НПАОП 15.9-1.11-97

НПАОП 15.9-1.11-97 Правила безпеки для спиртового та лікерогорілчаного виробництва

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ДЛЯ СПИРТОВОГО ТА ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНОГО ВИРОБНИЦТВА Затверджено наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 22.04.97 N 100 Д Н А О П 1.8.10. - 1.11 - 97 П Е Р Е Д М О В А Правила безпеки для спиртового та лікеро-горілчаного виробництва розроблено Українським науково-дослідним інститутом пивобезалкогольної кондитерської та харчоконцентратної промисловості УкрНДІхарчопром ТОВ "НТЦхарчопром" Внесені на розгляд і затвердження Держхарчопромом України Редакційна комісія: голова комісії - А.П. Сазонов член комісії - В.І. Левченко те ж - Г.А. Прочаковський - " - - М.А. Саган - " - - А.О. Кучашвілі - " - - Л.О. Вінниченко Правила опрацьовані замість: - Правил техніки безпеки та виробничої санітарії у спиртовій і лікеро-горілчаній промисловості затверджені Мінхарчопромом СРСР від 16.05.78; - ОСТ 18-441-85. Виробництво спирту та лікеро-горілчаних виробів. Вимоги безпеки. Затверджений Мінхарчопромом СРСР від 29.04.85; - ОСТ 18-440-85. Виробництво сухих кормових та пресованих хлібопекарських дріжджів. Вимоги безпеки. Затверджений Мінхарчопромом СРСР від 29.04.85; - ОСТ 12-460-85. Устаткування для спиртової та лікеро-горілчаної промисловості. Вимоги безпеки. Затверджений Мінхарчопромом СРСР від 24.12.85. Зміст Частина 1.................................................. 9 1. Галузь застосування..................................... 9 2. Нормативні посилання ................................... 9 3. Загальні положення ..................................... 15 3.1.Загальні вимоги .................................... 15 3.2.Обов'язки права та відповідальність за порушення  Правил ............ 18 3.3. Порядок розслідування аварій та нещасних випадків 19 3.4. Організація навчання та вимоги до персоналу ....... 20 4. Вимоги пожежної безпеки ................................ 21 4.1. Загальні вимоги ................................... 21 4.2. Протипожежне водопостачання пожежна техніка і  засоби зв'язку ......................................... 22 4.3. Вимоги пожежної безпеки до технологічного устаткування ............................................. 25 4.4. Евакуація людей із приміщень і будівель ........... 25 5. Територія підприємства ................................. 29 5.1. Благоустрій території підприємства ................ 29 5.2. Автомобільні проїзди та залізничні колії .......... 31 6. Будівлі і споруди ...................................... 34 6.1. Виробничі будівлі ................................. 34 6.2. Складські будівлі.................................. 39 6.2.1. Загальні вимоги ............................ 39 6.2.2. Вимоги до зберігання та транспортування  кислот лугів та інших хімікатів .................. 41 6.2.3. Склади балонів з горючими газами ........... 44 6.3. Адміністративні та побутові будівлі та приміщення .................................................... 46 6.3.1. Загальні вимоги ............................ 46 6.3.2. Санітарно-побутові приміщення .............. 47 6.3.3. Приміщення охорони здоров'я ................ 48 6.3.4. Приміщення підприємств громадського харчування торгівлі служби побуту .................. 49 6.4. Вимоги до улаштування освітлення .................. 49 6.4.1. Загальні вимоги ............................ 49 6.4.2. Аварійне та евакуаційне освітлення ......... 50 6.4.3. Освітлювальна арматура ..................... 51 6.5. Вимоги безпеки до обладнання сигналізації та  зв'язку ........................................... 52 6.6. Опалення вентиляція і кондиціювання повітря....... 53 6.6.1. Загальні положення ......................... 53 6.6.2. Опалення ................................... 53 6.6.3. Вентиляція та кондиціювання повітря......... 54 6.7. Вимоги до улаштування та експлуатації систем водопостачання та каналізації .......................... 61 6.7.1. Загальні вимоги ............................ 61 6.7.2. Вимоги до систем водопостачання ............ 61 6.7.3. Вимоги до систем каналізації ............... 62 6.7.4. Вимоги безпеки при експлуатації споруд  водопостачання та каналізації ..................... 63 6.8. Шум та вібрація ................................... 64 7. Вимоги безпеки до технологічних процесів і виробництв ..................................................... 66 7.1. Загальні вимоги ................................... 66 7.2. Вимоги безпеки до окремих видів робіт ............. 68 7.2.1. Загальні вимоги безпеки .................... 68 7.2.2. Роботи усередині ємкості ................... 69 7.3. Специфічні вимоги до виконання робіт у силосах та бункерах ........................................ 73 7.4. Миття та дезинфекція ємкостей ..................... 74 7.5. Нанесення захисних покрить на внутрішні поверхні технологічних посудин ............................ 74 7.6. Вогневі роботи .................................... 77 7.7. Вимоги безпеки при виконанні робіт в лабораторіях ................................................... 77 7.8. Зливання наливання та транспортування ЛЗР по трубопроводах .......................................... 80 8. Вимоги безпеки до виробничого устаткування ............. 82 8.1. Загальні вимоги ................................... 82 8.2. Вимоги до головних елементів конструкцій .......... 83 8.3. Вимоги до механізмів керування .................... 86 8.4. Вимоги до огороджувальних та запобіжних пристроїв ................................................... 88 8.5. Вимоги до живильників ............................. 89 8.6. Вимоги до розміщення устаткування ................. 89 8.7. Вимоги до технологічних трубопроводів і арматури ................................................ 90 8.8. Вимоги до улаштування площадок містків та сходів ............................................... 92 8.9. Монтаж та ремонт технологічного устаткування ...... 94 8.10.Контрольно-вимірювальні прилади автоматика прилади безпеки та запобіжні пристрої ......... 94 8.11.Вимоги безпеки при хімічному очищенні устаткування ............................................. 96 9. Вимоги до посудин які працюють під тиском не більше  0.07 МПа 0.7 кгс/кв.см ......... 97 9.1. Загальні положення ................................ 97 9.2. Реєстрація та дозвіл на пуск посудини в експлуатацію ............................................ 98 9.3. Технічний огляд посудин ........................... 98 10.Електробезпека ......................................... 102 10.1. Загальні вимоги ................................... 102 10.2. Технічна документація ............................. 103 10.3. Обслуговування устаткування ....................... 105 10.4. Захисні заходи електробезпеки від ураження електричним струмом .................................. 106 10.5. Захист будівель та споруд від блискавки ........... 111 10.6. Робота з переносним електроінструментом ........... 111 10.7. Засоби захисту які використовуються при роботі з електроустаткування .......................... 112 10.8. Вимоги безпеки до акумуляторних установок ......... 114 11. Вантажно-розвантажувальні роботи ....................... 115 11.1. Загальні вимоги ................................... 115 11.2. Внутрішньозаводські вантажно-розвантажувальні роботи ............................................ 115 11.3. Вантажно-розвантажувальні роботи на транспорті..... 116 11.4. Вантаження та розвантаження сировини твердого та рідкого палива допоміжних матеріалів готової продукції сипких та штучних вантажів...... 116 11.5. Робота з небезпечними вантажами ................... 117 11.6. Вантажопідйомне та транспортне устаткування машини та механізми................................ 118 11.7. Авто- та електронавантажувачі...................... 118 11.8. Візки транспортні ................................. 119 11.9. Конвеєри .......................................... 119 11.10.Стрічкові конвеєри ................................ 119 11.11.Роликові конвеєри рольганги ...................... 120 11.12.Гвинтові конвеєри ................................. 120 11.13.Скребкові конвеєри ................................ 121 11.14.Ковшові елеватори ................................. 121 11.15.Гравітаційні транспортери гвинтові та похилі спуски ........................................... 122 11.16.Валкові мішкопідйомники ........................... 122 11.17.Вантажопідйомні машини керування якими здійснюється з підлоги талі тельфери .......... 122 11.18.Штабелеукладачі ................................... 123 11.19.Порядок та терміни технічного огляду .............. 123 11.20.Пневматичний транспорт............................. 124 12. Засоби індивідуального захисту ......................... 125 12.1. Загальні вимоги ................................... 125 12.2. Вимоги до засобів індивідуального захисту ......... 126 Частина 2 галузева ........................................ 130 1. Виробництво спирту...................................... 130 1.1. Приймання та зберігання картоплі.................... 130 1.2. Миття картоплі...................................... 132 1.3. Зерносховища........................................ 133 1.4. Приймання і зберігання меляси....................... 135 1.5. Підроблення сировини................................ 136 1.6. Теплове оброблення сировини та оцукрення............ 137 1.7. Відділення солодовирощування та культивування мікроорганізмів-продуцентів ферментів у глибинний спосіб.......................................... 138 1.8. Бродильне та дріжджове відділення................... 139 1.9. Відділення перегонки та ректифікації............... 139 1.10. Бардосховища пункти роздавання барди та бардонакопичувачі........................................ 141 1.11. Приймання зберігання і відпускання спирту......... 141 2. Виробництво з утилізації відходів........................ 144 2.1. Цех упарювання барди................................ 144 2.2. Виробництво кормових дріжджів на барді............. 145 2.3. Виділення хлібопекарних дріжджів з бражки та  кормових дріжджів з барди........................... 146 3. Виробництво хлібопекарних дріжджів....................... 147 3.1. Приймання і зберігання меляси кукурудзяного екстракту кислот та інших рідких матеріалів..... 147 3.2. Підготування живильних мийних та дезинфікуючих  розчинів............................................ 147 3.3. Дріжджовирощувальне відділення...................... 148 3.4. Сепараторне відділення.............................. 149 3.5. Фільтраційне відділення............................. 150 3.5.1. Вакуум-фільтри.................................. 150 3.5.2. Фільтрпреси..................................... 151 3.6. Сушильне відділення................................. 152 3.7. Формувально-пакувальне відділення................... 152 3.8. Складування і зберігання дріжджів................... 152 4. Виробництво білково-вітамінного кормового продукту....... 153 4.1. Приймання зберігання та підготування сировини...... 153 4.2. Вирощування дріжджів................................ 153 4.3. Одержання товарного продукту........................ 153 5. Лікеро-горілчане виробництво............................. 153 5.1. Очисний цех......................................... 153 5.2. Посудний цех та експедиція.......................... 154 5.3. Мийно-розливальний цех.............................. 155 5.4. Миття устаткування.................................. 156 5.5. Морсове відділення.................................. 157 5.6. Відділення отримання ароматних спиртів.............. 157 5.7. Приготування цукрового сиропу та колеру............. 158 5.8. Водопідготовка...................................... 158 5.9. Сховища для напівфабрикатів соків морсів   та готової продукції............................... 158 5.10. Денатураційне відділення........................... 159 6. Виробництво оцту......................................... 160 6.1. Приготування живильних середовищ.................... 160 6.2. Відділення окислювання.............................. 160 6.3. Приймання оброблення і зберігання оцту............. 160 7. Виробництво глутамінової кислоти........................ 161 7.1. Станція розведення зеленого витоку устаткування для одержання глутамінової кислоти ....... 161 7.2. Охолоджування у теплообміннику...................... 161 7.3. Буферні збірники розведеного витоку................. 161 7.4. Установка для фільтрування розведеного витоку що складається з двох патронних фільтрів ПФ-20.... 161 7.5. Станція демінералізації йонітні реактори .......... 162 7.6. Збірники рідкого елюату............................. 162 7.7. Підігрівачі рідкого елюату.......................... 162 7.8. Охолодження гідролізату у теплообміннику............ 163 7.9. Буферний збірник гідролізату........................ 163 7.10. Станція кристалізації неочищеною глутаміновою кислотою...................................... 163 7.11. Фільтрація суспензії I кристалізації вакуум-фільтри .................................... 163 7.12. Розчинення та знебарвлення сирої глутамінової кислоти....................................... 164 7.13. Фільтрація суспензії чистої глутаминової кислоти............................................. 164 7.14. Сушіння чистої глутамінової кислоти................. 164 8. Виробництво двоокису вуглецю рідкого та твердого сухого льоду ........................................... 164 Додаток 1. Норми мікрокліматичних параметрів повітря робочої зони підприємств спиртової і лікеро-горілчаної галузі ................................ 168 Додаток 2. Нормативи щодо забезпечення санітарно-побутовими приміщеннями та обладнанням підприємств  лікеро-горілчаної галузі........................ 182 Додаток 3. Норми освітленості при штучному освітленні робочих місць виробничих приміщень спиртової і лікеро-горілчаної галузі............ 201 Додаток 4. Перелік приміщень і зовнішніх установок спиртових і лікеро-горілчаних заводів за категоріями і класами вибухопожежної і пожежної  небезпеки ...................................... 214 Додаток 5. Перелік будівель і приміщень які підлягають  обладнанню автоматичними засобами пожежогасіння і автоматичною пожежною сигналізацією..... 226 Додаток 6. Перелік робіт з підвищеною небезпекою........... 228 Додаток 7. Перелік посад посадових осіб які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці........................... 234 Додаток 8. Колірна гама допустима кількість кольору та допустимий колірний контраст у залежності від категорії робіт характеристики освітлення і санітарно-гігієнічних умов у виробничих  приміщеннях................................. 236 Додаток 9. Технічний журнал з експлуатації будівель та  споруд.......................................... 238 Додаток 10. Порядок сумісного зберігання речовин та матеріалів...................................... 239 Додаток 11. Фізико-хімічні та токсикологічні характеристики шкідливих та небезпечних речовин...... 249 Додаток 12. Класифікація приміщень щодо небезпеки ураження електричним струмом........................ 258 Додаток 13. Перелік робіт з підвищеною небезпекою для цеху   дільниці........................................ 259 Додаток 14. Наряд-допуск на виконання робіт з підвищеною  небезпекою...................................... 260 Додаток 15. Перелік робіт що виконуються на підприємстві за наряд-допусками........................... 262 Додаток 16. Журнал реєстрації наряд-допусків на проведення робіт на підприємствах.................... 263 Додаток 17. Журнал обліку робіт з підвищеною небезпекою що проводяться без наряду-пуску......264 Додаток 18. Журнал перевірки знань з техніки безпеки у персоналу з групою по електробезпеці I.... 265 Додаток 19. Журнал реєстрації та огляду посудин що працюють під тиском та іншого устаткування на яке  не поширюються правила Держнаглядохоронпрацi.... 266 Додаток 20. Прийоми надання першої допомоги................. 267 Додаток 21. Рекомендації щодо оснащення об'єктів первинними  засобами пожежогасіння.................275 Додаток 22. Графік огляду обладнання та арматури резервуарів   у яких зберігається вогне- та вибухонебезпечні  речовини........................................ 280 Д Н А О П 1.8.10 - 1.11 - 97 Правила безпеки для спиртового та лікеро-горілчаного виробництва Дата введення 01.10.97. ЧАСТИНА 1 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Ці Правила поширюються на всіх працівників які виконують роботи щодо проектування виготовлення реконструкції монтажу налагоджування ремонту технічного діагностування та єксплуатації підприємств господарств установ та організацій у тому числі науково-виробничих об'єднань проектних та науково-дослідних інститутів спеціальних конструкторських бюро та лабораторій що виробляють спиртову і лікеро-горілчану продукцію незалежно від форм власності і видів господарської діяльності надалі - підприємств . 2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ В цих Правилах використані такі законодавчі та нормативні акти: 2.1. Закон України Про охорону праці введений в дію постановою Верховної Ради України від 14.10.92 N2695-Х11. 2.2. Закон України Про пожежну безпеку введений в дію постановою Верховної Ради України від 17.12.93 N3747-XII. 2.3. ДНАОП 0.00-4.14-94. Положення про опрацювання прийняття перегляд та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці затверджене наказом Держнаглядохоронпраці України від 16.03.94 N19 та зареєстроване Міністерством юстиції України 12.05.94 N94/303. 2.4. ДНАОП 0.00-4.13-94. Положення про порядок побудови викладу та оформлення державних нормативних актів про охорону праці затверджене наказом Держнаглядохоронпраці України від 01.03.94 N16. 2.5. ДНАОП 0.00-1.03-93. Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України від 16.12.93 N128. 2.6. ДНАОП 0.00-1.07-94. Правила будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України від 18.10.94 N104. 2.7. ДНАОП 0.00-1.08-88. Правила будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів затверджені Держгіртехнаглядом СРСР 18.10.88. 2.8. ДНАОП 0.00-1.11-90. Правила будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води затверджені Держгіртехнаглядом СРСР 09.01.90. 2.9. ДНАОП 0.00-1.20-90. Правила безпеки у газовому господарстві затверджені постановою Держпроматомнагляду СРСР від 26.12.90 N3. 2.10. ДНАОП 0.00-1.21-84. Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правила техніки безпеки під час експлуатації електроустановок споживачів затверджені Головдерженергонаглядом Міненерго СРСР 21.12.84. 2.11. ДНАОП 0.00-1.22-72. Правила технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж і Правила техніки безпеки при експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж затверджені Головдерженергонаглядом Міненерго СРСР 15.06.72. 2.12. ДНАОП 0.00-4.21-93. Типове положення про службу охорони праці затверджене наказом Держнаглядохоронпраці України від 03.08.93 N73 та зареєстроване Міністерством юстиції України 30.09.93 N140. 2.13. ДНАОП 0.00-5.12-74. Типова інструкція з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних об'єктах затверджена Держгіртехнаглядом СРСР 07.05.74. 2.14. ДНАОП 0.00-8.01-93. Перелік посад посадових осіб які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці затверджений наказом Держнаглядохоронпраці України від 11.10.93 N94 та зареєстрований Міністерством юстиції України 20.10.94 N154. 2.15. ДНАОП 0.00-8.02-93. Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджений наказом Держнаглядохоронпраці України від 30.11.93 N123 та зареєстрований Міністерством юстиції України 23.12.93 N196. 2.16. ДНАОП 0.03-8.06-94. Перелік робіт де є потреба у професійному доборі затверджений наказом Мінохорони здоров'я України 23.09.94 N263/121. 2.17. ДНАОП 0.03-4.02-94. Положення про медичний огляд працівників певних категорій затверджене наказом Мінохорони здоров'я 31.03.94 N45 та зареєстроване Міністерством юстиції України 21.06.94. 2.18. ДНАОП 0.00-8.03-93. Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці що діють на підприємстві затверджений наказом Держнаглядохоронпраці України від 21.12.93 N132 та зареєстрований Міністерством юстиції України 07.02.94 N20/224. 2.19. ДНАОП . Правила пожежної безпеки в Україні затверджені виконуючим обов'язки головного державного інспектора України від 22.06.95 N400. 2.20. ДНАОП 0.00-5.11-95. Типова інструкція з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт затверджена Держгіртехнаглядом СРСР 20.02.85. 2.21. ДНАОП 0.00-1.13-71. Правила будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок повітроводів і газопроводів затверджені Держгіртехнаглядом СРСР 7.12.71. 2.22. ДНАОП 0.00-1.02-92. Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів затверджені Держгіртехнаглядом СРСР 17.06.92. 2.23. ДНАОП. Інструкція з технічної експлуатації і ремонту виробничих будівель і споруд на підприємствах харчової промисловості затверджена Управлінням будівництва Мінхарчопрому СРСР 12.11.85. 2.24. ДНАОП 0.00-4.12-94. Типове положення про навчання інструктаж і перевірку знань працівників з охорони праці затверджене наказом Держнаглядохоронпраці України 04.04.94 N30 зареєстроване Міністерством юстиції України 12.05.94 N95/304. 2.25. ДНАОП 0.00-4.03-93. Положення про розслідування та облік нещасних випадків професійних захворювань і аварій на підприємствах в установах і організаціях затверджене постановою кабінету Міністрів України 10.08.93 N623. 2.26. ДНАОП 0.03-8.07-94. Перелік важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці на яких забороняється застосування праці неповнолітніх затверджений наказом Мінохорони здоров'я України 31.03.94 N46 зареєстрований Мінюстом України 28.07.94 N176/385. 2.27. ДНАОП 0.03-8.08-93. Перелік важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці на яких забороняється застосування праці жінок затверджений наказом Мінохорони здоров'я України 30.03.94 N51/260 від 29.12.93. N256 зареєстрований Мінюстом України. 2.28. ДНАОП 0.03.3-28-93. Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками затверджені Мінохорони здоров'я України від 10.12.93 N241 зареєстровані Мінюстом України 22.12.93 N194. 2.29. Інструкція про порядок зупинки експлуатації об'єктів при наявності порушень нормативних актів про охорону праці затверджена наказом Держнаглядохоронпраці від 30.12.94 N133. 2.30. НАОП 5.1.11-1.22-90. Правила техніки безпеки і виробничої санітарії при вантажно-розвантажувальних роботах на залізничному транспорті ЦМ-4771 затверджені Міністерством шляхів сполучення СРСР 15.02.90. 2.31. НАОП 5.1.11-1.10-82. Правила охорони праці на автомобільному транспорті 111-14720 затверджені Міністерством СРСР 30.03.82. 2.32. ДНАОП 0.05-3.03-81. Типові галузеві норми безплатної видачі спецодягу спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям скрізних професій та посад усіх галузей народного господарства і окремих виробництв затверджені Держкомпраці СРСР 12.02.81. 2.33. ДНАОП 0.03-3.14-85. Санітарні норми допустимих рівнів шуму на робочих місцях затверджені наказом Мінохорони здоров'я СРСР за N3223-85. 2.34. ДНАОП 0.03-1.47-89. Санітарні правила при виробництві та використанні епоксидних смол і матеріалів на їх основі затверджені Мінохорони здоров'я СРСР N5159-89. 2.35. НАОП 2.2.00-1.01-86. Правила безпеки при ремонті та технічному обслуговуванні машин та устаткування в системі Держагропрому СРСР затверджені Держагропромом СРСР 12.12.86. 2.36. ДНАОП 0.00-1.16-71. Правила атестації зварювальників затверджені Держгіртехнаглядом СРСР 22.06.71. 2.37. НАОП 1.3.00-1.02-72. Правила захисту від статичної електрики у виробництвах хімічної нафтохімічної та нафтопереробної промисловості затверджені Мінхімпромом СРСР 31.01.72. 2.38. Положення про добровільні пожежні дружини команди затверджене МВС України 27.09.94 N521. 2.39. Типове положення про пожежно-технічну комісію затверджене МВС України 27.09.94 N521. 2.40. НАОП 5.1.11-1.42-86. Правила технічної експлуатації залізниць СРСР ЦТЕХ-4345 затверджені МШС СРСР 02.01.86. 2.41. ПУЕ. Правила улаштування електроустановок затверджені Міненерго СРСР 06.07.84. 2.42. НАОП 8.1.00-1.04-90. Правила будови і безпечної експлуатації аміачних холодильних установок затверджені Держкомітетом Ради Міністрів СРСР з питань продовольства 27.09.90. 2.43. НАОП 1.4.10-1.04-86. Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії при електрозварювальних роботах затверджені Мінхіммашем СРСР 22.05.86. 2.44. ГОСТ 12.1.003-83. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. 2.45. ГОСТ 12.1.004-91. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. 2.46. ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. 2.47. ГОСТ 12.1.007-76. ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности. 2.48. ГОСТ 12.1.010-76. ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования. 2.49. ГОСТ 12.1.012-90. ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования. 2.50. ГОСТ 12.1.029-80. ССБТ. Средства и методы защиты от шума. Классификация. 2.51. ГОСТ 12.1.030-81. ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление зануление. 2.52. ГОСТ 12.1.044-89. ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения. 2.53. ГОСТ 12.1.050-86. ССБТ. Методы измерения шума на рабочих местах. 2.54. ГОСТ 12.2.003-91. ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности. 2.55. ГОСТ 12.2.007.0-75. ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности. 2.56. ГОСТ 12.2.007.7-83. ССБТ. Устройства комплектные низковольтные. Требования безопасности. 2.57. ГОСТ 12.2.009-80. ССБТ. Станки металлообрабатывающие. Общие требования безопасности. 2.58. ГОСТ 12.2.013.0-91. ССБТ. Машины ручные электрические. Общие требования безопасности и методы испытаний. 2.59. ГОСТ 12.2.016-81. ССБТ. Оборудование компрессорное. Общие требования безопасности. . 2.60. ГОСТ 12.2.022-80. ССБТ. Конвейеры. Обшие требования безопасности. 2.61. ГОСТ 12.2.026.0-93. ССБТ. Оборудование деревообрабатывающее. Общие требования безопасности к конструкции. 2.62. ГОСТ 12.2.028-84. ССБТ. Вентиляторы общего назначения. Методы определения шумовых характеристик. 2.63. ГОСТ 12.2.032-78. ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования. 2.64. ГОСТ 12.2.033-78. ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования. 2.65. ГОСТ 12.2.061-81. ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам. 2.66. ГОСТ 12.2.062-81. ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные. 2.67. ГОСТ 12.2.063-81. ССБТ. Арматура промышленная трубопроводная. Общие требования безопасности. 2.68. ГОСТ 12.2.064-81. ССБТ. Органы Управления производственным оборудованием. Общие требования безопасности. 2.69. ГОСТ 12.2.085-82. ССБТ. Сосуды работающие под давлением. Клапаны предохранительные. Требования безопасности. 2.70. ГОСТ 12.2.124-90. ССБТ. Оборудование продовольственное. Общие требования безопасности. 2.71. ГОСТ 12.3.002-75. ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности. 2.72. ГОСТ 12.3.003-86. ССБТ. Работы электросварочные. Требования безопасности. 2.73. ГОСТ 12.3.006-75. ССБТ. Эксплуатация водопроводных и канализационных сооружений и сетей. Общие требования безопасности. 2.74. ГОСТ 12.3.008-75. ССБТ. Производство покрытий металлических и неметаллических неорганических. Общие требования безопасности. 2.75. ГОСТ 12.3.009-76. ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности. 2.76. ГОСТ 12.3.010-82. ССБТ. Тара производственная. Требования безопасности при эксплуатации. 2.77. ГОСТ 12.3.016-87. ССБТ. Строительство. Работы антикоррозийные. Требования безопасности. 2.78. ГОСТ 12.3.020-80. ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности. 2.79. ГОСТ 12.4.013-85Е. ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия. 2.80. ГОСТ 12.4.026-76. ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности. 2.81. ГОСТ 12.4.034-85.ССБТ. Средства индивидуальной защиты органов дыхания. Классификация и маркировка. 2.82. ГОСТ12.4.040-78. ССБТ. Органы управления производственным оборудованием. Обозначения. 2.83. ГОСТ 12.4.121-83. ССБТ. Противогазы промышленные фильтрующие. Технические условия. 2.84. ГОСТ 12.4.122-83. ССБТ. Коробки фильтропоглощающие для промышленных противогазов. Технические условия. 2.85. ГОСТ 12.4.137-84. ССБТ. Обувь специальная кожаная для защиты от нефти нефтепродуктов кислот щелочей нетоксичной и взрывоопасной пыли. Технические условия. 2.86. ГОСТ 12.4.166-85Е. ССБТ. Лицевая часть ШМП для промышленных противогазов. Технические условия. 2.87. ГОСТ 10807-78. ССБТ. Знаки дорожные. Общие технические условия. 2.88. ГОСТ 17770-86 ССБТ. Машины ручные. Требования к вибрационным характеристикам. 2.89. ГОСТ 2874-82. ССБТ. Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством. 2.90. ГОСТ 8.001-80. Организация и порядок проведения государственных испытаний средств измерений. 2.91. ГОСТ 8.002-86. Государственный надзор и ведомственный контроль за средствами измерений. Основные положения. 2.92. ГОСТ 9.402-80. Покрытия лакокрасочные. Подготовка металлических поверхностей перед окрашиванием. 2.93. ГОСТ 3241-91. Канаты стальные. Технические условия. 2.94. ГОСТ 4666-75. Арматура трубопроводная. Маркировка и отличительная окраска. 2.95. ГОСТ 9980.1-86Е. Материалы лакокрасочные. Правила приемки. 2.96. ГОСТ 10434-82. Соединения контрольные электрические. Классификация. Общие технические требования. 2.97. ГОСТ 21130-75. Изделия электротехнические. Зажимы заземляющие и знаки заземления. Конструкция и размеры. 2.98. ГОСТ 21786-76. Система "человек-машина". Сигнализаторы звуковые неречевых сообщений. Общие эргономические требования. 2.99. ГОСТ 25772-83. Ограждения лестниц балконов и крыш стальные. Общие технические условия. 2.100. ГОСТ 13188-67. Тележки грузовые. Типы основные параметры и размеры. 2.101.ГОСТ 14202-69. Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска предупреждающие знаки и маркировочные щитки. 2.102. ГОСТ 16504-81. Система государственных испытаний продукции. Испытания и контроль качества продукции. Основные термины и  определения. 2.103. ГОСТ 16215-80Е. Автопогрузчики вилочные общего назначения. Общие технические условия. 2.104. ГОСТ 18962-86. Машины напольного безрельсового электрифицированного транспорта. Общие технические условия. 2.105. ГОСТ 19433-88. Грузы опасные. Классификация и маркировка. 2.106. ГОСТ 20258-87Е. Машины моечные для стеклянной тары. Общие технические условия. 2.107. СНиП II-4-79. Нормы проектирования. Естественное и искусственное освещение. Затверджений Держбудом СРСР 27.06.79. 2.108. СНиП III-4-80*.Техника безопасности в строительстве. Затверджений Держбудом СРСР 09.06.80. 2.109. СНиП 2.01.02-85*. Противопожарные нормы. Затверджений Держбудом СРСР 17.12.85. 2.110. СНиП 2.09.03-85. Сооружения промышленных предприятий. Затверджений Держбудом СРСР 29.12.85. 2.111.СНиП 2.04.05-91. Отопление вентиляция и кондиционирование. Затверджений Держбудом СРСР 28.11.91. 2.112. СНиП 2.09.04-87. Административные и бытовые здания. Затверджений Держбудом СРСР 30.12.87. 2.113. СНиП 2.04.01-85. Внутренний водопровод и канализация зданий. Затверджений Держбудом СРСР 04.10.85. 2.114. СНиП 2.04.02-84. Водоснабжение. Наружные сети и сооружения. Затверджений Держбудом СРСР 27.07.84. 2.115. СНиП 2.04.03-85. Канализация. Наружные сети и сооружения. Затверджений Держбудом СРСР 21.05.85. 2.116. СНиП 2.05.02-85. Автомобильные дороги. Затверджений Держбудом СРСР 17.12.85. 2.117. СНиП 2.05.07-91. Промышленный транспорт. Затверджений Держбудом СРСР 01.07.89. 2.118. СНиП 2.09.02-85*. Производственные здания. Затверджений Держбудом СРСР 10.12.85. 2.119. СНиП 2.11.01-85*. Складские здания. Затверджений Держбудом СРСР 30.12.85 N280. 2.120. СНиП 2.11.02-87. Холодильники. Затверджений Держбудом СРСР 01.07.88. 2.121. СНиП II-39-79. Железные дороги колеи 1520 мм. Затверджений Держбудом СРСР 14.07.76 N107. 2.122. ВБН В.2.2-58.1-94. Проектування складів нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не више 93.3 кПа. 2.123. СНиП 3.05.05-84. Технологическое оборудование и технологические трубопроводы. Затверджений Держбудом СРСР 07.05.84 N72. 2.124. ОНТП 24-86. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности. Затверджені МВС СРСР 27.02.86. 2.125. СН 181-70. Указания по проектированию цветовой отделки интерьеров производственных зданий промышленных предприятий. Затверджені Держбудом СРСР 21.01.70. 2.126. СН 441-72*. Указания по проектированию ограждений площадок и участков предприятий зданий и сооружений. Затверджені Держбудом СРСР 26.05.72. 2.127. РД 34.21-122-87. Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений. Затверджена Міненерго СРСР 1987 р. 2.128. ОСТ 18-3.402-82. Система технологической документации в пищевой промышленности. Технологические регламенты. Требования к содержанию и оформлению. Затверджена Міхарчопромом СРСР 1982 р. 2.129. ОНД-86. Методика расчета концетраций в атмосферном воздухе вредных веществ содержащихся в выбросах предприятий. Затверджена Держкомгідрометом СРСР 04.08.86. 2.130. НАОП 1.8.10-5.33-79. Інструкція щодо захисту обслуговуючого персоналу та устаткування від статичної напруги на спиртових і лікеро-горілчаних заводах. Затверджена Мінхарчопромом СРСР 03.08.79. 2.131. НАОП 1.8.10-5.39-82. Типова інструкція щодо організації  безпечного проведення газонебезпечних робіт на підприємствах спиртової і лікеро-горілчаної промисловості. Затверджена Мінхарчопромом СРСР 28.12.82. 2.132. НАОП 8.1.00-6.01-86. Рекомендації щодо проектування і експлуатації систем локалізації вибуху в устаткуванні підприємств по збереженню і переробці зерна. Затверджені Мінхлібопродуктів СРСР 10.02.86. 2.133. ВСН-13-81. Інструкція з проектування вибухопожежонебезпечних виробництв спиртових лікеро-горілчаних і коньячних підприємств харчової промисловості. Затверджена Мінхарчопромом СРСР 05.01.81. 2.134. Инструкция по приемке хранению отпуску транспортированию и учету этилового спирта. Затверджена Мінхарчопромом СРСР 25.09.85. 2.135. НАОП 1.9.10.1.01-79. Правила безпеки для виробництв мікробіологічної промисловості. Затверджені Держгіртехнаглядом СРСР 24.04.79. 2.136. ГНТП України-94. Норми технологічного проектування підприємств лікеро-горілчаної промисловості. Затверджені Держхарчопромом України 1994. 2.137. Правила з техніки безпеки на заводах сухого льоду і рідкої вуглекислоти. Затверджені ЦК профспілок робітників харчової промисловості 04.05.70. 2.138. Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії на підприємствах із збереження і переробки зерна Міністерства хлібопродуктів. Затверджені Мінхлібопродуктів СРСР 18.04.81. 2.139. Инструкция по ультразвуковому и цветовому контролю деталей центробежных сепараторов. Затверджена НХИММАШ 15.12.76. 2.140. ДБН А.3.1-3-94. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Основні положення. Затверджені наказом Держкоммістобудування України від 05.10.94 за N48 і введені в дію 01.01.95. 2.141. ГОСТ 12.1.018-93. ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования. 2.142. ГОСТ 12.4.124-83. ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования. 2.143. Правила техники безопасности на заводах сухого льда и жидкой углекислоты. 2.144. Правила будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0.07 МПа 0.7 кгс/кв.см. водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115 ° С. Затверджені наказом Держнаглядохоронпраці N125 від 25.06.96 і введені в дію 01.12.96. 3. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 3.1. Загальні вимоги 3.1.1. Термін приведення у відповідність з вимогами цих Правил планування території будівель та споруд розміщення устаткування що введені в експлуатацію до видання Правил встановлюються місцевими органами Державного комітету України по нагляду за охороною праці надалі - Держнаглядохоронпраці за участю інших державних органів нагляду та управління охороною праці відповідно до законів України Про охорону праці та Про пожежну безпеку. План приведення підприємства у відповідність з іншими вимогами Правил технологічні процеси устаткування арматура транспортні за соби їх утримання обслуговування та організація технічного нагляду і термін його виконання адміністрація підприємства повинна опрацювати та узгодити з місцевими органами Держнаглядохоронпраці та Держпожнагляду не пізніше шести місяців після введення Правил в дію. 3.1.2. У разі відсутності у Правилах вимог дотримання яких необхідне для забезпечення безпеки праці конкретно на даному підприємстві керівник надалі - власник підприємства зобов'язаний вжити узгоджених з місцевими органами Держнаглядохоронпраці і Держпожнагляду відповідно до їх компетенції заходів що забезпечують безпеку працівників. 3.1.3. Проектування виробничих об'єктів розробка нових технологій засобів виробництва засобів колективного та індивідуального захисту працюючих повинні проводитися з урахуванням вимог щодо охорони праці і пожежної безпеки. Не дозволяється будівництво реконструкція технічне переоснащення виробничих об'єктів виготовлення і впровадження нових технологій і вказаних засобів без попередньої експертизи перевірки проектної документації на їх відповідність нормативним актам про охорону праці та пожежної безпеки. Фінансування цих робіт може проводитися лише після одержання позитивних результатів експертизи. 3.1.4. Введення в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого призначення виготовлення і передача у виробництво зразків нових машин механізмів устаткування та інших засобів виробництва впровадження нових технологій без дозволу органів державного нагляду не дозволяється. 3.1.5. Проектні організації зобов'язані здійснювати авторський нагляд за дотриманням проектних рішень з питань охорони праці і пожежної безпеки при будівництві та експлуатації запроектованих ними підприємств і об'єктів. 3.1.6. Відступ від вимог Правил при проектуванні будівництві монтажу реконструкції технічному переоснащенні не допускається. 3.1.7. Машини механізми устаткування транспортні засоби і технологічні процеси що впроваджуються у виробництво і в стандартах на які є вимоги щодо забезпечення безпеки праці життя і здоров'я людей повинні мати сертифікати що засвідчують безпеку їх використання видані у встановленому порядку. 3.1.8. Не дозволяється застосування у виробництві шкідливих речовин на які не розроблені гранично допустимі нормативи концентрації методика засоби метрологічного контролю і які не пройшли токсікологічну експертизу. 3.1.9. У разі надходження на підприємство нових небезпечних речовин або наявності такої кількості небезпечних речовин яка вимагає вжиття додаткових заходів безпеки власник зобов'язаний завчасно повідомити про це органи державного нагляду розробити і узгодити з ними заходи щодо захисту здоров'я та життя працівників населення та охорони навколишнього природного середовища. 3.1.10. Зміни і доповнення окремих пунктів Правил допускаються лише з дозволу Держнаглядохоронпраці та органів що їх узгодили у відповідності з Положенням про порядок опрацювання прийняття перегляд та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці. 3.1.11. На підприємствах наказом призначаються посадові особи відповідальні за справний стан і безпечну експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки: - електрогосподарства; - газового господарства; - парових і водогрійних котлів і іншого устаткування котельних; - посудин що працюють під тиском; - пересувних транспортних засобів; - водопровідно-каналізаційного і вентиляційного господарства; - зварювальних апаратів та їх зберігання; - проведення вогневих робіт на спеціально виділених постійних місцях їх підготовка і проведення; - іншого устаткування і робіт з підвищеної небезпеки. Керівник підприємства призначає відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель споруд приміщень дільниць тощо технологічного устаткування а також за утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту. Накази про призначення цих працівників видаються після перевірки у встановленому порядку знань ними відповідних нормативних актів щодо охорони праці та пожежної безпеки правил інструкцій положень тощо . 3.1.12. Виробничі будівлі споруди устаткування технологічні процеси транспортні засоби повинні  відповідати вимогам що забезпечують нешкідливі і безпечні умови праці. Ці вимоги включають безпеку використання території та виробничих приміщень безпечну експлуатацію устаткування та організацію технологічних процесів захист працюючих від впливу шкідливих і небезпечних виробничих факторів утримання виробничих приміщень та робочих місць у відповідності з санітарно-гігієнічними нормами і правилами обладнання санітарно-побутових приміщень. 3.1.13. Технологічні процеси машини механізми устаткування транспортні засоби придбані за кордоном допускаються в експлуатацію лише за умови відповідності їх до нормативних актів про охорону праці пожежну безпеку та охорону навколишнього середовища які діють в Україні. 3.1.14. Заміна устаткування на інше що має відмінні ніж у того що замінюється виробничо-технічні характеристики принцип дії конструкцію продуктивність параметри технологічного процесу розміри масу тощо або його перекомпонування або зміна схеми обв'язки повинні виконуватися за проектом узгодженим інженером з охорони праці підприємства у необхідних випадках - галузевими науково-дослідними інститутами і затвердженим у встановленому порядку. Вносити зміни в конструкцію устаткування та в технічні параметри наведені в паспорті без узгодження з заводом-виробником спеціалістами з охорони праці підприємства а по устаткуванню з підвищеною небезпекою також з органами Держнаглядохоронпраці не дозволяється. 3.1.15. У випадку зміни технологічного процесу заміни устаткування виникнення аварійної ситуації аварій або травмування працюючих технологічні регламенти та інструкції нормативні акти з охорони праці підприємства необхідно переглянути і при потребі внести до них зміни затвердити у встановленому порядку до закінчення терміну їх дії. 3.1.16. Температура відносна вологість швидкість руху повітря концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень підприємств повинні відповідати вимогам викладеним у додатках 1 2 та 11. 3.1.17. Рівні шуму і вібрації на постійних робочих місцях не повинні перевищувати гранично-допустимих значень за ГОСТ 12.1.003-83 ГОСТ 12.1.012-90. 3.1.18. Захист будівель і споруд від блискавки повинен виконуватись згідно з вимогами інструкції РД 34.21.122-87. 3.1.19. Власник створює на підприємстві службу охорони праці згідно з Типовим положенням. Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівни кові підприємства і прирівнюється до основних виробничо-технічних служб. 3.1.20. Організація роботи з охорони праці на підприємстві права та обов'язки посадових осіб та працівників повинні бути викладені у нормативних актах розроблених згідно з Порядком опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці що діють на підприємстві. 3.1.21. На підприємствах з кількістю працюючих 50 і більше чоловік незалежно від форм власності видів діяльності та наявності підрозділів державної або відомчої пожежної охорони зі складу працюючих створюються у відповідності з Законом України Про пожежну безпеку добровільні пожежні дружини команди і пожежно-технічні комісії. Основні завдання порядок створення і організація роботи добровільної пожежної дружини викладені у Положенні про добровільні пожежні дружини команди . Основні завдання і напрями роботи пожежно-технічної комісії викладені у Типовому положенні про пожежно-технічну комісію. 3.1.22. Державний нагляд за додержанням вимог цих Правил здійснюють органи: - Державного комітету України по нагляду за охороною праці; - державного пожежного нагляду Управління Державної пожежної охорони УДПО Міністерства внутрішніх справ України; - санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України. 3.1.23. Контроль за додержанням вимог цих Правил здійснюють служби охорони праці: - галузевого центрального органу державної виконавчої влади; - місцевих державних адміністрацій та Рад народних депутатів у межах відповідної території; - підприємств. 3.1.24. Громадський контроль за додержанням цих Правил здійснюють: - трудові колективи - через вибраних ними уповноважених; - професійні спілки - в особі своїх виборних органів і представників. 3.2. Обов'язки права і відповідальність за порушення  цих Правил 3.2.1. Керівники підприємств установ організацій та інші посадові особи несуть персональну відповідальність за виконання вимог цих Правил в межах покладених на них завдань та функціональних обов'язків згідно з чинним законодавством. 3.2.2. За безпечність конструкції правильність вибору матеріалу якість виготовлення монтажу налагодження ремонту і технічного діагностування а також відповідність об'єкта цим Правилам відповідає підприємство установа організація незалежно від форм власності та відомчої належності що виконує відповідні роботи. 3.2.3. Власник який створив нове підприємство зобов'язаний одержати від органів Держнаглядохоронпраці та державного пожежного нагляду дозвіл на початок його роботи. 3.2.4. Власник підприємства зобов'язаний: - створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів а також забезпечити додержання прав працівників гарантованих законодавством про охорону праці; - забезпечити функціонування системи управління охороною праці; - створити відповідні служби і призначити посадових осіб які повинні забезпечувати вирішення конкретних питань охорони праці затвердити інструкції про їх обов'язки права і відповідальність за виконання покладених на них функцій ; - організувати проведення лабораторних досліджень умов праці атестації робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці; - розробляти і затверджувати положення інструкції інші нормативні акти про охорону праці що діють в межах підприємства та встановлювати правила виконання робіт і поведінки працівників на підприємстві; - здійснювати постійний контроль за додержанням працівниками технологічних процесів правил поводження з машинами механізмами устаткуванням та іншими засобами виробництва використанням засобів колективного та індивідуального захисту виконанням робіт у відповідності до вимог щодо охорони праці; - організовувати пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці; - вживати узгоджених з органами державного нагляду заходів що забезпечують безпеку працівників у разі відсутності в нормативних актах про охорону праці вимог які необхідно виконувати для забезпечення нешкідливих та безпечних умов праці на певних роботах. 3.2.5. Працівник зобов'язаний: - знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці правила поводження з машинами механізмами устаткуванням та іншими засобами виробництва користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; - дотримуватися зобов'язань щодо охорони праці передбачених колективним договором угодою трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства; - дотримуватися встановленого протипожежного режиму виконувати вимоги правил та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки. - проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди; 3.2.6. Особи винні у порушенні цих Правил притягаються до дисциплінаpної адміністративної матеріальної або кримінальної відповідальності згідно з чинним законодавством. 3.3. Порядок розслідування аварій та нещасних випадків 3.3.1. Розслідування аварій і нещасних випадків що мали місце на виробництві проводиться відповідно до Положення про розслідування та облік нещасних випадків професійних захворювань і аварій на підприємствах в установах і організаціях. 3.4. Організація навчання та вимоги до персоналу 3.4.1. Усі працівники при прийнятті на роботу і в процесі роботи проходять на підприємстві навчання інструктаж з питань охорони праці пожежної безпеки подання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків про правила поведінки при виникненні аварій. 3.4.2. Власник повинен при укладанні трудового договору проінформувати працівника під розписку про умови праці на підприємстві наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих факторів які ще не усунуті можливих наслідків їх впливу на здоров'я і про права на пільги і компенсацію за працю в таких умовах. Власник зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього при прийнятті на роботу і періодичних протягом трудової діяльності медичних оглядів працівників зайнятих на важких роботах роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких де є потреба у професійному доборі * а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року згідно з Положенням про медичний огляд працівників певних категорій затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України. * Перелік робіт де є потреба у професійному доборі затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10.12.93 N241 зареєстровано Мінюстом України 25.01.95 N18/554. 3.4.3. Посадові особи і спеціалісти інші працівники підприємств а також приватні особи які зайняті проектуванням виготовленням монтажем налагоджуванням ремонтом реконструкцією діагностуванням та експлуатацією об'єктів виконанням робіт обумовлених Правилами проходять підготовку підвищення кваліфікації перевірку знань Правил у порядку передбаченому Типовим положенням про навчання інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці і Типовим положенням про спеціальне навчання інструктаж і перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах в установах та організаціях України. 3.4.4. Посадові особи до початку виконання своїх обов'язків і періодично один раз на три роки повинні проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки. Порядок організації навчання визначається Переліком посад при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і періодичну перевірку знань з питань пожежної безпеки та порядок його організації. 3.4.5. Працівники зайняті на роботах передбачених Переліком робіт з підвищеною небезпекою повинні проходити спеціальні навчання і не менше одного разу на рік перевірку знань відповідних нормативних актів про охорону праці. 3.4.6. Перелік питань з перевірки знань з охорони праці з урахуванням специфіки виробництва складають члени комісії по перевірці знань з питань охорони праці узгоджує служба охорони праці і затверджує керівник підприємства. 3.4.7. Особи яких приймають на роботу пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою попередньо до початку самостійного виконання робіт повинні пройти спеціальне навчання пожежно-технічний мінімум . Працівники зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою один раз на рік проходять перевірку знань відповідних нормативних актів з пожежної безпеки. 3.4.8. Програми навчання з питань пожежної безпеки повинні погоджуватися з органами державного пожежного нагляду. 3.4.9. Відповідальність за організацію навчання і перевірку знань з охорони праці та пожежної безпеки на підприємстві покладається на його керівника а в структурних підрозділах цеху дільниці лабораторії майстерні тощо - на керівників цих підрозділів. 3.4.10. Контроль за навчанням і періодичністю перевірки знань з питань охорони праці здійснює служба охорони праці або працівники на яких покладені ці обов'язки керівником підприємства. 3.4.11. Не дозволяється допуск осіб віком до вісімнадцяти років до робіт передбачених Переліком важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці на яких не дозволяється застосування праці неповнолітніх. 3.4.12. Не дозволяється застосування праці жінок до робіт передбачених Переліком важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці на яких не дозволяється застосування праці жінок. Не дозволяється залучення жінок до підіймання і переміщення речей маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. 3.4.13. Допуск до роботи осіб які у встановленому порядку не пройшли навчання інструктаж та перевірку знань з питань охорони праці та пожежної безпеки не дозволяється. 4. ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ 4.1. Загальні вимоги 4.1.1. Пожежна безпека підприємства повинна відповідати вимогам Закону України Про пожежну безпеку Правил пожежної безпеки в Україні та вимогам відповідних нормативних актів. 4.1.2. Забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої та іншої діяльності посадових осіб працівників підприємств та підприємців. Це повинно бути відображено у трудових договорах контрактах та статутах підприємств. Забезпечення пожежної безпеки підприємств покладається на їх керівників і уповноважених ними посадових осіб відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель споруд приміщень дільниць тощо технологічного та інженерного устаткування утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту. Обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту повинні бути відображені у відповідних посадових документах функціональних обов'язках інструкціях положеннях тощо . На кожному підприємстві з урахуванням його пожежної небезпеки наказом повинен бути встановлений відповідний протипожежний режим згідно з п. 3.3 Правил пожежної безпеки в Україні. Забезпечення пожежної безпеки при проектуванні будівництві розширенні реконструкції та технічному переоснащенні підприємств будівель і споруд покладається на органи архітектури замовників забудовників проектні та будівельні організації. 4.1.3. Власник підприємства зобов'язаний: - розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення інструкції інші нормативні акти що діють в межах підприємства здійснювати постійний контроль за їх додержанням; - впроваджувати досягнення науки і техніки позитивний досвід; - забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів норм правил а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду; - організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення; - у разі відсутності в нормативних актах вимог необхідних для забезпечення пожежної безпеки необхідно вживати відповідних заходів погоджуючи їх з органами державного пожежного нагляду; - утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку пожежну техніку обладнання та інвентар не допускати їх використання не за призначенням; - створювати у разі потреби відповідно до встановленого порядку підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування матеріально-технічну базу; - подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об'єктів і продукції що ними виробляється; - здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення і гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики;* - своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки систем протипожежного захисту водопостачання а також про закриття доріг і проїздів на своїй території; - проводити службове розслідування випадків пожеж. * Перелік будівель і приміщень які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та автоматичною пожежною сигналізацією наведено у додатку 5. 4.1.4. У кожному підрозділі цеху майстерні лабораторії чи іншому приміщенні повинна бути опрацьована інструкція щодо заходів пожежної безпеки і схема евакуації людей з приміщення затверджена власником вивчена в системі виробничого навчання та вивішена на видному місці. 4.1.5. У будівлях як правило необхідно передбачати оповіщення про пожежу. Спосіб оповіщення технічні засоби чи організаційні заходи визначається в залежності від призначення будівлі та її об'ємно-планувального та конструктивного рішення. 4.1.6. У виробничих адміністративних і побутових будівлях підприємства не дозволяється: а виконувати прибирання приміщень з використанням бензину гасу та інших легкозаймистих та горючих рідин; б оббивати стіни машинописних бюро службових кабінетів обчислювальних центрів та подібних приміщень горючими тканинами непросоченими вогнезахисними сумішами; в відігрівати трубопроводи у разі їх замерзання паяльними лампами або іншими засобами з застосуванням відкритого вогню; г проводити перепланування приміщень без узгодження з органами державного пожежного нагляду. 4.1.7. Всі речовини що зберігаються застосовуються на підприємствах повинні мати показники їх пожежної небезпеки за ГОСТ12.1.044-89 з вказівкою вогнегасильних речовин які слід застосовувати при гасінні. Застосування матеріалів і речовин на які відсутні показники пожежної небезпеки не дозволяється. 4.2. Протипожежне водопостачання пожежна техніка і засоби зв'язку 4.2.1. Водопровідна мережа на якій встановлюється пожежне обладнання повинна забезпечувати необхідний напір та пропускати розраховану кількість води з метою пожежогасіння. При недостатньому напорі на об'єктах повинні встановлюватись насоси-підвищувачі. Тимчасове відключення ділянок водопровідної мережі з встановленими на них пожежними гідрантами або кранами а також зменшення напору в мережі нижче потрібного допускається за умовою повідомлення про це пожежної охорони. 4.2.2. При наявності на території підприємства або поблизу нього природних водоймищ рік озер ставків повинні бути обладнані під'їзди і пірси для встановлення пожежних автомобілів і забору води будь-якої пори року. 4.2.3. За пожежними резервуарами водоймами водопровідною мережею і гидрантами спрінклерними дренчерними і насосними установками повинен здійснюватися постійний технічний нагляд що забезпечує їх справний стан і постійну готовність до застосування у разі пожежі чи займання. Відновлення протипожежного запасу води в резервуарах витраченої під час гасіння пожежі або в інших випадках слід виконувати в термін: - 24 години - на промислових підприємствах з приміщеннями категорій А Б В; - 36 годин - на промислових підприємствах з приміщеннями категорій Г Д В; - 72 години - на сільськогосподарських підприємствах. 4.2.4. У випадку проведення ремонтних робіт або відключення ділянок водопровідної мережі виходу з ладу насосних станцій несправності спрінклерних і дренчерних установок витікання води з пожежних водойм необхідно терміново сповістити про це пожежну охорону. 4.2.5. Під'їзди і підходи до пожежних водойм резервуарів і гідрантів повинні бути завжди вільними. Біля місця розташування пожежного гідранта повинен бути встановлений світловий або флуоресцентний покажчик з нанесеним літерним позначенням ПГ цифровим позначенням відстані у метрах від покажчика до гідранта і внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах. Біля місця розташування пожежної водойми повинен бути встановлений світловий або флуоресцентний покажчик з нанесеним літерним позначенням ПВ цифровими позначеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів що можуть бути одночасно встановлені на майданчику біля водойми. 4.2.6. Кришки люків колодязів пожежних підземних гідрантів повинні бути очищені від грязі льоду і снігу а стояк - звільнений від води. Взимку пожежні гідранти повинні утеплюватись для запобігання промерзанню. 4.2.7. Пожежні гідранти та крани повинні не рідше одного разу на шість місяців підлягати технічному обслуговуванню і перевірятися на роботоздатність шляхом пуску води. 4.2.8. В приміщенні пожежної насосної станції повинні бути вивішені: - загальна схема протипожежного водопостачання; - схеми спрінклерних і дренчерних установок підприємства і інструкції з їх експлуатації. На засувках і пожежних насосах-підвищувачах повинно бути вказано їх призначення. 4.2.9. Насосна станція повинна мати телефонний зв'язок або сигналізацію що зв'язує її з пожежною охороною підприємства обо міста района . 4.2.10. Пожежні насоси водонасосної станції підприємства повинні утримуватися в постійній експлуатаційній готовності і перевірятися на створення потрібного напору шляхом пуску не рідше одного разу на місяць з відповідним записом у журналі . 4.2.11. Пожежні крани внутрішнього протипожежного водопроводу в усіх приміщеннях необхідно обладнати рукавами та стволами які повинні знаходитись в опломбованих шафах. Пожежні рукави повинні бути сухими скоченими і підключеними до кранів і стволів. На дверцятах шафи пожежного крана повинні бути вказані: літерне позначення ПК порядковий номер пожежного крана номер телефону найближчої пожежної частини. 4.2.12. Виробничі адміністративні складські і допоміжні будівлі та приміщення повинні бути забезпечені засобами гасіння пожеж та зв'язку пожежна сигналізація телефони для негайного виклику пожежної допомоги у випадку виникнення пожежі. 4.2.13. Усі види пожежної техніки та протипожежного устаткування що застосовуються для запобігання пожежам і їх гасіння повинні мати державний сертифікат якості. Відповідальність за утримання та своєчасний ремонт пожежної техніки та устаткування засобів зв'язку і пожежогасіння покладається на власника підприємства. Вогнегасники і засоби виклику пожежної допомоги що знаходяться у виробничих приміщеннях лабораторіях і складах передаються під відповідальність збереження керівників цехів складів та інших посадових осіб. 4.2.14. Використання пожежної техніки для потреб що не пов'язані з навчанням пожежних формувань та пожежогасінням не дозволяється. При аваріях і стихійних лихах застосовувати пожежну техніку дозволяється за наявності дозволу органів пожежного нагляду. 4.2.15. Виїзна пожежна техніка пожежні автомобілі мотопомпи і пожежне обладнання повинні знаходитись в справному стані згідно з вимогами п.п.6.4.5 - 6.4.7 Правил пожежної безпеки в Україні. Для їх зберігання повинно бути обладнане спеціальне опалюване приміщення пожежне депо бокс . Для зазначення місця знаходження пожежної техніки і вогнегасних засобів повинні застосовуватись вказівні знаки за ГОСТ 12.4.026-76 які розміщуються на видних місцях на висоті 2-2.5 м як у приміщенні так і назовні. 4.2.16. Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих приміщеннях на території підприємства як правило повинні встановлюватись спеціальні пожежні щити. 4.2.17. Контроль за утриманням і готовністю до дії вогнегасників та інших засобів гасіння пожеж які знаходяться в цехах складах майстернях лабораторіях здійснює начальник пожежної охорони або добровільної пожежної дружини підприємства. 4.2.18. Порядок розміщення обслуговування та застосування вогнегасників повинен дотримуватись у відповідності з вказівками інструкцій підприємств-виготовлювачів чинних нормативно-технічних документів а також з такими вимогами: - не допускається зберігання і застосування вогнегасників з зарядом що включає галоїдовуглеводневі сполуки і в непровітрюваних приміщеннях площею менше 15 кв. м; - не дозволяється встановлювати вогнегасники на шляхах евакуації людей з приміщень що захищаються за винятком розміщення вогнегасників у нішах; - вогнегасники повинні розміщуватись на висоті не більше 1.5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані не менше 1.2 м від краю дверей при їх відчиненні; - конструкція і зовнішнє оформлення тумби або шафи для розміщення вогнегасників повинні бути такими щоб можна було візуально визначити тип вогнегасників що в них зберігаються. Вогнегасник повинен встановлюватися таким чином щоб інструктивний напис на його корпусі лишався видимим. 4.2.19. Відповідальність за своєчасне і повне оснащення підприємства вогнегасниками та іншими засобами пожежогасіння забезпечення їх технічного обслуговування навчання правилам користування вогнегасниками несуть власники підприємств або орендарі згідно з договором оренди. 4.3. Вимоги пожежної безпеки до технологічного устаткування 4.3.1. Технологічне устаткування за нормальних режимів роботи повинно бути пожежобезпечним. На випадок небезпечних несправностей і аварій необхідно передбачити заходи що обмежують масштаб та наслідки пожежі. 4.3.2. З обслуговуючим персоналом підприємств повинні бути вивчені характеристики пожежної небезпеки речовин та матеріалів що застосовуються або виробляються отримуються та характеристики пожежонебезпечного технологічного устаткування яке застосовується на підприємстві. Застосовувати у виробничих процесах і зберігати речовини та матеріали з невивченими параметрами щодо пожежної і вибухової небезпеки не дозволяється. 4.3.3. Технологічне устаткування апарати трубопроводи арматура в яких циркулюють речовини що виділяють вибухопожежонебезпечні пари гази та пил повинні як правило бути герметичними. 4.3.4. Не дозволяється виконувати виробничі операції на устаткуванні установках та верстатах з несправностями які можуть викликати загоряння та пожежу а також при відключенні контрольно-вимірювальних приладів за допомогою яких визначаються встановлені режими температури тиску концентрації горючих газів парів і інші технологічні параметри. 4.3.5. Гарячі поверхні трубопроводів та устаткування в приміщеннях в яких вони викликають небезпеку займання матеріалів або вибуху газів парів рідин або пилу повинні ізолюватися негорючими матеріалами для зниження температури поверхні до безпечної величини. 4.3.6. Для контролю за станом повітряного середовища у виробничих та складських приміщеннях в яких застосовуються або зберігаються речовини і матеріали здатні утворювати вибухонебезпечні концентрації газів і парів повинні встановлюватися автоматичні газоаналізатори. При відсутності газоаналізаторів що серійно виготовляються повинен здійснюватися періодичний лабораторний аналіз повітряного середовища. 4.3.7. В пожежонебезпечних цехах і на устаткуванні що створює небезпеку вибуху або займання у відповідності з вимогами ГОСТ12.4.026-76 повинні бути вивішені знаки що не дозволяють користування відкритим вогнем а також попереджають про дотримання обережності при наявності займистих та вибухових речовин. 4.4. Евакуація людей із приміщень і будівель 4.4.1. Евакуаційні шляхи повинні забезпечувати безпечну евакуацію всіх людей які знаходяться в приміщеннях будівель через евакуаційні виходи. У будівлях та спорудах що мають два поверхи і більше у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб повинні бути розроблені і вивішені на видному місці плани схеми евакуації людей на випадок пожежі. 4.4.2. Кількість евакуаційних виходів з будівель з кожного поверху і з приміщень слід приймати згідно з вимогами відповідних нормативних актів але не менше двох. 4.4.3. Ліфти та інші механічні засоби транспортування людей не дозволяється вважати шляхами евакуації. 4.4.4. Ворота для залізничного рухомого складу а також розсувні та шторні ворота для будь-якого виду транспорту не вважаються за евакуаційні виходи. 4.4.5. Кількість евакуйованих з санітарно-побутових приміщень повинна відповідати чисельності працюючих у зміну; з залів їдалень зборів і нарад - за кількістю місць в залах збільшеному на 25 %. 4.4.6. У виробничих і адміністративних будівлях підприємств не дозволяється встановлювати на шляхах евакуації виробниче устаткування розміщувати готову продукцію матеріали тощо. 4.4.7. В загальних коридорах влаштування вбудованих шаф за винятком шаф для комунікацій і пожежних кранів не допускається. 4.4.8. На шляху евакуації не допускається опорядження стін і підлоги з горючих матеріалів. 4.4.9. Влаштування гвинтових сходів забіжних сходинок розсувних та підйомних дверей і воріт а також обертових дверей і турнікетів на шляхах евакуації не допускається. 4.4.10. У вестибюлях допускається розміщення кімнат охорони відкритого гардеробу і торгівельних лотків. 4.4.11. Евакуаційні виходи не допускається передбачати через приміщення категорій А і Б і тамбур-шлюзи при них а також через виробничі приміщення в будівлях IIIб; IV; IVа і V ступенів вогнестійкості.* * Ступінь вогнестійкості будівель наведений у СНиП 2.09.02-85 табл. 1. Допускається передбачати один евакуаційний вихід через приміщення категорій А і Б з приміщень на тому ж поверсі в яких розміщене інженерне устаткування для обслуговування вказаних приміщень і в яких виключено постійне перебування людей якщо відстань від найвіддаленішої точки приміщення до евакуаційного виходу з нього не перевищує 25 м. З кожного приміщення категорії В площею понад 1000 кв. м слід передбачати не менше двох виходів дверей . Виходи повинні розміщуватися так щоб виключались глухі кути що перевищують 25 м. 4.4.12. Як другий вихід з другого та вище розташованих поверхів виробничих будівель висотою до 30 м від планувальної позначки землі до відмітки підлоги верхнього поверху допускається передбачати зовнішні металеві сходи у відповідності з вимогами п.2.59. СНиП 2.09.02-85 якщо чисельність працюючих на кожному поверсі окрім першого найчисельнішої зміни не перевищує: - 15 чол. - в багатоповерхових будівлях з приміщеннями будь-якоїкатегорії; - 50 чол. - в двоповерхових будівлях з приміщеннями категорії В; - 100 чол.- в двоповерхових будівлях з приміщеннями категорій Г і Д. 4.4.13. Допускається передбачати один евакуаційний вихід: а з будь-якого поверху виробничих будівель I і II ступеня вогнестійкості з кількістю надземних поверхів не більше чотирьох з приміщеннями категорії Д при чисельності працюючих в найчисельнішій зміні на кожному поверсі не більше п'яти і площі поверху не більше 300 кв. м; б із приміщення розташованого на будь-якому поверсі крім підвального і цокольного якщо цей вихід веде до двох евакуаційних виходів з поверху відстань від найвіддаленішого робочого місця до виходу із приміщення не перевищує 25 м і чисельність працюючих найчисельнішої зміни не перевищує: 5 чол. - в приміщенні категорій А Б; 25 чол. - " категорії В; 50 чол. - " категорій Г Д; в з приміщень категорії Д площею не більше 300 кв. метрів і при чисельності працюючих найчисельнішої зміні не більше п'яти розташованого на будь-якому поверсі окрім першого на зовнішні металеві сходи у відповідності з вимогами п.2.59 СНиП 2.09.02-85. Огороджуючі конструкції сходів повинні бути негорючими. При цьому відстань від найвіддаленішого робочого місця до виходу на сходи не повинна перевищувати 25 м. 4.4.14. Евакуаційні виходи з виробничих приміщень розташованих на антресолях і вставках вбудуваннях в одноповерховій будівлі I II IIIа ступеня вогнестійкості і передбачених для розміщення інженерного устаткування споруд при відсутності в них постійних робочих місць допускається передбачати на внутрішні відкриті металеві сходи які розташовані в приміщеннях категорій Г і Д і відповідають вимогам п.2.59 СНиП 2.09.02-85. При цьому відстань від найвіддаленішої точки приміщення з інженерним устаткуванням до евакуаційного виходу із будівлі не повинна перевищувати значень встановлених в табл.2 СНиП 2.09.02-85. Допускається передбачати один вихід без влаштування другого на внутрішні або зовнішні відкриті металеві сходи з вказаних приміщень в яких відстань від найвіддаленішої точки приміщення до виходу на сходи не перевищує 25 м. 4.4.15. Евакуаційні виходи із підвалів з приміщеннями категорій Г і Д допускається влаштовувати у приміщення категорій Г і Д розташовані на першому поверсі. Евакуаційні виходи із підвалів з приміщеннями категорій В слід як правило передбачати через відособлені сходові клітки які мають вихід безпосередньо назовні. Допускається використання загальних сходових кліток з улаштуванням відособленого виходу зі сходової клітки назовні відокремленого на висоту одного поверху глухою протипожежною перегородкою I-го типу. Виходи з підвалів з приміщеннями категорій В Г і Д слід передбачати поза зоною дії підйомно-транспортного устаткування. 4.4.16. Евакуаційні виходи із підвалів з приміщеннями категорій В що не прилягають до зовнішніх стін допускається передбачати на перший поверх з приміщеннями категорій Г і Д. При цьому сходи для виходу на перший поверх повинні бути огороджені протипожежними перегородками у підвалі перед сходами слід передбачати тамбур-шлюзи з підпором повітря при пожежі не менше 20 Па 2 кгс/кв. м 4.4.17. Евакуаційні виходи зі сходових кліток розташованих у вбудуваннях і вставках висотою не більше чотирьох поверхів з виробничими приміщеннями категорій Г і Д допускається передбачати через приміщення категорій Г і Д назовні за умови розташування виходів по обидві сторони вбудувань і вставок якщо вбудування і вставки розділяють будівлю на ізольовані частини . 4.4.18. Ширину евакуаційного виходу дверей необхідно приймати в залежності від загальної кількості людей що евакуюються через цей вихід та кількості людей на 1 м ширини виходу дверей встановленого табл.4 5 СНиП 2.09.02-85. Ширина шляхів евакуації повинна бути не менше - 1 м дверей - не менше 0.8 м. Якщо двері відчиняються з приміщень до загальних коридорів як ширину евакуаційного шляху коридором слід приймати ширину коридора зменшену: - на половину ширини полотна дверей - при однобічному розташуванні дверей; - на ширину полотна дверей - при двобічному розташуванні дверей. Висота проходу на шляхах евакуації повинна бути не менше 2 м. 4.4.19. Двері на шляхах евакуації повинні відкриватись у напрямку виходу з будівлі. Двері на балкони лоджії за винятком дверей які ведуть до повітряної зони незадимлюваних сходових кліток I-го типу та на площадки зовнішніх сходів призначених для евакуації двері з приміщень з одночасним перебуванням не більше 15 чол. двері з комор площею не більше 200 кв. м і санітарних вузлів допускається відчиняти усередину приміщень. 4.4.20. Висота дверей на шляхах евакуації повинна бути не менше 2 м.  Висоту дверей і проходів які ведуть в приміщення без постійного перебування в них людей а також в підвальні цокольні і технічні поверхи допускається зменшити до 1.9 м а дверей що являють собою виходи на горище або безгорищне покриття - до 1.5 м. 4.4.21. У підлозі на шляхах евакуації не допускаються перепади висот менше 0.45 м і виступи за винятком порогів в дверних прорізах. В місцях перепаду висот слід передбачати сходи з числом сходинок не менше трьох або пандуси з похилом не більше 1:6. 4.4.22. Відстань по коридору від дверей найвіддаленішого приміщення площею не більше 1000 кв. м до найближчого виходу назовні або до сходової клітки не повинна перевищувати значень наведених у табл. 3 СНиП 2.09.02-85. При розміщенні на одному поверсі приміщень різних категорій відстань по коридору від дверей найвіддаленішого приміщення до виходу назовні або в найближчу сходову клітку визначається за більш небезпечною категорією. 4.4.23. Відстань від найвіддаленішого робочого місця до найближчого євакуаційного виходу із приміщення безпосередньо назовні або в сходову клітку не повинна перевищувати значень наведених в табл. 2 СНиП 2.09.02-85. Евакуаційні виходи повинні розміщуватись розосереджено. Найменшу відстань L між найвіддаленішими один від іншого евакуаційними виходами з приміщень слід визначати за формулою:         L > 1.5 ? п              де п - периметр приміщення. Виходи з підвалів і цокольних поверхів слід передбачати безпосередньо назовні якщо інше не передбачене відповідними розділами будівельних норм. 4.4.24. Відстань від найвіддаленішої точки на площадках і етажерках до найближчого евакуаційного виходу з будівлі слід приймати затабл. 2 СНиП 2.09.02-85 з урахуванням довжини шляху по відкритихсходах з площадки і етажерки що приймається рівним потроєній висотімаршів. Евакуаційні виходи з площадок і етажерок площа яких перевищує40% площі поверху слід передбачати через сходові клітки. 4.4.25. Зовнішні евакуаційні двері будівель не повинні мати замків яких не можна було б відкрити зсередини без ключа. Двері сходових кліток що ведуть до загальних коридорів двері ліфтових холів і тамбур - шлюзів повинні мати пристрої до самозакриття і ущільнення у притулах і не повинні мати запорів які б перешкоджали їх відкриванню без ключа. В будівлях висотою більше чотирьох поверхів вказані двері повинні бути глухими або з армованим склом. Ширина зовнішніх дверей сходових кліток та дверей до вестибюлю повинна бути не меншою розрахункової ширини сходового маршу. Двері сходових кліток у відчиненому положенні не повинні зменшувати розрахункової ширини сходових площадок і маршів. 4.4.26. Ширина маршу сходів повинна бути не менше ширини евакуаційного виходу дверей на сходову клітку. Ширина сходових площадок повинна бути не менше ширини маршу а перед входами до ліфтів з двостулковими дверима - не менше суми ширини маршу і половини ширини дверей ліфта але не менше 1.6 м. Поміж маршами сходів слід передбачати зазор шириною не менше 0.05 м. 4.4.27. Улаштування отворів за винятком дверних у внутрішніх стінах сходових кліток не допускається. У світлових отворах сходових кліток заповнених склоблоками слід передбачати фрамуги які відчиняються площею не менше 1.2 кв. м на кожному поверсі. 5. ТЕРИТОРІЯ ПІДПРИЄМСТВА 5.1. Благоустрій територiї пiдприємства 5.1.1. Планування територiї пiдприємства повинне забезпечувати найбiльш сприятливi умови для виробничого процесу та працi здiйснюватися у вiдповiдностi з вимогами чинних будiвельних норм та правил. 5.1.2. На територiї вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних об'єктів а також в місцях зберігання та переробки горючих матеріалів застосування відкритого вогню не дозволяється. 5.1.3. На дільницях території підприємства де можливі скупчення горючих парів та газів проїзд автомашин тракторів мотоциклів та іншого транспорту не дозволяється. Про це повинні сповіщати вивішені у визначених місцях відповідні написи покажчики . 5.1.4. Охолоджувальні стави водойми шламовідстойники тощо слід розміщувати так щоб у випадку аварії рідина при розтіканні не загрожувала затопленням підприємству або іншим промисловим житловим і громадським будівлям і спорудам. 5.1.5. Гаражі на підприємстві слід передбачати лише для спеціалізованої техніки рятувальної і пожежної служб аварійної техдопомоги . При відсутності в районі будівніцтва автомобільних господарств по обслуговуванню підприємств допускається передбачати для підприємств гаражі не менше ніж на 15 вантажних автомашин. 5.1.6. Улаштування відвалів накопичувачів відходів підприємства допускається лише при обгрунтуванні неможливості їх утилізації. Ділянки для них слід відводити за межами підприємств та II поясу зон санітарної охорони підземних вододжерел. 5.1.7. Для збирання і тимчасового зберігання відходів виробництва і сміття повинні бути влаштовані водонепроникні зі щільними накривками збірники ємкістю не більше дводенного накопичення відходів. Розміщення сміттєзбірників допускається на відстані не менше 25 м від виробничих і складських приміщень на асфальтованих або бетонованих майданчиках що перевищують габарити основи збірників на 1.0 м з усіх боків. Видалення відходів повинно проводитись спеціальним транспортом у встановлений термін. 5.1.8. Для вантажно-розвантажувальних робіт на підприємстві повинні споруджуватись постійні чи тимчасові вантожно-розвантажувальні майданчики платформи естакади висотою на рівні підлоги вагону або кузова автомашини а для рідких продуктів мазут спирт тощо - зливно-наливні пристрої. 5.1.9. Огороджування території підприємства слід виконувати у відповідності зі СН 441-72. Вхід стороннім особам на територію підприємства не дозволяється. 5.1.10. В'їздні виїздні ворота повинні легко відчинятися мати запори що виключають можливість їх самочинного відкривання та закривання і сигналізацію що попереджує про рух транспорту. 5.1.11. Головні проїзди пішохідні доріжки а також майданчики перед експедиціями і складами повинні мати тверде покриття. 5.1.12. Пішохідні доріжки повинні бути якомога коротшими з щонайменшою кількістю перетинів з внутрішньозаводськими коліями ширина доріжок тротуару повинна бути не менше 1.5 м. При інтенсивності пішохідного руху менше 100 чоловік за годину в обох напрямках допускається влаштування тротуарів шириною 1.0 м. 5.1.13. При розміщенні тротуарів поряд або на спільному з автомобільною дорогою земляному полотні вони повинні бути відділені від дороги роз'єднувальною смугою шириною не менше 0.8 м. Розташування тротуарів впритул до проїзної частини автомобільної дороги допускається лише під час реконструкції підприємства. При приляганні тротуару до проїзної частини тротуар повинен бути на рівні верху бортового каменя але не менше ніж 0.15 м вище проїзної частини. 5.1.14. Для переходу каналів і траншей повинні бути встановлені містки шириною не менше 0.8 м огороджені поруччям висотою не менше 1.0 м з суцільною зашивкою знизу на висоту 0.15 м. Підходи до містків повинні бути вільними і темної пори доби освітлюватись. 5.1.15. Заглиблені резервуари колодязі люки повинні бути закриті надійними накривками врівень з прилеглою територією а під час проведення ремонтних робіт повинні бути огороджені. Відкриті заглибини котловани траншеї ями повинні мати огорожі висотою 1.0 м з суцільною зашивкою знизу на висоту 0.15 м; тимчасово відкриті колодязі повинні бути огороджені або закриті щитами з встановленням попереджувальних заборонних переносних знаків безпеки і освітлюватись темної пори доби. 5.1.16. Територія підприємства повинна бути рівною мати необхідні нахили і пристрої для відведення атмосферних і поливальних вод. Вільні ділянки території повинні бути озеленені. З настанням темряви територія підприємства повинна освітлюватись. 5.1.17. Територія підприємства повинна бути обладнана спеціальними майданчиками для зберігання пального сировини допоміжних матеріалів та устаткування з урахуванням вимог правил безпеки і санітарних норм. Тверде паливо повинно зберігатися згідно з вимогами п.7.10.6 Правил пожежної безпеки в Україні. 5.1.18. Розміщувати житлові будинки ясла дитячі садки школи клуби або використовувати для цих потреб приміщення розташовані на території підприємства а також в санітарно-захисній зоні не дозволяється. 5.1.19. Не дозволяється прибудовувати побутові допоміжні і адміністративні приміщення до будівель з вибухопожежонебезпечними виробництвами і розміщувати їх в небезпечній зоні діяння ударної хвилі під час вибуху. 5.1.20. Будівництво тимчасових будівель і споруд на території виробничої зони діючого підприємства не дозволяється. 5.1.21. Будівельний майданчик на території підприємства для запобігання доступу сторонніх осіб повинен бути огороджений. У випадку неможливості влаштування огорожі він повинен бути позначений відповідними знаками і написами. 5.1.22. Прибирання території повинно проводитись щоденно: влітку для запобігання запилення її слід регулярно поливати; взимку проїзди і проходи повинні систематично очищуватись від снігу і льоду посипатись піском. 5.1.23. Прокладання розміщення газопроводів і інших підземних комунікацій повинно бути означене розпізнавальними знаками і нанесене на генплані підприємства. 5.2. Автомобільні проїзди та залізничні колії 5.2.1. Рух транспорту на підприємстві повинен бути організований за схемою маршрутів руху транспортних та пішохідних потоків з вказаними на ній поворотами зупинками виїздами переходами тощо. Схема маршрутів руху повинна бути вивішена в місцях стоянки транспорту перед в'їздами на територію підприємства і в інших необхідних для цього місцях. 5.2.2. Територія підприємства повинна бути обладнана дорожніми знаками покажчиками швидкості руху транспорту за ГОСТ 10807-78 і знаками безпеки за ГОСТ 12.4.026-76. Необхідна кількість дорожніх знаків і покажчиків і місця їх встановлення повинні обгрунтовуватись схемою организації руху транспортних і пішохідних потоків. 5.2.3. Вантажопотоки на заводському подвір'ї не повинні мати зустрічних і по можливості перехресних напрямків. 5.2.4. Внутрішньозаводські автодороги повинні відповідати вимогам СНиП 2.05.02-85 і СНиП 2.05.07-91. Експлуатація утримання та ремонт автотранспорту має відповідати вимогам Правил охорони праці на автомобільному транспорті. 5.2.5. До всіх будівель і споруд підприємства повинен бути забезпечений вільний доступ. Протипожежні розриви між будівлями не дозволяється захаращувати і використовувати для складування матеріалів устаткування і для стоянки автотранспорту. 5.2.6. Закриття окремих ділянок доріг допускається з дозволу власника підприємства після попереднього узгодження з місцевими органами пожежного нагляду і при умові наявності об'їзних шляхів. На період проведення ремонту доріг підприємства у відповідних місцях повинні бути установлені покажчики напрямків об'їзду або влаштовані переїзди через ділянки де ведеться ремонт. 5.2.7. Ширина проїзної частини автодоріг до виробничих корпусів повинна бути не менше 7 м інших - з однобічним рухом автомобілів - 4.5 м. 5.2.8. Ширину воріт автомобільних в'їздів на територію підприємства належить приймати по найбільшій ширині автомобілів що застосовуються плюс 1.5 м але не менше 4.5 м а ширину воріт для залізничних в'їздів - не менше 4.9 м. 5.2.9. Вантажно-розвантажувальні рампи та платформи повинні мати не менше двох розосереджених сходів або пандусів. Ширина вантажно-розвантажувальних рамп і платформ при використанні електронавантажувачів повинна бути не менше 4.5 м. Поперечний нахил підлоги рамп і платформ повинен бути рівним 1%. 5.2.10. Висоту платформи для залізничного транспорту слідприймати як правило рівною 1.4 м від рівня головки рейки. Для забезпечення відткриття дверей усіх типів ізотермічних вагонів уздовжзалізничної колії платформа повинна мати знижену частину шириною 0.56 м та висотою 1.1 м від головки рейки відповідно до вимогСНиП 2.11.02-87. Висота вантажної платформи для автомобільного транспорту повинна бути рівною 1.2 м від поверхні вантажно-розвантажувального майданчика. Допускається при обгрунтуванні улаштування зрівнювальнихплатформ висотою 0.2 м від поверхні вантажно-розвантажувального майданчика. Рампи з боку під'їзду автомобілів повинні бути обладнані відбійними брусками для обмеження заднього ходу автомобіля і відкидними колесовідбійними брусами що запобігають падінню електронавантажувачів на ділянках рампи вільних від вагонів. 5.2.11. Улаштування внутрішньозаводських залізничних колій переїздів і переходів через них організація і експлуатація залізничного господарства повинні задовольняти вимоги Правил технічної експлуатації залізниць а також СНиП II-39-79 і СНиП 2.05.07-91. 5.2.12. Будівництво додаткових колій на існуючій під'їзній залізничній колії яка знаходиться у віданні залізниці здійснюється підприємством за проектом узгодженим з залізницею. 5.2.13. Відкриття для постійної експлуатації наново побудованої залізничної під'їзної колії і подача на цю колію рухомого складу допускається після проведення робіт по її будівництву у відповідності з проектом прийняття у встановленому порядку до експлуатації і визначення залізницею порядку обслуговування. 5.2.14. Подача вагонів на залізничні під'їзні колії в період їх будівництва допускається лише за умов тимчасового погодження поміж відділенням залізниці і будівельною організацією відповідальною за безпеку руху. На кожну залізничну під'їзну колію повинні бути: технічний паспорт план під'їзної колії поздовжній профіль та креслення штучних споруд. 5.2.15. Залізничні під'їзні колії локомотиви і вагони які знаходяться на балансі підприємства повинні утримуватись ним у повній технічній справності. Переїзди і переходи через внутрішньозаводські залізничні колії повинні мати суцільний настил на рівні головки рейки. Стоянка вагонів без локомотивів на переїздах не дозволяється. 5.2.16. Локомотиви і вагони що належать підприємствам і виходять на колії загальної мережі залізниці повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць. Порядок виходу на станціюпримикання локомотива який належить підприємству встановлюється начальником відділення залізниці. 5.2.17. Працівники залізничних під'їзних колій підприємств які зв'язані з рухом поїздів проходять у встановленому порядку навчання і перевірку знань Правил технічної експлуатації залізниць інструкцій по сигналізації руху поїздів і маневровій роботі на залізницях цих Правил Статуту про дисципліну працівників залізничного транспорту. Особи які не пройшли такої перевірки до роботи не допускаються. 5.2.18. При виконанні службових обов'язків на коліях залізниць працівники залізничних під'їзних колій підприємств зобов'язані мати при собі посвідчення встановленого зразка про перевірку знань і точно виконувати розпорядження чергового по станції або диспетчера. 5.2.19. Виходи з будівель не повинні спрямовуватись в бік залізничних колій розміщених безпосередньо біля виробничих споруд. При наявності виходів з виробничих або допоміжних будівель назалізничні колії що розміщені ближче ніж 6 м від будівель повинна бути передбачена автоматична звукова сигналізація що попереджає про наближення залізничного транспорту а також встановлені бар'єри висотою не менше 1 м які огороджують залізничні колії в місцях виходу з будівель. 5.2.20. В місцях перехрещень залізничних колій з автомобільними дорогами повинні влаштовуватись переїзди. Проїзд транспортних засобів і самохідних машин а також прогін худоби через залізничні колії у невстановлених місцях не дозволяється. Переїзди повинні мати суцільний поміст під'їзди огороджені стовпцями і поруччям електричне освітлення шлагбауми а також попереджувальну звукову або світлову сигналізацію. 5.2.21. В місцях перехрещень залізничних колій з пішохідними дорогами повинні бути влаштовані переходи обладнані рівним суцільним помостом укладеним на рівні з головками рейок звуковою сигналізацією електричним освітленням. Переходи повинні бути обладнані шлагбаумами попереджувальними знаками "Бережись потягу!" світловою або звуковою сигналізацією. 5.2.22. Швидкість руху залізничного і автомобільного транспорту по території підприємства повинна бути вказана для кожного виду транспорту на спеціально вивішених виставлених дорожніх знаках за ГОСТ 10807-78 і не перевищувати таких величин: залізничний транспорт - ешелон з локомотивом попереду - 15 км/г; - ешелон з локомотивом позаду вагонів - 10 км/г; - під час руху у важких умовах а також при переїзді в'їзді або виїзді з території під час причеплення вагонів - 5 км/г; - під час руху вагонів вручну - 2 км/г. автомобільний транспорт - при проїзді території підприємства - 10 км/г; - на пересіченні переїздів підприємства під час виїзду і в'їзду - 5 км/г; - при русі автомобіля заднім ходом - 3 км/г; - автонавантажувачі електрокари - 3 км/г. 5.2.23. Пересування вагонів вручну повинно проводитись у відповідності з інструкцією затвердженою керівником підприємства. 5.2.24. Не дозволяється допускати на локомотиви в кабіни управління моторовагонними поїздами автомотрисами дрезинами і іншими рухомими одиницями до сигналів стрілок апаратів механізмів і інших пристроїв пов'язаних з забезпеченням безпеки руху а також в приміщення звідки здійснюється управління сигналами і іншими подібними пристроями осіб які не мають права доступу до них. Робітники які проходять у встановленому порядку стажування як другі особи можуть допускатися до керування локомотивами моторовагонними поїздами автомотрисами дрезинами і іншими рухомими одиницями сигналами стрілками апаратами і механізмами лише під наглядом і під особисту відповідальність працівників які безпосередньо обслуговують ці пристрої. 5.2.25. Особи які вступають на посади пов'язані з рухом поїздів повинні пройти медичний огляд для визначення придатності їх до виконання відповідної роботи відповідно з вимогами п.3.4.2 ч. 1 цих Правил . 5.2.26. На підприємстві повинні бути встановлені терміни порядок перевірки знань і обов'язки осіб щодо контролю за станом транспортних шляхів. 6. БУДІВЛІ І СПОРУДИ 6.1. Виробничі будівлі 6.1.1. Улаштування виробничих будівель і споруд повинно відповідати вимогам СНиП 2.09.02-85 СНиП 2.09.04-87 СНиП 2.09.03-85 і цих Правил . Об'єм виробничих приміщень на одного працівника повинен бути не менше 15 куб. м а площа приміщень - не менше 4 кв.м. 6.1.2. Відстань між будівлями і спорудами при проектуванні та реконструкції підприємств повинна відповідати вимогам СНиП II-89-90 та санітарних норм СН 245-71. 6.1.3. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів повинно виконуватись згідно з вимогами ДБН А.3.1-3-94. Не допускається зі складу пускових комплексів вилучати будівлі і споруди які призначені для санітарно-побутового обслуговування забезпечення здорових та безпечних умов праці працівників очищення знешкодження і уловлювання шкідливих викидів в атмосферу викидів у воду та грунт а також під'їзні колії з фронтом навантаження і розвантаження лінії зв'язку системи і заходи пожежної безпеки. 6.1.4. Виробничі будівлі і споруди або їх частини проліт поверх наказом власника підприємства закріплюються за цехами відділами і іншими підрозділами підприємства . Начальники підрозділів є особами що відповідають за експлуатацію збереження і ремонт закріплених за ними будівель споруд або окремих приміщень. 6.1.5. На всі виробничі будівлі і споруди повинні складатися технічні паспорти. До паспорту повинна бути прикладена технічна документація по зданим в експлуатацію будівлям і спорудам: затверджений технічний проект проектне завдання робочі креслення дані відносно гідрогеологічних умов ділянки забудівлі акт прийняття в експлуатацію з документами що характеризують застосовані матеріали умови і якість проведених робіт по зведенню об'єктів акти на сховані роботи а також відомості про відхилення від проекту на момент вводу до експлуатації. 6.1.6. Нагляд за технічним станом і експлуатацією будівель і споруд повинен здійснюватись відповідно до Інструкції з технічної експлуатації і ремонту виробничих будівель і споруд на підприємствах харчової промисловості. 6.1.7. Облік робіт по обслуговуванню і поточному ремонту будівель і споруд повинен вестись в технічному журналі форма технічного журналу наведена у додатку 9 . 6.1.8. Не дозволяється проводити перепланування виробничих і службових приміщень без проекту узгодженого з місцевими органами державного пожежного нагляду і затвердженого власником. При цьому не повинне допускатись зниження межі вогнетривкості будівельних конструкцій і погіршення умов евакуації людей. 6.1.9. В приміщеннях висота від підлоги до низу виступаючих конструкцій перекриття покриття повинна бути не менше 2.2 м висота від підлоги до низу виступаючих частин комунікацій і устаткування в місцях постійного проходу людей і на шляхах евакуації - не менше 2 м а в місцях непостійного проходу людей - не менше 1.8 м. При необхідності в'їзду в будівлю пожежних автомобілів висота проїздів повинна бути не менше 4.2 м до низу виступаючих частин комунікацій і устаткування. 6.1.10. Внутрішні будівельні конструкції виробничих приміщень повинні мати рівні поверхні що допускають вологе легке очищення безпилове прибирання і в необхідних випадках теплоізоляцію що виключає конденсацію вологи на їх поверхні. 6.1.11. Стіни і металеві конструкції приміщень з агресивним повітряним середовищем слід влаштовувати з антикорозійних матеріалів або з антикорозійним захисним покриттям. 6.1.12. Сигнально-попереджувальне зафарблення елементів будівельних конструкцій небезпечних щодо аварій і нещасних випадків небезпечних елементів виробничого устаткування і внутрішньоцехового транспорту пристроїв і засобів пожежогасіння і забезпечення безпеки а також колірне оброблення знаків безпеки в виробничих приміщеннях і на території підприємства повинні відповідати вимогам ГОСТ12.4.026-76. Колірне оброблення поверхні виробничих приміщень повинне відповідати вимогам СН 181-70 додаток 8 . 6.1.13. При будівництві реконструкції технічному переоснащенні і капітальному ремонті будівель із металевих конструкцій з полімерними утеплювачами повинен видаватись наряд-допуск окремо на кожен вид роботи пов'язаної з проведенням електрогазозварювання та інших вогневих робіт. Кріплення панелей з полімерним утеплювачем влаштування в них отворів і встановлення закладних деталей з застосуванням електрогазозварювання і інших вогневих робіт не дозволяється. При пошкодженні металевих обшивок панелей повинні вживатись негайні заходи щодо їх ремонту і відновлення за допомогою механічних з'єднань болтових тощо . 6.1.14. Прокладання проводів і кабелів окрім таких що прокладаються в сталевих трубах безпосередньо по металевих панелях і плитах з полімерними утеплювачами а також встановлення електричних апаратів щитів тощо ближче 1 м від вказаних конструкцій не дозволяється . В місцях перехрещення огороджуючих конструкцій електричними комунікаціями повинні передбачатись металеві гільзи з ущільненням негорючими матеріалами. 6.1.15. В місцях перехрещень трубопроводами з теплоносієм металевих огороджуючих конструкцій з горючими полімерними утеплювачами в радіусі 0.1 м повинна передбачатись теплова ізоляція з негорючих матеріалів. 6.1.16. Прибудування до огороджуючих конструкцій стіни перегородки і покриття з металоконструкцій в сполученні з горючими полімерними утеплювачами пінополістирол пінополіуретан тощо комор майстерень та інших приміщень не дозволяється. 6.1.17. Переведення автоматичних установок пожежогасіння в будівлях із металевих конструкцій з полімерними утеплювачами на режим ручного пуску не дозволяється. 6.1.18. В кількох видних місцях на огороджуючих конструкціях таких будівель повинні бути встановлені попереджувальні знаки: "Вогненебезпечно - утеплювач що згорає!" 6.1.19. На вході до приміщення повинна бути вивішена табличка з позначенням його категорії щодо вибухопожежної і пожежної небезпеки у відповідності з ОНТП 24-86 і класу зони щодо ПУЕ додаток 4 . 6.1.20. У зовнішніх дверних і технологічних прорізах виробничих приміщень для попередження утворення в холодну пору року туману і конденсату на поверхні стін і устаткування а також для захисту працюючих від впливу різкого зниження температури і протягів повинні бути влаштовані тамбур-шлюзи або повітряно-теплові завіси. 6.1.21. Кожне виробниче приміщення повинне мати не менше одного основного проходу шириною не менше 1.5 м зв'язаного з виходом або сходовими клітками. 6.1.22. Зони проходу працюючих та проїзду транспорту повинні бути розмежовані. 6.1.23. Відкриті технологічні прорізи в перекриттях повинні бути огороджені поруччям відповідно до вимог п. 6.2.1.19 ч.1 цих Правил. 6.1.24. В приміщеннях де розміщуються виробництва категорій А і Б щодо вибухопожежонебезпеки а також в приміщеннях де виробничий процес здійснюється під тиском не дозволяється вбудовувати ремонтно-механічні майстерні загальнозаводські лабораторії та інші приміщення безпосередньо непов'язані з технологічним процесом. 6.1.25. Приміщення категорій А і Б слід якщо це допускається вимогами технології розміщувати біля зовнішніх стін а в багатоповерхових будівлях - на верхніх поверхах. Розміщення приміщень категорій А і Б в підвальних і цокольних поверхах не допускається. 6.1.26. В приміщеннях категорій А і Б слід передбачати зовнішні легкоскидувані огороджуючі конструкції засклення вікон і ліхтарів покриття сталеві алюмінієві тощо . Площу легкоскидуваних конструкцій слід визначати розрахунком. При відсутності розрахункових даних площа легкоскидуваних конструкцій повинна складати не менше 0.05 кв. м на 1 куб. м об'єму приміщення категорії А і не менше 0.03 кв. м - приміщення категорії Б. 6.1.27. При розміщенні в одній будівлі або приміщенні технологічних процесів з різною вибухопожежною і пожежною небезпекою необхідно передбачати заходи щодо попередження вибуху і поширення пожежі. Ефективність цих заходів повинна бути обгрунтована в технологічній частині проекту. Якщо вказані заходи є недосить ефективними то технологічні процеси з різною вибухопожежною і пожежною небезпекою необхідно розміщувати в окремих приміщеннях; при цьому приміщення категорій А Б і В необхідно відділяти поміж собою а також від приміщень категорій Г і Д та коридорів протипожежними перегородками та протипожежними перекриттями у відповідності з вимогами СНиП 2.09.02-85. 6.1.28. При необхідності улаштування у перекриттях будівель категорій А Б і В а також в протипожежних перегородках які відокремлюють приміщення категорій А і Б від інших приміщень прорізів які не можуть перекриватись протипожежними дверима або воротами слід передбачати комплекс заходів до запобігання поширенню пожежі і проникненню горючих газів парів легкозаймистих і горючих рідин пилу здатних утворювати вибухонебезпечні концентрації до суміжних поверхів і приміщень. 6.1.29. Підвали при розташуванні в них приміщень категорій В складів горючих матеріалів або негорючих матеріалів в горючій упаковці повинні обладнуватись установками автоматичного пожежогасіння і розділятись протипожежними перегородками у відповідності з вимогами СНиП 2.09.02-85. 6.1.30. Перед ліфтами в приміщеннях категорій А і Б на всіх поверхах слід передбачати тамбур-шлюзи з постійним підпором повітря 20 Па 2 кгс/кв. м . Двері тамбур-шлюзів з боку шахт ліфтів повинні бути виконані з негорючих матеріалів без скління. В машинних відділеннях ліфтів будівель категорій А і Б слід передбачати постійний підпір повітря 20 Па 2 кгс/кв. м . При розташуванні в протипожежних стінах і перегородках прорізів які не можуть перекриватись  протипожежними дверима або воротами для сполучення між суміжними приміщеннями категорій В Г і Д слід передбачати відкриті без дверей або воріт тамбури довжиною не менше 4 м обладнані установками автоматичного пожежогасіння на ділянці довжиною 4 м з об'ємом витрати води 1 л/с на 1 кв.м підлоги тамбуру. Огороджуючі конструкції тамбура повинні бути протипожежними з межею вогнестійкості 0.75 години. 6.1.31. В місцях прорізів в протипожежних перегородках які відокремлюють приміщення категорій А і Б від приміщень інших категорій коридорів і сходових кліток слід передбачати тамбур-шлюзи з постійним підпором повітря згідно з вимогами СНиП 2.04.05-91. Улаштування загальних тамбур-шлюзів для двох і більше приміщень вказаних категорій не допускається. 6.1.32. В цехах і лабораторіях де застосовуються легкозаймисті горючі рідини ЛЗР і ГР шкідливі хімічні речовини і гази необхідно передбачати як правило централізоване перевезення і роздачу їх на робочі місця. В усіх інших випадках для переноски ЛЗР ГР і шкідливих хімічних речовин слід застосовувати тару спеціальної конструкції. 6.1.33. Розміщення видаткових складів сировини напівфабрикатів у виробничих будівлях в кількості встановленій нормами технологічного проектування для забезпечення постійного технологічного процесу але не більше змінної потреби допускається безпосередньо у виробничих приміщеннях відкрито або за сітчатими загородженнями. 6.1.34. В сходових клітках будівель не дозволяється влаштовувати робочі складські та іншого призначення приміщення прокладати продуктопроводи з легкозаймистими та горючими рідинами влаштовувати виходи із шахт грузових підйомників. 6.1.35. Не дозволяється використовувати горищні приміщення з виробничою метою або для зберігання матеріальних цінностей. Горищні приміщення повинні бути постійно замкнені. Ключі від замків горищних приміщень повинні зберігатись в певному місці яке доступне для цілодобового їх отримання. 6.1.36. Відкривання стулок ліхтарів рам призначених для вентиляції димовидалення повинне бути механізоване з вмиканням механізму відкривання біля виходів з приміщень і дублюватись ручним керуванням. 6.1.37. Віконні прорізи які не призначені для вентиляції і димовидалення слід заповнювати заскленими рамами що не відчиняються або профільним склом; для віконних прорізів з подвійним засклінням слід передбачати у внутрішніх рамах відкривні стулки для протирання скла. Скляну поверхню світлових прорізів слід чистити не рідше двох разів на рік розбите скло необхідно негайно замінити. 6.1.38. У вікнах приміщень з вологим або мокрим воложисним режимом повинна бути забезпечена герметизація стиків між заскленням і рамами а також ущільнення притулів стулок для усунення проникнення вологого повітря з приміщення в простір поміж шибками. 6.1.39. Ділянки перекрить і технологічних площадок на яких встановлені апарати установки і обладнання з наявністю в них легкозаймистих горючих і токсичних рідин повинні мати глухі бортики з негорючих матеріалів або піддони. Площадки повинні мати трапи з відведенням за аварійної ситуації цих рідин до запасної герметичної ємкості. 6.1.40. По периметру зовнішніх стін будівель слід передбачати огородження на покрівлі у відповідності з ГОСТ 25772-83. В будівлях з внутрішніми водостоками допускається використовувати парапети як огорожу. При висоті парапету менше 0.6 м його слід доповнити гратчастим огородженням до 0.6 м від поверхні покрівлі. 6.1.41. Каналізаційні трапи повинні влаштовуватись в усіх виробничих цехах і відділеннях. Підлога повинна мати ухил 2 % ° в бік каналізаційних трапів;  трапи повинні мати грати і гідравлічні затвори. Трапи необхідно розміщувати біля випусків стоків від устаткування але не менше одного трапу на 100 кв. м підлоги. Злив стічних вод від устаткування до каналізації повинен здійснюватись закритим способом з розривом струменя. Скидання стічних вод на підлогу виробничого приміщення а також влаштування відкритого жолобу для їх стікання до каналізації не допускається. Люки приямки оглядові колодязі стічні жолоби і канали повинні бути водонепроникними зручними для очистки і закриті накривками урівні з підлогою. Накривки повинні мати пристрої для безпечного відкривання. Перед їх відкриванням необхідно встановлювати бар'єрні огородження висотою не менше 1.0 м і обшивкою знизу висотою не менше 0.15 м з освітленням в нічний час. 6.1.42. В виробничих приміщеннях де пересуваються транспортні засоби контейнери візки тощо повинні бути передбачені огородження для захисту стін і колон від пошкоджень. 6.1.43. Покриття підлог площадок і сходів у приміщеннях категорій А і Б повинні виконуватись з негорючих матеріалів які не утворюють іскор при ударах матеріалів бетонних цементно-піщаних мозаїчних тераццо асфальто-бетонних при умові застосування щебеню і піску що не утворюють іскор . Металеве покриття підлог повинне мати рифлення а покриття площадок естакад переходів східців сходів повинні бути виконані рифленими або з просічно-витяжної сталі. При розміщенні підлог суміжного приміщення на різних горизонтальних рівнях граничний схил або підйом підлоги в проходах або проїздах повинен бути не більше 0.02. 6.1.44. Двері головних виходів з приміщень в робочий час не повинні замикатись. Влаштування порогів в дверних прорізах не допускається. Над дверима повинна бути вивішена табличка з написом "Вихід" за ГОСТ 12.4.026-76. 6.1.45. Виробничі приміщення і устаткування необхідно періодично очищати від пилу бруду та горючих відходів. Термін чищення встановлюються технологічними регламентами або інструкціями. Пил який утворюється при проведенні технологічних процесів та роботі устаткування повинен локалізовуватись. 6.1.46. Обтиральні матеріали що використані необхідно прибирати до металевих ящиків з щільними накривками і по закінченні зміни виносити з виробничих приміщень. Уламки скла повинні прибиратись за допомогою пристосувань до ящиків які мають спеціальне обладнання. Застосування стисненого повітря для прибирання склобою не дозволяється. 6.1.47. Для ремонту очищення засклення вікон і ліхтарів у випадках коли застосування пересувних підлогових інвентарних пристроїв драбин пересувних площадок телескопічних підйомників неможливо за умов розміщення технологічного устаткування або загальної висоти приміщення допускається передбачати стаціонарні пристрої для безпечного виконання робіт. 6.1.48. Уздовж внутрішньої сторони засклення прямокутних освітлювально-аераційних ліхтарів слід передбачати улаштування захисної металевої сітки. 6.1.49. Автоматичне пожежогасіння і пожежну сигналізацію включаючи системи оповіщення при пожежі в будівлях слід передбачати у відповідності з Переліком будівель і приміщень що підлягають обладнанню установками автоматичного пожежогасіння автоматичної пожежної сигналізації згідно додатка 5. 6.1.50. Для роботи у вибухопожежонебезпечних цехах працівникам слід застосовувати спеціальне вибухобезпечне шкіряне взуття виготовлене у відповідності з ГОСТ 12.4.137-84; спецодяг для працюючих в цих цехах повинен бути з тканин що не електризуються. 6.1.51. Паління на виробництвах допускається лише у спеціально відведених за узгодженням з пожежною охороною місцях обладнаних урнами для недокурків і ємкостями з водою. В цих місцях повинні бути вивішені написи "Місце для паління". 6.2. Складськi будівлі 6.2.1. Загальнi вимоги 6.2.1.1. Склади в тому числі навiси естакади вiдкритi складськi площадки загального призначення готової продукцiї сировини напiвфабрикатiв та матерiалiв повиннi вiдповiдати вимогам СНиП 2.11.01-85 та СНиП 2.01.02-85*. 6.2.1.2. Склади для зберігання балонiв заповнених газами повиннi вiдповiдати вимогам Правил будови та безпечної експлуатацiї посудин які працюють пiд тиском та Правил безпеки в газовому господарствi. 6.2.1.3. Примiщення та площадки для зберiгання легкозаймистих речовин повиннi задовольняти вимогам ВБН В.2.2-58.1-94. 6.2.1.4. Тара для зберiгання речовин та матерiалiв повинна вiдповiдати вимогам нормативних документiв. 6.2.1.5. Зберігання хiмiчних речовин реактивiв вибухопожежонебезпечних матерiалiв повинне здiйснюватись з дотриманням вимог Порядку сумiсного зберiгання хiмiчних речовин та матерiалiв згідно з додатком 10. 6.2.1.6. Для кожного складу повиннi бути опрацьовані та затвердженi власником пiдприємства iнструкцiї з безпечного зберiгання та проведення робiт на складi складений опис всiх матерiалiв сировини продуктiв. Комірник повинен контролювати стан тари та упаковки цiлiснiсть герметичнiсть наявнiсть маркірування . 6.2.1.7. Покрiвля металевих залiзобетонних резервуарiв для зберiгання сировини матерiалiв продуктiв повинна мати огородження. 6.2.1.8. Застосування навантажувачів з двигунами внутрiшнього згоряння а також автокарів для робiт усерединi примiщень або залiзничних вагонiв контейнерів не дозволяється. 6.2.1.9. Устаткування складiв до початку виконання робiт повинне бути вiдремонтоване випробуване та здане комiсiї за актом. 6.2.1.10. Площа вiконних прорізів в примiщеннях сховищ повинна бути якнайменшою але не менше площi визначеної розрахунком димовидалення при пожежi. При вiдсутностi в примiщеннях сховищ вiконних прорізів необхiдно передбачати шахти димовидалення у вiдповiдностi з вимогами СНиП 2.04.05-91. У випадку використання склоблокiв у вiконних прорізах необхiдно улаштувати вiдкривнi вiконнi фрамуги загальною площею визначеною розрахунком димовидалення при пожежi. 6.2.1.11. Затарована сировина та готова продукцiя що зберігаються не на стелажах повинні штабелюватись. Напроти дверних прорізів складського примiщення необхiдно залишати проходи шириною що дорівнює ширині дверей але не менше 1.0 м. При ширинi складу бiльше нiж 10 м уздовж складу по центру повинен бути прохiд шириною не менше 2.0 м. При складуваннi затарованих вантажів мiшки з сипучими вантажами ящики короби зi штучними вантажами тощо необхiдно передбачати проходи мiж штабелями шириною 1.0 м не рідше ніж через 12 м; вiдстань від штабелiв до стiн - не менше 0.8 м. Стелажі призначені для укладання сировини і матеріалів повинні бути стійкі і надійно закріплені мати написи гранично допустимих навантажень на них. 6.2.1.12. Спосiб укладання вантажів повинен забезпечувати: - безпеку працюючих на штабелi та бiля нього; - стiйкiсть штабелiв та вантажiв якi знаходяться на них; - механiзоване розбирання штабеля та пiдіймання вантажу навiсними захватами підйомно-транспортного устаткування; - циркуляцiю повiтряних потокiв при природнiй або штучнiй вентиляцiї закритих складiв. 6.2.1.13. Ширина проїздiв складiв по яких рухається цеховий транспорт вiзки штабелеукладачі електронавантажувачі електрокари тощо повинна встановлюватись з урахуванням габаритiв навантажених транспортних засобiв плюс 0.8 м при односторонньому русі а при зустрiчному русі - не менше подвоєної максимальної ширини навантаженого транспорту плюс 1.5 м. Вiдстань помiж штабелями для проїзду електронавантажувача уздовж фронту штабелювання повинна бути не менше 3.5 м для проїзду без штабелювання - не менше 2 м. 6.2.1.14. Вiдстань вiд штабеля до елементiв електричного освiтлення повинна бути не менше 1 м. 6.2.1.15. Двірнi прорізи для вантажних потокiв повиннi перевищувати габарити навантажених транспортних засобiв що використовуються не менше нiж на 0.2 м по висотi i 0.6м - по ширинi до кожної сторони. Мінімальнi двернi прорізи для вантажних потокiв повинні бути шириною не менше 2.4 м i висотою - не менше 2.5 м. 6.2.1.16. Дверi складських примiщень повиннi вiдчинятись назовні. Допускається улаштування розсувних дверей в складах окрiм складів безтарного зберігання цукру . Верхні ролики пiдвiсних дверних прорiзів повиннi бути обладнанi огородженням уздовж напрямних рейок які виключають падiння дверей при виходженнi роликiв з напрямних рейок. 6.2.1.17. Підлоги складських примiщень повиннi мати тверде рiвне покриття що забезпечує безперешкодне перемiщення транспортних засобiв. 6.2.1.18. Підлоги складiв i площадок для зберiгання кислот i лугiв повиннi бути виготовленi з матерiалiв стiйких до впливу кислот i лугiв кислотостійкі плити вiнiпласт тощо . 6.2.1.19. Окремi несуцiльнi перекриття площадки i верхні конвеєрнi галереї складiв повиннi мати поруччя висотою не менше 1.0 м з суцiльною зашивкою знизу на 0.15 м і горизонтальним елементом огородження на висоті 0.5 м від площадки. 6.2.1.20. Ширина пандусiв для проїзду наземних транспортних засобiв повинна не менше нiж на 0.6 м перевищувати максимальну ширину навантаженого транспортного засобу. Ухил пандусiв необхiдно приймати не бiльше 16 % ? при розмiщеннi їх в закритих примiщеннях i не бiльше 10 % ? - при розмiщеннi назовні. 6.2.1.21. Складськi примiщення в залежностi вiд їх площi та виду матеріалiв які зберігаються повиннi бути оснащенi первинними засобами пожежогасiння у вiдповiдностi з нормами наведеними у додатку 21. 6.2.1.22. Автоматичне пожежогасiння пожежну сигналiзацiю і охоронну сигналiзацiю необхiдно передбачати у вiдповiдностi з Перелiком споруд i примiщень що пiдлягають обладнанню установками автоматичного пожежогасiння автоматичною пожежною сигналiзацiєю та автоматичною охоронною сигналiзацiєю відповідно до додадка 5. Установками автоматичного пожежогасiння та автоматичною пожежною сигналiзацiєю повиннi бути обладнанi складськi примiщення для зберігання: - горючих вантажiв площею 1000 кв. м і більше або негорючих вантажiв у горючiй упаковцi площею 1500 кв. м і більше; - горючих вантажiв або негорючих вантажiв в горючiй упаковцi що розмiщені в пiдвальних поверхах площею 700 кв. м і бiльше. Установками автоматичного пожежогасiння повиннi бути обладнанi стелажi висотою вiд 5.5 м і бiльше для зберiгання горючих вантажiв або негорючих вантажiв в горючiй упаковцi. 6.2.1.23. В складах повиннi вивiшуватись номери телефонiв пожежної охорони та медичних установ куди необхiдно звертатись у разi пожежі та травм. У визначеному мiсцi складу повинна бути встановлена аптечка з набором необхiдних медикаментiв. 6.2.1.24. Будівлі і споруди за винятком металевих резервуарів складів для зберігання ЛЗР і ГР повинні бути не менше II ступеня вогнестійкості. Сумісне зберігання ЛЗР і ГР у тарі в одному приміщенні дозволяється при їх загальній кількості до 200 куб. м. 6.2.1.25. Загальна місткість однієї будівлі для зберігання у тарі не повинна перевищувати 1200 куб.м легкозаймистих або 6000 куб.м горючих рідин. 6.2.1.26. Дверні прорізи в приміщенні для зберігання ЛЗР і ГР у тарі повинні мати розміри не менше 2.1х2.4 м а також пороги з пандусом висотою не менше 0.15 м для запобігання розливу рідини в разі аварії. Підлога в цих приміщеннях повинна бути з негорючих матеріалів і мати ухил для стікання рідини до лотків і трапів. 6.2.1.27. При зберіганні бочок з ЛЗР і ГР в будівлях повинні бути виконані такі умови: - при механізованому укладанні бочок кількість ярусів не повинна перевищувати п'яти - для ГР трьох - для ЛЗР; - по ширині штабеля або стелажа слід укладати не більше двох бочок; - проходи для транспортування бочок повинні бути шириною не менше 1.8 м а інші - не менше 1 м; - допускається ручне укладання бочок на підлозі не більше ніж в два яруси. 6.2.1.28. У складських приміщеннях класу II і IIа світильники повинні бути при лампах розжарювання - з ковпаками з силікатного скла при лампах ДРЛ - з металевими сітками або іншими пристроями що перешкоджають випаданню лампи при люмінісцентних лампах - з вводами виконаними провідниками з негорючою оболонкою або в сталевих трубах. 6.2.2. Вимоги до зберiгання та транспортування кислот лугiв та iнших хiмiкатiв 6.2.2.1. Будівлі складів хімічних речовин повинні бути не нижче II ступеня вогнестійкості. З урахуванням однорідності фізико-хімічних і пожежонебезпечних властивостей речовин які зберігаються склади повинні розбиватися на окремі приміщення ізольовані одне від одного протипожежними перегородками I типу вогнестійкості. Кислоти луги та iнші хiмiкати що застосовуються у виробництві та в лабораторiях повиннi зберiгатись на складi хiмматерiалiв або на спецiально вiдведених площадках. 6.2.2.2. Процеси пов'язанi з розвантаженням хiмiкатiв із вагонiв або автомобiлiв транспортуванням та укладанням усерединi складу повиннi бути механiзованi. При цьому недопустиме розпилювання i видiлення матерiалiв у повiтря та розливання по пiдлозi. 6.2.2.3. Не дозволяється транспортування завантаження та розвантаження кислот лугiв та рiдких хiмiкатiв за допомогою механiчних пiдйомних споруд за винятком лiфтiв та шахтопiдйомникiв. 6.2.2.4. Проїзд людей в транспортi що завантажений кислотами та лугами не дозволяється. Не дозволяється перевезення кислот та лугів разом з iншими матерiалами. 6.2.2.5. Склади хлору кислот лугiв амiаку сiрчистого ангідриду активованого вугiлля та iнших реагентiв повиннi обладнуватись: - постiйно дiючою механiчною та аварiйною вентиляцiєю у вiдповiдностi зi СНиП 2.04.05-91; - освiтленням робочим та аварiйним; - опаленням та телефонним зв'язком. 6.2.2.6. Перед входом до складів повиннi бути вивiшенi попереджувальнi знаки у вiдповiдностi з ГОСТ 12.4.026-76. 6.2.2.7. Концентрована сiрчана кислота повинна зберiгатись в ємкостях що виготовлені зі сталi розбавленi розчини сiрчаної кислоти нижче 78% та соляна кислота - в ємкостях що виготовлені з кислототривкого матерiалу або сталi і покриті зсередини кислототривким матерiалом. Не дозволяється розведення концентрованої сiрчаної кислоти в сталевих ємкостях в яких вона зберігається. Зберiгання лугiв в алюмiнiєвих та оцинкованих ємкостях не дозволяється. 6.2.2.8. Ємкостi для кислот та лугiв повиннi встановлюватись на пiддонах з'єднаних зливними трубами з аварiйною ємкістю огороджуватись обваловкою що перешкоджає розливанню рiдини на прилеглу площу. Висота вала повинна бути на 0.2 м вище за розрахунковий рівень рідини. 6.2.2.9. Ємкостi для кислот та лугiв повиннi бути закритi обладнанi верхнім завантажувальним та нижнім для очищення люками переливними трубами та вiдводами до запасних аварiйних ємкостей повітряним клапаном захищеним ковпаком вiд проникнення вологи рiвнеміром патрубком для зливу запірною арматурою. Аварiйна ємкiсть повинна забезпечувати вміщення розлитої кислоти або лугу з одного найбiльшого резервуару. Трубопроводи для кислот та лугiв не повиннi мати фланцевих з'єднань над проходами. Всi фланцевi з'єднання цих трубопроводiв повиннi бути захищенi металевими кожухами. 6.2.2.10. Перерiз переливної труби повинен перевищувати перерiз живильної труби не менше нiж у два рази. Переливна труба повинна встановлюватись на рiвнi не менше 0.15 м вiд верхнього рівня ємкостi. 6.2.2.11. Зливання кислоти і лугу із залізничних цістерн повинно проводитись через верхній завантажувальний люк пневматичним способом або сифоном під керівництвом спеціально призначеної для цього відповідальної особи. Подача кислот та лугiв до ємкостей мiрників i виробничих апаратів повинна здійснюватись закритим струменем за допомогою насосiв сифонiв вакууму та самопливом. Не дозволяється переносити кислоти та луги у вiдкритих посудинах. Сифон для зливу кислоти повинен виготовлятись із сталевих труб. 6.2.2.12. При транспортуванні кислот лугiв інших хімікатів і сильно діючих отруйних речовин в металевiй тарi автоцистерни тощо перед кожним рейсом повинен провадитись огляд технiчного стану тари. Транспортні засоби повинні позначатися спеціальними знаками згідно з ГОСТ 19433-88. Особи що транспортують та супроводять вказані вантажі повинні мати при собі засоби індивідуального захисту на випадок аварій. 6.2.2.13. Насосна станцiя для перекачки кислот та лугiв повинна бути розмiщена в окремому примiщеннi i обладнана припливно-витяжною вентиляцiєю. Кнопки пускачiв кислотних та лужних насосiв повиннi дублюватись так щоб дублюючі кнопки були винесенi на мiсце надходження кислот та лугiв. Робота усерединi ємкостей повинна здiйснюватись у вiдповiдностi з розд. 7.2.2 ч.1 цих Правил . 6.2.2.14. Зберiгати кислоти луги та iншi хiмiкати у пiдвальних примiщеннях не дозволяється. 6.2.2.15. Контейнери-бочки та балони з рiдким хлором повиннi зберiгатись у закритих сховищах. 6.2.2.16. Хлорне вапно динатрiєву сiль дихлорiзоцiанурової кислоти необхiдно зберiгати в щiльнiй дерев'янiй або металевiй захищенiй вiд корозiї тарi iзольовано вiд горючих речовин та балонiв зi стисненими газами. 6.2.2.17. Амiачну воду перекис водню 3-30% розчин карболову кислоту йодинол диоцид необхідно зберiгати у склянiй або металевiй тарi. 6.2.2.18. Миючi засоби дезмол тощо необхідно зберiгати в щiльно закритiй тарi. 6.2.2.19. Формалiн необхідно зберiгати в скляних пляшках дерев'яних емальованих або алюмiнiєвих бочках. 6.2.2.20. Активоване вугiлля необхiдно зберiгати в пакетах або в металевих закритих барабанах. 6.2.2.21. Їдкий натр каустичну соду необхiдно зберiгати: кристалічний - в сталевих гофрованих барабанах рідкий - в сталевих  бочках. 6.2.2.22. Розкриття барабанів з кристалевим їдким натром повинно проводитись тільки за допомогою спеціального різака. Використання для цієї мети зубила та молотка не дозволяється. 6.2.2.23. Звільнення барабана від кристалевого їдкого натру повинно здійснюватись розчиненням останнього у спеціальному баці з фальшивим дном на яке барабан встановлюється відкритим отвором донизу за допомогою підйомного механізму. 6.2.2.24. Карбід кальцію повинен зберігатися в металевих зачинених барабанах у неопалюваних сухих приміщеннях. Не дозволяється зберігати його у підвальних приміщеннях та низьких затоплюваних місцях. Площадка зберігання карбіду кальцію повинна бути вище рівня нульової відмітки прилеглої території не менше ніж на 2 м. 6.2.2.25. Розкриття барабанів з карбідом кальцію повинно здійснюватись спеціальним латунним різаком що виключає можливість утворення іскри. Залишок у барабані карбіду кальцію повинен бути надійно захищений від можливого потрапляння на нього вологи. 6.6.2.26. Плавикова кислота повинна зберiгатися в парафінованих бутлях встановлених у ящики. 6.2.2.27. Кожна бочка балон бутель ящик мiшок тощо повиннi мати чiткi написи ярлики та бирки з назвою хімічної речовини та її характерними властивостями без яких зберiгання хiмiчних речовин не дозволяється. На кожну партiю повинен бути паспорт. Немаркірованi препарати що виявленi на складi пiдлягають аналiзу або знищенню. 6.2.2.28. Сумiсне зберiгання в одному примiщеннi рiзних хiмiчних речовин якi можуть вступити у взаємодiю не дозволяється. Порядок сумiсного зберiгання хiмiчних речовин та матерiалiв необхідно виконувати згідно з додатком 10. 6.2.2.29. Розфасовування хiмiчних речовин необхiдно виконувати в примiщеннi iзольованому вiд їх сховища. Розфасовування цих речовин повиннi виконувати одночасно не менше двох робiтників. 6.2.2.30. Для розфасовування препаратiв належить мати комплект інвентаря: цилiндри ложечки совки пластмасовi та металевi лопаточки тощо. За певною речовиною закрiплюється вiдповiдний комплект який пiсля використання необхiдно вичистити та вимити. 6.2.2.31. Розфасовувати хiмiчнi речовини необхiдно в таку тару і в таких кiлькостях щоб їх можна було застосовувати без додаткової розфасовки. 6.2.2.32. В складських примiщеннях бутелі з кислотами повиннi зберiгатись у кошиках або дерев'яних обрешiтках висланих зсередини  соломою або стружкою змоченими розчином хлористого кальцiю. 6.2.2.33. Склад хiмматерiалiв повинен бути забезпечений необхiдною кiлькiстю речовин для нейтралiзацiї та поглинання розлитих лугiв або кислот вапно пiсок та обладнаний раковинами самодопомоги  з фонтанчиками. Раковини встановлюються на видимих легко доступних мiсцях. 6.2.2.34. Транспортування вантажiв якi знаходяться в склянiй тарi кислот лугiв тощо повинно виконуватись у спецiально для цього пристосованих ношах вiзках із гнiздами за розмiром тари що перевозиться; стiнки гнiзд повиннi бути оббитi м'яким матерiалом рогожа повсть тощо ; бутелі та iнша скляна тара повиннi  встановлюватись у гнiзда збоку для чого гнiзда повиннi мати бічні дверцята з замками. 6.2.2.35. Укладання бутелів з кислотами лугами та iншими хiмiкатами у кузов автомобiля повинно виконуватись з додержанням наступних вимог: - скляну тару з рiдинами необхiдно встановлювати в стоячому положеннi горловинами корками догори; - кожне мiсце вантажу повинно бути окремо закрiплене в кузові таким чином щоб пiд час руху зупинок та поворотiв вантаж не зміщувався по пiдлозi кузова та не перекидався; - не дозволяється встановлювати вантажi в склянiй тарi один на один у два ряди без вiдповiдних прокладок якi охороняють нижній ряд вiд бою пiд час перевезення. 6.2.2.36. Ручне перенесення бутелів з хiмiчними речовинами допускається тiльки удвох на вiдстань не більше 25 м та по рiвнiй поверхнi з прийняттям необхiдних заходів проти розбризкування. 6.2.2.37. Обслуговуючий персонал повинен знати пожежну небезпеку правила безпечного зберігання і особливості хімічних речовин а також токсичний вплив хiмiчних речовин на органiзм людини та вмiти надати першу допомогу потерпiлим згідно з додатком 20. 6.2.2.38. Склади хiмiчних речовин повиннi укомплектовуватися аптечними шафами зi слiдуючими наборами медикаментiв щонайменше : - нашатирний спирт; - ефiрно-валерiановi краплi; - марганцевокислий калiй; - двовуглекисла сода; - очищена крейда; - перекис водню; - йодна настойка; - активоване вугiлля; - порошки вiд головного болю; - амiак у 10% розчинi; - рослинна олія; - оцтова кислота у 5% розчинi. 6.2.2.39. Робота на складах хiмiчних речовин допускається лише з використанням засобiв iндивiдуального захисту відповідно до вимог розд. 12 ч.1 цих Правил. 6.2.3. Склади балонiв з горючими газами 6.2.3.1. Зберігання балонів з газами повинно проводитись згідно з Правилами будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском. Склади для зберігання балонiв з горючими газами повиннi бути одноповерхові з безгорищним покриттям легкого типу. 6.2.3.2. При зберіганнi балонiв на вiдкритих площадках необхiдно захистити їх вiд впливу сонячних променiв атмосферних опадiв та грунтових вод. 6.2.3.3. Розмiщення групових балонних установок без розривiв вiд будiвель допускається лише бiля глухих негорючих стiн виробничих будiвель. Зберiгати груповi балоннi установки необхiдно в шафах або спецiальних замкнених будках з негорючих матерiалiв. Зовнішня поверхня балонiв повинна бути пофарбована у встановлений для даного газу колір. 6.2.3.4. У приміщеннях складів балонів дозволяється влаштовувати водяне парове пониженого тиску або повітряне опалення. Балони з газом встановлені в примiщеннях повиннi знаходитись вiд радiаторiв опалення та iнших опалювальних приладів та печей на вiдстанi не менше 1 м а від джерел тепла з вiдкритим полум'ям - не менше 5 м. 6.2.3.5. Балони з горючими газами водень ацетилен пропан етилен та інші повиннi зберiгатись окремо вiд балонiв с киснем стисненим повiтрям хлором фтором та iншими окислювачами а також вiд токсичних газiв. 6.2.3.6. При зберiганнi та транспортуваннi балонiв з киснем попадання на них жиру та стикання арматури з промасленими матеріалами - недопустимо. При кантуваннi балонiв з киснем вручну не дозволяється братись за вентилi. 6.2.3.7. При складуваннi не можна допускати співударяння балонів падiння ковпакiв та балонiв на пiдлогу. 6.2.3.8. Балони з горючими газами з яких виявлене витiкання необхiдно термiново видалити зi складу. 6.2.3.9. Обслуговуючий персонал повинен знати пожежну небезпеку газів які зберігаються на складах порядок евакуації балонів та правила гасіння горючих газів. Одяг та взуття працівників на складах балонiв з горючими газами повиннi вiдповiдати вимогам п. 6.1.48 ч.1 цих Правил. На випадок аварій зовні складу повинні бути передбачені комплект спецодягу і протигази. 6.2.3.10. Складськi примiщення для зберiгання балонiв з горючими газами повиннi мати постiйно працюючу механiчну вентиляцiю яка забезпечує безпечні концентрації газів. 6.2.3.11. У складах балонiв з газами не дозволяється зберiгати iншi речовини матерiали та предмети. 6.2.3.12. На вiдстанi 10 м навколо складу з балонами не дозволяється зберiгати будь-якi горючi матерiали та проводити роботи з вогнем. 6.2.3.13. Заповненi горючим газом балони що мають башмаки повиннi зберiгатись у складах у вертикальному положеннi. Для запобiгання вiд падiння балони необхiдно встановлювати у спецiально обладнанi гнiзда клiтi або огороджувати бар'єром. 6.2.3.14. Балони якi не мають башмакiв повиннi зберiгатись в горизонтальному положеннi на дерев'яних рамах або стелажах. При укладцi балонiв у штабелi висота їх не повинна перевищувати 1.5 м всi вентилi повиннi бути закритi запобiжними ковпаками та повернутi до однієї сторони. 6.2.3.15. При вантаженнi розвантаженнi та транспортуваннi балонiв зi стисненим зрідженим і розчиненим газом повиннi виконуватись такі правила: - транспортування до мiсця вантаження або розвантаження необхiдно виконувати на спецiальних вiзках конструкцiя яких повинна забезпечувати перевезення балонiв без тряски та ударiв вiзки повиннi мати гнiзда за розмiром балонiв оббитi повстю ; - вентилi балонiв при транспортуваннi повиннi бути закритi ковпаками; - кузов автомашини для перевезення балонiв повинен бути обладнаний спецiальними контейнерами або стелажами з виїмками за розмiром балонiв оббитих повстю колодки повиннi мати запорнi пристрої якi охороняють балони що перевозяться вiд струсів та ударiв; - при вантаженнi балонiв у кузов автомашини більше нiж у один ряд необхiдно застосовувати прокладки якi охороняють балони вiд зiткнення поміж собою. 6.3. Адмiнiстративнi та побутовi будiвлi та примiщення 6.3.1. Загальні вимоги 6.3.1.1. Улаштування адміністративних та побутових приміщеньповинно відповідати вимогам СНиП 2.09.04-87. 6.3.1.2. Галузевi нормативи по забезпеченню санiтарно-побутовими примiщеннями та обладнанням санiтарнi характеристики процесiвнаведенi у додатку 2. 6.3.1.3. Площі та обладнання санітарно-побутових приміщень гардеробних душових сушіння обезпилення обігріву охолодження вбиралень умивальних пристроїв питного водопостачання тощо повиннівідповідати вимогам СНиП 2.09.04-87. 6.3.1.4. Геометричнi параметри мiнiмальнi вiдстанi мiж осямита ширину проходiв мiж рядами обладнання побутових примiщень необхiдно приймати за табл. 6.1. Таблиця 6.1 витяг зi СНиП 2.09.04-87 табл. 5 Розмiщення обладнання побутових примiщень Найменування Показник м 1 2 Розмiри у планi Кабiни:   душових закритi 1.8 х 0.9 душових вiдкритi та з наскрiзним   проходом напiвдушiв 0.9 х 0.9 особистої гiгiєни жiнок 1.8 х 1.2 вбиралень 1.2 х 0.8 Лавки у гардеробних 0.3 х 0.8 Пристрiй питного водопостачання 0.5 х 0.7 Шафи у гардеробних для особистого та   домашнього одягу в залежності   вiд клiматичних районiв та спецодягу   i взуття 1 ;   IIБ IIВ IIГ IIIБ IIIВ IV 0.25 х 0.5 IВ IД IIА IIIА 0.33 х 0.5 IА IБ IГ 0.4 х 0.5     Розмiри по висотi   Розподiлювальні перегородки:   до верху перегородки 1.8 вiд пiдлоги до низу перегородки 0.2 Шафи для зберiгання одягу 1.65     Вiдстань мiж осями санiтарних приладiв   Умивальники одинарні 0.65 Ручнi та ножнi ванни пісуари 0.7     Ширина проходiв мiж рядами   Кабiни душових закритi умивальники   груповi 1.2 Кабіни душових вiдкритi та вбиральні   пiсуари 1.5 Умивальники одинарні 1.8 Ручнi та ножнi ванни кабiни особистої   гiгiєни жiнок та фотарiї 2 Шафи гардеробних для зберiгання одягу   при кiлькостi вiддiлень у ряді :   до 18 1.4/1 2 вiд 18 до 36 2/1.4 2 1 Надалi - спецодягу. Для звичайного складу спецодягу  халати фартухи легкi комбiнезони необхiдно передбачатишафи розмiрами у планi 0.25 х 0.5 м для розширеного складу звичайний склад плюс натiльна бiлизна засоби iндивiдуального захисту - 0.33 х 0.5 м для громіздкого спецодягу розширений склад плюс кожухи валянки спецiальнi комбiнезони - 0.4 х 0.5 м. 2 В знаменнику наведена ширина проходу мiж рядами шаф без лав. Примітка: 1. Ширину проходу мiж стiною та рядами обладнаннядопускається зменшувати на 40% при числi одиницьобладнання бiльше 6 у рядi - збiльшувати на 25%. 2. При тупикових проходах між шафами для одягу числовiддiлень у ряді необхiдно зменшувати на 35%. 6.3.2. Санiтарно-побутовi примiщення 6.3.2.1. В гардеробних кiлькiсть вiддiлень в шафах та гачкiввiшалок для домашнього та спецодягу необхiдно приймати рiвною обліковій чисельності працюючих; для вуличного одягу - чисельностi у двохсумiжних змiнах. 6.3.2.2. При обліковій чисельностi працюючих на пiдприємствахдо 50 чоловік допускається передбачати загальнi гардеробнi для всiхгруп виробничих процесiв. 6.3.2.3. При гардеробних окрiм вiдокремлених гардеробних длявуличного одягу необхiдно передбачати комори спецодягу вбиральнi примiщення для чергового персоналу з мiсцем для прибирального iнвентаря мiсця для чищення взуття сушіння волосся. 6.3.2.4. Кiлькiсть душових умивальникiв та спецiальних побутових улаштувань необхiдно приймати за чисельністю працюючих в змiнiабо частини цiєї змiни що одночасно закiнчує працю. 6.3.2.5. Душовi обладнуються вiдкритими душовими кабiнами. До20% душових кабiн допускається передбачати закритими. Душовi кабiни з  наскрізним проходом передбачаються при виробничих процесах груп Iв 3б. 6.3.2.6. Вбиральні у багатоповерхових побутових адміністративних та виробничих будiвлях повиннi бути на кожному поверсi. При чисельностi працюючих на двох сумiжних поверхах 30 чоловік або менше вбиральнi слід розмiщувати на одному поверсi знайбiльшою чисельнiстю працюючих. При чисельностi працюючих на трьох поверхах менше 10 чоловікдопускається передбачати одну вбиральню на три поверхи. Вбиральні і душові не дозволяється розміщувати над робочимиприміщеннями правлінь конструкторських бюро приміщеннями для учбових заннять громадського харчування пунктів здоров'я культурногообслуговування та громадських організацій. 6.3.2.7. Допускається передбачати загальну вбиральню для чоловiкiв i жiнок при чисельностi працюючих в змiні не бiльше 15 чоловік. 6.3.2.8. Вхiд у вбиральню повинен передбачатись через тамбур здверима якi самозачиняються. 6.3.2.9. Вiдстань вiд робочих мiсць у виробничих будiвлях довбиралень міст паління примiщень для обiгрiву або охолодження напiвдушiв пристроїв питного водопостачання повинна прийматись небiльше 75 м а вiд робочих мiсць на промплощадцi пiдприємства – небільше 150 м. 6.3.2.10. Для прання спецодягу при виробничих пiдприємствахабо групі пiдприємств повиннi передбачатись пральнi з вiддiленнямихiмiчного очищення. 6.3.2.11. Для знешкодження спецодягу забрудненого нелеткимиречовинами допускається використовувати окрему технологiчну лiнiю впральнях. 6.3.2.12. При пральнях необхiдно передбачати примiщення дляремонту спецодягу з розрахунку 9 кв. м на одне робоче місце. Кiлькiсть робочих мiсць необхiдно приймати з розрахунку одно робоче мiсце з ремонту взуття та два робочих мiсця з ремонту одягу на 1000 чоловік облікової чисельностi. 6.3.3. Примiщення охорони здоров'я 6.3.3.1. Примiщення пунктiв здоров'я медпунктiв особистоїгiгiєни жiнок парильнi сауни приміщення для iнгаляторiїв фотаріїв ручних та ножних ванн примiщення для вiдпочинку та психологiчного розвантаження необхiдно приймати вiдповiдно до вимогСНиП 2.09.04-87. 6.3.3.2. На пiдприємствах з обліковою чисельнiстю працюючихбільше 300 чоловік повиннi передбачатись фельдшерськi пункти охорониздоров'я. 6.3.3.3. При обліковiй чисельностi вiд 50 до 300 працюючих повинен бути передбачений медичний пункт.Площу медичного пункту необхiдно приймати: 12 кв.м - при обліковiй чисельностi вiд 50 до 150 працюючих 18 кв. м - вiд 151 до 300. 6.3.3.4. Пункти здоров'я повинні бути розміщені на першому поверсі адміністративних побутових або виробничих будівель та забезпечені зручним під'їздом санітарного автомобіля. 6.3.3.5. Розміщення та розміри дверей у приміщенні пункту здоров'я повинні прийматися з урахуванням можливості переміщення хворихна носилках. 6.3.3.6. Приміщення особистої гігієни жінок слід розміщувати увбиральнях із розрахунку 75 працюючих на одну установку. В цих приміщеннях повинні бути передбачені місця для роздягання та умивальник. 6.3.3.7. Примiщення та мiсця вiдпочинку в робочий час i примiщення психологiчного розвантаження необхiдно розмiщувати як правило при гардеробних домашнього одягу i пунктах охорони здоров'я. При допустимих параметрах повiтря робочої зони у виробничих примiщеннях та вiдсутностi контакту з речовинами 1 i 2 класiв небезпеки допускається передбачати мiсця вiдпочинку вiдкритого типу у виглядi майданчикiв що розташовані у цехах на площах що не використовуються з виробничою метою. 6.3.3.8. В примiщеннях для вiдпочинку та психологiчного розвантаження при обгрунтуваннi можуть бути передбаченi пристрої дляприготування та роздачi спецiальних тонiзуючих напоїв а також мiсцядля занять фiзичною культурою. 6.3.3.9. Рiвень звукового тиску в примiщеннях i мiсцях длявiдпочинку а також в примiщеннях психологiчного розвантаження не повинен перевищувати 65 дБА. 6.3.4. Примiщення пiдприємств громадського харчування торгiвлi служби побуту 6.3.4.1. При чисельностi працюючих у змiну більше 200 чоловікнеобхідно передбачати їдальню яка працює як правило на напівфабрикатах; до 200 чоловік - їдальню-роздавальню. При чисельності працюючих в зміну менше 30 чоловік замість їдальні-роздавальні допускається передбачати кімнату прийому їжі. 6.3.4.2. Чисельність місць у їдальні необхідно приймати ізрозрахунку одне місце на чотирьох працюючих в зміну або найчисельнішучастину зміни. 6.3.4.3. Площа кімнати прийому їжі повинна визначатись з розрахунку 1 кв.м на кожного відвідувача але не менше 12 кв.м. Кімната прийому їжі повинна бути обладнана умивальником стаціонарнимкіп'ятильником електричною плиткою холодильником. При чисельностіпрацюючих до 10 чоловік у зміну замість кімнати прийому їжі допускається передбачати в гардеробній додаткове місце площею 6 кв.м длявстановлення столу прийому їжі. 6.4. Вимоги до улаштування освітлення 6.4.1. Загальні вимоги 6.4.1.1. Освітлення виробничих адміністративних і побутовихприміщень виконується у відповідності з розрядом зорових робіт і коефіцієнтом природної освітленості КПО . Норми освітленості при штучному освітленні на робочих поверхнях наведені у додатку 3. 6.4.1.2. Для живлення світильників загального освітлення повинна застосовуватись напруга не вище 380/220 В змінного струму призаземленій нейтралі і не вище 220 В змінного струму при ізольованійнейтралі і постійного струму. 6.4.1.3. В приміщеннях без підвищеної небезпеки для усіхстаціонарних світильників допускається застосовувати напругу не вище220 В. Світильники з люмінесцентними лампами на напругу 127-220 В допускається встановлювати на висоті менше 2.5 м від підлоги а такождля місцевого освітлення якщо виключено контакт з їх струмоведучимичастинами у разі дотику. 6.4.1.4. Для живлення світильників місцевого стаціонарногоосвітлення з лампами розжарювання повинна застосовуватись напруга: - в приміщеннях без підвищеної небезпеки - не вище 220 В; - в приміщеннях з підвищеною небезпекою - не вище 42 В в особливо небезпечних - не вище 12 В. В приміщеннях вологих особливо вологих жарких та з хімічноактивним середовищем застосування люмінесцентних ламп для місцевогоосвітлення допускається лише в арматурі спеціальної конструкції. 6.4.1.5. Для живлення переносних електросвітильників в приміщеннях з підвищеною небезпекою повинна застосовуватись напруга невище 42 В в особливо небезпечних - не вище 12 В. При наявності особливо несприятливих умов а саме коли небезпека ураження електричним струмом підвищується наслідком тісноти незручного положення робітника стикання з великими металевими добрезаземленими поверхнями наприклад робота в котлах цистернах бочкахта інших ємкостях для живлення ручних світильників повинна застосовуватись напруга не вище 12 В. 6.4.1.6. Контроль освітленості у приміщеннях та на робочихмісцях повинен виконуватись не рідше одного разу на 12 місяців тапісля реконструкції освітлювальних установок. 6.4.2. Аварійне і евакуаційне освітлення 6.4.2.1. Аварійне освітлення в приміщеннях і на місцях виконання зовнішніх робіт слід передбачати якщо вимкнення робочогоосвітлення і порушення нормального обслуговування устаткування і механізмів що з ним пов'язане може викликати: - вибух пожежу отруєння людей; - тривале порушення технологічного процесу; - порушення роботи таких об'єктів як електричні станції вузлирадіопередачі та зв'яку диспетчерські пункти котельні щитові дизельні насосні установки водопостачання каналізації і теплофікації устаткування вентиляції і кондиціювання повітря для виробничих приміщень в яких недопустиме припинення робіт тощо. Найменша освітленість робочих поверхонь виробничих приміщеньі території підприємства що вимагають обслуговування в аварійному режимі становить 5% освітленості нормованої для робочогоосвітлення при системі загального освітлення але не менше 2 лк усередині будівлі і не менше 1 лк для території підприємства. 6.4.2.2. Евакуаційне освітлення в приміщеннях або в місцяхпроведення робіт поза будівлями слід передбачати: - в місцях небезпечних для проходу людей; - в проходах і на сходах які служать для евакуації людей прикількості тих що евакуюються більше 50 чоловік; - по основних проходах виробничих приміщень в яких працює більше 50 чоловік; - в виробничих приміщеннях з постійно працюючими в них людьми де вихід людей із приміщень при аварійному відключенні робочогоосвітлення пов'язаний з небезпекою травматизму внаслідок продовженняроботи виробничого устаткування; - в приміщеннях допоміжних споруд де можуть одночасно знаходитись більше 100 чоловік. Евакуаційне освітлення повинне забезпечувати таку найменшуосвітленість на підлозі основних проходів або на землі та на сходах: - в приміщеннях - 0.5 лк; - на відкритих територіях - 2.0 лк. Світильники аварійного освітлення в приміщеннях можуть бутивикористані для евакуаційного освітлення. 6.4.2.3. Світильники робочого і аварійного освітлення у виробничих будівлях і зонах роботи на відкритому просторі повинні мати  живлення від різних незалежних джерел. Допускається живлення робочогоі аварійного освітлення від різних трансформаторів однієї двотрансформаторної підстанції при живленні трансформаторів від різних незалежних джерел. Світильники евакуаційного освітлення у виробничих будівлях зприродним освітленням повинні бути приєднані до мережі незалежноївід мережі робочого освітлення починаючи від щита підстанції розподільного пункту освітлення або за наявності лише одного вводу починаючи від цього вводу. Світильники евакуаційного освітлення у виробничих будівлях безприродного освітлення повинні бути приєднані до окремого незалежногоджерела живлення або автоматично на нього перемикатись якщо у нормальному режимі живлення евакуаційного освітлення передбачається відджерела яке використовується для робочого освітлення. 6.4.2.4. Не допускається використання електросилових мереж дляживлення загального робочого аварійного і евакуаційного освітлення. 6.4.2.5. Світлові покажчики евакуаційних або запасних виходівбудівель будь-якого призначення споряджені автономними джереламиживлення у нормальному режимі можуть живитись від мереж будь-якоговиду освітлення яке не вимикається під час функціонування будівлі. 6.4.2.6. При технічній недоцільності живлення аварійного іевакуаційного освітлення у відповідності з п.6.4.2.3 ч.1 цих Правил замість улаштування стаціонарного аварійного і евакуаційногоосвітлення допускається застосування ручних освітлювальних приладів закумуляторами або сухими елементами. 6.4.3. Освітлювальна арматура 6.4.3.1. У приміщеннях з підвищеною небезпекою і особливо небезпечних на світильники повинні бути нанесені добре видимі розпізнавальні знаки з позначенням напруги живлення що застосовується. 6.4.3.2. Електроосвітлення приміщень або майданчиків зберігання приймання і відпуску ЛЗР повинно мати вибухозахищене виконання звмиканням поза будівлею або територією майданчиків. 6.4.3.3. Переносні світильники в пожежонебезпечних зонах будьякого класу повинні мати ступінь захисту не менше IР54; скляний ковпак світильника повинен бути захищений металевою сіткою. 6.4.3.4. Вилки втичних з'єднань повинні бути виконані так щобїх було неможливо ввімкнути в розетки з номінальною напругою більшвисокою ніж номінальна напруга вилки. Конструкція розеток і вилокповинна забезпечувати неможливість вмикання в розетку лише одногополюсу двополюсної вилки а також одного або двох полюсів трьохполюсної вилки. 6.4.3.5. Вилки втичних з'єднань повинні мати таку конструкцію щоб приєднані до них переносні проводи в місцях приєднання не натягались та не ламались. 6.5. Вимоги безпеки до обладнання сигналізації та зв'зку 6.5.1. Перелік виробничих приміщень з якими встановлюєтьсязв'язок вид зв'язку визначаються розробниками проекту в залежностівід особливостей технологічних процесів умов виробництва категоріїйого вибухопожежонебезпеки і інших факторів. 6.5.2. Підприємства повинні мати обладнання внутрішнього телефонного зв'язку і міської АТС. 6.5.3. Прямий телефонний зв'язок повинен бути між власникомпідприємства і керівниками цехів і служб. 6.5.4. Основні і підсобні виробничі приміщення ремонтніприміщення машинне відділення холодильного устаткування парокотельня і інші дільниці повинні мати телефонний зв'язок. Відділення міжякими підтримується постійний виробничий взаємозв'язок повинні бутиобладнані телефонним диспетчерським або селекторним зв'язком в залежності від умов виробництва розміщення споруд і виробничих дільниць на території підприємства. 6.5.5. Місця робіт пов'язані послідовністю або одночасністювиконуваних операцій повинні бути забезпечені двосторонньою звуковоюабо світловою сигналізацією дзвінок сирена переговірна трубка лампочка . 6.5.6. Розміщення систем зв'язку і сповіщення здійснюється умісцях зручних і безпечних для обслуговування де повинні бути виключені: вібрація забруднення продуктами технології механічні таінші діяння що впливають на точність надійність і швидкість дії. Сигнальні пристрої повинні бути розміщені так щоб забезпечувалась видимість і чутність сигналу за умов праці цієї дільниці. 6.5.7. Виробничі приміщення в яких може виникнути небезпекадля працюючих що там перебувають внаслідок виділення газів абопідвищення тиску в апаратах і посудинах понад допустимий повинні бути обладнані аварійною звуковою і світловою сигналізацією що вмикається від відповідних газоаналізаторів манометрів і термометрів.При цьому всі випадки загазованості повинні фіксуватися. 6.5.8. У вибухонебезпечних зонах електрообладнання зв'язку ізасобів автоматичної сигналізації повинно бути у вибухозахищеному виконанні. 6.5.9. Вибухонебезпечні технологічні об'єкти обладнуються системами двостороннього гучномовного і телефонного зв'язку а взаємопов'язані технологічні об'єкти в необхідних випадках - сигналізацією про роботу пов'язаних між собою агрегатів. 6.5.10. Системи зв'язку і сповіщення маркуються з нанесеннямвідповідних написів що чітко відображають їх функціональне призначення. 6.5.11. Роботи з монтажу налагодження ремонту регулювання івипробування систем зв'язку і сповіщення у вибухонебезпечних приміщеннях повинні виключати іскроутворення. На проведення таких робіт у вибухонебезпечних зонах оформляється наряд-допуск розробляються заходи що гарантують безпеку організації і виконання робіт. 6.5.12. При знятті засобів зв'язку і сповіщення для ремонту налагодження або повірки повинна виконуватись негайна заміна знятихзасобів на ідентичні з усіх параметрів. 6.6. Опалення вентиляція і кондиціювання повітря 6.6.1. Загальні положення 6.6.1.1. Вентиляція опалення і кондиціювання повітря виробничих побутових і адміністративних приміщень споруд і будівель повинні забезпечувати на постійних робочих місцях і в робочій зоні під часпроведення основних і ремонтних допоміжних робіт метеорологічніумови температуру відносну вологість і швидкість руху повітря атакож концентрації шкідливих речовин в повітрі робочої зони у відповідності з додатками 1 2. 6.6.1.2. Водопостачання камер зрошення зволоження і дозволоження які використовуються для обробки припливного рециркуляційногоповітря необхідно здійснювати водою питної якості за ГОСТ 2874-82. Воду яка циркулює в камерах зрошення і інших апаратах системвентиляції і кондиціювання повітря слід фільтрувати а при підвищених санітарних вимогах - передбачати бактеріцидне очищення.Мокрі пилоуловлювачі витяжних систем окрім рециркуляційних постачаються водою технічної якості. 6.6.2. Опалення 6.6.2.1. Системи опалення опалювальні прилади теплоносійі його граничні показники температури слід приймати згідно з вимогами СНиП 2.04.05-91. Для систем опалення і внутрішнього теплопостачання необхідно застосовувати в якості теплоносія як правило воду. 6.6.2.2. Опалення електричною енергією з безпосередньою трансформацією її в теплову або за допомогою теплових насосів допускаєтьсязастосовувати при техніко-економічному обгрунтуванні. 6.6.2.3. Пічне опалення приміщень категорій за вибухопожежноюта пожежною небезпекою А Б і В не допускається.В приміщеннях категорій за вибухопожежною та пожежною небезпекою А і Б слід як правило влаштовувати повітряне опалення. Допускається застосування систем водяного або парового опалення з місцевимиопалювальними приладами за винятком приміщень в яких зберігаютьсяабо застосовуються речовини які створюють при контакті з водою абоводяними парами вибухонебезпечні суміші або речовини здатні до самозаймання або вибуху у взаємодії з водою. 6.6.2.4. Прокладання транзитних трубопроводів систем опаленняне допускається через приміщення сховищ електротехнічні приміщення пішохідні галереї і тунелі. 6.6.2.5. Відстань в просвіті від поверхні трубопроводів опалювальних приладів і повітронагрівачів з теплоносієм температуроюпонад 105 ? С до поверхні конструкцій з горючих матеріалів необхідноприймати не менше 0.1 м; при меншій відстані слід передбачати теплову 6.6.2.6. Трубопроводи в місцях перетинань з перекриттями внутрішніми стінами і перегородками слід прокладати в гільзах з негорючих матеріалів; кінці гільз повинні бути на одному рівні з поверхнею стін перегородок і стель але на 0.03 м вище поверхні чистоїпідлоги. Закладання зазорів і отворів в місцях прокладання трубопроводів слід передбачати негорючими матеріалами що забезпечують нормовану межу вогнестійкості огорожень. 6.6.2.7. Прокладання або перехрещення в одному каналі трубопроводів опалення з трубопроводами горючих рідин парів і газів з температурою спалаху парів 170 ? С і менше або агресивних парів і газівне допускається. 6.6.2.8. В приміщеннях категорій А Б і В опалювальні приладисистем водяного і парового опалення слід застосовувати з гладкою поверхнею яка допускає легке очищення: радіатори секційні або панельніодинарні опалювальні прилади з гладких сталевих труб; для приміщенькатегорій В в яких відсутнє виділення горючого пилу можливе застосування конвекторів. 6.6.2.9. Опалювальні прилади в приміщеннях категорій А Б і Вслід розміщувати на відстані в просвіті не менше 0.1 м від поверхністін; розміщувати опалювальні прилади у нішах не допускається. 6.6.2.10. Опалювальні прилади слід розміщувати як правило під світловими прорізами в місцях доступних для огляду ремонту таочищення. 6.6.2.11. Опалювальні прилади у виробничих приміщеннях з постійними робочими місцями на відстані 2 м або менше від вікон в місцях з розрахунковою температурою зовнішнього повітря у холодну пору року мінус 15 ? С і нижче параметри Б слід розміщувати під світловими прорізами вікнами для захисту працюючих від холодних потоків. 6.6.2.12. В приміщеннях для наповнення та зберігання балонівзі стисненим і зрідженим газами а також в приміщеннях складів категорій А Б і В і коморах горючих матеріалів або в місцях відведенихв цехах для складування горючих матеріалів опалювальні прилади слідогороджувати екранами з негорючих матеріалів забезпечуючи доступ доопалювальних приладів для їх очищення. Екрани слід встановлювати навідстані не менше 0.1 м в просвіті від приладів опалення. Конвектори з кожухом огороджувати екранами не слід. 6.6.3. Вентиляція та кондиціювання повітря 6.6.3.1. У виробничих громадських адміністративних і побутових приміщеннях без виділення шкідливих речовин і речовин з різко вираженими неприємними запахами у приміщеннях технічних поверхів тунелів складів тощо призначених для періодичної роботи або пересування людей періодично діючу вентиляцію провітрювання з природнимзбуджуванням за рахунок вікон і прорізів які відчиняються або зіштучним збуджуванням допускається передбачати зовнішнім повітрям щоне підігрівається холодної пори року забезпечуючи при періодичнійроботі або переміщенні людей температуру повітря в робочій зоні ненижче 5 ? С і не вище 32 ? С. 6.6.3.2. Вентиляцію зі штучним збуджуванням слід передбачатидля приміщень і зон без природного провітрювання якщо мікрокліматичні умови і чистота повітря не можуть бути забезпечені вентиляцієюз природним збуджуванням або періодичним провітрюванням. Допускається передбачати змішану вентиляцію з частковим використанням природного збуджування для припливу або видалення повітря. 6.6.3.3. Припливно-витяжну або витяжну вентиляцію зі штучнимзбуджуванням слід передбачати для приямків глибиною 0.5 м і більше атакож оглядових канав що потребують щоденного обслуговування і розташовані у приміщеннях категорій А і Б або в приміщеннях в яких виділяються шкідливі гази пари або аерозолі питома вага яких більшапитомої ваги повітря. Оздоровчі пункти повинні бути розміщені на першому поверсі адміністративних побутових або виробничих будівель із забезпеченнямзручного під'їзду санітарного автомобіля. Розміщення і розміри дверей у приміщенні оздоровчого пунктуповинні прийматися з урахуванням можливості переміщення хворих на ношах. 6.6.3.4. В тамбур-шлюзи приміщень категорій А і Б а такожприміщень з виділенням шкідливих газів і парів 1 і 2-го класів небезпеки слід передбачати подачу зовнішнього повітря від окремої установки з резервним вентилятором розрахунково але не менше ніж250 куб.м/г. 6.6.3.5. Концентрація горючих газів парів аерозолей і пилу уповітрі яке видаляється системами місцевих відсмоктувачів не повинна перевищувати 50% нижньої концентраційної межі розповсюдження полум'я при температурі суміші що видаляється. 6.6.3.6. Системи витяжної загальнообмінної вентиляції зі штучним збуджуванням для приміщень категорій А та Б а також системи місцевих відсмоктувачів вибухонебезпечних сумішей необхідно передбачатиз одним резервним вентилятором якщо в разі зупинки вентилятора неможе бути зупинене технологічне устаткування та припинене виділенняшкідливих або горючих газів парів та аерозолей. 6.6.3.7. Аварійну вентиляцію виробничих приміщень до якихможливе раптове надходження значних кількостей шкідливих або горючихгазів парів та аєрозолей необхідно передбачати на вимоги технологічної частини проекту враховуючи несумістність часу аварії технологічного та вентиляційного устаткування. За відсутності таких даних аварійна вентиляція зі штучним збуджуванням повинна забезпечувати в приміщеннях видалення не менше 50 куб.м/г на 1 кв. м площі підлоги приміщення та робочих площадок окрім приміщень насосних та компресорних станцій категорій А та Б для котрих витрата повітря - 60 куб.м/г на 1 кв. м.  У приміщеннях насосних та компресорних станцій категорій А та Баварійна вентиляція повинна забезпечувати вказаний повітрообмін додатково до повітрообміну що створюється основними системами. Аварійну вентиляцію в приміщеннях категорій А і Б слід виконувати із штучним збуджуванням. 6.6.3.8. Вентиляційне устаткування яке обслуговує приміщення категорій А та Б та розташоване в цих приміщеннях витяжні системи загальнообмінної витяжної вентиляції приміщень категорій В Г Д які видаляють повітря з 5-метрової зони навколо устаткування що містить горючі речовини а також систем місцевих відсмоктувачів вибухонебезпечних сумішей повинне бути у вибухозахищеному виконанні. Це устаткування не допускається розташовувати у приміщеннях підвалів. В приміщеннях для устаткування цих систем не слід передбачати місць для теплових пунктів водяних насосів ремонтних робіт регенерації масел таіншої мети. Якщо температура категорія та група вибухонебезпечноїсуміші горючих газів парів аерозолів пилу з повітрям не відповідаєтехнічним вимогам на вибухозахищені вентилятори слід застосовуватиежекторні установки. 6.6.3.9. Устаткування окрім устаткування повітряних таповітряно-теплових завіс не допускається розміщувати в приміщеннях які обслуговуються: - складів категорій А Б та В; - адміністративно-побутових будівель за винятком устаткування звитратою повітря 10 тис. куб. м/г і менше. Устаткування систем аварійної вентиляції та місцевих відсмоктувачів допускається розміщувати в приміщеннях що ними обслуговуються. 6.6.3.10. Транзитні повітроводи для систем тамбур-шлюзів приприміщеннях категорій А та Б а також систем місцевих відсмоктувачіввибухонебезпечних сумішей слід виконувати з межею вогнестійкості0.5 години. 6.6.3.11. Транзитні повітроводи не слід прокладати крізь сходові клітини та приміщення сховищ. 6.6.3.12. Повітроводи для приміщень категорій А та Б та системмісцевих відсмоктувачів вибухонебезпечних сумішей не слід прокладатиу підвалах чи підпільних каналах. 6.6.3.13. Місця проходу транзитних повітроводів крізь стіни перегородки та перекриття будівель у тому числі у кожухах та шахтах слід ущільнювати негорючими матеріалами які забезпечують нормованумежу вогнестійкості огородження що перетинається. 6.6.3.14. Напірні ділянки повітроводів систем місцевих відсмоктувачів вибухонебезпечних сумішей а також шкідливих речовин 1-гота 2-го класів небезпеки не слід прокладати крізь інші приміщення. Допускається прокладання вказаних повітроводів зварними класу П плотные без роз'ємних з'єднань. 6.6.3.15. Повітроводи по яких переміщуються вибухонебезпечнісуміші допускається перетинати трубопроводами з теплоносієм температура якого не менше ніж на 20% нижче температури самозаймання ? С газів парів пилу або аерозолів. 6.6.3.16. Усередині повітроводів та на відстані менше 0.05 мвід їх стінок не допускається розміщувати газопроводи та трубопроводиз горючими речовинами кабелі електропроводку та каналізаційні трубопроводи; не допускається також перетинання повітроводів вказанимивище комунікаціями. 6.6.3.17. Для устаткування металевих трубопроводів таповітроводів систем вентиляції приміщень категорій А та Б а такожсистем місцевих відсмоктувачів що видаляють вибухонебезпечні суміші слід передбачати заземлення відповідно до вимог Правил улаштуванняелектроустановок ПУЕ . 6.6.3.18. Електроприймачі систем опалення вентиляції та кондиціювання слід передбачати тієї ж категорії яка встановлена дляелектроприймачів технологічного або інженерного устаткування приміщення. Електропостачання систем аварійної вентиляції та протидимногозахисту окрім систем для видалення газів та диму після пожежі слідпередбачати I категорії. При неможливості за місцевих умов здійснювати живлення електроприймачів I категорії від двох незалежних джерелдопускається живлення їх від одного джерела від різних трансформаторів двотрансформаторної або двох близько розташованих однотрансформаторних підстанцій. При цьому підстанції повинні бути підключені дорізних живильних ліній що прокладені різними трасами та мати пристрої автоматичного резерву як правило зі сторони низької напруги. 6.6.3.19. В будівлях та приміщеннях що обладнані системамипротидимного захисту слід передбачати автоматичну пожежну сигналізацію. 6.6.3.20. Повітря що викидається до атмосфери з систем місцевих відсмоктувачів та загальнообмінної вентиляції виробничих приміщень в якому містяться забруднюючі шкідливі речовини слід як правило очищувати та передбачати розсіювання в атмосфері залишковихкількостей шкідливих речовин відповідно до ОНД-86. 6.6.3.21. Місце викидів до атмосфери з систем вентиляції виробничих приміщень слід розміщувати за розрахунком або на відстанівід приймальних пристроїв для зовнішнього повітря не менше 10 м погоризонталі або на 6 м по вертикалі при горизонтальній відстані менше10 м. Крім того викиди з систем місцевих відсмоктувачів шкідливих речовин слід розміщувати на висоті не менше 2 м над дахом більш високоїчастини будівлі якщо відстань до його виступу менше 10 м.Місце викидів з системи аварійної вентиляції слід розміщуватина висоті не менше 3 м від землі до нижнього краю отвору. 6.6.3.22. Необхідно блокувати невмонтовані в технологічне устаткування вентилятори за відсутності резервних для систем місцевихвідсмоктувачів які видаляють шкідливі речовини 1 та 2-го класів небезпеки або вибухонебезпечні суміші передбачаючи зупинку технологічного устаткування в разі виходу з ладу вентиляторів; а при неможливості зупинення технологічного устаткування повинна вмикатисьаварійна сигналізація. З цією метою слід встановлювати газоаналізатори або сигналізатори горючих газів що зблоковані з установками аварійної вентиляції та автоматично вмикаються від пристроїв сигналізації. 6.6.3.23. Включення повітряної завіси слід блокувати з відчиненням воріт дверей та технологічних прорізів. Автоматичне відключення завіси слід передбачати після зачинення воріт дверей технологічних прорізів та після відновлення нормованої температури повітряв приміщенні передбачаючи скорочення витрати теплоносія до мінімальної що забезпечує незамерзання води. 6.6.3.24. Сигналізацію роботи устаткування "Включено" "Аварія" слід виконувати для систем: а вентиляції приміщень без природного провітрювання виробничих та адміністративно-побутових будівель; б місцевих відсмоктувачів які видаляють шкідливі речовини1 та 2 класів небезпеки або вибухонебезпечні суміші; в загальнообмінної витяжної вентиляції приміщень категорій Ата Б; г витяжної вентиляції приміщень складів категорій А та Б вяких відхилення контрольованих параметрів від норми може привести доаварії. Примітка : Вимоги що відносяться до приміщень без природногопровітрювання не поширюються на вбиральні курильні гардеробні таінші подібні приміщення. 6.6.3.25. Автоматичне блокування слід виконувати для : а відкривання та закривання клапанів зовнішнього повітря привключенні та виключенні вентиляторів; б відкривання та закривання клапанів систем вентиляції сполучених повітроводами для повної або часткової взаємозамінності уразі виходу з ладу одної з систем; в закривання клапанів на повітроводах для приміщень які захищаються установками газового пожежогасіння при виключенні вентиляторів систем вентиляції цих приміщень; г включення резервного устаткування при виході з ладу основного; д включення та відключення подачі теплоносія при вмиканні тавимиканні повітронагрівачів та опалювальних агрегатів; е включення систем аварійної вентиляції при утворенні вповітрі робочої зони концентрацій шкідливих речовин що перевищуютьГДК а також концентрацій горючих речовин у повітрі приміщення якіперевищують 10% нижньої концентраційної межі розповсюдження полум'япо газо- паро- та пилоповітряних сумішах. 6.6.3.26. Видалення диму на шляхах евакуації людей з приміщеньта будівель в початковій фазі пожежі повинно відповідати вимогамСНиП 2.04.05-91. 6.6.3.27. При відсмоктуванні повітря аспіраційними установкамиіз приміщення в кількості що перевищує один об'єм за годину слідпередбачати спеціальні припливні установки. 6.6.3.28. Аспірацію ємкостей для збирання і зберігання пилуне допускається поєднувати в одну аспіраційну систему з технологічнимі транспортним устаткуванням. 6.6.3.29. Опалювально-вентиляційне устакування трубопроводита повітроводи що розміщені в приміщеннях з агресивним середовищем а також застосовувані для видалення повітря з агресивним середовищем слід передбачати із антикорозійних матеріалів або з захисним покриттям від корозії. 6.6.3.30. Гарячі поверхні опалювального та вентиляційного устаткування трубопроводів і повітроводів розташованих у приміщеннях в яких вони утворюють безпеку спалахування газів парів аерозолівабо пилу слід ізолювати передбачаючи температуру на поверхні теплоізолюваляційної конструкції не менше ніж на 20% нижче температури їхсамоспалахування ? С. 6.6.3.31. Температуру теплоносія слід приймати не менше ніж на20% враховуючи п.6.6.3.30 цих Правил нижче температури самозаймання ? С речовин що знаходяться в приміщенні. 6.6.3.32. Концентрацію шкідливих речовин у припливному повітріпри виході із повітророзподілювачів і інших припливних отворів слідприймати за розрахунком та враховуючи фонові концентрації цих речовин в місцях розміщення повітроприймальних пристроїв але не більше30% ГДК в повітрі робочої зони для виробничих та адміністративно-побутових будівель і приміщень. 6.6.3.33. Системи місцевих відсмоктувачів слід передбачатитак щоб концентрації видаляючих горючих газів парів аєрозолів іпилу в повітрі не перевищували 50% нижньої концентраційної межі розповсюдження полум'я при температурі видаляючої суміші. 6.6.3.34. Системи вентиляції кондиціювання повітря і повітряного опалення слід передбачати окремими для кожної групи приміщень розміщених у межах одного пожежного відсіку. 6.6.3.35. Системи місцевих відсмоктувачів шкідливих речовинабо вибухопожежонебезпечних сумішей слід передбачати окремими відсистеми загальнообмінної витяжної вентиляції дотримуючись вимогп. 6.6.3.33 цих Правил . 6.6.3.36. Системи загальнообмінної витяжної вентиляції дляприміщень категорій В Г Д що видаляють повітря із 5-метрової зонинавколо устаткування яке має в своєму складі горючі речовини що можуть створювати у цій зоні вибухонебезпечні суміші слід передбачатиокремими від інших систем цих приміщень. 6.6.3.37. Системи місцевих відсмоктувачів від технологічногоустаткування слід передбачати окремими для речовин об'єднання якихможе створювати вибухонебезпечну суміш або створити більш небезпечніі шкідливі речовини. У технологічній частині проекту повинна бутивказана можливість об'єднання місцевих відсмоктувачів горючих і шкідливих речовин в загальні системи. 6.6.3.38. Системи місцевих відсмоктувачів горючих речовин щоосаджуються або конденсуються у повітроводах та вентиляційному устаткуванні слід передбачати окремими для кожного приміщення або для кожної одиниці устаткування. 6.6.3.39. Рециркуляція повітря не допускається: а із приміщень в яких максимальні витрати зовнішнього повітря визначаються масою шкідливих речовин 1- і 2-го класів небезпеки які виділяються; б із приміщень в повітрі яких присутні хвороботворні бактерії і грибки у небезпечних концентраціях або різко виявлені неприємнізапахи; в із приміщень категорій А і Б окрім повітряних та повітряно-теплових завіс біля зовнішніх воріт та дверей; г із 5-метрових зон навколо устаткування в приміщеннях категорій В Г Д якщо в цих зонах можуть утворюватись вибухонебезпечнісуміші горючих газів парів і аерозолей з повітрям; д із систем місцевих відсмоктувачів шкідливих речовин та вибухонебезпечних сумішей з повітрям; є із тамбур-шлюзів. 6.6.3.40. Припливне повітря слід подавати як правило безпосередньо у приміщення з постійним перебуванням в них людей. 6.6.3.41. Припливне повітря слід направляти так щоб повітряне надходило через зони із великим забрудненням - в зони з меншим  забрудненням та не порушувало роботу місцевих відсмоктувачів. 6.6.3.42. Видалення повітря із приміщення системами вентиляціїслід передбачати із зон в яких повітря найбільше забруднене. При виділенні пилу і аерозолей видалення повітря системами загальнообмінної вентиляції необхідно передбачати із нижньої зони. Забруднене повітря не слід спрямовувати через зону дихання людей в місцях їх постійного перебування. У виробничих приміщеннях в які виділяються шкідливі або горючі гази або пари слід видаляти з верхньої зони не менше однократного повітрообміну за годину а у приміщеннях висотою більше 6 м – не менше ніж 6 куб.м/г. на 1кв. м площі приміщення. 6.6.3.43. Залежно від умов виробництва на об'єктах повинні бути встановлені терміни проведення профілактичних оглядів та очищенняповітроводів фільтрів вогнезатримуючих клапанів іншого устаткування вентиляційних систем а також визначений порядок відключення вентиляційних систем і дій обслуговуючого персоналу в разі виникненняпожежі або аварії. 6.6.3.44. Вентиляційні камери циклони фільтри повітроводиповинні регулярно очищатися від горючого пилу відходів виробництва жирових відкладень пожежобезпечними засобами. Перевірка й очищеннявентиляційного устаткування повинні проводитися за графіком затвердженим адміністрацією об'єкта. Результати огляду обов'язково заносяться до спеціального журналу. 6.6.3.45. Для запобігання засмічування території підприємствагорючими відходами бункери під циклонами повинні мати суцільну огорожу з негорючого матеріалу з ворітьми які зачиняються. В інструкціїщодо заходів пожежної безпеки підприємства необхідно визначити максимально допустимі кількості відходів у бункерах порядок та періодичність їх очищення. 6.6.3.46. Низ отворів для приймальних пристроїв слід розміщувати на висоті більше 1 м від рівня стійкого снігового покрову алене нижче 2 м від рівня землі. 6.6.3.47. Приймальні отвори для видалення повітря системами загальнообмінної вентиляції із верхньої зони приміщень слід розміщувати: а під стелею або покриттям але не нижче 2 м від підлоги донизу отворів для видалення надлишків теплоти вологи та шкідливих газів; б не нижче 0.4 м від площини стелі або покриття до верху отворів при видаленні вибухонебезпечних сумішей газів парів та аерозолів окрім суміші водню з повітрям ; в не нижче 0.1 м від площини стелі або покриття до верху отворів у приміщеннях висотою 4 м та менше або не нижче 0.025 висотиприміщення але не більше 0.4 м в приміщеннях висотою більше 4 м -при видаленні суміші водню з повітрям. 6.6.3.48. Приймальні отвори для видалення повітря системамизагальнообмінної вентиляції з нижньої зони слід розміщувати на рівнідо 0.3 м від підлоги до низу отворів. 6.6.3.49. Захисне огородження слід передбачати на всмоктуючихта нагнітальних отворах вентиляторів не приєднаних до повітроводів. 6.6.3.50. В приміщеннях обладнаних газовими приладами на витяжних системах слід застосовувати решітки з пристроями для регулювання витрат повітря що виключають можливість їх повного закриття. 6.6.3.51. Устаткування систем припливної вентиляції кондиціювання та повітряного опалення далі - устаткування припливних систем що обслуговують приміщення категорій А і Б не допускаєтьсярозміщувати в загальному приміщенні для вентиляційного устаткуванняразом з устаткуванням витяжних систем а також з устаткуванням припливних систем із рециркуляцією повітря. На повітроводах припливних систем що обслуговують приміщеннякатегорій А і Б а також кімнати відпочинку обігріву працюючих таконтори майстра розташовані в цих приміщеннях слід передбачати вибухозахищені зворотні клапани в місцях перетину повітроводами огорожприміщень для вентиляційного устаткування. Пуск налагоджування експлуатація та ремонт вентиляційних установок повинні виконуватися відповідно до вимог діючих нормативнихактів. 6.6.3.52. Устаткування витяжних систем що видаляють повітря зрізким або неприємним запахом вбиральні курильні тощо не допускається розміщувати у загальному приміщенні для вентиляційного устаткування разом з устаткуванням для припливних систем. 6.6.3.53. Устаткування витяжних систем загальнообмінної вентиляції що обслуговують приміщення категорій А і Б не слід розміщувати у загальному приміщенні для вентиляційного устаткування разом зустаткуванням для інших систем. Устаткування витяжних систем із приміщень категорій В не слідрозміщувати у загальному приміщенні з устаткуванням витяжних системіз приміщень категорій Г. 6.6.3.54. Устаткування систем місцевих відсмоктувачів вибухонебезпечних сумішей не слід розміщувати разом з устаткуванням іншихсистем у загальному приміщенні для вентиляційного устаткування. 6.6.3.55. Приміщення для устаткування витяжних систем слідвідносити до категорій вибухопожежної і пожежної небезпеки приміщень які вони обслуговують. 6.6.3.56. Прокладання труб з легкозаймистими та горючими рідинами і газами через приміщення для вентиляційного устаткування не допускається. 6.6.3.57. У приміщеннях холодильних установок при застосуванніаміаку слід передбачати загальнообмінну вентиляцію розраховану навидалення надлишків тепла. При цьому слід передбачати системи витяжної вентиляції ізштучним побудженням які забезпечують не менше чотирикратного повітрообміну а при аварійних ситуаціях - 11-кратного за 1 годину. 6.6.3.58. Викиди від систем витяжної вентиляції не допускається об'єднувати якщо хоча б у одній із труб або шахт можливе відкладення горючих речовин або якщо при перемішуванні викидів можливе ут- ворення вибухонебезпечних сумішей. 6.6.3.59. Постійні робочі місця розташовані на відстані менше3 м від зовнішніх дверей і 6 м від воріт слід захищати перегородкамиабо екранами від обдування холодним повітрям. 6.6.3.60. Огороджуючі конструкції приміщень для вентиляційногоустаткування яке розміщене за протипожежною стіною слід передбачатиз межею вогнетривкості 0.75 г. двері - з межею вогнетривкості0.6 г. 6.6.3.61. Пуск налагодження експлуатація та ремонт вентиляційних установок повинні виконуватися відповідно до вимог діючих нормативних актів. 6.7. Вимоги до улаштування та експлуатації систем водопостачання та каналізації 6.7.1. Загальні вимоги 6.7.1.1. Водопостачання та каналізація будівель і спорудпідприємств повинні бути виконані у відповідності з вимогами СНиП2.04.01-85 СНиП 2.04.02-84 СНиП 2.04.03-85 і ГОСТ 12.3.006-75. 6.7.1.2. В усіх типах будівель які зводяться у каналізованихрайонах слід передбачати системи внутрішнього водопостачання та каналізації. 6.7.1.3. Якість холодної та гарячої води що використовуєтьсядля господарсько-питних потреб повинна відповідати вимогам ГОСТ2874-82. Якість води яка використовується для виробничих потреб повинна відповідати технологічним вимогам з урахуванням її впливу на продукцію що випускається та забезпечувати відповідні санітарно-гігієнічні умови для обслуговуючого персоналу. 6.7.1.4. У разі приєднання каналізаційних мереж промисловихпідприємств до вуличної або внутрішньоквартальної мережі населеногопункту слід передбачати випуски з контрольними колодязями щорозміщені поза межами підприємства. Необхідно передбачати пристрої для вимірювання кількостістічних вод що скидаються від кожного підприємства. 6.7.1.5. Об'єднання виробничих стічних вод кількох підприємствдопускається після контрольного колодязя кожного з підприємств. 6.7.1.6. Вся розподільча мережа водопостачання та каналізаціїповинна бути позначена на генеральному плані підприємства. Окрім того на підприємстві повинні бути виконавчі креслення всіх водопровідних та каналізаційних мереж і споруд з наведенням усіх технічнихданих матеріалу та розмірів трубопроводів колодязів камер глибинизакладання категорії грунтів арматури тощо з прив'язками до будинків або опорних пунктів а також особливими даними щодо можливихзагазованості та затоплювання колодязів та камер. Всі зміни при ремонті і реконструкції мереж та споруд повинні наноситись на виконавчі креслення. 6.7.2. Вимоги до систем водопостачання 6.7.2.1. Розміщення влаштування експлуатація та порядок обслуговування систем водопроводу повинні відповідати вимогам СНиП2.04.01-85 СНиП 2.04.02-84. Водопровідні мережі повинні бути закільцевані. 6.7.2.2. Кожна водозабірна споруда з відкритих чи підземнихджерел що знаходиться у веденні підприємства повинна мати технічнудокументацію погоджену у встановленому порядку з місцевими органамисанітарного нагляду. 6.7.2.3. Резервуари води для технологічних та господарсько-питних потреб що розташовані поза будівлями повинні бути закритими арезервуари що розміщені у землі обнесені огорожею висотою не менше1 м. 6.7.2.4. Водозабірні споруди для питної води повинні мати зонусуворого санітарного режиму розміри якої встановлюються за діючимиСНиПами та погоджуються з місцевими органами санітарного нагляду. Зона повинна бути огороджена нічної пори освітлена. 6.7.2.5. Господарсько-питний водопровід який живиться відміського водопроводу не повинен мати безпосереднього з'єднання з водопроводом який живиться від місцевого джерела водопостачання а також з водопроводом який подає воду непитної якості. 6.7.2.6. Питні фонтанчики або установки для забезпечення газованою водою слід передбачати на відстані не більше 75 м від робочихмісць у будівлях. 6.7.2.7. На підприємствах де джерела питного водопостачанняне забезпечують всіх потреб споживачів за наявності технікоекономічного обгрунтування та за погодженням з органами санітарно-епідеміологічної служби допускається підведення води непитної якостідо пісуарів та змивних бачків унітазів. 6.7.2.8. Прокладання труб водопостачання у приміщеннях електрощитової та холодильних камерах не дозволяється. 6.7.2.9. Приєднання водорозбірних приладів до циркуляційнихтрубопроводів не допускається. 6.7.3. Вимоги до систем каналізації 6.7.3.1. Для відведення стічних вод повинні передбачатися окремі мережі виробничої та побутової каналізації.Підприємство повинне забезпечувати щодобовий лабораторнийконтроль ефективності очищення виробничих та побутових стічних вод. 6.7.3.2. Каналізаційна мережа підприємств повинна приєднуватись до загальноміської каналізації за умови забезпечення характеристики стічних вод на рівні вимог СНиП 2.04.03-85 та за погодженням змісцевими органами санітарно-епідеміологічної служби у відповідностіз Правилами прийому стічних вод до систем каналізації населенихпунктів. 6.7.3.3. Виробничі стічні води що містять горючі рідини суспендовані речовини жири масла кислоти а також інші речовини якіпорушують нормальну роботу або викликають руйнування мереж та очиснихспоруд а також ті що містять цінні відходи виробництва слід очищувати до їх надходження до зовнішньої мережі каналізації. 6.7.3.4. Не дозволяється введення до експлуатації підприємствапри відсутності або з недобудованими спорудами каналізації. 6.7.3.5. Приєднувати виробничу каналізацію яка транспортуєстічні води що містять пальні та легкозаймисті рідини до мережі побутової каналізації та водостоків не допускається. Не допускається скидання до каналізації технологічних розчинів а також осаду з технічних резервуарів при очистці останніх. Скидання до каналізації отруйних продуктів та реагентів за нормальноїексплуатації та при аваріях не дозволяється. Ці продукти слід скидатидо спеціальних технологічних ємкостей для подальшої утилізації абообеззаражування. Скидання побутових та забруднених виробничих стічних вод допоглинальних колодязів та бурових свердловин не дозволяється. 6.7.3.6. Не допускається влаштування усередині приміщеньвідстійників у тому числі жироуловлювачів для уловлювання домішок що швидко загнивають а також уловлювачів для легкозаймистих та горючих рідин. 6.7.3.7. Для запобігання проникненню газів з каналізаційноїмережі до технологічного устаткування або приміщення цеху всі санітарні прилади та приймачі що встановлені на мережах побутової та виробничої каналізації повинні бути обладнані гідравлічними затворами. 6.7.3.8. Прокладання внутрішніх каналізаційних мереж не допускається: - під стелею у стінах та у підлозі обідніх залів робочихкімнат адміністративних будівель залів засідань залів для глядачів бібліотек навчальних аудиторій електрощитових та трансформаторних пультів управління автоматики припливних вентиляційних камер та виробничих приміщень які вимагають особливого санітарного режиму. 6.7.3.9. Прокладання під підлогою трубопроводів якими транспортуються агресивні та токсичні стічні води слід передбачати в каналах виведених до рівня підлоги та перекритих з'ємними плитами або при відповідному обгрунтуванні у прохідних тонелях. 6.7.3.10. Насоси для перекачування побутових та виробничихстоків які містять у своєму складі токсичні забруднення та речовини що швидко загнивають а також для перекачки стічних вод які виділяють отруйні або неприємні запахи гази або пари слід розміщувати вокремо розташованій будівлі підвалі або ізольованому приміщенні аза відсутності підвалу - в окремому опалювальному приміщенні першогоповерху яке має самостійний вихід назовні або на сходову клітку. Приміщення насосної станції слід обладнати припливно-витяжноювентиляцією. Приймальні резервуари для вказаних стічних вод слід розташовувати поза будівлями або в ізольованих приміщеннях разом з насосами. 6.7.3.11. Для вибухопожежонебезпечних цехів слід передбачатиокрему виробничу каналізацію з самостійними випусками вентиляційнимистояками та гідрозатворами на кожному з них. Вентиляцію мережі необхідно передбачати через вентиляційні стояки приєднані до найвищих точок трубопроводів. В уловлювачах для очищення стічних вод від горючих рідин слідпередбачати на підвідних трубопроводах гідравлічні затвори та витяжнувентиляцію. 6.7.3.12. Приміщення споруд механічного очищення стічних водта біофільтрів повинні бути оснащені припливно-витяжною вентиляцією що забезпечує не менше 5-кратного обміну повітря щогодини. 6.7.3.13. У разі робіт на спорудах для очищення стічних водповинні вживатись заходи що виключають безпосередній контакт обслуговуючого персоналу зі стічною рідиною застосування дистанційногоуправління засобів захисту працюючих . Відбір проб води або осадів із споруд слід виконувати з робочихплощадок улаштування яких огорожа освітлення тощо повинне гарантувати повну безпеку працівників. 6.7.3.14. При ручному очищенні покидьки з грат слід видаляти взбірники з накривками з наступним їх вивезенням до місць знешкодження. 6.7.4. Вимоги безпеки при експлуатації споруд водопостачаннята каналізації 6.7.4.1. Персонал підприємств водопостачання та каналізації що зайнятий обробкою питних та стічних вод окрім медичного огляду первинного та періодичного повинен забезпечуватись попереджувальними щепленнями у відповідності з вимогами санітарних органів проти черевного тифу паратифів А та В дизентерії тощо . 6.7.4.2. В колодязях та камерах мереж водопостачання та каналізації і інших спорудах повинні бути передбачені драбини або скобидля спуску. 6.7.4.3. Управління гратами шиберами засувками та іншим обладнанням що знаходиться під водою повинно здійснюватись з землі задопомогою маховиків керуючих пристроїв що виведені на поверхню перекрить на висоту 0.7 м. 6.7.4.4. Роботи в заглиблених камерах шахтних колодязях тощо повинні виконуватись у відповідності з вимогами викладеними урозділі 7.2.2 ч.1 цих Правил . 6.7.4.5. Приймальна камера на підвідному колекторі приміщенняграт та приймального резервуара каналізаційних насосних станцій повинні бути оснащені вентиляцією з не менше 5-кратного обміну повітрящогодинно. В насосних станціях до яких можливе надходження вибухонебезпечних або токсичних виробничих стічних вод повинна бути вентиляція приміщень грат та резервуарів з 12-кратним обміном повітря щогодинно. 6.7.4.6. Включення освітлення вентиляції та іншого обладнанняповинні розміщуватись перед входом до приміщення грат. 6.7.4.7. Вхід до приміщення автоматизованих грат допускаєтьсялише після 10-12 хвилинного провітрювання приміщення механічною вентиляцією.Вентиляція повинна працювати безперервно під час знаходженнялюдей у приміщенні. 6.7.4.8. При полях фільтрації належить передбачати душову приміщення для сушіння спецодягу для відпочинку та прийому їжі. Накожні 75-100 га площі полів фільтрації слід передбачати бути дляобігрівання обслуговуючого персоналу. 6.7.4.9. Приміщення споруд для очищення стічних вод включаючи фізико-хімічне очищення повинні бути обладнані вентиляцією щозабезпечує 12-кратний обмін повітря щогодинно. Вмикання та час роботи вентиляції повинні відповідати вимогам п. 6.7.4.7 ч.1 цих Правил . 6.7.4.10. Вздовж периметру градирні повинна бути влаштованаогорожа висотою не менше 1 м. На поруччі повинні бути вивішені знакибезпеки що не дозволяють купання в градирнях. 6.7.4.11. Для проходу персоналу через кювети по яких водивідводяться з території градирні та бризкальних басейнів повинні бути передбачені містки з поруччям на яких мусять бути закріплені рятувальні засоби. 6.7.4.12. Вентилятори градирень повинні бути огороджені. Доступ до вихідного отвору вентилятора повинен бути виключений. Заходитидо дифузора вентилятора в часи його роботи не дозволяється. На періодогляду та поточного ремонту градирень вентилятори повинні бутивідключені та застопорені. 6.7.4.13. Хлордозаторні повинні бути обладнані опаленням постійно діючою витяжною вентиляцією системами водопостачання і сигналізації. Пусковий пристрій систем вентиляції повинен бути розміщенийу тамбурі перед входом до приміщення. Вентиляційні установки повиннімати резервне незалежне джерело електропостачання. Забирання повітрядля витяжки повинно здійснюватися з нижньої зони де можливе накопичення хлору. 6.8. Шум та вібрація 6.8.1. При опрацюванні технологічних процесів проектуванні виготовленні та експлуатації машин та устаткування виробничих спорудта будівель а також при організації робочого місця слід вживати всіхзаходів до зниження шуму що впливає на людину до показників що неперевищують гранично допустимих рівнів. 6.8.2. Гранично допустимий рівень шуму ГДР на постійних робочих місцях та на території підприємства не повинен перевищувати80 дБА. ГДР на робочих місцях необхідно знижувати в залежності відважкості та напруженості праці. Визначення категорії напруженості та важкості праці здійснюється у відповідності з ергономічними критеріями оцінки важкості танапруженості праці наведених у Санітарних нормах допустимих рівнівшуму на робочих місцях. 6.8.3. Приміщення в яких розміщене устаткування з підвищенимрівнем шуму та вібрації повинні бути ізольовані та обладнані засобами шумо- та віброізоляції устаткування встановлене на віброізолюючихта шумопоглинальних основах тощо . 6.8.4. Для усунення передачі шуму з шумних приміщень до малошумних та за межі будівель або території підприємства слід: а вибирати проммайданчик для будови виробничих підприємств вяких застосовується шумне устаткування з урахуванням існуючого абопроектного планування населеного пункту; б шумне виробництво відокремлювати від меж житлового районута інших виробництв шумозахисною зоною з чагарників або дерев густолистяних або хвойних порід; в патрубки повітроводів вихлопу та всмоктування потужних агрегатів та вентиляторів які виходять з будівлі повинні бути обладнані глушниками які знижують шум до рівня встановленого нормами; г вентилятори з повітроводами повинні з'єднуватися за допомогою гнучкої вставки; д приводні паси вентиляторів повинні бути у повному комплектіі з однаковим натягом. 6.8.5. Машини та агрегати у відповідності з планом ППР повинніоглядатись з метою своєчасного виявлення та усунення усіх дефектів що можуть викликати збільшення шуму знос шестерень підшипників невчасне та недостатнє їх змазування тощо . 6.8.6. Не дозволяється перебування працюючих в зоні з рівнемзвукового тиску понад 135 дБА в будь-якій октавній смузі. 6.8.7. Вібрація на робочих місцях виробничих приміщень не повинна перевищувати гранично-допустимі рівні що їх наведено у ГОСТ12.1.012-90. 6.8.8. Вібрація яку створюють ручні машини обладнані двигунами при роботі яких маса ручної машини повністю або частково сприймається руками оператора не повинна перевищувати допустимих значеньїх що наведено у ГОСТ 17770-86. 6.8.9. Маса вібруючого устаткування або його частин що утримується руками у різних положеннях в процесі праці не повинна перевищувати 10 кг якщо технічні вимоги не передбачають більш жорсткихобмежень. 6.8.10. Рукоятки інструментів пристроїв а також органів управління повинні мати форму зручну для роботи. 6.8.11. При роботі з вібруючим устаткуванням сумарний час контакту з вібруючими поверхнями не повинен перевищувати 75% тривалостіробочого дня. Понадурочні роботи з вібруючим устаткуванням не допускаються. 6.8.12. Головні організаційно-технічні та лікувально-профілактичні заходи щодо обмеження несприятливого впливу вібрації на працюючих: - зменшення вібрації у джерелі її виникнення конструктивними татехнологічними методами при розробці нових та модернізації існуючихмашин; - зменшення вібрації на шляху розповсюдження засобами віброізоляції та вібропоглинання наприклад за рахунок застосуванняспеціальних сидінь площадок з пасивною пружинною ізоляцією гумових поролонових та інших поглинаючих вібрацію настилів мастик тощо; - перевірка наявності вібраційних характеристик ВХ в паспортахна новопридбані машини в технічному паспорті машини повинні бути наведені ВХ та методи їх контролю у відповідності з ГОСТ 12.1.012-90 а при їх відсутності та необхідності - проведення вхідного контролю; - своєчасне проведення планового та попереджувального ремонтумашин з обов'язковим післяремонтним контролем вібраційних характеристик; - використання машин у відповідності з їх призначенням передбаченим нормативно-технічною документацією; - виключення контакту працюючого з вібруючими поверхнями позамежами робочого місця або робочої зони встановлення огорож сигналізації блокування попереджувальних написів тощо . 6.8.13. На підприємствах в організаціях та в установах повинен бути забезпечений контроль рівнів шуму та вібрації на робочихмісцях не менше одного разу на рік. 7. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ І ВИРОБНИЦТВ 7.1. Загальні вимоги 7.1.1. Виробничі процеси повинні здійснюватись у відповідностіз вимогами цих Правил та чинної нормативно-технічної документації затвердженої у встановленому порядку. 7.1.2. Оцінка вибухонебезпеки і визначення категорії вибухопожежної і пожежної небезпеки приміщень будівель споруд визначаєтьсяна стадії проектування розробником технологічного процесу увідповідності з вимогами ОНТП 24-86 та галузевими нормами технологічного проектування. Для діючих підприємств категорії вибухопожежної небезпеки можуть визначатись самим підприємством або організацією що маєвідповідних спеціалістів і дозвіл на це місцевого органу Держпожнагляду.* * Класифікація приміщень за ступенем електронебезпеки категорія приміщень та будівель за вибухопоженою та пожежною небезпекою наведена у додатку 4. 7.1.3. Режими технологічних процесів повинні забезпечувати: - узгодженість роботи технологічного устаткування що виключаєвиникнення шкідливих і небезпечних виробничих факторів; - безвідмовну дію технологічного устаткування і засобів захисту працюючих на протязі строків визначених нормативно-технічною документацією; - запобігання можливих розливів; - контроль і попередження підвищення тиску в апаратах понаддопустимий; - попередження займання або пожеж; - завантаження технологічного устаткування що забезпечує рівномірний ритм роботи. 7.1.4. Для кожного виробництва розроблюється і затверджуєтьсятехнологічний регламент що встановлює основні норми і вимоги щодопроведення технологічного процесу. Порядок розробки погодження затвердження реєстрації строкдії а також зміст регламентів для вибухопожежонебезпечних виробництввизначається галузевим Положенням про розробку технологічних регламентів затвердженим Держнаглядохоронпраці. До розробки Положення слід користуватись ОСТ 18-3.402-82. 7.1.5. Вибухопожежонебезпечне виробництво повинне бути оснащене автоматичними засобами контролю параметрів значення яких визначають вибухонебезпечність процесу сигналізацією граничних значень ісистемами блокування що перешкоджають виникненню аварійних ситуацій. 7.1.6. При відборі проб повинна бути виключена можливістьтравмування працюючих і виділення вибухопожежонебезпечних речовин довиробничих приміщень. Місця відбору проб повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами. 7.1.7. Система контролю управління і автоматичного протиаварійного захисту ПАЗ виробництв вибухопожежонебезпечних процесівповинна проходити комплексну перевірку на працездатність. Тривалістьприпрацювання приладів і засобів автоматизації які використовуютьсяв системах ПАЗ повинна бути не менше 360 годин безперервної роботи. Не дозволяється застосовувати у системах ПАЗ багатоточковіприлади контролю параметрів що визначають вибухонебезпечність процесу. 7.1.8. На кожному підприємстві щодо цехів дільниць і виробництв повинен бути визначений перелік шкідливих речовин що можутьвиділитися у виробничі приміщення при проведенні технологічних процесів і в аварійних випадках а також обов'язковий перелік приладів іметодик аналізів для визначення концентрації цих речовин безпосередньо у виробничих приміщеннях і лабораторіях. 7.1.9. У приміщеннях з можливим виділенням у робочу зонушкідливих і небезпечних вибухопожежонебезпечних парів газів і пилуповинен бути організований систематичний контроль за графіком затвердженим органами санітарного нагляду за їх вмістом у повітрі робочої зони. 7.1.10. Після капітального ремонту перед початком сезону масової переробки сировини підприємства повинні бути перевірені відносно підготовки цехів дільниць і служб до приймання сировини і безпечного проведення робіт на підприємстві і прийняті спеціальною комісією призначеною власником підприємства з участю місцевих органівДержнаглядохоронпраці. 7.1.11. Проведення дослідних робіт випробування досліднихзразків устаткування систем автоматизації у вибухопожежонебезпечнихвиробництвах а також експлуатація всіх діючих на підприємстві виробництв і об'єктів підвищеної небезпеки оформлюється наказом власникапідприємства об'єднання з погодженням з місцевим органом Держнаглядохоронпраці. При цьому повинні бути розроблені дослідно-промисловий регламент інструкція по безпечному проведенню процесу експлуатації устаткування контролю управлінню і протипожежному захисту а такожплан локалізації аварійних ситуацій. Вказану технічну документаціюопрацьовує і погоджує з науково-дослідними і проектними інститутамиорганізація яка пропонує проведення дослідних робіт. 7.1.12. Об'єднувати у загальний колектор викиди газів які призмішуванні можуть утворювати вибухонебезпечну суміш не дозволяється. 7.1.13. Технологічні процеси пов'язані з застосуванням токсичних подразнювальних і легкозаймистих речовин повинні проводитисьв окремих приміщеннях або на спеціальних ізольованих дільницях загальних виробничих приміщень що обладнані припливно-витяжною вентиляцією і протипожежними засобами. 7.1.14. Переміщення пилоутворюючих матеріалів здійснюється методом пневмо- і гідротранспортування і інших транспортних пристроїв що виключають шкідливі виділення у повітря робочої зони. Наповнення тари пилоутворюючими матеріалами повинно здійснюватись з примусовою механічною подачею роторними шнековими і іншимиживильниками з вилученням або максимальним зменшенням висоти вільного падіння матеріалів. Повітря яке витискується з тари під час їїзаповнення повинно відсмоктуватись та очищатись. Отруйні рідини і суспензії повинні транспортуватись переміщатись по трубах змонтованих з нахилом у бік подачі. 7.1.15. Тиск вакуум в апаратах і трубопроводах температурний режим і рівень рідин в апаратах мірниках швидкість подачі матеріалу необхідно підтримувати у відповідності з вимогами технологічних регламентів. 7.1.16. В усіх вибухопожежонебезпечних приміщеннях не дозволяється проведення ремонтних робіт при вимкнених припливно-витяжнихвентиляційних системах. 7.1.17. Під час ремонтних робіт не дозволяється проведенняоперацій при виконанні яких можливе виділення вибухопожежонебезпечних речовин. До початку ремонтних робіт і в період їх проведення повинен проводитися аналіз повітряного середовища на наявність у приміщенні вибухопожежонебезпечних парів і газів. 7.1.18. У разі виявлення токсичних або вибухопожежонебезпечнихгазів в кількості вище допустимої ремонтні роботи повинні бути негайно припинені а працівники виведені з небезпечної зони. 7.2. Вимоги безпеки до окремихвидів робіт 7.2.1. Загальні вимоги безпеки 7.2.1.1. Роботи пов'язані з оглядом очищенням ремонтом розгерметизацією технологічного устаткування комунікацій в тому числіусередині ємкостей* при проведенні яких існує або не виключенаможливість виділення у робочу зону визначену відповідно зГОСТ 12.1.005-88* вибухопожежонебезпечних або шкідливих парів газів і інших речовин здатних викликати вибух загоряння шкідливовплинути на організм людини а також роботи при недостатнім вмісті уповітрі кисню нижче 20% об'єму повинні проводитись за нарядом-допуском відповідно до вимог інструкцій які розроблені на основі цихПравил з урахуванням місцевих умов. * До них відносяться апарати цистерни резервуари сушильнібарабани печі сушильні реактори і інше подібне устаткування а також колектори тунелі колодязі приямки тощо. 7.2.1.2. На підприємстві у кожному цеху виробництву повиненбути розроблений перелік робіт з підвищеною небезпекою за формою відповідно до додатка 13. В переліку повинні бути окремо вказані роботи які: - проводяться з оформленням наряду-допуску за формою згідно здодатками 14 15 16; - проводяться без оформлення наряду-допуску з обов'язковою реєстрацією таких робіт перед їх початком в журналі за формою відповіднодо додатка 17. 7.2.1.3. Перелік робіт з підвищеною небезпекою розробляєтьсяначальниками цехів відділень дільниць - при безцеховій структурі погоджується з виробничим технічним відділом службою охорони праціі затверджується власником підприємства. Перелік робіт з підвищеною небезпекою повинен періодично неменше одного разу на рік переглядатись і перезатверджуватись. 7.2.1.4. В переліку повинні бути вказані: цех установка відділення - при безцеховій структурі місце і характер роботи можливішкідливі і небезпечні виробничі фактори при її проведенні виконавці основні заходи що забезпечують безпеку робіт які виконуються. 7.2.1.5. Наряд-допуск підписується начальником цеху де проводиться робота погоджується зі службою охорони праці з реєстрацією успеціальному журналі і присвоєнням чергового номера відповідно дододатка 16 а при необхідності з суміжними цехами і затверджуєтьсявласником або його заступником по виробництву. Наряд-допуск оформлюється у двох примірниках які після затвердження передаються керівнику зміни.Керівник зміни передає один примірник відповідальному за підготовчі роботи. Після виконання робіт по підготовці об'єкту обидва примірники підписуються посадовими особами відповідальними за підготовку і проведення робіт з підвищеною небезпекою які підтверджують повноту виконання підготовчих робіт і заходів що забезпечують безпеку проведення робіт. Один примірник наряду-допуску після закінчення робіт передається службі охорони праці і зберігається у справах служби не меншетрьох місяців. Другий примірник знаходиться у посадової особи яка відповідаєза проведення цих робіт і після їх закінчення зберігається у справахцеху не менше трьох місяців. Записи в обох примірниках повинні бути чіткими. Заповненнянаряду-допуску олівцем виправлення у тексті і підписи відповідальнихосіб з використанням копіювального паперу не допускаються. 7.2.1.6. При відсутності на підприємстві технічної можливостікваліфіковано і в повному обсязі виконати ремонт ємкості до роботиможуть залучатись спеціалісти інших організацій що повинні бутиатестовані для проведення відповідних робіт а також пройти інструктаж з техніки безпеки у відповідності з місцевими умовами виконанняробіт на конкретному об'єкті. 7.2.1.7. Список осіб які можуть призначатись керівникамиробіт за нарядами-допусками і перелік таких робіт на підприємствівстановлюється власником адміністрацією . 7.2.1.8. Наряд-допуск визначає обсяг і зміст підготовчихробіт послідовність їх виконання заходи безпеки періодичністьаналізів повітряного середовища і засоби захисту працюючих. Не дозволяється змінювати обсяги робіт передбачені нарядом-допуском у бікїх збільшення. 7.2.1.9. Наряд-допуск видається тільки на одну бригаду наодин вид робіт на одну зміну. Якщо ці роботи не закінчені у зазначений строк а умови і склад бригади не змінились наряд-допуск можебути продовжено начальником цеху на чергову зміну. 7.2.2. Роботи усередині ємкості 7.2.2.1. Для проведення робіт усередині ємкості повинна призначатись бригада у складі не менше 3-х чоловік працюючий дублер іспостерігач . Перебування усередині ємкості дозволяється як правило одній людині. При необхідності перебування в ємкості більшої кількості працюючих повинні бути опрацьовані внесені в наряд-допуск і додатково здійснені заходи безпеки що передбачають збільшення кількості спостерігаючих не менше одного спостерігача на одного працюючогов ємкості порядок входу і евакуації працюючих порядок розміщенняшлангів забірних патрубків протигазів сигнально-рятувальних мотузків наявність засобів зв'язку і сигналізації на місці проведення робіт тощо. 7.2.2.2. Роботи усередині ємкості повинні виконуватись притемпературі в ній не вище 30 ? С. При необхідності виконання робіт прибільш високій температурі повинні бути розроблені додаткові заходибезпеки безперервне обдування свіжим повітрям застосування теплоізолюючих костюмів і взуття часті перерви в роботі тощо . Виконувати внутрішні роботи при температурі 50 ? С і вище недопускається. 7.2.2.3. Роботи усередині ємкостей повинні проводитися в денний час. При необхідності проведення робіт в нічний час повинні бутирозроблені заходи безпеки і отримано дозвіл власника підприємства. 7.2.2.4. До робіт усередині ємкості допускаються особи не молодше 18 років які пройшли медичне обстеження і мають допуск на виконання таких робіт. Особи відповідальні за проведення робіт усередині ємкості зобов'язані перевіряти у виконавців наявність посвідчення на право проведення робіт усередині ємкості. Перед початком робіт працівники повинні бути проінструктованіпро правила та засоби безпечного проведення робіт. Працівники усередині ємкості та їх дублери повинні знати перші ознаки отруєння правила евакуації потерпілих з ємкості та заходи щодо надання їм першоїдопомоги.Працівники які не пройшли інструктажу до роботи не допускються. 7.2.2.5. До проведення робіт електроприлади і обладнання ємкості з живленням від електричної мережі повинні бути знеструмлені повинні бути вивішені плакати з попереджувальним написом "Не вмикати! Працюють люди". Вентиляція ємкості і періодичний аналіз повітря в ній повинні проводитись протягом усього часу ремонтних робіт. Місцевий вентиляційний відсмоктувач ємкості в якій повинні проводитись роботи необхідно заглушити від вентиляційної мережі інших ємкостей. 7.2.2.6. До початку робіт усередині ємкості особи відповідальні за проведення технологічного процесу на даній дільниціі за ведення ремонтних робіт зобов'язані забезпечити: а повне звільнення ємкості від продуктів; б надійне від'єднання ємкості від водяних парових продуктових і інших трубопроводів шляхом закриття вентилів засувок абокранів і встановлення на трубопроводах заглушок з вибитими на їххвостовиках що виходять назовні порядковими номерами і наведеннямтиску на яке вони розраховані; в вивішування на запорній і пусковій арматурі підвідних трубопроводів табличок з попереджувальним написом "Не відкривати! Працюють люди!"; г відкриття верхнього та нижнього люків для попередньогопровітрювання а також на весь час роботи; д проведення лабораторного аналізу повітряного середовищаусередині ємкості з відбором проб у верхній зоні на відстані не менше1 м від нижнього люка і в нижній - на відстані не більше 0.2 м відднища; е наявність і справність інвентаря а для роботи в ємкостяхта інших небезпечних місцях де може створюватися вибухопожежонебезпечне середовище також заходів які виключають іскроутворення припроведенні ремонтних робіт і очищенні устаткування; ж наявність і справність переносних електросвітильників напругою 12 В відповідного виконання; з наявність і справність спецодягу спецвзуття захисних тазапобіжних засобів у тому числі киснево-ізолюючого апарату шлангового протигазу запобіжного поясу сигнально-рятівної линви що маютьбирки з позначенням номера і дати випробування; и наявність плакату з написом "Ремонт - працюють люди". 7.2.2.7. Зняття покривки люка-лаза може проводитись тількипісля звільнення ємкости від продукту і зниження в ньому тиску до атмосферного. 7.2.2.8. Всі ємкості і трубопроводи після звільнення їх відпродукту необхідно пропарити насиченою парою під тиском не більше0.05 МПа 0.5 кгс/кв.см для видалення парів мазуту бензину та іншихгорючих рідин а також двоокису вуглецю промити водою і провітрити при необхідності продути інертним газом. Підвід інертного газу повинен здійснюватись стаціонарно з встановленням запірного вентиля тазворотного клапану. 7.2.2.9. Видалення виявленого газу повинно проводитись за допомогою ручного переносного або пересувного вентилятора у вибухозахищеному виконанні. 7.2.2.10. Не допускається застосовувати для вентиляції ємкостібалони зі стисненими газами. 7.2.2.11. Видалення газу з невеликих ємкостей допускаєтьсяшляхом заповнення останніх водою з наступним її зливом або відкачуванням. 7.2.2.12. Ємкість в якій зберігалась кислота або луг необхідно нейтралізувати і перевірити на наявність водню. 7.2.2.13. Двоокис вуглецю повинен видалятись через нижній люкабо витискуватись шляхом заповнення резервуару водою. 7.2.2.14. Після здійснення підготовчих заходів перевірки провітрювання нейтралізації промивання необхідно провести аналізповітря усередині ємкості за допомогою газоаналізатора або індикатора. 7.2.2.15. Якщо вміст шкідливих та небезпечних речовин через2-3 години після пропарювання перевищує гранично допустиму концентрацію або вміст кисню у повітрі менше 19% роботи усередині ємкостіповинні виконуватись в шлангових протигазах ПШ-1 і ПШ-2 або кисневоізолюючих апаратах. 7.2.2.16. Використання фільтруючих протигазів не дозволяється. 7.2.2.17. Шланговий протигаз з ретельно підігнаним шоломом-маскою та відрегульованою подачею повітря робітник одягає безпосередньоперед тим як спуститись до ємкості. Герметичність складання припасування протигаза та справність повітродувки перевіряє особа відповідальна за виконання робіт. 7.2.2.18. Забірний патрубок шланга протигаза виводять назовніне менше ніж на 2 м та закріплюють в зоні чистого повітря при цьомушланг необхідно розмістити так щоб виключити можливість перекриттядоступу повітря внаслідок перегинання перекручування або перетискування при наїзді транспортних засобів переході людей тощо. 7.2.2.19. Рятувальний пояс повинен одягатись поверх одягу мати схрещені шлейки та закріплену на ньому сигнально-рятувальну линву довжина якої на два метри перевищує глибину ємкості але складає неменше 10 м. 7.2.2.20. Рятувальну линву прив'язують до кільця поясу та пропускають крізь кільце закріплене на схрещених шлейках на рівні лопаток з таким розрахунком щоб у разі евакуації потерпілого з ємкостіза допомогою рятувальної линви положення його тіла було б вертикальним - головою догори. Вільний кінець линви повинен бути виведений назовні та надійнозакріплений. Вузли на линві роблять на відстані 0.5 м між собою. 7.2.2.21. У випадку роботи з застосуванням ПШ-2 на кожногопрацюючого окрім дублера повинен бути призначений працівник якийспостерігає за роботою повітродувки. 7.2.2.22. Дублер зобов'язаний бути в тому ж спорядженні що іпрацюючий усередині ємкості. 7.2.2.23. При виявленні будь-яких несправностей прокол шлангу зупинка повітродувки обрив рятувальної линви тощо а також приспробі працюючого зняти шолом-маску протигаза робота усередині ємкості має бути призупинена а працюючого треба підняти з ємкості. 7.2.2.24. У разі втрати працюючим в ємкості свідомості дублерзобов'язаний негайно підняти потерпілого з ємкості. При необхідностіспуститись до ємкості для рятування потерпілого дублер терміново викликає допомогу і лише після її прибуття спускається до ємкості. 7.2.2.25. Якщо під час роботи в ємкості робітник відчує слабування він зобов'язаний подати сигнал спостерігачеві припинити роботу та піднятись з ємкості. 7.2.2.26. Тривалість одноразового перебування працюючого впротигазі не повинна перевищувати 15 хвилин з наступним відпочинкомна чистому повітрі не менше 15 хвилин. 7.2.2.27. При роботі усередині ємкості повинні застосовуватисьлише безпечні світильники та прилади з джерелом живлення напругою невище 12 В. 7.2.2.28. Роботи усередині резервуарів та апаратів в якихможливе утворення вибухопожежонебезпечних сумішей повинні виконуватись за допомогою інструменту та обладнання які виключають можливість іскроутворення. Виконання робіт усередині подібних резервуарів та апаратів в комбінезонах куртках та іншому одязі з матеріалів що електризуються не дозволяється. 7.2.2.29. Електроінструмент повинен відповідати вимогам ГОСТ12.2.013.0 - 91. 7.2.2.30. Вмикати до мережі електроінструмент прилади електроосвітлення та інші струмоприймачі за тимчасовими схемами через автотрансформатори дросельну катушку резистор потенціометр не дозволяється. 7.2.2.31. Трансформатор для переносних електросвітильників повинен встановлюватись поза ємкістю; його корпус і вторинна обмоткаповинні бути заземлені. Безпосереднє стикання проводів та кабелів згарячими вологими замащеними поверхнями не допускається. 7.2.2.32. Працівники що спускається до ємкості або піднімається з неї не повинен тримати в руках жодних предметів. Всі необхідні матеріали та інструмент повинні спускатись чи відповідно прийматись від нього в спеціальній сумці або інструментальному ящику. 7.2.2.33. Проникнення працівників до ємкості яка має верхнійта нижній люки повинне здійснюватись лише крізь нижній люк приобов'язково відкритому верхньому. 7.2.2.34. По закінченні робіт усередині ємкості начальник цеху зміни де проводились роботи повинен особисто перевірити відсутність усередині ємкості людей інвентарю інструменту та дати письмовий дозвіл на зняття заглушок встановлених на трубопроводах та назакриття люків. 7.2.2.35. Оглядові колодязі повинні перекриватись чавунними бетонними накривками. 7.2.2.36. Підйомні механізми та пристрої повинні бути справними мати реєстраційний або інвентарний номер дату наступного випробування та позначення робочої вантажопідйомності. 7.2.2.37. Вогневі роботи в ємкостях виконуються при повністювідкритих люках лазах та в умовах повітрообміну який забезпечуєповітряний режим в зоні праці у відповідності з вимогами норм. При їх проведенні оформлюється наряд-допуск а також дозвіл напроведення вогневих робіт у відповідності з вимогами Типовоїінструкції з організації безпечного виконання вогневих робіт на вибухонебезпечних та вибухопожежонебезпечних об'єктах. 7.2.2.38. Поєднувати вогневі роботи усередині ємкості з іншимивидами ремонтних робіт не дозволяється. 7.2.2.39. При виконанні зварювальних робіт як усерединіємкості так і назовні ємкість повинна бути заземлена.Електрозварювальне устаткування яке знаходиться під напругою також мусить бути заземлене. 7.2.2.40. У випадку застосування електрозварювання та ручногоелектрифікованого інструменту робітники повинні мати II групу щодоелектробезпеки та відповідне посвідчення. Такі роботи повинні виконуватись під контролем спостерігача який знаходиться назовні та має ненижче другої кваліфікаційної групи. 7.2.2.41. При виконанні зварювальних робіт усередині ємкостіповинні застосовуватись електродотримачі з механічним та електричнимблокуванням яке виключає можливість заміни електродів при ввімкненому струмі. 7.2.2.42. Електрозварювальні установки для зварювання усередині металевих ємкостей повинні бути оснащені пристроями автоматичного вимикання холостого ходу або обмеження його до напруги 12 В зчасовим інтервалом не більше 0.5 с. При перервах у роботі а також по закінченні робіт електрозварювальна апаратура повинна бути вимкнена з мережі. 7.2.2.43. При зварювальних роботах усередині ємкості електрозварник окрім спецодягу повинен бути забезпечений також діелектричними рукавицями калошами килимками шланговим протигазом з примусовою подачею повітря. Для захисту голови електрозварника від механічних травм таураження електричним струмом повинні видаватись захисні каски з струмонепровідних матеріалів. 7.2.2.44. Порядок організації та безпечного виконання газонебезпечних робіт на підприємствах повинен відповідати вимогам Типовоїінструкції з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт.  Проведення вогневих робіт усередині ємкості з застосуваннямзрідженого газу або використання гасорізів не дозволяється. 7.3. Специфічні вимоги до виконання робіту силосах та бункерах 7.3.1. Роботи у силосах та бункерах повинні проводитись лишеденної пори з письмового дозволу наряду-допуску адміністраціїпідприємства у відповідності з вимогами підрозд. 7.2 ч. 1 цих Правил. 7.3.2. Спуск працівника у силос повинен відбуватись за допомогою спеціальної лебідки що призначена для спускання та підніманнялюдей. Відповідальний за роботи повинен перевірити стан лебідки тросу колиски пояса каната тощо перед спуском і проведенням робіт уємкості. 7.3.3. До спуску у силоси та обслуговування лебідки повиннідопускатись особи спеціально навчені безпечним методам праці що мають медичний висновок який дозволяє їм за станом здоров'я робити на  висоті та спускатися у силоси та які дали письмову згоду на спуск усилос. 7.3.4. Роботи у силосах повинні виконуватись бригадою неменше 4-х осіб: однієї- що спускається другої - що обслуговуєлебідку та двох спостерігачів один з яких попускає вибирає шлангпротигаза а другий попускає линву закріплену на рятувальному поясіробітника що спускається. 7.3.5. Перш ніж спуститись до силосу працівник повинен надягти шланговий протигаз рятувальний пояс з сигнально-рятівною линвоюта захисну каску. При довжині шлангу більше 12 м повітря слід подавати за допомогою повітродувок з електроприводом. 7.3.6. Під час знаходження людини у силосі відходити відлебідки та люка силоса особам що приймають участь у спуску не дозволяється. 7.3.7. Доступ працівників до силосів крізь нижні люки дозволяється лише після провітрювання силосів та аналізу повітря навідсутність токсичних та вибухопожежонебезпечних речовин. На стінкахта склепіннях силосу не повинно бути налиплих мас продукту; верхнійлазовий люк повинен бути перекритий суцільною лазовою накривкою зачиненою на замок. 7.3.8. По закінченні роботи у силосі відповідальний за виконання робіт повинен пересвідчитись у відсутності в ньому людей тасторонніх предметів і лише після цього дати дозвіл на закриття люків. 7.3.9. Для запобігання вибуху і пожежі при безтарному зберіганні у силосах зерна борошна цукру тощо необхідно: - забезпечити герметичність технологічного устаткування норій шнеків місць з'єднання трубопроводів з силосами бункерами; - проводити очищення від пилу устаткування приміщень. При очищенні силосів не дозволяється обдувати стисненим повітрям щоб уникнути утворення вибухонебезпечних сумішей. 7.3.10. При руйнуванні склепінь і завислих мас зерна або іншихпродуктів не допускається знаходження людей під силосом або бункером.Зачищувати силос методом "підкопу" не дозволяється. 7.3.11. Працівнику який спускається у силос не дозволяєтьсявідстібати запобіжну линву від пояса і залишати сідло. 7.4. Миття та дезинфекція ємкостей 7.4.1. Роботи пов'язані з миттям ємкостей та інших технологічних посудин повинні бути механізовані. У випадку виконання робіт з миття очищення та дезинфекціїємкості зі знаходженням людей усередині її ручне миття тощо необхідно дотримуватись вимог безпеки які викладено у підрозд.7.2. і 7.3 ч.1 цих Правил 7.4.2. Нанесення дезинфікуючих розчинів на поверхню посудинповинне здійснюватись без розбризкування. 7.4.3. Для миття та знежирювання поверхонь слід застосовуватинезаймисті та нетоксичні матеріали. Застосування горючих сумішей сліддопускати як виняток у разі технологічної необхідності з дозволуадміністрації та за погодженням з органами пожежного нагляду. 7.4.4. Не дозволяється застосовувати при дезинфекції алюмінієвих резервуарів а також зберігати в алюмінієвих посудинах та в посудинах з оцинкованої сталі лужні розчини. 7.4.5. Всі роботи з дезинфекції дегазації дератизації приготування отруєних принад перевезення приймання зберігання видачіотруйних речовин отрутохімікатів а також знищення отрутохімікатів що зіпсувались повинні здійснюватись у суворій відповідності зІнструкціями по боротьбі з шкідниками запасів зерна борошна та крупи а також з іншими спеціальними інструкціями та правилами погодженими з Міністерством охорони здоров'я. 7.4.6. Кожний працівник допущений до керування та безпосереднього виконання робіт з дезинфекції дератизації перевезення приймання зберігання та видачі отрутохімікатів повинен матипосвідчення на право виконання цих робіт. Адміністрація підприємства на якому проводяться роботи з дезинфекції та дератизації повинна перевіряти наявність посвідчень у працівників які їх проводять. 7.5. Нанесення захисних покрить на внутрішні поверхнітехнологічних посудин 7.5.1. Підготовка технологічних посудин до нанесення захиснихпокрить повинна здійснюватись у відповідності з вимогами ГОСТ9.402-80 та підрозд. 7.2 і 7.4 ч.1 цих Правил . 7.5.2. Роботи по нанесенню покрить на внутрішні поверхні посудин та апаратів повинні виконуватись з додержанням вимог ГОСТ12.3.002-75 ГОСТ 9.402-80 ГОСТ 12.3.008-75 ГОСТ 12.3.016-87 таінших нормативних документів. 7.5.3. Роботи по нанесенню захисних покрить повинні здійснюватись на основі затвердженого проекту виконання робіт та заходів щомістяться у цьому проекті. До початку робіт з ними повинні бути ознайомлені всі посадові особи які здійснюють безпосереднє керівництвота нагляд за веденням робіт. Проект виконання робіт повинен передбачати конкретні технічні рішення що забезпечують безпеку виробничого процесу: - розрахунок ефективності схеми характеристики та режими роботи вентиляційних установок; - схеми безпечного монтажу риштувань помостів підмостків таіншого допоміжного обладнання забезпечення заземлення; - перелік характеристики та комплектність засобів механізації електрообладнання; - схеми безпечного транспортування лакофарбових матеріалів домісць виконання робіт; - технологічний регламент контролю вмісту шкідливих та вибухопожежонебезпечних речовин в повітрі робочої зони що містить опис типів газоаналізаторів що застосовуються місць та періодичності відборупроб. 7.5.4. Виконувати роботи з нанесення покрить дозволяється лишепісля отримання від особи відповідальної за проведення цих робіт начальника цеху майстра виконроба спеціального письмового дозволу наряду-допуску . Наряд-допуск видається на строк який є необхідним для виконання даного обсягу робіт. У випадку перерви з виконанням робіт більш ніж на добу наряд-допуск анулюється а з поновленням робіт видається новий. 7.5.5. В місцях де проводяться роботи з нанесення покрить атакож в приміщеннях де зберігаються лаки емалі розчинники і іншігорючі компоненти або готуються суміші захисних покрить не дозволяється палити запалювати сірники свічки користуватись паяльнимилампами та іншими відкритими джерелами вогню застосовувати вибухонезахищене електрообладнання електропроводку виконувати електрозварювальні роботи застосовувати інструмент який при ударі може викликати іскроутворення. 7.5.6. У приміщеннях де проводяться роботи з нанесення захисних покрить слід проводити вологе прибирання пилу. Вентиляція цихприміщень має бути безперервною. Електродвигуни відкритого типу світильники загального призначення та вимикачі до них загального виконання а також все  електроустаткування яке не має відношення довиконання покрить на час виконання робіт повинні бути знеструмлені. 7.5.7. Місцеві системи витяжної вентиляції повинні бути оснащені блокувальними пристроями що забезпечують подачу робочих сумішейдо розпилювачів лише в разі дії вентиляційних агрегатів. 7.5.8. Посудина або апарат на внутрішню поверхню якого наноситься захисне покриття повинні безперервно вентилюватись протягомусього часу виконання робіт. 7.5.9. Місце проведення робіт з нанесення покриттів повиннебути огороджене та позначене попереджувальними плакатами. 7.5.10. Очищення поверхонь повинне виконуватись механізованимінструментом щітками наждачними кругами голкофрезами тощо . 7.5.11. Газополум'яне очищення внутрішніх поверхонь посудин таапаратів не допускається. 7.5.12. Для виконання покриттів слід використовувати лише лакофарбові матеріали дозволені Міністерством охорони здоров'я. 7.5.13. При приготуванні сумішей на основі епоксидних смол атакож при використанні епоксидних смол та сумішей адміністрація повинна забезпечити виконання вимог Санітарних правил при виробництвіта використанні епоксидних смол і матеріалів на їх основі. 7.5.14. Імпортні лакофарбові матеріали повинні мати санітарно-хімічний висновок про можливість їх використання а також показникиїх пожежонебезпеки. До робіт з імпортними матеріалами дозволяєтьсяприступати лише після отримання від організації яка передає ці матеріали вказівок відносно виконання робіт та вимог безпеки узгоджениху встановленому порядку. 7.5.15. Упаковка та маркірування лакофарбових матеріалів танапівфабрикатів повинні відповідати вимогам ГОСТ 9980.1-86Е. 7.5.16. Робочі суміші лакофарбових матеріалів слід готувати вокремих приміщеннях або спеціально відведених місцях обладнанихмісцевою припливно-витяжною примусовою вентиляцією. 7.5.17. Подрібнення компонентів затверджувачів наповнювачів тощо слід виконувати в закритих апаратах що виключають виділенняпилу; приготування смоли із затверджувачем слід здійснювати в герметичних апаратах з мішалками. 7.5.18. Розігрів затверджувачів для епоксидних смол слід проводити лише у гарячій воді. 7.5.19. На робочі місця лакофарбові матеріали повинні доставлятись у щільно закритій тарі готовими до застосування у кількості що не перевищує змінної витрати. Застосування скляної тари не допускається. Складові двокомпонентних лакофарбових матеріалів епоксиднісмоли з отверджувачем тощо повинні доставлятись до місць виконанняробіт окремо. 7.5.20. Нанесення лакофарбових матеріалів на внутрішні поверхні посудин та апаратів повинне виконуватись пензлем або валиком. Фарбуваня розпиленням допускається як виняток за письмовим розпорядженням адміністрації та за умови використання апаратів повітряного розпилення або розпилювачів зі зниженим туманоутворенням. Прицьому повинні бути вжиті заходи що забезпечують зниження концентрації горючих парів та газів у повітрі робочої зони до рівня який неперевищує нижньої концентраційної межі займання. 7.5.21. У посудинах та апаратах на внутрішню поверхню якихнаносяться захисні покриття за допомогою лакофарбових матеріалів робочих сумішей що здатні утворювати вибухопожежонебезпечні суміші повинні встановлюватись автоматичні сигналізатори до вибухонебезпечних концентрацій які попереджують про утворення у повітрі робочоїзони вибухонебезпечного середовища. 7.5.22. При утворенні у повітряному середовищі посудини абоапарата концентрацій шкідливих речовин що перевищують гранично допустимі концентрації та неможливості нормалізації складу повітря роботи усередині посудини або апарата повинні виконуватись в засобахіндивідуального захисту органів дихання - ізолюючих протигазах. 7.5.23. Для освітлення робочих місць при виконанні покрить звикористанням матеріалів які містять вибухопожежонебезпечні розчинники повинні застосовуватись електричні світильники у вибухозахищеному виконанні що працюють при напрузі 12 В або ліхтарі електричніпереносні с сухими елементами напругою до 12 В. 7.5.24. Штепсельні розетки переносних електросвітильників таелектричні пускові пристрої повинні розташовуватись поза посудинамиабо апаратами на відстані не менше 5 м. 7.5.25. По закінченні роботи залишки лакофарбних матеріалівповинні бути повернені до приміщення або спеціального місця для їхприготування та зберігання і злиті у закриту тару. 7.5.26. Матеріали непридатні до подальшого використання повинні зливатись у спеціальний посуд з написом "Для зливання забруднених продуктів" та піддаватись нейтралізації. 7.5.27. Всі операції пов'язані з переливанням лакофарбних матеріалів з однієї тари до іншої повинні виконуватись під витяжнимипристроями на піддоні з бортами висотою не менше 0.05 м виготовленому з матеріалу який виключає іскроутворення. 7.5.28. Перелиті або розсипані лакофарбні матеріали повиннібути нейтралізовані прибрані та винесені з приміщення. 7.5.29. Руки працівників що стикались з грунтовками - перетворювачами іржі та розчинниками повинні бути захищені спеціальнимипастами гумовими або біологічними рукавичками. 7.5.30. Розташування обладнання для виконання покрттів та організація робочих місць повинні забезпечувати зручність обслуговування та безпечність евакуації працюючих у аварійних ситуаціях. 7.6. Вогневі роботи Вогневі роботи електрогазозварювання та різання металу паяльні та інші роботи з застосуванням відкритого вогню повинні виконуватись відповідно до вимог ГОСТ 12.3.002-75 ГОСТ 12.3.003-86 Правил з техніки безпеки та виробничої санітарії при виробництві ацетилену кисню і при газополуміневій обробці металів Правил атестаціїзварювальників Правил пожежної безпеки в Україні. Вогневі роботи навибухопожежонебезпечних об'єктах повинні виконуватись з додержаннямвимог вищевказаних нормативних документів Типової інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухонебезпечних івибухопожежонебезпечних об'єктах а також Правил безпеки при ремонтіта технічному обслуговуванні машин та устаткування в системі Держагропрому СРСР. 7.7. Вимоги безпеки при виконанні робітв лабораторіях 7.7.1. Приміщення лабораторій обладнуються витяжними шафами зверхніми та нижніми відсмоктувачами та бортиками що попереджають  стікання рідин на підлогу. В приміщеннях лабораторій окрім загальнообмінної припливно-витяжної та місцевої витяжної вентиляції від лабораторних шаф повинні бути пристрої для природного провітрювання кватирки фрамуги . Швидкість руху повітря при відчинених стулкахвитяжних шаф та працюючій вентиляції повинна бути не менше 0.5 м/с апри роботах з їдкими отруйними та з неприємним запахом речовинами -не менше 1.0 м/с. 7.7.2. Кімнати хімічних лабораторій призначені для робіт знадзвичайно та високонебезпечними речовинами повинні бути ізольованівід інших приміщень лабораторії мати окремий вихід. Витяжні шафи встановлені в цих кімнатах повинні мати автономну вентиляцію щоне пов'язана з вентиляцією інших приміщень.Лабораторні автоклави повинні встановлюватися в окремих приміщеннях. 7.7.3. В витяжних лабораторних шафах електроосвітлення повиннобути у вибухозахищеному виконанні. Вимикачі слід встановлювати позавитяжною шафою. 7.7.4. Зберігання у лабораторіях низькокиплячих речовин єфір ацетон тощо не дозволяється. По закінченню роботи ці речовини повинні бути винесені на зберігання у спеціальне приміщення склад . 7.7.5. Хімічні лабораторії повинні бути обладнані лише лабораторним устаткуванням промислового виготовлення. 7.7.6. Лабораторне устаткування витяжні шафи столи автоклави тощо повинне бути забезпечене підведенням газу води електроенергії та пари у відповідності з діючими правилами нормами інструкціями. 7.7.7. В хімічних лабораторіях де застосовуються легкозаймисті та горючі рідини і гази ЛЗР і ГР повинна бути організована їхцентралізована роздача. Якщо централізована роздача не організована балони зі стисненими зрідженими та розчиненими газами встановлюютьпоза межами будівель лабораторій у металевих шафах. Сумісне зберігання в одній шафі балонів з різними газами не допускається. Шафи повинні мати прорізи або жалюзійні грати для провітрювання.  Балони наповнені інертними газами в приміщеннях лабораторійвстановлювати не дозволяється. 7.7.8. Відбір газу з балонів повинен здійснюватись лише черезредуктор що призначений для певного газу та має однакове з балономпофарбування. 7.7.9. Газові крани та водяні вентилі на робочих столах повинні розміщуватись біля передніх бортів столів та встановлюватисьтаким чином щоб виключалась можливість випадкового відкриваннякранів. 7.7.10. Газовий трубопровід в кожному робочому приміщенні повинен мати загальний вентиль на відгалуженні від загальної магістралі. Ці вентилі повинні розташовуватись у легкодоступних місцях зовніприміщень. 7.7.11. Перевірка стану газових вентилів та кранів повиннапроводитись не рідше одного разу на місяць. 7.7.12. При виявленні витікання газу до приміщення лабораторіїнеобхідно негайно перекрити запірний вентиль а приміщення провітрити. До повного провітрення приміщень лабораторії вмикати нагрівальніта освітлювальні прилади не дозволяється. 7.7.13. Лабораторні столи та витяжні шафи для виконання робіт пов'язаних з застосуванням відкритого полум'я повинні бути повністюоблицьовані негорючими матеріалами. При роботі з лугами та кислотамистоли та шафи повинні мати антикорозійне покриття. 7.7.14. Легкозаймисті та горючі рідини повинні зберігатись улабораторному приміщенні у товстостінному скляному посуді з притертими пробками. Скляний посуд повинен бути розміщений у спеціальному металевому ящику оснащеному щільною накривкою стінки та дно якоговикладені асбестом. Ящик повинен бути встановлений на підлозі віддалік від проходів та нагрівальних приладів зі зручним підходом донього. 7.7.15. Для кожного приміщення хімічної лабораторії повиннібути встановлені гранично-допустимі норми наявності хімреактивів щоповинні бути відображені в інструкції. При визначенні допустимих нормслід керуватись тим що у кожному приміщенні загальний запас легкозаймистих речовин що зберігаються одночасно не повинен перевищуватидобової потреби. 7.7.16. Всі роботи з мікроорганізмами повинні проводитись вспеціальних приміщеннях-боксах. 7.7.17. Лабораторні інструменти після роботи з мікроорганізмами повинні знешкоджуватись обпалюванням кип'ятінням автоклавуваннямі лише після цього передаватися для миття. 7.7.18. Знешкодження культур спорових змочених анаеробів повинне фіксуватись актом. Знешкодження культур інших патогенних мікроорганізмів реєструється в журналі. 7.7.19. Для миття великої кількості хімічного лабораторногопосуду повинне бути передбачене ізольоване мийне приміщення розташоване по можливості в центрі лабораторії та оснащене столами длямиття посуду. Один стіл мусить бути обладнаний витяжною шафою длявидалення шкідливих та дуже пахучих речовин. 7.7.20. У хімічних лабораторіях не допускається миття підлогта столів гасом бензином та іншими органічними розчинниками. З цієюметою повинні використовуватись пожежобезпечні синтетичні миючі засоби. 7.7.21. Для проведення робіт з лугами кислотами та іншими їдкими та отруйними речовинами повинні бути передбачені гумові груші спеціальні автоматичні піпетки та шприци. Не допускається всмоктування їдких та отруйних рідин до піпетки ротом щоб уникнути хімічних опіків порожнини рота або отруєння. 7.7.22. Для отримання розчину лугів невеликі шматочки речовинищипцями опускають у воду і безперервно перемішують. Великі шматочкилугів необхідно розколювати на дрібні шматочки накривши їх щільноютканиною у спеціально відведеному місці. 7.7.23. При переливанні кислот що димлять розчинів аміаку атакож приготуванні розчинів хлорного вапна слід захищати органи дихання надягаючи протигаз. Переливання слід проводити у витяжнійшафі. 7.7.24. Звільнені після досвіду посудини та прилади повинніретельно знешкоджуватися самими працюючими. Ця вимога відноситься також до посудин та приладів що направляються для ремонту у склодувнумайстерню. 7.7.25. Рідини із температурою кипіння понад 100 ? С повиннінагріватися на електронагрівальних приладах колбонагрівачах . 7.7.26. Для уникнення вибуху диетиловий спирт випарювати досуха не дозволяється. 7.7.27. При нагріванні легкоспалахуючих рідин у кількостібільше 0.5 л необхідно передбачати заходи для запобігання розливанняїх у випадку аварій. 7.7.28. Не дозволяється виливати легкозаймисті та горючі речовини до каналізації. Відпрацьовані органічні розчинники необхіднозбирати окремо до спеціальної герметично закритої тари в якій їх укінці робочого дня виносять за межі лабораторії для регенерації абознищення. 7.7.29. Речовини які легко віддають свій кисень не можнанагрівати розтирати змішувати з горючими речовинами оскільки цеможе призвести до самозаймання та вибуху. 7.7.30. Отруйні речовини мають зберігатись у спеціальномуприміщенні відділенні у витяжних шафах. Ключ від цього відділенняповинен знаходитись у завідуючого лабораторією. 7.7.31. При роботі з перегінними апаратами а також з холодильниками Лібіха необхідно спочатку пустити воду потім коли режимциркуляції води буде відрегульовано запалити пальник. Нагріваннялегкозаймистих рідин у лабораторіях повинно виконуватись тільки наводяній бані встановленій на електроплитці з закритою спіраллю. 7.7.32. Будівлі приміщення лабораторій рекомендується блокувати з адміністративною будовою підприємства. Допускається вхід долабораторії улаштувати з боку виробничої території за умови що лабораторія відділена від адміністративної будови глухою негорючою перегородкою і не має безпосереднього виходу назовні. 7.7.33. До роботи в лабораторії допускаються особи які пройшли інструктаж навчання методам роботи згідно з вимогами підрозд.3.4ч.1 цих Правил . 7.7.34. Електроустаткування лабораторій повинно відповідатикласу приміщень П-IIа. В лабораторії дозволяється установлюватиелектропечі опору сушильні муфельні шафи тощо тільки з терморегуляторами. Не допускається заміна нагрівальних елементів які виконаніз меншим перерізом стрічки або дроту або менш жаростійкої марки сталі. Для вмикання приладів які споживають струм більше 10 А повинна бути передбачена самостійна лінія. 7.7.35. Приміщення лабораторій повинні бути забезпечені засобами пожежогасіння згідно з нормами що наведені у додатку 21 цихПравил . 7.8. Зливання наливання та транспортуванняЛЗР по трубопроводах 7.8.1. Вибухонебезпечна зона зливно-наливної естакади повиннабути означена знаками безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76. Партія ЛЗР що прибула на підприємство повинна пройти вхідний контроль. Відбір проб ЛЗР з цистерни слід виконувати після припинення руху рідини коли вона знаходиться у спокійному стані. 7.8.2. При зливанні та наливанні ЛЗР слід відчиняти та зачиняти накривки люків цистерн опускати та підіймати зливні пристрої недопускаючи ударів. При цьому слід користуватись інструментом тапристроями з металу що не дає при ударі іскор. 7.8.3. Для зливання ЛЗР з залізничних цистерн повинні використовуватись механізовані зливно-наливні пристрої. 7.8.4. На зливно-наливних естакадах ЛЗР відкидні містки дляпідходу до горловини у місцях їх стикання з залізничною цистерною повинні мати окантовку виконану з матеріалів що виключають іскроутворення. 7.8.5. Порядок встановлення подачі залізничних цистерн підзливання ЛЗР повинен гарантувати безпечне виконання цих операцій тавизначатись спеціальними інструкціями. При зливанні залізничних цистерн повинні передбачатись заходи що попереджають можливість самочинного переміщення цистерн які знаходяться під зливанням розгерметизації зливників та викиду ЛЗР та їх парів до атмосфери а також заходи що виключають наявність постійних або випадкових джерел займання в зоні можливого загазування. 7.8.6. При зливанні ЛЗР подача інших залізничних цистерн абовагонів до тупика зайнятого цистернами з ЛЗР а також маневрова робота поблизу зливання не дозволяється. 7.8.7. На території зливно-наливних пристроїв не допускаєтьсягальмування цистерн металевими башмаками; з цією метою дозволяєтьсязастосування лише дерев'яних башмаків. 7.8.8. Не дозволяється використовувати залізничні цистерни зЛЗР що знаходяться на залізничних коліях як стаціонарні складські витратні ємкості. 7.8.9. Автомашини та автоцистерни що перевозять легкозаймистірідини повинні мати не менше 2-ох вогнегасників пожежну кошму пісочницю з сухим піском вимикач для відключення акумуляторної батареїавтомобіля покривало з повсті або негорючого теплоїзоляційного матеріалу лопату та обладнуватися надійним заземлюючим провідником. Вихлопні труби повинні бути виведені під радіатор і обладнані справнимиіскрогасниками. На час зливання автоцистерни повинні підключатися дозаземлюючого пристрою. Автомашини повинні мати розпізнавальні знакивідповідно до вимог Правил дорожного руху в Україні. 7.8.10. Захист від блискавки зливно-наливних пристроїв та резервуарів повинен виконуватись відповідно з Інструкцією по улаштуванню захисту будівель та споруд від блискавки.  Зливання легкозаймистих рідин під час грози не дозволяється. 7.8.11. Захист від статичної електрики повинен бути виконанийу відповідності з Правилами захисту від статичної електрики у виробництвах хімічної нафтохімічної і нафтопереробної промисловості. Зовнішнє електроосвітлення зливно-наливних пунктів має відповідати вимогам ПУЕ. 7.8.12. Гумові або інші з електронепровідних матеріалів   шланги з металевими наконечниками які використовуються для наливавання рідин у залізничні цистерни автоцистерни наливні судна та інші пересувні посудини і апарати повинні бути обплетені мідним дротомдіаметром не менше 0.002 м або мідним тросом з перерізом не менше 4 кв. мм з шагом витка не більше 0.1 м. Один кінець дроту або тросуз'єднується припайкою або болтом з металевими заземленими частинамипродуктопроводу а другий - з наконечником шланга. При використанніармованих шлангів або електропровідних рукавів заземлення їх плетенняне потрібне при умові з'єднання арматури або електропровідного гумового шару з заземленими продуктопроводами і металевим наконечникомшлангу. 7.8.13. Наконечники шлангів повинні бути виготовлені з матеріалу що не дає іскор при ударі бронза мідь тощо . 7.8.14. Зливна труба шланг при наливанні ЛЗР до резервуару  повинна встановлюватись на відстані не більше 0.05 м від дна длястаціонарно вмонтованих трубопроводів при цьому форма кінця трубита швидкість подавання ЛЗР повинні бути такими щоб було виключенейого розбризкування. При відсутності залишку ЛЗР в резервуарі подача повинна проводитись уповільнено зі швидкістю руху не більше 1 м/с. Струмінь ЛЗР повинен спрямовуватись повздовж стінки резервуару. 7.8.15. При заповненні резервуарів ЛЗР слід лишати 3-5% вільного об'єму на розширення продукту. 7.8.16. Трубопроводи і обладнання системи зливання-наливанняЛЗР повинні бути герметичними. Їх будова повинна виключати можливістьнадходження горючих парів до атмосфери при проведенні зливально-наливальних операцій. 7.8.17. У зливно-наливних системах не допускається застосування пристроїв та деталей виготовлених з матеріалів що нестійкі додії ЛЗР які перекачуються. 7.8.18. На трубопроводах по яких ЛЗР подається до сховищ встановлюються запірні пристрої для відключення цих трубопроводів навипадок виникнення аварії. Керування цими пристроями повинно бути місцевим і дистанційним з безпечного місця . 7.8.19. Для перекачування легкозаймистих рідин слід застосовувати герметичні насоси з екранованим електродвигуном та насоси з  торцевими ущільненнями. При використанні сальникових насосів їх слід обладнуватиущільненнями підвищеної надійності та мати спеціальну конструкцію дляперекачування таких рідин. 7.8.20. Насоси що застосовуються для нагнітання легкозаймистих та горючих рідин повинні обладнуватись блокуваннями які припиняють роботу насосу при падінні тиску рідини у всмоктувальному патрубку чи підвищенні тиску у нагнітальному патрубку або відхиленнірівнів в приймальній та роздавальній ємкостях від гранично-допустимихзначень. 7.8.21. Устаткування та трубопроводи що пов'язані з транспортуванням вибухопожежонебезпечних речовин повинні періодично перевірятись на відповідність товщини стінок апаратів та трубопроводіврозрахунковим даним. 7.8.22. Перевірка та випробування приладів у вибухопожежонебезпечних зонах повинні проводитись за умов що виключають іскроутворення. 7.8.23. Устаткування апарати комунікації та арматура длялегкозаймистих рідин нафтопродуктів спирту та його водних розчинівтощо що розміщені в приміщеннях або на відкритих майданчиках повинні бути герметичними та захищеними від можливого впливу тиску який перевищує допустимий або механічних ушкоджень.  З метою недопущення розливу трубопроводи з такими рідинами вмісцях небезпечних щодо механічних ушкоджень повинні прокладатись"труба у трубі". 7.8.24. Складські ємкості повинні як правило перевищуватиоб'єм транспортних цистерн з тим щоб зливання останніх здійснювалосьбез додаткових операцій пов'язаних з переключенням зливальних трубопроводів. 7.8.25. Резервуар для ЛЗР повинен бути обладнаний дистанційнимпокажчиком рівня дихальним клапаном та вогнезагороджувачем. 7.8.26. В процесі експлуатації необхідно здійснювати постійнийконтроль за справністю дихальних клапанів та вогнезагороджувачів. Вогнезагороджувачі повинні відповідати встановленим вимогам та перевірятись не рідше одного разу на місяць а при температурі нижчої за0 градусів С - не рідше двох разів на місяць. Дихальні клапани тасітки узимку повинні очищуватися від льоду. 7.8.27. У разі спрацювання засобів захисту які встановлюютьсяна устаткуванні повинна бути відвернена можливість травмування обслуговуючого персоналу викиду вибухопожежонебезпечних продуктів до робочої зони та шкідливого впливу на оточуюче середовище. 7.8.28. Склади ЛЗР та зливно-наливні естакади мають бути забезпечені первинними та стаціонарними засобами пожежогасіння та сигналізації. 7.8.29. Наземні та напівпідземні резервуари повинні бути пофарбовані білою сріблястою фарбою що запобігає дії сонячних променів. 7.8.30. Зливно-наливні пристрої трубопроводи стояки і арматура повинні підлягати регулярному огляду і планово-попереджувальномуремонту. Виявлені несправності витікання повинні бути негайно усунуті а якщо неможливе їх усунення - несправні частини необхідно відключити. 7.8.31. Для місцевого освітлення зливно-наливних станцій можливо застосувати акумуляторні ліхтарі у вибухозахищеному виконанні. 7.8.32. Не допускається: - експлуатація резервуарів які мають перекоси тріщини а також несправне устаткування контрольно-вимірювальні прилади підвідніпродуктопроводи та стаціонарні протипожежні пристрої; - встановлювати ємкості на горючих та важкогорючих підвалинах; - переповнювати резервуари і цистерни; - відбирати проби з резервуарів під час зливання або наливання ЛЗР і ГР; - укладати бочки без прокладок між ярусами; - приймати і зберігати пошкоджені бочки бочки без корків абозакриті корками що не відповідають тарі. 8. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ВИРОБНИЧОГО УСТАТКУВАННЯ 8.1. Загальні вимоги 8.1.1. Будова монтаж обслуговування та експлуатація устаткування повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91 ГОСТ 12.2.032-78 ГОСТ 12.2.033-78 ГОСТ 12.2.062-81 ГОСТ 12.2.124-90. 8.1.2. Будова виготовлення монтаж приймання експлуатація   ремонт посудин та апаратів які працюють під тиском понад 0.07 МПа повинні відповідати вимогам Правил будови та безпечної експлуатаціїпосудин які працюють під тиском. Будова виготовлення монтаж приймання експлуатація ремонткотельних установок повинні відповідати вимогам Правил будови та безпечноі експлуатації парових та водогрійних котлів. 8.1.3. Компресорне устаткування повинне відповідати вимогамГОСТ 12.2.016-81 та Правил будови та безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок повітроводів та газопроводів. 8.1.4. Холодильні установки повинні відповідати вимогам Правилбудови та безпечної експлуатації аміачних холодильних установок. 8.1.5. Конвеєри повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.022-80. 8.1.6. Заточувальні та шліфувальні верстати їх будова та експлуатація повинні відповідати ГОСТ 12.2.009-80 ГОСТ 12.3.028-82. 8.1.7. Будова встановлення та експлуатація кранів усіх типів грузових електричних візків ручних та електричних талів лебідок змінних вантажозахватних механізмів та пристроїв повинні відповідатиПравилам будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів. 8.1.8. Ліфти скіпові та ліфтові підйомники повинні відповідати вимогам Правил будови та безпечної експлуатації ліфтів. 8.1.9. Деревообробне устаткування повинне відповідати вимогамГОСТ 12.2.026.0-93. 8.1.10. Вимоги цих Правил не звільнюють замовника устаткуваннята машин а також їх розробника від забезпечення додаткових вимогбезпеки зумовлених особливостями призначення експлуатації та конструкції устаткування а також не звільнюють підприємства-споживачівід обов'язків забезпечення заходів безпеки праці що вимагають умовироботи. 8.1.11. Вимоги та заходи безпеки що визначаються особливостями будови та умовами роботи машин та устаткування систем та елементів конструкції а також концентрації парів аерозолей та іншихшкідливих речовин що виділяються рівні шуму вібрації у числовомувиразі повинні вказуватись у стандарті технічних умовах на машину устаткування у розділі "Вимоги безпеки". В експлуатаційній документації апаратів та машин що працюютьз виділенням шкідливих газів парів пилу та що мають відсмоктувачібезпосередньо в конструкції повинні міститись вказівки щодо необхідного об'єму повітря що відсмоктується від них. 8.1.12. Деталі та складальні одиниці куповані вироби аботакі що запозичуються для застосування у виробничому устаткуванні повинні відповідати вимогам цих Правил. 8.1.13. Устаткування повинне мати паспорти та інвентарні номери. За відсутності паспорта заводу-виготовлювача він складаєтьсяпідприємством-власником. Допускається складання одного паспорта нагрупу однотипового устаткування з вкладками для кожної одиниці. Відповідно з інвентарними номерами устаткування заноситься до спеціальних журналів обліку та періодичних оглядів. Устаткування що виготовляється в майстернях харчових підприємств повинне відповідати вимогам ГОСТів цих Правил та іншої нормативної документації з безпеки праці. Технічна документація на його виготовлення має бути узгоджена з місцевим органом Держнаглядохоронпраці затверджена власникомпідприємства і зберігатися в архіві підприємства на весь час експлуатації. 8.2. Вимоги до головних елементів конструкції 8.2.1. Застосування у виробничому устаткуванні матеріалів тапокриттів які будуть працювати в контакті з харчовими середовищами має бути узгоджене з Міністерством охорони здоров'я України якщощодо них немає діючого дозволу. 8.2.2. Конструкція устаткування повинна враховувати: - вимоги міжгалузевих правил та нормативів з охорони праці тацих Правил ; - вимоги санітарних правил організації технологічних процесівта гігієнічні вимоги до виробничого устаткування; - особливості транспортування устаткування до місця установлення; - вимоги безпеки щодо виконання такелажних та монтажних робітз урахуванням використання підйомно-транспортного устаткування тапристосувань для монтажу. 8.2.3. Устаткування що виділяє тепло повинне бути теплоізольоване таким чином щоб температура зовнішніх поверхонь не перевищувала 45 ? С. Застосування горючих теплоізоляційних матеріалів не допускається. Устаткування з примусовим охолодженням повинне мати блокувальний пристрій який виключає його пуск при відсутності холодоагента. 8.2.4. Устаткування або частини його що є джерелами виділеннявологи газів та пилу повинне бути у конструктивному відношенні укритим та герметизованим; герметичність у місцях введення в апаратурута машини і виведення з них рухомих деталей обертових валів і тощоповинна забезпечуватись при допомозі ущільнювачів. У разі недостатньої герметизації устаткування повинне мати вбудовані місцеві відсмоктувачі або пристрої для вловлювання та видалення шкідливих речовин зочищенням повітря що викидається до атмосфери. За можливості ці процеси повинні бути автоматизованими та здійснюватись без участі у нихлюдей. 8.2.5. Вбудовані до устаткування аспіраційні та витяжні вентиляційні системи повинні бути зблоковані з пусковими пристроями устаткування. 8.2.6. Фланцеві з'єднання сальники насосів та мішалок кранита вентилі апаратів для жиророзчинювальних речовин з високою проникною здатністю вуглеводнів жирного та ароматичного рядів чотирихлористого вуглецю тощо повинні виконуватись з відповідного матеріалубез використання жирних мастил та набивок для частин що труться. 8.2.7. Виробниче устаткування для якого причиною небезпекиможуть бути перевантаження порушення послідовності роботи механізмів спад напруги в електричній мережі а також тиску у пневмоабо гідросистемі нижче допустимих граничних значень повинне мативідповідні запобіжні пристрої та блокування. 8.2.8. При встановленні вимірювальних приладів апаратів захисту та керування на устаткуванні з тепловими режимами роботи повинні передбачатись заходи що виключають можливість їх нагріву понаддопустиму температуру. 8.2.9. Система мащення складальних одиниць та механізмів розташованих у важкодоступних та небезпечних місцях устаткування повинна бути автоматичною або дистанційною. 8.2.10. Конструкція машин апаратів посудин повинна виключатипопадання рідин до робочої зони при їх заповненні добавленні компонентів рухові робочих механізмів та оброблюваного продукту. 8.2.11. Складальні одиниці устаткування які під час обслуговування здатні переміщуватись під дією гравітаційних сил до зони обслуговування повинні бути обладнані стопорними пристроями які виключають можливість такого самочинного переміщення. Конструкція покривок до машин апаратів і ємкостей повинна виключати самочинне їх падіння. Кут відчинення повинен складати не меншедвох радіан або покривки повинні бути обладнані фіксатором положення"Відчинено". Застосовувати для цієї мети гачки дріт тощо не дозволяється. 8.2.12. Робочі механізми з небезпечним інерційним рухом повинні мати автоматичне гальмування в усіх випадках зупинки устаткування. 8.2.13. Завантаження переміщення вивантаження та транспортування устаткування повинні бути механізовані. 8.2.14. Конструкція виробничого устаткування повинна забезпечувати: - шумову характеристику - за ГОСТ 12.1.029-80; - вібрацію - за ГОСТ 12.1.012-90. 8.2.15. Конструкція устаткування не повинна затруднювати вивантаження повного видалення продукту та санітарної обробки устаткування повинна забезпечувати безрозбірне миття та виключати утвореннязастійних зон. Очищення та миття повинні забезпечуватись як правило беззнаходження людей усередині апаратів. Всі операції з обробки видалення залишку промивка пропарювання дегазація повинні бути механізовані та безпечні для обслуговуючого персоналу. 8.2.16. Ємкості для зберігання рідких та харчових продуктів що легко випаровуються при температурі вище 45 ? С повинні мати розташовані у верхній частині оглядові люки та бути обладнані надійнодіючими приладами - покажчиками рівня продукту в ємкості. Ємкості для зберігання продуктів при температурі 45 ? С та нижче повинні мати нижні самоущільнювані люки що відчиняються усередину. Верхні люки ємкостей повинні мати запобіжні грати розташованіпід накривкою. 8.2.17. Резервуари збірники апарати мірники які заповняються шкідливими вибухопожежонебезпечними та їдкими речовинами повинні бути оснащені рівнемірами та переливними трубами з відводом дорезервного збірника. Для ремонту або аварійного звільнення посудин що працюють під тиском повинна бути передбачена можливість передачіїх вмісту при допомозі насосів самопливом та іншими засобами доскладських резервуарів технологічних апаратів та спеціально призначених для цієї мети аварійних або дренажних збірників. При цьому повинне бути забезпечене повне звільнення трубопроводів. 8.2.18. Ємкісна апаратура з ЛЗР обладнується не менше ніж трьома сигналізаторами рівня. Сигналізація граничного верхнього рівняповинна здійснюватись від двох сигналізаторів рівня нижнього – відодного. 8.2.19. Вимірювання рівня вибухопожежонебезпечних продуктів вапаратах ємкісного типу повинно здійснюватись за допомогою засобіввимірювань що виключають необхідність у відчиненні люків апаратів. Засоби виміру рівня мірними рейками штоками тощо пов'язані з необхідністю розгерметизації апаратури не допускаються. 8.2.20. Технологічне устаткування де в разі пуску у роботуабо зупинки а також при відхиленнях від встановленого режиму можливеутворення вибухопожежонебезпечних сумішей повинне забезпечуватисьсистемами продування їх інертними газами.  Замість інертного газу там де це допускається за умовами технології можливе застосування водяної пари. 8.2.21. У конструкції резервуарів повинні бути передбаченіблокувальні пристрої що забезпечують вимикання розташованих усередині резервуарів механізмів мішалки змійовики скребки вивантажувальні шнеки тощо при відкриванні накривок люків лазів та виключають можливість їх включення при відкритих накривках. 8.2.22. Металеві резервуари повинні бути оснащені стропувальними пристроями регулювальними гвинтами з контргайками та опорнимипластами. 8.2.23. Машини та устаткування повинні мати форму конфігурацію обробку та лако-фарбувальне покриття які забезпечують: - вільне обслуговування пуск зупинка мащення огляд регулювання тощо ; - прибирання миття протирання машини до повного видалення знеї бруду пилу тощо; - обробка та лако-фарбувальне покриття повинні бути механічноміцними стійкими щодо дії кліматичних факторів миючих рідин тавиробничих середовищ. При фарбуванні устаткування необхідно враховувати кольори: - розпізнавального забарвлення - відповідно з ГОСТ 14202-69; - сигнальні та безпеки - відповідно з ГОСТ 12.4.026-76. 8.3. Вимоги до механiзмiв керування 8.3.1. Механізми керування виробничим устаткуванням повиннівідповідати вимогам ГОСТ 12.2.064-81 та мати чіткі позначення згідноГОСТ 12.4.040-78 або написи що пояснюють їх функціональне призначення. Конструкція та розташування механізмів керування повинні виключати можливість мимовільного та самочинного включення та виключенняустаткування. 8.3.2. Пускові апарати виробничого устаткування повинні забезпечувати швидкість та плавність його вмикання та вимикання. 8.3.3. Наявність кількох місць пуску в устаткуванні не допускається за такими винятками: - на устаткуванні що обслуговується одним оператором і шириназони обслуговування якого більше 2.5 м можуть встановлюватись дублюючі кнопки "ПУСК" та "СТОП" за умови нагляду за ними оператора збудь-якого місця зони; - при одночасному обслуговуванні устаткування кількома працівниками у випадках коли таке устаткування та його пускова аппаратурарозташовані у різних приміщеннях а також при наявності складних агрегатів що поєднані виробничим циклом. У вказаному випадку повинніпередбачатись: - звукова або світлова сигналізація - за ГОСТ 21786-76 сповіщення про готовність до вмикання цього механізму або комплексумеханізмів від особи відповідальної за їх обслуговування; - апарати вимикачі перемикачі вилки роз'єднання що виключають можливість дистанційного пуску механізму або лінії зупинених наремонт; - спеціальна інструкція по керуванню таким устаткуванням. 8.3.4. Автоматичні потокові лінії повинні мати центральніпульти керування для роботи в автоматичному та налагоджувальному режимах крім того кожна машина що входить до складу потокової лінії повинна бути обладнана індивідуальними механізмами керування розташованими безпосередньо на машині. 8.3.5. Панелі пульту керування необхідно встановлювати: - в горизонтальній площині або під кутом до 30 градусів відноснонеї при розташуванні їх на висоті 0.6-1.0 м від рівня підлоги абоплощадки обслуговування; - під кутом 30-60 градусів до горизонталі при розташуванні їх нависоті 1.0-1.3 м; - у вертикальній площині або під кутом понад 60 градусов відносно горизонталі при розташуванні панелей на висоті 1.3-1.6 м відпідлоги. На пульті керування мусять бути прилади та пристрої що вказують величини технологічних параметрів процесу та сигналізують про досягнення їх гранично-допустимих робочих значень а також прилади щозабезпечують надійне вимкнення виробничого устаткування в аварійнихситуаціях. 8.3.6. Органи керування виробничим устаткуванням що обслуговується одночасно кількома особами повинні мати блокування що забезпечує необхідну послідовність дій. У випадку коли частина устаткування що являє собою небезпекудля людей знаходиться поза межами видимості оператора повинні бутипередбачені додаткові аварійні вимикачі. 8.3.7. Кнопка аварійного вимикання повинна виступати понадрівнем площадки пульту бути виконана збільшеного розміру упорівнянні з розмірами інших кнопок червоного кольору з грибовиднимштовхачем. Над кнопкою повинен бути напис "Аварійне вимкнення". 8.3.8. Великогабаритні машини при обслуговуванні яких оператор повинен знаходитись у русі а також конвеєри довжина яких перевищує 10 м повинні мати аварійні кнопки "СТОП". Кількістьаварійних кнопок повинна бути такою щоб відстань між ними не перевищувала 10 м та щоб був забезпечений вільний доступ до них з будь-якого місця де може знаходитись обслуговуючий персонал. При розташуванні устаткування у суміжних приміщеннях аварійні кнопки "СТОП" повинні бути у кожному приміщенні.Крім того конвеєри у головній та хвостовій частинах повиннібути обладнані аварійними кнопками для зупинки конвеєрів.В місцях підвищеної небезпеки конвеєри повинні бути додатковообладнані вимикальними пристроями для зупинки конвеєра у аварійнихситуаціях в будь-якому місці з боку проходу для обслуговування. 8.3.9. Конвеєри довжиною понад 50 м або такі що проходятьчерез ряд суміжних приміщень повинні бути обладнані сигналізацією зблокованою з пусковим пристроєм. 8.3.10. Машини та устаткування повинні мати індивідуальні приводи. На машинах які мають головний привід та привід окремих механізмів у разі можливості виникнення небезпеки при непередбаченій зупинці одного з них двигуни всіх приводів повинні мати електричне блокування для взаємного вимикання у разі раптової зупинки одного з приводів. 8.3.11. Виробниче устаткування з кількома приводними двигунамиповинне при необхідності мати кнопку негайної зупинки що виключаєодночасно всі приводи там де це допустиме технологічним процесом . При розміщенні устаткування у декількох приміщеннях аварійні кнопки"Стоп" повинні бути у кожному приміщенні. 8.3.12. На конвеєрах що входять до автоматизованих транспортних або технологічних ліній повинні бути передбачені автоматичніпристрої для зупинення приводу при виникненні аварійної ситуації. 8.3.13. Приводи конвеєрів та машин що ними об'єднуються повинні бути зблоковані таким чином що у разі раптової зупинкибудь-якої машини чи конвеєра не відбувалось переповнення та падіннявантажу що транспортується. 8.3.14. Органи керування засувки крани тощо розташованівище 1.7 м від рівня підлоги або заглиблені повинні бути оснащеніпристроями дистанційного керування. 8.3.15. Контакти апаратів вмикання та вимикання кнопок перемикачів тощо устаткування повинні бути захищені від потрапляння уних пилу дії емульсій масел та інших рідин що застосовуються у виробництві. 8.3.16. Кнопки вмикання і вимикання машин та устаткування повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.007.0-75. 8.3.17. Ручки важелів маховички та інші механізми керування які можуть зазнавати нагріву переохолодження або випадково опинитись під струмом мають бути виготовлені з малотеплопровідних таелектроізоляційних матеріалів. 8.3.18. Органи ручного керування ручки зіркоподібні штурвали маховички зі спицями або важілі що знаходяться на рухомих елементах машин при механічному переміщенні елементів не повинні обертатись. 8.3.19. Пускові механізми що керують напрямком руху мехамізмів повинні мати фіксоване нейтральне положення а їх робоче положення що відповідає конкретному напрямку руху механізмів повиннебути позначене стрілкою та написом що вказує напрям руху. 8.3.20. Живильні пристрої повинні мати запобіжні засоби клапани для виключення можливості зворотнього викиду продукту з наступної машини дробарки тощо . 8.4. Вимоги до огороджувальних та запобіжних пристроїв 8.4.1. Усі рухомі обертові та такі що виступають частиниустаткування допоміжних механізмів якщо вони становлять джерело небезпеки для людей повинні бути надійно огороджені або розташованітаким чином щоб виключалась можливість травмування обслуговуючогоперсоналу. Огородження повинні бути пофарбовані у кольори відповіднодо ГОСТ 12.4.026 - 76. Пофарбування повинно періодично поновлюватись.  Відстань між огородженням виготовленим з перфорованого матеріалу або сітки та небезпечним елементом наведено у табл. 8.1. Таблиця 8.1 Параметри розміщення огороджень витяг з ГОСТ 12.2.062-81 Діаметр кола вписаного до отвору грат сітки мм Відстань від огородження до небезпечного елемента мм До 8 Не менше 15 понад 8 до 10 понад 15 до 35 понад 10 до 25 понад 35 до 120 понад 25 до 40 понад 120 до 200 8.4.2. Огородження приводних натяжних та відхильних барабанівстрічкових конвеєрів повинні перекривати з торців барабани та ділянкистрічки що набігає на барабан по довжині не менше R+1 м від лініїдотику барабана зі стрічкою R радіус барабана у метрах . 8.4.3. Конвеєри розташовані над проходами повинні мати знизусуцільне огородження розташоване не нижче 2.0 м від рівня підлоги аз боків - борти що піднімаються над верхньою несучою стрічкою на0.4 м. 8.4.4. Розсувні та відкидні на шарнірах завісах а такожз'ємні огородження накривки кожухи щитки що закривають зубчатіпередачі робочі механізми та інші рухомі частини машин які потрібноперіодично обслуговувати і при цьому не виключена небезпека травмування повинні мати блокувальний пристрій для автоматичної зупинки  машини при відкриванні накривки кожуха щитка. 8.4.5. Розсувні та відкидні огородження повинні мати двафіксованих положення "Відчинено" та "Зачинено".Конструкція фіксуючих пристроїв повинна виключати можливістьвипадкового відкривання або закривання огородження.  Огородження повинні бути міцними легкими надійно закріпленими не мати ріжучих крайок гострих кутів та не повинні торкатися дорухомих частин устаткування. З'ємні огородження повинні мати ручки дужки скоби чи інші пристрої у залежності від маси та експлуатаційної зручності для  зручного та безпечного утримання при зніманні та встановленні. 8.4.6. Деревообробне устаткування повинно мати пристрої щовиключають: - зіткнення людини з різальним інструментом; - виліт різального інструменту; - викидання оброблюваної заготовки та відходів до робочої зони; - травмування людей при встановленні та заміні різальногоінструменту. 8.4.7. Робоча частина ріжучого інструменту деревообробнихверстатів пилок фрез ножових установок тощо повинна закриватисьавтоматично діючим огородженням яке відкривається на час проходженняоброблюваного матеріалу або інструменту лише для його пропусканняна величину яка відповідає вимірам оброблюваного матеріалу щодо висоти та ширини. Нерухомі огородження допускається вживати у тих випадках коливони виключають можливість стикання з введеним в дію різальнимінструментом. 8.5. Вимоги до живильників 8.5.1. Живильні пристрої бункери лійки тощо повинні матиформу а за необхідності також пристрої перегортувачі вібратори тощо що виключають можливість зависання матеріалів що завантажуються та гарантують безпеку обслуговуючому персоналу при завантаженніта вивантаженні. 8.5.2. Ємкості-нагромаджувачі продукції фасувально-пакувальнихмашин для рідких пастоподібних та сипких продуктів повинні матипристрої що виключають їх переповнення над допустимий об'єм. 8.5.3. Бункери-живильники повинні бути обладнані запобіжнимигратами які замикаються поруччями або іншими пристроями що виключають можливість падіння людей у бункери. 8.5.4. Зони заповнення тари продуктом закатки або закупорювання повинні бути огороджені суцільним кожухом знизу та з бічнихсторін. 8.5.5. Живильні пристрої для подавання вибухопожежонебезпечнихматеріалів повинні мати блокуючі пристрої для припинення подачі цихматеріалів в разі виникнення аварійних ситуацій. 8.6. Вимоги до розміщення устаткування 8.6.1. При розміщенні устаткування необхідно забезпечитизручність обслуговування та безпечну евакуацію людей в разі пожеж чиаварійних ситуацій. При розміщенні устаткування слід передбачати: - головні проходи за наявності постійних робочих місць – шириноюне менше 1.5 м; - проходи біля віконних прорізів доступних з рівня підлоги абоплощадки - шириною не менше 1.0 м; - проходи між устаткуванням для обслуговування та ремонту а також поміж устаткуванням та стінами - шириною не менше 0.8 м за наявності постійних робочих місць між ними - 1.4 м; - проходи між устаткуванням у вибухопожежонебезпечних приміщеннях - шириною не менше 1.5 м крім малогабаритних машин шириною тависотою до 0.8 м для яких дозволяється зменшити ширину проходу до1.0 м; - проходи між паралельно розташованими виробничими печами сушарками - шириною не менше 2 м; - відстань від топок виробничих печей до протилежної стіни: при спалюванні твердого палива - не менше 3 м при спалюванні рідкогопалива або газу - 2 м; відстань від пальникових пристроїв до стіни -не менше 1.0 м. При розташуванні топок котлів напроти топок печей техно-логічних відстань між ними повинна бути не менше: - при спалюванні твердого палива - 5 м; - при спалюванні рідкого палива або газу - 4 м відстань міжпальниковими пристроями не менше 2 м . Ширина проходів при обслуговуванні стрічкових та ланцюговихконвеєрів повинна бути не менше 0.75 м. Відстань між двома паралельно встановленими конвеєрами повинна бути не менше 1.0 м ширина проходу між паралельно встановленимиконвеєрами закритими на всю довжину гратчастим огородженням абожорсткими коробами повинна бути не менше 0.7 м. Відстань по вертикалі від найбільш виступаючих частин конвеєра вантажу що транспортується до нижніх поверхонь виступаючих будівельних конструкцій має бути не менше 0.6 м. 8.6.2. Не дозволяється розміщувати технологічне устаткуваннявибухопожежонебезпечних виробництв над та під допоміжними приміщеннями а також під естакадами технологічних трубопроводів з ЛЗР. 8.6.3. Робочі місця повинні бути розташовані поза зоною переміщення механізмів сировини готової продукції руху вантажів тазабезпечувати зручність спостереження за операціями що відбуваються та керування ними. 8.6.4. Довжина робочого місця повинна бути не менше 0.8 м напрацівника. 8.6.5. Робочі місця повинні бути організовані у відповідностіз ГОСТ 12.2.003-91 ГОСТ 12.2.061-81 та відповідати ергономічним характеристикам ГОСТ 12.2.032-78 та ГОСТ 12.2.033-78. 8.7. Вимоги до технологічних трубопроводів  та арматури 8.7.1. Роботи щодо монтажу технологічних трубопроводів повиннівідповідати вимогам СНиП 3.05.05-84. 8.7.2. Будова монтаж та експлуатація трубопроводів пари тагарячої води горючих токсичних зріджених газів та стисненогоповітря повинні відповідати вимогам Правил будови та безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води Правил будови та безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок повітропроводів і газопроводів. 8.7.3. Трубопроводи у відповідності з ГОСТ 14202-69 з метоюзахисту від зовнішньої корозії та позначення роду середовищ щотранспортуються повинні бути пофарбовані в такі кольори: - трубопроводи для транспортування води - зелений; - трубопроводи для транспортування пари - червоний; - трубопроводи для транспортування повітря - синій; - трубопроводи для транспортування газів - жовтий; - трубопроводи для транспортування кислот - оранжевий; - трубопроводи для транспортування лугів - фіолетовий; - трубопроводи для транспортування органічних рідин - коричневий; - трубопроводи для транспортування решти речовин - сірий. На поверхні трубопроводів якими транспортуються найнебезпечніші речовини повинні бути нанесені фарбою попереджувальні кільця: - червоного кольору - для легкозаймистих та інших вибухопожежонебезпечних речовин; - жовтого кольору - для отруйних та токсичних речовин. 8.7.4. У кожному цеху на кожній дільниці повинні бутививішені технологічні схеми розташування та обв'язки апаратів татрубопроводів виконані в умовних кольорах у відповідності зп.8.7.3 ч. 1 цих Правил та затверджені власником підприємства. Запірні пристрої на схемах повинні бути пронумеровані а напрямок рухупродуктів вказаний стрілкою. Нумерація устаткування апаратів посудин запірних пристроївта іншої арматури повинна бути єдиною на схемах у регламентах татехнологічних інстукціях з обслуговування устаткування. 8.7.5. Висота прокладання від низу виступаючих частин продуктопроводів повинна бути не менше 5.5 м до головки рейки; 4.5 м – дополотна автодороги; 2.2 м - над проходами для людей або робочими майданчиками. 8.7.6. Продуктопроводи не повинні перехрещувати віконнихпрорізів та сходових кліток. Трубопроводи що прокладаються попідлозі у проїздах та проходах не повинні виступати над поверхнеюпідлоги. 8.7.7. Трубопроводи для транспортування концентрованих кислот лугів та отруйних речовин повинні поєднуватись зварюванням фланцевіз'єднання допускаються лише при підключенні трубопроводів до устаткування і арматури у цьому випадку фланці на трубопроводах повинні бути закриті захисними кожухами. 8.7.8. На дільницях комунікацій та апаратів де внаслідок конденсації продукту можливі звуження або закупорювання трубопроводу повинні встановлюватись манометри з сигналізацією. 8.7.9. Газопроводи для викиду шкідливих та небезпечних газівта сумішей з повітряних клапанів апаратів повинні виводитись вищегребеня даху будівлі не менше 2 м. Верх вихлопних труб для аміаку слід виводити на висоту неменше 3 м вище даху найвищої будівлі розташованої у радіусі 50 м. 8.7.10. На трубопроводах у місцях їх проходження над проїздами проходами воротами не повинно бути роз'ємних сполучень та запірної арматури. 8.7.11. Запірна та регулююча арматура трубопроводів повиннабути доступною для обслуговування. У випадку розташування арматуривище 1.7 м для її обслуговування повинні передбачатись спеціальніпристрої або площадки. 8.7.12. При прокладанні трубопроводів крізь будівельні конструкції будівель та інші перешкоди повинні вживатись заходи які бвиключали можливість передачі додаткових навантажень на труби встановлення гільз патронів тощо . Місця перетинання протипожежних стін перекрить трубопроводами повинні бути наглухо зашпаровані негорючимматеріалом який забезпечує межу вогнестійкості та димо-газонепроникнення. 8.7.13. Не дозволяється прокладати транзитні трубопроводи длятранспортування вибухопожежонебезпечних речовин крізь побутові підсобні та адміністративно-господарчі приміщення розподільчі електричні пристрої приміщення щитів та пультів автоматизації вентиляційнікамеры машинні відділення шахти і приямки ліфтів а також крізь виробничі приміщення категорій В Г Д холодильні камери склади. 8.7.14. Не дозволяється застосовувати у вибухопожежонебезпечних технологічних системах гнучкі шланги гумові пластмасові і тощо як стаціонарні трубопроводи для транспортування ЛЗР. Для проведеннядопоміжних операцій продувки ділянок трубопроводів насосів звільнення трубопроводів від залишків ЛЗР та ГР тощо при наповненні ГРі ЛЗР пересувної тари цистерн бочок дозволяється застосуваннягнучких шлангів. Сполучення шлангів з трубопроводами виконуються прицьому за допомогою хомутів. 8.7.15. В процесі експлуатації трубопроводи повинні підлягатитехнічному огляду у відповідності з виробничою інструкцією. Заново змонтовані технологічні трубопроводи повинні піддаватися гідривлічному випробуванню. 8.7.16. Арматура трубопровідна повинна відповідати ГОСТ12.2.063-81. 8.7.17. Арматура повинна мати чітке маркірування та розпізнавальне пофарбування за ГОСТ 4666-75 що відповідає її призначенню таматеріалу. 8.7.18. Запірна та запірно-регулювальна арматура повинна встановлюватись на штуцерах які безпосередньо приєднані до посудини тавиводять з неї робоче середовище. Арматура повинна мати таке маркірування: - назва або знак підприємства-виготовлювача; - умовний прохід мм; - умовний тиск робочий тиск та допустима температура кгс/кв.см МПа градусів С градусів К ; - напрям потоку середовища; - марка матеріалу. 8.7.19. Трубопроводи які сполучають технологічне устаткуванняз аварійними збірниками на всій довжині не повинні мати арматури завинятком вимикальних засувок біля апаратів. 8.8. Вимоги до улаштування площадок містків та сходів 8.8.1. Пристрої призначені до створення безпечних умов виконання робіт сходи драбинки трапи містки помости сходні перекладки накати тощо повинні відповідати вимогам стандартів та іншихнормативних документів безпечного виконання робіт. 8.8.2. Постійні площадки обслуговування машин та устаткування розташовані на висоті повинні мати огорожі та сходи з поруччям. Висота огорож поруччя повинна бути не менше 1.0 м. На висоті 0 5 м віднастилу площадки повинен бути додатковий горизонтальний елемент. Вертикальні стояки огорож поруччя повинні розміщуватись зкроком не більше 1.2 м. З країв настили площадок повинні мати суцільну зашивку висотою не менше 0.15 м. Площадки постійних робочих місць повинні мати вільний прохідне менше 0.7 м. Для огородження допускається застосовувати металеву сітку. Площадки для обслуговування устаткування та апаратів з рідкимпродуктом масло спирт розчинники тощо з метою запобігання розливупо поверхах при аварії необхідно виконувати непроникними з нахилом убік зливу до аварійної ємкості. 8.8.3. Ширина площадок для постійного обслуговування устаткування та сходів що ведуть до них повинна складати не менше 0.8 м. Крок сходинок сходів повинен становити не більше 0.25 м ширина сходинок не менше 0.12 м. 8.8.4. Висота від підлоги площадки обслуговування до низу виступних конструкцій перекриття повинна становити не менше 1.8 м. Відстань по вертикалі від верхнього краю відкритої посудини до площадки обслуговування повинна бути не менше 1.0 м. 8.8.5. Площадки для обслуговування устаткування з підвищеноюнебезпекою довжиною понад 3.0 м а також у вибухопожежонебезпечнихвиробництвах повинні мати не менше двох сходів розташованих з протилежних боків. 8.8.6. Для піднімання підвісних площадок повинен застосовуватись сталевий канат що має запас міцності не менше дев'ятикратного ГОСТ 3241-91 . 8.8.7. На підвісних площадках повинна бути передбачена огорожависотою не менше 1.2 м з трьох зовнішніх боків. 8.8.8. Переносні драбини та драбинки повинні мати пристрої що запобігають можливості зсуву та перекидання під час роботи. Нижнікінці переносних драбин та драбинок повинні мати окуття з гостриминаконечниками а при користуванні ними на асфальтових бетонних таподібних підлогах - підкладинки з гуми чи іншого неслизького матеріалу. За необхідності верхні кінці драбин повинні мати спеціальнігаки. 8.8.9. Драбини драбинки та рухомі площадки повинні зберігатись у певному місці закріпленими до стінки або колони. 8.8.10. При виконанні робіт з одночасним підтримуванням деталей повинні застосовуватись драбини з верхніми площадками огородженими у відповідності з п.8.8.2 ч.1 цих Правил . 8.8.11. Для переходу через конвеєри повинні бути влаштованіперехідні містки шириною не менше 1.0 м з поруччям по обидва боки увідповідності з вимогами п.8.8.2 ч.1 цих Правил . 8.8.12. Риштування повинні бути обладнані сходами та трапамидля підйому та спуску людей. Для риштувань довжиною понад 40 м повинні встановлюватись не менше двох сходів чи трапів. Верхній кінецьсходів або трапа повинен бути закріплений до поперечного риштування. Отвори в настилі риштувань для виходу зі сходів повинні бутиогороджені. Кут нахилу сходів не повинен перевищувати 60 градусів догоризонтальної площини. Ухил пандуса не повинен перевищувати 1:3. 8.8.13. Трапи та містки повинні бути жорсткими та матикріплення які виключають можливість їх зміщення. Прогинання настилупід максимальним розрахунковим навантаженням не повинно перевищувати0.02 м. 8.8.14. Якщо довжина трапів чи містків перевищує 3 м під нимиповинні встановлюватись проміжні опори. Ширина трапів та містків повинна бути не менше 0.6 м. Трапи та містки повинні мати поруччя закраїни та одинпроміжний горизонтальний елемент. 8.8.15. Сходи площадки постійного робочого місця висотою понад1.5 м повинні мати нахил відносно горизонту не більше 45 градусів меншої висоти - не більше 60 градусів. Сходи на висоті 3-5 м повиннімати перехідну площадку. Площадка повинна мати табличку з наведенням максимально допустимого для неї загального та зосередженого навантаження. Виконання настилів площадок та сходів повинно виключати сковзання. Риштування та підмостки висотою до 4 м повинні допускатись доексплуатації лише після приймання їх виконавцем робіт а понад 4 м -після їх технічного огляду комісією призначеною наказом попідприємству. 8.8.16. Перед початком експлуатації і кожні півроку приставнідрабини необхідно випробовувати статичним навантаженням 1180 Н 120 кгс що прикладене до однієї із сходинок посередині прольотудрабини яка встановлена під кутом 70 градусів до горизонту. 8.9. Монтаж та ремонт технологічного устаткування 8.9.1. Монтажні роботи з установлення технологічного устаткування та ремонтні роботи повинні відповідати вимогам СНиП 3.05.05-84 СНиП III-4-80 стандартам та технічним умовам. 8.9.2. Монтажні та ремонтні роботи повинні виконуватись увідповідності з проектом виконання цих робіт ПВР затвердженимвласником підприємства. 8.9.3. При необхідності використання вантажопідйомних засобівпід час монтажу транспортування зберігання та ремонту на виробничному устаткуванні та його окремих частинах повинні бути позначенімісця приєднання вантажопідйомних засобів та маса що підіймається. 8.9.4. Складові частини устаткування масою понад 16 кг повиннітранспортуватись на робочі місця за допомогою вантажопідйомних засобів. 8.9.5. Місця приєднування підйомних засобів повинні бути позначені та вибрані таким чином щоб виключити можливість пошкодженняабо перевертання устаткування при підійманні та переміщенні. 8.9.6. Виробниче устаткування для монтажу знімання та встановлення окремих деталей та складальних одиниць якого під час періодичного технічного обслуговування та ремонтних робіт неможливе застосування вантажопідйомних засобів пристроїв та інструменту загальногопризначення повинне комплектуватись спеціальними індивідуальними пристроями приладами та інструментом. Експлуатаційна документаціяповинна містити опис його будови правила монтажу експлуатації таналагодження. 8.9.7. Під час монтажу устаткування повинен здійснюватись операційний контроль якості виконуваних робіт. Виявлені дефекти підлягають усуненню до початку подальших операцій. 8.9.8. Вантажно-розвантажувальні роботи повинні виконуватисьвідповідно з вимогами ГОСТ 12.3.009-76 при переміщенні машини напідприємстві - за ГОСТ 12.3.020-80. 8.9.9. Конструкція устаткування та його частин пакувальнихмісць повинна забезпечувати можливість надійного їх закріплення впакувальній тарі та на транспортному засобі. 8.9.10. Складальні одиниці устаткування які під час навантаження розвантаження транспортування і зберігання можуть самовільно переміщуватись створюючи при цьому небезпечні ситуації повиннімати пристрої для їх фіксування в певному положенні. 8.9.11. Конструкція та маркірування вузлів агрегатів складальних одиниць устаткування повинна виключати помилки під час монтажу устаткування що приводять до виникнення небезпеки. 8.9.12. Монтаж демонтаж та ремонт устаткування у приміщенняхкатегорій А Б В або устаткування в якому знаходились вибухопожежонебезпечні легкозаймисті та токсичні речовини повинні здійснюватисьза письмовим нарядом-допуском відповідно до додатка 14. 8.9.13. Можливість подальшої експлуатації устаткування та трубопроводів вибухопожежонебезпечних виробництв після відпрацюваннявстановленого заводом-виготовлювачем ресурсу визначається підприємством на основі комплексного обстеження та висновку спеціалізованої організації що має на це дозвіл Держнаглядохоронпраці. 8.10. Контрольно-вимірювальні прилади автоматика прилади безпеки та запобіжні пристрої 8.10.1. Вимірювальні прилади повинні відповідати діючій нормативно-технічній документації мати необхідний клас точності та виконання. Використовувати контрольно-вимірювальні прилади не за призначенням не допускається застосовувати кисневі манометри замість ацетиленових вимірювати тиск парів аміаку приладами які для цього непризначені тощо . 8.10.2. Стаціонарні контрольно-вимірювальні прилади повиннібути сконцентровані та встановлені на робочих місцях не вище 2 м відрівня підлоги чи робочої площадки. 8.10.3. Між манометром та посудиною повинен бути встановленийтриходовий кран або замінюючий його пристрій що дозволяє проводитиперіодичну перевірку манометра за допомогою контрольного. У необхідних випадках манометр в залежності від умов роботи тавластивостей середовища яке знаходиться у посудині повинен обладнуватись сильфонною трубкою або іншим пристроєм який захищає його відбезпосередньої дії середовища та температури. 8.10.4. Перевірку регулювання всіх контрольно-вимірювальнихприладів та автоматичних пристроїв необхідно проводити у відповідності з ГОСТ 8.001-80 та ГОСТ 8.002-86. Точність показання приладів повинна відповідати паспортним даним завода-виготовлювача. 8.10.5. Перевірка манометрів з їх пломбуванням або клеймуванням повинна здійснюватись не рідше одного разу на 12 місяців. Окрімтого не рідше одного разу на 6 місяців власником посудини апарату устаткування проводиться додаткова перевірка робочих манометрів контрольним манометром з записом результатів у журналі контрольних перевірок. При відсутності контрольного манометра допускається перевірка перевіреним робочим манометром що має однакову шкалу та класточності з тим що перевіряється. 8.10.6. На всіх манометрах вакуумметрах амперметрах дистанційних термометрах тощо повинно бути клеймо пломба з позначеннямтерміну перевірки. Використовувати прилади що вчасно не пройшли перевірки а також прилади без клейма не дозволяється. 8.10.7. Контрольно-вимірювальні прилади повинні вибиратись зтакою шкалою щоб при робочому тискові стрілка знаходилась у середнійтретині шкали. На циферблаті цих приладів повинна бути нанесена червона риска що вказує дозволені робочий тиск або розрідження. Замість червоної риски на циферблаті дозволяється закріплюватиназовні металеву пластинку червоного кольору яка щільно прилягає доскла над відповідною позначкою шкали. Наносити фарбою риски на склоприладу не дозволяється. 8.10.8. Устаткування посудини які працюють під тиском повинні бути обладнані запобіжними пристроями від підвищення тиску понад допустимий пружинні та важільно-тягарцеві запобіжні клапани імпульсні та мембранні запобіжні пристрої тощо . 8.10.9. Посудина що працює під тиском меншим ніж тиск джерела яке її живить повинна мати на живильному трубопроводі автоматичний редукційний пристрій з манометром та запобіжним клапаном встановленим з боку меншого тиску за редукційним пристроєм. 8.10.10. Для групи посудин апаратів що працюють під однаковим тиском допускається встановлення одного редукційного пристрою зманометром та запобіжним клапаном на загальному живильному трубопроводі до першого відгалуження до однієї з посудин. У цьому випадкувстановлення запобіжних пристроїв безпосередньо на посудинах необов'язково якщо в них виключена можливість підвищення тиску. 8.10.11. Кількість запобіжних клапанів та їх пропускназдатність повинні бути вибрані у відповідності з розрахунком за ГОСТ12.2.085-82. Між посудиною та запобіжним клапаном не повинно бутизапірного органу. 8.10.12. Настроювання та регулювання запобіжних клапанів повинно виконуватись у відповідності з ГОСТ 12.2.085-82. Відвідні трубопроводи запобіжних клапанів та імпульсні лінії ІЗП в місцях можливого накопичення конденсату повинні бути обладнані дренажними пристроями для видалення конденсату. Встановленнязапірних органів або іншої арматури на дренажних трубопроводах не допускається. Середовище що відходить з запобіжних клапанів та дренажів повинне відводитись до безпечного місця. 8.10.13. Запобіжні клапани протягом єксплуатації повинні щомісяця перевірятись на справність дії продувкою в робочому стані абоперевіркою на стенді. Порядок та термін перевірки справності клапанівв залежності від умов технологічного процесу повинні бути наведені вінструкції з експлуатації запобіжних клапанів яка опрацьованавідповідно до вказівок завода-виготовлювача і затверджена власникомпідприємства. 8.10.14. Покажчики рівня повинні встановлюватись вертикальноабо похило у відповідності з інструкцією заводу-виготовлювача прицьому повинна бути забезпечена добра видимість рівня рідини. 8.10.15. На посудинах що обігріваються полум'ям або горючимигазами в яких можливе зниження рівня рідини нижче допустимого повинно бути встановлено не менше двох покажчиків рівня прямої дії. 8.10.16. На кожному покажчику рівня повинні бути вказані допустимі верхній та нижній рівні. 8.10.17. Покажчики рівня повинні бути оснащені арматурою кранами та вентилями для їх відключення від посудини та продування. 8.10.18. При застосуванні в покажчиках рівня як прозорого елемента скла або слюди для запобігання травмування персоналу у разі їхрозриву повинно бути передбачено захисний пристрій. 8.11. Вимоги безпеки при хімічному очищенніустаткування 8.11.1. Роботи з хімічного очищення устаткування паровихкотлів випарних апаратів теплообмінників тощо виконуються увідповідності з інструкцією затвердженою власником підприємства. 8.11.2. Відповідальним за підготовку схеми хімічного очищенняустаткування що промивається є посадова особа у веденні якої вонознаходиться. 8.11.3. При виконанні робіт спеціалізованою організацієювідповідальним за підготовку та проведення хімічного очищення єкерівник роботи цієї організації. 8.11.4. Внутрішній огляд устаткування після закінченняхімічного очищення повинен провадитись після його вентиляції та наступного виконання аналізу повітря у ньому на відсутність шкідливихречовин. 8.11.5. Хімічне очищення виварювання випарних апаратів длязапобігання накопиченню вибухопожежонебезпечних газів повинне провадитись при працюючому повітряному насосі. 8.11.6. Для приготування та подавання реагентів для виварювання випарних апаратів повинна бути обладнана спеціальна установка якаповинна розміщуватись на першому поверсі у ізольованому приміщенні оснащеному витяжною вентиляцією. 8.11.7. Безсодове очищення поверхонь нагріву випарних апаратіввід накипу повинне виконуватись у відповідності з вимогами Інструкціїз безсодового способу очищення від накипу поверхонь нагріву випарнихапаратів інгібірованими солянокислими розчинами. 8.11.8. Під час виварювання випарних апаратів соляною кислотою а також при огляді корпусів після виварювання для запобіганнявибуху не дозволяється користування відкритим вогнем куріння запалювання сірників користування світильниками з відкритим полум'ям тощо про що повинна бути вивішена табличка. 9. ВИМОГИ * ДО ПОСУДИН ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ ПІД ТИСКОМНЕ БІЛЬШЕ 0.07 МПа 0.7 кгс/кв.см 9.1. Загальні вимоги 9.1.1. Технічний нагляд та експлуатація посудин які працюютьпід тиском не більше 0.7 кгс/кв.см повинні здійснюватись у відповідності з інструкцією ** затвердженою власником. * Ці вимоги поширюються на: - посудини та балони місткістю не більше 0.025 куб. м 25 л для яких добуток тиска у МПа кгс/кв. м на місткість у куб. м л не перевищує 0.02 200 ; - повітряні резервуари гальмового устаткування рухомого складу залізничного транспорту автомобілів та інших засобів пересування; - прилади парового і водяного опалення; - трубчасті печі; - частини машин що не являють собою самостійних посудин корпуси насосів або турбін циліндри двигунів парових гідравлічних повітряних машин та компресорів що не відключаються та конструктивновбудовані встановлені на одному фундаменті з компресором проміжніхолодильники і масловологовідділювачі компресорних установок повітряні ковпаки насосів; - посудини що складаються з труб внутрішнім діаметром не більше 150 мм без колекторів а також з колекторами виготовленими зтруб внутрішнім діаметром не більше 150 мм; - посудини які працюють під тиском води з температурою невище 115 ? С або іншої рідини з температурою не вище температури кипіння під тиском 0.07 МПа 0.7 кгс/кв.см . ** При розробці інструкції повинні бути враховані вимоги цихПравил вказівки паспорта інструкції з експлуатації заводу-виготовлювача технологічного регламенту а також діючих галузевих таміжгалузевих нормативно-технічних документів з безпеки праці за урахуванням особливостей та конкретних умов роботи посудин. 9.1.2. Посудини повинні виготовлюватись на підприємствах щомають технічні засоби які забезпечують якісне їх виготовлення увідповідності з конструкторською документацією опрацьованою проектним науково-дослідним інститутами спеціалізованим конструкторськимбюро або проектно-конструкторським відділом підприємства. Кожна посудина повинна мати паспорт встановленої форми. 9.1.3. Особою відповідальною за справний стан та безпечнуексплуатацію посудини є начальник цеху дільниці виробництва аособою що здійснює нагляд за посудиною на підприємстві – посадоваособа служби технічного нагляду. Ці особи призначаються наказом попідприємству. 9.1.4. По кожному цеху дільниці виробництву повинен бутискладений перелік посудин з наведенням головних характеристик робочий тиск середовище температура та місткість . Перелік затверджується власником та складається в двохпримірниках один з яких зберігається у особи яка відповідає за безпечну експлуатацію посудини а другий - передається особі яказдійснює нагляд за посудинами. 9.2. Реєстрація та дозвіл на пуск посудини в  експлуатацію 9.2.1. Всі посудини до пуску в роботу повинні бути зареєстровані у особи що здійснює нагляд за посудинами на підприємстві успеціальному журналі реєстрації та огляду посудин на які не поширюються Правила будови та безпечної експлуатаії посудин що працюютьпід тиском. Форма журналу реєстрації наведена у додатку 19. 9.2.2. Для реєстрації посудини особі яка здійснює нагляд запосудинами повинні бути подані: - паспорт посудини за відсутності паспорта заводу-виготовлювачавласником посудини повинно бути складено паспорт встановленої форми ; - акт який засвідчує що монтаж встановлення виконані увідповідності з проектом і всі елементи посудини знаходяться в справному стані лише для посудин встановлених стаціонарно ; - схема включення з наведенням джерела тиску параметрів робочого середовища арматури контрольно-вимірювальних приладів запобіжних та блокувальних пристроїв. 9.2.3. Реєстрація та видача дозволу на пуск посудини в експлуатацію повинні виконуватись особою що здійснює нагляд за посудинами на підприємстві після подання документації у об'ємі вказаномув п.9.2.2 ч.1 цих Правил та при позитивних результатах технічногоогляду. Про реєстрацію результати технічного огляду термін наступного огляду та видачу дозволу на пуск посудини в роботу особа яка здійснює нагляд за посудинами виконує запис у паспорті посудини і журналі реєстрації та огляду посудин. 9.2.4. Після реєстрації паспорт посудини зі всіма вказанимивище документами повертається власнику посудини. 9.3. Технічний огляд посудин 9.3.1. Посудини повинні піддаватись технічному оглядові зовнішньому і внутрішньому оглядові та гідравлічному випробуванню до пуску в роботу після монтажу та періодично під час експлуатації. 9.3.2. Технічний огляд посудин виконується особою що здійснюєнагляд за посудинами в присутності особи яка відповідає за їхсправний стан та безпечну експлуатацію. 9.3.3. Гідравлічне випробування посудин здійснюється з попереднім оглядом для виявлення стану внутрішніх та зовнішніх поверхоньта впливу середовища на стінки посудини. Необхідність повного чи часткового видалення футеровки ізоляції та інших захисних покрить посудин при технічному огляді визначається особою що здійснює нагляд за посудинами у залежності від їхтехнічного стану. Внутрішній огляд посудин повинен виконуватись з додержаннямвимог безпеки. 9.3.4. У разі неможливості через конструктивні особливостіпосудини здійснення внутрішніх оглядів останні замінюютьсягідравлічним випробуванням пробним тиском з оглядом в доступнихмісцях та замірюванням товщини стінок. 9.3.5. Гідравлічне випробування посудин та їх елементів повинно виконуватись пробним тиском вказаним на кресленні або в паспортіпосудини; за відсутності цих даних - відповідно до підрозд. 4.6 Правил будови та безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском. Розрахунок посудин на міцність повинен враховувати напругу яка виникає у металі при проведенні гідравлічних і пневматичних випробувань. 9.3.6. В обгрунтованих випадках коли гідравлічне випробуваннянеможливе складність видалення води наявність всередині посудинифутеровки яка перешкоджає заповненню посудини водою дозволяєтьсязамінювати його пневматичним випробуванням повітрям або інертним газом при такому ж пробному тискові у відповідності з інструкцією затвердженою власником підприємства. В інструкції повинні бути передбачені заходи безпеки щодопневматичного випробування цих посудин.Пневматичне випробування допускається лише за позитивних результатів огляду товщинометрії та перевірки міцності посудини розрахунком. Повітря може бути використане лише для пневмовипробувань посудин які пройшли ретельне очищення дегазацію з наступним лабораторним аналізом середовища. 9.3.7. Пневматичне випробування посудин на міцність не дозволяється у діючих цехах лабораторіях дільницях. На час проведення пневматичного випробування посудин слідвстановити охоронну зону та наочно її позначити. Знаходження будь-кого в цій зоні під час підняття тиску в посудині не дозволяється. Огляд посудини дозволяється виконувати лишепісля того як випробний тиск буде знижений до робочого. Герметичність зварних стиків фланцевих з'єднань перевіряєтьсягалоїдними або галієвими течошукачами або шляхом обмазування їх мильним або іншим розчином. Не дозволяється обстукування молотком посудин що перебуваютьпід тиском. 9.3.8. Посудини що знаходяться в експлуатації повинні підлягати технічному огляду з періодичністю вказаною в інструкції з експлуатації підприємства-виготовлювача а при відсутності таких вказівок - відповідно з табл. 9.1. Таблиця 9.1 Періодичність технічного огляду посудин цистерн бочок балонів що знаходяться в експлуатації та не підлягаютьреєстрації в органах Держнаглядохоронпраці витяг з Правил будови та безпечної експлуатаціїпосудин які працюють під тиском Найменування Зовнішній тавнутрішнійогляд Гідравлічневипробуванняпробним тиском 1 2 3 Посудини що працюють із середовищем що викликає руйнування та фізико-хімічне перетворення матеріалу   корозія тощо зі швидкістю не більше 0.1 мм/рік 2 роки 8 років Посудини що працюють із середовищем що викликає руйнування та фізико-хімічне перетворення матеріалу   корозіятощо зішвидкістю понад 0.1 мм/рік 12 міс 8 років Цистерни та бочки в яких тискпонад 0.07 МПа 0.7 кгс/кв.см створюється періодично для їхспорожнювання 2 роки 8 років Бочки для зріджених газів що викликають руйнування та фізико-хімічне перетворення матеріалу корозія тощо зі швидкістю не більше 0.1 мм/рік 4 роки 4 роки Бочки для зріджених газів що викликають руйнування та фізико-хімічне перетворення матеріалу корозія тощо зі швидкістю понад 0.1 мм/рік 2 роки 2 роки Балони що знаходяться в експлуатації для наповнення газами що викликають руйнування та фізико-хімічне перетворення матеріалу корозія тощо :     - зі швидкістю не більше 0.1 мм/рік; 5 років 5 років - зі швидкістю понад 0.1 мм/рік 2 роки 2 роки Балони що призначені для забезпечення паливом двигунів транспортнихзасобів на яких вони встановлені:  а для стисненого газу:     - виготовлені з легованихсталей та металокомпозитних матеріалів; 5 років 5 років - виготовлені з вуглецевих сталейта металопластикових матеріалів; 3 роки 3 роки - виготовлені з неметалевих матеріалів 2 роки 2 роки б для зрідженого газу 2 роки 2 роки Балони з середовищем що викликає руйнування та фізико-хімічне перетворення матеріалів корозія тощо менше 0.1 мм/рік в яких тискпонад 0.07 МПа 0.7 кгс/кв.см створюється періодично для їх спорожнення 10 років 10 років Балони які встановлені стаціонарно а також постійно на рухомих засобах в яких зберігаються стиснене повітря кисень аргон азот гелій з температурою точки роси мінус 35 ? С і нижче що вимірювалась під тиском 15 Мпа 150 кгс/кв.см та вище а також балониіз зневодженою вуглекислотою 10 років 10 років 9.3.9. Посудини повинні підлягати достроковим технічним оглядам: - після ремонту з застосуванням зварювання або пайки окремихчастин посудини яка працює під тиском; - якщо посудина перед пуском у роботу знаходиться у бездії понадодин рік; - якщо посудина була демонтована та встановлена на новому місці; - якщо такий огляд необхідний за розсудом особи яка здійснюєнагляд або особи відповідальної за справний стан та безпечну роботупосудини. 9.3.10. Посудина визнається як така що витримала випробування якщо: - в ній не виявлено ознак розриву; - під час випробувань не помічається падіння тиску за манометром течії крапель потіння чи пропускання води крізь зварні шви; - після випробування не помічені видимі залишкові деформації. 9.3.11. Посудини що працюють під тиском з вибухопожежонебезпечними або токсичними газами або рідинами повинні підлягати товщинометрії та додатковому пневматичному випробуванню на щільність герметичність з визначенням падіння тиску за час випробування за наявності відповідних вказівок у проекті . 9.3.12. На кожній посудині після її встановлення повинні бутинанесені фарбою на видному місці або на спеціальній табличці: - реєстраційний номер; - номер позиції що відповідає номеру за технологічною схемою; - дозволений робочий тиск Рр МПа кгс/кв.см дата місяць рік наступного внутрішнього огляду ВО та гідравлічного випробування ГВ . 9.3.13. Нагляд за технічним станом посудин в період їх експлуатації шляхом зовнішнього огляду та за показанням контрольно-вимірювальних приладів та засобів автоматики повинен здійснюватись: - щозмінно обслуговуючим персоналом з записом у вахтовому журналі; - щоденно посадовими особами цеху дільниці з підписом та відображенням відмічених зауважень у вахтовому журналі; - періодично не рідше одного разу на рік особою що здійснюєнагляд за посудинами на підприємстві разом з особою відповідальноюза їх справний стан та безпечну дію. Ця перевірка поєднується з оглядом посудин інших категорій. 9.3.14. При періодичному обстеженні перевіряється: - стан посудини шляхом зовнішнього огляду; - усунення зауважень попереднього обстеження та виконання заходів щодо безпечної експлуатації визначених актами розслідуванняаварій протоколами технічних нарад та наказами. 9.3.15. Висновки періодичного зовнішнього огляду повинні бутивідображені в акті обстеження цеху дільниці виконаному в двох примірниках з наведенням терміну усунення виявлених несправностей запідписом осіб що здійснювали огляд при чому один примірник передається керівнику цеху дільниці а другий примірник зберігається уособи яка здійснює нагляд за посудинами. 9.3.16. У разі виникнення сумнівів щодо справності посудинипідприємство повинне зупинити її роботу виконати ремонт посудини знаступною дефектоскопією зварних швів та технічним оглядом. 9.3.17. Експлуатація посудин не допускається: - після закінчення терміну чергового огляду якщо немає дозволу на його перенесення; - при відсутності в паспорті посудини дозволу на експлуатацію; - якщо тиск та температура стінки посудини перевищують дозволені незважаючи на додержання всіх вимог що вказані в інструкції зобслуговування; - при виявленні в елементах посудини що визначають її міцність тріщин випинів пропускань або потіння в зварних швах протікань у фланцевих різьбових та інших з'єднаннях при неповній кількості кріпильних деталей; - при виникненні пожежі яка безпосередньо загрожує посудині; - при несправності КВП та А запобіжних та блокувальних пристроїв; - у разі зниження рівня рідини нижче допустимого у посудинах звогневим обігрівом. Про заборону експлуатації посудини повинен бути зроблений запис у паспорті посудини з наведенням причини та повідомлено власникапідприємства. 9.3.18. Ревізія відбраковка та ремонт елементів посудини повинні здійснюватись у відповідності з діючими нормативно-технічнимидокументами. 10. ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА 10.1. Загальні вимоги 10.1.1. Електробезпека електроустановок споживачів які щойнобудуються або реконструюються повинна відповідати вимогам ПУЕ. Електроустановки споживачів що експлуатуються повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правил техники безпеки під час експлуатації електроустановокспоживачів а також діючих стандартів безпеки праці та інших нормативних документів. 10.1.2. Новозбудовані електроустановки та такі що реконструюються повинні бути піддані приймально-здавальним випробуванням та вводитись до промислової експлуатації лише після прийняття приймальними комісіями з обов'язковим оформленням відповідних актів та протоколів. Вся технічна документація у відповідності з якою електроустановку було допущено до експлуатації повинна зберігатись у особи що відповідає за електрогосподарство. 10.1.3. Виконання електродвигунів пускової та захисної апаратури електроосвітлювальної апаратури та електричних мереж повинні відповідати виду виробництва категорії його приміщень та зон щодо вибухопожежної небезпеки та умовам оточуючого середовища відповідно до додатків 4 12. У вибухопожежонебезпечних виробничих приміщеннях електропроводка кабельні лінії та виконання електроустаткування щодо ступеню захисту оболонок повинні відповідати вимогам ПУЕ. 10.1.4. Електродвигуни які встановлюються на відкритому повітрі повинні мати виконання не менше IР44 або спеціальне що відповідає умовам їх роботи наприклад для хімічних установок тощо . 10.1.5. Електродвигуни які встановлюються в приміщеннях де можливе осідання на їх обмотках пилу та інших речовин що порушують їх природне охолодження повинні мати виконання не менше IР44 або продувне з підведенням чистого повітря. 10.1.6. Електродвигуни які встановлюються у сирих та особливо сирих місцях повинні мати виконання не менше IР43 та ізоляцію розраховану на дію вологи та пилу зі спеціальною обмазкою вологостійку тощо . 10.1.7. Встановлені пускові прилади повинні бути розраховані на максимальну силу струму електродвигуна. Рубильники призначені для вмикання-вимикання струму навантаження повинні бути захищені кожухами які не горять без отворів та щілин або мати дистанційне керування. Напруга в колах керування устаткуванням що встановлено у приміщеннях особливо небезпечних і з підвищеною небезпекою а також зовні приміщення не повинна перевищувати 42 В. 10.1.8. Комплектні пристрої щити шафи тощо що призначені для робіт при напрузі до 1000 В повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.007.7-83. Дверцята шаф або ящиків з електроапаратурою повинні замикатись за допомогою спеціального ключа або замка. Ключі повинні вийматись та знаходитись у чергового електротехнічного персоналу. Ввідні відгалужувальні протяжні і інші коробки електроустаткування і мережі повинні бути щільно закриті накривками. 10.1.9. Незалежно від засобу захисту на всіх дверцятах накривках шаф ніш тощо з електроустаткуванням напругою понад 42 В а також на огорожах які закривають електроапаратуру повинні бути нанесені попереджувальні знаки електричної напруги виконані у відповідності з ГОСТ 12.4.026-76. На дверцятах повинен також бути наведений перелік устаткування що відповідає електроапаратурі. 10.1.10. Для освітлення закритих місць устаткування що потребують періодичного огляду та налагодження на шафах пультах або нішах повинні бути поставлені штепсельні розетки на напругу не більше 12 В для ввімкнення переносних електросвітильників. Місця ввімкнення переносних світильників до електромережі необхідно позначити написом "Місцеве освітлення". 10.1.11. Розподільні пристрої повинні мати чіткі написи що вказують призначення окремих ланцюгів та панелей.  Написи повинні виконуватись на лицьовій поверхні пристрою а при обслуговуванні з обох боків - також на його задній поверхні. 10.1.12. В розподільних пристроях повинна бути забезпечена можливість встановлення переносних заземлень. 10.1.13. Розкопка кабельних трас або земляні роботи повинні виконуватись лише з письмового дозволу власника підриємства при цьому наказом по підприємству повинна бути виділена особа з числа електротехнічного персоналу що відповідає за цілість кабеля на весь період проведення робіт а розкритий кабель повинен бути закріплений для попередження провисання та захисту від механічних пошкоджень. На місці робіт встановлюються сигнальні вогні та попереджувальні плакати. 10.1.14. Місця прокладання кабелів у землі кабельні траси повинні бути ретельно позначені розпізнавальними знаками та нанесені на генплан підприємства. Кабелі повинні прокладатись на встановленій глибині та бути захищені від механічних пошкоджень у відповідності з вимогами ПУЕ. 10.1.15. Для виконання робіт на кабельних лініях не допускається користування переносними лампами напругою понад 12 В. 10.1.16. Заміна плавких вставок запобіжників під напругою та встановлення некаліброваних вставок без маркірування величини номінального струму не дозволяється. 10.1.17. Під час грози або при її наближенні всі роботи на лініях високої та низької напруги повинні бути припинені. 10.1.18. Роботи по ремонту електроустаткування та механізмів повинні виконуватись лише після повного вимкнення від електромережі з обов'язковим вивішуванням на місцях вимкнення попереджувальних плакатів "Не вмикати! Працюють люди!" 10.1.19. До вмикання у мережу електроустаткування яке не діяло більше 1-го місяця повинно бути проведено його огляд та перевірку опору ізоляції. 10.1.20. У приміщеннях категорій А Б В за вибухопожежною та пожежною небезпекою повинна забезпечуватися електростатична іскробезпека відповідно до ГОСТ 12.1.018-93 ГОСТ 12.4.124-83. 10.2. Технічна документація 10.2.1. На кожному підприємстві повинна зберігатись технічна документація у відповідності з якою електроустановки підприємства були допущені до експлуатації. До її складу відносяться: - акти приймання скритих робіт; - генеральний план ділянки на який нанесені споруди та підземні електротехнічні комунікації; - затверджена проектна документація з усіма наступними змінами; - акти випробувань та налагодження устаткування; - акт приймання електроустановок до експлуатації; - виконавчі робочі схеми первинних та вторинних електричних  сполучень; - технічні паспорти основного устаткування; - інструкції з обслуговування електроустановок а також посадові інструкції щодо кожного робочого місця та інструкції з охорони праці. 10.2.2. По кожному цеху або самостійній виробничій дільниці необхідно мати: - паспортні карти або журнали з переліком електроустаткування і засобів захисту та наведенням їх технічних даних а також інвентарних номерів; - креслення електроустаткування електроустановок і споруд комплекти креслень запасних частин виконавчі креслення повітряних кабельних трас та кабельні журнали; - креслення підземних кабельних трас та заземлюючих пристроїв з прив'язками до будівель та стаціонарних споруд а також наведенням місць встановлення з'єднувальних муфт та перетинів з іншими комунікаціями; - загальні схеми електропостачання складені по підприємству в цілому та по окремих цехах та дільницях; - комплект експлуатаційних інструкцій з обслуговування електроустановок цеху дільниці комплект посадових інструкцій по кожному робочому місцю та інструкцій з охорони праці. Перелік таких інструкцій затверджує власник підприємства. 10.2.3. Всі зміни в електроустановках що вносяться під час екслуатації повинні відображатись у схемах та кресленнях негайно за підписом особи що відповідає за електрогосподарство з наведенням її посади та дати внесення змін. 10.2.4. На підстанціях РУ або в приміщеннях що відведені для персоналу який обслуговує електроустановки має знаходитись така оперативна документація: - оперативна схема або схема-макет; - оперативний журнал; - бланки наряд-допусків на виконання робіт на електроустановках; - бланки переключень; - журнал дефектів та несправностей на електроустаткуванні; - відомості показань контрольно-вимірювальних приладів та електролічильників; - журнал перевірки знань персоналу; - журнал обліку виробничого інструктажу; - списки осіб які мають право одноосібно оглядати електроустановки і віддавати оперативні розпорядження та інших відповідальних чергових вищої енергозабезпечуючої організації. 10.2.5. Оперативну документацію періодично у встановлені на підприємстві терміни але не рідше одного разу на місяць повинен переглядати вищий електротехнічний або адміністративно-технічний персонал зобов'язаний вживати заходів до усунення дефектів та порушень в роботі електроустаткування.  10.3. Обслуговування устаткування 10.3.1. Перевірка знань персоналу який обслуговує електроустановки повинна провадитись у комісії того підприємства на якому працює особа знання котрої перевіряються. 10.3.2. Кожному працівникові який пройшов перевірку знань видається посвідчення встановленої форми з присвоєнням групи II-V щодо електробезпеки. 10.3.3. Спеціалісту з охорони праці який не пройшов перевірки знань ПТБ і ПТЕ ПУЕ та інструкцій ніяких вказівок електротехнічному персоналу давати не дозволяється. 10.3.4. При обслуговуванні електроустановок напругою до 1000 В без зняття напруги на струмоведучих частинах та поблизу них необхідно: - огородити розташовані поблизу робочого місця та інші струмоведучі частини що знаходяться під напругою до яких можливе випадкове доторкання; - працювати в діелектричних калошах або стоячи на ізолюючій під ставці чи на діелектричному килимку; - застосовувати інструмент з ізолюючими рукоятками викрутки повинні мати ізольовані стержні а при відсутності вказаного інструменту - користуватись діелектричними рукавицями. 10.3.5. Встановлення та зняття запобіжників як правило виконується при знятій напрузі. Під напругою але без навантаження допускається встановлення та зняття запобіжників на приєднаннях у схемі яких відсутні комутаційні апарати. 10.3.6. Для підготовки робочого місця при роботах із зняттям напруги повинні бути виконані у зазначеному порядку такі технічні заходи: - виконані необхідні вимкнення та вжиті заходи до недопущення подачі напруги на місце роботи; - на приводах ручного та на ключах дистанційного керування комутаційної апаратури вивішені забороняючі плакати; - перевірена відсутність напруги на струмоведучих частинах на які повинне бути накладене заземлення для захисту людей від ураження електричним струмом; - накладене заземлення; - вивішені попереджувальні та розпоряджувальні плакати; - огорожені у разі необхідності робочі місця та струмоведучі частини що лишились під напругою. 10.3.7. Організаційними заходами що гарантують безпечне ведення робіт на електроустановках є: - оформлення робіт нарядом-допуском розпорядженням або переліком робіт що виконуються у порядку поточної експлуатації; - допущення до роботи; - нагляд під час роботи; - оформлення перерви у роботі переведень на інше робоче місце закінчення роботи. 10.3.8. Відповідальними за безпеку робіт є: - особа що видає наряд та віддає розпорядження; - допускаючий - відповідальна особа з оперативного персоналу; - відповідальний керівник робіт; - виконавець робіт; - спостерігач; - члени бригади. 10.3.9. Наряд видається оперативному персоналу безпосередньо перед початком підготовки робочого місця до початку роботи бригади . Видавати наряд напередодні проведення робіт не дозволяється. 10.3.10. Наряд на роботу виписується у двох примірниках. Він заповнюється з застосуванням копіювального паперу за умови чіткості та ясності записів у обох примірниках. Оформлення наряду слід виконувати відповідно до п. 7.2.1.5 ч.1 цих Правил . 10.3.11. На всі роботи які виконуються зі зняттям напруги видається один наряд. 10.3.12. Виконавець робіт що виконуються за нарядом в електроустановках напругою понад 1000 В повинен мати групу з електробезпеки не нижчу за IV а в установках до 1000 В - не нижчу за III. 10.3.13. Перед допуском до роботи відповідальний керівник та виконавець робіт разом з допускаючим перевіряють виконання технічних заходів з підготування робочого місця та проводять інструктаж. 10.3.14. Час допуску бригади та закінчення робіт з наведенням номеру наряду та змісту робіт вноситься до оперативного журналу. 10.3.15. Власник підприємства разом зі спеціалістом з охорони праці визначає перелік професій неелектротехнічного персоналу пов'язаного з роботою при виконанні якої може виникнути небезпека ураження електричним струмом. Цей персонал повинен проходити щорічну перевірку знань безпечних методів роботи по обслуговуванню установки. Перевірку знань здійснює відповідальний за електрогосподарство підприємства цеху дільниці або за його письмовою вказівкою особа яка має групу з електробезпеки не нижчу за III. Присвоєння групи I неелектротехнічному персоналу оформлюється у спеціальному журналі з підписами того кого перевіряють та того хто перевіряє відповідно до додатка 18. 10.4. Захисні заходи електробезпеки від ураження електричним  струмом 10.4.1. Для захисту людей від ураження електричним струмом при пошкодженні ізоляції повинен бути застосований у крайньому разі один з наступних захисних заходів: заземлення занулення захисне вимкнення розподільчий трансформатор мала напруга подвійна ізоляція вирівнювання потенціалів. 10.4.2. Заземлення чи занулення електроустановок слід виконувати: - при напрузі 380 В і вище змінного струму та 440 В і вище постійного струму - в усіх електроустановках. У разі неможливості виконання заземлення занулення або якщо це становить значні труднощі з технологічних причин допускається обслуговування електроустаткування з ізолюючих площадок; - при номінальних напругах понад 42 В але нижче 380 В змінного струму та понад 110 В але нижче 440 В постійного струму - лише у приміщеннях з підвищеною небезпекою особливо небезпечних а також на зовнішніх установках. 10.4.3. Для заземлення електроустановок у першу чергу повинні бути використані природні заземлювачі. Якщо при цьому опір заземлюючих пристроїв або напруга дотику має допустимі значення а також забезпечуюються нормовані значення напруги на заземлюючому пристрої то штучні заземлювачі повинні застосовуватися лише у разі необхідності зниження щільності струму що протікає природніми заземлювачами або стікає з них. 10.4.4. Для заземлення електроустановок різного призначення і різних напруг територіально наближені одна до іншої рекомендується застосовувати один загальний заземлюючий пристрій. Для об'єднання заземлюючих пристроїв різних електроустановок у один загальний заземлюючий пристрій слід використовувати усі наявні природні особливо подовжені заземлюючі провідники. Заземлюючий пристрій який використовується для заземлення електороустановок одного або різних призначень і напруг повинен задовольняти усім вимогам що ставляться до заземлення цих електроустановок: захисту людей від ураження електричним струмом при пошкодженні ізоляції умовам режимів роботи мереж захисту електроустаткування від перенапруги тощо. 10.4.5. Електроустановки до 1 кВ змінного сруму можуть бути з глухозаземленою або з ізольованою нейтраллю електроустановки постійного струму - із глухозаземленою або ізольованою середньою точкою а електроустановки з однофазним джерелом струму - з одним глухозаземленим або з обома ізольованими виводами. У чотирипровідних мережах трифазного струму і трипровідних мережах постійного струму глухе заземлення нейтралі або середньої точки джерел струму є обов'язковим. 10.4.6. В електроустановках до 1 кВ з глухозаземленою нейтраллю або з глухозаземленим виводом джерела однофазного струму а також з глухозаземленою середньою точкою в трипровідних мережах постійного струму повинне бути виконане занулення. Застосування в таких електроустановках заземлення корпусів електроприймачів без їх занулення не допускається. 10.4.7. Електроустановки до 1 кВ змінного струму з ізольованою нейтраллю або ізольованим виводом джерела однофазного струму а також електроустановки постійного струму з ізольованою середньою точкою слід застосовувати у разі підвищених вимог безпеки для пересувних установок тощо . Для таких установок у якості захисного заходу повинно бути виконано заземлення у поєднанні з контролем ізоляції мережі або захисне вимкнення. 10.4.8. Захисне вимкнення рекомендується застосовувати у якості основного і допоміжного заходу захисту якщо безпека не може бути забезпечена шляхом заземленння чи занулення або якщо улаштування заземлення чи занулення викликає труднощі за умовами виконання або за економічних міркувань. Захисне вимкненння повинно здійснюватися пристроями апаратами що задовольняють у відношенні надійності дії спеціальним технічним умовам. 10.4.9. Трифазна мережа до 1 кВ з ізольованою нейтраллю або однофазна мережа до 1 кВ з ізольованим виводом що зв'язані трансформатором з мережею вище 1 кВ повинна бути захищена пробивним запобіжником від небезпеки що виникає при пошкодженні ізоляції між обмотками вищої і нижчої напруги трансформатора. Пробивний запобіжник повинен бути встановлений у нейтралі або фазі з боку нижчої напруги кожного трансформатора. При цьому повинен бути передбачений контроль за цілістю пробивного запобіжника. 10.4.10. У електроустановках до 1 кВ у місцях де у якості захисного заходу застосовуються розподільні або понижуючі трансформатори вторинна напруга трансформаторів повинна бути: для розподільних трансформаторів - не більше 380 В для понижуючих трансформаторів - не більше 42 В. У разі застосування цих трансформаторів слід керуватися наступним: 1 розподільні трансформатори повинні задовольняти спеціальним технічним умовам у відношенні підвищеної надійності конструкції і підвищених випробувних напруг; 2 від розподільного трансфоматора дозволяється живлення тільки одного електроприймача з номінальним струмом плавкої вставки або розщеплювача автоматичного вимикача на первинній стороні не більше 15А; 3 заземлення вторинної обмотки розподільного трансформатора не допускається. Корпус трансформатора у залежності від режиму нейтралі мережі що живить первинну обмотку повинен бути заземлений або занулений. Заземлення корпусу електроприймача приєднаного до такого трансформатора не потрібне; 4 понижуючі трансформатори з вторинною напругою 42 В і нижче можуть бути використані у якості розподільних якщо вони задовольняють вимогам наведеним у пп. 1 і 2 цього параграфу. Якщо понижуючі трансформатори не є розподільними то у залежності від режимів нейтралі мережі що живить первинну обмотку слід заземлювати або занулювати корпус трансформатора а також один з виводів одну із фаз або нейтраль середню точку вторинної обмотки. 10.4.11. До частин що підлягають зануленню або заземленню відносяться: 1 корпуси електричних машин апаратів трансформаторів світильників тощо; 2 приводи електричних апаратів; 3 вторинні обмотки вимірювальних трансформаторів; 4 каркаси розподільних щитів щитів керування щитків і шаф а також частини які знімаються або відчиняються якщо на останніх встановлено електрообладнання напругою вище 42 В змінного струму або більше 110 В постійного струму; 5 металеві конструкції розподільних пристроїв металеві кабельні конструкції металеві кабельні з'єднувальні муфти металеві оболонки і броня контрольних і силових кабелів металеві оболонки проводів металеві рукави і труби електропроводки кожухи і опорні конструкції шинопроводів лотки короби струни троси і сталеві полоси на яких закріплені кабелі і проводи окрім струн тросів і полос на яких прокладені кабелі із заземленою або зануленою металевою оболонкою чи бронею а також інші металеві конструкції на яких встановлене електрообладнання; 6 металеві оболонки і броня контрольних і силових кабалів і проводів напругою до 42 В змінного струму і до 110 В постійного струму прокладених на загальних металевих конструкціях у тому числі у загальних трубах коробах лотках тощо разом з кабелями і проводами металева оболонка і броня яких підлягає заземленню або зануленню; 7 металеві корпуси пересувних і переносних елктроприймачів; 8 електрообладнання що встановлене на рухомих частинах верстатів машин і механізмів. 10.4.12. Заземлюючий пристрій який виконується з додержанням вимог до його опору повинен мати у будь-яку пору року опір не більше 0.5 Ом включаючи опір природніх заземлювачів. 10.4.13. Заземлення електроустановок напругою вище 1 кВ мережі з ізольованою нейтраллю при використанні заземлюючого пристрою тільки для електроустановок вище 1 кВ повинно бути не більше 10 Ом. 10.4.14. В електроустановках напругою до 1 кВ з глухозаземленою нейтраллю опір заземлюючого пристрою до якого приєднані нейтралі генераторів чи трансформаторів або виводи джерел однофазного струму у будь-яку пору року повинен бути не більше 2 4 і 8 Ом відповідно при лінійних напругах 660 380 і 220 В джерела трифазного струму або 380 220 і 127 В джерела однофазного струму. 10.4.15. В електроустановках напругою до 1 кВ з ізольованою нейтраллю опір заземлюючого пристрою що використовується для заземлення електроустаткування повинен бути не більше 4 Ом. 10.4.16. В електроустановках понад 1 кВ з ізольованою нейтраллю повинне бути виконане заземлення. 10.4.17. У вибухонебезпечних зонах будь-якого класу підлягають заземленню всі електроустановки при усіх напругах змінного та постійного струму а також устаткування яке встановлено на занулених заземлених металевих конструкціях. 10.4.18. При проведенні ремонтних робіт на електроустаткуванні необхідно встановлювати переносне заземлення для захисту працюючих від ураження електричним струмом в разі помилкової подачі напруги до місця роботи. 10.4.19. До мережі заземлення повинні бути приєднані стаціонарно прокладені трубопроводи усіх призначень матеріалопроводи аспіраційні та вентиляційні повітропроводи тощо металеві корпуси технологічного устаткування. 10.4.20. Кожна частина електроустаткування що підлягає заземленню повинна бути приєднана до заземлюючого контуру окремим провідником. Послідовне підключення електроустаткування до заземлюючого контуру не допускається. 10.4.21. Відкрито прокладені заземлюючі провідники повинні бути пофарбовані у відповідності з вимогами ГОСТ 12.2.007.0-75. Зовнішній огляд заземлюючого пристрою проводиться разом з оглядом електроустаткування та записом висновків огляду у спеціальному журналі не рідше разу на три місяці. Магістралі заземлення або занулення і відгалуження від них у закритих приміщеннях і зовнішніх установках місця приєднання заземлюючих і нульових захисних провідників до частин устаткування повинні бути доступні для огляду. 10.4.22. Все технологічне та транспортне устаткування де можуть накопичуватись заряди статичної електрики комунікації транспортні засоби повітряні компресори та повітродувки тощо повинно бути заземлене та являти собою єдиний на всьому протязі електричний ланцюг приєднаний не ближче ніж через 25 м до заземлюючого пристрою. 10.4.23. З системи устаткування що знаходиться в ланцюгу належить виділяти та заземлювати незалежно від заземлення всього ланцюга змішувачі дозатори шнеки приймальні щітки та приймачі сипких матеріалів фільтри ємкості з аераційними пристроями аерожолоби просіювачі та інші пристрої що є джерелом особливо інтенсивного та швидкого виникнення заряду статичної електрики. 10.4.24. Залізничні цистерни автоцистерни та металеві бочки до яких проводиться наливання зливання легкозаймистих рідин повинні надійно приєднуватись до заземлювача а також мати заземлююче з'єднання з наливним рукавом. 10.4.25. В устаткуванні дробильно-подрібнюючі машини насоси з електроприводом для перекачування легкозаймистих речовин газові компресори тощо яке призначене для роботи в умовах можливого утворення вибухонебезпечних концентрацій парів газів пилу та їх сумішей з повітрям застосування пристроїв що іскрять недопустиме. 10.4.26. Матерчаті рукави пилоочисних фільтрів необхідно прошивати мідяним тросиком сполученим з заземлюючою системою. При цьому фільтри слід встановлювати за межами цеху або у його ізольованій частині де немає постійних робочих місць. 10.4.27. У вибухопожежонебезпечних цехах не дозволяється застосування плоскопасових передач. Як виняток дозволяється застосування клинопасових передач але при цьому усі частини установки повинні бути виконані з електропровідних матеріалів а шківи та всі металеві предмети що знаходяться поблизу паса мусять бути заземлені. Крім того шкіряні та гумові паси повинні не рідше одного разу на тиждень покриватись мастилом 100 частин гліцерину та 40 частин сажі за масою . Паси слід утримувати в чистоті та не допускати потрапляння до них бруду масла води та інших речовин що можуть змінити електропровідність покриття. 10.4.28. При транспортуванні ЛЗР автоцистернами повинен бути забезпечений контакт корпусу цистерн з землею. 10.4.29. Зовнішня поверхня скляних трубопроводів повинна металізуватись або фарбуватись електропровідними емалями та лаками. При цьому повинен бути забезпечений електричний контакт між електропровідним шаром та заземленою металевою арматурою. Замість електропровідних покриттів допускається обмотування скляних трубопроводів мідяним дротом який повинен бути приєднаний до заземленої металевої арматури. За відсутності металевої арматури контакт електропровідного покриття скляних трубопроводів з заземленням може здійснюватись за допомогою заземлених металевих хомутів через 20 - 30 м. 10.4.30. Вимірювання опору заземлювачів а також питомого опору грунту повинне виконуватись як правило в періоди найменшої електропровідності грунту: влітку - при найбільшому висиханні або взимку при найбільшому промерзанні грунту. 10.4.31. Позапланові виміри опору заземлюючих пристроїв повинні виконуватись після їх реконструкції або капітального ремонту. 10.4.32. Вимірювання опору заземлюючих пристроїв з оформленням протоколу повинне проводитись не рідше разу на рік. 10.4.33. З'єднання заземлюючих провідників між собою повинно бути виконане зварюванням а їх приєднання до металевих частин апаратів машин тощо - зварюванням або гвинтовими та болтовими з'єднаннями у відповідності з ГОСТ 12.1.030-81 та ГОСТ 10434-82. 10.4.34. Біля заземлюючого пристрою або місця приєднання заземлюючих провідників повинен бути розміщений знак заземлення у відповідності з ГОСТ 21130-75. 10.4.35. Використання землі як фазного або нульового проводу в електроустановках до 1000 В не дозволяється. 10.4.36. Ємкості силоси чи бункери сипких продуктів об'ємом понад 50 куб. м повинні бути заземлені не менше ніж у двох діаметрально протилежних місцях. Для вертикальних ємкостей діаметром до 2.5 м допускається один заземлюючий пристрій. В залізобетонних ємкостях повинні заземлюватись їх металеві днища та всі інші металеві частини. 10.4.37. Проходи спеціально прокладених нульових заземлюючих провідників крізь стіни приміщень з вибухопожежонебезпечними зонами повинні виконуватись у відрізках труб або в прорізах. Отвори труб та прорізів повинні бути ущільнені негорючими матеріалами. З'єднання нульових заземлюючих провідників у місцях проходів не допускається. 10.4.38. Для визначення технічного стану заземлюючого пристрою повинні періодично проводитись: - зовнішній огляд видимої частини заземлюючого пристрою; - огляд з перевіркою наявності ланцюга між заземлюючим та заземлюваним елементами відсутність обривів та незадовільних контактів у проводці яка з'єднує апарати із заземлюючим пристроєм а також перевірка пробивних запобіжників трансформаторів; - вимірювання опору заземлюючого пристрою; - перевірка ланцюга "фаза-нуль"; - перевірка надійності з'єднань природних заземлювачів; - вибіркове розкриття грунту для огляду елементів заземлюючого пристрою що знаходяться в землі. 10.4.39. На кожний заземлюючий пристрій що знаходиться в експлуатації повинен бути паспорт який містить схему заземлення основні технічні дані дані про результати перевірки стану заземлюючого пристрою про характер ремонтів та змін що були внесені до пристрою. 10.4.40. На вході до приміщень класу В - IIа необхідно встановлювати металеві грати для ніг а на вхідних дверях - металеві ручки що заземлені відповідно до вимог ПУЕ. 10.4.41. Неметалеве устаткування вважається електростатично заземленим якщо опір будь-якої точки внутрішньої і зовнішньої поверхонь відносно контура заземлення не перевищує 10 у сьомому ступені Ом. 10.4.42. При проведенні електозварювальних робіт не дозволяється застосовувати у якості зворотного проводу металеві трубопроводи устаткування шини заземлення та інші конструкції. Обидва електропроводи від зварювального агрегату повинні бути підведені безпосередньо до місця електрозварювання. 10.5. Захист будівель та споруд від блискавки 10.5.1. Відповідно призначень будівель та споруд необхідність виконання захисту від блискавки і вторинних її проявів та його категорія а при використанні стержневих та тросових блискавковідводів - тип зони захисту повинні визначатись у відповідності з вимогами РД 34.21.122-87. 10.5.2. Як заземлювачі захисту від блискавки можуть використовуватись всі рекомендовані ПУЕ заземлювачі електроустановок за винятком нульових проводів повітряних ліній електропередачі напругою до 1 кВ. 10.5.3. Залізобетонні фундаменти будівель споруд зовнішніх установок опір блискавковідводів слід як правило використовувати як заземлювачі захисту проти блискавки за умови забезпечення безперервного електричного зв'язку по її арматурі та приєднанні її до закладних деталей за допомогою зварювання. 10.5.4. Перевірка стану пристроїв захисту проти блискавки повинна проводитись для будівель та споруд I та II категорій один раз на рік перед початком грозового сезону для будівель та споруд III категорії - не рідше одного разу на три роки зі складанням акту в якому вказуються виявлені дефекти. Перевірці підлягають цілісність та захищеність від корозії доступних оглядові частин блискавкоприймачів струмовідводів та контактів поміж ними а також величина опору струмові промислової частоти заземлювачів блискавковідводів що розташовані окремо. Ця величина не повинна перевищувати результатів відповідних вимірів на стадії приймання більше ніж у п'ять разів. В протилежному разі слід проводити ревізію заземлювача. 10.5.5. Зовнішні металеві ємкості або окремо розташовані ємкості для зберігання рідкого палива повинні бути захищені від прямих ударів блискавки: - якщо товщина металу покриття 0.004 м і більше а також окремо розташовані ємкості об'ємом понад 200 куб. м незалежно від товщини металу покриття досить приєднати до заземлювача; - якщо товщина металу покриття менше ніж 0.004 м необхідно захистити блискавковідводами встановленими окремо або на самій споруді. 10.5.6. Установки що мають корпуси з залізобетону повинні бути захищені від прямих ударів блискавки блискавковідводами що встановлені окремо або безпосередньо на них. 10.6. Робота з переносним електроінструментом 10.6.1. Електроінструмент та ручні електричні прилади повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.013.0-91 ПТЕ і ПТБ ПУЕ. 10.6.2. До роботи з електроінструментом та ручними електричними машинами класу I у приміщеннях з підвищеною небезпекою ураження електричним струмом та поза приміщеннями допускаються особи які пройшли виробниче навчання та мають групу з електробезпеки не нижчу II. 10.6.3. Застосовувати електроінструмент та ручні електричні прилади допускається лише у відповідності з призначенням вказаним у паспорті. 10.6.4. Залежно від категорії приміщення щодо ступеня небезпеки ураження електричним струмом повинні застосовуватись електроінструмент та ручні електричні машини не нижче наступних класів: - клас I - у приміщеннях без підвищеної небезпеки. При роботі з електроінструментом та ручними електричними машинами класу I слід користуватись засобами індивідуального захисту; - класи II та III - у приміщеннях з підвищеною небезпекою та поза приміщеннями; - клас III - у особливо небезпечних приміщеннях а також при несприятливих умовах роботи в котлах баках тощо . 10.6.5. Не дозволяється експлуатувати машини у вибухонебезпечних приміщеннях або з хімічно активним середовищем яке руйнує метали та ізоляцію. 10.6.6. Не допускається експлуатувати машини що не захищені від діяння крапель та бризок що не мають відмітних знаків крапля в трикутнику або дві краплі в умовах діяння крапель та бризок а також на відкритих площадках під час снігопаду або дощу. Кожна машина повинна мати інвентарний номер. 10.6.7. Корпус електроінструменту на напругу више 42 В повинен мати спеціальний затиск для приєднання заземлюючого проводу з відмітним знаком "З" або "Земля". 10.6.8. Оболонки кабелів та проводу повинні закладатися в електроінструмент та міцно закріплюватися що запобігти їх злому та стирання. 10.6.9. При користуванні електроінструментом їх провід або кабель повинні підвішуватися. Безпосередній дотик проводів кабелю з металевими гарячими вологими і масляними поверхнями чи предметами не допускається. 10.6.10. Приєднання до мережі електроінструменту повинно виконуватися шланговим проводом. Допускається застосовувати багатожильний гнучкий провід типу ПРГ з ізоляцією на напругу не нижче 500 В замкнений у гумовий шланг. 10.6.11. Електроінструмент та допоміжне устаткування повинне піддаватись перевірці не рідше одного разу на 6 місяців. 10.6.12. Приєднання пересувних електроприймачів у приміщеннях класу В-Iа і у зовнішніх установках класу В-Iг у межах вибухопожежонебезпечної зони повинне виконуватися за допомогою гнучкого кабеля замкненого у гнучкий герметичний металорукав. 10.6.13. Підключення технічне обслуговування машин та допоміжного устаткування та їх перевірка повинні проводитись електротехнічним персоналом з групою з техніки безпеки не нижче III. 10.7. Засоби захисту які використовуються при роботі з електроустаткуванням 10.7.1. Засоби захисту повинні знаходитись як інвентарні на трансформаторних підстанціях в розподільних пунктах а також видаватись для індивідуального користування. 10.7.2. Відповідальність за своєчасне забезпечення персоналу та комплектування електроустановок випробуваними засобами захисту у відповідності з нормами комплектування за організацію правильного зберігання та створення необхідного резерву своєчасне проведення періодичних оглядів та випробувань вилучення непридатних засобів та за організацію обліку засобів захисту покладається на керівників цеху служби підстанції дільниці мережі майстра дільниці у віданні якого знаходяться електроустановки або робочі місця а у цілому на підприємстві - на його власника або уповноважену ним за наказом посадову особу. 10.7.3. Всі електрозахисні засоби та пристрої що знаходяться в експлуатації за винятком килимків підставок плакатів та знаків безпеки повинні бути пронумеровані. Якщо засіб захисту складається з кількох частин загальний для нього номер потрібно ставити на кожній частині. Засоби захисту що перебувають в індивідуальному користуванні також повинні бути зареєстровані в журналі обліку та утримування засобів захисту з зазначенням дати видачі та підписом особи яка їх отримала. 10.7.4. Після виготовлення засобів захисту вони повинні підлягати приймально-здавальним кожен зразок періодичним та поточним випробуванням ГОСТ 16504-81 . При експлуатації засоби захисту повинні підлягати періодичним та позачерговим що проводяться після ремонту випробуванням. 10.7.5. Періодичність випробувань засобів захисту: - гумові діелектричні рукавиці - 1 раз на 6 місяців; - гумові діелектричні боти - 1 раз на 36 місяців; - гумові діелектричні калоші - 1 раз на 12 місяців; - слюсарно-монтажний інструмент з ізолюючими рукоятками – один раз на 12 місяців. 10.7.6. Розподільні пристрої напругою до 1000 В повинні бути укомплектовані такими засобами захисту: - ізолююча штанга - за місцевими умовами; - покажчик напруги - 2 одиниці; - ізолюючі кліщі - 1 одиниця; - діелектричні рукавиці - 2 пари; - діелектричні калоші - 2 пари; - ізолююча підставка або діелектричний килимок - за місцевими умовами; - захисні окуляри - 1 пара; - переносні заземлювачі - за місцевими умовами. 10.7.7. В електроустановках допускається застосування діелектричних бот та калош. 10.7.8. Встановлювати накладки на струмопровідні частини якщо в їх конструкції не передбачені ізолюючі рукоятки та тримачі необхідно із застосуванням засобів захисту. 10.7.9. Засоби захисту необхідно зберігати в закритих приміщеннях. Засоби захисту з гуми які знаходяться у складському запасі необхідно зберігати у сухому приміщенні. 10.7.10. Ізолюючі штанги та кліщі слід зберігати в умовах що виключають їх прогинання та дотик до стіни покажчики напруги та електровимірювальні кліщі - в футлярах або чохлах. 10.7.11. Засоби захисту які знаходяться в експлуатації розміщують у спеціально відведених місцях як правило біля входу до приміщення а також - на щитах керування. В місцях зберігання повинні бути гачки або кронштейни для штанг кліщів переносних заземлювачів плакатів знаків безпеки а також шафи стелажі для рукавиць ботів калош рукавичок захисних окулярів тощо. 10.8. Вимоги безпеки до акумуляторних установок. 10.8.1. Вибір електронагрівальних пристроїв світильників   електродвигунів вентиляції і електропроводок для основних і допоміжних приміщень акумуляторних батарей а також встановлення і монтаж вказаного електроустаткування повинні проводитися у відповідності з ПУЕ. 10.8.2. Для зарядних і підзарядних двигунів-генераторів повинні передбачатися пристрої для їх вимкнення у разі появи зворотного струму. 10.8.3. Шини постійного струму повинні бути споряджені пристроями для постійного контролю ізоляції що дозволяють оцінювати значення опору ізоляції і діють на сигнал у разі зниження опору ізоляції одного з полюсів до 20 кОм у мережі 220 В 10 кОм у мережі 110 В 5 кОм у мережі 48 В і 3 кОм у мережі 24 В. 10.8.4. Для акумуляторної батареї слід передбачати блокування яка не допускає проведення заряду батареї з напругою більше 2.3 В на елемент при вимкненій вентиляції. 10.8.5. У приміщенні акумуляторної батареї один світильник повинен бути приєднаний до мережі аварійного освітлення. 10.8.6. Відстані від акумуляторних батарей до опалювальних приладів повинні бути не менше 0.75 м. Ця відстань може бути зменшена при умові встановлення теплових екранів з негорючих матеріалів що виключають місцеве нагрівання акумуляторів. Відстань між струмоведучими частинами акумуляторів повинна бути не менше 0.8 м при напрузі вище 65 В до 250 В у період нормальної роботи не заряду і 1 м - при напрузі вище 250 В. 10.8.7. Шини повинні прокладатися на ізоляторах і кріпитися на них шиноутримувачами. Прогін між опорними точками шин визначається розрахунком на динамічну стійкість але повинен бути не більше 2 м. Ізолятори їх арматура деталі для кріплення шин і підтримуючі конструкції повинні бути електрично і механічно стійкими до тривалої дії парів електроліту. Заземлення підтримуючі конструкції не потребують. 10.8.8. Приміщення акумуляторної батареї повинне бути: - розміщене якомога ближче до зарядних пристоїв і розподільного щита постійного струму; - ізольоване від попадіння до нього пилу випарувань і газу а також від проникнення води крізь перекриття; - легко доступне для обслуговуючого персоналу. Окрім того приміщення акумуляторної батареї не слід розташовувати поблизу джерел вібрації і тряски. 10.8.9. Вхід до приміщення акумуляторної батареї повинен здійснюватися крізь тамбур. Улаштування входу з побутових приміщень не допускається. 10.8.10. На дверях повинні бути написи: "Акумуляторна" Вогненебезпечно" "З вогнем не заходити" "Палити забороняється". 10.8.11.При приміщеннях акумуляторних батарей повинна бути окрема кімната для зберігання кислоти сепараторів приладдя для приготування електроліту площею не менше 4 кв. м. 10.8.12. Підлога приміщень акумуляторних батарей повинна бути горизонтальною на бетонній основі з кислотостійким покриттям керамічні кислотостійкі плитки із заповненням швів кислотостійким матеріалом або асфальтом . У разі встановлення стелажів на асфальтовому покритті повинні бути застосовані опорні площадки з міцного кислотостійкого матеріалу. Встановлення стелажів безпосередньо на асфальтове покриття не допускається. Усередині приміщення акумуляторної батареї і кислотної а також біля дверей цих приміщень має бути влаштований плінтус із кислотостійкого матеріалу. 10.8.13. Приміщення акумуляторних батарей у якому проводиться заряд акумуляторів при напрузі більше 2.3 В на елемент повинне бути обладнане стаціонарною примусовою припливно-витяжною вентиляцією. 10.8.14. Вентиляційна система приміщень акумуляторних батарей повинна обслуговувати тільки акумуляторні батареї і кислотну. Викид газів повинен проводитися крізь шахту яка вища даху будівлі не менше ніж на 1.5 м. Шахта повинна бути захищена від попадання до неї атмосферних опадів. Включення вентиляції до димоходів або до загальної системи вентиляції будівлі не дозволяється. У разі улаштування примусової витяжної вентиляції вентиляційне усткування повинно відповідати вимогам п.6.6.3.8 цих Правил. 10.8.15. Відсмоктування газів повинно проводитися як з нижньої так і з верхньої частин приміщення з боку протилежного припливу свіжого повітря на висоті відповідно до вимог п. 6.6.3.46 ч.1 цих Правил . Якщо стеля має виступаючі конструкції або ухил повинна бути передбачена витяжка повітря відповідно з кожного відсіку або з верхньої частини простору під стелею. 11. ВАНТАЖНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНІ РОБОТИ 11.1. Загальні вимоги 11.1.1. Вантажно-розвантажувальні роботи повинні виконуватись відповідно з вимогами ГОСТ 12.3.009-76 ГОСТ 12.3.002-75 нормативно-технічної документації затвердженої органами Держнаглядохоронпраці а також цих Правил . 11.1.2. Транспортні та вантажопідйомні засоби та механізми повинні відповідати ГОСТ 12.2.003-91. 11.1.3. Електроустаткування монтаж електричних ланцюгів та заземлення транспортних та вантажопідйомних засобів повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів та розд. 10 ч.1 цих Правил. 11.1.4. Встановлення реєстрація обстеження та приймання до експлуатац1ї вантажопідйомних пристроїв та транспортного устаткування повинні здійснюватись відповідно з вимогами діючих правил. 11.1.5. Експлуатація та технічне обслуговування устаткування повинні здійснюватись відповідно з виробничими інструкціями опрацьованими на підприємстві та затвердженими його власником. 11.1.6. Виконання вантажно-розвантажувальних робіт повинне проводитись відповідно з проектами виконання робіт технологічними картами та інструкціями що затверджені у встановленому порядку. 11.1.7. На кранах та інших вантажопідйомних машинах на видному місці повинні бути написи які попереджають про основні правила безпечної експлуатації машин а для колісних машин на залізничному ходу - написи стосовно до автомашин та рухомого складу. 11.1.8. Допуск осіб до вантажно-розвантажувальних робіт та до керування підіймально-транспортним устаткуванням повинен здійснюватись згідно з вимогами підрозд. 3.4 ч.1 цих Правил. 11.2. Внутрішньозаводські вантажно-розвантажувальні роботи На території підприємства повинні передбачатись вантажно-розвантажувальні та складські майданчики які відповідають наступним вимогам: - місця виконання вантажно-розвантажувальних робіт повинні бути розміщені на спеціально відведеній території з твердим і рівним покриттям і мати улаштування для відведення зливних вод; - місця виконання вантажно-розвантажувальних робіт повинні відокремлюватись від житлової забудови санітарно-захисними зонами у відповідності з діючими санітарними нормами; - на майданчиках для складування вантажів повинні бути позначені межі штабелів проходів та проїздів між ними. Не допускається розташовувати вантажі в проходах і проїздах; - рампи естакади та інші вантажно-розвантажувальні площадки повинні бути обладнані по периметру колесовідбійними пристроями що запобігають з'їзду та перекиданню транспортних і вантажно-розвантажувальних засобів. 11.3. Вантажно-розвантажувальні роботи на транспорті 11.3.1. Вантажно-розвантажувальні роботи повинні виконуватись відповідно з діючими Правилами охорони праці на автомобільному транспорті та Правилами техніки безпеки і виробничої санітарії при вантажно-розвантажувальних роботах на залізничному транспорті. 11.3.2. При укладанні підійманні переміщенні вантажу окремі його деталі та частини повинні бути закріплені а також прийнято заходи що виключають можливість некерованого переміщення вантажу або перенапруження будь-якого його єлементу. 11.3.3. Цистерни для перевезення рідких речовин та продукції що встановлюються на автомобільному транспорті повинні мати приварні скоби для обслуговування верхнього люка. 11.3.4. Містки для проїзду візків та переходу вантажників з вагонів до автомобіля та назад повинні мати достатню для переміщення візків ширину. Для входу до вагона драбини та містки повинні забезпечуватись гаками для закріплення на дверній рейці вагона. Для автомобілів та вагонів які не мають дверної рейки повинні застосовуватись спеціальні містки та драбини з шипами та упорами. Металеві містки повинні виготовлятись з листової сталі товщиною не менше 0.005 м. 11.3.5. Вагони та автомобілі встановлені під завантаження розвантаження повинні бути поставлені на гальмо. 11.3.6. При відчиненні чи зачиненні дверей вагона необхідно стояти на залізничному полотні правим боком до вагона та триматись лише за дверні поруччя. При відчиненні двері слід тягнути на себе а при зачиненні - тільки від себе. 11.3.7. Вантажі окрім баласту який вивантажується для шляхових робіт повинні знаходитись на відстані від зовнішньої грані головки найближчої до вантажу рейки залізничної або підкранової колії: при висоті штабеля до 1.2 м - не менше 2 0 м при більшій висоті штабеля - не менше 2 5 м. 11.4. Вантаження та розвантаження сировини твердого та рідкого палива допоміжних матеріалів готової продукції сипких та штучних вантажів 11.4.1. При виконанні вантажно-розвантажувальних робіт із застосуванням машин безперервного транспорту укладання вантажів повинне забезпечувати рівномірне завантаження робочого органу та стійке положення вантажу. Подавання та знімання вантажу з робочого органу машин повинні виконуватись за допомогою спеціальних подавальних та приймальних пристроїв. 11.4.2. При розвантаженні сипких вантажів з напіввагонів люки слід відчиняти спеціальними пристроями що дозволяють працюючому знаходитись на безпечній відстані. Не допускається присутність людей у хопер-вагонах під час розвантаження і навантаження. 11.4.3. При вантаженні розвантаженні бункерів башт силосних та інших ємкостей сипкими вантажами у верхній частині ємкостей повинні бути передбачені спеціальні пристрої грати люки що зачиняються на замки огородження які виключають падіння працюючих у ємкість. 11.4.4. Для переходу працюючих по сипких вантажах що мають значну текучість та властивість засмоктування слід встановлювати трапи або настили з поруччям на всьому шляху руху. 11.4.5. Для вантажно-розвантажувальних робіт слід застосовувати устаткування залежно від вибухопожежонебезпеки продукції. Всі працюючі механізми повинні бути обладнані звуковою або світловою сигналізацією. 11.4.6. ЛЗР що затарені в скляні бутелі повинні перевозитися в спеціальних візках. Бутелі повинні бути встановлені в кошик або дерев'яні лотки. Переносити бутелі слід тільки удвох. 11.4.7. Тверде паливо повинно укладатись шарами товщиною не більше 0.5 м після чого ущільнюватись котком або трамбівками. Ущільнення кожного шару що укладається в штабелі повинно виконуватись не пізніше ніж через добу після укладання шару. За станом вугілля повинен здійснюватись постійний температурний нагляд шляхом замірів температур через встановлені в штабелях вугілля контрольні металеві труби. 11.4.8. При навантаженні та розвантаженні палива не дозволяється користуватись відкритим вогнем палити. 11.5. Робота з небезпечними вантажами 11.5.1. Вантажно-розвантажувальні роботи та переміщення небезпечних відповідно з ГОСТ 19433-88 вантажів необхідно проводити у спеціально відведених місцях при наявності даних про клас небезпеки та вказівок відправника вантажу щодо дотримання заходів безпеки. 11.5.2. Не допускається виконання вантажно-розвантажувальних робіт з небезпечними вантажами у разі несправності або невідповідності тари вимогам нормативно-технічної документації затвердженої у встановленому порядку а також при відсутності маркірування та попереджувальних написів на ній. 11.5.3. Транспортування розвантаження та завантаження особливо небезпечних здатних до вибуху та отруйних вантажів повинні здійснюватись з обов'язковим проведенням попереднього інструктажу персоналу який виконує ці роботи у кожному окремому випадку. Інструктаж повинен проводитись у відповідності зі спеціальною інструкцією опрацьованою адміністрацією підприємства що організовує ці перевезення. Виконання цих робіт повинне проводитись під керівництвом представника адміністрації який відповідає за безпечне їх виконання. 11.5.4. У разі зміни метеорологічних умов що впливають на фізико-хімічний стан вантажів збільшення токсичності вантажно-розвантажувальні роботи повинні бути припинені або вжиті додаткові заходи безпеки щодо ведення робіт. 11.6. Вантажопідйомне та транспортне устаткування машини та механізми 11.6.1. Будова встановлення та експлуатація кранів всіх типів вантажних електричних візків що переміщюються вздовж надземних рейкових колій разом з кабіною керування ручних та електричних талів лебідок для піднімання вантажу або людей здіймальних вантажозахватних механізмів та пристроїв тари за винятком транспортних контейнерів повинні відповідати вимогам Правил будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів. 11.6.2. Вантажопідйомні машини які не підлягають реєстрації в місцевих органах Держнаглядохоронпраці а також здіймальні вантажо-захватні пристрої повинні мати інвентарний номер який вноситься до журналу обліку та огляду вантажопідйомних машин здіймальних вантажо-захватних пристроїв підприємства-власника. 11.6.3. Дозвіл на прийняття до експлуатації вантажопідйомних машин що не реєструються у місцевих органах Держнаглядохоронпраці повинен видаватись посадовою особою по нагляду за вантажопідйомними машинами на підприємстві на основі документації заводу-виробника та результатів технічного огляду. 11.6.4. На підйомно-транспортних машинах повинні бути вивішені трафарети з наведеними на них основними даними машини: реєстраційним інвентарним номером вантажопідйомністю датою чергового технічного огляду. 11.7. Авто- та електронавантажувачі 11.7.1. Будова автонавантажувачів повинна відповідати вимогам ГОСТ 16215-80Е. Будова машин наземного безрейкового електрифікованого транспорту повинна відповідати вимогам ГОСТ 18962-86. 11.7.2. Авто-та електронавантажувачі повинні бути обладнані звуковими та світловими сигналами замком з ключем що виймається та гальмовою системою. 11.7.3. Авто-та електронавантажувачі що обладнані гідравлічним механізмом підйому в гідросистемі повинні мати запобіжний клапан чи інший запобіжний пристрій який спрацьовує у разі перевищення тиску в циліндрі на 5% більше від робочого. 11.7.4. Автонавантажувачі повинні бути обладнані глушниками та іскрогасильними пристроями. 11.7.5. Автонавантажувачі з механічною системою піднімання вантажу повинні бути обладнані кінцевими вимикачами для обмеження висоти піднімання вантажу та опускання підіймального пристрою. 11.7.6. Випуск авто-та електронавантажувача з гаража до експлуатації повинен здійснюватись лише після перевірки технічної справності та відповідного запису в журналі реєстрації транспорту. 11.7.7. Дозволяється транспортування вантажу на навантажувачі якщо його рама відхилена назад до відказу.Захватний пристрій повинен забезпечувати висоту підіймання вантажу від землі не менше ніж величина дорожного просвіту навантажувача і не більше 0 5 м - для навантажувачів на пневматичних шинах та 0 25 м - для навантажувачів на вантажних стрічках. 11.7.8. При експлуатації електронавантажувача із захватною вилкою вантаж повинен рівномірно розподілятись по ширині вилки та виступати за його габарити не більше ніж на 1/3 довжини. Не дозволяється укладати вантаж вище захисного пристрою який захищає робоче місце водія від падіння вантажів. 11.7.9. Електронавантажувачі та електроштабелери з висотою підйому понад 2 0 м повинні бути обладнані огородженням над головою водія або кабіною. 11.7.10. Штабелювання вантажів електронавантажувачами повинне здійснюватись у відповідності зі схемами їх укладання опрацьованими адміністрацією. При цьому вантажі повинні укладатись на прокладки або стелажі які забезпечують вільний вихід навантажувача з-під вантажу. 11.7.11. Встановлення та зняття акумуляторних батарей повинні здійснюватись при допомозі вантажопідйомного пристрою. 11.7.12. Встановлення акумуляторних батарей на електровізок та їх підключення до електричного устаткування повинні виконуватись лише після відключення зарядного струму. Не дозволяється використання електронавантажувачів у приміщеннях вибухопожежної категорії А та Б. 11.7.13. Не допускається перевезення людей на електронавантажувачах а також на вантажах які перевозяться або підіймаються. 11.8. Візки транспортні 11.8.1. Електровізки повинні бути обладнані: - замком для запобігання випадковому пуску; - запобіжними скобами на важелі керування; - важілями з ізольованими рукоятками; - огородженням для захисту ніг від ушкодження. 11.8.2. Будова вантажних візків повинна відповідати вимогам ГОСТ 13188-67. 11.8.3. Вантажні ручні візки повинні мати здіймальні або постійно встановлені пристосування для забезпечення стійкості вантажів поруччя для зручності їх пересування а також пристосування для різних вантажів. 11.8.4. На кожному візкові повинні бути зазначені номер та вантажопідйомність. 11.8.5. Вантажі що транспортуються на візках не повинні виходити за габарити платформи. Ручки візка-лебідки повинні бути обладнані запобіжними скобами що захищають руки працівника від ударів. 11.9. Конвеєри 11.9.1. Будова конвеєрів усіх типів повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.2.022-80. 11.9.2. Конвеєри що застосовуються для транспортування запилених вантажів повинні бути закриті суцільним кожухом та обладнані місцевою витяжною вентиляцією з наступним очищенням повітря. 11.9.3. У місцях передачі вантажу що транспортується з одного конвеєра на інший або на машину повинні бути передбачені пристрої що виключають падіння вантажу з конвеєра або машини. Конвеєри для тарних вантажів повинні мати по всій довжині борти висотою не менше ніж 0.2 м. Для попередження падіння мішків з конвеєрів кінці відвідних шлагбаумів повинні впритул прилягати до борту конвеєра та до спуску. 11.9.4. Металеві станини конвеєрів повинні мати надійне захисне заземлення або занулення. 11.10. Стрічкові конвеєри 11.10.1. Стрічкові конвеєри повинні відповідати наступним вимогам: - прийомні та видавальні пристрої повинні бути виконані таким чином щоб була виключена нерівномірність надходження вантажу його удари об полотно падіння на підлогу а також можливість дотику обслуговуючого персоналу до рухомих частин; - натяг робочого полотна повинен бути відрегульований таким чином щоб була виключена можливість зповзання та падіння вантажів; - швидкість руху стрічки повинна знаходитись в межах від 0 6 до 1 2 м/с; - привід похилих стрічкових конвеєрів повинен бути обладнаний автоматично діючим пристроєм що виключає зворотній рух стрічки; - на стрічкових конвеєрах довжина яких перевищує 15 м для попередження бокових зміщень стрічки повинна бути передбачена установка спрямовуючих та центруючих пристроїв. 11.10.2. Стрічкові конвеєри що призначені для транспортування сипких вологих та липких вантажів повинні мати пристрої для очищення від налипання обох боків нижньої вітки стрічки приводних кінцевих та відхиляючих барабанів. 11.10.3. Конвеєри на складах тарного зберігання сипких матеріалів повинні бути обладнані пересувними скидальними каретками з пристроями що запобігають довільному зсуву каретки. Несамохідні скидальні каретки повинні переміщуватись зусиллям одного працівника. Переміщення каретки під час руху стрічки конвеєра не дозволяється. 11.10.4. На стрічці похилих конвеєрів необхідно встановлювати поперечні рейки для запобігання зворотному сповзанню штучних вантажів. 11.10.5. Робота пересувних конвеєрів дозволяється лише при справному підйомному пристрої трос гальмо та шланговому приводі зі змонтованими на кінцях станини кінцевими вимикачами та огороджуючими щитами з боків механізмів для переміщення тарних вантажів. 11.10.6. Скидання мішків зі стрічки необхідно здійснювати за допомогою щитків що повинні встановлюватись під кутом 45 градусів до стрічки конвеєра та щільно прилягати до борту конвеєра або спуску. 11.11. Роликові конвеєри рольганги 11.11.1. Рольганги повинні відповідати наступним вимогам: - кут нахилу повинен складати від 2 до 5%. для того щоб вантажі переміщувались зі швидкістю не більше 0 5 м/с; при цьому безпека їх переміщення повинна досягатись за рахунок суцільного завантаження робочого полотна рольганга; - відстань між осями роликів повинна відповідати розмірам вантажу що переміщується при цьому вантаж повинен спиратись не менше ніж на три ролики ; - ширина вантажів які переміщуються не повинна перевищувати ширину полотна рольганга; - у місцях проходу слід влаштовувати відкидні секції рольгангів шириною не менше 0 8 м. 11.11.2. Роликові конвеєри повинні мати в розвантажувальній частині обмежувальні упори та пристрої для гасіння інерції рухомого вантажу. 11.12. Гвинтові конвеєри 11.12.1. Гвинтові конвеєри транспортувальні шнеки повинні відповідати таким вимогам: - жолоби для сипких матеріалів повинні бути обладнані щільними накривками на завісах або шарнірах; - засипні бункери та отвори повинні бути перекриті запобіжними гратами при цьому розміри вічок не повинні перевищувати 0.05х0.05м; - в днищі жолоба в якому розміщені робочі органи повинні бути засувки для очищення від завалу продуктом а в торцевій стінці з боку виходу продукту - зливні самотічні труби та шарнірні запобіжні клапани що відчиняються при переповненні жолоба продуктом; - накривки шнекових живильників повинні мати блокування з електродвигунами що забезпечує вимикання механізму при відчиненні накривки; - гвинт у жолобі повинен бути встановлений із зазором не менше 0.01 м щоб він не торкався стінок та дна і працював плавно без невластивого шуму; - витки шнека для запобігання випадкового травмування повинні закінчуватись на відстані не менше 0.2 м від випускного отвору. 11.13. Скребкові конвеєри 11.13.1. Скребкові конвеєри редлери повинні відповідати наступним вимогам: - при роботі з зануреними скребками провисання ланцюга біля приводної станції не повинно перевищувати 0.1-0.12 м; - вони повинні обладнуватись надійними пристосуваннями які забезпечують автоматичне вимикання електродвигуна у разі обриву ланцюга. 11.14. Ковшові елеватори 11.14.1. Ковшові елеватори норії повинні відповідати наступним вимогам: - засипні бункери повинні бути обладнані запобіжними гратами з комірками розміром не більше 0.05 х 0.05 м зблокованими з пусковим пристроєм; - норійна стрічка та ковші не повинні торкатись внутрішніх стінок труб кожухів головки та башмака норії; - зупинка норії повинна бути передбачена не менше як з двох місць обов'язково у місцях завантаження та розвантаження а дистанційний пуск - з одного місця - після подачі попереджувального сигналу; - норії повинні обладнуватись гальмовими пристроями за виключенням елеваторів що мають привід з червячним редуктором для їх зупинки при раптовому припиненні подачі енергії та пристроями для запобігання завалам; - у випадку влаштування приямку для башмака з трьох сторін повинні бути передбачені проходи шириною не менше 0 8 м при цьому приямок повинен бути огороджений поруччям; - від нижнього краю башмака до підлоги необхідно залишати відстань не менше 0 15 м для безпечного та зручного спорожнення у разі завалу продуктом; - ширина ковшів норій повинна бути меншою ширини стрічки на 0.025-0.030 м; - норії повинні бути обладнані пристроями що виключають падіння стрічки у разі її обриву; - очищення завантажувальних воронок необхідно виконувати лише при вимкненому електродвигуні та з розміщенням на пусковому пристрої плакату: "Не вмикати! Працюють люди!"; - під час роботи норії оглядові люки та дверцята на головці та башмаку повинні бути зачинені; - норійна стрічка повинна бути натягнена рівномірно по всій ширині для запобігання її збіганню з барабана; - на башмаках норій всіх типів повинні бути передбачені датчики підпору та реле контролю швидкості. 11.15. Гравітаційні транспортери гвинтові та похилі спуски 11.15.1. Поверхня спусків повинна бути гладкою без виступаючих деталей. 11.15.2. Похилі спуски повинні мати міцну конструкцію причому нахил спуску повинен забезпечувати плавне без ударів переміщення вантажу що спускається. 11.15.3. При кутах нахилу гвинтових спусків понад 24% ? та швидкості руху понад 1 0 м/с необхідно встановлювати гасителі швидкості амортизуючі упори зустрічні ухили тощо гальмівні пристрої для мішків. 11.15.4. Ширина робочої поверхні спуску повинна бути не менше ширини вантажів що переміщуються а висота бортів для запобігання падінню вантажів повинна складати не менше 2/3 висоти вантажу. 11.15.5. Столи для приймання мішків необхідно влаштовувати висотою 1 4 м та обладнувати їх поверхню гальмовими пристроями що запобігають падінню мішків. Прийомні отвори та місця проходження спусків повинні бути огороджені. 11.15.6. Отвори в стінах та перекриттях перед спусками повинні закриватись спеціальними накривками або клапанами дверцятами та відчинятись лише на час подавання чи проходження вантажу. 11.16. Валкові мішкопідйомники 11.16.1. Підйомники повинні встановлюватись в окремих шахтах з вогнестійких матеріалів. 11.16.2. Встановлювати мішкопідйомники в сходових клітках не дозволяється. 11.16.3. В місцях завантаження мішків у підйомник відстань від рівня підлоги до валка повинна бути не менше 0.12 м а у місці приймання повинен бути передбачений похилий спуск з бортами висотою не менше 0.06 м. 11.16.4. Мішкопідйомники повинні мати бірку або клеймо з позначенням реєстраційного номера вантажопідйомності дати наступного випробування та реєструватися в журналі обліку вантажопідйомних машин. 11.17. Вантажопідйомні машини керування якими здійснюється з підлоги талі тельфери 11.17.1. Електроталі та електротельфери повинні бути зареєстровані підприємством-власником та відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів. 11.17.2. Мінімальна відстань від підлоги до гака таля тельфера що знаходиться у верхньому положенні повинна бути не менше 3 м. 11.17.3. Вантажні гаки повинні бути забезпечені запобіжними замками що перешкоджають самочинному випадінню вантажу. 11.17.4. Закріплення канату ланцюга на барабані повинне виконуватись надійним способом що дозволяє можливість його заміни. У випадку застосування притискних планок кількість їх повинна бути не менше двох. Довжина вільного кінця канату ланцюга від останнього затискача на барабані повинна складати не менше двох діаметрів канату а для ланцюгів - не менше ширини ланки ланцюга. Загинати вільний кінець каната ланцюга під притискною планкою або біля неї не дозволяється. 11.17.5. Петля на кінці канату що сполучається з гаком тельфера таля повинна виконуватись з застосуванням коуша шляхом запаювання вільного кінця та накладання затискача сталевої кованої штампованої литої конусної втулки або шляхом заливання легкоплавким сплавом. 11.17.6. При заміні канатів ланцюгів коефіцієнт запасу міцності приймається для канатів не менше 6 а для ланцюгів - не менше 5. 11.17.7. Подача напруги на вантажопідйомну машину від зовнішньої мережі повинна здійснюватись через ввідний пристрій обладнаний ручним або дистанційним приводом для зняття напруги. 11.17.8. Пускові апарати ручного керування контролери рубильники що застосовуються на тельферах та талях повинні мати пристрій для самоповороту до нульового положення. Утримування контакторів у включеному положенні повинне бути можливим лише при постійно натисненій пусковій кнопці. Апарат керування повинен бути підвішений на сталевому тросику довжина якого дозволяла б особі що керує механізмом знаходитись на безпечній відстані від вантажу що підіймається. При знаходженні апарата керування нижче 0.5 м від рівня підлоги кнопковий пристрій слід підвішувати на гачок закріплений на тросику на висоті 1 - 1.5 м. Корпус кнопкового апарата керування повинен бути виконаний з ізоляційного матеріалу або заземлений не менше ніж двома провідниками. Як один з заземлюючих провідників може бути використано тросик на якому підвішено кнопковий апарат. 11.17.9. Електроталі електротельфери повинні бути обладнані кінцевими вимикачами для автоматичного зупинення. Кінцевий вимикач механізму підйому повинен бути встановлений так щоб після зупинки вантажозахватного механізму гака при підйомі без вантажу зазор між вантажозахватним механізмом та упором становив не менше 0.05 м. 11.18. Штабелеукладачі 11.18.1. Штабелеукладачі які застосовуються для розбирання та укладання штабелів мішків із сипкими матеріалами повинні бути обладнані: - кінцевим стрічковим конвеєром що зберігає положення при підйомі та опусканні; - додатковим пусковим пристроєм встановленим на каркасі верхнього конвеєра що забезпечує аварійну зупинку та пуск зі штабеля всіх механізмів що входять до складу транспортної лінії. 11.19. Порядок та терміни технічного огляду 11.19.1. Технічний огляд повинно бути покладено на посадову особу з нагляду за транспортними та вантажопідйомними засобами і здійснюватись за участю посадової особи відповідальної за їх справний стан. 11.19.2. Авто - та електронавантажувачі електрокари що знаходяться у роботі повинні підлягати огляду щоденному - до початку роботи та періодичному огляду: - повному - не рідше одного разу на рік; - позачерговому - після кожного ремонту. Під час оглядів повинна перевірятись технічна справність механізмів керування сигналізації акумуляторної батареї гальмової системи тощо. 11.19.3. Вантажопідйомні машини талі тельфери що знаходяться в роботі повинні підлягати періодичному технічному огляду: - частковому - не рідше одного разу на рік; - повному - не рідше одного разу на три роки; - позачерговому повному - після встановлення таля тельфера на новому місці а також після ремонту або заміни гака канатів. 11.19.4. Технічному обстеженню підлягають здіймальні вантажозахватні пристрої стропи ланцюги гаки . Вони повинні підлягати огляду та випробуванню навантаженням яке у 1.25 рази перевищує їх номінальну вантажопідйомність. Один раз на рік необхідно проводити перевірку та випробування гака а також роликової підвіски гака. Стропи та ланцюги повинні підлягати огляду не рідше ніж через кожні 10 днів. Бракування сталевих канатів строп повинна проводитись відповідно з вимогами Правил будови та безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів. 11.19.5. Огляд електроустаткування повинен здійснюватись не рідше ніж через кожні 30 днів. 11.19.6. Технічне обстеження малих вантажних ліфтів а також валкових мішкопідйомників повинно здійснюватись періодично але не рідше одного разу на рік. 11.20. Пневматичний транспорт 11.20.1. Пневмотрубопроводи прокладені над поверхнею землі або у прохідних каналах повинні монтуватись за дотриманням таких вимог: - їх висота над землею повинна бути не менше 5 м; трубопроводи прокладені в прохідних каналах повинні бути доступні для обслуговування; - трубопроводи пневматичного транспорту повинні мати ревізії розташовані у місцях доступних для обслуговування та очищення трубопроводів; - трубопроводи повинні мати захисне заземлення виконане відповідно з діючими нормами; - металеві опори та пневмотрубопроводи повинні мати антикорозійне покриття. 11.20.2. Відцентрові повітродувні машини повинні запускатись при перекритих вентилях на всмоктуванні та нагнітанні. 11.20.3. Всмоктувальні сопла пневматичної системи забирання сипких матеріалів повинні виготовлюватись з легких металів алюмінію дюралюмінію . 11.20.4. Пристрій для забирання повітря до системи пневматичного транспорту повинен мати металеву сітку з розмірами вічка не більше 0.015х0.015 м а для виробництв з підвищеними гігієнічними вимогами до чистоти продукту - фільтр для уловлювання механічних домішок повітря. 11.20.5. Дротяні каркаси фільтрувальних рукавів повинні бути заземлені на корпус смужками фольги. 11.20.6. Експлуатацію ремонт та встановлення компресорів слід здійснювати у відповідності з Правилами будови та безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок повітроводів та газопроводів. 11.20.7. Не допускається експлуатація компресорів без автоматики системи захисту від підвищення температури тиску та рівня масла без зворотнього клапана який встановлюється перед водомасловідокремлювачем. 11.20.8. Для компресора з водяним охолодженням необхідно мати автоматичний пристрій що захищає від зниження тиску охоложувальної води на виході води з системи охолодження. 11.20.9. Автоматичний пуск компресорів здійснюють за допомогою блокування вмикання відносно наявності протоку води для охолодження тиску та температури масла у системі змазування температури та тиску повітря на виході з компресора. 11.20.10. Водомасловідокремлювачі та ресивери повинні обладнуватись запобіжними клапанами люками для очищення спускним краном манометром з триходовим краном. 11.20.11. Будова монтаж та експлуатація ресиверів та водомасловідокремлювачів повинні відповідати вимогам Правил будови та безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском. 11.20.12. Ротаційні повітродувки повинні мати індивідуальний електропривід систему мащення глушник запобіжний клапан та манометр. 11.20.13. Шлюзові затвори системи пневмотранспорту повинні бути обладнані реле контролю швидкості. Випробування обертання крильчатки затвора повинно проводитись за кінець вала. Обертати крильчатку за лопаті руками не дозволяється. 12. ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ 12.1. Загальні вимоги 12.1.1. Працівникам та посадовим особам на роботах зі шкідливими умовами праці а також в несприятливих температурних умовах або пов'язаних з забрудненням повинні видаватись безкоштовно за встановленими нормами спеціальний одяг спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту а також змивні та знешкоджувальні засоби. 12.1.2. Працівникам та посадовим особам професії та посади яких передбачені Типовими нормами безкоштовної видачі спецодягу спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам і службовцям скрізних професій та посад усіх галузей народного господарства і окремих виробництв спеціальний одяг спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту видаються незалежно від того в яких виробництвах цехах та дільницях вони працюють якщо ці професії та посади спеціально не передбачені Типовими галузевими нормами. 12.1.3. При використанні засобів індивідуального захисту необхідно знати їх технічну характеристику та правила експлуатації. 12.1.4. Трудові колективи мають право приймати рішення про безкоштовну видачу працівникам та посадовим особам спеціального одягу та спеціального взуття за винятком брезентового хутрового та кожухового одягу понад типові норми за рахунок коштів фонду соціального розвитку. До колективного договору повинен прикладатись перелік посад працюючих які мають право на безкоштовне отримання засобів індивідуального захисту з наведенням термінів їх носіння у відповідності з Типовими нормами. 12.1.5. Найменування професій працівників та посад посадових осіб для яких передбачається безкоштовна видача спецодягу спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту відбираються за відповідними тарифно-кваліфікаційними довідниками робіт та професій працівників посад посадових осіб та за іншими нормативними актами. 12.1.6. Складання заявок повинно здійснюватись з урахуванням планової чисельності працівників та посадових осіб за професіями та посадами для яких передбачена безкоштовна видача спецодягу спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту. 12.1.7. Порядок видачі зберігання використання і обліку санітарного одягу санітарного взуття і санітарного приладдя повинен здійснюватись відповідно до вимог чинної інструкції. 12.2. Вимоги до засобів індивідуального захисту 12.2.1. Для приміщень категорій вибухопожежонебезпеки А і Б аміачні холодильні компресорні та камери тощо необхідно зберігати у спеціальних шафах поза приміщення необхідну кількість комплектів спеціального інструменту акумуляторних ліхтарів за відсутності аварійного освітлення та засобів індивідуального захисту протигази тощо . 12.2.2. Для захисту очей від механічної та хімічної дії відповідно з умовами праці працівники під час роботи повинні застосовувати захисні окуляри. Типи захисних окулярів вибираються відповідно з ГОСТ 12.4.013-85Е. Скельця окулярів не повинні зміщуватись в оправі більше ніж на 0.001 м. 12.2.3. При виконанні газозварювальних та електрозварювальних робіт необхідно застосовувати захисні окуляри зі скельцями-світлофільтрами. 12.2.4. Для захисту органів слуху необхідно користуватись протишумовими заглушками або внутрішніми вкладками що закладаються до зовнішнього слухового проходу або зовнішніми що повністю перекривають вушну раковину протишумовими або шумозахисними навушниками. 12.2.5. При виконанні робіт пов'язаних з можливістю падіння згори деталей чи інструменту для захисту голови необхідно застосовувати захисні каски. 12.2.6. Всі працюючі з кислотами та лугами повинні користуватись запобіжними окулярами зі шкіряною або гумовою оправою та гумовими рукавичками а в окремих випадках - гумовим прогумованим фартухом та гумовими чоботами. 12.2.7. Перед роботою з розфасування хімічних речовин шкіра рук повинна бути змащена спеціальними захисними мазями або пастами ХИОТ-6 Селиського силіконовий крем тощо . 12.2.8. У разі контакту з перекисом водню слід використовувати засоби захисту рук. 12.2.9. При роботах у сховищах хімічних речовин слід обов'язково знаходитись у головному уборі. 12.2.10. При роботі з бактерицидними лампами необхідно захищати очі захисними окулярами з темними скельцями та використовувати запобіжні засоби для захисту шкіри обличчя та рук від опіків. 12.2.11. Для індивідуального захисту органів дихання від шкідливих парів та газів присутніх у повітрі робочої зони в поєднанні з аерозолями або без них при об'ємній частці вільного кисню не менше 19% застосовуються протигази промислові фільтруючі за ГОСТ 12.4.121- 83. До комплекту протигаза входять: - коробка фільтруюча - 1 одиниця ГОСТ 12.4.122-83 ; - маска - 1одиниця ГОСТ 12.4.166-85Е ; - гофрована трубка - 1 одиниця; - сумка - 1 одиниця; - коротка інструкція - 1 примірник. Коробки спеціалізуються за призначенням залежно від шкідливих домішок вони різняться між собою складом поглиначів а за зовнішнім виглядом - розпізнавальним забарвленням. Марки фільтруючих коробок промислових протигазів наведено в таблиці 12.1.  Маска промислового протигазу повинна бути правильно підігнана не викликати больових відчувань на протязі шести годин праці. Таблиця 12.1 Марки та характеристики фільтруючих коробок Марка Тип фільтруючої коробкита розпізнавальне забарвлення Найменування шкідливих речовин від яких захищає фільтруючакоробка 1 2 3 А А8 Без аерозольного фільтра коричнева Пари органічних сполук бензин гас ацетон бензол толуол ксилол сірководень спирти ефіри анілін галоідоорганічні сполуки нітросполуки бензолу та його гомологів тетраетилсвинець фосфор тахлорорганічні отрутохімікати. А З аерозольним фільтром коричнева з білою вертикальною смугою Те ж саме а також пил дим татуман В В8 Без аерозольного фільтра жовта Кислі гази та пари сірчистийгаз хлор сірководень синильна кислота окисли азоту хлористий водень фосген фосфор тахлорорганічні отрутохімікати В З аерозольним фільтром жовта вертикальна смуга Те ж саме а також пил дим татуман Г Г8 Без аерозольного фільтра чорна та жовта вертикальна смуги Пари ртуті ртуть органічні отрутохімікати на основі етилмеркурхлориду Г З аерозольним фільтром чорна та жовта горизонтальні з білою вертикальною смугою Те ж а також пил дим туман суміш парів ртуті та хлору Е Е8 Без аерозольного фільтра чорна Миш'яковистий та фосфористий водень Е З аерозольним фільтром чорна з білою вертикальною смугою Те ж саме а також пил дим туман КД КД8 Без аерозольного фільтра сіра Аміак сірководень їх суміш КД З аерозольним фільтром сіра з білою вертикальною смугою Те ж саме а також пил дим татуман ОО Без аерозольного фільтра біла Оксид вуглецю М Без аерозольного фільтра червона Оксид вуглецю за присутності незначної кількості органічних парів кислих газів аміаку миш'яковистого та фосфористоговодню БКФ З аерозольним фільтром захисна з білою вертикальною смугою Кислі гази та пари пари органічних речовин миш'яковистий тафосфористий водень пил дим туман 12.2.12. При роботах пов'язаних з виділенням органічного та мікробного пилу необхідно застосовувати респіратори марок ШБ-1 "Пелюстка" РПР-1 ПР-5 ШР У-2к або РУ-60М.  Респіратор видається працівникам для індивідуального користування. Передавати респіратор іншим особам не дозволяється. 12.2.13. Універсальний фільтруючий респіратор РУ-60М використовується для захисту органів дихання працівників від дії шкідливих газів парів та аерозолей пилу диму туману що одночасно та роздільно присутні у повітрі робочої зони. У залежності від призначення універсальний респіратор комплектується фільтруючими патронами марки яких наведені у табл. 12.2. Таблиця 12.2 Марка фільтруючого патрона Умовне позначення за ГОСТ12.4.034-85 Область застосування А ФУ-31А Пари органічних речовин бензин гас сірководень спирти ефіри кетони бензол та його гомологи нітросполуки бензолу та його гомологів ксилол толуол пил дим туман В У-31В Сірчистий ангідрид сірководень хлор та фосфорорганічні отрутохімікати пил дим та туман КД ФУ-31 ЕД Сірководень аміак та їх суміш пил дим та туман Г ФУ-31Г2 Пари ртуті пил дим туман 12.2.14. Для захисту від різноманітного органічного пилу борошна цукру зерна тощо а також від пиловидних хімікатів застосовується респіратор У-2К. 12.2.15. Для захисту органів дихання людини яка знаходиться в атмосфері з нестачею кисню або ж при наявності в ній шкідливих газів парів пилу робота в ємкостях цистернах колодязях застосовуються протигази шлангові ПШ-1 та ПШ-2. До комплекту протигаза ПШ-1 входять: - коробка фільтруюча - 1 одиниця; - рукав гумотканинний довжиною 10 м зі з'єднувальними деталями - 1 комплект; - трубка гофрована - 3 одиниці; - маска ШМП зріст 1 2 3 - 3 одиниці; - линва сигнально-рятувальна діаметром 0.0096 м довжиною 15 м- 1 одиниця; - пояс рятувальний - 1 одиниця; - валіза - 1 одиниця. Для зручності користування на сигнально-рятувальній линві кожні 0 5 м зав'язуються вузли. 12.2.16. При одночасній роботі в ємкостях цистернах колодязях двох осіб слід користуватись протигазами шланговими ПШ-2. До комплекту протигаза ПШ-2 входять: - установка для нагнітання повітря - 1 комплект; - рукав гумотканинний довжиною 20 м або 10 м за узгодженням з замовником - 2 комплекти; - маска ШМТ зріст 1 2 3 - 3 одиниці за узгодженням з замовником дозволяється комплектувати додатково ШТМ - 0-4 зростів по 1 одиниці ; - трубка гофрована - 4 одиниці; - пояс рятувальний - 2 одиниці; - линва сигнально-рятувальна діаметром 0.0096 м довжиною  25 м - 2 одиниці. 12.2.17. Рятувальні линви випробовуються двічі на рік. Линву піддають випробовуванню на міцність статичним навантаженням 200 кг на протязі 900 с. Довжина линви заміряється до випробовування та після його закінчення.  Видовження линви не повинне перевищувати 5% її початкової довжини. 12.2.18. Випробовування рятувального поясу з карабінами проводиться один раз на 6 місяців. 12.2.19. Кожному поясові та линві присвоюється інвентарний номер додається інструкція з перевірки рятувальних поясів та линв. 12.2.20. Для роботи у вибухопожежонебезпечних цехах необхідно застосовувати спецодяг та взуття що відповідає вимогам п.6.1.48 ч.1 цих Правил. 12.2.21. Для запобігання накопиченню на тілі людини зарядів статичної електрики при контактній або індуктивній дії наелектризованого матеріалу елементів одягу необхідно забезпечити стікання цих зарядів у землю крізь електропровідність взуття та підлоги. 12.2.22. У вибухопожежонебезпечних цехах працівники повинні користуватись антистатичним взуттям. 12.2.23. В окремих випадках для забезпечення необхідної електропровідності взуття допускається прибивання підошви електропровідними з міді або будь-якого металу який не дає іскор заклепками що виходять на устілку. 12.2.24. У випадку коли працівник виконує роботу сидячи в неелектропровідному взутті заряди статичної електрики накопичуються на його тілі їх рекомендується відводити з використанням антистатичного халату у поєднанні з електропровідною подушкою стільця або за допомогою легкознімних електропровідних браслетів сполученних з землею через опір 105-107 Ом. 12.2.25. Спецодяг спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту повинні зберігатись в окремих сухих опалювальних та обладнаних припливно-витяжною вентиляцією приміщеннях. 12.2.26. Відносна вологість у складі не повинна перевищувати 85%. Щоб уникнути псування спецодягу та спецвзуття через дію сонячних променів скло у вікнах складу слід пофарбувати в білий колір або закрити вікна шторами. 12.2.27. Спільне зберігання спецодягу текстильних матеріалів спецвзуття з кислотами лугами та горючими матеріалами категорично не дозволяється. 12.2.28. Склад для зберігання текстильних матеріалів спецодягу та спецвзуття обладнують комірковими стелажами. 12.2.29. При надходженні на склад спецодягу його укладають паками або зв'язками на плоскі спеціальні або сітчасті піддони із встановленням їх до коморок стелажів або штабелів. 12.2.30. Спецодяг що надійшов на склад в невеликій кількості в м'якій упаковці або поштучно слід укладати до коморок стелажів. Двічі на рік його слід переглядати. При виявленні запаху або слідів плісені спецодяг та тканини слід висушити. Стелаж для зберігання повинен бути гратчастим дошки мусять бути рівно обстругані. 12.2.31. Спецвзуття слід зберігати в ящиках. Зберігати взуття в тюках не допускається. Двічі на рік його слід переглядати очищати від пилу добре провітрювати та змащувати рициновою олією. 12.2.32. Діелектричні рукавички килимки та взуття необхідно зберігати на стелажах у розпакованому вигляді. Після 6-ти місяців зберігання перед видачею вони в обов'язковому порядку повинні перевірятись на діелектричні властивості. Ч А С Т И Н А 2 галузева 1. ВИРОБНИЦТВО СПИРТУ 1.1. Приймання та зберігання картоплі 1.1.1. Перед в'їздом на вагову повинно бути обладнано ділянкудля відбирання зразків сировини. На платформі автовагів повинна бути нанесена осьова лінія. Прив'їзді та виїзді з вагової повинні бути встановлені направляючістовбчики. 1.1.2. Розвантажування транспортних засобів які доставляютьсировину на перероблення треба механізувати. 1.1.3. Електротельфер повинен мати кінцевий вимикач підніманнягака. Зів гака треба обладнати заскочкою що запобігає випаду вантажозахоплювальних пристроїв. 1.1.4. Кріплення балки електротельфера повинно бути шарнірним. На обох кінцях балки треба встановити упори і кінцеві вимикачі для візка електротельфера. 1.1.5. Для запобігання перекиданню контейнерів які використовуються для перевезення сировини протягом їх розвантажування між опорами балки електротельфера треба натягнути обмежувальний сталевий трос. Кут нахилу задньої стінки контейнерів не повинен бути менше 55 ? . 1.1.6. Перед приймальними бункерами-живильниками для сировини треба встановити обмежувачі руху транспортного засобу заднім ходом: відбивальні брусся або буферні пристрої. 1.1.7. Піднятий контейнер треба чистити від залишків сировини скребками чи дерев'яною лопатою з подовженою ручкою. Не дозволяється перебування людей біля піднімального механізму під час розвантажування контейнера. 1.1.8. Перед розвантажуванням картоплі за допомогою гідравлічного підйомника необхідно перевіряти надійність кріплення транспортного засобу на платформі.  Перебування людей на транспортних засобах чи платформі підйомника під час розвантаження не допускається. 1.1.9. Буртове поле повинно мати в'їзд та виїзд які розташовані у протилежних кінцях у торцях буртів щоб виключити зустрічний рух навантаженого та порожнього транспорту. 1.1.10. Ділянка буртового поля ділянка для розвантажування та навантажування сировини повинні бути рівними і мати тверде покриття асфальт бетон тощо розташованими у сухому місці мати ухил до 5% ? і канави для відведення атмосферних опадів за межі буртового поля. 1.1.11. Розвантажувальні та складські ділянки треба спорядити необхідним стаціонарним освтітленням і справним інвентарем. 1.1.12. Ширина проїздів між буртами повинна бути не менше 6 м і збільшуватись у залежності від механізмів які застосовуються; проходи для персоналу обслуги - не менше 2 м. 1.1.13. Бурти картоплі треба розташовувати торцями вздовж схилу. 1.1.14. Водостоки канави на території буртового поля треба регулярно чистити завчасно ремонтувати і не допускати застою стічної води. 1.1.15. Для безпеки руху на буртовому полі треба розробити й вивісити схему укладення буртів руху автотранспорту та навантажувально-розвантажувальних механізмів. 1.1.16. Небезпечну зону роботи механізмів треба визначити знаками згідно з ГОСТ 12.4.026-76. 1.1.17. Роботу навантажувально-розвантажувальних механізмів а також машин з укладання картоплі у бурти окопування їх треба виконувати за умови суворого дотримання інструкції з безпечної експлуатації цих машин яка вивішується у кабіні водія машини. За відсутності інструкції машина до роботи на буртовому полі не допускається. 1.1.18. Укритні матеріали мати солома тощо треба зберігати на відкритих ділянках на віддалі не менше 100 м від житлових і виробничих приміщень а місця їхнього розташування - забезпечити засобами пожежегасіння вогнегасниками водою інвентарем . Відстань поміж штабелями матів і соломи повинна бути не менше 3 м. 1.1.19. Піcля розкриття буртів солому необхідно відвозити до відведеного місця за межі буртового поля. 1.1.20. Яму для гашення вапна слід огородити і у нічний час освітлювати. Гашення вапна слід виконувати згідно з виробничою інструкцією. 1.1.21. Під час подавання сировини з буртів до гідравлічного транспортера за допомогою бульдозера чи тракторного навантажувача робітникам які підбирають картоплю не дозволяється пеpебувати у межах небезпечної зони роботи механізмів. Робітникам на буртовому полі слід видавати оранжеві жилети безпеки. 1.1.22. Для обвалювання змерзлої картоплі та іншої сировини у гідравлічний транспортер слід застосовувати металеві шести. 1.1.23. Гідравлічні транспортери на території заводу буртового поля обабіч доріг населених пунктів та інших місць де є небезпека падіння у них людей слід закрити або огородити. 1.1.24. З обох боків гідравлічного транспортера через кожні 10м слід установити попереджувальні знаки. 1.1.25. Колодязі на комунікаціях транспортно-мийних вод слід огородити перилами висотою 1 м або обладнати накривками. 1.1.26. Тонелі де розміщені гідравлічні транспортери повинні мати висоту не менше 1 8 м та ширину проходів вздовж одного боку транспортера не менше 0 7 м. Через кожні 25 м тонель повинен мати вихід у вигляді колодязів обладнаних накривками які легко відчиняються усередину і драбинами з перилами чи скобами. 1.1.27. Тонелі гідравлічних транспортерів повинні бути освітлені. Вимикачі слід розміщувати зовні. 1.1.28. Гідравлічні транспортери розташовані на естакадах слід обладнувати по всій довжині площинками та сходами які мають перильну огорожу висотою 1 м. 1.1.29. У випадках коли гідравлічний транспортер у тонелі виявився забитим сировиною його очищення слід виконувати робітниками під безпосереднім наглядом начальника зміни або особи яка виконує його обов'язки. 1.1.30. Для знімання накривок при відчиненні гідравлічного транспортера слід застосовувати металеві гаки. 1.1.31. Гідравлічний транспортер повинен бути закритий щитками виготовленими з міцного матеріалу дерева сталі . Під час чищення щитки знімаються. 1.1.32. Між бічними стінками завальної ями та гідравлічним транспортером по обидва боки від нього слід облаштовувати горизонтальні площинки шириною не менше 0 2 м для укладання щитків. По верхньому периметру завальні ями слід обладнати бортами висотою не менше 0 4 м. 1.1.33. Завальні ями слід обладнувати драбинами які закріплюються до бічних похилих стінок. Якщо довжина завальної ями більше 50 м встановлюють дві - три драбини. При роботі зі змерзлою картоплею не допускається утворення козирків та прямовисних стінок. Розмивати картоплю треба теплою водою із застосуванням лише безреактивних водовідбивачів. 1.1.34. Зовнішні стінки завальних ям повинні мати відбивальні брусся які запобігають їхньому механічному пошкодженню автомашинами. 1.1.35. Для відпочинку робітників прийняття їжі укриття у негоду та обігрівання поблизу поля й на овочесховищах слід виділити приміщення обладнане столами лавками умивальниками тощо згідно з вимогами СНиП 2.09.04-87. 1.1.36. На буртовому полі повинен бути пост обладнаний сигналізацією і телефонним зв'язком з заводом. 1.2. Миття картоплі 1.2.1. Мийне відділення слід розміщувати в ізольованому приміщенні з опаленням розташованому на нижньому поверсі обладнаному припливно-витяжною вентиляцією. У разі розміщення мийного відділення на другому та вищих поверхах слід передбачати заходи з гідроізоляції від можливого протікання рідини крізь перекриття. 1.2.2. Підлога мийного приміщення повинна відповідати вимогам розд. 6.1 ч.1 цих Правил. На підлозі біля робочих місць слід укласти дерев'яні гратки. Завантаження сировини та вивантаження слід механізувати. 1.2.3. Прорізи біля місця входу гідравлічного транспортера у приміщення мийні а також біля місць виходу транспортера і видалення залишків слід обладнувати шлюзами гумовими фартуками які запобігають потраплянню холодного зовнішнього повітря до приміщення. 1.2.4. Пуск та зупинку шнека елеватора уловлювача каміння та уловлювача соломи слід здійснювати згідно з інструкцією. Мийне відділення повинно мати зв'язок з елеватором за допомогою двобічної звукової світлової чи іншої сигналізації. 1.2.5. Корито картоплемийниці повинно мати горизонтальну гратчасту огорожу з блокувальним пристроєм який запобігає роботі мийниці без огорожі. 1.2.6. Видалення каміння піску картоплиння соломи та інших домішок з мийного відділення слід механізувати уловлювачами піску уловлювачами каміння з дистанційним управлінням . Якщо видалення робиться вручну мийник повинен мати граблі лопатку скребок чи інші пристрої. Не дозволяється безпосередньо руками виловлювати з мийниці солому тощо а також видаляти каміння з уловлювача каміння. 1.2.7. Очищення шнека або скребкового транспортера та проштовхування шматків змерзлої картоплі слід робити за допомогою дерев'яного весла скребка чи іншого пристрою. Барабани лопати муфти валики шнеки машин для миття сировини слід закрити кожухами які виключають можливість доторкання персоналу обслуги до частин устаткування що обертаються. 1.2.8. Вентиль пуску води на мийницю слід установити біля робочого місця мийника на висоті 0 75 - 1 2 м від підлоги площинки обслуговування мийниці. Кнопки "Пуск" та "Стоп" електродвигуна слід установити не далі 1 м від робочого місця мийника. 1.2.9. Шахта елеватора повинна бути щільно обшита вздовж всієї висоти. Для профілактичного огляду і ремонту елеватора в обшивці шахти слід обладнати дверцята що зачиняються під час роботи елеватора. 1.2.10. Для прокручування елеватора у випадку ремонту слід обладнати ручний привід. 1.2.11. Перед елеватором слід встановити водовідділювач чи інші пристрої які забезпечують повне відділення води. 1.2.12. Протягом розроблення і виконання технологічних процесів транспортування очищування та миття сировини слід забезпечувати заходи та засоби прибирання розливів розсипу сторонніх домішок а також засоби ефективного очищення мийної води перед випусканням її у водоймища. 1.2.13. Не дозволяяється здійснювати очищення водовідділювачів без попередньої зупинки картоплемийниці. 1.3. Зерносховища 1.3.1. Протягом вивантаження зерна із залізничних вагонів завантаження завальних ям та роботи усередині завальних ям бункерів та силосних комірок слід додержуватися вимог розд. 7.2 7.3 7.4 7.5 ч.1 цих Правил. Зерно особливо просо має властивість затягувати людину у воронку тому не допускається спускання людей у бункер вагон завальну яму заповнену зерном. Верхні люки повинні мати блокування що виключає роботу при відчиненому люці. 1.3.2. Будівлі зерносховищ повинні бути не нижче III ступені вогнетривкості. Дерев'яні елементи перекриття слід піддавати вогнезахисній обробці. Елеватори повинні бути не нижче III ступені вогнетривкості. Зерносклади розташовані вище першого поверху мусять бути обладнані механізмами для піднімання та спускання вантажів. 1.3.3. Гранично допустиме завантаження складів зерном повинно позначатися рискою яка нанесена на стіні склада. 1.3.4. Вертикальні зернові елеватори силосні бункери та інші сховища для зерна повинні закриватися суцільними настилами накривками з обладнанням у них завантажувальних гранчастих люків обслуговування. 1.3.5. Внутрішня поверхня стін силосів засіків та бункерів повинна бути гладенькою без шпарин щілин та вибоїв. Стіни завальних ям засіків бункерів повинні мати ухил не менше 45 ? С який забезпечує повне зсипання зерна. 1.3.6. Протягом бунтування зерна та розбирання бунтів для запобігання падіння робітників з висоти та завалюванню їх завислими шарами зерна необхідно додержувати наступне: а кут нахилу сторін бунту не допускати більше 45 ? С; б подавання зерна з бунтів висотою більше 2 м здійснювати з краю бунта і лише згори уступом . При цьому у роботі повинно брати участь не менше 2 осіб споряджених поясами з рятувальними вірьовками; в не допускати подавання зерна у приймальні самопливом із середини бунта. 1.3.7. Над усіма випускними люками та отворами у завальних ямах бункерах де насип зерна може перевищувати 1 м слід встановлювати пірамідальні огорожі або інші пристрої які забезпечують безпеку персоналу обслуги. Пірамідальну огорожу повинно бути встановлено співвісно з випускним отвором міцно прикріплено до підлоги і заввишки більше на 0 5 м максимального насипу зерна відстань між поперечними планками не більше 0.25 м. 1.3.8. Жолоби шнеків повинні мати міцні кришки які щільно закриваються а завантажувальні отвори - знімні граки з комірками розміром не більше 0 05х0 05 м. Шнеки які піднімаються над підлогою повинні бути обладнані перехідними містками з перилами. 1.3.9. Приямки башмаків елеваторів шнеків та пневмоустановок слід огородити та спорядити стаціонарними сходами. 1.3.10. Стаціонарні стрічкові транспортери у місцях набігання стрічки на барабан повинні мати запобіжні огорожі на довжину не менше 1 м від місця набігання стрічки на барабан. 1.3.11. Робота транспортних механізмів у прохідному тонелі без освітлення не дозволяяється. 1.3.12. При роботі устаткування що здіймає пил треба забезпечити дію аспірації та загальнообмінної вентиляції. 1.3.13. Пускові пристрої устаткування повинно бути обладнано у такий спосіб щоб його пуск був би неможливий без попереднього пуска аспіраційних систем з розривом у часі 15 секунд зупинка аспіраційних систем після зупинки технологічного устаткування - з розривом у часі 2 - 3 хвилин. 1.3.14. У аварійних ситуаціях та при виникненні загоряння належить вимикати водночас усе аспіраційне та технологічне устаткування кнопкою "Стоп" яка установлена біля входу у кожну виробничу будівлю і захищена від випадкового натискання. 1.3.15. Аспіраційні повітроводи слід по можливості прокладати вертикально з ухилом не менше 60% ? до горизонту з мінімальною довжиною горизонтальних ділянок які слід розміщувати у місцях зручних для обслуговування по можливості на висоті не більше 3 м. 1.3.16. У горизонтальних ділянках люки для очищення повітропроводів слід установлювати на віддалі не більше 4 м а також біля фасонних деталей повітроводів відведення трійники . 1.3.17. Справність та надійність дії аспіраційних установок слід систематично перевіряти згідно з розробленою на підприємстві інструкцією. 1.3.18. Для запобігання аваріям які пов'язані з вибухом пилоповітряних сумішей у зернопереробному устаткуванні слід передбачати систему локалізації вибуху згідно з вимогами Рекомендацій з проектування та експлуатації систем локалізації вибуху в устаткуванні підприємств зі зберігання і перероблення зерна. 1.3.19. Система локалізації вибуху повинна складатися зі швидкодіючих засувок типу У2-Б3Б з лінійним асинхронним електроприводом датчиків-індикаторів тиску типу СУМ - 1 силової апаратури комунікацій управління і сигналізації та забезпечувати швидке перекривання комунікацій засувками шиберного типу за умови скиду надлишкового тиску вибуху в атмосферу. 1.3.20. Датчики-індикатори вибуху встановлюються на устаткуванні у якому можливий первісний вибух у тому числі в обов'язковому порядку на голівках норій на подрібнювачах на фільтрах і циклонах аспірації на пилоосаджувальних камерах і камерах нагрівання сушарок. 1.3.21. Вибухорозряджувачами слід захищати устаткування де відбиваються горючі речовини органічного чи неорганічного походження норії дробарки циклони фільтри і встановлюватися відповідно до Временной инструкции N9-1-88 по проектированию установке и эксплуатации взрыворазрядителей для производственного оборудования предприятий Минхлебпрома СССР 1998 г. 1.3.22. Вмикання пересувних механізмів до електромережі і заземлювальних пристроїв дозволяється лише особам що мають допуск до обслуговування електроустановок. 1.3.23. Пересувати зернонавантажувальні пересувні механізми стрічкові транспортери на інше робоче місце дозволяється при вимкненому струмопідвідному кабелі. До початку роботи слід надійно закріпити їх для запобігання перекиданню. 1.3.24. Стіни сховищ цеху обробки тунелей приймальних ям галерей повинні бути гладкими без пошкоджень що запобігає накопиченню на них пилу. Покрівлі слід виконувати з негорючих матеріалів. 1.3.25. Освітлення складів повинно бути тільки електричне. Для вимикання электромережі рубильник встановлюється зовні приміщення. 1.3.26. У зерносховищах слід встановлювати постійний контроль за температурою зерна. Висота шару зерна не повинна перевищувати 2 0 м. 1.4. Приймання і зберігання меляси 1.4.1. Ділянка зливання меляси зі залізничних чи автомобільних цистерн повинна мати зливну естакаду з настилом площинками сходами перилами відкидними містками згідно з вимогами розд. 8 9 ч.1 цих Правил та обладнана паровим пристроєм для розігрівання меляси. 1.4.2. Кожна цистерна подана під розвантаження фіксується гальмівними башмаками. Зливання меляси здійснюється самоплином у зливні пристрої крізь нижній зливний прилад. Зачищання цистерн від меляси здійснюється робітником при відчиненому верхньому люці та зливному приладі з дотриманням вимог розд.7.2 ч.1 цих Правил . Насосна станція повинна розташовуватися у закритому приміщенні з опаленням. 1.4.3. Меляса повинна зберігатися тільки у наземних закритих сталевих резервуарах які надійно охороняють мелясу від потрапляння атмосферних опадів і талої води. Зберігати мелясу в земляних ямах які облицьовані цеглою або цементом не дозволяється. Для забезпечення кращого обліку меляси що зберігається ретельного очищення та дезинфекції резервуарів і допоміжного устаткування на кожному заводі слід мати не менше двох резервуарів. 1.4.4. Кожний резервуар повинен мати наступні пристрої: а зовнішні стаціонарні сходи огороджені по периметру поруччям висотою не менше 1 м; б спускну засувку у днищі резервуара для забезпечення повного стікання меляси при опорожненні резервуара змійовик для розігрівання і гільзу для термометра; в пробні крани діаметром 0.025 м установлені через кожний метр висоти резервуара поблизу зовнішніх стаціонарних сходів; г трубу діаметром 0.15 - 0.20 м відкриту з обох боків та встановлену усередині резервуара біля стінки поблизу зовнішніх сходів призначену для визначення висоти шару меляси. Труба нагорі повинна доходити до верхнього краю резервуара і внизу не доходити до дна приблизно на 0.20 м. 1.4.5. На кожному резервуарі повинно бути нанесено олійною фарбою номер резервуара ємкість резервуара у куб. м об'єм меляси на 1 см висоти її шару у резервуарі. 1.4.6. З метою запобігання утворення піни відткритого кінця трубопровода який підводить мелясу до резервуара повинно бути загнуто до внутрішньої стінки резервуара. 1.4.7. Після кожного опорожнення резервуарів від меляси але не менше одного разу на рік перед початком виробництва слід проводити очищення промивання і дезинфекцію резервуарів та інших допоміжних ємкостей а також трубопроводів арматури і насосів. Роботу поі зачищенню меляси промивання та дезинфекції резервуарів слід здійснювати згідно з вимогами розд.7.2.4.4 ч. 1 цих Правил. 1.4.8. Лабораторія повинна вести спеціальний журнал де слід робити запис часу і порядку проведення очищення і дезинфекції резервуарів трубопроводів та допоміжного устаткування. 1.4.9. Заради запобігання розвиненню цукроамінної реакції розігрівання меляси та врахування зміни температури у резервуарах здійснюють за технологічною інструкцією. 1.5. Підроблення сировини 1.5.1. Приміщення підроблювальних цехів слід відокремлювати протипожежною стіною від сусідніх виробничих приміщень. Приміщення підроблювальних цехів повинно бути обладнано механічною припливно-витяжною вентиляцією. 1.5.2. Транспортне устаткування підроблювальних цехів яке здіймає пил повинно бути герметизовано або замкнене у закриті кожухи і споряджено місцевими відсмоктувачами з наступним очищенням повітря від пилу. Завальні ями бункери і місця скидання зерна повинні мати місцеву аспірацію яка вмикається протягом розвантажування зерна. 1.5.3. Перед вальцьовими станками молотковими подрібнювачами та лущильними машинами повинно бути встановлено сита і магнітні сепаратори що забезпечують повне вловлення сторонніх включень. За станом і якістю чищення магнітних сепараторів повинен бути встановлений постійний контроль. 1.5.4. Накривка молоткового подрібнювача повинна мати блокування яке виключає можливість увімкнення подрібнювача при відкритій накривці. 1.5.5. Для безпечного пуску і зупинки устаткування цех повинен мати двобічний телефонний зв'язок або звукову і світлову сигналізацію з цехом теплового оброблення та зі складом сировини. 1.5.6. Зберігати у цеху мішки із зерном і напівпродуктами розмелу не дозволяється. Порожні мішки з-під зерна і напівродуктів розмелу необхідно зберігати та піддавати обробленню в окремих приміщеннях. 1.5.7. Прибирання пилу у приміщенні з устаткування і трубопроводів повинно проводитись щозмінно. 1.5.8. Встановлення у виробничих приміщеннях бункерів для зберігання відходів пилу не допускається. 1.6. Теплове оброблення сировини та оцукрення 1.6.1. Приміщення для розварювання сировини мусить мати зв'язок між блоком розварювання та оцукрювачем заторно-охолоджувальним чаном . 1.6.2. Розварювачі періодичної дії і агрегати неперервного розварювання мають задовольняти вимогам викладеним у Правилах будови і безпечної експлуатації посудин які працюють під тиском установки неперервного розварювання змонтовані за Міроцькою схемою трубчасті - вимогам викладеним у Правилах будови й безпечної експлуатації трубопроводів пари й гарячої води. Перед колектором пари мусить бути встановлено автоматичний регулювальний пристрій який виключає подання пари тиском вищим за встановлену величину. Не допускається здійснювати очищення агрегатів неперервного розварювання шляхом випалювання; його слід вести шляхом виварювання та видалення накипу механічними зособами суворо дотримуючись графіка очищення. Варильні колони агрегатів та установок неперервного розварювання мусять мати захисні гільзи на днищах та у нижній циліндричній частині. 1.6.3. Розварювач типу "Генце" мусить мати захисну сталеву гільзу у циліндричній і конусній частинах та мідну - у видувній коробці. Розварювач типу "Генце" повинен мати пробовідбирач. 1.6.4. Протягом монтажу розварювача слід додержуватись таких вимог: а розварювач має бути встановлено суворо за виском; б завантажувальний люк мусить розташовуватись напроти самоплива бункера передрозварювача; в відстань від підлоги верхньої площинки розварювача до нижнього люка передрозварювача має бути не менше 0 7 м та не більше 1 25 м; г розварювач має бути встановлено з додержанням мінімальних відстаней: до стінки не менше 1 м до першої сходинки вхідних сходів не менше 1 25 м між розварювачами за відліком від зовнішньої поверхні апарата - не менше 1 м. 1.6.5. Якщо при гідравлічних випробуваннях не виявлено ознак розриву течі "сльозок" потіння у зварних з'єднаннях та залишкових деформацій то розварювач посудина вважається таким що витримав випробування. На помітному місці розварювача посудини має бути нанесено реєстраційний номер дозволений тиск дата наступного внутрішнього огляду та гідравлічного випробування. 1.6.6. Незалежно від термінів освідчення встановленних інспектором Держнаглядохоронпраці щорічно у період капітального ремонту завода кожен розварювач і кожна колона агрегату неперервного розварювання мають підлягати освідченню згідно з інструкцією. 1.6.7. Якщо стінку розварювача спрацьовано до 0 00 8м а колону агрегату неперервного розварювання до 0.005 м експлуатація апаратів мусить бути припинена. Питання щодо подальшої їхньої експлуатації має бути вирішено місцевими органами Держнаглядохоронпраці. 1.6.8. У випадку коли захисна гільза має спрацьованість до 50% висхідної товщини вона підлягає заміні. Установлення у розварювачах залізобетонних гільз не дозволяється. 1.6.9. Передрозварювач повинен бути обладнано повітровиками вакуум-переривниками манометром. 1.6.10. Важель управління розвантажувальним люком передрозварювача мусить мати довжину не менше 0.4 м і не більше 0.8 м. 1.6.11. Віддаль від найближчого розварювача до оцукрювача маєбути не менше 2 м та не більше 4 м. 1.6.12. Маховичок клапана видувної коробки розварювача мусить бути розміщено на висоті не менше 0.75 м та не білше 1.5 м від підлоги. 1.6.13. Верхній люк розварювача періодичної дії слід розташувати не вище 0.75 м та не нижче 0.25 м над рівнем підлоги площинки обслуговування розварювача. 1.6.14. По закінченні видування розвареної маси відчиняти накривку розварювача дозволяється тільки після зниження тиску у ньому до нуля та при відкритому циркуляційному вентилі. 1.6.15. Оцукрювач першого ступеню і витримувач має бути обладнано автоматичним пристроєм який виключає можливість їх переповнення та викиду гарячої маси. 1.6.16. Чищення ремонт або внутрішній огляд устаткування цеха теплового оброблення сировини мусять здійснюватися згідно з вимогами викладеними у розд. 7.2 7.4 ч.1 цих Правил. 1.6.17. Відбирання проб маси з розварювача має здійснюватися спеціальними пробовідбирачами що виключають можливість опіку. 1.6.18. Між варильниками які знаходяться на верхній та нижній площинках слід налагодити звукову і світлову сигналізацію. 1.6.19. В установках з напівнеперервним і неперервним процесами розварювання витримувач сепаратор пари мусить мати запобіжний пристрій що виключає можливість підвищення у ньому тиску вище 0.05 МПа 0.5 кгс/кв.см та вакуум - переривник. З робочого місця варильника мусить бути видно світлову сигналізацию яка показує наявність граничних рівнів маси у витримувачі. 1.6.20. Витримувач має бути розраховано на динамічні навантаження які виникають у ньому під час видування. 1.6.21. Обладнання установок для вакуум-охолодження після монтажу чи ремонту має бути випробувано при гідравлічному тиску 0.2 Мпа 2 кгс/кв.см . 1.7. Відділення солодовирощування та культивування мікроорганізмів-продуцентів ферментів у глибинний спосіб 1.7.1. Солодовне відділення має бути ізольовано від інших приміщень та обладнано загальнообмінною припливно-витяжною вентиляцією. 1.7.2. Відділення для замочування зерна на солод має бути ізольовано від відділення солодовирощування та подрібнення солоду. 1.7.3. Приміщення солодовні мусить бути забезпечено загальнообмінною вентиляцією. 1.7.4. Подавання зерна у замочувальний чан має бути механізовано. 1.7.5. Площинка для обслуговування замочувального чана мусить бути нижче верхньої частини чана на 0 8 м а висота розташування випускного люка мусить забезпечувати самоплив замоченого зерна яке  випускається. 1.7.6. При солодовирощуванні у пневматичних солодовнях типу "пересувна грядка" що обладнуються ворушильником солоду і пересувним візком повинні дотримуватися наступні правила: а електрообладнання "пересувної грядки": ворушильника пересувного візка електрошафи мусять бути пиловологонепроникними і заземленими згідно з вимогами ПУЕ. Заземленню підлягають також рельси; б електроживлення кіл управління і блокування приводу ворушильника і пересувного візка та місцевого освітлення мусить мати напругу не вище 12 В; в усі вантажопідйомні блоки повинні бути споряджені обмежувачами які запобігають самочинному спадінню троса з блоку та заклинюванню його поміж блоком та кронштейнами. 1.7.7. Подавання солоду на солодоподрібнювач має бути механізовано. 1.7.8. Солодоподрібнювачі мусять бути обладнані механічними живильниками. 1.7.9. У ферментних цехах вирощування мікроорганізмів-продуцентів ферментів у глибинний спосіб повинно задовольняти вимогам безпеки викладеним у Правилах безпеки для виробництв мікробіологічної промисловості і технологічних регламентах на виробництво ферментних препаратів. 1.8. Бродильне та дріжджове відділення 1.8.1. Бродильне та дріжджове відділення мусять бути ізольовані від інших приміщень і опріч природньої вентиляції обладнані загальнообмінною припливно-витяжною вентиляцією з механічним збудженням та аварійною вентиляцією. Розміщення бродильного и дріжджового відділень у напівпідвальних чи підвальних приміщеннях не допускається. 1.8.2. Бродильні апарати і дріжджогенератори повинні бути герметизовані обладнані вакуум-переривниками спиртовими уловлювачами та покажчиками рівня рідини. Відведення двоокису вуглецю з бродильних апаратів повинно здійснюватися згідно з вимогами п. 6.3 і п.8.12 ч.2 цих Правил. 1.8.3. Не допускається скидати у бродильні апарати рідину яка містить спирт та має міцність вищу за міцність бражки. 1.8.4. Бродильні апарати і дріжджогенератори мусять мати верхній та нижній люки і обладнані пристроями для механічного миття. Під кришкою верхнього люка мусять бути грати. Експлуатація цього устаткування без люків не допускається. 1.8.5. Верхню площинку для обслуговування бродильних апаратів і дріжджогенераторів слід розташовувати нижче верхньої позначки циліндричної частини бродильного чана не менше 1 м. 1.8.6. Спорудження нових заглиблених бражних резервуарів забороняється. Бражний резервуар мусить бути закрито щільною накривкою що не прогинається і замикається на замок ключ від якого повинен знаходитися у відповідальної особи. 1.8.7. Видалення двоокису вуглецю з існуючих заглиблених резервуарів має здійснюватися заповненням їх водою. 1.8.8. Між бродильним та вуглекислотним цехами мусить бути встановлена двобічна звукова або світлова сигналізація. 1.8.9. Взяття проб бражки має робитися спеціальними пробовідбірниками крізь спеціально обладнані пробовідбірні крани. 1.8.10. Чищення внутрішній огляд миття та ремонт бродильних апаратів та дріжджогенераторів має здійснюватися згідно з вимогами розд. 7.2.2 ч.1 цих Правил. 1.8.11. Зберігання хлорного вапна і тари з-під нього в бродильному і дріжджовому відділеннях не дозволяється. Підготування живильних і дезинфікуючих розчинів має відповідати вимогам розд. 7.4 ч.1 цих Правил. 1.9. Відділення перегонки та ректифікації 1.9.1. Брагоректифікаційні та ректифікаційні установки мусять розміщуватися в окремому приміщенні апаратне відділення . 1.9.2. Робота брагоректифікаційних і ректифікаційних установок якщо є пропуски пари чи рідини у зварних або фланцевих з'єднаннях лючках заклепках чи штуцерах не допускається. 1.9.3. На паропроводі який підводить пару у відділення брагоректифікації мусять встановлюватися автоматичні регулювальні пристрої що виключають можливість подання пари в апарати з тиском вище встановленої величини. 1.9.4. Усі колони брагоректифікаційних і ректифікаційних установок які працюють при атмосферному тиску знизу й згори мусять обладнуватися вакуум-переривниками. Установлення запірних пристроїв між установками і вакуум-перервниками не допускається. У брагоректифікаційних установках колони які працюють під тиском нижче атмосферного встанавлюється загальний вакуум-переривник на комунікації між барометричним конденсатором і вакуум-насосом. 1.9.5. Для уловлювання спиртової пари яка виходить з повітровиків установок повинні установлюватися спиртові уловлювачі а пара яка не конденсується - виводитися за межі приміщення згідно з вимогами п. 6.6.3.21 ч.1 цих Правил. Повітровики мусять бути споряджені вогнеперешкоджувачами. Не допускається скидати рідини які містять спирт у бродильні установки. 1.9.6. Електроустаткування і электроосвітлення у відділенні брагоректифікації має бути виконано у відповідності до вимог ПБЕ ПУЭ . Корпуси электродвигунів та іншого електроустаткування спиртоприймачі мірильники спиртові резервуари та спиртові комунікації мають бути заземлені згідно з вимогами розд. 10.4 ч.1 цих Правил. 1.9.7. У приміщенні відділення брагоректифікації мусить застосовуватися інструмент який виключає іскроутворення. 1.9.8. У приміщенні відділення брагоректифікації треба передбачати: а напірний бак з півгодинним запасом води на випадок припинення подавання її з водопровідної мережі; б аварійне освітлення; в телефонний зв'зок; г пожежогасіння парогасіння та первинні протипожежні засоби. 1.9.9. Збірники і мірильники спирту і спиртопродуктів повинні мати герметичні люки що зачиняються та сполучатися з атмосферою за допомогою повітровиків споряджених дихальними клапанами і вогнеперешкоджувачами. Рекомендується встановлювати перед вогнеперешкоджувачами спиртоловушку насадочного типу. Повітровики повинні виводитись за межі приміщення згідно з вимогами п.6.6.3.21 ч.1 цих Правил. 1.9.10. У відділенні брагоректифікації мають бути індивідуальні засоби захисту: шланговий протигаз з виносним шлангом переносний електросвітильник напругою не вище 12 В у вибухозахищеному виконанні або акумуляторний ліхтар УАС - 3В запобіжний пояс з рятувальною вірьовкою протигаз фільтруючий з коробкою А-2 комплекта аптечка з необхідними медикаментами тощо. 1.9.11. Чищення та ремонт брагоректифікаційних ректифікаційних установок можуть дозволятися лише після їхньої зупинки охолодження промивання водою відключення трубопроводів за допомогою заглушок провітрювання приміщення та улаштування риштовиння яке має міцну огорожу. 1.9.12. Не допускається: а здійснювати у відділенні брагоректифікації аналізи якості спирту за пробою Саваля; б зберігати в апаратному відділенні перманганат калію луг та інші хімікати. 1.9.13. Приміщення відділення брагоректифікації повинно бути обладнано системою автоматичного попередження накопичення вибухонебезпечних концентрацій парів ЛЗР з включенням звукової сигналізації та аварійної вентиляції. 1.10. Бардосховища пункти роздавання барди та бардонакопичувачі 1.10.1. Бардороздавальний пункт мусить розміщуватися в окремій будівлі з опаленням. Відпускальні мірильники для роздавання барди  мають бути закритими обладнаними переливними трубами повітровиками площинками для обслуговування. 1.10.2. Наземні відкриті бардяні ями і резервуари слід огороджувати перилами висотою не менше 1 м. Санітарно-захисна зона від пункта бардороздавання до житлових приміщень має бути не менше 100 м. 1.10.3. Під'їзди до пунктів роздавання барди повинні мати тверде покриття забезпечувати прямоплинність потоку транспорту і на них має підтримуватися чистота. 1.10.4. Мелясна барда яка не використовується для подальшого перероблення мусить перекачуватися на бардонакопичувачі. 1.10.5. Очищення бардонакопичувачів від дріжджів мелясної барди які розклалися мусять робитися не менше одного разу на рік. Місце скидання шламу повинно узгоджуватися з органами санітарно-епідеміологічного нагляду. 1.10.6. Не допускається: а спускання барди у водоймища; б спорудження бардороздавальних пунктів на території спиртових заводів; в експлуатація неогороджених бардосховищ та пунктів роздавання барди а також роздавання гарячої барди у ручний спосіб; г подавання барди на бардороздавання і бардонакопичувачі по відкритих лотках і канавах. 1.11. Приймання зберігання і відпускання спирту 1.11.1. Зберігання отпускання і транспортування етилового спирту мусить проводитися згідно з вимогами Інструкції з приймання зберігання відпускання транспортування та обліку етилового спирту. 1.11.2. Спиртовідпускальне спиртоприймальне відділення мусять бути ізольовані від приміщення для зберігання спирту протипопожежною стінкою типу I. Обладнання у цих стінках дверних чи віконних прорізів не допускається. Приміщення повинно мати не менше двох виходів. Дверні отвори слід обладнувати порогами-пандусами висотою не менше 0.15 м. Підлога мусить мати ухил у бік протилежний до дверей з приямком у нижній частині для збирання спирту на випадок його пролиття. Підлога повинна виконуватися з матеріалів які при ударах не утворюють іскор бетонні ксилітові цементнопіщані мозаїчні тераццо асфальтобетонні при умові застосування піску і щебеню що не дають іскор. Спиртосховище слід розміщувати в окремій будівлі не нижче II ступеня вогнестійкості. Відстань між ємкостями і стінами сховища повинна бути не менше 1.5 м. Кожний резервуар місткістю більше 100 т повинен встановлюватися в приміщенні що має самостійний вихід назовні. Будівля спиртонасосної мусить бути розділена протипожежною стіною на два приміщення: - відділення мірильників с насосом ; - приміщення електрощитової і електроприводів. Спиртові резервуари які встановлюються на відкритих площадках мають бути пофарбовані у світлі кольори і забезпечені влітку водяним зрошенням. До кожного резервуара мусить бути забезпечено вільний з усіх боків приступ для його огляду;  Для спостерігання за рівнем спирту у резервуарах установлюються поплавцеві покажчики рівня або автоматичні сигналізатори у вибухозахищеному виконанні. Установлення покажчикових скел і пробних кранів не допускається. 1.11.3. Вікна у закритих спиртосховищах мусять бути встановлені на висоті не менше 2 м від землі та споряджені гратами які відчиняються а також захищених від сонячних променів. 1.11.4. Вільний об'ем приямка для скидання випадково пролитого спирту закритого спиртосховища повинно дорівнювати: для окремо розташованих резервуарів - повній ємкості резервуара; для групи резервуарів - ємкості більшого резервуара. Кожна група зовнішніх резервуарів має бути огороджена обнесена суцільним земляним валом або щільною стінкою з матеріалів які не горять. Вільний об'ем усередині обвалування мусить дорівнювати: - для окремо розташованих резервуарів - повній ємкості резервуарів; - для групи резервуарів - ємкості більшого резервуара. Висота вала має бути на 0.2 м вищою за розрахунковий рівень розлитої рідини але не менше 0.5 м. Ділянка на якій розташовані резервуари для спирту має бути асфальтована. 1.11.5. Будівлі спиртосховищ наземні резервуари та інші посудини трубопроводи повинні мати блискавкозахист II категорії. Для захисту від вторинного проявлення блискавки та статичної електрики корпуси резервуарів трубопроводи металеві площинки та інше обладнання мусить заземлюватися згідно з вимогами підрозд. 10.4 10.5 ч.1 цих Правил. 1.11.6. Спиртоприймальне відділення і спиртосховища повинні обладнуватися замкненою системою повітряних трубопроводів для резервуарів та мірильників яка має спиртоуловлювач дихальний клапан і вогневий запобіжник. 1.11.7. Кожний спиртовий резервуар має задовольняти вимогам технічних умов та бути спорядженим арматурою і приладами передбаченими проектом запобіжник вогневий дихальний клапан сигналізатор граничного рівня спирту . З метою виключення розливання спирту при пошкодженні наповнювального і витратного трубопроводів на них усередині резервуара слід встановлювати запірні запобіжні клапани. 1.11.8. Контроль за справністю роботи вогневого запобіжника дихального клапана сигналізатора рівня спирту повинен здійснюватися згідно з вимогами які встановлені у розд. 7.2 ч.1 цих Правил та графіком наведеним у додатку 22. 1.11.9. Експлуатація обладнання спиртосховищ має бути організована згідно з вимогами розд. 7.8 ч.1 цих Правил. 1.11.10. У приміщенях насосних на наливальних ділянках на території де розташовані резервуари зі спиртом у спиртосховищах та спиртоприймальних відділеннях при вимиканні освітлення в нічний час допускається застосування лише вибухобезпечних акумуляторних світильників. 1.11.11. Скляні частини покажчиків рівня спирту у мірильниках мають бути захищені від механічних пошкоджень. 1.11.12. Електроосвітлення спиртосховищ мусить бути у вибухобезпечному виконанні. Вмикання електроосвітлення мусить здійснюватися зовні будівель чи території ділянок. 1.11.13. Закриті спиртосховища треба обладнувати аварійною витяжною вентиляцією яка забезпечує не менше вісьми обмінів повітря за одну годину за повним об'ємом приміщення з урахуванням постійнодіючої механічної витяжної вентиляції загальнобмінної і місцевої . Вмикання вентиляції має здійснюватися зовні будівель. 1.11.14. У приміщеннях спиртосховищ спиртоприймачах і спиртовідпускальних відділень мусить бути встановлено вибухозахищене електроустаткування. Допускається застосування як привода електродвигунів загального призначення за умови встановлення їх в ізольованому від мірильників і цистерн приміщенні; у цьому випадку з'єднання вала електродвигунів з валом насоса мусить проходити крізь капітальну стіну з улаштуванням у перегородці сальника спеціальної конструкції. 1.11.15. Завідувач спиртосховища щоденно має перевіряти стан резервуарів трубопроводів і арматури спиртосховища та вживати термінових заходів до усунення помічених несправностей із занотуванням у спеціальному журналі характеру несправності часу її усунення і прізвища особи яка виконувала роботи. 1.11.16. Зберігання та перевезення спирту у сталевих оцинкованих діжках не допускається. 1.11.17. Зберігання вогне- і вибухонебезпечних матеріалів та сторонніх речей у спиртосховищі та спиртоприймальному відділенні не допускається. 1.11.18. Спиртосховище спиртоприймальне спиртовідпускальне відділення мусять споряджуватися первинними засобами пожежогасіння. 1.11.19. Переливання спирту відкритим способом не допускається. 1.11.20. Перевезення спирту дозволяється в авто- і залізничних цистернах або металевих діжках. При цьому мусять додержуватися вимоги розд. 7.8 ч.1 цих Правил. 1.11.21. Відкриті площадки для зберігання спирту у тарі діжках мусять мати повітки огороджуватися земляним валом або стіною яка не горить висотою не менше 0.5 м мати пристрої для відведення талої та дощової води. У місцях проходу або проїзду на площадку мають установлюватися пандуси. 1.11.22. Штабелі пустої тари діжок і діжки які наповнені спиртом можуть розташовуватись на площадках під навісом відокремлено. Площадки під навісом для зберігання порожньої тари обвалування не потребують. Зберігання порожніх діжок дозволяється після їх промивання водою. 1.11.23. Ручне укладання діжок зі спиртом допускається не більше ніж у два яруси механічне укладання - не більше ніж у три яруси. Завширшки штабель має бути не більше двох діжок відстань між штабелями або стелажами мусить бути не менше 5 м довжина штабеля – не більше 25 м. Відстань від площинки до будівель та споруд визначається вимогами СНиП ІІ-89-80. 1.11.24. Відбирання проб з резервуарів зі спиртом мусить робитися за допомогою пробовідбиральників виготовлених з матеріалів які не дають іскор при ударі бронза мідь алюміній . 1.11.25. Резервуари цистерни чи діжки влітку мають заповнюватися спиртом не більше ніж на 95 % об'єма а взимку не більше ніж на 97 % об'єма. 1.11.26. Не допускається: а наливання автоцистерн та діжок спиртом за допомогою відер та інших посудин та зливання спирту без шланга; б закручування та відкручування металевих пробок інструментом який утворює іскри. 1.11.27. Діжки зі спиртом укладаються рядами пробками догори з прокладинкою між рядами та підклинюванням крайніх рядів. Протягом транспортування діжки мають бути надійно закріплені. Бутелі зі спиртом слід розміщувати у спеціальних ящиках дерев'яних гратчастих облямівках чи корзинах. 1.11.28. Перед початком робіт особи які беруть участь в операціях з переміщення спирту мусять бути проінструктовані з методів безпечної роботи. Усі робітники зайняті на роботах з етиловим спиртом мають знати його фізико-хімічні властивості та токсикологічні характеристики відповідно до додатка 11. Приймання зливання та відпускання спирту здійснюється під безпосереднім наглядом відповідальної особи яка призначається керівником підприємства. При роботах пов'язаних з переміщуванням спирту відпускання зливання транспортування слід виконувати вимоги із запобігання виникненню та накопиченню зарядів статичної електрики викладені у розд.10.4 ч.1 цих Правил . 1.11.29. Наливальні та зливальні пристрої для спирту естакади металеві сходи до них мають бути заземлені згідно з вимогами розд. 10.4 ч.1 цих Правил . 1.11.30. Залізничні цистерни автоцистерни і металеві діжки у які робиться наливання зливання спирту мусять надійно приєднуватися до заземлювача а також мати заземлювальні з'єднання з наливним шлангом. 1.11.31. Наконечники шлангів мусять бути виготовлені з металу який не дає іскор при ударі бронза мідь алюміній . 1.11.32. Труба чи шланг який подає спирт до резервуарів залізничних та автоцистерн не повинен доходити до дна на 0.2 м до кінця наконечника. 1.11.33. Робота усередині спиртових місткостей має проводитися згідно з розд. 7 ч.1 цих Правил. 1.11.34. Використання спиртової тари для зберігання та перевезення інших рідин не допускається. 1.11.35. Для чищення резервуарів слід злити спирт і видалити осад який випав вручну ємкостями з кольорового металу. Відкрити всі люки спочатку верхні а потім нижні відокремити всі підвідні трубопроводи зняти дихальний клапан. Для пропарювання резервуарів пару при температурі 60-70 ? С підвести через нижній люк и вести пропарювання до повного видалення парів спирту. Наявність парів виявити за допомогою газоаналізатора. 2. ВИРОБНИЦТВО З УТИЛІЗАЦІЇ ВІДХОДІВ 2.1. Цех упарювання барди 2.1.1. Цех упарювання барди мусить розташовуватися в окремій будівлі або у будівлі яка прилягає до спиртового заводу. В останньому випадку він має відділятися від заводу стіною з матеріалу який не горить. 2.1.2. На оглядних та мірильних склах корпусів випарювальних апаратів які працюють під тиском мусять бути встановлені захисні сітки. 2.1.3. Процеси випарювання а також підтримуваня рівня барди у випарних апаратах мусять здійснюватися автоматично. 2.1.4. Кислотне очищення виварювання випарних апаратів від накипу для запобігання накопичення водню мусить здійснюватися при постійному відсмоктуванні газів вакуум-насосом або вентилятором згідно зі спеціальною інструкцією затвердженою власником підприємства. 2.1.5. Подавання розчинів кислот та лугів у випарні апарати для виварювання мусять здійснюватися по трубопроводах. 2.1.6. Під час виварювання після виварення соляною кислотою та під час огляду корпусів для запобігання вибуху не дозволяється користуватися відкритим вогнем. Виварювання повинне проводитися під наглядом відповідальної  особи. 2.1.7. Під час чищення корпусів випарників у них вентилятором має подаватися чисте повітря. 2.1.8. Відведення пари та газів з випарювальних установок мусить здійснюватися крізь барометричний конденсатор а гази що утворюються протягом процесу випарювання та не конденсуються вуглекислота аміак тощо після очищення слід викидати в атмосферу крізь труби виведені згідно з вимогами розд. 6.6 ч.1 цих Правил. 2.2. Виробництво кормових дріжджів на барді 2.2.1. Технологічне устаткування встановлене у цеху мусить бути споряджено накривками які виключають можливість поширення у приміщенні цеху дріжджів продуктів їхньої життєдіяльності і розпаду або споряджено місцевими відсмоктувачами. Дріжджогенератори та інші технологічні посудини і апарати розташовані у приміщенні цеху мусять споряджуватися повітряними витягувачами. Переріз витягувачів повинен цілком забезпечувати видалення газів які утворюються та усього повітря що подається для аерування або перемішування середовища. 2.2.2. Повітря яке викидається в атмосферу з технологічних апаратів та приміщень цеху кормових дріжджів попередньо слід очищувати за допомогою абсорберів скруберів та інших пристроїв. 2.2.3. Резервуари для зберігання гарячої барди приготування та зберігання живильного середовища засівних дріжджів дріжджової суспензії та інші що зазнають дезинфекцію парою у герметично закритому стані мусять бути обладнані вакуум-переривниками. При дезинфекції апаратури та комунікацій гострою парою піднімати в них тиск вище 0 07 МПа 0 7 кгс/кв.см не допускається. 2.2.4. Люки у верхніх накривках технологічних збірників під час роботи мусять бути щільно закриті. Для обслуговування збірників мусять бути змонтовані площинки з перилами та огорожами. 2.2.5. Приготування розчинів дезинфікуючих речовин має проводитися у спеціально виділеному приміщенні і подаватися у цех у кількостях що не перевищують змінної потреби. Роботи пов'язані з приготуванням розчинів кислот лугів та живильних солей повинні проводитися згідно з розд. 3.2 ч. 2 цих Правил. 2.2.6. Вимоги безпеки при експлуатації сепараторів викладено у розд. 3.4 ч.2 цих Правил. 2.2.7. Жолоби для транспортування сепарованих дріжджів та вторинної барди мусять бути щільно зачинені. 2.2.8. Розпилювальні сушарки мають розташовуватися в окремому ізольованому приміщенні. 2.2.9. У приміщеннях сушильного відділення не можна допускати накопичення дріжджового пилу. 2.2.10. Розпилювальні сушарки та допоміжне обладнання до них мусять бути споряджені надійно працюючими регулювальними пристроями контрольно - вимірювальними фіксуючими та вказівними приладами для замірювання температури тиску витрати та інших параметрів. Усі прилади повинні розміщуватися на пульті управління. 2.2.11. Автоматичне регулювання процесу сушіння повинно передбачати блокування роботи розпилювального механізму з дозуванням дріжджової суспензії на розпилювання і роботу топки. 2.2.12. Розпилювальні сушарки мусять бути споряджені попереджувальною технологічною і аварійною сигналізацією на випадок виникнення неполадок у роботі окремих вузлів забивання тракту пневмотранспорту або циклонів підвищення температури сушильного агента до і після сушіння поява ознак іскрення або загоряння дріжджів тощо . Опріч сигналізації автоматика має зменшувати або припиняти подавання сушильного агента чи палива у топку при підвищенні температури чи загорянні. 2.2.13. Сушильна камера розпилювальної сушарки та її допоміжне устаткування газоходи накривка сушильної башти циклон бункери товарних дріжджів тощо мусять мати запобіжні вибухові клапани. Не допускається у приміщеннях пакування дріжджів та складів очищування стін та устаткування за допомогою обдування стисненим повітрям. 2.2.14. Приміщеннядлясушіннядріжджівнарозпилювальній вальцьовійсушаркахповинніобладнуватисяавтоматичноюпожежноюсигналізацією автоматичнимиустановкамипожежогасіння. Сушильнікамериіциклонирозпилювальноїсушаркиповиннібутизабезпеченісистемоюпарогасіння. 2.2.15. Для захисту від можливих розрядів статичної електрики вся апаратура транспортно-технологічного устаткування металеві частини фільтрів для пилу резервуари для мазуту повітряні компресори та інше устаткування цеху розташоване як усередині приміщення так і зовні нього має бути заземлено згідно з вимогами розд.10.4.10 ч.1 цих Правил . 2.2.16. Роботи усередині дріжджовирощувальних апаратів мусять проводитися згідно з вимогами розд. 7.2.2 ч.1 цих Правил. 2.2.17. У випадку загоряння дріжджів або виявлення неполадок пошкоджень в обладнанні сушильної установки її повинно бути негайно зупинено. 2.2.18. Протягом роботи топки розпилювальної сушарки не допускається ведення процесу с недопалом. Розрахунок топки мусить робитися на підвищені коефіцієнти надлишку повітря. Протягом роботи котельної на природньому газі слід здійснювати подавання частини димових газів від котлів у камеру змішування теплогенератора сушарки для зниження вмісту кисню у сушильному агенті та запобігання загоряння дріжджів у сушарці. 2.2.19. У приміщеннях сушильного відділення циклонів пакування гранулювання складу готової продукції повинно проводитися прибирання пилу не рідше одного разу на тиждень за затвердженим власником графіком. Накопичення дріжджового пилу у виробничому приміщенні на електроустаткуванні опалювальних приладах паропроводах недопустиме. Вентиляція приміщень повинна відповідати вимогам розд. 6.6.3 ч.1 цих Правил. 2.3. Виділення хлібопекарних дріжджів з бражки та кормових дріжджів з барди 2.3.1. Вимоги безпеки до сепараторів викладено у розд. 3.4 ч.2 цих Правил.  У середовищах підкислених соляною кислотою можливо застосування сепараторів барабани яких виготовляються з титанових сплавів марок А1-ВВС і А1-ВСЖ-2 і марок СОС-501Т2 і СДС-531ТО1. 2.3.2. Фільтраційне та формувально-пакувальне відділення відділення складування і зберігання дріжджів мають відповідати відповідним вимогам розд. 3.5 3.7 3.8 ч.2 цих Правил. 2.3.3. Пресувальне та формувально-пакувальне відділення відділення для сушіння нестандартних дріжджів миття салфеток мусять розміщуватися в ізольованих приміщеннях. 2.3.4. Вимоги безпеки до фільтр-пресів викладено у розд. 3.5.2 ч.2 цих Правил. Під рамами фільтр-преса мусить бути встановлено бункер для скидання дріжджової маси. Подавання на формувальну машину пресованих дріжджів повинно бути механізовано. 2.3.5. Мішальні машини під час роботи мусять бути щільно закриті. Кришка формувально-пакувальної машини повинна мати блокіровку яка виключає можливість вмикання машини при відкритій накривці. 2.3.6. Подавання дріжджів до формувально-пакувальної машини руками та дерев'яними пристосуваннями не дозволяється. 3. ВИРОБНИЦТВО ХЛІБОПЕКАРНИХ ДРІЖДЖІВ 3.1. Приймання і зберігання меляси кукурудзяного екстракту кислот та інших рідких матеріалів 3.1.1. Приймання та зберігання меляси повинно відповідати вимогам розд. 1.4 ч.2 цих Правил. 3.1.2. Приймання і зберігання кукурудзяного екстракту олеїнової та сірчаної кислот аміакової води лугів та інших агресивних рідин повинно відповідати вимогам розд. 6.2.2 ч.1 цих Правил. 3.1.3. Насосні станції для перекачування кукурудзяного екстракту олеїнової кислоти та інших рідких матеріалів має бути розміщено у закритих приміщеннях. 3.1.4. Приймальні цистерни мусять мати огорожу висотою не менше 1 м і сходи з перилами до верхніх люків. 3.1.5. На цистернах для зберігання кислот лугів та інших їдучих рідин мусять бути попереджувальні написи. 3.1.6. Цистерни для зберігання кукурудзяного екстракту аміакової води сірчаної і олеїнової кислот та інших рідких материалів мусять мати повітровики для відведення газів у атмосферу датчики рівня автоматичне блокування верхнього рівня або переливні пристрої. 3.1.7. Сховища повинні мати перевірені запірні пристрої що надійно працюють. 3.1.8. Зачищення транспортних цистерн з-під сірчаної кислоти аміакової води лугів та інших їдучих рідин робити не дозволяється. 3.1.9. Роботи усередині цистерн огляд очищення мають робитися згідно з вимогами розділу 7.4 ч.1 цих Правил. 3.2. Підготування живильних мийних та дезинфікуючих розчинів 3.2.1. Роботу із завантаження солей до апаратів для розчинювання і подавання у виробництво живильних солей мийних засобів дезинфікуючих розчинів та інших хімікатів має бути механізовано. 3.2.2. Апаратуру для приготування живильних дезинфікуючих розчинів та дозувальні мірильники насоси трубопроводи і арматуру мусить бути виготовлено з кислотостійких матеріалів. Бачки і трубопроводи лише для концентрованої сірчаної кислоти слід виготовляти з вуглецевої сталі. 3.2.3. Зовнішню поверхню апаратів для приготування живильних средовищ збірників мірильників і трубопроводів має бути ізольовано згідно з вимогами п. 8.2.3 ч.1 цих Правил. 3.2.4. Апарати збірники і мірильники повинні мати накривки з люками. Люки мусять бути легкими зачинятися надійно та швидко. Коли висота апарата більше двох метрів окрім верхнього люка на кришці має бути й нижній люк. 3.2.5. Апарати для розчинювання і розводження меляси і солей мусить бути споряджено мішалками. Приводи мішалок мусять бути споряджені запобіжними пристроями які запобігають можливості випадкового їх увімкнення. 3.2.6. Усі збірники у відділенні підготування живильних середовищ мусять бути споряджені вимірювачами рівня і кранами для відбирання проб. 3.2.7. Покажчики рівня з циліндричними склами мусять бути захищені пристосуваннями металевими трубками з прорізами чи іншими пристроями які забезпечують безпеку персоналу обслуги. 3.2.8. Для запобігання перелива агресивних та їдких рідин апарати у відділенні підготування живильних солей мусять мати блокування верхнього рівня і сигналізацію а в окремих випадках – переливні пристрої. 3.2.9. Для нагрівання і кип'ятіння меляси її розчинів кукурудзяного экстракту та інших рідин слід використовувати лише спеціальне устаткування: пастеризатори і стерилізатори. 3.2.10. Пастеризатор мусить бути споряджено справним запобіжним клапаном відрегульованим на дозволений тиск та редукційним клапаном з манометром на підвідному паропроводі. 3.2.11. Не допускається робота на пастеризаторі стерилізаторі який дає пропускання пари чи рідини яка пастеризується. 3.2.12. Миття апаратів у відділенні підготування живильних середовищ мусить бути механізовано. 3.2.13. Робота з внутрішнього огляду ремонту очищення та миття апаратів у відділенні підготування живильних мийних і дезинфікуючих розчинів повинна виконуватися згідно з вимогами розд.7.2.2 7.2.4 ч.1 цих Правил. 3.3. Дріжджовирощувальне відділення 3.3.1. Над приміщенням дріжджовирощувального відділення не рекомендується розташовувати інші виробничі ділянки. 3.3.2. Дріжджовирощувальні апарати і продуктопроводи мусять виготовлятися з нержавіючої сталі. Мідяна апаратура у відділенні чистих культур мусить бути біленою вміст свинцю у полуді не повинен перевищувати 1% . 3.3.3. Дріжджовирощувальні апарати повинні бути герметизовані. 3.3.4. Витяжна вентиляція мусить забезпечувати видалення з апаратів відроблених газів згідно з вимогами СНиП 2.04.05-91. 3.3.5. На приводах апаратів з повітророзподільчими системами що обертаються мусить бути передбачено пристрої які запобігають можливість випадкових увімкнень цих систем. 3.3.6. Дріжджовирощувальні апарати мусить бути споряджено засобами для автоматичного вимірювання основних параметрів процесу розмножування дріжджів рівня наповнення апаратів температури середовища . 3.3.7. Для взяття проби має бути зроблено спеціальні крани або передбачено засоби для механічного подавання середовища до пробовідбирача. 3.3.8. Щоб уникнути підвищення тиску в охолоджувальних системах дріжджовирощувальних апаратів діаметр водопроводу на виході з теплообмінника сорочки змійовика має бути на 25 % більшим діаметра водопроводу на вході. 3.3.9. Нагрівання чи кип'ятіння гострою парою живильних середовищ у дріжджовирощувальних апаратах не допускається. 3.3.10. Апарати висота яких перевищує 2 5 м мусять мати два люки - верхній та нижній. 3.3.11. Миття і дезинфекція дріжджовирощувальних апаратів мають бути механізовані. 3.3.12. Подавання сірчаної кислоти у ручний спосіб до дріжджовирощувальних апаратів не допускається. 3.3.13. Пропарюваня апаратів мусить робитися парою з надлишковим тиском не вище 0 07 МПа 0 7 кгс/кв.см . 3.3.14. Роботи з унутрішнього огляду ремонту очищення апаратів в дріжджовирощувальних відділеннях мають виконуватись згідно з розд. 7.2.1 7.2.2 ч.1 цих Правил. 3.4. Сепараторне відділення 3.4.1. Сепаратори має бути встановлено в ізольованому приміщені на фундаментах не зв'язаних з фундаментом іншого устаткування та закріплено анкерними болтами. Між фундаментом та опорними поверхнями станини мусить бути встановлено противібраційні прокладки. 3.4.2. Тривалість роботи кожного сепаратора має фіксуватися у журналі . Для кожного сепаратора заводом-виготовлювачем мусить бути визначено моторесурс по виробленні якого сепаратор мусить виключатися з експлуатації. 3.4.3. Сепаратори мусить бути споряджено тахометрами. На комунікаціях приймально-вивідних систем закритих сепараторів мусить бути встановлено манометри. 3.4.4. Пуск сепаратора до роботи а також його зупинення слід виконувати згідно з інструкцією з експлуатації та залежно від режиму роботи який вимагається. Результати огляду і випробувань мусять занотовуватися у спеціальному журналі. Ремонт барабана сепаратора дозволяється лише на спеціалізованих заводах. Протягом експлуатації сепараторів слід проводити періодичне промивання та огляд деталей барабана. Результат огляду має фіксуватися у спеціальному журналі. 3.4.5. Коли режим роботи сепаратора є автоматичним установлення перемикача у положення  "Автоматичний режим " слід робити лише після досягнення барабаном робочої паспортної частоти обертання. При появі вібрації стороннього шуму коливань показів тахометра сепаратор має бути зупинено і ввімкнено до роботи лише тільки після промиття та усунення несправностей. 3.4.6. Пульт аварійного зупинення кожного сепаратора мусить бути винесено за межі сепараторного відділення. У сепараторному відділенні має бути передбачено аварійне освітлення. Не допускається до цілковитої зупинки барабана сепаратора: - знімати накривку і трубопроводи; - робити змащення та огляд механізмів; - зупиняти руками або якимось пристосуванням барабан. 3.4.7. Піднімання частин сепаратора при його митті ремонті та обслуговуванні мусить виконуватись вантажопідйомним механізмом. Для  полегшення розбирання та збирання барабанів слід застосовувати спеціальні пристрої. 3.4.8. Збирання барабана сепаратора має здійснюватись згідно з цифровими клеймами на деталях і затягуванням затискного кільця до позначки. 3.4.9. Після ремонту сепаратори підлягають технічному огляду та випробуванню. 3.4.10. Пасову передачу від індивідуального електродвигуна до сепаратора має бути закрито легкознімною суцільною огорожею. Деталі барабанів сепараторів які працюють на агресивних середовищах повинні один раз на три місяці піддаватися дефектоскопії згідно з Инструкцией по ультразвуковому и цветовому контролю центробежных сепараторов затвердженій НДІХІММАШ 15.12.76. 3.4.11. Протягом проведення сезонних робіт сепаратори які працюють на агресивних середовищах слід піддавати дефектоскопії барабани сепараторів затяжні гайки . 3.4.12. Для захисту персоналу обслуги від шуму сепараторне відділення слід споряджувати шумоізолюючими кабінами. 3.4.13. Жолоби для відведення відсепарованої бражки и дріжджoвого концентрату мусять бути щільно зачинені і доступні для миття і дезинфекції. 3.4.14. Збірники дріжджового концентрату на сепараторній станції мусять мати люки що надійно зачиняються та зблоковані з пусковим пристроєм мішалки. 3.4.15. Миття збірників має бути механізовано. 3.4.16. Для обслуговування та огляду верхньої частини збірників необхідно мати драбину а для двох чи більше розташованих поруч збірників - стаціонарну площадку зі сходами й огороджувальними перилами висотою не менше 1 м. 3.4.17. Наземні візки для перевезення на миття частин сепараторів мусять мати платформи з дерев'яними гратами з обов'язковим улаштуванням бортів та гальм. 3.4.18. Ванну для миття частин сепараторів мусить бути влаштовано таким чином щоб промивні води стікали безпосередньо до каналізації. 3.4.19. Окрім зазначених вимог для дріжджових сепараторів при експлуатації кларифікаторів слід дотримуватися наступного: - максимальний протитиск у випускній трубі не повинен перевищувати значення вказаного у паспорті; - тривалість інтервалів між вивільненням осадів з барабану особливо при механічному викиданні не повинна перевищувати інтервалів зазначених у паспорті. 3.5. Фільтраційне відділення 3.5.1. Вакуум-фільтри 3.5.1.1. Вакуум-фільтри мусить бути закрито зверху кожухом і обладнано місцевим відсмоктувачем з витягувальною трубою і зонтом. 3.5.1.2. Вакуум-фіьтри мають комплектуватися манометрами і вакуумметрами для контролю тиску у віддувних та розрідження у відсмоктувальних камерах. 3.5.1.3. Для віддування осадів від тканини фільтрiв слід застосовувати стиснене повітря. Використання пари не допускається про що мусить бути вказано в інструкції з експлуатації. 3.5.1.4. Вакуум-фільтри мусить бути обладнано спеціальним пристроєм для промиття осадів який усуває розбризкування води. 3.5.1.5. Вакуум-фільтри мають комплектуватися: - пристроями для проведення регенерації фільтрувальної тканини; - пристосуваннями для механічного обмотування та кріплення фільтраційної тканини на барабані дротом. 3.5.1.6. Корита вакуум-фільтрів мусить бути обладнано переливними пристроями. 3.5.1.7. Вакуум-фільтри з полотном яке сходить мусять мати систему натягувальних валків для регулювання цього полотна. 3.5.1.8. Регенерація фільтрувальної тканини на барабані фільтра мусить робитися 3%-ним розчином соляної кислоти. Заходи безпеки при роботі з кислотою мусять відповідати розд. 6.2.2 ч.1 цих Правил . 3.5.1.9. Вакуум-фільтри мають виготовлятися з кислотностійкої нержавіючої сталі. 3.5.2. Фільтрпреси 3.5.2.1. Фільтрпреси мусить бути обладнано гідравлічними чи іншими механічними затискачами манометрами та запобіжними клапанами. Під фільтрпресами мають встановлюватися металеві грати для запобігання падінню в бункер сторонніх речей. 3.5.2.2. На фільтрпресі та водонасосній станції мусять бути попереджувальні таблички щодо ввімкнення фільтрпреса автоматично. 3.5.2.3. При ручному ущільнюванні рам фільтрпреса дозволяється користування лише важелями які є частинами преса. Застосування додаткових важелів для ущільнювання рам пресів не дозволяється. 3.5.2.4. Автоматичний фільтрпрес мусить бути споряджено світловою сигналізацією про його роботу а також світловою і звуковою сигналізацією про аварійний стан. 3.5.2.5. Для забезпечення безпечного проведення ремонтних і налагоджувальних робіт автоматичний фільтрпрес по висоті мусить бути обладнано різновисокими площадками для обслуговування знімними пересувними . 3.5.2.6. Фільтрпреси мають працювати з повним комплектом рам та плит. На трубопроводі що подає продукт на фільтрпрес установлюються манометри та запобіжний клапан. 3.5.2.7. Для обмеження ходу фільтрувальних плит і натискної плити угору та вниз фільтрпрес мусить бути обладнано кінцевими вимикачами. Якщо комплект рам і плит в фільтрпресі є неповним не дозволяється користуватися вставками для подовження затискного штока. 3.5.2.8. Подавання та відведення продукту автоматичного фільтрпреса мусить бути герметично захищено і обладнано оглядовими пристроями. 3.5.2.9. Затискання пресів дозволяється робити після ретельної перевірки правильності відчинення усіх кранів у системі гідрозатискання на лініях подавання і повертання дріжджів. 3.5.2.10. Подавання суспензії насосом на фільтрпрес мусить робитися плавно без ривків. 3.5.2.11. Фільтрпрес мусить мати манометр на лінії постачання продукту і на системі затискання преса. Електродвигун призначений для затискання фільтрпреса мусить мати захист від перевантаження. 3.5.2.12. Фільтрпреси мусить бути обладнано піддонами з механізованим видаленням осадів або приймальними жолобами для збирання і відведення осадів до каналізації. 3.5.2.13. Не допускається робота фільтрпреса за наявності течі продукту між рамами плитами та в арматурі. Фільтрпреси мусить бути закрито екранами для запобігання несподіваному розбризкуванню продукту. 3.5.2.14. Протягом збирання фільтрпресів не припускається утворення зморшок і загинів салфеток у місцях їхнього затиску. 3.5.2.15. Чищення фільтрпреса мають проводити двоє робітників до того ж пересувати рами та плити слід узгоджено. 3.5.2.16. Прання фільтрувальних полотен мусить бути механізовано. 3.6. Сушильне відділення 3.6.1. Завантаження і розвантаження дріжджових сушарок мусить бути механізовано. 3.6.2. Сушильні камери та допоміжне устаткування до них мусить бути споряджено регулювальними пристроями контрольно-вимірювальними фіксувальними та вказівними приладами для вимірювання температур тисків розріджень витрат та інших параметрів. Усі прилади мусить бути розміщено на пульті управління. 3.6.3. Прокладення фланцевих з'єднань ущільнення оглядових дверей сальників у запірній арматурі мусить забезпечувати герметичність з'єднань запобіганню викидань у приміщення нагрітого повітря дріжджового пилу та витіканню пари. 3.6.4. Тиск пари яка подається у калорифери має відповідати тискові визначеному для даного типу сушарок та прийнятому технологічному режиму сушіння. 3.6.5. Очищування та миття сушарки повинно проводитися лише післе припинення роботи усіх агрегатів сушарки які входять до складу сушильної установки а також після перекривання запірної арматури на відповідних трубопроводах. 3.7. Формувально-пакувальне відділення 3.7.1. Формувальні та пакувальні машини мусить бути споряджено пристроями для автоматичного зупинення їх при заклинюванні брусків дріжджів. 3.7.2. Люки лотки жолоби для подавання дріжджів до завантажувальних бункерів формувальної машини має бути споряджено накривками. 3.7.3. Столи для пакування готової продукції мусять бути дерев'яними і оббитими оцинкованим залізом нержавіючою сталлю або вініпластом. 3.7.4. Підготування пакувальних матеріалів має проводитись у місцях спеціально відведених для цієї мети за узгодженням з пожежною охороною заводу. Не дозволяється захаращувати пакувальними матеріалами і тарою приміщення пакувального відділення. 3.7.5. Подавання готової продукції до складу чи зі складу у залізничні вагони чи автомашини повинно бути механізовано. 3.8. Складування і зберігання дріжджів 3.8.1. Будова вміст та експлуатація холодильних камер має відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації аміачних холодильних установок. 3.8.2. Холодильні камери мусить бути обладнано вентиляційними пристроями. 3.8.3. Ширина проходів у складах вздовж яких рухається транспорт электрокари візки тощо мусить бути: за умови руху транспорту в одному напрямі - не менше ширини навантаженого транспорту плюс 0 8 м при зустрічному русі - не менше подвійної максимальної ширини навантаженого транспорту плюс 1 5 м. Віддаль між стосами з готовою продукцією відстань від стiни до стосу має бути не менше 0 8 м. 3.8.4. Ящики с дріжджами мусять установлюватися у штабелі висотою не більше 3 м. 3.8.5. Мішки із сушеними дріжджами мусять укладатися на спеціальні стелажі чи піддони* . Висота штабеля має бути не більше 3 м при ручному укладанні. * По 3 чи 5 мішків трійками чи п'ятірками при суворому додержанні порядку ув'язування мішків та вертикальності штабеля. Вантажі не повинні виступати за межі піддону більше ніж на 0.020 м з кожного боку. 4. ВИРОБНИЦТВО БІЛКОВО-ВІТАМІННОГО КОРМОВОГО  ПРОДУКТУ 4.1. Приймання зберiгання та пiдготування сировини 4.1.1. Приймання зберігання подавання сировини у виробництво підроблення і теплове оброблення сировини оцукрювання і солодовирощування мусять проводитися з додержуванням вимог викладених у розд. 1 ч. 2 цих Правил. 4.1.2. Підготування живильних та дезинфікуючих розчинів солей та лугів мусить проводитися згідно з розд. 3.2 ч. 2 цих Правил. 4.2. Вирощування дріжджів 4.2.1. Дріжджобродильне відділення устаткування трубопроводи та арматура мають відповідати вимогам розд. 1.8 2.3 3.3 ч. 2 цих Правил. 4.2.2. Дріжджовирощувальні апарати розташовані зовні будівлі мають сполучатися з виробничими будівлями та приміщеннями перехідними містками які огороджені перилами. 4.3. Одержання товарного продукту 4.3.1. Згущування дріжджової суспензії робиться на сепараторах згідно з вимогами розд. 3.4 ч. 2 цих Правил. 4.3.2. Термоліз дріжджових клітин роблять парою у двох апаратах: підігрівачi та витримувачi. Тиск пари не повинен сягати за 0 07 МПа 0 7 кгс/кв.см . 5. ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНЕ ВИРОБНИЦТВО 5.1. Очисний цех 5.1.1. Змішування спирту зі зм'якшеною водою – приготування сортировки - має робитися при закритих люках сортировного чану. При розмішуванні сортировки за допомогою повітря яке потім виходить зі сортировного чану мусить проходити крізь спиртоуловлювач. 5.1.2. Кількість ректифікованого спирту який зберігається у сортирувальному цеху не повинно перевищувати добової потреби. 5.1.3. До сортировних чанів що розташовані у приямках мусить бути забезпечено вільний приступ з усіх боків шириною не менше 0 8 м а віддаль від стіни котловану до чану мусить бути перекрито гратами які не є перепоною для вентилювання підпідлогового простору. 5.1.4. Приготування розчину оцтовокислого натрію мусить проводитися в окремій герметично закритій посудині виготовленій з кислотостійкого металу механізованим способом перекачуватися у напірний мірильник та з нього самоплином дозуватися у сортировні чани. Насоси трубопроводи арматура мусять бути виготовленіо з кислотностійкої сталі. 5.1.5. Робота з оцтовокислим натрієм мусить проводитися з додержанням вимог що викладені у розд. 6.2.2 ч.1 цих Правил. 5.1.6. Регенерацію активованого вугілля у вугільних колонках парою дозволяється робити лише після перевірки справності редукційного клапана встановленого на паропроводі який приводить пару до колонки та запобіжного клапана на колонці відрегульованого на допустимий тиск 0 07 МПа 0 7 кгс/кв.см . 5.1.7. Продування вугільних колонок повітрям по закінченні регенерації активованого вугілля дозволяється робити при тискові не вище 0 01 МПа 0 1 кгс/кв.см лише після відчинення вентилів на відвідному повітропроводі та зниження температури колонки до 313 К 40 ? С і нижче. 5.1.8. Щоб уникнути пролиття водяно-спиртової рідини і горілки напірні ємкості і довідні чани має бути обладнано переливними трубами відповідного діаметра з'єднаними зі сортировними чанами або запасними ємкостями. 5.1.9. Наповнення збірників готової продукції або розмішування у них горілки при відкритих люках не допускається. 5.1.10. Сортировне напірне очисне фільтраційне відділення і розливальний цех мусять бути забезпечені надійною сигнализацією. Телефонний зв'язок і електрозвукова сигналізація мусять бути вибухозахищеними а для зон класу В-1а і В-1б - оболонками зі ступенем захисту 1Р65 за ГОСТ 14254-80. 5.1.11. На заводах де спиртосховище з'єднано з очисним цехом спиртопроводом прокладеним у тунелі з боку сортировного відділення має бути влаштовано протипожежні двері типу I що зачиняються та задовольняють протипожежним вимогам. Контроль за станом трубопроводів мусить проводитися щомісячно. 5.2. Посудний цех та експедиція 5.2.1. Приймання посуду який надходить від торговельних організацій і відпускання готової продукції має здійснюватися через спеціальні приймальні та відпускальні вікна обладнані тепловими завісами рольгангами або висувними транспортерами. 5.2.2. Сортування пляшок мусить робитися на сортувально-бракувальному конвеєрі. 5.2.3. Склобій пляшок що утворюється у цеху має збиратися за допомогою металевих лопаток і щіток віників у спеціальні ящики та відвозитися до бункера чи спеціальної ділянки. 5.2.4. При ручному укладанні ящики з посудом і продукцією мусять укладатися у штабелі висотою не більше 2 м.Основний прохід між штабелями мусить бути шириною не менше 2 м а інші проходи - не менше 1 м. Штабелі ящиків з посудом слід встановлювати так щоб виключалась можливість їх падіння. 5.2.5. Укладання пляшок місткістю 0 25л 0 5л і 0 75 л у засіки допускається висотою не більше 2 м. Проходи між стосами повинні бути не менше 1 м. Лантухи з посудом дозволяється укладати у стоси заввишки не більше 2 м з відповідними прокладками між рядами для кріплення стосу. 5.2.6. Транспортування пляшок і тари мусить робитися механізованим способом електрокари транспортери тощо . 5.2.7. Транспортери має бути споряджено звуковою чи світловою сигналізацією що сповіщає про включення їх у роботу. 5.2.8. Лампи освітлення екрана бракеражного автомата який знаходиться у зоні класу В-1б мусять мати оболонку зі ступенем захисту IP53 по ГОСТ 14254-80. Приступ до шафи і заміна у ній лампи має виконуватись електромонтером після дозволу начальника цеху. Екрани мусить бути виконано з білого матового скла. 5.2.9. Пляшки які надходять на миття у пляшкомийну машину повинні мати температуру не нижче 283 К 10 ? С . 5.2.10. Подавання готової продукції у автомашину чи залізничний вагон має робитися механізованим способом транспортери рольганги тощо . 5.3. Мийно-розливальний цех 5.3.1. Пляшкомийні машини слід розміщувати у нижньому поверсі. У випадку розміщення пляшкомийних машин на другому поверсі необхідно передбачити заходи щодо гідроізоляції від можливого протікання мийної рідини крізь перекриття. Пляшкомийні машини має бути обладнано піддонами які запобігають розливанню води і мийних розчинів по підлозі мийного відділення. 5.3.2. Пляшкомийні машини мають задовільняти вимогам ГОСТ 20258-87Е. Машина мусить мати блокувальні пристрої для вимкнення електродвигуна привода у наступних випадках: а при перевантаженні чи заклинюванні транспортера пляшконосіїв; б при заклинюванні робочих органів пристроїв для завантаження і вивантаження пляшок; в при неповному випадінні пляшок із гнізд пляшконосіїв; г при переповненні пляшками відвідного транспортера; д при падінні тиску у водопровідній мережі на вході у машину нижче встановлених норм 0 2-0 3 МПа 2-3 кгс/кв.см ; е при зміні температури мийних рідин понад встановлені норми. 5.3.3. У пляшкомийній машині має бути передбачено гальмівний пристрій що забезпечує зупинення машини при спрацюванні блокування і ввімкнення світлової сигналізації місць спрацювання блокувань у всіх перелічених випадках за винятком зазначених у підпунктах "д" та "е". 5.3.4. Наповнення ванн пляшкомийної машини мийним розчином і завантаження касет пляшками має бути механізовано. 5.3.5. Відчиняти верхні накривки машини для контролю за її роботою допускається лише після зупинки насоса що подає розчини. 5.3.6. Приймання і зберігання лугів а також приготування мийних і дезинфікуючих розчинів і доведення їх до потрібної концентрації має виконуватися особами які відповідають за приготування і зберігання хімікатів з додержанням вимог розд. 6.2.2 ч.1 і розд. 3.2 ч. 2 цих Правил. 5.3.7. Устаткування для кислотно-лужного миття сильно забрудненого посуду має знаходитись в окремому приміщенні. 5.3.8. Зберігання концентрованих кислот та лугів у приміщенні мийні не допускається. 5.3.9. При відмочуванні пляшок у ручних ваннах концентрація мийних розчинів не повинна перевищувати 0 4 % а температура - 308 ? К 35 ? С . Для хімічного миття посуду застосування розчинів кислоти концентрацією вище 3 % не дозволяється. 5.3.10. Виймати розбиті пляшки чи їхні залишки з робочих органів автомата безпосередньо руками не дозволяється. Видалення битих пляшок має робитися пристосуваннями гачки щипці тощо . Біля автоматів на робочому місці оператора має бути встановлено ящики для збирання склобою і на підлозі мусить бути укладено дерев'яні гратчасті настили. Робочі місця мають відповідати вимогам ГОСТ 12.2.032-78 і ГОСТ 12.2.033-78. 5.3.11. Розливальні автомати мусять відповідати вимогам ГОСТ 24740-90Е. 5.3.12. Закупорювальний автомат мусить відповідати вимогам ГОСТ 24740-90Е ПБЕ ПУЭ . Рівень шуму не повинен перевишувати 80 дБ. 5.3.13. Етикетний автомат мусить задовольняти вимогам ГОСТ 24740-90Е глибина вакууму має бути не менше 0 05 МПа 0 5 кгс/кв.см напруга у колі управління автоматом не повинна перевищувати 42 В. 5.3.14. Усі автомати фасувальної лінії має бути споряджено пристосуваннями для ручного зупинення з автоблокіровкою що вимикає електропривод у випадку заклинювання їх пляшкою. 5.3.15. Скляний бій який утворюється під час роботи машин транспортувальних пристроїв лінії розливання і транспортерів для ящиків зі склопосудом має витягуватися лише після цілковитого зупинення машин і транспортувальних пристроїв. Накопичення склобою на устаткуванні чи біля нього не допускається. 5.3.16. У разі використання синтетичних клеючих речовин робітники що обслуговують етикетні автомати повинні працювати в гумових рукавичках. 5.4. Миття устаткування 5.4.1. Для пропарювання і миття механізмів апаратів ємкостей трубопроводів у цехах мусять передбачатися спеціальні штуцери на водопроводі і паропроводі з надійно прикріпленими до них шлангами з внутрішнім нитковим кордом спорядженими наконечниками. 5.4.2. Перед підготуванням до ручного миття устаткування мусить бути знеструмлено і відключено від трубопроводів заглушками. 5.4.3. Для піднімання і пересування важких деталей при розбиранні і збиранні устаткування має бути влаштовано підйомні та інші пристосування талі підставки візки тощо . Деталі машин мусять перебувати у стійкому положенні і не заважати роботі. 5.4.4. Перед миттям устаткування що працює на аміаку холодильні барабани вотатори тощо рідкий аміак з нього мусить бути видалено; під час миття має здійснюватися відсмоктування пари аміаку з цього устаткування. 5.4.5. Робітники мають бути забезпечені необхідними захисними засобами спецодягом спецвзуттям і пристосуваннями для роботи щітки драбини переносні електросвітильники тощо . 5.4.6. Підготування і миття ємкостей зі спусканням людей усередину ємкостей має здійснюватися згідно з розд. 7.2.2 і 7.4 ч.1 цих Правил. 5.4.7. Концентрація кальцинованої соди в мийному розчині не повинна перевищувати 0 5-1 %. 5.4.8. Не дозволяється мити алюмінієві ємкості каустичною содою. 5.4.9. Температура мийного розчину не повинна перевищувати при ручному митті 55 ? С. 5.5. Морсове відділення 5.5.1. Випарні апарати для витягування спирту з відпрацьованої сировини цукроварні котли а також устаткування для подрібнювання сировини пропарювання і миття бочок мають розміщуватися в окремих приміщеннях. При розміщенні у спільному цеху слід ізолювати їх перетинками. 5.5.2. Усі подрібнювальні машини мусять мати огороджувальні грати що виключають можливість приступу до різальних частин машин. Огороджувальні грати має бути зблоковано з приводом машини. Отвір для відведення подрібленої маси мусить мати такий розмір щоб крізь нього неможливо було проникнути до різальних елементів машини. 5.5.3. Завантаження машин для подрібнювання і цукроварильного котла має бути механізовано шнек норія тощо . 5.5.4. Зміну валків подрібнювальних машин слід робити за допомогою вантажопідйомного пристрою таль блок тощо а зняті валки укладати у гнізда дерев'яних підкладок. 5.5.5. Механічні і гідравлічні преси мусять мати запобіжник відрегульований на гранично допустимий тиск. 5.5.6. При розміщуванні чанів у морсовому підвалі відстань від підлоги до нижньої точки їхніх шпунтів має бути не менше 0.15-0.20м. Установлювати бочки чи бути безпосередньо на підлозі не дозволяється. 5.5.7. У випадку розміщення бочок в один два чи три яруси під крайню бочку першого ряду мають підкладатися з обох боків скошені бруски підвантажники . Укладання бочок більше ніж у три яруси забороняється. Накочування і спускання бочок з масою до 200 кг дозволяється робити за допомогою накочувальних брусів і мотузок не менше ніж двома робітниками. Накочування і спускання бочок з масою більше 200 кг має бути механізовано. 5.5.8. Вивантаження з настійних ємкостей відпрацьованої сировини має робитись крізь нижній люк і тільки після повного зливання рідини. Вивантаження відпрацьованої сировини крізь верхній люк не допускається. 5.5.9. Тиск пари у випарному апараті для витягування спирту з відпрацьованої сировини не повинен перевищувати 0 05 Мпа 0 5 кгс/кв.см . 5.5.10. Куб випарного апарата має бути споряджено запобіжним пристроєм згідно з вимогами розд.7.10.11 - 7.10.13 ч.1 цих Правил.  На паропроводі який підводить до апарату пару мусить бути встановлено автоматичний редуктор запобіжний клапан і манометр. 5.5.11. Вивантаження сировини з випарного апарату дозволяється лише після припинення подавання пари і охолодження апарата до 313 ?  К 40 ? С . 5.5.12. При пропарюванні сталевих бочок і бутів гумові шланги має бути споряджено металевими конічними наконечниками з поздовжніми ребрами з металу який не дає іскор при ударі бронза алюміній і такими що забезпечують вільний вихід пари. 5.6. Відділення отримання ароматних спиртів 5.6.1. Перегінний апарат має бути споряджено покажчиком його заповнення і автоматичною сигналізацією граничного рівня. Заповнення куба здійснюється згідно з інструкцією. 5.6.2. Перегінні апарати для отримання ароматних спиртів які мають сорочковий обігрів парою мусить бути обладнано вакуум-переривником і задовільняти вимогам цих Правил. 5.7. Приготування цукрового сиропу та колеру 5.7.1. Відділення з приготування цукрового сиропу та колеру має розташовуватися в окремому приміщенні обладнаному механічною загальнообмінною припливно-витяжною вентиляцією. 5.7.2. Приготування цукрового сиропу та колеру мусить робитися у котлах які мають паровий чи електричний обігрів. Котли мусить бути споряджено накривками з люками для завантажування цукру і механічними мішалками. 5.7.3. Застосування варильних котлів з відкритим вогневим обігрівом не допускається. 5.7.4. При приготуванні сиропу гарячим способом на бортах відкритого варильного котла мусить бути встановлено знімні циліндрічні кожухи що охороняють робітників від опіків киплячою масою та місцеві відсмоктувачі газів и пари які виділяються. 5.7.5. Перемішування і зливання гарячої маси колероварильного котла мусить бути механізовано. 5.7.6. Варильні котли з механізованим перемішуванням киплячої маси мусить бути обладнано автоматичними блокувальними пристроями захисних накривок чи грат. 5.7.7. Ручне перенесення гарячої маси колеру допускається лише вдвох на відстань не більше 10 м та по рівній поверхні та у щільно закритих посудинах які виключають можливість розливу. Ручки у посудин для перенесення гарячого колеру мусить бути виготовлено з нетеплопровідних матеріалів. 5.7.8. У сироповарильному відділенні мають застосовуватися переносні світильники напругою 12 В у вологозахищеному виконанні. 5.8. Водопідготовка 5.8.1. На фільтрах установок водопідготовки мусять бути манометри і запобіжні клапани. 5.8.2. Очищення і дезинфекція свічок керамічного фільтра має виконуватися в окремому приміщенні. 5.8.3. Зберігання солі активованого вугілля кислот лугів та інших матеріалів у приміщенні водопідготування не допускається. 5.9. Сховища для напівфабрикатів соків морсів та  готової продукції 5.9.1. Заглиблені ємкості для зберігання напівфабрикатів мусить бути обладнано двома люками розташованими на протилежних боках. 5.9.2. Вертикальні ємкості мусить бути споряджено не менше ніж двома люками один з яких розташовано у нижній частині бічної поверхні а другий - на верху ємкості біля протилежної бічної поверхні. 5.9.3. Розміри люків мусять бути не менше: при коловому перерізі - діаметром 0 5 м при квадратному - 0 6х0 6 м. Ребра отворів люків заглиблених ємкостей мусять мати борти висотою не менше 0 5 м. 5.9.4. Приміщення у яких розміщені люки ємкостей мусить бути забезпечено пересувними місцевими відсмоктувачами. 5.9.5. Ємкості для зберігання соків у атмосфері вуглекислого газу при від'ємних температурах мусить бути обладнано запобіжним клапаном манометром пристроєм для подавання вуглекислого газу у ємкість покажчиком рівня пристроєм для продування. Трубопроводи для подавання соку та випорожнення ємкості мусить бути споряджено запірними пристроями. 5.9.6. Подавання вуглекислого газу у ємкості має робитися крізь редукувальний пристрій що знижує його тиск до дозволеної величини. 5.9.7. Приміщення для зберігання соків у ємкостях в атмосфері вуглекислоти при від'ємній температурі мусить бути обладнано сигнальним пристроєм для повідомлення черговому персоналу світлом і звуком про те що там залишились люди і самостійно не можуть вийти. Перевірка роботи сигналізації має здійснюватися щозмінно. 5.9.8. Приміщення для зберігання морсів соків і виноматеріалів мусить бути обладнано припливно-витяжною вентиляцією. 5.9.9. Подавання та видалення з ємкості продукту а також миття резервуарів і бочок які звільнилися від морсів та соків мусить бути механізовано. 5.9.10. Укладання бочок з соками і морсами у штабеля має робитися за допомогою бочкопідйомників та згідно з вимогами п.п. 6.2.1.12 і 6.2.1.27 ч.1 цих Правил. 5.9.11. Двері у приміщеннях для зберігання соків мусить бути  обладнано пристроєм який дозволяє відчиняти їх як із середини так і зовні приміщення. 5.9.12. Робота з установлення бочок у табори має робитися під керівництвом майстра. Протягом установлення бочок у табори у 2-3 яруси необхідно: - ярус установлювати на рівній і твердій поверхні; - бочки на таборі скріплювати шляхом заклинюваня їх підкладками по дві підкладки з кожного боку ; - опори-підкладки з'єднувати між собою залізними скобами а опори підкладені під крайні нижні бочки закріплювати скобами гвіздками чи шурупами - на кінцях табору встановлювати надійні анкерні упори глухого кута для запобігання розкочування бочок; - установлювати бочки у 2-й та 3-й яруси за допомогою підйомних механізмів під керівництвом майстра бригадира ; - правильність установлення бочок на таборі перевірити за шнуром і виском; - перед закінченням роботи усі яруси оглянути і переконатися у міцності кріплення підкладок клинів шляхом остукування їх дерев'яними молотками. 5.10. Денатураційне відділення 5.10.1. Денатураційне відділення має знаходитись в окремому ізольованому приміщенні та задовільняти вимогам СНиП 2.01.02-85 і цих Правил.  Будова дверних чи віконних прорізів у стінах приміщень суміжних з денатураційним відділенням не допускається. Стіни що відокремлюють денатураційне відділення від суміжних приміщень мусять бути вогнестійкими і підноситися над покрівлею не менше ніж на 0 6 м. Денатураційне відділення повинно мати вхід та вихід безпосередньо назовні. 5.10.2. При розміщенні денатураційного відділення на другому та вищерозташованих поверхах будівлі як другий евакуаційний вихід дозволяється влаштовувати зовнішні сталеві сходи які відповідають вимогам п.п. 4.4.13 4.4.14 6.1.27 ч.1 цих Правил. 5.10.3. Доступ у денатураційне відділення дозволяється лише персоналу який обслуговує це відділення. 5.10.4. Чани для приготування і зберігання денатурату мусить бути герметично закрито і споряджено дихальними клапанами та вогнеперешкоджувачами. Спиртова пара з них має уловлюватися спиртовими уловлювачами. 5.10.5. Обсмолювання пляшок з денатуратом має робитись зовні денатураційного відділення. 5.10.6. Процес перемішування при виготовленні денатурату і перекачування денатурованих речовин ефіроальдегідної фракції спиртових відгонів і денатурату мусить бути механізовано. 5.10.7. Зберігання денатурованих речовин у цеху гасу піридину фарби тощо дозволяється лише у розмірі змінної потреби. 5.10.8. Якщо ефіроальдегідна фракція чи спирт надходить у бочках останні після звільнення слід закривати пробками які щільно загвинчуються і лише після цього видаляти із цеху. 6.ВИРОБНИЦТВО ОЦТУ 6.1. Приготування живильних середовищ 6.1.1. Відділення приготування живильних середовищ для виробництва оцту має відповідати вимогам СНиП 2.01.02-85 ПБЕ ПУЭ і цих Правил. 6.1.2. Кількість спирту для приготування живильного середовища яку дозволено зберігати у приміщенні не мусить перевищувати добової потреби. 6.1.3. Резервуари для приготування розчинів живильних солей мусять мати люки які щільно та легко зачиняються. 6.1.4. Робота з кислотами лугами і солями має вестися згідно з вимогами розд. 6.2.2 ч.1 цих Павил. 6.1.5. У приміщенні яке віднесено до категорії А чи Б мусить працювати аварійна витяжна вентиляція що автоматично вмикається разом з сигналізацією коли у повітрі наявна вибухонебезпечна концентрація спиртової пари. 6.1.6. Спиртосховище чи відділення спиртових мірильників виробничий склад спирту мають відповідати вимогам розд. 6.2.1 і 7.8.25 ч.1 цих Правил і повинні забезпечуватися установками автоматичного пожежогасінням або автоматичною пожежною сигналізацією. 6.2. Відділення окислювання 6.2.1. Стерилізація і пропарювання окислювачів та інших технологічних резервуарів робиться парою тиск якої не повинен перевищувати 0 07 МПа 0 7 кгс/кв.см . 6.2.2. Відпрацьоване повітря має проходити очищення від пари оцтової кислоти у спеціальних уловлювачах абсорберах . Викиди повітря мусить бути організовано згідно з розд. 6.6.3 ч.1 цих Правил. 6.2.3. Через те що живі клітини оцтових бактерій є умовно непатогенними протягом приготування посівного матеріалу слід додержуватися мікробіологічних вимог як при роботі з живими організмами згідно з розд. 7.7 ч.1 цих Правил. 6.3. Приймання оброблення і зберігання оцту 6.3.1. При пастеризації оцту та пропарюванні збірників і фільтрпресів використовується пара тиском не вище 0 07 МПа 0 7 кгс/кв.см . На фільтрацію направляється оцет розхолоджений до 30 ? С. 6.3.2. Для зменшення виділяння пари оцтової кислоти у приміщенні усі збірники мусять мати люки які герметично зачиняються та сполучатися повітряними комунікаціями з уловлювачами абсорберами . 6.3.3. До устаткування розливу оцту у пляшки і бутелі фляги ставляться вимоги що зазначені у розд. 5.3 ч. 2 цих Правил. 6.3.4. Протягом виробництва оцту столового ТІ 18-3-6-84 слід виконувати вимоги зазначені у "Рекомендаціях з приймання і зберігання лісохімічної оцтової кислоти" і цій главі Правил. 6.3.5. Приміщення складів оцту повинне бути не нижче II ступеню вогнестійкості і відповідати вимогам викладеним в розд. 1.11 ч.2 цих Правил. 7. ВИРОБНИЦТВО ГЛУТАМІНОВОЇ КИСЛОТИ 7.1. Станція розведення зеленого витоку устаткування для одержання глутамінової кислоти 7.1.1. Установки для розведення зеленого витоку мусить бути обладнано накривками. 7.1.2. Установки для розведення зеленого витоку мусить бути споряджено приладами контролю і регулювання рівня і температури розчину автоматичними пристроями що вимикають пару при підвищенні температури понад допустиму і переливними пристроями. 7.1.3. На нагнітальному трубопроводі насоса зеленого витоку мусить бути встановлено запобіжний клапан і манометр. 7.1.4. Місце відбирання проб в установках для розведення зеленого витоку мусить бути огороджено сітками. 7.2. Охолоджування у теплообміннику 7.2.1. Теплообмінник мусить бути споряджено краном для перекривання надходження зеленого витоку і води. 7.2.2. Теплообмінник періодично 2-3 раза на декаду має продуватися стисненим повітрям з боку демінералізованого витоку для видалення відкладів. 7.2.3. На трубопроводі теплообмінника мусить бути встановлено запобіжний клапан і манометр. 7.3. Буферні збірники розведеного витоку 7.3.1. Буферні збірники розведеного витоку мусить бути обладнано накривками. 7.3.2. Буферні збірники розведеного витоку мусить бути споряджено приладами контролю і регулювання рівня рідини. 7.3.3. На нагнітальному трубопроводі насоса розведеного витоку мусить бути встановлено запобіжні клапани і манометр. 7.4. Установка для фільтрування розведеного витоку що складається з двох патронних фільтрів ПФ-20 7.4.1. На фільтрах мусить бути встановлено контрольно-вимірювальні прилади манометри витратомірильники термометри . 7.4.2. Верхню частину патронних фільтрів мусить бути обладнано зручною для обслуговування площадкою з огорожею. 7.4.3. Оглядові вікна мусить бути обладнано місцевим освітленням і захисними склами з металевою сіткою. 7.4.4. Мішалки для приготування реагентів мусять установлюватися в окремому приміщенні. 7.4.5. Для піднімання накривки фільтра мусить бути встановлено электротельфер чи інші підйомні механізми. 7.5. Станція демінералізації йонітні реактори 7.5.1. У приміщені станції демінералізаії постійно мусить знаходитися черговий спецодяг для виконання робіт протягом яких можливо зіткнення з кислотою чи лугом. 7.5.2. Станцію демінералізації мусить бути обладанано оглядовою площинкою огородженою металевою сіткою. 7.5.3. Приготування реагентів для регенерації йонітів робити у мішалках закритих накривками і обладнаних відсмоктуванням з-під укриттів. 7.5.4. Дозування реагенту і подавання розчину мусить бути механізовано. 7.5.5. Мішалки для приготування реагентів мусить бути установлено в окремому приміщенні. 7.5.6. Йонітні реактори мусить бути виконано з листової сталі покритої ебонітом мати зварну конструкцію з опуклими днищами. Кожний реактор мусить бути споряджено двома люками і трьома контрольними склами. 7.5.7. Усередині кожного реактора мусять бути верхній і нижній розподільчі пристрої а також очисник повітря автоматичний і ручний . 7.5.8. Кожний реактор мусить бути споряджено панеллю з приладами управління электрозатворами автоматичними затворами витратомірильниками манометрами і пристроєм для відбирання проб. 7.6. Збірник рідкого елюату 7.6.1. Збірники рідкого елюату мусить бути обладнано накривками. 7.6.2. Збірники рідкого елюату мусить бути споряджено приладами контролю і регулювання рівня рідини. 7.6.3. На нагнітальному трубопроводі насоса рідкого елюату мусить бути встановлено запобіжний клапан і манометр. 7.7. Підігрівачі рідкого елюату 7.7.1. Підігрівачі рідкого елюату мусить бути споряджено термометрами для контролю температури. 7.7.2. Очищення підігрівачів слід робити хімічним чи механічним способами. 7.7.3. Перед чищенням підігрівач мусить бути вимкнено по всіх трубопроводах зі встановленням заглушок. Під час чищення підігрівача перебувати під нижніми накривками не дозволяється. 7.7.4. Підігрівачі мусять бути споряджені переносними лійками за допомогою яких було б можливо спустити рідкий елюат з підігрівачів перед їх чищенням. 7.7.5. Для чищення трубок підігрівачі мусить бути обладнано стаціонарними чи пересувними площадками з драбиною. 7.7.6. Технічне освідчування внутрішній огляд і гідравлічне випробування підігрівачів має робитися: після монтажу капітального ремонту та періодично не менше одного разу на два роки. Результатиосвідчення мають занотовуватися у паспорті. 7.8. Охолодження гідролізату у теплообміннику 7.8.1. Теплообмінник мусить бути споряджено краном для перемикання надходження гідролізату і води. 7.8.2. Теплообмінник періодично 2-3 рази на декаду має продуватись стисненим повітрям з боку гідролізату для видалення відкладів. 7.8.3. На трубопроводі теплообмінника мусить бути встановленозопобіжний клапан і манометр. 7.9. Буферний збірник гідролізату 7.9.1. Буферні збірники гідролізату мусить бути обладнано накривками. 7.9.2. Буферні збірники гідролізату мусить бути споряджено приладами контролю і регулювання рівня рідини. 7.9.3. На нагнітальному трубопроводі насоса гідролізату муситьбути встановлено запобіжний клапан і манометр. 7.10. Станція кристалізації неочищеною глутаміновою кислотою 7.10.1. Мішалки суспензії мусить бути закрито накривками і обладнано люками. 7.10.2. Для обслуговування кристалізаційних мішалок мусить бутиобладнано площадку з перильною огорожею і облямівкою згідно з вимогами розд. 8.8 ч.1 цих Правил. 7.10.3. Місце встановлення кристалізатора мусить бути обладнановентиляцією. 7.10.4. Обслуговування кристалізатора слід виконувати у спецодягу. 7.11. Фільтрація суспензії I кристалізації вакуум-фільтри 7.11.1. Вакуум-фільтри мусить бути закрито зверху кожухом і обладнано місцевим відсмоктувачем. 7.11.2. Управління спускними вентилями з корита вакуум-фільтрівмає здійснюватися з робочого місця оператора. 7.11.3. Для віддування осаду з тканини фільтрів мусить застосовуватися стиснене повітря. Використання пари не допускається. 7.11.4. Регенерація фільтрувальної тканини на барабані фільтрамає робитися 3 % розчином соляної кислоти. 7.11.5. Для зручності обслуговування вакуум-фільтрів зміна йочищення форсунок слід обладнати робочу площадку. 7.11.6. Корита вакуум-фільтрів мусить бути обладнано перильнимипристроями.  7.12. Розчинювання і знебарвлювання сирої глутаміновоїкислоти 7.12.1. Мішалки для розчинювання і знебарвлювання сирої глутамінової кислоти мусить бути закрито накривками і обладнано люками. 7.12.2. Для обслуговування мішалок мусить бути обладнано площадки з перильною огорожею. 7.12.3. Обслуговування мішалок розчинювання і знебарвлюваннясирої глутамінової кислоти слід робити у спецодягу. 7.12.4. Місце установлення мішалки мусить бути обладнано припливно-витяжною вентиляцією або місцевим відсмоктувачем. 7.13. Фільтрація суспензії чистоюї глутаміновоюї кислоти 7.13.1. Мембранні насоси для перекачування суспензії II кристалізації до корита вакуум-фільтра мусить бути споряджено манометрамиі запобіжними клапанами. 7.13.2. Мішалки суспензії мусить бути закрито накривками і обладнано люками. 7.13.3. Для обслуговування кристалізаційних мішалок мусить бутиобладнано площадку з перильною огорожею і обшивкою згідно з вимогамирозд. 8.8 ч. 1 цих Правил. 7.13.4. Місце встановлення кристалізатора мусить бути обладнаноприпливно-витяжною вентиляцією або місцевими відсмоктувачами. 7.13.5. Обслуговування кристалізатора слід виконувати у спецодягу. 7.14. Сушіння чистої глутамінової кислоти 7.14.1. Сушильні апарати мусить бути закрито і обладнано відсмоктувачами повітря. Повітря перед викидом у атмосферу мусить бутизнепилено. 7.14.2. Усі місця утворення пилу у приміщенні сушіння глутамінової кислоти мусить бути укрито і обладнано аспірацією.  Розсіювальні пристрої вібраційні та інші конструкції мають міститися у герметичних кожухах які підключені до системи аспірації. 7.14.3. Бункери для глутамінової кислоти мусить бути закрито. 7.14.4. Сушильні апарати мусять мати теплоізоляцію для запобігання втратам тепла і отриманню опіків. 7.14.5. У місцях розташування сушильного пристрою не мусить бути механічних та електричних джерел утворення іскор. 7.14.6. У сушильному відділенні користуватися відкритим вогнем а також палити не дозволяється. На видному місці мусить бути вивішено попереджувальні плакати. 7.14.7. Прибирання сушильного відділення від пилу слід робитиіз застосуванням засобів механізації пилосмоктальні установки тощо . 8. ВИРОБНИЦТВО ДВООКИСУ ВУГЛЕЦЮ РІДКОГО ТАТВЕРДОГО СУХОГО ЛЬОДУ 8.1. Технологічні процеси та устаткування повинні відповідативимогам розд. 7 і 8 ч. 1 цих Правил Правил з техніки безпеки назаводах сухого льоду і рідкої вуглекислоти Технологічного регламенту виробництва рідкого двоокису вуглецю з газів спиртового бродіння. 8.2. Обслуговування устаткування і установок у виробництві двоокису вуглецю рідкого може бути доручено особам які досягли 18-річного віку пройшли медичне освідчення виробниче навчання перевіркузнань у кваліфікаційній комісії та інструктаж з безпечного веденняпроцесів і мають відповідне посвідчення. 8.3. Приміщення для виробництва двоокису вуглецю рідкого ісклади для зберігання наповнених балонів мусять бути одноповерховими без горищних перекриттів і відповідати вимогам розд. 6.2.3 ч.1цих Правил. Приміщення має бути обладнано аварійною вентиляцією. 8.4. Висота машинного компресорного залу мусить бути не менше3 5 м і складу для балонів які наповнені двоокисом вуглецю рідким -не менше 3 25 м. Склади твердого двоокису вуглецю сухого льоду бажано розташовувати поблизу із сухольодовим відділенням висота складу мусить бути не менше 3 25 м. Над складом сухого льоду може бути розміщенослужбові та інші приміщення. 8.5. Усі приміщення виробництва двоокису вуглецю рідкого і сухого льоду мусять мати освітлення згідно з нормами освітленості щопередбачено розд. 5.4 ч.1 цих Правил. 8.6. У стіні що відокремлює приміщення з наповненими рамкамивід компресорного відділення влаштування прорізів не допускається. 8.7. Будова утримання і експлуатація електроустаткування маютьзадовольняти вимогам ПУЕ. 8.8. Монтаж і експлуатація устаткування яке працює під тискомі не має паспорта чинної форми не допускається. 8.9. Експлуатація поршневих компресорів які працюють на двоокису вуглецю мусить здійснюватися згідно з Правилами будови й безпечної експлуатації стаціонарних повітряних компресорів повітроводів і газопроводів та інструкції завода-виготовлювача. 8.10. Величини гранично допустимих тисків і температур на усіхступенях стиснення тисків у спеціальній батареї в масловіддільниках усіх ступенів у фільтрах та інших апаратах мусить бути вказаноу таблиці вивішеній біля кожного апарата і посудини. 8.11. Відведення рідини з колонок мусить виконуватися закритоюсистемою каналізації з підведенням воронок під спускні крани. Очищення масловіддільників продуванням мусить робитися у посудини якіпризначено для цього і не допускають розбризкування емульсії. 8.12. Викидання двоокису вуглецю при спрацюванні запобіжнихклапанів та інших пристроїв мусить здійснюватися назовні з виведенням вище гребеня даху на 2 м та згідно з вимогами розд. 6.6.3 ч.1цих Правил. 8.13. Двоокис вуглецю за фізико-хімічними показниками має відповідати нормам і вимогам що наведені у ГОСТ 8050-85. 8.14. На наповнювальній станції мусить бути інструкція якавизначає порядок наповнювання балонів цистерн та посудин затверджена власником підприємства. 8.15. На робочому місці мусить бути вивішено таблицю про граничну вагу двоокису вуглецю який наливається для кожного типу балонів.  Наповнювальний колектор мусить мати запобіжний клапан. 8.16. Не дозволяється наповнювати балони без клейма огляду зпростроченим терміном випробування непофарбовані з несправним вентилем при помітних механічних пошкодженнях. 8.17. Зважування балонiв які наповнюються робиться лише наперевiрених вагах що мають клеймо держповiрника. 8.18. Усi балони якi наповнюються двоокисом вуглецю рiдким мають реєструватися у журналi де занотовується наступне: дата наповнення дата наступного огляду мiсткiсть балона куб.дм кiнцевий тиск газу при наповнюванні МПа кгс/кв.см кiлькiсть налитого убалон двоокису вуглецю кг . 8.19. Миття навантаження та розвантаження балонiв мусить бутимеханiзовано. Мiсця зберігання балонiв не повиннi захаращуватися мусять мати вiльний i досить широкий проїзд вiд рампи до мiсцязберiгання балонiв. Межi проїзду i площинок для зберiгання балонiвпозначаються добре помiтними бiлими лiнiями завширшки не менше0.05 м. Зберiгання балонiв у наповнювальнiй станцiї не дозволяється. Балони мають зберiгатися не ближче 1 м вiд нагрiвачiв i 10 м вiд джерел тепла з вiдкритим вогнем. 8.20. Не допускається залишати без нагляду промiжнi посудини iззакритими вентилями на їхнiх рiдинних i газових трубопроводах за наявності у них зрiдженого вуглекислого газу. 8.21. Реєстрацiя цистерн та iнших посудин для зберiгання i перевезення зрiдженого вуглекислого газу мусить здiйснюватися згiдно зПравилами будови i безпечної експлуатацiї посудин що працюють пiдтиском. Експлуатацiя цистерн i посудин якi не мають паспорта забороняється. 8.22. Перед наповненням цистерн і посудин слід перевіряти:   наявність паспорту дату огляду справність арматури корпусу теплоізоляції та стан фарбування. У цистерні чи посудині не має бути води або сторонього газу залишковий тиск мусить бути не менше 0 05 МПа 0.5 кгс/кв.см 8.23. Наповнювання цистерни чи посудини вище встановленої інструкцією норми категорично забороняється. Ступінь наповнення цистерни чи посудини мусить бути вказано у кілограмах та визначається зважуванням під час наповнювання. 8.24. У разі виявлення пропускання газу з цистерни чи посудининаповнювання їх миттєво припиняється. Двоокис вуглецю мусить бутивидалено з цистерни чи посудини а цистерну чи посудину слід надіслати для усунення несправностей. 8.25. З метою запобігання нагріванню двоокису вуглецю рідкогота підвищенню його тиску понад розрахунковий цистерни та посудини які призначені для зберігання і транспортування мусять мати надійнутеплоізоляцію. 8.26. У наповненої цистерни чи посудині на штуцері вентилів мусить бути щільно накручено або приболчено заглушки а на арматурунадягнуто запобіжні ковпачки які мають пломбуватися. 8.27. Завод-виготовлювач цех відпускання мусить вести журналналиву цистерн та посудин у якому занотовуються наступні дані: датанаповнення назва завода-виготовлювача цистерни посудини заводський і реєстраційний номери місткість цистерни посудини маса тари маса продукту налитого двоокису вуглецю величина робочого іпробного тиску дата наступного освідчення. 8.28. Пуск до роботи несправного льодогенератора не допускається. 8.29. На льодогенераторі мусить бути встановлено два манометри:  один - для контролю тиску у порожнині льодогенератора другий – дляконтролю тиску у його сорочці. 8.30. Льодогенератор споряджений відкидним дном яке швидковідчиняється мусить мати блокіровку що виключає відчинення днищапри надлишковому понад атмосферний тискові у льодогенераторі. Коливідкидне дно відчинено не допускається відкриття газонаповнювального вентиля з метою виштовхування із льодогенератора блоку сухогольоду газом під тиском. 8.31. Перед вивантаженням блоку сухого льоду із льодогенераторатиск у ньому мусить бути знижено до нуля рідинний і газонаповнювальний вентилі - закрито. Приймати блок сухого льоду зі льодогенератора слід у теплих рукавичках. 8.32. У разі вилучення льодогенератора з роботи на тривалий часзапірний вентиль за сорочкою льодогенератора або одна з діафрагм мусять лишатися відчиненими до цілковитого його отеплення. 8.33. У випадку зупинення сухольодового цеху відділення натривалий час устаткування і трубопроводи мусить бути звільнено відзрідженого двоокису вуглецю. 8.34. Блоки сухого льоду мають зберігатися у спеціальних приміщеннях сховищах складах або у ізотермічних контейнерах. Зберігатисухий льод у герметично закритих посудинах не дозволяється. 8.35. Не допускається піднімати балони чи контейнери з ними атакож завантажувати і вивантажувати блоки сухого льоду тельфером який має прострочений термін випробування або несправний. 8.36. Машиний зал сухольодове відділення та станцію наповнювання балонів мусить бути споряджено шланговими протигазами. Білявходу до кожного з перелічених приміщень мусить бути не менше трьохпротигазів на випадок аварії.                                                                                             Додаток 1                                          Норми мікрокліматичних параметрів повітря робочої зони                                        підприємств спиртової і лікеро-горілчаної галузі                                   Узгоджено Міністерством охорони здоров'я України 23.09.93 N5.05.07-737 Найменування  приміщень   виробництв Найменування професій Кате- горії робіт Холодний період року Теплий період року Температура ?  С Відноснавологість % Швидкістьруху м/с Температура ?  С Відносна вологість % Швидкість руху м/с    опти маль- на Допустима опти мальна Допустима На постій- них робо- чих місцях На непості- йних робо- чих місцях Опти- мальна Допус- тимана постійних інепос- тійних робочих місцях не більше Опти- мальна не більше Допустима на робочих місцях постійних і непосйних не більше На постій- них робочих місцях На непостійних робочих місцях Опти- мальна Допус- тимана постійних і непостійних робочих місцях не більш Опти- мальна не більше Допус- тима на робочих місцях постійних і непосйних не більше 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17                                  1. ОСНОВНЕ ВИРОБНИЦТВО      Виробництво спирту      Відділеннямиття соко- витої сировини Підготовник харчової сировини і матеріалів IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4      Обробне відділення Приймальник- здавальник  Харчовоїпродукції IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4   Дробар-сепараторник  IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4      Відділеннярозварювання Варильник   харчовоїсировини і напівфабрикатів IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4      Дріжджове   відділення Підготовник мелясного сусла IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4   Апаратник вирощування дріжджів IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4      Бродильне відділення Апаратник процесу бро діння IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4      Солодове      відділення Солодовник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4   Бродильник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4   Сепараторник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4      Брагоперегінне і ректи фікаційне відділення Апаратникперегонки іректифікаціїспирту IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60  75 0.3 0.4      Спиртозливне  Зливальник-розливальник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60  75 0.3 0.4      Спиртосховище Те ж IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4      Спиртовідпускне   відділення Те ж IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4      Машинне відділення Апаратник одержання вуглекислоти IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4      Відділення наповнення     балонів Наповнювач балонів IIа  18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4      Склад порожніх балонів Випробувач балонів IIа  18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4      Склад наповнених балонів Приймальник балонів IIб  17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.5    Відділення миття ремонту і перевірки балонів Приймальник балонів IIб  17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.5      Відділення миття Машиніст мийних машин IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4      Відділення водопідготовки Обробник води IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4      Очисне відділення Апаратник хімводоочищення IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4      Цех розливу Машиніст фасувально- пакувальних машин IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4                   Контролер харчової продукції Iб 21-23 20-24 17-25 40-60 75 0.1 0.2 22-24 29/31 30/32 40-60 75 0.2 0.3    Соко-морсове  відділення Підготовникморсу IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4      Випарне відділення Апаратник випарювання IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4      Сироповарильне відділення Варильник сиропів соків екстрак тів IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4      Передкупажне і купажне      відділення Купажувальник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4      Відділення приготування   колеру Варильник сиропів соків екстрактів  IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4     Виробництво      кормових       дріжджів     Відділення   фільтрації барди Фільтрувальник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4      Відділення    приготування      живильного     середовища і солей Оператор приготування розчинів живильного середовища і солей IIа  18-20  17-23  15-24  40-60  75  0.2  0.3  21-23  27/30  29/31  40-60  75  0.3  0.4       Відділення  сепарації Сепараторник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4      Фасувальне відділення Укладальник-пакувальник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4      Склад готової продук ції Комірник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4      Вантажник IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.5      Цех медпрепаратів                                      Виробництво ацидину                                      Резервуари для збері- гання упареної барди                                      Резервуари для збері- гання кислоти                                      Гідролізатори Апаратникгідролізу IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4      Центрифуги Фільтрувальник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4      Випарні апарати Апаратник випарювання IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4      Збірники кристалів Апаратник випарювання IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4      Центрифуги Фільтрувальник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4      Ємкість для зберігання сирої солі  ацидину Те ж IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4      Реактор Нейтралізаторник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4      Нутч-фільтр Фільтрувальник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4   Реактор 32%- ного розчину солі ацидину Те ж IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4      Випарніапарати Апаратниквипарювання IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4      Реактор кристалізації 32%-ногорозчину соліацидину Фільтрувальник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4      Центрифуги Центрифугувальник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4      Ємкість длязберіганняжовтої солі  ацидину Центрифугувальник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4      Реактор для  гарячого іхолодногоацидину Апаратникгідролізу IIа 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.5      Нутч-фільтр Фільтрувальник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4      Сушильна  камера Сушильник Iб 21-23 20-24 17-25 40-60 75 0.1 0.2 22-24 28/31 30/32 40-60 75 0.2 0.3      Упаковка Укладальник-пакувальник IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.5      Виробництво      глутамінової     кислоти                                      Резервуаридля збері-                                     гання упареної барди                                      Резервуаридля збері-   гання кислоти                                      Гідролізатори Апаратникгідролізу IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4      Центрифуги Фільтрувальник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4      Випарніапарати Апаратниквипарювання IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4      Збірникикристалів                                      Центрифуги Фільтрувальник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4    Підкислювачі реактори Те ж IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4      Нутч-фільтри -"- IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4      Реактор     проміжний -"- IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4  Реактор освітлювальний -"- IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4      Нутч-фільтри -"- IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4      Нейтралізатори Нейтралізаторник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4      Центрифуги  Центрифугувальник IIа    18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4      Реактори гарячі іхолодні Фільтрувальник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4      Сушильнакамера Сушильник Iб 21-23 20-24 17-25 40-60 75 0.1 0.2 22-24 28/31 30/32 40-60 75 0.2 0.3      Упаковка Укладальник-пакувальник IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.5 2. ДОПОМІЖНЕ ВИРОБНИЦТВО      Склади      Склади оліфи масел фарб лаків Комірник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4   Вантажник III 16-18 13-19 12-20 40-60   75 0.3 0.5 18-20 26/29 28/30 40-60 75 0.4 0.6      Склад пально-мастильних матеріалів Комірник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4   Вантажник III 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0.3 0.5 18-20 26/29 28/30 40-60 75 0.4 0.6      Склад ЛЗРта ПР  Комірник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4   Вантажник III 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0.3 0.5 18-20 26/29 28/30 40-60 75 0.4 0.6      Склад  аперу картону тощо Комірник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4   Вантажник III 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0.3 0.5 18-20 26/29 28/30 40-60 75 0.4 0.6      Механічні майстерні              Слюсар- ремонтник Фрезерувальник Токар Верстатник широкого профілю Стругальник Мідник Гравірувальник Свердлувальник  IIа  18-20     17-23    15-24   40-60 75   0.2   0.3   21-23  27/30   29/31  40-60   75    0.3   0.4    Жерстяницька   майстерня Жерстяник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60  75 0.2 0.3 21-23  27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4   Слюсар з                                 ремонту та                                 обслуговуван-                                 ня систем вен-                                 тиляції і кон-                                 диціювання                                    Електроре   монтна майстерня Електромонтер IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4     з ремонту та                                    обслуговування                                 електрооблад-                                 нання                                 Слюсар-електрик                                 з ремонту електро-                                 обладнання                                 Електромеханік                                 з обслуговуван-                                 ня ліфтів                                 Обмотувальник                                 елементів елек-                                 тричних машин                                    Столярно- Столяр буді- IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4      будівельна вельний                                    майстерня Тесляр                                 Облицювальник-                                 плиточник                                 Покрівельник                                 сталевих покрівель                                 Маляр будівельний III 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0.3 0.5 18-20 26/29 28/30 40-60 75 0.4 0.6   Штукатур                                 муляр                                    Майстерня Слюсар кон- Iб 21-23 20-24 17-25 40-60 75 0.1 0.2 22-24 28/31 30/32 40-60 75 0.2 0.3      ремонту КВП трольно-ви-                                 мірювальних                                 приладів та                                 автоматики                                 Наладчик кон-                                 трольно-ви-                                 мірювальних                                 приладів та                                 автоматики                                    Тарний цех Складальник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4   виробів з                                 деревини                                 Контролер                                 деревооброб-                                 ного вироб-                                 ництва                                 Машиніст зшивальних машин Iб 21-23 20-24 17-25 40-60 75 0.1 0.2 22-24 28/31 30/32 40-60 75 0.2 0.3      Картонажний Різальник па- Iб 21-23 20-24 17-25 40-60 75 0.1 0.2 22-24 28/31 30/32 40-60 75 0.2 0.3      цех перу картону                                 та целюлози                                 Машиніст зши-                                 вальної машини                                 Машиніст висі-                                 кально-штампу-                                 вальної машини                                 Клеїльник папе-                                 ру картону та                                 виробів з них                                 Картонажник                                 Модельєр коробок                                 Пресувальник кар-                                 тонних виробів                                 Складальник папе-                                 рових виробів                                 Клеєвар                                    Кузня Коваль ручно- IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.5   го кування                                 Коваль на мо-                                 лотах та пресах                                    Зварюваль- Електрогазо- IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4      не відділе- зварник                                    ння Електрозварник                                 ручного зварю-                                 вання                                 Електрозварник                                 на автоматичних                                 та напівавтома-                                 тичних машинах                                    Літографія Копіювальник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4   друкарських                                 форм                                 Ретушер                                 Шліфувальник                                 літоофсетних                                 форм                                 Монтажист                                 Друкар                                 Оператор Iб 21-23 20-24 17-25 40-60 75 0.1 0.2 22-24 28/31 30/32 40-60 75 0.2 0.3   копіювальних                                 та розмножу-                                 вальних машин                                 Машиніст рі-                                 зальних машин                                 Налагоджувач                                 поліграфічного                                 устаткування                                 Препараторник                                 Приймальник                                 на машинах та                                 агрегатах                                    Холодильна Машиніст холо- IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4      станція дильних установок                                    Котельна Апаратник хім- IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4   водоочищення                                 Ізолювальник                                 Оператор ко-                                 тельної                                 Монтажник тех-                                 нологічних тру-                                 бопроводів                                    Транспортний цех Водій автомобіля IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.5   Водій наванта-                                 жувача                                 Машиніст кранів                                 Приймальник-                                 здавальник                                 вантажу та багажу                                 Підсобний робітник                                 Слюсар з ремонту                                 та обслуговування                                 перевантажуваль-                                 них  машин                                 Стропальник                                 Слюсар з ремонту                                 автомашин                                Зарядна   акумуляторна Акумуляторник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4                    Примітки: 1.У графах 12-й та 13-й наведено розрахункові температури на постійних робочих місцях; в чисельнику- для районів з температурою зовнішнього повітря теплої пори року параметри А до 25 ?  С        в знаменнику- для районів з температурою зовнішнього повітря теплої пори року параметри А 25 ?  С і вище.                             2.Швидкість руху повітря вказана в графі 17 збільшується на 0 1 м/с на кожен градус різниці температур на   робочих місцях та температурою 28?С але щонайбільш на 0 3 м/с при розрахунковій температурі зовнішнього  повітря теплої пори року параметри А понад 28 ?  С.                              3.Відносну вологість повітря вказану в графі 15 допускається приймати на 5% нижче на кожен градус різниці   температур поміж температурою повітря на робочих місцях та температурою 24 ?  С при розрахунковій температурі  зовнішнього повітря теплої пори року параметри А понад 24 ?  С.                              4.Температури параметри А наведені в СниПі 2.04.05-91 додаток 8.                                                                                            Додаток 2                Нормативи щодо забезпечення санітарно-побутовими приміщеннями та обладнанням підприємств лікеро-горілчаної галузі                                       Узгоджено Міністерством охорони здоров'я  України від 23.09.93  N 5.05.07-737 Найменування приміщень виробництв Найменування професій Шкідливості у повітрі робочої зони Група вироб- ничих проце сів за СНиП 2.09.04-87 Санітарна  характеристика виробничого  процесу Санітарно-побутові приміщення Розрахункова кількість чоловік Тип гарде- робних число відділень шафи на 1 чол. Спеціальні побутові приміщення і  обладна- ння Найменування      Клас небез-   пеки за ГОСТ 12.1.005-88 Вели чина ГДК мг/м3 на од- ну ду- шову сітку на один кран      1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11                                                  1. ОСНОВНЕ ВИРОБНИЦТВО Виробництво спирту Відділення миття          Підготовник харчовоїсировини і матеріалів        Волога          -          -          1г          Процеси які проходятьз надлишками явного тепла пов'язані звпливом вологи що спричиняє намокання спецодягу 5    20    Роздільні по одному відділенню      Сушіння спецодягу        Обробне відді-лення    Приймальник-здавальник харчової продук-ції  Вапнохлорне    II      1      3б      Процеси які спричиняють забруднення речовинами 1 і 2-го класів небезпеки 3  10   Те ж      Хімчистка штучна вентиляція місць зберігання   Дробар-сепараторник Пил зерновий III 4             Відділення розва-   рювання  Варильник харчової      сировини і напів-фабрикатів Тепловиділення  -    -    2а    Процеси що проходять з надлишками явного конвекційного тепла 7    20  Загальні два відділення Приміщення для охолодження Дріжджове відді-лення    Підготовник меляс-ного сусла    Діоксидвуглецю вуглекис-лий газ IV      0 5% по об'єму  4      Процеси що потребують особливих умов до додержання чистоти при переробці харчових продуктів 6ж/ 7ч    10   Роздільні по одному відділенню  Манікюрні        Апаратник вирощування дріжджів Карбамід сировина III 10             Бродильне відділеннясушіння солоду        Апаратник процесу бродіння          Волога діоксид вуглецю вуглекислийгаз       IV             0 5% по об'єму  2в           Процеси що проходятьз надлишком явноготепла пов'язані з впливом вологи що спричиняють намоканняспецодягу  5    20      Роздільні по одному відділенню       Сушіння спецодягу        Солодове відділення          Солодильник бродильник  сепараторник          Формальдегід формалін         II            0 5   3б            Процеси які спричиняють забруднення речовинами 1 і 2-го класів небезпеки також речовинами що мають стійкий запах  тіла іспецодягу 3     10      Те ж            -            Брагоперегіннеі ректифікаційне   відділення        Апаратникперегонки і              ректифікаціїспирту      Спирт етиловий          IV            1000  1в            Процеси які спричиняють забруднення речовинами 3 і 4-го класів небезпеки  тіла і спецодягу що видаляється із застосуванням спеціальних миючих засобів 5    20     Роздільні по одному відділенню        Хімчистка або прання спецодягу        Спиртозливне Зливальник-розли- вальник       Те ж IV 1000 1в Те ж 5 20 Те ж Те ж Спиртосховище Те ж -«- IV 1000 1в -«- 5 20 -«- -«- Спиртовідпускне -«- -«- IV 1000 1в -«- 5 20 -«- -«- Виробництво зрідженого твердого двоокису вуглецю Машинне відді-лення      Апаратник одержан-ня вуглекислоти      Діоксидвуглецю вуглекислий газ   IV        0 5% по об'єму  1б        Процеси які спричиняють забруднення речовинами 3 і 4-го класів небезпеки  тіла і спецодягу 15        10        Загальні два відді-лення    -        Відділення на-повнення балонів      Наповнювач балонів        Діоксид вуглецю вуглекислий газ     IV        0 5% по об'єму  1б        Процеси які спричиняють забруднення речовинами 3 і 4-го класів небезпеки  тіла і спецодягу 15        10        Те ж        -        Склад порожніх балонів Випробувач балонів Те ж IV 0 5% по об'єму 1б Те ж 15 10 Те ж - Склад наповнених балонів Приймальник балонів - - - 1б -"- 15 10 -"- - Відділення миття ремонту і перевірки балонів    Те ж        Волога        -        -        1б        Процеси які спричиняють забруднення речовинами 3 і 4-го класів небезпеки  тіла і спецодягу 15        10        -"-        Хімчисткаабо прання спецодягу    Лікеро-горілчане виробництво Посудний цех Відділення миття        Машиніст мийних машин      Волога луг їдкий      II        0 5        3б        Процеси які спричиняють забруднення речовинами 2-го класунебезпеки  тіла і спецодягу 3        10        Розділь-льні поодному від-діленню  Хімчистка штучна вентиляція місць зберігання спецодягу Відділення водопідготовки    Обробник води      Волога      -      -      2в      Процеси пов'язані з впливом вологи що спричиняють намокання одягу 5      20      Роздільні по одному відділенню  -      Очисне відділення  Апаратник хімводоочищення Волога сліди хімічних речовин кислоти лугу -  -  2в Те ж  5 20  Те ж  -  Цех розливу Машиніст фасувально-пакувальних машин Волога - - 2в -"- 5 20 -"- -   Контролер харчової продукції Те ж - - 2в -"- 5 20 - " - - Соко-морсове відділення    Підготовник морсу      Волога      -      -      2в      Процеси пов'язані звпливом вологи щовикликає  намокання спецодягу 5      20      Роздільні по одному відділенню  Сушіння спецодягу  Випарне відді лення Апаратник випарювання Тепло волога - - 2в Те ж 5 20 Те ж Те ж Сироповарильне відділення Варильник сиропів соків екстрактів Те ж - - 2в -"- 5 20 -"- -"- Передкупажне відділення      Купажувальник        Спирт        IV        1000  1б        Процеси які спричиняють забруднення речовинами 4-го класунебезпеки  тіла і спецодягу 15        10        Загальні два від-ділення    -        Відділення го-тування колеру Варильник сиропів соків екстрактів Тепло волога -  - 2в Процеси пов'язані з впливом вологи що викликає намокання спецодягу 5 20 Роздільні  по одному відділенню  - Виробництво кормових дріжджів Відділення фільтрації барди      Фільтрувальник        -        -        -        1б        Процеси які спричиняють забруднення речовинами 4-го класунебезпеки  тіла і спецодягу 15        10        Загальні два від-ділення    -        Відділення готу вання живильного середовища і солей    Оператор готування розчинів живильного середовища і солей    Суперфосфат II 5   Процеси які спричиняють забруднення речовинами 1 і 2-го класів небезпеки тіла і спецодягу    3 10 Роздільні по одному відділенню Хімчистка штучна вен- тиляція місць зберігання спец- одягу; дезо- дорація     Сульфат амонію IV 25                 Діамоній  фосфат IV 6 3б               Карбомід III 10                 Хлорне вапно I 1                 Луг їдкий каустичнасода II 0 5                 Кислота сірчана II 1                 Водню хлорид II 5                 Формальдегід II 0 5             Відділення сепа-рації          Сепараторник            Сода кальци-нована          II            2            3б            Процеси які спричиняють забруднення речовинами 1 і 2-го класів небезпеки тіла іспецодягу 3    10    Роздільні по одному від-діленню  Хімчистка штучна вен-тиляціямісць збері-гання спец-одягу; дезо-дорація Фасувальне від-ділення      Укладальник- пакувальник      Пил рослинного походження      III        4        1б        Процеси які спричиняють забруднення речовинами 3 і 4-го класів небезпеки тіла іспецодягу 15        10        Загальні два відділення    -        Склад готової продукції  Комірник Те ж III 4 1б Те ж 15 10 Те ж -   Вантажник -"- III 4 1б -"- 15 10 -"- - Цех медпрепаратів Виробництво ацидину Резервуари для зберігання упаре- ної барди                     Резервуари для зберігання кислоти                     Гідролізатор      Апаратник гідролізу      Тепло  водню      III      5    3б    Процеси які спричиняють забруднення речовинами 1 і 2-го класів небезпеки а такожречовинами що маютьстійкий запах тіла іспецодягу 3    10    Роздільні    по одному відділенню      Хімчистка штучна вентиляція місць зберігання спецодягу; дезодорація Центрифуги Фільтрувальник Водню хлорид II 5 3б Те ж 3 10 Те ж Те ж Випарні апарати Апаратник випарю- вання Те ж II 5 3б -"- 3 10 -"- -"- Збірники кристалів Те ж -"- II 5 3б -"- 3 10 -"- -"- Центрифуги Фільтрувальник -"- II 5 3б -"- 3 10 -"- -"- Ємкість для збері- гання сирої солі ацидину Те ж -"- II 5 3б -"- 3 10 -"- -"- Реактор 32%-ного розчину солі аци- дину Нейтралізаторник -"- II 5 3б -"- 3 10 -"- -"- Центрифуга   Центрифугувальник Воднюхлорид II  5  3б  Процеси які спричиняють забруднення речовинами 1 і 2-го класів небезпеки а такожречовинами що маютьстійкий запах тіла іспецодягу 3  10  Роздільні  по одному відділенню   Хімчистка штучна вен- тиляціямісць збері-гання спец-одягу; дезо-дорація Ємкість для збері- гання жовтої солі ацидину -"- Те ж II 5 3б Те ж 3 10 Те ж Те ж Реактор для гаря-чого і холодного ацидину Апаратник гідролізу -"- II 5 3б -"- 3 10 -"- -"- Нутч-фільтр Фільтрувальник Водню  хлорид II 5 3б -"- 3 10 -"- -"-     етиловий спирт IV 1000             Сушильна камера  Сушильник      II  5  1б Процеси які спричиняють забруднення речовинами 3 і 4-го класів небезпеки тіла іспецодягу 15 10 Загальні два від-ділення - Пакування  Укладальник- пакувальник     -  -  1а Процеси які спричиняють забруднення речовинами 3 і 4-го класів небезпеки тільки рук 25 7 Загальне одне від-ділення - Виробництво глутамінової кислоти Резервуари для зберігання упареної барди                     Резервуари для зберігання кислоти                     Гідролізатори  Апаратник  гідролізу Водню хлорид II 5 3б Процеси які спричиняють забруднення речовинами 1 і 2-го класів небезпеки а такожречовинами що маютьстійкий запах  тіла іспецодягу 3 10 Роздільні по одному відділенню Хімчистка штучна вентиляція місць зберігання спецодягу; дезодорація Центрифуги  Фільтрувальник  Те ж  II 5 3б Те ж 3 10 Те ж Те ж Випарні апарати  Апаратник випарювання -"-  II 5 3б -"- 3 10 -"- -"- Збірники кристалів    Апаратник випарювання    Водню хлорид    II    5    3б    Процеси які спричиняють забрудження речовинами 1 і 2-го класів небезпеки а такожречовинами що маютьстійкий запах тіла іспецодягу 3    10    Роздільні по одному відділенню Хімчистка штучна вентиляція місць зберігання спецодягу дезодорація                   Те ж   Центрифуги Фільтрувальник Те ж II 5 3б Те ж 3 10 Те ж Те ж Підкислювачі реактори -"- -"- II 5 3б -"- 3 10 -"- -"- Нутч-фільтри -"- Водню хлорид II 5 3б -"- 3 10 -"- -"-     Етиловийспирт IV 1000             Проміжний реактор -"- Те ж II 5 3б -"- 3 10 -"- -"- Освітлювальний реактор -"- -"- II 5 3б -"- 3 10 -"- -"- Нутч-фільтри -"- Водню хлорид II 5 3б -"- 3 10 -"- -"-     Етиловийспирт IV 1000             Нейтралізатори      Нейтралізаторник    Воднюхлорид II  5  3б  Процеси які спричиняють забруднення речовинами 1 і 2-го класів небезпеки а такожречовинами що маютьстійкий запах тіла іспецодягу 3  10  Роздільні по одному відділенню Хімчистка штучна вентиляція Центрифуги      Центрифугувальник  Те ж II 5 3б Те ж 3 10 Те ж Те ж Реактори Фільтрувальник -"- II 5 3б -"- 3 10 -"- -"- Сушильна камера Сушильник -"- - - 1б Процеси які спричиняють забруднення речовинами 3 і 4-го класів небезпеки тіла іспецодягу 15 10  Загальні два відділення - Пакування Укладальник- пакувальник   - - 1а Процеси які спричиняють забруднення речовинами 3 і 4-го класів небезпеки тільки рук 25 7 Те ж -                                                          2. ДОПОМІЖНЕ ВИРОБНИЦТВО Склад оліфи   масел фарб    Комірник Вантажник    Уайт-спірит скипидар в перерахунку на С IY    300    1в    Процеси що спричиняють забруднення речовинами 3 і 4-го класів небезпеки тіла і спецодягу 5    20    Роздільні по одному відділенню Хімчистка штучна вентиляція місць зберігання спецодягу дезодорація     Ацетон IY 200 1в Те ж 5 20 Те ж Те ж     Толуол III 50 1в -"- 5 20 -"- -"-     Ксилол III 50 1в -"- 5 20 -"- -"- Склад пальномас- тильних матеріалів  Комірник Пари бензину IY 100 1в -"- 5 20 -"- -"-    Вантажник Пари гасу IY 300 1в -"- 5 20 -"- -"- Склад ЛВР та ПР      Комірник Вантажник Спирт етиловий      IY      1000      1б      Процеси що спричиняють забруднення речовинами4   класу небезпекитіла   та  спецодягу 15   10   Загальні два відділення  -      Склад паперу картону те ж Паперовий пил IY 6 1б те ж 15 10 Те ж - Механічні майстерні Слюсар-ремонтник фрезерувальник токар верстатник широкого профілю стругальник мідник граві-рувальник Пари гасу IY 300 1в Процеси що спричиняють забруднення тіла таспецодягу речовинами що мають стійкі запахи 3 10 Роздільні по одному відділенню Хімчистка штучна вентиляція місць зберігання спецодягу Жерстяницька майстерня Жерстяник слюсар з ремон-ту та обслуговування систем вентиляції та кондиціювання - - - 1б Процеси що спричиняють забруднення речовинами 4 класу небезпеки тіла та спецодягу 15 10 Загальнідва відділення   Електромонтажна майстерня Електромонтер з  ремонтута обслуговування елект-рообладнання слюсар-електрик з  ремонту електрообладнання електромеханік з обслуговування ліфтів обмотувальник елементів електричних машин - - - 1б Те ж 15 10 Те ж   Столярно- будівельна майстерня Столяр будівельник покрівельник сталевих покрівель тесляр облицювальник- плиточник маляр будівельник малярштукатур Деревний пил IY 6 1б Процеси що спричиняють забруднення речовинами 4 класу небезпеки тілата спецодягу 15 10 Загадьні два відділення       ацетон IY 200                       2г Процеси що протікаютьпри температурі повітря до 10?С включаючи роботи назовні для покрівельника сталевих покрівель облицювальника- плиточника муляра 5 20 Роздільні по одному відділенню Приміщення для обігрівання та сушіння спецодягу Майстерня поремонту КВП Слюсар контрольно- вимірювальних приладів і автоматики наладчик контрольно- вимірювальних приладів та автоматики     - - 1б Процеси що спричиняють забруднення речовинами 4-го класу небезпеки тіла та спецодягу 15 10 Загальні два відділення - Тарний цех Складальник виробів з деревини Контролер деревообробного виробництва Машиніст зшивальних машин Деревний пил IY 6 1б Те ж 15 10 Те ж -     Паперовий пил IY 6 1б -"- 15 10 -"- - Картонажний цех Різальник паперу картонута целюлози машиніст зшивальної машини машиніст висікально- штампувальної машини клеїльник паперу картону та виробів з них картонажник модельер коробок пресувальник картонних виробів складальник паперових виробів клеєвар Деревний пил IY 20 1б    Процеси що  спричиняють забруднення  речовинами 4-го класу небезпеки тіла та спецодягу 15 10 Загальні два відділення   Кузня  Коваль ручного кування  Окис вуглецю  IY  20  1б Процеси що відбуваються за надлишку явного променистого тепла та спричиняють забруднення речовинами 4-го класу небезпеки  тіла та спецодягу 3 20 Те ж Приміщення для охолодження   Коваль на молотах тапресах Променисте тепло - - 2б           Зварювальне відділення Електрогазозварник електрозварник ручного зварювання електрозварникна автоматичних і напівавтоматичних машинах Водень фтористий в перерахунку на F I  0 5/0 1 3б Процеси що спричиняють забруднення речовинами1 та 2 класів небезпеки 3 10 Роздільні по одному відділенню Хімчистка штучна вентиляція місць зберігання спецодягу     нікелю оксид окис нікелю   I   0 05                 хрому оксид по Сr окис хрому   III   1                 марганець у зварювальних аерозолях  II  0 1             Літографія    Копіювальник друкарських форм Ацетон IY 200       3б Процеси що спричиняютьзабруднення речовинами1 та 2 класів небезпеки  тіла та спецодягу копіювальник друкарських форм шліфувальниклітосферних форм препараторник 3 10  Роздільні     по одному відділенню Хімчистка штучна вентиляція місць зберігання спецодягу     диметилформамід II 10               Ретушер азоту азоту окис оксид у перерахунку на NO2 III 5               Шліфувальник літоофсених форм                     Монтажист гас IY 300               Друкар кислота азотна III 2               Оператор копіювальних  розмножувальних машин луги їдкі в пере-рахунку на NaOH II 0 5               Машиніст різальних маш. бензин IY 100               Налагоджувач поліграф. устаткування Препараторник  Приймальник на машинах та агрегатах кислота оцтова III 5 1б          Процеси що спричиняють забруднення речовинами 3 та 4 класів небезпеки    тіла та спецодягу             паперовий пил aбразивний пил IY  6                 аміак NH3 IY    20                Холодильна станція Машиніст холодильних установок Аміак NH3 IY 20 1б Те ж 15 10  Те ж  -  Котельна Апаратник хімводоочищення Окис вуглецю IY 20 1б Процеси що спричиняють забруднення речовинами 3 та 4 класів небезпеки    тіла та спецодягу 15   10   -"-          -            Ізолювальник                     Оператор котельної Пил вугільний IY 6               Монтажник технологічних трубопроводів                   Транспортний цех    Водій автомобіля водій навантажувача машиністкранів приймальник- здавальник вантажів та багажу підсобний робітник слюсар з ремонту та обслуговування машин стропальник слюсар з ремонту автомашин    Бензин IY 300 3б Процеси що спричиняють забруднення речовинами1 та 2 класів небезпеки    тіла та спецодягу  3 10 Роздільні по одно-му відділе-нню Хімчистка штучна вентиляція місць зберігання спецодягу     Ацетон IY 200 1в               Гас IY 300                 Хлорид водню кислота соляна   II   5                   Кислота сірчана II 1                 Луги їдкі у перерахунку на NaOH II 0 5                 Зарядна акумуляторна    Акумуляторник    Луги їдкі у перерахунку на NaOH II 0.5 3б Процеси що спричиняють забруднення речовинами 1 та 2 класів небезпеки    тіла та спецодягу    3   10  Роздільні по одному відділенню    Хімчистка штучна вентиляція місць зберігання спецодягу      Кислота сірча II 1 0                         Примітка: 1. При поєднанні ознак різних груп виробничих процесів тип гардеробних кількість душових сіток та кранів умивальних слід передбачати беручи до уваги групу з найбільш високими вимогами а спеціальні побутові приміщення  та обладнання - у відповідності з сумарними вимогами                       2. У випадку процесів групи 1а душові та шафи а у випадку процесів групи 1б - лави біля шаф дозволяється не передбачати                       3. В разі будь-яких процесів пов'язаних з виділенням пилу та шкідливих речовин в гардеробних повинні бути передбачені респіраторні на облікову кількість а також приміщення та пристрої для обезпилювання або знешкодження спецодягу на чисельність у зміну                       4.Припускається відкрите зберігання одягу у тому числі на вішалках                       5. Класи небезпечності речовин - згідно ГОСТ 12.1.005.38                       6. У опалювальних виробничих будівлях за чисельності працюючих щонайбільш 30 осіб у зміні при розташуванні по бутових приміщень у окремо розташованих будівлях повинні бути передбачені приміщення для зберігання теплого  верхнього одягу обладнані вішалками                       7.У графі 8 у чисельнику наведена кількість жінок у знаменнику - чоловіків                                                                      Додаток 3                          Норми освітленості при штучному освітленні робочих місць виробничих                        приміщень спиртової і лікеро-горілочної галузі                     Узгоджено Міністерством охорони здоров'я України від 23.09.93 N 5.05.07-737   Найменування приміщень  виробництв Найменування професії Характеристика зорової роботи Розряд зорової роботи Підрозряд зорової роботи   Освітленість лк при штучному освітленні           При комбінованому освітленні : при газорозрядних лампах  /  при лампах розжарювання При загальному освітленні : при газорозрядних лампах  /  при лампах розжарювання                 1 2 3 4 5 6 7                                                1. ОСНОВНЕ ВИРОБНИЦТВО   Виробництво  спирту      Відділення миття соковитої сировини Підготовник харчової сировини і матеріалів Грубе  дуже малої точності V1 - - 150/75       Обробне відділення Приймальник-здавальник харчової продукції Те ж V1 - - 150/75   Дробар -"- V1 - - 150/75   Сепараторник -"- V1 - - 150/75      Відділення розварювання Варильник харчової сировини і напівфабрикатів -"- V1 - - 150/75                                 Примітка.   Приміщення підриємств харчової промисловості щодо завдань зорової роботи                                             відносяться до I групи приміщень СНиП II-4-79 п.1.2      Дріжджове відділення Підготовник мелясного сусла Грубе  дуже малої точності V1 - - 150/75   Апаратник вирощування дріжджів Те ж V1 - - 150/75   Пресувальник- відтискувач харчової продукції -"- V1 - - 150/75      Бродильне відділення Апаратник процесу бродіння -"- V1 - - 150/75      Солодове відділення Солодильник -"- V1 - - 150/75   Бродильник -"- V1 - - 150/75   Сепараторник -"- V1 - - 150/75      Брагоперегінне і ректифікаційне відділення Апаратник перегонкиі ректифікації спирту -"- V1 - - 150/75       Спиртозаливне Зливальник- розливальник Загальне спостереження заходом виробничого процесу постійно V111 а - 75/30       Спиртосховище Те ж Загальне спостереження за ходом виробничого процесу періодичне при періодичному перебуванні людей у приміщенні V111 в - 30/10       Спиртовідпускне відділення - " - Те ж V111 в - 30/10       Виробництво здрідженого вуглекислого газу і твердого двоокису вуглецю       Машинне відділення Апаратник одержаннявуглекислоти Малої точності V б 200 150/100       Відділення наповненнябалонів Наповнювач балонів Груба  дуже малої точності V1 - - 150/75       Склад порожніх болонів   Випробувач балонів    Загальне спостереження заходом виробничого процесу періодичне при періодичному перебуванні людей у приміщенні V111 в   -    30/10            Склад наповнених  балонів  Приймальник балонів  Загальне спостереження заходом виробничого процесу постійне V111   а    -    75/30            Відділення миття ремонту і перевірки балонів Те ж Груба  дуже малої точності V1 - - 150/75 Лікеро-горілчане виробництво  Посудний цех:       Відділення миття Машиніст мийних машин Малої точності V б 200 150/100      Відділення водопідготовки Обробник води Середньої точності 1V г 300 150/100       Очисне відділення Апаратник хімводоочищення Те ж 1V г 300 150/100       Цех розливу Машиніст фасувально- пакувальних машин Малої точності V б 200 150/100   Контролер харчової продукції Те ж 1V 1хх в 750 300/200       Соко-морсове відділення Приготовник  морсу -"- V+1 в 400 200/150       Випарне відділення Апаратник випарювання -"- V+1 в 400 200/150      Сироповарильне відділення Варильник сиропів соків екстратів -"- V+1 в 400 200/150       Предкупажне і купажне відділення Купажувальник -"- V+1 в 400 200/150       Відділення готування  колеру Варильник сиропів соків екстратів Малої точності V+1 в 400 200/150 Виробництво  кормових   дріжджів       Відділення фільтрації   барди Фільтрувальник Те ж V б 200 150/100       Відділення готування       живильного середовища   і солей Підготовник живильних розчинів -"- V б 200 150/100       Відділення сепарації Сепараторник -"- V б 200 150/100       Фасувальне відділення Укладальник- пакувальник -"- V б 200 150/100       Склад готової продукції Комірник Загальне спостереження за ходом виробничого процесу   постійне VI11 а - 75/30         Цех медпрепаратів    Виробництво  ацидину      Резервуари для зберігання     упареної  барди          Роботи що потребують розпізнання великих предметів які знаходятьсяв безпосередній близькості від робітника X111х -    -    2          Резервуари для зберігання кислоти   Те ж Х111х - - 2       Гідролізатори Апаратник гідролізу Малої точності V+1 в 400 200/150       Центрифуги Фільтрувальник Те ж V+1 в 400 200/150       Випарні апарати Апаратник випарювання -"- V+1 в 400 200/150       Збірники кристалів Те ж -"- V+1 в 400 200/150       Центрифуги Фільтрувальник -"- V+1 в 400 200/150       Емкість для зберігання сирої солі ацидину                   Реактор Нейтралізаторник -"- V+1 в 400 200/150       Нутч -фільтр Фільтрувальник -"- V+1 в 400 200/150       Реактор 32%-ного розчину солі ацидину Те ж -"- V+1 в 400 200/150       Випарні апарати Апаратник випарювання -"- V+1 в 400 200/150       Реактор кристалізації 32% -ного розчину соліацидину   -"- V+1 в 400 200/150       Центрифуга Центрифугувальник -"- V+1 в 400 200/150       Емкість для зберігання жовтої солі ацидину                   Реактор для гарячого  і холодного ацидину Апаратник гідролізу -"- V+1 в 400 200/150       Нутч -фільтр Фільтрувальник -"- V+1 в 400 200/150       Сушильна  камера Сушильник Малої точності V+1 в 400 200/150       Пакування Укладальник- пакувальник Те ж V+1 в 400 200/150       Виробництво глутамінової    кислоти       Резервуари для зберігання упареної  барди    Роботи що потребують розпізнання великих предметів які знаходяться в безпосередній близькості від робітника Х111х -    -  2        Резервуари для зберігання       кислоти   Те ж Х111х - - 2       Гідролізатори Апаратник гідролізу Малої точності V+1 в 400 200/150       Центрифуги Фільтрувальник Те ж V+1 в 400 200/150       Випарні апарати Апаратник  випарювання -"- V+1 в 400 200/150       Збірники кристалів   -"- V+1 в 400 200/150       Центрифуги Фільтрувальник -"- V+1 в 400 200/150       Підкислювачі реактори Те ж -"- V+1 в 400 200/150       Нутч -фільтри -"- -"- V+1 в 400 200/150       Реактор проміжний Фільтрувальник Малої точності V+1 в 400 200/150      Реактор освітлювальний Те ж Те ж V+1 в 400 200/150       Нутч-фільтри -"- -"- V+1 в 400 200/150       Нейтралізатори Нейтралізаторник -"- V+1 в 400 200/150       Центрифуга Центрифугувальник -"- V+1 в 400 200/150       Реактори гарячі і холодні Фільтрувальник -"- V+1 в 400 200/150       Сушильна  камера Сушильник -"- V+1 в 400 200/150       Пакування Укладальник- пакувальник -"- V+1 в 400 200/150 2. ДОПОМІЖНЕ ВИРОБНИЦТВО Склади Склад оліфи масел фарб          Комірник Вантажник        Періодичне спостереження за перебігом виробничого процесу при періодичному перебуванні людей у приміщенні VIII   в          -          30/10          Склад пально-мастильних матеріалів Комірник  Вантажник Те ж VIII в - 30/10 Склад ЛЗР та ПР Комірник  Вантажник - " - VIII в - 30/10 Склад паперу картону          Комірник Вантажник        Періодичне спостереження за перебігом виробничого процесу при періодичному перебуванні людей у приміщенні VIII в          -          30/10          Механічні майстерні          Слюсар-ремонтник фрезерувальник токар верстатник широкого профілю стругальник мідник гравірувальник свердлувальник Високої точності          III  в          750/600          300/200          Жерстяницька майстерня Жерстяник слюсар з ремонту та обслуговування систем вентиляції і кондиціювання Те ж III в 750/600 300/200 Електроремонтна майстерня  Електромонтер з ремонтута обслуговування електрообладнання - " -    III   в    750/600    300/200      Слюсар-електрик з ремонту електрообладнання - " - III в 750/600 300/200   Електромеханік з обслуговування ліфтів - " - III в 750/600 300/200   Обмотувальник елементів електричних машин - " - III в 750/600 300/200 Майстерня по ремонту КВП Слюсар контрольно- вимірювальних приладів та автоматики Високої точності III в 750/600 300/200   Наладчик контрольно вимірювальних приладів та автоматики Те ж III в 750/600 300/200 Столярно-будівельна майстерня        Столяр будівельний покрівельник сталевих покрівель тесляр облицювальник- плиточник муляр будівельний муляр-штукатур -"-          III   в          750/600          300/200          Тарний цех      Складальник виробів здеревини контролер деревообробного виробництва -"-      III  в      750/600      300/200        Машиніст зшивальних машини -"- III в 750/600 300/200 Картонажний цех                  Різальник паперу картону та целюлози -"- III в 750/600 300/200   Машиніст зшивальних машин -"- III в 750/600 300/200   Машиніст висікально- штампувальної машини клеїльник паперу картону та виробівз них картонажник модельєр коробок пресувальник картонажних виробів -"-          III   в          750/600          300/200            Складальник паперових виробів клеєвар Високої точності  III  в  750/600  300/200  Кузня  Коваль ручного кування Те ж III в 750/600 300/200   Коваль на молотах та пресах -"- III в 750/600 300/200 Зварювальне відділення Електрогазозварник -"- III в 750/600 300/200   Електрозварник ручного зварювання -"- III в 750/600 300/200   Електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах -"- III в 750/600 300/200 Літографія Копіювальник друкарських форм -"- III в 750/600 300/200   Ретушер -"- III в 750/600 300/200   Шліфувальник літоофсетних форм -"- III в 750/600 300/200   Монтажист -"- III в 750/600 300/200   Друкар -"- III в 750/600 300/200   Оператор копіювальних та розмножувальних машин -"- III в 750/600 300/200   Машиніст різальних машин -"- III в 750/600 300/200   Налагоджувач поліграфічного устаткування Високої точності III в 750/600 300/200   Препараторник Те ж III в 750/600 300/200   Приймальник на машинах та агрегатах -"- III в 750/600 300/200 Холодильна станція Машиніст холодильних установок -"- III в 750/600 300/200 Котельна Апаратник хімводоочищення -"- III в 750/600 300/200   Ізолювальник -"- III в 750/600 300/200   Оператор котельної -"- III в 750/600 300/200   Монтажник технологічних трубопроводів -"- III в 750/600 300/200 Транспортний цех                  Водій автомобіля Малої точності V в - 150/100   Водій навантажувача Те ж V в - 150/100   Машиніст кранів -"- V в - 150/100   Приймальник- здавальник вантажу та багажу -"- V в - 150/100   Підсобний робітник слюсар з ремонту та обслуговування перевантажувальних машин Малої точності                                        Стропальник Те ж V в - 150/100   Слюсар з ремонту автомашин -"- V в - 150/100 Зарядна акумуляторна          Акумуляторник          Періодичне спостереження за перебігом виробничого процесу при періодичному перебуванні людей у приміщенні VIII  в          -          30/10                              Примітка  +1-Норма освітленості підвищена на одну ступінь шкали освітленості у відповідності зі СНиП II-4-79 пп. 4 5в.  +1**-Те ж у відповідності зі СНиП IV-79 п.4.5Д   Додаток 4 ПЕРЕЛІК приміщень і зовнішніх установок спиртових і лікеро-горілчаних заводів за категоріями і класами вибухопожежної і пожежної небезбеки Найменування приміщень Характеристика речовин і матеріалів що знаходяться у приміщенні за властивостями яких визначаються категорія і клас зони приміщення Категорії приміщення будівель згідно ОНТП 24-86 Клас зони згідно ПУЕ Примітка 1 2 3 4 5 1. СПИРТОВІ ЗАВОДИ 1.1.Виробництво спирту 1.1.1.Відділення миття соковитої сировини Негорючі речовини і матеріали Д 1.1.2.Обробне відділення соковитої сировини Те ж Д 1.1.3.Обробне відділення зернової сировини Горючий пил здатний утворювати вибу хонебезпечні суміші під час аварій або несправностей Б* В-IIа При Р більше 5 кПа де Р-надлишковий тиск вибуху що визначається згідно ГНТП24-86 1.1.4.Солодове відділення Негорючі речовини і матеріали Д 1.1.5.Варильне відділення Те ж Д 1.1.6.Відділення підготовки меляси до зброджування Негорючі речовини і матеріали Д 1.1.7.Дріжджове дріжджоге- нераторне відділення Те ж Д 1.1.8.Бродильне відділення -"- Д 1.1.9.Відділення брагорек- тифікації ЛЗР з ТЗ не більше 28 ? С А* В-Iа При Р більше 5кПа 1.1.10.Спиртоприймальне відділення Те ж А* В-Iа При Р більше 5кПа 1.1.11.Спиртосховище закрите в приміщенні -"- А* В-Iа При Р більше 5кПа 1.1.12.Спиртосховище відкрите 1.1.13.Спиртовідпускне відділення 1.1.14.Зливо-наливна естакада залізничного і автомобільного транспорту для спиртових і лікеро-горілчаних заводів -"- -"-   ЛЗР з ТЗ не більше 28 ? С А* В-Iг В-Iа   В-Iг При Р більше 5кПа 1.1.15.Зерносклад механі- зований підлогового зберігання Горючий пил з НКМРП більше 65 г/м3 В П-II 1.1.16.Зерносклад механізований елеваторного типу Горючий пил з НКМРП більше 65 г/м3 В П-II 1.1.17.Зерносклад немеханізований Те ж В П-II 1.1.18.Бардосховище закритого типу Негорючі матеріали Д 1.1.19.Бардовідпускне відділення Те ж Д 1.1.20.Лабораторія спиртового виробництва Невелика кількість ЛЗР з ТЗ не більше 28 ? С В В-Iб Те ж В П-IIа* Роботу з ЛЗР і ГГ виконують у витяжних шафах або під місцевими відсмоктувачами при працюючій вентиляції 1.1.21.Лабораторія сировинна В П-IIа Див.примітку до п.1.1.20 1.2. Цех культивування мікроорганізмів глибинним пособом 1.2.1.Склад сировини при виробництві Горючий пил і волокна з НКМРП більше 65 г/м3 В П-IIа 1.2.2.Відділення приготування живильного середовища Негорючі речовини і матеріали Д 1.2.3.Відділення стерилізації живильного середовища Те ж Д 1.2.4.Відділення ферментації -"- Д 1.2.5.Компресорне або повітродувне відділення -"- Д 1.2.6.Лабораторія мікробіологічна В П-IIа Див.примітку до п.1.1.20 1.2.7.Лабораторія хімічна В П-IIа 1.3. Цех виробництва хлібопекарних дріжджів 1.3.1.Сепараційне відділення Негорючі речовини і матеріали Д 1.3.2.Фільтраційне відділення Негорючі речовини і матеріали Д 1.3.3.Формувально-пакувальне відділення Тверді горючі матеріали В П-IIа 1.3.4.Склад готової продукції Те ж В П-IIа 1.3.5.Тарне відділення -"- В П-IIа 1.3.6.Відділення аміачної холодильної установки Горючий газ А* В-Iб При Р більше 5кПа 1.4. Цех виробництва кормових дріжджів. 1.4.1.Відділення відокремлення барди Негорючі матеріали Д 1.4.2.Відділення приготування живильного середовища Те ж Д 1.4.3.Дріжджовирощувальне відділення в приміщенні -"- Д 1.4.4.Деемульгаційне відділення -"- Д 1.4.5.Сепараційне відділення -"- Д 1.4.6.Відділення сушіння дріжджів на розпилювальній сушарці Горючий пил здатний утворювати вибухонебезпечні суміші під час аварій і несправностей Б* В-IIа При Р більше 5кПа 1.4.7.Фасувально-пакувальне відділення Те ж Б* В-IIа При Р більше 5кПа 1.4.8.Відділення сушіння дріжджів на вальцьових сушарках В П-II 1.4.9.Відділення гранулювання Тверді горючі матеріали В П-II 1.4.10.Склад готової продукції Те ж В П-IIа 1.4.11.Компресорне і повітродувне відділення Негорючі матеріали Д 1.4.12.Лабораторія В П-IIа Див.примітку до п.1.1.20 1.5. Цех виробництва зрідженої і твердої вуглекислоти 1.5.1.Склад порожніх балонів Негорючі матеріали Д 1.5.2.Майстерня з ремонту балонів Те ж Д 1.5.3.Відділення миття алонів -"- Д 1.5.4.Відділення фарбування балонів ЛЗР з ТЗ не більше 28 ? С А* В-Iа При Р більше 5кПа 1.5.5.Компресорне машинне відділення Негорючі матеріали Д 1.5.6.Відділення наповнення балонів Те ж Д 1.5.7.Відділення генераторів твердої вуглекислоти Негорючі матеріали Д 1.5.8.Склад наповнених балонів Те ж Д 1.6. Виробництво кормового концентрату вітаміну В12 1.6.1.Бродильне відділення метантенки ГГ- метан В-Iг 1.6.2.Операторна бродильного відділення Те ж А* В-Iа При Р більше 5кПа 1.6.3.Відділення підготовки метанової бражки до упарювання -"- В-Iг 1.6.4.Випарна станція Негорючі матеріали Д 1.6.5.Сушильне відділення на розпилювальній сушарці Горючий пил здатний утворювати вибухонебезпечні суміші під час  аварій і несправностей Б* В-IIа При Р більше 5кПа 1.6.6.Фасувально-пакувальне відділення Те ж Б* В-IIа При Р більше 5кПа 1.6.7.Склад і експедиція готовой продукції Тверді горючі матеріали В П-IIа 1.6.8.Склад метанолу під навісом ЛЗР з ТЗ не більше 28 ? С В-Iг 1.7. Очисні споруди 1.7.1.Станція біогенних речовин гравійнопіскові фільтри і дегельмінтизатор Негорючі матеріали Д 1.7.2.Насосна станція перекачки осадів Те ж Д 1.7.3.Станція знезаражування стічних вод хлором з його одержанням з розчину хлорного вапна -"- Д 1.7.4.Станція знезаражування стічних вод хлором який одержується з балонів -"- Д 1.7.5.Станція знезаражування стічних вод хлором який одержується електролізом хлористого натрію ГГ-водень А*   При Р більше 5кПа 2. ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНІ ЗАВОДИ 2.1.Горілчане виробництво 2.1.1.Відділення приготування горілки ЛЗР з ТЗ не більше 28 ? С А* В-Iа При Р більше 5кПа 2.1.2.Очисне відділення Те ж А* В-Iа При Р більше 5кПа 2.1.3.Напірне відділення -"- А* В-Iа При Р більше 5кПа 2.1.4.Відділення водоочищення Негорючі речовини і матеріали Д 2.2. Лікеро-горілчане виробництво 2.2.1.Соко-морсове відділення ЛЗР з ТЗ більше 28 ? С Б* В-Iа При Р більше 5кПа 2.2.2.Відділення старіння лікерів Те ж Б* В-Iб При Р більше 5кПа 2.2.3.Відділення настоїв і ароматних спиртів -"- А* В-Iа При Р більше 5кПа 2.2.4.Передкупажне і купажне відділення -"- А* В-Iа При Р більше 5кПа 2.2.5.Цех розливу ЛЗР з ТЗ більше 28 ? С Б* В-Iб При Р більше 5кПа В* В-Iб При Р менше 5кПа /впроводження заходів що запобігають аварійному розтіканню продукції на площі більше 10% площі приміщення 2.2.6.Цех склад готової продукції ЛЗР з ТЗ більше 28 ? С В В-Iб 2.2.7.Склад посуду у приміщенні Тверді горючі матеріали В П-IIа 2.2.8.Склад посуду під навісом Те ж П-III 2.2.9.Посудний цех Тверді горючі матеріали В П-IIа 2.2.10.Пляшкомийне відділення Негорючі речовини і матеріали Д 2.2.11.Відділення регенерації лугу Негорючі речовини і матеріали Д 2.2.12.Цех ректифікації спирту ЛЗР з ТЗ не більше 28 ? С А* В-Iа При Р більше 5кПа 2.2.13.Спиртоприймальне відділення Те ж А* В-Iа При Р більше 5кПа 2.2.14.Денатураційне відділення -"- А* В-Iа При Р більше 5кПа 2.2.15.Випарне відділення -"- А* В-Iа При Р більше 5кПа 2.2.16.Відділення обробки пробок і варіння клею Горючі речовини і матеріали В П-IIа 2.2.17.Сироповарильне і колероварильне відділення без застосування спирту Горючі рідини з ТЗ більше 61 ? С В П-I 2.2.18.Склад сировини і інгредієнтів Горючі речовини і матеріали В П-I 2.2.19.Лабораторія В П-IIа Див.примітку до п.1.1.20 Додаток 5 ПЕРЕЛІК будівель і приміщень які підлягають обладнанню автоматичними засобами пожежогасіння і автоматичною пожежною сигналізацією Узгоджено: ЦК профспілок робітників агропромислового комплексу 1.06.90р.;Держбудом МВС СРСР листом від 28.04.90р.N7-352;ГУПО МВС СРСР листом від 31.05.90 N7/6/678. Затверджено Держкомісією Ради Міністрів СРСР по продовольству та закупівлям 7.06.90. Найменування будівель і приміщень Площа кв.м автоматична пожежна сигналізація АПС автоматичні установки пожежогасіння АУП 1. ОСНОВНЕ ВИРОБНИЦТВО 1.Апаратний цех спиртоприймальне спиртовідпускне денатураційне і спиртозливне відділення до 500 або об'єм до 3000 куб.м 500 і більше або об'єм більше 3000 куб.м 2.Приміщення брагоректифікаційне ректифікації спирту та брагоперегонне до 500 або об'єм до 5000 куб.м 500 і більше або об'єм більше 5000 куб.м 3.Приміщення сушіння дріжджів на розпилювальній вальцьовій  сушарках розфасування і пакування дріжджів у сухому вигляді гранулювання від 100 до 1000 1000 і більше 4.Приміщення  приготування зберігання фільтрації горілки очисне і напірне відділення від 100 до 1000 1000 і більше 5.Приміщення напірне і сокоморсове старіння лікерів ароматних спиртів; передкупажне купажне Цех розливу склади готової продукції сировини інгредієнтів від 100 до 1000 1000 і більше 6.Випарне відділення від 100 до 500 або об'єм до 3000 куб.м 500 і більше або об'єм більше 3000 куб.м 7.Сироповарильне і колероварильне відділення без застосування спирту від 100 до 1500 1500 і більше 8.Приміщення підготування метанової бражки до упарювання у виробництві кормового концентрату до 500 500 і більше 9.Приміщення сушіння на вальцьових станках або розпилювальних сушарках розмелу і розфасування готової продукції у виробництві кормового концентрату до 500 500 і більше 2. ДОПОМІЖНІ ПРИМІЩЕННЯ 10.Машинні та апаратні зали аміачних компресорних станцій щитові КВП і А; АСКТП від 100 і більше незалежно від площі 11.Столярна майстерня ремонтно-будівельні цехи при наявності  горючих матеріалів приміщення картонажного виробництва фасування обгортка пакування негорючої продукції в горючу упаковку і тару від 100 до 1500 1500 і більше 12.Приміщення мийних і дезинфікуючих матеріалів від 100 до 1500 1500 і більше 13.Склади тарних пакувальних матеріалів картону паперу та інших горючих матеріальних цінностей від 100 до 1000 1000 і більше 14.Склади зерна картоплі 200 і більше 15.Склади спиртованих настоїв спирту горілки від 100 до 1000 1000 і більше 16.Склади кормових дріжджів від 100 до 1000 1000 і більше 17.Склади сухих дріжджів у дріжджовому виробництві від 100 до 1000 1000 і більше 18.Склади сировини та інгредієнтів у лікеро-горілчаному виробництві оцтвої глутамінової кислот від 100 до 1000 1000 і більше 19.Склади посуду в горючій тарі від 100 до 1000 1000 і більше 20.Лабораторії хімічні технологічні сировинні мікробіологічні незалежно від площі 3. АДМІНІСТРАТИВНО-ПОБУТОВІ ПРИМІЩЕННЯ 21.Їдальня незалежно від площі 22.Комора білезняна гардеробна охоронно-пожежна 23.Конторські приміщення Те ж 24.Диспетчерська каса відділ кадрів спецчастина -"- 25.Архів конструкторське бюро електронно-обчислювальний центр -"- Додаток 6 Перелік робіт з підвищеною небезпекою Затверджений наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 30 листопада 1993 N123 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.12.93 N196 Перелік робіт з підвищеною небезпекою для виконання яких потрібне попереднє спеціальне навчання і щорічна перевірка знань працівників з питань охорони праці складений відповідно до Закону України Про охорону праці має чинність на всіх підприємствах в установах та організаціях незалежно від форм власності та видів їх діяльності. Міністерства державнікомітети концерни корпорації іншіоб'єднанняпідприємств щостворенізагалузевимпринципом вразінеобхідності зурахуваннямспецифікивиробництва можутьвноситипропозиціїдо Держнаглядохоронпраці про доповнення Переліку робіт з підвищеною небезпекою. Роботи з підвищеною небезпекою 1. Електрозварювальні газополум'яні наплавочні і паяльні роботи. Контроль за зварювальними з'єднаннями. 2. Роботи в охоронних зонах ліній електропередач. 3. Роботи на кабельних лініях і діючих електроустановках. 4. Роботи в зонах дії струму високої частоти іонізуючого випромінювання електростатичного та електромагнітного полів а також роботи із застосуванням лазерів. 5. Роботи на повітряних лініях зв'язку які перетинають лінії електропередач контактні проводи. 6. Роботи із застосуванням ручних електро- і пневмомашин та інструментів. 7. Роботи з надзвичайно займистими легкозаймистими займистими та вибухонебезпечними речовинами. 8. Роботи пов'язані з технічним обслуговуванням вибухопожежонебезпечних виробництв цехів дільниць об'єктів засобів пожежної сигналізації та систем автоматичного пожежогасіння. Пожежно-технічне обстеження будинків та висотних споруд. Виїзд особового складу підрозділів пожежної охорони по тривозі. 9. Транспортування зберігання експлуатація балонів контейнерів інших ємкостей із стисненими зрідженими отруйними вибухонебезпечними та інертними газами їх заповнення та ремонт. 10. Обслуговування агрегатів і котлів працюючих на газі і рідкому паливі. 11. Роботи з профілактики і технічного обслуговування газового господарства. 12. Виконання газонебезпечних робіт. 13. Роботи по герметизації обладнання в газовому господарстві. 14. Монтаж і експлуатація засобів електрохімічного захисту підземних азопроводів від корозії. 15. Роботи пов'язані з будівництвом обслуговуванням і ремонтом газопроводів газорозподільних пунктів які використовують природні нафтові штучні змішані і зріджені вуглеводневі гази. 16. Роботи по монтажу та зварюванню підземних та зовнішніх газопроводів газифікації об'єктів а також по нанесенню протикорозійного ізоляційного покриття. 17. Підключення до діючого газопроводу новозмонтованих газопроводів. 18. Роботи пов'язані з обслуговуванням експлуатацією та ремонтом компресорних та холодильних установок працюючих на вибухонебезпечних та токсичних газах. 19. Роботи пов'язані з підготовкою залізничних цистерн контейнерів балонів та інших ємкостей до зливу-наливу вибухонебезпечних токсичних та займистих рідин. 20. Роботи пов'язані з монтажем експлуатацією та ремонтом магістральних нафтопроводів нафтопродуктопроводів аміакопроводів і технологічних трубопроводів а також пристроїв та споруд які забезпечують їх експлуатацію. 21. Роботи по виробництву зберіганню використанню та транспортуванню речовин які відносяться до I та II класу небезпеки. 22. Злив очистка нейтралізація резервуарів тари та інших ємкостей з-під нафтопродуктів кислот лугів та інших шкідливих речовин в тому числі  радіоактивних. 23. Роботи з дозиметрами. 24. Роботи з отруйними шкідливими токсичними та радіоактивними речовинами. 25. Роботи по дезактивації дезинсекції дератизації та дезинфекції приміщень. 26. Роботи з використанням інертних газів. 27. Роботи пов'язані з виробництвом та застосуванням біопрепаратів. 28. Роботи пов'язані з виробництвом скла та скловиробів. 29. Нанесення лако-фарбових покрить грунтовок та шпаклівок на основі  ітрофарб полімерних композицій поліхлорвінілових епоксидних тощо . 30. Обробка деревини та інших речовин антисептичними та вогнезахисними сумішами і речовинами. 31. Виготовлення виробів та деталей із пластмас гуми на пресах вулканізаторах виливних та черв'ячних машинах таблетмашинах каландрах та вальцях. 32. Підготовка до знешкодження і знезжирювання установок та деталей чотирьоххлористим вуглецем. 33. Вулканізаційні роботи. 34. Обслуговування і ремонт акумуляторних батарей. 35. Роботи пов'язані з виробництвом зберіганням транспортуванням та застосуванням агрохімікатів пестицидів гербіцидів. 36. Гасіння вапна. 37. Обслуговування генераторних ацетиленових установок. 38. Гальванічні роботи чистка вентиляційних каналів та повітропроводів. 39. Роботи з окислюючими речовинами. 40. Роботи з піскоструминними апаратами. 41. Нанесення бетону ізоляційних і обмуровочних матеріалів методом набризкування і напилення. 42. Управління завантаження та обслуговування дробарних сортувальних фасувально-пакувальних просівальних змішувальних формувальних затиральних фільтрувальних намотувальних варочних плавильних сепараторних очисних обрізних бурових в'язальних полірувальних механізмів. 43. Обслуговування вальцювальних штампувальних вузлов'язальних і навивальних верстатів та автоматів. 44. Випробування та обслуговування парових і водогрійних котлів економайзерів паропроводів трубопроводів гарячої води пароперегрівників теплообмінників тепломеханічного устаткування посудин що працюють під тиском. 45. Аварійно-рятувальні роботи гасіння пожеж боротьба з повінню. 46. Дегазаційні роботи. 47. Цементація та хімічне закріплення грунтів та фундаментів. 48. Укладка великогабаритних труб у траншеї. 49. Роботи в колодязях шурфах траншеях котлованах бункерах камерах і колекторах. 50. Земляні роботи що виконують в зоні розташування підземних комунікацій під водою та на глибині більше 2 метрів. 51. Роботи у замкнених просторах ємкостях боксах трубопроводах . 52. Водолазні роботи. 53. Роботи верхолазні та на висоті. 54. Роботи з підйомних і підвісних колисок і риштувань на висоті. 55. Монтаж та демонтаж будинків а також відновлення та зміцнення їх аварійних частин. 56. Обстеження димарів вентиляційних каналів і дахів при капітальному ремонті будинків та споруд. 57. Роботи по ремонту фарбуванню очистці від снігу та пилу дахів будівель при відсутності огорож. 58. Робота на конструкціях мостових баштових та козлових кранів. 59. Переміщення вантажу двома або більше кранами. 60. Вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів. 61. Такелажні та стропальні роботи. Виготовлення та випробування стропів. 62. Транспортування негабаритних та важких вантажів на під'їзних коліях будівельних майданчиків. 63. Монтаж наладка технічне обслуговування експлуатація ремонт і демонтаж вантажопідіймальних машин і механізмів ліфтів конвеєрів підвісного канатного гідравлічного транспорту технологічного і верстатного обладнання електроустановок та ліній електропередач. 64. Монтаж демонтаж та обслуговування компресорного холодильного обладнання пресів-розширювачів ковальсько-пресового устаткування. 65. Монтаж демонтаж і накачування шин автотранспортних засобів. 66. Ремонт паливної апаратури двигунів внутрішнього згоряння. 67. Управління тракторами і самохідним технологічним устаткуванням. 68. Роботи в індивідуальних засобах захисту. 69. Роботи що безпосередньо виконуються при обслуговуванні залізничного транспорту електротранспорту рухомого  складу. 70. Обслуговування механічних та автоматичних ліній. 71. Роботи на копіювальних і розмножувальних машинах. 72. Обслуговування верстатів по обробці деревини і металів. 73. Робота по обслуговуванню центрифуг и транспортерів. 74. Проведення робіт в силосах призначених для різної сільськогосподарської продукції у вагонах-зерновозах. 75. Роботи по обслуговуванню і ремонту аспіраційних та пневмотранспортних систем на підприємствах по зберіганню і переробці зерна. 76. Роботи по розвантаженню складуванню і зберіганню зернових та олійних культур висівок макухи і шротів насипом і в затареному вигляді. 77. Роботи по оксидації зневоднених мастил при виробництві оліфи і лаків. 78. Робота вогневих обслуг з протиградовими виробами пороховими зарядами і пусковими установками метеоракет транспортування противоградових виробів та метеоракет на вогневі і стартові позиції. 79. Випробувальні роботи. 80. Пожежно-технічне обстеження об'єктів з підвищеною пожежною вибуховою та радіаційною небезпекою. 81. Монтаж ремонт і профілактичне обслуговування засобів охоронної сигналізації. Додаток 7 П Е Р Е Л І К посад посадових осіб які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці 11.10.93 N94 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.10.93 N154 Перелік посад посадових осіб які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці складений відповідно до Закону України Про охорону праці і постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1993 р. N 64 Про заходи щодо виконання Закону України Про охорону праці. Перелік посад для яких необхідні навчання і перевірка знань з охорони праці посадових осіб до виконання ними своїх обов'язків а також періодично один раз на три роки поширюється на всі підприємства установи і організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності. 1. Підприємства установи і організації науково-виробничі та виробничі об'єднання 1.1. Керівники заступники керівників головні спеціалісти підприємств установ організацій науково-виробничих та виробничих об'єднань; керівники заступники  керівників та спеціалісти їх структурних підрозділів які безпосередньо пов'язані з проведенням робіт на виробничих дільницях а також здійснюють контроль за тех- нічним станом машин механізмів будинків і споруд проведенням технологічних процесів. 1.2. Керівники та спеціалісти науково-дослідних конструкторських проектних та технологічних відділів які займаються проведенням експертизи проектно-конструкторської документації на яку поширюються вимоги нормативних документів з охорони праці а також ті котрі виконують розробки з питань охорони праці. 1.3. Керівники і спеціалісти відділів експлуатації і капітального будівництва виробничо-технічних відділів енергомеханічної пиловентиляційної геологічної маркшейдерської та технологічної служб інші посадові особи які проводять інструктажі з охорони праці для підлеглих працівників безпосередньо відповідають за пожежну безпеку безаварійну експлуатацію об'єктів. 1.4. Керівники і спеціалісти: аварійно-рятувальних частин підприємств організацій та їх структурних підрозділів які виконують бурильно-вибухові геолого-розвідувальні та гірничі роботи; управлінь газового господарства; нафтогазодобувних промислів; ремонтних пуско-налагоджувальних будівельно-реставраційних художньо-виробничих організацій. 1.5. Керівники та спеціалісти які здійснюють сертифікацію продукції та технологічних процесів з питань охорони праці. 1.6. Керівники головні технічні спеціалісти охоронних підприємств. 1.7. Керівники та спеціалісти служб охорони праці.  2. Навчально-виховні заклади науково-дослідні та проектно-конструкторські установи 2.1. Керівники заступники керівників навчально-виховних закладів науково-дослідних проектно-конструкторських установ на яких покладена відповідальність за організацію охорони праці. 2.2. Керівники заступники керівників та спеціалісти структурних підрозділів цехів відділів дільниць тощо які безпосередньо займаються розробкою технологічних процесів проектно-конструкторської документації відповідають за організацію виробництва технічний стан устаткування машин та механізмів. 2.3. Майстри виробничого навчання керівники виробничої практики наставники вихователі та інші посадові особи які викладають організацію виробництва технологію робіт експлуатацію обладнання проводять інструктажі з охорони праці та безпеки життєдіяльності з учнівською молоддю і вихованцями. 2.4. Керівники та спеціалісти служб охорони праці. 3. Міністерства державні комітети концерни корпорації та інші об'єднання підприємств створених за галузевим  принципом* 3.1. Перші заступники та заступники міністрів голів державних комітетів керівників концернів корпорацій та інших об'єднань підприємств створених за галузевим принципом функціональні обов'язки яких пов'язані з організацією виробництва. 3.2. Керівники заступники керівників спеціалісти виробничо-технічних структурних підрозділів та служб охорони праці. * Під концернами корпораціями та іншими об'єднаннями під приємств створених за галузевим принципом маються на увазі: Департамент авіаційного транспорту України Департамент морського та річкового флоту Міністерства транспорту України   Українська державна корпорація автомобільного транспорту Українська кооперативно-державна корпорація по агропромисловому будівництву Центральна спілка споживчих товариств України Українська державна будівельна корпорація Українська  державна корпорація промисловості будівельних матеріалів Український державний концерн місцевої промисловості Українська державна корпорація по виконанню монтажних і спеціальних  будівельних робіт Український союз об'єднань підприємств і організацій побутового обслуговування населення та інші  об'єднання. 4. Місцеві державні адміністрації і Ради народних  депутатів 4.1. Заступники керівників місцевих державних адміністрацій і виконкомів Рад народних депутатів на яких покладена відповідальність за організацію виробництва. 4.2. Керівники і спеціалісти виробничо-технічних структурних підрозділів та підрозділів які виконують обов'язки пов'язані з охороною праці. Додаток 8 Колірна гама допустима кількість кольору та допустимий колірний контраст у залежності від категорій робіт характеру освітлення і санітарно-гігієнічних умов у виробничих приміщеннях Характеристика виробничих приміщень Колірна гама Допустимий колірний контраст поміж основними поверхнями інтер'єру Допустима кількість кольору основних поверхонь інтер'єру 1 2 3 4 I. За категоріями робіт: Легкі роботи Довільна Довільний Середня Роботи середньої важкості Тепла Середній Те ж Важкі роботи Довільна Малий - " - Нагляд за виробничими процесами з періодичним перебуванням у виробничих приміщеннях Довільна Довільний Довільна II. За ступенем точності робіт: Роботи особливо точні та високої точності I-й II-й розряд Малий Роботи точні та малої точності III-й IV-й розряд Довільний Начорні роботи Те ж III. За умовами освітлення: При природному освітленні: а північніше 45 град. північної широти: в разі спрямування світлових отворів: - на північ і схід Тепла Середній Середня - на південь і захід Довільна Те ж Те ж - за наявності ліхтарів та інших улаштувань верхнього освітлення Довільна Малий Мала б південніше 45 град. північної широти: - за довільного спрямування світлових отворів овільна Середній Мала - за наявеості ліхтарів та інших улаштувань верхнього освітлення Довільна Малий Мала - без природнього освітлення Тепла Середній Мала IV. За санітарно-гігієнічними умовами: Тепловиділення а значні / з надлишками явного тепла понад 20 ккал/м.куб.год/ Холодна Середній Мала б незначні /з надлишками явного тепла менше ніж 20 ккал/м.куб.год/ Довільна Великий Середня Виділення кіптяви диму пилу тощо: а незначне /менше ніж 5 мг/м. куб/ Довільна Середній Середня б велике /5 мг/м.куб. і більше/ Довільна Великий Середня Шум а рівні звуку до 65 дБ Довільна Середній Середня б рівні звуку понад 65 дБ Довільна Малий Мала Додаток 9 Технічний журнал з експлуатації будівель та споруд Міністерство відомство назва підприємства або організації Технічний журнал з експлуатації будівель та  споруд найменування у відповідності з інвентарною карткою Дата прийняття до експлуатації Основні техніко-економічні показники 1. Площа забудови ............................. кв.м 2. Будівельний об'єм .......................... куб.м 3. Балансова відновна вартість .............. тис.грн. Дата запису З м і с т    з а п и с у Примітка У цій графі занотовуються найважливіші дані про результати повсякденних спостережень за будівлею чи спорудою та їх конструктивними елементами; результати інструментальних вимірів осідань прогинів та інших деформацій окремих конструктивних елементів; основні висновки за результатами періодичних технічних оглядів будівлі або споруди; відомості про факти істотних порушень правил експлуатації та про намічені або вжиті заходи щодо припинення таких порушень; основні дані про проведені реконструкції термін характер . Примітка: Основні дані щодо проведених ремонтів термін характер об'єм та щодо проведених реконструкцій термін характер можуть бути винесені до окремої графи. Додаток 10 Обов'язковий Порядок сумісного зберігання речовин та матеріалів 1. Умови зберiгання усiх речовин та матерiалiв визначаютьсявимогами стандартiв або технiчних умов на них. 2. Можливiсть сумiсного зберiгання речовин та матерiалiв визначається вимогами викладеними у ГОСТ 12.1.004-91. Цi вимоги сформульованi на пiдставi кiлькiсного урахування показникiв пожежної небезпеки токсичностi а також однорiдностi засобiв пожежогасiння. 3. Вимоги ГОСТ 12.1.004-91 не поширюються на вибуховi та радiоактивнi речовини котрi повиннi зберiгатися та перевозитися за спецiальними правилами. 4. Згiдно з ГОСТ 12.1.004-91 за потенцiйною небезпекою викликати пожежу пiдсилювати небезпечнi фактори пожежi отруюватинавколишнє середовище повiтря воду грунт флору та фауну тощо впливати на людину через шкiру слизовi оболонки дихальних органiв шляхом безпосередньої дiї або на вiдстанi речовини таматерiали подiляються на розряди: - безпечнi; - малонебезпечнi; - небезпечнi; - особливо небезпечнi; В залежностi вiд того до якого розряду вiдносяться речовинита матерiали визначаються умови їхнього зберiгання. 5. До безпечних вiдносять негорючi речовини та матерiали унегорючiй упаковцi якi в умовах пожежi не видiляють небезпечних горючiх отруйних їдких продуктiв розкладу або окислення неутворюють вибухових або пожежонебезпечних отруйних їдких екзотермiчних сумiшей з iншими речовинами. Безпечнi речовини та матерiали зберiгаються у примiщеннях абона майданчиках будь-якого типу. 6. До малонебезпечних вiдносять такi горючi та важкогорючiречовини та матерiали якi не вiдносяться до безпечних та на якiне розповсюджуються вимоги ГОСТ 19433-88. До малонебезпечнихвiдносяться також негорючi речовини та матерiали у горючiй упаковцi. Малонебезпечнi речовини та матерiали допускається зберiгатиу примiщеннях усiх ступенiв вогнестiйкостi окрiм V . 7. До небезпечних вiдносяться горючi та негорючi речовини iматерiали що мають властивостi прояв яких може призвести до вибуху пожежi загибелi травмуванню отруєнню опромiненню захворюванню людей та тварин пошкодженню споруд транспортних засобiв. Небезпечнi властивостi можуть проявлятися як за нормальних умов так i за аварiйних як у речовин у чистому вмглядi так i вразiвзаємодiї їх з речовинами та матерiалами iнших категорiй визначених у ГОСТ 19433-88. Небезпечнi речовини та матерiали необхiдно зберiгати у складах I i II ступенi вогнестiйкостi. 8. До особливо небезпечних вiдносяться такi небезпечнi див.п. 7 речовини та матерiали якi не сумiснi з речовинами i матерiалами однiєї з ними категорiї за ГОСТ 19433-88. Особливо небезпечнi речовини та матерiали необхiдно зберiгати у складах I i II ступеня вогнестiйкостi переважно в окремих будiвлях. 9. Небезпечнi матерiали та речовини згiдно з вимогами ГОСТ19433-88 класифiкованi у залежностi вiд виду та ступенянебезпекина класи підкласи та категорії 10. Вiдомостi про належнiсть до вiдповiдного класу пiдкласу категорiї та можливiсть сумiсного зберiгання ряду найбiльш розповсюджених небезпечних та особливо небезпечних речовин та матерiалiв наведенi у таблицi. Роздiлення речовин та матерiалiв пiд час зберiгання Класифiкацiя за ГОСТ 19433-88 Речовини представники класiв пiдкласiв категорiй Iндекси категорiй речовин з  якими дозволяється сумiсне зберiгання Клас Пiдклас Iндекс категорiї Назва класу пiдкласу категорiї 1 2 3 4 5 6 2 Гази стисненi зрiдженi та розчиненi пiд тиском 2.1 Незаймистi негорючi Неотруйнi гази 211 ...без додаткового виду небезпеки Гелiй стиснений закис азоту азот аргон двоокис вуглецю 211 221 223 231 232 241 212* ...окислювачі Аргоно-киснева сумiш повiтря стиснене кисень сумiшi двоокису вуглецю з киснем 212 222 2.2 Отруйнi гази 221 ...без додаткового виду небезпеки Метил бромистий 211 221 223 231 232 241 222* ...окислювачi Хлор хлор трифто- ристий ангiдрид сiрчистий 212 222 223 ...їдкi та або корозiйнi Бор фтористий бор хлористий водень хлористий 211 221 223 241 2.3 Займистi горючi гази 231 ...без додаткового видунебезпеки Вiнiлацетилен iн- гiбiруваний во- день стиснений дифторхлоретан метан бутан пропан 211 221 231 232 241 232 ...їдкi та або коро- зiйнi Ацетилен розчине- ний етилен бути- лен 211 221 231 232 241 2.4 Отруйнi i займистi гази 241 ...без дода- ткового виду небезпеки Метил хлористий окис етилену сір- ководень аміак боретан диціан етиламін окис вуглецю 211 221 223 231 232 241 3 Легкозаймистi рiдини ЛЭР 3.1 ЛЭР з температурою спалаху tсп нижче -18 ? С 311 ...без дода- ткового виду небезпеки Газолiн iзопен- тан циклогексан гексан iзопентан петролейний ефiр 311 315 321 325 331 335 616 312* ...отруйнi Бензин етильова- ний сiрковуглець етилмеркаптан 312 314 322 324 611 613 824 314* ...їдкi та або корозiйнi Триетилхлорсилан трихлорсилан 312 314 611 613 824 315 ...слабоотруйнi Дiетиламiн ефiр етиловий 311 315 321 325 331 335 616 3.2 ЛЭР з tсп вiд -18 ? С до +23 ? С 321 ...без дода- ткового виду небезпеки Амiлацетат ацетон бутилацетат 311 315 321 325 331 335 616 322* ...отруйнi Ацетонiтрил бензол дихлоретан 312 314 322 324 611 613 824 324* ...їдкi та або корозiйнi Диметилдихлорсилан метилтрихлорсилан етилтрихлорсилан 312 314 322 324 611 613 824 325 ...слабоотруйнi Самiн сольвент толуол 311 315 321 325 331 335 616 3.3 ЛЗР з tсп від +23 ? С до +61 ? С 331 ...без дода- ткового виду небезпеки Бутилметакрилат бутилбензол діа- тол 311 315 321 325 331 335 616 335 ...слабоотруйнi Дихлоретилен дициклопентадiєнт дiетилбензол 311 315 321 325 331 335 616 4 Легкозаймистi твердi речовини ЛЗТ 4.1 ЛЗТ 411 ...без дода- ткового виду небезпеки Залiзо карбонiльне капролактам коло- ксилiн акридин камфора нафталiн пiрокатехiн сiрка порошкова та комко- ва целулоїд папiр iндикаторний фiль- три паперовi целю- лоза вiскозне во- локно тощо 411 413 431 432 616 617 618 811 831 821 836 912 915 916 921 923 413 ...слабоотруйнi Фосфор червоний фо- сфор п'ятисiрчистий фосфор трисiрчистий 411 413 431 432 616 617 618 811 831 821 836 912 915 916 921 923 417* ...що саморозкладаються за t не бiльше 50 ? С з небезпекою розриву упаковки Порофор 4Х3-57 417 611 4.2 Самозаймистi твердi речовини 421 ...без додат- кового виду небезпеки Гiдросульфiт на- трiю нiкельовий каталiзатор вугi- лля деревне диме- тилмагнiй диметил- цинк діетилмаг- нiй діетилцинк триетилалюмiнiй цирконiй металiчний порошки алюмiнiю кальцiю цезiю тощо 421 616 617 811 821 831 836 912 915 916 921 923 422 ...отруйнi Фосфор жовтий трипропiлбор 422 611 4.3 Речовини що видiляють горючi гази коли взаємодiють з водою 431 ...без додат- кового виду небезпеки Алюмiнiю карбiд кальцiю карбiд лужнi та лужнозе- мельнi метали калiй лiтiй натрiй тощо гiдриди калiю алюмiнiю кальцiю лiтiю магнiю 411 413 616 617 618 811 821 831 836 912 915 916 921 923 432 ...отруйнi Фосфiди магнiю калiю натрiю кальцiю цезiю амальгами лужних металiв 411 413 431 432 616 617 618 811 831 836 912 915 916 921 923 436* ...їдкi та або корозiйнi Диметилхлорсилан метилдихлорсилан метилхлорсилан 436 611 5 Окислюючi речовини та органiчнi пероксиди 5.1 Окислюючi речовини 511 ...без дода- ткового виду небезпеки Гуанiдин азотно- кислий амонiй азо- тнокислий залiзо азотнокисле та iн- шi солi азотної кислоти солi азо- тистої кислоти со- лi марганцевої перманганатної кислоти солi хлор- ної кислоти перок- сиди металiв 511 513 616 617 811 821 831 836 915 916 921 923 512* ...отруйнi Барiй бромнувато- кислий хромовий ангiдрид мiдь дво- хромовокисла 512 611 816 513 ...слабоот- руйнi Двоокис марганцю двоокис свинцю 511 513 616 617 811 821 831 836 915 916 921 923 5.2 Органiчнi пероксиди 523* ...вибухонебезпечнi Гiдропероксид кумолу 523 524 524* ...без дода- ткового виду небезпеки Пероксид бензоїлу флегматизований пероксид дикумiлу 523 524 526 611 526* ...легкозаймистi Пероксид дiтретбутилу 524 526 611 6 Отруйнi речовини ОР 6.1 ОР 611* ...леткi без додаткового виду небез- пеки Алкiлфенол амiноа- нiзоли амiнотолу- оли 312 314 322 324 417 422 436 512 524 526 611 613 816 824 613 ...леткi легкозаймистi tсп вiд + 23 ? С до + 61 ? С N N-диметиланiлiн пестициди на осно- вi триазинiв рiдкi 312 314 322 324 611 613 816 824 616 ...нелеткi без додатко- вого виду небезпеки Берилiй металiч- ний та його сполу- ки окис барiю та сполуки барiю окис кадмiю та сполуки кадмiю миш'як та його сполуки ртуть та її сполуки сви- нець та його спо- луки 311 315 321 325 331 335 411 413 421 431 432 511 513 616 617 618 811 821 831 836 912 915 916 921 923 617 ...нелеткi їдкi та або ко- розiйнi Антрацен гiдрат окису барiю 411 413 421 431 432 511 513 616 617 618 811 821 831 836 912 915 916 921 923 618 ...нелеткi Пестициди що мiс- легкозаймис- тять миш'як мiдь тi твердi олово 411 413 431 432 616 617 618 811 821 831 836 912 915 916 921 923 8 Їдкі та або корозiйнi речовини 8.1 Їдкі та або корозiйнi речовини що мають кислотнi властивостi 811 ...без дода- ткового виду небезпеки Азотна кислота та її сумiшi сiрчана кислота та її су- мiшi соляна кисло- та електролiт кис- лотний ортофосфор- на кислота та iн. 411 413 421 431 432 511 513 616 617 618 811 821 831 836 912 915 916 921 923 816* ...отруйнi Амонiй фтористий кислий водень фтористий кислота бромистоводнева 512 611 613 816 824 8.2 Їдкi та або корозiйнi речовини що мають основнi властивостi 821 ...без додат- кового виду небезпеки Амiак водний вапно негашене окис ка- лiю окис натрiю гiдроокис калiю гiдроокис натрiю тощо 411 413 421 431 432 511 513 616 617 618 811 821 831 836 912 915 916 921 923 824* ...легкозаймистi з tсп вiд +23 ? С до +61 ? С Етилендiамiн цик- логексиламiн гид- разину гiдрат 312 314 322 324 611 613 816 824 8.3 Рiзнi їдкi та або корозiйнi речовини 831 ...без дода- ткового виду небезпеки Бром та розчини брому йод криста - лiчний гiпохло- рiд натрiю та iншi солi хлорнуватис- тої кислоти залi- зо хлорне алюмiнiй бромистий алюмока- лiйовий галун амо- нiй роданистий бiсульфат натрiю тощо 411 413 421 431 432 511 513 616 617 618 811 821 831 836 912 915 916 921 923 836 ...отруйнi Бензоїл хлористий йод однохлористий сурма п'ятихлориста 411 413 421 431 432 511 513 616 617 618 811 821 831 836 912 915 916 921 923 9 Iншi небезпечнi речовини 9.1 Речовини що не вiднесенi до класiв 1-8 911 ...в аерозольнiй упаковцi 911 912 ...горючi ре- човини з tсп вiд +61 ? С до +90 ? С Альдол бутиролактон бензиловий спирт бензилбензоат бен- зилацетат глiцерин диметилфталат дiок- тиолфталат адипiно- ва валерiанова ка- прилова масляна ки- слоти кислотнi та основнi барвники масло парафiнове масло касторове про- пандiол триетанола- мiн тощо 411 413 421 431 432 616 617 618 811 821 831 836 915 916 921 923 915 ...малонебезпечнi отруйнi Купорос залiзний амонiй хлористий 411 413 421 431 432 511 513 616 617 618 811 821 831 836 912 915 916 921 923 916 ...слабкi їдкi та або корозiйнi Окис мiдi мiдь бромиста мiдь хлориста 411 413 421 431 432 511 513 616 617 618 811 821 831 836 912 921 915 916 923 9.2 Речовини що стають небезпечними при зберiганнi навалом 921 ...що видiля- ють горючi гази при ко- нтактi з во- дою Метилкарбiотол метол метилса- лiцилат 411 413 421 431 432 511 513 616 617 618 811 821 831 836 912 915 916 921 923 923 ...їдкi та або корозiйнi Амонiй бромистий амонiй фосфорноки- слий залiзо сiр- чанокисле калiй оцтовокислий нат- рiй оцтовокислий натрiй бромистий калiй йодистий калiй хлористий калiй та натрiй вуглекислi та iн. 411 413 421 431 432 511 513 616 617 618 811 821 831 836 912 915 916 921 923 Примiтки: 1. Позначкою * вiдмiчено iндекси категорiй речовин та матерiалiв що вiдносяться до особливо небезпечних. 2. Пiд сумiсним зберiганням мається на увазi що речовини та матерiали можуть знаходитися в одному вiдсiку складу або на одному майданчику. При цьому вiдстань мiж ними повинна вiдповiдати вимогам нормативних документiв. 3. Речовини що не увiйшли до таблицi вiдносять до вiдповiдного класу пiдкласу категорiї на пiдставi пожежонебезпечних та токсикологiчних характеристик вказаних у стандартi або технiчних умовах на дану речовину та керуючись вимогами ГОСТ 19433-88. 4. Питання про сумiсне зберiгання речовин з невiдомими пожежонебезпечними та токсикологiчними властивостями може бути вирiшене лише пiсля вивчення їхнiх вiдповiдних характеристик з наступним вiдносенням речовини до вiдповiдного розряду небезпеки визначенням можливостi сумiсного їх зберiгання з iншими речовинами та матерiалами див. ГОСТ 12.1.004-91 та обов'язковим узгодженням з органами  державного пожежного нагляду. Додаток 11 Фізико-хімічні та токсикологічні характеристики шкідливих та небезпечних речовин Назви речовин Характеристика речовин Гранично допустима концент- рація у повітрі робочої зони мг/куб м Клас не- безпеки агрегат- ний стан речовини Нижня кон- центрацій- на межа спалахнен- ня парів у повітрі % за об'ємом пилу мг/куб.м Температура   ? С Токсичне діяння на організм людини спа- лаху само- зай- мання 1 2 3 4 5 6 7 8 Акролеїн Безбарвна легкозаймис- та рідина з різким за- пахом. Пари в суміші з повітрям вибухонебез- печні токсичні 0 2 2; П 2 8 - 26 234 Дуже подразнює слизові оболонки спричиняє сльозоточивість кон'юнктивіт набряк очей при високих концентра- ціях - запоморочення біль у шлунку уповільнення пульсу оніміння кінчиків пальців втрату свідомості Амоніак Безбарвний пальний газ з різким запахом ви- бухонебезпечний 20 4; П 15 /у по- вітрі/ 650 Подразнює верхні дихальні шляхи при високих концентра- ціях викликає корчі та збуд- жує нервову систему;на шкірі спричиняє опіки 13 5 /у кисні/ Анілін Безбарвна пальна олі- їста рідина що швидко темніє на повітрі 0 1 2; П 1 2 79 617 Отруйний впливає на кров центральну нервову систему спричиняє екзему Ацетилен Безбарвний пальний ви- бухонебезпечний газ 0 3 2 5 335 Посідає наркотичну дію в су- міші з повітрям спричиняє духу наслідком зменшення вмісту кисню в повітрі Бензин /авіа- ційний автомо- більний "кало- ша"/ Безбарвна легкозаймис- та рідина 300 /в перера- хунку на С/ 4; П 0 79 0 79 - 34 - 36 300 300 Спричиняє різноманітні ура- ження нервової системи злу- щування шкіри дерматити з горбкувато- пузирчастими висипами Бензол Безбарвна легкозаймис- та рідина 5 2; П 1 4 - 11 562 Спричиняє наркотичне та су- домливе діяння сильно вражає шкіру; при дуже високих кон- центраціях - миттєва втрата свідомості та смерть Метил бромис- тий Газ нерозчинний у во- ді але добре розчин- ний у органічних роз- чинах 1 1; П Має солодкуватий наркотичний запах Барію сульфат Вибухопожежобез- печний 0 5 а - - - Спричиняє запалення головного мозку спазм судин міокарда ураження печінки стійкі нер- вово-психічні розлади Ізомас- ляний альде- хом гід Легкозаймиста рідина з різким неприємним запа- 5 3; П 1 9 - 21 183 Подразнююче діє на слизові оболонки очей дихальних шля- хів порушує центральну нервову систему Калій двохромо- вокис- лий хромпік калієвий Кристалічна речовина оранжево-червоного ко- льору сильний окислю- вач 0 01 /у перера- хунку на Сr Оз/ 1 а Спричиняє подразнення верхніх дихальних шляхів шкіри; при тривалому діянні - ураження легень Калію гідро- окис Тверда негорюча речо- вина 0 5 /аеро- золь/ 2; а Діє припікаюче на шкіру спри- чиняє виразки та дерматити важкі опіки очей Калій марган- цево- кислий Кристалічна речовина пурпурового кольору. Окислювач 0 2 /у перера- хунку на Мn / 2; а Сполуки марганцю є отруйними діють на центральну нервову систему спричиняють дермати- ти та екзему Калію гідро- тертрат /винний камінь/ 6 а 205 411 Подразнює верхні дихальні шляхи Калію гекса- ціано- феррат /гід- рат/ /Жовта кров'яна сіль/ вибухопожежобезпечний п + а При нагріванні до 40-50 ? С розкладається з вивільненням ціанистого водню який викли- кає отруєння Кальцію гіпо- хлорит /хлорне вапно/ вибухопожежобезпеч- /сильний окислю- вач/ 1 /за хлором/ 2 а Подразнює дихальні шляхи очі шкіру. Пошкоджує зуби. Спричиняє токсичний гепатит атрофію шкіри Кальцію дигід- рофосфат + кальцію сульфат /супер- фосфат/ вибухопожежобезпечний 6 4; а Спричиняє дерматити шкіри а потрапляючи до очей - кон'юнктивіти набряк повік прорив рогівки випадіння райдужки зміни кісток передпліччя невралгічні розлади Кальцію карбо- нат. /вапняк крейда/ Вибухопожежобез- печний 6 4; а Спричиняє атрофічні катари верхніх дихальних шляхів емфіземи легень бронхіти гастрити та порушення функ- ції печінки Кальцію окис /нега- шене вапно/ Вибухопожежобез- печний 5 а Спричиняє атрофічні зміни слизової верхніх дихальних шляхів пневмосклероз хро- нічні бронхіти та емфіземи легень. У разі потрапляння на шкіру - важкі опіки Кальцій хлорис- тий Вибухопожежобез- печний а Загальне отруєння при прий- манні усередину значних доз катари слизової оболонки носа Гас Легкозаймиста рідина 300 /в перера- хунку на С/ 4; П 1 4 27 250 Спричиняє різноманітні ураження нервової системи подразнює слизові оболонки та шкіру Кислота азотна Негорюча безбарвна їдка рідина сильний окислювач 5 2;П При вдиханні парів спричиняє набряк легень руйнування зубів кон'юнктивіти важкі опіки екземи Кислота сірча- на Їдка оліїста него- рюча рідина 1 2;п Подразнює та припікає слизові верхніх дихальних шляхів уражає легені. Потрапляючи на шкіру спричиняє важкі опіки Кислота соляна Безбарвна непальна їдка рідина; "димить" на повітрі 5 2; п У високих концентраціях спри- чиняє подразнення верхніх ди- хальних шляхів слизових носа очей можливі запальні захво- рювання шкіри Кислота оцтова Безбарвна легко- займиста рідина 5 3; п 3 3 38 454 Пари спричиняють подразнення слизових носа та дихальних шляхів очей опіки шкіри Кислота щавлева Біла порошкувата негорюча речовина. Відновник 1 Спричиняє подразнення слизо- вих стравоходу шлунка дихальних шляхів шкіри Ксилол Прозора легкорухлива безбарвна легкозай- миста рідина 50 3; а 1 0 29 590 Наркотик; спричиняє подраз- нення кровотворних органів екземи та інші шкірні за- хворювання Міді сульфат /мідний купо- рос/ Вибухопожежобез- печний 5 3; а Спричиняє функціональні розлади нервової системи порушення функцій печінки Ментол Кристалічна горюча речовина з різким запахом 0 01- 0 05 п 0 73 70 275 У високих концентраціях пари посідають наркотичне діяння; здатний викликати ураження нирок дерматити Метан Базбарвний пальний газ без запаху 300 5 -187 8 537 Являє собою надзвичайно сильний наркотик; спричиняє ядуху блювання головний біль втрату свідомості Натрій двохро- мово- кислий; хромпік натрі- євий Кристалічна негорюча речовина оранжево- червоного кольору. Сильний окислювач 0 01 /у перера- хунку на СrОз/ 1; а Спричиняє подразнення верхніх дихальних шляхів шкіри; у разі довгочасного діяння вражає легені Натрію гідро- ксид /їдкий натр/ Біла непрозора надзвичайно гігроско- пічна речовина 0 5 /аеро- золь/ 2; а Подразнює верхні дихальні шляхи діє припікаюче на шкіру спричиняє виразки та важкі опіки очей Натрію карбо- нат сода кальці- нована Кристалічна негорюча дуже гігроскопічна речовина 2 3; а Вдихання пилу може спричинити подразнення верхніх дихальних шляхів кон'юнктивіт; при роботі з розчинами можливі екземи Сірчис- тий ан- гідрид Безбарвний газ з різким запахом 10 3; п Подразнює дихальні шляхи спричиняючи спазм бронхів; порушує вуглеводний та білковий обмін; впливає на кров Скипидар Безбарвна або зелен- кувато-жовта легко- займиста рідина 300 /в перера- хунку на С/ 4; П 0 8 34 300 Подразнює а потім паралізує нервову систему; пари под- разнюють очі і дихальні шля- хи; при тривалому діянні викликає захворювання нирок Спирт бути- ловий; бута- нол-1 Безбарвна легкозай- миста рідина 10 3; п 1 7 34-41 345 Наркотик пари якого діють подразнююче на слизові оболонки очей та верхніх дихальних шляхів; іноді спричиняє дерматити та екземи Спирт гідро- лізний Безбарвна легкозай- миста рідина 1000 3; п 3 61 13 365 Токсичніший від етилового спирту. Наркотик що спо- чатку спричиняє збудження а згодом - параліч нервової системи. При тривалому діян- ні - важкі захворювання печінки серцево-судинної системи шлунка Спирт ізоамі- ловий Безбарвна легкозай- миста рідина 10 3; п 1 4 40-50 350 Пари спричиняють подразнення слизових оболонок кашель запаморочення блювання. На шкіру діє подразнююче Спирт мети- ловий мета- нол Безбарвна отруйна лекгозаймиста рідина 5 3; п 6 8 464 Сильна переважно нервова та судинна отрута; вражає зоровий нерв та сітківку ока; пари сильно подразню- ють дихальні шляхи Спирт етило- вий Безбарвна легкозай- миста рідина 1000 3; п 3 6 13 404 Наркотик який спочатку викликає збудження а зго- дом - параліч центральної нервової системи. При тривалому діянні - тяжкі органічні захворювання центральної нервової систе- ми травного тракту серце- во-судинної системи печінки Толуол метил- бензол Безбарвна легкозай- миста рідина з ароматичним запахом 50 3; п 1 3 4 4 536 Наркотики. Спричиняють под- разнення слизових оболонок нервові розлади зміни у крові. Іноді спостерігають- ся дерматити Уайт- спірит Безбарвна легкозай- миста рідина 300 /в перера- хунку на С/ 4; п 43 260 Може спричинити різноманітні ураження нервової системи Вуглецю двоокис вугле- кислий газ Безбарвний непальний газ з кислуватим запахом 0 5 % об'єму при 20 % О2 4; п Наркотик подразнює слизові оболонки спричиняє шум у вухах запаморочення Вуглецю окис чадний газ Безбарвний непальний газ без запаху 20 4; п 12 5 610 Спричиняє запаморочення уражає нервову систему органи дихання шкіру Вуглець чотирьох- хлорис тий Безбарвна летюча непальна рідина 20 2; п При зітк- ненні з полум'ям або роз- жареними предмета- ми розк- ладаєть- ся утво- рюючи фосген Наркотик. Спричиняє ураження печінки нирок дерматити та кропив'янку Оцтовий ангід- рид Безбарвна легкозай- миста рідина з різким запахом 5 3; п 1 21 40 360 Діяння схоже на оцтову кислоту але більш сильне Пари спричиняють кон'юнк- тивіт шлунково-кишкові розлади Фенол Безбарвна кристалічна речовина 0 3 2; п 0 3 75 595 Подразнює дихальні шляхи спричиняє розлад травлення блювоту безсоння при потраплянні на шкіру розчину - опіки дерматити Хлорамін Б Біла порошкоподібна речовина з запахом хлору. Окислювач 0 03 2; а Здатний спричинити бронхіальну астму Хлоро- форм Непальна рідина 20 2; п Наркотик що токсично впливає на обмін речовин та на печінку. Іноді спричиняє дерматити та екзему Етилаце- тат /вхо- дить до складу складних ефірів/ Рідина з приємним запахом 200 4; п 2 18 - 3 426 7 Наркотик. Пари помірно подразнюють слизові оболонки дихальних шляхів та очей; спричиняє дерматити та екземи Ефір  ізоамі- ловий Легкозаймиста рідина 48 280 Збуджує центральну нервову  систему підвищує кров'яний тиск Хлор Газ жовто-зеленого кольору 0 3 2; п Має дуже різкий запах спричиняє дуже сильне подразнення дихальних шляхів та запалення слизових оболонок носа та горла важке отруєння організму Додаток 12 Класифікація приміщень щодо небезпеки ураження  електричним струмом Щодо ступеня небезпеки ураження людини електричним струмом приміщення поділяються на: підвищеної небезпеки особливої небезпеки без підвищеної небезпеки. Приміщення підвищеної небезпеки що характеризуються наявністю однієї з наступних умов: - вологості /відносна вологість повітря тривалий час перевищує 75 %/; - струмопровідного пилу в кількості що призводить до осідання на дротах проникнення до середини машин апаратів тощо; - струмопровдіних підлог /металевих земляних залізобетонних цегляних тощо/; - високої температури 35 ? С - періодично понад добу або постійно; - можливості одночасного дотику людини до металоконструкцій будівель технологічних апаратів тощо поєднаних з землею - з одного боку та до металевого корпусу електроустаткування - з другого. Приміщення особливої небезпеки що характеризуються наявністю однієї з наступних умов що створюють особливу небезпеку: - особливої вологості /відносна вологість повітря близька до 100 % стеля стіни підлога предмети що знаходяться в приміщенні вкриті вологою/; - хімічно активного або органічного середовища /у приміщенні постійно або протягом тривалого часу наявні агреcивні пари гази рідини утворюються відклади або пліснява які руйнують ізоляцію та струмопровідні частини електроустаткування/; - одночасно двох або більшої кількості умов підвищеної небезпеки. Приміщення без підвищеної небезпеки в яких не існує умов що створюють підвищену або особливу небезпеку. Додаток 13 ЗАТВЕРДЖУЮ Головний інженер назва підприємства підпис " " 19 р. П Е Р Е Л І К робіт з підвищеною небезпекою по цеху дільниці Місце та характер роботи /позиція устаткування за схемою/ Можливі небез- печні та шкід- ливі виробничі фактори Хто виконує вказану роботу Головні заходи Примітка Підготовка до виконання робіт Для безпечного виконання робіт 1 2 3 4 5 6 I. Роботи що виконуються з реєстрацією в журналі за формою додатка 17 II. Роботи що виконуються з оформленням наряду-допуску Додаток 14 ЗАТВЕРДЖУЮ назва прідприємства посада підпис 19 г. НАРЯД-ДОПУСК N на виконання робіт з підвищеною небезпекою черговий номер за журналом реєстрації нарядів-допусків додаток .... 1. Цех виробництво установка 2. Місце виконання роботи відділок дільниця апарат комунікація 3. Характер робіт що виконуються 4. Відповідальний за підготування та виконання робіт посада прізвище ім'я по батькові 5. Заходи щодо підготування об'єкта до виконання робіт з підвище- ною небезпекою та послідовність їх виконання Додаток: найменування схем 6. Заходи що забезпечують безпечне виконання робіт 7. Засоби індивідуального захисту та режим роботи 8. Начальник цеху прізвище підпис дата 9. Заходи узгоджено: зі службою охрони праці прізвище підпис дата зі взаємопов'язаними цехами найменування суміжного цеху прізвище підпис дата 10. Склад бригади відмітка про проведення інструктажу NN пп Дата і час проведення робіт Прізвища імена по батькові членів бригади Фах З умовами робіт ознайомлений інструктаж отримав підпис Інструктаж проведено посада прізвище ім'я по батькові підпис 11. Аналіз повітряного середовища до початку та в часі виконання робіт Дата і час відбору проб Місце відбору проб Компоненти що визначаються Допустима концентрація  ГДК Результати аналізу Підпис особи що проводила аналіз 12. Заходи щодо підготування до безпечного виконання робіт у від- повідності з нарядом-допуском виконані. Відповідальний за підготовку та проведення робіт прізвище підпис дата час 13. Можливість виконання робіт підтверджую підпис представника служби охорони праці час дата 14. До виконання робіт допускаю начальник зміни підпис час дата 15. Термін дії наряду-допуску продовжено Дата і час прове- дення робіт Результат аналізу повітряного середовища лабораторного або автоматичного Можливість виконання робіт підтверджую Відповіда- льний за виконання робіт Начальник зміни Представник служби охорони праці Начальник цеху 16. Роботу виконано у повному об'ємі наряд-допуск закрито підписи: відповідального за виконання робіт начальника зміни час дата Додаток 15 обов'язковий Перелік робіт що виконуються на підприємстві за нарядами-допусками NN пп Цех місце та характер роботи назва устаткуання Можливі небез- печні та  шкідливі виробничі фактори Хто виконує цю роботу Головні заходи щодо підготування щодо безпечного виконання УЗГОДЖЕНО Назви цехів Служба охорони праці Додаток 16 Журнал реєстрації нарядів-допусків на проведення робіт на підприємствах NN пп Цех дільниця Ким виданий Керуючий роботою Термін дії наряду Наряд-допуск 2-й примірник зберігається в службі охорони праці . ЗАТВЕРДЖУЮ Головний інженер назва підприємства підпис " " 19 г. Додаток 17 Ж У Р Н А Л обліку робіт з підвищеною небезпекою що виконуються без наряду-допуску в назва підрозділу NN пп Дата та час ви- конання робіт Місце вико- нання робіт установка відділення Характер робіт що виконую- ться Заходи щодо підготування об'єкта до виконання робіт викона- но прізви- ще ім'я по батькові підпис від- повідально- го Заходи що забезпечують безпечне проведення робіт вико- нано прізвище ім'я по батькові підпис відпо- відального З умовами безпечного виконання робіт озна- йомлені прізвища імена по батькові виконавців їх підписи Результати аналізу повітряно- го середо- вища Примітки 1 2 3 4 5 6 7 8 9 Додаток 18 Журнал перевірки знань з техніки безпеки у персоналу з групою электробезпеки І Прізвище ім'я по батькові Назва цеху електроустано- вки де працює той кого перевіряють Посада стаж роботи на цій посаді Дата по- передньої перевір- ки оцін- ка знань Дата ниніш- ньої пере- вірки та причина Оцінка знань Підпис того хто перевіряє того кого перевіряють Додаток 19 Ж У Р Н А Л реєстрації та огляду посудин що працюють під тиском та іншого устаткування на яке не поширюються правила Держнаглядохоронпраці Цех дільниця Найменування устаткування Особа відповідальна за експлуатацію та безпеч- ний стан устаткування Запис висновків огляду Номер та дата наказу про відповідаль- ність Посада прізвище ім'я по батькові Підпис відпо- відаль- ної особи Дата огляду Висновки огляду Дозволений тиск кгс/кв.см Строк наступного огляду Додаток 20 Прийоми надання першої допомоги Загальні положення У разі нещасного випадку велике значення належить своєчасному поданню першої передлікарняної медичної допомоги. Щонайважливішою умовою успішного подання першої медичної допомоги є швидкість дій знання основних правил та наявність практичних навичок в поданні першої передлікарняної медичної допомоги. Всіробітники та інженерно-технічні працівники повинні бути навчені поданню першої передлікарняної допомоги яка охоплює: - тимчасове зупинення кровотечі; - перев'язування ран опіків; - накладання шин на місце перелому кісток; - штучне дихання; - перенесення потерпілого. Заняття з подання першої допомоги повинні проводитися компетентним медичним персоналом разом з технічним персоналом. Відповідальність за організацію навчання покладається на начальника цеху та головного інженера підприємства. З осіб що відбули навчання формуються санітарні пости з таким розрахунком щоб у кожній зміні у кожному цеху чи майстерні завжди були підготовлені люди. Санітарні пости повинні бути забезпечені комплексом необхідних засобів для подання першої допомоги на місці. До вказаних засобів належать: стерильний перев'язочний матеріал вата гумовіабо матерчаті кровотамуючі джгути кліщі для фіксації переломів та вивихів ватно-марлевий бинт /для бинтування в разі переломів/ йодна настоянка розчин борної кислоти нашатирний спирт валер'янові краплі питна сода мило рушник тощо. Рекомендується також забезпечити підприємство апаратом для штучного диханняз комплектом інструментів для розкривання рота відтягування та утримування язика тощо. Медичні засоби першої допомоги комплектуються за порадою лікаря технічні засоби - на основі розпорядження начальника цеху. Для зберігання майна санітарного поста адміністрація повинна встановити певне місце та призначити особу відповідальну за збереження та видачу засобів першої допомоги. Ці особи повинні знати призначення засобів першої допомоги та вміти їх застосовувати. В цехах та на території підприємства слід розвішувати чіткі добре видимі покажчики до медпункту санітарних постів місця зберігання нош та інших засобів до подання першої допомоги. Перша допомога при переломах вивихах ударах У разі переломів та вивихів основне завдання при поданні першої допомоги полягає в тому щоб надати ушкодженій частині тіла найбільш зручне та спокійне положення. Це є обов'язковим не лише  для усунення відчуття болю але і для попередження перетворення закритого перелому у відкритий - коли уламки кісток зсередини проколюють шкіру. При переломах та вивихах кінцівок необхідно ушкоджену кінцівку зміцнити шиною фанерною пластиною палицею чи іншим подібним предметом. Ушкоджену руку можна за допомогою бинта або косинки підвісити на шиї та прибинтувати до тулуба. При падінні з висоти або при обвалах якщо виникає підозра на наявність перелому хребта /різкий біль у хребті неможливість зігнути спину та перевернутись/ перша допомога зводиться до слідуючого: потерпілого слід обережно покласти на жорстку поверхню /на санітарні ноші кладуть дошки/ строго горизонтально. При відсутності дошок до спини та боків щільно прибинтовують чотири драбинкові шини. У разі падіння предметів на голову ударі голови та здогадному переломі черепа /непритомність кровотеча з вух або рота/ до голови необхідно прикласти холодний предмет /пляшку з снігом або холодною водою грілку з льодом/ або зробити холодну примочку. При переломі ребер ознакою якого є біль при диханні кашлі чханні рухах слід туго забинтувати груди або стягнути їх рушником у часі видиху. За впевненості що потерпілий отримав лише удар до місця удару слід прикласти холод /сніг лід змочену холодною водою тканину/ і туго його забинтувати. При відсутності ушкоджень шкіри не слід змазувати місце удару йодом розтирати накидати зігріваючий компрес. Перша допомога при пораненні При пораненні слід перш за все очистити рану від забруднення та зараження мікробами. Особливу увагу необхідно приділити ранам забрудненим землею щоб запобігти зараженню правцем. Своєчасне звернення до лікаря та введення протиправцевої сироватки попереджує це захворювання. Той хто подає першу допомогу при пораненні повинен чисто вимити руки з милом а якщо така можливість відсутня – обробити пальці йодною настоянкою. Дотикатись безпосередньо до рани навіть вимитими руками неприпустимо. При поданні першої допомоги слід дотримуватись наступних правил: -  не можна промивати рану водою чи будь-якими ліками засипати порошками закривати мазями; - не можна також видаляти з рани пісок землю тощо щоб не викликати її зараження; - не можна видаляти з рани згустків крові /це може призвести до сильної кровотечі/; -  не можна замотувати рану ізоляційною стрічкою. Необхідно розпечатати наявний у шафці першої допомоги індивідуальний пакет /не дотикаючись до поверхні що буде накладена безпосередньо на рану/ накласти стерильний перев'язочний матеріал з пакету на рану та забинтувати. При відсутності індивідуального пакета для перев'язки використовують шматок чистої тканини змочений йодною настоянкою. Перша допомога при кровотечах Щоб призупинити кровотечу необхідно: - підняти поранену кінцівку догори; - на кровоточиву рану накласти зібганий в жмуток перев'язочний матеріал з індивідуального пакета та притиснути його згори не дотикаючись до рани пальцями на 4-5 хвилин не відпускаючи; - якщо кровотеча припинилась слід не знімаючи накладений перев'язочний матеріал накласти згори другу подушечку з другого пакета або шматок вати та туго забинтувати рану; - у разі сильної кровотечі провадиться стискання кровоносних судин що живлять кров'ю поранену зону шляхом згинання кінцівки в суглобах а також пальцями джгутом або закруткою; у всіх випадках сильної кровотечі слід викликати лікаря. Пам'ятайте: джгут накладається на стегно ноги або плечову частину руки. Накладений джгут слід тримати якнайкоротший час /не більше 2-х годин/ оскільки можливе омертвіння обезкровленої дільниці. При кровотечі з носа відкинути голову назад вставити в ніс тампон змочений пероксидом водню або накласти на перенісся холодний компрес. Подання першої допомоги при опіках кислотами та лугами При потраплянні кислоти або лугу на шкіру уражені місця слід промити струменем води протягом 15-30 хвилин/ виключаючи ураження сірчаною кислотою/ потім обмити 5%-ним розчином питної соди а місця уражені лугами - 3%-ним розчином борної або оцтової кислоти. У разі потрапляння на слизову оболонку очей кислоти або лугу очі слідпромити сильним струменем води протягом 15-20 хвилин а потім-2%-ним розчином питної соди а при ураженні лугом - 2%-ним розчином борної кислоти. При опіках порожнини рота лугами необхідне полоскання 3%-ним розчином оцтовоїкислоти або 2%-ним розчином борної кислоти а при опіках кислотою - 5%-ним розчином питної соди. При потраплянні кислоти до дихальних шляхів необхідно дихати розпилюваним за допомогою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди а при потраплянні лугу - розпилюваним 3%-ним розчином оцтової кислоти. Подання першої допомоги при отруєннях вуглекислим газом та сірчистим ангідридом За наявності у повітрі 4-5% вуглекислого газу спостерігаються задишка головний біль млявість серцебиття зниження працездатності. Якщо вміст вуглекислого газу у повітрі досягає 8-10% спостерігається швидка втрата свідомості та смерть наслідком припинення дихання. При отруєнні вуглекислим газом потерпілого видаляють з загазованої зони та виносять на свіже повітря. До прибуття лікаря йому дають кисневу подушку а якщо він не дихає - роблять штучне дихання. Симптоми гострого отруєння сірчистим газом - подразнення дихальних шляхів та очей печіння в горлянці кашель стиснення в грудях. У важких випадках - задишка посиніння сльозоточивість. Перша допомога - промивання носа та полоскання ротової порожнини слабким розчином соди спокій. Перша передлікарняна допомога при ураженні аміаком та фреоном Потерпілийнаслідком отруєнняпарами аміаку або фреону мусить бути винесений на свіже повітря або у чисте тепле приміщення.У разі необхідності слід негайно застосувати штучне дихання. Необхідно звільнити потерпілого від одягу який заважає диханню змінити забруднений одяг надати йому повний спокій. Зробити інгаляцію теплою парою /крізь паперову трубку/ з чайника у якому міститься 1-2%-ний розчин лимонної кислоти у гарячій воді. Дати випити міцний чай каву лимонад або 2%-ний розчин молочної кислоти. Рекомендується в усіх випадках отруєння вдихання кисню протягом 30-45 хвилин зігрівання потерпілого /обкласти грілками/. У випадку глибокого сну та можливого зниження больової чутливості слідпри цьому дотримуватись обережності щоб не спричинити опіків. За наявность ознак подразнення носоглотки її слід полоскати 2%-ним розчином соди або водою. Незалежно від стану потерпілий повинен бути направлений до лікаря. При спостереженні явищ задухи кашлю потерпілого слід транспортувати у лежачому положенні. При потраплянні аміаку абофреону в очі необхідно промити очі сильним струменем чистої води. Після цього до лікарського огляду слід одягнути темні захисні окуляри.Не можна бинтувати очі та накладати на них пов'язку. У разі потраплянняна шкіру аміаку або фреону необхідно спочатку спрямувати на уражену поверхню струмінь чистої води.Потімураженукінцівкузанурити в теплу /35-40?С/ воду на 5-10 хвилин а при ураженні значної поверхні тіла- зробити загальну ванну. Післяваннивисушитишкіру прикладаючи до неї рушник що добре поглинає вологу /розтирання неприпустиме/. Накласти на уражену поверхню мазеву пов'язку або нанести на неїмазь Вишневського чи пеніцилінову. Якщо мазі відсутні – можна скористатись вершковим /несолоним/ маслом або соняшниковою олією. Якщона шкірі з'явились пухирі - їх ні в якому разі не можна розтинати слід накласти на них мазеву пов'язку Перша передлікарняна допомога при опіках Опіки бувають трьох ступенів починаючи від легкого почервоніння і кінчаючи важким омертвінням ділянок шкіри а інколи - також глибше розташованих тканин. При опіках першого ступеня на уражену поверхню накладають примочку зі слабкого розчину марганцево-кислого калію /рожевого кольору/ після чого її слід забинтувати. Надаючи допомогу потерпілому для уникнення зараження не можнаторкатись руками опечених ділянок шкіри чи змазувати їх мазями жирами вазеліном присипати питною содоютощо. Не можна розтинати пухирі віддирати від тіла шматки обгорілого одягу.Одяг та взуття з опеченого місця краще не знімати розрізати виконати перев'язку та відправити потерпілого до медичної установи.Якщо обгорілий одяг прилипнув до опеченої поверхні тіла то зверху слід накласти стерильну пов'язку і відправити потерпілого до медичного закладу. У разі важких та розповсюджених опіків потерпілого необхідно загорнути у чисте простирадло або тканину не роздягаючи вкрити якомога тепліш напоїти теплим чаєм та надати йому спокій до прибуття лікаря. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом При ураженні електричним струмом необхідно якнайшвидше звільнити потерпілого від діяння струму. Першим заходом особи що надає допомогу мусить стати негайне вимкнення тієї частини електроустаткування до якої доторкується потерпілий. Вимкнення здійснюється за допомогою вимикачів рубильника або інших вимикаючих апаратів шляхом зняття запобіжників роз'єднання штепсельних сполучень тощо. Якщо досить швидке вимкнення установки неможливе слід застосувати інші прийоми або звільнити потерпілого від діяння струму. Звільнивши потерпілого від діяння струму слід оцінити його стан. Ознаки що дозволяють зробити подібну оцінку є наступним: а притомність: ясна відсутня порушена /потерпілий збуджений або загальмований/; б колір шкірних покровів та видимих слизових /губ очей/: рожевий синюшний блідий; в дихання: нормальне відсутнє порушене /неритмічне поверхневе хрипке/; г пульс на сонних артеріях: добре визначається /ритм правильний або неправильний/ погано визначається відсутній; д зіниці: вузькі широкі. Маючи певні навички та володіючи собою той хто подає допомогу здатний протягом однієї хвилини оцінити стан потерпілого та вирішитиу якій послідовності подавати йому допомогу. Колір шкірних покровів та наявність дихання /по підніманню та опусканню грудної клітини/ оцінюють візуально. Про втрату свідомості як правило також судять візуально. Пульс на сонній артерії промащують подушечкамидругого третього та четвертого пальців руки розміщуючи їх уподовж поміж кадиком /адамове яблуко/ та кивальним м'язом та злегка притискуючи до хребта. Ширину зіниці при заплющених очах визначають таким чином: подушечки вказівних пальців кладуть на верхні повіки обох очей та злегка притискуючи їх до очних яблук підіймають догори. При цьомуочна щілина відкривається і на білому тлі стає видимою кругла райдужка а у центрі круглі чорні зіниці стан яких /вузькі чи широкі/ оцінюють виходячи з того яку площадь райдужки вони займають. Якщо у потерпілого відсутні: свідомість дихання пульс шкірнийпокрівсинюшний а зіниці широкі 0 5 см у перерізі - можна вважати що він знаходиться у стані клінічної смерті і слід якнайшвидше приступати до оживлення організму за допомогою штучного дихання за способами "з вуст до вуст" або "з вуст до носа" і зовнішнього масажу серця.Якщо потерпілий дихає різко та переривчасто але пульс унього промацується слід негайно розпочати штучне дихання. Почавши оживлення слід потурбуватись про виклик лікаря або швидкої допомоги. Це має зробити не той хто надає поміч а хтось інший. Якщопотерпілийприйшов до тями хоча до цього був зомлілий знаходився в непритомному стані хоча зі збереженими стійкими диханням та пульсом його слід покласти на підстилці розстебнути одяг який перешкождає диханню створити приплив свіжого повітря зігріти тіло якщохолодно чи відповідно забезпечити прохолоду якщо жарко подбати за повний спокій безперервно спостерігаючи за пульсом та диханням; сторонніх осіб слід видалити. У разі знаходження потерпілого у непритомному стані необхідноспостерігати за його диханням і у разі порушення дихання наслідкомзападання язиказміститинижнющелепу вперед взявшись пальцямизаїїкути та підтримувати її у такому стані доки не припиниться западання язика. У випадкувиникненняу потерпілого блювання слід повернути його голову та плечі наліво для відходу блювотиння. Ні в якому разі не можна дозволяти потерпілому рухатись або тим більш продовжувати працю оскільки відсутність видимих тяжких уражень спричинених електричним струмом або іншими факторами /падіння тощо/ далеко не виключає можливості наступного погіршенняйого стану.Лишелікар здатний вирішити питання про станздоров'я потерпілого. Переносити потерпілого до іншого місця слід лише увипадках коли йому або ж особі щоподає допомогу продовжує загрожувати небезпека або коли надання допомоги на місці неможливе /наприклад на опорі/. Ні в якому разі не можна закопувати потерпілого у землю оскільки це лише спричинить шкоду та втрату дорогоцінних для його урятування хвилин. Напруга до 1000 В Для відриву потерпілого від струмоведучих частин або проводу слід скористатись вірьовкою палицею дошкою чи будь-яким іншим сухимпредметом щоне проводить електричний струм. Можна також відтягнути його за сухий одяг уникаючи при цьому дотику до оточуючих металевих предметів чи частин тіла потерпілого. Щоб ізолювати руки того хто подає допомогу потерпілому якщо у нього виникає необхідність доторкнутись його тіла не прикритого одягом повинен одягнути діелектричні рукавички або обмотати руку шарфом накинути на потерпілого гумовий килимок прогумовану або просто суху тканину. Можна також ізолювати себе ставши на гумовий килимок суху дошку тощо. Відокремлюючи потерпілого від струмоведучих частин рекомендується діяти однією рукою тримаючи другу в кишені або поза спиною. Якщо електричний струм проходить в землю через потерпілого і цейостанній спазматично стискує в руці один токоведучий елемент простіше перервати струм відокремивши потерпілого від землі. Можна перерубати дроти сокирою з сухим дерев'яним топорищем або перекуситидротипофазно стоячи при цьому на сухих дошках дерев'яній драбинітощо. Основні правила проведення штучного дихання Штучне дихання роблять у випадках коли потерпілий не дихає або дихає дуже рідко спазматично. Перш ніж приступити до штучного дихання слід швидко не втрачаючижодної секунди звільнити потерпілого від одягу що утруднює дихання швидко звільнити його рот від сторонніх предметів розтулити міцно затиснуті вуста. Прийоми штучного дихання Перший спосіб Потерпілого кладуть горілиць під лопатки підкладають тугий валик а під голову - м'яку підстилку; голова повинна дещо звисати та бути відкинута назад; потерпілому відкривають вуста пальцями оберненими марлею або чистою хусточкою обережно витягають язика утримуючи його в такому положенні. Надавши потерпілому вказане положення той хто подає допомогу стаєнаколіна біля голови потерпілого бере його руки біля кистей та рівномірно відводить їх у боки і назад роблячи широке півколо; прицьому грудна клітина розширюється і відбувається вдих; відвівши рукипотерпілого за голову той хто подає допомогу утримує їх у цьому положенні протягом 3 секунд; зігнувши обидві руки в ліктяхтой хто подає допомогу складає їх на грудях потерпілого а ліктями плавно але енергійно натискає з боків на грудну клітину протягом 2 секунд; при цьому відбувається видих; потім усі рухи повторюють знову у наведеній послідовності. Цейспосіб не може бути застосований якщо у потерпілого ушкоджені рука або ребро /перелом серйозне поранення/. Другий спосіб Найдієвішим способомштучного диханняє спосіб "з вуст до вуст"або "з вуст до носа". Спосіб "з вуст до вуст" або "з вуст до носа" належить до способів штучного дихання за методом вдування коли повітря що видихує той хто надає допомогу примусово нагнітаєтьсядодихальних шляхів потерпілого.Вдуванняможна здійснюватикрізь марлю хусточку задопомогою спеціального пристрою "повітроводу". Для проведення штучного дихання потерпілого слід покласти горілиць розстебнувши одяг що утруднює дихання. Перш ніж почати штучне дихання слід забезпечити проходимість верхніх дихальних шляхів які в положенні горілиць та у непритомному стані завжди закриті язиком що западає. Окрім того в ротовій порожнині може знаходитись сторонній вміст що його слід видалити пальцями обгорнувши їх хусточкою тканиною чи бинтом. Після цього той хто подає допомогу розмістившись збоку від головипотерпілого підсовує одну руку під шию цього останнього а долонею другої руки натискує йому на чоло максимально відкидаючи голову назад. При цьому корінь язика піднімається та звільняє вхід до горлянки а рот потерпілого відкривається. Той хто подає допомогу нахиляється до обличчя потерпілого робить глибокий вдих відкритим ротом повністю щільно охоплює відкритий рот потерпілого і робить енергійний видих з деяким зусиллям вдихаючи повітря йому до рота одночасно закриваючи ніс потерпілого щокою чи пальцями руки що знаходиться на чолі. При цьому слід спостерігати за грудною клітиною потерпілого яка повинна піднятись. Як тільки грудна клітина підніметься нагнітання повітря призупиняють той хто подає допомогу відвертає обличчя вбік у потерпілого відбуваєтьсяпасивний видих. Якщо у потерпілого добре визначається пульс і необхідне лише проведенняштучного дихання то інтервал поміж штучними вдихами повинен складати5сек. /12 дихальних циклів щохвилини/. При проведенні штучного дихання той хто подає допомогумусить слідкувати щоб повітря не потрапляло до шлунка потерпілого. При потраплянні повітря до шлунка про що свідчить здуття живота "під ложечкою" обережно натискують долонею на живіт поміж грудиною та пупком.При цьому не виключене виникнення блювання;тоді голову та плечі потерпілого повертають убік. Якщопісля вдування повітря грудна клітина не розпрямлюється слід змістити нижню щелепу потерпілого допереду. Для цього чотирма пальцями обох рук нижню щелепу захоплюють ззаду за кути та впираючись великими пальцями в її край нижче куточків вуст відтягують її допереду так щоб ніжні зуби знаходились перед верхніми. Якщо щелепи потерпілого міцно затиснені а відкрити рот не вдається слід виконувати штучне дихання "з вуст до носа". Припиняють штучне дихання після відновлення у потерпілого достатньо глибокого та ритмічного самостійного дихання. Зовнішній масаж серця У разі зупинки серця слід не гаючи ані секунди покласти потерпілого на рівну жорстку основу: лаву підлогу підкласти під спину дошку /ніяких валиків під плечі та шию підкладати не можна/. Якщо допомогу подає одна людина вона розміщується збоку від потерпілого і нахилившись робить два швидких енергійних вдування /способом "з вуст до вуст" або "з вуст до носа"/ потім піднімається лишаючись на тому ж боці від потерпілого долоню однієї руки кладе на нижню половину грудини а пальці злегка піднімає. Долонюдругоїруки вона накладає на першу долоню упоперек або повздовж і натискає допомагаючи нахилом свого корпусу. Руки при натисненні повинні бути розпрямлені у ліктьових суглобах. Натискання слід виконувати швидкими поштовхами таким чином щобзміщуватигрудинуна 4-5 см; тривалість натиснення щонайбільш 0 5 с інтервал поміж окремими натисненнями 0 5 с. В часі пауз руки з грудини не знімають пальці лишаються прямими руки повністю випрямленими у ліктьових суглобах. Якщооживлення виконує одна людина то на кожні два вдування вона виконує 15 натиснень на грудину. За хвилину слід виконати не менш 60 натиснень та 12 вдувань. Якщо воживленні приймають участь дві особи співвідношення "дихання-масаж" складає1:5.У часі штучного вдиху потерпілого той що виконує масаж серця натиснення не виконує. Якщо реанімаційні заходи здійснюються як слідшкірні покровирожевіють зіниці звужуються самостійне дихання відновлюється.Пульсна сонних артеріях в часі масажу мусить добре відчуватись.Після відновлення серцевої діяльності та визначення доброго пульсу масаж серця негайно припиняють продовжуючи штучне дихання у разіслабкого дихання потерпілого. З відновленням повноцінного самостійного дихання штучне дихання також припиняють. Перенесення або перевезення потерпілого Для перенесення потерпілого наслідком травми використовують ноші які слід швидко принести до місця пригоди та поставити поряд з потерпілим з боку ураженої частини тіла. В часі піднімання перенесення та перевезення потерпілого необхіднонезавдаватийомунепокою та болю не припускати струшень не надавати йому незручного або небезпечного положення. Піднімати потерпілого та класти його на ноші слід обережно без хапанини та поспіху. Найкраще це робити втрьох стоячи на одному коліні з одного боку потерпілого /де немає ушкоджень/ причому один з тих що піднімають потерпілого підсовує руки під його голову та лопатки другий - під поперек та під верхню частину стегон а третій - під стегна та голмілки. Слід не переносити потерпілого до нош а лише підняти його не встаючи з колін з тим щоб хтось інший підсунув в цей час ноші під потерпілого. Особливо важливо це при різних переломах. При переломах хребта якщо ноші м'які а також у разі перелому нижньої щелепи коли потерпілий  задихається його слід класти на ноші долілиць. Переноситипотерпілого на ношах можна вдвох або у чотирьох. По рівному місцю потерпілого несуть ногами наперед а при підійманні до гори або по сходах навпаки - головою наперед. Щоб не гойдати ноші носії мусять іти не в ногу піднімаючи ноги можливо менше та дещо зігнувши їх у колінах щоб уникнути струсів. Знімаючи потерпілогознош слід діяти таким же чином як при йогопідніманні на ноші з землі ноші необхідно негайно віднести на місце до цеху. При перевезенні важкопотерпілого якщо є відповідна можливість слід потерпілого перевозити на тих же ношах поставивши їх до машини. Необхіднобути завжди готовими для перенесення потерпілих без нош. Потерпілого переносять звичайно удвох. Для цього найзручніше зробити для нього сидіння з чотирьох або з трьох рук. У першому випадку потерпілий охоплює за плечі носіїв у другому - один з носіїв свою вільну руку кладе на плече другого носія. Додаток 21 Рекомендований Рекомендації щодо оснащення об'єктів первинними засобами пожежогасіння 1. До первинних засобiв пожежогасiння вiдносяться: вогнегасники; пожежний iнвентар покривала з негорючоготеплоiзоляцiйного полотна грубововняної тканини або повстi ящики зпiском бочки з водою пожежнi вiдра совковi лопати ;пожежний iнструмент гаки ломи сокири тощо . 2. Для визначення видiв та кiлькостiпервиннихзасобiв пожежогасiння слiдвраховувати фiзико-хiмiчнi та пожежонебезпечнi властивостi горючих речовин їх взаємодiю з вогнегасними речовинами а також розмiри площ виробничих примiщень вiдкритих майданчикiв та установок. 3. Необхiдну кiлькiсть первинних засобiв пожежогасiння визначають окремо для кожного поверху та примiщення а такождля стажерок вiдкритих установок. Якщо водномупримiщеннi знаходяться декiлька рiзних за пожежноюнебезпекою виробництв не вiддiлених одне вiд одного протипожежними стiнами усi цiпримiщення забезпечують вогнегасниками пожежним iнвентарем та iншими видами засобiв пожежогасiння за нормами найбiльш небезпечного виробництва. 4. Покривала з матерiалiв вказаних у п.1 цього додатку повиннi мати розмiр не менше 1м х1 м. Вони призначенi для гасiння не великих осередкiв пожеж в разi займання речовин горiння яких не може вiдбуватися без доступу повiтря. У мiсцях застосування та зберiгання ЛЗР та ГР розмiри покривал можуть бути збiльшенi до величин: 2 м х1 5 м 2 м х 2 м. Покривала слiд застосовувати для гасiння пожеж класiв "А" "В" "D" Е . 5. Бочки з водою встановлюються у виробничих складських та iнших примiщеннях спорудах у разi вiдсутностi внутрiшнього протипожежного водогону та наявностi горючих матерiалiв а також на територiї об'єктiв.Їхня кiлькiсть у примiщеннях визначається з розрахунку установки однiєї бочки на 250-300 кв.м захищуваної площi. 6. Бочки для зберiгання води з метою пожежогасiння вiдповiдно до ГОСТ 12.4.009-83 повиннi мати мiсткiсть не менше 0 2 куб.м i бути укомплектовані пожежним відром мiсткiстю не менше 0 08 куб.м. 7. Пожежнi щити стенди встановлюються на терiторiї об'єкта з розрахунку один щит стенд на площину 5000 кв.м. До комплекту засобiв пожежогасiння якi розмiщуються на ньому слiд включати:вогнегасники - 3одиниці ящик з пiском –1 одиниця покривало з негорючоготеплоiзоляцiйного матерiалу або повстi розмiром до 2м х 2м - 1 одиниця гаки - 3 одиниці лопати - 2 одиниці ломи - 2 одиниці сокири - 2 одиниці. 8. Ящики для пiску повиннi мати мiсткiсть 0.5;1 0 або 3 0 куб.м та бути укомплектованими совковою лопатою. Вмiстилища для пiску що є елементом констукцiї пожежного стенду повиннi бути мiсткiстю не менше 0 1 куб.м.  Конструкцiя ящика вмiстилища повинна  забезпечувати зручнiсть дiставання пiску  та  виключати попадання опадiв. 9. Склади лiсу тари та волокнистих матерiалiв слiд забезпечувати збiльшеною кiлькiстю пожежних щитiв з набором первинних засобiв пожежогасiння виходячи з мiсцевих умов. 10.Вибiр типу та визначення необхiдної кiлькостi вогнегасникiв: 10.1. Вибiр типу та визначення потрібної кiлькостi вогнегасникiв здiйснюється за таблицями 1 або 2 в залежностi вiд їх вогнегасної спроможностi граничної площi класу пожежiгорючих речовин та матерiалiв у захищуваному примiщеннi або об'єктi стандарт ISO N 3941-77 : клас А -пожежiтвердих речовин переважно органiчного походження горiнняякихсупроводжується тлiнням деревина текстиль папiр ; клас В -пожежi горючих рiдин або твердих речовин якi розтоплюються; клас С - пожежi газiв; клас Д - пожежі металів та їх сплавів; клас Е * - пожежi пов'язанi з горiнням електроустановок. Крiм перерахованих параметрiв беретьсядоуваги також категорiя примiщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою. * Додатковий клас прийнятий у ППБ для позначення пожеж пов'язаних з горiнням електроустановок. 10.2. Вибiр типу вогнегасника пересувний чи переносний обумовлений розмiрамиможливихосередкiв пожеж;у разi збiльшених їх розмiрiв рекомендуєтьсявикористовувати пересувнi вогнегасники таблиця 2 . Для гасiння великих площ горiння коли застосування ручних та пересувних вогнегасникiв єнедостатнiм на об'єктiмають бути передбаченi додатково ефективнi засоби пожежогасiння. 10.3. В таблицях1 та 2 знаком "++" позначенi рекомендованi до оснащення об'єктiв вогнегасники знаком "+" - вогнегасники застосування яких допускається в разi вiдсутностi рекомендованих та за наявностi вiдповiдного обгрунтування; знаком "-" - вогнегасники котрi не допускаються для оснащення об'єктiв. 10.4. Необхiдно враховувати климатичнi умови експлуатацiї будiвель та споруд вибираючи вогнегасник звiдповiдною температурною межею використання. 10.5. Якщо на об'єктi можливi комбiнованi осередки пожеж то перевага у виборi вогнегасника вiддається бiльш унiверсальномущодо області застосування. 10.6. Дляграничноїплощiпримiщеньрiзнихкатегорiй максимальної площi захищуваноїоднимабо групою вогнегасникiв необхiдно передбачатикiлькiстьвогнегасникiв одного з типiв зазначену в таблицях 1 та 2 перед знаками "++" або "+". 10.7. Громадськi будiвлi та спорудиповиннiмати накожному поверсi не менше двох переносних вогнегасникiв. 10.8. Комплектування технологiчного устаткування вогнегасниками здiйснюється відповідно до вимог технiчних умов паспортiв на це устаткування або вiдповiдних галузевих правил пожежної безпеки затверджених у встановленому порядку. 10.9. Комплектування iмпортного устаткування вогнегасниками здiйснюється згiдно з вимогами договору на його поставку. 10.10. У мiсцях зосередження коштовної апаратури й устаткування кiлькiсть засобiв пожежогасiння може бути збiльшена. 10.11. Коли від пожежі захищаються примiщення з EOM телефонних станцiй музеїв архiвiв тощо слiд враховувати специфiку вогнегасних речовин у вогнегасниках якi призводять пiд час гасiння до псування обладнання. Цi примiщення рекомендується оснащувати вуглекислотними вогнегасниками зурахуванням граничнодопустимоїконцентрацiї вогнегасної речовини. 10.12. Виробничi примiщення категорiїД а також тi якi мiстять негорючi речовини й матерiали можутьне оснащуватися вогнегасниками якщо їх площа не перевищує 100 кв.м. необхiднiсть установлення вогнегасникiв у таких примiщеннях визначають власники пiдприємств. 10.13. Вiдстань вiд можливого осередку пожежi до мiсця розташування вогнегасника не повинна перевищувати20 мдлягромадських будiвель та споруд; 30 м - для примiщень категорiй А Б В горючi гази та рiдини ; 40 м - для примiщень категорiй В Г; 70 м - для примiщень категорiї Д. 10.14. За наявностi декiлькох не великих примiщеньз однаковим рiвнем пожежонебезпекикiлькiсть необхiдних вогнегасникiввизначається згiдно з п.10.13 татаблицями1 або2 з урахуванням сумарної площi цих примiщень. 10.15. Окремi пожежонебезпечнi виробничi установки фарбувальнi камери загартовувальнi ванни випробувальнi стенди установки для миття та знежирювання деталей сушильнi камери тощо обладнуються не менше нiж двома вогнегасниками кожна або одною стаціонарною установкою пожежогасiння. 10.16. Окремо розташованi вiдкритi ректифiкацiйнi адсорбцiйнi колони та iншi технологiчнi установки забезпечуються вогнегасниками покривалами ящиками з пiском паровими шлангами.Їх кiлькiсть визначається адмiнiстрацiєю об'єкта залежно вiд потужностi установок та кiлькостi горючих легкозаймистих рiдин i газiв якi мiстяться в апаратах. 10.17. У мiсцяхнаявностi великої кiлькостiЛЭР ГРта легкогорючих матерiалiв каучук гума тощо доцiльно встановлювати стацiонарнi або пересувнi вогнегасники типу ОВП - 100 ОУ - 25 ОУ - 80 ОП - 100 ОПА - 100 ОП - 250 i подiбне. 10.18. Примiщення обладнанiавтоматичними стацiонарними установками пожежогасiння забезпечуються вогнегасниками на 50% виходячи з їх розрахункової кiлькостi. 10.19. Приклади визначення кiлькостi та типу вогнегасникiв за таблицями1 i 2 з урахуванням вимог п.10.13: - примiщення категорiї Аплощею970кв. м клас пожежi-В повинно захищуватися п'ятьма порошковими вогнегасниками типу ОП – 10 таблиця 1 .Вiдстань мiжвогнегасникамитамiсцямиможливого загоряння повинна становити не бiльше 30 м; - примiщення категорiї Д площею 1200 кв.мповиннозахищатися двома вогнегасникамиОУ-5 таблиця1 для гасiння загорянь електродвигунiв верстатiв . Вiдстань мiж вогнегасниками тамiсцями можливого загоряння не бiльше 70 м. Таблиця 1 Рекомендації щодо оснащення приміщень переносними вогнегасниками Категорiя примiщення Гранична захищуваль- на площа кв.м. Клас пожежi Пiннi та воднi вогнегас- никии мiс- ткiстю 10 л Порошковi вогнегасники місткістю л Хладоновi вогнегасни- ки мiсткiс тю Вуглекислотнi вогнегасники мiсткiстю л 2 5 10 2 3 л 2 3 8 5 А Б В 200 А 2++ - 2+ 1++ - - - горючi гази i В 4+ - 2+ 1++ 4+ - - рiдини С - - 2+ 1++ 4+ - - Д - - 2+ 1++ - - - Е - - 2+ 1++ - - 2++ В 400 А 2++ 4+ 2++ 1+ - - 2+ Д - - 2+ 1++ - - - Е - - 2++ 1+ 2+ 4+ 2++ Г 800 В 2+ - 2++ 1+ - - - С - 4+ 2++ 1+ - - - Г Д 1800 А 2++ 4+ 2++ 1+ - - - Д - - 2+ 1++ - - - Е - 2+ 2++ 1+ 2+ 4+ 2++ Громадсь- кi будiвлi та спо- руди 800 А 4++ 8+ 4++ 2+ - - 4+ Е - - 4++ 2+ 4+ 4+ 2++ Примiтки: 1. Максимальна площа можливих осередкiв пожеж класiв А та В у примiщеннях в яких передбачається використання вогнегасникiв не повинна перевищувати вогнегасної спроможностi застосовуваних вогнегасникiв. 2. Для гасiння осередкiв пожеж рiзних класiв порошковi вогнегасники повиннi мати вiдповiднi заряди: для класу А - порошок АВС Е ; для класiв В С та Е - ВС Е або АВС Е та класу Д - Д. 3. Значення знакiв "++" "+" "-" наведено в п.10.3 Таблиця 2 Рекомендацiї щодо оснащення примiщень пересувними вогнегасниками Категорiя примiщення Гранична захищувана площа кв.м Клас пожежi Повiтро - пiннi вогнегас- ники мiст- кiстю 100л Комбiнованi вогнегасники мiсткiстю пiна порошок 100л Порошковi вогнегасники мiсткiстю 50 100 л Вуглекислотнi вогнегасники мiсткiстю л 25 40 80 А Б В горючi 500 А 1++ 1++ 1++ - 3+ гази та рiдини В 2+ 1++ 1++ - 3+ С - 1+ 1++ - 3+ Д - - 1++ - - Е - - 1+ 2+ 1++ В крiм горючих 800 А 1++ 1++ 1++ 4+ 2+ газiв та рiдин В 2+ 1++ 1++ - 3+ С - 1+ 1++ - 3+ Д - - 1++ - - Е - - 1+ 1+ 1+ Примiтки: 1. Максимальнi площi можливих осередкiв пожеж класiв А та В у примiщеннях в яких передбачається використання вогнегасникiв не повинні перевищувати вогнегасної спроможностi використовуваних пересувних вогнегасникiв. 2. Для гасiння осередкiв пожеж рiзних класiв порошковi та комбiнованi вогнегасники повиннi мати вiдповiднi заряди: для класу А - порошок АВС Е ; для класiв В С та Е - ВС Е або АВС Е та для класу Д - Д. 3. Значення знакiв "++" "+" "-" наведено в п.10.3 Додаток 22 Г Р А Ф І К огляду обладнання та арматури резервуарів в яких зберігаються вогне- та вибухонебезпечні речовини N п/п Найменування обладнання Огляд обладнання 1 2 3 1 Дихальний клапан механічний В весняно-літній період не мен ше двох разів на місяць при  температурі зовнішнього повітря  нижче нуля градусів - не менше  одного разу на тиждень 2. Люк-лаз та світовий люк Не менше одного разу на місяць  без відкриття 3. Замірний люк Не менше двох разів на місяць 4. Вентиляційний патрубок Те ж 5. Приймально-роздавальні патрубки -"- 6. Вогневі запобіжники Не менше одного разу на місяць   при температурі повітря зовні  вище нуля а при температурі  нижче нуля - не менше двох ра зів на місяць 7. Арматура для закриття Щоденно 8. Драбини та площадки Не менше одного разу на місяць 9. Трубопроводи пожежогасіння Те ж 10. Візуальний огляд зварних швів резервуарів -"- Примітка: результати огляду заносяться письмово до спеціального журналу що знаходиться у відповідальних осіб