НПАОП 15.8-1.14-97

НПАОП 15.8-1.14-97 Правила безпеки для кондитерського виробництва

ДНАОП 1.8.10 1.14   97 ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ДЛЯ КОНДИТЕРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА Дата введення 01.10.97 ЧАСТИНА 1 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Ці Правила поширюються на всіх працівників які виконують роботи щодо проектування виготовлення реконструкції монтажу налагодження ремонту технічного діагностування та експлуатації підприємств господарств установ та організацій у тому числі науково-виробничих об’єднань проектних та науково-дослідних інститутів спеціальних конструкторських бюро та лабораторій що виробляють кондитерську продукцію та молочну кислоту незалежно від форм власності і видів господарської діяльності надалі   підприємств . 2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ В цих Правилах використані такі законодавчі та нормативні акти: 2.1. Закон України Про охорону праці введений в дію постановою Верховної Ради України 14.10.92 № 2695   XII.  2.2. Закон України Про пожежну безпеку введений в дію постановою Верховної Ради України 17.12.93 № 3747   XII. 2.3. ДНАОП 0.00–4.14–94. Положення про опрацювання прийняття перегляд та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці затверджене наказом Держнаглядохоронпраці України 16.03.94 № 19 та зареєстроване Міністерством України 12.05.94 № 94/303.  2.4. ДНАОП 0.00–4.13–94. Положення про порядок побудови викладу та оформлення державних нормативних актів про охорону праці затверджене наказом Держнаглядохоронпраці України 01.03.94 № 16.  2.5. ДНАОП 0.00–1.03–93. Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України 16.12.93 № 128.  2.6. ДНАОП 0.00–1.07–94. Правила будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України 18.10.94 № 104.  2.7. ДНАОП 0.00–1.08–88. Правила будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів затверджені Держгіртехнаглядом СРСР 18.10.88.  2.8. ДНАОП 0.00–1.11–90. Правила будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води затверджені Держгіртехнаглядом СРСР 09.01.90.  2.9. ДНАОП 0.00–1.20–90. Правила безпеки у газовому господарстві затверджені постановою Держпроматомнагляду СРСР 26.12.90 за № 3.  2.10. ДНАОП 0.00–1.21–84. Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів і правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів затверджені Головдерженергонаглядом Міненерго СРСР 21.12.84.  2.11. ДНАОП 0.00–1.22–72. Правила технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж і правила техніки безпеки при експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж затверджені Головдерженергонаглядом Міненерго СРСР 15.06.72.  2.12. ДНАОП 0.00–4.21–93. Типове положення про службу охорони праці затверджене наказом Держнаглядохоронпраці України 03.08.93 № 73 та зареєстроване Міністерством юстиції України 30.09.93 № 140.  2.13. ДНАОП 0.00–5.12–74. Типова інструкція з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухонебезпечних і вибухопожежонебезпечних об’єктах затверджена Держгіртехнаглядом СРСР 07.05.74.  2.14. ДНАОП 0.00–8.01–93. Перелік посад посадових осіб які зобов’язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці затверджений наказом Держнаглядохоронпраці України 11.10.93 № 94 та зареєстрований Міністерством юстиції України 20.10.94 № 154.  2.15. ДНАОП 0.00–8.02–93. Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджений наказом Держнаглядохоронпраці України 30.11.93 № 123 та зареєстрований Міністерством юстиції України 23.12.93 № 196.  2.16. ДНАОП 0.03–8.06–94. Перелік робіт де є потреба у професійному доборі затверджений наказом Мінохорони здоров’я України 23.09.94 № 263/121 та зареєстрований Міністерством юстиції України 25.01.95 № 18/564.  2.17. ДНАОП 0.03–4.02–94. Положення про медичний огляд працівників певних категорій затверджене наказом Мінохорони здоров’я України 31.03.94 № 45 та зареєстроване Міністерством юстиції України 21.06.94 № 136/345.  2.18. ДНАОП 0.00–8.03–93. Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці що діють на підприємстві затверджений наказом Держнаглядохоронпраці України 21.12.93 № 132 та зареєстрований Міністерством юстиції України 7.02.94 № 20/229.  2.19. ДНАОП. Правила пожежної безпеки в Україні затверджені виконуючим обов’язки головного державного інспектора України 22.06.95 № 400 та зареєстровані Міністерством юстиції України 14.07.95 № 290/755.  2.20. ДНАОП 0.00–5.11–85. Типова інструкція з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт затверджена Держгіртехнаглядом СРСР 20.02.85.  2.21. ДНАОП 0.00–1.13–71. Правила будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок повітропроводів і газопроводів затверджені Держгіртехнаглядом СРСР 07.12.71.  2.22. ДНАОП 0.00–1.02–92. Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів затверджені Держгіртехнаглядом СРСР 17.06.92.  2.23. Інструкція з технічної експлуатації і ремонту виробничих будівель і споруд на підприємствах харчової промисловості затверджена Управлінням будівництва Мінхарчопрому СРСР 12.11.85.  2.24. ДНАОП 0.00–4.12–94. Типове положення про навчання інструктаж і перевірку знань працівників з охорони праці затверджене наказом Держнаглядохоронпраці юстиції України 04.04.94 № 30 зареєстроване Міністерством юстиції України 12.05.94 № 95/304.  2.25. ДНАОП 0.00–4.03–93. Положення про розслідування та облік нещасних випадків професійних захворювань і аварій на підприємствах в установах і організаціях затверджене постановою кабінету Міністрів України 10.08.93 № 623.  2.26. ДНАОП 0.03–8.07–94. Перелік важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці на яких забороняється застосування праці неповнолітніх затверджений наказом Мінохорони здоров’я України 31.03.94 № 46 та зміни постановою 23.02.94 № 97 зареєстрований Мінюстом України 28.07.94 № 176/385.  2.27. ДНАОП 0.03–8.08–93. Перелік важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці на яких забороняється застосування праці жінок затверджений наказом Мінохорони здоров’я України 29.12.93 № 256 та зареєстрований Мінюстом України 30.03.94 № 51/260.  2.28. ДНАОП 0.03–3.28–93. Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками затверджені Мінохорони здоров’я України 10.12.93 № 241 та зареєстровані Мінюстом України 22.12.93 № 194.  2.29. Інструкція про порядок зупинки експлуатації об’єктів при наявності порушень нормативних актів про охорону праці затверджена наказом Держнаглядохоронпраці України 30.12.94 № 133.  2.30. НАОП 5.1.11–1.22–90. Правила техніки безпеки і виробничої санітарії при навантажувально-розвантажувальних роботах на залізничному транспорті ЦМ–4771 затверджені Міністерством шляхів сполучення СРСР 15.02.90.  2.31. ДНАОП 0.00–1.28–97. Правила охорони праці на автомобільному транспорті затверджені Держнаглядохоронпраці України 13.01.97 № 5. 2.32. ДНАОП 0.05–3.03–81. Типові галузеві норми безплатної видачі спецодягу спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям скрізних професій та посад усіх галузей народного господарства і окремих виробництв затверджені Держкомпраці СРСР 12.02.81.  2.33. ДНАОП 0.03–3.14–85. Санітарні норми допустимих рівнів шуму на робочих місцях затверджені наказом Мінохорони здоров’я СРСР № 3223–85.  2.34. ДНАОП 0.03–1.47–89. Санітарні правила при виробництві та використанні епоксидних смол і матеріалів на їх основі затверджені Мінохорони здоров’я СРСР № 5159–89.  2.35. НАОП 2.2.00–1.01–86. Правила безпеки при ремонті та технічному обслуговуванні машин та устаткування в системі Держагропрому СРСР затверджені Держагропромом СРСР 12.12.86.  2.36. ДНАОП 0.00–1.16–71. Правила атестації зварювальників затверджені Держгіртехнаглядом СРСР 22.06.71.  2.37. ДНАОП 0.00–1.29–97. Правила захисту від статичної електрики затверджені Держнаглядохоронпраці України 22.04.97 № 103. НАОП 1.3.00–1.02–72. Правила захисту від статичної електрики у виробництвах хімічної нафтохімічної та нафтопереробної промисловості затверджені Мінхімпром СРСР 31.01.72.  2.38. Положення про добровільні пожежні дружини команди затверджене МВС України 27.09.94 № 521.  2.39. Типове положення про пожежно–технічну комісію затверджене МВС України 27.09.94 № 521.  2.40. НАОП 5.1.11–1.42–86. Правила технічної експлуатації залізниць СРСР ЦТЕХ–4345 затверджені МШС СРСР 02.01.86.  2.41. ПУЕ. Правила улаштування електроустановок затверджені Міненерго СРСР 06.07.84.  2.42. НАОП 8.1.00–1.04–90. Правила будови і безпечної експлуатації аміачних холодильних установок затверджені Держкомітетом Ради Міністрів СРСР з питань продовольства 27.09.90.  2.43. НАОП 1.4.10–1.04–86. Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії при електрозварювальних роботах затверджені Мінхіммашем СРСР 22.05.86.  2.44. ГОСТ 12.1.003–83. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. 2.45. ГОСТ 12.1.004–91. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. 2.46. ГОСТ 12.1.005–88*. ССБТ. Общие санитарно–гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. 2.47. ГОСТ 12.1.007–76. ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности. 2.48. ГОСТ 12.1.010–76. ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования. 2.49. ГОСТ 12.1.012–90. ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования. 2.50. ГОСТ 12.1.029–80. ССБТ. Средства и методы защиты от шума. Классификация. 2.51. ГОСТ 12.1.030–81. ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление зануление. 2.52. ГОСТ 12.1.044–89. ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения. 2.53. ГОСТ 12.1.050–86. ССБТ. Методы измерения шума на рабочих местах. 2.54. ГОСТ 12.2.003–91. ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности. 2.55. ГОСТ 12.2.007.0–75. ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности. 2.56. ГОСТ 12.2.007.7–83. ССБТ. Устройства комплектные низковольтные. Требования безопасности. 2.57. ГОСТ 12.2.009–80. ССБТ. Станки металлообрабатывающие. Общие требования безопасности. 2.58. ГОСТ 12.2.013.0–91. ССБТ. Машины ручные электрические. Общие требования безопасности и методы испытаний. 2.59. ГОСТ 12.2.016–81. ССБТ. Оборудование компрессорное. Общие требования безопасности. 2.60. ГОСТ 12.2.022–80. ССБТ. Конвейеры. Обшие требования безопасности. 2.61. ГОСТ 12.2.026.0–93. ССБТ. Оборудование деревообрабатывающее. Общие требования безопасности к конструкции. 2.62. ГОСТ 12.2.028–84. ССБТ. Вентиляторы общего назначения. Методы определения шумовых характеристик. 2.63. ГОСТ 12.2.032–78. ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования. 2.64. ГОСТ 12.2.033–78. ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования. 2.65. ГОСТ 12.2.061–81. ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам. 2.66. ГОСТ 12.2.062–81. ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные. 2.67. ГОСТ 12.2.063–81. ССБТ. Арматура промышленная трубопроводная. Общие требования безопасности. 2.68. ГОСТ 12.2.064–81. ССБТ. Органы управления производственным оборудованием. Общие требования безопасности. 2.69. ГОСТ 12.2.085–82. ССБТ. Сосуды работающие под давлением. Клапаны предохранительные. Требования безопасности. 2.70. ГОСТ 12.2.124–90. ССБТ. Оборудование продовольственное. Общие требования безопасности. 2.71. ГОСТ 12.3.002–75. ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности. 2.72. ГОСТ 12.3.003–86. ССБТ. Работы электросварочные. Требования безопасности. 2.73. ГОСТ 12.3.006–75. ССБТ. Эксплуатация водопроводных и канализационных сооружений и сетей. Общие требования безопасности. 2.74. ГОСТ 12.3.008–75. ССБТ. Производство покрытий металлических и неметаллических неорганических. Общие требования безопасности. 2.75. ГОСТ 12.3.009–76. ССБТ. Работы погрузочно–разгрузочные. Общие требования безопасности. 2.76. ГОСТ 12.3.010–82. ССБТ. Тара производственная. Требования безопасности при эксплуатации. 2.77. ГОСТ 12.3.016–87. ССБТ. Строительство. Работы антикоррозийные. Требования безопасности. 2.78. ГОСТ 12.3.020–80. ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности. 2.79. ГОСТ 12.4.013–85Е. ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия. 2.80. ГОСТ 12.4.026–76. ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности. 2.81. ГОСТ 12.4.034–85.ССБТ. Средства индивидуальной защиты органов дыхания. Классификация и маркировка. 2.82. ГОСТ12.4.040–78. ССБТ. Органы управления производственным оборудованием. Обозначения. 2.83. ГОСТ 12.4.121–83. ССБТ. Противогазы промышленные фильтрующие. Технические условия. 2.84. ГОСТ 12.4.122–83. ССБТ. Коробки фильтропоглощающие для промышленных противогазов. Технические условия. 2.85. ГОСТ 12.4.137–84. ССБТ. Обувь специальная кожаная для защиты от нефти нефтепродуктов кислот щелочей нетоксичной и взрывоопасной пыли. Технические условия. 2.86. ГОСТ 12.4.166–85. ССБТ. Лицевая часть ШМП для промышленных противогазов. Технические условия. 2.87. ГОСТ 10807–78. ССБТ. Знаки дорожные. Общие технические условия. 2.88. ГОСТ 17770–86 ССБТ. Машины ручные. Требования к вибрационным характеристикам. 2.89. ГОСТ 2874–82. ССБТ. Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством. 2.90. ГОСТ 8.001–80. Организация и порядок проведения государственных испытаний средств измерений. 2.91. ГОСТ 8.002–86. Государственный надзор и ведомственный контроль за средствами измерений. Основные положения. 2.92. ГОСТ 9.402–80. Покрытия лакокрасочные. Подготовка металлических поверхностей перед окрашиванием. 2.93. ГОСТ 3241–91. Канаты стальные. Технические условия. 2.94. ГОСТ 4666–75. Арматура трубопроводная. Маркировка и отличительная окраска. 2.95. ГОСТ 9980.1–86Е. Материалы лакокрасочные. Правила приемки. 2.96. ГОСТ 10434–82. Соединения контрольные электрические. Классификация. Общие технические требования. 2.97. ГОСТ 21130–75. Изделия электротехнические. Зажимы заземляющие и знаки заземления. Конструкция и размеры. 2.98. ГОСТ 21786–76. Система “человек–машина”. Сигнализаторы звуковые неречевых сообщений. Общие эргономические требования. 2.99. ГОСТ 25772–83. Ограждения лестниц балконов и крыш стальные. Общие технические условия. 2.100. ГОСТ 13188–67. Тележки грузовые. Типы основные параметры и размеры. 2.101. ГОСТ 14202–69. Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска предупреждающие знаки и маркировочные щитки. 2.102. ГОСТ 16504–81. Система государственных испытаний продукции. Испытания и контроль качества продукции. Основные термины и определения. 2.103. ГОСТ 16215–80Е. Автопогрузчики вилочные общего назначения. Общие технические условия. 2.104. ГОСТ 18962–86. Машины напольного безрельсового электрифицированного транспорта. Общие технические условия. 2.105. ГОСТ 19433–88. Грузы опасные. Классификация и маркировка. 2.106. ГОСТ 20258–87Е. Машины моечные для стекляной тары. Общие технические условия. 2.107. СНиП II–4–79. Нормы проектирования. Естественное и искусственное освещение. Затверджений Держбудом СРСР 27.06.79.  2.108. СНиП III–4–80*.Техника безопасности в строительстве. Затверджений Держбудом СРСР 09.06.80.  2.109. СНиП 2.01.02–85*. Противопожарные нормы. Затверджений Держбудом СРСР 17.12.85.  2.110. СНиП 2.09.03.–85. Сооружения промышленных предприятий. Затверджений Держбудом СРСР 29.12.85.  2.111.СНиП 2.04.05–91. Отопление вентиляция и кондиционирование. Затверджений Держбудом СРСР 28.11.91.  2.112. СНиП 2.09.04–87. Административные и бытовые здания. Затверджений Держбудом СРСР 30.12.87.  2.113. СНиП 2.04.01–85. Внутренний водопровод и канализация зданий. Затверджений Держбудом СРСР 04.10.85.  2.114. СНиП 2.04.02–84. Водоснабжение. Наружные сети и сооружения. Затверджений Держбудом СРСР 27.07.84.  2.115. СНиП 2.04.03–85. Канализация. Наружные сети и сооружения. Затверджений Держбудом СРСР 21.05.85.  2.116. СНиП 2.05.02–85. Автомобильные дороги. Затверджений Держбудом СРСР 17.12.85.  2.117. СНиП 2.05.07–91. Промышленный транспорт. Затверджений Держбудом СРСР 01.07.89.  2.118. СНиП 2.09.02–85*. Производственные здания. Затверджений Держбудом СРСР 10.12.85. 2.119. СНиП 2.11.01–85*. Складские здания. Затверджений Держбудом СРСР 30.12.85.  2.120. СНиП 2.11.02–87. Холодильники. Затверджений Держбудом СРСР 01.07.88.  2.121. СНиП II–39–79. Железные дороги колеи 1520 мм. Затверджений Держбудом СРСР 14.07.76 № 107.  2.122. ВБН 8.2.2–58.1–94. Проектування складів нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не више 93 3 кПа. Затверджений Міністерством України в справах будівництва і архітектури 1994.  2.123. СНиП 3.05.05–84. Технологическое оборудование и технологические трубопроводы. Затверджений Держбудом СРСР 07.05.84 № 72.  2.124. ОНТП 24–86. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной безопасности. Затверджені МВС СРСР 27.02.86.  2.125. СН 181–70. Указания по проектированию цветовой отделки интерьеров производственных зданий промышленных предприятий. Затверджені Держбудом СРСР 21.01.70.  2.126. СН 441–72*.Указания по проектированию ограждений площадок и участков предприятий зданий и сооружений. Затверджені Держбудом СРСР 26.05.72.  2.127. РД 34.21–122–87. Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений. Затверджена Міненерго СРСР 1987.  2.128. ОСТ 18–3.402–82. Система технологической документации в пищевой промышленности. Технологические регламенты. Требования к содержанию и оформлению. Затверджена Мінхарчопромом СРСР 1982.  2.129. ОНТП–93. Норми технологічного проектування підприємств кондитерської промисловості. Затверджені Держхарчопромом України 19.11.92.  2.130. НАОП. 1.8.10–3.02–73. Норми санитарной одежды и санитарной обуви для рабочих кондитерской промышленности. Затверджені Мінхарчопромом СРСР 12.03.73.  2.131. ГОСТ 490–79. Кислота молочная пищевая. Технические условия. 2.132. НАОП 1.8.10–2.18.79. ОСТ 27–31–454–79 ССБТ. Машины и оборудование для хлебопекарной и кондитерской промышленности. Требования безопасности. Затверджені Мінхарчопромом СРСР 23.11.79.  2.133. ДБН А.3.1–3–94. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів. Основні положення. Затверджені наказом Держкоммістобудування України 05.10.94 № 48 і введені в дію 01.01.95.  2.134. ГОСТ 12.1.018–93. ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования. 2.135. ГОСТ 12.4.124–83. ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования. 2.136. Правила будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0.07 МПа 0.7 кгс/кв.см. водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115 оС. Затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України № 125 25.06.96 і введені в дію 01.12.96. 3. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 3.1. Загальні вимоги 3.1.1. Термін приведення у відповідність з вимогами цих Правил планування території будівель та споруд розміщення устаткування що введені в експлуатацію до видання Правил встановлюються місцевими органами Державного комітету України по нагляду за охороною праці надалі   Держнаглядохоронпраці за участю інших державних органів нагляду та управління охороною праці відповідно до законів України “Про охорону праці” та “Про пожежну безпеку”. План приведення підприємства у відповідність з іншими вимогами Правил технологічні процеси устаткування арматура транспортні засоби їх утримання обслуговування та організація технічного нагляду і термін його виконання адміністрація підприємства повинна опрацювати та узгодити з місцевими органами Держнаглядохоронпраці та Держпожнагляду не пізніше шести місяців після введення Правил в дію. 3.1.2. У разі відсутності у Правилах вимог дотримання яких необхідне для забезпечення безпеки праці конкретно на даному підприємстві керівник надалі   власник підприємства зобов’язаний вжити узгоджених з місцевими органами Держнаглядохоронпраці і Держпожнагляду відповідно до їх компетенції заходів що забезпечують безпеку працівників. 3.1.3. Проектування виробничих об’єктів розробка нових технологій засобів виробництва засобів колективного та індивідуального захисту працюючих повинні проводитися з урахуванням вимог щодо охорони праці і пожежної безпеки. Не дозволяється будівництво реконструкція технічне переоснащення виробничих об’єктів виготовлення і впровадження нових технологій і вказаних засобів без попередньої експертизи перевірки проектної документації на їх відповідність нормативним актам про охорону праці та пожежної безпеки. Фінансування цих робіт може проводитися лише після одержання позитивних результатів експертизи. 3.1.4. Введення в експлуатацію нових і реконструйованих об’єктів виробничого призначення виготовлення і передача у виробництво зразків нових машин механізмів устаткування та інших засобів виробництва впровадження нових технологій без дозволу органів державного нагляду не дозволяється. 3.1.5. Проектні організації зобов’язані здійснювати авторський нагляд за дотриманням проектних рішень з питань охорони праці і пожежної безпеки при будівництві та експлуатації запроектованих ними підприємств і об’єктів. 3.1.6. Відступ від вимог Правил при проектуванні будівництві монтажу реконструкції технічному переоснащенні не допускається. 3.1.7. Машини механізми устаткування транспортні засоби і технологічні процеси що впроваджуються у виробництво і в стандартах на які є вимоги щодо забезпечення безпеки праці життя і здоров’я людей повинні мати сертифікати що засвідчують безпеку їх використання видані у встановленому порядку. 3.1.8. Не дозволяється застосування у виробництві шкідливих речовин на які не розроблені гранично допустимі нормативи концентрації методика засоби метрологічного контролю і які не пройшли токсікологічну експертизу. 3.1.9. У разі надходження на підприємство нових небезпечних речовин або наявності такої кількості небезпечних речовин яка вимагає вжиття додаткових заходів безпеки власник зобов’язаний завчасно повідомити про це органи державного нагляду розробити і узгодити з ними заходи щодо захисту здоров’я та життя працівників населення та охорони навколишнього природного середовища. 3.1.10. Зміни і доповнення окремих пунктів Правил допускаються лише з дозволу Держнаглядохоронпраці та органів що їх узгодили у відповідності з Положенням про порядок опрацювання прийняття перегляд та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці. 3.1.11. На підприємствах наказом призначаються посадові особи відповідальні за справний стан і безпечну експлуатацію об’єктів підвищеної небезпеки: – електрогосподарства; – газового господарства; – парових і водогрійних котлів і іншого устаткування котельних; – посудин що працюють під тиском; – пересувних транспортних засобів; – водопровідно–каналізаційного і вентиляційного господарства; – зварювальних апаратів та їх зберігання; – проведення вогневих робіт на спеціально виділених постійних місцях їх підготовка і проведення; – іншого устаткування і робіт з підвищеною небезпекою. Керівник підприємства призначає відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель споруд приміщень дільниць тощо технологічного устаткування а також за утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту. Накази про призначення цих працівників видаються після перевірки у встановленому порядку знань ними відповідних нормативних актів щодо охорони праці та пожежної безпеки правил інструкцій положень тощо . 3.1.12. Виробничі будівлі споруди устаткування технологічні процеси транспортні засоби повинні відповідати вимогам що забезпечують нешкідливі і безпечні умови праці. Ці вимоги включають безпеку використання території та виробничих приміщень безпечну експлуатацію устаткування та організацію технологічних процесів захист працюючих від впливу шкідливих і небезпечних виробничих факторів утримання виробничих приміщень та робочих місць у відповідності з санітарно–гігієнічними нормами і правилами обладнання санітарно–побутових приміщень. 3.1.13. Технологічні процеси машини механізми устаткування транспортні засоби придбані за кордоном допускаються в експлуатацію лише за умови відповідності їх до нормативних актів про охорону праці пожежну безпеку та охорону навколишнього середовища які діють в Україні. 3.1.14. Заміна устаткування на інше що має відмінні ніж у того що замінюється виробничо–технічні характеристики принцип дії конструкцію продуктивність параметри технологічного процесу розміри масу тощо або його перекомпонування або зміна схеми обв’язки повинні виконуватися за проектом узгодженим інженером з охорони праці підприємства у необхідних випадках–галузевими науково–дослідними інститутами і затвердженим у встановленому порядку. Вносити зміни в конструкцію устаткування та в технічні параметри наведені в паспорті без узгодження з заводом–виробником спеціалістами з охорони праці підприємства а по устаткуванню з підвищеною небезпекою також з органами Держнаглядохоронпраці не дозволяється. 3.1.15. У випадку зміни технологічного процесу заміни устаткування виникнення аварійної ситуації аварій або травмування працюючих технологічні регламенти та інструкції нормативні акти з охорони праці підприємства необхідно переглянути і при потребі внести до них зміни затвердити у встановленому порядку до закінчення терміну їх дії. 3.1.16. Температура відносна вологість швидкість руху повітря концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень підприємств повинні відповідати вимогам викладеним у додатках 1 2 та 11.  3.1.17. Рівні шуму і вібрації на постійних робочих місцях не повинні перевищувати граничнодопустимих значень за ГОСТ 12.1.003–83 ГОСТ 12.1.012–90.  3.1.18. Захист будівель і споруд від блискавки повинен виконуватись згідно з вимогами інструкції РД 34.21.122–87.  3.1.19. Власник створює на підприємстві службу охорони праці згідно з Типовим положенням. Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства і прирівнюється до основних виробничо–технічних служб. 3.1.20. Організація роботи з охорони праці на підприємстві права та обов’язки посадових осіб та працівників повинні бути викладені у нормативних актах розроблених згідно з Порядком опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці що діють на підприємстві. 3.1.21. На підприємствах з кількістю працюючих 50 і більше чоловік незалежно від форм власності видів діяльності та наявності підрозділів державної або відомчої пожежної охорони зі складу працюючих створюються у відповідності з Законом України ”Про пожежну безпеку” добровільні пожежні дружини команди і пожежно–технічні комісії. Основні завдання порядок створення і організація роботи добровільної пожежної дружини викладені у Положенні про добровільні пожежні дружини команди . Основні завдання і напрями роботи пожежно–технічної комісії викладені у Типовому положенні про пожежно–технічну комісію. 3.1.22. Державний нагляд за додержанням вимог цих Правил здійснюють органи: – державного комітету України по нагляду за охороною праці; – державного пожежного нагляду Управління Державної пожежної охорони УДПО Міністерства внутрішніх справ України; – санітарно–епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я України. 3.1.23. Контроль за додержанням вимог цих Правил здійснюють служби охорони праці: – галузевого центрального органу державної виконавчої влади; – місцевих державних адміністрацій та Рад народних депутатів у межах відповідної території; – підприємств. 3.1.24. Громадський контроль за додержанням цих Правил здійснюють: – трудові колективи–через вибраних ними уповноважених; – професійні спілки–в особі своїх виборних органів і представників. 3.2. Обов’язки права і відповідальність за порушення цих Правил 3.2.1. Керівники підприємств установ організацій та інші посадові особи несуть персональну відповідальність за виконання вимог цих Правил в межах покладених на них завдань та функціональних обов’язків згідно з чинним законодавством. 3.2.2. За безпечність конструкції правильність вибору матеріалу якість виготовлення монтажу налагодження ремонту і технічного діагностування а також відповідність об’єкта цим Правилам відповідає підприємство установа організація незалежно від форм власності та відомчої належності що виконує відповідні роботи. 3.2.3. Власник який створив нове підприємство зобов’язаний одержати від органів Держнаглядохоронпраці та державного пожежного нагляду дозвіл на початок його роботи. 3.2.4. Власник підприємства зобов’язаний: – створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів а також забезпечити додержання прав працівників гарантованих законодавством про охорону праці; – забезпечити функціонування системи управління охороною праці; – створити відповідні служби і призначити посадових осіб які повинні забезпечувати вирішення конкретних питань охорони праці затвердити інструкції про їх обов’язки права і відповідальність за виконання покладених на них функцій ; – організувати проведення лабораторних досліджень умов праці атестації робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці; – розробляти і затверджувати положення інструкції інші нормативні акти про охорону праці що діють в межах підприємства та встановлювати правила виконання робіт і поведінки працівників на підприємстві; – здійснювати постійний контроль за додержанням працівниками технологічних процесів правил поводження з машинами механізмами устаткуванням та іншими засобами виробництва використанням засобів колективного та індивідуального захисту виконанням робіт у відповідності до вимог щодо охорони праці; – організовувати пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці; – вживати узгоджених з органами державного нагляду заходів що забезпечують безпеку працівників у разі відсутності в нормативних актах про охорону праці вимог які необхідно виконувати для забезпечення нешкідливих та безпечних умов праці на певних роботах. 3.2.5. Працівник зобов’язаний: – знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці правила поводження з машинами механізмами устаткуванням та іншими засобами виробництва користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; – дотримуватися зобов’язань щодо охорони праці передбачених колективним договором угодою трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства; – дотримуватися встановленого протипожежного режиму виконувати вимоги правил та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки; – проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди. 3.2.6. Особи винні у порушенні цих Правил притягаються до дисциплінаpної адміністративної матеріальної або кримінальної відповідальності згідно з чинним законодавством. 3.3. Порядок розслідування аварій та нещасних випадків 3.3.1. Розслідування аварій і нещасних випадків що мали місце на виробництві проводиться відповідно до Положення про розслідування та облік нещасних випадків професійних захворювань і аварій на підприємствах в установах і організаціях. 3.4. Організація навчання та вимоги до персоналу 3.4.1. Усі працівники при прийнятті на роботу і в процесі роботи проходять на підприємстві навчання інструктаж з питань охорони праці пожежної безпеки подання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків про правила поведінки при виникненні аварій. 3.4.2. Власник повинен при укладанні трудового договору проінформувати працівника під розписку про умови праці на підприємстві наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих факторів які ще не усунуті можливих наслідків їх впливу на здоров’я і про права на пільги і компенсацію за працю в таких умовах. Власник зобов’язаний за свої кошти організувати проведення попереднього при прийнятті на роботу і періодичних протягом трудової діяльності медичних оглядів працівників зайнятих на важких роботах роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких де є потреба у професійному доборі а також щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року згідно з Положенням про медичний огляд працівників певних категорій. 3.4.3. Посадові особи і спеціалісти інші працівники підприємств а також приватні особи які зайняті проектуванням виготовленням монтажем налагоджуванням ремонтом реконструкцією діагностуванням та експлуатацією об’єктів виконанням робіт обумовлених Правилами проходять підготовку підвищення кваліфікації перевірку знань Правил у порядку передбаченому Типовим положенням про навчання інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці і Типовим положенням про спеціальне навчання інструктаж і перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах в установах та організаціях України. 3.4.4. Посадові особи до початку виконання своїх обов’язків і періодично один раз на три роки повинні проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки. Порядок організації навчання визначається Переліком посад при призначенні на які особи зобов’язані проходити навчання і періодичну перевірку знань з питань пожежної безпеки та порядок його організації. 3.4.5. Працівники зайняті на роботах передбачених Переліком робіт з підвищеною небезпекою повинні проходити спеціальні навчання і не менше одного разу на рік перевірку знань відповідних нормативних актів про охорону праці. 3.4.6. Перелік питань з перевірки знань з охорони праці з урахуванням специфіки виробництва складають члени комісії по перевірці знань з питань охорони праці узгоджує служба охорони праці і затверджує керівник підприємства. 3.4.7. Особи яких приймають на роботу пов’язану з підвищеною пожежною небезпекою попередньо до початку самостійного виконання робіт повинні пройти спеціальне навчання пожежно–технічний мінімум . Працівники зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою один раз на рік проходять перевірку знань відповідних нормативних актів з пожежної безпеки. 3.4.8. Програми навчання з питань пожежної безпеки повинні погоджуватися з органами державного пожежного нагляду. 3.4.9. Відповідальність за організацію навчання і перевірку знань з охорони праці та пожежної безпеки на підприємстві покладається на його керівника а в структурних підрозділах цеху дільниці лабораторії майстерні тощо    на керівників цих підрозділів. 3.4.10. Контроль за навчанням і періодичністю перевірки знань з питань охорони праці здійснює служба охорони праці або працівники на яких покладені ці обов’язки керівником підприємства. 3.4.11. Не дозволяється допуск осіб віком до вісімнадцяти років до робіт передбачених Переліком важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці на яких забороняється застосування праці неповнолітніх. 3.4.12. Не дозволяється застосування праці жінок до робіт передбачених Переліком важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці на яких забороняється застосування праці жінок. Не дозволяється залучення жінок до підіймання і переміщення речей маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. 3.4.13. Допуск до роботи осіб які у встановленому порядку не пройшли навчання інструктаж та перевірку знань з питань охорони праці та пожежної безпеки не дозволяється. 4. ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ 4.1. Загальні вимоги 4.1.1. Пожежна безпека підприємства повинна відповідати вимогам Закону України Про пожежну безпеку Правил пожежної безпеки в Україні та вимогам відповідних нормативних актів. 4.1.2. Забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої та іншої діяльності посадових осіб працівників підприємств та підприємців. Це повинно бути відображено у трудових договорах контрактах та статутах підприємств. Забезпечення пожежної безпеки підприємств покладається на їх керівників і уповноважених ними посадових осіб відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель споруд приміщень дільниць тощо технологічного та інженерного устаткування утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту. Обов’язки щодо забезпечення пожежної безпеки утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту повинні бути відображені у відповідних посадових документах функціональних обов’язках інструкціях положеннях тощо . На кожному підприємстві з урахуванням його пожежної небезпеки наказом повинен бути встановлений відповідний протипожежний режим згідно з п. 3.3. Правил пожежної безпеки в Україні. Забезпечення пожежної безпеки при проектуванні будівництві розширенні реконструкції та технічному переоснащенні підприємств будівель і споруд покладається на органи архітектури замовників забудовників проектні та будівельні організації. 4.1.3. Власник підприємства зобов’язаний: – розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення інструкції інші нормативні акти що діють в межах підприємства здійснювати постійний контроль за їх додержанням; – впроваджувати досягнення науки і техніки позитивний досвід; – забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів норм правил а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду; – організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення; – у разі відсутності в нормативних актах вимог необхідних для забезпечення пожежної безпеки необхідно вживати відповідних заходів погоджуючи їх з органами державного пожежного нагляду; – утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту і зв’язку пожежну техніку обладнання та інвентар не допускати їх використання не за призначенням; – створювати у разі потреби відповідно до встановленого порядку підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування матеріально–технічну базу; – подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об’єктів і продукції що ними виробляється; – здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення і гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики* ; – своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки систем протипожежного захисту водопостачання а також про закриття доріг і проїздів на своїй території; – проводити службове розслідування випадків пожеж. 4.1.4. У кожному підрозділі цеху майстерні лабораторії чи іншому приміщенні повинна бути опрацьована інструкція щодо заходів пожежної безпеки і схема евакуації людей з приміщення затверджена власником вивчена в системі виробничого навчання та вивішена на видному місці. 4.1.5. У будівлях як правило необхідно передбачати оповіщення про пожежу. Спосіб оповіщення технічні засоби чи організаційні заходи визначається в залежності від призначення будівлі та її об’ємно–планувального та конструктивного рішення. 4.1.6. У виробничих адміністративних і побутових будівлях підприємства не дозволяється: а  виконувати прибирання приміщень з використанням бензину гасу та інших легкозаймистих та горючих рідин; б  оббивати стіни машинописних бюро службових кабінетів обчислювальних центрів та подібних приміщень горючими тканинами непросоченими вогнезахисними сумішами; в  відігрівати трубопроводи у разі їх замерзання паяльними лампами або іншими засобами з застосуванням відкритого вогню; г  проводити перепланування приміщень без узгодження з органами державного пожежного нагляду. 4.1.7. Всі речовини що зберігаються застосовуються на підприємствах повинні мати показники їх пожежної небезпеки за ГОСТ12.1.044–89 з вказівкою вогнегасильних речовин які слід застосовувати при гасінні. Застосування матеріалів і речовин на які відсутні показники пожежної небезпеки не дозволяється. 4.2. Протипожежне водопостачання пожежна Техніка і засоби зв’язку 4.2.1. Водопровідна мережа на якій встановлюється пожежне обладнання повинна забезпечувати необхідний напір та пропускати розраховану кількість води з метою пожежогасіння. При недостатньому напорі на об’єктах повинні встановлюватись насоси–підвищувачі. Тимчасове відключення ділянок водопровідної мережі з встановленими на них пожежними гідрантами або кранами а також зменшення напору в мережі нижче потрібного допускається за умовою повідомлення про це пожежної охорони. 4.2.2. При наявності на території підприємства або поблизу нього природних водоймищ рік озер ставків  повинні бути обладнані під’їзди і пірси для встановлення пожежних автомобілів і забору води будь-якої пори року. 4.2.3. За пожежними резервуарами водоймами водопровідною мережею і гидрантами спрінклерними дренчерними і насосними установками повинен здійснюватися постійний технічний нагляд що забезпечує їх справний стан і постійну готовність до застосування у разі пожежі чи займання. Відновлення протипожежного запасу води в резервуарах витраченої під час гасіння пожежі або в інших випадках слід виконувати в термін: – 24 години   на промислових підприємствах з приміщеннями категорій А Б В; – 36 годин   на промислових підприємствах з приміщеннями категорій Г Д В; – 72 години   на сільськогосподарських підприємствах. 4.2.4. У випадку проведення ремонтних робіт або відключення ділянок водопровідної мережі виходу з ладу насосних станцій несправності спрінклерних і дренчерних установок витікання води з пожежних водойм необхідно терміново сповістити про це пожежну охорону. 4.2.5. Під’їзди і підходи до пожежних водойм резервуарів і гідрантів повинні бути завжди вільними. Біля місця розташування пожежного гідранта повинен бути встановлений світловий або флуоресцентний покажчик з нанесеним літерним позначенням ПГ цифровим позначенням відстані у метрах від покажчика до гідранта і внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах. Біля місця розташування пожежної водойми повинен бути встановлений світловий або флуоресцентний покажчик з нанесеним літерним позначенням ПВ цифровими позначеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів що можуть бути одночасно встановлені на майданчику біля водойми. 4.2.6. Кришки люків колодязів пожежних підземних гідрантів повинні бути очищені від грязі льоду і снігу а стояк   звільнений від води. Взимку пожежні гідранти повинні утеплюватись для запобігання промерзанню. 4.2.7. Пожежні гідранти та крани повинні не рідше одного разу на шість місяців підлягати технічному обслуговуванню і перевірятися на роботоздатність шляхом пуску води. 4.2.8. В приміщенні пожежної насосної станції повинні бути вивішені: – загальна схема протипожежного водопостачання; – схеми спрінклерних і дренчерних установок підприємства і інструкції з їх експлуатації. На засувках і пожежних насосах–підвищувачах повинно бути вказано їх призначення. 4.2.9. Насосна станція повинна мати телефонний зв’язок або сигналізацію що зв’язує її з пожежною охороною підприємства або міста района . 4.2.10. Пожежні насоси водонасосної станції підприємства повинні утримуватися в постійній експлуатаційній готовності і перевірятися на створення потрібного напору шляхом пуску не рідше одного разу на місяць з відповідним записом у журналі . 4.2.11. Пожежні крани внутрішнього протипожежного водопроводу в усіх приміщеннях необхідно обладнати рукавами та стволами які повинні знаходитись в опломбованих шафах. Пожежні рукави повинні бути сухими скоченими і підключеними до кранів і стволів. На дверцятах шафи пожежного крана повинні бути вказані: літерне позначення ПК порядковий номер пожежного крана номер телефону найближчої пожежної частини. 4.2.12. Виробничі адміністративні складські і допоміжні будівлі та приміщення повинні бути забезпечені засобами гасіння пожеж та зв’язку пожежна сигналізація телефони для негайного виклику пожежної допомоги у випадку виникнення пожежі. 4.2.13. Усі види пожежної техніки та протипожежного устаткування що застосовуються для запобігання пожежам і їх гасіння повинні мати державний сертифікат якості. Відповідальність за утримання та своєчасний ремонт пожежної техніки та устаткування засобів зв’язку і пожежогасіння покладається на власника підприємства. Вогнегасники і засоби виклику пожежної допомоги що знаходяться у виробничих приміщеннях лабораторіях і складах передаються під відповідальність збереження керівників цехів складів та інших посадових осіб. 4.2.14. Використання пожежної техніки для потреб що не пов’язані з навчанням пожежних формувань та пожежогасінням не дозволяється. При аваріях і стихійних лихах застосовувати пожежну техніку дозволяється за наявності дозволу органів пожежного нагляду. 4.2.15. Виїзна пожежна техніка пожежні автомобілі мотопомпи і пожежне обладнання повинні знаходитись в справному стані згідно з вимогами п.п.6.4.5.   6.4.7. Правил пожежної безпеки в Україні. Для їх зберігання повинно бути обладнане спеціальне опалюване приміщення пожежне депо бокс . Для зазначення місця знаходження пожежної техніки і вогнегасних засобів повинні застосовуватись вказівні знаки за ГОСТ 12.4.026–76 які розміщуються на видних місцях на висоті 2–2 5 м як у приміщенні так і назовні. 4.2.16. Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих приміщеннях на території підприємства як правило повинні встановлюватись спеціальні пожежні щити. 4.2.17. Контроль за утриманням і готовністю до дії вогнегасників та інших засобів гасіння пожеж які знаходяться в цехах складах майстернях лабораторіях здійснює начальник пожежної охорони або добровільної пожежної дружини підприємства. 4.2.18. Порядок розміщення обслуговування та застосування вогнегасників повинен дотримуватись у відповідності з вказівками інструкцій підприємств–виготовлювачів чинних нормативно–технічних документів а також з такими вимогами: – не допускається зберігання і застосування вогнегасників з зарядом що включає галоїдовуглеводневі сполуки в непровітрюваних приміщеннях площею менше 15 кв. м; – не дозволяється встановлювати вогнегасники на шляхах евакуації людей з приміщень що захищаються за винятком розміщення вогнегасників у нішах; – вогнегасники повинні розміщуватись на висоті не більше 1 5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані не менше 1 2 м від краю дверей при їх відчиненні; – конструкція і зовнішнє оформлення тумби або шафи для розміщення вогнегасників повинні бути такими щоб можна було візуально визначити тип вогнегасників що в них зберігаються. Вогнегасник повинен встановлюватися таким чином щоб інструктивний напис на його корпусі лишався видимим. 4.2.19. Відповідальність за своєчасне і повне оснащення підприємства вогнегасниками та іншими засобами пожежогасіння забезпечення їх технічного обслуговування навчання правилам користування вогнегасниками несуть власники підприємств або орендарі згідно з договором оренди. 4.3. Вимоги пожежної безпеки до технологічного устаткування 4.3.1. Технологічне устаткування за нормальних режимів роботи повинно бути пожежобезпечним. На випадок небезпечних несправностей і аварій необхідно передбачити заходи що обмежують масштаб та наслідки пожежі. 4.3.2. З обслуговуючим персоналом підприємств повинні бути вивчені характеристики пожежної небезпеки речовин та матеріалів що застосовуються або виробляються отримуються та характеристики пожежонебезпечного технологічного устаткування яке застосовується на підприємстві. Застосовувати у виробничих процесах і зберігати речовини та матеріали з невивченими параметрами щодо пожежної і вибухової небезпеки не дозволяється. 4.3.3. Технологічне устаткування апарати трубопроводи арматура в яких циркулюють речовини що виділяють вибухопожежонебезпечні пари гази та пил повинні як правило бути герметичними. 4.3.4. Не дозволяється виконувати виробничі операції на устаткуванні установках та верстатах з несправностями які можуть викликати загоряння та пожежу а також при відключенні контрольно–вимірювальних приладів за допомогою яких визначаються встановлені режими температури тиску концентрації горючих газів парів і інші технологічні параметри. 4.3.5. Гарячі поверхні трубопроводів та устаткування в приміщеннях в яких вони викликають небезпеку займання матеріалів або вибуху газів парів рідин або пилу повинні ізолюватися негорючими матеріалами для зниження температури поверхні до безпечної величини. 4.3.6. Для контролю за станом повітряного середовища у виробничих та складських приміщеннях в яких застосовуються або зберігаються речовини і матеріали здатні утворювати вибухонебезпечні концентрації газів і парів повинні встановлюватися автоматичні газоаналізатори. При відсутності газоаналізаторів що серійно виготовляються повинен здійснюватися періодичний лабораторний аналіз повітряного середовища. 4.3.7. В пожежонебезпечних цехах і на устаткуванні що створює небезпеку вибуху або займання у відповідності з вимогами ГОСТ12.4.026–76 повинні бути вивішені знаки що не дозволяють користування відкритим вогнем а також попереджають про дотримання обережності при наявності займистих та вибухових речовин. 4.4. Евакуація людей із приміщень і будівель 4.4.1. Евакуаційні шляхи повинні забезпечувати безпечну евакуацію всіх людей які знаходяться в приміщеннях будівель через евакуаційні виходи. У будівлях та спорудах що мають два поверхи і більше у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб повинні бути розроблені і вивішені на видному місці плани схеми евакуації людей на випадок пожежі. 4.4.2. Кількість евакуаційних виходів з будівель з кожного поверху і з приміщень слід приймати згідно з вимогами відповідних нормативних актів але не менше двох. 4.4.3. Ліфти та інші механічні засоби транспортування людей не дозволяється вважати шляхами евакуації. 4.4.4. Ворота для залізничного рухомого складу а також розсувні та шторні ворота для будь-якого виду транспорту не вважаються за евакуаційні виходи. 4.4.5. Кількість евакуйованих з санітарно–побутових приміщень повинна відповідати чисельності працюючих у зміну; з залів їдалень зборів і нарад   за кількістю місць в залах збільшеному на 25 %. 4.4.6. У виробничих і адміністративних будівлях підприємств не дозволяється встановлювати на шляхах евакуації виробниче устаткування розміщувати готову продукцію матеріали тощо. 4.4.7. В загальних коридорах влаштування вбудованих шаф за винятком шаф для комунікацій і пожежних кранів не допускається. 4.4.8. На шляху евакуації не допускається опорядження стін і підлоги з горючих матеріалів. 4.4.9. Влаштування гвинтових сходів забіжних сходинок розсувних та підйомних дверей і воріт а також обертових дверей і турнікетів на шляхах евакуації не допускається. 4.4.10. У вестибюлях допускається розміщення кімнат охорони відкритого гардеробу і торгівельних лотків. 4.4.11. Евакуаційні виходи не допускається передбачати через приміщення категорій А і Б і тамбур-шлюзи при них а також через виробничі приміщення в будівлях IIIб; IV; IVа і V ступенів вогнестійкості* . Допускається передбачати один евакуаційний вихід через приміщення категорій А і Б з приміщень на тому ж поверсі в яких розміщене інженерне устаткування для обслуговування вказаних приміщень і в яких виключено постійне перебування людей якщо відстань від найвіддаленішої точки приміщення до евакуаційного виходу з нього не перевищує 25 м. З кожного приміщення категорії В площею понад 1000 кв. м слід передбачати не менше двох виходів дверей . Виходи повинні розміщуватися так щоб виключались глухі кути що перевищують 25 м. 4.4.12. Як другий вихід з другого та вище розташованих поверхів виробничих будівель висотою до 30 м від планувальної позначки землі до відмітки підлоги верхнього поверху допускається передбачати зовнішні металеві сходи у відповідності з вимогами п.2.59. СНиП 2.09.02–85 якщо чисельність працюючих на кожному поверсі окрім першого найчисельнішої зміни не перевищує: – 15 чол.   в багатоповерхових будівлях з приміщеннями будь-якої категорії; – 50 чол.   в двоповерхових будівлях з приміщеннями категорії В; – 100 чол.   в двоповерхових будівлях з приміщеннями категорій Г і Д. 4.4.13. Допускається передбачати один евакуаційний вихід: а  з будь-якого поверху виробничих будівель I і II ступеня вогнестійкості з кількістю надземних поверхів не більше чотирьох з приміщеннями категорії Д при чисельності працюючих в найчисельнішій зміні на кожному поверсі не більше п’яти і площі поверху не більше 300 кв. м; б  із приміщення розташованого на будь-якому поверсі крім підвального і цокольного якщо цей вихід веде до двох евакуаційних виходів з поверху відстань від найвіддаленішого робочого місця до виходу із приміщення не перевищує 25 м і чисельність працюючих найчисельнішої зміни не перевищує: * 5 чол.   в приміщенні категорій А Б; * 25 чол.   категорії В; * 50 чол.   категорій Г Д; в  із приміщень категорії Д площею не більше 300 кв. метрів і при чисельності працюючих найчисельнішої зміні не більше п’яти розташованого на будь-якому поверсі окрім першого на зовнішні металеві сходи у відповідності з вимогами п.2.59 СНиП 2.09.02–85. Огороджуючі конструкції сходів повинні бути негорючими. При цьому відстань від найвіддаленішого робочого місця до виходу на сходи не повинна перевищувати 25 м. 4.4.14. Евакуаційні виходи з виробничих приміщень розташованих на антресолях і вставках вбудуваннях в одноповерховій будівлі I II IIIа ступеня вогнестійкості і передбачених для розміщення інженерного устаткування споруд при відсутності в них постійних робочих місць допускається передбачати на внутрішні відкриті металеві сходи які розташовані в приміщеннях категорій Г і Д і відповідають вимогам п.2.59 СНиП 2.09.02–85.  При цьому відстань від найвіддаленішої точки приміщення з інженерним устаткуванням до евакуаційного виходу із будівлі не повинна перевищувати значень встановлених в табл.2 СНиП 2.09.02–85. Допускається передбачати один вихід без влаштування другого на внутрішні або зовнішні відкриті металеві сходи з вказаних приміщень в яких відстань від найвіддаленішої точки приміщення до виходу на сходи не перевищує 25 м. 4.4.15. Евакуаційні виходи із підвалів з приміщеннями категорій Г і Д допускається влаштовувати у приміщення категорій Г і Д розташовані на першому поверсі. Евакуаційні виходи із підвалів з приміщеннями категорій В слід як правило передбачати через відособлені сходові клітки які мають вихід безпосередньо назовні. Допускається використання загальних сходових кліток з улаштуванням відособленого виходу зі сходової клітки назовні відокремленого на висоту одного поверху глухою протипожежною перегородкою I-го типу. Виходи з підвалів з приміщеннями категорій В Г і Д слід передбачати поза зоною дії підйомно-транспортного устаткування. 4.4.16. Евакуаційні виходи із підвалів з приміщеннями категорій В що не прилягають до зовнішніх стін допускається передбачати на перший поверх з приміщеннями категорій Г і Д. При цьому сходи для виходу на перший поверх повинні бути огороджені протипожежними перегородками у підвалі перед сходами слід передбачати тамбур-шлюзи з підпором повітря при пожежі не менше 20 Па 2 кгс/кв. м . 4.4.17. Евакуаційні виходи зі сходових кліток розташованих у вбудуваннях і вставках висотою не більше чотирьох поверхів з виробничими приміщеннями категорій Г і Д допускається передбачати через приміщення категорій Г і Д назовні за умови розташування виходів по обидві сторони вбудувань і вставок якщо вбудування і вставки розділяють будівлю на ізольовані частини . 4.4.18. Ширину евакуаційного виходу дверей необхідно приймати в залежності від загальної кількості людей що евакуюються через цей вихід та кількості людей на 1 м ширини виходу дверей встановленого табл.4 5 СНиП 2.09.02–85.  Ширина шляхів евакуації повинна бути не менше   1 м дверей   не менше 0 8 м. Якщо двері відчиняються з приміщень до загальних коридорів як ширину евакуаційного шляху коридором слід приймати ширину коридора зменшену: – на половину ширини полотна дверей   при однобічному розташуванні дверей; – на ширину полотна дверей   при двобічному розташуванні дверей. Висота проходу на шляхах евакуації повинна бути не менше 2 м. 4.4.19. Двері на шляхах евакуації повинні відкриватись у напрямку виходу з будівлі. Двері на балкони лоджії за винятком дверей які ведуть до повітряної зони незадимлюваних сходових кліток I–го типу та на площадки зовнішніх сходів призначених для евакуації двері з приміщень з одночасним перебуванням не більше 15 чол. двері з комор площею не більше 200 кв. м і санітарних вузлів допускається відчиняти усередину приміщень. 4.4.20. Висота дверей на шляхах евакуації повинна бути не менше 2 м. Висоту дверей і проходів які ведуть в приміщення без постійного перебування в них людей а також в підвальні цокольні і технічні поверхи допускається зменшити до 1 9 м а дверей що являють собою виходи на горище або безгорищне покриття –до 1 5 м. 4.4.21. У підлозі на шляхах евакуації не допускаються перепади висот менше 0 45 м і виступи за винятком порогів в дверних прорізах. В місцях перепаду висот слід передбачати сходи з числом сходинок не менше трьох або пандуси з похилом не більше 1:6.  4.4.22. Відстань по коридору від дверей найвіддаленішого приміщення площею не більше 1000 кв. м до найближчого виходу назовні або до сходової клітки не повинна перевищувати значень наведених у табл. 3 СНиП 2.09.02–85.  При розміщенні на одному поверсі приміщень різних категорій відстань по коридору від дверей найвіддаленішого приміщення до виходу назовні або в найближчу сходову клітку визначається за більш небезпечною категорією. 4.4.23. Відстань від найвіддаленішого робочого місця до найближчого евакуаційного виходу із приміщення безпосередньо назовні або в сходову клітку не повинна перевищувати значень наведених в табл. 2 СНиП 2.09.02–85.  Евакуаційні виходи повинні розміщуватись розосереджено. Найменшу відстань L між найвіддаленішими один від іншого евакуаційними виходами з приміщень слід визначати за формулою: де    периметр приміщення. Виходи з підвалів і цокольних поверхів слід передбачати безпосередньо назовні якщо інше не передбачене відповідними розділами будівельних норм. 4.4.24. Відстань від найвіддаленішої точки на площадках і етажерках до найближчого евакуаційного виходу з будівлі слід приймати за табл. 2 СНиП 2.09.02–85 з урахуванням довжини шляху по відкритих сходах з площадки і етажерки що приймається рівним потроєній висоті маршів. Евакуаційні виходи з площадок і етажерок площа яких перевищує 40 % площі поверху слід передбачати через сходові клітки. 4.4.25. Зовнішні евакуаційні двері будівель не повинні мати замків яких не можна було б відкрити зсередини без ключа. Двері сходових кліток що ведуть до загальних коридорів двері ліфтових холів і тамбур-шлюзів повинні мати пристрої до самозакриття і ущільнення у притулах і не повинні мати запорів які б перешкоджали їх відкриванню без ключа. В будівлях висотою більше чотирьох поверхів вказані двері повинні бути глухими або з армованим склом. Ширина зовнішніх дверей сходових кліток та дверей до вестибюлю повинна бути не меншою розрахункової ширини сходового маршу. Двері сходових кліток у відчиненому положенні не повинні зменшувати розрахункової ширини сходових площадок і маршів. 4.4.26. Ширина маршу сходів повинна бути не менше ширини евакуаційного виходу дверей на сходову клітку. Ширина сходових площадок повинна бути не менше ширини маршу а перед входами до ліфтів з двостулковими дверима   не менше суми ширини маршу і половини ширини дверей ліфта але не менше 1 6 м. Поміж маршами сходів слід передбачати зазор шириною не менше 0 05 м. 4.4.27. Улаштування отворів за винятком дверних у внутрішніх стінах сходових кліток не допускається. У світлових отворах сходових кліток заповнених склоблоками слід передбачати фрамуги які відчиняються площею не менше 1 2 кв. м на кожному поверсі. 5. ТЕРИТОРІЯ ПІДПРИЄМСТВА 5.1. Благоустрій територiї пiдприємства 5.1.1. Планування територiї пiдприємства повинне забезпечувати найбiльш сприятливi умови для виробничого процесу та працi здiйснюватися у вiдповiдностi з вимогами чинних будiвельних норм та правил. 5.1.2. На територiї вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних об’єктів а також в місцях зберігання та переробки горючих матеріалів застосування відкритого вогню не дозволяється. 5.1.3. На дільницях території підприємства де можливі скупчення горючих парів та газів проїзд автомашин тракторів мотоциклів та іншого транспорту не дозволяється. Про це повинні сповіщати вивішені у визначених місцях відповідні написи покажчики . 5.1.4. Охолоджувальні стави водойми шламовідстойники тощо слід розміщувати так щоб у випадку аварії рідина при розтіканні не загрожувала затопленням підприємству або іншим промисловим житловим і громадським будівлям і спорудам. 5.1.5. Гаражі на підприємстві слід передбачати лише для спеціалізованої техніки рятувальної і пожежної служб аварійної техдопомоги . При відсутності в районі будівніцтва автомобільних господарств по обслуговуванню підприємств допускається передбачати для підприємств гаражі не менше ніж на 15 вантажних автомашин. 5.1.6. Улаштування відвалів накопичувачів відходів підприємства допускається лише при обгрунтуванні неможливості їх утилізації. Ділянки для них слід відводити за межами підприємств та II поясу зон санітарної охорони підземних вододжерел. 5.1.7. Для збирання і тимчасового зберігання відходів виробництва і сміття повинні бути влаштовані водонепроникні зі щільними накривками збірники ємкістю не більше дводенного накопичення відходів. Розміщення сміттєзбірників допускається на відстані не менше 25 м від виробничих і складських приміщень на асфальтованих або бетонованих майданчиках що перевищують габарити основи збірників на 1 0 м з усіх боків. Видалення відходів повинно проводитись спеціальним транспортом у встановлений термін. 5.1.8. Для вантажно–розвантажувальних робіт на підприємстві повинні споруджуватись постійні чи тимчасові вантажно–розвантажувальні майданчики платформи естакади висотою на рівні підлоги вагону або кузова автомашини а для рідких продуктів мазут спирт тощо    зливно–наливні пристрої. 5.1.9. Огороджування території підприємства слід виконувати у відповідності зі СН 441–72. Вхід стороннім особам на територію підприємства не дозволяється. 5.1.10. В’їздні виїздні ворота повинні легко відчинятися мати запори що виключають можливість їх самочинного відкривання та закривання і сигналізацію що попереджує про рух транспорту. 5.1.11. Головні проїзди пішохідні доріжки а також майданчики перед експедиціями і складами повинні мати тверде покриття. 5.1.12. Пішохідні доріжки повинні бути якомога коротшими з щонайменшою кількістю перетинів з внутрішньозаводськими коліями ширина доріжок тротуару повинна бути не менше 1 5 м. При інтенсивності пішохідного руху менше 100 чоловік за годину в обох напрямках допускається влаштування тротуарів шириною 1 0 м. 5.1.13. При розміщенні тротуарів поряд або на спільному з автомобільною дорогою земляному полотні вони повинні бути відділені від дороги роз’єднувальною смугою шириною не менше 0.8 м. Розташування тротуарів впритул до проїзної частини автомобільної дороги допускається лише під час реконструкції підприємства. При приляганні тротуару до проїзної частини тротуар повинен бути на рівні верху бортового каменя але не менше ніж на 0 15 м вище проїзної частини. 5.1.14. Для переходу каналів і траншей повинні бути встановлені містки шириною не менше 0 8 м огороджені поруччям висотою не менше 1 0 м з суцільною зашивкою знизу на висоту 0 15 м. Підходи до містків повинні бути вільними і темної пори доби освітлюватись. 5.1.15. Заглиблені резервуари колодязі люки повинні бути закриті надійними накривками врівень з прилеглою територією а під час проведення ремонтних робіт повинні бути огороджені. Відкриті заглибини котловани траншеї ями повинні мати огорожі висотою 1 0 м з суцільною зашивкою знизу на висоту 0 15 м; тимчасово відкриті колодязі повинні бути огороджені або закриті щитами з встановленням попереджувальних заборонних переносних знаків безпеки і освітлюватись темної пори доби. 5.1.16. Територія підприємства повинна бути рівною мати необхідні нахили і пристрої для відведення атмосферних і поливальних вод. Вільні ділянки території повинні бути озеленені. З настанням темряви територія підприємства повинна освітлюватись. 5.1.17. Територія підприємства повинна бути обладнана спеціальними майданчиками для зберігання пального сировини допоміжних матеріалів та устаткування з урахуванням вимог правил безпеки і санітарних норм. Тверде паливо повинно зберігатися згідно з вимогами п.7.10.6. Правил пожежної безпеки в Україні. 5.1.18. Розміщувати житлові будинки ясла дитячі садки школи клуби або використовувати для цих потреб приміщення розташовані на території підприємства а також в санітарно–захисній зоні не дозволяється. 5.1.19. Не дозволяється прибудовувати побутові допоміжні і адміністративні приміщення до будівель з вибухопожежонебезпечними виробництвами і розміщувати їх в небезпечній зоні діяння ударної хвилі під час вибуху. 5.1.20. Будівництво тимчасових будівель і споруд на території виробничої зони діючого підприємства не дозволяється. 5.1.21. Будівельний майданчик на території підприємства для запобігання доступу сторонніх осіб повинен бути огороджений. У випадку неможливості влаштування огорожі він повинен бути позначений відповідними знаками і написами. 5.1.22. Прибирання території повинно проводитись щоденно: влітку для запобігання запилення її слід регулярно поливати; взимку проїзди і проходи повинні систематично очищуватись від снігу і льоду посипатись піском. 5.1.23. Прокладання розміщення газопроводів і інших підземних комунікацій повинно бути означене розпізнавальними знаками і нанесене на генплані підприємства. 5.2. Автомобільні проїзди та залізничні колії 5.2.1. Рух транспорту на підприємстві повинен бути організований за схемою маршрутів руху транспортних та пішохідних потоків з вказаними на ній поворотами зупинками виїздами переходами тощо. Схема маршрутів руху повинна бути вивішена в місцях стоянки транспорту перед в’їздами на територію підприємства і в інших необхідних для цього місцях. 5.2.2. Територія підприємства повинна бути обладнана дорожніми знаками покажчиками швидкості руху транспорту за ГОСТ 10807–78 і знаками безпеки за ГОСТ 12.4.026–76. Необхідна кількість дорожніх знаків і покажчиків і місця їх встановлення повинні обгрунтовуватись схемою организації руху транспортних і пішохідних потоків. 5.2.3. Вантажопотоки на заводському подвір’ї не повинні мати зустрічних і по можливості перехресних напрямків. 5.2.4. Внутрішньозаводські автодороги повинні відповідати вимогам СНиП 2.05.02–85 і СНиП 2.05.07–91.  Експлуатація утримання та ремонт автотранспорту має відповідати вимогам Правил охорони праці на автомобільному транспорті. 5.2.5. До всіх будівель і споруд підприємства повинен бути забезпечений вільний доступ. Протипожежні розриви між будівлями не дозволяється захаращувати і використовувати для складування матеріалів устаткування і для стоянки автотранспорту. 5.2.6. Закриття окремих ділянок доріг допускається з дозволу власника підприємства після попереднього узгодження з місцевими органами пожежного нагляду і при умові наявності об’їзних шляхів. На період проведення ремонту доріг підприємства у відповідних місцях повинні бути установлені покажчики напрямків об’їзду або влаштовані переїзди через ділянки де ведеться ремонт. 5.2.7. Ширина проїзної частини автодоріг до виробничих корпусів повинна бути не менше 7 м інших   з однобічним рухом автомобілів   4 5 м. 5.2.8. Ширину воріт автомобільних в’їздів на територію підприємства належить приймати по найбільшій ширині автомобілів що застосовуються плюс 1 5 м але не менше 4.5 м а ширину воріт для залізничних в’їздів   не менше 4 9 м. 5.2.9. Вантажно–розвантажувальні рампи та платформи повинні мати не менше двох розосереджених сходів або пандусів. Ширина вантажно–розвантажувальних рамп і платформ при використанні електронавантажувачів повинна бути не менше 4 5 м. Поперечний нахил підлоги рамп і платформ повинен бути рівним 1‰. 5.2.10. Висоту платформи для залізничного транспорту слід приймати як правило рівною 1.4 м від рівня головки рейки. Для забезпечення відткриття дверей усіх типів ізотермічних вагонів уздовж залізничної колії платформа повинна мати знижену частину шириною 0.56 м та висотою 1.1 м від головки рейки відповідно до вимог СНиП 2.11.02–87.  Висота вантажної платформи для автомобільного транспорту повинна бути рівною 1 2 м від поверхні вантажно–розвантажувального майданчика. Допускається при обгрунтуванні улаштування зрівнювальних платформ висотою 0 2 м від поверхні вантажно-розвантажувального майданчика. Рампи з боку під’їзду автомобілів повинні бути обладнані відбійними брусками для обмеження заднього ходу автомобіля і відкидними колесовідбійними брусами що запобігають падінню електронавантажувачів на ділянках рампи вільних від вагонів. 5.2.11. Улаштування внутрішньозаводських залізничних колій переїздів і переходів через них організація і експлуатація залізничного господарства повинні задовольняти вимоги Правил технічної експлуатації залізниць а також СНиП II–39–79 і СНиП 2.05.07–91.  5.2.12. Будівництво додаткових колій на існуючій залізничній під’їзній колії яка знаходиться у віданні залізниці здійснюється підприємством за проектом узгодженим з залізницею. 5.2.13. Відкриття для постійної експлуатації наново побудованої залізничної під’їзної колії і подача на цю колію рухомого складу допускається після проведення робіт по її будівництву у відповідності з проектом прийняття у встановленому порядку до експлуатації і визначення залізницею порядку обслуговування. 5.2.14. Подача вагонів на залізничні під’їзні колії в період їх будівництва допускається лише за умов тимчасового погодження поміж відділенням залізниці і будівельною організацією відповідальною за безпеку руху. На кожну залізничну під’їзну колію повинні бути: технічний паспорт план під’їзної колії поздовжній профіль та креслення штучних споруд. 5.2.15. Залізничні під’їзні колії локомотиви і вагони які знаходяться на балансі підприємства повинні утримуватись ним у повній технічній справності. Переїзди і переходи через внутрішньозаводські залізничні колії повинні мати суцільний настил на рівні головки рейки. Стоянка вагонів без локомотивів на переїздах не дозволяється. 5.2.16. Локомотиви і вагони що належать підприємствам і виходять на колії загальної мережі залізниці повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць. Порядок виходу на станцію примикання локомотива який належить підприємству встановлюється начальником відділення залізниці. 5.2.17. Працівники залізничних під’їзних колій підприємств які зв’язані з рухом поїздів проходять у встановленому порядку навчання і перевірку знань Правил технічної експлуатації залізниць інструкцій по сигналізації руху поїздів і маневровій роботі на залізницях цих Правил Статуту про дисципліну працівників залізничного транспорту. Особи які не пройшли такої перевірки до роботи не допускаються. 5.2.18. При виконанні службових обов’язків на коліях залізниць працівники залізничних під’їзних колій підприємств зобов’язані мати при собі посвідчення встановленого зразка про перевірку знань і точно виконувати розпорядження чергового по станції або диспетчера. 5.2.19. Виходи з будівель не повинні спрямовуватись в бік залізничних колій розміщених безпосередньо біля виробничих споруд. При наявності виходів з виробничих або допоміжних будівель на залізничні колії що розміщені ближче ніж 6 м від будівель повинна бути передбачена автоматична звукова сигналізація що попереджає про наближення залізничного транспорту а також встановлені бар’єри висотою не менше 1 м які огороджують залізничні колії в місцях виходу з будівель. 5.2.20. В місцях перехрещень залізничних колій з автомобільними дорогами повинні влаштовуватись переїзди. Проїзд транспортних засобів і самохідних машин а також прогін худоби через залізничні колії у невстановлених місцях не дозволяється. Переїзди повинні мати суцільний поміст під’їзди огороджені стовпцями і поруччям електричне освітлення шлагбауми а також попереджувальну звукову або світлову сигналізацію. 5.2.21. В місцях перехрещень залізничних колій з пішохідними дорогами повинні бути влаштовані переходи обладнані рівним суцільним помостом укладеним на рівні з головками рейок звуковою сигналізацією електричним освітленням. Переходи повинні бути обладнані шлагбаумами попереджувальними знаками “Бережись потягу!” світловою або звуковою сигналізацією. 5.2.22. Швидкість руху залізничного і автомобільного транспорту по території підприємства повинна бути вказана для кожного виду транспорту на спеціально вивішених виставлених дорожніх знаках за ГОСТ 10807–78 і не перевищувати таких величин: залізничний транспорт – еішелон з локомотивом попереду   15 км/г; – ешелон з локомотивом позаду вагонів   10 км/г; – під час руху у важких умовах а також при переїзді в’їзді або виїзді з території під час причеплення вагонів   5 км/г; – під час руху вагонів вручну   2 км/г. автомобільний транспорт – при проїзді території підприємства   10 км/г; – на пересіченні переїздів підприємства під час виїзду і в’їзду   5 км/г; – при русі автомобіля заднім ходом   3 км/г; – автонавантажувачі електрокари   3 км/г. 5.2.23. Пересування вагонів вручну повинно проводитись у відповідності з інструкцією затвердженою керівником підприємства. 5.2.24. Не дозволяється допускати на локомотиви в кабіни управління моторовагонними поїздами автомотрисами дрезинами і іншими рухомими одиницями до сигналів стрілок апаратів механізмів і інших пристроїв пов’язаних з забезпеченням безпеки руху а також в приміщення звідки здійснюється управління сигналами і іншими подібними пристроями осіб які не мають права доступу до них. Робітники які проходять у встановленому порядку стажування як другі особи можуть допускатися до керування локомотивами моторовагонними поїздами автомотрисами дрезинами і іншими рухомими одиницями сигналами стрілками апаратами і механізмами лише під наглядом і під особисту відповідальність працівників які безпосередньо обслуговують ці пристрої. 5.2.25. Особи які вступають на посади пов’язані з рухом поїздів повинні пройти медичний огляд для визначення придатності їх до виконання роботи відповідно з вимогами п.3.4.2. ч. 1 цих Правил. 5.2.26. На підприємстві повинні бути встановлені терміни порядок перевірки знань і обов’язки осіб щодо контролю за станом транспортних шляхів. 6. БУДІВЛІ І СПОРУДИ 6.1. Виробничі будівлі 6.1.1. Улаштування виробничих будівель і споруд повинно відповідати вимогам СНиП 2.09.02–85 СНиП 2.09.04–87 СНиП 2.09.03–85 і цих Правил. Об’єм виробничих приміщень на одного працівника повинен бути не менше 15 куб. м а площа приміщень   не менше 4 кв.м. 6.1.2. Відстань між будівлями і спорудами при проектуванні та реконструкції підприємств повинна відповідати вимогам СНиП II–89–90 та санітарних норм СН 245–71. 6.1.3. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів повинно виконуватись згідно з вимогами ДБН А.3.1–3–94. Не допускається зі складу пускових комплексів вилучати будівлі і споруди які призначені для санітарно–побутового обслуговування забезпечення здорових та безпечних умов праці працівників очищення знешкодження і уловлювання шкідливих викидів в атмосферу викидів у воду та грунт а також під’їзні колії з фронтом навантаження і розвантаження лінії зв’язку системи і заходи пожежної безпеки. 6.1.4. Виробничі будівлі і споруди або їх частини проліт поверх наказом власника підприємства закріплюються за цехами відділами і іншими підрозділами підприємства . Начальники підрозділів є особами що відповідають за експлуатацію збереження і ремонт закріплених за ними будівель споруд або окремих приміщень. 6.1.5. На всі виробничі будівлі і споруди повинні складатися технічні паспорти. До паспорту повинна бути прикладена технічна документація по зданим в експлуатацію будівлям і спорудам: затверджений технічний проект проектне завдання робочі креслення дані відносно гідрогеологічних умов ділянки забудівлі акт прийняття в експлуатацію з документами що характеризують застосовані матеріали умови і якість проведених робіт по зведенню об’єктів акти на сховані роботи а також відомості про відхилення від проекту на момент вводу до експлуатації. 6.1.6. Нагляд за технічним станом і експлуатацією будівель і споруд повинен здійснюватись відповідно до Інструкції з технічної експлуатації і ремонту виробничих будівель і споруд на підприємствах харчової промисловості. 6.1.7. Облік робіт по обслуговуванню і поточному ремонту будівель і споруд повинен вестись в технічному журналі форма технічного журналу наведена у додатку 9 . 6.1.8. Не дозволяється проводити перепланування виробничих і службових приміщень без проекту узгодженого з місцевими органами державного пожежного нагляду і затвердженого власником. При цьому не повинне допускатись зниження межі вогнетривкості будівельних конструкцій і погіршення умов евакуації людей. 6.1.9. В приміщеннях висота від підлоги до низу виступаючих конструкцій перекриття покриття повинна бути не менше 2 2 м висота від підлоги до низу виступаючих частин комунікацій і устаткування в місцях постійного проходу людей і на шляхах евакуації   не менше 2 м а в місцях непостійного проходу людей   не менше 1 8 м. При необхідності в’їзду в будівлю пожежних автомобілів висота проїздів повинна бути не менше 4 2 м до низу виступаючих частин комунікацій і устаткування. 6.1.10. Внутрішні будівельні конструкції виробничих приміщень повинні мати рівні поверхні що допускають вологе легке очищення безпилове прибирання і в необхідних випадках теплоізоляцію що виключає конденсацію вологи на їх поверхні. 6.1.11. Стіни і металеві конструкції приміщень з агресивним повітряним середовищем слід влаштовувати з антикорозійних матеріалів або з антикорозійним захисним покриттям. 6.1.12. Сигнально–попереджувальне зафарблення елементів будівельних конструкцій небезпечних щодо аварій і нещасних випадків небезпечних елементів виробничого устаткування і внутрішньоцехового транспорту пристроїв і засобів пожежогасіння і забезпечення безпеки а також колірне оброблення знаків безпеки в виробничих приміщеннях і на території підприємства повинні відповідати вимогам ГОСТ12.4.026–76. Колірне оброблення поверхні виробничих приміщень повинне відповідати вимогам СН 181–70  додаток 8 . 6.1.13. При будівництві реконструкції технічному переоснащенні і капітальному ремонті будівель із металевих конструкцій з полімерними утеплювачами повинен видаватись наряд-допуск окремо на кожен вид роботи пов’язаної з проведенням електрогазозварювання та інших вогневих робіт. Кріплення панелей з полімерним утеплювачем влаштування в них отворів і встановлення закладних деталей з застосуванням електрогазозварювання і інших вогневих робіт не дозволяється. При пошкодженні металевих обшивок панелей повинні вживатись негайні заходи щодо їх ремонту і відновлення за допомогою механічних з’єднань болтових тощо . 6.1.14. Прокладання проводів і кабелів окрім таких що прокладаються в сталевих трубах безпосередньо по металевих панелях і плитах з полімерними утеплювачами а також встановлення електричних апаратів щитів тощо ближче 1 м від вказаних конструкцій не дозволяється . В місцях перехрещення огороджуючих конструкцій електричними комунікаціями повинні передбачатись металеві гільзи з ущільненням негорючими матеріалами. 6.1.15. В місцях перехрещень трубопроводами з теплоносієм металевих огороджуючих конструкцій з горючими полімерними утеплювачами в радіусі 0 1 м повинна передбачатись теплова ізоляція з негорючих матеріалів. 6.1.16. Прибудування до огороджуючих конструкцій стіни перегородки і покриття з металоконструкцій в сполученні з горючими полімерними утеплювачами пінополістирол пінополіуретан тощо комор майстерень та інших приміщень не дозволяється. 6.1.17. Переведення автоматичних установок пожежогасіння в будівлях із металевих конструкцій з полімерними утеплювачами на режим ручного пуску не дозволяється. 6.1.18. В кількох видних місцях на огороджуючих конструкціях таких будівель повинні бути встановлені попереджувальні знаки: “Вогненебезпечно   утеплювач що згорає!” 6.1.19. На вході до приміщення повинна бути вивішена табличка з позначенням його категорії щодо вибухопожежної і пожежної небезпеки у відповідності з ОНТП 24–86 і класу зони щодо ПУЕ додаток 4 . 6.1.20. У зовнішніх дверних і технологічних прорізах виробничих приміщень для попередження утворення в холодну пору року туману і конденсату на поверхні стін і устаткування а також для захисту працюючих від впливу різкого зниження температури і протягів повинні бути влаштовані тамбур-шлюзи або повітряно–теплові завіси. 6.1.21. Кожне виробниче приміщення повинне мати не менше одного основного проходу шириною не менше 1 5 м зв’язаного з виходом або сходовими клітками. 6.1.22. Зони проходу працюючих та проїзду транспорту повинні бути розмежовані. 6.1.23. Відкриті технологічні прорізи в перекриттях повинні бути огороджені поруччям відповідно до вимог п. 6.2.1.19. ч.1 цих Правил. 6.1.24. В приміщеннях де розміщуються виробництва категорій А і Б щодо вибухопожежонебезпеки а також в приміщеннях де виробничий процес здійснюється під тиском не дозволяється вбудовувати ремонтно–механічні майстерні загальнозаводські лабораторії та інші приміщення безпосередньо непов’язані з технологічним процесом. 6.1.25. Приміщення категорій А і Б слід якщо це допускається вимогами технології розміщувати біля зовнішніх стін а в багатоповерхових будівлях   на верхніх поверхах. Розміщення приміщень категорій А і Б в підвальних і цокольних поверхах не допускається. 6.1.26. В приміщеннях категорій А і Б слід передбачати зовнішні легкоскидувані огороджуючі конструкції засклення вікон і ліхтарів покриття сталеві алюмінієві тощо . Площу легкоскидуваних конструкцій слід визначати розрахунком. При відсутності розрахункових даних площа легкоскидуваних конструкцій повинна складати не менше 0 05 кв. м на 1 куб. м об’єму приміщення категорії А і не менше 0 03 кв. м   приміщення категорії Б. 6.1.27. При розміщенні в одній будівлі або приміщенні технологічних процесів з різною вибухопожежною і пожежною небезпекою необхідно передбачати заходи щодо попередження вибуху і поширення пожежі. Ефективність цих заходів повинна бути обгрунтована в технологічній частині проекту. Якщо вказані заходи є недосить ефективними то технологічні процеси з різною вибухопожежною і пожежною небезпекою необхідно розміщувати в окремих приміщеннях; при цьому приміщення категорій А Б і В необхідно відділяти поміж собою а також від приміщень категорій Г і Д та коридорів протипожежними перегородками та протипожежними перекриттями у відповідності з вимогами СНиП 2.09.02–85. 6.1.28. При необхідності улаштування у перекриттях будівель категорій А Б і В а також в протипожежних перегородках які відокремлюють приміщення категорій А і Б від інших приміщень прорізів які не можуть перекриватись протипожежними дверима або воротами слід передбачати комплекс заходів до запобігання поширенню пожежі і проникненню горючих газів парів легкозаймистих і горючих рідин пилу здатних утворювати вибухонебезпечні концентрації до суміжних поверхів і приміщень. 6.1.29. Підвали при розташуванні в них приміщень категорій В складів горючих матеріалів або негорючих матеріалів в горючій упаковці повинні обладнуватись установками автоматичного пожежогасіння і розділятись протипожежними перегородками у відповідності з вимогами СНиП 2.09.02–85. 6.1.30. Перед ліфтами в приміщеннях категорій А і Б на всіх поверхах слід передбачати тамбур-шлюзи з постійним підпором повітря 20 Па 2 кгс/кв. м . Двері тамбур-шлюзів з боку шахт ліфтів повинні бути виконані з негорючих матеріалів без скління. В машинних відділеннях ліфтів будівель категорій А і Б слід передбачати постійний підпір повітря 20 Па 2 кгс/кв. м . При розташуванні в протипожежних стінах і перегородках прорізів які не можуть перекриватись протипожежними дверима або воротами для сполучення між суміжними приміщеннями категорій В Г і Д слід передбачати відкриті без дверей або воріт тамбури довжиною не менше 4 м обладнані установками автоматичного пожежогасіння на ділянці довжиною 4 м з об’ємом витрати води 1 л/с на 1 кв.м підлоги тамбуру. Огороджуючі конструкції тамбура повинні бути протипожежними з межею вогнестійкості 0 75 години. 6.1.31. В місцях прорізів в протипожежних перегородках які відокремлюють приміщення категорій А і Б від приміщень інших категорій коридорів і сходових кліток слід передбачати тамбур-шлюзи з постійним підпором повітря згідно з вимогами СНиП 2.04.05–91. Улаштування загальних тамбур-шлюзів для двох і більше приміщень вказаних категорій не допускається. 6.1.32. В цехах і лабораторіях де застосовуються легкозаймисті горючі рідини ЛЗР і ГР шкідливі хімічні речовини і гази необхідно передбачати як правило централізоване перевезення і роздачу їх на робочі місця. В усіх інших випадках для переноски ЛЗР ГР і шкідливих хімічних речовин слід застосовувати тару спеціальної конструкції. 6.1.33. Розміщення видаткових складів сировини напівфабрикатів у виробничих будівлях в кількості встановленій нормами технологічного проектування для забезпечення постійного технологічного процесу але не більше змінної потреби допускається безпосередньо у виробничих приміщеннях відкрито або за сітчатими загородженнями. 6.1.34. В сходових клітках будівель не дозволяється влаштовувати робочі складські та іншого призначення приміщення прокладати продуктопроводи з легкозаймистими та горючими рідинами влаштовувати виходи із шахт грузових підйомників. 6.1.35. Не дозволяється використовувати горищні приміщення з виробничою метою або для зберігання матеріальних цінностей. Горищні приміщення повинні бути постійно замкнені. Ключі від замків горищних приміщень повинні зберігатись в певному місці яке доступне для цілодобового їх отримання. 6.1.36. Відкривання стулок ліхтарів рам призначених для вентиляції димовидалення повинне бути механізоване з вмиканням механізму відкривання біля виходів з приміщень і дублюватись ручним керуванням. 6.1.37. Віконні прорізи які не призначені для вентиляції і димовидалення слід заповнювати заскленими рамами що не відчиняються або профільним склом; для віконних прорізів з подвійним засклінням слід передбачати у внутрішніх рамах відкривні стулки для протирання скла. Скляну поверхню світлових прорізів слід чистити не рідше двох разів на рік розбите скло необхідно негайно замінити. 6.1.38. У вікнах приміщень з вологим або мокрим воложисним режимом повинна бути забезпечена герметизація стиків між заскленням і рамами а також ущільнення притулів стулок для усунення проникнення вологого повітря з приміщення в простір поміж шибками. 6.1.39. Ділянки перекрить і технологічних площадок на яких встановлені апарати установки і обладнання з наявністю в них легкозаймистих горючих і токсичних рідин повинні мати глухі бортики з негорючих матеріалів або піддони. Площадки повинні мати трапи з відведенням за аварійної ситуації цих рідин до запасної герметичної ємкості. 6.1.40. По периметру зовнішніх стін будівель слід передбачати огородження на покрівлі у відповідності з ГОСТ 25772-83. В будівлях з внутрішніми водостоками допускається використовувати парапети як огорожу. При висоті парапету менше 0 6 м його слід доповнити гратчастим огородженням до 0 6 м від поверхні покрівлі. 6.1.41. Каналізаційні трапи повинні влаштовуватись в усіх виробничих цехах і відділеннях. Підлога повинна мати ухил 2 % в бік каналізаційних трапів; трапи повинні мати грати і гідравлічні затвори. Трапи необхідно розміщувати біля випусків стоків від устаткування але не менше одного трапу на 100 кв. м підлоги. Злив стічних вод від устаткування до каналізації повинен здійснюватись закритим способом з розривом струменя. Скидання стічних вод на підлогу виробничого приміщення а також влаштування відкритого жолобу для їх стікання до каналізації не допускається. Люки приямки оглядові колодязі стічні жолоби і канали повинні бути водонепроникними зручними для очистки і закриті накривками урівні з підлогою. Накривки повинні мати пристрої для безпечного відкривання. Перед їх відкриванням необхідно встановлювати бар’єрні огородження висотою не менше 1 0 м і обшивкою знизу висотою не менше 0 15 м з освітленням в нічний час. 6.1.42. В виробничих приміщеннях де пересуваються транспортні засоби контейнери візки тощо повинні бути передбачені огородження для захисту стін і колон від пошкоджень. 6.1.43. Покриття підлог площадок і сходів у приміщеннях категорій А і Б повинні виконуватись з негорючих матеріалів які не утворюють іскор при ударах матеріалів бетонних цементно-піщаних мозаїчних тераццо асфальто-бетонних при умові застосування щебеню і піску що не утворюють іскор . Металеве покриття підлог повинне мати рифлення а покриття площадок естакад переходів східців сходів повинні бути виконані рифленими або з просічно-витяжної сталі. При розміщенні підлог суміжного приміщення на різних горизонтальних рівнях граничний схил або підйом підлоги в проходах або проїздах повинен бути не більше 0 02. 6.1.44. Двері головних виходів з приміщень в робочий час не повинні замикатись. Влаштування порогів в дверних прорізах не допускається. Над дверима повинна бути вивішена табличка з написом “Вихід” за ГОСТ 12.4.026–76. 6.1.45. Виробничі приміщення і устаткування необхідно періодично очищати від пилу бруду та горючих відходів. Термін чищення встановлюється технологічними регламентами або інструкціями. Пил який утворюється при проведенні технологічних процесів та роботі устаткування повинен локалізовуватись. 6.1.46. Обтиральні матеріали що використані необхідно прибирати до металевих ящиків з щільними накривками і по закінченні зміни виносити з виробничих приміщень. Уламки скла повинні прибиратись за допомогою пристосувань до ящиків які мають спеціальне обладнання. Застосування стисненого повітря для прибирання склобою не дозволяється. 6.1.47. Для ремонту очищення засклення вікон і ліхтарів у випадках коли застосування пересувних підлогових інвентарних пристроїв драбин пересувних площадок телескопічних підйомників  неможливо за умов розміщення технологічного устаткування або загальної висоти приміщення допускається передбачати стаціонарні пристрої для безпечного виконання робіт. 6.1.48. Уздовж внутрішньої сторони засклення прямокутних освітлювально–аераційних ліхтарів слід передбачати улаштування захисної металевої сітки. 6.1.49. Автоматичне пожежогасіння і пожежну сигналізацію включаючи системи оповіщення при пожежі в будівлях слід передбачати у відповідності з Переліком будівель і приміщень які підлягають обладнанню автоматичними засобами пожежогасіння та автоматичною пожежною сигналізацією згідно додатка 5. 6.1.50. Для роботи у вибухопожежонебезпечних цехах працівникам слід застосовувати спеціальне вибухобезпечне шкіряне взуття виготовлене у відповідності з ГОСТ 12.4.137–84; спецодяг для працюючих в цих цехах повинен бути з тканин що не електризуються. 6.1.51. Паління на виробництвах допускається лише у спеціально відведених за узгодженням з пожежною охороною місцях обладнаних урнами для недокурків і ємкостями з водою. В цих місцях повинні бути вивішені написи “Місце для паління”. 6.2. Складськi будівлі 6.2.1. Загальнi вимоги 6.2.1.1. Склади в тому числі навiси естакади вiдкритi складськi площадки загального призначення готової продукцiї сировини напiвфабрикатiв та матерiалiв  повиннi вiдповiдати вимогам СНиП 2.11.01–85 та СНиП 2.01.02–85*. 6.2.1.2. Склади для зберігання балонiв заповнених газами повиннi вiдповiдати вимогам Правил будови та безпечної експлуатацiї посудин що працюють пiд тиском та Правил безпеки у газовому господарствi. 6.2.1.3. Примiщення та площадки для зберiгання легкозаймистих речовин повиннi задовольняти вимогам ВБН В.2.2–58.1–94. 6.2.1.4. Тара для зберiгання речовин та матерiалiв повинна вiдповiдати вимогам нормативних документiв. 6.2.1.5. Зберігання хiмiчних речовин реактивiв вибухопожежонебезпечних матерiалiв повинне здiйснюватись з дотриманням вимог Порядку сумiсного зберiгання хiмiчних речовин та матерiалiв згідно з додатком 10. 6.2.1.6. Для кожного складу повиннi бути опрацьовані та затвердженi власником пiдприємства iнструкцiї з безпечного зберiгання та проведення робiт на складi складений опис всiх матерiалiв сировини продуктiв. Комірник повинен контролювати стан тари та упаковки цiлiснiсть герметичнiсть наявнiсть маркірування . 6.2.1.7. Покрiвля металевих залiзобетонних резервуарiв для зберiгання сировини матерiалiв продуктiв повинна мати огородження. 6.2.1.8. Застосування навантажувачів з двигунами внутрiшнього згоряння а також автокарів для робiт усерединi примiщень або залiзничних вагонiв контейнерів не дозволяється. 6.2.1.9. Устаткування складiв до початку виконання робiт повинне бути вiдремонтоване випробуване та здане комiсiї за актом. 6.2.1.10. Площа вiконних прорізів в примiщеннях сховищ повинна бути якнайменшою але не менше площi визначеної розрахунком димовидалення при пожежi. При вiдсутностi в примiщеннях сховищ вiконних прорізів необхiдно передбачати шахти димовидалення у вiдповiдностi з вимогами СНиП 2.04.05–91. У випадку використання склоблокiв у вiконних прорізах необхiдно улаштувати вiдкривнi вiконнi фрамуги загальною площею визначеною розрахунком димовидалення при пожежi. 6.2.1.11. Затарована сировина та готова продукцiя що зберігаються не на стелажах повинні штабелюватись. Напроти дверних прорізів складського примiщення необхiдно залишати проходи шириною що дорівнює ширині дверей але не менше 1 0 м. При ширинi складу бiльше нiж 10 м уздовж складу по центру повинен бути прохiд шириною не менше 2 0 м. При складуваннi затарованих вантажів мiшки з сипучими вантажами ящики короби зi штучними вантажами тощо необхiдно передбачати проходи мiж штабелями шириною 1 0 м не рідше ніж через 12 м; вiдстань від штабелiв до стiн   не менше 0 8 м. Стелажі призначені для укладання сировини і матеріалів повинні бути стійкі і надійно закріплені мати написи гранично допустимих навантажень на них. 6.2.1.12. Спосiб укладання вантажів повинен забезпечувати: – безпеку працюючих на штабелi та бiля нього; – стiйкiсть штабелiв та вантажiв якi знаходяться на них; – механiзоване розбирання штабеля та пiдіймання вантажу навiсними захватами підйомно-транспортного устаткування; – циркуляцiю повiтряних потокiв при природнiй або штучнiй вентиляцiї закритих складiв. 6.2.1.13. Ширина проїздiв складiв по яких рухається цеховий транспорт вiзки штабелеукладачі електронавантажувачі електрокари тощо повинна встановлюватись з урахуванням габаритiв навантажених транспортних засобiв плюс 0 8 м при односторонньому русі а при зустрiчному русі   не менше подвоєної максимальної ширини навантаженого транспорту плюс 1 5 м. Вiдстань помiж штабелями для проїзду електронавантажувача уздовж фронту штабелювання повинна бути не менше 3 5 м для проїзду без штабелювання   не менше 2 м. 6.2.1.14. Вiдстань вiд штабеля до елементiв електричного освiтлення повинна бути не менше 1 м. 6.2.1.15. Двірнi прорізи для вантажних потокiв повиннi перевищувати габарити навантажених транспортних засобiв що використовуються не менше нiж на 0 2 м по висотi i 0 6м   по ширинi до кожної сторони. Мінімальнi двернi прорізи для вантажних потокiв повинні бути шириною не менше 2 4 м i висотою   не менше 2 5 м. 6.2.1.16. Дверi складських примiщень повиннi вiдчинятись назовні. Допускається улаштування розсувних дверей в складах окрiм складів безтарного зберігання цукру . Верхні ролики пiдвiсних дверних прорiзів повиннi бути обладнанi огородженням уздовж напрямних рейок які виключають падiння дверей при виходженнi роликiв з напрямних рейок. 6.2.1.17. Підлоги складських примiщень повиннi мати тверде рiвне покриття що забезпечує безперешкодне перемiщення транспортних засобiв. 6.2.1.18. Підлоги складiв i площадок для зберiгання кислот i лугiв повиннi бути виготовленi з матерiалiв стiйких до впливу кислот i лугiв кислотостійкі плити вiнiпласт тощо . 6.2.1.19. Окремi несуцiльнi перекриття площадки i верхні конвеєрнi галереї складiв повиннi мати поруччя висотою не менше 1 0 м з суцiльною зашивкою знизу на 0 15 м і горизонтальним елементом огородження на висоті 0 5 м від площадки. 6.2.1.20. Ширина пандусiв для проїзду наземних транспортних засобiв повинна не менше нiж на 0 6 м перевищувати максимальну ширину навантаженого транспортного засобу. Ухил пандусiв необхiдно приймати не бiльше 16 %¦ при розмiщеннi їх в закритих примiщеннях i не бiльше 10 %   при розмiщеннi назовні. 6.2.1.21. Складськi примiщення в залежностi вiд їх площi та виду матеріалiв які зберігаються повиннi бути оснащенi первинними засобами пожежогасiння у вiдповiдностi з нормами наведеними у додатку 21. 6.2.1.22. Автоматичне пожежогасiння пожежну сигналiзацiю і охоронну сигналiзацiю необхiдно передбачати у вiдповiдностi з Перелiком споруд i примiщень які пiдлягають обладнанню автоматичними засобами пожежогасiння та автоматичною пожежною сигналiзацiєю відповідно до додадка 5. Установками автоматичного пожежогасiння та автоматичною пожежною сигналiзацiєю повиннi бути обладнанi складськi примiщення для зберігання: – горючих вантажiв площею 1000 кв. м і більше або негорючих вантажiв у горючiй упаковцi площею 1500 кв. м і більше; – горючих вантажiв або негорючих вантажiв в горючiй упаковцi що розмiщені в пiдвальних поверхах площею 700 кв. м і бiльше. Установками автоматичного пожежогасiння повиннi бути обладнанi стелажi висотою вiд 5.5 м і бiльше для зберiгання горючих вантажiв або негорючих вантажiв в горючiй упаковцi. 6.2.1.23. В складах повиннi вивiшуватись номери телефонiв пожежної охорони та медичних установ куди необхiдно звертатись у разi пожежі та травм. У визначеному мiсцi складу повинна бути встановлена аптечка з набором необхiдних медикаментiв. 6.2.1.24. Будівлі і споруди за винятком металевих резервуарів  складів для зберігання ЛЗР і ГР повинні бути не менше II ступеня вогнестійкості. Сумісне зберігання ЛЗР і ГР у тарі в одному приміщенні дозволяється при їх загальній кількості до 200 куб. м. 6.2.1.25. Загальна місткість однієї будівлі для зберігання у тарі не повинна перевищувати 1200 куб.м легкозаймистих або 6000 куб.м горючих рідин. 6.2.1.26. Дверні прорізи в приміщенні для зберігання ЛЗР і ГР у тарі повинні мати розміри не менше 2 1х2 4 м а також пороги з пандусом висотою не менше 0 15 м для запобігання розливу рідини в разі аварії. Підлога в цих приміщеннях повинна бути з негорючих матеріалів і мати ухил для стікання рідини до лотків і трапів. 6.2.1.27. При зберіганні бочок з ЛЗР і ГР в будівлях повинні бути виконані такі умови: – при механізованому укладанні бочок кількість ярусів не повинна перевищувати п’яти   для ГР трьох   для ЛЗР; – по ширині штабеля або стелажа слід укладати не більше двох бочок; – проходи для транспортування бочок повинні бути шириною не менше 1 8 м а інші   не менше 1 м; – допускається ручне укладання бочок на підлозі не більше ніж в два яруси. 6.2.1.28. У складських приміщеннях класу II і IIа світильники повинні бути при лампах розжарювання   з ковпаками з силікатного скла при лампах ДРЛ   з металевими сітками або іншими пристроями що перешкоджають випаданню лампи при люмінісцентних лампах   з вводами виконаними провідниками з негорючою оболонкою або в сталевих трубах. 6.2.2. Вимоги до зберiгання та транспортування кислот лугiв та iнших хiмiкатiв 6.2.2.1. Будівлі складів хімічних речовин повинні бути не нижче II ступеня вогнестійкості. З урахуванням однорідності фізико–хімічних і пожежонебезпечних властивостей речовин які зберігаються склади повинні розбиватися на окремі приміщення ізольовані одне від одного протипожежними перегородками I типу вогнестійкості. Кислоти луги та iнші хiмiкати що застосовуються у виробництві та в лабораторiях повиннi зберiгатись на складi хiмматерiалiв або на спецiально вiдведених площадках. 6.2.2.2. Процеси пов’язанi з розвантаженням хiмiкатiв із вагонiв або автомобiлiв транспортуванням та укладанням усерединi складу повиннi бути механiзованi. При цьому недопустиме розпилювання i видiлення матерiалiв у повiтря та розливання по пiдлозi. 6.2.2.3. Не дозволяється транспортування завантаження та розвантаження кислот лугiв та рiдких хiмiкатiв за допомогою механiчних пiдйомних споруд за винятком лiфтiв та шахтопiдйомникiв. 6.2.2.4. Проїзд людей в транспортi що завантажений кислотами та лугами не дозволяється. Не дозволяється перевезення кислот та лугів разом з iншими матерiалами. 6.2.2.5. Склади хлору кислот лугiв амiаку сiрчистого ангідриду активованого вугiлля та iнших реагентiв повиннi обладнуватись: – постiйно дiючою механiчною та аварiйною вентиляцiєю у вiдповiдностi зi СНиП 2.04.05–91; – освiтленням робочим та аварiйним; – опаленням та телефонним зв’язком. 6.2.2.6. Перед входом до складів повиннi бути вивiшенi попереджувальнi знаки у вiдповiдностi з ГОСТ 12.4.026–76. 6.2.2.7. Концентрована сiрчана кислота повинна зберiгатись в ємкостях що виготовлені зі сталi розбавленi розчини сiрчаної кислоти нижче 78 % та соляна кислота   в ємкостях що виготовлені з кислототривкого матерiалу або сталi і покриті зсередини кислототривким матерiалом. Не дозволяється розведення концентрованої сiрчаної кислоти в сталевих ємкостях в яких вона зберігається. Зберiгання лугiв в алюмiнiєвих та оцинкованих ємкостях не дозволяється. 6.2.2.8. Ємкостi для кислот та лугiв повиннi встановлюватись на пiддонах з’єднаних зливними трубами з аварiйною ємкістю огороджуватись обваловкою що перешкоджає розливанню рiдини на прилеглу площу. Висота вала повинна бути на 0 2 м вище за розрахунковий рівень рідини. 6.2.2.9. Ємкостi для кислот та лугiв повиннi бути закритi обладнанi верхнім завантажувальним та нижнім для очищення люками переливними трубами та вiдводами до запасних аварiйних ємкостей повітряним клапаном захищеним ковпаком вiд проникнення вологи рiвнеміром патрубком для зливу запірною арматурою. Аварiйна ємкiсть повинна забезпечувати вміщення розлитої кислоти або лугу з одного найбiльшого резервуару. Трубопроводи для кислот та лугiв не повиннi мати фланцевих з’єднань над проходами. Всi фланцевi з’єднання цих трубопроводiв повиннi бути захищенi металевими кожухами. 6.2.2.10. Перерiз переливної труби повинен перевищувати перерiз живильної труби не менше нiж у два рази. Переливна труба повинна встановлюватись на рiвнi не менше 0 15 м вiд верхнього рівня ємкостi. 6.2.2.11. Зливання кислоти і лугу із залізничних цістерн повинно проводитись через верхній завантажувальний люк пневматичним способом або сифоном під керівництвом спеціально призначеної для цього відповідальної особи. Подача кислот та лугiв до ємкостей мiрників i виробничих апаратів повинна здійснюватись закритим струменем за допомогою насосiв сифонiв вакууму та самопливом. Не дозволяється переносити кислоти та луги у вiдкритих посудинах. Сифон для зливу кислоти повинен виготовлятись із сталевих труб. 6.2.2.12. При транспортуванні кислот лугiв інших хімікатів і сильно діючих отруйних речовин в металевiй тарi автоцистерни тощо перед кожним рейсом повинен провадитись огляд технiчного стану тари. Транспортні засоби повинні позначатися спеціальними знаками згідно з ГОСТ 19433–88. Особи що транспортують та супроводять вказані вантажі повинні мати при собі засоби індивідуального захисту на випадок аварій. 6.2.2.13. Насосна станцiя для перекачки кислот та лугiв повинна бути розмiщена в окремому примiщеннi i обладнана припливно-витяжною вентиляцiєю. Кнопки пускачiв кислотних та лужних насосiв повиннi дублюватись так щоб дублюючі кнопки були винесенi на мiсце надходження кислот та лугiв. Робота усерединi ємкостей повинна здiйснюватись у вiдповiдностi з розд. 7.2.2. ч.1 цих Правил. 6.2.2.14. Зберiгати кислоти луги та iншi хiмiкати у пiдвальних примiщеннях не дозволяється. 6.2.2.15. Контейнери-бочки та балони з рiдким хлором повиннi зберiгатись у закритих сховищах. 6.2.2.16. Хлорне вапно динатрiєву сiль дихлорiзоцiанурової кислоти необхiдно зберiгати в щiльнiй дерев’янiй або металевiй захищенiй вiд корозiї тарi iзольовано вiд горючих речовин та балонiв зi стисненими газами. 6.2.2.17. Амiачну воду перекис водню 3–30 % розчин карболову кислоту йодинол диоцид необхідно зберiгати у склянiй або металевiй тарi. 6.2.2.18. Миючi засоби дезмол тощо необхідно зберiгати в щiльно закритiй тарi. 6.2.2.19. Формалiн необхідно зберiгати в скляних пляшках дерев’яних емальованих або алюмiнiєвих бочках. 6.2.2.20. Активоване вугiлля необхiдно зберiгати в пакетах або в металевих закритих барабанах. 6.2.2.21. Їдкий натр каустичну соду необхiдно зберiгати: кристалічний   в сталевих гофрованих барабанах рідкий   в сталевих бочках. 6.2.2.22. Розкриття барабанів з кристалевим їдким натром повинно проводитись тільки за допомогою спеціального різака. Використання для цієї мети зубила та молотка не дозволяється. 6.2.2.23. Звільнення барабана від кристалевого їдкого натру повинно здійснюватись розчиненням останнього у спеціальному баці з фальшивим дном на яке барабан встановлюється відкритим отвором донизу за допомогою підйомного механізму. 6.2.2.24. Карбід кальцію повинен зберігатися в металевих зачинених барабанах у неопалюваних сухих приміщеннях. Не дозволяється зберігати його у підвальних приміщеннях та низьких затоплюваних місцях. Площадка зберігання карбіду кальцію повинна бути вище рівня нульової відмітки прилеглої території не менше ніж на 2 м. 6.2.2.25. Розкриття барабанів з карбідом кальцію повинно здійснюватись спеціальним латунним різаком що виключає можливість утворення іскри. Залишок у барабані карбіду кальцію повинен бути надійно захищений від можливого потрапляння на нього вологи. 6.6.2.26. Плавикова кислота повинна зберiгатися в парафінованих бутлях встановлених у ящики. 6.2.2.27. Кожна бочка балон бутель ящик мiшок тощо повиннi мати чiткi написи ярлики та бирки з назвою хімічної речовини та її характерними властивостями без яких зберiгання хiмiчних речовин не дозволяється. На кожну партiю повинен бути паспорт. Немаркірованi препарати що виявленi на складi пiдлягають аналiзу або знищенню. 6.2.2.28. Сумiсне зберiгання в одному примiщеннi рiзних хiмiчних речовин якi можуть вступити у взаємодiю не дозволяється. Порядок сумiсного зберiгання хiмiчних речовин та матерiалiв необхідно виконувати згідно з додатком 10. 6.2.2.29. Розфасовування хiмiчних речовин необхiдно виконувати в примiщеннi iзольованому вiд їх сховища. Розфасовування цих речовин повиннi виконувати одночасно не менше двох робiтників. 6.2.2.30. Для розфасовування препаратiв належить мати комплект інвентаря: цилiндри ложечки совки пластмасовi та металевi лопаточки тощо. За певною речовиною закрiплюється вiдповiдний комплект який пiсля використання необхiдно вичистити та вимити. 6.2.2.31. Розфасовувати хiмiчнi речовини необхiдно в таку тару і в таких кiлькостях щоб їх можна було застосовувати без додаткової розфасовки. 6.2.2.32. В складських примiщеннях бутелі з кислотами повиннi зберiгатись у кошиках або дерев’яних обрешiтках висланих зсередини соломою або стружкою змоченими розчином хлористого кальцiю. 6.2.2.33. Склад хiмматерiалiв повинен бути забезпечений необхiдною кiлькiстю речовин для нейтралiзацiї та поглинання розлитих лугiв або кислот вапно пiсок та обладнаний раковинами самодопомоги з фонтанчиками. Раковини встановлюються на видимих легко доступних мiсцях. 6.2.2.34. Транспортування вантажiв якi знаходяться в склянiй тарi кислот лугiв тощо повинно виконуватись у спецiально для цього пристосованих ношах вiзках із гнiздами за розмiром тари що перевозиться; стiнки гнiзд повиннi бути оббитi м’яким матерiалом рогожа повсть тощо ; бутелі та iнша скляна тара повиннi встановлюватись у гнiзда збоку для чого гнiзда повиннi мати бічні дверцята з замками. 6.2.2.35. Укладання бутелів з кислотами лугами та iншими хiмiкатами у кузов автомобiля повинно виконуватись з додержанням наступних вимог: – скляну тару з рiдинами необхiдно встановлювати в стоячому положеннi горловинами корками догори; – кожне мiсце вантажу повинно бути окремо закрiплене в кузові таким чином щоб пiд час руху зупинок та поворотiв вантаж не зміщувався по пiдлозi кузова та не перекидався; – не дозволяється встановлювати вантажi в склянiй тарi один на один у два ряди без вiдповiдних прокладок якi охороняють нижній ряд вiд бою пiд час перевезення. 6.2.2.36. Ручне перенесення бутелів з хiмiчними речовинами допускається тiльки удвох на вiдстань не більше 25 м та по рiвнiй поверхнi з прийняттям необхiдних заходів проти розбризкування. 6.2.2.37. Обслуговуючий персонал повинен знати пожежну небезпеку правила безпечного зберігання і особливості хімічних речовин а також токсичний вплив хiмiчних речовин на органiзм людини та вмiти надати першу допомогу потерпiлим згідно з додатком 20. 6.2.2.38. Склади хiмiчних речовин повиннi укомплектовуватися аптечними шафами зi слiдуючими наборами медикаментiв щонайменше : – нашатирний спирт; – ефiро-валерiановi краплi; – марганцевокислий калiй; – двовуглекисла сода; – очищена крейда; – перекис водню; – йодна настойка; – активоване вугiлля; – порошки вiд головного болю; – амiак у 10 % розчинi; – рослинна олія; – оцтова кислота у 5 % розчинi. 6.2.2.39. Робота на складах хiмiчних речовин допускається лише з використанням засобiв iндивiдуального захисту відповідно до вимог розд. 12 ч.1 цих Правил. 6.2.3. Склади балонiв з горючими газами 6.2.3.1. Зберігання балонів з газами повинно проводитись згідно з Правилами будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском. Склади для зберігання балонiв з горючими газами повиннi бути одноповерхові з безгорищним покриттям легкого типу. 6.2.3.2. При зберіганнi балонiв на вiдкритих площадках необхiдно захистити їх вiд впливу сонячних променiв атмосферних опадiв та грунтових вод. 6.2.3.3. Розмiщення групових балонних установок без розривiв вiд будiвель допускається лише бiля глухих негорючих стiн виробничих будiвель. Зберiгати груповi балоннi установки необхiдно в шафах або спецiальних замкнених будках з негорючих матерiалiв. Зовнішня поверхня балонiв повинна бути пофарбована у встановлений для даного газу колір. 6.2.3.4. У приміщеннях складів балонів дозволяється влаштовувати водяне парове пониженого тиску або повітряне опалення. Балони з газом встановлені в примiщеннях повиннi знаходитись вiд радiаторiв опалення та iнших опалювальних приладів та печей на вiдстанi не менше 1 м а від джерел тепла з вiдкритим полум’ям   не менше 5 м. 6.2.3.5. Балони з горючими газами водень ацетилен пропан етилен тощо повиннi зберiгатись окремо вiд балонiв с киснем стисненим повiтрям хлором фтором та iншими окислювачами а також вiд токсичних газiв. 6.2.3.6. При зберiганнi та транспортуваннi балонiв з киснем попадання на них жиру та стикання арматури з промасленими матеріалами   недопустимо. При кантуваннi балонiв з киснем вручну не дозволяється братись за вентилi. 6.2.3.7. При складуваннi не можна допускати співударяння балонів падiння ковпакiв та балонiв на пiдлогу. 6.2.3.8. Балони з горючими газами з яких виявлене витiкання необхiдно термiново видалити зi складу. 6.2.3.9. Обслуговуючий персонал повинен знати пожежну небезпеку газів які зберігаються на складах порядок евакуації балонів та правила гасіння горючих газів. Одяг та взуття працівників на складах балонiв з горючими газами повиннi вiдповiдати вимогам п. 6.1.50 ч.1 цих Правил. На випадок аварій зовні складу повинні бути передбачені комплект спецодягу і протигази. 6.2.3.10. Складськi примiщення для зберiгання балонiв з горючими газами повиннi мати постiйно працюючу механiчну вентиляцiю яка забезпечує безпечні концентрації газів. 6.2.3.11. У складах балонiв з газами не дозволяється зберiгати iншi речовини матерiали та предмети. 6.2.3.12. На вiдстанi 10 м навколо складу з балонами не дозволяється зберiгати будь-якi горючi матерiали та проводити роботи з вогнем. 6.2.3.13. Заповненi горючим газом балони що мають башмаки повиннi зберiгатись у складах у вертикальному положеннi. Для запобiгання вiд падiння балони необхiдно встановлювати у спецiально обладнанi гнiзда клiтi або огороджувати бар’єром. 6.2.3.14. Балони якi не мають башмакiв повиннi зберiгатись в горизонтальному положеннi на дерев’яних рамах або стелажах. При укладцi балонiв у штабелi висота їх не повинна перевищувати 1 5 м всi вентилi повиннi бути закритi запобiжними ковпаками та повернутi до однієї сторони. 6.2.3.15. При вантаженнi розвантаженнi та транспортуваннi балонiв зi стисненим зрідженим і розчиненим газом повиннi виконуватись такі правила: – транспортування до мiсця вантаження або розвантаження необхiдно виконувати на спецiальних вiзках конструкцiя яких повинна забезпечувати перевезення балонiв без тряски та ударiв вiзки повиннi мати гнiзда за розмiром балонiв оббитi повстю ; – вентилi балонiв при транспортуваннi повиннi бути закритi ковпаками; – кузов автомашини для перевезення балонiв повинен бути обладнаний спецiальними контейнерами або стелажами з виїмками за розмiром балонiв оббитих повстю колодки повиннi мати запорнi пристрої якi охороняють балони що перевозяться вiд струсів та ударiв; – при вантаженнi балонiв у кузов автомашини більше нiж у один ряд необхiдно застосовувати прокладки якi охороняють балони вiд зiткнення поміж собою. 6.3. Адмiнiстративнi та побутовi будiвлi та примiщення 6.3.1. Загальні вимоги 6.3.1.1. Улаштування адміністративних та побутових приміщень повинно відповідати вимогам СНиП 2.09.04–87. 6.3.1.2. Галузевi нормативи по забезпеченню санiтарно–побутовими примiщеннями та обладнанням санiтарнi характеристики процесiв наведенi у додатку 2. 6.3.1.3. Площі та обладнання санітарно–побутових приміщень гардеробних душових сушіння обезпилення обігріву охолодження вбиралень умивальних пристроїв питного водопостачання тощо повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.04–87. 6.3.1.4. Геометричнi параметри мiнiмальнi вiдстанi мiж осями та ширину проходiв мiж рядами обладнання побутових примiщень необхiдно приймати за табл. 6.1. Примітка: 1. Ширину проходу мiж стiною та рядами обладнання допускається зменшувати на 40 % при числi одиниць обладнання бiльше 6 у рядi   збiльшувати на 25 %. 2. При тупикових проходах між шафами для одягу число вiддiлень у ряді необхiдно зменшувати на 35 %. 6.3.2. Санiтарно–побутовi примiщення 6.3.2.1. В гардеробних кiлькiсть вiддiлень в шафах та гачкiв вiшалок для домашнього та спецодягу необхiдно приймати рiвною обліковій чисельності працюючих; для вуличного одягу   чисельностi у двох сумiжних змiнах. 6.3.2.2. При обліковій чисельностi працюючих на пiдприємствах до 50 чоловік допускається передбачати загальнi гардеробнi для всiх груп виробничих процесiв. 6.3.2.3. При гардеробних окрiм вiдокремлених гардеробних для вуличного одягу необхiдно передбачати комори спецодягу вбиральнi примiщення для чергового персоналу з мiсцем для прибирального iнвентаря мiсця для чищення взуття сушіння волосся. 6.3.2.4. Кiлькiсть душових умивальникiв та спецiальних побутових улаштувань необхiдно приймати за чисельністю працюючих в змiнi або частини цiєї змiни що одночасно закiнчує працю. 6.3.2.5. Душовi обладнуються вiдкритими душовими кабiнами. До 20 % душових кабiн допускається передбачати закритими. Душовi кабiни з наскрізним проходом передбачаються при виробничих процесах груп Iв 3б. 6.3.2.6. Вбиральні у багатоповерхових побутових адміністративних та виробничих будiвлях повиннi бути на кожному поверсi. При чисельностi працюючих на двох сумiжних поверхах 30 чоловік або менше вбиральнi слід розмiщувати на одному поверсi з найбiльшою чисельнiстю працюючих. При чисельностi працюючих на трьох поверхах менше 10 чоловік допускається передбачати одну вбиральню на три поверхи. Таблиця 6.1 витяг зі СНиП 2.09.04-87 табл. 5 Розміщення обладнання побутових приміщень Найменування Показник м 1 2 Розміри у плані Кабіни: душових закриті душових відкриті та з наскрізними проходом напівдушів особистої гігієни жінок вбиралень Лавки у гардеробних Пристрій питного водопостачання Шафи у гардеробних для особистого та домашнього одягу в залежності від кліматичних районів та спеціального одягу та взуття1; II Б II В II Г III Б III В I В I Д II А III А I А I Б  I Г 1 8?0 9 0 9?0 9 1.8?1 2 1 2?0.8 0 3?0 8 0 5?0 7 0 25?0 5 0 33?0 5 0 4?0 5 Розміри по висоті Розподілювальні перегородки: до верху перегородки від підлоги лдо низу перегородки Шафи для зберігання одягу 1 8 0 2 1 65 Відстань між осями санітарних приладів Умивальникі одинарні Ручні та ножні ванни пісуари 0 65 0 7 Ширина проходів між рядами Кабіни душових закриті умивальники групові Кабіни душових відкриті та вбиралень пісуари Умивальники одинарні Ручні та ножні ванни кабіни особистої гігієни жінок та фотарії Шафи гардеробних для зберігання одягу при кількості відділень у ряді: до 18 від 18 до 36 1 2 1 5 1 8 2 1 4/1 2 2/1 4 2 Вбиральні і душові не дозволяється розміщувати над робочими приміщеннями правлінь конструкторських бюро приміщеннями для учбових занять громадського харчування пунктів здоров’я культурного обслуговування та громадських організацій. 6.3.2.7. Допускається передбачати загальну вбиральню для чоловiкiв i жiнок при чисельностi працюючих в змiні не бiльше 15 чоловік. 6.3.2.8. Вхiд у вбиральню повинен передбачатись через тамбур з дверима якi самозачиняються. 6.3.2.9. Вiдстань вiд робочих мiсць у виробничих будiвлях до вбиралень міст паління примiщень для обiгрiву або охолодження напiвдушiв пристроїв питного водопостачання повинна прийматись не бiльше 75 м а вiд робочих мiсць на промплощадцi пiдприємства   не більше 150 м. 6.3.2.10. Для прання спецодягу при виробничих пiдприємствах або групі пiдприємств повиннi передбачатись пральнi з вiддiленнями хiмiчного очищення. 6.3.2.11. Для знешкодження спецодягу забрудненого нелеткими речовинами допускається використовувати окрему технологiчну лiнiю в пральнях. 6.3.2.12. При пральнях необхiдно передбачати примiщення для ремонту спецодягу з розрахунку 9 кв. м на одне робоче місце. Кiлькiсть робочих мiсць необхiдно приймати з розрахунку одне робоче мiсце з ремонту взуття та два робочих мiсця з ремонту одягу на 1000 чоловік облікової чисельностi. 6.3.3. Примiщення охорони здоров’я 6.3.3.1. Примiщення пунктiв здоров’я медпунктiв особистої гiгiєни жiнок парильнi сауни приміщення для iнгаляторiїв фотаріїв ручних та ножних ванн примiщення для вiдпочинку та психологiчного розвантаження необхiдно приймати вiдповiдно до вимог СНиП 2.09.04–87. 6.3.3.2. На пiдприємствах з обліковою чисельнiстю працюючих більше 300 чоловік повиннi передбачатись фельдшерськi пункти охорони здоров’я. 6.3.3.3. При обліковiй чисельностi вiд 50 до 300 працюючих повинен бути передбачений медичний пункт. Площу медичного пункту необхiдно приймати: 12 кв.м   при обліковiй чисельностi вiд 50 до 150 працюючих 18 кв. м   вiд 151 до 300. 6.3.3.4. Пункти здоров’я повинні бути розміщені на першому поверсі адміністративних побутових або виробничих будівель та забезпечені зручним під’їздом санітарного автомобіля. 6.3.3.5. Розміщення та розміри дверей у приміщенні пункту здоров’я повинні прийматися з урахуванням можливості переміщення хворих на носилках. 6.3.3.6. Приміщення особистої гігієни жінок слід розміщувати у вбиральнях із розрахунку 75 працюючих на одну установку. В цих приміщеннях повинні бути передбачені місця для роздягання та умивальник. 6.3.3.7. Примiщення та мiсця вiдпочинку в робочий час i примiщення психологiчного розвантаження необхiдно розмiщувати як правило при гардеробних домашнього одягу i пунктах охорони здоров’я. При допустимих параметрах повiтря робочої зони у виробничих примiщеннях та вiдсутностi контакту з речовинами 1 i 2 класiв небезпеки допускається передбачати мiсця вiдпочинку вiдкритого типу у виглядi майданчикiв що розташовані у цехах на площах що не використовуються з виробничою метою. 6.3.3.8. В примiщеннях для вiдпочинку та психологiчного розвантаження при обгрунтуваннi можуть бути передбаченi пристрої для приготування та роздачi спецiальних тонiзуючих напоїв а також мiсця для занять фiзичною культурою. 6.3.3.9. Рiвень звукового тиску в примiщеннях i мiсцях для вiдпочинку а також в примiщеннях психологiчного розвантаження не повинен перевищувати 65 дБА. 6.3.4. Примiщення пiдприємств громадського харчування торгiвлi служби побуту 6.3.4.1. При чисельностi працюючих у змiну більше 200 чоловік необхідно передбачати їдальню яка працює як правило на напівфабрикатах; до 200 чоловік   їдальню-роздавальню. При чисельності працюючих в зміну менше 30 чоловік замість їдальні-роздавальні допускається передбачати кімнату прийому їжі. 6.3.4.2. Чисельність місць у їдальні необхідно приймати із розрахунку одне місце на чотирьох працюючих в зміну або найчисельнішу частину зміни. 6.3.4.3. Площа кімнати прийому їжі повинна визначатись з розрахунку 1 кв.м на кожного відвідувача але не менше 12 кв.м. Кімната прийому їжі повинна бути обладнана умивальником стаціонарним кип’ятильником електричною плиткою холодильником. При чисельності працюючих до 10 чоловік у зміну замість кімнати прийому їжі допускається передбачати в гардеробній додаткове місце площею 6 кв.м для встановлення столу прийому їжі. 6.4. Вимоги до улаштування освітлення 6.4.1. Загальні вимоги 6.4.1.1. Освітлення виробничих адміністративних і побутових приміщень виконується у відповідності з розрядом зорових робіт і коефіцієнтом природної освітленості КПО . Норми освітленості при штучному освітленні на робочих поверхнях наведені у додатку 3. 6.4.1.2. Для живлення світильників загального освітлення повинна застосовуватись напруга не вище 380/220 В змінного струму при заземленій нейтралі і не вище 220 В змінного струму при ізольованій нейтралі і постійного струму. 6.4.1.3. В приміщеннях без підвищеної небезпеки для усіх стаціонарних світильників допускається застосовувати напругу не вище 220 В. Світильники з люмінесцентними лампами на напругу 127–220 В допускається встановлювати на висоті менше 2.5 м від підлоги а також для місцевого освітлення якщо виключено контакт з їх струмоведучими частинами у разі дотику. 6.4.1.4. Для живлення світильників місцевого стаціонарного освітлення з лампами розжарювання повинна застосовуватись напруга: – в приміщеннях без підвищеної небезпеки   не вище 220 В; – в приміщеннях з підвищеною небезпекою   не вище 42 В; – в особливо небезпечних   не вище 12 В. В приміщеннях вологих особливо вологих жарких та з хімічно активним середовищем застосування люмінесцентних ламп для місцевого освітлення допускається лише в арматурі спеціальної конструкції. 6.4.1.5. Для живлення переносних електросвітильників в приміщеннях з підвищеною небезпекою повинна застосовуватись напруга не вище 42 В в особливо небезпечних   не вище 12 В. При наявності особливо несприятливих умов а саме коли небезпека ураження електричним струмом підвищується наслідком тісноти незручного положення робітника стикання з великими металевими добре заземленими поверхнями наприклад робота в котлах цистернах бочках та інших ємкостях для живлення ручних світильників повинна застосовуватись напруга не вище 12 В. 6.4.1.6. Контроль освітленості у приміщеннях та на робочих місцях повинен виконуватись не рідше одного разу на 12 місяців та після реконструкції освітлювальних установок. 6.4.2. Аварійне і евакуаційне освітлення 6.4.2.1. Аварійне освітлення в приміщеннях і на місцях виконання зовнішніх робіт слід передбачати якщо вимкнення робочого освітлення і порушення нормального обслуговування устаткування і механізмів що з ним пов’язане може викликати: – вибух пожежу отруєння людей; – тривале порушення технологічного процесу; – порушення роботи таких об’єктів як електричні станції вузли радіопередачі та зв’язку диспетчерські пункти котельні щитові дизельні насосні установки водопостачання каналізації і теплофікації устаткування вентиляції і кондиціювання повітря для виробничих приміщень в яких недопустиме припинення робіт тощо. Найменша освітленість робочих поверхонь виробничих приміщень і території підприємства що вимагають обслуговування в аварійному режимі становить 5 % освітленості нормованої для робочого освітлення при системі загального освітлення але не менше 2 лк усередині будівлі і не менше 1 лк для території підприємства. 6.4.2.2. Евакуаційне освітлення в приміщеннях або в місцях проведення робіт поза будівлями слід передбачати: – в місцях небезпечних для проходу людей; – в проходах і на сходах які служать для евакуації людей при кількості тих що евакуюються більше 50 чоловік; – по основних проходах виробничих приміщень в яких працює більше 50 чоловік; – в виробничих приміщеннях з постійно працюючими в них людьми де вихід людей із приміщень при аварійному відключенні робочого освітлення пов’язаний з небезпекою травматизму внаслідок продовження роботи виробничого устаткування; – в приміщеннях допоміжних споруд де можуть одночасно знаходитись більше 100 чоловік. Евакуаційне освітлення повинне забезпечувати таку найменшу освітленість на підлозі основних проходів або на землі та на сходах: – в приміщеннях   0 5 лк; – на відкритих територіях   0 2 лк. Світильники аварійного освітлення в приміщеннях можуть бути використані для евакуаційного освітлення. 6.4.2.3. Світильники робочого і аварійного освітлення у виробничих будівлях і зонах роботи на відкритому просторі повинні мати живлення від різних незалежних джерел. Допускається живлення робочого і аварійного освітлення від різних трансформаторів однієї двотрансформаторної підстанції при живленні трансформаторів від різних незалежних джерел. Світильники евакуаційного освітлення у виробничих будівлях з природним освітленням повинні бути приєднані до мережі незалежної від мережі робочого освітлення починаючи від щита підстанції розподільного пункту освітлення або за наявності лише одного вводу починаючи від цього вводу. Світильники евакуаційного освітлення у виробничих будівлях без природного освітлення повинні бути приєднані до окремого незалежного джерела живлення або автоматично на нього перемикатись якщо у нормальному режимі живлення евакуаційного освітлення передбачається від джерела яке використовується для робочого освітлення. 6.4.2.4. Не допускається використання електросилових мереж для живлення загального робочого аварійного і евакуаційного освітлення. 6.4.2.5. Світлові покажчики евакуаційних або запасних виходів будівель будь-якого призначення споряджені автономними джерелами живлення у нормальному режимі можуть живитись від мереж будь-якого виду освітлення яке не вимикається під час функціонування будівлі. 6.4.2.6. При технічній недоцільності живлення аварійного і евакуаційного освітлення у відповідності з п.6.4.2.3. ч.1 цих Правил замість улаштування стаціонарного аварійного і евакуаційного освітлення допускається застосування ручних освітлювальних приладів з акумуляторами або сухими елементами. 6.4.3. Освітлювальна арматура 6.4.3.1. У приміщеннях з підвищеною небезпекою і особливо небезпечних на світильники повинні бути нанесені добре видимі розпізнавальні знаки з позначенням напруги живлення що застосовується. 6.4.3.2. Електроосвітлення приміщень або майданчиків зберігання приймання і відпуску ЛЗР повинно мати вибухозахищене виконання з вмиканням поза будівлею або територією майданчиків. 6.4.3.3. Переносні світильники в пожежонебезпечних зонах будьякого класу повинні мати ступінь захисту не менше IР54; скляний ковпак світильника повинен бути захищений металевою сіткою. 6.4.3.4. Вилки втичних з’єднань повинні бути виконані так щоб їх було неможливо ввімкнути в розетки з номінальною напругою більш високою ніж номінальна напруга вилки. Конструкція розеток і вилок повинна забезпечувати неможливість вмикання в розетку лише одного полюсу двополюсної вилки а також одного або двох полюсів триполюсної вилки. 6.4.3.5. Вилки втичних з’єднань повинні мати таку конструкцію щоб приєднані до них переносні проводи в місцях приєднання не натягались та не ламались. 6.5. Вимоги безпеки до обладнання сигналізації та зв’язку 6.5.1. Перелік виробничих приміщень з якими встановлюється зв’язок вид зв’язку визначаються розробниками проекту в залежності від особливостей технологічних процесів умов виробництва категорії його вибухопожежонебезпеки і інших факторів. 6.5.2. Підприємства повинні мати обладнання внутрішнього телефонного зв’язку і міської АТС. 6.5.3. Прямий телефонний зв’язок повинен бути між власником підприємства і керівниками цехів і служб. 6.5.4. Основні і підсобні виробничі приміщення ремонтні приміщення машинне відділення холодильного устаткування парокотельня і інші дільниці повинні мати телефонний зв’язок. Відділення між якими підтримується постійний виробничий взаємозв’язок повинні бути обладнані телефонним диспетчерським або селекторним зв’язком в залежності від умов виробництва розміщення споруд і виробничих дільниць на території підприємства. 6.5.5. Місця робіт пов’язані послідовністю або одночасністю виконуваних операцій повинні бути забезпечені двосторонньою звуковою або світловою сигналізацією дзвінок сирена переговірна трубка лампочка . 6.5.6. Розміщення систем зв’язку і сповіщення здійснюється у місцях зручних і безпечних для обслуговування де повинні бути виключені: вібрація забруднення продуктами технології механічні та інші діяння що впливають на точність надійність і швидкість дії. Сигнальні пристрої повинні бути розміщені так щоб забезпечувалась видимість і чутність сигналу за умов праці цієї дільниці. 6.5.7. Виробничі приміщення в яких може виникнути небезпека для працюючих що там перебувають внаслідок виділення газів або підвищення тиску в апаратах і посудинах понад допустимий повинні бути обладнані аварійною звуковою і світловою сигналізацією що вмикається від відповідних газоаналізаторів манометрів і термометрів. При цьому всі випадки загазованості повинні фіксуватися. 6.5.8. У вибухонебезпечних зонах електрообладнання зв’язку і засобів автоматичної сигналізації повинно бути у вибухозахищеному виконанні. 6.5.9. Вибухонебезпечні технологічні об’єкти обладнуються системами двостороннього гучномовного і телефонного зв’язку а взаємопов’язані технологічні об’єкти в необхідних випадках –сигналізацією про роботу пов’язаних між собою агрегатів. 6.5.10. Системи зв’язку і сповіщення маркуються з нанесенням відповідних написів що чітко відображають їх функціональне призначення. 6.5.11. Роботи з монтажу налагодження ремонту регулювання і випробування систем зв’язку і сповіщення у вибухонебезпечних приміщеннях повинні виключати іскроутворення. На проведення таких робіт у вибухонебезпечних зонах оформляється наряд-допуск розробляються заходи що гарантують безпеку організації і виконання робіт. 6.5.12. При знятті засобів зв’язку і сповіщення для ремонту налагодження або повірки повинна виконуватись негайна заміна знятих засобів на ідентичні з усіх параметрів. 6.6. Опалення вентиляція і кондиціювання повітря 6.6.1. Загальні положення 6.6.1.1. Вентиляція опалення і кондиціювання повітря виробничих побутових і адміністративних приміщень споруд і будівель повинні забезпечувати на постійних робочих місцях і в робочій зоні під час проведення основних і ремонтних допоміжних робіт метеорологічні умови температуру відносну вологість і швидкість руху повітря а також концентрації шкідливих речовин в повітрі робочої зони у відповідності з додатками 1 2. 6.6.1.2. Водопостачання камер зрошення зволоження і дозволоження які використовуються для обробки припливного та рециркуляційного повітря необхідно здійснювати водою питної якості за ГОСТ 2874–82. Воду яка циркулює в камерах зрошення і інших апаратах систем вентиляції і кондиціювання повітря слід фільтрувати а при підвищених санітарних вимогах   передбачати бактеріцидне очищення. Мокрі пилоуловлювачі витяжних систем окрім рециркуляційних постачаються водою технічної якості. 6.6.2. Опалення 6.6.2.1. Системи опалення опалювальні прилади теплоносій і його граничні показники температури слід приймати згідно з вимогами СНиП 2.04.05–91. Для систем опалення і внутрішнього теплопостачання необхідно застосовувати в якості теплоносія як правило воду. 6.6.2.2. Опалення електричною енергією з безпосередньою трансформацією її в теплову або за допомогою теплових насосів допускається застосовувати при техніко-економічному обгрунтуванні. 6.6.2.3. Пічне опалення приміщень категорій за вибухопожежною та пожежною небезпекою А Б і В не допускається. В приміщеннях категорій за вибухопожежною та пожежною небезпекою А і Б слід як правило влаштовувати повітряне опалення. Допускається застосування систем водяного або парового опалення з місцевими опалювальними приладами за винятком приміщень в яких зберігаються або застосовуються речовини які створюють при контакті з водою або водяними парами вибухонебезпечні суміші або речовини здатні до самозаймання або вибуху у взаємодії з водою. 6.6.2.4. Прокладання транзитних трубопроводів систем опалення не допускається через приміщення сховищ електротехнічні приміщення пішохідні галереї і тунелі. 6.6.2.5. Відстань в просвіті від поверхні трубопроводів опалювальних приладів і повітронагрівачів з теплоносієм температурою понад 105¦ С до поверхні конструкцій з горючих матеріалів необхідно приймати не менше 0.1 м; при меншій відстані слід передбачати теплову ізоляцію цих конструкцій з негорючих матеріалів. 6.6.2.6. Трубопроводи в місцях перетинань з перекриттями внутрішніми стінами і перегородками слід прокладати в гільзах з негорючих матеріалів; кінці гільз повинні бути на одному рівні з поверхнею стін перегородок і стель але на 0.03 м вище поверхні чистої підлоги. Закладання зазорів і отворів в місцях прокладання трубопроводів слід передбачати негорючими матеріалами що забезпечують нормовану межу вогнестійкості огорожень. 6.6.2.7. Прокладання або перехрещення в одному каналі трубопроводів опалення з трубопроводами горючих рідин парів і газів з температурою спалаху парів 170 оС і менше або агресивних парів і газів не допускається. 6.6.2.8. В приміщеннях категорій А Б і В опалювальні прилади систем водяного і парового опалення слід застосовувати з гладкою поверхнею яка допускає легке очищення: радіатори секційні або панельні одинарні опалювальні прилади з гладких сталевих труб; для приміщень категорій В в яких відсутнє виділення горючого пилу можливе застосування конвекторів. 6.6.2.9. Опалювальні прилади в приміщеннях категорій А Б і В слід розміщувати на відстані в просвіті не менше 0.1 м від поверхні стін; розміщувати опалювальні прилади у нішах не допускається. 6.6.2.10. Опалювальні прилади слід розміщувати як правило під світловими прорізами в місцях доступних для огляду ремонту та очищення. 6.6.2.11. Опалювальні прилади у виробничих приміщеннях з постійними робочими місцями на відстані 2 м або менше від вікон в місцях з розрахунковою температурою зовнішнього повітря у холодну пору року мінус 150 С і нижче параметри Б  слід розміщувати під світловими прорізами вікнами для захисту працюючих від холодних потоків. 6.6.2.12. В приміщеннях для наповнення та зберігання балонів зі стисненим і зрідженим газами а також в приміщеннях складів категорій А Б і В і коморах горючих матеріалів або в місцях відведених в цехах для складування горючих матеріалів опалювальні прилади слід огороджувати екранами з негорючих матеріалів забезпечуючи доступ до опалювальних приладів для їх очищення. Екрани слід встановлювати на відстані не менше 0 1 м в просвіті від приладів опалення. Конвектори з кожухом огороджувати екранами не слід. 6.6.3. Вентиляція та кондиціювання повітря 6.6.3.1. У виробничих громадських адміністративних і побутових приміщеннях без виділення шкідливих речовин і речовин з різко вираженими неприємними запахами у приміщеннях технічних поверхів тунелів складів тощо призначених для періодичної роботи або пересування людей періодично діючу вентиляцію провітрювання з природним збуджуванням за рахунок вікон і прорізів які відчиняються або зі штучним збуджуванням допускається передбачати зовнішнім повітрям що не підігрівається холодної пори року забезпечуючи при періодичній роботі або переміщенні людей температуру повітря в робочій зоні не нижче 50 С і не вище 320 С. 6.6.3.2. Вентиляцію зі штучним збуджуванням слід передбачати для приміщень і зон без природного провітрювання якщо мікрокліматичні умови і чистота повітря не можуть бути забезпечені вентиляцією з природним збуджуванням або періодичним провітрюванням. Допускається передбачати змішану вентиляцію з частковим використанням природного збуджування для припливу або видалення повітря. 6.6.3.3. Припливно-витяжну або витяжну вентиляцію зі штучним збуджуванням слід передбачати для приямків глибиною 0 5 м і більше а також оглядових канав що потребують щоденного обслуговування і розташовані у приміщеннях категорій А і Б або в приміщеннях в яких виділяються шкідливі гази пари або аерозолі питома вага яких більша питомої ваги повітря. 6.6.3.4. В тамбур-шлюзи приміщень категорій А і Б а також приміщень з виділенням шкідливих газів і парів 1-го і 2-го класів небезпеки слід передбачати подачу зовнішнього повітря від окремої установки з резервним вентилятором розрахунково але не менше ніж 250 куб.м/г. 6.6.3.5. Концентрація горючих газів парів аерозолей і пилу у повітрі яке видаляється системами місцевих відсмоктувачів не повинна перевищувати 50 % нижньої концентраційної межі розповсюдження полум’я при температурі суміші що видаляється. 6.6.3.6. Системи витяжної загальнообмінної вентиляції зі штучним збуджуванням для приміщень категорій А та Б а також системи місцевих відсмоктувачів вибухонебезпечних сумішей необхідно передбачати з одним резервним вентилятором якщо у разі зупинки вентилятора не може бути зупинене технологічне устаткування та припинене виділення шкідливих або горючих газів парів та аерозолей. 6.6.3.7. Аварійну вентиляцію виробничих приміщень до яких можливе раптове надходження значних кількостей шкідливих або горючих газів парів та аєрозолей необхідно передбачати на вимоги технологічної частини проекту враховуючи несумістність часу аварії технологічного та вентиляційного устаткування. За відсутності таких даних аварійна вентиляція повинна забезпечувати в приміщеннях видалення не менше 50 куб.м/г на 1 кв. м площі підлоги приміщення та робочих площадок окрім приміщень насосних та компресорних станцій категорій А та Б для котрих витрата повітря   60 куб.м/г на 1 кв. м. У приміщеннях насосних та компресорних станцій категорій А та Б аварійна вентиляція повинна забезпечувати вказаний повітрообмін додатково до повітрообміну що створюється основними системами. Аварійну вентиляцію в приміщеннях категорій А і Б слід виконувати зі штучним збуджуванням. 6.6.3.8. Вентиляційне устаткування яке обслуговує приміщення категорій А та Б та розташоване в цих приміщеннях витяжні системи загальнообмінної витяжної вентиляції приміщень категорій В Г Д які видаляють повітря з 5-метрової зони навколо устаткування що містить горючі речовини а також систем місцевих відсмоктувачів вибухонебезпечних сумішей повинне бути у вибухозахищеному виконанні. Це устаткування не допускається розташовувати у приміщеннях підвалів. В приміщеннях для устаткування цих систем не слід передбачати місць для теплових пунктів водяних насосів ремонтних робіт регенерації масел та іншої мети. Якщо температура категорія та група вибухонебезпечної суміші горючих газів парів аерозолів пилу з повітрям не відповідає технічним вимогам на вибухозахищені вентилятори слід застосовувати ежекторні установки. 6.6.3.9. Устаткування окрім устаткування повітряних та повітряно   теплових завіс не допускається розміщувати в приміщеннях які обслуговуються: – складів категорій А Б та В; – адміністративно-побутових будівель за винятком устаткування з витратою повітря 10 тис. куб. м/г і менше. Устаткування систем аварійної вентиляції та місцевих відсмоктувачів допускається розміщувати в приміщеннях що ними обслуговуються. 6.6.3.10. Транзитні повітроводи для систем тамбур-шлюзів при приміщеннях категорій А та Б а також систем місцевих відсмоктувачів вибухонебезпечних сумішей слід виконувати з межею вогнестійкості 0 5 години. 6.6.3.11. Транзитні повітроводи не слід прокладати крізь сходові клітини та приміщення сховищ. 6.6.3.12. Повітроводи для приміщень категорій А та Б та систем місцевих відсмоктувачів вибухонебезпечних сумішей не слід прокладати у підвалах чи підпільних каналах. 6.6.3.13. Місця проходу транзитних повітроводів крізь стіни перегородки та перекриття будівель у тому числі у кожухах та шахтах слід ущільнювати негорючими матеріалами які забезпечують нормовану межу вогнестійкості огородження що перетинається. 6.6.3.14. Напірні ділянки повітроводів систем місцевих відсмоктувачів вибухонебезпечних сумішей а також шкідливих речовин 1-го та 2-го класів небезпеки не слід прокладати крізь інші приміщення. Допускається прокладання вказаних повітроводів зварними класу П плотные  без роз’ємних з’єднань. 6.6.3.15. Повітроводи по яких переміщуються вибухонебезпечні суміші допускається перетинати трубопроводами з теплоносієм температура якого не менше ніж на 20 % нижче температури самозаймання оС газів парів пилу або аерозолів. 6.6.3.16. Усередині повітроводів та на відстані менше 0 05 м від їх стінок не допускається розміщувати газопроводи та трубопроводи з горючими речовинами кабелі електропроводку та каналізаційні трубопроводи; не допускається також перетинання повітроводів вказаними вище комунікаціями. 6.6.3.17. Для устаткування металевих трубопроводів та повітроводів систем вентиляції приміщень категорій А та Б а також систем місцевих відсмоктувачів що видаляють вибухонебезпечні суміші слід передбачати заземлення відповідно до вимог Правил улаштування електроустановок ПУЕ . 6.6.3.18. Електроприймачі систем опалення вентиляції та кондиціювання слід передбачати тієї ж категорії яка встановлена для електроприймачів технологічного або інженерного устаткування приміщення. Електропостачання систем аварійної вентиляції та протидимного захисту окрім систем для видалення газів та диму після пожежі слід передбачати I категорії. При неможливості за місцевих умов здійснювати живлення електроприймачів I категорії від двох незалежних джерел допускається живлення їх від одного джерела від різних трансформаторів двотрансформаторної або двох близько розташованих однотрансформаторних підстанцій. При цьому підстанції повинні бути підключені до різних живильних ліній що прокладені різними трасами та мати пристрої автоматичного резерву як правило зі сторони низької напруги. 6.6.3.19. В будівлях та приміщеннях що обладнані системами протидимного захисту слід передбачати автоматичну пожежну сигналізацію. 6.6.3.20. Повітря що викидається до атмосфери з систем місцевих відсмоктувачів та загальнообмінної вентиляції виробничих приміщень в якому містяться забруднюючі шкідливі речовини слід як правило очищувати та передбачати розсіювання в атмосфері залишкових кількостей шкідливих речовин відповідно до ОНД   86. 6.6.3.21. Місце викидів до атмосфери з систем вентиляції виробничих приміщень слід розміщувати за розрахунком або на відстані від приймальних пристроїв для зовнішнього повітря не менше 10 м по горизонталі або на 6 м по вертикалі при горизонтальній відстані менше 10 м. Крім того викиди з систем місцевих відсмоктувачів шкідливих речовин слід розміщувати на висоті не менше 2 м над дахом більш високої частини будівлі якщо відстань до його виступу менше 10 м. Місце викидів з системи аварійної вентиляції слід розміщувати на висоті не менше 3 м від землі до нижнього краю отвору. 6.6.3.22. Необхідно блокувати невмонтовані в технологічне устаткування вентилятори за відсутності резервних для систем місцевих відсмоктувачів які видаляють шкідливі речовини 1 та 2-го класів небезпеки або вибухонебезпечні суміші передбачаючи зупинку технологічного устаткування у разі виходу з ладу вентиляторів; а при неможливості зупинення технологічного устаткування повинна вмикатись аварійна сигналізація. З цією метою слід встановлювати газоаналізатори або сигналізатори горючих газів що зблоковані з установками аварійної вентиляції та автоматично вмикаються від пристроїв сигналізації. 6.6.3.23. Включення повітряної завіси слід блокувати з відчиненням воріт дверей та технологічних прорізів. Автоматичне відключення завіси слід передбачати після зачинення воріт дверей технологічних прорізів та після відновлення нормованої температури повітря в приміщенні передбачаючи скорочення витрати теплоносія до мінімальної що забезпечує незамерзання води. 6.6.3.24. Сигналізацію роботи устаткування “Включено” “Аварія” слід виконувати для систем: а  вентиляції приміщень без природного провітрювання виробничих та адміністративно-побутових будівель; б  місцевих відсмоктувачів які видаляють шкідливі речовини 1 та 2-го класів небезпеки або вибухонебезпечні суміші; в  загальнообмінної витяжної вентиляції приміщень категорій А та Б; г  витяжної вентиляції приміщень складів категорій А та Б в яких відхилення контрольованих параметрів від норми може привести до аварії. Примітка: Вимоги що відносяться до приміщень без природного провітрювання не поширюються на вбиральні курильні гардеробні та інші подібні приміщення. 6.6.3.25. Автоматичне блокування слід виконувати для : а  відкривання та закривання клапанів зовнішнього повітря при включенні та виключенні вентиляторів; б  відкривання та закривання клапанів систем вентиляції сполучених повітроводами для повної або часткової взаємозамінності у разі виходу з ладу одної з систем; в  закривання клапанів на повітроводах для приміщень які захищаються установками газового пожежогасіння при виключенні вентиляторів систем вентиляції цих приміщень; г  включення резервного устаткування при виході з ладу основного; д  включення та відключення подачі теплоносія при вмиканні та вимиканні повітронагрівачів та опалювальних агрегатів; е  включення систем аварійної вентиляції при утворенні в повітрі робочої зони концентрацій шкідливих речовин що перевищують ГДК а також концентрацій горючих речовин у повітрі приміщення які перевищують 10 % нижньої концентраційної межі розповсюдження полум’я по газо- паро- та пилоповітряних сумішах. 6.6.3.26. Видалення диму на шляхах евакуації людей з приміщень та будівель в початковій фазі пожежі повинно відповідати вимогам СНиП 2.04.05–91. 6.6.3.27. При відсмоктуванні повітря аспіраційними установками із приміщення в кількості що перевищує один об’єм за годину слід передбачати спеціальні припливні установки. 6.6.3.28. Аспірацію ємкостей для збирання і зберігання пилу не допускається поєднувати в одну аспіраційну систему з технологічним і транспортним устаткуванням. 6.6.3.29. Опалювально-вентиляційне устаткування трубопроводи та повітроводи що розміщені в приміщеннях з агресивним середовищем а також застосовувані для видалення повітря з агресивним середовищем слід передбачати із антикорозійних матеріалів або з захисним покриттям від корозії. 6.6.3.30. Гарячі поверхні опалювального та вентиляційного устаткування трубопроводів і повітроводів розташованих у приміщеннях в яких вони утворюють небезпеку спалахування газів парів аерозолів або пилу слід ізолювати передбачаючи температуру на поверхні теплоізоляційної конструкції не менше ніж на 20 % нижче температури їх самоспалахування 0С. 6.6.3.31. Температуру теплоносія слід приймати не менше ніж на 20 % враховуючи п.6.6.3.30. цих Правил нижче температури самозаймання 0С речовин що знаходяться в приміщенні. 6.6.3.32. Концентрацію шкідливих речовин у припливному повітрі при виході із повітророзподілювачів і інших припливних отворів слід приймати за розрахунком та враховуючи фонові концентрації цих речовин в місцях розміщення повітроприймальних пристроїв але не більше 30 % ГДК в повітрі робочої зони для виробничих та адміністративно-побутових будівель і приміщень. 6.6.3.33. Системи місцевих відсмоктувачів слід передбачати так щоб концентрації видаляючих горючих газів парів аерозолів і пилу в повітрі не перевищували 50 % нижньої концентраційної межі розповсюдження полум’я при температурі видаляючої суміші. 6.6.3.34. Системи вентиляції кондиціювання повітря і повітряного опалення слід передбачати окремими для кожної групи приміщень розміщених у межах одного пожежного відсіку. 6.6.3.35. Системи місцевих відсмоктувачів шкідливих речовин або вибухопожежонебезпечних сумішей слід передбачати окремими від системи загальнообмінної витяжної вентиляції дотримуючись вимог п. 6.6.3.33. цих Правил. 6.6.3.36. Системи загальнообмінної витяжної вентиляції для приміщень категорій В Г Д що видаляють повітря із 5-метрової зони навколо устаткування яке має в своєму складі горючі речовини що можуть створювати у цій зоні вибухонебезпечні суміші слід передбачати окремими від інших систем цих приміщень. 6.6.3.37. Системи місцевих відсмоктувачів від технологічного устаткування слід передбачати окремими для речовин об’єднання яких може створювати вибухонебезпечну суміш або створити більш небезпечні і шкідливі речовини. У технологічній частині проекту повинна бути вказана можливість об’єднання місцевих відсмоктувачів горючих і шкідливих речовин в загальні системи. 6.6.3.38. Системи місцевих відсмоктувачів горючих речовин що осаджуються або конденсуються у повітроводах та вентиляційному устаткуванні слід передбачати окремими для кожного приміщення або для кожної одиниці устаткування. 6.6.3.39. Рециркуляція повітря не допускається: а  із приміщень в яких максимальні витрати зовнішнього повітря визначаються масою шкідливих речовин 1- і 2-го класів небезпеки які виділяються; б  із приміщень в повітрі яких присутні хвороботворні бактерії і грибки у небезпечних концентраціях або різко виявлені неприємні запахи; в  із приміщень категорій А і Б окрім повітряних та повітряно-теплових завіс біля зовнішніх воріт та дверей; г  із 5-метрових зон навколо устаткування в приміщеннях категорій В Г Д якщо в цих зонах можуть утворюватись вибухонебезпечні суміші горючих газів парів і аерозолей з повітрям; д  із систем місцевих відсмоктувачів шкідливих речовин та вибухонебезпечних сумішей з повітрям; є  із тамбур-шлюзів. 6.6.3.40. Припливне повітря слід подавати як правило безпосередньо у приміщення з постійним перебуванням в них людей. 6.6.3.41. Припливне повітря слід направляти так щоб повітря не надходило через зони із великим забрудненням   в зони з меншим забрудненням та не порушувало роботу місцевих відсмоктувачів. 6.6.3.42. Видалення повітря із приміщення системами вентиляції слід передбачати із зон в яких повітря найбільше забруднене. При виділенні пилу і аерозолей видалення повітря системами загальнообмінної вентиляції необхідно передбачати із нижньої зони. Забруднене повітря не слід спрямовувати через зону дихання людей в місцях їх постійного перебування. У виробничих приміщеннях в які виділяються шкідливі або горючі гази або пари слід видаляти з верхньої зони не менше однократного повітрообміну за годину а у приміщеннях висотою більше 6 м   не менше ніж 6 куб.м/г на 1кв. м площі приміщення. 6.6.3.43. Залежно від умов виробництва на об’єктах повинні бути встановлені терміни проведення профілактичних оглядів та очищення повітроводів фільтрів вогнезатримуючих клапанів іншого устаткування вентиляційних систем а також визначений порядок відключення вентиляційних систем і дій обслуговуючого персоналу в разі виникнення пожежі або аварії. 6.6.3.44. Вентиляційні камери циклони фільтри повітроводи повинні регулярно очищатися від горючого пилу відходів виробництва жирових відкладень пожежобезпечними засобами. Перевірка й очищення вентиляційного устаткування повинні проводитися за графіком затвердженим адміністрацією об’єкта. Результати огляду обов’язково заносяться до спеціального журналу. 6.6.3.45. Для запобігання засмічування території підприємства горючими відходами бункери під циклонами повинні мати суцільну огорожу з негорючого матеріалу з ворітьми які зачиняються. В інструкції щодо заходів пожежної безпеки підприємства необхідно визначити максимально допустимі кількості відходів у бункерах порядок та періодичність їх очищення. 6.6.3.46. Низ отворів для приймальних пристроїв слід розміщувати на висоті більше 1 м від рівня стійкого снігового покрову але не нижче 2 м від рівня землі. 6.6.3.47. Приймальні отвори для видалення повітря системами загальнообмінної вентиляції із верхньої зони приміщень слід розміщувати: а  під стелею або покриттям але не нижче 2 м від підлоги до низу отворів для видалення надлишків теплоти вологи та шкідливих газів; б  не нижче 0 4 м від площини стелі або покриття до верху отворів при видаленні вибухонебезпечних сумішей газів парів та аерозолів окрім суміші водню з повітрям ; в  не нижче 0 1 м від площини стелі або покриття до верху отворів у приміщеннях висотою 4 м та менше або не нижче 0 025 висоти приміщення але не більше 0 4 м в приміщеннях висотою більше 4 м   при видаленні суміші водню з повітрям. 6.6.3.48. Приймальні отвори для видалення повітря системами загальнообмінної вентиляції з нижньої зони слід розміщувати на рівні до 0 3 м від підлоги до низу отворів. 6.6.3.49. Захисне огородження слід передбачати на всмоктуючих та нагнітальних отворах вентиляторів не приєднаних до повітроводів. 6.6.3.50. В приміщеннях обладнаних газовими приладами на витяжних системах слід застосовувати решітки з пристроями для регулювання витрат повітря що виключають можливість їх повного закриття. 6.6.3.51. Устаткування систем припливної вентиляції кондиціювання та повітряного опалення далі   устаткування припливних систем що обслуговують приміщення категорій А і Б не допускається розміщувати в загальному приміщенні для вентиляційного устаткування разом з устаткуванням витяжних систем а також з устаткуванням припливних систем із рециркуляцією повітря. На повітроводах припливних систем що обслуговують приміщення категорій А і Б а також кімнати відпочинку обігріву працюючих та контори майстра розташовані в цих приміщеннях слід передбачати вибухозахищені зворотні клапани в місцях перетину повітроводами огорож приміщень для вентиляційного устаткування. Пуск налагоджування експлуатація та ремонт вентиляційних установок повинні виконуватися відповідно до вимог діючих нормативних актів. 6.6.3.52. Устаткування витяжних систем що видаляють повітря з різким або неприємним запахом вбиральні курильні тощо не допускається розміщувати у загальному приміщенні для вентиляційного устаткування разом з устаткуванням для припливних систем. 6.6.3.53. Устаткування витяжних систем загальнообмінної вентиляції що обслуговують приміщення категорій А і Б не слід розміщувати у загальному приміщенні для вентиляційного устаткування разом з устаткуванням для інших систем. Устаткування витяжних систем із приміщень категорій В не слід розміщувати у загальному приміщенні з устаткуванням витяжних систем із приміщень категорій Г. 6.6.3.54. Устаткування систем місцевих відсмоктувачів вибухонебезпечних сумішей не слід розміщувати разом з устаткуванням інших систем у загальному приміщенні для вентиляційного устаткування. 6.6.3.55. Приміщення для устаткування витяжних систем слід відносити до категорій вибухопожежної і пожежної небезпеки приміщень які вони обслуговують. 6.6.3.56. Прокладання труб з легкозаймистими та горючими рідинами і газами через приміщення для вентиляційного устаткування не допускається. 6.6.3.57. У приміщеннях холодильних установок при застосуванні аміаку слід передбачати загальнообмінну вентиляцію розраховану на видалення надлишків тепла. При цьому слід передбачати системи витяжної вентиляції із штучним збуджуванням які забезпечують не менше чотирикратного повітрообміну а при аварійних ситуаціях   11-кратного за 1 годину. 6.6.3.58. Викиди від систем витяжної вентиляції не допускається об’єднувати якщо хоча б у одній із труб або шахт можливе відкладення горючих речовин або якщо при перемішуванні викидів можливе утворення вибухонебезпечних сумішей. 6.6.3.59. Постійні робочі місця розташовані на відстані менше 3 м від зовнішніх дверей і 6 м від воріт слід захищати перегородками або екранами від обдування холодним повітрям. 6.6.3.60. Огороджуючі конструкції приміщень для вентиляційного устаткування яке розміщене за протипожежною стіною слід передбачати з межею вогнетривкості 0 75 г. двері   з межею вогнетривкості 0 6 г. 6.6.3.61. Пуск налагодження експлуатація та ремонт вентиляційних установок повинні виконуватися відповідно до вимог діючих нормативних актів. 6.7. Вимоги до улаштування та експлуатації систем водопостачання та каналізації 6.7.1. Загальні вимоги 6.7.1.1. Водопостачання та каналізація будівель і споруд підприємств повинні бути виконані у відповідності з вимогами СНиП 2.04.01–85 СНиП 2.04.02–84 СНиП 2.04.03–85 і ГОСТ 12.3.006–75. 6.7.1.2. В усіх типах будівель які зводяться у каналізованих районах слід передбачати системи внутрішнього водопостачання та каналізації. 6.7.1.3. Якість холодної та гарячої води що використовується для господарсько-питних потреб повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874–82. Якість води яка використовується для виробничих потреб повинна відповідати технологічним вимогам з урахуванням її впливу на продукцію що випускається та забезпечувати відповідні санітарно-гігієнічні умови для обслуговуючого персоналу. 6.7.1.4. У разі приєднання каналізаційних мереж промислових підприємств до вуличної або внутрішньоквартальної мережі населеного пункту слід передбачати випуски з контрольними колодязями що розміщені поза межами підприємства. Необхідно передбачати пристрої для вимірювання кількості стічних вод що скидаються від кожного підприємства. 6.7.1.5. Об’єднання виробничих стічних вод кількох підприємств допускається після контрольного колодязя кожного з підприємств. 6.7.1.6. Вся розподільча мережа водопостачання та каналізації повинна бути позначена на генеральному плані підприємства. Окрім того на підприємстві повинні бути виконавчі креслення всіх водопровідних та каналізаційних мереж і споруд з наведенням усіх технічних даних матеріалу та розмірів трубопроводів колодязів камер глибини закладання категорії грунтів арматури тощо з прив’язками до будинків або опорних пунктів а також особливими даними щодо можливих загазованості та затоплювання колодязів та камер. Всі зміни при ремонті і реконструкції мереж та споруд повинні наноситись на виконавчі креслення. 6.7.2. Вимоги до систем водопостачання 6.7.2.1. Розміщення влаштування експлуатація та порядок обслуговування систем водопроводу повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.01–85 СНиП 2.04.02–84. Водопровідні мережі повинні бути закільцевані. 6.7.2.2. Кожна водозабірна споруда з відкритих чи підземних джерел що знаходиться у веденні підприємства повинна мати технічну документацію погоджену у встановленому порядку з місцевими органами санітарного нагляду. 6.7.2.3. Резервуари води для технологічних та господарсько питних потреб що розташовані поза будівлями повинні бути закритими а резервуари що розміщені у землі обнесені огорожею висотою не менше 1 м. 6.7.2.4. Водозабірні споруди для питної води повинні мати зону суворого санітарного режиму розміри якої встановлюються за діючими СНиПами та погоджуються з місцевими органами санітарного нагляду. Зона повинна бути огороджена нічної пори освітлена. 6.7.2.5. Господарсько питний водопровід який живиться від міського водопроводу не повинен мати безпосереднього з’єднання з водопроводом який живиться від місцевого джерела водопостачання а також з водопроводом який подає воду непитної якості. 6.7.2.6. Питні фонтанчики або установки для забезпечення газованою водою слід передбачати на відстані не більше 75 м від робочих місць у будівлях. 6.7.2.7. На підприємствах де джерела питного водопостачання не забезпечують всіх потреб споживачів за наявності техніко-економічного обгрунтування та за погодженням з органами санітарно-епідеміологічної служби допускається підведення води непитної якості до пісуарів та змивних бачків унітазів. 6.7.2.8. Прокладання труб водопостачання у приміщеннях електрощитової та холодильних камерах не дозволяється. 6.7.2.9. Приєднання водорозбірних приладів до циркуляційних трубопроводів не допускається. 6.7.3. Вимоги до систем каналізації 6.7.3.1. Для відведення стічних вод повинні передбачатися окремі мережі виробничої та побутової каналізації. Підприємство повинне забезпечувати щодобовий лабораторний контроль ефективності очищення виробничих та побутових стічних вод. 6.7.3.2. Каналізаційна мережа підприємств повинна приєднуватись до загальноміської каналізації за умови забезпечення характеристики стічних вод на рівні вимог СНиП 2.04.03–85 та за погодженням з місцевими органами санітарно-епідеміологічної служби у відповідності з Правилами прийому стічних вод до систем каналізації населених пунктів. 6.7.3.3. Виробничі стічні води що містять горючі рідини суспендовані речовини жири масла кислоти а також інші речовини які порушують нормальну роботу або викликають руйнування мереж та очисних споруд а також ті що містять цінні відходи виробництва слід очищувати до їх надходження до зовнішньої мережі каналізації. 6.7.3.4. Не дозволяється введення до експлуатації підприємства при відсутності або з недобудованими спорудами каналізації. 6.7.3.5. Приєднувати виробничу каналізацію яка транспортує стічні води що містять пальні та легкозаймисті рідини до мережі побутової каналізації та водостоків не допускається. Не допускається скидання до каналізації технологічних розчинів а також осаду з технічних резервуарів при очистці останніх. Скидання до каналізації отруйних продуктів та реагентів за нормальної експлуатації та при аваріях не дозволяється. Ці продукти слід скидати до спеціальних технологічних ємкостей для подальшої утилізації або обеззаражування. Скидання побутових та забруднених виробничих стічних вод до поглинальних колодязів та бурових свердловин не дозволяється. 6.7.3.6. Не допускається влаштування усередині приміщень відстійників у тому числі жироуловлювачів  для уловлювання домішок що швидко загнивають а також уловлювачів для легкозаймистих та горючих рідин. 6.7.3.7. Для запобігання проникненню газів з каналізаційної мережі до технологічного устаткування або приміщення цеху всі санітарні прилади та приймачі що встановлені на мережах побутової та виробничої каналізації повинні бути обладнані гідравлічними затворами. 6.7.3.8. Прокладання внутрішніх каналізаційних мереж не допускається: – під стелею у стінах та у підлозі обідніх залів робочих кімнат адміністративних будівель залів засідань залів для глядачів бібліотек навчальних аудиторій електрощитових та трансформаторних пультів управління автоматики припливних вентиляційних камер та виробничих приміщень які вимагають особливого санітарного режиму. 6.7.3.9. Прокладання під підлогою трубопроводів якими транспортуються агресивні та токсичні стічні води слід передбачати в каналах виведених до рівня підлоги та перекритих з’ємними плитами або при відповідному обгрунтуванні у прохідних тонелях. 6.7.3.10. Насоси для перекачування побутових та виробничих стоків які містять у своєму складі токсичні забруднення та речовини що швидко загнивають а також для перекачки стічних вод які виділяють отруйні або неприємні запахи гази або пари слід розміщувати в окремо розташованій будівлі підвалі або ізольованому приміщенні а за відсутності підвалу   в окремому опалювальному приміщенні першого поверху яке має самостійний вихід назовні або на сходову клітку. Приміщення насосної станції слід обладнати припливно-витяжною вентиляцією. Приймальні резервуари для вказаних стічних вод слід розташовувати поза будівлями або в ізольованих приміщеннях разом з насосами. 6.7.3.11. Для вибухопожежонебезпечних цехів слід передбачати окрему виробничу каналізацію з самостійними випусками вентиляційними стояками та гідрозатворами на кожному з них. Вентиляцію мережі необхідно передбачати через вентиляційні стояки приєднані до найвищих точок трубопроводів. В уловлювачах для очищення стічних вод від горючих рідин слід передбачати на підвідних трубопроводах гідравлічні затвори та витяжну вентиляцію. 6.7.3.12. Приміщення споруд механічного очищення стічних вод та біофільтрів повинні бути оснащені припливно-витяжною вентиляцією що забезпечує не менше 5-кратного обміну повітря щогодини. 6.7.3.13. У разі робіт на спорудах для очищення стічних вод повинні вживатись заходи що виключають безпосередній контакт обслуговуючого персоналу зі стічною рідиною застосування дистанційного управління засобів захисту працюючих . Відбір проб води або осадів із споруд слід виконувати з робочих площадок улаштування яких огорожа освітлення тощо повинне гарантувати повну безпеку працівників. 6.7.3.14. При ручному очищенні покидьки з грат слід видаляти в збірники з накривками з наступним їх вивезенням до місць знешкодження. 6.7.4. Вимоги безпеки при експлуатації споруд водопостачання та каналізації 6.7.4.1. Персонал підприємств водопостачання та каналізації що зайнятий обробкою питних та стічних вод окрім медичного огляду первинного та періодичного повинен забезпечуватись попереджувальними щепленнями у відповідності з вимогами санітарних органів проти черевного тифу паратифів А та В дизентерії тощо . 6.7.4.2. В колодязях та камерах мереж водопостачання та каналізації і інших спорудах повинні бути передбачені драбини або скоби для спуску. 6.7.4.3. Управління гратами шиберами засувками та іншим обладнанням що знаходиться під водою повинно здійснюватись з землі за допомогою маховиків керуючих пристроїв що виведені на поверхню перекрить на висоту 0 7 м. 6.7.4.4. Роботи в заглиблених камерах шахтних колодязях тощо повинні виконуватись у відповідності з вимогами викладеними у розділі 7.2.2 ч.1 цих Правил. 6.7.4.5. Приймальна камера на підвідному колекторі приміщення грат та приймального резервуара каналізаційних насосних станцій повинні бути оснащені вентиляцією з не менше 5-кратного обміну повітря щогодинно. В насосних станціях до яких можливе надходження вибухонебезпечних або токсичних виробничих стічних вод повинна бути вентиляція приміщень грат та резервуарів з 12-кратним обміном повітря щогодинно. 6.7.4.6. Включення освітлення вентиляції та іншого обладнання повинні розміщуватись перед входом до приміщення грат. 6.7.4.7. Вхід до приміщення автоматизованих грат допускається лише після 10–12 хвилинного провітрювання приміщення механічною вентиляцією. Вентиляція повинна працювати безперервно під час знаходження людей у приміщенні. 6.7.4.8. При полях фільтрації належить передбачати душову приміщення для сушіння спецодягу для відпочинку та прийому їжі. На кожні 75–100 га площі полів фільтрації слід передбачати будки для обігрівання обслуговуючого персоналу. 6.7.4.9. Приміщення споруд для очищення стічних вод включаючи фізико-хімічне очищення повинні бути обладнані вентиляцією що забезпечує 12-кратний обмін повітря щогодинно. Вмикання та час роботи вентиляції повинні відповідати вимогам п. 6.7.4.7. ч.1 цих Правил. 6.7.4.10. Вздовж периметру градирні повинна бути влаштована огорожа висотою не менше 1 м. На поруччі повинні бути вивішені знаки безпеки що не дозволяють купання в градирнях. 6.7.4.11. Для проходу персоналу через кювети по яких води відводяться з території градирні та бризкальних басейнів повинні бути передбачені містки з поруччям на яких мусять бути закріплені рятувальні засоби. 6.7.4.12. Вентилятори градирень повинні бути огороджені. Доступ до вихідного отвору вентилятора повинен бути виключений. Заходити до дифузора вентилятора в часи його роботи не дозволяється. На період огляду та поточного ремонту градирень вентилятори повинні бути відключені та застопорені. 6.7.4.13. Хлордозаторні повинні бути обладнані опаленням постійно діючою витяжною вентиляцією системами водопостачання і сигналізації. Пусковий пристрій систем вентиляції повинен бути розміщений у тамбурі перед входом до приміщення. Вентиляційні установки повинні мати резервне незалежне джерело електропостачання. Видалення повітряповинно здійснюватися з нижньої зони де можливе накопичення хлору. 6.8. Шум та вібрація 6.8.1. При опрацюванні технологічних процесів проектуванні виготовленні та експлуатації машин та устаткування виробничих споруд та будівель а також при організації робочого місця слід вживати всіх заходів до зниження шуму що впливає на людину до показників що не перевищують гранично допустимих рівнів. 6.8.2. Гранично допустимий рівень шуму ГДР на постійних робочих місцях та на території підприємства не повинен перевищувати 80 дБА. ГДР на робочих місцях необхідно знижувати в залежності від важкості та напруженості праці. Визначення категорії напруженості та важкості праці здійснюється у відповідності з ергономічними критеріями оцінки важкості та напруженості праці наведених у Санітарних нормах допустимих рівнів шуму на робочих місцях. 6.8.3. Приміщення в яких розміщене устаткування з підвищеним рівнем шуму та вібрації повинні бути ізольовані та обладнані засобами шумо  та віброізоляції устаткування встановлене на віброізолюючих та шумопоглинальних основах тощо . 6.8.4. Для усунення передачі шуму з шумних приміщень до малошумних та за межі будівель або території підприємства слід: а  вибирати проммайданчик для будови виробничих підприємств в яких застосовується шумне устаткування з урахуванням існуючого або проектного планування населеного пункту; б  шумне виробництво відокремлювати від меж житлового району та інших виробництв шумозахисною зоною з чагарників або дерев густолистяних або хвойних порід; в  патрубки повітроводів вихлопу та всмоктування потужних агрегатів та вентиляторів які виходять з будівлі повинні бути обладнані глушниками які знижують шум до рівня встановленого нормами; г  вентилятори з повітроводами повинні з’єднуватися за допомогою гнучкої вставки; д  приводні паси вентиляторів повинні бути у повному комплекті і з однаковим натягом. 6.8.5. Машини та агрегати у відповідності з планом ППР повинні оглядатись з метою своєчасного виявлення та усунення усіх дефектів що можуть викликати збільшення шуму знос шестерень підшипників невчасне та недостатнє їх змазування тощо . 6.8.6. Не дозволяється перебування працюючих в зоні з рівнем звукового тиску понад 135 дБА в будь-якій октавній смузі. 6.8.7. Вібрація на робочих місцях виробничих приміщень не повинна перевищувати граничнодопустимі рівні що їх наведено у ГОСТ 12.1.012–90. 6.8.8. Вібрація яку створюють ручні машини обладнані двигунами при роботі яких маса ручної машини повністю або частково сприймається руками оператора не повинна перевищувати допустимих значень їх що наведено у ГОСТ 17770–86. 6.8.9. Маса вібруючого устаткування або його частин що утримується руками у різних положеннях в процесі праці не повинна перевищувати 10 кг якщо технічні вимоги не передбачають більш жорстких обмежень. 6.8.10. Рукоятки інструментів пристроїв а також органів управління повинні мати форму зручну для роботи. 6.8.11. При роботі з вібруючим устаткуванням сумарний час контакту з вібруючими поверхнями не повинен перевищувати 75 % тривалості робочого дня. Понадурочні роботи з вібруючим устаткуванням не допускаються. 6.8.12. Головні організаційно-технічні та лікувально-профілактичні заходи щодо обмеження несприятливого впливу вібрації на працюючих: – зменшення вібрації у джерелі її виникнення конструктивними та технологічними методами при розробці нових та модернізації існуючих машин; – зменшення вібрації на шляху розповсюдження засобами віброізоляції та вібропоглинання наприклад за рахунок застосування спеціальних сидінь площадок з пасивною пружинною ізоляцією гумових поролонових та інших поглинаючих вібрацію настилів мастик тощо; – перевірка наявності вібраційних характеристик ВХ в паспортах на новопридбані машини в технічному паспорті машини повинні бути наведені ВХ та методи їх контролю у відповідності з ГОСТ 12.1.012–90 а при їх відсутності та необхідності   проведення вхідного контролю; – своєчасне проведення планового та попереджувального ремонту машин з обов’язковим післяремонтним контролем вібраційних характеристик; – використання машин у відповідності з їх призначенням передбаченим нормативно-технічною документацією; – виключення контакту працюючого з вібруючими поверхнями поза межами робочого місця або робочої зони встановлення огорож сигналізації блокування попереджувальних написів тощо . 6.8.13. На підприємствах в організаціях та в установах повинен бути забезпечений контроль рівнів шуму та вібрації на робочих місцях не менше одного разу на рік. 7. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ І ВИРОБНИЦТВ 7.1. Загальні вимоги 7.1.1. Виробничі процеси повинні здійснюватись у відповідності з вимогами цих Правил та чинної нормативно-технічної документації затвердженої у встановленому порядку. 7.1.2. Оцінка вибухонебезпеки і визначення категорії вибухопожежної і пожежної небезпеки приміщень будівель споруд визначається на стадії проектування розробником технологічного процесу у відповідності з вимогами ОНТП 24–86 та галузевими нормами технологічного проектування. Для діючих підприємств категорії вибухопожежної небезпеки можуть визначатись самим підприємством або організацією що має відповідних спеціалістів і дозвіл на це місцевого органу Держпожнагляду* . 7.1.3. Режими технологічних процесів повинні забезпечувати: – узгодженість роботи технологічного устаткування що виключає виникнення шкідливих і небезпечних виробничих факторів; – безвідмовну дію технологічного устаткування і засобів захисту працюючих на протязі строків визначених нормативно-технічною документацією; – запобігання можливих розливів; – контроль і попередження підвищення тиску в апаратах понад допустимий; – попередження займання або пожеж; – завантаження технологічного устаткування що забезпечує рівномірний ритм роботи. 7.1.4. Для кожного виробництва розроблюється і затверджується технологічний регламент що встановлює основні норми і вимоги щодо проведення технологічного процесу. Порядок розробки погодження затвердження реєстрації строк дії а також зміст регламентів для вибухопожежонебезпечних виробництв визначається галузевим Положенням про розробку технологічних регламентів затвердженим Держнаглядохоронпраці. До розробки Положення слід користуватись ОСТ 18-3.402-82. 7.1.5. Вибухопожежонебезпечне виробництво повинне бути оснащене автоматичними засобами контролю параметрів значення яких визначають вибухонебезпечність процесу сигналізацією граничних значень і системами блокування що перешкоджають виникненню аварійних ситуацій. 7.1.6. При відборі проб повинна бути виключена можливість травмування працюючих і виділення вибухопожежонебезпечних речовин до виробничих приміщень. Місця відбору проб повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами. 7.1.7. Система контролю управління і автоматичного протиаварійного захисту ПАЗ виробництв вибухопожежонебезпечних процесів повинна проходити комплексну перевірку на працездатність. Тривалість припрацювання приладів і засобів автоматизації які використовуються в системах ПАЗ повинна бути не менше 360 годин безперервної роботи. Не дозволяється застосовувати у системах ПАЗ багатоточкові прилади контролю параметрів що визначають вибухонебезпечність процесу. 7.1.8. На кожному підприємстві щодо цехів дільниць і виробництв повинен бути визначений перелік шкідливих речовин що можуть виділитися у виробничі приміщення при проведенні технологічних процесів і в аварійних випадках а також обов’язковий перелік приладів і методик аналізів для визначення концентрації цих речовин безпосередньо у виробничих приміщеннях і лабораторіях. 7.1.9. У приміщеннях з можливим виділенням у робочу зону шкідливих і небезпечних вибухопожежонебезпечних парів газів і пилу повинен бути організований систематичний контроль за графіком затвердженим органами санітарного нагляду за їх вмістом у повітрі робочої зони. 7.1.10. Після капітального ремонту підприємства повинні бути перевірені відносно підготовки цехів дільниць і служб до приймання сировини і безпечного проведення робіт на підприємстві і прийняті спеціальною комісією призначеною власником підприємства з участю місцевих органів Держнаглядохоронпраці. 7.1.11. Проведення дослідних робіт випробування дослідних зразків устаткування систем автоматизації у вибухопожежонебезпечних виробництвах а також експлуатація всіх діючих на підприємстві виробництв і об’єктів підвищеної небезпеки оформлюється наказом власника підприємства об’єднання з погодженням з місцевим органом Держнаглядохоронпраці. При цьому повинні бути розроблені дослідно   промисловий регламент інструкція по безпечному проведенню процесу експлуатації устаткування контролю управлінню і протипожежному захисту а також план локалізації аварійних ситуацій. Вказану технічну документацію опрацьовує і погоджує з науково   дослідними і проектними інститутами організація яка пропонує проведення дослідних робіт. 7.1.12. Об’єднувати у загальний колектор викиди газів які при змішуванні можуть утворювати вибухонебезпечну суміш не дозволяється. 7.1.13. Технологічні процеси пов’язані з застосуванням токсичних подразнювальних і легкозаймистих речовин повинні проводитись в окремих приміщеннях або на спеціальних ізольованих дільницях загальних виробничих приміщень що обладнані припливно   витяжною вентиляцією і протипожежними засобами. 7.1.14. Переміщення пилоутворюючих матеріалів здійснюється методом пневмо  і гідротранспортування і інших транспортних пристроїв що виключають шкідливі виділення у повітря робочої зони. Наповнення тари пилоутворюючими матеріалами повинно здійснюватись з примусовою механічною подачею роторними шнековими і іншими живильниками з вилученням або максимальним зменшенням висоти вільного падіння матеріалів. Повітря яке витискується з тари під час її заповнення повинно відсмоктуватись та очищатись. Отруйні рідини і суспензії повинні транспортуватись переміщатись по трубах змонтованих з нахилом у бік подачі. 7.1.15. Тиск вакуум в апаратах і трубопроводах температурний режим і рівень рідин в апаратах мірниках швидкість подачі матеріалу необхідно підтримувати у відповідності з вимогами технологічних регламентів. 7.1.16. В усіх вибухопожежонебезпечних приміщеннях не дозволяється проведення ремонтних робіт при вимкнених припливно   витяжних вентиляційних системах. 7.1.17. Під час ремонтних робіт не дозволяється проведення операцій при виконанні яких можливе виділення вибухопожежонебезпечних речовин. До початку ремонтних робіт і в період їх проведення повинен проводитися аналіз повітряного середовища на наявність у приміщенні вибухопожежонебезпечних парів і газів. 7.1.18. У разі виявлення токсичних або вибухопожежонебезпечних газів в кількості вище допустимої ремонтні роботи повинні бути негайно припинені а працівники виведені з небезпечної зони. 7.2. Вимоги безпеки до окремих видів робіт 7.2.1. Загальні вимоги безпеки 7.2.1.1. Роботи пов’язані з оглядом очищенням ремонтом розгерметизацією технологічного устаткування комунікацій в тому числі усередині ємкостей* при проведенні яких існує або не виключена можливість виділення у робочу зону визначену відповідно з ГОСТ 12.1.005–88* вибухопожежонебезпечних або шкідливих парів газів і інших речовин здатних викликати вибух загоряння шкідливо вплинути на організм людини а також роботи при недостатнім вмісті у повітрі кисню нижче 20 % об’єму повинні проводитись за нарядом   допуском відповідно до вимог інструкцій які розроблені на основі цих Правил з урахуванням місцевих умов. 7.2.1.2. На підприємстві у кожному цеху виробництві повинен бути розроблений перелік робіт з підвищеною небезпекою за формою відповідно до додатка 13. В переліку повинні бути окремо вказані роботи які: – проводяться з оформленням наряду-допуску за формою згідно з додатками 14 15 16; – проводяться без оформлення наряду-допуску з обов’язковою реєстрацією таких робіт перед їх початком в журналі за формою відповідно до додатка 17. 7.2.1.3. Перелік робіт з підвищеною небезпекою розробляється начальниками цехів відділень дільниць   при безцеховій структурі погоджується з виробничим технічним відділом службою охорони праці і затверджується власником підприємства. Перелік робіт з підвищеною небезпекою повинен періодично не менше одного разу на рік переглядатись і перезатверджуватись. 7.2.1.4. В переліку повинні бути вказані: цех установка відділення   при безцеховій структурі місце і характер роботи можливі шкідливі і небезпечні виробничі фактори при її проведенні виконавці основні заходи що забезпечують безпеку робіт які виконуються. 7.2.1.5. Наряд-допуск підписується начальником цеху де проводиться робота погоджується зі службою охорони праці з реєстрацією у спеціальному журналі і присвоєнням чергового номера відповідно до додатка 16 а при необхідності   з суміжними цехами і затверджується власником або його заступником по виробництву. Наряд-допуск оформлюється у двох примірниках які після затвердження передаються керівнику зміни. Керівник зміни передає один примірник відповідальному за підготовчі роботи. Після виконання робіт по підготовці об’єкту обидва примірники підписуються посадовими особами відповідальними за підготовку і проведення робіт з підвищеною небезпекою які підтверджують повноту виконання підготовчих робіт і заходів що забезпечують безпеку проведення робіт. Один примірник наряду-допуску після закінчення робіт передається службі охорони праці і зберігається у справах служби не менше трьох місяців. Другий примірник знаходиться у посадової особи яка відповідає за проведення цих робіт і після їх закінчення зберігається у справах цеху не менше трьох місяців. Записи в обох примірниках повинні бути чіткими. Заповнення наряду-допуску олівцем виправлення у тексті і підписи відповідальних осіб з використанням копіювального паперу не допускаються. 7.2.1.6. При відсутності на підприємстві технічної можливості кваліфіковано і в повному обсязі виконати ремонт ємкості до роботи можуть залучатись спеціалісти інших організацій що повинні бути атестовані для проведення відповідних робіт а також пройти інструктаж з техніки безпеки у відповідності з місцевими умовами виконання робіт на конкретному об’єкті. 7.2.1.7. Список осіб які можуть призначатись керівниками робіт за нарядами-допусками і перелік таких робіт на підприємстві встановлюється власником адміністрацією . 7.2.1.8. Наряд-допуск визначає обсяг і зміст підготовчих робіт послідовність їх виконання заходи безпеки періодичність аналізів повітряного середовища і засоби захисту працюючих. Не дозволяється змінювати обсяги робіт передбачені нарядом-допуском у бік їх збільшення. 7.2.1.9. Наряд-допуск видається тільки на одну бригаду на один вид робіт на одну зміну. Якщо ці роботи не закінчені у зазначений строк а умови і склад бригади не змінились наряд-допуск може бути продовжено начальником цеху на чергову зміну. 7.2.2. Роботи усередині ємкості 7.2.2.1. Для проведення робіт усередині ємкості повинна призначатись бригада у складі не менше 3-х чоловік працюючий дублер і спостерігач . Перебування усередині ємкості дозволяється як правило одній людині. При необхідності перебування в ємкості більшої кількості працюючих повинні бути опрацьовані внесені в наряд-допуск і додатково здійснені заходи безпеки що передбачають збільшення кількості спостерігаючих не менше одного спостерігача на одного працюючого в ємкості порядок входу і евакуації працюючих порядок розміщення шлангів забірних патрубків протигазів сигнально-рятувальних мотузків наявність засобів зв’язку і сигналізації на місці проведення робіт тощо. 7.2.2.2. Роботи усередині ємкості повинні виконуватись при температурі в ній не вище 30 оС. При необхідності виконання робіт при більш високій температурі повинні бути розроблені додаткові заходи безпеки безперервне обдування свіжим повітрям застосування теплоізолюючих костюмів і взуття часті перерви в роботі тощо . Виконувати внутрішні роботи при температурі 50 оС і вище не допускається. 7.2.2.3. Роботи усередині ємкостей повинні проводитися в денний час. При необхідності проведення робіт в нічний час повинні бути розроблені заходи безпеки і отримано дозвіл власника підприємства. 7.2.2.4. До робіт усередині ємкості допускаються особи не молодше 18 років які пройшли медичне обстеження і мають допуск на виконання таких робіт. Особи відповідальні за проведення робіт усередині ємкості зобов’язані перевіряти у виконавців наявність посвідчення на право проведення робіт усередині ємкості. Перед початком робіт працівники повинні бути проінструктовані про правила та засоби безпечного проведення робіт. Працівники усередині ємкості та їх дублери повинні знати перші ознаки отруєння правила евакуації потерпілих з ємкості та заходи щодо надання їм першої допомоги. Працівники які не пройшли інструктажу до роботи не допускаються. 7.2.2.5. До проведення робіт електроприлади і обладнання ємкості з живленням від електричної мережі повинні бути знеструмлені повинні бути вивішені плакати з попереджувальним написом “Не вмикати! Працюють люди!”. Вентиляція ємкості і періодичний аналіз повітря в ній повинні проводитись протягом усього часу ремонтних робіт. Місцевий вентиляційний відсмоктувач ємкості в якій повинні проводитись роботи необхідно заглушити від вентиляційної мережі інших ємкостей. 7.2.2.6. До початку робіт усередині ємкості особи відповідальні за проведення технологічного процесу на даній дільниці і за ведення ремонтних робіт зобов’язані забезпечити: а  повне звільнення ємкості від продуктів; б  надійне від’єднання ємкості від водяних парових продуктових і інших трубопроводів шляхом закриття вентилів засувок або кранів і встановлення на трубопроводах заглушок з вибитими на їх хвостовиках що виходять назовні порядковими номерами і наведенням тиску на яке вони розраховані; в  вивішування на запорній і пусковій арматурі підвідних трубопроводів табличок з попереджувальним написом “Не відкривати! Працюють люди!”; г  відкриття верхнього та нижнього люків для попереднього провітрювання а також на весь час роботи; д  проведення лабораторного аналізу повітряного середовища усередині ємкості з відбором проб у верхній зоні на відстані не менше 1 м від нижнього люка і в нижній   на відстані не більше 0 2 м від днища; е  наявність і справність інвентаря а для роботи в ємкостях та інших небезпечних місцях де може створюватися вибухопожежонебезпечне середовище також заходів які виключають іскроутворення при проведенні ремонтних робіт і очищенні устаткування; ж  наявність і справність переносних електросвітильників напругою 12 В відповідного виконання; з  наявність і справність спецодягу спецвзуття захисних та запобіжних засобів у тому числі киснево-ізолюючого апарату шлангового протигазу запобіжного поясу сигнально-рятівної линви що мають бирки з позначенням номера і дати випробування; и  наявність плакату з написом “Ремонт   працюють люди!”. 7.2.2.7. Зняття покривки люка-лаза може проводитись тільки після звільнення ємкости від продукту і зниження в ньому тиску до атмосферного. 7.2.2.8. Всі ємкості і трубопроводи після звільнення їх від продукту необхідно пропарити насиченою парою під тиском не більше 0.05 МПа 0.5 кгс/кв.см для видалення парів мазуту бензину та інших горючих рідин а також двоокису вуглецю промити водою і провітрити при необхідності продути інертним газом. Підвід інертного газу повинен здійснюватись стаціонарно з встановленням запірного вентиля та зворотного клапану. 7.2.2.9. Видалення виявленого газу повинно проводитись за допомогою ручного переносного або пересувного вентилятора у вибухозахищеному виконанні. 7.2.2.10. Не допускається застосовувати для вентиляції ємкості балони зі стисненими газами. 7.2.2.11. Видалення газу з невеликих ємкостей допускається шляхом заповнення останніх водою з наступним її зливом або відкачуванням. 7.2.2.12. Ємкість в якій зберігалась кислота або луг необхідно нейтралізувати і перевірити на наявність водню. 7.2.2.13. Двоокис вуглецю повинен видалятись через нижній люк або витискуватись шляхом заповнення резервуару водою. 7.2.2.14. Після здійснення підготовчих заходів перевірки провітрювання нейтралізації промивання необхідно провести аналіз повітря усередині ємкості за допомогою газоаналізатора або індикатора. 7.2.2.15. Якщо вміст шкідливих та небезпечних речовин через 2–3 години після пропарювання перевищує гранично допустиму концентрацію або вміст кисню у повітрі менше 19 % роботи усередині ємкості повинні виконуватись в шлангових протигазах ПШ-1 і ПШ-2 або кисневоізолюючих апаратах. 7.2.2.16. Використання фільтруючих протигазів не дозволяється. 7.2.2.17. Шланговий протигаз з ретельно підігнаним шоломом-маскою та відрегульованою подачею повітря робітник одягає безпосередньо перед тим як спуститись до ємкості. Герметичність складання припасування протигаза та справність повітродувки перевіряє особа відповідальна за виконання робіт. 7.2.2.18. Забірний патрубок шланга протигаза виводять назовні не менше ніж на 2 м та закріплюють в зоні чистого повітря при цьому шланг необхідно розмістити так щоб виключити можливість перекриття доступу повітря внаслідок перегинання перекручування або перетискування при наїзді транспортних засобів переході людей тощо. 7.2.2.19. Рятувальний пояс повинен одягатись поверх одягу мати схрещені шлейки та закріплену на ньому сигнально-рятувальну линву довжина якої на два метри перевищує глибину ємкості але складає не менше 10 м. 7.2.2.20. Рятувальну линву прив’язують до кільця поясу та пропускають крізь кільце закріплене на схрещених шлейках на рівні лопаток з таким розрахунком щоб у разі евакуації потерпілого з ємкості за допомогою рятувальної линви положення його тіла було б вертикальним   головою догори. Вільний кінець линви повинен бути виведений назовні та надійно закріплений. Вузли на линві роблять на відстані 0.5 м між собою. 7.2.2.21. У випадку роботи з застосуванням ПШ-2 на кожного працюючого окрім дублера повинен бути призначений працівник який спостерігає за роботою повітродувки. 7.2.2.22. Дублер зобов’язаний бути в тому ж спорядженні що і працюючий усередині ємкості. 7.2.2.23. При виявленні будь-яких несправностей прокол шлангу зупинка повітродувки обрив рятувальної линви тощо а також при спробі працюючого зняти шолом-маску протигаза робота усередині ємкості має бути призупинена а працюючого треба підняти з ємкості. 7.2.2.24. У разі втрати працюючим в ємкості свідомості дублер зобов’язаний негайно підняти потерпілого з ємкості. При необхідності спуститись до ємкості для рятування потерпілого дублер терміново викликає допомогу і лише після її прибуття спускається до ємкості. 7.2.2.25. Якщо під час роботи в ємкості робітник відчує слабування він зобов’язаний подати сигнал спостерігачеві припинити роботу та піднятись з ємкості. 7.2.2.26. Тривалість одноразового перебування працюючого в протигазі не повинна перевищувати 15 хвилин з наступним відпочинком на чистому повітрі не менше 15 хвилин. 7.2.2.27. При роботі усередині ємкості повинні застосовуватись лише безпечні світильники та прилади з джерелом живлення напругою не вище 12 В. 7.2.2.28. Роботи усередині резервуарів та апаратів в яких можливе утворення вибухопожежонебезпечних сумішей повинні виконуватись за допомогою інструменту та обладнання які виключають можливість іскроутворення. Виконання робіт усередині подібних резервуарів та апаратів в комбінезонах куртках та іншому одязі з матеріалів що електризуються не дозволяється. 7.2.2.29. Електроінструмент повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.2.013.0-91. 7.2.2.30. Вмикати до мережі електроінструмент прилади електроосвітлення та інші струмоприймачі за тимчасовими схемами через автотрансформатори дросельну катушку резистор потенціометр не дозволяється. 7.2.2.31. Трансформатор для переносних електросвітильників повинен встановлюватись поза ємкістю його корпус і вторинна обмотка повинні бути заземлені. Безпосереднє стикання проводів та кабелів з гарячими вологими замащеними поверхнями не допускається. 7.2.2.32. Працівник що спускається до ємкості або піднімається з неї не повинен тримати в руках жодних предметів. Всі необхідні матеріали та інструмент повинні спускатись чи відповідно прийматись від нього в спеціальній сумці або інструментальному ящику. 7.2.2.33. Проникнення працівників до ємкості яка має верхній та нижній люки повинне здійснюватись лише крізь нижній люк при обов’язково відкритому верхньому. 7.2.2.34. По закінченні робіт усередині ємкості начальник цеху зміни де проводились роботи повинен особисто перевірити відсутність усередині ємкості людей інвентарю інструменту та дати письмовий дозвіл на зняття заглушок встановлених на трубопроводах та на закриття люків. 7.2.2.35. Оглядові колодязі повинні перекриватись чавунними бетонними накривками. 7.2.2.36. Підйомні механізми та пристрої повинні бути справними мати реєстраційний або інвентарний номер дату наступного випробування та позначення робочої вантажопідйомності. 7.2.2.37. Вогневі роботи в ємкостях виконуються при повністю відкритих люках лазах та в умовах повітрообміну який забезпечує повітряний режим в зоні праці у відповідності з вимогами норм. При їх проведенні оформлюється наряд-допуск а також дозвіл на проведення вогневих робіт у відповідності з вимогами Типової інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухонебезпечних і вибухопожежонебезпечних об’єктах. 7.2.2.38. Поєднувати вогневі роботи усередині ємкості з іншими видами ремонтних робіт не дозволяється. 7.2.2.39. При виконанні зварювальних робіт як усередині ємкості так і назовні ємкість повинна бути заземлена. Електрозварювальне устаткування яке знаходиться під напругою також мусить бути заземлене. 7.2.2.40. У випадку застосування електрозварювання та ручного електрифікованого інструменту робітники повинні мати II групу щодо електробезпеки та відповідне посвідчення. Такі роботи повинні виконуватись під контролем спостерігача який знаходиться назовні та має не нижче другої кваліфікаційної групи. 7.2.2.41. При виконанні зварювальних робіт усередині ємкості повинні застосовуватись електродотримачі з механічним та електричним блокуванням яке виключає можливість заміни електродів при ввімкненому струмі. 7.2.2.42. Електрозварювальні установки для зварювання усередині металевих ємкостей повинні бути оснащені пристроями автоматичного вимикання холостого ходу або обмеження його до напруги 12 В з часовим інтервалом не більше 0 5 с. При перервах у роботі а також по закінченні робіт електрозварювальна апаратура повинна бути вимкнена з мережі. 7.2.2.43. При зварювальних роботах усередині ємкості електрозварник окрім спецодягу повинен бути забезпечений також діелектричними рукавицями калошами килимками шланговим протигазом з примусовою подачею повітря. Для захисту голови електрозварника від механічних травм та ураження електричним струмом повинні видаватись захисні каски з струмонепровідних матеріалів. 7.2.2.44. Порядок організації та безпечного виконання газонебезпечних робіт на підприємствах повинен відповідати вимогам Типової інструкції з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт. Проведення вогневих робіт усередині ємкості з застосуванням зрідженого газу або використання гасорізів не дозволяється. 7.3. Специфічні вимоги до виконання робіт у силосах та бункерах 7.3.1. Роботи у силосах та бункерах повинні проводитись лише денної пори з письмового дозволу наряду-допуску адміністрації підприємства у відповідності з вимогами підрозд. 7.2. ч. 1 цих Правил. 7.3.2. Спуск працівника у силос повинен відбуватись за допомогою спеціальної лебідки що призначена для спускання та піднімання людей. Відповідальний за роботи повинен перевірити стан лебідки тросу колиски пояса каната тощо перед спуском і проведенням робіт у ємкості. 7.3.3. До спуску у силоси та обслуговування лебідки повинні допускатись особи спеціально навчені безпечним методам праці що мають медичний висновок який дозволяє їм за станом здоров’я робити на висоті та спускатися у силоси та які дали письмову згоду на спуск у силос. 7.3.4. Роботи у силосах повинні виконуватись бригадою не менше 4-х осіб: однієї   що спускається другої   що обслуговує лебідку та двох спостерігачів один з яких попускає вибирає  шланг протигаза а другий попускає линву закріплену на рятувальному поясі робітника що спускається. 7.3.5. Перш ніж спуститись до силосу працівник повинен надягти шланговий протигаз рятувальний пояс з сигнально-рятівною линвою та захисну каску. При довжині шлангу більше 12 м повітря слід подавати за допомогою повітродувок з електроприводом. 7.3.6. Під час знаходження людини у силосі відходити від лебідки та люка силоса особам що приймають участь у спуску не дозволяється. 7.3.7. Доступ працівників до силосів крізь нижні люки дозволяється лише після провітрювання силосів та аналізу повітря на відсутність токсичних та вибухопожежонебезпечних речовин. На стінках та склепіннях силосу не повинно бути налиплих мас продукту; верхній лазовий люк повинен бути перекритий суцільною лазовою накривкою зачиненою на замок. 7.3.8. По закінченні роботи у силосі відповідальний за виконання робіт повинен пересвідчитись у відсутності в ньому людей та сторонніх предметів і лише після цього дати дозвіл на закриття люків. 7.3.9. Для запобігання вибуху і пожежі при безтарному зберіганні у силосах зерна борошна цукру тощо необхідно: – забезпечити герметичність технологічного устаткування норій шнеків місць з’єднання трубопроводів з силосами бункерами; – проводити очищення від пилу устаткування приміщень. При очищенні силосів не дозволяється обдувати стисненим повітрям щоб уникнути утворення вибухонебезпечних сумішей. 7.3.10. При руйнуванні склепінь і завислих мас зерна або інших продуктів не допускається знаходження людей під силосом або бункером. Зачищувати силос методом “підкопу” не дозволяється. 7.3.11. Працівнику який спускається у силос не дозволяється відстібати запобіжну линву від пояса і залишати сідло. 7.4. Миття та дезинфекція ємкостей 7.4.1. Роботи пов’язані з миттям ємкостей та інших технологічних посудин повинні бути механізовані. У випадку виконання робіт з миття очищення та дезинфекції ємкості зі знаходженням людей усередині її ручне миття тощо необхідно дотримуватись вимог безпеки які викладено у підрозд. 7.2. і 7.3. ч.1 цих Правил. 7.4.2. Нанесення дезинфікуючих розчинів на поверхню посудин повинне здійснюватись без розбризкування. 7.4.3. Для миття та знежирювання поверхонь слід застосовувати незаймисті та нетоксичні матеріали. Застосування горючих сумішей слід допускати як виняток у разі технологічної необхідності з дозволу адміністрації та за погодженням з органами пожежного нагляду. 7.4.4. Не дозволяється застосовувати при дезинфекції алюмінієвих резервуарів а також зберігати в алюмінієвих посудинах та в посудинах з оцинкованої сталі лужні розчини. 7.4.5. Всі роботи з дезинфекції дегазації дератизації приготування отруєних принад перевезення приймання зберігання видачі отруйних речовин отрутохімікатів а також знищення отрутохімікатів що зіпсувались повинні здійснюватись у суворій відповідності з Інструкціями по боротьбі з шкідниками запасів зерна борошна та крупи а також з іншими спеціальними інструкціями та правилами погодженими з Міністерством охорони здоров’я. 7.4.6. Кожний працівник допущений до керування та безпосереднього виконання робіт з дезинфекції дератизації перевезення приймання зберігання та видачі отрутохімікатів повинен мати посвідчення на право виконання цих робіт. Адміністрація підприємства на якому проводяться роботи з дезинфекції та дератизації повинна перевіряти наявність посвідчень у працівників які їх проводять. 7.5. Нанесення захисних покрить на внутрішніповерхні технологічних посудин 7.5.1. Підготовка технологічних посудин до нанесення захисних покрить повинна здійснюватись у відповідності з вимогами ГОСТ 9.402–80 та підрозд. 7.2. і 7.4. ч.1 цих Правил. 7.5.2. Роботи по нанесенню покрить на внутрішні поверхні посудин та апаратів повинні виконуватись з додержанням вимог ГОСТ 12.3.002–75 ГОСТ 9.402–80 ГОСТ 12.3.008–75 ГОСТ 12.3.016–87 та інших нормативних документів. 7.5.3. Роботи по нанесенню захисних покрить повинні здійснюватись на основі затвердженого проекту виконання робіт та заходів що містяться у цьому проекті. До початку робіт з ними повинні бути ознайомлені всі посадові особи які здійснюють безпосереднє керівництво та нагляд за веденням робіт. Проект виконання робіт повинен передбачати конкретні технічні рішення що забезпечують безпеку виробничого процесу: – розрахунок ефективності схеми характеристики та режими роботи вентиляційних установок; – схеми безпечного монтажу риштувань помостів підмостків та іншого допоміжного обладнання забезпечення заземлення; – перелік характеристики та комплектність засобів механізації електрообладнання; – схеми безпечного транспортування лакофарбних матеріалів до місць виконання робіт; – технологічний регламент контролю вмісту шкідливих та вибухопожежонебезпечних речовин в повітрі робочої зони що містить опис типів газоаналізаторів що застосовуються місць та періодичності відбору проб. 7.5.4. Виконувати роботи з нанесення покрить дозволяється лише після отримання від особи відповідальної за проведення цих робіт начальника цеху майстра виконроба спеціального письмового дозволу наряду-допуску . Наряд-допуск видається на строк який є необхідним для виконання даного обсягу робіт. У випадку перерви з виконанням робіт більш ніж на добу наряд-допуск анулюється а з поновленням робіт видається новий. 7.5.5. В місцях де проводяться роботи з нанесення покрить а також в приміщеннях де зберігаються лаки емалі розчинники і інші горючі компоненти або готуються суміші захисних покрить не дозволяється палити запалювати сірники свічки користуватись паяльними лампами та іншими відкритими джерелами вогню застосовувати вибухонезахищене електрообладнання електропроводку виконувати електрозварювальні роботи застосовувати інструмент який при ударі може викликати іскроутворення. 7.5.6. У приміщеннях де проводяться роботи з нанесення захисних покрить слід проводити вологе прибирання пилу. Вентиляція цих приміщень має бути безперервною. Електродвигуни відкритого типу світильники загального призначення та вимикачі до них загального виконання а також все електрообладнання яке не має відношення до виконання покрить на час виконання робіт повинні бути знеструмлені. 7.5.7. Місцеві системи витяжної вентиляції повинні бути оснащені блокувальними пристроями що забезпечують подачу робочих сумішей до розпилювачів лише в разі дії вентиляційних агрегатів. 7.5.8. Посудина або апарат на внутрішню поверхню яких наноситься захисне покриття повинні безперервно вентилюватись протягом усього часу виконання робіт. 7.5.9. Місце проведення робіт з нанесення покриттів повинне бути огороджене та позначене попереджувальними плакатами. 7.5.10. Очищення поверхонь повинне виконуватись механізованим інструментом щітками наждачними кругами голкофрезами тощо . 7.5.11. Газополум’яне очищення внутрішніх поверхонь посудин та апаратів не допускається. 7.5.12. Для виконання покрить слід використовувати лише лакофарбні матеріали дозволені Міністерством охорони здоров’я України. 7.5.13. При приготуванні сумішей на основі епоксидних смол а також при використанні епоксидних смол та сумішей адміністрація повинна забезпечити виконання вимог Санітарних правил при виробництві та використанні епоксидних смол і матеріалів на їх основі. 7.5.14. Імпортні лакофарбні матеріали повинні мати санітарнохімічний висновок про можливість їх використання а також показники їх пожежонебезпеки. До робіт з імпортними матеріалами дозволяється приступати лише після отримання від організації яка передає ці матеріали вказівок відносно виконання робіт та вимог безпеки узгоджених у встановленому порядку. 7.5.15. Упаковка та маркірування лакофарбних матеріалів та напівфабрикатів повинні відповідати вимогам ГОСТ 9980.1–86Е. 7.5.16. Робочі суміші лакофарбових матеріалів слід готувати в окремих приміщеннях або спеціально відведених місцях обладнаних місцевою припливно-витяжною примусовою вентиляцією. 7.5.17. Подрібнення компонентів затверджувачів наповнювачів тощо слід виконувати в закритих апаратах що виключають виділення пилу; приготування смоли із затверджувачем слід здійснювати в герметичних апаратах з мішалками. 7.5.18. Розігрів затверджувачів для епоксидних смол слід проводити лише у гарячій воді. 7.5.19. На робочі місця лакофарбні матеріали повинні доставлятись у щільно закритій тарі готовими до застосування у кількості що не перевищує змінної витрати. Застосування скляної тари не допускається. Складові двокомпонентних лакофарбових матеріалів епоксидні смоли з отверджувачем тощо повинні доставлятись до місць виконання робіт окремо. 7.5.20. Нанесення лакофарбних матеріалів на внутрішні поверхні посудин та апаратів повинне виконуватись пензлем або валиком. Фарбуваня розпиленням допускається як виняток за письмовим розпорядженням адміністрації та за умови використання апаратів повітряного розпилення або розпилювачів зі зниженим туманоутворенням. При цьому повинні бути вжиті заходи що забезпечують зниження концентрації горючих парів та газів у повітрі робочої зони до рівня який не перевищує нижньої концентраційної межі займання. 7.5.21. У посудинах та апаратах на внутрішню поверхню яких наносяться захисні покриття за допомогою лакофарбних матеріалів робочих сумішей що здатні утворювати вибухопожежонебезпечні суміші повинні встановлюватись автоматичні сигналізатори до вибухонебезпечних концентрацій які попереджують про утворення у повітрі робочої зони вибухонебезпечного середовища. 7.5.22. При утворенні у повітряному середовищі посудини або апарата концентрацій шкідливих речовин що перевищують гранично допустимі концентрації та неможливості нормалізації складу повітря роботи усередині посудини або апарата повинні виконуватись в засобах індивідуального захисту органів дихання   ізолюючих протигазах. 7.5.23. Для освітлення робочих місць при виконанні покрить з використанням матеріалів які містять вибухопожежонебезпечні розчинники повинні застосовуватись електричні світильники у вибухозахищеному виконанні що працюють при напрузі 12 В або ліхтарі електричні переносні с сухими елементами напругою до 12 В. 7.5.24. Штепсельні розетки переносних електросвітильників та електричні пускові пристрої повинні розташовуватись поза посудинами або апаратами на відстані не менше 5 м. 7.5.25. По закінченні роботи залишки лакофарбних матеріалів повинні бути повернені до приміщення або спеціального місця для їх приготування та зберігання і злиті у закриту тару. 7.5.26. Матеріали непридатні до подальшого використання повинні зливатись у спеціальний посуд з написом “Для зливання забруднених продуктів” та піддаватись нейтралізації. 7.5.27. Всі операції пов’язані з переливанням лакофарбних матеріалів з однієї тари до іншої повинні виконуватись під витяжними пристроями на піддоні з бортами висотою не менше 0 05 м виготовленому з матеріалу який виключає іскроутворення. 7.5.28. Перелиті або розсипані лакофарбні матеріали повинні бути нейтралізовані прибрані та винесені з приміщення. 7.5.29. Руки працівників що стикались з грунтовками-перетворювачами іржі та розчинниками повинні бути захищені спеціальними пастами гумовими або біологічними рукавичками. 7.5.30. Розташування обладнання для виконання покрить та організація робочих місць повинні забезпечувати зручність обслуговування та безпечність евакуації працюючих у аварійних ситуаціях. 7.6. Вогневі роботи Вогневі роботи електрогазозварювання та різання металу паяльні та інші роботи з застосуванням відкритого вогню повинні виконуватись відповідно до вимог ГОСТ 12.3.002–75 ГОСТ 12.3.003–86 Правил з техніки безпеки та виробничої санітарії при виробництві ацетилену кисню і при газополуміневій обробці металів Правил атестації зварювальників Правил пожежної безпеки в Україні. Вогневі роботи на вибухопожежонебезпечних об’єктах повинні виконуватись з додержанням вимог вищевказаних нормативних документів Типової інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухонебезпечних і вибухопожежонебезпечних об’єктах а також Правил безпеки при ремонті та технічному обслуговуванні машин та устаткування в системі Держагропрому СРСР. 7.7. Вимоги безпеки при виконанні робіт в лабораторіях 7.7.1. Приміщення лабораторій обладнуються витяжними шафами з верхніми та нижніми відсмоктувачами та бортиками що попереджають стікання рідин на підлогу. В приміщеннях лабораторій окрім загальнообмінної припливно-витяжної та місцевої витяжної вентиляції від лабораторних шаф повинні бути пристрої для природного провітрювання кватирки фрамуги . Швидкість руху повітря при відчинених стулках витяжних шаф та працюючій вентиляції повинна бути не менше 0 5 м/с а при роботах з їдкими отруйними та з неприємним запахом речовинами   не менше 1 0 м/с. 7.7.2. Кімнати хімічних лабораторій призначені для робіт з надзвичайно та високонебезпечними речовинами повинні бути ізольовані від інших приміщень лабораторії мати окремий вихід. Витяжні шафи встановлені в цих кімнатах повинні мати автономну вентиляцію що не пов’язана з вентиляцією інших приміщень. Лабораторні автоклави повинні встановлюватися в окремих приміщеннях. 7.7.3. В витяжних лабораторних шафах електроосвітлення повинно бути у вибухозахищеному виконанні. Вимикачі слід встановлювати поза витяжною шафою. 7.7.4. Зберігання у лабораторіях низькокиплячих речовин єфір ацетон тощо не дозволяється. По закінченню роботи ці речовини повинні бути винесені на зберігання у спеціальне приміщення склад . 7.7.5. Хімічні лабораторії повинні бути обладнані лише лабораторним устаткуванням промислового виготовлення. 7.7.6. Лабораторне устаткування витяжні шафи столи автоклави тощо повинне бути забезпечене підведенням газу води електроенергії та пари у відповідності з діючими правилами нормами інструкціями. 7.7.7. В хімічних лабораторіях де застосовуються легкозаймисті та горючі рідини і гази ЛЗР і ГР повинна бути організована їх централізована роздача. Якщо централізована роздача не організована балони зі стисненими зрідженими та розчиненими газами встановлюють поза межами будівель лабораторій у металевих шафах. Сумісне зберігання в одній шафі балонів з різними газами не допускається. Шафи повинні мати прорізи або жалюзійні грати для провітрювання. Балони наповнені інертними газами в приміщеннях лабораторій встановлювати не дозволяється. 7.7.8. Відбір газу з балонів повинен здійснюватись лише через редуктор що призначений для певного газу та має однакове з балоном пофарбування. 7.7.9. Газові крани та водяні вентилі на робочих столах повинні розміщуватись біля передніх бортів столів та встановлюватись таким чином щоб виключалась можливість випадкового відкривання кранів. 7.7.10. Газовий трубопровід у кожному робочому приміщенні повинен мати загальний вентиль на відгалуженні від загальної магістралі. Ці вентилі повинні розташовуватись у легкодоступних місцях зовні приміщень. 7.7.11. Перевірка стану газових вентилів та кранів повинна проводитись не рідше одного разу на місяць. 7.7.12. При виявленні витікання газу до приміщення лабораторії необхідно негайно перекрити запірний вентиль а приміщення провітрити. До повного провітрювання приміщень лабораторії вмикати нагрівальні та освітлювальні прилади не дозволяється. 7.7.13. Лабораторні столи та витяжні шафи для виконання робіт пов’язаних з застосуванням відкритого полум’я повинні бути повністю облицьовані негорючими матеріалами. При роботі з лугами та кислотами столи та шафи повинні мати антикорозійне покриття. 7.7.14. Легкозаймисті та горючі рідини повинні зберігатись у лабораторному приміщенні у товстостінному скляному посуді з притертими пробками. Скляний посуд повинен бути розміщений у спеціальному металевому ящику оснащеному щільною накривкою стінки та дно якого викладені асбестом. Ящик повинен бути встановлений на підлозі віддалік від проходів та нагрівальних приладів зі зручним підходом до нього. 7.7.15. Для кожного приміщення хімічної лабораторії повинні бути встановлені граничнодопустимі норми наявності хімреактивів що повинні бути відображені в інструкції. При визначенні допустимих норм слід керуватись тим що у кожному приміщенні загальний запас легкозаймистих речовин що зберігаються одночасно не повинен перевищувати добової потреби. 7.7.16. Всі роботи з мікроорганізмами повинні проводитись в спеціальних приміщеннях-боксах. 7.7.17. Лабораторні інструменти після роботи з мікроорганізмами повинні знешкоджуватись обпалюванням кип’ятінням автоклавуванням і лише після цього передаватися для миття. 7.7.18. Знешкодження культур спорових змочених анаеробів повинне фіксуватись актом. Знешкодження культур інших патогенних мікроорганізмів реєструється в журналі. 7.7.19. Для миття великої кількості хімічного лабораторного посуду повинне бути передбачене ізольоване мийне приміщення розташоване по можливості у центрі лабораторії та оснащене столами для миття посуду. Один стіл мусить бути обладнаний витяжною шафою для видалення шкідливих та дуже пахучих речовин. 7.7.20. У хімічних лабораторіях не допускається миття підлог та столів гасом бензином та іншими органічними розчинниками. З цією метою повинні використовуватись пожежобезпечні синтетичні миючі засоби. 7.7.21. Для проведення робіт з лугами кислотами та іншими їдкими та отруйними речовинами повинні бути передбачені гумові груші спеціальні автоматичні піпетки та шприци. Не допускається всмоктування їдких та отруйних рідин до піпетки ротом щоб уникнути хімічних опіків порожнини рота або отруєння. 7.7.22. Для отримання розчину лугів невеликі шматочки речовини щипцями опускають у воду і безперервно перемішують. Великі шматочки лугів необхідно розколювати на дрібні шматочки накривши їх щільною тканиною у спеціально відведеному місці. 7.7.23. При переливанні кислот що димлять розчинів аміаку а також приготуванні розчинів хлорного вапна слід захищати органи дихання надягаючи протигаз. Переливання слід проводити у витяжній шафі. 7.7.24. Звільнені після досвіду посудини та прилади повинні ретельно знешкоджуватися самими працюючими. Ця вимога відноситься також до посудин та приладів що направляються для ремонту у склодувну майстерню. 7.7.25. Рідини із температурою кипіння понад 100 оС повинні нагріватися на електронагрівальних приладах колбонагрівачах . 7.7.26. Для уникнення вибуху диетиловий спирт випарювати досуха не дозволяється. 7.7.27. При нагріванні легкоспалахуючих рідин у кількості більше 0 5 л необхідно передбачати заходи для запобігання розливання їх у випадку аварій. 7.7.28. Не дозволяється виливати легкозаймисті та горючі речовини до каналізації. Відпрацьовані органічні розчинники необхідно збирати окремо до спеціальної герметично закритої тари в якій їх у кінці робочого дня виносять за межі лабораторії для регенерації або знищення. 7.7.29. Речовини які легко віддають свій кисень не можна нагрівати розтирати змішувати з горючими речовинами оскільки це може призвести до самозаймання та вибуху. 7.7.30. Отруйні речовини мають зберігатись у спеціальному приміщенні відділенні у витяжних шафах. Ключ від цього відділення повинен знаходитись у завідуючого лабораторією. 7.7.31. При роботі з перегінними апаратами а також з холодильниками Лібіха необхідно спочатку пустити воду потім коли режим циркуляції води буде відрегульовано запалити пальник. Нагрівання легкозаймистих рідин у лабораторіях повинно виконуватись тільки на водяній бані встановленій на електроплитці з закритою спіраллю. 7.7.32. Будівлі приміщення лабораторій рекомендується блокувати з адміністративною будовою підприємства. Допускається вхід до лабораторії улаштувати з боку виробничої території за умови що лабораторія відділена від адміністративної будови глухою негорючою перегородкою і не має безпосереднього виходу назовні. 7.7.33. До роботи в лабораторії допускаються особи які пройшли інструктаж навчання методам роботи згідно з вимогами підрозд.3.4. ч.1 цих Правил. 7.7.34. Електрообладнання лабораторій повинно відповідати класу приміщень П   IIа. В лабораторії дозволяється установлювати електропечі опору сушильні муфельні шафи тощо тільки з терморегуляторами. Не допускається заміна нагрівальних елементів які виконані з меншим перерізом стрічки або дроту або менш жаростійкої марки сталі. Для вмикання приладів які споживають струм більше 10 А повинна бути передбачена самостійна лінія. 7.7.35. Приміщення лабораторій повинні бути забезпечені засобами пожежогасіння згідно з нормами що наведені у додатку 21 цих Правил. 7.8. Зливання наливання та транспортування ЛЗР по трубопроводах 7.8.1. Вибухонебезпечна зона зливно-наливної естакади повинна бути означена знаками безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026–76. Партія ЛЗР що прибула на підприємство повинна пройти вхідний контроль. Відбір проб ЛЗР з цистерни слід виконувати після припинення руху рідини коли вона знаходиться у спокійному стані. 7.8.2. При зливанні та наливанні ЛЗР слід відчиняти та зачиняти накривки люків цистерн опускати та підіймати зливні пристрої не допускаючи ударів. При цьому слід користуватись інструментом та пристроями з металу що не дає при ударі іскор. 7.8.3. Для зливання ЛЗР з залізничних цистерн повинні використовуватись механізовані зливно-наливні пристрої. 7.8.4. На зливно-наливних естакадах ЛЗР відкидні містки для підходу до горловини у місцях їх стикання з залізничною цистерною повинні мати окантовку виконану з матеріалів що виключають іскроутворення. 7.8.5. Порядок встановлення подачі залізничних цистерн під зливання ЛЗР повинен гарантувати безпечне виконання цих операцій та визначатись спеціальними інструкціями. При зливанні залізничних цистерн повинні передбачатись заходи що попереджають можливість самочинного переміщення цистерн які знаходяться під зливанням розгерметизації зливників та викиду ЛЗР та їх парів до атмосфери а також заходи що виключають наявність постійних або випадкових джерел займання в зоні можливого загазування. 7.8.6. При зливанні ЛЗР подача інших залізничних цистерн або вагонів до тупика зайнятого цистернами з ЛЗР а також маневрова робота поблизу зливання не дозволяється. 7.8.7. На території зливно-наливних пристроїв не допускається гальмування цистерн металевими башмаками; з цією метою дозволяється застосування лише дерев’яних башмаків. 7.8.8. Не дозволяється використовувати залізничні цистерни з ЛЗР що знаходяться на залізничних коліях як стаціонарні складські витратні ємкості. 7.8.9. Автомашини та автоцистерни що перевозять легкозаймисті рідини повинні мати не менше 2-ох вогнегасників пожежну кошму пісочницю з сухим піском вимикач для відключення акумуляторної батареї автомобіля покривало з повсті або негорючого теплоїзоляційного матеріалу лопату та обладнуватися надійним заземлюючим провідником. Вихлопні труби повинні бути виведені під радіатор і обладнані справними іскрогасниками. На час зливання автоцистерни повинні підключатися до заземлюючого пристрою. Автомашини повинні мати розпізнавальні знаки відповідно до вимог Правил дорожного руху в Україні. 7.8.10. Захист від блискавки зливно-наливних пристроїв та резервуарів повинен виконуватись відповідно з Інструкцією по улаштуванню захисту будівель та споруд від блискавки. Зливання легкозаймистих рідин під час грози не дозволяється. 7.8.11. Захист від статичної електрики повинен бути виконаний у відповідності з Правилами захисту від статичної електрики у виробництвах хімічної нафтохімічної та нафтопереробної промисловості. Зовнішнє електроосвітлення зливно-наливних пунктів має відповідати вимогам ПУЕ. 7.8.12. Гумові або інші з електронепровідних матеріалів  шланги з металевими наконечниками які використовуються для наливавання рідин у залізничні цистерни автоцистерни наливні судна та інші пересувні посудини і апарати повинні бути обплетені мідним дротом діаметром не менше 0 002 м або мідним тросом з перерізом не менше 4 кв. мм з шагом витка не більше 0 1 м. Один кінець дроту або тросу з’єднується припайкою або болтом з металевими заземленими частинами продуктопроводу а другий   з наконечником шланга. При використанні армованих шлангів або електропровідних рукавів заземлення їх плетення не потрібне при умові з’єднання арматури або електропровідного гумового шару з заземленими продуктопроводами і металевим наконечником шлангу. 7.8.13. Наконечники шлангів повинні бути виготовлені з матеріалу що не дає іскор при ударі бронза мідь тощо . 7.8.14. Зливна труба шланг  при наливанні ЛЗР до резервуару повинна встановлюватись на відстані не більше 0 05 м від дна для стаціонарно вмонтованих трубопроводів при цьому форма кінця труби та швидкість подавання ЛЗР повинні бути такими щоб було виключене його розбризкування. При відсутності залишку ЛЗР в резервуарі подача повинна проводитись уповільнено зі швидкістю руху не більше 1 м/с. Струмінь ЛЗР повинен спрямовуватись повздовж стінки резервуару. 7.8.15. При заповненні резервуарів ЛЗР слід лишати 3–5 % вільного об’єму на розширення продукту. 7.8.16. Трубопроводи і обладнання системи зливання-наливання ЛЗР повинні бути герметичними. Їх будова повинна виключати можливість надходження горючих парів до атмосфери при проведенні зливально-наливальних операцій. 7.8.17. У зливно-наливних системах не допускається застосування пристроїв та деталей виготовлених з матеріалів що нестійкі до дії ЛЗР які перекачуються. 7.8.18. На трубопроводах по яких ЛЗР подається до сховищ встановлюються запірні пристрої для відключення цих трубопроводів на випадок виникнення аварії. Керування цими пристроями повинно бути місцевим і дистанційним з безпечного місця . 7.8.19. Для перекачування легкозаймистих рідин слід застосовувати герметичні насоси з екранованим електродвигуном та насоси з торцевими ущільненнями. При використанні сальникових насосів їх слід обладнувати ущільненнями підвищеної надійності та мати спеціальну конструкцію для перекачування таких рідин. 7.8.20. Насоси що застосовуються для нагнітання легкозаймистих та горючих рідин повинні обладнуватись блокуваннями які припиняють роботу насосу при падінні тиску рідини у всмоктувальному патрубку чи підвищенні тиску у нагнітальному патрубку або відхиленні рівнів у приймальній та роздавальній ємкостях від граничнодопустимих значень. 7.8.21. Устаткування та трубопроводи що пов’язані з транспортуванням вибухопожежонебезпечних речовин повинні періодично перевірятись на відповідність товщини стінок апаратів та трубопроводів розрахунковим даним. 7.8.22. Перевірка та випробування приладів у вибухопожежонебезпечних зонах повинні проводитись за умов що виключають іскроутворення. 7.8.23. Устаткування апарати комунікації та арматура для легкозаймистих рідин нафтопродуктів спирту та його водних розчинів тощо що розміщені в приміщеннях або на відкритих майданчиках повинні бути герметичними та захищеними від можливого впливу тиску який перевищує допустимий або механічних ушкоджень. З метою недопущення розливу трубопроводи з такими рідинами в місцях небезпечних щодо механічних ушкоджень повинні прокладатись “труба у трубі”. 7.8.24. Складські ємкості повинні як правило перевищувати об’єм транспортних цистерн з тим щоб зливання останніх здійснювалось без додаткових операцій пов’язаних з переключенням зливальних трубопроводів. 7.8.25. Резервуар для ЛЗР повинен бути обладнаний дистанційним покажчиком рівня дихальним клапаном та вогнезагороджувачем. 7.8.26. В процесі експлуатації необхідно здійснювати постійний контроль за справністю дихальних клапанів та вогнезагороджувачів. Вогнезагороджувачі повинні відповідати встановленим вимогам та перевірятись не рідше одного разу на місяць а при температурі нижчої за 0 градусів С    не рідше двох разів на місяць. Дихальні клапани та сітки узимку повинні очищуватися від льоду. 7.8.27. У разі спрацювання засобів захисту які встановлюються на устаткуванні повинна бути відвернена можливість травмування обслуговуючого персоналу викиду вибухопожежонебезпечних продуктів до робочої зони та шкідливого впливу на оточуюче середовище. 7.8.28. Склади ЛЗР та зливно   наливні естакади мають бути забезпечені первинними та стаціонарними засобами пожежогасіння та сигналізації. 7.8.29. Наземні та напівпідземні резервуари повинні бути пофарбовані білою сріблястою фарбою що запобігає дії сонячних променів. 7.8.30. Зливно-наливні пристрої трубопроводи стояки і арматура повинні підлягати регулярному огляду і планово-попереджувальному ремонту. Виявлені несправності витікання повинні бути негайно усунуті а якщо неможливе їх усунення   несправні частини необхідно відключити. 7.8.31. Для місцевого освітлення зливно-наливних станцій можливо застосовувати акумуляторні ліхтарі у вибухозахищеному виконанні. 7.8.32. Не допускається: – експлуатація резервуарів які мають перекоси тріщини а також несправне устаткування контрольно-вимірювальні прилади підвідні продуктопроводи та стаціонарні протипожежні пристрої; – встановлювати ємкості на горючих та важкогорючих підвалинах; – переповнювати резервуари і цистерни; – відбирати проби з резервуарів під час зливання або наливання ЛЗР; – укладати бочки без прокладок між ярусами; – приймати і зберігати пошкоджені бочки бочки без корків або закриті корками що не відповідають тарі. 8. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ВИРОБНИЧОГО УСТАТКУВАННЯ 8.1. Загальні вимоги 8.1.1. Будова монтаж обслуговування та експлуатація устаткування повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003–91 ГОСТ 12.2.032–78 ГОСТ 12.2.033–78 ГОСТ 12.2.062–81 ГОСТ 12.2.124–90.  8.1.2. Будова виготовлення монтаж приймання експлуатація ремонт посудин та апаратів які працюють під тиском понад 0 07 МПа повинні відповідати вимогам Правил будови та безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском. Будова виготовлення монтаж приймання експлуатація ремонт котельних установок повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечноі експлуатації парових і водогрійних котлів. 8.1.3. Компресорне устаткування повинне відповідати вимогам ГОСТ 12.2.016–81 та Правил будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок повітропроводів і газопроводів. 8.1.4. Холодильні установки повинні відповідати вимогам Правил будови та безпечної експлуатації аміачних холодильних установок. 8.1.5. Конвеєри повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.022–80.  8.1.6. Заточувальні та шліфувальні верстати їх будова та експлуатація повинні відповідати ГОСТ 12.2.009–80 ГОСТ 12.3.028–82.  8.1.7. Будова встановлення та експлуатація кранів усіх типів грузових електричних візків ручних та електричних талів лебідок змінних вантажозахватних механізмів та пристроїв повинні відповідати Правилам будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів. 8.1.8. Ліфти скіпові та ліфтові підйомники повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів. 8.1.9. Деревообробне устаткування повинне відповідати вимогам ГОСТ 12.2.026.0–93.  8.1.10. Вимоги цих Правил не звільнюють замовника устаткування та машин а також їх розробника від забезпечення додаткових вимог безпеки зумовлених особливостями призначення експлуатації та конструкції устаткування а також не звільнюють підприємства-споживачі від обов’язків забезпечення заходів безпеки праці що вимагають умови роботи. 8.1.11. Вимоги та заходи безпеки що визначаються особливостями будови та умовами роботи машин та устаткування систем та елементів конструкції а також концентрації парів аерозолей та інших шкідливих речовин що виділяються рівні шуму вібрації у числовому виразі повинні вказуватись у стандарті технічних умовах на машину устаткування у розділі “Вимоги безпеки”. В експлуатаційній документації апаратів та машин що працюють з виділенням шкідливих газів парів пилу та що мають відсмоктувачі безпосередньо в конструкції повинні міститись вказівки щодо необхідного об’єму повітря що відсмоктується від них. 8.1.12. Деталі та складальні одиниці куповані вироби або такі що запозичуються для застосування у виробничому устаткуванні повинні відповідати вимогам цих Правил. 8.1.13. Устаткування повинне мати паспорти та інвентарні номери. За відсутності паспорта заводу-виготовлювача він складається підприємством-власником. Допускається складання одного паспорта на групу однотипового устаткування з вкладками для кожної одиниці. Відповідно з інвентарними номерами устаткування заноситься до спеціальних журналів обліку та періодичних оглядів. Устаткування що виготовляється в майстернях харчових підприємств повинне відповідати вимогам ГОСТів цих Правил та іншої нормативної документації з безпеки праці. Технічна документація на його виготовлення має бути узгоджена з місцевим органом Держнаглядохоронпраці затверджена власником підприємства і зберігатися в архіві підприємства на весь час експлуатації. 8.2. Вимоги до головних елементів конструкції 8.2.1. Застосування у виробничому устаткуванні матеріалів та покрить які будуть працювати в контакті з харчовими середовищами має бути узгоджене з Міністерством охорони здоров’я України якщо щодо них немає діючого дозволу. 8.2.2. Конструкція устаткування повинна враховувати: – вимоги міжгалузевих правил та нормативів з охорони праці та цих Правил; – вимоги санітарних правил організації технологічних процесів та гігієнічні вимоги до виробничого устаткування; – особливості транспортування устаткування до місця установлення; – вимоги безпеки щодо виконання такелажних та монтажних робіт з урахуванням використання підйомно-транспортного устаткування та пристосувань для монтажу. 8.2.3. Устаткування що виділяє тепло повинне бути теплоізольоване таким чином щоб температура зовнішніх поверхонь не перевищувала 45 оС. Застосування горючих теплоізоляційних матеріалів не допускається. Устаткування з примусовим охолодженням повинне мати блокувальний пристрій який виключає його пуск при відсутності холодоагента. 8.2.4. Устаткування або частини його що є джерелами виділення вологи газів та пилу повинне бути у конструктивному відношенні укритим та герметизованим; герметичність у місцях введення в апаратуру та машини і виведення з них рухомих деталей обертових валів тощо повинна забезпечуватись при допомозі ущільнювачів. У разі недостатньої герметизації устаткування повинне мати вбудовані місцеві відсмоктувачі або пристрої для уловлювання та видалення шкідливих речовин з очищенням повітря що викидається до атмосфери. За можливості ці процеси повинні бути автоматизованими та здійснюватись без участі у них людей. 8.2.5. Вбудовані до устаткування аспіраційні та витяжні вентиляційні системи повинні бути зблоковані з пусковими пристроями устаткування. 8.2.6. Фланцеві з’єднання сальники насосів та мішалок крани та вентилі апаратів для жиророзчинювальних речовин з високою проникною здатністю вуглеводів жирного та ароматичного рядів чотирихлористого вуглецю тощо повинні виконуватись з відповідного матеріалу без використання жирних мастил та набивок для частин що труться. 8.2.7. Виробниче устаткування для якого причиною небезпеки можуть бути перевантаження порушення послідовності роботи механізмів спад напруги в електричній мережі а також тиску у пневмо або гідросистемі нижче допустимих граничних значень повинне мати відповідні запобіжні пристрої та блокування. 8.2.8. При встановленні вимірювальних приладів апаратів захисту та керування на устаткуванні з тепловими режимами роботи повинні передбачатись заходи що виключають можливість їх нагріву понад допустиму температуру. 8.2.9. Система мащення складальних одиниць та механізмів розташованих у важкодоступних та небезпечних місцях устаткування повинна бути автоматичною або дистанційною. 8.2.10. Конструкція машин апаратів посудин повинна виключати попадання рідин до робочої зони при їх заповненні добавленні компонентів рухові робочих механізмів та оброблюваного продукту. 8.2.11. Складальні одиниці устаткування які під час обслуговування здатні переміщуватись під дією гравітаційних сил до зони обслуговування повинні бути обладнані стопорними пристроями які виключають можливість такого самочинного переміщення. Конструкція накривок до машин апаратів і ємкостей повинна виключати самочинне їх падіння. Кут відчинення повинен складати не менше двох радіан або накривки повинні бути обладнані фіксатором положення Відчинено”. Застосовувати для цієї мети гачки дріт тощо не дозволяється. 8.2.12. Робочі механізми з небезпечним інерційним рухом повинні мати автоматичне гальмування в усіх випадках зупинки устаткування. 8.2.13. Завантаження переміщення вивантаження та транспортування устаткування повинні бути механізовані. 8.2.14. Конструкція виробничого устаткування повинна забезпечувати: – шумову характеристику   за ГОСТ 12.1.029–80; – вібрацію   за ГОСТ 12.1.012–90.  8.2.15. Конструкція устаткування не повинна затруднювати вивантаження повного видалення продукту та санітарної обробки устаткування повинна забезпечувати безрозбірне миття та виключати утворення застійних зон. Очищення та миття повинні забезпечуватись як правило без знаходження людей усередині апаратів. Всі операції з обробки видалення залишку промивка пропарювання дегазація повинні бути механізовані та безпечні для обслуговуючого персоналу. 8.2.16. Ємкості для зберігання рідких та харчових продуктів що легко випаровуються при температурі вище 45 оС повинні мати розташовані у верхній частині оглядові люки та бути обладнані надійно діючими приладами-покажчиками рівня продукту в ємкості. Ємкості для зберігання продуктів при температурі 45 оС та нижче повинні мати нижні самоущільнювані люки що відчиняються усередину. Верхні люки ємкостей повинні мати запобіжні грати розташовані під накривкою. 8.2.17. Резервуари збірники апарати мірники які заповняюються шкідливими вибухопожежонебезпечними та їдкими речовинами повинні бути оснащені рівнемірами та переливними трубами з відводом до резервного збірника. Для ремонту або аварійного звільнення посудин що працюють під тиском повинна бути передбачена можливість передачі їх вмісту при допомозі насосів самопливом та іншими засобами до складських резервуарів технологічних апаратів та спеціально призначених для цієї мети аварійних або дренажних збірників. При цьому повинне бути забезпечене повне звільнення трубопроводів. 8.2.18. Ємкісна апаратура з ЛЗР обладнується не менше ніж трьома сигналізаторами рівня. Сигналізація граничного верхнього рівня повинна здійснюватись від двох сигналізаторів рівня нижнього   від одного. 8.2.19. Вимірювання рівня вибухопожежонебезпечних продуктів в апаратах ємкісного типу повинно здійснюватись за допомогою засобів вимірювань що виключають необхідність у відчиненні люків апаратів. Засоби виміру рівня мірними рейками штоками тощо пов’язані з необхідністю розгерметизації апаратури не допускаються. 8.2.20. Технологічне устаткування де в разі пуску у роботу або зупинки а також при відхиленнях від встановленого режиму можливе утворення вибухопожежонебезпечних сумішей повинне забезпечуватись системами продування їх інертними газами. Замість інертного газу там де це допускається за умовами технології можливе застосування водяної пари. 8.2.21. У конструкції резервуарів повинні бути передбачені блокувальні пристрої що забезпечують вимикання розташованих усередині резервуарів механізмів мішалки змійовики скребки вивантажувальні шнеки тощо при відкриванні накривок люків лазів  та виключають можливість їх включення при відкритих накривках. 8.2.22. Металеві резервуари повинні бути оснащені стропувальними пристроями регулювальними гвинтами з контргайками та опорними пластами. 8.2.23. Машини та устаткування повинні мати форму конфігурацію обробку та лакофарбне покриття які забезпечують: – вільне обслуговування пуск зупинка мащення огляд регулювання тощо ; – прибирання миття протирання машини до повного видалення з неї бруду пилу тощо; – обробка та лакофарбне покриття повинні бути механічно міцними стійкими щодо дії кліматичних факторів миючих рідин та виробничих середовищ. При фарбуванні устаткування необхідно враховувати кольори: – розпізнавального забарвлення   відповідно з ГОСТ 14202–69; – сигнальні та безпеки   відповідно з ГОСТ 12.4.026–76. 8.3. Вимоги до механiзмiв керування 8.3.1. Механізми керування виробничим устаткуванням повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.064–81 та мати чіткі позначення згідно ГОСТ 12.4.040–78 або написи що пояснюють їх функціональне призначення. Конструкція та розташування механізмів керування повинні виключати можливість мимовільного та самочинного включення та виключення устаткування. 8.3.2. Пускові апарати виробничого устаткування повинні забезпечувати швидкість та плавність його вмикання та вимикання. 8.3.3. Наявність кількох місць пуску в устаткуванні не допускається за такими винятками: – на устаткуванні що обслуговується одним оператором і ширина зони обслуговування якого більше 2 5 м можуть встановлюватись дублюючі кнопки “ПУСК” та “СТОП” за умови нагляду за ними оператора з будь-якого місця зони; – при одночасному обслуговуванні устаткування кількома працівниками у випадках коли таке устаткування та його пускова апаратура розташовані у різних приміщеннях а також при наявності складних агрегатів що поєднані виробничим циклом. У вказаному випадку повинні передбачатись: – звукова або світлова сигналізація   за ГОСТ 21786–76 сповіщення про готовність до вмикання цього механізму або комплексу механізмів від особи відповідальної за їх обслуговування; – апарати вимикачі перемикачі вилки роз’єднання що виключають можливість дистанційного пуску механізму або лінії зупинених на ремонт; – спеціальна інструкція по керуванню таким устаткуванням. 8.3.4. Автоматичні потокові лінії повинні мати центральні пульти керування для роботи в автоматичному та налагоджувальному режимах крім того кожна машина що входить до складу потокової лінії повинна бути обладнана індивідуальними механізмами керування розташованими безпосередньо на машині. 8.3.5. Панелі пульту керування необхідно встановлювати: – в горизонтальній площині або під кутом до 30 градусів відносно неї при розташуванні їх на висоті 0 6–1 0 м від рівня підлоги або площадки обслуговування; – під кутом 30–60 градусів до горизонталі при розташуванні їх на висоті 1 0–1 3 м; – у вертикальній площині або під кутом понад 60 градусов відносно горизонталі при розташуванні панелей на висоті 1 3–1 6 м від підлоги. На пульті керування мусять бути прилади та пристрої що вказують величини технологічних параметрів процесу та сигналізують про досягнення їх граничнодопустимих робочих значень а також прилади що забезпечують надійне вимкнення виробничого устаткування в аварійних ситуаціях. 8.3.6. Органи керування виробничим устаткуванням що обслуговується одночасно кількома особами повинні мати блокування що забезпечує необхідну послідовність дій. У випадку коли частина устаткування що являє собою небезпеку для людей знаходиться поза межами видимості оператора повинні бути передбачені додаткові аварійні вимикачі. 8.3.7. Кнопка аварійного вимикання повинна виступати понад рівнем площадки пульту бути виконана збільшеного розміру у порівнянні з розмірами інших кнопок червоного кольору з грибовидним штовхачем. Над кнопкою повинен бути напис “Аварійне вимкнення”. 8.3.8. Великогабаритні машини при обслуговуванні яких оператор повинен знаходитись у русі а також конвеєри довжина яких перевищує 10 м повинні мати аварійні кнопки “СТОП”. Кількість аварійних кнопок повинна бути такою щоб відстань між ними не перевищувала 10 м та щоб був забезпечений вільний доступ до них з будь-якого місця де може знаходитись обслуговуючий персонал. При розташуванні устаткування у суміжних приміщеннях аварійні кнопки “СТОП” повинні бути у кожному приміщенні. Крім того конвеєри у головній та хвостовій частинах повинні бути обладнані аварійними кнопками для зупинки конвеєрів. В місцях підвищеної небезпеки конвеєри повинні бути додатково обладнані вимикальними пристроями для зупинки конвеєра у аварійних ситуаціях в будь-якому місці з боку проходу для обслуговування. 8.3.9. Конвеєри довжиною понад 50 м або такі що проходять через ряд суміжних приміщень повинні бути обладнані сигналізацією зблокованою з пусковим пристроєм. 8.3.10. Машини та устаткування повинні мати індивідуальні приводи. На машинах які мають головний привід та привід окремих механізмів у разі можливості виникнення небезпеки при непередбаченій зупинці одного з них двигуни всіх приводів повинні мати електричне блокування для взаємного вимикання у разі раптової зупинки одного з приводів. 8.3.11. Виробниче устаткування з кількома приводними двигунами повинне при необхідності мати кнопку негайної зупинки що виключає одночасно всі приводи там де це допустиме технологічним процесом . При розміщенні устаткування у декількох приміщеннях аварійні кнопки “Стоп” повинні бути у кожному приміщенні. 8.3.12. На конвеєрах що входять до автоматизованих транспортних або технологічних ліній повинні бути передбачені автоматичні пристрої для зупинення приводу при виникненні аварійної ситуації. 8.3.13. Приводи конвеєрів та машин що ними об’єднуються повинні бути зблоковані таким чином що у разі раптової зупинки будь-якої машини чи конвеєра не відбувалось переповнення та падіння вантажу що транспортується. 8.3.14. Органи керування засувки крани тощо розташовані вище 1 7 м від рівня підлоги або заглиблені повинні бути оснащені пристроями дистанційного керування. 8.3.15. Контакти апаратів вмикання та вимикання кнопок перемикачів тощо устаткування повинні бути захищені від потрапляння у них пилу дії емульсій масел та інших рідин що застосовуються у виробництві. 8.3.16. Кнопки вмикання і вимикання машин та устаткування повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.007.0–75.  8.3.17. Ручки важелів маховички та інші механізми керування які можуть зазнавати нагріву переохолодження або випадково опинитись під струмом мають бути виготовлені з малотеплопровідних та електроізоляційних матеріалів. 8.3.18. Органи ручного керування ручки зіркоподібні штурвали маховички зі спицями або важілі що знаходяться на рухомих елементах машин при механічному переміщенні елементів не повинні обертатись. 8.3.19. Пускові механізми що керують напрямком руху мехамізмів повинні мати фіксоване нейтральне положення а їх робоче положення що відповідає конкретному напрямку руху механізмів повинне бути позначене стрілкою та написом що вказує напрям руху. 8.3.20. Живильні пристрої повинні мати запобіжні засоби клапани для виключення можливості зворотнього викиду продукту з наступної машини дробарки тощо . 8.4. Вимоги до огороджувальних та запобіжних пристроїв 8.4.1. Усі рухомі обертові та такі що виступають частини устаткування допоміжних механізмів якщо вони становлять джерело небезпеки для людей повинні бути надійно огороджені або розташовані таким чином щоб виключалась можливість травмування обслуговуючого персоналу. Огородження повинні бути пофарбовані у кольори відповідно до ГОСТ 12.4.026-76. Пофарбування повинно періодично поновлюватись. Відстань між огородженням виготовленим з перфорованого матеріалу або сітки та небезпечним елементом наведено у табл. 8.1. Огородження приводних натяжних та відхильних барабанів стрічкових конвеєрів повинні перекривати з торців барабани та ділянки стрічки що набігає на барабан по довжині не менше R+1 м від лінії дотику барабана зі стрічкою R радіус барабана у метрах . Таблиця 8.1 Параметри розміщення огороджень витяг з ГОСТ 12.2.062-81 Діаметр кола вписаного до отвору грат сітки мм Відстань від огородження небезпечного елемента мм До 8 понад 8 до 10 понад 10 до 25 понад 25 до 40 Не менше 15 понад 15 до 35 понад 35 до 120 понад 120 до 200 8.4.3. Конвеєри розташовані над проходами повинні мати знизу суцільне огородження розташоване не нижче 2 0 м від рівня підлоги а з боків-борти що піднімаються над верхньою несучою стрічкою на 0 4 м. 8.4.4. Розсувні та відкидні на шарнірах завісах а також з’ємні огородження накривки кожухи щитки що закривають зубчаті передачі робочі механізми та інші рухомі частини машин які потрібно періодично обслуговувати і при цьому не виключена небезпека травмування повинні мати блокувальний пристрій для автоматичної зупинки машини при відкриванні накривки кожуха щитка. 8.4.5. Розсувні та відкидні огородження повинні мати два фіксованих положення “Відчинено” та “Зачинено”. Конструкція фіксуючих пристроїв повинна виключати можливість випадкового відкривання або закривання огородження. Огородження повинні бути міцними легкими надійно закріпленими не мати ріжучих крайок гострих кутів та не повинні торкатися до рухомих частин устаткування. З’ємні огородження повинні мати ручки дужки скоби чи інші пристрої у залежності від маси та експлуатаційної зручності для зручного та безпечного утримання при зніманні та встановленні. 8.4.6. Деревообробне устаткування повинно мати пристрої що виключають: – зіткнення людини з різальним інструментом; – виліт різального інструменту; – викидання оброблюваної заготовки та відходів до робочої зони; – травмування людей при встановленні та заміні різального інструменту. 8.4.7. Робоча частина ріжучого інструменту деревообробних верстатів пилок фрез ножових установок тощо повинна закриватись автоматично діючим огородженням яке відкривається на час проходження оброблюваного матеріалу або інструменту лише для його пропускання на величину яка відповідає вимірам оброблюваного матеріалу щодо висоти та ширини. Нерухомі огородження допускається вживати у тих випадках коли вони виключають можливість стикання з введеним в дію різальним інструментом. 8.5. Вимоги до живильників 8.5.1. Живильні пристрої бункери лійки тощо повинні мати форму а за необхідності також пристрої перегортувачі вібратори тощо що виключають можливість зависання матеріалів що завантажуються та гарантують безпеку обслуговуючому персоналу при завантаженні та вивантаженні. 8.5.2. Ємкості-нагромаджувачі продукції фасувально-пакувальних машин для рідких пастоподібних та сипких продуктів повинні мати пристрої що виключають їх переповнення над допустимий об’єм. 8.5.3. Бункери-живильники повинні бути обладнані запобіжними гратами які замикаються поруччями або іншими пристроями що виключають можливість падіння людей у бункери. 8.5.4. Зони заповнення тари продуктом закатки або закупорювання повинні бути огороджені суцільним кожухом знизу та з бічних сторін. 8.5.5. Живильні пристрої для подавання вибухопожежонебезпечних матеріалів повинні мати блокуючі пристрої для припинення подачі цих матеріалів у разі виникнення аварійних ситуацій. 8.6. Вимоги до розміщення устаткування 8.6.1. При розміщенні устаткування необхідно забезпечити зручність обслуговування та безпечну евакуацію людей у разі пожеж чи аварійних ситуацій. При розміщенні устаткування слід передбачати: – головні проходи за наявності постійних робочих місць   шириною не менше 1 5 м; – проходи біля віконних прорізів доступних з рівня підлоги або площадки   шириною не менше 1 0 м; – проходи між устаткуванням для обслуговування та ремонту а також поміж устаткуванням та стінами   шириною не менше 0 8 м за наявності постійних робочих місць між ними   1 4 м; – проходи між устаткуванням у вибухопожежонебезпечних приміщеннях   шириною не менше 1 5 м крім малогабаритних машин шириною та висотою до 0 8 м для яких дозволяється зменшити ширину проходу до 1 0 м; – проходи між паралельно розташованими виробничими печами сушарками   шириною не менше 2 м; – відстань від топок виробничих печей до протилежної стіни: при спалюванні твердого палива   не менше 3 м при спалюванні рідкого палива або газу   2 м; відстань від пальникових пристроїв до стіни   не менше 1 0 м. При розташуванні топок котлів напроти топок печей технологічних відстань між ними повинна бути не менше: – при спалюванні твердого палива   5 м; – при спалюванні рідкого палива або газу   4 м відстань між пальниковими пристроями не менше 2 м . Ширина проходів при обслуговуванні стрічкових та ланцюгових конвеєрів повинна бути не менше 0 75 м. Відстань між двома паралельно встановленими конвеєрами повинна бути не менше 1 0 м ширина проходу між паралельно встановленими конвеєрами закритими на всю довжину гратчастим огородженням або жорсткими коробами повинна бути не менше 0 7 м. Відстань по вертикалі від найбільш виступаючих частин конвеєра вантажу що транспортується до нижніх поверхонь виступаючих будівельних конструкцій має бути не менше 0 6 м. 8.6.2. Не дозволяється розміщувати технологічне устаткування вибухопожежонебезпечних виробництв над та під допоміжними приміщеннями а також під естакадами технологічних трубопроводів з ЛЗР. 8.6.3. Робочі місця повинні бути розташовані поза зоною переміщення механізмів сировини готової продукції руху вантажів та забезпечувати зручність спостереження за операціями що відбуваються та керування ними. 8.6.4. Довжина робочого місця повинна бути не менше 0 8 м на працівника. 8.6.5. Робочі місця повинні бути організовані у відповідності з ГОСТ 12.2.003–91 ГОСТ 12.2.061–81 та відповідати ергономічним характеристикам ГОСТ 12.2.032–78 та ГОСТ 12.2.033–78. 8.7. Вимоги до технологічних трубопроводів та арматури 8.7.1. Роботи щодо монтажу технологічних трубопроводів повинні відповідати вимогам СНиП 3.05.05–84.  8.7.2. Будова монтаж та експлуатація трубопроводів пари та гарячої води горючих токсичних зріджених газів та стисненого повітря повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води Правил будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок повітропроводів і газопроводів. 8.7.3. Трубопроводи у відповідності з ГОСТ 14202–69 з метою захисту від зовнішньої корозії та позначення роду середовищ що транспортуються повинні бути пофарбовані в такі кольори: – трубопроводи для транспортування води   зелений; – трубопроводи для транспортування пари   червоний; – трубопроводи для транспортування повітря   синій; – трубопроводи для транспортування газів   жовтий; – трубопроводи для транспортування кислот   оранжевий; – трубопроводи для транспортування лугів   фіолетовий; – трубопроводи для транспортування органічних рідин   коричневий; – трубопроводи для транспортування решти речовин   сірий. На поверхні трубопроводів якими транспортуються найнебезпечніші речовини повинні бути нанесені фарбою попереджувальні кільця: – червоного кольору   для легкозаймистих та інших вибухопожежонебезпечних речовин; – жовтого кольору   для отруйних та токсичних речовин. 8.7.4. У кожному цеху на кожній дільниці повинні бути вивішені технологічні схеми розташування та обв’язки апаратів та трубопроводів виконані в умовних кольорах у відповідності з п.8.7.3. ч. 1 цих Правил та затверджені власником підприємства. Запірні пристрої на схемах повинні бути пронумеровані а напрямок руху продуктів вказаний стрілкою. Нумерація устаткування апаратів посудин запірних пристроїв та іншої арматури повинна бути єдиною на схемах у регламентах та технологічних інстукціях з обслуговування устаткування. 8.7.5. Висота прокладання від низу виступаючих частин продуктопроводів повинна бути не менше 5 5 м до головки рейки; 4 5 м   до полотна автодороги; 2 2 м   над проходами для людей або робочими майданчиками. 8.7.6. Продуктопроводи не повинні перехрещувати віконних прорізів та сходових кліток. Трубопроводи що прокладаються по підлозі у проїздах та проходах не повинні виступати над поверхнею підлоги. 8.7.7. Трубопроводи для транспортування концентрованих кислот лугів та отруйних речовин повинні поєднуватись зварюванням фланцеві з’єднання допускаються лише при підключенні трубопроводів до устаткування і арматури у цьому випадку фланці на трубопроводах повинні бути закриті захисними кожухами. 8.7.8. На дільницях комунікацій та апаратів де внаслідок конденсації продукту можливі звуження або закупорювання трубопроводу повинні встановлюватись манометри з сигналізацією. 8.7.9. Газопроводи для викиду шкідливих та небезпечних газів та сумішей з повітряних клапанів апаратів повинні виводитись вище гребеня даху будівлі не менше 2 м. Верх вихлопних труб для аміаку слід виводити на висоту не менше 3 м вище даху найвищої будівлі розташованої у радіусі 50 м. 8.7.10. На трубопроводах у місцях їх проходження над проїздами проходами воротами не повинно бути роз’ємних сполучень та запірної арматури. 8.7.11. Запірна та регулююча арматура трубопроводів повинна бути доступною для обслуговування. У випадку розташування арматури вище 1 7 м для її обслуговування повинні передбачатись спеціальні пристрої або площадки. 8.7.12. При прокладанні трубопроводів крізь будівельні конструкції будівель та інші перешкоди повинні вживатись заходи які б виключали можливість передачі додаткових навантажень на труби встановлення гільз патронів тощо . Місця перетинання протипожежних стін перекрить трубопроводами повинні бути наглухо зашпаровані негорючим матеріалом який забезпечує межу вогнестійкості та димо    газонепроникнення. 8.7.13. Не дозволяється прокладати транзитні трубопроводи для транспортування вибухопожежонебезпечних речовин крізь побутові підсобні та адміністративно-господарчі приміщення розподільчі електричні пристрої приміщення щитів та пультів автоматизації вентиляційні камеры машинні відділення шахти і приямки ліфтів а також крізь виробничі приміщення категорій В Г Д холодильні камери склади. 8.7.14. Не дозволяється застосовувати у вибухопожежонебезпечних технологічних системах гнучкі шланги гумові пластмасові і тощо як стаціонарні трубопроводи для транспортування ЛЗР та ГР. Для проведення допоміжних операцій продувки ділянок трубопроводів насосів звільнення трубопроводів від залишків ЛЗР та ГР тощо при наповненні ЛЗР та ГР пересувної тари цистерн бочок дозволяється застосування гнучких шлангів. Сполучення шлангів з трубопроводами виконуються при цьому за допомогою хомутів. 8.7.15. В процесі експлуатації трубопроводи повинні підлягати технічному огляду у відповідності з виробничою інструкцією. Заново змонтовані технологічні трубопроводи повинні піддаватися гідравлічному випробуванню. 8.7.16. Арматура трубопровідна повинна відповідати ГОСТ 12.2.063–81.  8.7.17. Арматура повинна мати чітке маркірування та розпізнавальне пофарбування за ГОСТ 4666–75 що відповідає її призначенню та матеріалу. 8.7.18. Запірна та запірно-регулювальна арматура повинна встановлюватись на штуцерах які безпосередньо приєднані до посудини та відводять з неї робоче середовище. Арматура повинна мати таке маркірування: – назва або знак підприємства-виготовлювача; – умовний прохід мм; – умовний тиск робочий тиск та допустима температура кгс/кв.см МПа градусів С градусів К ; – напрям потоку середовища; – марка матеріалу. 8.7.19. Трубопроводи які сполучають технологічне устаткування з аварійними збірниками на всій довжині не повинні мати арматури за винятком вимикальних засувок біля апаратів. 8.8. Вимоги до улаштування площадок містків та сходів 8.8.1. Пристрої призначені до створення безпечних умов виконання робіт сходи драбинки трапи містки помости сходні перекладки накати тощо повинні відповідати вимогам стандартів та інших нормативних документів безпечного виконання робіт. 8.8.2. Постійні площадки обслуговування машин та устаткування розташовані на висоті повинні мати огорожі та сходи з поруччям. Висота огорож поруччя повинна бути не менше 1 0 м. На висоті 0 5 м від настилу площадки повинен бути додатковий горизонтальний елемент. Вертикальні стояки огорож поруччя повинні розміщуватись з кроком не більше 1 2 м. З країв настили площадок повинні мати суцільну зашивку висотою не менше 0 15 м. Площадки постійних робочих місць повинні мати вільний прохід не менше 0 7 м. Для огородження допускається застосовувати металеву сітку. Площадки для обслуговування устаткування та апаратів з рідким продуктом масло спирт розчинники тощо з метою запобігання розливу по поверхах при аварії необхідно виконувати непроникними з нахилом у бік зливу до аварійної ємкості. 8.8.3. Ширина площадок для постійного обслуговування устаткування та сходів що ведуть до них повинна складати не менше 0 8 м. Крок сходинок сходів повинен становити не більше 0 25 м ширина сходинок не менше 0 12 м. 8.8.4. Висота від підлоги площадки обслуговування до низу виступаючих конструкцій перекриття повинна становити не менше 1 8 м. Відстань по вертикалі від верхнього краю відкритої посудини до площадки обслуговування повинна бути не менше 1 0 м. 8.8.5. Площадки для обслуговування устаткування з підвищеною небезпекою довжиною понад 3.0 м а також у вибухопожежонебезпечних виробництвах повинні мати не менше двох сходів розташованих з протилежних боків. 8.8.6. Для піднімання підвісних площадок повинен застосовуватись сталевий канат що має запас міцності не менше дев’ятикратного відповідно до вимог ГОСТ 3241–91.  8.8.7. На підвісних площадках повинна бути передбачена огорожа висотою не менше 1.2 м з трьох зовнішніх боків. 8.8.8. Переносні драбини та драбинки повинні мати пристрої що запобігають можливості зсуву та перекидання під час роботи. Нижні кінці переносних драбин та драбинок повинні мати окуття з гострими наконечниками а при користуванні ними на асфальтових бетонних та подібних підлогах   підкладинки з гуми чи іншого неслизького матеріалу. За необхідності верхні кінці драбин повинні мати спеціальні гаки. 8.8.9. Драбини драбинки та рухомі площадки повинні зберігатись у певному місці закріпленими до стінки або колони. 8.8.10. При виконанні робіт з одночасним підтримуванням деталей повинні застосовуватись драбини з верхніми площадками огородженими у відповідності з п.8.8.2. ч.1 цих Правил. 8.8.11. Для переходу через конвеєри повинні бути влаштовані перехідні містки шириною не менше 1 0 м з поруччям по обидва боки у відповідності з вимогами п.8.8.2. ч.1 цих Правил. 8.8.12. Риштування повинні бути обладнані сходами та трапами для підйому та спуску людей. Для риштувань довжиною понад 40 м повинні встановлюватись не менше двох сходів чи трапів. Верхній кінець сходів або трапа повинен бути закріплений до поперечного риштування. Отвори в настилі риштувань для виходу зі сходів повинні бути огороджені. Кут нахилу сходів не повинен перевищувати 60 градусів до горизонтальної площини. Ухил пандуса не повинен перевищувати 1:3.  8.8.13. Трапи та містки повинні бути жорсткими та мати кріплення які виключають можливість їх зміщення. Прогинання настилу під максимальним розрахунковим навантаженням не повинно перевищувати 0 02 м. 8.8.14. Якщо довжина трапів чи містків перевищує 3 м під ними повинні встановлюватись проміжні опори. Ширина трапів та містків повинна бути не менше 0 6 м. Трапи та містки повинні мати поруччя закраїни та один проміжний горизонтальний елемент. 8.8.15. Сходи площадки постійного робочого місця висотою понад 1 5 м повинні мати нахил відносно горизонту не більше 45 градусів меншої висоти   не більше 60 градусів. Сходи на висоті 3–5 м повинні мати перехідну площадку. Площадка повинна мати табличку з наведенням максимально допустимого для неї загального та зосередженого навантаження. Виконання настилів площадок та сходів повинно виключати сковзання. Риштування та підмостки висотою до 4 м повинні допускатись до експлуатації лише після приймання їх виконавцем робіт а понад 4 м   після їх технічного огляду комісією призначеною наказом по підприємству. 8.8.16. Перед початком експлуатації і кожні півроку приставні драбини необхідно випробовувати статичним навантаженням 1180 Н 120 кгс що прикладене до однієї із сходинок посередині прольоту драбини яка встановлена під кутом 70 градусів до горизонту. 8.9. Монтаж та ремонт технологічного устаткування 8.9.1. Монтажні роботи з установлення технологічного устаткування та ремонтні роботи повинні відповідати вимогам СНиП 3.05.05–84 СНиП III–4–80 стандартам та технічним умовам. 8.9.2. Монтажні та ремонтні роботи повинні виконуватись у відповідності з проектом виконання цих робіт ПВР затвердженим власником підприємства. 8.9.3. При необхідності використання вантажопідйомних засобів під час монтажу транспортування зберігання та ремонту на виробничому устаткуванні та його окремих частинах повинні бути позначені місця приєднання вантажопідйомних засобів та маса що підіймається. 8.9.4. Складові частини устаткування масою понад 16 кг повинні транспортуватись на робочі місця за допомогою вантажопідйомних засобів. 8.9.5. Місця приєднання підйомних засобів повинні бути позначені та вибрані таким чином щоб виключити можливість пошкодження або перевертання устаткування при підійманні та переміщенні. 8.9.6. Виробниче устаткування для монтажу знімання та встановлення окремих деталей та складальних одиниць якого під час періодичного технічного обслуговування та ремонтних робіт неможливе застосування вантажопідйомних засобів пристроїв та інструменту загального призначення повинне комплектуватись спеціальними індивідуальними пристроями приладами та інструментом. Експлуатаційна документація повинна містити опис його будови правила монтажу експлуатації та налагодження. 8.9.7. Під час монтажу устаткування повинен здійснюватись операційний контроль якості виконуваних робіт. Виявлені дефекти підлягають усуненню до початку подальших операцій. 8.9.8. Вантажно-розвантажувальні роботи повинні виконуватись відповідно з вимогами ГОСТ 12.3.009–76 при переміщенні машини на підприємстві   за ГОСТ 12.3.020–80.  8.9.9. Конструкція устаткування та його частин пакувальних місць повинна забезпечувати можливість надійного їх закріплення в пакувальній тарі та на транспортному засобі. 8.9.10. Складальні одиниці устаткування які під час навантаження розвантаження транспортування і зберігання можуть самовільно переміщуватись створюючи при цьому небезпечні ситуації повинні мати пристрої для їх фіксування в певному положенні. 8.9.11. Конструкція та маркірування вузлів агрегатів складальних одиниць устаткування повинна виключати помилки під час монтажу устаткування що приводять до виникнення небезпеки. 8.9.12. Монтаж демонтаж та ремонт устаткування у приміщеннях категорій А Б В або устаткування в якому знаходились вибухопожежонебезпечні легкозаймисті та токсичні речовини повинні здійснюватись за письмовим нарядом-допуском відповідно до додатка 14.  8.9.13. Можливість подальшої експлуатації устаткування та трубопроводів вибухопожежонебезпечних виробництв після відпрацювання встановленого заводом-виготовлювачем ресурсу визначається підприємством на основі комплексного обстеження та висновку спеціалізованої організації що має на це дозвіл Держнаглядохоронпраці. 8.10. Контрольно-вимірювальні прилади автоматика прилади безпеки та запобіжні пристрої 8.10.1. Вимірювальні прилади повинні відповідати діючій нормативно-технічній документації мати необхідний клас точності та виконання. Використовувати контрольно-вимірювальні прилади не за призначенням не допускається застосовувати кисневі манометри замість ацетиленових вимірювати тиск парів аміаку приладами які для цього не призначені тощо . 8.10.2. Стаціонарні Контрольно-вимірювальні прилади повинні бути сконцентровані та встановлені на робочих місцях не вище 2 м від рівня підлоги чи робочої площадки. 8.10.3. Між манометром та посудиною повинен бути встановлений триходовий кран або замінюючий його пристрій що дозволяє проводити періодичну перевірку манометра за допомогою контрольного. У необхідних випадках манометр в залежності від умов роботи та властивостей середовища яке знаходиться у посудині повинен обладнуватись сильфонною трубкою або іншим пристроєм який захищає його від безпосередньої дії середовища та температури. 8.10.4. Перевірку регулювання всіх контрольно-вимірювальних приладів та автоматичних пристроїв необхідно проводити у відповідності з ГОСТ 8.001–80 та ГОСТ 8.002–86.  Точність показання приладів повинна відповідати паспортним даним завода-виготовлювача. 8.10.5. Перевірка манометрів з їх пломбуванням або клеймуванням повинна здійснюватись не рідше одного разу на 12 місяців. Окрім того не рідше одного разу на 6 місяців власником посудини апарату устаткування проводиться додаткова перевірка робочих манометрів контрольним манометром з записом результатів у журналі контрольних перевірок. При відсутності контрольного манометра допускається перевірка перевіреним робочим манометром що має однакову шкалу та клас точності з тим що перевіряється. 8.10.6. На всіх манометрах вакуумметрах амперметрах дистанційних термометрах тощо повинно бути клеймо пломба  з позначенням терміну перевірки. Використовувати прилади що вчасно не пройшли перевірки а також прилади без клейма не дозволяється. 8.10.7. Контрольно-вимірювальні прилади повинні вибиратись з такою шкалою щоб при робочому тискові стрілка знаходилась у середній третині шкали. На циферблаті цих приладів повинна бути нанесена червона риска що вказує дозволені робочий тиск або розрідження. Замість червоної риски на циферблаті дозволяється закріплювати назовні металеву пластинку червоного кольору яка щільно прилягає до скла над відповідною позначкою шкали. Наносити фарбою риски на скло приладу не дозволяється. 8.10.8. Устаткування посудини які працюють під тиском повинні бути обладнані запобіжними пристроями від підвищення тиску понад допустимий пружинні та важільно-тягарцеві запобіжні клапани імпульсні та мембранні запобіжні пристрої тощо . 8.10.9. Посудина що працює під тиском меншим ніж тиск джерела яке її живить повинна мати на живильному трубопроводі автоматичний редукційний пристрій з манометром та запобіжним клапаном встановленим з боку меншого тиску за редукційним пристроєм. 8.10.10. Для групи посудин апаратів що працюють під однаковим тиском допускається встановлення одного редукційного пристрою з манометром та запобіжним клапаном на загальному живильному трубопроводі до першого відгалуження до однієї з посудин. У цьому випадку встановлення запобіжних пристроїв безпосередньо на посудинах не обов’язково якщо в них виключена можливість підвищення тиску. 8.10.11. Кількість запобіжних клапанів та їх пропускна здатність повинні бути вибрані у відповідності з розрахунком за ГОСТ 12.2.085–82. Між посудиною та запобіжним клапаном не повинно бути запірного органу. 8.10.12. Настроювання та регулювання запобіжних клапанів повинно виконуватись у відповідності з ГОСТ 12.2.085–82.  Відвідні трубопроводи запобіжних клапанів та імпульсні лінії ІЗП в місцях можливого накопичення конденсату повинні бути обладнані дренажними пристроями для видалення конденсату. Встановлення запірних органів або іншої арматури на дренажних трубопроводах не допускається. Середовище що відходить від запобіжних клапанів та дренажів повинне відводитись до безпечного місця. 8.10.13. Запобіжні клапани протягом експлуатації повинні щомісяця перевірятись на справність дії продувкою в робочому стані або перевіркою на стенді. Порядок та термін перевірки справності клапанів в залежності від умов технологічного процесу повинні бути наведені в інструкції з експлуатації запобіжних клапанів яка опрацьована відповідно до вказівок завода-виготовлювача і затверджена власником підприємства. 8.10.14. Покажчики рівня повинні встановлюватись вертикально або похило у відповідності з інструкцією заводу-виготовлювача при цьому повинна бути забезпечена добра видимість рівня рідини. 8.10.15. На посудинах що обігріваються полум’ям або горючими газами в яких можливе зниження рівня рідини нижче допустимого повинно бути встановлено не менше двох покажчиків рівня прямої дії. 8.10.16. На кожному покажчику рівня повинні бути вказані допустимі верхній та нижній рівні. 8.10.17. Покажчики рівня повинні бути оснащені арматурою кранами та вентилями для їх відключення від посудини та продування. 8.10.18. При застосуванні в покажчиках рівня як прозорого елемента скла або слюди для запобігання травмування персоналу у разі їх розриву повинно бути передбачено захисний пристрій. 8.11. Вимоги безпеки при хімічному очищенні устаткування 8.11.1. Роботи з хімічного очищення устаткування парових котлів випарних апаратів теплообмінників тощо виконуються у відповідності з інструкцією затвердженою власником підприємства. 8.11.2. Відповідальним за підготовку схеми хімічного очищення устаткування що промивається є посадова особа у веденні якої воно знаходиться. 8.11.3. При виконанні робіт спеціалізованою організацією відповідальним за підготовку та проведення хімічного очищення є керівник роботи цієї організації. 8.11.4. Внутрішній огляд устаткування після закінчення хімічного очищення повинен проводитись після його вентиляції та наступного виконання аналізу повітря у ньому на відсутність шкідливих речовин. 8.11.5. Хімічне очищення виварювання випарних апаратів для запобігання накопиченню вибухопожежонебезпечних газів повинне проводитись при працюючому повітряному насосі. 8.11.6. Для приготування та подавання реагентів для виварювання випарних апаратів повинна бути обладнана спеціальна установка яка повинна розміщуватись на першому поверсі у ізольованому приміщенні оснащеному витяжною вентиляцією. 8.11.7. Безсодове очищення поверхонь нагріву випарних апаратів від накипу повинне виконуватись у відповідності з вимогами Інструкції з безсодового способу очищення від накипу поверхонь нагріву випарних апаратів інгібірованими солянокислими розчинами. 8.11.8. Під час виварювання випарних апаратів соляною кислотою а також при огляді корпусів після виварювання для запобігання вибуху не дозволяється користування відкритим вогнем куріння запалювання сірників користування світильниками з відкритим полум’ям тощо про що повинна бути вивішена табличка. 9. ВИМОГИ* ДО ПОСУДИН ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ ПІД ТИСКОМ НЕ БІЛЬШЕ 0 07 МПа 0 7 кгс/кв.см 9.1. Загальні вимоги 9.1.1. Технічний нагляд та експлуатація посудин які працюють під тиском не більше 0.7 кгс/кв.см повинні здійснюватись у відповідності з інструкцією** затвердженою власником. 9.1.2. Посудини повинні виготовлюватись на підприємствах що мають технічні засоби які забезпечують якісне їх виготовлення у відповідності з конструкторською документацією опрацьованою проектним науково   дослідним інститутами спеціалізованим конструкторським бюро або проектно   конструкторським відділом підприємства. Кожна посудина повинна мати паспорт встановленої форми. 9.1.3. Особою відповідальною за справний стан та безпечну експлуатацію посудини є начальник цеху дільниці виробництва а особою що здійснює нагляд за посудиною на підприємстві   посадова особа служби технічного нагляду. Ці особи призначаються наказом по підприємству. 9.1.4. По кожному цеху дільниці виробництву повинен бути складений перелік посудин з наведенням головних характеристик робочий тиск середовище температура та місткість . Перелік затверджується власником та складається в двох примірниках один з яких зберігається у особи яка відповідає за безпечну експлуатацію посудини а другий   передається особі яка здійснює нагляд за посудинами. 9.2. Реєстрація та дозвіл на пуск посудини в експлуатацію 9.2.1. Всі посудини до пуску в роботу повинні бути зареєстровані у особи що здійснює нагляд за посудинами на підприємстві у спеціальному журналі реєстрації та огляду посудин на які не поширюються Правила будови та безпечної експлуатаії посудин що працюють під тиском. Форма журналу реєстрації наведена у додатку 19.  9.2.2. Для реєстрації посудини особі яка здійснює нагляд за посудинами повинні бути подані: – паспорт посудини за відсутності паспорта заводу-виготовлювача власником посудини повинно бути складено паспорт встановленої форми ; – акт який засвідчує що монтаж встановлення виконані у відповідності з проектом і всі елементи посудини знаходяться в справному стані лише для посудин встановлених стаціонарно ; – схема включення з наведенням джерела тиску параметрів робочого середовища арматури контрольно-вимірювальних приладів запобіжних та блокувальних пристроїв. 9.2.3. Реєстрація та видача дозволу на пуск посудини в експлуатацію повинні виконуватись особою що здійснює нагляд за посудинами на підприємстві після подання документації у об’ємі вказаному в п.9.2.2. ч.1 цих Правил та при позитивних результатах технічного огляду. Про реєстрацію результати технічного огляду термін наступного огляду та видачу дозволу на пуск посудини в роботу особа яка здійснює нагляд за посудинами виконує запис у паспорті посудини і журналі реєстрації та огляду посудин. 9.2.4. Після реєстрації паспорт посудини зі всіма вказаними вище документами повертається власнику посудини. 9.3. Технічний огляд посудин 9.3.1. Посудини повинні піддаватись технічному оглядові зовнішньому і внутрішньому оглядові та гідравлічному випробуванню до пуску в роботу після монтажу та періодично під час експлуатації. 9.3.2. Технічний огляд посудин виконується особою що здійснює нагляд за посудинами в присутності особи яка відповідає за їх справний стан та безпечну експлуатацію. 9.3.3. Гідравлічне випробування посудин здійснюється з попереднім оглядом для виявлення стану внутрішніх та зовнішніх поверхонь та впливу середовища на стінки посудини. Необхідність повного чи часткового видалення футеровки ізоляції та інших захисних покрить посудин при технічному огляді визначається особою що здійснює нагляд за посудинами у залежності від їх технічного стану. Внутрішній огляд посудин повинен виконуватись з додержанням вимог безпеки. 9.3.4. У разі неможливості через конструктивні особливості посудини здійснення внутрішніх оглядів останні замінюються гідравлічним випробуванням пробним тиском з оглядом в доступних місцях та замірюванням товщини стінок. 9.3.5. Гідравлічне випробування посудин та їх елементів повинно виконуватись пробним тиском вказаним на кресленні або в паспорті посудини; за відсутності цих даних   відповідно до підрозд. 4.6. Правил будови та безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском. Розрахунок посудин на міцність повинен враховувати напругу яка виникає у металі при проведенні гідравлічних і пневматичних випробувань. 9.3.6. В обгрунтованих випадках коли гідравлічне випробування неможливе складність видалення води наявність всередині посудини футеровки яка перешкоджає заповненню посудини водою дозволяється замінювати його пневматичним випробуванням повітрям або інертним газом при такому ж пробному тискові у відповідності з інструкцією затвердженою власником підприємства. В інструкції повинні бути передбачені заходи безпеки щодо пневматичного випробування цих посудин. Пневматичне випробування допускається лише за позитивних результатів огляду товщинометрії та перевірки міцності посудини розрахунком. Повітря може бути використане лише для пневмовипробувань посудин які пройшли ретельне очищення дегазацію з наступним лабораторним аналізом середовища. 9.3.7. Пневматичне випробування посудин на міцність не дозволяється у діючих цехах лабораторіях дільницях. На час проведення пневматичного випробування посудин слід встановити охоронну зону та наочно її позначити. Знаходження будь-кого в цій зоні під час підняття тиску в посудині не дозволяється. Огляд посудини дозволяється виконувати лише після того як випробний тиск буде знижений до робочого. Герметичність зварних стиків фланцевих з’єднань перевіряється галоїдними або галієвими течошукачами або шляхом обмазування їх мильним або іншим розчином. Не дозволяється обстукування молотком посудин що перебувають під тиском. Посудини що знаходяться в експлуатації повинні підлягати технічному огляду з періодичністю вказаною в інструкції з експлуатації підприємства-виготовлювача а при відсутності таких вказівок   відповідно з табл. 9.1. Таблиця 9.1 Періодичність технічного огляду посудин цистерн бочок балонів що знаходяться в експлуатації та непідлягають реєстрації в органах Держнаглядохоронпраці витяг з Правил будови та безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском Найменування Зовнішній та внутрішній огляд Гідравлічне випробування пробним тиском 1 2 3 Посудини що працюють із середовищем що викликає руйнування та фізико-хімічне перетворення матеріалу корозія тощо зі швидкістю не більше 0 1 мм/рік Посудини що працюють із середовищем що викликає руйнування та фізико-хімічне перетворення матеріалу корозія тощо зі швидкістю поонад 0 1 мм/рік Цистерни та бочки в яких тиск понад 0 07 МПа 0 7 кгс/кв.см створюється періодично для їх споживання Бочки для зріджених газів що викликають руйнування та фізико-хімічне перетворення матеріалу корозія тощо зі швидкістю не більше 0 1 мм/рік Бочки для зріджених газів що викликають руйнування та фізико-хімічне перетворення матеріалу корозія тощо зі швидкістю понад 0 1 мм/рік Балони що знаходяться в експлуатації для наповнення газами що викликають руйнування та фізико-хімічне перетворення матеріалу корозія тощо : * зі швидкістю не більше 0 1 мм/рік; * зі швидкістю понад 0 1 мм/рік Балони що призначені для забезпечення паливом двигунів транспортних засобів на яких вони встановлені: 2 роки 12 міс 2 роки 4 роки 2 роки 5 років 2 роки 8 років 8 років 8 років 4 роки 2 роки 5 років 2 роки а  для стисненого газу: * виготовлені з легованих сталей та металокомпозитних матеріалів; * виготовлені з вуглевих сталей та металопластикових матеріалів; 5 років 3 роки 5 років 3 роки * виготовлені з неметалевих матеріалів 2 роки 2 роки б для зрідженого газу 2 роки 2 роки Балони з середовищем що викликає руйнування та фізико-хімічне перетворення матеріалів корозія тощо менше 0 1 мм/рік в яких тиск понад 0 07 МПа 0 7 кгс/кв.см для їх спорожнення Балони які встановлені стаціонарно а також постійно на рухомих засобах в яких зберігаються стиснене повітря кисень аргон азон гелій з температурою точки роси мінус 35°С і нижче що вимірювались під тиском 15 МПа 150 кгс/кв.см та вище а також балони із зневодненою вуглекислотою 10 років 10 років 10 років 10 років 9.3.9. Посудини повинні підлягати достроковим технічним оглядам: – після ремонту з застосуванням зварювання або пайки окремих частин посудини яка працює під тиском; – якщо посудина перед пуском у роботу знаходиться у бездії понад один рік; – якщо посудина була демонтована та встановлена на новому місці; – якщо такий огляд необхідний за розсудом особи яка здійснює нагляд або особи відповідальної за справний стан та безпечну роботу посудини. 9.3.10. Посудина визнається як такса що витримала випробування якщо: – в ній не виявлено ознак розриву; – під час випробувань не помічається падіння тиску за манометром течії крапель потіння чи пропускання води крізь зварні шви; – після випробування не помічені видимі залишкові деформації. 9.3.11. Посудини що працюють під тиском з вибухопожежонебезпечними або токсичними газами або рідинами повинні підлягати товщинометрії та додатковому пневматичному випробуванню на щільність герметичність з визначенням падіння тиску за час випробування за наявності відповідних вказівок у проекті . 9.3.12. На кожній посудині після її встановлення повинні бути нанесені фарбою на видному місці або на спеціальній табличці: – реєстраційний номер; – номер позиції що відповідає номеру за технологічною схемою; – дозволений робочий тиск Рр МПа кгс/кв.см дата місяць рік наступного внутрішнього огляду ВО та гідравлічного випробування ГВ . 9.3.13. Нагляд за технічним станом посудин в період їх експлуатації шляхом зовнішнього огляду та за показанням контрольно-вимірювальних приладів та засобів автоматики повинен здійснюватись: – щозмінно обслуговуючим персоналом з записом у вахтовому журналі; – щоденно посадовими особами цеху дільниці з підписом та відображенням відмічених зауважень у вахтовому журналі; – періодично не рідше одного разу на рік особою що здійснює нагляд за посудинами на підприємстві разом з особою відповідальною за їх справний стан та безпечну дію. Ця перевірка поєднується з оглядом посудин інших категорій. 9.3.14. При періодичному обстеженні перевіряється: – стан посудини шляхом зовнішнього огляду; – усунення зауважень попереднього обстеження та виконання заходів щодо безпечної експлуатації визначених актами розслідування аварій протоколами технічних нарад та наказами. 9.3.15. Висновки періодичного зовнішнього огляду повинні бути відображені в акті обстеження цеху дільниці виконаному в двох примірниках з наведенням терміну усунення виявлених несправностей за підписом осіб що здійснювали огляд при чому один примірник передається керівнику цеху дільниці а другий примірник зберігається у особи яка здійснює нагляд за посудинами. 9.3.16. У разі виникнення сумнівів щодо справності посудини підприємство повинне зупинити її роботу виконати ремонт посудини з наступною дефектоскопією зварних швів та технічним оглядом. 9.3.17. Експлуатація посудин не допускається: – після закінчення терміну чергового огляду якщо немає дозволу на його перенесення; – при відсутності в паспорті посудини дозволу на експлуатацію; – якщо тиск та температура стінки посудини перевищують дозволені незважаючи на додержання всіх вимог що вказані в інструкції з обслуговування; – при виявленні в елементах посудини що визначають її міцність тріщин випинів пропускань або потіння в зварних швах протікань у фланцевих різьбових та інших з’єднаннях при неповній кількості кріпильних деталей; – при виникненні пожежі яка безпосередньо загрожує посудині; – при несправності КВП та А запобіжних та блокувальних пристроїв; – у разі зниження рівня рідини нижче допустимого у посудинах з вогневим обігрівом. Про заборону експлуатації посудини повинен бути зроблений запис у паспорті посудини з наведенням причини та повідомлено власника підприємства. 9.3.18. Ревізія відбраковка та ремонт елементів посудини повинні здійснюватись у відповідності з діючими нормативними актами. 10. ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА 10.1. Загальні вимоги 10.1.1. Електробезпека електроустановок споживачів які щойно будуються або реконструюються повинна відповідати вимогам ПУЕ. Електроустановки споживачів що експлуатуються повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правил техники безпеки під час експлуатації електроустановок споживачів а також діючих стандартів безпеки праці та інших нормативних документів. 10.1.2. Новозбудовані електроустановки та такі що реконструюються повинні бути піддані приймально-здавальним випробуванням та вводитись до промислової експлуатації лише після прийняття приймальними комісіями з обов’язковим оформленням відповідних актів та протоколів. Вся технічна документація у відповідності з якою електроустановку було допущено до експлуатації повинна зберігатись у особи що відповідає за електрогосподарство. 10.1.3. Виконання електродвигунів пускової та захисної апаратури електроосвітлювальної апаратури та електричних мереж повинні відповідати виду виробництва категорії його приміщень та зон щодо вибухопожежної небезпеки та умовам оточуючого середовища відповідно до додатків 4 12.  У вибухопожежонебезпечних виробничих приміщеннях електропроводка кабельні лінії та виконання електроустаткування щодо ступеню захисту оболонок повинні відповідати вимогам ПУЕ. 10.1.4. Електродвигуни які встановлюються на відкритому повітрі повинні мати виконання не менше IР44 або спеціальне що відповідає умовам їх роботи наприклад для хімічних установок тощо . 10.1.5. Електродвигуни які встановлюються в приміщеннях де можливе осідання на їх обмотках пилу та інших речовин що порушують їх природне охолодження повинні мати виконання не менше IР44 або продувне з підведенням чистого повітря. 10.1.6. Електродвигуни які встановлюються у сирих та особливо сирих місцях повинні мати виконання не менше IР43 та ізоляцію розраховану на дію вологи та пилу зі спеціальною обмазкою вологостійку тощо . 10.1.7. Встановлені пускові прилади повинні бути розраховані на максимальну силу струму електродвигуна. Рубильники призначені для вмикання-вимикання струму навантаження повинні бути захищені кожухами які не горять без отворів та щілин або мати дистанційне керування. Напруга в колах керування устаткуванням що встановлено у приміщеннях особливо небезпечних і з підвищеною небезпекою а також зовні приміщення не повинна перевищувати 42 В. 10.1.8. Комплектні пристрої щити шафи тощо що призначені для робіт при напрузі до 1000 В повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.007.7–83.  Дверцята шаф або ящиків з електроапаратурою повинні замикатись за допомогою спеціального ключа або замка. Ключі повинні вийматись та знаходитись у чергового електротехнічного персоналу. Ввідні відгалужувальні протяжні і інші коробки електроустаткування і мережі повинні бути щільно закриті накривками. 10.1.9. Незалежно від засобу захисту на всіх дверцятах накривках шаф ніш тощо з електроустаткуванням напругою понад 42 В а також на огорожах які закривають електроапаратуру повинні бути нанесені попереджувальні знаки електричної напруги виконані у відповідності з ГОСТ 12.4.026–76. На дверцятах повинен також бути наведений перелік устаткування що відповідає електроапаратурі. 10.1.10. Для освітлення закритих місць устаткування що потребують періодичного огляду та налагодження на шафах пультах або нішах повинні бути поставлені штепсельні розетки на напругу не більше 12 В для ввімкнення переносних електросвітильників. Місця ввімкнення переносних світильників до електромережі необхідно позначити написом “Місцеве освітлення”. 10.1.11. Розподільні пристрої повинні мати чіткі написи що вказують призначення окремих ланцюгів та панелей. Написи повинні виконуватись на лицьовій поверхні пристрою а при обслуговуванні з обох боків   також на його задній поверхні. 10.1.12. В розподільних пристроях повинна бути забезпечена можливість встановлення переносних заземлень. 10.1.13. Розкопка кабельних трас або земляні роботи повинні виконуватись лише з письмового дозволу власника підриємства при цьому наказом по підприємству повинна бути виділена особа з числа електротехнічного персоналу що відповідає за цілість кабеля на весь період проведення робіт а розкритий кабель повинен бути закріплений для попередження провисання та захисту від механічних пошкоджень. На місці робіт встановлюються сигнальні вогні та попереджувальні плакати. 10.1.14. Місця прокладання кабелів у землі кабельні траси повинні бути ретельно позначені розпізнавальними знаками та нанесені на генплан підприємства. Кабелі повинні прокладатись на встановленій глибині та бути захищені від механічних пошкоджень у відповідності з вимогами ПУЕ. 10.1.15. Для виконання робіт на кабельних лініях не допускається користування переносними лампами напругою понад 12 В. 10.1.16. Заміна плавких вставок запобіжників під напругою та встановлення некаліброваних вставок без маркірування величини номінального струму не дозволяється. 10.1.17. Під час грози або при її наближенні всі роботи на лініях високої та низької напруги повинні бути припинені. 10.1.18. Роботи по ремонту електроустаткування та механізмів повинні виконуватись лише після повного вимкнення від електромережі з обов’язковим вивішуванням на місцях вимкнення попереджувальних плакатів “Не вмикати! Працюють люди!” 10.1.19. До вмикання у мережу електроустаткування яке не діяло більше 1-го місяця повинно бути проведено його огляд та перевірку опору ізоляції. 10.1.20. У приміщеннях категорій А Б В за вибухопожежною та пожежною небезпекою повинна забезпечуватися електростатична іскробезпека відповідно до ГОСТ 12.1.018–93 ГОСТ 12.4.124–83. 10.2. Технічна документація 10.2.1. На кожному підприємстві повинна зберігатись технічна документація у відповідності з якою електроустановки підприємства були допущені до експлуатації. До її складу відносяться: – акти приймання скритих робіт; – генеральний план ділянки на який нанесені споруди та підземні електротехнічні комунікації; – затверджена проектна документація з усіма наступними змінами; – акти випробувань та налагодження устаткування; – акт приймання електроустановок до експлуатації; – виконавчі робочі схеми первинних та вторинних електричних сполучень; – технічні паспорти основного устаткування; – інструкції з обслуговування електроустановок а також посадові інструкції щодо кожного робочого місця та інструкції з охорони праці. 10.2.2. По кожному цеху або самостійній виробничій дільниці необхідно мати: – паспортні карти або журнали з переліком електроустаткування і засобів захисту та наведенням їх технічних даних а також інвентарних номерів; – креслення електроустаткування електроустановок і споруд комплекти креслень запасних частин виконавчі креслення повітряних кабельних трас та кабельні журнали; – креслення підземних кабельних трас та заземлюючих пристроїв з прив’язками до будівель та стаціонарних споруд а також наведенням місць встановлення з’єднувальних муфт та перетинів з іншими комунікаціями; – загальні схеми електропостачання складені по підприємству в цілому та по окремих цехах та дільницях; – комплект експлуатаційних інструкцій з обслуговування електроустановок цеху дільниці комплект посадових інструкцій по кожному робочому місцю та інструкцій з охорони праці. Перелік таких інструкцій затверджує власник підприємства. 10.2.3. Всі зміни в електроустановках що вносяться під час екслуатації повинні відображатись у схемах та кресленнях негайно за підписом особи що відповідає за електрогосподарство з наведенням її посади та дати внесення змін. 10.2.4. На підстанціях РУ або в приміщеннях що відведені для персоналу який обслуговує електроустановки має знаходитись така оперативна документація: – оперативна схема або схема-макет; – оперативний журнал; – бланки наряд-допусків на виконання робіт на електроустановках; – бланки переключень; – журнал дефектів та несправностей на електроустаткуванні; – відомості показань контрольно-вимірювальних приладів та електролічильників; – журнал перевірки знань персоналу; – журнал обліку виробничого інструктажу; – списки осіб які мають право одноосібно оглядати електроустановки і віддавати оперативні розпорядження та інших відповідальних чергових вищої енергозабезпечуючої організації. 10.2.5. Оперативну документацію періодично у встановлені на підприємстві терміни але не рідше одного разу на місяць повинен переглядати вищий електротехнічний або адміністративно-технічний персонал зобов’язаний вживати заходів до усунення дефектів та порушень в роботі електроустаткування. 10.3. Обслуговування устаткування 10.3.1. Перевірка знань персоналу який обслуговує електроустановки повинна провадитись у комісії того підприємства на якому працює особа знання котрої перевіряються. 10.3.2. Кожному працівникові який пройшов перевірку знань видається посвідчення встановленої форми з присвоєнням групи II–V щодо електробезпеки. 10.3.3. Спеціалісту з охорони праці який не пройшов перевірки знань ПТБ і ПТЕ ПУЕ та інструкцій ніяких вказівок електротехнічному персоналу давати не дозволяється. 10.3.4. При обслуговуванні електроустановок напругою до 1000 В без зняття напруги на струмоведучих частинах та поблизу них необхідно: – огородити розташовані поблизу робочого місця та інші струмоведучі частини що знаходяться під напругою до яких можливе випадкове доторкання; – працювати в діелектричних калошах або стоячи на ізолюючій підставці чи на діелектричному килимку; – застосовувати інструмент з ізолюючими рукоятками викрутки повинні мати ізольовані стержні а при відсутності вказаного інструменту   користуватись діелектричними рукавицями. 10.3.5. Встановлення та зняття запобіжників як правило виконується при знятій напрузі. Під напругою але без навантаження допускається встановлення та зняття запобіжників на приєднаннях у схемі яких відсутні комутаційні апарати. 10.3.6. Для підготовки робочого місця при роботах із зняттям напруги повинні бути виконані у зазначеному порядку такі технічні заходи: – виконані необхідні вимкнення та вжиті заходи до недопущення подачі напруги на місце роботи; – на приводах ручного та на ключах дистанційного керування комутаційної апаратури вивішені забороняючі плакати; – перевірена відсутність напруги на струмоведучих частинах на які повинне бути накладене заземлення для захисту людей від ураження електричним струмом; – накладене заземлення; – вивішені попереджувальні та розпоряджувальні плакати; – огорожені у разі необхідності робочі місця та струмоведучі частини що лишились під напругою. 10.3.7. Організаційними заходами що гарантують безпечне ведення робіт на електроус-ановках є: – оформлення робіт нарядом-допуском розпорядженням або переліком робіт що виконуються у порядку поточної експлуатації; – допущення до роботи; – нагляд під час роботи; – оформлення перерви у роботі переведень на інше робоче місце закінчення роботи. 10.3.8. Відповідальними за безпеку робіт є: – особа що видає наряд та віддає розпорядження; – допускаючий   відповідальна особа з оперативного персоналу; – відповідальний керівник робіт; – виконавець робіт; – спостерігач; – члени бригади. 10.3.9. Наряд видається оперативному персоналу безпосередньо перед початком підготовки робочого місця до початку роботи бригади . Видавати наряд напередодні проведення робіт не дозволяється. 10.3.10. Наряд на роботу виписується у двох примірниках. Він заповнюється з застосуванням копіювального паперу за умови чіткості та ясності записів у обох примірниках. Оформлення наряду слід виконувати відповідно до п. 7.2.1.5. ч.1 цих Правил. 10.3.11. На всі роботи які виконуються зі зняттям напруги видається один наряд. 10.3.12. Виконавець робіт що виконуються за нарядом в електроустановках напругою понад 1000 В повинен мати групу з електробезпеки не нижчу за IV а в установках до 1000 В   не нижчу за III. 10.3.13. Перед допуском до роботи відповідальний керівник та виконавець робіт разом з допускаючим перевіряють виконання технічних заходів з підготування робочого місця та проводять інструктаж. 10.3.14. Час допуску бригади та закінчення робіт з наведенням номеру наряду та змісту робіт вноситься до оперативного журналу. 10.3.15. Власник підприємства разом зі спеціалістом з охорони праці визначає перелік професій неелектротехнічного персоналу пов’язаного з роботою при виконанні якої може виникнути небезпека ураження електричним струмом. Цей персонал повинен проходити щорічну перевірку знань безпечних методів роботи по обслуговуванню установки. Перевірку знань здійснює відповідальний за електрогосподарство підприємства цеху дільниці або за його письмовою вказівкою особа яка має групу з електробезпеки не нижчу за III. Присвоєння групи I неелектротехнічному персоналу оформлюється у спеціальному журналі з підписами того кого перевіряють та того хто перевіряє відповідно до додатка 18. 10.4. Захисні заходи електробезпеки від ураження електричним струмом 10.4.1. Для захисту людей від ураження електричним струмом при пошкодженні ізоляції повинен бути застосований у крайньому разі один з наступних захисних заходів: заземлення занулення захисне вимкнення розподільчий трансформатор мала напруга подвійна ізоляція вирівнювання потенціалів. 10.4.2. Заземлення чи занулення електроустановок слід виконувати: – при напрузі 380 В і вище змінного струму та 440 В і вище постійного струму   в усіх електроустановках. У разі неможливості виконання заземлення занулення або якщо це становить значні труднощі з технологічних причин допускається обслуговування електроустаткування з ізолюючих площадок; – при номінальних напругах понад 42 В але нижче 380 В змінного струму та понад 110 В але нижче 440 В постійного струму   лише у приміщеннях з підвищеною небезпекою особливо небезпечних а також на зовнішніх установках. 10.4.3. Для заземлення електроустановок у першу чергу повинні бути використані природні заземлювачі. Якщо при цьому опір заземлюючих пристроїв або напруга дотику має допустимі значення а також забезпечуюються нормовані значення напруги на заземлюючому пристрої то штучні заземлювачі повинні застосовуватися лише у разі необхідності зниження щільності струму що протікає природніми заземлювачами або стікає з них. 10.4.4. Для заземлення електроустановок різного призначення і різних напруг що територіально наближені одна до іншої рекомендується застосовувати один загальний заземлюючий пристрій. Для об’єднання заземлюючих пристроїв різних електроустановок у один загальний заземлюючий пристрій слід використовувати усі наявні природні особливо подовжені заземлюючі провідники. Заземлюючий пристрій який використовується для заземлення електороустановок одного або різних призначень і напруг повинен задовольняти усім вимогам що ставляться до заземлення цих електроустановок: захисту людей від ураження електричним струмом при пошкодженні ізоляції умовам режимів роботи мереж захисту електроустаткування від перенапруги тощо. 10.4.5. Електроустановки до 1 кВ змінного сруму можуть бути з глухозаземленою або з ізольованою нейтраллю електроустановки постійного струму   із глухозаземленою або ізольованою середньою точкою а електроустановки з однофазним джерелом струму   з одним глухозаземленим або з обома ізольованими виводами. У чотирипровідних мережах трифазного струму і трипровідних мережах постійного струму глухе заземлення нейтралі або середньої точки джерел струму є обов’язковим. 10.4.6. В електроустановках до 1 кВ з глухозаземленою нейтраллю або з глухозаземленим виводом джерела однофазного струму а також з глухозаземленою середньою точкою в трипровідних мережах постійного струму повинне бути виконане занулення. Застосування в таких електроустановках заземлення корпусів електроприймачів без їх занулення не допускається. 10.4.7. Електроустановки до 1 кВ змінного струму з ізольованою нейтраллю або ізольованим виводом джерела однофазного струму а також електроустановки постійного струму з ізольованою середньою точкою слід застосовувати у разі підвищених вимог безпеки для пересувних установок тощо . Для таких установок у якості захисного заходу повинно бути виконано заземлення у поєднанні з контролем ізоляції мережі або захисне вимкнення. 10.4.8. Захисне вимкнення рекомендується застосовувати у якості основного і допоміжного заходу захисту якщо безпека не може бути забезпечена шляхом заземлення чи занулення або якщо улаштування заземлення чи занулення викликає труднощі за умовами виконання або за економічних міркувань. Захисне вимкнення повинно здійснюватися пристроями апаратами що задовольняють у відношенні надійності дії спеціальним технічним умовам. 10.4.9. Трифазна мережа до 1 кВ з ізольованою нейтраллю або однофазна мережа до 1 кВ з ізольованим виводом що зв’язані трансформатором з мережею вище 1 кВ повинна бути захищена пробивним запобіжником від небезпеки що виникає при пошкодженні ізоляції між обмотками вищої і нижчої напруги трансформатора. Пробивний запобіжник повинен бути встановлений у нейтралі або фазі з боку нижчої напруги кожного трансформатора. При цьому повинен бути передбачений контроль за цілістю пробивного запобіжника. 10.4.10. У електроустановках до 1 кВ у місцях де у якості захисного заходу застосовуються розподільні або понижуючі трансформатори вторинна напруга трансформаторів повинна бути: для розподільних трансформаторів   не більше 380 В для понижуючих трансформаторів   не більше 42 В. У разі застосування цих трансформаторів слід керуватися наступним: 1  розподільні трансформатори повинні задовольняти спеціальним технічним умовам у відношенні підвищеної надійності конструкції і підвищених випробувних напруг; 2  від розподільного трансформатора дозволяється живлення тільки одного електроприймача з номінальним струмом плавкої вставки або розщеплювача автоматичного вимикача на первинній стороні не більше 15А; 3  заземлення вторинної обмотки розподільного трансформатора не допускається. Корпус трансформатора у залежності від режиму нейтралі мережі що живить первинну обмотку повинен бути заземлений або занулений. Заземлення корпусу електроприймача приєднаного до такого трансформатора не потрібне; 4  понижуючі трансформатори з вторинною напругою 42 В і нижче можуть бути використані у якості розподільних якщо вони задовольняють вимогам наведеним у пп. 1 і 2 цього параграфу. Якщо понижуючі трансформатори не є розподільними то у залежності від режимів нейтралі мережі що живить первинну обмотку слід заземлювати або занулювати корпус трансформатора а також один з виводів одну із фаз або нейтраль середню точку вторинної обмотки. 10.4.11. До частин що підлягають зануленню або заземленню відносяться: 1  корпуси електричних машин апаратів трансформаторів світильників тощо; 2  приводи електричних апаратів; 3  вторинні обмотки вимірювальних трансформаторів; 4  каркаси розподільних щитів щитів керування щитків і шаф а також частини які знімаються або відчиняються якщо на останніх встановлено електрообладнання напругою вище 42 В змінного струму або більше 110 В постійного струму; 5  металеві конструкції розподільних пристроїв металеві кабельні конструкції металеві кабельні з’єднувальні муфти металеві оболонки і броня контрольних і силових кабелів металеві оболонки проводів металеві рукави і труби електропроводки кожухи і опорні конструкції шинопроводів лотки короби струни троси і сталеві полоси на яких закріплені кабелі і проводи окрім струн тросів і полос на яких прокладені кабелі із заземленою або зануленою металевою оболонкою чи бронею а також інші металеві конструкції на яких встановлене електрообладнання; 6  металеві оболонки і броня контрольних і силових кабелів і проводів напругою до 42 В змінного струму і до 110 В постійного струму прокладених на загальних металевих конструкціях у тому числі у загальних трубах коробах лотках тощо разом з кабелями і проводами металева оболонка і броня яких підлягає заземленню або зануленню; 7  металеві корпуси пересувних і переносних елктроприймачів; 8  електрообладнання що встановлене на рухомих частинах верстатів машин і механізмів. 10.4.12. Заземлюючий пристрій який виконується з додержанням вимог до його опору повинен мати у будь-яку пору року опір не більше 0.5 Ом включаючи опір природніх заземлювачів. 10.4.13. Заземлення електроустановок напругою вище 1 кВ мережі з ізольованою нейтраллю при використанні заземлюючого пристрою тільки для електроустановок вище 1 кВ повинно бути не більше 10 Ом. 10.4.14. В електроустановках напругою до 1 кВ з глухозаземленою нейтраллю опір заземлюючого пристрою до якого приєднані нейтралі генераторів чи трансформаторів або виводи джерел однофазного струму у будь-яку пору року повинен бути не більше 2 4 і 8 Ом відповідно при лінійних напругах 660 380 і 220 В джерела трифазного струму або 380 220 і 127 В джерела однофазного струму. 10.4.15. В електроустановках напругою до 1 кВ з ізольованою нейтраллю опір заземлюючого пристрою що використовується для заземлення електроустаткування повинен бути не більше 4 Ом. 10.4.16. В електроустановках понад 1 кВ з ізольованою нейтраллю повинне бути виконане заземлення. 10.4.17. У вибухонебезпечних зонах будь-якого класу підлягають заземленню всі електроустановки при усіх напругах змінного та постійного струму а також устаткування яке встановлено на занулених заземлених металевих конструкціях. 10.4.18. При проведенні ремонтних робіт на електроустаткуванні необхідно встановлювати переносне заземлення для захисту працюючих від ураження електричним струмом в разі помилкової подачі напруги до місця роботи. 10.4.19. До мережі заземлення повинні бути приєднані стаціонарно прокладені трубопроводи усіх призначень матеріалопроводи аспіраційні та вентиляційні повітропроводи тощо металеві корпуси технологічного устаткування. 10.4.20. Кожна частина електроустаткування що підлягає заземленню повинна бути приєднана до заземлюючого контуру окремим провідником. Послідовне підключення електроустаткування до заземлюючого контуру не допускається. 10.4.21. Відкрито прокладені заземлюючі провідники повинні бути пофарбовані у відповідності з вимогами ГОСТ 12.2.007.0–75. Зовнішній огляд заземлюючого пристрою проводиться разом з оглядом електроустаткування та записом висновків огляду у спеціальному журналі не рідше разу на три місяці. Магістралі заземлення або занулення і відгалуження від них у закритих приміщеннях і зовнішніх установках місця приєднання заземлюючих і нульових захисних провідників до частин устаткування повинні бути доступні для огляду. 10.4.22. Все технологічне та транспортне устаткування де можуть накопичуватись заряди статичної електрики комунікації транспортні засоби повітряні компресори та повітродувки тощо повинно бути заземлене та являти собою єдиний на всьому протязі електричний ланцюг приєднаний не ближче ніж через 25 м до заземлюючого пристрою. 10.4.23. З системи устаткування що знаходиться в ланцюгу належить виділяти та заземлювати незалежно від заземлення всього ланцюга  змішувачі дозатори шнеки приймальні щітки та приймачі сипких матеріалів фільтри ємкості з аераційними пристроями аерожолоби просіювачі та інші пристрої що є джерелом особливо інтенсивного та швидкого виникнення заряду статичної електрики. 10.4.24. Залізничні цистерни автоцистерни та металеві бочки до яких проводиться наливання зливання легкозаймистих рідин повинні надійно приєднуватись до заземлювача а також мати заземлююче з’єднання з наливним рукавом. 10.4.25. В устаткуванні дробильно-подрібнюючі машини насоси з електроприводом для перекачування легкозаймистих речовин газові компресори тощо яке призначене для роботи в умовах можливого утворення вибухонебезпечних концентрацій парів газів пилу та їх сумішей з повітрям застосування пристроїв що іскрять недопустиме. 10.4.26. Матерчаті рукави пилоочисних фільтрів необхідно прошивати мідяним тросиком сполученим з заземлюючою системою. При цьому фільтри слід встановлювати за межами цеху або у його ізольованій частині де немає постійних робочих місць. 10.4.27. У вибухопожежонебезпечних цехах не дозволяється застосування плоскопасових передач. Як виняток дозволяється застосування клинопасових передач але при цьому усі частини установки повинні бути виконані з електропровідних матеріалів а шківи та всі металеві предмети що знаходяться поблизу паса мусять бути заземлені. Крім того шкіряні та гумові паси повинні не рідше одного разу на тиждень покриватись мастилом 100 частин гліцерину та 40 частин сажі за масою . Паси слід утримувати в чистоті та не допускати потрапляння до них бруду масла води та інших речовин що можуть змінити електропровідність покриття. 10.4.28. При транспортуванні ЛЗР автоцистернами повинен бути забезпечений контакт корпусу цистерн з землею. 10.4.29. Зовнішня поверхня скляних трубопроводів повинна металізуватись або фарбуватись електропровідними емалями та лаками. При цьому повинен бути забезпечений електричний контакт між електропровідним шаром та заземленою металевою арматурою. Замість електропровідних покриттів допускається обмотування скляних трубопроводів мідяним дротом який повинен бути приєднаний до заземленої металевої арматури. За відсутності металевої арматури контакт електропровідного покриття скляних трубопроводів з заземленням може здійснюватись за допомогою заземлених металевих хомутів через 20–30 м. 10.4.30. Вимірювання опору заземлювачів а також питомого опору грунту повинне виконуватись як правило в періоди найменшої електропровідності грунту: влітку   при найбільшому висиханні або взимку   при найбільшому промерзанні грунту. 10.4.31. Позапланові виміри опору заземлюючих пристроїв повинні виконуватись після їх реконструкції або капітального ремонту. 10.4.32. Вимірювання опору заземлюючих пристроїв з оформленням протоколу повинне проводитись не рідше разу на рік. 10.4.33. З’єднання заземлюючих провідників між собою повинне бути виконане зварюванням а їх приєднання до металевих частин апаратів машин тощо   зварюванням або гвинтовими та болтовими з’єднаннями у відповідності з ГОСТ 12.1.030–81 та ГОСТ 10434–82.  10.4.34. Біля заземлюючого пристрою або місця приєднання заземлюючих провідників повинен бути розміщений знак заземлення у відповідності з ГОСТ 21130–75.  10.4.35. Використання землі як фазного або нульового проводу в електроустановках до 1000 В не дозволяється. 10.4.36. Ємкості силоси чи бункери сипких продуктів об’ємом понад 50 куб. м повинні бути заземлені не менше ніж у двох діаметрально протилежних місцях. Для вертикальних ємкостей діаметром до 2.5 м допускається один заземлюючий пристрій. В залізобетонних ємкостях повинні заземлюватись їх металеві днища та всі інші металеві частини. 10.4.37. Проходи спеціально прокладених нульових заземлюючих провідників крізь стіни приміщень з вибухопожежонебезпечними зонами повинні виконуватись у відрізках труб або в прорізах. Отвори труб та прорізів повинні бути ущільнені негорючими матеріалами. З’єднання нульових заземлюючих провідників у місцях проходів не допускається. 10.4.38. Для визначення технічного стану заземлюючого пристрою повинні періодично проводитись: – зовнішній огляд видимої частини заземлюючого пристрою; – огляд з перевіркою наявності ланцюга між заземлюючим та заземлюваним елементами відсутність обривів та незадовільних контактів у проводці яка з’єднує апарати із заземлюючим пристроєм а також перевірка пробивних запобіжників трансформаторів; – вимірювання опору заземлюючого пристрою; – перевірка ланцюга “фаза-нуль”; – перевірка надійності з’єднань природних заземлювачів; – вибіркове розкриття грунту для огляду елементів заземлюючого пристрою що знаходяться в землі. 10.4.39. На кожний заземлюючий пристрій що знаходиться в експлуатації повинен бути паспорт який містить схему заземлення основні технічні дані дані про результати перевірки стану заземлюючого пристрою про характер ремонтів та змін що були внесені до пристрою. 10.4.40. На вході до приміщень класу В-IIа необхідно встановлювати металеві грати для ніг а на вхідних дверях-металеві ручки що заземлені відповідно до вимог ПУЕ. 10.4.41. Неметалеве устаткування вважається електростатично заземленим якщо опір будь-якої точки внутрішньої і зовнішньої поверхонь відносно контура заземлення не перевищує 10 у сьомому ступені Ом. 10.4.42. При проведенні електозварювальних робіт не дозволяється застосовувати у якості зворотного проводу металеві трубопроводи устаткування шини заземлення та інші конструкції. Обидва електропроводи від зварювального агрегату повинні бути підведені безпосередньо до місця електрозварювання. 10.5. Захист будівель та споруд від блискавки 10.5.1. Відповідно призначень будівель та споруд необхідність виконання захисту від блискавки і вторинних її проявів та його категорія а при використанні стержневих та тросових блискавковідводів   тип зони захисту повинні визначатись у відповідності з вимогами РД 34.21.122–87.  10.5.2. Як заземлювачі захисту від блискавки можуть використовуватись всі рекомендовані ПУЕ заземлювачі електроустановок за винятком нульових проводів повітряних ліній електропередачі напругою до 1 кВ. 10.5.3. Залізобетонні фундаменти будівель споруд зовнішніх установок опір блискавковідводів слід як правило використовувати як заземлювачі захисту проти блискавки за умови забезпечення безперервного електричного зв’язку по її арматурі та приєднанні її до закладних деталей за допомогою зварювання. 10.5.4. Перевірка стану пристроїв захисту проти блискавки повинна проводитись для будівель та споруд I та II категорій один раз на рік перед початком грозового сезону для будівель та споруд III категорії   не рідше одного разу на три роки зі складанням акту в якому вказуються виявлені дефекти. Перевірці підлягають цілісність та захищеність від корозії доступних оглядові частин блискавкоприймачів струмовідводів та контактів поміж ними а також величина опору струмові промислової частоти заземлювачів блискавковідводів що розташовані окремо. Ця величина не повинна перевищувати результатів відповідних вимірів на стадії приймання більше ніж у п’ять разів. В протилежному разі слід проводити ревізію заземлювача. 10.5.5. Зовнішні металеві ємкості або окремо розташовані ємкості для зберігання рідкого палива повинні бути захищені від прямих ударів блискавки: – якщо товщина металу покриття 0 004 м і більше а також окремо розташовані ємкості об’ємом понад 200 куб. м незалежно від товщини металу покриття досить приєднати до заземлювача; – якщо товщина металу покриття менше ніж 0.004 м необхідно захистити блискавковідводами встановленими окремо або на самій споруді. 10.5.6. Установки що мають корпуси з залізобетону повинні бути захищені від прямих ударів блискавки блискавковідводами що встановлені окремо або безпосередньо на них. 10.6. Робота з переносним електроінструментом 10.6.1. Електроінструмент та ручні електричні прилади повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.013.0–91 ПТЕ і ПТБ ПУЕ. 10.6.2. До роботи з електроінструментом та ручними електричними машинами класу I у приміщеннях з підвищеною небезпекою ураження електричним струмом та поза приміщеннями допускаються особи які пройшли виробниче навчання та мають групу з електробезпеки не нижчу II. 10.6.3. Застосовувати електроінструмент та ручні електричні прилади допускається лише у відповідності з призначенням вказаним у паспорті. 10.6.4. Залежно від категорії приміщення щодо ступеня небезпеки ураження електричним струмом повинні застосовуватись електроінструмент та ручні електричні машини не нижче наступних класів: – клас I   у приміщеннях без підвищеної небезпеки. При роботі з електроінструментом та ручними електричними машинами класу I слід користуватись засобами індивідуального захисту; – класи II та III   у приміщеннях з підвищеною небезпекою та поза приміщеннями; – клас III   у особливо небезпечних приміщеннях а також при несприятливих умовах роботи в котлах баках тощо . 10.6.5. Не дозволяється експлуатувати машини у вибухонебезпечних приміщеннях або з хімічно активним середовищем яке руйнує метали та ізоляцію. 10.6.6. Не допускається експлуатувати машини що не захищені від діяння крапель та бризок що не мають відмітних знаків крапля в трикутнику або дві краплі в умовах діяння крапель та бризок а також на відкритих площадках під час снігопаду або дощу. Кожна машина повинна мати інвентарний номер. 10.6.7. Корпус електроінструменту на напругу више 42 В повинен мати спеціальний затиск для приєднання заземлюючого проводу з відмітним знаком “З” або “Земля”. 10.6.8. Оболонки кабелів та проводу повинні закладатися в електроінструмент та міцно закріплюватися щоб запобігти їх злому та стирання. 10.6.9. При користуванні електроінструментом їх провід або кабель повинні підвішуватися. Безпосередній дотик проводів кабелю з металевими гарячими вологими і масляними поверхнями чи предметами не допускається. 10.6.10. Приєднання до мережі електроінструменту повинне виконуватися шланговим проводом. Допускається застосовувати багатожильний гнучкий провід типу ПРГ  з ізоляцією на напругу не нижче 500 В замкнений у гумовий шланг. 10.6.11. Електроінструмент та допоміжне устаткування повинне піддаватись перевірці не рідше одного разу на 6 місяців. 10.6.12. Приєднання пересувних електроприймачів у приміщеннях класу В-Iа і у зовнішніх установках класу В-Iг у межах вибухопожежонебезпечної зони повинне виконуватися за допомогою гнучкого кабеля замкненого у гнучкий герметичний металорукав. 10.6.13. Підключення технічне обслуговування машин та допоміжного устаткування та їх перевірка повинні проводитись електротехнічним персоналом з групою з техніки безпеки не нижче III. 10.7. Засоби захисту які використовуються при роботі з електроустаткуванням 10.7.1. Засоби захисту повинні знаходитись як інвентарні на трансформаторних підстанціях в розподільних пунктах а також видаватись для індивідуального користування. 10.7.2. Відповідальність за своєчасне забезпечення персоналу та комплектування електроустановок випробуваними засобами захисту у відповідності з нормами комплектування за організацію правильного зберігання та створення необхідного резерву своєчасне проведення періодичних оглядів та випробувань вилучення непридатних засобів та за організацію обліку засобів захисту покладається на керівників цеху служби підстанції дільниці мережі майстра дільниці у віданні якого знаходяться електроустановки або робочі місця а у цілому на підприємстві   на його власника або уповноважену ним за наказом посадову особу. 10.7.3. Всі електрозахисні засоби та пристрої що знаходяться в експлуатації за винятком килимків підставок плакатів та знаків безпеки повинні бути пронумеровані. Якщо засіб захисту складається з кількох частин загальний для нього номер потрібно ставити на кожній частині. Засоби захисту що перебувають в індивідуальному користуванні також повинні бути зареєстровані в журналі обліку та утримування засобів захисту з зазначенням дати видачі та підписом особи яка їх отримала. 10.7.4. Після виготовлення засобів захисту вони повинні підлягати приймально-здавальним кожен зразок періодичним та поточним випробуванням відповідно до вимог ГОСТ 16504–81. При експлуатації засоби захисту повинні підлягати періодичним та позачерговим що проводяться після ремонту випробуванням. 10.7.5. Періодичність випробувань засобів захисту: – гумові діелектричні рукавиці   1 раз на 6 місяців; – гумові діелектричні боти  1 раз на 36 місяців; – гумові діелектричні калоші   1 раз на 12 місяців; – слюсарно-монтажний інструмент з ізолюючими рукоятками   один раз на 12 місяців. 10.7.6. Розподільні пристрої напругою до 1000 В повинні бути укомплектовані такими засобами захисту: – ізолююча штанга   за місцевими умовами; – покажчик напруги   2 одиниці; – ізолюючі кліщі   1 одиниця; – діелектричні рукавиці   2 пари; – діелектричні калоші   2 пари; – ізолююча підставка або діелектричний килимок   за місцевими умовами; – захисні окуляри   1 пара; – переносні заземлювачі   за місцевими умовами. 10.7.7. В електроустановках допускається застосування діелектричних бот та калош. 10.7.8. Встановлювати накладки на струмопровідні частини якщо в їх конструкції не передбачені ізолюючі рукоятки та тримачі необхідно із застосуванням засобів захисту. 10.7.9. Засоби захисту необхідно зберігати в закритих приміщеннях. Засоби захисту з гуми які знаходяться у складському запасі необхідно зберігати у сухому приміщенні. 10.7.10. Ізолюючі штанги та кліщі слід зберігати в умовах що виключають їх прогинання та дотик до стіни покажчики напруги та електровимірювальні кліщі   в футлярах або чохлах. 10.7.11. Засоби захисту які знаходяться в експлуатації розміщують у спеціально відведених місцях як правило біля входу до приміщення а також   на щитах керування. В місцях зберігання повинні бути гачки або кронштейни для штанг кліщів переносних заземлювачів плакатів знаків безпеки а також шафи стелажі для рукавиць ботів калош рукавичок захисних окулярів тощо. 10.8. Вимоги безпеки до акумуляторних установок 10.8.1. Вибір електронагрівальних пристроїв світильників електродвигунів вентиляції і електропроводок для основних і допоміжних приміщень акумуляторних батарей а також встановлення і монтаж вказаного електрообладнання повинні проводитися відповідно до ПУЕ. 10.8.2. Для зарядних і підзарядних двигунів-генераторів повинні передбачатися пристрої для їх вимкнення у разі появи зворотного струму. 10.8.3. Шини постійного струму повинні бути споряджені пристроями для постійного контролю ізоляції що дозволяють оцінювати значення опору ізоляції і діють на сигнал у разі зниження опору ізоляції одного з полюсів до 20 кОм у мережі 220 В 10 кОм у мережі 110 В 5 кОм у мережі 48 В і 3 кОм у мережі 24 В. 10.8.4. Для акумуляторної батареї слід передбачати блокування яке не допускає проведення заряду батареї з напругою більше 2 3 В на елемент при вимкненій вентиляції. 10.8.5. У приміщенні акумуляторної батареї один світильник повинен бути приєднаний до мережі аварійного освітлення. 10.8.6. Відстані від акумуляторних батарей до опалювальних приладів повинні бути не менше 0.75 м. Ця відстань може бути зменшена при умові встановлення теплових екранів з негорючих матеріалів що виключають місцеве нагрівання акумуляторів. Відстань між струмоведучими частинами акумуляторів повинна бути не менше 0 8 м при напрузі вище 65 В до 250 В у період нормальної роботи не заряду і 1 м   при напрузі вище 250 В. 10.8.7. Шини повинні прокладатися на ізоляторах і кріпитися на них шиноутримувачами. Прогін між опорними точками шин визначається розрахунком на динамічну стійкість але повинен бути не більше 2 м. Ізолятори їх арматура деталі для кріплення шин і підтримуючі конструкції повинні бути електрично і механічно стійкими до тривалої дії парів електроліту. Заземлення підтримуючі конструкції не потребують. 10.8.8. Приміщення акумуляторної батареї повинне бути: – розміщене якомога ближче до зарядних пристоїв і розподільного щита постійного струму; – ізольоване від попадіння до нього пилу випарувань і газу а також від проникнення води крізь перекриття; – легко доступне для обслуговуючого персоналу. Окрім того приміщення акумуляторної батареї не слід розташовувати поблизу джерел вібрації і тряски. 10.8.9. Вхід до приміщення акумуляторної батареї повинен здійснюватися крізь тамбур. Улаштування входу з побутових приміщень не допускається. 10.8.10. На дверях повинні бути написи: “Акумуляторна” “Вогненебезпечно” “З вогнем не заходити” “Палити забороняється”. 10.8.11.При приміщеннях акумуляторних батарей повинна бути окрема кімната для зберігання кислоти приладдя для приготування електроліту площею не менше 4 кв. м. 10.8.12. Підлога приміщень акумуляторних батарей повинна бути горизонтальною на бетонній основі з кислотостійким покриттям керамічні кислотостійкі плитки із заповненням швів кислотостійким матеріалом або асфальтом . У разі встановлення стелажів на асфальтовому покритті повинні бути застосовані опорні площадки з міцного кислотостійкого матеріалу. Встановлення стелажів безпосередньо на асфальтове покриття не допускається. Усередині приміщення акумуляторної батареї і кислотної а також біля дверей цих приміщень має бути влаштований плінтус із кислотостійкого матеріалу. 10.8.13. Приміщення акумуляторних батарей у якому проводиться заряд акумуляторів при напрузі більше 2.3 В на елемент повинне бути обладнане стаціонарною примусовою припливно-витяжною вентиляцією. 10.8.14. Вентиляційна система приміщень акумуляторних батарей повинна обслуговувати тільки акумуляторні батареї і кислотну. Викид газів повинен проводитися крізь шахту яка вища даху будівлі не менше ніж на 1.5 м. Шахта повинна бути захищена від попадання до неї атмосферних опадів. Включення вентиляції до димоходів або до загальної системи вентиляції будівлі не дозволяється. У разі улаштування примусової витяжної вентиляції вентиляційне усткування повинно відповідати вимогам п.6.6.3.8 цих Правил. 10.8.15. Відсмоктування газів повинно проводитися як з нижньої так і з верхньої частин приміщення з боку протилежного припливу свіжого повітря на висоті відповідно до вимог п. 6.6.3.46 ч.1 цих Правил. Якщо стеля має виступаючі конструкції або ухил повинна бути передбачена витяжка повітря відповідно з кожного відсіку або з верхньої частини простору під стелею. 11. ВАНТАЖНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНІ РОБОТИ 11.1. Загальні вимоги 11.1.1. Вантажно-розвантажувальні роботи повинні виконуватись відповідно з вимогами ГОСТ 12.3.009–76 ГОСТ 12.3.002–75 нормативно-технічної документації затвердженої органами Держнаглядохоронпраці а також цих Правил. 11.1.2. Транспортні та вантажопідйомні засоби та механізми повинні відповідати ГОСТ 12.2.003–91.  11.1.3. Електроустаткування монтаж електричних ланцюгів та заземлення транспортних та вантажопідйомних засобів повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів та розд. 10 ч.1 цих Правил. 11.1.4. Встановлення реєстрація обстеження та приймання до експлуатації вантажопідйомних пристроїв та транспортного устаткування повинні здійснюватись відповідно до вимог діючих правил. 11.1.5. Експлуатація та технічне обслуговування устаткування повинні здійснюватись відповідно з виробничими інструкціями опрацьованими на підприємстві та затвердженими його власником. 11.1.6. Виконання вантажно-розвантажувальних робіт повинне проводитись відповідно з проектами виконання робіт технологічними картами та інструкціями що затверджені у встановленому порядку. 11.1.7. На кранах та інших вантажопідйомних машинах на видному місці повинні бути написи які попереджають про основні правила безпечної експлуатації машин а для колісних машин на залізничному ходу   написи стосовно до автомашин та рухомого складу. 11.1.8. Допуск осіб до вантажно-розвантажувальних робіт та до керування підіймально-транспортним устаткуванням повинен здійснюватись згідно з вимогами підрозд. 3.4. ч.1 цих Правил. 11.2. Внутрішньозаводські вантажно-розвантажувальні роботи На території підприємства повинні передбачатись вантажно-розвантажувальні та складські майданчики які відповідають наступним вимогам: – місця виконання вантажно-розвантажувальних робіт повинні бути розміщені на спеціально відведеній території з твердим і рівним покриттям і мати улаштування для відведення зливних вод; – місця виконання вантажно-розвантажувальних робіт повинні відокремлюватись від житлової забудови санітарно-захисними зонами у відповідності з діючими санітарними нормами; – на майданчиках для складування вантажів повинні бути позначені межі штабелів проходів та проїздів між ними. Не допускається розташовувати вантажі в проходах і проїздах; – рампи естакади та інші вантажно-розвантажувальні площадки повинні бути обладнані по периметру колесовідбійними пристроями що запобігають з’їзду та перекиданню транспортних і вантажно-розвантажувальних засобів. 11.3. Вантажно-розвантажувальні роботи на транспорті 11.3.1. Вантажно-розвантажувальні роботи повинні виконуватись відповідно з діючими Правилами охорони праці на автомобільному транспорті та Правилами техніки безпеки і виробничої санітарії при вантажно-розвантажувальних роботах на залізничному транспорті. 11.3.2. При укладанні підійманні переміщенні вантажу окремі його деталі та частини повинні бути закріплені а також прийнято заходи що виключають можливість некерованого переміщення вантажу або перенапруження будь-якого його єлементу. 11.3.3. Цистерни для перевезення рідких речовин та продукції що встановлюються на автомобільному транспорті повинні мати приварні скоби для обслуговування верхнього люка. 11.3.4. Містки для проїзду візків та переходу вантажників з вагонів до автомобіля та назад повинні мати достатню для переміщення візків ширину. Для входу до вагона драбини та містки повинні забезпечуватись гаками для закріплення на дверній рейці вагона. Для автомобілів та вагонів які не мають дверної рейки повинні застосовуватись спеціальні містки та драбини з шипами та упорами. Металеві містки повинні виготовлятись з листової сталі товщиною не менше 0 005 м. 11.3.5. Вагони та автомобілі встановлені під завантаження розвантаження повинні бути поставлені на гальмо. 11.3.6. При відчиненні чи зачиненні дверей вагона необхідно стояти на залізничному полотні правим боком до вагона та триматись лише за дверні поруччя. При відчиненні двері слід тягнути на себе а при зачиненні   тільки від себе. 11.3.7. Вантажі окрім баласту який вивантажується для шляхових робіт повинні знаходитись на відстані від зовнішньої грані головки найближчої до вантажу рейки залізничної або підкранової колії: при висоті штабеля до 1 2 м   не менше 2 0 м при більшій висоті штабеля   не менше 2 5 м. 11.4. Вантаження та розвантаження сировини твердого та рідкого палива допоміжних матеріалів готової продукції сипких та штучних вантажів 11.4.1. При виконанні вантажно-розвантажувальних робіт із застосуванням машин безперервного транспорту укладання вантажів повинне забезпечувати рівномірне завантаження робочого органу та стійке положення вантажу. Подавання та знімання вантажу з робочого органу машин повинні виконуватись за допомогою спеціальних подавальних та приймальних пристроїв. 11.4.2. При розвантаженні сипких вантажів з напіввагонів люки слід відчиняти спеціальними пристроями що дозволяють працюючому знаходитись на безпечній відстані. Не допускається присутність людей у хопер-вагонах під час розвантаження і навантаження. 11.4.3. При вантаженні розвантаженні бункерів башт силосних та інших ємкостей сипкими вантажами у верхній частині ємкостей повинні бути передбачені спеціальні пристрої грати люки що зачиняються на замки огородження які виключають падіння працюючих у ємкість. 11.4.4. Для переходу працюючих по сипких вантажах що мають значну текучість та властивість засмоктування слід встановлювати трапи або настили з поруччям на всьому шляху руху. 11.4.5. Для вантажно-розвантажувальних робіт слід застосовувати устаткування залежно від вибухопожежонебезпеки продукції. Всі працюючі механізми повинні бути обладнані звуковою або світловою сигналізацією. 11.4.6. ЛЗР що затарені в скляні бутелі повинні перевозитися в спеціальних візках. Бутелі повинні бути встановлені в кошик або дерев’яні лотки. Переносити бутелі слід тільки удвох. 11.4.7. Тверде паливо повинно укладатись шарами товщиною не більше 0 5 м після чого ущільнюватись котком або трамбівками. Ущільнення кожного шару що укладається в штабелі повинно виконуватись не пізніше ніж через добу після укладання шару. За станом вугілля повинен здійснюватись постійний температурний нагляд шляхом замірів температур через встановлені в штабелях вугілля контрольні металеві труби. 11.4.8. При навантаженні та розвантаженні палива не дозволяється користуватись відкритим вогнем палити. 11.5. Робота з небезпечними вантажами 11.5.1. Вантажно-розвантажувальні роботи та переміщення небезпечних відповідно з ГОСТ 19433–88 вантажів необхідно проводити у спеціально відведених місцях при наявності даних про клас небезпеки та вказівок відправника вантажу щодо дотримання заходів безпеки. 11.5.2. Не допускається виконання вантажно-розвантажувальних робіт з небезпечними вантажами у разі несправності або невідповідності тари вимогам нормативно-технічної документації затвердженої у встановленому порядку а також при відсутності маркірування та попереджувальних написів на ній. 11.5.3. Транспортування розвантаження та завантаження особливо небезпечних здатних до вибуху та отруйних вантажів повинні здійснюватись з обов’язковим проведенням попереднього інструктажу персоналу який виконує ці роботи у кожному окремому випадку. Інструктаж повинен проводитись у відповідності зі спеціальною інструкцією опрацьованою власником підприємства що організовує ці перевезення. Виконання цих робіт повинне проводитись під керівництвом посадової особи яка відповідає за безпечне їх виконання. 11.5.4. У разі зміни метеорологічних умов що впливають на фізико-хімічний стан вантажів збільшення токсичності вантажно-розвантажувальні роботи повинні бути припинені або вжиті додаткові заходи безпеки щодо ведення робіт. 11.6. Вантажопідйомне та транспортне устаткування машини та механізми 11.6.1. Будова встановлення та експлуатація кранів всіх типів вантажних електричних візків що переміщюються вздовж наземних рейкових колій разом з кабіною керування ручних та електричних талів лебідок для піднімання вантажу або людей здіймальних вантажозахватних механізмів та пристроїв тари за винятком транспортних контейнерів повинні відповідати вимогам Правил будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів. 11.6.2. Вантажопідйомні машини які не підлягають реєстрації в місцевих органах Держнаглядохоронпраці а також здіймальні вантажозахватні пристрої повинні мати інвентарний номер який вноситься до журналу обліку та огляду вантажопідйомних машин здіймальних вантажозахватних пристроїв підприємства-власника. 11.6.3. Дозвіл на прийняття до експлуатації вантажопідйомних машин що не реєструються у місцевих органах Держнаглядохоронпраці повинен видаватись посадовою особою по нагляду за вантажопідйомними машинами на підприємстві на основі документації заводу-виробника та результатів технічного огляду. 11.6.4. На підйомно-транспортних машинах повинні бути вивішені трафарети з наведеними на них основними даними машини: реєстраційним інвентарним номером вантажопідйомністю датою чергового технічного огляду. 11.7. Авто- та електронавантажувачі 11.7.1. Будова автонавантажувачів повинна відповідати вимогам ГОСТ 16215–80Е. Будова машин наземного безрейкового електрифікованого транспорту повинна відповідати вимогам ГОСТ 18962–86.  11.7.2. Авто- та електронавантажувачі повинні бути обладнані звуковими та світловими сигналами замком з ключем що виймається та гальмовою системою. 11.7.3. Авто- та електронавантажувачі що обладнані гідравлічним механізмом підйому в гідросистемі повинні мати запобіжний клапан чи інший запобіжний пристрій який спрацьовує у разі перевищення тиску в циліндрі на 5 % більше від робочого. 11.7.4. Автонавантажувачі повинні бути обладнані глушниками та іскрогасильними пристроями. 11.7.5. Автонавантажувачі з механічною системою піднімання вантажу повинні бути обладнані кінцевими вимикачами для обмеження висоти піднімання вантажу та опускання підіймального пристрою. 11.7.6. Випуск авто- та електронавантажувача з гаража до експлуатації повинен здійснюватись лише після перевірки технічної справності та відповідного запису в журналі реєстрації транспорту. 11.7.7. Дозволяється транспортування вантажу на навантажувачі якщо його рама відхилена назад до відказу.Захватний пристрій повинен забезпечувати висоту підіймання вантажу від землі не менше ніж величина дорожного просвіту навантажувача і не більше 0 5 м   для навантажувачів на пневматичних шинах та 0 25 м   для навантажувачів на вантажних стрічках. 11.7.8. При експлуатації електронавантажувача із захватною вилкою вантаж повинен рівномірно розподілятись по ширині вилки та виступати за його габарити не більше ніж на 1/3 довжини. Не дозволяється укладати вантаж вище захисного пристрою який захищає робоче місце водія від падіння вантажів. 11.7.9. Електронавантажувачі та електроштабелери з висотою підйому понад 2 0 м повинні бути обладнані огородженням над головою водія або кабіною. 11.7.10. Штабелювання вантажів електронавантажувачами повинне здійснюватись у відповідності зі схемами їх укладання опрацьованими власником. При цьому вантажі повинні укладатись на прокладки або стелажі які забезпечують вільний вихід навантажувача з-під вантажу. 11.7.11. Встановлення та зняття акумуляторних батарей повинні здійснюватись при допомозі вантажопідйомного пристрою. 11.7.12. Встановлення акумуляторних батарей на електровізок та їх підключення до електричного устаткування повинні виконуватись лише після відключення зарядного струму. Не дозволяється використання електронавантажувачів у приміщеннях вибухопожежної категорії А та Б. 11.7.13. Не допускається перевезення людей на електронавантажувачах а також на вантажах які перевозяться або підіймаються. 11.8. Візки транспортні 11.8.1. Електровізки повинні бути обладнані: – замком для запобігання випадковому пуску; – запобіжними скобами на важелі керування; – важелями з ізольованими рукоятками; – огородженням для захисту ніг від ушкодження. 11.8.2. Будова вантажних візків повинна відповідати вимогам ГОСТ 13188–67.  11.8.3. Вантажні ручні візки повинні мати здіймальні або постійно встановлені пристосування для забезпечення стійкості вантажів поруччя для зручності їх пересування а також пристосування для різних вантажів. 11.8.4. На кожному візкові повинні бути зазначені номер та вантажопідйомність. 11.8.5. Вантажі що транспортуються на візках не повинні виходити за габарити платформи. Ручки візка-лебідки повинні бути обладнані запобіжними скобами що захищають руки працівника від ударів. 11.9. Конвеєри 11.9.1. Будова конвеєрів усіх типів повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.2.022–80.  11.9.2. Конвеєри що застосовуються для транспортування запилених вантажів повинні бути закриті суцільним кожухом та обладнані місцевою витяжною вентиляцією з наступним очищенням повітря. 11.9.3. У місцях передачі вантажу що транспортується з одного конвеєра на інший або на машину повинні бути передбачені пристрої що виключають падіння вантажу з конвеєра або машини. Конвеєри для тарних вантажів повинні мати по всій довжині борти висотою не менше ніж 0 2 м. Для попередження падіння мішків з конвеєрів кінці відвідних шлагбаумів повинні впритул прилягати до борту конвеєра та до спуску. 11.9.4. Металеві станини конвеєрів повинні мати надійне захисне заземлення або занулення. 11.10. Стрічкові конвеєри 11.10.1. Стрічкові конвеєри повинні відповідати наступним вимогам: – прийомні та видавальні пристрої повинні бути виконані таким чином щоб була виключена нерівномірність надходження вантажу його удари об полотно падіння на підлогу а також можливість дотику обслуговуючого персоналу до рухомих частин; – натяг робочого полотна повинен бути відрегульований таким чином щоб була виключена можливість зповзання та падіння вантажів; – швидкість руху стрічки повинна знаходитись в межах від 0 6 до 1 2 м/с; – привід похилих стрічкових конвеєрів повинен бути обладнаний автоматично діючим пристроєм що виключає зворотній рух стрічки; – на стрічкових конвеєрах довжина яких перевищує 15 м для попередження бокових зміщень стрічки повинна бути передбачена установка спрямовуючих та центруючих пристроїв. 11.10.2. Стрічкові конвеєри що призначені для транспортування сипких вологих та липких вантажів повинні мати пристрої для очищення від налипання обох боків нижньої вітки стрічки приводних кінцевих та відхиляючих барабанів. 11.10.3. Конвеєри на складах тарного зберігання сипких матеріалів повинні бути обладнані пересувними скидальними каретками з пристроями що запобігають довільному зсуву каретки. Несамохідні скидальні каретки повинні переміщуватись зусиллям одного працівника. Переміщення каретки під час руху стрічки конвеєра не дозволяється. 11.10.4. На стрічці похилих конвеєрів необхідно встановлювати поперечні рейки для запобігання зворотному сповзанню штучних вантажів. 11.10.5. Робота пересувних конвеєрів дозволяється лише при справному підйомному пристрої трос гальмо та шланговому приводі зі змонтованими на кінцях станини кінцевими вимикачами та огороджуючими щитами з боків механізмів для переміщення тарних вантажів. 11.10.6. Скидання мішків зі стрічки необхідно здійснювати за допомогою щитків що повинні встановлюватись під кутом 45 градусів до стрічки конвеєра та щільно прилягати до борту конвеєра або спуску. 11.11. Роликові конвеєри рольганги 11.11.1. Рольганги повинні відповідати наступним вимогам: – кут нахилу повинен складати від 2 до 5 %. для того щоб вантажі переміщувались зі швидкістю не більше 0 5 м/с; при цьому безпека їх переміщення повинна досягатись за рахунок суцільного завантаження робочого полотна рольганга; – відстань між осями роликів повинна відповідати розмірам вантажу що переміщується при цьому вантаж повинен спиратись не менше ніж на три ролики ; – ширина вантажів які переміщуються не повинна перевищувати ширину полотна рольганга; – у місцях проходу слід влаштовувати відкидні секції рольгангів шириною не менше 0 8 м. 11.11.2. Роликові конвеєри повинні мати в розвантажувальній частині обмежувальні упори та пристрої для гасіння інерції рухомого вантажу. 11.12. Гвинтові конвеєри 11.12.1. Гвинтові конвеєри транспортувальні шнеки повинні відповідати таким вимогам: – жолоби для сипких матеріалів повинні бути обладнані щільними накривками на завісах або шарнірах; – засипні бункери та отвори повинні бути перекриті запобіжними гратами при цьому розміри вічок не повинні перевищувати 0 05х0 05м; – в днищі жолоба в якому розміщені робочі органи повинні бути засувки для очищення від завалу продуктом а в торцевій стінці з боку виходу продукту   зливні самотічні труби та шарнірні запобіжні клапани що відчиняються при переповненні жолоба продуктом; – накривки шнекових живильників повинні мати блокування з електродвигунами що забезпечує вимикання механізму при відчиненні накривки; – гвинт у жолобі повинен бути встановлений із зазором не менше 0 01 м щоб він не торкався стінок та дна і працював плавно без невластивого шуму; – витки шнека для запобігання випадкового травмування повинні закінчуватись на відстані не менше 0 2 м від випускного отвору. 11.13. Скребкові конвеєри 11.13.1. Скребкові конвеєри редлери повинні відповідати наступним вимогам: – при роботі з зануреними скребками провисання ланцюга біля приводної станції не повинно перевищувати 0 1–0 12 м; – вони повинні обладнуватись надійними пристосуваннями які забезпечують автоматичне вимикання електродвигуна у разі обриву ланцюга. 11.14. Ковшові елеватори 11.14.1. Ковшові елеватори норії повинні відповідати наступним вимогам: – засипні бункери повинні бути обладнані запобіжними гратами з комірками розміром не більше 0 05х0 05 м зблокованими з пусковим пристроєм; – норійна стрічка та ковші не повинні торкатись внутрішніх стінок труб кожухів головки та башмака норії; – зупинка норії повинна бути передбачена не менше як з двох місць обов’язково у місцях завантаження та розвантаження а дистанційний пуск   з одного місця   після подачі попереджувального сигналу; – норії повинні обладнуватись гальмовими пристроями за виключенням елеваторів що мають привід з червячним редуктором для їх зупинки при раптовому припиненні подачі енергії та пристроями для запобігання завалам; – у випадку влаштування приямку для башмака з трьох сторін повинні бути передбачені проходи шириною не менше 0 8 м при цьому приямок повинен бути огороджений поруччям; – від нижнього краю башмака до підлоги необхідно залишати відстань не менше 0 15 м для безпечного та зручного спорожнення у разі завалу продуктом; – ширина ковшів норій повинна бути меншою ширини стрічки на 0 025–0 030 м; – норії повинні бути обладнані пристроями що виключають падіння стрічки у разі її обриву; – очищення завантажувальних воронок необхідно виконувати лише при вимкненому електродвигуні та з розміщенням на пусковому пристрої плакату: “Не вмикати! Працюють люди!”; – під час роботи норії оглядові люки та дверцята на головці та башмаку повинні бути зачинені; – норійна стрічка повинна бути натягнена рівномірно по всій ширині для запобігання її збіганню з барабана; – на башмаках норій всіх типів повинні бути передбачені датчики підпору та реле контролю швидкості. 11.15. Гравітаційні транспортери гвинтові та похилі спуски 11.15.1. Поверхня спусків повинна бути гладкою без виступаючих деталей. 11.15.2. Похилі спуски повинні мати міцну конструкцію причому нахил спуску повинен забезпечувати плавне без ударів переміщення вантажу що спускається. 11.15.3. При кутах нахилу гвинтових спусків понад 24 % ¦ та швидкості руху понад 1 0 м/с необхідно встановлювати гасителі швидкості амортизуючі упори зустрічні ухили тощо гальмівні пристрої для мішків. 11.15.4. Ширина робочої поверхні спуску повинна бути не менше ширини вантажів що переміщуються а висота бортів для запобігання падінню вантажів повинна складати не менше 2/3 висоти вантажу. 11.15.5. Столи для приймання мішків необхідно влаштовувати висотою 1 4 м та обладнувати їх поверхню гальмовими пристроями що запобігають падінню мішків. Прийомні отвори та місця проходження спусків повинні бути огороджені. 11.15.6. Отвори в стінах та перекриттях перед спусками повинні закриватись спеціальними накривками або клапанами дверцятами та відчинятись лише на час подавання чи проходження вантажу. 11.16. Валкові мішкопідйомники 11.16.1. Підйомники повинні встановлюватись в окремих шахтах з вогнестійких матеріалів. 11.16.2. Встановлювати мішкопідйомники в сходових клітках не дозволяється. 11.16.3. В місцях завантаження мішків у підйомник відстань від рівня підлоги до валка повинна бути не менше 0 12 м а у місці приймання повинен бути передбачений похилий спуск з бортами висотою не менше 0 06 м. 11.16.4. Мішкопідйомники повинні мати бірку або клеймо з позначенням реєстраційного номера вантажопідйомності дати наступного випробування та реєструватися в журналі обліку вантажопідйомних машин. 11.17. Вантажопідйомні машини керування якими здійснюється з підлоги талі тельфери 11.17.1. Електроталі та електротельфери повинні бути зареєстровані підприємством   власником та відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів. 11.17.2. Мінімальна відстань від підлоги до гака таля тельфера що знаходиться у верхньому положенні повинна бути не менше 3 м. 11.17.3. Вантажні гаки повинні бути забезпечені запобіжними замками що перешкоджають самочинному випадінню вантажу. 11.17.4. Закріплення канату ланцюга  на барабані повинне виконуватись надійним способом що дозволяє можливість його заміни. У випадку застосування притискних планок кількість їх повинна бути не менше двох. Довжина вільного кінця канату ланцюга  від останнього затискача на барабані повинна складати не менше двох діаметрів канату а для ланцюгів   не менше ширини ланки ланцюга. Загинати вільний кінець каната ланцюга  під притискною планкою або біля неї не дозволяється. 11.17.5. Петля на кінці канату що сполучається з гаком тельфера таля повинна виконуватись з застосуванням коуша шляхом запаювання вільного кінця та накладання затискача сталевої кованої штампованої литої конусної втулки або шляхом заливання легкоплавким сплавом. 11.17.6. При заміні канатів ланцюгів  коефіцієнт запасу міцності приймається для канатів не менше 6 а для ланцюгів   не менше 5.  11.17.7. Подача напруги на вантажопідйомну машину від зовнішньої мережі повинна здійснюватись через ввідний пристрій обладнаний ручним або дистанційним приводом для зняття напруги. 11.17.8. Пускові апарати ручного керування контролери рубильники що застосовуються на тельферах та талях повинні мати пристрій для самоповороту до нульового положення. Утримування контакторів у включеному положенні повинне бути можливим лише при постійно натисненій пусковій кнопці. Апарат керування повинен бути підвішений на сталевому тросику довжина якого дозволяла б особі що керує механізмом знаходитись на безпечній відстані від вантажу що підіймається. При знаходженні апарата керування нижче 0 5 м від рівня підлоги кнопковий пристрій слід підвішувати на гачок закріплений на тросику на висоті 1–1 5 м. Корпус кнопкового апарата керування повинен бути виконаний з ізоляційного матеріалу або заземлений не менше ніж двома провідниками. Як один з заземлюючих провідників може бути використано тросик на якому підвішено кнопковий апарат. 11.17.9. Електроталі електротельфери повинні бути обладнані кінцевими вимикачами для автоматичного зупинення. Кінцевий вимикач механізму підйому повинен бути встановлений так щоб після зупинки вантажозахватного механізму гака  при підйомі без вантажу зазор між вантажозахватним механізмом та упором становив не менше 0 05 м. 11.18. Штабелеукладачі 11.18.1. Штабелеукладачі які застосовуються для розбирання та укладання штабелів мішків із сипкими матеріалами повинні бути обладнані: – кінцевим стрічковим конвеєром що зберігає положення при підйомі та опусканні; – додатковим пусковим пристроєм встановленим на каркасі верхнього конвеєра що забезпечує аварійну зупинку та пуск зі штабеля всіх механізмів що входять до складу транспортної лінії. 11.19. Порядок та терміни технічного огляду 11.19.1. Технічний огляд повинно бути покладено на посадову особу з нагляду за транспортними та вантажопідйомними засобами і здійснюватись за участю посадової особи відповідальної за їх справний стан. 11.19.2. Авто- та електронавантажувачі електрокари що знаходяться у роботі повинні підлягати огляду щоденному   до початку роботи та періодичному огляду: – повному   не рідше одного разу на рік; – позачерговому   після кожного ремонту. Під час оглядів повинна перевірятись технічна справність механізмів керування сигналізації акумуляторної батареї гальмової системи тощо. 11.19.3. Вантажопідйомні машини талі тельфери що знаходяться в роботі повинні підлягати періодичному технічному огляду: – частковому   не рідше одного разу на рік; – повному   не рідше одного разу на три роки; – позачерговому повному   після встановлення таля тельфера на новому місці а також після ремонту або заміни гака канатів. 11.19.4. Технічному обстеженню підлягають здіймальні вантажозахватні пристрої стропи ланцюги гаки . Вони повинні підлягати огляду та випробуванню навантаженням яке у 1.25 рази перевищує їх номінальну вантажопідйомність. Один раз на рік необхідно проводити перевірку та випробування гака а також роликової підвіски гака. Стропи та ланцюги повинні підлягати огляду не рідше ніж через кожні 10 днів. Бракування сталевих канатів строп повинна проводитись відповідно з вимогами Правил будови та безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів. 11.19.5. Огляд електроустаткування повинен здійснюватись не рідше ніж через кожні 30 днів. 11.19.6. Технічне обстеження малих вантажних ліфтів а також валкових мішкопідйомників повинно здійснюватись періодично але не рідше одного разу на рік. 11.20. Пневматичний транспорт 11.20.1. Пневмотрубопроводи прокладені над поверхнею землі або у прохідних каналах повинні монтуватись за дотриманням таких вимог: – їх висота над землею повинна бути не менше 5 м; трубопроводи прокладені в прохідних каналах повинні бути доступні для обслуговування; – трубопроводи пневматичного транспорту повинні мати ревізії розташовані у місцях доступних для обслуговування та очищення трубопроводів; – трубопроводи повинні мати захисне заземлення виконане відповідно з діючими правилами; – металеві опори та пневмотрубопроводи повинні мати антикорозійне покриття. 11.20.2. Відцентрові повітродувні машини повинні запускатись при перекритих вентилях на всмоктуванні та нагнітанні. 11.20.3. Всмоктувальні сопла пневматичної системи забирання сипких матеріалів повинні виготовлюватись з легких металів алюмінію дюралюмінію . 11.20.4. Пристрій для забирання повітря до системи пневматичного транспорту повинен мати металеву сітку з розмірами вічка не більше 0 015х0 015 м а для виробництв з підвищеними гігієнічними вимогами до чистоти продукту   фільтр для уловлювання механічних домішок повітря. 11.20.5. Дротяні каркаси фільтрувальних рукавів повинні бути заземлені на корпус смужками фольги. 11.20.6. Експлуатацію ремонт та встановлення компресорів слід здійснювати у відповідності з Правилами будови та безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок повітроводів та газопроводів. 11.20.7. Не допускається експлуатація компресорів без автоматики системи захисту від підвищення температури тиску та рівня масла без зворотного клапана який встановлюється перед водомасловідокремлювачем. 11.20.8. Для компресора з водяним охолодженням необхідно мати автоматичний пристрій що захищає від зниження тиску охолоджувальної води на виході води з системи охолодження. 11.20.9. Автоматичний пуск компресорів здійснюють за допомогою блокування вмикання відносно наявності протоку води для охолодження тиску та температури масла у системі змазування температури та тиску повітря на виході з компресора. 11.20.10. Водомасловідокремлювачі та ресивери повинні обладнуватись запобіжними клапанами люками для очищення спускним краном манометром з триходовим краном. 11.20.11. Будова монтаж та експлуатація ресиверів та водомасловідокремлювачів повинні відповідати вимогам Правил будови та безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском. 11.20.12. Ротаційні повітродувки повинні мати індивідуальний електропривід систему мащення глушник запобіжний клапан та манометр. 11.20.13. Шлюзові затвори системи пневмотранспорту повинні бути обладнані реле контролю швидкості. Випробування обертання крильчатки затвора повинно проводитись за кінець вала. Обертати крильчатку за лопаті руками не дозволяється. 12. ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ 12.1. Загальні вимоги 12.1.1. Працівникам та посадовим особам на роботах зі шкідливими умовами праці а також в несприятливих температурних умовах або пов’язаних з забрудненням повинні видаватись безкоштовно за встановленими нормами спеціальний одяг спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту а також змивні та знешкоджувальні засоби. 12.1.2. Працівникам та посадовим особам професії та посади яких передбачені Типовими нормами безкоштовної видачі спецодягу спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам і службовцям скрізних професій та посад усіх галузей народного господарства і окремих виробництв спеціальний одяг спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту видаються незалежно від того в яких виробництвах цехах та дільницях вони працюють якщо ці професії та посади спеціально не передбачені Типовими галузевими нормами. 12.1.3. При використанні засобів індивідуального захисту необхідно знати їх технічну характеристику та правила експлуатації. 12.1.4. Трудові колективи мають право приймати рішення про безкоштовну видачу працівникам та посадовим особам спеціального одягу та спеціального взуття за винятком брезентового хутрового та кожухового одягу понад Типові норми за рахунок коштів фонду соціального розвитку. До колективного договору повинен прикладатись перелік посад працюючих які мають право на безкоштовне отримання засобів індивідуального захисту з наведенням термінів їх носіння у відповідності з Типовими нормами. 12.1.5. Найменування професій працівників та посад посадових осіб для яких передбачається безкоштовна видача спецодягу спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту відбираються за відповідними тарифно-кваліфікаційними довідниками робіт та професій працівників посад посадових осіб та за іншими нормативними актами. 12.1.6. Складання заявок повинно здійснюватись з урахуванням планової чисельності працівників та посадових осіб за професіями та посадами для яких передбачена безкоштовна видача спецодягу спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту. 12.1.7. Порядок видачі зберігання використання і обліку санітарного одягу санітарного взуття і санітарного приладдя повинен здійснюватись відповідно до вимог чинної інструкції. 12.2. Вимоги до засобів індивідуального захисту 12.2.1. Для приміщень категорій вибухопожежонебезпеки А і Б аміачні холодильні компресорні та камери тощо необхідно зберігати у спеціальних шафах поза приміщення необхідну кількість комплектів спеціального інструменту акумуляторних ліхтарів за відсутності аварійного освітлення та засобів індивідуального захисту протигази тощо . 12.2.2. Для захисту очей від механічної та хімічної дії відповідно з умовами праці працівники під час роботи повинні застосовувати захисні окуляри. Типи захисних окулярів вибираються відповідно з ГОСТ 12.4.013–85Е. Скельця окулярів не повинні зміщуватись в оправі більше ніж на 0.001 м. 12.2.3. При виконанні газозварювальних та електрозварювальних робіт необхідно застосовувати захисні окуляри зі скельцями-світлофільтрами. 12.2.4. Для захисту органів слуху необхідно користуватись протишумовими заглушками або внутрішніми вкладками що закладаються до зовнішнього слухового проходу або зовнішніми що повністю перекривають вушну раковину протишумовими або шумозахисними навушниками. 12.2.5. При виконанні робіт пов’язаних з можливістю падіння згори деталей чи інструменту для захисту голови необхідно застосовувати захисні каски. 12.2.6. Всі працюючі з кислотами та лугами повинні користуватись запобіжними окулярами зі шкіряною або гумовою оправою та гумовими рукавичками а в окремих випадках   гумовим прогумованим фартухом та гумовими чоботами. 12.2.7. Перед роботою з розфасування хімічних речовин шкіра рук повинна бути змащена спеціальними захисними мазями або пастами ХИОТ-6 Селиського силіконовий крем тощо . 12.2.8. У разі контакту з перекисом водню слід використовувати засоби захисту рук. 12.2.9. При роботах у сховищах хімічних речовин слід обов’язково знаходитись у головному уборі. 12.2.10. При роботі з бактерицидними лампами необхідно захищати очі захисними окулярами з темними скельцями та використовувати запобіжні засоби для захисту шкіри обличчя та рук від опіків. 12.2.11. Для індивідуального захисту органів дихання від шкідливих парів та газів присутніх у повітрі робочої зони в поєднанні з аерозолями або без них при об’ємній частці вільного кисню не менше 19 % застосовуються протигази промислові фільтруючі за ГОСТ 12.4.121– 83.  До комплекту протигаза входять: – коробка фільтруюча   1 одиниця ГОСТ 12.4.122–83 ; – маска   1 одиниця ГОСТ 12.4.166–85Е ; – гофрована трубка   1 одиниця; – сумка   1 одиниця; – коротка інструкція   1 примірник. Коробки спеціалізуються за призначенням залежно від шкідливих домішок вони різняться між собою складом поглиначів а за зовнішнім виглядом   розпізнавальним забарвленням. Марки фільтруючих коробок промислових протигазів наведено в таблиці 12.1.  Маска промислового протигазу повинна бути правильно підігнана не викликати больових відчувань на протязі шести годин праці. Таблиця 12.1 Марки та характерисрики фільтруючих коробок Марка Тип фільтруючої коробки та розпізнавальне забарвлення Найменування шківливих речовин від яких захищає фільтруюча коробка 1. 2. 3. А АВ Без аерозольного фільтра коричнева Пари органічних сполук бензин гас ацетон толуол ксилол сірководень спирти ефіри анілін галоідооррганичні сполуки нітросполуки бензолу та його гомологів тетраетилсвинець фосфор та хлорорганічні отрутохімікати . А З аерозольним фільтром коричнева з білою вертикальною смугою Теж саме а також пил дим та туман В В8 Без аерозольного фільтра жовта Кислі гази та пари сірчастий газ хлор сірководень синильна кислота окисли азоту хлористий водень фосген фосфор та хлорорганічні отрутохімікати В З аерозольним фільтром жовта вертикальна смуга Теж саме а також пил дим та туман Г Г8 Без аерозольного фільтра чорна та жовта вертикальна смуги Пари ртуті ртуть органнічні отрутохімікати на основі етилмеркурхлориду Г З аерозольним фільтром чорна та жовта горизонтальні з білою вертикальною смугою Теж саме а також пил дим туман суміш парів ртуті та хлору Е Е8 Без аерозольного фільтра чорна Миш’яковистий та фосфористий водень Е З аерозольним фільтром чорна з білою вертикальною смугою Теж саме а також пил дим туман. КД КД 8 Без аерозольного фільтра сіра Аміак сірководень їх суміш КД З аерозольним фільтром сіра з білою вертикальною смугою Теж саме а також пил дим та туман. ОО Без аерозольного фільтра біла Оксид вуглецю М Без аерозольного фільтра червона Оксид вуглецю за присутності незначної кількості органічних парів кислих газів аміаку миш’яковистого та фосфористого водню БКФ З аерозольним фільтром захісна з білою вертикальною смугою Кислі гази та пари пари органічних речовин миш’яковистий та фосфористий водень пил дим туман. 12.2.12. При роботах пов’язаних з виділенням органічного та мікробного пилу необхідно застосовувати респіратори марок ШБ-1 “Пелюстка” РПР-1 ПР-5 ШР У-2к або РУ-60М. Респіратор видається працівникам для індивідуального користування. Передавати респіратор іншим особам не дозволяється. 12.2.13. Універсальний фільтруючий респіратор РУ-60М використовується для захисту органів дихання працівників від дії шкідливих газів парів та аерозолей пилу диму туману що одночасно та роздільно присутні у повітрі робочої зони. У залежності від призначення універсальний респіратор комплектується фільтруючими патронами марки яких наведені у табл. 12.2. Таблиця 12.2 Марка фільтруючого патрона Умовне позначення за ГОСТ 12.4.034-85 Область застосування 1. 2. 3. А ФУ-31А Пари органічних речовин бензин гас сірководень спирти ефіри кетони бензол та його гомологи нітросполуки бензолу та його гомологів ксилол толуол пил дим туман В У-31В Сірчистий ангідрід сірководень хлор та фосфорорганічні отрутохімікати пил дим та туман КД ФУ-31ЕД Сірководень аміак та їх суміш пил дим та туман Г ФУ-31Г2 Пари ртуті пил дим туман 12.2.14. Для захисту від різноманітного органічного пилу борошна цукру зерна тощо а також від пиловидних хімікатів застосовується респіратор У-2К. 12.2.15. Для захисту органів дихання людини яка знаходиться в атмосфері з нестачею кисню або ж при наявності в ній шкідливих газів парів пилу робота в ємкостях цистернах колодязях застосовуються протигази шлангові ПШ-1 та ПШ-2.  До комплекту протигаза ПШ-1 входять: – коробка фільтруюча   1 одиниця; – рукав гумотканинний довжиною 10 м зі з’єднувальними деталями   1 комплект; – трубка гофрована   3 одиниці; – маска ШМП зріст 1 2 3   3 одиниці; – линва сигнально-рятувальна діаметром 0.0096 м довжиною 15 м   1 одиниця; – пояс рятувальний   1 одиниця; – валіза   1 одиниця. Для зручності користування на сигнально-рятувальній линві кожні 0 5 м зав’язуються вузли. 12.2.16. При одночасній роботі в ємкостях цистернах колодязях двох осіб слід користуватись протигазами шланговими ПШ-2.  До комплекту протигаза ПШ-2 входять: – установка для нагнітання повітря   1 комплект; – рукав гумотканинний довжиною 20 м або 10 м за узгодженням з замовником    2 комплекти; – маска ШМТ зріст 1 2 3   3 одиниці за узгодженням з замовником дозволяється комплектувати додатково ШТМ   0-4 зростів по 1 одиниці ; – трубка гофрована   4 одиниці; – пояс рятувальний   2 одиниці; – линва сигнально-рятувальна діаметром 0 0096 м довжиною   25 м   2 одиниці. 12.2.17. Рятувальні линви випробовуються двічі на рік. Линву піддають випробовуванню на міцність статичним навантаженням 200 кг на протязі 900 с. Довжина линви заміряється до випробовування та після його закінчення. Видовження линви не повинне перевищувати 5 % її початкової довжини. 12.2.18. Випробовування рятувального поясу з карабінами проводиться один раз на 6 місяців. 12.2.19. Кожному поясові та линві присвоюється інвентарний номер додається інструкція з перевірки рятувальних поясів та линв. 12.2.20. Для роботи у вибухопожежонебезпечних цехах необхідно застосовувати спецодяг та взуття що відповідає вимогам п.6.1.50 ч.1 цих Правил. 12.2.21. Для запобігання накопиченню на тілі людини зарядів статичної електрики при контактній або індуктивній дії наелектризованого матеріалу елементів одягу необхідно забезпечити стікання цих зарядів у землю крізь електропровідність взуття та підлоги. 12.2.22. У вибухопожежонебезпечних цехах працівники повинні користуватись антистатичним взуттям. 12.2.23. В окремих випадках для забезпечення необхідної електропровідності взуття допускається прибивання підошви електропровідними з міді або будь-якого металу який не дає іскор заклепками що виходять на устілку. 12.2.24. У випадку коли працівник виконує роботу сидячи в неелектропровідному взутті заряди статичної електрики накопичуються на його тілі їх рекомендується відводити з використанням антистатичного халату у поєднанні з електропровідною подушкою стільця або за допомогою легкознімних електропровідних браслетів сполученних з землею через опір 105–107 Ом. 12.2.25. Спецодяг спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту повинні зберігатись в окремих сухих опалювальних та обладнаних припливно-витяжною вентиляцією приміщеннях. 12.2.26. Відносна вологість у складі не повинна перевищувати 85 %. Щоб уникнути псування спецодягу та спецвзуття через дію сонячних променів скло у вікнах складу слід пофарбувати в білий колір або закрити вікна шторами. 12.2.27. Спільне зберігання спецодягу текстильних матеріалів спецвзуття з кислотами лугами та горючими матеріалами категорично не дозволяється. 12.2.28. Склад для зберігання текстильних матеріалів спецодягу та спецвзуття обладнують комірковими стелажами. 12.2.29. При надходженні на склад спецодягу його укладають паками або зв’язками на плоскі спеціальні або сітчасті піддони із встановленням їх до коморок стелажів або штабелів. 12.2.30. Спецодяг що надійшов на склад в невеликій кількості в м’якій упаковці або поштучно слід укладати до коморок стелажів. Двічі на рік його слід переглядати. При виявленні запаху або слідів плісені спецодяг та тканини слід висушити. Стелаж для зберігання повинен бути гратчастим дошки мусять бути рівно обстругані. 12.2.31. Спецвзуття слід зберігати в ящиках. Зберігати взуття в тюках не допускається. Двічі на рік його слід переглядати очищати від пилу добре провітрювати та змащувати рициновою олією. 12.2.32. Діелектричні рукавички килимки та взуття необхідно зберігати на стелажах у розпакованому вигляді. Після 6-ти місяців зберігання перед видачею вони в обов’язковому порядку повинні перевірятись на діелектричні властивості. ЧАСТИНА 2 галузева 1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО УСТАТКУВАННЯ КОНДИТЕРСЬКИХ ВИРОБНИЦТВ 1.1. Устаткування для подрібнення просіювання та змішування сировини та напівфабрикатів 1.1.1. Дробильно-розмельне устаткування повинне розміщуватись в ізольованому приміщенні. Місця виділення пилу транспортування пересипання повинні обладнуватись місцевими відсмоктувачами з наступним очищенням запиленого повітря перед викиданням у атмосферу. Приміщення повинне щозміни прибиратись. Періодичність прибирання пилу встановлюється конкретно для кожної ділянки але не рідше одного разу за зміну. 1.1.2. Перед завантажувальною воронкою дробарок дезінтеграторів мікромлинів та подібного устаткування в місцях пересипання продукту лоток бункер тощо повинні встановлюватись магнітні уловлювачі. Очищення магнітних уловлювачів автоматичне або ручне  повинне виконуватись у терміни вказані в інструкції затвердженій власником підприємства. 1.1.3. Для уникнення іскріння розриву сита та інших ушкоджень які виникають внаслідок биття молотків ротори дробарок повинні бути відбалансовані. 1.1.4. Дробильно-розмельне устаткування повинне завантажуватись сировиною для подріблення самопливом або дозуючими пристроями шнеками норіями роторними живильниками тощо в кількості яка не перевищує граничної ваги вказаної в паспорті завода-виготовлювача цього устаткування. 1.1.5. Привод устаткування повинен обладнуватись блокувальним пристроєм який виключає пуск устаткування при відчинених накривках люках дробарок вальцювальних верстатів та при вимкненій місцевій вентиляції або аспірації. 1.1.6. Конструкція подрібнюючих машин повинна виключити можливість доступу працюючих до рухомих елементів дробильного та розмельного пристроїв вивантажувального шнека приводного механізму. 1.1.7. Розмельні машини повинні бути обладнані кнопкою аварійного вимикання привода та блокувальним пристроєм який виключає можливість пуску машини. 1.1.8. Корпуси розмельних машин та трубопроводи пневмотранспортування горючого сипкого продукту сировини повинні бути обладнані вибуховими мембранами. Стан вибухових мембран повинен перевірятись не рідше одного разу за зміну. 1.1.9. Люки для очищення та миття дробарок і просіювачів повинні бути розміщені в зручних та безпечних місцях. Накривки люків повинні бути легкознімними без застосування спеціального інструмента. Всі накривки і люки повинні щільно закриватись та мати пристрої для запирання обладнані блокуваннями. 1.1.10. Ємкості для збору розмеленого продукту повинні бути герметично з’єднані з дробарками та млинами. 1.1.11. Приводні паси та шківи привода дробарок та вальцювальних верстатів повинні бути огороджені. 1.1.12. З виникненням вібрації понад допустимі норми дробарки слід зупинити до усунення несправності. 1.1.13. Дробильне та розмельне устаткування повинне бути зблоковане з приводом іншого устаткування яке входить до механізованої лінії щоб уникнути утворення завалів подрібнюваної сировини у випадку аварійної зупинки одного з агрегатів потокової лінії. 1.1.14. Процеси розмелювання сипкої сировини на мікромлинах повинні відбуватись при закріплених матерчатих фільтрах заземлених для уникнення накопичення зарядів статичної електрики. 1.1.15. Ціліндричне сито протиральної машини повинне бути закрите знімним кожухом. Завантажувальні і розвантажувальні отвори протиральних машин повинні мати запобіжні пристрої які виключають доступ у небезпечні зони під час роботи устаткування. 1.1.16. Засипний бункер просівального устаткування повинен обладнуватись запобіжними гратами зблокованими з електроприводом. 1.1.17. Меланжери в яких відбувається подрібнення та змішування компонентів повинні мати кожухи які щільно закриваються. Вивантаження меланжерів повинно бути механізоване. 1.1.18. Устаткування для змішування компонентів і отримання однорідної маси повинно бути забезпечене накривками гратами у зоні обертання робочих органів які зблоковані з пусковими пристроями. 1.1.19. Бичі шеретувальної машини повинні бути приварені до вала або закріплюватись болтами. 1.1.20. Застосування вібросит для просіювання борошна цукрової пудри крохмалю та інших порошкоподібних органічних речовин не допускається. 1.1.21. Електроустаткування мікромлинів для одержання цукрової пудри порошку какао просівальних машин повинне виконуватись у вибухозахищеному варіанті. 1.2. Устаткування для розчинення уварювання та темперування сировини та напівфабрикатів 1.2.1. Апарати для розчинення уварювання і темперування напівфабрикатів які працюють під тиском вищим за 0 07 МПа 0 7 кгс/кв.см повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском. Варильні апарати повинні обладнуватись дренажним пристроєм для видалення конденсату. Відвід конденсату від апаратів та трубопроводів повинен бути герметизований. Зливання конденсату повинно здійснюватись самопливом. 1.2.2. Відкриті ємкості та апаратура дисутори тощо які заповнюються гарячими рідинами повинні бути обладнані накривками та пристроями які виключають їх переповнення. Устаткування для змішування компонентів і одержання однорідної маси повинні бути забезпечені накривками гратами у зоні обертання робочих органів і зблоковані з пусковим пристроєм. Відкидні накривки дисуторів збірників ємкостей тощо мають бути обладнані пристроєм який утримує накривку у відчиненому положенні. 1.2.3. Для фільтрів встановлених за сироповарильними апаратами повинен бути змінний комплект фільтруючих сіток. Накривки фільтрів що працюють під тиском повинні мати контрольні крани для перевірки тиску усередині фільтра. 1.2.4. На трубопроводах біля фільтра що працює під тиском повинні бути змонтовані запірні органи для відключення фільтра на час заміни фільтруючої сітки. 1.2.5. Паровіддільник який встановлюється за змійовиковою варильною колонкою повинен бути обладнаний місцевим вентиляційним відсмоктувачем. 1.2.6. Обігрівальна оболонка темперувальної машини повинна мати пристрій у вигляді трубки з видимим розривом для вільного зливання теплоносія яка не допускає підвищення в ній тиску вище атмосферного. 1.2.7. Вакуум-варильний карамельний апарат повинен оснащуватись захисним пристроєм засувкою клямкою який виключає випадання розвантажувального клапана у разі втрати вакууму або перевантаження апарата масою а також вакуумметром та вакуум-переривником для безпечного вирівнювання тиску з атмосферним. 1.2.8. Вакуум-варильний апарат періодичної дії повинен бути обладнаний блокуючим пристроєм який виключає подавання пари до апарата у разі відсутності вакууму в вакуумній частині. Вакуумна камера повинна мати пристрій який виключає можливість виникнення в ній надмірного тиску у випадку відключення вакууму. 1.2.9. Варильний апарат який працює під тиском повинен обладнуватись запірним органом для відключення посудини від трубопроводів які підводять та відводять пристроями для видалення залишків з посудини продування та промивання. 1.2.10. Апарати які мають мішалки повинні обладнуватися накривками з блокувальними пристроями розвантажувальні отвори повинні мати запобіжні грати. 1.2.11. Пристрої які знаходяться усередині апаратів мішалки змійовики сітки та інші пристосування повинні зніматися. 1.3. Сушильне обжарювальне та пічне устаткування 1.3.1. Сушильне обжарювальне пічне устаткування яке працює на природному газі повинно відповідати вимогам Правил безпеки у газовому господарстві. Сушильне та обжарювальне устаткування повинне оснащуватись контрольно-вимірювальними приладами та засобами автоматичної сигналізації при перевищенні встановлених граничних величин температури сировини яке висушується. 1.3.2. Сушильні та обжарювальні агрегати повинні обладнуватись пристроєм який автоматично вимикає привод вентилятора у разі перевищення температури в агрегаті та подачу теплоносія до калорифера барабана а для апаратів з електронагрівом   вимикає живлення електронагрівальних елементів. 1.3.3. Сушильне та обжарювальне устаткування періодичної дії усіх типів повинне оснащуватись герметичними дверцятами. Дверцята повинні бути зблоковані з пусковим пристроєм подавання теплоносія або з відсічкою палива в агрегатах які обігріваються гарячими газами які відходять з топки. 1.3.4. Для кожного агрегату повинні бути встановлені гранично допустимі норми завантаження сировини яка підлягає висушуванню та гранично допустимий температурний режим. 1.3.5. Всі види сушильних та обжарювальних агрегатів а також пов’язані з ними повітроводи газоходи і циклони повинні надійно заземлюватись. 1.3.6. Обжарювальні агрегати повинні бути обладнані автоматично діючими засувками на відсмоктувальних лініях та лініях підведення свіжого повітря. 1.3.7. Конструкція конвекційних повітряних агрегатів повинна передбачати: а  виключення контакту поверхонь калорифера яка знаходяться усередині сушильних камер з сировиною продуктом яка висушується та захист цих поверхонь від забруднення пилом та відходами; б  вільний доступ для огляду та очищення нагрівальних приладів. 1.3.8. Зона обжарювання продуктів в обжарювальних апаратах повинна бути огороджена суцільним кожухом з оглядовим вікном наглухо закритим прозорим термостійким матеріалом. 1.3.9. Обжарювальні апарати повинні мати патрубки для з’єднання з повітроводом витяжної вентиляції. Використання устаткування в якому обжарювальні барабани обертаються і обігріваються гарячими газами для сушіння органічних порошкоподібних речовин крохмалю борошна  не дозволяється. 1.3.10. Тунельні печі обжарювальні апарати з газовим або електричним обігріванням повинні обладнуватись пристроєм який автоматично відключає надходження пального або живлення електронагрівальних елементів при зупинці привода транспортера. 1.3.11. Тунельні печі які працюють на рідкому та газоподібному паливі повинні бути оснащені пристроєм який автоматично вимикає подавання палива а також приводи вентиляторів які подають повітря до печі та відсмоктують топкові гази у разі підвищення температури встановленої усередині печі . 1.3.12. Топки газових печей та апаратів не повинні розміщуватись нижче рівня підлоги приміщення. Конструкція камер горіння та димоходів повинна виключати можливість накопичення газів. 1.3.13. Конструкція печей повинна передбачати вентиляційні пристрої для відведення тепла та газоподібних речовин газів пароповітряної суміші тощо . 1.3.14. Топки пекарні камери димоходи печей та апаратів які працюють на газоподібному або рідкому паливі повинні бути оснащені вибуховими клапанами. Вибухові клапани повинні встановлюватись у верхніх частинах топок та газоходів а також в інших місцях де можливе накопичення газу таким чином щоб виключити травмування обслуговуючого персоналу у разі вибуху. Кількість вибухових клапанів їх розміри та місця встановлення повинні визначатись при проектуванні печі. Найменша площа одного вибухового клапана складає 0 05 кв.м. 1.3.15. На живильному трубопроводі подавання рідкого або газоподібного палива повинен бути передбачений загальний вимикальний пристрій окрім пристрою який встановлюється безпосередньо біля пальників форсунок . 1.3.16. Конструкція печі яка працює на рідкому паливі повинна передбачати подавання палива з баків розміщених за межами топочного відділення. 1.3.17. Витратний бак рідкого палива повинен мати спускну трубу з вентилем та переливну трубу. Для визначення рівня рідкого палива у цих баках повинні застосовуватись поплавкові або інші пристрої. Застосування нафтомірних стекол недопустиме. 1.3.18. Оглядові отвори біля пальників газових печей повинні мати заслінки які самі закриваються. 1.3.19. Арматура яка регулює подавання палива та повітря до форсунок і пальників повинна встановлюватись збоку від форсункових отворів. 1.3.20. Місця приєднання електронагрівників у печах з електронагріванням повинні мати суцільні огорожі які замикаються за допомогою спеціального ключа. На огорожі повинні бути нанесені попереджувальні знаки відповідно до ГОСТ 12.4.026–76. Щоб запобігти пошкодженню електронагрівників у пекарній камері повинні бути передбачені опори які підтримують нагрівник. 1.3.21. Траси електророзведень повинні бути захищені від впливу температури яка перевищує допустиму для електричної ізоляції проводів. 1.3.22. В оглядових вікнах для освітлення повинні застосовуватись світильники з робочою напругою не більше 42 В. 1.3.23. Всі струмоведучі частини електричних печей повинні бути ізольовані або огороджені. Металевий каркас та інші металеві частини печі повинні бути заземленими. 1.3.24. На щитах та пультах керування електропечей повинні бути встановлені сигнальні лампи які сигналізують про вмикання нагрівних елементів під напругу чи про зняття напруги. 1.3.25. Привод конвеєра печі повинен мати запобіжний пристрій який запобігає ушкодженню конвеєра в наслідок його перевантаження. 1.3.26. В приводі конвеєра печі повинен бути передбачений резервний механізм ручного привода для вивантаження виробів які випікаються в аварійних випадках. Напрям обертання рукоятки цього привода повинен бути вказаний стрілкою. Зусилля на рукоятці привода не повинне перевищувати 150 Н 15 кгс . 1.3.27. У зонах посадки тістових заготовок та вивантаження готових виробів повинні бути аварійні кнопки “СТОП” які вимикають привод конвеєра печі. 1.3.28. При проектуванні устаткування для випікання повинна бути передбачена можливість встановлення механізмів для механізованої посадки заготовок на під печі та вивантаження випечених виробів. 1.3.29. Печі повинні обладнуватись приладами контролю технологічного режиму процесу випікання тиску пари температури середовища пекарної камери по зонах тривалості випікання а також приладами контролю умов праці та сигналізації про небезпеку. 1.3.30. Приміщення де розміщуються печі та апарати повинне обладнуватись припливно-витяжною вентиляцією. У торцях печей повинні встановлюватись витяжні зонти з механічним збуджуванням тяги. У разі улаштування технологічної вентиляції обслуговуючий персонал не повинен підлягатися впливу повітряного струменя. При повітряному душуванні температура і швидкість руху повітря на робочому місці повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.05–91.  1.3.31. Конструкція печей та обжарювальних апаратів повинна забезпечувати автоматичне відключення паливоспалювальних пристроїв у випадках: – передбачених Правилами безпеки в газовому господарстві для печей які працюють на газі ; – припинення подавання рідкого палива до топки та повітря до пристроїв для спалювання палива для печей які працюють на рідкому паливі ; – зниження тиску в системі рециркуляції продуктів згоряння палива нижче передбаченого; – раптового вимкнення електроживлення. 1.3.32. Застосування масла як теплоносія у варильних апаратах печах і сушарках не допускається. 1.4. Мішковибивальні машини 1.4.1. Очищення тари з мішковини повинне проводитись у окремому приміщенні та здійснюватись на пневматичній або механічній мішковибивальній машині. 1.4.2. Машини та апарати для очищення мішків від пилу повинні обладнуватись місцевими відсмоктувачами з очищенням повітря перед його викиданням в атмосферу. 1.4.3. Бичові барабани мішковибивальних машин повинні бути відбалансовані. Бичі барабанів повинні бути однакової довжини без гострих країв та задирок. Бичі повинні вільно проходити поміж гратами та не зачіпати нерухомих частин машин бути надійно закріпленими на своїх барабанах. Накривки лючки та дверцята мішковибивальних машин повинні бути герметичними. 2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО КОНДИТЕРСЬКИХ ВИРОБНИЦТВ 2.1. Карамельне та ірисне виробництво 2.1.1. Охолоджуючий барабан повинен мати приймальний бункер ємкість якого виключає переповнення машини карамельною або ірисною масою при встановленій продуктивності машини. Зубчаті колеса охолоджувальних машин повинні мати знімні гратчасті огородження з двома електроблокіровками розташованими по діагоналі огородження. 2.1.2. Робоча плита охолоджувального столу для карамельної маси повинна бути огороджена з трьох сторін бортами заввишки не менше 0 05 м. На боці столу з якого карамельна маса подається до наступної обробки борт не встановлюється. 2.1.3. Поворотна плита охолоджувального столу повинна бути відбалансована та оснащена пристроєм який запобігає самочинному перекиданню. 2.1.4. При охолодженні карамелі на вузькому конвеєрі краї виступаючих металевих козирків повинні бути закочені. 2.1.5. Переміщення карамельної маси у процесі її обробки повинно бути механізоване. 2.1.6. Витягальна машина повинна бути обладнана відкидним огородженням зблокованим з електроприводом. 2.1.7. Перед валками машини по виготовленню монпанс’є та ірисопрокатної машини повинні бути встановлені огородження зблоковані з електроприводом цих машин що попереджують потрапляння рук поміж валками. 2.1.8. Ножі машини для різання пласту ірисних мас повинні бути закриті огородженням зблокованим з електроприводом машини. 2.1.9. Конусні шківи формувальних машин зверху повинні бути обладнані напівкруглими огороджувальними щитами. 2.1.10. Ланцюги штампувальної та різальної машин повинні бути зверху та з боків закриті огородженнями зблокованими з електроприводами машин. 2.1.11. Багатоярусні закриті охолодні конвеєри повинні бути оснащені пристроєм для низьковольтного освітлення   12 В. 2.1.12. Дражувальні котли повинні мати гладку поверхню яка виключає можливість травм та педальне вимикання яке забезпечує повну зупинку руху котла. 2.1.13. Ролики джгутовитягальної машини повинні бути закриті огородженнями з прозорого ударостійкого матеріалу. 2.1.14. Підкочувальна машина з боку привода повинна закриватись суцільними щитками наглухо а з протилежного боку   відкидними огородженнями. 2.1.15. Перед валиком проминальної машини повинен бути встановлений похило до обертового столу запобіжний козирок таким чином щоб зазор між диском та козирком був достатнім для проходження карамельної маси. 2.1.16. Ділянка вивантаження ірисної маси з варильного котла повинна бути огороджена так щоб доступ обслуговуючого персоналу до маси був виключений. 2.2. Цукеркове виробництво 2.2.1. На безперервних лініях виробництва відливних цукерок повинен бути загальний пусковий пристрій для відливної лінії та установки вистоювання. Кнопки “СТОП” повинні знаходитись безпосередньо біля робочого місця відливання корпусів та біля виходу лотків з установки вистоювання. 2.2.2. Ножі машини для розрізування пласта та джгутів цукеркових мас повинні закриватись огородженням зблокованим з електроприводом різального пристрою. Дискові ножі повинні мати пристосування для їх механічної зачистки та змащування харчовими жирами. 2.2.3. На цукерковідливній машині у місці установки лотків перед відливною головкою слід огородити зірочки ланцюгового конвеєра або встановити запобіжну раму. 2.2.4. Накривка шнека помадозбивальної машини повинна блокуватись з електроприводом для виключення можливості очищення шнека під час його обертання. 2.2.5. Приймальний бункер для цукеркової маси повинен мати пристрій який запобігає її розбризкуванню. 2.2.6. Дільниця перекачування помади від помадозбивальної машини до темперуючої повинна мати звукову сигналізацію необхідну при продуванні. 2.2.7. Подавання помади з помадозбивальної до темперувальної машини та далі на відливання повинно бути механізоване. 2.2.8. Пристрій для підготовки крохмалю повинен бути закритий суцільним кожухом з оглядовими вікнами та обладнаний аспіраційною установкою з циклоном-уловлювачем крохмалю. 2.2.9. Перед глазурувальною машиною повинен бути встановлений саморозклад. Подавання глазурі у ванни глазурувальної машини та знімання цукерок повинні бути механізовані. 2.2.10. Глазурувальний агрегат та конвеєр готової продукції повинні пов’язуватись звуковою або світловою сигналізацією. 2.3. Шоколадне виробництво 2.3.1. Вертикальний гідравлічний прес-автомат для віджимання какао-масла повинен бути обладнаний запобіжними гратами дверцятами які закривають доступ до чаш. 2.3.2. Гідравлічний прес для віджимання какао-масла повинен бути обладнаний манометром та запобіжним клапаном відрегульованим на гранично допустимий тиск пресування. На маслопроводі від насосів до преса повинні бути встановлені два манометри: робочий та контрольний. 2.3.3. Завантажувальний отвір макуходробарок та розмельних машин повинен мати огородження для запобігання доступу обслуговуючого персоналу до подрібнюючих валків. 2.3.4. Вивантажувальні короби для какао-маси на восьмивалкових розмельних машинах повинні закриватись гратами з електроблокуванням привода валків. 2.3.5. Вібростоли та вібротранспортери шоколадоформувальних автоматів повинні мати накривки з оглядовими вікнами. 2.3.6. Штифтові млини для виробництва какао-порошку повинні оснащуватись системою охолодження для запобігання можливості самозаймання какао-порошку. 2.3.7. Вали багатовалкових млинів повинні бути обладнані огородженням у вигляді підйомних грат штанг зблокованим з приводом. 2.4. Виробництво борошняних кондитерських виробів 2.4.1. Устаткування для розмелення вуглекислого амонію ємкість для його зберігання та столи для фасування амонію повинні мати місцевий відсмоктувач та пилоуловлюючий пристрій. 2.4.2. Зберігання та фасування вуглекислого амонію повинні здійснюватись у спеціально виділеному приміщенні обладнаному припливно-витяжною вентиляцією з механічним збуджуванням. 2.4.3. Накривка тістомісильної машини періодичної дії з перекидною діжею повинна обладнуватись блокуванням яке вимикає електропривод вала з місильними лопатами при відкриванні накривки. 2.4.4. Накривки тістомісильних машин періодичної дії повинні бути обладнані фіксаторами або противагами які виключають самовільне падіння кришок при завантаженні та вивантаженні сировини та відборі проб. 2.4.5. Подавання сировини для завантаження тістомісильних машин у рецептурному відділенні повинно бути механізоване. 2.4.6. Тістомісильні вібраційні машини повинні бути оснащені кожухом що перекриває вібруючі елементи машини. 2.4.7. Вальці тістовальцювальної машини ламінатора з обох боків повинні бути обладнані запобіжними пристроями для попередження потрапляння рук у вальці. 2.4.8. Головки штампів штампувальної машини повинні мати огородження зблоковане з електроприводом штампуючого пристрою. 2.4.9. Кривошипні механізми штампувальної машини повинні бути огороджені. 2.4.10. Чищення штампа допускається лише після вимкнення електродвигуна штампувальної машини. Штамп при цьому повинен встановлюватись у верхній мертвій точці а під крейцкопф необхідно підкласти дерев’яні бруски. 2.4.11. Борти транспортера для повернення трафаретів повинні мати висоту не менше 0 15 м. У місці приймання трафаретів повинен бути пристрій який попереджає падіння трафарету. В кінці транспортера повинен бути встановлений уловлювач трафаретів. 2.4.12. Механізм для відчинення накривки форм напівавтоматичної вафельної печі повинен бути влаштований таким чином щоб виключалась можливість самовільного зривання накривки. 2.4.13. На робочому місці біля вафельної печі повинне бути влаштоване повітряне душування. 2.4.14. Різальний пристрій машини для різання бісквітного напівфабрикату та вафельних пластів повинен бути закритий огородженням зблокованим з електроприводом. 2.4.15. Тістомісильні машини з підкочуваними діжами повинні обладнуватись пристроями які надійно фіксують діжі на поворотній платформі машини. 2.4.16. Тістомісильні машини з підкочуваними діжами повинні обладнуватись блокуваннями з вимикаючими пристроями для автоматичної зупинки привода місильного органу при підніманні накривки та привода платформи при недосить щільному закритті огородження діжі. 2.4.17. Тістомісильні машини періодичної дії з яких вивантаження тіста відбувається рухом місильних органів з нахилом діжі повинні мати запобіжні грати які закривають небезпечну зону у період вивантаження. Для машин обладнаних ручним керуванням встановлення запобіжних грат не обов’язкове. 2.4.18. Конструкція ротаційної формуючої машини повинна передбачати можливість швидкої та зручної заміни формуючого ротора. Заміна роторів повинна виконуватися підйомними механізмами. 2.4.19. Завантаження напівфабрикатів у машини для намазування вафельного пласта повинно бути механізовано. Бункер намазувальної машини повинен мати запобіжні грати які зблоковані з пусковим пристроєм. Вал який передає обертання на полотно повинен знаходитись у циліндричному кожусі. 2.4.20. Вікна для укладання вафельних пластів у шафі охолодження повинні мати запобіжні рамки зблоковані з пусковим пристроєм. 2.4.21. Діжопідйомоперекидач повинен бути забезпечений пристроєм для надійного закріплення діжі кінцевими вимикачами крайніх положень штіфтом який зрізається при перевантаженні або відказі кінцевого вимикача гальмом для зупинки підйомної площадки. Підйомний механізм діжопідйомоперекидача повинен бути зблокований із запірним механизмом фіксування діжі. Площадка для закріплення і піднімання діжі повинна мати огородження зблоковане з приводом. 2.4.22. Експлуатація діжопідйомоперекидача у разі перевищення зпрацювання гвинта на 20 % не допускається. Діжопідйомоперекидач повинен не менше одного разу на рік піддаватися технічному огляду і випробуванню під час роботи з перевантаженням на 25 %. 2.5. Пастило-мармеладне виробництво 2.5.1. Ніж машини для розрізання пастильного або мармеладного пласта повинен бути закритий огородженням зблокованим з електроприводом ріжучого пристрою. 2.5.2. Конвеєр з формами для вистоювання формового мармеладу повинен бути обладнаний мийним пристроєм. 2.5.3. Підйомно-перекидний пристрій розвізної ємкості повинен бути огородженим оснащеним автоматичними вимикачами для крайніх положень площадки пристроєм для закріплення ємкості на площадці та зрізаною шпилькою на зірочці приводного вала. 2.5.4. Накривки збивальних машин періодічної дії повинні мати противаги та блокування з електроприводом. 2.5.5. Приймальні бункери формувальних машин для зефіру та пастили у потоково-механізованих лініях повинні бути закриті накривками. 2.5.6. Пристрій для обпудрювання зефіру та пастили повинні знаходитись у герметичному кожусі оснащеному аспіраційним устаткуванням з очищенням повітря. Вібратори для обпудрювання повинні мати індивідуальні пускові пристрої. 2.5.7. Тунелі та камери для сушіння пастили повинні мати аспіраційний пристрій з очищенням повітря від цукрової пудри. 2.5.8. Приймальний бункер машини для розливання яблучного мармеладу повинен мати щільну накривку з оглядовим вікном. 2.6. Виробництво халви 2.6.1. Приймальний бункер шеретувальної машини повинен бути обладнаний запобіжними гратами. 2.6.2. Парові жаровні повинні бути оснащені арматурою у відповідності з Правилами будови та безпечної експлуатації посудин які працюють під тиском. 2.6.3. Над завантажувальними дверцятами обжарювального апарата повинен бути встановлений витяжний пристрій. 2.6.4. Болти для закріплення каменів дискового млина фермера  повинні бути оснащені контргайками та зашплінтовані. 2.6.5. Місильна машина з підкочуваними діжами повинна бути обладнана пристроями запорами які закріплюють діжу. 2.6.6. Підійомно-перекидний пристрій діжі повинен бути огороджений обладнаний пристроєм для закріплення діжі на площадці автоматичними вимикачами для крайніх положень площадки та зрізаною шпилькою на шківі вала привода підйомних гвинтів. 2.6.7. Апарати машини для збивання карамельної маси з екстрактом мильного кореня повинні бути обладнані стаціонарним ковпаком або кришкою зблокованою з електроприводом мішалки. 2.6.8. Екстракт мильного кореня повинен зберігатись в ємкості з зачиненою накривкою. 2.7. Автоматизована лінія виробництва халви 2.7.1. Проміжні ємкості для кунжуту перед його очищенням повинні оснащуватись рівнемірами. 2.7.2. Очищувальна машина для кунжуту повинна бути обладнана витяжним пристроєм. 2.7.3. Підвідний паропровід до сушарки та резервуара для збивання карамельної маси з відваром мильного кореня повинні бути обладнані контрольно-вимірювальними приладами згідно з п.8.10 ч. 1 цих Правил. 2.7.4. Вібросито для остаточного очищення кунжутного насіння перед подрібненням повинне бути оснащене магнітними пристроями для уловлювання металевих домішок. 2.7.5. Двоступневий млин для подрібнення кунжутного насіння та проміжні ємкості для технічної маси повинні оснащуватись водяною охолоджувальною оболонкою та манометрами на лінії підведення холодної води. 2.7.6. Бункер-нагромаджувач для цукру повинен бути обладнаний рівнеміром та магнітним пристроєм для уловлювання металевих домішок. 2.7.7. Варильний котел для уварювання карамельної маси повинен бути обладнаний пневматичними клапанами для завантаження та розвантаження продукту. 2.7.8. Резервуар для збивання карамельної маси з відваром мильного кореня повинен бути оснащений запобіжними пристроями для попередження відкривання накривки. 2.7.9. Розсувні огороджуючі дверцята формувально   пакувальної машини повинні бути зблоковані з електроприводом. 2.8. Миття тари 2.8.1. Мийне відділення інвентаря бочкової та іншої тари повинне розміщуватись в окремому приміщенні обладнаному припливно-витяжною вентиляцією. 2.8.2. Підлога у приміщеннях для миття тари та пропарювання бочок повинна бути водонепроникною з ухилом 0 02 у бік трапу. Кількість каналізаційних трапів для повного видалення промивних вод повинна визначатись розрахунком. Підлоги виконувати згідно з вимогами п.6.1.39 ч.1 цих Правил. 2.8.3. Для зовнішньої обмивки бочок з сировиною повинна бути встановлена механічна мийка з централізованим подаванням води. Температура не повинна перевищувати 60 оС. 2.8.4. Миття бочок повинне бути механізовано. 2.8.5. При пропарюванні бочок подавання пари з надлишковим тиском понад 0 05 МПа 0 5 кгс/кв.см не допускається. На живильному паропроводі повинні бути встановлені редукційний та запобіжний клапани відрегульовані на тиск 0 05 МПа 0 5 кгс/кв.см і манометр на якому червоною рискою на циферблаті або спеціальним покажчиком мусить бути позначено гранично допустимий тиск пари. Манометр повинен установлюватись на видимій ділянці паропроводу. 2.8.6. Пропарювати бочки необхідно за допомогою гумотканевих рукавів високого тиску виготовлених з термостійкої гуми і які мають металеві наконечники. Кріплення кінців рукавів у місцях з’єднань повинне виконуватись за допомогою металевих хомутів. Натягування рукавів на штуцери які мають гладку поверхню кріплення кінців рукавів дротом не дозволяється. 2.8.7. Наконечник рукава для запобігання закупорювання бочки під час пропарювання повинен мати повздовжні ребра а зовнішній діаметр рукава мусить бути меншим діаметра отвору бочки до якого вводиться наконечник. 2.8.8. Біля кожного робочого місця мийника повинен знаходитись дерев’яний молоток киянка . Під час миття бочок слід для зняття тиску пари обережно відбивати шпунт кожні 3–5 хвилин розгойдування бочки. Не дозволяється стояти напроти дна бочки яка пропарюється. 2.8.9. При пропарюванні резервуарів повинне бути забезпечене місцеве видалення пари безпосередньо з резервуара. Розповсюдження пари в цеху не допускається. 2.8.10. Бочки з пюре або патокою розігріваються для вивантаження лише після відкриття днища бочки або просвердлювання у ній отвору для виходу пари. 2.8.11. Металеві банки повинні розкупорюватись спеціальним ножовим пристроєм. 2.8.12. У приміщеннях де виконується переробка сульфітованих пульп та пюре слід мати содовий розчин для миття рук а також ефективно діючу припливно-витяжну вентиляцію. Забирати повітря слід з нижньої зони. 3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО УСТАТКУВАННЯ ВИРОБНИЦТВА МОЛОЧНОЇ КИСЛОТИ 3.1. Бродильні апарати чани 3.1.1. Бродильні апарати чани повинні бути виконані з матеріалів корозієстійких або алюмінію стійких до впливу середовища мати люки розміщені на кришці та засувки знизу. 3.1.2. Бродильні апарати повинні бути обладнані світильниками на напругу не більше 12 В для освітлення внутрішньої поверхні апаратів термометрами рівнемірами та запірною арматурою. 3.1.3. Бродильні апарати повинні бути обладнані пристроями для відведення двоокису вуглецю вуглекислого газу . 3.1.4. Мірні бачки для розчинів калію фероціанідного жовтої кров’яної солі кальцінованої соди повинні розміщуватись над бродильним апаратом та обладнуватись рівнемірами і переливними трубками а також автоматичними пристроями для запобігання переповненню мірників. 3.2. Нейтралізатори реактори 3.2.1. Нейтралізатори повинні бути виготовлені з корозієстійкої сталі реактори   з корозієстійкої сталі або бути футеровані кислотостійким покриттям. За станом футеровки повинен бути встановлений постійний контроль у вигляді періодичного огляду якості футеровки. 3.2.2. Нейтралізатори та реактори повинні обладнуватись накривками з люками вентиляційними пристроями з механічним збуджуванням для видалення парів та газів оглядовими вікнами обладнаними світильниками на напругу не більше 12 В для освітлення внутрішньої поверхні апаратів і захисними сітками. 3.2.3. Нейтралізатори та реактори повинні обладнуватись термометрами рівномірами пробовідбірниками та запірною арматурою. 3.2.4. Бачки-мірники для розчинів вапняного та крейдяного молока сірчаної кислоти повинні встановлюватись над відповідними апаратами та обладнуватись рівнемірами та переливними трубами. 3.2.5. Шарнірна труба нейтралізатора повинна бути обладнана підйомною лебідкою. 3.2.6. На нагрівальному трубопроводі насоса гідролізату повинні бути встановлені запобіжний клапан та манометр. 3.3. Вакуум-випарні апарати 3.3.1. Вакуум-випарні апарати повинні бути виготовлені з корозієстійкої сталі теплообмінні апарати   з нержавіючої сталі або титанового сплаву. 3.3.2. Будова та експлуатація вакуум-випарних апаратів повинні задовольняти вимогам викладеним у Правилах будови та безпечної експлуатації посудин які працюють під тиском та в Правилах будови та безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води. 3.3.3. Вакуум-випарні апарати повинні оснащуватись манометрами термометрами запобіжними клапанами які встановлюються на нагрівальній камері вакуумметрами термометрами та повітряними клапанами які встановлюються на вакуумній частині корпуса апарата покажчиками рівня та пробовідбирачами. 3.3.4. Пробовідбирач повинен забезпечувати відбір проби продукту без порушення вакууму в апараті. 3.3.5. Вакуум-апарати повинні бути оснащені блокувальним пристроєм який би виключав можливість подавання пари та розчину при відсутності вакууму в апараті. 3.3.6. Вакуум-апарати повинні бути забезпечені надійною теплоізоляцією. 3.4. Кристалізатори 3.4.1. Кристалізатори для харчових кислот та лактату кальцію повинні бути герметизовані виготовлені з матеріалів стійких до впливу середовища та обладнані верхніми люками пробовідбирачами та пристроями для вивантаження утфелю. 3.4.2. Видкриті кристалізатори для попередження розбризкування та викидів розчинів кислот повинні закриватись накривкою або міцним дерев’яним настилом обладнаним люком який закривається. 3.4.3. Гумовий шланг за допомогою якого провадиться промивання та пропарювання кристалізатора повинен відповідати вимогам пп.7.8.13 7.8.14 ч.1 цих Правил. 3.5. Центрифуги 3.5.1. Центрифуги повинні мати на кожусі надійно закріплену табличку з зазначенням дати випуску заводу-виготовлювача максимально допустимої величини завантаження у кілограмах та мінімальної товщини стінок барабанів. Матеріал барабана центрифуги повинен бути стійким до впливу харчових кислот. 3.5.2. Центрифуга повинна бути встановлена у відповідності з вимогами які вказані у паспорті. 3.5.3. Двигун підвісних центрифуг повинен бути встановлений на каркасі рамі тощо не зв’язаній зі стінами фундаментом будинку та іншим устаткуванням. 3.5.4. Центрифуга повинна оснащуватись автоматичним або ручним гальмом та мати рознімну накривку. Кнопки пуску та зупинки повинні бути встановлені на робочому місці а в автоматичних системах крім того винесені на загальний щит. 3.5.5. Рівні шуму та вібрації під час роботи центрифуг не повинні перевищувати значень передбачених ГОСТ 12.1.003–83 та ГОСТ 12.1.012–90. 3.6. Фільтри 3.6.1. Фільтрувальне устаткування повинно бути виготовлене з матеріалів стійких до дії розчинів та суспензій які фільтруються. 3.6.2. Стрічкові та барабанні вакуум   фільтри а також інші відкриті фільтри для виключення потрапляння парів та пилу у приміщення в процесі фільтрування повинні обладнуватись місцевим для стрічкових фільтрів по всій довжині витяжним пристроєм аспірацією . 3.6.3. Фільтрпреси повинні обладнуватись гідравлічними або іншими механічними затискачами та запобіжними клапанами. Манометри та запобіжні клапани повинні встановлюватись в безпосередній близькості від фільтрпресів на нагнітальному трубопроводі. 3.6.4. Під рамами фільтрпреса повинен бути передбачений бункер корито для скидання осаду. 3.6.5. Барабанні вакуум-фільтри повинні бути оснащені автоматичним клапаном для регулювання живлення розчином який слід встановити на трубопроводі який подає розчин у корито фільтра. Для попередження переливу корито фільтра повинне бути оснащене переливною трубою. 3.6.6. Для зручності обслуговування зрошувача барабанний вакуум-фільтр повинен бути обладнаний спеціальною площадкою та сходами. 3.6.7. Автоматизовані камерні фільтрпреси ФПАКМ повинні обладнуватись манометрами та запобіжними клапанами які встановлюються на нагнітальному трубопроводі. Запобіжний клапан повинен відводити розчин або суспензію які подаються до всмоктувальної лінії насоса. 3.6.8. На лінії подавання робочої рідини до віджимних гумових діафрагм фільтрпреса ФПАКМ повинні встановлюватись манометр та перепускний запобіжний клапан. 3.6.9. Стрічкові вакуум-фільтри повинні оснащуватись закритим лотком для подавання суспензії який би виключав можливість її розбризкування. 3.7. Іонообмінні установки для очищення розчинів молочної кислоти 3.7.1. Всі трубопроводи вентилі збірники насоси іонообмінної установки повинні виконуватись з корозієстійких матеріалів сталі гумованої харчовою гумою або бути емальованими. 3.7.2. Корпуси іонообмінних фільтрів для запобігання накопиченню на них заряду електрики повинні бути заземлені. 3.8. Млини 3.8.1. Млини та інше помельне устаткування для подрібнення вапна повинне герметизуватись або закриватись герметичними кожухами обладнаними пиловідсмоктуючими пристроями. 3.8.2. Засипний бункер млинів повинен бути оснащений дозуючим пристроєм який виключав би нерівномірне надходження матеріалів їх обрушення та вільне падіння. 3.8.3. Млини та інше помельне устаткування повинні мати огороджувальні грати які роблять неможливим проникнення людини до ріжучих елементів машини. Накривки та огороджувальні грати млинів та дробарок повинні оснащуватись блокуванням яке перешкоджає їх вмиканню при відкритих накривках та знятих огорожах. 3.8.4. Ротори молоткових млинів повинні бути збалансованими та щільно закритими. 3.9. Вапногасильні апарати 3.9.1. Привод апарата та всі його обертові частини повинні бути огороджені суцільною загорожею. 3.9.2. Завантажувальні та вивантажувальні пристрої вапногасильних апаратів повинні бути герметизованими. 3.9.3. Вивантаження недопалу перепалу та шлаку з вапногасильного барабана та їх видалення з вапняного відділення повинні бути механізовані. 3.9.4. На фланцях трубопроводів вапняного молока повинні бути встановлені запобіжні кожухи. 3.9.5. Жолоби по яких протікає концентроване вапняне молоко необхідно перекривати чавунними плитами. 3.9.6. Для попередження конденсації парів узимку в дверних прорізах повинні встановлюватись повітряно-теплові завіси. 3.9.7. Вапногасильні апарати повинні бути обладнані ефективно діючим витяжним пристроєм. 3.10. Мішалки вапняного молока 3.10.1. Збірники та мішалки вапняного молока повинні бути закриті накривками та обладнані переливними трубопроводами. 3.10.2. У мішалках необхідно передбачати вимірювання рівня вапняного молока. Процес приготування вапняного молока повинен бути автоматизований. 3.11. Дозатори вапняного молока 3.11.1. Керування роботою дозатора повинно бути автоматизоване. 3.11.2. Вивідний патрубок дозатора повинен бути обладнаний запірним пристроєм з дистанційним керуванням. 3.12. Автоклави стерилізатори та витримувачі 3.12.1. Автоклави стерилізатори витримувачі та комунікації до них повинні відповідати вимогам Правил будови та безпечної eксплуатації посудин які працюють під тиском та Правил будови та безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води. 3.12.2. Автоклави стерилізатори та витримувачі повинні бути виготовлені зі сталі стійкої до дії середовища яке оброблюється розчини харчових кислот . 3.12.3. Манометри запобіжні клапани та редукційні пристрої на стерилізаторах та витримувачах повинні встановлюватись на підвідних паропроводах приєднаних безпосередньо до цих апаратів. 3.12.4. Для стерилізаторів та витримувачів пропарювання яких здійснюється послідовно при одному і тому ж тискові встановлення редукційних та запобіжних кранів і манометрів повинно відповідати вимогам розд. 8.10 ч.1 цих Правил. 4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ВИРОБНИЦТВА МОЛОЧНОЇ КИСЛОТИ 4.1. Приготування чистої культури 4.1.1. Приміщення для отримання посівного матеріалу необхідно обладнати у спеціальній будівлі або на верхніх поверхах інших цехів віддалених від ферментаційного та хімічного цехів. Приміщення повинне мати кілька блоків: – комору мийну автоклавну препараторську; – посівну з тамбуром термостатна з тамбуром; – мікробіологічну лабораторію. Стіни приміщень спорового цеху повинні бути облицьовані керамічними або метласькими плитками стелі пофарбовані масляною фарбою. 4.1.2. Перед проведенням стерилізації посівних кімнат та боксів за допомогою бактерицидних ламп та парами формаліну з примішень мусить бути виведений обслуговуючий персонал. 4.1.3. При використанні бактерицидних ламп як джерела ультрафіолетових променів для стерилізації повітря необхідно слідкувати щоб ні прямі ні відбиті ультрафіолетові промені не потрапляли в очі; з цією метою слід застосовувати захисні окуляри. У невеликих приміщеннях при увімкненій бактерицидній лампі знаходитись не можна. Заходити до приміщення після вимкнення бактерицидної лампи можна через 30 хвилин. 4.1.4. Після стерилізації парами формаліну бокс та посівні кімнати повинні бути дегазовані 25 %-ним розчином аміаку а повітря повинно бути очищене стерильною водою за допомогою пульверизаторів. 4.1.5. Вміст парів формаліну та аміаку в приміщеннях боксів та посівних кімнат не повинен перевищувати гранично допустимих значень передбачених ГОСТ 12.1.005–88 і додатка 2.  4.1.6. При виконанні робіт з застосуванням автоклавів необхідно дотримуватись вимог безпеки викладених в інструкції по їх експлуатації. 4.1.7. Усі співпрацівники дільниці отримання посівного матеріалу повинні носити на робочому місці стерильні халати або комбінезони головні убори косинки або ковпаки та чисте взуття. 4.2. Приготування живильних розчинів 4.2.1. Нагрівання та кип’ятіння води у варильному котлі бродильному апараті або спеціальній ємкості необхідно провадити при зачиненій накривці люка. 4.2.2. Заповнення варильного котла або бродильного апарата живильним розчином не повинне перевищувати 2/3 їх об’єму. 4.2.3.Під час роботи перемішувальних пристроїв у варильному котлі або бродильному апараті не дозволяється відкидати накривку люка. 4.2.4. Подавання меляси рафінадної патоки розчинів у варильні котли та бродильні апарати повинно бути механізованим. 4.3. Процес ферментації у виробництві молочної кислоти 4.3.1. Подавання розчинів суспензій та завантаження сипких матеріалів у бродильні апарати та декантатори відстійники повинно бути механізованим. 4.3.2. Для попередження викидання рідин при їх спінюванні заповнення апартатів не повинне перевищувати 2/3 їх об’єму. 4.3.3. Подавання крейдяного або вапняного молока до бродильного апарата або декантатора слід проводити поступово несильним та переривчастим струменем. 4.3.4. Не дозволяється введення до бродильного апарата або декантатора крейдяного або вапняного молока одночасно з парою. 4.3.5. Під час роботи перемішувальних приладів нагрівання та кип’ятіння розчинів в апаратах не дозволяється відчиняти накривку люка. 4.3.6. При приготуванні бродильного апарата до наступного циклу роботи необхідно видалити з нього вуглекислий газ який залишився після бродіння. 4.3.7. Виконання робіт з огляду очищення миття або ремонту бродильних апаратів повинне здійснюватись у відповідності з розд. 7 ч.1 цих Правил. 4.3.8. Під час стерилізації бродильних апаратів хлорним вапном та гострою парою допустима концентрація газоподібного хлору який виділяється в повітрі робочої зони не повинна перевищувати значень передбачених ГОСТ 12.1.005–88 і додатка 2. 4.4. Процеси виділення молочної кислоти 4.4.1. Підлоги у хімічних цехах відділеннях підприємств по виробництві харчових кислот повинні мати кислотостійкі та водонепроникні покриття. 4.4.2. У хімічних цехах відділеннях на вентиляційних системих повинні бути передбачені додаткові аварійні вентилятори які вмикаються в роботу автоматичним блокуванням якщо виходять з ладу діючі вентилятори. 4.4.3. У хімічних цехах відділеннях не дозволяється працювати при вимкненій припливно   витяжній вентиляції. 4.4.4. Розкладання кальцієвих солей харчових кислот сірчаною кислотою здійснюється у реакторі при щільно зачиненій кришці та увімкненій витяжній вентиляції. 4.4.5. Подавання та завантаження до нейтралізаторів та реакторів компонентів вапняного молока хлористого кальцію крейдяного молока сірчаної кислоти повинні бути механізовані та здійснюватись лише крізь технологічні трубопроводи при безперервному перемішуванні та при зачинених люках і накривках апаратів. 4.4.6. Для попередження викидання рідин при спінюванні заповнення апарата не повинне перевищувати 2/3 його об’єму. 4.4.7. З метою попередження сильного спінювання та викидання гарячого розчину з нейтралізатора додавання вапняного або крейдяного молока з мірника необхідно виконувати поступово переривчастим струменем або крізь подільник струменя при безперервно працюючому переміщувальному пристрої. 4.4.8. Не дозволяється подавати вапняне або крейдяне молоко до нейтралізатора при одночасній подачі пари на барботер. 4.4.9. Очищення та миття нейтралізаторів повинні здійснюватись у відповідності до вимог розд. 7.2.2 та 7.4 ч.1 цих Правил. 4.4.10. Розчин калію фероціанідного жовтої кров’яної солі повинен готуватись в окремій ємкості та подаватись до реактора крізь мірник при зачиненій кришці та увімкненій витяжній вентиляції. 4.4.11. У разі виявлення течі промокання теплоізоляції робота реактора повинна бути негайно припинена а апарати звільнені від рідини яка в них знаходиться. 4.4.12. При обслуговуванні реакторів працівники повинні застосовувати крім спецодягу та спецвзуття також засоби індивідуального захисту органів дихання очей та рук у віповідності з розд. 12 ч.1 цих Правил. 4.4.13. Очищення та миття реакторів повинні здійснюватись у відповідності до вимог розд. 7.2.2 та 7.4 ч.1 цих Правил. 4.4.14. У разі повного спаду вакууму в апараті пара повинна бути негайно виключена повітряний кран відкритий для випуску пари з вакуумної частини апарата. 4.4.15. Не дозволяється відкривати вентилі на зливальній лінії вакуум-апарата до урівнювання тиску з атмосферним. 4.4.16. У процесі випарювання у вакуум-апараті рівень киплячої рідини слід підтримувати постійним який досягається безперервним підсмоктуванням кислоти яка випаровується. Не допускається оголення нагрівальної поверхні а також перевищення встановленого рівня рідини щоб уникнути втрат кислоти внаслідок перекидів. 4.4.17. Вивантаження утфелю суміш кристалів і маточного розчину та його подавання до центрифуг повинні бути механізовані. Щоб уникнути заклинювання та поломки мішалки не дозволяється її вмикання до повного вивантаження утфелю з кристалізатора. 4.4.18. Промивання кристалізатора повинне виконуватись гарячою водою температурою не більше 50 оС за допомогою гумового шланга який має металевий наконечник закріплений хомутом при тиску води в шланзі 0 2   0 3 МПа 2–3 кгс/кв.см . 4.4.19. Шланг повинен підключатись до водяної комунікації за допомогою кріплення яке виключає від’єднання шланга від штуцера. По всій довжині шланг не повинен мати ніяких запірних органів або притискних пристроїв. 4.4.20. Категорично не дозволяється зупиняти барабан центрифуги вручну або за допомогою будь-яких предметів а також вирівнювати осад у барабані за допомогою лопаток та інших предметів до повної зупинки центрифуги. 4.4.21. При складанні рамних фільтрпресів притискні площини плит повинні бути ретельно очищеними а при виявленні течі після складання необхідне повторне очищення плит. При ручному складанні рам фільтрпреса не дозволяється користування важелями. 4.4.22. Процес обмотування фільтрувальної тканини дротом повинен бути механізований. 4.4.23. При підвищенні тиску в камерах фільтрпреса ФПАКМ вище наведеного в паспорті експлуатація машини повинна бути негайно припинена. 4.4.24. Під час роботи стрічкових фільтрів не дозволяється підправляти фільтрувальну тканину та регулювати положення натяжних роликів. 4.4.25. Не дозволяється регулювання положення та ваги вантажу для натягування фільтрувальної тканини на фільтрпресі ФПАКМ під час його роботи. 4.4.26. Видалення осадів з нутч   фільтрів слід здійснювати за допомогою вакууму перфорованих контейнерів або шляхом встановлення перекидних нутч   фільтрів зі шнековим вивантаженням осаду. 4.5. Приготування вапняного молока 4.5.1. Подрібнення сортування вапняного каменю та завантаження його до вапняновипалювальної печі повинні бути механізовані. 4.5.2. Дробарки повинні бути обладнані механічними живильниками. 4.5.3. Для уникнення шкідливої дії вапняного пилу на організм людини в місцях його виділення слід влаштовувати відсмоктувачі а всі транспортери та бункери герметично перекриватись кожухами. 4.5.4. До початку виробництва необхідно перевірити стан футеровки герметичність печі та комунікацій а також справність усіх рухомих механізмів. 4.5.5. Піч повинна бути обладнана завантажувально-розподільчим пристроєм лоткового типу. Експлуатація вапняновипалювальної печі повинна здійснюватись з дотриманням технологічних норм ведення процесу випалювання щоб виключити зависання шихти “козлоутворення” . 4.5.6. У разі появи на вивантажувальному пристрої печі для випалювання вапняку оплавлених шматків вапняку слід негайно виявити причину оплавлювання та вжити заходів до його усунення. 4.5.7. Не дозволяється механічне руйнування завислої шихти за допомогою ломів крізь оглядові вікна печі. Приготування вапняного молока повинне вестись в обертових барабанах вапногасильних апаратів. 4.5.8. Завантаження вапна вивантаження недопалу перепалу та шлаку з вапногасильного апарату та видалення їх з відділення приготування вапняного молока повинні бути механізовані. 4.5.9. При зупинці вапногасильного апарата завантаження вапна та подавання води повинні бути негайно припинені. 4.5.10. Для уникнення отруєння опіків та задухи обслуговуючого персоналу накривки та оглядові люки при роботі устаткування повинні бути закриті а місця можливого виділення газів парів та вапняного пилу герметизовані та обладнані вентиляцією. 4.5.11. Збірники та мішалки вапняного молока повинні бути закриті накривками та оснащені переливними трубопроводами покажчиками рівня та автоматичним регулюванням надходження вапняного молока. 4.5.12. Для уникнення потрапляння вапняного молока при його розливанні на площадки обслуговування устаткування повинне мати відповідну відбортовку. 4.5.13. У вапняковому відділенні повинна підтримуватись чистота. Вапняний пил та розливи молока змиваються холодною водою. 4.5.14. Очищення та поточний ремонт вапногасильних апаратів повинні виконуватись у відповідності до вимог розд. 7.2.2 та 7.4 ч. 1 цих Правил. 4.6. Процеси очищення розчину молочної кислоти з застосуванням іонообмінної установки очисних апаратів та реакторів 4.6.1. Завантаження та вивантаження іонітів а також уведення до іонообмінників розчинів кислот та лугів повинні бути механізованими. 4.6.2. Тиск в реакторах під час робочого циклу не повинен перевищувати 0 4 МПа 4 кгс/кв.см . 4.6.3. При вивантаженні з іонообмінників відпрацьовані іоніти повинні мати нейтральну реакцію промивні води повинні мати рН 7±I . 4.6.4. Завантаження та подавання до очисних апаратів та реакторів розчинів та освітлювальних речовин повинні бути механізовані та здійснюватись при працюючій мішалці та закритих накривках та люках апаратів. 4.6.5. При внесенні активованого вугілля до реакторів та очисних апаратів слід передбачити заходи які виключали б потрапляння вугільного пилу до робочої зони приміщень; за браком технічних можливостей виключення пиління слід забезпечити контроль за тим щоб працюючі застосовували засоби індивідуального захисту органів дихання. 4.6.6. Очищення миття та ремонт очисних апаратів та реакторів повинні проводитись у віповідності до вимог розд. 7.2.2 та 7.4 ч. 1 цих Правил. 4.7. Зберігання молочної кислоти 4.7.1. Розміщувати склад готової продукції молочної кислоти у підвальних приміщеннях не дозволяється. 4.7.2. Складські приміщення для зберігання харчових кислот повинні бути сухими чистими обладнаними природною або штучною вентиляцією. 4.7.3. Сумісне зберігання в одній коморі харчових кислот та миючих і дезинфікуючих засобів не дозволяється. 4.7.4. Молочна кислота повинна зберігатись у закритих складських приміщеннях упакованою в тару виготовлювача у відповідності до вимог ГОСТ 490–79. ДОДАТОК 1 НОРМИ МІКРОКЛІМАТИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ПОВІТРЯ РАБОЧОЇ ЗОНИ ПІДПРИЄМСТВ КОНДИТЕРСЬКОЇ ГАЛУЗІ Узгождено Міністерством охорони здоров’я України 23.09.93 № 5.05.07-737 Холодний період року Теплий період року Температура °С Відносна вологість % Швидкість руху м/с Температура °С Відносна вологість % Швидкість руху м/с Допустима Допустима Найменування приміщень виробництв Найменування професій Кате-горії рабіт Опти-маль-на На пос-тійних рабо-чих місцях На непостійних рабо-чих місцях Опти-мальна На пос-тійних і непос-тійних рабо-чих місцях не більше Опти-маль-на На пос-тійних і не-постійних рабо-чих місцяхне біль-ше Опти-мальна На постійних рабо-чих місцях На непос-тійних рабочих місцях Оптималь-на На постій-них і непостійних рабочих місцях не більше Оптималь-на На постійних і непостійних рабочих місцях не більше 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 Продовження додатка 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 1. Основне виробництво Карамельне виробництво Протиральне відділення для Машиніст протиральних IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 фруктового пюре машин Бондар-закупоровач III 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0 3 0 5 18-20 26/29 28/30 40-60 75 0 4 0 6 Рецептурно-змішувальне відділення Рецептурник варильник харчової IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 складання рецептурної суміші уварювання та темперування начинки сировини та продуктів складальник суміші Варильне відділення а приготування та уварювання карамельного сиропу Завантажувач-розвантажувач харчової продукції III 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0 3 0 5 18-20 26/29 28/30 40-60 75 0 4 0 6 Варильник сиропів соків екстрактів IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Варильник харчової сировини та продукциї IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 б Приготування інвертного сиропу Апаратник приготування інвертного сиропу IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Формувальне відділення Карамельник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Машиніст формувально-загортального напівавтомата IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Відділення глянсування карамелі Глянсувальник карамелі та драже IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Відділення загортування розфарбування та лакування Машиніст розфасувально-пакувальних машин IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Елспедиція Транспортуваль-ник IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Виробництво леденцевої карамелі Відділення формування леденцевої карамелі Машиніст формувально-загортального напіватомата IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Відділення миття інвентаря Машиніст мийних машин IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Шоколадне виробництво Очищувально-сортувальне відділення Завантажувая-розвантажувач харчової продукції III 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0 3 0 5 18-20 26/29 28/30 40-60 75 0 4 0 6 Сортувальник у виробництві харчової продукції IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Відділення обжарювання кокаобобів горіхів Обжарювач харчової продукції IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Відділення подріблення кокаобобів Машиніст подрібнюваль-них установок IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Відділення приготування та темперування какао тертого Машиніст розмельного устаткування IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Відділення отримання какао-масла Пресувальник-відтискувач IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Відділення розмелювання цукрового піску отримання цукрової пудри Машиніст розмельного устаткування IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Відділення приготування шоколадних мас Оператор лінії приготування шоколадної маси IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Вальцювальник сировини та напівфабрикатів IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Машиніст шоколадно-опоряджуваль-них машин IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Шоколадник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Формувальне відділення Шоколадник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Загортувальне відділення Машиніст розфасувально-пакувальних машин IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Лакувальне відділення Укладальник-пакувальник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Приймальник-здавальник харчової продукції IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Експедиція Транспортуваль-ник IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Підсобний робітник IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Відділення миття інвентаря Машиніст мийних машин IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Виробництво какао-порошку Відділення подріблення какао-макухи Машиніст розмельного устаткування III 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0 3 0 5 18-20 26/29 28/30 40-60 75 0 4 0 6 Відділення розфасування какао-порошку до коробочок Машиніст розфасувально-пакувальних машин IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Укладальник-пакувальник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Цукеркове виробництво Виробництво цукерок з помадовими корпусами а відділення варіння цукрового молочного та помадного сиропів розпущення браку Варильник сиропів соків екстрактів IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Варильник харчової сировини та напівфабриката IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 б відділення підготування помадних мас Цукерник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 в формувальне відділення Цукерник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Вирбництво цукерок із збивними корпусами а відділення варки агарового сиропу розпускання повернених відходів Варильник сиропів соків екстрактів IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 б відділення миття та дезінфекції яєць Підготовлювач харчової сировини та матеріалів IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 в відділення приготування збивальних мас Цукерник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 г формувальне відділення Цукерник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Виробництво цукерок з корпусами на основі праліне а очищувально-сортувальне відділення Сортувальник у виробництві харчової продукції IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 б обжарювальне відділення Обжарювач харчових продуктів IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 в відділення приготування горіхових мас розтирання смажених ядер Вальцювальник сировини та напівфабрикатів IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Приготування пудри Машиніст розмельного устаткування IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Змішування растертих ядер з цукровою пудрою сиропом та смаковими добавками розтирання обминання темперування Складальник сумішей IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Формувальне відділення Цукерник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Виробництво цукерок з кремовими корпусами а відділення вимішування та збирання шоколадної або горіхової маси з жиром та смаковими добавками Складальник сумішей Цукерник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 б формувальне відділення Цукерник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 в відділення обкочування куполоподібних сортів Цукерник IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Загальне відділення для всіх сортів цукерок а відділення глазурування Глазурувальник Iб 21-23 20-24 17-25 40-60 75 0 1 0 2 22-24 28/31 30/32 40-60 75 0 2 0 3 б загортувальне відділення Машиніст розфасувально-пакувальних машин IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 в пакувальне відділення Машиніст розфасувально-пакувальних машин IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Укладальник-пакувальник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Транспортуваль-ник IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Відділення миття Машиніст мийних машин IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Ірисове виробництво Відділення згущення молока Варильник харчовох сировини та продуктів IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Рецептурне відділення а приготування Рецептурник IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 рецептурної суміші Цукерник IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Відділення варіння ірисової маси охолодження та проминання Варильник харчовох сировини та продуктів IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Формувально-заготувальне відділення Машиніст формувально-загортувального напівавтомату IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Пакувальне відділення Машиніст розфасувально-пакувальних машин IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Підсобний робітник IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Відділення миття інвентарю Машиніст мийних машин IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Пастильне та зефірне виробництво Відділення купажування фруктово-ягідного пюре Рецептурник IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Варильне відділення а уварювання пюре або прошпареної пульпи згущування пюре Варильник харчової сировини та продуктів IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Варіння агаро-цукрово-паточного сиропу Мармеладник-пастильник IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Відділення миття та дезінфекції яєць Підготовлювач харчової сировини та матеріалів IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Збивальне відділення Мармеладник-пастильник IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Формувальне відділення для зефіру та пастили Відсаження зефіру підсушування сполучування половинок опудрювання розливання пастили Мармеладник-пастильник IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Відділення вистоювання різання сушіння та опудрювання пастили Мармеладник-пастильник сушильник IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Пакувальне відділення Укладальник-пакувальник IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Підсобний робітник IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Транспортуваль-ник IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Відділення миття інвентарю Машиніст мийних машин IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Мармеладне виробництво Виробництво фруктово-ягідного мармеладу Відділення Рецептурник IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 купажування і протирання пюре Мармеладник-пастильник IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Машиніст протиральних машин IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Варильне відділення Варильник харчової сировини та продуктів IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Формувальне відділення Обробка та вибирання мармеладу Мармеладник-пастильник IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Відділення сушіння мармеладу Сушильник харчової продукції IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Пакувальне відділення Укладальник-пакувальник IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Виробництво желейного мармеладу Відділення варіння желейної маси Варильник харчової сировини та продуктів IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Формувальне відділення Вироблення желе розливання вибирання обсипання Мармеладник-пастильник IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Відділення сушіння мармеладу Сушильник IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Пакувальне відділення Укладальник-пакувальник IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Відділення вироблення розливання помаранчових та лимонних часточок вистоювання різання батонів обсипання часточок Мармеладник-пастильник IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Відділення сушіння часточок Сушильник IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Відділення миття Машиніст мийних машин IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Виробництво халви Варіння карамельного сиропу та карамельної маси Варильник сиропів соків екстрактів IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Варильник харчової сировини і продуктів IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Відділення приготування мильного кореня миття замочування різання варіння Варильник сиропів соків екстрактів IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Відділення приготування білкових мас а очищення сортування просіювання насіння Підготовлювач білкових мас IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 б Миття замочування шеретування соломурування приготування соляного розчину центрифугування Підготовлювач білкових мас IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 в сушіння та обжарювання кунтужного та іншого олійного насіння Обжарювач харчових продуктів IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 г розмелення насіння Підготовник білкових мас IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 д збивання карамельної маси з відваром Машиніст збивальних машин IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 мильного корення вимішування халви Халвоміс IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Розфасувально-лакувальне відділення Машиніст розфасувально-пакувальних машин IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Укладальник-пакувальник IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Виробництво драже Відділення розмелювання цукрового піску Машиніст розмельного устаткування IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Завантажувач-розвантажувач харчової продукції III 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0 3 0 4 18-20 26/29 28/30 40-60 75 0 4 0 6 Варильне відділення варіння помадного цукрового лікерного сиропів Варильник сиропів сока екстрактів IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Відділення приготування корпусів накатного відливного та ін. видів драже Дражувальник сортувальник у виробництві харчовох продукції IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Відділення дражування та глянсування Глянсувальник карамелі та драже IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 корпусів Дражувальник Відділення розфасування та пакування Машиніст розфасувально-пакувальних машин транспортувальник IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Приймальник-здавальник харчової продукції IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Виробництво вафель Відділення просіювання борошна та цукру Підготовлювач харчової сировини та матеріалів IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Завантажувач-розвантажувач харчової продукції III 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0 3 0 5 18-20 26/29 28/30 40-60 75 0 4 0 6 Відділення миття та дезинфекції яєць Підготовлювач харчової сировини та матеріалів IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Рецептурне відділення Рецептурник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Тістомісильне відділення Машиніст тістомісильних машин IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Відділення випікання вафельних листів Пекар Iб 21-23 20-24 17-25 40-60 75 0 1 0 2 22-24 28/31 30/32 40-60 75 0 2 0 3 Відділення приготування начинки Складач сумішей вафельник IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Відділення намазування охолодження вафельних пластів розрізування Вафельник розрізувальник харчової продукції IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Відділення загортання та пакування Машиніст розфасувально-пакувальних машин IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Укладальник-пакувальник IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Виробництво печива Відділення просіювання борошна та цукру Підготовлювач харчової сировини та матеріалів IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Відділення миття та дезинфекції яєць Підготовлювач сировини та матеріалів IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Рецептурне відділення Рецептурник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Тістомісильне відділення Машиніст тістомісильних машин IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Формувальне відділення Вальцювальник сировини та напівфабриката бісквітник IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Відділення випікання Пекар Iб 21-23 20-24 17-25 40-60 75 0 1 0 2 22-24 28/31 30/32 40-60 75 0 2 0 3 Відділення охолодження загортання та пакування печива Машиніст розфасувально-пакувальних машин укладальник-пакувальник транспортуваль-ник приймальник-здавальник харчової продукції IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Виробництво тортів та тістечок Відділення просіювання борошна та цукру Підготовлювач харчової сировини та матеріалів IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Завантажувач-розвантажувач харчової продукції III 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0 3 0 5 18-20 26/29 28/30 40-60 75 0 4 0 6 Відділення миття та дезинфекції яєць Підготовлювач сировини та матеріалів IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Варильне відділення Варильник сиропів соків IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Очищувально-сортувальне відділення Сортувальник у виробництві харчової продукції IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Обжарювальне відділення Обжарювач харчових продуктів IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Відділення подріблення горіхів Машиніст подрібнювального устаткування IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Вальцювальник сировини та напівфабрикатів IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Тістомісильне відділення Кондитер машиніст тістомісильних машин IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Формувальне відділення Кондитер IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Відділення випікання Пекар IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Відділення приготування напівфабрикатів Кондитер IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Відділення оздоблення випечених напівфабрикатів Кондитер IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Відділення укладання та пакування Укладальник-пакувальник IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Відділення миття інвентарю Машиніст мийних машин IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Відділення розмелювання углекислого амонію Машиніст розмельного устаткування IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Відділення мішковибивальне Вибивальник м’якої тари IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Складські та допоміжні приміщення Склади безтарного зберігання борошна какао-бобів цукру Оператор установки безтарного зберігання сировини IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Склади тарного зберігання Комірник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 борошна какао-бобів цукру-піску Вантажник III 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0 3 0 5 18-20 26/29 28/30 40-60 75 0 4 0 6 какао-бобів крохмалю сухого молока яєчного порошку тощо Вагар Iб 21-23 20-24 17-25 40-60 75 0 1 0 2 22-24 28/31 30/32 40-60 75 0 2 0 3 Склад тарного Комірник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 зберігання фруктово-ягідної сировини Вантажник III 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0 3 0 5 18-20 26/29 28/30 40-60 75 0 4 0 6 Склад готової Комірник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 продукції Приймальник-здавальник харчової продукції IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Підсобний робітник IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Транспортуваль-ник IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 3 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Вантажник III 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0 3 0 5 18-20 26/29 28/30 40-60 75 0 4 0 6 Вагар Iб 21-23 20-24 17-25 40-60 75 0 1 0 2 22-24 28/31 30/32 40-60 75 0 2 0 3 Виробництво молочної кислоти Бродильне відділення Апаратник ферментування препаратів біосинтезу IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Апаратник варіння живильного середовища IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Апаратник ферментування препаратів біосинтезу IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Апаратник варіння живильного середовища IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Крейдовий чан крейдове молоко Теж IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Бродильні апарати Теж IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Відділення розщеплення Апаратник сульфітування IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Відділення фільтрування Вакуум-фільтр Апаратник сульфітування IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Апаратник фільтрування IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Ресивер Апаратник фільтрування IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Підбиральні чани Теж IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Іонообмінне відділення Апаратник фільтрування IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Апаратне відділення Вакуумні апарати Апаратник випарювання IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Заправлювальне відділення Реактори Апаратник сульфітування IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Рамний прес Апаратник сульфітування IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Апаратник фільтрування IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Збірники готової продукції Апаратник фільтрування IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Купажний чан Інженер-технолог IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Крейдове відділення Апаратник варіння середовища IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Відділення розливання Зливальник-розливальник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Вантажник IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 2. Допоміжне виробництво Склади Склади оліфи Комірник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 масел фарб лаків Вантажник III 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0 3 0 5 18-20 26/29 28/30 40-60 75 0 4 0 6 Склад пально- Комірник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 мастильних материалів Вантажник III 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0 3 0 5 18-20 26/29 28/30 40-60 75 0 4 0 6 Склад ЛЗР та ГР Комірник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Вантажник III 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0 3 0 5 18-20 26/29 28/30 40-60 75 0 4 0 6 Склад паперу Комірник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 картону тощо Вантажник III 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0 3 0 5 18-20 26/29 28/30 40-60 75 0 4 0 6 Механічні майстерні Слюсар-ремонтник фрезерувальник токар верстатник широкого профілю стругальник мідник гравірувальник свердлувальник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Жерстяницька майстерня Жерстяник слюсар з ремонту та обслуговування системи вентиляції і кондиціюнування IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Електроремонтна майстерня Електромотер з ремонту та обслуговування електрооблад-нання слюсар-електрик з ремонту електрооблад-нання електромеханік з обслуговування ліфтів обмотувальник елементів електричних машин IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Столярно-будівельна Столяр будівельний IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 майстерня тесляр плиточник-облицювальник покрівельник сталевих покрівель муляр будівельник III 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0 3 0 5 18-20 26/29 28/30 40-60 75 0 4 0 6 штукатур маляр Майстерня ремонту КВП і А Слюсар контрольно-вимірювальних приладів та автоматики Iб 21-23 20-24 17-25 40-60 75 0 1 0 2 22-24 28/31 30/32 40-60 75 0 2 0 3 наладчик контрольно-вимірювальних приладів та автоматики Тарний цех Складальник виробів з деревини IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 контролер деревообробного виробництва Машиніст зшивальних машин Iб 21-23 20-24 17-25 40-60 75 0 1 0 2 22-24 28/31 30/32 40-60 75 0 2 0 3 Картонажний цех Різальник паперу картону та целюлози Iб 21-23 20-24 17-25 40-60 75 0 1 0 2 22-24 28/31 30/32 40-60 75 0 2 0 3 машиніст зшивальної машини машиніст висікально-штампувальної машини клеїльник паперу картону та виробів з них картонажник модельєр коробок пресувальник картонних виробів складальник паперових виробів клеєвар Кузня Коваль ручного кування III 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0 3 0 5 18-20 26/29 28/30 40-60 75 0 4 0 6 Коваль на молотах та пресах IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Зварювальне відділення Електрогазозварник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Електрозварник ручного зварювання електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах Літографія Копіювальник друкарських форм ретушер IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 шліфувальник літоофсетних форм монтажист друкар Оператор-копіювальних та розмножуваль-них машин Iб 21-23 20-24 17-25 40-60 75 0 2 0 2 22-24 28/31 30/32 40-60 75 0 2 0 3 Машиніст різальних машин Наладчик поліграфічного устаткування Препараторник Приймальник на машинах та агрегатах Холодильна станція Машиніст холодильних установок IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Котельна Апаратник хімводоочищен-ня IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 1 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Ізолювальник Оператор котельної Монтажник технологічних трубопроводів Транспортний цех Водій автомобіля IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0 2 0 4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 5 Водій навантажувача Машиніст кранів Приймальник-здавальник вантажу та багажу Підсобний робітник Слюсар з ремонту та обслуговування вантаних машин Стропальник Слюсар з ремонту автомашин Зарядна акумуляторна Акумуляторник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0 2 0 3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0 3 0 4 Примітки. 1. У графах 12-й та 13-й наведено розрахункові температури на постійних робочих місцях; в чисельнику   для районів з температурою зовнішнього повітря теплої пори року параметри А до 250С; в знаменику   для районів з температурою зовнішнього повітря теплої пори року параметри А 250С і вище. 2. Швидкість руху повітря вказана в графі 17 збільшується на 0 1 м/с на кожен градус різниці температур на робочих місцях та температурою 280С але щонайбільш на 0 3 м/с при розрахунковій температурі зовнішнього повітря теплої пори року параметри А понад 280С. 3. Відносну вологість повітря вказану в графі 15 допускається приймати на 5% нижче на кожен градус різниці температур поміж температурою повітря на робочих місцях та температурою 240С при розрахунковій температурі зовнішнього повітря теплої пори року параметри А понад 240С. 4. Температури параметри А наведені в СНиПі 2.04.05-91 додаток 8. ДОДАТОК 2 НОРМАТИВИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ САНІТАРНО-ПОБУТОВИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ ТА ОБЛАДНАННЯМ ПІДПРИЄМСТВ КОНДИТЕРСЬКОЇ ГАЛУЗІ Узгоджено Міністерством охорони здоров’я України 23.09.93 № 5.05.07-737 Шкідливість у повітрі робочої зони Гру- Санітарно-побудові приміщення Найменування приміщень виробництв Найменування професій Найменування Клас небез-пеки за Величина ГДК мг/м2 па виробничих Санітарна характеристика Розрахункова кількість чоловік Тип гардеробних число відділень Спеціальні побутові приміщення і обладнання ГОСТ 12.1. 005-88 процесів за СНиП 2.09. 04-87 виробництва на одну душову сітку на один кран шафи на 1 чоловіка 1. Основне виробництво Карамельне виробництво Протиральне відділення для фруктового пюре Машиніст протиральних машин Волога сірчистий ангідрід III 10 0 4 Процеси що вимагають особливих умов щодо дотримання чистоти при виготовленні продукції 6ж/ 7ч 10 Відокремлені по одному відділенню Манікюрна душові сушіння спецодягу Бондар-закупоровач Теж III 10 0 4 6ж/ 7ч 10 Теж Теж Продовження додатка 2 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Рецептурно-змішувальне відділення складання рецептурної суміші уварювання та темперування начинки Варильник харчової сировини та продуктів складальник суміші Волога явне конвекційне тепло 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- Приміщення для охолоджування манікюрна душові Варильне відділення а приготування та уварювання карамельного сиропу Завантажувач-розвантажувач харчової продукції Пил цукру IV 6 0 4 Процеси що вимагають особливих умов щодо дотримання чистоти при виготовленні продукції 6ж/ 7ч 10 Відокремлені по одному відділенню Варильник сиропів соків екстрактів Явне конвекційне тепло 4 Теж 6ж/ 7ч 10 Теж Приміщення для охолоджування манікюрна душові б Приготування інвертного сиропу Апаратник приготування інвертного сиропу Волога явне конвекційне тепло 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- -“- Формувальне відділення Карамельник машиніст формувально-загортального напівавтомата Тепло 4 6ж/ 7ч 10 -“- -“- Відділення глянсування карамелі Глянсувальник карамелі та драже Пил какао-порошку тальк IV 6 0 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- Приміщення для обезпилювання спецодягу манікюрна душові Відділення загортування розфарбування та лакування Машиніст розфасувально-пакувальних машин 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- Манікюрна душ Експедиція Транспортувальник Підсобний робітник 4 Процеси що вимагають особливих умов щодо дотримання чистоти при виготовленні продукції 6ж/ 7ч 10 Відокремлені по одному відділенню Манікюрна душові Виробництво леденцевої карамелі Відділення формування леденцевої карамелі Машиніст формувально-загортального напіватомата 4 Процеси що вимагають особливих умов щодо дотримання чистоти при виготовленні продукції 6ж/ 7ч 10 Відокремлені по одному відділенню Манікюрна душові Відділення миття інвентаря Машиніст мийних машин Волога 4 Теж 6ж/ 7ч 10 Теж Сушіння спецодягу душові Шоколадне виробництво Очищувально-сортувальне відділення Завантажувач-розвантажувач харчової продукції Пил какао IV 6 0 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- Приміщення для обезпилювання спецодягу манікюрна душові Сортувальник у виробництві харчової продукції Теж IV 6 0 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- Теж Відділення обжарювання кокаобобів горіхів Обжарювач харчової продукції Вуглецю оксид акролеїн альдегід ізомасляний IV III III 20 0 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- -“- Відділення подріблення кокао-бобів горіхів Машиніст подрібнювальних установок Пил какао -вели IV 6 0 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- -“- Відділення приготування та темперування какао тертого Машиніст розмельного устаткування 4 Процеси що вимагають особливих умов щодо дотримання чистоти при виготовленні продукції 6ж/ 7ч 10 Відокремлені по одному відділенню Приміщення для обезпилювання спецодягу манікюрна душові Відділення отримання какао-масла Пресувальник-відтискувач 4 Теж 6ж/ 7ч 10 с Теж Відділення розмелювання цукрового піску отримання цукрової пудри Машиніст розмельного устаткування Пил цукрової пудри IV 6 0 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- -“- Відділення приготування шоколадних мас Оператор лінії приготування шоколадної маси Тепло 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- Манікюрна душові Вальцювальник сировини та напівфабрикатів Тепло 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- -“- Машиніст шоколадно-опоряджувальних машин Тепло 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- -“- Формувальне відділення Шоколадник 4 Процеси що вимагають особливих умов щодо дотримання чистоти при виготовленні продукції 6ж/ 7ч 10 Відокремлені по одному відділенню Манікюрна душові Загортувальне відділення Машиніст розфасувально-пакувальних машин 4 Теж 6ж/ 7ч 10 Пакувальне відділення Укладальник-пакувальник 4 Теж 6ж/ 7ч 10 -“- -“- Приймальник-здавальник харчової продукції 4 Процеси що вимагають особливих умов щодо дотримання чистоти при виготовленні продукції 6ж/ 7ч 10 Відокремлені по одному відділенню Манікюрна душові Експедиція Транспортувальник 4 Теж 6ж/ 7ч 10 Теж Підсобний робітник 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- -“- Відділення миття інвентаря Машиніст мийних машин Тепло волога 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- Сушіння спецодягу манікюрна душові Виробництво какао-порошку Відділення подріблення какао-макухи Машиніст розмельного устаткування Пил какао-порошку IV 6 0 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- Манікюрна приміщення для обезпилювання спецодягу Відділення розфасування какао-порошку до коробочок Машиніст розфасувально-пакувальних машин Теж IV 6 0 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- Теж Цукеркове виробництво Виробництво цукерок з помадовими корпусами Укладальник-пакувальник -“- IV 6 0 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- Теж а Відділення варки цукрового молочного та помадного сиропів розпущення браку Варильник сиропів соків екстрактів Конвекційне тепло волога 4 Процеси що вимагають особливих умов щодо дотримання чистоти при виготовленні продукції 6ж/ 7ч 10 Відокремлені по одному відділенню Приміщення для охолоджування манікюрна душові Варильник харчової сировини та напівфабрикатів Теж 4 6ж/ 7ч 10 б відділення підготування помадних мас Цукерник -“- 4 Теж 6ж/ 7ч 10 Теж в формувальне відділення Цукерник Пил рослинного походження IV 6 0 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- Приміщення для обезпилювання спецодягу манікюрна душові Виробництво цукерок із збивними корпусами а відділення варіння агарового та цукрового сиропу розпускання повернених відходів Варильник сиропів соків екстрактів Волога явне конвекційне тепло 4 Процеси що вимагають особливих умов щодо дотримання чистоти при виготовленні продукції 6ж/ 7ч 10 Відокремлені по одному відділенню Приміщення для охолоджування манікюрна душові б відділення миття та дезінфекції яєць Підготовлювач харчової сировини та матеріалів Волога хлор II 1 0 4 Теж 6ж/ 7ч 10 Теж Приміщення для сушіння спецодягу манікюрна душові в відділення приготування збивних мас Цукерник 4 Процеси що вимагають особливих умов щодо дотримання чистоти при виготовленні продукції 6ж/ 7ч 10 Відокремлені по одному відділенню Манікюрна душові г формувальне відділення Цукерник 4 6ж/ 7ч 10 Теж Теж Виробництво цукерок з корпусами на основі праліне а очищувально-сортувальне відділення Сортувальник у виробництві харчової продукції Пил рослинного походження III 4 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- Приміщення для обезпилювання спецодягу манікюрна душові б обжарювальне відділення Обжарювач харчових продуктів Вуглецю оксид IV 20 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- Приміщення для охолодження манікюрна душові в відділення приготування горіхових мас розтирання смажаних ядер розтирання смажених ядер Вальцювальник сировини та напівфабрикатів Пил цукрової пудри IV 6 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- Манікюрна душові Приготування пудри Машиніст розмельного устаткування Пил цукрової пудри IV 6 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- Приміщення для обезпилювання спецодягу манікюрна душові Змішування растертих ядер з цукровою пудрою сиропом та смаковими добавками розтирання обминання темперування Складальник сумішей 4 Процеси що вимагають особливих умов щодо дотримання чистоти при виготовленні продукції 6ж/ 7ч 10 Відокремлені по одному відділенню Приміщення для обезпилювання спецодягу манікюрна душові Формувальне відділення Цукерник 4 Теж 6ж/ 7ч 10 Теж Манікюрна душові Виробництво цукерок з кремовими корпусами а відділення вимішування та збирання шоколадної або горіхової маси з жиром та смаковими добавками Складальник сумішей Цукерник 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- -“- б формувальне відділення Цукерник Пил какао-порошку IV 6 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- -“- в відділення обкочування куполоподібних сортів Цукерник 4 Приміщення для обезпилювання спецодягу манікюрна душові Загальне відділення для всіх сортів цукерок а відділення глазурування Глазурувальник 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- -“- б загортувальне відділення Машиніст розфасувально-пакувальних машин 4 Процеси що вимагають особливих умов щодо дотримання чистоти при виготовленні продукції 6ж/ 7ч 10 Відокремлені по одному відділенню Манікюрна душові в пакувальне відділення Машиніст розфасувально-пакувальних машин 4 Теж 6ж/ 7ч 10 Теж Теж Укладальник-пакувальник 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- -“- Транспортувальник 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- -“- Відділення миття Машиніст мийних машин 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- Сушіння спецодягу манікюрна душові Ірисове виробництво Відділення згущення молока Варильник харчовох сировини та продуктів Конвекційне тепло 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- Приміщення для охолодження манікюрна душові Рецептурне відділення а приготування рецептурної суміші Рецептурник 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- Манікюрна душові Відділення варіння ірисової маси охолодження та прминання Цукерник Волога конвекційне тепло 4 Процеси що вимагають особливих умов щодо дотримання чистоти при виготовленні продукції 6ж/ 7ч 10 Відокремлені по одному відділенню Манікюрна душові приміщення для охолодження Варильник харчової сировини та продуктів Теж 4 Теж 6ж/ 7ч 10 Теж Теж Формувально-заготувальне відділення Машиніст формувально-загортувального напівавтомату 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- -“- Пакувальне відділення Машиніст розфасувально-пакувальних машин 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- -“- Підсобний робітник 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- -“- Відділення миття інвентарю Машиніст мийних машин Волога - - 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- Сушіння спецодягу манікюрна душові Пастильне та зефірне виробництво Відділення купажування фруктово-ягідного пюре Рецептурник Сірчистий ангідрід III 10 0 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- Манікюрна душові Варильне відділення а уварювання пюре або прошпареної пульпи згущування пюре Варильник харчової сировини та продуктів Волога конвекцівне тепло сірчистий ангідрід III 10 0 4 Процеси що вимагають особливих умов щодо дотримання чистоти при виготовленні продукції 6ж/ 7ч 10 Відокремлені по одному відділенню Приміщення для охолодження манікюрна душові Варіння цукрово- агаро-паточного сиропу Мармеладник-пастильник Конвекційне тепло 4 Теж 6ж/ 7ч 10 Теж Теж Відділення миття та дезінфекції яєць Підготовлювач харчової сировини та матеріалів Волога хлор II 1.0 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- -“- Збивальне відділення Мармеладник-пастильник 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- -“- Формувальне відділення для зефіру та пастили Відсаження зефіру Мармеладник-пастильник Пил цукрової пудри IV 6 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- Приміщення для обезпилювання спецодягу манікюрна душові підсушування сполучування половинок опудрювання розливання пастили Відділення вистоювання різання сушіння та опудрювання пастили Мармеладник-пастильник сушильник Пил цукрової пудри IV 6 4 Процеси що вимагають особливих умов щодо дотримання чистоти при виготовленні продукції 6ж/ 7ч 10 Відокремлені по одному відділенню Теж Пакувальне відділення Укладальник-пакувальник 4 Теж 6ж/ 7ч 10 Теж Манікюрна душові Підсобний робітник 4 Процеси що вимагають особливих умов щодо дотримання чистоти при виготовленні продукції 6ж/ 7ч 10 Відокремлені по одному відділенню Манікюрна душові Транспортувальник 4 Теж 6ж/ 7ч 10 Теж Манікюрна душові Відділення миття інвентарю Машиніст мийних машин Волога 4 Теж 6ж/ 7ч 10 Теж Манікюрна душові Мармеладне виробництво Виробництво фруктово-ягідного мармеладу Відділення купажування і протирання пюре Рецептурник мармеладник-пастильник машиніст протиральних машин Волога конвективне тепло сірчистий ангідрід III 10 0 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- -“- Варильне відділення Варильник харчової сировини та продуктів Конвекційне тепло волога 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- Приміщення для охолодження манікюрна душові Формувальне відділення Обробка та вибирання мармеладу Мармеладник-пастильник Волога тепло 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- Манікюрна душові сушіння спецодягу Відділення сушіння мармеладу Сушильник харчової продукції Тепло 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- Приміщення для охолодження манікюрна душові Пакувальне відділення Укладальник-пакувальник 4 Процеси що вимагають особливих умов щодо дотримання чистоти при виготовленні продукції 6ж/ 7ч 10 Відокремлені по одному відділенню Манікюрна душові Виробництво желейного мармеладу Варильник харчової сировини та продуктів Волога конвекційне тепло 4 Теж 6ж/ 7ч 10 Теж Манікюрна душові сушіння спецодягу Відділення варіння желейної маси Формувальне відділення Мармеладник-пастильник 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- -“- Вироблення желе розливання вибирання обсипання Відділення сушіння мармеоаду Сушильник Надлишки конвекційного тепла 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- Манікюрна душові сушіння спецодягу Пакувальне відділення Укладальник-пакувальник 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- Манікюрна душові Відділення вироблення розливання помаранчових та лимонних часточок вистоювання різання батонів обсипання часточок Мармеладник-пастильник 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- Теж Відділення сушіння часточок Сушильник Надлишки конвекційного тепла 4 Процеси що вимагають особливих умов щодо дотримання чистоти при виготовленні продукції 6ж/ 7ч 10 Відокремлені по одному відділенню Манікюрна душові Відділення миття Машиніст мийних машин Волога 4 Теж 6ж/ 7ч 10 Теж Теж Виробництво халви Варіння карамельного сиропу Варильник сиропів соків екстрактів Явне конвекційне тепло 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- -“- Варильник харчової сировини і продуктів Теж 4 -“- -“- 6ж/ 7ч 10 -“- Приміщення для охолодження манікюрна душові Відділення приготування мильного кореня миття замочування різання варіння Варильник сиропів соків екстрактів Волога конвекційне тепло 4 Процеси пов’язані з діянням вологи що спричиняє намокання спецодягу 6ж/ 7ч 10 Відокремлені по одному відділенню Манікюрна душові сушіння спецодягу Відділення приготування білкових мас а очищення сортування просіювання насіння Підготовлювач білкових мас Зерновий пил IV 4 1б Процеси що спричиняють забруднення речовинами 3 та 4 класів небезпеки тіла та спецодягу 15 10 Загальні два відділення Приміщення для обезпилювання спецодягу б Миття замочування шеретування соломурування приготування соляного розчину центрифугування Підготовлювач білкових мас Натрію хлорід III 4 1б Теж 15 10 Теж Теж в сушіння та обжарювання кунтужного та іншого олійного насіння Обжарювач харчових продуктів Конвекційне тепло 2а Процеси що проходять за надлишку явного конвекційного тепла 7 20 -“- Приміщення для охолодження г розмелення насіння Підготовник білкових мас 4 Процеси що вимагають особливих умов щодо дотримання чистоти при виготовленні продукції 6ж/ 7ч 10 Відокремлені по одному відділенню Приміщення для обезпилювання спецодягу манікюрна душові д збивання карамельної маси з відваром Машиніст збивальних машин 4 Теж 6ж/ 7ч 10 Теж Манікюрна душові приміщення для охолодження мильного корення вимішування халви Халвоміс 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- Манікюрна душові Розфасувально-лакувальне відділення Машиніст розфасувально-пакувальних машин 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- Манікюрна душові Укладальник-пакувальник 4 Процеси що вимагають особливих умов щодо дотримання чистоти при виготовленні продукції 6ж/ 7ч 10 Відокремлені по одному відділенню Манікюрна душові приміщення для охолодження Виробництво драже Відділення розмелювання цукрового піску Машиніст розмельного устаткування Пил цукрової пудри IV 6 4 Теж 6ж/ 7ч 10 Теж Приміщення для обезпилювання спецодягу манікюрна душові Завантажувач-розвантажувач харчової продукції 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- -”- Варильне відділення варіння помадки цукрового лікерного сиропів Варильник сиропів сока екстрактів Конвекційне тепло 4 -“- 6ж/ 7ч 10 Відокремлені по одному відділенню Манікюрна душові Відділення приготування корпусів накатного відливного та ін. видів драже Дражувальник сортувальник у виробництві харчової продукції Пил цукрової пудри крахмалю IV 6 4 -“- 6ж/ 7ч 10 Теж Приміщення для обезпилювання спецодягу манікюрна душові Відділення дражування та глянсування корпусів Глянсувальник карамелі та драже Дражувальник Пил цукрової пудри какао-порошок IV 6 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- Теж Відділення розфасування та пакування Машиніст розфасувально-пакувальних машин транспортувальник Пил цукрової пудри крахмалю 4 Процеси що вимагають особливих умов щодо дотримання чистоти при виготовленні продукції 6ж/ 7ч 10 Відокремлені по одному відділенню Приміщення для обезпилювання спецодягу манікюрна душові Приймальник-здавальник харчової продукції 4 Теж 6ж/ 7ч 10 Теж Теж Виробництво вафель Відділення просіювання борошна та цукру Підготовлювач харчової сировини та матеріалів Пил цукрової піску борошна IV 6 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- -“- Відділення миття та дезинфекції яєць Підготовлювач харчрвої сировини та матеріалів Хлор волога II 1 0 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- -“- Рецептурне відділення Рецептурник Борошняний пил IV 6 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- -“- Тістомісильне відділення Машиніст тістомісильних машин Теж IV 6 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- -“- Відділення випікання вафельних листів Пекар Оксид вуглецю IV 20 4 Процеси що вимагають особливих умов щодо дотримання чистоти при виготовленні продукції 6ж/ 7ч 10 Відокремлені по одному відділенню Приміщення для обезпилювання спецодягу манікюрна душові Відділення приготування начинки Складач сумішей вафельник Пил цукрової пудри какао-порошок IV 6 4 Теж 6ж/ 7ч 10 Теж Теж Відділення намазування охолодження вафельних пластів розрізування Вафельник розрізувальник харчової продукції 4 Процеси що вимагають особливих умов щодо дотримання чистоти при виготовленні продукції 6ж/ 7ч 10 Відокремлені по одному відділенню Приміщення для обезпилювання спецодягу манікюрна душові Відділення загортання та пакування Машиніст розфасувально-пакувальних машин 4 Теж 6ж/ 7ч 10 Теж Теж Укладальник-пакувальник Пил борошна та цукру 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- -“- Виробництво печива Відділення просіювання борошна та цукру Підготовлювач харчової сировини та матеріалів Теж IV 6 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- Манікюрна душові Відділення миття та дезинфекції яєць Підготовлювач харчової сировини та матеріалів Хлор волога II 1 0 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- Манікюрна душові Рецептурне відділення Рецептурник Пил борошна та цукру IV 6 4 Процеси що вимагають особливих умов щодо дотримання чистоти при виготовленні продукції 6ж/ 7ч 10 Загальні одне відділення - Манікюрна душові приміщення для обезпилювання спецодягу Тістомісильне відділення Машиніст тістомісильних машин 4 Теж 6ж/ 7ч 10 Теж Манікюрна душові Формувальне відділення Вальцювальник сировини та напівфабриката бісквітник 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- Манікюрна душові Відділення випікання Пекар Оксид вуглецю IV 20 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- Приміщення для охолодження манікюрна душові Відділення охолодження загортання та пакування печива Машиніст розфасувально-пакувальних машин Конвекційне тепло 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- Теж Укладальник-пакувальник 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- -“- Транспорувальник 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- -“- Приймальник-здавальник харчової продукції 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- -“- Виробництво тортів та тістечок Відділення просіювання борошна та цукру Підготовлювач харчової сировини та матеріалів Пил борошна та цукру IV 6 4 Процеси що вимагають особливих умов щодо дотримання чистоти при виготовленні продукції 6ж/ 7ч 10 Відокремлені по одному відділенню Приміщення для обезпилювання спецодягу манікюрна душові Завантажувач-розвантажувач харчової продукції 4 Теж 6ж/ 7ч 10 Теж Теж Відділення миття та дезинфекції яєць Підготовлювач харчової сировини та матеріалів Хлор волога II 10 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- Манікюрна душові Варильне відділення Варильник сиропів соків екстрактів Конвекційне тепло 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- Манікюрна душові приміщення для охолодження Очищувально-сортувальне відділення Сортувальник у виробництві харчової продукції Зерновий пил IV 4.0 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- Манікюрна душові приміщення для охолодження Обжарювальне відділення Обжарювач харчових продуктів Оксид вуглецю IV 20 4 Процеси що вимагають особливих умов щодо дотримання чистоти при виготовленні продукції 6ж/ 7ч 10 Відокремлені по одному відділенню Манікюрна душові приміщення для охолодження Відділення подріблення горіхів Машиніст подрібнювального устаткування 4 Теж 6ж/ 7ч 10 Теж Манікюрна душові Вальцювальник сировини та напівфабрикатів 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- Теж Тістомісильне відділення Кондитер 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- -“- Машиніст тістомісильних машин 4 Процеси що вимагають особливих умов щодо дотримання чистоти при виготовленні продукції 6ж/ 7ч 10 Відокремлені по одному відділенню Манікюрна душові Формувальне відділення Кондитер 4 Теж 6ж/ 7ч 10 Теж Теж Відділення випікання Пекар Оксид вуглецю IV 20 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- Приміщення для охолодження манікюрна душові Відділення приготування напівфабрикатів Кондитер 4 Процеси що вимагають особливих умов щодо дотримання чистоти при виготовленні продукції 6ж/ 7ч 10 Відокремлені по одному відділенню Манікюрна душові Відділення оздоблення випечених напівфабрикатів Кондитер 4 Теж 6ж/ 7ч 10 Теж Теж Відділення укладання та пакування Укладальник-пакувальник 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- -“- Відділення миття інвентарю Машиніст мийних машин Волога 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- Манікюрна душові сушіння спецодягу Відділення розмелювання углекислого амонію Машиніст розмельного устаткування Амиіак пил амонію IV 20 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- Душові приміщення для обезпилювання спецод. Відділення мішковибивальне Вибивальник м’якої тари Пил рослинного походження IV 6 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- Приміщення для обезпилювання спецодягу душові Складські та допоміжні приміщення Склади безтарного зберігання борошна какао-бобів цукру Оператор установки безтарного зберігання сировини Пил борошна какао цукру IV 6 4 Процеси що вимагають особливих умов щодо дотримання чистоти при виготовленні продукції 6ж/ 7ч 10 Відокремлені по одному відділенню Приміщення для обезпилювання спецодягу душові Склади тарного зберігання борошна какао-бобів цукру-піску какао-бобів крохмалю сухого молока яєчного порошку тощо Комірник вантажник вагар Пил борошна IV 6 4 Теж 6ж/ 7ч 10 Теж Манікюрна душові душові приміщення для обігрівання та сушіння одягу Склад тарного зберігання фруктово-ягідної сировини Комірник вантажник Тепло 4 -“- 6ж/ 7ч 10 -“- Теж Склад готової продукції Комірник приймальник-здавальник харчової продукції підсобний робітник транспортувальник вантажник вагар 4 Процеси що вимагають особливих умов щодо дотримання чистоти при виготовленні продукції 6ж/ 7ч 10 Відокремлені по одному відділенню Душові приміщення Виробництво молочної кислоти Бродильне відділення Напірний чан Апаратник ферментування препаратів біосинтезу апаратник варіння живильного середовища 1в Процеси що спричиняють забруднення речовинами 3 та 4 класів небезпеки тіла та спецодягу виділення яких вимагає застосування спец. миючих засобів 5 20 Відокремлені по одному відділенню Хімчистка або прання спецодягу Ваги Апаратник ферментування препаратів біосинтезу 1в Теж 5 20 Теж Теж апаратник варіння живильного середовища Крейдовий чан крейдове молоко Теж Карбонат кальцію вапняк IV 6 1в -“- 5 20 -“- -“- Бродильні апарати Теж Двуокис вуглецю 0 5 % за об’ємом 6 1в -“- 5 20 -“- -“- Відділення розщеплення Апаратник сульфітування Сірчана кислота активоване деревне вугілля жовта кров’яна сіль II 1 3б Процеси що спричиняють забруднення речовинами 1 та 2 класів небезпеки тіла та спецодягу 3 10 -“- Хімчистка штучна вентиляція місць зберігання спецодягу дезодорація Відділення фільтрування Вакуум-фільтр Апаратник сульфітування 1б Процеси що спричиняють 15 10 Загальні два відділення Хімчистка або прання спецодягу Апаратник фільтрування 1б забруднення речовинами 3 та 4 класів небезпеки тіла та спецодягу Ресивер Апаратник сульфітування 1б Процеси що спричиняють 15 10 Теж Апаратник фільтрування 3б забруднення речовинами 1 та 2 класів небезпеки тіла та спецодягу Підбиральні чани Апаратник сульфітування 1б Процеси що спричиняють забруднення речовинами 3 та 4 класів небезпеки тіла та спецодягу 15 10 Загальні два відділення - Іонообмінне відділення Апаратник фільтрування Смола КУ-2-8 сірчана кислота II 1 3б Процеси що спричиняють забруднення речовинами 1 та 2 класів небезпеки тіла та спецодягу 3 10 Відокремлені по одному відділенню Хімчистка штучна вентиляція місць зберігання спецодягу дезодорація Апаратне відділення Вакуумні апарати Апаратник випарювання Олеїнова кислота 3б Теж 3 10 Теж Хімчистка штучна вентиляція місць зберігання спецодягу дезодорація Заправлювальне відділення Реактори Апаратник сульфітування Активоване вугілля карбонат кальцію вапняк IV 6 1в Процеси що спричиняють забруднення речовинами 3 та 4 класів небезпеки тіла та спецодягу виділення яких вимагає застосування спец. ииючих засобів 5 20 Загальні по два відділення Хімчистка або прання спецодягу Рамний прес Апаратник сульфітування 1в Теж 5 20 Теж Теж Збірники готової продукції Апаратник фільтрування 1в -“- 5 20 -“- -“- Купажний чан Інженер-технолог 1в -“- 5 20 -“- -“- Крейдове відділення Апаратник варіння живильного середовища 1в Процеси що спричиняють забруднення речовинами 3 та 4 класів небезпеки тіла та спецодягу виділення яких вимагає застосування спец. миючих засобів 5 20 Відокремлені по одному відділенню Хімчистка прання спецодягу Відділення розливання Зливальник-розливальник вантажник 1в Процеси що спричиняють забруднення речовинами 3 та 4 класів небезпеки тіла та спецодягу виділення яких вимагає застосування спец. миючих засобів 5 20 Теж -“- 2. Допоміжне виробництво Склади Склади оліфи масел фарб лаків Комірник Вантажник Уайт-спірит скипидар в перерахунку на С IV 300 1в Процеси що спричиняють забруднення речовинами 3 та 4 класів небезпеки тіла та спецодягу виділення яких вимагає застосування спец. миючих засобів 5 20 Роздільні по одному відділенню Хімчистка або прання спецодягу Ацетон IV 200 1в Теж 5 20 Теж Теж Толуол III 50 1в -“- 5 20 -“- -“- Ксилол III 50 1в -“- 5 20 -“- -“- Склад пально-мастильних материалів Комірник Вантажник Пари бензину IV 100 1в Процеси що спричиняють забруднення речовинами 3 та 4 класів небезпеки тіла та спецодягу виділення яких вимагає застосування спец. миючих засобів 5 20 Роздільні по одному відділенню Хімчистка або прання спецодягу Пари гасу IV 300 1в Теж 5 20 Теж Теж Склад ЛЗР та ГР Комірник Вантажник Спирт етиловий IV 1000 1б Процеси що спричиняють забруднення речовинами 3 і 4 класу небезпеки тіла та спецодягу 15 10 Загальні два відділення Склад паперу картону тощо Комірник Вантажник Паперовий пил IV 6 1б Теж 15 10 Теж Механічні майстерні Слюсар-ремонтник фрезерувальник токар верстатник широкого профілю стругальник мідник гравірувальник свердлувальник Пари гасу IV 300 1в Процеси що спричиняють забруднення речовинами 3 та 4 класів небезпеки тіла та спецодягу виділення яких вимагає застосування спец. миючих засобів 5 20 Роздільні по одному відділенню Хімчистка або прання спецодягу Жерстяницька майстерня Жерстяник слюсар з ремонту та обслуговування системи вентиляції і кондиціюнування 1б Процеси що спричиняють забруднення речовинами 4 класу небезпеки тіла і спецодягу 15 10 Загальні два відділення Електроремонтна майстерня Електромотер з ремонту та обслуговування електрообладнання слюсар-електрик з ремонту електрообладнання електромеханік з обслуговування ліфтів обмотувальник обмотувальник елементів електричних машин 1б Теж 15 10 Теж Столярно-будівельна майстерня Столяр будівельний тесляр плиточник- облицювальник муляр- будівельник маляр-штукатур Деревний пил ацетон IV IV 6 200 1б 2г Теж Процеси що проходять при температурі повітря до 100С включаючи роботи на відкритому повітрі для покрівельника сталевих покрівель плиточника -облицювальника муляра 15 5 10 20 Загальні два відділення Роздільні по одному відділенню Приміщення для обігрівання і сушіння спецодягу Майстерня ремонту КВП Слюсар контрольно-вимірювальних приладів та автоматики наладчик контрольно-вимірювальних приладів 1б Процеси що спричиняють забруднення речовинами 3 і 4 класу небезпеки тіла і спецодягу 15 10 Загальні два відділення Тарний цех Складальник виробів з деревини Деревний пил IV 6 1б Процеси що спричиняють забруднення речовинами 3 і 4 класу небезпеки тіла і спецодягу 15 10 Загальні два відділення контролер деревообробного виробництва Машиніст зшивальних машин Паперовий пил IV 6 1б Процеси що спричиняють забруднення речовинами 3 і 4 класу небезпеки тіла і спецодягу 15 10 Теж Картонажний цех Різальник паперу картону та целюлози машиніст зшивальної машини машиніст висікально-штампувальної машини клеїльник паперу картону та виробів з них картонажник модельєр коробок пресувальник картонних виробів складальник паперових виробів клеєвар Паперовий пил IV 20 1б Процеси що спричиняють забруднення речовинами 3 і 4 класу небезпеки тіла і спецодягу 15 10 -“- Кузня Коваль ручного кування Коваль на молотах та пресах Окис вуглецю Променисте тепло IV 20 1б 2б Процеси що проходіть з надлишком явного проментстого тепла та спричиняють забруднення речовинами 4 класу небезпеки тіла і спецодягу 3 20 Приміщення для охолодження Зварювальне відділення Електро-газозварник електрозварник ручного зварювання електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах Водень фтористий в перерахунку на F нікелю оксид окис нікелю хрому оксид по Cr окис хрому марганець у зварювальних аерозолях І I III II 0 5/0 1 0 005 1 0 1 3б Процеси що спричиняють забруднення речовинами 1 та 2 класів небезпеки тіла і спецодягу 3 10 Роздільні по одному відділенню Хімчистка штучна вентиляція місць зберігання спецодягу Літографія Копіювальник друкарських форм Ретушер Шліфувальник літоофсетних форм Монтажист Друкар Оператор-копіювальних та розмножувальних машин Машиніст різальних машин Налагоджувач поліграфічного устаткування Препараторник Приймальник на машинах та агрегатах Ацетон диметилформамід Окис азоту азоту оксид у перерахунку на NO2 Гас Кислота азотна Луги їдкі в перерахунку на NAOH Бензин Кислота оцтова паперовий пил абразивний пил аміак NAOH IV II III IV III II IV III IV IV IV 200 10 5 300 2 0 5 100 5 6 6 20 3б 1б Процеси що спричиняють забруднення речовинами 1 та 2 класів небезпеки тіла та спецодягу копіювальник друкарських форм шліфувальник літосферних форм препараторник Процеси що спричиняють забруднення речовинами 3 та 4 класів небезпеки тіла та спецодягу 3 15 10 10 Роздільні по одному відділенню Загальні два відділення Хімчистка штучна вентиляція місць зберігання спецодягу Холодильна станція Машиніст холодильних установок Аміак NH3 IV 20 1б Теж 15 10 Теж Котельна Апаратник хічводоочищення Окис вуглецю IV 20 1б -“- 15 10 -“- Ізолювальник Оператор котельної Пил вугідьний IV 6 Монтажник технологічних трубопроводів Транспортний цех Водій автомобіля водій навантажувача машиніст крана приймальник-здавальник вантажу та багажу підсобний робітник слюсар з ремонту та обслуговування перевантажувальних машин стропальник слюсар з ремонту автомашин Бензин Ацетон Гас Хлорид водню кислота соляна Кислота сірчана Луги їдкі у перерахунку на NAOH IV IV IV II II II 300 200 300 5 1 0 5 3б 1а Процеси що спричиняють забруднення речовинами 1 та 2 класів небезпеки тіла та спецодягу 3 10 Роздільні по одному відділенню Хімчистка штучна вентиляція місць зберігання спецодягу Зарядна акумуляторна Акумуляторник Луги їдкі у перерахунку на NAOH Кислота сірчана II II 0 5 1 3б Процеси що спричиняють забруднення речовинами 1 та 2 класів небезпеки тіла та спецодягу 3 10 Теж Теж Примітка: 1. При поєднанні ознак різних груп виробничих процесів тип гардеробних кількість душових сіток та кранів умивальних слід передбачати беручи до уваги групу з найбільш високими вимогами а спеціальні побутові приміщення та обладнання - у відповідності з сумарними вимогами. 2. У випадку процесів групи 1а душові та шафи а у випадку процесів групи 1б - лави біля шаф дозволяється не передбачати. 3. У разі будь-яких процесів пов’язаних за виділенням пилу та шкідливих речовин в гардеробних повинні бути передбачені респіраторні на облікову кількість а також приміщення та пристрої для обезпилювання або знешкодження спецодягу на чисельність у зміну . 4. Допускається відкрите зберігання одягу у тому числі і на вішалках. 5. Класи небезпеки речовин - згідно ГОСТ 12.1.005.88*. 6. У опалювальних виробничих будівлях за чисельності працюючих щонайбільш 30 осіб у зміні при розташуванні побутових приміщень у окремо розташованих будівлях повинні бути передбачені приміщення для зберігання теплого верхнього одягу обладнані вііщалками. 7. У графі 8 у чисельнику наведена кількість чоловіків у знаменику- жінок. Додаток 3 Норми освітленості при штучному освітленні робочих місць виробничих приміщень* підприємств кондитерської галузі Узгоджено Міністерством охорони здоров’я України 23.09.93 № 5.05.07-737 Освітленність лк штучне освітлення Найменування приміщень виробництв Найменування професій Характеристика зорової роботи Розряд зороваї роботи Підрозряд зорової роботи при комбінованому освітленні при загальному освітленні при газоразрядних лампах при газоразрядних лампах при лампах розжарування при лампах розжарування 1 2 3 4 5 6 7 1.Основне виробництво Карамельне виробництво Протиральне відділення для фруктового пюре Машиніст протиральних машин Середньої точності IV в 400 200/150 Бондар-закупоровач Малої точності V в - 150/100 *Примітка: Приміщення підприємств кондитерської галузі щодо задач зорової роботи відносяться до 1-й групиприміщень СНиП II-4-79 п.1.2 Продовження додатку 3 1 2 3 4 5 6 7 [??1]Рецептурно-змішувальне відділення складання рецептурної суміші уварювання та темперування начинки Рецептурник варильник харчової сировини та продуктів складальник суміші Середньої точності IV+1 в 750 300/200 Варильне відділення а приготування та уварювання карамельного сиропу Завантажувач-розвантажувач харчової продукції Малої точності V+1 в 400 200/150 Варильник сиропів Малої точності V+1 в 400 200/150 соків екстрактів Варильник харчової сировини та продукциї Малої точності V+1 в 400 200/150 б Приготування інвертного сиропу Апаратник приготування інвертного сиропу Малої точності V+1 в 400 200/150 Формувальне відділення Карамельник Малої точності V+1 в 400 200/150 Машиніст формувально-загортального напівавтомата Малої точності V+1 в 400 200/150 Відділення глянсування карамелі Глянсувальник карамелі та драже Малої точності V+1 в 400 200/150 Відділення загортування розфарбування та лакування Машиніст розфасувально-пакувальних машин Малої точності V+1 в 400 200/150 Елспедиція Транспортувальник Загальне спостереження за перебігом виробничого процесу постійне VIII а 75/30 Подсобний робітник Теж VIII а 75/30 Виробництво леденцевої карамелі Відділення формування леденцевої карамелі Машиніст формувально-загортального напіватомата Малої точності V+1 в 400 200/150 Відділення миття інвентаря Машиніст мийних машин Загальне спостереження за перебігом виробничого процесу постійне VIII а 75/30 Шоколадне виробництво Очищувально-сортувальне відділення Завантажувач-розвантажувач харчової продукції Начорна дуже малої точності VI 150/75 Сортувальник у виробництві харчової продукції Високої точності III в 750/600 300/200 Відділення обжарювання кокаобобів горіхів Обжарювач харчової продукції Теж III в 750/600 300/200 Відділення подріблення кокаобобів горіхів Машиніст подрібнювальних машин Малої точності V в 150/100 Відділення приготування та темперування какао тертого Машиніст розмельного устаткування Малої точності V+1 в 400 200/150 Відділення отримання какао-масла Пресувальник-відтискувач Малої точності V+1 в 400 200/150 Відділення розмелювання цукрового піску отримання цукрової пудри Машиніст розмельного устаткування Малої точності V+1 в 400 200/150 Відділення приготування шоколадних мас Оператор лінії приготування шоколадної маси Високої точності III в 750/600 300/200 Вальцювальник сировини та напівфабрикатів Малої точності V+1 в 400 200/150 Машиніст шоколадно-опоряджувальних машин Малої точності V+1 в 400 200/150 Шоколадник Малої точності V+1 в 400 200/150 Формувальне відділення Шоколадник Малої точності V+1 в 400 200/150 Загортувальне відділення Машиніст розфасувально-пакувальних машин Малої точності V+1 в 400 200/150 Пакувальне відділення Укладальник-пакувальник Малої точності V в 150/100 Приймальник-здавальник харчової продукції Малої точності V в 150/100 Експедиція Транспортувальник Загальне спостереження за перебігом виробничого процесу постійне VIII а 75/30 Підсобний робітник Теж VIII а 75/30 Відділення миття інвентаря Машиніст мийних машин -“- VIII а 75/30 Виробництво какао-порошку Відділення подріблення какао Машиніст розмельного устаткування Малої точності V+1 в 400 200/150 Відділення розфасування какао-порошку до коробочок Машиніст розфасувально-пакувальних машин Малої точності V+1 в 400 200/150 Укладальник-пакувальник Малої точності V в 150/100 Цукеркове виробництво Виробництво цукерок з помадовими корпусами а Відділення варки цукрового молочного та помадного сиропів розпущення браку Варильник сиропів соків екстрактів Малої точності V+1 в 400 200/150 Варильник харчової сировини та напівфабриката Малої точності V+1 в 400 200/150 б відділення підготування помадних мас Цукерник Малої точності V+1 в 400 200/150 в формувальне відділення Цукерник Малої точності V+1 в 400 200/150 Відділення цукерок із збивними корпусами а відділення варки агарового та цукрового сиропу розпускання повернених відходів Варильник сиропів соків екстрактів Малої точності V+1 в 400 200/150 б відділення миття та дезінфекції яєць Підготовлювач харчової сировини та матеріалів Малої точності V в 150/100 в відділення приготування збивальних мас Цукерник Малої точності V+1 в 400 200/150 г формувальне відділення Цукерник Малої точності V+1 в 400 200/150 Виробництво цукерок з корпусами на основі праліне а очищувально-сортувальне відділення Сортувальник у виробництві харчової продукції Малої точності V в 150/100 б обжарювальне відділення Обжарювач харчових продуктів Малої точності V в 150/100 в відділення приготування горіхових мас розтирання смажених ядер Вальцювальник сировини та напівфабрикатів Малої точності V+1 в 400 200/150 Приготування цукрової пудри Машиніст розмельного устаткування Малої точності V+1 в 400 200/150 Змішування розтертих ядер з цукровою пудрою сиропом та смаковими добавками розтирання обминання темперування Складальник сумішей Середньої точності IV+1 в 750 300/200 Формувальне відділення Цукерник Малої точності V+1 в 400 200/150 Виробництво цукерок з кремовими корпусами а відділення вимішування та Складальник сумішей Малої точності V+1 в 400 200/150 збирання шоколадної або горіхової маси з жиром та смаковими добавками Цукерник Малої точності V+1 в 400 200/150 б формувальне відділення Цукерник Малої точності V+1 в 400 200/150 в відділення обкочування куполоподібних сортів Цукерник Малої точності V+1 в 400 200/150 Загальне відділення для всіх сортів цукерок а відділення глазурування Глазурувальник Малої точності V+1 в 400 200/150 б загортувальне відділення Машиніст розфасувально-пакувальних машин Малої точності V+1 в 400 200/150 в пакувальне відділення Машиніст розфасувально-пакувальних машин Малої точності V+1 в 400 200/150 Укладальник-пакувальник Малої точності V+1 в 400 200/150 Транспортувальник Загальне спостереження за перебігом виробничого процесу постійне VIII а - 75/30 Підсобний робітник Теж VIII а - 75/30 Відділення миття Машиніст мийних машин Малої точності V в - 150/100 Ірисове виробництво Відділення згущення молока Варильник харчової сировини та продуктів Малої точності V+1 в 400 200/150 Рецептурне відділення а приготування рецептурної Рецептурник Середньої точності IV+1 в 750 300/200 суміші Цукерник Середньої точності V+1 в 400 200/150 Відділення варіння ірисової маси охолодження та проминання Варильник харчовох сировини та продуктів Малої точності V+1 в 400 200/150 Формувально-заготувальне відділення Машиніст формувально-загортувального напівавтомату Малої точності V+1 в 400 200/150 Пакувальне відділення Машиніст розфасувально-пакувальних машин Малої точності V+1 в 400 200/150 Підсобний робітник Загальне спостереження за перебігом виробничого процесу постійне VIII а 75/30 Відділення миття інвентарю Машиніст мийних машин Малої точності V в 150/100 Пастильне та зефірне виробництво Відділення купажування фруктово-ягідного пюре Рецептурник Малої точності V+1 в 400 200/150 Варильне відділення а уварювання пюре або прошпареної пульпи згущування пюре Варильник харчової сировини та продуктів Малої точності V+1 в 400 200/150 Варіння агаро-цукрово-паточного сиропу Мармеладник-пастильник Малої точності V+1 в 400 200/150 Відділення миття та дезінфекції яєць Підготовлювач харчової сировини та матеріалів Малої точності V в 150/100 Збивальне відділення Мармеладник-пастильник Малої точності V в 150/100 Формувальне відділення для зефіру та пастили Відсаження зефіру підсушуання сполучування половинок опудрювання розливання пастили Мармеладник-пастильник Малої точності V+1 в 400 200/150 Відділення вистоювання різання сушіння та опудрювання пастили Мармеладник-пастильник сушильник Малої точності V+1 в 400 200/150 Пакувальне відділення Укладальник-пакувальник Малої точності V+1 в 400 200/150 Підсобний робітник Загальне спостереження за перебігом виробничого процесу постійне VIII а 75/30 Транспортувальник Загальне спостереження за перебігом виробничого процесу постійне VIII а 75/30 Відділення миття інвентарю Машиніст мийних машин Загальне спостереження за перебігом виробничого процесу постійне VIII а 75/30 Мармеладне виробництво Виробництво фруктово-ягідного мармеладу Відділення купажування і протирання пюре Рецептурник Середньої точності IV+1 в 750 300/200 Мармеладник-пастильник Середньої точності IV+1 в 750 300/200 Машиніст протиральних машин Малої точності V+1 в 400 200/150 Варильне відділення Варильник харчової сировини та продуктів Малої точності V+1 в 400 200/150 Формувальне відділення Обробка та вибирання мармеладу Мармеладник-пастильник Малої точності V+1 в 400 200/150 Відділення сушіння мармеладу Сушильник харчової продукції Малої точності V+1 в 400 200/150 Пакувальне відділення Укладальник-пакувальник Малої точності V+1 в 400 200/150 Виробництво желейного мармеладу Відділення варіння желейної маси Варильник харчової сировини та продуктів Малої точності V+1 в 400 200/150 Формувальне відділення Вироблення желе розливання вибирання обсипання Мармеладник-пастильник Малої точності V+1 в 400 200/150 Відділення сушіння мармеладу Сушильник Малої точності V+1 в 400 200/150 Пакувальне відділення Укладальник-пакувальник Малої точності V+1 в 400 200/150 Відділення вироблення розливання помаранчових та лимонних часточок вистоювання різання батонів обсипання часточок Мармеладник-пастильник Малої точності V+1 в 400 200/150 Відділення сушіння часточок Сушильник Малої точності V+1 в 400 200/150 Відділення миття Машиніст мийних машин Загальне спостереження за перебігом виробничого процесу постійне VIII а 75/30 Виробництво халви Варильне відділення Варіння карамельного сиропу та карамельної маси Варильник сиропів соків екстрактів Малої точності V+1 в 400 200/150 Варильник харчової сировини і продуктівї Малої точності V+1 в 400 200/150 Відділення приготування мильного кореня миття замочування різання варіння Варильник сиропів соків екстрактів Малої точності V+1 в 400 200/150 Відділення приготування білкових мас а очищення сортування просіювання насіння Підготовлювач білкових мас Середньої точності IV в 400 200/150 б Миття замочування шеретування соломурування приготування соляного розчину центрифугування Підготовлювач білкових мас Малої точності V в 150/200 в сушіння та обжарювання кунтужного та іншого олійного насіння Обжарювач харчових продуктів Малої точності V в 150/200 г розмелення насіння Підготовник білкових мас Середньої точності IV в 400 200/150 д збивання карамельної маси з відваром мильного корення Машиніст збивальних машин Малої точності V+1 в 400 200/150 вимішування халви Халвоміс Малої точності V+1 в 400 200/150 Розфасувально-пакувальне відділення Машиніст розфасувально-пакувальних машин Малої точності V+1 в 400 200/150 Укладальник-пакувальник Малої точності V+1 в 400 200/150 Виробництво драже Відділення розмелювання цукрового піску Машиніст розмельного устаткування Малої точності V+1 в 400 200/150 Завантажувач-розвантажувач харчової продукції Малої точності V+1 в 400 200/150 Варильне відділення варіння помадки цукрового лікерного сиропів Варильник сиропів сока екстрактів Малої точності V+1 в 400 200/150 Відділення приготування корпусів накатного відливного та ін. видів драже Дражувальник сортувальник у виробництві харчовох продукції Малої точності V+1 в 400 200/150 Відділення дражування та глянсування корпусів Глянсувальник карамелі та драже Малої точності V+1 в 400 200/150 Відділення розфасування та пакування Машиніст розфасувально-пакувальних машин транспортувальник Малої точності V+1 в 400 200/150 Приймальник-здавальник харчової продукції Малої точності V+1 в 400 200/150 Виробництво вафель Відділення просіювання борошна та цукру Підготовлювач харчової сировини та матеріалів Середньої точності IV в 400 200/150 Завантажувач-розвантажувач харчової продукції Малої точності V в 150/100 Відділення миття та дезинфекції яєць Підготовлювач харчовох сировини та матеріалів Середньої точності IV в 400 200/150 Рецептурне відділення Рецептурник Середньої точності IV+1 в 750 300/200 Тістомісильне відділення Машиніст тістомісильних машин Малої точності V+1 в 400 200/150 Відділення випікання вафельних листів Пекар Малої точності V+1 в 400 200/150 Відділення приготування начинки Складач сумішей вафельник Середньої точності IV+1 в 750 300/200 Відділення намазування охолодження вафельних пластів розрізування Вафельник розрізувальник харчової продукції Малої точності V+1 в 400 200/150 Відділення загортання та пакування Машиніст розфасувально-пакувальних машин Малої точності V+1 в 400 200/150 Укладальник-пакувальник Малої точності V+1 в 400 200/150 Виробництво печива Відділення просіювання борошна та цукру Підготовлювач харчової сировини та матеріалів Середньої точності IV в 400 200/150 Відділення миття та дезинфекції яєць Підготовлювач сировини та матеріалів Загальне спостереження за перебігом виробничого процесу постійне VIII а 75/30 Рецептурне відділення Рецептурник Середньої точності IV+1 в 750 300/200 Тістомісильне відділення Машиніст тістомісильних машин Малої точності V+1 в 400 200/150 Формувальне відділення Вальцювальник сировини та напівфабриката бісквітник Малої точності V+1 в 400 200/150 Відділення випікання Пекар Малої точності V+1 в 400 200/150 Відділення охолодження загортання та пакування печива Машиніст розфасувально-пакувальних машин Малої точності V+1 в 400 200/150 Укладальник-пакувальник Транспортувальник Малої точності V в 150/100 Приймальник-здавальник харчової продукції Малої точності V в 150/100 Виробництво тортів та тістечок Відділення просіювання борошна та цукру Підготовлювач харчової сировини та матеріалів Середньої точності IV в 400 200/150 Відділення миття та дезинфекції яєць Підготовлювач харчової сировини та матеріалів Загальне спостереження за перебігом виробничого процесу постійне VIII а 75/30 Варильне відділення Варильник сиропів соків Малої точності V+1 в 400 200/150 Очищувально-сортувальне відділення Сортувальник у виробництві харчової продукції Середньої точності IV+1 в 750 300/200 Обжарювальне відділення Обжарювач харчових продуктів Малої точності V+1 в 400 200/150 Відділення подріблення горіхів Машиніст подрібнювального устаткування вальцювальник Малої точності V+1 в 400 200/150 сировини та напівфабрикатів Тістомісильне відділення Кондитер Малої точності V+1 в 400 200/150 Машиніст тістомісильних машин Малої точності V+1 в 400 200/150 Формувальне відділення Кондитер Малої точності V+1 в 400 200/150 Відділення випікання Пекар Малої точності V+1 в 400 200/150 Відділення приготування напівфабрикатів Кондитер Малої точності V+1 в 400 200/150 Відділення оздоблення випечених напівфабрикатів Кондитер Малої точності V+1 в 400 200/150 Відділення укладання та пакування Укладальник-пакувальник Малої точності V+1 в 400 200/150 Відділення миття інвентарю Машиніст мийних машин Малої точності V в 150/100 Відділення розмелювання углекислого амонію Машиніст розмельного устаткування Малої точності V в 150/100 Відділення мішковибивальне Вибивальник м’якої тари Загальне спостереження за перебігом виробничого процесу постійне VIII а 75/30 Складські та допоміжні приміщення Склади безтарного зберігання борошна какао-бобів цукру Оператор установки безтарного зберігання сировини Загальне спостереження за перебігом виробничого процесу постійне VIII а 75/30 Склади тарного зберігання борошна какао-бобів цукру-піску какао-бобів крохмалю сухого молока яєчного порошку тщо Комірник вантажник вагар Періодичне спостереження за перебігом виробничого процесу при періодичному перебуванні людей у приміщенні VIII в 30/10 Склад тарного зберігання фруктово-ягідної сировини Комірник вантажник Періодичне спостереження за перебігом виробничого процесу при періодичному перебуванні людей у приміщенні VIII в - 30/10 Склад готової продукції Комірник приймальник-здавальник харчової продукції підсобний робітник транспортувальник вавнтажник вагар Загальне спостереження за перебігом виробничого процесу постійне VIII а - 75/30 Виробництво молочної кислоти Бродильне відділення Напірний чан Апаратник ферментування препаратів біосинтезу апаратник Малої точності V а 300 200/150 варіння живильного середовища Ваги Апаратник ферментування препаратів біосинтезу апаратник Малої точності V б 200 150/100 варіння живильного середовища Крейдовий чан крейдове молоко Теж Малої точності V а 300 200/150 Бродильні апарати Теж Малої точності V б 200 150/100 Відділення розщеплення Апаратник сульфітування Малої точності V б 200 150/100 Відділення фільтрування Апаратник сульфітування апаратник Малої точності V б 200 150/100 фільтрування Вакуум-фільтр Апаратник сульфітування апаратник фільтрування Малої точності V б 200 150/100 Ресивер Апаратник сульфітування апаратник фільтрування Малої точності V б 200 150/100 Підбиральні чани Апаратник сульфітування апаратник фільтрування Малої точності V б 200 150/100 Іонообмінне відділення Апаратник фільтрування Малої точності V б 200 150/100 Апаратне відділення Вакуумні апарати Апаратник випарювання Малої точності V б 200 150/100 Заправлювальне відділення Реактори Апаратник сульфітування Малої точності V б 200 150/100 Рамний прес Апаратник сульфітування апаратник Малої точності V б 200 150/100 фільтрування Збірники готової продукції Апаратник фільтрування Малої точності V б 200 150/100 Купажний чан Інженер-технолог Малої точності V б 200 150/100 Крейдове відділення Апаратник варіння середовища Малої точності V б 200 150/100 Відділення розливання Зливальник-розливальник Малої точності V б 200 150/100 Вантажник Начорна дуже малої точності VI - - 150|100 2. Допоміжне виробництво Склади Склади оліфи масел фарб лака Комірник Вантажник Періодичне спостереження за перебігом виробничого процесу при періодичному перебуванні людей у приміщенні VIII в 30/10 Склад пально-мастильних материалів Комірник Вантажник Теж VIII в 30/10 Склад ЛЗР та ГР Комірник -“- VIII в 30/10 Вантажник Склад паперу картону тощо Комірник Вантажник Періодичне спостереження за перебігом виробничого процесу при періодичному перебуванні людей у приміщенні III в 30/10 Механічні майстерні Слюсар-ремонтник фрезерувальник токар верстатник широкого профілю стругальник мідник гравірувальник свердлувальник Високої точності III в 750/600 300/200 Жерстяницька майстерня Жерстяник слюсар з ремонту та обслуговування системи вентиляції і кондиціюнування Теж III в 750/600 300/200 Електроремонтна майстерня Електромотер з ремонту та обслуговування електрообладнання -“- III в 750/600 300/200 Слюсар-електрик з ремонту електрообладнання -“- III в 750/600 300/200 Електромеханік з обслуговування ліфтів -“- III в 750/600 300/200 Обмотувальник елементів електричних машин -“- III в 750/600 300/200 Майстерня ремонту КВП Слюсар контрольно-вимірювальних приладів та автоматики Високої точності III в 750/600 300/200 Наладчик контрольно-вимірювальних приладів та автоматики Теж III в 750/600 300/200 Столярно-будівельна майстерня Столяр будівельний -“- III в 750/600 300/200 тесляр плиточник- облицювальник покрівельник сталевих покрівель маляр бу- дівельний штукатур маляр Тарний цех Складальник виробів з деревини -“- III в 750/600 300/200 контролер деревообробного виробництва Машиніст зшивальних машин -“- III в 750/600 300/200 Картонажний цех Різальник паперу картону та целюлози -“- III в 750/600 300/200 Машиніст зшивальної машини -“- III в 750/600 300/200 Машиніст висікально-штампувальної машини -“- III в 750/600 300/200 Клеїльник паперу картону та виробів з них Високої точності III в 750/600 300/200 Картонажник Модельєр коробок Пресувальник картонних виробів Складальник паперових виробів Теж III в 750/600 300/200 Клеєвар Кузня Коваль ручного кування -“- III в 750/600 300/200 Коваль на молотах та пресах -“- III в 750/600 300/200 Зварювальне відділення Електрогазозварник -“- III в 750/600 300/200 Електрозварник ручного зварювання -“- III в 750/600 300/200 Електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах -“- III в 750/600 300/200 Літографія Копіювальник друкарських форм Високої точності III в 750/600 300/200 Ретушер Теж III в 750/600 300/200 Шліфувальник літоофсетних форм -“- III в 750/600 300/200 Монтажист -“- III в 750/600 300/200 Друкар -“- III в 750/600 300/200 Оператор-копіювальних та розмножувальних машин -“- III в 750/600 300/200 Машиніст різальних машин -“- III в 750/600 300/200 Наладчик поліграфічного устаткування -“- III в 750/600 300/200 Препараторник -“- III в 750/600 300/200 Приймальник на машинах та агрегатах -“- III в 750/600 300/200 Холодильна станція Машиніст холодильних установок -“- III в 750/600 300/200 Котельна Апаратник хічводоочищення Високої точності III в 750/600 300/200 Ізолювальник Теж III в 750/600 300/200 Оператор котельної -“- III в 750/600 300/200 Монтажник технологічних трубопроводів -“- III в 750/600 300/200 Транспортний цех Водій автомобіля Малої точності V в - 150/100 Водій навантажувача Теж V в - 150/100 Машиніст крана -“- V в - 150/100 Приймальник-здавальник вантажу та багажу -“- V в - 150/100 Підсобний робітник -“- V в - 150/100 Слюсар з ремонту та обслуговування перевантажувальних машин -“- V в - 150/100 Стропальник -“- V в - 150/100 Слюсар з ремонту автомашин -“- V в - 150/100 Зарядна акумуляторна Акумуляторник Періодичне спостереження за перебігом виробничого процесу при періодичному перебуванні людей у приміщенні III в - 30/10 Примітки: +1   Норми освітленості на один ступінь шкали освітленості у відповідно зі СНиП II-4-79 пп.4 5в. +1**  Теж у відповідності зі СНиП IIs-4-79 пп.4 5Д. Додаток 4 Узгоджено Державним пожежним наглядом МВС України лист 3/6/993 від 16.12.92 Класифікація зон в залежності від умов середовища по ступеню вибухопожежної та пожежної небезпеки у відповіднтсті з ПУЕ № п/п Найменування виробництва відділень дільниць складів Категорія приміщень по вибухопожежній та пожежній небезпеці Клас пожежо- та вибухо-небезпечної зони по ПУЕ 1 2 3 4 1. Основні виробництва 1. Відділення: посіву борошна цукру розмелу цукру піску в цукрову пудру розмелу та фасування какао порошку Б В-IIа 2. Бункерне відділення виробниче зберігання борошна та цукру В П-II 3. Мішковибивальне відділення з мішковибивальною машиною Б В-IIа 4. Відділення очищення та обрушення соняшнику В П-II 5. Відділення дражування Б В-IIа 6. Відділення дріблення та сортування какао-бобів та інших ядер насіння В П-II 7. Відділення приймання та зберігання жиру в рідкому стані підготовка сировини розтарення та яєць В П-I 8. Формувальні відділення для цукерок карамелі шоколаду Д 9. Формувальне відділення пастили Д 10. Відділення загортки та упаковки кондитерських виробів В П-IIа 11. Відділення обжарювання какао-бобів та інших ядер насіння які містять в собі масло Г 12. Відділення формування та випічки печива тортів вафель та тісточок Г 13. Відділення приймання та зберігання патоки незбиранного молока Д 14. Відділення підготовки рецептурних сумішей для печива та яйцебиту Д 15. Тістомісильне відділення Д 16. Відділення приготування інвертази перероблення відходів миття та стерилізації інвентаря Д 17. Відділення: варильне та приготування начинок протирки пюре пастилозбивальне відділення формування мармеладо-пастильних виробів Д Продовження додатку 4 1 2 3 4 18. Відділення вироблення шоколадних мас Д 19. Відділення оздоблення тортів та тістечок і укладення їх в коробки В В-IIа 2. Допоміжні виробництва 20. Цех глибокого друку насосні станції по перекачуванню розчинів та фарбів для глибокого друку склади бензину лакувальне відділення А В-Iа 21. Приміщення зарядних станцій А В-Iа в верхній зоні 22. Приміщення для промивання форм валиків та літографії А В-Iб 23. Апаратне відділення аміачної холодильної установки А В-Iб 24. Фотомеханічне відділення виробництво анілінового офсет-ого шовкоотрафаретного друку В В-IIа 25. Приміщення тарно-картонажного виробництва В В-IIа 26. Столярна майстерня В В-IIа 27. Ковальске виробництво Г - 3. Складські приміщення 28. Закритий склад зберігання спирту коньяку есенції розчи-ів ефірів та ін. ЛЗР. Видаткові цехові склади спирту та спиртових есенцій А В-Iа 29. Склади безтарного зберігання борошна в бункерах та силосах ємкістю 14 т і більше кожного бункера Б В-IIа 30. Склади безтарного зберігання какао-бобів та іншого насіння які містять в собі масло В П-II 31. Склади безтарного зберігання цукру в бункерах та силосах ємкістю 5 т і більше кожного бункера Б В-IIа 32. Склади тарного зберігання какао-бобів та іншого насіння які містять в собі масло В П-II 33. Склади тарного зберігання борошна цукру відділення прий-ання борошна в мішках В П-II 34. Склади тарного зберігання сухого молока яєчного порошку В П-II 35. Склади тарного зберігання крахмалю В П-II 36. Склади готової продукції В П-IIа 4. Експедиція готової продукції 37. Склади оліфи масел фарб В П-Iа 38. Склади паперу картону та т.ін. В П-IIа 39. Матеріальні склади В П-I П- IIа у залежності від матеріалу 40. Склади тари із горючих матеріалів паперу В П-IIа 41. Склади фруктово-ягідної сировини Д 42. Центральна лабораторія В П-IIа Категорія виробництв по ступені пожежної та вибухопо-жежної небезпеки визначена відповідно до ДНТП 24-86 МВС Додаток 5 Узгоджено Державним пожежним наглядом МВС України лист № 3/6/993 від 16.12.92 Перелік будівель і приміщень що підлягають обладнанню автоматичними засобами пожежогасіння та автоматичною пожежною сигналізацією № п/п Найменування будівель та приміщень Автоматична пожежна сигналізація площа кв.м Автоматичне пожежогасіння площа більше кв.м 1 2 3 4 I. Основне виробництво 1. Відділення просіву борошна До 1000 1000 2. Відділення просіву цукра До 1000 1000 3. Відділення розмелу цукру-піску в цукрову пудру До 1000 1000 4. Відділення розмелу та фасовки какао-порошку До 1000 1000 5. Бункерне відділення До 1000 1000 6. Мішковибивальне відділення До 1000 1000 7. Відділення очистки та обрушення насіння соняшнику До 1000 1000 8. Відділення дражування До 1000 1000 9. Відділення дроблення та сортування какао-бобів та інших ядер і насіння До 1000 1000 10. Відділення загорнення та упаковки в спалимій упаковці До 1000 1000 11. Відділення оздоблення тортів тістечок та укладання в коробки Незалежно від площі 12. II. Допоміжне виробництво 13. Цех глибокого друку насосні станції по пе-рекачуванню розчинків та фарб для глибокого друку склади бензину лакувальне відділення До 500 500 14. Зарядка Незалежно від площі 15. Холодильна компрессорна Незалежно від площі 16. Приміщення тарно-картонажного виробництва До 1000 1000 16. Столярна майстерня До 1000 1000 III. Складські приміщення 17. Закритий склад спирту коньяку есенції розчинків ефірів Видаткові цехові склади спирту До 500 500 18. Склад безтарного зберігання борошна в бункерах До 1000 1000 Продовження додатку 5 1 2 3 4 19. Склад безтарного зберігання како-бобів та іншого насіння яке містить в собі олію До 1000 1000 20. Склад безтарного зберігання цукру До 1000 1000 21. Склад тарного зберігання како-бобів До 1000 1000 22. Склад тарного зберігання цукру відділення приймання борошна в мішках з установкою пневмомішкоприймача До 1000 1000 23. Склад тарного зберігання сухого молока яєчого порошку крахмалю До 1000 1000 24. Склад готової продукції та експедиція До 1500 1500 25. Склади масел оліфи фарб До 500 500 26. Склади паперу та картону До 1000 1000 27. Матеріальний склад Незалежно від площі 28. Склад тари із спалимих матеріалів До 1000 1000 29. Центральна лабораторія Незалежно від площі IV. Адміністративно-побутові приміщення Їдальня Незалежно від площі Комора білизняна гардеробна Охоронно-пожежна Конторські приміщення Незалежно від площі Диспетчерська каса відділ кадрів спецчастина Охоронно-пожежна Архів конструкторське бюро електронно-обчислювальний центр Теж Додаток 6 Перелік робіт з підвищеною небезпекою. Затверджено наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 30 листопада 1993 № 123 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.12.93 № 196 Перелік робіт з підвищеною небезпекою для виконання яких потрібне попереднє спеціальне навчання і щорічна перевірка знань працівників з питань охорони праці складений відповідно до Закону України Про охорону праці має чинність на всіх підприємствах в установах та організаціях незалежно від форм власності та видів їх діяльності. Міністерства державні комітети концерни корпорації інші об’єднання підприємств що створені за галузевим принципом в разі необхідності з урахуванням специфіки виробництва можуть вносити пропозиції до Держнаглядохоронпраці про доповнення Переліку робіт з підвищеною небезпекою. Роботи з підвищеною небезпекою 1. Електрозварювальні газополум’яні наплавочні і паяльні роботи. Контроль за зварювальними з’єднаннями. 2. Роботи в охоронних зонах ліній електропередач. 3. Роботи на кабельних лініях і діючих електроустановках. 4. Роботи в зонах дії струму високої частоти іонізуючого випромінювання електростатичного та електромагнітного полів а також роботи із застосуванням лазерів. 5. Роботи на повітряних лініях зв’язку які перетинають лінії електропередач контактні проводи. 6. Роботи із застосуванням ручних електро- і пневмомашин та інструментів. 7. Роботи з надзвичайно займистими легкозаймистими займистими та вибухонебезпечними речовинами. 8. Роботи пов’язані з технічним обслуговуванням вибухопожежонебезпечних виробництв цехів дільниць об’єктів засобів пожежної сигналізації та систем автоматичного пожежогасіння. Пожежно-технічне обстеження будинків та висотних споруд. Виїзд особового складу підрозділів пожежної охорони по тривозі. 9. Транспортування зберігання експлуатація балонів контейнерів інших ємкостей із стисненими зрідженими отруйними вибухонебезпечними та інертними газами їх заповнення та ремонт. 10. Обслуговування агрегатів і котлів працюючих на газі і рідкому паливі. 11. Роботи з профілактики і технічного обслуговування газового господарства. 12. Виконання газонебезпечних робіт. 13. Роботи по герметизації обладнання в газовому господарстві. 14. Монтаж і експлуатація засобів електрохімічного захисту підземних газопроводів від корозії. 15. Роботи пов’язані з будівництвом обслуговуванням і ремонтом газопроводів газорозподільних пунктів які використовують природні нафтові штучні змішані і зріджені вуглеводневі гази. 16. Роботи по монтажу та зварюванню підземних та зовнішніх газопроводів газифікації об’єктів а також по нанесенню протикорозійного ізоляційного покриття. 17. Підключення до діючого газопроводу новозмонтованих газопроводів. 18. Роботи пов’язані з обслуговуванням експлуатацією та ремонтом компресорних та холодильних установок працюючих на вибухонебезпечних та токсичних газах. 19. Роботи пов’язані з підготовкою залізничних цистерн контейнерів балонів та інших ємкостей до зливу-наливу вибухонебезпечних токсичних та займистих рідин. 20. Роботи пов’язані з монтажем експлуатацією та ремонтом магістральних нафтопроводів нафтопродуктопроводів аміакопроводів і технологічних трубопроводів а також пристроїв та споруд які забезпечують їх експлуатацію. 21. Роботи по виробництву зберіганню використанню та транспортуванню речовин які відносяться до I та II класу небезпеки. 22. Злив очистка нейтралізація резервуарів тари та інших ємкостей з-під нафтопродуктів кислот лугів та інших шкідливих речовин в тому числі радіоактивних. 23. Роботи з дозиметрами. 24. Роботи з отруйними шкідливими токсичними та радіоактивними речовинами. 25. Роботи по дезактивації дезинфекції дератизації та дезинфекції приміщень. 26. Роботи з використанням інертних газів. 27. Роботи пов’язані з виробництвом та застосуванням біопрепаратів. 28. Роботи пов’язані з виробництвом скла та скловиробів. 29. Нанесення лако-фарбових покрить грунтовок та шпаклівок на основі нітрофарб полімерних композицій поліхлорвінілових епоксидних тощо . 30. Обробка деревини та інших речовин антисептичними та вогнезахисними сумішами і речовинами. 31. Виготовлення виробів та деталей із пластмас гуми на пресах вулканізаторах виливних та черв’ячних машинах таблетмашинах каландрах та вальцях. 32. Підготовка до знешкодження і знезжирювання установок та деталей чотирьоххлористим вуглецем. 33. Вулканізаційні роботи. 34. Обслуговування і ремонт акумуляторних батарей. 35. Роботи пов’язані з виробництвом зберіганням транспортуванням та застосуванням агрохімікатів пестицидів гербіцидів. 36. Гасіння вапна. 37. Обслуговування генераторних ацетиленових установок. 38. Гальванічні роботи чистка вентиляційних каналів та повітропроводів. 39. Роботи з окислюючими речовинами. 40. Роботи з піскоструминними апаратами. 41. Нанесення бетону ізоляційних і обмуровочних матеріалів методом набризкування і напилення. 42. Управління завантаження та обслуговування дробарних сортувальних фасувально-пакувальних просівальних змішувальних формувальних затиральних фільтрувальних намотувальних варочних плавильних сепараторних очисних обрізних бурових в’язальних полірувальних механізмів. 43. Обслуговування вальцювальних штампувальних вузлов’язальних і навивальних верстатів та автоматів. 44. Випробування та обслуговування парових і водогрійних котлів економайзерів паропроводів трубопроводів гарячої води пароперегрівників теплообмінників тепломеханічного устаткування посудин що працюють під тиском. 45. Аварійно-рятувальні роботи гасіння пожеж боротьба з повінню. 46. Дегазаційні роботи. 47. Цементація та хімічне закріплення грунтів та фундаментів. 48. Укладка великогабаритних труб у траншеї. 49. Роботи в колодязях шурфах траншеях котлованах бункерах камерах і колекторах. 50. Земляні роботи що виконують в зоні розташування підземних комунікацій під водою та на глибині більше 2 метрів. 51. Роботи у замкнених просторах ємкостях боксах трубопроводах . 52. Водолазні роботи. 53. Роботи верхолазні та на висоті. 54. Роботи з підйомних і підвісних колисок і риштувань на висоті. 55. Монтаж та демонтаж будинків а також відновлення та зміцнення їх аварійних частин. 56. Обстеження димарів вентиляційних каналів і дахів при капітальному ремонті будинків та споруд. 57. Роботи по ремонту фарбуванню очистці від снігу та пилу дахів будівель при відсутності огорож. 58. Робота на конструкціях мостових баштових та козлових кранів. 59. Переміщення вантажу двома або більше кранами. 60. Вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів. 61. Такелажні та стропальні роботи. Виготовлення та випробування стропів. 62. Транспортування негабаритних та важких вантажів на під’їзних коліях будівельних майданчиків. 63. Монтаж наладка технічне обслуговування експлуатація ремонт і демонтаж вантажопідіймальних машин і механізмів ліфтів конвеєрів підвісного канатного гідравлічного транспорту технологічного і верстатного обладнання електроустановок та ліній електропередач. 64. Монтаж демонтаж та обслуговування компресорного холодильного обладнання пресів-розширювачів ковальсько-пресового устаткування. 65. Монтаж демонтаж і накачування шин автотранспортних засобів. 66. Ремонт паливної апаратури двигунів внутрішнього згоряння. 67. Управління тракторами і самохідним технологічним устаткуванням. 68. Роботи в індивідуальних засобах захисту. 69. Роботи що безпосередньо виконуються при обслуговуванні залізничного транспорту електротранспорту рухомого складу. 70. Обслуговування механічних та автоматичних ліній. 71. Роботи на копіювальних і розмножувальних машинах. 72. Обслуговування верстатів по обробці деревини і металів. 73. Робота по обслуговуванню центрифуг и транспортерів. 74. Проведення робіт в силосах призначених для різної сільськогосподарської продукції у вагонах-зерновозах. 75. Роботи по обслуговуванню і ремонту аспіраційних та пневмотранспортних систем на підприємствах по зберіганню і переробці зерна. 76. Роботи по розвантаженню складуванню і зберіганню зернових та олійних культур висівок макухи і шротів насипом і в затареному вигляді. 77. Роботи по оксидації зневоднених мастил при виробництві оліфи і лаків. 78. Робота вогневих обслуг з протиградовими виробами пороховими зарядами і пусковими установками метеоракет транспортування противоградових виробів та метеоракет на вогневі і стартові позиції. 79. Випробувальні роботи. 80. Пожежно-технічне обстеження об’єктів з підвищеною пожежною вибуховою та радіаційною небезпекою. 81. Монтаж ремонт і профілактичне обслуговування засобів охоронної сигналізації. Додаток 7 ПерелІк посад посадових осіб які зобов’язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці. Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці 11.10.93 № 94 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.10.93 № 154 Перелік посад посадових осіб які зобов’язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці складений відповідно до Закону України Про охорону праці і постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1993 р. №  64 Про заходи щодо виконання Закону України Про охорону праці. Перелік посад для яких необхідні навчання і перевірка знань з охорони праці посадових осіб до виконання ними своїх обов’язків а також періодично один раз на три роки поширюється на всі підприємства установи і організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності. 1. Підприємства установи і організації науково-виробничі та виробничі об’єднання 1.1. Керівники заступники керівників головні спеціалісти підприємств установ організацій науково-виробничих та виробничих об’єднань; керівники заступники керівників та спеціалісти їх структурних підрозділів які безпосередньо пов’язані з проведенням робіт на виробничих дільницях а також здійснюють контроль за технічним станом машин механізмів будинків і споруд проведенням технологічних процесів. 1.2. Керівники та спеціалісти науково-дослідних конструкторських проектних та технологічних відділів які займаються проведенням експертизи проектно-конструкторської документації на яку поширюються вимоги нормативних документів з охорони праці а також ті котрі виконують розробки з питань охорони праці. 1.3. Керівники і спеціалісти відділів експлуатації і капітального будівництва виробничо-технічних відділів енергомеханічної пиловентиляційної геологічної маркшейдерської та технологічної служб інші посадові особи які проводять інструктажі з охорони праці для підлеглих працівників безпосередньо відповідають за пожежну безпеку безаварійну експлуатацію об’єктів. 1.4. Керівники і спеціалісти: аварійно-рятувальних частин підприємств організацій та їх структурних підрозділів які виконують бурильно-вибухові геолого-розвідувальні та гірничі роботи; управлінь газового господарства; нафтогазодобувних промислів; ремонтних пуско-налагоджувальних будівельно-реставраційних художньо-виробничих організацій. 1.5. Керівники та спеціалісти які здійснюють сертифікацію продукції та технологічних процесів з питань охорони праці. 1.6. Керівники головні технічні спеціалісти охоронних підприємств. 1.7. Керівники та спеціалісти служб охорони праці. 2. Навчально-виховні заклади науково-дослідні та проектно-конст-рукторські установи 2.1. Керівники заступники керівників навчально-виховних закладів науково-дослідних проектно-конструкторських установ на яких покладена відповідальність за організацію охорони праці. 2.2. Керівники заступники керівників та спеціалісти структурних підрозділів цехів відділів дільниць тощо які безпосередньо займаються розробкою технологічних процесів проектно-конструкторської документації відповідають за організацію виробництва технічний стан устаткування машин та механізмів. 2.3. Майстри виробничого навчання керівники виробничої практики наставники вихователі та інші посадові особи які викладають організацію виробництва технологію робіт експлуатацію обладнання проводять інструктажі з охорони праці та безпеки життєдіяльності з учнівською молоддю і вихованцями. 2.4. Керівники та спеціалісти служб охорони праці. 3. Міністерства державні комітети концерни корпорації та інші об’єднання підприємств створених за галузевим принципом* 3.1. Перші заступники та заступники міністрів голів державних комітетів керівників концернів корпорацій та інших об’єднань підприємств створених за галузевим принципом функціональні обов’язки яких пов’язані з організацією виробництва. 3.2. Керівники заступники керівників спеціалісти виробничотехнічних структурних підрозділів та служб охорони праці. 4. Місцеві державні адміністрації і Ради депутатів 4.1. Заступники керівників місцевих державних адміністрацій і виконкомів Рад народних депутатів на яких покладена відповідальність за організацію виробництва. 4.2. Керівники і спеціалісти виробничо-технічних структурних підрозділів та підрозділів які виконують обов’язки пов’язані з охороною праці. Додаток 8 Колірна гама допустима кількість кольору та допустимий колірний контраст у залежності від категорій робіт характеру освітлення і санітарно-гігієнічних умов у виробничих приміщеннях Характеристика виробничих приміщень Колірна гама Допустимий колірний контраст поміж основними поверхнями інтер’єру Допустима кількість кольору основних поверхонь інтер’єру 1 2 3 4 I. За категоріями робіт: Легкі роботи Роботи середньої важкості Довільна Тепла Довільний Середній Середня Теж Важкі роботи Довільна Малий " Нагляд за виробничими процесами з переодичним перебуванням у вироьничих приміщеннях Довільна Довільний Довільна II. За ступенем точності робіт: Роботи особливо точні та високої точноті I-й II-й розряд Роботи точні та малої точності III-й IV-й розряд Начорні роботи Малий Довільний Теж III. За умовами освітлення: При природньому освітленні: а  північніше 45 град. північної широти: в разі спрямування світлових отворів: на північ і схід на південь і захід за наявнотсі ліхтарів та інших уліштувань верхнього освітлення Тепла Довільна Довільна Середній Теж Малий Середня Теж Мала б  південніше 45 град. північної широти: за довільного спрямування світлових створів за наявності ліхтарів та інших улаштувань верхнього освітлення без природнього освітлення Довільна Довільна Тепла Середній Малий Середній Мала Мала Мала IV. За санітарно-гігієнічними умовами: Тепловиділення а  значні з надлишками Холодна Середній Мала Продовження додатка 8 1 2 3 4 явного тепла понад 20 ккал/м. куб. год  б  незначні з надлишками явного тепла меньше ніж 20 ккал/м. куб. год Довільна Великий Середня Виділення кіптяви диму пилу тощо: а  незачне меньше ніж 5 мг/м. куб б  велике 5 мг/м. куб. І більше Шум а  рівні звуку до 65 дБ б  рівні звуку понад 65 дБ Довільна Довільна Довільна Довільна Середній Великій Середній Малий Середня Середня Середня Мала Додаток 9 Технічний журнал з експлуатації будівель та споруд Міністерство відомство  назва підприємства або організації Технічний журнал з експлуатації будівель та споруд найменування у відповідності з інвентарною карткою Дата прийняття до експлуатації  Основні техніко-економічні показники 1. Площа забудови .............................................................кв.м 2. Будівельний об'єм ..........................................................куб.м 3. Балансова відновна вартість ........................................тис.грн. Дата запису Зміст запису Примітка У цій графі занотовуються найважливіші дані про результати повсякденних спостере-жень за будівлею чи спорудою та їх конструк-тивними елементами; результати інструмен-тальних вимірів осідань прогинів конструк-тивних елементів; основні висновки за ре-зультатами періодичних технічних оглядів будівлі або споруди; відомості про факти істотних порушень правил експлуатації та про намічені або вжиті заходи щодо припинення таких порушень; основні дані про проведені реконструкції термін характер . Примітка: Основні дані щодо проведених ремонтів термін характер об'єм та щодо проведених реконструкцій термін характер можуть бути винесені до окремої графи. Додаток 10 Обов’язковий Порядок сумісного зберігання речовин та матеріалів  1. Умови зберiгання усiх речовин та матерiалiв визначаються вимогами стандартiв або технiчних умов на них. 2. Можливiсть сумiсного зберiгання речовин та матерiалiв визначається вимогами викладеними у ГОСТ 12.1.004-9 1. Цi вимоги сформульованi на пiдставi кiлькiсного урахування показникiв пожежної небезпеки токсичностi а також однорiдностi засобiв пожежогасiння. 3. Вимоги ГОСТ 12.1.004-91 не поширюються на вибуховi та радiоактивнi речовини котрi повиннi зберiгатися та перевозитися за спецiальними правилами. 4. Згiдно з ГОСТ 12.1.004-91 за потенцiйною небезпекою викликати пожежу пiдсилювати небезпечнi фактори пожежi отруювати навколишнє середовище повiтря воду грунт флору та фауну тощо впливати на людину через шкiру слизовi оболонки дихальних органiв шляхом безпосередньої дiї або на вiдстанi речовини та матерiали подiляються на розряди: – безпечнi; – малонебезпечнi; – небезпечнi; – особливо небезпечнi; В залежностi вiд того до якого розряду вiдносяться речовини та матерiали визначаються умови їхнього зберiгання. 5. До безпечних вiдносять негорючi речовини та матерiали у негорючiй упаковцi якi в умовах пожежi не видiляють небезпечних горючих отруйних їдких продуктiв розкладу або окислення не утворюють вибухових або пожежонебезпечних отруйних їдких екзотермiчних сумiшей з iншими речовинами. Безпечнi речовини та матерiали зберiгаються у примiщеннях або на майданчиках будь-якого типу. 6. До малонебезпечних вiдносять такi горючi та важкогорючi речовини та матерiали якi не вiдносяться до безпечних та на якi не розповсюджуються вимоги ГОСТ 19433-88. До малонебезпечних вiдносяться також негорючi речовини та матерiали у горючiй упаковцi. Малонебезпечнi речовини та матерiали допускається зберiгати у примiщеннях усiх ступенiв вогнестiйкостi окрiм V . 7. До небезпечних вiдносяться горючi та негорючi речовини i матерiали що мають властивостi прояв яких може призвести до вибуху пожежi загибелi травмуванню отруєнню опромiненню захворюванню людей та тварин пошкодженню споруд транспортних засобiв. Небезпечнi властивостi можуть проявлятися як за нормальних умов так i за аварiйних як у речовин у чистому виглядi так i в разi взаємодiї їх з речовинами та матерiалами iнших категорiй визначених у ГОСТ 19433-88.  Небезпечнi речовини та матерiали необхiдно зберiгати у складах I i II ступенi вогнестiйкостi. 8. До особливо небезпечних вiдносяться такi небезпечнi див. п. 7 речовини та матерiали якi не сумiснi з речовинами i матерiалами однiєї з ними категорiї за ГОСТ 19433-88.  Особливо небезпечнi речовини та матерiали необхiдно зберiгати у складах I i II ступеня вогнестiйкостi переважно в окремих будiвлях. 9. Небезпечнi матерiали та речовини згiдно з вимогами ГОСТ 19433-88 класифiкованi у залежностi вiд виду та ступенянебезпеки на класи підкласи та категорії 10. Вiдомостi про належнiсть до вiдповiдного класу пiдкласу категорiї та можливiсть сумiсного зберiгання ряду найбiльш розповсюджених небезпечних та особливо небезпечних речовин та матерiалiв наведенi у таблицi. Розділення речовин та матеріалів під час зберігання Класифікація за ГОСТ 19433-88 Клас Підклас Індекс категорії Назва класу підкласу категорії Речовини представники класів підкласів категорій Індекси категорій речовин з якими допускається сумісне зберігання 1 2 3 4 5 6 2 Гази стиснені зріджені та розчи-ені під тиском 2.1 Незаймисті негорючі неотруйні гази 211 без додаткового виду небезпеки Гелій стиснений закис азоту азот аргон двуокис вуглецю 211 221 223 231 232 241 212* окислювачі Аргоно-киснева суміш повітря стиснене кисень суміші двуокису вуглецю з киснем 212 222 2.2 Отруйні гази 221 без додаткового виду небезпеки Метил бромистий 211 221 223 231 232 241 222* окислювачі Хлор хлор трифтористий ангідрид сірчистий 212 222 223 їдкі та або корозійні Бор фтористий бор хлористий водень хлористий 211 221 223 241 2.3 Займисті горючі гази 231 без додаткового виду небезпеки Вінілацетилен водень стиснений дифторхлоретан метан бутан пропан 211 221 223 231 232 241 232 їдкі та або корозійні Ацетилен розчинений етилен бутилен 211 221 231 232 241 2.4. Отруйні і займисті гази 241 без додаткового виду небезпеки Метил хлористий окис етилену сірководень аміак боретан диціан етиламін окис вуглецю 221 223 231 232 241 3 Легкозаймисті рідини ЛЗР 3.1 ЛЗР з температурою сплаху tсп нижче -180С 311 без додаткового виду Газолін ізопентан циклогексан гексан 311 315 321 325 небезпеки ізопентан петролевий ефір 331 335 616 312* отруйні Бензин етильований сірковугилець етилмеркаптан 312 314 322 324 611 613 824 314* їдкі та або корозійні Триетилхлорсилан трихлосипан 312 314 611 613 824 315 слабоотруйні Діетиламін ефір етиловий 311 315 321 325 331 335 616 Продовження додатка 10 1 2 3 4 5 6 3.2 ЛЗР з tсп від -180С до +230С 321 без додаткового виду небезпеки Амілацетат ацетон бутилацетат 311 315 321 325 331 335 616 322* отруйні Ацетонітрил бензол дихлоретан 312 314 322 324 611 613 824 324* їдкі та або корозійні Диметилдихлорсилан метилхлорсилан триетилхлорсилан 312 314 322 324 611 613 824 325 слабоотруйні Самін сольвент толуол 311 315 321 325 331 335 616 3.3 ЛЗР з tсп від +230С до +610С 331 без додаткового виду небезпеки Бутиллотакрилат бутилбензол діатол 311 315 321 331 335 616 335 слабоотруйні Дихлоретилен дициклопентадіен діетилбензол 311 315 321 323 331 335 616 4. Легкозаймисті тверді речовини ЛЗТ 4.1 ЛЗТ 411 без додаткового виду небезпеки Залізо карбоксільне капролактам колоксилін акридин камфора нафталін пірокахетин сірка порошкова та комкова целулоїд папір індикаторний фільтри паперові целюлоза віскосне волокно синтетичне волокно та ін. 411 413 431 432 616 617 618 811 831 821 836 912 915 916 921 923 413 слабоотруйні Фосфор червоний фосфор п’ятисірчистий фосфор трисірчистий 411 413 431 432 616 617 618 811 831 821 836 912 915 916 921 923 417* що саморозкладаються за t не більше 500С з небезпекою розриву упаковки Порофор 4Х3-57 417 611 4.2 Самозаймисті тверді речовини 421 без додаткового виду небезпеки Гіпосульфіт натрію нікельовий каталізатор вугілля деревне диметилмагній диетилцинк диетилмагній триетилалюміній цирконій металічний порошки алюмінію кальцію цезію та ін. 421 616 617 811 821 831 932 912 915 916 921 923 422 отруйні Фосфор жовтий трипропілбор 422 611 4.3 Речовини що виділяють горючі гази коли взаємодіють з водою 431 без додаткового виду небезпеки Алюминию карбід кальцію карбід лужні та лужноземельгі метали калій літій натрій та ін. гідриди калію алюмінію кальцію літію магнію 411 413 616 617 618 811 821 831 836 912 915 916 921 923 432 отруйні Фосфіди магнію калію натрію кальцію цезію амальгами лужних металів 411 413 431 432 616 617 618 811 831 836 912 915 916 921 923 436* їдкі та або корозійні Диметилхлорсилан метилдихлорсилан метилхлорсилан 436 611 5 Окислюючі речовини та оргвнічні перексиди 5.1 511 без додаткового виду небезпеки Гуанідин азотнокислий амоній азотнокислий залізо азотнокисле та інші солі азотної кислоти солі азотистої кислоти солі марганцевої перманганатної кислоти солі хлорної кислоти пероксиди металів 511 513 616 617 811 821 831 836 915 916 921 923 512* отруйні Барій бромнуватокислий хромовий ангідрид мідь двухромовокисла 512 611 816 513 слабоотруйні Двуокис марганцю двуокис свинцю 511 513 616 617 811 821 831 836 915 916 921 923 5.2 Органічні пероксиди 523* вибухонебезпечні Гідропероксид кумолу 523 524 524* без додаткового виду небезпеки Пероксид бензоїлу флекматизований пероксид дикумілу 523 524 526 611 526* легкозаймисті Пероксид дітребутилу 524 526 611 6 Отруйні речовини ОР 6.1 ОР 611* легкі без додаткового виду небезпеки Алкіфенол аміноанізоли амінотолуоли 312 314 322 324 417 422 436 512 524 526 611 613 816 824 613 легкі легкозаймисті з tсп від +230С до +610С N N диметилиланілін пестациди на основі триазинів рідків 312 314 322 324 611 613 816 824 616 нелегкі без додаткового виду небезпеки Берилій металічний та його сполуки окис барію та сполуки барію окис кадмию та сполуки кадмію миш’як та його сполуки ртуть та її сполуки свинець та його сполуки 311 315 321 325 331 335 411 413 421 431 432 511 513 616 617 618 811 821 831 836 912 915 916 921 923 617 нелегкі їдкі та або корозійні Нітрацен гідрат окису барію 411 413 421 431 432 511 513 616 617 618 811 821 831 836 912 915 916 921 923 618 нелегкі легкозаймисті тверді Пестициди що містять миш’як мідь олово 411 413 431 432 616 617 618 811 821 831 836 912 915 916 921 923 8 їдкі та або корозійні речовини 8.1 їдкі та або корозійні речовини що мають кислотні властивості 811 без додаткового виду небезпеки Азотна кислота та її суміші сірчана кислота та її суміші соляна кислота електролит кислотний ортофосфорна кислота та ін. 411 413 421 431 432 511 513 616 617 618 811 821 831 836 912 915 916 921 923 816* отруйні Амоній фтористий кислий водень фтористий кислота бромистоводнева 512 611 613 816 824 8.2 Їдкі та або корозійні речовини що мають основні властивості 821  без додаткового виду небезпеки Аміак водний вапно негашене окис калію окис натрію гідроокис калію гідроокис натрію та ін. 411 413 421 431 432 511 513 616 617 618 811 821 831 836 912 915 916 921 923 824  легкозаймисті з tсп від +230С до +610С Етилендіамін циклогексиламін гидразину гідрат 312 314 322 324 611 613 816 824 8.3 Різні їдкі та або корозійні речовини 831 без додаткового виду небезпеки Бром та розчини брому йод кристалічний гіпохлорід натрію та інші солі хлорнуватистої кислоти залізо хлорне алюміній бромистий алюмокалійовий галун амоній роданистий бісульфат натрію та ін. 411 413 421 431 432 511 513 616 617 618 811 821 831 836 912 915 916 921 923 836 отруйні Бензоїл хлористий йод однохлористий сурма п’ятифториста 411 413 421 431 432 511 513 616 617 618 811 821 831 836 912 915 916 921 923 9 Інші небезпечні речовини 9.1 Речовини що не віднесені до класів 1-8 911 в аерозольній упаковці 911 912 горючі речовини з tсп від +160С до +900С Альдол бутиролактон бензиловий спирт бензилбензоакт безилацетат гліцерин диметилфтолат діоктиолфталат адипінова валеріанова каприлова масляна кислоти кислотні та основні барвники масло касторове проландіол триетаноламін та ін. 411 413 421 431 432 511 513 616 617 618 811 821 831 836 912 915 916 921 923 915 малонебезпечні отруйні Купорос залізний амоній хлористий 411 413 421 431 432 511 513 616 617 618 811 821 831 836 912 915 916 921 923 916 слабкі їдкі та або корозійні речовини Окис міді мідь бромиста мідь хлориста 411 413 421 431 432 511 513 616 617 618 811 821 831 836 912 915 916 921 923 9.2 Речовини що стають небезпечними при зберіганні 921 що виділять горючі гази при контакті з водою Метилкарбітол метол метилсаліцилат 411 413 421 431 432 511 513 616 617 618 811 821 831 836 912 915 916 921 923 923 їдкі та або корозійні Амоній бромистий амоній фосфорнокислий залізо сірчанокисле калій оцтовокислий натрій бромистий калій йодистий калій хлористий калій та натрій вуглекислі тощо 411 413 421 431 432 511 513 616 617 618 811 821 831 836 912 915 916 921 923 Примітки: 1.  Позначкою * відмічено індекси категорій речовин та матеріалів що відносяться до особливо небезпечних. 2.  Під сумісним зберіганням мається на увазі що речовини та матеріали можуть знаходитися в одному відсіку складу або на одному майданчику. При цьому відстстань між ними повинна відповідати вимогам нормативних документів. 3.  Речовини що не увійшли до таблиці відносять до відповідного класу підкласу категорії на підставі пожежонебезпечних та токсичних характеристик вказаних в стандарті або технічних умовах на дану речовину та керуючись вимогами ГОСТ 19433-88. 4.  Питання про сумісне зберігання речовини з невідомими пожежонебезпечними та токсикологічними властивостями може бути вирішене лише після вивчення їхніх відповідних характеристик з наступним віднесенням речовини до відповідного розряду небезпеки визначенням можливості сумісного їх зберігання з іншими речовинами та матеріалами див. ГОСТ 12.1.004-91 та обов’язковим узгодженням з органами державного пожежного нагляду. Додаток 11 Фізико-хімічні та токсикологічні характеристики шкідливих та небезпечних речовин Температура 0C Назва речовини Характеристика речовин Гранично допустима концентрація у повітрі робочої зони мг/куб м Клас небезпеки агрегатний стан речови-ни Нижня концентраційна межа спалахнення парів у повітрі %за об’ємом пилу мг/куб м спала-ху само-займання Токсичне діяння на організм людини 1 2 3 4 5 6 7 8 Акролеїн Барвиста легкозаймиста рідина з різким запахом. Пари в суміші з повітрям вибухонебезпечні токсичні 0 2 2; П 2 8 -26 234 Дуже подразнює слизькові оболонки спричиняє сльозоточивість кон’юктивіт набряк очей при високих концентраціях - запаморочення біль у шлунку уповільнення пульсу сніміння кінчиків пальців втрату свідомості Амоніак Безбарвний пальний газ з різким запахом вибухонебезпечний 20 4; П 15 у повітрі 13 5 у кисні 650 Подразнює верхні дихальні шляхи при високих концентраціях викликаї корчі та збуджує нервову систему; на шкірі спричиняє опіки Анілін Безбарвна пальна оліїста рідина що швидко темніє на повітрі 0 1 2; П 1 2 79 617 Отруйний впливає на кров ценральну нервову систему сприиняє екзему Ацетилен Безбарвний пальний вибухонебезпечний газ 2 5 335 Посідає наркотичну дію в суміші з повітрям спричиняє духу наслідком зменшення вмісту кисню в повітрі Бензин авіаційний автомобільний “калоша” Безбарвна легкозаймиста рідина 0 3 300 в перерахунку на С0 4; П 0 79 0 79 -34 -36 300 300 Спричиняє різноманітні ураження нервової системи злущування шкіри дермантити з горбкувато-пузирчастими висипами Бензол Безбарвна легкозаймиста рідина 5 2; П 1 4 -11 562 Спричиняє наркотичне та судомливе діяння сильно вражає шкіру; при дуже високих концентраціях - миттєва втрата Продовження додатку 11 1 2 3 4 5 6 7 8 свідомості та смерть Метил бромистий Газ нерозчинний у воді але добре розчинний у органічних розчинах 1 1; П Має солодкуватий наркотичний запах Барію сульфат Вибухопожежонебезпечний 0 5 а Спричиняє запалення головного мозку спазм судин міокарда ураження печінки стійкі нервово-психічні розлади Ізомасляний альдегід Легкозаймиста рідина з різким неприємним запахом 5 3; П 1 9 -2 1 183 Подразнююче діє на слизові оболонки очей дихальниї шляхів порушує центральну нервову систему Калій двохромокислий хромпік калієвий Кристалічна речовина оранжево-червоного кольору сильний окислювач 0 01 у перерахунку на CrO3 1; а Спричиняє подразнення верхніх дихальних шляхів шкіри; при тривалому діянні - ураження легень Калію гідроокис Тверда негорюча речовина 0 5 аерозоль 2; а Діє припікаючи на шкіру спричиняє виразки та дермантити важкі опіки очей Калій марганцевокислий Кристалічна речовина пурпурового кольору. Окислювач 0 2 у перерахунку на Mn Сполуки марганцю є отруйними діють на центральну нервову систему спричиняють дермантити та екзему Калію гідротетрат винний камінь 6 а 205 411 Підразнює верхні дихальні шляхи Калію гексаціаноферрат гідрат Жовта кров’яна сіль вибухопожежонебезпечний п+а При нагріванні до 40-500С розкладається з вивільненням ціаністого водню який викликає отруєння Кальцію гіпохлорит хлорне вапно вибухопожежонебезпечний сильний окислювач 1 за хлором 2 а Подразнює дихальні шляхи очі шкіру. Пошкоджує зуби. Спричиняє токсичний гепатит атрофію шкіри Кальцію дигідрофосфат+кальцію сульфат суперфосфат вибухопожежонебезпечний 6 4; а Спричиняє дерматит шкіри а потрапляючи до очей - кон’юктивіти набряк повік прорив рогівки випадання райдужки зміни кісток передпліччя невралгічні розлади Кальцію карбонат вапнят крейда Вибухопожежонебезпечний 6 4; а Спричиняє атрофічні катари верхніх дихальних шляхів емфіземи легень бронхіти гастрити та порушення функції печінки Кальцію окис негашене вапно Вибухопожежонебезпечний 5 а Спричиняє атрофічні зміни слизової верхнії дихальних шляхів пневмосклероз та емфіземи легень. У разі потраплення на шкіру - важкі опіки Кальций хлористий Вибухопожежонебезпечний а Загальне отруєння при прийманні усередину значних доз катари слизової оболонки носа Гас Легкрзаймиста рідина 300 в перерахунку на С 4; П 1 4 27 250 Спричиняє різноманітні ураження нервової системи подразнює слизові оболонки та шкіру Кислота азотна Негорюча безбарвна їдка рідина сильний окислювач 5 2; П При вдиханні парів спричиняє набряк легень руйнування зубів кон’юктивіти важкі опіки екземи Кислота сірчана Їдка оліїста негорюча рідина 1 2; П Подразнює та припікає слизові верхніх дихальних шляхів уражує легені. Потрапляючи на шкіри спричиняє важкі опіки Кислота соляна Безбарвна непальна їдка рідина; “димить” на повітрі 5 2; п У високих концентраціях спричиняє подразнення верхніх дихальних шляхів слизових носа очей можливі запальні захворювання шкіри Кислота оцтова Безбарвна легкозаймиста рідина 5 3;п 3 3 38 454 Пари спричиняють подразнення слизових носа та дихальних шляхів очей опіки шкіри Кислота щавелева Біла порошкувата негорюча речовина 1 Спричиняє подразнення слизових стравоходу шлунка дихальних шляхів шкіри Ксипол Прозора легкорухлива безбарвна легкозаймиста рідина 50 3; а 1 0 29 590 Наркотик; спричиняє подразнення кровотворних органів екземи та інші шкірні захворювання Міді сульфат мідний купорос Вибухонебезпечний 5 3; а Спричиняє функціональні розлади нервової системи порушення функцій печінки Ментол Кристалічна горюча речовина з різким запахом 0 01-0 05 п 0 73 70 275 У високих концентраціях пари посідають наркотичне діяння; здатний викликати ураження нирок дерматити Метан Безбарвний пальний газ без запаху запаху 300 5 -187 8 537 Являє собою надзвичайно сильний наркотик; спричиняє ядуху блювання головний біль втрату свідомості Натрій двохромовокислий; хромпік натрієвий Кристалічна негорюча речовина оранжево-червоного кольору. Сильний окислювач 0 01 у перерахунку на CrO3 1; а Спричиняє подразнення верхніх дихальних шляхів шкіри; у разі довгочасного діяння вражає легені Натрію гідроксид їдкий натр Біла непрозора надзвичайно гігроскопічна речовина 0 5 аерозоль 2; а Подразнює верхні дихальні шляхи діє припікаючи на шкіру спричиняє виразки та важкі опіки очей Натрію карбонат сода кальцінована Кристалічна негорюча дуже гігроскопічна речовина 2 3;а Вдихання пилу може спричинити подразнення верхніх дихальних шляхів кон’юктивіт; при роботі з розчинами можливі екземи Сірчистий ангідрит Безварвний газ з різким запахом 10 3; п Подразнює дихальні шляхи спричиняє спазм бронхів; порушує вуглеводний та білковий обмін; впливає на кров Скипидар Безбарвна або зеленкувато-жовта легкозаймиста рідина 300 у перерахунку на С 4; П 0 8 34 300 Подразнює а потім поралізує нервову систему; пари подразнюють очі і дихальні шляхи; при тривалому діянні викликає захворювання нирок Спирт бутиловий; бутанол-1 Безбарвна легкозаймиста рідина 10 3; п 1 7 34-41 345 Наркотик пари якого діють подразнюючи на слизові оболонки очей та верхніх дихальних шляхів; іноді спричиняє дерматити та екземи Спирт гідролізний Безбарвна легкозаймиста рідина 1000 3; п 3 61 13 365 Токсичніший від етилового спирту. Наркотик що спричиняє збудження а згодом - параліч нервової системи. При тривалому діянні - важкі захворювання печінки серцево-судинної системи шлунка Спирт ісаміловий Безбарвна отруйна легкозаймиста рідина 10 3; п 1 4 40-50 350 Пари спричиняють подразнення слизових оболонок кашель запаморочення блювання. На шкіру діє подразнююче Спирт метиловий метанол Безбарвна легкозаймиста рідина 5 3; п 6 8 464 Сильна переважно нервова та судинна отрута; вражає зоровий нерв та сітківку ока; пари сильно подразнюють дихальні шляхи Спирт етиловий Безбарвна легкозаймиста рідина 1000 3; п 3.6 13 404 Наркотик який спочатку викликає збудження а згодом - параліч центральної нервової системи. При тривалому діянні - тяжкі органічні захворювання центральної нервової системи стравного тракту серцево-судинной системи печінки Толуол метилбензол Безбарвна легкозаймиста рідина з ароматичним запахом 50 3; п 1 3 4 4 536 наркотики. Спричиняють подразнення слизових оболонок нервові розлади зміни у крові. Іноді спостерігаються дерматити Уайт-спіріт Безбарвна легкозаймиста рідина 300 у перерахунку на 0С 4; п 43 260 Може спричинити різноманітні ураження нервової системи Вуглецю двоокис вуглекислий газ Безбарвний непальний газ з кислуватим запахом 0 5 % об’єму при 20 % 0 2 4; п Наркотик подразнює слизові оболонки спричиняє шум у вухах запаморочення Вуглецю окис чадний газ Безбарвний непальний газ без запаха 20 4; п 12 5 610 Спричиняє запаморочення уражає нервову систему органи дихання шкіру Вуглець чотирьох-хлористий Безбарвна летюча непальна рідина 20 2; п При зіткненні з полу-м’ям або розжарени-ми пред-мета-ми розк-лада-ється утво-рюю-чи фос-ген Наркотик. Спричиняє ураження печінки нирок дерматити та кропив’янку Оцтовий ангідрид Безбарвна легкозаймиста рідина з різким запахом 5 3; п 1 21 40 360 Діяння схоже на оцтову кислоту але більш сильне. Спричиняє кон’юктивіт шлунково-кишкові розлади Фенол Безбарвна кристалічна речовина 0 3 2; п 0 3 75 595 Подразнює дихальні шляхи спричиняє розлад травлення блювоту безсоння при потраплянні на шкіру розчину - опіки дерматити наркотик що токсично впливає на обмін речовин та на печінку. Іноді спричиняє дерматити та екзему Хлорамін Б Біла порошкоподібна речовина з запахом хлору. Окислювач 0 03 2; а Здатний спричинити бронхіальну астму Хлороформ Непальнп рідина 20 2; п Наркотик що токсично впливає на обмін речовин та на печінку. Іноді спричиняє дерматити та екзему. Етилацетат входить до складу складних ефірів Рідина з приємним запахом 200 4; п 2 18 -3 426 7 Наркотик Пари подразнюють слизові оболонки дихальних шляхів та очей; спричиняє дерматити та екземи Ефір ізоаміловий Легкозаймиста рідина 48 280 Збуджує центральну нервову систему підвищує кров’яний тиск Хлор Газ жовто-зеленого кольору 0 3 2; п Має дуже різкий запах спричиняє дуже сильне подразнення дихальних шляхів та запалення слизових оболонок Додаток 12 Класифікація приміщень щодо небезпеки ураження електричним струмом Щодо ступеня небезпеки ураження людини електричним струмом приміщення поділяються на: 1 приміщення підвищерої небезпеки що характеризуються наявністю однієї з наступних умов; вологості відносна вологість повітря тривалий час перевищує 75 % ; струмопровідного пилу в кількості що призводить до осідання на дротах проникнення до середини машин апаратів тощо; струмопровідних підлог металевих земляних залізобетонних цегляних тощо ; високої температури 35 С   періодично понад добу або постійно; можливості одночасного дотику людини до металоконструкції будівель технологічних апаратів тощо поєднаних з землею    з одного боку та до металевого корпусу електроустаткування   з другого. 2 приміщення особливої небезпеки що характеризуються наявністю однієї з наступних умов що створюють особливу небезпеку: особливої вологості відносна вологість повітря близька до 100% стеля стіни підлога предмети що знаходяться в приміщенні вкриті вологою ; хімічно активного або органічного середовища у приміщенні постійно або протягом тривалого часу наявні агресивні пари гази рідини утворюються відклади або пліснява які руйнують ізоляцію та струмопровідні частини електроустаткування ; одночасно двох або більшої кількості умов підвищеної небезпеки. 3 приміщення без підвищеної небезпеки в яких не існує умов що створюють підвищену або особливу небезпеку. Додаток 13 ЗАТВЕРЖУЮ Головний інженер назва підпиємства підпис “ ” 19 р. ПЕРЕЛІК робіт з підвищеною небкезпекою по цеху дільниці Головні заходи Місце та характер роботи позиція устаткування за схемою Можливі небезпечні та шкідливі фактори Хто виконує вказану роботу Підготовка до виконання робіт Для безпечного виконання робіт Примітка 1 2 3 4 5 6 I. Роботи що виконуються з реєстрацією в журналі за формрю додатка 17  II. Роботи що виконуються з оформленням наряду-допуску Додаток 14 ЗАТВЕРДЖУЮ назва підприємства підпис посада 19 р. НАРЯД-ДОПУСК № на виконання робіт з підвищеною небезпекою черговий номер за журналом реєстрації нарядів-допусків додаток 1. Цех виробництво установка 2. Місце виконання роботи відділок дільниця апарат комунікація 3. Характер робіт що виконуються 4. Відповідальний за підготування та виконання робіт посада прізвище ім’я по батькові 5. Заходи щодо підготування об’єкта до виконання робіт з підвищеною небезпекою та послідовність їх виконання Додаток: найменування схем 6. Заходи що забезпечують безпечне виконання робіт 7. Засоби індивідуального захисту та режими роботи 8. Начальник цеху прізвище підпис дата 9. Заходи узгоджено: зі службою охорони праці прізвище підпис дата зі взаємопов’язанами цехами найменування суміжного цеху прізвище підпис дата 10. Склад бригади відмітка про проведення інструктажу № п/п Дата і час проведення робіт Прізвища імена по батькові членів бригади Фах З умовами робіт ознайомлений інструктаж отримав підпис Інструктаж проведено посада прізвище ім’я по батькові 11. Аналіз повітряного середовища до початку та в часі виконання робіт Дата і час відбору проб Місце відбору проб Компоненти що визначаються Допустима концентрація ГДК Результати аналізу Підпис особи що проводила аналіз 12. Заходи щодо підготування до безпечного виконання робіт у відповідності з нарядом-допуском виконані. Відповідальний за підготовку та проведення робіт прізвище підпис дата час 13. Можливість виконання робіт підтвержую прізвище підпис дата час 14. До виконання робіт допускаю начальник зміни підпис час дата 15. Термін дії наряду-допуску продовжено Можливість виконання робіт підтвержую Дата і час проведення робіт Результати аналізу повітряного середовища лабораторного або автоматичного Відповідальний за виконання робіт Начальник зміни Представник служби охорони праці Начальник цеху 16. Роботу виконано у повному об’ємі наряд-допуск закрито підписи: відповідального за виконання робіт начальника зміни час дата Додаток 15 Обов’язковий Перелік робіт що виконуються на підприємстві за нарядами-допусками Головні заходи № п/п Цех місце та характер роботи назва устаткування Можливі небезпечні та щкідливі виробничі фактори Хто виконує роботу щодо підготування щодо безпечного виконання УЗГОДЖЕНО Служба охорони праці Назви цехів Додаток 16 Журнал реєстрації нарядів-допусків на проведення робіт на підприємствах № п/п Цех дільниця Ким виданий Керуючий роботой Термін дії наряду Наряд-допуск 2-й примірник зберігається в службі охорони праці ЗАТВЕРЖУЮ Головний інженер назва підпиємства підпис “ ” 19 р. Додаток 17 ЖУРНАЛ обліку робіт з підвищеною небезпекою що виконуються без наряду-допуску в назва підрозділу № п/п Дата та час виконання робіт Місце виконання робіт установка відділення Характер робіт що виконуються Заходи щодо підготування об’єкта до виконання робіт Прізвище ім’я по батькові підпис відповідального Заходи що забезпечують безпечне проведення робіт виконано. Прізвище ім’я по батькові підпис відповідального З умовами безпечного виконання робіт ознайомлені Прізвище ім’я по батькові виконавців їх підписи Результати аналізу повітряного середовища Примітки 1 2 3 4 5 6 7 8 9 Долаток 18 Журнал перевірки знань з техніки безпеки персоналу з групою електробезпеки I Підпис Прізвище ім’я по батькові Назва цеху електроустановки де працює той кого перевіряють Посада стаж роботи на цій посаді Дата попередньої перевірки оцінка знань Дата нинішньої перевірки та причина Оцінка знань того хто перевіряє того кого перевіряють Додаток 19 Журнал реєстрації та огляду посудин що працюють під тиском та іншого устаткування на яке не поширюються правила Держнаглядохоронпраці Особа відповідальна за експлуатацію та безпечний стан устаткування Запис висновків огляду Цех дільниця Найменування устаткування Номер та дата наказу про відповідальність Посада прізвище ім’я по батькові Підпис відповідальної особи Дата огляду Висновки огляду Дозволений тиск кгс/кв.см Термін наступного огляду Додаток 20 Прийоми надання першої допомоги Загальні положення У разі нещасного випадку велике значення належить своєчасному поданню першої передлікарняної медичної допомоги. Щонайважливішою умовою успішного подання першої медичної допомоги є швидкість дій знання основних правил та наявність практичних навичок в поданні першої передлікарняної медичної допомоги. Всі робітники та інженерно-технічні працівники повинні бути навчені поданню першої передлікарняної допомоги яка охоплює: – тимчасове зупинення кровотечі; – перев’язування ран опіків; – накладання шин на місце перелому кісток; – штучне дихання; – перенесення потерпілого. Заняття з подання першої допомоги повинні проводитися компетентним медичним персоналом разом з технічним персоналом. Відповідальність за організацію навчання покладається на начальника цеху та головного інженера підприємства. З осіб що відбули навчання формуються санітарні пости з таким розрахунком щоб у кожній зміні у кожному цеху чи майстерні завжди були підготовлені люди. Санітарні пости повинні бути забезпечені комплексом необхідних засобів для подання першої допомоги на місці. До вказаних засобів належать: стерильний перев’язочний матеріал вата гумові або матерчаті кровотамуючі джгути кліщі для фіксації переломів та вивихів ватно-марлевий бинт для бинтування в разі переломів йодна настоянка розчин борної кислоти нашатирний спирт валер’янові краплі питна сода мило рушник тощо. Рекомендується також забезпечити підприємство апаратом для штучного дихання з комплектом інструментів для розкривання рота відтягування та утримування язика тощо. Медичні засоби першої допомоги комплектуються за порадою лікаря технічні засоби   на основі розпорядження начальника цеху. Для зберігання майна санітарного поста адміністрація повинна встановити певне місце та призначити особу відповідальну за збереження та видачу засобів першої допомоги. Ці особи повинні знати призначення засобів першої допомоги та вміти їх застосовувати. В цехах та на території підприємства слід розвішувати чіткі добре видимі покажчики до медпункту санітарних постів місця зберігання нош та інших засобів до подання першої допомоги. Перша допомога при переломах вивихах ударах У разі переломів та вивихів основне завдання при поданні першої допомоги полягає в тому щоб надати ушкодженій частині тіла найбільш зручне та спокійне положення. Це є обов’язковим не лише для усунення відчуття болю але і для попередження перетворення закритого перелому у відкритий – коли уламки кісток зсередини проколюють шкіру. При переломах та вивихах кінцівок необхідно ушкоджену кінцівку зміцнити шиною фанерною пластиною палицею чи іншим подібним предметом. Ушкоджену руку можна за допомогою бинта або косинки підвісити на шиї та прибинтувати до тулуба. При падінні з висоти або при обвалах якщо виникає підозра на наявність перелому хребта різкий біль у хребті неможливість зігнути спину та перевернутись перша допомога зводиться до слідуючого: потерпілого слід обережно покласти на жорстку поверхню на санітарні ноші кладуть дошки строго горизонтально. При відсутності дошок до спини та боків щільно прибинтовують чотири драбинкові шини. У разі падіння предметів на голову ударі голови та здогадному переломі черепа непритомність кровотеча з вух або рота  до голови необхідно прикласти холодний предмет пляшку з снігом або холодною водою грілку з льодом  або зробити холодну примочку. При переломі ребер ознакою якого є біль при диханні кашлі чханні рухах слід туго забинтувати груди або стягнути їх рушником у часі видиху. За впевненості що потерпілий отримав лише удар до місця удару слід прикласти холод сніг лід змочену холодною водою тканину  і туго його забинтувати. При відсутності ушкоджень шкіри не слід змазувати місце удару йодом розтирати накидати зігріваючий компрес. Перша допомога при пораненні При пораненні слід перш за все очистити рану від забруднення та зараження мікробами. Особливу увагу необхідно приділити ранам забрудненим землею щоб запобігти зараженню правцем. Своєчасне звернення до лікаря та введення протиправцевої сироватки попереджує це захворювання. Той хто подає першу допомогу при пораненні повинен чисто вимити руки з милом а якщо така можливість відсутня – обробити пальці йодною настоянкою. Дотикатись безпосередньо до рани навіть вимитими руками неприпустимо. При поданні першої допомоги слід дотримуватись наступних правил: – не можна промивати рану водою чи будь-якими ліками засипати порошками закривати мазями; – не можна також видаляти з рани пісок землю тощо щоб не викликати її зараження; – не можна видаляти з рани згустків крові це може призвести до сильної кровотечі ; – не можна замотувати рану ізоляційною стрічкою. Необхідно розпечатати наявний у шафці першої допомоги індивідуальний пакет не дотикаючись до поверхні що буде накладена безпосередньо на рану накласти стерильний перев’язочний матеріал з пакету на рану та забинтувати. При відсутності індивідуального пакета для перев’язки використовують шматок чистої тканини змочений йодною настоянкою. Перша допомога при кровотечах Щоб призупинити кровотечу необхідно: – підняти поранену кінцівку догори; – на кровоточиву рану накласти зібганий в жмуток перев’язочний матеріал з індивідуального пакета та притиснути його згори не дотикаючись до рани пальцями на 4–5 хвилин не відпускаючи; – якщо кровотеча припинилась слід не знімаючи накладений перев’язочний матеріал накласти згори другу подушечку з другого пакета або шматок вати та туго забинтувати рану; – у разі сильної кровотечі провадиться стискання кровоносних судин що живлять кров’ю поранену зону шляхом згинання кінцівки в суглобах а також пальцями джгутом або закруткою; у всіх випадках сильної кровотечі слід викликати лікаря. Пам’ятайте: джгут накладається на стегно ноги або плечову частину руки. Накладений джгут слід тримати якнайкоротший час не більше 2-х годин оскільки можливе омертвіння обезкровленої дільниці. При кровотечі з носа відкинути голову назад вставити в ніс тампон змочений пероксидом водню або накласти на перенісся холодний компрес. Подання першої допомоги при опіках кислотами та лугами При потраплянні кислоти або лугу на шкіру уражені місця слід промити струменем води протягом 15–30 хвилин виключаючи ураження сірчаною кислотою потім обмити 5%-ним розчином питної соди а місця уражені лугами   3%-ним розчином борної або оцтової кислоти. У разі потрапляння на слизову оболонку очей кислоти або лугу очі слід промити сильним струменем води протягом 15–20 хвилин а потім – 2%-ним розчином питної соди а при ураженні лугом – 2%-ним розчином борної кислоти. При опіках порожнини рота лугами необхідне полоскання 3%-ним розчином оцтової кислоти або 2%-ним розчином борної кислоти а при опіках кислотою – 5%-ним розчином питної соди. При потраплянні кислоти до дихальних шляхів необхідно дихати розпилюваним за допомогою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди а при потраплянні лугу – розпилюваним 3%-ним розчином оцтової кислоти. Подання першої допомоги при отруєннях вуглекислим газом та сірчистим ангідридом За наявності у повітрі 4–5% вуглекислого газу спостерігаються задишка головний біль млявість серцебиття зниження працездатності. Якщо вміст вуглекислого газу у повітрі досягає 8–10% спостерігається швидка втрата свідомості та смерть наслідком припинення дихання. При отруєнні вуглекислим газом потерпілого видаляють з загазованої зони та виносять на свіже повітря. До прибуття лікаря йому дають кисневу подушку а якщо він не дихає – роблять штучне дихання. Симптоми гострого отруєння сірчистим газом – подразнення дихальних шляхів та очей печіння в горлянці кашель стиснення в грудях. У важких випадках – задишка посиніння сльозоточивість. Перша допомога – промивання носа та полоскання ротової порожнини слабким розчином соди спокій. Перша передлікарняна допомога при ураженні аміаком та фреоном Потерпілий наслідком отруєння парами аміаку або фреону мусить бути винесений на свіже повітря або у чисте тепле приміщення. У разі необхідності слід негайно застосувати штучне дихання. Необхідно звільнити потерпілого від одягу який заважає диханню змінити забруднений одяг надати йому повний спокій. Зробити інгаляцію теплою парою крізь паперову трубку  з чайника у якому міститься 1–2%-ний розчин лимонної кислоти у гарячій воді. Дати випити міцний чай каву лимонад або 2%-ний розчин молочної кислоти. Рекомендується в усіх випадках отруєння вдихання кисню протягом 30–45 хвилин зігрівання потерпілого обкласти грілками . У випадку глибокого сну та можливого зниження больової чутливості слід при цьому дотримуватись обережності щоб не спричинити опіків. За наявность ознак подразнення носоглотки її слід полоскати 2%-ним розчином соди або водою. Незалежно від стану потерпілий повинен бути направлений до лікаря. При спостереженні явищ ядухи кашлю потерпілого слід транспортувати у лежачому положенні. При потраплянні аміаку або фреону в очі необхідно промити очі сильним струменем чистої води. Після цього до лікарського огляду слід одягнути темні захисні окуляри. Не можна бинтувати очі та накладати на них пов’язку. У разі потрапляння на шкіру аміаку або фреону необхідно спочатку спрямувати на уражену поверхню струмінь чистої води. Потім уражену кінцівку занурити в теплу 35–40°С  воду на 5–10 хвилин а при ураженні значної поверхні тіла   зробити загальну ванну. Після ванни висушити шкіру прикладаючи до неї рушник що добре поглинає вологу розтирання неприпустиме . Накласти на уражену поверхню мазеву пов’язку або нанести на неї мазь Вишневського чи пеніцилінову. Якщо мазі відсутні   можна скористатись вершковим несолоним  маслом або соняшниковою олією. Якщо на шкірі з’явились пухирі – їх ні в якому разі не можна розтинати слід накласти на них мазеву пов’язку. Перша передлікарняна допомога при опіках Опіки бувають трьох ступенів починаючи від легкого почервоніння і кінчаючи важким омертвінням ділянок шкіри а інколи – також глибше розташованих тканин. При опіках першого ступеня на уражену поверхню накладають примочку зі слабкого розчину марганцевокислого калію рожевого кольору після чого її слід забинтувати. Надаючи допомогу потерпілому для уникнення зараження не можна торкатись руками опечених ділянок шкіри чи змазувати їх мазями жирами вазеліном присипати питною содою тощо. Не можна розтинати пухирі віддирати від тіла шматки обгорілого одягу. Одяг та взуття з опеченого місця краще не знімати розрізати виконати перев’язку та відправити потерпілого до медичної установи. Якщо обгорілий одяг прилипнув до опеченої поверхні тіла то зверху слід накласти стерильну пов’язку і відправити потерпілого до медичного закладу. У разі важких та розповсюджених опіків потерпілого необхідно загорнути у чисте простирадло або тканину не роздягаючи вкрити якомога тепліш напоїти теплим чаєм та надати йому спокій до прибуття лікаря. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом При ураженні електричним струмом необхідно якнайшвидше звільнити потерпілого від діяння струму. Першим заходом особи що надає допомогу мусить стати негайне вимкнення тієї частини електроустаткування до якої доторкується потерпілий. Вимкнення здійснюється за допомогою вимикачів рубильника або інших вимикаючих апаратів шляхом зняття запобіжників роз’єднання штепсельних сполучень тощо. Якщо досить швидке вимкнення установки неможливе слід застосувати інші прийоми або звільнити потерпілого від діяння струму. Звільнивши потерпілого від діяння струму слід оцінити його стан. Ознаки що дозволяють зробити подібну оцінку є наступними: а  притомність: ясна відсутня порушена потерпілий збуджений або загальмований ; б  колір шкірних покровів та видимих слизових губ очей : рожевий синюшний блідий; в  дихання: нормальне відсутнє порушене неритмічне поверхневе хрипке ; г  пульс на сонних артеріях: добре визначається ритм правильний або неправильний погано визначається відсутній; д  зіниці: вузькі широкі. Маючи певні навички та володіючи собою той хто подає допомогу здатний протягом однієї хвилини оцінити стан потерпілого та вирішити у якій послідовності подавати йому допомогу. Колір шкірних покровів та наявність дихання по підніманню та опусканню грудної клітини  оцінюють візуально. Про втрату свідомості як правило також судять візуально. Пульс на сонній артерії промащують подушечками другого третього та четвертого пальців руки розміщуючи їх вздовж поміж кадиком адамове яблуко  та кивальним м’язом та злегка притискуючи до хребта. Ширину зіниці при заплющених очах визначають таким чином: подушечки вказівних пальців кладуть на верхні повіки обох очей та злегка притискуючи їх до очних яблук підіймають догори. При цьому очна щілина відкривається і на білому тлі стає видимою кругла райдужка а у центрі круглі чорні зіниці стан яких вузькі чи широкі  оцінюють виходячи з того яку площадь райдужки вони займають. Якщо у потерпілого відсутні: свідомість дихання пульс шкірний покрів синюшний а зіниці широкі 0 5 см у перерізі  – можна вважати що він знаходиться у стані клінічної смерті і слід якнайшвидше приступати до оживлення організму за допомогою штучного дихання за способами «з вуст до вуст» або «з вуст до носа» і зовнішнього масажу серця. Якщо потерпілий дихає різко та переривчасто але пульс у нього промацується слід негайно розпочати штучне дихання. Почавши оживлення слід потурбуватись про виклик лікаря або швидкої допомоги. Це має зробити не той хто надає поміч а хтось інший. Якщо потерпілий прийшов до тями хоча до цього був зомлілий знаходився в непритомному стані хоча зі збереженими стійкими диханням та пульсом його слід покласти на підстилці розстебнути одяг який перешкождає диханню створити приплив свіжого повітря зігріти тіло якщо холодно чи відповідно забезпечити прохолоду якщо жарко подбати за повний спокій безперервно спостерігаючи за пульсом та диханням; сторонніх осіб слід видалити. У разі знаходження потерпілого у непритомному стані необхідно спостерігати за його диханням і у разі порушення дихання наслідком западання язика змістити нижню щелепу вперед взявшись пальцями за її кути та підтримувати її у такому стані доки не припиниться западання язика. У випадку виникнення у потерпілого блювання слід повернути його голову та плечі наліво для відходу блювотиння. Ні в якому разі не можна дозволяти потерпілому рухатись або тим більш продовжувати працю оскільки відсутність видимих тяжких уражень спричинених електричним струмом або іншими факторами падіння тощо далеко не виключає можливості наступного погіршення його стану. Лише лікар здатний вирішити питання про стан здоров’я потерпілого. Переносити потерпілого до іншого місця слід лише у випадках коли йому або ж особі що подає допомогу продовжує загрожувати небезпека або коли надання допомоги на місці неможливе наприклад на опорі . Ні в якому разі не можна закопувати потерпілого у землю оскільки це лише спричинить шкоду та втрату дорогоцінних для його урятування хвилин. НАПРУГА ДО 1000 В Для відриву потерпілого від струмоведучих частин або проводу слід скористатись вірьовкою палицею дошкою чи будь-яким іншим сухим предметом що не проводить електричний струм. Можна також відтягнути його за сухий одяг уникаючи при цьому дотику до оточуючих металевих предметів чи частин тіла потерпілого. Щоб ізолювати руки того хто подає допомогу потерпілому якщо у нього виникає необхідність доторкнутись його тіла не прикритого одягом повинен одягнути діелектричні рукавички або обмотати руку шарфом накинути на потерпілого гумовий килимок прогумовану або просто суху тканину. Можна також ізолювати себе ставши на гумовий килимок суху дошку тощо. Відокремлюючи потерпілого від струмоведучих частин рекомендується діяти однією рукою тримаючи другу в кишені або поза спиною. Якщо електричний струм проходить в землю через потерпілого і цей останній спазматично стискує в руці один токоведучий елемент простіше перервати струм відокремивши потерпілого від землі. Можна перерубати дроти сокирою з сухим дерев’яним топорищем або перекусити дроти пофазно стоячи при цьому на сухих дошках дерев’яній драбині тощо. Основні правила проведення штучного дихання Штучне дихання роблять у випадках коли потерпілий не дихає або дихає дуже рідко спазматично. Перш ніж приступити до штучного дихання слід швидко не втрачаючи жодної секунди звільнити потерпілого від одягу що утруднює дихання швидко звільнити його рот від сторонніх предметів розтулити міцно затиснуті вуста. Прийоми штучного дихання Перший спосіб Потерпілого кладуть горілиць під лопатки підкладають тугий валик а під голову – м’яку підстилку; голова повинна дещо звисати та бути відкинута назад; потерпілому відкривають вуста пальцями оберненими марлею або чистою хусточкою обережно витягають язика утримуючи його в такому положенні. Надавши потерпілому вказане положення той хто подає допомогу стає на коліна біля голови потерпілого бере його руки біля кистей та рівномірно відводить їх у боки і назад роблячи широке півколо; при цьому грудна клітина розширюється і відбувається вдих; відвівши руки потерпілого за голову той хто подає допомогу утримує їх у цьому положенні протягом 3 секунд; зігнувши обидві руки в ліктях той хто подає допомогу складає їх на грудях потерпілого а ліктями плавно але енергійно натискає з боків на грудну клітину протягом 2 секунд; при цьому відбувається видих; потім усі рухи повторюють знову у наведеній послідовності. Цей спосіб не може бути застосований якщо у потерпілого ушкоджені рука або ребро перелом серйозне поранення . Другий спосіб Найдієвішим способом штучного дихання є спосіб «з вуст до вуст» або «з вуст до носа». Спосіб «з вуст до вуст» або «з вуст до носа» належить до способів штучного дихання за методом вдування коли повітря що видихує той хто надає допомогу примусово нагнітається до дихальних шляхів потерпілого. Вдування можна здійснювати крізь марлю хусточку за допомогою спеціального пристрою “повітроводу”. Для проведення штучного дихання потерпілого слід покласти горілиць розстебнувши одяг що утруднює дихання. Перш ніж почати штучне дихання слід забезпечити проходимість верхніх дихальних шляхів які в положенні горілиць та у непритомному стані завжди закриті язиком що западає. Окрім того в ротовій порожнині може знаходитись сторонній вміст що його слід видалити пальцями обгорнувши їх хусточкою тканиною чи бинтом. Після цього той хто подає допомогу розмістившись збоку від голови потерпілого підсовує одну руку під шию цього останнього а долонею другої руки натискує йому на чоло максимально відкидаючи голову назад. При цьому корінь язика піднімається та звільняє вхід до горлянки а рот потерпілого відкривається. Той хто подає допомогу нахиляється до обличчя потерпілого робить глибокий вдих відкритим ротом повністю щільно охоплює відкритий рот потерпілого і робить енергійний видих з деяким зусиллям вдихаючи повітря йому до рота одночасно закриваючи ніс потерпілого щокою чи пальцями руки що знаходиться на чолі. При цьому слід спостерігати за грудною клітиною потерпілого яка повинна піднятись. Як тільки грудна клітина підніметься нагнітання повітря призупиняють той хто подає допомогу відвертає обличчя вбік у потерпілого відбувається пасивний видих. Якщо у потерпілого добре визначається пульс і необхідне лише проведення штучного дихання то інтервал поміж штучними вдихами повинен складати 5 с. 12 дихальних циклів щохвилини . При проведенні штучного дихання той хто подає допомогу мусить слідкувати щоб повітря не потрапляло до шлунка потерпілого. При потраплянні повітря до шлунка про що свідчить здуття живота «під ложечкою» обережно натискують долонею на живіт поміж грудиною та пупком. При цьому не виключене виникнення блювання; тоді голову та плечі потерпілого повертають убік. Якщо після вдування повітря грудна клітина не розпрямлюється слід змістити нижню щелепу потерпілого допереду. Для цього чотирма пальцями обох рук нижню щелепу захоплюють ззаду за кути та впираючись великими пальцями в її край нижче куточків вуст відтягують її допереду так щоб нижні зуби знаходились перед верхніми. Якщо щелепи потерпілого міцно затиснені а відкрити рот не вдається слід виконувати штучне дихання «з вуст до носа». Припиняють штучне дихання після відновлення у потерпілого достатньо глибокого та ритмічного самостійного дихання. Зовнішній масаж серця У разі зупинки серця слід не гаючи ані секунди покласти потерпілого на рівну жорстку основу: лаву підлогу підкласти під спину дошку ніяких валиків під плечі та шию підкладати не можна . Якщо допомогу подає одна людина вона розміщується збоку від потерпілого і нахилившись робить два швидких енергійних вдування способом «з вуст до вуст» або «з вуст до носа» потім піднімається лишаючись на тому ж боці від потерпілого долоню однієї руки кладе на нижню половину грудини а пальці злегка піднімає. Долоню другої руки вона накладає на першу долоню упоперек або повздовж і натискає допомагаючи нахилом свого корпусу. Руки при натисненні повинні бути розпрямлені у ліктьових суглобах. Натискання слід виконувати швидкими поштовхами таким чином щоб зміщувати грудину на 4–5 см; тривалість натиснення щонайбільш 0 5 с інтервал поміж окремими натисненнями 0 5 с. В часі пауз руки з грудини не знімають пальці лишаються прямими руки повністю випрямленими у ліктьових суглобах. Якщо оживлення виконує одна людина то на кожні два вдування вона виконує 15 натиснень на грудину. За хвилину слід виконати не менш 60 натиснень та 12 вдувань. Якщо в оживленні приймають участь дві особи співвідношення «дихання-масаж» складає 1:5. У часі штучного вдиху потерпілого той що виконує масаж серця натиснення не виконує. Якщо реанімаційні заходи здійснюються як слід шкірні покрови рожевіють зіниці звужуються самостійне дихання відновлюється. Пульс на сонних артеріях в часі масажу мусить добре відчуватись. Після відновлення серцевої діяльності та визначення доброго пульсу масаж серця негайно припиняють продовжуючи штучне дихання у разі слабкого дихання потерпілого. З відновленням повноцінного самостійного дихання штучне дихання також припиняють. Перенесення або перевезення потерпілого Для перенесення потерпілого наслідком травми використовують ноші які слід швидко принести до місця пригоди та поставити поряд з потерпілим з боку ураженої частини тіла. В часі піднімання перенесення та перевезення потерпілого необхідно не завдавати йому непокою та болю не припускати струшень не надавати йому незручного або небезпечного положення. Піднімати потерпілого та класти його на ноші слід обережно без хапанини та поспіху. Найкраще це робити втрьох стоячи на одному коліні з одного боку потерпілого де немає ушкоджень причому один з тих що піднімають потерпілого підсовує руки під його голову та лопатки другий – під поперек та під верхню частину стегон а третій – під стегна та голмілки. Слід не переносити потерпілого до нош а лише підняти його не встаючи з колін з тим щоб хтось інший підсунув в цей час ноші під потерпілого. Особливо важливо це при різних переломах. При переломах хребта якщо ноші м’які а також у разі перелому нижньої щелепи коли потерпілий задихається його слід класти на ноші долілиць. Переносити потерпілого на ношах можна вдвох або у чотирьох. По рівному місцю потерпілого несуть ногами наперед а при підійманні до гори або по сходах навпаки –головою наперед. Щоб не гойдати ноші носії мусять іти не в ногу піднімаючи ноги можливо менше та дещо зігнувши їх у колінах щоб уникнути струсів. Знімаючи потерпілого з нош слід діяти таким же чином як при його підніманні на ноші з землі ноші необхідно негайно віднести на місце до цеху. При перевезенні важкопотерпілого якщо є відповідна можливість слід потерпілого перевозити на тих же ношах поставивши їх до машини. Необхідно бути завжди готовими для перенесення потерпілих без нош. Потерпілого переносять звичайно удвох. Для цього найзручніше зробити для нього сидіння з чотирьох або з трьох рук. У першому випадку потерпілий охоплює за плечі носіїв у другому – один з носіїв свою вільну руку кладе на плече другого носія. Додаток 21 Рекомендований Рекомендації щодо оснащення об’єктів первинними засобами пожежогасіння 1. До первинних засобiв пожежогасiння вiдносяться: вогнегасники; пожежний iнвентар покривала з негорючого теплоiзоляцiйного полотна грубововняної тканини або повстi ящики з пiском бочки з водою пожежнi вiдра совковi лопати ; пожежний iнструмент гаки ломи сокири тощо . 2. Для визначення видiв та кiлькостi первинних засобiв пожежогасiння слiд враховувати фiзико-хiмiчнi та пожежонебезпечнi властивостi горючих речовин їх взаємодiю з вогнегасними речовинами а також розмiри площ виробничих примiщень вiдкритих майданчикiв та установок. 3. Необхiдну кiлькiсть первинних засобiв пожежогасiння визначають окремо для кожного поверху та примiщення а також для стажерок вiдкритих установок. Якщо в одному примiщеннi знаходяться декiлька рiзних за пожежною небезпекою виробництв не вiддiлених одне вiд одного протипожежними стiнами усi цi примiщення забезпечують вогнегасниками пожежним iнвентарем та iншими видами засобiв пожежогасiння за нормами найбiльш небезпечного виробництва. 4. Покривала з матерiалiв вказаних у п.1 цього додатку повиннi мати розмiр не менше 1 м х 1 м. Вони призначенi для гасiння невеликих осередкiв пожеж в разi займання речовин горiння яких не може вiдбуватися без доступу повiтря. У мiсцях застосування та зберiгання ЛЗР та ГР розмiри покривал можуть бути збiльшенi до величин: 2 м х 1 5 м 2 м х 2 м. Покривала слiд застосовувати для гасiння пожеж класiв «А» «В» «D» Е . 5. Бочки з водою встановлюються у виробничих складських та iнших примiщеннях спорудах у разi вiдсутностi внутрiшнього протипожежного водогону та наявностi горючих матерiалiв а також на територiї об’єктiв. Їхня кiлькiсть у примiщеннях визначається з розрахунку установки однiєї бочки на 250–300 кв.м захищуваної площi. 6. Бочки для зберiгання води з метою пожежогасiння вiдповiдно до ГОСТ 12.4.009-83 повиннi мати мiсткiсть не менше 0 2 куб.м i бути укомплектовані пожежним відром мiсткiстю не менше 0 008 куб.м. 7. Пожежнi щити стенди встановлюються на терiторiї об’єкта з розрахунку один щит стенд на площину 5000 кв.м. До комплекту засобiв пожежогасiння якi розмiщуються на ньому слiд включати: вогнегасники – 3 одиниці ящик з пiском – 1 одиниця покривало з негорючого теплоiзоляцiйного матерiалу або повстi розмiром до 2 м х 2 м – 1 одиниця гаки – 3 одиниці лопати – 2 одиниці ломи – 2 одиниці сокири – 2 одиниці. 8. Ящики для пiску повиннi мати мiсткiсть 0 5; 1 0 або 3 0 куб.м та бути укомплектованими совковою лопатою. Вмiстилища для пiску що є елементом констукцiї пожежного стенду повиннi бути мiсткiстю не менше 0 1 куб.м. Конструкцiя ящика вмiстилища повинна забезпечувати зручнiсть дiставання пiску та виключати попадання опадiв. 9. Склади лiсу тари та волокнистих матерiалiв слiд забезпечувати збiльшеною кiлькiстю пожежних щитiв з набором первинних засобiв пожежогасiння виходячи з мiсцевих умов. 10.Вибiр типу та визначення необхiдної кiлькостi вогнегасникiв: 10.1. Вибiр типу та визначення потрібної кiлькостi вогнегасникiв здiйснюється за таблицями 1 або 2 в залежностi вiд їх вогнегасної спроможностi граничної площi класу пожежi горючих речовин та матерiалiв у захищуваному примiщеннi або об’єктi стандарт ISO № 3941-77 : клас А   пожежi твердих речовин переважно органiчного походження горiння яких супроводжується тлiнням деревина текстиль папiр ; клас В   пожежi горючих рiдин або твердих речовин якi розтоплюються; клас С   пожежi газiв; клас Д   пожежі металів та їх сплавів; клас Е *    пожежi пов’язанi з горiнням електроустановок. Крiм перерахованих параметрiв береться до уваги також категорiя примiщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою. 10.2. Вибiр типу вогнегасника пересувний чи переносний обумовлений розмiрами можливих осередкiв пожеж; у разi збiльшених їх розмiрiв рекомендується використовувати пересувнi вогнегасники таблиця 2 . Для гасiння великих площ горiння коли застосування ручних та пересувних вогнегасникiв є недостатнiм на об’єктi мають бути передбаченi додатково ефективнi засоби пожежогасiння. 10.3. В таблицях 1 та 2 знаком «++» позначенi рекомендованi до оснащення об’єктiв вогнегасники знаком «+» – вогнегасники застосування яких допускається в разi вiдсутностi рекомендованих та за наявностi вiдповiдного обгрунтування; знаком «–» – вогнегасники котрi не допускаються для оснащення об’єктiв. 10.4. Необхiдно враховувати кліматичнi умови експлуатацiї будiвель та споруд вибираючи вогнегасник з вiдповiдною температурною межею використання. 10.5. Якщо на об’єктi можливi комбiнованi осередки пожеж то перевага у виборi вогнегасника вiддається бiльш унiверсальному щодо області застосування. 10.6. Для граничної площi примiщень рiзних категорiй максимальної площi захищуваної одним або групою вогнегасникiв необхiдно передбачати кiлькiсть вогнегасникiв одного з типiв зазначену в таблицях 1 та 2 перед знаками «++» або «+». 10.7. Громадськi будiвлi та споруди повиннi мати на кожному поверсi не менше двох переносних вогнегасникiв. 10.8. Комплектування технологiчного устаткування вогнегасниками здiйснюється відповідно до вимог технiчних умов паспортiв на це устаткування або вiдповiдних галузевих правил пожежної безпеки затверджених у встановленому порядку. 10.9. Комплектування iмпортного устаткування вогнегасниками здiйснюється згiдно з вимогами договору на його поставку. 10.10. У мiсцях зосередження коштовної апаратури й устаткування кiлькiсть засобiв пожежогасiння може бути збiльшена. 10.11. Коли від пожежі захищаються примiщення з OM телефонних станцiй музеїв архiвiв тощо слiд враховувати специфiку вогнегасних речовин у вогнегасниках якi призводять пiд час гасiння до псування обладнання. Цi примiщення рекомендується оснащувати вуглекислотними вогнегасниками з урахуванням гранично допустимої концентрацiї вогнегасної речовини. 10.12. Виробничi примiщення категорiї Д а також тi якi мiстять негорючi речовини й матерiали можуть не оснащуватися вогнегасниками якщо їх площа не перевищує 100 кв.м. необхiднiсть установлення вогнегасникiв у таких примiщеннях визначають власники пiдприємств. 10.13. Вiдстань вiд можливого осередку пожежi до мiсця розташування вогнегасника не повинна перевищувати 20 м для громадських будiвель та споруд; 30 м – для примiщень категорiй А Б В горючi гази та рiдини ; 40 м – для примiщень категорiй В Г; 70 м – для примiщень категорiї Д. 10.14. За наявностi декiлькох невеликих примiщень з однаковим рiвнем пожежонебезпеки кiлькiсть необхiдних вогнегасникiв визначається згiдно з п. 10.13 та таблицями 1 або 2 з урахуванням сумарної площi цих примiщень. 10.15. Окремi пожежонебезпечнi виробничi установки фарбувальнi камери загартовувальнi ванни випробувальнi стенди установки для миття та знежирювання деталей сушильнi камери тощо обладнуються не менше нiж двома вогнегасниками кожна або одною стаціонарною установкою пожежогасiння. 10.16. Окремо розташованi вiдкритi ректифiкацiйнi адсорбцiйнi колони та iншi технологiчнi установки забезпечуються вогнегасниками покривалами ящиками з пiском паровими шлангами. Їх кiлькiсть визначається адмiнiстрацiєю об’єкта залежно вiд потужностi установок та кiлькостi горючих легкозаймистих рiдин i газiв якi мiстяться в апаратах. 10.17. У мiсцях наявностi великої кiлькостi ЛЗР ГР та легкогорючих матерiалiв каучук гума тощо доцiльно встановлювати стацiонарнi або пересувнi вогнегасники типу ОВП -100 ОУ-25 ОУ-80 ОП-100 ОПА-100 ОП-250 i подiбне. 10.18. Примiщення обладнанi автоматичними стацiонарними установками пожежогасiння забезпечуються вогнегасниками на 50% виходячи з їх розрахункової кiлькостi. 10.19. Приклади визначення кiлькостi та типу вогнегасникiв за таблицями 1 i 2 з урахуванням вимог п.10.13: – примiщення категорiї А площею 970кв. м клас пожежi – В повинне захищуватися п’ятьма порошковими вогнегасниками типу ОП-10  таблиця 1 . Вiдстань мiж вогнегасниками та мiсцями можливого загоряння повинна становити не бiльше 30 м; – примiщення категорiї Д площею 1200 кв.м повинне захищатися двома вогнегасниками ОУ-5  таблиця 1 для гасiння загорянь електродвигунiв верстатiв .Вiдстань мiж вогнегасниками та мiсцями можливого загоряння не бiльше 70 м. Продовження додатка21 Таблиця 1 Рекомендації щодо оснащення приміщень переносними вогненасниками Категорія Гранична Клас Пінні та водні вогнегасники Порошкові вогнегасники Хладонові вогенгасники Вуглекислотні вогнегасники міскістю л приміщення захищувальна площа кв.м пожежі міткістю 10 л 2 5 10 місткістю 2 3 л 2 3 5 8 А Б В горючі гази і рідини 200 А В С Д Е 2++ 4+ - - - - - - - - 2+ 2+ 2+ 2+ 2+ 1++ 1++ 1++ 1++ 1++ - 4+ 4+ - - - - - - - - - - - 2++ В 400 А Д Е 2++ - - 4+ - - 2++ 2+ 2++ 1+ 1++ 1+ - - 2+ - - 4+ 2+ - 2++ Г 800 В С 2+ - - 4+ 2++ 2++ 1+ 1+ - - - - - - Г Д 1800 А Д Е 2++ - - 4+ - 2+ 2++ 2+ 2++ 1+ 1++ 1+ - - 2+ - - 4+ - - 2++ Громадські будівлі та споруди 800 А Е 4++ - 8+ - 4++ 4++ 2+ 2+ - 4+ - 4+ 4+ 2++ Примітки: 1. Максимальна площа можливих осередків пожеж класів А та В у приміщеннях в яких передбачається використання вогнегасників не повинна перевищувати вогнегасної спроможності застосовуваних. 2. Для гасіння осередків пожеж різних класів порошкові вогнегасники повинні мати відповідні заряди: для класу А   порошок АВС Е ; для класів В С та Е    або АВС Е та класу Д   Д. 3. Значення знаків “++” “+” “-” наведено в п. 10.3 Продовження додатка21 Таблиця 2 Рекомендації щодо оснащення приміщень пересувними вогненасниками Вуглекислотні вогнегасники міскістю л Категорія приміщення Гранична захищувальна площа кв.м Клас пожежі Повітропінні та вогнегасники місткістю 100 л Комбіновані вогнегасники місткістю піна порошок 100 л Порошкові вогнегасники місткістю 50  100 л 25  40 80 А Б В горючі гази і рідини 500 А 1++ 1++ 1++ - 3+ В 2+ 1++ 1++ - 3+ С - 1+ 1++ - 3+ Д - - 1++ - - Е - - 1+ 2+ 1++ В крім горючих газів та рідин 800 А 1++ 1++ 1++ 4+ 2+ В 2++ 1++ 1++ - 3+ С - 1+ 1++ - 3+ Д - - 1++ - - Е - - 1+ 1+ 1+ Примітки: 1. Максимальні площі можливих осередків пожеж класів А та В у приміщеннях в яких передбачається використання вогнегасників не повинні перевищувати вогнегасної спроможності використування пересувних вогнегасників. 2. Для гасіння осередкіх пожеж різних класів порошкові вогнегасники повинні мати відповідні заряди: для класу а   порошок АВС Е ; для класів В С та Е -ВС Е або АВС Е та для класу Д   Д. 3. Значення знаків “++” “+” “-“ наведено в п.10.3. ЗМІСТ ЧАСТИНА 1 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ 2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ 3. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 3.1. Загальні вимоги 3.2. Обов’язки права і відповідальність за порушення цих Правил 3.3. Порядок розслідування аварій та нещасних випадків 3.4. Організація навчання та вимоги до персоналу 4. ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ 4.1. Загальні вимоги 4.2. Протипожежне водопостачання пожежна Техніка і засоби зв’язку 4.3. Вимоги пожежної безпеки до технологічного устаткування 4.4. Евакуація людей із приміщень і будівель 5. ТЕРИТОРІЯ ПІДПРИЄМСТВА 5.1. Благоустрій територiї пiдприємства 5.2. Автомобільні проїзди та залізничні колії 6. БУДІВЛІ І СПОРУДИ 6.1. Виробничі будівлі 6.2. Складськi будівлі 6.2.1. Загальнi вимоги 6.2.2. Вимоги до зберiгання та транспортування кислот лугiв та iнших хiмiкатiв 6.2.3. Склади балонiв з горючими газами 6.3. Адмiнiстративнi та побутовi будiвлi та примiщення 6.3.1. Загальні вимоги 6.3.2. Санiтарно–побутовi примiщення 6.3.3. Примiщення охорони здоров’я 6.3.4. Примiщення пiдприємств громадського харчування торгiвлi служби побуту 6.4. Вимоги до улаштування освітлення 6.4.1. Загальні вимоги 6.4.2. Аварійне і евакуаційне освітлення 6.4.3. Освітлювальна арматура 6.5. Вимоги безпеки до обладнання сигналізації та зв’язку 6.6. Опалення вентиляція і кондиціювання повітря 6.6.1. Загальні положення 6.6.2. Опалення 6.6.3. Вентиляція та кондиціювання повітря 6.7. Вимоги до улаштування та експлуатації систем водопостачання та каналізації 6.7.1. Загальні вимоги 6.7.2. Вимоги до систем водопостачання 6.7.3. Вимоги до систем каналізації 6.7.4. Вимоги безпеки при експлуатації споруд водопостачання та каналізації 6.8. Шум та вібрація 7. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ І ВИРОБНИЦТВ 7.1. Загальні вимоги 7.2. Вимоги безпеки до окремих видів робіт 7.2.1. Загальні вимоги безпеки 7.2.2. Роботи усередині ємкості 7.3. Специфічні вимоги до виконання робіт у силосах та бункерах 7.4. Миття та дезинфекція ємкостей 7.5. Нанесення захисних покрить на внутрішніповерхні технологічних посудин 7.6. Вогневі роботи 7.7. Вимоги безпеки при виконанні робіт в лабораторіях 7.8. Зливання наливання та транспортування ЛЗР по трубопроводах 8. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ВИРОБНИЧОГО УСТАТКУВАННЯ 8.1. Загальні вимоги 8.2. Вимоги до головних елементів конструкції 8.3. Вимоги до механiзмiв керування 8.4. Вимоги до огороджувальних та запобіжних пристроїв 8.5. Вимоги до живильників 8.6. Вимоги до розміщення устаткування 8.7. Вимоги до технологічних трубопроводів та арматури 8.8. Вимоги до улаштування площадок містків та сходів 8.9. Монтаж та ремонт технологічного устаткування 8.10. Контрольно-вимірювальні прилади автоматика прилади безпеки та запобіжні пристрої 8.11. Вимоги безпеки при хімічному очищенні устаткування 9. ВИМОГИ* ДО ПОСУДИН ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ ПІД ТИСКОМ НЕ БІЛЬШЕ 0 07 МПа 0 7 кгс/кв.см 9.1. Загальні вимоги 9.2. Реєстрація та дозвіл на пуск посудини в експлуатацію 9.3. Технічний огляд посудин 10. ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА 10.1. Загальні вимоги 10.2. Технічна документація 10.3. Обслуговування устаткування 10.4. Захисні заходи електробезпеки від ураження електричним струмом 10.5. Захист будівель та споруд від блискавки 10.6. Робота з переносним електроінструментом 10.7. Засоби захисту які використовуються при роботі з електроустаткуванням 10.8. Вимоги безпеки до акумуляторних установок 11. ВАНТАЖНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНІ РОБОТИ 11.1. Загальні вимоги 11.2. Внутрішньозаводські вантажно-розвантажувальні роботи 11.3. Вантажно-розвантажувальні роботи на транспорті 11.4. Вантаження та розвантаження сировини твердого та рідкого палива допоміжних матеріалів готової продукції сипких та штучних вантажів 11.5. Робота з небезпечними вантажами 11.6. Вантажопідйомне та транспортне устаткування машини та механізми 11.7. Авто- та електронавантажувачі 11.8. Візки транспортні 11.9. Конвеєри 11.10. Стрічкові конвеєри 11.11. Роликові конвеєри рольганги 11.12. Гвинтові конвеєри 11.13. Скребкові конвеєри 11.14. Ковшові елеватори 11.15. Гравітаційні транспортери гвинтові та похилі спуски 11.16. Валкові мішкопідйомники 11.17. Вантажопідйомні машини керування якими здійснюється з підлоги талі тельфери 11.18. Штабелеукладачі 11.19. Порядок та терміни технічного огляду 11.20. Пневматичний транспорт 12. ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ 12.1. Загальні вимоги 12.2. Вимоги до засобів індивідуального захисту ЧАСТИНА 2 галузева 1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО УСТАТКУВАННЯ КОНДИТЕРСЬКИХ ВИРОБНИЦТВ 1.1. Устаткування для подрібнення просіювання та змішування сировини та напівфабрикатів 1.2. Устаткування для розчинення уварювання та темперування сировини та напівфабрикатів 1.3. Сушильне обжарювальне та пічне устаткування 1.4. Мішковибивальні машини 2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО КОНДИТЕРСЬКИХ ВИРОБНИЦТВ 2.1. Карамельне та ірисне виробництво 2.2. Цукеркове виробництво 2.3. Шоколадне виробництво 2.4. Виробництво борошняних кондитерських виробів 2.5. Пастило-мармеладне виробництво 2.6. Виробництво халви 2.7. Автоматизована лінія виробництва халви 2.8. Миття тари 3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО УСТАТКУВАННЯ ВИРОБНИЦТВА МОЛОЧНОЇ КИСЛОТИ 3.1. Бродильні апарати чани 3.2. Нейтралізатори реактори 3.3. Вакуум-випарні апарати 3.4. Кристалізатори 3.5. Центрифуги 3.6. Фільтри 3.7. Іонообмінні установки для очищення розчинів молочної кислоти 3.8. Млини 3.9. Вапногасильні апарати 3.10. Мішалки вапняного молока 3.11. Дозатори вапняного молока 3.12. Автоклави стерилізатори та витримувачі 4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ВИРОБНИЦТВА МОЛОЧНОЇ КИСЛОТИ 4.1. Приготування чистої культури 4.2. Приготування живильних розчинів 4.3. Процес ферментації у виробництві молочної кислоти 4.4. Процеси виділення молочної кислоти 4.5. Приготування вапняного молока 4.6. Процеси очищення розчину молочної кислоти з застосуванням іонообмінної установки очисних апаратів та реакторів 4.7. Зберігання молочної кислоти Додаток 3 Норми освітленості при штучному освітленні робочих місць виробничих приміщень* підприємств кондитерської галузі Класифікація зон в залежності від умов середовища по ступеню вибухопожежної та пожежної небезпеки у відповіднтсті з ПУЕ Перелік будівель і приміщень що підлягають обладнанню автоматичними засобами пожежогасіння та автоматичною пожежною сигналізацією Перелік робіт з підвищеною небезпекою. ПерелІк посад посадових осіб які зобов’язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці. Колірна гама допустима кількість кольору та допустимий колірний контраст у залежності від категорій робіт характеру освітлення і санітарно-гігієнічних умов у виробничих приміщеннях Технічний журнал з експлуатації будівель та споруд Порядок сумісного зберігання речовин та матеріалів Розділення речовин та матеріалів під час зберігання Фізико-хімічні та токсикологічні характеристики шкідливих та небезпечних речовин Класифікація приміщень щодо небезпеки ураження електричним струмом Журнал реєстрації та огляду посудин що працюють під тиском та іншого устаткування на яке не поширюються правила Держнаглядохоронпраці Прийоми надання першої допомоги Загальні положення Перша допомога при переломах вивихах ударах Перша допомога при пораненні Перша допомога при кровотечах Подання першої допомоги при опіках кислотами та лугами Подання першої допомоги при отруєннях вуглекислим газом та сірчистим ангідридом Перша передлікарняна допомога при ураженні аміаком та фреоном Перша передлікарняна допомога при опіках Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом Основні правила проведення штучного дихання Прийоми штучного дихання Перший спосіб Другий спосіб Зовнішній масаж серця Перенесення або перевезення потерпілого Рекомендації щодо оснащення об’єктів первинними засобами пожежогасіння Рекомендації щодо оснащення приміщень переносними вогненасниками Рекомендації щодо оснащення приміщень пересувними вогненасниками * Перелік будівель і приміщень які підлякають обладнанню автоматичними засобами пожежогасіння та автоматичною пожежною сигналізацією наведено у додатку 5 * ступінь вогнестійкості будівель наведений у СНИП 2.09.02   85 табл. 1 1 Надалі   спецодягу. Для звичайного складу спецодягу халати фартухи легкі комбінезони необхідно передбачити шафи розмірами у плані 0 25?0 5 м для розширеного складу звичайний склад плюс натільна білизна засоби індивідуального захисту    0 33?0 5 м для громіздкого спецодягу розширений склад плюс кожухи валянки спеціальні комбінезони  0 4?0 5м. 2 В знаменнику наведена ширина проходу між рядами шаф без лав. * Класифікація зон в заледжності від умов середовища по ступеню вибухопожежної та пожежної небезпеки у відповідності з ПУЕ див. додаток 4 . * До них відносяться апарати цистерни резервуари сушильні барабани печі сушильні реактори і інше подібне устаткування а також колектори тунелі колодязі приямки тощо. * Ці вимого поширюються на * посудини та балони місткістю не більше 0 025 куб. м 25 л для яких добуток тиска у МПа кгс/кв. см на місткість у куб. м л не перевищує 0 02 200 ; * повітряні резервуари гальмового устаткування рухомого складу залізничного транспорту автомібілів та інших засобів пересування; * прилади парового і водяного опалення; * трубчасті печі; * частини машин що не являють собою самостійних посудин корпуси насосів або турбін циліндри двигунів парових гідравлічних повітряних машин та компресорів що не відключаються та конструктивно вбудовані встановлені на одному фундаменті з компресором проміжні холодильники і масловологовідділювачі компресорних установок повітряні ковпаки насосів; * посудини що складаються з труб внутрішнім діаметром не більше 150 мм без колекторів а також з колекторами виготовленими з труб внутрішнім діаметром не більше 150 мм; * посудини які працюють під тиском води з температурою не вище 115 0С або іншої рідини з температурою не вище температури кипіння під тиском 0 07 МПа 0 7 кгс/кв. см . ** При розробці інструкції повинні бути враховані вимоги цих Правил вказівки паспорта інструкції з експлуатації заводу-виготовлювача технологічного регламенту а також діючих галузевих та міжгалузевих нормативно-технічних документів з безпеки праці та урахуванням особливостей та конкретних умов роботи посудини. * Під концернами корпораціями та іншими об'єднананнями підприємств створених за галузевими принципами маються на увазі: Департамент авіаційного транспорту України Департамент морського та річкового флоту Міністерства транспорту України Українська дердавна корпорація автомобільго транспорту Українська кооперативно-державна корпорація по агропромисловому будівництву Центральна спілка споживчих товариств України Українська державна будівельна корпорація Українська державна корпорація промисловості будівнельних матеріалів Український державний концерн місцевої промисловості Українська державна корпорація по виконанню монтажних і спеціальних будіввельних робіт Український союз об'єднаннь підприємств і організацій побутового обслуговування населення та інші об'єднання. * Додатковий клас прийнятий у ППБ для позначення пожеж пов’язаних з горінням електроустановок [??1]*Примітка: Приміщення підприємств кондитерської галузі щодо задач зорової роботи відносяться до 1-й групиприміщень СНиП II-4-79 п.1.2 ?? ?? ?? ?? 1 204 Продовження додатка 10 205 211 Продовження додатка 11 213 214 215 Продовження додатка 14 233