НПАОП 27.5-1.15-97

НПАОП 27.5-1.15-97 Правила безпеки у ливарному виробництві

Місце Герба України Державний комітет України по нагляду за охороною праці Державний нормативний акт про охорону праці ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ У ЛИВАРНОМУ ВИРОБНИЦТВІ м. Київ Державний нормативний акт про охорону праці Затверджено наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 19 02 97 № 31 число місяць рік № наказу ДНАОП 1.2.00-1.15-97 Правила безпеки у ливарному виробництві м. Київ Передмова Правила безпеки у ливарному виробництві розроблені Державним науково-дослідним інститутом безпеки праці та екології в гірничорудній та металургійній промисловості з урахуванням зауважень та пропозицій металургійних підприємств науково-дослідних та проектних інститутів України органів державного нагляду. На розгляд та затвердження Правила внесені Міністерством промисловості України. Порядок та строки приведення діючих ливарних цехів дільниць у відповідність до вимог цих Правил визначаються керівниками підприємств за узгодженням з територіальними управліннями Держнаглядохоронпраці України. Ці Правила опрацьовані замість чинних Правил з техніки безпеки і виробничої санітарії в ливарному виробництві машинобудівної промисловості що були затверджені 19.01.58 ЦК профспілки робітників машинобудування. @ Передруковувати заборонено Держнаглядохорони України ЗМІСТ 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ 2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ 3. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 4. ОБЛАДНАННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ПЛАВИЛЬНОГО УСТАТКУВАННЯ 4.1. Вагранки 4.2. Полуменеві печі 5. ПІДГОТОВКА МЕТАЛЕВОЇ ШИХТИ 6. СУМІШЕПРИГОТУВАННЯ 7. ВИГОТОВЛЕННЯ ФОРМ І СТЕРЖНІВ 8. ВИГОТОВЛЕННЯ ДЕРЕВ'ЯНИХ МОДЕЛЕЙ 9. РОЗЛИВАННЯ МЕТАЛУ. ЗАЛИВАННЯ ФОРМ 10. ВИБИВАННЯ ОЧИЩЕННЯ ТА ОБРУБУВАННЯ ЛИТВА 11. ВИЛИВАННЯ В МЕТАЛЕВІ ФОРМИ. ВІДЦЕНТРОВЕ ВИЛИВАННЯ. ВИЛИВАННЯ ПІД ТИСКОМ 12. ТОЧНЕ ВИЛИВАННЯ ПО МОДЕЛЯХ ЩО ВИПЛАВЛЮЮТЬСЯ 13. ВИЛИВАННЯ В ОБОЛОНКОВІ ФОРМИ 14. ПЛАВКА І ВИЛИВАННЯ МАГНІЄВИХ СПЛАВІВ ПРИСАДКА МАГНІЮ У ЧАВУН 14.1. Плавка і виливання магнієвих сплавів. 14.2. Присадка магнію в чавун 15. РАФІНУВАННЯ АЛЮМІНІЄВИХ СПЛАВІВ 16. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ ДНАОП 1.2.00-1.15-97 Правила безпеки у ливарному виробництві Дата введення 01 07 97 число місяць рік 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Дані Правила розповсюджуються на всі ливарні та труболиварні цехи дільниці підприємств і організацій Міністерства промисловості України які проектуються будуються реконструюються або є в діючому стані та на ті що знаходяться в ремонті а також на підприємства з проектування та виготовлення обладнання для них незалежно від форм власності та видів діяльності цих підприємств. Правила встановлюють вимоги щодо безпечного обслуговування експлуатації та ремонту обладнання і агрегатів ливарних та труболиварних цехів дільниць безпечного виконання усіх операцій під час підготовки металевої шихти; приготування сумішей; виготовлення форм і стержнів; виготовлення дерев'яних моделей; розливки металу та під час заливання форм; вибивання очищення та обрубування виливків; виливання в металеві форми відцентрового виливання та виливання під тиском; при точному виливанні по виплавлених моделях; виливанні в оболонкові форми; при плавленні та виливанні магнієвих сплавів і присадці магнію до чавуну; при рафінуванні алюмінієвих сплавів. Вимоги цих Правил є обов'язковими для всіх осіб пов'язаних з проектуванням будівництвом монтажем експлуатацією та ремонтом ливарних та труболиварних цехів дільниць проектуванням та виготовленням обладнання для них. Ці особи повинні знати і дотримуватися вказаних Правил та керуватися ними в практичній роботі. 2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ Закон України "Про охорону праці". К.:1995р. ДНАОП 0.00-1.02-92. Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів. Затверджені Держгіртехнаглядом СРСР 17.06.92. ДНАОП 0.00-1.03-93. Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів. Затверджені Держнаглядохоронпраці України 16.12.93. Наказ № 128. ДНАОП 0.00-1.07-94. Правила будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском. Затверджені Держнаглядохоронпраці України 18.04.94. Наказ № 104. ДНАОП 0.00-1.11-90. Правила будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води. Затверджені Держгіртехнаглядом СРСР 9.01.90. ДНАОП 0.00-1.13-71. Правила будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок повітропроводів і газопроводів. Затверджені Держгіртехнаглядом СРСР 7.12.71. ДНАОП 0.00-1.15-71. Правила будови і безпечної експлуатації трубопроводів для горючих токсичних і зріджених газів ПУГ-69 . Затверджені Держгіртехнаглядом СРСР 5.03.71. ДНАОП 0.00-1.17-92. Єдині правила безпеки при вибухових роботах. Затверджені Держгіртехнаглядом СРСР. Зміни внесені Держнаглядохоронпраці України 31.03.94. Наказ № 28. ДНАОП 0.00-1.20-90. Правила безпеки у газовому господарстві. Затверджені Держпроматомнагляд СРСР 26.12.90. Постанова № 3. ДНАОП 0.00-1.21-84. Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів і правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів. Затверджено Головдерженергонаглядом Міненерго СРСР 21.12.84. Зміни: 1988. ДНАОП 0.00-1.24-93. Правила безпеки при виробництві зберіганні транспортуванні та застосуванні хлору. Затверджені Держнаглядохоронпраці України 29.10.93. Наказ № 105. ДНАОП 0.00-4.02-92. Положення про прийняття в експлуатацію виробничих об'єктів. Затверджено Кабінетом Міністрів України 5.08.92. Постанова № 449. ДНАОП 0.00-4.05-93. Положення про видачу Державним комітетом по нагляду за охороною праці власникові підприємства установи організації або уповноваженому ним органом дозволу на початок роботи підприємства установи організації. Затверджено Кабінетом Міністрів України 6.10.93. Постанова № 831. ДНАОП 0.00-4.08-94. Про порядок опрацювання прийняття перегляду та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці. Затверджено Кабінетом Міністрів України 2.03.94. Постанова № 135. ДНАОП 0.00-4.12-94. Типове положення про навчання інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці. Затверджено Держнаглядохоронпраці України 4.04.94. Наказ № 30. Зареєстровано: Мінюстом України 12.05.94 № 95/304. ДНАОП 0.00-4.13-94. Положення про порядок побудови викладу та оформлення державних нормативних актів про охорону праці. Затверджені Держнаглядохоронпраці України 1.03.94. Наказ № 16. ДНАОП 0.00-4.14-94. Положення про опрацювання прийняття перегляд та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці. Затверджено Держнаглядохоронпраці України 16.03.94. Наказ № 19. Зареєстровано: Мінюстом України 12.05.94 № 94/303. ДНАОП 0.00-4.15-85. Положення про розробку інструкцій з охорони праці. Затверджено ВЦРПС Держкомпраці СРСР 5.12.85. ДНАОП 0.00-4.20-94. Положення про порядок проведення державної експертизи перевірки проектної документації на будівництво та реконструкцію виробничих об'єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці. Затверджено Кабінетом Міністрів України 23.06.94. Постанова № 431. ДНАОП 0.00-5.11-85. Типова інструкція з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт. Затверджена Держгіртехнаглядом СРСР 20.02.85. ДНАОП 0.00-5.12-74. Типова інструкція з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухонебезпечних і вибухопожежонебезпечних об'єктах. Затверджена Держгіртехнаглядом СРСР 7.05.74. ДНАОП 0.00-8.01-93. Перелік посад посадових осіб які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці. Затверджений Держнаглядохоронпраці України 11.10.93. Наказ № 94. Зареєстрований Міністром України 20.10.94. № 154. ДНАОП 0.00-8.02-93. Перелік робіт з підвищеною небезпекою. Затверджено Держнаглядохоронпраці України 30.11.93. Наказ № 123. Зареєстровано: Мінюстом України 23.12.93. № 196. ДНАОП 0.00-8.03-93. Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці що діють на підприємстві. Затверджено Держнаглядохоронпраці України 21.12.93. Наказ № 132. Зареєстровано: Мінюстом України 7.02.94 № 20/229. Правила пожежної безпеки в Україні затверджені 14.06.95 в.о. начальника Управління Державної пожежної охорони МВС України введені в дію 01.09.95 наказом МВС України від 22.06.95 № 400 зареєстровані Мінюстом України 14.07.95 за № 440. ДНАОП 0.03-1.23-82. Санітарні правила для підприємств чорної металургії № 2527-82. Затверджено Мінохорони здоров'я СРСР 1982. ДНАОП 0.03-1.24-82. Санітарні правила для підприємств кольорової металургії № 2528-82. Затверджено Мінохорони здоров'я СРСР 1982. ДНАОП 0.03-3.01-71. Санітарні норми проектування промислових підприємств СН 245-71. Затверджено Мінохорони здоров'я 1971. ДНАОП 0.03-4.02-94. Положення про медичний огляд працівників певних категорій. Затверджено Мінохорони здоров'я СРСР 31.03.94. Наказ № 45. Зареєстровано: Мінюстом України 21.06.94 № 136/345. ДНАОП 0.05-3.01-80. Типові галузеві норми безплатної видачі спецодягу спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям машинобудівних та металообробних виробництв. Затверджено Держкомпраці СРСР 1980. ДНАОП 0.05-3.03-81. Типові галузеві норми безплатної видачі спецодягу спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям скрізних професій та посад усіх галузей народного господарства і окремих виробництв. Затверджено Держкомпраці СРСР 1980. ДНАОП 0.05-5.01-83. Інструкція про порядок забезпечення робітників і службовців спецодягом спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту. Затверджено Держкомпраці СРСР 24.05.83. НАОП 1.2.00-1.01-87. Загальні правила безпеки для підприємств і організацій металургійної промисловості. Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР 15.05.87. НАОП 1.2.00-4.02-90. Положення про застосування нарядів-допусків при виконанні робіт підвищеної небезпеки на підприємствах та в організаціях Міністерства металургії СРСР. Затверджено Держпроматомнаглядом СРСР та Мінметом СРСР 23.05.90. НАОП 1.2.10-1.03-79. Правила безпеки у сталеплавильному виробництві. Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР та Мінчорметом СРСР 6.02.79 зі змінами у 1979 1982 1989 р.р. НАОП 1.2.10-1.04-77. Правила безпеки у прокатному виробництві. Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР і Мінчорметом СРСР 26.07.77. НАОП 1.2.10-1.09-87. Правила безпеки при заготівлі та переробці брухту і відходів чорних металів. Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР і Мінчорметом СРСР 31.03.87. НАОП 1.2.10-1.10-86. Правила безпеки у газовому господарстві підприємств чорної металургії ПБГЧМ-86 . Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР і Мінчорметом СРСР 18.03.86 зі змінами 1989р. НАОП 1.2.10-1.11-89. Правила безпеки при ремонті устаткування на підприємствах чорної металургії. Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР і Мінчорметом СРСР10.04.89. НАОП 1.2.10-1.13-79. Правила безпеки на залізничному транспорті підприємств системи Мінчормету СРСР. Затверджено Мінчорметом СРСР 1979. НАОП 1.2.10-1.14-86. Правила пожежної безпеки для підприємств чорної металургії. Затверджено Мінчорметом СРСР 17.04.86. НАОП 1.2.10-2.01-79. ОСТ 14.55-79. Бірочна система на підприємствах чорної металургії. Основні положення. Порядок застосування. Затверджено Мінчорметом СРСР 1979. НАОП 1.2.10-5.08-77. Тимчасова інструкція з техніки безпеки при проведенні вибухових робіт на заводах Мінчормету УРСР. Затверджено Держгіртехнаглядом УРСР 19.02.77. НАОП 1.2.20-1.04-76. Правила безпеки при виробництві алюмінію. Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР і Мінкольорметом СРСР 25.05.76 зі змінами 1984 р. НАОП 1.2.20-2.01-86. ОСТ 48.279-86. Бірочна система при експлуатації устаткування. Основні положення. Порядок застосування. Затверджено Мінкольорметом СРСР 1986. НАОП 1.4.10-1.02-83. Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії при холодній обробці металів. Затверджено Мінхіммашом СРСР 5.07.83. НАОП 1.4.10-1.03-85. Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії при виробництві ацетилену кисню і газополуменевій обробці металів. Затверджено Мінхіммашом СРСР 8.07.85. НАОП 1.4.10-1.05-86. Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії в ливарному виробництві підприємств хімічного машинобудування. Затверджено Мінхіммашом СРСР 6.06.86. НАОП 1.4.10-1.06-85. Правила з охорони праці для деревообробних цехів ділянок . Затверджено Мінхіммашом СРСР 5.05.85. НАОП 1.4.10-1.24-58. Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії в ливарному виробництві машинобудівної промисловості. Затверджено ЦК профспілки робітників машинобудування 19.01.58. НАОП 1.4.20-2.14-83. ОСТ 2.489-17-83. Устаткування для ливарного виробництва. Ергономічна оцінка. Затверджено Мінверстатопромом СРСР 1983. НАОП 1.4.20-2.18-83. ОСТ 2.Н89-19-83. Ливарне виробництво. Заливання металу в форми. Вимоги безпеки. Затверджено Мінверстатопромом СРСР 1983. НАОП 1.4.20-2.19-83. ОСТ 2.Н89-24-83. Ливарне виробництво. Виготовлення заготівок методом безперервного лиття. Вимоги безпеки. Затверджено Мінверсатопромом СРСР 1983. НАОП 1.4.20-2.20-84. ОСТ 2.Н89-25-84. Ливарне виробництво. Виготовлення металевих модельних комплектів. Вимоги безпеки. Затверджено Мінверстатопромом СРСР 1984. НАОП 1.4.20-2.21-84. ОСТ 2.Н89-26-84. Ливарне виробництво. Виготовлення дерев'яних модельних комплектів. Вимоги безпеки. Затверджено Мінверстатопромом СРСР 1984. НАОП 1.4.20-2.24-82. ОСТ 2.Н89-14-82. Виготовлення сумішей. Вимоги безпеки. Затверджено Мінверстатопромом СРСР 1982. НАОП 1.4.20-2.25-83. ОСТ 2.Н89-15-83. Ливарне виробництво. Підготовка шихтових матеріалів. Вимоги безпеки. Затверджено Мінверстатопромом СРСР 1983. НАОП 1.4.20-2.26-83. ОСТ 2.Н89-16-83. Ливарне виробництво. Плавка металів і сплавів. Вимоги безпеки. Затверджено Мінверстатопромом СРСР 1983. НАОП 1.4.20-2.27-81. ОСТ 2.Н89-11-81. Ливарне виробництво. Виготовлення фарбування і сушіння форм. Вимоги безпеки. Затверджено Мінверстатопромом СРСР 1981. НАОП 1.4.20-6.03-88. РД 2.Н89-20-88. Ливарне виробництво. Очищення обрубування і зачищення виливків. Вимоги безпеки. Затверджено Мінверстатопромом СРСР 1988. НАОП 1.4.20-6.04-88. РД 2.Н89-22-88. Ливарне виробництво. Виготовлення виливків і форм та видавлення стержнів. Вимоги охорони праці. Затверджено Мінверстатопромом СРСР 1988. Правила будови електроустановок ПУЕ . ДБНА 3.1-3-94. Прийняття до експлуатації об'єктів закінчених будівництвом. Основні положення. Затверджено постановою Держкоммістобудівництва України від 05.10.94р. № 48. Інструкція щодо складання планів захисту персоналу населення у випадку аварій на металургійних об'єктах і ліквідації локалізації їх наслідків   РД-7-1Э-91 узгоджено Держпроматомнаглядом СРСР 11.11.91. СНиП 11-4-79. Естественное и искусственное освещение. Затверджено Держбудом СРСР 1979. СНиП 3.05.05-84. Технологическое оборудование и технологические трубопроводы. Затверджено Держбудом СРСР 7.05.84. ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. Взамен ГОСТ 12.1.005-76. ГОСТ 12.1.018-93. ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования. ГОСТ 12.2.007.9-88. ССБТ. Оборудование электротермическое. Требования безопасности. ГОСТ 12.2.026.9-93. ССБТ. Оборудование деревообрабатывающее. Общие требования безопасности к конструкциям. Взамен ГОСТ 12.2.026.0-77 ГОСТ 12.2.026.1-80   ГОСТ 12.2.026.21-85. ГОСТ 12.2.046.0-90. ССБТ. Оборудование технологическое для литейного производства. Требования безопасности. Взамен ГОСТ 12.2.093-83 ГОСТ 12.2.046-80. ГОСТ 12.2.049-80. ССБТ. Оборудование производственное. общие эргономические требования. ГОСТ 12.2.062-81. ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные СТ СЭВ 2696-80 . ГОСТ 12.3.005-75. ССБТ. Работы окрасочные. Общие требования безопасности СТ СЭВ 3951-82 . ГОСТ 12.3.027-92. ССБТ. Работы литейные. Требования безопасности. ГОСТ 12.3.028-82. ССБТ. Процессы обработки абразивным и эльборовым инструментом. Требования безопасности. ГОСТ 12.4.026-76. ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности. Взамен ГОСТ 15548-70. ГОСТ 12.4.121-83. ССБТ. Противогазы промышленные фильтрующие. Технические условия. Взамен ГОСТ 10182-78. ГОСТ 481-80. Паронит и прокладки из него. Технические условия. ГОСТ 1639-93. Лом и отходы цветных металлов. Общие технические условия. Взамен ГОСТ 1639-78. ГОСТ 2787-86. Металлы черные вторичные. Общие технические условия. ГОСТ 15595-84Е. Оборудование литейное. Машины для литья под давлением. Общие технические условия. ДСТУ 2740-94. Виробництво виливків у металевих формах методом безперервного лиття. Вимоги безпеки. 3. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 3.1. Проектування будівництво та реконструкція ливарних цехів дільниць та їх обладнання повинні виконуватися у відповідності до діючих санітарних норм і правил нормами технологічного проектування з вимогами цих Правил у розділах про порядок проведення державної експертизи перевірки проектної документації на будівництво та реконструкцію виробничих об'єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці ДНАОП 0.00-4.20-94. 3.2. Приймання до експлуатації закінчених будівництвом реконструкцією ливарних цехів дільниць треба проводити відповідно до вимог Положення про порядок приймання до експлуатації закінчених будівництвом об'єктів за державним замовленням затвердженого Кабінетом Міністрів України; ДБНА 3.1-3-94 "Приймання до експлуатації об'єктів закінчених будівництвом. Основні положення"; Положення про приймання до експлуатації виробничих об'єктів ДНАОП 0.00-4.02-92. 3.3. Запровадження в експлуатацію нових та реконструйованих об'єктів ливарних цехів впровадження нових технологій без дозволу органів державного нагляду за охороною праці забороняється. 3.4. На основі цих Правил повинні бути складені або переглянуті у встановленому порядку інструкції: з охорони безпеки для робітників відповідно до кожної професії; технологічні; з технічного обслуговування експлуатації та ремонту обладнання; з пожежної безпеки; посадові для спеціалістів. Інструкції з охорони безпеки повинні бути складені відповідно до вимог технологічних інструкцій та цих Правил Порядку розробки та затвердження власником нормативних актів про охорону праці діючих на підприємстві що затверджений Держнаглядохоронпраці України. 3.5. Обладнання та експлуатація мартенівських та електросталеплавильних печей конверторів повинні відповідати вимогам Правил безпеки у сталеплавильному виробництві що діють на підприємствах металургійної промисловості. 3.6. Електрообладнання та пристрої ливарного виробництва повинні відповідати вимогам Правил будови електроустановок ПУЕ Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів та Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів ПТЕ та ПТБ Правилам техніки безпеки при експлуатації електричних станцій та підстанцій. 3.7. Експлуатація вантажопідіймальних пристроїв ливарних цехів повинна проводитися в точній відповідності до діючих Правил будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів. 3.8. Експлуатація металообробного устаткування повинна відповідати Правилам безпеки у прокатному виробництві а також Правилам техніки безпеки та виробничої санітарії при холодній обробці металів у машинобудівній промисловості. 3.9. Усім робітникам під розписку повинні бути видані інструкції з безпеки праці за їх спеціальністю. Крім того ці інструкції повинні знаходитись також на робочіх чи у спеціально виділених місцях. Інструкції з безпеки праці та технологічні треба переглядати не рідше одного разу на 5 років а також при зміні технологічного процесу умов праці застосуванні нових видів устаткування у вибухово- та пожежонебезпечних виробництвах   не рідше одного разу на 3 роки. 3.10. Всі робітники при влаштуванні на роботу повинні проходити вступний інструктаж з питань охорони праці. Одночасно вони повинні бути ознайомлені під розписку про умови праці на підприємстві наявності на робочому місці де вони будуть працювати небезпечних та шкідливих виробничих чинників які ще не усунені а також про можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах. Організація навчання безпечним прийомам праці інструктаж перевірка знань працюючих повинні відповідати вимогам Типового положення про навчання інструктаж та перевірку знань працівників з питань охорони праці що затверджені Держнаглядохоронпраці України. 3.11. Робітники які зайняті на роботах з підвищеною небезпекою чи там де необхідний фаховий відбір повинні пройти попереднє спеціальне навчання і один раз на рік   перевірку знань відповідних нормативних актів про охорону праці. Перелік таких робіт затверджено Держнаглядохоронпраці України. 3.12. Робітники ливарних цехів повинні щокварталу проходити повторний інструктаж з питань охорони праці. Робітники які суміщають кілька спеціальностей одержують інструктаж відповідно до кожної з них. 3.13. Позаплановий інструктаж проводять при введені в чинність нових чи перероблених у встановленому порядку нормативних актів про охорону праці при зміні технологічного процесу при порушенні робітником нормативних актів про охорону праці а також з вимоги робітників органів Державного нагляду за охороною праці вищої господарчої організації чи Державної виконавчої влади. Дані про проведення інструктажів записуються до особової картки інструктажу робітника чи до журналу реєстрації інструктажів з охорони праці. 3.14. Порядок допущення до роботи навчання та перевірки знань персоналу пов'язаного з обслуговуванням електроустановок повинен відповідати вимогам ПТЕ і ПУЕ. 3.15. Порядок допущення до роботи навчання та перевірки знань персоналу пов'язаному з експлуатацією та обслуговуванням вантажопідіймальних машин посудин що працюють під тиском повинні відповідати вимогам регламентуючих правил безпеки. 3.16. Посадові особи згідно з Переліком що затверджений Держнаглядохоронпраці України ще до початку виконання обов'язків та періодично один раз на три роки проходять у встановленому порядку навчання а також перевірку знань з охорони праці в органах галузевого чи регіонального управління охороною праці за участю представників органів державного нагляду та профспілок. 3.17. Допуск до роботи осіб які не пройшли навчання інструктаж та перевірку знань з охорони праці забороняється. У випадку незадовільних знань з питань охорони праці працівник повинен пройти повторне навчання. Контроль за своєчасним проведенням іспитів та якістю перевірки знань здійснює адміністрація підприємства вища господарча організація органи державного нагляду та профспілок. 3.18. При влаштуванні на роботу робітники повинні пройти попередній медичний огляд а вже працюючі   періодичний огляд відповідно до порядку і термінів встановлених Мінздравом України в Положенні про медичний огляд робітників певних категорій. 3.19. Адміністрація підприємства цеху зобов'язана забезпечити робітників відповідно до встановлених норм спеціальним одягом спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту. Забороняється допускати до роботи осіб без відповідного спецодягу спецвзуття та індивідуальних засобів захисту. 3.20. У кожному ливарному цеху виходячи з наявності устаткування і робіт розпорядженням по цеху повинні бути призначені з числа посадових осіб які пройшли у встановленому порядку перевірку знань відповідних правил відповідальні за технічний стан та безпечну експлуатацію: електрообладнання; вантажопідіймального устаткування; газового господарства; кисневого устаткування; промислових будов споруд та димових труб; транспортних засобів а також тих що мають право видавання нарядів-допусків на виконання робіт у газонебезпечних умовах та з підвищеною небезпекою. 3.21. У кожному ливарному цеху повинен бути складений та затверджений головним інженером технічним директором : перелік газонебезпечних місць та газонебезпечних робіт перелік робіт підвищеної небезпеки згідно з ДНАОП 0.00-8.02-93 перелік механізмів та устаткування експлуатацію яких треба проводити із застосуванням биркової жетонної системи. 3.22. Газонебезпечні роботи повинні виконуватися відповідно до вимог Правил безпеки в газовому господарстві підприємств чорної металургії ПБГЧМ-86 Правил безпеки в газовому господарстві Положення про застосування нарядів-допусків при проведенні робіт підвищеної небезпеки. 3.23. На плавильні агрегати ковші інші агрегати та устаткування а також на будови споруди і димові труби повинні бути складені технічні паспорти за встановленою формою. Ведення зазначених паспортів покладається на керівництво цеху. 3.24. Безпосередньо біля агрегату чи на місці знаходження обслуговуючого персоналу треба щоб висіли чітко виконані схеми розміщення і технологічні зв'язки агрегатів та трубопроводів горючих газів мазуту кисню повітря пари води та інш. Запірні прилади повинні бути пронумеровані. Номер запірного приладу та інші ознаки в схемі повинні відповідати номеру та ознакам в технологічній інструкції. 3.25. Технологічне устаткування плавильні агрегати треба оснастити ефективними приладами газопилопридушення та газоочищення які забезпечують чистоту повітря робочої зони ливарних цехів дільниць у межах санітарних норм. 3.26. Експлуатація плавильних агрегатів при наявності течі води з систем охолодження цих агрегатів забороняється. 3.27. Наявність вологи на робочих майданчиках плавильних агрегатів а також в інших місцях де існує можливість що туди потрапить розплавлений метал та шлак не допускається. 3.28. Інструмент та пристрої які застосовуються при обслуговуванні технологічних агрегатів та устаткування повинні відповідати характеру роботи яка виконується і повинні бути в справному стані. 3.29. Періодичність перевірки стану блокировок безпеки систем сигналізації та протиаварійного протипожежного захисту агрегатів та устаткування і порядок оформлення результатів перевірки треба встановлювати спеціальною інструкцією затвердженою головним інженером технічним директором підприємства. 3.30. Легкозаймисті та пальні рідини мастильний та обтиральний матеріали інші хімічні речовини що застосовуються в технологічних процесах і при обслуговуванні машин та механізмів повинні зберігатися у відповідній тарі та у визначених місцях. 3.31. Ручне змащування частин які рухаються а також прибирання під час роботи машин та механізмів забороняється. 3.32. У кожному ливарному цеху повинен бути складений План ліквідації аварій розроблений з урахуванням вимог відповідної інструкції. Забороняється допускати до роботи осіб не ознайомлених з Планом ліквідації аварій та тих які не ознайомлені з ним у частині що стосується місця їх роботи. 3.33. У ливарних цехах повинен бути кабінет чи куточок з техніки безпеки забезпечений відповідним обладнанням наочними приладдями допоміжними матеріалами та спеціальною літературою. 4. ОБЛАДНАННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ПЛАВИЛЬНОГО УСТАТКУВАННЯ 4.1. Вагранки 4.1.1. Вагранки повинні бути оснащені вузлом очищення відходячого газу який забезпечує залишкову кількість окису вуглецю та вміст пилу що не перевищують гранично-допустимі викиди ГДВ . Апарати системи пилеочищення та очищення відходячих ваграночних газів треба обладнати вибуховими клапанами які забезпечують герметизацію системи та своєчасне зниження тиску до 0 005 Мпа 0 05 кгс/кв.см . 4.1.2. На повітряних колекторах та у камерах допалювання ваграночних газів повинні бути передбачені спеціальні запобіжні клапани. Конструкція рекуператорів повинна виключати можливість надходження газів до приміщення цеху. 4.1.3. Для спостереження та управління ваграночним процесом і роботою окремих приладів що вимірюють температуру тиск хімічний склад газів і т.ін. слід передбачати центральний пульт розміщений в ізольованому приміщенні. 4.1.4. Корпус вагранки повинен бути міцним без щілин які пропускають гази та встановлюватися на спеціальних металевих опорах що мають теплозахист або на спеціальних майданчиках на висоті що забезпечує механізоване відкривання днища для вагранок з тривалістю міжремонтного циклу 80 годин. Вагранки з тривалістю міжремонтного циклу понад 80 годин повинні мати лаз у нижній частині шахти для вивантаження залишків після плавлення. Жолоб для випускання металу металу та шлаку повинен бути надійно з'єднаний з кожухом вагранки. Пристрій для відкривання та закриття днища треба обладнати системою дистанційного керування що виключає можливість самовільного та випадкового відкривання. У днищі вагранки повинні бути отвори для виходу водяної пари під час сушіння після ремонту. 4.1.5. Взаємні розміщення вагранок роблять такими щоб забезпечити нормальні санітарно-гігієнічні умови праці при їх експлуатації. Відстані між осями вагранок треба зробити не менше 6 м. 4.1.6. Розміри колошникових майданчиків мають забезпечувати можливість вільного обслуговування а площадка повинна мати металеву загороду чи стіни. Сходи проведені на колошникові майданчики вагранок повинні бути металевими з поручнями висотою 0 8-1 0 м із суцільною зашивкою насподі на 180-200 мм. Отвори у колошниковому майданчику для підйому шихти треба відгороджувати суцільною металевою загородою висотою 1 м. 4.1.7. Захаращення колошникових майданчиків чи використання їх для робіт що не мають відношення до обслуговування вагранок забороняється. 4.1.8. Завантаження шихти у вагранку та баддю треба механізувати. Вся траса руху підйому бадді на завантажувальний майданчик повинна бути виконана у вигляді шахти з суцільними боковими металевими стінками. Дільницю шихтового майданчику під шахтою треба загороджувати з усіх боків крім сторони завантаження бадді. Шахта повинна бути загороджена суцільною або сітчастою загородою. Верхня частина шахти повинна виступати над колошниковим майданчиком на висоту не менше 1 м. Нижня частина шахти повинна знаходитися на висоті не більш 2 м над підлогою шихтового майданчика. Двері шахтного підіймача повинні мати блокування яке виключає роботу підіймача при відчинених дверях. 4.1.9. Для зв'язку працюючих на колошниковому та шихтовому майданчиках треба встановити двосторонню сигналізацію. 4.1.10. Вагранки повинні бути обладнані пристроями для набирання та зважування шихти скіповими або іншими підіймачами для її завантаження. Конструкція скіпових або інших підіймачів повинна відповідати діючим Правилам будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів та Правилам будови і безпечної експлуатації ліфтів затвердженим у встановленому порядку. На вагранках з ручним завантаженням шихти завантажувальне вікно повинне бути розташоване не нижче 0 5 м над рівнем підлоги колошникового майданчика а у вагранок з механічним завантаженням   не нижче 0 7 м. Після завантаження вагранок завантажувальні вікна треба закривати футеровочними кришками. 4.1.11. За умов ручного завантаження це вікно необхідно обладнати протидуттям яке вимикається автоматично при відкритті завантажувального вікна. 4.1.12. При безупинному випусканні чавуну вагранки треба обладнати поворотним копильником з приводом повороту. Поворотний копильник з газовим підігрівом повинен відповідати діючим "Правилам безпеки у газовому господарстві". Поворотний копильник з електропідігрівом або індукційна тигельна піч яку використовують замість копильника повинні відповідати ГОСТ 12.2.007.9-88. Конструкція льотки вагранок з періодичним випуском чавуну повинна забезпечувати її дистанційне відкривання та закриття спеціальним інструментом на довгій рукоятці. 4.1.13. Вагранки які мають загальну димову трубу повинні мати заглушки що дають можливість ізолювати вагранку яка ремонтується від проникнення газів що виділяються працюючими вагранками. У вагранок які будуються знову забороняється об'єднання димової труби від декількох вагранок. 4.1.14. Усі фурми вагранки повинні бути оснащені відкидною рамкою з очком що закрите небитким кольоровим склом для спостереження за ходом плавлення та очищення від шлаку. При розміщенні фурм вагранки вище на 1 5 м над рівнем підлоги навкруги них треба обладнати майданчик завширшки не менше 0 3 м із загородженням. 4.1.15. Вагранки повинні бути обладнані пристроями для грануляції шлаку. Транспортування шлаку від вагранки повинно бути механізовано. Шлакові льотки повинні бути обладнані захисними засобами що охороняють працюючих від бризок які утворює шлак. Пристрої видалення та грануляції шлаку повинні бути обладнані місцевим відсмоктувачем з патрубком для підключення до цехової вентиляційної системи. Кількість відсмоктаного повітря треба зафіксувати в стандартах та технічних умовах на кожну модель вагранки. 4.1.16. Для випуску залишку металу та "холодного" чавуну треба мати ізложниці. 4.1.17. Дільниці для сушіння ковшів повинні бути обладнані механічною вентиляцією. Вибивання футеровки ковшів треба проводити безпечним засобом із зволожуванням та в охолодженому стані. 4.1.18. Шлак із вагранок не можна випускати на підлогу та зрошувати водою для його охолодження. 4.1.19. Пропалювання льотки у вагранці при застосуванні кисню треба проводити відповідно до спеціальної інструкції затвердженої у встановленому порядку. 4.1.20. У разі припинення дуття під час плавлення фурмені засувки негайно відкривають. Для попередження вибухів при раптовій зупинці дуття треба передбачати зворотні клапани які виключають можливість проникнення ваграночних газів у підводи дуття. 4.1.21. Прибирання залишків шихти та холостої колоші при вибиванні вагранок має бути механізованим. 4.1.22. Ремонт вагранок треба проводити при температурі повітря всередині шахти що не перевищує 40 градусів Цельсію. Ремонтні роботи повинні виконуватися згідно наряду-допуску. 4.1.23. Для огляду та проведення внутрішніх ремонтних робіт вагранка повинна мати захисні засоби які влаштовуються нижче або на рівні завантажувального вікна чи вузла завантаження. 4.2. Полуменеві печі 4.2.1. Напірні витратні баки палива треба влаштовувати на металевих майданчиках обабіч від печі. Паливні баки повинні бути міцно закриті кришками і включати: покажчик рівня палива; спусковий кран з трубою яка виведена у підземний аварійний резервуар; трубку для сполучення із зовнішньою атмосферою та переливну трубку яка виведена також у підземний аварійний резервуар. На спусковій трубці біля вентиля треба зробити напис "Відкрити у випадку пожежі". Спускова та переливна трубки повинні мати гідравлічний засув. Місткість аварійного резервуару повинна відповідати загальному обсягу витратних баків встановлених у приміщенні. 4.2.2. На трубопроводі для подавання палива до кожної печі крім вентиля для вимкнення форсунок повинен бути встановлений вентиль розміщений за вогнестійкою стінкою або ж на відстані 15 м від печі. 4.2.3. Подачу ЛЗР легкозаймистих рідин у витратні баки треба механізувати. 4.2.4. Експлуатація підземних витратних баків повинна проводитися відповідно до "Правил будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском" затверджених у встановленому порядку. 4.2.5. Підігрівання мазуту в баках треба проводити парою чи гарячою водою до температури встановленої для даної марки мазуту. Для контролю за температурою у баках повинні бути встановлені термопари з приладами. 4.2.6. Вентилі що регулюють подачу палива повітря до форсунок та пальників чи проводи для керування ними треба влаштовувати осторонь від форсункових отворів для запобігання опіків полум'ям. 4.2.7. Тигельні печі шахтного типу із тиглями що виймаються повинні бути оснащені механізованими пристроями для виймання або переміщування тиглів. Шихтові матеріали треба завантажувати у тиглі сухими без примусового ущільнення. 4.2.8. Топки газових печей треба влаштовувати тільки у надземному положенні. Конструкції камери горіння та димових каналів повинні виключати можливість утворення закутків для скупчення газів. 4.2.9. Кожну газову піч треба обладнати системою безпеки яка включає запобіжний клапан що автоматично вимикає подавання газу при падінні тиску та засобами звукової і світлової сигналізації. Регулювання теплового режиму роботи печі повинно проводитися з пульту керування. У випадках припинення дуття під час ходу плавлення усі фурмені засувки треба негайно відкрити. 4.2.10. Перед розпаленням газових пальників повітропроводи та камера печі повинні бути провентильовані. 4.2.11. Полуменеві печі що працюють на рідкому паливі треба обладнати місцевою витяжною вентиляцією яка відповідає п. 3.25 цих Правил. 4.2.12. Щоб запобігти попадання розплавленого металу у лежак печі нижній рівень лежаку по футеровці повинен бути вищим за нижній рівень завантажувального вікна не менше як на 100 мм. Піч повинна бути збудована так щоб при її завантаженні шихтовий матеріал не міг потрапляти у лежак. Підсипання порогів треба проводити за допомогою механічних пристроїв з дистанційним керуванням. Заправлення подини та відкосів печей треба здійснювати заправними машинами обладнаними лобовими та боковими екранами для захисту робітників від теплового випромінювання. Спускання шлаку треба проводити у ковші або коробці які усувають з робочого майданчика механізованим способом. 4.2.13. Очищення лежаків та проведення ремонтних робіт всередині треба проводити тільки при повній зупинці роботи печі та при температурі повітря всередині лежаків не вище 40 градусів Цельсію. До виконання зазначених робіт повинно бути забезпечене вилучення скупчень шкідливих газів та підігрітого повітря використанням місцевих вентиляційних установок. Всередині лежаків робітники повинні працювати періодично з відпочинком назовні кожні 20 хвл. Зазначені роботи повинні виконуватися згідно наряду-допуску. 4.2.14. До роботи щодо ремонту огляду та очищенню лежаків можуть допускатися спеціально підготовлені робітники які пройшли медичний огляд. Жінки та підлітки до 18 років до цієї роботи не допускаються. Виконання робіт по ремонту огляду та очищенню лежаків кожний раз треба проводити після відповідного інструктажу на робочому місці перед початком роботи та під постійним спостереженням відповідальної особи. Відкривання днища та вибивку корки кожної плавки повинні проводити робітники при обов'язковій присутності посадової особи відповідальної за безпечне проведення робіт. 4.2.15. Продукти очищення що вилучаються з лежаків до подальшої переробки не допускаються. Місця для їх виведення треба погоджувати з службами державного санітарного нагляду. 4.2.16. На кожному підприємстві у цеху повинна бути узгоджена з органами санітарного і технічного нагляду та затверджена директором докладна інструкція процесу огляду і очистки лежаків що враховує всі місцеві умови роботи печі. Інструкцію треба видавати під розписку всім робітникам і посадовим особам які мають відношення до огляду і очистки лежаків. 5. ПІДГОТОВКА МЕТАЛЕВОЇ ШИХТИ 5.1. Усі роботи щодо приймання сортування розвантаження і розливання металевого брухту повинні виконуватися в точній відповідності з Правилами безпеки при заготівлі і переробці брухту і відходів чорних металів вимогами цих Правил і відповідних ГОСТів   брухту і відходів кольорових металів   згідно ГОСТ 1639-78 брухту і відходів чорних металів   ГОСТ 1287-86. При цьому порожнисті предмети брухту труби циліндри повинні бути звільнені від вмісту і доступні для огляду внутрішньої поверхні. Оброблення металевого брухту бракованих виливків і т.ін. повинно виконуватися на копрових і скрапообробних подвір'ях чи у цехах. Кожна партія металобрухту що одержана від постачальників має супроводжуватися документом що посвідчує його вибухобезпечність. При внутрішньозаводських постачаннях у документах що супроводжують металобрухт повинен бути запис про вибухобезпечність брухту за підписом контролера який виконував перевірку. 5.2. Територія копрових подвір'їв повинна мати загородження знаки безпеки плакати і попереджувальну сигналізацію. 5.3. На підприємствах що будуються знов і тих що реконструюються копри повинні бути розташовані не ближче 100 м від робочих житлових приміщень і доріг на яких здійснюється рух. Віконні отвори житлових і виробничих будов віддалених від копрів на відстань менше 100 м що розміщені у напрямку копрів повинні загороджуватися міцними сітками а дверні отвори розташовуватися з боку протилежного відносно копрів. 5.4. Шатро копра повинно бути загороджено міцними стінками на висоту не менше 3/4 висоти максимального підйому копрової "баби". Загородження треба зробити стальним чи дерев'яним з брусків і шпал товщиною не менше 150 мм. Нижня частина загороди стін копра висотою 4 м повинна мати подвійні стінки загородження з брусків товщиною 300 мм або з бетону захищеного стальною бронею. 5.5. Отвори в загороді повинні закриватися ворітьми чи шторами які опускаються обладнаними блокуючими пристроями що виключають можливість підйому копрової "баби" при відкритих отворах. 5.6. Міцність загороди шатра і дверей повинна забезпечувати неможливість пробивання їх уламками. 5.7. Нагорі піраміди копра повинна бути влаштована покрівля і майданчик для безпечного обслуговування тросового блоку і т.ін. Для підйому на майданчик повинні бути встановлені сходи і на них починаючи з висоти 3 м крізь кожні 0 6 м повинні бути влаштовані металеві дуги що запобігають від можливого падіння робітника який піднімається або спускається. 5.8. Кабіна керування розбивальним краном місце знаходження машиніста вантажного візку або підіймальної лебідки копрів повинні мати надійний захист від кусків брухту які можуть розлітатися та мати пристрій для безпечного спостереження за розбивальним залом місцем . 5.9. Для сповіщення про підйом і падіння "баби" необхідно встановити звукову сигналізацію причому плакат із зазначенням встановлених сигналів повинен бути прикріплений на видному місці. Між робітниками копрової бригади і машиністом копра треба встановити надійний зв'язок. 5.10. Усі підіймально-транспортні механізми повинні бути справними оснащені захисними пристроями і відповідати "Правилам будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів". 5.11. Механічне чи електромагнітне захватно-скидальне пристосування копрової "баби" повинно забезпечувати надійну фіксацію яка виключає можливість самовільного скидання копрової "баби". 5.12. Копри вежового типу що обслуговуються мостовими кранами повинні бути оснащені пристроями для центрування та переміщення копрової "баби". Не допускається центрування копрової "баби" вручну. Усі блоки піднімального механізму копрової установки повинні мати міцні борти і пристрої що перешкоджують випадінню троса який має слабину з канавки "струмка" блоку. 5.13. Складання піднятої копрової "баби" із відповідно зафіксованої максимальної висоти повинне виконуватися автоматично. 5.14. Завантаження копра повинне бути механізованим і здійснюватися відповідно до галузевої нормативно-технічної документації. 5.15. Не допускається виконувати будь-які роботи в розбивальному залі при піднятій копровій "бабі" або при роботі електромостового крана на підбиранні та укладанні металу. 5.16. Кабіни кранівників і механізми кранів повинні бути захищені металевою обшивкою або міцною сіткою від можливого влучення уламків. 5.17. Обробка заготовок на фрикційному пресі чушколомі повинна проводитися із застосуванням спеціального оснащення пристроїв що обумовлюють безпечну роботу обслуговуючого персоналу. 5.18. Конструкція гідравлічних ножиць пресів повинна виключати можливість раптового опускання механізму що робить розріз який трапляється під дією його власної маси при падінні тиску в живлячій мережі. 5.19. Роботи з газовим розрізанням металобрухту повинні виконуватися відповідно до діючих Правил безпеки в газовому господарстві підприємств чорної металургії Правилами будови і безпечної експлуатації посуди що працюють під тиском Правилами техніки безпеки і виробничої санітарії при виробництві ацетилену кисню та газополуменевій обробці металів Правилами пожежної безпеки під час проведення зварювальних та інших робіт з полум'ям на об'єктах народного господарства. 5.20. Вибухові роботи виконуються у відповідності до вимог Єдиних правил під час проведення вибухових робіт інструкції з охорони праці при проведенні вибухових робіт на металургійних підприємствах Мінпрому України затверджених Держнаглядохоронпраці України. 5.21. Шихтове подвір'я ливарних цехів необхідно влаштовувати критими обладнаними підіймально-транспортними пристроями що забезпечують механізацію розвантаження матеріалів. Підлога шихтового подвір'я на якій розвантажується і обробляється метал повинна бути виконана з міцного матеріалу рівно укладена без вибоїн і ям. Якщо транспортування шихти здійснюється магнітною шайбою підлога повинна бути викладена з немагнітних матеріалів. 5.22. Укладати шихтові матеріали необхідно в сталі штабелі висотою не більше 1 5 м. Проходи між штабелями повинні бути не менше 1 м завширшки. 5.23. Вантажі біля залізничних і кранових рейкових колій повинні знаходитися при висоті штабелю 1 2 м на відстані від ближньої рейки не менше 2 м при більшій висоті   не менше 1 5 м. 5.24. Бункери для металу флюсів і коксу повинні бути обладнані затворами і мати у верхній частині майданчик обслуговування шириною не менше 1 м який загороджують поручнями. 5.25. Роботи по вивантаженню матеріалів що надходять на склади повинні бути механізовані. 6. СУМІШЕПРИГОТУВАННЯ 6.1. Матеріали що використовуються для приготування формувальних і стержньових сумішей повинні мати паспорти   характеристики сертифікати . Нові матеріали повинні застосовуватися тільки після узгодження з органами державного санітарного нагляду. Усі процеси приготування формувальних стержньових сумішей транспортування вхідних матеріалів і сумішей повинні бути механізовані. 6.2. Застосування у виробництві нових видів закріплювачів розчинників фарб та інших хімічних речовин допускається тільки після проведення токсикологічної експертизи та узгодження з органами санітарної епідеміологічної служби Мінздрава України. 6.3. Для попередження забруднення повітря пилом у ливарних цехах треба застосовувати відповідне транспортування матеріалів що порошать наприклад у вигляді пневмо- і гідротранспорту закритих стрічкових транспортерів обертових транспортних труб. 6.4. Стрічкові транспортери для передачі матеріалів що виділяють шкідливі речовини порох гази та ін. повинні бути обладнані укриттями які приєднані до відсмоктуючої вентиляційної системи. Кількість повітря яке відсмоктується виходячи з розрахунку його швидкості у відкритих отворах не менше 1 м/с. 6.5. Очищення барабанів і стрічок конвейєрів і елеваторів від сумішей що налипають під час роботи повинно виконуватися автоматично. Ручну очистку дозволено проводити тільки після зупинки механізмів. 6.6. Формувальні суміші треба очищати від механічних включень за допомогою магнітних сепараторів. Прибирання відходів з-під магнітного сепаратора необхідно проводити тільки при вимкнутому устаткуванні та за допомогою пристроїв з немагнітних матеріалів. 6.7. Завантаження у бігуни компонентів суміші повинно здійснюватися з бункерів-дозаторів автоматично чи механізовано без витоків і розсипу просипання . 6.8. Млини для розмелювання вугілля глини шамотної цегли та інших матеріалів повинні бути повністю вкриті суцільними герметичними кожухами. 6.9. Плоскі вібраційні сита повинні бути обладнані суцільними кожухами з люками для обслуговування і патрубком для приєднання до вентиляційної системи. Кількість повітря яке відсмоктується повинна бути прийнятою виходячи з розрахунку 1500 куб.м за год. на 1 кв.м поверхні сита. Привід сит повинен бути обладнаний блокуванням що запобігає його включенню при вимкненій вентиляції та відкритих люках. 6.10. Барабанні сита повинні бути обладнані суцільними захисними кожухами з отвором тільки для завантажувальної воронки і люками для обслуговування. Нижня частина рами сита повинна прилягати до верхньої частини бункера розміщеного під ситом. Захисний кожух повинен бути обладнаний патрубком для приєднання до вентиляційної системи. 6.11. Бункери для зберігання суміші та її компонентів повинні бути обладнані зверху запобіжними загородженнями що виключають падіння робітників у бункер. 6.12. Бункери повинні бути обладнані пристроями перегрівачі вібратори та ін. або облицьовані спеціальними матеріалами фторопласт та ін. що запобігають зависанню або заклинюванню в них суміші. 6.13. Робочий простір чашкових змішувачів повинен бути вкритий пилозахисним ковпаком з патрубком для приєднання до вентиляційної системи. Кількість повітря яке відсмоктується повинна бути встановлена в стандартах і технічних умовах на конкретні моделі змішувачів. 6.14. Конструкція чашкових змішувачів повинна передбачати: можливість автоматизації керування і вмонтування дозаторів компонентів суміші; спеціальні пристрої для безпечного відбору проб суміші в процесі перемішування; розвантажувальні люки обладнані механізмами що гарантують безпеку при їх відкриванні та закритті; засоби для полегшення ремонтних робіт; оглядові вікна обладнані гратами; блокування кришок і дверцят люків для обслуговування і ремонту що вимикають змішувач при їх відкриванні та ті що виключають можливість пуску при їх відкритому положенні якщо вони можуть бути відкриті без допомоги інструменту; бокові загородження зони переміщення завантажувальних пристроїв. 6.15. Дверцята люків лопатевих змішувачів повинні мати ущільнення що виключають вихід пилу з робочого простору і блокування що виключає роботу змішувачів якщо хоча б одна з них буде відкрита. На корпусі лопатевого змішувача повинен розміщуватися патрубок для підключення до вентиляційної системи. 6.16. Аератори повинні мати захисний кожух із патрубками для приєднання до витяжної вентиляційної системи. Кількість відсмоктуваного повітря приймають виходячи з швидкості у відкритих отворах не менше 0 7 м/с. Конструкція аераторів повинна передбачати блокування що виключає його роботу при відкритих люках для обслуговування і відключеній вентиляції. 6.17. Ройєри слід загороджувати запобіжними сітками для захисту працюючих від можливого вилітання часток металу що залишилися у формувальній масі. 6.18. Сушильні плити для піску і глини повинні бути укриті зонтом або кожухом і оснащені механічним відсмоктувачем. В цехах що будуються знов і тих що реконструюються сушильні плити встановлювати забороняється. 6.19. Автоматичний комплекс для регенерації пісків повинен бути обладнаний системою відсмоктування і очищення пилогазових викидів. Параметри системи відсмоктування повинні бути включені в технічні умови на конкретні моделі комплексу. 6.20. У приміщенні для розмелювання вугілля електрообладнання і освітлюванні пристрої треба застосовувати у вибухобезпечному виконанні. Температура вугільного пилу в бункерах не може бути вищою за 70 градусів Цельсію а запас його   не більше добової потреби. Приплив повітря у вуглемельне приміщення повинен складати не більше 80 % обсягу механічної витяжки. 6.21. По закінченню роботи все вуглемельне устаткування і те що транспортує повинне бути очищено від пилу. Усі місця на яких можливе осідання пилу повинні бути доступні для очищення. 6.22. Вуглемельне устаткування бункери сепаратори циклони трубопроводи треба забезпечити спеціальними трубами із запобіжними вибуховими клапанами з площею що є достатньою для випуску продуктів вибуху в атмосферу. Для спостереження за температурою вугільного пилу в бункерах необхідно передбачати контрольні прилади. 6.23. Застосування мазуту замість вугілля для формувальних сумішей допускається тільки за узгодженням із санітарним наглядом в механізованих ливарних виробництвах. 6.24. Ливарні цехи повинні забезпечуватися сульфатним лугом як правило в рідкому стані. В разі варення сульфітного лугу в цеху варильні баки повинні розміщуватися у витяжних шафах із швидкістю руху повітря в робочому отворі шафи 0 7 м/с. 6.25. Ливарне устаткування і автоматичні комплекси що мають органи управління механізмів чи інші прилади розміщені на недосяжній з підлоги висоті і ті що вимагають постійного чи періодичного налагодження спостереження контролю чи ремонту повинні забезпечуватися стаціонарними знімальними відкидними майданчиками і сходами. Опорні поверхні устаткування підніжок настилів спеціальних майданчиків і сходів повинні виключати ковзання. 6.26. При підйомі на висоту до 1 м і при роботі не менше 120с застосовують стаціонарні чи відкидні майданчики завширшки 0 4..0 5 м або окремі сходи та підніжки з розмірами в плані не менше 0 2 * 0 2 м. При підйомі на висоту понад 1 м і при роботі понад 120 с застосовують стаціонарні майданчики шириною не менше 0 7 м. 6.27. Майданчики повинні загороджуватися поручнями висотою 1м і мати обшивку зі споду висотою 0 1 м. На висоті 0 5 м від настилу повинна бути виконана додаткова загороджуюча смуга труба планка і т.ін. . Вхід на майданчик повинен загороджуватися відкидною перекладиною або дверцятами що надійно закріплюються в робочому положенні і що відкриваються всередину майданчика. 6.28. При розміщенні майданчиків на висоті менше 2 2 м від підлоги їх бокові поверхні повинні фарбуватися у сигнальний колір згідно ГОСТ 12.4.026. 6.29. На робочих майданчиках повинні бути таблички з вказівкою допустимого загального і зосередженого навантаження на яке він розрахований. Опорні елементи майданчиків і сходів повинні розраховуватися на навантаження не менше 5000 Н/кв.м 500 кгс/кв.м . 6.30. При підйомі на майданчик не менше чотирьох разів на зміну влаштовують стаціонарні сходи шириною 0 7 м з кутом нахилу до підлоги 50-60 градусів із східцем шириною 0 12..0 15 м та відстанню між ними 0 17..0 2 м. 6.31. При підйомі на майданчик не більше трьох разів на зміну і для короткострокових робіт безпосередньо із сходів влаштовують стаціонарні сходи з кутом нахилу до підлоги 65-70 градусів із східцем шириною 0 08..0 09 м та відстанню між ними 0 22..0 225 м. 6.32. Сходи висотою понад 10 м повинні бути обладнані майданчиками для відпочинку на відстані кожних 5 м. Ширина сходів повинна бути не менше 0 4 м а відстань між сходами не більше 0 3 м. 6.33. Для виконання профілактичного огляду і ремонтних робіт допускається застосування сходів розміщених під кутом понад 70 градусів в тому числі прямовисно. При висоті таких сходів понад 5 м починаючи з висоти 2 м треба влаштувати загородження у вигляді дуг розміщених одна від одної на відстані не більше 0 8 м. Дуги повинні з'єднуватися між собою не менше як трьома поздовжніми смугами. Відстань від сходів до дуги   не менше 0 7 м і не більше 0 8 м при радіусі дуги 0 35..0 4 м. 6.34. Сходи з кутом нахилу до 70 градусів повинні бути обладнані поручнями з двох боків висотою 1 м. На сходах висотою не більше 1 5 м допускається влаштовувати поручні з одного боку. На сходах що мають не більше двох сходинок поручні не влаштовуються. 6.35. Поручні майданчиків і сходів повинні бути зручними для обхвату рукою на поверхні їх не може бути гострих кутів і завусениць що спроможні травмувати руку вони не повинні мати виступів за які може чіплятися одяг. 6.36. Для проведення налагодження та ремонту механізмів ливарного устаткування що розміщено на висоті до 3 м в разі необхідності допускається використовувати: приставні драбини з кутом нахилу до підлоги 60 градусів з легкофіксованими опорними гачками на несучих конструкціях устаткування   для роботи тривалістю не більше 120 с; рухомі сходи з майданчиком   для роботи тривалістю понад 120 с. Встановлення гвинтових сходів не допускається. 6.37. Керування всією системою механізованих автоматизованих сумішоприготувальних відділень повинно бути централізоване. Зупинку машин і механізмів на ремонт і пуск їх після ремонту необхідно здійснювати з обов'язковим застосуванням жетонно-марочної биркової системи. 6.38. Усі агрегати сумішоприготувального відділення повинні бути зв'язані з пультом керування сигналізацією. 6.39. Бігуни транспортери сита елеватори та інше устаткування повинне бути забезпечено індивідуальними аварійними кнопками зупинки "Стоп" яскраво червоного кольору що встановлені в місцях зручних для користування ними. 6.40. Усі роботи пов'язані з опусканням людей у бункери та інші закриті й напівзакриті посудини з сипкими матеріалами повинні проводитися відповідно до затверджених проектів виконання робіт. Такі роботи повинні виконуватися за нарядом-допуском бригадою що складається не менше як з трьох осіб. 7. ВИГОТОВЛЕННЯ ФОРМ І СТЕРЖНІВ 7.1. Конструкція опок повинна передбачати надійне закріплення цапфи ручки провушини скоби. Цапфи опоки повинні мати кільцеві буртики для попередження зриву її з чалочних пристроїв вантажопідіймальних приладів. 7.2. Опоки що транспортуються по рольгангам повинні бути оснащені приливами що виключають защемлення руки між опоками. 7.3. Щільність зібраної форми повинна виключати вихід металу з місць її рознімання. 7.4. Перегортання заформованих важких опок піднятих краном треба проводити на балансирах з роликами або за допомогою інших спеціальних пристроїв. 7.5. Виправлення та обробка форм у підвішеному стані з перебуванням людей під формою не допускається. Для цього форми повинні бути опущені на спеціальні підставки. Система керування формувальними машинами повинна забезпечувати виконання технологічних операцій в необхідній послідовності виключити одночасне виконання несумісних операцій і забезпечувати в автоматичному режимі початок роботи на даній позиції при фіксованому положенні відповідних елементів механізмів. 7.6. Грунтова формовка без герметичних кесонів допускається тільки в цехах із розташуванням підгрунтових вод не менше 3 м від рівня підлоги. Відстань від самої нижньої поверхні форми до вищого рівня вод повинно бути не менше 1 5 м. 7.7. У ливарних цехах робочі місця по виготовленню форм і стержнів повинні бути обладнані збиральними гратами що забезпечують прийом і вилучення просипу формувальної суміші. 7.8. Відстань між формувальними машинами визначається необхідною площею робочого місця і повинна гарантувати безпеку обслуговування машин зачалювання та транспортування опок і плит. 7.9. Пускові прилади для включення рухомих частин формувальної машини повинні розміщуватися на дистанційному пульті керування а при їх розміщенні на машині   приводитися в дію двома руками або ж треба передбачити захисні загородження що виключають травмування оператора який виконує пересування чи користується ущільнюючим приладом що струшує суміш. Зона дії кантуючого механізму повинна бути загороджена; в разі неможливості її загородити зовнішні поверхні кантуючого механізму треба пофарбувати відповідно до ГОСТ 12.4.026-76. 7.10. Подавання до формувального устаткування формувальної суміші треба проводити через бункер. Бункери повинні бути обладнані пристроями для припинення подавання суміші при заповненні певного обсягу бункеру а також відновлювання подачі суміші при його спорожненні нижче заданого рівня. Затвори бункерів для періодичного витрачання суміші повинні бути обладнані пристроями для дистанційного керування ними. 7.11. Конструкція формувальних машин з поворотними і перекидними столами повинна забезпечувати: надійне кріплення модельних плит і стержневих ящиків до столів; неможливість самовільного відокремлення опок і модельних плит від столу при припиненні подавання енергії; неможливість самовільного повороту вузлів під дією маси опоки та модельної плити. 7.12. У формувальних машинах з перекидним столом зазор між опущеними важелями повороту столу і підлогою повинен бути не менше 150 мм або необхідно передбачити спеціальну загорожу важелів. В цих машинах повинні бути передбачені пристрої що запобігають самовільному поверненню перекидного столу у вхідне положення у випадку різкого падіння тиску в мережі стислого повітря а також під час його повороту. 7.13. У формувальних машин з поворотним столом і возиком для прийому заформованих опок повинна бути механізована операція викочування возика з-під машини. 7.14. У формувальних машин з поворотною пресовою траверсою треба передбачати фіксацію траверси в робочому положенні. Поворот пресових траверс повинен виконуватися механізовано. 7.15. Конструкція формувального вібраційного столу для ущільнення стержнів і форм які виготовляють з холоднотвердіючих сумішей ХТС повинна передбачати: дистанційне керування; рольганг для транспортування опок або стержневих ящиків; надійне кріплення і загородження віброзбуджувача; конструкція столу повинна виключати зміщення опок або стержневих ящиків за його межі при працюючих віброзбуджувачах. 7.16. Очищення плит формувальних машин від залишків формувальної суміші повинне здійснюватися механізованими або автоматизованими приладами і пристроями із локалізацією пиловиддалення. 7.17. Очищення оснастки форм і стержнів від сторонніх включень пилу піску та інших часток проводять засобами що виключають пиловиділення: пилевідсмоктуючими або іншими приладами. Допускається обдування стислим повітрям поверхні стержневих ящиків моделей форм стержнів і виробів в окремих герметичних камерах обладнаних витяжною вентиляцією. 7.18. Покриття поверхні форм і стержнів протипригарними речовинами повинне здійснюватися засобами що виключають потрапляння азрозолів протипригарних фарб у повітря робочої зони та із застосуванням захисних засобів. 7.19. Конструкція пересувних піскометів повинна передбачати: встановлення сирени чи іншого пристрою що автоматично подає попереджуючий звуковий сигнал при пересуванні піскомета; оператор повинен мати можливість керувати цим сигналом також і вручну; кожухи для коліс візків виходячи з максимальної відстані від нижньої грані кожухів до рейок   20 мм; опорні пристрої на рамах на випадок руйнування вісі коліс що знаходяться на відстані 10 мм від головки рейки; електричне блокування для обмеження пересування піскомета в кінцевих положеннях на його шляху; заземлення рейок і самого піскомета. 7.20. Конструкція піскометів повинна передбачати: безпеку працюючих при руйнуванні ковша й дуги піскометної головки завдяки міцному кожуху головки в якому недопустимі щілини у швах що зроблені під час зварювання; блокування на кришці кожуха піскометної головки пристрій що виключає вмикання приводу ротора головки і вимикає його при відкритій кришці; місцеве освітлення на піскометній головці що створює на робочій поверхні освітленість не менше 150 лк. 7.21. Формувальна суміш що подається до піскометів не повинна мати металевих часток. 7.22. Конструкція стержневих піскодувних машин повинна передбачати: пристрій для очистки стержневого ящика і нанесення роздільної маси; пристрої що фіксують притискують та забезпечують надійну фіксацію і затиск частин стержневого ящика; автоматизацію операцій затиску стержневих ящиків надування суміші підйому та опускання столу подачі стержневих ящиків під піскодувну головку або переміщення резервуару ; блокування що не допускають надування суміші до повного підтискування стержневого ящика опоки до надувної плити неповного перекриття отворів для засипання суміші в піскодувний резервуар а також опускання столу до повного падіння тиску в піскодувному резервуарі; блокування або захисні загородження що виключають травмування оператора під час затискування стержневих ящиків при сполученні частин цих ящиків а також при їх очищенні та вибиванні суміші; при виготовленні стержнів з холоднотвердіючих сумішей ХТС "Колдбокспроцес" і розміщенні змішувача на машині він повинен бути герметичним і виключати вихід каталізатора зв'язуючих речовин або ще неготової суміші. 7.23. Корпус ресівера повинен виготовлятися і витримувати статичні гідравлічні випробування у відповідності з діючими Правилами будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском затвердженими у встановленому порядку. 7.24. Конструкцією машин для виготовлення стержнів за допомогою оснастки що нагрівають "хот-бокс-процес" повинні бути передбачені: укриття на позиціях затвердіння та витягування стержнів що вентилюються. Кількість відсмоктаного повітря приймають з розрахунку забезпечення швидкості повітря у відкритих отворах не менше 1 м/с; механізоване витягання стержнів з ящиків; використання електричних нагрівальних елементів закритого типу при напрузі не вище 220 В із дотриманням діючих Правил будови електроустановок. При використанні газового обігрівання оснастки конструкція вузла газового обігрівання повинна відповідати гігієнічним вимогам відповідно до Санітарних правил організації технологічних процесів і гігієнічних вимог до виробничого устаткування. 7.25. В конструкції машин для виготовлення стержнів з продувкою газоподібним каталізатором треба передбачати: герметичність системи подавання газоподібного каталізатора і системи відводу відпрацьованих газів; відведення відпрацьованих газів із машини через нейтралізатор що забезпечує їх очистку до рівня ГДК на робочих місцях; укриття на позиціях витягування стержнів що вентилюються. Кількість відсмоктаного повітря приймають з розрахунку забезпечення швидкості повітря у відкритих отворах не менше 1 м/с. 7.26. Робоча поверхня столів для проміжного складування обробки і склеювання стержнів виготовлених в оснастці що нагріватиметься поворотних столів для заповнення стержневих ящиків холоднотвердіючою сумішшю та обробки стержнів а також столів для фарбування стержнів повинна виконуватися перфорованою з відсмоктуванням повітря з короба розміщеного під столом в кількості 4000 куб.м/год на 1 кв.м робочої поверхні столу. Допускається використання вентиляційних панелей чи укриттів інших конструкцій при швидкості відсмоктування повітря в робочих отворах не менше 1 м/с в цих випадках перфорація робочої поверхні столу не виконується. 7.27. Конструкція поворотно-витяжних машин повинна забезпечувати: сталість зусилля притискування стержневого ящика опоки при припиненні подачі електроенергії повітря або у разі раптової зупинки машини; відсутність самовільного повороту вузлів під дією маси стержневих ящиків опоки . 7.28. Експлуатація сушильного приладу що працює на газу повинно відповідати вимогам Правил безпеки в газовому господарстві затверджених у встановленому порядку. Експлуатація електричних сушильних приладів повинна відповідати вимогам Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів затверджених у встановленому порядку. 7.29. Сушіння та охолодження висушених форм і стержнів необхідно проводити засобами що виключають виділення в робочу зону газів пилу і тепла. Глибина просушування форм повинна бути встановлена технічною документацією. При цьому повинні бути виключені "закипання" металу і викид його з форми під час заливання та при охолодженні відливків. 7.30. Двері сушильних печей камер повинні щільно закриватися. Біля дверей сушильних пристроїв повинна бути влаштована місцева витяжна вентиляція. 7.31. Піднімальні двері сушильних печей камер повинні бути обладнані швидкодіючими автоматичними "уловлювачами" які запобігають падінню дверей у випадках розриву троса. 7.32. При складанні просушених форм у стопки між ними повинні вкладатися вогнетривкі й міцні прокладки. 7.33. Укочування візків із опоками і стержнями в камери сушильних печей та їх викочування повинні бути механізовані. 7.34. Приямки сушильних печей повинні бути огороджені металевими поручнями висотою не менше 1 м і мати зручний спуск. Приямки що розміщуються в зонах в яких можливо переміщення вантажів кранами повинні перекриватися міцними гратами. 7.35. Для підсушування форм у грунті та стержнів використання жаровень забороняється. Для цього треба застосовувати більш досконалі засоби наприклад: хімічне отвердіння форм і стержнів на рідкому склі із застосуванням СО; поверхнева підсушка інфрачервоними променями; електрокалориферні сушила; газові сушила. 7.36. Розпалювання сушил що працюють на твердому паливі повинно здійснюватися способом і засобами що виключають застосування легкозаймистих рідин ЛЗР . Під час роботи всередині сушильного пристрою після його охолодження або димоходів необхідно застосовувати вибухобезпечне устаткування з обов'язковим використанням захисних засобів. 7.37. Конструкція формувальних машин повітряно-імпульсного пресування повинна забезпечувати: автоматизацію операцій технологічного процесу від встановлення на машину наповнювальної рамки до видавання готової півформи; блокування що виключають проведення імпульса до повного притиску опоки з наповнювальною рамкою до імпульсної головки і їх розведення до повного скидання тиску; захисні загородження від суміші що вилітає із зазорів; відведення відпрацьованого стислого повітря в зону що виключає його контакт із працюючими; дистанційне керування; оснащення пристроями що виключають проведення імпульса за умов тиску в ресивері що відрізняється від заданого. 7.38. Корпус ресивера машин повітряно-імпульсного пресування повинен виготовлятися і витримувати статичні іспити відповідно до діючих Правил будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском затверджених у встановленому порядку. 7.39. Фарбування форм і стержнів повинне здійснюватися згідно ГОСТ 12.3.005-75. 7.40. У приміщеннях де виконується фарбування виробів і виготовлення лакофарбових матеріалів одночасно повинно знаходитися не менше двох осіб. 7.41. Очистку місткостей для приготування фарб і устаткування для їх нанесення необхідно робити інструментом з кольорового металу що не дає іскор алюмінієвими мідними латунними щітками скребками та ін. . 7.42. Перемішування і розбавлення лакофарбових матеріалів необхідно виконувати в металевих місткостях відрах бачках і т.п. за допомогою механічних пневматичних мішалок. 7.43. Розливати лакофарбові матеріали в дрібну тару слід в місцях обладнаних місцевою витяжною вентиляцією. Щоб не забруднювати ними підлогу слід переливати їх на металевих піддонах із бортами. 7.44. У виробництвах з великим витрачанням лакофарбових матеріалів їх приготування і транспортування повинні бути механізовані. Не допускається завантажувати вручну лакофарбові матеріали у фарбоготувальні машини в процесі їх роботи. 7.45. Категорично забороняється знаходитися на дільницях приготування лакофарбових матеріалів і у відділеннях а також підходити до лакофарбових матеріалів фарбувального устаткування і тари з відкритим вогнем. У приміщеннях фарбувальних дільниць категорично забороняється палити. 7.46. В приміщеннях де виконують фарбоприготування обладнують протипожежний пост де знаходиться протипожежний інвентар пінні вогнегасники і ящики із піском. 7.47. На вході в приміщення і всередині нього розміщують написи про заборону паління та входу з розжареними предметами і відкритим вогнем. 7.48. Лакофарбові матеріали зберігають на складах розміщенних в окремих будівлях чи в підземних сховищах для розчинників обладнаних примусовою вентиляцією і засобами пожежної техніки. Речовини що реагують між собою необхідно зберігати окремо. Зберігання лакофарбових матеріалів у виробничих приміщеннях не допускається. 7.49. Для зберігання добових запасів лакофарбових та інших матеріалів при фарбоготувальному відділенні організують кладові обладнані примусовою припливно-витяжною вентиляцією і засобами пожежної техніки. 7.50. Під час обслуговування апарата для варки рідкого скла необхідно: перед відкриттям кришки скловарки переконатися в надійності закриття парового вентиля; перед закриттям кришки переконатися у відсутності сторонніх предметів справності трубопроводу. 7.51. Обслуговуючому персоналу забороняється залишати без нагляду під час роботи скловарку торкатися до електрообладнання. 7.52. Перед відбиранням проби необхідно вимкнути електродвигун обертання лопатів перекрити вентиль надходження пари. Відбирання проби і злив рідкого скла роблять тільки крізь випускний кран. 8. ВИГОТОВЛЕННЯ ДЕРЕВ'ЯНИХ МОДЕЛЕЙ 8.1. Верстати що їх використовують при виготовленні дерев'яних моделей повинні задовольняти вимогам ГОСТ 12.2.026.0-77   в частині безпеки конструкції; ГОСТ 12.2.049-80   в частині ергономіки; ГОСТ 12.1.018-86   в частині електростатичної іскробезпечності. 8.2. Деревообробний верстат повинен мати запобіжні й загороджуючі пристрої згідно ГОСТ 12.2.052-81 що виключають: небезпечне торкання людиною рухомих елементів і ріжучого інструменту; вилітання ріжучого інструменту чи інших рухомих частин; викидання ріжучим інструментом заготовок що оброблюються та відходів; можливість травмування людей при встановленні або зміні ріжучих інструментів; можливість виходу за встановлені межі рухомих частин верстату кареток салазок візків рамок столів супортів . Крайні положення рухомих частин верстатів із механічною пневматичною або гідравлічною подачею повинні бути обмежені упорами кінцевими вимикачами. 8.3. Верстати з обертовими і рухомими шпинделями захищені відкидними і тими що легко знімаються захисними пристосуваннями повинні бути оснащені надійно діючими гальмівними системами що забезпечують зупинку цих робочих органів протягом не більше 6 с з моменту вимкнення їх двигунів у разі зняття кожуха загородження чи натисканні кнопки "Стоп". 8.4. Робоча частина ріжучих інструментів пил фрез ножевих головок і т.ін. повинна зачинятися автоматично діючою загородою що відкривається під час проходження матеріалу який обробляється чи інструменту тільки для його пропуску на величину що відповідає габаритам оброблюваного матеріалу за висотою і шириною. 8.5. Загородження неробочої частини ріжучих інструментів можуть одночасно використовуватися і як пристрої для вилучення та спрямування відходів до пристрою для їх видалення. 8.6. Загородження та запобіжні пристрої не повинні: знижувати освітленість робочого місця; збільшувати шум що створюють рухомі частини верстата; підвищувати вібрацію верстата; перешкоджати спостереженню за роботою ріжучого інструменту там де це необхідно. 8.7. В конструкції верстату повинні передбачатися приймальники для уловлювання і вилучення відходів тирси тріски стружки пилу і шкідливих речовин парів формальдегіду фенолу толуолу ксилолу та ін. і пристрої для їхнього вилучення та транспортування. Ефективність вилучення відходів повинна бути не менше 98 %. Зміст пилу та інших шкідливих речовин в повітрі робочої зони що виділяються при роботі верстатів не може перевищувати гранично допустимих концентрацій. 8.8. Верстат треба оснастити пристроями місцевого освітлення зони обробки що мають відповідати вимогам СНиП П-4-79. Світильники місцевого освітлення що застосовуються у верстатах повинні живитися напругою 24 В. 8.9. При роботі на маятникових пилах верстат повинен бути обладнаний обмежувачем руху рами вбік робітника щоб розпилюючий диск не міг вийти за межі столу. 8.10. Рама верстата повинна бути обладнана спеціальним автоматичним запиральним пристроєм-уловлювачем для утримання її в кінцевому неробочому положенні щоб розпилюючий диск після завершення розпилювання міг знаходитися за межами лінійки столу. Не може бути такого стану щоб рама вібрувала або відштовхувалась у бік робітника при поверненні пили у вхідне положення. Верхня противага і кінець важеля повинні мати додаткове надійне запобіжне кріплення до рами верстата щоб вантаж не міг зірватися. 8.11. Розпилювальний диск повинен закриватися згори запобіжним футляром кожухом а ремінь що надає рух осі розпилювального полотна загороджуватися сіткою. Під час роботи пиляр повинен стояти не навпроти лінії розпилу а осторонь від неї ліворуч. Зусилля що робітник докладає для насування пили на деревину не можуть перевищувати 50 Н 5 кгс/м . 8.12. Під час роботи на круглопиляльних верстатах з ручною подачею повздовжне розпилювання можна здійснювати тільки після встановлення позаду пили розклинюючого ножа. Потовщена частина ножа повинна бути на 0 5 мм ширше розводу пили для пилок діаметром до 600 мм і на 1-2 мм   для пилок діаметром більше 600 мм. Допилювання кінця дошки чи бруска довжиною менш 300 мм треба робити тільки із застосуванням штовхача. Розпилювання круглого матеріалу без спеціального пристрою з механічною подачею забороняється. 8.13. При роботі на стрічкопиляльному верстаті: верстат має бути оснащений уловлювачем стрічки у випадку її розриву; круглі заготовки розпилювати не дозволяється; працювати з полотном в якому з'явилася тріщина забороняється. 8.14. Під час роботи на лобзиковому верстаті необхідно перед початком роботи перевірити кріплення в скалках дію пружинячих пристроїв і натяг пили. 8.15. Верстати повинні бути обладнані пневматичними пристроями для обдування матеріалу що обробляється. 8.16. При роботі на фугувальних верстатах забороняється: стругати заготовку довжиною менше 500 мм шириною 100 мм і товщиною 30 мм без застосування колодок штовхачів; виконувати стругання коли знято з верстата загородження ножевої щілини. 8.17. Балансування валу з ножем треба робити тільки після зняття ременя що надає рух. 8.18. При роботі на рейсмусових верстатах дозволяється стругати тільки такі заготовки довжина яких перевищує відстань між осями передніх і задніх валиків не менше як на 50 мм. 8.19. Під час стругання робітник повинен стояти з лівого боку верстата а не навпроти нього. 8.20. Кожний верстат повинен мати перед переднім подавальним валиком запобіжний гальмівний зубчастий упор. 8.21. Перед струганням слід усунути сучки що вільно випадають. 8.22. Під час роботи на фрезерних і шипорізних верстатах ріжучий інструмент повинен бути надійно закріплений а та частина різального інструменту і шпинделя що не використовується в роботі повинна бути загороджена. 8.23. Фрези треба закріплювати такими кріпильними деталями що запобігають самовільному відкручуванню болтів їх зміщенню або вилітанню інструменту з оправок. 8.24. Усі рухомі частини повинні забезпечуватися безупинним змащуванням. Не можна допускати щоб підшипники нагрівалися вище 50 градусів Цельсію. 8.25. При роботі на свердлильних верстатах мають бути використані надійні опори чи затискачі для закріплення на столі заготовки особливо невеликих розмірів менше 20х50х100 мм . 8.26. Під час роботи на токарному верстаті зазор між краєм підручної опори і заготовкою що обробляється повинен бути не більше 10 мм. 8.27. При обробці в центрах заготовки довжиною понад 800 мм необхідно застосовувати переставний люнет підставку . У тієї заготовки що має грані ребра слід обтісувати щоб не було відколів під час обточування. 8.28. Середня колова швидкість при обточуванні не може перевищувати м/с для несклеєних заготовок   15 для склеєних   10. 8.29. При роботі на шліфувальних верстатах дрібні деталі слід шліфувати в спеціальних рукавицях. Зазор між столом і диском повинен бути не більше 5 мм а швидкість диску   не більше 30 м/с. 8.30. Склеювання кінців полотняної "шкірки" для стрічкових верстатів повинне бути виконане так щоб кінець накладений згори був направлений вбік зворотний напрямку обертання циліндра. 9. РОЗЛИВАННЯ МЕТАЛУ. ЗАЛИВАННЯ ФОРМ 9.1. Транспортування розплавленого металу до місць його заливки у форми повинне бути механізованим і виконуватися по заздалегідь встановленим напрямкам. 9.2. В окремих випадках допускається ручне перенесення розплавленого металу в ковшах і тиглях при ширині проходу не менше 2 м і масі металу що переноситься вручну вагою на одного працюючого не більше 15 кг. 9.3. Перед випуском металу з плавильних агрегатів футеровку жолобів і ковшів слід ретельно просушити і прогріти. 9.4. В технологічних процесах виготовлення відливків повинні бути вказані вимоги безпеки проведення піднімально-транспортних вантажно-розвантажувальних робіт і складування штучних вантажів опок відливків стержнів модельних плит і т.ін. . 9.5. Обладнання кабін керування кранами повинно задовольняти вимогам санітарних правил щодо будови і оснащення кабін машиністів кранів гарячих цехів. 9.6. Заливання високих форм повинно виконуватися в спеціальних ямах-котлованах із встановленням по краях знімних поручневих загород чи зі стаціонарних розливних майданчиків. Максимальна висота верхнього рівня заливної чаши від заливного майданчика не може перевищувати 0 7 м. 9.7. Ливарні ковші і тиглі незалежно від їх місткості повинні наповнюватися рідким металом не більше як на 0 88 їх внутрішньої висоти. 9.8. Перед заливкою металу ливарні ковші й носилки повинні оглядатися майстром для перевірки справного стану їх частин. Перед наповненням металом ковші повинні бути добре просушені та підігріті до температури зазначеної в технологічній документації. Для ремонту і сушки розливних ковшів повинні бути виділені спеціальні майданчики. 9.9. Конструкція заливних ковшів установок повинна забезпечувати: неможливість повороту чи переміщення установки та нахил ковшової касети на позиції установки ковша; дистанційне керування заливкою; утримання ковша в касеті при його повному частковому нахилі; відсутність виплесків металу з ковша при переміщенні. 9.10. Ковші малої місткості до 0 5 т що не мають черв'ячної передачі повинні оснащуватися заносними пристроями що запобігають самовільному перекиданню ковшів при їх транспортуванні. 9.11. Ковші місткістю понад 15 т повинні бути обладнаними механічним приводом нахилу ковша. 9.12. Центр ваги ковшів повністю наповнених металом повинен знаходитися нижче осі обертання не менше як на 100 мм. 9.13. У разі переміщення ковшів або тиглів з розплавленим металом на спеціальних візках конструкція візків повинна повністю виключати можливість перекидання ковшів тиглів та проливання металу. 9.14. Носилки для ковшів які переносяться вручну до передачі їх в експлуатацію в тому числі і після кожного ремонту повинні бути ретельно оглянуті та прийняті механіком цеху крім того не рідше одного разу на 2 місяці випробовані протягом 15 хвл. на статичне навантаження яке перевищує на 50 % максимальне робоче навантаження. При випробуванні треба проводити зовнішній огляд носилок заздалегідь очищених від бризок металу від корозії бруду та масла які могли налипнути. Результати випробувань та огляду повинні заноситися до журналу випробувань вантажопідіймальних пристроїв. 9.15. Носилки для перенесення графітових тиглів кільця повинні бути обмотані азбестовим шнуром та мати пристрій який замикається та не допускає випадіння тигля при нахилі. Кліщі для захвату тиглів при вийманні їх з печей повинні бути міцними та мати губки які щільно охоплюють тигель не менше як на 3/5 його кола. 9.16. Ковші які переміщуються краном повинні бути розраховані на допустиме навантаження і після виготовлення   направлені на технічне освідчення до заводу-виготовлювача а після ремонту   до заводу на якому вони ремонтувалися. Ревізії розливальних ковшів потрібно проводити при ремонті футеровки але не рідше 1 разу на півтора-два місяці із записом результатів перевірки до експлуатаційного журналу з вказівкою виявлених дефектів та несправностей де фіксується термін їх усунення. 9.17. Для захисту від тепловипромінювання захватні органи мостових кранів та їх канати а також траверси ковшів необхідно екранувати теплозахисними щитами. 9.18. Нарощування ковшів для збільшення їх місткості навіть на одну плавку не допускається. 9.19. Цапфи ковшів повинні бути стальні ковані та забезпечувати не менше восьмиразового запасу міцності. Допускається застосування цапф виготовлених методом електрошлакового переплавлення із сталей 20 та 35 при умові відповідності їх хімічних та механічних властивостей властивостям кованих цапф. Цапфи ковшів не рідше одного разу на 6 місяців треба піддавати ретельному огляду. Зношення цапф в усіх вимірах не може перевищувати 10 % від первинного крім того не рідше одного разу на рік цапфи повинні перевірятися неруйнуючим методом контролю. Результати огляду та перевірки оформляються актом. 9.20. Конструкція ковшів із стопором та їх експлуатація повинні задовольняти таким вимогам: механізм для закріплення стопора ковша повинен бути оснащений регулювальним гвинтом; рукоятка запору повинна бути поворотною; зазори між окремими трубками стопора повинні бути щільно закриті; для випускного отвору ковша повинні застосовуватися стакани виготовлені з магнезіту графіту чи високоякісного шамотника; пробка стопора повинна бути добре прикріплена до стопора і ретельно притерта до стакана; заміна стакана та стопора виконується лише після охолодження ковша; встановлення стопора до ковша під жолобом печі забороняється; перед встановленням стопора повинна бути перевірена справність футеровки та якість просушування ковша. 9.21. При повторній заливці при розливанні металу у ковш повинні бути замінені стопор та стакан. 9.22. Не допускається тримати ковші в руках у висячому положенні при їх заповненні розплавленим металом. 9.23. Інвентарний інструмент зчищалки шлаку ложки мішалки та т.п. призначений для взаємодії з розплавленим металом повинен бути просушений та підігрітий до температури зазначеної у технічній документації. 9.24. Плавильні агрегати з випуском металу через льотку повинні бути оснащені запасними штангами і достатньою кількістю запасних пробок для закриття льотки. 9.25. Зливання шлаку та решти металу з ковшів по закінченню заливки треба проводити в сухі виливниці. 9.26. Ремонт ковшів повинен здійснюватися в спеціально відведених місцях після їх охолодження до темпертури не вище 45 градусів Цельсію. Допуск ремонтних робітників у великі ковші треба проводити лише після вилучення нависаючих залишків шлаку скрапу та футеровки. Розламування футеровки треба проводити механізованим методом. 9.27. Заливка форм на ливарному конвейєрі повинна бути механізована або автоматизована. У випадках заливання форм з рухомих ковшів які переміщуються по монорельсу при швидкості руху конвейєра понад 4 м/хвл. заливна дільниця повинна бути обладнана платформою для заливальника яка рухається з такою ж швидкістю. 9.28. Дільниці охолодження залитих форм автоматичних ліній опочної формовки повинні бути обладнані суцільним кожухом з торцовими отворами та патрубками для відсмоктування газів. Кількість відсмоктаного повітря повинна встановлюватися виходячи з його швидкості у відкритих отворах кожуха рівної 4 м на сек. 9.29. Конструкція автоматичних ліній опочної формовки   вибивання повинна передбачати блокування які виключають несумісні рухи механізмів лінії як в автоматичному так і в налагоджувальному режимах керування. 10. ВИБИВАННЯ ОЧИЩЕННЯ ТА ОБРУБУВАННЯ ЛИТВА 10.1. Роботи щодо вибивання транспортування відливків і вибитої суміші повинні бути механізовані або автоматизовані. Всі дільниці вибивки треба обладнати місцевою пилевідсмоктуючою вентиляцією гратами з накатними укриттями та душуючими пристроями. У тих випадках коли санітарно-технічними заходами засобами механізації не забезпечуються належні метеорологічні умови на гарячих роботах заливка вибивання та ін. повинні бути обладнані кабіни для короткострокового відпочинку робітників. 10.2. Конструкція підвісних вібраторів повинна забезпечувати надійне кріплення опоки з крюком вібратора. 10.3. Грати у споживача обов'язково обладнують укриттями конструкція яких визначається конкретними умовами їх використання. Кількість відсмоктуваного повітря із укриття приймають виходячи з розрахунку його швидкості в робочих отворах не менше 1 5 м/с. Включення в роботу вибивних грат повинно бути зблокованим з роботою витяжної вентиляційної системи і транспортерів для прибирання вибитої суміші й відливків. При наявності кожуха з відсмоктувачем у верхній частині чи накатного укриття включення в роботу грат треба зблокувати із закриттям цього кожуха. 10.4. Навкруги вибивних грат повинні бути проходи завширшки не менше 1 м. 10.5. Вибивання відливок з форм треба проводити після процесу кристалізації металу в формі. Тривалість застигання відливків у формі вказують у технічній документації. 10.6. У цехах де відливки роблять у земляні форми на підлозі для зменшення утворення пилу підлогу вибивальної дільниці й опоки перед вибиванням слід зрошувати водою яка розбризкується з форсунок великої продуктивності. 10.7. Вилучення холодильників і дротяних каркасів з відливків повинне виконуватися на вибивальній дільниці із застосуванням спеціальних інструментів чи пристроїв. 10.8. Кріплення відливків на підвісних конвейєрах повинно виключати їх падіння. Зону дії підвісного конвейєра треба загородити. Навішування відливків на підвісний конвейєр і знімання їх із конвейєра повинні бути механізовані або автоматизовані. Зона охолодження відливків повинна мати загородження та знаки безпеки. Вилучення решти землі з підопочних плит на конвейєрі повинно бути механізованим за допомогою спеціальних скребків або щіток. 10.9. У разі технологічної необхідності при складній конфігурації внутрішніх порожнин відливків обдування стислим повітрям допускається проводити тільки з пилевідсмоктуючими пристроями чи в укриттях. 10.10. Для прибирання сміття та відходів горілої формувальної маси рекомендується влаштовувати провальні грати з наступним механізованим прибиранням відходів і сміття з цеху. 10.11. Очистка відливків повинна здійснюватися у гідрокамерах гідропіскокамерах і в дробоструминних чи дробометних установках. Застосування піскоструминних апаратів для сухої піскоочистки литва забороняється. 10.12. Двері та брами внутрішнього робочого простору дробометальних і дробоструминних машин повинні мати блокування що запобігають входу персоналу до внутрішнього робочого простору під час очищування або ж дозволяють доступ туди лише після встановлення в робочому просторі безпечних умов. Робочий простір вважається безпечним якщо метальні колеса повністю зупинені і подача дробу в дробильні апарати автоматично заблокована а також за умови автоматичного відключення подачі дробу та встановлення перед метальними колесами захисних екранів зокрема в устаткуванні що працює короткими та частими циклами. Двері та брами що не мають блокування відкривають тільки за допомогою інструменту чи ключів; блокування й замки дверей і брам не повинні перешкоджати виходу персоналу із внутрішнього робочого простору. 10.13. Двері брама пересувні стінки кришки оглядових і монтажних люків повинні бути оснащені блокуванням яке виконують відповідно до вимог ГОСТ 12.2.062 якщо можливе їх відчинення або вилучення без допомоги інструменту. 10.14. Конструкція піскогідравлічних і гідроабразивних камер низького тиску повинна передбачати: дистанційний пульт керування; блокування що виключає подачу води і піску абразива при відкритих дверях; патрубок для підключення до цехової вентиляційної системи. Кількість відсмоктуваного із камери повітря беруть із розрахунку кратності повітрообміну 1000 обмінів на годину. 10.15. Робоче місце оператора під час роботи камери повинне знаходитися поза камерою. Відкриті робочі отвори в камері не допускаються. 10.16. Гідравлічні камери повинні бути обладнані: патрубком для приєднання до цехової вентиляційної системи. Кількість відсмоктуваного повітря повинна бути заданою в стандартах і технічних умовах на конкретні моделі камер; спеціальними пристроями для повороту в горизонтальній площині відливків що очищаються а ці пристрої керуються із пульту розміщеного поза камерою; скляними оглядовими вікнами з механізованою очисткою скла; дверима що встановлюються на петлях або тими що відкриваються в різні боки щодо направляючих та які зблоковані з роботою монітору при відкритих дверях гідромонітор відключається . Треба передбачати спеціальні заходи щодо звукоізоляції загородження камер а також щодо запобігання вібрацій робочого майданчику. 10.17. Для роботи із гідромонітором або брандспойтом повинен бути передбачений майданчик. Гідромонітор повинен бути закріплений на стіні камери в кульовій опорі чи підвішений і забезпечений амортизатором відбою. Труби і шланги з металевим обплетенням для подачі води високого тиску до гідромоніторів повинні бути ізольовані від обслуговуючого персоналу і приєднані до гідромоніторів тільки всередині камери. 10.18. Насоси повинні бути розташовані в ізольованому приміщенні обладнаному двостороннім зв'язком з робочим майданчиком. В прохідних гідравлічних камерах з підвісними конвейєрами необхідно передбачати тамбури для запобігання викиду в робоче приміщення відбитого струменю води і пилу. Кількість відсмоктаного з тамбура повітря повинна складати 1000-1200 куб.м на 1 кв.м перерізу отвору тамбура. 10.19. Транспортування відливків до місця очистки і назад їх завантаження та вивантаження з очисних камер і установок повинні бути механізовані. 10.20. При роботі всередині гідроочисних і піскоструминних камер огляд ремонт повинне застосовуватися місцеве освітлення напругою не більше 12 В. 10.21. Вилучення шламу з-під камер і відстійників повинне бути механізованим. 10.22. Конструкція очисного галтувального барабана періодичної дії повинна передбачати: пустотні цапфи для вентиляції порожнини барабана діаметр яких повинен вибиратися виходячи із забезпечення кількості відсмоктаного з барабана повітря 1800 Д куб.м/год тут Д   діаметр вписаного в барабан кола м і швидкості повітря в межах 16-24 м/с; отвори в торцових перегородках які відокремлюють робочий простір барабана від стінок сумарною площею що дорівнює 1 5 S де S   площа отворів у кожній з пустотніх цапф ; міцні кришки і запори що повинні протидіяти відцентровій силі та ударам відливків; пристрої що запобігають ввімкненню приводу барабана при завантаженні та ті що виключають потрапляння робітників до барабана при вивантаженні; загородження місць завантаження відкидним кожухом з блокуванням яке вимикає привід машини при відкинутому кожусі. Привід барабана повинен мати пристрій що забезпечує надійну зупинку завантаженого барабана в будь-якому положенні. Конструкція барабанів безупинної дії повинна передбачати можливість їх вбудовування в автоматичну лінію. 10.23. Кріплення і балансування абразивних кругів на стаціонарних обдирно-шліфувальних верстатах встановлення підручників і закріплення відливків на них а також розміщення запобіжних козирків і захисних кожухів-укриттів повинні задовольняти вимогам ГОСТ 12.3.028. 10.24. Кількість повітря відсмоктаного з кожухів-укриттів стаціонарних обдирно-шліфувальних верстатів з шліфувальною головкою що переміщується повинна бути встановлена з розрахунку утворення в зазорі між кожухом і абразивним кругом швидкості повітря яка дорівнює 30 % обертової швидкості круга але не менше 2 куб.м/год. на 1 мм діаметра круга. Обдирно-шліфувальні верстати з абразивним кругом діаметром понад 0 4 м з обертовою швидкістю понад 50 м/с допускається обладнувати кожухами-укриттями з внутрішніми перегородками кількість відсмоктаного повітря з яких становить не менше 30 %. 10.25. Стаціонарні обдирно-шліфувальні верстати з поверхнею де переміщується шліфувальна головка в тому числі спеціалізовані верстати для абразивної зачистки поверхні відливків повинні бути обладнані захисно-обеспилюючими кожухами-укриттями або повними укриттями із тамбуром з боку подачі і виходу відливків довжиною не менше 0 5 м. Допускається розміщення верстатів поряд з рухомими воронками або стаціонарними камерами для уловлювання пилового струму. Кількість відсмоктуваного з кожухів-укриттів повітря визначається як в попередньому випадку але не менше 3 куб.м/год. на 1 мм діаметру кола. Кількість повітря що видаляється з повного укриття належно бути визначено з розрахунку забезпечення швидкості повітря у відкритих отворах тамбура не менше 30 % обертової швидкості абразивних кругів. Кількість повітря що видаляється з воронки і камери повинна бути визначена з розрахунку забезпечення швидкості руху повітря у відсмоктуючому отворі пристрою не менше 1 0 м/с але не менше 5000 куб.м/год. для камери. Площа відсмоктуючого отвору воронки чи камери повинна бути встановлена з розрахунку забезпечення уловлювання шкідливих речовин що утворюються в процесі операції різання при будь-якому положенні шліфувальної головки в просторі. 10.26. Підвісні обдирно-шліфувальні верстати повинні бути обладнані кожухами-укриттями з яких здійснюється відсмоктування повітря за допомогою гнучких рукавів що приєднуються до витяжної вентиляційної мережі. Допускається розміщення верстатів перед камерами для уловлювання пилового струму. Кількість повітря що відсмоктується з кожуха-укриття чи камери а також площа відсмоктуючого отвору камери приймаються такими ж як у стаціонарних обдирно-шліфувальних верстатах. 10.27. Дільниці очистки відливків ручним механізованим інструментом із абразивними кругами повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією з влаштуванням бокових пилозбірників грат у підлозі чи верстаку. 10.28. Обрубка литва повинна здійснюватися при температурі виливків не вище 45 градусів Цельсію. 10.29. Обрубка і очистка виливків повинна здійснюватися на спеціально обладнаних робочих місцях що мають постійно встановлені або переносні загородження для захисту від відливків що відлітають. Під час обрубки і очистки виливки повинні бути надійно закріплені за допомогою спеціальних пристроїв. 10.30. Під час обрубки нестійких великих виливків складної форми треба застосовувати спеціальні підставки що запобігають переміщуванню виливків. 10.31. Під час обрубки середніх і дрібних виливків у цехах з неповною механізацією оброблення литва необхідно застосовувати верстаки обладнані лещатами та іншими пристроями для кріплення виливків. 10.32. Пневматичні зубила повинні бути забезпечені пристроями що виключають виліт інструменту. 10.33. Клапани пневматичного інструменту повинні бути щільно пригнані і не повинні пропускати повітря в закритому положенні. 10.34. Для попередження зриву шлангів їх з'єднання між собою та із штуцерами пневмоінструментів і повітророзбірних колонок мережі стислого повітря повинно бути цілком надійним. Приєднання шлангів до штуцерів і сполучних ніпелів треба здійснювати із використанням хомутиків на болтах. 10.35. Адміністрація повинна проводити профілактичні заходи щодо запобігання професійних захворювань вібраційним невритом у працюючих з пневмоінструментом. На всі ручні пневматичні та електричні інструменти ударної й обертальної дії повинні бути паспорти. Амплітуда вібрації держака і корпусу інструменту не може мати перевищення проти зазначеної у паспорті. Під час роботи з ударним пневматичним і електричним інструментом робітники повинні забезпечуватися спеціальними рукавицями із м'якими підкладками на долонях і приймати водні процедури у вигляді занурення рук у ванну з теплою водою. Для прийняття водних процедур треба обладнати спеціальні ванни. Режим водних процедур встановлюється лікарем. 10.36. Ручний електрифікований інструмент використований при обрубці литва повинен застосовуватися з напругою не вище 36 В. 10.37. В електрогідравлічних установках для вилучення стержнів і очищення виливків від решти відпрацьованої формувальної суміші повинні бути передбачені: механізація прибирання шламу з ванн завантаження і вивантаження виливків пересування електродів; встановлення місцевої вентиляції для запобігання забрудненню повітряного середовища озоном і окисами азоту; розміщення випрямляючих пристроїв в ізольованому приміщенні та застосування напівпровідникових випрямляючих приладів що не дають рентгенівського випромінювання; розміщення установок в закритій звукоізольованій кабіні екранованій від проникнення електромагнітних полів і обладнаної загальнообмінною вентиляцією. 10.38. Генератор імпульсних струмів електрогідравлічних установок змонтованих в єдиному герметичному й екранованому корпусі допускається встановлювати біля технологічного вузла з огородженням висотою не менше 1 7 м яке має дверці що замикаються на замок. 10.39. Електрогідравлічні установки повинні бути обладнані блокуванням що забезпечує замикання накоротко за допомогою розрядного опору батареї конденсаторів при відключенні установки чи відкритті дверей у приміщення установки. Час розряду повністю зарядженої батареї конденсаторів повинен бути не більше 11 с. 10.40. Ванна бак де відбувається електрогідравлічне вибивання повинна встановлюватися на віброізольованому фундаменті чи пристроях які її амортизують. Між стінами ями і ванни треба передбачати зазор не менше 40..50 мм. 10.41. В електрогідравлічних установках повинне застосовуватися загальне екранування або екранування окремих її блоків. Шви що з'єднують листи екрану між собою повинні забезпечувати надійний електричний контакт між частинами які з'єднуються. Товщина листів повинна бути не менше 0 5 мм. Шов може бути виконаний зварюванням чи паянням. Залежно від вимог екранування крок точкового зварування може бути 100-250 мм. Якщо електрогідравлічну установку екранувати не можливо приміщення пульту керування і робочі місця обслуговуючого персоналу повинні бути екрановані. 10.42. В електрогідравлічних установках розрядний повітряний проміжок треба укривати вентиляційним звукоізолюючим кожухом. Обсяг видаленого повітря у куб.м/год. необхідно прийняти чисельно рівним 3 % від потужності установки у Вт. Напрям руху повітря повинен бути перпендикулярний осі електричного розряду між кулями. 10.43. Забороняються будь-які налагоджувальні роботи на установці до розряду конденсаторів генератора імпульсних струмів. Під час роботи людей в насосній або під баком люк повинен бути відкритим. Закриває його людина що остання залишає насосну. В інший час люк повинен бути постійно закритий на замок. 10.44. Під час роботи установки двері та ворота у високовольтному технологічних приміщеннях та в операторській повинні бути надійно і щільно зачинені а над входом треба повісити попереджувальні плакати: "Стій напруга" "Обережно електрична напруга". 10.45. Верстати для електроконтактного зачищення відливків повинні бути оснащені захисними обезпилюючими кожухами. Кількість повітря видаленого з кожуха повинна визначатися виходячи з його швидкості у відкритих отворах 5 м/с але не менше 2500 куб.м/год. Конструкція кожуха повинна забезпечувати зручну заміну абразивного інструменту видалення пилу та газів що утворюються а також часток розпеченого металу. 11. ВИЛИВАННЯ В МЕТАЛЕВІ ФОРМИ. ВІДЦЕНТРОВЕ ВИЛИВАННЯ. ВИЛИВАННЯ ПІД ТИСКОМ 11.1. В машинах для виливання в кокіль повинне забезпечуватися повне зімкнення частин кокіля та протискання їх в період заливки із зусиллям яке забезпечує запобігання витоку рідкого металу з кокіля під час заливки. 11.2. Послідовність технологічних операцій повинна забезпечуватися завдяки блокуванням. Можливість автоматичної заливки металу в незакритий кокіль повинна бути виключена. Конструкція повинна виключати можливість самовільного зімкнення окремих частин кокіля під час операцій очищення нанесення фарби встановлення стержнів знімання виливків робіт які здійснюються вручну та під час ремонту внутрішньої частини кокіля. 11.3. На автоматизованих комплексах литва в кокіль повинна передбачатися механізація всіх операцій зв'язаних з шкідливими і важкими умовами праці нанесення фарби заливка металу виштовхування виливків з кокіля та вилучення їх вбік від машин . 11.4. Зони дії маніпуляторів повинні бути оснащені блокуючими пристроями що виключають можливість їх включення під час перебування там обслуговуючого персоналу. 11.5. В конструкції комплексів повинні бути передбачені засоби що виключають переміщення частин кокіля при їх обслуговуванні. 11.6. Комплекси повинні бути обладнані пристроями для встановлення металевих стержнів. 11.7. Конструкція маніпулятора для заливання металу повинна виключати виплески металу при його транспортуванні та заливанні. 11.8. Конструкція механізмів для розкриття кокіля та виштовхування виливків повинна забезпечувати виконання цих операцій без застосування ручних підсобних засобів. 11.9. Автоматизовані комплекси для виливання в кокіль повинні бути обладнані додатковим постом аварійного вимикання який розміщують збоку навпроти центрального пульту керування. Кнопки аварійного вимикання треба робити із штовхачем у формі гриба. 11.10. Столи плити кокільних машин повинні забезпечувати можливість надійного кріплення кокілів. Поворотні столи плити повинні мати обмежувачі повороту. На машинах карусельного типу з періодичним обертанням необхідно забезпечувати фіксацію столу на кожній позиції. 11.11. Металеві форми і стержні перед заливкою мають просушуватися та підігріватися до температури яка встановлена в технологічній документації. Півформи перед кожною заливкою повинні бути очищені від сторонніх включень. Для очищення треба застосовувати пристрої що виключають можливість знаходження рук робітника в небезпечній зоні. 11.12. Для попереднього нагріву кокілів переносними електричними нагрівачами необхідно використовувати нагрівальні прилади на напругу до 42 В в тому числі стандартні . Нагрівачі повинні мати укриття для захисту від випадкового дотику. 11.13. В підвалинах машини повинні передбачатися водо- та мастилостоки а також дренажі для вилучення води з системи охолодження кокілів і можливих витоків робочої рідини з гідроприводом. При встановленні машин передбачають лодки "склизи" та інші пристрої для передачі відходів металу виплесків "гратів" литників на транспортер або у короби. 11.14. Металеві ковші та ложки для заливання металу в кокіль повинні відповідати вимогам які встановлені в п.п. 9.3 і 9.23 цих Правил. 11.15. Машини для відцентрового виливання повинні бути оснащені пристроями для механізованого виконання операцій забарвлення виливниць розділовою фарбою виштовхування залитих виливків і їх передачі на цеховий транспорт. 11.16. Всі виливниці незалежно від габаритних розмірів і типів відцентрових машин повинні бути укладені в кожух що забезпечує захист працюючих у разі розриву виливниці. 11.17. У машині з відносним переміщуванням виливниці та жолоба повинні бути передбачені засоби що виключають можливість травмування персоналу рухомими частинами машин. 11.18. Конструкція машин повинна передбачати блокування що виключає обертання виливниці при незакритому кожусі. 11.19. Машина повинна бути обладнана місцевим відсмоктуванням. Кількість повітря що відсмоктується повинна бути зазначена в ТВ на конкретну модель машини. 11.20. Загорода виливниці з боку заливальної воронки повинна затримувати всі бризки металу і зручно відкриватися. 11.21. Виливниці форми повинні бути відбалансовані. Встановлення виливниці на машину без акту про балансування не допускається. 11.22. Ущільнення обертової водоохолоджувальної форми виливниці повинно бути достатньо надійним і не допускати влучення води на заливальний жолоб і в порожнину форми. 11.23. При розміщенні виливниці на роликових опорах в конструкції машин повинен бути передбачений запобіжний ролик для притиску виливниці зверху. 11.24. Перед заливом металу в форму повинно бути проведено випробування роботи машини відцентрового виливання на холостому ходу. Залив металу в форми і вилучення виливків від машини повинні бути механізовані. 11.25. Машини для виливання під тиском повинні відповідати вимогам безпеки у відповідності з ГОСТ 15595-84. 11.26. Між сусідніми машинами виливання під тиском повинні бути встановлені щити з листової сталі не коротше машини і не нижче 2 м або інші засоби захисту від розбризкування металу. 11.27. Між піччю і машиною повинні влаштовуватися відбортовані вбік машини металеві щити висотою не менше 2 м або інші засоби захисту дзеркала розплавленого металу. 11.28. Дугові плавильні печі не повинні розташовуватися в одному приміщенні з машинами для виливання під тиском. 11.29. Машини для виливання під тиском повинні бути оснащені запобіжними пристроями або блокуванням що виключають: неконтрольоване переміщування механізмів непрацюючої машини; переміщування внаслідок випадкового зовнішнього впливу; несумісні одночасні рухи механізмів; перевантаження механізмів; початок закриття прес-форми і продовження робочого циклу при незакритому захисному загороджені зони прес-форми; розкриття прес-форми в момент заповнення її розплавом. 11.30. Конструкцією гідравлічної системи механізму запирання повинна бути забезпечена відсутність тиску в обох порожнинах гідравлічного циліндру запирання при розкритій прес-формі. Заповнення прес-форми розплавом треба починати тільки після повного запирання прес-форми. 11.31. Зони автоматизованих комплексів на базі машин для виливання під тиском з яких можливо випадкове розбризкування розплавленого металу повинні бути закриті захисними кожухами. 11.32. Для дозованої подачі розплавлених сплавів повинні застосовуватися пристрої які виключають їх проливання або розбризкування під час видавання доз. 11.33. Запобігаючи викидів розплавленого металу не допускається скидати холодні відходи ливники брак виливків у тигель роздавальної печі. Завантажування металу в тигель треба проводити повільним опусканням при вимкнутій печі. 11.34. Машина повинна бути надійно екранована металевим щитом від проїзду по якому транспортується ківш з розплавленим металом. На період поповнення роздавальної печі металом гідравлічний привід машини повинен бути вимкнений. 11.35. Прес-форми перед кожною запресовкою металу повинні бути очищені від сторонніх добавлень. Для очищення та змазування прес-форм повинні застосовуватися пристрої які виключають знаходження робітника у зоні прес-форми. 11.36. Реле часу на кристалізацію виливку повинно бути настроєно на час достатній для затверднення прес-залишку. 11.37. При необхідності огляду і обслуговування прес-форм з боку протилежного робочому місцю оператора машина повинна бути вимкнена. 11.38. Закриття прес-форми при її кріпленні та налагодженні треба здійснювати з пульту керування за принципом зайнятості обох рук у робітника якщо пульт керування розташований поблизу зони розміщення поверхонь прес-форми. 11.39. Заповнення прес-форми розплавом треба починати тільки після повного запирання прес-форми. 11.40. Зони дії маніпуляторів для заливання металу і зняття виливків повинні бути загороджені. Загородження повинно мати блокування яке виключає роботу комплексу на базі машин для виливання під тиском при знаходженні обслуговуючого персоналу в зоні дії маніпулятора. 11.41. Зона прес-форми на машині повинна мати захисні загороди з боку оператора та з протилежного боку. Захисні загороди повинні забезпечувати безпеку роботи обслуговуючого персоналу в робочій зоні машини та захищати від бризок розплаву через площину роз'єму прес-форми. 11.42. Захисне загородження з боку оператора повинно: бути рухомим; знаходитися у робочому положенні до початку закриття прес-форми крім випадків зазначених у п.11.38 цих Правил; мати в передній частині блокуючий пристрій для припинення циклу роботи машини та повернення захисного загородження у вихідне положення при дотику приладом що блокує до перешкоди під час переміщування захисного загородження у робоче положення; мати для пуску операції закриття прес-форми два кінцевих вимикача з контрольованими електросхемою функціями під час кожного циклу роботи машини. У разі застосування кінцевих вимикачів з механічним впливом на них при робочому положенні захисного загородження один вимикач повинен бути натиснутий а інший повинен бути у вільному положенні; відчинятися після розкриття прес-форми та блокуванні механізму замикання від самовільного закриття прес-форми. На машинах типу 2 та 3 допускається одночасне розкриття захисного загородження і прес-форм; а на машинах типу 1 допускається розкриття захисної загорожі після досягнення пресуючим плунжером кінцевого робочого переднього положення. 11.43. Дозволяється влаштовувати на машинах чи поблизу них акумулятори місткістю одного балона до 1 0 куб.м які працюють під тиском до 20 МПа і місткістю до 0 2 куб.м що працюють під тиском 32 МПа. 11.44. Гідравлічна і пневматична системи та акумуляторні установки повинні бути забезпечені манометрами для контролю тиску. Манометри повинні бути встановлені у зручних для спостереження місцях. На всіх манометрах повинна бути нанесена риса по діленню відповідному робочому тиску в магістралі. 11.45. Всі установки пневматичних та гідравлічних систем повинні бути забезпечені таблицями які містять в собі схеми трубопроводів засувної розподільної та реєструючої апаратури а також приладів. 11.46. Деталі кріплення які знаходяться під знакозмінним навантаженням повинні бути забезпечені пристроями проти самовідгвинчування. 11.47. Пульт керування машиною повинен мати світлову сигналізацію про готовність машини до заливання розплаву. 11.48. Машина типу 1 повинна забезпечувати регулюєму швидкість пресувального плунжера у першій фазі пресування яка не призводить до виплескування розплаву або мати загородження заливального отвору захисним кожухом. 11.49. На машині типу 2 шток пресувального плунжера повинен бути забезпечений вільно надітим кожухом конусного або тарільчатого типу або ж небезпечна зона камери пресування повинна мати захисне загородження. 11.50. На машині типу 3 небезпечна зона сопла повинна мати захисне загородження а сопло повинно бути щільно притиснуто до прес-форми. 11.51. Машини типів 1 і 2 повинні бути захищені лотком від попадання бризок розплаву із заливального ковша по всіх шляхах його переміщення. 11.52. У зоні знаходження прес-форми повинен бути встановлений вентиляційний пристрій для вилучення пари та газів. Кількість відсмоктуваного повітря і тип пристрою повинні бути обумовлені у керівництві з експлуатації на конкретну модель машини. Конструкція машини не повинна перешкоджати встановленню вентиляційного пристрою. 12. ТОЧНЕ ВИЛИВАННЯ ПО МОДЕЛЯХ ЩО ВИПЛАВЛЮЮТЬСЯ 12.1. У ливарних цехах повинні бути виділені у ізольовані приміщення такі виробничі операції: приготування модельного складу і виготовлення моделей; гідроліз етілсилікату забарвлення і обсипка моделей; приготування наповнювальних сумішей; формування і вибивання виливків; виплавлення моделей прокалення форм; плавка і заливка металу; очищення виливків; відділення виливків від ливникової системи. 12.2. Устаткування на якому виконують операції приготування суспензії нанесення вогнестійкого покриття засобом занурювання і обсипки повітряно-аміакового сушіння та вилуговування кераміки повинно бути встановлено в ізольованих приміщеннях що відповідають вимогам вибухо- і пожежобезпеки. 12.3. У відділеннях приготування модельної маси виготовлення моделей гідролізу приготування керамічного вогнестійкого складу для покриття моделей стіни стелі та внутрішніх конструкцій приміщень повинні мати поверхню що допускає легке очищення вимивання і дегазацію. 12.4. Підлога у відділеннях пропікання форм і заливки металу повинна виготовлятися з неспалимих матеріалів. 12.5. Вентиляційні установки у відділеннях виготовлення моделей які виплавлюються повинні бути обладнані приладами для запобігання забруднення кожуха і лопаток вентилятора опадами парів модельної маси. Рециркуляція повітря в цих приміщеннях забороняється. 12.6. У плавильно-заливальному відділенні крім загальної припливної вентиляції повинна бути встановлена система стаціонарних чи переносних душируючих установок. 12.7. В усіх приміщеннях цеху у період опалювального сезону повинна бути забезпечена температура повітря у відповідності з діючими санітарними нормами за винятком відділення виготовлення і зберігання моделей де технологічним процесом установлюється температура +15 градусів Цельсію     +25 градусів Цельсію у будь-який час року. 12.8. Очищення отворів із склом від забруднення повинно проводитися не рідше одного разу на місяць. 12.9. Застосування хлорованого нафталіну головакса для виготовлення моделей що виплавляються забороняється. 12.10. У місцях змащення прес-форм установок для виготовлення моделей та модельних ланок в яких застосовують у вигляді мастила розпилену рідину повинна бути передбачена витяжна вентиляція. Установки карусельного типу повинні бути оснащені витяжним зонтом який розташовується безпосередньо над позицією змащення пресформ; однопозиційні установки   витяжним зонтом або боковим відсмоктувачем. Швидкість відсмоктуваного повітря у робочому отворі карусельної та однопозиційної установок повинна бути не менше 0.5 м/с. 12.11. Приготування модельної маси повинно здійснюватися у спеціальній плавильній установці. В установках для виготовлення моделей та модельних ланок повинно бути блокування яке виключає можливість запресування при незачиненій прес-формі та змикання половинок прес-форми під час їх очищення та змащення. В автоматичних установках для виготовлення моделей карусельного типу необхідно передбачати загородження по периметру каруселі яке виключає доступ до каруселі чи в зону змикання прес-форми. 12.12. Столи для приготування модельного складу повинні бути обладнані витяжними шафами. Швидкість руху повітря у робочому отворі шафи повинна бути не менше 0 5 м/с. 12.13. Завантаження плавильної установки компонентами модельного складу повинно бути не більше 0 75 обсягу ванни. 12.14. Установка для виливання моделей та ливникових систем повинна бути обладнана схиленою витяжною панеллю з швидкістю руху повітря у робочому отворі 0 6 м/с. 12.15. Ручне транспортування розплавленої модельної маси по цеху дозволяється тільки у закритій тарі ємкістю не більше 10 кг. 12.16. У відділенні приготування модельної маси повинен бути ящик з сухим піском та азбестова ковдра для ліквідації можливого запалення модельної маси. 12.17. В машинах напівавтоматах і автоматах для виготовлення моделей та модельних блоків конструкція замикаючого пристрою повинна забезпечувати неможливість розкриття прес-форми під час запресування модельного складу і надійне приєднання шприцу до прес-форми яке виключає розбризкування модельної маси. 12.18. Моделі перед їх облицюванням і збиранням у блок повинні зберігатися на стелажах розміщених від місця приготування модельного складу на відстані не менше 2 м. 12.19. Обробка моделей та збирання їх у блоки повинні здійснюватися на спеціальних столах. Столи для різки блоків газової та електродугової повинні бути обладнані схиленою вентиляційною панеллю. Кількість відсмоктаного повітря повинна бути встановлена виходячи з його середньої швидкості не менше 1 м/с у перерізі панелі. 12.20. Ремонт моделей та збирання їх у блок повинні проводитися електропаяльниками або електроланцетами з напругою не вище 36 В. 12.21. Тигель з розплавленим модельним складом на робочому місці збиральника моделей у блоки повинен знаходитися у ванні з підігрівальною водою. 12.22. Розплавлення модельного складу повинно проводитися без застосування відкритих електричних плит. 12.23. Ємкості для плавлення модельних складів повинні мати систему регулювання температур у заданих інтервалах. Нагрівачі плавильних ємностей повинні бути закритими. 12.24. Приміщення гідролізу повинно мати припливно-витяжну вентиляцію що забезпечує вилучення шкідливих парів. 12.25. Ємкості в установках для приготування суспензії повинні бути обладнані укриттями із пристроями для приєднання до витяжної вентиляції. Обсяг відсмоктаного повітря повинен бути у 1 5 рази більше обсягу матеріалів що завантажується на одиницю часу. Витратні баки рідинних агрегатів для приготування суспензії повинні бути оснащені системою контролю верхнього та нижнього рівней. В стінках проміжного баку і змішувача повинна бути передбачена система циркуляції води для підтримки необхідного температурного режиму при гідролізі. 12.26. Етілсилікат повинен зберігатися у герметично закритих посудинах з нержавіючої сталі або в скляних посудинах які знаходяться в захисній тарі. 12.27. Зберігання спирту та ефірно-альдегідної фракції в приміщеннях де проводять гідроліз етілсилікату повинно бути у сейфі. 12.28. Зберігання сипких матеріалів повинно здійснюватися у коробах ларях обладнаних місцевою вентиляцією з верхньої частини короба що забезпечує швидкість руху повітря при відкритих завантажувальних отворах не менше 0 7 м/с. 12.29. Ємкості для зберігання сипких матеріалів повинні бути оснащені кришками що закриваються і патрубками для приєднання до витяжної вентиляції. Швидкість відсмоктуваного повітря у відкритих отворах повинна бути не менше 0 6 м/с. 12.30. Просіювання пиловидного вогнестійкого матеріалу повинно проводитися механічним засобом який виключає попадання пилу на робоче місце. 12.31. Розмелювання кварцевого піску та просіювання кварцевого борошна повинні проводитися в окремих приміщеннях. 12.32. Робочі місця на яких проводиться забиття зарівнювання моделей вручну вогнестійкою масою повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією. 12.33. У приміщенні де проходить приготування вогнестійкого складу і його нанесення на модельні блоки повинен бути встановлений умивальник для миття рук і фонтанчик для промивання очей. 12.34. Нанесення вогнестійкого складу на модельні блоки засобом занурювання повинно бути механізовано і виключати контакт робітника з вогнестійким складом. 12.35. Ємкості для нанесення вогнестійкого покриття засобом занурювання і обсипання на модельні блоки діаметром до 200 мм вручну або на блоки будь-яких діаметрів маніпулятором повинні бути обладнані вентиляційними щілинними панелями. Швидкість відсмоктуваного повітря у робочому отворі для ванн з суспензією повинна бути не менше 0 5 м/с а для ванн обсипання   не менше 1 0 м/с. 12.36. В автоматичних та напівавтоматичних установках нанесення вогнестійких покрить повинна бути передбачена система регулювання рівня суспензії у ванні та пристрій для періодичного вилучення з ванни просипу забрудненого матеріалу. У стінках ванни суспензії та бака зберігання повинна бути передбачена система циркуляції для підтримки заданої температури. 12.37. Обсипка блоків піском повинна бути механізована. 12.38. Сушіння моделей покритих вогнестійкою сумішшю у середовищі аміаку повинна проводитися засобами що виключають можливість попадання парів аміаку у робоче приміщення. 12.39. Камери зупинки для повітряно-аміакового сушіння модельних блоків повинні бути обладнані витяжною вентиляцією і пристроями для герметичного перекривання поверхні випарювання аміаку в періоди вентилювання камери; для відключення витяжки від камери під час сушіння моделей в парах аміаку а також для надходження повітря в камеру у період її вентилювання. Кількість відсмоктуваного повітря повинна бути рівною 400-500 V куб.м/год. де V   обсяг камери куб.м . В установках вакуумно-аміакового сушіння повинна бути передбачена можливість відкачування аміаку з камери після кожного циклу сушіння. Остаточний тиск у кінці відкачування аміаку не повинен перевищувати 0 0133 МПа. 12.40. Стелажі для сушіння моделей із завданим шаром вогнестійкого покриття повинні бути обладнані укриттями що вентилюються. Швидкість повітря у робочому отворі укриття повинна бути не менше 0 5 м/с. 12.41. Установки для сушіння вогнестійкого покриття конвейєрного типу повинні бути обладнані: пристроями для приєднання до витяжної вентиляції які передбачають відсмоктування повітря в камеру повітряного сушіння через отвори для входу і виходу блоків з розрахунку його швидкості в отворах не менше 0 5 м/с і аварійний відсмоктувач газів з аміакових камер у кількості рівній 400-разовому обсягу кожної камери; автоматичною звуковою сигналізацією при включенні у роботу приводу ланцюгового конвейєра; всі електродвигуни установок що проводять сушіння вибухонебезпечних суспензій повинні бути у вибухобезпечному виконанні. 12.42. Вивантаження сипких матеріалів із кульових млинів бігунів дробарок з-під сит і т.п. повинно проводитися способами що виключають проникнення пилу в приміщення цеху. 12.43. В установках для приготування модельних складів місця завантаження вихідних матеріалів необхідно обладнати витяжним зонтом. Швидкість відсмоктуваного повітря у відкритому робочому отворі з кришкою повинна бути не менше 0 5 м/с без кришки не менше 0 7 м/с. 12.44. Сита для просіювання наповнювача і маршаліту повинні бути покриті кожухом з патрубком для приєднання до цехової вентиляційної системи. Кількість відсмоктуваного повітря повинна бути прийнята з розрахунку забезпечення його швидкості у відкритому робочому отворі не менше 1 м/с. 12.45. Кульові млини для розмелювання поверхні наповнювача повинні бути обладнані вентиляційною панеллю типу воронки. Кількість відсмоктаного повітря повинна бути прийнята з розрахунку забезпечення його швидкості у відкритому робочому отворі не менше 1 м/с але не менше 750-1000 куб.м/год. 12.46. Завантаження і вивантаження піску і маршаліту в гартівних електропечах повинні проводитися при знятій електричній напрузі. 12.47. Регулювання коливання вібратору на вібромашині при просіюванні кварцевого борошна повинне здійснюватися лише до початку роботи машини. 12.48. Заповнення опок наповнювачем повинно проводитися на спеціальних верстаках що мають укриття за типом витяжної шафи з швидкістю руху повітря у робочому отворі не менше 0 7 м/с. 12.49. Конструкція шафи з електропідігрівом для сушіння форм і виплавлення модельної маси повинна бути такою щоб при висуненні однієї з полиць гази маси що виплавляється не потрапляли в приміщення цеху. Модельна маса що виплавляється з форм не повинна попадати на нагрівальні елементи шафи. 12.50. Завантаження і вивантаження форм в гартівні печі а також подавання прогартованих форм в місцях заливки повинні бути механізовані. 12.51. Ванни періодичної дії для виплавлення модельного складу у гарячій воді повинні бути обладнані укриттями з пристроєм для приєднання до вентиляційної системи. Швидкість відсмоктаного повітря в отворах для завантаження блоків повинна бути не менше 0 5 м/с. На зовнішніх стінках ванни повинна бути передбачена теплова ізоляція. Ванни установок конвейєрного типу для виплавлення модельного складу в рідині повинні бути обладнані витяжними зонтами над завантажувальними та розвантажувальними відсіками а в іншій частині укриття з отворами мінімальних розмірів для проходження модельних блоків. Швидкість відсмоктуваного повітря у відкритих отворах   не менше 0 5 м/с. 12.52. Трубопроводи гарячої води та пари повинні виконуватися і досліджуватися у відповідності з Правилами обладнання і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води затверджених у встановленому порядку. 12.53. Для вилучення газів з печей в яких відбувається випалювання решт модельної маси та прогартування форм повинні влаштовуватися димові труби. 12.54. Отвори тупикових і прохідних печей для прогартування форм перед заливкою повинні бути обладнані витяжними зонтами-козирками з виносом рівним висоті завантажувальних і розвантажувальних отворів. Ширина козирків повинна перевищувати ширину отворів на 200-300 мм. Швидкість відсмоктаного повітря у отворах зонта в зоні отвору повинна бути не менше 1 м/с. 12.55. Заливка форм повинна проводитися на спеціально відведених майданчиках чи транспортерах обладнаних пристроями для запобігання перекидання форм. 12.56. Охолодження форм після заливки повинно проводитися у тунелях шафах ливарних конвейєрах обладнаних витяжною вентиляцією що не пропускає виділення газів у приміщення цеху. 12.57. Місця заповнення опок сухим наповнювачем вібраційні грати та установки для його вилучення повинні бути обладнані вентиляційною панеллю з кількістю відсмоктаного повітря не менше 3500 куб.м/год. на 1 кв.м її площі або ж мати укриття типу витяжної шафи з швидкістю повітря у робочому отворі не менше 1 м/с. 12.58. Верстати для обрізання ливників вулканітовими кругами повинні бути обладнані укриттями. Кількість відсмоктаного із укриття повітря повинна бути не менше 2 Д куб.м/год. де Д   діаметр кола мм . Коло повинно бути на 3/4 зачинено захисним загородженням. 12.59. Вибивання форм відділення виливків від стояка і відрізка ливників від виливків повинні бути механізовані. 12.60. Преси для відділення виливків від стояка повинні бути обладнані захисними загородження робочих зон автоматичними пристроями для регулювання тиску і температури масла в гідросистемі та автоматичними вимикачами при перевантаженні. 12.61. Робочі камери вібраційних машин і установок для відділення кераміки і виливків від стояків повинні бути обладнані герметичним звукоізоляційним патрубком для приєднання до витяжної вентиляційної мережі. Кількість відсмоктаного повітря не повинна бути менше 4000 куб.м/год. на 1 кв.м площі поперечного перерізу установки. Установки повинні бути обладнані блокуванням що виключає роботу при відкритих дверцях. 12.62. Ванни вилуговування повинні бути обладнані пристроями що регулюють задану температуру і рівень розчину а також бортовими відсмоктувачами. Кількість відсмоктаного повітря повинна бути не менше 2000 куб.м/год. на 1 кв.м поверхні розчину. Установки вилуговування виконані у вигляді герметичного багатосекційного барабана повинні бути обладнані вентиляційними панелями в зонах завантаження і вивантаження виливків що забезпечують швидкість відсмоктаного повітря в цих зонах не менше 0 8 м/с. 12.63. Баки для приготування лужного розчину повинні бути оснащені кришками що закриваються а також пристроями для підтримки заданої температури і покажчиками рівня розчину. 12.64. Робітники на операціях із застосуванням етилсилікату і на завантаженні компонентів модельної маси повинні бути забезпечені гумовими рукавицями та захисними окулярами. 13. ВИЛИВАННЯ В ОБОЛОНКОВІ ФОРМИ 13.1. Дільниці виробництва виливання в оболонкові форми повинні бути по можливості виділені в самостійні приміщення ізольовані від інших дільниць цеху при цьому в ізольовані приміщення повинні бути виділені процеси: приготування сумішей; виготовлення сушіння та склеювання оболонок; заливання. 13.2. Дільниці виливання в оболонкові скорлупчаті форми повинні бути обладнані загальною системою припливно-витяжної вентиляції з місцевими відсмоктувачами. Машини для виготовлення оболонкових форм повинні бути обладнані: механізмами зняття оболонки з модельної плити та видавання оболонки із зони спікання; вентиляційним укриттям панеллю зонтом . Швидкість руху повітря у відкритих отворах укриття повинна бути не менше 1 5 м/с. 13.3. Приготування сумішей для оболонок повинно бути механізовано на бігунах або в спеціальних змішувачах щільно укритих і оснащених витяжною вентиляцією. 13.4. Виготовлені суміші повинні зберігатися в щільно закритих металевих ящиках при температурі не вище +40 градусів Цельсію. 13.5. Усі операції по виготовленню оболонок повинні бути механізовані або автоматизовані. Формувальні машини та місця склеювання форм повинні бути забезпечені місцевими відсмоктувачами. Багатопозиційні машини повинні бути обладнані повним укриттям печі для підігріву зонтами над позиціями обігріву напівформи місцями перекидання бункеру і зняття готових напівформ. Зонти повинні перекривати всю площу між торцевими стінками печей чи укривати всю машину на зразок "витяжної шафи". Кількість відсмоктаного повітря на 1 кв.м вхідного перерізу зонта повинна бути не менше 3600 куб.м/год. при швидкості повітря у робочому отворі не менше 0 5 м/с. 13.6. Стик між модельною плитою і поворотним бункером повинен бути щільним і не допускати просипання суміші під час повороту перекидання . 13.7. Робочі столи для склеювання напівформ повинні бути забезпечені схиленою вентиляційною панеллю рівномірного всмоктування протягом всієї довжини столу. Кількість відсмоктаного повітря   3600 куб.м/год. на 1 м довжини панелі при швидкості у робочому отворі не менше 1.5 м/с. 13.8. Устаткування для склеювання напівформ повинно розміщуватися в укриттях виконаних на зразок витяжної шафи. Кількість відсмоктаного повітря повинна бути встановлена виходячи з швидкості у робочому отворі не менше 0 7-1 0 м/с. 13.9. Вибивання металевих виробів з оболонкових форм повинне здійснюватися на вибивних гратах обладнаних місцевою витяжною вентиляцією. 13.10. Гази що виділяються при змащуванні модельної оснастки силіконової розділової суміші а також гази що виділяються з печі у процесі полімеризації оболонок повинні бути повністю відсмоктані місцевою витяжною вентиляцією. 13.11. Для запобігання прориву металу з заливаємих оболонкових форм повинні застосовуватися механічні та пневматичні затискні пристрої чи інші надійні способи навантаження оболонок перед їх заливкою. 13.12. Змішування горілих сумішей від оболонкових форм із загальноцеховими формувальними сумішами не допускається. 14. ПЛАВКА І ВИЛИВАННЯ МАГНІЄВИХ СПЛАВІВ ПРИСАДКА МАГНІЮ У ЧАВУН 14.1. Плавка і виливання магнієвих сплавів. 14.1.1. У кожній тигельній печі для плавки магнієвих сплавів у підлозі повинна бути влаштована яма для прийому розплавленого металу в аварійних випадках. Аварійні ями повинні мати хорошу гідро- і термоізоляцію та постійно перебувати в сухому і чистому стані. Перед початком кожної плавки ями повинні підігріватися до температури не нижче 150 градусів Цельсію. Неприпустима присутність води у приямку електропечі призначеної для відводу розплавленого металу при ушкодженні робочої камери а також у металоприймальнику. Металоприймальник повинен бути огороджений бар'єром а у неробочому стані   прикритий люком чи гратами. 14.1.2. Кладка печі для плавки магнієвих сплавів повинна виготовлятися з матеріалів нейтральних по відношенню до магнію. Не допускається застосування динасової цегли зв'язуючих розчинів на основі рідкого скла чи інших силікатів та інших матеріалів. Тигельні плавильні електропечі необхідно обладнати пристроєм що забезпечує подачу світлового і звукового сигналу та вимкнення електропечі від електромережі при проїданні вогнестійкої футеровки тигля. Вогнестійка футеровка електропечі повинна періодично контролюватися з метою визначення її стану. При огляді футеровки особливу увагу треба приділяти виявленню розколин ерозії та контролю товщини стінок повинні бути вказані методи контролю в технологічній документації на ремонт і відтворення футеровок. 14.1.3. До органів керування печами вентилі крани рубільники повинен бути вільний доступ. У випадку аварії треба влаштовувати додаткові вимикаючі пристрої для групи чи усіх печей. 14.1.4. При несправності печі чи тигля під час плавки виток металу та інші ненормальності що можуть викликати аварію робота печі повинна бути припинена негайно. 14.1.5. Всі тиглі для плавки магнієвих сплавів а також інструменти і пристрої для пресування тиглів після виготовлення чи ремонту повинні бути прийняті відділом технічного контролю ВТК і допущені ним до експлуатації. 14.1.6. Різноманітні ковші та інші інструменти перед зануренням у розплавлений метал повинні промиватися і підігріватися у розплавленому флюсі до червоного кольору. 14.1.7. Під час заливки магнієвих сплавів струмень металу повинен бути захищений від окислення і спалахування шляхом опилювання сірчаним цвітом сіркою сублімованою чи сумішшю що складається з 50 % сірчаного цвіту і 50 % борної кислоти. Опилювання повинно проводитися за допомогою спеціальних пристроїв. 14.1.8. Магній і його сплави повинні зберігатися у спеціальних ізольованих від основного виробництва будівлях чи приміщеннях загороджених суцільними неспалимими перегородками. Склади магнію не можна розміщувати поблизу плавильних дільниць складів ЛЗР легкозаймистих рідин . Відстань від складів магнію до приміщення його переплавки повинна бути не менше 20 м. Для дрібного виробництва виливків до 5 т на рік запас магнію поблизу плавильних дільниць не повинен перевищувати добової потреби. Зберігати магній необхідно у закритій тарі. 14.1.9. Стружка та тирса магнієвих сплавів повинна зберігатися в спеціальній металевій тарі яка щільно зачиняється. Підготовлена для переплавки стружка що вже відсортована та очищена від сторонніх предметів і просушена повинна знаходитися на плавильній дільниці в спеціальній тарі у кількості не більше ємності плавильної печі. Під час зберігання та транспортування брухту і відходів кольорових металів і сплавів повинні бути забезпечені заходи щодо попередження просипання утворення та розливу токсичних і вибухонебезпечних речовин. 14.1.10. Відходи та пил магнію і його сплавів вивозити на смітник забороняється. У необхідних випадках ці відходи повинні бути спалені в місцях узгоджених з працівниками пожежної охорони. 14.1.11. Універсальними засобами для гасіння як стружки тирси так і компактного магнію є сухі молоті флюси що застосовуються для плавки магнієвих сплавів. Допускається також використання порошкових сухих вогнегасників і сухого піску. Для ліквідації невеликих пожеж легкозаймистих і пальних рідин треба застосовувати повстяні кошми та покривала. 14.1.12. Флюси що використовуються під час плавки магнієвих сплавів повинні зберігатися на робочих місцях в герметично закритій тарі. 14.2. Присадка магнію в чавун 14.2.1. Під час модифікування чавуну магнієм присадку магнію у розплавлений чавун необхідно проводити у закритих камерах чи у спеціально пристосованих герметизованих ковшах і копильниках. Ємності в яких виробляється присадка магнію в чавун необхідно оснащати витяжними трубами для відводу утворених газів. 14.2.2. Для занурення магнію у розплавлений чавун необхідно застосовувати спеціальний дзвоник з відповідним механізмом для його пересування. 14.2.3. Організація дільниць і робіт у тому числі і дослідних щодо застосування магнію плавка і обробка магнієвих сплавів повинні проводитися тільки після складання спеціальної інструкції щодо забезпечення безпеки робітників і нормального ходу технологічного процесу. Зазначена інструкція після узгодження з органами пожежної охорони і Державного комітету з нагляду за охороною праці повинна бути затверджена головним інженером підприємства і видана під розпис кожному робітникові який безпосередньо бере участь у процесах із застосуванням магнію плавкою і обробкою магнієвих сплавів. 15. РАФІНУВАННЯ АЛЮМІНІЄВИХ СПЛАВІВ 15.1. Рафінування алюмінію хлором ведуть безпосередньо у ковшах що доставляються з цеху електролізу і влаштованих у камері під спеціальним ковпаком. Гази що виділяються при хлоруванні повинні видалятися з-під ковпака вентиляційною установкою. 15.2. Камера для хлорування металу може бути прибудована до приміщення хлорувальника або розташовуватися окремо. Ця камера повинна мати щільно закриті двері зовні герметично засклене вікно для спостереження за ходом процесу і витяжну вентиляцію що забезпечує вилучення газів які виділяються. 15.3. Приміщення хлорувальника хлораторна повинна бути обладнана двосторонньою світловою чи звуковою сигналізацією для зв'язку з місцями хлорування припливною вентиляцією з 10-кратним обміном повітря на годину і герметичними оглядовими вікнами що виходять в цех і у суміжне приміщення з хлорними балонами хлорну будку . 15.4. У хлораторній для захисту органів дихання від парів газоподібного хлору повинні постійно знаходитися два справних промислових фільтруючих протигази марки Б або БКФ ГОСТ 12.4.121-83 . При концентраціях якщо об'ємна частка хлору в повітрі перевищує 0 5 % а об'ємна частка кисню менше 18 % необхідно користуватися киснево-ізолюючими приладами типу КІП-8 РВП-1 ІП-4 або ІП-5. 15.5. При хлоруванні металу всі робітники що беруть участь в цій роботі повинні носити протигази в положенні "наготові". 15.6. Балони з хлором повинні знаходитися зовні цеху в окремому приміщенні. Будова і устаткування приміщення для хлорних балонів повинні відповідати таким вимогам: підлога повинна бути стійкою проти хімічного впливу хлору слабких кислот і мати достатній ухил для стоку; стіни повинні бути просмолені на висоту 1 м від підлоги; в стіні на рівні підлоги повинен бути влаштований отвір для визначення наявності газу захищений скляним контрольним ліхтарем; віконні шибки що виходять на південну сторону повинні бути матовими або покриті білою фарбою; двері що виходять назовні та у приміщення хлорувальника повинні бути герметичними; для установки хлорних балонів повинні бути влаштовані спеціальні гнізда з пристроями для їх кріплення; у випадку виявлення витікання хлору з балонів треба встановити ванну достатніх розмірів заповнену на 2/3 ємності 20 %-ним розчином гіпосульфіту з содою для занурення у неї балона що має витік хлору; висота шару розчину над зануреним балоном повинна бути не менше 150 мм; розчин гіпосульфіту у ванні повинен замінюватися кожні 10 днів; повинна бути влаштована припливно-витяжна вентиляція з 15-разовим обміном повітря на годину з нижнім розміщенням витяжного отвору що забезпечує підтримку температури повітря не вище +25 градусів Цельсію; повинна бути обладнана установка для дегазації приміщення шляхом розбризкування розчину гіпосульфіту і соди. Керування установкою повинно здійснюватися за межами приміщення будки; входи приміщення хлорувальника з цеху з нього в приміщення з хлорувальними балонами повинні мати пороги що перешкоджають попаданню газу в плавильне відділення при витіканні його з балонів; керування вентилями розхідних балонів і головним вентилем на вхідному хлоропроводі повинно бути виведено в приміщення хлорувальника. 15.7. Запасні балони з хлором повинні зберігатися у спеціальних закритих приміщеннях упорядкування яких повинне відповідати санітарним правилам розміщення утворення і змісту складів для зберігання сильнодіючих отруйних речовин СДОР . 15.8. В приміщенні для хлорних балонів повинно бути не більше одного балона з хлором для рафінування і одного балона для продування системи трубопроводів з хлором. 15.9. До балонів повинні підключатися редукуючі прилади з манометрами високого і низького тиску які винесені у приміщення хлорувальника. 15.10. Трубопровід для хлору повинен прокладатися відкрито на відстані не менше 5 мм від стін окремо від інших трубопроводів і комунікацій та в місцях що виключають можливість його механічного пошкодження. Трубопровід повинен бути доступний для огляду на всьому протязі та пофарбований у темно-зелений колір. 15.11. Місця перетинання трубопроводів хлору прокладених на естакадах з проїздними та пішоходними дорогами необхідно захищати лотками які виступають на всю ширину дороги та на 0 7 м за дорогу. Прокладки для фланцевих з'єднань трубопроводів повинні бути виготовлені з пароніту згідно ГОСТ 481-80 марки ПМ 6-1 або ПК. 15.12. Трубопроводи для виробництв рідкого хлору складів хлору та установок розливу повинні проектуватися відповідно до вимог СН 527-80 ПУГ-69 СНІП 3.05.05-84 і "Правил безпеки для виробництв зберігання і транспортування хлору ПБХ-90 ". 15.13. На трубопроводі що проводить хлор до деяких печей засувні вентилі повинні бути встановлені на відгалуженнях до кожної печі. Регулювання подачі хлору у розплавлений метал за допомогою вентилів розміщених на відгалуженнях до печей забороняється. 15.14. Регулювання подачі хлору у розплавлений метал повинно здійснюватися вентилем на балоні чи головним вентилем на трубопроводі що відводить від балона. 15.15. Випускання хлору з балона у хлоропровід повинно здійснюватися через редуктор що повинен бути відрегульований на тиск необхідний для хлорування розплавленого металу відповідно до виробничої інструкції. Примітка. Для вбирання вологи рекомендується хлор пропускати через "склянки Тищенко" які наповнені сірчаною кислотою і влаштовуються в приміщенні з балонами хлорній будці або крізь інші вбирні пристрої. 15.16. Кварцева або графітова трубка з барботером крізь яку хлор вводиться у розплавлений метал і рівномірно розподіляється по ковшу повинна бути тривко і щільно з'єднана з трубопроводом за допомогою гумового шлангу. 15.17. Перед введенням у розплавлений метал кварцева трубка повинна бути підігріта а при опущеному у метал положенні закріплена в пристрої який її підтримує. При хлоруванні тримати цю трубку в руці забороняється. 15.18. Туго закриті вентилі на балонах треба відкривати тільки спеціально пристосованими для цього ключами. Балони із зламаними вентилями повинні бути відправлені на завод-наповнювач. Ремонтувати вентилі балонів на підприємствах забороняється. 15.19. Транспортування балонів із хлором на території підприємства у цехи треба проводити тільки на спеціальних візках робітниками які добре знають правила поводження з балонами наповненими хлором. 15.20. У приміщенні цеху в якому проводиться хлорування повинна бути влаштована сигналізація хімічної тривоги а також повинні постійно знаходитися справні протигази у необхідній кількості для осіб які беруть участь у ліквідації аварії. Для виявлення місця витікання хлору допускається користування тільки хімічними індикаторами. 15.21. Хлористі фтористі та інші солі що застосовуються для рафінування металу повинні бути розмелені змішані в заданих пропорціях і просушені. Устаткування на якому проводиться розмелювання змішування і сушіння зазначених солей повинно бути оснащено місцевою витяжною вентиляцією. 15.22. Підготовлені для рафінування солі повинні зберігатися у герметично закритих посудинах чи сушильних шафах що підігріваються. 15.23. Хлористий цинк що застосовується для рафінування алюмінієвих сплавів повинен бути заздалегідь висушений сплавлений і розлитий у дозовані форми для одержання тюбиків певної ваги. Відлиті тюбики повинні зберігатися в герметично закритих посудинах чи в сушильних шафах що підігріваються. 15.24. Солі для рафінування сплавлені та у вигляді порошків повинні вводитися у розплавлений метал у сухому вигляді. 15.25. Введення тюбиків хлористого цинку у розплавлений метал необхідно проводити в підігрітій металевій із отворами склянці укріпленій на довгому металевому стержні. 15.26. Введення у розплавлений метал розмелених рафінованих солей необхідно проводити за допомогою металевої коробки закріпленої на довгому металевому стержні та заздалегідь підігрітою. 15.27. Процес рафінування алюмінієвих сплавів повинен здійснюватися тільки при наявності виробничої інструкції складеної з урахуванням цих Правил і затвердженої директором чи головним інженером заводу. 16. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ 16.1. Особи винні у порушенні цих Правил несуть дисциплінарну адміністративну матеріальну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством. 16.2. За безпечність конструкції правильність вибору матеріалу якість виготовлення монтажу налагодження ремонту і технічного діагностування а також відповідність об'єкта цим Правилам відповідає підприємство установа організація незалежно від форми власності та відомчої належності що виконує відповідні роботи. 16.3. Керівники підприємств установ організацій та інші посадові особи несуть персональну відповідальність за виконання вимог Правил в межах покладених на них завдань та функціональних обов'язків згідно з чинним законодавством. 36