НПАОП 15.4-1.06-97

НПАОП 15.4-1.06-97 Правила безпеки для олійно-жирового виробництва

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ДЛЯ ОЛІЙНО-ЖИРОВОГО ВИРОБНИЦТВА Київ F E ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ Затверджено наказом Державного комітету України по нагляду за охоро- ною праці від 22.04.97 N 99 Д Н А О П 1.8.10. - 1.06 - 97 ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ДЛЯ ОЛІЙНО-ЖИРОВОГО ВИРОБНИЦТВА Київ 1997 П Е Р Е Д М О В А Правила безпеки для олійно-жирового виробництва 1997 Розроблено Українським науково-дослідним інститутом пиво- безалкогольної кондитерської та харчоконцентратної промисловості УкрНДІхарчопром ТОВ "НТЦхарчопром". Внесені на розгляд і затвердження Держхарчопромом України Редакційна комісія: голова комісії - А.П. Сазонов член комісії - В.І. Левченко те ж - Г.А. Прочаковський - " - - М.А. Саган - " - - А.О. Кучашвілі - " - - Л.О. Вінниченко Правила опрацьвані замість: - Правил техніки безпеки та виробничої санітарії у виробництві маргаринової продукції і майонезу затверджені Мінхарчопромом СРСР 23.08.77; - Правил техніки безпеки та виробничої санітарії у виробництві гідрованих жирів затверджені Мінхарчопромом СРСР 09.04.69; - Правил техніки безпеки та виробничої санітарії у виробництві оліфи і сикативів олійно-жирової промисловості затверджені Мінхар- чопромом СРСР 21.05.78; "Передрукування заборонено" Держнаглядохоронпраці 4 Зміст стр. Частина 1........................................... 9 1. Галузь застосування................................. 9 2. Нормативні посилання ............................... 9 3. Загальні положення ................................. 16 3.1.Загальні вимоги ................................ 16 3.2.Обов'язки права та відповідальність за порушення Правил ............................................. 18 3.3. Порядок розслідування аварій та нещасних випадків 20 3.4. Організація навчання та вимоги до персоналу ... 20 4. Вимоги пожежної безпеки ............................ 21 4.1. Загальні вимоги ............................... 21 4.2. Протипожежне водопостачання пожежна техніка і засоби зв'язку ..................................... 23 4.3. Вимоги пожежної безпеки до технологічного ус- таткування ......................................... 25 4.4. Евакуація людей із приміщень і будівель ....... 25 5. Територія підприємства ............................. 29 5.1. Благоустрій території підприємства ............ 29 5.2. Автомобільні проїзди та залізничні колії ...... 31 6. Будівлі і споруди .................................. 34 6.1. Виробничі будівлі ............................. 34 6.2. Складські будови .............................. 39 6.2.1. Загальні вимоги ........................ 39 6.2.2. Вимоги до зберігання та транспортування кислот лугів та інших хімікатів .............. 41 6.2.3. Склади балонів з горючими газами ....... 44 6.3. Адміністративні та побутові будівлі та приміще- ння ................................................ 46 6.3.1. Загальні вимоги ........................ 46 6.3.2. Санітарно-побутові приміщення .......... 47 6.3.3. Приміщення охорони здоров'я ............ 48 6.3.4. Приміщення підприємств громадського хар- чування торгівлі служби побуту .............. 49 6.4. Вимоги до улаштування освітлення .............. 49 6.4.1. Загальні вимоги ........................ 49 6.4.2. Аварійне та евакуаційне освітлення ..... 50 6.4.3. Освітлювальна арматура ................. 51 6.5. Вимоги безпеки до обладнання сигналізації та зв'язку ....................................... 52 6.6. Опалення вентиляція і кондиціювання повітря... 53 6.6.1. Загальні положення ..................... 53 6.6.2. Опалення ............................... 53 6.6.3. Вентиляція та кондиціювання повітря..... 54 6.7. Вимоги до улаштування та експлуатації систем водопостачання та каналізації ...................... 61 6.7.1. Загальні вимоги ........................ 61 6.7.2. Вимоги до систем водопостачання ........ 61 6.7.3. Вимоги до систем каналізації ........... 62 5 6.7.4. Вимоги безпеки при експлуатації споруд водопостачання та каналізації ......................... 63 6.8. Шум та вібрація ............................... 64 7. Вимоги безпеки до технологічних процессів і вироб- ництв ................................................. 66 7.1. Загальні вимоги ............................... 66 7.2. Вимоги безпеки до окремих видів робіт ......... 68 7.2.1. Загальні вимоги безпеки ................ 68 7.2.2. Роботи усередині ємкості ............... 69 7.3. Специфічні вимоги до виконання робіт у сило- сах та бункерах ....................................... 73 7.4. Миття та дезинфекція ємкостей ................. 74 7.5. Нанесення захисних покрить на внутрішні поверхні технологічних посудин ................................. 74 7.6. Вогневі роботи ................................ 77 7.7. Вимоги безпеки при виконанні робіт в лаборато- ріях .................................................. 77 7.8. Зливання наливання та транспортування ЛЗР по трубопроводах ......................................... 80 8. Вимоги безпеки до виробничого устаткування ......... 82 8.1. Загальні вимоги ............................... 82 8.2. Вимоги до головних елементів конструкцій ...... 83 8.3. Вимоги до механізмів керування ................ 86 8.4. Вимоги до огороджувальних та запобіжних прист- роїв ............................................... 88 8.5. Вимоги до живильників ......................... 89 8.6. Вимоги до розміщення устаткування ............. 89 8.7. Вимоги до технологічних трубопроводів і армату- ри .................................................... 90 8.8. Вимоги до улаштування площадок містків та схо- дів ................................................... 92 8.9. Монтаж та ремонт технологічного устаткування .. 94 8.10.Контрольно-вимірювальні прилади автоматика прилади безпеки та запобіжні пристрої ................. 94 8.11.Вимоги безпеки при хімічному очищенні устатку- вання ................................................. 96 9. Вимоги до посудин які працюють під тиском не більше 0.07 МПа 0.7 кгс/кв.см .............................. 97 9.1. Загальні положення ............................ 97 9.2. Реєстрація та дозвіл на пуск посудини в експлу- атацію ................................................ 98 9.3. Технічний огляд посудин ....................... 98 10.Електробезпека ..................................... 102 10.1. Загальні вимоги ............................... 102 10.2. Технічна документація ......................... 103 10.3. Обслуговування устаткування ................... 105 10.4. Захисні заходи електробезпеки від ураження еле- ктричним струмом ...................................... 106 10.5. Захист будівель та споруд від блискавки ....... 111 10.6. Робота з переносним електроінструментом ....... 111 10.7. Засоби захисту які використовуються при робо- ті з електроустаткуванням.............................. 112 10.8. Вимоги безпеки до акумуляторних установок ..... 114 11. Вантажно-розвантажувальні роботи .................. 115 11.1. Загальні вимоги ............................... 115 6 11.2. Внутрішньозаводські вантажно-розвантажувальні роботи .............................................. 116 11.3. Вантажно-розвантажувальні роботи на транспорті. 116 11.4. Вантаження та розвантаження сировини твердо- го та рідкого палива допоміжних матеріалів готової продукції сипких та штучних вантажів........ 116 11.5. Робота з небезпечними вантажами ............... 117 11.6. Вантажопідйомне та транспортне устаткування машини та механізми.................................. 118 11.7. Авто- та електронавантажувачі.................. 118 11.8. Візки транспортні ............................. 119 11.9. Конвеєри ...................................... 119 11.10.Стрічкові конвеєри ............................ 119 11.11.Роликові конвеєри рольганги .................. 120 11.12.Гвинтові конвеєри ............................. 120 11.13.Скребкові конвеєри ............................ 121 11.14.Ковшові елеватори ............................. 121 11.15.Гравітаційні транспортери гвинтові та похилі спуски ............................................. 122 11.16.Валкові мішкопідйомники ....................... 122 11.17.Вантажопідйомні машини керування якими здійс- нюється з підлоги талі тельфери .................. 122 11.18.Штабелеукладачі ............................... 123 11.19.Порядок та терміни технічного огляду .......... 123 11.20.Пневматичний транспортер ...................... 124 12. Засоби індивідуального захисту ..................... 125 12.1. Загальні вимоги ............................... 125 12.2. Вимоги до засобів індивідуального захисту ..... 126 Частина 2............................................ 130 1. Зберігання жирової сировини........................ 130 2. Зберігання допоміжних матеріалів................... 132 3. Виробництво рафінації і дезодорації жирів.......... 132 4. Виробництво гідрованих жирів....................... 135 5. Виробництво переетеріфікації жирів................. 137 5.9. Зберігання алкоголяту натрію.................. 138 6. Виробництво маргарину.............................. 138 6.44. Зберігання маргарину......................... 140 7. Виробництво майонезу............................... 141 7.14. Зберігання майонезу.......................... 141 8. Виробництво оліф і сикативів....................... 142 7 8.46. Зберігання олії жирів і натуральної оліфи... 145 8.47. Зберігання розчинників і оліфи яка містить розчинник.......................................... 145 9. Миття тари і устаткування.......................... 147 Додаток 1. Норми мікрокліматичних параметрів повітря ро- бочої зони для олійно-жирового виробництва... 150 Додаток 2. Нормативи щодо забезпечення санітарно-побуто- вими приміщеннями та обладнанням для олійно- жирового виробництва.......................... 168 Додаток 3. Норми освітленості при штучному освітле- нні робочих місць виробничих приміщень для олійно-жирового виробництва............... 188 Додаток 4. Категорii примiщень за вибухопожежною та по- жежною небезпекою класифiкацiя зон у відпо- відності з ПУЕ для олiйно-жирового вироб- ництва........................................ 203 Додаток 5. Перелік будівель і приміщень які підлягають обладнанню автоматичними засобами пожежога- сіння і автоматичною пожежною сигналізацією... 206 Додаток 6. Перелік робіт з підвищеною небезпекою......... 208 Додаток 7. Перелік посад посадових осіб які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці......................... 214 Додаток 8. Колірна гама допустима кількість кольору та допустимий колірний контраст у залежності від категорії робіт характеру освітлення і санітарно-гігієнічних умов у виробни- чих приміщеннях............................... 216 Додаток 9. Технічний журнал з експлуатації будівель і споруд........................................ 218 Додаток10. Рекомендації щодо оснащення об'єктів первинними засобами пожежогасіння........................ 219 Додаток11. Фізико-хімічні та токсикологічні характе- ристики шкідливих та небезпечних речовин...... 224 Додаток12. Класифікація приміщень щодо небезпеки уражен- ня електричним струмом........................ 233 Додаток13. Перелік робіт з підвищеною небезпекою по цеху дільниці форма .............................. 234 Додаток14. Наряд-допуск на виконання робіт з підвищеною небезпекою.................................... 235 8 Додаток15. Перелік робіт що виконуються на підприємст- ві за нарядами-допусками...................... 237 Додаток16. Журнал реєстрації нарядів-допусків на прове- дення робіт на підприємствах.................. 238 Додаток17. Журнал обліку робіт з підвищеною небезпекою що виконуються без наряду-допуску................ 239 Додаток18. Журнал перевірки знань з техніки безпеки у персоналу з групою по електробезпеці I........ 240 Додаток19. Журнал реєстрації та огляду посудин що працю- ють під тиском та іншого устаткування на яке не поширюються правила Держнаглядохоронпра- ці............................................ 241 Додаток20. Прийоми надання першої допомоги............... 242 9 Д Н А О П 1.8.10 - 1.06 - 97 Правила безпеки для олійно-жирового виробництва Дата введення 01.10.97 Ч А С Т И Н А 1 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Ці EПравилаF поширюються на всіх працівників які виконують робо- ти щодо проектування виготовлення реконструкції монтажу налаго- джування ремонту технічного діагностування та єксплуатації підпри- ємств господарств установ та організацій у тому числі науково-ви- робничих об'єднань проектних та науково-дослідних інститутів спе- ціальних конструкторських бюро та лабораторій що виробляють олійно- жирову продукцію незалежно від форм власності і видів господарської діяльності надалі - підприємств . E 2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ F В цих EПравилахF використані такі законодавчі та нормативні акти: 2.1. Закон України Про охорону праці введений в дію постано- вою Верховної Ради України від 14.10.92 N2695-ХII. 2.2. Закон України Про пожежну безпеку введений в дію пос- тановою Верховної Ради України від 17.12.93 N3747-XII. 2.3. ДНАОП 0.00-4.14-94. Положення про опрацювання прийняття перегляд та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці затверджене наказом Держнаглядохоронпраці України від 16.03.94 N19 та зареєстроване Міністерством України 12.05.94 N94/303. 2.4. ДНАОП 0.00-4.13-94. Положення про порядок побудови вик- ладу та оформлення державних нормативних актів про охорону праці затверджене наказом Держнаглядохоронпраці України від 01.03.94 N16. 10 2.5. ДНАОП 0.00-1.03-93. Правила будови і безпечної експлуата- ції вантажопідіймальних кранів затверджені наказом Держнаглядохо- ронпраці України від 16.12.93 N128. 2.6. ДНАОП 0.00-1.07-94. Правила будови і безпечної експлуата- ції посудин що працюють під тиском затверджені наказом Держнаглядо- хоронпраці України від 18.10.94 N104. 2.7. ДНАОП 0.00-1.08-88. Правила будови і безпечної експлуата- ції парових і водогрійних котлів затверджені Держгіртехнаглядом СРСР 18.10.88. 2.8. ДНАОП 0.00-1.11-90. Правила будови і безпечної експлуата- ції трубопроводів пари і гарячої води затверджені Держгіртехнаглядом СРСР 09.01.90. 2.9. ДНАОП 0.00-1.20-90. Правила безпеки у газовому господарс- тві затверджені постановою Держпроматомнагляду СРСР від 26.12.90 N3. 2.10. ДНАОП 0.00-1.21-84. Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правила техніки безпеки під час експлу- атації електроустановок споживачів затверджені Головдерженергонагля- дом Міненерго СРСР 21.12.84. 2.11. ДНАОП 0.00-1.22-72. Правила технічної експлуатації теп- ловикористовуючих установок і теплових мереж і Правила техніки безпе- ки при експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж затверджені Головдерженергонаглядом Міненерго СРСР 15.06.72. 2.12. ДНАОП 0.00-4.21-93. Типове положення про службу охорони праці затверджене наказом Держнаглядохоронпраці України від 03.08.93 за N73 та зареєстроване Міністерством юстиції України 30.09.93 N140. 2.13. ДНАОП 0.00-5.12-74. Типова інструкція з організації без- печного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних об'єктах затверджена Держгіртехнаглядом СРСР 07.05.74. 2.14. ДНАОП 0.00-8.01-93. Перелік посад посадових осіб які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охоро- ни праці затверджений наказом Держнаглядохоронпраці України від 11.10.93 N94 та зареєстрований Міністерством юстиції України 20.10.94 N154. 2.15. ДНАОП 0.00-8.02-93. Перелік робіт з підвищеною небезпе- кою затверджений наказом Держнаглядохоронпраці України від 30.11.93 за N123 та зареєстрований Міністерством юстиції України 23.12.93 N196. 2.16. ДНАОП 0.03-8.06-94. Перелік робіт де є потреба у профе- сійному доборі затверджений наказом Мінохорони здоров'я України 23.09.94 N263/121. 2.17. ДНАОП 0.03-4.02-94. Положення про медичний огляд пра- цівників певних категорій затверджене наказом Мінохорони здоров'я України 31.03.94 N45 та зареєстроване Міністерством юстиції України 21.06.94 N138/345. 2.18. ДНАОП 0.00-8.03-93. Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці що діють на підприємс- тві затверджений наказом Держнаглядохоронпраці України від 21.12.93 N132 та зареєстрований Міністерством юстиції України 07.02.94 N20/224. 2.19. ДНАОП. Правила пожежної безпеки в Україні затверджені виконуючим обов'язки головного державного інспектора України від 22.06.95 N400. 2.20. ДНАОП 0.00-5.11-95. Типова інструкція з організації без- печного ведення газонебезпечних робіт затверджена Держгіртехнаглядом СРСР 20.02.85. 2.21. ДНАОП 0.00-1.13-71. Правила будови і безпечної експлуа- тації стаціонарних компресорних установок повітроводів і газопрово- 11 дів затверджені Держгіртехнаглядом СРСР 7.12.71. 2.22. ДНАОП 0.00-1.02-92. Правила будови і безпечної експлуа- тації ліфтів затверджені Держгіртехнаглядом СРСР 17.06.92. 2.23. ДНАОП Інструкція з технічної експлуатації і ремонту виробничих будівель і споруд на підприємствах харчової промисловості затверджена Управлінням будівництва Мінхарчопрому СРСР 12.11.85. 2.24. ДНАОП 0.00-4.12-94. Типове положення про навчання інс- труктаж і перевірку знань працівників з охорони праці затверджене наказом Держнаглядохоронпраці України 04.04.94 N30 зареєстроване Міністерством юстиції України 12.05.94 N95/304. 2.25. ДНАОП 0.00-4.03-93. Положення про розслідування та облік нещасних випадків професійних захворювань і аварій на підприємствах в установах і організаціях затверджене постановою кабінету Міністрів України 10.08.93 N623. 2.26. ДНАОП 0.03-8.07-94. Перелік важких робіт і робіт з шкід- ливими і небезпечними умовами праці на яких забороняється застосу- вання праці неповнолітніх затверджений наказом Мінохорони здоров'я України 31.03.94 N46 зареєстрований Мінюстом України 28.07.94 N176/385. 2.27. ДНАОП 0.03-8.08-93. Перелік важких робіт і робіт з шкід- ливими і небезпечними умовами праці на яких забороняється застосу- вання праці жінок затверджений наказом Мінохорони здоров'я України від 29.12.93 N256 зареєстрований Мінюстом України 30.03.94 N51/260. 2.28. ДНАОП 0.03-3.28-93. Граничні норми підіймання і перемі- щення важких речей жінками затверджені Мінохорони здоров'я України від 10.12.93 N241 зареєстрований Мінюстом України 22.12.93 N194. 2.29. Інструкція про порядок зупинки експлуатації об'єктів при наявності порушень нормативних актів про охорону праці затверджена наказом Держнаглядохоронпраці 30.12.94 N133. 2.30. НАОП 5.1.11-1.22-90. Правила техніки безпеки і виробни- чої санітарії при вантажно-розвантажувальних роботах на залізничному транспорті ЦМ-4771 затверджені Міністерством шляхів сполучення СРСР 15.02.90. 2.31. НАОП 5.1.11-1.10-82. Правила охорони праці на автомо- більному транспорті 111-14720 затверджені Міністерством СРСР 30.03.82. 2.32. ДНАОП 0.05-3.03-81. Типові галузеві норми безплатної ви- дачі спецодягу спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям скрізних професій та посад усіх галузей на- родного господарства і окремих виробництв затверджені Держкомпраці СРСР 12.02.81. 2.33. ДНАОП 0.03-3.14-85. Санітарні норми допустимих рівнів шуму на робочих місцях затверджені наказом Мінохорони здоров'я CРСР за N3223-85. 2.34. ДНАОП 0.03-1.47-89. Санітарні правила при виробництві та використанні епоксидних смол і матеріалів на їх основі затверджені Мінохорони здоров'я СРСР N5159-89. 2.35. НАОП 2.2.00-1.01-86. Правила безпеки при ремонті та тех- нічному обслуговуванні машин та устаткування в системі СРСР затверд- жені Держагропромом СРСР 12.12.86. 2.36. ДНАОП 0.00-1.16-71. Правила атестації зварювальників затверджені Держгіртехнаглядом СРСР 22.06.71. 2.37. НАОП 1.3.00-1.02-72. Правила захисту від статичної електрики у виробництвах хімічної нафтохімічної та нафтопереробної промисловості затверджені Мінхімпром СРСР 31.01.72. 2.38. Положення про добровільні пожежні дружини команди затверджене МВС України 27.09.94 N521. 12 2.39. Типове положення про пожежно-технічну комісію затверд- жене МВС України 27.09.94 N521. 2.40. НАОП 5.1.11-1.42-86. Правила технічної експлуатації за- лізниць СРСР ЦТЕХ-4345 затверджені МШС СРСР 02.01.86. 2.41. ПУЕ. Правила улаштування електроустановок затверджені Міненерго СРСР 06.07.84. 2.42. НАОП 8.1.00-1.04-90. Правила будови і безпечної експлуа- тації аміачних холодильних установок затверджені Держкомітетом Ради Міністрів СРСР з питань продовольства 27.09.90. 2.43. НАОП 1.4.10-1.04-86. Правила з техніки безпеки і вироб- ничої санітарії при електрозварювальних роботах затверджені Мінхім- машем СРСР 22.05.86. 2.44. ГОСТ 12.1.003-83. ССБТ. Шум. Общие требования безопас- ности. 2.45. ГОСТ 12.1.004-91. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. 2.46. ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. 2.47. ГОСТ 12.1.007-76. ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности. 2.48. ГОСТ 12.1.010-76. ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требо- вания. 2.49. ГОСТ 12.1.012-90. ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования. 2.50. ГОСТ 12.1.029-80. ССБТ. Средства и методы защиты от шу- ма. Классификация. 2.51. ГОСТ 12.1.030-81. ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление зануление. 2.52. ГОСТ 12.1.044-89. ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения. 2.53. ГОСТ 12.1.050-86. ССБТ. Методы измерения шума на рабочих местах. 2.54. ГОСТ 12.2.003-91. ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности. 2.55. ГОСТ 12.2.007.0-75. ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности. 2.56. ГОСТ 12.2.007.7-83. ССБТ. Устройства комплектные низко- вольтные. Требования безопасности. 2.57. ГОСТ 12.2.009-80. ССБТ. Станки металлообрабатывающие. Общие требования безопасности. 2.58. ГОСТ 12.2.013.0-91. ССБТ. Машины ручные электрические. Общие требования безопасности и методы испытаний. 2.59. ГОСТ 12.2.016-81. ССБТ. Оборудование компрессорное. Об- щие требования безопасности. 2.60. ГОСТ 12.2.022-80. ССБТ. Конвейеры. Обшие требования бе- зопасности. 2.61. ГОСТ 12.2.026.0-93. ССБТ. Оборудование деревообрабатыва- ющее. Общие требования безопасности к конструкции. 2.62. ГОСТ 12.2.028-84. ССБТ. Вентиляторы общего назначения. Методы определения шумовых характеристик. 2.63. ГОСТ 12.2.032-78. ССБТ. Рабочее место при выполнении ра- бот сидя. Общие эргономические требования. 2.64. ГОСТ 12.2.033-78. ССБТ. Рабочее место при выполнении ра- бот стоя. Общие эргономические требования. 2.65. ГОСТ 12.2.061-81. ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам. 2.66. ГОСТ 12.2.062-81. ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные. 13 2.67. ГОСТ 12.2.063-81. ССБТ. Арматура промышленная трубопро- водная. Общие требования безопасности. 2.68. ГОСТ 12.2.064-81. ССБТ. Органы Управления производствен- ным оборудованием. Общие требования безопасности. 2.69. ГОСТ 12.2.085-82. ССБТ. Сосуды работающие под давлени- ем. Клапаны предохранительные. Требования безопасности. 2.70. ГОСТ 12.2.124-90. ССБТ. Оборудование продовольственное. Общие требования безопасности. 2.71. ГОСТ 12.3.002-75. ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности. 2.72. ГОСТ 12.3.003-86. ССБТ. Работы электросварочные. Требо- вания безопасности. 2.73. ГОСТ 12.3.006-75. ССБТ. Эксплуатация водопроводных и ка- нализационных сооружений и сетей. Общие требования безопасности. 2.74. ГОСТ 12.3.008-75. ССБТ. Производство покрытий металли- ческих и неметаллических неорганических. Общие требования безопаснос- ти. 2.75. ГОСТ 12.3.009-76. ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности. 2.76. ГОСТ 12.3.010-82. ССБТ. Тара производственная. Требова- ния безопасности при эксплуатации. 2.77. ГОСТ 12.3.016-87. ССБТ. Строительство. Работы антикорро- зийные. Требования безопасности. 2.78. ГОСТ 12.3.020-80. ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности. 2.79. ГОСТ 12.4.013-85Е. ССБТ. Очки защитные. Общие техничес- кие условия. 2.80. ГОСТ 12.4.026-76. ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безо- пасности. 2.81. ГОСТ 12.4.034-85.ССБТ. Средства индивидуальной защиты органов дыхания. Классификация и маркировка. 2.82. ГОСТ 12.4.040-78. ССБТ. Органы управления производствен- ным оборудованием. Обозначения. 2.83. ГОСТ 12.4.121-83. ССБТ. Противогазы промышленные филь- трующие. Технические условия. 2.84. ГОСТ 12.4.122-83. ССБТ. Коробки фильтропоглощающие для промышленных противогазов. Технические условия. 2.85. ГОСТ 12.4.137-84. ССБТ. Обувь специальная кожаная для защиты от нефти нефтепродуктов кислот щелочей нетоксичной и взры- воопасной пыли. Технические условия. 2.86. ГОСТ 12.4.166-85Е. ССБТ. Лицевая часть ШМП для промыш- ленных противогазов. Технические условия. 2.87. ГОСТ 10807-78. ССБТ. Знаки дорожные. Общие технические условия. 2.88. ГОСТ 17770-86 ССБТ. Машины ручные. Требования к вибраци- онным характеристикам. 2.89. ГОСТ 2874-82. ССБТ. Вода питьевая. Гигиенические требо- вания и контроль за качеством. 2.90. ГОСТ 8.001-80. Организация и порядок проведения госу- дарственных испытаний средств измерений. 2.91. ГОСТ 8.002-86. Государственный надзор и ведомственный контроль за средствами измерений. Основные положения. 2.92. ГОСТ 9.402-80. Покрытия лакокрасочные. Подготовка метал- лических поверхностей перед окрашиванием. 2.93. ГОСТ 3241-91. Канаты стальные. Технические условия. 2.94. ГОСТ 4666-75. Арматура трубопроводная. Маркировка и от- личительная окраска. 2.95. ГОСТ 9980.1-86Е. Материалы лакокрасочные. Правила прием- ки. 2.96. ГОСТ 10434-82. Соединения контрольные электрические. Классификация. Общие технические требования. 14 2.97. ГОСТ 21130-75. Изделия электротехнические. Зажимы зазем- ляющие и знаки заземления. Конструкция и размеры. 2.98. ГОСТ 21786-76. Система "человек-машина". Сигнализаторы звуковые неречевых сообщений. Общие эргономические требования. 2.99. ГОСТ 25772-83. Ограждения лестниц балконов и крыш стальные. Общие технические условия. 2.100. ГОСТ 13188-67. Тележки грузовые. Типы основные пара- метры и размеры. 2.101. ГОСТ 14202-69. Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска предупреждающие знаки и маркировочные щитки. 2.102. ГОСТ 16504-81. Система государственных испытаний про- дукции. Испытания и контроль качества продукции. Основные термины и определения. 2.103. ГОСТ 16215-80Е. Автопогрузчики вилочные общего назначе- ния. Общие технические условия. 2.104. ГОСТ 18962-86. Машины напольного безрельсового электри- фицированного транспорта. Общие технические условия. 2.105. ГОСТ 19433-88. Грузы опасные. Классификация и маркиров- ка. 2.106. ГОСТ 20258-87Е. Машины моечные для стеклянной тары. Об- щие технические условия. 2.107. СНиП II-4-79. Нормы проектирования. Естественное и ис- кусственное освещение. Затверджений Держбудом СРСР 27.06.79. 2.108. СНиП III-4-80*. Техника безопасности в строительстве. Затверджений Держбудом СРСР 09.06.80. 2.109. СНиП 2.01.02-85*. Противопожарные нормы. Затверджений Держбудом СРСР 17.12.85. 2.110. СНиП 2.09.03-85. Сооружения промышленных предприятий. Затверджений Держбудом СРСР 29.12.85. 2.111. СНиП 2.04.05-91. Отопление вентиляция и кондициониро- вание. Затверджений Держбудом СРСР 28.11.91. 2.112. СНиП 2.09.04-87. Административные и бытовые здания. Затверджений Держбудом СРСР 30.12.87. 2.113. СНиП 2.04.01-85. Внутренний водопровод и канализация зданий. Затверджений Держбудом СРСР 04.10.85. 2.114. СНиП 2.04.02-84. Водоснабжение. Наружные сети и соору- жения. Затверджений Держбудом СРСР 27.07.84. 2.115. СНиП 2.04.03-85. Канализация. Наружные сети и сооруже- ния. Затверджений Держбудом СРСР 21.05.85. 2.116. СНиП 2.05.02-85. Автомобильные дороги. Затверджений Держбудом СРСР 17.12.85. 2.117. СНиП 2.05.07-91. Промышленный транспорт. Затверджений Держбудом СРСР 01.07.89. 2.118. СНиП 2.09.02-85*. Производственные здания. Затверджений Держбудом СРСР 10.12.85. 2.119. СНиП 2.11.01-85*. Складские здания. Затверджений Держ- будом СРСР 30.12.85. 2.120. СНиП 2.11.02-87. Холодильники. Затверджений Держбудом СРСР 01.07.88. 2.121. СНиП II-39-79. Железные дороги колеи 1520 мм. Затверджений Держбудом СРСР 14.07.76 за N107. 2.122. ВБН 8.2.2-58.1-94. Проектування складів нафти і нафтоп- родуктів з тиском насичених парів не више 93.3 кПа. Затверджені Мі- ністерством України в справах будівництва і архітектури 1994. 15 2.123. СНиП 3.05.05-84. Технологическое оборудование и техно- логические трубопроводы. Затверджений Держбудом СРСР 07.05.84 N72. 2.124. ОНТП 24-86. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности. Затверджені МВС СРСР 27.02.86. 2.125. СН 181-70. Указания по проектированию цветовой отделки интерьеров производственных зданий промышленных предприятий. Затверд- жені Держбудом СРСР 21.01.70. 2.126. СН 441-72*. Указания по проектированию ограждений пло- щадок и участков предприятий зданий и сооружений. Затверджені Держ- будом СРСР 26.05.72. 2.127. РД 34.21-122-87. Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений. Затверджена Міненерго СРСР 1987. 2.128. ОСТ 18-3.402-82. Система технологической документации в пищевой промышленности. Технологические регламенты. Требования к со- держанию и оформлению. Затверджена Мінхарчопромом СРСР 1982. 2.129. Перелік будівель і приміщень підприємств агропромисло- вого комплексу які підлягають обладнанню автоматичною пожежною сиг- налізацією і автоматичними установками пожежогасіння. Затверджений Держкомiсiєю Ради Мiнiстрiв СРСР по продовольству та закупiвлям 07.07.90. 2.130. Положення про порядок видачі органами державного пожежно- го нагляду підприємствам установам організаціям орендарям та підп- риємцям дозволу на початок роботи. Затверджене наказом МВС України 26.10.96 N580. 2.131. Типове положення про спеціальне навчання інструктаж та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах в устано- вах та організаціях України. Затверджене наказом МВС України 17.11.94 N628. 2.132. Перелік посад при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки та по- рядок його організації. Затверджений наказом МВС України 17.11.94 N628 на підставі постанови Кабміна України 26.07.94 N508. 2.133. Інструкція щодо технологічного проектування підприємств з виробництва маргаринової продукції затверджена Мінхарчопромом СРСР 27.12.85. 2.134. НАОП 1.8.10-5.28-79. Інструкція з приймання підприємств після капітального ремонту щодо стану техніки безпеки. Олійно-жирове виробництво затверджена Мінхарчопромом СРСР 09.07.79. 2.135. Тимчасова інструкція з безпечного зберігання транспорту- вання і застосування шкідливих речовин які використовуються в олій- но-жировій промисловості затверджена Мінхарчопромом СРСР 19.05.76. 2.136. НАОП 1.8.10-3.06-73. Норми санітарного одягу для робітни- ків олійно-жирової промисловості затверджені Мінхарчопромом СРСР 12.03.73. 2.137. ДБН А.3.1-3-94. Прийняття в експлуатацію закінчених бу- дівництвом об'єктів. Основні положення. Затверджені наказом Держком- містобудування України від 05.10.94 за N48 і введені в дію 01.01.95. 2.138. ГОСТ 12.1.018-93. ССБТ. Пожаровзрывобезопасность стати- ческого электричества. Общие требования. 2.139. ГОСТ 12.4.124-83. ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования. 2.140. Правила будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0.07 МПа 0.7 кгс/кв.см. водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 1150 С. Затверд- жені наказом Держнаглядохоронпраці N125 від 25.06.96 і введені в дію 01.12.96. 16 3. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 3.1. Загальні вимоги 3.1.1. Термін приведення у відповідність з вимогами цих Правил планування території будівель та споруд розміщення устаткування що введені в експлуатацію до видання EПравилF встановлюються місцевими органами Державного комітету України по нагляду за охороною праці надалі - Держнаглядохоронпраці за участю інших державних органів нагляду та управління охороною праці відповідно до законів України Про охорону праці та Про пожежну безпеку. План приведення підприємства у відповідність з іншими вимогами EПравилF технологічні процеси устаткування арматура транспортні за- соби їх утримання обслуговування та організація технічного нагляду і термін його виконання адміністрація підприємства повинна опрацювати та узгодити з місцевими органами Держнаглядохоронпраці та Держпожнаг- ляду не пізніше шести місяців після введення EПравилF в дію. 3.1.2. У разі відсутності у EПравилахF вимог дотримання яких необхідне для забезпечення безпеки праці конкретно на даному підприємстві керівник надалі - власник підприємства зобов'язаний вжити узгоджених з місцевими органами Держнаглядохоронпраці і Держ- пожнагляду відповідно до їх компетенції заходів що забезпечують безпеку працівників. 3.1.3. Проектування виробничих об'єктів розробка нових техно- логій засобів виробництва засобів колективного та індивідуального захисту працюючих повинні проводитися з урахуванням вимог щодо охоро- ни праці і пожежної безпеки. Не дозволяється будівництво реконс- трукція технічне переоснащення виробничих об'єктів виготовлення і впровадження нових технологій і вказаних засобів без попередньої екс- пертизи перевірки проектної документації на їх відповідність норма- тивним актам про охорону праці та пожежної безпеки. Фінансування цих робіт може проводитися лише після одержання позитивних результатів експертизи. 3.1.4. Введення в експлуатацію нових і реконструйованих об'єк- тів виробничого призначення виготовлення і передача у виробництво зразків нових машин механізмів устаткування та інших засобів вироб- ництва впровадження нових технологій без дозволу органів державного нагляду не дозволяється. 3.1.5. Проектні організації зобов'язані здійснювати авторський нагляд за дотриманням проектних рішень з питань охорони праці і по- жежної безпеки при будівництві та експлуатації запроектованих ними підприємств і об'єктів. 3.1.6. Відступ від вимог EПравилF при проектуванні будівництві монтажу реконструкції технічному переоснащенні не допускається. 3.1.7. Машини механізми устаткування транспортні засоби і технологічні процеси що впроваджуються у виробництво і в стандартах на які є вимоги щодо забезпечення безпеки праці життя і здоров'я лю- дей повинні мати сертифікати що засвідчують безпеку їх використан- ня видані у встановленому порядку. 3.1.8. Не дозволяється застосування у виробництві шкідливих речовин на які не розроблені гранично допустимі нормативи концент- рації методика засоби метрологічного контролю і які не пройшли токсікологічну експертизу. 3.1.9. У разі надходження на підприємство нових небезпечних речовин або наявності такої кількості небезпечних речовин яка вима- гає вжиття додаткових заходів безпеки власник зобов'язаний завчасно повідомити про це органи державного нагляду розробити і узгодити з ними заходи щодо захисту здоров'я та життя працівників населення та охорони навколишнього природного середовища. 17 3.1.10. Зміни і доповнення окремих пунктів EПравилF допускаються лише з дозволу Держнаглядохоронпраці та органів що їх узгоди- ли у відповідності з Положенням про порядок опрацювання прийняття перегляд та скасування державних міжгалузевих і галузевих норматив- них актів про охорону праці. 3.1.11. На підприємствах наказом призначаються посадові особи відповідальні за справний стан і безпечну експлуатацію об'єктів під- вищеної небезпеки: - електрогосподарства; - газового господарства; - парових і водогрійних котлів і іншого устаткування ко- тельних; - посудин що працюють під тиском; - пересувних транспортних засобів; - водопровідно-каналізаційного і вентиляційного господарства; - зварювальних апаратів та їх зберігання; - проведення вогневих робіт на спеціально виділених постійних місцях їх підготовка і проведення; - іншого устаткування і робіт з підвищеної небезпеки. Керівник підприємства призначає відповідальних за пожежну без- пеку окремих будівель споруд приміщень дільниць тощо технологіч- ного устаткування а також за утримання і експлуатацію технічних за- собів протипожежного захисту. Накази про призначення цих працівників видаються після пере- вірки у встановленому порядку знань ними відповідних нормативних ак- тів щодо охорони праці та пожежної безпеки правил інструкцій поло- жень тощо . 3.1.12. Виробничі будівлі споруди устаткування технологічні процеси транспортні засоби повинні відповідати вимогам що забезпе- чують нешкідливі і безпечні умови праці. Ці вимоги включають безпеку використання території та виробни- чих приміщень безпечну експлуатацію устаткування та організацію тех- нологічних процесів захист працюючих від впливу шкідливих і небез- печних виробничих факторів утримання виробничих приміщень та робочих місць у відповідності з санітарно-гігієнічними нормами і правилами обладнання санітарно-побутових приміщень. 3.1.13. Технологічні процеси машини механізми устаткування транспортні засоби придбані за кордоном допускаються в експлуатацію лише за умови відповідності їх до нормативних актів про охорону праці пожежну безпеку та охорону навколишнього середовища які діють в Україні. 3.1.14. Заміна устаткування на інше що має відмінні ніж у того що замінюється виробничо-технічні характеристики принцип дії конструкцію продуктивність параметри технологічного процесу розміри масу тощо або його перекомпонування або зміна схеми обв'язки повинні виконуватися за проектом узгодженим інженером з охорони праці підприємства у необхідних випадках - галузевими на- уково-дослідними інститутами і затвердженим у встановленому порядку. Вносити зміни в конструкцію устаткування та в технічні пара- метри наведені в паспорті без узгодження з заводом-виробником спе- ціалістами з охорони праці підприємства а по устаткуванню з підвище- ною небезпекою також з органами Держнаглядохоронпраці не дозволяєть- ся. 3.1.15. У випадку зміни технологічного процесу заміни устат- кування виникнення аварійної ситуації аварій або травмування працю- ючих технологічні регламенти та інструкції нормативні акти з охоро- ни праці підприємства необхідно переглянути і при потребі внести до них зміни затвердити у встановленому порядку до закінчення терміну їх дії. 18 3.1.16. Температура відносна вологість швидкість руху повітря концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони вироб- ничих приміщень підприємств повинні відповідати вимогам викладеним у додатках 1 2 та 11. 3.1.17. Рівні шуму і вібрації на постійних робочих місцях не повинні перевищувати гранично-допустимих значень за ГОСТ 12.1.003-83 ГОСТ 12.1.012-90. 3.1.18. Захист будівель і споруд від блискавки повинен викону- ватись згідно з вимогами інструкції РД 34.21.122-87. 3.1.19. Власник створює на підприємстві службу охорони праці згідно з Типовим положенням. Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівни- кові підприємства і прирівнюється до основних виробничо-технічних служб. 3.1.20. Організація роботи з охорони праці на підприємстві права та обов'язки посадових осіб та працівників повинні бути викла- дені у нормативних актах розроблених згідно з Порядком опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці що діють на підприємстві. 3.1.21. На підприємствах з кількістю працюючих 50 і більше чо- ловік незалежно від форм власності видів діяльності та наявності підрозділів державної або відомчої пожежної охорони зі складу працюю- чих створюються у відповідності з Законом України Про пожежну безпе- ку добровільні пожежні дружини команди і пожежно-технічні комісії. Основні завдання порядок створення і організація роботи доб- ровільної пожежної дружини викладені у Положенні про добровільні по- жежні дружини команди . Основні завдання і напрями роботи пожеж- но-технічної комісії викладені у Типовому положенні про пожежно-тех- нічну комісію. 3.1.22. Державний нагляд за додержанням вимог цих EПравилF здій- снюють органи: - Державного комітету України по нагляду за охороною праці; - державного пожежного нагляду Управління Державної пожежної охорони УДПО Міністерства внутрішніх справ України; - санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здо- ров'я України. 3.1.23. Контроль за додержанням вимог цих EПравилF здійснюють служби охорони праці: - галузевого центрального органу державної виконавчої влади; - місцевих державних адміністрацій та Рад народних депутатів у межах відповідної території; - підприємств. 3.1.24. Громадський контроль за додержанням цих EПравилF здійс- нюють: - трудові колективи - через вибраних ними уповноважених; - професійні спілки - в особі своїх виборних органів і пред- ставників. E 3.2. Обов'язки права і відповідальність за порушення цих Правил F 3.2.1. Керівники підприємств установ організацій та інші по- садові особи несуть персональну відповідальність за виконання вимог цих EПравилF в межах покладених на них завдань та функціональних обо- в'язків згідно з чинним законодавством. 3.2.2. За безпечність конструкції правильність вибору матері- алу якість виготовлення монтажу налагодження ремонту і технічного діагностування а також відповідність об'єкта цим EПравиламF відповідає 19 підприємство установа організація незалежно від форм власності та відомчої належності що виконує відповідні роботи. 3.2.3. Власник який створив нове підприємство зобов'язаний одержати від органів Держнаглядохоронпраці та державного пожежного нагляду дозвіл на початок його роботи. 3.2.4. Власник підприємства зобов'язаний: - створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів а також за- безпечити додержання прав працівників гарантованих законодавством про охорону праці; - забезпечити функціонування системи управління охороною пра- ці; - створити відповідні служби і призначити посадових осіб які повинні забезпечувати вирішення конкретних питань охорони праці зат- вердити інструкції про їх обов'язки права і відповідальність за ви- конання покладених на них функцій ; - організувати проведення лабораторних досліджень умов пра- ці атестації робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці; - розробляти і затверджувати положення інструкції інші нор- мативні акти про охорону праці що діють в межах підприємства та встановлювати правила виконання робіт і поведінки працівників на підприємстві; - здійснювати постійний контроль за додержанням працівниками технологічних процесів правил поводження з машинами механізмами устаткуванням та іншими засобами виробництва використанням засобів колективного та індивідуального захисту виконанням робіт у відповід- ності до вимог щодо охорони праці; - організовувати пропаганду безпечних методів праці та співро- бітництво з працівниками у галузі охорони праці; - вживати узгоджених з органами державного нагляду заходів що забезпечують безпеку працівників у разі відсутності в нормативних ак- тах про охорону праці вимог які необхідно виконувати для забезпечен- ня нешкідливих та безпечних умов праці на певних роботах. 3.2.5. Працівник зобов'язаний: - знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону пра- ці правила поводження з машинами механізмами устаткуванням та ін- шими засобами виробництва користуватися засобами колективного та ін- дивідуального захисту; - дотримуватися зобов'язань щодо охорони праці передбачених колективним договором угодою трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства; - дотримуватися встановленого протипожежного режиму виконува- ти вимоги правил та інших нормативних актів з питань пожежної безпе- ки. - проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди; 3.2.6. Особи винні у порушенні цих EПравилF притягаються до дисциплінаpної адміністративної матеріальної або кримінальної від- повідальності згідно з чинним законодавством. E 3.3. Порядок розслідування аварій та нещасних випадків F 3.3.1. Розслідування аварій і нещасних випадків що мали місце на виробництві проводиться відповідно до Положення про розслідування та облік нещасних випадків професійних захворювань і аварій на під- приємствах в установах і організаціях. 20 E 3.4. Організація навчання та вимоги до персоналу F 3.4.1. Усі працівники при прийнятті на роботу і в процесі ро- боти проходять на підприємстві навчання інструктаж з питань охорони праці пожежної безпеки подання першої допомоги потерпілим від не- щасних випадків про правила поведінки при виникненні аварій. 3.4.2. Власник повинен при укладанні трудового договору проінформувати працівника під розписку про умови праці на підприємстві наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих факторів які ще не усунуті можливих наслідків їх впливу на здоров'я і про права на пільги і компенсацію за працю в таких умовах. Власник зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього при прийнятті на роботу і періодичних протягом трудової діяльності ме- дичних оглядів працівників зайнятих на важких роботах роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких де є потреба у професійному доборі * а також щорічного обов'язкового медичного ог- ляду осіб віком до 21 року згідно з Положенням про медичний огляд працівників певних категорій затвердженим наказом Міністерства охо- рони здоров'я України. * Перелік робіт де є потреба у професійному доборі затверд- жено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10.12.93 N241 зареєстровано Мінюстом України 25.01.95 N18/554. 3.4.3. Посадові особи і спеціалісти інші працівники підприєм- ств а також приватні особи які зайняті проектуванням виготовлен- ням монтажем налагоджуванням ремонтом реконструкцією діагносту- ванням та експлуатацією об'єктів виконанням робіт обумовлених EПра- виламиF проходять підготовку підвищення кваліфікації перевірку знань EПравилF у порядку передбаченому Типовим положенням про навчан- ня інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці і Типовим положенням про спеціальне навчання інструктаж і перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах в установах та ор- ганізаціях України. 3.4.4. Посадові особи до початку виконання своїх обов'язків і періодично один раз на три роки повинні проходити навчання і перевір- ку знань з питань пожежної безпеки. Порядок організації навчання виз- начається Переліком посад при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і періодичну перевірку знань з питань пожежної безпеки та порядок його організації. 3.4.5. Працівники зайняті на роботах передбачених Переліком робіт з підвищеною небезпекою повинні проходити спеціальні навчання і не менше одного разу на рік перевірку знань відповідних нормативних актів про охорону праці. 3.4.6. Перелік питань з перевірки знань з охорони праці з ура- хуванням специфіки виробництва складають члени комісії по перевірці знань з питань охорони праці узгоджує служба охорони праці і зат- верджує керівник підприємства. 3.4.7. Особи яких приймають на роботу пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою попередньо до початку самостійного виконання робіт повинні пройти спеціальне навчання пожежно-технічний міні- мум . Працівники зайняті на роботах з підвищеною пожежною небез- пекою один раз на рік проходять перевірку знань відповідних норма- тивних актів з пожежної безпеки. 3.4.8. Програми навчання з питань пожежної безпеки повинні по- годжуватися з органами державного пожежного нагляду. 3.4.9. Відповідальність за організацію навчання і перевірку 21 знань з охорони праці та пожежної безпеки на підприємстві покладаєть- ся на його керівника а в структурних підрозділах цеху дільниці лабораторії майстерні тощо - на керівників цих підрозділів. 3.4.10. Контроль за навчанням і періодичністю перевірки знань з питань охорони праці здійснює служба охорони праці або працівники на яких покладені ці обов'язки керівником підприємства. 3.4.11. Не дозволяється допуск осіб віком до вісімнадцяти ро- ків до робіт передбачених Переліком важких робіт і робіт із шкідли- вими і небезпечними умовами праці на яких не дозволяється застосува- ння праці неповнолітніх. 3.4.12. Не дозволяється застосування праці жінок до робіт пе- редбачених Переліком важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці на яких не дозволяється застосування праці жінок. Не дозволяється залучення жінок до підіймання і переміщення речей маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. 3.4.13. Допуск до роботи осіб які у встановленому порядку не пройшли навчання інструктаж та перевірку знань з питань охорони праці та пожежної безпеки не дозволяється. E 4. ВИМОГИ ПОЖЕЖНО° БЕЗПЕКИ 4.1. Загальні вимоги F 4.1.1. Пожежна безпека підприємства повинна відповідати вимо- гам Закону України Про пожежну безпеку Правил пожежної безпеки в Ук- раїні та вимогам відповідних нормативних актів. 4.1.2. Забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною ви- робничої та іншої діяльності посадових осіб працівників підприємств та підприємців. Це повинно бути відображено у трудових договорах контрактах та статутах підприємств. Забезпечення пожежної безпеки підприємств покладається на їх керівників і уповноважених ними посадових осіб відповідальних за по- жежну безпеку окремих будівель споруд приміщень дільниць тощо технологічного та інженерного устаткування утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту. Обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту повинні бути відображені у відповідних посадових документах функціональних обов'язках інструкціях положеннях тощо . На кожному підприємстві з урахуванням його пожежної небезпеки наказом повинен бути встановлений відповідний протипожежний режим згідно з п. 3.3 Правил пожежної безпеки в Україні. Забезпечення пожежної безпеки при проектуванні будівництві розширенні реконструкції та технічному переоснащенні підприємств будівель і споруд покладається на органи архітектури замовників за- будовників проектні та будівельні організації. 4.1.3. Власник підприємства зобов'язаний: - розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної без- пеки відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення інструкції інші нормативні акти що діють в межах підприємства здійснювати постійний контроль за їх додержанням; - впроваджувати досягнення науки і техніки позитивний досвід; - забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів норм правил а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду; - організовувати навчання працівників правилам пожежної безпе- ки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення; - у разі відсутності в нормативних актах вимог необхідних для 22 забезпечення пожежної безпеки необхідно вживати відповідних заходів погоджуючи їх з органами державного пожежного нагляду; - утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку пожежну техніку обладнання та інвентар не допускати їх ви- користання не за призначенням; - створювати у разі потреби відповідно до встановленого по- рядку підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування матеріально-технічну базу; - подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об'єктів і продукції що ними ви- робляється; - здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення і гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої ав- томатики;* - своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність по- жежної техніки систем протипожежного захисту водопостачання а та- кож про закриття доріг і проїздів на своїй території; - проводити службове розслідування випадків пожеж. * Перелік будівель і приміщень які підлягають обладнанню ав- томатичними установками пожежогасіння та автоматичною пожежною сигна- лізацією наведено у додатку 5. 4.1.4. У кожному підрозділі цеху майстерні лабораторії чи іншому приміщенні повинна бути опрацьована інструкція щодо заходів пожежної безпеки і схема евакуації людей з приміщення затверджена власником вивчена в системі виробничого навчання та вивішена на видному місці. 4.1.5. У будівлях як правило необхідно передбачати оповіщен- ня про пожежу. Спосіб оповіщення технічні засоби чи організаційні заходи визначається в залежності від призначення будівлі та її об'ємно-планувального та конструктивного рішення. 4.1.6. У виробничих адміністративних і побутових будівлях підприємства не дозволяється: а виконувати прибирання приміщень з використанням бензину гасу та інших легкозаймистих та горючих рідин; б оббивати стіни машинописних бюро службових кабінетів об- числювальних центрів та подібних приміщень горючими тканинами не- просоченими вогнезахисними сумішами; в відігрівати трубопроводи у разі їх замерзання паяльними лампами або іншими засобами з застосуванням відкритого вогню; г проводити перепланування приміщень без узгодження з органа- ми державного пожежного нагляду. 4.1.7. Всі речовини що зберігаються застосовуються на підприємствах повинні мати показники їх пожежної небезпеки за ГОСТ12.1.044-89 з вказівкою вогнегасильних речовин які слід застосо- вувати при гасінні. Застосування матеріалів і речовин на які відсут- ні показники пожежної небезпеки не дозволяється. E 4.2. Протипожежне водопостачання пожежна техніка і засоби зв'язку F 4.2.1. Водопровідна мережа на якій встановлюється пожежне об- ладнання повинна забезпечувати необхідний напір та пропускати розра- ховану кількість води з метою пожежогасіння. При недостатньому напорі на об'єктах повинні встановлюватись насоси-підвищувачі. Тимчасове відключення ділянок водопровідної мережі з встанов- 23 леними на них пожежними гідрантами або кранами а також зменшення на- пору в мережі нижче потрібного допускається за умовою повідомлення про це пожежної охорони. 4.2.2. При наявності на території підприємства або поблизу нього природних водоймищ рік озер ставків повинні бути обладнані під'їзди і пірси для встановлення пожежних автомобілів і забору води будь-якої пори року. 4.2.3. За пожежними резервуарами водоймами водопровідною ме- режею і гидрантами спрінклерними дренчерними і насосними установка- ми повинен здійснюватися постійний технічний нагляд що забезпечує їх справний стан і постійну готовність до застосування у разі пожежі чи займання. Відновлення протипожежного запасу води в резервуарах витраче- ної під час гасіння пожежі або в інших випадках слід виконувати в термін: - 24 години - на промислових підприємствах з приміщеннями кате- горій А Б В; - 36 годин - на промислових підприємствах з приміщеннями катего- рій Г Д В; - 72 години - на сільськогосподарських підприємствах. 4.2.4. У випадку проведення ремонтних робіт або відключення ділянок водопровідної мережі виходу з ладу насосних станцій несп- равності спрінклерних і дренчерних установок витікання води з пожеж- них водойм необхідно терміново сповістити про це пожежну охорону. 4.2.5. Під'їзди і підходи до пожежних водойм резервуарів і гідрантів повинні бути завжди вільними. Біля місця розташування по- жежного гідранта повинен бути встановлений світловий або флуоресцент- ний покажчик з нанесеним літерним позначенням ПГ цифровим позначен- ням відстані у метрах від покажчика до гідранта і внутрішнього діа- метра трубопроводу в міліметрах. Біля місця розташування пожежної водойми повинен бути встанов- лений світловий або флуоресцентний покажчик з нанесеним літерним поз- наченням ПВ цифровими позначеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів що можуть бути одночасно встановлені на майданчику біля водойми. 4.2.6. Кришки люків колодязів пожежних підземних гідрантів по- винні бути очищені від грязі льоду і снігу а стояк - звільнений від води. Взимку пожежні гідранти повинні утеплюватись для запобігання промерзанню. 4.2.7. Пожежні гідранти та крани повинні не рідше одного разу на шість місяців підлягати технічному обслуговуванню і перевірятися на роботоздатність шляхом пуску води. 4.2.8. В приміщенні пожежної насосної станції повинні бути вивішені: - загальна схема протипожежного водопостачання; - схеми спрінклерних і дренчерних установок підприємства і інструкції з їх експлуатації. На засувках і пожежних насосах-підвищу- вачах повинно бути вказано їх призначення. 4.2.9. Насосна станція повинна мати телефонний зв'язок або сигналізацію що зв'язує її з пожежною охороною підприємства обо міста района . 4.2.10. Пожежні насоси водонасосної станції підприємства по- винні утримуватися в постійній експлуатаційній готовності і перевіря- тися на створення потрібного напору шляхом пуску не рідше одного разу на місяць з відповідним записом у журналі . 4.2.11. Пожежні крани внутрішнього протипожежного водопроводу в усіх приміщеннях необхідно обладнати рукавами та стволами які по- винні знаходитись в опломбованих шафах. 24 Пожежні рукави повинні бути сухими скоченими і підключеними до кранів і стволів. На дверцятах шафи пожежного крана повинні бути вказані: лі- терне позначення ПК порядковий номер пожежного крана номер телефону найближчої пожежної частини. 4.2.12. Виробничі адміністративні складські і допоміжні будівлі та приміщення повинні бути забезпечені засобами гасіння пожеж та зв'язку пожежна сигналізація телефони для негайного виклику по- жежної допомоги у випадку виникнення пожежі. 4.2.13. Усі види пожежної техніки та протипожежного устатку- вання що застосовуються для запобігання пожежам і їх гасіння повин- ні мати державний сертифікат якості. Відповідальність за утримання та своєчасний ремонт пожежної техніки та устаткування засобів зв'язку і пожежогасіння покладається на власника підприємства. Вогнегасники і засоби виклику пожежної до- помоги що знаходяться у виробничих приміщеннях лабораторіях і скла- дах передаються під відповідальність збереження керівників цехів складів та інших посадових осіб. 4.2.14. Використання пожежної техніки для потреб що не по- в'язані з навчанням пожежних формувань та пожежогасінням не дозволя- ється. При аваріях і стихійних лихах застосовувати пожежну техніку дозволяється за наявності дозволу органів пожежного нагляду. 4.2.15. Виїзна пожежна техніка пожежні автомобілі мотопомпи і пожежне обладнання повинні знаходитись в справному стані згідно з вимогами п.п.6.4.5 - 6.4.7 Правил пожежної безпеки в Україні. Для їх зберігання повинно бути обладнане спеціальне опалюване приміщення пожежне депо бокс . Для зазначення місця знаходження пожежної техніки і вогнегасних засобів повинні застосовуватись вказівні знаки за ГОСТ 12.4.026-76 які розміщуються на видних місцях на висоті 2-2.5 м як у приміщенні так і назовні. 4.2.16. Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у ви- робничих приміщеннях на території підприємства як правило повинні встановлюватись спеціальні пожежні щити. 4.2.17. Контроль за утриманням і готовністю до дії вогнегас- ників та інших засобів гасіння пожеж які знаходяться в цехах скла- дах майстернях лабораторіях здійснює начальник пожежної охорони або добровільної пожежної дружини підприємства. 4.2.18. Порядок розміщення обслуговування та застосування вогнегасників повинен дотримуватись у відповідності з вказівками інс- трукцій підприємств-виготовлювачів чинних нормативно-технічних доку- ментів а також з такими вимогами: - не допускається зберігання і застосування вогнегасників з зарядом що включає галоїдовуглеводневі сполуки і в непровітрюваних приміщеннях площею менше 15 кв. м; - не дозволяється встановлювати вогнегасники на шляхах евакуа- ції людей з приміщень що захищаються за винятком розміщення вогне- гасників у нішах; - вогнегасники повинні розміщуватись на висоті не більше 1.5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані не менше 1.2 м від краю дверей при їх відчиненні; - конструкція і зовнішнє оформлення тумби або шафи для розмі- щення вогнегасників повинні бути такими щоб можна було візуально визначити тип вогнегасників що в них зберігаються. Вогнегасник повинен встановлюватися таким чином щоб інструк- тивний напис на його корпусі лишався видимим. 4.2.19. Відповідальність за своєчасне і повне оснащення підп- 25 риємства вогнегасниками та іншими засобами пожежогасіння забезпечен- ня їх технічного обслуговування навчання правилам користування вог- негасниками несуть власники підприємств або орендарі згідно з догово- ром оренди. E 4.3. Вимоги пожежної безпеки до технологічного устаткування F 4.3.1. Технологічне устаткування за нормальних режимів роботи повинно бути пожежобезпечним. На випадок небезпечних несправностей і аварій необхідно передбачити заходи що обмежують масштаб та наслідки пожежі. 4.3.2. З обслуговуючим персоналом підприємств повинні бути вивчені характеристики пожежної небезпеки речовин та матеріалів що застосовуються або виробляються отримуються та характеристики по- жежонебезпечного технологічного устаткування яке застосовується на підприємстві. Застосовувати у виробничих процесах і зберігати речовини та матеріали з невивченими параметрами щодо пожежної і вибухової небез- пеки не дозволяється. 4.3.3. Технологічне устаткування апарати трубопроводи арма- тура в яких циркулюють речовини що виділяють вибухопожежонебезпечні пари гази та пил повинні як правило бути герметичними. 4.3.4. Не дозволяється виконувати виробничі операції на устат- куванні установках та верстатах з несправностями які можуть викли- кати загоряння та пожежу а також при відключенні контрольно-вимірю- вальних приладів за допомогою яких визначаються встановлені режими температури тиску концентрації горючих газів парів і інші техноло- гічні параметри. 4.3.5. Гарячі поверхні трубопроводів та устаткування в примі- щеннях в яких вони викликають небезпеку займання матеріалів або ви- буху газів парів рідин або пилу повинні ізолюватися негорючими ма- теріалами для зниження температури поверхні до безпечної величини. 4.3.6. Для контролю за станом повітряного середовища у вироб- ничих та складських приміщеннях в яких застосовуються або зберіга- ються речовини і матеріали здатні утворювати вибухонебезпечні кон- центрації газів і парів повинні встановлюватися автоматичні газоа- налізатори. При відсутності газоаналізаторів що серійно виготовляються повинен здійснюватися періодичний лабораторний аналіз повітряного се- редовища. 4.3.7. В пожежонебезпечних цехах і на устаткуванні що створює небезпеку вибуху або займання у відповідності з вимогами ГОСТ12.4.026-76 повинні бути вивішені знаки що не дозволяють корис- тування відкритим вогнем а також попереджають про дотримання обереж- ності при наявності займистих та вибухових речовин. E 4.4. Евакуація людей із приміщень і будівель F 4.4.1. Евакуаційні шляхи повинні забезпечувати безпечну еваку- ацію всіх людей які знаходяться в приміщеннях будівель через еваку- аційні виходи. У будівлях та спорудах що мають два поверхи і більше у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб повинні бути роз- роблені і вивішені на видному місці плани схеми евакуації людей на випадок пожежі. 4.4.2. Кількість евакуаційних виходів з будівель з кожного по- 26 верху і з приміщень слід приймати згідно з вимогами відповідних нор- мативних актів але не менше двох. 4.4.3. Ліфти та інші механічні засоби транспортування людей не дозволяється вважати шляхами евакуації. 4.4.4. Ворота для залізничного рухомого складу а також роз- сувні та шторні ворота для будь-якого виду транспорту не вважаються за евакуаційні виходи. 4.4.5. Кількість евакуйованих з санітарно-побутових приміщень повинна відповідати чисельності працюючих у зміну; з залів їдалень зборів і нарад - за кількістю місць в залах збільшеному на 25 %. 4.4.6. У виробничих і адміністративних будівлях підприємств не дозволяється встановлювати на шляхах евакуації виробниче устатку- вання розміщувати готову продукцію матеріали тощо. 4.4.7. В загальних коридорах влаштування вбудованих шаф за винятком шаф для комунікацій і пожежних кранів не допускається. 4.4.8. На шляху евакуації не допускається опорядження стін і підлоги з горючих матеріалів. 4.4.9. Влаштування гвинтових сходів забіжних сходинок роз- сувних та підйомних дверей і воріт а також обертових дверей і турні- кетів на шляхах евакуації не допускається. 4.4.10. У вестибюлях допускається розміщення кімнат охорони відкритого гардеробу і торгівельних лотків. 4.4.11. Евакуаційні виходи не допускається передбачати через приміщення категорій А і Б і тамбур-шлюзи при них а також через ви- робничі приміщення в будівлях IIIб; IV; IVа і V ступенів вог- нестійкості.* * Ступінь вогнестійкості будівель наведений у СНиП 2.09.02-85 табл. 1. Допускається передбачати один евакуаційний вихід через примі- щення категорій А і Б з приміщень на тому ж поверсі в яких розміщене інженерне устаткування для обслуговування вказаних приміщень і в яких виключено постійне перебування людей якщо відстань від найвідда- ленішої точки приміщення до евакуаційного виходу з нього не перевищує 25 м. З кожного приміщення категорії В площею понад 1000 кв. м слід передбачати не менше двох виходів дверей . Виходи повинні розміщу- ватися так щоб виключались глухі кути що перевищують 25 м. 4.4.12. Як другий вихід з другого та вище розташованих поверхів виробничих будівель висотою до 30 м від планувальної позначки землі до відмітки підлоги верхнього поверху допускається передбачати зов- нішні металеві сходи у відповідності з вимогами п.2.59. СНиП 2.09.02-85 якщо чисельність працюючих на кожному поверсі окрім пер- шого найчисельнішої зміни не перевищує: - 15 чол. - в багатоповерхових будівлях з приміщеннями будь-якої категорії; - 50 чол. - в двоповерхових будівлях з приміщеннями категорії В; - 100 чол.- в двоповерхових будівлях з приміщеннями категорій Г і Д. 4.4.13. Допускається передбачати один евакуаційний вихід: а з будь-якого поверху виробничих будівель I і II ступеня вог- нестійкості з кількістю надземних поверхів не більше чотирьох з при- міщеннями категорії Д при чисельності працюючих в найчисельнішій змі- ні на кожному поверсі не більше п'яти і площі поверху не більше 300 кв. м; б із приміщення розташованого на будь-якому поверсі крім підвального і цокольного якщо цей вихід веде до двох евакуаційних 27 виходів з поверху відстань від найвіддаленішого робочого місця до виходу із приміщення не перевищує 25 м і чисельність працюючих найчи- сельнішої зміни не перевищує: 5 чол. - в приміщенні категорій А Б; 25 чол. - " категорії В; 50 чол. - " категорій Г Д; в з приміщень категорії Д площею не більше 300 кв. метрів і при чисельності працюючих найчисельнішої зміні не більше п'яти роз- ташованого на будь-якому поверсі окрім першого на зовнішні метале- ві сходи у відповідності з вимогами п.2.59 СНиП 2.09.02-85. Огороджу- ючі конструкції сходів повинні бути негорючими. При цьому відстань від найвіддаленішого робочого місця до виходу на сходи не повинна пе- ревищувати 25 м. 4.4.14. Евакуаційні виходи з виробничих приміщень розташова- них на антресолях і вставках вбудуваннях в одноповерховій будівлі I II IIIа ступеня вогнестійкості і передбачених для розміщення ін- женерного устаткування споруд при відсутності в них постійних робо- чих місць допускається передбачати на внутрішні відкриті металеві сходи які розташовані в приміщеннях категорій Г і Д і відповідають вимогам п.2.59 СНиП 2.09.02-85. При цьому відстань від найвіддаленішої точки приміщення з ін- женерним устаткуванням до евакуаційного виходу із будівлі не повинна перевищувати значень встановлених в табл.2 СНиП 2.09.02-85. Допуска- ється передбачати один вихід без влаштування другого на внутрішні або зовнішні відкриті металеві сходи з вказаних приміщень в яких відстань від найвіддаленішої точки приміщення до виходу на сходи не перевищує 25 м. 4.4.15. Евакуаційні виходи із підвалів з приміщеннями катего- рій Г і Д допускається влаштовувати у приміщення категорій Г і Д розташовані на першому поверсі. Евакуаційні виходи із підвалів з при- міщеннями категорій В слід як правило передбачати через відособлені сходові клітки які мають вихід безпосередньо назовні. Допускається використання загальних сходових кліток з улаштуванням відособленого виходу зі сходової клітки назовні відокремленого на висоту одного поверху глухою протипожежною перегородкою I-го типу. Виходи з підвалів з приміщеннями категорій В Г і Д слід пе- редбачати поза зоною дії підйомно-транспортного устаткування. 4.4.16. Евакуаційні виходи із підвалів з приміщеннями кате- горій В що не прилягають до зовнішніх стін допускається передбачати на перший поверх з приміщеннями категорій Г і Д. При цьому сходи для виходу на перший поверх повинні бути огороджені протипожежними пере- городками у підвалі перед сходами слід передбачати тамбур-шлюзи з підпором повітря при пожежі не менше 20 Па 2 кгс/кв. м 4.4.17. Евакуаційні виходи зі сходових кліток розташованих у вбудуваннях і вставках висотою не більше чотирьох поверхів з виробни- чими приміщеннями категорій Г і Д допускається передбачати через приміщення категорій Г і Д назовні за умови розташування виходів по обидві сторони вбудувань і вставок якщо вбудування і вставки розді- ляють будівлю на ізольовані частини . 4.4.18. Ширину евакуаційного виходу дверей необхідно прийма- ти в залежності від загальної кількості людей що евакуюються через цей вихід та кількості людей на 1 м ширини виходу дверей встанов- леного табл.4 5 СНиП 2.09.02-85. Ширина шляхів евакуації повинна бути не менше - 1 м дверей - не менше 0.8 м. Якщо двері відчиняються з приміщень до загальних коридорів як ширину евакуаційного шляху коридором слід приймати ширину коридора зменшену: 28 - на половину ширини полотна дверей - при однобічному розташу- ванні дверей; - на ширину полотна дверей - при двобічному розташуванні две- рей. Висота проходу на шляхах евакуації повинна бути не менше 2 м. 4.4.19. Двері на шляхах евакуації повинні відкриватись у нап- рямку виходу з будівлі. Двері на балкони лоджії за винятком дверей які ведуть до повітряної зони незадимлюваних сходових кліток I-го типу та на площадки зовнішніх сходів призначених для евакуації двері з примі- щень з одночасним перебуванням не більше 15 чол. двері з комор пло- щею не більше 200 кв. м і санітарних вузлів допускається відчиняти усередину приміщень. 4.4.20. Висота дверей на шляхах евакуації повинна бути не мен- ше 2 м. Висоту дверей і проходів які ведуть в приміщення без постійного перебування в них людей а також в підвальні цокольні і технічні поверхи допускається зменшити до 1.9 м а дверей що явля- ють собою виходи на горище або безгорищне покриття - до 1.5 м. 4.4.21. У підлозі на шляхах евакуації не допускаються перепади висот менше 0.45 м і виступи за винятком порогів в дверних прорі- зах. В місцях перепаду висот слід передбачати сходи з числом сходинок не менше трьох або пандуси з похилом не більше 1:6. 4.4.22. Відстань по коридору від дверей найвіддаленішого приміщення площею не більше 1000 кв. м до найближчого виходу назовні або до сходової клітки не повинна перевищувати значень наведених у табл. 3 СНиП 2.09.02-85. При розміщенні на одному поверсі приміщень різних категорій відстань по коридору від дверей найвіддаленішого приміщення до виходу назовні або в найближчу сходову клітку визначається за більш небез- печною категорією. 4.4.23. Відстань від найвіддаленішого робочого місця до найб- лижчого євакуаційного виходу із приміщення безпосередньо назовні або в сходову клітку не повинна перевищувати значень наведених в табл. 2 СНиП 2.09.02-85. Евакуаційні виходи повинні розміщуватись розосереджено. Най- меншу відстань L між найвіддаленішими один від іншого евакуаційними виходами з приміщень слід визначати за формулою: L > 1.5 ? п де п - периметр приміщення. Виходи з підвалів і цокольних поверхів слід передбачати без- посередньо назовні якщо інше не передбачене відповідними розділами будівельних норм. 4.4.24. Відстань від найвіддаленішої точки на площадках і ета- жерках до найближчого евакуаційного виходу з будівлі слід приймати за табл. 2 СНиП 2.09.02-85 з урахуванням довжини шляху по відкритих сходах з площадки і етажерки що приймається рівним потроєній висоті маршів. Евакуаційні виходи з площадок і етажерок площа яких перевищує 40% площі поверху слід передбачати через сходові клітки. 4.4.25. Зовнішні евакуаційні двері будівель не повинні мати замків яких не можна було б відкрити зсередини без ключа. Двері сходових кліток що ведуть до загальних коридорів двері ліфтових холів і тамбур - шлюзів повинні мати пристрої до самозакрит- тя і ущільнення у притулах і не повинні мати запорів які б перешкод- жали їх відкриванню без ключа. 29 В будівлях висотою більше чотирьох поверхів вказані двері по- винні бути глухими або з армованим склом. Ширина зовнішніх дверей сходових кліток та дверей до вестибюлю повинна бути не меншою розрахункової ширини сходового маршу. Двері сходових кліток у відчиненому положенні не повинні змен- шувати розрахункової ширини сходових площадок і маршів. 4.4.26. Ширина маршу сходів повинна бути не менше ширини ева- куаційного виходу дверей на сходову клітку. Ширина сходових площадок повинна бути не менше ширини маршу а перед входами до ліфтів з двостулковими дверима - не менше суми шири- ни маршу і половини ширини дверей ліфта але не менше 1.6 м. Поміж маршами сходів слід передбачати зазор шириною не менше 0.05 м. 4.4.27. Улаштування отворів за винятком дверних у внутрішніх стінах сходових кліток не допускається. У світлових отворах сходових кліток заповнених склоблоками слід передбачати фрамуги які відчиняються площею не менше 1.2 кв. м на кожному поверсі. 5. ТЕРИТОРІЯ ПІДПРИЄМСТВА 5.1. Благоустрій територiї пiдприємства 5.1.1. Планування територiї пiдприємства повинне забезпечувати найбiльш сприятливi умови для виробничого процесу та працi здiйсню- ватися у вiдповiдностi з вимогами чинних будiвельних норм та правил. 5.1.2. На територiї вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпеч- них об'єктів а також в місцях зберігання та переробки горючих ма- теріалів застосування відкритого вогню не дозволяється. 5.1.3. На дільницях території підприємства де можливі скуп- чення горючих парів та газів проїзд автомашин тракторів мотоциклів та іншого транспорту не дозволяється. Про це повинні сповіщати виві- шені у визначених місцях відповідні написи покажчики . 5.1.4. Охолоджувальні стави водойми шламовідстойники тощо слід розміщувати так щоб у випадку аварії рідина при розтіканні не загрожувала затопленням підприємству або іншим промисловим житловим і громадським будівлям і спорудам. 5.1.5. Гаражі на підприємстві слід передбачати лише для спеці- алізованої техніки рятувальної і пожежної служб аварійної техдопо- моги . При відсутності в районі будівніцтва автомобільних госпо- дарств по обслуговуванню підприємств допускається передбачати для підприємств гаражі не менше ніж на 15 вантажних автомашин. 5.1.6. Улаштування відвалів накопичувачів відходів підприємс- тва допускається лише при обгрунтуванні неможливості їх утилізації. Ділянки для них слід відводити за межами підприємств та II поясу зон санітарної охорони підземних вододжерел. 5.1.7. Для збирання і тимчасового зберігання відходів вироб- ництва і сміття повинні бути влаштовані водонепроникні зі щільними накривками збірники ємкістю не більше дводенного накопичення відходів. Розміщення сміттєзбірників допускається на відстані не менше 25 м від виробничих і складських приміщень на асфальтованих або бетонова- них майданчиках що перевищують габарити основи збірників на 1.0 м з 30 усіх боків. Видалення відходів повинно проводитись спеціальним транс- портом у встановлений термін. 5.1.8. Для вантажно-розвантажувальних робіт на підприємстві повинні споруджуватись постійні чи тимчасові вантожно-розвантажуваль- ні майданчики платформи естакади висотою на рівні підлоги вагону або кузова автомашини а для рідких продуктів мазут спирт тощо - зливно-наливні пристрої. 5.1.9. Огороджування території підприємства слід виконувати у відповідності зі СН 441-72. Вхід стороннім особам на територію підприємства не дозволяється. 5.1.10. В'їздні виїздні ворота повинні легко відчинятися мати запори що виключають можливість їх самочинного відкривання та закривання і сигналізацію що попереджує про рух транспорту. 5.1.11. Головні проїзди пішохідні доріжки а також майданчики перед експедиціями і складами повинні мати тверде покриття. 5.1.12. Пішохідні доріжки повинні бути якомога коротшими з щонайменшою кількістю перетинів з внутрішньозаводськими коліями ши- рина доріжок тротуару повинна бути не менше 1.5 м. При інтенсивності пішохідного руху менше 100 чоловік за годину в обох напрямках допус- кається влаштування тротуарів шириною 1.0 м. 5.1.13. При розміщенні тротуарів поряд або на спільному з ав- томобільною дорогою земляному полотні вони повинні бути відділені від дороги роз'єднувальною смугою шириною не менше 0.8 м. Розташування тротуарів впритул до проїзної частини автомобільної дороги допускає- ться лише під час реконструкції підприємства. При приляганні тротуару до проїзної частини тротуар повинен бути на рівні верху бортового каменя але не менше ніж 0.15 м вище проїзної частини. 5.1.14. Для переходу каналів і траншей повинні бути встанов- лені містки шириною не менше 0.8 м огороджені поруччям висотою не менше 1.0 м з суцільною зашивкою знизу на висоту 0.15 м. Підходи до містків повинні бути вільними і темної пори доби освітлюватись. 5.1.15. Заглиблені резервуари колодязі люки повинні бути закриті надійними накривками врівень з прилеглою територією а під час проведення ремонтних робіт повинні бути огороджені. Відкриті заглибини котловани траншеї ями повинні мати ого- рожі висотою 1.0 м з суцільною зашивкою знизу на висоту 0.15 м; тим- часово відкриті колодязі повинні бути огороджені або закриті щитами з встановленням попереджувальних заборонних переносних знаків безпеки і освітлюватись темної пори доби. 5.1.16. Територія підприємства повинна бути рівною мати не- обхідні нахили і пристрої для відведення атмосферних і поливальних вод. Вільні ділянки території повинні бути озеленені. З настанням темряви територія підприємства повинна освітлюватись. 5.1.17. Територія підприємства повинна бути обладнана спеці- альними майданчиками для зберігання пального сировини допоміжних матеріалів та устаткування з урахуванням вимог правил безпеки і са- нітарних норм. Тверде паливо повинно зберігатися згідно з вимогами п.7.10.6 Правил пожежної безпеки в Україні. 5.1.18. Розміщувати житлові будинки ясла дитячі садки шко- ли клуби або використовувати для цих потреб приміщення розташовані на території підприємства а також в санітарно-захисній зоні не доз- воляється. 5.1.19. Не дозволяється прибудовувати побутові допоміжні і адміністративні приміщення до будівель з вибухопожежонебезпечними ви- робництвами і розміщувати їх в небезпечній зоні діяння ударної хвилі під час вибуху. 31 5.1.20. Будівництво тимчасових будівель і споруд на території виробничої зони діючого підприємства не дозволяється. 5.1.21. Будівельний майданчик на території підприємства для запобігання доступу сторонніх осіб повинен бути огороджений. У випад- ку неможливості влаштування огорожі він повинен бути позначений відповідними знаками і написами. 5.1.22. Прибирання території повинно проводитись щоденно: влітку для запобігання запилення її слід регулярно поливати; взимку проїзди і проходи повинні систематично очищуватись від снігу і льоду посипатись піском. 5.1.23. Прокладання розміщення газопроводів і інших підзем- них комунікацій повинно бути означене розпізнавальними знаками і на- несене на генплані підприємства. E 5.2. Автомобільні проїзди та залізничні колії F 5.2.1. Рух транспорту на підприємстві повинен бути організова- ний за схемою маршрутів руху транспортних та пішохідних потоків з вказаними на ній поворотами зупинками виїздами переходами тощо. Схема маршрутів руху повинна бути вивішена в місцях стоянки транспор- ту перед в'їздами на територію підприємства і в інших необхідних для цього місцях. 5.2.2. Територія підприємства повинна бути обладнана дорожніми знаками покажчиками швидкості руху транспорту за ГОСТ 10807-78 і знаками безпеки за ГОСТ 12.4.026-76. Необхідна кількість дорожніх знаків і покажчиків і місця їх встановлення повинні обгрунтовуватись схемою организації руху транспортних і пішохідних потоків. 5.2.3. Вантажопотоки на заводському подвір'ї не повинні мати зустрічних і по можливості перехресних напрямків. 5.2.4. Внутрішньозаводські автодороги повинні відповідати ви- могам СНиП 2.05.02-85 і СНиП 2.05.07-91. Експлуатація утримання та ремонт автотранспорту має відпові- дати вимогам Правил охорони праці на автомобільному транспорті. 5.2.5. До всіх будівель і споруд підприємства повинен бути за- безпечений вільний доступ. Протипожежні розриви між будівлями не доз- воляється захаращувати і використовувати для складування матеріалів устаткування і для стоянки автотранспорту. 5.2.6. Закриття окремих ділянок доріг допускається з дозволу власника підприємства після попереднього узгодження з місцевими орга- нами пожежного нагляду і при умові наявності об'їзних шляхів. На період проведення ремонту доріг підприємства у відповідних місцях повинні бути установлені покажчики напрямків об'їзду або влаштовані переїзди через ділянки де ведеться ремонт. 5.2.7. Ширина проїзної частини автодоріг до виробничих корпу- сів повинна бути не менше 7 м інших - з однобічним рухом автомобілів - 4.5 м. 5.2.8. Ширину воріт автомобільних в'їздів на територію підприємства належить приймати по найбільшій ширині автомобілів що застосовуються плюс 1.5 м але не менше 4.5 м а ширину воріт для залізничних в'їздів - не менше 4.9 м. 5.2.9. Вантажно-розвантажувальні рампи та платформи повинні мати не менше двох розосереджених сходів або пандусів. Ширина вантаж- но-розвантажувальних рамп і платформ при використанні електронаванта- жувачів повинна бути не менше 4.5 м. Поперечний нахил підлоги рамп і платформ повинен бути рі- вним 1%. 32 5.2.10. Висоту платформи для залізничного транспорту слід приймати як правило рівною 1.4 м від рівня головки рейки. Для за- безпечення відткриття дверей усіх типів ізотермічних вагонів уздовж залізничної колії платформа повинна мати знижену частину шириною 0.56 м та висотою 1.1 м від головки рейки відповідно до вимог СНиП 2.11.02-87. Висота вантажної платформи для автомобільного транспорту по- винна бути рівною 1.2 м від поверхні вантажно-розвантажувального май- данчика. Допускається при обгрунтуванні улаштування зрівнювальних платформ висотою 0.2 м від поверхні вантажно-розвантажувального май- данчика. Рампи з боку під'їзду автомобілів повинні бути обладнані відбійними брусками для обмеження заднього ходу автомобіля і відкид- ними колесовідбійними брусами що запобігають падінню електронаванта- жувачів на ділянках рампи вільних від вагонів. 5.2.11. Улаштування внутрішньозаводських залізничних колій переїздів і переходів через них організація і експлуатація залізнич- ного господарства повинні задовольняти вимоги Правил технічної екс- плуатації залізниць а також СНиП II-39-79 і СНиП 2.05.07-91. 5.2.12. Будівництво додаткових колій на існуючій під'їзній за- лізничній колії яка знаходиться у віданні залізниці здійснюється підприємством за проектом узгодженим з залізницею. 5.2.13. Відкриття для постійної експлуатації наново побудова- ної залізничної під'їзної колії і подача на цю колію рухомого складу допускається після проведення робіт по її будівництву у відповідності з проектом прийняття у встановленому порядку до експлуатації і виз- начення залізницею порядку обслуговування. 5.2.14. Подача вагонів на залізничні під'їзні колії в період їх будівництва допускається лише за умов тимчасового погодження поміж відділенням залізниці і будівельною організацією відповідаль- ною за безпеку руху. На кожну залізничну під'їзну колію повинні бути: технічний пас- порт план під'їзної колії поздовжній профіль та креслення штучних споруд. 5.2.15. Залізничні під'їзні колії локомотиви і вагони які знаходяться на балансі підприємства повинні утримуватись ним у пов- ній технічній справності. Переїзди і переходи через внутрішньозаводські залізничні колії повинні мати суцільний настил на рівні головки рейки. Стоянка вагонів без локомотивів на переїздах не дозволяється. 5.2.16. Локомотиви і вагони що належать підприємствам і вихо- дять на колії загальної мережі залізниці повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць. Порядок виходу на станцію примикання локомотива який належить підприємству встановлюється на- чальником відділення залізниці. 5.2.17. Працівники залізничних під'їзних колій підприємств які зв'язані з рухом поїздів проходять у встановленому порядку нав- чання і перевірку знань Правил технічної експлуатації залізниць інс- трукцій по сигналізації руху поїздів і маневровій роботі на залізни- цях цих EПравилF Статуту про дисципліну працівників залізничного транспорту. Особи які не пройшли такої перевірки до роботи не до- пускаються. 5.2.18. При виконанні службових обов'язків на коліях залізниць працівники залізничних під'їзних колій підприємств зобов'язані мати при собі посвідчення встановленого зразка про перевірку знань і точно виконувати розпорядження чергового по станції або диспетчера. 5.2.19. Виходи з будівель не повинні спрямовуватись в бік залізничних колій розміщених безпосередньо біля виробничих споруд. При наявності виходів з виробничих або допоміжних будівель на 33 залізничні колії що розміщені ближче ніж 6 м від будівель повинна бути передбачена автоматична звукова сигналізація що попереджає про наближення залізничного транспорту а також встановлені бар'єри ви- сотою не менше 1 м які огороджують залізничні колії в місцях виходу з будівель. 5.2.20. В місцях перехрещень залізничних колій з автомобільни- ми дорогами повинні влаштовуватись переїзди. Проїзд транспортних за- собів і самохідних машин а також прогін худоби через залізничні колії у невстановлених місцях не дозволяється. Переїзди повинні мати суцільний поміст під'їзди огороджені стовпцями і поруччям електричне освітлення шлагбауми а також попе- реджувальну звукову або світлову сигналізацію. 5.2.21. В місцях перехрещень залізничних колій з пішохідними дорогами повинні бути влаштовані переходи обладнані рівним суцільним помостом укладеним на рівні з головками рейок звуковою сигналі- зацією електричним освітленням. Переходи повинні бути обладнані шлагбаумами попереджувальними знаками "Бережись потягу!" світловою або звуковою сигналізацією. 5.2.22. Швидкість руху залізничного і автомобільного транспор- ту по території підприємства повинна бути вказана для кожного виду транспорту на спеціально вивішених виставлених дорожніх знаках за ГОСТ 10807-78 і не перевищувати таких величин: залізничний транспорт -------------------------- - ешелон з локомотивом попереду - 15 км/г; - ешелон з локомотивом позаду вагонів - 10 км/г; - під час руху у важких умовах а також при переїзді в'їзді або виїзді з території під час причеплення вагонів - 5 км/г; - під час руху вагонів вручну - 2 км/г. автомобільний транспорт ---------------------------- - при проїзді території підприємства - 10 км/г; - на пересіченні переїздів підприємства під час виїзду і в'їз- ду - 5 км/г; - при русі автомобіля заднім ходом - 3 км/г; - автонавантажувачі електрокари - 3 км/г. 5.2.23. Пересування вагонів вручну повинно проводитись у відповідності з інструкцією затвердженою керівником підприємства. 5.2.24. Не дозволяється допускати на локомотиви в кабіни уп- равління моторовагонними поїздами автомотрисами дрезинами і іншими рухомими одиницями до сигналів стрілок апаратів механізмів і інших пристроїв пов'язаних з забезпеченням безпеки руху а також в приміщення звідки здійснюється управління сигналами і іншими подіб- ними пристроями осіб які не мають права доступу до них. Робітники які проходять у встановленому порядку стажування як другі особи можуть допускатися до керування локомотивами моторо- вагонними поїздами автомотрисами дрезинами і іншими рухомими одини- цями сигналами стрілками апаратами і механізмами лише під наглядом і під особисту відповідальність працівників які безпосередньо обслу- говують ці пристрої. 5.2.25. Особи які вступають на посади пов'язані з рухом поїздів повинні пройти медичний огляд для визначення придатності їх до виконання відповідної роботи відповідно з вимогами п.3.4.2 ч. 1 цих EПравилF. 5.2.26. На підприємстві повинні бути встановлені терміни по- рядок перевірки знань і обов'язки осіб щодо контролю за станом транс- портних шляхів. E 34 6. БУДІВЛІ І СПОРУДИ 6.1. Виробничі будівлі F 6.1.1. Улаштування виробничих будівель і споруд повинно відповідати вимогам СНиП 2.09.02-85 СНиП 2.09.04-87 СНиП 2.09.03-85 і цих EПравилF. Об'єм виробничих приміщень на одного працівника повинен бути не менше 15 куб. м а площа приміщень - не менше 4 кв.м. 6.1.2. Відстань між будівлями і спорудами при проектуванні та реконструкції підприємств повинна відповідати вимогам СНиП II-89-90 та санітарних норм СН 245-71. 6.1.3. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єк- тів повинно виконуватись згідно з вимогами ДБН А.3.1-3-94. Не допускається зі складу пускових комплексів вилучати будівлі і споруди які призначені для санітарно-побутового обслуговування забезпечення здорових та безпечних умов праці працівників очищення знешкодження і уловлювання шкідливих викидів в атмосферу викидів у воду та грунт а також під'їзні колії з фронтом навантаження і роз- вантаження лінії зв'язку системи і заходи пожежної безпеки. 6.1.4. Виробничі будівлі і споруди або їх частини проліт по- верх наказом власника підприємства закріплюються за цехами відділа- ми і іншими підрозділами підприємства . Начальники підрозділів є осо- бами що відповідають за експлуатацію збереження і ремонт закріпле- них за ними будівель споруд або окремих приміщень. 6.1.5. На всі виробничі будівлі і споруди повинні складатися технічні паспорти. До паспорту повинна бути прикладена технічна доку- ментація по зданим в експлуатацію будівлям і спорудам: затверджений технічний проект проектне завдання робочі креслення дані відносно гідрогеологічних умов ділянки забудівлі акт прийняття в експлуатацію з документами що характеризують застосовані матеріали умови і якість проведених робіт по зведенню об'єктів акти на сховані роботи а також відомості про відхилення від проекту на момент вводу до екс- плуатації. 6.1.6. Нагляд за технічним станом і експлуатацією будівель і споруд повинен здійснюватись відповідно до Інструкції з технічної експлуатації і ремонту виробничих будівель і споруд на підприємствах харчової промисловості. 6.1.7. Облік робіт по обслуговуванню і поточному ремонту буді- вель і споруд повинен вестись в технічному журналі форма технічного журналу наведена у додатку 9 . 6.1.8. Не дозволяється проводити перепланування виробничих і службових приміщень без проекту узгодженого з місцевими органами державного пожежного нагляду і затвердженого власником. При цьому не повинне допускатись зниження межі вогнетривкості будівельних конс- трукцій і погіршення умов евакуації людей. 6.1.9. В приміщеннях висота від підлоги до низу виступаючих конструкцій перекриття покриття повинна бути не менше 2.2 м висота від підлоги до низу виступаючих частин комунікацій і устаткування в місцях постійного проходу людей і на шляхах евакуації - не менше 2 м а в місцях непостійного проходу людей - не менше 1.8 м. При не- обхідності в'їзду в будівлю пожежних автомобілів висота проїздів по- винна бути не менше 4.2 м до низу виступаючих частин комунікацій і устаткування. 6.1.10. Внутрішні будівельні конструкції виробничих приміщень повинні мати рівні поверхні що допускають вологе легке очищення безпилове прибирання і в необхідних випадках теплоізоляцію що вик- лючає конденсацію вологи на їх поверхні. 6.1.11. Стіни і металеві конструкції приміщень з агресивним 35 повітряним середовищем слід влаштовувати з антикорозійних матеріалів або з антикорозійним захисним покриттям. 6.1.12. Сигнально-попереджувальне зафарблення елементів буді- вельних конструкцій небезпечних щодо аварій і нещасних випадків не- безпечних елементів виробничого устаткування і внутрішньоцехового транспорту пристроїв і засобів пожежогасіння і забезпечення безпеки а також колірне оброблення знаків безпеки в виробничих приміщеннях і на території підприємства повинні відповідати вимогам ГОСТ12.4.026-76. Колірне оброблення поверхні виробничих приміщень повинне від- повідати вимогам СН 181-70 додаток 8 . 6.1.13. При будівництві реконструкції технічному переосна- щенні і капітальному ремонті будівель із металевих конструкцій з полімерними утеплювачами повинен видаватись наряд-допуск окремо на кожен вид роботи пов'язаної з проведенням електрогазозварювання та інших вогневих робіт. Кріплення панелей з полімерним утеплювачем влаштування в них отворів і встановлення закладних деталей з застосу- ванням електрогазозварювання і інших вогневих робіт не дозволяється. При пошкодженні металевих обшивок панелей повинні вживатись негайні заходи щодо їх ремонту і відновлення за допомогою механі- чних з'єднань болтових тощо . 6.1.14. Прокладання проводів і кабелів окрім таких що прок- ладаються в сталевих трубах безпосередньо по металевих панелях і плитах з полімерними утеплювачами а також встановлення електричних апаратів щитів тощо ближче 1 м від вказаних конструкцій не дозво- ляється . В місцях перехрещення огороджуючих конструкцій електрич- ними комунікаціями повинні передбачатись металеві гільзи з ущіль- ненням негорючими матеріалами. 6.1.15. В місцях перехрещень трубопроводами з теплоносієм ме- талевих огороджуючих конструкцій з горючими полімерними утеплювачами в радіусі 0.1 м повинна передбачатись теплова ізоляція з негорючих матеріалів. 6.1.16. Прибудування до огороджуючих конструкцій стіни пере- городки і покриття з металоконструкцій в сполученні з горючими полімерними утеплювачами пінополістирол пінополіуретан тощо комор майстерень та інших приміщень не дозволяється. 6.1.17. Переведення автоматичних установок пожежогасіння в будівлях із металевих конструкцій з полімерними утеплювачами на режим ручного пуску не дозволяється. 6.1.18. В кількох видних місцях на огороджуючих конструкціях таких будівель повинні бути встановлені попереджувальні знаки: "Вог- ненебезпечно - утеплювач що згорає!" 6.1.19. На вході до приміщення повинна бути вивішена табличка з позначенням його категорії щодо вибухопожежної і пожежної небезпеки у відповідності з ОНТП 24-86 і класу зони щодо ПУЕ додаток 4 . 6.1.20. У зовнішніх дверних і технологічних прорізах виробни- чих приміщень для попередження утворення в холодну пору року туману і конденсату на поверхні стін і устаткування а також для захисту пра- цюючих від впливу різкого зниження температури і протягів повинні бу- ти влаштовані тамбур-шлюзи або повітряно-теплові завіси. 6.1.21. Кожне виробниче приміщення повинне мати не менше одно- го основного проходу шириною не менше 1.5 м зв'язаного з виходом або сходовими клітками. 6.1.22. Зони проходу працюючих та проїзду транспорту повинні бути розмежовані. 6.1.23. Відкриті технологічні прорізи в перекриттях повинні бути огороджені поруччям відповідно до вимог п. 6.2.1.19 ч.1 цих EПравил.F 6.1.24. В приміщеннях де розміщуються виробництва категорій А 36 і Б щодо вибухопожежонебезпеки а також в приміщеннях де виробничий процес здійснюється під тиском не дозволяється вбудовувати ремонт- но-механічні майстерні загальнозаводські лабораторії та інші примі- щення безпосередньо непов'язані з технологічним процесом. 6.1.25. Приміщення категорій А і Б слід якщо це допускається вимогами технології розміщувати біля зовнішніх стін а в багатопо- верхових будівлях - на верхніх поверхах. Розміщення приміщень категорій А і Б в підвальних і цокольних поверхах не допускається. 6.1.26. В приміщеннях категорій А і Б слід передбачати зовнішні легкоскидувані огороджуючі конструкції засклення вікон і ліхтарів покриття сталеві алюмінієві тощо . Площу легкоскидуваних конструкцій слід визначати розрахунком. При відсутності розрахункових даних площа легкоскидуваних конструкцій повинна складати не менше 0.05 кв. м на 1 куб. м об'єму приміщення категорії А і не менше 0.03 кв. м - приміщення категорії Б. 6.1.27. При розміщенні в одній будівлі або приміщенні техно- логічних процесів з різною вибухопожежною і пожежною небезпекою не- обхідно передбачати заходи щодо попередження вибуху і поширення по- жежі. Ефективність цих заходів повинна бути обгрунтована в техно- логічній частині проекту. Якщо вказані заходи є недосить ефективними то технологічні процеси з різною вибухопожежною і пожежною небезпекою необхідно розміщувати в окремих приміщеннях; при цьому приміщення ка- тегорій А Б і В необхідно відділяти поміж собою а також від приміщень категорій Г і Д та коридорів протипожежними перегородками та протипожежними перекриттями у відповідності з вимогами СНиП 2.09.02-85. 6.1.28. При необхідності улаштування у перекриттях будівель категорій А Б і В а також в протипожежних перегородках які відок- ремлюють приміщення категорій А і Б від інших приміщень прорізів які не можуть перекриватись протипожежними дверима або воротами слід передбачати комплекс заходів до запобігання поширенню пожежі і про- никненню горючих газів парів легкозаймистих і горючих рідин пилу здатних утворювати вибухонебезпечні концентрації до суміжних по- верхів і приміщень. 6.1.29. Підвали при розташуванні в них приміщень категорій В складів горючих матеріалів або негорючих матеріалів в горючій упа- ковці повинні обладнуватись установками автоматичного пожежогасіння і розділятись протипожежними перегородками у відповідності з вимогами СНиП 2.09.02-85. 6.1.30. Перед ліфтами в приміщеннях категорій А і Б на всіх поверхах слід передбачати тамбур-шлюзи з постійним підпором повітря 20 Па 2 кгс/кв. м . Двері тамбур-шлюзів з боку шахт ліфтів повинні бути виконані з негорючих матеріалів без скління. В машинних відділеннях ліфтів будівель категорій А і Б слід передбачати постійний підпір повітря 20 Па 2 кгс/кв. м . При розташуванні в протипожежних стінах і перегородках прорі- зів які не можуть перекриватись протипожежними дверима або воротами для сполучення між суміжними приміщеннями категорій В Г і Д слід пе- редбачати відкриті без дверей або воріт тамбури довжиною не менше 4 м обладнані установками автоматичного пожежогасіння на ділянці довжиною 4 м з об'ємом витрати води 1 л/с на 1 кв.м підлоги тамбуру. Огороджуючі конструкції тамбура повинні бути протипожежними з межею вогнестійкості 0.75 години. 6.1.31. В місцях прорізів в протипожежних перегородках які відокремлюють приміщення категорій А і Б від приміщень інших кате- горій коридорів і сходових кліток слід передбачати тамбур-шлюзи з постійним підпором повітря згідно з вимогами СНиП 2.04.05-91. 37 Улаштування загальних тамбур-шлюзів для двох і більше приміщень вка- заних категорій не допускається. 6.1.32. В цехах і лабораторіях де застосовуються легкозаймис- ті горючі рідини ЛЗР і ГР шкідливі хімічні речовини і гази необ- хідно передбачати як правило централізоване перевезення і роздачу їх на робочі місця. В усіх інших випадках для переноски ЛЗР ГР і шкідливих хі- мічних речовин слід застосовувати тару спеціальної конструкції. 6.1.33. Розміщення видаткових складів сировини напівфабри- катів у виробничих будівлях в кількості встановленій нормами техно- логічного проектування для забезпечення постійного технологічного процесу але не більше змінної потреби допускається безпосередньо у виробничих приміщеннях відкрито або за сітчатими загородженнями. 6.1.34. В сходових клітках будівель не дозволяється влаштову- вати робочі складські та іншого призначення приміщення прокладати продуктопроводи з легкозаймистими та горючими рідинами влаштовувати виходи із шахт грузових підйомників. 6.1.35. Не дозволяється використовувати горищні приміщення з виробничою метою або для зберігання матеріальних цінностей. Горищні приміщення повинні бути постійно замкнені. Ключі від замків горищних приміщень повинні зберігатись в певному місці яке доступне для ці- лодобового їх отримання. 6.1.36. Відкривання стулок ліхтарів рам призначених для вен- тиляції димовидалення повинне бути механізоване з вмиканням ме- ханізму відкривання біля виходів з приміщень і дублюватись ручним керуванням. 6.1.37. Віконні прорізи які не призначені для вентиляції і димовидалення слід заповнювати заскленими рамами що не відчиняють- ся або профільним склом; для віконних прорізів з подвійним засклінням слід передбачати у внутрішніх рамах відкривні стулки для протирання скла. Скляну поверхню світлових прорізів слід чистити не рідше двох разів на рік розбите скло необхідно негайно замінити. 6.1.38. У вікнах приміщень з вологим або мокрим воложисним ре- жимом повинна бути забезпечена герметизація стиків між заскленням і рамами а також ущільнення притулів стулок для усунення проникнення вологого повітря з приміщення в простір поміж шибками. 6.1.39. Ділянки перекрить і технологічних площадок на яких встановлені апарати установки і обладнання з наявністю в них лег- козаймистих горючих і токсичних рідин повинні мати глухі бортики з негорючих матеріалів або піддони. Площадки повинні мати трапи з відведенням за аварійної ситуації цих рідин до запасної герметичної ємкості. 6.1.40. По периметру зовнішніх стін будівель слід передбачати огородження на покрівлі у відповідності з ГОСТ 25772-83. В будівлях з внутрішніми водостоками допускається використовувати парапети як огорожу. При висоті парапету менше 0.6 м його слід доповнити гратча- стим огородженням до 0.6 м від поверхні покрівлі. 6.1.41. Каналізаційні трапи повинні влаштовуватись в усіх ви- робничих цехах і відділеннях. Підлога повинна мати ухил 2 % ? в бік каналізаційних трапів; трапи повинні мати грати і гідравлічні затвори. Трапи необхідно розміщувати біля випусків стоків від устаткування але не менше одно- го трапу на 100 кв. м підлоги. Злив стічних вод від устаткування до каналізації повинен здійснюватись закритим способом з розривом струменя. Скидання стічних вод на підлогу виробничого приміщення а також влаштування відкритого жолобу для їх стікання до каналізації не допускається. Люки приямки оглядові колодязі стічні жолоби і канали по- 38 винні бути водонепроникними зручними для очистки і закриті накривка- ми урівні з підлогою. Накривки повинні мати пристрої для безпечного відкривання. Перед їх відкриванням необхідно встановлювати бар'єрні огородження висотою не менше 1.0 м і обшивкою знизу висотою не менше 0.15 м з освітленням в нічний час. 6.1.42. В виробничих приміщеннях де пересуваються транспортні засоби контейнери візки тощо повинні бути передбачені огородження для захисту стін і колон від пошкоджень. 6.1.43. Покриття підлог площадок і сходів у приміщеннях кате- горій А і Б повинні виконуватись з негорючих матеріалів які не ут- ворюють іскор при ударах матеріалів бетонних цементно-піщаних мо- заїчних тераццо асфальто-бетонних при умові застосування щебеню і піску що не утворюють іскор . Металеве покриття підлог повинне мати рифлення а покриття площадок естакад переходів східців сходів повинні бути виконані рифленими або з просічно-витяжної сталі. При розміщенні підлог суміжного приміщення на різних горизон- тальних рівнях граничний схил або підйом підлоги в проходах або проїздах повинен бути не більше 0.02. 6.1.44. Двері головних виходів з приміщень в робочий час не повинні замикатись. Влаштування порогів в дверних прорізах не допус- кається. Над дверима повинна бути вивішена табличка з написом "Вихід" за ГОСТ 12.4.026-76. 6.1.45. Виробничі приміщення і устаткування необхідно періодично очищати від пилу бруду та горючих відходів. Термін чищен- ня встановлюються технологічними регламентами або інструкціями. Пил який утворюється при проведенні технологічних процесів та роботі устаткування повинен локалізовуватись. 6.1.46. Обтиральні матеріали що використані необхідно приби- рати до металевих ящиків з щільними накривками і по закінченні зміни виносити з виробничих приміщень. Уламки скла повинні прибиратись за допомогою пристосувань до ящиків які мають спеціальне обладнання. Застосування стисненого повітря для прибирання склобою не дозволяєть- ся. 6.1.47. Для ремонту очищення засклення вікон і ліхтарів у ви- падках коли застосування пересувних підлогових інвентарних пристроїв драбин пересувних площадок телескопічних підйомників неможливо за умов розміщення технологічного устаткування або загальної висоти при- міщення допускається передбачати стаціонарні пристрої для безпечного виконання робіт. 6.1.48. Уздовж внутрішньої сторони засклення прямокутних осві- тлювально-аераційних ліхтарів слід передбачати улаштування захисної металевої сітки. 6.1.49. Автоматичне пожежогасіння і пожежну сигналізацію включаючи системи оповіщення при пожежі в будівлях слід передбачати у відповідності з Переліком будівель і приміщень що підлягають об- ладнанню установками автоматичного пожежогасіння автоматичної пожеж- ної сигналізації згідно додатка 5. 6.1.50. Для роботи у вибухопожежонебезпечних цехах працівникам слід застосовувати спеціальне вибухобезпечне шкіряне взуття виготов- лене у відповідності з ГОСТ 12.4.137-84; спецодяг для працюючих в цих цехах повинен бути з тканин що не електризуються. 6.1.51. Паління на виробництвах допускається лише у спеціально відведених за узгодженням з пожежною охороною місцях обладнаних ур- нами для недокурків і ємкостями з водою. В цих місцях повинні бути вивішені написи "Місце для паління". 39 E 6.2. Складськi будівлі 6.2.1. Загальнi вимоги F 6.2.1.1. Склади в тому числі навiси естакади вiдкритi складськi площадки загального призначення готової продукцiї сирови- ни напiвфабрикатiв та матерiалiв повиннi вiдповiдати вимогам СНиП 2.11.01-85 та СНиП 2.01.02-85*. 6.2.1.2. Склади для зберігання балонiв заповнених газами по- виннi вiдповiдати вимогам Правил будови та безпечної експлуатацiї по- судин які працюють пiд тиском та Правил безпеки в газовому госпо- дарствi. 6.2.1.3. Примiщення та площадки для зберiгання легкозаймистих речовин повиннi задовольняти вимогам ВБН В.2.2-58.1-94. 6.2.1.4. Тара для зберiгання речовин та матерiалiв повинна вiдповiдати вимогам нормативних документiв. 6.2.1.5. Зберігання хiмiчних речовин реактивiв вибухопожежо- небезпечних матерiалiв повинне здiйснюватись з дотриманням вимог По- рядку сумiсного зберiгання хiмiчних речовин та матерiалiв згідно Пра- вил пожежної безпеки в Україні. 6.2.1.6. Для кожного складу повиннi бути опрацьовані та зат- вердженi власником пiдприємства iнструкцiї з безпечного зберiгання та проведення робiт на складi складений опис всiх матерiалiв сировини продуктiв. Комірник повинен контролювати стан тари та упаковки цiлiснiсть герметичнiсть наявнiсть маркірування . 6.2.1.7. Покрiвля металевих залiзобетонних резервуарiв для зберiгання сировини матерiалiв продуктiв повинна мати огородження. 6.2.1.8. Застосування навантажувачів з двигунами внутрiшнього згоряння а також автокарів для робiт усерединi примiщень або залiзничних вагонiв контейнерів не дозволяється. 6.2.1.9. Устаткування складiв до початку виконання робiт повин- не бути вiдремонтоване випробуване та здане комiсiї за актом. 6.2.1.10. Площа вiконних прорізів в примiщеннях сховищ повинна бути якнайменшою але не менше площi визначеної розрахунком димови- далення при пожежi. При вiдсутностi в примiщеннях сховищ вiконних прорізів необхiдно передбачати шахти димовидалення у вiдповiдностi з вимогами СНиП 2.04.05-91. У випадку використання склоблокiв у вiконних прорізах не- обхiдно улаштувати вiдкривнi вiконнi фрамуги загальною площею визна- ченою розрахунком димовидалення при пожежi. 6.2.1.11. Затарована сировина та готова продукцiя що збері- гаються не на стелажах повинні штабелюватись. Напроти дверних прорізів складського примiщення необхiдно залишати проходи шириною що дорівнює ширині дверей але не менше 1.0 м. При ширинi складу бiльше нiж 10 м уздовж складу по центру по- винен бути прохiд шириною не менше 2.0 м. При складуваннi затарованих вантажів мiшки з сипучими ванта- жами ящики короби зi штучними вантажами тощо необхiдно передбачати проходи мiж штабелями шириною 1.0 м не рідше ніж через 12 м; вiдстань від штабелiв до стiн - не менше 0.8 м. Стелажі призначені для укладання сировини і матеріалів повинні бути стійкі і надійно закріплені мати написи гранично допустимих на- вантажень на них. 6.2.1.12. Спосiб укладання вантажів повинен забезпечувати: - безпеку працюючих на штабелi та бiля нього; - стiйкiсть штабелiв та вантажiв якi знаходяться на них; - механiзоване розбирання штабеля та пiдіймання вантажу навiсни- ми захватами підйомно-транспортного устаткування; 40 - циркуляцiю повiтряних потокiв при природнiй або штучнiй венти- ляцiї закритих складiв. 6.2.1.13. Ширина проїздiв складiв по яких рухається цеховий транспорт вiзки штабелеукладачі електронавантажувачі електрокари тощо повинна встановлюватись з урахуванням габаритiв навантажених транспортних засобiв плюс 0.8 м при односторонньому русі а при зустрiчному русі - не менше подвоєної максимальної ширини навантаже- ного транспорту плюс 1.5 м. Вiдстань помiж штабелями для проїзду електронавантажувача уз- довж фронту штабелювання повинна бути не менше 3.5 м для прої- зду без штабелювання - не менше 2 м. 6.2.1.14. Вiдстань вiд штабеля до елементiв електричного освiтлення повинна бути не менше 1 м. 6.2.1.15. Двірнi прорізи для вантажних потокiв повиннi переви- щувати габарити навантажених транспортних засобiв що використовують- ся не менше нiж на 0.2 м по висотi i 0.6м - по ширинi до кожної сто- рони. Мінімальнi двернi прорізи для вантажних потокiв повинні бути шириною не менше 2.4 м i висотою - не менше 2.5 м. 6.2.1.16. Дверi складських примiщень повиннi вiдчинятись на- зовні. Допускається улаштування розсувних дверей в складах. Верхні ролики пiдвiсних дверних прорiзів повиннi бути облад- нанi огородженням уздовж напрямних рейок які виключають падiння две- рей при виходженнi роликiв з напрямних рейок. 6.2.1.17. Підлоги складських примiщень повиннi мати тверде рiвне покриття що забезпечує безперешкодне перемiщення транспортних засобiв. 6.2.1.18. Підлоги складiв i площадок для зберiгання кислот i лугiв повиннi бути виготовленi з матерiалiв стiйких до впливу кислот i лугiв кислотостійкі плити вiнiпласт тощо . 6.2.1.19. Окремi несуцiльнi перекриття площадки i верхні кон- веєрнi галереї складiв повиннi мати поруччя висотою не менше 1.0 м з суцiльною зашивкою знизу на 0.15 м і горизонтальним елементом огород- ження на висоті 0.5 м від площадки. 6.2.1.20. Ширина пандусiв для проїзду наземних транспортних засобiв повинна не менше нiж на 0.6 м перевищувати максимальну ширину навантаженого транспортного засобу. Ухил пандусiв необхiдно приймати не бiльше 16 %? при розмiщеннi їх в закритих примiщеннях i не бiльше 10 %? - при розмiщеннi назовні. 6.2.1.21. Складськi примiщення в залежностi вiд їх площi та виду матеріалiв які зберігаються повиннi бути оснащенi первинними засобами пожежогасiння у вiдповiдностi з нормами наведеними у додатку 10. 6.2.1.22. Автоматичне пожежогасiння пожежну сигналiзацiю і охоронну сигналiзацiю необхiдно передбачати у вiдповiдностi з Пе- релiком споруд i примiщень що пiдлягають обладнанню установками ав- томатичного пожежогасiння автоматичною пожежною сигналiзацiєю та ав- томатичною охоронною сигналiзацiєю відповідно до додадка 5. Установками автоматичного пожежогасiння та автоматичною пожеж- ною сигналiзацiєю повиннi бути обладнанi складськi примiщення для зберігання: - горючих вантажiв площею 1000 кв. м і більше або негорючих вантажiв у горючiй упаковцi площею 1500 кв. м і більше; - горючих вантажiв або негорючих вантажiв в горючiй упаковцi що розмiщені в пiдвальних поверхах площею 700 кв. м і бiльше. Установками автоматичного пожежогасiння повиннi бути обладнанi стелажi висотою вiд 5.5 м і бiльше для зберiгання горючих вантажiв або негорючих вантажiв в горючiй упаковцi. 41 6.2.1.23. В складах повиннi вивiшуватись номери телефонiв по- жежної охорони та медичних установ куди необхiдно звертатись у разi пожежі та травм. У визначеному мiсцi складу повинна бути встановлена аптечка з набором необхiдних медикаментiв. 6.2.1.24. Будівлі і споруди за винятком металевих резервуа- рів складів для зберігання ЛЗР і ГР повинні бути не менше II ступеня вогнестійкості. Сумісне зберігання ЛЗР і ГР у тарі в одному приміщен- ні дозволяється при їх загальній кількості до 200 куб. м. 6.2.1.25. Загальна місткість однієї будівлі для зберігання у тарі не повинна перевищувати 1200 куб.м легкозаймистих або 6000 куб.м горючих рідин. 6.2.1.26. Дверні прорізи в приміщенні для зберігання ЛЗР і ГР у тарі повинні мати розміри не менше 2.1х2.4 м а також пороги з пан- дусом висотою не менше 0.15 м для запобігання розливу рідини в разі аварії. Підлога в цих приміщеннях повинна бути з негорючих матеріалів і мати ухил для стікання рідини до лотків і трапів. 6.2.1.27. При зберіганні бочок з ЛЗР і ГР в будівлях повинні бути виконані такі умови: - при механізованому укладанні бочок кількість ярусів не по- винна перевищувати п'яти - для ГР трьох - для ЛЗР; - по ширині штабеля або стелажа слід укладати не більше двох бочок; - проходи для транспортування бочок повинні бути шириною не менше 1.8 м а інші - не менше 1 м; - допускається ручне укладання бочок на підлозі не більше ніж в два яруси. 6.2.1.28. У складських приміщеннях класу II і IIа світильники повинні бути при лампах розжарювання - з ковпаками з силікатного скла при лампах ДРЛ - з металевими сітками або іншими пристроями що перешкоджають випаданню лампи при люмінісцентних лампах - з вводами виконаними провідниками з негорючою оболонкою або в сталевих трубах. E 6.2.2. Вимоги до зберiгання та транспортування кислот лугiв та iнших хiмiкатiв F 6.2.2.1. Будівлі складів хімічних речовин повинні бути не ниж- че II ступеня вогнестійкості. З урахуванням однорідності фізико-хі- мічних і пожежонебезпечних властивостей речовин які зберігаються склади повинні розбиватися на окремі приміщення ізольовані одне від одного протипожежними перегородками I типу вогнестійкості. Кислоти луги та iнші хiмiкати що застосовуються у виробницт- ві та в лабораторiях повиннi зберiгатись на складi хiмматерiалiв або на спецiально вiдведених площадках. 6.2.2.2. Процеси пов'язанi з розвантаженням хiмiкатiв із ва- гонiв або автомобiлiв транспортуванням та укладанням усерединi скла- ду повиннi бути механiзованi. При цьому недопустиме розпилювання i видiлення матерiалiв у повiтря та розливання по пiдлозi. 6.2.2.3. Не дозволяється транспортування завантаження та роз- вантаження кислот лугiв та рiдких хiмiкатiв за допомогою механiчних пiдйомних споруд за винятком лiфтiв та шахтопiдйомникiв. 6.2.2.4. Проїзд людей в транспортi що завантажений кислотами та лугами не дозволяється. Не дозволяється перевезення кислот та лу- гів разом з iншими матерiалами. 6.2.2.5. Склади хлору кислот лугiв амiаку сiрчистого ангідриду активованого вугiлля та iнших реагентiв повиннi обладнува- тись: 42 - постiйно дiючою механiчною та аварiйною вентиляцiєю у вiдповiдностi зi СНиП 2.04.05-91; - освiтленням робочим та аварiйним; - опаленням та телефонним зв'язком. 6.2.2.6. Перед входом до складів повиннi бути вивiшенi попе- реджувальнi знаки у вiдповiдностi з ГОСТ 12.4.026-76. 6.2.2.7. Концентрована сiрчана кислота повинна зберiгатись в ємкостях що виготовлені зі сталi розбавленi розчини сiрчаної кисло- ти нижче 78% та соляна кислота - в ємкостях що виготовлені з кис- лототривкого матерiалу або сталi і покриті зсередини кислототривким матерiалом. Не дозволяється розведення концентрованої сiрчаної кислоти в сталевих ємкостях в яких вона зберігається. Зберiгання лугiв в алюмiнiєвих та оцинкованих ємкостях не доз- воляється. 6.2.2.8. Ємкостi для кислот та лугiв повиннi встановлюватись на пiддонах з'єднаних зливними трубами з аварiйною ємкістю огород- жуватись обваловкою що перешкоджає розливанню рiдини на прилеглу площу. Висота вала повинна бути на 0.2 м вище за розрахунковий рі- вень рідини. 6.2.2.9. Ємкостi для кислот та лугiв повиннi бути закритi об- ладнанi верхнім завантажувальним та нижнім для очищення люками пе- реливними трубами та вiдводами до запасних аварiйних ємкостей повітряним клапаном захищеним ковпаком вiд проникнення вологи рiвнеміром патрубком для зливу запірною арматурою. Аварiйна ємкiсть повинна забезпечувати вміщення розлитої кис- лоти або лугу з одного найбiльшого резервуару. Трубопроводи для кислот та лугiв не повиннi мати фланцевих з'єднань над проходами. Всi фланцевi з'єднання цих трубопроводiв по- виннi бути захищенi металевими кожухами. 6.2.2.10. Перерiз переливної труби повинен перевищувати пе- рерiз живильної труби не менше нiж у два рази. Переливна труба по- винна встановлюватись на рiвнi не менше 0.15 м вiд верхнього рівня ємкостi. 6.2.2.11. Зливання кислоти і лугу із залізничних цістерн по- винно проводитись через верхній завантажувальний люк пневматичним способом або сифоном під керівництвом спеціально призначеної для цьо- го відповідальної особи. Подача кислот та лугiв до ємкостей мiрни- ків i виробничих апаратів повинна здійснюватись закритим струменем за допомогою насосiв сифонiв вакууму та самопливом. Не дозволяється переносити кислоти та луги у вiдкритих по- судинах. Сифон для зливу кислоти повинен виготовлятись із сталевих труб. 6.2.2.12. При транспортуванні кислот лугiв інших хімікатів і сильно діючих отруйних речовин в металевiй тарi автоцистерни тощо перед кожним рейсом повинен провадитись огляд технiчного стану тари. Транспортні засоби повинні позначатися спеціальними знаками згідно з ГОСТ 19433-88. Особи що транспортують та супроводять вказані вантажі по- винні мати при собі засоби індивідуального захисту на випадок аварій. 6.2.2.13. Насосна станцiя для перекачки кислот та лугiв повин- на бути розмiщена в окремому примiщеннi i обладнана припливно-витяж- ною вентиляцiєю. Кнопки пускачiв кислотних та лужних насосiв повиннi дублюва- тись так щоб дублюючі кнопки були винесенi на мiсце надходження кис- лот та лугiв. Робота усерединi ємкостей повинна здiйснюватись у вiдповiднос- 43 тi з розд. 7.2.2 ч.1 цих EПравилF. 6.2.2.14. Зберiгати кислоти луги та iншi хiмiкати у пiдваль- них примiщеннях не дозволяється. 6.2.2.15. Контейнери-бочки та балони з рiдким хлором повиннi зберiгатись у закритих сховищах. 6.2.2.16. Хлорне вапно динатрiєву сiль дихлорiзоцiанурової кислоти необхiдно зберiгати в щiльнiй дерев'янiй або металевiй захи- щенiй вiд корозiї тарi iзольовано вiд горючих речовин та балонiв зi стисненими газами. 6.2.2.17. Амiачну воду перекис водню 3-30% розчин карболо- ву кислоту йодинол диоцид необхідно зберiгати у склянiй або мета- левiй тарi. 6.2.2.18. Миючi засоби дезмол тощо необхідно зберiгати в щiльно закритiй тарi. 6.2.2.19. Формалiн необхідно зберiгати в скляних пляшках де- рев'яних емальованих або алюмiнiєвих бочках. 6.2.2.20. Активоване вугiлля необхiдно зберiгати в пакетах або в металевих закритих барабанах. 6.2.2.21. °дкий натр каустичну соду необхiдно зберiгати: кристалічний - в сталевих гофрованих барабанах рідкий - в сталевих бочках. 6.2.2.22. Розкриття барабанів з кристалевим їдким натром по- винно проводитись тільки за допомогою спеціального різака. Викорис- тання для цієї мети зубила та молотка не дозволяється. 6.2.2.23. Звільнення барабана від кристалевого їдкого натру повинно здійснюватись розчиненням останнього у спеціальному баці з фальшивим дном на яке барабан встановлюється відкритим отвором дони- зу за допомогою підйомного механізму. 6.2.2.24. Карбід кальцію повинен зберігатися в металевих зачи- нених барабанах у неопалюваних сухих приміщеннях. Не дозволяється зберігати його у підвальних приміщеннях та низьких затоплюваних міс- цях. Площадка зберігання карбіду кальцію повинна бути вище рівня ну- льової відмітки прилеглої території не менше ніж на 2 м. 6.2.2.25. Розкриття барабанів з карбідом кальцію повинно здійснюватись спеціальним латунним різаком що виключає можливість утворення іскри. Залишок у барабані карбіду кальцію повинен бути на- дійно захищений від можливого потрапляння на нього вологи. 6.6.2.26. Плавикова кислота повинна зберiгатися в парафінованих бутлях встановлених у ящики. 6.2.2.27. Кожна бочка балон бутель ящик мiшок тощо повиннi мати чiткi написи ярлики та бирки з назвою хімічної речовини та її характерними властивостями без яких зберiгання хiмiчних речовин не дозволяється. На кожну партiю повинен бути паспорт. Немаркірованi препарати що виявленi на складi пiдлягають аналiзу або знищенню. 6.2.2.28. Сумiсне зберiгання в одному примiщеннi рiзних хiмi- чних речовин якi можуть вступити у взаємодiю не дозволяється. Поря- док сумiсного зберiгання хiмiчних речовин та матерiалiв необхідно ви- конувати згідно з додатком 4 Правил пожежної безпеки в Україні. 6.2.2.29. Розфасовування хiмiчних речовин необхiдно виконувати в примiщеннi iзольованому вiд їх сховища. Розфасовування цих речовин повиннi виконувати одночасно не менше двох робiтників. 6.2.2.30. Для розфасовування препаратiв належить мати комплект інвентаря: цилiндри ложечки совки пластмасовi та металевi лопаточ- ки тощо. За певною речовиною закрiплюється вiдповiдний комплект який пiсля використання необхiдно вичистити та вимити. 6.2.2.31. Розфасовувати хiмiчнi речовини необхiдно в таку тару і в таких кiлькостях щоб їх можна було застосовувати без додаткової розфасовки. 44 6.2.2.32. В складських примiщеннях бутелі з кислотами повиннi зберiгатись у кошиках або дерев'яних обрешiтках висланих зсередини соломою або стружкою змоченими розчином хлористого кальцiю. 6.2.2.33. Склад хiмматерiалiв повинен бути забезпечений не- обхiдною кiлькiстю речовин для нейтралiзацiї та поглинання розлитих лугiв або кислот вапно пiсок та обладнаний раковинами самодопомоги з фонтанчиками. Раковини встановлюються на видимих легко доступних мiсцях. 6.2.2.34. Транспортування вантажiв якi знаходяться в склянiй тарi кислот лугiв тощо повинно виконуватись у спецiально для цьо- го пристосованих ношах вiзках із гнiздами за розмiром тари що пе- ревозиться; стiнки гнiзд повиннi бути оббитi м'яким матерiалом рого- жа повсть тощо ; бутелі та iнша скляна тара повиннi встановлюватись у гнiзда збоку для чого гнiзда повиннi мати бічні дверцята з замка- ми. 6.2.2.35. Укладання бутелів з кислотами лугами та iншими хiмiкатами у кузов автомобiля повинно виконуватись з додержанням наступних вимог: - скляну тару з рiдинами необхiдно встановлювати в стоячому по- ложеннi горловинами корками догори; - кожне мiсце вантажу повинно бути окремо закрiплене в кузові таким чином щоб пiд час руху зупинок та поворотiв вантаж не зміщу- вався по пiдлозi кузова та не перекидався; - не дозволяється встановлювати вантажi в склянiй тарi один на один у два ряди без вiдповiдних прокладок якi охороняють нижній ряд вiд бою пiд час перевезення. 6.2.2.36. Ручне перенесення бутелів з хiмiчними речовинами допускається тiльки удвох на вiдстань не більше 25 м та по рiвнiй по- верхнi з прийняттям необхiдних заходів проти розбризкування. 6.2.2.37. Обслуговуючий персонал повинен знати пожежну небез- пеку правила безпечного зберігання і особливості хімічних речовин а також токсичний вплив хiмiчних речовин на органiзм людини та вмiти надати першу допомогу потерпiлим згідно з додатком 20. 6.2.2.38. Склади хiмiчних речовин повиннi укомплектовуватися аптечними шафами зi слiдуючими наборами медикаментiв щонайменше : - нашатирний спирт; - ефiрно-валерiановi краплi; - марганцевокислий калiй; - двовуглекисла сода; - очищена крейда; - перекис водню; - йодна настойка; - активоване вугiлля; - порошки вiд головного болю; - амiак у 10% розчинi; - рослинна олія; - оцтова кислота у 5% розчинi. 6.2.2.39. Робота на складах хiмiчних речовин допускається лише з використанням засобiв iндивiдуального захисту відповідно до вимог розд. 12 ч.1 цих EПравил.F E 6.2.3. Склади балонiв з горючими газами F 6.2.3.1. Зберігання балонів з газами повинно проводитись згідно з Правилами будови і безпечної експлуатації посудин що працю- ють під тиском. Склади для зберігання балонiв з горючими газами повиннi бути одноповерхові з безгорищним покриттям легкого типу. 45 6.2.3.2. При зберіганнi балонiв на вiдкритих площадках не- обхiдно захистити їх вiд впливу сонячних променiв атмосферних опадiв та грунтових вод. 6.2.3.3. Розмiщення групових балонних установок без розривiв вiд будiвель допускається лише бiля глухих негорючих стiн виробничих будiвель. Зберiгати груповi балоннi установки необхiдно в шафах або спецiальних замкнених будках з негорючих матерiалiв. Зовнішня поверх- ня балонiв повинна бути пофарбована у встановлений для даного газу колір. 6.2.3.4. У приміщеннях складів балонів дозволяється влаштову- вати водяне парове пониженого тиску або повітряне опалення. Балони з газом встановлені в примiщеннях повиннi знаходитись вiд радiаторiв опалення та iнших опалювальних приладів та печей на вiдстанi не менше 1 м а від джерел тепла з вiдкритим полум'ям - не менше 5 м. 6.2.3.5. Балони з горючими газами водень ацетилен пропан етилен та інші повиннi зберiгатись окремо вiд балонiв с киснем стисненим повiтрям хлором фтором та iншими окислювачами а також вiд токсичних газiв. 6.2.3.6. При зберiганнi та транспортуваннi балонiв з киснем попадання на них жиру та стикання арматури з промасленими матеріалами - недопустимо. При кантуваннi балонiв з киснем вручну не дозволяється братись за вентилi. 6.2.3.7. При складуваннi не можна допускати співударяння ба- лонів падiння ковпакiв та балонiв на пiдлогу. 6.2.3.8. Балони з горючими газами з яких виявлене витiкання необхiдно термiново видалити зi складу. 6.2.3.9. Обслуговуючий персонал повинен знати пожежну небезпе- ку газів які зберігаються на складах порядок евакуації балонів та правила гасіння горючих газів. Одяг та взуття працівників на складах балонiв з горючими газа- ми повиннi вiдповiдати вимогам п. 6.1.48 ч.1 цих EПравил.F На випа- док аварій зовні складу повинні бути передбачені комплект спецодягу і протигази. 6.2.3.10. Складськi примiщення для зберiгання балонiв з горю- чими газами повиннi мати постiйно працюючу механiчну вентиляцiю яка забезпечує безпечні концентрації газів. 6.2.3.11. У складах балонiв з газами не дозволяється зберiгати iншi речовини матерiали та предмети. 6.2.3.12. На вiдстанi 10 м навколо складу з балонами не дозво- ляється зберiгати будь-якi горючi матерiали та проводити роботи з вогнем. 6.2.3.13. Заповненi горючим газом балони що мають башмаки повиннi зберiгатись у складах у вертикальному положеннi. Для запобi- гання вiд падiння балони необхiдно встановлювати у спецiально облад- нанi гнiзда клiтi або огороджувати бар'єром. 6.2.3.14. Балони якi не мають башмакiв повиннi зберiгатись в горизонтальному положеннi на дерев'яних рамах або стелажах. При укладцi балонiв у штабелi висота їх не повинна перевищува- ти 1.5 м всi вентилi повиннi бути закритi запобiжними ковпаками та повернутi до однієї сторони. 6.2.3.15. При вантаженнi розвантаженнi та транспортуваннi ба- лонiв зi стисненим зрідженим і розчиненим газом повиннi виконуватись такі правила: - транспортування до мiсця вантаження або розвантаження не- обхiдно виконувати на спецiальних вiзках конструкцiя яких повинна 46 забезпечувати перевезення балонiв без тряски та ударiв вiзки повиннi мати гнiзда за розмiром балонiв оббитi повстю ; - вентилi балонiв при транспортуваннi повиннi бути закритi ков- паками; - кузов автомашини для перевезення балонiв повинен бути обладна- ний спецiальними контейнерами або стелажами з виїмками за розмiром балонiв оббитих повстю колодки повиннi мати запорнi пристрої якi охороняють балони що перевозяться вiд струсів та ударiв; - при вантаженнi балонiв у кузов автомашини більше нiж у один ряд необхiдно застосовувати прокладки якi охороняють балони вiд зiткнення поміж собою. E 6.3. Адмiнiстративнi та побутовi будiвлi та примiщення 6.3.1. Загальні вимоги F 6.3.1.1. Улаштування адміністративних та побутових приміщень повинно відповідати вимогам СНиП 2.09.04-87. 6.3.1.2. Галузевi нормативи по забезпеченню санiтарно-побуто- вими примiщеннями та обладнанням санiтарнi характеристики процесiв наведенi у додатку 2. 6.3.1.3. Площі та обладнання санітарно-побутових приміщень гардеробних душових сушіння обезпилення обігріву охолодження вбиралень умивальних пристроїв питного водопостачання тощо повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.04-87. 6.3.1.4. Геометричнi параметри мiнiмальнi вiдстанi мiж осями та ширину проходiв мiж рядами обладнання побутових примiщень не- обхiдно приймати за табл. 6.1. E Таблиця 6.1 витяг зi СНиП 2.09.04-87 табл. 5 Розмiщення обладнання побутових примiщень F -------------------------------------------------------------- Найменування Показник м 1 2 -------------------------------------------------------------- E Розмiри у планi F Кабiни: душових закритi 1.8 х 0.9 душових вiдкритi та з наскрiзним проходом напiвдушiв 0.9 х 0.9 особистої гiгiєни жiнок 1.8 х 1.2 вбиралень 1.2 х 0.8 Лавки у гардеробних 0.3 х 0.8 Пристрiй питного водопостачання 0.5 х 0.7 Шафи у гардеробних для особистого та домашнього одягу в залежності вiд клiматичних районiв та спецодягу i взуття 1 ; IIБ IIВ IIГ IIIБ IIIВ IV 0.25 х 0.5 IВ IД IIА IIIА 0.33 х 0.5 IА IБ IГ 0.4 х 0.5 47 Продовження табл. 6.1 1 2 -------------------------------------------------------------- E Розмiри по висотi F Розподiлювальні перегородки: до верху перегородки 1.8 вiд пiдлоги до низу перегородки 0.2 Шафи для зберiгання одягу 1.65 E Вiдстань мiж осями санiтарних приладiв F Умивальники одинарні 0.65 Ручнi та ножнi ванни пісуари 0.7 E Ширина проходiв мiж рядами F Кабiни душових закритi умивальники груповi 1.2 Кабіни душових вiдкритi та вбиральні пiсуари 1.5 Умивальники одинарні 1.8 Ручнi та ножнi ванни кабiни особистої гiгiєни жiнок та фотарiї 2 Шафи гардеробних для зберiгання одягу при кiлькостi вiддiлень у ряді : до 18 1.4/1 2 вiд 18 до 36 2/1.4 2 --------------------------------------------------- 1 Надалi - спецодягу. Для звичайного складу спецодягу халати фартухи легкi комбiнезони необхiдно передбачати шафи розмiрами у планi 0.25 х 0.5 м для розширеного складу звичайний склад плюс натiльна бiлизна засоби iндивiдуаль- ного захисту - 0.33 х 0.5 м для громіздкого спецодягу розширений склад плюс кожухи валянки спецiальнi ком- бiнезони - 0.4 х 0.5 м. 2 В знаменнику наведена ширина проходу мiж рядами шаф без лав. Примітка: 1. Ширину проходу мiж стiною та рядами обладнання допускається зменшувати на 40% при числi одиниць обладнання бiльше 6 у рядi - збiльшувати на 25%. 2. При тупикових проходах між шафами для одягу число вiддiлень у ряді необхiдно зменшувати на 35%. E 6.3.2. Санiтарно-побутовi примiщення F 6.3.2.1. В гардеробних кiлькiсть вiддiлень в шафах та гачкiв вiшалок для домашнього та спецодягу необхiдно приймати рiвною облі- ковій чисельності працюючих; для вуличного одягу - чисельностi у двох сумiжних змiнах. 6.3.2.2. При обліковій чисельностi працюючих на пiдприємствах до 50 чоловік допускається передбачати загальнi гардеробнi для всiх груп виробничих процесiв. 6.3.2.3. При гардеробних окрiм вiдокремлених гардеробних для вуличного одягу необхiдно передбачати комори спецодягу вбиральнi 48 примiщення для чергового персоналу з мiсцем для прибирального iнвен- таря мiсця для чищення взуття сушіння волосся. 6.3.2.4. Кiлькiсть душових умивальникiв та спецiальних побу- тових улаштувань необхiдно приймати за чисельністю працюючих в змiнi або частини цiєї змiни що одночасно закiнчує працю. 6.3.2.5. Душовi обладнуються вiдкритими душовими кабiнами. До 20% душових кабiн допускається передбачати закритими. Душовi кабiни з наскрізним проходом передбачаються при виробничих процесах груп Iв 3б. 6.3.2.6. Вбиральні у багатоповерхових побутових адміністра- тивних та виробничих будiвлях повиннi бути на кожному поверсi. При чисельностi працюючих на двох сумiжних поверхах 30 чо- ловік або менше вбиральнi слід розмiщувати на одному поверсi з найбiльшою чисельнiстю працюючих. При чисельностi працюючих на трьох поверхах менше 10 чоловік допускається передбачати одну вбиральню на три поверхи. Вбиральні і душові не дозволяється розміщувати над робочими приміщеннями правлінь конструкторських бюро приміщеннями для учбо- вих заннять громадського харчування пунктів здоров'я культурного обслуговування та громадських організацій. 6.3.2.7. Допускається передбачати загальну вбиральню для чо- ловiкiв i жiнок при чисельностi працюючих в змiні не бiльше 15 чо- ловік. 6.3.2.8. Вхiд у вбиральню повинен передбачатись через тамбур з дверима якi самозачиняються. 6.3.2.9. Вiдстань вiд робочих мiсць у виробничих будiвлях до вбиралень міст паління примiщень для обiгрiву або охолодження напiвдушiв пристроїв питного водопостачання повинна прийматись не бiльше 75 м а вiд робочих мiсць на промплощадцi пiдприємства - не більше 150 м. 6.3.2.10. Для прання спецодягу при виробничих пiдприємствах або групі пiдприємств повиннi передбачатись пральнi з вiддiленнями хiмiчного очищення. 6.3.2.11. Для знешкодження спецодягу забрудненого нелеткими речовинами допускається використовувати окрему технологiчну лiнiю в пральнях. 6.3.2.12. При пральнях необхiдно передбачати примiщення для ремонту спецодягу з розрахунку 9 кв. м на одне робоче місце. Кiлькiсть робочих мiсць необхiдно приймати з розрахунку одно робоче мiсце з ремонту взуття та два робочих мiсця з ремонту одягу на 1000 чоловік облікової чисельностi. E 6.3.3. Примiщення охорони здоров'я F 6.3.3.1. Примiщення пунктiв здоров'я медпунктiв особистої гiгiєни жiнок парильнi сауни приміщення для iнгаляторiїв фотарі- їв ручних та ножних ванн примiщення для вiдпочинку та психологiчно- го розвантаження необхiдно приймати вiдповiдно до вимог СНиП 2.09.04-87. 6.3.3.2. На пiдприємствах з обліковою чисельнiстю працюючих більше 300 чоловік повиннi передбачатись фельдшерськi пункти охорони здоров'я. 6.3.3.3. При обліковiй чисельностi вiд 50 до 300 працюючих по- винен бути передбачений медичний пункт. Площу медичного пункту необхiдно приймати: 12 кв.м - при облі- ковiй чисельностi вiд 50 до 150 працюючих 18 кв. м - вiд 151 до 300. 49 6.3.3.4. Пункти здоров'я повинні бути розміщені на першому по- версі адміністративних побутових або виробничих будівель та забезпе- чені зручним під'їздом санітарного автомобіля. 6.3.3.5. Розміщення та розміри дверей у приміщенні пункту здо- ров'я повинні прийматися з урахуванням можливості переміщення хворих на носилках. 6.3.3.6. Приміщення особистої гігієни жінок слід розміщувати у вбиральнях із розрахунку 75 працюючих на одну установку. В цих примі- щеннях повинні бути передбачені місця для роздягання та умивальник. 6.3.3.7. Примiщення та мiсця вiдпочинку в робочий час i примi- щення психологiчного розвантаження необхiдно розмiщувати як правило при гардеробних домашнього одягу i пунктах охорони здоров'я. При допустимих параметрах повiтря робочої зони у виробничих примiщеннях та вiдсутностi контакту з речовинами 1 i 2 класiв небез- пеки допускається передбачати мiсця вiдпочинку вiдкритого типу у виг- лядi майданчикiв що розташовані у цехах на площах що не використо- вуються з виробничою метою. 6.3.3.8. В примiщеннях для вiдпочинку та психологiчного роз- вантаження при обгрунтуваннi можуть бути передбаченi пристрої для приготування та роздачi спецiальних тонiзуючих напоїв а також мiсця для занять фiзичною культурою. 6.3.3.9. Рiвень звукового тиску в примiщеннях i мiсцях для вiдпочинку а також в примiщеннях психологiчного розвантаження не по- винен перевищувати 65 дБА. E 6.3.4. Примiщення пiдприємств громадського харчування торгiвлi служби побуту F 6.3.4.1. При чисельностi працюючих у змiну більше 200 чоловік необхідно передбачати їдальню яка працює як правило на напівфабри- катах; до 200 чоловік - їдальню-роздавальню. При чисельності працюючих в зміну менше 30 чоловік замість їдальні-роздавальні допускається передбачати кімнату прийому їжі. 6.3.4.2. Чисельність місць у їдальні необхідно приймати із розрахунку одне місце на чотирьох працюючих в зміну або найчисельнішу частину зміни. 6.3.4.3. Площа кімнати прийому їжі повинна визначатись з роз- рахунку 1 кв.м на кожного відвідувача але не менше 12 кв.м. Кімна- та прийому їжі повинна бути обладнана умивальником стаціонарним кіп'ятильником електричною плиткою холодильником. При чисельності працюючих до 10 чоловік у зміну замість кімнати прийому їжі допуска- ється передбачати в гардеробній додаткове місце площею 6 кв.м для встановлення столу прийому їжі. E 6.4. Вимоги до улаштування освітлення 6.4.1. Загальні вимоги F 6.4.1.1. Освітлення виробничих адміністративних і побутових приміщень виконується у відповідності з розрядом зорових робіт і кое- фіцієнтом природної освітленості КПО . Норми освітленості при штуч- ному освітленні на робочих поверхнях наведені у додатку 3. 6.4.1.2. Для живлення світильників загального освітлення по- винна застосовуватись напруга не вище 380/220 В змінного струму при заземленій нейтралі і не вище 220 В змінного струму при ізольованій нейтралі і постійного струму. 50 6.4.1.3. В приміщеннях без підвищеної небезпеки для усіх стаціонарних світильників допускається застосовувати напругу не вище 220 В. Світильники з люмінесцентними лампами на напругу 127-220 В до- пускається встановлювати на висоті менше 2.5 м від підлоги а також для місцевого освітлення якщо виключено контакт з їх струмоведучими частинами у разі дотику. 6.4.1.4. Для живлення світильників місцевого стаціонарного освітлення з лампами розжарювання повинна застосовуватись напруга: - в приміщеннях без підвищеної небезпеки - не вище 220 В; - в приміщеннях з підвищеною небезпекою - не вище 42 В в особ- ливо небезпечних - не вище 12 В. В приміщеннях вологих особливо вологих жарких та з хімічно активним середовищем застосування люмінесцентних ламп для місцевого освітлення допускається лише в арматурі спеціальної конструкції. 6.4.1.5. Для живлення переносних електросвітильників в примі- щеннях з підвищеною небезпекою повинна застосовуватись напруга не вище 42 В в особливо небезпечних - не вище 12 В. При наявності особливо несприятливих умов а саме коли небез- пека ураження електричним струмом підвищується наслідком тісноти незручного положення робітника стикання з великими металевими добре заземленими поверхнями наприклад робота в котлах цистернах бочках та інших ємкостях для живлення ручних світильників повинна застосо- вуватись напруга не вище 12 В. 6.4.1.6. Контроль освітленості у приміщеннях та на робочих місцях повинен виконуватись не рідше одного разу на 12 місяців та після реконструкції освітлювальних установок. E 6.4.2. Аварійне і евакуаційне освітлення F 6.4.2.1. Аварійне освітлення в приміщеннях і на місцях вико- нання зовнішніх робіт слід передбачати якщо вимкнення робочого освітлення і порушення нормального обслуговування устаткування і ме- ханізмів що з ним пов'язане може викликати: - вибух пожежу отруєння людей; - тривале порушення технологічного процесу; - порушення роботи таких об'єктів як електричні станції вузли радіопередачі та зв'яку диспетчерські пункти котельні щитові ди- зельні насосні установки водопостачання каналізації і теплофікації устаткування вентиляції і кондиціювання повітря для виробничих примі- щень в яких недопустиме припинення робіт тощо. Найменша освітленість робочих поверхонь виробничих приміщень і території підприємства що вимагають обслуговування в аварійно- му режимі становить 5% освітленості нормованої для робочого освітлення при системі загального освітлення але не менше 2 лк усе- редині будівлі і не менше 1 лк для території підприємства. 6.4.2.2. Евакуаційне освітлення в приміщеннях або в місцях проведення робіт поза будівлями слід передбачати: - в місцях небезпечних для проходу людей; - в проходах і на сходах які служать для евакуації людей при кількості тих що евакуюються більше 50 чоловік; - по основних проходах виробничих приміщень в яких працює біль- ше 50 чоловік; - в виробничих приміщеннях з постійно працюючими в них людьми де вихід людей із приміщень при аварійному відключенні робочого освітлення пов'язаний з небезпекою травматизму внаслідок продовження роботи виробничого устаткування; 51 - в приміщеннях допоміжних споруд де можуть одночасно знаходи- тись більше 100 чоловік. Евакуаційне освітлення повинне забезпечувати таку найменшу освітленість на підлозі основних проходів або на землі та на схо- дах: - в приміщеннях - 0.5 лк; - на відкритих територіях - 2.0 лк. Світильники аварійного освітлення в приміщеннях можуть бути використані для евакуаційного освітлення. 6.4.2.3. Світильники робочого і аварійного освітлення у вироб- ничих будівлях і зонах роботи на відкритому просторі повинні мати живлення від різних незалежних джерел. Допускається живлення робочого і аварійного освітлення від різних трансформаторів однієї двотранс- форматорної підстанції при живленні трансформаторів від різних неза- лежних джерел. Світильники евакуаційного освітлення у виробничих будівлях з природним освітленням повинні бути приєднані до мережі незалежної від мережі робочого освітлення починаючи від щита підстанції роз- подільного пункту освітлення або за наявності лише одного вводу починаючи від цього вводу. Світильники евакуаційного освітлення у виробничих будівлях без природного освітлення повинні бути приєднані до окремого незалежного джерела живлення або автоматично на нього перемикатись якщо у нор- мальному режимі живлення евакуаційного освітлення передбачається від джерела яке використовується для робочого освітлення. 6.4.2.4. Не допускається використання електросилових мереж для живлення загального робочого аварійного і евакуаційного освітлення. 6.4.2.5. Світлові покажчики евакуаційних або запасних виходів будівель будь-якого призначення споряджені автономними джерелами живлення у нормальному режимі можуть живитись від мереж будь-якого виду освітлення яке не вимикається під час функціонування будівлі. 6.4.2.6. При технічній недоцільності живлення аварійного і евакуаційного освітлення у відповідності з п.6.4.2.3 ч.1 цих EПра- вилF замість улаштування стаціонарного аварійного і евакуаційного освітлення допускається застосування ручних освітлювальних приладів з акумуляторами або сухими елементами. E 6.4.3. Освітлювальна арматура F 6.4.3.1. У приміщеннях з підвищеною небезпекою і особливо не- безпечних на світильники повинні бути нанесені добре видимі розпізна- вальні знаки з позначенням напруги живлення що застосовується. 6.4.3.2. Електроосвітлення приміщень або майданчиків зберіган- ня приймання і відпуску ЛЗР повинно мати вибухозахищене виконання з вмиканням поза будівлею або територією майданчиків. 6.4.3.3. Переносні світильники в пожежонебезпечних зонах будь- якого класу повинні мати ступінь захисту не менше IР54; скляний ков- пак світильника повинен бути захищений металевою сіткою. 6.4.3.4. Вилки втичних з'єднань повинні бути виконані так щоб їх було неможливо ввімкнути в розетки з номінальною напругою більш високою ніж номінальна напруга вилки. Конструкція розеток і вилок повинна забезпечувати неможливість вмикання в розетку лише одного полюсу двополюсної вилки а також одного або двох полюсів трьохпо- люсної вилки. 6.4.3.5. Вилки втичних з'єднань повинні мати таку конструкцію щоб приєднані до них переносні проводи в місцях приєднання не натяга- лись та не ламались. 52 E 6.5. Вимоги безпеки до обладнання сигналізації та зв'зку F 6.5.1. Перелік виробничих приміщень з якими встановлюється зв'язок вид зв'язку визначаються розробниками проекту в залежності від особливостей технологічних процесів умов виробництва категорії його вибухопожежонебезпеки і інших факторів. 6.5.2. Підприємства повинні мати обладнання внутрішнього теле- фонного зв'язку і міської АТС. 6.5.3. Прямий телефонний зв'язок повинен бути між власником підприємства і керівниками цехів і служб. 6.5.4. Основні і підсобні виробничі приміщення ремонтні приміщення машинне відділення холодильного устаткування парокотель- ня і інші дільниці повинні мати телефонний зв'язок. Відділення між якими підтримується постійний виробничий взаємозв'язок повинні бути обладнані телефонним диспетчерським або селекторним зв'язком в за- лежності від умов виробництва розміщення споруд і виробничих діль- ниць на території підприємства. 6.5.5. Місця робіт пов'язані послідовністю або одночасністю виконуваних операцій повинні бути забезпечені двосторонньою звуковою або світловою сигналізацією дзвінок сирена переговірна трубка лампочка . 6.5.6. Розміщення систем зв'язку і сповіщення здійснюється у місцях зручних і безпечних для обслуговування де повинні бути вик- лючені: вібрація забруднення продуктами технології механічні та інші діяння що впливають на точність надійність і швидкість дії. Сигнальні пристрої повинні бути розміщені так щоб забезпечу- валась видимість і чутність сигналу за умов праці цієї дільниці. 6.5.7. Виробничі приміщення в яких може виникнути небезпека для працюючих що там перебувають внаслідок виділення газів або підвищення тиску в апаратах і посудинах понад допустимий повинні бу- ти обладнані аварійною звуковою і світловою сигналізацією що вми- кається від відповідних газоаналізаторів манометрів і термометрів. При цьому всі випадки загазованості повинні фіксуватися. 6.5.8. У вибухонебезпечних зонах електрообладнання зв'язку і засобів автоматичної сигналізації повинно бути у вибухозахищеному ви- конанні. 6.5.9. Вибухонебезпечні технологічні об'єкти обладнуються сис- темами двостороннього гучномовного і телефонного зв'язку а взаємо- пов'язані технологічні об'єкти в необхідних випадках - сигналі- зацією про роботу пов'язаних між собою агрегатів. 6.5.10. Системи зв'язку і сповіщення маркуються з нанесенням відповідних написів що чітко відображають їх функціональне призна- чення. 6.5.11. Роботи з монтажу налагодження ремонту регулювання і випробування систем зв'язку і сповіщення у вибухонебезпечних примі- щеннях повинні виключати іскроутворення. На проведення таких робіт у вибухонебезпечних зонах оформляє- ться наряд-допуск розробляються заходи що гарантують безпеку орга- нізації і виконання робіт. 6.5.12. При знятті засобів зв'язку і сповіщення для ремонту налагодження або повірки повинна виконуватись негайна заміна знятих засобів на ідентичні з усіх параметрів. 53 E 6.6. Опалення вентиляція і кондиціювання повітря 6.6.1. Загальні положення F 6.6.1.1. Вентиляція опалення і кондиціювання повітря виробни- чих побутових і адміністративних приміщень споруд і будівель повин- ні забезпечувати на постійних робочих місцях і в робочій зоні під час проведення основних і ремонтних допоміжних робіт метеорологічні умови температуру відносну вологість і швидкість руху повітря а також концентрації шкідливих речовин в повітрі робочої зони у відпо- відності з додатками 1 2. 6.6.1.2. Водопостачання камер зрошення зволоження і дозволо- ження які використовуються для обробки припливного рециркуляційного повітря необхідно здійснювати водою питної якості за ГОСТ 2874-82. Воду яка циркулює в камерах зрошення і інших апаратах систем вентиляції і кондиціювання повітря слід фільтрувати а при підви- щених санітарних вимогах - передбачати бактеріцидне очищення. Мокрі пилоуловлювачі витяжних систем окрім рециркуляційних постачаються водою технічної якості. E 6.6.2. Опалення F 6.6.2.1. Системи опалення опалювальні прилади теплоносій і його граничні показники температури слід приймати згідно з вимога- ми СНиП 2.04.05-91. Для систем опалення і внутрішнього теплопостачан- ня необхідно застосовувати в якості теплоносія як правило воду. 6.6.2.2. Опалення електричною енергією з безпосередньою транс- формацією її в теплову або за допомогою теплових насосів допускається застосовувати при техніко-економічному обгрунтуванні. 6.6.2.3. Пічне опалення приміщень категорій за вибухопожежною та пожежною небезпекою А Б і В не допускається. В приміщеннях категорій за вибухопожежною та пожежною небезпе- кою А і Б слід як правило влаштовувати повітряне опалення. Допуска- ється застосування систем водяного або парового опалення з місцевими опалювальними приладами за винятком приміщень в яких зберігаються або застосовуються речовини які створюють при контакті з водою або водяними парами вибухонебезпечні суміші або речовини здатні до само- займання або вибуху у взаємодії з водою. 6.6.2.4. Прокладання транзитних трубопроводів систем опалення не допускається через приміщення сховищ електротехнічні приміщення пішохідні галереї і тунелі. 6.6.2.5. Відстань в просвіті від поверхні трубопроводів опалювальних приладів і повітронагрівачів з теплоносієм температурою понад 105? С до поверхні конструкцій з горючих матеріалів необхідно приймати не менше 0.1 м; при меншій відстані слід передбачати теплову ізоляцію цих конструкцій з негорючих матеріалів. 6.6.2.6. Трубопроводи в місцях перетинань з перекриттями внутрішніми стінами і перегородками слід прокладати в гільзах з него- рючих матеріалів; кінці гільз повинні бути на одному рівні з поверх- нею стін перегородок і стель але на 0.03 м вище поверхні чистої підлоги. Закладання зазорів і отворів в місцях прокладання трубопро- водів слід передбачати негорючими матеріалами що забезпечують нормо- вану межу вогнестійкості огорожень. 6.6.2.7. Прокладання або перехрещення в одному каналі трубоп- роводів опалення з трубопроводами горючих рідин парів і газів з тем- пературою спалаху парів 170? С і менше або агресивних парів і газів не допускається. 54 6.6.2.8. В приміщеннях категорій А Б і В опалювальні прилади систем водяного і парового опалення слід застосовувати з гладкою по- верхнею яка допускає легке очищення: радіатори секційні або панельні одинарні опалювальні прилади з гладких сталевих труб; для приміщень категорій В в яких відсутнє виділення горючого пилу можливе засто- сування конвекторів. 6.6.2.9. Опалювальні прилади в приміщеннях категорій А Б і В слід розміщувати на відстані в просвіті не менше 0.1 м від поверхні стін; розміщувати опалювальні прилади у нішах не допускається. 6.6.2.10. Опалювальні прилади слід розміщувати як правило під світловими прорізами в місцях доступних для огляду ремонту та очищення. 6.6.2.11. Опалювальні прилади у виробничих приміщеннях з пос- тійними робочими місцями на відстані 2 м або менше від вікон в міс- цях з розрахунковою температурою зовнішнього повітря у холодну пору року мінус 15? С і нижче параметри Б слід розміщувати під світло- вими прорізами вікнами для захисту працюючих від холодних потоків. 6.6.2.12. В приміщеннях для наповнення та зберігання балонів зі стисненим і зрідженим газами а також в приміщеннях складів кате- горій А Б і В і коморах горючих матеріалів або в місцях відведених в цехах для складування горючих матеріалів опалювальні прилади слід огороджувати екранами з негорючих матеріалів забезпечуючи доступ до опалювальних приладів для їх очищення. Екрани слід встановлювати на відстані не менше 0.1 м в просвіті від приладів опалення. Конвекто- ри з кожухом огороджувати екранами не слід. E 6.6.3. Вентиляція та кондиціювання повітря F 6.6.3.1. У виробничих громадських адміністративних і побуто- вих приміщеннях без виділення шкідливих речовин і речовин з різко ви- раженими неприємними запахами у приміщеннях технічних поверхів ту- нелів складів тощо призначених для періодичної роботи або пересу- вання людей періодично діючу вентиляцію провітрювання з природним збуджуванням за рахунок вікон і прорізів які відчиняються або зі штучним збуджуванням допускається передбачати зовнішнім повітрям що не підігрівається холодної пори року забезпечуючи при періодичній роботі або переміщенні людей температуру повітря в робочій зоні не нижче 5? С і не вище 32? С. 6.6.3.2. Вентиляцію зі штучним збуджуванням слід передбачати для приміщень і зон без природного провітрювання якщо мікрокліма- тичні умови і чистота повітря не можуть бути забезпечені вентиляцією з природним збуджуванням або періодичним провітрюванням. Допускається передбачати змішану вентиляцію з частковим вико- ристанням природного збуджування для припливу або видалення повітря. 6.6.3.3. Припливно-витяжну або витяжну вентиляцію зі штучним збуджуванням слід передбачати для приямків глибиною 0.5 м і більше а також оглядових канав що потребують щоденного обслуговування і роз- ташовані у приміщеннях категорій А і Б або в приміщеннях в яких ви- діляються шкідливі гази пари або аерозолі питома вага яких більша питомої ваги повітря. Оздоровчі пункти повинні бути розміщені на першому поверсі ад- міністративних побутових або виробничих будівель із забезпеченням зручного під'їзду санітарного автомобіля. Розміщення і розміри дверей у приміщенні оздоровчого пункту повинні прийматися з урахуванням можливості переміщення хворих на но- шах. 55 6.6.3.4. В тамбур-шлюзи приміщень категорій А і Б а також приміщень з виділенням шкідливих газів і парів 1 і 2-го класів небез- пеки слід передбачати подачу зовнішнього повітря від окремої установ- ки з резервним вентилятором розрахунково але не менше ніж 250 куб.м/г. 6.6.3.5. Концентрація горючих газів парів аерозолей і пилу у повітрі яке видаляється системами місцевих відсмоктувачів не повин- на перевищувати 50% нижньої концентраційної межі розповсюдження по- лум'я при температурі суміші що видаляється. 6.6.3.6. Системи витяжної загальнообмінної вентиляції зі штуч- ним збуджуванням для приміщень категорій А та Б а також системи міс- цевих відсмоктувачів вибухонебезпечних сумішей необхідно передбачати з одним резервним вентилятором якщо в разі зупинки вентилятора не може бути зупинене технологічне устаткування та припинене виділення шкідливих або горючих газів парів та аерозолей. 6.6.3.7. Аварійну вентиляцію виробничих приміщень до яких можливе раптове надходження значних кількостей шкідливих або горючих газів парів та аєрозолей необхідно передбачати на вимоги техноло- гічної частини проекту враховуючи несумістність часу аварії техноло- гічного та вентиляційного устаткування. За відсутності таких даних аварійна вентиляція зі штучним збуджуванням повинна забезпечувати в приміщеннях видалення не менше 50 куб.м/г на 1 кв. м площі підлоги приміщення та робочих площадок окрім приміщень насосних та компресорних станцій категорій А та Б для котрих витрата повітря - 60 куб.м/г на 1 кв. м. У приміщеннях насосних та компресорних станцій категорій А та Б аварійна вентиляція повинна забезпечувати вказаний повітрообмін до- датково до повітрообміну що створюється основними системами. Аварійну вентиляцію в приміщеннях категорій А і Б слід викону- вати із штучним збуджуванням. 6.6.3.8. Вентиляційне устаткування яке обслуговує приміщення категорій А та Б та розташоване в цих приміщеннях витяжні системи загальнообмінної витяжної вентиляції приміщень категорій В Г Д які видаляють повітря з 5-метрової зони навколо устаткування що містить горючі речовини а також систем місцевих відсмоктувачів вибухонебез- печних сумішей повинне бути у вибухозахищеному виконанні. Це устатку- вання не допускається розташовувати у приміщеннях підвалів. В примі- щеннях для устаткування цих систем не слід передбачати місць для теп- лових пунктів водяних насосів ремонтних робіт регенерації масел та іншої мети. Якщо температура категорія та група вибухонебезпечної суміші горючих газів парів аерозолів пилу з повітрям не відповідає технічним вимогам на вибухозахищені вентилятори слід застосовувати ежекторні установки. 6.6.3.9. Устаткування окрім устаткування повітряних та повітряно-теплових завіс не допускається розміщувати в приміщен- нях які обслуговуються: - складів категорій А Б та В; - адміністративно-побутових будівель за винятком устаткування з витратою повітря 10 тис. куб. м/г і менше. Устаткування систем аварійної вентиляції та місцевих відсмок- тувачів допускається розміщувати в приміщеннях що ними обслуговують- ся. 6.6.3.10. Транзитні повітроводи для систем тамбур-шлюзів при приміщеннях категорій А та Б а також систем місцевих відсмоктувачів вибухонебезпечних сумішей слід виконувати з межею вогнестійкості 0.5 години. 6.6.3.11. Транзитні повітроводи не слід прокладати крізь схо- дові клітини та приміщення сховищ. 6.6.3.12. Повітроводи для приміщень категорій А та Б та систем 56 місцевих відсмоктувачів вибухонебезпечних сумішей не слід прокладати у підвалах чи підпільних каналах. 6.6.3.13. Місця проходу транзитних повітроводів крізь стіни перегородки та перекриття будівель у тому числі у кожухах та шахтах слід ущільнювати негорючими матеріалами які забезпечують нормовану межу вогнестійкості огородження що перетинається. 6.6.3.14. Напірні ділянки повітроводів систем місцевих відс- моктувачів вибухонебезпечних сумішей а також шкідливих речовин 1-го та 2-го класів небезпеки не слід прокладати крізь інші приміщення. Допускається прокладання вказаних повітроводів зварними класу П плотные без роз'ємних з'єднань. 6.6.3.15. Повітроводи по яких переміщуються вибухонебезпечні суміші допускається перетинати трубопроводами з теплоносієм темпе- ратура якого не менше ніж на 20% нижче температури самозаймання ?С газів парів пилу або аерозолів. 6.6.3.16. Усередині повітроводів та на відстані менше 0.05 м від їх стінок не допускається розміщувати газопроводи та трубопроводи з горючими речовинами кабелі електропроводку та каналізаційні тру- бопроводи; не допускається також перетинання повітроводів вказаними вище комунікаціями. 6.6.3.17. Для устаткування металевих трубопроводів та повітроводів систем вентиляції приміщень категорій А та Б а також систем місцевих відсмоктувачів що видаляють вибухонебезпечні суміші слід передбачати заземлення відповідно до вимог Правил улаштування електроустановок ПУЕ . 6.6.3.18. Електроприймачі систем опалення вентиляції та кон- диціювання слід передбачати тієї ж категорії яка встановлена для електроприймачів технологічного або інженерного устаткування примі- щення. Електропостачання систем аварійної вентиляції та протидимного захисту окрім систем для видалення газів та диму після пожежі слід передбачати I категорії. При неможливості за місцевих умов здійснюва- ти живлення електроприймачів I категорії від двох незалежних джерел допускається живлення їх від одного джерела від різних трансформато- рів двотрансформаторної або двох близько розташованих однотрансформа- торних підстанцій. При цьому підстанції повинні бути підключені до різних живильних ліній що прокладені різними трасами та мати прист- рої автоматичного резерву як правило зі сторони низької напруги. 6.6.3.19. В будівлях та приміщеннях що обладнані системами протидимного захисту слід передбачати автоматичну пожежну сигналіза- цію. 6.6.3.20. Повітря що викидається до атмосфери з систем місце- вих відсмоктувачів та загальнообмінної вентиляції виробничих примі- щень в якому містяться забруднюючі шкідливі речовини слід як пра- вило очищувати та передбачати розсіювання в атмосфері залишкових кількостей шкідливих речовин відповідно до ОНД-86. 6.6.3.21. Місце викидів до атмосфери з систем вентиляції ви- робничих приміщень слід розміщувати за розрахунком або на відстані від приймальних пристроїв для зовнішнього повітря не менше 10 м по горизонталі або на 6 м по вертикалі при горизонтальній відстані менше 10 м. Крім того викиди з систем місцевих відсмоктувачів шкідливих ре- човин слід розміщувати на висоті не менше 2 м над дахом більш високої частини будівлі якщо відстань до його виступу менше 10 м. Місце викидів з системи аварійної вентиляції слід розміщувати на висоті не менше 3 м від землі до нижнього краю отвору. 6.6.3.22. Необхідно блокувати невмонтовані в технологічне ус- таткування вентилятори за відсутності резервних для систем місцевих 57 відсмоктувачів які видаляють шкідливі речовини 1 та 2-го класів не- безпеки або вибухонебезпечні суміші передбачаючи зупинку техно- логічного устаткування в разі виходу з ладу вентиляторів; а при не- можливості зупинення технологічного устаткування повинна вмикатись аварійна сигналізація. З цією метою слід встановлювати газоаналізатори або сигналіза- тори горючих газів що зблоковані з установками аварійної вентиляції та автоматично вмикаються від пристроїв сигналізації. 6.6.3.23. Включення повітряної завіси слід блокувати з відчи- ненням воріт дверей та технологічних прорізів. Автоматичне відклю- чення завіси слід передбачати після зачинення воріт дверей техно- логічних прорізів та після відновлення нормованої температури повітря в приміщенні передбачаючи скорочення витрати теплоносія до мінімаль- ної що забезпечує незамерзання води. 6.6.3.24. Сигналізацію роботи устаткування "Включено" "Аварія" слід виконувати для систем: а вентиляції приміщень без природного провітрювання виробни- чих та адміністративно-побутових будівель; б місцевих відсмоктувачів які видаляють шкідливі речовини 1 та 2 класів небезпеки або вибухонебезпечні суміші; в загальнообмінної витяжної вентиляції приміщень категорій А та Б; г витяжної вентиляції приміщень складів категорій А та Б в яких відхилення контрольованих параметрів від норми може привести до аварії. Примітка : Вимоги що відносяться до приміщень без природного провітрювання не поширюються на вбиральні курильні гардеробні та інші подібні приміщення. 6.6.3.25. Автоматичне блокування слід виконувати для : а відкривання та закривання клапанів зовнішнього повітря при включенні та виключенні вентиляторів; б відкривання та закривання клапанів систем вентиляції спо- лучених повітроводами для повної або часткової взаємозамінності у разі виходу з ладу одної з систем; в закривання клапанів на повітроводах для приміщень які за- хищаються установками газового пожежогасіння при виключенні вентиля- торів систем вентиляції цих приміщень; г включення резервного устаткування при виході з ладу основ- ного; д включення та відключення подачі теплоносія при вмиканні та вимиканні повітронагрівачів та опалювальних агрегатів; е включення систем аварійної вентиляції при утворенні в повітрі робочої зони концентрацій шкідливих речовин що перевищують ГДК а також концентрацій горючих речовин у повітрі приміщення які перевищують 10% нижньої концентраційної межі розповсюдження полум'я по газо- паро- та пилоповітряних сумішах. 6.6.3.26. Видалення диму на шляхах евакуації людей з приміщень та будівель в початковій фазі пожежі повинно відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91. 6.6.3.27. При відсмоктуванні повітря аспіраційними установками із приміщення в кількості що перевищує один об'єм за годину слід передбачати спеціальні припливні установки. 6.6.3.28. Аспірацію ємкостей для збирання і зберігання пилу не допускається поєднувати в одну аспіраційну систему з технологічним і транспортним устаткуванням. 6.6.3.29. Опалювально-вентиляційне устакування трубопроводи та повітроводи що розміщені в приміщеннях з агресивним середовищем 58 а також застосовувані для видалення повітря з агресивним середовищем слід передбачати із антикорозійних матеріалів або з захисним покрит- тям від корозії. 6.6.3.30. Гарячі поверхні опалювального та вентиляційного ус- таткування трубопроводів і повітроводів розташованих у приміщеннях в яких вони утворюють безпеку спалахування газів парів аерозолів або пилу слід ізолювати передбачаючи температуру на поверхні тепло- ізолюваляційної конструкції не менше ніж на 20% нижче температури їх самоспалахування ?С. 6.6.3.31. Температуру теплоносія слід приймати не менше ніж на 20% враховуючи п.6.6.3.30 цих EПравилF нижче температури самозайма- ння ?С речовин що знаходяться в приміщенні. 6.6.3.32. Концентрацію шкідливих речовин у припливному повітрі при виході із повітророзподілювачів і інших припливних отворів слід приймати за розрахунком та враховуючи фонові концентрації цих речо- вин в місцях розміщення повітроприймальних пристроїв але не більше 30% ГДК в повітрі робочої зони для виробничих та адміністративно-по- бутових будівель і приміщень. 6.6.3.33. Системи місцевих відсмоктувачів слід передбачати так щоб концентрації видаляючих горючих газів парів аєрозолів і пилу в повітрі не перевищували 50% нижньої концентраційної межі роз- повсюдження полум'я при температурі видаляючої суміші. 6.6.3.34. Системи вентиляції кондиціювання повітря і повіт- ряного опалення слід передбачати окремими для кожної групи приміщень розміщених у межах одного пожежного відсіку. 6.6.3.35. Системи місцевих відсмоктувачів шкідливих речовин або вибухопожежонебезпечних сумішей слід передбачати окремими від системи загальнообмінної витяжної вентиляції дотримуючись вимог п. 6.6.3.33 цих EПравилF. 6.6.3.36. Системи загальнообмінної витяжної вентиляції для приміщень категорій В Г Д що видаляють повітря із 5-метрової зони навколо устаткування яке має в своєму складі горючі речовини що мо- жуть створювати у цій зоні вибухонебезпечні суміші слід передбачати окремими від інших систем цих приміщень. 6.6.3.37. Системи місцевих відсмоктувачів від технологічного устаткування слід передбачати окремими для речовин об'єднання яких може створювати вибухонебезпечну суміш або створити більш небезпечні і шкідливі речовини. У технологічній частині проекту повинна бути вказана можливість об'єднання місцевих відсмоктувачів горючих і шкід- ливих речовин в загальні системи. 6.6.3.38. Системи місцевих відсмоктувачів горючих речовин що осаджуються або конденсуються у повітроводах та вентиляційному устат- куванні слід передбачати окремими для кожного приміщення або для кожної одиниці устаткування. 6.6.3.39. Рециркуляція повітря не допускається: а із приміщень в яких максимальні витрати зовнішнього повіт- ря визначаються масою шкідливих речовин 1- і 2-го класів небезпеки які виділяються; б із приміщень в повітрі яких присутні хвороботворні бакте- рії і грибки у небезпечних концентраціях або різко виявлені неприємні запахи; в із приміщень категорій А і Б окрім повітряних та повіт- ряно-теплових завіс біля зовнішніх воріт та дверей; г із 5-метрових зон навколо устаткування в приміщеннях кате- горій В Г Д якщо в цих зонах можуть утворюватись вибухонебезпечні суміші горючих газів парів і аерозолей з повітрям; д із систем місцевих відсмоктувачів шкідливих речовин та ви- бухонебезпечних сумішей з повітрям; є із тамбур-шлюзів. 59 6.6.3.40. Припливне повітря слід подавати як правило безпо- середньо у приміщення з постійним перебуванням в них людей. 6.6.3.41. Припливне повітря слід направляти так щоб повітря не надходило через зони із великим забрудненням - в зони з меншим забрудненням та не порушувало роботу місцевих відсмоктувачів. 6.6.3.42. Видалення повітря із приміщення системами вентиляції слід передбачати із зон в яких повітря найбільше забруднене. При ви- діленні пилу і аерозолей видалення повітря системами загальнообмін- ної вентиляції необхідно передбачати із нижньої зони. Забруднене повітря не слід спрямовувати через зону дихання лю- дей в місцях їх постійного перебування. У виробничих приміщеннях в які виділяються шкідливі або горю- чі гази або пари слід видаляти з верхньої зони не менше однократно- го повітрообміну за годину а у приміщеннях висотою більше 6 м - не менше ніж 6 куб.м/г. на 1кв. м площі приміщення. 6.6.3.43. Залежно від умов виробництва на об'єктах повинні бу- ти встановлені терміни проведення профілактичних оглядів та очищення повітроводів фільтрів вогнезатримуючих клапанів іншого устаткуван- ня вентиляційних систем а також визначений порядок відключення вен- тиляційних систем і дій обслуговуючого персоналу в разі виникнення пожежі або аварії. 6.6.3.44. Вентиляційні камери циклони фільтри повітроводи повинні регулярно очищатися від горючого пилу відходів виробництва жирових відкладень пожежобезпечними засобами. Перевірка й очищення вентиляційного устаткування повинні проводитися за графіком затверд- женим адміністрацією об'єкта. Результати огляду обов'язково заносять- ся до спеціального журналу. 6.6.3.45. Для запобігання засмічування території підприємства горючими відходами бункери під циклонами повинні мати суцільну огоро- жу з негорючого матеріалу з ворітьми які зачиняються. В інструкції щодо заходів пожежної безпеки підприємства необхідно визначити макси- мально допустимі кількості відходів у бункерах порядок та періодич- ність їх очищення. 6.6.3.46. Низ отворів для приймальних пристроїв слід розміщу- вати на висоті більше 1 м від рівня стійкого снігового покрову але не нижче 2 м від рівня землі. 6.6.3.47. Приймальні отвори для видалення повітря системами загальнообмінної вентиляції із верхньої зони приміщень слід розміщу- вати: а під стелею або покриттям але не нижче 2 м від підлоги до низу отворів для видалення надлишків теплоти вологи та шкідливих га- зів; б не нижче 0.4 м від площини стелі або покриття до верху от- ворів при видаленні вибухонебезпечних сумішей газів парів та аерозо- лів окрім суміші водню з повітрям ; в не нижче 0.1 м від площини стелі або покриття до верху от- ворів у приміщеннях висотою 4 м та менше або не нижче 0.025 висоти приміщення але не більше 0.4 м в приміщеннях висотою більше 4 м - при видаленні суміші водню з повітрям. 6.6.3.48. Приймальні отвори для видалення повітря системами загальнообмінної вентиляції з нижньої зони слід розміщувати на рівні до 0.3 м від підлоги до низу отворів. 6.6.3.49. Захисне огородження слід передбачати на всмоктуючих та нагнітальних отворах вентиляторів не приєднаних до повітроводів. 6.6.3.50. В приміщеннях обладнаних газовими приладами на ви- тяжних системах слід застосовувати решітки з пристроями для регулю- вання витрат повітря що виключають можливість їх повного закриття. 6.6.3.51. Устаткування систем припливної вентиляції кондицію- 60 вання та повітряного опалення далі - устаткування припливних сис- тем що обслуговують приміщення категорій А і Б не допускається розміщувати в загальному приміщенні для вентиляційного устаткування разом з устаткуванням витяжних систем а також з устаткуванням прип- ливних систем із рециркуляцією повітря. На повітроводах припливних систем що обслуговують приміщення категорій А і Б а також кімнати відпочинку обігріву працюючих та контори майстра розташовані в цих приміщеннях слід передбачати ви- бухозахищені зворотні клапани в місцях перетину повітроводами огорож приміщень для вентиляційного устаткування. Пуск налагоджування експлуатація та ремонт вентиляційних ус- тановок повинні виконуватися відповідно до вимог діючих нормативних актів. 6.6.3.52. Устаткування витяжних систем що видаляють повітря з різким або неприємним запахом вбиральні курильні тощо не допуска- ється розміщувати у загальному приміщенні для вентиляційного устатку- вання разом з устаткуванням для припливних систем. 6.6.3.53. Устаткування витяжних систем загальнообмінної венти- ляції що обслуговують приміщення категорій А і Б не слід розміщува- ти у загальному приміщенні для вентиляційного устаткування разом з устаткуванням для інших систем. Устаткування витяжних систем із приміщень категорій В не слід розміщувати у загальному приміщенні з устаткуванням витяжних систем із приміщень категорій Г. 6.6.3.54. Устаткування систем місцевих відсмоктувачів вибухо- небезпечних сумішей не слід розміщувати разом з устаткуванням інших систем у загальному приміщенні для вентиляційного устаткування. 6.6.3.55. Приміщення для устаткування витяжних систем слід відносити до категорій вибухопожежної і пожежної небезпеки приміщень які вони обслуговують. 6.6.3.56. Прокладання труб з легкозаймистими та горючими ріди- нами і газами через приміщення для вентиляційного устаткування не до- пускається. 6.6.3.57. У приміщеннях холодильних установок при застосуванні аміаку слід передбачати загальнообмінну вентиляцію розраховану на видалення надлишків тепла. При цьому слід передбачати системи витяжної вентиляції із штучним побудженням які забезпечують не менше чотирикратного повіт- рообміну а при аварійних ситуаціях - 11-кратного за 1 годину. 6.6.3.58. Викиди від систем витяжної вентиляції не допускаєть- ся об'єднувати якщо хоча б у одній із труб або шахт можливе відкла- дення горючих речовин або якщо при перемішуванні викидів можливе ут- ворення вибухонебезпечних сумішей. 6.6.3.59. Постійні робочі місця розташовані на відстані менше 3 м від зовнішніх дверей і 6 м від воріт слід захищати перегородками або екранами від обдування холодним повітрям. 6.6.3.60. Огороджуючі конструкції приміщень для вентиляційного устаткування яке розміщене за протипожежною стіною слід передбачати з межею вогнетривкості 0.75 г. двері - з межею вогнетривкості 0.6 г. 6.6.3.61. Пуск налагодження експлуатація та ремонт вентиля- ційних установок повинні виконуватися відповідно до вимог діючих нор- мативних актів. 61 E 6.7. Вимоги до улаштування та експлуатації систем водо- постачання та каналізації 6.7.1. Загальні вимоги F 6.7.1.1. Водопостачання та каналізація будівель і споруд підприємств повинні бути виконані у відповідності з вимогами СНиП 2.04.01-85 СНиП 2.04.02-84 СНиП 2.04.03-85 і ГОСТ 12.3.006-75. 6.7.1.2. В усіх типах будівель які зводяться у каналізованих районах слід передбачати системи внутрішнього водопостачання та ка- налізації. 6.7.1.3. Якість холодної та гарячої води що використовується для господарсько-питних потреб повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874-82. Якість води яка використовується для виробничих потреб повин- на відповідати технологічним вимогам з урахуванням її впливу на про- дукцію що випускається та забезпечувати відповідні санітарно-гігіє- нічні умови для обслуговуючого персоналу. 6.7.1.4. У разі приєднання каналізаційних мереж промислових підприємств до вуличної або внутрішньоквартальної мережі населеного пункту слід передбачати випуски з контрольними колодязями що розміщені поза межами підприємства. Необхідно передбачати пристрої для вимірювання кількості стічних вод що скидаються від кожного підприємства. 6.7.1.5. Об'єднання виробничих стічних вод кількох підприємств допускається після контрольного колодязя кожного з підприємств. 6.7.1.6. Вся розподільча мережа водопостачання та каналізації повинна бути позначена на генеральному плані підприємства. Окрім то- го на підприємстві повинні бути виконавчі креслення всіх водоп- ровідних та каналізаційних мереж і споруд з наведенням усіх технічних даних матеріалу та розмірів трубопроводів колодязів камер глибини закладання категорії грунтів арматури тощо з прив'язками до бу- динків або опорних пунктів а також особливими даними щодо можливих загазованості та затоплювання колодязів та камер. Всі зміни при ре- монті і реконструкції мереж та споруд повинні наноситись на вико- навчі креслення. E 6.7.2. Вимоги до систем водопостачання F 6.7.2.1. Розміщення влаштування експлуатація та порядок обс- луговування систем водопроводу повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.01-85 СНиП 2.04.02-84. Водопровідні мережі повинні бути закільцевані. 6.7.2.2. Кожна водозабірна споруда з відкритих чи підземних джерел що знаходиться у веденні підприємства повинна мати технічну документацію погоджену у встановленому порядку з місцевими органами санітарного нагляду. 6.7.2.3. Резервуари води для технологічних та господарсько-пи- тних потреб що розташовані поза будівлями повинні бути закритими а резервуари що розміщені у землі обнесені огорожею висотою не менше 1 м. 6.7.2.4. Водозабірні споруди для питної води повинні мати зону суворого санітарного режиму розміри якої встановлюються за діючими СНиПами та погоджуються з місцевими органами санітарного нагляду. Зо- на повинна бути огороджена нічної пори освітлена. 6.7.2.5. Господарсько-питний водопровід який живиться від міського водопроводу не повинен мати безпосереднього з'єднання з во- 62 допроводом який живиться від місцевого джерела водопостачання а та- кож з водопроводом який подає воду непитної якості. 6.7.2.6. Питні фонтанчики або установки для забезпечення газо- ваною водою слід передбачати на відстані не більше 75 м від робочих місць у будівлях. 6.7.2.7. На підприємствах де джерела питного водопостачання не забезпечують всіх потреб споживачів за наявності технікоеко- номічного обгрунтування та за погодженням з органами санітарно- епідеміологічної служби допускається підведення води непитної якості до пісуарів та змивних бачків унітазів. 6.7.2.8. Прокладання труб водопостачання у приміщеннях елект- рощитової та холодильних камерах не дозволяється. 6.7.2.9. Приєднання водорозбірних приладів до циркуляційних трубопроводів не допускається. E 6.7.3. Вимоги до систем каналізації F 6.7.3.1. Для відведення стічних вод повинні передбачатися ок- ремі мережі виробничої та побутової каналізації. Підприємство повинне забезпечувати щодобовий лабораторний контроль ефективності очищення виробничих та побутових стічних вод. 6.7.3.2. Каналізаційна мережа підприємств повинна приєднува- тись до загальноміської каналізації за умови забезпечення характерис- тики стічних вод на рівні вимог СНиП 2.04.03-85 та за погодженням з місцевими органами санітарно-епідеміологічної служби у відповідності з Правилами прийому стічних вод до систем каналізації населених пунктів. 6.7.3.3. Виробничі стічні води що містять горючі рідини сус- пендовані речовини жири масла кислоти а також інші речовини які порушують нормальну роботу або викликають руйнування мереж та очисних споруд а також ті що містять цінні відходи виробництва слід очищу- вати до їх надходження до зовнішньої мережі каналізації. 6.7.3.4. Не дозволяється введення до експлуатації підприємства при відсутності або з недобудованими спорудами каналізації. 6.7.3.5. Приєднувати виробничу каналізацію яка транспортує стічні води що містять пальні та легкозаймисті рідини до мережі по- бутової каналізації та водостоків не допускається. Не допускається скидання до каналізації технологічних розчи- нів а також осаду з технічних резервуарів при очистці останніх. Ски- дання до каналізації отруйних продуктів та реагентів за нормальної експлуатації та при аваріях не дозволяється. Ці продукти слід скидати до спеціальних технологічних ємкостей для подальшої утилізації або обеззаражування. Скидання побутових та забруднених виробничих стічних вод до поглинальних колодязів та бурових свердловин не дозволяється. 6.7.3.6. Не допускається влаштування усередині приміщень відстійників у тому числі жироуловлювачів для уловлювання домішок що швидко загнивають а також уловлювачів для легкозаймистих та горю- чих рідин. 6.7.3.7. Для запобігання проникненню газів з каналізаційної мережі до технологічного устаткування або приміщення цеху всі сані- тарні прилади та приймачі що встановлені на мережах побутової та ви- робничої каналізації повинні бути обладнані гідравлічними затворами. 6.7.3.8. Прокладання внутрішніх каналізаційних мереж не допус- кається: - під стелею у стінах та у підлозі обідніх залів робочих кімнат адміністративних будівель залів засідань залів для гля- 63 дачів бібліотек навчальних аудиторій електрощитових та трансформа- торних пультів управління автоматики припливних вентиляційних ка- мер та виробничих приміщень які вимагають особливого санітарного ре- жиму. 6.7.3.9. Прокладання під підлогою трубопроводів якими транс- портуються агресивні та токсичні стічні води слід передбачати в ка- налах виведених до рівня підлоги та перекритих з'ємними плитами або при відповідному обгрунтуванні у прохідних тонелях. 6.7.3.10. Насоси для перекачування побутових та виробничих стоків які містять у своєму складі токсичні забруднення та речовини що швидко загнивають а також для перекачки стічних вод які виділя- ють отруйні або неприємні запахи гази або пари слід розміщувати в окремо розташованій будівлі підвалі або ізольованому приміщенні а за відсутності підвалу - в окремому опалювальному приміщенні першого поверху яке має самостійний вихід назовні або на сходову клітку. Приміщення насосної станції слід обладнати припливно-витяжною вентиляцією. Приймальні резервуари для вказаних стічних вод слід роз- ташовувати поза будівлями або в ізольованих приміщеннях разом з насо- сами. 6.7.3.11. Для вибухопожежонебезпечних цехів слід передбачати окрему виробничу каналізацію з самостійними випусками вентиляційними стояками та гідрозатворами на кожному з них. Вентиляцію мережі необхідно передбачати через вентиляційні сто- яки приєднані до найвищих точок трубопроводів. В уловлювачах для очищення стічних вод від горючих рідин слід передбачати на підвідних трубопроводах гідравлічні затвори та витяжну вентиляцію. 6.7.3.12. Приміщення споруд механічного очищення стічних вод та біофільтрів повинні бути оснащені припливно-витяжною вентиляцією що забезпечує не менше 5-кратного обміну повітря щогодини. 6.7.3.13. У разі робіт на спорудах для очищення стічних вод повинні вживатись заходи що виключають безпосередній контакт обслу- говуючого персоналу зі стічною рідиною застосування дистанційного управління засобів захисту працюючих . Відбір проб води або осадів із споруд слід виконувати з робочих площадок улаштування яких огорожа освітлення тощо повинне гаран- тувати повну безпеку працівників. 6.7.3.14. При ручному очищенні покидьки з грат слід видаляти в збірники з накривками з наступним їх вивезенням до місць знешкодження. E 6.7.4. Вимоги безпеки при експлуатації споруд водопостачання та каналізації F 6.7.4.1. Персонал підприємств водопостачання та каналізації що зайнятий обробкою питних та стічних вод окрім медичного ог- ляду первинного та періодичного повинен забезпечуватись попере- джувальними щепленнями у відповідності з вимогами санітарних органів проти черевного тифу паратифів А та В дизентерії тощо . 6.7.4.2. В колодязях та камерах мереж водопостачання та ка- налізації і інших спорудах повинні бути передбачені драбини або скоби для спуску. 6.7.4.3. Управління гратами шиберами засувками та іншим об- ладнанням що знаходиться під водою повинно здійснюватись з землі за допомогою маховиків керуючих пристроїв що виведені на поверхню пе- рекрить на висоту 0.7 м. 6.7.4.4. Роботи в заглиблених камерах шахтних колодязях то- що повинні виконуватись у відповідності з вимогами викладеними у 64 розділі 7.2.2 ч.1 цих EПравилF. 6.7.4.5. Приймальна камера на підвідному колекторі приміщення грат та приймального резервуара каналізаційних насосних станцій по- винні бути оснащені вентиляцією з не менше 5-кратного обміну повітря щогодинно. В насосних станціях до яких можливе надходження вибухоне- безпечних або токсичних виробничих стічних вод повинна бути венти- ляція приміщень грат та резервуарів з 12-кратним обміном повітря що- годинно. 6.7.4.6. Включення освітлення вентиляції та іншого обладнання повинні розміщуватись перед входом до приміщення грат. 6.7.4.7. Вхід до приміщення автоматизованих грат допускається лише після 10-12 хвилинного провітрювання приміщення механічною вен- тиляцією. Вентиляція повинна працювати безперервно під час знаходження людей у приміщенні. 6.7.4.8. При полях фільтрації належить передбачати душову приміщення для сушіння спецодягу для відпочинку та прийому їжі. На кожні 75-100 га площі полів фільтрації слід передбачати бути для обігрівання обслуговуючого персоналу. 6.7.4.9. Приміщення споруд для очищення стічних вод включаю- чи фізико-хімічне очищення повинні бути обладнані вентиляцією що забезпечує 12-кратний обмін повітря щогодинно. Вмикання та час робо- ти вентиляції повинні відповідати вимогам п. 6.7.4.7 ч.1 цих EПравилF. 6.7.4.10. Вздовж периметру градирні повинна бути влаштована огорожа висотою не менше 1 м. На поруччі повинні бути вивішені знаки безпеки що не дозволяють купання в градирнях. 6.7.4.11. Для проходу персоналу через кювети по яких води відводяться з території градирні та бризкальних басейнів повинні бу- ти передбачені містки з поруччям на яких мусять бути закріплені ря- тувальні засоби. 6.7.4.12. Вентилятори градирень повинні бути огороджені. Дос- туп до вихідного отвору вентилятора повинен бути виключений. Заходити до дифузора вентилятора в часи його роботи не дозволяється. На період огляду та поточного ремонту градирень вентилятори повинні бути відключені та застопорені. 6.7.4.13. Хлордозаторні повинні бути обладнані опаленням пос- тійно діючою витяжною вентиляцією системами водопостачання і сигна- лізації. Пусковий пристрій систем вентиляції повинен бути розміщений у тамбурі перед входом до приміщення. Вентиляційні установки повинні мати резервне незалежне джерело електропостачання. Забирання повітря для витяжки повинно здійснюватися з нижньої зони де можливе накопи- чення хлору. E 6.8. Шум та вібрація F 6.8.1. При опрацюванні технологічних процесів проектуванні виготовленні та експлуатації машин та устаткування виробничих споруд та будівель а також при організації робочого місця слід вживати всіх заходів до зниження шуму що впливає на людину до показників що не перевищують гранично допустимих рівнів. 6.8.2. Гранично допустимий рівень шуму ГДР на постійних робо- чих місцях та на території підприємства не повинен перевищувати 80 дБА. ГДР на робочих місцях необхідно знижувати в залежності від важкості та напруженості праці. Визначення категорії напруженості та важкості праці здійснює- ться у відповідності з ергономічними критеріями оцінки важкості та напруженості праці наведених у Санітарних нормах допустимих рівнів шуму на робочих місцях. 65 6.8.3. Приміщення в яких розміщене устаткування з підвищеним рівнем шуму та вібрації повинні бути ізольовані та обладнані засоба- ми шумо- та віброізоляції устаткування встановлене на віброізолюючих та шумопоглинальних основах тощо . 6.8.4. Для усунення передачі шуму з шумних приміщень до мало- шумних та за межі будівель або території підприємства слід: а вибирати проммайданчик для будови виробничих підприємств в яких застосовується шумне устаткування з урахуванням існуючого або проектного планування населеного пункту; б шумне виробництво відокремлювати від меж житлового району та інших виробництв шумозахисною зоною з чагарників або дерев густо- листяних або хвойних порід; в патрубки повітроводів вихлопу та всмоктування потужних аг- регатів та вентиляторів які виходять з будівлі повинні бути облад- нані глушниками які знижують шум до рівня встановленого нормами; г вентилятори з повітроводами повинні з'єднуватися за допо- могою гнучкої вставки; д приводні паси вентиляторів повинні бути у повному комплекті і з однаковим натягом. 6.8.5. Машини та агрегати у відповідності з планом ППР повинні оглядатись з метою своєчасного виявлення та усунення усіх дефектів що можуть викликати збільшення шуму знос шестерень підшипників невчасне та недостатнє їх змазування тощо . 6.8.6. Не дозволяється перебування працюючих в зоні з рівнем звукового тиску понад 135 дБА в будь-якій октавній смузі. 6.8.7. Вібрація на робочих місцях виробничих приміщень не по- винна перевищувати гранично-допустимі рівні що їх наведено у ГОСТ 12.1.012-90. 6.8.8. Вібрація яку створюють ручні машини обладнані двигу- нами при роботі яких маса ручної машини повністю або частково сприй- мається руками оператора не повинна перевищувати допустимих значень їх що наведено у ГОСТ 17770-86. 6.8.9. Маса вібруючого устаткування або його частин що утри- мується руками у різних положеннях в процесі праці не повинна пере- вищувати 10 кг якщо технічні вимоги не передбачають більш жорстких обмежень. 6.8.10. Рукоятки інструментів пристроїв а також органів уп- равління повинні мати форму зручну для роботи. 6.8.11. При роботі з вібруючим устаткуванням сумарний час кон- такту з вібруючими поверхнями не повинен перевищувати 75% тривалості робочого дня. Понадурочні роботи з вібруючим устаткуванням не допус- каються. 6.8.12. Головні організаційно-технічні та лікувально-профілак- тичні заходи щодо обмеження несприятливого впливу вібрації на працюю- чих: - зменшення вібрації у джерелі її виникнення конструктивними та технологічними методами при розробці нових та модернізації існуючих машин; - зменшення вібрації на шляху розповсюдження засобами віброізо- ляції та вібропоглинання наприклад за рахунок застосування спеціальних сидінь площадок з пасивною пружинною ізоляцією гумових поролонових та інших поглинаючих вібрацію настилів мастик тощо; - перевірка наявності вібраційних характеристик ВХ в паспортах на новопридбані машини в технічному паспорті машини повинні бути на- ведені ВХ та методи їх контролю у відповідності з ГОСТ 12.1.012-90 а при їх відсутності та необхідності - проведення вхідного контролю; - своєчасне проведення планового та попереджувального ремонту машин з обов'язковим післяремонтним контролем вібраційних характерис- тик; 66 - використання машин у відповідності з їх призначенням передба- ченим нормативно-технічною документацією; - виключення контакту працюючого з вібруючими поверхнями поза межами робочого місця або робочої зони встановлення огорож сиг- налізації блокування попереджувальних написів тощо . 6.8.13. На підприємствах в організаціях та в установах пови- нен бути забезпечений контроль рівнів шуму та вібрації на робочих місцях не менше одного разу на рік. E 7. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ І ВИРОБ- НИЦТВ 7.1. Загальні вимоги F 7.1.1. Виробничі процеси повинні здійснюватись у відповідності з вимогами цих EПравилF та чинної нормативно-технічної документації затвердженої у встановленому порядку. 7.1.2. Оцінка вибухонебезпеки і визначення категорії вибухопо- жежної і пожежної небезпеки приміщень будівель споруд визначається на стадії проектування розробником технологічного процесу у відповідності з вимогами ОНТП 24-86 та галузевими нормами техно- логічного проектування. Для діючих підприємств категорії вибухопожежної небезпеки мо- жуть визначатись самим підприємством або організацією що має відповідних спеціалістів і дозвіл на це місцевого органу Держпожнаг- ляду.* * Класифікація приміщень за ступенем електронебезпеки катего- рія приміщень та будівель за вибухопоженою та пожежною небезпекою на- ведена у додатку 4. 7.1.3. Режими технологічних процесів повинні забезпечувати: - узгодженість роботи технологічного устаткування що виключає виникнення шкідливих і небезпечних виробничих факторів; - безвідмовну дію технологічного устаткування і засобів захис- ту працюючих на протязі строків визначених нормативно-технічною до- кументацією; - запобігання можливих розливів; - контроль і попередження підвищення тиску в апаратах понад допустимий; - попередження займання або пожеж; - завантаження технологічного устаткування що забезпечує рів- номірний ритм роботи. 7.1.4. Для кожного виробництва розроблюється і затверджується технологічний регламент що встановлює основні норми і вимоги щодо проведення технологічного процесу. Порядок розробки погодження затвердження реєстрації строк дії а також зміст регламентів для вибухопожежонебезпечних виробництв визначається галузевим Положенням про розробку технологічних регла- ментів затвердженим Держнаглядохоронпраці. До розробки Положення слід користуватись ОСТ 18-3.402-82. 7.1.5. Вибухопожежонебезпечне виробництво повинне бути оснаще- не автоматичними засобами контролю параметрів значення яких визнача- ють вибухонебезпечність процесу сигналізацією граничних значень і системами блокування що перешкоджають виникненню аварійних ситуацій. 7.1.6. При відборі проб повинна бути виключена можливість травмування працюючих і виділення вибухопожежонебезпечних речовин до 67 виробничих приміщень. Місця відбору проб повинні бути обладнані міс- цевими відсмоктувачами. 7.1.7. Система контролю управління і автоматичного протиа- варійного захисту ПАЗ виробництв вибухопожежонебезпечних процесів повинна проходити комплексну перевірку на працездатність. Тривалість припрацювання приладів і засобів автоматизації які використовуються в системах ПАЗ повинна бути не менше 360 годин безперервної роботи. Не дозволяється застосовувати у системах ПАЗ багатоточкові прилади контролю параметрів що визначають вибухонебезпечність проце- су. 7.1.8. На кожному підприємстві щодо цехів дільниць і вироб- ництв повинен бути визначений перелік шкідливих речовин що можуть виділитися у виробничі приміщення при проведенні технологічних про- цесів і в аварійних випадках а також обов'язковий перелік приладів і методик аналізів для визначення концентрації цих речовин безпосе- редньо у виробничих приміщеннях і лабораторіях. 7.1.9. У приміщеннях з можливим виділенням у робочу зону шкідливих і небезпечних вибухопожежонебезпечних парів газів і пилу повинен бути організований систематичний контроль за графіком зат- вердженим органами санітарного нагляду за їх вмістом у повітрі ро- бочої зони. 7.1.10. Після капітального ремонту перед початком сезону ма- сової переробки сировини підприємства повинні бути перевірені від- носно підготовки цехів дільниць і служб до приймання сировини і без- печного проведення робіт на підприємстві і прийняті спеціальною комі- сією призначеною власником підприємства з участю місцевих органів Держнаглядохоронпраці. 7.1.11. Проведення дослідних робіт випробування дослідних зразків устаткування систем автоматизації у вибухопожежонебезпечних виробництвах а також експлуатація всіх діючих на підприємстві вироб- ництв і об'єктів підвищеної небезпеки оформлюється наказом власника підприємства об'єднання з погодженням з місцевим органом Держнагля- дохоронпраці. При цьому повинні бути розроблені дослідно-промисловий регла- мент інструкція по безпечному проведенню процесу експлуатації ус- таткування контролю управлінню і протипожежному захисту а також план локалізації аварійних ситуацій. Вказану технічну документацію опрацьовує і погоджує з науково-дослідними і проектними інститутами організація яка пропонує проведення дослідних робіт. 7.1.12. Об'єднувати у загальний колектор викиди газів які при змішуванні можуть утворювати вибухонебезпечну суміш не дозволяється. 7.1.13. Технологічні процеси пов'язані з застосуванням ток- сичних подразнювальних і легкозаймистих речовин повинні проводитись в окремих приміщеннях або на спеціальних ізольованих дільницях за- гальних виробничих приміщень що обладнані припливно-витяжною венти- ляцією і протипожежними засобами. 7.1.14. Переміщення пилоутворюючих матеріалів здійснюється ме- тодом пневмо- і гідротранспортування і інших транспортних пристроїв що виключають шкідливі виділення у повітря робочої зони. Наповнення тари пилоутворюючими матеріалами повинно здійснюва- тись з примусовою механічною подачею роторними шнековими і іншими живильниками з вилученням або максимальним зменшенням висоти вільно- го падіння матеріалів. Повітря яке витискується з тари під час її заповнення повинно відсмоктуватись та очищатись. Отруйні рідини і суспензії повинні транспортуватись перемі- щатись по трубах змонтованих з нахилом у бік подачі. 7.1.15. Тиск вакуум в апаратах і трубопроводах температур- ний режим і рівень рідин в апаратах мірниках швидкість подачі ма- 68 теріалу необхідно підтримувати у відповідності з вимогами техно- логічних регламентів. 7.1.16. В усіх вибухопожежонебезпечних приміщеннях не дозволя- ється проведення ремонтних робіт при вимкнених припливно-витяжних вентиляційних системах. 7.1.17. Під час ремонтних робіт не дозволяється проведення операцій при виконанні яких можливе виділення вибухопожежонебезпеч- них речовин. До початку ремонтних робіт і в період їх проведення по- винен проводитися аналіз повітряного середовища на наявність у примі- щенні вибухопожежонебезпечних парів і газів. 7.1.18. У разі виявлення токсичних або вибухопожежонебезпечних газів в кількості вище допустимої ремонтні роботи повинні бути не- гайно припинені а працівники виведені з небезпечної зони. E 7.2. Вимоги безпеки до окремих видів робіт 7.2.1. Загальні вимоги безпеки F 7.2.1.1. Роботи пов'язані з оглядом очищенням ремонтом роз- герметизацією технологічного устаткування комунікацій в тому числі усередині ємкостей* при проведенні яких існує або не виключена можливість виділення у робочу зону визначену відповідно з ГОСТ 12.1.005-88* вибухопожежонебезпечних або шкідливих парів га- зів і інших речовин здатних викликати вибух загоряння шкідливо вплинути на організм людини а також роботи при недостатнім вмісті у повітрі кисню нижче 20% об'єму повинні проводитись за нарядом-до- пуском відповідно до вимог інструкцій які розроблені на основі цих EПравилF з урахуванням місцевих умов. * До них відносяться апарати цистерни резервуари сушильні барабани печі сушильні реактори і інше подібне устаткування а та- кож колектори тунелі колодязі приямки тощо. 7.2.1.2. На підприємстві у кожному цеху виробництву повинен бути розроблений перелік робіт з підвищеною небезпекою за формою від- повідно до додатка 13. В переліку повинні бути окремо вказані роботи які: - проводяться з оформленням наряду-допуску за формою згідно з додатками 14 15 16; - проводяться без оформлення наряду-допуску з обов'язковою реє- страцією таких робіт перед їх початком в журналі за формою відповідно до додатка 17. 7.2.1.3. Перелік робіт з підвищеною небезпекою розробляється начальниками цехів відділень дільниць - при безцеховій структурі погоджується з виробничим технічним відділом службою охорони праці і затверджується власником підприємства. Перелік робіт з підвищеною небезпекою повинен періодично не менше одного разу на рік переглядатись і перезатверджуватись. 7.2.1.4. В переліку повинні бути вказані: цех установка від- ділення - при безцеховій структурі місце і характер роботи можливі шкідливі і небезпечні виробничі фактори при її проведенні виконавці основні заходи що забезпечують безпеку робіт які виконуються. 7.2.1.5. Наряд-допуск підписується начальником цеху де прово- диться робота погоджується зі службою охорони праці з реєстрацією у спеціальному журналі і присвоєнням чергового номера відповідно до додатка 16 а при необхідності з суміжними цехами і затверджується 69 власником або його заступником по виробництву. Наряд-допуск оформлюється у двох примірниках які після зат- вердження передаються керівнику зміни. Керівник зміни передає один примірник відповідальному за під- готовчі роботи. Після виконання робіт по підготовці об'єкту обидва примірники підписуються посадовими особами відповідальними за підготовку і про- ведення робіт з підвищеною небезпекою які підтверджують повноту ви- конання підготовчих робіт і заходів що забезпечують безпеку прове- дення робіт. Один примірник наряду-допуску після закінчення робіт переда- ється службі охорони праці і зберігається у справах служби не менше трьох місяців. Другий примірник знаходиться у посадової особи яка відповідає за проведення цих робіт і після їх закінчення зберігається у справах цеху не менше трьох місяців. Записи в обох примірниках повинні бути чіткими. Заповнення наряду-допуску олівцем виправлення у тексті і підписи відповідальних осіб з використанням копіювального паперу не допускаються. 7.2.1.6. При відсутності на підприємстві технічної можливості кваліфіковано і в повному обсязі виконати ремонт ємкості до роботи можуть залучатись спеціалісти інших організацій що повинні бути атестовані для проведення відповідних робіт а також пройти інструк- таж з техніки безпеки у відповідності з місцевими умовами виконання робіт на конкретному об'єкті. 7.2.1.7. Список осіб які можуть призначатись керівниками робіт за нарядами-допусками і перелік таких робіт на підприємстві встановлюється власником адміністрацією . 7.2.1.8. Наряд-допуск визначає обсяг і зміст підготовчих робіт послідовність їх виконання заходи безпеки періодичність аналізів повітряного середовища і засоби захисту працюючих. Не дозво- ляється змінювати обсяги робіт передбачені нарядом-допуском у бік їх збільшення. 7.2.1.9. Наряд-допуск видається тільки на одну бригаду на один вид робіт на одну зміну. Якщо ці роботи не закінчені у зазначе- ний строк а умови і склад бригади не змінились наряд-допуск може бути продовжено начальником цеху на чергову зміну. E 7.2.2. Роботи усередині ємкості F 7.2.2.1. Для проведення робіт усередині ємкості повинна приз- начатись бригада у складі не менше 3-х чоловік працюючий дублер і спостерігач . Перебування усередині ємкості дозволяється як правило одній людині. При необхідності перебування в ємкості більшої кількос- ті працюючих повинні бути опрацьовані внесені в наряд-допуск і до- датково здійснені заходи безпеки що передбачають збільшення кількос- ті спостерігаючих не менше одного спостерігача на одного працюючого в ємкості порядок входу і евакуації працюючих порядок розміщення шлангів забірних патрубків протигазів сигнально-рятувальних мотуз- ків наявність засобів зв'язку і сигналізації на місці проведення ро- біт тощо. 7.2.2.2. Роботи усередині ємкості повинні виконуватись при температурі в ній не вище 30? С. При необхідності виконання робіт при більш високій температурі повинні бути розроблені додаткові заходи безпеки безперервне обдування свіжим повітрям застосування теп- лоізолюючих костюмів і взуття часті перерви в роботі тощо . Виконувати внутрішні роботи при температурі 50? С і вище не допускається. 70 7.2.2.3. Роботи усередині ємкостей повинні проводитися в ден- ний час. При необхідності проведення робіт в нічний час повинні бути розроблені заходи безпеки і отримано дозвіл власника підприємства. 7.2.2.4. До робіт усередині ємкості допускаються особи не мо- лодше 18 років які пройшли медичне обстеження і мають допуск на ви- конання таких робіт. Особи відповідальні за проведення робіт усере- дині ємкості зобов'язані перевіряти у виконавців наявність посвід- чення на право проведення робіт усередині ємкості. Перед початком робіт працівники повинні бути проінструктовані про правила та засоби безпечного проведення робіт. Працівники усере- дині ємкості та їх дублери повинні знати перші ознаки отруєння пра- вила евакуації потерпілих з ємкості та заходи щодо надання їм першої допомоги. Працівники які не пройшли інструктажу до роботи не допуска- ються. 7.2.2.5. До проведення робіт електроприлади і обладнання єм- кості з живленням від електричної мережі повинні бути знеструмлені повинні бути вивішені плакати з попереджувальним написом "Не вмикати! Працюють люди". Вентиляція ємкості і періодичний аналіз повітря в ній повинні проводитись протягом усього часу ремонтних робіт. Місцевий вентиляційний відсмоктувач ємкості в якій повинні проводитись робо- ти необхідно заглушити від вентиляційної мережі інших ємкостей. 7.2.2.6. До початку робіт усередині ємкості особи відповідальні за проведення технологічного процесу на даній дільниці і за ведення ремонтних робіт зобов'язані забезпечити: а повне звільнення ємкості від продуктів; б надійне від'єднання ємкості від водяних парових продук- тових і інших трубопроводів шляхом закриття вентилів засувок або кранів і встановлення на трубопроводах заглушок з вибитими на їх хвостовиках що виходять назовні порядковими номерами і наведенням тиску на яке вони розраховані; в вивішування на запорній і пусковій арматурі підвідних тру- бопроводів табличок з попереджувальним написом "Не відкривати! Працю- ють люди!"; г відкриття верхнього та нижнього люків для попереднього провітрювання а також на весь час роботи; д проведення лабораторного аналізу повітряного середовища усередині ємкості з відбором проб у верхній зоні на відстані не менше 1 м від нижнього люка і в нижній - на відстані не більше 0.2 м від днища; е наявність і справність інвентаря а для роботи в ємкостях та інших небезпечних місцях де може створюватися вибухопожежонебез- печне середовище також заходів які виключають іскроутворення при проведенні ремонтних робіт і очищенні устаткування; ж наявність і справність переносних електросвітильників нап- ругою 12 В відповідного виконання; з наявність і справність спецодягу спецвзуття захисних та запобіжних засобів у тому числі киснево-ізолюючого апарату шланго- вого протигазу запобіжного поясу сигнально-рятівної линви що мають бирки з позначенням номера і дати випробування; и наявність плакату з написом "Ремонт - працюють люди". 7.2.2.7. Зняття покривки люка-лаза може проводитись тільки після звільнення ємкости від продукту і зниження в ньому тиску до ат- мосферного. 7.2.2.8. Всі ємкості і трубопроводи після звільнення їх від продукту необхідно пропарити насиченою парою під тиском не більше 0.05 МПа 0.5 кгс/кв.см для видалення парів мазуту бензину та інших горючих рідин а також двоокису вуглецю промити водою і провітрити 71 при необхідності продути інертним газом. Підвід інертного газу пови- нен здійснюватись стаціонарно з встановленням запірного вентиля та зворотного клапану. 7.2.2.9. Видалення виявленого газу повинно проводитись за до- помогою ручного переносного або пересувного вентилятора у вибухозахи- щеному виконанні. 7.2.2.10. Не допускається застосовувати для вентиляції ємкості балони зі стисненими газами. 7.2.2.11. Видалення газу з невеликих ємкостей допускається шляхом заповнення останніх водою з наступним її зливом або відкачу- ванням. 7.2.2.12. Ємкість в якій зберігалась кислота або луг необхід- но нейтралізувати і перевірити на наявність водню. 7.2.2.13. Двоокис вуглецю повинен видалятись через нижній люк або витискуватись шляхом заповнення резервуару водою. 7.2.2.14. Після здійснення підготовчих заходів перевірки провітрювання нейтралізації промивання необхідно провести аналіз повітря усередині ємкості за допомогою газоаналізатора або індикато- ра. 7.2.2.15. Якщо вміст шкідливих та небезпечних речовин через 2-3 години після пропарювання перевищує гранично допустиму концент- рацію або вміст кисню у повітрі менше 19% роботи усередині ємкості повинні виконуватись в шлангових протигазах ПШ-1 і ПШ-2 або кисне- воізолюючих апаратах. 7.2.2.16. Використання фільтруючих протигазів не дозволяється. 7.2.2.17. Шланговий протигаз з ретельно підігнаним шоломом-ма- скою та відрегульованою подачею повітря робітник одягає безпосередньо перед тим як спуститись до ємкості. Герметичність складання припа- сування протигаза та справність повітродувки перевіряє особа відповідальна за виконання робіт. 7.2.2.18. Забірний патрубок шланга протигаза виводять назовні не менше ніж на 2 м та закріплюють в зоні чистого повітря при цьому шланг необхідно розмістити так щоб виключити можливість перекриття доступу повітря внаслідок перегинання перекручування або перетиску- вання при наїзді транспортних засобів переході людей тощо. 7.2.2.19. Рятувальний пояс повинен одягатись поверх одягу ма- ти схрещені шлейки та закріплену на ньому сигнально-рятувальну линву довжина якої на два метри перевищує глибину ємкості але складає не менше 10 м. 7.2.2.20. Рятувальну линву прив'язують до кільця поясу та про- пускають крізь кільце закріплене на схрещених шлейках на рівні лопа- ток з таким розрахунком щоб у разі евакуації потерпілого з ємкості за допомогою рятувальної линви положення його тіла було б вертикаль- ним - головою догори. Вільний кінець линви повинен бути виведений назовні та надійно закріплений. Вузли на линві роблять на відстані 0.5 м між собою. 7.2.2.21. У випадку роботи з застосуванням ПШ-2 на кожного працюючого окрім дублера повинен бути призначений працівник який спостерігає за роботою повітродувки. 7.2.2.22. Дублер зобов'язаний бути в тому ж спорядженні що і працюючий усередині ємкості. 7.2.2.23. При виявленні будь-яких несправностей прокол шлан- гу зупинка повітродувки обрив рятувальної линви тощо а також при спробі працюючого зняти шолом-маску протигаза робота усередині ємкос- ті має бути призупинена а працюючого треба підняти з ємкості. 7.2.2.24. У разі втрати працюючим в ємкості свідомості дублер зобов'язаний негайно підняти потерпілого з ємкості. При необхідності спуститись до ємкості для рятування потерпілого дублер терміново вик- 72 ликає допомогу і лише після її прибуття спускається до ємкості. 7.2.2.25. Якщо під час роботи в ємкості робітник відчує слабу- вання він зобов'язаний подати сигнал спостерігачеві припинити робо- ту та піднятись з ємкості. 7.2.2.26. Тривалість одноразового перебування працюючого в протигазі не повинна перевищувати 15 хвилин з наступним відпочинком на чистому повітрі не менше 15 хвилин. 7.2.2.27. При роботі усередині ємкості повинні застосовуватись лише безпечні світильники та прилади з джерелом живлення напругою не вище 12 В. 7.2.2.28. Роботи усередині резервуарів та апаратів в яких можливе утворення вибухопожежонебезпечних сумішей повинні виконува- тись за допомогою інструменту та обладнання які виключають мож- ливість іскроутворення. Виконання робіт усередині подібних резерву- арів та апаратів в комбінезонах куртках та іншому одязі з ма- теріалів що електризуються не дозволяється. 7.2.2.29. Електроінструмент повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.2.013.0 - 91. 7.2.2.30. Вмикати до мережі електроінструмент прилади елект- роосвітлення та інші струмоприймачі за тимчасовими схемами через ав- тотрансформатори дросельну катушку резистор потенціометр не дозво- ляється. 7.2.2.31. Трансформатор для переносних електросвітильників по- винен встановлюватись поза ємкістю; його корпус і вторинна обмотка повинні бути заземлені. Безпосереднє стикання проводів та кабелів з гарячими вологими замащеними поверхнями не допускається. 7.2.2.32. Працівники що спускається до ємкості або підніма- ється з неї не повинен тримати в руках жодних предметів. Всі необ- хідні матеріали та інструмент повинні спускатись чи відповідно прий- матись від нього в спеціальній сумці або інструментальному ящику. 7.2.2.33. Проникнення працівників до ємкості яка має верхній та нижній люки повинне здійснюватись лише крізь нижній люк при обов'язково відкритому верхньому. 7.2.2.34. По закінченні робіт усередині ємкості начальник цеху зміни де проводились роботи повинен особисто перевірити відсут- ність усередині ємкості людей інвентарю інструменту та дати письмо- вий дозвіл на зняття заглушок встановлених на трубопроводах та на закриття люків. 7.2.2.35. Оглядові колодязі повинні перекриватись чавунними бетонними накривками. 7.2.2.36. Підйомні механізми та пристрої повинні бути справни- ми мати реєстраційний або інвентарний номер дату наступного випро- бування та позначення робочої вантажопідйомності. 7.2.2.37. Вогневі роботи в ємкостях виконуються при повністю відкритих люках лазах та в умовах повітрообміну який забезпечує повітряний режим в зоні праці у відповідності з вимогами норм. При їх проведенні оформлюється наряд-допуск а також дозвіл на проведення вогневих робіт у відповідності з вимогами Типової інструкції з організації безпечного виконання вогневих робіт на вибу- хонебезпечних та вибухопожежонебезпечних об'єктах. 7.2.2.38. Поєднувати вогневі роботи усередині ємкості з іншими видами ремонтних робіт не дозволяється. 7.2.2.39. При виконанні зварювальних робіт як усередині ємкості так і назовні ємкість повинна бути заземлена. Електрозварювальне устаткування яке знаходиться під напругою також мусить бути заземлене. 7.2.2.40. У випадку застосування електрозварювання та ручного електрифікованого інструменту робітники повинні мати II групу щодо 73 електробезпеки та відповідне посвідчення. Такі роботи повинні викону- ватись під контролем спостерігача який знаходиться назовні та має не нижче другої кваліфікаційної групи. 7.2.2.41. При виконанні зварювальних робіт усередині ємкості повинні застосовуватись електродотримачі з механічним та електричним блокуванням яке виключає можливість заміни електродів при ввімкнено- му струмі. 7.2.2.42. Електрозварювальні установки для зварювання усереди- ні металевих ємкостей повинні бути оснащені пристроями автоматич- ного вимикання холостого ходу або обмеження його до напруги 12 В з часовим інтервалом не більше 0.5 с. При перервах у роботі а також по закінченні робіт електрозва- рювальна апаратура повинна бути вимкнена з мережі. 7.2.2.43. При зварювальних роботах усередині ємкості електроз- варник окрім спецодягу повинен бути забезпечений також діелектрич- ними рукавицями калошами килимками шланговим протигазом з примусо- вою подачею повітря. Для захисту голови електрозварника від механічних травм та ураження електричним струмом повинні видаватись захисні каски з стру- монепровідних матеріалів. 7.2.2.44. Порядок організації та безпечного виконання газоне- безпечних робіт на підприємствах повинен відповідати вимогам Типової інструкції з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт. Проведення вогневих робіт усередині ємкості з застосуванням зрідженого газу або використання гасорізів не дозволяється. E 7.3. Специфічні вимоги до виконання робіт у силосах та бункерах F 7.3.1. Роботи у силосах та бункерах повинні проводитись лише денної пори з письмового дозволу наряду-допуску адміністрації підприємства у відповідності з вимогами підрозд. 7.2 ч. 1 цих EПра- вил.F 7.3.2. Спуск працівника у силос повинен відбуватись за допомо- гою спеціальної лебідки що призначена для спускання та піднімання людей. Відповідальний за роботи повинен перевірити стан лебідки тро- су колиски пояса каната тощо перед спуском і проведенням робіт у ємкості. 7.3.3. До спуску у силоси та обслуговування лебідки повинні допускатись особи спеціально навчені безпечним методам праці що ма- ють медичний висновок який дозволяє їм за станом здоров'я робити на висоті та спускатися у силоси та які дали письмову згоду на спуск у силос. 7.3.4. Роботи у силосах повинні виконуватись бригадою не менше 4-х осіб: однієї- що спускається другої - що обслуговує лебідку та двох спостерігачів один з яких попускає вибирає шланг протигаза а другий попускає линву закріплену на рятувальному поясі робітника що спускається. 7.3.5. Перш ніж спуститись до силосу працівник повинен надяг- ти шланговий протигаз рятувальний пояс з сигнально-рятівною линвою та захисну каску. При довжині шлангу більше 12 м повітря слід подава- ти за допомогою повітродувок з електроприводом. 7.3.6. Під час знаходження людини у силосі відходити від лебідки та люка силоса особам що приймають участь у спуску не доз- воляється. 7.3.7. Доступ працівників до силосів крізь нижні люки дозво- ляється лише після провітрювання силосів та аналізу повітря на 74 відсутність токсичних та вибухопожежонебезпечних речовин. На стінках та склепіннях силосу не повинно бути налиплих мас продукту; верхній лазовий люк повинен бути перекритий суцільною лазовою накривкою за- чиненою на замок. 7.3.8. По закінченні роботи у силосі відповідальний за вико- нання робіт повинен пересвідчитись у відсутності в ньому людей та сторонніх предметів і лише після цього дати дозвіл на закриття люків. 7.3.9. Для запобігання вибуху і пожежі при безтарному збері- ганні у силосах зерна борошна цукру тощо необхідно: - забезпечити герметичність технологічного устаткування норій шнеків місць з'єднання трубопроводів з силосами бункерами; - проводити очищення від пилу устаткування приміщень. При очищенні силосів не дозволяється обдувати стисненим повіт- рям щоб уникнути утворення вибухонебезпечних сумішей. 7.3.10. При руйнуванні склепінь і завислих мас зерна або інших продуктів не допускається знаходження людей під силосом або бункером. Зачищувати силос методом "підкопу" не дозволяється. 7.3.11. Працівнику який спускається у силос не дозволяється відстібати запобіжну линву від пояса і залишати сідло. E 7.4. Миття та дезинфекція ємкостей F 7.4.1. Роботи пов'язані з миттям ємкостей та інших техно- логічних посудин повинні бути механізовані. У випадку виконання робіт з миття очищення та дезинфекції ємкості зі знаходженням людей усередині її ручне миття тощо необхідно дотримуватись вимог безпеки які викладено у підрозд. 7.2. і 7.3 ч.1 цих EПравилF. 7.4.2. Нанесення дезинфікуючих розчинів на поверхню посудин повинне здійснюватись без розбризкування. 7.4.3. Для миття та знежирювання поверхонь слід застосовувати незаймисті та нетоксичні матеріали. Застосування горючих сумішей слід допускати як виняток у разі технологічної необхідності з дозволу адміністрації та за погодженням з органами пожежного нагляду. 7.4.4. Не дозволяється застосовувати при дезинфекції алюмініє- вих резервуарів а також зберігати в алюмінієвих посудинах та в посу- динах з оцинкованої сталі лужні розчини. 7.4.5. Всі роботи з дезинфекції дегазації дератизації при- готування отруєних принад перевезення приймання зберігання видачі отруйних речовин отрутохімікатів а також знищення отрутохімікатів що зіпсувались повинні здійснюватись у суворій відповідності з Інструкціями по боротьбі з шкідниками запасів зерна борошна та кру- пи а також з іншими спеціальними інструкціями та правилами погодже- ними з Міністерством охорони здоров'я. 7.4.6. Кожний працівник допущений до керування та безпосе- реднього виконання робіт з дезинфекції дератизації перевезення приймання зберігання та видачі отрутохімікатів повинен мати посвідчення на право виконання цих робіт. Адміністрація підприємства на якому проводяться роботи з дезинфекції та дератизації повинна пе- ревіряти наявність посвідчень у працівників які їх проводять. E 7.5. Нанесення захисних покрить на внутрішні поверхні технологічних посудин F 7.5.1. Підготовка технологічних посудин до нанесення захисних покрить повинна здійснюватись у відповідності з вимогами ГОСТ 9.402-80 та підрозд. 7.2 і 7.4 ч.1 цих EПравилF. 75 7.5.2. Роботи по нанесенню покрить на внутрішні поверхні посу- дин та апаратів повинні виконуватись з додержанням вимог ГОСТ 12.3.002-75 ГОСТ 9.402-80 ГОСТ 12.3.008-75 ГОСТ 12.3.016-87 та інших нормативних документів. 7.5.3. Роботи по нанесенню захисних покрить повинні здійснюва- тись на основі затвердженого проекту виконання робіт та заходів що містяться у цьому проекті. До початку робіт з ними повинні бути озна- йомлені всі посадові особи які здійснюють безпосереднє керівництво та нагляд за веденням робіт. Проект виконання робіт повинен передба- чати конкретні технічні рішення що забезпечують безпеку виробни- чого процесу: - розрахунок ефективності схеми характеристики та режими робо- ти вентиляційних установок; - схеми безпечного монтажу риштувань помостів підмостків та іншого допоміжного обладнання забезпечення заземлення; - перелік характеристики та комплектність засобів механізації електрообладнання; - схеми безпечного транспортування лакофарбових матеріалів до місць виконання робіт; - технологічний регламент контролю вмісту шкідливих та вибухопо- жежонебезпечних речовин в повітрі робочої зони що містить опис типів газоаналізаторів що застосовуються місць та періодичності відбору проб. 7.5.4. Виконувати роботи з нанесення покрить дозволяється лише після отримання від особи відповідальної за проведення цих робіт начальника цеху майстра виконроба спеціального письмового дозво- лу наряду-допуску . Наряд-допуск видається на строк який є не- обхідним для виконання даного обсягу робіт. У випадку перерви з вико- нанням робіт більш ніж на добу наряд-допуск анулюється а з поновлен- ням робіт видається новий. 7.5.5. В місцях де проводяться роботи з нанесення покрить а також в приміщеннях де зберігаються лаки емалі розчинники і інші горючі компоненти або готуються суміші захисних покрить не дозволя- ється палити запалювати сірники свічки користуватись паяльними лампами та іншими відкритими джерелами вогню застосовувати вибухоне- захищене електрообладнання електропроводку виконувати електрозварю- вальні роботи застосовувати інструмент який при ударі може виклика- ти іскроутворення. 7.5.6. У приміщеннях де проводяться роботи з нанесення захис- них покрить слід проводити вологе прибирання пилу. Вентиляція цих приміщень має бути безперервною. Електродвигуни відкритого типу світильники загального призначення та вимикачі до них загального ви- конання а також все електроустаткування яке не має відношення до виконання покрить на час виконання робіт повинні бути знеструмлені. 7.5.7. Місцеві системи витяжної вентиляції повинні бути осна- щені блокувальними пристроями що забезпечують подачу робочих сумішей до розпилювачів лише в разі дії вентиляційних агрегатів. 7.5.8. Посудина або апарат на внутрішню поверхню якого нано- ситься захисне покриття повинні безперервно вентилюватись протягом усього часу виконання робіт. 7.5.9. Місце проведення робіт з нанесення покриттів повинне бути огороджене та позначене попереджувальними плакатами. 7.5.10. Очищення поверхонь повинне виконуватись механізованим інструментом щітками наждачними кругами голкофрезами тощо . 7.5.11. Газополум'яне очищення внутрішніх поверхонь посудин та апаратів не допускається. 7.5.12. Для виконання покриттів слід використовувати лише ла- кофарбові матеріали дозволені Міністерством охорони здоров'я. 76 7.5.13. При приготуванні сумішей на основі епоксидних смол а також при використанні епоксидних смол та сумішей адміністрація по- винна забезпечити виконання вимог Санітарних правил при виробництві та використанні епоксидних смол і матеріалів на їх основі. 7.5.14. Імпортні лакофарбові матеріали повинні мати санітарно- хімічний висновок про можливість їх використання а також показники їх пожежонебезпеки. До робіт з імпортними матеріалами дозволяється приступати лише після отримання від організації яка передає ці мате- ріали вказівок відносно виконання робіт та вимог безпеки узгоджених у встановленому порядку. 7.5.15. Упаковка та маркірування лакофарбових матеріалів та напівфабрикатів повинні відповідати вимогам ГОСТ 9980.1-86Е. 7.5.16. Робочі суміші лакофарбових матеріалів слід готувати в окремих приміщеннях або спеціально відведених місцях обладнаних місцевою припливно-витяжною примусовою вентиляцією. 7.5.17. Подрібнення компонентів затверджувачів наповнювачів тощо слід виконувати в закритих апаратах що виключають виділення пилу; приготування смоли із затверджувачем слід здійснювати в герме- тичних апаратах з мішалками. 7.5.18. Розігрів затверджувачів для епоксидних смол слід про- водити лише у гарячій воді. 7.5.19. На робочі місця лакофарбові матеріали повинні достав- лятись у щільно закритій тарі готовими до застосування у кількості що не перевищує змінної витрати. Застосування скляної тари не допус- кається. Складові двокомпонентних лакофарбових матеріалів епоксидні смоли з отверджувачем тощо повинні доставлятись до місць виконання робіт окремо. 7.5.20. Нанесення лакофарбових матеріалів на внутрішні по- верхні посудин та апаратів повинне виконуватись пензлем або валиком. Фарбуваня розпиленням допускається як виняток за письмовим роз- порядженням адміністрації та за умови використання апаратів повітря- ного розпилення або розпилювачів зі зниженим туманоутворенням. При цьому повинні бути вжиті заходи що забезпечують зниження концент- рації горючих парів та газів у повітрі робочої зони до рівня який не перевищує нижньої концентраційної межі займання. 7.5.21. У посудинах та апаратах на внутрішню поверхню яких наносяться захисні покриття за допомогою лакофарбових матеріалів ро- бочих сумішей що здатні утворювати вибухопожежонебезпечні суміші повинні встановлюватись автоматичні сигналізатори до вибухонебезпеч- них концентрацій які попереджують про утворення у повітрі робочої зони вибухонебезпечного середовища. 7.5.22. При утворенні у повітряному середовищі посудини або апарата концентрацій шкідливих речовин що перевищують гранично до- пустимі концентрації та неможливості нормалізації складу повітря роботи усередині посудини або апарата повинні виконуватись в засобах індивідуального захисту органів дихання - ізолюючих протигазах. 7.5.23. Для освітлення робочих місць при виконанні покрить з використанням матеріалів які містять вибухопожежонебезпечні розчин- ники повинні застосовуватись електричні світильники у вибухозахище- ному виконанні що працюють при напрузі 12 В або ліхтарі електричні переносні с сухими елементами напругою до 12 В. 7.5.24. Штепсельні розетки переносних електросвітильників та електричні пускові пристрої повинні розташовуватись поза посудинами або апаратами на відстані не менше 5 м. 7.5.25. По закінченні роботи залишки лакофарбних матеріалів повинні бути повернені до приміщення або спеціального місця для їх приготування та зберігання і злиті у закриту тару. 7.5.26. Матеріали непридатні до подальшого використання по- 77 винні зливатись у спеціальний посуд з написом "Для зливання забрудне- них продуктів" та піддаватись нейтралізації. 7.5.27. Всі операції пов'язані з переливанням лакофарбних ма- теріалів з однієї тари до іншої повинні виконуватись під витяжними пристроями на піддоні з бортами висотою не менше 0.05 м виготовлено- му з матеріалу який виключає іскроутворення. 7.5.28. Перелиті або розсипані лакофарбні матеріали повинні бути нейтралізовані прибрані та винесені з приміщення. 7.5.29. Руки працівників що стикались з грунтовками - перет- ворювачами іржі та розчинниками повинні бути захищені спеціальними пастами гумовими або біологічними рукавичками. 7.5.30. Розташування обладнання для виконання покрттів та ор- ганізація робочих місць повинні забезпечувати зручність обслуговуван- ня та безпечність евакуації працюючих у аварійних ситуаціях. E 7.6. Вогневі роботи F Вогневі роботи електрогазозварювання та різання металу па- яльні та інші роботи з застосуванням відкритого вогню повинні вико- нуватись відповідно до вимог ГОСТ 12.3.002-75 ГОСТ 12.3.003-86 Пра- вил з техніки безпеки та виробничої санітарії при виробництві ацети- лену кисню і при газополуміневій обробці металів Правил атестації зварювальників Правил пожежної безпеки в Україні. Вогневі роботи на вибухопожежонебезпечних об'єктах повинні виконуватись з додержанням вимог вищевказаних нормативних документів Типової інструкції з ор- ганізації безпечного ведення вогневих робіт на вибухонебезпечних і вибухопожежонебезпечних об'єктах а також Правил безпеки при ремонті та технічному обслуговуванні машин та устаткування в системі Держаг- ропрому СРСР. E 7.7. Вимоги безпеки при виконанні робіт в лабораторіях F 7.7.1. Приміщення лабораторій обладнуються витяжними шафами з верхніми та нижніми відсмоктувачами та бортиками що попереджають стікання рідин на підлогу. В приміщеннях лабораторій окрім загально- обмінної припливно-витяжної та місцевої витяжної вентиляції від лабо- раторних шаф повинні бути пристрої для природного провітрювання кватирки фрамуги . Швидкість руху повітря при відчинених стулках витяжних шаф та працюючій вентиляції повинна бути не менше 0.5 м/с а при роботах з їдкими отруйними та з неприємним запахом речовинами - не менше 1.0 м/с. 7.7.2. Кімнати хімічних лабораторій призначені для робіт з надзвичайно та високонебезпечними речовинами повинні бути ізольовані від інших приміщень лабораторії мати окремий вихід. Витяжні шафи встановлені в цих кімнатах повинні мати автономну вентиляцію що не пов'язана з вентиляцією інших приміщень. Лабораторні автоклави повинні встановлюватися в окремих примі- щеннях. 7.7.3. В витяжних лабораторних шафах електроосвітлення повинно бути у вибухозахищеному виконанні. Вимикачі слід встановлювати поза витяжною шафою. 7.7.4. Зберігання у лабораторіях низькокиплячих речовин єфір ацетон тощо не дозволяється. По закінченню роботи ці речовини повин- ні бути винесені на зберігання у спеціальне приміщення склад . 7.7.5. Хімічні лабораторії повинні бути обладнані лише лабора- торним устаткуванням промислового виготовлення. 78 7.7.6. Лабораторне устаткування витяжні шафи столи автокла- ви тощо повинне бути забезпечене підведенням газу води електрое- нергії та пари у відповідності з діючими правилами нормами інструк- ціями. 7.7.7. В хімічних лабораторіях де застосовуються легкозаймис- ті та горючі рідини і гази ЛЗР і ГР повинна бути організована їх централізована роздача. Якщо централізована роздача не організована балони зі стисненими зрідженими та розчиненими газами встановлюють поза межами будівель лабораторій у металевих шафах. Сумісне зберіган- ня в одній шафі балонів з різними газами не допускається. Шафи повин- ні мати прорізи або жалюзійні грати для провітрювання. Балони наповнені інертними газами в приміщеннях лабораторій встановлювати не дозволяється. 7.7.8. Відбір газу з балонів повинен здійснюватись лише через редуктор що призначений для певного газу та має однакове з балоном пофарбування. 7.7.9. Газові крани та водяні вентилі на робочих столах по- винні розміщуватись біля передніх бортів столів та встановлюватись таким чином щоб виключалась можливість випадкового відкривання кранів. 7.7.10. Газовий трубопровід в кожному робочому приміщенні по- винен мати загальний вентиль на відгалуженні від загальної магістра- лі. Ці вентилі повинні розташовуватись у легкодоступних місцях зовні приміщень. 7.7.11. Перевірка стану газових вентилів та кранів повинна проводитись не рідше одного разу на місяць. 7.7.12. При виявленні витікання газу до приміщення лабораторії необхідно негайно перекрити запірний вентиль а приміщення провітри- ти. До повного провітрення приміщень лабораторії вмикати нагрівальні та освітлювальні прилади не дозволяється. 7.7.13. Лабораторні столи та витяжні шафи для виконання робіт пов'язаних з застосуванням відкритого полум'я повинні бути повністю облицьовані негорючими матеріалами. При роботі з лугами та кислотами столи та шафи повинні мати антикорозійне покриття. 7.7.14. Легкозаймисті та горючі рідини повинні зберігатись у лабораторному приміщенні у товстостінному скляному посуді з притерти- ми пробками. Скляний посуд повинен бути розміщений у спеціальному ме- талевому ящику оснащеному щільною накривкою стінки та дно якого викладені асбестом. Ящик повинен бути встановлений на підлозі відда- лік від проходів та нагрівальних приладів зі зручним підходом до нього. 7.7.15. Для кожного приміщення хімічної лабораторії повинні бути встановлені гранично-допустимі норми наявності хімреактивів що повинні бути відображені в інструкції. При визначенні допустимих норм слід керуватись тим що у кожному приміщенні загальний запас легко- займистих речовин що зберігаються одночасно не повинен перевищувати добової потреби. 7.7.16. Всі роботи з мікроорганізмами повинні проводитись в спеціальних приміщеннях-боксах. 7.7.17. Лабораторні інструменти після роботи з мікроорганізма- ми повинні знешкоджуватись обпалюванням кип'ятінням автоклавуванням і лише після цього передаватися для миття. 7.7.18. Знешкодження культур спорових змочених анаеробів по- винне фіксуватись актом. Знешкодження культур інших патогенних мікро- організмів реєструється в журналі. 7.7.19. Для миття великої кількості хімічного лабораторного посуду повинне бути передбачене ізольоване мийне приміщення розташо- ване по можливості в центрі лабораторії та оснащене столами для миття посуду. Один стіл мусить бути обладнаний витяжною шафою для 79 видалення шкідливих та дуже пахучих речовин. 7.7.20. У хімічних лабораторіях не допускається миття підлог та столів гасом бензином та іншими органічними розчинниками. З цією метою повинні використовуватись пожежобезпечні синтетичні миючі засо- би. 7.7.21. Для проведення робіт з лугами кислотами та іншими їд- кими та отруйними речовинами повинні бути передбачені гумові груші спеціальні автоматичні піпетки та шприци. Не допускається всмоктування їдких та отруйних рідин до піпет- ки ротом щоб уникнути хімічних опіків порожнини рота або отруєння. 7.7.22. Для отримання розчину лугів невеликі шматочки речовини щипцями опускають у воду і безперервно перемішують. Великі шматочки лугів необхідно розколювати на дрібні шматочки накривши їх щільною тканиною у спеціально відведеному місці. 7.7.23. При переливанні кислот що димлять розчинів аміаку а також приготуванні розчинів хлорного вапна слід захищати органи ди- хання надягаючи протигаз. Переливання слід проводити у витяжній шафі. 7.7.24. Звільнені після досвіду посудини та прилади повинні ретельно знешкоджуватися самими працюючими. Ця вимога відноситься та- кож до посудин та приладів що направляються для ремонту у склодувну майстерню. 7.7.25. Рідини із температурою кипіння понад 100? С повинні- нагріватися на електронагрівальних приладах колбонагрівачах . 7.7.26. Для уникнення вибуху диетиловий спирт випарювати досу- ха не дозволяється. 7.7.27. При нагріванні легкоспалахуючих рідин у кількості більше 0.5 л необхідно передбачати заходи для запобігання розливання їх у випадку аварій. 7.7.28. Не дозволяється виливати легкозаймисті та горючі речо- вини до каналізації. Відпрацьовані органічні розчинники необхідно збирати окремо до спеціальної герметично закритої тари в якій їх у кінці робочого дня виносять за межі лабораторії для регенерації або знищення. 7.7.29. Речовини які легко віддають свій кисень не можна нагрівати розтирати змішувати з горючими речовинами оскільки це може призвести до самозаймання та вибуху. 7.7.30. Отруйні речовини мають зберігатись у спеціальному приміщенні відділенні у витяжних шафах. Ключ від цього відділення повинен знаходитись у завідуючого лабораторією. 7.7.31. При роботі з перегінними апаратами а також з холо- дильниками Лібіха необхідно спочатку пустити воду потім коли режим циркуляції води буде відрегульовано запалити пальник. Нагрівання легкозаймистих рідин у лабораторіях повинно виконуватись тільки на водяній бані встановленій на електроплитці з закритою спіраллю. 7.7.32. Будівлі приміщення лабораторій рекомендується блоку- вати з адміністративною будовою підприємства. Допускається вхід до лабораторії улаштувати з боку виробничої території за умови що ла- бораторія відділена від адміністративної будови глухою негорючою пе- регородкою і не має безпосереднього виходу назовні. 7.7.33. До роботи в лабораторії допускаються особи які пройш- ли інструктаж навчання методам роботи згідно з вимогами підрозд.3.4 ч.1 цих EПравилF. 7.7.34. Електроустаткування лабораторій повинно відповідати класу приміщень П-IIа. В лабораторії дозволяється установлювати електропечі опору сушильні муфельні шафи тощо тільки з терморегу- ляторами. Не допускається заміна нагрівальних елементів які виконані з меншим перерізом стрічки або дроту або менш жаростійкої марки сталі. 80 Для вмикання приладів які споживають струм більше 10 А по- винна бути передбачена самостійна лінія. 7.7.35. Приміщення лабораторій повинні бути забезпечені засо- бами пожежогасіння згідно з нормами що наведені у додатку 10 цих EПравилF. E 7.8. Зливання наливання та транспортування ЛЗР по трубопроводах F 7.8.1. Вибухонебезпечна зона зливно-наливної естакади повинна бути означена знаками безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76. Партія ЛЗР що прибула на підприємство повинна пройти вхідний контроль. Відбір проб ЛЗР з цистерни слід виконувати після припинення руху рі- дини коли вона знаходиться у спокійному стані. 7.8.2. При зливанні та наливанні ЛЗР слід відчиняти та зачиня- ти накривки люків цистерн опускати та підіймати зливні пристрої не допускаючи ударів. При цьому слід користуватись інструментом та пристроями з металу що не дає при ударі іскор. 7.8.3. Для зливання ЛЗР з залізничних цистерн повинні викорис- товуватись механізовані зливно-наливні пристрої. 7.8.4. На зливно-наливних естакадах ЛЗР відкидні містки для підходу до горловини у місцях їх стикання з залізничною цистерною по- винні мати окантовку виконану з матеріалів що виключають іскроутво- рення. 7.8.5. Порядок встановлення подачі залізничних цистерн під зливання ЛЗР повинен гарантувати безпечне виконання цих операцій та визначатись спеціальними інструкціями. При зливанні залізничних цис- терн повинні передбачатись заходи що попереджають можливість само- чинного переміщення цистерн які знаходяться під зливанням розгерме- тизації зливників та викиду ЛЗР та їх парів до атмосфери а також за- ходи що виключають наявність постійних або випадкових джерел займан- ня в зоні можливого загазування. 7.8.6. При зливанні ЛЗР подача інших залізничних цистерн або вагонів до тупика зайнятого цистернами з ЛЗР а також маневрова ро- бота поблизу зливання не дозволяється. 7.8.7. На території зливно-наливних пристроїв не допускається гальмування цистерн металевими башмаками; з цією метою дозволяється застосування лише дерев'яних башмаків. 7.8.8. Не дозволяється використовувати залізничні цистерни з ЛЗР що знаходяться на залізничних коліях як стаціонарні складські витратні ємкості. 7.8.9. Автомашини та автоцистерни що перевозять легкозаймисті рідини повинні мати не менше 2-ох вогнегасників пожежну кошму пі- сочницю з сухим піском вимикач для відключення акумуляторної батареї автомобіля покривало з повсті або негорючого теплоїзоляційного мате- ріалу лопату та обладнуватися надійним заземлюючим провідником. Вих- лопні труби повинні бути виведені під радіатор і обладнані справними іскрогасниками. На час зливання автоцистерни повинні підключатися до заземлюючого пристрою. Автомашини повинні мати розпізнавальні знаки відповідно до вимог Правил дорожного руху в Україні. 7.8.10. Захист від блискавки зливно-наливних пристроїв та ре- зервуарів повинен виконуватись відповідно з Інструкцією по улаштуван- ню захисту будівель та споруд від блискавки. Зливання легкозаймистих рідин під час грози не дозволяється. 7.8.11. Захист від статичної електрики повинен бути виконаний у відповідності з Правилами захисту від статичної електрики у вироб- ництвах хімічної нафтохімічної і нафтопереробної промисловості. Зовнішнє електроосвітлення зливно-наливних пунктів має відпо- відати вимогам ПУЕ. 81 7.8.12. Гумові або інші з електронепровідних матеріалів шланги з металевими наконечниками які використовуються для налива- вання рідин у залізничні цистерни автоцистерни наливні судна та ін- ші пересувні посудини і апарати повинні бути обплетені мідним дротом діаметром не менше 0.002 м або мідним тросом з перерізом не менше 4 кв. мм з шагом витка не більше 0.1 м. Один кінець дроту або тросу з'єднується припайкою або болтом з металевими заземленими частинами продуктопроводу а другий - з наконечником шланга. При використанні армованих шлангів або електропровідних рукавів заземлення їх плетення не потрібне при умові з'єднання арматури або електропровідного гумо- вого шару з заземленими продуктопроводами і металевим наконечником шлангу. 7.8.13. Наконечники шлангів повинні бути виготовлені з матері- алу що не дає іскор при ударі бронза мідь тощо . 7.8.14. Зливна труба шланг при наливанні ЛЗР до резервуару повинна встановлюватись на відстані не більше 0.05 м від дна для стаціонарно вмонтованих трубопроводів при цьому форма кінця труби та швидкість подавання ЛЗР повинні бути такими щоб було виключене його розбризкування. При відсутності залишку ЛЗР в резервуарі подача повинна прово- дитись уповільнено зі швидкістю руху не більше 1 м/с. Струмінь ЛЗР повинен спрямовуватись повздовж стінки резервуа- ру. 7.8.15. При заповненні резервуарів ЛЗР слід лишати 3-5% віль- ного об'єму на розширення продукту. 7.8.16. Трубопроводи і обладнання системи зливання-наливання ЛЗР повинні бути герметичними. °х будова повинна виключати можливість надходження горючих парів до атмосфери при проведенні зливально-нали- вальних операцій. 7.8.17. У зливно-наливних системах не допускається застосуван- ня пристроїв та деталей виготовлених з матеріалів що нестійкі до дії ЛЗР які перекачуються. 7.8.18. На трубопроводах по яких ЛЗР подається до сховищ встановлюються запірні пристрої для відключення цих трубопроводів на випадок виникнення аварії. Керування цими пристроями повинно бути місцевим і дистанційним з безпечного місця . 7.8.19. Для перекачування легкозаймистих рідин слід застосову- вати герметичні насоси з екранованим електродвигуном та насоси з торцевими ущільненнями. При використанні сальникових насосів їх слід обладнувати ущільненнями підвищеної надійності та мати спеціальну конструкцію для перекачування таких рідин. 7.8.20. Насоси що застосовуються для нагнітання легкозаймис- тих та горючих рідин повинні обладнуватись блокуваннями які припи- няють роботу насосу при падінні тиску рідини у всмоктувальному пат- рубку чи підвищенні тиску у нагнітальному патрубку або відхиленні рівнів в приймальній та роздавальній ємкостях від гранично-допустимих значень. 7.8.21. Устаткування та трубопроводи що пов'язані з транспор- туванням вибухопожежонебезпечних речовин повинні періодично пе- ревірятись на відповідність товщини стінок апаратів та трубопроводів розрахунковим даним. 7.8.22. Перевірка та випробування приладів у вибухопожежоне- безпечних зонах повинні проводитись за умов що виключають іскроутво- рення. 7.8.23. Устаткування апарати комунікації та арматура для легкозаймистих рідин нафтопродуктів спирту та його водних розчинів тощо що розміщені в приміщеннях або на відкритих майданчиках по- 82 винні бути герметичними та захищеними від можливого впливу тиску який перевищує допустимий або механічних ушкоджень. З метою недопущення розливу трубопроводи з такими рідинами в місцях небезпечних щодо механічних ушкоджень повинні прокладатись "труба у трубі". 7.8.24. Складські ємкості повинні як правило перевищувати об'єм транспортних цистерн з тим щоб зливання останніх здійснювалось без додаткових операцій пов'язаних з переключенням зливальних тру- бопроводів. 7.8.25. Резервуар для ЛЗР повинен бути обладнаний дистанційним покажчиком рівня дихальним клапаном та вогнезагороджувачем. 7.8.26. В процесі експлуатації необхідно здійснювати постійний контроль за справністю дихальних клапанів та вогнезагороджувачів. Вогнезагороджувачі повинні відповідати встановленим вимогам та пере- вірятись не рідше одного разу на місяць а при температурі нижчої за 0 градусів С - не рідше двох разів на місяць. Дихальні клапани та сітки узимку повинні очищуватися від льоду. 7.8.27. У разі спрацювання засобів захисту які встановлюються на устаткуванні повинна бути відвернена можливість травмування обслу- говуючого персоналу викиду вибухопожежонебезпечних продуктів до ро- бочої зони та шкідливого впливу на оточуюче середовище. 7.8.28. Склади ЛЗР та зливно-наливні естакади мають бути за- безпечені первинними та стаціонарними засобами пожежогасіння та сиг- налізації. 7.8.29. Наземні та напівпідземні резервуари повинні бути по- фарбовані білою сріблястою фарбою що запобігає дії сонячних про- менів. 7.8.30. Зливно-наливні пристрої трубопроводи стояки і арма- тура повинні підлягати регулярному огляду і планово-попереджувальному ремонту. Виявлені несправності витікання повинні бути негайно усуну- ті а якщо неможливе їх усунення - несправні частини необхідно відк- лючити. 7.8.31. Для місцевого освітлення зливно-наливних станцій мож- ливо застосувати акумуляторні ліхтарі у вибухозахищеному виконанні. 7.8.32. Не допускається: - експлуатація резервуарів які мають перекоси тріщини а та- кож несправне устаткування контрольно-вимірювальні прилади підвідні продуктопроводи та стаціонарні протипожежні пристрої; - встановлювати ємкості на горючих та важкогорючих підвали- нах; - переповнювати резервуари і цистерни; - відбирати проби з резервуарів під час зливання або наливан- ня ЛЗР і ГР; - укладати бочки без прокладок між ярусами; - приймати і зберігати пошкоджені бочки бочки без корків або закриті корками що не відповідають тарі. E 8. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ВИРОБНИЧОГО УСТАТКУВАННЯ 8.1. Загальні вимоги F 8.1.1. Будова монтаж обслуговування та експлуатація устатку- вання повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91 ГОСТ 12.2.032-78 ГОСТ 12.2.033-78 ГОСТ 12.2.062-81 ГОСТ 12.2.124-90. 8.1.2. Будова виготовлення монтаж приймання експлуатація ремонт посудин та апаратів які працюють під тиском понад 0.07 МПа повинні відповідати вимогам Правил будови та безпечної експлуатації посудин які працюють під тиском. 83 Будова виготовлення монтаж приймання експлуатація ремонт котельних установок повинні відповідати вимогам Правил будови та без- печноі експлуатації парових та водогрійних котлів. 8.1.3. Компресорне устаткування повинне відповідати вимогам ГОСТ 12.2.016-81 та Правил будови та безпечної експлуатації стаціо- нарних компресорних установок повітроводів та газопроводів. 8.1.4. Холодильні установки повинні відповідати вимогам Правил будови та безпечної експлуатації аміачних холодильних установок. 8.1.5. Конвеєри повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.022-80. 8.1.6. Заточувальні та шліфувальні верстати їх будова та екс- плуатація повинні відповідати ГОСТ 12.2.009-80 ГОСТ 12.3.028-82. 8.1.7. Будова встановлення та експлуатація кранів усіх типів грузових електричних візків ручних та електричних талів лебідок змінних вантажозахватних механізмів та пристроїв повинні відповідати Правилам будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів. 8.1.8. Ліфти скіпові та ліфтові підйомники повинні відповіда- ти вимогам Правил будови та безпечної експлуатації ліфтів. 8.1.9. Деревообробне устаткування повинне відповідати вимогам ГОСТ 12.2.026.0-93. 8.1.10. Вимоги цих EПравилF не звільнюють замовника устаткування та машин а також їх розробника від забезпечення додаткових вимог безпеки зумовлених особливостями призначення експлуатації та конс- трукції устаткування а також не звільнюють підприємства-споживачі від обов'язків забезпечення заходів безпеки праці що вимагають умови роботи. 8.1.11. Вимоги та заходи безпеки що визначаються особливостя- ми будови та умовами роботи машин та устаткування систем та еле- ментів конструкції а також концентрації парів аерозолей та інших шкідливих речовин що виділяються рівні шуму вібрації у числовому виразі повинні вказуватись у стандарті технічних умовах на машину устаткування у розділі "Вимоги безпеки". В експлуатаційній документації апаратів та машин що працюють з виділенням шкідливих газів парів пилу та що мають відсмоктувачі безпосередньо в конструкції повинні міститись вказівки щодо не- обхідного об'єму повітря що відсмоктується від них. 8.1.12. Деталі та складальні одиниці куповані вироби або такі що запозичуються для застосування у виробничому устаткуванні повинні відповідати вимогам цих EПравил.F 8.1.13. Устаткування повинне мати паспорти та інвентарні номе- ри. За відсутності паспорта заводу-виготовлювача він складається підприємством-власником. Допускається складання одного паспорта на групу однотипового устаткування з вкладками для кожної одиниці. Від- повідно з інвентарними номерами устаткування заноситься до спеціаль- них журналів обліку та періодичних оглядів. Устаткування що виготов- ляється в майстернях харчових підприємств повинне відповідати вимо- гам ГОСТів цих EПравилF та іншої нормативної документації з безпе- ки праці. Технічна документація на його виготовлення має бути узгод- жена з місцевим органом Держнаглядохоронпраці затверджена власником підприємства і зберігатися в архіві підприємства на весь час експлуа- тації. E 8.2. Вимоги до головних елементів конструкції F 8.2.1. Застосування у виробничому устаткуванні матеріалів та покриттів які будуть працювати в контакті з харчовими середовищами має бути узгоджене з Міністерством охорони здоров'я України якщо щодо них немає діючого дозволу. 84 8.2.2. Конструкція устаткування повинна враховувати: - вимоги міжгалузевих правил та нормативів з охорони праці та цих EПравилF; - вимоги санітарних правил організації технологічних процесів та гігієнічні вимоги до виробничого устаткування; - особливості транспортування устаткування до місця установ- лення; - вимоги безпеки щодо виконання такелажних та монтажних робіт з урахуванням використання підйомно-транспортного устаткування та пристосувань для монтажу. 8.2.3. Устаткування що виділяє тепло повинне бути теп- лоізольоване таким чином щоб температура зовнішніх поверхонь не пе- ревищувала 45? С. Застосування горючих теплоізоляційних матеріалів не допуска- ється. Устаткування з примусовим охолодженням повинне мати блокуваль- ний пристрій який виключає його пуск при відсутності холодоагента. 8.2.4. Устаткування або частини його що є джерелами виділення вологи газів та пилу повинне бути у конструктивному відношенні ук- ритим та герметизованим; герметичність у місцях введення в апаратуру та машини і виведення з них рухомих деталей обертових валів і тощо повинна забезпечуватись при допомозі ущільнювачів. У разі недостатнь- ої герметизації устаткування повинне мати вбудовані місцеві відсмок- тувачі або пристрої для вловлювання та видалення шкідливих речовин з очищенням повітря що викидається до атмосфери. За можливості ці про- цеси повинні бути автоматизованими та здійснюватись без участі у них людей. 8.2.5. Вбудовані до устаткування аспіраційні та витяжні венти- ляційні системи повинні бути зблоковані з пусковими пристроями ус- таткування. 8.2.6. Фланцеві з'єднання сальники насосів та мішалок крани та вентилі апаратів для жиророзчинювальних речовин з високою проник- ною здатністю вуглеводнів жирного та ароматичного рядів чотирихло- ристого вуглецю тощо повинні виконуватись з відповідного матеріалу без використання жирних мастил та набивок для частин що труться. 8.2.7. Виробниче устаткування для якого причиною небезпеки можуть бути перевантаження порушення послідовності роботи ме- ханізмів спад напруги в електричній мережі а також тиску у пневмо- або гідросистемі нижче допустимих граничних значень повинне мати відповідні запобіжні пристрої та блокування. 8.2.8. При встановленні вимірювальних приладів апаратів за- хисту та керування на устаткуванні з тепловими режимами роботи по- винні передбачатись заходи що виключають можливість їх нагріву понад допустиму температуру. 8.2.9. Система мащення складальних одиниць та механізмів роз- ташованих у важкодоступних та небезпечних місцях устаткування повин- на бути автоматичною або дистанційною. 8.2.10. Конструкція машин апаратів посудин повинна виключати попадання рідин до робочої зони при їх заповненні добавленні ком- понентів рухові робочих механізмів та оброблюваного продукту. 8.2.11. Складальні одиниці устаткування які під час обслуго- вування здатні переміщуватись під дією гравітаційних сил до зони обс- луговування повинні бути обладнані стопорними пристроями які виклю- чають можливість такого самочинного переміщення. Конструкція покривок до машин апаратів і ємкостей повинна вик- лючати самочинне їх падіння. Кут відчинення повинен складати не менше двох радіан або покривки повинні бути обладнані фіксатором положення "Відчинено". Застосовувати для цієї мети гачки дріт тощо не дозволя- ється. 85 8.2.12. Робочі механізми з небезпечним інерційним рухом повин- ні мати автоматичне гальмування в усіх випадках зупинки устаткування. 8.2.13. Завантаження переміщення вивантаження та транспорту- вання устаткування повинні бути механізовані. 8.2.14. Конструкція виробничого устаткування повинна забезпе- чувати: - шумову характеристику - за ГОСТ 12.1.029-80; - вібрацію - за ГОСТ 12.1.012-90. 8.2.15. Конструкція устаткування не повинна затруднювати ви- вантаження повного видалення продукту та санітарної обробки устатку- вання повинна забезпечувати безрозбірне миття та виключати утворення застійних зон. Очищення та миття повинні забезпечуватись як правило без знаходження людей усередині апаратів. Всі операції з обробки вида- лення залишку промивка пропарювання дегазація повинні бути меха- нізовані та безпечні для обслуговуючого персоналу. 8.2.16. Ємкості для зберігання рідких та харчових продуктів що легко випаровуються при температурі вище 45? С повинні мати роз- ташовані у верхній частині оглядові люки та бути обладнані надійно діючими приладами - покажчиками рівня продукту в ємкості. Ємкості для зберігання продуктів при температурі 45? С та ниж- че повинні мати нижні самоущільнювані люки що відчиняються усереди- ну. Верхні люки ємкостей повинні мати запобіжні грати розташовані під накривкою. 8.2.17. Резервуари збірники апарати мірники які заповня- ються шкідливими вибухопожежонебезпечними та їдкими речовинами по- винні бути оснащені рівнемірами та переливними трубами з відводом до резервного збірника. Для ремонту або аварійного звільнення посудин що працюють під тиском повинна бути передбачена можливість передачі їх вмісту при допомозі насосів самопливом та іншими засобами до складських резервуарів технологічних апаратів та спеціально призна- чених для цієї мети аварійних або дренажних збірників. При цьому по- винне бути забезпечене повне звільнення трубопроводів. 8.2.18. Ємкісна апаратура з ЛЗР обладнується не менше ніж трь- ома сигналізаторами рівня. Сигналізація граничного верхнього рівня повинна здійснюватись від двох сигналізаторів рівня нижнього - від одного. 8.2.19. Вимірювання рівня вибухопожежонебезпечних продуктів в апаратах ємкісного типу повинно здійснюватись за допомогою засобів вимірювань що виключають необхідність у відчиненні люків апаратів. Засоби виміру рівня мірними рейками штоками тощо пов'язані з необхідністю розгерметизації апаратури не допускаються. 8.2.20. Технологічне устаткування де в разі пуску у роботу або зупинки а також при відхиленнях від встановленого режиму можливе утворення вибухопожежонебезпечних сумішей повинне забезпечуватись системами продування їх інертними газами. Замість інертного газу там де це допускається за умовами тех- нології можливе застосування водяної пари. 8.2.21. У конструкції резервуарів повинні бути передбачені блокувальні пристрої що забезпечують вимикання розташованих усере- дині резервуарів механізмів мішалки змійовики скребки вивантажу- вальні шнеки тощо при відкриванні накривок люків лазів та виключа- ють можливість їх включення при відкритих накривках. 8.2.22. Металеві резервуари повинні бути оснащені стропуваль- ними пристроями регулювальними гвинтами з контргайками та опорними пластами. 8.2.23. Машини та устаткування повинні мати форму конфігу- рацію обробку та лако-фарбувальне покриття які забезпечують: 86 - вільне обслуговування пуск зупинка мащення огляд регулю- вання тощо ; - прибирання миття протирання машини до повного видалення з неї бруду пилу тощо; - обробка та лако-фарбувальне покриття повинні бути механічно міцними стійкими щодо дії кліматичних факторів миючих рідин та виробничих середовищ. При фарбуванні устаткування необхідно враховувати кольори: - розпізнавального забарвлення - відповідно з ГОСТ 14202-69; - сигнальні та безпеки - відповідно з ГОСТ 12.4.026-76. E 8.3. Вимоги до механiзмiв керування F 8.3.1. Механізми керування виробничим устаткуванням повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.064-81 та мати чіткі позначення згідно ГОСТ 12.4.040-78 або написи що пояснюють їх функціональне призначен- ня. Конструкція та розташування механізмів керування повинні вик- лючати можливість мимовільного та самочинного включення та виключення устаткування. 8.3.2. Пускові апарати виробничого устаткування повинні забез- печувати швидкість та плавність його вмикання та вимикання. 8.3.3. Наявність кількох місць пуску в устаткуванні не допус- кається за такими винятками: - на устаткуванні що обслуговується одним оператором і ширина зони обслуговування якого більше 2.5 м можуть встановлюватись дублю- ючі кнопки "ПУСК" та "СТОП" за умови нагляду за ними оператора з будь-якого місця зони; - при одночасному обслуговуванні устаткування кількома працівни- ками у випадках коли таке устаткування та його пускова апаратура розташовані у різних приміщеннях а також при наявності складних аг- регатів що поєднані виробничим циклом. У вказаному випадку повинні передбачатись: - звукова або світлова сигналізація - за ГОСТ 21786-76 сповіщення про готовність до вмикання цього механізму або комплексу механізмів від особи відповідальної за їх обслуговування; - апарати вимикачі перемикачі вилки роз'єднання що виключа- ють можливість дистанційного пуску механізму або лінії зупинених на ремонт; - спеціальна інструкція по керуванню таким устаткуванням. 8.3.4. Автоматичні потокові лінії повинні мати центральні пульти керування для роботи в автоматичному та налагоджувальному ре- жимах крім того кожна машина що входить до складу потокової лі- нії повинна бути обладнана індивідуальними механізмами керування розташованими безпосередньо на машині. 8.3.5. Панелі пульту керування необхідно встановлювати: - в горизонтальній площині або під кутом до 30 градусів відносно неї при розташуванні їх на висоті 0.6-1.0 м від рівня підлоги або площадки обслуговування; - під кутом 30-60 градусів до горизонталі при розташуванні їх на висоті 1.0-1.3 м; - у вертикальній площині або під кутом понад 60 градусов віднос- но горизонталі при розташуванні панелей на висоті 1.3-1.6 м від підлоги. На пульті керування мусять бути прилади та пристрої що вказу- ють величини технологічних параметрів процесу та сигналізують про до- сягнення їх гранично-допустимих робочих значень а також прилади що 87 забезпечують надійне вимкнення виробничого устаткування в аварійних ситуаціях. 8.3.6. Органи керування виробничим устаткуванням що обслуго- вується одночасно кількома особами повинні мати блокування що за- безпечує необхідну послідовність дій. У випадку коли частина устаткування що являє собою небезпеку для людей знаходиться поза межами видимості оператора повинні бути передбачені додаткові аварійні вимикачі. 8.3.7. Кнопка аварійного вимикання повинна виступати понад рівнем площадки пульту бути виконана збільшеного розміру у порівнянні з розмірами інших кнопок червоного кольору з грибовидним штовхачем. Над кнопкою повинен бути напис "Аварійне вимкнення". 8.3.8. Великогабаритні машини при обслуговуванні яких опера- тор повинен знаходитись у русі а також конвеєри довжина яких пе- ревищує 10 м повинні мати аварійні кнопки "СТОП". Кількість аварійних кнопок повинна бути такою щоб відстань між ними не переви- щувала 10 м та щоб був забезпечений вільний доступ до них з будь-яко- го місця де може знаходитись обслуговуючий персонал. При розташу- ванні устаткування у суміжних приміщеннях аварійні кнопки "СТОП" по- винні бути у кожному приміщенні. Крім того конвеєри у головній та хвостовій частинах повинні бути обладнані аварійними кнопками для зупинки конвеєрів. В місцях підвищеної небезпеки конвеєри повинні бути додатково обладнані вимикальними пристроями для зупинки конвеєра у аварійних ситуаціях в будь-якому місці з боку проходу для обслуговування. 8.3.9. Конвеєри довжиною понад 50 м або такі що проходять через ряд суміжних приміщень повинні бути обладнані сигналізацією зблокованою з пусковим пристроєм. 8.3.10. Машини та устаткування повинні мати індивідуальні при- води. На машинах які мають головний привід та привід окремих ме- ханізмів у разі можливості виникнення небезпеки при непередбаченій зупинці одного з них двигуни всіх приводів повинні мати електричне блокування для взаємного вимикання у разі раптової зупинки одного з приводів. 8.3.11. Виробниче устаткування з кількома приводними двигунами повинне при необхідності мати кнопку негайної зупинки що виключає одночасно всі приводи там де це допустиме технологічним процесом . При розміщенні устаткування у декількох приміщеннях аварійні кнопки "Стоп" повинні бути у кожному приміщенні. 8.3.12. На конвеєрах що входять до автоматизованих транс- портних або технологічних ліній повинні бути передбачені автоматичні пристрої для зупинення приводу при виникненні аварійної ситуації. 8.3.13. Приводи конвеєрів та машин що ними об'єднуються по- винні бути зблоковані таким чином що у разі раптової зупинки будь-якої машини чи конвеєра не відбувалось переповнення та падіння вантажу що транспортується. 8.3.14. Органи керування засувки крани тощо розташовані вище 1.7 м від рівня підлоги або заглиблені повинні бути оснащені пристроями дистанційного керування. 8.3.15. Контакти апаратів вмикання та вимикання кнопок пе- ремикачів тощо устаткування повинні бути захищені від потрапляння у них пилу дії емульсій масел та інших рідин що застосовуються у ви- робництві. 8.3.16. Кнопки вмикання і вимикання машин та устаткування по- винні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.007.0-75. 8.3.17. Ручки важелів маховички та інші механізми керування які можуть зазнавати нагріву переохолодження або випадково опини- 88 тись під струмом мають бути виготовлені з малотеплопровідних та електроізоляційних матеріалів. 8.3.18. Органи ручного керування ручки зіркоподібні штурва- ли маховички зі спицями або важілі що знаходяться на рухомих еле- ментах машин при механічному переміщенні елементів не повинні обер- татись. 8.3.19. Пускові механізми що керують напрямком руху мехаміз- мів повинні мати фіксоване нейтральне положення а їх робоче поло- ження що відповідає конкретному напрямку руху механізмів повинне бути позначене стрілкою та написом що вказує напрям руху. 8.3.20. Живильні пристрої повинні мати запобіжні засоби кла- пани для виключення можливості зворотнього викиду продукту з наступ- ної машини дробарки тощо . E 8.4. Вимоги до огороджувальних та запобіжних пристроїв F 8.4.1. Усі рухомі обертові та такі що виступають частини устаткування допоміжних механізмів якщо вони становлять джерело не- безпеки для людей повинні бути надійно огороджені або розташовані таким чином щоб виключалась можливість травмування обслуговуючого персоналу. Огородження повинні бути пофарбовані у кольори відповідно до ГОСТ 12.4.026 - 76. Пофарбування повинно періодично поновлюватись. Відстань між огородженням виготовленим з перфорованого ма- теріалу або сітки та небезпечним елементом наведено у табл. 8.1. E Таблиця 8.1 Параметри розміщення огороджень витяг з ГОСТ 12.2.062-81 F ------------------------------------------------------------------ Діаметр кола вписаного Відстань від огородження до до отвору грат сітки мм небезпечного елемента мм ------------------------------------------------------------------ До 8 Не менше 15 понад 8 до 10 понад 15 до 35 понад 10 до 25 понад 35 до 120 понад 25 до 40 понад 120 до 200 ------------------------------------------------------------------ 8.4.2. Огородження приводних натяжних та відхильних барабанів стрічкових конвеєрів повинні перекривати з торців барабани та ділянки стрічки що набігає на барабан по довжині не менше R+1 м від лінії дотику барабана зі стрічкою R радіус барабана у метрах . 8.4.3. Конвеєри розташовані над проходами повинні мати знизу суцільне огородження розташоване не нижче 2.0 м від рівня підлоги а з боків - борти що піднімаються над верхньою несучою стрічкою на 0.4 м. 8.4.4. Розсувні та відкидні на шарнірах завісах а також з'ємні огородження накривки кожухи щитки що закривають зубчаті передачі робочі механізми та інші рухомі частини машин які потрібно періодично обслуговувати і при цьому не виключена небезпека травму- вання повинні мати блокувальний пристрій для автоматичної зупинки машини при відкриванні накривки кожуха щитка. 8.4.5. Розсувні та відкидні огородження повинні мати два фіксованих положення "Відчинено" та "Зачинено". Конструкція фіксуючих пристроїв повинна виключати можливість випадкового відкривання або закривання огородження. 89 Огородження повинні бути міцними легкими надійно закріплени- ми не мати ріжучих крайок гострих кутів та не повинні торкатися до рухомих частин устаткування. З'ємні огородження повинні мати ручки дужки скоби чи інші пристрої у залежності від маси та експлуатаційної зручності для зручного та безпечного утримання при зніманні та встановленні. 8.4.6. Деревообробне устаткування повинно мати пристрої що виключають: - зіткнення людини з різальним інструментом; - виліт різального інструменту; - викидання оброблюваної заготовки та відходів до робочої зони; - травмування людей при встановленні та заміні різального інструменту. 8.4.7. Робоча частина ріжучого інструменту деревообробних верстатів пилок фрез ножових установок тощо повинна закриватись автоматично діючим огородженням яке відкривається на час проходження оброблюваного матеріалу або інструменту лише для його пропускання на величину яка відповідає вимірам оброблюваного матеріалу щодо ви- соти та ширини. Нерухомі огородження допускається вживати у тих випадках коли вони виключають можливість стикання з введеним в дію різальним інструментом. E 8.5. Вимоги до живильників F 8.5.1. Живильні пристрої бункери лійки тощо повинні мати форму а за необхідності також пристрої перегортувачі вібратори то- що що виключають можливість зависання матеріалів що завантажують- ся та гарантують безпеку обслуговуючому персоналу при завантаженні та вивантаженні. 8.5.2. Ємкості-нагромаджувачі продукції фасувально-пакувальних машин для рідких пастоподібних та сипких продуктів повинні мати пристрої що виключають їх переповнення над допустимий об'єм. 8.5.3. Бункери-живильники повинні бути обладнані запобіжними гратами які замикаються поруччями або іншими пристроями що виключа- ють можливість падіння людей у бункери. 8.5.4. Зони заповнення тари продуктом закатки або закупорю- вання повинні бути огороджені суцільним кожухом знизу та з бічних сторін. 8.5.5. Живильні пристрої для подавання вибухопожежонебезпечних матеріалів повинні мати блокуючі пристрої для припинення подачі цих матеріалів в разі виникнення аварійних ситуацій. E 8.6. Вимоги до розміщення устаткування F 8.6.1. При розміщенні устаткування необхідно забезпечити зручність обслуговування та безпечну евакуацію людей в разі пожеж чи аварійних ситуацій. При розміщенні устаткування слід передбачати: - головні проходи за наявності постійних робочих місць - шириною не менше 1.5 м; - проходи біля віконних прорізів доступних з рівня підлоги або площадки - шириною не менше 1.0 м; - проходи між устаткуванням для обслуговування та ремонту а та- кож поміж устаткуванням та стінами - шириною не менше 0.8 м за наяв- ності постійних робочих місць між ними - 1.4 м; - проходи між устаткуванням у вибухопожежонебезпечних примі- щеннях - шириною не менше 1.5 м крім малогабаритних машин шириною та 90 висотою до 0.8 м для яких дозволяється зменшити ширину проходу до 1.0 м; - проходи між паралельно розташованими виробничими печами су- шарками - шириною не менше 2 м; - відстань від топок виробничих печей до протилежної стіни: при спалюванні твердого палива - не менше 3 м при спалюванні рідкого палива або газу - 2 м; відстань від пальникових пристроїв до стіни - не менше 1.0 м. При розташуванні топок котлів напроти топок печей техно- логічних відстань між ними повинна бути не менше: - при спалюванні твердого палива - 5 м; - при спалюванні рідкого палива або газу - 4 м відстань між пальниковими пристроями не менше 2 м . Ширина проходів при обслуговуванні стрічкових та ланцюгових конвеєрів повинна бути не менше 0.75 м. Відстань між двома паралельно встановленими конвеєрами повин- на бути не менше 1.0 м ширина проходу між паралельно встановленими конвеєрами закритими на всю довжину гратчастим огородженням або жорсткими коробами повинна бути не менше 0.7 м. Відстань по вертикалі від найбільш виступаючих частин конвеєра вантажу що транспортується до нижніх поверхонь виступаючих буді- вельних конструкцій має бути не менше 0.6 м. 8.6.2. Не дозволяється розміщувати технологічне устаткування вибухопожежонебезпечних виробництв над та під допоміжними приміщення- ми а також під естакадами технологічних трубопроводів з ЛЗР. 8.6.3. Робочі місця повинні бути розташовані поза зоною пе- реміщення механізмів сировини готової продукції руху вантажів та забезпечувати зручність спостереження за операціями що відбуваються та керування ними. 8.6.4. Довжина робочого місця повинна бути не менше 0.8 м на працівника. 8.6.5. Робочі місця повинні бути організовані у відповідності з ГОСТ 12.2.003-91 ГОСТ 12.2.061-81 та відповідати ергономічним ха- рактеристикам ГОСТ 12.2.032-78 та ГОСТ 12.2.033-78. E 8.7. Вимоги до технологічних трубопроводів та арматури F 8.7.1. Роботи щодо монтажу технологічних трубопроводів повинні відповідати вимогам СНиП 3.05.05-84. 8.7.2. Будова монтаж та експлуатація трубопроводів пари та гарячої води горючих токсичних зріджених газів та стисненого повітря повинні відповідати вимогам Правил будови та безпечної екс- плуатації трубопроводів пари та гарячої води Правил будови та без- печної експлуатації стаціонарних компресорних установок повітроп- роводів і газопроводів. 8.7.3. Трубопроводи у відповідності з ГОСТ 14202-69 з метою захисту від зовнішньої корозії та позначення роду середовищ що транспортуються повинні бути пофарбовані в такі кольори: - трубопроводи для транспортування води - зелений; - трубопроводи для транспортування пари - червоний; - трубопроводи для транспортування повітря - синій; - трубопроводи для транспортування газів - жовтий; - трубопроводи для транспортування кислот - оранжевий; - трубопроводи для транспортування лугів - фіолетовий; - трубопроводи для транспортування органічних рідин - коричневий; 91 - трубопроводи для транспортування решти речовин - сірий. На поверхні трубопроводів якими транспортуються найнебез- печніші речовини повинні бути нанесені фарбою попереджувальні кіль- ця: - червоного кольору - для легкозаймистих та інших вибухопожежо- небезпечних речовин; - жовтого кольору - для отруйних та токсичних речовин. 8.7.4. У кожному цеху на кожній дільниці повинні бути вивішені технологічні схеми розташування та обв'язки апаратів та трубопроводів виконані в умовних кольорах у відповідності з п.8.7.3 ч. 1 цих EПравил F та затверджені власником підприємства. За- пірні пристрої на схемах повинні бути пронумеровані а напрямок руху продуктів вказаний стрілкою. Нумерація устаткування апаратів посудин запірних пристроїв та іншої арматури повинна бути єдиною на схемах у регламентах та технологічних інстукціях з обслуговування устаткування. 8.7.5. Висота прокладання від низу виступаючих частин продук- топроводів повинна бути не менше 5.5 м до головки рейки; 4.5 м - до полотна автодороги; 2.2 м - над проходами для людей або робочими май- данчиками. 8.7.6. Продуктопроводи не повинні перехрещувати віконних прорізів та сходових кліток. Трубопроводи що прокладаються по підлозі у проїздах та проходах не повинні виступати над поверхнею підлоги. 8.7.7. Трубопроводи для транспортування концентрованих кислот лугів та отруйних речовин повинні поєднуватись зварюванням фланцеві з'єднання допускаються лише при підключенні трубопроводів до устатку- вання і арматури у цьому випадку фланці на трубопроводах повинні бу- ти закриті захисними кожухами. 8.7.8. На дільницях комунікацій та апаратів де внаслідок кон- денсації продукту можливі звуження або закупорювання трубопроводу повинні встановлюватись манометри з сигналізацією. 8.7.9. Газопроводи для викиду шкідливих та небезпечних газів та сумішей з повітряних клапанів апаратів повинні виводитись вище гребеня даху будівлі не менше 2 м. Верх вихлопних труб для аміаку слід виводити на висоту не менше 3 м вище даху найвищої будівлі розташованої у радіусі 50 м. 8.7.10. На трубопроводах у місцях їх проходження над проїзда- ми проходами воротами не повинно бути роз'ємних сполучень та запір- ної арматури. 8.7.11. Запірна та регулююча арматура трубопроводів повинна бути доступною для обслуговування. У випадку розташування арматури вище 1.7 м для її обслуговування повинні передбачатись спеціальні пристрої або площадки. 8.7.12. При прокладанні трубопроводів крізь будівельні конс- трукції будівель та інші перешкоди повинні вживатись заходи які б виключали можливість передачі додаткових навантажень на труби вста- новлення гільз патронів тощо . Місця перетинання протипожежних стін перекрить трубопроводами повинні бути наглухо зашпаровані негорючим матеріалом який забезпечує межу вогнестійкості та димо-газонепроник- нення. 8.7.13. Не дозволяється прокладати транзитні трубопроводи для транспортування вибухопожежонебезпечних речовин крізь побутові під- собні та адміністративно-господарчі приміщення розподільчі електрич- ні пристрої приміщення щитів та пультів автоматизації вентиляційні камеры машинні відділення шахти і приямки ліфтів а також крізь ви- робничі приміщення категорій В Г Д холодильні камери склади. 8.7.14. Не дозволяється застосовувати у вибухопожежонебезпеч- 92 них технологічних системах гнучкі шланги гумові пластмасові і тощо як стаціонарні трубопроводи для транспортування ЛЗР. Для проведення допоміжних операцій продувки ділянок трубопроводів насосів звіль- нення трубопроводів від залишків ЛЗР та ГР тощо при наповненні ГР і ЛЗР пересувної тари цистерн бочок дозволяється застосування гнучких шлангів. Сполучення шлангів з трубопроводами виконуються при цьому за допомогою хомутів. 8.7.15. В процесі експлуатації трубопроводи повинні підлягати технічному огляду у відповідності з виробничою інструкцією. Заново змонтовані технологічні трубопроводи повинні піддавати- ся гідривлічному випробуванню. 8.7.16. Арматура трубопровідна повинна відповідати ГОСТ 12.2.063-81. 8.7.17. Арматура повинна мати чітке маркірування та розпізна- вальне пофарбування за ГОСТ 4666-75 що відповідає її призначенню та матеріалу. 8.7.18. Запірна та запірно-регулювальна арматура повинна вста- новлюватись на штуцерах які безпосередньо приєднані до посудини та виводять з неї робоче середовище. Арматура повинна мати таке маркірування: - назва або знак підприємства-виготовлювача; - умовний прохід мм; - умовний тиск робочий тиск та допустима температура кгс/кв.см МПа градусів С градусів К ; - напрям потоку середовища; - марка матеріалу. 8.7.19. Трубопроводи які сполучають технологічне устаткування з аварійними збірниками на всій довжині не повинні мати арматури за винятком вимикальних засувок біля апаратів. E 8.8. Вимоги до улаштування площадок містків та сходів F 8.8.1. Пристрої призначені до створення безпечних умов вико- нання робіт сходи драбинки трапи містки помости сходні перек- ладки накати тощо повинні відповідати вимогам стандартів та інших нормативних документів безпечного виконання робіт. 8.8.2. Постійні площадки обслуговування машин та устаткування розташовані на висоті повинні мати огорожі та сходи з поруччям. Ви- сота огорож поруччя повинна бути не менше 1.0 м. На висоті 0 5 м від настилу площадки повинен бути додатковий горизонтальний елемент. Вертикальні стояки огорож поруччя повинні розміщуватись з кроком не більше 1.2 м. З країв настили площадок повинні мати суціль- ну зашивку висотою не менше 0.15 м. Площадки постійних робочих місць повинні мати вільний прохід не менше 0.7 м. Для огородження допускається застосовувати металеву сітку. Площадки для обслуговування устаткування та апаратів з рідким продуктом масло спирт розчинники тощо з метою запобігання розливу по поверхах при аварії необхідно виконувати непроникними з нахилом у бік зливу до аварійної ємкості. 8.8.3. Ширина площадок для постійного обслуговування устатку- вання та сходів що ведуть до них повинна складати не менше 0.8 м. Крок сходинок сходів повинен становити не більше 0.25 м ширина схо- динок не менше 0.12 м. 8.8.4. Висота від підлоги площадки обслуговування до низу вис- тупних конструкцій перекриття повинна становити не менше 1.8 м. Відстань по вертикалі від верхнього краю відкритої посудини до пло- 93 щадки обслуговування повинна бути не менше 1.0 м. 8.8.5. Площадки для обслуговування устаткування з підвищеною небезпекою довжиною понад 3.0 м а також у вибухопожежонебезпечних виробництвах повинні мати не менше двох сходів розташованих з проти- лежних боків. 8.8.6. Для піднімання підвісних площадок повинен застосовува- тись сталевий канат що має запас міцності не менше дев'ятикратного ГОСТ 3241-91 . 8.8.7. На підвісних площадках повинна бути передбачена огорожа висотою не менше 1.2 м з трьох зовнішніх боків. 8.8.8. Переносні драбини та драбинки повинні мати пристрої що запобігають можливості зсуву та перекидання під час роботи. Нижні кінці переносних драбин та драбинок повинні мати окуття з гострими наконечниками а при користуванні ними на асфальтових бетонних та подібних підлогах - підкладинки з гуми чи іншого неслизького ма- теріалу. За необхідності верхні кінці драбин повинні мати спеціальні гаки. 8.8.9. Драбини драбинки та рухомі площадки повинні зберіга- тись у певному місці закріпленими до стінки або колони. 8.8.10. При виконанні робіт з одночасним підтримуванням дета- лей повинні застосовуватись драбини з верхніми площадками огородже- ними у відповідності з п.8.8.2 ч.1 цих EПравилF. 8.8.11. Для переходу через конвеєри повинні бути влаштовані перехідні містки шириною не менше 1.0 м з поруччям по обидва боки у відповідності з вимогами п.8.8.2 ч.1 цих EПравилF. 8.8.12. Риштування повинні бути обладнані сходами та трапами для підйому та спуску людей. Для риштувань довжиною понад 40 м повин- ні встановлюватись не менше двох сходів чи трапів. Верхній кінець сходів або трапа повинен бути закріплений до поперечного риштування. Отвори в настилі риштувань для виходу зі сходів повинні бути огороджені. Кут нахилу сходів не повинен перевищувати 60 градусів до горизонтальної площини. Ухил пандуса не повинен перевищувати 1:3. 8.8.13. Трапи та містки повинні бути жорсткими та мати кріплення які виключають можливість їх зміщення. Прогинання настилу під максимальним розрахунковим навантаженням не повинно перевищувати 0.02 м. 8.8.14. Якщо довжина трапів чи містків перевищує 3 м під ними повинні встановлюватись проміжні опори. Ширина трапів та містків по- винна бути не менше 0.6 м. Трапи та містки повинні мати поруччя закраїни та один проміжний горизонтальний елемент. 8.8.15. Сходи площадки постійного робочого місця висотою понад 1.5 м повинні мати нахил відносно горизонту не більше 45 градусів меншої висоти - не більше 60 градусів. Сходи на висоті 3-5 м повинні мати перехідну площадку. Площадка повинна мати табличку з наведенням максимально допус- тимого для неї загального та зосередженого навантаження. Виконання настилів площадок та сходів повинно виключати сков- зання. Риштування та підмостки висотою до 4 м повинні допускатись до експлуатації лише після приймання їх виконавцем робіт а понад 4 м - після їх технічного огляду комісією призначеною наказом по підприємству. 8.8.16. Перед початком експлуатації і кожні півроку приставні драбини необхідно випробовувати статичним навантаженням 1180 Н 120 кгс що прикладене до однієї із сходинок посередині прольоту драбини яка встановлена під кутом 70 градусів до горизонту. 94 E 8.9. Монтаж та ремонт технологічного устаткування F 8.9.1. Монтажні роботи з установлення технологічного устатку- вання та ремонтні роботи повинні відповідати вимогам СНиП 3.05.05-84 СНиП III-4-80 стандартам та технічним умовам. 8.9.2. Монтажні та ремонтні роботи повинні виконуватись у відповідності з проектом виконання цих робіт ПВР затвердженим власником підприємства. 8.9.3. При необхідності використання вантажопідйомних засобів під час монтажу транспортування зберігання та ремонту на виробнич- ному устаткуванні та його окремих частинах повинні бути позначені місця приєднання вантажопідйомних засобів та маса що підіймається. 8.9.4. Складові частини устаткування масою понад 16 кг повинні транспортуватись на робочі місця за допомогою вантажопідйомних за- собів. 8.9.5. Місця приєднування підйомних засобів повинні бути поз- начені та вибрані таким чином щоб виключити можливість пошкодження або перевертання устаткування при підійманні та переміщенні. 8.9.6. Виробниче устаткування для монтажу знімання та вста- новлення окремих деталей та складальних одиниць якого під час періо- дичного технічного обслуговування та ремонтних робіт неможливе засто- сування вантажопідйомних засобів пристроїв та інструменту загального призначення повинне комплектуватись спеціальними індивідуальними пристроями приладами та інструментом. Експлуатаційна документація повинна містити опис його будови правила монтажу експлуатації та налагодження. 8.9.7. Під час монтажу устаткування повинен здійснюватись опе- раційний контроль якості виконуваних робіт. Виявлені дефекти підляга- ють усуненню до початку подальших операцій. 8.9.8. Вантажно-розвантажувальні роботи повинні виконуватись відповідно з вимогами ГОСТ 12.3.009-76 при переміщенні машини на підприємстві - за ГОСТ 12.3.020-80. 8.9.9. Конструкція устаткування та його частин пакувальних місць повинна забезпечувати можливість надійного їх закріплення в пакувальній тарі та на транспортному засобі. 8.9.10. Складальні одиниці устаткування які під час наванта- ження розвантаження транспортування і зберігання можуть самовіль- но переміщуватись створюючи при цьому небезпечні ситуації повинні мати пристрої для їх фіксування в певному положенні. 8.9.11. Конструкція та маркірування вузлів агрегатів скла- дальних одиниць устаткування повинна виключати помилки під час монта- жу устаткування що приводять до виникнення небезпеки. 8.9.12. Монтаж демонтаж та ремонт устаткування у приміщеннях категорій А Б В або устаткування в якому знаходились вибухопожежоне- безпечні легкозаймисті та токсичні речовини повинні здійснюватись за письмовим нарядом-допуском відповідно до додатка 14. 8.9.13. Можливість подальшої експлуатації устаткування та тру- бопроводів вибухопожежонебезпечних виробництв після відпрацювання встановленого заводом-виготовлювачем ресурсу визначається підприємст- вом на основі комплексного обстеження та висновку спеціалізованої ор- ганізації що має на це дозвіл Держнаглядохоронпраці. E 8.10. Контрольно-вимірювальні прилади автоматика прилади безпеки та запобіжні пристрої F 8.10.1. Вимірювальні прилади повинні відповідати діючій норма- тивно-технічній документації мати необхідний клас точності та вико- нання. Використовувати контрольно-вимірювальні прилади не за призна- 95 ченням не допускається застосовувати кисневі манометри замість аце- тиленових вимірювати тиск парів аміаку приладами які для цього не призначені тощо . 8.10.2. Стаціонарні контрольно-вимірювальні прилади повинні бути сконцентровані та встановлені на робочих місцях не вище 2 м від рівня підлоги чи робочої площадки. 8.10.3. Між манометром та посудиною повинен бути встановлений триходовий кран або замінюючий його пристрій що дозволяє проводити періодичну перевірку манометра за допомогою контрольного. У необхідних випадках манометр в залежності від умов роботи та властивостей середовища яке знаходиться у посудині повинен обладну- ватись сильфонною трубкою або іншим пристроєм який захищає його від безпосередньої дії середовища та температури. 8.10.4. Перевірку регулювання всіх контрольно-вимірювальних приладів та автоматичних пристроїв необхідно проводити у відповіднос- ті з ГОСТ 8.001-80 та ГОСТ 8.002-86. Точність показання приладів повинна відповідати паспортним да- ним завода-виготовлювача. 8.10.5. Перевірка манометрів з їх пломбуванням або клеймуван- ням повинна здійснюватись не рідше одного разу на 12 місяців. Окрім того не рідше одного разу на 6 місяців власником посудини апарату устаткування проводиться додаткова перевірка робочих манометрів конт- рольним манометром з записом результатів у журналі контрольних пе- ревірок. При відсутності контрольного манометра допускається пе- ревірка перевіреним робочим манометром що має однакову шкалу та клас точності з тим що перевіряється. 8.10.6. На всіх манометрах вакуумметрах амперметрах дис- танційних термометрах тощо повинно бути клеймо пломба з позначенням терміну перевірки. Використовувати прилади що вчасно не пройшли пе- ревірки а також прилади без клейма не дозволяється. 8.10.7. Контрольно-вимірювальні прилади повинні вибиратись з такою шкалою щоб при робочому тискові стрілка знаходилась у середній третині шкали. На циферблаті цих приладів повинна бути нанесена чер- вона риска що вказує дозволені робочий тиск або розрідження. Замість червоної риски на циферблаті дозволяється закріплювати назовні металеву пластинку червоного кольору яка щільно прилягає до скла над відповідною позначкою шкали. Наносити фарбою риски на скло приладу не дозволяється. 8.10.8. Устаткування посудини які працюють під тиском по- винні бути обладнані запобіжними пристроями від підвищення тиску по- над допустимий пружинні та важільно-тягарцеві запобіжні клапани імпульсні та мембранні запобіжні пристрої тощо . 8.10.9. Посудина що працює під тиском меншим ніж тиск дже- рела яке її живить повинна мати на живильному трубопроводі автома- тичний редукційний пристрій з манометром та запобіжним клапаном встановленим з боку меншого тиску за редукційним пристроєм. 8.10.10. Для групи посудин апаратів що працюють під однако- вим тиском допускається встановлення одного редукційного пристрою з манометром та запобіжним клапаном на загальному живильному трубопро- воді до першого відгалуження до однієї з посудин. У цьому випадку встановлення запобіжних пристроїв безпосередньо на посудинах не обов'язково якщо в них виключена можливість підвищення тиску. 8.10.11. Кількість запобіжних клапанів та їх пропускна здатність повинні бути вибрані у відповідності з розрахунком за ГОСТ 12.2.085-82. Між посудиною та запобіжним клапаном не повинно бути запірного органу. 8.10.12. Настроювання та регулювання запобіжних клапанів по- винно виконуватись у відповідності з ГОСТ 12.2.085-82. 96 Відвідні трубопроводи запобіжних клапанів та імпульсні лінії ІЗП в місцях можливого накопичення конденсату повинні бути облад- нані дренажними пристроями для видалення конденсату. Встановлення запірних органів або іншої арматури на дренажних трубопроводах не до- пускається. Середовище що відходить з запобіжних клапанів та дре- нажів повинне відводитись до безпечного місця. 8.10.13. Запобіжні клапани протягом єксплуатації повинні щомі- сяця перевірятись на справність дії продувкою в робочому стані або перевіркою на стенді. Порядок та термін перевірки справності клапанів в залежності від умов технологічного процесу повинні бути наведені в інструкції з експлуатації запобіжних клапанів яка опрацьована відповідно до вказівок завода-виготовлювача і затверджена власником підприємства. 8.10.14. Покажчики рівня повинні встановлюватись вертикально або похило у відповідності з інструкцією заводу-виготовлювача при цьому повинна бути забезпечена добра видимість рівня рідини. 8.10.15. На посудинах що обігріваються полум'ям або горючими газами в яких можливе зниження рівня рідини нижче допустимого по- винно бути встановлено не менше двох покажчиків рівня прямої дії. 8.10.16. На кожному покажчику рівня повинні бути вказані до- пустимі верхній та нижній рівні. 8.10.17. Покажчики рівня повинні бути оснащені арматурою кра- нами та вентилями для їх відключення від посудини та продування. 8.10.18. При застосуванні в покажчиках рівня як прозорого еле- мента скла або слюди для запобігання травмування персоналу у разі їх розриву повинно бути передбачено захисний пристрій. E 8.11. Вимоги безпеки при хімічному очищенні устаткування F 8.11.1. Роботи з хімічного очищення устаткування парових котлів випарних апаратів теплообмінників тощо виконуються у відповідності з інструкцією затвердженою власником підприємства. 8.11.2. Відповідальним за підготовку схеми хімічного очищення устаткування що промивається є посадова особа у веденні якої воно знаходиться. 8.11.3. При виконанні робіт спеціалізованою організацією відповідальним за підготовку та проведення хімічного очищення є керівник роботи цієї організації. 8.11.4. Внутрішній огляд устаткування після закінчення хімічного очищення повинен провадитись після його вентиляції та нас- тупного виконання аналізу повітря у ньому на відсутність шкідливих речовин. 8.11.5. Хімічне очищення виварювання випарних апаратів для запобігання накопиченню вибухопожежонебезпечних газів повинне прова- дитись при працюючому повітряному насосі. 8.11.6. Для приготування та подавання реагентів для виварюван- ня випарних апаратів повинна бути обладнана спеціальна установка яка повинна розміщуватись на першому поверсі у ізольованому приміщенні оснащеному витяжною вентиляцією. 8.11.7. Безсодове очищення поверхонь нагріву випарних апаратів від накипу повинне виконуватись у відповідності з вимогами Інструкції з безсодового способу очищення від накипу поверхонь нагріву випарних апаратів інгібірованими солянокислими розчинами. 8.11.8. Під час виварювання випарних апаратів соляною кисло- тою а також при огляді корпусів після виварювання для запобігання вибуху не дозволяється користування відкритим вогнем куріння запа- лювання сірників користування світильниками з відкритим полум'ям то- що про що повинна бути вивішена табличка. 97 E 9. ВИМОГИ * ДО ПОСУДИН ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ ПІД ТИСКОМ НЕ БІЛЬШЕ 0.07 МПа 0.7 кгс/кв.см 9.1. Загальні вимоги F 9.1.1. Технічний нагляд та експлуатація посудин які працюють під тиском не більше 0.7 кгс/кв.см повинні здійснюватись у відповід- ності з інструкцією ** затвердженою власником. * Ці вимоги поширюються на: - посудини та балони місткістю не більше 0.025 куб. м 25 л для яких добуток тиска у МПа кгс/кв. м на місткість у куб. м л не перевищує 0.02 200 ; - повітряні резервуари гальмового устаткування рухомого скла- ду залізничного транспорту автомобілів та інших засобів пересування; - прилади парового і водяного опалення; - трубчасті печі; - частини машин що не являють собою самостійних посудин кор- пуси насосів або турбін циліндри двигунів парових гідравлічних по- вітряних машин та компресорів що не відключаються та конструктивно вбудовані встановлені на одному фундаменті з компресором проміжні холодильники і масловологовідділювачі компресорних установок повіт- ряні ковпаки насосів; - посудини що складаються з труб внутрішнім діаметром не бі- льше 150 мм без колекторів а також з колекторами виготовленими з труб внутрішнім діаметром не більше 150 мм; - посудини які працюють під тиском води з температурою не вище 115? С або іншої рідини з температурою не вище температури ки- піння під тиском 0.07 МПа 0.7 кгс/кв.см . ** При розробці інструкції повинні бути враховані вимоги цих EПравилF вказівки паспорта інструкції з експлуатації заводу-виго- товлювача технологічного регламенту а також діючих галузевих та міжгалузевих нормативно-технічних документів з безпеки праці за ура- хуванням особливостей та конкретних умов роботи посудин. 9.1.2. Посудини повинні виготовлюватись на підприємствах що мають технічні засоби які забезпечують якісне їх виготовлення у відповідності з конструкторською документацією опрацьованою проект- ним науково-дослідним інститутами спеціалізованим конструкторським бюро або проектно-конструкторським відділом підприємства. Кожна посудина повинна мати паспорт встановленої форми. 9.1.3. Особою відповідальною за справний стан та безпечну експлуатацію посудини є начальник цеху дільниці виробництва а особою що здійснює нагляд за посудиною на підприємстві - посадова особа служби технічного нагляду. Ці особи призначаються наказом по підприємству. 9.1.4. По кожному цеху дільниці виробництву повинен бути складений перелік посудин з наведенням головних характеристик робо- чий тиск середовище температура та місткість . Перелік затверджується власником та складається в двох примірниках один з яких зберігається у особи яка відповідає за без- печну експлуатацію посудини а другий - передається особі яка здійснює нагляд за посудинами. 98 E 9.2. Реєстрація та дозвіл на пуск посудини в експлуатацію F 9.2.1. Всі посудини до пуску в роботу повинні бути зареєстро- вані у особи що здійснює нагляд за посудинами на підприємстві у спеціальному журналі реєстрації та огляду посудин на які не поши- рюються Правила будови та безпечної експлуатаії посудин що працюють під тиском. Форма журналу реєстрації наведена у додатку 19. 9.2.2. Для реєстрації посудини особі яка здійснює нагляд за посудинами повинні бути подані: - паспорт посудини за відсутності паспорта заводу-виготовлювача власником посудини повинно бути складено паспорт встановленої форми ; - акт який засвідчує що монтаж встановлення виконані у відповідності з проектом і всі елементи посудини знаходяться в справ- ному стані лише для посудин встановлених стаціонарно ; - схема включення з наведенням джерела тиску параметрів робочо- го середовища арматури контрольно-вимірювальних приладів запобі- жних та блокувальних пристроїв. 9.2.3. Реєстрація та видача дозволу на пуск посудини в екс- плуатацію повинні виконуватись особою що здійснює нагляд за посуди- нами на підприємстві після подання документації у об'ємі вказаному в п.9.2.2 ч.1 цих EПравил F та при позитивних результатах технічного огляду. Про реєстрацію результати технічного огляду термін наступно- го огляду та видачу дозволу на пуск посудини в роботу особа яка зді- йснює нагляд за посудинами виконує запис у паспорті посудини і жур- налі реєстрації та огляду посудин. 9.2.4. Після реєстрації паспорт посудини зі всіма вказаними вище документами повертається власнику посудини. E 9.3. Технічний огляд посудин F 9.3.1. Посудини повинні піддаватись технічному оглядові зовнішньому і внутрішньому оглядові та гідравлічному випробуванню до пуску в роботу після монтажу та періодично під час експлуатації. 9.3.2. Технічний огляд посудин виконується особою що здійснює нагляд за посудинами в присутності особи яка відповідає за їх справний стан та безпечну експлуатацію. 9.3.3. Гідравлічне випробування посудин здійснюється з попе- реднім оглядом для виявлення стану внутрішніх та зовнішніх поверхонь та впливу середовища на стінки посудини. Необхідність повного чи часткового видалення футеровки ізо- ляції та інших захисних покрить посудин при технічному огляді визна- чається особою що здійснює нагляд за посудинами у залежності від їх технічного стану. Внутрішній огляд посудин повинен виконуватись з додержанням вимог безпеки. 9.3.4. У разі неможливості через конструктивні особливості посудини здійснення внутрішніх оглядів останні замінюються гідравлічним випробуванням пробним тиском з оглядом в доступних місцях та замірюванням товщини стінок. 9.3.5. Гідравлічне випробування посудин та їх елементів повин- но виконуватись пробним тиском вказаним на кресленні або в паспорті посудини; за відсутності цих даних - відповідно до підрозд. 4.6 Пра- вил будови та безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском. Розрахунок посудин на міцність повинен враховувати напругу яка виникає у металі при проведенні гідравлічних і пневматичних вип- робувань. 99 9.3.6. В обгрунтованих випадках коли гідравлічне випробування неможливе складність видалення води наявність всередині посудини футеровки яка перешкоджає заповненню посудини водою дозволяється замінювати його пневматичним випробуванням повітрям або інертним га- зом при такому ж пробному тискові у відповідності з інструкцією затвердженою власником підприємства. В інструкції повинні бути передбачені заходи безпеки щодо пневматичного випробування цих посудин. Пневматичне випробування допускається лише за позитивних ре- зультатів огляду товщинометрії та перевірки міцності посудини розра- хунком. Повітря може бути використане лише для пневмовипробувань посу- дин які пройшли ретельне очищення дегазацію з наступним лаборатор- ним аналізом середовища. 9.3.7. Пневматичне випробування посудин на міцність не дозво- ляється у діючих цехах лабораторіях дільницях. На час проведення пневматичного випробування посудин слід встановити охоронну зону та наочно її позначити. Знаходження будь-кого в цій зоні під час підняття тиску в по- судині не дозволяється. Огляд посудини дозволяється виконувати лише після того як випробний тиск буде знижений до робочого. Герметичність зварних стиків фланцевих з'єднань перевіряється галоїдними або галієвими течошукачами або шляхом обмазування їх миль- ним або іншим розчином. Не дозволяється обстукування молотком посудин що перебувають під тиском. 9.3.8. Посудини що знаходяться в експлуатації повинні підля- гати технічному огляду з періодичністю вказаною в інструкції з екс- плуатації підприємства-виготовлювача а при відсутності таких вка- зівок - відповідно з табл. 9.1. E Таблиця 9.1 Періодичність технічного огляду посудин цистерн бочок балонів що знаходяться в експлуатації та не підлягають реєстрації в органах Держнаглядохоронпраці F витяг з Правил будови та безпечної експлуатації посудин які працюють під тиском ------------------------------------------------------------------- Найменування Зовнішній та Гідравлічне внутрішній випробування огляд пробним тиском ------------------------------------------------------------------- 1 2 3 ------------------------------------------------------------------- Посудини що працюють із середовищем що викликає руйнування та фізико- хімічне перетворення матеріалу корозія тощо зі швидкістю не більше 0.1 мм/рік 2 роки 8 років Посудини що працюють із середовищем що викликає руйнування та фізико- хімічне перетворення матеріалу корозія тощо зі швидкістю понад 0.1 мм/рік 12 міс 8 років Цистерни та бочки в яких тиск понад 0.07 МПа 0.7 кгс/кв.см створюється періодично для їх спорожнювання 2 роки 8 років 100 Продовження табл. 9.1 ------------------------------------------------------------------- 1 2 3 ------------------------------------------------------------------- Бочки для зріджених газів що вик- ликають руйнування та фізико-хімі- чне перетворення матеріалу корозія тощо зі швидкістю не більше 0.1 мм/рік 4 роки 4 роки Бочки для зріджених газів що вик- ликають руйнування та фізико-хімі- чне перетворення матеріалу корозія тощо зі швидкістю понад 0.1 мм/рік 2 роки 2 роки Балони що знаходяться в експлуата- ції для наповнення газами що вик- ликають руйнування та фізико-хімі- чне перетворення матеріалу корозія тощо : - зі швидкістю не більше 0.1 мм/рік; 5 років 5 років - зі швидкістю понад 0.1 мм/рік 2 роки 2 роки Балони що призначені для забезпе- чення паливом двигунів транспортних засобів на яких вони встановлені: а для стисненого газу: - виготовлені з легованих 5 років 5 років сталей та металокомпозитних матеріалів; - виготовлені з вуглецевих сталей та металопластикових матеріалів; 3 роки 3 роки - виготовлені з неметалевих мате- ріалів 2 роки 2 роки б для зрідженого газу 2 роки 2 роки Балони з середовищем що викликає руй- нування та фізико-хімічне перетворе- ння матеріалів корозія тощо менше 0.1 мм/рік в яких тиск понад 0.07 МПа 0.7 кгс/кв.см створюється періодично для їх споро- жнення 10 років 10 років Балони які встановлені стаціонарно а також постійно на рухомих засобах в яких зберігаються стиснене повітря кисень аргон азот гелій з темпера- турою точки роси мінус 35? С і нижче що вимірювалась під тиском 15 МПа 150 кгс/кв.см та вище а також балони із зневодженою вуглекислотою 10 років 10 років 9.3.9. Посудини повинні підлягати достроковим технічним огля- дам: - після ремонту з застосуванням зварювання або пайки окремих частин посудини яка працює під тиском; - якщо посудина перед пуском у роботу знаходиться у бездії понад один рік; - якщо посудина була демонтована та встановлена на новому місці; - якщо такий огляд необхідний за розсудом особи яка здійснює нагляд або особи відповідальної за справний стан та безпечну роботу посудини. 101 9.3.10. Посудина визнається як така що витримала випробуван- ня якщо: - в ній не виявлено ознак розриву; - під час випробувань не помічається падіння тиску за маномет- ром течії крапель потіння чи пропускання води крізь зварні шви; - після випробування не помічені видимі залишкові деформації. 9.3.11. Посудини що працюють під тиском з вибухопожежонебез- печними або токсичними газами або рідинами повинні підлягати товщи- нометрії та додатковому пневматичному випробуванню на щільність гер- метичність з визначенням падіння тиску за час випробування за наяв- ності відповідних вказівок у проекті . 9.3.12. На кожній посудині після її встановлення повинні бути нанесені фарбою на видному місці або на спеціальній табличці: - реєстраційний номер; - номер позиції що відповідає номеру за технологічною схемою; - дозволений робочий тиск Рр МПа кгс/кв.см дата місяць рік наступного внутрішнього огляду ВО та гідравлічного випробуван- ня ГВ . 9.3.13. Нагляд за технічним станом посудин в період їх експлу- атації шляхом зовнішнього огляду та за показанням контрольно-вимірю- вальних приладів та засобів автоматики повинен здійснюватись: - щозмінно обслуговуючим персоналом з записом у вахтовому жур- налі; - щоденно посадовими особами цеху дільниці з підписом та відоб- раженням відмічених зауважень у вахтовому журналі; - періодично не рідше одного разу на рік особою що здійснює нагляд за посудинами на підприємстві разом з особою відповідальною за їх справний стан та безпечну дію. Ця перевірка поєднується з оглядом посудин інших категорій. 9.3.14. При періодичному обстеженні перевіряється: - стан посудини шляхом зовнішнього огляду; - усунення зауважень попереднього обстеження та виконання за- ходів щодо безпечної експлуатації визначених актами розслідування аварій протоколами технічних нарад та наказами. 9.3.15. Висновки періодичного зовнішнього огляду повинні бути відображені в акті обстеження цеху дільниці виконаному в двох при- мірниках з наведенням терміну усунення виявлених несправностей за підписом осіб що здійснювали огляд при чому один примірник пере- дається керівнику цеху дільниці а другий примірник зберігається у особи яка здійснює нагляд за посудинами. 9.3.16. У разі виникнення сумнівів щодо справності посудини підприємство повинне зупинити її роботу виконати ремонт посудини з наступною дефектоскопією зварних швів та технічним оглядом. 9.3.17. Експлуатація посудин не допускається: - після закінчення терміну чергового огляду якщо немає дозво- лу на його перенесення; - при відсутності в паспорті посудини дозволу на експлуатацію; - якщо тиск та температура стінки посудини перевищують дозво- лені незважаючи на додержання всіх вимог що вказані в інструкції з обслуговування; - при виявленні в елементах посудини що визначають її міц- ність тріщин випинів пропускань або потіння в зварних швах проті- кань у фланцевих різьбових та інших з'єднаннях при неповній кіль- кості кріпильних деталей; - при виникненні пожежі яка безпосередньо загрожує посудині; - при несправності КВП та А запобіжних та блокувальних прист- роїв; 102 - у разі зниження рівня рідини нижче допустимого у посудинах з вогневим обігрівом. Про заборону експлуатації посудини повинен бути зроблений за- пис у паспорті посудини з наведенням причини та повідомлено власника підприємства. 9.3.18. Ревізія відбраковка та ремонт елементів посудини по- винні здійснюватись у відповідності з діючими нормативно-технічними документами. E 10. ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА 10.1. Загальні вимоги F 10.1.1. Електробезпека електроустановок споживачів які щойно будуються або реконструюються повинна відповідати вимогам ПУЕ. Електроустановки споживачів що експлуатуються повинні відпо- відати вимогам Правил технічної експлуатації електроустановок спожи- вачів і Правил техники безпеки під час експлуатації електроустановок споживачів а також діючих стандартів безпеки праці та інших норма- тивних документів. 10.1.2. Новозбудовані електроустановки та такі що реконстру- юються повинні бути піддані приймально-здавальним випробуванням та вводитись до промислової експлуатації лише після прийняття приймаль- ними комісіями з обов'язковим оформленням відповідних актів та прото- колів. Вся технічна документація у відповідності з якою електроуста- новку було допущено до експлуатації повинна зберігатись у особи що відповідає за електрогосподарство. 10.1.3. Виконання електродвигунів пускової та захисної апара- тури електроосвітлювальної апаратури та електричних мереж повинні відповідати виду виробництва категорії його приміщень та зон щодо вибухопожежної небезпеки та умовам оточуючого середовища відповідно до додатків 4 12. У вибухопожежонебезпечних виробничих приміщеннях електропро- водка кабельні лінії та виконання електроустаткування щодо ступеню захисту оболонок повинні відповідати вимогам ПУЕ. 10.1.4. Електродвигуни які встановлюються на відкритому повіт- рі повинні мати виконання не менше IР44 або спеціальне що відпові- дає умовам їх роботи наприклад для хімічних установок тощо . 10.1.5. Електродвигуни які встановлюються в приміщеннях де можливе осідання на їх обмотках пилу та інших речовин що порушують їх природне охолодження повинні мати виконання не менше IР44 або продувне з підведенням чистого повітря. 10.1.6. Електродвигуни які встановлюються у сирих та особливо сирих місцях повинні мати виконання не менше IР43 та ізоляцію роз- раховану на дію вологи та пилу зі спеціальною обмазкою вологостійку тощо . 10.1.7. Встановлені пускові прилади повинні бути розраховані на максимальну силу струму електродвигуна. Рубильники призначені для вмикання-вимикання струму навантаження повинні бути захищені кожуха- ми які не горять без отворів та щілин або мати дистанційне керуван- ня. Напруга в колах керування устаткуванням що встановлено у приміщеннях особливо небезпечних і з підвищеною небезпекою а також зовні приміщення не повинна перевищувати 42 В. 10.1.8. Комплектні пристрої щити шафи тощо що призначені для робіт при напрузі до 1000 В повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.007.7-83. 103 Дверцята шаф або ящиків з електроапаратурою повинні замикатись за допомогою спеціального ключа або замка. Ключі повинні вийматись та знаходитись у чергового електротехнічного персоналу. Ввідні від- галужувальні протяжні і інші коробки електроустаткування і мережі повинні бути щільно закриті накривками. 10.1.9. Незалежно від засобу захисту на всіх дверцятах накрив- ках шаф ніш тощо з електроустаткуванням напругою понад 42 В а та- кож на огорожах які закривають електроапаратуру повинні бути нане- сені попереджувальні знаки електричної напруги виконані у відповід- ності з ГОСТ 12.4.026-76. На дверцятах повинен також бути наведений перелік устаткування що відповідає електроапаратурі. 10.1.10. Для освітлення закритих місць устаткування що потре- бують періодичного огляду та налагодження на шафах пультах або ні- шах повинні бути поставлені штепсельні розетки на напругу не більше 12 В для ввімкнення переносних електросвітильників. Місця ввімкнен- ня переносних світильників до електромережі необхідно позначити напи- сом "Місцеве освітлення". 10.1.11. Розподільні пристрої повинні мати чіткі написи що вказують призначення окремих ланцюгів та панелей. Написи повинні виконуватись на лицьовій поверхні пристрою а при обслуговуванні з обох боків - також на його задній поверхні. 10.1.12. В розподільних пристроях повинна бути забезпечена мож- ливість встановлення переносних заземлень. 10.1.13. Розкопка кабельних трас або земляні роботи повинні ви- конуватись лише з письмового дозволу власника підриємства при цьому наказом по підприємству повинна бути виділена особа з числа електро- технічного персоналу що відповідає за цілість кабеля на весь період проведення робіт а розкритий кабель повинен бути закріплений для по- передження провисання та захисту від механічних пошкоджень. На місці робіт встановлюються сигнальні вогні та попереджувальні плакати. 10.1.14. Місця прокладання кабелів у землі кабельні траси по- винні бути ретельно позначені розпізнавальними знаками та нанесені на генплан підприємства. Кабелі повинні прокладатись на встановленій глибині та бути захищені від механічних пошкоджень у відповідності з вимогами ПУЕ. 10.1.15. Для виконання робіт на кабельних лініях не допускаєть- ся користування переносними лампами напругою понад 12 В. 10.1.16. Заміна плавких вставок запобіжників під напругою та встановлення некаліброваних вставок без маркірування величини номі- нального струму не дозволяється. 10.1.17. Під час грози або при її наближенні всі роботи на лініях високої та низької напруги повинні бути припинені. 10.1.18. Роботи по ремонту електроустаткування та механізмів повинні виконуватись лише після повного вимкнення від електромережі з обов'язковим вивішуванням на місцях вимкнення попереджувальних пла- катів "Не вмикати! Працюють люди!" 10.1.19. До вмикання у мережу електроустаткування яке не діяло більше 1-го місяця повинно бути проведено його огляд та перевірку опору ізоляції. 10.1.20. У приміщеннях категорій А Б В за вибухопожежною та пожежною небезпекою повинна забезпечуватися електростатична іскробез- пека відповідно до ГОСТ 12.1.018-93 ГОСТ 12.4.124-83. E 10.2. Технічна документація F 10.2.1. На кожному підприємстві повинна зберігатись технічна документація у відповідності з якою електроустановки підприємства були допущені до експлуатації. До її складу відносяться: 104 - акти приймання скритих робіт; - генеральний план ділянки на який нанесені споруди та підзем- ні електротехнічні комунікації; - затверджена проектна документація з усіма наступними змінами; - акти випробувань та налагодження устаткування; - акт приймання електроустановок до експлуатації; - виконавчі робочі схеми первинних та вторинних електричних сполучень; - технічні паспорти основного устаткування; - інструкції з обслуговування електроустановок а також посадо- ві інструкції щодо кожного робочого місця та інструкції з охорони праці. 10.2.2. По кожному цеху або самостійній виробничій дільниці не- обхідно мати: - паспортні карти або журнали з переліком електроустаткування і засобів захисту та наведенням їх технічних даних а також інвентарних номерів; - креслення електроустаткування електроустановок і споруд комплекти креслень запасних частин виконавчі креслення повітряних кабельних трас та кабельні журнали; - креслення підземних кабельних трас та заземлюючих пристроїв з прив'язками до будівель та стаціонарних споруд а також наведенням місць встановлення з'єднувальних муфт та перетинів з іншими ко- мунікаціями; - загальні схеми електропостачання складені по підприємству в цілому та по окремих цехах та дільницях; - комплект експлуатаційних інструкцій з обслуговування електро- установок цеху дільниці комплект посадових інструкцій по кожному робочому місцю та інструкцій з охорони праці. Перелік таких інструкцій затверджує власник підприємства. 10.2.3. Всі зміни в електроустановках що вносяться під час екслуатації повинні відображатись у схемах та кресленнях негайно за підписом особи що відповідає за електрогосподарство з наведенням її посади та дати внесення змін. 10.2.4. На підстанціях РУ або в приміщеннях що відведені для персоналу який обслуговує електроустановки має знаходитись така оперативна документація: - оперативна схема або схема-макет; - оперативний журнал; - бланки наряд-допусків на виконання робіт на електроустанов- ках; - бланки переключень; - журнал дефектів та несправностей на електроустаткуванні; - відомості показань контрольно-вимірювальних приладів та еле- ктролічильників; - журнал перевірки знань персоналу; - журнал обліку виробничого інструктажу; - списки осіб які мають право одноосібно оглядати електроус- тановки і віддавати оперативні розпорядження та інших відповідальних чергових вищої енергозабезпечуючої організації. 10.2.5. Оперативну документацію періодично у встановлені на підприємстві терміни але не рідше одного разу на місяць повинен пе- реглядати вищий електротехнічний або адміністративно-технічний персо- нал зобов'язаний вживати заходів до усунення дефектів та порушень в роботі електроустаткування. 105 E 10.3. Обслуговування устаткування F 10.3.1. Перевірка знань персоналу який обслуговує електроуста- новки повинна провадитись у комісії того підприємства на якому пра- цює особа знання котрої перевіряються. 10.3.2. Кожному працівникові який пройшов перевірку знань ви- дається посвідчення встановленої форми з присвоєнням групи II-V що- до електробезпеки. 10.3.3. Спеціалісту з охорони праці який не пройшов перевірки знань ПТБ і ПТЕ ПУЕ та інструкцій ніяких вказівок електротехнічному персоналу давати не дозволяється. 10.3.4. При обслуговуванні електроустановок напругою до 1000 В без зняття напруги на струмоведучих частинах та поблизу них необхід- но: - огородити розташовані поблизу робочого місця та інші струмо- ведучі частини що знаходяться під напругою до яких можливе випадко- ве доторкання; - працювати в діелектричних калошах або стоячи на ізолюючій під ставці чи на діелектричному килимку; - застосовувати інструмент з ізолюючими рукоятками викрутки повинні мати ізольовані стержні а при відсутності вказаного інстру- менту - користуватись діелектричними рукавицями. 10.3.5. Встановлення та зняття запобіжників як правило вико- нується при знятій напрузі. Під напругою але без навантаження допу- скається встановлення та зняття запобіжників на приєднаннях у схемі яких відсутні комутаційні апарати. 10.3.6. Для підготовки робочого місця при роботах із зняттям напруги повинні бути виконані у зазначеному порядку такі технічні заходи: - виконані необхідні вимкнення та вжиті заходи до недопущення подачі напруги на місце роботи; - на приводах ручного та на ключах дистанційного керування ко- мутаційної апаратури вивішені забороняючі плакати; - перевірена відсутність напруги на струмоведучих частинах на які повинне бути накладене заземлення для захисту людей від ураження електричним струмом; - накладене заземлення; - вивішені попереджувальні та розпоряджувальні плакати; - огорожені у разі необхідності робочі місця та струмоведучі частини що лишились під напругою. 10.3.7. Організаційними заходами що гарантують безпечне веде- ння робіт на електроустановках є: - оформлення робіт нарядом-допуском розпорядженням або пере- ліком робіт що виконуються у порядку поточної експлуатації; - допущення до роботи; - нагляд під час роботи; - оформлення перерви у роботі переведень на інше робоче міс- це закінчення роботи. 10.3.8. Відповідальними за безпеку робіт є: - особа що видає наряд та віддає розпорядження; - допускаючий - відповідальна особа з оперативного персоналу; - відповідальний керівник робіт; - виконавець робіт; - спостерігач; - члени бригади. 10.3.9. Наряд видається оперативному персоналу безпосередньо перед початком підготовки робочого місця до початку роботи бригади . Видавати наряд напередодні проведення робіт не дозволяється. 106 10.3.10. Наряд на роботу виписується у двох примірниках. Він заповнюється з застосуванням копіювального паперу за умови чіткості та ясності записів у обох примірниках. Оформлення наряду слід викону- вати відповідно до п. 7.2.1.5 ч.1 цих EПравилF. 10.3.11. На всі роботи які виконуються зі зняттям напруги ви- дається один наряд. 10.3.12. Виконавець робіт що виконуються за нарядом в електро- установках напругою понад 1000 В повинен мати групу з електробезпеки не нижчу за IV а в установках до 1000 В - не нижчу за III. 10.3.13. Перед допуском до роботи відповідальний керівник та виконавець робіт разом з допускаючим перевіряють виконання технічних заходів з підготування робочого місця та проводять інструктаж. 10.3.14. Час допуску бригади та закінчення робіт з наведенням номеру наряду та змісту робіт вноситься до оперативного журналу. 10.3.15. Власник підприємства разом зі спеціалістом з охорони праці визначає перелік професій неелектротехнічного персоналу пов'язаного з роботою при виконанні якої може виникнути небезпека ураження електричним струмом. Цей персонал повинен проходити щорічну перевірку знань безпечних методів роботи по обслуговуванню установки. Перевірку знань здійснює відповідальний за електрогосподарство підп- риємства цеху дільниці або за його письмовою вказівкою особа яка має групу з електробезпеки не нижчу за III. Присвоєння групи I неелектротехнічному персоналу оформлюється у спеціальному журналі з підписами того кого перевіряють та того хто перевіряє відповідно до додатка 18. E 10.4. Захисні заходи електробезпеки від ураження електричним струмом F 10.4.1. Для захисту людей від ураження електричним струмом при пошкодженні ізоляції повинен бути застосований у крайньому разі один з наступних захисних заходів: заземлення занулення захисне вимкнення розподільчий трансформатор мала напруга подвійна ізоля- ція вирівнювання потенціалів. 10.4.2. Заземлення чи занулення електроустановок слід виконува- ти: - при напрузі 380 В і вище змінного струму та 440 В і вище постійного струму - в усіх електроустановках. У разі неможливості ви- конання заземлення занулення або якщо це становить значні труднощі з технологічних причин допускається обслуговування електроустатку- вання з ізолюючих площадок; - при номінальних напругах понад 42 В але нижче 380 В змінно- го струму та понад 110 В але нижче 440 В постійного струму - лише у приміщеннях з підвищеною небезпекою особливо небезпечних а також на зовнішніх установках. 10.4.3. Для заземлення електроустановок у першу чергу повинні бути використані природні заземлювачі. Якщо при цьому опір заземлюю- чих пристроїв або напруга дотику має допустимі значення а також за- безпечуюються нормовані значення напруги на заземлюючому пристрої то штучні заземлювачі повинні застосовуватися лише у разі необхідності зниження щільності струму що протікає природніми заземлювачами або стікає з них. 10.4.4. Для заземлення електроустановок різного призначення і різних напруг територіально наближені одна до іншої рекомендується застосовувати один загальний заземлюючий пристрій. Для об'єднання заземлюючих пристроїв різних електроустановок у один загальний заземлюючий пристрій слід використовувати усі наявні 107 природні особливо подовжені заземлюючі провідники. Заземлюючий пристрій який використовується для заземлення електороустановок одного або різних призначень і напруг повинен за- довольняти усім вимогам що ставляться до заземлення цих електроус- тановок: захисту людей від ураження електричним струмом при пошкод- женні ізоляції умовам режимів роботи мереж захисту електроустатку- вання від перенапруги тощо. 10.4.5. Електроустановки до 1 кВ змінного сруму можуть бути з глухозаземленою або з ізольованою нейтраллю електроустановки постій- ного струму - із глухозаземленою або ізольованою середньою точкою а електроустановки з однофазним джерелом струму - з одним глухозазем- леним або з обома ізольованими виводами. У чотирипровідних мережах трифазного струму і трипровідних ме- режах постійного струму глухе заземлення нейтралі або середньої точки джерел струму є обов'язковим. 10.4.6. В електроустановках до 1 кВ з глухозаземленою нейтраллю або з глухозаземленим виводом джерела однофазного струму а також з глухозаземленою середньою точкою в трипровідних мережах постійного струму повинне бути виконане занулення. Застосування в таких електро- установках заземлення корпусів електроприймачів без їх занулення не допускається. 10.4.7. Електроустановки до 1 кВ змінного струму з ізольованою нейтраллю або ізольованим виводом джерела однофазного струму а також електроустановки постійного струму з ізольованою середньою точкою слід застосовувати у разі підвищених вимог безпеки для пересувних установок тощо . Для таких установок у якості захисного заходу повин- но бути виконано заземлення у поєднанні з контролем ізоляції мережі або захисне вимкнення. 10.4.8. Захисне вимкнення рекомендується застосовувати у якос- ті основного і допоміжного заходу захисту якщо безпека не може бути забезпечена шляхом заземленння чи занулення або якщо улаштування за- землення чи занулення викликає труднощі за умовами виконання або за економічних міркувань. Захисне вимкненння повинно здійснюватися пристроями апаратами що задовольняють у відношенні надійності дії спеціальним технічним умовам. 10.4.9. Трифазна мережа до 1 кВ з ізольованою нейтраллю або однофазна мережа до 1 кВ з ізольованим виводом що зв'язані транс- форматором з мережею вище 1 кВ повинна бути захищена пробивним за- побіжником від небезпеки що виникає при пошкодженні ізоляції між об- мотками вищої і нижчої напруги трансформатора. Пробивний запобіжник повинен бути встановлений у нейтралі або фазі з боку нижчої напруги кожного трансформатора. При цьому повинен бути передбачений контроль за цілістю пробивного запобіжника. 10.4.10. У електроустановках до 1 кВ у місцях де у якості за- хисного заходу застосовуються розподільні або понижуючі трансформато- ри вторинна напруга трансформаторів повинна бути: для розподільних трансформаторів - не більше 380 В для понижуючих трансформаторів - не більше 42 В. У разі застосування цих трансформаторів слід керуватися насту- пним: 1 розподільні трансформатори повинні задовольняти спеціальним технічним умовам у відношенні підвищеної надійності конструкції і підвищених випробувних напруг; 2 від розподільного трансфоматора дозволяється живлення тіль- ки одного електроприймача з номінальним струмом плавкої вставки або розщеплювача автоматичного вимикача на первинній стороні не більше 15А; 3 заземлення вторинної обмотки розподільного трансформатора 108 не допускається. Корпус трансформатора у залежності від режиму нейт- ралі мережі що живить первинну обмотку повинен бути заземлений або занулений. Заземлення корпусу електроприймача приєднаного до такого трансформатора не потрібне; 4 понижуючі трансформатори з вторинною напругою 42 В і нижче можуть бути використані у якості розподільних якщо вони задовольня- ють вимогам наведеним у пп. 1 і 2 цього параграфу. Якщо понижуючі трансформатори не є розподільними то у залежності від режимів нейт- ралі мережі що живить первинну обмотку слід заземлювати або занулю- вати корпус трансформатора а також один з виводів одну із фаз або нейтраль середню точку вторинної обмотки. 10.4.11. До частин що підлягають зануленню або заземленню відносяться: 1 корпуси електричних машин апаратів трансформаторів сві- тильників тощо; 2 приводи електричних апаратів; 3 вторинні обмотки вимірювальних трансформаторів; 4 каркаси розподільних щитів щитів керування щитків і шаф а також частини які знімаються або відчиняються якщо на останніх встановлено електрообладнання напругою вище 42 В змінного струму або більше 110 В постійного струму; 5 металеві конструкції розподільних пристроїв металеві ка- бельні конструкції металеві кабельні з'єднувальні муфти металеві оболонки і броня контрольних і силових кабелів металеві оболонки проводів металеві рукави і труби електропроводки кожухи і опорні конструкції шинопроводів лотки короби струни троси і сталеві по- лоси на яких закріплені кабелі і проводи окрім струн тросів і по- лос на яких прокладені кабелі із заземленою або зануленою металевою оболонкою чи бронею а також інші металеві конструкції на яких встановлене електрообладнання; 6 металеві оболонки і броня контрольних і силових кабалів і проводів напругою до 42 В змінного струму і до 110 В постійного стру- му прокладених на загальних металевих конструкціях у тому числі у загальних трубах коробах лотках тощо разом з кабелями і проводами металева оболонка і броня яких підлягає заземленню або зануленню; 7 металеві корпуси пересувних і переносних елктроприймачів; 8 електрообладнання що встановлене на рухомих частинах верс- татів машин і механізмів. 10.4.12. Заземлюючий пристрій який виконується з додержанням вимог до його опору повинен мати у будь-яку пору року опір не більше 0.5 Ом включаючи опір природніх заземлювачів. 10.4.13. Заземлення електроустановок напругою вище 1 кВ мережі з ізольованою нейтраллю при використанні заземлюючого пристрою тільки для електроустановок вище 1 кВ повинно бути не більше 10 Ом. 10.4.14. В електроустановках напругою до 1 кВ з глухозаземле- ною нейтраллю опір заземлюючого пристрою до якого приєднані нейтралі генераторів чи трансформаторів або виводи джерел однофазного струму у будь-яку пору року повинен бути не більше 2 4 і 8 Ом відповідно при лінійних напругах 660 380 і 220 В джерела трифазного струму або 380 220 і 127 В джерела однофазного струму. 10.4.15. В електроустановках напругою до 1 кВ з ізольованою нейтраллю опір заземлюючого пристрою що використовується для зазем- лення електроустаткування повинен бути не більше 4 Ом. 10.4.16. В електроустановках понад 1 кВ з ізольованою нейтраллю повинне бути виконане заземлення. 10.4.17. У вибухонебезпечних зонах будь-якого класу підлягають заземленню всі електроустановки при усіх напругах змінного та постій- 109 ного струму а також устаткування яке встановлено на занулених за- землених металевих конструкціях. 10.4.18. При проведенні ремонтних робіт на електроустаткуванні необхідно встановлювати переносне заземлення для захисту працюючих від ураження електричним струмом в разі помилкової подачі напруги до місця роботи. 10.4.19. До мережі заземлення повинні бути приєднані стаціонар- но прокладені трубопроводи усіх призначень матеріалопроводи аспіра- ційні та вентиляційні повітропроводи тощо металеві корпуси техноло- гічного устаткування. 10.4.20. Кожна частина електроустаткування що підлягає зазем- ленню повинна бути приєднана до заземлюючого контуру окремим провід- ником. Послідовне підключення електроустаткування до заземлюючого контуру не допускається. 10.4.21. Відкрито прокладені заземлюючі провідники повинні бути пофарбовані у відповідності з вимогами ГОСТ 12.2.007.0-75. Зовнішній огляд заземлюючого пристрою проводиться разом з оглядом електроустат- кування та записом висновків огляду у спеціальному журналі не рідше разу на три місяці. Магістралі заземлення або занулення і відгалужен- ня від них у закритих приміщеннях і зовнішніх установках місця при- єднання заземлюючих і нульових захисних провідників до частин устат- кування повинні бути доступні для огляду. 10.4.22. Все технологічне та транспортне устаткування де мо- жуть накопичуватись заряди статичної електрики комунікації транс- портні засоби повітряні компресори та повітродувки тощо повинно бути заземлене та являти собою єдиний на всьому протязі електричний ланцюг приєднаний не ближче ніж через 25 м до заземлюючого пристрою. 10.4.23. З системи устаткування що знаходиться в ланцюгу на- лежить виділяти та заземлювати незалежно від заземлення всього лан- цюга змішувачі дозатори шнеки приймальні щітки та приймачі сипких матеріалів фільтри ємкості з аераційними пристроями аерожолоби просіювачі та інші пристрої що є джерелом особливо інтенсивного та швидкого виникнення заряду статичної електрики. 10.4.24. Залізничні цистерни автоцистерни та металеві бочки до яких проводиться наливання зливання легкозаймистих рідин по- винні надійно приєднуватись до заземлювача а також мати заземлююче з'єднання з наливним рукавом. 10.4.25. В устаткуванні дробильно-подрібнюючі машини насоси з електроприводом для перекачування легкозаймистих речовин газові компресори тощо яке призначене для роботи в умовах можливого ут- ворення вибухонебезпечних концентрацій парів газів пилу та їх сумішей з повітрям застосування пристроїв що іскрять недопустиме. 10.4.26. Матерчаті рукави пилоочисних фільтрів необхідно проши- вати мідяним тросиком сполученим з заземлюючою системою. При цьому фільтри слід встановлювати за межами цеху або у його ізольованій час- тині де немає постійних робочих місць. 10.4.27. У вибухопожежонебезпечних цехах не дозволяється засто- сування плоскопасових передач. Як виняток дозволяється застосування клинопасових передач але при цьому усі частини установки повинні бути виконані з електроп- ровідних матеріалів а шківи та всі металеві предмети що знаходяться поблизу паса мусять бути заземлені. Крім того шкіряні та гумові па- си повинні не рідше одного разу на тиждень покриватись мастилом 100 частин гліцерину та 40 частин сажі за масою . Паси слід утримувати в чистоті та не допускати потрапляння до них бруду масла води та інших речовин що можуть змінити електропровідність покриття. 10.4.28. При транспортуванні ЛЗР автоцистернами повинен бути забезпечений контакт корпусу цистерн з землею. 110 10.4.29. Зовнішня поверхня скляних трубопроводів повинна мета- лізуватись або фарбуватись електропровідними емалями та лаками. При цьому повинен бути забезпечений електричний контакт між електропро- відним шаром та заземленою металевою арматурою. Замість електропровідних покриттів допускається обмотування скляних трубопроводів мідяним дротом який повинен бути приєднаний до заземленої металевої арматури. За відсутності металевої арматури кон- такт електропровідного покриття скляних трубопроводів з заземленням може здійснюватись за допомогою заземлених металевих хомутів через 20 - 30 м. 10.4.30. Вимірювання опору заземлювачів а також питомого опору грунту повинне виконуватись як правило в періоди найменшої елект- ропровідності грунту: влітку - при найбільшому висиханні або взимку - при найбільшому промерзанні грунту. 10.4.31. Позапланові виміри опору заземлюючих пристроїв повинні виконуватись після їх реконструкції або капітального ремонту. 10.4.32. Вимірювання опору заземлюючих пристроїв з оформленням протоколу повинне проводитись не рідше разу на рік. 10.4.33. З'єднання заземлюючих провідників між собою повинно бути виконане зварюванням а їх приєднання до металевих частин апара- тів машин тощо - зварюванням або гвинтовими та болтовими з'єднаннями у відповідності з ГОСТ 12.1.030-81 та ГОСТ 10434-82. 10.4.34. Біля заземлюючого пристрою або місця приєднання зазем- люючих провідників повинен бути розміщений знак заземлення у відпо- відності з ГОСТ 21130-75. 10.4.35. Використання землі як фазного або нульового проводу в електроустановках до 1000 В не дозволяється. 10.4.36. Ємкості силоси чи бункери сипких продуктів об'ємом понад 50 куб. м повинні бути заземлені не менше ніж у двох діамет- рально протилежних місцях. Для вертикальних ємкостей діаметром до 2.5 м допускається один заземлюючий пристрій. В залізобетонних ємкостях повинні заземлюватись їх металеві днища та всі інші металеві частини. 10.4.37. Проходи спеціально прокладених нульових заземлюючих провідників крізь стіни приміщень з вибухопожежонебезпечними зонами повинні виконуватись у відрізках труб або в прорізах. Отвори труб та прорізів повинні бути ущільнені негорючими матеріалами. З'єднання нульових заземлюючих провідників у місцях проходів не допускається. 10.4.38. Для визначення технічного стану заземлюючого пристрою повинні періодично проводитись: - зовнішній огляд видимої частини заземлюючого пристрою; - огляд з перевіркою наявності ланцюга між заземлюючим та за- землюваним елементами відсутність обривів та незадовільних контактів у проводці яка з'єднує апарати із заземлюючим пристроєм а також перевірка пробивних запобіжників трансформаторів; - вимірювання опору заземлюючого пристрою; - перевірка ланцюга "фаза-нуль"; - перевірка надійності з'єднань природних заземлювачів; - вибіркове розкриття грунту для огляду елементів заземлюючого пристрою що знаходяться в землі. 10.4.39. На кожний заземлюючий пристрій що знаходиться в екс- плуатації повинен бути паспорт який містить схему заземлення ос- новні технічні дані дані про результати перевірки стану заземлюючого пристрою про характер ремонтів та змін що були внесені до пристрою. 10.4.40. На вході до приміщень класу В - IIа необхідно встанов- лювати металеві грати для ніг а на вхідних дверях - металеві ручки що заземлені відповідно до вимог ПУЕ. 111 10.4.41. Неметалеве устаткування вважається електростатично за- земленим якщо опір будь-якої точки внутрішньої і зовнішньої повер- хонь відносно контура заземлення не перевищує 10 у сьомому сту- пені Ом. 10.4.42. При проведенні електозварювальних робіт не дозволяєть- ся застосовувати у якості зворотного проводу металеві трубопроводи устаткування шини заземлення та інші конструкції. Обидва електропро- води від зварювального агрегату повинні бути підведені безпосередньо до місця електрозварювання. E 10.5. Захист будівель та споруд від блискавки F 10.5.1. Відповідно призначень будівель та споруд необхідність виконання захисту від блискавки і вторинних її проявів та його кате- горія а при використанні стержневих та тросових блискавковідводів - тип зони захисту повинні визначатись у відповідності з вимогами РД 34.21.122-87. 10.5.2. Як заземлювачі захисту від блискавки можуть використо- вуватись всі рекомендовані ПУЕ заземлювачі електроустановок за винятком нульових проводів повітряних ліній електропередачі напругою до 1 кВ. 10.5.3. Залізобетонні фундаменти будівель споруд зовнішніх установок опір блискавковідводів слід як правило використовувати як заземлювачі захисту проти блискавки за умови забезпечення безпе- рервного електричного зв'язку по її арматурі та приєднанні її до зак- ладних деталей за допомогою зварювання. 10.5.4. Перевірка стану пристроїв захисту проти блискавки по- винна проводитись для будівель та споруд I та II категорій один раз на рік перед початком грозового сезону для будівель та споруд III категорії - не рідше одного разу на три роки зі складанням акту в якому вказуються виявлені дефекти. Перевірці підлягають цілісність та захищеність від корозії дос- тупних оглядові частин блискавкоприймачів струмовідводів та контак- тів поміж ними а також величина опору струмові промислової частоти заземлювачів блискавковідводів що розташовані окремо. Ця величина не повинна перевищувати результатів відповідних вимірів на стадії прий- мання більше ніж у п'ять разів. В протилежному разі слід проводити ревізію заземлювача. 10.5.5. Зовнішні металеві ємкості або окремо розташовані ємкості для зберігання рідкого палива повинні бути захищені від пря- мих ударів блискавки: - якщо товщина металу покриття 0.004 м і більше а також окре- мо розташовані ємкості об'ємом понад 200 куб. м незалежно від товщи- ни металу покриття досить приєднати до заземлювача; - якщо товщина металу покриття менше ніж 0.004 м необхідно за- хистити блискавковідводами встановленими окремо або на самій спору- ді. 10.5.6. Установки що мають корпуси з залізобетону повинні бу- ти захищені від прямих ударів блискавки блискавковідводами що вста- новлені окремо або безпосередньо на них. E 10.6. Робота з переносним електроінструментом F 10.6.1. Електроінструмент та ручні електричні прилади повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.013.0-91 ПТЕ і ПТБ ПУЕ. 10.6.2. До роботи з електроінструментом та ручними електричними машинами класу I у приміщеннях з підвищеною небезпекою ураження 112 електричним струмом та поза приміщеннями допускаються особи які пройшли виробниче навчання та мають групу з електробезпеки не ни- жчу II. 10.6.3. Застосовувати електроінструмент та ручні електричні прилади допускається лише у відповідності з призначенням вказаним у паспорті. 10.6.4. Залежно від категорії приміщення щодо ступеня небезпеки ураження електричним струмом повинні застосовуватись електроінстру- мент та ручні електричні машини не нижче наступних класів: - клас I - у приміщеннях без підвищеної небезпеки. При роботі з електроінструментом та ручними електричними машинами класу I слід користуватись засобами індивідуального захисту; - класи II та III - у приміщеннях з підвищеною небезпекою та поза приміщеннями; - клас III - у особливо небезпечних приміщеннях а також при несприятливих умовах роботи в котлах баках тощо . 10.6.5. Не дозволяється експлуатувати машини у вибухонебезпеч- них приміщеннях або з хімічно активним середовищем яке руйнує метали та ізоляцію. 10.6.6. Не допускається експлуатувати машини що не захищені від діяння крапель та бризок що не мають відмітних знаків крапля в трикутнику або дві краплі в умовах діяння крапель та бризок а та- кож на відкритих площадках під час снігопаду або дощу. Кожна машина повинна мати інвентарний номер. 10.6.7. Корпус електроінструменту на напругу више 42 В повинен мати спеціальний затиск для приєднання заземлюючого проводу з відміт- ним знаком "З" або "Земля". 10.6.8. Оболонки кабелів та проводу повинні закладатися в електроінструмент та міцно закріплюватися що запобігти їх злому та стирання. 10.6.9. При користуванні електроінструментом їх провід або ка- бель повинні підвішуватися. Безпосередній дотик проводів кабелю з металевими гарячими вологими і масляними поверхнями чи предметами не допускається. 10.6.10. Приєднання до мережі електроінструменту повинно вико- нуватися шланговим проводом. Допускається застосовувати багатожильний гнучкий провід типу ПРГ з ізоляцією на напругу не нижче 500 В замкнений у гумовий шланг. 10.6.11. Електроінструмент та допоміжне устаткування повинне піддаватись перевірці не рідше одного разу на 6 місяців. 10.6.12. Приєднання пересувних електроприймачів у приміщеннях класу В-Iа і у зовнішніх установках класу В-Iг у межах вибухопожежо- небезпечної зони повинне виконуватися за допомогою гнучкого кабеля замкненого у гнучкий герметичний металорукав. 10.6.13. Підключення технічне обслуговування машин та допоміж- ного устаткування та їх перевірка повинні проводитись електротехніч- ним персоналом з групою з техніки безпеки не нижче III. E 10.7. Засоби захисту які використовуються при роботі з електроустаткуванням F 10.7.1. Засоби захисту повинні знаходитись як інвентарні на трансформаторних підстанціях в розподільних пунктах а також видава- тись для індивідуального користування. 10.7.2. Відповідальність за своєчасне забезпечення персоналу та комплектування електроустановок випробуваними засобами захисту у відповідності з нормами комплектування за організацію правильного зберігання та створення необхідного резерву своєчасне проведення 113 періодичних оглядів та випробувань вилучення непридатних засобів та за організацію обліку засобів захисту покладається на керівників це- ху служби підстанції дільниці мережі майстра дільниці у віданні якого знаходяться електроустановки або робочі місця а у цілому на підприємстві - на його власника або уповноважену ним за наказом по- садову особу. 10.7.3. Всі електрозахисні засоби та пристрої що знаходяться в експлуатації за винятком килимків підставок плакатів та знаків безпеки повинні бути пронумеровані. Якщо засіб захисту складається з кількох частин загальний для нього номер потрібно ставити на кожній частині. Засоби захисту що перебувають в індивідуальному користу- ванні також повинні бути зареєстровані в журналі обліку та утриму- вання засобів захисту з зазначенням дати видачі та підписом особи яка їх отримала. 10.7.4. Після виготовлення засобів захисту вони повинні підля- гати приймально-здавальним кожен зразок періодичним та поточним ви- пробуванням ГОСТ 16504-81 . При експлуатації засоби захисту повинні підлягати періодичним та позачерговим що проводяться після ремонту випробуванням. 10.7.5. Періодичність випробувань засобів захисту: - гумові діелектричні рукавиці - 1 раз на 6 місяців; - гумові діелектричні боти - 1 раз на 36 місяців; - гумові діелектричні калоші - 1 раз на 12 місяців; - слюсарно-монтажний інструмент з ізолюючими рукоятками - один раз на 12 місяців. 10.7.6. Розподільні пристрої напругою до 1000 В повинні бути укомплектовані такими засобами захисту: - ізолююча штанга - за місцевими умовами; - покажчик напруги - 2 одиниці; - ізолюючі кліщі - 1 одиниця; - діелектричні рукавиці - 2 пари; - діелектричні калоші - 2 пари; - ізолююча підставка або діелектричний килимок - за місцевими умовами; - захисні окуляри - 1 пара; - переносні заземлювачі - за місцевими умовами. 10.7.7. В електроустановках допускається застосування діелект- ричних бот та калош. 10.7.8. Встановлювати накладки на струмопровідні частини якщо в їх конструкції не передбачені ізолюючі рукоятки та тримачі необ- хідно із застосуванням засобів захисту. 10.7.9. Засоби захисту необхідно зберігати в закритих приміщен- нях. Засоби захисту з гуми які знаходяться у складському запасі необхідно зберігати у сухому приміщенні. 10.7.10. Ізолюючі штанги та кліщі слід зберігати в умовах що виключають їх прогинання та дотик до стіни покажчики напруги та електровимірювальні кліщі - в футлярах або чохлах. 10.7.11. Засоби захисту які знаходяться в експлуатації розміщують у спеціально відведених місцях як правило біля входу до приміщення а також - на щитах керування. В місцях зберігання повинні бути гачки або кронштейни для штанг кліщів переносних заземлювачів плакатів знаків безпеки а також шафи стелажі для рукавиць ботів калош рукавичок захисних окулярів тощо. E 10.8. Вимоги безпеки до акумуляторних установок. F 10.8.1. Вибір електронагрівальних пристроїв світильників 114 електродвигунів вентиляції і електропроводок для основних і допоміж- них приміщень акумуляторних батарей а також встановлення і монтаж вказаного електроустаткування повинні проводитися у відповідності з ПУЕ. 10.8.2. Для зарядних і підзарядних двигунів-генераторів повин- ні передбачатися пристрої для їх вимкнення у разі появи зворотного струму. 10.8.3. Шини постійного струму повинні бути споряджені прист- роями для постійного контролю ізоляції що дозволяють оцінювати зна- чення опору ізоляції і діють на сигнал у разі зниження опору ізоляції одного з полюсів до 20 кОм у мережі 220 В 10 кОм у мережі 110 В 5 кОм у мережі 48 В і 3 кОм у мережі 24 В. 10.8.4. Для акумуляторної батареї слід передбачати блокування яка не допускає проведення заряду батареї з напругою більше 2.3 В на елемент при вимкненій вентиляції. 10.8.5. У приміщенні акумуляторної батареї один світильник по- винен бути приєднаний до мережі аварійного освітлення. 10.8.6. Відстані від акумуляторних батарей до опалювальних приладів повинні бути не менше 0.75 м. Ця відстань може бути зменше- на при умові встановлення теплових екранів з негорючих матеріалів що виключають місцеве нагрівання акумуляторів. Відстань між струмоведучими частинами акумуляторів повинна бу- ти не менше 0.8 м при напрузі вище 65 В до 250 В у період нормальної роботи не заряду і 1 м - при напрузі вище 250 В. 10.8.7. Шини повинні прокладатися на ізоляторах і кріпитися на них шиноутримувачами. Прогін між опорними точками шин визначається розрахунком на динамічну стійкість але повинен бути не більше 2 м. Ізолятори їх арматура деталі для кріплення шин і підтримуючі конструкції повинні бути електрично і механічно стійкими до тривалої дії парів електролі- ту. Заземлення підтримуючі конструкції не потребують. 10.8.8. Приміщення акумуляторної батареї повинне бути: - розміщене якомога ближче до зарядних пристоїв і розподільно- го щита постійного струму; - ізольоване від попадіння до нього пилу випарувань і газу а також від проникнення води крізь перекриття; - легко доступне для обслуговуючого персоналу. Окрім того приміщення акумуляторної батареї не слід розташову- вати поблизу джерел вібрації і тряски. 10.8.9. Вхід до приміщення акумуляторної батареї повинен здійснюватися крізь тамбур. Улаштування входу з побутових приміщень не допускається. 10.8.10. На дверях повинні бути написи: "Акумуляторна" Вогне- небезпечно" "З вогнем не заходити" "Палити забороняється". 10.8.11.При приміщеннях акумуляторних батарей повинна бути ок- рема кімната для зберігання кислоти сепараторів приладдя для приго- тування електроліту площею не менше 4 кв. м. 10.8.12. Підлога приміщень акумуляторних батарей повинна бути горизонтальною на бетонній основі з кислотостійким покриттям кера- мічні кислотостійкі плитки із заповненням швів кислотостійким матері- алом або асфальтом . У разі встановлення стелажів на асфальтовому покритті повинні бути застосовані опорні площадки з міцного кислотостійкого матеріалу. Встановлення стелажів безпосередньо на асфальтове покриття не допус- кається. Усередині приміщення акумуляторної батареї і кислотної а та- 115 кож біля дверей цих приміщень має бути влаштований плінтус із кисло- тостійкого матеріалу. 10.8.13. Приміщення акумуляторних батарей у якому проводиться заряд акумуляторів при напрузі більше 2.3 В на елемент повинне бути обладнане стаціонарною примусовою припливно-витяжною вентиляцією. 10.8.14. Вентиляційна система приміщень акумуляторних батарей повинна обслуговувати тільки акумуляторні батареї і кислотну. Викид газів повинен проводитися крізь шахту яка вища даху будівлі не менше ніж на 1.5 м. Шахта повинна бути захищена від попадання до неї атмос- ферних опадів. Включення вентиляції до димоходів або до загальної системи вентиляції будівлі не дозволяється. У разі улаштування примусової витяжної вентиляції вентиляційне усткування повинно відповідати вимогам п.6.6.3.8 цих EПравил.F 10.8.15. Відсмоктування газів повинно проводитися як з нижнь- ої так і з верхньої частин приміщення з боку протилежного припливу свіжого повітря на висоті відповідно до вимог п. 6.6.3.46 ч.1 цих EПравилF. Якщо стеля має виступаючі конструкції або ухил повинна бути передбачена витяжка повітря відповідно з кожного відсіку або з верхньої частини простору під стелею. E 11. ВАНТАЖНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНІ РОБОТИ 11.1. Загальні вимоги F 11.1.1. Вантажно-розвантажувальні роботи повинні виконуватись відповідно з вимогами ГОСТ 12.3.009-76 ГОСТ 12.3.002-75 норматив- но-технічної документації затвердженої органами Держнаглядохоронпра- ці а також цих EПравилF. 11.1.2. Транспортні та вантажопідйомні засоби та механізми по- винні відповідати ГОСТ 12.2.003-91. 11.1.3. Електроустаткування монтаж електричних ланцюгів та заземлення транспортних та вантажопідйомних засобів повинні відпові- дати вимогам Правил технічної експлуатації електроустановок спожива- чів і Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок спо- живачів та розд. 10 ч.1 цих EПравил.F 11.1.4. Встановлення реєстрація обстеження та приймання до експлуатац1ї вантажопідйомних пристроїв та транспортного устаткування повинні здійснюватись відповідно з вимогами діючих правил. 11.1.5. Експлуатація та технічне обслуговування устаткування повинні здійснюватись відповідно з виробничими інструкціями опрацьо- ваними на підприємстві та затвердженими його власником. 11.1.6. Виконання вантажно-розвантажувальних робіт повинне проводитись відповідно з проектами виконання робіт технологічними картами та інструкціями що затверджені у встановленому порядку. 11.1.7. На кранах та інших вантажопідйомних машинах на видному місці повинні бути написи які попереджають про основні правила без- печної експлуатації машин а для колісних машин на залізничному ходу - написи стосовно до автомашин та рухомого складу. 11.1.8. Допуск осіб до вантажно-розвантажувальних робіт та до керування підіймально-транспортним устаткуванням повинен здійснюва- тись згідно з вимогами підрозд. 3.4 ч.1 цих EПравил.F E 11.2. Внутрішньозаводські вантажно-розвантажувальні роботи F На території підприємства повинні передбачатись вантажно-роз- 116 вантажувальні та складські майданчики які відповідають наступним ви- могам: - місця виконання вантажно-розвантажувальних робіт повинні бу- ти розміщені на спеціально відведеній території з твердим і рівним покриттям і мати улаштування для відведення зливних вод; - місця виконання вантажно-розвантажувальних робіт повинні ві- докремлюватись від житлової забудови санітарно-захисними зонами у відповідності з діючими санітарними нормами; - на майданчиках для складування вантажів повинні бути позна- чені межі штабелів проходів та проїздів між ними. Не допускається розташовувати вантажі в проходах і проїздах; - рампи естакади та інші вантажно-розвантажувальні площадки повинні бути обладнані по периметру колесовідбійними пристроями що запобігають з'їзду та перекиданню транспортних і вантажно-розванта- жувальних засобів. E 11.3. Вантажно-розвантажувальні роботи на транспорті F 11.3.1. Вантажно-розвантажувальні роботи повинні виконуватись відповідно з діючими Правилами охорони праці на автомобільному транс- порті та Правилами техніки безпеки і виробничої санітарії при вантаж- но-розвантажувальних роботах на залізничному транспорті. 11.3.2. При укладанні підійманні переміщенні вантажу окремі його деталі та частини повинні бути закріплені а також прийнято за- ходи що виключають можливість некерованого переміщення вантажу або перенапруження будь-якого його єлементу. 11.3.3. Цистерни для перевезення рідких речовин та продукції що встановлюються на автомобільному транспорті повинні мати приварні скоби для обслуговування верхнього люка. 11.3.4. Містки для проїзду візків та переходу вантажників з вагонів до автомобіля та назад повинні мати достатню для переміщення візків ширину. Для входу до вагона драбини та містки повинні забезпе- чуватись гаками для закріплення на дверній рейці вагона. Для авто- мобілів та вагонів які не мають дверної рейки повинні застосовува- тись спеціальні містки та драбини з шипами та упорами. Металеві містки повинні виготовлятись з листової сталі товщиною не менше 0.005 м. 11.3.5. Вагони та автомобілі встановлені під завантаження розвантаження повинні бути поставлені на гальмо. 11.3.6. При відчиненні чи зачиненні дверей вагона необхідно стояти на залізничному полотні правим боком до вагона та триматись лише за дверні поруччя. При відчиненні двері слід тягнути на себе а при зачиненні - тільки від себе. 11.3.7. Вантажі окрім баласту який вивантажується для шляхо- вих робіт повинні знаходитись на відстані від зовнішньої грані го- ловки найближчої до вантажу рейки залізничної або підкранової колії: при висоті штабеля до 1.2 м - не менше 2 0 м при більшій висоті шта- беля - не менше 2 5 м. E 11.4. Вантаження та розвантаження сировини твердого та рідкого палива допоміжних матеріалів готової продук- ції сипких та штучних вантажів F 11.4.1. При виконанні вантажно-розвантажувальних робіт із зас- тосуванням машин безперервного транспорту укладання вантажів повинне 117 забезпечувати рівномірне завантаження робочого органу та стійке поло- ження вантажу. Подавання та знімання вантажу з робочого органу машин повинні виконуватись за допомогою спеціальних подавальних та прий- мальних пристроїв. 11.4.2. При розвантаженні сипких вантажів з напіввагонів люки слід відчиняти спеціальними пристроями що дозволяють працюючому зна- ходитись на безпечній відстані. Не допускається присутність людей у хопер-вагонах під час розвантаження і навантаження. 11.4.3. При вантаженні розвантаженні бункерів башт силос- них та інших ємкостей сипкими вантажами у верхній частині ємкостей повинні бути передбачені спеціальні пристрої грати люки що зачиня- ються на замки огородження які виключають падіння працюючих у єм- кість. 11.4.4. Для переходу працюючих по сипких вантажах що мають значну текучість та властивість засмоктування слід встановлювати трапи або настили з поруччям на всьому шляху руху. 11.4.5. Для вантажно-розвантажувальних робіт слід застосовува- ти устаткування залежно від вибухопожежонебезпеки продукції. Всі пра- цюючі механізми повинні бути обладнані звуковою або світловою сигна- лізацією. 11.4.6. ЛЗР що затарені в скляні бутелі повинні перевозитися в спеціальних візках. Бутелі повинні бути встановлені в кошик або дерев'яні лотки. Переносити бутелі слід тільки удвох. 11.4.7. Тверде паливо повинно укладатись шарами товщиною не більше 0.5 м після чого ущільнюватись котком або трамбівками. Ущіль- нення кожного шару що укладається в штабелі повинно виконуватись не пізніше ніж через добу після укладання шару. За станом вугілля пови- нен здійснюватись постійний температурний нагляд шляхом замірів тем- ператур через встановлені в штабелях вугілля контрольні металеві тру- би. 11.4.8. При навантаженні та розвантаженні палива не дозволя- ється користуватись відкритим вогнем палити. E 11.5. Робота з небезпечними вантажами F 11.5.1. Вантажно-розвантажувальні роботи та переміщення небез- печних відповідно з ГОСТ 19433-88 вантажів необхідно проводити у спеціально відведених місцях при наявності даних про клас небезпеки та вказівок відправника вантажу щодо дотримання заходів безпеки. 11.5.2. Не допускається виконання вантажно-розвантажувальних робіт з небезпечними вантажами у разі несправності або невідповіднос- ті тари вимогам нормативно-технічної документації затвердженої у встановленому порядку а також при відсутності маркірування та попе- реджувальних написів на ній. 11.5.3. Транспортування розвантаження та завантаження особли- во небезпечних здатних до вибуху та отруйних вантажів повинні здійснюватись з обов'язковим проведенням попереднього інструктажу персоналу який виконує ці роботи у кожному окремому випадку. Інс- труктаж повинен проводитись у відповідності зі спеціальною інструкці- єю опрацьованою адміністрацією підприємства що організовує ці пере- везення. Виконання цих робіт повинне проводитись під керівництвом представника адміністрації який відповідає за безпечне їх виконання. 11.5.4. У разі зміни метеорологічних умов що впливають на фі- зико-хімічний стан вантажів збільшення токсичності вантажно-роз- вантажувальні роботи повинні бути припинені або вжиті додаткові захо- ди безпеки щодо ведення робіт. 118 E 11.6. Вантажопідйомне та транспортне устаткування машини та механізми F 11.6.1. Будова встановлення та експлуатація кранів всіх типів вантажних електричних візків що переміщюються вздовж надземних рей- кових колій разом з кабіною керування ручних та електричних талів лебідок для піднімання вантажу або людей здіймальних вантажозахват- них механізмів та пристроїв тари за винятком транспортних контейне- рів повинні відповідати вимогам Правил будови та безпечної експлуа- тації вантажопідіймальних кранів. 11.6.2. Вантажопідйомні машини які не підлягають реєстрації в місцевих органах Держнаглядохоронпраці а також здіймальні вантажо- захватні пристрої повинні мати інвентарний номер який вноситься до журналу обліку та огляду вантажопідйомних машин здіймальних вантажо- захватних пристроїв підприємства-власника. 11.6.3. Дозвіл на прийняття до експлуатації вантажопідйомних машин що не реєструються у місцевих органах Держнаглядохоронпраці повинен видаватись посадовою особою по нагляду за вантажопідйомними машинами на підприємстві на основі документації заводу-виробника та результатів технічного огляду. 11.6.4. На підйомно-транспортних машинах повинні бути вивішені трафарети з наведеними на них основними даними машини: реєстраційним інвентарним номером вантажопідйомністю датою чергового технічного огляду. E 11.7. Авто- та електронавантажувачі F 11.7.1. Будова автонавантажувачів повинна відповідати вимогам ГОСТ 16215-80Е. Будова машин наземного безрейкового електрифікованого транспорту повинна відповідати вимогам ГОСТ 18962-86. 11.7.2. Авто-та електронавантажувачі повинні бути обладнані звуковими та світловими сигналами замком з ключем що виймається та гальмовою системою. 11.7.3. Авто-та електронавантажувачі що обладнані гідравліч- ним механізмом підйому в гідросистемі повинні мати запобіжний клапан чи інший запобіжний пристрій який спрацьовує у разі перевищення тис- ку в циліндрі на 5% більше від робочого. 11.7.4. Автонавантажувачі повинні бути обладнані глушниками та іскрогасильними пристроями. 11.7.5. Автонавантажувачі з механічною системою піднімання вантажу повинні бути обладнані кінцевими вимикачами для обмеження ви- соти піднімання вантажу та опускання підіймального пристрою. 11.7.6. Випуск авто-та електронавантажувача з гаража до екс- плуатації повинен здійснюватись лише після перевірки технічної справ- ності та відповідного запису в журналі реєстрації транспорту. 11.7.7. Дозволяється транспортування вантажу на навантажувачі якщо його рама відхилена назад до відказу.Захватний пристрій повинен забезпечувати висоту підіймання вантажу від землі не менше ніж вели- чина дорожного просвіту навантажувача і не більше 0 5 м - для наван- тажувачів на пневматичних шинах та 0 25 м - для навантажувачів на вантажних стрічках. 11.7.8. При експлуатації електронавантажувача із захватною вилкою вантаж повинен рівномірно розподілятись по ширині вилки та виступати за його габарити не більше ніж на 1/3 довжини. Не дозволя- ється укладати вантаж вище захисного пристрою який захищає робоче місце водія від падіння вантажів. 119 11.7.9. Електронавантажувачі та електроштабелери з висотою підйому понад 2 0 м повинні бути обладнані огородженням над головою водія або кабіною. 11.7.10. Штабелювання вантажів електронавантажувачами повинне здійснюватись у відповідності зі схемами їх укладання опрацьованими адміністрацією. При цьому вантажі повинні укладатись на прокладки або стелажі які забезпечують вільний вихід навантажувача з-під вантажу. 11.7.11. Встановлення та зняття акумуляторних батарей повинні здійснюватись при допомозі вантажопідйомного пристрою. 11.7.12. Встановлення акумуляторних батарей на електровізок та їх підключення до електричного устаткування повинні виконуватись лише після відключення зарядного струму. Не дозволяється використання електронавантажувачів у приміщеннях вибухопожежної категорії А та Б. 11.7.13. Не допускається перевезення людей на електронаванта- жувачах а також на вантажах які перевозяться або підіймаються. E 11.8. Візки транспортні F 11.8.1. Електровізки повинні бути обладнані: - замком для запобігання випадковому пуску; - запобіжними скобами на важелі керування; - важілями з ізольованими рукоятками; - огородженням для захисту ніг від ушкодження. 11.8.2. Будова вантажних візків повинна відповідати вимогам ГОСТ 13188-67. 11.8.3. Вантажні ручні візки повинні мати здіймальні або пос- тійно встановлені пристосування для забезпечення стійкості вантажів поруччя для зручності їх пересування а також пристосування для різ- них вантажів. 11.8.4. На кожному візкові повинні бути зазначені номер та вантажопідйомність. 11.8.5. Вантажі що транспортуються на візках не повинні вихо- дити за габарити платформи. Ручки візка-лебідки повинні бути облад- нані запобіжними скобами що захищають руки працівника від ударів. E 11.9. Конвеєри F 11.9.1. Будова конвеєрів усіх типів повинна відповідати вимо- гам ГОСТ 12.2.022-80. 11.9.2. Конвеєри що застосовуються для транспортування запи- лених вантажів повинні бути закриті суцільним кожухом та обладнані місцевою витяжною вентиляцією з наступним очищенням повітря. 11.9.3. У місцях передачі вантажу що транспортується з одно- го конвеєра на інший або на машину повинні бути передбачені прист- рої що виключають падіння вантажу з конвеєра або машини. Конвеєри для тарних вантажів повинні мати по всій довжині борти висотою не менше ніж 0.2 м. Для попередження падіння мішків з конвеєрів кінці відвідних шлагбаумів повинні впритул прилягати до борту конвеєра та до спуску. 11.9.4. Металеві станини конвеєрів повинні мати надійне захи- сне заземлення або занулення. E 11.10. Стрічкові конвеєри F 11.10.1. Стрічкові конвеєри повинні відповідати наступним ви- могам: 120 - прийомні та видавальні пристрої повинні бути виконані таким чином щоб була виключена нерівномірність надходження вантажу його удари об полотно падіння на підлогу а також можливість дотику обс- луговуючого персоналу до рухомих частин; - натяг робочого полотна повинен бути відрегульований таким чином щоб була виключена можливість зповзання та падіння вантажів; - швидкість руху стрічки повинна знаходитись в межах від 0 6 до 1 2 м/с; - привід похилих стрічкових конвеєрів повинен бути обладнаний автоматично діючим пристроєм що виключає зворотній рух стрічки; - на стрічкових конвеєрах довжина яких перевищує 15 м для попередження бокових зміщень стрічки повинна бути передбачена уста- новка спрямовуючих та центруючих пристроїв. 11.10.2. Стрічкові конвеєри що призначені для транспортування сипких вологих та липких вантажів повинні мати пристрої для очищен- ня від налипання обох боків нижньої вітки стрічки приводних кінце- вих та відхиляючих барабанів. 11.10.3. Конвеєри на складах тарного зберігання сипких матері- алів повинні бути обладнані пересувними скидальними каретками з пристроями що запобігають довільному зсуву каретки. Несамохідні ски- дальні каретки повинні переміщуватись зусиллям одного працівника. Пе- реміщення каретки під час руху стрічки конвеєра не дозволяється. 11.10.4. На стрічці похилих конвеєрів необхідно встановлювати поперечні рейки для запобігання зворотному сповзанню штучних ван- тажів. 11.10.5. Робота пересувних конвеєрів дозволяється лише при справному підйомному пристрої трос гальмо та шланговому приводі зі змонтованими на кінцях станини кінцевими вимикачами та огороджую- чими щитами з боків механізмів для переміщення тарних вантажів. 11.10.6. Скидання мішків зі стрічки необхідно здійснювати за допомогою щитків що повинні встановлюватись під кутом 45 градусів до стрічки конвеєра та щільно прилягати до борту конвеєра або спуску. E 11.11. Роликові конвеєри рольганги F 11.11.1. Рольганги повинні відповідати наступним вимогам: - кут нахилу повинен складати від 2 до 5%. для того щоб ван- тажі переміщувались зі швидкістю не більше 0 5 м/с; при цьому безпека їх переміщення повинна досягатись за рахунок суцільного завантаження робочого полотна рольганга; - відстань між осями роликів повинна відповідати розмірам ван- тажу що переміщується при цьому вантаж повинен спиратись не менше ніж на три ролики ; - ширина вантажів які переміщуються не повинна перевищувати ширину полотна рольганга; - у місцях проходу слід влаштовувати відкидні секції роль- гангів шириною не менше 0 8 м. 11.11.2. Роликові конвеєри повинні мати в розвантажувальній частині обмежувальні упори та пристрої для гасіння інерції рухомого вантажу. E 11.12. Гвинтові конвеєри F 11.12.1. Гвинтові конвеєри транспортувальні шнеки повинні відповідати таким вимогам: - жолоби для сипких матеріалів повинні бути обладнані щільними накривками на завісах або шарнірах; 121 - засипні бункери та отвори повинні бути перекриті запобіжними гратами при цьому розміри вічок не повинні перевищувати 0.05х0.05м; - в днищі жолоба в якому розміщені робочі органи повинні бу- ти засувки для очищення від завалу продуктом а в торцевій стінці з боку виходу продукту - зливні самотічні труби та шарнірні запобіжні клапани що відчиняються при переповненні жолоба продуктом; - накривки шнекових живильників повинні мати блокування з електродвигунами що забезпечує вимикання механізму при відчиненні накривки; - гвинт у жолобі повинен бути встановлений із зазором не менше 0.01 м щоб він не торкався стінок та дна і працював плавно без нев- ластивого шуму; - витки шнека для запобігання випадкового травмування повинні закінчуватись на відстані не менше 0.2 м від випускного отвору. E 11.13. Скребкові конвеєри F 11.13.1. Скребкові конвеєри редлери повинні відповідати нас- тупним вимогам: - при роботі з зануреними скребками провисання ланцюга біля приводної станції не повинно перевищувати 0.1-0.12 м; - вони повинні обладнуватись надійними пристосуваннями які забезпечують автоматичне вимикання електродвигуна у разі обриву лан- цюга. E 11.14. Ковшові елеватори F 11.14.1. Ковшові елеватори норії повинні відповідати наступ- ним вимогам: - засипні бункери повинні бути обладнані запобіжними гратами з комірками розміром не більше 0.05 х 0.05 м зблокованими з пусковим пристроєм; - норійна стрічка та ковші не повинні торкатись внутрішніх стінок труб кожухів головки та башмака норії; - зупинка норії повинна бути передбачена не менше як з двох місць обов'язково у місцях завантаження та розвантаження а дис- танційний пуск - з одного місця - після подачі попереджувального сиг- налу; - норії повинні обладнуватись гальмовими пристроями за виклю- ченням елеваторів що мають привід з червячним редуктором для їх зу- пинки при раптовому припиненні подачі енергії та пристроями для за- побігання завалам; - у випадку влаштування приямку для башмака з трьох сторін по- винні бути передбачені проходи шириною не менше 0 8 м при цьому при- ямок повинен бути огороджений поруччям; - від нижнього краю башмака до підлоги необхідно залишати відстань не менше 0 15 м для безпечного та зручного спорожнення у разі завалу продуктом; - ширина ковшів норій повинна бути меншою ширини стрічки на 0.025-0.030 м; - норії повинні бути обладнані пристроями що виключають падіння стрічки у разі її обриву; - очищення завантажувальних воронок необхідно виконувати лише при вимкненому електродвигуні та з розміщенням на пусковому пристрої плакату: "Не вмикати! Працюють люди!"; - під час роботи норії оглядові люки та дверцята на головці та башмаку повинні бути зачинені; 122 - норійна стрічка повинна бути натягнена рівномірно по всій ширині для запобігання її збіганню з барабана; - на башмаках норій всіх типів повинні бути передбачені датчи- ки підпору та реле контролю швидкості. E 11.15. Гравітаційні транспортери гвинтові та похилі спуски F 11.15.1. Поверхня спусків повинна бути гладкою без виступаючих деталей. 11.15.2. Похилі спуски повинні мати міцну конструкцію причому нахил спуску повинен забезпечувати плавне без ударів переміщення ван- тажу що спускається. 11.15.3. При кутах нахилу гвинтових спусків понад 24% ? та швидкості руху понад 1 0 м/с необхідно встановлювати гасителі швид- кості амортизуючі упори зустрічні ухили тощо гальмівні пристрої для мішків. 11.15.4. Ширина робочої поверхні спуску повинна бути не менше ширини вантажів що переміщуються а висота бортів для запобігання падінню вантажів повинна складати не менше 2/3 висоти вантажу. 11.15.5. Столи для приймання мішків необхідно влаштовувати ви- сотою 1 4 м та обладнувати їх поверхню гальмовими пристроями що за- побігають падінню мішків. Прийомні отвори та місця проходження спусків повинні бути ого- роджені. 11.15.6. Отвори в стінах та перекриттях перед спусками повинні закриватись спеціальними накривками або клапанами дверцятами та відчинятись лише на час подавання чи проходження вантажу. E 11.16. Валкові мішкопідйомники F 11.16.1. Підйомники повинні встановлюватись в окремих шахтах з вогнестійких матеріалів. 11.16.2. Встановлювати мішкопідйомники в сходових клітках не дозволяється. 11.16.3. В місцях завантаження мішків у підйомник відстань від рівня підлоги до валка повинна бути не менше 0.12 м а у місці прий- мання повинен бути передбачений похилий спуск з бортами висотою не менше 0.06 м. 11.16.4. Мішкопідйомники повинні мати бірку або клеймо з поз- наченням реєстраційного номера вантажопідйомності дати наступного випробування та реєструватися в журналі обліку вантажопідйомних ма- шин. E 11.17. Вантажопідйомні машини керування якими здійснюється з підлоги талі тельфери F 11.17.1. Електроталі та електротельфери повинні бути за- реєстровані підприємством-власником та відповідати вимогам Правил бу- дови і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів. 11.17.2. Мінімальна відстань від підлоги до гака таля тельфе- ра що знаходиться у верхньому положенні повинна бути не менше 3 м. 11.17.3. Вантажні гаки повинні бути забезпечені запобіжними замками що перешкоджають самочинному випадінню вантажу. 11.17.4. Закріплення канату ланцюга на барабані повинне ви- конуватись надійним способом що дозволяє можливість його заміни. У випадку застосування притискних планок кількість їх повинна бути не 123 менше двох. Довжина вільного кінця канату ланцюга від останнього затискача на барабані повинна складати не менше двох діаметрів кана- ту а для ланцюгів - не менше ширини ланки ланцюга. Загинати вільний кінець каната ланцюга під притискною планкою або біля неї не доз- воляється. 11.17.5. Петля на кінці канату що сполучається з гаком тель- фера таля повинна виконуватись з застосуванням коуша шляхом запаю- вання вільного кінця та накладання затискача сталевої кованої штам- пованої литої конусної втулки або шляхом заливання легкоплавким сплавом. 11.17.6. При заміні канатів ланцюгів коефіцієнт запасу міцності приймається для канатів не менше 6 а для ланцюгів - не мен- ше 5. 11.17.7. Подача напруги на вантажопідйомну машину від зовні- шньої мережі повинна здійснюватись через ввідний пристрій обладнаний ручним або дистанційним приводом для зняття напруги. 11.17.8. Пускові апарати ручного керування контролери ру- бильники що застосовуються на тельферах та талях повинні мати пристрій для самоповороту до нульового положення. Утримування контакторів у включеному положенні повинне бути можливим лише при постійно натисненій пусковій кнопці. Апарат керування повинен бути підвішений на сталевому тросику довжина якого дозволяла б особі що керує механізмом знаходитись на безпечній відстані від вантажу що підіймається. При знаходженні апа- рата керування нижче 0.5 м від рівня підлоги кнопковий пристрій слід підвішувати на гачок закріплений на тросику на висоті 1 - 1.5 м. Корпус кнопкового апарата керування повинен бути виконаний з ізоляційного матеріалу або заземлений не менше ніж двома провідника- ми. Як один з заземлюючих провідників може бути використано тросик на якому підвішено кнопковий апарат. 11.17.9. Електроталі електротельфери повинні бути обладнані кінцевими вимикачами для автоматичного зупинення. Кінцевий вимикач механізму підйому повинен бути встановлений так щоб після зупинки вантажозахватного механізму гака при підйомі без вантажу зазор між вантажозахватним механізмом та упором становив не менше 0.05 м. E 11.18. Штабелеукладачі F 11.18.1. Штабелеукладачі які застосовуються для розбирання та укладання штабелів мішків із сипкими матеріалами повинні бути облад- нані: - кінцевим стрічковим конвеєром що зберігає положення при пі- дйомі та опусканні; - додатковим пусковим пристроєм встановленим на каркасі верхнього конвеєра що забезпечує аварійну зупинку та пуск зі штабеля всіх механізмів що входять до складу транспортної лінії. E 11.19. Порядок та терміни технічного огляду F 11.19.1. Технічний огляд повинно бути покладено на посадову особу з нагляду за транспортними та вантажопідйомними засобами і здійснюватись за участю посадової особи відповідальної за їх справ- ний стан. 11.19.2. Авто - та електронавантажувачі електрокари що зна- ходяться у роботі повинні підлягати огляду щоденному - до початку роботи та періодичному огляду: 124 - повному - не рідше одного разу на рік; - позачерговому - після кожного ремонту. Під час оглядів повинна перевірятись технічна справність меха- нізмів керування сигналізації акумуляторної батареї гальмової сис- теми тощо. 11.19.3. Вантажопідйомні машини талі тельфери що знахо- дяться в роботі повинні підлягати періодичному технічному огляду: - частковому - не рідше одного разу на рік; - повному - не рідше одного разу на три роки; - позачерговому повному - після встановлення таля тельфера на новому місці а також після ремонту або заміни гака канатів. 11.19.4. Технічному обстеженню підлягають здіймальні вантажо- захватні пристрої стропи ланцюги гаки . Вони повинні підлягати ог- ляду та випробуванню навантаженням яке у 1.25 рази перевищує їх но- мінальну вантажопідйомність. Один раз на рік необхідно проводити перевірку та випробування гака а також роликової підвіски гака. Стропи та ланцюги повинні підлягати огляду не рідше ніж через кожні 10 днів. Бракування сталевих канатів строп повинна проводитись відповідно з вимогами Правил будови та безпечної експлуатації ванта- жопідйомних кранів. 11.19.5. Огляд електроустаткування повинен здійснюватись не рідше ніж через кожні 30 днів. 11.19.6. Технічне обстеження малих вантажних ліфтів а також валкових мішкопідйомників повинно здійснюватись періодично але не рідше одного разу на рік. E 11.20. Пневматичний транспорт F 11.20.1. Пневмотрубопроводи прокладені над поверхнею землі або у прохідних каналах повинні монтуватись за дотриманням таких вимог: - їх висота над землею повинна бути не менше 5 м; трубоп- роводи прокладені в прохідних каналах повинні бути доступні для об- слуговування; - трубопроводи пневматичного транспорту повинні мати ревізії розташовані у місцях доступних для обслуговування та очищення тру- бопроводів; - трубопроводи повинні мати захисне заземлення виконане від- повідно з діючими нормами; - металеві опори та пневмотрубопроводи повинні мати антико- розійне покриття. 11.20.2. Відцентрові повітродувні машини повинні запускатись при перекритих вентилях на всмоктуванні та нагнітанні. 11.20.3. Всмоктувальні сопла пневматичної системи забирання сипких матеріалів повинні виготовлюватись з легких металів алюмінію дюралюмінію . 11.20.4. Пристрій для забирання повітря до системи пневматич- ного транспорту повинен мати металеву сітку з розмірами вічка не більше 0.015х0.015 м а для виробництв з підвищеними гігієнічними ви- могами до чистоти продукту - фільтр для уловлювання механічних домішок повітря. 11.20.5. Дротяні каркаси фільтрувальних рукавів повинні бути заземлені на корпус смужками фольги. 11.20.6. Експлуатацію ремонт та встановлення компресорів слід здійснювати у відповідності з Правилами будови та безпечної експлуа- тації стаціонарних компресорних установок повітроводів та газопро- водів. 125 11.20.7. Не допускається експлуатація компресорів без автома- тики системи захисту від підвищення температури тиску та рівня мас- ла без зворотнього клапана який встановлюється перед водомаслові- докремлювачем. 11.20.8. Для компресора з водяним охолодженням необхідно мати автоматичний пристрій що захищає від зниження тиску охоложувальної води на виході води з системи охолодження. 11.20.9. Автоматичний пуск компресорів здійснюють за допомогою блокування вмикання відносно наявності протоку води для охолодження тиску та температури масла у системі змазування температури та тиску повітря на виході з компресора. 11.20.10. Водомасловідокремлювачі та ресивери повинні обладну- ватись запобіжними клапанами люками для очищення спускним краном манометром з триходовим краном. 11.20.11. Будова монтаж та експлуатація ресиверів та водомас- ловідокремлювачів повинні відповідати вимогам Правил будови та без- печної експлуатації посудин що працюють під тиском. 11.20.12. Ротаційні повітродувки повинні мати індивідуальний електропривід систему мащення глушник запобіжний клапан та мано- метр. 11.20.13. Шлюзові затвори системи пневмотранспорту повинні бу- ти обладнані реле контролю швидкості. Випробування обертання криль- чатки затвора повинно проводитись за кінець вала. Обертати крильчатку за лопаті руками не дозволяється. E 12. ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ 12.1. Загальні вимоги F 12.1.1. Працівникам та посадовим особам на роботах зі шкідли- вими умовами праці а також в несприятливих температурних умовах або пов'язаних з забрудненням повинні видаватись безкоштовно за встанов- леними нормами спеціальний одяг спеціальне взуття та інші засоби ін- дивідуального захисту а також змивні та знешкоджувальні засоби. 12.1.2. Працівникам та посадовим особам професії та посади яких передбачені Типовими нормами безкоштовної видачі спецодягу спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам і службовцям скрізних професій та посад усіх галузей народного госпо- дарства і окремих виробництв спеціальний одяг спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту видаються незалежно від того в яких виробництвах цехах та дільницях вони працюють якщо ці професії та посади спеціально не передбачені Типовими галузевими нормами. 12.1.3. При використанні засобів індивідуального захисту необ- хідно знати їх технічну характеристику та правила експлуатації. 12.1.4. Трудові колективи мають право приймати рішення про безкоштовну видачу працівникам та посадовим особам спеціального одягу та спеціального взуття за винятком брезентового хутрового та кожу- хового одягу понад типові норми за рахунок коштів фонду соціального розвитку. До колективного договору повинен прикладатись перелік посад працюючих які мають право на безкоштовне отримання засобів індивіду- ального захисту з наведенням термінів їх носіння у відповідності з Типовими нормами. 12.1.5. Найменування професій працівників та посад посадових осіб для яких передбачається безкоштовна видача спецодягу спецвзут- тя та інших засобів індивідуального захисту відбираються за відпо- відними тарифно-кваліфікаційними довідниками робіт та професій пра- цівників посад посадових осіб та за іншими нормативними актами. 126 12.1.6. Складання заявок повинно здійснюватись з урахуванням планової чисельності працівників та посадових осіб за професіями та посадами для яких передбачена безкоштовна видача спецодягу спецв- зуття та інших засобів індивідуального захисту. 12.1.7. Порядок видачі зберігання використання і обліку са- нітарного одягу санітарного взуття і санітарного приладдя повинен здійснюватись відповідно до вимог чинної інструкції. E 12.2. Вимоги до засобів індивідуального захисту F 12.2.1. Для приміщень категорій вибухопожежонебезпеки А і Б аміачні холодильні компресорні та камери тощо необхідно зберігати у спеціальних шафах поза приміщення необхідну кількість комплектів спе- ціального інструменту акумуляторних ліхтарів за відсутності аварій- ного освітлення та засобів індивідуального захисту протигази тощо . 12.2.2. Для захисту очей від механічної та хімічної дії відпо- відно з умовами праці працівники під час роботи повинні застосовувати захисні окуляри. Типи захисних окулярів вибираються відповідно з ГОСТ 12.4.013-85Е. Скельця окулярів не повинні зміщуватись в оправі більше ніж на 0.001 м. 12.2.3. При виконанні газозварювальних та електрозварювальних робіт необхідно застосовувати захисні окуляри зі скельцями-світло- фільтрами. 12.2.4. Для захисту органів слуху необхідно користуватись про- тишумовими заглушками або внутрішніми вкладками що закладаються до зовнішнього слухового проходу або зовнішніми що повністю перекрива- ють вушну раковину протишумовими або шумозахисними навушниками. 12.2.5. При виконанні робіт пов'язаних з можливістю падіння згори деталей чи інструменту для захисту голови необхідно застосову- вати захисні каски. 12.2.6. Всі працюючі з кислотами та лугами повинні користува- тись запобіжними окулярами зі шкіряною або гумовою оправою та гумо- вими рукавичками а в окремих випадках - гумовим прогумованим фар- тухом та гумовими чоботами. 12.2.7. Перед роботою з розфасування хімічних речовин шкіра рук повинна бути змащена спеціальними захисними мазями або пастами ХИОТ-6 Селиського силіконовий крем тощо . 12.2.8. У разі контакту з перекисом водню слід використовувати засоби захисту рук. 12.2.9. При роботах у сховищах хімічних речовин слід обов'яз- ково знаходитись у головному уборі. 12.2.10. При роботі з бактерицидними лампами необхідно захища- ти очі захисними окулярами з темними скельцями та використовувати за- побіжні засоби для захисту шкіри обличчя та рук від опіків. 12.2.11. Для індивідуального захисту органів дихання від шкідливих парів та газів присутніх у повітрі робочої зони в поєднанні з аерозолями або без них при об'ємній частці вільного кис- ню не менше 19% застосовуються протигази промислові фільтруючі за ГОСТ 12.4.121- 83. До комплекту протигаза входять: - коробка фільтруюча - 1 одиниця ГОСТ 12.4.122-83 ; - маска - 1одиниця ГОСТ 12.4.166-85Е ; - гофрована трубка - 1 одиниця; - сумка - 1 одиниця; - коротка інструкція - 1 примірник. Коробки спеціалізуються за призначенням залежно від шкідливих домішок вони різняться між собою складом поглиначів а за зовнішнім 127 виглядом - розпізнавальним забарвленням. Марки фільтруючих коробок промислових протигазів наведено в таблиці 12.1. Маска промислового протигазу повинна бути правильно підігнана не викликати больових відчувань на протязі шести годин праці. Таблиця 12.1 E Марки та характеристики фільтруючих коробок F ---------------------------------------------------------------------- Марка Тип фільтруючої коробки Найменування шкідливих речовин та розпізнавальне за- від яких захищає фільтруюча барвлення коробка ----------------------------------------------------------------------- 1 2 3 ----------------------------------------------------------------------- А А8 Без аерозольного фільт- Пари органічних сполук бензин ра коричнева гас ацетон бензол толуол кси- лол сірководень спирти ефіри анілін галоідоорганічні сполуки нітросполуки бензолу та його гомо- логів тетраетилсвинець фосфор та хлорорганічні отрутохімікати. А З аерозольним фільтром Те ж саме а також пил дим та коричнева з білою верти- туман кальною смугою В В8 Без аерозольного фільт- Кислі гази та пари сірчистий ра жовта газ хлор сірководень синиль- на кислота окисли азоту хлори- стий водень фосген фосфор та хлорорганічні отрутохімікати В З аерозольним фільтром Те ж саме а також пил дим та жовта вертикальна смуга туман Г Г8 Без аерозольного фільт- Пари ртуті ртуть органічні от- ра чорна та жовта вер- рутохімікати на основі етилмер- тикальна смуги курхлориду Г З аерозольним фільтром Те ж а також пил дим туман чорна та жовта горизон- суміш парів ртуті та хлору тальні з білою вертикаль- ною смугою Е Е8 Без аерозольного фільтра Миш'яковистий та фосфористий во- чорна день Е З аерозольним фільтром Те ж саме а також пил дим ту- чорна з білою вертикаль- ман ною смугою КД КД8 Без аерозольного фільтра Аміак сірководень їх суміш сіра КД З аерозольним фільтром Те ж саме а також пил дим та сіра з білою вертикаль- туман ною смугою ОО Без аерозольного фільтра Оксид вуглецю біла М Без аерозольного фільтра Оксид вуглецю за присутності не- червона значної кількості органічних па- рів кислих газів аміаку ми- ш'яковистого та фосфористого водню 128 Продовження табл. 12.1 ---------------------------------------------------------------------- 1 2 3 ---------------------------------------------------------------------- БКФ З аерозольним фільтром Кислі гази та пари пари органіч- захисна з білою верти- них речовин миш'яковистий та кальною смугою фосфористий водень пил дим туман 12.2.12. При роботах пов'язаних з виділенням органічного та мікробного пилу необхідно застосовувати респіратори марок ШБ-1 "Пелюстка" РПР-1 ПР-5 ШР У-2к або РУ-60М. Респіратор видається працівникам для індивідуального користу- вання. Передавати респіратор іншим особам не дозволяється. 12.2.13. Універсальний фільтруючий респіратор РУ-60М викорис- товується для захисту органів дихання працівників від дії шкідливих газів парів та аерозолей пилу диму туману що одночасно та роз- дільно присутні у повітрі робочої зони. У залежності від призначення універсальний респіратор комплек- тується фільтруючими патронами марки яких наведені у табл. 12.2. Таблиця 12.2 --------------------------------------------------------------------- Марка філь- Умовне поз- труючого пат- начення за Область застосування рона ГОСТ12.4.034-85 --------------------------------------------------------------------- А ФУ-31А Пари органічних речовин бензин гас сірководень спирти ефіри кетони бензол та його гомологи нітросполу- ки бензолу та його гомологів ксилол толуол пил дим туман В У-31В Сірчистий ангідрид сірководень хлор та фосфорорганічні отрутохімікати пил дим та туман КД ФУ-31 ЕД Сірководень аміак та їх суміш пил дим та туман Г ФУ-31Г2 Пари ртуті пил дим туман --------------------------------------------------------------------- 12.2.14. Для захисту від різноманітного органічного пилу бо- рошна цукру зерна тощо а також від пиловидних хімікатів застосо- вується респіратор У-2К. 12.2.15. Для захисту органів дихання людини яка знаходиться в атмосфері з нестачею кисню або ж при наявності в ній шкідливих газів парів пилу робота в ємкостях цистернах колодязях застосовуються протигази шлангові ПШ-1 та ПШ-2. До комплекту протигаза ПШ-1 входять: - коробка фільтруюча - 1 одиниця; - рукав гумотканинний довжиною 10 м зі з'єднувальними деталя- ми - 1 комплект; - трубка гофрована - 3 одиниці; - маска ШМП зріст 1 2 3 - 3 одиниці; - линва сигнально-рятувальна діаметром 0.0096 м довжиною 15 м - 1 одиниця; 129 - пояс рятувальний - 1 одиниця; - валіза - 1 одиниця. Для зручності користування на сигнально-рятувальній линві кож- ні 0 5 м зав'язуються вузли. 12.2.16. При одночасній роботі в ємкостях цистернах колодя- зях двох осіб слід користуватись протигазами шланговими ПШ-2. До комплекту протигаза ПШ-2 входять: - установка для нагнітання повітря - 1 комплект; - рукав гумотканинний довжиною 20 м або 10 м за узгодженням з замовником - 2 комплекти; - маска ШМТ зріст 1 2 3 - 3 одиниці за узгодженням з замов- ником дозволяється комплектувати додатково ШТМ - 0-4 зростів по 1 одиниці ; - трубка гофрована - 4 одиниці; - пояс рятувальний - 2 одиниці; - линва сигнально-рятувальна діаметром 0.0096 м довжиною - 25 м - 2 одиниці. 12.2.17. Рятувальні линви випробовуються двічі на рік. Линву піддають випробовуванню на міцність статичним навантаженням 200 кг на протязі 900 с. Довжина линви заміряється до випробовування та після його закінчення. Видовження линви не повинне перевищувати 5% її початкової дов- жини. 12.2.18. Випробовування рятувального поясу з карабінами прово- диться один раз на 6 місяців. 12.2.19. Кожному поясові та линві присвоюється інвентарний но- мер додається інструкція з перевірки рятувальних поясів та линв. 12.2.20. Для роботи у вибухопожежонебезпечних цехах необхідно застосовувати спецодяг та взуття що відповідає вимогам п.6.1.48 ч.1 цих EПравил.F 12.2.21. Для запобігання накопиченню на тілі людини зарядів статичної електрики при контактній або індуктивній дії наелектризова- ного матеріалу елементів одягу необхідно забезпечити стікання цих за- рядів у землю крізь електропровідність взуття та підлоги. 12.2.22. У вибухопожежонебезпечних цехах працівники повинні користуватись антистатичним взуттям. 12.2.23. В окремих випадках для забезпечення необхідної елект- ропровідності взуття допускається прибивання підошви електропровідни- ми з міді або будь-якого металу який не дає іскор заклепками що виходять на устілку. 12.2.24. У випадку коли працівник виконує роботу сидячи в неелектропровідному взутті заряди статичної електрики накопичуються на його тілі їх рекомендується відводити з використанням антистатич- ного халату у поєднанні з електропровідною подушкою стільця або за допомогою легкознімних електропровідних браслетів сполученних з зем- лею через опір 105-107 Ом. 12.2.25. Спецодяг спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту повинні зберігатись в окремих сухих опалювальних та обладна- них припливно-витяжною вентиляцією приміщеннях. 12.2.26. Відносна вологість у складі не повинна перевищувати 85%. Щоб уникнути псування спецодягу та спецвзуття через дію сонячних променів скло у вікнах складу слід пофарбувати в білий колір або зак- рити вікна шторами. 12.2.27. Спільне зберігання спецодягу текстильних матеріалів спецвзуття з кислотами лугами та горючими матеріалами категорично не дозволяється. 12.2.28. Склад для зберігання текстильних матеріалів спецодя- гу та спецвзуття обладнують комірковими стелажами. 130 12.2.29. При надходженні на склад спецодягу його укладають па- ками або зв'язками на плоскі спеціальні або сітчасті піддони із вста- новленням їх до коморок стелажів або штабелів. 12.2.30. Спецодяг що надійшов на склад в невеликій кількості в м'якій упаковці або поштучно слід укладати до коморок стелажів. Двічі на рік його слід переглядати. При виявленні запаху або слідів плісені спецодяг та тканини слід висушити. Стелаж для зберігання повинен бути гратчастим дошки мусять бути рівно обстругані. 12.2.31. Спецвзуття слід зберігати в ящиках. Зберігати взуття в тюках не допускається. Двічі на рік його слід переглядати очищати від пилу добре провітрювати та змащувати рициновою олією. 12.2.32. Діелектричні рукавички килимки та взуття необхідно зберігати на стелажах у розпакованому вигляді. Після 6-ти місяців зберігання перед видачею вони в обов'яз- ковому порядку повинні перевірятись на діелектричні властивості. 130 12.2.29. При надходженні на склад спецодягу його укладають па- ками або зв'язками на плоскі спеціальні або сітчасті піддони із вста- новленням їх до коморок стелажів або штабелів. 12.2.30. Спецодяг що надійшов на склад в невеликій кількості в м'якій упаковці або поштучно слід укладати до коморок стелажів. Двічі на рік його слід переглядати. При виявленні запаху або слідів плісені спецодяг та тканини слід висушити. Стелаж для зберігання повинен бути гратчастим дошки мусять бути рівно обстругані. 12.2.31. Спецвзуття слід зберігати в ящиках. Зберігати взуття в тюках не допускається. Двічі на рік його слід переглядати очищати від пилу добре провітрювати та змащувати рициновою олією. 12.2.32. Діелектричні рукавички килимки та взуття необхідно зберігати на стелажах у розпакованому вигляді. Після 6-ти місяців зберігання перед видачею вони в обов'яз- ковому порядку повинні перевірятись на діелектричні властивості. E Частина 2 галузева 1. ЗБЕРІГАННЯ ЖИРОВО° СИРОВИНИ F 1.1. Резервуари призначені для зберігання харчових жирів та олії повинні виготовлятися з матеріалів які дозволені Міністерс- твом охорони здоров'я України. 1.2. Резервуари для харчової олії після спорожнення або за- міни сортів олії яка зберігається повинні ретельно чиститися від осаду пропарюватися гострою парою. Якість санітарної обробки резервуарів повинна контролюватися лабораторією. Миття і дезинфекція ємкостей повиннi проводитися згідно з вимогами розд. 7.4 ч.1 цих EПравилF. 1.3. Перевезення харчової олії повинно здійснюватися у за- лізничних автомобільних цистернах сталевих бочках призначених для олії і відповідним чином маркованих. 1.4. Перед наливанням олії залізничні і автомобільні цистер- ни повинні оброблятися на мийно-пропарювальному пункті який пови- нен забезпечувати: - видалення з цистерн залишків олії яка раніше перевозилась; - пропарювання і миття котла цистерни; - видалення продуктів зачищення і промивної води у спеціаль- ні збірники. 1.5. Резервуари для зберігання олії повинні бути оснащені дихальними клапанами люками для замірювання тощо. Дихальні клапани повинні бути відрегульовані а правильність їх роботи повинна пере- вірятися перед заповненням і спорожненням резервуара. 1.6. По краю накривки вертикальних резервуарів по довжині розташування устаткування з обох боків від сходів повинні бути по- руччя заввишки не менше 1 0 м які прилягають до поруччя сходів. Верхня площадка сходів повинна знаходитися на одному рівні з рівнем кута резервуара. Вимоги до улаштування площадок сходів містків викладені в розд. 8.8 ч.1 цих EПравилF. 1.7. Для розігрівання жиру який захолонув що надходить у бочках повинно бути обладнано спеціальну камеру. При розігріванні жиру в цистернах гострою парою тиск пари не повинен перевищувати 0 3 МПа 3 КГс/кв.см . 1.8. Проїзди і залізничні колії повинні відповідати вимогам розд. 5.2 ч.1 цих EПравилF. 131 1.9. Залізничні цистерни що подаються під розвантаження або навантаження повинні блокуватися за допомогою гальмівних башмаків. 1.10. Чищення залізничних колій допускається тільки після відгону цистерни. 1.11. Зливно-наливні естакади повинні мати площадки сходи зливно-наливний механізований стояк виконаний відповідно до ГОСТ 4610-49 відкидні містки. Площадка естакади відкидні містки і сту- пені сходів повинні бути виконані з рифленої листової сталі ширина робочої площадки повинна бути не менше 1 м і мати поруччя по краю - суцільний борт заввишки не менше 0 15 м. 1.12. Шланги і допоміжне устаткування естакади не повинно загороджувати проходи. Кінці гумових шлангів повинні мати металеві наконечники. 1.13. Під час розігрівання сировини у цистернах накривки вер- хніх люків повинні зачинятися нещільно. У холодну пору року після закінчення розігрівання пристрої для розігрівання комунікацій і шланги повинні бути продуті повітрям або парою. 1.14. Спуск робітників усередину залізничної цистерни для огляду і чищення дозволяється виконувати відповідно до вимог п. 7.2.2 ч.1 цих EПравилF. 1.15. Зовнішні олієбаки на випадок аварії повинні бути ого- роджені суцільною негорючою стіною обладнаною перехідними містками з поруччям. Огорожа повинна бути на 0 2 м вище рівня рідини який можливий при витіканні вмісту найбільшого олієбака але не менше 1 0 м. Допускається улаштування огороджувального земляного валу. 1.16. Олієбаки повинні мати стаціонарні металеві сходи з по- руччям а також поруччя по периметру накривки. Біля верхнього люка бака повинна бути улаштованна рівна площадка настил для обслуго- вування. 1.17. Спуск усередину олієбаків через верхній люк при наяв- ності в ємкостях продукту не дозволяється. В аварійних випадках спуск можливий тільки з письмового доз- волу посадової особи з додержанням вимог безпеки при роботi усеред- ині ємкості викладених у пiдрозд. 7.2.2 ч.1 цих EПравилF з фік- суванням рятівної линви яка виключає можливість попадання робітни- ка у продукт який знаходиться в олієбаках. 1.18. Резервуари повинні бути закриті закріпленими гратами або суцільною накривкою. 1.19. Заглиблені в землю баки коробки повинні мати огорожу що виключає ходіння по накривках баків або мати прокладені по них помости для ходіння. E Процеси очищення обрушування пресування та підготовки матеріалу до пресування F 1.20. Насіння перед обрушуванням повинне очищатися від сто- pонніх тіл; ядро перед подрібднюванням м'ятка перед обробкою у жаровні макуха перед роздрібнюванням повинні очищатися від мета- левих домішок. 1.21. Процеси очищення обрушування відвіювання насіння повинні вироблятися в умовах що виключають виділяння пилу крізь нещільності в устаткуванні. Місця розвантаження повинні мати ефек- тивно діючі аспіраційні пристрої. 1.22. Процеси з очищення і обрушування повинні вироблятися при постійно працюючих аспіраційних і вентиляційних системах. 1.23. Насіння повинне подрібнюватися тільки при наявності огороджувальних щитків на вальцьових верстатах. 1.24.Вологотеплова обробка матеріалу у жаровні повинна здійс- 132 нюватися при безперервному вівдведенні вологи крізь аспіраційну систему. Труба для відведення водяної пари повинна мати висоту над коньком даху цеху більшою за 1 м і в нижній частині - гідрозатвори для відведення конденсату. 1.25. У разі раптового припиненні процесу вологотеплової об- pобки слід знеструмити електродвигуни жаровні інактиватора чи про- парювально-зволожуючого шнека та усіх транспортувальних елементів що живлять жаровню припинити подачу пари у жаровню мезги до пресу. Якщо тривалість зупинки жаровні перевищує 1 5 години то для запобігання самозагоряння мезги її слід розвантажити. 1.26. У разі зриву у роботі пресі ознакою цього є вихід че- pепашок неодинакової товщини; наявність олійних плям на черепашках вихід олії з макухою перерви у виході черепашок - слід провести заходи із стабілізації режиму пресування. 1.27. При необхідності збереження мезги та макухи у пресуваль- ному цеху допускається у кількості що не перевищує робочого об'єму жаровні. За темперарурою зберігання мезги та макухи повинен бути встановлений контроль. У разі підвищення температури макуху і мез- гу слід перелопатити а при усуненні причин викликаних необхідніс- тю розвантаження мезги та макухи на підлогу їх слід негайно пере- робити. E 2. ЗБЕРІГАННЯ ДОПОМІЖНИХ МАТЕРІАЛІВ F 2.1. Зберігання транспортування і робота з кислотами луга- ми та іншими хімічними речовинами повинні відповідати вимогам пiд- розд. 7.2.2 ч.1 цих EПравилF. 2.2. Каталізатор покритий пасивованою оболонкою при пору- шенні оболонки може загорятися. Каталізатор повинен зберігатися у закритих металевих бочках. Відкрите зберігання таблетованого ката- лізатора не допускається. E 3. ВИРОБНИЦТВО РАФІНАЦІ° І ДЕЗОДОРАЦІ° ЖИРІВ F 3.1. Баки для зберігання олії і жирів повинні бути забезпече- ні зливно-наливними підігрівальними і контрольно-вимірювальними приладами. 3.2. Ємкісне устаткування баки збірники резервуари тощо що працює під тиском повинно бути обладнано: а люками лазами для огляду чищення і ремонту з накривка- ми які щільно закриваються; б покажчиками рівня рідких продуктів; в мірильними і світловими люками. Верхні люки лази окрім кришок повинні бути обладнані заглибленими і надійно закріпленими гратами які знімаються з ко- мірками не більше 0 1х0 1 м. 3.3. Апарати агрегати які потребують спостереження за температурою і тиском вакуумом і знаходяться на значній відстані від робочого місця або при відсутності прямого спостереження повин- ні бути забезпечені місцевими покажчиками і дистанційними реєструю- чими пристроями і приладами які встановлюються на щиті. 3.4. Нейтралізатор повинен бути обладнаний автоматичним пристроєм який відключає подачу гріючої пари в "сорочку" або змі- йовик при досягненні температури жиру 95? С. 133 3.5. Нейтралізатор повинен бути закритий накривкою і забез- печений покажчиками рівня наповнення. Наповняти нейтралізатор вище встановленої позначки не дозволяється. 3.6. Нейтралізатор повинен мати манометр на паровій "сороч- ці" і запобіжний клапан на підвідному паропроводі. 3.7. Відстій що утворився на дні нейтралізатора повинен бу- ти видалений до початку нагрівання олії. 3.8. Не дозволяється вести процес нейтралізації при сильному піноутворенні яке загрожує викидом. 3.9. Шарнірна труба нейтралізатора повинна бути обладнана підйомною лебідкою. 3.10. Не допускається подача пари в "сорочку" або змійовик незаповненого нейтралізатора. 3.11. На вакуум-сушильному апараті повинні бути встановлені вакуумметр термометр на паровій "сорочці" і запобіжний клапан на підвідному паропроводі. 3.12. Кришка лаза для чищення огляду і ремонту апарата по- винна легко відчинятися щільно зачинятися і мати надійну ущільнюю- чу прокладку. 3.13. Оліємірильне скло повинно бути забезпечене металевою оправою і пристроями які перекривають вихід олії з апарата у ви- падку пошкодження скла. 3.14. Вакуум-сушильна установка повинна мати пристрої які виключають попадання води або жиру у вакуум-насос. 3.15. Випробування вакуум-сушильної установки та інших апа- ратів які працюють під вакуумом на щільність після монтажу ре- монту із застосуванням зварювання елементів які працюють під роз- рідженням і періодичність у термін встановлений виробничою інс- трукцією повинні піддаватися гідравлічним випробуванням пробним тиском 0 193 МПа 2 кгс/кв.см . 3.16. Апарати які працюють під вакуумом повинні випробову- ватися на вакуум з залишковим тиском за нормами заводу-виготовлюва- ча. 3.17. Вакуум-прес повинен бути забезпечений манометром на лі- нії надходження олії; тиск фільтрації не повинен перевищувати 0 196 МПа 2 кгс/кв.см . 3.18. Не допускається робота фільтрпреса при наявності течі олії між рамами плитами і в армаратурі. 3.19. Працюючі фільтрпреси повинні бути захищені салфетками для попередження розбризкування олії. 3.20. На гідравлічній системі затискача преса повинен бути встановлений манометр; тиск на затискачі фільтрпреса повинен від- повідати паспортним даним завода-виготовлювача. Електродвигун призначений для затиску фільтрпреса повинен бути захищений від перевантаження. 3.21. Розбирання і складання сепаратора повинно виконуватися згідно з інструкцією. 3.22. Для знімання і встановлення барабана сепаратора пови- нен бути обладнаний спеціальний електротельфер. 3.23. Для запобігання порушення балансування сепаратора за- бороняється заміняти його деталі з інших сепараторів тієї ж марки. 3.24. Кришка сепаратора повинна бути обладнана блокiровкою яка не дозволяє пуск сепаратора при відкритій кришці. 3.25. Перед пуском сепаратора необхідно переконатися у пра- вильності його складання. У спеціальному журналі повинні бути відзначені прізвища: а слюсаря який проводив складання; б особи яка дозволила пуск його в роботу. 3.26. При виникненні вібрації різких коливань числа обертів стороннього шуму сепаратор повинен бути зупинений. 134 3.27. Для безпечної зупинки сепараторної лінії у випадку припинення подачі пари води чи електроенергії необхідно в першу чергу зупинити пароежектор і зняти вакуум у сушильному апараті вимкнути насос подачі сирої олії і після цього здійснити послідовну зупинку всіх сепараторів насосів і змішувачів. 3.28. На дезодораторах періодичної дії у випадку наявності запірного пристрою на вакуумній лінії слід встановити у верхній частині апарата запобіжну мембрану розраховану на тиск 0 147 МПа 1 5кгс/кв.см . 3.29. Засувка на трубі сухопарника якщо вона необхідна по- винна бути змонтована так щоб шпиндель розташовувався у горизон- тальному положенні. Конструкція засувки повинна виключати можли- вість випадіння дисків-щічок при переміщенні шпинделя. 3.30. Трубопровід для подачі гострої пари у дезодоратор по- винен мати редукуючий пристрій з манометром і запобіжним клапаном встановлений з боку меншого тиску. 3.31. Дезодоратор повинен бути оснащений вакуумметром з від- повідними границями вимірювання. 3.32. Висота барометричної труби яка відповідає мінімально- му залишковому тиску в дезодораторі повинна виключати можливість попадання в дезодоратор води з барометричної системи. 3.33. Підігрівання олії в дезодораторі повинно проводитись тількі під вакуумом. 3.34. Паропровід гострої пари повинен забезпечуватися прист- роєм для спускання конденсату з лінії перед подачею гострої пари в дезодоратор. 3.35. Не допускається робота дезодораційної установки при переповненому краплезбірнику. 3.36. При використанні в якості реактора переетерифікації дезодоратор повинен бути укомплектований спеціальним боксом і тру- бопроводом для введення елюату натрію під шар жиру в апараті згідно з вимогами "Инструкции по технике безопасности при использовании элюата натрия в производстве переэтерифицированных жиров." 3.37. Промивання дезодоратора періодичної дії луговим розчи- ном і водою з барботуванням парою повинно проводитися: а при відкритій засувці на трубі сухопарника на лінії "де- зодоратор-барометричний конденсатор" ; б при безперервній подачі води на барометричний конденса- тор; в при постійному спостереженні за показаннями манометра. 3.38. Під час промивання дезодоратора пара не повинна пода- ватися в ежекторний блок вакуум-насос не повинен працювати; над- лишковий тиск на лінії гострої пари після редукційного клапана не повинен перевищувати 0 0686 МПа 0.7кгс/кв.см . 3.39. Промивання дезодоратора безперервної дії типу Де-смет повинно проводитися відповідно до інструкції фірми-виго- товлювача. 3.40. При припиненні подачі пари води і електроенергії а також у випадку різкого падіння вакууму дезодораційна установка по- винна бути негайно зупинена. 3.41. Насоси які мають графітні або гумові ущільнення саль- ників пускати в хід "вхолосту" без рідини не дозволяється. 3.42. У ротаційних коловоротних і поршневих насосах для запобігання аварії під час роботи не можна закривати крани на наг- нітальному боці якщо відсутні перепускні пристрої. E 135 4. ВИРОБНИЦТВО ГІДРОВАНИХ ЖИРІВ F 4.1. Виробництво гідрованих жирів для продування апаратів технологічних трубопроводів повинно бути забезпечене інертним га- зом. 4.2. Апарати компресори і трубопроводи з вибухонебезпечними і шкідливими речовинами для індивідуального періодичного промивання і продування повинні мати штуцери для підключення до них трубопро- водів пари води інертного газу. 4.3. Штуцери під час роботи апаратури і технологічних тру- бопроводів повинні бути відокремлені від лінії пари води і інерт- ного газу шляхом зняття ділянок трубопроводів а на апаратурі яка вимикається - встановлені заглушки. 4.4. На всіх трубопроводах якими в автоклавний цех подаєть- ся водень олія інертний газ і вода повинні бути зворотні клапа- ни. 4.5. Апарати паропроводи трубопроводи гарячої води і тех- нологічні трубопроводи що проходять через виробничі приміщення підлягають зовнішній ізоляції. Теплоізоляційні матеріали для гаря- чих поверхонь апаратів трубопроводів повинні бути непористими і негорючими. Застосування скловати для теплоізоляції апаратів і техноло- гічних трубопроводів призначених для рослинної олії жирів сало- масу не допускається. 4.6. Нові чи відремонтовані запобіжні клапани встановлені на посудинах які працюють під тиском вищим за 0 07 МПа 0 7кгс/кв.см повинні бути відрегульовані на стенді на робочий тиск перевірені на щільність затвора і рознімних з'єднань у відпо- відності до вимог розд. 8.10 ч.1 цих EПравилF. 4.7. Запобіжний клапан на автоклавах і саломасовідстійниках повинен бути обладнаний відвідною трубкою і спеціальним збірником який обігрівається парою. Викид водню в атмосферу повинен проводи- тися зі збірника. 4.8. На трубопроводі відпрацьованого водню що направляється з автоклава в очисну систему повинно бути встановлено редукційне пристосування або ручний редукційний вентиль з манометром і запо- біжним клапаном на боці меншого тиску. 4.9. На вводі трубопроводу який подає водень в автоклав- ний цех повинна бути встановлена зовні будівлі у безпечному міс- ці на відстані не менше 3 м і не далі 50 м від стінки буді- влі запірна апаратура з дистанційним керуванням. 4.10. Запірна арматура яка щойно встановлюється або відре- монтована повинна бути перевірена на герметичність на стенді на полуторний тиск на протязі 5 хвилин. 4.11. Кришки лазових отворів у баках для олії і збірниках фільтрованого саломасу повинні бути завжди зачинені. 4.12. Апарати посудини в яких обробляються або зберігають- ся олія саломас каталізатор в олії з температурою більше 100? С що небезпечні при попаданнi до них вологи повиннi бути позначенi згiдно з ГОСТ 12.4.026-76. Ці посудини і апарати необхідно контро- лювати з метою запобігання попадінню до них вологи і можливого по- дальшого викиду з них гарячої олії. 4.13. Водневий компресор повинен бути забезпечений: - зворотнім клапаном на нагнітальному трубопроводі; - манометром і запобіжним клапаном на кожному ступеню комп- ресора які слід розташовувати перед вимикальною арматурою. - стояком для викиду водню у атмосферу при продуванні і від запобіжних клапанів; - термометрами для контролю температури охолодженої води і масла в системі мащення; 136 - обвідним трубопроводом для створення можливості продування системи обминаючи компресор; - запірною арматурою на всмоктувальних і нагнітальних тру- бопроводах які дозволяють надійно і безпечно відключати компресор; - манометром або U-подібним водяним манометром який пока- зує тиск газу на пiдвiдному газопроводi. 4.14. Компресор для водню повинен мати сигнальні автоматичні пристрої блокування для вимикання електродвигуна: - при тискові на всмоктувальній лінії компресора нижче вста- новленого паспортом компресора; - при підвищенні температури охолодженої води яка виходить вище 40? С або при припиненні надходження води ; - при зниженні рівня дзвона газгольдера до мінімально допус- тимого положення 10% від об'єма . 4.15. Посудини і апарати компресорних установок які працю- ють під тиском буферні ємкості холодильники глушники повинні відповідати вимогам Правил будови i безпечноi експлуатацii посудин що працюють пiд тиском. 4.16. При проведенні технологічних процесів не дозволяється: - працювати на установках при несправних контрольно-вимірю- вальних приладах; - працювати на апаратах і машинах в яких виникають шум вібрація в яких несправні мастильні пристрої; - швидко відкривати парові вентилі щоб запобігти гідравліч- них ударів у паровій системі; - виконувати підтягування болтів фланців муфтових з'єд- нань набивку сальників на апаратах і комунікаціях які знаходяться під тиском і на рухомих частинах устаткування; - подавати саломас на фільтрацію під тиском; 4.17. При проведенні процесу гідратації не допускається про- тікання жиру через крани фланці. 4.18. При складанні фільтрпресів не допускається утворення складок фільтртканини в місцях затиску. Під час фільтрації саломасу не дозволяється перевищувати температуру тиск. 4.19. Чищення саломасних фільтрпресів повинні проводити двоє робітників у захисному одязі і фартухах з фільтротканини яка зак- риває ноги від бризок. Видалення каталізатора з піддонів фільтрпре- сів повинно бути механізовано. Використана фільтротканина негайно видаляється за межі цеху щоб запобігти самозагоряння. 4.20. Працюючі фільтрпреси повинні мати захист на випадок розбризкування саломасу. Накривати фільтрпреси фільтротканиною за- бороняється. 4.21. Ємкості фільтрованого саломасу повинні бути обладнані витяжними трубами виведеними вище даху. 4.22. Видалення парів акролеіну і летючих продуктів при фільтрації саломасу повинно проводитися природною вентиляцією крізь витяжні труби зонтів встановлених над кожним фільтрпресом. 4.23. Апарати і устаткування які виділяють пил повинні бу- ти закриті і обладнані місцевими аспіраційними і пилоуловлюючими пристроями. Подавання таблеток пасивованого каталізатора з тари на розмелювання а також скидання подрібненого каталізатора у резерву- ар з олією повинно виконуватися за допомогою вакуума. 4.24. Наявність водню в повітряному середовищі у верхній зонi виробничих приміщень слід контролювати за допомогою швидко- діючих сигналізаторів горючих газів світловою і звуковою сигналі- зацією електрообладнання яких повинно відповідати вимогам ПУЕ. Повітрозабірні пристрої до приладу-сигналізатора у приміщен- ні автоклавного відділення і компресорної станції для водню повинні бути встановлені у верхній зоні приміщення під стелею у місцях можливого накопичення водню. 137 4.25. Водень з верхньої частини виробничих приміщень що ви- діляється з апаратів і арматури внаслідок недосконалої герметизації і при аваріях повинен видалятися в атмосферу крізь постійно відк- риті аераційні ліхтарі або крізь отвори витяжних труб установлених у стелі за рахунок підйомної сили водню при постійно діючій прип- ливній вентиляції. 4.26. В автоклавному відділенні і в приміщенні де встанов- лені компресори водню повинна бути передбачена аварійна припливна механічна вентиляція яка забезпечує разом з постійно діючою прип- ливною вентиляцією 8-кратний обмін повітря за годину. Сигналізатори горючих газів повинні блокуватися з пусковим пристроєм аварійної вентиляції які вмикаються при вмісті в повітрі 20% об'єма водню від нижнього граничного рівня вибуху. Ручні пус- кові пристрої аварійної вентиляції повинні розташовуватися біля вхідних дверей зовні приміщення. 4.27. З метою виключення можливості утворення вакууму і підсмоктування повітря в апарати при зупинці технологічної лінії які не зв'язані з відкриванням апаратів останні необхідно залишати під тиском водню з газгольдера. 4.28. У випадку відсутності тиску чи виникнення в газопрово- ді вакууму на ділянці "газгольдер - буферна ємкість низького тиску" повинна спрацьовувати автоматична система вимкнення компресора. E 5. ВИРОБНИЦТВО ПЕРЕЕТЕРIФІКАЦІ° ЖИРІВ. F 5.1. Завантаження змішувачів алкоголятом натрію повинно про- вадитися з барабанів розташованих усередині боксу. Для завантаження алкоголяту натрію з мішків має бути вста- новлений сухий бокс обладнаний гумовими рукавами з рукавичками для рук робітника. Рекомендується використовувати прозорі бокси з орг- скла які забезпечують візуальне спостереження за розкриванням міш- ків і завантаженням каталізатора у змішувач. 5.2. Для приготування олійної суспензії алкоголят натрію не- обхідно використовувати з одного або декілька барабанів. У разі неповного використання порошкоподібного алкоголяту натрію з барабанів невикористаний повністю мішок з каталізатором повинен бути зав'язаний і барабан герметично закритий. Залишок нейтралізатора повинен бути закритий у спеціальному негорючому схо- вищі до наступного завантаження. Не допускається зберігання каталі- затора у негерметичній упаковці. 5.3. Змішування жиру який підлягає переетерiфікації з по- рошкоподібним каталізатором проводиться безпосередньо в перее- терiфікаторі. 5.4. Завантаження порошкоподібного алкоголяту натрію в пере- етерiфікатор необхідно проводити з використанням захисного боксу з трубою за допомогою вакууму під шар інтенсивно перемішуваного жиру. 5.5. Змішувач повинен бути обладнаний трубопроводом для пог- линання порошку який виведено у нижню частину апарату під ша- ром жиру. Зовнішній кінець трубопроводу у вигляді гнучного шлангу для забирання за допомогою вакууму порошку каталізатора з поліети- ленового мішка повинен мати наконечник з матеріалу що не дає іс- кор. Для зняття зарядів статичної електрики наконечник повинен бути заземлений. 5.6. Змішувач для приготування масляної суспензії повинен бути забезпечений інтенсивною мішалкою водяною охолодженою "сороч- кою" і підключений до вакуум-насоса через гідрозатвор уловлювач для уловлювання проскакування алкоголяту натрію. 5.7. Рівень олії у змішувачі при якому допускається заван- таження алкоголяту натрію повинен мати чітку позначку доступну для контролю. 138 5.8. Не дозволяється на ділянці завантаження алкоголяту нат- рію користуватися відкритим вогнем і проводити роботи що виклика- ють іскроутворення. E 5.9. ЗБЕРІГАННЯ АЛКОГОЛЯТУ НАТРІЮ F 5.9.1. Склад алкоголяту натрію повинен бути розташований в окремому приміщенні - закритому сухому неопалюваному і з постій- ним вентилюванням. 5.9.2. Допускається обладнувати склади в будівлі прибудова- ній до окремо розташованих приміщень окрім складів для зберігання продуктів . Улаштування складу в підвальних і нижніх поверхах гро- мадських виробничих і допоміжних будівель не допускається. 5.9.3. Приміщення складу повинно бути обладнано легкодоступ- ними зручними стелажами на висоті не менше 0 2 м від підлоги з ме- ханізованим підніманням барабанів на стелаж. 5.9.4. Склад повинен бути обладнаний пожежною сигналізацією забезпечений сухим піском для гасіння місцевих осередків загоряння алкоголяту натрію. 5.9.5. Допускається одночасно зберігати у складі до 5 т ал- коголяту натрію але не більше 2 т у кожному відсіку. 5.9.6. При зберіганні алкоголяту натрію необхідно слідкувати за збереженням герметичності барабана не допускається контакт ка- талізатора з вологою і повітрям. 5.9.7. Алкоголят натрію повинен зберігатися на складі у гер- метичній заводській упаковці. На дверях складу усередені складу в місцях зберігання на ділянках робіт з отруйними речовинами повинен бути напис "Обережно! Отруйні речовини" згідно з ГОСТ 12.4.026-76. 5.9.8. У приміщеннях для зберігання алкоголяту натрію не до- пускається зберігання інших речовин. E 6. ВИРОБНИЦТВО МАРГАРИНУ F 6.1. Розтоплення твердих жирів повинно проводитися в окремо- му ізольованому приміщенні. 6.2. Розтоплювальна камера і кабіни для розтоплювання жирів гострою парою повинні бути обладнані дверима які щільно зачиняють- ся i витягувальними трубами без запірних пристро1в. 6.3. Діаметр розтоплювального штуцера повинен бути меншим діаметра отвору в діжці щоб залишався достатній зазор для вільного виходу крізь нього надлишкової несконденсованої пари. 6.4. Надлишковий тиск пари для розтоплення жирів не повинен перевищувати встановленого технологічним регламентом. 6.5. Зачищення розтоплювальних камер повинно проводитися після їх охолодження до 40? С. 6.6. Завантаження і вивантаження бочок з ванни для глухого розігрівання а також дерев'яних діжок в розтоплювальну камеру по- винні бути механізовані. 6.7. Встановлення і зняття бочок з розпарювальних штуцерів слід проводити тільки після закриття парового вентиля і вивішування застережного плаката. 6.8. Експлуатація пастеризатора при негерметичних трубопро- водах розсільних парових водяних і негерметично закритих криш- ках циліндрів не дозволяється. 6.9. Видалення пари з парових "сорочок" циліндрів без попе- реднього перекриття парового вентиля не допускається. 6.10. Подавання пари в пастеризатор проводиться після відк- риття вентиля на виході пари. 139 6.11. Пастеризатор повинен бути забезпечений регулятором температури пастеризації прямої дії манометром і запобіжним клапа- ном. 6.12. Перед розбиранням пастеризатора останній повинен бути охолоджений до температури не вище 40? С. Трубчастий пастеризатор для запобігання порушення щільності трубок повинен охолоджуватися теплою водою. 6.13. Пастеризатор повинен бути зупинений якщо з'явилися пропуски пари або молока. 6.14. На пластинчастому пастеризаторі не дозволяється пос- лабляти стяжні болти секцій і пластин до повного припинення роботи пастеризатора. 6.15. Пастеризатор з витискним барабаном повинен бути облад- наний підйомним пристроєм для зняття і встановлення барабана. 6.16. Під час роботи пастеризатора не дозволяється перекри- вати крани нагнітальних трубопроводів. 6.17. Овальний змішувач повинен бути закритий накривкою щоб запобігти опіків від бризок нагрітих жирів. 6.18. На нагнітальному патрубку насоса високого тиску пови- нен бути встановлений манометр і запобіжний клапан відрегульований на тиск вказаний у паспорті насоса. 6.19. Сальники плунжера повинні бути надійно ущільнені. 6.20. Якщо під час роботи насоса стрілка манометра показує перевищення допустимого тиску насос повинен бути зупинений. 6.21.Відкривати голівку насоса дозволяється тільки після йо- го відключення і повного зняття тиску. 6.22.На трубопроводах підведення і виходу емульсії з вотато- ра повинні бути встановлені манометри. 6.23. У систему аміачного охолодження вотатора повинні бути ввімкнені манометри термометри запобіжний клапан покажчик рівня рідкого аміаку в ресивері. Тиск аміаку в холодильному барабані не повинен перевищувати встановленого в паспорті. 6.24. Система аміачного охолодження вотатора повинна забез- печуватися комунікацією для спускання в аварійних випадках рідкого аміаку в запасну ємкість зовні приміщення . 6.25. Стулки шафи привода вотатора повинні бути постійно замкнені. 6.26. Про кожну зупинку і пуск вотатора холодильного бара- бана повинен бути попереджений машиніст аміачної компресорної. 6.27. Перед входом до приміщення де встановлені вотатори в яких використовується для охолодження аміак повинні знаходитися протигази індивідуальні для кожного працюючого. 6.28. Скидання аміаку від запобіжного клапана повинно прово- дитися крізь спеціальну трубу що виходить на 2 м вище гребеня да- ху i на якiй не повинно бути запірних пристроїв до та після запо- біжного клапана. 6.29. Сальникове ущільнення холодильного апарата не повинно пропускати аміак. 6.30. Обертові частини холодильного барабана повинні бути огороджені кожухом. Холодильний апарат повинен бути забезпечений пристроєм для відведення статичної електрики. 6.31. Не допускається подача аміаку в холодильний барабан при роботі "на холостому ходу"-тобто без подачі емульсії на його поверхню. 6.32. На апараті ТОМ-3 повинні бути встановлені захисні ко- жухи і огородження приводу. 6.33. На трубопроводі подачі охолодженого розсолу в апарат повинен бути встановлений манометр. 140 6.34. В автоматизованій лінії для виймання ножових барабанів з вотаторів повинен бути обладнаний спеціальний пристрій. Для укла- дання вийнятих барабанів повинен бути стіл з бортами. 6.35. Розфасувально-пакувальні укладальні етикетувальні автомати повинні бути обладнані засобами захисту що спрацьовують при виникнені небезпеки в разі наближення людини до небезпечної зони. Частини автоматів які становлять небезпеку для людини по- винні бути пофарбовані у сигнальні кольори. На них повинні бути ви- вішені знаки безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76. 6.36. Автомат для фасування маргарину повинен бути обладна- ний звуковою сигналізацією для попередження про ввімкнення його в роботу. 6.37. На фасувальному автоматі повинно бути блокування ого- роджуючих щитів з пусковим механізмом а дверцята механічної части- ни повинні бути зачинені. 6.38. Автомати для укладання пачок маргарину в ящики повинні бути обладнані блокуванням яке виключає ввімкнення апарата при відчиненій кришці магазина. На пневматичній системі автомата пови- нен бути манометр. 6.39. Тиск на пневматичній системі укладальних автоматів не повинен перевищувати вказаного в паспорті. Відокремлювати пневма- тичні шланги можливо тількі після зняття тиску повітря в пневматич- ній системі. 6.40. Для зупинення укладального автомата необхідно спочатку зняти тиск повітря на укладальнику потім на коробоформувальнику за допомогою автономних рукояток встановлених на кожній машині. 6.41. Дверцята приводного механізму працюючої бандеролюваль- ної машини повинні бути зачинені. 6.42. Чищення заправку витягання зім'ятих пачок маргарину ремонт фасувально-пакувальних автоматів допускається проводити лише після повного їх зупинення і прийняття заходів які виключають до- вільне ввімкнення. 6.43. Пресувальний пристрій вакуум-комплектора повинен бути обладнаний обмежувачем кута відкриття або амортизатором для попе- редження ударів рами об столик. E 6.44. ЗБЕРІГАННЯ МАРГАРИНУ F 6.44.1. Маргарин повинен зберігатися у складських охолодже- них приміщеннях або холодильниках при температурі від мiнус 15? С до мiнyc 20? С у термін зберігання більше 5 діб . 6.44.2. При зберіганні від 3-х до 5-ти діб у складі повинна бути забезпечена температура 0? С. 6.44.3. Перед прийманням продукції камери охолодження повин- ні бути продезинфіковані побілені ретельно промиті і просушені. 6.44.4. Бочки і ящики з маргариновою продукцією повинні бути розміщені так щоб забезпечити циркуляцію повітря і не допускати плеснявіння тари. 6.44.5. Бочки і барабани повиннi встановлюватися вертикаль- но не вище ніж у 3 ряди при ручному укладанні і не вище ніж у 5 рядів при механізованому навантаженні. 6.44.6. Ящики з гофрованого картону повинні бути встановлені на грати-піддони заввишки не більше 5-6 ящиків і зіставлені в шта- белі заввишки не більше 2-х піддонів. 6.44.7. Бочки в штабелі повинні встановлюватися на днища не вище двох рядів при цьому між рядами необхідно прокладати рейку. У разі укладання бочок на бокову поверхню необхідно встановлювати гальмівні колодки для попередження розкочування бочок висота укла- дання не повинна перевищувати двох рядів. 141 6.44.8. Штабелювання наповнених бочок повинно бути механізо- вано; штабелювання вручну бочок до 80 кг повинно виконуватися не менше ніж двома робітниками. 6.44.9. Штабелі в камерах зберігання повинні встановлюватися з відступом від стін не менше 0 5 м від приладів охолодження - на 0 4 м. 6.44.10. Загальні вимоги до складських будівель викладені в пiдрозд. 6.2.1 ч.1 цих EПравилF. E 7. ВИРОБНИЦТВО МАЙОНЕЗУ F 7.1. Завантажувальні люки бункерів для сипких матеріалів по- винні бути обладнані гратами і накривками. 7.2. Перекачування концентрованої оцтової кислоти з бутелів повинне виконуватися за допомогою вакууму. Приготування водного розчину оцту допускається в апаратах з кислототривкого матеріалу які закриваються накривками та обладнанi витяжкою. 7.3. Заходи безпеки при роботі з кислотою наведені в пiд- розд. 6.2.2 ч.1 цих EПравилF. 7.4. Сітчасті фільтри повинні мати блокування яке допускає відкриття накривки тільки після зняття тиску в трубопроводах; в ав- томатизованій лінії зачищення дуплекс-фільтра слід проводити тільки після вимкнення одного з фільтрів шляхом обертання триходових кра- нів на лінії входу і виходу емульсії. 7.5. Змішувачі для приготування майонезної емульсії повинні бути обладнані термометрами манометрами на парових "сорочках" і запобіжними клапанами на підвідних паропроводах. 7.6. Камера гомогенізатора повинна бути забезпечена запобіж- ним клапаном і манометром з червоною позначкою яка вказує гранично допустимий робочий тиск. 7.7. Сальники плунжера гомогенізатора повинні бути ущільнені і знаходитися під контролем. 7.8. Перед пуском гомогенізатора регулюючі гвинти повинні бути відкручені вліво до кінця а вентиль подачі води для охолод- ження плунжера - відкритий. 7.9. Тиск емульсії у гомогенізаторі не повинен перевищувати встановленого технологічною інструкцією. 7.10. Не дозволяється до повної зупинки гомогенізатора відк- ривати голівку ущільнювати сальник і плунжери і підтягувати гайки грунд-букс. 7.11. Корпус гомогенізатора повинен бути герметичним. Ротор гомогенізатора повинен бути відбалансований щоб запобігти підви- щенню вібрації зазор між ротором і корпусом 1 0-1 5 мм . 7.12. На пневматичній системі розливального автомата "Бексу- да" повинен встановлюватися манометр; повітряні шланги і шланги для розподілу майонезу повинні бути надійно закріплені. 7.13. Виймання бракованих банок кришок протирання чищен- ня розливальної машини закатного автомата допускається тільки після повної зупинки усіх частин які рухаються обертаються . E 7.14. ЗБЕРІГАННЯ МАЙОНЕЗУ F 7.14.1. Майонез повинен зберігатися в складських охолоджу- вальних приміщеннях або холодильниках з циркуляцією повітря при температурі від 0? С до 18? С і відносній вологості не більше 75%. Не допускається попадання прямих сонячних променів на ящики з майо- незом. 142 7.14.2.Гофровані коробки з майонезом повинні укладатися на піддони заввишки не більше 5-6 рядів і встановлюватися в штабелі заввишки не більше двох піддонів. Дерев'яні ящики встановлюються в штабелі заввишки не більше 8 рядів. 7.14.3. Штабелі в складах повинні бути встановлені з відсту- пом від стін не менше 0 5 м від приладів охолодження - на 0 4 м. 7.14.4. Загальні вимоги до складських приміщень викладені в пiдрозд. 6.2.1 ч.1 цих EПравилF. E 8. ВИРОБНИЦТВО ОЛІФ І СИКАТИВІВ F 8.1. Процеси оксидації полімерізації отримання алкідної смоли сикативів повинні проводитися під розрідженням яке виключає вихід шкідливих речовин у повітряне середовище приміщень. 8.2. Виробництво оліф і сикативів повинно бути забезпечене: а інертним газом N2; суміш СО2+N2 ; б холодною зневодженою олією яка подається в аварійних ви- падках для зниження температури вмісту котлів-реакторів. 8.3. Інертний газ повинен подаватися в реактори змішувачі плавителі у разі: - змішування переетерифіката і фталевого ангідріду; - температури вищої за допустиму; - зливання реакційної маси з апарата; - введення масляної суспензії в реактор; - випадків загоряння маси в апаратах і цехових ємкостях. 8.4. Батарея балонів повинна мати стаціонарне підведення інертного газу до місць його використання. 8.5. Запас інертного газу повинен бути не менше тридобової потреби цеху. Наявність інертного газу повина піддаватися перевірці кожної зміни. Балони зважують і у спеціальному журналі записують їх масу. 8.6. Рідка сировина олія розчинник сикативи в олії повин- ні транспортуватися трубопроводами. 8.7. Трубопровід для розчинника повинен мати ухил який вик- лючає накопичення у ньому води і утворення льодових пробок у зимо- вий період. 8.8. Олія і матеріали які поступають в реактори і оксидато- ри повинні вміщувати вологу в кількості яка передбачена ГОСТом. 8.9. Реактори апарати для оксидації олії змішувачі слід забезпечувати контрольними приладами для вимірювання технологічних параметрів у процесі виробництва. 8.10. Витратні резервуари рідкої сировини напівфабрикатів і готової продукції повинні бути обладнані покажчиками рівня з сигна- лізацією верхньої допустимої границі а також кранами або спеціаль- ними пристроями для відбору проб. 8.11. Відбір проб олії з апарата для запобігання опіків слід проводити у рукавичках і окулярах крізь пробні крани або спе- ціальні пристрої. 8.12. Охолодження реакційної маси в апаратах за допомогою занурених теплообмінників повинно проводитися зневодненою олією. 8.13. Реактори оксидатори для контролю перегрівання реак- ційної маси в них повинні обладнуватися автоматичними сигналізато- рами світловими звуковими . Реактор для виробництва сикативів по- винен бути забезпечений сигналізатором на випадок досягнення темпе- ратури олії у реакторі 285? С. 8.14. Не дозволяється перевищувати температуру олії в окси- даторі вище 160? С. 8.15. У випадку перегрівання або загрози викидання вмісту з апарата слід негайно припинити нагрівання і подати в апарат інерт- ний газ. 143 У разі необхідності в апарат вводять холодну зневоднену олію з аварійного резервуара а також проводять зливання вмісту апарата в підземну аварійну ємкість розташовану зовні приміщення. 8.16. Краплевідбійник скрубер і трубопроводи оксидатора по- винні мати мембранні запобіжні клапани з відвідною трубою в атмосфе- ру. Скрубер крім того повинен бути забезпечений покажчиком рівня води який дозволяє контролювати допустиме наповнення. 8.17. Скрубер і краплевідбійник після монтажу або ремонту із застосуванням зварки повинен піддаватися щорічно випробуванням на вакуум із залишковим тиском за нормами вказаними в паспорті заво- ду-виготовлювача. 8.18. Промивну воду зі скрубера належить піддавати локально- му знежирюванню перед скиданням в колектор підприємства або напр- вляти в піч для спалювання органічних речовин. В останньому випадку насос і трубопроводи для кислої води повинні виготовлюватися з кис- лотостійкої сталі. 8.19. Змішувальне відділення повинно мати автономний витяж- ний вентагрегат. 8.20. Труба для аварійного скидання в атмосферу парів роз- чинника із змішувача періодичної дії повинна бути забезпечена вог- неперегороджувачами встановленими у приміщенні з плюсовою темпера- турою. 8.21. Не дозволяється направляти повiтря що відсмоктується із змішувального відділення та містить пари бензину у піч для спа- лювання. 8.22. Змішувальне відділення виробництва оліф з розчинником і відділення виготовлення сикативів у середовищі розчинників роз- ташоване у приміщенні повинно бути оснащене сигналізаторами безпе- рервного контролю концентрації парів бензину-розчинника у повітрі приміщення. Датчики сигналізатора повинні бути зблоковані з аварій- ною вентиляцією. 8.23. У разі відсутності газоаналізаторів контроль концент- рації парів розчинника у повітряному середовищі приміщення повинен проводитися щозмiнно та негайно при витiканнi розчинника за допомо- гою переносних газоаналізаторів або шляхом відбирання проб повітря і аналізу його в заводській цеховій лабораторії. 8.24. Жолоби шнеків і скребкових транспортерів для сипких матеріалів повинні бути обладнані накривками які щільно закрива- ються на петлях або шарнірах а завантажувальні отвори - знімними гратами з круглої сталі діаметром 10 мм з комірками 0 1х0 1 м. 8.25. Підготування твердих речовин фталевого ангідриду пентаеритриту окису металів для завантаження в апарат необхідно з метою зменшення пилу проводити в спеціально призначеному для цієї мети приміщенні. Транспортування до місць завантаження цих речовин повинно бути механізоване і закрите. Місця завантаження повинні бути облад- нані аспірацією. 8.26. Окислена олія яка подається у змішувач періодичної дії для змішування з розчинником повинна мати температуру не вище 120? С. Подавати розчинник слід під шар оксидованої олії зi швид- кістю у трубопроводі не більше 2 мг/с. Процес змішування плівкоут- ворюючої основи з розчинником рекомендується проводити в струминних змішувачах. 8.27. Завантаження окису свинцю марганцю і кобальту в реак- тор повинно проводитись у вигляді пасти виготовленої на зневодне- ній олії і висушених окисах з вмістом вологи не більше 4%. 8.28. Під час виготовлення сикативів і зливання його з реак- тора накривка люка реактора повинна бути закрита на струбцини. 144 8.29. Зливання сикативу з реактора повинно проводитися при температурі нижче 150?С при непрацюючий мішалці і подачі в реактор інертного газу. 8.30. Нагрітий реактор не можна залишати незаповненим олією щоб запобігти займанню плівкоутворюючих речовин які залишаються на оголених стінках котла. 8.31. У разі роботи з тунговою олією яка шкідливо діє на шкіру людини необхідно застосовувати захисні засоби фартух рука- виці окуляри . 8.32. Перед вивантаженням вмісту з реакторів і оксидаторів необхідно зменшувати в них розрідження за допомогою повітряного крана. 8.33. Виробництво оліф і сикативів повинно проводитися при працюючий в цеху механічній вентиляції. Місця виділення і накопи- чення розчинника повинні бути обладнані відсмоктувачами. 8.34. Летючі продукти розкладання олії у виробництві оліф і сикативів не повинні викидатися в атмосферу. °х слід уловлювати і спалювати у печі або знезаражувати. Ведення процесу виробництва при несправній установці для спалювання відходів виробництва не дозво- ляється. 8.35. Піч для спалювання виробничих викідів повинна бути ос- нащена вентиляційною установкою для провітрювання печі і димоходів і вибуховою панеллю з відвідною трубою в атмосферу. 8.36. Газопровід від оксидатора до печі спалювання відходів повинен бути розбірним і мати байпасну лінію в димову трубу обми- наючи піч . 8.37. Чищення внутрішньої поверхні оксидаторів реакторів краплевідбійників скруберiв змішувачiв періодичної дії і газопро- водів які підводяться до печі спалювання повинно проводитися згі- дно з графіком затвердженим власником підприємства але не рідше одного разу на місяць. 8.38. Нагнітальна повітродувка і вентилятор призначені для відсмоктування газопароповітряної суміші з оксидатора повинні бути розташовані зовні виробничого приміщення. Виробництво сикативів повинно бути розташоване в окремому приміщенні або на відкритій площадці. 8.39. Зварні шви реакторів для виробництва алкідних смол і плавлених сикативів повинні перевірятися на справність за допомогою рентгена або ультразвуку. 8.40. Реактори плавителі краплевіддільники водяні скрубе- ри і труби газоуловлювальної системи повинні бути виконані з кисло- тостійкого металу. 8.41. Вентилятори призначені для відсмоктування продуктів термічного розкладання з оксидатора краплевідбійники скрубери і уловлювачі повинні бути виконані з кислотостійкого металу і в іск- робезпечному виконанні. 8.42. Повітрозбірник який працює під надлишковим тиском повинен бути забезпечений: а запірними пристроями для відключення посудини від трубоп- роводів які підводять в посудину і виводять з посудини повітря; б манометром діаметром не менше 150 мм з пристосуванням для установки на посудині контрольного манометра з триходовим краном для відключення манометра від посудини і з'єднання з атмосферою; в запобіжним клапаном; г водовідвідним пристроєм. На повітрозбірнику повинен бути різьбовий штуцер для приєд- нання за допомогою трубки другого робочого манометра встановленого у приміщенні повітродувок. 8.43. Апарати і ємкості оліфоварильного цеху які не працю- ють під тиском повинні мати: 145 - верхній лаз надійно закріплені знімні грати з круглої сталі діаметром 10 мм з комірками 0 1х0 1 м; - відвідну трубу в атмосферу і пристосування що застерігає перелив вмісту. 8.44. Електробезпека блискавкозахист і захист від статичної електрики повинні відповідати вимогам розд. 10 ч.1 цих EПравилF. 8.45. Оліфоварильний цех насосні для розчинника і рослинної олії повинен бути обладнаний стаціонарними локальними установками пінного пожежогасіння згідно з вимогами з Правилами пожежної безпе- ки в Україні. В установках пінного пожежогасіння на вузлах керуван- ня слід вивішувати функціональні схеми обв'язки на табличках вка- зувати типи та кількість зрошувачів у секції а засувки і крани ну- мерувати відповідно до схеми обв'язки. Гасіння загорянь і пожеж до- пускається водяною парою з температурою не більше 220? С. E 8.46. ЗБЕРІГАННЯ ОЛІ° ЖИРІВ І НАТУРАЛЬНО° ОЛІФИ F 8.46.1. Складські будівлі повинні відповідати вимогам під- розд. 6.2.1 ч.1 цих EПравилF. 8.46.2. Для приймання відпускання і зберігання олії жирів і натуральної оліфи підприємство повинно мати: - зливно-наливні пристрої для приймання і відпускання жирів які транспортуються у залізничних цистернах; - зливно-наливні пристрої для приймання і відпускання жирів які транспортуються в автоцистернах і бочках; - насосну станцію; - резервуари для зберігання олії і оліфи. 8.46.3. Приймання відпускання олії жирів натуральної олі- фи повинно бути механізоване. 8.46.4. Піднімання шлангів і спускання підігрівача олії усе- редину залізничної цистерни повинно бути механізоване. 8.46.5. Резервуари повинні бути встановлені з додержанням необхідних протипожежних розривів. Найменша відстань між двома ря- дами олієбаків повинна бути не менше половини діаметра більшого се- ред них. 8.46.6. Натуральну оліфу в тарі слід зберігати в закритих складських приміщеннях на стелажах. 8.46.7. Допускається зберігання оліфи запаковану в тару на рівній площадці захищеній від прямих сонячних променів і атмосфер- них опадiв а також під навісом. Тару слід укладати в штабелі на підкладки або дерев'яні під- дони. 8.46.8. Висота штабеля з оліфою не повинна перевищувати 3 м. Допускається зберігання в металевій транспортній тарі укладеній в штабелі заввишки до 5 5 м. 8.46.9. При складуванні тару слід встановлювати догори проб- ками. E 8.47. ЗБЕРІГАННЯ РОЗЧИННИКІВ І ОЛІФИ ЯКА МІСТИТЬ РОЗЧИННИК F 8.47.1. Складські будівлі повинні відповідати вимогам під- розд. 6.2.1 ч.1 цих EПравилF СНиП 2.09.03-85. 8.47.2. Зливання наливання і транспортування оліфи і роз- чинника повинні відповідати вимогам розд. 7.8. ч.1 цих EПравилF. 8.47.3. Складські будівлі для зберігання розчинників і олі- фи яка містить розчинник у резервуарах і тарі повинні бути однопо- верховими не нижче 1 ступеня вогнестійкості. Кількість розчинника і оліфи в тарі що зберігаються не повинна перевищувати 1200 куб.м. Будівля складу повинна бути розділена на відсіки негорючими перегородками з границею вогнестійкості не менше 0 75 години на складські приміщення місткістю не більше 200 куб. м. 146 8.47.4. Підлоги у складах повинні бути з негорючих матеріа- лів i мати ухил для стікання рідини до трапів. 8.47.5. Відкриті площадки для зберігання оліфи з розчинником повинні бути огороджені земляним валом або негорючою стіною заввиш- ки 0 5 м. 8.47.6. Група резервуарів або резервуари з розчинником і оліфою що містить розчинник які стоять окремо повинні бути заг- либлені в землю або розташовані відкрито на більш низьких відмітках по відношенню до будівель і споруд цеху заводу . В останньому ви- падку вони повинні бути обваловані враховуючи рельєф місцевості суцільним земляним валом заввишки 1 м і завширшки зверху не менше 0 5 м або суцільною негорючою стіною заввишки 1 м. 8.47.7. Земляний вал або стінка повинні бути обладнані пере- хідними містками. 8.47.8. Для відведення зливової води з площадок де розташо- вані резервуари для розчинника і оліфи необхідно передбачати в ого- рожі в обвалуванні трубу з засувкою. 8.47.9. Ділянки зливання розчинника а також наливання оліфи повинні бути обладнані зливо-наливними механізованими стояками із стаціонарною площадкою сходами і відкидними містками для виходу до горловини цистерни. 8.47.10. Діючі резервуари для зберігання розчинника і оліфи яка містить розчинник повинні бути оснащені повним комплектом від- повідного устаткування передбаченого проектом на його спорудження накривка до горловини замірювальний люк патрубки приймальний і роздавальний клапан дихальний Ду50 вогнеперегороджувачі система вимірювальних пристроїв клапан приймальний колодязь керування . Дихальні клапани на резервуарах повинен бути відрегульова- ний а правильність роботи їх перед заповненням і спорожненням ре- зервуарів повинна перевірятися. 8.47.11. Для обслуговування устаткування резервуари повинні мати стаціонарні сходи з площадкою відповідно до вимог розд. 8.4 ч.1 цих EПравилF. 8.47.12. Методи відбору проб розчинника повинні відповідати вимогам ГОСТ 2517-85 оліфи - ГОСТ 99802-86. 8.47.13. Освітлення складських будівель а також переносні електросвітильники які застосовуються електрообладнання повинні бути у вибухозахищеному виконанні. 8.47.14. Заміри кількості розчинника у резервуарах повинні проводитися за допомогою системи вимірювальних пристроїв. Допуска- ється вимірювання рівня - крізь замірюваний люк вручну за допомогою мірильної стрічки або спеціальних пристосувань метр-шток тощо виготовлених з кольорових металів. Замірювальний лючок повинен мати накривку з прокладкою з бензостійкої гуми. 8.47.15. При відкриванні і закриванні кришок люків у цистер- нах i замірювальних лючків у резервуарах робітник повинен ставати спиною до вітру. 8.47.16. Після спускання шланга у цистерну отвори люка по- винні бути щільно закриті брезентом. 8.47.17. Не дозволяється захаращувати насосну матеріалами демонтованими деталями або іншими предметами. 8.47.18. При експлуатації насосних повинен бути встановлений нагляд за герметичністю насосів і трубопроводів. Течі в сальниках насосів і в з'єднаннях трубопроводів повинні бути негайно усунуті. 8.47.19. Робота на зливанні розчинників із залізничних цис- терн повинна виконуватися не менше ніж двома робітниками. Керів- ництво покладається на начальника цеху який в разі надходження за- лізничного транспорту з розчинником зобов'язаний особисто на місці 147 переконатися у правильності підготовки ділянки до приймання цистер- ни. 8.47.20. Зливання розчинника в резервуари складу повинно ви- конуватися бензиновими насосами встановленими в насосній. Для по- переднього всмоктування розчинника із залізничної цистерни дозволя- ється застосовувати вакуум-насос а також ручні бензинові насоси. 8.47.21. Заповнення тари оліфою повинно бути не більше 96%. 8.47.22. Не допускається наявності сторонніх предметів які вільно плавають на поверхні розчинника в резервуарах. Резервуари зливно-наливні пристрої естакади металеві площадки і сходи до них повинні бути заземлені. 8.47.23. Чищення цистерни від залишків розчинників можливе за допомогою ручного насоса з всмоктувальним наконечником з бронзи або міді. 8.47.24. Комунікації трубопроводів на площадках розташування резервуарів для розчинника рослинної олії оліфи і в насосних по- винні забезпечувати на випадок аварії кожного з резервуарів можли- вість перекачування вмісту з нього в інший резервуар. E 9. МИТТЯ ТАРИ І УСТАТКУВАННЯ F 9.1. Приймання посуду який надходить з торговельних органі- зацій повинно проводитися крізь спеціальні приймальні вікна які обладнані рольгангами або висувними транспортерами. 9.2. Сортування склотари повинно проводитися на сортуваль- но-бракувальному конвеєрі. 9.3. Склобій який утворюється у цеху повинен збиратися за допомогою металевих совків і щіток віників у спеціальні ящики і відвозитися до бункера або на спеціальну площадку. 9.4. При ручному укладанні ящики з посудом повинні укладати- ся у штабелі заввишки не більше 2 м. Головний прохід між штабелями повинен бути завширшки не менше 2 м а інші проходи - не менше 1 м. Штабелі ящиків з посудом необхідно встановлювати так щоб виключа- лась можливість їх падіння. 9.5. Укладання пляшок вмістом 0 25; 0 5; 0 75 л у засіки до- пускається на висоту не більше 2 м. Проходи між штабелями повинні бути не менше 1 м. Лантухи з посудом дозволяється укладати в штабе- лі заввишки не більше 2 м з відповідними прокладками між рядами для кріплення штабеля. 9.6. Транспортування пляшок і тари повинно проводитися меха- нізованим способом електрокари транспортери тощо . 9.7. Транспортери які знаходяться поза зоною видимості опе- ратора повинні бути оснащені звуковою або світловою сигналізацією яка сповіщає про включення їх у роботу. 9.8. Лампи освітлення екрана бракувального автомата які знаходяться в зоні класу В-1б повинні розміщуватися у шафі яка відповідає вимогам ПУЕ. Приступ до шафи і заміна в ньому лампи по- винні виконуватися електромонтером з дозволу начальника цеху. Екрани повинні бути виготовлені з білого матового скла. 9.9. Пляшки які надходять для миття в пляшкомийній машині повинні мати температуру не нижче 283К 10? С . 9.10. Наповнення ванн пляшкомийних машин мийним розчином і завантаження касет пляшками повинні бути механізовані. 9.11. Баки для води і лужних розчинів повинні бути обладнані переливними трубами відведеними у безпечне для обслуговуючого пер- соналу місце. 9.12. Температура води і розчинів повинна автоматично підт- римуватися за допомогою терморегуляторів. 148 9.13. Сопла для розпилювання лужних розчинів повинні бути міцно закріплені і регулярно чиститися. 9.14. На нагнітальному боці насосів які подають гарячу воду і лужні розчини повинні бути встановлені манометри. 9.15. Не дозволяється робота мийних машин при відчинених ог- лядових вікнах. 9.16. При зачищенні сіток які уловлюють змиті етикетки слід користуватися захисними окулярами і рукавичками. 9.17. Пляшкомийні машини мають бути обладнано вбудованими місцевими відсмоктувачами для відведення парів які виділяються. 9.18. Пляшкомийні машини слід розташовувати на нижніх повер- хах. У разі розташування пляшкомийних машин на другому поверсі не- обхідно передбачати заходи по гідроізоляції від можливого протікан- ня мийної рідини крізь перекриття. Пляшкомийні машини повинні бути обладнані піддонами які запобігають розтіканню води і мийних роз- чинів на підлозі мийного відділення. 9.19. Пляшкомийні машини повинні відповідати вимогам ГОСТ 20258-74. Машина повинна мати блокувальні пристрої для вимикання електродвигуна привода в разі: а перевантаження або заклинювання транспортера пляшконосі- їв; б заклинювання робочих органів пристроїв для завантаження і вивантаження пляшок; в неповного випадіння пляшок з гнізд пляшконосіїв; г переповненні пляшками відвідного транспортера; д падіння тиску у водопровідній мережі на вході в машину нижче встановлених норм 0 2-0 3 МПа 2-3 кгс/кв.см ; е зміни температури мийних рідин понад встановлені норми. 9.20. У пляшкомийній машині повинно бути передбачено галь- мівний пристрій який забезпечує зупинку машин при спрацьовуванні блокіровки і вмикання світлової сигналізації місць спрацьовування блокіровок у всіх перерахованих випадках за виключенням випадків указаних у підпунктах "д" і "е". 9.21. Відчиняти верхні накривки машини для контролю її робо- ти допускається тільки після зупинки насоса який подає розчин. 9.22. Приймання і зберігання лугів приготування мийних і дезинфікуючих розчинів і доведення їх до необхідної концентрації повинні проводити особи які відповідають за приготування і збері- гання хімікатів з додержанням вимог пiдрозд. 6.2.2 ч.1 цих EПравилF. 9.23. Устаткування для кислотно-лужного миття сильно забруд- неного посуду повинно знаходитися в окремому приміщенні. 9.24. Зберігання концентрованих кислот і лугів у приміщенні миття не дозволяється. 9.25. У разі відмочування пляшок у ручних ваннах концентра- ція мийних розчинів не повинна перевищувати 0 4% а температура - 308?К 35?С . Для хімічного миття посуду застосування розчинів кис- лот концентрацією вище 3% не дозволяється. 9.26. Виймати розбиті пляшки або їх залишки з робочих орга- нів автомата безпосередньо руками категорично не дозволяється. Ви- далення битих пляшок повинно проводитися спеціальними пристосуван- нями крючки кліщі тощо . Біля автоматів на робочому місці оператора повинні бути встановлені ящики для збирання склобою на підлозі повинні бути ук- ладені дерев'яні гратчасті настили. Робочі місця повинні відповіда- ти вимогам ГОСТ 12.2.032-78 і ГОСТ 12.2.033-78. 9.27. Рівень шуму закупорювального автомата не повинен пере- вищувати 80 дБ. 9.28. Глибина вакууму етикетувального автомата повинна бути не менше 0 05 МПа 0 5 кгс/кв.см напруга кола керування автоматом не повинна перевищувати 42 в. 149 9.29. Усі автомати фасувальної лінії повинні бути оснащені пристосуванням для ручної зупинки з автоблокуванням яке вимикає електропривод у разі заклинювання їх пляшкою. 9.30. Скляний бій який утворюється під час роботи машин транспортувальних пристроїв лінії розливу і транспортерів для ящи- ків с склопосудом повинен видалятися тільки при повній зупинці ма- шин і транспортуючих пристроїв. Накопичення склобою на устаткуванні або біля нього не допус- кається. 9.31. У разі застосування синтетичних клеючих речовин робіт- ники які обслуговують етикетувальні автомати повинні працювати в гумових рукавичках. 9.32. Для пропарювання і миття механізмів апаратів ємкос- тей трубопроводів у цехах повинні бути передбачені спеціальні шту- цери на водопроводі і паропроводі з надійно прикріпленими до них шлангами що забезпечені наконечниками. 9.33. Встановлення і зняття бочок з розпарювальних штуцерів повинні проводитися тільки після закриття парового вентиля з виві- шуванням попереджувального плаката. 9.34. Перед підготовкою до ручного миття устаткування повин- но бути знеструмлене і відключене від трубопроводів заглушками. 9.35. Для піднімання і переміщування важких деталей при роз- биранні і складанні устаткування повинні бути обладнані підіймальні та інші пристосування талі підставки візки тощо . Деталі машин повинні знаходитися у стійкому положенні і не заважати роботі. 9.36. Перед миттям устаткування яке працює на аміаку холо- дильний барабан вотатор тощо рідкий аміак з нього повинен бути видалений під час миття повинно проводитися відсмоктування парів аміаку з цього устаткування. 9.37. Робітники повинні бути забезпечені необхідними захис- ними засобами спецодягом спецвзуттям і пристосуванням для роботи щітка переносний електросвітильник тощо . 9.38. Підготовка і миття ємкостей зі спусканням людей усере- дину ємкостей повинні проводитися згідно з вимогами пiдрозд. 7.2.2 ч.1 цих EПравилF. 9.39. Концентрація каустичної соди в мийному розчині не по- винна перевищувати: - при механічному митті - 2%; - при ручному митті - 0 2%. 9.40. Концентрація кальцинованої соди в мийному розчині не повинна перевищувати 0 5-1%. 9.41. Концентрація спеціальних мийних розчинів обумовлюється вказівками інструкції їх застосування. 9.42. Не дозволяється миття алюмінієвих ємкостей каустичною содою. 9.43. Температура мийного розчину не повинна перевищувати при ручному митті 55? С. 150 Додаток 1 Норми мікрокліматичних параметрів повітря робочої зони для олійно-жирового виробництва Узгоджено Міністерством охорони здоров'я України від 23.09.93. N 5.05.07-737 ??????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Найменування?Найменування?Ка-?Холодний період року ?Теплий період року приміщень ?професій ?те-??????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? виробництв ? ?го-? Температура ?С ?Відносна ?Швидкість ? Температура ?С ?Відносна ?Швидкість ? ?рії? ?????????????????????вологість % ?руху м/с ??????????????????????вологість % ?руху м/с ? ?ро-?Опти- ?Допустима ? ? ?Опти- ?Допустима ? ? ? ?біт?маль- ??????????????????????????????????????????? маль- ??????????????????????????????????????????? ? ? ?на ?На по-?На не-?Опти- ?Допус-?Опти- ?Допус-?на ?На по-?На не-?Опти- ?Допус-?Опти- ?Допус- ? ? ? ?стій- ?постій?маль- ?тима ?маль- ?тима ? ?стій- ?постій?маль- ?тима ?маль- ?тима ? ? ? ?них ро?них ?на ?на по-?на не ?на ро-? ?них ро?них ?на ?на по-?на не ?на ро- ? ? ? ?бочих ?робо- ? ?стій- ?біль- ?бочих ? ?бочих ?робо- ? ?стій- ?більше?бочих ? ? ? ?місцях?чих ? ?них і ?ше ?місцях? ?місцях?чих ? ?них і ? ?місцях ? ? ? ? ?місцях? ?непос-? ?постій? ? ?місцях? ?непос-? ?постій ? ? ? ? ? ? ?тійних? ?них і ? ? ? ? ?тійних? ?них і ? ? ? ? ? ? ?робо- ? ?непос-? ? ? ? ?робо- ? ?непос- ? ? ? ? ? ? ?чих ? ?тій- ? ? ? ? ?чих ? ?тій- ? ? ? ? ? ? ?міс- ? ?них не? ? ? ? ?місцях ?них не ? ? ? ? ? ? ?цях не? ?більше? ? ? ? ?не бі-? ?більше ? ? ? ? ? ? ?більше? ? ? ? ? ? ?ше ? ? ?????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ? 8 ? 9 ? 10 ? 11 ? 12 ? 13 ? 14 ? 15 ? 16 ? 17 ?????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Рафінація 1. ОСНОВНЕ ВИРОБНИЦТВО жирів і олії Гідратаційна Апаратник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 ділянка гідратації Апаратник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 одержання фосфатидів 151 Продовження додатка 1 ???????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ? 8 ? 9 ? 10 ? 11 ? 12 ? 13 ? 14 ? 15 ? 16 ? 17 ???????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Рафінаційна Апаратник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 ділянка рафінації жирів і олії Апаратник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 фільтрації Машиніст IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 насосних установок Дезодорацій- Апаратник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 на ділянка дезодорації Ділянка об- Обробник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 робки соап- соапстоку стоку Рафінаційна ділянка Рафінація Апаратник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 бавовникової рафінації олії в місце- жирів і лі олії Мийно-розлив- на ділянка: Миття склота- Транспорту- IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.5 ри вальник 152 Продовження додатка 1 ???????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ? 8 ? 9 ? 10 ? 11 ? 12 ? 13 ? 14 ? 15 ? 16 ? 17 ???????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Машиніст IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 мийних машин Сушіння Сушильник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 склотари харчової продукції Фасування Машиніст IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.5 олії розфасуваль- но-пакуваль- них машин Приймальник- IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 здавальник харчової продукції Склади: сировини Приймальник- IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 олії го- здавальник тової про- харчової * не нормується дукції продукції Вантажник III 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0.3 0.5 18-20 26/29 28/30 40-60 75 0.4 0.6 * не нормується Склади допо- Комірник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 міжних мате- ріалів * не нормується Вантажник III 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0.3 0.5 18-20 26/29 28/30 40-60 75 0.4 0.6 153 Продовження додатка 1 ???????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ? 8 ? 9 ? 10 ? 11 ? 12 ? 13 ? 14 ? 15 ? 16 ? 17 ???????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Газова * не нормується ділянка: відділення Генераторник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 конверсії природного Водневик IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 газу відділення Апаратник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 очищення етанол- водню амінової установки Електроліз- Водневик Iб 21-23 20-24 17-25 40-60 75 0.1 0.2 22-24 28/31 30/32 40-60 75 0.2 0.3 ний цех Електромонтер Iб 21-23 20-24 17-25 40-60 75 0.1 0.2 22-24 28/31 30/32 40-60 75 0.2 0.3 з ремонту та обслуговуван- ня електро- обладнання Автоклавний цех: Цех гідра- Гідрогені- IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 тації олії затник Апаратник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 гідратації 154 Продовження додатка 1 ???????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ? 8 ? 9 ? 10 ? 11 ? 12 ? 13 ? 14 ? 15 ? 16 ? 17 ???????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Відділення Апаратник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 фільтрації фільтрації саломасу Каталізатор- Каталізатор- IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.5 не відділен- ник ня Приміщення Машиніст Iб 21-23 20-24 17-25 40-60 75 0.1 0.2 22-24 28/31 30/32 40-60 75 0.2 0.3 водневих компресор- компресорів них устано- вок Склади: олії і жирів Приймальник- IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 саломасу здавальник харчової * не нормується продукції Вантажник III 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0.3 0.5 18-20 26/29 28/30 40-60 75 0.4 0.6 * не нормується Склади Комірник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 допоміжних * не нормується матеріалів Вантажник III 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0.3 0.5 18-20 26/29 28/30 40-60 75 0.4 0.6 * не нормується 155 Продовження додатка 1 ???????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ? 8 ? 9 ? 10 ? 11 ? 12 ? 13 ? 14 ? 15 ? 16 ? 17 ???????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Виробництво маргарину Підготовне Приймальник- IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 відділення здавальник харчової продукції Відділення Апаратник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 приймання виробництва пастеріза- кисло-молоч- ції і зак- них і дитя- вашування чих молочних молока продуктів Приміщення Плавильник IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 салотоплен- харчового ня жиру Ділянка Дозувальник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 автоматизо- харчової ваних пото- продукції кових ліній Оператор IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 лінії вироб- ництва мар- гарину 156 Продовження додатка 1 ???????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ? 8 ? 9 ? 10 ? 11 ? 12 ? 13 ? 14 ? 15 ? 16 ? 17 ???????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Машиніст IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 розфасу- вально-па- кувальних машин Вакуум- Темпериров- IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 комплектор- ник жирової на ділянка основи Апаратник- IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 комплектор- ник Укладальник- IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 пакувальник Тарна ділян- Машиніст IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 ка зшивальної машини Картонаж- IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 ник Ділянка Фризерник IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 розливу жирів у Бондар-уку- IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 бочки порювальник Укладальник- IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 пакувальник 157 Продовження додатка 1 ???????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ? 8 ? 9 ? 10 ? 11 ? 12 ? 13 ? 14 ? 15 ? 16 ? 17 ???????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Транспорту- IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 вальник Приміщення Мийник IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 миття бочок посуду Аміачна Машиніст Iб 21-23 20-24 17-25 40-60 75 0.1 0.2 22-24 28/31 30/32 40-60 75 0.2 0.3 компресорна компресор- них устано- вок Цех переете- Апаратник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 ріфікації переетері- жирів і олії фікації Ділянка Апаратник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 рафінації рафінації переетері- жирів і фікованих олії жирів і олії Склади: олії і жирів; Приймальник- IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 здавальник готової харчової * не нормується продукції продукції Вантажник III 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0.3 0.5 18-20 26/29 28/30 40-60 75 0.4 0.6 * не нормується 158 Продовження додатка 1 ???????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ? 8 ? 9 ? 10 ? 11 ? 12 ? 13 ? 14 ? 15 ? 16 ? 17 ???????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Склад допо- Комірник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 міжних мате- * не нормується ріалів Вантажник III 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0.3 0.5 18-20 26/29 28/30 40-60 75 0.4 0.6 * не нормується Ділянка Апаратник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 готування готування майонезу майонезу Ділянка Завантажувач- IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.5 миття вивантажувач склотари харчової продукції Машиніст IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.5 мийних машин Контролер Iб 21-23 20-24 17-25 40-60 75 0.1 0.2 22-24 28/31 30/32 40-60 75 0.2 0.3 харчової продукції Розфасувальна Машиніст IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 ділянка розфасуваль- но-пакуваль- них машин Укладальник- IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 пакувальник 159 Продовження додатка 1 ???????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ? 8 ? 9 ? 10 ? 11 ? 12 ? 13 ? 14 ? 15 ? 16 ? 17 ???????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Ділянка Апаратник IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.5 зберігання готування і готування майонезу розчину оцто- вої кислоти Приміщення Приймальник- IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 зберігання і здавальник готування харчової сухої сиро- продукції вини для майонезу Вантажник III 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0.3 0.5 18-20 26/29 28/30 40-60 75 0.4 0.6 Склади: Приймальник- IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 олії жирів; здавальник готової харчової продукції продукції Вантажник III 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0.3 0.5 18-20 26/29 28/30 40-60 75 0.4 0.6 Цех вироб- Машиніст IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.5 ництва тари розфасуваль- з ПВХ но-пакуваль- них машин Склад допо- Комірник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 міжних мате- * не нормується ріалів Вантажник III 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0.3 0.5 18-20 26/29 28/30 40-60 75 0.4 0.6 * не нормується 160 Продовження додатка 1 ???????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ? 8 ? 9 ? 10 ? 11 ? 12 ? 13 ? 14 ? 15 ? 16 ? 17 ???????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Виробництво оліфи Відділення Апаратник- IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.5 виробництва сикативовар плавлених сикативів Відділення Апаратник- IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.5 оксидації оліфовар олії Відділення Апаратник- IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.5 готування оліфовар оліфи Відділення Кочегар IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.5 уловлювання технологічних і спалювання печей виробничих викидів Склади для Приймальник- IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 зберігання здавальник в резервуа- харчової * не нормується рах : продукції олії; оліфи Вантажник III 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0.3 0.5 18-20 26/29 28/30 40-60 75 0.4 0.6 натуральної; * не нормується оліф з роз- чинником; уайт-спіріта 161 Продовження додатка 1 ???????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ? 8 ? 9 ? 10 ? 11 ? 12 ? 13 ? 14 ? 15 ? 16 ? 17 ???????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 2. ДОПОМІЖНЕ ВИРОБНИЦТВО. Склади Склади оліфи Комірник Па 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 масел фарб лаків Вантажник III 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0.3 0.5 18-20 26/29 28/30 40-60 75 0.4 0.6 Склад паль- Комірник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 но-мастиль- них мате- Вантажник III 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0.3 0.5 18-20 26/29 28/30 40-60 75 0.4 0.6 ріалів Склад ЛЗР Комірник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 та ПР Вантажник III 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0.3 0.5 18-20 26/29 28/30 40-60 75 0.4 0.6 Склад па- Комірник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 перу кар- тону і Вантажник III 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0.3 0.5 18-20 26/29 28/30 40-60 75 0.4 0.6 т.ін. Механічні Слюсар- майстерні ремонтник Фрезеруваль- ник Токар Верстатник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 широкого профілю Стругальник 162 Продовження додатка 1 ???????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ? 8 ? 9 ? 10 ? 11 ? 12 ? 13 ? 14 ? 15 ? 16 ? 17 ???????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Мідник Гравіруваль- ник Свердлуваль- ник Жерстяницька Жерстяник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 майстерня Слюсар з ремонту та обслуговуван- ня систем вен- тиляції і кон- диціонування Електроре- Електромонтер IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 монтна май- з ремонту та стерня обслуговування електрооблад- нання Слюсар-електрик з ремонту електро- обладнання Електромеханік з обслуговуван- ня ліфтів Обмотувальник елементів елек- тричних машин Столярно- Столяр буді- IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 будівельна вельний майстерня Тесляр 163 Продовження додатка 1 ???????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ? 8 ? 9 ? 10 ? 11 ? 12 ? 13 ? 14 ? 15 ? 16 ? 17 ???????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Облицювальник- плиточник Покрівельник ста- левих покрівель Маляр буді- III 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0.3 0.5 18-20 26/29 28/30 40-60 75 0.4 0.6 вельний Штукатур маляр Майстерня Слюсар кон- Iб 21-23 20-24 17-25 40-60 75 0.1 0.2 22-24 28/31 30/32 40-60 75 0.2 0.3 ремонту КВП трольно-ви- мірювальних приладів та автоматики Наладчик кон- трольно-ви- мірювальних приладів та автоматики Тарний цех Складальник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 виробів з деревини Контролер деревооброб- ного вироб- ництва Машиніст зши- Iб 21-23 20-24 17-25 40-60 75 0.1 0.2 22-24 28/31 30/32 40-60 75 0.2 0.3 вальних машин 164 Продовження додатка 1 ???????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ? 8 ? 9 ? 10 ? 11 ? 12 ? 13 ? 14 ? 15 ? 16 ? 17 ???????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Картонажний Різальник па- Iб 21-23 20-24 17-25 40-60 75 0.1 0.2 22-24 28/31 30/32 40-60 75 0.2 0.3 цех перу картону та целюлози Машиніст зши- вальної машини Машиніст висі- кально-штампу- вальної машини Клеїльник папе- ру картону та виробів з них Картонажник Модельєр коробок Пресувальник кар- тонних виробів Складальник папе- рових виробів Клеєвар Кузня Коваль ручно- IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.5 го кування Коваль на мо- лотах та пресах Зварюваль- Електрогазо- IIa 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 не відділе- зварник ння Електрозварник ручного зварю- вання Електрозварник на автоматичних та напівавтома- тичних машинах 165 Продовження додатка 1 ???????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ? 8 ? 9 ? 10 ? 11 ? 12 ? 13 ? 14 ? 15 ? 16 ? 17 ???????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Літографія Копіювальник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 друкарських форм Ретушер Шліфувальник літоофсетних форм Монтажист Друкар Оператор Iб 21-23 20-24 17-25 40-60 75 0.1 0.2 22-24 28/31 30/32 40-60 75 0.2 0.3 копіювальних та розмножу- вальних машин Машиніст рі- зальних машин Налагоджувач поліграфічного устаткування Препараторник Приймальник на машинах та агрегатах Холодильна Машиніст холо- IIa 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 станція дильних устано- вок Котельна Апаратник хім- IIa 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 водоочищення Ізолювальник Оператор ко- 166 Продовження додатка 1 ???????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ? 8 ? 9 ? 10 ? 11 ? 12 ? 13 ? 14 ? 15 ? 16 ? 17 ???????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? тельної Монтажник тех- нологічних тру- бопроводів Транспорт- Водій автомо- IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.5 ний цех біля Водій наванта- жувача Машиніст кранів Приймальник- здавальник вантажу та багажу Підсобний робіт- ник Слюсар з ремонту та обслуговування перевантажувальних машин Стропувальник Слюсар з ремонту автомашин 167 Продовження додатка 1 ???????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ? 8 ? 9 ? 10 ? 11 ? 12 ? 13 ? 14 ? 15 ? 16 ? 17 ???????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Зарядна Акумуляторник ІІа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 акумулятор- на Примітки: 1.У графах 12-й та 13-й наведено розрахункові температури на постійних робочих місцях; в чисельнику - для районів з температурою зовнішнього повітря теплої пори року параметри А до 25?С; в знаменнику - для районів з температурою зовнішнього повітря теплої пори року параметри А 25?С і вище. 2.Швидкість руху повітря вказана в графі 17 збільшується на 0 1 м/с на кожен градус різниці температур на робочих місцях та температурою 28?С але щонайбільш на 0 3 м/с при розрахунковій температурі зовнішнього повітря теплої пори року параметри А понад 28?С. 3.Відносну вологість повітря вказану в графі 15 допускається приймати на 5% нижче на кожен градус різниці температур поміж температурою повітря на робочих місцях та температурою 24?С при розрахунковій температурі зовнішнього повітря теплої пори року параметри А понад 24?С. 4.Температури параметри А наведені в СНиПі 2.04.05-91 додаток 8. 5. 1* - технологічні режими приміщень 168 Додаток 2 Нормативи щодо забезпечення санітарно-побутовими приміщеннями та обладнанням для олійно-жирового виробництва Узгоджено Міністерством охорони здоров'я України від 23.09.93 N 5.05.07-737 ?????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Найменування ? Найменування ? Шкідливості у повітрі ?Група ? Санітарна характе- ? Санітарно-побутові приміщення приміщень ? професій ? робочої зони ?вироб-? ристика виробничого ????????????????????????????????????? виробництв ? ???????????????????????????????ничих ? процесу ?Розрахункова?Тип гарде- ?Спеціальні ? ? Найменування ? Клас ?Вели-?проце-? ?кількість ?робних ?побутові ? ? ? небез- ?чина ?сів ? ?чоловік ?число від- ?приміщення ? ? ? пеки ?ГДК ?за ? ??????????????ділень шафи?і обладна- ? ? ? за ?мг/м3?СНиП ? ?на од-?на ?на 1 чол. ?ння ? ? ? ГОСТ ? ?2.09. ? ?ну ду-?один ? ? ? ? ?12.1. ? ?04-87 ? ?шову ?кран ? ? ? ? ?005-88 ? ? ? ?сітку ? ? ? ??????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ? 8 ? 9 ? 10 ? 11 ??????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1. ОСНОВНЕ ВИРОБНИЦТВО Рафінація жирів і олії Гідратаційна Апаратник гідратації Тепло - - 2а Процеси що прохо- 7 20 Загальні Приміщен- ділянка дять з надлишками два відді- ня для Апаратник одержання явного конвекційного лення охолоджен- фосфатидів тепла ня Рафінаційна Апаратник рафінації Каустична сода ІІ 0 5 2а 1в Те ж 7 20 Те ж Те ж ділянка жирів і олії Апаратник фільтрації Вибільна глина 111 1 0 1в Процеси що спричи- няють забруднення тіла і спецодягу ре- човинами 3-го класу безпеки видалення 169 Продовження додатка 2 ??????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ? 8 ? 9 ? 10 ? 11 ??????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? яких вимагає застосу- вання спеціальних мию- чих засобів Машиніст насосних Тепло - - 2а Процеси що прохо- 7 20 Загальні Приміщен- установок дять з надлишками два відді- ня для явного конвекційного лення охолоджен- тепла ня Дезодораційна Апаратник дезодорації Тепло - - 2а Процеси що прохо- 7 20 Загальні Приміщен- ділянка дять з надлишками два відді- ня для явного конвекційного лення охолоджен- тепла ня Ділянка обробки Обробник соапстоку Сірчана ІІ 1 0 2а Те ж 7 20 Те ж Те ж соапстоку кислота Рафінаційна Апаратник рафінації Бензин IV 100 2а 1б Процеси що прохо- 7 20 -"- -"- ділянка рафі- жирів і олії дять з надлишками нація бавовни- явного конвекційного кової олії в тепла місцелі Процеси які спричи- няють забруднення тіла і спецодягу речо- винами 4-го класу не- безпеки 170 Продовження додатка 2 ??????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ? 8 ? 9 ? 10 ? 11 ??????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Мийно-розливна ділянка: Миття склотари Транспортувальник Тепло - - 2в Процеси пов'язані з 5 20 Роздільні Сушіння впливом вологи що по одному спецодягу спричиняють намокан- відділенню ня спецодягу Машиніст мийних Волога - - 2в Те ж 5 20 Те ж Те ж машин Сушиння скло- Сушильник харчової Тепло - - 2а Процеси що прохо- 7 20 Загальні Приміщен- тари продукції дять з надлишками два відді- ня для явного конвекційного лення охолоджен- тепла ня Фасування олії Машиніст розфасуваль- - - - 4 Процеси що потре- 7 10 Роздільні Манікюрні но-пакувальних машин бують особливих умов по одному до додержання чисто- відділенню Приймальник-здавальник - - - 4 ти при переробці хар- харчової продукції чової продукції Склади: сировини олії Приймальник-здавальник - - - 2г Процеси що протікають 5 20 Те ж Приміщення харчової продукції при температурі повіт- для обігрі- ря до 10?С включаючи вання та су- роботи назовні шіння спец- одягу Вантажник - - - 2г Те ж 5 20 -"- Те ж 171 Продовження додатка 2 ??????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ? 8 ? 9 ? 10 ? 11 ??????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Склади допоміж- Комірник - - - 2г Процеси що протікають 5 20 Роздільні Приміщення них матеріалів при температурі повіт- по одному для обігрі- ря до 10?С включаючи відділенню вання та су- роботи назовні шіння спец- одягу Газова ділянка: відділення кон- Генераторник Метан IV 300 2а Процеси що прохо- 7 20 Загальні Те ж версії природ- дять з надлишками два відді- ного газу явного конвекційного лення тепла Водневик Окис вуглецю IV 20 2а Те ж 7 20 Те ж -"- відділення Апаратник етанол- Пари моно- ІІ 1 0 3б Процеси які спричи- 3 10 Роздільні Хімчистка очищення водню амінової установ- етаноламіну няють забруднення по одному штучна ки тіла і спецодягу речо- відділенню вентиля- винами 2-го класу не- ція місць безпеки зберіган- ня спец- одягу дезодора- ція Електролізний Водневик Тепло їдкий ІІ 0 5 2а Процеси що прохо- 7 20 Загальні Приміщен- цех калій дять з надлишками два відді- ня для явного конвекційного лення охолоджен- тепла ня 173 Продовження додатка 2 ??????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ? 8 ? 9 ? 10 ? 11 ??????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Електромонтер з - - - - Процеси що прохо- 7 20 Загальні Приміщен- ремонту та обслу- дять з надлишками два відді- ня для говування електро- явного конвекційного лення охолоджен- обладнання тепла ня Автоклавний цех Гідрогенізатник Тепло - - 2а Те ж 7 20 Те ж Те ж Цех гідратації Апаратник гідратації Те ж - - 2а -"- 7 20 -"- -"- олії Відділення Апаратник фільтрації Пари акролеіна ІІ 0 2 2а -"- 7 20 -"- -"- фільтрації саломасу Каталізаторне Каталізаторник Міднонікелевий I 0 05 Процеси які спричи- 3 10 Роздільні Хімчистка відділення каталізатор няють забруднення по одному штучна тіла і спецодягу речо- відділенню вентиля- винами 1-го класу не- ція місць безпеки зберіган- ня спец- одягу дезодора- ція Приміщення вод- Машиніст компресорних - - - 1б Процеси які спричи- 15 10 Загальні - невих компресо- установок няють забруднення два відді- рів тіла і спецодягу речо- лення винами 3-го і 4-го класів небезпеки Склади: Приймальник-здавальник - - - 2г Процеси що протікають 5 20 Роздільні Приміщення олії і жирів харчової продукції при температурі повіт- по одному для обігрі- саломасу ря до 10?С включаючи відділенню вання та су- роботи назовні шіння спец- одягу 174 Продовження додатка 2 ??????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ? 8 ? 9 ? 10 ? 11 ??????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Вантажник - - - 2г Процеси що протікають 5 20 Роздільні Приміщення при температурі повітря по одному для обігрі- до 10?С включаючи робо- відділенню ання та суші- ти назовні ння спецодягу Склади допоміж- Комірник - - - 2г Те ж 5 20 Те ж Те ж них матеріалів Виробництво маргарину Підготовне Приймальник-здавальник - - - 4 Процеси що потре- 7ч 10 -"- Манікюрні відділення харчової продукції бують особливих умов / до додержання чисто- 6ж ти при переробці хар- чової продукції Відділення Апаратник виробництва Тепло - - 4 Те ж 7ч 10 -"- Те ж приймання і кисло-молочних і дитя- / заквашування чих продуктів 6ж молока Приміщення Плавильник харчового Тепло - - 2а Процеси що прохо- 7 20 Загальні Приміщен- салотоплення жиру дять з надлишками два відді- ня для явного конвекційного лення охолоджен- тепла ня Ділянка автома- Дозувальник харчової Аміак IV 20 4 Процеси що потре- 7ч 10 Роздільні Манікюрні тизованих пото- продукції бують особливих умов / по одному кових ліній до додержання чисто- 6ж відділенню ти при переробці хар- чової продукції 175 Продовження додатка 2 ??????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ? 8 ? 9 ? 10 ? 11 ??????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Оператор лінії - - - 4 Процеси що потребують 7ч 10 Роздільні Манікюрні виробництва марга- особливих умов до доде- /6ж по одному рину ржання чистоти при пере- відділенню робці харчової продукції Машиніст розфасуваль- - - - 4 Те ж 7ч 10 Те ж Те ж но-пакувальних машин /6ж Вакуум-комплек- Темперировник жирової Аміак IV 20 4 -"- 7ч 10 -"- -"- торна ділянка основи пари /6ж Холодильщик харчової - - - 4 -"- 7ч 10 -"- -"- продукції /6ж Апаратник-комплектор- - - - 4 -"- 7ч 10 -"- -"- ник /6ж Укладальник-пакувальник - - - 4 -"- 7ч 10 -"- -"- /6ж Тарна ділянка Машиніст зшивальної Пил картонний - - 1б Процеси які спричи- 15 10 Загальні - машини няють забруднення два відді- тіла і спецодягу лення Картонажник - - - 1б Те ж 15 10 Те ж - Ділянка розливу Фризерник - - - 4 Процеси що потре- 7ч 10 Роздільні Манікюрні жирів у бочки бують особливих умов / по одному до додержання чисто- 6ж відділенню ти при переробці хар- чової продукції 176 Продовження додатка 2 ??????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ? 8 ? 9 ? 10 ? 11 ??????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Бондар -укупорювальник - - - 4 Процеси що потребують 7ч 10 Роздільні Манікюрні особливих умов до додер- / по одному жання чистоти при пере- 6ж відділенню робці харчової продукції Укладальник-пакувальник - - - 4 Те ж 7ч 10 Те ж Те ж / 6ж Транспортувальник - - - 4 -"- 7ч 10 -"- -"- / 6ж Приміщення Мийник посуду Волога - - 2б Процеси пов'язані з 5 20 -"- Сушіння миття бочок впливом вологи що спецодягу спричиняють намокан- ня спецодягу Аміачна компре- Машиніст компресорних Аміак IV 20 1б Процеси які спричи- 15 10 Загальні - сорна установок няють забруднення два відді- тіла і спецодягу речо- лення винами 4-го класу не- безпеки Цех переетеріфі- Апаратник переетеріфі- Етілат натрію ІІ 0 5 2а Процеси що прохо- 3 10 Роздільні Приміщен- кації жирів і кації Метілат натрію ІІ 0 5 3б дять з надлишками по одному ня для олії явного конвекційного відділенню охолоджен- тепла а також ня. спричиняють забруд- Хімчистка нення тіла і спец- штучна одягу речовинами вентиля- 1-го і 2-го класів не- ція місць безпеки зберіган- ня спец- 177 Продовження додатка 2 ??????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ? 8 ? 9 ? 10 ? 11 ??????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? одягу дезодора- ція Ділянка рафіна- Апаратник рафінації - - - 2а Процеси що прохо- 7 20 Загальні Приміщен- ції переетеріфі- жирів і олії дять з надлишками два відді- ня для кованих жирів і явного конвекційного лення охолоджен- олії тепла ня Склади: Приймальник-здавальник - - - 2г Процеси що протікають 5 20 Роздільні Приміщення олії і жирів; харчової продукції при температурі повіт- по одному для обігрі- ря до 10?С включаючи відділенню вання та су- роботи назовні шіння спец- готової одягу продукції Вантажник - - - 2г Те ж 5 20 Те ж Те ж Склад допоміж- Комірник - - - 2г -"- 5 20 -"- -"- них матеріалів Вантажник - - - 2г -"- 5 20 -"- -"- Виробництво майонезу: Ділянка готуван- Апаратник приготування Оцтова кислота ІІІ 5 4 Процеси які вимагають 7ч 10 Роздільні Манікюрні ня майонезу майонезу особливих умов до до- /6ж по одному держання чистоти відділенню 178 Продовження додатка 2 ??????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ? 8 ? 9 ? 10 ? 11 ??????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Ділянка миття Завантажувач-вивантажу-Тепло - - 2в Процеси пов'язані з 5 20 Роздільні Сушіння склотари вач харчової продукції впливом вологи що по одному спецодягу спричиняють намокан- відділенню Машиніст мийних машин Волога - - 2в ня спецодягу Контролер харчової - - 2в продукції Розфасувальна Машиніст розфасуваль- - - - 4 Процеси які вимагають 7ч 10 Те ж Манікюрні ділянка но-пакувальних машин особливих умов до до- /6ж держання чистоти Укладальник-пакуваль- - - - 4 Те ж 7ч 10 -"- Те ж ник /6ж Ділянка збері- Апаратник готування Оцтова кислота Ш 5 1б Процеси які спричи- 15 10 Загальні - гання і готуван- майонезу няють забруднення два відді- ня розчину оцто- тіла і спецодягу речо- лення вої кислоти винами 3-го класу не- безпеки Приміщення збері-Приймальник-здавальник - - - 4 Процеси які вимагають 7ч 10 Роздільні Манікюрні гання і готуван- харчової продукції особливих умов до до- /6ж по одному ня сухої сирови- держання чистоти відділенню ни для майонезу Вантажник - - - 4 7ч 10 Те ж Те ж /6ж Склади: Приймальник-здавальник - - - 2г Процеси що протікають 5 20 -"- Приміщення олії і жирів; харчової продукції при температурі повіт- для обігрі- готової ря до 10?С включаючи вання та су- продукції роботи назовні шіння спец- одягу 179 Продовження додатка 2 ??????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ? 8 ? 9 ? 10 ? 11 ??????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Цех виробництва Машиніст розфасувально- Хлористий І 5 3б Процеси які спричи- 3 10 Роздільні Хімчистка тари з ПВХ пакувальних машин вініл няють забруднення по одному штучна тіла і спецодягу речо- відділенню вентиля- Хлористий ІІ 5 винами 1-го і 2-го ція місць водень класів небезпеки а зберіган- також речовинами що ня спец- Вантажник Ацетон IV 200 мають стійкий запах одягу Метилацетат IV 100 дезодора- ція Склади допоміж- Комірник - - - 2г Процеси що протікають 5 20 -"- Приміщення них матеріалів при температурі повіт- для обігрі- ря до 10?С включаючи вання та су- Вантажник - - - 2г роботи назовні шіння спец- одягу Виробництво оліфи Відділення вироб-Апаратник- Окис свинцю I 0 01 3б Процеси які спричи- 3 10 -"- Хімчистка ництва плавле- сикативовар няють забруднення штучна них сикативів Двоокис ІІ 0 3 тіла і спецодягу речо- вентиля- марганцю винами 1-го і 2-го ція місць класів небезпеки зберіган- Окис ко- ІІ 0 5 ня спец- бальту одягу дезодора- Акролеін ІІ 0 2 ція Відділення ок- Апаратник- Акролеін ІІ 0 2 2а Те ж 3 10 -"- Те ж сидації олії оліфовар 3б Приміщення 180 Продовження додатка 2 ??????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ? 8 ? 9 ? 10 ? 11 ??????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? для охолод- ження Відділення при- Апаратник- Уайт-спіріт IV 300 2а Процеси що проходять 7 20 Загальні Приміщення готування оліфи оліфовар 1б з надлишком явного два відді- для охо- конвекційного тепла. лення лодження Процеси які спричи- Хімчистка няють забруднення штучна тіла і спецодягу речо- вентиля- винами 4-го класу не- ція місць безпеки зберіган- ня спец- одягу дезодора- ція Відділення улов- Кочегар технологічних Тепло - - 2а Те ж 7 20 Те ж Те ж лювання і спалю- пічей вання виробничих викидів Склади для збе- рігання в резер- вуарах: олії оліфи на- Приймальник-здавальник Уайт-спіріт IV 300 2г Процеси що протікають 5 20 Роздільні Приміщення туральної; харчової продукції 1б при температурі повіт- по одному для обігрі- оліф з розчин- ря до 10?С включаючи відділенню вання та су- ником; Вантажник роботи назовні а та- шіння спец- уайт-спіріту кож спричиняють заб- одягу руднення тіла і спец- одягу речовинами 4-го класу безпеки 181 Продовження додатка 2 ??????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ? 8 ? 9 ? 10 ? 11 ??????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 2. ДОПОМІЖНЕ ВИРОБНИЦТВО Склад оліфи ма- Комірник Уайт-спіріт IY 300 1в Процеси що спричиняють 3 10 Роздільні Хімчистка сел фарб Вантажник скипидар в пе- забруднення речовинами по одно- штучна вен- рерахунку на що мають стійкі запахи му відділе- тиляція С нню місць збері- гання спец- одягу дезо- дорація Ацетон IY 200 Те ж Те ж Те ж Толуол III 50 -"- -"- -"- Ксилол III 50 -"- -"- -"- 182 Продовження додатка 2 ??????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ? 8 ? 9 ? 10 ? 11 ??????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Склад пально-мас- Комірник Пари бензину IY 100 1в Процеси що спричиняють 3 10 Роздільні Хімчістка і тильних матеріа- Вантажник забруднення речовинами по одному штучна вен- лів що мають стійкі запахи відділенню тиляція місць зберігання спецодягу Пари гасу IY 300 Склад ЛЗР та ПР Комірник Спирт етиловий IY 1000 1б Процеси що спричиняють 15 10 Загальні - Вантажник забруднення речовинами два відді- 4-го класу небезпеки лення тіла та спецодягу Склад паперу картону те ж Паперовий пил IY 6 1б Те ж 15 10 Те ж - Механічні май- Слюсар-ремонтник фрезе- Пари гасу IY 300 1в Процеси що спричиняють 3 10 Роздільні Хімчистка стерні рувальник токар верстат- забруднення тіла та по одному штучна венти- ник широкого профілю спецодягу речовинами відділенню ляція місць стругальник мідник граві- що мають стійкі запахи зберігання рувальник спецодягу Жерстяницька Жерстяник слюсар з ремон- - - - 1б Процеси що спричиняють 15 10 Загальні майстерня ту та обслуговування сис- забруднення речовинами два відді- тем вентиляції та кондиці- 4 класу небезпеки тіла лення онування та спецодягу 183 Продовження додатка 2 ??????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ? 8 ? 9 ? 10 ? 11 ??????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Електромонтаж-Електромонтер з ремонту - - - 1б Процеси що спричиняють 15 10 Загальні на майстерня та обслуговування елект- забруднення речовинами два від- рообладнання слюсар-елек- 4-го класу небезпеки ділення трик з ремонту електро- тіла та спецодягу обладнання електромеха- нік з обслуговування ліф- тів обмотувальник елемен- тів електричних машин Столярно-бу- Столяр будівельник пок- Деревний пил IY 6 1б Те ж 15 10 Те ж дівельна рівельник сталевих покрі- ацетон IY 200 майстерня вель тесляр облицювальник- плиточник маляр-будівель- ник маляр-штукатур 2г Процеси що протікають 5 20 Роздільні Приміщення при температурі повітря по одно- для обіг- до 10 ? С включаючи му відділе- рівання та роботи назовні для по- нню сушіння спец- крівельника сталевих по- одягу крівель облицювальника- плиточника маляра Майстерня по Слюсар контрольно-вимірю- - - 1б Процеси що спричиняють 15 10 Загальні два - ремонту КВП вальних приладів і автома- забруднення речовинами відділення тики наладчик контрольно- 4-го класу небезпечності вимірювальних приладів та тіла та спецодягу автоматики 184 Продовження додатка 2 ??????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ? 8 ? 9 ? 10 ? 11 ??????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Тарний цех Складальник виробів з Деревний пил IY 6 1б Процеси що спричиняють 15 10 Загальні два - деревини забруднення речовинами відділення 4-го класу небезпеки тіла та спецодягу Контролер деревооброб- Паперовий пил IY 6 1б Процеси що спричиняють 15 10 те ж - ного виробництва забруднення речовинами Машиніст зшивальних 4-го класу небезпеки машин тіла та спецодягу Картонажний цех Різальник паперу картону Деревний IY 20 1б Процеси що спричиняють 15 10 - " - та целюлози машиніст зши- пил забруднення речовинами вальної машини машиніст 4-го класу небезпеки висікально-штампувальної тіла та спецодягу машини клеїльник паперу картону та виробів з них картонажник модельєр ко- робок пресувальник карто- нних виробів складальник паперових виробів клеєвар Кузня Коваль ручного кування Окис вуглецю IY 20 1б Процеси що відбуваються 3 20 - " - Приміще- Коваль на молотах та за надлишку явного про- ння для пресах Променисте - - 2б менистого тепла та спри- охолодже- тепло чиняють забруднення ре- ння човинами 4-го класу не- безпеки тіла та спец- одягу 185 Продовження додатка 2 ??????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ? 8 ? 9 ? 10 ? 11 ??????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Зварювальне Електрогазозварник еле- Водень фторис- I 0 5/ 3б Процеси що спричиняють 3 10 Роздільні Хімчистка відділення ктрозварник ручного зва-тий в перера- 0 1 забруднення речовинами по одно- штучна рювання електрозварник хунку на F 1 та 2 класів небезпе- му відділе- вентиляція на автоматичних і напів-нікелю оксид ки нню місць збе- автоматичних машинах окис нікелю I 0 05 рігання хрому оксид спецодягу по Сr III 1 окис хрому марганець у зварювальних аерозолях II 0 1 Літографія Копіювальник друкарсь- Ацетон IY 200 Процеси що спричиняють 3 10 Загальні те ж ких форм диметилформамід II 10 забруднення речовинами два від- Ретушер окис азоту азоту 1 та 2 класів небезпе- ділення Шліфувальник літоофсе- оксид у перера- ки тіла та спецодягу тних форм хунку на NO2 III 5 3б копіювальник друкарсь- Монтажист гас IY 300 ких форм шліфувальник Друкар кислота азотна III 2 літосферних форм пре- Оператор копіювальних луги їдкі в пере- параторник і розмножувальних машин рахунку на NaOH II 0 5 Машиніст різальних маш. бензин IY 100 Налагоджувач поліграф. кислота оцтова III 5 1б Процеси що спричиняють 15 10 Те ж - устаткування паперовий пил забруднення речовинами Препараторник образивний пил IY 6 3 та 4 класів небезпе- Приймальник на машинах аміак NH3 IY 20 ки тіла та спецодягу та агрегатах Холодильна Машиніст холодильних Аміак NH3 IY 20 1б те ж 15 10 -"- - станція установок 186 Продовження додатка 2 ??????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ? 8 ? 9 ? 10 ? 11 ??????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Котельна Апаратник хімводоочище- Окис вуглецю IY 20 1б Процеси що спричиняють 15 10 Загальні - ння забруднення речовинами два від- Ізолювальник 3 та 4 класів небезпе- ділення Оператор котельної Пил вугільний ки тіла та спецодягу Монтажник технологічних IY 6 трубопроводів Транспортний цех Водій автомобіля водій Бензин IY 300 3б Процеси що спричиняють 3 10 Роздільні Хімчистка навантажувача машиніст Ацетон IY 200 1в забруднення речовинами по одно- штучна вен- кранів приймальник-зда- Гас IY 300 1 та 2 класів небезпе- му відділе- тиляція вальник вантажів та ба- Хлорид водню ки тіла та спецодягу нню місць збе- гажу підсобний робітник кислота со- II 5 рігання слюсар з ремонту та об- ляна спецодягу слуговування машин Кислота сір- II 1 стропальник слюсар з ре- чана монту автомашин Луги їдкі II 0 5 у перера- хунку на NaOH 187 Продовження додатка 2 ??????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ? 8 ? 9 ? 10 ? 11 ??????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Зарядна акуму- Акумуляторник Луги їдкі Процеси що спричиняють 3 10 Роздільні Хімчистка ляторна у перерахун- II 1 3б забруднення речовинами по одно- штучна вен- ку на NaOH 1 та 2 класів небезпе- му відділе- тиляція Кислота сірчана II 0 5 ки тіла та спецодягу нню місць збе- рігання спецодягу Примітка: 1. При поєднанні ознак різних груп виробничих процесів тип гардеробних кількість душових сіток та кранів уми- вальних слід передбачати беручи до уваги групу з найбільш високими вимогами а спеціальні побутові приміщення та обладнання - у відповідності з сумарними вимогами 2. У випадку процесів групи 1а душові та шафи а у випадку процесів групи 1б - лави біля шаф дозволяється не передбачати 3. В разі будь-яких процесів пов'язаних з виділенням пилу та шкідливих речовин в гардеробних повинні бути пе- редбачені респіраторні на облікову кількість а також приміщення та пристрої для обезпилювання або знешкодже- ння спецодягу на чисельність у зміну 4.Припускається відкрите зберігання одягу у тому числі на вішалках 5. Класи небезпечності речовин - згідно ГОСТ 12.1.005-88 6. У опалювальних виробничих будівлях за чисельності працюючих щонайбільш 30 осіб у зміні при розташуванні по- бутових приміщень у окремо розташованих будівлях повинні бути передбачені приміщення для зберігання теплого верхнього одягу обладнані вішалками 7.У графі 8 у чисельнику наведена кількість чоловіків у знаменнику - жінок. 188 Додаток 3 Норми освітленості /при штучному освітленні/ робочих місць виробничих приміщень для олійно-жирового виробництва Узгоджено Міністерством охорони здоров'я України 23.09.93 N5.05.07-737 ?????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Найменування приміщень ? Найменування ? Характеристика ? Розряд ? Підроз- ? Освітленість лк виробництв ? професій ? зорової роботи ? зорової ? ряд зо- ? штучне освітлення ? ? ? роботи ? рової ?????????????????????????????? ? ? ? ? роботи ? При комбіно- ? При загаль- ? ? ? ? ? ваному ос- ? ному освіт- ? ? ? ? ? вітленні ? ленні ? ? ? ? ?????????????????????????????? ? ? ? ? ? при газороз- ? при газороз- ? ? ? ? ? рядних лам- ? рядних лам- ? ? ? ? ? пах ? пах ? ? ? ? ?????????????????????????????? ? ? ? ? ? при лампах ? при лампах ? ? ? ? ? розжарювання ? розжарювання ?????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ?????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Рафінація жирів і олії 1. ОСНОВНЕ ВИРОБНИЦТВО Гідратаційна ділянка Апаратник гідратації Грубе дуже малої VI - - 150/75 точності Апаратник одержання фосфатидів Рафінаційна ділянка Апаратник рафінації жирів і Малої точності V В - 150/100 олії Апаратник фільтрації Те ж V В - 150/100 Машиніст насосних установок -"- V В - 150/100 189 Продовження додатка 3 ?????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ?????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Дезодораційна ділянка Апаратник дезодорації Грубе дуже малої VI - - 150/75 точності Ділянка обробки соапстоку Обробник соапстоку Те ж VI - - 150/75 Рафінаційна ділянка Апаратник рафінації жирів і -"- VI - - 150/75 рафінація бавовникової олії олії в місцелі Мийно-розливна ділянка: миття склотари Транспортувальник Періодичне при постій- VIII Б - 50/20 ному перебуванні людей у приміщенні Машиніст мийних машин Малої точності V В - 150/100 сушіння склотари Сушильник харчової Грубе дуже малої VI - - 150/75 продукції точності фасування олії Машиніст розфасувально-паку- Те ж VI+1хх - - 200/150 вальних машин Приймальник-здавальник Малої точності V В - 150/100 харчової продукції Примітка: Приміщення підприємств харчової промисловості щодо задань зорової роботи відносяться до І-ої групи приміщень СНиП П-11-4-79 п.1.2 190 Продовження додатка 3 ?????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ?????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Склади: Сировини олії ; Приймальник-здавальник Малої точності V В - 150/100 готової продукції харчової продукції Вантажник Періодичне при постій- VIII Б - 50/20 ному перебуванні людей у приміщенні Склади допоміжних Комірник Малої точності V В - 150/100 матеріалів Вантажник Періодичне при постій- VIII Б - 50/20 ному перебуванні людей у приміщенні Гідрогенізація жирів і олії Газова ділянка: Відділення конверсії Генераторник водневик Грубе дуже малої VI - - 150/75 природного газу точності Відділення очищення водню Апаратник етанол-амінової те ж VI - - 150/75 установки Електролізний цех Водневик Грубе дуже малої VI - - 150/75 точності Електромонтер з ремонту Те ж VI - - 150/75 та обслуговування електро- обладнання 191 Продовження додатка 3 ?????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ?????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Автоклавний цех Гідрогенізатник Грубе дуже малої VI - - 150/75 точності Цех гідратації олії Апаратник гідратації Те ж VI - - 150/75 Відділення фільтрації Апаратник фільтрації -"- VI - - 150/75 саломасу Каталізаторне відділення Каталізаторник -"- VI+1 - - 200/150 харчової продукції Приміщення водневих Машиніст компресорних Малої точності VI - - 100/75 компресорів установок Склади: Олії і жирів саломасу Приймальник здавальник Загальне спостереження VIII А - 75/30 харчової продукції за ходом виробничого процесу Вантажник Періодичне при постій- VIII Б - 50/20 ному перебуванні людей у приміщенні 192 Продовження додатка 3 ?????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ?????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Склади допоміжних Комірник Загальне спостереження VIII А - 75/30 матеріалів за ходом виробничого процесу Вантажник Періодичне при постій- VIII Б - 50/20 ному перебуванні людей у приміщенні Виробництво маргарину Підготовне відділення Приймальник-здавальник Малої точності V В - 150/100 харчової продукції Відділення приймання Апаратник виробництва Грубе дуже малої VI - - 150/75 пастерізації і заква- кисло-молочних і дитячих точності шування молока продуктів Приміщення салотоплення Плавильник харчового жиру Те ж VI - - 150/75 Ділянка автоматизованих Дозувальник харчової потокових ліній продукції -"- VI+1 - - 200/150 Оператор лінії вироб- -"- VI+1 - - 200/150 ництва маргарину Машиніст розфасувально- -"- VI+1 - - 200/150 пакувальних машин 193 Продовження додатка 3 ?????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ?????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Вакуум-комплекторна Темперировщик жирової Грубе дуже малої VI - - 150/75 ділянка продукції точності Холодильщик харчової Те ж VI - - 150/75 продукції Апаратник комплекторник -"- VI - - 150/75 Укладальник-пакувальник -"- VI - - 150/75 Тарна ділянка Машиніст зшивальної -"- VI+1хх - - 200/150 машини Ділянка розливу Фризерщик -"- VI+1 - - 150/75 жирів у бочки Бондар-укупорювальник -"- VI - - 150/75 Укладальник-пакувальник -"- VI - - 150/75 Транспортувальник -"- VI - - 150/75 Приміщення миття Мийник посуду -"- VI - - 150/75 бочок Аміачна компресорна Машиніст компресорних -"- VI - - 150/75 установок Цех переетерифікації Апаратник переетерифікації -"- VI - - 150/75 жирів і олії 194 Продовження додатка 3 ?????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ?????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Ділянка рафінації Апаратник рафінації жирів і Грубе дуже малої переетерифікованих олії точності VI - - 150/75 жирів і олії Комора Комірник Малої точності VI В - 150/100 Вантажник Періодичне при постій- VIII Б - 50/20 ному перебуванні людей у приміщенні Склади: Олії і жирів; Приймальник-здавальник Грубе дуже малої VI - - 150/75 харчової продукції точності Готової продукції Вантажник Періодичне при постій- VIII Б - 50/20 ному перебуванні людей у приміщенні Склади допоміжних Комірник Малої точності V В - 150/100 матеріалів Вантажник Періодичне при постій- VIII Б - 50/20 ному перебуванні людей у приміщенні Виробництво майонезу: Ділянка приготування Апаратник приготування Грубе дуже малої VI - - 150/75 майонезу майонезу точності 195 Продовження додатка 3 ?????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ?????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Ділянка миття склотари Завантажувач-розвантажувач Грубе дуже малої VI+1 - - 200/150 точності Машиніст мийних машин Те ж VI+1 - - 200/150 Контролер харчової продукції -"- VI+1хх - - 200/150 Розфасувальна ділянка Машиніст розфасувально-паку- -"- VI+1хх - - 200/150 вальних машин Укладальник-пакувальник -"- VI+1 - - 200/150 Ділянка зберігання і при- Апаратник приготування -"- VI - - 150/75 готування розчину оцтової майонезу кислоти Приміщення зберігання Приймальник-здавальник -"- VI - - 150/75 і приготування сухої харчової продукції сировини для майонезу Вантажник Періодичне при постій- VIII В - 50/20 ному перебуванні людей у приміщенні Склади: олії і жирів; Приймальник-здавальник Грубе дуже малої VI - - 150/75 харчової продукції точності готової продукції Вантажник Загальне спостереження VIII А - 75/30 за ходом виробничого процесу постійне 196 Продовження додатка 3 ?????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ?????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Цех виробництва тари з Машиніст розфасувально- Грубе дуже малої VI - - 150/75 ПВХ пакувальних машин точності Склади допоміжних мате- Комірник Малої точності V В - 150/100 ріалів Вантажник Періодичне при постій- VIII Б - 50/20 ному перебуванні людей у приміщенні Виробництво оліфи Відділення виробництва Апаратник-сикативовар Грубе дуже малої VI - - 150/75 плавлених сикативів точності Відділення оксидації олії Апаратник-оліфовар Те ж VI - - 150/75 Відділення готування Апаратник-оліфовар -"- VI - - 150/75 оліфи Відділення уловлювання Кочегар технологічних -"- VI - - 150 і спалювання виробничих печей викидів Склади для зберігання в резервуарах олії оліфи натуральної; Приймальник-здавальник -"- VI - - 150/75 харчової продуції XIIx ------- 5 197 Продовження додатка 3 ?????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ?????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? оліф з розчинником; Вантажник Періодичне при постій- VIII Б - 50/5 уайт-спіріту ному перебуванні людей XIIx у приміщенні 2. ДОПОМІЖНЕ ВИРОБНИЦТВО Склади Склад оліфи масел фарб Комірник Періодичне спостере- VIII В - 30/10 Вантажник ження за перебігом виробничого процесу при періодичному перебуванні людей у приміщенні Склад пально-мастильних Комірник Те ж VIII В - 30/10 матеріалів Вантажник Склад ЛЗР та ПР Комірник - " - VIII В - 30/10 Вантажник Склад паперу картону Комірник - " - VIII В - 30/10 Вантажник Механічні майстерні Слюсар-ремонтник фрезеру- Високої точності III В 750/600 300/200 вальник токар верстатник широкого профілю стругальник мідник гравірувальник свердлу- вальник 198 Продовження додатка 3 ?????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ?????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Жерстяницька майстерня Жерстяник слюсар з ремонту Високої точності III В 750/600 300/200 та обслуговування систем вентиляції і кондиціону- вання Електроремонтна Електромонтер з ремонту Те ж III В 750/600 300/200 майстерня та обслуговування електро- обладнання Слюсар-електрик з ремонту - " - III В 750/600 300/200 електрообладнання Електромеханік з обслугову- - " - III В 750/600 300/200 вання ліфтів Обмотувальник елементів - " - III В 750/600 300/200 електричних машин Майстерня по ремонту КВП Слюсар контрольно-вимірю- -"- III В 750/600 300/200 вальних приладів та автоматики Наладчик контрольно-вимі- - " - III В 750/600 300/200 рювальних приладів та автоматики Столярно-будівельна Столяр будівельний - " - III В 750/600 300/200 майстерня покрівельник сталевих покрівель тесляр плиточник-облицювальник маляр будівельний штукатур маляр 199 Продовження додатка 3 ?????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ?????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Тарний цех Складальник виробів з Високої точності III В 750/600 300/200 деревини контролер деревообробного виробництва Машиніст зшивальних машин Те ж III В 750/600 300/200 Картонажний цех Різальник паперу картону - " - III В 750/600 300/200 та целюлози Машиніст зшивальних машин - " - III В 750/600 300/200 Машиніст висікально-штам- - " - III В 750/600 300/200 пувальної машини клеїльник паперу картону та виробів з них картонажник модельєр коробок пресувальник карто- нажних виробів клеєвар Складальник паперових - " - III В 750/600 300/200 виробів клеєвар Кузня Коваль ручного кування - " - III В 750/600 300/200 Коваль на молотах та пресах - " - III В 750/600 300/200 Зварювальне відділення Електрогазозварник - " - III В 750/600 300/200 200 Продовження додатка 3 ?????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ?????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Електрозварник ручного Високої точності III В 750/600 300/200 зварювання Електрозварник на автома- Те ж III В 750/600 300/200 тичних та напівавтоматичних машинах Літографія Копіювальник друкарських - " - III В 750/600 300/200 форм Ретушер - " - III В 750/600 300/200 Шліфувальник літоофсетних - " - III В 750/600 300/200 форм Монтажист - " - III В 750/600 300/200 Друкар - " - III В 750/600 300/200 Оператор копіювальних та - " - III В 750/600 300/200 розмножувальних машин Машиніст різальних машин - " - III В 750/600 300/200 Налагоджувач поліграфіч- - " - III В 750/600 300/200 ного устаткування Препараторник - " - III В 750/600 300/200 Приймальник на машинах та - " - III В 750/600 300/200 агрегатах 201 Продовження додатка 3 ?????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ?????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Холодильна станція Машиніст холодильних Високої точності III В 750/600 300/200 установок Котельна Апаратник хімводоочищення Те ж III В 750/600 300/200 Ізолювальник - " - III В 750/600 300/200 Оператор котельної - " - III В 750/600 300/200 Монтажник технологічних - " - III В 750/600 300/200 трубопроводів Транспортний цех Водій автомобіля Малої точності V В - 150/100 Водій навантажувача Те ж V В - 150/100 Машиніст кранів - " - V В - 150/100 Приймальник-здавальник - " - V В - 150/100 вантажу та багажу V В - 150/100 Підсобний робітник - " - слюсар з ремонту та обслуговування переванта- жувальних машин Стропувальник " V В - 150/100 Слюсар з ремонту автомашин - " - V В - 150/100 202 Продовження додатка 3 ?????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? 5 ? 6 ? 7 ?????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Зарядна акумуляторна Акумуляторник Періодичне спостере- VIII В - 30/10 ження за перебігом виробничого процесу при періодичному перебуванні людей у приміщенні Примітка +1-Норма освітленості підвищена на одну ступінь шкали освітленості у відповідності зі СНиП П-4-79 пп. 4 5в. +1**-Те ж у відповідності зі СНиП 4-79 п.4.5Д ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- 203 Додаток 4 Категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою класифікація зон у відповідності з ПУЕ для олійно-жирового виробництва Категорії приміщень та будівель підприємств для олійно- жирового виробництва визначено відповідно до ОНТП 24-86. Класифікація - згідно з Правилами улаштування електроустановок ??????????????????????????????????????????????????????????????????? NN ? Найменування виробництв ?Категорія ? Клас ? п/п? відділень дільниць складів ?приміщень із ?пожежо- та ? ? ?вибухопожежної?вибухонебез-? ? ?та пожежної ?печної зони ? ? ?безпеці ?по ПУЕ ? ??????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ? ??????????????????????????????????????????????????????????????????? 1. ОСНОВНЕ ВИРОБНИЦТВО Виробництво маргарину 1. Рафінація олії і жирів 1.1 Підготовне відділення при відсутності Д - олії і жирів 1.2 Відділення рафінації вибілювання і В П-І дезодорації 1.3 Відділення фільтрації В П-І 1.4 Вагове відділення В П-І 1.5 Відділення обробки соапстоків В П-І 1.6 Відділення обробки промивної води В П-І 1.7 Відділення готування мильних паст В П-І 1.8 Бакове господарство В П-І 2. Виробництво маргаринової продукції 2.1 Відділення приймання пастеризації Д - заквашування молока 2.2 Жиросховище В П-І 2.3 Відділення фасування маргаринової В П-І продукції 2.4 Відділення зшивання коробів В П-ІІа 2.5 Відділення салотоплення В П-І 2.6 Охолоджувальна камера для маргаринової Д - продукції 3. Лабораторія бактеріологічна 3.1 Цехове заквашувальне відділення Д - 3.2 Лабораторне заквашувальне відділення В П-І 3.3 Відділення для санітарних аналізів В П-І 3.4 Стерилізаційно-мийне відділення В П-І 204 Продовження додатка 4 ??????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ??????????????????????????????????????????????????????????????????? 4. Лабораторія маргаринового завода В П-І 5. Склади: 5.1 Склади тваринного жиру в тарі В П-І 5.2 Склад горючих допоміжних матеріалів В П-ІІа фільтртканина етикетка тощо 5.3 Склад негорючих допоміжних матеріалів В П-ІІа сода вибільна глина тощо в горючій упаковці 5.4 Склад тари дерев'яної та картонної В П-ІІа паперу 5.5 Склад олії в зовнішніх резервуарах В П-І 5.6 Склад мінеральних кислот та лугу Д - 6. Аміакова-компресорна станція А В-1б 7. Заряджувальна для електронавантажувачів А В-1б у верхній зоні Виробництво майонезу 1. Приміщення зберігання і приготування сухої В П-ІІ сировини для майонезу* 2. Відділення приготування майонезу В П-І 3. Відділення фасування майонезу В П-І 4. Відділення миття склотари Д - 5. Відділення пакування майонезу в короби В П-ІІа 6. Приміщення зберігання і готування оцтової Б В-Іа кислоти 7. Склад олії В П-І * Зона навколо механічного сита для просіювання цукру гірчиці сухого молока у радіусі 3 м є вибухонебезпечною по пилу В-ІІа Виробництво оліфи 1. Варильне відділення виробництва натуральної В П-І оліфи і оліфи "Оксоль" 2. Плавильне відділення з застосуванням фтале- Б П-І вого ангідриду 3. Змішувальне відділення виробництва оліфи з Б В-Іа розчинником 205 Продовження додатка 4 ??????????????????????????????????????????????????????????????????? 1 ? 2 ? 3 ? 4 ??????????????????????????????????????????????????????????????????? 4. Сикативоварильне відділення а виробництво плавлених сикативів В П-І б виготовлення сикативів у середовищі Б В-Іа розчинника осаджувальних і ней- тралізованих 5. Приміщення для сушіння і розмелювання окис- Д - лiв металу 6. Приміщення для розтарювання твердих речовин Б В-ІІ фталевого ангідриду пентаерітріта і завантаження їх у бункери 7. Установка уловлювання і спалювання Г - виробничих викідів 8. Склади для зберігання у резервуарах а олії В П-І б бензину-розчинника уайт-спіріта Б В-Іа в оліфи натуральної В П-І г оліфи з розчинником Б В-1а 9. Склад хімікатів Д - 206 Додаток 5 Узгоджено Державним пожежним наглядом МВС України лист N 3/6/993 від 16.12.92 р. Перелік будівель і приміщень які підлягають обладнанню автоматичними засобами пожежогасіння і автоматичною пожежною сигналізацією Узгоджено: ЦК профспілок робітників агропромислового комплексу 1.06.90; Держбудом СРСР листом від 28.04.90 N7-352; ДУПО МВС СРСР листом від 31.05.90 N 7/6/678. Затверджено Держкомісією Ради Міністрів СРСР по продовольству та закупівлям 7.06.90 ------------------------------------------------------------------ Найменування будівель і приміщень Автоматична пожежна Автоматичне сигналізація пожежо- площа кв.м гасіння площа кв.м ----------------------------------------------------------------- 1 2 3 4 ----------------------------------------------------------------- 1. ОСНОВНЕ ВИРОБНИЦТВО Приміщення готування олійних розчинів розтоплення верш- кового масла баків для жи- рів салотоплення розфасу- вання маргаринової продукції 100 і більше - Приміщення рафінації техніч- них жирів обробки соапстоків 100 і більше - Приміщення рафінації олії у місцелі гідрогенізації до 500 500 і більше Те ж ділянки які не виділені протипожежними перепонами - незалежно від площі Приміщення розчинення оцтової кислоти у виробництві майоне- зу алкідної і комбінованої оліфи до 500 500 і більше Те ж ділянки які не виділені протипожежними перепонами - незалежно від площі Приміщення змішування оліфи з розчинниками сикативоварильні до 500 500 і більше Те ж ділянки які не виділені - незалежно від протипожежними перепонами площі Приміщення виробництва нату- ральної оліфи до 1000 1000 і більше 207 Продовження додатка 5 --------------------------------------------------------------------- 1 2 3 4 --------------------------------------------------------------------- Те ж ділянки які не виділені - незалежно від протипожежними перепонами площі Приміщення гідратації і рафі- нації дезодорації виготовле- ння маргарину і майонезу до 1000 1000 і більше 2. ДОПОМІЖНЕ ВИРОБНИЦТВО Машинні і апаратні зали амі- акових компресорних станцій щитові КВП і А АСКТП 100 і більше Лабораторії хімічні техно- незалежно - логічні сировинні вiд площі Приміщення розфасування па- від 100 1000 і більше кування горючої продукції в до 1000 горючу упаковку Столярна майстерня ремонтно- від 100 1500 і більше будівельні цехи при наявності до 1500 горючих матеріалів приміщен- ня картонажного виробництва Приміщення мийних і дезинфі- від 100 1500 і більше куючих матеріалів до 1500 Склади тарних пакувальних від 100 1000 і більше матеріалів картону паперу до 1000 та інших горючих матеріалів Склади олії в склотарі і полі- від 100 1000 і більше мерній тарі до 1000 Приміщення для тари і виробів від 100 500 і більше із пластмас до 500 Склади масел оліфи фарб до 500 500 Склади тарного зберігання су- хого молока яєчного порошку крохмалю до 1000 1000 3. АДМІНІСТРАТИВНО-ПОБУТОВІ ПРИМІЩЕННЯ °дальня незалежно від площі Комора білизняна гардеробна охоронно-пожежна Конторські приміщення незалежно від площі Диспетчерська каса відділ охоронно-пожежна кадрів Архів конструкторське бюро електронно-обчислювальний Те ж центр 208 Додаток 6 E Перелік робіт з підвищеною небезпекою Затверджений наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 30 листопада 1993 N123 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.12.93 N196 F Перелік робіт з підвищеною небезпекою для виконання яких потрібне попереднє спеціальне навчання і щорічна пере- вірка знань працівників з питань охорони праці складений відповідно до Закону України Про охорону праці має чинність на всіх підприємствах в установах та організаціях незалежно від форм власності та видів їх діяльності. Міністерства державні комітети концерни корпорації інші об'єднання підприємств що створені за галузевим прин- ципом в разі необхідності з урахуванням специфіки вироб- ництва можуть вносити пропозиції до Держнаглядохоронпраці про доповнення Переліку робіт з підвищеною небезпекою. E Роботи з підвищеною небезпекою F 1. Електрозварювальні газополум'яні наплавочні і па- яльні роботи. Контроль за зварювальними з'єднаннями. 2. Роботи в охоронних зонах ліній електропередач. 3. Роботи на кабельних лініях і діючих електроустанов- ках. 4. Роботи в зонах дії струму високої частоти іонізую- чого випромінювання електростатичного та електромагнітного полів а також роботи із застосуванням лазерів. 5. Роботи на повітряних лініях зв'язку які перетинають лінії електропередач контактні проводи. 6. Роботи із застосуванням ручних електро- і пневмома- шин та інструментів. 7. Роботи з надзвичайно займистими легкозаймистими займистими та вибухонебезпечними речовинами. 8. Роботи пов'язані з технічним обслуговуванням вибу- хопожежонебезпечних виробництв цехів дільниць об'єктів засобів пожежної сигналізації та систем автоматичного поже- жогасіння. Пожежно-технічне обстеження будинків та висотних споруд. Виїзд особового складу підрозділів пожежної охорони по тривозі. 209 Продовження додатка 6 9. Транспортування зберігання експлуатація балонів контейнерів інших ємкостей із стисненими зрідженими от- руйними вибухонебезпечними та інертними газами їх запов- нення та ремонт. 10. Обслуговування агрегатів і котлів працюючих на га- зі і рідкому паливі. 11. Роботи з профілактики і технічного обслуговування газового господарства. 12. Виконання газонебезпечних робіт. 13. Роботи по герметизації обладнання в газовому госпо- дарстві. 14. Монтаж і експлуатація засобів електрохімічного за- хисту підземних газопроводів від корозії. 15. Роботи пов'язані з будівництвом обслуговуванням і ремонтом газопроводів газорозподільних пунктів які вико- ристовують природні нафтові штучні змішані і зріджені вуглеводневі гази. 16. Роботи по монтажу та зварюванню підземних та зов- нішніх газопроводів газифікації об'єктів а також по нане- сенню протикорозійного ізоляційного покриття. 17. Підключення до діючого газопроводу новозмонтованих газопроводів. 18. Роботи пов'язані з обслуговуванням експлуатацією та ремонтом компресорних та холодильних установок працюючих на вибухонебезпечних та токсичних газах. 19. Роботи пов'язані з підготовкою залізничних цис- терн контейнерів балонів та інших ємкостей до зливу-наливу вибухонебезпечних токсичних та займистих рідин. 20. Роботи пов'язані з монтажем експлуатацією та ре- монтом магістральних нафтопроводів нафтопродуктопроводів аміакопроводів і технологічних трубопроводів а також прист- роїв та споруд які забезпечують їх експлуатацію. 21. Роботи по виробництву зберіганню використанню та транспортуванню речовин які відносяться до I та II класу небезпеки. 22. Злив очистка нейтралізація резервуарів тари та інших ємкостей з-під нафтопродуктів кислот лугів та інших шкідливих речовин в тому числі радіоактивних. 23. Роботи з дозиметрами. 210 Продовження додатка 6 24. Роботи з отруйними шкідливими токсичними та раді- оактивними речовинами. 25. Роботи по дезактивації дезинсекції дератизації та дезинфекції приміщень. 26. Роботи з використанням інертних газів. 27. Роботи пов'язані з виробництвом та застосуванням біопрепаратів. 28. Роботи пов'язані з виробництвом скла та скловиро- бів. 29. Нанесення лако-фарбових покрить грунтовок та шпак- лівок на основі нітрофарб полімерних композицій поліхлор- вінілових епоксидних тощо . 30. Обробка деревини та інших речовин антисептичними та вогнезахисними сумішами і речовинами. 31. Виготовлення виробів та деталей із пластмас гуми на пресах вулканізаторах виливних та черв'ячних машинах таблетмашинах каландрах та вальцях. 32. Підготовка до знешкодження і знезжирювання устано- вок та деталей чотирьоххлористим вуглецем. 33. Вулканізаційні роботи. 34. Обслуговування і ремонт акумуляторних батарей. 35. Роботи пов'язані з виробництвом зберіганням транспортуванням та застосуванням агрохімікатів пестицидів гербіцидів. 36. Гасіння вапна. 37. Обслуговування генераторних ацетиленових установок. 38. Гальванічні роботи чистка вентиляційних каналів та повітропроводів. 39. Роботи з окислюючими речовинами. 40. Роботи з піскоструминними апаратами. 41. Нанесення бетону ізоляційних і обмуровочних мате- ріалів методом набризкування і напилення. 42. Управління завантаження та обслуговування дробар- них сортувальних фасувально-пакувальних просівальних змішувальних формувальних затиральних фільтрувальних на- мотувальних варочних плавильних сепараторних очисних обрізних бурових в'язальних полірувальних механізмів. 211 Продовження додатка 6 43. Обслуговування вальцювальних штампувальних вуз- лов'язальних і навивальних верстатів та автоматів. 44. Випробування та обслуговування парових і водогрій- них котлів економайзерів паропроводів трубопроводів гаря- чої води пароперегрівників теплообмінників тепломеханіч- ного устаткування посудин що працюють під тиском. 45. Аварійно-рятувальні роботи гасіння пожеж боротьба з повінню. 46. Дегазаційні роботи. 47. Цементація та хімічне закріплення грунтів та фунда- ментів. 48. Укладка великогабаритних труб у траншеї. 49. Роботи в колодязях шурфах траншеях котлованах бункерах камерах і колекторах. 50. Земляні роботи що виконують в зоні розташування підземних комунікацій під водою та на глибині більше 2 мет- рів. 51. Роботи у замкнених просторах ємкостях боксах трубопроводах . 52. Водолазні роботи. 53. Роботи верхолазні та на висоті. 54. Роботи з підйомних і підвісних колисок і риштувань на висоті. 55. Монтаж та демонтаж будинків а також відновлення та зміцнення їх аварійних частин. 56. Обстеження димарів вентиляційних каналів і дахів при капітальному ремонті будинків та споруд. 57. Роботи по ремонту фарбуванню очистці від снігу та пилу дахів будівель при відсутності огорож. 58. Робота на конструкціях мостових баштових та козло- вих кранів. 59. Переміщення вантажу двома або більше кранами. 60. Вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів. 212 Продовження додатка 6 61. Такелажні та стропальні роботи. Виготовлення та випробування стропів. 62. Транспортування негабаритних та важких вантажів на під'їзних коліях будівельних майданчиків. 63. Монтаж наладка технічне обслуговування експлуа- тація ремонт і демонтаж вантажопідіймальних машин і меха- нізмів ліфтів конвеєрів підвісного канатного гідравліч- ного транспорту технологічного і верстатного обладнання електроустановок та ліній електропередач. 64. Монтаж демонтаж та обслуговування компресорного холодильного обладнання пресів-розширювачів ковальсь- ко-пресового устаткування. 65. Монтаж демонтаж і накачування шин автотранспортних засобів. 66. Ремонт паливної апаратури двигунів внутрішнього зго- ряння. 67. Управління тракторами і самохідним технологічним ус- таткуванням. 68. Роботи в індивідуальних засобах захисту. 69. Роботи що безпосередньо виконуються при обслугову- ванні залізничного транспорту електротранспорту рухомого складу. 70. Обслуговування механічних та автоматичних ліній. 71. Роботи на копіювальних і розмножувальних машинах. 72. Обслуговування верстатів по обробці деревини і ме- талів. 73. Робота по обслуговуванню центрифуг и транспортерів. 74. Проведення робіт в силосах призначених для різної сільськогосподарської продукції у вагонах-зерновозах. 75. Роботи по обслуговуванню і ремонту аспіраційних та пневмотранспортних систем на підприємствах по зберіганню і переробці зерна. 76. Роботи по розвантаженню складуванню і зберіганню зернових та олійних культур висівок макухи і шротів наси- пом і в затареному вигляді. 77. Роботи по оксидації зневоднених мастил при вироб- ництві оліфи і лаків. 213 Продовження додатка 6 78. Робота вогневих обслуг з протиградовими виробами пороховими зарядами і пусковими установками метеоракет транспортування противоградових виробів та метеоракет на вогневі і стартові позиції. 79. Випробувальні роботи. 80. Пожежно-технічне обстеження об'єктів з підвищеною пожежною вибуховою та радіаційною небезпекою. 81. Монтаж ремонт і профілактичне обслуговування засо- бів охоронної сигналізації. 214 E Додаток 7 П Е Р Е Л І К посад посадових осіб які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці 11.10.93 N94 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.10.93 N154 F Перелік посад посадових осіб які зобов'язані проходити попе- редню і періодичну перевірку знань з охорони праці складений від- повідно до Закону України Про охорону праці і постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1993 р. N 64 Про заходи щодо вико- нання Закону України Про охорону праці. Перелік посад для яких необхідні навчання і перевірка знань з охорони праці посадових осіб до виконання ними своїх обов'язків а також періодично один раз на три роки поширюється на всі під- приємства установи і організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності. E 1. Підприємства установи і організації науково-виробничі та виробничі об'єднання F 1.1. Керівники заступники керівників головні спеціалісти підприємств установ організацій науково-виробничих та виробни- чих об'єднань; керівники заступники керівників та спеціалісти їх структурних підрозділів які безпосередньо пов'язані з проведенням робіт на виробничих дільницях а також здійснюють контроль за тех- нічним станом машин механізмів будинків і споруд проведенням технологічних процесів. 1.2. Керівники та спеціалісти науково-дослідних конструк- торських проектних та технологічних відділів які займаються про- веденням експертизи проектно-конструкторської документації на яку поширюються вимоги нормативних документів з охорони праці а також ті котрі виконують розробки з питань охорони праці. 1.3. Керівники і спеціалісти відділів експлуатації і капі- тального будівництва виробничо-технічних відділів енергомеханіч- ної пиловентиляційної геологічної маркшейдерської та техноло- гічної служб інші посадові особи які проводять інструктажі з охорони праці для підлеглих працівників безпосередньо відповіда- ють за пожежну безпеку безаварійну експлуатацію об'єктів. 1.4. Керівники і спеціалісти: аварійно-рятувальних частин підприємств організацій та їх структурних підрозділів які вико- нують бурильно-вибухові геолого-розвідувальні та гірничі роботи; управлінь газового господарства; нафтогазодобувних промислів; ре- монтних пуско-налагоджувальних будівельно-реставраційних ху- дожньо-виробничих організацій. 1.5. Керівники та спеціалісти які здійснюють сертифікацію продукції та технологічних процесів з питань охорони праці. 1.6. Керівники головні технічні спеціалісти охоронних підп- риємств. 1.7. Керівники та спеціалісти служб охорони праці. E 2. Навчально-виховні заклади науково-дослідні та проектно-конструкторські установи F 2.1. Керівники заступники керівників навчально-виховних зак- ладів науково-дослідних проектно-конструкторських установ на яких покладена відповідальність за організацію охорони праці. 2.2. Керівники заступники керівників та спеціалісти струк- турних підрозділів цехів відділів дільниць тощо які безпосе- 215 Продовження додатка 7 редньо займаються розробкою технологічних процесів проектно-конс- трукторської документації відповідають за організацію виробницт- ва технічний стан устаткування машин та механізмів. 2.3. Майстри виробничого навчання керівники виробничої прак- тики наставники вихователі та інші посадові особи які виклада- ють організацію виробництва технологію робіт експлуатацію облад- нання проводять інструктажі з охорони праці та безпеки життєді- яльності з учнівською молоддю і вихованцями. 2.4. Керівники та спеціалісти служб охорони праці. E 3. Міністерства державні комітети концерни корпорації та інші об'єднання підприємств створених за галузевим принципом* F 3.1. Перші заступники та заступники міністрів голів держав- них комітетів керівників концернів корпорацій та інших об'єднань підприємств створених за галузевим принципом функціональні обов'язки яких пов'язані з організацією виробництва. 3.2. Керівники заступники керівників спеціалісти виробничо- технічних структурних підрозділів та служб охорони праці. * Під концернами корпораціями та іншими об'єднаннями під- приємств створених за галузевим принципом маються на увазі: Департамент авіаційного транспорту України Департамент морського та річкового флоту Міністерства транспорту України Українська державна корпорація автомобільного транспорту Українська кооперативно-державна корпорація по агропромисло- вому будівництву Центральна спілка споживчих товариств Укра- їни Українська державна будівельна корпорація Українська державна корпорація промисловості будівельних матеріалів Ук- раїнський державний концерн місцевої промисловості Українсь- ка державна корпорація по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт Український союз об'єднань підприємств і організацій побутового обслуговування населення та інші об'єднання. E 4. Місцеві державні адміністрації і Ради народних депутатів F 4.1. Заступники керівників місцевих державних адміністрацій і виконкомів Рад народних депутатів на яких покладена відпові- дальність за організацію виробництва. 4.2. Керівники і спеціалісти виробничо-технічних структур- них підрозділів та підрозділів які виконують обов'язки пов'язані з охороною праці. 216 Додаток 8 E Колірна гама допустима кількість кольору та допустимий колірний контраст у залежності від категорій робіт характеру освітлення і санітарно-гігієнічних умов у виробничих приміщеннях F ------------------------------------------------------------------ Характеристика виробничих Колірна Допустимий Допустима приміщень гама колірний кількість контраст кольору поміж основних основними поверхонь поверхнями інтер'єру інтер'єру ------------------------------------------------------------------ 1 2 3 4 ------------------------------------------------------------------ I. За категоріями робіт: Легкі роботи Довільна Довільний Середня Роботи середньої важкості Тепла Середній Те ж Важкі роботи Довільна Малий - " - Нагляд за виробничими про- цесами з періодичним пе- ребуванням у виробничих приміщеннях Довільна Довільний Довільна II. За ступенем точності ро- біт: Роботи особливо точні та високої точності I-й II-й розряд Малий Роботи точні та малої точності III-й IV-й розряд Довільний Начорні роботи Те ж III. За умовами освітлення: При природному освіт- ленні: а північніше 45 град. північної широти: в разі спрямування світлових отворів: - на північ і схід Тепла Середній Середня - на південь і захід Довільна Те ж Те ж - за наявності ліхта- рів та інших улашту- вань верхнього освіт- лення Довільна Малий Мала б південніше 45 град. північної широти: - за довільного спря- мування світлових отворів Довільна Середній Мала 217 Продовження додаткa 8 ------------------------------------------------------------------ 1 2 3 4 ------------------------------------------------------------------ - за наявеості ліхта- рів та інших улашту- вань верхнього освіт- лення Довільна Малий Мала - без природнього освітлення Тепла Середній Мала IV. За санітарно-гігієнічними умовами: Тепловиділення а значні / з надлишками явного тепла понад 20 ккал/м.куб.год/ Холодна Середній Мала б незначні /з надлишками явного тепла менше ніж 20 ккал/м.куб.год/ Довільна Великий Середня Виділення кіптяви диму пилу тощо: а незначне /менше ніж 5 мг/м. куб/ Довільна Середній Середня б велике /5 мг/м.куб. і більше/ Довільна Великий Середня Шум а рівні звуку до 65 дБ Довільна Середній Середня б рівні звуку понад 65 дБ Довільна Малий Мала 218 Додаток 9 E Технічний журнал з експлуатації будівель та споруд F Міністерство відомство назва підприємства або організації E Технічний журнал з експлуатації будівель та споруд F найменування у відповідності з інвентарною карткою Дата прийняття до експлуатації Основні техніко-економічні показники 1. Площа забудови ............................. кв.м 2. Будівельний об'єм .......................... куб.м 3. Балансова відновна вартість .............. тис.грн. ------------------------------------------------------------------ Дата З м і с т з а п и с у Примітка запису ------------------------------------------------------------------ У цій графі занотовуються найважливіші дані про результати повсякденних спостережень за будівлею чи спорудою та їх конструктивними елементами; результати інструментальних ви- мірів осідань прогинів та інших деформацій окремих конструктивних елементів; основні висновки за результатами періодичних тех- нічних оглядів будівлі або споруди; відо- мості про факти істотних порушень правил експлуатації та про намічені або вжиті за- ходи щодо припинення таких порушень; основні дані про проведені реконструкції термін характер . Примітка: Основні дані щодо проведених ремонтів термін характер об'єм та щодо проведених реконструкцій термін характер можуть бути винесені до окремої графи. 219 Додаток 10 Рекомендований E Рекомендації щодо оснащення об'єктів первинними засобами пожежогасіння F 1. До первинних засобiв пожежогасiння вiдносяться: вогнегасни- ки; пожежний iнвентар покривала з негорючого теплоiзоляцiй- ного полотна грубововняної тканини або повстi ящики з пiском бочки з водою пожежнi вiдра совковi лопати ; пожежний iнстру- мент гаки ломи сокири тощо . 2. Для визначення видiв та кiлькостi первинних засобiв пожежогасiння слiд враховувати фiзико-хiмiчнi та пожежонебезпечнi властивостi горючих речовин їх взаємодiю з вогнегасними речовина- ми а також розмiри площ виробничих примiщень вiдкритих майданчикiв та установок. 3. Необхiдну кiлькiсть первинних засобiв пожежогасiння визначають окремо для кожного поверху та примiщення а також для стажерок вiдкритих установок. Якщо в одному примiщеннi знаходяться декiлька рiзних за пожежною небезпекою виробництв не вiддiлених одне вiд одного протипожежними стiнами усi цi примiщення забезпечують вогнегасниками пожежним iнвентарем та iншими видами засобiв пожежогасiння за нормами найбiльш небезпечного виробництва. 4. Покривала з матерiалiв вказаних у п.1 цього додатку пови- ннi мати розмiр не менше 1мх1 м. Вони призначенi для гасiння невели- ких осередкiв пожеж в разi займання речовин горiння яких не може вiдбуватися без доступу повiтря. У мiсцях застосування та зберiгання ЛЗР та ГР розмiри покривал можуть бути збiльшенi до величин: 2 м х х1 5 м 2 м х 2 м. Покривала слiд застосовувати для гасiння пожеж класiв "А" "В" "D" Е . 5. Бочки з водою встановлюються у виробничих складських та iнших примiщеннях спорудах у разi вiдсутностi внутрiшнього протипо- жежного водогону та наявностi горючих матерiалiв а також на територiї об'єктiв. °хня кiлькiсть у примiщеннях визначається з розрахунку установки однiєї бочки на 250-300 кв.м захищуваної площi. 6. Бочки для зберiгання води з метою пожежогасiння вiдповiдно до ГОСТ 12.4.009-83 повиннi мати мiсткiсть не менше 0 2 куб.м i бути укомплектовані пожежним відром мiсткiстю не менше 0.008 куб.м. 7. Пожежнi щити стенди встановлюються на терiторiї об'єкта з розрахунку один щит стенд на площину 5000 кв.м. До комплекту засобiв пожежогасiння якi розмiщуються на ньому слiд включати: вогнегасники - 3 одиниці ящик з пiском - 1 одини- ця покривало з негорючого теплоiзоляцiйного матерiалу або повстi розмiром до 2м х 2м - 1 одиниця гаки - 3 одиниці лопати - 2 оди- ниці ломи - 2 одиниці сокири - 2 одиниці. 8. Ящики для пiску повиннi мати мiсткiсть 0.5;1.0 або 3.0 куб.м та бути укомплектованими совковою лопатою. Вмiстилища для пiску що є елементом констукцiї пожежного стенду повиннi бути мiсткiстю не менше 0.1 куб.м. Конструкцiя ящика вмiстилища повинна забезпечувати зручнiсть дiставання пiску та виключати попадання опадiв. 9. Склади лiсу тари та волокнистих матерiалiв слiд забезпечу- вати збiльшеною кiлькiстю пожежних щитiв з набором первинних засобiв пожежогасiння виходячи з мiсцевих умов. 10.Вибiр типу та визначення необхiдної кiлькостi вогнегасникiв: 220 Продовження додаткa 10 10.1. Вибiр типу та визначення потрібної кiлькостi вогнегасни- кiв здiйснюється за таблицями 1 або 2 в залежностi вiд їх вогнегасної спроможностi граничної площi класу пожежi горючих речовин та матерiалiв у захищуваному примiщеннi або об'єктi стандарт ISO N 3941-77 : клас А - пожежi твердих речовин переважно органiчного походження горiння яких супроводжується тлiнням деревина тек- стиль папiр ; клас В - пожежi горючих рiдин або твердих речовин якi розтоплюються; клас С - пожежi газiв; клас Д - пожежі металів та їх сплавів; клас Е * - пожежi пов'язанi з горiнням електроустановок. Крiм перерахованих параметрiв береться до уваги також категорiя примiщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою. * Додатковий клас прийнятий у ППБ для позначення пожеж по- в'язаних з горiнням електроустановок. 10.2. Вибiр типу вогнегасника пересувний чи переносний обумов- лений розмiрами можливих осередкiв пожеж; у разi збiльшених їх розмiрiв рекомендується використовувати пересувнi вогнегасники таблиця 2 . Для гасiння великих площ горiння коли застосування ручних та пересувних вогнегасникiв є недостатнiм на об'єктi мають бути передбаченi додатково ефективнi засоби пожежогасiння. 10.3. В таблицях 1 та 2 знаком "++" позначенi рекомендованi до оснащення об'єктiв вогнегасники знаком "+" - вогнегасники застосування яких допускається в разi вiдсутностi рекомендованих та за наявностi вiдповiдного обгрунтування; знаком "-" - вогнегасники котрi не допускаються для оснащення об'єктiв. 10.4. Необхiдно враховувати климатичнi умови експлуатацiї будiвель та споруд вибираючи вогнегасник з вiдповiдною температурною межею використання. 10.5. Якщо на об'єктi можливi комбiнованi осередки пожеж то перевага у виборi вогнегасника вiддається бiльш унiверсальному щодо області застосування. 10.6. Для граничної площi примiщень рiзних категорiй максимальної площi захищуваної одним або групою вогнегасникiв необхiдно передбачати кiлькiсть вогнегасникiв одного з типiв зазначену в таблицях 1 та 2 перед знаками "++" або "+". 10.7. Громадськi будiвлi та споруди повиннi мати на кожному поверсi не менше двох переносних вогнегасникiв. 10.8. Комплектування технологiчного устаткування вогнегасниками здiйснюється відповідно до вимог технiчних умов паспортiв на це устаткування або вiдповiдних галузевих правил пожежної безпеки за- тверджених у встановленому порядку. 10.9. Комплектування iмпортного устаткування вогнегасниками здiйснюється згiдно з вимогами договору на його поставку. 10.10. У мiсцях зосередження коштовної апаратури й устаткування кiлькiсть засобiв пожежогасiння може бути збiльшена. 10.11. Коли від пожежі захищаються примiщення з EOM телефонних станцiй музеїв архiвiв тощо слiд враховувати специфiку вогнегасних речовин у вогнегасниках якi призводять пiд час гасiння до псування 221 Продовження додаткa 10 обладнання. Цi примiщення рекомендується оснащувати вуглекислотними вогнегасниками з урахуванням гранично допустимої концентрацiї вогнегасної речовини. 10.12. Виробничi примiщення категорiї Д а також тi якi мiстять негорючi речовини й матерiали можуть не оснащуватися вогнегасниками якщо їх площа не перевищує 100 кв.м. необхiднiсть установлення вогнегасникiв у таких примiщеннях визначають власники пiдприємств. 10.13. Вiдстань вiд можливого осередку пожежi до мiсця розташу- вання вогнегасника не повинна перевищувати 20 м для громадських будiвель та споруд; 30 м - для примiщень категорiй А Б В горючi гази та рiдини ; 40 м - для примiщень категорiй В Г; 70 м - для примiщень категорiї Д. 10.14. За наявностi декiлькох невеликих примiщень з однаковим рiвнем пожежонебезпеки кiлькiсть необхiдних вогнегасникiв визна- чається згiдно з п. 10.13 та таблицями 1 або 2 з урахуванням сумарної площi цих примiщень. 10.15. Окремi пожежонебезпечнi виробничi установки фарбуваль- нi камери загартовувальнi ванни випробувальнi стенди установки для миття та знежирювання деталей сушильнi камери тощо обладнують- ся не менше нiж двома вогнегасниками кожна або одною стаціонарною установкою пожежогасiння. 10.16. Окремо розташованi вiдкритi ректифiкацiйнi адсорбцiйнi колони та iншi технологiчнi установки забезпечуються вогнегасниками покривалами ящиками з пiском паровими шлангами. °х кiлькiсть визначається адмiнiстрацiєю об'єкта залежно вiд потужностi установок та кiлькостi горючих легкозаймистих рiдин i газiв якi мiстяться в апаратах. 10.17. У мiсцях наявностi великої кiлькостi ЛЭР ГР та легкогорючих матерiалiв каучук гума тощо доцiльно встановлювати стацiонарнi або пересувнi вогнегасники типу ОВП - 100 ОУ - 25 ОУ - 80 ОП - 100 ОПА - 100 ОП - 250 i подiбне. 10.18. Примiщення обладнанi автоматичними стацiонарними установками пожежогасiння забезпечуються вогнегасниками на 50% виходячи з їх розрахункової кiлькостi. 10.19. Приклади визначення кiлькостi та типу вогнегасникiв за таблицями 1 i 2 з урахуванням вимог п.10.13: - примiщення категорiї А площею 970кв. м клас пожежi - В повинно захищуватися п'ятьма порошковими вогнегасниками типу ОП - 10 таблиця 1 . Вiдстань мiж вогнегасниками та мiсцями можливого загоряння повинна становити не бiльше 30 м; - примiщення категорiї Д площею 1200 кв.м повинно захищатися двома вогнегасниками ОУ - 5 таблиця 1 для гасiння загорянь електродвигунiв верстатiв .Вiдстань мiж вогнегасниками та мiсцями можливого загоряння не бiльше 70 м. 222 Продовження додатка 10 Таблиця 1 Рекомендації щодо оснащення приміщень переносними вогнегасниками ------------------------------------------------------------------------------------------------------------- Категорiя : Гранична : Клас : Пiннi та : Порошковi вогнегасники :Хладоновi :Вуглекислотнi :захищуваль- : поже- : воднi : місткістю л :вогнегасни-:вогнегасники примiщення:на площа : жi :вогнегас- :-------------------------------:ки мiсткiс-: мiсткiстю л : : :никии мiс-: : : : тю :------------------- : кв.м. : :ткiстю : 2 : 5 : 10 : 2 3 л : 2 3 : 5 8 : : : 10 л : : : : : : ------------------------------------------------------------------------------------------------------------- А Б В 200 А 2++ - 2+ 1++ - - - горючi гази i В 4+ - 2+ 1++ 4+ - - рiдини С - - 2+ 1++ 4+ - - Д - - 2+ 1++ - - - Е - - 2+ 1++ - - 2++ В 400 А 2++ 4+ 2++ 1+ - - 2+ Д - - 2+ 1++ - - - Е - - 2++ 1+ 2+ 4+ 2++ Г 800 В 2+ - 2++ 1+ - - - С - 4+ 2++ 1+ - - - Г Д 1800 А 2++ 4+ 2++ 1+ - - - Д - - 2+ 1++ - - - Е - 2+ 2++ 1+ 2+ 4+ 2++ Громадсь- кi будiвлi та спо- руди 800 А 4++ 8+ 4++ 2+ - - 4+ Е - - 4++ 2+ 4+ 4+ 2++ Примiтки: 1. Максимальна площа можливих осередкiв пожеж класiв А та В у примiщеннях в яких передбачається використання вогнегасникiв не повинна перевищувати вогнегасної спроможностi застосовуваних вогнегасникiв. 2. Для гасiння осередкiв пожеж рiзних класiв порошковi вогнегасники повиннi мати вiдповiднi заряди: для класу А - порошок АВС Е ; для класiв В С та Е - ВС Е або АВС Е та класу Д - Д. 3. Значення знакiв "++" "+" "-" наведено в п.10.3 223 Продовження додатка 10 Таблиця 2 Рекомендацiї щодо оснащення примiщень пересувними вогнегасниками ----------------------------------------------------------------------------------------------- Категорiя : Гранична : Клас : Повiтро - : Комбiнованi : Порошковi : Вуглекислотнi : захищувана : пожежi : пiннi : вогнегасники : вогнегасники : вогнегасники примiщення: площа : : вогнегас- : мiсткiстю : мiсткiстю : мiсткiстю л : : : ники мiст-: пiна порошок : : ----------------- : кв.м : : кiстю : : 50 100 л : 25 40 : 80 : : : 100л : 100л : : : ----------------------------------------------------------------------------------------------- А Б В 500 А 1++ 1++ 1++ - 3+ горючi гази та В 2+ 1++ 1++ - 3+ рiдини С - 1+ 1++ - 3+ Д - - 1++ - - Е - - 1+ 2+ 1++ В крiм 800 А 1++ 1++ 1++ 4+ 2+ горючих га- зiв та рi- В 2+ 1++ 1++ - 3+ дин С - 1+ 1++ - 3+ Д - - 1++ - - Е - - 1+ 1+ 1+ Примiтки: 1. Максимальнi площi можливих осередкiв пожеж класiв А та В у примiщеннях в яких передбачається використання вогнегасникiв не повинні перевищувати вогнегасної спроможностi використовуваних пересувних вогнегасникiв. 2. Для гасiння осередкiв пожеж рiзних класiв порошковi та комбiнованi вогнегасники повиннi мати вiдповiднi заряди: для класу А - порошок АВС Е ; для класiв В С та Е - ВС Е або АВС Е та для класу Д - Д. 3. Значення знакiв "++" "+" "-" наведено в п.10.3 224 Додаток 11 E Фізико-хімічні та токсикологічні характеристики шкідливих та небезпечних речовин F -------------------------------------------------------------------------------------------------------------- Назви Характеристика речовин Гранич- Клас не- Нижня кон- Температура Токсичне діяння на речовин но до- безпеки центрацій- ?С організм людини пустима агрегат- на межа ------------ концент- ний стан спалахнен- спа- само- рація у речовини ня парів у лаху зай- повітрі повітрі % мання робочої за об'ємом зони пилу мг/куб м мг/куб.м -------------------------------------------------------------------------------------------------------------- 1 2 3 4 5 6 7 8 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------- Акролеїн Безбарвна легкозаймис- 0 2 2; П 2 8 - 26 234 Дуже подразнює слизові обо- та рідина з різким за- лонки спричиняє сльозоточи- пахом. Пари в суміші з вість кон'юнктивіт набряк повітрям вибухонебез- очей при високих концентра- печні токсичні ціях - запоморочення біль у шлунку уповільнення пульсу оніміння кінчиків пальців втрату свідомості Амоніак Безбарвний пальний газ 15 /у по- Подразнює верхні дихальні з різким запахом ви- вітрі/ шляхи при високих концентра- бухонебезпечний ціях викликає корчі та збуд- 20 4; П 13 5 /у 650 жує нервову систему;на шкірі кисні/ спричиняє опіки Анілін Безбарвна пальна олі- 0 1 2; П 1 2 79 617 Отруйний впливає на кров їста рідина що швидко центральну нервову систему темніє на повітрі спричиняє екзему Ацетилен Безбарвний пальний ви- 0 3 2 5 335 Посідає наркотичну дію в су- бухонебезпечний газ міші з повітрям спричиняє духу наслідком зменшення вмісту кисню в повітрі 225 Продовження додаткa 11 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------- 1 2 3 4 5 6 7 8 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------- Бензин Безбарвна легкозаймис- 300 /в 4; П 0 79 - 34 300 Спричиняє різноманітні ура- /авіа- та рідина перера- 0 79 - 36 300 ження нервової системи злу- ційний хунку щування шкіри дерматити з автомо- на С/ горбкувато-пузирчастими виси- більний пами "кало- ша"/ Бензол Безбарвна легкозаймис- 5 2; П 1 4 - 11 562 Спричиняє наркотичне та су- та рідина домливе діяння сильно вражає шкіру; при дуже високих кон- центраціях - миттєва втрата свідомості та смерть Метил Газ нерозчинний у во- 1 1; П Має солодкуватий наркотичний бромис- ді але добре розчин- запах тий ний у органічних роз- чинах Барію Вибухопожежобез- 0 5 а - - - Спричиняє запалення головного сульфат печний мозку спазм судин міокарда ураження печінки стійкі нер- вово-психічні розлади Ізомас- Легкозаймиста рідина з 5 3; П 1 9 - 21 183 Подразнююче діє на слизові ляний різким неприємним запа- оболонки очей дихальних шля- альде- хом хів порушує центральну гід нервову систему Калій Кристалічна речовина 0 01 /у 1 а Спричиняє подразнення верхніх двохромо- оранжево-червоного ко- перера- дихальних шляхів шкіри; при вокис- льору сильний окислю- хунку на тривалому діянні - ураження лий вач Сr Оз/ легень хромпік калієвий 226 Продовження додаткa 11 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------- 1 2 3 4 5 6 7 8 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------- Калію Тверда негорюча речо- 0 5 2; а Діє припікаюче на шкіру спри- гідро- вина /аеро- чиняє виразки та дерматити окис золь/ важкі опіки очей Калій Кристалічна речовина 0 2 /у 2; а Сполуки марганцю є отруйними марган- пурпурового кольору. перера- діють на центральну нервову цево- Окислювач хунку на систему спричиняють дермати- кислий Мn / ти та екзему Калію 6 а 205 411 Подразнює верхні дихальні гідро- шляхи тертрат /винний камінь/ Калію /Жовта кров'яна сіль/ п + а При нагріванні до 40-50?С гекса- вибухопожежобезпечний розкладається з вивільненням ціано- ціанистого водню який викли- феррат кає отруєння /гід- рат/ Кальцію вибухопожежобезпеч- 1 /за Подразнює дихальні шляхи очі гіпо- /сильний окислю- хлором/ шкіру. Пошкоджує зуби. хлорит вач/ 2 а Спричиняє токсичний гепатит /хлорне атрофію шкіри вапно/ Кальцію вибухопожежобезпечний 6 4; а Спричиняє дерматити шкіри а дигід- потрапляючи до очей - кон'юнк- рофос- тивіти набряк повік прорив фат + рогівки випадіння райдужки кальцію зміни кісток передпліччя сульфат невралгічні розлади /супер- фосфат/ 227 Продовження додаткa 11 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------- 1 2 3 4 5 6 7 8 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------- Кальцію Вибухопожежобез- 6 4; а Спричиняє атрофічні катари карбо- печний верхніх дихальних шляхів нат. емфіземи легень бронхіти /вапняк гастрити та порушення функ- крейда/ ції печінки Кальцію Вибухопожежобез- 5 а Спричиняє атрофічні зміни окис печний слизової верхніх дихальних /нега- шляхів пневмосклероз хро- шене нічні бронхіти та емфіземи вапно/ легень. У разі потрапляння на шкіру - важкі опіки Кальцій Вибухопожежобез- а Загальне отруєння при прий- хлорис- печний манні усередину значних доз тий катари слизової оболонки носа Гас Легкозаймиста 300 /в 4; П 1 4 27 250 Спричиняє різноманітні ура- рідина перера- ження нервової системи хунку подразнює слизові оболонки на С/ та шкіру Кислота Негорюча безбарвна 5 2;П При вдиханні парів спричиняє азотна їдка рідина сильний набряк легень руйнування окислювач зубів кон'юнктивіти важкі опіки екземи Кислота °дка оліїста него- 1 2;п Подразнює та припікає слизові сірча- рюча рідина верхніх дихальних шляхів на уражає легені. Потрапляючи на шкіру спричиняє важкі опіки Кислота Безбарвна непальна 5 2; п У високих концентраціях спри- соляна їдка рідина; чиняє подразнення верхніх ди- "димить" на повітрі хальних шляхів слизових носа очей можливі запальні захво- рювання шкіри 228 Продовження додаткa 11 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------- 1 2 3 4 5 6 7 8 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------- Кислота Безбарвна легко- 5 3; п 3 3 38 454 Пари спричиняють подразнення оцтова займиста рідина слизових носа та дихальних шляхів очей опіки шкіри Кислота Біла порошкувата 1 Спричиняє подразнення слизо- щавлева негорюча речовина. вих стравоходу шлунка Відновник дихальних шляхів шкіри Ксилол Прозора легкорухлива 50 3; а 1 0 29 590 Наркотик; спричиняє подраз- безбарвна легкозай- нення кровотворних органів миста рідина екземи та інші шкірні за- хворювання Міді Вибухопожежобез- 5 3; а Спричиняє функціональні сульфат печний розлади нервової системи /мідний порушення функцій печінки купо- рос/ Ментол Кристалічна горюча 0 01- п 0 73 70 275 У високих концентраціях пари речовина з різким 0 05 посідають наркотичне діяння; запахом здатний викликати ураження нирок дерматити Метан Базбарвний пальний 300 5 -187 8 537 Являє собою надзвичайно газ без запаху сильний наркотик; спричиняє ядуху блювання головний біль втрату свідомості Натрій Кристалічна негорюча 0 01 /у 1; а Спричиняє подразнення двохро- речовина оранжево- перера- верхніх дихальних шляхів мово- червоного кольору. хунку шкіри; у разі довгочасного кислий; Сильний окислювач на діяння вражає легені хромпік СrОз/ натрі- євий 229 Продовження додаткa 11 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------- 1 2 3 4 5 6 7 8 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------- Натрію Біла непрозора 0 5 2; а Подразнює верхні дихальні гідро- надзвичайно гігроско- /аеро- шляхи діє припікаюче на ксид пічна речовина золь/ шкіру спричиняє виразки /їдкий та важкі опіки очей натр/ Натрію Кристалічна негорюча 2 3; а Вдихання пилу може спричинити карбо- дуже гігроскопічна подразнення верхніх дихальних нат речовина шляхів кон'юнктивіт; при сода роботі з розчинами можливі кальці- екземи нована Сірчис- Безбарвний газ з 10 3; п Подразнює дихальні шляхи тий ан- різким запахом спричиняючи спазм бронхів; гідрид порушує вуглеводний та білковий обмін; впливає на кров Скипидар Безбарвна або зелен- 300 /в 4; П 0 8 34 300 Подразнює а потім паралізує кувато-жовта легко- перера- нервову систему; пари под- займиста рідина хунку разнюють очі і дихальні шля- на С/ хи; при тривалому діянні викликає захворювання нирок Спирт Безбарвна легкозай- 10 3; п 1 7 34-41 345 Наркотик пари якого діють бути- миста рідина подразнююче на слизові ловий; оболонки очей та верхніх бута- дихальних шляхів; іноді нол-1 спричиняє дерматити та екземи 230 Продовження додаткa 11 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------- 1 2 3 4 5 6 7 8 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------- Спирт Безбарвна легкозай- 1000 3; п 3 61 13 365 Токсичніший від етилового гідро- миста рідина спирту. Наркотик що спо- лізний чатку спричиняє збудження а згодом - параліч нервової системи. При тривалому діян- ні - важкі захворювання печінки серцево-судинної системи шлунка Спирт Безбарвна легкозай- 10 3; п 1 4 40-50 350 Пари спричиняють подразнення ізоамі- миста рідина слизових оболонок кашель ловий запаморочення блювання. На шкіру діє подразнююче Спирт Безбарвна отруйна 5 3; п 6 8 464 Сильна переважно нервова мети- лекгозаймиста та судинна отрута; вражає ловий рідина зоровий нерв та сітківку мета- ока; пари сильно подразню- нол ють дихальні шляхи Спирт Безбарвна легкозай- 1000 3; п 3 6 13 404 Наркотик який спочатку етило- миста рідина викликає збудження а зго- вий дом - параліч центральної нервової системи. При тривалому діянні - тяжкі органічні захворювання центральної нервової систе- ми травного тракту серце- во-судинної системи печінки Толуол Безбарвна легкозай- 50 3; п 1 3 4 4 536 Наркотики. Спричиняють под- метил- миста рідина з разнення слизових оболонок бензол ароматичним запахом нервові розлади зміни у крові. Іноді спостерігають- ся дерматити 231 Продовження додаткa 11 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------- 1 2 3 4 5 6 7 8 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------- Уайт- Безбарвна легкозай- 300 /в 4; п 43 260 Може спричинити різноманітні спірит миста рідина перера- ураження нервової системи хунку на С/ Вуглецю Безбарвний непальний 0 5 % 4; п Наркотик подразнює слизові двоокис газ з кислуватим об'єму оболонки спричиняє шум у вугле- запахом при вухах запаморочення кислий 20 % О2 газ Вуглецю Безбарвний непальний 20 4; п 12 5 610 Спричиняє запаморочення окис газ без запаху уражає нервову систему чадний органи дихання шкіру газ Вуглець Безбарвна летюча 20 2; п При зітк- Наркотик. Спричиняє чоти- непальна рідина ненні з ураження печінки нирок рьох- полум'ям дерматити та кропив'янку хлорис- або роз- тий жареними предмета- ми розк- ладаєть- ся утво- рюючи фосген Оцтовий Безбарвна легкозай- 5 3; п 1 21 40 360 Діяння схоже на оцтову ангід- миста рідина з кислоту але більш сильне рид різким запахом Пари спричиняють кон'юнк- тивіт шлунково-кишкові розлади 232 Продовження додаткa 11 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------- 1 2 3 4 5 6 7 8 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------- Фенол Безбарвна кристалічна 0 3 2; п 0 3 75 595 Подразнює дихальні шляхи речовина спричиняє розлад травлення блювоту безсоння при потраплянні на шкіру розчи- ну - опіки дерматити Хлор- Біла порошкоподібна 0 03 2; а Здатний спричинити бронхі- амін Б речовина з запахом альну астму хлору. Окислювач Хлоро- Непальна рідина 20 2; п Наркотик що токсично впли- форм ває на обмін речовин та на печінку. Іноді спричиняє дерматити та екзему Етил- Рідина з приємним 200 4; п 2 18 - 3 426 7 Наркотик. Пари помірно под- аце- запахом разнюють слизові оболонки тат дихальних шляхів та очей; /вхо- спричиняє дерматити та дить до екземи складу склад- них ефірів/ Ефір Легкозаймиста рідина 48 280 Збуджує центральну нервову ізоамі- систему підвищує кров'яний ловий тиск Хлор Газ жовто-зеленого 0 3 2; п Має дуже різкий запах кольору спричиняє дуже сильне под- 233 Додаток 12 E Класифікація приміщень щодо небезпеки ураження електричним струмом F Щодо ступеня небезпеки ураження людини електричним стру- мом приміщення поділяються на: підвищеної небезпеки особливої не- безпеки без підвищеної небезпеки. Приміщення підвищеної небезпеки що характеризуються наявністю однієї з наступних умов: - вологості /відносна вологість повітря тривалий час переви- щує 75 %/; - струмопровідного пилу в кількості що призводить до осідан- ня на дротах проникнення до середини машин апаратів тощо; - струмопровдіних підлог /металевих земляних залізобетон- них цегляних тощо/; - високої температури 35?С - періодично понад добу або постійно; - можливості одночасного дотику людини до металоконструкцій будівель технологічних апаратів тощо поєднаних з землею - з од- ного боку та до металевого корпусу електроустаткування - з дру- гого. Приміщення особливої небезпеки що характеризуються наяв- ністю однієї з наступних умов що створюють особливу небезпеку: - особливої вологості /відносна вологість повітря близька до 100 % стеля стіни підлога предмети що знаходяться в примі- щенні вкриті вологою/; - хімічно активного або органічного середовища /у приміщенні постійно або протягом тривалого часу наявні агреcивні пари гази рідини утворюються відклади або пліснява які руйнують ізоляцію та струмопровідні частини електроустаткування/; - одночасно двох або більшої кількості умов підвищеної небез- пеки. Приміщення без підвищеної небезпеки в яких не існує умов що створюють підвищену або особливу небезпеку. 234 Додаток 13 ЗАТВЕРДЖУЮ Головний інженер назва підприємства підпис " " 19 р. E П Е Р Е Л І К робіт з підвищеною небезпекою по цеху дільниці F ------------------------------------------------------------------------------------------------------------- Місце та характер Можливі небез- Хто виконує Головні заходи роботи /позиція печні та шкід- вказану ---------------------------------------- устаткування за ливі виробничі роботу Підготовка до ви- Для безпечного ви- Примітка схемою/ фактори конання робіт конання робіт -------------------------------------------------------------------------------------------------------------- 1 2 3 4 5 6 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------- I. Роботи що виконуються з реєстрацією в журналі за формою додатка 17 -------- II. Роботи що виконуються з оформленням наряду-допуску 235 Додаток 14 ЗАТВЕРДЖУЮ назва прідприємства посада підпис 19 г. E НАРЯД-ДОПУСК N на виконання робіт з підвищеною небезпекою F черговий номер за журналом реєстрації нарядів-допусків додаток .... 1. Цех виробництво установка 2. Місце виконання роботи відділок дільниця апарат комунікація 3. Характер робіт що виконуються 4. Відповідальний за підготування та виконання робіт посада прізвище ім'я по батькові 5. Заходи щодо підготування об'єкта до виконання робіт з підвище- ною небезпекою та послідовність їх виконання Додаток: найменування схем 6. Заходи що забезпечують безпечне виконання робіт 7. Засоби індивідуального захисту та режим роботи 8. Начальник цеху прізвище підпис дата 9. Заходи узгоджено: зі службою охрони праці прізвище підпис дата 236 Продовження додаткa 14 зі взаємопов'язаними цехами найменування суміжного цеху прізвище підпис дата 10. Склад бригади відмітка про проведення інструктажу NN Дата і час Прізвища іме- Фах З умовами Інструктаж пп проведення на по бать- робіт ознайо- проведено робіт кові членів млений інст- посада бригади руктаж отри- прізвище мав підпис ім'я по батькові підпис ------------------------------------------------------------------- 11. Аналіз повітряного середовища до початку та в часі виконання робіт Дата і Місце Компоненти Допустима Результати Підпис час відбору що визна- концентрація аналізу особи що відбору проб чаються ГДК проводила проб аналіз 12. Заходи щодо підготування до безпечного виконання робіт у від- повідності з нарядом-допуском виконані. Відповідальний за підготовку та проведення робіт прізвище підпис дата час 13. Можливість виконання робіт підтверджую підпис представника служби охорони праці час дата 14. До виконання робіт допускаю начальник зміни підпис час дата 15. Термін дії наряду-допуску продовжено Дата і Результат Можливість виконання робіт підтверджую час аналізу прове- повітряно- Відповіда- Начальник Представ- Начальник дення го середо- льний за зміни ник служ- цеху робіт вища лабо- виконання би охорони раторного робіт праці або автома- тичного 16. Роботу виконано у повному об'ємі наряд-допуск закрито підписи: відповідального за виконання робіт начальника зміни час дата 237 Додаток 15 обов'язковий E Перелік робіт що виконуються на підприємстві за нарядами-допусками F ------------------------------------------------------------------- NN Цех місце та характер Можливі Хто ви- Головні заходи пп роботи назва устатку- небез- конує -------------------- вання печні та цю щодо під- щодо без- шкідливі роботу готуван- печного виробни- ня виконан- чі фак- ня тори ------------------------------------------------------------------- УЗГОДЖЕНО Назви цехів Служба охорони праці 238 Додаток 16 E Журнал реєстрації нарядів-допусків на проведення робіт на підприємствах F ------------------------------------------------------------------- NN Цех дільниця Ким виданий Керуючий Термін дії пп роботою наряду ------------------------------------------------------------------- Наряд-допуск 2-й примірник зберігається в службі охорони праці . ЗАТВЕРДЖУЮ Головний інженер назва підприємства підпис " " 19 г. 239 E Додаток 17 Ж У Р Н А Л обліку робіт з підвищеною небезпекою що виконуються без наряду-допуску в назва підрозділу F NN Дата та Місце вико- Характер Заходи щодо Заходи що З умовами Результати Примітки пп час ви- нання робіт робіт що підготування забезпечують безпечного аналізу конання установка виконую- об'єкта до безпечне виконання повітряно- робіт відділення ться виконання проведення робіт озна- го середо- робіт викона- робіт вико- йомлені вища но прізви- нано прізвища ще ім'я прізвище імена по по батькові ім'я по батькові підпис від- батькові виконавців повідально- підпис відпо- їх підписи го відального 1 2 3 4 5 6 7 8 9 240 Додаток 18 E Журнал перевірки знань з техніки безпеки у персоналу з групою электробезпеки І F ------------------------------------------------------------------------------------------------------------- Прізвище ім'я Назва цеху Посада Дата по- Дата ниніш- Оцінка Підпис по батькові електроустано- стаж роботи передньої ньої пере- знань -------------------------- вки де працює на цій перевір- вірки та того хто того кого той кого пере- посаді ки оцін- причина перевіряє перевіряють віряють ка знань ------------------------------------------------------------------------------------------------------------- 241 Додаток 19 E Ж У Р Н А Л реєстрації та огляду посудин що працюють під тиском та іншого устаткування на яке не поширюються правила Держнаглядохоронпраці F -------------------------------------------------------------------------------------------------------------- Цех дільниця Найменування Особа відповідальна за Запис висновків огляду устаткування експлуатацію та безпеч- ний стан устаткування --------------------------------------------------------------------------------- Номер та дата Посада Підпис Дата Висновки Дозволений Строк наказу про прізвище відпо- огляду огляду тиск наступного відповідаль- ім'я по відаль- кгс/кв.см огляду ність батькові ної особи -------------------------------------------------------------------------------------------------------------- 242 Додаток 20 E Прийоми надання першої допомоги Загальні положення F У разі нещасного випадку велике значення належить своєчасно- му поданню першої передлікарняної медичної допомоги. Щонайважливішою умовою успішного подання першої медичної до- помоги є швидкість дій знання основних правил та наявність прак- тичних навичок в поданні першої передлікарняної медичної допомо- ги. Всі робітники та інженерно-технічні працівники повинні бути навчені поданню першої передлікарняної допомоги яка охоплює: - тимчасове зупинення кровотечі; - перев'язування ран опіків; - накладання шин на місце перелому кісток; - штучне дихання; - перенесення потерпілого. Заняття з подання першої допомоги повинні проводитися компе- тентним медичним персоналом разом з технічним персоналом. Відпові- дальність за організацію навчання покладається на начальника це- ху та головного інженера підприємства. З осіб що відбули навчання формуються санітарні пости з та- ким розрахунком щоб у кожній зміні у кожному цеху чи майстерні завжди були підготовлені люди. Санітарні пости повинні бути забезпечені комплексом необхід- них засобів для подання першої допомоги на місці. До вказаних засобів належать: стерильний перев'язочний матері- ал вата гумові або матерчаті кровотамуючі джгути кліщі для фіксації переломів та вивихів ватно-марлевий бинт /для бинтуван- ня в разі переломів/ йодна настоянка розчин борної кислоти на- шатирний спирт валер'янові краплі питна сода мило рушник тощо. Рекомендується також забезпечити підприємство апаратом для штучного дихання з комплектом інструментів для розкривання рота відтягування та утримування язика тощо. Медичні засоби першої допомоги комплектуються за порадою лі- каря технічні засоби - на основі розпорядження начальника цеху. Для зберігання майна санітарного поста адміністрація повинна встановити певне місце та призначити особу відповідальну за збе- реження та видачу засобів першої допомоги. Ці особи повинні знати призначення засобів першої допомоги та вміти їх застосовувати. В цехах та на території підприємства слід розвішувати чіткі добре видимі покажчики до медпункту санітарних постів місця зберігання нош та інших засобів до подання першої допомоги. E Перша допомога при переломах вивихах ударах F У разі переломів та вивихів основне завдання при поданні пер- шої допомоги полягає в тому щоб надати ушкодженій частині тіла найбільш зручне та спокійне положення. Це є обов'язковим не лише для усунення відчуття болю але і для попередження перетворення закритого перелому у відкритий - коли уламки кісток зсередини проколюють шкіру. При переломах та вивихах кінцівок необхідно ушкоджену кінців- ку зміцнити шиною фанерною пластиною палицею чи іншим подібним предметом.Ушкоджену руку можна за допомогою бинта або косинки під- вісити на шиї та прибинтувати до тулуба. При падінні з висоти або при обвалах якщо виникає підозра на наявність перелому хребта /різкий біль у хребті неможливість 243 Продовження додаткa 20 зігнути спину та перевернутись/ перша допомога зводиться до слі- дуючого: потерпілого слід обережно покласти на жорстку поверхню /на санітарні ноші кладуть дошки/ строго горизонтально. При від- сутності дошок до спини та боків щільно прибинтовують чотири дра- бинкові шини. У разі падіння предметів на голову ударі голови та здогадно- му переломі черепа /непритомність кровотеча з вух або рота/ до голови необхідно прикласти холодний предмет /пляшку з снігом або холодною водою грілку з льодом/ або зробити холодну примочку. При переломі ребер ознакою якого є біль при диханні кашлі чханні рухах слід туго забинтувати груди або стягнути їх рушни- ком у часі видиху. За впевненості що потерпілий отримав лише удар до місця удару слід прикласти холод /сніг лід змочену холодною водою тка- нину/ і туго його забинтувати. При відсутності ушкоджень шкіри не слід змазувати місце удару йодом розтирати накидати зігріваючий компрес. E Перша допомога при пораненні F При пораненні слід перш за все очистити рану від забруднення та зараження мікробами. Особливу увагу необхідно приділити ранам забрудненим землею щоб запобігти зараженню правцем. Своєчасне звернення до лікаря та введення протиправцевої сироватки поперед- жує це захворювання. Той хто подає першу допомогу при пораненні повинен чисто вимити руки з милом а якщо така можливість відсутня - обробити пальці йодною настоянкою. Дотикатись безпосередньо до рани навіть вимитими руками неприпустимо. При поданні першої допомоги слід дотримуватись наступних пра- вил: - не можна промивати рану водою чи будь-якими ліками засипа- ти порошками закривати мазями; - не можна також видаляти з рани пісок землю тощо щоб не викликати її зараження; - не можна видаляти з рани згустків крові /це може призвести до сильної кровотечі/; - не можна замотувати рану ізоляційною стрічкою. Необхідно розпечатати наявний у шафці першої допомоги індиві- дуальний пакет /не дотикаючись до поверхні що буде накладена без- посередньо на рану/ накласти стерильний перев'язочний матеріал з пакету на рану та забинтувати. При відсутності індивідуального па- кета для перев'язки використовують шматок чистої тканини змоче- ний йодною настоянкою. E Перша допомога при кровотечах F Щоб призупинити кровотечу необхідно: - підняти поранену кінцівку догори; - на кровоточиву рану накласти зібганий в жмуток перев'язоч- ний матеріал з індивідуального пакета та притиснути його згори не дотикаючись до рани пальцями на 4-5 хвилин не відпускаючи; - якщо кровотеча припинилась слід не знімаючи накладений пе- рев'язочний матеріал накласти згори другу подушечку з другого па- кета або шматок вати та туго забинтувати рану; - у разі сильної кровотечі провадиться стискання кровоносних судин що живлять кров'ю поранену зону шляхом згинання кінцівки в суглобах а також пальцями джгутом або закруткою; у всіх випад- ках сильної кровотечі слід викликати лікаря. Пам'ятайте: джгут 244 Продовження додаткa 20 накладається на стегно ноги або плечову частину руки. Накладений джгут слід тримати якнайкоротший час /не більше 2-х годин/ оскіль- ки можливе омертвіння обезкровленої дільниці. При кровотечі з но- са відкинути голову назад вставити в ніс тампон змочений перок- сидом водню або накласти на перенісся холодний компрес. E Подання першої допомоги при опіках кислотами та лугами F При потраплянні кислоти або лугу на шкіру уражені місця слід промити струменем води протягом 15-30 хвилин/ виключаючи уражен- ня сірчаною кислотою/ потім обмити 5%-ним розчином питної соди а місця уражені лугами - 3%-ним розчином борної або оцтової кисло- ти. У разі потрапляння на слизову оболонку очей кислоти або лугу очі слід промити сильним струменем води протягом 15-20 хвилин а потім - 2%-ним розчином питної соди а при ураженні лугом - 2%-ним розчином борної кислоти. При опіках порожнини рота лугами необхідне полоскання 3%-ним розчином оцтової кислоти або 2%-ним розчином борної кислоти а при опіках кислотою - 5%-ним розчином питної соди. При потраплян- ні кислоти до дихальних шляхів необхідно дихати розпилюваним за допомогою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди а при пот- раплянні лугу - розпилюваним 3%-ним розчином оцтової кислоти. E Подання першої допомоги при отруєннях вуглекислим газом та сірчистим ангідридом F За наявності у повітрі 4-5% вуглекислого газу спостерігають- ся задишка головний біль млявість серцебиття зниження працез- датності. Якщо вміст вуглекислого газу у повітрі досягає 8-10% спосте- рігається швидка втрата свідомості та смерть наслідком припинен- ня дихання. При отруєнні вуглекислим газом потерпілого видаляють з зага- зованої зони та виносять на свіже повітря. До прибуття лікаря йо- му дають кисневу подушку а якщо він не дихає - роблять штучне ди- хання. Симптоми гострого отруєння сірчистим газом - подразнення ди- хальних шляхів та очей печіння в горлянці кашель стиснення в грудях. У важких випадках - задишка посиніння сльозоточивість. Перша допомога - промивання носа та полоскання ротової порож- нини слабким розчином соди спокій. E Перша передлікарняна допомога при ураженні аміаком та фреоном F Потерпілий наслідком отруєння парами аміаку або фреону му- сить бути винесений на свіже повітря або у чисте тепле примі- щення. У разі необхідності слід негайно застосувати штучне дихан- ня. Необхідно звільнити потерпілого від одягу який заважає ди- ханню змінити забруднений одяг надати йому повний спокій. Зробити інгаляцію теплою парою /крізь паперову трубку/ з чай- ника у якому міститься 1-2%-ний розчин лимонної кислоти у гаря- чій воді. Дати випити міцний чай каву лимонад або 2%-ний розчин мо- лочної кислоти. 245 Продовження додаткa 20 Рекомендується в усіх випадках отруєння вдихання кисню протя- гом 30-45 хвилин зігрівання потерпілого /обкласти грілками/. У випадку глибокого сну та можливого зниження больової чутливості слід при цьому дотримуватись обережності щоб не спричинити опі- ків. За наявность ознак подразнення носоглотки її слід полоскати 2%-ним розчином соди або водою. Незалежно від стану потерпілий по- винен бути направлений до лікаря. При спостереженні явищ ядухи кашлю потерпілого слід тран- спортувати у лежачому положенні. При потраплянні аміаку або фреону в очі необхідно промити очі сильним струменем чистої води. Після цього до лікарського ог- ляду слід одягнути темні захисні окуляри. Не можна бинтувати очі та накладати на них пов'язку. У разі потрапляння на шкіру аміаку або фреону необхідно спочатку спрямувати на уражену поверхню струмінь чистої води. Потім уражену кінцівку занурити в теплу /35-40?С/ воду на 5-10 хвилин а при ураженні значної поверхні тіла- зробити загальну ван- ну. Після ванни висушити шкіру прикладаючи до неї рушник що добре поглинає вологу /розтирання неприпустиме/. Накласти на уражену поверхню мазеву пов'язку або нанести на неї мазь Вишневського чи пеніцилінову.Якщо мазі відсутні - можна скористатись вершковим /несолоним/ маслом або соняшниковою олією. Якщо на шкірі з'явились пухирі - їх ні в якому разі не можна розтинати слід накласти на них мазеву пов'язку. E Перша передлікарняна допомога при опіках F Опіки бувають трьох ступенів починаючи від легкого почерво- ніння і кінчаючи важким омертвінням ділянок шкіри а інколи - та- кож глибше розташованих тканин. При опіках першого ступеня на ура- жену поверхню накладають примочку зі слабкого розчину марганцево- кислого калію /рожевого кольору/ після чого її слід забинтувати. Надаючи допомогу потерпілому для уникнення зараження не мож- на торкатись руками опечених ділянок шкіри чи змазувати їх мазя- ми жирами вазеліном присипати питною содою тощо. Не можна розтинати пухирі віддирати від тіла шматки обгорі- лого одягу. Одяг та взуття з опеченого місця краще не знімати розрізати виконати перев'язку та відправити потерпілого до медич- ної установи. Якщо обгорілий одяг прилипнув до опеченої поверхні тіла то зверху слід накласти стерильну пов'язку і відправити по- терпілого до медичного закладу. У разі важких та розповсюджених опіків потерпілого необхідно загорнути у чисте простирадло або тканину не роздягаючи вкрити якомога тепліш напоїти теплим чаєм та надати йому спокій до при- буття лікаря. E Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом F При ураженні електричним струмом необхідно якнайшвидше звіль- нити потерпілого від діяння струму. Першим заходом особи що надає допомогу мусить стати негай- не вимкнення тієї частини електроустаткування до якої доторкуєть- ся потерпілий. Вимкнення здійснюється за допомогою вимикачів рубильника або інших вимикаючих апаратів шляхом зняття запобіжників роз'єд- нання штепсельних сполучень тощо. 246 Продовження додаткa 20 Якщо досить швидке вимкнення установки неможливе слід засто- сувати інші прийоми або звільнити потерпілого від діяння струму. Звільнивши потерпілого від діяння струму слід оцінити його стан. Ознаки що дозволяють зробити подібну оцінку є наступним: а притомність: ясна відсутня порушена /потерпілий збудже- ний або загальмований/; б колір шкірних покровів та видимих слизових /губ очей/: рожевий синюшний блідий; в дихання: нормальне відсутнє порушене /неритмічне по- верхневе хрипке/; г пульс на сонних артеріях: добре визначається /ритм пра- вильний або неправильний/ погано визначається відсутній; д зіниці: вузькі широкі. Маючи певні навички та володіючи собою той хто подає допомо- гу здатний протягом однієї хвилини оцінити стан потерпілого та вирішити у якій послідовності подавати йому допомогу. Колір шкір- них покровів та наявність дихання /по підніманню та опусканню груд- ної клітини/ оцінюють візуально. Про втрату свідомості як прави- ло також судять візуально. Пульс на сонній артерії промащують по- душечками другого третього та четвертого пальців руки розміщу- ючи їх уподовж поміж кадиком /адамове яблуко/ та кивальним м'язом та злегка притискуючи до хребта. Ширину зіниці при заплющених очах визначають таким чином: по- душечки вказівних пальців кладуть на верхні повіки обох очей та злегка притискуючи їх до очних яблук підіймають догори. При цьо- му очна щілина відкривається і на білому тлі стає видимою кругла райдужка а у центрі круглі чорні зіниці стан яких /вузькі чи ши- рокі/ оцінюють виходячи з того яку площадь райдужки вони займа- ють. Якщо у потерпілого відсутні: свідомість дихання пульс шкірний покрів синюшний а зіниці широкі 0 5 см у перерізі - можна вважати що він знаходиться у стані клінічної смерті і слід якнайшвидше приступати до оживлення організму за допомогою штучно- го дихання за способами "з вуст до вуст" або " з вуст до носа" і зовнішнього масажу серця. Якщо потерпілий дихає різко та перерив- часто але пульс у нього промацується слід негайно розпочати штучне дихання. Почавши оживлення слід потурбуватись про виклик лікаря або швидкої допомоги. Це має зробити не той хто надає поміч а хтось інший. Якщо потерпілий прийшов до тями хоча до цього був зомлілий знаходився в непритомному стані хоча зі збереженими стійкими ди- ханням та пульсом його слід покласти на підстилці розстебнути одяг який перешкождає диханню створити приплив свіжого повітря зігріти тіло якщо холодно чи відповідно забезпечити прохолоду якщо жарко подбати за повний спокій безперервно спостерігаючи за пульсом та диханням; сторонніх осіб слід видалити. У разі знаходження потерпілого у непритомному стані необхід- но спостерігати за його диханням і у разі порушення дихання нас- лідком западання язика змістити нижню щелепу вперед взявшись пальцями за її кути та підтримувати її у такому стані доки не припиниться западання язика. У випадку виникнення у потерпілого блювання слід повернути його голову та плечі наліво для відходу блювотиння. Ні в якому разі не можна дозволяти потерпілому рухатись або тим більш продовжувати працю оскільки відсутність видимих тяжких уражень спричинених електричним струмом або іншими факто- рами /падіння тощо/ далеко не виключає можливості наступного погіршення його стану. Лише лікар здатний вирішити питання про стан здоров'я потерпілого. Переносити потерпілого до іншого місця 247 Продовження додаткa 20 слід лише у випадках коли йому або ж особі що подає допомогу продовжує загрожувати небезпека або коли надання допомоги на міс- ці неможливе /наприклад на опорі/. Ні в якому разі не можна закопувати потерпілого у землю ос- кільки це лише спричинить шкоду та втрату дорогоцінних для його урятування хвилин. Н а п р у г а д о 1 0 0 0 В Для відриву потерпілого від струмоведучих частин або проводу слід скористатись вірьовкою палицею дошкою чи будь-яким іншим сухим предметом що не проводить електричний струм. Можна також відтягнути його за сухий одяг уникаючи при цьому дотику до оточу- ючих металевих предметів чи частин тіла потерпілого. Щоб ізолювати руки того хто подає допомогу потерпілому якщо у нього виникає необхідність доторкнутись його тіла не прикрито- го одягом повинен одягнути діелектричні рукавички або обмо- тати руку шарфом накинути на потерпілого гумовий килимок прогу- мовану або просто суху тканину. Можна також ізолювати себе став- ши на гумовий килимок суху дошку тощо. Відокремлюючи потерпілого від струмоведучих частин рекомен- дується діяти однією рукою тримаючи другу в кишені або поза спи- ною. Якщо електричний струм проходить в землю через потерпілого і цей останній спазматично стискує в руці один токоведучий елемент простіше перервати струм відокремивши потерпілого від землі. Мож- на перерубати дроти сокирою з сухим дерев'яним топорищем або пере- кусити дроти пофазно стоячи при цьому на сухих дошках дерев'- яній драбині тощо. E Основні правила проведення штучного дихання F Штучне дихання роблять у випадках коли потерпілий не дихає або дихає дуже рідко спазматично. Перш ніж приступити до штучного дихання слід швидко не втрачаючи жодної секунди звільнити потерпілого від одягу що ут- руднює дихання швидко звільнити його рот від сторонніх предметів розтулити міцно затиснуті вуста. E Прийоми штучного дихання F Перший спосіб Потерпілого кладуть горілиць під лопатки підкладають тугий валик а під голову - м'яку підстилку; голова повинна дещо звиса- ти та бути відкинута назад; потерпілому відкривають вуста пальця- ми оберненими марлею або чистою хусточкою обережно витягають язика утримуючи його в такому положенні. Надавши потерпілому вказане положення той хто подає допомо- гу стає на коліна біля голови потерпілого бере його руки біля кистей та рівномірно відводить їх у боки і назад роблячи широке півколо; при цьому грудна клітина розширюється і відбувається вдих; відвівши руки потерпілого за голову той хто подає допомо- гу утримує їх у цьому положенні протягом 3 секунд; зігнувши обидві руки в ліктях той хто подає допомогу скла- дає їх на грудях потерпілого а ліктями плавно але енергійно на- тискає з боків на грудну клітину протягом 2 секунд; при цьому від- бувається видих; потім усі рухи повторюють знову у наведеній пос- лідовності. Цей спосіб не може бути застосований якщо у потерпілого уш- коджені рука або ребро /перелом серйозне поранення/. 248 Продовження додаткa 20 Другий спосіб Найдієвішим способом штучного дихання є спосіб "з вуст до вуст" або "з вуст до носа". Спосіб "з вуст до вуст" або "з вуст до носа" належить до способів штучного дихання за методом вдуван- ня коли повітря що видихує той хто надає допомогу примусово нагнітається до дихальних шляхів потерпілого. Вдування можна здійснювати крізь марлю хусточку за допомогою спеціального пристрою "повітроводу". Для проведення штучного дихання потерпілого слід покласти го- рілиць розстебнувши одяг що утруднює дихання. Перш ніж почати штучне дихання слід забезпечити проходи- мість верхніх дихальних шляхів які в положенні горілиць та у неп- ритомному стані завжди закриті язиком що западає. Окрім того в ротовій порожнині може знаходитись сторонній вміст що його слід видалити пальцями обгорнувши їх хусточкою тканиною чи бинтом. Після цього той хто подає допомогу розмістившись збоку від голови потерпілого підсовує одну руку під шию цього останнього а долонею другої руки натискує йому на чоло максимально відкида- ючи голову назад. При цьому корінь язика піднімається та звільняє вхід до горлянки а рот потерпілого відкривається. Той хто подає допомогу нахиляється до обличчя потерпілого робить глибокий вдих відкритим ротом повністю щільно охоплює відкритий рот потерпілого і робить енергійний видих з деяким зусиллям вдихаючи повітря йому до рота одночасно закриваючи ніс потерпілого щокою чи пальцями руки що знаходиться на чолі. При цьому слід спостерігати за груд- ною клітиною потерпілого яка повинна піднятись. Як тільки грудна клітина підніметься нагнітання повітря при- зупиняють той хто подає допомогу відвертає обличчя вбік у по- терпілого відбувається пасивний видих. Якщо у потерпілого добре визначається пульс і необхідне лише проведення штучного дихання то інтервал поміж штучними вдихами повинен складати 5 сек./12 дихальних циклів щохвилини/. При проведенні штучного дихання той хто подає допомогу му- сить слідкувати щоб повітря не потрапляло до шлунка потерпілого. При потраплянні повітря до шлунка про що свідчить здуття живота "під ложечкою" обережно натискують долонею на живіт поміж груди- ною та пупком. При цьому не виключене виникнення блювання; тоді голову та плечі потерпілого повертають убік. Якщо після вдування повітря грудна клітина не розпрямлюєть- ся слід змістити нижню щелепу потерпілого допереду. Для цього чо- тирма пальцями обох рук нижню щелепу захоплюють ззаду за кути та впираючись великими пальцями в її край нижче куточків вуст відтя- гують її допереду так щоб ніжні зуби знаходились перед верхніми. Якщо щелепи потерпілого міцно затиснені а відкрити рот не вдається слід виконувати штучне дихання "з вуст до носа". Припиняють штучне дихання після відновлення у потерпілого достатньо глибокого та ритмічного самостійного дихання. E Зовнішній масаж серця F У разі зупинки серця слід не гаючи ані секунди покласти по- терпілого на рівну жорстку основу: лаву підлогу підкласти під спину дошку /ніяких валиків під плечі та шию підкладати не можна/. Якщо допомогу подає одна людина вона розміщується збоку від потерпілого і нахилившись робить два швидких енергійних вдуван- ня /способом "з вуст до вуст" або "з вуст до носа"/ потім підніма- ється лишаючись на тому ж боці від потерпілого долоню однієї ру- ки кладе на нижню половину грудини а пальці злегка піднімає. До- 249 Продовження додаткa 20 лоню другої руки вона накладає на першу долоню упоперек або пов- здовж і натискає допомагаючи нахилом свого корпусу. Руки при на- тисненні повинні бути розпрямлені у ліктьових суглобах. Натискання слід виконувати швидкими поштовхами таким чином щоб зміщувати грудину на 4-5 см; тривалість натиснення щонай- більш 0 5 с інтервал поміж окремими натисненнями 0 5 с. В часі пауз руки з грудини не знімають пальці лишаються пря- мими руки повністю випрямленими у ліктьових суглобах. Якщо оживлення виконує одна людина то на кожні два вдування вона виконує 15 натиснень на грудину. За хвилину слід виконати не менш 60 натиснень та 12 вдувань. Якщо в оживленні приймають участь дві особи співвідношення "дихання-масаж" складає 1:5. У часі штучного вдиху потерпілого той що виконує масаж серця натиснення не виконує. Якщо реанімаційні заходи здійснюються як слід шкірні покро- ви рожевіють зіниці звужуються самостійне дихання відновлюєть- ся. Пульс на сонних артеріях в часі масажу мусить добре відчува- тись. Після відновлення серцевої діяльності та визначення доброго пульсу масаж серця негайно припиняють продовжуючи штучне дихання у разі слабкого дихання потерпілого. З відновленням повноцінного самостійного дихання штучне дихання також припиняють. E Перенесення або перевезення потерпілого F Для перенесення потерпілого наслідком травми використовують ноші які слід швидко принести до місця пригоди та поставити поряд з потерпілим з боку ураженої частини тіла. В часі піднімання перенесення та перевезення потерпілого не- обхідно не завдавати йому непокою та болю не припускати стру- шень не надавати йому незручного або небезпечного положення. Піднімати потерпілого та класти його на ноші слід обережно без хапанини та поспіху. Найкраще це робити втрьох стоячи на од- ному коліні з одного боку потерпілого /де немає ушкоджень/ причо- му один з тих що піднімають потерпілого підсовує руки під його голову та лопатки другий - під поперек та під верхню частину сте- гон а третій - під стегна та голмілки. Слід не переносити потерпілого до нош а лише підняти його не встаючи з колін з тим щоб хтось інший підсунув в цей час ноші під потерпілого. Особливо важливо це при різних переломах. При переломах хребта якщо ноші м'які а також у разі перелому нижньої щелепи коли потерпілий задихається його слід класти на ноші долілиць. Переносити потерпілого на ношах можна вдвох або у чотирьох. По рівному місцю потерпілого несуть ногами наперед а при підій- манні до гори або по сходах навпаки - головою наперед. Щоб не гойдати ноші носії мусять іти не в ногу піднімаючи ноги можливо менше та дещо зігнувши їх у колінах щоб уникнути струсів. Знімаючи потерпілого з нош слід діяти таким же чином як при його підніманні на ноші з землі ноші необхідно негайно від- нести на місце до цеху. При перевезенні важкопотерпілого якщо є відповідна можли- вість слід потерпілого перевозити на тих же ношах поставивши їх до машини. Необхідно бути завжди готовими для перенесення по- терпілих без нош. Потерпілого переносять звичайно удвох. Для цьо- го найзручніше зробити для нього сидіння з чотирьох або з трьох рук. У першому випадку потерпілий охоплює за плечі носіїв у дру- гому - один з носіїв свою вільну руку кладе на плече другого носія.