологічного процесу а також засобами включення світлозвукової сигналізації. Пульти і панелі управління які розташовані в зоні підвищених температур повинні мати захист від теплового потоку. 5.1.21. Пуск устаткування яке розташовано поза зоною видимості з пульту управління а також при змішаному управлінні ручному і автоматичному повинен проводитися тільки після отримання відповідних сигналів від робітників які свідчать про безпеку його пуску на закріплених за ними дільницях. Робота найбільш важливого виробничого устаткування повинна контролюватися за допомогою телебачення. 5.1.22. В цехах і на робочих місцях повинні бути вивішені таблиці сигналів і інструкції про порядок пуску і зупинки устаткування. Пускові пристрої механізмів мають бути обладнані ключем-біркою. 5.1.23. Легкозаймисті і горючі рідини мастильні і обтиральні матеріали інші хімічні речовини які застосовуються у технологічних процесах і при обслуговуванні машин і механізмів повинні зберігатися у відповідній тарі у встановлених місцях. 5.1.24. Ручне змащування частин які рухаються а також прибирання під час роботи машин і механізмів забороняється. 5.1.25. Влаштування дослідних установок і проведення дослідних робіт на діючому технологічному устаткуванні допускається тільки при наявності опрацьованої і затвердженої головним інженером підприємства інструкції в якій повинні бути передбачені заходи що забезпечать безпеку при проведенні цих робіт. Заходи безпеки при проведенні цих робіт на об'єктах які підконтрольні органам державного нагляду за охороною праці повинні узгоджуватися з їх місцевими органами. 5.1.26. Видобуток вогнетривкої сировини повинен виконуватися відповідно до вимог Правил безпеки при розробці родовищ корисних копалин відкритим способом Єдиних правил безпеки при розробці рудних нерудних родовищ корисних копалин підземним способом а також Єдиних правил безпеки при вибухових роботах. 5.1.27. Експлуатація електрообладнання апаратури і електричних мереж кар'єрів при видобутку вогнетривкої сировини повинна відповідати вимогам інструкції щодо безпечної експлуатації електрообладнання і електромереж в кар'єрах Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів ПТЕ і ПТБ . 5.1.28. Дрібнення сортування та збагачення сировини повинні провадитися відповідно до вимог Єдиних правил безпеки при дрібненні сортуванні і збагаченні корисних копалин і окускуванні руд та концентратів. 5.1.29. Для проведення очисних і ремонтних робіт які пов'язані з підняттям вантажів з майданчиків розміщення устаткування повинні бути передбачені вантажопідіймальні механізми і пристрої. 5.1.30. У випадку аварійної зупинки технологічного устаткування має бути поданий звуковий сигнал. 5.1.31. Технологічне устаткування щодо сухої переробки і транспортування вогнетривких матеріалів має бути закрите металевим герметичним укриттям. Укриття повинні бути ущільнені в місцях з'єднання з іншими пристроями а також в місцях приєднання до аспіраційних систем з апаратами для очищення повітря. Стрічкові конвейєри обладнуються укриттям в місцях перевантаження. 5.2. Підготовка сировини і маси 5.2.1. Дрібнення і молоття 5.2.1.1. Дрібнення матеріалів які при подрібненні утворюють вибухонебезпечний пил повинне провадитися з виконанням заходів які виключають вибухи пилу. 5.2.1.2. Дробильні машини які розташовані на відкритих майданчиках повинні розміщуватися під навісом який захищає працюючих і обладнання від атмосферних опадів. Вони повинні бути обладнані кабінами спостереження для обслуговуючого персоналу і мати огородження. 5.2.1.3. Експлуатація дробильних машин не дозволяється якщо: ослаблені шпонки і зубчасті колеса шківи маховики на валу; а також кріпильні та фундаментні болти; пошкоджена пружина натягу у щокової дробарки; відсутні запобіжні шпильки до муфти приводного шківа молоткової дробарки. 5.2.1.4. Завантаження матеріалу в дробильні машини які не можуть робити "під завалом" повинне провадитися тільки після того як вал дробарки досягне номінального числа обертів або качань. Пуск таких дробарок дозволяється тільки при відсутності в них матеріалу. 5.2.1.5. Зупинка дробарки крім аварійних випадків дозволяється тільки після переробки всього завантаженого матеріалу. 5.2.1.6. У випадку аварійної зупинки дробарок "під завалом" розбутування і запуск повинні провадитися за нарядом-допуском. 5.2.1.7. Для попередження викиду кусків матеріалу завантажувальні отвори щокових дробарок повинні мати суцільні бокові захисні засоби висотою не менш 1 м; конусні   суцільні знімні; молоткові   у вигляді захисних козирків. 5.2.1.8. Кожний випадок заклинювання камери дроблення всі ремонти і відхилення від нормальної роботи інерційної дробарки повинні бути зафіксовані у спеціальному журналі експлуатації дробарки. 5.2.1.9. Перед запуском у роботу інерційної дробарки потрібно перевірити наявність мастила у маслостанції. 5.2.1.10. Під час роботи інерційної дробарки необхідно постійно контролювати температуру мастила на виході із картера дробарки. Температура мастила на зливі з дробарки не повинна перевищувати 50 градусів Цельсію. 5.2.1.11. Приямки помельних бігунів повинні мати захисні засоби по периметру у вигляді поручнів висотою не менше 1 м і обладнані сходами. 5.2.1.12. Ширина проходу між бігунами повинна бути не менш 1 2 м . 5.2.1.13. У приямку бігунів має бути встановлений аварійний вимикач приводу. 5.2.1.14. Перед пуском бігунів необхідно переконатися у відсутності людей усередині кожуха і в приямку та перевірити надійність кріплення котків спрямовуючих скребків та інших деталей. 5.2.1.15. Автоматичний відбір проб сипучих матеріалів повинен провадитися з розвантажувальної тічки помельних бігунів. 5.2.1.16. Млини з обертовими барабанами повинні бути встановлені в окремих приміщеннях або в герметичних звукоізольованих камерах. 5.2.1.17. Роторні млини повинні бути встановлені на віброізоляторах а їх ротори   відбалансовані. 5.2.1.18. Корпуси струминних млинів які працюють з підсушуванням матеріалу а також трубопроводи для подачі теплоносія у млини повинні бути теплоізольовані температура на їх зовнішній поверхні не повинна перевищувати 45 градусів Цельсію. При використовуванні пари як теплоносія теплоізоляція повинна відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.11-90 "Правила будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води". 5.2.1.19. Всі роботи на кожусі млина повинні провадитися з майданчиків які обладнані поручнями згідно з п. 4.2.7 цих Правил. 5.2.1.20. Для попередження довільного прокручування зупиненого млина його привод повинен бути обладнаний гальмовим пристроєм. Млин повинен зупинятися у верхньому положенні люків. При зупинці млина в положенні люків внизу забороняється відкривати кришку люка. 5.2.1.21. Ширина проходів між паралельно встановленими млинами повинна бути не менше 1 2 м. При відсутності проходів торців суміжних млинів повинні бути встановлені захисні засоби висотою не менше 1 м. Влаштовувати проходи під млинами встановленими на висоті забороняється. 5.2.1.22. При завантажені у млин молольних тіл вантажопідіймальним електромагнітом діаметр завантажувальної воронки повинен перевищувати діаметр шайби електромагніту не менше чим на 0 5 м. Зона робіт по завантаженню і розвантаженню молольних тіл повинна бути відгороджена а роботи потрібно виконувати технологічним персоналом за бірочною системою а ремонтним за нарядом-допуском. 5.2.1.23. Внутрішній огляд кульового млина потрібно провадити тільки після провітрювання його робочого простору. Ця робота має виконуватися мінімум двома робітниками при цьому забороняється застосування відкритого вогню. 5.2.1.24. Ротори дезинтеграторів повинні бути відбалансованими. Робота з підвищеним числом обертів ротора забороняється. 5.2.2. Грохочення і дозування 5.2.2.1. Грохоти потрібно встановлювати в окремих приміщеннях або герметичних звукоізольованих камерах. При роботі грохота вхід у камери забороняється. 5.2.2.2. На всю ширину завантажувальних і розвантажувальних воронок грохотів повинні бути встановлені захисні екрани які попереджують викиди кусків матеріалу. 5.2.2.3. Перед запуском грохотів в роботу необхідно перевірити усі кріплення звертаючи особливу увагу на кріплення неврівноважених дебалансових вантажів. 5.2.2.4. На ситах плоских грохотів повинні бути встановлені борти які попереджують викид матеріалу на майданчики обслуговування. 5.2.2.5. З'єднання кожуха барабанного грохота з тічками і бункерами повинні бути ущільнені так щоб при роботі грохота повністю виключалося просипання і вибивання пилу у виробниче приміщення. 5.2.2.6. Сепаратори повітряно-відцентрові вібраційноповітряні і киплячого шару повинні бути встановлені на віброізалятори. Ротори повітряно-відцентрових сепараторів повинні бути відбалансовані. 5.2.2.7. Оглядові вікна вібраційноповітряних сепараторів повинні бути герметичні виготовлені із скла що не б'ється і забезпечені пристроями які виключають їх випадкове відкриття. 5.2.2.8. Під час експлуатації сепараторів забороняється: підносити до магнітної системи залізні предмети речі ; провадити регулювання зазору між пластинами сепаратора і положенням його стрічки; вибирати вручну тріски з лотків живильників. 5.2.2.9. Мішалки в яких переміщуються пиловидні матеріали повинні бути закриті суцільними металевими кожухами які приєднані до аспіраційної системи. Мішалки мокрого змішування повинні бути закриті зверху гратами з чарунками не більше 45 * 45 мм. 5.2.2.10. Гвинтові живильники повинні бути обладнані пристроями для перекриття завантажувальних отворів і пристроями автоматичного відключення при перенавантаженні. 5.2.2.11. Приймальні отвори тарільчастих дискових живильників повинні мати шибери. Зусилля для регулювання скидального ножа або спускання шибера не повинне перевищувати 60 Н 6 кг . 5.2.2.12. Встановлення пластинчатого живильника повинне передбачати можливість обслуговування його з двох боків. Ширина проходів між живильниками повинна бути не менше 1 2 м а між конструкціями будівель які виступають і живильником   не менше 1 0 м. 5.2.2.13. Живильник гасильного апарата вапна повинен бути огороджений суцільним кожухом. Місце пересипання вапна з живильника у тічку гасильного апарата повинне бути герметизоване. 5.2.2.14. Завантажувальна і розвантажувальна частини гасильного апарата вапна і бункера живлення повинні бути обладнані відповідними трубами для виведення пари в атмосферу. 5.2.2.15. Роботи які пов'язані з гасінням вапна і перенесенням вапняного молока повинні виконуватися із застосуванням засобів індивідуального захисту гумові чоботи і рукавиці захисні окуляри . 5.2.2.16. Ями для гасіння вапна повинні мати захисні засоби у вигляді поручнів висотою не менше 1 м. Глибина ям не повинна перевищувати 1 5 м. 5.2.2.17. Бетонні ями для вилежування глиняної маси повинні бути щільно закриті дерев'яними щитами кришками . 5.2.2.18. Подача пари в камери для вилежування глиняної маси повинна провадитися періодично відповідно до графіка затвердженого головним інженером підприємства. У кожному випадку до початку подачі пари необхідно переконатися у відсутності людей в камерах. 5.2.3. Підготовлення маси 5.2.3.1. Двовалкові змішувачи сухого змішування матеріалів повинні бути герметично закриті суцільними кришками а мокрого   гратами з чарунками не більше 20 * 20 мм. Тічки які живлять змішувачи пиловидними матеріалами повинні бути оснащені перегородками які знижують пилоутворення. 5.2.3.2. Корпуси лопатевих змішувачів з парозволоженням маси повинні бути закриті суцільними металевими кожухами з прийомними отворами та оглядовими вікнами люками які щільно закриті. Витікання пари не допускається. 5.2.3.3. Корпуси лопатевих змішувачів без парозволоження маси дозволяється закривати суцільним металевим кожухом на одну третину довжини із боку завантаження а іншу частину  металевими гратами. 5.2.3.4. Проби із змішувачів потрібно відбирати спеціальними пристроями. 5.2.3.5. Експлуатація змішувальних бігунів повинна проводитися з додержанням вимог п.п. 5.2.1.11   5.2.1.14 цих Правил. 5.2.3.6. На змішувачах-пластифікаторах періодичної дії повинні бути встановлені запобіжні клапани які виключають виникнення надмірного тиску у камері. 5.2.3.7. Пересувні змішувачі які мають підвісні лотки повинні мати блокування з приводом змішувача яке забезпечує фіксоване безпечне положення лотків під час пересування змішувача. 5.2.3.8. Корекційні мішалки вапняного молока повинні бути обладнані щільними кришками. 5.2.3.9. Басейни гвинтових мішалок повинні бути перекриті суцільними металевими або залізобетонними перекриттями. Басейни які виступають над поверхнею підлоги приміщення повинні мати захисні засоби по периметру у вигляді поручнів згідно п. 4.2.7 цих Правил. Люки в перекриттях басейнів повинні бути обладнані гратами з чарунками розміром до 0 1 * 0 1 м мати кришки закриватися на замок і бути розміром не менше 0 8 * 0 8 м. 5.2.3.10. Роботи щодо огляду очищення і ремонту які пов'язані з перебуванням людей усередині басейнів гвинтових мішалок повинні проводитися за нарядом-допуском. 5.3. Формування і пресування виробів 5.3.1. Всі операції які пов'язані з подачею маси для формування транспортування виробів на сушіння та їх випал із зніманням виробів з пресів укладанням них на пічні вагонетки відбором осипу та ін. на підприємствах які будуються і реконструюються повинні бути механізовані. 5.3.2. Ручні операції по засипанню порошку в прес-форму і зніманню відпресованих виробів повинні провадитися із застосуванням спеціального інструменту і пристроїв які виключають можливість попадання рук робітника в зону руху пуансона. 5.3.3. Пускові пристрої пресів повинні розташовуватися біля робочих місць пресувальника. Приводи механічних пресів повинні мати гальмові пристрої. 5.3.4. Щоб уникнути попадання рук робітників під пуансон преси повинні бути обладнані засобами захисту. 5.3.5. Бункери пресів повинні бути обладнані пристроями мішалками скребками електровібраторами які запобігають зависанню і злежуванню сировинної суміші у бункері. 5.3.6. Очищення сіток розтиральних пристроїв пресів і звільнення їх від випадкових предметів під час роботи пресів забороняється. 5.3.7. Парові комунікації які встановлені для обігрівання штампів або електрична комунікація повинні бути ізольовані і під час ремонтів відключені від джерел живлення. 5.3.8. Електричний обігрів штампів повинен виконуватися напругою не більш 42 В. 5.3.9. Приямки пресів повинні бути закриті настилами або мати захисні огородження у вигляді поручнів згідно з п. 4.2.7 цих Правил. Вхід у приямок повинен бути зблокований із приводом преса. 5.3.10. Знаходження людей у приямках пресів які працюють забороняється; перед початком роботи преса пресувальник повинен переконатися у відсутності людей у приямку і подати звуковий і світловий сигнали. 5.3.11. Вакуумна камера стрічкового преса повинна бути обладнана манометром і пристроєм для контролю рівня вогнетривкої маси в камері. З'єднання камер з корпусом преса і змішувача а також кришка камери вікно для спостереження посадочні місця валів змішувача і преса повинні бути ущільнені для виключення підсмоктування зовнішнього повітря при робочому розрідженні у камері. Вакуумні установки стрічкових пресів повинні бути обладнані фільтрами для очищення повітря яке відсмоктується. 5.3.12. Стрічкові преси повинні бути обладнані пристроями для зрощення мундштука преса. 5.3.13. Ширина проходів між стрічковими пресами повинна бути не менше 2 м а між пресом і стіною приміщення   не менше 1 2 м. 5.3.14. Очищення приймальної і вакуумної камер гвинтового вала і пресової головки стрічкового преса повинне здійснюватися за нарядом-допуском. 5.3.15. Різання брусу що надходить з мундштука стрічкового преса повинне бути механізовано. В автоматі для різання керамічних виробів відрізний смичок повинен бути огороджений а струни закриті сіткою. Для заміни відрізного смичка або обірваної струни попередня стінка огородження повинна бути такою яка відкривається на шарнірах. Смичок автомата повинен бути забезпечений пристроєм який забезпечує безпечний натяг струни. 5.3.16. Установка віброформувального устаткування повинна здійснюватися згідно з інструкцією по монтажу заводу-виготовлювача. Трамбування виробів за допомогою віброінструмента на міжповерхових перекриттях допускається тільки після підтвердження збоку проектної організації щодо можливості проведення таких робіт. Робітники що працюють з віброінструментом повинні забезпечуватися спеціальними засобами захисту. 5.3.17. Машини для формування вогнетривких виробів методом гарячого лиття під тиском повинні бути обладнанні захисними щітками. 5.3.18. Проштовхування маси у прийомну коробку преса пластичного формування очищення вакуум-камери живильних валків і лопатей шнеку потрібно здійснювати тільки при виключеній фрикційній муфті і відключеному від мережі електродвигуні приводу преса. 5.3.19. Допресувальні преси повинні бути обладнані лотками або стрічковими конвейєрами для відбору відпресованих виробів. Нижня частина пресів із боку завантаження в місцях знаходження пуансона повинна бути закрита суцільним щитом. Подача заготовок повинна здійснюватися рухомою кареткою. 5.3.20. Фрикційні преси повинні бути обладнані кінцевими вимикачами для обмеження руху повзуна вгору та вниз і забезпечені справно діючими защіпками стопорними пристроями уловлювачами які виключають самочинне опускання повзуна або його падіння на стіл при обриві гвинта або крипильних деталей. Пускова педаль фрикційного преса повинна бути обладнана пристроєм для запобігання випадкового включення приводу преса. Приводи пресів повинні бути оснащені гальмівними пристроями і мати засоби захисту згідно з п. 5.1.13 цих Правил. 5.3.21. На фрикційних і коліноважільних пресах всі види профілактичних і ремонтних робіт зміна пресформ встановлення штемпеля і ін. повинні здійснюватися при повністю розібраній електричній схемі. При цьому під верхній пуансон потрібно встановити запобіжну підпору. 5.3.22. Пресформи повинні бути надійно закріплені на столах пресів за допомогою спеціальних болтів скоб і мірних прокладок. Застосування випадкових кріпильних деталей забороняється. Встановлення пресформ масою більш 16 кг повинно здійснюватись механізовано. 5.3.23. При ручному зніманні виробів із стола пресу останній повинен бути обладнаний пристроєм який запобігає опусканню повзуна при зупинці преса. 5.3.24. Роботи по встановленню порожньої вагонетки і укладанню рамок на вагонетку в зоні дії групового захвату автоматичного знімача повинний здійснюватися у момент коли груповий захват опущено над транспортером-накопичувачем або коли він опускається для захвату виробів зі столу преса. 5.3.25. Ведучі диски фрикційного преса повинні бути відрегульовані таким чином щоб виключати можливість самочинного опускання траверси під час змащування пуансона і відбору виробів. 5.3.26. Гідравлічні преси повинні бути обладнані обмежувачем ходу рухомої траверси який виключає можливість виходу плунжерів із циліндра і оснащені пристроями для утримання траверси у верхньому положенні при виконанні налагоджувальних і ремонтних робіт. 5.3.27. Кожний гідравлічний прес і трубопроводи до нього повинні бути оснащені манометрами. Трубопроводи до пресів повинні бути обладнані запобіжними клапанами. Насос повинен бути обладнаний запобіжним клапаном який встановлюється на лінії перед запірним клапаном а також пристроєм для відключення. 5.3.28. Гідросистема гідравлічного преса і акумулятори повинні бути забезпечені пристроями які запобігають підвищенню тиску рідини в них зверх заданого. На випадок зупинки насоса повинне бути передбачене автоматичне відключення його від гідравлічної системи і знімання тиску у самому насосі. 5.3.29. Гідравлічні установки в усіх найбільш високих точках повинні бути забезпечені кранами для випуску повітря а в найбільш низьких точках   арматурою для спуску робочої рідини. 5.3.30. У процесі ремонту забороняється вручну прокручувати шківи преса за приводні паси. 5.3.31. Під час роботи гідравлічних пресів забороняється підтягувати з'єднання гідросистеми і регулювати положення кінцевих вимикачів. Регулювати захисні пристрої повинен тільки робітник який призначений відповідальним за ремонт преса. 5.3.32. Експлуатація насосно-акумуляторної станції при несправності контрольно-вимірювальних приладів забороняється. Наповнення акумуляторів тиску газом повинне здійснюватися тільки за допомогою спеціального газового редуктора. 5.3.33. Ремонт акумуляторів і трубопроводів які знаходяться під тиском забороняється. 5.3.34. Установка ізостатичного пресування повинна експлуатуватися відповідно до вимог інструкції заводу-виготовлювача та Правил будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском. Під час пресування біля гідравлічної установки дозволяється знаходитися тільки оператору. 5.3.35. Роботи по заміні пресформ очищенню регулюванню підтягуванню підшипників тяг і ін. повинні здійснюватися при повній зупинці преса і надійному відключенню його приводу. 5.3.36. При перевірці якості виробів ручного формування для підсвічування внутрішніх порожнин цих виробів потрібно застосовувати переносне освітлення напругою 12 В. 5.3.37. При виробництві периклазових виробів набивних цирконістих мас прибирання виробничих приміщень повинне бути вологим. 5.4. Сушіння сировини і сирцю 5.4.1. Експлуатація теплових агрегатів які працюють на газовому паливі повинна здійснюватися відповідно до вимог Правил безпеки у газовому господарстві підприємств чорної металургії а також Правил безпеки у газовому господарстві. 5.4.2. Експлуатація електросушил повинна здійснюватися відповідно до вимог Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів. 5.4.3. При роботі устаткування на рідкому паливі приміщення цехового мазутного господарства повинні задовольняти вимогам СНиП II-106-79 "Склады нефти и нефтепродуктов". Витратні ємкості які встановлені у виробничих приміщеннях повинні бути обладнані пристроями для аварійного зливу мазуту. 5.4.4. Для обігрівання труб арматури і резервуарів мазутного господарства повинні застосовуватися пара або гаряча вода із температурою не більш 100 градусів Цельсію. Магістральні мазутопроводи повинні розміщуватися на відстані не менше 2 м від форсунок а відгалуження до топок повинні бути обладнані запірними пристроями. 5.4.5. Мазутопроводи повинні бути теплоізольовані і мати уклін не менше 0 003 в бік можливого їх випорожнювання. Повинна бути забезпечена можливість продувки мазутопровода парою від верхньої його позначки до нижньої. 5.4.6. На вводі мазутопровода в цех повинен бути встановлений запірний вентиль. На підвідних мазутопроводах до агрегатів до групи агрегатів повинні бути передбачені пристрої які забезпечують підтримання потрібних параметрів тиску температури витрати . 5.4.7. Мазут який подають на спалювання повинен бути профільтрований і підігрітий до температури яка не перевищує температури спалаху парів. 5.4.8. Емкості для зливу мазуту при випорожнюванні мазутопроводів повинні встановлюватися поза приміщенням цеху. 5.4.9. Розхідні баки з мазутом повинні бути захищені від зовнішнього нагрівання і обладнані витяжними трубами із запобіжними латунними сітками для відведення парів мазуту та переливними трубками які виключають переповнення баків. 5.4.10. Повинні бути передбачені пристрої які автоматично припиняють подачу палива якщо припинена подача повітря на спалювання палива або припинено відведення димових газів. 5.4.11. В якості теплоносіїв у сушильних установках повинні застосовуватися: нагріте калориферами повітря; продукти згорання природного газу у топках розбавлені повітрям; нагріте повітря яке подається із зони охолодження тунельних печей; відхідні гази тунельних печей які працюють на природному газі. В камері сушила потрібно подавати повітря нагріте у зонах охолодження тунельних печей або калориферами. 5.4.12. Сушильні барабани камерні і тунельні сушила повинні працювати під розрідженням. Величина розрідження повинна встановлюватись регламентом і виключати можливість надходження теплоносія у виробничі приміщення. 5.4.13. У приміщеннях де штучне сушіння виробів здійснюється димовими газами повинна бути встановлена загальнообмінна вентиляція і організований природний повітрообмін шляхом влаштування фрамуг у віконних отворах. Для визначення концентрації чадного та інших газів у цих приміщеннях необхідно систематично здійснювати аналіз повітря. 5.4.14. Сушильні барабани сушила повітронагрівачі і печі повинні бути обладнані пристроями і приладами які забезпечать безпечну роботу обслуговуючого персоналу при застосуванні будь-яких видів палива. 5.4.15. Відходи виробництва які не підлягають утилізації повинні спалюватися в спеціальних печах на території підприємства або збиратися в закриті контейнери і вивозитися за межі підприємства   в місця які відведенні для цього місцевими органами санітарного нагляду. 5.4.16. Тунельні камерні роликові та інші сушила повинні бути обладнані засобами механізації і сигналізації про захід і вихід вагонів з сушил яка забезпечує видимість і чутність сигналів на робочих місцях обслуговуючого персоналу. 5.4.17. Доступ людей у робочій простір при завантаженні і вивантаженні тунельних камерних і роликових сушил забороняється. 5.4.18. Перед пуском сушил у роботу необхідно переконатися у відсутності людей і сторонніх предметів у топках шахтах газоходах циклонах і фільтрах закрити кришки люків і включити димососи. 5.4.19. Видалення теплоносія із сушил повинне бути регульованим і здійснюватися через спеціальну витяжну трубу в атмосферу. 5.4.20. У випадках завантаження і розвантаження тунельних і камерних сушил а також ремонту із заходом робітників в середину сушильних камер допускається температура повітря в сушильних камерах у зимовий весняний і осінній періоди не вище 30 градусів Цельсію а влітку   не вище 40 градусів Цельсію. При цьому шибери і тунелі повинні бути провентильовані. 5.4.21. Заштовхування вагонеток та їх проштовхування вздовж тунелю повинне здійснюватися штовхачами лебідками або іншими механізмами. Користуватися ломами або іншими ручними пристроями для проштовхування вагонеток вздовж тунелю забороняється. 5.4.22. Укладати вироби на несправні рамки сушильних вагонеток завантажувати виробами вагонетки з погнутими стійками і переміщувати вздовж сушил вагонетки на яких неправильно покладені рамки забороняється. 5.4.23. При зніманні і встановленні виробів на верхні полиці стелажів повинні використовуватися драбини-приступки з верхніми огородженими майданчиками. Завантажувати вироби в сушила із несправними настилами і стелажами ставати на виступи що на стінках камер або на вагонетки при укладанні і зніманні виробів забороняється. 5.4.24. Двері тунелей які відкриваються прямовисно повинні бути обладнані противагами і фіксаторами защіпками або іншими пристроями для закріплення дверей у верхньому положенні. Зусилля яке потрібне для відкриття дверей не повинно перевищувати 60 Н 6 кг . 5.4.25. При розміщенні нижньої частини корпуса сушильного барабана на висоті 1 8м над рівнем підлоги і менше підходи до нього з обох боків повинні мати засоби захисту з п. 4.2.7 цих Правил. 5.4.26. Ширина проходів між паралельно встановленими сушильними барабанами повинне відповідати вимогам п. 5.2.1.21 цих Правил. 5.4.27. Розпалювання топок сушил повинно здійснюватися у присутності майстра. Під час розпалювання топки сушильного барабана знаходитися в підземних транспортних галереях стояти проти оглядових люків дверей топок і спостерігати за горінням палива без захисних окулярів забороняється. У випадках коли паливо не зайнялося або стався відрив факелу подача палива повинна бути припинена а топка сушильного барабана   провентильована. 5.4.28. При роботі сушил на рідкому або газоподібному паливі пальники повинні запалюватися по черзі паливо необхідно подавати після піднесення до вихідного отвору пальника запальника. 5.4.29. Кожний похилий відрізок колії тунельних сушил повинен бути обладнаний зупинником який забезпечить утримання вагонеток на похилій дільниці. Експлуатувати тунельні сушила із несправними зупинниками відсікачами забороняється. 5.4.30. Припливні і витяжні канали у тунелях і камерах сушил повинні бути перекриті знімними металевими гратами. Головки рейкових колій повинні бути на одному рівні з гратами що закривають канали. Двері камер і тунельних сушил повинні бути ущільнені прокладками з негорючого матеріалу. Паропроводи калорифери і батареї які встановлені в камерах сушил і повітроводи сушильних барабанів повинні мати такі засоби захисту які б виключали опіки працюючих. Газоходи сушильного барабана повинні бути теплоізольовані. 5.4.31. При розміщенні сушильних камер на другому поверсі повинні бути встановлені підйомники для подачі у камери вогнетривких виробів. 5.5. Випал сировини і виробів 5.5.1. Експлуатація усіх видів випалювальних печей повинна здійснюватися відповідно до вимог технічної документації заводів-виготовлювачів технологічних інструкцій та інструкцій з охорони праці. 5.5.2. Розпалювання печей які працюють на газовому паливі повинне здійснюватися у присутності особи відповідальної за безпечну експлуатацію газового господарства. Розпалювати печі після тривалої зупинки і ремонту а також які щойно побудовані потрібно з дозволу головного інженера підприємства у присутності начальника цеху і змінного майстра. 5.5.3. Перед розпалюванням обертової печі необхідно перевірити наявність і справність захисних засобів наявність тяги в печі в димовідводному тракті і в місці розміщення пальника переконатися у відсутності людей в агрегатах і газоходах перевірити справність світлової і звукової сигналізації контрольно-вимірювальних приладів і засобів пожежогасіння. 5.5.4. Всі робітники які обслуговують обертову піч але ж які не беруть участі безпосередньо у її розпалюванні а також робітники які обслуговують живильники теплообмінні пристрої і пилоуловлювачі печі повинні бути перед розпалюванням відведені із своїх робочих місць майстром зміни і знаходитись у безпечній зоні яка визначена технологічною інструкцією. 5.5.5. Перед розпалюванням обертова піч і газовий тракт повинні бути провентильовані включені димосос та вентилятор дуття . Відведення димових газів під час розпалювання і підігріву обертової печі яка працює за сухим способом повинне здійснюватися через розпалювальну трубу або розпалювальні клапани. 5.5.6. При роботі обертової печі на пиловугільному паливі вугільні живильники повинні запускатися при мінімальних обертах. Збільшення обертів повинно здійснюватись поступово до досягнення повного згорання палива. 5.5.7. Експлуатація печей випалу сировини і вогнетривких виробів які працюють на природному газі повинна бути негайно припинена якщо виявлено витік газу. Подача газу після усунення витоку повинна здійснюватись тільки з дозволу особи відповідальної за безпечну експлуатацію газового господарства. 5.5.8. Для припинення подачі газу в обертову піч необхідно закрити робочу і контрольну засувки відкрити засувку на продувальну свічку. Знову запалювати газовий факел дозволяється тільки після вентиляції тракту "піч   димова труба". 5.5.9. Щоб уникнути одержання обслуговуючим персоналом опіків при зворотньому поверненні полум'я отвори для установки форсунок повинні мати екрани а вентилі які регулюють подачу палива і повітря або їх приводи розміщуватися осторонь від отворів. 5.5.10. Отвори в кладці печей призначені для спостереження за процесом випалу взяття проб тощо повинні бути оснащені гарнітурою яка щільно закривається. 5.5.11. Спостереження за процесом випалу і роботою пальників печей повинні здійснюватися у захисних окулярах з світлофільтрами. Кришки оглядових отворів повинні відкриватися за допомогою металевих гачків. 5.5.12. Оглядові вікна в головці обертової печі повинні бути завжди закритими. Ці вікна може відкривати тільки випалювач для спостереження за процесом випалу. 5.5.13. Обертова піч повинна бути зупинена у випадках: аварійної ситуації або загрози нещасного випадку; прогару футеровки; падіння тиску у магістралі подачі палива нижче встановлених для цього підприємства гранично допустимих рівней; припинення подачі палива або сировини; забитті циклонних теплообмінників; зупинки холодильника димососів; виявлення в механізмах печі несправностей які вимагають негайного усунення; падіння розрідження в пилоосаджувальній камері нижче допустимого рівня. 5.5.14. Місце з'єднання обертових печей з пиловими камерами і гарячими головками введення пальників і форсунок у гарячі головки вузли перевантаження матеріалів з обертових печей у холодильні барабани повинні бути оснащені ущільнювальними пристроями які запобігають підсосу вибиванню газів і пилу в робочі приміщення. 5.5.15. Приводи обертової печі і холодильника повинні бути обладнані гальмовими пристроями які виключають самочинний поворот корпуса печі або холодильника під час внутрішнього огляду і проведення робіт. 5.5.16. Управління шиберами на газоходах печі повинне бути дистанційним з пульту керування. Пристрої які застосовуються для відкриття і закриття шиберів повинні мати пристосування які надійно фіксують шибери у потрібному положенні. 5.5.17. Відповідальні особи не рідше одного разу у квартал повинні перевіряти стан склепіння ходків і стін печей періодичної дії і кільцевих та складати акт про їх огляд. 5.5.18. При огляді камер печей до початку завантаження і в процесі вивантаження потрібно звертати особливу увагу на стан склепіння каналів печі і ходків. У разі їх несправності роботи по завантаженню і вивантаженню не допускаються. Всі отвори в склепіннях камер при завантаженні і вивантаженні повинні бути закриті гратами. 5.5.19. Контрольні отвори тунельних печей коли ними не користуються а також при прогоні вагонеток повинні бути закриті. 5.5.20. Для захисту від атмосферних опадів робітників які зайняті завантаженням і вивантаженням кільцевих печей повинні бути влаштовані нижній намет підкрилок з стінками навколо печі шириною яка забезпечує рух транспортних засобів але не менше 3 5 м і намет над піччю. Відстань від верхнього настилу кільцевої печі до нижніх будівельних конструкцій намету повинна бути не менше 2 м. Для підйому димових конусів потрібно застосовувати гвинтові гідравлічні та інші підйомники. 5.5.21. Завантаження напівфабрикату у кільцеві печі періодичної дії і вивантаження виробів з них повинні здійснюватися відповідно до технологічної інструкції і схеми садки які затверджені головним інженером підприємства. 5.5.22. Завантаження напівфабрикату і вивантаження з печі випалених виробів допускається здійснювати при температурі повітря в робочій зоні взимку і в перехідні періоди   не вище 30 градусів Цельсію а влітку   не вище 40 градусів Цельсію. 5.5.23. Обов'язковий контроль температури повітря в робочій зоні повинен провадитися на початку і в середині кожної зміни а також перед кожним допуском робітників усередину печей. 5.5.24. Під час завантаження і вивантаження кільцевих печей забороняється завозити напівфабрикати у піч і вивозити випалену продукцію з печі через один і той же ходок. 5.5.25. Вивантаження виробів з камер печей повинне здійснюватись поступово уступами в межах "ялинки" з верху до низу садки для забезпечення її стійкості. У випадку нахилу садки або її завалу вивантаження виробів необхідно здійснювати під керівництвом майстра. Напівфабрикати які завантажуються в пічні камери повинні бути закріплені розпірками і прокладками з вогнетривкої маси. 5.5.26. Транспортування вагонетками напівфабрикату в камери печі і випалених виробів з камер повинне здійснюватися по рівних вузькоколійках із справними поворотними кругами. Поворотні круги повинні бути обладнані ручками для перенесення і запобіжниками для попередження сходу вагонеток з круга. 5.5.27. Вагонетки тунельних печей з напівфабрикатами перед їх завантаженням у піч повинні проходити через габаритну раму. 5.5.28. Під час експлуатації тунельних печей необхідно систематично слідкувати за станом піскових затворів і на початку кожної зміни шурувати пісочниці і поповнювати їх сухим просіяним піском. 5.5.29. Завантаження і вивантаження шахтних печей повинне здійснюватися під розрідженням. 5.5.30. Експлуатація печей з прогорілими завантажувальними конусами а також з наскрізними тріщинами в корпусі шахтної печі із зруйнованою футеровкою вагонів забороняється. 5.5.31. При появі запаху газу на завантажувальному майданчику шахтної печі весь обслуговуючий персонал повинен бути негайно виведений в місця які визначені технологічною інструкцією подача палива припинена приміщення провентильоване. 5.5.32. Роботи по руйнуванню брикетів які спеклися в монолітну масу в шахтній печі повинні виконуватись за нарядом-допуском. Забороняється застосування води для руйнування маси що спеклася в печі. 5.5.33. Температура напівфабрикатів і виробів які надходять для ручного сортування і укладання не повинна перевищувати 40 градусів Цельсію. Працівники які сортують та укладають вироби повинні забезпечуватись відповідним спецодягом і спецвзуттям рукавицями або спеціальними рукавичками для захисту долонь. 5.5.34. При очищенні димоходів періодичних кільцевих і газокамерних печей а також підподових каналів тунельних печей робітників необхідно забезпечити теплоізолюючим спецодягом. Робота повинна здійснюватись при температурі повітря не вище 40 градусів Цельсію за нарядом-допуском. 5.5.35. Допуск людей усередину теплових агрегатів і печей для відпочинку або обігрівання категорично забороняється. Про це на вході повинні бути зроблені відповідні написи. 5.5.36. Надійність ізоляції електронагрівачів печей повинна перевірятися електротехнічним персоналом не рідше одного разу в місяць. 5.6. Застосування ортофосфорної кислоти і речовин які містять фенол 5.6.1. Відділення підготовки і переробки кислот повинні бути обладнані резервною вентиляцією і аварійним освітленням. 5.6.2. Підлога в приміщеннях де можливі проливи кислоти повинна влаштовуватись із негорючих і кислотостійких матеріалів. Розлиту кислоту потрібно засипати піском який після вбирання кислоти повинен прибиратися. Після цього залите місце необхідно промити розчином соди лугу а потім водою. 5.6.3. Нагрівати ємкості з кислотою можна тільки в закритій витяжній шафі. Застосовувати для нагріву електроплити з відкритою спіраллю забороняється. 5.6.4. Фланцеві з'єднання трубопроводів ортофосфорної кислоти не можна розміщувати над дверними отворами і проходами у цехах а також над проїздами і дорогами при їх міжцеховому прокладанні. 5.6.5. На фланцевих з'єднаннях запірних пристроях і іншій арматурі розташованій на трубопроводах з ортофосфорною кислотою повинні бути встановлені захисні кожухи. 5.6.6. Транспортні системи для перекачування речовин які містять в собі фенол з ємкостей в виробництво повинні бути герметичні. Витікання через шланги сальники насоси і з'єднання трубопроводів не допускається. 5.6.7. Трубопроводи речовин які містять в собі фенол повинні бути обладнані пристроями для промивання і продування стиснутим повітрям. Трубопроводи потрібно промивати і продувати після кожного транспортування. 5.6.8. Контроль повітря в приміщеннях на вміст фенолу формальдегідів та інших летких речовин повинен провадитися за графіком затвердженим головним інженерам підприємства. 5.7. Виробництво виробів з чистих вогнетривких оксидів 5.7.1. У приміщеннях в яких здійснюється переробка матеріалів з чистих оксидів розміщення електропроводки і електропускових пристроїв повинне забезпечувати можливість виконання ретельного мокрого або пневматичного прибирання. 5.7.2. Переливання кислоти з привізної тари у ємкості для зберігання кислоти у цеху а також з ємкостей для зберігання повинне здійснюватися за допомогою вакуум-транспорту або самопливом. Посудини для зберігання або перекачування кислоти повинні бути обладнані мірними стеклами. 5.7.3. Транспортування нагрітих більш 30 градусів Цельсію кислот або їх сумішей з витратою більш 1 л/год повинне здійснюватись по трубопроводах. 5.7.4. Ємкості для зберігання кислот і обробки ними вогнетривких оксидів транспортні комунікації вентиляційні системи повинні бути виконані з кислотостійких і негорючих матеріалів. 5.7.5. Підлога і стіни приміщень для хімічної переробки вогнетривких оксидів повинні відповідати вимогам п. 5.6.2 цих Правил. 5.7.6. Стічні води підприємств по виробництву вогнетривких виробів з чистих оксидів які містять кислоти або луги а також суспензовані мінеральні домішки до надходження у зовнішню каналізаційну мережу повинні бути нейтралізовані до ph = 6 5 – 8 5 і очищені від мінеральних домішок. Способи нейтралізації і очищення для кожного підприємства повинні вибиратися з урахуванням місцевих умов і технології виробництва. 5.7.7. Забороняється виготовляти деталі для вакуумних випалювальних печей з графітовими нагрівачами або графітовою футеровкою з матеріалів які містять оксид магнію і оксид кальцію а також забороняється випалювати в зазначених печах вироби які містять ці оксиди. 5.7.8. Всі роботи які пов'язані з епоксидними та іншими смолами і їх компонентами повинні провадитися в камерах які обладнані вентиляцією. 5.7.9. Поліетилен-поліамін дибутилфталат епоксидна смола та інші токсичні матеріали повинні зберігатися в закритих темних приміщеннях які обладнані вентиляцією. У виробничих приміщеннях запас зазначених матеріалів не повинен перевищувати добової витрати. 5.7.10. Приміщення для хімічної обробки високовогнетривких оксидів повинні бути обладнані пристроями вакуум-транспортування кислоти. 5.8. Виробництво смолозв'язаних і пекопросочених виробів 5.8.1. Ємкості для зберігання і витратні баки смоли які встановлені в приміщеннях повинні бути обладнані душниками або відсмоктувачами для відведення складових погонів смоли. Місця виділення летких погонів смоли повинні бути обладнані укриттями з місцевим відсмоктуванням. 5.8.2. Наповнення ємкостей смолою повинно бути механізовано. Ручне транспортування смол забороняється. Подача смоли до місць споживання повинно здійснюватись по трубопроводах. Витікання смоли з ємкостей трубопроводів не допускається. 5.8.3. Для підігрівання смоли у ємкостях до 140 градусів Цельсію повинна використовуваться пара а вище 140 градусів Цельсію   відходячі гази з температурою 250-300 градусів Цельсію. 5.8.4. Ємкості і устаткування для підігрівання і обезводнення смоли а також трубопроводи повинні бути теплоізольовані мати заземлення і захист від блискавки. 5.8.5. Виконувати ремонтні роботи на трубопроводах засовках та інших вузлах подачі і дозування смоли в їх робочому стані забороняється. Перед виконанням зварювальних робіт трубопроводи повинні бути пропарені. 5.8.6. Для очищення і огляду ємкостей оглядові люки і внутрішні стінки баків повинні бути обладнані дужками. Огляд ємкостей для зберігання і розігріву смоли повинен провадитися не рідше одного разу у рік а огляд і очищення оглядових люків і витяжних труб   по мірі необхідності але не рідше одного разу на тиждень. Доступ людей в ємкості може бути дозволений за нарядом-допуском тільки після відключення ємкостей від трубопроводів їх спорожнення пропарювання провітрювання і аналізу повітря в ємкостях на наявність шкідливих газів. 5.8.7. При термічній обробці смолозв'язаних виробів не допускається вибивання газів з печі. Викид газів в атмосферу здійснюється тільки після їх знешкодження відповідно до санітарних вимог. 5.8.8. Смолозв'язані доломіто-магнезитові вогнетриви повинні зберігатися на складі в умовах які виключають попадання на них прямих сонячних променів в затемнених приміщеннях а при зберіганні більш 5 діб   під ковпаками. 5.9. Виробництво плавлених вогнетривів 5.9.1. Монтаж введення в експлуатацію і утримання електропечей повинні провадитися відповідно до вимог Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів ПТЕ і ПТБ . 5.9.2. При роботі електродугової печі повинен вестися контроль стану кожуха і склепіння печі герметизації пристроїв завантаження шихти у піч і водоохолоджувальної системи механізмів перемішування електродів кріплення гнучких струмопроводів в кабельних наконечниках і їх контактів з струмоведучими трубами електродоутримувачів. 5.9.3. Надійність ізоляції електронагрівачів печей повинна перевірятися електротехнічним персоналом не рідше одного разу в місяць. 5.9.4. Фундамент електропечі повинен бути виконаний так щоб забезпечувати можливість безпечного огляду нижньої частини печі і ремонту механізмів які розташовані під робочим майданчиком печі. 5.9.5. Механізм нахилу електропечі повинен мати обмежувачі границь нахилу печі. Проводити нахил печі із несправними обмежувачами забороняється. Справність обмежувачів повинна перевірятися не рідше одного разу на тиждень. У випадку виходу з ладу механізму нахилу печі піч повинна негайно повертатися у вертикальне положення. 5.9.6. Управління приводом нахилу печі повинне розміщуватися у місці яке забезпечує видимість проведення операцій. Напрям руху рукоятки управління повинен відповідати напрямку нахилу печі. 5.9.7. У випадку застосування для нахилу печі гідравлічного приводу повинні бути вжиті заходи які б виключали можливість попадання розплаву на гідравлічні пристрої. 5.9.8. Механізми печі під час її роботи повинні бути захищені від тепловипромінювання і полум'я яке може вибиватися через щілини. 5.9.9. Біля конструкцій які розташовані над склепінням печі повинні бути влаштовані майданчики з теплоізольованою підлогою. Ставати безпосередньо на склепіння печі забороняється. Підйом людей на майданчик склепіння печі допускається тільки за дозволом начальника зміни. Перед підйомом людей піч потрібно відключити ключ-бірка повинен знаходитися у особи яка підіймається на майданчик склепіння. Заміна кришок завалочних вікон повинна проводитися тільки при відключеній печі. 5.9.10. Нахил печі слід провадити з такою швидкістю яка б виключала можливість переповнення вихідного жолобу розплавом. 5.9.11. Для попередження працюючих під робочим майданчиком і в плавильному прогоні про майбутній нахил печі для випуску плавки повинна бути встановлена світло-звукова сигналізація. Сигнал повинен подаватися не пізніше ніж за 1 хвилину до нахилу печі. 5.9.12. При розливанні розплаву у форми управління процесом повинне бути дистанційним. При цьому не слід допускати знаходження людей поблизу форм які заливаються. В зоні 10 м від зливного лотка печі не можуть розміщуватися двері в службові приміщення і неогороджені агрегати. 5.9.13. Робочий майданчик пічного прогону вздовж всього периметра повинен мати огородження. Поблизу робочого вікна частина огороджень повинна бути знімною. Зазор між робочим майданчиком і пічним майданчиком який нахиляється з усіх боків печі повинен бути не більш 80 мм. На робочому майданчику біля печей повинні бути встановлені пристрої повітряного обдування робочих місць. 5.9.14. Заправлення подини відкосів і стін електропечей повинно бути механізовано. Для запобігання обвалів шихти у розплав необхідно своєчасне обвалення кусків шихти із відкосів. 5.9.15. Для запобігання викидів розплаву з печі кількість шихти яка одночасно завантажується в піч не повинна перевищувати передбаченого технологічною інструкцією. 5.9.16. Форми для приймання розплаву підлога під піччю а також дно приямка для встановлення форм повинні бути сухими. 5.9.17. Для захисту від бризок розплаву місце встановлення форм під піччю повинно бути огороджено запобіжними щитами. Переповнення форм розплаву не допускається. Осадка розплаву повинна провадитися сухим вогнетривким порошком. 5.9.18. Вибивання розплаву із форм при застряванні повинне здійснюватися спеціальними пристроями у відведених для цього місцях які забезпечують безпеку роботи. 5.9.19. Система водоохолодження печей перед введенням їх в експлуатацію повинна перевірятися тиском відповідно до вимог інструкції щодо експлуатації печі. 5.9.20. Надійність кріплення водоохолоджувальних електродних ущільнювачів потрібно перевіряти кожну зміну. 5.9.21. Всі елементи охолодження печей підводу і відведення води повинні бути герметичними. Підводи і відводи охолоджуючої води повинні влаштовуватись у місцях які виключають попадання на них розплаву. Система подачі води за надійністю дії повинна бути віднесена до категорії 1 по СНиП 2.04.02-84 "Водоснабжение. Наружные сети и сооружения". Перед встановленням водоохолоджувальні елементи повинні підлягати гідравлічному випробуванню відповідно до чинних Правил. З'єднання водоохолоджувальних елементів повинно допускати можливість відключення окремих елементів від системи охолодження. Запірна арматура для відключення окремих водоохолоджувальних елементів і магістралей системи охолодження повинна розміщуватися в доступних і безпечних місцях або забезпечуватися управлінням яке виведене в ці місця. 5.9.22. Напір води в системі охолодження печі та її якість повинні відповідати паспортним вимогам заводу-виготовлювача. 5.9.23. Для контролю роботи системи охолодження печі поблизу від неї повинні бути встановлені водозбірники до яких підводяться водовідні трубки від усіх елементів водоохолоджувальної системи. Будова і розміщення водозбірників повинні дозволяти бачити обслуговуючому персоналу водяний струмінь. Охолоджувальні елементи потрібно періодично обстежувати та очищати. 5.9.24. Для збирання електродів і установки замінених електродів біля електропечі повинен бути спеціальний верстат. Частина електрода яка знаходиться під робочим майданчиком повинна бути огородженою. Допускається проводити нарощування електродів на печах. Перед нарощуванням або заміною електродів повинен бути проведений їх зовнішній огляд. До установки допускаються сухі електроди без відколків і тріщин. Перед початком нарощування піч потрібно вимкнути. Пристрої які застосовуються при нарощуванні і зміні електродів повинні забезпечувати їх надійне кріплення. Закріплення і звільнення електродів в електродоутримувачах повинні бути механізовані. Управління механізмами кріплення електрода повинне здійснюватись із пульта управління піччю або з майданчика обслуговування. Електроди повинні вільно переміщуватися в отворах склепіння не торкаючись самого склепіння. Затискачі електродів повинні бути ізольовані від стійок печі і заземлених вузлів. Зазори між електродними кільцями і електродами повинні мати ущільнення. В процесі плавки для запобігання прориву розплаву через гарнісаж в корпус печі необхідно періодично контролювати глибину розплаву у ванні. 5.9.25. Пульти управління електропечами повинні розміщуватися таким чином щоб обслуговуючий персонал не осліплювався електродугою або був захищений екранами. Пульт управління повинен мати телефонний зв'язок з живильною підстанцією. 5.9.26. Пульти управління електродугових печей повинні бути обладнані звуковою і світловою сигналізацією яка спрацьовує при зниженні тиску води в системі охолодження печі нижче значення визначеного інструкцією щодо експлуатації печі затвердженою керівником підприємства. 5.9.27. Перед включенням печі машиніст печі і відповідальні особи механічної і електричної служб цеху зобов'язані перевірити справність устаткування футеровки і склепіння печі. Включення печі дозволяється тільки після отримання ключа-бирки на право її включення. Перед включенням печі персонал повинен бути відведений від неї на безпечну відстань. Для короткочасного вимикання печі повинне бути передбачене блокування яке забезпечує вимкнення високовольтного вимикача при знятті бирки. Порядок включення та вимкнення печі високовольтним вимикачем повинен регламентуватися інструкцією затвердженою головним інженером підприємства. 5.9.28. При очищенні простору під піччю повинні виконуватися такі умови: роботи повинні проводитися з відому начальника зміни; отвори у робочому майданчику повинні бути перекриті; простір під робочим майданчиком повинен бути освітленим. 5.9.29. Взяття проб розплаву повинно здійснюватись відповідно до інструкції затвердженої головним інженером заводу. 5.9.30. Засипання теплоізоляційного порошку і звільнення термоящиків з відлитими бруссями від засипки потрібно здійснювати усередині герметично закритої установки яка споряджена відсосом. 5.9.31. При видаленні недогарків і кусків гарнісажу з електропечі необхідно користуватися спеціальними кліщами з ізольованими ручками дерев'яними гаками і виконувати цю роботу при знятій напрузі на всіх електродах печі. 5.9.32. Витягнуті з електродугової печі розжарені недогарки охолоджувати водою категорично забороняється. 5.9.33. Розділення матеріалів які наплавлені на блок повинно провадитися як правило механізованим способом. При цьому персонал повинен працювати у захисних окулярах. 5.9.34. Установки для відведення і очищення газів повинні бути автоматизовані мати централізоване дистанційне управління і контрольно-вимірювальні прилади необхідні для безпечної експлуатації. На пульті управління печі повинна бути вивішена схема охолодження газів і газоочищення. 5.9.35. Охолоджуючі і пиловловлюючі пристрої повинні бути забезпечені герметичними люками і лазами до яких забезпечено вільний доступ. Відкривати люки і лази під час роботи газовідвідного тракту забороняється. 5.9.36. Плавка кварцового скла і розділення наплавлених блоків повинні провадитися в умовах які виключають виділення пилу у приміщення де знаходиться обслуговуючий персонал. В протилежному випадку роботи в місцях виділення пилу повинні вестися робітниками у респіраторах. 5.9.37. Приміщення електропечей і первинної переробки наплавлених блоків повинні бути ізольовані від інших приміщень. 5.9.38. При застосуванні плазмових реакторів необхідно виконувати інструкцію щодо їх експлуатації. 5.10. Виробництво волокнистих вогнетривких теплоізолюючих матеріалів 5.10.1. Виготовлення волокнистих матеріалів повинно провадитися в окремих приміщеннях. 5.10.2. Піч з волокностворюючим пристроєм повинна відокремлюватися від інших приміщень звуконепроникними стінами і забезпечуватися дистанційним або автоматичним управлінням. 5.10.3. При обслуговуванні і експлуатації електропечей повинні виконуватися вимоги підрозділу п. 5.9 цих Правил. 5.10.4. В усіх цехах по виробництву волокнистих теплоізолюючих матеріалів які проектуються повинен передбачатися мокрий помел піску. В діючих цехах у випадку необхідності подрібнення піску повинні бути передбачені всі необхідні умови щодо пиловловлювання відповідно до вимог санітарних норм. 5.10.5. Виробництво волокнистих теплоізолюючих матеріалів і виробів на їх основі повинні мати системи відстійників і очисних споруд. Стічні води повинні бути очищені від шкідливих речовин які містяться в цих водах. Порядок очищення стічних вод повинен бути погоджений з місцевими санітарними органами. 5.10.6. Відходи виробництва які не підлягають утилізації повинні спалюватися в спеціальних печах на території підприємства або збиратися у закриті контейнери і вивозитися за межі підприємства і закопуватися в місцях відведених для цього місцевими органами санітарного нагляду. 5.10.7. Роботи пов'язані з очищенням камер волокноутворення повинні виконуватися за нарядом-допуском при повному вимиканні енергоносіїв повітря пара вентиляторів і привода приймально-формуючого конвейєру. Під час очищення шибери і вентилі повинні бути закриті електродвигуни вимикнуті від електроживильної мережі і на пускові пристрої вивішені знаки безпеки: "Не включати   працюють люди!". Камери термообробки повинні бути обладнані засобами механізації. 5.10.8. Поверхні устаткування камер термообробки трубопроводів гарячої води а також вентилі на трубопроводах подачі пари поблизу робочих місць повинні бути теплоізольовані і мати температуру не більше 45 градусів Цельсію. 5.10.9. Рукоятки включення повітророзподільних пристроїв зонтиків дроселів тощо повинні бути обладнані фіксуючими пристроями для попередження неконтрольованого включення і мати чітко видимі надписи напрямку включення. 5.10.10. На підводячих магістралях повинні бути встановлені манометри. Кріплення шлангів повітроводів до прес-столиків повинно відповідати вимогам чинних норм і правил. 5.10.11. Захист від статичної електрики при виготовленні волокнистих теплоізолюючих полотен матів тощо повинен бути виконаний відповідно до вимог міждержавних стандартів ГОСТ 12.1.018-93 "ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования." і ГОСТ 12.4.124-83 "ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования". 5.11. Виробництво карбідокремнійових нагрівачів і інших карборундових виробів 5.11.1. Робітники які зайняті на формуванні стрижнів напівсухим способом поверхневої металізації кінців нагрівачів пневмотрамбуванні і на інших операціях з підвищеним шумом повинні бути забезпечені протишумними засобами. 5.11.2. Забороняється відкривати люк і входити в тунель конвеєрної печі без попередньо оформленого наряду-допуску. 5.11.3. Робітники які зайняті на просочуванні кінців і вивідних частин нагрівачів розплавом повинні бути надійно захищені від впливу високих температур світлового випромінювання шкідливих випаровувань продуктів розплаву. 5.11.4. Транспортування силіціруючих сумішей повинне провадитися способом який виключає пиловиділення. 5.11.5. Стенди для випробування карбідкремнійових нагрівачів повинні бути обладнані витяжною вентиляцією і засобами захисту від уражень електричним струмом і опіків. 5.11.6. При використанні бакеліту як зв'язки для виготовлення карбідкремнійових нагрівачів і інших виробів необхідно дотримуватися таких вимог: процес виготовлення нагрівачів повинен бути механізований і автоматизований; обладнання під час роботи повинно бути герметизоване і знаходитися під розрідженням; безпосередній контакт робітників з бакелітом і масою на бакелітовому мастилі не допускається; транспортування готової маси і зв'язки повинно провадитися у герметично закритих контейнерах за допомогою механізмів; при роботі з розчинниками які застосовуються для зменшення в'язкості бакеліту при чистці обладнання необхідно дотримуватися правил роботи зі шкідливими і горючими рідинами; бакелізатори перед вивантаженням повинні ставитися під розрідження для видалення парів фенолу і зниження температури виробів; обдування виробів і форм стиснутим повітрям забороняється; бакеліт повинен зберігатися в окремому приміщенні обладнаному витяжкою або в виробничому приміщенні в добре закритій тарі або у витяжній шафі в кількості однодобового запасу; миття тари з-під бакеліту повинне здійснюватися механізованим засобом в спеціальному добре вентильованому приміщенні; вентиляційна система ділянки де проводиться робота з бакелітом повинна працювати безперервно. При виході системи з ладу робота на ділянці повинна бути припинена: в приміщенні де проводяться роботи з бакелітом прилади опалення повинні бути огороджені екраном; робота з рідким бакелітом повинна провадитися так щоб виключалося попадання його на шкіру одяг працюючого обладнання і підлогу. Пролитий бакеліт повинен виводитися ацетоном або етилцелосольвом а потім це місце повинне промиватися теплою водою з милом. Робота повинна виконуватися в гумових рукавичках; прибирання приміщень повинно бути регулярним пил зі стін і обладнання повинен прибиратися пилососом або мокрим способом підлога підмітатися із застосуванням вологої тирси; для захисту шкіри від впливу бакеліту належить застосовувати захисні пасти. 5.11.7. Обробка електровугільних виробів які використовуються в електричних печах силіціруючого випалювання повинна виконуватися з дотриманням Правил техніки безпеки і промислової санітарії в електровугільному виробництві. 5.12. Шліфування різання вогнетривких виробів 5.12.1. При експлуатації абразивного інструменту який застосовується при шліфуванні та різанні вогнетривких виробів повинні дотримуватися вимоги міждержавних стандартів ГОСТ 12.3.023-80 "ССБТ. Процессы обработки алмазным инструментом. Требования безопасности" ГОСТ 12.3.028-82 "ССБТ. Процессы обработки абразивным и эльборовым инструментом. Требования безопасности". 5.12.2. Експлуатація шліфувальних кругів з раковинами і вибоїнами на робочих поверхнях та при відсутності відмітки про їх випробування забороняється. 5.12.3. Робота верстатів по шліфуванню і різанню вогнетривких виробів дозволяється після надійного закріплення абразивних кругів і кілець і при наявності захисних кожухів. 5.12.4. Верстати для шліфування різання і іншого оброблення вогнетривких виробів повинні бути обладнані захисними екранами. При неможливості встановлення захисних екранів повинні застосовуватися захисні козирки і окуляри. Верстати для шліфування різання вогнетривких виробів повинні мати затискні пристрої для їх надійного кріплення. 5.12.5. Подача інструмента або пристосування для правлення кругів повинна бути механічною. Правлення кругів інструментами які не передбачені для цього забороняється. 5.12.6. Верстати які передбачені для різання плавлених вогнетривких виробів повинні бути встановлені в окремому звукоізольованому приміщенні. 5.12.7. Шліфування і різання вогнетривких виробів із чистих оксидів повинне провадитися під укриттям з обов'язковим безперервним зрошуванням площі виробів які шліфуються і розрізаються водою або іншими рідинами. 5.12.8. Різальні інструменти верстатів якими здійснюється механічна обробка графітних заготовок повинні бути обладнані пилостружкоприймачами які з'єднані з установками безперервного пневматичного видалення графітового пилу і стружки. 5.12.9. Заміна різальних інструментів верстатів шліфування і різання повинна провадитися при вимкненому електродвигуні приводу верстата. 5.12.10. Столи плоскошліфувальних верстатів повинні бути обладнані огородженнями. 5.12.11. При обробці вогнетривких виробів шліфувальним кругом застосовувати важілі для збільшення нажиму на круг забороняється. 5.12.12. На кожному верстаті на видному місці повинна бути зазначена швидкість обертання валу на якому закріплено різальний або шліфувальний круг. 6. РЕМОНТНІ РОБОТИ 6.1. Загальні вимоги безпеки. 6.1.1. Організація і проведення капітальних і поточних ремонтів устаткування на вогнетривких підприємствах повинні відповідати вимогам Положення про планово-запобіжні ремонти ПЗР механічного устаткування підприємств чорної металургії Правил безпеки при ремонті устаткування на підприємствах чорної металургії цих Правил а також Загальних правил безпеки для підприємств та організацій металургійної промисловості. 6.1.2. Устаткування вогнетривких цехів повинно підлягати огляду та ремонту в терміни передбаченні графіками затвердженими в установленому порядку. Основні агрегати після капітального ремонту повинні бути введенні в експлуатацію тільки після прийняття їх комісією призначеною директором головним інженером підприємства. Прийняття устаткування повинно оформлятися актом. Прийняття в експлуатацію агрегатів устаткування з відступом від цих Правил забороняється. 6.1.3. На підприємствах повинен бути складений та затверджений головним інженером підприємства перелік об'єктів та устаткування ремонт яких повинен виконуватися із застосуванням бірочної системи нарядів-допусків оформленням проектів організації робіт ПОР . 6.1.4. Перед ремонтом устаткування повинна бути відключена подача електроенергії електроспоживачам електросхеми розібрані а на пусковому обладнанні або рукоятках рубильників вивішений плакат: "Не включати працюють люди!". Знімати запобіжний плакат та включати устаткування і трубопроводи в роботу дозволяється тільки з дозволу відповідального керівника робіт. При виконанні ремонтних робіт повинна застосовуватися бірочна система. Допуск людей в зону ремонту без захисних касок забороняється. 6.1.5. Ремонт регулювання приладів та засобів автоматизації повинні провадитися тільки робітниками служб контрольно-вимірювальних приладів та засобів автоматизації. 6.1.6. Способи безпечного виконання ремонтних робіт повинні бути передбачені при складанні проекту організації робіт. Порядок і способи проведення ремонтних робіт у всіх випадках повинні бути узгоджені з експлуатаційним персоналом. 6.1.7. Агрегати апарати та комунікації що вміщують у робочому режимі токсичні та вибухонебезпечні гази пару та пил перед початком ремонтних робіт повинні бути продуті та виконано аналіз повітряного середовища на вміст шкідливих та небезпечних речовин. 6.1.8. При виконанні ремонтних робіт на висоті безпечний доступ до місця роботи повинен бути забезпечений шляхом улаштування драбин риштувань підвісних майданчиків та колисок у відповідності з вимогами будівельних норм і правил СНиП Ш-4-80. Техніка безпеки в будівництві а роботи повинні виконуватися згідно вимог НАОП 6.1.00-2.13-86 "ОСТ 110-04-86. Роботи на висоті. Вимоги безпеки". У випадках виконання робіт на висоті в два або більше ярусів між ними повинні бути влаштовані міцні перекриття. При виконанні робіт на висоті без риштувань або колисок повинні застосовуватися запобіжні пояси. Риштування драбини підвісні майданчики та колиски після спорудження повинні бути прийняті спеціальною комісією з оформленням акту прийняття. 6.1.9. При виконанні робіт на висоті із застосуванням запобіжних поясів місце закріплення ланцюга вірьовки пояса повинно бути показане відповідальним керівником робіт до початку виконання робіт. Запобіжні пояси повинні відповідати вимогам ГОСТ 14185-77 "Пояс предохранительный монтерский для воздушных линий электропередачи. Технические условия" та ГОСТ 12.4.089-86 "ССБТ. Строительство. Пояса предохранительные. Общие технические требования". 6.1.10. Ремонтні роботи що виконуються на висоті більше 5 м від поверхні землі перекриття або настилу майданчика повинні виконуватися персоналом що має допуск до верхолазних робіт. 6.1.11. Підйом та переміщення конструкцій устаткування деталей і таке інше повинні бути механізовані та виконуватися способом що виключає їх падіння. Забороняється використовувати трубо- і газопроводи та їх несучі конструкції як опори для підйому вантажів. Демонтовані конструкції та устаткування повинні складатися стійко із забезпеченням відповідних необхідних для ремонтних робіт проходів. 6.1.12. Всі роботи по переміщенню вантажів повинні виконуватися за вказівкою та із дозволу осіб відповідальних за безпечне виконання робіт по переміщенню вантажів. При проведенні такелажних робіт із великогабаритними деталями всі інші роботи в цей час на данній дільниці повинні припинюватися. 6.1.13. У проектах організації ремонтних робіт повинна бути визначена зона ремонту та передбачені проходи до робочих місць майстерень а також до місць відпочинку робітників. За станом проходів та місць відпочинку на протязі всього часу виконання ремонтних робіт повинен бути організований систематичний нагляд. Зона ремонту повинна бути огороджена від діючого устаткування та комунікацій. Місця виконання ремонтних робіт і всі проходи повинні бути освітлені згідно з діючими нормами; сміття та відходи матеріалів повинні систематично прибиратися. 6.1.14. Ширина майданчиків для виконання ремонтних робіт повинна бути не менше 0 8 м. Висота від підлоги майданчика до низу виступаючих конструктивних елементів або ліній комунікацій повинна бути не менше 2 м при регулярному та не менше 1 8 м при нерегулярному проходженні працюючих. 6.1.15. Проведення ремонтних робіт всередині нагрітого устаткування газоводів лежаків дозволяється після провітрювання і зниження температури повітря до 40 градусів Цельсію. В виняткових випадках ремонтні роботи допускається виконувати при температурі вище 40 градусів Цельсію. Порядок виконання таких робіт та заходи безпеки повинні бути затвердженні головним інженером підприємства. 6.1.16. Вогневі роботи під час ремонту устаткування повинні здійснюватися в відповідності з вимогами Правил пожежної безпеки. 6.1.17. Ремонтні роботи із застосуванням відкритого вогню в вибухово і пожежонебезпечних приміщеннях повинні проводитися у відповідності з вимогами Типової інструкції із організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухонебезпечних вибухопожежонебезпечних об'єктах. 6.1.18. Ремонтні роботи що виконуються біля діючих ліній електропередач та підземних комунікацій повинні бути попередньо узгоджені з відповідними службами та організаціями що їх експлуатують з розробкою заходів що забезпечують безпеку при виконанні робіт на цих дільницях. 6.1.19. Виконання робіт де можуть з'явитися шкідливі гази дозволяється по спеціальному допуску в присутності чергового газорятівника. При підвищених концентраціях шкідливих домішок в повітрі на дільниці проведення ремонтних робіт вище допустимих норм всі працюючі на цій дільниці повинні бути негайно виведені в безпечне місце. 6.1.20. Після закінчення ремонту використані конструкції пристрої матеріали інструменти та сміття повинні бути прибрані з місця ремонту всі загородження запобіжні пристрої та блокування повинні бути повністю відновлені а ремонтний персонал виведений з місця виконання робіт. 6.2. Ремонтні роботи що виконуються підрядними організаціями 6.2.1. Перед початком ремонтних робіт на території діючих підприємств що будуть виконуватися підрядними організаціями за прямим договором з замовником повинен бути оформлений акт-допуск. Акт-допуск повинен бути оформлений відповідальними представниками підприємства та підрядної організації. Акт-допуск видається на весь термін виконання ремонтних робіт або їх етапів. При зміні умов проведення робіт акт-допуск анулюється. Відновлення робіт дозволяється тільки після видачі нового акту-допуску. 6.2.2. Ремонтні роботи у діючих виробничих цехах що виконуються силами залучених підрядних організацій повинні виконуватися за нарядами-допусками. При передачі підрядній організації для виконання ремонтних робіт виробничих дільниць технологічних ліній або окремо стоячого устаткування як окремих виробничих дільниць підрядна організація оформляє наряд-допуск та забезпечує безпеку працюючих. 6.2.3. Роботи що виконуються біля діючих залізничних колій ліній електропередач підземних комунікацій а також всі земельні роботи попередньо повинні бути узгодженні вогнетривким підприємством із зацікавленими організаціями. Наряд-допуск в такому випадку оформляє цех устаткування якого підлягає ремонту. Наряд-допуск оформляє цех і в тому випадку коли через дільницю на якій знаходиться об'єкт що ремонтується проходять діючі струмопроводи теплопроводи газопроводи або працюють мостові крани. Безпеку працюючих забезпечують підрядні організації та підприємство. 6.2.4. Ремонтний персонал підрядної організації що прибув на діюче підприємство для виконання робіт повинен пройти ввідний інструктаж з охорони праці з залученням працівників служби охорони праці підприємства та ознайомитися під розписку з порядком руху по території підприємства небезпечними виробничими факторами способами захисту від їх впливу порядком дій при аварійних ситуаціях. Працівники підрядних організацій повинні виконувати правила внутрішнього розпорядку який встановлений для робітників та службовців діючого підприємства вимоги цих Правил. 6.2.5. Перед початком ремонтних робіт в небезпечних місцях джерелом яких являється діюче виробництво адміністрація підприємства повинна розробити включити в наряд-допуск та виконати необхідні заходи по забезпеченню безпечних умов праці. Контроль за шкідливими виробничими факторами в діючих цехах в тому числі аналіз газу в колодязях тунелях та інших підземних спорудах виконується адміністрацією підприємства. 6.2.6. Для запобігання доступу сторонніх осіб в зони ремонтних робіт що виконуються підрядними організаціями ці зони повинні бути огороджені захисними або сигнальними загородженнями позначеними знаками безпеки. 6.2.7. Підприємство в якому працює ремонтний персонал відряджений в його розпорядження підрядними організаціями повинне забезпечити технічне керівництво та постійний нагляд за виконанням цим персоналом вимог правил охорони праці та трудової дисципліни. 6.3. Ремонт пічних агрегатів 6.3.1. Ремонтні роботи що виконуються всередині печей повинні проводитися за нарядом-допуском. Відповідальний керівник та виконавець робіт повинні особисто перевірити виконання заходів безпеки та забезпечити працюючих необхідними для робіт засобами механізації пристосуваннями інструментом трапами настилами та засобами індивідуального захисту. 6.3.2. Встановлені на домкратах при підніманні обертова піч або холодильник повинні фіксуватися для виключення випадкового їх опускання. Для цього під них повинні бути підведені запобіжні клітки із шпал або інші міцні опори розраховані на масу устаткування що підіймається. 6.3.3. Після відкатки гарячої головки печі отвір пересипної камери повинен бути закритий. 6.3.4. Для входу в обертову піч повинен встановлюватися через шахту холодильника перехідний місток шириною не менше 1 м із загородженням виконаним згідно з п. 4.2.7 цих Правил. Для проходу всередині обертової печі необхідно встановити трапи шириною не менше 0 5 м. 6.3.5. Входити в холодний кінець обертової печі з циклонними теплообмінниками при наявності зависання матеріалу в циклонах та газоходах а також використовувати для освітлення всередині печі відкритий вогонь забороняється. 6.3.6. Перед допуском працюючих у зупинену обертову піч та холодильник вони повинні бути надійно заторможені а їх корпуси заземлені. 6.3.7. При роботі в печах лежаках топках та каналах двері шибери заслінки і кришки люків повинні бути надійно закріплені у відкритому положенні. 6.3.8. Футеровочні роботи на обертових печах повинні виконуватися у відповідності з вимогами технологічної інструкції по виконанню футеровочних робіт в обертових печах затвердженої головним інженером підприємства. Розбирання склепіння та стін печей повинно виконуватися з дерев'яного настилу та під керівництвом виконавця робіт. Перед початком часткового ремонту футеровки обертової печі настили з неї повинні бути зняті. 6.3.9. Виламувати футеровку шляхом пробивання бокової штраби канавки з наступним обрушенням кладки у верхній частині печі необхідно після перевірки щупом щільності прилягання футеровки до корпусу печі. Якщо футеровка відійшла від корпусу печі або змістилася по периметру корпусу її необхідно розібрати. Розбирання повинно проводитися ступінчатообразно зверху вниз. 6.3.10. Пробивання бокової штраби повинно проводитися окремими дільницями довжиною не більше 1 м із наступним обваленням кладки верхньої частини печі на підрізаних дільницях. Пробивання повинно починатися з холодного кінця футеруємої дільниці печі. 6.3.11. При обрушенні верхньої частини кладки робітники повинні знаходитися під очищеною від футеровки частиною корпусу печі або під дільницею що не виламується але не ближче 1 5 м від зони обрушення. 6.3.12. Застосовувані при виконанні футеровочних робіт металеві розпірки домкрати повинні бути інвентарними. Застосовувати дерев'яні а також складені із декількох частин розпірки забороняється. Інвертарні металеві розпірки перед застосуванням повинні бути оглянуті та змащені. Розпірки необхідно встановлювати на відстані 0 5-1 2 м одна від другої таким чином щоб обертання оправок всіх послідовно встановлених розпірок проводилося тільки в один бік. Після установки останньої розпірки необхідно перевірити натяг раніше встановлених. 6.3.13. Перед черговим поворотом обертової печі відповідальний керівник робіт повинен оглянути стан щойно укладеної футеровки та перевірити надійність її кріплення. Якщо в кладці футеровки є дефекти а також недоліки в кріпленні футеровки розпірками поворот печі не повинен здійснюватися до усунення виявлених недоліків. Після повороту печі відповідальний керівник робіт повинен оглянути укладену футеровку пересвідчитися в надійності її кріплення та дати дозвіл на продовження футеровочних робіт. Демонтаж та видалення розпірок із печі при футеровочних роботах повинні здійснюватися під керівництвом відповідального керівника робіт. 6.3.14. При безрозпірному кріпленні футеровки на кожний комплект безрозпіркового кріплення повинен бути паспорт з вказаним допустимим навантаженням. Використання несправних кріплень забороняється. Якість проварювання гайок та пластин безрозпіркового кріплення повинно перевірятися відповідальним керівником робіт. Для запобігання зміщення старої футеровки залишеної зі сторони холодного кінця обертової печі вона повинна бути закріплена приварюванням підпорного кільця. 6.3.15. Гарячий ремонт обертової печі повинен виконуватися під керівництвом начальника цеху або майстра по футеровочних роботах. До проведення гарячих ремонтів допускаються лише ті робітники що пройшли попередній медичний огляд та не мають протипоказань для виконання робіт в умовах дії підвищених температур. Здійснювати гарячий ремонт футеровки печі за зоною спікання та руйнувати привари водяним струменем забороняється. 6.3.16. Для виконання ремонтних робіт та огляду шламовиків колодязів лежаків та інших небезпечних об'єктів печей повинна призначатися бригада в кількості не менше трьох чоловік один із яких спостерігач повинен знаходитися зовні об'єкту. Роботи повинні проводитися під наглядом керівника робіт. 6.3.17. Видалення стояків із-під кружалів зняття болтів гайок клинів при розбиранні опалубки дозволяється тільки під наглядом керівника робіт. На печах із кріпленням склепінь тягами видалення опалубки склепінь до затягання тяг не допускається. 6.3.18. Розпалювання печей після їх ремонту повинне здійснюватися з дозволу головного інженера підприємства у присутності начальника цеху і змінного майстра. Розпал печей які працюють на газовому паливі повинен здійснюватися у присутності особи яка відповідальна за безпечну експлуатацію газового господарства. 6.3.19. Середні і капітальні ремонти вагонів тунельних печей повинні провадитися у спеціальних приміщеннях які устатковані вентиляційними системами вантажопідіймальними механізмами оглядовими ямами. 6.3.20. При ревізії ходової частини вагона тунельної печі або заміні скатів рама вагона повинна встановлюватися на стійкій опорі. 6.3.21. При холодному ремонті електропечі повинне бути знятим її склепіння або встановлені захисні засоби які виключають знаходження людей під склепінням. 6.3.22. У випадку необхідності знаходження людей під контрвантажами механізму підйому електродів вони повинні бути закріплені так щоб виключалось їх опускання вниз. 7. ВНУТРІШНЬОЗАВОДСЬКИЙ І ВНУТРІШНЬОЦЕХОВИЙ ТРАНСПОРТ 7.1. Загальні вимоги безпеки 7.1.1. Експлуатація внутрішньозаводського і внутрішньоцехового транспорту на вогнетривких підприємствах повинна здійснюватися з дотриманням вимог міждержавного стандарту ГОСТ 12.3.020-80 "ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности" та цих Правил. 7.1.2. Наказом по підприємству із числа спеціалістів повинні бути призначені особи які відповідають за безпечну експлуатацію засобів внутрішньозаводського і внутрішньоцехового транспорту в обов'язок яких входить щодобова перевірка технічного стану транспортних засобів з відміткою у журналі про їх допуск до роботи. 7.1.3. На в'їздах і виїздах із цехів і в технологічних отворах між цехами які призначені тільки для руху транспортних засобів повинні бути встановлені знаки безпеки. 7.1.4. Експлуатація вантажних підвісних канатних доріг повинна провадитися з дотриманням вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажних підвісних канатних доріг. 7.1.5. Забороняється перевезення людей внутрішньозаводським і внутрішньоцеховим транспортом який передбачено для перевезення технологічних вантажів. 7.1.6. Транспортування порошкових та сипучих матеріалів повинно здійснюватися у спеціальних залізничних вагонах автомобілях або контейнерах які забезпечують безпилове завантаження транспортування і вивантаження цих матеріалів. 7.1.7. Швидкість руху автомобілів автокарів електрокарів і іншого безрейкового транспорту на території підприємства встановлюється адміністрацією підприємства але не повинна перевищувати при в'їзді у виробничі приміщення всередині і на виїзді із них 5 км/год. Рух зазначеного транспорту на території підприємства повинен регулюватися встановленими знаками дорожнього руху. 7.1.8. Головки рейок колійних шляхів у цехах повинні бути на рівні підлоги за виключенням випадків коли колії укладаються на естакадах або нижче підлоги колії для відвантаження виробів колії лафетів . 7.1.9. При використовуванні засобів наземного внутрішньоцехового транспорту повинні бути передбачені проїзди шириною при односторонньому русі без розвороту    на 600 мм більше ніж ширина транспортного засобу з урахуванням вантажу який на ньому знаходиться але не менш ніж 1.3 м: при двохсторонньому русі без розвороту на 900 мм більше ніж удвоєна ширина транспортного засобу. 7.1.10. Електронавантажувачі автонавантажувачі електролафети повинні бути обладнані ключ-бірками ключами запалювання . При залишенні робочого місця водій повинен забирати ключ із собою. 7.2. Залізничний транспорт 7.2.1. Обладнання і експлуатація споруд колійних шляхів рухомого ешелону сигналізації централізації та блокування залізничного транспорту на підприємствах вогнетривкої промисловості повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізничного транспорту і Правил безпеки на залізничному транспорті підприємств чорної металургії. 7.2.2. Швидкість руху ешелонів внутрішньозаводського транспорту на переїздах переходах і в місцях маневрування повинна встановлюватися галузевими правилами технічної експлуатації залізничного транспорту і інструкціями а у цехах не повинна перевищувати 5 км/год. 7.2.3. Маневрові роботи в межах виробничих цехів і ділянок повинні провадитися згідно усному розпорядженню відповідальної особи по транспорту відповідного цеху або дільниці що визначається розпорядженням по цеху або дільниці. 7.2.4. Подача вагонів під навантаження або розвантаження повинна провадитися зі швидкістю руху не більше як 5 км/год. При підході на зчеплення швидкість вагонів не повинна перевищувати 3 км/год. 7.2.5. Гальмування вагонів які рухаються необхідно проводити металевими гальмівними башмаками а в місцях систематичного навантаження або розвантаження механізованими вагонними сповільнювачами. 7.2.6. Під колеса вагонів які подані під навантаження або розвантаження повинні бути укладені гальмівні башмаки. Після закінчення навантажувальних або розвантажувальних робіт колійні путі повинні бути очищені. Маневри з вагонами навантаження та розвантаження яких не закінчені допускається провадити тільки за узгодженням з особою яка відповідальна за вантажно-розвантажувальні роботи. 7.2.7. На в'їздних залізничних воротах в цехах повинна бути встановлена світлова і звукова сигналізація. Дозвіл на в'їзд залізничного ешелону в цехи в зони роботи грейферних магнітних та інших кранів вантажно-розвантажувальних механізмів повинна давати особа яка призначена наказом або розпорядженням по підприємству цеху. 7.2.8. Роботи на коліях виробничих цехів повинні виконуватися за нарядом-допуском. Перелік дільниць роботи на яких повинні виконуватися за нарядом-допуском оголошується наказом по підприємству. 7.2.9. Подача залізничних вагонів під навантаження або розвантаження повинна провадитися локомотивом або маневровою лебідкою. Перед відчепкою локомотиву під колеса крайніх вагонів ешелону повинні бути встановлені гальмівні башмаки. 7.2.10. Якщо на колійних путях знаходяться залізничні крани то складач повинен подавати рухомий ешелон тільки після накладання на рейки гальмівних башмаків для зупинки вагонів. Маневри з вагонами завантаження або розвантаження яких не закінчене допускається провадити лише за узгодженням із керівником навантажувально-розвантажувальних робіт. 7.2.11. Забороняється пересувати залізничні вагони і платформи вздовж фронту розвантаження навантаження ручним способом або за допомогою механізмів нерейкового транспорту автомобілей тракторів тощо . 7.2.12. Розвантаження ешелону який прибув повинне розпочинатися лише після його повної зупинки огородження його сигналами безпеки встановлення гальмівних башмаків і одержання дозволу особи відповідальної за проведення вантажно-розвантажувальних робіт. 7.2.13. Відкривання ручним способом дверей залізничних вагонів бортів платформ та люків напіввагонів повинне здійснюватися спеціальними важілями крюками або штангами. При цьому забороняється знаходитись в зоні можливого випадання або обвалювання вантажу з рухомого ешелону і в зонах руху дверей бортів або кришок люків. Відкривання дверей та люків вагонів які самовивантажуються повинне здійснюватися із застосуванням спеціальних пристроїв. 7.2.14. Закривання люків та бортів при відсутності пристосувань і обладнань повинне провадитися в місцях які забезпечують безпечне виконання цієї роботи. Забороняється відчиняти і зачиняти люки борти та двері вагонів під час їх руху крім випадків коли застосовуються спеціальні засоби механізації які передбачають виконання цих операцій під час руху. 7.3. Автомобільний транспорт 7.3.1. При експлуатації автомобільного транспорту потрібно керуватися вимогами Правил дорожнього руху і Правил з охорони праці на автомобільному транспорті. 7.3.2. Автомобілі мотоцикли моторолери автонавантажувачі електро- та автокари тощо які використовуються як засоби внутрішньоцехового транспорту повинні бути обладнані гальмами звуковою сигналізацією освітлювальними приладами та пристроями блок-замками які виключають можливість використання транспортних засобів сторонніми особами. Водії перелічених транспортних засобів повинні мати посвідчення яке дає право на управління відповідним видом транспорту. 7.3.3. Для постійних внутрішньоцехових перевезень повинні використовуватися електронавантажувачі автомобілі та автонавантажувачі які обладнані нейтралізаторами вихлопних газів. При короткочасному заїзді в цех транспортних засобів які не обладнані нейтралізаторами вихлопних газів їх двигуни на час стоянки або проведення вантажно-розвантажувальних робіт повинні бути зупинені а транспортні засоби загальмовані ручними гальмами. 7.3.4. Безрейкові транспортні засоби які експлуатуються на підприємствах і не підлягають реєстрації в Державтоінспекції повинні реєструватися на підприємствах в установленому порядку. 7.3.5. В місцях в'їзду транспортних засобів на територію підприємства цеху повинні бути вивішені схеми руху на вантажно-розвантажувальні майданчики. Місця навантаження і розвантаження повинні бути позначені. Рух транспортних засобів повинен регулюватися дорожними знаками та покажчиками. Вантажно-розвантажувальні майданчики повинні мати тверде покриття і триматися в справному стані. 7.3.6. Автовивантажувачі бокові перекидачі повинні бути обладнані ключем-биркою кінцевими вимикачами висоти піднімання підпорами запобіжними ланцюгами які надійно утримують їх у нахиленому положенні. 7.3.7. Розміщення автомобілей у приміщеннях під навісом або на спеціальних майданчиках для безгаражного зберігання повинне провадитися згідно вимогам які передбачені для підприємств по обслуговуванню автомобілів. Приміщення в якому розміщено більше ніж 10 постів для обслуговування або зберігання більше 25 автомобілей повинні мати не менш як двоє воріт. 7.3.8. В боксах блоках автогаражів не дозволяється провадити ковальські зварювальні термічні малярні деревообробні роботи а також промивати деталі з використанням легкозаймистих рідин. Ці роботи повинні провадитися у відповідних майстернях підприємства або в окремих приміщеннях гаражу. 7.3.9. В приміщеннях передбачених для стоянки і ремонту автомобілей а також на стоянках автомобілей під навісами та на відкритих майданчиках необхідно дотримуватися вимог Правил пожежної безпеки для підприємств чорної металургії. 7.4. Конвеєрний транспорт 7.4.1. Конструкція розміщення і експлуатація конвеєрного транспорту повинна відповідати вимогам міждержавного стандарту ГОСТ 12.2.022-80 "ССБТ. Конвейеры. Общие требования безопасности" та цих Правил. 7.4.2. Конвейєри для подавання вихідних матеріалів з виділенням пилу повинні розміщуватися в транспортних галереях які виконані з негорючих матеріалів. Галереї повинні бути обладнані пристроями для механізованого прибирання пилу який просипається. При розміщенні конвейєрів у похилих галереях конструкція підлоги галереї повинна виключати сковзання людей під час ходьби. 7.4.3. Розміри галерей для розміщення транспортерів висота ширина проходів тощо визначаються будівельними нормами і правилами СНиП 11.91-77 "Сооружения промышленных предприятий". При встановленні на конвейєрах іншого устаткування скидальних візків вагів плужкових скидувачів тощо ширина проходів та щілин визначаються умовами безпечного обслуговування зазначеного устаткування у відповідності до встановлених вимог. 7.4.4. Переходи через вантаженесучі конвейєри повинні бути обладнані перехідними містками шириною не менше 0 8 м з поручнями згідно п. 4.2.7 цих Правил. Відстань між містками повинна бути не менше 30 м у виробничих приміщеннях і не більше 100 м у галереях. Проходи які розташовані під підвісним обладнанням повинні бути огороджені зверху металевою сіткою з чарунками не більше 10 * 10 мм. Висота проходу повинна бути не менше 2.0 м. 7.4.5. Відстань між найбільш високою частиною конвейєру і стелею повинна бути не менше 0 6 м. 7.4.6. Конвеєрні установки повинні бути обладнані: пристроєм для аварійної зупинки конвейєра із будь-якої точки по його довжині тросик вздовж лінії конвейєра який розташований з боку обслуговування або проходу; крім того аварійними кнопками в головній і хвостовій частинах конвейєра; блокуючими пристроями які виключають можливість дистанційного пуску після аварійної зупинки конвейєра; пристроєм який відключає конвейєр у випадку зупинки стрічки при включеному приводі а також при пробуксуванні стрічки. Забороняється підкидати під стрічку на працюючий барабан приводу зв'язуючий матеріал з метою ліквідації пробуксування стрічки; захисним пристроєм від падаючих кусків матеріалу який транспортується в місцях проходу людей під конвейєром; пристроєм який уловлює вантажну частину стрічки при її розриві або пристроєм який контролює цілісність тросів стрічки при установці конвейєра з кутом нахилу більш 6 градусів 7.4.7. На конвейєрах повинні бути обладнані захисними засобами приводні натяжні і відхиляючі барабани натяжні пристрої і блоки натяжних пристроїв ремінні черв'ячні та інші передачі муфти тощо. 7.4.8. Ділянки стрічок які набігають на барабани повинні бути обладнані захисними засобами вздовж конвейєра від осі барабана на відстані не менше 1 0 м плюс радіус   для барабанів діаметром до 1 0 м і не менше 1 5 м плюс радіус   для барабанів діаметром більше 1 0 м. Приводні барабани повинні огороджуватися суцільним металевим листом а натяжні барабани допускається огороджувати сіткою з розміром чарунки 20 * 20 мм. 7.4.9. Стрічкові конвейєри повинні бути обладнані центруючими пристроями які запобігають сходу стрічки за межі країв барабанів і роликових опор; пристроями для механічного очищення стрічки і барабанів від налипаючого матеріалу. Органи регулювання цими пристроями повинні бути розташовані у безпечному місці. 7.4.10. Для запобігання зворотного ходу стрічки приводи стрічкових конвейєрів з кутом нахилу 6 градусів і більше повинні бути обладнані автоматичними гальмовими пристроями які зпрацьовують при відключенні двигуна а також пристроєм який уловлює вантажну гілку стрічки при її розриві або пристрій який контролює цілісність тросів стрічки. 7.4.11. Похилі стрічкові конвейєри на яких після відключення двигуна приводу стрічка з вантажем може рухатися вниз повинні бути обладнані стопорними пристроями. 7.4.12. На конвейєрах які оснащені ручними гвинтовими натяжними станціями регулювання натягу стрічки повинне провадитися згідно інструкції затвердженої головним інженером підприємства. 7.4.13. При одночасній роботі кількох послідовних конвейєрів або конвейєрів які пов'язані з устаткуванням однієї технологічної лінії електродвигуни їх повинні бути зблоковані. При цьому: пуск і зупинка конвейєрів і устаткування повинні провадитися у порядку який передбачено інструкцією; у випадку раптової зупинки устаткування або конвейєра попереднє устаткування або конвейєри повинні автоматично відключатися а наступні продовжувати працювати до повного сходу з них матеріалу який транспортується; повинно влаштовуватися місцеве блокування яке запобігає дистанційному пуску конвейєра або устаткування з пульта управління. 7.4.14. З'єднання кінців конвеєрних стрічок повинні бути надійними і виконуватися відповідно до вимог Правил технічної експлуатації стрічкових конвейєрів на підприємствах чорної металургії. 7.4.15. Швидкості руху стрічок конвейєрів повинні не перевищувати: для зернистих компонентів розмір зерна до 3-4 мм    1 0 м/с; для мелених компонентів розмір зерна до 0 5 мм    0 6 м/с; для кускових матеріалів які не містять дрібних фракцій   1 6 м/с. Швидкість руху стрічки конвейєра при ручному вантажорозбиранні не повинна перевищувати м/с при масі: відбираємого вантажу до 5 кг   0 5; найбільшого вантажу вище 5 кг   0 3. 7.4.16. Конвейєри які транспортують матеріали з високою температурою повинні бути обладнані засобами захисту обслуговуючого персоналу від тепловиділень. Конвейєри які транспортують мокрі матеріали повинні бути закриті кожухами або щитами у місцях можливого розбризкування. 7.4.17. Зона дії пересувних реверсивних конвейєрів по всій довжині і ширині повинна бути огороджена суцільним або сітчатим огородженням висотою 1 8 м від підлоги. В огородженні повинні бути влаштовані двері для проходу людей. Двері повинні мати блокування з приводом конвейєра. Пересувні конвейєри повинні бути обладнані кінцевими вимикачами і стаціонарними упорами максимального ходу в обидва боки. 7.4.18. Пересувні розвантажувальні візки конвейєрів повинні бути обладнані гальмами які запобігають їх від не контрольованого пересування та звуковою сигналізацією. Улаштування і стан рейкової колії і ходових колес розвантажувальних візків пересувних конвейєрів і живильників повинні виключати можливість сходу їх із рейок. Колеса саморозвантажувальних візків пересувних конвейєрів і живильників повинні бути огороджені щитками. Щілина між щитками і рейкою не повинна перевищувати 10 мм. 7.4.19. На трасах конвейєрів з пересувними завантажувальними і розвантажувальними пристроями повинні бути встановлені кінцеві вимикачи і упори які обмежують хід завантажувально-розвантажувальних пристроїв. Подача напруги до електродвигунів автоматичних скидальних візків і пересувних конвейєрів повинна здійснюватися підвісними шланговими кабелями. Допускається електроживлення цих електродвигунів від тролейних проводів висота підвіски яких повинна відповідати вимогам ПУЕ. 7.4.20. Електрокабелі по яких подається напруга до електродвигунів пересувних розвантажувальних візків і пересувних конвейєрів повинні розташовуватися так щоб забезпечувалася надійна їх експлуатація і не захаращувалися проходи. Кабелі повинні бути захищені від теплового впливу і механічних пошкоджень. 7.4.21. Приводи похилих пластинчастих конвейєрів повинні бути обладнані автоматичними гальмовими пристроями які виключають зворотний хід механізму при обриві ланцюга. Похилі ділянки ланцюгових конвейєрів повинні бути обладнані уловлювачами для захоплення ланцюга у випадку його обриву. 7.4.22. Ручні шибери і сектори які перекривають жолоби повинні легко відкриватися і закриватися рукою без застосування спеціальних інструментів. Використання деформованих шиберів не допускається. 7.4.23. Робота гвинтових конвейєрів при несправних жолобах і знятих кришках забороняється. 7.4.24. При зачіпанні гвинта шнека за дно або стінки кожуха експлуатація гвинтового конвейєра забороняється. 7.4.25. Для відбору проб матеріалу який транспортується при працюючому шнеку повинні бути передбачені автоматичні пробовідбірники. Ручний відбір проб можливий тільки після зупинки конвейєра. 7.4.26. Конструкції навісних пристроїв колискових конвейєрів колиски полички повинні забезпечувати стійке положення транспортуємих виробів напівфабрикатів тощо і виключати можливість їх падіння при транспортуванні. 7.4.27. Приводні станції колискових конвейєрів повинні мати огородження які замикаються на замок. На всіх зворотних блоках розміщених на висоті менше 2 0 м від рівня підлоги повинні бути огородження. Приводні і поворотні зірочки конвейєрів шестерні сполучні муфти приводів повинні мати суцільні металеві або сітчаті огородження. 7.4.28. У місцях розміщення конвейєра над проходами проїздами робочими місцями під конвейєром підвішуються захисні металеві сітки суцільні огородження для уловлювання падаючих із конвейєра виробів або кусків сировини. Висота розташування сіток від поверхні землі повинна відповідати габаритам застосовуваних транспортних засобів та забезпечувати вільний прохід людей. 7.4.29. Перед пуском конвейєра повинен подаватися звуковий сигнал. Колисковий конвейєр повинен бути обладнаний блокуванням яке відключає електродвигун при обриві механічного ланцюга. Швидкість руху колискових конвейєрів не повинна перевищувати 0 5 м/с. 7.5. Скіпові підйомники 7.5.1. Траси скіпових підйомників повинні бути знизу та з боків огороджені металевою сіткою або суцільною обшивкою що запобігатиме падінню матеріалів. 7.5.2. Скіповий підйомник повинен бути обладнаний автоматично діючими гальмівними пристроями уловлювачами які забезпечать зупинку ковша на будь-якій ділянці траси у випадку обриву каната а також кінцевими вимикачами підйому ковша. 7.5.3. Приямок скіпового підйомника завантажувального отвору для проходу ковша повинен бути перекритий суцільним настилом та загороджений по периметру бар'єрами у відповідності з п. 4.2.7 цих Правил. 7.5.4. Перед чисткою приямка ковш скіпового підйомника повинен бути підвішений на рамі на висоті не менше 1 м від верхнього краю приямка та закріплений знизу надійною металевою опорою. 7.5.5. Перед пуском скіпового підйомника повинен подаватися звуковий сигнал. 7.6. Елеватори 7.6.1. Перед завантажувальним жолобом приямка елеватора повинні бути встановлені грати що пропускають тільки габаритні куски сировини. Відстань від верхньої габаритної точки головки елеватора до перекриття повинна бути не менше 1 м для забезпечення роботи вантажопідйомного обладнання. 7.6.2. Кожух елеватора по висоті повинен бути закріплений за перекриття для запобігання його розгойдування. 7.6.3. Механізм для регулювання натягу ланцюга стрічки елеватора повинен бути розташований на відстані 0 7-1 2 м від поверхні підлоги. 7.6.4. Всі елеватори повинні бути обладнані гальмівними пристроями що виключають зворотний хід та падіння ковшового ланцюга стрічки та сигнальними пристроями які сповіщають про обрив. 7.6.5. Елеватори повинні бути оснащені пристроями автоматичного відключення приводу при обриві ковшового ланцюга стрічки . 7.6.6. Елеватори повинні бути обладнані системами сигналізації що забезпечують двосторонній сигнальний зв'язок майданчиків для обслуговування головок та башмаків елеваторів з місцем пуску елеватора. Елеватори повинні мати аварійні вимикачі як на місці розташування башмака так і біля головки елеватора. Включення елеватора повинно здійснюватися з одного місця з подачею звукового сигналу. 7.6.7. Зупинка приводу елеватора повинна проводитися тільки після відключення завантажувального устаткування та розвантаження всіх ковшів за винятком аварійних випадків. Вимикальний пристрій елеватора повинен бути зблокований з пусковим пристроєм завантажувального механізму. 7.7. Електронавантажувачі автонавантажувачі та електрокари 7.7.1. Електронавантажувачі та автонавантажувачі повинні бути обладнані кабінами або навісами для захисту водіїв від можливого падіння вантажів що підіймаються. 7.7.2. При захваті вантажу вилами навантажувача необхідно: розміщати вантаж впритул до вертикальної частини вил щоб забезпечити найменший перекидний момент; за межі вил вантаж може виступати не більше як на третину меншої його сторони; під’їжджати до штабелю навантажувач з вантажем повинен з опущеними вилами та відхиленою назад рамою. Перевід рами в вертикальне положення підйом та опускання вантажу на штабель допускаються в безпосередній близькості від останнього при нерухомому стані навантажувача; при транспортуванні вантажу навантажувачем рама підйомника повинна бути відхилена назад а захоплююче пристосування повинно забезпечити переміщення вантажу від поверхні землі на висоту не менше 0 3 м; підтримувати вантаж руками при транспортуванні забороняється. 7.7.3. При експлуатації навантажувача забороняється: захвачувати вантаж вилами із розгону; піднімати раму з вантажем на вилах при нахилі від себе; підіймати опускати вантаж та міняти нахил його при пересуванні; захвачувати вантаж що лежить на піддоні при нахилі вил на себе; перевозити вантажі підняті на висоту більше 1 м; піднімати примерзлий вантаж; переміщати вантаж волоком; штовхати та відкривати двері вагонів; працювати на обмерзлих слизьких не посипаних піском та не очищених від снігу майданчиках; підводити вила під вантаж при відсутності необхідного для них зазору. 7.7.4. При виконанні вантажно-розвантажувальних робіт в закритих приміщеннях повинні виконуватися вимоги п. 7.3.3 цих Правил. Забороняється залишати без нагляду машини з працюючим двигуном та не проведеним в дію стояночним гальмом. 7.7.5. Кут нахилу пандусу по якому рухається електронавантажувач повинен бути не більше 16 градусів всередині приміщення та 10 градусів зовні його. Підйом та перевезення людей навантажувачем забороняється. 7.7.6. Забороняється залишати навантажувачі на підйомах та спусках в дверях складів на залізничних переїздах а також з піднятою кареткою вантажопідіймача та з вантажем на вилах. 7.7.7. Водій не має права самовільно залучати до обслуговування навантажувача сторонніх осіб а також передавати управління навантажувачем іншій особі. 7.7.8. Робоче місце водія електронавантажувача та автокари з боку вантажної платформи повинно мати сітчате огородження яке забезпечить безпеку водія у разі поздовжнього зміщення вантажу на платформі. Вантажна платформа електронавантажувача та автокари повинна бути обладнана пристроями бортами стінками упорами та іншим для запобігання падінню вантажу під час навантаження та транспортування. 7.7.9. Експлуатація рухомих електричних транспортних засобів з акумуляторами напругою 80 В та вище дозволяється при наявності у водія діелектричних рукавиць і килима на майданчику під ногами. 7.7.10. Рамки складів та естакад де працюють наземні транспортні засоби повинні мати огородження що виключає падіння машин. 7.8. Електровізки електролафети та електротягачі 7.8.1. Застосування в приміщеннях з вибухо-пожежонебезпечними виробництвами електровізків які не в вибухобезпечному виконанні забороняється. 7.8.2. На видному місці платформи візків повинні бути позначені їх номер та вантажопід'ємність. 7.8.3. Електровізки для переміщення вагонеток повинні бути обладнані автоматичними пристроями стопорами фіксаторами та іншими що запобігають переміщенню вагонеток по платформі візка під час його руху. Ходові колеса електровізків на висоті 10-12 мм від рейок повинні бути закриті суцільними металевими кожухами. 7.8.4. Штучні вантажі повинні складуватися в габаритах вантажних майданчиків візків. Дрібні штучні вантажі необхідно перевозити в контейнерах. Маса вантажу не повинна перевищувати вантажопід'ємність транспортного засобу. Знаходження водія на візку під час навантаження та розвантаження його краном забороняється. 7.8.5. Передаточні візки повинні бути обладнані для перевезення того виду вантажу для якого вони призначені. При необхідності перевезення іншого вантажу повинні бути розроблені спеціальні кріплення що забезпечують стійке положення вантажу на візку. Шляхи руху передаточних візків повинні бути в справному стані та мати тупикові упори. Кабельні тролейні траншеї повинні бути перекриті настилом що виключає падіння працюючих в траншею. 7.8.6. Конструкція та експлуатація візків повинні виключити можливість самоперекидання при навантаженні та транспортуванні. Відстань між найбільше виступаючими частинами візка та конструкціями приміщення устаткування та матеріалами що складуються в цеху або виробами повинна бути не менше 0 6 м з обох боків візка. 7.8.7. Електролафет повинен бути обладнаний: звуковим сигналом надійним гальмом обмежувачами для удержання вагонів та вагонеток на майданчику пристосуванням для загальмування зупиненого лафета та захисним козирком. 7.8.8. Робітникам що супроводжують вантаж дозволяється проїзд на електролафетах та електротягачах тільки в спеціально обладнаних кабінах та майданчиках. 7.8.9. Швидкість руху електролафету що транспортує сушильні вагонетки та пічні вагонетки газокамерних та інших печей крім тунельних не повинна перевищувати 9 км/год. Швидкість лафету що обслуговує тунельні печі не повинна перевищувати 2 км/год. 7.8.10. Електролафет повинен заземлюватися через рейки лафетного шляху. 7.8.11. У випадку обриву тролейних проводів необхідно мати пристрій для автоматичного обезструмлення тролей. Тролеї повинні бути забезпечені світловими сигналізаторами під час наявності напруги. 7.8.12. Відстань між двома електролафетами що рухаються по одному шляху повинна бути не менше 5 м. 7.8.13. Електролафетна колія на всьому протязі з одного боку повинна мати прохід шириною не менше 1 м від виступаючих конструкцій та устаткування що знаходяться на лафеті. 7.8.14. Перехід людей через лафетні колії як правило забороняється. При необхідності улаштування переходу через лафетну колію з обох боків кювету повинні бути передбачені східці з кроком не більше 0 3 м а в місцях переходу виставлені попереджувальні знаки. При під'їзді до місця переходу лафетник повинен подавати звуковий сигнал. 7.8.15. Відстань від габариту вантажу що транспортується на електролафетах до тролейних проводів повинна бути не менше 0 5 м. 7.9. Вагони та вагонетки 7.9.1. Перед включенням в роботу подавачів на обгінних та виставочних коліях повинна включатися сигналізація. Сигнали повинні також подаватися на кожній обгонній колії при пересуванні вагонів. 7.9.2. Біля печей вузької та широкої колії для сушильних та пічних вагонів повинен бути забезпечений прохід з одного боку не менше 1 м. У випадку місцевого звуження проходу за рахунок устаткування його виступаючих частин в стиснених умовах діючих виробництв з боку колій повинні бути встановленні загороджуючі поручні у відповідності до вимог п. 4.2.7 цих Правил. 7.9.3. Перевезення продукції з кільцевих періодичних печей по коліях що мають підйом повинно бути механізоване. Швидкість руху тунельних та сушильних вагонів при механізованому способі переміщення не повинна перевищувати 0 12 м/с а інших вагонів   0 15 м/с. 7.9.4. Вагонетки що переміщуються вручну повинні бути обладнані гальмівними пристроями. На кожній вагонетці повинна бути позначена її гранична вантажопід'ємність. При переміщенні вагонеток робітники повинні знаходитися ззаду вагонетки. 7.9.5. Конструкція вагонетки з перекидним кузовом повинна забезпечити стійкість вагонетки на рейках при перекиданні кузова. Повинен бути запірний пристрій що запобігає перекиданню кузова вагонетки при транспортуванні. 7.9.6. Стрілки відкатних колій вагонеток повинні бути устатковані пристроями що виключають неконтрольований перевід стрілок під час руху вагонеток по коліях. 7.9.7. В кінці відкатних колій вагонеток повинні бути запобіжні тупики що перешкоджають сходу вагонеток з рейок. 7.9.8. В місцях підходу відкатних колій до колій електропередавальних візків повинні бути пристрої стопори упори автоматичні вимикачі гальмів та інші що запобігають скачуванню вагонеток на колію електропередавальних візків. 7.9.9. Поворотні круги повинні бути обладнані пристроями які забезпечують точне стискування рейок поворотного кругу з рейками відкотних колій вагонеток і нерухомість поворотніх кругів при накочуванні і скочуванні вагонеток. На поворотніх кругах повинні бути стопорні пристрої для фіксації вагонеток. 7.9.10. Поворотні круги вузькоколійних шляхів повинні мати кулькові або роликові опори із запорами які запобігають зміщенню кругів; поворотні круги повинні періодично оглядатися і змащуватися. 7.9.11. Тягнути вагонетки на собі ходити зпереду вагонетки яка рухається і їздити на вагонетках забороняється. 7.9.12. У місцях складання виробів повинні бути передбачені стопорні пристрої вагонеток. 7.10. Пневматичний транспорт 7.10.1. Всі трубопроводи і елементи які входять до системи транспортування матеріалів що пилять повинні бути герметичні. Перед введенням в експлуатацію система пневмотранспорту повинна бути перевірена на щільність під робочим тиском. 7.10.2. Перед пуском пневматичної установки з камерними насосами необхідно перевірити: тиск стиснутого повітря у мережі; справність всієї системи і апаратури особливо манометрів які розташовані на камерних насосах. 7.10.3. При несправності апаратури насоса або трубопроводів а також при падінні тиску стиснутого повітря нижче норм забороняється починати цикл розвантаження камерного насосу. 7.10.4. Контрольно-вимірювальна апаратура і прилади манометри витратоміри стиснутого повітря тощо повинні бути встановлені на помітному місці і гарно освітлені. 7.10.5. Забороняється експлуатація пневматичного транспорту при виявленні: витікання повітряно-порошкової суміші через болтові з'єднання арматуру запорні пристрої ущільнення та інші елементи насосу витікання стиснутого повітря через елементи пневмоуправління і ущільнення трубопроводів; несправності манометрів; несправності або неповній кількості кріпильних деталей арматури. 7.10.6. Забороняється експлуатація камерних насосів при рівнях тиску вище допустимого. 7.10.7. Повітроводи систем пневмотранспорту повинні бути обладнані люками для очищення повітроводів. Фланцеві з'єднання і люки повітроводів повинні бути ущільнені так щоб під час роботи пневмотранспорту виключалась можливість вибивання пилу через нещільності у з'єднаннях. 7.10.8. Хомути вузлів підвісок повинні охоплювати повітроводи по всьому колу і закріплюватися підвісними болтами. Кріплення підвісок до фланців повітроводів забороняється. 7.10.9. Приєднання повітроводів систем пневмотранспорту до вентиляторів повинне здійснюватися із застосуванням гумових вставок які виключають передавання вібрації і забезпечують звукоізоляцію повітроводів. 7.10.10. Арматура яка встановлена на повітроводах повинна бути доступною для зручного і безпечного обслуговування і ремонту. 7.10.11. Використовувати повітроводи систем пневмотранспорту для підвішування талів блоків та інших вантажопідіймальних пристроїв а також як опорні конструкції при установці драбинок кранів переносних драбин пересувних майданчиків риштувань помостів забороняється. 8. ВАНТАЖНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНІ РОБОТИ 8.1. Вантажно-розвантажувальні і складські роботи з вантажами повинні виконуватися з дотриманням вимог міждержавних стандартів ГОСТ 12.3.009-76 "ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности" із змін. ГОСТ 12.3.020-80 "ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности" Правил будови і безпечної експлуатації вантажнопідіймальних кранів Правил щодо техніки безпеки і виробничої санітарії при вантажно-розвантажувальних роботах на залізниці і Правил техніки безпеки для підприємств автомобільного транспорту. 8.2. Вантажно-розвантажувальні роботи повинні здійснюватися під керівництвом відповідальної особи яка призначається адміністрацією підприємства. Відповідальний за виконання вантажно-розвантажувальних робіт повинен перевірити справність вантажопідіймальних механізмів такелажу пристроїв помостів та іншого вантажно-розвантажувального інвентарю а також проінструктувати робітників щодо безпечних засобів виконання робіт і значення сигналів які подаються. 8.3. Вантажно-розвантажувальні роботи повинні здійснюватися відповідно до карт технологічних процесів в яких визначені послідовність виконання кожної операції а також заходи щодо техніки безпеки при проведенні цих робіт. 8.4. Вантажопідіймальні машини які не реєструються органами державного нагляду підлягають реєстрації у службі головного механіка підприємства. Зазначені машини повинні щорічно підлягати технічному огляду. 8.5. Експлуатація домкратів лебідок здійснюється відповідно до інструкцій затверджених головним інженером підприємства. 8.6. В процесі експлуатації знімні вантажозахватні пристрої і тара повинні підлягати огляду у встановлені терміни але не рідше чим через 6 місяців   для траверс через один місяць   для тари клещів та інших захватів через 10 днів   для стропів за виключенням рідко використовуємих . Рідко використовуємі знімні вантажозахватні пристрої і тара повинні оглядатися перед видачею їх в роботу. Зіпсовані знімні вантажозахватні пристрої і тара які виявлені в процесі огляду повинні вилучатися. 8.7. При транспортуванні сипких матеріалів у контейнерах повинні бути: передбачені майданчики для приймання і зберігання контейнерів; забезпечені механізовані навантаження і розвантаження їх; забезпечене механічне очищення а при необхідності передбачені миття і сушіння; забезпечений контроль стану контейнерів. 8.8. Навантаження і кріплення вантажів у вагонах які використовуються на підприємстві без виходу у мережу загального користування повинні відповідати технічним умовам паспорту або схемі затвердженим головним інженером підприємства. 8.9. Заходи безпеки при навантаженні і розвантаженні думпкарів а також інших спеціалізованих вагонів які використовуються на підприємстві встановлюються головним інженером підприємства. 8.10. Для обігрівання матеріалів які змерзлися у вагонах повинні бути споруджені розморожуючи пристрої або для розпушування змерзлого матеріалу у вагонах повинні застосовуватися вібророзпушувачі вібратори та інші пристрої які забезпечують безпеку робіт. Ручне розпушування сипких матеріалів які змерзлися і застоялися при розвантаженні допускається тільки зверху. 8.11. Не допускається знаходження людей і пересування транспортних засобів в зоні можливого обвалювання або падіння вантажів при навантаженні і розвантаженні рухомого складу а також пересування вантажів підіймально-транспортним устаткуванням. 8.12. Забороняється одночасне розвантаження вагонів вручну і підіймальними механізмами а також пересування вантажів кранами над місцем ручного розвантаження з вагонів. 8.13. Для очищення вагонів від залишків сипкого матеріалу повинні бути застосовані вібратори. Коли очищення вагонів виконується лопатами вручну робітник повинен виконувати цю роботу стоячи на спеціально обладнаних площадках. Шурувати матеріал знизу через люк вагона забороняється. 8.14. Очищення залізничних колій під час розвантаження поїзда який стоїть на цих коліях забороняється. Роботи по очищенню залізничних колій під вагонами повинні здійснюватися за нарядом-допуском. На час очищення керівник робіт повинен забезпечити постійне спостереження за рухом залізничного транспорту на під'їзних коліях. 8.15. По закінченню розвантаження вагонів естакада повинна бути очищена від кусків матеріалу і сміття які залишилися на ній. На ділянці проведення робіт по очищенню естакади повинні бути встановлені сигнали зупинки і гальмові башмаки. 8.16. Завантаження пакетів з вогнетривкими виробами у залізничні вагони які закріплені з обох боків башмаками повинне здійснюватися мостовими кранами або навантажувачами. 8.17. При використанні навантажувачів з вилковими захватами пакети та інші вантажі необхідно укладати на піддони або дерев'яні підкладки які забезпечують вільний вихід захватів з-під вантажу. На розвантажувальному майданчику піддони слід встановлювати вздовж залізничних колій і штабелю в один ярус по висоті. Відстань між штабелями повинна бути не менше 1 м а від краю рампи естакади    не менше 3 м. 8.18. Для проїзду навантажувачів і проходу людей у вагони слід встановлювати інвентарні трапи. Конструкції і розміри інвентарних трапів повинні бути обгрунтовані розрахунком на міцність. 8.19. Перед підійманням і пересуванням вантажів повинні бути перевірені стійкість вантажів і правильність їх стропування. Способи стропування вантажів повинні бути затверджені головним інженером підприємства. В місцях виконання вантажно-розвантажувальних робіт повинні бути обладнані щити з графічним зображенням дозволених на підприємстві способів стропування вантажів. 8.20. Схеми укладення вантажів у транспортні засоби автомобілі залізничні вагони вагонетки тощо повинні бути затверджені головним інженером підприємства. Вимоги безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах повинні бути внесені в карту технологічного процесу переміщення вантажів. 8.21. При виконанні вантажно-розвантажувальних робіт з контейнерізованими і пакетованими вантажами не допускається: знаходження сторонніх осіб в кузовах автотранспортних засобів і на контейнерних майданчиках в зоні дії вантажопідйомних машин; завантаження і розвантаження контейнерів і засобів пакетування без знімання них із транспортного засобу; пересування стропальників по контейнерах і пакетах. 8.22. При завантаженні розвантаженні металів і інших вантажів електромагнітними і грейферними захватами зона підйому і переміщення вантажів повинна бути огороджена. Присутність людей в цій зоні під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт забороняється. 8.23. Виконувати роботи по завантаженню і розвантаженню лісоматеріалів необхідно відповідно до вимог Правил техніки безпеки і виробничої санітарії в деревообробній промисловості і Правил з техніки безпеки і виробничої санітарії в лісовій промисловості і у лісовому господарстві. 8.24. Завантаження і розвантаження бутлів з їдкими і токсичними рідинами повинне здійснюватись двома робітниками. Бутлі повинні знаходитися у плетених або дерев'яних корзинах і бути упаковані соломою або стружкою. Перенесення бутлів за ручки корзини повинне здійснюватися тільки після попередньої перевірки цілісності і міцності дна ручок і стінок корзини. 9. СКЛАДСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО 9.1. Загальні вимоги безпеки 9.1.1. Влаштування і оснащення складів і майданчиків для складування сировини палива матеріалів і готової продукції на підприємстві повинні відповідати вимогам затверджених у встановленому порядку норм технологічного проектування будівельних санітарних і протипожежних норм і правил. 9.1.2. Склади які розташовані в підвальних і напівпідвальних приміщеннях і які мають сходи з кількістю маршів більше одного або висотою більше 1 5 м а також склади які розташовані вище першого поверху та мають сходи з кількістю маршів більше одного або висотою більше 2 м повинні бути обладнані підйомниками для переміщення вантажів. 9.1.3. Поверхні майданчиків для складування вантажів повинні бути рівними без вибоїн і мати кут нахилу не більше 5 градусів. З майданчиків відкритого складування повинен бути забезпечений відвід поверхневих вод. 9.1.4. Майданчики для відкритого складування повинні регулярно очищатися від сторонніх матеріалів снігу льоду і посипатися піском або шлаком. 9.1.5. На майданчиках для навантаження і вивантаження тарних штучних вантажів які зберігаються у складах повинні бути влаштовані платформи естакади або рампи висотою рівною висоті підлоги транспортних засобів. 9.1.6. Естакади повинні мати майданчики для обслуговування бункерів розташованих на відстані не ближче 2 м від осі колії. Ширина майданчиків повинна бути не менше 0 8 м їх розміщення повинне виключати можливість падіння на них матеріалів з люків вагонів які розвантажуються і забезпечувати зручність обслуговування люків. 9.1.7. Естакади усередині приміщень повинні бути обладнані автоматично діючою світловою і звуковою сигналізацією яка попереджує про наближення поїзда; тупикові естакади   упорами відповідних сигнальних кольорів і обладнаними світловими сигналами. 9.1.8. Межі проїзної частини транспортних колій всередині складу повинні знаходитися на відстані не менше 0 5 м від конструкцій приміщення і устаткування а в місцях проходу людей   не менше 0 8 м. 9.2. Склади сировини 9.2.1. Сипкі матеріали які зберігаються навалом на відкритих майданчиках кварцит вапняк доломіт каоліни вогнетривкі глини хромова руда магнезит пісок тощо повинні мати укоси з крутістю яка відповідає куту природного укосу для даного виду матеріалу. При будь-якій зміні кількості матеріалів які зберігаються кут природного укосу повинен зберігатися. 9.2.2. Розбирання штабелів сипких матеріалів потрібно здійснювати зверху проводити роботи підкопом забороняється. 9.2.3. Вздовж приймальних бункерів розташованих у складах сировини і твердого палива повинен бути прохід для технічного обслуговування ремонтних та монтажних робіт шириною не менше 0 8 м. Прохід повинен розміщуватися поза зоною переміщення грейфера мостового крана і збоку бункерів мати захисні засоби згідно вимог п. 4.2.7 цих Правил. 9.2.4. При складуванні сировини в бункерах завантажувальні і розвантажувальні пристрої повинні бути герметизовані а розвантажувальні пристрої забезпечені механічними приводами. 9.2.5. Бункери та інші ємкості висотою більше 2 м для зберігання сипких і пиловидних матеріалів повинні мати пристрої для запобігання утворення склепінь і зависань матеріалів або для примусового обвалення їх. 9.2.6. Склади сировини повинні бути оснащені автоматичною звуковою сигналізацією яка попереджує про подачу вагонів в склад. 9.2.7. Під час подачі вагонів у склад сировини робота мостового грейферного крана повинна бути припинена. 9.2.8. Забороняється присутність людей у складах сировини і на майданчиках приймальних бункерів в зоні пересування мостових грейферних кранів. 9.2.9. Під час ремонтних і очисних робіт подача поїздів з вагонами у склади сировини забороняється. На в'їздах повинні бути включені забороняючі сигнали світлофору а робота мостових грейферних кранів припинена. 9.2.10. Забороняється пересування вагонів які знаходяться під завантаженням або розвантаженням без попереднього виведення з них людей. Колеса вагонів які знаходяться під завантаженням або розвантаженням без локомотиву повинні бути закріплені башмаками з обох боків. 9.2.11. Подача вагонів для розвантаження сировини і палива в приймальні пристрої і на склади повинна здійснюватися за допомогою механізованої тяги. 9.2.12. Бункери які завантажуються грейферними кранами повинні мати з одного боку майданчик для обслуговування який відокремлено від бункера бар'єром. Вхід в зону дії крана дозволяється тільки при його зупинці. 9.2.13. При застосуванні на складах скреперних лебідок та механічних лопат їх кріплення а також кріплення блоків для тросів повинне здійснюватися за проектами підприємства. 9.2.14. Склади вапна і випаленого доломіту повинні бути тільки закритого типу з механізованим завантаженням і розвантаженням. Окремі механізовані роботи з негашеним вапном можливо проводити безперервно не більше 2 годин з наступною обов'язковою годинною перервою яка зараховується в робочий час. 9.2.15. Дріблення і розмелювання вапна в складських приміщеннях допускаються тільки на спеціальних дробильно-помольних установках які оснащені ефективними аспіраційними системами. 9.3. Склади палива 9.3.1. При складуванні твердого палива треба дотримуватися вимог Типової інструкції щодо зберігання кам'яновугільного палива на електростанціях підприємствах промисловості транспорту і Правил пожежної безпеки в Україні. 9.3.2. Вуглеприймальні пристрої повинні бути розташовані вздовж залізничних колій і обладнані майданчиками шириною не менше 1 м. Майданчики повинні мати огородження згідно з п. 4.2.7 цих Правил. 9.3.3. Самозаймисте вугілля при укладенні в штабелі необхідно ущільнювати шляхом пошарового трамбування за допомогою бульдозера або інших шляхових машин. 9.3.4. Періодичність контролю стану і температури штабелів вугілля повинна здійснюватися згідно вимогам інструкції щодо безпечного зберігання і проведення робіт на складі твердого палива. Виявлені тріщини зсуви та інші пошкодження поверхонь штабелів повинні бути усунені. При підвищенні температури понад 60 градусів Цельсію необхідно провести ущільнення штабелю на ділянці утворення осередки самонагрівання. Охолодження вугілля водою у штабелях не допускається. 9.3.5. Відстань між суміжними штабелями вугілля прийматиметься не менше 1 м при висоті штабелів не більше 3 м і не менше 2 м при більшій висоті штабеля. 9.3.6. Відстань від підошви штабелю до огорожі повинна бути не менше 3 м до брівки залізничної колії або автошляху   не менше 1 5 м. 9.3.7. Протипожежні розриви між будівлями і спорудами і відкритими видатковими складами вугілля при місткості складу від 5 тис.т до 100 тис.т повинні бути 8 м; при місткості від 500 т до 5 тис.т   5 м і при місткості до 500 т   3 м. 9.3.8. Склади легкозаймистих рідин не повинні розміщуватися на відстані менше 15 м від виробничих і допоміжних споруд. 9.3.9. При складуванні зберіганні і обслуговуванні ємкостей з мазутом необхідно дотримуватися вимог Правил техніки безпеки при обслуговуванні паливно-транспортного устаткування електростанцій. Майданчики по зливу рідкого палива повинні бути обладнані світильниками в вибухозахищенному виконанні. 9.3.10. Склади рідкого палива повинні бути обладнані громовідводами і заземляючими пристроями згідно ПУЕ ПТЕ та ПТБ. 9.3.11. Естакади для зливу рідкого палива повинні бути обладнані майданчиками для обслуговування зливних лотків і люків залізничних цистерн. Майданчики для обслуговування зливних лотків повинні бути розташовані на рівні головки рейок з обох боків естакади. Відстань від віступаючих залізничних цистерн до поручнів майданчиків повинна бути не менше 0 7 м. 9.3.12. Майданчики для обслуговування люків залізничних цистерн повинні бути обладнані відкидними містками. У робочому положенні відкидні містки повинні розташовуватися горизонтально і опиратися вільними кінцями на майданчики у люків залізничних цистерн. Відкідні містки повинні бути обладнані механічними приводами. 9.3.13. Пару у залізничні цистерни для підігріву мазуту слід подавати по гнучких гумових шлангах які приєднуються через вентилі до паропроводів. Злив мазуту повинен здійснюватись після перекриття подачі пари і видалення шлангів із цистерн. Трубопроводи для подачі пари в цистерну повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води. 9.3.14. Після закінчення робіт по зливу рідкого палива і вивозу із естакади залізничних цистерн зливні лотки повинні бути звільнені від залишків рідкого палива закриті кришками із негорючих і неіскроутворюючих матеріалів а майданчики відкидні містки естакада   очищені від розлитого палива. 9.3.15. При виконанні робіт щодо приймання і зберігання рідкого палива а також при замірі залишків рідкого палива огляді очищенні і ремонті резервуарів для освітлення повинні використовуватися акумуляторні ліхтарі у вибухозахищеному виконанні. 9.3.16. Відповідальний керівник і виконавець робіт зобов'язані особисто перевірити виконання заходів безпеки перед допуском працюючих всередину резервуарів і забезпечити працюючих необхідними вантажопідіймальними пристроями інструментами драбинами засобами індивідуального захисту і засобами сигналізації або зв'язку. 9.3.17. При очищенні резервуарів від рідкого палива необхідно користуватися скребками із неіскроутворюючих матеріалів дерево гума тощо . 9.3.18. Роботи пов'язані з перебуванням людей всередині резервуарів для зберігання рідкого палива прирівнюються до робіт з підвищеною небезпекою і повинні виконуватися за проектом організації робіт затвердженим головним інженером підприємства і за нарядом-допуском. 9.3.19. Перед допуском працюючих всередину резервуарів повинні бути: перекриті всі паливопроводи і паропроводи які підходять до резервуарів; закриті на замки приводи засувок; встановлені між фланцевими з'єднаннями заглушки; на приводах засувок вивішені забороняючі знаки безпеки: "Не відкривати   працюють люди!"; провітрені ємкості до повної ліквідації в них вибухонебезпечної концентрації пари рідкого палива і охолоджені до температури не вище 40 градусів Цельсію. 9.3.20. Здійснювати ремонтні роботи на мазутопроводах засувках та інших вузлах які знаходяться під тиском забороняється. Перед виконанням зварювальних робіт повинно бути проведене пропарювання внутрішніх порожнин. 9.4. Склади готової продукції і матеріалів 9.4.1. Готову продукцію і матеріали потрібно зберігати у складських приміщеннях або на спеціально облаштованих майданчиках які захищені дахом від атмосферних опадів. Складські будівлі повинні відповідати вимогам СНиП 2.11.01-85 "Складские здания" а майданчики для складування   вимогам міждержавного стандарту ГОСТ 12.3.009-76 "ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности" із змін. 9.4.2. Укладення приймання зберігання і транспортування готових виробів повинні відповідати міждержавному стандарту ГОСТ 8179-85 "Изделия огнеупорные. Правила приемки". 9.4.3. Роботи по сортуванню і укладанню виробів повинні провадитися в спеціальних брезентових рукавицях. При укладанні вогнетривів вручну висота штабелю повинна бути не більше 1 7 м. Для зберігання фасованого припасу повинні влаштовуватися стелажі. 9.4.4. Укладання пакетів з вогнетривкими виробами в штабелі на майданчиках складів і їх завантаження у залізничні вагони повинне здійснюватися мостовими кранами або навантажувачами з вилковими захватами. На ділянках сортування і навантаження які оснащені кранами робота без касок не допускається. 9.4.5. Укладання вогнетривкої цегли на піддони повинне здійснюватись "на площину" із перев'язкою вертикальних швів. Цегла не повинна виступати за кромки піддону більше ніж на 50 мм. Висота пакету не повинна перевищувати 1 2 м. 9.4.6. Мішки з сировинними сипкими матеріалами і продукцією необхідно зберігати в закритих приміщеннях або під дахом і укладати в штабелі перев'язом. 9.4.7. При механізованому укладанні мішків висота штабелю не повинна перевищувати 2 5 м при ручному   1 8 м. Відстань між стінкою складу і штабелем мішків повинна бути не менше 0 2 м. Вантажі у рваній тарі укладати в штабелі забороняється. 9.4.8. Склади для зберігання кислот і лугів необхідно розміщувати в окремих приміщеннях. Розміщення складів на відкритих майданчиках під дахом і в підвальних приміщеннях допускається тільки при погодженні з державним пожежним наглядом. 9.4.9. Зберігати і транспортувати кислоти і луги необхідно в упакуванні заводів-виготовлювачів. Складські приміщення для зберігання кислот і лугів повинні бути обладнані водопроводом з кранами і переносними шлангами для змивання кислоти або лугу у випадку їх попадання на підлогу або тіло працюючих. 9.4.10. Бочки з рідким склом повинні встановлюватися пробкою вгору. При зберіганні бочок у горизонтальному положенні їх необхідно закріпити башмаками. Кришки люків ємкостей для рідкого скла з розміром більше 0 3 * 0 3 м повинні закриватися на замок. 9.4.11. Мінераловатні вироби слід зберігати в упакованому виді. Маса упаковки при ручному навантаженні не повинна перевищувати 50 кг. Жінки до ручного навантаження і розвантаження мінераловатних виробів масою більш 10 кг не допускаються. 9.4.12. Мінераловатні вироби на синтетичному або бітумному зв'язуючому повинні не менше 2 діб до відвантаження витримуватися на складі з метою виключення самозаймання при транспортуванні. 9.5. Бункери і силоси 9.5.1. Верх силосів повинен бути огороджений по периметру. Нижні і бокові люки силосів повинні бути обладнані майданчиками для обслуговування. Майданчики повинні мати ширину не менше 1 м і огородження по периметру. Огородження повинне бути виконано згідно п. 4.2.7 цих Правил. 9.5.2. Роботи щодо внутрішнього огляду очищенню і ремонту силосів і бункерів повинні здійснюватися за нарядом-допуском і проектом організації робіт ПОР затвердженому головним інженером підприємства. Виконання цих робіт без ПОР і наряду-допуску забороняється. 9.5.3. Перед спуском працюючих у силос повинні бути: закриті на замки приводи засувок на всіх пневмотрасах які ідуть у силос а на приводах вивішені забороняючі знаки безпеки: "Не відкривати   працюють люди!"; застосовані пересувні електричні світильники напругою не вище 12 В; використовані працюючими необхідні для проведення робіт інструменти і пристрої засоби індивідуального захисту засоби сигналізації і зв'язку. 9.5.4. Вхід у силос через нижні або бокові люки дозволяється тільки при виконанні ремонтних робіт. Стіни і перекриття силосу повинні бути заздалегідь очищені від зависання матеріалу. 9.5.5. Спуск у силос повинен проводитися у самопідйомних колисках. Допускається застосування колисок які опускаються за допомогою лебідок які призначені для підйому людей. 9.5.6. Перед спуском колиски у силос повинні бути перевірені: надійність кріплення лебідок до перекриття силосу; надійність закріплення канату на барабані лебідок; справність стального канату блоків гальмів і приводу лебідки; міцність настилу і огородження колиски. 9.5.7. При роботі у силосі забороняється: відкривати кришки нижніх і бокових люків і заходити у силос при наявності в ньому шару матеріалу який перевищує 0 5 м козирків і навісів; сходити з колиски на шар матеріалу під час оглядів і очисних робіт здійснювати обвалення матеріалів підрубкою знизу. 9.5.8. Бункери що призначені для зберігання матеріалів які пилять повинні бути перекриті суцільними укриттями а завантажувальні люки щільно закриті кришками. 9.5.9. Відкриті завантажувальні пройоми бункерів по периметру повинні бути огороджені поручнями і мати грати які пропускають матеріал тієї крупності яка обумовлена технологічними вимогами. 9.5.10. При очищенні залізничних колій на бункерах на ділянці проведення робіт повинні бути встановлені сигнали зупинки і гальмові башмаки. 9.5.11. Бункери повинні бути обладнані пристроями для ліквідації склепіння утворення і зависень матеріалів електровібратори пневмошуровки тощо . 9.5.12. Ручне шурування матеріалів які застряли у бункерах допускається через шуровочні люки за допомогою ломів або довгих пік. У шуровочних люків повинні передбачатися майданчики. Спуск людей в бункери для шурування матеріалу який застряв забороняється. 9.5.13. Про проведення роботи в бункері повинен бути письмово попереджений черговий диспетчер залізничного цеху. Роботи в бункері повинні здійснюватися під керівництвом особи яка здійснює технічний нагляд. Перед допуском до роботи в бункері робітник повинен отримати інструктаж з техніки безпеки забезпечен спецодягом спецвзуттям каскою запобіжним поясом мотузкою а в окремих випадках передбачених у наряді-допуску респіратором або протигазом. Запобіжні пояси мотузки повинні бути випробувані промарковані і мати бирку з указанням наступного терміну випробувань. 9.5.14. Розбиття негабаритних кусків матеріалу на гратах бункерів повинне здійснюватися механізованим способом за допомогою бутобоїв розпушувачів та інших пристроїв. 9.5.15. Бункери для зберігання самозаймистих матеріалів повинні бути обладнані пристроями які контролюють температуру і зблоковані з включенням у роботу засобів пожежогасіння. 9.5.16. Роботи щодо огляду очищенню і ремонту які пов'язані з перебуванням людей усередині бункерів повинні провадитися при температурі повітря у бункері не вище 40 градусів Цельсію. 9.5.17. Перед спуском людей в бункер необхідно: виключити можливість завантаження бункера матеріалами з автомобільного або залізничного транспорту для чого слід виставити спостерігача руху транспорту по надбункерному майданчику і включити світлові сигнали або сигнали світлофора які забороняють завантаження бункера; закрити шибери завантажувальних жолобів; звільнити бункер від матеріалу який в ньому знаходиться; відключити завантажувальне і розвантажувальне устаткування конвейєри живильники дозатори та ін. ; вивісити на пускових пристроях устаткування забороняючі знаки безпеки: "Не включати   працюють люди!". 9.5.18. Для роботи у бункері повинна бути виділена бригада не менше чим з трьох чоловік два з яких спостерігачі які повинні знаходитися у надбункерній частині а решта один і більш повинні працювати у бункері. 9.5.19. Робота у бункері повинна здійснюватися з спеціальних пристроїв або з підвісних драбин. Стояти на матеріалі який завіс у бункері забороняється. 9.5.20. Робітник перед спуском у бункер повинен закріпити за вказівкою відповідального керівника роботи запобіжний пояс мотузку до міцної опори так щоб під час роботи пояс був у натягнутому стані або мав слабке місце не більше 0 5 м. 9.5.21. Обвалення матеріалу в бункері повинно проводитися тільки зверху униз. При зависанні матеріалу з одного боку бункера спуск робітників у бункер допускається на глибину не більше 1 м від верхнього рівня матеріалу при цьому запобіжний канат від пояса працюючого повинен бути прив'язаний з боку протилежному матеріалу який завіс без ослаблення пояса. 9.5.22. Перехід працюючого у бункері з одного місця на друге повинен проводитися тільки з відома і під контролем спостерігачів. Спостерігачі повинні негайно евакуювати працюючих з бункера при одержанні від них встановленого сигналу або коли буде виявлено яка-небудь небезпека для працюючих у бункері. 9.5.23. По закінченні робіт і після виходу працюючих з бункера повинен бути повністю відновлений робочий стан надбункерного майданчика і получений письмовий дозвіл на подачу напруги до пускових пристроїв завантажувальних і розвантажувальних апаратів бункера і на поновлювання руху на бункерних залізничних коліях. 9.5.24. Ходові майданчики біля бункерів прийняття матеріалів з залізничних вагонів повинні бути не більше чим на 1 м вище головки рейок. 9.5.25. У бункерів для зберігання матеріалів які зазнають змерзання необхідно передбачати пристрої які забезпечують можливість нормального розвантаження бункерів підігрів стінок бункера застосування механізмів які розпушовують і т.п. . 9.5.26. Подача матеріалів які пилять в бункери повинна проводитись за допомогою пневматичного герметизованого транспорту. При завантаженні бункерів матеріали повинні поступати по герметизованим жолобам; отвори через які завантаження не йдеться повинні бути закриті. Повинно бути передбачено відсмоктування повітря з бункерів. 9.6. Допоміжні приміщення і устаткування 9.6.1. Експлуатація насосно-акумуляторних і компресорних станцій повинна здійснюватися відповідно до вимог інструкцій заводу-виготовлювачу ДНАОП 0.00-1.13-71 "Правила будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок повітроводів і газопроводів" і ДНАОП 0.00-1.07-94 "Правила будови і безпечної експлуатації посудин які працюють під тиском". 9.6.2. Зниження шуму в приміщеннях і територіях компресорних і насосних станцій повинні виконуватися згідно вимогам будівельних норм і правил СНиП П-12-77 "Защита от шума". 9.6.3. Забороняється робота компресорних і насосно-акумуляторних станцій при несправних контрольно-вимірювальних приладах. 9.6.4. В приміщеннях для розміщення арматури мазутопроводів і насосів повинні бути передбачені прилади для визначення рівню і температури мазуту в резервуарах. 9.6.5. В приміщеннях видаткових ємкостей мазуту і в насосних завжди повинні бути у наявності необхідний запас сухого піску для віддалення мазуту який потрапив на підлогу. 9.6.6. Сушильні і помольні установки вугілля повинні експлуатуватися згідно вимогам Правил пожежної безпеки в Україні. 9.6.7. Сушильні установки вугілля повинні бути обладнані вибухозапобіжними клапанами і робити під розрідженням. 9.6.8. В топках і газохідних сушильних установках вугілля не повинно бути "мертвих зон" які сприяють накопиченню пилу і горючих газів. 9.6.9. Перед зупинкою сушильних установок вугілля більше ніж на одну добу необхідно виробити вугільний пил з бункерів і транспортуючих пристроїв. 9.6.10. При огляді зупиненої сушильної установки вугілля відкривати люки шибери необхідно стоячи осторонь від їх отвору для запобігання опіків тліючими відкладеннями вугільного пилу. Робота повинна виконуватися у рукавицях захисних окулярах. 9.6.11. Огляд очищення і ремонт бункерів вугільного пилу повинні проводитися за нарядом-допуском. 9.6.12. При виявленні тління або горіння пилу в бункері необхідно: негайно збільшити подачу в бункер піднявши рівень пилу в ньому до граничного верхнього рівня і продовжувати витрачати пил; виключити можливість попадання повітря у бункер якщо виконання зазначених заходів не привело до ліквідації горіння пилу то в бункер повинні бути подані пара і вуглекислота. 9.6.13. Зварювальні роботи в приміщенні вуглеприготовлення повинні виконуватися за нарядом-допуском. 9.6.14. Сушильні і помольні установки вугілля повинні бути зупинені: під час аварійної ситуації при загрозі нещасного випадку; при підвищенні температури елементів пилосистеми вище допустимої; при виникненні ударів з розкриттям запобіжних клапанів. 9.6.15. Акумуляторні батареї електрокарів електронавантажувачів і т.п. повинні заряджатися в спеціально призначених для цього приміщеннях   зарядних станціях. Ці приміщення повинні відповідати вимогам ПТЕ і ПТБ Правилам пожежної безпеки підприємств чорної металургії. Стаціонарні акумуляторні батареї повинні встановлюватися відповідно до вимог ПУЕ ПТЕ і ПТБ. 9.6.16. Підлоги в зарядних станціях і ремонтній майстерні повинні бути горизонтальні на бетонній основі з кислототривким луготривким покриттям. Стіни і стеля приміщення двері і віконні рами металеві конструкції стелажі та інші частини повинні бути пофарбовані з зовнішнього і внутрішнього боку. Стекла в вікнах зарядної станції повинні бути матові або покриті білою фарбою. 9.6.17. Припливно-витяжна вентиляція зарядних станцій і приміщень призначених для зберігання заряджених батарей повинна постійно знаходитися у робочому стані включатися перед початком заряду батарей і відключатися після повного віддалення газів але ж не раніше чим через 1 5 години після закінчення заряду. При припиненні роботи вентиляції повинне бути передбачене відключення зарядного струму. 9.6.18. У приміщеннях для зарядження акумуляторів влаштування електричних печей забороняється. 9.6.19. У приміщеннях зарядної станції забороняється провадити ремонт акумуляторів та інших приладів устанавлювати спільно в одному приміщенні лужні і кислотні акумулятори а також проводити зарядку несправних електрокар. 9.6.20. Будова утримання і експлуатація циклонів пилоосаджувальних камер електричних і рукавних фільтрів повинні відповідати вимогам Правил експлуатації установок очищення газу і Правил технічної експлуатації газоочисних установок на підприємствах чорної металургії. 9.6.21. Циклони пилоосаджувальні камери електричні і рукавні фільтри повинні бути обладнані майданчиками з сходами відповідно до вимог п.п. 4.2.7 і 5.1.11 цих Правил. 9.6.22. Відкривати люки циклонів і бункерів електричних і рукавних фільтрів двері пилоосаджувальних камер дозволяється тільки при відключених вентиляторах. 9.6.23. Експлуатація і обслуговування електричних фільтрів повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів. 9.6.24. Для запобігання випадкового зіткнення персоналу з частинами електрофільтра який знаходиться під напругою дверці ізоляторних коробок повинні бути оснащені блокуючими заземляючими пристроями. Поблизу всіх люків повинні бути передбачені заземляючи гвинти для приєднання переносних заземлень без накладення яких на ділянки коронуючої системи доступ в електрофільтр не дозволяється. На кришках люків електрофільтрів повинні бути написи: "При відкриванні люків   зніми напругу!". 9.6.25. Роботи в пилоосаджувальних камерах які зв'язані з оглядом та очищенням камер обваленням склепіння нарістів пилу повинні проводитися за нарядом-допуском. 9.6.26. Крихкі нарости пилу на склепіннях та стінах пилоосаджувальних камер повинні обвалюватися обдувом їх струменем стиснутого повітря або спеціальною штангою без спуску людей всередину камер. 9.6.27. Роботи по ремонту струшуючих механізмів та заміні рукавів повинні вестися за нарядом-допуском. 9.6.28. Циклони що призначені для уловлювання вибухонебезпечного пилу повинні бути обладнані вибуховими клапанами. 9.6.29. В приміщеннях скруберної установки під час роботи скрубера повинна працювати припливно-витяжна вентиляція та виконуватися контроль за вмістом шкідливих газів в повітрі робочої зони. Скруберні установки повинні мати резервні вентилятори. 10. ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА 10.1. Електроустаткування вогнетривкого виробництва повинно відповідати вимогам Правил будови електроустановок ПУЕ ДНАОП 0.00.1.21-84 "Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів" ПТЕ І ПТБ . 10.2. Експлуатація електроустановок повинна виконуватися спеціально підготовленим електротехнічним персоналом. Вимоги що пред'являються до персоналу повинні відповідати ПТЕ та ПТБ. 10.3. Усі особи що обслуговують електроустановки повинні бути навчені способам проведення першої допомоги при ураженні електричним струмом. 10.4. На роботах що пов'язані з небезпекою ураження електричним струмом необхідно застосовувати захисні засоби штанги кліщі ізольовані підставки інструмент з ізольованими рукоятками діелектричні рукавиці боти галоші килимки і т.п. . Користування захисними засобами та їх випробування повинно відповідати ПТЕ і ПТБ. 10.5. Заземлення та занулення електроустановок на підприємствах вогнетривкого виробництва необхідно виконувати у відповідності до вимог ПУЕ. 10.6. В приміщеннях з великим пиловиділенням електропроводка та електропускові пристрої повинні бути виконані так щоб забезпечити можливість вологого прибирання приміщень. В електромашинних приміщеннях повинне бути передбачене прибирання пилу з електроустаткування пилососом. 10.7. Для захисту людей від ураження електричним струмом та забезпечення безперебійної роботи обладнання в умовах регулярного вологого прибирання приміщень шафи пульти та пристрої управління що виготовляються промисловістю без захисту від попадання вологи необхідно як правило розміщувати в окремих приміщеннях. У випадках розміщення електрообладнання безпосередньо в виробничих приміщеннях необхідно визначити заходи щодо захисту їх від попадання вологи захисні екрани перегородки підставки тощо . 10.8. Місцеві інструкції для машиністів апаратників пресувальників та іншого неелектротехнічного персоналу що працює на машинах механізмах установках з електричним приводом та на електричному обладнанні електротермічному електро-зварювальному та іншому а також інструкція по проведенню воло-гого прибирання приміщень повинні мати розділ "Електробезпека". 10.9. Класи вибухонебезпечних та пожежонебезпечних зон для електрообладнання встановлюються у відповідності до вимог ПУЕ. На вході у виробниче приміщення повинен бути напис з вказівкою класу вибухонебезпечної та пожежонебезпечної зони. 10.10. Усі неізольовані струмоведучі частини електрообладнання що установлене поза електричними приміщеннями повинні мати суцільні огорожі зняття або відкривання яких можливе тільки за допомогою спеціальних ключів або інструментів. 10.11. Безпосередньо у виробничих приміщеннях вогнетривкого виробництва повинні знаходитися тільки електродвигуни та пульти управління в корпусах з ізоляційного матеріалу захищеного від попадання вологи. 10.12. Електродвигуни що встановлюються на відкритому повітрі та в приміщеннях в яких можливе осідання на їх обмотках пилу та других речовин що порушують природне охолодження повинні мати виконання не менше ІР44. Електродвигуни що встановлюються в місцях вологих або особливо вологих повинні мати виконання не нижче ІР43 та ізоляцію розраховану на дію вологи та пилу. Для електродвигунів що встановлюються в приміщеннях з температурою повітря більше ніж плюс 40 градусів Цельсію повинні виконуватися заходи що виключають можливість їх недопустимого нагріву. 10.13. Неброньовані кабелі та провід в виробничих приміщеннях повинні бути прокладені в сталевих трубах. 10.14. Виводи статорної обмотки та кабельні воронки електричних машин повинні бути закріплені та захищені огородженням зняття якого забороняється. 10.15. Електромашинні приміщення повинні бути обладнані телефонним зв'язком світловою та звуковою сигналізацією а також переговорним пристроєм якщо воно необхідне за умовами праці. 10.16. Для живлення ручних світильників в приміщеннях з підвищеною небезпекою та особливо небезпечних повинна застосовуватися напруга не вище 42 В. При наявності особливо несприятливих умов коли небезпека ураження електричним струмом посилена тіснотою незручним положенням працюючого зіткненням з великими металевими добре заземленими поверхнями наприклад робота в котлах барабанах газоходах топках млинах бункерах для живлення ручних світильників повинна застосовуватися напруга не вище 12 В. 10.17. Не дозволяється користуватися як джерелом живлення світильників та електроінструмента напругою до 42 В автотрансформаторами. 10.18. Штепсельні з'єднання розетки вилки що використовуються на напругу 12-42 В за своїм конструктивним виконанням повинні відрізнятися від штепсельних з'єднань що призначені на напругу 127 та 220 В. 10.19. Для живлення світильників загального освітлення повинна використовуватися напруга не вище 380/220 В. 10.20. Будова обслуговування та експлуатація електрозварювальних установок повинні відповідати вимогам ПУЕ ПТЕ та ПТБ міждержавних стандартів ГОСТ 12.2.007.8-75 "ССБТ. Устройства электросварочные и для плазменной обработки. Требования безопасности" ГОСТ 12.3.003-86 "ССБТ. Работы электросварочные. Требования безопасности". 10.21. Розміщення зварювального обладнання повинно забезпечити безпечний та вільний доступ до нього. Проходи між однопостовими джерелами зварювального струму повинні бути шириною не менше 0 8 м між багатопостовими   не менше 1 5 м. Відстань від одно- та багатопостовими джерелами зварювального струму до стін повинна бути не менше 0 5 м. Проходи між групами зварювальних трансформаторів повинні мати ширину не менше 1 м. Відстань між зварювальними трансформаторами що стоять поруч в одній групі повинна бути не менше 0 1 м між зварювальними трансформаторами та ацетиленовим генератором   не менше 3 м. Регулятор зварювального струму може розміщуватися поруч зі зварювальним трансформатором або над ним. Установлення зварювального трансформатору над регулятором струму забороняється. 10.22. Пересувні джерела зварювального струму на час їх переміщення повинні бути вимкнуті із мережі. 10.23. При застосуванні пересувних джерел зварювального струму зворотний провід повинен бути ізольований також як і прямий провід що приєднанний до електротримача. 10.24. Електродоутримувачі для ручного дугового зварювання та різки повинні відповідати вимогам діючих міждержавних стандартів ПУЕ ГОСТ 12.2.007.8-75 і ГОСТ 14651-78 "Электрододержатели для ручной дуговой сварки. Технические условия" . 10.25. Електрозварювальні установки що застосовуються для зварювання в особливо небезпечних умовах всередині металевих ємкостей трубопроводах колодязях тунелях котлах тощо а також електрозварювальні установки призначені для роботи в приміщеннях з підвищенною небезпекою повинні бути оснащені пристроями автоматичного вимикання напруги холостого ходу або обмеження її до напруги 12 В з видержкою часу не більше 1 с. 10.26. При електрозварювальних роботах не дозволяється використання в якості зворотного провідника провідників мережі заземлення а також металевих будівельних конструкцій приміщень трубопроводів та технологічного обладнання. 10.27. Вибір установка та монтаж електрообладнання та електропроводок для основних та допоміжних приміщень зарядних станцій та акумуляторних батарей повинні відповідати вимогам що пред'являтимуться до електроустановок в вибухонебезпечних зонах у відповідності до ПУЕ. 11. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА 11.1. Номенклатура засобів пожежогасіння в цехах повинна визначатися за Правилами пожежної безпеки в Україні виходячи з категорії виробництв щодо пожежо- та вибухонебезпеки. 11.2. Первинні засоби пожежогасіння що розміщуються на захищенному об'єкті або обладнанні повинні відповідати вимогам стандартів або технічним умовам у відповідності до міждержавного стандарту ГОСТ 12.4.009-83 "ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание". 11.3. Виробничі приміщення в яких розміщені вибухо- та пожежонебезпечні виробництва а також приміщення складів де зберігаються вибухонебезпечні вибухопожежонебезпечні та пожежонебезпечні речовини повинні бути устатковані автоматичними засобами пожежогасіння та пожежної сигналізації. 11.4. У вибухо- та пожежонебезпечних приміщеннях забороняється палити а також застосовувати відкритий вогонь про що на зовнішніх дверях названих приміщень та всередині їх на видних місцях повинні бути вивішені забороняючі знаки безпеки що відповідають вимогам міждержавного стандарту ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности". 11.5. Вогнезахисний обробіток дерев'яних конструкцій будівель повинен проводитися через кожні 3 роки. 11.6. При перетинанні протипожежних перешкод різними комунікаціями зазори між ними та будівельними конструкціями на всю їх товщину повинні бути забиті негорючими матеріалами та не мати нещільностей через які проникають продукти горіння. 11.7. Усі транспортерні галереї повинні бути обладнані автоматичною пожежною сигналізацією та засобами пожежогасіння. Знову збудовані та реконструйовані транспортні галереї повинні обладнуватися автоматичними системами пожежогасіння. 11.8. Розігрівання суміші та розчинення парафіну стеорину в гасі дозволяється у водяній бані. Застосування для цієї мети відкритого вогню відкритих електричних спіралей або інших поверхонь з температурою вище 100 градусів Цельсію  забороняється. 11.9. При допресуванні виробів повинен бути передбачений збір відходів гасо-стеаринової суміші. 11.10. Забороняється застосування пальних вибухонебезпечних газів в якості палива та відновного середовища без виконання спеціальних заходів по вибухопожежобезпеці які затверджені головним інженером та узгоджені пожежною охороною підприємства. 11.11. У виробничих приміщеннях в яких вентиляційне устаткування транспортує горючі та вибухонебезпечні речовини усі металеві повітропроводи фільтри та інше обладнання витяжних установок повинні бути заземлені. 11.12. Не дозволяється в'їзд локомотивів усіх типів в приміщення з виробництвами категорії А Б а паровозів та тепловозів в приміщення з виробництвами категорії В та в приміщення з конструкціями покриття або перекриття з спалимих матеріалів. 11.13. Застосовувати відкритий вогонь та палити в приміщеннях витратних ємкостей насосних та компресорних станцій а також відігрівати відкритим вогнем труби арматуру та резервуари мазутного господарства забороняється. 11.14. В приміщеннях пультів та постів керування як засоби пожежогасіння повинні застосовуватися вуглекислотні та порошкові вогнегасники. 11.15. Для гасіння тліючого вугільного пилу до бункерів приміщень сушильних установок вугілля повинен бути передбачений підвід насиченої пари або вуглекислоти. 11.16. Порядок та термін проходження протипожежного інструктажу та знань з пожежо-технічного мінімуму встановлюється наказом головного інженера підприємства. 12. САНІТАРНІ ВИМОГИ 12.1. Загальні вимоги санітарії 12.1.1. Нормальні санітарно-гігієнічні умови праці в вогнетривкому виробництві повинні забезпечуватися: застосуванням при проектуванні та будівництві машин устаткування і технологічних процесів що утворюють найменшу кількість виробничих шкідливостей; розробкою під час проектування найбільш раціональних схем розміщення устаткування і машин вибором і розрахунком необхідних засобів будівельні рішення кожухи віброізоляція аспірація вентиляція тощо що забезпечують умови праці відповідні до санітарно-гігієнічних норм; додержанням правил і умов експлуатації машин і ведення технологічних процесів відповідно до призначення і режимів що передбачені нормативно-технічною документацією; підтримкою технічного стану машин і параметрів технологічних процесів на рівні що передбачений нормативно-технічною документацією; системою організації праці та профілактичних засобів на конкретних робочих місцях що попереджують ослаблюють несприятливий вплив шкідливих виробничих факторів. 12.1.2. Організація праці та профілактичні заходи щодо забезпечення нормальних санітарно-гігієнічних умов праці на кожному підприємстві в вогнетривкому виробництві повинні включати: складання переліку машин і устаткування при роботі яких виникають шкідливі виробничі фактори із зазначенням фактора шкідливості та його перевищення над допустимими нормами; розробку і здійснення режимів праці та відпочинку для робітників які підлягають впливу професійних шкідливостей для зниження їх несприятливого впливу; складання програм зниження і періодичності контролю рівня професійних шкідливостей на конкретних робочих місцях. 12.2. Опалення водопостачання каналізація 12.2.1. Системи опалення повинні відповідати чинним вимогам Санітарних норм проектування промислових підприємств а також Будівельних норм і правил. 12.2.2. Для опалення приміщень і споруд підприємств вогнетривкого виробництва повинні передбачатися системи прилади і теплоносії що не створюють додаткових виробничих шкідливостей. 12.2.3. Температура повітря усередині міжцехових опалювальних галерей повинна бути в межах +5 - +10 градусів Цельсію при вологому прибиранні в інших випадках +5 градусів Цельсію . 12.2.4. Для працюючих в неопалювальних виробничих і складських приміщеннях повинні передбачатися спеціальні приміщення для обігріву відповідно до вимог Будівельних норм і правил СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания". Площа приміщення для обігріву працюючих повинна визначатися із розрахунку 0 1 кв.м на одного працюючого в найбільш численній зміні але ж не повинна бути менше 12 кв.м. Відстань від неопалювальних робочих місць розміщених в будівлях до приміщень для обігріву працюючих не повинна бути більше 75 м а від робочих місць на майданчику підприємства   більше 150 м. 12.2.5. В приміщеннях більшого обсягу рекомендується повітряне опалення суміщене з припливною вентиляцією або комбіноване. 12.2.6. Опалення приміщень виробництва волокнистих теплоізоляційних матеріалів і виробів з них повинне бути повітряним суміщеним з припливною вентиляцією. Застосування місцевих нагрівальних приладів і рециркуляції повітря для вентиляції та повітряного опалення забороняється. 12.2.7. Забороняється вносити зміни у системи опалення без відома і дозволу особи яка відповідає за їх стан. 12.2.8. Будова систем водопостачання повинна відповідати вимогам чинних будівельних норм і правил щодо проектування каналізації санітарних норм проектування промислових підприємств СНиП 2.04.01-85. 12.2.9. Вибір джерела водопостачання і норми якості води для господарсько-питних потреб і душових пристроїв повинен регламентуватися чинними нормами і правилами. 12.2.10. Господарсько-питні водопроводи які живитимуться від міського водопроводу не повинні мати безпосереднього з'єднання з іншими господарсько-питними водопроводами які живитимуться від місцевих джерел водопостачання. 12.2.11. З'єднання мереж господарсько-питного водопостачання з мережами водопроводів що подають технічну воду не допускається. 12.2.12. У гарячих цехах робітники повинні забезпечуватися для пиття газованою водою з розрахунку 4-5 л у зміну на одну людину. 12.2.13. Для роздачі газованої води в цехах повинні бути влаштовані спеціальні пункти з водоструминним промиванням склянок. Пункти повинні бути ізольовані від пилу кіптю та інших шкідливих факторів виробничого середовища і постійно підтримуватися у чистоті. 12.2.14. Для користування питною водою повинні бути влаштовані фонтанчики. При відсутності господарсько-питного водопроводу необхідно встановлювати зачохлені питні бачки з фонтануючими насадками. 12.2.15. Питні бачки повинні бути виготовлені з матеріалів які легко очищаються та дезинфікуються та не впливають на якість питної води і повинні щільно закриватися кришками що замикаються на замок. 12.2.16. Будова систем каналізації повинна відповідати вимогам чинних будівельних норм і правил щодо проектування водопостачання і каналізації та вимогам санітарних норм проектування промислових підприємств   СН 245-71. 12.2.17. Умови спуска стічних вод у водойоми повинні відповідати вимогам Правил охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами. 12.2.18. Підприємства повинні забезпечувати регулярний контроль ефективності очищення виробничих і побутових стічних вод. 12.2.19. Спуск струйних продуктів і реагентів у каналізацію в тому числі при аваріях забороняється. Ці продукти повинні направлятися у спеціальні технологічні ємкості для подальшої утилізації і знешкоджування. 12.2.20. Каналізаційні зливи технологічних апаратів повинні устатковуватися гідравлічними затворами і фланцевими з'єднаннями для установки заглушок на трубопроводах під час зупинки апаратів на ремонт. Гідравлічні затвори повинні встановлюватися на випусках каналізації забруднених стоків перед стояками для зручних і безпечних їх очищення та ремонту. 12.2.21. Огляди і очищення каналізаційних мереж і колодязів повинні здійснюватися відповідно до порядку ведення газонебезпечних робіт. 12.2.22. Очисні спорудження станції перекачування та інші установки для стічних вод що знаходяться у віданні підприємства повинні підтримуватися в справності чистоті і не повинні бути джерелами забруднення вод грунту і повітряного середовища. 12.2.23. При відсутності господарсько-фекальної каналізації допускається за погодженням з органами державного нагляду влаштовувати на підприємстві вигрібні ями з пристроями які запобігають забрудненню грунту і спускати воду від душей і умивальників у виробничу каналізацію. 12.2.24. На території промислового підприємства туалетні кімнати повинні бути теплими і каналізованими. 12.2.25. Відповідальні особи з нагляду за технічним і санітарним станом водопостачання та каналізації визначаються керівником підприємства. 12.3. Вентиляція пилопридушення 12.3.1. Системи вентиляції і місцевих відсмоктувань повинні задовольняти вимоги будівельних норм і правил СНиП 2.04.05-86 "Нормы проектирования. Отопление вентиляция и кондиционирование воздуха". 12.3.2. При розвантаженні залізничних вагонів з матеріалами що створюють пил повинні бути передбачені заходи що запобігають запиленості території. 12.3.3. В усіх виробничих приміщеннях де можливі виділення пожежонебезпечних або токсичних речовин під час виробничого процесу припливно-витяжна вентиляція повинна працювати постійно і забезпечувати зниження вмісту шкідливих речовин у цих приміщеннях до гранично допустимих концентрацій ГДК згідно з санітарно-гігієнічними вимогами до повітря робочої зони. 12.3.4. При виконанні технологічних процесів повинна забезпечуватися робота всіх аспіраційних установок передбачених проектом. 12.3.5. На дільницях де робітники наражатимуться на інтенсивний вплив тепла при роботі поблизу топок завантаженні і розвантаженні печей тощо повинні застосовуватися душируючі установки екрани та інші пристрої для захисту від теплових випромінювань відповідно до чинних норм. 12.3.6. Швидкості подачі повітря в приміщення з джерелами пиловиділення повинні відповідати вимогам міждержавного стандарту ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны". 12.3.7. Очищення повітропроводів місцевої витяжної вентиляції аспірації повинне здійснюватися за графіком який затверджений головним інженером підприємства. Для зменшення пилоосадження у повітропроводах аспіраційних систем слід прокладати їх за можливістю з нахилом не менше 45 градусів. На ділянках аспіраційних повітропроводів що мають кут нахилу до горизонталі менше кута природного укосу осілого пилу і в інших місцях можливого засмічування повітропроводів слід встановлювати герметичні лючки для прочищення. 12.3.8. Ремонт і очищення вентиляційних пристроїв в цехах які перероблюють матеріали що створюють пил повинні здійснюватися з використанням засобів захисту органів дихання. 12.3.9. Пуск нових систем механічної вентиляції повинен проводитися після їх випробування на санітарно-гігієнічу ефективність. Перед здачею в експлуатацію системи повинні бути забезпечені паспортами та інструкціями які затверджені головним інженером підприємства. 12.3.10. Пуск устаткування що виділяє пил та інші шкідливості допускається тільки після вмикання вентиляційних систем що обслуговують це устаткування. 12.3.11. Аналіз повітря на запиленість і загазованість повинен здійснюватися за графіком який затверджений головним інженером підприємства не менше двох разів на тиждень на динасових заводах і одного разу на тиждень на інших заводах. Місця забору повітря повинні бути погоджені з санітарною і технічною інспекцією праці профспілки. 12.3.12. Все устаткування по переробленню і транспортуванню сипких матеріалів яке за технологією не може підключатися до аспіраційних систем повинне укриватися суцільними кожухами і герметично з'єднуватися з захисними завантажувальними і розвантажувальними пристроями. Засипка порошків до тари повинна бути як правило механізована і герметизована. 12.3.13. Для зменшення пиловиділення при перевантаженні сипких матеріалів а також зменшення кількості повітря яке відсмоктується і винесення матеріалу в аспіраційну сіть необхідно виконувати такі вимоги: пересипання матеріалу слід здійснювати через похилі жолоби з мінімально допустимими за умовами транспортування кутами нахилу; при компановці технологічного устаткування необхідно скорочувати висоту падіння гравітаційних потоків матеріалу при значній висоті падіння слід застосовувати пристрої для гасіння швидкості матеріалу установлення вантажних затворів поперечних гальмових пластин на днище жолобу влаштування східчастих жолобів відбивачів парминів тощо ; напрям виходу матеріалу з жолобу повинен збігатися з напрямом руху конвеєрної стрічки а швидкість його повинна бути рівною швидкості переміщення стрічки конвейєра. 12.3.14. В механізованих складах вапна з метою зменшення запиленості повітря не дозволяється одночасно виконувати роботи щодо завантаження і розвантаження. 12.3.15. Для зменшення пиловиділення і просипу при транспортуванні матеріалу стрічковими конвейєрами слід застосовувати: завантажувальні пристрої що обмежують шар матеріалу на стрічці по ширині і висоті; спеціальні роликоопори які запобігають сходам і перекосам стрічок; підвищенні кути встановлення роликоопор; мінімально допустиму відстань між віссями роликоопор в місці завантаження матеріалу на стрічку в особливих випадках роликоопори необхідно встановлювати на амортизаторах відповідно до технологічних норм; очищення холостих гілок конвеєрних стрічок встановлюючи очисники в зоні дії місцевих відсмоктувачів для запобігання вторинних пиловиділень при поверненні уловлюваного продукта в технологічний процес. 12.3.16. Для локалізації пиловиділення необхідно передбачати герметизацію і аспірацію устаткування: зволоження матеріалів які переробляються що допущено технологічними нормами; відсмоктування повітря з бункерів і влаштування на люках бункерів цільних кришок; розвантаження бункерів при заповненні конусної частини їх більш чим на одну третину; прибирання приміщень мокре вологе або пилососами. 12.3.17. Технологічне устаткування при роботі якого можливі виділення шкідливих газів парів і пилу повинне конструюватися і поставлятися комплектно з усіма необхідними укриттями і пристроями що забезпечують надійну герметизацію джерел виділення шкідливостей. Аспіраційні укриття повинні мати вмонтовані місцеві відсмоктування з патрубками для підключення до повітроводних мереж. Швидкості повітря яке відсмоктується в місцевих відсмоктуваннях слід застосовувати: при мелених вогнетривких матеріалах   не більш 1 0 м/с; при зернистих і кускових вогнетривких матеріалах   не більш 2 м/с. 12.3.18. У молоткових і відцентрових дробарках у торцевих стінках кожуха та в жолобах повинні бути передбачені патрубки з фланцами для підключення труб байпасів . Переріз обвідної труби повинен бути застосований за умов 0 05 кв.м на 100 т годинної продуктивності. Завантажувальні жолоба повинні забезпечувати подачу матеріалу у напрямку обертання ротора. 12.3.19. Аспіраційні повітроводи слід застосовувати круглого перерізу відповідно до чинних норм окремі ділянки у винятковому випадку допускається застосовувати прямокутного перерізу що зварені з листової сталі завтовшки 2 мм для діаметра повітроводу   до 1 0 м і 4 мм   для повітроводу вище 1 0 м. 12.3.20. Пристрої для зволоження матеріалу та гідрознепилювання при його дробленні або подрібнюванні повинні бути зблоковані з дробильним або подрібнювальним устаткуванням. Система зволоження повинна автоматично виключатися під час холостої роботи устаткування. 12.3.21. При організації та веденні технологічних процесів що пов'язані із застосуванням шкідливих речовин слід дотримуватися вимог безпеки щодо ГОСТ 12.1.007-76 "ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности". 12.3.22. При перевищеннях у приміщеннях концентрації яка передбачена санітарними нормами повинні бути негайно вжиті заходи до ліквідації загазованості. 12.3.23. Шліфовка і різання виробів на верстатах без влаштування пиловідсмоктуючих установок не допускається. 12.3.24. У випадку застосування у технологічному процесі як зв'язуючих речовин формальдегідних смол УКС повинна бути забезпечена повна герметизація устаткування; в приміщенні згідно з вимогами санітарних норм повинні бути влаштовані місцеві відсмоктування і забезпечений необхідний повітрообмін. 12.3.25. В відділеннях приготування розчинів зв'язуючих повинна бути влаштована припливно-витяжна вентиляція з механічною спонукою. 12.3.26. Зберігання речовин які містять фенол повинно провадитися відповідно до вимог ГОСТ 9980.5-86 "Материалы лакокрасочные транспортирование и хранение". Ємкості для таких речовин повинні знаходитися в опалювальних складах які устатковані припливно-витяжною вентиляцією. Для упакування слід використовувати бочки. Бочки повинні бути закриті пробками що загвинчуються з азбестовою або гумовою прокладкою. 12.3.27. Температура зберігання речовин які містять фенол в закритих ємкостях повинна бути від мінус 5 градусів Цельсію до пляс 15 градусів Цельсію. Для контролю за температурою в ємкостях повинні бути встановлені термометри. 12.3.28. Гранично допустима концентрація парів фенолу і формальдегіда в складських і у виробничих приміщеннях не повинна перевищувати 0 3 мг/куб.м і 0 5 мг/куб.м. 12.3.29. При роботі з речовинами що містять фенол робітники повинні бути забезпечені спеціальним одягом і спеціальним взуттям на робочому місці необхідно мати протигаз захисні окуляри. Крім того повинні застосовуватися пасти для рук. 12.3.30. Склади зберігання матеріалів чистих оксидів повинні відповідати вимогам санітарних норм і бути устатковані необхідною вентиляцією і камерами для перетарювання матеріалів. 12.3.31. Відділення приготування і переробки кислот повинні бути обладнані резервною вентиляцією і аварійним освітленням. 12.3.32. При організації і веденні технологічного процесу виробництва теплоізоляційних матеріалів і виробів з них вміст парів шкідливих речовин і скляного пилу в повітрі робочої зони приміщень не повинен перевищувати гранично допустимих концентрацій щодо ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны". 12.3.33. Під час роботи сушильних агрегатів не повинно бути вибивання газів назовні. Сполучення рухомих і нерухомих частин сушильного барабана двері камер і тунельних сушил повинні бути ущільнені. 12.3.34. В приміщенні тунельних сушил над їх вивантажувальним кінцем повинні бути встановлені зонти що підключені до аспіраційних систем. Включення аспіраційних систем повинно провадитися автоматично в момент відкриття дверей для вивантаження вагонеток з тунелю. 12.3.35. Шахтна піч повинна бути устаткована газопилоуловлюючими установками. 12.3.36. Електропечі повинні бути устатковані ефективними пристроями для вилучення і обезпилювання димових газів що відходять. 12.3.37. Засипку теплоізоляційним порошком і звільнення термоящиків з відлитими бруссями від засипки слід провадити усередині герметично закритої установки яка забезпечена відсмоктуванням. 12.3.38. Вміст шкідливих речовин у випадках при виробничих процесах не повинен викликати збільшення концентрацій шкідливих речовин в атмосферному повітрі населених пунктів і у водойомах санітарно-побутового водокористування вище гранично допустимих величин що встановлені "Санітарними нормами". 12.4. Вібрація і шум 12.4.1. Рівні вібрацій і шуму які впливають на робітників на підприємствах вогнетривкого виробництва повинні відповідати вимогам санітарних норм Мінздраву України і ГОСТ 12.1.012-90 "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования безопасности" ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности". 12.4.2. Рівні вібрацій на робочих місцях водіїв залізничного транспорту не повинні перевищувати допустимих значень що вказані у "Санитарных нормах по ограничению вибраций на рабочих местах для обслуживающего персонала и пассажиров в подвижном составе железнодорожного транспорта". 12.4.3. Розрахунок фундаментів під устаткування що створює вібрації необхідно провадити згідно з СНиП "Нормы проектирования фундаменты машин с динамическими нагрузками". 12.4.4. Вентилятори димососи повітродувки рівні шуму яких перевищують допустимої норми повинні бути вміщені у звукоізольовані камери або звукоізолюючі укриття кожухи бути обладнані глушниками шуму збоку всмоктування і нагнітання мати засоби віброізоляції що запобігають передачі вібрацій трубопроводам і фундаментам. 12.4.5. Дробарки млини грохоти вібраційні пресові установки та інше гучне устаткування повинні бути оснащені засобами зниження шуму або розміщені у звукоізольованих боксах або відокремлені звукоізольованими перегородками чи екранами. 12.4.6. Механізований ручний інструмент вібротрамбівка вибійні молотки і ін. повинен бути оснащений засобами захисту від вібрацій та шуму. 12.4.7. При роботі з ручним віброінструментом повинні застосовуватися віброзахисні рукавиці. 12.5. Освітлення 12.5.1. Природне і штучне освітлення повинно бути виконане відповідно до вимог будівельних норм і правил. 12.5.2. Всі виробничі приміщення вогнетривких підприємств повинні мати безпосереднє природне освітлення. Штучне освітлення повинно застосовуватися: в приміщеннях де обслуговуючий персонал повинен знаходитися безперервно; в затемнених місцях галерей; в туалетних кімнатах умивальниках душових і гардеробних при наявності в них механічної вентиляції або ж при кількості місць в туалетних кімнатах умивальних і душових не більш 3 і в гардеробних не більш 100. 12.5.3. У виробничих цехах вогнетривких підприємств повинні бути такі види освітлення: робоче аварійне і евакуаційне. 12.5.4. Робоче освітлення повинно забезпечувати освітленість на робочих поверхнях не нижче нормативної. Аварійне освітлення повинно забезпечувати на робочих поверхнях освітленість не менше 5% від нормативної. При системі загального освітлення рівень аварійного освітлення повинен бути не менше 2 лк усередині будівель. Евакуаційне освітлення повинно забезпечувати освітленість на підлозі основних проходів на землі та на східцях сходів не менше 0 5 лк. 12.5.5. Проектною документацією та інструкціями затвердженими головним інженером підприємства повинні бути передбачені заходи щодо обслуговування світильників з метою постійного забезпечення необхідної освітленості робочих місць. 12.5.6. В процесі експлуатації освітлювальних установок повинні провадитися такі види обслуговування: періодично не рідше 1 разу на рік перевірятися рівень освітленості в контрольних точках та рівень загальної освітленості приміщень; періодично перевірятися наявність стекол грат сіток в світильниках справність виконання світильників спеціального виконання і т.д. в термін зазначений особою відповідальною за електрогосподарство; періодично виконувати очищення ламп і освітлювальної арматури: для приміщень з інтенсивним пиловиділенням дробильні помольні пресові відділення склади сировини газогенераторна станція    4 рази на місяць; для підприємств з незначним виділенням пилу кіптю сушильне відділення відділення випалу склади готової продукції    2 рази на місяць; періодично не рідше одного разу в квартал перевірятися справність аварійного і евакуаційного освітлення. 12.5.7. Побілка внутрішніх поверхонь виробничих будівель повинна провадитися: для пильних пічних і газогенераторних приміщень   не рідше одного разу на рік; для інших приміщень   не рідше одного разу в два місяці. 12.5.8. Світильники які обслуговуються з переносних драбин повинні підвішуватися на висоті не більше 4 5 м над рівнем підлоги і не повинні розташовуватися над устаткуванням і стрічками конвейєрів. У випадку коли обслуговування світильників з драбин утруднене повинні бути влаштовані спеціальні площадки. Для обслуговування світильників розташованих над кранами або кран-балками на підприємствах що будуються та реконструюються повинні бути передбачені спеціальні площадки. 12.5.9. На складах готової продукції та у відділеннях тунельних печей у яких немає мостових кранів обслуговування світильників повинно провадитися з пересувних вишок колисок та інших пристосувань. Пересувні вишки повинні бути обладнані площадками з перилами виконаними згідно п. 4.2.7 цих Правил. Для доступу на майданчики повинні бути передбачені відповідно сходи скоби . 12.5.10. На підприємствах повинні бути розроблені та затверджені головним інженером місцеві інструкції по упорядкуванню світильників з метою забезпечення необхідної освітленості робочих місць. 12.6. Радіоактивні речовини і радіоізотопні прилади 12.6.1. Транспортування зберігання облік і робота з радіоактивними речовинами повинні провадитися з дотриманням вимог ОСП-72/87 "Основные санитарные правила работы с радиоактивными веществами и другими источниками ионизирующих излучений" і ДНАОП 0.00-1.25-73 "Правила безпечного транспортування радіоактивних речовин ПБТРВ-73". 12.6.2. Кожне вогнетривке підприємство повинно провадити вхідний контроль надходячої сировини і вихідний контроль продукції що виробляється постійно за допомогою радіоактивних приладів і вибірково   за допомогою радіометричної апаратури або мати сертифікат радіаційної якості матеріалу продукції який щорічно поновлюється і видається спеціалізованою лабораторією . 12.6.3. Умови використання у вогнетривкому виробництві корисних копалин з підвищеною природною радіоактивністю повинні визначатися за погодженням з Міністерством охорони здоров'я України. 12.6.4. Вимоги до придбання постачання розміщення встановлення та експлуатації радіонуклідних приладів регламентуються Санітарними правилами будови і експлуатації радіоізотопних приладів. 12.6.5. До одержання джерел випромінювання повинні бути визначені і вивчені особи які будуть працювати з цими джерелами категорії А і Б а також особи які відповідають за радіаційну безпеку облік і зберігання джерел випромінювання. Одночасно повинні бути розроблені правила внутрішнього розпорядку що визначають обов'язки персоналу який обслуговує ізотопні прилади. 12.6.6. Вибір і закладення радіоактивних речовин повинні провадитися з обліком часу служби об'єкту який експлуатується з тим щоб до моменту ремонту активність закладених речовин не перевищувала допустимі норми. У випадку ремонту об'єкту який експлуатується раніше часу періоду напіврозпаду радіоактивної речовини повинні застосовуватися спеціальні захисні заходи і засоби захисні екрани маніпулятори тощо . Спосіб і порядок закладення радіоактивних препаратів повинні бути завчасно розроблені та затверджені головним інженером підприємства за погодженням з органами санітарного нагляду. 12.6.7. На кожному радіонуклідному приладі повинно бути нанесено знак радіаційної небезпеки згідно чинного стандарту. 12.6.8. Ремонт блоків перезарядження розрядження приладів монтаж і демонтаж апаратів та установок з радіоактивними джерелами повинні провадитися спеціалізованими організаціями що мають дозвіл місцевих органів санітарного нагляду на проведення цих робіт. 12.6.9. Постійні робочі місця повинні знаходитися на відстані не менш 1 м від радіоізотопного приладу. Провадити будь-які роботи в зоні пучка випромінювання забороняється. 12.6.10. На підприємствах що експлуатують радіоізотопні прилади повинен бути визначений перелік осіб які віднесені до категорій А і Б. 12.6.11. У період проведення ремонту або модернізації устаткування на якому встановлені блоки джерел випромінювання особа яка відповідає за облік і зберігання радіоізотопних приладів повинна здійснювати контроль за переміщенням і збереженням блоків джерел випромінювання. 12.6.12. Блоки джерел випромінювання радіоізотопних приладів необхідність використання яких відпала або ж ті що у подальшому не можуть експлуатуватися повинні бути демонтовані. Роботи по демонтажу повинні виконуватися спеціалізованою організацією і за погодженням з місцевими санітарно-епідеміологічними станціями. 13. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ 13.1. Особи винні у порушенні цих Правил несуть дисциплінарну адміністративну матеріальну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством. 13.2. За безпечність конструкції правильність вибору матеріалу якість виготовлення монтажу налагодження ремонту і технічного діагностування а також відповідність об'єкта цим Правилам відповідає підприємство установа організація незалежно від форм власності та відомчої належності що виконує відповідні роботи. 13.3. Керівники підприємств установ організацій та інші посадові особи несуть персональну відповідальність за виконання вимог Правил в межах покладених на них завдань та функціональних обов'язків згідно з чинним законодавством. 56