НПАОП 16.0-1.16-97

НПАОП 16.0-1.16-97 Правила безпеки для тютюново-ферментаційного виробництва

  Державний нормативний акт про охорону працi Затверджено наказом Державного комiтету Украiни по нагляду за охороною праці від 22.04.97 №  102 Д Н АО П  1.8.10. - 1.20-97 ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ДЛЯ ТЮТЮНОВОГО ТА ТЮТЮНОВО-ФЕРМЕНТАЦіЙНОГО ВИРОБНИЦТВА ПЕРЕДМОВА Правила безпеки для тютюнового та тютюново-ферментаційного виробництва 1997 Розроблені Українським науково-дослідним інститутом пивобезалкогольної кондитерської та харчокон-центратної промисловості УкрНДІхарчопром ТОВ «НТЦхарчопром» Внесені на розгляд і затвердження Державним комітетом України по харчовій промисловості Редакційна комісія: А.П. Сазонов голова комісії В.І. Левченко Г.А. Прочаковський М.А. Саган А.О. Ку-чашвілі Л.О. Вінниченко З введенням в дію цих Правил вважати такими що не застосовуються на території України: - Правила техніки безпеки та виробничої санітарії у тютюновій промисловості затверджені Мінхарчопро-мом СРСР від 10.02.75 р.; - ОСТ 18-424-84 Процеси підготовки тютюну на тютюнових фабриках. Вимоги безпеки затверджений Мінхарчопромом СРСР 05.03.84.; - ОСТ 18-423-84 Устаткування для тютюнової промисловості. Вимоги безпеки затверджений Мінхарчопромом 05.03.84. Дата введення 01.10.97 ЧАСТИНА 1 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Ці Правила поширюються на всіх працівників які виконують роботи щодо проектування виготовлення реконструкції монтажу налагоджування ремонту технічного діагностування та експлуатації підприємств господарств установ та організацій у тому числі науково-виробничих об'єднань проектних та науково-дослідних інститутів спеціальних конструкторських бюро та лабораторій тютюнового та тютюново-ферментаційного виробництв незалежно від форм власності і видів господарської діяльності надалі підприємств . 2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ В цих Правилах використані такі законодавчі та нормативні акти: 2.1. Закон України Про охорону праці введений в дію постановою Верховної Ради України 14.10.92 №2695-ХІІ. 2.2. Закон України Про пожежну безпеку введений в дію постановою Верховної Ради України 17.12.93 №3747-ХІІ. 2.3. ДНАОП 0.00-4.14-94. Положення про опрацювання прийняття перегляд та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці затверджене наказом Держнаглядохоронпраці України 16.03.94 №19 та зареєстроване Міністерством України 12.05.94 №94/303. 2.4. ДНАОП 0.00-4.13-94. Положення про порядок побудови викладу та оформлення державних нормативних актів про охорону праці затверджене наказом Держнаглядохоронпраці України 01.03.94 №16. 2.5. ДНАОП 0.00-1.03-93. Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України 16.12.93 №128. 2.6. ДНАОП 0.00-1.07-94. Правила будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України 18.10.94 №104. 2.7. ДНАОП 0.00-1.08-88. Правила будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів затверджені Дер-жгіртехнаглядом СРСР 18.10.88.   2.8. ДНАОП 0.00-1.11-90. Правила будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води затверджені Держгіртехнаглядом СРСР 09.01.90. 2.9. ДНАОП 0.00-1.20-90. Правила безпеки у газовому господарстві затверджені постановою Держпроматомнагля-ду СРСР 26.12.90 №3. 2.10. ДНАОП 0.00-1.21-84. Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів затверджені Головдерженергонаглядом Міненерго СРСР 21.12.84. 2.11. ДНАОП 0.00-1.22-72. Правила технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж і Правила техніки безпеки при експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж затверджені Головдерженергонаглядом Міненерго СРСР 15.06.72. 2.12. ДНАОП 0.00-4.21-93. Типове положення про службу охорони праці затверджене наказом Держнаглядохорон-праці України 03.08.93 №73 та зареєстроване Міністерством юстиції України 30.09.93 №140. 2.13. ДНАОП 0.00-8.01-93. Перелік посад посадових осіб які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці затверджений наказом Держнаглядо-хоронпраці України 11.10.93 №94 та зареєстрований Міністерством юстиції України 20.10.94 №154. 2.14. ДНАОП 0.00-8.02-93. Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджений наказом Держнаглядохоронпраці України 30.11.93 №123 та зареєстрований Міністерством юстиції України 23.12.93 №196. 2.15. ДНАОП 0.03-8.06-94. Перелік робіт де є потреба у професійному доборі затверджений наказом Мінохорони здоров'я України 23.09.94 №263/121 та зареєстрований Міністерством юстиції України 25.01.95 №18/554. 2.16. ДНАОП 0.03-4.02-94. Положення про медичний огляд працівників певних категорій затверджене наказом Мінохорони здоров'я України 31.03.94 №45 та зареєстроване Міністерством юстиції України 21.06.94 №136/345. 2.17. ДНАОП 0.00-8.03-93. Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці що діють на підприємстві затверджений наказом Держнаглядохоронпраці України 21.12.93 №132 та зареєстрований Міністерством юстиції України 07.02.94 №20/229. 2.18. ДНАОП. Правила пожежної безпеки в Україні затверджені виконуючим обов'язки головного державного інспектора України 14.07.95 №400 та зареєстроване Міністерством юстиції України 21.06.94 №290/755. 2.19. ДНАОП 0.00-5.11-95. Типова інструкція з-організації безпечного ведення газонебезпечних робіт затверджена Держгіртехнаглядом СРСР 20.02.85. 2.20. ДНАОП 0.00-1.13-71. Правила будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок повітропроводів і газопроводів затверджені Держгіртехнаглядом СРСР 07.12.71. 2.21. ДНАОП 0.00-1.02-92. Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів затверджені Держгіртехнаглядом СРСР 17.06.92. 2.22. ДНАОП. Інструкція з технічної експлуатації і ремонту виробничих будівель і споруд на підприємствах харчової промисловості затверджена Управлінням будівництва Мін-харчопрому СРСР 12.11.85. 2.23. ДНАОП 0.00-4.12-94. Типове положення про навчання інструктаж і перевірку знань працівників з охорони праці затверджене наказом Держнаглядохоронпраці України 04 04 94 №30 зареєстроване Міністерством юстиції України 12.05.94 №95/304. 2.24. ДНАОП 0.00-4.03-93. Положення про розслідування та облік нещасних випадків професійних захворювань і аварій на підприємствах в установах і організаціях затверджене постановою кабінету Міністрів України 10.08.93 №623. 2.25. ДНАОП 0.03-8.07-94. Перелік важких робіт і робіт з шкідливими небезпечними умовами праці на яких забороняється застосування праці неповнолітніх затверджений наказом Мінохорони здоров'я України 31.03.94 №46 та зареєстрований Мінюстом України 28.07.94 №176/385. 2.26. ДНАОП 0.03-8.08-93. Перелік важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці на яких забороняється застосування праці жінок затверджений наказом Мінохорони здоров'я України 29.12.93 №256 та зареєстрований Мінюстом України 30.03.94 №51/260. 2.27. ДНАОП 0.03-3.28-93. Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками затверджені Мінохорони здоров'я України 10.12.93 №241 та зареєстровані Мінюстом України 22.12.93. №194. 2.28. Інструкція про порядок зупинки експлуатації об'єктів при наявності порушень нормативних актів про охорону праці затверджена наказом Держнаглядохоронпраці України 30.12.94 №133. 2.29. НАОП 5.1.11-1.22-90. Правила техніки безпеки і виробничої санітарії при навантажувально-розвантажувальних роботах на залізничному транспорті ЦМ-4771 затверджені Міністерством шляхів сполучення СРСР 15.02.90. 2.30. НАОП 0.00-1.28.97. Правила охорони праці на автомобільному транспорті затверджені Держнаглядохоронпраці України 13. 01. 97 № 5. 2.31. ДНАОП 0.05-3.03-81. Типові галузеві норми безплатної видачі спецодягу спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям скрізних професій та посад усіх галузей народного господарства і окремих виробництв затверджені Держкомпраці СРСР 12.02.81. 2.32. ДНАОП 0.03-3.14-85. Санітарні норми допустимих рівнів шуму на робочих місцях затверджені наказом Мінохорони здоров'я СРСР №3223-85. 2.79. ГОСТ 12.4.121-83. ССБТ. Противогазы промышлен-ные фильтрующие. Технические условия. 2.80. ГОСТ 12.4.122-83. ССБТ. Коробки фильтрующепог-лощающие для промышленных противогазов. Технические условия. 2.81. ГОСТ 12.4.166-85. ССБТ. Лицевая часть ШМП для промышленных противогазов. Технические условия. 2.82. ГОСТ 10807-78. ССБТ. Знаки дорожные. Общие Технические условия. 2.83. ГОСТ 17770-86. ССБТ. Машины  ручные. Требова-ния к вибрационньм характеристикам. 2.84. ГОСТ 2874-82. ССБТ. Вода питьевая. Гигиеничес-кие требования и контроль за качеством. 2.85. ГОСТ 8.001-80. Организация и порядок проведения государственних испытаний средств измерений. 2.86. ГОСТ 8.002-86. Государственный надзор и ведом-ственный контроль за средствами измерений. Основные положения. 2.87. ГОСТ 3241-91. Канаты стальные. Технические условия. 2.88. ГОСТ 4666-75. Арматура трубопроводная. Марки-ровка и отличительная окраска. 2.89. ГОСТ 21130-75. Изделия злектротехнические. За-жимы заземляющие и знаки заземления. Конструкция и раз-меры. 2.90. ГОСТ 21786-76. Система "человек-машина". Сигна-лизаторы звуковые неречевых сообщений. Общие эргономи-ческие требования. 2.91. ГОСТ 25772-83. Ограждения лестниц балконов и крыш стальные. Общие технические условия. 2.92. ГОСТ 13188-67. Тележки грузовые. Типы основные параметры и размеры. 2.93.ГОСТ 14202-69. Трубопроводы промышленных пред-приятий. Опознавательная окраска предупреждающие знаки и маркировочные щитки. 2.94. ГОСТ 16215-80Е. Автопогрузчики вилочные общего назначения. Общие технические условия. 2.95. ГОСТ 18962-86. Машины напольного безрельсово-го электрифицированного транспорта. Общие технические условия. 2.96. СНиП ІІ-4-79. Нормы проектирования. Естественное и искусственное освещение. Затверджений Держбудом СРСР 27.06.79. 2.97. СНиП ІІІ-4-80*.Техника безопасности в строитель-стве. Затверджений Держбудом СРСР 09.06.80. 2.98. СНиП 2.01.02-85*. Противопожарные нормы. Затверджений Держбудом СРСР 17.12.85. 2.99. СНиП 2.09.03-85. Сооружения промьішленньїх пред-приятий. Затверджений Держбудом СРСР 29.12.85. 2.100. СНиП 2.04.05-91. Отопление вентиляция и кон-диционирование. Затверджений Держбудом СРСР 28.11.91.   2 101. СНиП 2.09.04-87. Административные и бытовые здания. Затверджений Держбудом СРСР 30.12.87. 2.102. СНиП 2.04.01-85. Внутренний водопровод и канализация зданий. Затверджений Держбудом СРСР 04.10.85. 2.103. СНиП 2.04.02-84. Водоснабжение. Наружные сети и сооружения. Затверджений Держбудом СРСР 27.07.84. 2.104. СНиП 2.04.03-85. Канализация. Наружные сети и сооружения. Затверджений Держбудом СРСР 21.05.85. 2.105. СНиП 2.05.02-85. Автомобильные дороги. Затверджений Держбудом СРСР 17.12.85. 2.106. СНиП 2.05.07-91. Промышленный транспорт. Затверджений Держбудом СРСР 01.07.89. 2.107. СНиП 2.09.02-85*. Производственные здания. Затверджений Держбудом СРСР 10.12.85. 2.108. СНиП И-39-79. Железные дороги колеи 1520 мм. Затверджений Держбудом СРСР 14.07.76 №107. 2.109. ВБН 8.2.2-58.1-94. Проектування складів нафти і нафтопродуків з тиском насичених парів не више 93.3 кПа. Затверджений Міністерством Украіни в справах будівництва і архитектури 1994. 2.110. СНиП 3.05.05-84. Технологическое оборудование и технологические трубопроводы. Затверджений Держбудом СРСР 07.05.84 №72. 2.111. ОНТП 24-86. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности. Затвер-джені МВС СРСР 27.02.86. 2.112. СН 181-70. Указания по проектированию цветовой отделки интерьеров производственных зданий промышленных предприятий. Затверджені Держбудом СРСР 21.01.70. 2.113. СН 441-72*. Указания по проектированию ограждений площадок и участков предприятий зданий и сооружений. Затверджен! Держбудом СРСР 26.05.72. 2.114. РД 34.21.122-87. Инструкция по устройству мол-ниезащиты зданий и сооружений. Затверджена МЫенерго СРСР 1987. 2.115. ОСТ 18-3.402-82. Система технологической документации в пищевой промышленности. Технологические регламенты. Требования к содержанию и оформлению. Затверджена М!харчопромом СРСР 1982. 2.116. Норми технологічного проектування тютюнових фабрик. Затверджені Мінхарчопромом СРСР 04.12.85. 2.117. НАОП 1.8.10-3.10-73. Норми санітарного одягу та санітарного взуття для робітников тютюновоі промисловості. Затверджені Мінхарчопромом СРСР 12.03.73. 2.118. НАОП 1.8.10-5.51-78. Типові іструкціі з технки безпеки для робітників які обслуговують імпортне сигаретне устаткування. Затверджені  Мінхарчопромом СРСР 28.06.78. 2.119. НАОП 1.8.10-5.53-72. Типові інструкціі з техніки безпеки та промисловоі санітаріі для робітників тютюновоі промисловості .Затверджені  Мінхарчопромом СРСР 11.12.72.  2.120. ГОСТ 12.1.018-93 ССБТ. Пожаровзрывообезопасность статического злектричества Общие требования. 2.121. ГОСТ 12.4.124-83 ССБТ. Средства защиты от статического злектричества. Общие технические требования. 2.122. Перелік будівель і приміщень підприємств агропромислового комплексу підлягаючих обладнанню автоматичною пожежною сигналізацією* і автоматичними установками пожежогасіння. Затверджений Державною комісією Ради Міністрів СССР по продовольству та закупівлям 07.06.90. 2.123. Положення про порядок видачі органами державного пожежного нагляду підприємствам установам організаціям орендарям та підприємцям дозволу на початок роботи. Затверджено наказом МВС України 26.10.96 №580. 2.124. Типове положення про спеціальне навчання інструктаж та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах в установах та організаціях України. Затверджено наказом МВС України 17.11.94 №628. 2.125. Перелік посад при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки та порядок його організації. Затверджений наказом МВС України 17.11.94 №628 на підставі постанови Кабміна України 26.07.94 №508. 2.126. ДБН А.3.1-3-94. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Основні положення. Затверджені наказом Держкоммістобудування України 05.10.94 №48. 2.127. Правила будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0.07 МПа 0.7 кгс/кв.см водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115 оС. Затверджені наказом Держнаглддо-хоронпраці 25.06.96 №125. 3. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 3.1.  Загальні вимоги 3.1.1. Термін приведення у відповідність з вимогами цих Правил планування території будівель та споруд розміщення устаткування що введені в експлуатацію до видання Правил встановлюються місцевими органами Державного комітету України по нагляду за охороною праці надалі - Держ-наглядохоронпраці за участю інших державних органів нагляду та управління охороною праці відповідно до законів України Про охорону праці та Про пожежну безпеку. План приведення підприємства у відповідність з іншими вимогами Правил технологічні процеси устаткування арматура транспортні засоби їх утримання обслуговування та організація технічного нагляду і термін його виконання адміністрація підприємства повинна опрацювати та узгодити з місцевими органами Держнаглядохоронпраці та Держпожнаг-ляду не пізніше шести місяців після введення Правил в дію. 3.1.2. У разі відсутності у Правилах вимог дотримання яких необхідне для забезпечення безпеки праці конкретно на даному підприємстві керівник надалі - власник підприємства зобов'язаний вжити узгоджених з місцевими органами Держнаглядохоронпраці і Держпожнагляду відповідно до їх компетенції заходів що забезпечують безпеку працівників. 3.1.3. Проектування виробничих об'єктів розробка нових технологій засобів виробництва засобів колективного та індивідуального захисту працюючих повинні проводитися з урахуванням вимог щодо охорони праці і пожежної безпеки. Не дозволяється будівництво реконструкція технічне переоснащення виробничих об'єктів виготовлення і впровадження нових технологій і вказаних засобів 'без попередньої експертизи перевірки проектної документації на їх відповідність нормативним актам про охорону праці та пожежну безпеку. Фінансування цих робіт може проводитися лише після одержання позитивних результатів експертизи. 3.1.4. Введення в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого призначення виготовлення і передача у виробництво зразків нових машин механізмів устаткування та інших засобів виробництва впровадження нових технологій без дозволу органів державного нагляду не дозволяється. 3.1.5. Проектні організації зобов'язані здійснювати авторський нагляд за дотриманням проектних рішень з питань охорони праці і пожежної безпеки при будівництві та експлуатації запроектованих ними підприємств і об'єктів. 3.1.6. Відступ від вимог Правил при проектуванні будівництві монтажу реконструкції технічному переоснащенні не допускається.   3.1.7. Машини механізми устаткування транспортні засоби і технологічні процеси що впроваджуються у виробництво і в стандартах на які є вимоги щодо забезпечення безпеки праці життя і здоров'я людей повинні мати сертифікати що засвідчують безпеку їх використання видані у встановленому порядку. 3.1.8. Не дозволяється застосування у виробництві шкідливих речовин на які не розроблені гранично допустимі нормативи концентрації методика засоби метрологічного контролю і які не пройшли токсікологічну експертизу. 3.1.9. У разі надходження на підприємство нових небезпечних речовин або наявності такої кількості небезпечних речовин яка вимагає вжиття додаткових заходів безпеки власник зобов'язаний завчасно повідомити про це органи державного нагляду розробити і узгодити з ними заходи щодо захисту здоров'я та життя працівників населення та охорони навколишнього природного середовища. 3.1.10. Зміни і доповнення окремих пунктів Правил допускаються лише з дозволу Держнаглядохоронпраці та органів що їх узгодили у відповідності з Положенням про порядок опрацювання прийняття перегляд та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці. 3.1.11. На підприємствах наказом призначаються посадові особи відповідальні за справний стан і безпечну експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки: - електрогосподарства; - газового господарства; - парових і водогрійних котлів і іншого устаткування котельних; - посудин що працюють під тиском; - пересувних транспортних засобів; - водопровідно-каналізаційного і вентиляційного господарства; - зварювальних апаратів та їх зберігання; - проведення вогневих робіт на спеціально виділених постійних місцях їх підготовка і проведення; - іншого устаткування і робіт з підвищеною небезпекою. Керівник підприємства призначає відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель споруд приміщень дільниць тощо технологічного устаткування а також за утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту. Накази про призначення цих працівників видаються після перевірки у встановленому порядку знань ними відповідних нормативних актів щодо охорони праці та пожежної безпеки правил інструкцій положень тощо . 3.1.12. Виробничі будівлі споруди устаткування технологічні процеси транспортні засоби повинні відповідати вимогам що забезпечують нешкідливі і безпечні умови праці. Ці вимоги включають безпеку використання території та виробничих приміщень безпечну експлуатацію устаткування та організацію технологічних процесів захист працюючих від впливу шкідливих і небезпечних виробничих факторів -утримання виробничих приміщень та робочих місць у відповідності з санітарно-гігіенічними нормами і правилами обладнання санітарно-побутових приміщень. 3.1.13. Технологічні процеси машини механізми устаткування транспортні засоби придбані за кордоном допускаються в експлуатацію лише за умови відповідності їх до нормативних актів про охорону праці пожежну безпеку та охорону навколишнього середовища які діють в Україні. 3.1.14. Заміна устаткування на інше що має відмінні ніж у того що замінюється виробничо-технічні характеристики принцип дії конструкцію продуктивність параметри технологічного процесу розміри масу тощо або його перекомпонування або зміна схеми обв'язки повинні виконуватися за проектом узгодженим інженером з охорони праці підприємства у необхідних випадках - галузевими науково-дослідними інститутами і затвердженим у встановленому порядку. Вносити зміни в конструкцію устаткування та в технічні параметри наведені в паспорті без узгодження з заводом-виробником спеціалістами з охорони праці підприємства а по устаткуванню з підвищеною небезпекою також з органами Держнаглядохоронпраці не дозволяється. 3.1.15. У випадку зміни технологічного процесу заміни устаткування виникнення аварійної ситуації аварій або травмування працюючих технологічні регламенти та інструкції нормативні акти з охорони праці підприємства необхідно переглянути і при потребі внести до них зміни затвердити у встановленому порядку до закінчення терміну їх дії. 3.1.16. Температура відносна вологість швидкість руху повітря концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень підприємств повинні відповідати вимогам викладеним у додатках 1 2 та 11. 3.1.17. Рівні шуму і вібрації на постійних робочих місцях не повинні перевищувати граничнодопустимих значень за ГОСТ 12.1.003-83 ГОСТ 12.1.012-90. 3.1.18. Захист будівель і споруд від блискавки повинен виконуватись згідно з вимогами інструкції РД 34.21.122-87. 3.1.19. Власник створює на підприємстві службу охорони праці згідно з Типовим положенням. • Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства і прирівнюється до основних виробничо-технічних служб. 3.1.20. Організація роботи з охорони праці на підприємстві права та обов'язки посадових осіб та працівників повинні бути викладені у нормативних актах розроблених згідно з Порядком опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці що діють на підприємстві. 3.1.21.  На  підприємствах з  кількістю  працюючих 50  і     більше чоловік незалежно від форм власності видів діяльності та наявності підрозділів державної або відомчої пожежної охорони зі складу працюючих створюються у відповідності з Законом України Про пожежну безпеку добровільні пожежні дружини команди і пожежно-технічні комісії. Основні завдання порядок створення і організація роботи добровільної пожежної дружини викладені у Положенні про добровільні пожежні дружини команди . Основні завдання і напрями роботи пожежно-технічної комісії викладені у Типовому положенні про пожежно-технічну комісію. 3.1.22. Державний нагляд за додержанням вимог цих Правил здійснюють органи: - Державного комітету України по нагляду за охороною праці; - державного пожежного нагляду Управління Державної пожежної охорони УДПО Міністерства внутрішніх справ України; - санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України. 3.1.23. Контроль за додержанням вимог цих Правил здійснюють служби охорони праці: - галузевого центрального органу державної виконавчої влади; - місцевих державних адміністрацій та Рад народних депутатів у межах відповідної території; - підприємств. 3.1.24. Громадський контроль за додержанням цих Правил здійснюють: - трудові колективи - через вибраних ними уповноважених; - професійні спілки - в особі своїх виборних органів і представників. 3.2. Обов'язки права і відповідальність . за порушення цих Правил 3.2.1. Керівники підприємств установ організацій та інші посадові особи несуть персональну відповідальність за виконання вимог цих.Правил в межах покладених на них завдань та функціональних обов'язків згідно з чинним законодавством. 3.2.2. За безпечність конструкції правильність вибору матеріалу якість виготовлення монтажу налагодження ремонту і технічного діагностування а також відповідність об'єкта цим Правилам відповідає підприємство установа організація незалежно від форм власності та відомчої належності що виконує відповідні роботи. 3.2.3. Власник який створив нове підприємство зобов'язаний одержати від органів Держнаглядохоронпраці та державного пожежного нагляду дозвіл на початок його роботи. 3.2.4. Власник підприємства зобов'язаний: - створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів а також забезпечити додержання прав працівників гарантованих законодавством про охорону праці; - забезпечити функціонування системи управління охороною праці; - створити відповідні служби І призначити посадових осіб які повинні забезпечувати вирішення конкретних питань охорони праці затвердити інструкції про їх обов'язки права і відповідальність за виконання покладених на них функцій ; - організувати проведення лабораторних досліджень умов праці атестації робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці; - розробляти і затверджувати положення інструкції інші нормативні акти про охорону праці що діють в межах підприємства та встановлювати правила виконання робіт і поведінки працівників на підприємстві; - здійснювати постійний контроль за додержанням працівниками технологічних процесів правил поводження з машинами механізмами устаткуванням та іншими засобами виробництва використанням засобів колективного та індивідуального захисту виконанням робіт у відповідності до вимог щодо охорони праці; - організовувати пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці; - вживати узгоджених з органами державного нагляду заходів що забезпечують безпеку працівників у разі відсутності в нормативних актах про охорону праці вимог які необхідно виконувати для забезпечення нешкідливих та безпечних умов праці на певних роботах. 3.2.5. Працівник зобов'язаний: - знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці правила поводження з машинами механізмами устаткуванням та іншими засобами виробництва користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; - дотримуватися зобов'язань щодо охорони праці передбачених колективним договором угодою трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства; - дотримуватися встановленого протипожежного режиму виконувати вимоги правил та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки. - проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди; 3.2.6. Особи винні у порушенні цих Правил притягаються до дисциплінарної адміністративної матеріальної або кримінальної відповідальності згідно з чинним законодавством. 3.3. Порядок розслідування аварій та нещасних випадків 3.3.1. Розслідування аварій і нещасних випадків що мали місце на виробництві проводиться відповідно до Положення про розслідування та облік нещасних випадків професійних захворювань і аварій на підприємствах в установах і організаціях. 3.4. Організація навчання та вимоги до персоналу 3.4.1. Усі працівники при прийнятті на роботу і в процесі роботи проходять на підприємстві навчання інструктаж з питань охорони праці пожежної безпеки подання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків про правила поведінки при виникненні аварій. 3.4.2. Власник повинен при укладанні трудового договору проінформувати працівника під розписку про умови праці на підприємстві наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих факторів які ще не усунуті можливих наслідків їх впливу на здоров'я і про права на пільги і компенсацію за працю в таких умовах. Власник зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього при прийнятті на роботу і періодичних протягом трудової діяльності медичних оглядів працівників зайнятих на важких роботах роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких де є потреба у професійному доборі а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року згідно з Положенням про медичний огляд працівників певних категорій затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України. 3.4.3. Посадові особи і спеціалісти інші працівники підприємств а також приватні особи які зайняті проектуванням виготовленням монтажем налагоджуванням ремонтом реконструкцією діагностуванням та експлуатацією об'єктів виконанням робіт обумовлених Правилами проходять підготовку підвищення кваліфікації перевірку знань Правил у порядку передбаченому Типовим положенням про навчання інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці і Типовим положенням про спеціальне навчання інструктаж і перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах в установах та організаціях України. 3.4.4. Посадові особи до початку виконання своїх обов'язків і періодично один раз на три роки повинні проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки. Порядок організації навчання визначається Переліком посад при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і періодичну перевірку знань з питань пожежної безпеки та порядок його організації .3.4.5. Працівники зайняті на роботах передбачених Переліком робіт з підвищеною небезпекою повинні проходити спеціальні навчання і не менше одного разу на рік перевірку знань відповідних нормативних актів про охорону праці. 3.4.6. Перелік питань з перевірки знань з охорони праці з урахуванням специфіки виробництва складають члени комі-сії по перевірці знань з питань охорони праці узгоджує служба охорони праці і затверджує керівник підприємства. 3.4.7. Особи яких приймають на роботу пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою попередньо до початку самостійного виконання робіт повинні пройти спеціальне навчання пожежно-технічний мінімум . Працівники зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою один раз на рік проходять перевірку знань відповідних нормативних актів з пожежної безпеки .3.4.8. Програми навчання з питань пожежної безпеки повинні погоджуватися з органами державного пожежного нагляду. 3.4.9. Відповідальність за організацію навчання і перевірку знань з охорони праці та пожежної безпеки на підприємстві покладається на його керівника а в структурних підрозділах цеху дільниці лабораторії майстерні тощо -на керівників цих підрозділів. 3.4.10. Контроль за навчанням і періодичністю перевірки знань з питань охорони праці здійснює служба охорони праці або працівники на яких покладені ці обов'язки керівником підприємства. 3.4.11. Не дозволяється допуск осіб віком до вісімнадцяти років до робіт передбачених Переліком важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці на яких забороняється застосування праці неповнолітніх. 3.4.12. Не дозволяється застосування праці жінок до робіт передбачених Переліком важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці на яких забороняється застосування праці жінок. Не дозволяється залучення жінок до підіймання і переміщення речей маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. 3.4.13. Допуск до роботи осіб які у встановленому порядку не пройшли навчання інструктаж та перевірку знань з питань охорони праці та пожежної безпеки не дозволяється. 4. ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ 4.1. Загальні вимоги 4.1.1. Пожежна безпека підприємства повинна відповідати вимогам Закону України Про пожежну безпеку Правил пожежної безпеки в Україні та вимогам відповідних нормативних актів. 4.1.2. Забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої та іншої діяльності посадових осіб працівників підприємств та підприємців. Це повинно бути відображено у трудових договорах контрактах та статутах підприємств. Забезпечення пожежної безпеки підприємств покладається на їх керівників і уповноважених ними посадових осіб відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель споруд приміщень дільниць тощо технологічного та інженерного устаткування утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту. Обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту повинні бути відображені у відповідних посадових документах функціональних обов'язках інструкціях положеннях тощо . На кожному підприємстві з урахуванням його пожежної небезпеки наказом повинен бути встановлений відповідний протипожежний режим згідно з п. 3.3. Правил пожежної безпеки в Україні. Забезпечення пожежної безпеки при проектуванні будівництві розширенні реконструкції та технічному переоснащенні підприємств будівель і споруд покладається на органи архітектури замовників забудовників проектні та будівельні організації. 4.1.3. Власник підприємства зобов'язаний: - розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення інструкції інші нормативні акти що діють в межах підприємства здійснювати- постійний контроль за їх додержанням; - впроваджувати досягнення науки І техніки позитивний досвід; - забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів норм правил а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду; - організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення; - у разі відсутності в нормативних актах вимог необхідних для забезпечення пожежної безпеки необхідно вживати відповідних заходів погоджуючи їх з органами державного пожежного нагляду; - утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку пожежну техніку обладнання та інвентар не допускати їх використання не за призначенням; - створювати у разі потреби відповідно до встановленого порядку підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування матеріально-технічну базу; - подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об'є'ктів і продукції що ними виробляється; - здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення і гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики*; - своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки систем протипожежного захисту водопостачання а також про закриття доріг і проїздів на своїй території; - проводити службове розслідування випадків пожеж. 4.1.4. У кожному підрозділі цеху майстерні лабораторії чи іншому приміщенні повинна бути опрацьована інструкція щодо заходів пожежної безпеки і схема евакуації людей з приміщення затверджена власником вивчена в системі виробничого навчання та вивішена на видному місці. 4.1.5. У будівлях як правило необхідно передбачати оповіщення про пожежу. Спосіб оповіщення технічні засоби чи організаційні заходи визначається в залежності від призначення будівлі та її об'ємно-планувального та конструктивного рішення. 4.1.6. У виробничих адміністративних і побутових будівлях підприємства не дозволяється: а виконувати прибирання приміщень з використанням бензину гасу та інших легкозаймистих та горючих рідин; б оббивати стіни машинописних бюро службових кабінетів обчислювальних центрів та подібних приміщень горючими тканинами непросоченими вогнезахисними сумішами; в відігрівати трубопроводи у разі їх замерзання паяльними лампами або іншими засобами з застосуванням відкритого вогню; г проводити перепланування приміщень без узгодження з органами державного пожежного нагляду. 4.1.7. Всі речовини що зберігаються застосовуються на підприємствах повинні мати показники їх пожежної небезпеки за ГОСТ12.1.044-89 з вказівкою вогнегасильних речовин які слід застосовувати при гасінні. Застосування матеріалів і речовин на які відсутні показники пожежної небезпеки не дозволяється. * Перелік будівель І приміщень які підлягають обладнанню автоматичними засобами пожежогасіння та автоматичною пожежною сигналізацією наведено у додатку 5. 4.2. Протипожежне водопостачання пожежна техніка і засоби зв'язку 4.2.1. Водопровідна мережа на якій встановлюється пожежне обладнання повинна забезпечувати необхідний напір та пропускати розраховану кількість води з метою пожежогасіння. При недостатньому напорі на об'єктах повинні встановлюватись насоси-підвищувачі.Тимчасове відключення ділянок водопровідної мережі з встановленими на них пожежними гідрантами або кранами а також зменшення напору в мережі нижче потрібного допускається за умовою повідомлення про це пожежної охорони. 4.2.2. При наявності на території підприємства або поблизу нього природних водоймищ рік озер ставків повинні бути обладнані під'їзди і пірси для встановлення пожежних автомобілів і забору води будь-якої пори року. 4.2.3. За пожежними резервуарами водоймами водопровідною мережею і гидрантами спрінклерними дренчерними і насосними установками повинен здійснюватися постійний технічний нагляд що забезпечує їх справний стан і постійну готовність до застосування у разі пожежі чи займання.Відновлення протипожежного запасу води в резервуарах витраченої під час гасіння пожежі або в інших випадках слід виконувати в термін:- 24 години - на промислових підприємствах з приміщеннями категорій А Б В;- 36 годин - на промислових підприємствах з приміщеннями категорій Г Д;- 72 години - на сільськогосподарських підприємствах. 4.2.4. У випадку проведення ремонтних робіт або відключення ділянок водопровідної мережі виходу з ладу насосних станцій несправності спрінклерних і дренчерних установок витікання води з пожежних водойм необхідно терміново сповістити про це пожежну охорону. 4.2.5. Під'їзди і підходи до пожежних водойм резервуарів і гідрантів повинні бути завжди вільними. Біля місця розташування пожежного гідранта повинен бути встановлений світловий або флуоресцентний покажчик з нанесеним літерним позначенням ПГ цифровим позначенням відстані у метрах від покажчика до гідранта і внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах.Біля місця розташування пожежної водойми повинен бути встановлений світловий або флуоресцентний покажчик з нанесеним літерним позначенням ПВ цифровими позначеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів що можуть бути одночасно встановлені на майданчику біля водойми .4.2.6. Кришки люків колодязів пожежних підземних гідрантів повинні бути очищені від грязі льоду і снігу а стояк -звільнений від води. Взимку пожежні гідранти повинні утеплюватись для запобігання промерзанню.  4.2.7. Пожежні гідранти та крани повинні не рідше одного разу на шість місяців підлягати технічному обслугозуван-ню і перевірятися на ррботоздатність шляхом пуску води. 4.2.8. В приміщенні пожежної насосної станції повинні бути вивішені: - загальна схема протипожежного водопостачання; - схеми спрінклерних і дренчерних установок підприємства і інструкції з їх експлуатації. На засувках і пожежних насосах-підвищувачах повинно бути вказано їх призначення. 4.2.9. Насосна станція повинна мати телефонний зв'язок або сигналізацію що зв'язує її з пожежною охороною підприємства обо міста района . 4.2.10. Пожежні насоси водонасосної станції підприємства повинні утримуватися в постійній експлуатаційній готовності і перевірятися на створення потрібного напору шляхом пуску не рідше одного разу на місяць з відповідним записом у журналі . 4.2.11. Пожежні крани внутрішнього протипожежного водопроводу в усіх приміщеннях необхідно обладнати рукавами та стволами які повинні знаходитись в опломбованих шафах. Пожежні рукави повинні бути сухими скоченими і підключеними до кранів і стволів. На дверцятах шафи пожежного крана повинні бути вказані: літерне позначення ПК порядковий номер пожежного крана номер телефону найближчої пожежної частини. 4.2.12. Виробничі адміністративні складські і допоміжні будівлі та приміщення повинні бути забезпечені засобами гасіння пожеж та зв'язку пожежна сигналізація телефони для негайного виклику пожежної допомоги у випадку виникнення пожежі. 4.2.13. Усі види пожежної техніки та протипожежного устаткування що застосовуються для запобігання пожежам і їх гасіння повинні мати державний сертифікат якості. Відповідальність за утримання та своєчасний ремонт пожежної техніки та устаткування засобів зв'язку і пожежогасіння покладається на власника підприємства. Вогнегасники і засоби виклику пожежної допомоги що знаходяться у виробничих приміщеннях лабораторіях і складах передаються під відповідальність збережений керівників цехів складів та інших посадових осіб. 4.2.14. Використання пожежної техніки для потреб що не пов'язані з навчанням пожежних формувань та пожежогасінням не дозволяється. При аваріях і стихійних лихах застосовувати пожежну техніку дозволяється за наявності дозволу органів пожежного нагляду. 4.2.15. Виїзна пожежна техніка пожежні автомобілі мотопомпи і пожежне обладнання повинні знаходитись в справному стані згідно з вимогами п.п.6.4.5. - 6.4.7. Правил пожежної безпеки в Україні. Для їх зберігання повинно бути обладнане спеціальне опалюване приміщення пожежне депо бокс . Для зазначення місця знаходження пожежної техніки і вогнегасних засобів повинні застосовуватись вказівні знаки за ГОСТ 12.4.026-76 які розміщуються на видних місцях на висоті 2-2.5 м як у приміщенні так і назовні. 4.2.16. Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих приміщеннях на території підприємства як правило повинні встановлюватись спеціальні пожежні щити. 4.2.17. Контроль за утриманням і готовністю до дії вогнегасників та інших засобів гасіння пожеж які знаходяться в цехах складах майстернях лабораторіях здійснює начальник пожежної охорони або добровільної пожежної дружини підприємства. 4.2.18. Порядок розміщення обслуговування та застосування вогнегасників повинен дотримуватись у відповідності з вказівками інструкцій підприємств-виготовлювачів чинних нормативно-технічних документів а також з такими вимогами: - не допускається зберігання і застосування вогнегасників з зарядом що включає галоїдовуглеводневі сполуки в не-провітрюваних приміщеннях площею менше 15 кв. м; - не дозволяється встановлювати вогнегасники на шляхах евакуації людей з приміщень що захищаються за винятком розміщення вогнегасників у нішах; - вогнегасники повинні розміщуватись на висоті не більше 1.5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані не менше 1.2 м від краю дверей при їх відчиненні; - конструкція і зовнішнє оформлення тумби або шафи для розміщення вогнегасників повинні бути такими щоб можна було візуально визначити тип вогнегасників що в них зберігаються. Вогнегасник повинен встановлюватися таким чином щоб інструктивний напис на його корпусі лишався видимим. 4.2.19. Відповідальність за своєчасне і повне оснащення підприємства вогнегасниками та іншими засобами пожежогасіння забезпечення їх технічного обслуговування навчання правилам користування вогнегасниками несуть власники підприємств або орендарі згідно з договором оренди. 4.3. Вимоги пожежної безпеки до технологічного устаткування 4.3.1. Технологічне устаткування за нормальних режимів роботи повинно бути пожежобезпечним. На випадок небезпечних несправностей і аварій необхідно передбачити заходи що обмежують масштаб та наслідки пожежі. 4.3.2. З обслуговуючим персоналом підприємств повинні бути вивчені характеристики пожежної небезпеки речовин та матеріалів що застосовуються або виробляються отримуються та характеристики пожежонебезпечного технологічного устаткування яке застосовується на підприємстві. Застосовувати у виробничих процесах і зберігати речовини та матеріали з невивченими параметрами щодо пожежної і вибухової небезпеки не дозволяється. 4.3.3. Технологічне устаткування апарати трубопроводи арматура в яких циркулюють речовини що виділяють вибу-хопожежонебезпечні пари гази та пил повинні як правило бути герметичними. 4.3.4. Не дозволяється виконувати виробничі операції на устаткуванні установках та верстатах з несправностями які можуть викликати загоряння та пожежу а також при відключенні контрольно-вимірювальних приладів за допомогою яких визначаються встановлені режими температури тиску концентрації горючих газів парів і інші технологічні параметри. 4.3.5. Гарячі поверхні трубопроводів та устаткування в приміщеннях в яких вони викликають небезпеку займання матеріалів або вибуху газів парів рідин або пилу повинні ізолюватися негорючими матеріалами для зниження температури поверхні до безпечної величини. 4.3.6. Для контролю за станом повітряного середовища у виробничих та складських приміщеннях в яких застосовуються або зберігаються речовини і матеріали здатні утворювати вибухонебезпечні концентрації газів і парів повинні встановлюватися автоматичні газоаналізатори. При відсутності газоаналізаторів що серійно виготовляються повинен здійснюватися періодичний лабораторний аналіз повітряного середовища. 4.3.7. В пожежонебезпечних цехах і на устаткуванні що створює небезпеку вибуху або займання у відповідності з вимогами ГОСТ12.4.026-76 повинні бути вивішені знаки що не дозволяють користування відкритим вогнем а також попереджають про дотримання обережності при наявності займистих та вибухових речовин. 4.4. Евакуація людей із приміщень і будівель 4.4.1. Евакуаційні шляхи повинні забезпечувати безпечну евакуацію всіх людей які знаходяться в приміщеннях будівель через евакуаційні виходи. У будівлях та спорудах що мають два поверхи і більше у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб повинні бути розроблені і вивішені на видному місці плани схеми евакуації людей на випадок пожежі. 4.4.2. Кількість евакуаційних виходів з будівель з кожного поверху і з приміщень слід приймати згідно з вимогами відповідних нормативних актів але не менше двох. 4.4.3. Ліфти та інші механічні засоби транспортування людей не дозволяється вважати шляхами евакуації. 4.4.4. Ворота для залізничного рухомого складу а також розсувні та шторні ворота для будь-якого виду транспорту не вважаються за евакуаційні виходи. 4.4.5. Кількість евакуйованих з санітарно-побутових прим-іщень повинна відповідати чисельності працюючих у зміну; з залів їдалень зборів і нарад - за кількістю місць в залах збільшеному на 25 %. 4.4.6. У виробничих і адміністративних будівлях підприємств не дозволяється встановлювати на шляхах евакуації виробниче устаткування розміщувати готову продукцію матеріали тощо. 4.4.7. В загальних коридорах влаштування вбудованих шаф за винятком шаф для комунікацій і пожежних кранів не допускається. 4.4.8. На шляху евакуації не допускається опорядження стін і підлоги з горючих матеріалів. 4.4.9. Влаштування гвинтових сходів забіжних сходинок розсувних та підйомних дверей і воріт а також обертових дверей і турнікетів на шляхах евакуації не допускається. 4.4.10. У вестибюлях допускається розміщення кімнат охорони відкритого гардеробу і торгівельних лотків. 4.4.11. Евакуаційні виходи не допускається передбачати через приміщення категорій А і Б і тамбур-шлюзи при них а також через виробничі приміщення в будівлях ІІІб; IV; ІУа і V ступенів вогнестійкості*. Допускається передбачати один евакуаційний вихід через приміщення категорій А і Б з приміщень на тому ж поверсі в яких розміщене інженерне устаткування для обслуговування вказаних приміщень і в яких виключено постійне перебування людей якщо відстань від найвіддаленішої точки приміщення до евакуаційного виходу з нього не перевищує 25 м. З кожного приміщення категорії В площею понад 1000 м2 слід передбачати не менше двох виходів дверей . Виходи повинні розміщуватися так щоб виключались глухі кути що перевищують 25 м. 4.4.12. Як другий вихід з другого та вище розташованих поверхів виробничих будівель висотою до ЗО м від планувальної позначки землі до відмітки підлоги верхнього поверху допускається передбачати зовнішні металеві сходи у відповідності з вимогами п.2.59. СНиП 2.09.02-85 якщо чисельність працюючих на кожному поверсі окрім першого найчисельнішої зміни не перевищує: - 15 чол. - в багатоповерхових будівлях з приміщеннями будь-якої категорії; - 50 чол. - в двоповерхових будівлях з приміщеннями категорії В; - 100 чол.- в двоповерхових будівлях з приміщеннями категорій Г і Д. 4.4.13. Допускається передбачати один евакуаційний вихід: а з будь-якого поверху виробничих будівель І і II ступеня вогнестійкості з кількістю надземних поверхів не більше чотирьох з приміщеннями категорії Д при чисельності працюючих в найчисельнішій зміні на кожному поверсі не більше п'яти і площі поверху не більше 300 кв.  м; * Ступінь вогнестійкості будівель наведений у СНиП 2.09.02-85 табл. 1. б із приміщення розташованого на будь-якому поверсі крім підвального і цокольного якщо цей вихід веде до двох евакуаційних виходів з поверху відстань від найвіддаленішо-го робочого місця до виходу із приміщення не перевищує 25 м і чисельність працюючих найчисельнішої зміни не перевищує: 5   чол. - в приміщенні категорій А Б; 25 чол. - " категорії В; 50 чол. - " категорій Г Д; в із приміщень категорії Д площею не більше 300 м2 і при чисельності працюючих найчисельнішої зміні не більше п'яти розташованого на будь-якому поверсі окрім першого на зовнішні металеві сходи у відповідності з вимогами п.2.59 СНиП 2.09.02-85. Огороджуючі конструкції сходів повинні бути негорючими. При цьому відстань від найвідда-ленішого робочого місця до виходу на сходи не повинна перевищувати 25 м. 4.4.14. Евакуаційні виходи з виробничих приміщень розташованих на антресолях і вставках вбудуваннях в одноповерховій будівлі І II ІІІа ступеня вогнестійкості і передбаче- них для розміщення інженерного устаткування споруд при відсутності в них постійних робочих місць допускається передбачати на внутрішні відкриті металеві сходи які розташовані в приміщеннях категорій Г і Д і відповідають вимогам п.2.59 СНиП 2.09.02-85. При цьому відстань від найвіддаленішої точки приміщення з інженерним устаткуванням до евакуаційного виходу із будівлі не повинна перевищувати значень встановлених в табл.2 СНиП 2.09.02-85. Допускається передбачати один вихід без влаштування другого на внутрішні або зовнішні відкриті металеві сходи з вказаних приміщень в яких відстань від найвіддаленішої точки приміщення до виходу на сходи не перевищує 25 м. 4.4.15. Евакуаційні виходи із підвалів з приміщеннями категорій Г і Д допускається влаштовувати у приміщення категорій Г і Д розташовані на першому поверсі. Евакуаційні виходи із підвалів з приміщеннями категорій В слід як правило передбачати через відособлені сходові клітки які мають вихід безпосередньо назовні. Допускається використання загальних сходових кліток з улаштуванням відособленого виходу зі сходової клітки назовні відокремленого на висоту одного поверху глухою протипожежною перегородкою 1-го типу.Виходи з підвалів з приміщеннями категорій В Г і Д слід передбачати поза зоною дії підйомно-транспортного устаткування. 4.4.16. Евакуаційні виходи із підвалів з приміщеннями категорій В що не прилягають до зовнішніх стін допускається передбачати на перший поверх з приміщеннями категорій Г і Д. При цьому сходи для виходу на перший поверх повинні бути огороджені протипожежними перегородками у підвалі перед сходами слід передбачати тамбур-шлюзи з підпором повітря при пожежі не менше 20 Па 2 кгс/м2 . 4.4.17. Евакуаційні виходи зі сходових кліток розташованих у вбудуваннях і вставках висотою не більше чотирьох поверхів з виробничими приміщеннями категорій Г і Д допускається передбачати через приміщення категорій Г і Д назовні за умови розташування виходів по обидві сторони збудувань і вставок якщо збудування і вставки розділяють будівлю на ізольовані частини . 4.4.18. Ширину евакуаційного виходу дверей необхідно приймати в залежності від загальної кількості людей що евакуюються через цей вихід та кількості людей на 1 м ширини виходу дверей встановленого табл.4 5 СНиП 2.09.02-85. Ширина шляхів евакуації повинна бути не менше -1м дверей - не менше 0.8 м. Якщо двері відчиняються з приміщень до загальних коридорів як ширину евакуаційного шляху коридором слід приймати ширину коридора зменшену: - на половину ширини полотна дверей - при однобічному розташуванні дверей; - на ширину полотна дверей - при двобічному розташуванні дверей. Висота проходу на шляхах евакуації повинна бути не менше 2 м. 4.4.19. Двері на шляхах евакуації повинні відкриватись у напрямку виходу з будівлі. Двері на балкони лоджії за винятком дверей які ведуть до повітряної зони незадимлюваних сходових кліток 1-го типу та на площадки зовнішніх сходів призначених для евакуації двері з приміщень з одночасним перебуванням не більше 15 чол. двері з комор площею не більше 200 кв. м і санітарних вузлів допускається відчиняти усередину приміщень. 4.4.20. Висота дверей на шляхах евакуації повинна бути не менше 2 м. Висоту дверей і проходів які ведуть в приміщення без постійного перебування в них людей а також в підвальні цокольні і технічні поверхи допускається зменшити до 1.9 м а дверей що являють собою виходи на горище або безгорищне покриття - до 1.5 м. 4.4.21. У підлозі на шляхах евакуації не допускаються перепади висот менше 0.45 м і виступи за винятком порогів в дверних прорізах. В місцях перепаду висот слід передбачати сходи з числом сходинок не менше трьох або пандуси з похилом не більше 1:6. 4.4.22. Відстань по коридору від дверей найвіддаленішого приміщення площею не більше 1000 кв. м до найближчого виходу назовні або до сходової клітки не повинна перевищувати значень наведених у табл. З СНиП 2.09.02-85. При  розміщенні на  одному поверсі  приміщень різних категорій відстань по коридору від дверей найвіддаленішо-го приміщення до виходу назовні або в найближчу сходову клітку визначається за більш небезпечною категорією. 4.4.23. Відстань від найвіддаленішого робочого місця до найближчого евакуаційного виходу із приміщення безпосередньо назовні або в сходову клітку не повинна перевищувати значень наведених в табл. 2 СНиП 2.09.02-85. Евакуаційні виходи повинні розміщуватись розосереджено. Найменшу відстань 1 між найвідцаленішими один від іншого евакуаційними виходами з приміщень слід визначати за формулою: L > 1 5 корень Vn де п - периметр приміщення. Виходи з підвалів і цокольних поверхів слід передбачати безпосередньо назовні якщо інше не передбачене відповідними розділами будівельних норм. 4.4.24. Відстань від найвіддаленішої точки на площадках і етажерках до найближчого евакуаційного виходу з будівлі слід приймати за табл. 2 СНиП 2.09.02-85 з урахуванням довжини шляху по відкритих сходах з площадки і етажерки що приймається рівним потроєній висоті маршів. Евакуаційні виходи з площадок і етажерок площа яких перевищує 40% площі поверху слід передбачати через сходові клітки. 4.4.25. Зовнішні евакуаційні двері будівель не повинні мати замків яких не можна було б відкрити зсередини без ключа. Двері сходових кліток що ведуть до загальних коридорів двері ліфтових холів і тамбур-шлюзів повинні мати пристрої' до самозакриття і ущільнення у притулах і не повинні мати запорів які б перешкоджали їх відкриванню без ключа. В будівлях висотою більше чотирьох поверхів вказані двері повинні бути глухими або з армованим склом. Ширина зовнішніх дверей сходових кліток та дверей до вестибюлю повинна бути не меншою розрахункової ширини сходового маршу. Двері сходових кліток у відчиненому положенні не повинні зменшувати розрахункової ширини сходових площадок і маршів. 4.4.26. Ширина маршу сходів повинна бути не менше ширини евакуаційного виходу дверей на сходову клітку. Ширина сходових площадок повинна бути не менше ширини маршу а перед входами до ліфтів з двостулковими дверима - не менше суми ширини маршу і половини ширини дверей ліфта але не менше 1.6 м. Поміж маршами сходів слід передбачати зазор шириною не менше 0.05 м. 4.4.27. Улаштування отворів за винятком дверних у внутрішніх стінах сходових кліток не допускається.У світлових отворах сходових кліток заповнених склоблоками слід передбачати фрамуги які відчиняються площею не менше 1.2 кв. м на кожному поверсі. 5. ТЕРИТОРІЯ ПІДПРИЄМСТВА 5.1. Благоустрій території підприємства 5.1.1. Планування території підприємства повинне забезпечувати найбільш сприятливі умови для виробничого процесу та праці здійснюватися у відповідності з вимогами чинних будівельних норм та правил. 5.1.2. На території вибухопожежонебезпечних та пожежо-небезпечних об'єктів а також в місцях зберігання та переробки горючих матеріалів застосування відкритого вогню не дозволяється. 5.1.3. На дільницях території підприємства де можливі скупчення горючих парів та газів проїзд автомашин тракторів мотоциклів та іншого транспорту не дозволяється. Про це повинні сповіщати вивішені у визначених місцях відповідні написи покажчики . 5.1.4. Охолоджувальні стави водойми шламовідстойни-ки тощо слід розміщувати так щоб у випадку аварії рідина при розтіканні не загрожувала затопленням підприємству або іншим промисловим житловим і громадським будівлям і спорудам. 5.1.5. Гаражі на підприємстві слід передбачати лише для спеціалізованої техніки рятувальної і пожежної служб аварійної техдопомоги . При відсутності в районі будівніцтва автомобільних господарств по обслуговуванню підприємств допускається передбачати для підприємств гаражі не менше ніж на 15 вантажних автомашин. 5.1.6. Улаштування відвалів накопичувачів відходів підприємства допускається лише при обгрунтуванні неможливості їх утилізації. Ділянки для них слід відводити за межами підприємств та II поясу зон санітарної охорони підземних вододжерел. 5.1.7. Для збирання і тимчасового зберігання відходів виробництва і сміття повинні бути влаштовані водонепроникні зі щільними накривками збірники ємкістю не більше дводенного накопичення відходів. Розміщення сміттєзбірників допускається на відстані не менше 25 м від виробничих І складських приміщень на асфальтованих або бетонованих майданчиках що перевищують габарити основи збірників на 1.0 м з усіх боків. Видалення відходів повинно проводитись спеціальним транспортом у встановлений термін. 5.1.8. Для вантажно-розвантажувальних робіт на підприємстві повинні споруджуватись постійні чи тимчасові вантож-но-розвантажувальні майданчики платформи естакади висотою на рівні підлоги вагону або кузова автомашини а для рідких продуктів мазут спирт тощо - зливно-наливні пристрої.  5.1.9. Огороджування території підприємства слід виконувати у відповідності зі СН 441-72. Вхід стороннім особам на територію підприємства не дозволяється. 5.1.10. В'їздні виїздні ворота повинні легко відчинятися мати запори що виключають можливість їх самочинного відкривання та закривання і сигналізацію що попереджує про рух транспорту. 5.1.11. Головні проїзди пішохідні доріжки а також майданчики перед експедиціями і складами повинні мати тверде покриття. 5.1.12. Пішохідні доріжки повинні бути якомога коротшими з щонайменшою кількістю перетинів з внутрішньозаводськими коліями ширина доріжок тротуару повинна бути не менше 1.5 м. При інтенсивності пішохідного руху менше 100 чоловік за годину в обох напрямках допускається влаштування тротуарів шириною 1.0 м. 5.1.13. При розміщенні тротуарів поряд або на спільному з автомобільною дорогою земляному полотні вони повинні бути відділені від дороги роз'єднувальною смугою шириною не менше 0.8 м. Розташування тротуарів впритул до проїзної частини автомобільної дороги допускається лише під час реконструкції підприємства. При приляганні тротуару до проїзної частини тротуар повинен бути на рівні верху бортового каменя але не менше ніж на 0.15 м вище проїзної частини. 5.1.14. Для переходу каналів і траншей повинні бути встановлені містки шириною не менше 0.8 м огороджені поруччям висотою не менше 1.0 м з суцільною зашивкою знизу на висоту 0.15 м. Підходи до містків повинні бути вільними і темної пори доби освітлюватись. 5.1.15. Заглиблені резервуари колодязі люки повинні бути закриті надійними накривками врівень з прилеглою територією а під час проведення ремонтних робіт повинні бути огороджені. Відкриті заглибини котловани траншеї ями повинні мати огорожі висотою 1.0 м з суцільною зашивкою знизу на висоту 0.15 м; тимчасово відкриті колодязі повинні бути огороджені або закриті щитами з встановленням попереджувальних заборонних переносних знаків безпеки і освітлюватись темної пори доби. 5.1.16. Територія підприємства повинна бути рівною мати необхідні нахили і пристрої для відведення атмосферних і поливальних вод. Вільні ділянки території повинні бути озеленені. З настанням темряви територія підприємства повинна освітлюватись. 5.1.17. Територія підприємства повинна бути обладнана спеціальними майданчиками для зберігання пального сировини допоміжних матеріалів та устаткування з урахуванням вимог правил безпеки і санітарних норм. Тверде паливо повинно зберігатися згідно з вимогами п.7.10.6. Правил пожежної безпеки в Україні. 5.1.18. Розміщувати житлові будинки ясла дитячі садки школи клуби або використовувати для цих потреб приміщення розташовані на території підприємства а також в санітарно-захисній зоні не дозволяється. 5.1.19. Не дозволяється прибудовувати побутові допоміжні і адміністративні приміщення до будівель з вибухопо-жежонебезпечними виробництвами і розміщувати їх в небезпечній зоні діяння ударної хвилі під час вибуху. 5.1.20. Будівництво тимчасових будівель і споруд на території виробничої зони діючого підприємства не дозволяється. 5.1.21. Будівельний майданчик на території підприємства для запобігання доступу сторонніх осіб повинен бути огороджений. У випадку неможливості влаштування огорожі він повинен бути позначений відповідними знаками і написами. 5.1.22. Прибирання території повинно проводитись щоденно: влітку для запобігання запилення її слід регулярно поливати; взимку проїзди і проходи повинні систематично очищуватись від снігу і льоду посипатись піском. 5.1.23. Прокладання розміщення газопроводів і інших підземних комунікацій повинно бути означене розпізнавальними знаками і нанесене на генплані підприємства. 5.2. Автомобільні проїзди та залізничні колії 5.2.1. Рух транспорту на підприємстві повинен бути організований за схемою маршрутів руху транспортних та пішохідних потоків з вказаними на ній поворотами зупинками виїздами переходами тощо. Схема маршрутів руху повинна бути вивішена в місцях стоянки транспорту перед в'їздами на територію підприємства і в інших необхідних для цього місцях. 5.2.2. Територія підприємства повинна бути обладнана дорожніми знаками покажчиками швидкості руху транспорту за ГОСТ 10807-78 і знаками безпеки за ГОСТ 12.4.026-76. Необхідна кількість дорожніх знаків і покажчиків і місця іх встановлення повинні обґрунтовуватись схемою организації руху транспортних і пішохідних потоків. 5.2.3. Вантажопотоки на заводському подвір'ї не повинні мати зустрічних і по можливості перехресних напрямків. 5.2.4. Внутрішньозаводські автодороги повинні відповідати вимогам СНиП 2.05.02-85 і СНиП 2.05.07-91. Експлуатація утримання та ремонт автотранспорту має відповідати вимогам Правил охорони праці на автомобільному транспорті. 5.2.5. До всіх будівель і споруд підприємства повинен бути забезпечений вільний доступ. Протипожежні розриви між будівлями не дозволяється захаращувати і використовувати для складування матеріалів устаткування і для стоянки автотранспорту. 5.2.6. Закриття окремих ділянок доріг допускається з дозволу власника підприємства після попереднього узгодження з місцевими  органами  пожежного  нагляду і при умові наявності об'їзних шляхів. На період проведення ремонту доріг підприємства у відповідних місцях повинні бути установлені покажчики напрямків об'їзду або влаштовані переїзди через ділянки де ведеться ремонт. 5.2.7. Ширина проїзної частини автодоріг до виробничих корпусів повинна бути не менше 7 м інших - з однобічним рухом автомобілів - 4.5 м. 5.2.8. Ширину воріт автомобільних в'їздів на територію підприємства належить приймати по найбільшій ширині автомобілів що застосовуються плюс 1.5 м але не менше 4.5 м а ширину воріт для залізничних в'їздів - не менше 4.9 м. 5.2.9. Вантажно-розвантажувальні рампи та платформи повинні мати не менше двох розосереджених сходів або пандусів. Ширина вантажно-розвантажувальних рамп і платформ при використанні електронавантажувачів повинна бути не менше 4.5 м. Поперечний нахил підлоги рамп і платформ повинен бути рівним 1%. 5.2.10. Висоту платформи для залізничного транспорту слід приймати як правило рівною 1.4 м від рівня головки рейки. Для забезпечення відткриття дверей усіх типів ізотермічних вагонів уздовж залізничної колії платформа повинна мати знижену частину шириною 0.56 м та висотою 1.1 м від головки рейки відповідно до вимог СНиП 2.11.02-87. Висота вантажної платформи для автомобільного транспорту повинна бути рівною 1.2 м від поверхні вантажно-розвантажувального майданчика. Допускається при обгрунтуванні улаштування зрівнювальних платформ висотою 0.2 м від поверхні вантажно-розвантажувального майданчика. Рампи з боку під'їзду автомобілів повинні бути обладнані відбійними брусками для обмеження заднього ходу автомобіля і відкидними колесовідбійними брусами що запобігають падінню електронавантажувачів на ділянках рампи вільних від вагонів. 5.2.11. Улаштування внутрішньозаводських залізничних колій переїздів і переходів через них організація і експлуатація залізничного господарства повинні задовольняти вимоги Правил технічної експлуатації залізниць а також СНиП М-39-79 і СНиП 2.05.07-91. 5.2.12. Будівництво додаткових колій на існуючій залізничній під'їзній колії яка знаходиться у віданні залізниці здійснюється підприємством за проектом узгодженим з залізницею. 5.2.13. Відкриття для постійної експлуатації наново побудованої залізничної під'їзної колії і подача на цю колію рухомого складу допускається після проведення робіт по її будівництву у відповідності з проектом прийняття у встановленому порядку до  експлуатації  і  визначення залізницею порядку обслуговування. 5.2.14. Подача вагонів на залізничні під'їзні колії в період їх будівництва допускається лише за умов тимчасового погодження поміж відділенням залізниці і будівельною організацією відповідальною за безпеку руху. На кожну залізничну під'їзну колію повинні бути: технічний паспорт план під'їзної колії поздовжній профіль та креслення штучних споруд. 5.2.15. Залізничні під'їзні колії локомотиви і вагони які знаходяться на балансі підприємства повинні утримуватись ним у повній технічній справності. Переїзди і переходи через внутрішньозаводські залізничні колії повинні мати суцільний настил на рівні головки рейки. Стоянка вагонів без локомотивів на переїздах не дозволяється. 5.2.16. Локомотиви і вагони що належать підприємствам і виходять на колії загальної мережі залізниці повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць. Порядок виходу на станцію примикання локомотива який належить підприємству встановлюється начальником відділення залізниці. 5.2.17. Працівники залізничних під'їзних колій підприємств які зв'язані з рухом поїздів проходять у встановленому порядку навчання і перевірку знань Правил технічної експлуатації залізниць інструкцій по сигналізації руху поїздів і маневровій роботі на залізницях цих Правил Статуту про дисципліну працівників залізничного транспорту. Особи які не пройшли такої перевірки до роботи не допускаються. 5.2.18. При виконанні службових обов'язків на коліях залізниць працівники залізничних під'їзних колій підприємств зобов'язані мати при собі посвідчення встановленого зразка про перевірку знань і точно виконувати розпорядження чергового по станції або диспетчера. 5.2.19. Виходи з будівель не повинні спрямовуватись в бік залізничних колій розміщених безпосередньо біля виробничих споруд. При наявності виходів з виробничих або допоміжних будівель на залізничні колії що розміщені ближче ніж 6 м від будівель повинна бути передбачена автоматична звукова сигналізація що попереджає про наближення залізничного транспорту а також встановлені бар'єри висотою не менше 1 м які огороджують залізничні колії в місцях виходу з будівель. 5.2.20. В місцях перехрещень залізничних колій з автомобільними дорогами повинні влаштовуватись переїзди. Проїзд транспортних засобів і самохідних машин а також прогін худоби через залізничні колії у невстановлених місцях не дозволяється. Переїзди повинні мати суцільний поміст під'їзди огороджені стовпцями і поруччям електричне освітлення шлагбауми а також попереджувальну звукову або світлову сигналізацію. 5.2.21. В місцях перехрещень залізничних колій з пішохідними дорогами повинні бути влаштовані переходи обладнані рівним суцільним помостом укладеним на рівні з головками рейок звуковою сигналізацією електричним освітленням. Переходи повинні бути обладнані шлагбаумами попереджувальними знаками "Бережись потягу!" світловою або звуковою сигналізацією. 5.2.22. Швидкість руху залізничного і автомобільного транспорту по території підприємства повинна бути вказана для кожного виду транспорту на спеціально вивішених виставлених дорожніх знаках за ГОСТ 10807-78 і не перевищувати таких величин: залізничний транспорт - ешелон з локомотивом попереду -  15 км/г; - ешелон з локомотивом позаду вагонів - 10 км/г; - під час руху у важких умовах а також при переїзді в'їзді або виїзді з території під час причеплення вагонів -5 км/г; - під час руху вагонів вручну - 2 км/г. автомобільний транспорт - при проїзді території підприємства - 10 км/г; - на пересіченні переїздів підприємства під час виїзду і в'їзду - 5 км/г; - при русі автомобіля заднім ходом - 3 км/г; - автонавантажувачі електрокари - 3 км/г. 5.2.23. Пересування вагонів вручну повинно проводитись у відповідності з інструкцією затвердженою керівником підприємства. 5.2.24. Не дозволяється допускати на локомотиви в кабіни управління моторовагонними поїздами автомотрисами дрезинами і іншими рухомими одиницями до сигналів стрілок апаратів механізмів і інших пристроїв пов'язаних з забезпеченням безпеки руху а також в приміщення звідки здійснюється управління сигналами і іншими подібними пристроями осіб які не мають права доступу до них. Робітники які проходять у встановленому порядку стажування як другі особи можуть допускатися до керування локомотивами моторовагонними поїздами автомотрисами дрезинами і іншими рухомими одиницями сигналами стрілками апаратами і механізмами лише під наглядом і під особисту відповідальність працівників які безпосередньо обслуговують ці пристрої. 5.2.25. Особи які вступають на посади пов'язані з рухом поїздів повинні пройти медичний огляд для визначення придатності їх до виконання роботи відповідно з вимогами п.3.4.2. ч. 1 цих Правил. 5.2.26. На підприємстві повинні бути встановлені терміни порядок перевірки знань і обов'язки осіб щодо контролю за станом транспортних шляхів. 6. БУДІВЛІ І СПОРУДИ 6.1.  Виробничі будівлі 6.1.1 Улаштування виробничих будівель І споруд повинно відповідати вимогам СНиП 2.09.02-85 СНиП 2.09.04-87 СНиП 2.09.03-85 і цих Правил. Об'єм виробничих приміщень на одного працівника повинен бути не менше 15 куб. м а площа приміщень - не менше 4 кв.м. 6.1.2. Відстань між будівлями і спорудами при проектуванні та реконструкції підприємств повинна відповідати вимогам СНиП М-89-80 та санітарних норм СН 245-71. 6.1.3. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів повинно виконуватись згідно з вимогами ДБН А.З.1-3-94. Не допускається зі складу пускових комплексів вилучати будівлі і споруди які призначені для санітарно-побутового обслуговування забезпечення здорових та безпечних умов праці працівників очищення знешкодження і уловлювання шкідливих викидів в атмосферу викидів у воду та грунт а також під'їзні колії з фронтом навантаження і розвантаження лінії зв'язку систем'и і заходи пожежної безпеки. 6.1.4. Виробничі будівлі і споруди або їх частини проліт поверх наказом власника підприємства закріплюються за цехами відділами і іншими підрозділами підприємства . Начальники підрозділів є особами що відповідають за експлуатацію збереження і ремонт закріплених за ними будівель споруд або окремих приміщень. 6.1.5. На всі виробничі будівлі і споруди повинні складатися технічні паспорти. До паспорту повинна бути прикладена технічна документація по зданим в експлуатацію будівлям і спорудам: затверджений технічний проект проектне завдання робочі креслення дані відносно гідрогеологічних умов ділянки забудівлі акт прийняття в експлуатацію з документами що характеризують застосовані матеріали умови і якість проведених робіт по зведенню об'єктів акти на сховані роботи а також відомості про відхилення від проекту на момент вводу до експлуатації. 6.1.6. Нагляд за технічним станом і експлуатацією будівель і споруд повинен здійснюватись відповідно до Інструкції з технічної експлуатації і ремонту виробничих будівель і споруд на підприємствах харчової промисловості. 6.1.7. Облік робіт по обслуговуванню і поточному ремонту будівель і споруд повинен вестись в технічному журналі форма технічного журналу наведена у додатку 9 . 6.1.8. Не дозволяється проводити перепланування виробничих і службових приміщень без проекту узгодженого з місцевими органами державного пожежного нагляду і затвердженого власником. При цьому не повинне допускатись зниження межі вогнетривкості будівельних конструкцій і погіршення умов евакуації людей. 6.1.9. В приміщеннях висота від підлоги до низу виступаючих конструкцій перекриття покриття повинна бути не менше 2.2 м висота від підлоги до низу виступаючих частин комунікацій і устаткування в місцях постійного проходу людей і на шляхах евакуації - не менше 2 м а в місцях непостійного проходу людей - не менше 1.8 м. При необхідності в'їзду в будівлю пожежних автомобілів висота проїздів повинна бути не менше 4.2 м до низу виступаючих частин комунікацій і устаткування .6.1.10. Внутрішні будівельні конструкції виробничих приміщень повинні мати рівні поверхні що допускають вологе легке очищення безпилове прибирання і в необхідних випадках теплоізоляцію що виключає конденсацію вологи на їх поверхні. 6.1.11. Стіни і металеві конструкції приміщень з агресивним повітряним середовищем слід влаштовувати з антикорозійних матеріалів або з антикорозійним захисним покриттям. 6.1.12. Сигнально-попереджувальне зафарблення елементів будівельних конструкцій небезпечних щодо аварій і нещасних випадків небезпечних елементів виробничого устаткування і внутрішньоцехового транспорту пристроїв і за-собів пожежогасіння і забезпечення безпеки а також колірне оброблення знаків безпеки в виробничих приміщеннях і на території підприємства повинні відповідати вимогам ГОСТ12.4.026-76.Колірне оброблення поверхні виробничих приміщень повинне відповідати вимогам СН 181-70 наведених у додатку 8.6.1.13. При будівництві реконструкції технічному переоснащенні і капітальному ремонті будівель із металевих конструкцій з полімерними утеплювачами повинен видаватись наряд-допуск окремо на кожен вид роботи пов'язаної з проведенням електрогазозварювання та інших вогневих робіт. Кріплення панелей з полімерним утеплювачем влаштування в них отворів і встановлення закладних деталей з застосуванням електрогазозварювання і інших вогневих робіт не дозволяється.При пошкодженні металевих обшивок панелей повинні вживатись негайні заходи щодо їх ремонту і відновлення за допомогою механічних з'єднань болтових тощо .6.1.14. Прокладання проводів і кабелів окрім таких що прокладаються в сталевих трубах безпосередньо по металевих панелях і плитах з полімерними утеплювачами а також встановлення електричних апаратів щитів тощо ближче 1 м від вказаних конструкцій не дозволяється . В місцях перехрещення огороджуючих конструкцій електричними комунікаціями повинні передбачатись металеві гільзи з ущільненням негорючими матеріалами. 6.1.15. В місцях перехрещень трубопроводами з теплоносієм металевих огороджуючих конструкцій з горючими полімерними утеплювачами в радіусі 0.1 м повинна передбачатись теплова ізоляція з негорючих матеріалів.  6.1.16. Прибудування до огороджуючих конструкцій стіни перегородки і покриття з металоконструкцій в сполученні з горючими полімерними утеплювачами пінополістирол пінополіуретан тощо комор майстерень та інших приміщень не дозволяється. 6.1.17. Переведення автоматичних установок пожежогасіння в будівлях із металевих конструкцій з полімерними утеплювачами на режим ручного пуску не дозволяється 6.1.18. В кількох видних місцях на огороджуючих конструкціях таких будівель повинні бути встановлені попереджувальні знаки: "Вогненебезпечно - утеплювач що згорає!" 6.1.19. На вході до приміщення повинна бути вивішена табличка з позначенням його категорії щодо вибухопожеж-ної і пожежної небезпеки у відповідності з ОНТП 24-86 і класу зони щодо ПУЕ наведених у додатрку 4. 6.1.20. У зовнішніх дверних і технологічних прорізах виробничих приміщень для попередження утворення в холодну пору року туману і конденсату на поверхні стін і устаткування а також для захисту працюючих від впливу різкого зниження температури і протягів повинні бути влаштовані тамбур-шлюзи або повітряно-теплові завіси. 6.1.21. Кожне виробниче приміщення повинне мати не менше одного основного проходу шириною не менше 1.5 м зв'язаного з виходом або сходовими клітками. 6.1.22. Зони проходу працюючих та проїзду транспорту повинні бути розмежовані. 6.1.23. Відкриті технологічні прорізи в перекриттях повинні бути огороджені поруччям відповідно до вимог п. 6.2.1.19. ч.1 цих Правил. 6.1.24. В приміщеннях де розміщуються виробництва категорій А і Б щодо вибухопожежонебезпеки а також в приміщеннях де виробничий процес здійснюється під тиском не дозволяється вбудовувати ремонтно-механічні майстерні загальнозаводські лабораторії та інші приміщення безпосередньо непов'язані з технологічним процесом. 6.1.25. Приміщення категорій А і Б слід якщо це допускається вимогами технології розміщувати біля зовнішніх стін а в багатоповерхових будівлях - на верхніх поверхах. Розміщення приміщень категорій А і Б в підвальних і цокольних поверхах не допускається. 6.1.26. В приміщеннях категорій А і Б слід передбачати зовнішні легкоскидувані огороджуючі конструкції засклення вікон і ліхтарів покриття сталеві алюмінієві тощо . Площу легкоскидуваних конструкцій слід визначати розрахунком. При відсутності розрахункових даних площа легкоскидуваних конструкцій повинна складати не менше 0.05 кв. м на 1м3 об'єму приміщення категорії А і не менше 0.03 м2 - приміщення категорії Б. 6.1.27. При розміщенні в одній будівлі або приміщенні технологічних процесів з різною вибухопожежною і пожежною небезпекою необхідно передбачати заходи щодо попе-редження вибуху і поширення пожежі. Ефективність цих заходів повинна бути обгрунтована в технологічній частині проекту. Якщо вказані заходи є недосить ефективними то технологічні процеси з різною вибухопожежною і пожежною небезпекою необхідно розміщувати в окремих приміщеннях; при цьому приміщення категорій А Б і В необхідно відділяти поміж собою а також від приміщень категорій Г і Д та коридорів протипожежними перегородками та протипожежними перекриттями у відповідності з вимогами СНиП 2.09.02-85 .6.1.28. При необхідності улаштування у перекриттях будівель категорій А Б і В а також в протипожежних перегородках які відокремлюють приміщення категорій А і Б від інших приміщень прорізів які не можуть перекриватись протипожежними дверима або воротами слід передбачати комплекс заходів до запобігання поширенню пожежі і проникненню горючих газів парів легкозаймистих і горючих рідин пилу здатних утворювати вибухонебезпечні концентрації до суміжних поверхів і приміщень. 6.1.29. Підвали при розташуванні в них приміщень категорій В складів горючих матеріалів або негорючих матеріалів в горючій упаковці повинні обладнуватись установками автоматичного пожежогасіння і розділятись протипожежними перегородками у відповідності з вимогами СНиП 2.09.02-85 6.1.30. Перед ліфтами в приміщеннях категорій А і Б на всіх поверхах слід передбачати тамбур-шлюзи з постійним підпором повітря 20 Па 2 кгс/кв. м . Двері тамбур-шлюзів з боку шахт ліфтів повинні бути виконані з негорючих матеріалів без скління. В машинних відділеннях ліфтів будівель категорій А і Б слід передбачати постійний підпір повітря 20 Па 2 кгс/кв. м .При розташуванні в протипожежних стінах і перегородках прорізів які не можуть перекриватись протипожежними дверима або воротами для сполучення між суміжними приміщеннями категорій В Г і Д слід передбачати відкриті без дверей або воріт тамбури довжиною не менше 4 м обладнані установками автоматичного пожежогасіння на ділянці довжиною 4 м з об'ємом витрати води 1 л/с на 1 кв.м підлоги тамбуру. Огороджуючі конструкції тамбура повинні бути протипожежними з межею вогнестійкості 0.75 години. 6.1.31. В місцях прорізів в протипожежних перегородках які відокремлюють приміщення категорій А і Б від приміщень інших категорій коридорів і сходових кліток слід передбачати тамбур-шлюзи з постійним підпором повітря згідно з вимогами СНиП 2.04.05-91. Улаштування загальних тамбур-шлюзів для двох і більше приміщень вказаних категорій не допускається. 6.1.32. В цехах і лабораторіях де застосовуються легкозаймисті горючі рідини ЛЗР і ГР шкідливі хімічні речовини і гази необхідно передбачати як правило централізоване перевезення і роздачу їх на робочі місця.В усіх інших випадках для переноски ЛЗР ГР і шкідливиххімічних речовин слід застосовувати тару спеціальної конструкції. 6.1.33. Розміщення видаткових складів сировини напівфабрикатів у виробничих будівлях в кількості встановленій нормами технологічного проектування для забезпечення постійного технологічного процесу але не більше змінної потреби допускається безпосередньо у виробничих приміщеннях відкрито або за сітчатими загородженнями. 6.1.34. В сходових клітках будівель не дозволяється влаштовувати робочі складські та іншого призначення приміщення прокладати продуктопроводи з легкозаймистими та горючими рідинами влаштовувати виходи із шахт грузових підйомників. 6.1.35. Не дозволяється використовувати горищні приміщення з виробничою метою або для зберігання матеріальних цінностей. Горищні приміщення повинні бути постійно замкнені. Ключі від замків горищних приміщень повинні зберігатись в певному місці яке доступне для цілодобового їх отримання. 6.1.36. Відкривання стулок ліхтарів рам призначених для вентиляції димовидалення повинне бути механізоване з вмиканням механізму відкривання біля виходів з приміщень і дублюватись ручним керуванням. 6.1.37. Віконні прорізи які не призначені для вентиляції і димовидалення слід заповнювати заскленими рамами що не відчиняються або профільним склом; для віконних прорізів з подвійним засклінням слід передбачати у внутрішніх рамах відкривні стулки для протирання скла. Скляну поверхню світлових прорізів слід чистити не рідше двох разів на •рік розбите скло необхідно негайно замінити. 6.1.38. У вікнах приміщень з вологим або мокрим волр-жисним режимом повинна бути забезпечена герметизація стиків між заскленням і рамами а також ущільнення притулів стулок для усунення проникнення вологого повітря з приміщення в простір поміж шибками. 6.1.39. Ділянки перекрить і технологічних площадок на яких встановлені апарати установки і обладнання з наявністю в них легкозаймистих горючих і токсичних рідин повинні мати глухі бортики з негорючих матеріалів або піддони. Площадки повинні мати трапи з відведенням за аварійної ситуації цих рідин до запасної герметичної ємкості. 6.1.40. По периметру зовнішніх стін будівель слід передбачати огородження на покрівлі у відповідності з ГОСТ 25772-83. В будівлях з внутрішніми водостоками допускається використовувати парапети як огорожу. При висоті парапету менше 0.6 м його слід доповнити ґратчастим огородженням до 0.6 м від поверхні покрівлі. 6.1.41. Каналізаційні трапи повинні влаштовуватись в усіх виробничих цехах і відділеннях. Підлога повинна мати ухил 2%о в бік каналізаційних трапів; трапи повинні мати грати і гідравлічні затвори. Трапи необхідно розміщувати біля випусків стоків від устаткування але не менше одного трапу на 100 кв. м підлоги. Злив стічних вод від устаткування до каналізації повинен здійснюватись закритим способом з розривом струменя. Скидання стічних вод на підлогу виробничого приміщення а також влаштування відкритого жолобу для їх стікання до каналізації не допускається. Люки приямки оглядові колодязі стічні жолоби і канали повинні бути водонепроникними зручними для очистки і закриті накривками урівні з підлогою. Накривки повинні мати пристрої для безпечного відкривання. Перед їх відкриванням необхідно встановлювати бар'єрні огородження висотою не менше 1.0 м і обшивкою знизу висотою не менше 0.15 м з освітленням в нічний час. 6.1.42. В виробничих приміщеннях де пересуваються транспортні засоби контейнери візки тощо повинні бути передбачені огородження для захисту стін і колон від пошкоджень. 6.1.43. Покриття підлог площадок і сходів у приміщеннях категорій А і Б повинні виконуватись з негорючих матеріалів які не утворюють іскор при ударах матеріалів бетонних цементно-піщаних мозаїчних тераццо асфальтобетонних при умові застосування щебеню і піску що не утворюють іскор . Металеве покриття підлог повинне мати рифлення а покриття площадок естакад переходів східців сходів повинні бути виконані рифленими або з просічно-витяжної сталі. При розміщенні підлог суміжного приміщення на різних горизонтальних рівнях граничний схил або підйом підлоги в проходах або проїздах повинен бути не більше 0.02. 6.1.44. Двері головних виходів з приміщень в робочий час не повинні замикатись. Влаштування порогів в дверних прорізах не допускається. Над дверима повинна бути вивішена табличка з написом "Вихід" за ГОСТ 12.4.026-76. 6.1.45. Виробничі приміщення і устаткування необхідно періодично очищати від пилу бруду та горючих відходів. Термін чищення встановлюються технологічними регламентами або інструкціями. Пил який утворюється при проведенні технологічних процесів та роботі устаткування повинен локалізовуватись.   6.1.46. Обтиральні матеріали що використані необхідно прибирати до металевих ящиків з щільними накривками і по закінченні зміни виносити з виробничих приміщень. Уламки скла повинні прибиратись за допомогою пристосувань до ящиків які мають спеціальне обладнання. Застосування стисненого повітря для прибирання склобою не дозволяється. 6.1.47. Для ремонту очищення засклення вікон і ліхтарів у випадках коли застосування пересувних підлогових інвентарних пристроїв драбин пересувних площадок телескопічних підйомників неможливо за умов розміщення технологічного устаткування або загальної висоти приміщення допускається передбачати стаціонарні пристрої для безпечного виконання робіт.6.1.48. Уздовж внутрішньої сторони засклення прямокутних освітлювально-аераційних ліхтарів слід передбачати улаштування захисної металевої сітки. 6.1.49. Автоматичне пожежогасіння і пожежну сигналізацію включаючи системи оповіщення при пожежі в будівлях слід передбачати у відповідності з Переліком будівель і приміщень які підлягають обладнанню автоматичними засобами пожежогасіння та автоматичною пожежною сигналізацією згідно додатка 5. 6.1.50. Для роботи у вибухопожежонебезпечних цехах працівникам слід застосовувати спеціальне вибухобезпечне шкіряне взуття виготовлене у відповідності з ГОСТ 12.4.137-84; спецодяг для працюючих в цих цехах повинен бути з тканин що не електризуються. 6.1.51. Паління на виробництвах допускається лише у спеціально відведених за узгодженням з пожежною охороною місцях обладнаних урнами для недокурків і ємкостями з водою. В цих місцях повинні бути вивішені написи "Місце для паління". 6.2. Складські будівлі 6.2.1. Загальні вимоги 6.2.1.1. Склади в тому числі навіси естакади відкриті складські площадки загального призначення готової продукції сировини напівфабрикатів та матеріалів повинні відповідати вимогам СНиП 2.11.01-85 та СНиП 2.01.02-85*. 6.2.1.2. Склади для зберігання балонів заповнених газами повинні відповідати вимогам Правил будови та безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском та Правил безпеки у газовому господарстві. 6.2.1.3. Приміщення та площадки для зберігання легкозаймистих речовин повинні задовольняти вимогам ВБН В.2.2-58.1-94. 6.2.1.4. Тара для зберігання речовин та матеріалів повинна відповідати вимогам нормативних документів. 6.2.1.5. Зберігання хімічних речовин реактивів вибухопожежонебезпечних матеріалів повинне здійснюватись з дотриманням вимог Порядку сумісного зберігання хімічних речовин та матеріалів згідно з додатком 10. 6.2.1.6. Для кожного складу повинні бути опрацьовані та затверджені власником підприємства інструкції з безпечного зберігання та проведення робіт на складі складений опис всіх матеріалів сировини продуктів. Комірник повинен контролювати стан тари та упаковки цілісність герметичність наявність маркірування . 6.2.1.7. Покрівля металевих залізобетонних резервуарів для зберігання сировини матеріалів продуктів повинна мати огородження. 6.2.1.8. Застосування навантажувачів з двигунами внутрішнього згоряння а також автокарів для робіт усередині приміщень або залізничних вагонів контейнерів не дозволяється. 6.2.1.9. Устаткування складів до початку виконання робіт повинне бути відремонтоване випробуване та здане комісії за актом. 6.2.1.10. Площа віконних прорізів в приміщеннях сховищ повинна бути якнайменшою але не менше площі визначеної розрахунком димовидалення при пожежі. При відсутності в приміщеннях сховищ віконних прорізів необхідно передбачати шахти димовидалення у відповідності з вимогами СНиП 2.04.05-91. У випадку використання склоблоків у віконних прорізах необхідно улаштувати відкривні віконні фрамуги загальною площею визначеною розрахунком димовидалення при пожежі. 6.2.1.11. Затарована сировина та готова продукція що зберігаються не на стелажах повинні штабелюватись. Напроти дверних прорізів складського приміщення необхідно залишати проходи шириною що дорівнює ширині дверей але не менше 1.0 м. При ширині складу більше ніж 10 м уздовж складу по центру повинен бути прохід шириною не менше 2.0 м. При складуванні затарованих вантажів мішки з сипучими вантажами ящики короби зі штучними вантажами тощо необхідно передбачати проходи між штабелями шириною 1.0 м не рідше ніж через 12 м; відстань від штабелів до стін - не менше 0.8 м. Стелажі призначені для укладання сировини і матеріалів повинні бути стійкі і надійно закріплені мати написи гранич-но допустимих навантажень на них. 6.2.1.12. Спосіб укладання вантажів повинен забезпечувати: - безпеку працюючих на штабелі та біля нього; - стійкість штабелів та вантажів які знаходяться на них; - механізоване розбирання штабеля та підіймання вантажу навісними захватами підйомно-транспортного устаткування; - циркуляцію повітряних потоків при природній або штучній вентиляції закритих складів. 6.2.1.13. Ширина проїздів складів по яких рухається цеховий транспорт візки штабелеукладачі електронаванта-жувачі електрокари тощо повинна встановлюватись з урахуванням габаритів навантажених транспортних засобів плюс 0.8 м при односторонньому русі а при зустрічному русі -не менше подвоєної максимальної ширини навантаженого транспорту плюс 1.5 м. Відстань поміж штабелями для проїзду електронавантажу-вача уздовж фронту штабелювання повинна бути не менше 3.5 м для проїзду без штабелювання - не менше 2 м. 6.2.1.14. Відстань від штабеля до елементів електричного освітлення повинна бути не менше 1 м. 6.2.1.15. Дверні прорізи для вантажних потоків повинні перевищувати габарити навантажених транспортних засобів що використовуються не менше ніж на 0.2 м по висоті і 0.6м - по ширині до кожної сторони. Мінімальні дверні прорізи для вантажних потоків повинні бути шириною не менше 2.4 м і висотою - не менше 2.5 м. 6.2.1.16. Двері складських приміщень повинні відчинятись назовні. Допускається улаштування розсувних дверей в складах окрім складів безтарного зберігання цукру . Верхні ролики підвісних дверних прорізів повинні бути обладнані огородженням уздовж напрямних рейок які виключають падіння дверей при виходженні роликів з напрямних рейок. 6.2.1.17. Підлоги складських приміщень повинні мати тверде рівне покриття що забезпечує безперешкодне переміщення транспортних засобів. 6.2.1.18. Підлоги складів і площадок для зберігання кислот і лугів повинні бути виготовлені з матеріалів стійких до впливу кислот і лугів кислотостійкі плити вініпласт тощо . 6.2.1.19. Окремі несуцільні перекриття площадки і верхні конвеєрні галереї складів повинні мати поруччя висотою не менше 1.0 м з суцільною зашивкою знизу на 0.15 м і горизонтальним елементом огородження на висоті 0.5 м від площадки. 6.2.1.20. Ширина пандусів для проїзду наземних транспортних засобів повинна не менше ніж на 0.6 м перевищувати максимальну ширину навантаженого транспортного засобу. Ухил пандусів необхідно приймати не більше 16 %о: при розміщенні їх в закритих приміщеннях і не більше 10 %о - при розміщенні назовні. 6.2.1.21. Складські приміщення в залежності від їх площі та виду матеріалів які зберігаються повинні бути оснащені первинними засобами пожежогасіння у відповідності з нормами наведеними у додатку 21. 6.2.1.22. Автоматичне пожежогасіння пожежну сигналізацію І охоронну сигналізацію необхідно передбачати у відповідності з Переліком споруд і приміщень якв підлягають обладнанню автоматичними засобами пожежогасіння та автоматичною пожежною сигналізацією відповідно до додадка 5. Установками автоматичного пожежогасіння та автоматичною пожежною сигналізацією повинні бути обладнані складські приміщення для зберігання: - горючих вантажів площею 1000 кв. м і більше або негорючих вантажів у горючій упаковці площею 1500 кв. м і більше; - горючих вантажів або негорючих вантажів в горючій упаковці що розміщені в підвальних поверхах площею 700 кв. м і більше. Установками автоматичного пожежогасіння повинні бути обладнані стелажі висотою від 5.5 м і більше для зберігання горючих вантажів або негорючих вантажів в горючій упаковці.6.2.1.23. В складах повинні вивішуватись номери телефонів пожежної охорони та медичних установ куди необхідно звертатись у разі пожежі та травм. У визначеному місці складу повинна бути встановлена аптечка з набором необхідних медикаментів. 6.2.1.24. Будівлі і споруди за винятком металевих резервуарів складів для зберігання ЛЗР і ГР повинні бути не менше II ступеня вогнестійкості. Сумісне зберігання ЛЗР і ГР у тарі в одному приміщенні дозволяється при їх загальній кількості до 200 куб. м. 6.2.1.25. Загальна місткість однієї будівлі для зберігання у тарі не повинна перевищувати 1200 куб.м легкозаймистих або 6000 куб.м горючих рідин. 6.2.1.26. Дверні прорізи в приміщенні для зберігання ЛЗР і ГР у тарі повинні мати розміри не менше 2.1x2.4 м а також пороги з пандусом висотою не менше 0.15 м для запобігання розливу рідини в разі аварії. Підлога в цих приміщеннях повинна бути з негорючих матеріалів і мати ухил для стікання рідини до лотків і трапів. 6.2.1.27. При зберіганні бочок з ЛЗР і ГР в будівлях повинні бути виконані такі умови: - при механізованому укладанні бочок кількість ярусів не повинна перевищувати п'яти - для ГР трьох - для ЛЗР; - по ширині штабеля або стелажа слід укладати не більше двох бочок; - проходи для транспортування бочок повинні бути шириною не менше 1.8 м а інші - не менше 1 м; - допускається ручне укладання бочок на підлозі не більше ніж в два яруси. 6.2.1.28. У складських приміщеннях класу II і IIа світильники повинні бути при лампах розжарювання - з ковпаками з силікатного скла при лампах ДРЛ - з металевими сітками або іншими пристроями що перешкоджають випаданню лампи при люмінісцентних лампах - з вводами виконаними провідниками з негорючою оболонкою або в сталевих трубах. 6.2.2. Вимоги до зберігання та транспортування кислот лугів та інших хімікатів 6.2.2.1. Будівлі складів хімічних речовин повинні бути не нижче II ступеня вогнестійкості. З урахуванням однорідності фізико-хімічних і пожежонебезпечних властивостей речовин які зберігаються склади повинні розбиватися на окремі приміщення Ізольовані одне від одного протипожежними перегородками І типу вогнестійкості. Кислоти луги та інші хімікати що застосовуються у виробництві та в лабораторіях повинні зберігатись на складі хімматеріалів або на спеціально відведених площадках. 6.2.2.2. Процеси пов'язані з розвантаженням хімікатів із вагонів або автомобілів транспортуванням та укладанням усередині складу повинні бути механізовані.При цьому недопустиме розпилювання і виділення матеріалів у повітря та розливання по підлозі. 6.2.2.3. Не дозволяється транспортування завантаження та розвантаження кислот лугів та рідких хімікатів за допомогою механічних підйомних споруд за винятком ліфтів та шахтопідйомників. 6.2.2.4. Проїзд людей в транспорті що завантажений кислотами та лугами не дозволяється. Не дозволяється перевезення кислот та лугів разом з іншими матеріалами. 6.2.2.5. Склади хлору кислот лугів аміаку сірчистого ангідриду активованого вугілля та інших реагентів повинні обладнуватись: - постійно діючою механічною та аварійною вентиляцією у відповідності зі СНиП 2.04.05-91; - освітленням робочим та аварійним; - опаленням та телефонним зв'язком. 6.2.2.6. Перед входом до складів повинні бути вивішені попереджувальні знаки у відповідності з ГОСТ 12.4.026-76. 6.2.2.7. Концентрована сірчана кислота повинна зберігатись в ємкостях що виготовлені зі сталі розбавлені розчини сірчаної кислоти нижче 78% та соляна кислота -в ємкостях що виготовлені з кислототривкого матеріалу або сталі і покриті зсередини кислототривким матеріалом. Не дозволяється розведення концентрованої сірчаної кислоти в сталевих ємкостях в яких вона зберігається. Зберігання лугів в алюмінієвих та оцинкованих ємкостях не дозволяється. 6.2.2.8. Ємкості для кислот та лугів повинні встановлюватись на піддонах з'єднаних зливними трубами з аварійною ємкістю огороджуватись обваловкою що перешкоджає розливанню рідини на прилеглу площу. Висота вала повинна бути на 0.2 м вище за розрахунковий рівень рідини. 6.2.2.9. Ємкості для кислот та лугів повинні бути закриті обладнані верхнім завантажувальним та нижнім для очищення люками переливними трубами та відводами до запасних аварійних ємкостей повітряним клапаном захищеним ковпаком від проникнення вологи рівнеміром патрубком для зливу запірною арматурою. Аварійна ємкість повинна забезпечувати вміщення розлитої кислоти або лугу з одного найбільшого резервуару. Трубопроводи для кислот та лугів не повинні мати фланцевих з'єднань над проходами. Всі фланцеві з'єднання цих трубопроводів повинні бути захищені металевими кожухами. 6.2.2.10. Переріз переливної труби повинен перевищувати переріз живильної труби не менше ніж у два рази. Переливна труба повинна встановлюватись на рівні не менше 0.15 м від верхнього рівня ємкості. 6.2.2.11. Зливання кислоти і лугу із залізничних цістерн повинно проводитись через верхній завантажувальний люк пневматичним способом або сифоном під керівництвом спеціально призначеної для цього відповідальнрї особи. Подача кислот та лугів до ємкостей мірників і виробничих апаратів повинна здійснюватись закритим струменем за допомогою насосів сифонів вакууму та самопливом. Не дозволяється переносити кислоти та луги у відкритих посудинах. Сифон для зливу кислоти повинен виготовлятись із сталевих труб. 6.2.2.12. При транспортуванні кислот лугів інших хімікатів і сильно діючих отруйних речовин в металевій тарі автоцистерни тощо перед кожним рейсом повинен провадитись огляд технічного стану тари. Транспортні засоби повинні позначатися спеціальними знаками згідно з ГОСТ 19433-88. Особи що транспортують та супроводять вказані вантажі повинні мати при собі засоби індивідуального захисту на випадок аварій. 6.2.2.13. Насосна станція для перекачки кислот та лугів повинна бути розміщена в окремому приміщенні і обладнана припливно-витяжною вентиляцією. Кнопки пускачів кислотних та лужних насосів повинні дублюватись так щоб дублюючі кнопки були винесені на місце надходження кислот та лугів. Робота усередині ємкостей повинна здійснюватись у відповідності з розд. 7.2.2. ч.1 цих Правил. 6.2.2.14. Зберігати кислоти луги та інші хімікати у підвальних приміщеннях не дозволяється. 6.2.2.15. Контейнери-бочки та балони з рідким хлором повинні зберігатись у закритих сховищах. 6.2.2.16. Хлорне вапно динатрієву сіль дихлорізоціану-рової кислоти необхідно зберігати в щільній дерев'яній або металевій захищеній від корозії тарі ізольовано від горючих речовин та балонів зі стисненими газами. 6.2.2.17. Аміачну воду перекис водню 3-30% розчин карболову кислоту йодинол диоцид необхідно зберігати у скляній або металевій тарі. 6.2.2.18. Миючі засоби дезмол тощо необхідно зберігати в щільно закритій тарі. 6.2.2.19. Формалін необхідно зберігати в скляних пляшках дерев'яних емальованих або алюмінієвих бочках. 6.2.2.20. Активоване вугілля необхідно зберігати в пакетах або в металевих закритих барабанах. 6.2.2.21. їдкий натр каустичну соду необхідно зберігати: кристалевий - в сталевих гофрованих барабанах рідкий - в сталевих бочках. 6.2.2.22. Розкриття барабанів з кристалевим їдким натром повинно проводитись тільки за допомогою спеціального різака. Використання для цієї мети зубила та молотка не дозволяється. • 6.2.2.23. Звільнення барабана від кристалевого їдкого натру повинно здійснюватись розчиненням останнього у спеціальному баці з фальшивим дном на яке барабан встановлюється відкритим отвором донизу за допомогою підйомного механізму. 6.2.2.24. Карбід кальцію повинен зберігатися в металевих зачинених барабанах у неопалюваних сухих приміщеннях. Не дозволяється зберігати його у підвальних приміщеннях та низьких затоплюваних місцях. Площадка зберігання карбіду кальцію повинна бути вище рівня нульової відмітки прилеглої території не менше ніж на 2 м. 6.2.2.25. Розкриття барабанів з карбідом кальцію повинно здійснюватись спеціальним латунним різаком що виключає можливість утворення іскри. Залишок у барабані карбіду кальцію повинен бути надійно захищений від можливого потрапляння на нього вологи. 6.6.2.26. Плавикова кислота повинна зберігатися в парафінованих бутлях встановлених у ящики. 6.2.2.27. Кожна бочка балон бутель ящик мішок тощо повинні мати чіткі написи ярлики та бирки з назвою хімічної речовини та її характерними властивостями без яких зберігання хімічних речовин не дозволяється. На кожну партію повинен бути паспорт. Немаркіровані препарати що виявлені на складі підлягають аналізу або знищенню. 6.2.2.28. Сумісне зберігання в одному приміщенні різних хімічних речовин які можуть вступити у взаємодію не дозволяється. Порядок сумісного зберігання хімічних речовин та матеріалів необхідно виконувати згідно з додатком 10. 6.2.2.29. Розфасовування хімічних речовин необхідно виконувати в приміщенні ізольованому від їх сховища. Розфасовування цих речовин повинні виконувати одночасно не менше двох робітників. 6.2.2.30. Для розфасовування препаратів належить мати комплект інвентаря: циліндри ложечки совки пластмасові та металеві лопаточки тощо. За певною речовиною закріплюється відповідний комплект який після використання необхідно вичистити та вимити. 6.2.2.31. Розфасовувати хімічні речовини необхідно в таку тару і в таких кількостях щоб їх можна було застосовувати без додаткової розфасовки. 6.2.2.32. В складських приміщеннях бутелі з кислотами повинні зберігатись у кошиках або дерев'яних обрешітках висланих зсередини соломою або стружкою змоченими розчином хлористого кальцію. 6.2.2.33. Склад хімматеріалів повинен бути забезпечений необхідною кількістю речовин для нейтралізації та поглинання розлитих лугів або кислот вапно пісок та обладнаний раковинами самодопомоги з фонтанчиками. Раковини встановлюються на видимих легко доступних місцях. 6.2.2.34. Транспортування вантажів які знаходяться в скляній тарі кислот лугів тощо повинно виконуватись у спеціально для цього пристосованих ношах візках із гніздами за розміром тари що перевозиться; стінки гнізд повинні бути оббиті м'яким матеріалом рогожа повсть тощо ; бутелі та інша скляна тара повинні встановлюватись у гнізда збоку для чого гнізда повинні мати бічні дверцята з замками. 6.2.2.35. Укладання бутелів з кислотами лугами та іншими хімікатами у кузов автомобіля повинно виконуватись з додержанням наступних вимог: - скляну тару з рідинами необхідно встановлювати в стоячому положенні горловинами корками догори; - кожне місце вантажу повинно бути окремо закріплене в кузові таким чином щоб під час руху зупинок та поворотів вантаж не зміщувався по підлозі кузова та не перекидався; - не дозволяється встановлювати вантажі в скляній тарі один на один у два ряди без відповідних прокладок які охороняють нижній ряд від бою під час перевезення. 6.2.2.36. Ручне перенесення бутелів з хімічними речовинами допускається тільки удвох на відстань не більше 25 м та по рівній поверхні з прийняттям необхідних заходів проти розбризкування. 6.2.2.37. Обслуговуючий персонал повинен знати пожежну небезпеку правила безпечного зберігання і особливості хімічних речовин а також токсичний вплив хімічних речовин на організм людини та вміти надати першу допомогу потерпілим згідно з додатком 20. 6.2.2.38. Склади хімічних речовин повинні укомплектовуватися аптечними шафами зі слідуючими наборами медикаментів щонайменше : - нашатирний спирт; - ефіро-валеріанові краплі; - марганцевокислий калій; - двовуглекисла сода; - очищена крейда; - перекис водню; - йодна настойка; - активоване вугілля; - порошки від головного болю; - аміак у 10% розчині; - рослинна олія; - оцтова кислота у 5% розчині. 6.2.2.39. Робота на складах хімічних речовин допускається лише з використанням засобів індивідуального захисту відповідно до вимог розд. 12 ч.1 цих Правил. 6.2.3.  Склади балонів з горючими газами 6.2.3.1. Зберігання балонів з газами повинно проводитись згідно з Правилами будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском. Склади для зберігання балонів з горючими газами повинні бути одноповерхові з безгорищним покриттям легкого типу. 6.2.3.2. При зберіганні балонів на відкритих площадках необхідно захистити їх від впливу сонячних променів атмосферних опадів та ґрунтових вод. 6.2.3.3. Розміщення групових балонних установок без розривів від будівель допускається лише біля глухих негорючих стін виробничих будівель. Зберігати групові балонні установки необхідно в шафах або спеціальних замкнених будках з негорючих матеріалів. Зовнішня поверхня балонів повинна бути пофарбована у встановлений для даного газу колір. 6.2.3.4. У приміщеннях складів балонів дозволяється влаштовувати водяне парове пониженого тиску або повітряне опалення. Балони з газом встановлені в приміщеннях повинні знаходитись від радіаторів опалення та інших опалювальних приладів та печей на відстані не менше 1 м а від джерел тепла з відкритим полум'ям - не менше 5 м. 6.2.3.5. Балони з горючими газами водень ацетилен пропан етилен тощо повинні зберігатись окремо від балонів с киснем стисненим повітрям хлором фтором та іншими окислювачами а також від токсичних газів. 6.2.3.6. При зберіганні та транспортуванні балонів з киснем попадання на них жиру та стикання арматури з промасленими матеріалами - недопустимо. При кантуванні балонів з киснем вручну не дозволяється братись за вентилі. 6.2.3.7. При складуванні не можна допускати співударяння балонів падіння ковпаків та балонів на підлогу. 6.2.3.8. Балони з горючими газами з яких виявлене витікання необхідно терміново видалити зі складу. 6.2.3.9. Обслуговуючий персонал повинен знати пожежну небезпеку газів які зберігаються на складах порядок евакуації балонів та правила гасіння горючих газів. Одяг та взуття працівників на складах балонів з горючими газами повинні відповідати вимогам п. 6.1 50 ч.1 цих Правил. На випадок аварій зовні складу повинні бути передбачені комплект спецодягу і протигази. 6.2.3.10. Складські приміщення для зберігання балонів з горючими газами повинні мати постійно працюючу механічну вентиляцію яка забезпечує безпечні концентрації газів. 6.2.3.11. У складах балонів з газами не дозволяється зберігати інші речовини матеріали та предмети. 6.2.3.12. На відстані 10м навколо складу з балонами не дозволяється зберігати будь-які горючі матеріали та проводити роботи з вогнем. 6.2.3.13. Заповнені горючим газом балони що мають башмаки повинні зберігатись у складах у вертикальному положенні. Для запобігання від падіння балони необхідно встановлювати у спеціально обладнані гнізда кліті або огороджувати бар'єром. 6.2.3.14. Балони які не мають башмаків повинні зберігатись в горизонтальному положенні на дерев'яних рамах або стелажах.При укладці балонів у штабелі висота їх не повинна перевищувати 1.5 м всі вентилі повинні бути закриті запобіжними ковпаками та повернуті до однієї сторони. 6.2.3.15. При вантаженні розвантаженні та транспортуванні балонів зі стисненим зрідженим і розчиненим газом повинні виконуватись такі правила: - транспортування до місця вантаження або розвантаження необхідно виконувати на спеціальних візках конструкція яких повинна забезпечувати перевезення балонів без тряски та ударів візки повинні мати гнізда за розміром балонів оббиті повстю ; - вентилі балонів при транспортуванні повинні бути закриті ковпаками; - кузов автомашини для перевезення балонів повинен бути обладнаний спеціальними контейнерами або стелажами з виїмками за розміром балонів оббитих повстю колодки повинні мати запорні пристрої які охороняють балони що перевозяться від струсів та ударів; - при вантаженні балонів у кузов автомашини більше ніж у один ряд необхідно застосовувати прокладки які охороняють балони від зіткнення поміж собою. 6.3. Адміністративні та побутові будівлі та приміщення 6.3.1. Загальні вимоги 6.3.1.1. Улаштування адміністративних та побутових приміщень повинно відповідати вимогам СНиП 2.09.04-87. 6.3.1.2. Галузеві нормативи по забезпеченню санітарно-побутовими приміщеннями та обладнанням санітарні характеристики процесів наведені у додатку 2. 6.3.1.3. Площі та обладнання санітарно-побутових приміщень гардеробних душових сушіння обезпилення обігріву охолодження вбиралень умивальних пристроїв питного водопостачання тощо повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.04-87. 6.3.1.4. Геометричні параметри мінімальні відстані між осями та ширину проходів між рядами обладнання побутових приміщень необхідно приймати за табл. 6.1. Примітка: 1. Ширину проходу між стіною та рядами обладнання допускається зменшувати на 40% при числі одиниць обладнання більше 6 у ряді - збільшувати на 25%. 2. При тупикових проходах між шафами для одягу число відділень у ряді необхідно зменшувати на 35%. 6.3.2. Санітарно-побутові приміщення 6.3.2.1. В гардеробних кількість відділень в шафах та гачків вішалок для домашнього та спецодягу необхідно приймати рівною обліковій чисельності працюючих; для вуличного одягу -чисельності у двох суміжних змінах.   Таблиця 6.1 витяг зі СНиП 2.09.04-87 табл. 5 Розміщення обладнання побутових приміщень Найменування   Показник   м   1   2   Розміри у плані       Кабіни:       душових закриті   1.8x0.9   душових відкриті та з наскрізним проходом       напівдушів   0.9x0.9   особистої гігієни жінок   1.8x1.2   вбиралень   1.2x0.8   Лавки у гардеробних   0.3x0.8   Пристрій питного водопостачання   0.5x0.7   Шафи у гардеробних для особистого та домашнього одягу в залежності від кліматичних районів та спеціального одягу і взуття  ';       ІІБ    ІІВ    ІІГ   ІІІБ    МІВ    IV ЇВ   ІД   НА    ІІІА ІА   ІБ   ІГ   0.25x0.5 0.33x0.5 0.4x0.5   Розміри по висоті       Розподілювальні перегородки: до верху перегородки   1.8   від підлоги до низу перегородки   0.2   Шафи для зберігання одягу   1.65   Відстань  між осями  санітарних приладів       Умивальники одинарні   0.65   Ручні та ножні ванни   пісуари   0.7   Ширина проходів між рядами       Кабіни душових закриті умивальники групові Кабіни душових відкриті та вбиралень пісуари   1.2 1.5   Умивальники одинарні   1.8   Ручні та ножні ванни   кабіни особистої гігієни жінок та фотарії   2   Шафи гардеробних для зберігання одягу при кількості відділень у ряді  :       до 18   1.4/1  *   від 18 до 36   2/1.4 2   1 Надалі - спецодягу. Для звичайного складу спецодягу халати фартухи легкі комбінезони необхідно передбачати шафи розмірами у плані 0.25x0.5 м для розширеного складу звичайний склад плюс натільна білизна засоби Індивідуального захисту - 0.33x0.5 м для громіздкого спецодягу розширений склад плюс кожухи валянки спеціальні комбінезони - 0.4x0.5 м. В знаменнику наведена ширина проходу між рядами шаф без лав   6.3.2.2. При обліковій чисельності працюючих на підприємствах до 50 чоловік допускається передбачати загальні гардеробні для всіх груп виробничих процесів. 6.3.2.3. При гардеробних окрім відокремлених гардеробних для вуличного одягу необхідно передбачати комори спецодягу вбиральні приміщення для чергового персоналу з місцем для прибирального інвентаря місця для чищення взуття сушіння волосся. 6.3.2.4. Кількість душових умивальників та спеціальних побутових улаштувань необхідно приймати за чисельністю працюючих в зміні або частини цієї зміни що одночасно закінчує працю. 6.3.2.5. Душові обладнуються відкритими душовими кабінами. До 20% душових кабін допускається передбачати закритими. Душові кабіни з наскрізним проходом передбачаються при виробничих процесах груп Iв 36. 6.3.2.6. Вбиральні у багатоповерхових побутових адміністративних та виробничих будівлях повинні бути на кожному поверсі. При чисельності працюючих на двох суміжних поверхах ЗО чоловік або менше вбиральні слід розміщувати на одному поверсі з найбільшою чисельністю працюючих. При чисельності працюючих на трьох поверхах менше 10 чоловік допускається передбачати одну вбиральню на три поверхи. Вбиральні і душові не дозволяється розміщувати над робочими приміщеннями правлінь конструкторських бюро приміщеннями для учбових занять громадського харчування пунктів здоров'я культурного обслуговування та громадських організацій. 6.3.2.7. Допускається передбачати загальну вбиральню для чоловіків і жінок при чисельності працюючих в зміні не більше 15 чоловік. 6.3.2.8. Вхід у вбиральню повинен передбачатись через тамбур з дверима які самозачиняються. 6.3.2.9. Відстань від робочих місць у виробничих будівлях до вбиралень міст паління приміщень для обігріву або охолодження напівдушів пристроїв питного водопостачання повинна прийматись не більше 75 м а від робочих місць на промплощадці підприємства - не більше 150 м. 6.3.2.10. Для прання спецодягу при виробничих підприємствах або групі підприємств повинні передбачатись пральні з відділеннями хімічного очищення. 6.3.2.11. Для знешкодження спецодягу забрудненого нелеткими речовинами допускається використовувати окрему технологічну лінію в пральнях. 6.3.2.12. При пральнях необхідно передбачати приміщення для ремонту спецодягу з розрахунку 9 кв. м на одне робоче місце. Кількість робочих місць необхідно приймати з розрахунку одне робоче місце з ремонту взуття та два робочих місця з  ремонту одягу на  1000  чоловік облікової чисельності. 6.3.3.  Приміщення охорони здоров'я 6.3.3.1. Приміщення пунктів здоров'я медпунктів особистої гігієни жінок парильні сауни приміщення для інгаляторіїв фотаріїв ручних та ножних ванн приміщення для відпочинку та психологічного розвантаження необхідно приймати відповідно до вимог СНиП 2.09.04-87. 6.3.3.2. На підприємствах з обліковою чисельністю працюючих більше 300 чоловік повинні передбачатись фельдшерські пункти охорони здоров'я. 6.3.3.3. При обліковій чисельності від 50 до 300 працюючих повинен бути передбачений медичний пункт. Площу медичного пункту необхідно приймати: 12 кв.м -при обліковій чисельності від 50 до 150 працюючих 18 кв. м - від 151 до 300. 6.3.3.4. Пункти здоров'я повинні бути розміщені на першому поверсі адміністративних побутових або виробничих будівель та забезпечені зручним під'їздом санітарного автомобіля. 6.3.3.5. Розміщення та розміри дверей у приміщенні пункту здоров'я повинні прийматися з урахуванням можливості переміщення хворих на носилках. 6.3.3.6. Приміщення особистої гігієни жінок слід розміщувати у вбиральнях із розрахунку 75 працюючих на одну установку. В цих приміщеннях повинні бути передбачені місця для роздягання та умивальник. 6.3.3.7. Приміщення та місця відпочинку в робочий час і приміщення психологічного розвантаження необхідно розміщувати як правило при гардеробних домашнього одягу і пунктах охорони здоров'я. При допустимих параметрах повітря робочої зони у виробничих приміщеннях та відсутності контакту з речовинами 1 і 2 класів небезпеки допускається передбачати місця відпочинку відкритого типу у вигляді майданчиків що розташовані у цехах на площах що не використовуються з виробничою метою. 6.3.3.8. В приміщеннях для відпочинку та психологічного розвантаження при обгрунтуванні можуть бути передбачені пристрої для приготування та роздачі спеціальних тонізуючих напоїв а також місця для занять фізичною культурою. 6.3.3.9. Рівень звукового тиску в приміщеннях і місцях для відпочинку а також в приміщеннях психологічного розвантаження не повинен перевищувати 65 дБА. 6.3.4. Приміщення підприємств громадського харчування торгівлі служби побуту 6.3.4.1. При чисельності працюючих у зміну більше 200 чоловік необхідно передбачати їдальню яка працює як правило на напівфабрикатах; до 200 чоловік - їдальню-розда-вальню. При чисельності працюючих в зміну менше ЗО чоловік замість їдальні-роздавальні допускається передбачати кімнату прийому їжі. 6.3.4.2. Чисельність місць у їдальні необхідно приймати із розрахунку одне місце на чотирьох працюючих в зміну або найчисельнішу частину зміни. 6.3.4.3. Площа кімнати прийому їжі повинна визначатись з розрахунку 1 кв.м на кожного відвідувача але не менше 12 кв.м. Кімната прийому їжі повинна бути обладнана умивальником стаціонарним кіп'ятильником електричною плиткою холодильником. При чисельності працюючих до 10 чоловік у зміну замість кімнати прийому їжі допускається передбачати в гардеробній додаткове місце площею 6 кв.м для встановлення столу прийому їжі. 6.4. Вимоги до улаштування освітлення 6.4.1. Загальні вимоги 6.4.1.1. Освітлення виробничих адміністративних і побутових приміщень виконується у відповідності з розрядом зорових робіт і коефіцієнтом природної освітленості КПО . Норми освітленості при штучному освітленні на робочих поверхнях наведені у додатку 3. 6.4.1.2. Для живлення світильників загального освітлення повинна застосовуватись напруга не вище 380/220 В змінного струму при заземленій нейтралі і не вище 220 В змінного струму при ізольованій нейтралі і постійного струму. 6.4.1.3. В приміщеннях без підвищеної небезпеки для усіх стаціонарних світильників допускається застосовувати напругу не вище 220 В. Світильники з люмінесцентними лампами на напругу 127-220 В допускається встановлювати на висоті менше 2.5 м від підлоги а також для місцевого освітлення якщо виключено контакт з їх струмоведучими частинами у разі дотику. 6.4.1.4. Для живлення світильників місцевого стаціонарного освітлення з лампами розжарювання повинна застосовуватись напруга: - в приміщеннях без підвищеної небезпеки - не вище 220 В; - в приміщеннях з підвищеною небезпекою - не вище 42 В; в особливо небезпечних - не вище 12 В. В приміщеннях вологих особливо вологих жарких та з хімічно активним середовищем застосування люмінесцентних ламп для місцевого освітлення допускається лише в арматурі спеціальної конструкції. 6.4.1.5. Для живлення переносних електросвітильників в приміщеннях з підвищеною небезпекою повинна застосовуватись напруга не вище 42 В в особливо небезпечних - не вище 12 В. При наявності особливо несприятливих умов а саме коли небезпека ураження електричним струмом підвищується наслідком тісноти незручного положення робітника стикання з великими металевими добре заземленими поверхнями наприклад робота в котлах цистернах бочках та інших ємкостях для живлення ручних світильників повинна застосовуватись напруга не вище 12 В. 6.4.1.6. Контроль освітленості у приміщеннях та на робочих місцях повинен виконуватись не рідше одного разу на 12 місяців та після реконструкції освітлювальних установок. 6.4.2. Аварійне і евакуаційне освітлення 6.4.2.1. Аварійне освітлення в приміщеннях і на місцях виконання зовнішніх робіт слід передбачати якщо вимкнення робочого освітлення і порушення нормального обслуговування устаткування і механізмів що з ним пов'язане може викликати: - вибух пожежу отруєння людей; - тривале порушення технологічного процесу; - порушення роботи таких об'єктів як електричні станції вузли радіопередачі та зв'зяку диспетчерські пункти котельні щитові дизельні насосні установки водопостачання каналізації і теплофікації устаткування вентиляції і кондиці-онування повітря для виробничих приміщень в яких недопустиме припинення робіт тощо. Найменша освітленість робочих поверхонь виробничих приміщень і території підприємства що вимагають обслуговування в аварійному режимі становить 5% освітленості нормованої для робочого освітлення при системі загального освітлення але не менше 2 лк усередині будівлі і не менше 1 лк для території підприємства. 6.4.2.2. Евакуаційне освітлення в приміщеннях або в місцях проведення робіт поза будівлями слід передбачати: - в місцях небезпечних для проходу людей; - в проходах і на сходах які служать для евакуації людей при кількості тих що евакуюються більше 50 чоловік; - по основних проходах виробничих приміщень в яких працює більше 50 чоловік; - в виробничих приміщеннях з постійно працюючими в них людьми де вихід людей із приміщень при аварійному відключенні робочого освітлення пов'язаний з небезпекою травматизму внаслідок продовження роботи виробничого устаткування; - в приміщеннях допоміжних споруд де можуть одночасно знаходитись більше 100 чоловік. Евакуаційне освітлення повинне забезпечувати таку найменшу освітленість на підлозі  основних проходів або на землі та на сходах: - в приміщеннях - 0 5 лк; - на відкритих територіях - 0 2 лк. Світильники аварійного освітлення в приміщеннях можуть бути використані для евакуаційного освітлення. 6.4.2.3. Світильники робочого і аварійного освітлення у виробничих будівлях і зонах роботи на відкритому просторі повинні мати живлення від різних незалежних джерел. Допускається живлення робочого і аварійного освітлення від різних трансформаторів однієї двотрансформаторної підстанції при живленні трансформаторів від різних незалежних джерел. Світильники евакуаційного освітлення у виробничих будівлях з природним освітленням повинні бути приєднані до мережі незалежної від мережі робочого освітлення починаючи від щита підстанції розподільного пункту освітлення або за наявності лише одного вводу починаючи від цього вводу. Світильники евакуаційного освітлення у виробничих будівлях без природного освітлення повинні бути приєднані до окремого незалежного джерела живлення або автоматично на нього перемикатись якщо у нормальному режимі живлення евакуаційного освітлення передбачається від джерела яке використовується для робочого освітлення. 6.4.2.4. Не допускається використання електросилових мереж для живлення загального робочого аварійного і евакуаційного освітлення. 6.4.2.5. Світлові покажчики евакуаційних або запасних виходів будівель будь-якого призначення споряджені автономними джерелами живлення у нормальному режимі можуть живитись від мереж будь-якого виду освітлення яке не вимикається під час функціонування будівлі. 6.4.2.6. При технічній недоцільності живлення аварійного і евакуаційного освітлення у відповідності з п.6.4.2.3. ч.1 цих Правил замість улаштування стаціонарного аварійного і евакуаційного освітлення допускається застосування ручних освітлювальних приладів з акумуляторами або сухими елементами. 6.4.3. Освітлювальна арматура 6.4.3.1. У приміщеннях з підвищеною небезпекою і особливо небезпечних на світильники повинні бути нанесені добре видимі розпізнавальні знаки з позначенням напруги живлення що застосовується. 6.4.3.2. Електроосвітлення приміщень або майданчиків зберігання приймання і відпуску ЛЗР повинно мати вибухо-захищене виконання з вмиканням поза будівлею або територією майданчиків. 6.4.3.3. Переносні світильники в пожежонебезпечних зонах будьякого класу повинні мати ступінь захисту не менше ІР54;  скляний ковпак світильника повинен бути захищений металевою сіткою. 6.4.3.4. Вилки втичних з'єднань повинні бути виконані так щоб їх було неможливо ввімкнути в розетки з номінальною напругою більш високою ніж номінальна напруга вилки. Конструкція розеток І вилок повинна забезпечувати неможливість вмикання в розетку лише одного полюсу двополюсної вилки а також одного або двох полюсів трихполюс-ної вилки. 6.4.3.5. Вилки етичних з'єднань повинні мати таку конструкцію щоб приєднані до них переносні проводи в місцях приєднання не натягались та не ламались. 6.5. Вимоги безпеки до обладнання сигналізації та зв'язку 6.5.1. Перелік виробничих приміщень з якими встановлюється зв'язок вид зв'язку визначаються розробниками проекту в залежності від особливостей технологічних процесів умов виробництва категорії його вибухопожежонебезпеки і інших факторів. 6.5.2. Підприємства повинні мати обладнання внутрішнього телефонного зв'язку і міської АТС. 6.5.3. Прямий телефонний зв'язок повинен бути між власником підприємства і керівниками цехів і служб. 6.5.4. Основні і підсобні виробничі приміщення ремонтні приміщення машинне відділення холодильного устаткування парокотельня і інші дільниці повинні мати телефонний зв'язок. Відділення між якими підтримується постійний виробничий взаємозв'язок повинні бути обладнані телефонним диспетчерським або селекторним зв'язком в залежності від умов виробництва розміщення споруд і виробничих дільниць на території підприємства. 6.5.5. Місця робіт пов'язані послідовністю або одночасністю виконуваних операцій повинні бути забезпечені двосторонньою звуковою або світловою сигналізацією дзвінок сирена переговірна трубка лампочка . 6.5.6. Розміщення систем зв'язку і сповіщення здійснюється у місцях зручних і безпечних для обслуговування де повинні бути виключені: вібрація забруднення продуктами технології механічні та інші діяння що впливають на точність надійність і швидкість дії. Сигнальні пристрої повинні бути розміщені так щоб забезпечувалась видимість і чутність сигналу за умов праці цієї дільниці. 6.5.7. Виробничі приміщення в яких може виникнути небезпека для працюючих що там перебувають внаслідок виділення газів або підвищення тиску в апаратах і посудинах понад допустимий повинні бути обладнані аварійною звуковою і світловою сигналізацією що вмикається від відповідних газоаналізаторів манометрів і термометрів. При цьому всі випадки загазованості повинні фіксуватися. 6.5.8. У вибухонебезпечних зонах електрообладнання зв'язку і засобів автоматичної сигналізації повинно бути у вибухозахищеному виконанні. 6.5.9. Вибухонебезпечні технологічні об'єкти обладнуються системами двостороннього гучномовного і телефонного зв'язку а взаємопов'язані технологічні об'єкти в необхідних випадках - сигналізацією про роботу пов'язаних між собою агрегатів. 6.5.10. Системи зв'язку і сповіщення маркуються з нанесенням відповідних написів що чітко відображають їх функціональне призначення. 6.5.11. Роботи з монтажу налагодження ремонту регулювання і випробування систем зв'язку і сповіщення у вибухонебезпечних приміщеннях повинні виключати іскроутворення. На проведення таких робіт у вибухонебезпечних зонах оформляється наряд-допуск розробляються заходи що гарантують безпеку організації і виконання робіт. 6.5.12. При знятті засобів зв'язку і сповіщення для ремонту налагодження або повірки повинна виконуватись негайна заміна знятих засобів на ідентичні з усіх параметрів. 6.6.    Опалення     вентиляція    і    кондиціонування повітря 6.6.1. Загальні положення 6.6.1.1. Вентиляція опалення і кондиціонування повітря виробничих побутових і адміністративних приміщень споруд і будівель повинні забезпечувати на постійних робочих місцях і в робочій зоні під час проведення основних і ремонтних допоміжних робіт метеорологічні умови температуру відносну вологість і швидкість руху повітря а також концентрації шкідливих речовин в повітрі робочої зони у відповідності з додатками 1 2. 6.6.1.2. Водопостачання камер зрошення зволоження і дозволоження які використовуються для обробки припливного та рециркуляційного повітря необхідно здійснювати водою питної якості за ГОСТ 2874-82. Воду яка циркулює в камерах зрошення і інших апаратах систем вентиляції і кондиціонування повітря слід фільтрувати а при підвищених санітарних вимогах - передбачати бактеріцидне очищення. Мокрі пилоуловлювачі витяжних систем окрім рецирку-ляційних постачаються водою технічної якості. 6.6.2. Опалення 6.6.2.1. Системи опалення опалювальні прилади теплоносій і його граничні показники температури слід приймати згідно з вимогами СНиП 2.04.05-91. Для систем опалення і внутрішнього теплопостачання необхідно застосовувати в якості теплоносія як правило воду. 6.6.2.2. Опалення електричною енергією з безпосередньою трансформацією її в теплову або за допомогою теплових насосів допускається застосовувати при техніко-економ-ічному обгрунтуванні. 6.6.2.3. Пічне опалення приміщень категорій за вибухопо-жежною та пожежною небезпекою А Б і В не допускається. В приміщеннях категорій за вибухопожежною та пожежною небезпекою А і Б слід як правило влаштовувати повітряне опалення. Допускається застосування систем водяного або парового опалення з місцевими опалювальними приладами за винятком приміщень в яких зберігаються або за-стосовуються речовини які створюють при контакті з водою або водяними парами вибухонебезпечні суміші або речовини здатні до самозаймання або вибуху у взаємодії з водою. 6.6.2.4. Прокладання транзитних трубопроводів систем опалення не допускається через приміщення сховищ електротехнічні приміщення пішохідні галереї і тунелі. 6.6.2.5. Відстань в просвіті від поверхні трубопроводів опалювальних приладів і повітронагрівачів з теплоносієм температурою понад 105° С до поверхні конструкцій з горючих матеріалів необхідно приймати не менше 0.1 м; при меншій відстані слід передбачати теплову ізоляцію цих конструкцій з негорючих матеріалів. 6.6.2.6. Трубопроводи в місцях перетинань з перекриттями внутрішніми стінами і перегородками слід прокладати в гільзах з негорючих матеріалів; кінці гільз повинні бути на одному рівні з поверхнею стін перегородок і стель але на 0.03 м вище поверхні чистої підлоги. Закладання зазорів і отворів в місцях прокладання трубопроводів слід передбачати негорючими матеріалами що забезпечують нормовану межу вогнестійкості огорожень. 6.6.2.7. Прокладання або перехрещення в одному каналі трубопроводів опалення з трубопроводами горючих рідин парів і газів з температурою спалаху парів 170° С і менше або агресивних парів і газів не допускається. 6.6.2.8. В приміщеннях категорій А Б і В опалювальні прилади систем водяного і парового опалення слід застосовувати з гладкою поверхнею яка допускає легке очищення: радіатори секційні або панельні одинарні опалювальні прилади з гладких сталевих труб; для приміщень категорій В в яких відсутнє виділення горючого пилу можливе застосування конвекторів. 6.6.2.9. Опалювальні прилади в приміщеннях категорій А Б і В слід розміщувати на відстані в просвіті не менше 0.1 м від поверхні стін; розміщувати опалювальні прилади у нішах не допускається. 6.6.2.10. Опалювальні прилади слід розміщувати як правило під світловими прорізами в місцях доступних для огляду ремонту та очищення. 6.6.2.11. Опалювальні прилади у виробничих приміщеннях з постійними робочими місцями на відстані 2 м або менше від вікон в місцях з розрахунковою температурою зовнішнього повітря у холодну пору року мінус 15° С і нижче параметри Б слід розміщувати під світловими прорізами вікнами для захисту працюючих від холодних потоків. 6.6.2.12. В приміщеннях для наповнення та зберігання балонів зі стисненим і зрідженим газами а також в приміщеннях складів категорій А Б і В і коморах горючих матеріалів або в місцях відведених в цехах для складування горючих матеріалів опалювальні прилади слід огороджувати екранами з негорючих матеріалів забезпечуючи доступ до опалювальних приладів для їх очищення. Екрани слід встановлювати на відстані не менше 0.1 м в просвіті від приладів опалення. Конвектори з кожухом огороджувати екранами не слід. 6.6.3. Вентиляція та кондиціонування повітря 6.6.3.1. У виробничих громадських адміністративних і побутових приміщеннях без виділення шкідливих речовин і речовин з різко вираженими неприємними запахами у приміщеннях технічних поверхів тунелів складів тощо призначених для періодичної роботи або пересування людей періодично діючу вентиляцію провітрювання з природним збуджуванням за рахунок вікон і прорізів які відчиняються або зі штучним збуджуванням допускається передбачати зовнішнім повітрям що не підігрівається холодної пори року забезпечуючи при періодичній роботі або переміщенні людей температуру повітря в робочій зоні не нижче 5 °С і не вище 32 °С. 6.6.3.2. Вентиляцію зі штучним збуджуванням слід передбачати для приміщень і зон без природного провітрювання якщо мікрокліматичні умови і чистота повітря не можуть бути забезпечені вентиляцією з природним збуджуванням або періодичним провітрюванням. Допускається передбачати змішану вентиляцію з частковим використанням природного збуджування для припливу або видалення повітря. 6.6.3.3. Припливно-витяжну або витяжну вентиляцію зі штучним збуджуванням слід передбачати для приямків глибиною 0.5 м і більше а також оглядових канав що потребують щоденного обслуговування і розташовані у приміщеннях категорій А і Б або в приміщеннях в яких виділяються шкідливі гази пари або аерозолі питома вага яких більша питомої ваги повітря.6.6.3.4.  В тамбур-шлюзи  приміщень категорій А і Б а також приміщень з виділенням шкідливих газів і парів  1  і 2-го класів небезпеки слід передбачати подачу зовнішнього повітря  від окремої установки з резервним вентилятором розрахункове але не менше ніж 250 куб.м/г. 6.6.3.5. Концентрація горючих газів парів аерозолів і пилу у повітрі яке видаляється системами місцевих відсмок-тувачів не повинна перевищувати 50% нижньої концентраційної межі розповсюдження полум'я при температурі суміші що видаляється. 6.6.3.6. Системи витяжної загальнообмінної вентиляції зі штучним збуджуванням для приміщень категорій А та Б а також системи місцевих відсмоктувачів вибухонебезпечних сумішей необхідно передбачати з одним резервним вентилятором якщо у разі зупинки вентилятора не може бути зупинене технологічне устаткування та припинене виділення шкідливих або горючих газів парів та аерозолей. 6.6.3.7. Аварійну вентиляцію виробничих приміщень до яких можливе раптове надходження значних кількостей шкідливих або горючих газів парів та аерозолів необхідно передбачати на вимоги технологічної частини проекту враховуючи несумістність часу аварії технологічного та вентиляційного устаткування. За відсутності таких даних аварійна вентиляція повинна забезпечувати в приміщеннях видалення не менше 50 куб.м/г на 1 кв. м площі підлоги приміщення та робочих площадок окрім приміщень насосних та компресорних станцій категорій А та Б для котрих витрата повітря -60 куб.м/г на 1 кв. м. У приміщеннях насосних та компресорних станцій категорій А та Б аварійна вентиляція повинна забезпечувати вказаний повітрообмін додатково до повітрообміну що створюється основними системами. Аварійну вентиляцію в приміщеннях категорій А і Б слід виконувати із штучним збуджуванням. 6.6.3.8. Вентиляційне устаткування яке обслуговує приміщення категорій А та Б та розташоване в цих приміщеннях витяжні системи загальнообмінної витяжної вентиляції приміщень категорій В Г Д які видаляють повітря з 5-метро-вої зони навколо устаткування що містить горючі речовини а також систем місцевих відсмоктувачів вибухонебезпечних сумішей повинне бути у вибухозахищеному виконанні. Це устаткування не допускається розташовувати у приміщеннях підвалів. В приміщеннях для устаткування цих систем не слід передбачати місць для теплових пунктів водяних насосів ремонтних робіт регенерації масел та іншої мети. Якщо температура категорія та група вибухонебезпечної суміші горючих газів парів аерозолів пилу з повітрям не відповідає технічним вимогам на вибухозахищені вентилятори слід застосовувати ежекторні установки. 6.6.3.9. Устаткування   окрім устаткування повітряних та повітряно-теплових завіс   не допускається  розміщувати в приміщеннях які ними обслуговуються: - складів категорій А Б та В; - адміністративно-побутових будівель за винятком устаткування з витратою повітря 10 тис. куб. м/г і менше. Устаткування систем аварійної вентиляції та місцевих від-смоктувачів допускається розміщувати в приміщеннях що ними обслуговуються. 6.6.3.10. Транзитні повітроводи для систем тамбур-шлюзів при приміщеннях категорій А та Б а також систем місцевих відсмоктувачів вибухонебезпечних сумішей слід виконувати з межею вогнестійкості 0.5 години. 6.6.3.11. Транзитні повітроводи не слід прокладати крізь сходові клітини та приміщення сховищ. 6.6.3.12. Повітроводи для приміщень категорій А та Б та систем місцевих відсмоктувачів вибухонебезпечних сумішей не слід прокладати у підвалах чи підпільних каналах. 6.6.3.13. Місця проходу транзитних повітроводів крізь стіни перегородки та перекриття будівель у тому числі у кожухах та шахтах слід ущільнювати негорючими матеріалами які забезпечують нормовану межу вогнестійкості огородження що перетинається. 6.6.3.14. Напірні ділянки повітроводів систем місцевих відсмоктувачів вибухонебезпечних сумішей а також шкідливих речовин 1-го та 2-го класів небезпеки не слід прокладати крізь інші приміщення. Допускається прокладання вказаних повітроводів зварними класу П плотньїе без роз'ємних з'єднань. 6.6.3.15. Повітроводи по яких переміщуються вибухонебезпечні суміші допускається перетинати трубопроводами з теплоносієм температура якого не менше ніж на 20% нижче температури самозаймання °С газів парів пилу або аерозолів. 6.6.3.16. Усередині повітроводів та на відстані менше 0.05 м від їх стінок не допускається розміщувати газопроводи та трубопроводи з горючими речовинами кабелі електропроводку та каналізаційні трубопроводи; не допускається також перетинання повітроводів вказаними вище комунікаціями. 6.6.3.17. Для устаткування металевих трубопроводів та повітроводів систем вентиляції приміщень категорій А та Б а також систем місцевих відсмоктувачів що видаляють вибухонебезпечні суміші слід передбачати заземлення відповідно до вимог Правил улаштування електроустановок ПУЕ . 6.6.3.18. Електроприймачі систем опалення вентиляції та кондиціонування слід передбачати тієї ж категорії яка встановлена для електроприймачів технологічного або інженерного устаткування приміщення. Електропостачання систем аварійної вентиляції та проти-димного захисту окрім систем для видалення газів та диму після пожежі слід передбачати І категорії. При неможливості за місцевих умов здійснювати живлення електроприймачів І категорії від двох незалежних джерел допускається живлення їх від одного джерела від різних трансформаторів двот-рансформаторної або двох близько розташованих однотран-сформаторних підстанцій. При цьому підстанції повинні бути підключені до різних живильних ліній що прокладені різними трасами та мати пристрої автоматичного резерву як правило зі сторони низької напруги. 6.6.3.19. В будівлях та приміщеннях що обладнані системами протидимного захисту слід передбачати автоматичну пожежну сигналізацію. 6.6.3.20. Повітря що викидається до атмосфери з систем місцевих відсмоктувачів та загальнообмінної вентиляції виробничих приміщень в якому містяться забруднюючі шкідливі речовини слід як правило очищувати та передбачати розсіювання в атмосфері залишкових кількостей шкідливих речовин відповідно до ОНД-86. 6.6.3.21. Місце викидів до атмосфери з систем вентиляції виробничих приміщень слід розміщувати за розрахунком або на відстані від приймальних пристроїв для зовнішнього повітря не менше 10 м по горизонталі або на 6 м по вертикалі при горизонтальній відстані менше 10 м. Крім того викиди з систем місцевих відсмоктувачів шкідливих речовин слід розміщувати на висоті не менше 2 м над дахом більш високої частини будівлі якщо відстань до його виступу менше 10 м. Місце викидів з системи аварійної вентиляції слід розміщувати на висоті не менше 3 м від землі до нижнього краю отвору. 6.6.3.22. Необхідно блокувати невмонтовані в технологічне устаткування вентилятори за відсутності резервних для систем місцевих відсмоктувачів які видаляють шкідливі речовини 1 та 2-го класів небезпеки або вибухонебезпечні суміші передбачаючи зупинку технологічного устаткування у разі виходу з ладу вентиляторів; а при неможливості зупинення технологічного устаткування повинна вмикатись аварійна сигналізація. З цією метою слід встановлювати газоаналізатори або сигналізатори горючих газів що зблоковані з установками аварійної вентиляції та автоматично вмикаються від пристроїв сигналізації. 6.6.3.23. Включення повітряної завіси слід блокувати з відчиненням воріт дверей та технологічних прорізів. Автоматичне відключення завіси слід передбачати після зачинен-ня воріт дверей технологічних прорізів та після відновлення нормованої температури повітря в приміщенні передбачаючи скорочення витрати теплоносія до мінімальної що забезпечує незамерзання води. 6.6.3.24. Сигналізацію роботи устаткування "Включено" "Аварія" слід виконувати для систем: а вентиляції приміщень без природного провітрювання виробничих та адміністративно-побутових будівель; б місцевих відсмоктувачів які видаляють шкідливі речовини 1 та 2 класів небезпеки або вибухонебезпечні суміші; в загальнообмінної витяжної вентиляції приміщень категорій А та Б; г витяжної вентиляції приміщень складів категорій А та Б в яких відхилення контрольованих параметрів від норми може привести до аварії. Примітка : Вимоги що відносяться до приміщень без природного провітрювання не поширюються на вбиральні курильні гардеробні та інші подібні приміщення. 6.6.3.25. Автоматичне блокування слід виконувати для : а відкривання та закривання клапанів зовнішнього повітря при включенні та виключенні вентиляторів; б відкривання та закривання клапанів систем вентиляції сполучених повітроводами для повної або часткової взаємозамінності у разі виходу з ладу одної з систем; в закривання клапанів на повітроводах для приміщень які захищаються установками газового пожежогасіння при виключенні вентиляторів систем вентиляції цих приміщень; г включення резервного устаткування при виході з ладу основного; д включення та відключення подачі теплоносія при вмиканні та вимиканні повітронагрівачів та опалювальних агрегатів; е включення систем аварійної вентиляції при утворенні в повітрі робочої зони концентрацій шкідливих речовин що перевищують ГДК а також концентрацій горючих речовин у повітрі приміщення які перевищують 10% нижньої концентраційної межі розповсюдження полум'я по газо- паро- та пилоповітряних сумішах. 6.6.3.26. Видалення диму на шляхах евакуації людей з приміщень та будівель в початковій фазі пожежі повинно відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91. 6.6.3.27. При відсмоктуванні повітря аспіраційними установками із приміщення в кількості що перевищує один об'єм за годину слід передбачати спеціальні припливні установки. 6.6.3.28. Аспірацію ємкостей для збирання і зберігання пилу не допускається поєднувати в одну аспіраційну систему з технологічним і транспортним устаткуванням. 6.6.3.29. Опалювально-вентиляційне устаткування трубопроводи та повітроводи що розміщені в приміщеннях з агресивним середовищем а також застосовувані для видалення повітря з агресивним середовищем слід передбачати із антикорозійних матеріалів або з захисним покриттям від корозії. 6.6.3.30. Гарячі поверхні опалювального та вентиляційного устаткування трубопроводів і повітроводів розташованих у приміщеннях в яких вони утворюють небезпеку спалахування газів парів аерозолів або пилу слід ізолювати передбачаючи температуру на поверхні теплоізоляційної конструкції не менше ніж на 20% нижче температури їх самоспа-лахування °С. 6.6.3.31. Температуру теплоносія слід приймати не менше ніж на 20% враховуючи п.6.6.3.30. цих Правил нижче температури самозаймання °С речовин що знаходяться в приміщенні. 6.6.3.32. Концентрацію шкідливих речовин у припливному повітрі при виході із повітророзподілювачів і інших припливних отворів слід приймати за розрахунком та враховуючи фонові концентрації цих речовин в місцях розміщення повітроприймальних пристроїв але не більше 30% ГДК в повітрі робочої зони для виробничих та адміністративно-побутових будівель і приміщень. 6.6.3.33. Системи місцевих відсмоктувачів слід передбачати так щоб концентрації видаляючих горючих газів парів аерозолів і пилу в повітрі не перевищували 50% нижньої концентраційної межі розповсюдження полум'я при температурі видаляючої суміші. 6.6.3.34. Системи вентиляції кондиціонування повітря і повітряного опалення слід передбачати окремими для кожної групи приміщень розміщених у межах одного пожежного відсіку. 6.6.3.35. Системи місцевих відсмоктувачів шкідливих речовин або вибухопожежонебезпечних сумішей слід передбачати окремими від системи загальнообмінної витяжної вентиляції дотримуючись вимог п. 6.6.3.33. цих Правил. 6.6.3.36. Системи загальнообмінної витяжної вентиляції для приміщень категорій В Г Д що видаляють повітря із 5-метрової зони навколо устаткування яке має в своєму складі горючі речовини що можуть створювати у цій зоні вибухонебезпечні суміші слід передбачати окремими від інших систем цих приміщень. 6.6.3.37. Системи місцевих відсмоктувачів від технологічного устаткування слід передбачати окремими для речовин об'єднання яких може створювати вибухонебезпечну суміш або створити більш небезпечні і шкідливі речовини. У технологічній частині проекту повинна бути вказана можливість об'єднання місцевих відсмоктувачів горючих і шкідливих речовин в загальні системи. 6.6.3.38. Системи місцевих відсмоктувачів горючих речовин що осаджуються або конденсуються у повітроводах та вентиляційному устаткуванні слід передбачати окремими для кожного приміщення або для кожної одиниці устаткування. 6.6.3.39. Рециркуляція повітря не допускається: а із приміщень в яких максимальні витрати зовнішнього повітря визначаються масою шкідливих речовин 1- і 2-го класів небезпеки які виділяються; б із приміщень в повітрі яких присутні хвороботворні бактерії і грибки у небезпечних концентраціях або різко виявлені неприємні запахи; в із приміщень категорій А і Б окрім повітряних та повітряно-теплових завіс біля зовнішніх воріт та дверей; г із 5-метрових зон навколо устаткування в приміщеннях категорій В Г Д якщо в цих зонах можуть утворюватись вибухонебезпечні суміші горючих газів парів і аерозолів з повітрям; д із систем місцевих відсмоктувачів шкідливих речовин та вибухонебезпечних сумішей з повітрям; є із тамбур-шлюзів. 6.6.3.40. Припливне повітря слід подавати як правило безпосередньо у приміщення з постійним перебуванням в них людей. 6.6.3.41. Припливне повітря слід направляти так щоб повітря не надходило через зони із великим забрудненням - в зони з меншим забрудненням та не порушувало роботу місцевих відсмоктувачів. 6.6.3.42. Видалення повітря із приміщення системами вентиляції слід передбачати із зон в яких повітря найбільше забруднене. При виділенні пилу і аерозолей видалення повітря системами загальнообмінної вентиляції необхідно передбачати із нижньої зони. Забруднене повітря не слід спрямовувати через зону дихання людей в місцях їх постійного перебування. У виробничих приміщеннях в які виділяються шкідливі або горючі гази або пари слід видаляти з верхньої зони не менше однократного повітрообміну за годину а у приміщеннях висотою більше 6 м - не менше ніж 6 куб.м/г. на 1кв. м площі приміщення. 6.6.3.43. Залежно від умов виробництва на об'єктах повинні бути встановлені терміни проведення профілактичних оглядів та очищення повітроводів фільтрів вогнезатримую-чих клапанів іншого устаткування вентиляційних систем а також визначений порядок відключення вентиляційних систем і дій обслуговуючого персоналу в разі виникнення пожежі або аварії. 6.6.3.44. Вентиляційні камери циклони фільтри повітроводи повинні регулярно очищатися від горючого пилу відходів виробництва жирових відкладень пожежобезпечними засобами. Перевірка й очищення вентиляційного устаткування повинні проводитися за графіком затвердженим адміністрацією об'єкта. Результати огляду обов'язково заносяться до спеціального журналу. 6.6.3.45. Для запобігання засмічування території підприємства горючими відходами бункери під циклонами повинні мати суцільну огорожу з негорючого матеріалу з ворітьми які зачиняються. В інструкцій щодо заходів пожежної безпеки підприємства необхідно визначити максимально допустимі кількості відходів у бункерах порядок та періодичність їх очищення. 6.6.3.46. Низ отворів для приймальних пристроїв слід розміщувати на висоті більше 1 м від рівня стійкого снігового покрову але не нижче 2 м від рівня землі. 6.6.3.47. Приймальні отвори для видалення повітря системами загальнообмінної вентиляції із верхньої зони приміщень слід розміщувати: а під стелею або покриттям але не нижче 2 м від підлоги до низу отворів для видалення надлишків теплоти вологи та шкідливих газів; б не нижче 0.4 м від площини стелі або покриття до верху отворів при видаленні вибухонебезпечних сумішей газів парів та аерозолів окрім суміші водню з повітрям ; в не нижче 0.1 м від площини стелі або покриття до верху отворів у приміщеннях висотою 4 м та менше або не нижче 0.025 висоти приміщення але не більше 0.4 м в приміщеннях висотою більше 4м- при видаленні суміші водню з повітрям. 6.6.3.48. Приймальні отвори для видалення повітря системами загальнообмінної вентиляції з нижньої зони слід розміщувати на рівні до 0.3 м від підлоги до низу отворів. 6.6.3.49. Захисне огородження слід передбачати на всмоктуючих та нагнітальних отворах вентиляторів не приєднаних до повітроводів. 6.6.3.50. В приміщеннях обладнаних газовими приладами на витяжних системах слід застосовувати решітки з пристроями для регулювання витрат повітря що виключають можливість їх повного закриття. 6.6.3.51. Устаткування систем припливної вентиляції кон-диціонування та повітряного опалення далі - устаткування припливних систем що обслуговують приміщення категорій А і Б не допускається розміщувати в загальному приміщенні для вентиляційного устаткування разом з устаткуванням витяжних систем а також з устаткуванням припливних систем із рециркуляцією повітря. На повітроводах припливних систем що обслуговують приміщення категорій А і Б а також кімнати відпочинку обігріву працюючих та контори майстра розташовані в цих приміщеннях слід передбачати вибухозахищені зворотні клапани в місцях перетину повітроводами огорож приміщень для вентиляційного устаткування. 6.6.3.52. Устаткування витяжних систем що видаляють повітря з різким або неприємним запахом вбиральні курильні тощо не допускається розміщувати у загальному приміщенні для вентиляційного устаткування разом з устаткуванням для припливних систем. 6.6.3.53. Устаткування витяжних систем загальнообмінної вентиляції що обслуговують приміщення категорій А і Б не слід розміщувати у загальному приміщенні для вентиляційного устаткування разом з устаткуванням для інших систем. Устаткування витяжних систем із приміщень категорій В не слід розміщувати у загальному приміщенні з устаткуванням витяжних систем із приміщень категорій Г. 6.6.3.54. Устаткування систем місцевих відсмоктувачів вибухонебезпечних сумішей не слід розміщувати разом зустаткуванням  інших систем у загальному приміщенні для вентиляційного устаткування. 6.6.3.55. Приміщення для устаткування витяжних систем слід відносити до категорій вибухопожежної і пожежної небезпеки приміщень які вони обслуговують. 6.6.3.56. Прокладання труб з легкозаймистими та горючими рідинами і газами через приміщення для вентиляційного устаткування не допускається. 6.6.3.57. У приміщеннях холодильних установок при застосуванні аміаку слід передбачати загальнообмінну вентиляцію розраховану на видалення надлишків тепла.При цьому слід передбачати системи витяжної вентиляції із штучним збуджуванням які забезпечують не менше чотирикратного повітрообміну а при аварійних ситуаціях - оди-надцятикратного за 1 годину. 6.6.3.58. Викиди від систем витяжної вентиляції не допускається об'єднувати якщо хоча б у одній із труб або шахт можливе відкладення горючих речовин або якщо при перемішуванні викидів можливе утворення вибухонебезпечних сумішей .6.6.3.59. Постійні робочі місця розташовані на відстані менше 3 м від зовнішніх дверей і 6 м від воріт слід захищати перегородками або екранами від обдування холодним повітрям. 6.6.3.60. Огороджуючі конструкції приміщень для вентиляційного устаткування яке розміщене за протипожежною стіною слід передбачати з межею вогнетривкості 0.75 г. двері - з межею вогнетривкості 0.6 г .6.6.3.61. Пуск налагодження експлуатація та ремонт вентиляційних установок повинні виконуватися відповідно до вимог діючих нормативних актів. 6.7. Вимоги до улаштування та експлуатації систем водопостачання та каналізації 6.7.1. Загальні вимоги 6.7.1.1. Водопостачання та каналізація будівель і споруд підприємств повинні бути виконані у відповідності з вимогами СНиП 2.04.01-85 СНиП 2.04.02-84 СНиП 2.04.03-85 і ГОСТ 12.3.006-75. 6.7.1.2. В усіх типах будівель які зводяться у каналізованих районах слід передбачати системи внутрішнього водопостачання та каналізації 6.7.1.3. Якість холодної та гарячої води що використовується для господарсько-питних потреб повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874-82.Якість води яка використовується для виробничих потреб повинна відповідати технологічним вимогам з урахуванням її впливу на продукцію що випускається та забезпечувати відповідні санітарно-гігієнічні умови для обслуговуючого персоналу. 6.7.1.4. У разі приєднання каналізаційних мереж промислових підприємств до вуличної або внутрішньоквартальної мережі населеного пункту слід передбачати випуски з контрольними колодязями що розміщені поза межами підприємства. Необхідно передбачати пристрої для вимірювання кількості стічних вод що скидаються від кожного підприємства. 6.7.1.5. Об'єднання виробничих стічних вод кількох підприємств допускається після контрольного колодязя кожного з підприємств. 6.7.1.6. Вся розподільча мережа водопостачання та каналізації повинна бути позначена на генеральному плані підприємства. Окрім того на підприємстві повинні бути виконавчі креслення всіх водопровідних та каналізаційних мереж і споруд з наведенням усіх технічних даних матеріалу та розмірів трубопроводів колодязів камер глибини закладання категорії грунтів арматури тощо з прив'язками до будинків або опорних пунктів а також особливими даними щодо можливих загазованості та затоплювання колодязів та камер. Всі зміни при ремонті і реконструкції мереж та споруд повинні наноситись на виконавчі креслення. 6.7.2.  Вимоги до систем водопостачання 6.7.2.1. Розміщення влаштування експлуатація та порядок обслуговування систем водопроводу повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.01-85 СНиП 2.04.02-84. Водопровідні мережі повинні бути закільцевані. 6.7.2.2. Кожна водозабірна споруда з відкритих чи підземних джерел що знаходиться у веденні підприємства повинна мати технічну документацію погоджену у встановленому порядку з місцевими органами санітарного нагляду. 6.7.2.3. Резервуари води для технологічних та господарсько-питних потреб що розташовані поза будівлями повинні бути закритими а резервуари що розміщені у землі обнесені огорожею висотою не менше 1 м. 6.7.2.4. Водозабірні споруди для питної води повинні мати зону суворого санітарного режиму розміри якої встановлюються за діючими СНиПами та погоджуються з місцевими органами санітарного нагляду. Зона повинна бути огороджена нічної пори освітлена. 6.7.2.5. Господарсько-питний водопровід який живиться від міського водопроводу не повинен мати безпосереднього з'єднання з водопроводом який живиться від місцевого джерела водопостачання а також з водопроводом який подає воду непитноі якості. 6.7.2.6. Питні фонтанчики або установки для забезпечення газованою водою слід передбачати на відстані не більше 75 м від робочих місць у будівлях. 6.7.2.7. На підприємствах де джерела питного водопостачання не забезпечують всіх потреб споживачів за наявності техніко-економічного обгрунтування та за погодженням з органами санітарно-епідеміологічної служби допускається підведення води непитної якості до пісуарів та змивних бачків унітазів 6.7.2.8. Прокладання труб водопостачання у приміщеннях електрощитової та холодильних камерах не дозволяється. 6.7.2.9. Приєднання водорозбірних приладів до циркуляційних трубопроводів не допускається 6.7.3. Вимоги до систем каналізації 6.7.3.1. Для відведення стічних вод повинні передбачатися окремі мережі виробничої" та побутової каналізації.Підприємство повинне забезпечувати щодобовий лабораторний контроль ефективності очищення виробничих та побутових стічних вод. 6.7.3.2. Каналізаційна мережа підприємств повинна приєднуватись до загальноміської каналізації за умови забезпечення характеристики стічних вод на рівні вимог СНиП 2.04.03-85 та за погодженням з місцевими органами санітарно-епідеміологічної служби у відповідності з Правилами прийому стічних вод до систем каналізації населених пунктів. 6.7.3.3. Виробничі стічні води що містять горючі рідини суспендовані речовини жири масла кислоти а також інші речовини які порушують нормальну роботу або викликають руйнування мереж та очисних споруд а також ті що містять цінні відходи виробництва слід очищувати до їх надходження до зовнішньої мережі каналізації. 6.7.3.4. Не дозволяється введення до експлуатації підприємства при відсутності або з недобудованими спорудами каналізації. 6.7.3.5. Приєднувати виробничу каналізацію яка транспортує стічні води що містять пальні та легкозаймисті рідини до мережі побутової каналізації та водостоків не допускається.Не допускається скидання до каналізації технологічних розчинів а також осаду з технічних резервуарів при очистці останніх. Скидання до каналізації отруйних продуктів та реагентів за нормальної експлуатації та при аваріях не дозволяється. Ці продукти слід скидати до спеціальних технологічних ємкостей для подальшої утилізації або обеззаражування.Скидання побутових та забруднених виробничих стічних вод до поглинальних колодязів та бурових свердловин не дозволяється. 6.7.3.6. Не допускається влаштування усередині приміщень відстійників у тому числі жироуловлювачів для уловлювання домішок що швидко загнивають а також уловлювачів для легкозаймистих та горючих рідин. 6.7.3.7. Для запобігання проникненню газів з каналізаційної мережі до технологічного устаткування або приміщення цеху всі санітарні прилади та приймачі що встановлені на мережах побутової та виробничої каналізації повинні бути обладнані гідравлічними затворами. 6.7.3.8. Прокладання внутрішніх каналізаційних мереж не допускається: - під стелею у стінах та у підлозі обідніх залів робочих кімнат адміністративних будівель залів засідань залів для глядачів бібліотек навчальних аудиторій електрощитових та трансформаторних пультів управління автоматики припливних вентиляційних камер та виробничих приміщень які вимагають особливого санітарного режиму. 6.7.3.9. Прокладання під підлогою трубопроводів якими транспортуються агресивні та токсичні стічні води слід передбачати в каналах виведених до рівня підлоги та перекритих з'ємними плитами або при відповідному обгрунтуванні у прохідних тонелях. 6.7.3.10. Насоси для перекачування побутових та виробничих стоків які містять у своєму складі токсичні забруднення та речовини що швидко загнивають а також для пере-качки стічних вод які виділяють отруйні або неприємні запахи гази або пари слід розміщувати в окремо розташованій будівлі підвалі або ізольованому приміщенні а за відсутності підвалу - в окремому опалювальному приміщенні першого поверху яке має самостійний вихід назовні або на сходову клітку. Приміщення насосної станції слід обладнати припливно-витяжною вентиляцією. Приймальні резервуари для вказаних стічних вод слід розташовувати поза будівлями або в ізольованих приміщеннях разом з насосами. 6.7.3.11. Для вибухопожежонебезпечних цехів слід передбачати окрему виробничу каналізацію з самостійними випусками вентиляційними стояками та гідрозатворами на кожному з них. Вентиляцію мережі необхідно передбачати через вентиляційні стояки приєднані до найвищих точок трубопроводів. В уловлювачах для очищення стічних вод від горючих рідин слід передбачати на підвідних трубопроводах гідравлічні затвори та витяжну вентиляцію. 6.7.3.12. Приміщення споруд механічного очищення стічних вод та біофільтрів повинні бути оснащені припливно-витяжною вентиляцією що забезпечує не менше 5-кратно-го обміну повітря щогодини. 6.7.3.13. У разі робіт на спорудах для очищення стічних вод повинні вживатись заходи що виключають безпосередній контакт обслуговуючого персоналу зі стічною рідиною застосування дистанційного управління засобів захисту працюючих . Відбір проб води або осадів із споруд слід виконувати з робочих площадок улаштування яких огорожа освітлення тощо повинне гарантувати повну безпеку працівників. 6.7.3.14. При ручному очищенні покидьки з ґрат слід видаляти в збірники з накривками з наступним їх вивезенням до місць знешкодження. 6.7.4. Вимоги безпеки при експлуатації споруд водопостачання та каналізації 6.7.4.1. Персонал підприємств водопостачання та каналізації що зайнятий обробкою питних та стічних вод окрім медичного огляду первинного та періодичного повинен забезпечуватись попереджувальними щепленнями у відповідності з вимогами санітарних органів проти черевного тифу паратифів А та В дизентерії тощо . 6.7.4.2. В колодязях та камерах мереж водопостачання та каналізації і інших спорудах повинні бути передбачені драбини або скоби для спуску. 6.7.4.3. Управління ґратами шиберами засувками та іншим обладнанням що знаходиться під водою повинно здійснюватись з землі за допомогою маховиків керуючих пристроїв що виведені на поверхню перекрить на висоту 0.7 м. 6.7.4.4. Роботи в заглиблених камерах шахтних колодязях тощо повинні виконуватись у відповідності з вимогами викладеними у розділі 7.2.2 ч.1 цих Правил. 6.7.4.5. Приймальна камера на підвідному колекторі приміщення ґрат та приймального резервуара каналізаційних насосних станцій повинні бути оснащені вентиляцією з не менше 5-кратного обміну повітря щогодинно. В насосних станціях до яких можливе надходження вибухонебезпечних або токсичних виробничих стічних вод повинна бути вентиляція приміщень ґрат та резервуарів з 12-кратним обміном повітря щогодинно. 6.7.4.6. Включення освітлення вентиляції та іншого обладнання повинні розміщуватись перед входом до приміщення ґрат. 6.7.4.7. Вхід до приміщення автоматизованих ґрат допускається лише після 10-12 хвилинного провітрювання приміщення механічною вентиляцією. Вентиляція повинна працювати безперервно під час знаходження людей у приміщенні. 6.7.4.8. При полях фільтрації належить передбачати душову приміщення для сушіння спецодягу для відпочинку та прийому їжі. На кожні 75-100 га площі полів фільтрації слід передбачати будки для обігрівання обслуговуючого персоналу. 6.7.4.9. Приміщення споруд для очищення стічних вод включаючи фізико-хімічне очищення повинні бути обладнані вентиляцією що забезпечує 12-кратний обмін повітря щогодинно. Вмикання та час роботи вентиляції повинні відповідати вимогам п. 6.7.4.7. ч.1 цих Правил. 6.7.4.10. Вздовж периметру градирні повинна бути влаштована огорожа висотою не менше 1 м. На поруччі повинні бути вивішені знаки безпеки що не дозволяють купання в градирнях. 6.7.4.11. Для проходу персоналу через кювети по яких води відводяться з території градирні та бризкальних басейнів повинні бути передбачені містки з поруччям на яких мусять бути закріплені рятувальні засоби. 6.7.4.12. Вентилятори градирень повинні бути огороджені. Доступ до вихідного отвору вентилятора повинен бути виключений. Заходити до дифузора вентилятора в часи його роботи не дозволяється. На період огляду та поточного ремонту градирень вентилятори повинні бути відключені та застопорені. 6.7.4.13. Хлордозаторні повинні бути обладнані опаленням постійно діючою витяжною вентиляцією системами водопостачання і сигналізації. Пусковий пристрій систем вентиляції повинен бути розміщений у тамбурі перед входом до приміщення. Вентиляційні установки повинні мати резервне незалежне джерело електропостачання. Видалення повітря повинно здійснюватися з нижньої зони де можливе накопичення хлору. 6.8. Шум та вібрація 6.8.1. При опрацюванні технологічних процесів проектуванні виготовленні та експлуатації машин та устаткування виробничих споруд та будівель а також при організації робочого місця слід вживати всіх заходів що до зниження шуму що впливає на людину до показників що не перевищують граничне допустимих рівнів. 6.8.2. Гранично допустимий рівень шуму ГДР на постійних робочих місцях та на території підприємства не повинен перевищувати 80 дБА. ГДР на робочих місцях необхідно знижувати в залежності від важкості та напруженості праці. Визначення категорії напруженості та важкості праці здійснюється у відповідності з ергономічними критеріями оцінки важкості та напруженості праці наведених у Санітарних нормах допустимих рівнів шуму на робочих місцях. 6.8.3. Приміщення в яких розміщене устаткування з підвищеним рівнем шуму та вібрації повинні бути ізольовані та обладнані засобами шумо- та віброізоляції устаткування встановлене на віброізолюючих та шумопоглинальних основах тощо . 6.8.4. Для усунення передачі шуму з шумних приміщень до малошумних та за межі будівель або території підприємства слід: а вибирати проммайданчик для будови виробничих підприємств в яких застосовується шумне устаткування з урахуванням існуючого або проектного планування населеного пункту; б шумне виробництво відокремлювати від меж житлового району та інших виробництв шумозахисною зоною з чагарників або дерев густолистяних або хвойних порід; в патрубки повітроводів вихлопу та всмоктування потужних агрегатів та вентиляторів які виходять з будівлі повинні бути обладнані глушниками які знижують шум до рівня встановленого нормами; г вентилятори з повітроводами повинні з'єднуватися за допомогою гнучкої вставки; д приводні паси вентиляторів повинні бути у повному комплекті і з однаковим натягом. 6.8.5. Машини та агрегати у відповідності з планом ПТР повинні оглядатись з метою своєчасного виявлення та усунення усіх дефектів що можуть викликати збільшення шуму знос шестерень підшипників невчасне та недостатнє їх змазування тощо . 6.8.6. Не дозволяється перебування працюючих в зоні з рівнем звукового тиску понад 135 дБА в будь-якій октавній смузі. 6.8.7. Вібрація на робочих місцях виробничих приміщень не повинна перевищувати граничнодопустимі рівні що їх наведено у ГОСТ 12.1.012-90. 6.8.8. Вібрація яку створюють ручні машини обладнані двигунами при роботі яких маса ручної машини повністю або частково сприймається руками оператора не повинна перевищувати допустимих значень їх що наведено у ГОСТ 17770-86. 6.8.9. Маса вібруючого устаткування або його частин що утримується руками у різних положеннях в процесі праці не повинна перевищувати 10 кг якщо технічні вимоги не передбачають більш жорстких обмежень. 6.8.10. Рукоятки інструментів пристроїв а також органів керування повинні мати форму зручну для роботи. 6.8.11. При роботі з вібруючим устаткуванням сумарний час контакту з вібруючими поверхнями не повинен перевищувати 75% тривалості робочого дня. Понадурочні роботи з вібруючим устаткуванням не допускаються. 6.8.12. Головні організаційно-технічні та лікувально-профілактичні заходи щодо обмеження несприятливого впливу вібрації на працюючих: - зменшення вібрації у джерелі її виникнення конструктивними та технологічними методами при розробці нових та модернізації існуючих машин; - зменшення вібрації на шляху розповсюдження засобами віброізоляції та вібропоглинання наприклад за рахунок застосування спеціальних сидінь площадок з пасивною пружинною ізоляцією гумових поролонових та інших поглинаючих вібрацію настилів мастик тощо; - перевірка наявності вібраційних характеристик ВХ в паспортах на новопридбані машини в технічному паспорті машини повинні бути наведені ВХ та методи їх контролю у відповідності з ГОСТ 12.1.012-90 а при їх відсутності та необхідності -проведення вхідного контролю; - своєчасне проведення планового та попереджувального ремонту машин з обов'язковим післяремонтним контролем вібраційних характеристик; - використання машин у відповідності з їх призначенням передбаченим нормативно-технічною документацією; - виключення контакту працюючого з вібруючими поверхнями поза межами робочого місця або робочої зони встановлення огорож сигналізації блокування попереджувальних написів тощо . 6.8.13. На підприємствах в організаціях та в установах повинен бути забезпечений контроль рівнів шуму та вібрації на робочих місцях не менше одного разу на рік. 7. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ І ВИРОБНИЦТВ 7.1. Загальні вимоги 7.1.1. Виробничі процеси повинні здійснюватись у відповідності з вимогами цих Правил та чинної нормативно-технічної документації затвердженої у встановленому порядку. 7.1.2. Оцінка вибухонебезпеки і визначення категорії ви-бухопожежної і пожежної небезпеки приміщень будівель споруд визначається на стадії проектування розробником технологічного процесу у відповідності з вимогами ОНТП 24-86 та галузевими нормами технологічного проектування. Для діючих підприємств категорії вибухопожежної небезпеки можуть визначатись самим підприємством або організацією що має відповідних спеціалістів і дозвіл на це місцевого органу Держпожнагляду*. 7.1.3. Режими технологічних процесів повинні забезпечувати: - узгодженість роботи технологічного устаткування що виключає виникнення шкідливих і небезпечних виробничих факторів; - безвідмовну дію технологічного устаткування і засобів захисту працюючих на протязі строків визначених нормативно-технічною документацією; - запобігання можливих розливів; - контроль і попередження підвищення тиску в апаратах понад допустимий; - попередження займання або пожеж; - завантаження технологічного устаткування що забезпечує рівномірний ритм роботи. 7.1.4. Для кожного виробництва розроблюється і затверджується технологічний регламент що встановлює основні норми і вимоги щодо проведення технологічного процесу. Порядок розробки погодження затвердження реєстрації строк дії а також зміст регламентів для вибухопожежонебез-печних виробництв визначається галузевим Положенням про розробку технологічних регламентів затвердженим Держнаг-лядохоронпраці. До розробки Положення слід користуватись ОСТ 18-3.402-82. 7.1.5. Вибухопожежонебезпечне виробництво повинне бути оснащене автоматичними засобами контролю параметрів значення яких визначають вибухонебезпечність процесу сигналізацією граничних значень і системами блокування що перешкоджають виникненню аварійних ситуацій. 7.1.6. При відборі проб повинна бути виключена можливість травмування працюючих і виділення вибухопожежо- - Класифікація приміщень за ступенем електронебезпеки категорія приміщень та будівель за вибухопоженою та пожежною небезпекою наведена у додатку 4.небезпечних речовин до виробничих приміщень. Місця відбору проб повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами. 7.1.7. Система контролю управління і автоматичного про-тиаварійного захисту ПАЗ виробництв вибухопожежонебез-печних процесів повинна проходити комплексну перевірку на працездатність. Тривалість припрацювання приладів і засобів автоматизації які використовуються в системах ПАЗ повинна бути не менше 360 годин безперервної роботи. Не дозволяється застосовувати у системах ПАЗ багатоточ-кові прилади контролю параметрів що визначають вибухо-небезпечність процесу. 7.1.8. На кожному підприємстві щодо цехів дільниць і виробництв повинен бути визначений перелік шкідливих речовин що можуть виділитися у виробничі приміщення при проведенні технологічних процесів і в аварійних випадках а також обов'язковий перелік приладів і методик аналізів для визначення концентрації цих речовин безпосередньо у виробничих приміщеннях і лабораторіях. 7.1.9. У приміщеннях з можливим виділенням у робочу зону шкідливих і небезпечних вибухопожежонебезпечних парів газів і пилу повинен бути організований систематичний контроль за графіком затвердженим органами санітарного нагляду за їх вмістом у повітрі робочої зони. 7.1.10. Після капітального ремонту перед початком сезону масової переробки сировини підприємства повинні бути перевірені відносно підготовки цехів дільниць і служб до приймання сировини і безпечного проведення робіт на підприємстві і прийняті спеціальною комісією призначеною власником підприємства з участю місцевих органів Держнаг-лядохоронпраці. 7.1.11. Проведення дослідних робіт випробування дослідних зразків устаткування систем автоматизації у вибухопожежонебезпечних виробництвах а також експлуатація всіх діючих на підприємстві виробництв і об'єктів підвищеної небезпеки оформлюється наказом власника підприємства об'єднання з погодженням з місцевим органом Держнаг-лядохоронпраці. При цьому повинні бути розроблені дослідно-промисловий регламент інструкція по безпечному проведенню процесу експлуатації устаткування контролю управлінню і протипожежному захисту а також план локалізації аварійних ситуацій. Вказану технічну документацію опрацьовує і погоджує з науково-дослідними і проектними інститутами організація яка пропонує проведення дослідних робіт. 7.1.12. Об'єднувати у загальний колектор викиди газів які при змішуванні можуть утворювати вибухонебезпечну суміш не дозволяється. 7.1.13. Технологічні процеси пов'язані з застосуванням токсичних подразнювальних і легкозаймистих речовин повинні проводитись в окремих приміщеннях або на спеціальних ізольованих дільницях загальних виробничих приміщень що обладнані припливно-витяжною вентиляцією і протипожежними засобами. 7.1.14. Переміщення пилоутворюючих матеріалів здійснюється методом пневмо- і гідротранспортування і інших транспортних пристроїв що виключають шкідливі виділення у повітря робочої зони. Наповнення тари пилоутворюючими матеріалами повинно здійснюватись з примусовою механічною подачею роторними шнековими і іншими живильниками з вилученням або максимальним зменшенням висоти вільного падіння матеріалів. Повітря яке витискується з тари під час ЇЇ заповнення повинно відсмоктуватись та очищатись. Отруйні рідини і суспензії повинні транспортуватись переміщатись по трубах змонтованих з нахилом у бік подачі. 7.1.15. Тиск вакуум в апаратах і трубопроводах температурний режим і рівень рідин в апаратах мірниках швидкість подачі матеріалу необхідно підтримувати у відповідності з вимогами технологічних регламентів. 7.1.16. В усіх вибухопожежонебезпечних приміщеннях не дозволяється проведення ремонтних робіт при вимкнених припливно-витяжних вентиляційних системах. 7.1.17. Під час ремонтних робіт не дозволяється проведення операцій при виконанні яких можливе виділення вибухопожежонебезпечних речовин. До початку ремонтних робіт і в період їх проведення повинен проводитися аналіз повітряного середовища на наявність у приміщенні вибухопожежонебезпечних парів і газів. 7.1.18. У разі виявлення токсичних або вибухопожежонебезпечних газів в кількості вище допустимої ремонтні роботи повинні бути негайно припинені а працівники виведені з небезпечної зони. 7.2.  Вимоги безпеки до окремих видів робіт 7.2.1. Загальні вимоги безпеки 7.2.1.1. Роботи пов'язані з оглядом очищенням ремонтом розгерметизацією технологічного устаткування комунікацій в тому числі усередині ємкостей* при проведенні яких існує або не виключена можливість виділення у робочу зону визначену відповідно з ГОСТ 12.1.005-88* вибухопожежонебезпечних або шкідливих парів газів і інших речовин здатних викликати вибух загоряння шкідливо вплинути на організм людини а також роботи при недостатнім вмісті у повітрі кисню нижче 20% об'єму повинні проводитись за нарядом-допуском відповідно до вимог інструкцій які розроблені на основі цих Правил з урахуванням місцевих умов. * До них відносяться апарати цистерни резервуари сушильні барабани печі сушильні реактори І інше подібне устаткування а також колектори тунелі колодязі приямки тощо 7.2.1.2. На підприємстві у кожному цеху виробництві повинен бути розроблений перелік робіт з підвищеною небезпекою за формою відповідно до додатка ІЗ. В переліку повинні бути окремо вказані роботи які: - проводяться з оформленням наряду-допуску за формою згідно з додатками 14 15 16; - проводяться без оформлення наряду-допуску з обов'язковою реєстрацією таких робіт перед їх початком в журналі за формою відповідно до додатка 17. 7.2.1.3. Перелік робіт з підвищеною небезпекою розробляється начальниками цехів відділень дільниць - при без-цеховій структурі погоджується з виробничим технічним відділом службою охорони праці і затверджується власником підприємства. Перелік робіт з підвищеною небезпекою повинен періодично не менше одного разу на рік переглядатись і пере-затверджуватись. 7.2.1.4. В переліку повинні бути вказані: цех установка відділення - при безцехрвій структурі місце і характер роботи можливі шкідливі і небезпечні виробничі фактори при її проведенні виконавці основні заходи що забезпечують безпеку робіт які виконуються. 7.2.1.5. Наряд-допуск підписується начальником цеху де проводиться робота погоджується зі службою охорони праці з реєстрацією у спеціальному журналі і присвоєнням чергового номера відповідно до додатка 16 а при необхідності - з суміжними цехами і затверджується власником або його заступником по виробництву. Наряд-допуск оформлюється у двох примірниках які після затвердження передаються керівнику зміни. Керівник зміни передає один примірник відповідальному за підготовчі роботи. Після виконання робіт по підготовці об'єкту обидва примірники підписуються посадовими особами відповідальними за підготовку і проведення робіт з підвищеною небезпекою які підтверджують повноту виконання підготовчих робіт і заходів що забезпечують безпеку проведення робіт. Один примірник наряду-допуску після закінчення робіт передається службі охорони праці і зберігається у справах служби не менше трьох місяців. Другий примірник знаходиться у посадової особи яка відповідає за проведення цих робіт і після їх закінчення зберігається у справах цеху не менше трьох місяців. Записи в обох примірниках повинні бути чіткими. Заповнення наряду-допуску олівцем виправлення у тексті і підписи відповідальних осіб з використанням копіювального паперу не допускаються. 7.2.1.6. При відсутності на підприємстві технічної можливості кваліфіковано і в повному обсязі виконати ремонт ємкості до роботи можуть залучатись спеціалісти інших організацій що повинні бути атестовані для проведення відповідних робіт а також пройти інструктаж з техніки безпеки у відповідності з місцевими умовами виконання робіт на конкретному об'єкті. 7.2.1.7. Список осіб які можуть призначатись керівниками робіт за нарядами-допусками і перелік таких робіт на підприємстві встановлюється власником адміністрацією . 7.2.1.8. Наряд-допуск визначає обсяг і зміст підготовчих робіт послідовність їх виконання заходи безпеки періодичність аналізів повітряного середовища і засоби захисту працюючих. Не дозволяється змінювати обсяги робіт передбачені нарядом-допуском у бік їх збільшення. 7.2.1.9. Наряд-допуск видається тільки на одну бригаду на один вид робіт на одну зміну. Якщо ці роботи не закінчені у зазначений строк а умови і склад бригади не змінились наряд-допуск може бути продовжено начальником цеху на чергову зміну. 7.2.2. Роботи усередині ємкості 7.2.2.1. Для проведення робіт усередині ємкості повинна призначатись бригада у складі не менше 3-х чоловік працюючий дублер і спостерігач . Перебування усередині ємкості дозволяється як правило одній людині. При необхідності перебування в ємкості більшої кількості працюючих повинні бути опрацьовані внесені в наряд-допуск і додатково здійснені заходи безпеки що передбачають збільшення кількості спостерігаючих не менше одного спостерігача на одного працюючого в ємкості порядок входу і евакуації працюючих порядок розміщення шлангів забірних патрубків протигазів сигнально-рятувальних мотузків наявність засобів зв'язку і сигналізації на місці проведення робіт тощо. 7.2.2.2. Роботи усередині ємкості повинні виконуватись при температурі в ній не вище ЗО °С. При необхідності виконання робіт при більш високій температурі повинні бути розроблені додаткові заходи безпеки безперервне обдування свіжим повітрям застосування теплоізолюючих костюмів і взуття часті перерви в роботі тощо . Виконувати внутрішні роботи при температурі 50 °С і вище не допускається. 7.2.2.3. Роботи усередині ємкостей повинні проводитися в денний час. При необхідності проведення робіт в нічний час повинні бути розроблені заходи безпеки і отримано дозвіл власника підприємства. 7.2.2.4. До робіт усередині ємкості допускаються особи не молодше 18 років які пройшли медичне обстеження і мають допуск на виконання таких робіт. Особи відповідальні за проведення робіт усередині ємкості зобов'язані перевіряти у виконавців наявність посвідчення на право проведення робіт усередині ємкості. Перед початком робіт працівники повинні бути проінструктовані про правила та засоби безпечного проведення робіт. Працівники усередині ємкості та їх дублери повинні знати перші ознаки отруєння правила евакуації потерпілих з ємкості та заходи щодо надання їм першої допомоги. Працівники які не пройшли інструктажу до роботи не допускаються. 7.2.2.5. До проведення робіт електроприлади і обладнання ємкості з живленням від електричної мережі повинні бути знеструмлені повинні бути вивішені плакати з попереджувальним написом "Не вмикати! Працюють люди!". Вентиляція ємкості і періодичний аналіз повітря в ній повинні проводитись протягом усього часу ремонтних робіт. Місцевий вентиляційний відсмоктувач ємкості в якій повинні проводитись роботи необхідно заглушити від вентиляційної мережі інших ємкостей. 7.2.2.6. До початку робіт усередині ємкості особи відповідальні за проведення технологічного процесу на даній дільниці і за ведення ремонтних робіт зобов'язані забезпечити: а повне звільнення ємкості від продуктів; б надійне від'єднання ємкості від водяних парових продуктових і інших трубопроводів шляхом закриття вентилів засувок або кранів і встановлення на трубопроводах заглушок з вибитими на їх хвостовиках що виходять назовні порядковими номерами і наведенням тиску на яке вони розраховані; в вивішування на запорній і пусковій арматурі підвідних трубопроводів табличок з попереджувальним написом "Не відкривати! Працюють люди!"; г відкриття верхнього та нижнього люків для попереднього провітрювання а також на весь час роботи; д проведення лабораторного аналізу повітряного середовища усередині ємкості з відбором проб у верхній зоні на відстані не менше 1 м від нижнього люка і в нижній -на відстані не більше 0.2 м від днища; е наявність і справність інвентаря а для роботи в ємкостях та інших небезпечних місцях де може створюватися вибухопожежонебезпечне середовище також заходів які виключають іскроутворення при проведенні ремонтних робіт і очищенні устаткування; ж наявність і справність переносних електросвітильників напругою 12 В відповідного виконання; з наявність і справність спецодягу спецвзуття захисних та запобіжних засобів у тому числі киснево-ізолюючого апарату шлангового протигазу запобіжного поясу сигнально-рятівної линви що мають бирки з позначенням номера і дати випробування; й наявність плакату з написом "Ремонт - працюють люди!". 7.2.2.7. Зняття покривки люка-лаза може проводитись тільки після звільнення ємкости від продукту і зниження в ньому тиску до атмосферного. 7.2.2.8. Всі ємкості і трубопроводи після звільнення їх від продукту необхідно пропарити насиченою парою під тиском не більше 0.05 МПа 0.5 кгс/кв.см для видалення парів мазуту бензину та інших горючих рідин а також двоокису вуглецю промити водою і провітрити при необхідності -продути інертним газом. Підвід інертного газу повинен здійснюватись стаціонарно з встановленням запірного вентиля та зворотного клапану. 7.2.2.9. Видалення виявленого газу повинно проводитись за допомогою ручного переносного або пересувного вентилятора у вибухозахищеному виконанні. 7.2.2.10. Не допускається застосовувати для вентиляції ємкості балони зі стисненими газами. 7.2.2.11. Видалення газу з невеликих ємкостей допускається шляхом заповнення останніх водою з наступним її зливом або відкачуванням. 7.2.2.12. Ємкість в якій зберігалась кислота або луг необхідно нейтралізувати і перевірити на наявність водню. 7.2.2.13. Двоокис вуглецю повинен видалятись через нижній люк або витискуватись шляхом заповнення резервуару водою. 7.2.2.14. Після здійснення підготовчих заходів перевірки провітрювання нейтралізації промивання необхідно провести аналіз повітря усередині ємкості за допомогою газоаналізатора або індикатора. 7.2.2.15. Якщо вміст шкідливих та небезпечних речовин через 2-3 години після пропарювання перевищує граничне допустиму концентрацію або вміст кисню у повітрі менше 19% роботи усередині ємкості повинні виконуватись в шлангових протигазах ПШ-1 і ПШ-2 або кисневоізолюючих апаратах. 7.2.2.16. Використання фільтруючих протигазів не дозволяється. 7.2.2.17. Шланговий протигаз з ретельно підігнаним шо-ломом-маскою та відрегульованою подачею повітря робітник одягає безпосередньо перед тим як спуститись до ємкості. Герметичність складання припасування протигаза та справність повітродувки перевіряє особа відповідальна за виконання робіт. 7.2.2.18. Забірний патрубок шланга протигаза виводять назовні не менше ніж на 2 м та закріплюють в зоні чистого повітря при цьому шланг необхідно розмістити так щоб виключити можливість перекриття доступу повітря внаслідок перегинання перекручування або перетискування при наїзді транспортних засобів переході людей тощо. 7.2.2.19. Рятувальний пояс повинен одягатись поверх одягу мати схрещені шлейки та закріплену на ньому сигнально-рятувальну линву довжина якої на два метри перевищує глибину ємкості але складає не менше 10 м. 7.2.2.20. Рятувальну линву прив'язують до кільця поясу та пропускають крізь кільце закріплене на схрещених шлейках на рівні лопаток з таким розрахунком щоб у разі евакуації потерпілого з ємкості за допомогою рятувальної линви положення його тіла було б вертикальним - головою догори. Вільний кінець линви повинен бути виведений назовні та надійно закріплений. Вузли на линві роблять на відстані 0.5 м між собою. 7.2.2.21. У випадку роботи з застосуванням ПШ-2 на кожного працюючого окрім дублера повинен бути призначений працівник який спостерігає за роботою повітродувки. 7.2.2.22. Дублер зобов'язаний бути в тому ж спорядженні що і працюючий усередині ємкості. 7.2.2.23. При виявленні будь-яких несправностей прокол шлангу зупинка повітродувки обрив рятувальної линви тощо а також при спробі працюючого зняти шолом-маску протигаза робота усередині ємкості має бути призупинена а працюючого треба підняти з ємкості. 7.2.2.24. У разі втрати працюючим в ємкості свідомості дублер зобов'язаний негайно підняти потерпілого з ємкості. При необхідності спуститись до ємкості для рятування потерпілого дублер терміново викликає допомогу і лише після її прибуття спускається до ємкості. 7.2.2.25. Якщо під час роботи в ємкості робітник відчує слабування він зобов'язаний подати сигнал спостерігачеві припинити роботу та піднятись з ємкості. 7.2.2.26. Тривалість одноразового перебування працюючого в протигазі не повинна перевищувати 15 хвилин з наступним відпочинком на чистому повітрі не менше 15 хвилин. 7.2.2.27'. При роботі усередині ємкості повинні застосовуватись лише безпечні світильники та прилади з джерелом живлення напругою не вище 12 В. 7.2.2.28. Роботи усередині резервуарів та апаратів в яких можливе утворення вибухопожежонебезпечних сумішей повинні виконуватись за допомогою інструменту та обладнання які виключають можливість іскроутворення. Виконання робіт усередині подібних резервуарів та апаратів в комбінезонах куртках та іншому одязі з матеріалів що електризуються не дозволяється. 7.2.2.29. Електроінструмент повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.2.013.0 - 91. 7.2.2.30. Вмикати до мережі електроінструмент прилади електроосвітлення та інші струмоприймачі за тимчасовими схемами через автотрансформатори дросельну катушку резистор потенціометр не дозволяється. 7.2.2.31. Трансформатор для переносних електросвітильників повинен встановлюватись поза ємкістю його корпус і вторинна обмотка повинні бути заземлені. Безпосереднє стикання проводів та кабелів з гарячими вологими замащеними поверхнями не допускається. 7.2.2.32.   Працівник    що  спускається  до  ємкості  або піднімається з неї не повинен тримати в руках жодних предметів. Всі необхідні матеріали та інструмент повинні спускатись чи відповідно прийматись від нього в спеціальній сумці або інструментальному ящику. 7.2.2.33. Проникнення працівників до ємкості яка має верхній та нижній люки повинне здійснюватись лише крізь нижній люк при обов'язково відкритому верхньому. 7.2.2.34. По закінченні робіт усередині ємкості начальник цеху зміни де проводились роботи повинен особисто перевірити відсутність усередині ємкості людей інвентарю інструменту та дати письмовий дозвіл на зняття заглушок встановлених на трубопроводах та на закриття люків. 7.2.2.35. Оглядові колодязі повинні перекриватись чавунними бетонними накривками. 7.2.2.36. Підйомні механізми та пристрої повинні бути справними мати реєстраційний або інвентарний номер дату наступного випробування та позначення робочої вантажопідйомності. 7.2.2.37. Вогневі роботи в ємкостях виконуються при повністю відкритих люках лазах та в умовах повітрообміну який забезпечує повітряний режим в зоні праці у відповідності з вимогами норм. При їх проведенні оформлюється наряд-допуск а також дозвіл на проведення вогневих робіт у відповідності з вимогами Типової інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухонебезпечних і вибухопожежонебез-печних об'єктах. 7.2.2.38. Поєднувати вогневі роботи усередині ємкості з іншими видами ремонтних робіт не дозволяється. 7.2.2.39. При виконанні зварювальних робіт як усередині ємкості так і назовні ємкість повинна бути заземлена. Електрозварювальне устаткування яке знаходиться під напругою також мусить бути заземлене. 7.2.2.40. У випадку застосування електрозварювання та ручного електрифікованого інструменту робітники повинні мати II групу щодо електробезпеки та відповідне посвідчення. Такі роботи повинні виконуватись під контролем спостерігача який знаходиться назовні та має не нижче другої кваліфікаційної групи. 7.2.2.41. При виконанні зварювальних робіт усередині ємкості повинні застосовуватись електродотримачі з механічним та електричним блокуванням яке виключає можливість заміни електродів при ввімкненому струмі. 7.2.2.42. Електрозварювальні установки для зварювання усередині металевих ємкостей повинні бути оснащені пристроями автоматичного вимикання холостого ходу або обмеження його до напруги 12 В з часовим інтервалом не більше 0.5 с. При перервах у роботі а також по закінченні робіт електрозварювальна апаратура повинна бути вимкнена з мережі. 7.2.2.43.  При зварювальних  роботах усередині ємкості електрозварник окрім спецодягу повинен бути забезпечений також діелектричними рукавицями калошами килимками шланговим протигазом з примусовою подачею повітря. Для захисту голови електрозварника від механічних травм та ураження електричним струмом повинні видаватись захисні каски з струмонепровідних матеріалів. 7.2.2.44. Порядок організації та безпечного виконання газонебезпечних робіт на підприємствах повинен відповідати вимогам Типової інструкції з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт. Проведення вогневих робіт усередині ємкості з застосуванням зрідженого газу або використання гасорізів не дозволяється. 7.3. Специфічні вимоги до виконання робіт у силосах та бункерах 7.3.1. Роботи у силосах та бункерах повинні проводитись лише денної пори з письмового дозволу наряду-допуску адміністрації підприємства у відповідності з вимогами під-розд. 7.2. ч. 1 цих Правил. 7.3.2. Спуск працівника у силос повинен відбуватись за допомогою спеціальної лебідки що призначена для спускання та піднімання людей. Відповідальний за роботи повинен перевірити стан лебідки тросу колиски пояса каната тощо перед спуском і проведенням робіт у ємкості. 7.3.3. До спуску у силоси та обслуговування лебідки повинні допускатись особи спеціально навчені безпечним методам праці що мають медичний висновок який дозволяє їм за станом здоров'я робити на висоті та спускатися у силоси та які дали письмову згоду на спуск у силос. 7.3.4. Роботи у силосах повинні виконуватись бригадою не менше 4-х осіб: однієї - що спускається другої - що обслуговує лебідку та двох спостерігачів один з яких попускає вибирає шланг протигаза а другий попускає линву закріплену на рятувальному поясі робітника що спускається. 7.3.5. Перш ніж спуститись до силосу працівник повинен надягти шланговий протигаз рятувальний пояс з сигнально-рятівною линвою та захисну каску. При довжині шлангу більше 12м повітря слід подавати за допомогою повітродувок з електроприводом. 7.3.6. Під час знаходження людини у силосі відходити від лебідки та люка силоса особам що приймають участь у спуску не дозволяється. 7.3.7. Доступ працівників до силосів крізь нижні люки дозволяється лише після провітрювання силосів та аналізу повітря на відсутність токсичних та вибухопожежонебезпеч-них речовин. На стінках та склепіннях силосу не повинно бути налиплих мас продукту; верхній лазовий люк повинен бути перекритий суцільною лазовою накривкою зачиненою на замок. 7.3.8. По закінченні роботи у силосі відповідальний за виконання робіт повинен пересвідчитись у відсутності в ньому людей та сторонніх предметів і лише після цього дати дозвіл на закриття люків. 7.3.9. Для запобігання вибуху і пожежі при безтарному зберіганні у силосах зерна борошна цукру тощо необхідно: - забезпечити герметичність технологічного устаткування норій шнеків місць з'єднання трубопроводів з силосами бункерами; - проводити очищення від пилу устаткування приміщень. При очищенні силосів не дозволяється обдувати стисненим повітрям щоб уникнути утворення вибухонебезпечних сумішей. 7.3.10. При руйнуванні склепінь і завислих мас зерна або інших продуктів не допускається знаходження людей під силосом або бункером. Зачищувати силос методом "підкопу" не дозволяється. 7.3.11. Працівнику який спускається у силос не дозволяється відстібати запобіжну линву від пояса і залишати сідло. 7.4. Миття та дезинфекція ємкостей 7.4.1. Роботи пов'язані з миттям ємкостей та інших технологічних посудин повинні бути механізовані. У випадку виконання робіт з миття очищення та дезин-фекції ємкості зі знаходженням людей усередині її ручне миття тощо необхідно дотримуватись вимог безпеки які викладено у підрозд. 7.2. і 7.3 ч.1 цих Правил. 7.4.2. Нанесення дезинфікуючих розчинів на поверхню посудин повинне здійснюватись без розбризкування. 7.4.3. Для миття та знежирювання поверхонь слід застосовувати незаймисті та нетоксичні матеріали. Застосування горючих сумішей слід допускати як виняток у разі технологічної необхідності з дозволу адміністрації та за погодженням з органами пожежного нагляду. 7.4.4. Не дозволяється застосовувати при дезинфекції алюмінієвих резервуарів а також зберігати в алюмінієвих посудинах та в посудинах з оцинкованої сталі лужні розчини. 7.4.5. Всі роботи з дезинфекції дегазації дератизації приготування отруєних принад перевезення приймання "зберігання видачі отруйних речовин отрутохімікатів а також знищення отрутохімікатів що зіпсувались повинні здійснюватись у суворій відповідності з Інструкціями по боротьбі з шкідниками запасів зерна борошна та крупи а також з іншими спеціальними інструкціями та правилами погодженими з Міністерством охорони здоров'я. 7.4.6. Кожний працівник допущений до керування та безпосереднього виконання робіт з дезинфекції дератизації перевезення приймання зберігання та видачі отрутохімікатів повинен мати посвідчення на право виконання цих робіт. Адміністрація підприємства на якому проводяться роботи з дезинфекції та дератизації повинна перевіряти наявність посвідчень у працівників які їх проводять. 7.5. Нанесення захисних покриттів на внутрішні поверхні технологічних посудин 7.5.1. Підготовка технологічних посудин до нанесення захисних покриттів повинна здійснюватись у відповідності з вимогами ГОСТ 9.402-80 та підрозд. 7.2 і 7.4 ч.1 цих Правил. 7.5.2. Роботи по нанесенню покритів на внутрішні поверхні посудин та апаратів повинні виконуватись з додержанням вимог ГОСТ 12.3.002-75 ГОСТ 9.402-80 ГОСТ 12.3.008-75 ГОСТ 12.3.016-87 та інших нормативних документів. 7.5.3. Роботи по нанесенню захисних покриттів повинні здійснюватись на основі затвердженого проекту виконання робіт та заходів що містяться у цьому проекті. До початку робіт з ними повинні бути ознайомлені всі посадові особи які здійснюють безпосереднє керівництво та нагляд за веденням робіт. Проект виконання робіт повинен передбачати конкретні технічні рішення що забезпечують безпеку виробничого процесу: - розрахунок ефективності схеми характеристики та режими роботи вентиляційних установок; - схеми безпечного монтажу риштувань помостів підмостків та іншого допоміжного обладнання забезпечення заземлення; - перелік характеристики та комплектність засобів механізації електрообладнання; - схеми безпечного транспортування лакофарбних матеріалів до місць виконання робіт; - технологічний регламент контролю вмісту шкідливих та вибухопожежонебезпечних речовин в повітрі робочої зони що містить опис типів газоаналізаторів що застосовуються місць та періодичності відбору проб. 7.5.4. Виконувати роботи з нанесення покриттів дозволяється лише після отримання від особи відповідальної за проведення цих робіт начальника цеху майстра виконроба спеціального письмового дозволу наряду-допуску . На-ряд-допуск видається на строк який є необхідним для виконання даного обсягу робіт. У випадку перерви з виконанням робіт більш ніж на добу наряд-допуск анулюється а з поновленням робіт видається новий. 7.5.5. В місцях де проводяться роботи з нанесення покриттів а також в приміщеннях де зберігаються лаки емалі розчинники і інші горючі компоненти або готуються суміші захисних покриттів не дозволяється палити запалювати сірники свічки користуватись паяльними лампами та іншими відкритими джерелами вогню застосовувати вибухонезахищене електрообладнання електропроводку виконувати електрозварювальні роботи застосовувати інструмент який при ударі може викликати іскроутворення. 7.5.6. У приміщеннях де проводяться роботи з нанесення захисних покрить слід проводити вологе прибирання пилу. Вентиляція цих приміщень має бути безперервною. Електродвигуни відкритого типу світильники загального призначення та вимикачі до них загального виконання а також все електрообладнання яке не має відношення до виконання покриттів на час виконання робіт повинні бути знеструмлені. 7.5.7. Місцеві системи витяжної вентиляції повинні бути оснащені блокувальними пристроями що забезпечують подачу робочих сумішей до розпилювачів лише в разі дії вентиляційних агрегатів. 7.5.8. Посудина або апарат на внутрішню поверхню яких наноситься захисне покриття повинні безперервно вентилюватись протягом усього часу виконання робіт. 7.5.9. Місце проведення робіт з нанесення покриттів повинне бути огороджене та позначене попереджувальними плакатами. 7.5.10. Очищення поверхонь повинне виконуватись механізованим інструментом щітками наждачними кругами гол-кофрезами тощо . 7.5.11. Газополум'яне очищення внутрішніх поверхонь посудин та апаратів не допускається. 7.5.12. Для виконання покриттів слід використовувати лише лакофарбпі матеріали дозволені Міністерством охорони здоров'я. 7.5.13. При приготуванні сумішей на основі епоксидних смол а також при використанні епоксидних смол та сумішей адміністрація повинна забезпечити виконання вимог Санітарних правил при виробництві та використанні епоксидних смол і матеріалів на їх основі. 7.5.14. Імпортні лакофарбні матеріали повинні мати сан-ітарнохімічний висновок про можливість їх використання а також показники їх пожежонебезпеки. До робіт з імпортними матеріалами дозволяється приступати лише після отримання від організації яка передає ці матеріали вказівок відносно виконання робіт та вимог безпеки узгоджених у встановленому порядку. 7.5.15. Упаковка та маркірування лакофарбних матеріалів та напівфабрикатів повинні відповідати вимогам ГОСТ 9980.1-86Е. 7.5.16. Робочі суміші лакофарбних матеріалів слід готувати в окремих приміщеннях або спеціально відведених місцях обладнаних місцевою припливно-витяжною примусовою вентиляцією. 7.5.17. Подрібнення компонентів затверджувачів наповнювачів тощо слід виконувати в закритих апаратах що виключають виділення пилу; приготування смоли із затверджувачем слід здійснювати в герметичних апаратах з мішалками. 7.5.18. Розігрів затверджувачів для епоксидних смол слід проводити лише у гарячій воді. 7.5.19. На робочі місця лакофарбні матеріали повинні доставлятись у щільно закритій тарі готовими до застосування у кількості що не перевищує змінної витрати. Застосування скляної тари не допускається. Складові двокомпонентних лакофарбових матеріалів епоксидні смоли з отверджу-вачем тощо повинні доставлятись до місць виконання робіт окремо. 7.5.20. Нанесення лакофарбних матеріалів на внутрішні поверхні посудин та апаратів повинне виконуватись пензлем або валиком. Фарбуваня розпиленням допускається як виняток за письмовим розпорядженням адміністрації та за умови використання апаратів повітряного розпилення або розпилювачів зі зниженим туманоутворенням. При цьому повинні бути вжиті заходи що забезпечують зниження концентрації горючих парів та газів у повітрі робочої зони до рівня який не перевищує нижньої концентраційної межі займання. 7.5.21. У посудинах та апаратах на внутрішню поверхню яких наносяться захисні покриття за допомогою лакофарбних матеріалів робочих сумішей що здатні утворювати ви-бухопожежонебезпечні суміші повинні встановлюватись автоматичні сигналізатори до вибухонебезпечних концентрацій які попереджують про утворення у повітрі робочої зони вибухонебезпечного середовища. 7.5.22. При утворенні у повітряному середовищі посудини або апарата концентрацій шкідливих речовин що перевищують гранично допустимі концентрації та неможливості нормалізації складу повітря роботи усередині посудини або апарата повинні виконуватись в засобах індивідуального захисту органів дихання -ізолюючих протигазах. 7.5.23. Для освітлення робочих місць при виконанні покрить з використанням матеріалів які містять вибухопоже-жонебезпечні розчинники повинні застосовуватись електричні світильники у вибухозахищеному виконанні що працюють при напрузі 12В або ліхтарі електричні переносні с сухими елементами напругою до 12 В. 7.5.24. Штепсельні розетки переносних електросвітильників та електричні пускові пристрої повинні розташовуватись поза посудинами або апаратами на відстані не менше 5 м. 7.5.25. По закінченні роботи залишки лакофарбних матеріалів повинні бути повернені до приміщення або спеціального місця для їх приготування та зберігання і злиті у закриту тару. 7.5.26. Матеріали непридатні до подальшого використання повинні зливатись у спеціальний посуд з написом "Для зливання забруднених продуктів" та піддаватись нейтралізації. 7.5.27. Всі операції пов'язані з переливанням лакофарбних матеріалів з однієї тари до іншої повинні виконуватисьпід витяжними пристроями на піддоні з бортами висотою не менше 0.05 м виготовленому з матеріалу який виключає іскроутворення. 7.5.28. Перелиті або розсипані лакофарбні матеріали повинні бути нейтралізовані прибрані та винесені з приміщення. 7.5.29. Руки працівників що стикались з ґрунтовками -перетворювачами іржі та розчинниками повинні бути захищені спеціальними пастами гумовими або біологічними рукавичками. 7.5.30. Розташування обладнання для виконання покриттів та організація робочих місць повинні забезпечувати зручність обслуговування та безпечність евакуації працюючих у аварійних ситуаціях. 7.6.  Вогневі роботи Вогневі роботи електрогазозварювання та різання металу паяльні та інші роботи з застосуванням відкритого вогню повинні виконуватись відповідно до вимог ГОСТ 12.3.002-75 ГОСТ 12.3.003-86 Правил з техніки безпеки та виробничої санітарії при виробництві ацетилену кисню і при газополум-іневій обробці металів Правил атестації зварювальників Правил пожежної безпеки в Україні. Вогневі роботи на вибухо-пожежонебезпечних об'єктах повинні виконуватись з додержанням вимог вищевказаних нормативних документів Типової інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухонебезпечних і вибухопожежонебезпечних об'єктах а також Правил безпеки при ремонті та технічному обслуговуванні машин та устаткування в системі Держагропрому СРСР. 7.7.  Вимоги безпеки при виконанні робіт в лабораторіях 7.7.1. Приміщення лабораторій обладнуються витяжними шафами з верхніми та нижніми відсмоктувачами та бортиками що попереджають стікання рідин на підлогу. В приміщеннях лабораторій окрім загальнообмінної припливно-витяжної та місцевої витяжної вентиляції від лабораторних шаф повинні бути пристрої для природного провітрювання кватирки фрамуги . Швидкість руху повітря при відчинених стулках витяжних шаф та працюючій вентиляції повинна бути не менше 0.5 м/с а при роботах з їдкими отруйними та з неприємним запахом речовинами -не менше 1.0 м/с. 7.7.2. Кімнати хімічних лабораторій призначені для робіт з надзвичайно та високонебезпечними речовинами повинні бути ізольовані від інших приміщень лабораторії мати окремий вихід. Витяжні шафи встановлені в цих кімнатах повинні мати автономну вентиляцію що не пов'язана з вентиляцією інших приміщень. Лабораторні автоклави повинні встановлюватися в окремих приміщеннях. 7.7.3. В витяжних лабораторних шафах електроосвітлення повинно бути у вибухозахищеному виконанні. Вимикачі слід встановлювати поза витяжною шафою. 7.7.4. Зберігання у лабораторіях низькокиплячих речовин ефір ацетон тощо не дозволяється. По закінченню роботи ці речовини повинні бути винесені на зберігання у спеціальне приміщення склад . 7.7.5. Хімічні лабораторії повинні бути обладнані лише лабораторним устаткуванням промислового виготовлення. 7.7.6. Лабораторне устаткування витяжні шафи столи автоклави тощо повинне бути забезпечене підведенням газу води електроенергії та пари у відповідності з діючими правилами нормами інструкціями. 7.7.7. В хімічних лабораторіях де застосовуються легкозаймисті та горючі рідини і гази ЛЗР і ГР повинна бути організована іх централізована роздача. Якщо централізована роздача не організована балони зі стисненими зрідженими та розчиненими газами встановлюють поза межами будівель лабораторій у металевих шафах. Сумісне зберігання в одній шафі балонів з різними газами не допускається. Шафи повинні мати прорізи або жалюзійні грати для провітрювання. Балони наповнені інертними газами в приміщеннях лабораторій встановлювати не дозволяється. 7.7.8. Відбір газу з балонів повинен здійснюватись лише через редуктор що призначений для певного газу та має однакове з балоном пофарбування. 7.7.9. Газові крани та водяні вентилі на робочих столах повинні розміщуватись біля передніх бортів столів та встановлюватись таким чином щоб виключалась можливість випадкового відкривання кранів. 7.7.10. Газовий трубопровід у кожному робочому приміщенні повинен мати загальний вентиль на відгалуженні від загальної магістралі. Ці вентилі повинні розташовуватись у легкодоступних місцях зовні приміщень. 7.7.11. Перевірка стану газових вентилів та кранів повинна проводитись не рідше одного разу на місяць. 7.7.12. При виявленні витікання газу до приміщення лабораторії необхідно негайно перекрити запірний вентиль а приміщення провітрити. До повного провітрювання приміщень лабораторії вмикати нагрівальні та освітлювальні прилади не дозволяється. 7.7.13. Лабораторні столи та витяжні шафи для виконання робіт пов'язаних з застосуванням відкритого полум'я повинні бути повністю облицьовані негорючими матеріалами. При роботі з лугами та кислотами столи та шафи повинні мати антикорозійне покриття. 7.7.14. Легкозаймисті та горючі рідини повинні зберігатись у лабораторному приміщенні у товстостінному скляному посуді з притертими пробками. Скляний посуд повинен бути розміщений у спеціальному металевому ящику оснащеному щільною накривкою стінки та дно якого викладені асбестом. Ящик повинен бути встановлений на підлозі віддалік від проходів та нагрівальних приладів зі зручним підходом до нього. 7.7.15. Для кожного приміщення хімічної лабораторії повинні бути встановлені граничнодопустимі норми наявності хімреактивів що повинні бути відображені в інструкції. При визначенні допустимих норм слід керуватись тим що у кожному приміщенні загальний запас легкозаймистих речовин що зберігаються одночасно не повинен перевищувати добової потреби. 7.7.16. Всі роботи з мікроорганізмами повинні проводитись в спеціальних приміщеннях-боксах. 7.7.17. Лабораторні інструменти після роботи з мікроорганізмами повинні знешкоджуватись обпалюванням кип'ятінням автоклавуванням і лише після цього передаватися для миття. 7.7.18. Знешкодження культур спорових змочених анаеробів повинне фіксуватись актом. Знешкодження культур інших патогенних мікроорганізмів реєструється в журналі. 7.7.19. Для миття великої кількості хімічного лабораторного посуду повинне бути передбачене ізольоване мийне приміщення розташоване по можливості у центрі лабораторії та оснащене столами для миття посуду. Один стіл мусить бути обладнаний витяжною шафою для видалення шкідливих та дуже пахучих речовин. 7.7.20. У хімічних лабораторіях не допускається миття підлог та столів гасом бензином та іншими органічними розчинниками. З цією метою повинні використовуватись пожежобезпечні синтетичні миючі засоби. 7.7.21. Для проведення робіт з лугами кислотами та іншими їдкими та отруйними речовинами повинні бути передбачені гумові груші спеціальні автоматичні піпетки та шприци. Не допускається всмоктування їдких та отруйних рідин до піпетки ротом щоб уникнути хімічних опіків порожнини рота або отруєння. 7.7.22. Для отримання розчину лугів невеликі шматочки речовини щипцями опускають у воду і безперервно перемішують. Великі шматочки лугів необхідно розколювати на дрібні шматочки накривши їх щільною тканиною у спеціально відведеному місці. 7.7.23. При переливанні кислот що димлять розчинів аміаку а також приготуванні розчинів хлорного вапна слід захищати органи дихання надягаючи протигаз. Переливання слід проводити у витяжній шафі. 7.7.24. Звільнені після досвіду посудини та прилади повинні ретельно знешкоджуватися самими працюючими. Ця вимога відноситься також до посудин та приладів що направляються для ремонту у склодувну майстерню. 7.7.25. Рідини із температурою кипіння понад 100° С повинні нагріватися на електронагрівальних приладах кол-бонагрівачах . 7.7.26. Для уникнення вибуху диетиловий спирт випарювати досуха не дозволяється. 7.7.27. При нагріванні легкоспалахуючих рідин у кількості більше 0.5.л необхідно передбачати заходи для запобігання розливання їх у випадку аварій. 7.7.28. Не дозволяється виливати легкозаймисті та горючі речовини до каналізації. Відпрацьовані органічні розчинники необхідно збирати окремо до спеціальної герметичне закритої тари в якій їх у кінці робочого дня виносять за межі лабораторії для регенерації або знищення. 7.7.29. Речовини які легко віддають свій кисень не можна нагрівати розтирати змішувати з горючими речовинами оскільки це може призвести до самозаймання та вибуху. 7.7.30. Отруйні речовини мають зберігатись у спеціальному приміщенні відділенні у витяжних шафах. Ключ від цього відділення повинен знаходитись у завідуючого лабораторією. 7.7.31. При роботі з перегінними апаратами а також з холодильниками Лібіха необхідно спочатку пустити воду потім коли режим циркуляції води буде відрегульовано запалити пальник. Нагрівання легкозаймистих рідин у лабораторіях повинно виконуватись тільки на водяній бані встановленій на електроплитці з закритою спіраллю. 7.7.32. Будівлі приміщення лабораторій рекомендується блокувати з адміністративною будовою підприємства. Допускається вхід до лабораторії улаштувати з боку виробничої території за умови що лабораторія відділена від адміністративної будови глухою негорючою перегородкою і не має безпосереднього виходу назовні. 7.7.33. До роботи в лабораторії допускаються особи які пройшли інструктаж навчання методам роботи згідно з вимогами підрозд.3.4. ч.1 цих Правил. 7.7.34. Електрообладнання лабораторій повинно відповідати класу приміщень П-ІІа. В лабораторії дозволяється установлювати електропечі опору сушильні муфельні шафи тощо тільки з терморегуляторами. Не допускається заміна нагрівальних елементів які виконані з меншим перерізом стрічки або дроту або менш жаростійкої марки сталі. Для вмикання приладів які споживають струм більше 10 А повинна бути передбачена самостійна лінія. 7.7.35. Приміщення лабораторій повинні бути забезпечені засобами пожежогасіння згідно з нормами що наведені у додатку 21 цих Правил. 7.8. Зливання наливання та транспортування ЛЗР по трубопроводах 7.8.1. Вибухонебезпечна зона зливно-наливної естакади повинна бути означена знаками безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76. Партія ЛЗР що прибула на підприємство повинна пройти вхідний контроль. Відбір проб ЛЗР з цистерни слід виконувати після припинення руху рідини коли вона знаходиться у спокійному стані. 7.8.2. При зливанні та наливанні ЛЗР слід відчиняти та зачиняти накривки люків цистерн опускати та підіймати зливні пристрої не допускаючи ударів. При цьому слід користуватись інструментом та пристроями з металу що не дає при ударі іскор. 7.8.3. Для зливання ЛЗР з залізничних цистерн повинні використовуватись механізовані зливно-наливні пристрої. 7.8.4. На зливно-наливних естакадах ЛЗР відкидні містки для підходу до горловини у місцях їх стикання з залізничною цистерною повинні мати окантовку виконану з матеріалів що виключають іскроутворення. 7.8.5. Порядок встановлення подачі залізничних цистерн під зливання ЛЗР повинен гарантувати безпечне виконання цих операцій та визначатись спеціальними інструкціями. При зливанні залізничних цистерн повинні передбачатись заходи що попереджають можливість самочинного переміщення цистерн які знаходяться під зливанням розгерметизації зливників та викиду ЛЗР та їх парів до атмосфери а також заходи що виключають наявність постійних або випадкових джерел займання в зоні можливого загазування. 7.8.6. При зливанні ЛЗР подача інших залізничних цистерн або вагонів до тупика зайнятого цистернами з ЛЗР а також маневрова робота поблизу зливання не дозволяється. 7.8.7. На території зливно-наливних пристроїв не допускається гальмування цистерн металевими башмаками; з цією метою дозволяється застосування лише дерев'яних башмаків. 7.8.8. Не дозволяється використовувати залізничні цистерни з ЛЗР що знаходяться на залізничних коліях як стаціонарні складські витратні ємкості. 7.8.9. Автомашини та автоцистерни що перевозять легкозаймисті рідини повинні мати не менше 2-ох вогнегасників пожежну кошму пісочницю з сухим піском вимикач для відключення акумуляторної батареї автомобіля покривало з повсті або негорючого теплоїзоляційного матеріалу лопату та обладнуватися надійним заземлюючим провідником. Вихлопні труби повинні бути виведені під радіатор і обладнані справними іскрогасниками. На час зливання автоцистерни повинні підключатися до заземлюючого пристрою. Автомашини повинні мати розпізнавальні знаки відповідно до вимог Правил дорожчого руху в Україні. 7.8.10. Захист від блискавки зливно-наливних пристроїв та резервуарів повинен виконуватись відповідно з Інструкцією по улаштуванню захисту будівель та споруд від блискавки. Зливання легкозаймистих рідин під час грози не дозволяється. 7.8.11. Захист від статичної електрики повинен бути виконаний у відповідності з Правилами захисту від статичної електрики у виробництвах хімічної нафтохімічної та нафтопереробної промисловості. Зовнішнє електроосвітлення зливно-наливних пунктів має відповідати вимогам ПУЕ. 7.8.12. Гумові або інші з електронепровідних матеріалів шланги з металевими наконечниками які використовуються для наливавання рідин у залізничні цистерни автоцистерни наливні судна та інші пересувні посудини і апарати повинні бути обплетені мідним дротом діаметром не менше 0.002 м або мідним тросом з перерізом не менше 4 кв. мм з шагом витка не більше 0.1 м. Один кінець дроту або тросу з'єднується припайкою або болтом з металевими заземленими частинами продуктопроводу а другий - з наконечником шланга. При використанні армованих шлангів або електропровідних рукавів заземлення їх плетення не потрібне при умові з'єднання арматури або електропровідного гумового шару з заземленими продуктопроводами і металевим наконечником шлангу. 7.8.13. Наконечники шлангів повинні бути виготовлені з матеріалу що не дає іскор при ударі бронза мідь тощо . 7.8.14. Зливна труба шланг при наливанні ЛЗР до резервуару повинна встановлюватись на відстані не більше 0 2 м від дна для стаціонарно вмонтованих трубопроводів при цьому форма кінця труби та швидкість подавання ЛЗР повинні бути такими щоб було виключене його розбризкування. При відсутності залишку ЛЗР в резервуарі подача повинна проводитись уповільнено зі швидкістю руху не більше 1 м/с. Струмінь ЛЗР повинен спрямовуватись повздовж стінки резервуару. 7.8.15. При заповненні резервуарів ЛЗР слід лишати 3-5% вільного об'єму на розширення продукту. 7.8.16. Трубопроводи і обладнання системи зливання-наливання ЛЗР повинні бути герметичними їх будова повинна виключати можливість надходження горючих парів до атмосфери при проведенні зливально-наливальних операцій. 7.8.17. У зливно-наливних системах не допускається застосування пристроїв та деталей виготовлених з матеріалів що нестійкі до дії ЛЗР які перекачуються. 7.8.18. На трубопроводах по яких ЛЗР подається до сховищ встановлюються запірні пристрої для відключення цих трубопроводів на випадок виникнення аварії. Керування цими пристроями повинно бути місцевим і дистанційним з безпечного місця . 7.8.19. Для перекачування легкозаймистих рідин слід застосовувати герметичні насоси з екранованим електродвигуном та насоси з торцевими ущільненнями.При використанні сальникових насосів їх слід обладнувати ущільненнями підвищеної надійності та мати спеціальну конструкцію для перекачування таких рідин. 7.8.20. Насоси що застосовуються для нагнітання легкозаймистих та горючих рідин повинні обладнуватись блокуваннями які припиняють роботу насосу при падінні тиску рідини у всмоктувальному патрубку чи підвищенні тиску у нагнітальному патрубку або відхиленні рівнів у приймальній та роздавальній ємкостях від граничнодопустимих значень. 7.8.21. Устаткування та трубопроводи що пов'язані з транспортуванням вибухопожежонебезпечних речовин повинні періодично перевірятись на відповідність товщини стінок апаратів та трубопроводів розрахунковим даним. 7.8.22. Перевірка та випробування приладів у вибухопожежонебезпечних зонах повинні проводитись за умов що виключають іскроутворення. 7.8.23. Устаткування апарати комунікації та арматура для легкозаймистих рідин нафтопродуктів спирту та його водних розчинів тощо що розміщені в приміщеннях або на відкритих майданчиках повинні бути герметичними та захищеними від можливого впливу тиску який перевищує допустимий або механічних ушкоджень. З метою недопущення розливу трубопроводи з такими рідинами в місцях небезпечних щодо механічних ушкоджень повинні прокладатись "труба у трубі". 7.8.24. Складські ємкості повинні як правило перевищувати об'єм транспортних цистерн з тим щоб зливання останніх здійснювалось без додаткових операцій пов'язаних з переключенням зливальних трубопроводів. 7.8.25. Резервуар для ЛЗР повинен бути обладнаний дистанційним покажчиком рівня дихальним клапаном та вогнезагороджувачем. 7.8.26. В процесі експлуатації необхідно здійснювати постійний контроль за справністю дихальних клапанів та вог-незагороджувачів. Вогнезагороджувачі повинні відповідати встановленим вимогам та перевірятись не рідше одного разу на місяць а при температурі нижчої за 0 градусів С - не рідше двох разів на місяць. Дихальні клапани та сітки узимку повинні очищуватися від льоду. 7.8.27. У разі спрацювання засобів захисту які встановлюються на устаткуванні повинна бути відвернена можливість травмування обслуговуючого персоналу викиду вибухопожежонебезпечних продуктів до робочої зони та шкідливого впливу на оточуюче середовище. 7.8.28. Склади ЛЗР та зливно-наливні естакади мають бути забезпечені первинними та стаціонарними засобами пожежогасіння та сигналізації. 7.8.29. Наземні та напівпідземні резервуари повинні бути пофарбовані білою сріблястою фарбою що запобігає дії сонячних променів. 7.8.30. Зливно-наливні пристрої трубопроводи стояки і арматура повинні підлягати регулярному огляду і планрво-попереджувальному ремонту. Виявлені несправності витікання повинні бути негайно усунуті а якщо неможливе їх усунення - несправні частини необхідно відключити. 7.8.31. Для місцевого освітлення зливно-наливних станцій можливо застосовувати акумуляторні ліхтарі у вибухозахище-ному виконанні. 7.8.32. Не допускається: - експлуатація резервуарів які мають перекоси тріщини а також несправне устаткування контрольно-вимірювальні прилади підвідні продуктопроводи та стаціонарні протипожежні пристрої; - встановлювати ємкості на горючих та важкогорючих підвалинах; - переповнювати резервуари і цистерни; - відбирати проби з резервуарів під час зливання або наливання ЛЗР; - укладати бочки без прокладок між ярусами; - приймати і зберігати пошкоджені бочки бочки без корків або закриті корками що не відповідають тарі.   8. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ВИРОБНИЧОГО УСТАТКУВАННЯ 8.1. Загальні вимоги 8.1.1. Будова монтаж обслуговування та експлуатація устаткування повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91 ГОСТ 12.2.032-78 ГОСТ 12.2.033-78 ГОСТ 12.2.062-81 ГОСТ 12.2.124-90. 8.1.2. Будова виготовлення монтаж приймання експлуатація ремонт посудин та апаратів які працюють під тиском понад 0.07 МПа повинні відповідати вимогам Правил будови та безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском. Будова виготовлення монтаж приймання експлуатація ремонт котельних установок повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечноі експлуатації парових і водогрійних котлів. 8.1.3. Компресорне устаткування повинне відповідати вимогам ГОСТ 12.2.016-81 та Правил будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок повітропроводів та газопроводів. 8.1.4. Холодильні установки повинні відповідати вимогам Правил будови та безпечної експлуатації аміачних холодильних установок. 8.1.5. Конвеєри повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.022-80. 8.1.6. Заточувальні та шліфувальні верстати їх будова та експлуатація повинні відповідати ГОСТ 12.2.009-80 ГОСТ 12.3.028-82. 8.1.7. Будова встановлення та експлуатація кранів усіх типів грузових електричних візків ручних і електричних талів лебідок змінних вантажозахватних механізмів та пристроїв повинні відповідати Правилам будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів. 8.1.8. Ліфти скіпові та ліфтові підйомники повинні відповідати вимогам Правил будови та безпечної експлуатації ліфтів. 8.1.9. Деревообробне устаткування повинне відповідати вимогам ГОСТ 12.2.026.0-93. 8.1.10. Вимоги цих Правил не звільнюють замовника устаткування та машин а також їх розробника від забезпечення додаткових вимог безпеки зумовлених особливостями призначення експлуатації та конструкції устаткування а також не звільнюють підприємства-споживачі від обов'язків забезпечення заходів безпеки праці що вимагають умови роботи. 8.1.11. Вимоги та заходи безпеки що визначаються особливостями будови та умовами роботи машин та устаткування систем та елементів конструкції а також концентрації парів аерозолів та інших шкідливих речовин що виділяються рівні шуму вібрації у числовому виразі повинні вказуватись у стандарті технічних умовах на машину устаткування у розділі "Вимоги безпеки". В експлуатаційній документації апаратів та машин що працюють з виділенням шкідливих газів парів пилу та що мають відсмоктувачі безпосередньо в конструкції повинні міститись вказівки щодо необхідного об'єму повітря що відсмоктується від них. 8.1.12. Деталі та складальні одиниці куповані вироби або такі що запозичуються для застосування у виробничому устаткуванні повинні відповідати вимогам цих Правил. 8.1.13. Устаткування повинне мати паспорти та інвентарні номери. За відсутності паспорта заводу-виготовлювача він складається підприємством-власником. Допускається складання одного паспорта на групу однотипового устаткування з вкладками для кожної одиниці. Відповідно з інвентарними номерами устаткування заноситься до спеціальних журналів обліку та періодичних оглядів. Устаткування що виготовляється в майстернях харчових підприємств повинне відповідати вимогам ГОСТів цих Правил та іншої нормативної документації з безпеки праці. Технічна документація на його виготовлення має бути узгоджена з місцевим органом Дер-жнаглядохоронпраці затверджена власником підприємства і зберігатися в архіві підприємства на весь час експлуатації. 8.2.  Вимоги до головних елементів конструкції 8.2.1. Застосування у виробничому устаткуванні матеріалів та покриттів які будуть працювати в контакті з харчовими середовищами має бути узгоджене з Міністерством охорони здоров'я України якщо щодо них немає діючого дозволу. 8.2.2. Конструкція устаткування повинна враховувати: - вимоги міжгалузевих правил та нормативів з охорони праці та цих Правил; - вимоги санітарних правил організації технологічних процесів та гігієнічні вимоги до виробничого устаткування; - особливості транспортування устаткування до місця установлення; - вимоги безпеки щодо виконання такелажних та монтажних робіт з урахуванням використання підйомно-транспортного устаткування та пристосувань для монтажу. 8.2.3. Устаткування що виділяє тепло повинне бути теп-лоізольоване таким чином щоб температура зовнішніх поверхонь не перевищувала 45 °С. Застосування горючих теплоізоляційних матеріалів не допускається . Устаткування з примусовим охолодженням повинне мати блокувальний пристрій який виключає його пуск при відсутності холодоагента. 8.2.4. Устаткування або частини його що є джерелами виділення вологи газів та пилу повинне бути у конструктивному відношенні укритим та герметизованим; герметичність у місцях введення в апаратуру та машини і виведення з них рухомих деталей обертових валів тощо повинна забезпечуватись при допомозі ущільнювачів. У разі недостатньої герметизації устаткування повинне мати вбудовані місцеві відсмоктувачі або пристрої для уловлювання та видалення шкідливих речовин з очищенням повітря що викидається до атмосфери. За можливості ці процеси повинні бути автоматизованими та здійснюватись без участі у них людей. 8.2.5. Вбудовані до устаткування аспіраційні та витяжні вентиляційні системи повинні бути зблоковані з пусковими пристроями устаткування. 8.2.6. Фланцеві з'єднання сальники насосів та мішалок крани та вентилі апаратів для жиророзчинювальних речовин з високою проникною здатністю вуглеводів жирного та ароматичного рядів чотирихлористого вуглецю тощо повинні виконуватись з відповідного матеріалу без використання жирних мастил та набивок для частин що труться. 8.2.7. Виробниче устаткування для якого причиною небезпеки можуть бути перевантаження порушення послідовності роботи механізмів спад напруги в електричній мережі а також тиску у пневмо або гідросистемі нижче допустимих граничних значень повинне мати відповідні запобіжні пристрої та блокування. 8.2.8. При встановленні вимірювальних приладів апаратів захисту та керування на устаткуванні з тепловими режимами роботи повинні передбачатись заходи що виключають можливість їх нагріву понад допустиму температуру. 8.2.9. Система мащення складальних одиниць та механізмів розташованих у важкодоступних та небезпечних місцях устаткування повинна бути автоматичною або дистанційною. 8.2.10. Конструкція машин апаратів посудин повинна виключати попадання рідин до робочої зони при їх заповненні -добавленні компонентів рухові робочих механізмів та оброблюваного продукту. 8.2.11. Складальні одиниці устаткування які під час обслуговування здатні переміщуватись під дією гравітаційних сил до зони обслуговування повинні бути обладнані стопорними пристроями які виключають можливість такого самочинного переміщення. Конструкція покривок до машин апаратів і ємкостей повинна виключати самочинне їх падіння. Кут відчинення повинен складати не менше двох радіан або покривки повинні бути обладнані фіксатором положення Відчинено". Застосовувати для цієї мети гачки дріт тощо не дозволяється. 8.2.12. Робочі механізми з небезпечним інерційним рухом повинні мати автоматичне гальмування в усіх випадках зупинки устаткування. 8.2.13. Завантаження переміщення вивантаження та транспортування устаткування повинні бути механізовані. 8.2.14. Конструкція виробничого устаткування повинна забезпечувати: - шумову характеристику - за ГОСТ 12.1.029-80; - вібрацію - за ГОСТ 12.1.012-90. 8.2.15. Конструкція устаткування не повинна затруднюва-ти вивантаження повного видалення продукту та санітарної обробки устаткування повинна забезпечувати безрозбірне миття та виключати утворення застійних зон. Очищення та миття повинні забезпечуватись як правило без знаходження людей усередині апаратів. Всі операції з обробки видалення залишку промивка пропарювання дегазація повинні бути механізовані та безпечні для обслуговуючого персоналу. 8.2.16. Ємкості для зберігання рідких та харчових продуктів що легко випаровуються при температурі вище 45 °С повинні мати розташовані у верхній частині оглядові люки та бути обладнані надійно діючими приладами - покажчиками рівня продукту в ємкості. Ємкості для зберігання продуктів при температурі 45 °С та нижче повинні мати нижні самоущільнювані люки що відчиняються усередину. Верхні люки ємкостей повинні мати запобіжні грати розташовані під накривкою. 8.2.17. Резервуари збірники апарати мірники які заповнюються шкідливими вибухопожежонебезпечними та їдкими речовинами повинні бути оснащені рівнемірами та переливними трубами з відводом до резервного збірника. Для ремонту або аварійного звільнення посудин що працюють під тиском повинна бути передбачена можливість передачі їх вмісту при допомозі насосів самопливом та іншими засобами до складських резервуарів технологічних апаратів та спеціально призначених для цієї мети аварійних або дренажних збірників. При цьому повинне бути забезпечене повне звільнення трубопроводів. 8.2.18. Ємкісна апаратура з ЛЗР обладнується не менше ніж трьома сигналізаторами рівня. Сигналізація граничного верхнього рівня повинна здійснюватись від двох сигналізаторів рівня нижнього -від одного. 8.2.19. Вимірювання рівня вибухопожежонебезпечних продуктів в апаратах ємкісного типу повинно здійснюватись за допомогою засобів вимірювань що виключають необхідність у відчиненні люків апаратів. Засоби виміру рівня мірними рейками штоками тощо пов'язані з необхідністю розгерметизації апаратури не допускаються. 8.2.20. Технологічне устаткування де в разі пуску у роботу або зупинки а також при відхиленнях від встановленого режиму можливе утворення вибухопожежонебезпечних сумішей повинне забезпечуватись системами продування їх інертними газами.Замість інертного газу там де це допускається за умовами технології можливе застосування водяної пари. 8.2.21. У конструкції резервуарів повинні бути передбачені блокувальні пристрої що забезпечують вимикання розташованих усередині резервуарів механізмів мішалки змійовики скребки вивантажувальні шнеки тощо при відкриванні накривок люків лазів та виключають можливість їх включення при відкритих накривках. 8.2.22. Металеві резервуари повинні бути оснащені стро-пувальними пристроями регулювальними гвинтами з контргайками та опорними пластами. 8.2.23. Машини та устаткування повинні мати форму конфігурацію обробку та лакофарбне покриття які забезпечують: - вільне обслуговування пуск зупинка мащення огляд регулювання тощо ; - прибирання миття протирання машини до повного видалення з неї бруду пилу тощо; - обробка та лако-фарбувальне покриття повинні бути механічно міцними стійкими щодо дії кліматичних факторів миючих рідин та виробничого середовища. При фарбуванні устаткування необхідно враховувати кольори: - розпізнавального забарвлення - відповідно до ГОСТ 14202-69; - сигнальні та безпеки - відповідно з ГОСТ 12.4.026-76. 8.3.  Вимоги до механізмів керування 8.3.1. Механізми керування виробничим устаткуванням повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.064-81 та мати чіткі позначення згідно ГОСТ 12.4.040-78 або написи що пояснюють їх функціональне призначення. Конструкція та розташування механізмів керування повинні виключати можливість мимовільного та самочинного включення та виключення устаткування. 8.3.2. Пускові апарати виробничого устаткування повинні забезпечувати швидкість та плавність його вмикання та вимикання. 8.3.3. Наявність кількох місць пуску в устаткуванні не допускається за такими винятками: - на устаткуванні що обслуговується одним оператором і ширина зони обслуговування якого більше 2.5 м можуть встановлюватись дублюючі кнопки "ПУСК" та "СТОП" за умови нагляду за ними оператора з будь-якого місця зони; - при одночасному обслуговуванні устаткування кількома працівниками у випадках коли таке устаткування та його пускова апаратура розташовані у різних приміщеннях а також при наявності складних агрегатів що поєднані виробничим циклом. У вказаному випадку повинні передбачатись: - звукова або світлова сигналізація - за ГОСТ 21786-76 сповіщення про готовність до вмикання цього механізму або комплексу механізмів від особи відповідальної за їх обслуговування; - апарати вимикачі перемикачі вилки роз'єднання що виключають можливість дистанційного пуску механізму або лінії зупинених на ремонт; - спеціальна інструкція по керуванню таким устаткуванням. 8.3.4. Автоматичні потокові лінії повинні мати центральні пульти керування для роботи в автоматичному та налагоджувальному режимах крім того кожна машина що входить до складу потокової лінії повинна бути обладнана індивідуальними механізмами керування розташованими безпосередньо на машині. 8.3.5. Панелі пульту керування необхідно встановлювати: - в горизонтальній площині або під кутом до ЗО градусів відносно неї при розташуванні їх на висоті 0.6-1.0 м від рівня підлоги або площадки обслуговування; - під кутом 30-60 градусів до горизонталі при розташуванні їх на висоті 1.0-1.3 м; - у вертикальній площині або під кутом понад 60 граду-сов відносно горизонталі при розташуванні панелей на висоті 1.3-1.6 м від підлоги. На пульті керування мусять бути прилади та пристрої що вказують величини технологічних параметрів процесу та сигналізують про досягнення їх граничнодопустимих робочих значень а також прилади що забезпечують надійне вимкнення виробничого устаткування в аварійних ситуаціях. 8.3.6. Механізм керування виробничим устаткуванням що обслуговується одночасно кількома особами повинні мати блокування що забезпечує необхідну послідовність дій. У випадку коли частина устаткування що являє собою небезпеку для людей знаходиться поза межами видимості оператора повинні бути передбачені додаткові аварійні вимикачі. 8.3.7. Кнопка аварійного вимикання повинна виступати понад рівнем площадки пульту бути виконана збільшеного розміру у порівнянні з розмірами інших кнопок червоного кольору з грибовидним штовхачем. Над кнопкою повинен бути напис "Аварійне вимкнення". 8.3.8. Великогабаритні машини при обслуговуванні яких оператор повинен знаходитись у русі а також конвеєри довжина яких перевищує 10 м повинні мати аварійні кнопки "СТОП". Кількість аварійних кнопок повинна бути такою щоб відстань між ними не перевищувала 10 м та щоб був забезпечений вільний доступ до них з будь-якого місця де може знаходитись обслуговуючий персонал. При розташуванні устаткування у суміжних приміщеннях аварійні кнопки "СТОП" повинні бути у кожному приміщенні. Крім того конвеєри у головній та хвостовій частинах повинні бути обладнані аварійними кнопками для зупинки конвеєрів.В місцях підвищеної небезпеки конвеєри повинні бути додатково обладнані вимикальними пристроями для зупинки конвеєра у аварійних ситуаціях в будь-якому місці з боку проходу для обслуговування. 8.3.9. Конвеєри довжиною понад 50 м або такі що проходять через ряд суміжних приміщень повинні бути обладнані сигналізацією зблокованою з пусковим пристроєм. 8.3.10. Машини та устаткування повинні мати індивідуальні приводи. На машинах які мають головний привід та привід окремих механізмів у разі можливості виникнення небезпеки при непередбаченій зупинці одного з них двигуни всіх приводів повинні мати електричне блокування для взаємного вимикання у разі раптової зупинки одного з приводів. 8.3.11. Виробниче устаткування з кількома приводними двигунами повинне при необхідності мати кнопку негайної зупинки що виключає одночасно всі приводи там де це допустиме технологічним процесом . При розміщенні устаткування у декількох приміщеннях аварійні кнопки "Стоп" повинні бути у кожному приміщенні. 8.3.12. На конвеєрах що входять до автоматизованих транспортних або технологічних ліній повинні бути передбачені автоматичні пристрої для зупинення приводу при виникненні аварійної ситуації. 8.3.13. Приводи конвеєрів та машин що ними об'єднуються повинні бути зблоковані таким чином що у разі раптової зупинки будь-якої машини чи конвеєра не відбувалось переповнення та падіння вантажу що транспортується. 8.3.14. Механізм керування засувки крани тощо розташовані вище 1.7 м від рівня підлоги або заглиблені повинні бути оснащені пристроями дистанційного керування. 8.3.15. Контакти апаратів вмикання та вимикання кнопок перемикачів тощо устаткування повинні бути захищені від потрапляння у них пилу дії емульсій масел та інших рідин що застосовуються у виробництві. 8.3.16. Кнопки вмикання і вимикання машин та устаткування повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.007.0-75. 8.3.17. Ручки важелів маховички та інші механізми керування які можуть зазнавати нагріву переохолодження або випадково опинитись під струмом мають бути виготовлені з малотеплопровідних та електроізоляційних матеріалів. 8.3.18. Органи ручного керування ручки зіркоподібні штурвали маховички зі спицями або важілі що знаходяться на рухомих елементах машин при механічному переміщенні елементів не повинні обертатись. 8.3.19. Пускові механізми що керують напрямком руху мехамізмів повинні мати фіксовайе нейтральне положення а їх робоче положення що відповідає конкретному напрямку руху механізмів повинне бути позначене стрілкою та написом що вказує напрям руху. 8.3.20. Живильні пристрої повинні мати запобіжні засоби   клапани для виключення можливості зворотнього викиду продукту з наступної машини дробарки тощо . 8.4. Вимоги до огороджувальних та запобіжних пристроїв 8.4.1. Усі рухомі обертові та такі що виступають частини устаткування допоміжних механізмів якщо вони становлять джерело небезпеки для людей повинні бути надійно огороджені або розташовані таким чином щоб виключалась можливість травмування обслуговуючого персоналу. Огородження повинні бути пофарбовані у кольори відповідно до ГОСТ 12.4.026 - 76. Пофарбування повинно періодично поновлюватись. Відстань між огородженням виготовленим з перфорованого матеріалу або сітки та небезпечним елементом наведено у табл. 8.1. Таблиця 8.1 Параметри розміщення огороджень витяг з ГОСТ 12.2.062-81 Діаметр кола   вписаного до отвору грат сітки мм   Відстань від огородження небезпечного елемента   мм   До 8   Не менше  15   понад 8 до 10   понад 15 до 35   понад 10 до 25   понад 35 до 120   понад 25 до 40   понад 120 до 200   8.4.2. Огородження приводних натяжних та відхильних барабанів стрічкових конвеєрів повинні перекривати з торців барабани та ділянки стрічки що набігає на барабан по довжині не менше В+1 м від лінії дотику барабана зі стрічкою Н радіус барабана у метрах . 8.4.3. Конвеєри розташовані над проходами повинні мати знизу суцільне огородження розташоване не нижче 2.0 м від рівня підлоги а з боків - борти що піднімаються над верхньою несучою стрічкою на 0.4 м. 8.4.4. Розсувні та відкидні на шарнірах завісах а також з'ємні огородження накривки кожухи щитки що закривають зубчаті передачі робочі механізми та інші рухомі частини машин які потрібно періодично обслуговувати і при цьому не виключена небезпека травмування повинні мати блокувальний пристрій для автоматичної зупинки машини при відкриванні накривки кожуха щитка. 8.4.5. Розсувні та відкидні огородження повинні мати два фіксованих положення "Відчинено" та "Зачинено". Конструкція фіксуючих пристроїв повинна виключати можливість випадкового відкривання або закривання огородження. Огородження повинні бути міцними легкими надійно закріпленими не мати ріжучих крайок гострих кутів та не повинні торкатися до рухомих частин устаткування. З'ємні огородження повинні мати ручки дужки скоби чи інші пристрої у залежності від маси та експлуатаційної зручності для зручного та безпечного утримання при зніманні та встановленні. 8.4.6. Деревообробне устаткування повинно мати пристрої що виключають: - зіткнення людини з різальним інструментом; - виліт різального інструменту; - викидання оброблюваної заготовки та відходів до робочої зони; - травмування людей при встановленні та заміні різального інструменту. 8.4.7. Робоча частина ріжучого інструменту деревообробних верстатів пилок фрез ножових установок тощо повинна закриватись автоматично діючим огородженням яке відкривається на час проходження оброблювального матеріалу або інструменту лише для його пропускання на величину яка відповідає вимірам оброблювального матеріалу щодо висоти та ширини. Нерухомі огородження допускається вживати у тих випадках коли вони виключають можливість стикання з введеним в дію різальним інструментом. 8.5.  Вимоги до живильників 8.5.1. Живильні пристрої бункери лійки тощо повинні мати форму а за необхідності також пристрої перегорту-вачі вібратори тощо що виключають можливість зависання матеріалів що завантажуються та гарантують безпеку обслуговуючому персоналу при завантаженні та вивантаженні. 8.5.2. Ємкості-нагромаджувачі продукції фасувально-пакувальних машин для рідких пастоподібних та сипких продуктів повинні мати пристрої що виключають їх переповнення над допустимий об'єм. 8.5.3. Бункери-живильники повинні бути обладнані запобіжними ґратами які замикаються поруччями або іншими пристроями що виключають можливість падіння людей у бункери. 8.5.4. Зони заповнення тари продуктом закатки або закупорювання повинні бути огороджені суцільним кожухом знизу та з бічних сторін. 8.5.5. Живильні пристрої для подавання вибухопожежоне-безпечних матеріалів повинні мати блокуючі пристрої для припинення подачі цих матеріалів у разі виникнення аварійних ситуацій. 8.6. Вимоги до розміщення устаткування 8.6.1. При розміщенні устаткування необхідно забезпечити зручність обслуговування та безпечну евакуацію людей у разі пожеж чи аварійних ситуацій. При розміщенні устаткування слід передбачати: - головні проходи за наявності постійних робочих місць - шириною не менше 1.5 м; - проходи біля віконних прорізів доступних з рівня підлоги або площадки - шириною не менше 1.0 м; - проходи між устаткуванням для обслуговування та ре-монту а також поміж устаткуванням та стінами - шириною не менше 0.8 м за наявності постійних робочих місць між ними - 1.4 м; - проходи між устаткуванням у вибухопожежонебезпеч-них приміщеннях - шириною не менше 1.5 м крім малогабаритних машин шириною та висотою до 0.8 м для яких дозволяється зменшити ширину проходу до 1.0 м; - проходи між паралельно розташованими виробничими печами сушарками - шириною не менше 2 м; - відстань від топок виробничих печей до протилежної стіни: при спалюванні твердого палива - не менше 3 м при спалюванні рідкого палива або газу -2м; відстань від паль-никових пристроїв до стіни - не менше 1.0 м. При розташуванні топок котлів напроти топок печей технологічних відстань між ними повинна бути не менше: - при спалюванні твердого палива -5м; - при спалюванні рідкого палива або газу -4м відстань між пальниковими пристроями не менше 2 м . Ширина проходів при обслуговуванні стрічкових та ланцюгових конвеєрів повинна бути не менше 0.75 м. Відстань між двома паралельно встановленими конвеєрами повинна бути не менше 1.0 м ширина проходу між паралельно встановленими конвеєрами закритими на всю довжину ґратчастим огородженням або жорсткими коробами повинна бути не менше 0.7 м. Відстань по вертикалі від найбільш виступаючих частин конвеєра вантажу що транспортується до нижніх поверхонь виступаючих будівельних конструкцій має бути не менше 0.6 м. 8.6.2. Не дозволяється розміщувати технологічне устаткування вибухопожежонебезпечних виробництв над та під допоміжними приміщеннями а також під естакадами технологічних трубопроводів з ЛЗР. 8.6.3. Робочі місця повинні бути розташовані поза зоною переміщення механізмів сировини готової продукції руху вантажів та забезпечувати зручність спостереження за операціями що відбуваються та керування ними. 8.6.4. Довжина робочого місця повинна бути не менше 0.8 м на працівника. 8.6.5. Робочі місця повинні бути організовані у відповідності з ГОСТ 12.2.003-91 ГОСТ 12.2.061-81 та відповідати ергономічним характеристикам ГОСТ 12.2.032-78 та ГОСТ 12.2.033-78. 8.7.  Вимоги до технологічних трубопроводів та арматури 8.7.1. Роботи щодо монтажу технологічних трубопроводів повинні відповідати вимогам СНиП 3.05.05-84. 8.7.2. Будова монтаж та експлуатація трубопроводів пари і гарячої води горючих токсичних зріджених газів та стисненого повітря повинні відповідати вимогам Правил будови та безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води Правил будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок повітропроводів і газопроводів. 8.7.3. Трубопроводи у відповідності з ГОСТ 14202-69 з метою захисту від зовнішньої корозії та позначення роду середовищ що транспортуються повинні бути пофарбовані в такі кольори: - трубопроводи для транспортування води - зелений; - трубопроводи для транспортування пари - червоний; - трубопроводи для транспортування повітря - синій; - трубопроводи для транспортування газів - жовтий; - трубопроводи для транспортування кислот - оранжевий; - трубопроводи для транспортування лугів - фіолетовий; - трубопроводи для транспортування органічних рідин -коричневий; - трубопроводи для транспортування решти речовин -сірий. На поверхні трубопроводів якими транспортуються най-небезпечніші речовини повинні бути нанесені фарбою попереджувальні кільця: - червоного кольору - для легкозаймистих та інших ви-бухопожежонебезпечних речовин; - жовтого кольору - для отруйних та токсичних речовин. 8.7.4. У кожному цеху на кожній дільниці повинні бути вивішені технологічні схеми розташування та обв'язки апаратів та трубопроводів виконані в умовних кольорах у відповідності з п.8.7.3 ч. 1 цих Правил та затверджені власником підприємства. Запірні пристрої на схемах повинні бути пронумеровані а напрямок руху продуктів вказаний стрілкою. Нумерація устаткування апаратів посудин запірних пристроїв та іншої арматури повинна бути єдиною на схемах у регламентах та технологічних інстукціях з обслуговування устаткування. 8.7.5. Висота прокладання від низу виступаючих частин продуктопроводів повинна бути не менше 5.5 м до головки рейки; 4.5 м - до полотна автодороги; 2.2 м - над проходами для людей або робочими майданчиками. 8.7.6. Продуктопроводи не повинні перехрещувати віконних прорізів та сходових кліток. Трубопроводи що прокладаються по підлозі у проїздах та проходах не повинні виступати над поверхнею підлоги. 8.7.7. Трубопроводи для транспортування концентрованих кислот лугів та отруйних речовин повинні поєднуватись зварюванням фланцеві з'єднання допускаються лише при підключенні трубопроводів до устаткування і арматури у цьому випадку фланці на трубопроводах повинні бути закриті захисними кожухами. 8.7.8. На дільницях комунікацій та апаратів де внаслідок конденсації продукту можливі звуження або закупорювання трубопроводу повинні встановлюватись манометри з сигналізацією. 8.7.9. Газопроводи для викиду шкідливих та небезпечних газів та сумішей з повітряних клапанів апаратів повинні виводитись вище гребеня даху будівлі не менше 2 м. Верх вихлопних труб для аміаку слід виводити на висоту не менше 3 м вище даху найвищої будівлі розташованої у радіусі 50 м. 8.7.10. На трубопроводах у місцях їх проходження над проїздами проходами воротами не повинно бути роз'ємних сполучень та запірної арматури. 8.7.11. Запірна та регулююча арматура трубопроводів повинна бути доступною для обслуговування. У випадку розташування арматури вище 1.7 м для її обслуговування повинні передбачатись спеціальні пристрої або площадки. 8.7.12. При прокладанні трубопроводів крізь будівельні конструкції будівель та інші перешкоди повинні вживатись заходи які б виключали можливість передачі додаткових навантажень на труби встановлення гільз патронів тощо . Місця перетинання протипожежних стін перекрить трубопроводами повинні бути наглухо зашпаровані негорючим матеріалом який забезпечує межу вогнестійкості та димо газонепроникнення. 8.7.13. Не дозволяється прокладати транзитні трубопроводи для транспортування вибухопожежонебезпечних речовин крізь побутові підсобні та адміністративно-господарчі приміщення розподільчі електричні пристрої приміщення щитів та пультів автоматизації вентиляційні камери машинні відділення шахти і приямки ліфтів а також крізь виробничі приміщення категорій В Г Д холодильні камери склади. 8.7.14. Не дозволяється застосовувати у вибухопожежонебезпечних технологічних системах гнучкі шланги гумові пластмасові і тощо як стаціонарні трубопроводи для транспортування ЛЗР. Для проведення допоміжних операцій про-дувки ділянок трубопроводів насосів звільнення трубопроводів від залишків ЛЗР та ГР тощо при наповненні ГР і ЛЗР пересувної тари цистерн бочок дозволяється застосування гнучких шлангів. Сполучення шлангів з трубопроводами виконуються при цьому за допомогою хомутів. 8.7.15. В процесі експлуатації трубопроводи повинні підлягати технічному огляду у відповідності з виробничою інструкцією. Заново змонтовані технологічні трубопроводи повинні піддаватися гідравлічному випробуванню. 8.7.16. Арматура трубопровідна повинна відповідати ГОСТ 12.2.063-81. 8.7.17. Арматура повинна мати чітке маркірування та розпізнавальне пофарбування за ГОСТ 4666-75 що відповідає Ті призначенню та матеріалу. 8.7.18. Запірна та запірно-регулювальна арматура повинна встановлюватись на штуцерах які безпосередньо приєднані до посудини та відводять з неї робоче середовище. Арматура повинна мати таке маркірування: - назва або знак підприємства-виготовлювача; - умовний прохід мм; - умовний тиск робочий тиск та допустима температура кгс/кв.см МПа градусів С градусів К ; - напрям потоку середовища; - марка матеріалу. 8.7.19. Трубопроводи які сполучають технологічне устаткування з аварійними збірниками на всій довжині не повинні мати арматури за винятком вимикальних засувок біля апаратів. 8.8. Вимоги до улаштування площадок   містків та сходів 8.8.1. Пристрої призначені для створення безпечних умов виконання робіт сходи драбинки трапи містки помости сходні перекладки накати тощо повинні відповідати вимогам стандартів та інших нормативних документів безпечного виконання робіт. 8.8.2. Постійні площадки обслуговування машин та устаткування розташовані на висоті повинні мати огорожі та сходи з поруччям. Висота огорож поруччя повинна бути не менше 1.0 м. На висоті 0 5 м від настилу площадки повинен бути додатковий горизонтальний елемент. Вертикальні стояки огорож поруччя повинні розміщуватись з кроком не більше 1.2 м. З країв настили площадок повинні мати суцільну зашивку висотою не менше 0.15 м. Площадки постійних робочих місць повинні мати вільний прохід не менше 0.7 м. Для огородження допускається застосовувати металеву сітку. Площадки для обслуговування устаткування та апаратів з рідким продуктом масло спирт розчинники тощо з метою запобігання розливу по поверхах при аварії необхідно виконувати непроникними з нахилом у бік зливу до аварійної ємкості. 8.8.3. Ширина площадок для постійного обслуговування устаткування та сходів що ведуть до них повинна складати не менше 0.8  м. Крок сходинок сходів повинен становити не більше 0.25 м ширина сходинок не менше 0.12 м. 8.8.4. Висота від підлоги площадки обслуговування до низу виступаючих конструкцій перекриття повинна становити не менше 1.8 м. Відстань по вертикалі від верхнього краю відкритої посудини до площадки обслуговування повинна бути не менше 1.0 м. 8.8.5. Площадки для обслуговування устаткування з підвищеною небезпекою довжиною понад 3.0 м а також у вибу-хопожежонебезпечних виробництвах повинні мати не менше двох сходів розташованих з протилежних боків. 8.8.6. Для піднімання підвісних площадок повинен застосовуватись сталевий канат що має запас міцності не менше дев'ятикратнрго відповідно до вимог ГОСТ 3241-91. 8.8.7. На підвісних площадках повинна бути передбачена огорожа висотою не менше 1.2 м з трьох зовнішніх боків. 8.8.8. Переносні драбини та драбинки повинні мати пристрої що запобігають можливості зсуву та перекидання під час роботи. Нижні кінці переносних драбин та драбинок повинні мати окуття з гострими наконечниками а при користуванні ними на асфальтових бетонних та подібних підлогах -підкладинки з гуми чи іншого неслизького матеріалу. За необхідності верхні кінці драбин повинні мати спеціальні гаки. 8.8.9. Драбини драбинки та рухомі площадки повинні зберігатись у певному місці закріпленими до стінки або колони. 8.8.10. При виконанні робіт з одночасним підтримуванням деталей повинні застосовуватись драбини з верхніми площадками огородженими у відповідності з п.8.8.2 ч.1 цих Правил. 8.8.11. Для переходу через конвеєри повинні бути влаштовані перехідні містки шириною не менше 1.0 м з поруччям по обидва боки у відповідності з вимогами п.8.8.2 ч.1 цих Правил. 8.8.12. Риштування повинні бути обладнані сходами та трапами для підйому та спуску людей. Для риштувань довжиною понад 40 м повинні встановлюватись не менше двох сходів чи трапів. Верхній кінець сходів або трапа повинен бути закріплений до поперечного риштування. Отвори в настилі риштувань для виходу зі сходів повинні бути огороджені. Кут нахилу сходів не повинен перевищувати 60 градусів до горизонтальної площини. Ухил пандуса не повинен перевищувати 1:3. 8.8.13. Трапи та містки повинні бути жорсткими та мати кріплення які виключають можливість їх зміщення. Прогинання настилу під максимальним розрахунковим навантаженням не повинно перевищувати 0.02 м. 8.8.14. Якщо довжина трапів чи містків перевищує 3 м під ними повинні встановлюватись проміжні опори. Ширина трапів та містків повинна бути не менше 0.6 м. Трапи та містки повинні мати поруччя закраїни та один проміжний горизонтальний елемент. 8.8.15. Сходи площадки постійного робочого місця висотою понад 1.5 м повинні мати нахил відносно горизонту не більше 45 градусів меншої висоти - не більше 60 градусів. Сходи на висоті 3-5 м повинні мати перехідну площадку. Площадка повинна мати табличку з наведенням максимально допустимого для неї загального та зосередженого навантаження. Виконання настилів площадок та сходів повинно виключати сковзання. Риштування та підмостки висотою до 4 м повинні допускатись до експлуатації лише після приймання їх виконавцем робіт а понад 4м- після їх технічного огляду комісією призначеною наказом по підприємству. 8.8.16. Перед початком експлуатації і кожні півроку приставні драбини необхідно випробовувати статичним навантаженням 1180 Н 120 кгс що прикладене до однієї із сходинок посередині прольоту драбини яка встановлена під кутом 70 градусів до горизонту. 8.9. Монтаж та ремонт технологічного устаткування 8.9.1. Монтажні роботи з установлення технологічного устаткування та ремонтні роботи повинні відповідати вимогам СНиП 3.05.05-84 СНиП ІМ-4-80 стандартам та технічним умовам. 8.9.2. Монтажні та ремонтні роботи повинні виконуватись у відповідності з проектом виконання цих робіт ПВР затвердженим власником підприємства. 8.9.3. При необхідності використання вантажопідйомних засобів під час монтажу транспортування зберігання та ремонту на виробничному устаткуванні та його окремих частинах повинні бути позначені місця приєднання вантажопідйомних засобів та маса що підіймається. 8.9.4. Складові частини устаткування масою понад 16 кг повинні транспортуватись на робочі місця за допомогою вантажопідйомних засобів. 8.9.5. Місця приєднання підйомних засобів повинні бути позначені та вибрані таким чином щоб виключити можливість пошкодження або перевертання устаткування при підійманні та переміщенні. 8.9.6. Виробниче устаткування для монтажу знімання та встановлення окремих деталей та складальних одиниць якого під час періодичного технічного обслуговування та ремонтних робіт неможливе застосування вантажопідйомних засобів пристроїв та інструменту загального призначення повинне комплектуватись спеціальними індивідуальними пристроями приладами та інструментом. Експлуатаційна документація повинна містити опис його будови правила монтажу експлуатації та налагодження. 8.9.7. Під час монтажу устаткування повинен здійснюватись операційний контроль якості виконуваних робіт. Виявлені дефекти підлягають усуненню до початку подальших операцій. 8.9.8. Вантажно-розвантажувальні роботи повинні виконуватись відповідно з вимогами ГОСТ 12.3.009-76 при переміщенні машини на підприємстві - за ГОСТ 12.3.020-80. 8.9.9. Конструкція устаткування та його частин пакувальних місць повинна забезпечувати можливість надійного їх закріплення в пакувальній тарі та на транспортному засобі. 8.9.10. Складальні одиниці устаткування які під час навантаження розвантаження транспортування і зберігання можуть самовільно переміщуватись створюючи при цьому небезпечні ситуації повинні мати пристрої для їх фіксування в певному положенні. 8.9.11. Конструкція та маркірування вузлів агрегатів складальних одиниць устаткування повинна виключати помилки під час монтажу устаткування що приводять до виникнення небезпеки. 8.9.12. Монтаж демонтаж та ремонт устаткування у приміщеннях категорій А Б В або устаткування в якому знаходились вибухопожежонебезпечні легкозаймисті та токсичні речовини повинні здійснюватись за письмовим нарядом-допуском відповідно до додатка 14. 8.9.13. Можливість подальшої експлуатації устаткування та трубопроводів вибухопожежонебезпечних виробництв після відпрацювання встановленого заводом-виготовлювачем ресурсу визначається підприємством на основі комплексного обстеження та висновку спеціалізованої організації що має на це дозвіл Держнаглядохоронпраці. 8.10. Контрольно-вимірювальні прилади автоматика прилади безпеки та запобіжні пристрої 8.10.1. Вимірювальні прилади повинні відповідати діючій нормативно-технічній документації мати необхідний клас точності та виконання. Використовувати контрольно-вимірювальні прилади не за призначенням не допускається застосовувати кисневі манометри замість ацетиленових вимірювати тиск парів аміаку приладами які для цього не призначені тощо . 8.10.2. Стаціонарні контрольно-вимірювальні прилади повинні бути сконцентровані та встановлені на робочих місцях не вище 2 м від рівня підлоги чи робочої площадки. 8.10.3. Між манометром та посудиною повинен бути встановлений триходовий кран або замінюючий його пристрій що дозволяє проводити періодичну перевірку манометра за допомогою контрольного. У необхідних випадках манометр в залежності від умов роботи та властивостей середовища яке знаходиться у посудині повинен обладнуватись сильфонною трубкою абоіншим пристроєм який захищає його від безпосередньої дії середовища та температури. 8.10.4. Перевірку регулювання всіх контрольно-вимірювальних приладів та автоматичних пристроїв необхідно проводити у відповідності з ГОСТ 8.001-80 та ГОСТ 8.002-86. Точність показання приладів повинна відповідати паспортним даним завода-виготовлювача. 8.10.5. Перевірка манометрів з їх пломбуванням або клеймуванням повинна здійснюватись не рідше одного разу на 12 місяців. Окрім того не рідше одного разу на 6 місяців власником посудини апарату устаткування проводиться додаткова перевірка робочих манометрів контрольним манометром з записом результатів у журналі контрольних перевірок. При відсутності контрольного манометра допускається перевірка перевіреним робочим манометром що має однакову шкалу та клас точності з тим що перевіряється. 8.10.6. На всіх манометрах вакуумметрах амперметрах дистанційних термометрах тощо повинно бути клеймо пломба з позначенням терміну перевірки. Використовувати прилади що вчасно не пройшли перевірки а також прилади без клейма не дозволяється. 8.10.7. Контрольно-вимірювальні прилади повинні вибиратись з такою шкалою щоб при робочому тискові стрілка знаходилась у середній третині шкали. На циферблаті цих приладів повинна бути нанесена червона риска що вказує дозволені робочий тиск або розрідження. Замість червоної риски на циферблаті дозволяється закріплювати назовні металеву пластинку червоного кольору яка щільно прилягає до скла над відповідною позначкою шкали. Наносити фарбою риски на скло приладу не дозволяється. 8.10.8. Устаткування посудини які працюють під тиском повинні бути обладнані запобіжними пристроями від підвищення тиску понад допустимий пружинні та важільно-тягар-цеві запобіжні клапани імпульсні та мембранні запобіжні пристрої тощо . 8.10.9. Посудина що працює під тиском меншим ніж тиск джерела яке її живить повинна мати на живильному трубопроводі автоматичний редукційний пристрій з манометром та запобіжним клапаном встановленим з боку меншого тиску за редукційним пристроєм. 8.10.10. Для групи посудин апаратів що працюють під однаковим тиском допускається встановлення одного редукційного пристрою з манометром та запобіжним клапаном на загальному живильному трубопроводі до першого відгалуження до однієї з посудин. У цьому випадку встановлення запобіжних пристроїв безпосередньо на посудинах не обов'язково якщо в них виключена можливість підвищення тиску. 8.10.11. Кількість запобіжних клапанів та їх пропускна здатність повинні бути вибрані у відповідності з розрахунком за ГОСТ 12.2.085-82. Між посудиною та запобіжним клапаном не повинно бути запірного органу. 8.10.12. Настроювання та регулювання запобіжних клапанів повинно виконуватись у відповідності з ГОСТ 12.2.085-82. Відвідні трубопроводи запобіжних клапанів та імпульсні лінії ІЗП в місцях можливого накопичення конденсату повинні бути обладнані дренажними пристроями для видалення конденсату. Встановлення запірних органів або іншої арматури на дренажних трубопроводах не допускається. Середовище що відходить від запобіжних клапанів та дренажів повинне відводитись до безпечного місця. 8.10.13. Запобіжні клапани протягом експлуатації повинні щомісяця перевірятись на справність дії продувкою в робочому стані або перевіркою на стенді. Порядок та термін перевірки справності клапанів в залежності від умов технологічного процесу повинні бути наведені в інструкції з експлуатації запобіжних клапанів яка опрацьована відповідно до вказівок завода-виготовлювача і затверджена власником підприємства. 8.10.14. Покажчики рівня повинні встановлюватись вертикально або похило у відповідності з інструкцією заводу-ви-готовлювача при цьому повинна бути забезпечена добра видимість рівня рідини. 8.10.15. На посудинах що обігріваються полум'ям або горючими газами в яких можливе зниження рівня рідини нижче допустимого повинно бути встановлено не менше двох покажчиків рівня прямої дії. 8.10.16. На кожному покажчику рівня повинні бути вказані допустимі верхній та нижній рівні. 8.10.17. Покажчики рівня повинні бути оснащені арматурою кранами та вентилями для їх відключення від посудини та продування. 8.10.18. При застосуванні в покажчиках рівня як прозорого елемента скла або слюди для запобігання травмування персоналу у разі їх розриву повинно бути передбачено захисний пристрій. 8.11. Вимоги безпеки при хімічному очищенні устаткування 8.11.1. Роботи з хімічного очищення устаткування парових котлів випарних апаратів теплообмінників тощо виконуються у відповідності з інструкцією затвердженою власником підприємства. 8.11.2. Відповідальним за підготовку схеми хімічного очищення устаткування що промивається є посадова особа у веденні якої воно знаходиться. 8.11.3. При виконанні робіт спеціалізованою організацією відповідальним за підготовку та проведення хімічного очищення є керівник роботи цієї організації. 8.11.4. Внутрішній огляд устаткування після закінчення хімічного очищення повинен проводитись після його вентиляції та наступного виконання аналізу повітря у ньому на відсутність шкідливих речовин. 8.11.5. Хімічне очищення виварювання випарних апаратів для запобігання накопиченню вибухопожежонебезпечних газів повинне проводитись при працюючому повітряному насосі. 8.11.6. Для приготування та подавання реагентів для виварювання випарних апаратів повинна бути обладнана спеціальна установка яка повинна розміщуватись на першому поверсі у ізольованому приміщенні оснащеному витяжною вентиляцією. 8.11.7. Безсодове очищення поверхонь нагріву випарних апаратів від накипу повинне виконуватись у відповідності з вимогами Інструкції з безсодового способу очищення від накипу поверхонь нагріву випарних апаратів інгібірованими солянокислими розчинами. 8.11.8. Під час виварювання випарних апаратів соляною кислотою а також при огляді корпусів після виварювання для запобігання вибуху не дозволяється користування відкритим вогнем куріння запалювання сірників користування світильниками з відкритим полум'ям тощо про що повинна бути вивішена табличка. 9. ВИМОГИ* ДО ПОСУДИН ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ ПІД ТИСКОМ НЕ БІЛЬШЕ 0.07 МПА 0.7 КГС/КВ.СМ 9.1. Загальні вимоги 9.1.1. Технічний нагляд та експлуатація посудин які працюють під тиском не більше 0.7 кгс/кв.см повинні здійснюватись у відповідності з інструкцією ** затвердженою власником. 9.1.2. Посудини повинні виготовлюватись на підприємствах що мають технічні засоби які забезпечують якісне їх виготовлення у відповідності з конструкторською документацією опрацьованою проектним науково-дослідним інститутами спеціалізованим конструкторським бюро або проектно-конструкторським відділом підприємства. Кожна посудина повинна мати паспорт встановленої форми. 9.1.3. Особою відповідальною за справний стан та безпечну експлуатацію посудини є начальник цеху дільниці виробництва а особою що здійснює нагляд за посудиною на підприємстві - посадова особа служби технічного нагляду. Ці особи призначаються наказом по підприємству. 9.1.4. По кожному цеху дільниці виробництву повинен бути складений перелік посудин з наведенням головних - Ці вимоги поширюються на: - посудини та балони місткістю не більше 0.025 куб. м 25 л для яких добуток тиска у МПа кгс/кв. см на місткість у куб. м л не перевищує 0.02 200 ; - повітряні резервуари гальмового устаткування рухомого складу залізничного транспорту автомобілів та Інших засобів пересування; - прилади парового і водяного опалення; - трубчасті печі; - частини машин що не являють собою самостійних посудин корпуси насосів або турбін циліндри двигунів парових гідравлічних повітряних машин та компресорів що не відключаються та конструктивно вбудовані встановлені на одному фундаменті з компресором проміжні холодильники і масловологовідділювачі компресорних установок повітряні ковпаки насосів; - посудини що складаються з труб внутрішнім діаметром не більше 150 мм без колекторів а також з колекторами виготовленими з труб внутрішнім діаметром не більше 150 мм; - посудини які працюють під тиском води з температурою не вище 115 °С або іншої рідини з температурою не вище температури кипіння під тиском 0.07 МПа 0.7 кгс/кв.см . ** При розробці інструкції повинні бути враховані вимоги цих Правил вказівки паспорта інструкції з експлуатації заводу-виго-товлювача технологічного регламенту а також діючих галузевих та міжгалузевих нормативно-технічних документів з безпеки праці за урахуванням особливостей та конкретних умов роботи посудин. характеристик робочий тиск середовище температура та місткість . Перелік затверджується власником та складається в двох примірниках один з яких зберігається у особи яка відповідає за безпечну експлуатацію посудини а другий - передається особі яка здійснює нагляд за посудинами. 9.2. Реєстрація та дозвіл на пуск посудини в експлуатацію 9.2.1. Всі посудини до пуску в роботу повинні бути зареєстровані у особи що здійснює нагляд за посудинами на підприємстві у спеціальному журналі реєстрації та огляду посудин на які не поширюються Правила будови та безпечної експлуатаії посудин що працюють під тиском. Форма журналу реєстрації наведена у додатку 19. 9.2.2. Для реєстрації посудини особі яка здійснює нагляд за посудинами повинні бути подані: - паспорт посудини за відсутності паспорта заводу-виго-товлювача власником посудини повинно бути складено паспорт встановленої форми ; - акт який засвідчує що монтаж встановлення виконані у відповідності з проектом і всі елементи посудини знаходяться в справному стані лише для посудин встановлених стаціонарно ; - схема включення з наведенням джерела тиску параметрів робочого середовища арматури контрольно-вимірювальних приладів запобіжних та блокувальних пристроїв. 9.2.3. Реєстрація та видача дозволу на пуск посудини в експлуатацію повинні виконуватись особою що здійснює нагляд за посудинами на підприємстві після подання документації у об'ємі вказаному в п.9.2.2 ч.1 цих Правил та при позитивних результатах технічного огляду. Про реєстрацію результати технічного огляду термін наступного огляду та видачу дозволу на пуск посудини в роботу особа яка здійснює нагляд за посудинами виконує запис у паспорті посудини і журналі реєстрації та огляду посудин. 9.2.4. Після реєстрації паспорт посудини зі всіма вказаними вище документами повертається власнику посудини. 9.3. Технічний огляд посудин 9.3.1. Посудини повинні піддаватись технічному оглядові зовнішньому і внутрішньому оглядові та гідравлічному випробуванню до пуску в роботу після монтажу та періодично під час експлуатації. 9.3.2. Технічний огляд посудин виконується особою що здійснює нагляд за посудинами в присутності особи яка відповідає за їх справний стан та безпечну експлуатацію. 9.3.3. Гідравлічне випробування посудин здійснюється з попереднім оглядом для виявлення стану внутрішніх та зовнішніх поверхонь та впливу середовища на стінки посудини. Необхідність повного чи часткового видалення футеров-ки ізоляції та інших захисних покрить посудин при технічному огляді визначається особою що здійснює нагляд за посудинами у залежності від їх технічного стану. Внутрішній огляд посудин повинен виконуватись з додержанням вимог безпеки. 9.3.4. У разі неможливості через конструктивні особливості посудини здійснення внутрішніх оглядів останні замінюються гідравлічним випробуванням пробним тиском з оглядом в доступних місцях та замірюванням товщини стінок. 9.3.5. Гідравлічне випробування посудин та їх елементів повинно виконуватись пробним тиском вказаним на кресленні або в паспорті посудини; за відсутності цих даних -відповідно до підрозд. 4.6 Правил будови та безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском. Розрахунок посудин на міцність повинен враховувати напругу яка виникає у металі при проведенні гідравлічних і пневматичних випробувань. 9.3.6. В обгрунтованих випадках коли гідравлічне випробування неможливе складність видалення води наявність всередині посудини футеровки яка перешкоджає заповненню посудини водою дозволяється замінювати його пневматичним випробуванням повітрям або інертним газом при такому ж пробному тискові у відповідності з інструкцією затвердженою власником підприємства. В інструкції повинні бути передбачені заходи безпеки щодо пневматичного випробування цих посудин. Пневматичне випробування допускається лише за позитивних результатів огляду товщинометрії та перевірки міцності посудини розрахунком. Повітря може бути використане лише для пневмовипро-бувань посудин які пройшли ретельне очищення дегазацію з наступним лабораторним аналізом середовища. 9.3.7. Пневматичне випробування посудин на міцність не дозволяється у діючих цехах лабораторіях дільницях. На час проведення пневматичного випробування посудин слід встановити охоронну зону та наочно її позначити. Знаходження будь-кого в цій зоні під час підняття тиску в посудині не дозволяється. Огляд посудини дозволяється виконувати лише після того як випробний тиск буде знижений до робочого. Герметичність зварних стиків фланцевих з'єднань перевіряється галоїдним и або галієвими течошукачами або шляхом обмазування їх мильним або іншим розчином. Не дозволяється обстукування молотком посудин що перебувають під тиском. 9.3.8. Посудини що знаходяться в експлуатації повинні підлягати технічному огляду з періодичністю вказаною в інструкції з експлуатації підприємства-виготовлювача а при відсутності таких вказівок - відповідно з табл. 9.1. Таблиця 9.1 Періодичність технічного огляду посудин цистерн бочок балонів що знаходяться в експлуатації та не підлягають реєстрації в органах Держнаглядохоронпраці витяг з Правил будови та безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском Найменування   Зовнішній та внутрішній огляд   Гідравлічне випробування пробним тиском   1   2   3   Посудини   що працюють іІз середовищем   що викликає руйнування та фізи-ко-хімічне перетворення матеріалу корозія тощо зі швидкістю не більше 0.1 мм/рік   2 роки   8 років   Посудини   що працюють із середовищем   що викликає руйнування та фізи-ко-хімічне перетворення матеріалу корозія тощо зі швидкістю понад 0.1  мм/рік   12 міс   8 років   Цистерни та бочки   в яких тиск понад 0.07 МПа 0.7 кгс/кв.см створюється періодично для їх спорожнювання   2 роки   8 років   Бочки для зріджених газів що викликають руйнування та фізико-хімічне перетворення матеріалу корозія тощо зі швидкістю не більше 0.1  мм/рік   4 роки   4 роки   Бочки для зріджених газів   що викликають руйнування та фізико-хімічне перетворення матеріалу корозія тощо зі швидкістю понад 0.1  мм/рік   2 роки   2 роки   Балони   що знаходяться в експлуатації для наповнення газами   що викликають руйнування та фізико-хімічне перетворення матеріалу корозія тощо :           - зі швидкістю не більше 0.1   мм/рік;   5 років   5 років   - зі швидкістю понад 0.1   мм/рік   2 роки   2 роки   Балони   що призначені для забезпечен-ня паливом двигунів транспортних засо-бів   на яких вони встановлені: а для стисненого газу: - виготовлені з легованих сталей           та металокомпозитних матеріалів;   5 років   5 років   -  виготовлені з вуглецевих сталей та металопластикових матеріалів;   3 роки   3 роки   -  виготовлені з неметалевих матеріалів   2 роки   2 роки   б для зрідженого газу   2 роки   2 роки   Продовження табл. 9.1 1   2   3   Балони з середовищем   що викликає руйнування та фізико-хімічне перетворення матеріалів корозія тощо менше 0.1   мм/рік в яких тиск понад 0.07 МПа 0.7 кгс/кв.см створюється періодично для їх спорожнення   10 років   10 років   Балони які встановлені стаціонарно а також постійно на рухомих засобах   в яких зберігаються стиснене повітря кисень   аргон   азот   гелій з температурою точки роси мінус 35 °С і нижче що вимірювалась під тиском  15 МПа 150 кгс/кв.см та вище а також балони із зневодненою вуглекислотою   10 років   10 років   9.3.9. Посудини повинні підлягати достроковим технічним оглядам: - після ремонту з застосуванням зварювання або пайки окремих частин посудини яка працює під тиском; - якщо посудина перед пуском у роботу знаходиться у бездії понад один рік; - якщо посудина була демонтована та встановлена на новому місці; - якщо такий огляд необхідний за розсудом особи яка здійснює нагляд або особи відповідальної за справний стан та безпечну роботу посудини. 9.3.10. Посудина визнається як така що витримала випробування якщо: - в ній не виявлено ознак розриву; - під час випробувань не помічається падіння тиску за манометром течії крапель потіння чи пропускання води крізь зварні шви; - після випробування не помічені видимі залишкові деформації. 9.3.11. Посудини що працюють під тиском з вибухопо-жежонебезпечними або токсичними газами або рідинами повинні підлягати товщинометрії та додатковому пневматичному випробуванню на щільність герметичність з визначенням падіння тиску за час випробування за наявності відповідних вказівок у проекті . 9.3.12. На кожній посудині після її встановлення повинні бути нанесені фарбою на видному місці або на спеціальній табличці: - реєстраційний номер; - номер позиції що відповідає номеру за технологічною схемою; - дозволений робочий тиск Рр МПа кгс/кв.см дата місяць рік наступного внутрішнього огляду ВО та гідравлічного випробування ГВ . 9.3.13. Нагляд за технічним станом посудин в період їх експлуатації шляхом зовнішнього огляду та за показанням контрольно-вимірювальних приладів та засобів автоматики повинен здійснюватись: - щозмінно обслуговуючим персоналом з записом у вахтовому журналі; - щоденно посадовими особами цеху дільниці з підписом та відображенням відмічених зауважень у вахтовому журналі; - періодично не рідше одного разу на рік особою що здійснює нагляд за посудинами на підприємстві разом з особою відповідальною за їх справний стан та безпечну дію. Ця перевірка поєднується з оглядом посудин інших категорій. 9.3.14. При періодичному обстеженні перевіряється: - стан посудини шляхом зовнішнього огляду; - усунення зауважень попереднього обстеження та виконання заходів щодо безпечної експлуатації визначених актами розслідування аварій протоколами технічних нарад та наказами. 9.3.15. Висновки періодичного зовнішнього огляду повинні бути відображені в акті обстеження цеху дільниці виконаному в двох примірниках з наведенням терміну усунення виявлених несправностей за підписом осіб що здійснювали огляд при чому один примірник передається керівнику цеху дільниці а другий примірник зберігається у особи яка здійснює нагляд за посудинами. 9.3.16. У разі виникнення сумнівів щодо справності посудини підприємство повинне зупинити її роботу виконати ремонт посудини з наступною дефектоскопією зварних швів та технічним оглядом. 9.3.17. Експлуатація посудин не допускається: - після закінчення терміну чергового огляду якщо немає дозволу на його перенесення; - при відсутності в паспорті посудини дозволу на експлуатацію; - якщо тиск та температура стінки посудини перевищують дозволені незважаючи на додержання всіх вимог що вказані в інструкції з обслуговування; - при виявленні в елементах посудини що визначають її міцність тріщин випинів пропускань або потіння в зварних швах протікань у фланцевих різьбових та інших з'єднаннях при неповній кількості кріпильних деталей; - при виникненні пожежі яка безпосередньо загрожує посудині; - при несправності КВП та А запобіжних та блокувальних пристроїв; - у разі зниження рівня рідини нижче допустимого у посудинах з вогневим обігрівом. Про заборону експлуатації посудини повинен бути зроблений запис у паспорті посудини з наведенням причини та повідомлено власника підприємства. 9.3.18. Ревізія відбраковка та ремонт елементів посудини повинні здійснюватись у відповідності з діючими нормативно-технічними актами. 10. ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА 10.1. Загальні вимоги 10.1.1. Електробезпека електроустановок споживачів які щойно будуються або реконструюються повинна відповідати вимогам ПУЕ. Електроустановки споживачів що експлуатуються повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правил техники безпеки під час експлуатації електроустановок споживачів а також діючих стандартів безпеки праці та інших нормативних документів. 10.1.2. Новозбудовані електроустановки та такі що реконструюються повинні бути піддані приймально-здавальним випробуванням та вводитись до промислової експлуатації лише після прийняття приймальними комісіями з обов'язковим оформленням відповідних актів та протоколів. Вся технічна документація у відповідності з якою електроустановку було допущено до експлуатації повинна зберігатись у особи що відповідає за електрогосподарство. 10.1.3. Виконання електродвигунів пускової та захисної апаратури електроосвітлювальної апаратури та електричних мереж повинні відповідати виду виробництва категорії його приміщень та зон щодо вибухопожежної небезпеки та умовам оточуючого середовища відповідно до додатків 4 12. У вибухопожежонебезпечних виробничих приміщеннях електропроводка кабельні лінії та виконання електроустаткування щодо ступеню захисту оболонок повинні відповідати вимогам ПУЕ. 10.1.4. Електродвигуни які встановлюються на відкритому повітрі повинні мати виконання не менше ІР44 або спеціальне що відповідає умовам їх роботи наприклад для хімічних установок тощо . 10.1.5. Електродвигуни які встановлюються в приміщеннях де можливе осідання на їх обмотках пилу та інших речовин що порушують їх природне охолодження повинні мати виконання не менше ІР44 або продувне з підведенням чистого повітря. 10.1.6. Електродвигуни які встановлюються у сирих та особливо сирих місцях повинні мати виконання не менше ІР43 та ізоляцію розраховану на дію вологи та пилу зі спеціальною обмазкою вологостійку тощо . 10.1.7. Встановлені пускові прилади повинні бути розраховані на максимальну силу струму електродвигуна. Рубильники призначені для вмикання-вимикання струму навантаження повинні бути захищені кожухами які не горять без отворів та щілин або мати дистанційне керування. Напруга в колах керування устаткуванням що встановлено у приміщеннях особливо небезпечних і з підвищеною небезпекою а також зовні приміщення не повинна перевищувати 42 В. 10.1.8. Комплектні пристрої щити шафи тощо що призначені для робіт при напрузі до 1000 В повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.007.7-83. Дверцята шаф або ящиків з електроапаратурою повинні замикатись за допомогою спеціального ключа або замка. Ключі повинні вийматись та знаходитись у чергового електротехнічного персоналу. Ввідні відгалужувальні протяжні і інші коробки електроустаткування і мережі повинні бути щільно закриті накривками. 10.1.9. Незалежно від засобу захисту на всіх дверцятах накривках шаф ніш тощо з електроустаткуванням напругою понад 42 В а також на огорожах які закривають електроапаратуру повинні бути нанесені попереджувальні знаки електричної напруги виконані у відповідності з ГОСТ 12.4.026-76. На дверцятах повинен також бути наведений перелік устаткування що відповідає електроапаратурі. 10.1.10. Для освітлення закритих місць устаткування що потребують періодичного огляду та налагодження на шафах пультах або нішах повинні бути поставлені штепсельні розетки на напругу не більше 12 В для ввімкнення переносних електросвітильників. Місця ввімкнення переносних світильників до електромережі необхідно позначити написом "Місцеве освітлення". 10.1.11. Розподільні пристрої повинні мати чіткі написи що вказують призначення окремих ланцюгів та панелей. Написи повинні виконуватись на лицьовій поверхні пристрою а при обслуговуванні з обох боків - також на його задній поверхні. 10.1.12. В розподільних пристроях повинна бути забезпечена можливість встановлення переносних заземлень. 10.1.13. Розкопка кабельних трас або земляні роботи повинні виконуватись лише з письмового дозволу власника підриємства при цьому наказом по підприємству повинна бути виділена особа з числа електротехнічного персоналу що відповідає за цілість кабеля на весь період проведення робіт а розкритий кабель повинен бути закріплений для попередження провисання та захисту від механічних пошкоджень. На місці робіт встановлюються сигнальні вогні та попереджувальні плакати. 10.1.14. Місця прокладання кабелів у землі кабельні траси повинні бути ретельно позначені розпізнавальними знаками та нанесені на генплан підприємства. Кабелі повинні прокладатись на встановленій глибині та бути захищені від механічних пошкоджень у відповідності з вимогами ПУЕ. 10.1.15. Для виконання робіт на кабельних лініях не допускається користування переносними лампами напругою понад 12 В. 10.1.16. Заміна плавких вставок запобіжників під напругою та встановлення некаліброваних вставок без маркірування величини номінального струму не дозволяється. 10.1.17. Під час грози або при її наближенні всі роботи на лініях високої та низької напруги повинні бути припинені. 10.1.18. Роботи по ремонту електроустаткування та механізмів повинні виконуватись лише після повного вимкнення від електромережі з обов'язковим вивішуванням на місцях вимкнення попереджувальних плакатів "Не вмикати! Працюють люди!" 10.1.19. До вмикання у мережу електроустаткування яке не діяло більше 1-го місяця повинно бути проведено його огляд та перевірку опору ізоляції. 10.1.20. У приміщеннях категорій А Б В за вибухопожеж-ною та пожежною небезпекою повинна забезпечуватися електростатична іскробезпека відповідно до ГОСТ 12.1.018-93 ГОСТ 12.4.124-83. 10.2. Технічна документація 10.2.1. На кожному підприємстві .повинна зберігатись технічна документація у відповідності з якою електроустановки підприємства були допущені до експлуатації. До її складу відносяться: - акти приймання окритих робіт; - генеральний план ділянки на який нанесені споруди та підземні електротехнічні комунікації; - затверджена проектна документація з усіма наступними змінами; • - акти випробувань та налагодження устаткування; - акт приймання електроустановок до експлуатації; - виконавчі робочі схеми первинних та вторинних електричних сполучень; - технічні паспорти основного устаткування; - інструкції з обслуговування електроустановок а також посадові інструкції щодо кожного робочого місця та інструкції з охорони праці. 10.2.2. По кожному цеху або самостійній виробничій дільниці необхідно мати: - паспортні карти або журнали з переліком електроустаткування і засобів захисту та наведенням їх технічних даних а також інвентарних номерів; - креслення електроустаткування електроустановок і споруд комплекти креслень запасних частин виконавчі креслення повітряних кабельних трас та кабельні журнали; - креслення підземних кабельних трас та заземлюючих пристроїв з прив'язками до будівель та стаціонарних споруд а також наведенням місць встановлення з'єднувальних муфт та перетинів з іншими комунікаціями; - загальні схеми електропостачання складені по підприємству в цілому та по окремих цехах та дільницях; - комплект експлуатаційних інструкцій з обслуговування електроустановок цеху дільниці комплект посадових інструкцій по кожному робочому місцю та інструкцій з охорони праці. Перелік таких інструкцій затверджує власник підприємства. 10.2.3. Всі зміни в електроустановках що вносяться під час екслуатації повинні відображатись у схемах та кресленнях негайно за підписом особи що відповідає за електрогосподарство з наведенням її посади та дати внесення змін. 10.2.4. На підстанціях РУ або в приміщеннях що відведені для персоналу який обслуговує електроустановки має знаходитись така оперативна документація: - оперативна схема або схема-макет; - оперативний журнал; - бланки наряд-допусків на виконання робіт на електроустановках; - бланки переключень; - журнал дефектів та несправностей на електроустаткуванні; - відомості показань контрольно-вимірювальних приладів та електролічильників; - журнал перевірки знань персоналу; - журнал обліку виробничого інструктажу; - списки осіб які мають право одноосібно оглядати електроустановки і віддавати оперативні розпорядження та інших відповідальних чергових вищої енергозабезпечуючої організації. 10.2.5. Оперативну документацію періодично у встановлені на підприємстві терміни але не рідше одного разу на місяць повинен переглядати вищий електротехнічний або адміністративно-технічний персонал зобов'язаний вживати заходів до усунення дефектів та порушень в роботі електроустаткування. 10.3. Обслуговування устаткування 10.3.1. Перевірка знань персоналу який обслуговує електроустановки повинна провадитись у комісії того підприємства на якому працює особа знання котрої перевіряються. 10.3.2.  Кожному працівникові   який  пройшов перевірку знань видається посвідчення встановленої форми з присвоєнням групи ІІ-V щодо електробезпеки. 10.3.3. Спеціалісту з охорони праці який не пройшов перевірки знань ПТБ і ПТЕ ПУЕ та інструкцій ніяких вказівок електротехнічному персоналу давати не дозволяється. 10.3.4. При обслуговуванні електроустановок напругою до 1000 В без зняття напруги на струмоведучих частинах та поблизу них необхідно: - огородити розташовані поблизу робочого місця та інші струмоведучі частини що знаходяться під напругою до яких можливе випадкове доторкання; - працювати в діелектричних калошах або стоячи на ізолюючій під ставці чи на діелектричному килимку; - застосовувати інструмент а ізолюючими рукоятками викрутки повинні мати ізольовані стержні а при відсутності вказаного інструменту - користуватись діелектричними рукавицями. 10.3.5. Встановлення та зняття запобіжників як правило виконується при знятій напрузі. Під напругою але без навантаження допускається встановлення та зняття запобіжників на приєднаннях у схемі яких відсутні комутаційні апарати. 10.3.6. Для підготовки робочого місця при роботах із зняттям напруги повинні бути виконані у зазначеному порядку такі технічні заходи: - виконані необхідні вимкнення та вжиті заходи до недопущення подачі напруги на місце роботи; - на приводах ручного та на ключах дистанційного керування комутаційної апаратури вивішені забороняючі плакати; - перевірена відсутність напруги на струмоведучих частинах на які повинне бути накладене заземлення для захисту людей від ураження електричним струмом; - накладене заземлення; - вивішені попереджувальні та розпоряджувальні плакати; - огорожені у разі необхідності робочі місця та струмо-ведучі частини що лишились під напругою. 10.3.7. Організаційними заходами що гарантують безпечне ведення робіт на електроустановках є: - оформлення робіт нарядом-допуском розпорядженням або переліком робіт що виконуються у порядку поточної експлуатації; - допущення до роботи; - нагляд під час роботи; - оформлення перерви у роботі переведень на інше робоче місце закінчення роботи. 10.3.8. Відповідальними за безпеку робіт є: - особа що видає наряд та віддає розпорядження; - допускаючий - відповідальна особа з оперативного персоналу; - відповідальний керівник робіт; - виконавець робіт; - спостерігач; - члени бригади. 10.3.9. Наряд видається оперативному персоналу безпосередньо перед початком підготовки робочого місця до початку роботи бригади . Видавати наряд напередодні проведення робіт не дозволяється. 10.3.10. Наряд на роботу виписується у двох примірниках. Він заповнюється з застосуванням копіювального паперу за умови чіткості та ясності записів у обох примірниках. Оформлення наряду слід виконувати відповідно до п. 7.2.1.5 ч.1 цих Правил. 10.3.11. На всі роботи які виконуються зі зняттям напруги видається один наряд. 10.3.12. Виконавець робіт що виконуються за нарядом в електроустановках напругою понад 1000 В повинен мати групу з електробезпеки не нижчу за IV а в установках до 1000 В - не нижчу за III. 10.3.13. Перед допуском до роботи відповідальний керівник та виконавець робіт разом з допускаючим перевіряють виконання технічних заходів з підготування робочого місця та проводять інструктаж. 10.3.14. Час допуску бригади та закінчення робіт з наведенням номеру наряду та змісту робіт вноситься до оперативного журналу. 10.3.15. Власник підприємства разом зі спеціалістом з охорони праці визначає перелік професій неелектротехніч-ного персоналу пов'язаного з роботою при виконанні якої може виникнути небезпека ураження електричним струмом. Цей персонал повинен проходити щорічну перевірку знань безпечних методів роботи по обслуговуванню установки. Перевірку знань здійснює відповідальний за електрогосподарство підприємства цеху дільниці або за його письмовою вказівкою особа яка має групу з електробезпеки не нижчу за III. Присвоєння групи І неелектротехнічному персоналу оформлюється у спеціальному журналі з підписами того кого перевіряють та того хто перевіряє відповідно до додатка 18. 10.4. Захисні заходи електробезпеки від ураження електричним струмом 10.4.1. Для захисту людей від ураження електричним струмом при пошкодженні ізоляції повинен бути застосований у крайньому разі один з наступних захисних заходів: заземлення занулення захисне вимкнення розподільчий трансформатор мала напруга подвійна ізоляція вирівнювання потенціалів. 10.4.2. Заземлення чи занулення електроустановок слід виконувати: - при напрузі 380 В і вище змінного струму та 440 В і вище постійного струму - в усіх електроустановках. У разі неможливості виконання заземлення занулення або якщо це становить значні труднощі з технологічних причин допускається обслуговування електроустаткування з ізолюючих площадок; - при номінальних напругах понад 42 В але нижче 380 В змінного струму та понад 110 В але нижче 440 В постійного струму - лише у приміщеннях з підвищеною небезпекою особливо небезпечних а також на зовнішніх установках. 10.4.3. Для заземлення електроустановок у першу чергу повинні бути використані природні заземлювачі. Якщо при цьому опір заземлюючих пристроїв або напруга дотику має допустимі значення а також забезпечуюються нормовані значення напруги на заземлюючому пристрої то штучні заземлювачі повинні застосовуватися лише у разі необхідності зниження щільності 'струму що протікає природніми заземлювачами або стікає з них. 10.4.4. Для заземлення електроустановок різного призначення і різних напруг що територіальне наближені одна до іншої рекомендується застосовувати один загальний заземлюючий пристрій. Для об'єднання заземлюючих пристроїв різних електроустановок у один загальний заземлюючий пристрій слід використовувати усі наявні природні особливо подовжені заземлюючі провідники. Заземлюючий пристрій який використовується для заземлення електороустановок одного або різних призначень і напруг повинен задовольняти усім вимогам що ставляться до заземлення цих електроустановок: захисту людей від ураження електричним струмом при пошкодженні ізоляції умовам режимів роботи мереж захисту електроустаткування від перенапруги тощо. 10.4.5. Електроустановки до 1 кВ змінного сруму можуть бути з глухозаземленою або з ізольованою нейтраллю електроустановки постійного струму - із глухозаземленою або ізольованою середньою точкою а електроустановки з однофазним джерелом струму - з одним глухозаземленим або з обома ізольованими виводами. У чотирипровідних мережах трифазного струму і трипро-відних мережах постійного струму глухе заземлення нейтралі або середньої точки джерел струму є обов'язковим. 10.4.6. В електроустановках до 1 кВ з глухозаземленою нейтраллю або з глухозаземленим виводом джерела однофазного струму а також з глухозаземленою середньою точкою в трипровідних мережах постійного струму повинне бути виконане занулення. Застосування в таких електроустановках заземлення корпусів електроприймачів без їх занулення не допускається. 10.4.7. Електроустановки до 1 кВ змінного струму з ізольованою нейтраллю або ізольованим виводом джерела однофазного струму а також електроустановки постійного струму з ізольованою середньою точкою слід застосовувати у разі підвищених вимог безпеки для пересувних установок тощо . Для таких установок у якості захисного заходу повинно бути виконано заземлення у поєднанні з контролем ізоляції мережі або захисне вимкнення. 10.4.8. Захисне вимкнення рекомендується застосовувати у якості основного і допоміжного заходу захисту якщо безпека не може бути забезпечена шляхом заземленння чи занулення або якщо улаштування заземлення чи занулення викликає труднощі за умовами виконання або за економічних міркувань. Захисне вимкнення повинно здійснюватися пристроями апаратами що задовольняють у відношенні надійності дії спеціальним технічним умовам. 10.4.9. Трифазна мережа до 1 кВ з ізольованою нейтраллю або однофазна мережа до 1 кВ з ізольованим виводом що зв'язані трансформатором з мережею вище 1 кВ повинна бути захищена пробивним запобіжником від небезпеки що виникає при пошкодженні ізоляції між обмотками вищої і нижчої напруги трансформатора. Пробивний запобіжник повинен бути встановлений у нейтралі або фазі з боку нижчої напруги кожного трансформатора. При цьому повинен бути передбачений контроль за цілістю пробивного запобіжника. 10.4.10. У електроустановках до 1 кВ у місцях де у якості захисного заходу застосовуються розподільні або понижуючі трансформатори вторинна напруга трансформаторів повинна бути: для розподільних трансформаторів - не більше 380 В для понижуючих трансформаторів - не більше 42 В. У разі застосування цих трансформаторів слід керуватися наступним: 1 розподільні трансформатори повинні задовольняти спеціальним технічним умовам у відношенні підвищеної надійності конструкції і підвищених випробувних напруг; 2 від розподільного трансформатора дозволяється живлення тільки одного електроприймача з номінальним струмом плавкої вставки або ррзщеплювача автоматичного вимикача на первинній стороні не більше 15А; 3 заземлення вторинної обмотки розподільного трансформатора не допускається. Корпус трансформатора у залежності від режиму нейтралі мережі що живить первинну обмотку повинен бути заземлений або занулений. Заземлення корпусу електроприймача приєднаного до такого трансформатора не потрібне; 4 понижуючі трансформатори з вторинною напругою 42 В і нижче можуть бути використані у якості розподільних якщо вони задовольняють вимогам наведеним у пп. 1 і 2 цього параграфу. Якщо понижуючі трансформатори не є розподільними то у залежності від режимів нейтралі мережі що живить первинну обмотку слід заземлювати або занулю-вати корпус трансформатора а також один з виводів одну із фаз або нейтраль середню точку вторинної обмотки. 10.4.11. До частин що підлягають зануленню або заземленню відносяться: 1 корпуси електричних машин апаратів трансформаторів світильників тощо; 2 приводи електричних апаратів; 3 вторинні обмотки вимірювальних трансформаторів; 4 каркаси розподільних щитів щитів керування щитків і шаф а також частини які знімаються або відчиняються якщо на останніх встановлено електрообладнання напругою вище 42 В змінного струму або більше 110 В постійного струму; 5 металеві конструкції розподільних пристроїв металеві кабельні конструкції металеві кабельні з'єднувальні муфти металеві оболонки і броня контрольних і силових кабелів металеві оболонки проводів металеві рукави і труби електропроводки кожухи І опорні конструкції шинопроводів лотки короби струни троси і сталеві полоси на яких закріплені кабелі і проводи окрім струн тросів і полос на яких прокладені кабелі із заземленою або зануленою металевою оболонкою чи бронею а також інші металеві конструкції на яких встановлене електрообладнання; 6 металеві оболонки і броня контрольних і силових кабелів і проводів напругою до 42 В змінного струму і до 110 В постійного струму прокладених на загальних металевих конструкціях у тому числі у загальних трубах коробах лотках тощо разом з кабелями і проводами металева оболонка і броня яких підлягає заземленню або зануленню; 7 металеві корпуси пересувних і переносних електроприй-мачів; 8 електрообладнання що встановлене на рухомих частинах верстатів машин і механізмів. 10.4.12. Заземлюючий пристрій який виконується з додержанням вимог до його опору повинен мати у будь-яку пору року опір не більше 0.5 Ом включаючи опір природніх заземлювачів. 10.4.13. Заземлення електроустановок напругою вище 1 кВ мережі з ізольованою нейтраллю при використанні заземлюючого пристрою тільки для електроустановок вище 1 кВ повинно бути не більше 10 Ом. 10.4.14. В електроустановках напругою до 1 кВ з глухо-заземленою нейтраллю опір заземлюючого пристрою до якого приєднані нейтралі генераторів чи трансформаторів або виводи джерел однофазного струму у будь-яку пору року повинен бути не більше 2 4 і 8 Ом відповідно при лінійних напругах 660 380 і 220 В джерела трифазного струму або 380 220 і 127 В джерела однофазного струму. 10.4.15. В електроустановках напругою до 1 кВ з ізольованою нейтраллю опір заземлюючого пристрою що використовується для заземлення електроустаткування повинен бути не більше 4 Ом. 10.4.16. В електроустановках понад 1 кВ з ізольованою нейтраллю повинне бути виконане заземлення. 10.4.17. У вибухонебезпечних зонах будь-якого класу підлягають заземленню всі електроустановки при усіх напругах змінного та постійного струму а також устаткування яке встановлено на занулених заземлених металевих конструкціях. 10.4.18. При проведенні ремонтних робіт на електроустаткуванні необхідно встановлювати переносне заземлення для захисту працюючих від ураження електричним струмом в разі помилкової подачі напруги до місця роботи. 10.4.19. До мережі заземлення повинні бути приєднані стаціонарно прокладені трубопроводи усіх призначень ма-теріалопроводи аспіраційні та вентиляційні повітропроводи тощо металеві корпуси технологічного устаткування. 10.4.20. Кожна частина електроустаткування що підлягає заземленню повинна бути приєднана до заземлюючого контуру окремим провідником. Послідовне підключення електроустаткування до заземлюючого контуру не допускається. 10.4.21. Відкрито прокладені заземлюючі провідники повинні бути пофарбовані у відповідності з вимогами ГОСТ 12.2.007.0-75. Зовнішній огляд заземлюючого пристрою проводиться разом з оглядом електроустаткування та записом висновків огляду у спеціальному журналі не рідше разу на три місяці. Магістралі заземлення або занулення і відгалуження від них у закритих приміщеннях і зовнішніх установках місця приєднання заземлюючих і нульових захисних провідників до частин устаткування повинні бути доступні для огляду. 10.4.22. Все технологічне та транспортне устаткування де можуть накопичуватись заряди статичної електрики комунікації транспортні засоби повітряні компресори та повітродувки тощо повинно бути заземлене та являти собою єдиний на всьому протязі електричний ланцюг приєднаний не ближче ніж через 25 м до заземлюючого пристрою. 10.4.23. З системи устаткування що знаходиться в ланцюгу належить виділяти та заземлювати незалежно від заземлення всього ланцюга змішувачі дозатори шнеки приймальні щітки та приймачі сипких матеріалів фільтри ємкості з аераційними пристроями аерожолоби просіювачі та інші пристрої що є джерелом особливо інтенсивного та швидкого виникнення заряду статичної електрики. 10.4.24. Залізничні цистерни автоцистерни та металеві бочки до яких проводиться наливання зливання легкозаймистих рідин повинні надійно приєднуватись до заземлювача а також мати заземлююче з'єднання з наливним рукавом. 10.4.25. В устаткуванні дробильно-подрібнюючі машини насоси з електроприводом для перекачування легкозаймистих речовин газові компресори тощо яке призначене для роботи в умовах можливого утворення вибухонебезпечних концентрацій парів газів пилу та їх сумішей з повітрям застосування пристроїв що іскрять недопустиме. 10.4.26. Матерчаті рукави пилоочисних фільтрів.необхідно прошивати мідяним тросиком сполученим з заземлюючою системою. При цьому фільтри слід встановлювати за межами цеху або у його ізольованій частині де немає постійних робочих місць. 10.4.27. У вибухопожежонебезпечних цехах не дозволяється застосування плоскопасових передач. Як виняток дозволяється застосування клинопасових передач але при цьому усі частини установки повинні бути виконані з електропровідних матеріалів а шківи та всі металеві предмети що знаходяться поблизу паса мусять бути заземлені. Крім того шкіряні та гумові паси повинні не рідше одного разу на тиждень покриватись мастилом 100 частин гліцерину та 40 частин сажі за масою . Паси слід утримувати в чистоті та не допускати потрапляння до них бруду масла води та інших речовин що можуть змінити електропровідність покриття. 10.4.28. При транспортуванні ЛЗР автоцистернами повинен бути забезпечений контакт корпусу цистерн з землею. 10.4.29. Зовнішня поверхня скляних трубопроводів повинна металізуватись або фарбуватись електропровідними емалями та лаками. При цьому повинен бути забезпечений електричний контакт між електропровідним шаром та заземленою металевою арматурою. Замість електропровідних покриттів допускається обмотування скляних трубопроводів мідяним дротом який повинен бути приєднаний до заземленої металевої арматури. За відсутності металевої арматури контакт електропровідного покриття скляних трубопроводів з заземленням може здійснюватись за допомогою заземлених металевих хомутів через 20-30 м. 10.4.30. Вимірювання опору заземлювачів а також питомого опору грунту повинне виконуватись як правило в періоди найменшої електропровідності грунту: влітку - при найбільшому висиханні або взимку - при найбільшому промерзанні грунту. 10.4.31. Позапланові виміри опору заземлюючих пристроїв повинні виконуватись після їх реконструкції або капітального ремонту. 10.4.32. Вимірювання опору заземлюючих пристроїв з оформленням протоколу повинне проврдитись не рідше разу на рік. 10.4.33. З'єднання заземлюючих провідників між собою повинно бути виконане зварюванням а їх приєднання до металевих частин апаратів машин тощо - зварюванням або гвинтовими та болтовими з'єднаннями у відповідності з ГОСТ 12.1.030-81 та ГОСТ 10434-82. 10.4.34. Біля заземлюючого пристрою або місця приєднання заземлюючих провідників повинен бути розміщений знак заземлення у відповідності з ГОСТ 211-30-75. 10.4.35. Використання землі як фазного або нульового проводу в електроустановках до 1000 В не дозволяється. 10.4.36. Ємкості силоси чи бункери сипких продуктів об'ємом понад 50 куб. м повинні бути заземлені не менше ніж у двох діаметрально протилежних місцях. Для вертикальних ємкостей діаметром до 2.5 м допускається один заземлюючий пристрій. В залізобетонних ємкостях повинні заземлюватись їх металеві днища та всі інші металеві частини. 10.4.37. Проходи спеціально прокладених нульових заземлюючих провідників крізь стіни приміщень з вибухрпо-жежонебезпечними зонами повинні виконуватись у відрізках труб або в прорізах. Отвори труб та прорізів повинні бути ущільнені негорючими матеріалами. З'єднання нульових заземлюючих провідників у місцях проходів не допускається. 10.4.38. Для визначення технічного стану заземлюючого пристрою повинні періодично проводитись: - зовнішній огляд видимої частини заземлюючого пристрою; - огляд з перевіркою наявності ланцюга між заземлюючим та заземлюваним елементами відсутність обривів та незадовільних контактів у проводці яка з'єднує апарати із заземлюючим пристроєм а також перевірка пробивних запобіжників трансформаторів; - вимірювання опору заземлюючого пристрою; - перевірка ланцюга "фаза-нуль"; - перевірка надійності з'єднань природних заземлювачів; - вибіркове розкриття грунту для огляду елементів заземлюючого пристрою що знаходяться в землі. 10.4.39. На кожний заземлюючий пристрій що знаходиться в експлуатації повинен бути паспорт який містить схему заземлення основні технічні дані дані про результати перевірки стану заземлюючого пристрою про характер ремонтів та змін що були внесені до пристрою. 10.4.40. На вході до приміщень класу В - IIа необхідно встановлювати металеві грати для ніг а на вхідних дверях -металеві ручки що заземлені відповідно до вимог ПУЕ. 10.4.41. Неметалеве устаткування вважається електроста-тичнр заземленим якщо опір будь-якої точки внутрішньої і зовнішньої поверхонь відносно контура заземлення не перевищує 10 у сьомому ступені Ом. 10.4.42. При проведенні електозварювальних робіт не дозволяється застосовувати у якості зворотного проводу металеві трубопроводи устаткування шини заземлення та інші конструкції. Обидва електропроводи від зварювального агрегату повинні бути підведені безпосередньо до місця електрозварювання. 10.5. Захист будівель та споруд від блискавки 10.5.1. Відповідно призначень будівель та споруд необхідність виконання захисту від блискавки і вторинних її проявів та його категорія а при використанні стержневих та тросових блискавковідводів - тип зони захисту повинні визначатись у відповідності з вимогами РД 34.21.122-87. 10.5.2. Як заземлювачі захисту від блискавки можуть використовуватись всі рекомендовані ПУБ заземлювачі електроустановок за винятком нульових проводів повітряних ліній електропередачі напругою до 1 кВ. 10.5.3. Залізобетонні фундаменти будівель споруд зовнішніх установок опір блискавковідводів слід як правило використовувати як заземлювачі захисту проти блискавки за умови забезпечення безперервного електричного зв'язку по її арматурі та приєднанні її до закладних деталей за допомогою зварювання. 10.5.4. Перевірка стану пристроїв захисту проти блискавки повинна проводитись для будівель та споруд І та II категорій один раз на рік перед початком грозового сезону для будівель та споруд III категорії - не рідше одного разу на три роки зі складанням акту в якому вказуються виявлені дефекти. Перевірці підлягають цілісність та захищеність від корозії доступних оглядові частин блискавкоприймачів струмовід-водів та контактів поміж ними а також величина опору струмові промислової частоти заземлювачів блискавковідводів що розташовані окремо. Ця величина не повинна перевищувати результатів відповідних вимірів на стадії приймання більше ніж у п'ять разів. В протилежному разі слід проводити ревізію заземлювача. 10.5.5. Зовнішні металеві ємкості або окремо розташовані ємкості для зберігання рідкого палива повинні бути захищені від прямих ударів блискавки: - якщо товщина металу покриття 0.004 м і більше а також окремо розташовані ємкості об'ємом понад 200 м3 незалежно від товщини металу покриття досить приєднати до заземлювача; - якщо товщина металу покриття менше ніж 0.004 м необхідно захистити блискавковідводами встановленими окремо або на самій споруді. 10.5.6. Установки що мають корпуси з залізобетону повинні бути захищені від прямих ударів блискавки блискавковідводами що встановлені окремо або безпосередньо на них. 10.6. Робота з переносним електроінструментом 10.6.1. Електроінструмент та ручні електричні прилади повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.013.0-91 ПТЕ і ПТБ ПУЕ. 10.6.2. До роботи з електроінструментом та ручними електричними машинами класу І у приміщеннях з підвищеною небезпекою ураження електричним струмом та поза приміщеннями допускаються особи які пройшли виробниче навчання та мають групу з електробезпеки не нижчу II. 10.6.3. Застосовувати електроінструмент та ручні електричні прилади допускається лише у відповідності з призначенням вказаним у паспорті. 10.6.4. Залежно від категорії приміщення щодо ступеня небезпеки ураження електричним струмом повинні застосовуватись електроінструмент та ручні електричні машини не нижче наступних класів: - клас І - у приміщеннях без підвищеної небезпеки. При роботі з електроінструментом та ручними електричними машинами класу І слід користуватись засобами індивідуального захисту; - класи II та III - у приміщеннях з підвищеною небезпекою та поза приміщеннями; - клас III - у особливо небезпечних приміщеннях а також при несприятливих умовах роботи в котлах баках тощо . 10.6.5. Не дозволяється експлуатувати машини у вибухонебезпечних приміщеннях або з хімічно активним середовищем яке руйнує метали та ізоляцію. 10.6.6. Не допускається експлуатувати  машини   що не захищені від діяння крапель та бризок що не мають відмітних знаків крапля в трикутнику або дві краплі в умовах діяння крапель та бризок а також на відкритих площадках під час снігопаду або дощу. Кожна машина повинна мати інвентарний номер. 10.6.7. Корпус електроінструменту на напругу више 42 В повинен мати спеціальний затиск для приєднання заземлюючого проводу з відмітним знаком "З" або "Земля". 10.6.8. Оболонки кабелів та проводу повинні закладатися в електроінструмент та міцно закріплюватися щоб запобігти їх злому та стирання. 10.6.9. При користуванні електроінструментом їх провід або кабель повинні підвішуватися. Безпосередній дотик проводів кабелю з металевими гарячими вологими і масляними поверхнями чи предметами не допускається. 10.6.10. Приєднання до мережі електроінструменту повинно виконуватися шланговим проводом. Допускається застосовувати багатожильний гнучкий провід типу ПРГ з ізоляцією на -напругу не нижче 500 В замкнений у гумовий шланг. 10.6.11. Електроінструмент та допоміжне устаткування повинне піддаватись перевірці не рідше одного разу на шість місяців. 10.6.12. Приєднання пересувних електроприймачів у приміщеннях класу В-Іа і у зовнішніх установках класу В-Іг у межах вибухопожежонебезпечної зони повинне виконуватися за допомогою гнучкого кабеля замкненого у гнучкий герметичний металорукав. 10.6.13. Підключення технічне обслуговування машин та допоміжного устаткування та їх перевірка повинні проводитись електротехнічним персоналом з групою з техніки безпеки не нижче III. 10.7. Засоби захисту які використовуються при роботі з електроустаткуванням 10.7.1. Засоби захисту повинні знаходитись як інвентарні на трансформаторних підстанціях в розподільних пунктах а також видаватись для індивідуального користування. 10.7.2. Відповідальність за своєчасне забезпечення персоналу та комплектування електроустановок випробуваними засобами захисту у відповідності з нормами комплектування за організацію правильного зберігання та створення необхідного резерву своєчасне проведення періодичних оглядів та випробувань вилучення непридатних засобів та за організацію обліку засобів захисту покладається на керівників цеху служби підстанції дільниці мережі майстра дільниці у віданні якого знаходяться електроустановки або робочі місця а у цілому на підприємстві - на його власника або уповноважену ним за наказом посадову особу. 10.7.3. Всі електрозахисні засоби та пристрої що знаходяться в експлуатації за винятком килимків підставок плакатів та знаків безпеки повинні бути пронумеровані. Якщо засіб захисту складається з кількох частин загальний для нього номер потрібно ставити на кожній частині. Засоби захисту що перебувають в індивідуальному користуванні також повинні бути зареєстровані в журналі обліку та утримування засобів захисту з зазначенням дати видачі та підписом особи яка їх отримала. 10.7.4. Після виготовлення засобів захисту вони повинні підлягати приймально-здавальним кожен зразок періодичним та поточним випробуванням відповідно до вимог ГОСТ 16504-81. При експлуатації засоби захисту повинні підлягати періодичним та позачерговим що проводяться після ремонту випробуванням. 10.7.5. Періодичність випробувань засобів захисту: - гумові діелектричні рукавиці - 1 раз на 6 місяців; - гумові діелектричні боти - 1 раз на 36 місяців; - гумові діелектричні калоші - 1  раз на 12 місяців; - слюсарно-монтажний інструмент з ізолюючими рукоятками - один раз на 12 місяців. 10.7.6. Розподільні пристрої напругою до 1000 В повинні бути укомплектовані такими засобами захисту: - ізолююча штанга - за місцевими умовами; - покажчик напруги - 2 одиниці; - ізолюючі кліщі - 1 одиниця; - діелектричні рукавиці - 2 пари; - діелектричні калоші - 2 пари; - ізолююча підставка або діелектричний килимок - за місцевими умовами; - захисні окуляри - 1 пара; - переносні заземлювачі - за місцевими умовами. 10.7.7. В електроустановках допускається застосування діелектричних бот та калош. 10.7.8. Встановлювати накладки на струмопровідні частини якщо в їх конструкції не передбачені ізолюючі рукоятки та тримачі необхідно із застосуванням засобів захисту. 10.7.9. Засоби захисту необхідно зберігати в закритих приміщеннях. Засоби захисту з гуми які знаходяться у складському запасі необхідно зберігати у сухому приміщенні. 10.7.10. Ізолюючі штанги та кліщі слід зберігати в умовах що виключають їх прогинання та дотик до стіни покажчики напруги та електровимірювальні кліщі - в футлярах або чохлах. 10.7.11. Засоби захисту які знаходяться в експлуатації розміщують у спеціально відведених місцях як правило біля входу до приміщення а також - на щитах керування. В місцях зберігання повинні бути гачки або кронштейни для штанг кліщів переносних заземлювачів плакатів знаків безпеки а також шафи стелажі для рукавиць ботів калош рукавичок захисних окулярів тощо.   10.8.  Вимоги безпеки до акумуляторних установок. 10.8.1. Вибір електронагрівальних пристроїв світильників електродвигунів вентиляції і електропроводок для основних і допоміжних приміщень акумуляторних батарей а також встановлення і монтаж вказаного електроустаткування повинні проводитися у відповідності до вимог ПУЕ. 10.8.2. Для зарядних і підзарядних двигунів-генераторів повинні передбачатися пристрої для їх вимкнення у разі появи зворотного струму. 10.8.3. Шини постійного струму повинні бути споряджені пристроями для постійного контролю ізоляції що дозволяють оцінювати значення опору ізоляції і діють на сигнал у разі зниження опору ізоляції одного з полюсів до 20 кОм у мережі 220 В 10 кОм у мережі 110 В 5 кОм у мережі 48 В і З кОм у мережі 24 В. 10.8.4. Для акумуляторної батареї слід передбачати блокування яка не допускає проведення заряду батареї з напругою більше 2.3 В на елемент при вимкненій вентиляції. 10.8.5. У приміщенні акумуляторної батареї один світильник повинен бути приєднаний до мережі аварійного освітлення. 10.8.6. Відстані від акумуляторних батарей до опалювальних приладів повинні бути не менше 0.75 м. Ця відстань може бути зменшена при умові встановлення теплових екранів з негорючих матеріалів що виключають місцеве нагрівання акумуляторів. Відстань між струмоведучими частинами акумуляторів повинна бути не менше 0.8 м при напрузі вище 65 В до 250 В у період нормальної роботи не заряду і 1 м - при напрузі вище 250 В. 10.8.7. Шини повинні прокладатися на ізоляторах і кріпитися на них шиноутримувачами. Прогін між опорними точками шин визначається розрахунком на динамічну стійкість але повинен бути не більше 2 м. Ізолятори їх арматура деталі для кріплення шин і підтримуючі конструкції повинні бути електричне і механічно стійкими до тривалої дії парів електроліту. Заземлення підтримуючі конструкції не потребують. 10.8.8. Приміщення акумуляторної батареї повинне бути: - розміщене якомога ближче до зарядних пристоїв і розподільного щита постійного струму; - ізольоване від попадіння до нього пилу випарувань і газу а також від проникнення води крізь перекриття; - легко доступне для обслуговуючого персоналу. Окрім того приміщення акумуляторної  батареї  не слід розташовувати поблизу джерел вібрації і тряски. 10.8.9. Вхід до приміщення акумуляторної батареї повинен здійснюватися крізь тамбур. Улаштування входу з побутових приміщень не допускається. 10.8.10. На дверях повинні бути написи: "Акумуляторна" Вогненебезпечно" "З вогнем не заходити" "Палити забороняється". 10.8.11.При приміщеннях акумуляторних батарей повинна бути окрема кімната для зберігання кислоти приладдя для приготування електроліту площею не менше 4 кв. м. 10.8.12. Підлога приміщень акумуляторних батарей повинна бути горизонтальною на бетонній основі з кислотостійким покриттям керамічні кислотостійкі плитки із заповненням швів кислотостійким матеріалом або асфальтом .У разі встановлення стелажів на асфальтовому покритті повинні бути застосовані опорні площадки з міцного кислотостійкого матеріалу. Встановлення стелажів безпосередньо на асфальтове покриття не допускається.Усередині приміщення акумуляторної батареї і кислотної а також біля дверей цих приміщень має бути влаштований плінтус із кислотостійкого матеріалу. 10.8.13. Приміщення акумуляторних батарей у якому проводиться заряд акумуляторів при напрузі більше 2.3 В на елемент повинне бути обладнане стаціонарною примусовою припливно-витяжною вентиляцією. 10.8.14. Вентиляційна система приміщень акумуляторних батарей повинна обслуговувати тільки акумуляторні батареї і кислотну. Викид газів повинен проводитися крізь шахту яка вища даху будівлі не менше ніж на 1.5 м. Шахта повинна бути захищена від попадання до неї атмосферних опадів. Включення вентиляції до димоходів або до загальної системи вентиляції будівлі не дозволяється.У разі улаштування примусової витяжної вентиляції вентиляційне усткування повинно відповідати вимогам п.6.6.3.8 ч. 1 цих Правил. 10.8.15. Відсмоктування газів повинно проводитися як з нижньої так і з верхньої частин приміщення з боку протилежного припливу свіжого повітря на висоті відповідно до вимог п. 6.6.3.47 6.6.3.48 ч.1 цих Правил.Якщо стеля має виступаючі конструкції або ухил повинна бути передбачена витяжка повітря відповідно з кожного відсіку або з верхньої частини простору під стелею. 11. ВАНТАЖНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНІ РОБОТИ 1 1.1. Загальні вимоги 11.1.1. Вантажно-розвантажувальні роботи повинні вико-нуватись відповідно з вимогами ГОСІ 12.3.009-76 ГОСТ 12.3.002-75 нормативно-технічної документації затвердженої органами Держнаглядохоронпраці а також цих Правил. 11.1.2. Транспортні та вантажопідйомні засоби та механізми повинні відповідати ГОСТ 12.2.003-91. 11.1.3. Електроустаткування монтаж електричних ланцюгів та заземлення транспортних та вантажопідйомних засобів повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів та розд. 10 ч.1 цих Правил. 11.1.4. Встановлення реєстрація обстеження та приймання до експлуатації вантажопідйомних пристроїв та транспортного устаткування повинні здійснюватись відповідно до вимог діючих правил. 11.1.5. Експлуатація та технічне обслуговування устаткування повинні здійснюватись відповідно з виробничими інструкціями опрацьованими на підприємстві та затвердженими його власником. 11.1.6. Виконання вантажно-розвантажувальних робіт повинне проводитись відповідно з проектами виконання робіт технологічними картами та інструкціями що затверджені у встановленому порядку. 11.1.7. На кранах та інших вантажопідйомних машинах на видному місці повинні бути написи які попереджають про основні правила безпечної експлуатації машин а для колісних машин на залізничному ходу - написи стосовно до автомашин та рухомого складу. 11.1.8. Допуск осіб до вантажно-розвантажувальних робіт та до керування підіймально-транспортним устаткуванням повинен здійснюватись згідно з вимогами підрозд. 3.4 ч.1 цих Правил. 11.2. Внутрішньозаводські вантажно-розвантажувальні роботи На території підприємства повинні передбачатись вантажно-розвантажувальні та складські майданчики які відповідають наступним вимогами - місця виконання вантажно-розвантажувальних робіт повинні бути розміщені на спеціально відведеній території з твердим і рівним покриттям і мати улаштування для відведення зливних вод; - місця виконання вантажно-розвантажувальних робіт повинні відокремлюватись від житлової забудови санітарно-захисними зонами у відповідності з діючими санітарними нормами; - на майданчиках для складування вантажів повинні бути позначені межі штабелів проходів та проїздів між ними. Не допускається розташовувати вантажі в проходах і проїздах; - рампи естакади та інші вантажно-розвантажувальні площадки повинні бути обладнані по периметру колесовідбій-ними  пристроями   що запобігають з'їзду та перекиданню транспортних і вантажно-розвантажувальних засобів. 11.3. Вантажно-розвантажувальні роботи на транспорті 11.3.1. Вантажно-розвантажувальні роботи повинні виконуватись відповідно з діючими Правилами охорони праці на автомобільному транспорті та Правилами техніки безпеки і виробничої санітарії при вантажно-розвантажувальних роботах на залізничному транспорті. 11.3.2. При укладанні підійманні переміщенні вантажу окремі його деталі та частини повинні бути закріплені а також прийнято заходи що виключають можливість некеро-ваного переміщення вантажу або перенапруження будь-якого його елементу. 11.3.3. Цистерни для перевезення рідких речовин та продукції що встановлюються на автомобільному транспорті повинні мати приварні скоби .для обслуговування верхнього люка. 11.3.4. Містки для проїзду візків та переходу вантажників з вагонів до автомобіля та назад повинні мати достатню для переміщення візків ширину. Для входу до вагона драбини та містки повинні забезпечуватись гаками для закріплення на дверній рейці вагона. Для автомобілів та вагонів які не мають дверної рейки повинні застосовуватись спеціальні містки та драбини з шипами та упорами. Металеві містки повинні виготовлятись з листової сталі товщиною не менше 0.005 м. 11.3.5. Вагони та автомобілі встановлені під завантаження розвантаження повинні бути поставлені на гальмо. 11.3.6. При відчиненні чи зачиненні дверей вагона необхідно стояти на залізничному полотні правим боком до вагона та триматись лише за дверні поруччя. При відчиненні двері слід тягнути на себе а при зачиненні - тільки від себе. 11.3.7. Вантажі окрім баласту який вивантажується для шляхових робіт повинні знаходитись на відстані від зовнішньої грані головки найближчої до вантажу рейки залізничної або підкранової колії: при висоті штабеля до 1.2 м - не менше 2 0 м при більшій висоті штабеля - не менше 2 5 м. 11.4. Вантаження та розвантаження сировини твердого та рідкого палива допоміжних матеріалів готової продукції сипких та штучних вантажів 11.4.1. При виконанні вантажно-розвантажувальних робіт із застосуванням машин безперервного транспорту укладання вантажів повинне забезпечувати рівномірне завантаження робочого органу та стійке положення вантажу. Подавання та знімання вантажу з робочого органу машин повинні виконуватись за допомогою спеціальних подавальних та приймальних пристроїв. 11.4.2. При розвантаженні сипких вантажів з напіввагонів люки слід відчиняти спеціальними пристроями що дозволяють працюючому знаходитись на безпечній відстані. Не допускається присутність людей у хопер-вагонах під час розвантаження і навантаження. 11.4.3. При вантаженні розвантаженні бункерів башт силосних та інших ємкостей сипкими вантажами у верхній частині ємкостей повинні бути передбачені спеціальні пристрої грати люки що зачиняються на замки огородження які виключають падіння працюючих у ємкість. 11.4.4. Для переходу працюючих по сипких вантажах що мають значну текучість та властивість засмоктування слід встановлювати трапи або настили з поруччям на всьому шляху руху. 11.4.5. Для вантажно-розвантажувальних робіт слід застосовувати устаткування залежно від вибухопожежонебезпе-ки продукції. Всі працюючі механізми повинні бути обладнані звуковою або світловою сигналізацією. 11.4.6. ЛЗР що затарені в скляні бутелі повинні перевозитися в спеціальних візках. Бутелі повинні бути встановлені в кошик або дерев'яні лотки. Переносити бугелі слід тільки удвох. 11.4.7. Тверде паливо повинно укладатись шарами товщиною не більше 0.5 м після чого ущільнюватись котком або трамбівками. Ущільнення кожного шару що укладаєгь-ся в шгабелі повинно виконувагись не пізніше ніж через добу після укладання шару. За сганом вугілля повинен здій-снювагись посгійний температурний нагляд шляхом замірів температур через всгановлені в шгабелях вугілля конгрольні мегалеві груби. 11.4.8. При навангаженні га розвангаженні палива не дозволяєгься корисгувагись відкригим вогнем палиги. 11.5. Робота з небезпечними вантажами 11.5.1. Вантажно-розвантажувальні робоги га переміщення небезпечних відповідне до ГОСТ 19433-88 вангажів необхідно проводиги у спеціально відведених місцях при на-явносгі даних про клас небезпеки га вказівок відправника вангажу щодо догримання заходів безпеки. 11.5.2. Не допускаєгься виконання вантажно-розвантажувальних робіт з небезпечними вангажами у разі несправності або невідповідності гари вимогам нормативно-технічної документації загвердженої у всгановленому порядку а також при відсутносгі маркірування га попереджувальних написів на ній. 11.5.3. Транспортування розвантаження та завантаження особливо небезпечних здагних до вибуху та отруйних вантажів повинні здійснюватись з обов'язковим проведенням попереднього інструктажу персоналу який виконує ці роботи у кожному окремому випадку. Інструктаж повинен проводитись у відповідності зі спеціальною інструкцією опрацьованою власником підприємства що організовує ці перевезення. Виконання цих робіт повинне проводитись під керівництвом посадової особи яка відповідає за безпечне їх виконання. 11.5.4. У разі зміни метеорологічних умов що впливають на фізико-хімічний стан вантажів збільшення токсичності вантажно-розвантажувальні роботи повинні бути припинені або вжиті додаткові заходи безпеки щодо ведення робіт. 11.6. Вантажопідйомне та транспортне устаткування машини та механізми 11.6.1. Будова встановлення та експлуатація кранів всіх типів вантажних електричних візків що переміщюються вздовж надземних рейкових колій разом з кабіною керування ручних та електричних талів лебідок для піднімання вантажу або людей здіймальних вантажозахватних механізмів та пристроїв тари за винятком транспортних контейнерів повинні відповідати вимогам Правил будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів. 11.6.2. Вантажопідйомні машини які не підлягають реєстрації в місцевих органах Держнаглядохоронпраці а також здіймальні вантажозахватні пристрої' повинні мати інвентарний номер який вноситься до журналу обліку та огляду вантажопідйомних машин здіймальних вантажозахватних пристроїв підприємства-власника. 11.6.3. Дозвіл на прийняття до експлуатації вантажопідйомних машин що не реєструються у місцевих органах Держнаглядохоронпраці повинен видаватись посадовою особою по нагляду за вантажопідйомними машинами на підприємстві на основі документації заводу-виробника та результатів технічного огляду. 11.6.4. На підйомно-транспортних машинах повинні бути вивішені трафарети з наведеними на них основними даними машини: реєстраційним інвентарним номером вантажопідйомністю датою чергового технічного огляду. 11.7. Авто- та електронавантажувачі 11.7.1. Будова автонавантажувачів повинна відповідати вимогам ГОСТ 16215-80Е. Будова машин наземного безрейкового електрифікованого транспорту повинна відповідати вимогам ГОСТ 18962-86. 11.7.2. Авто-та електронавантажувачі повинні бути обладнані звуковими та світловими сигналами замком з ключем що виймається та гальмовою системою. 11.7.3. Авто та електронавантажувачі що обладнані гідравлічним механізмом підйому в гідросистемі повинні мати запобіжний клапан чи інший запобіжний пристрій який спрацьовує у разі перевищення тиску в циліндрі на 5% більше від робочого. 11.7.4. Автонавантажувачі повинні бути обладнані глушниками та іскрогасильними пристроями. 11.7.5. Автонавантажувачі з механічною системою піднімання вантажу повинні бути обладнані кінцевими вимикачами для обмеження висоти піднімання вантажу та опускання підіймального пристрою. 11.7.6. Випуск авто-та електронавантажувача з гаража до експлуатації повинен здійснюватись лише після перевірки технічної справності та відповідного запису в журналі реєстрації транспорту. 11.7.7. Дозволяється транспортування вантажу на навантажувачі якщо його рама відхилена назад до відказу. Захватний пристрій повинен забезпечувати висоту підіймання вантажу від землі не менше ніж величина дорожного просвіту навантажувача і не більше 0 5 м - для навантажувачів на пневматичних шинах та 0 25 м - для навантажувачів на вантажних стрічках. 11.7.8. При експлуатації електронавантажувача із захватною вилкою вантаж повинен рівномірно розподілятись по ширині вилки та виступати за його габарити не більше ніж на 1/3 довжини. Не дозволяється укладати вантаж вище захисного пристрою який захищає робоче місце водія від падіння вантажів. 11.7.9. Електронавантажувачі та електроштабелери з висотою підйому понад 2 0 м повинні бути обладнані огородженням над головою водія або кабіною. 11.7.10. Штабелювання вантажів електронавантажувачами повинне здійснюватись у відповідності зі схемами їх укладання опрацьованими власником. При цьому вантажі повинні укладатись на прокладки або стелажі які забезпечують вільний вихід навантажувача з-під вантажу. 11.7.11. Встановлення та зняття акумуляторних батарей повинні здійснюватись при допомозі вантажопідйомного пристрою. 11.7.12. Встановлення акумуляторних батарей на електровізок та їх підключення до електричного устаткування повинні виконуватись лише після відключення зарядного струму. Не дозволяється використання електронавантажувачів у приміщеннях вибухопожежної категорії А та Б. 11.7.13. Не допускається перевезення людей на елект-ронавантажувачах а також на вантажах які перевозяться або підіймаються. 11.8. Візки транспортні 11.8.1. Електровізки повинні бути обладнані: - замком для запобігання випадковому пуску; - запобіжними скобами на важелі керування; - важелями з ізольованими рукоятками; - огородженням для захисту ніг від ушкодження. 11.8.2. Будова вантажних візків повинна відповідати вимогам ГОСТ 13188-67. 11.8.3. Вантажні ручні візки повинні мати здіймальні або постійно встановлені пристосування для забезпечення стійкості вантажів поруччя для зручності їх пересування а також пристосування для різних вантажів. 11.8.4. На кожному візкові повинні бути зазначені номер та вантажопідйомність. 11.8.5. Вантажі що транспортуються на візках.не повинні виходити за габарити платформи. Ручки візка-лебідки повинні бути обладнані запобіжними скобами що захищають руки працівника від ударів. 11.9. Конвеєри 11.9.1. Будова конвеєрів усіх типів повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.2.022-80. 11.9.2. Конвеєри що застосовуються для транспортування запилених вантажів повинні бути закриті суцільним кожухом та обладнані місцевою витяжною вентиляцією з наступним очищенням повітря. 11.9.3. У місцях передачі вантажу що транспортується з одного конвеєра на інший або на машину повинні бути передбачені пристрої що виключають падіння вантажу з конвеєра . або машини. Конвеєри для тарних вантажів повинні мати по всій довжині борти висотою не менше ніж 0.2 м. Для попередження падіння мішків з конвеєрів кінці відвідних шлагбаумів повинні впритул прилягати до борту конвеєра та до спуску. 11.9.4. Металеві станини конвеєрів повинні мати надійне захисне заземлення або занулення. 11.10. Стрічкові конвеєри 11.10.1. Стрічкові конвеєри повинні відповідати наступним вимогам: - прийомні та видавальні пристрої повинні бути виконані таким чином щоб була виключена нерівномірність надходження вантажу його удари об полотно падіння на підлогу а також можливість дотику обслуговуючого персоналу до рухомих частин; - натяг робочого полотна повинен бути відрегульований таким чином щоб була виключена можливість зповзання та падіння вантажів; - швидкість руху стрічки повинна знаходитись в межах від 0 6 до 1 2 м/с; - привід похилих стрічкових конвеєрів повинен бути обладнаний автоматично діючим пристроєм що виключає зворотній рух стрічки; - на стрічкових конвеєрах довжина яких перевищує 15м для попередження бокових зміщень стрічки повинна бути передбачена установка спрямовуючих та центруючих пристроїв. 11.10.2. Стрічкові конвеєри що призначені для транспортування сипких вологих та липких вантажів повинні мати пристрої для очищення від налипання обох боків нижньої вітки стрічки приводних кінцевих та відхиляючих барабанів. 11.10.3. Конвеєри на складах тарного зберігання сипких матеріалів повинні бути обладнані пересувними скидальними каретками з пристроями що запобігають довільному зсуву каретки. Несамохідні скидальні каретки повинні переміщуватись зусиллям одного працівника. Переміщення каретки під час руху стрічки конвеєра не дозволяється. 11.10.4. На стрічці похилих конвеєрів необхідно встановлювати поперечні рейки для запобігання зворотному сповзанню штучних вантажів. 11.10.5. Робота пересувних конвеєрів дозволяється лише при справному підйомному пристрої трос гальмо та шланговому приводі зі змонтованими на кінцях станини кінцевими вимикачами та огороджуючими щитами з боків механізмів для переміщення тарних вантажів. 11.10.6. Скидання мішків зі стрічки необхідно здійснювати за допомогою щитків що повинні встановлюватись під кутом 45 градусів до стрічки конвеєра та щільно прилягати до борту конвеєра або спуску. 11.11.  Роликові конвеєри рольганги 11.11.1. Рольганги повинні відповідати наступним вимогам: - кут нахилу повинен складати від 2 до 5%. для того щоб вантажі переміщувались зі швидкістю не більше 0 5 м/с; при цьому безпека їх переміщення повинна досягатись за рахунок суцільного завантаження робочого полотна рольганга; - відстань між осями роликів повинна відповідати розмірам вантажу що переміщується при цьому вантаж повинен спиратись не менше ніж на три ролики ; - ширина вантажів які переміщуються не повинна перевищувати ширину полотна рольганга; - у місцях проходу слід влаштовувати відкидні секції рольгангів шириною не менше 0 8 м. 11.11.2. Роликові конвеєри повинні мати в розвантажувальній частині обмежувальні упори та пристрої для гасіння інерції рухомого вантажу. 11.12. Гвинтові конвеєри 11.12.1. Гвинтові конвеєри транспортувальні шнеки повинні відповідати таким вимогам: - жолоби для сипких матеріалів повинні бути обладнані щільними накривками на завісах або шарнірах; - засипні бункери та отвори повинні бути перекриті запобіжними гратами при цьому розміри вічок не повинні перевищувати 0.05x0.05м; - в днищі жолоба в якому розміщені робочі органи повинні бути засувки для очищення від завалу продуктом а в торцевій стінці з боку виходу продукту - зливні самотічні труби та шарнірні запобіжні клапани що відчиняються при переповненні жолоба продуктом; - накривки шнекових живильників повинні мати блокування з електродвигунами що забезпечує вимикання механізму при відчиненні накривки; - гвинт у жолобі повинен бути встановлений із зазором не менше 0.01 м щоб він не торкався стінок та дна і працював плавно без невластивого шуму; - витки шнека для запобігання випадкового травмування повинні закінчуватись на відстані не менше 0.2 м від випускного отвору. 11.13. Скребкові конвеєри 11.13.1. Скребкові конвеєри редлери повинні відповідати наступним вимогам: - при роботі з зануреними скребками провисання лан-цюга біля приводноі станції не повинно перевищувати 0.1-0.12 м; - вони повинні обладнуватись надійними пристосуваннями які забезпечують автоматичне вимикання електродвигуна у разі обриву ланцюга. 11.14. Ковшові елеватори 11.14.1. Ковшові елеватори норії повинні відповідати наступним вимогам: - засипні бункери повинні бути обладнані запобіжними ґратами з комірками розміром не більше 0.05x0.05 м зблокованими з пусковим пристроєм; - норійна стрічка та ковші не повинні торкатись внутрішніх стінок труб кожухів головки та башмака норії; - зупинка норії повинна бути передбачена не менше як з двох місць обов'язково у місцях завантаження та розвантаження а дистанційний пуск - з одного місця - після подачі попереджувального сигналу; - норії повинні обладнуватись гальмовими пристроями за виключенням елеваторів що мають привід з червячним редуктором для їх зупинки при раптовому припиненні подачі енергії та пристроями для запобігання завалам; - у випадку влаштування приямку для башмака з трьох сторін повинні бути передбачені проходи шириною не менше 0 8 м при цьому приямок повинен бути огороджений поруччям; - від нижнього краю башмака до підлоги необхідно залишати відстань не менше 0 15 м для безпечного та зручного спорожнення у разі завалу продуктом; - ширина ковшів норій повинна бути меншою ширини стрічки на 0.025-0.030 м; - норії повинні бути обладнані пристроями що виключають падіння стрічки у разі її обриву; - очищення завантажувальних воронок необхідно виконувати лише при вимкненому електродвигуні та з розміщенням на пусковому пристрої плакату: "Не вмикати! Працюють люди!"; - під час роботи норії оглядові люки та дверцята на головці та башмаку повинні бути зачинені; - норійна стрічка повинна бути натягнена рівномірно по всій ширині для запобігання її збіганню з барабана; - на башмаках норій всіх типів повинні бути передбачені датчики підпору та реле контролю швидкості. 11.15. Гравітаційні транспортери гвинтові та похилі спуски 11.15.1. Поверхня спусків повинна бути гладкою без виступаючих деталей. 11.15.2. Похилі спуски повинні мати міцну конструкцію причому нахил спуску повинен забезпечувати плавне без ударів переміщення вантажу що спускається. 11.15.3. При кутах нахилу гвинтових спусків понад 24% та швидкості руху понад 1 0 м/с необхідно встановлювати гасителі швидкості амортизуючі упори зустрічні ухили тощо гальмівні пристрої для мішків. 11.15.4. Ширина робочої поверхні спуску повинна бути не менше ширини вантажів що переміщуються а висота бортів для запобігання падінню вантажів повинна складати не менше 2/3 висоти вантажу. 11.15.5. Столи для приймання мішків необхідно влаштовувати висотою 1 4 м та обладнувати їх поверхню гальмовими пристроями що запобігають падінню мішків. Прийомні отвори та місця проходження спусків повинні бути огороджені. 11.15.6. Отвори в стінах та перекриттях перед спусками повинні закриватись спеціальними накривками або клапанами дверцятами та відчинятись лише на час подавання чи проходження вантажу. 11.16. Валкові мішкопідйомники 11.16.1. Підйомники повинні встановлюватись в окремих шахтах з вогнестійких матеріалів. 11.16.2. Встановлювати мішкопідйомники в сходових клітках не дозволяється. 11.16.3. В місцях завантаження мішків у підйомник відстань від рівня підлоги до валка повинна бути не менше 0.12 м а у місці приймання  повинен бути  передбачений похилий спуск з бортами висотою не менше 0.06 м. 11.16.4. Мішкопідйомники повинні мати бірку або клеймо з позначенням реєстраційного номера вантажопідйомності дати наступного випробування та реєструватися в журналі обліку вантажопідйомних машин. 11.17: Вантажопідйомні машини керування якими здійснюється з підлоги талі тельфери 11.17.1. Електроталі та електротельфери повинні бути зареєстровані підприємством-власником та відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів. 11.17.2. Мінімальна відстань від підлоги до гака таля -тельфера що знаходиться у верхньому положенні повинна бути не менше 3 м. 11.17.3. Вантажні гаки повинні бути забезпечені запобіжними замками що перешкоджають самочинному випадінню вантажу. 11.17.4. Закріплення канату ланцюга на барабані повинне виконуватись надійним способом що дозволяє можливість його заміни. У випадку застосування притискних планок кількість їх повинна бути не менше двох. Довжина вільного кінця канату ланцюга від останнього затискача на барабані повинна складати не менше двох діаметрів канату а для ланцюгів - не менше ширини ланки ланцюга. Загинати вільний кінець каната ланцюга під притискною планкою або біля неї не дозволяється. 11.17.5. Петля на кінці канату що сполучається з гаком тельфера таля повинна виконуватись з застосуванням коу-ша шляхом запаювання вільного кінця та накладання затискача сталевої кованої штампованої литої конусної втулки або шляхом заливання легкоплавким сплавом. 11.17.6. При заміні канатів ланцюгів коефіцієнт запасу міцності приймається для канатів не менше 6 а для ланцюгів - не менше 5. 11.17.7. Подача напруги на вантажопідйомну машину від зовнішньої мережі повинна здійснюватись через ввідний пристрій обладнаний ручним або дистанційним приводом для зняття напруги. 11.17.8. Пускові апарати ручного керування контролери рубильники що застосовуються на тельферах та талях повинні мати пристрій для самоповороту до нульового положення. Утримування контакторів у включеному положенні повинне бути можливим лише при постійно натисненій пусковій кнопці. Апарат керування повинен бути підвішений на сталевому тросику довжина якого дозволяла б особі що керує механізмом знаходитись на безпечній відстані від вантажу що підіймається. При знаходженні апарата керування нижче 0.5 м від рівня підлоги кнопковий пристрій слід підвішувати на гачок закріплений на тросику на висоті 1-1.5 м. Корпус кнопкового апарата керування повинен бути виконаний з ізоляційного матеріалу або заземлений не менше ніж двома провідниками. Як один з заземлюючих провідників може бути використано тросик на якому підвішено кнопковий апарат. 11.17.9. Електроталі електротельфери повинні бути обладнані кінцевими вимикачами для автоматичного зупинення. Кінцевий вимикач механізму підйому повинен бути встановлений так щоб після зупинки вантажозахватного механізму гака при підйомі без вантажу зазор між вантажозахватним механізмом та упором становив не менше 0.05 м. 11.18. Штабелеукладачі 11.18.1. Штабелеукладачі які застосовуються для розбирання та укладання штабелів мішків із сипкими матеріалами повинні бути обладнані: - кінцевим стрічковим конвеєром що зберігає положення при підйомі та опусканні; - додатковим пусковим пристроєм встановленим на каркасі верхнього конвеєра що забезпечує аварійну зупинку та пуск зі штабеля всіх механізмів що входять до складу транспортної лінії. 11.19. Порядок та терміни технічного огляду 11.19.1. Технічний огляд повинно бути покладено на посадову особу з нагляду за транспортними та вантажопідйомними засобами і здійснюватись за участю посадової особи відповідальної за їх справний стан. 11.19.2. Авто - та електронавантажувачі електрокари що знаходяться у роботі повинні підлягати огляду щоденному - до початку роботи та періодичному огляду: - повному - не рідше одного разу на рік; - позачерговому - після кожного ремонту. Під час оглядів повинна перевірятись технічна справність механізмів керування сигналізації акумуляторної батареї гальмової системи тощо. 11.19.3. Вантажопідйомні машини талі тельфери що знаходяться в роботі повинні підлягати періодичному технічному огляду: - частковому - не рідше одного разу на рік; - повному - не рідше одного разу на три роки; - позачерговому повному - після встановлення таля тельфера на новому місці а також після ремонту або заміни гака канатів. 11.19.4. Технічному обстеженню  підлягають здіймальні вантажозахватні пристрої стропи ланцюги гаки . Вони повинні підлягати огляду та випробуванню навантаженням яке у 1.25 рази перевищує їх номінальну вантажопідйомність. Один раз на рік необхідно проводити перевірку та випробування гака а також роликової підвіски гака. Стропи та ланцюги повинні підлягати огляду не рідше ніж через кожні 10 днів. Бракування сталевих канатів строп повинна проводитись відповідно з вимогами Правил будови та безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів. 11.19.5. Огляд електроустаткування повинен здійснюватись не рідше ніж через кожні ЗО днів. 11.19.6. Технічне обстеження малих вантажних ліфтів а також валкових мішкопідйомників повинно здійснюватись періодично але не рідше одного разу на рік. 11.20. Пневматичний транспорт 11.20.1. Пневмотрубопроводи прокладені над поверхнею землі або у прохідних каналах повинні монтуватись за дотриманням таких вимог: - їх висота над землею повинна бути не менше 5 м; трубопроводи прокладені в прохідних каналах повинні бути доступні для обслуговування; - трубопроводи пневматичного транспорту повинні мати ревізії розташовані у місцях доступних для обслуговування та очищення трубопроводів; - трубопроводи повинні мати захисне заземлення виконане відповідно з діючими правилами; - металеві опори та пневмотрубопроводи повинні мати антикорозійне покриття. 11.20.2. Відцентрові повітродувні машини повинні запускатись при перекритих вентилях на всмоктуванні та нагнітанні. 11.20.3. Всмоктувальні сопла пневматичної системи забирання сипких матеріалів повинні виготовлюватись з легких металів алюмінію дюралюмінію . 11.20.4. Пристрій для забирання повітря до системи пневматичного транспорту повинен мати металеву сітку з розмірами вічка не більше 0.015x0.015 м а для виробництв з підвищеними гігієнічними вимогами до чистоти продукту -фільтр для уловлювання механічних домішок повітря. 11.20.5. Дротяні каркаси фільтрувальних рукавів повинні бути заземлені на корпус смужками фольги. 11.20.6. Експлуатацію ремонт та встановлення компресорів слід здійснювати у відповідності з Правилами будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок повітропроводів та газопроводів. 11.20.7. Не допускається експлуатація компресорів без автоматики системи захисту від підвищення температури тиску та рівня масла без зворотнього клапана який встановлюється перед водомасловідокремлювачем. 11.20.8. Для компресора з водяним охолодженням необхідно мати автоматичний пристрій що захищає від зниження тиску охоложеної води на виході води з системи охолодження. 11.20.9. Автоматичний пуск компресорів здійснюють за допомогою блокування вмикання відносно наявності протоку води для охолодження тиску та температури масла у системі змазування температури та тиску повітря на виході з компресора. 11.20.10. Водомасловідокремлювачі та ресивери повинні обладнуватись запобіжними клапанами люками для очищення спускним краном манометром з триходовим краном. 11.20.11. Будова монтаж та експлуатація ресиверів та водомасловідокремлювачів повинні відповідати вимогам Правил будови та безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском. 11.20.12. Ротаційні повітродувки повинні мати індивідуальний електропривід систему мащення глушник запобіжний клапан та манометр. 11.20.13. Шлюзові затвори системи пневмотранспорту повинні бути обладнані реле контролю швидкості. Випробування обертання крильчатки затвора повинно проводитись за кінець вала. Обертати крильчатку за лопаті руками не дозволяється.   12. ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ 12.1. Загальні вимоги 12.1.1. Працівникам та посадовим особам на роботах зі шкідливими умовами праці а також в несприятливих температурних умовах або пов'язаних з забрудненням повинні видаватись безкоштовно за встановленими нормами спеціальний одяг спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту а також змивні та знешкоджувальні засоби. 12.1.2. Працівникам та посадовим особам професії та посади яких передбачені Типовими нормами безкоштовної видачі спецодягу спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам і службовцям скрізних професій та посад усіх галузей народного господарства і окремих виробництв спеціальний одяг спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту видаються незалежно від того в яких виробництвах цехах та дільницях вони працюють якщо ці професії та посади спеціально не передбачені Типовими галузевими нормами. 12.1.3. При використанні засобів індивідуального захисту необхідно знати їх технічну характеристику та правила експлуатації. 12.1.4. Трудові колективи мають право приймати рішення про безкоштовну видачу працівникам та посадовим особам спеціального одягу та спеціального взуття за винятком брезентового хутрового та кожухового одягу понад Типові норми за рахунок коштів фонду соціального розвитку. До колективного договору повинен прикладатись перелік посад працюючих які мають право на безкоштовне отримання засобів індивідуального захисту з наведенням термінів їх носіння у відповідності з Типовими нормами. 12.1.5. Найменування професій працівників та посад посадових осіб для яких передбачається безкоштовна видача спецодягу спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту відбираються за відповідними тарифно-кваліфікаційними довідниками робіт та професій працівників посад посадових осіб та за іншими нормативними актами. 12.1.6. Складання заявок повинно здійснюватись з урахуванням планової чисельності працівників та посадових осіб за професіями та посадами для яких передбачена безкоштовна видача спецодягу спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту. 12.1.7. Порядок видачі зберігання використання і обліку санітарного одягу санітарного взуття і санітарного приладдя повинен здійснюватись відповідно до вимог чинної інструкції. 12.2.  Вимоги до засобів індивідуального захисту 12.2.1. Для приміщень категорій вибухопожежонебезпе-ки А і Б аміачні холодильні компресорні та камери тощо необхідно зберігати у спеціальних шафах поза приміщеннянеобхідну кількість комплектів сгтеціального інструменту акумуляторних ліхтарів за відсутності аварійного освітлення та засобів індивідуального захисту протигази тощо . 12.2.2. Для захисту очей від механічної та хімічної дії відповідно з умовами праці працівники під час роботи повинні застосовувати захисні окуляри. Типи захисних окулярів вибираються відповідно з ГОСТ 12.4.013-85Е. Скельця окулярів не повинні зміщуватись в оправі більше ніж на 0.001 м. 12.2.3. При виконанні газозварювальних та електрозварювальних робіт необхідно застосовувати захисні окуляри зі скельцями-світлофільтрами. 12.2.4. Для захисту органів слуху необхідно користуватись протишумовими заглушками або внутрішніми вкладками що закладаються до зовнішнього слухового проходу або зовнішніми що повністю перекривають вушну раковину протишумовими або шумозахисними навушниками. 12.2.5. При виконанні робіт пов'язаних з можливістю падіння згори деталей чи інструменту для захисту /олови необхідно застосовувати захисні каски. 12.2.6. Всі працюючі з кислотами та лугами повинні користуватись запобіжними окулярами зі шкіряною або гумовою оправою та гумовими рукавичками а в окремих випадках -гумовим прогумованим фартухом та гумовими чоботами. 12.2.7. Перед роботою з розфасування хімічних речовин шкіра рук повинна бути змащена спеціальними захисними мазями або пастами ХИОТ-6 Селиського силіконовий крем тощо . 12.2.8. У разі контакту з перекисом водню слід використовувати засоби захисту рук. 12.2.9. При роботах у сховищах хімічних речовин слід обов'язково знаходитись у головному уборі. 12.2.10. При роботі з бактерицидними лампами необхідно захищати очі захисними окулярами з темними скельцями та використовувати запобіжні засоби для захисту шкіри обличчя та рук від опіків. 12.2.11. Для індивідуального захисту органів дихання від шкідливих парів та газів присутніх у повітрі робочої зони в поєднанні з аерозолями або без них при об'ємній частці вільного кисню не менше 19% застосовуються протигази промислові фільтруючі за ГОСТ 12.4.121- 83. До комплекту протигаза входять: - коробка фільтруюча - 1 одиниця ГОСТ 12.4.122-83 ; - маска - 1 одиниця ГОСТ 12.4.166-85Е ; - гофрована трубка - 1 одиниця; - сумка - 1 одиниця; - коротка інструкція - 1  примірник. Коробки спеціалізуються за призначенням залежно від шкідливих домішок вони різняться між собою складом поглиначів а за зовнішнім виглядом - розпізнавальним забарвленням.  Марки фільтруючих коробок промислових протигазів наведено в таблиці 12.1. Маска промислового протигазу повинна бути правильно підігнана не викликати больових відчувань на протязі шести годин праці. Таблиця 12.1 Марки та характеристики фільтруючих коробок Марка   Тип фільтруючої коробки та розпізнавальне   забарвлення   Найменування шкідливих речовин від яких захищає фільтруюча коробка   1   2   3   А АВ   Без аерозольного фільтра   коричнева   Пари органічних сполук бензин гас ацетон бензол толуол ксилол сірководень спирти ефіри анілін   галоідо-органічні сполуки нітросполуки бензолу та його гомологів тетраетилсвинець фосфор та хлорорганічні отрутохімікати.   А   3 аерозольник фільтром   коричнева з білою вертикальною смугою   Те ж саме а також пил дим та туман   В В8   Без аерозольного фільтра   жовта   Кислі гази та пари сірчастий газ хлор сірководень   синильна кислота окисли азоту хлористий водень   фосген фосфор та хлорорганічні отрутохімікати   В   3 аерозольним фільтром жовта вертикальна смуга   Те ж саме а також пил дим та туман   Г    Г8   Без аерозольного фільтра чорна та жовна вертикальна смуги   Пари ртуті ртуть органічні отрутохімікати на основі етил-меркурхлориду   г   3 аерозольним фільтром чорта та жовта горизонтальні з білою вертикальною смугою   Те ж а також пил дим туман суміш парів ртуті та хлору   Е   Е8 Е   Без аерозольного фільтра чорна 3 аерозольним фільтром чорна з білою вертикальною смугою   Миш'яковистий та фосфористий водень Те ж саме а також пил дим туман   КД    КД8   Без аерозольного фільтра сіра   Аміак сірководень їх суміш   Продовження табл. 12.1 1   І   І                   з   КД   3 аерозольним фільтром   сіра з  білою вертикальною смугою   Те ж саме а також пил дим та туман   00   Без аерозольного фільтра   біла   Оксид вуглецю   м   Без аерозольного фільтра   червона   Оксид вуглецю за присутності незначної кількості органічних парів кислих газів аміаку миш'яковистого та фосфористого водню   БКФ   3 аерозольним фільтром захисна з білою вертикальною смугою Кислі гази та пари   пари органічних речовин   миш'яковистий та фосфористий водень пил дим туман   12.2.12. При роботах пов'язаних з виділенням органічного та мікробного пилу необхідно застосовувати респіратори марок ШБ-1 "Пелюстка" РПР-1 ПР-5 ШР У-2к або РУ-60М. Респіратор видається працівникам для індивідуального користування. Передавати респіратор іншим особам не дозволяється. 12.2.13. Універсальний фільтруючий респіратор РУ-60М використовується для захисту органів дихання працівників від дії шкідливих газів парів та аерозолів пилу диму туману що одночасно та роздільно присутні у повітрі робочої зони. У залежності від призначення універсальний респіратор комплектується фільтруючими патронами марки яких наведені у табл. 12.2. 12.2.14. Для захисту від різноманітного органічного пилу борошна цукру зерна тощо а також від пиловидних хімікатів застосовується респіратор У-2К. 12.2.15. Для захисту органів дихання людини яка знаходиться в атмосфері з нестачею кисню або ж при наявності в ній шкідливих газів парів пилу робота в ємкостях цистернах колодязях застосовуються протигази шлангові ПШ-1 та ПШ-2. До комплекту протигаза ПШ-1 входять: - коробка фільтруюча - 1 одиниця; - рукав гумотканинний довжиною 10 м зі з'єднувальними деталями -1 комплект; - трубка гофрована - 3 одиниці; - маска ШМП зріст 1 2 3 - 3 одиниці; - линва сигнально-рятувальна діаметром 0.0096 м довжиною 15 м - 1 одиниця; - пояс рятувальний - 1 одиниця; - валіза - 1 одиниця.     Таблиця 12.2 Марка фільтруючого патрона   Умовне позначення за  ГОСТ 124.034-85   Область застосування   А   ФУ-31А   Пари органічних речовин бензин   гас сірководень спирти ефіри кетони бензол та його гомологи нітросполуки бензолу та його гомологів   ксилол толуол   пил дим туман   В   У-31В   Сірчистий ангідрид сірководень хлор та фосфорорганічні отрутохімікати пил дим та туман   КД   ФУ-31ЕД   Сірководень аміак та їх суміш пил дим та туман   г   ФУ-31Г2   Пари ртуті пил дим туман   Для зручності користування на сигнально-рятувальній линві кожні 0 5 м зав'язуються вузли. 12.2.16. При одночасній роботі в ємкостях цистернах колодязях двох осіб слід користуватись протигазами шланговими ПШ-2. До комплекту протигаза ПШ-2 входять: - установка для нагнітання повітря - 1 комплект; - рукав гумотканинний довжиною 20 м або 10м за узгодженням з замовником - 2 комплекти; - маска ШМТ зріст 1 2 3 - 3 одиниці за узгодженням з замовником дозволяється комплектувати додатково ШТМ - 0-4 зростів по 1 одиниці ; - трубка гофрована - 4 одиниці; - пояс рятувальний - 2 одиниці; - линва сигнально-рятувальна діаметром 0.0096 м довжиною - 25 м - 2 одиниці. 12.2.17. Рятувальні линви випробовуються двічі на рік. Линву піддають випробовуванню на міцність статичним навантаженням 200 кг на протязі 900 с. Довжина линви заміряється до випробовування та після його закінчення. Видовження линви не повинне перевищувати 5% її початкової довжини. 12.2.18. Випробовування рятувального поясу з карабінами проводиться один раз на 6 місяців. 12.2.19. Кожному поясові та линві присвоюється інвентарний номер додається інструкція з перевірки рятувальних поясів та линв. 12.2.20. Для роботи у вибухопожежонебезпечних цехах необхідно застосовувати спецодяг та взуття що відповідає вимогам п.6.1.50 ч.1 цих Правил.12.2.21. Для запобігання накопиченню на тілі людини зарядів статичної електрики при контактній або індуктивній дії наелектризованого матеріалу елементів одягу необхідно забезпечити стікання цих зарядів у землю крізь електропровідність взуття та підлоги. 12.2.22. У вибухопожежонебезпечних цехах працівники повинні користуватись антистатичним взуттям. 12.2.23. В окремих випадках для забезпечення необхідної електропровідності взуття допускається прибивання підошви електропровідними з міді або будь-якого металу який не дає іскор заклепками що виходять на устілку. 12.2.24. У випадку коли працівник виконує роботу сидячи в неелектропровідному взутті заряди статичної електрики накопичуються на його тілі їх рекомендується відводити з використанням антистатичного халату у поєднанні з електропровідною подушкою стільця або за допомогою легкоз-німних електропровідних браслетів сполученних з землею через опір 105-107 Ом. 12.2.25. Спецодяг спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту повинні зберігатись в окремих сухих опалювальних та обладнаних припливно-витяжною вентиляцією приміщеннях. 12.2.26. Відносна вологість у складі не повинна перевищувати 85%. Щоб уникнути псування спецодягу та спецвзуття через дію сонячних променів скло у вікнах складу слід пофарбувати в білий колір або закрити вікна шторами. 12.2.27. Спільне зберігання спецодягу текстильних матеріалів спецвзуття з кислотами лугами та горючими матеріалами категорично не дозволяється. 12.2.28. Склад для зберігання текстильних матеріалів спецодягу та спецвзуття обладнують комірковими стелажами. 12.2.29. При надходженні на склад спецодягу його укладають паками або зв'язками на плоскі спеціальні або сітчасті піддони із встановленням їх до коморок стелажів або штабелів. 12.2.30. Спецодяг що надійшов на склад в невеликій кількості в м'якій упаковці або поштучно слід укладати до коморок стелажів. Двічі на рік його слід переглядати. При виявленні запаху або слідів плісені спецодяг та тканини слід висушити. Стелаж для зберігання повинен бути ґратчастим дошки мусять бути рівно обстругані. 12.2.31. Спецвзуття слід зберігати в ящиках. Зберігати взуття в тюках не допускається. Двічі на рік його слід переглядати очищати від пилу добре провітрювати та змащувати рициновою олією. 12.2.32. Діелектричні рукавички килимки та взуття необхідно зберігати на стелажах у розпакованому вигляді. Після 6-ти місяців зберігання перед видачею вони в обов'язковому порядку повинні перевірятись на діелектричні властивості. ЧАСТИНА 2 1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ПОТОКОВИХ ЛІНІЙ 1.1. Конструкція потокових ліній по підготовці тютюну виготовленню і пакуванню цигарок і сигарет повинна забезпечувати безпеку і зручність роботи обслуговуючого персоналу при її експлуатації налагодженні прибиранні і ремонті. Усі місця які вимогають підналагодження огляду чищення а також місця встановлення змінних частин повинні мати вільний доступ. 1.2. Автоматичні потокові лінії повинні мати центральні пульти управління для роботи на налагоджувальному і автоматичному режимі. Відповідна система автоматичного управління ліній повинна забезпечувати неможливість самопере-микання ліній з налагоджувального на автоматичний режим. 1.3. На лініях у необхідних випадках повинні передбачатися запобіжні і автоматичні блокувальні пристрої які сигналізують про порушення технологічного процесу попереджають аварії машин при поломці лінії або деталей неправильній їх установці тощо. Лінія повинна бути обладнана світловою і звуковою сигналізацією яка сповіщає про поломку деталей лінії порушення технологічного процесу або деформацію виробів. 1.4. Розташування завантажувальних пристроїв лінії повинне забезпечувати зручне заповнення дистрибуторів барабанів силосів бункерів тощо і спостереження за їх роботою. 1.5. Перед пуском потокової лінії необхідно впевнитись у справності всіх машин і транспортних засобів. 1.6. Пуск лінії в роботу з продуктом повинен здійснюватися тільки після пробного пуску машин на холостому ходу при відсутності несправностей. 1.7. При аварійній зупинці будь-якої машини в режимі "Робота" необхідно зупинити всю лінію при цьому на пульті управління повинні погаснути відповідні сигнальні лампи і ввімкнутися звуковий сигнал. Усі наступні від місця вимкнення машини необхідно перемкнути на ручне управління і ввімкнути на ходу технологічного процесу для доробки продукту який залишився. 1.8. Усі операції пов'язані з очисткою миттям і санітарною обробкою потокової лінії необхідно проводити при повній зупинці всіх її елементів і знятій напрузі. 1.9. Після закінчення роботи всі машини лінії очищають і промивають від залишку продукту. При промиванні слід виключити можливість попадання вологи на електроустаткування. 1.10. Машини і апарати які комплектують потокову лінію повинні бути заземлені або занулені мати справний пульт управління прилади автоматики і захисту датчики рівня  продукту в ємкостях. 1.11. Машини і агрегати лінії при роботі яких утворюються пил пара або гази які забруднюють повітря повинні мати у відповідних зонах додаткові місцеві витяжні вентиляційні пристрої аспірацію . 2. ДОФЕРМЕНТАЦІЙНА ОБРОБКА ТЮТЮНУ 2.1. Відділення доферментаційної обробки тютюну повинно бути обладнано припливно-витяжною вентиляцією відповідно до п.6.6.3 ч.1 цих Правил. 2.2. Місця утворення тютюнового пилу тепла і вологови-ділень преси вібросита дозатори повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами. 2.3. Ніж для розшиття паків тютюну повинен зберігатися в піхвах. 2.4. Транспортери розщипування листового тютюну повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами панелями рівномірного відсмоктування біля робочого місця з наступною очисткою повітря перед викидом в атмосферу в тканинних рукавних фільтрах. 2.5. Кабель рухомого розщипувального пристрою скубальних установок повинен бути закріплений так щоб виключити його попадання під ролик каретки. 2.6. Пальці голки дозувальних валів лінійного змішувача ЗТЛ повинні очищатися від намотуваних на штирі мотузок тютюнових листів та інших сторонніх предметів після зупинки і вимкнення електродвигуна. 2.7. Вузол розвантаження змішувачів-нагромаджувачів повинен бути закритий. При наявності кожуха який відкидається його необхідно зблокувати з приводом дозувального пристрою. Блокування повинне забезпечувати вимкнення електродвигуна при відкриванні кожуха. 2.8. Для безпечного обслуговування і ремонту привода начісувального барабана і контрольного вала дозатора повинні бути передбачені металеві сходи нижні опори яких жорстко прикріплюються до підлоги а верхні кінці приварюються до рами. 2.9. Преси повинні бути заземлені і оснащені захистом від рухомих частин і приводу манометром для виміру мастила у мережі редукційним клапаном який регулює усилля пресування. Робоча камера преса повинна бути герметичною пресувальна плита - справною. 2.10. Не дозволяється чистити на ходу верхню камеру преса прес-форму проводити знімання листів тютюну застряглих у попередній дверці. 2.11. Пресування тютюну в пересувних прес-формах повинне проводитись при закритих бічних дверцях. 2.12. У сушильних установках "Проктор" повинне бути передбачено механічне розрівнювання розподіл тютюну на стрічці транспортера. При  ручному розрівнюванні  повинні бути  передбаченівбудовані місцеві відсмоктувані біля кожного робочого місця. 2.13.  Очищення виробничих приміщень устаткування комунікацій від тютюнового пилу необхідно проводити згідно з п. 6.1.45 ч.1  цих Правил. 3. ФЕРМЕНТАЦІЙНЕ ВИРОБНИЦТВО 3.1. Експлуатація потокових ліній повинна відповідати вимогам викладеним у розд.1 ч.2 цих Правил. 3.2. Завантаження і розвантаження установок безперервної дії УНД.ПЛФ і фермкамер для ферментації тютюну повинні бути механізовані. 3.3. Кожний відсік ферментаційного тунелю повинен бути обладнаний індивідуальною кондиціювальною установкою для приготування повітря яке відповідає за параметрами фази процесу ферментації в цьому відсіку. 3.4. Температура і відносна вологість повітря усередині установок безперервної дії і фермкамер повинні регулюватися автоматично. Органи автоматичного управління цими процесами повинні розташовуватись зовні камер. 3.5. Тунелі установок безперервної дії і фермкамер повинні бути обладнані світловою і звуковою сигналізацією для повідомлення про знаходження в них людини. Стороннім особам вхід заборонений. У фермкамерах повинен бути центральний прохід. 3.6. З метою усунення залежності процесу від зовнішніх метеорологічних умов приміщення ферментаційних камер повинно бути забезпечено надійною тепло - і гідроізоляцією. 3.7. Двері тунелів і камер повинні бути герметичними і мати з внутрішнього боку дублюючий пристрій управління зовнішнім запірним пристосуванням. Замки дверей камери повинні забезпечувати легке і швидке відчинення дверей як зовні так і з відсіків камери. 3.8. Шкідливі пари і гази аміак метиловий спирт окис вуглецю тощо які виділяються в робочу зону УНД ПЛФ повинні уловлюватись місцевим відсмоктувачем над дверним прорізом ферментаційних ліній. Повинен бути забезпечений контроль за своєчасним ремонтом гумових ущільнювачів вагонеток і герметизацією шлюзів під час заштовхування вагонеток з тютюном у потокові лінії. 3.9. У ферментаційних відсіках електропроводка повинна бути виконана кабелем у металевих трубах світильники -пиловологонепроникного виконання. 3.10. Завантаження і вивантаження прибирання від фар-матури обривів паперу тощо фермкамер установок безперервної дії для ферментації тютюну УНД ПЛФ тощо повинні проводитись тільки після їх охолодження і провітрювання. 3.11. Обвідний шлях у місці вивантаження УНД і ПЛФ повинен бути вільним від етажерок і не пересікати шляхів пересування працюючих. 3.12. Очищення ремонт мащення устаткування ферментаційного виробництва повинні проводитись після його зупинки і вимкнення електродвигуна. На пускових пристроях повинна бути вивішена табличка "Не вмикати! Працюють люди!". 3.13. У механічному покажчику пак тютюну повинна забезпечуватись цілісність заземлюючих провідників і надійність їх контактів з пневмопоказкою. 3.14. Установка для поділу фарматури на фракції фарма-туроочисник повинна розміщуватися в окремому приміщенні обладнаному припливно-витяжною вентиляцією. 3.15. Фарматуроочисник повинен бути оснащений пиловідсмоктувальним зонтом приєднаним до загального відсмоктувального повітроводу. 3.16. Експлуатація фарматуроочисника повинна відповідати вимогам викладеним у підроз. 8.2 ч.1 цих Правил. 3.17. Очищення тари повинне проводитись в окремому приміщенні. 3.18. Очищення тари повинне здійснюватись пневматичним способом. 4. ПІДГОТОВКА І РІЗАННЯ ТЮТЮНУ 4.1. Вимоги безпеки до потокових ліній викладені в розд. 1 ч.2 цих Правил. 4.2. Технологічне устаткування цеху тютюну змішувач листового тютюну барабан для зволоження розщипування тютюнових листів термокамера тощо повинне бути справним і пожежобезпечним. 4.3. Вакуумні зволожувальні установки повинні бути забезпечені герметичними дверцями які мають ущільнювальні прокладки з гуми термоізоляційною системою трубо- і паропроводів оснащеною запірною арматурою на підвідному паропроводі з автоматичним вимкненням подачі пари запобіжним клапаном манометрами термометрами електромагнітними вентилями тощо. 4.4. Установки для зволоження тютюну стаціонарні тунельні шприцювальні і барабанного типу повинні бути забезпечені системою аспірації. 4.5. Робочі місця ручного розщипування листового тютюну на конвеєрі повинні бути обладнані місцевим відсмоктува-чем. 4.6. На установці підготовки листового тютюну до різання повинні бути забезпечені: герметичність термокамери барабана вентилів на паропроводі; наявність термоізоляції на термокамері та барабані наявність огороджень кожухами привідної натяжної і кінцевої станції транспортерів приводу барабана. 4.7. Щоб уникнути загоряння різаного тютюну у термо-барабані вентилятор пневморозпушувальної установки різаного тютюну повинен вмикатися не раніше ніж буде зупинений тютюнорізальний верстат і вимкнений електронагрівальний елемент барабана для термообробки різаного тютюну. 4.8. Місця вивантаження тютюну з барабана на транспортер повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами. 4.9. Чистку барабана термокамери транспортерів форсунок прибирання тютюнового дрібняку необхідно проводити при обезструмленому устаткуванні. 4.10.Установка для паротермічної обробки і розпушення пак тютюну повинна оснащуватися контрольно-вимірювальними приладами манометром термометром електромагнітним клапаном і аспіраційною системою.В установці повинна бути забезпечена герметичність каркасної камери.Під час роботи установки не дозволяється:- знімати з розпушувальних барабанів вірьовки які намоталися та інші сторонні предмети які попали в тютюн;- ліквідувати запресування тютюну на виході його з розпушувального барабана;- вимикати електроблокіровку очищати штирі усувати несправності відчиняти панелі І дверці. 4.11. Стіни стелі повітроводи вентиляції пневморозщи-пувальних і пневморозпушувальних установок не рідше разу на тиждень повинні очищуватися від тютюнового пилу за допомогою установок пневмоприбирання пилу або пилососів. 4.12.Осаджувальні камери листового і різаного тютюну повинні мати герметичні ущільнення на стику обертового сітчастого барабана і нерухомого повітроводу а також прилягання лопатей крильчатки до кожуха шлюзового затвора.У місцях вивантаження тютюну з осаджувальної камери необхідно передбачити пристрій місцевих відсмоктувачів. 4.13. Робочі місця подачі листового тютюну до різальних машин повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами-панелями рівномірного відсмоктування з наступною очисткою повітря перед викидом в атмосферу в тканинних рукавних фільтрах. 4.14. Вихідна воронка приймального пристрою пневмо-транспортної установки і сопло різального верстата повинні бути герметичне з'єднані. 4.15. На рукавних фільтрах повинна бути забезпечена герметичність стикувальних з'єднань фільтра і повітроводів пиловивідних шлюзових затворів протипожежних клапанів щільність з'єднань рукавів фільтра притискними кільцями до штуцерів днища фільтра їх натягання щільність прилягання клапанів зворотної продувки до гнізда. 4.16. Рукавні фільтри повинні встановлюватися в окремому приміщенні на зварних рамах із закріпленням їх фундаментними болтами при цьому вихідний отвір шлюзового затвора повинен бути трохи піднятий над рівнем підлоги на висоту 0 5-0 7 м. 4.17. Зона дії гільйотинного ножа на тютюнорізальних верстатах повинна закриватися кожухом зблокованим з пусковим пристроєм таким чином щоб при відкриванні кожуха електродвигун автоматично зупинявся. 4.18. Кріплення ножа до планок мундштука повинне бути забезпечено таким чином щоб між лезом ножа і нижньою планкою мундштука не було зазора. 4.19. Каретка тютюнорізальної машини гільйотинного типу несуча ніж повинна бути забезпечена пристосуванням яке замикає каретку під час роботи машини в граничному верхньому положенні і пристроєм регулюючим притиск ножа. При відсутності замикаючого пристосування ТОП спресований тютюн дозволяється видаляти з механізму подачі тільки при знятому ножі. Тютюнорізальні машини гільйотинного типу повинні бути забезпечені місцевими відсмоктувачами тютюнового пилу з під ножа. 4.20. Пускова апаратура ротаційного верстата повинна бути забезпечена подвійним захистом: тепловим який запобігає перевантаженню електродвигуна  електромагнітним - для запобігання короткому замиканню мережі. Ротаційні тютюнорізальні верстати повинні бути забезпечені електроб-локіровкою на тверді сторонні домішки в тютюні на підвищення максимальної висоти топу на спрацювання шліфувальних кругів тощо. 4.21. Ротаційні тютюнорізальні верстати повинні обладнуватись аспіраційною системою відсмоктування тютюнового наждачного і металевого пилу. 4.22. Ножова головка ротаційних тютюнорізальних верстатів повинна бути оснащена кожухом зблокованим з приводом машини. Блокіровка повинна забезпечувати вимикання електродвигунів від мережі і гальмування барабана ножової головки при відкриванні кожуха. 4.23. На вхідних патрубках трубопроводів парових сушильних барабанів повинні бути встановлені манометри. 4.24. Ножовий апарат машини для відділення верхівок листа повинен бути закритий кожухом зблокованим з пусковим пристроєм. Блокіровка повинна забезпечувати вимкнення електродвигуна з мережі при відкриванні кожуха. 4.25. Оглядові люки установки для відділення середньої жилки дозволяється відкривати тільки при повній зупинці електродвигуна. 4.26. Вальці машини для плющення жилки повинні бути закриті кожухом. При наявності рухомого кожуха він повинен бути зблокований з пусковим пристроєм. Блокіровка повинна забезпечувати вимкнення електродвигуна при відкриванні кожуха. 4.27. Ножі різальних машин повинні переноситись у заточувальне відділення в спеціальних футлярах а зберігатися на спеціальних стелажах або візках. Заточка ножів повинна проводитись мокрим способом на заточувальних верстатах обладнаних захисними екранами які охороняють робітника від бризок води або емульсії і розриву абразивних кругів. 4.28. Транспортування зберігання і перенесення абразивних кругових сегментів повинні проводитись у спеціальній тарі. Не допускається застосування абразивних сегментів які дають при простукуванні деренчливий звук мають тріщини вибоїни або биття при обертанні. 4.29. Посудини які працюють під тиском в установках для ароматизації і соусування тютюну повинні задовольняти вимогам Правил будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском. 5. ВИРОБНИЦТВО ЦИГАРОК 5.1. Експлуатація потокових ліній для виготовлення пакування цигарок повинна відповідати вимогам розд.1 ч.2 цих Правил. 5.2. На гільзових машинах повинні бути встановлені блокуючі пристрої огородження мундштукового ножа і механізму розкатки. 5.3. Заправка і заміна гільзових і мундштукових бобін перевірка зазора поміж кліше і декельним роликом перевірка роботи фарбового апарата видалення неякісних гільз і усунення джерел їх утворення повинні проводитись при повній зупинці машини. 5.4. Завантаження цигарконабивних машин різаним тютюном повинне здійснюватись пневматичним або механічним способом. Видалення тютюнового дрібняку з-під обрізу в дистрибутор повинне бути механізовано. 5.5. З метою запобігання вибивання пилу при висиханні тютюну необхідно ущільнити зазор поміж шлюзом-розванта-жувачем і дистрибутором за допомогою гнучкої вставки і щільного еластичного матеріалу прогумованої тканини поліетиленової плівки тощо . 5.6. У цигарконабивних машинах повинна бути забезпечена наявність огороджень варіатора швидкості шомпольного механізму скребкового транспортера подачі тютюну вузла мітральєзи тощо. 5.7. Не дозволяється під час роботи цигарконабивної машини регулювати довжину жгута і щільність торця курки перевіряти правильність установки каналів преса пресового механізму регулювати ступінь притиску гумки притискного ролика. 5.8. Вузли формувальної колодки відраховуючого і шомпольного механізмів пакувальної машини повинні бути укриті кожухами зблокованими з приводом автомата. 5.9. Не дозволяється під час роботи пачкоукладального автомата виймати зім'яті етикетки і пачки залишати на тривалий час у шахті грілки пачки з цигарками щоб уникнути загорання ; направляти пачки в карманах транспортера; знімати і надягати приводні паси захисні огородження. 5.10. Видалення бракованих цигарок порожніх гільз мундштуків тощо з гільзових цигарконабивних і укладальних машин повинне здійснюватись із застосуванням гачків пінцетів гіри обезструмленому двигуні. 5.11. Після закінчення роботи лінії електродвигуни і нагрівальні прилади на пакувальних машинах повинні бути вимкнені а пачки видалені з шахт. 5.12. У різальних цигарконабивних сигаретних цехах і кладових різаного тютюну необхідно періодично проводити пилоприбирання приміщень і поверхонь устаткування. 6. СИГАРЕТНЕ ВИРОБНИЦТВО 6.1. Експлуатація потокових ліній для виготовлення і пакування сигарет повинна відповідати вимогам розд. 1 ч.2 цих Правил. 6.2. Завантаження сигаретних машин різаним тютюном повинне здійснюватись пневматичним або механічним способом. 6.3. При транспортуванні тютюнової маси пневмотранс-портом слід виключати накопичення пилу у повітроводах щоб уникнути спалаху від розряду статичної електрики. 6.4. При завантаженні сигаретних і цигарконабивних машин різаним тютюном за допомогою пневмотранспорту всі місця зчленувань окремих елементів установки повинні бути ретельно ущільнені для запобігання виділення пилу і погіршення санітарно-гігієнічних умов у робочій зоні. 6.5. У разі застосування в установках пневмотранспорту різаного тютюну скляних трубопроводів останні повинні бути заземлені щоб запобігти накопиченню зарядів статичної електрики відповідно до вимог СН 437-81. Инструкция по проектированию технологических трубопроводов из стеклян-ньіх труб. 6.6. Розподільник тютюну дистрибутор в сигаретних машинах повинен бути обладнаний кришкою зблокованою з приводом. 6.7. Наявність різаного тютюну в бункері розподільника сигаретних машин повинна контролюватися автоматично. 6.8. Живильний пристрій сигаретних і цигарконабивних машин повинен бути герметичним і не допускати вибивання тютюнового пилу в робочу зону. 6.9. Відсмоктування тютюнового пилу від сигаретних машин повинне бути централізованим. 6.10. Регулювання і налагодження роботи вузлів сигаретних машин ліквідацію запресування тютюну очистку дисків стригучого механізму І планок форматного гарнітура усунення заломленних сигарет очищення робочої поверхні електрогрілки необхідно проводити при повній зупинці сигаретних машин. 6.11. Щоб уникнути опіку електрогрілка сигаретної машини "Декайєт" повинна бути обладнана захисною планкою. 6.12. Для виключення загоряння продукції або тютюнового дріб'язку іскрення при короткому замиканні необхідно систематично стежити за справністю струмопідвідних дротів до клем електрогрілок. 6.13. Регулювання гальмового пристрою бабінотримача на машинах "Шкода 09" повинне забезпечувати плавну розмотку стрічки сигаретного паперу при роботі зупинках і пусках машини. 6.14. Машини для складання сигарет з фільтром повинні мати огородження розрізного контрольного рихтувального обкатного барабанів і дворядного поворотного пристрою. 6.15. При регулюванні і чищенні барабанів на машині для складання сигарет з фільтром дозволяється користуватися тільки ручним приводом. Вузол перевертання сигарет повинен бути закритий кожухом що зблокований з приводом машини і дозволяє вести спостереження за роботою цього вузла. 6.16. На пакувальних машинах повинен бути встановлений блокуючий пристрій до накривок шахти щоб запобігти вилученню пачок на ходу. 6.17. При вийманні заломлених сигарет із розтрушуваль-ного механізму пакувальної машини необхідно користуватися гачком. 6.18. Після закінчення роботи або тривалої зупинки пакувальної машини пачки повинні бути видалені з шахти. 6.19. Електрогрілки целофанообгорткової і пакувальної машин повинні бути з електроблокіровкою яка вимикає їх при зупинці машин. 6.20. Подача матеріалів паперу фольги тощо завантаження тютюну на сигаретні пакувальні і цигарконабивні машини повинні здійснюватись механізованим способом. 6.21. Ножовий апарат штовхач пачок пакетувальної машини повинні бути закриті кожухом і мати електроблокіровку. 6.22. Заточування ножа вузла переробки дефектних сигарет дозволяється проводити тільки машиністу-регулювальнику. 6.23. Розчинники для промивання друкарського апарата сигаретних машин повинні зберігатися в спеціальному приміщенні у закупореній ємкості; запас розчинників у цеху повинен бути не більше змінної потреби. 6.24. Зберігання клею фарби для нанесення друкованого відбитку повинно здійснюватись у спеціальних ємкостях і їх запас у цеху не повинен становити більше змінної потреби. 6.25. Забруднене фарбою і розчинником протиральне дрантя повинно зберігатися в спеціальному металевому ящику з накривкою і в кінці зміни утилізуватися. 7. ВИРОБНИЦТВО ФІЛЬТРІВ 7.1. Ножовий апарат машини повинен бути відгороджений. 7.2. Операції пов'язані з чищенням форматного гарнітура машини ножів видаленням обривків штрангу повинні проводитись при обезструмленному двигуні. 7.3. Щоб запобігти попаданню рук під ножовий апарат на його кожусі повинен бути встановлений блокуючий пристрій який автоматично вимикає машину при підійманні кожуха. 7.4. При видаленні обрізків мундштука з поверхні обод-кового і закатного барабанів при вийманні заломлених комплектів з 2-х сигарет і мундштука подвійної довжини поміж ними на стикувальному обгортковому контрольному барабанах необхідно користуватися спеціальним гачком попередньо зупинивши фільтроскладальну машину. 7.5. Не дозволяється проводити під час роботи машини чищення дискових ножів для різання фільтропаличок заточувального пристрою заміну ножів для різання комплектів 2-х сигарет і мундштука подвійної довжини; регулювання і налагодження роботи вузлів розрізного складального обод-кового та інших барабанів; виїмку обривів ободкового паперу; видалення сигарет мундштуків обрізків ободкового паперу з-під плити накатки накручувального барабана. 7.6. Очищення всіх барабанів клеєвого і розтирального валиків фільтроскладальної машини ФЗ фірми "Табакуні" необхідно проводити при обезструмленому двигуні прокручуючи головний вал вручну. 8. ВИРОБНИЦТВО ВІДНОВЛЕНОГО ТЮТЮНУ 8.1. Вимоги безпечної експлуатації потокових ліній для виготовлення штучного листа з тютюнових відходів викладені в розд. 1 ч.2 цих Правил. 8.2. Устаткування по переробці тютюнових відходів дробарка віброгрохот шнекові конвеєри тощо повинне мати захисне заземлення занулення і бути обладнано пристроями для відсмоктування рекуперації пилу. 8.3. Робочі місця завантаження устаткування цеху переробки матеріалів некондиційної фарматури тютюнового дрібняку тютюнових жилок тощо повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами. 8.4. Подача сировини в молоткову дробарку віброгрохот тощо зі складу повинна бути рівномірною і здійснюватись із застосуванням засобів механізації автонавантажувачів тощо . Тютюнові відходи некондиційна фарматура тютюнова жилка тощо не повинні містити в собі сторонніх предметів каміння мотузок шнурів металевих предметів тощо . 8.5. Система пневмотранспорту "ПНЕ-ВАК" для транспортування і очищення сировини і відсмоктування пилу повинна бути герметичною і виключати забивання пилу утворення склепінь в шлюзовому затворі циклонів-сепараторів. 8.6. Розташування розвантажувальних пристроїв повинно забезпечувати зручне і безпечне заповнення молоткова дробарка віброгрохот . Приймальний бункер завантажувальної молоткової дробарки повинен бути забезпечений захисною планкою. 8.7. Усі обертові рухомі частини устаткування які входять у лінію по виготовленню штучного листа дробарки екстрактор преси рафінери і машини відновлення тютюну тощо повинні мати захисні огородження зблоковані з приводом машини. Конструкція захисних огороджень повинна бути виконана згідно з ГОСТ 12.2.062-81. 8.8. Усі шнекові транспортери які переміщають суху сировину пил фарматуру тощо суміш тютюнових відходів тютюнову масу повинні бути закриті зверху накривками що запобігають попаданню в шнек сторонніх предметів. При задіванні гвинтових лопатей шнека за стінки або дно жолоба шнек повинен бути зупинений. 8.9. Під час роботи шнека не дозволяється відкривати знімати накривку усувати скупчення матеріалу витягати руками з жолобу випадкові предмети тощо. У місцях переходу через шнеки повинні бути вставлені перехідні містки з поруччям. 8.10. Експлуатація устаткування для зневоднювання тютюнової маси шнеків-егутерів повинна проводитись із дотриманням вимог ГОСТ 12.2.003-91. 8.11. Шнек-егутер повинен бути обладнаний магнітом який уловлює інородні металеві предмети в жолобі. 8.12. Екстрактор повинен бути обладнаний приладами КВП термометром витратоміром тощо . Завантажувальний люк екстрактора повинен бути закритий накривкою. 8.13. Під час ремонту екстрактора він повинен бути звільнений від тютюнової пульпи промитий відключений від шнеків. Паро- і трубопроводи розчинів повинні бути заглушені і на вентилях повинна бути вивішена табличка з попереджувальним написом "Апарат на ремонті!". 8.14. Кожух гвинтового преса Рененбург повинен бути закритий запобіжною планкою на верхніх кокелях преса. 8.15. Насоси для подачі і перекачування тютюнової маси лікеру повинні мати герметичні з'єднання з патрубками трубопроводів всмоктування і обладнані приладами контролю температури. 8.16. Рафінери повинні бути обладнані приладами автоматики І КВП реле тиску тощо автоматичних затискачів дисків рафінерів а також магнітом для видалення металевих домішок. 8.17. Технологічні прорізи у яких розташовуються шнекові транспортери тощо повинні бути закриті суцільними щільними металевими накривками. 8.18. При появі шуму терті дисків рафінерів один об другий порушенні цілісності підшипників вкладишів з валом а також при забиванні трубопроводів живлення тютюнової маси рафінер повинен бути зупинений та відключений від живильних трубопроводів. 8.19. Привод рафінера і його розмельні диски повинні бути огороджені захисними кожухами. Регулювання ступіня натиснення дисків повинне проводитись вручну з поступовим переведенням на автоматичний режим натиснення. 8.20. Зміна спрацьованих дисків рафінера повинна проводитись після його повної зупинки. 8.21. Привод мішалки екстрактора повинен бути закритий кожухом зблокованим з приводом екстрактора. 8.22. Жолоби шнекових транспортерів повинні бути закриті. 8.23. Поверхня випарних апаратів "Лува" повинна бути теплоізольована температура на поверхні апарата повинна бути не вище 45 °С. 8.24. Приготування розчинів сульфамінової або іншої кислоти повинне здійснюватися в закритих ємкостях обладнаних мішалками. Не допускається попадання кислоти на підлогу приміщення. 8.25. Промивання випарних апаратів сульфаміновою кислотою повинне здійснюватись за допомогою насосів. Управління насосом повинне проводитись з пульта випарних апаратів. 8.26. Парові регулюючі засувки повинні бути герметичні. 8.27. Випарні апарати повинні бути обладнані перевіреними приладами КВП і автоматики манометрами термометрами тощо відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском. 8.28. Очищення кінцевої частини гідроциклоне від піску та інших домішок повинне проводитись при зупиненому насосі подачі розчину живлення і заглушеній засувці на трубопроводі відведення чистого розчину. 8.29. У випадку тертя ротора об корпус циліндра випарного апарата і його розгойдування випарний апарат повинен бути зупинений. 8.30. Зміна і монтаж мокрого сукна установлення сітки на сітковий стіл папероробної машини повинні здійснюватись із застосуванням засобів механізації. 8.31. Експлуатація машини для відновлення тютюну повинна здійснюватись з дотриманням вимог ГОСТ 12.2.003-91. 8.32. Пуск в роботу машини для виготовлення тютюну повинен здійснюватися з центрального пульта і супроводжуватися звуковим або світловим сигналом. 8.33. Паління в цеху формування тютюнового листа його сушіння і подрібнення не дозволяється. 8.34. Гідророзбивач браку який утворюється в процесі формування тютюнового полотна повинен бути закритий кришкою. Привод мішалки гідророзбивача повинен бути закритий кожухом зблокованим з кожухом мішалки. 8.35. Очищення сукна від жирних плям слабким розчином сірчаної кислоти повинне проводитись із застосуванням засобів індивідуального захисту окулярів захисних гумових чобіт гумових рукавичок тощо . 8.36. Усі роботи пов'язані з ремонтом сукна сітки тощо повинні проводитись при обезструмленому електродвигуні. На пускових кнопках пульта управління повинен бути вивішений попереджувальний плакат: "Не вмикати! Працюють люди!". 8.37. Включати в роботу машину її сіткову пресову або сушильну частину не знявши попереджувальний плакат і не давши попереджувальний сигнал сирену сигнал тощо не дозволяється. 8.38. Ремонт і усунення несправностей батареї сушильних циліндрів повинні здійснюватись після їх охолодження при вимкненому електродвигуні. 8.39. Дискові ножі подрібнювана різаного тютюну повинні бути огороджені. Огородження повинне мати блокування з приводом подрібнювана. 8.40. При обриві тютюнового полотна щиток дифлекгора подрібнювана повинен бути встановлений у неробоче положення. 8.41 Стрічковий транспортер подачі різаного штучного листа для пакування реверсивний конвеєр завантаження коробів штучним листом повинні експлуатуватися з дотриманням вимог ГОСТ 12.2.022-80. 8.42. Очищення роликів реверсивного конвеєра лінійно-ведучого вала повинне проводитись при вимкненому електродвигуні. 8.43. Зняття наповнених штучним листом коробів з роликового транспортера пакувального преса їх передача на склад повинні здійснюватися із застосуванням засобів механізації електротельферів автонавантажувачів тощо . 9. ПАКУВАННЯ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ 9.1. Пакування в пакети і обандеролювання пачок повинні бути механізовані. 9.2. При заклеюванні коробів не дозволяється розливати клей на підлогу випадково розлитий клей слід ретельно витирати. 9.3. Не дозволяється знімати на ходу з-під щіток автомата ЗК ящики з гофрокартону. 9.4. Переносна установка для склеювання поліетиленових пакетів повинна відповідати вимогам викладеним у розд. 10 ч.1 цих Правил. 10. ПАПЕРОРІЗАЛЬНЕ ВИРОБНИЦТВО 10.1 Установка рулонів масою понад 50 кг на листорі-зальні бобінорізальні машини тощо повинна проводитись за допомогою вантажопідйомних пристосувань електроталей важільних підйомників тощо . 10.2. На бобінорізальних машинах повинні бути встановлені планки які охороняють руки робітників від попадання на дискові ножі. 10.3. Бобінорізальні машини повинні бути оснащені місцевими відсмоктувачами які забезпечують у процесі роботи повне видалення паперових обрізків і пилу. 10.4. Паперорізальні машини повинні бути оснащені пристроями які виключають можливість мимовільного опускання ножа. В момент досягнення ножем граничного верхнього положення машина повинна вимикатися автоматично. 10.5. Одноножові різальні машини з механічним приводом повинні мати пристрої які забезпечують автоматичне вимикання при досягненні ножем граничного верхнього положення не допускають довільного опускання ножа. Лезо ножа не повинно виступати за край притискача. 10.6. Для виштовхування готової продукції із зони різання слід передбачати спеціальний пристрій. Ножне вмикання педальне різальних машин повинно бути виключено. 10.7. При кожній різальній машині повинні бути гачки для виймання марзанів. 10.8. При різанні малоформатної продукції етикеток для підтримування стопи яка обрізається повинні застосовуватись спеціальні пристосування косинці або інші пристрої . 10.9. Для транспортування ножів повинні бути зроблені футляри. Ножі і просічки повинні зберігатися на спеціальних стелажах у футлярах лезом донизу. Різальні машини повинні бути обладнані пневмотранспортними системами для видалення паперових обрізків. 10.10. Листорізальні машини повинні бути оснащені системою аварійного зупинника і огородженнями рухомих частин зблокованих з приводом машини. 10.11. Листорізальні машини повинні бути оснащені пристроєм типу фотоелектронного захисту який приводить у захисне положення бар'єрне огородження перешкоджаюче наближенню рук персоналу до зон рубання паперу. 10.12. Листорізальні машини повинні мати надійне закр-іплення ножів. 10.13. Одноножові різальні машини повинні мати два типи запобіжних пристроїв: - вмикання за принципом "зайнятості двох рук"; - блокуючи системи які запобігають мимовільному опусканню ножа і перешкоджають попаданню рук у небезпечну зону. 10.14. На різально-креслярській і шийно-різальній машинах повинні бути встановлені планки які запобігають попаданню рук робітників під дискові ножі. 10.15. Згино-давильні машини повинні бути обладнані пристроєм який автоматично вимикає привод якщо залишається стрічка для підтримування картону руками не менше 0.1 м рахуючі від лінії згину. 10.16. Педальний механізм згино-давильної машини повинен бути захищений міцним кожухом відкритим тільки з фронту обслуговування. 10.17. Кутовисікальна машина повинна мати із сторони ножа щиток який запобігає попаданню пальців робітника під ніж. 10.18. Ніж біговального верстата повинен бути огороджений захисною планкою встановленою над поверхнею столика на відстані не більше 0.01 м. Планка повинна блокуватися з пусковим пристроєм двигуна. 10.19. Картонорізальні машини повинні бути оснащені місцевими вщсмоктувачами зблокованими з пусковим пристроєм. 10.20. Вал з набором дискових ножів повинен бути обладнаний захисним пристроєм із сторони входу паперу і картону в ножову систему. 10.21. Прес для макулатури повинен розташовуватися у окремому приміщенні. 10.22. Преси для пакування відходів паперу і картону повинні бути оснащені автоматичними вимикачами. 10.23. Насос гідравлічного преса повинен мати запобіжний клапан. 10.24. Пакувальні преси повинні бути захищені від мимовільного опускання преса. 11. ВИРОБНИЦТВО ЗШИВНИХ КОРОБОК 11.1. Дротозшивальні машини повинні бути розміщені в окремому приміщенні. 11.2. Пускові педалі дротозшивальних машин повинні мати пристосування яке замикає педаль у момент зупинки машини і дерев'яну підніжку заввишки 0 03-0 05м для підтримування ноги працюючого. 11.3. Для підтримування зшивних блоків великих коробок дротозшивальні машини повинні мати упорні щитки. 11.4. Місце зшивання повинне бути оснащено обмежувачами доступу рук у небезпечну зону. 11.5. Складання щитів слід проводити механізованим шляхом на дротосшивальних верстатах складання ящиків -на гвіздкозабивних верстатах. 11.6. До засипання у завантажувальний ящик гвіздкоза-бивного верстата ГЕС-М гвіздки мають бути відгалтовані знежирені і відсортовані за діаметром і довжиною. Використання ржавих гвіздків а також гвіздків з дефектними голівками і стержнями із задирками не дозволяється. 11.7. На робочому місці повинні бути урни і магніти для прибирання кінців дроту. 12. ВИРОБНИЦТВО ГОФРОВАНОЇ ТАРИ 12.1. Гофрувальні машини і сушильні частини агрегату повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією яка забезпечує інтенсивне видалення паперового пилу і парів. 12.2. У гофрокартонному виробництві ширина головних проходів і проїздів повинна бути не менше 1 5м а проїзди на дільниці від агрегату до закрійних машин по ширині повинні відповідати максимальним розмірам заготовок з гофрованого картону. Ширина проїздів при використанні елек-тронавантажувачів повинна бути 3 5м. 12.3. Верхні площадки гофрувальної машини повинні бути чистими сухими захищеними від попадання на них мастильних масел або рідкого клею. 12.4. Пускові пристосування другої частини гофреного агрегату повинні бути обладнані світловою і звуковою сигналізацією. 12.5. Щоб запобігти попаданню пальців рук у гофровали при заправленні полотна паперу і картону перед валами повинні бути встановлені запобіжні штанги зблоковані з пусковим пристроєм. 12.6. Рифлені вали слід чистити при вимкненому електродвигуні гофрувальної машини. 12.7. Червоний сигнал на закрійному вузлі вказує що пускати агрегати не дозволяється. 12.8. Пристрій підйомного механізму сушильного агрегату повинен виключати мимовільне опускання. 12.9. Заправка ванн клеєм повинна бути механізована. Повинен бути передбачений відвід води в каналізацію від клеєвих ванн спеціальна канавка . 12.10. Проміжні баки клеєпроводу необхідно щільно закрити накривками і надійно відгородити. 12.11. Клеїльні машини повинні бути оснащені запобіжними пристроями установленими зі сторони подачі картону у ведучі і пресові вали. 12.12. Швидкість обертання клеєвих і пресових валів повинна виключати розбризкування і випінювання клею. 12.13. На клеємазальних машинах перед мазальними валиками повинне бути пристосування щоб запобігти попаданню пальців рук робітника у валики. 12.14. Клеїльні і клеємазальні машини повинні бути оснащені місцевою витяжноюю вентиляцією. 12.15. Картонорізальні машини повинні бути оснащені місцевими відсмоктувачами зблокованими з пусковим пристроєм. 12.16. Вал з набором дискових ножів повинен бути обладнаний запобіжним пристроєм зі сторони входу паперу і картону в ножову систему. 12.17. Відходи від закрійного вузла гофреного агрегату і закрійних машин слід видаляти пневматичною установкою а при її відсутності періодично прибирати приміщення. 12.18. Складати і штабелювати деталі з гофрованого картону дозволяється тільки на спеціальних дерев'яних площадках. 12.19. Для зберігання заділів напівфабрикатів необхідно виділити дільницю яка за своїм розташуванням не порушувала б технологічний потік і не перекривала проїзди. 12.20. Осідаючий паперовий пил необхідно прибирати пилососом. 12.21. У виробничі приміщення не повинне потрапляти холодне повітря особливо в прорізи для подачі матеріалів. 12.22. Швидкохідну рильовочну різальну машину слід застосовувати тільки для прогону великих деталей. 12.23. Кількість готової продукції в цеху не повинна перевищувати двозмінного виробітку. 13. УСТАТКУВАННЯ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА КЛЕЄНИХ КОРОБОК 13.1. Лінія для виготовлення коробок повинна бути оснащена автоматичною світловою сигналізацією для попередження працівників про її пуск. 13.2. Лінія для виготовлення коробок повинна бути оснащена місцевими відсмоктувачами. 13.3. Столи на місцях де встановлюються електричні водяні бані для прогрівання клею повинні бути покриті негорючими матеріалами. 13.4. На клеєвих апаратах перед мазальними валиками повинне бути пристосування що охороняє пальці робітника від попадання у валики. 14. ВІДДІЛЕННЯ КЛЕЄВАРІННЯ 14.1. Устаткування для варіння клею повинне бути розміщено в окремому приміщенні. 14.2. Варильні апарати повинні бути оснащені запірним вентилем на підвідному паропроводі запобіжним клапаном манометром і термометром. 14.3. Приміщення клеєваріння повинно бути обладнано припливно-витяжною вентиляцією відповідно до вимог викладених у розд.6 п.6.6.3 ч.1 цих Правил. 14.4. На підлозі біля клеєварильних апаратів повинні бути розміщені дерев'яні настили або гумові килимки з ребристою поверхнею. 14.5. Для варіння клею повинні застосовуватись варильні апарати з механичними мішалками. 14.6. Злив клею з варильних апаратів повинен проводитись через крани. 14.7. Роботи по розколюванню селікатних брил повинні проводитись у захисних окулярах фартусі і рукавицях. 15. ДРУКАРСЬКЕ ВИРОБНИЦТВО 15.1. Друкарське виробництво повинно бути обладнано системою кондиціювання або припливно-витяжною вентиляцією відповідно до вимог розд. 6 п. 6.6.3 ч.1 цих Правил. 15.2. Піднімання і встановлення рулонів паперу на дру-карсько-висікальні автомати повинні проводитись за допомогою вантажопідйомних механізмів електроталей важільних підйомників тощо . 15.3. Друкарсько-висікальний автомат повинен бути оснащений автоматичною світловою і звуковою сигналізацією для попередження робітників про його пуск. 15.4. Штамп установлений на друкарське- висікальному автоматі повинен мати захисне огородження яке виключає можливість попадання рук під час роботи в небезпечну зону. 15.5. Механізми друкуючих секцій шестерні тощо які під час роботи друкарське-висікального автомата можуть створювати небезпеку удару захоплення частин тіла або одягу робітника повинні мати огородження зблоковані з приводом. 15.6. Витягати брак етикеток дозволяється тільки при вимкненому двигуні спеціальним пристосуванням. 15.7. Штампи і валики зняті з машини повинні зберігатися на спеціальних стелажах стояках пірамідах з гніздами і замками. Для транспортування штампів і валиків повинні бути спеціальні візки які мають гнізда із замками. 15.8. Для зняття під час друку електростатичних зарядів на папері повинні застосовуватись нейтралізатори статичної електрики. 15.9. Змивання валиків слід проводити в спеціальних приміщеннях або механізованих установках обладнаних місцевими вентиляційними відсмоктувачами. 15.10. Промивка клішових металевих гумових та інших деталей гасом уайт-спіритом повинна виконуватися у окремому приміщенні яке обладнано припливно-витяжною вентиляцією 15.11. Фарби оліфа технічний вазелін гас уайт-спірит повинні зберігатися у шафах які не згоряють в окремих приміщеннях які обладнані індивідуальною припливно-витяжною вентиляцією. 15.12. Для зберігання фарб і промивальних розчинів повинно бути обладнано спеціальне приміщення з індивідуальною припливно-витяжною вентиляцією. 16. СКЛАДИ ТЮТЮНУ І ТЮТЮНОВИХ ВИРОБІВ 16.1. Склади тютюну повинні розміщуватися як правило у окремостоячих одно- І багатоповерхових закритих будинках а також у будинках з легких металоконструкцій. 16.2. Склади повинні постійно утримуватися в чистоті систематично очищатися від павутини бруду пилу непридатних для виробництва тютюнових відходів. 16.3. Навіси і відкриті площадки для зберігання тютюнової сировини і матеріалів повинні бути забезпечені захистом від блискавки. 16.4. Зберігання ферментованого і неферментованого тютюну повинне здійснюватися у роздільних складах які відокремлені від головного корпусу протипожежними стінами з прорізами які захищені протипожежними дверима з межею вогнестійкості не менше ніж 1 2 години. 16.5. Зберігання тютюнової сировини повинне здійснюватись у штабелях завширшки не більше 4 м заввишки не більше 4-5 м для неферментованого тютюну і не більше 10 ярусів - для ферментованого тютюну. Довжина штабеля повинна визначатися шириною складу. 16.6. Склади тютюну повинні бути обладнані системами опалення і вентиляції для створення необхідної температури і вологості повітря. У приміщеннях складів повинна підтримуватись температура у межах 10-18 °С і відносна вологість повітря 75% додаток 1 . 16.7. Двері складу для зберігання ферментованого І не-ферментрваного тютюну а також приміщення для складування м'якої тари ряднини мішкотари сорочки повинні відчинятися назовні. Ширина дверей повинна прийматися на 1 м більше ширини транспортних засобів з вантажем. Двері повинні бути неспалимими або важкоспалимими з межею вогнестійкості не менше 0 6ч. 16.8. Не дозволяється сумісне зберігання тютюну з іншими товароматеріалами і цінностями а також товарами які мають запах. 16.9. При відсутності або нестачі стаціонарних складів допускається зберігання тютюнової сировини у відкритих складах під навісами . 16.10. При зберіганні тютюнової сировини і матеріалів у складах відкритого типу навіси відкриті площадки слід дотримуватися таких вимог: - будова складів відкритого зберігання тютюнової сировини і матеріалів повинна бути узгоджена з місцевими органами Держпожнагляду; - протипожежний розрив між складом відкритого зберігання сировини будинками та спорудами повинен бути не менше 35 м; - під'їзди до штабеля тютюнової сировини повинні бути з двох сторін з площадкою розмірами необхідними для розвороту машин перед штабелем. 16.11. Розмір штабеля не повинен по основі перевищувати 200 кв.м. Площа для зберігання повинна бути виходячи з норм 3 1 кв. м на 1т сировини. 16.12. Територія яка призначена для розміщення штабелів відкритого зберігання тютюну повинна бути не менше 1500 кв. м. Ширина проходів поміж штабелями - не менше 1 0 м. 16.13. Штабелі тютюнової сировини на відкритих площадках повинні бути укриті брезентом а навіси обтянуті з усіх бонів брезентом. 16.14. У складі для зберігання паперу і пакувальних матеріалів рулони паперу повинні складатися в два яруси на торцеву поверхню механізованими засобами. Штабелі паперових рулонів повинні бути викладені ступенями з відступом після кожного ряду штабеля не менше ніж на 0 5 діаметра рулона. 16.15. Бобіни з гільзовим мундштуковим сигаретним папером пачки етикеток повинні зберігатися складеними в штабелі- не менше 0 8 м центральний прохід - не менше 1 6 м а при використанні електротранспорту - не менше 3 5 м. 16.16. Ящики з готовою продукцією повинні бути складені на брусся на висоті не менше 0 1 м від підлоги з проміжками для циркуляції повітря. 16.17. Ящики з цигарками сигаретами повинні бути складені в штабелі не більше ніж у шість ящиків або сім у гоф-ротарі по висоті з проходами поміж двома-трьома рядами . Відстань від джерел тепла повинна бути не менше 1 м а відстань від стін і вікон не менше 0 8 м. 16.18. Не дозволяється сумісне зберігання в одному складі тютюнових відходів целюлози діетиленгліколю тощо. 16.19. Ящики з сигаретами повинні бути складені по два в ряд по висоті не більше 6 одиниць і на відстані не менше 0 3 м від стіни. Поміж рядами повинні бути залишені просвіти. 16.20. У складах тютюнової сировини паперових і кульових матеріалів готової продукції і експедиції повинне бути приміщення для обігрівання працівників. 17. ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ДО СКЛАДІВ З ЛЕГКИХ МЕТАЛОКОНСТРУКЦІЙ 17.1. Загальні вимоги до складів викладені в розд. 4.і 6. ч.1 цих Правил. Розміщення тимчасових складів майстерень і адміністративно-побутових приміщень у будинках які будуються з не-захищеними несучими металевими конструкціями і панелями з горючими полімерними утеплювачами не допускається. 17.2. У тих випадках коли при проведенні будівельних робіт на покрівлі а також при складанні огороджуючих конструкцій стін і перегородок застосовуються утеплювачі які згоряють такі роботи слід виконувати згідно з нарядами-до-пусками які видаються виконавцям робіт за підписом власника підприємства і керівника підрядної організації на встановлений ними термін з обов'язковим зазначенням місця технологічної послідовності способів виробництва конкретних протипожежних заходів які забезпечують пожежну безпеку робіт. 17.3. На весь період проведення робіт організація яка виконує роботи повинна виділяти відповідальних за виконання протипожежних заходів зазначених у наряді-допуску і дотримання протипожежного режиму. На місцях робіт повинні бути вивішені попереджуючи написи: "Вогненебезпеч-но - легкогорючий утеплювач!". 17.4. Спалимий утеплювач на будівельних площадках повинен зберігатися в закритому приміщенні яке має неспалимі огороджувальні конструкції або на спеціально відведених площадках на відстані не менше 24 м від будинків і споруд. І7.5. Складання спалимого утеплювача і влаштування водоізоляційного килима на покритті слід проводити ділянками площею не більше 500 кв. м. Відразу після настилання останього шару руберойдового килима повинен укладатися шар гравію. 17.6.  Після закінчення  робочої зміни  не дозволяється залишати невикористані покрівельні рулонні матеріали або незмонтовані металеві панелі з полімерним утеплювачем усередині і на покриттях будинків а також залишати під напругою електроустаткування. Під час робіт пов'язаних з улаштуванням пароізоляції на покрівлі укладанням спалимих теплоізоляційних плит гідроізоляційного килима монтажем металевих панелей з полімерними утеплювачами не дозволяється проводити електрозварювальні та інші вогневі роботи. 17.7. Для паління повинні бути відведені спеціальні місця. 17.8. До початку монтажу панелей з полімерними утеплювачами укладання полімерних утеплювачів на покритті проведення робіт по улаштуванню рулонних і мастикових покрівель будинків повинні бути влаштовані всі виходи на покриття будівлі передбачені проектом і встановлені телефони для повідомлення про пожежу пожежну охорону або комутатор об'єкта. 17.9. Застосування газових пальників інфрачервоного випромінювання і повітронагрівників працюючих на рідкому паливі і газі для сушіння приміщень і обігрівання у будинках з металевих конструкцій з полімерними утеплювачами не допускається. 17.10. При експлуатації будинків з металевих конструкцій у сполученні з полімерними утеплювачами проведення елек-трогазозварювальних та інших вогневих робіт у безпосередній близькості від цих конструкцій і на них а також зняття і закріплення нових панелей із плит з полімерними утеплювачами улаштування в них отворів або установка закладних деталей із застосуванням електрогазозварювальних та іншого виду вогневих робіт не дозволяється. 17.11. У будинках з металевих конструкцій з полімерними утеплювачами на період проведення будівельних робіт допускається застосовувати тільки системи повітряного або водяного опалення з розміщенням топкових за межею будинків на відстані не менше 18 м або за протипожежною стіною. 17.12. Проведення зварювальних робіт зовні приміщення електрозварювальних цехів і ділянок як у виробничих приміщеннях так і на відкритому повітрі допускається за узгодженням з місцевими органами пожежної безпеки і органами державного санітарного нагляду. У разі проведення вогневих робіт у вибухо- і пожежоне-безпечних цехах і ділянках повинно бути одержано дозвіл власника підприємства. Форма дозволу на проведення вогневих робіт наведена у додатку 14. 17.13. Спільно з територіальними органами пожежної охорони повинні бути підготовлені та відпрацьовані плани по ліквідації аварій і гасінню пожеж у подібних будинках. З метою обмеження розвитку пожежі у разі його виникнення повинні бути розроблені заходи щодо забезпечення швидкого розкриття певних ділянок покрівельних і стінових огороджень. 17.14. Для раніше вибудованих будинків великих площ з метою зменшення можливих втрат від пожежі повинен бути передбачений пристрій у захисних конструкціях протипожежних поясів завширшки 24 м а по об'єктах які становлять особливу важливість заміна спалимих утеплювачів на неспалимі або важко спалимі при реконструкції виробництва проведенні капітальних ремонтів тощо. 17.15. У будинках з легких металоконструкцій повинен бути передбачений другий евакуаційний вихід. 17.16. Своєчасно повинен проводитись замір опору ізоляції силової і освітлювальної електромережі а також ремонт електромережі яка знаходиться в пожежонебезпечному стані. Додаток 1 Норми мікрокліматичних параметрів повітря робочої зони підприємств тютюнового та тютюново-ферментаційного виробництва Узгоджено Міністерством охорони здоров'я України 23.09.93 № 5.05.07-737           Найменування приміщень виробництв                   Найменування профе- сій                   Катего- рорії робіт           Холодний період року                                                                                                                          Теплий період року   Температура °С   Видносна вологість %   Шзид-кість руху   Температура °С   Виносна вологість %     Швидкість руху м/с         Оптимальна           Допустима   допустима На постійних робочих місцях         На непостійних робочих мсцях         Опти магьна               Допус- тима на постійних  і непостій них місцях  не більше             оптимальна не більше     допустима на постійних і непостійних місцях не більше   Оптимальна             На постійних робочих місцях   На непостійних робочих місцях   Оптимальна           допустима на постійних і непостійних місцях не більше   Оптималь на не біль ше               Допус тима на роб. місцях постійніх і т. д         1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17   Продовження додатка 1 1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17                   1.   Основне виробництво   Склад тютюнової сировини   Приймапьник-здавальник харчової продукції   Іб   21-23   20-24   10-16 х 10-16 х 17-25   40-60   75   0.1   0.2   22-24   28/31   10-16 х 10-16 х 30/32   40-60   75   0.2   0.3   Сортувальник тютюну   Па   18-20   17-23   10-16 х 10-16 х 15-24   40-60   75   0.2   0.3   21-23   27/30   10-16 х 10-16 х 29/31   40-60   75   0.3   0.4       Сортувальник тютюну у ферментаційному виробництві На   18-20   17-23   10-16 х 10-16 х 15-24   40-60   75   0.2   0.3   21-23   27/30   10-16 х 10-16 х 29/31   40-60   75   0.3   0.4   Транспортувальник   Нб   17-19   15-21   10-16 х 10-16 х 13-23   40-60   75 0.2   0.4   20-22   27/30   10-16 х 10-16 х 29/31   40-60   75   0.3   0.5       Підсобний робітник   Иб   17-19   15-21   10-16 х 10-16 х 13-23   40-60   75   0.2   0.4   20-22   27/30   10-16 х 10-16 х 29/31   40-60   75   0.3   0.5   Тютюновий цех   Триймальник-здавальник харчової продукції Іб   21-23   20-24   17-25   40-60   75   0.1   0.2   22-24   28/31   30/32   40-60   75   0.2   0.3       Купажувальник по тютюну   Іб   21-23   20-24   17-25   40-60   75 0.1   0.2   22-24   28/31   30/32   40-60   75   0.2   0.3   Ароматизувальник   Іб   21-23   20-24   17-25   40-60   75   0.1   0.2   22-24   28/31   30/32   40-60   75   0.2   0.3   Сортувальник тютюну   На   18-20   17-23   15-24   40-60   75   0.2   0.3   21-23   27/30   29/31   40-60   75   0.3   0.4   Машиніст   тютюно- різальних машин  На   18-20   17-23   15-24   40-60   75 0.2   0.3   21-23   27/30   29/31   40-60   75   0.3   0.4   Сушильник тютюну   Іб   21-23   20-24   17-25   40-60   75 0.1   0.2   22-24   28/31   30/32   40-60   75   0.2   0.3   Заточувальник   Па   18-20   17-23   15-24   40-60   75 0.2   0.3   21-23   27/30   29/31   40-60   75   0.3   0.4       Машиніст-регулюваль ник Па   18-20   17-23   15-24   40-60   75   0.2   0.3   21-23   27/30   29/31   40-60   75   0.3   0.4       Чистильник устатку вання  Иб   17-19   15-21   13-23   40-60   75 0.2   0.4   20-22   27/30   29/31   40-60   75   0.3   0.5   Сортувальник тютюну   На   18-20   17-23   15-24   40-60   75 0.2   0.3   21-23   27/30   29/31   40-60   75   0.3   0.4       Підсобний робітник   Іб   21-23   20-24   17-25   40-60   75 0.1   0.2   22-24   28/31   30/32   40-60   75   0.2   0.3       Транспортувальник   Нб   17-19   15-21   13-23   40-60   75 0.2   0.4   20-22   27/30   29/31   40-60   75   0.3   0.5   Продовження додатка 1 1   2 4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17   Цигарковий цех   Машиніст потоково-механізованих цигарко-сигаретних ліній машин IIа   18-20   17-23   15-24   40-60   75   0.2   0.3   21-23   27/30   29/31   40-60   75   0.3   0.4   Машиніст-регупювальник IIа   18-20   17-23   15-24   40-60   75   0.2   0.3   21-23   27/30   29/31   40-60   75   0.3   0.4   Чистильник устаткування 116   17-19   15-21   13-23   40-60   75   0.2   0.4   20-22   27/30   29/31   40-60   75   0.3   0.5   Клеїльник паперу кар-тону і виробів з них Штемпельник етикеток  16 16   21-23 21-23   20-24 20-24   17-25 17-25   40-60 40-60   75 75   0.1 0.1   0.2 0.2   22-24 22-24   28/31 28/31   30/32 30/32   40-60 40-60   75 75   0.2 0.2   0.3 0.3   Транспортувальник Клеєвар Сортувальник тютюну Сигаретний цех    Машиніст потоково-механізованих цигарко-сигаретних ліній і машин 116 16 На На   17-19 21-23 18-20 18-20   15-21 20-24 17-23 17-23   13-23 17-25 15-24 15-24   40-60 40-60 40-60 40-60   75 75 75 75   0.2 0.1 0.2 0.2   0.4 0.2 0.3 0.3   20-22 22-24 21-23 21-23   27/30 28/31 27/30 27/30   29/31 30/32 29/31 29/31   40-60 40-60 40-60 40-60   75 75 75 75   0.3 0.2 0.3 0.3   0.5 0.3 0.4 0.4   Машиніст-регулюваль-ник   На   18-20   17-23   15-24   40-60   75   0.2   0.3   21-23   27/30   29/31   40-60   75   0.3   0.4   Чистильник устаткування   116   17-19   15-21   13-23   40-60   75   0.2   0.4   20-22   27/30   29/31   40-60   75   0.3   0.5   Клеїльнік паперу картону і виробів з них Штемпельник етикеток   16 16   21-23 21-23   20-24 20-24   17-25 17-25   40-60 40-60   75 75   0.1 0.1   0.2 0.2   22-24 22-24   28/31 28/31   30/32 30/32   40-60 40-60   75 75   0.2 0.2   0.3 0.3   Приймальник- здавальник харчової  продукції   16   21-23   20-24   17-25   40-60   75   0.1   0.2   22-24   28/31   30/32   40-60   75   0.2   0.3   Продовження додатка 1   Клеєвар Сортувальник тютюну Машиніст лінії переробки браку   1б IIа IIа   21-23 18-20 18-20   20-24 17-23 1.7-23   17-25 15-24 15-24   40-60 40-60 40-60   75 75 75   0.1 0.2 0.2   0.2 0.3 0.3   22-24 21-23 21-23   28/31 27/30 27/30   30/32 29/31 29/31   40-60 40-60 40-60   75 75 75   0.2 0.3 0.3   0.3 0.4 0.4   Відділення сигаретних фільтрів   Машиніст фільтророб-них машин   IIа  18-20   17-23   15-24   40-60   75   0.2   0.3   21-23   27/30   29/31   40-60   75   0.3   0.4       Машиніст-регупюваль-ник   IIа  18-20   17-23   15-24   40-60   75   0.2   0.3   21-23   27/30   29/31   40-60   75   0.3   0.4   Друкарський цех   Друкар друкарсько-висікального автомата Різальник паперу і картону Фарботер Приймапьник-здаваль-ник харчової продукції   IIа Iб 1б Iб   18-20 21-23 21-23 21-23   17-23 20-24 20-24 20-24   15-24 17-25 17-25 17-25   40-60 40-60 40-60 40-60   75 75 75 75   0.2 0.1 0.1 0.1   0.3 0.2 0.2 0.2   21-23 22-24 22-24 22-24   27/30 28/31 28/31 28/31   29/31 30/32 30/32 30/32   40-60 40-60 40-60 40-60   75 75 75 75   0.3 0.2 0.2 0.2   0.4 0.3 0.3 0.3       Чистильник устатку-   IIб   17-19   15-21   13-23   40-60   75   0.2   0.4   20-22   27/30   29/31   40-60   75   0.3   0.5       Пресувальник-форму-вальник   IIа   18-20   17-23   15-24   40-60   75   0.2   0.3   21-23   27/30   29/31   40-60   75   0.3   0.4   Склад паперових і тарних матеріали   Приймальник-здаваль-ник харчової продукції   Iб   21-23   20-24 18-   17-25 20 х 18-   40-60 20}х   75   0.1   0.2   22-24   28/31 18-   30/32 20 х 18-   40-60 20 х   75   0.2   0.3       Транспортувальник   Iб   17-19   15-21   13-23   40-60   75   0.2   0.4   20-22   27/30   29/31   40-60   75   0.3   0.5                   18-   20 х 18-   20 х                   18-   20 х 18-   20 х               Склад готової продукції і експедиція   Приймальник-здаваль-ник харчової продукції Підсобний робітник   Iб Iб   21-23 21-23   20-24 18-20-24   17-25 20 х 18-17-25   40-60 20}х 40-60   75 75   0.1 0.1   0.2 0.2   22-24 22-24   28/31 18-28/31   30/32 20 х 18-30/32   40-60 20}х 40-60   75 75   0.2 0.2   0.3 0.3                   10-   16}х 10-   6}х                   10-   16 х 10-   6 х                   Транспортувальник   IIб   17-19   15-21   13-23   40-60   75   0.2   0.4   20-22   27/30   29/31   40-60   75   0.3   0.5                   10-   16 х 10-   6 х                   10-   16 х 10-   6 х               Тарна майстерня   Машиніст зшивальної машини   IIа   18-20   17-23   15-24   40-60   75   0.2   0.3   21-23   27/30   29/31   40-60   75   0.3   0.4   Продовження додатка 1 1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17       Пресувальник рядна з-пид тютюну Приймальник-здаваль-ник харчової продукції   IIа Іб   18-20 21-23   17-23 20-24   15-24 17-25   40-60 40-60   75 75   0.2 0.1   0.3 0.2   21-23 22-24   27/30 28/31   29/31 30/32   40-60 40-60   75 75   0.3 0.2   0.4 0.3       Транспортувальник   ІІб   17-19   15-21   13-23   40-60   75   0.2   0.4   20-22   27/30   29/31   40-60   75   0.3   0.5   Склад нефермен-тованої тютюнової сировини   Сортувальних тютюну в ферментаційному виробництві   IIа   18-20   17-23 10-   15-24 12 х 10-   40-60 12 х   75   0.2   0.3   21-23   27/30 10-   29/31 12 х 10-   40-60 12 х   75   0.3   0.4       Приймальник-здаваль-ник харчової продукції   Іб   21-23   20-24 10-   17-25 12 х 10-   40-60 12 х   75   0.1   0.2   22-24   28/31 10-   30/32 12 х 10-   40-60 12 х   75   0.2   0.3       Укладальник-пакуваль-ник   Іб   21-23   20-24 10-   17-25 12 х 10-   40-60 12 х   75   0.1   0.2   22-24   28/31 10-   30/32 12 х 10-   40-60 12 х   75   0.2   0.3       Транспортувальник   ІІб   17-19   15-21 10-   13-23 12 х 10-   40-60 12 х   75   0.2   0.4   20-22   27/30 10-   29/31 12 х 10-   40-60 12}х   75   0.3   0.5   Відділення дофер-ментаційної обробки   Приїмальник-здаваль-ник харчової продукції   Іб   21-23   20-24   17-25   40-60   75   0.1   0.2   22-24   28/31   30/32   40-60   75   0.2   0.3       Зволожувач тютюнової сировини Сортувальник тютюну в ферментаційному виробництві   Іб ІІа   21-23 18-20   20-24 17-23   17-25 15-24   40-60 40-60   75 75   0.1 0.2   0.2 0.3   22-24 21-23   28/31 27/30   30/32 29/31   40-60 40-60   75 75   0.2 0.3   0.3 0.4       Машиніст лінії підготовки тютюну до ферментації   IIа   18-20   17-23   15-24   40-60   75   0.2   0.3   21-23   27/30   29/31   40-60   75   0.3   0.4       Наладчик устаткування Транспортувальник   IIа ІІб   18-20 17-19   17-23 15-21   15-24 13-23   40-60 40-60   75 75   0.2 0.2   0.3 0.4   21-23 20-22   27/30 27/30   29/31 29/31   40-60 40-60   75 75   0.3 0.3   0.4 0.5   Продовження додатка 1 1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17   Відділення ферментації   Завантажник-вивантаж-ник ферментаційних камер   IIб   17-19   15-21   13-23   40-60   75   0.2   0.4   20-22   27/30   29/31   40-60   75   0.3   0.5       Машиніст лінії безперервної ферментації тютюну   IIа   18-20   17-23   15-24   40-60   75   0.2   0.3   21-23   27/30   29/31   40-60   75   0.3   0.4       Слюсар-наладчик   IIа   18-20   17-23   15-24   40-60   75   0.2   0.3   21-23   27/30   29/31   40-60   75   0.3   0.4   Відділення після-ферментаційної обробки   Сортувальник тютюну в ферментаційному виробництві   IIа   18-20   17-23   15-24   40-60   75   0.2   0.3   21-23   27/30   29/31   40-60   75   0.3   0.4       Укладальник-пакуваль-ник   Iб   21-23   20-24   17-25   40-60   75   0.1   0.2   22-24   28/31   30/32   40-60   75   0.2   0.3       Вагар   Iб   21-23   20-24   17-25   40-60   75   0.1   0.2   22-24   28/31   30/32   40-60   75   0.2   0.3       Приймальник-здавапь-ник   IIа   18-20   17-23   15-24   40-60   75   0.2   0.3   21-23   27/30   29/31   40-60   75   0.3   0.4       Штемпельник етикеток Наладчик устаткування Транспортувальник   Iб IIа IIб   21-23 18-20 17-19   20-24 17-23 15-21   17-25 15-24 13-23   40-60 40-60 40-60   75 75 75   0.1 0.2 0.2   0.2 0.3 0.4   22-24 21-23 20-22   28/31 27/30 27/30   30/32 29/31 29/31   40-60 40-60 40-60   75 75 75   0.2 0.3 0.3   0.3 0.4 0.5   Відділення 25-денного відлежування відділення   Складач вагонних партій тютюну Транспортувальник   Iб IIб   21-23 17-19   20-24 15-21   17-25 13-23   40-60 40-60   75 75   0.1 0.2   0.2 0.4   22-24 20-22   28/31 27/30   30/32 29/31   40-60 40-60   75 75   0.2 0.3   0.3 0.5   Виробництво гофротари   Клеєвар Машиніст гофрувального агрегату   III IIб   16-18 17-19   13-19 15-21   12-20 13-23   40-60 40-60   75 75   0.3 0.2   0.5 0.4   18-20 20-22   26/29 27/30   28/30 29/31   40-60 40-60   75 75   0.3 0.3   0.4 0.5       Сушильник картоно-робної машини   IIб   17-19   15-21   13-23   40-60   75   0.2   0.4   20-22   27/30   29/31   40-60   75   0.3   0.5       Машиніст друкарсько-висікального агрегату   IIб   17-19   15-21   13-23   40-60   75   0.2   0.4   20-22   27/30   29/31   40-60   75   0.3   0.5   Продовження додатка 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 Машиніст висікально- штампувапьної машини  ІІб   17-19   15-21   13-23   40-60   75   0.2   0.4   20-22   27/30   29/31   40-60   75   0.3   0.5   Машиніст зшивальної машини   IIб   17-19   15-21   13-23   40-60   75   0.2   0.4   20-22   27/30   29/31   40-60   75   0.3   0.5   Пресувальник відходів ІІб   17-19   15-21   13-23   40-60   75   0.2   0.4   20-22   27/30   29/31   40-60   75   0.3   0.5   Наладчик устаткування  IIа   18-20   17-23   15-24   40-60   75   0.2   0.3   21-23   27/30   29/31   40-60   75   0.3   0.4   Водій електронаванта- жувача   ІІа   18-20   17-23   15-24   40-60   75   0.2   0.3   21-23   27/30   29/31   40-60   75   0.3   0.4   Прибиральник виробничих приміщень  IIа   18-20   17-23   15-24   40-60   75   0.2   0.3   21-23   27/30   29/31   40-60   75   0.3   0.4   Склад готової продукції Транспортувальник ІІб   17-19   15-21   10-12 х 10-12 х 13-23   40-60   75   0.2   0.4   20-22   27/30   10-12 х 10-12 х 29/31   40-60   75   0.3   0.5   Підсобний робітник Іб   21-23   20-24   10-12 х 10-12 х 17-25   40-60   75 0.1 0.2   22-24   28/31   10-12 х 10-12 х 30/32   40-60   75   0.2   0.3   Приймальнік- здавальник харчової продукції   Іб   21-23   20-24   10-12 х 10-12 х 17-25   40-60   75 0.1 0.2   22-24   28/31   10-12}х 10-12 х 30/32   40-60   75   0.2   0.3   Просіювач фарматури і відходів   ІІа   18-20   17-23   10-12 х 10-12 х 15-24   40-60   75 0.2 0.3   21-23   27/30 10-12}х 10-12 х   29/31   40-60   75   0.3   0.4   Укладальник-пакувальник   Іб   21-23   20-24   10-12 х 10-12 х 17-25   40-60   75 0.1 0.2   22-24   28/31   10-12 х 10-12 х 30/32   40-60   75   0.2   0.3   Склад тарних матеріалалів   Приймальник-здавальник харчової продукції  Іб   21-23   20-24   10-16 х 10-16 х 17-25   40-60   75 0.1 0.2   22-24   28/31   10-16}х 10-16 х 30/32   40-60   75   0.2   0.3   Пресувальник рядна з-під тютюну ІІа   18-20   17-23   10-16 х 10-16 х 15-24   40-60   75 0.2 0.3   21-23   27/30 10-16 х 10-16 х  29/31   40-60   75   0.3   0.4   Різальник паперу і картону Іб   21-23   20-24   10-16 х 10-16 х 17-25   40-60   75 0.1 0.2 22-24 28/31   10-16 х 10-16 х 30/32   40-60   75   0.2   0.3   Намотувальник основ   Іб   21-23   20-24   10-16 х 10-1б х 17-25   40-60   75 0.1 0.2 22-24 28/31   10-16 х 10-16 х 30/32   40-60   75   0.2   0.3   Продовження додатка 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 2.Допоміжне виробництво Склади оліфи - Комірник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 масел фарб -лаків Вантажник III 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0.3 0.5 18-20 26/29 28/30 40-60 75 0.4 0.6 Склад пально- Комірник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 мастильних ма­теріалів Вантажник III 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0.3 0.5 18-20 26/29 28/30 40-60 75 0.4 0.6 Склад ЛЗР та Комірник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 ГР Вантажник III 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0.3 0.5 18-20 26/29 28/30 40-60 75 0.4 0.6 Склад паперу -картону тощо Механічні май­стерні Комірник Вантажник Слюсар-ремонтник Фрезерувальник IIа III IIа 18-20 16-18 18-20 17-23 13-19 17-23 15-24 12-20 15-24 40-60 40-60 40-60 75 75 75 0.2 0.3 0.2 0.3 0.5 0.3 21-23 18-20 21-23 27/30 26/29 27/30 29/31 28/30 29/31 40-60 40-60 40-60 75 75 75 03 0.4 0.3 0.4 0.6 0.4 Токар Верстатник широкого профілю Стругальник Мідник Гравірувальник Свердлувальник Жерстяницька майстерня Жерстяник Слюсар з ремонту та обслуговування систем вентиляції і кондицію­вання IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 Продовження додатка 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 Електроремонт­на майстерня Електромонтер з ре­монту та обслуговуван­ня електрообладнання Слюсар-електрик з ре­монту електрооблад- і Ј11 91 Електромеханік з об­слуговування ліфтів Обмотувальник еле­ментів електричних машин IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 Столярнобуді-вельна майстер­ня Столяр будівельний Тесляр Плиточник-облицю-вальник Покрівельник сталевих покрівель Маляр Штукатур Муляр IIа III 18-20 16-18 17-23 13-19 15-24 12-20 40-60 40-60 75 75 0.2 0.3 0.3 0.5 21-23 18-20 27/30 26/29 29/31 28/30 40-60 40-60 75 75 0.3 0.4 0.4 0.6 Майстерня ре­монту КВП і А Слюсар контрольно-вимірювальних при­ладів та автоматики Наладчик контрольно-вимірювальних при­ладів та автоматики Iб 21-23 20-24 17-25 40-60 75 0.1 0.2 22-24 28/31 30/32 40-60 75 0.2 0.3 Тарний цех Складальник виробів з деревини Контролер деревооб­робного виробництва IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 Продовження додатка 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 Машиніст зшивальних машин Іб 21-23 20-24 17-25 40-60 75 0.1 0.2 22-24 28/31 30/32 40-60 75 0:2 0.3 Картонаж ний цех Різальник паперу кар­тону та целюлози Машиніст зшивальної машини Машиніст висікально-штампувальної машини Клеїльник паперу.кар-тону та виробів з них Картонажник Модельєр коробок Пресувальник картон­них виробів Складальник паперо­вих виробів Клеєвар 16 21-23 20-24 17-25 40-60 75 0.1 0.2 22-24 28/31 30/32 40-60 75 0.2 0.3 Кузня Коваль ручного кування Коваль на молотах та пресах IIб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.5 Зварювальне відділення Електро-газозварник Електрозварник ручно­го зварювання Електрозварник на ав­томатичних та напівав-тематичних машинах IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 Літографія Копіювальник дру карських форм Ретушер IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 Продовження додатка 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 Шліфувальник літооф-сетнихформ Монтажист Друкар Оператор копіюваль­них та розмножуваль­них машин Машиніст різальних машин Наладчик поліграфіч­ного устаткування Препараторник Приймальник на ма­шинах та агрегатах Іб 21-23 20-24 17-25 40-60 75 0.1 0.2 22-24 28/31 30/32 40-60 75 0.2 0.3 Холодильна станція Машиніст холодильних установок IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 Котельна Апаратник хімводоо-чищення Ізолювальник Оператор котельної Монтажник технологіч­них трубопроводів IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 Транспортний цех Водій автомобіля Водій навантажувача Машиніст кранів Приймальник-здаваль-ник вантажу та багажу Підсобний робітник ІІб 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.5 Продовження додатка 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 Слюсар з ремонту та обслуговування вантаж­них машин Стропальник Слюсар з ремонту ав­томашин Зарядна акуму­ляторна Акумулятор- ник IIяа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 27/30 29/31 40-60 75 0.3 0.4 Примітки: 1. У графах 12-й та 13-й наведено розрахункові температури на постійних робочих місцях; в чисельнику -для районів з температурою зовнішнього повітря теплої пори року параметри А до 25 °С; в знамен­нику - для районів з температурою зовнішнього повітря теплої пори року параметри А 25 °С і вище. 2. Швидкість руху повітря вказана в графі 17 збільшується на 0 1 м/с на кожен градус різниці темпе­ратур на робочих місцях та температурою 28 °С але щонайбільш на 0 3 м/с при розрахунковій тем­пературі зовнішнього повітря теплої пори року параметри А понад 28 °С. 3. Відносну вологість повітря вказану в графі 15 допускається приймати на 5% нижче на кожен градус різниці температур поміж температурою повітря на робочих місцях та температурою 24 °С при розра­хунковій температурі зовнішнього повітря теплої пори року параметри А понад 24 °С. 4. Температури параметри А наведені в СНиПІ 2.04.05-91 додаток 8. 5.x - технологічні режими при­міщень Додаток 2 Нормативи щодо забезпечення санітарно-побутовими приміщеннями та обладнанням підприємств тютюнового та тютюново-ферментаційного виробництва Узгоджено Міністерством охорони здоров'я України 23.09.93 № 5.05.07-737 Найменування приміщень виробництв Найменування Шкідливості у повітрі робочої зони Санітарно-побутові приміщення вання Санітарна харак­теристика виробничого процесу Розра-хунко-ва кількість чоловік Тип гардеробних число відділень шафи на 1 чоловіка Спеціальні побутові приміщення і обладнання 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 1.Основне виробництво Продовження додатка 2 Склад тютюнової сировини Приймальник-здавальник харчової продукції Тютюн III 3 1б Процеси які спричиняють забруднення речовинами 3 і 4-го класів небезпеки тіла і спецодягу 15 10 Загальні два відділення Сортувальник тютюну Теж III 3 1в Процеси.які спричиняють забруднення речовинами 3 і 4-го класів небезпеки тіла і спецодягу.щр видаляєть­ся Із застосуванням спец­іальних миючих засобів 5 20 Роздільні по одному виділенню Хімчистка або прання спецодягу Сортувальник тютюну у фер­ментаційному виробництві Тютюн III 3 1в Теж 5 20 Теж Теж Транспортуваль­ник Тютюн III 3 1б Процеси.які спричиняють забруднення речовинами 3 і 4-го класів небезпеки тіла 15 10 Загальні два відділення Підсобний робіт­ник - - - 2 і спецодягу Процеси що проходять при температурі повітря до 10°С включаючи робо­ти на відкритому повітрі 5 20 Роздільні по од­ному відділенню Приміщення для обігрвання І сушін­ня спецодягу Тютюновий цех Приймальник-здавальнис харчо­вої продукції Тютюн III 3 1б Процеси.які спричиняють забруднення речовинами 3 і 4-го класів небезпеки тіла і спецодягу 15 10 Загальні два виділення Купажувальник тютюну Теж III 3 1в Процеси.які спричиняють забруднення речовинами. 3 і 4-го класів небезпеки тіла і спецодягу.шр видаляєть­ся Із застосуванням спец­іальних миючих засобів 5 20 Роздільні по од­ному відділенню Хімчистка або прання спецодягу Ароматизуваль-ник " III 3 1в Теж 5 20 Теж Теж Сортувальник тютюну III 3 1в Процеси.які спричиняють забруднення речовинами 3 і 4-го класів небезпеки тіла 5 20 Роздільні по од­ному відділенню Хімчистка або пран­ня спецодягу Продовження додатка 2 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 і спецодягу.що видаляєть­ся із застосуванням спец­іальних миючих засобів Машиніст тютюнорізальних машин Тютюн III 3 1в Теж 5 20 Теж Теж Сушильник тю­тюну Теж III 3 1в ~"~ 5 20 """ """ Заточувальник Алмаз металізо-ний III 4 1в """ 5 20 ~ Машиніст-регупо-вагьник Тютюн III 3 1в Теж 5 20 Теж Теж Чистильник устат­кування Теж III 3 1б Процеси.які спричиняють забруднення речовинами 3 і 4-го класів небезпеки тіла і спецодягу 15 10 Загальні два від-ділення Сортувальник тютюну " III 3 1в Процеси.які спричиняють забруднення речовинам/І 3 і 4-го класів небезпеки тіла і спецодягу.шр видаляєть­ся із застосуванням спец­іальних миючих засобів 5 20 Роздільні по од­ному відділенню Хімчистка або пран­ня спецодягу Підсобний робіт­ник 2 Процеси що проходять при температурі повітря до 10 °С включаючи ро­боти на відкритому по­вітрі 5 20 Теж Приміщення для обігрівання і сушін­ня спецодягу Транспортуваль­ник Тютюн III 3 1б Процеси.які спричиняють забруднення речовинами 3 і 4-го класів небезпеки тіла 15 10 Загальні два відділення Продовження додатка 2 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 гаретних ліній і машин Теж III 3 1в Теж 5 20 Теж Теж Машиніст-регулю-вальнік " III 3 1в " 5 20 н и Чистильник устат-кування III 3 16 Процеси.які спричиняють забруднення речовинами 3 і 4-го класів небезпеки тіла і спецодягу 15 10 Загальні два відділення Клеїльник паперу картону і виробів з них Пил паперовий IV 2 16 Теж 15 10 Теж Штемпельник етикеток Тютюн III 3 16 """ 15 10 ~ Приймальник-здавальник харчо­вої продукції Тютюн III 3 16 Процеси.які спричиняють забруднення речовинами 3 і 4-го класів небезпеки тіла і спецодягу 15 10 Загальні два виділення Клеєвар Луг їдкий II 0 5 36 Процеси які спричиняють забруднення речовинами 1 і 2-го класів небезпеки а також речовинами.шр ма­ють стійкий запах тіла і спецодягу 3 10 Роздільні по од­ному виділенню Хімчистка штучна вентиляція місць зберігання спецо­дягу: дезодорація Сортувальник тютюну Тютюн III 3 1в Процеси.які спричиняють забруднення речовинами 3 і 4-го класів небезпеки тіла і спецодягу.шр видаляєть­ся із застосуванням спец­іальних миючих засобів 5 20 Роздільні по од­ному відділенню Хімчистка або прання спецодягу Машиніст лінії переробки браку Теж III 3 16 Процеси.які спричиняють 15 10 Загальні два від­ділення " Продовження додатка 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 забруднення речовинами 3 і 4-го класв небезпеки тіла і спецодягу Відділення сига-ретних фільтрів Машиніст фільтроробних машин Ацетат III 2 1б Теж 15 10 Теж Машиніст-регула вальник Ацетат III 2 1б Процеси.які спричиняють забруднення речовинами 3 і 4-го шов небезпеки тіла і спецодягу 15 10 Загальні два від-ділення Друкарський цех Друкар друкарсь-ко-висікального автомата Уайт-спірит Спирт етиловий IV IV 300 100С 1в 1в Процеси.які спричиняють забруднення речовинами 3 і 4-го класів небезпеки тіла і спецодягу.що видаляєть­ся із застосуванням спец­іальних миючих засобів 5 20 Роздільні по од­ному відділенню Хімчистка або прання спецодягу Різальник паперу і картону Пил паперовий IV 6 16 Процеси.які спричиняють забруднення речовинами 3 1 4-го класів небезпеки тіла і спецодягу 15 10 Загальні два відділення Приміщення для обезпилювання Фарботер 1в Процеси.які спричиняють забруднення речовинами 3 і 4-го класів небезпеки тіла І спецодягу.шо видаляєть­ся із застосуванням спец­іальних миючих засобів 5 20 Роздільні по од­ному виділенню Хімчистка або прання спецодягу Приймальник-здавальник харчо­вої продукції 16 Процеси.які спричиняють забруднення речовинами 3 і 4-го класів небезпеки тіла і спецодягу 15 10 Загальні два виділення Продовження додатка 2 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Чистильник устаткування Пил паперовий IV 6 16 Процеси.які спричиняють забруднення речовинами 3 4-го класів небезпеки тіла спецодягу 15 10 Теж Приміщення для обезпилювання Пресувальник-формувальник Теж IV 6 16 Теж 15 10 Теж - Склад паперових тарних матеріалів Приймальник-здавальник хар­чової продукції IV 6 16 Процеси.які спричиняють забруднення речовинами 3 4-го класів небезпеки тіла спецодягу 15 10 Загальні два виділення Транспортуваль­ник -"- IV 6 16 Теж 15 10 Теж - • Склад готової продукції і експе­диція Приймальник-здавальник хар­чової продукції Тютюн IV 6 16 15 10 Підсобний робіт­ник 2г Процеси.що проходять при температурі повітря до 10 °С включаючи ро­боти на відкритому по-вітрі 5 20 Роздільні по од­ному відділенню Приміщення для обігрівання і сушін­ня спецодягу Транспортуваль­ник Тютюн III 3 Іб Процеси які спричиняють забруднення речовинами 3 4-го класів небезпеки тіла спецодягу 15 10 Загальні два виділення Тарна майстерня Машиніст зши­вальної машини Пил паперовий IV 6 1в Процеси які спричиняють забруднення речовинами 3 4-го класів небезпеки тіла і спецодягу.шр видаляєть­ся із застосуванням спец­іальних миючих засобів 5 20 Роздільні по од­ному виділенню Хімчистка або прання спецодягу Приміщення для обезпилювання спе­цодягу Продовження додатка 2 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Пресувальник рядна з-під тю­тюну Тютюн III 3 1в Теж 5 20 Теж Теж Приймальник-здавальник харчо­вої продукції 16 Процеси.які спричиняють забруднення речовинами 3 і 4-го класів небезпеки тіла і спецодягу 15 10 Загальні два виділення Транспортуваль­ник " 16 Теж 15 10 Теж Склад нефермен-тованої тютюнової сировини Сортувальник тютюну в фер­ментаційному ви­робництві Тютюн III 3 1в Процеси.які спричиняють забруднення речовинами 3 і 4-го класе небезпеки тіла і спецодягу.щр видаляєть­ся в застосуванням спец­іальних миючих засобів 5 20 Роздільні по од­ному виділенню Хімчистка або прання спецодягу Приймальник-здавальник харчо­вої продукції Теж III 3 16 Процеси.які спричиняють забруднення речовинами 3 і 4-го класе небезпеки тіла і спецодягу 15 10 Загальні два відділення Укладальник- па­кувальник Тютюн III 3 16 Процеси.які спричиняють забруднення речовинами 3 і 4-го класів небезпеки тіла і спецодягу 15 10 Загальні два виділення Транспортуваль­ник Теж III 3 16 Теж 15 10 Теж Відділення дофер-ментаційної об­робки Приймальник-здавальник харчо­вої продукції III 3 16 15 10 Зволожувач тю­тюнової сирови­ни Волога 2з Процеси.які проходять з надлишком явного тепла або несприятливих метео- 5 20 Роздільні по од­ному відділенню Сушіння спецодягу Продовження додатка 2 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 юлогічних умовах пов'я­зані з впливом вологи шр спричиняє намокання спе­цодягу Сортувальник тютюну в фер­ментаційному виробництві Тютюн III 3 1в 1роцеси які спричиняють забруднення речовинами 3 4-го класів небезпеки тіла спецодягу.шр видаляєть­ся із застосуванням спец-альних миючих засобів 5 20 Роздільні по од­ному відділенню Хімчистка або прання спецодягу Машиніст лінії підготовки тю­тюну до фермен­тації Теж III 3 1в Теж 5 20 Теж Теж Наладчик устат­кування Тютюн III 3 1в Процеси.які спричиняють забруднення речовинами 3 4-го класів небезпеки тіла спецодягу.шр видаляєть­ся із застосуванням спец-альних миючих засобів 5 20 роздільні по од­ному відділенню Хімчистка або прання спецодягу Відділення фер­ментації Транспортуваль­ник Завантажник-ви-вантажник фер­ментаційних ка­мер Теж III III 3 3 16 16 Троцеси.якІ спричиняють забруднення речовинами 3 4-го класів небезпеки тіла спецодягу Теж 15 15 10 10 Загальні два відділення Теж - Машиніст лінії безперервної ~ III 3 16 15 10 -"- - Продовження додатка 2 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 ферментації тю­тюну Слюсар-наладчик III 3 1в Процеси.якІ спричиняють забруднення речовинами 3 і 4-го класів небезпеки тіла і спецодягу.щр видаляєть­ся із застосуванням спец­іальних миючих засобів 5 20 Роздільні по од­ному виділенню Хімчистка або прання спецодягу Відділення після-ферментаційної обробки Сортувальник тютюну в фер­ментаційному ви* робництві Тютюн III 3 16 Процеси які спричиняють забруднення речовинами 3 і 4-го класів небезпеки тіла і спецодягу 15 10 Загальні два виділення Укладальник- па­кувальник Теж III 3 16 Теж 15 10 Теж Вагар -''- III 3 16 -''- 15 10 -''- - Штемпельник етикеток . Пил паперовий IV 6 16 ~ 15 10 ~ Наладчик устат- Тютюн III 3 1в Процеси.які спричиняють забруднення речовинами 3 і 4-го класів небезпеки тіла і спецодягу.шр видаляєть­ся із застосуванням спец­іальних миючих засобів 5 20 Роздільні по од­ному виділенню Хімчистка або прання спецодягу Транспортуваль-ник Теж III 3 16 Процеси.які спричиняють забруднення речовинами 3 1 4-го класів небезпеки тіла і спецодягу 15 10 Загальні два виділення Виділення 25-ден-ного вилежування Складач вагонних партій тютюну III 3 16 Теж 15 10 Теж - відділення старін­ні Транспортуваль- ник Тютюн III 3 16 Процеси.якІ спричиняють забруднення речовинами 3 15 10 Загальні два виділення Продовження додатка 2 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 1 4-го класів небезпеки тіла і спецодягу Склад готової продукції Транспортуваль­ник Теж " " 16 Теж 15 10 Теж " Підсобний робіт­ник а- Процеси які проходять при температурі повітря до 1 0 °С включаючи ро­боти на відкритому по­вітрі 5 20 роздільні по од­ному відділенню Приміщення для обігрівання і сушін­ня спецодягу Приймальник-здавапьник хар­чової продукції » III 3 Іб Процеси.які спричиняють забруднення речовинами 3 і 4-го класів небезпеки тіла і спецодягу 15 10 Загальні два віддлення Просіювач фар-матури і відходів III 3 1в Процеси.які спричиняють забруднення речовинами 3 і 4-го класів небезпеки тіла і спецодягу що видаляєть­ся Із застосуванням спец­іальних миючих засобів 5 20 Роздільні по од­ному виділенню Хімчистка або прання спецодягу Укладальник-па-кувальник III 3 1а Процеси.які спричиняють забруднення речовинами 3 і 4-го класів небезпеки тільки рук 25 7 Загальні одне від­ділення Виробництво гофротари Клеєвар Тепло 2а Процеси.які проходять з надлишками явного кон­векційного тепла 7 20 Загальні два видділення Приміщення для охолодження Силікатовмисти-мий пил III 4 16 Процеси.які спричиняють забруднення речовинами 3 і 4-го класів небезпеки тіла і спецодягу 15 10 Теж Приміщення для обезпигювання спе­цодягу Продовження додатка 2 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Машиніст гофру вального агрегату Пил паперовий Силікатовмісти-мий пил IV III 2 4 1б 1б Теж Теж 15 15 10 10 -»- Теж Сушильник карто норобної машині Тепло 2а Процеси.які проходять з надлишками явного кон­векційного тепла 7 20 Приміщення для охолодження Пил паперовий IV 2 1б Процеси.які спричиняють забруднення речовинами 3 1 4-го класв небезпеки тіла і спецодягу 15 10 Приміщення для обезпилювання сге-цодягу Силікатовмісти мий пил III 4 1б Теж 15 10 ~ Теж Тепло 2а Процеси.які проходять з надлишками явного кон­векційного тепла 7 20 Приміщення для охолодження Машиніст дру карсько-висікаль ного агрегату -Пил паперовий IV 2 16 Процеси.які спричиняють забруднення речовинами 3 і 4-го класів небезпеки тіла і спецодягу 15 10 Загальні два відділення Приміщення для обезпилювання спе­цодягу Машиніст висі кально- штампу вальної машини - Теж IV 2 16 Теж 15 10 Ге ж Теж Машиніст зши вальної машини -Пил бавовняний IV 2 1б """ 15 10 """ """ Пресувальни відходів кПил паперовий IV 2 1б -"- 15 10 ""' -"- Силікатовмісти-мий пил III 4 1б ""- 15 10 -"" Наладчик устатку йїННЯ 1а Процеси.які спричиняють забруднення речовинами 3 25 7 Загальні одне відділення Продовження додатка 2 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Водій електрона-вантажувача Прибиральник виробничих при­міщень Пил паперовий IV 2 1а 1б і 4-го класів небезпеки тільки рук Теж Процеси.які спричиняють забруднення речовинами 3 і 4-го класів небезпеки тіла і спецодягу 25 15 7 10 Теж Загальні два відділення Приміщення для обезпилювання спе­цодягу Склад тарних ма­теріалів Приймальник-здавальник харчо-вої продукції Тютюн III 3 1а Процеси.які спричиняють забруднення речовинами 3 і 4-го класів небезпеки тільки рук 25 7 Загальні одне відділення Пресувальник рядна з-під тю­тюну Теж III 3 1б Процеси.які спричиняють забруднення речовинами 3 і 4-го класів небезпеки тіла і спецодягу 15 10 Загальні два відділення Різальник паперу і картону Пил паперовий IV 2 1б Теж 15 10 Теж Приміщення для обезпилювання спе­цодягу Намотувальник основ Тютюн III 3 1б Процеси які спричиняють забруднення речовинам* 3 і 4-го класів небезпеки тіла і спецодягу 15 10 Загальні два від­ділення 2. Допоміжнее виробництво Склад оліфи ма­сел фарб.лаків Комірник Вантажник Уайт-спірит ски­пидар в перера­хунку на С IV 300 1в Процеси.що спричиняють забруднення речовинами 3 і 4-го класів небезпеки тіла і спецодягу що видаля­ються із застосуванням спеціальних миючих за собів 5 20 Роздільні по од­ному відділееню Хімчистка або пран­ня спецодягу Продовження додатка 2 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Ацетон IV 200 1в Теж 5 20 Теж Теж Толуол III 50 1в '' 5 20 ~"~ ~ ~ Ксилол III 50 1в ' 5 20 -»- »- Склад пально-ма­стильних матері­алів Комірник Вантажні* Пари бензину IV 100 1в Процеси.що спричиняють забруднення речовинами 3 і 4-го класів небезпеки тіла і спецодягу шр вида­ляються із застосуванням спеціальних миючих за­собів 5 20 Роздільні по од­ному відділеню Хімчистка аба прання спецодягу Пари гасу IV 300 1в Теж 5 20 Теж Теж Склад ЛЗР та ПР Комірник Вантаж** Спирт етиловий IV 1000 16 Процеси шр спричиняють забруднення речовинами 3 і 4-го класу небезпеки тіла та спецодягу 15 10 Загальні два від­ділення Склад паперу картону тошр Комірник Вантажник Пил паперовий IV 6 16 Теж 15 10 Теж Механічні май­стерні Слосар-ремонтник фрезерувальник токар верстатни шіхюго профілю стругальник мднис гравірувать нк свердлувальні Пари гасу < к IV 300 1в Процеси.шр спричиняють забруднення речовинами 3 і 4-го класу небезпеки тіла та спецодягу шр видаля­ються із застосуванням спеціальних миючих за­собів 5 20 Роздільні по од­ному відділенню Хімчистка або прання спецодягу Жерстяницька майстерня Жерстяник елю сар з ремонту т обслуговуванн систем вентиляц! і кондиціювання 5 1 ї 16 Процеси шр спричиняють забруднення речовинами 3 і 4-гокласу небезпеки тіла та спецодягу 15 10 Загальні два від­ділення Продовження додатка 2 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Електроремонтна майстерня Електромонтер з ремонту та об­слуговування електрообладнан­ня слюсар-елекг-рик з ремонту електрообладнан­ня електроме­ханік з обслугову­вання лк|>тів об-мотувальник еле­ментів електрич­них машин 16 Теж 15 10 Теж Сталярнобудівель-на майстерня Столяр будівель­ник покрівель­ник сталевих по­крівель тесляр плиточник-обли-цювальник ма­ляр штукатур муляр .Деревний пил ацетон IV IV 6 200 16 - 15 10 ' 2г Процеси що протікають при температурі повітря до 10 °С включаючи ро­боти назовні для по­крівельника сталевих по­крівель плиточникоблиїло-вальник муляр 5 20 Роздільні по од­ному відділенню Приміщення для обігрівання та суші­ння спецодягу Майстерня ремон­ту КВП і А Слюсар конт-рольно-вимірю- - 16 Процеси що спричиняють забруднення речовинами 3 15 10 Загальні два виділення ~ Продовження додатка 2 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 вальних приладів та автоматики наладчик кон­трольно-вимірю­вальних приладів та автоматики і 4-го класу небезпеки тіла та спецодягу Тарний цех Складальник ви­робів з деревти Деревний пил IV 6 16 Процеси.шо спричиняють забруднення речовинами 3 1 4-го класу небезпеки тіла та спецодягу 15 10 Загальні два відділення / Контролер дере­вообробного ви­робництва Машиніст зши­вальних машин Паперовий пил IV 6 16 Процеси.що спричиняють забруднення речовинами 3 і 4-го класу небезпеки тіла та спецодягу 15 10 Теж Картонажний цех Різальник папе-ру.картону та це­люлози машиніст зшивальної ма­шини машиніст «исікально-штам-пувальної маши­ни клеїльник па­перу картону та виробів з них картонажник мо­дельєр коробок пресувальник картонних ви­робів складаль- Деревні/й пил IV 20 16 Процеси.що спричиняють забруднення речовинами 3 і 4-го класу небезпеки тіла та спецодягу 15 10 « ' Продовження додатка 2 1 2 3 4 5 6 7 8 І 9 10 11 ник паперових виробів клеєвар Кузня Коваль ручного кування Окис вуглецю IV 20 16 Процеси що відбуваються за надлишку явного проме- 3 20 -"- Приміщення для охолодження Коваль на моло­тах та пресах Променисте тепло 26 нистого тепла та спричи­няють забруднення речови­нами 4-го класу небезпеки тіла та спецодягу Зварювальне виділення Електро-газо-зварник елект­розварник ручно­го зварювання Водень фторис-тий в перера­хунку на - нікелю оксид І 0 5/ 0 1 36 Процеси що спричиняють забруднення речовинами 1 та 2 класів небезпеки тіла і спецодягу 3 10 Роздільні по од­ному відділенню Хімчистка штучна вентиляція місць збергання спецодя- Іу електрозварник на автоматичних окис нікелю хрому оксид І 0 05 та напівавтома­тичних машинах по Сг окис хрому марганець у зва­рювальних аерозолях III II 1 0 1 Літографія Копіовальник дру­карських форм Ретушер Шпфувал=ни< лпо- Ацетон Лиметалформаглд Окис азоту азоту оксид у перера- IV II 200 10 Процеси шр спричиняють забруднення речовинами 1 та 2 класів небезпеки тіла та спецодягу копіювапь- 3 10 Роздільні по од­ному відділенню Хімчистка штучна вентиляція місць зберігання спецодя­гу офсетнихформ Монтажист Дзукар хунку на N0 Гас Кислота азотна III IV III 5 300 2 36 ник друкарських форм.ш-ліфувальник лгтоофсетних форм.препараторник Оператор копію­вальнім та розмно- Луги іди в пере­рахунку на МаОН II 0 5 жувальних машин Машиніст різаль­них машин Бензин IV 100 Продовження додатка 2 Холодильна стан­ція Котельна Транспортний цех Наладчик полі­графічного устат­кування Препараторник Приймальник на машинах та агре­гатах Машиніст холо­дильних устано­вок Апаратник хімво-доочишення Ізолювальник Оператор котель­ної Монтажник техно­логічних трубо­проводів Водій автомобі­ля водій наванта­жувача машиніст кранів приймапь-ник-здавапьник вантажу та бага­жу підсобний робітник слюсар з ремонту та об­слуговування ван­тажних машин стропальник Кислота оцтова Паперовий пил Образивний пил Аміак МНз Аміак ІМІ-у Окис вуглецю Пил вугільний Бензин Ацетон Гас Хлорид водню Кислота соляна Кислота сірчана Луги їдкі у пере рахунку на МаОН III IV IV IV IV IV IV IV IV IV II II II 5 6 6 20 20 20 6 300 200 300 5 1 0 5 6 1б 1б 1б 3б 1в Процеси шр спричиняють забруднення речовинами 3 та 4 класів небезпеки тіла та спецодягу Теж Процеси.що спричиняють забруднення речовинами 1 та 2 класів небезпеки тіла та спецодягу 15 15 15 3 10 10 10 10 Загальні два відділення Теж Роздільні по од­ному відділенню Хімчистка штучна вентиляція місць зберігання спецодя-ІУ Продовження додатка 2 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 слюсар з ремон­ту автомашин Зарядна акумуля­торна Акумуляторнім Луги їдкі у перерахунку на N301-1 Кислота сірчана II II 0.5 1 36 Процеси що спричиняють забруднення речовинами 1 та 2 класів небезпеки тіла та спецодягу 3 10 Теж Теж Примітка: 1. При поєднанні ознак різних груп виробничих процесів тип гардеробних кількість душових сіток та кранів умивальних слід передбачати беручи до уваги групу з найбільш високими вимогами а спеціальні побутові приміщення та обладнання - у відповідності з сумарними вимогами 2. У випадку процесів групи 1а душові та шафи а у випадку процесів групи 1б- лави біля шаф дозволяється не передбачати 3. В разі будь-яких процесів пов'язаних з виділенням пилу та шкідливих речовин в гардеробних повинні бути передбачені респіраторні на облікову кількість а також приміщення та пристрої для обезпилювання або знешкодження спецодягу на чисельність у зміну 4.Припускається відкрите зберігання одягу у тому числі на вішалках 5. Класи небезпеки речовин - згідно ГОСТ 12.1.005-88* 6. У опалювальних виробничих будівлях за чисельності працюючих щонайбільш 30 осіб у зміні при розташуванні побутових приміщень у окремо розташованих будівлях повинні бути передбачені приміщення для зберігання теплого верхнього одягу обладнані вішалками Додаток 3 Норми освітленості при штучному освітленні робочих місць виробничих приміщень підприємств тютюнового та тютюново-ферментаційного виробництва Узгоджено Міністерством охорони здоров'я України 23.09.93. № 5.05.07-737                         Освітленність лк штучне освітлення   Найменування приміщень виробництв   Найменування професій   Характеристика зорової роботи   разряд зорової роботи   підрозряд зорової роботи   При комбінованому освіт-ленні при газорозрядних лампах при ламтах розжарю-вання   При загальному освіт- ленні при газорозрядних лампах при лампах зозжарю-вання   1   2   3   4   5   6   7   Продовження додатка 3 1   2   3   4   5   6   7       1 . Основне   виробництво                   Склад тютюнової сировини   Приймальник-здавальник харчової продукції   Малої точності   V   в       150/100       Сортувальник тютюну   Високої точності   III   в   750/600   300/200       Сортувальник тютюну у ферментаційному виробництві   Теж   III   в   750/600   300/200       Транспортувальник Підсобний робітник   Груба дуже малої точності Теж   VI VI       150/75 150/75   Тютюновий цех   Приймальник-здавальник харчової продукції   Малої точності   V   в       150/100       Купажувальник по тютюну Ароматизувальнис Сортувальник тютюну Машиніст тютюно-різальних машин Сушильник тютюну Заточувальник Машиніст-регулювальник Чистильник устаткування Сортувальник тютюну Підсобний робітник Транспортувальник   Середньої точності Малої точності Високої точності Малої точності Теж Високої точності Середньої точності Малої точності Високої точності Груба дуже малої точності Груба дуже малої точності   IV V III V V III IV V III VI VI   в в в в в в в в в   400 750/600 750/600 400 750/600   200/150 150/100 300/200 150/100 150/100 300/200 200/150 150/100 300/200 150/75 150/75   Цигарковий цех   Машиніст потоково-механізованих цигарко-сітаретних ліній і машин   Малої точності   V   в     150/100       Маштіст-регуловальніж Чистильник устаткування Клеїльник паперу.картону і виробів з них   Середньої точності Малої точності Середньої точності   IV V IV   в в в   400 400   200/150 150/100 200/150       Штемпельник етикеток   Теж   IV   в   400   200/150       Транспортувальник   Груба дуже малої точності   VI   "     150/75   Продовження додатка З 1   2   3   4   5   6   7   Сигаретний цех   Клеєвар Сортувальник тютюну Машиніст потоковомеханізованих цигарко-сигаретних ліній і машин Машинііст-регулювальник Чистильник устаткування Клеїльник паперу картону і виробів з них Штемпельник етикеток Приймальник-здавальник харчової продукції Клеєвар Сортувальник тютюну Машиніст лінії переробки браку   Малої точності Високої точності Малої точності Середньої точності Малої точності Середньої точності Теж Малої точності Теж Високої точності Малої точності   V III V IV V IV IV V V III V   в в в в в в в в в в в   750/600 400 400 400 750/600   150/100 300/200 150/100 200/150 150/100 200/150 200/150 150/100 150/100 300/200 150/100   Відділення сигаретних фільтрів Друкарський цех   Машиніст фільтроробних машин Машиніст-регуповальник Друкар друкарсько-висікального автомата Різальник паперу і картону Фарботер Приймальник-здавальник харчової продукції Чистильник устаткування Пресувальник-формувальник   Середньої точності Теж Малої точності Теж   IV IV IV IV V V V V   В в в в в в в в   400 400 400 400   200/150 400/150 200/150 200/150 150/100 150/100 150/100 150/100   Склад паперових і тарних матеріалів Склад готової продукції і експедиція   Приймальник-здавальник харчової продукції Транспортувальник Приймальник-здавальник харчової продукції Підсобний робітник Транспортувальник   Груба дуже малої точності Малої точності Груба дуже малої точності Теж   V VI V VI VI   В в в в в   -   150/100 150/75 150/100 150/75 150/75   Продовження додатка 3 1   2   3   6   7   Тарна майстерня   Маштіст зшивальної машини Пресувальник рядна з-під тютюну   Середньої точності Малої точності   ІУ+1 V   в в   750   300/200 150/100       Приймальник-здавальник харчової продукції Транспортувальні*   Малої точності Груба дуже малої точності   V VI   в   -   150/100 150/100   Склад неферментованої тютюнової сировини   Сортувальник тютюну в ферментаційному виробництві   Високої точності   III   в   750/600   300/200       Приймальник-здавальник харчової продукції   Малої точності   V   в       150/100       Укладальник-пакувальник Транспортувальник   Теж Груба дуже малої точності   V VI   в в   ~   150/100 150/75   Відділення доферментаційної обробки   Приймальник-здавальник харчової продукції Зволожувач тютюнової сировини   Малої точності Груба дуже малої точності   V VI   в в   -   150/100 150/75   Виділення ферментації   Сортувальник тютюну в ферментаційному виробництві Машиніст лінії підготовки тютюну до ферментації Наладчик устаткування Транспортувальник Завантажник-вивантажник ферментаційних камер   Високої точності Малої точності Середньої точності Груба дуже малої точності Теж   III V IV VI VI   в в в   750/600 400   300/200 150/100 200/150 150/75 150/75       Машиніст лінії безперервної ферментації тютюну Слюсар-наладчик   Малої точності Середню? точності   V IV   в в   400   150/100 200/150   Відділення піотяферментаційної обробки   Сортувальник тютюну в ферментаційному виробництві Укладальник-пакувальник Вагар   Високої точності Малої точності Середньої точності   III V IV   В в в   750/600 400   300/200 150/100 200/150       Штемпельник етикеток   Теж   IV   в   400   200/150   Продовження додатка З 1   2   3       5   6   7       Наладчж устаткування   „   IV   в   400   200/150       Транспортувальник   Груба дуже малої точності   VI   -   -   150/75   Відділення 25-денного відлежування відділення старіння   Складач вагонних партій тютюну   Загальне спостереження за характером виробничого процесу: періодичне   VIII   б       50/20   Склад готової продукції   Транспортувальна Транспортувальник Підсобний робітник   Груба дуже малої точності Теж   VI VI VI   -     150/75 150/75 150/75       Приймальник-здавальник харчової продукції   Малої точності   V   в     150/100       Просіювач фарматури і відходів Укладальник-пакувальник   Теж   V V   в в     150/100 150/100   Склад тарних матеріалів   Приймальник-здавальник харчової продукції   »   V   в   -   150/100   Виробництво гофротари   Пресувальник рядна з-під тютюну Різальник паперу і картону Намотувальник основ Клеєвар Машиніст гофрувального агрегату Сушильник картоноробної машини   Середньої точності Малої точності Середньої точності Теж Середньої точності   V IV V IV IV IV   в в в в в в   400 400 400 400   150/100 200/150 150/100 200/150 200/150 200/150       Машиніст друкарсько-висікального агрегату   »   IV   в   400   200/150       Машиніст висікально-штампувальної машини Машиніст зшивальної машини Пресувальник відходів Наладчик устаткування Водій електронавантажувача   »   IV ІУ+1 IV IV IV   В в в в в   400 750 400 400 400   200/150 300/200 200/150 200/150 200/150       Прибиральник виробничих при-мщень   Малої точності   V   в   -   150/100   Продовження додатка З 1   2   3   4   5   6   7       2. Допоміжн   е виробництво                   Склади оліфи масел фарб.лаків   Комірник Вантажник   Періодичне спостереження за перебігом виробничого процесу при періодичному перебуванні людей у приміщенні   VIII   в   -   30/10   Склад пально-мастильних матеріалів   Комірник Вантажник   Теж   VIII   в   -   30/10   Склад ЛЗР та ПР   Комірник Вантажник Комірник   ~"~   VIII   в   ~   30/10   Склад паперу картону тощо   Вантажник   Періодичне спостереження за перебігом виробничого процесу при періодичному перебуванні людей у приміщенні   III   в       30/10   Механічні майстерні   Слюсар-ремонтник фрезерувальник токар верстатник широкого профілю стругальник мідник гравірувальник свердлувальник   Високої точності   III   в   750/600   300/200   Жерстяницька майстерня   Жерстяник слюсар з ремонту та обслуговування систем вентиляції і кондиціювання   Теж   III   в   750/600   300/200   Електроремонтна майстерня   Електромонтер з ремонту та обслуговування електрообладнання   „   III   в   750/600   300/200       Слюсар-електрик з ремонту електрообладнання   „   III       750/600   300/200       Електромеханік з обслуговування ліфтів   .   III   в   750/600   300/200       Обмотувальник елементів електричних машин   -•-   III   в   750/600   300/200   Продовження додатка З 1   2   3   4   5   6   7   Майстерня ремонту КВП і А   Слюсар контрольно-вимірювальних приладів та автоматики   Високої точності   III   в   750/600   300/200       Наладчик контрольно-вимірювальних приладів та автоматики   Теж   III   в   750/600   300/200   Столярно-будівельна майстерня   Столяр будівельний тесляр плиточ-ник-облицювальник покрівельник сталевих покрівель маляр штукатур муляр       III   в   750/600   300/200   Тарний цех Картонажний цех   Складальник виробів з деревини контролер деревообробного виробництва Машиніст зшивальних машин   »   III III   в в   750/600 750/600   300/200 300/200       Різальник паперу картону та целюлози   .   III   в   750/600   300/200       Машиніст зшивальної машини   "   III   в   750/600   300/200       Машиніст висікально-штампувальної машини клеїльник паперу картону та виробів з них картонажник модельєр коробок пресувальник картонних виробів клеєвар   Високої точності   III   в   750/600   300/200       Складальник паперових виробів клеєвар   Теж   III   в   750/600   300/200   Кузня Зварювальне виділення   Коваль ручного кування Коваль на молотах та пресах Електрогазозварник Електрозварник ручного зварювання       III III III III   в в в в   750/600 750/600 750/600 750/600   300/200 300/200 300/200 300/200       Електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах       "    III    В    750/600    300/200 Літографія   Копіювальник друкарських форм Ретушер   Високої точності Теж   III III   В в   750/600 750/600   300/200 300/200   Продовження додатка З 1   2   3       5   6   7       Шліфувальник літосфсетних форм Монтажист Друкар   «   III III III   в в в   750/600 750/600 750/600   300/200 300/200 300/200       Оператор копіювальних та розмножувальних машин Машиніст різальних машин   «   III III   в в   750/600 750/600   300/200 300/200       Наладчик поліграфічного устатку-Препараторник     III III   в в   750/600 750/600   300/200 300/200       Приймальник на машинах та агрегатах   „   III   в   750/600   300/200   Холодильна станція Котельна   Машиніст холодильних установок Апаратник хімводоочишення Ізолювальник Оператор котельної   „ Високої точності Теж   III III III III   в в в в   750/600 750/600 750/600 750/600   300/200 300/200 300/200 300/200   Транспортний цех   Монтажник технологічних трубопроводів Водій автомобіля Водій навантажувача Машиніст кранів   Малої точності Теж   III V V V   в в в в   750/600   300/200 150/100 150/100 150/100       Приймальник-здавальН'К вантажу та багажу   „   V   в     150/100       Підсобний робітник слюсар з ремонту та обслуговування вантажних машин     V   в       150/100       Стропальник Слюсар з ремонту автомашин   „   V V   в в   ^   150/100 150/100   Зарядна акумуляторна   Акумуляторник   Періодичне спостереження за перебігом виробничого процесу при періодичному перебуванні людей у примщенні   VIII   в       30/10   Примітки: 1. Приміщення підприємств харчової промисловості відповідно до завдань зорової роботи відносяться до 1 групи приміщень СНиП ІІ-4-79 п 1 2 2 +1 - Норма освітленості підвищена на один ступінь шкали освітленості у відповідності зі СНиП ІІ-4-79 пп 4 5в Додаток 4 Перелік будівель і приміщень підприємств у тютюновому та тютюново-ферментаційному виробництві з установленням їх категорій щодо вибухопожежної і пожежної небезпеки а також класів вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон згідно з ПУЕ Найменування приміщень цехів відділень дільниць і будинків   Характека речовин і матеріалів що знаходяться у приміщенні а також умови технологічних процесів за властивостями яких визначаються категорії приміщень і класи зон   категорія приміщень   класи зон згідно з ПУЕ   Примітка   1 2 3 4 5 1.1. ТЮТЮНОВО-ФЕРМЕНТАЦІЙНІ ПІДПРИЕМСТВА 1.1.1. Відділення дофермен-таційноі обробки тютюну   Тверді горючі речовині   В   П-ІІа     1.1.2.Відділення ферментації  Теж   В   П-ІІа     1.1.3.Вщціпення післяфермен-таційноі обробки тютюну   »   В   П-ІІа     1.1 АВІдділення старіння і 25-денного відлежування   Тверді горючі речовини   В   П-ІІа     1.1.5.Відділення фарматуроочистки   Теж   В   П-ІІа     1.1. 6. Відділення обезпилювання тари   -»-   В   П-ІІа     1.2. ТЮТЮНОВІ ФАБРНИКИ 1.2.1. Тютюновий цех Тверді горючі речовина   в  П-ІІа 1.2.2.Цигарковий цех 1.2.3.Сигаретний цех 1.2.4.Друкарський цех Теж в в в П-ІІ П-ІІ П-ІІа   1 2.5.Коробочне бобінорі-зальне і паперорізальне відділення н   в   П-ІІа     1.2.6. Приміщення для збирання макулатури   .   в   П-ІІа     1.2.7.Приміщення для сушіння рядна   »   в   П-ІІа     1.2.8.Приміщення переробки виходів   Тверді горючі речовини   в   П-ІІ     1.2.9.Приміщення рукавних фшьтрівдиклонів і збирання пилу  Теж   в   П-ІІ       Продовження додатка 4 1   2   3   4   5       2. СКЛАДСЬКІ ПРИМІЩЕННЯ               2.1. Склад неферментованого тютюну   Тверді горючі речовини   В   П-ІІа       2.2.Склад тютюну 2.3.Склад тарних і пакувальних матеріалів   Теж   в в   П-ІІа ГНІа       2.4.Склад паперу 2.5.Склад готової продукці" цигаркової сигаретної та іншої продукції       в в   П-ІІа П-ІІа       2.6.Приміщєння для зберган-ня:кручених виробів мотузо-к.шпагату будматеріалів пиломатеріалів шпалер картону тирси покривних ма-теріалів.госпінвентаря       в   П-ІІа       Приміщення призначені для зберігання:                   2.7. Бензину тракторного гасу .лакофарбових матеріалів спиртів та інших ЛЗР з температурою спалаху парів не більше 28 °С з ТС   ЛЗР з ТС не більше 28 °С   А   В-Ь       2.8.Балонів з горючими газа-ми.карбіду кальцію в барабанах   Горючі гази здатні утворювати вибухонебезпечні суміші при аваріях або несправностях   А   В-Іа       Те ж для балоніа з аміаком 2.9. ЛЗР і лакофарбових матеріалів з температурою спалаху парів більше 28 °С горючих рідин у такій кількості Ідо можуть утворюватись вибухонебезпечні пароповітряні сумші оліфи "Оксоль"   Аміак ЛЗР з ТС більше 28 °С І горючі рідини   А Б   В-Іб В-Іа       2.10. Мастильних матеріалів для централізованої заправки машин після ремонту І технічного обслуговування -картерних і трансмісійних автотракторних масел автоматних масел.технічних жир-ів.мазуту і бітуму   Горючі рідини з ТС більше 61 °С   В   П-І       2.1 1. Відремонтованих машин ремонтного фонду.зап-частин вузлів і агрегатів у спалимій тар І в консервації машин на гумових колесах -електродвигунів і кабельної продукції   Тверді горючі матеріал/І   В   П-ІІа         Продовження додатка 4 1   2    з|   4   5   2.12. Каучуку технічної гуми покришок камер І ізоляційних матеріалів   Теж   В   П-ІІа       2.13. Кислот сірчаної азотної соляної лугів та Інших хімікатів у спалимій упаковці у тому числі хімікатів для ВОДОПІДГОТОВКИ   Тверді горючі речовини І матеріали   в   П-ІІа       2.14. Спецодягу технічних і обтиральних матеріалів син-тетичних І дезинфікуючих за-собів.антисептиків   Теж   в   П-ІІа       З.ДОПОМІЖНІ ВИРОБНИЦТВА   3.1. Приміщення пов'язані з перекачуванням відпуском і застосуванням легкозаймистих рідин з температурою спалаху парів не більше 28 °С   ЛЗР з ТС не більше 28 °С   А   В-Іа       3.2. Приміщення пов'язані з перекачуванням відпуском і застосуванням легкозаймистих рідин з температурою спалаху парів більше 28 °С   ЛЗР з ТС не більше 28 °С   Б   В-Іа       3.3. Приміщення пов'язані із застосуванням горючих рідин нагрітих до температури спалаху І вище   ГР нагріті до ТС і вище   Б   В-Іа   При Р більше 5кПа де Р - надлишковий тиск вибуху який визначається     по ОНТП 24-86   3.4. Приміщення пов'язані з перекачуванням відпуском І застосуванням горючих рщин   ГР   В   П-І       3.5. Лабораторії хімічні технологічні сировинні.а також інші аналогічні приміщення -пов'язані із застосуванням незначної кількості ЛЗР ГР І горючих газів   ЛЗР ГР горючі гази тверді горючі речовина   В       Усі роботи в лабораторії пов'язані    із здатністю виділення пожежовибухонебез-печних парів І газів -повинні проводитись у витяжних щафавдо обладнуються місцевими відсмоктувача-ми при працюючій вентиляції  При  Р більше 5кПа   3.6. Газорегуляторні газорозподільні пункти і приміщення зберігання горючих газів   Горючі гази здатні утворювати вибухонебезпечні суміші при аваріях   А   В-Іа       3.7. Приміщення для знезаражування стічних вод хлором- що одержується з розчину кухонної солі шляхом електролізу   Виділення водню який утворює  з  хлором суміші що вибухають на сонячному світлі   А   В-Іа         Продовження додатка 4 1   2   3   4   5   3.8. Каналізаційні та мулові станції приміщення приймальних резервуарів насосних станцій дробарки очисних споруд   Горючий газ-метан   А   В-Іа   Категорія підтверджується розрахунком згідно з ОНТП 24-86. Категорія інших приміщень пов'язаних з перекачкою І очисткою     виробничих СТІЧНИХ      ВОД       ЩО містять вибухопоже-жонебезпечні речовини установлюються в залежності від характеру цих речовин   3.9. Машинні апаратні і насосні відділення аміачних холодильних установок   Горючий газ-аміак   А   В-Іб       З.10.Приміщення для розміщення установок аспірації і систем пневмотранспорту пов'язаних з виділенням горючого пилу   Горючий пил здатний утворювати вибухонебезпечні суміши при аваріях або несправностях   Б   В-ІІа       3.11. Приміщення для виробництва високого анілінового офсетного шовкотрафарет-ного і фототипічного друку; фотомеханічне відділення   Тверді горючі матеріалі   В   П-ІІа       3.12. Повгтряно-компресорне відділення   Негорючі речовини   Д   ~       3.13. Приміщення розмножувальних служб друкування картонажні і політурні роботи світлокопіювальні електрографічні обчислювальні центри радіотелестудії апаратні приміщення АТС   Тверді горючі речовини і матеріали   В   П-ІІа       3.14. Приміщення в яких розміщені: закриті розподільні пристрої і підстанції з масляними вимикачами і трансформаторами конденсаторні що містять не більше 60 кг в одиниці устаткування; закриті розподільні    пристрої    і підстанції з сухими трансформаторами без масла; електрощитові випрямні і електромашинні дільниці; ко-вальско-термічні ливарні дільниці випалювання керамічних виробів мідницькожер-стяницькі паяльні склодувні І емалювальні дільниці; зварювальні    металорізальні   і   Неспалимі речовини і матеріали в горячому розжареному або розплавленому стані процес обробки яких супроводжується виділенням   променистого тепла іскор і полум'я; горючі гази рідини і тверді речовини які спалюються або утилізуються в якості палива   г               Продовження додатка 4 1   2   з   4   5   розкрійні ділянки котельні теплогенераторні компре-сорні повітродувні тепло-пункти парові машинні зали з двигунами внутрішнього згоряння без наявності ємкостей для палива газогенераторні   з   використанням зрідженого І природного газів    золоуловлювальні ЗОЛЬНІ ДІЛЬНИЦІ І ДИМОСОСНІ 3 15 Приміщення в яких використовуються негорючі речовини І матеріали в холодному стані       Д           3 16 Зарядна стартерних акумуляторних батарей електротранспорту електронаван-тажувачів електрокарів тощо;   Горючий газ - водень   А   ВНб   Вибухонебезпечна зона умовно приймається вище познан-ки 0 75 загальної висоти приміщення рахуючи від рівня підлоги   3 17 Приміщення розкупор-ки барабанів з карбідом кальцію.відстою осаду в мулових відстійниках газогенерації І одержання ацетилену   Горючий газ - ацетилен   А   В-Іа       3 18 Столярна майстерня 3 19 Дільниці термічна зварювальна мідницьке радіаторна ремонту кузовів рам І кабін зварювання метало-конструкцій плазменного напилення металів лиття металів горячого штампування лазерної обробки металів ковальськопресова   Тверді горючі матеріалі Негорючі матеріали в горячому стані відкрите полум'я променисте тепло   В г   П-ІІ       3 20  Приміщення стоянки електрокарів   Негорючі матеріали   Д     При відсутності зарядки акумуляторів       4 ТАРНІ ВИРОБНІЇ   ТВА           4 1 Приміщення для розміщення виробництва гофрованого І звичайного картону.за-готовок картонних ящиків -гофротари виготовлення різних виробів з картону їх обробки пакування переробки відходів картону розміщення друкарсько-висікаль-ного відділення   Тверді горючі матеріали   В   П-ІІа       42 Приміщення бобінорізок паперорізок тарно-ящикових І коробочних виробництв   Тверді горючі матеріалі ллл   в   П-ІІа         Додаток 5 Перелік будівель і приміщень які підлягають обладнанню автоматичними засобами пожежогасіння та автоматичною пожежною сигналізацією підприємств тютюнового та тютюново-ферментаційного виробництва Узгоджений ЦК профспілки працівників агропромислового комплексу 01.0690 Держбудом СРСР лист від 280490 № 7-352; ГУПО МВС СРСР лист від 31 05.90 № 7/6/678. Затверджений Держкомісією Ради Міністрів СРСР по продовольству І закупівлі 07 06 90     Площа   кв   м   Найменування приміщення   автоматична пожежна сигналізація   АПС   автоматичне пожежогасіння  АУП   1   2   3   1    Приміщення доферментацій-ної ферментаційної І  післяфер-ментаційної   обробки   тютюну старіння  І  25-денного  відлежування фарматуроочистки обезпилювання тари 2    Приміщення   підготовчі    на-бійні тютюнові   цигаркові   сигаретні   виробництва фільтрів для сигарет 3   Приміщення сушіння ряднини та переробки відходів набійно-го цеху 4  Приміщення    друкарського цеху 5  Щитові КВП  І А 6  Лабораторії    хімічні технологічні   сировинні 7  Столярні майстерні   ремонт-но-будівельні   цехи   при   наявності горючих матеріалів   приміщення   картонажного   виробництва 8  Склад   столярних   виробів пиломатеріалів   клеєних дерев'яних конструкцій технологічної тріски тарних пакувальних ук-ривальних матеріалів   картону паперу  Інших  горючих матеріальних цінностей   Від 100 до 1000 Від 100 до  1000 Від 100 до  1000 Від 100 до 500 100 І  більше Незалежно від площі Від 100 до 1500 Від 100 до  1000   1000 І більше 1000 І більше 1000 І більше       500 І більше 1500 І більше 1000 І більше     Продовження додатка 5 1   2                            з   9.  Склади неферментованого і ферментованого тютюну сировини матеріалів напівфабрикатів тютюну   цигарок   сигарет    напівфабрикатів       відсортованих напівфабрикатів   Від 100 до 1000   1000 і більше   10.   Приміщення  тарозаготовчі бобінорізальні коробочні і ящикові   Від 100 до 1500   1500 і більше   11 .      Адміністративно-побутові приміщення їдальня незалежно    від    кількості    посадочних місць   Незалежно від площі       Комори    білизняні    гардеробні Конторські приміщення Диспетчерська каса відділ кадрів спецчастина   Охороннопожежна Незалежно від площі Охоронно-пожежна       Архів конструкторське бюро електронно-обчислювальний центр   Те ж       Примітка. Вибір засобів пожежогасіння вода піна газ порошок визначається технологічними вимогами і техніко-економічним обгрунтуванням.  Додаток 6 Перелік робіт з підвищеною небезпекою Затверджений наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 30 листопада 1993 № 123 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.12.93 №196 Перелік робіт з підвищеною небезпекою для виконання яких потрібне попереднє спеціальне навчання і щорічна перевірка знань працівників з питань охорони праці складений відповідно до Закону України Про охорону праці має чинність на всіх підприємствах в установах та організаціях незалежно від форм власності та видів їх діяльності. Міністерства державні комітети концерни корпорації інші об'єднання підприємств що створені за галузевим принципом в разі необхідності з урахуванням специфіки виробництва можуть вносити пропозиції до Держнаглядохорон-праці про доповнення Переліку робіт з підвищеною небезпекою. Роботи з підвищеною небезпекою 1. Електрозварювальні газополум'яні наплавочні і паяльні роботи. Контроль за зварювальними з'єднаннями. 2. Роботи в охоронних зонах ліній електропередач. 3. Роботи на кабельних лініях і діючих електроустановках. 4. Роботи в зонах дії струму високої частоти іонізуючого випромінювання електростатичного та електромагнітного полів а також роботи із застосуванням лазерів. 5. Роботи на повітряних лініях зв'язку які перетинають лінії електропередач контактні проводи. 6. Роботи із застосуванням ручних електро- і пневмома-шин та інструментів. 7. Роботи з надзвичайно займистими легкозаймистими займистими та вибухонебезпечними речовинами. 8. Роботи пов'язані з технічним обслуговуванням вибу-хопожежонебезпечних виробництв цехів дільниць об'єктів засобів пожежної сигналізації та систем автоматичного пожежогасіння. Пожежно-технічне обстеження будинків та висотних споруд. Виїзд особового складу підрозділів пожежної охорони по тривозі. 9. Транспортування зберігання експлуатація балонів контейнерів інших ємкостей із стисненими зрідженими отруйними вибухонебезпечними та Інертними газами їх заповнення та ремонт. 10. Обслуговування агрегатів і котлів працюючих на газі і рідкому паливі. 11. Роботи з профілактики і технічного обслуговування газового господарства. 12. Виконання газонебезпечних робіт. 13. Роботи по герметизації обладнання в газовому господарстві. 14. Монтаж і експлуатація засобів електрохімічного захисту підземних газопроводів від корозії. 15. Роботи пов'язані з будівництвом обслуговуванням і ремонтом газопроводів газорозподільних пунктів які використовують природні нафтові штучні змішані і зріджені вуглеводневі гази. 16. Роботи по монтажу та зварюванню підземних та зовнішніх газопроводів газифікації об'єктів а також по нанесенню протикорозійного ізоляційного покриття. 17. Підключення до діючого газопроводу новозмонтова-них газопроводів. 18. Роботи пов'язані з обслуговуванням експлуатацією та ремонтом компресорних та холодильних-установок працюючих на вибухонебезпечних та токсичних газах. 19. Роботи пов'язані з підготовкою залізничних цистерн контейнерів балонів та інших ємкостей до зливу-наливу вибухонебезпечних токсичних та займистих рідин. 20. Роботи пов'язані з монтажем експлуатацією та ремонтом магістральних нафтопроводів нафтопродуктопроводів аміакопроводів і технологічних трубопроводів а також пристроїв та споруд які забезпечують їх експлуатацію. 21. Роботи по виробництву зберіганню використанню та транспортуванню речовин які відносяться до І та II класу небезпеки. 22. Злив очистка нейтралізація резервуарів тари та інших ємкостей з-під нафтопродуктів кислот лугів та інших шкідливих речовин в тому числі радіоактивних. 23. Роботи з дозиметрами. 24. Роботи з отруйними шкідливими токсичними та радіоактивними речовинами. 25. Роботи по дезактивації дезинсекції дератизації та дезинфекції приміщень. 26. Роботи з використанням інертних газів. 27. Роботи пов'язані з виробництвом та застосуванням біопрепаратів. 28. Роботи пов'язані з виробництвом скла та склови-робів. 29. Нанесення лако-фарбових покрить ґрунтовок та шпаклівок на основі нітрофарб полімерних композицій поліхлор-вінілових епоксидних тощо . 30. Обробка деревини та інших речовин антисептичними та вогнезахисними сумішами і речовинами. 31. Виготовлення виробів та деталей із пластмас гуми на пресах вулканізаторах виливних та черв'ячних машинах таблетмашинах каландрах та вальцях. 32. Підготовка до знешкодження і знезжирювання установок та деталей чотирьоххлористим вуглецем. 33. Вулканізаційні роботи. 34. Обслуговування і ремонт акумуляторних батарей. 35. Роботи пов'язані з виробництвом зберіганням транспортуванням та застосуванням агрохімікатів пестицидів гербіцидів. 36. Гасіння вапна. 37. Обслуговування генераторних ацетиленових установок. 38. Гальванічні роботи чистка вентиляційних каналів та повітропроводів. 39. Роботи з окислюючими речовинами. 40. Роботи з піскоструминними апаратами. 41. Нанесення бетону ізоляційних і обмуровочних матеріалів методом набризкування і напилення. 42. Управління завантаження та обслуговування дробар-них сортувальних фасувально-пакувальних просівальних змішувальних формувальних затиральних фільтрувальних намотувальних варочних плавильних сепараторних очисних обрізних бурових в'язальних полірувальних механізмів. 43. Обслуговування вальцювальних штампувальних вузлов'язальних і навивальних верстатів та автоматів. 44. Випробування та обслуговування парових і водогрійних котлів економайзерів паропроводів трубопроводів гарячої' води пароперегрівників теплообмінників тепломеханічного устаткування посудин що працюють під тиском. 45. Аварійно-рятувальні роботи гасіння пожеж боротьба з повінню. 46. Дегазаційні роботи. 47. Цементація та хімічне закріплення грунтів та фундаментів. 48. Укладка великогабаритних труб у траншеї. 49. Роботи в колодязях шурфах траншеях котлованах бункерах камерах і колекторах. 50. Земляні роботи що виконують в зоні розташування підземних комунікацій під водою та на глибині більше 2 метрів. 51. Роботи у замкнених просторах ємкостях боксах трубопроводах . 52. Водолазні роботи. 53. Роботи верхолазні та на висоті. 54. Роботи з підйомних і підвісних колисок і риштувань на висоті. 55. Монтаж та демонтаж будинків а також відновлення та зміцнення їх аварійних частин. 56. Обстеження димарів вентиляційних каналів і дахів при капітальному ремонті будинків та споруд. 57. Роботи по ремонту фарбуванню очистці від снігу та пилу дахів будівель при відсутності огорож. 58. Робота на конструкціях мостових баштових та козлових кранів. 59. Переміщення вантажу двома або більше кранами. 60. Вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів. 61. Такелажні та стропальні роботи. Виготовлення та випробування стропів. 62. Транспортування негабаритних та важких вантажів на під'їзних коліях будівельних майданчиків. 63. Монтаж наладка технічне обслуговування експлуатація ремонт і демонтаж вантажопідіймальних машин і механізмів ліфтів конвеєрів підвісного канатного гідравлічного транспорту технологічного і верстатного обладнання електроустановок та ліній електропередач. 64. Монтаж демонтаж та обслуговування компресорного холодильного обладнання пресів-розширювачів ковальсько-пресового устаткування 65. Монтаж демонтаж і накачування шин автотранспортних засобів. 66. Ремонт паливної апаратури двигунів внутрішнього згоряння. 67. Управління тракторами і самохідним технологічним устаткуванням. 68. Роботи в індивідуальних засобах захисту. 69. Роботи що безпосередньо виконуються при обслуговуванні залізничного транспорту електротранспорту рухомого складу. 70. Обслуговування механічних та автоматичних ліній. 71. Роботи на копіювальних і розмножувальних машинах. 72. Обслуговування верстатів по обробці деревини і металів. 73. Робота по обслуговуванню центрифуг й транспортерів. 74. Проведення робіт в силосах призначених для різної сільськогосподарської продукції у вагонах-зерновозах. 75. Роботи по обслуговуванню і ремонту аспіраційних та пневмотранспортних систем на підприємствах по зберіганню і переробці зерна. 76. Роботи по розвантаженню складуванню і зберіганню зернових та олійних культур висівок макухи і шротів насипом і в затареному вигляді. 77. Роботи по оксидації зневоднених мастил при виробництві оліфи і лаків 78. Робота вогневих обслуг з протиградовими виробами пороховими зарядами і пусковими установками метеоракет транспортування противоградових виробів та метеоракет на вогневі і стартові позиції. 79. Випробувальні роботи. 80. Пожежно-технічне обстеження об'єктів з підвищеною пожежною вибуховою та радіаційною небезпекою. 81. Монтаж ремонт і профілактичне обслуговування засобів охоронної сигналізації.   ПЕРЕЛІК посад посадових осіб які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці 11.10.93 № 94 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.10.93 № 154 Перелік посад посадових осіб які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці складений відповідно до Закону України Про охорону праці і постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1993 р. № 64 Про заходи щодо виконання Закону України Про охорону праці. Перелік посад для яких необхідні навчання і перевірка знань з охорони праці посадових осіб до виконання ними своїх обов'язків а також періодично один раз на три роки поширюється на всі підприємства установи і організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності. 1. Підприємства установи і організації науково-виробничі та виробничі об'єднання 1.1. Керівники заступники керівників головні спеціалісти підприємств установ організацій науково-виробничих та виробничих об'єднань; керівники заступники керівників та спеціалісти їх структурних підрозділів які безпосередньо пов'язані з проведенням робіт на виробничих дільницях а також здійснюють контроль за технічним станом машин механізмів будинків і споруд проведенням технологічних процесів. 1.2. Керівники та спеціалісти науково-дослідних конструкторських проектних та технологічних відділів які займаються проведенням експертизи проектно-конструкторської документації на яку поширюються вимоги нормативних документів з охорони праці а також ті котрі виконують розробки з питань охорони праці. 1.3. Керівники і спеціалісти відділів експлуатації і капітального будівництва виробничо-технічних відділів енерго-механічної пиловентиляційної геологічної маркшейдерської та технологічної служб інші посадові особи які проводять інструктажі з охорони праці для підлеглих працівників безпосередньо відповідають за пожежну безпеку безаварійну експлуатацію об'єктів. 1.4. Керівники і спеціалісти: аварійно-рятувальних частин підприємств організацій та їх структурних підрозділів які виконують бурильно-вибухові геолого-розвідувальні та гірничі роботи; управлінь газового господарства; нафтогазодобувних промислів; ремонтних пуско-налагоджувальних будівельно-реставраційних художньо-виробничих організацій. 1.5. Керівники та спеціалісти які здійснюють сертифікацію продукції та технологічних процесів з питань охорони праці. 1.6. Керівники головні технічні спеціалісти охоронних підприємств. 1.7. Керівники та спеціалісти служб охорони праці. 2. Навчально-виховні заклади науково-дослідні та проектно-конструкторські установи 2.1. Керівники заступники керівників навчально-виховних закладів науково-дослідних проектно-конструкторських установ на яких покладена відповідальність за організацію охорони праці. 2.2. Керівники заступники керівників та спеціалісти структурних підрозділів цехів відділів дільниць тощо які безпосередньо займаються розробкою технологічних процесів проектно-конструкторської документації відповідають за організацію виробництва технічний стан устаткування машин та механізмів. 2.3. Майстри виробничого навчання керівники виробничої практики наставники вихователі та інші посадові особи які викладають організацію виробництва технологію робіт експлуатацію обладнання проводять інструктажі з охорони праці та безпеки життєдіяльності з учнівською молоддю і вихованцями. 2.4. Керівники та спеціалісти служб охорони праці. 3. Міністерства державні комітети концерни корпорації та інші об'єднання підприємств створених за галузевим принципом* 3.1. Перші заступники та заступники міністрів голів державних комітетів керівників концернів корпорацій та інших * Під концернами корпораціями та іншими об'єднаннями підприємств створених за галузевим принципом маються на увазі: Департамент авіаційного транспорту України Департамент морського та річкового флоту Міністерства транспорту України Українська державна корпорація автомобільного транспорту Українська кооперативно-державна корпорація по агропромисловому будівництву Центральна спілка споживчих товариств України Українська державна будівельна корпорація Українська державна корпорація промисловості будівельних матеріалів Український державний концерн місцевої промисловості Українська державна корпорація по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт Український союз об'єднань підприємств І організацій побутового обслуговування населення та інші об'єднання. об'єднань підприємств створених за галузевим принципом функціональні обов'язки яких пов'язані з організацією виробництва. 3.2. Керівники заступники керівників спеціалісти вироб-ничотехнічних структурних підрозділів та служб охорони праці. 4. Місцеві державні адміністрації і Ради народних депутатів 4.1. Заступники керівників місцевих державних адміністрацій і виконкомів Рад народних депутатів на яких покладена відповідальність за організацію виробництва. 4.2. Керівники і спеціалісти виробничо-технічних структурних підрозділів та підрозділів які виконують обов'язки пов'язані з охороною праці. Додаток 8 Колірна гама допустима кількість кольору та допустимий колірний контраст у залежності від категорій робіт характеру освітлення і санітарно-гігієнічних умов увиробничих приміщеннях Характеристика виробничих приміщень   Колірна гама   Допустимий колірний контраст поміж основними поверхнями інтер'єру   Допустима кількість кольору основних поверхонь інтер'єру   1   2   3   4   І. За категоріями робіт: Легкі роботи   Довільна   Довільний   Середня   Роботи середньої важкості   Тепла   Середній   Те ж   Важкі роботи   Довільна   Малий   "   Нагляд за виробничими процесами з періодичним перебуванням у виробничих приміщеннях II. За ступенем точності робіт:   Довільна   Довільний   Довільна   Роботи особливо точні та високої точності 1-й ІІ-й розряд Роботи точні та малої точності НІ-й   ІУ-й розряд       Малий Довільний       Начорні роботи III. За умовами освітлення: При природному освітленні: а північніше 45 град північної широти: в разі спрямування світлових отворів:       Те ж       - на північ і схід - на південь і захід - за наявності ліхтарів   Тепла Довільна Довільна   Середній Те ж Малий   Середня Те ж Мала   та інших улаштувань верхнього освітлення б південніше 45 град північної широти:               - за довільного спрямування світлових отворів   Довільна   Середній   Мала   - за наявності ліхтарів та інших улаштувань верхнього освітлення   Довільна   Малий   Мала   Продовження додатка 6 1   2   3   4   - без  природнього освітлення IV.  За санітарно-гігієнічни-ми умовами: Тепловиділення   Тепла   Середній   Мала   а значні з надлишками явного тепла понад 20 ккал/м. куб.  год   Холодна   Середній   Мала   б   незначні з  надлишками явного тепла менше   ніж 20 ккал/м. куб. год Виділення кіптяви диму пилу тощо:   Довільна   Великий   Середня   а незначне менше ніж 5 мг/м. куб   Довільна   Середній   Середня   б велике 5  мг/м.  куб. і більше Шум   Довільна   Великий   Середня   а рівні звуку до 65 дБ б рівні звуку понад 65 дБ   Довільна Довільна   Середній Малий   Середня Мала     Додаток 9 Технічний журнал з експлуатації будівель та споруд Міністерство відомство назва підприємства або організації Технічний журнал з експлуатації будівель та споруд найменування у відповідності з інвентарною карткою Дата прийняття до експлуатації Основні техніко-економічні показники 1.  Площа забудови . кв.м 2.  Будівельний об'єм  .  куб.м 3.  Балансова відновна вартість . тис.грн. Дата запису   Зміст запису   Примітка   У цій графі занотовуються найважливіші дані про результати повсякденних спостережень за будівлею чи спорудою та їх конструктивними елементами; результати інструментальних вимірів осідань прогинів та інших деформацій окремих конструктивних елементів; основні висновки за результатами періодичних технічних оглядів будівлі або споруди; відомості про факти істотних порушень правил експлуатації та про намічені або вжиті заходи щодо припинення таких порушень; основні дані про проведені реконструкції термін характер . Примітка: Основні дані щодо проведених ремонтів термін характер об'єм та щодо проведених реконструкцій термін характер можуть бути винесені до окремої графи. Додаток 10 Рекомендований Вибір засобів пожежогасіння вода піна газ порошок визначається технологічними вимогами і техніко-економічним обгрунтуванням 1. До первинних засобів пожежогасіння відносяться: вогнегасники; пожежний інвентар покривала з негорючого теплоізоляційного полотна грубововняної тканини або повсті ящики з піском бочки з водою пожежні відра совкові лопати ; пожежний інструмент гаки ломи сокири тощо . 2. Для визначення видів та кількості первинних засобів пожежогасіння слід враховувати фізико-хімічні та пожежо-небезпечні властивості горючих речовин їх взаємодію з вог-негасними речовинами а також розміри площ виробничих приміщень відкритих майданчиків та установок. 3. Необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння визначають окремо для кожного поверху та приміщення а також для етажерок відкритих установок. Якщо в одному приміщенні знаходяться декілька різних за пожежною небезпекою виробництв не відділених одне від одного протипожежними стінами усі ці приміщення забезпечують вогнегасниками пожежним інвентарем та іншими видами засобів пожежогасіння за нормами найбільш небезпечного виробництва. 4. Покривала з матеріалів вказаних у п.1 цього додатку повинні мати розмір не менше 1м х 1 м. Вони призначені для гасіння невеликих осередків пожеж в разі займання речовин горіння яких не може відбуватися без доступу повітря. У місцях застосування та зберігання ЛЗР та ГР розміри покривал можуть бути збільшені до величин: 2 м х 1 5 м 2 м х 2 м. Покривала слід застосовувати для гасіння пожеж класів "А" "В" "О" Е . 5. Бочки з водою встановлюються у виробничих складських та інших приміщеннях спорудах у разі відсутності внутрішнього протипожежного водогону та наявності горючих матеріалів а також на території об'єктів їхня кількість у приміщеннях визначається з розрахунку установки однієї бочки на 250-300 кв.м захищуваної площі. 6. Бочки для зберігання води з метою пожежогасіння відповідно до ГОСТ 12.4.009-83 повинні мати місткість не менше 0 2 куб.м і бути укомплектовані пожежним відром місткістю не менше 0.008 куб.м. 7. Пожежні щити стенди встановлюються на теріторії об'єкта з розрахунку один щит стенд на площину 5000 кв.м. До комплекту засобів пожежогасіння які розміщуються на ньому слід включати: вогнегасники - 3 одиниці ящик з піском - 1 одиниця покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром до 2м х 2м - 1 одиниця гаки - 3 одиниці лопати - 2 одиниці ломи - 2 одиниці сокири - 2 одиниці. 8. Ящики для піску повинні мати місткість 0.5;1.0 або 3.0 куб.м та бути укомплектованими совковою лопатою. Вмістилища для піску що є елементом констукції пожежного стенду повинні бути місткістю не менше 0.1 куб.м. Конструкція ящика вмістилища повинна забезпечувати зручність діставання піску та виключати попадання опадів. 9. Склади лісу тари та волокнистих матеріалів слід забезпечувати збільшеною кількістю пожежних щитів з набором первинних засобів пожежогасіння виходячи з місцевих умов. 10.Вибір типу та визначення необхідної кількості вогнегасників: 10.1. Вибір типу та визначення потрібної кількості вогнегасників здійснюється за таблицями 1 або 2 в залежності від їх вогнегасної спроможності граничної площі класу пожежі горючих речовин та матеріалів у захищуваному приміщенні або об'єкті стандарт ІЗО № 3941-77 : клас А - пожежі твердих речовин переважно органічного походження горіння яких супроводжується тлінням деревина текстиль папір ; клас В - пожежі горючих рідин або твердих речовин які розтоплюються; клас С - пожежі газів; клас Д - пожежі металів та їх сплавів; клас Е * - пожежі пов'язані з горінням електроустановок. Крім перерахованих параметрів береться до уваги також категорія приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою. 10.2. Вибір типу вогнегасника пересувний чи перенос-ний обумовлений розмірами можливих осередків пожеж; у разі збільшених їх розмірів рекомендується використовувати пересувні вогнегасники таблиця 2 . Для гасіння великих площ горіння коли застосування ручних та пересувних вогнегасників є недостатнім на об'єкті мають бути передбачені додатково ефективні засоби пожежогасіння. 10.3. В таблицях 1 та 2 знаком "++" позначені рекомендовані до оснащення об'єктів вогнегасники знаком "+" - вогнегасники застосування яких допускається в разі відсутності рекомендованих та за наявності відповідного обгрунтування; знаком "-" - вогнегасники котрі не допускаються для оснащення об'єктів. * Додатковий клас прийнятий у ППБ для позначення пожеж пов'язаних з горінням електроустановок. 10.4. Необхідно враховувати климатичні умови експлуатації будівель та споруд вибираючи вогнегасник з відповідною температурною межею використання. 10.5. Якщо на об'єкті можливі комбіновані осередки пожеж то перевага у виборі вогнегасника віддається більш універсальному щодо області застосування. 10.6. Для граничної площі приміщень різних категорій максимальної площі захищуваної одним або групою вогнегасників необхідно передбачати кількість вогнегасників одного з типів зазначену в таблицях 1 та 2 перед знаками "++" або "+". 10.7. Громадські будівлі та споруди повинні мати на кожному поверсі не менше двох переносних вогнегасників. 10.8. Комплектування технологічного устаткування вогнегасниками здійснюється відповідно до вимог технічних умов паспортів на це устаткування або відповідних галузевих правил пожежної безпеки затверджених у встановленому порядку. 10.9. Комплектування імпортного устаткування вогнегасниками здійснюється згідно з вимогами договору на його поставку. 10.10. У місцях зосередження коштовної апаратури й устаткування кількість засобів пожежогасіння може бути збільшена. 10.11. Коли від пожежі захищаються приміщення з ЕОМ телефонних станцій музеїв архівів тощо слід враховувати специфіку вогнегасних речовин у вогнегасниках які призводять під час гасіння до псування обладнання. Ці приміщення рекомендується оснащувати вуглекислотними вогнегасниками з урахуванням граничне допустимої концентрації вогне-гасної речовини. 10.12. Виробничі приміщення категорії Д а також ті які містять негорючі речовини й матеріали можуть не оснащуватися вогнегасниками якщо їх площа не перевищує 100 кв.м. необхідність установлення вогнегасників у таких приміщеннях визначають власники підприємств. 10.13. Відстань від можливого осередку пожежі до місця розташування вогнегасника не повинна перевищувати 20 м для громадських будівель та споруд; 30 м - для приміщень категорій А Б В горючі гази та рідини ; 40 м - для приміщень категорій В Г; 70 м - для приміщень категорії Д. 10.14. За наявності декількох невеликих приміщень з однаковим рівнем пожежонебезпеки кількість необхідних вогнегасників визначається згідно з п. 10.13 та таблицями 1 або 2 з урахуванням сумарної площі цих приміщень. 10.15.  Окремі  пожежонебезпечні  виробничі установки фарбувальні камери загартовувальні ванни випробувальні стенди установки для миття та знежирювання деталей су- шильні камери тощо обладнуються не менше ніж двома   Таблиця 1 Рекомендації щодо оснащення приміщень переносними вогнегасниками   Категорія приміщення     Гранична захищуваль-на площа кв.м.     Клас пожежі   Пінні та водні вогнегас-никии місткістю 10 л   Порошкові вогнегасники місткістю л     Хладонові вогнегасники місткістю 2 3 л   Вуглекислотні вогнегасники місткістю л                   2   5   10   2 3   5 8   А Б В горючі гази і рідини         200   А   2 + +     2+   1 + +         В   4+   -   2+   1 + +   4+   -   -       С   -   -   2+   1++   4+   -   -       Д   -   -   2+   1 + +   -   -   -       Е   -   -   2+   1 + +   -   -   2+ +   В       400   А   2+ +   4+   2+ +   1 +   -   -   2+       Д   -   -   2+   1 + +   -   -   -       Е   -   -   2 + +   1 +   2+   4+   2 + +   Г     800   В   2+   -   2+ +   ї +   -   -   -       С   -   4+   2+ +   1 +   -   -   -   г д       1800   А   2+ +   4+   2+4   1 +   -   -   -       Д   -   -   2+   1 + +   -   -   -       Е   -   2+   2+ +   1 +   2+   4+   2+ +   Громадські будівлі та споруди   800   А   4+ +   8+   4+ +   2+   -   -   4+       Е   -   -   4+ +   2+   4+   4+   2+ +   Примітки: 1. Максимальна площа можливих осередків пожеж класів А та В у приміщеннях в яких передбачається використання вогнегасників не повинна перевищувати вогнегасної спроможності застосовуваних вогнегасників. 2. Для гасіння осередків пожеж різних класів порошкові вогнегасники повинні мати відповідні заряди: для класу А - порошок АВС Е ; для класів В С та Е - ВС Е або АВС Е та класу Д - Д. 3. Значення знаків "++" "+" "-" наведено в п.10.3 Таблиця 2 Рекомендації щодо оснащення приміщень пересувними вогнегасниками Категорія приміщення   Гранична захищуваль-на площа кв.м.   Клас пожежі   Повітро-пінні вогнегасники місткістю 100л   Комбіновані вогнегасники місткістю піна порошок 100л   Порошкові вогнегасники місткістю 50 100 л   Вуглекислотні вогнегасники місткістью л   25 40       25 40   80 А Б В горючі гази та рідини         500   А   1 + +   1 + +   1 + +       3+       В   2+   1+ +   1 + +   -   3+       С   -   1 +   1 + +   -   3+       Д   -   -   1 + +   -   -       Е           1 +   2+   1++   В крім горючих газів та рідин     800   А В   1+ + 2+   1 + + 1 + +   1 + + 1 + +   4+   2+ 3+       С Д Є   -   1 +   1 + + 1 + + 1 +   1 +   3+ 1+   Примітки: 1. Максимальні площі можливих осередків пожеж класів А та В у приміщеннях в яких передбачається використання вогнегасників не повинні перевищувати вогнегасної спроможності використовуваних пересувних вогнегасників. 2. Для гасіння осередків пожеж різних класів порошкові та комбіновані вогнегасники повинні мати відповідні заряди: для класу А - порошок АВС Е ; для класів В С та Е - ВС Е або АВС Е та для класу Д - Д. 3. Значення знаків "++" "+" "-" наведено в п.10.3 Додаток 11 Фізико-хімічні та токсикологічні характеристики шкідливих та небезпечних речовин                     Температура °С     Назви речовин     Характеристика речовин   Гранично допустима концентрація у повітрі рабочої зони мг/куб м   Клас небезпеки агрегатний стан речовини       спалаху   самозаймання   Токсичне діяння на організм людини 1   2   3   4   5   6   7   8   Акролеїн   Безбарвна легкозаймиста рідина з різким запахом. Пари в суміші з повітрям вибухонебезпечні токсичні   0 2   2; П   2 8   - 26   234   Дуже подразнює слизові оболонки спричиняє сльозото-чивість кон'юнктивіт набряк очей при високих концентраціях - запоморочення біль у шлунку уповільнення пульсу оніміння кінчиків пальців втрату свідомості   Амоніак   Безбарвний пальний газ з різким запахом вибухонебезпечний   20   4; П   15 у повітрі 13 5 у кисні       650   Подразнює верхні дихальні шляхи при високих концентраціях викликає корчі та збуджує нервову систему; на шкірі спричиняє опіки   Продовження додатка 11 Анілін   Безбарвна пальна оліїста рідина що швидко темніє на повітрі   0 1   2; П   1 2   79   617   Отруйний впливає на кров центральну нервову систему спричиняє екзему   Ацетилен   Безбарвний пальний вибухонебезпечний газ           2 5       335   Посідає наркотичну дію в суміші з повітрям спричиняє духу наслідком зменшення вмісту кисню в повітрі   Бензин авіаційний автомобільний "калоша"   Безбарвна легкозаймиста рідина   0 3 300 в перерахунку на С   4; П   0 79 0 79   - 34 - 36   300 300   Спричиняє різноманітні ураження нервової системи злущування шкіри дерматити з горбкувато-пузирчастими висипами   Бензол   Безбарвна легкозаймиста рідина   5   2; П   1 4   - 11   562   Спричиняє наркотичне та су-домливе діяння сильно вражає шкіру; при дуже високих концентраціях - миттєва втрата свідомості та смерть   Метил бромистий   Газ нерозчинний у воді але добре розчинний у органічних розчинах   1   1; П               Має солодкуватий наркотичний запах   Барію сульфат   Вибухопожежобезпеч-ний   0 5   а               Спричиняє запалення головного мозку спазм судин міокарда ураження печінки стійкі нервово-психічні розлади   Ізомасляний альдегід     Легкозаймиста рідина з різким неприємним запахом   5   3; П   1 9   -21   183   Подразнююче діє на слизові оболонки очей дихальних шляхів порушує центральну нервову систему   Продовження додатка 11 Калій двохромовокислий хромпік калієвий Калію гідроокис   Кристалічна речовина оранжево-червоного кольору сильний окислювач Тверда негорюча речовина   0 01 у перерахунку на СЮ. 0 5 аерозоль   1 а 2; а               Спричиняє подразнення верхніх дихальних шляхів шкіри; при тривалому діянні - ураження легень Діє припікаючи на шкіру спричиняє виразки та дерматити важкі опіки очей   Калій марганцевокислий   Кристалічна речовина пурпурового кольору. Окислювач   0 2 у перерахунку на Мп   2; а               Сполуки марганцю є отруйними діють на центральну нервову систему спричиняють дерматити та екзему   Калію гідро-тертрат винний камінь           6 а       205   411   Подразнює верхні дихальні шляхи   Калію гекса-ціаноферрат гідрат Кальцію гіпохлорит хлорне вапно   Жовта кров'яна сіль вибухопожежобезпеч-ний вибухопожежобезпеч-ний сильний окислювач   1 за хлором 2   п+а а               При нагріванні до 40-50"С розкладається з вивільненням ціанистого водню який викликає отруєння Подразнює дихальні шляхи очі шкіру. Пошкоджує зуби. Спричиняє токсичний гепатит атрофію шкіри   Кальцію дигідрофос-фат + кальцію сульфат суперфосфат   вибухопожежобезпеч-ний   6   4; а               Спричиняє дерматити шкіри а потрапляючи до очей -кон'юнктивіти набряк повік прорив рогівки випадіння райдужки зміни кісток передпліччя невралгічні розлади   Продовження додатка 11 1   2   3   4   5   6   7   10   Кальцію карбонат вапняк крейда   Вибухопожежобезпеч-ний   6   4; а               Спричиняє атрофічні катари верхніх дихальних шляхів емфіземи легень бронхіти гастрити та порушення функції печінки   Кальцію окис нега-шене вапно   Вибухопожежобезпеч- ний   5   а               Спричиняє атрофічні зміни слизової верхніх дихальних шляхів пневмосклероз хронічні бронхіти та емфіземи легень. У разі потраплення на шкіру - важкі опіки   Кальцій хлористий   Вибухопожежобезпеч-ний       а               Загальне отруєння при прийманні усередину значних доз катари слизової оболонки носа   Гас   Легкозаймиста рідина   300 в перерахунку на С   4; П   1 4   27   250   Спричиняє різноманітності ураження нервової системи подразнює слизові оболонки та шкіру   Кислота азотна   Негорюча безбарвна їдка рідина сильний окислювач   5   2; П               При вдиханні парів спричиняє набряк легень руйнування зубів кон'юнктивіти важкі опіки екземи   Кислота сірчана     їдка оліїста негорюча рідина   1     2; п               Подразнює та припікає слизові верхніх дихальних шляхів уражає легені. Потрапляючи на шкіри спричиняє важкі опіки   Продовження додатка 11 1   2   3   4   5   6   7   8   Кислота соляна   Безбарвна непальна їдка рідина; "димить" на повітрі   5   2; п               У високих концентраціях спричиняє подразнення верхніх дихальних шляхів слизових носа очей можливі запальні захворювання шкіри   Кислота оцтова   Безбарвна легкозаймиста рідина   5   3; П   3: п'   38   454   Пари спричиняють подразнення слизових носа та дихальних шляхів очей опіки шкіри   Кислота щавлева Ксилол   Біла порошкувата негорюча речовина. Відновник Прозора легкорухлива безбарвна легкозаймиста рідина   1   50   3; а   1 0   29   590   Спричиняє подразнення слизових стравоходу шлунка дихальних шляхів шкіри Наркотик; спричиняє подразнення кровотворних органів екземи та інші шкірні захворювання   Міді сульфат мідний купорос   Вибухопожежобезпеч-ний   5   3; а               Спричиняє функціональні розлади нервової системи порушення функцій печінки   Ментол   Кристалічна горюча речовина з різким запахом   0 01-0 05   п   0 73   70   275   У високих концентраціях пари посідають наркотичне діяння; здатний викликати ураження нирок дерматити   Метан   Безбарвний пальний газ без запаху   300       5   -187 8   537   Являє собою надзвичайно сильний наркотик; спричиняє ядуху блювання головний біль втрату свідомості   Натрій двохромовокислий; хромпік натрієвий   Кристалічна негорюча речовина оранжево-червоного кольору. Сильний окислювач   0 01 у перерахунку на СrO3   1; а               Спричиняє подразнення верхніх дихальних шляхів шкіри; у разі довгочасного діяння вражає легені   Продовження додатка 11 1   2   3   4   5   6   7   8   Натрію гідроксид їдкий натр   Біла непрозора надзвичайно гігроскопічна речовина   0 5 аерозоль   2; а               Подразнює верхні дихальні шляхи діє припікаюче на шкіру спричиняє виразки та важкі опіки очей   Натрію карбонат сода кальці-нована   Кристалічна негорюча дуже гігроскопічна речовина   2   3; а               Вдихання пилу може спричинити подразнення верхніх дихальних шляхів кон'юнктивіт; при роботі з розчинами можливі екземи   Сірчистий ангідрид   Безбарвний газ з різким запахом   10   3; п               Подразнює дихальні шляхи спричиняючи спазм бронхів; порушує вуглеводний та білковий обмін; впливає на кров   Скипидар   Безбарвна або зеленкувато-жовта легкозаймиста рідина   300 в перерахунку на С   4; П   0 6   34   300   Подразнює а потім паралізує нервову систему; пари подразнюють очі і дихальні шляхи; при тривалому діянні викликає захворювання нирок   Спирт бутиловий; бутанол-1   Безбарвна легкозаймиста рідина   10   3; п   1 7   34-41   345   Наркотик пари якого діють подразнююче на слизові оболонки очей та верхніх дихальних шляхів; іноді спричиняє дерматити та екземи   Спирт гідролізний   Безбарвна легкозаймиста рідина   1000   3; п -•ч   3 61   13   365   Токсичніший від етилового спирту. Наркотик що спочатку спричиняє збудження а згодом - параліч нервової системи. При тривалому діянні - важкі захворювання печінки серцево-судинної си-стеми шлунка   Продовження додатка 11 Спирт Ізоаміловий   Безбарвна легкозаймиста рідина   10   3; п   1 4   40-50   350   Пари спричиняють подразнення слизових оболонок кашель запаморочення блювання. На шкіру діє подразнююче   Спирт метиловий метанол   Безбарвна отруйна легкозаймиста рідина   5   3; п   6   8   464   Сильна переважно нервова та судинна отрута; вражає зоровий нерв та сітківку ока; пари сильно подразнюють дихальні шляхи   Спирт етиловий   Безбарвна легкозаймиста рідина   1000   3; п   3 6   13   404   Наркотик який спочатку викликає збудження а згодом - параліч центральної нервової системи. При тривалому діянні - тяжкі органічні захворювання центральної нервової системи травного тракту серцево-судинної системи печінки   Толуол метилбензол   Безбарвна легкозайми ста рідина з ароматич ним запахом   50   3; п   1 3   4 4   536   Наркотики. Спричиняють подразнення слизових оболонок нервові розлади зміни у крові. Іноді спостерігаються дерматити   Уайт-спірит   Безбарвна легкозаймиста рідина   300 в перерахунку наС   4; п       43   260   Може спричинити різноманітні ураження нервової системи   Вуглецю двоокис вуглекислий газ   Безбарвний непальний газ з кислуватим запахом   0 5 % об'єму при 20 °/с 02   4; п               Наркотик подразнює слизові оболонки спричиняє шум у вухах запаморочення   Продовження додатка 11 Вуглецю окис чадний газ   Безбарвний непальний газ без запаху   20   4; п   12 5       610   Спричиняє запаморочення уражає нервову систему органи дихання шкіру   Вуглець чотирьох-хлористий   Безбарвна летюча непальна рідина   20   2; п           При зіткненні з полум'ям або розжареними предметами розкладається утворюючи фосген   Наркотик. Спричиняє ураження печінки нирок дерматити та кропив'янку   Оцтовий ангідрид   Безбарвна легкозаймиста рідина з різким запахом   5   3; п   1 21   40   360   Діяння схоже на оцтову кислоту але більш сильне. Пари спричиняють кон'юнктивіт шлунково-кишкові розлади   Фенол Хлорамін Б   Безбарвна кристалічна речовина Біла порошкоподібна речовина з запахом хлору. Окислювач   0 3 0 03   2; п 2; а   0 3   75   595   Подразнює дихальні шляхи спричиняє розлад травлення блювоту безсоння при потраплянні на шкіру розчину - опіки дерматити Здатний спричинити бронхіальну астму   Хлороформ   Непальна рідина   20   2; п               Наркотик що токсично впливає на обмін речовин та на печінку. Іноді спричиняє дерматити та екзему   Продовження додатка 11 Етилацетат входить до складу складних ефірів   Рідина з приємним запахом   200   4; п   2 18   -3   426 7   Наркотик. Пари помірно подразнюють слизові оболонки дихальних шляхів та очей; спричиняє дерматити та екземи   Ефір ізоаміловий   Легкозаймиста рідина               48   280   Збуджує центральну нервову систему підвищує кров'яний тиск   Хлор   Газ жовто-зеленого кольору   0 3   2; п               Має дуже різкий запах спричиняє дуже сильне подразнення дихальних шляхів та запалення слизової оболонки верхніх дихальних шляхів та важке отруєння організму Додаток 12 Класифікація приміщень щодо небезпеки ураження електричним струмом Щодо ступеня небезпеки ураження людини електричним; струмом приміщення поділяються на: - приміщення підвищеної небезпеки що характеризують- ся наявністю однієї з наступних умов: - вологості відносна вологість повітря тривалий час перевищує 75 % ; - струмопровідного пилу в кількості що призводить до 5 осідання на дротах проникнення до середини машин апа-ратів тощо; - струмопровдіних підлог металевих земляних залізо-бетонних цегляних тощо ; - високої температури 35 °С - періодично понад добу або постійно; - можливості одночасного дотику людини до металокон-струкцій будівель технологічних апаратів тощо поєднаних з землею - з одного боку та до металевого корпусу єлект-роустаткування - з другого. - приміщення особливої небезпеки що характеризують-ся наявністю однієї з наступних умов що створюють особ-ливу небезпеку: - особливої вологості відносна вологість повітря близь-ка до 100 % стеля стіни підлога предмети що знаходять-ся в приміщенні вкриті вологою ; - хімічно активного або органічного середовища у при-міщенні постійно або протягом тривалого часу наявні агре-сивні пари гази рідини утворюються відклади або плісня-ва які руйнують ізоляцію та струмопровідні частини елект-роустаткування ; - одночасно двох або більшої кількості умов підвищено небезпеки. - приміщення без підвищеної небезпеки в яких не ієнуе умов що створюють підвищену або особливу небезпеку.         ЗАТВЕРДЖУЮ Головний інженер назва підприємства підпис 19 р.   Додаток 13   ПЕРЕЛІК робіт з підвищеною небезпекою по цеху дільниці Місце та характер устаткування за схемою   Можливі небез- печні та шкідливі виробничі фактори   Хто виконує вказану роботу   Головні заходи       Підготовка до виконання робіт   Для безпечного виконання робіт   Примітка   1   2   3   4   5   6   І. Роботи що виконуються з реєстрацією в журналі за формою додатка 17 II. Роботи Ідо виконуються з оформленням наряду-допуску     ЗАТВЕРДЖУЮ назва прідприємства посада підпис 19 р.   Додаток 14   НАРЯД-ДОПУСК № на виконання робіт з підвищеною небезпекою черговий номер за журналом реєстрації нарядів-допусків додаток . 1. Цех виробництво установка 2. Місце виконання роботи відділок дільниця апарат комунікація 3. Характер робіт що виконуються 4. Відповідальний за підготування та виконання робіт . посада прізвище ім'я по батькові 5. Заходи щодо підготування об'єкта до виконання роби з підвищеною небезпекою та послідовність їх виконання   Додаток: найменування схем   6. Заходи що забезпечують безпечне виконання робіт 7. Засоби індивідуального захисту та режим роботи 8. Начальник цеху прізвище підпис дата 9. Заходи узгоджено: службою охрони праці прізвище підпис дата зі взаємопов'язаними цехами найменування суміжного цеху прізвище підпис дата 10. Склад бригади відмітка про проведення інструктажу № п/п   Дата і час проведення робіт   Прізвища імена по баькові членів бригади   Фах   3 умовами робіт ознайомлений інструктаж отримав підпис   Інструктаж проведено посада прізвище ім'я по батькові підпис   11. Аналіз повітряного середовища до початку та в часі виконання робіт Дата і час відбору проб   Місце відбору проб   Компоненти що визначаються   Допустима концентрація ГДК   Результати аналізу   Підпис особи що проводила аналіз   12. Заходи щодо підготування до безпечного виконання робіт у відповідності з нарядом-допуском виконані. Відповідальний за підготовку та проведення робіт прізвище підпис дата час 13. Можливість виконання робіт підтверджую підпис представника служби охорони праці час дата 14. До виконання робіт допускаю начальник зміни підпис час дата 15. Термін дії наряду-допуску продовжено Дата і час проведення робіт   Результат аналізу повітряного середовища лабораторного або автоматич- ного Можливість виконання робіт підтверджую     Відповідальний за виконання робіт     Начальник зміни     Представник служби охорони     Начальник цеху   16. Роботу виконано у повному об'ємі наряд-допуск закрито підписи: відповідального за виконання робіт начальника зміни час дата Додаток 15 обов'язковий Перелік робіт що виконуються на підприємстві за нарядами-допусками № п/п   Цех місце та характер роботи назва устаткування   Можливі небезпечні та шкідливі виробничі фактори   Хто виконує роботу   Головні заходи   щодо підготування   щодо безпечного виконання   Назви цехів УЗГОДЖЕНО Служба охорони праці Додаток 16 Журнал реєстрації нарядів-допусків на проведення робіт на підприємствах № п/п   Цех дільниця   Ким виданий   Керуючий роботою   Термін дії наряду   Наряд-допуск 2-й примірник зберігається в службі охорони праці . ЗАТВЕРДЖУЮ Головний інженер назва підприємства підпис " " 19 г. Додаток 17 ЖУРНАЛ обліку робіт з підвищеною небезпекою що виконуються без наряду-допуску в назва підрозділу № п/п   Дата та час виконання робіт   Місце виконання робіт установка відділення   Характер робіт що виконується   Заходи щодо підготування об'єкта до виконання робіт виконано Прізвище Ім'я по батькові підпис відповідального   Заходи що забезпечують безпечне проведення робіт виконано Прізвище Ім'я по батькові підпис відповідального   3 умовами безпечного виконання робіт ознайомлені Прізвище Ім'я по батькові виконавців їх підписи   Результати аналізу повітряного середовища   Примітки   1   2   3   4   5   6   7   8   9   Додаток 18 Журнал перевірки знань з техніки безпеки персоналу з групою електробезпеки Прізвище Ім'я по батькові   Назва цеху електроустановки де працює той кого перевіряють   Посада стаж роботи на цій посаді   Дата попередньої перевірки оцінка знань   Дата нинішньої перевірки та причина   Оцінка знань   Підпис Того хто перевіряє Того кого перевіряють Додаток 19 ЖУРНАЛ реєстрації та огляду посудин що працюють під тиском та іншого устаткування на яке не поширюються правила Держнаглядохоронпраці Цех дільниця   Наймену- вання устатку-. вання   Особа відповідальна за експлуатацію та безпечний стан устаткування   Запис висновків огляду   Номер та дата наказу про відповідаль- ність Посада прізвище імя по батькові Підпис відповідаль- ної особи Дата огляду   Висновки огляду     Дозволений тиск Кгс/кв.см Термин наступно- го огляду Додаток 20 Прийоми надання першої допомоги Загальні положення У разі нещасного випадку велике значення належить своєчасному поданню першої передлікарняної медичної допомоги. Щонайважливішою умовою успішного подання першої медичної допомоги є швидкість дій знання основних правил та наявність практичних навичок в поданні першої передлікарняної медичної допомоги. Всі робітники та інженерно-технічні працівники повинні бути навчені поданню першої передлікарняної допомоги яка охоплює: - тимчасове зупинення кровотечі; - перев'язування ран опіків; - накладання шин на місце перелому кісток; - штучне дихання; - перенесення потерпілого. Заняття з подання першої допомоги повинні проводитися компетентним медичним персоналом разом з технічним персоналом. Відповідальність за організацію навчання покладається на начальника цеху та головного інженера підприємства. З осіб що відбули навчання формуються санітарні пости з таким розрахунком щоб у кожній зміні у кожному цеху чи майстерні завжди були підготовлені люди. Санітарні пости повинні бути забезпечені комплексом необхідних засобів для подання першої допомоги на місці. До вказаних засобів належать: стерильний перев'язочний матеріал вата гумові або матерчаті кровотамуючі джгути кліщі для фіксації переломів та вивихів ватно-марлевий бинт для бинтування в разі переломів йодна настоянка розчин борної кислоти нашатирний спирт валер'янові краплі питна сода мило рушник тощо. Рекомендується також забезпечити підприємство апаратом для штучного дихання з комплектом інструментів для розкривання рота відтягування та утримування язика тощо. Медичні засоби першої допомоги комплектуються за порадою лікаря технічні засоби - на основі розпорядження начальника цеху. Для зберігання майна санітарного поста адміністрація повинна встановити певне місце та призначити особу відповідальну за збереження та видачу засобів першої допомоги. Ці особи повинні знати призначення засобів першої допомоги та вміти їх застосовувати. В цехах та на території підприємства слід розвішувати чіткі добре видимі покажчики до медпункту санітарних постів місця зберігання нош та інших засобів до подання першої допомоги. Перша допомога при переломах вивихах ударах У разі переломів та вивихів основне завдання при поданні першої допомоги полягає в тому щоб надати ушкодженій частині тіла найбільш зручне та спокійне положення. Це є обов'язковим не лише для усунення відчуття болю але і для попередження перетворення закритого перелому у відкритий - коли уламки кісток зсередини проколюють шкіру. При переломах та вивихах кінцівок необхідно ушкоджену кінцівку зміцнити шиною фанерною пластиною палицею чи іншим подібним предметом. Ушкоджену руку можна за допомогою бинта або косинки підвісити на шиї та прибинтувати до тулуба. При падінні з висоти або при обвалах якщо виникає підозра на наявність перелому хребта різкий біль у хребті неможливість зігнути спину та перевернутись перша допомога зводиться до слідуючого: потерпілого слід обережно покласти на жорстку поверхню на санітарні ноші кладуть дошки строго горизонтально. При відсутності дошок до спини та боків щільно прибинтовують чотири драбинкові шини. У разі падіння предметів на голову ударі голови та здогадному переломі черепа непритомність кровотеча з вух або рота до голови необхідно прикласти холодний предмет пляшку з снігом або холодною водою грілку з льодом або зробити холодну примочку. При переломі ребер ознакою якого є біль при диханні кашлі чханні рухах слід туго забинтувати груди або стягнути їх рушником у часі видиху. За впевненості що потерпілий отримав лише удар до місця удару слід прикласти холод сніг лід змочену холодною водою тканину і туго його забинтувати. При відсутності ушкоджень шкіри не слід змазувати місце удару йодом розтирати накидати зігріваючий компрес. Перша допомога при пораненні При пораненні слід перш за все очистити рану від забруднення та зараження мікробами. Особливу увагу необхідно приділити ранам забрудненим землею щоб запобігти зараженню правцем. Своєчасне звернення до лікаря та введення протиправцевої сироватки попереджує це захворювання. Той хто подає першу допомогу при пораненні повинен чисто вимити руки з милом а якщо така можливість відсутня - обробити пальці йодною настоянкою. Дотикатись безпосередньо до рани навіть вимитими руками неприпустимо. При поданні першої допомоги слід дотримуватись наступних правил: - не можна промивати рану водою чи будь-якими ліками засипати порошками закривати мазями; - не можна також видаляти з рани пісок землю тощо щоб не викликати її зараження; - не можна видаляти з рани згустків крові це може призвести до сильної кровотечі ; - не можна замотувати рану ізоляційною стрічкою. Необхідно розпечатати наявний у шафці першої допомоги індивідуальний пакет не дотикаючись до поверхні що буде накладена безпосередньо на рану накласти стерильний перев'язочний матеріал з пакету на рану та забинтувати. При відсутності індивідуального пакета для перев'язки використовують шматок чистої тканини змочений йодною настоянкою. Перша допомога при кровотечах Щоб призупинити кровотечу необхідно: - підняти поранену кінцівку догори; - на кровоточиву рану накласти зібганий в жмуток перев'язочний матеріал з індивідуального пакета та притиснути його згори не дотикаючись до рани пальцями на 4-5 хвилин не відпускаючи; - якщо кровотеча припинилась слід не знімаючи накладений перев'язочний матеріал накласти згори другу подушечку з другого пакета або шматок вати та туго забинтувати рану; - у разі сильної кровотечі провадиться стискання кровоносних судин що живлять кров'ю поранену зону шляхом згинання кінцівки в суглобах а також пальцями джгутом або закруткою; у всіх випадках сильної кровотечі слід викликати лікаря. Пам'ятайте: джгут накладається на стегно ноги або плечову частину руки. Накладений джгут слід тримати якнайкоротший час не більше 2-х годин оскільки можливе омертвіння обезкровленої дільниці. При кровотечі з носа відкинути голову назад вставити в ніс тампон змочений перок-сидом водню або накласти на перенісся холодний компрес. Подання першої допомоги при опіках кислотами та лугами При потраплянні кислоти або лугу на шкіру уражені місця слід промити струменем води протягом 15-30 хвилин виключаючи ураження сірчаною кислотою потім обмити 5%-ним розчином питної соди а місця уражені лугами - 3%-ним розчином борної або оцтової кислоти. У разі потрапляння на слизову оболонку очей кислоти або лугу очі слід промити сильним струменем води протягом 15-20 хвилин а потім - 2%-ним розчином питної соди а при ураженні лугом - 2%-ним розчином борної кислоти. При опіках порожнини рота лугами необхідне полоскання 3%-ним розчином оцтової кислоти або 2%-ним розчином борної кислоти а при опіках кислотою - 5%-ним розчином питної соди. При потраплянні кислоти до дихальних шляхів необхідно дихати розпилюваним за допомогою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди а при потраплянні лугу - розпилюваним 3%-ним розчином оцтової кислоти. Подання першої допомоги при отруєннях вуглекислим газом та сірчистим ангідридом За наявності у повітрі 4-5% вуглекислого газу спостерігаються задишка головний біль млявість серцебиття зниження працездатності.Якщо вміст вуглекислого газу у повітрі досягає 8-10% спостерігається швидка втрата свідомості та смерть наслідком припинення дихання.При отруєнні вуглекислим газом потерпілого видаляють з загазованої зони та виносять на свіже повітря. До прибуття лікаря йому дають кисневу подушку а якщо він не дихає - роблять штучне дихання. Симптоми гострого отруєння сірчистим газом - подразнення дихальних шляхів та очей печіння в горлянці кашель стиснення в грудях. У важких випадках - задишка посиніння сльозоточивість. Перша допомога - промивання носа та полоскання ротової порожнини слабким розчином соди спокій. Перша передлікарняна допомога при ураженні аміаком та фреоном Потерпілий наслідком отруєння парами аміаку або фреону мусить бути винесений на свіже повітря або у чисте тепле приміщення. У разі необхідності слід негайно застосувати штучне дихання. Необхідно звільнити потерпілого від одягу який заважає диханню змінити забруднений одяг надати йому повний спокій. Зробити інгаляцію теплою парою крізь паперову трубку з чайника у якому міститься 1-2%-ний розчин лимонної кислоти у гарячій воді. Дати випити міцний чай каву лимонад або 2%-ний розчин молочної кислоти. Рекомендується в усіх випадках отруєння вдихання кисню протягом 30-45 хвилин зігрівання потерпілого обкласти грілками . У випадку глибокого сну та можливого зниження больової чутливості слід при цьому дотримуватись обережності щоб не спричинити опіків. За наявность ознак подразнення носоглотки її слід полоскати 2%-ним розчином соди або водою. Незалежно від стану потерпілий повинен бути направлений до лікаря. При спостереженні явищ ядухи кашлю потерпілого слід транспортувати у лежачому положенні. При потраплянні аміаку або фреону в очі необхідно промити очі сильним струменем чистої води. Після цього до лікарського огляду слід одягнути темні захисні окуляри. Не можна бинтувати очі та накладати на них пов'язку. У разі потрапляння на шкіру аміаку або фреону необхідно спочатку спрямувати на уражену поверхню струмінь чистої води. Потім уражену кінцівку занурити в теплу 35-40°С воду на 5-10 хвилин а при ураженні значної поверхні тіла-зробити загальну ванну. Після ванни висушити шкіру прикладаючи до неї рушник що добре поглинає вологу розтирання неприпустиме . Накласти на уражену поверхню мазеву пов'язку або нанести на неї мазь Вишневського чи пеніцилінову. Якщо мазі відсутні -можна скористатись вершковим несолоним маслом або соняшниковою олією. Якщо на шкірі з'явились пухирі - їх ні в якому разі не можна розтинати слід накласти на них мазеву пов'язку. Перша передлікарняна допомога при опіках Опіки бувають трьох ступенів починаючи від легкого почервоніння і кінчаючи важким омертвінням ділянок шкіри а інколи - також глибше розташованих тканин. При опіках першого ступеня на уражену поверхню накладають примочку зі слабкого розчину марганцевокислого калію рожевого кольору після чого її слід забинтувати. Надаючи допомогу потерпілому для уникнення зараження не можна торкатись руками опечених ділянок шкіри чи змазувати їх мазями жирами вазеліном присипати питною содою тощо. Не можна розтинати пухирі віддирати від тіла шматки обгорілого одягу. Одяг та взуття з опеченого місця краще не знімати розрізати виконати перев'язку та відправити потерпілого до медичної установи. Якщо обгорілий одяг прилипнув до опеченої поверхні тіла то зверху слід накласти стерильну пов'язку і відправити потерпілого до медичного закладу. У разі важких та розповсюджених опіків потерпілого необхідно загорнути у чисте простирадло або тканину не роздягаючи вкрити якомога тепліш напоїти теплим чаєм та надати йому спокій до прибуття лікаря. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом При ураженні електричним струмом необхідно якнайшвидше звільнити потерпілого від діяння струму. Першим заходом особи що надає допомогу мусить стати негайне вимкнення тієї частини електроустаткування до якої доторкується потерпілий.Вимкнення здійснюється за допомогою вимикачів рубильника або інших вимикаючих апаратів шляхом зняття запобіжників роз'єднання штепсельних сполучень тощо.Якщо досить швидке вимкнення установки неможливе слід застосувати інші прийоми або звільнити потерпілого від діяння струму.Звільнивши потерпілого від діяння струму слід оцінити його стан. Ознаки що дозволяють зробити подібну оцінку є наступним: а притомність: ясна відсутня порушена потерпілий збуджений або загальмований ; б колір шкірних покровів та видимих слизових губ очей : рожевий синюшний блідий; в дихання: нормальне відсутнє порушене неритмічне поверхневе хрипке ; г пульс на сонних артеріях: добре визначається ритм правильний або неправильний погано визначається відсутній; д зіниці: вузькі широкі. Маючи певні навички та володіючи собою той хто подає допомогу здатний протягом однієї хвилини оцінити стан потерпілого та вирішити у якій послідовності подавати йому допомогу. Колір шкірних покровів та наявність дихання по підніманню та опусканню грудної клітини оцінюють візуально. Про втрату свідомості як правило також судять візуально. Пульс на сонній артерії промащують подушечками другого третього та четвертого пальців руки розміщуючи їх увздовж поміж кадиком адамове яблуко та кивальним м'язом та злегка притискуючи до хребта.Ширину зіниці при заплющених очах визначають таким чином: подушечки вказівних пальців кладуть на верхні повіки обох очей та злегка притискуючи їх до очних яблук підіймають догори. Прм цьому очна щілина відкривається і на білому тлі стає видимою кругла райдужка а у центрі круглі чорні зіниці стан яких вузькі чи широкі оцінюють виходячи з того яку площадь райдужки вони займають. Якщо у потерпілого відсутні: свідомість дихання пульс шкірний покрів синюшний а зіниці широкі 0 5 см у перерізі - можна вважати що він знаходиться у стані клінічної смерті і слід якнайшвидше приступати до оживлення організму за допомогою штучного дихання за способами «з вуст до вуст» або «з вуст до носа» і зовнішнього масажу серця. Якщо потерпілий дихає різко та переривчасто але пульс у нього промацується слід негайно розпочати штучне дихання.Почавши оживлення слід потурбуватись про виклик лікаря або швидкої допомоги. Це має зробити не той хто надає поміч а хтось інший. Якщо потерпілий прийшов до тями хоча до цього був зомлілий знаходився в непритомному стані хоча зі збереженими стійкими диханням та пульсом його слід покласти на підстилці розстебнути одяг який перешкождає диханню створити приплив свіжого повітря зігріти тіло якщо холодно чи відповідно забезпечити прохолоду якщо жарко подбати за повний спокій безперервно спостерігаючи за пульсом та диханням; сторонніх осіб слід видалити. У разі знаходження потерпілого у непритомному стані необхідно спостерігати за його диханням і у разі порушення дихання наслідком западання язика змістити нижню щелепу вперед взявшись пальцями за її кути та підтримувати її у такому стані доки не припиниться западання язика. У випадку виникнення у потерпілого блювання слід повернути його голову та плечі наліво для відходу блювотиння. Ні в якому разі не можна дозволяти потерпілому рухатись або тим більш продовжувати працю оскільки відсутність видимих тяжких уражень спричинених електричним струмом або іншими факторами падіння тощо далеко не виключає можливості наступного погіршення його стану. Лише лікар здатний вирішити питання про стан здоров'я потерпілого. Переносити потерпілого до іншого місця слід лише у випадках коли йому або ж особі що подає допомогу продовжує загрожувати небезпека або коли надання допомоги на місці неможливе наприклад на опорі . Ні в якому разі не можна закопувати потерпілого у землю оскільки це лише спричинить шкоду та втрату дорогоцінних для його урятування хвилин. Напруга до 1000 В Для відриву потерпілого від струмоведучих частин або проводу слід скористатись вірьовкою палицею дошкою чи будь-яким іншим сухим предметом що не проводить електричний струм. Можна також відтягнути його за сухий одяг уникаючи при цьому дотику до оточуючих металевих предметів чи частин тіла потерпілого. Щоб ізолювати руки того хто подає допомогу потерпілому якщо у нього виникає необхідність доторкнутись його тіла не прикритого одягом повинен одягнути діелектричні рукавички або обмотати руку шарфом накинути на потерпілого гумовий килимок прогумовану або просто суху тканину. Можна також ізолювати себе ставши на гумовий килимок суху дошку тощо. Відокремлюючи потерпілого від струмоведучих частин рекомендується діяти однією рукою тримаючи другу в кишені або поза спиною. Якщо електричний струм проходить в землю через потерпілого і цей останній спазматичне стискує в руці один токоведучий елемент простіше перервати струм відокре- мивши потерпілого від землі. Можна перерубати дроти сокирою з сухим дерев'яним топорищем або перекусити дроти пофазно стоячи при цьому на сухих дошках дерев'яній драбині тощо. Основні правила проведення штучного дихання Штучне дихання роблять у випадках коли потерпілий не дихає або дихає дуже рідко спазматичне. Перш ніж приступити до штучного дихання слід швидко не втрачаючи жодної секунди звільнити потерпілого від одягу що утруднює дихання швидко звільнити його рот від сторонніх предметів розтулити міцно затиснуті вуста. Прийоми штучного дихання Перший спосіб Потерпілого кладуть горілиць під лопатки підкладають тугий валик а під голову - м'яку підстилку; голова повинна дещо звисати та бути відкинута назад; потерпілому відкривають вуста пальцями оберненими марлею або чистою хусточкою обережно витягають язика утримуючи його в такому положенні. Надавши потерпілому вказане положення той хто подає допомогу стає на коліна біля голови потерпілого бере його руки біля кистей та рівномірно відводить їх у боки і назад роблячи широке півколо; при цьому грудна клітина розширюється і відбувається вдих; відвівши руки потерпілого за голову той хто подає допомогу утримує їх у цьому положенні протягом 3 секунд; зігнувши обидві руки в ліктях той хто подає допомогу складає їх на грудях потерпілого а ліктями плавно але енергійно натискає з боків на грудну клітину протягом 2 секунд; при цьому відбувається видих; потім усі рухи повторюють знову у наведеній послідовності. Цей спосіб не може бути застосований якщо у потерпілого ушкоджені рука або ребро перелом серйозне поранення . Другий спосіб Найдієвішим способом штучного дихання є спосіб «з вуст до вуст» або «з вуст до носа». Спосіб «з вуст до вуст» або «з вуст до носа» належить до способів штучного дихання за методом вдування коли повітря що видихує той хто надає допомогу примусово нагнітається до дихальних шляхів потерпілого. Вдування можна здійснювати крізь марлю хусточку за допомогою спеціального пристрою "повітроводу". Для проведення штучного дихання потерпілого слід покласти горілиць розстебнувши одяг що утруднює дихання. Перш ніж почати штучне дихання слід забезпечити проходимість верхніх дихальних шляхів які в положенні горілиць та у непритомному стані завжди закриті язиком що западає. Окрім того в ротовій порожнині може знаходитись сторонній вміст що його слід видалити пальцями обгорнувши їх хусточкою тканиною чи бинтом. Після цього той хто подає допомогу розмістившись збоку від голови потерпілого підсовує одну руку під шию цього останнього а долонею другої руки натискує йому на чоло максимально відкидаючи голову назад. При цьому корінь язика піднімається та звільняє вхід до горлянки а рот потерпілого відкривається. Той хто подає допомогу нахиляється до обличчя потерпілого робить глибокий вдих відкритим ротом повністю щільно охоплює відкритий рот потерпілого і робить енергійний видих з деяким зусиллям вдихаючи повітря йому до рота одночасно закриваючи ніс потерпілого щокою чи пальцями руки що знаходиться на чолі. При цьому слід спостерігати за грудною клітиною потерпілого яка повинна піднятись. Як тільки грудна клітина підніметься нагнітання повітря призупиняють той хто подаіі допомогу відвертає обличчя вбік у потерпілого відбувається пасивний видих. Якщо у потерпілого добре визначається пульс і необхідне лише проведення штучного дихання то інтервал поміж штучними вдихами повинен складати 5 с. 12 дихальних циклів щохвилини . При проведенні штуфного дихання той хто подає допомогу мусить слідкувати щоб повітря не потрапляло до шлунка потерпілого. При потраплянні повітря до шлунка про що свідчить здуття живота «під ложечкою» обережно натискують долонею на живіт поміж грудиною та пупком. При цьому не виключене виникнення блювання; тоді голову та плечі потерпілого повертають убік. Якщо після вдування повітря грудна клітина не розпрямлюється слід змістити нижню щелепу потерпілого допере-ду. Для цього чотирма пальцями обох рук нижню щелепу захоплюють ззаду за кути та впираючись великими пальцями в її край нижче куточків вуст відтягують її допереду так щоб ніжні зуби знаходились перед верхніми. Якщо щелепи потерпілого міцно затиснені а відкрити рот не вдається слід виконувати штучне дихання «з вуст до носа». Припиняють штучне дихання після відновлення у потерпілого достатньо глибокого та ритмічного самостійного дихання. Зовнішній масаж серця У разі зупинки серця слід не гаючи ані секунди покласти потерпілого на рівну жорстку основу: лаву підлогу підкласти під спину дошку ніяких валиків під плечі та шию підкладати не можна . Якщо допомогу подає одна людина вона розміщується збоку від потерпілого і нахилившись робить два швидких енергійних вдування способом «з вуст до вуст» або «з вуст до носа» потім піднімається лишаючись на тому ж боці від потерпілого долоню однієї руки кладе на нижню половину грудини а пальці злегка піднімає. Долоню другої руки вона накладає на першу долоню упоперек або повздовж і натискає допомагаючи нахилом свого корпусу. Руки при натисненні повинні бути розпрямлені у ліктьових суглобах. Натискання слід виконувати швидкими поштовхами таким чином щоб зміщувати грудину на 4-5 см; тривалість натиснення щонайбільш 0 5 с інтервал поміж окремими натисненнями 0 5 с. В часі пауз руки з грудини не знімають пальці лишаються прямими руки повністю випрямленими у ліктьових суглобах. Якщо оживлення виконує одна людина то на кожні два вдування вона виконує 15 натиснень на грудину. За хвилину слід виконати не менш 60 натиснень та 12 вдувань. Якщо в оживленні приймають участь дві особи співвідношення «дихання-масаж» складає 1:5. У часі штучного вдиху-потерпілого той що виконує масаж серця натиснення не виконує. Якщо реанімаційні заходи здійснюються як слід шкірні покрови рожевіють зіниці звужуються самостійне дихання відновлюється. Пульс на сонних артеріях в часі масажу мусить добре відчуватись. Після відновлення серцевої діяльності та визначення доброго пульсу масаж серця негайно припиняють продовжуючи штучне дихання у разі слабкого дихання потерпілого. З відновленням повноцінного самостійного дихання штучне дихання також припиняють. Перенесення або перевезення потерпілого Для перенесення потерпілого наслідком травми використовують ноші які слід швидко принести до місця пригоди та поставити поряд з потерпілим з боку ураженої частини тіла. В часі піднімання перенесення та перевезення потерпілого необхідно не завдавати йому непокою та болю не припускати струшень не надавати йому незручного або небезпечного положення. Піднімати потерпілого та класти його на ноші слід обережно без хапанини та поспіху. Найкраще це робити втрьох стоячи на одному коліні з одного боку потерпілого де немає ушкоджень причому один з тих що піднімають потерпілого підсовує руки під його голову та лопатки другий під поперек та під верхню частину стегон а третій - під стегна та голмілки. Слід не переносити потерпілого до нош а лише підняти його не встаючи з колін з тим щоб хтось інший підсунув в цей час ноші під потерпілого. Особливо важливо це при різних переломах. При переломах хребта якщо ноші м'які а також у разі перелому нижньої щелепи коли потерпілий задихається його слід класти на ноші долілиць. Переносити потерпілого на ношах можна вдвох або у чотирьох. По рівному місцю потерпілого несуть ногами наперед а при підійманні до гори або по сходах навпаки -головою наперед. Щоб не гойдати ноші носії мусять іти не в ногу піднімаючи ноги можливо менше та дещо зігнувши їх у колінах щоб уникнути струсів. Знімаючи потерпілого з нош слід діяти таким же чином як при його підніманні на ноші з землі ноші необхідно негайно віднести на місце до цеху. При перевезенні важкопотерпілого якщо є відповідна можливість слід потерпілого перевозити на тих же ношах поставивши їх до машини. Необхідно бути завжди готовими для перенесення потерпілих без нош. Потерпілого переносять звичайно удвох. Для цього найзручніше зробити для нього сидіння з чотирьох або з трьох рук. У першому випадку потерпілий охоплює за плечі носіїв у другому - один з носіїв свою вільну руку кладе на плече другого носія.   Зміст ЧАСТИНА 1 . 1 . ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ . 2.НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ 3.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 3.1. Загальні вимоги 3.2. Обов'язки права і відповідальність за порушення цих Правил 3.3. Порядок розслідування аварій та нещасних випадків 3.4. Організація навчання та вимоги до персоналу .  4. 4.ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ 4.1. Загальні вимоги 4.2. Протипожежне водопостачання пожежна техніка і засоби зв'язку . 4.3. Вимоги пожежної безпеки до технологічного устаткування . 4. Евакуація людей із приміщень і будівель . 5. ТЕРИТОРІЯ ПІДПРИЄМСТВА. 5.1. Благоустрій території підприємства . 5.2. Автомобільні проїзди та залізничні колії . 6. БУДІВЛІ І СПОРУДИ . 6.1. Виробничі будівлі . 6.2. Складські будівлі . 6.2.1. Загальні вимоги . 6.2.2. Вимоги до зберігання та транспортування кислот лугів та інших хімікатів . 6.2.3. Склади балонів з горючими газами . 6.3. Адміністративні та побутові будівлі та приміщення . 6.3.1. Загальні вимоги . 6.3.2. Санітарно-побутові приміщення . 6.3.3. Приміщення охорони здоров'я . 6.3.4. Приміщення підприємств громадського харчування торгівлі служби побуту . 6.4. Вимоги до улаштування освітлення . 6.4.1. Загальні вимоги . 6.4.2. Аварійне і евакуаційне освітлення . 6.4.3. Освітлювальна арматура . 6.5. Вимоги безпеки до обладнання сигналізації та зв'язку . 6.6. Опалення вентиляція і кондиціонування повітря 6.6.1. Загальні положення . 6.6.2. Опалення . 6.6.3. Вентиляція та кондиціонування повітря . 6.7. Вимоги до улаштування та експлуатації систем водопостачання та каналізації . 6.7.1. Загальні вимоги . . 6.7.2. Вимоги до систем водопостачання . 6.7.3. Вимоги до систем каналізації. 6.7.4. Вимоги безпеки при експлуатації споруд водопостачання та каналізації . 6.8. Шум та вібрація . 7. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ І ВИРОБНИЦТВ . . 7.1. Загальні вимоги . 7.2. Вимоги безпеки до окремих видів робіт . 7.2.1. Загальні вимоги безпеки . 7.2.2. Роботи усередині ємкості . 7.3. Специфічні вимоги до виконання робіт у силосах та бункерах . 7.4. Миття та дезинфекція ємкостей . 7.5. Нанесення захисних покриттів на внутрішні поверхні технологічних посудин . 7.6. Вогневі роботи . 7.7. Вимоги безпеки при виконанні робіт в лабораторіях . 7.8. Зливання наливання та транспортування ЛЗР по трубопроводах . 8. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ВИРОБНИЧОГО УСТАТКУВАННЯ. 8.1. Загальні вимоги . 8.2. Вимоги до головних елементів конструкції . 8.3. Вимоги до механізмів керування . 8.4. Вимоги до огороджувальних та запобіжних пристроїв . 8.5. Вимоги до живильників . 8.6. Вимоги до розміщення устаткування . 8.7. Вимоги до технологічних трубопроводів та арматури .:. 8.8. Вимоги до улаштування площадок містків та сходів . 8.9. Монтаж та ремонт технологічного устаткування . 8.10. Контрольно-вимірювапьні прилади автоматика прилади безпеки та запобіжні пристрої . 8.11. Вимоги безпеки при хімічному очищенні устатку ва ння . 9. ВИМОГИ ДО ПОСУДИН ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ ПІД ТИСКОМ НЕ БІЛЬШЕ 0.07 МПа 0.7 кгс/кв.см . 9.1. Загальні вимоги . 9.2. Реєстрація та дозвіл на пуск посудини в експлуатацію . 9.3. Технічний огляд посудин . 10. ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА. 10.1. Загальні вимоги . 10.2. Технічна документація . 10.3. Обслуговування устаткування . 10.4. Захисні заходи електробезпеки від ураження електричним струмом 10.5. Захист будівель та споруд від блискавки . 10.6. Робота з переносним електроінструментом 10.7. Засоби захисту які використовуються при роботі з електроустаткуванням 10.8. Вимоги безпеки до акумуляторних установок 11. ВАНТАЖНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНІ РОБОТИ 11.1. Загальні вимоги 11.2. Внутрішньозаводські вантажно-розвантажувальні роботи 11.3. Вантажно-розвантажувальні роботи на транспорті. 11.4. Вантаження та розвантаження сировини твердого та рідкого палива допоміжних матеріалів готової продукції сипких та штучних вантажів 11.5. Робота з небезпечними вантажами 11.6. Вантажопідйомне та транспортне устаткування машини та механізми 11.7. Авто-та електронавантажувачі 11.8. Візки транспортні 11.9. Конвеєри 11.10. Стрічкові конвеєри 11.11. Роликові конвеєри рольганги 11.12. Гвинтові конвеєри 11.13. Скребкові конвеєри 11.14. Ковшові елеватори 11.15. Гравітаційні транспортери гвинтові та похилі спуски 11.16. Валкові мішкопідйомники 11.17. Вантажопідйомні машини керування якими здійснюється з підлоги талі тельфери 11.18. Штабелеукладачі 11.19. Порядок та терміни технічного огляду 11.20. Пневматичний транспорт 12. ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ 12.1. Загальні вимоги 12.2. Вимоги до засобів індивідуального захисту ЧАСТИНА 2 1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ПОТОКОВИХ ЛІНІЙ 2. ДОФЕРМЕНТАЦІЙНА ОБРОБКА ТЮТЮНУ 3. ФЕРМЕНТАЦІЙНЕ ВИРОБНИЦТВО 4. ПІДГОТОВКА І РІЗАННЯ ТЮТЮНУ 5. ВИРОБНИЦТВО ЦИГАРОК 6. СИГАРЕТНЕ ВИРОБНИЦТВО 7. ВИРОБНИЦТВО ФІЛЬТРІВ 8. ВИРОБНИЦТВО ВІДНОВЛЕНОГО ТЮТЮНУ 9. ПАКУВАННЯ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ 10. ПАПЕРОРІЗАЛЬНЕ ВИРОБНИЦТВО 11. ВИРОБНИЦТВО ЗШИВНИХ КОРОБОК 12. ВИРОБНИЦТВО ГОФРОВАНОЇ ТАРИ 13. УСТАТКУВАННЯ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА КЛЕЄНИХ КОРОБОК 14. ВІДДІЛЕННЯ КЛЕЄВАРІННЯ 15. ДРУКАРСЬКЕ ВИРОБНИЦТВО . . 16. СКЛАДИ ТЮТЮНУ І ТЮТЮНОВИХ ВИРОБІВ . 17. ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ДО СКЛАДІВ З ЛЕГКИХ МЕТАЛОКОНСТРУКЦІЯ ДОДАТОК 1 Норми мікрокліматичних параметрів повітря робочої зони підприємств тютюнового та тютюнове ферментаційного виробництва ДОДАТОК 2 Нормативи щодо забезпечення санітарно-побутовими приміщеннями та обладнанням підприємств тютюнового та тютюново-ферментаційного виробництва ДОДАТОК 3 Норми освітленості при штучному освітленні робочих місць виробничих приміщень підприємств тютюнового та тютюново-ферментаційного виробництва ДОДАТОК 4 Перелік будівель і приміщень підприємств у тютюновому та тютюново-ферментаційному виробництві з установленням їх категорій щодо ви бухопожежної і пожежної небезпеки а також класів вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон згідно з ПУЕ ДОДАТОК 5 Перелік будівель і приміщень які підлягають обладнанню автоматичними засобами пожежогасіння та автоматичною пожежною сигналізацією підприємств тютюнового та тютюново-ферментаційного виробництва ДОДАТОК 6 Перелік робіт з підвищеною небезпекою ДОДАТОК 7 Перелік посад посадових осіб які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці ДОДАТОК 8 Колірна гама допустима кількість кольору та допустимий колірний контраст у залежності від категорій робіт характеру освітлення і санітарно-гігієнічних умов у виробничих приміщеннях ДОДАТОК 9 Технічний журнал з експлуатації будівель та споруд ДОДАТОК 10 Вибір засобів пожежогасіння вода піна газ порошок визначається технологічними вимогами і техніко-економічним обгрунтуванням ДОДАТОК 11 Фізико-хімічні та токсикологічні характеристики шкідливих та небезпечних речовин ДОДАТОК 12 Класифікація приміщень щодо небезпеки ураження електричним струмом ДОДАТОК 13 Перелік робіт з підвищеною небезпекою по цеху дільниці ДОДАТОК 14 Наряд-допуск на виконання робіт з підвищеною небезпекою ДОДАТОК 15 Перелік робіт що виконуються на підприємстві за нарядами-допусками ДОДАТОК 16 Журнал реєстрації нарядів-допусків на проведення робіт на підприємствах ДОДАТОК 17 Журнал обліку робіт з підвищеною небезпекою що виконуються без наряду-допуску ДОДАТОК 18 Журнал перевірки знань з техніки безпеки персоналу з групою електробезпеки ДОДАТОК 19 Журнал реєстрації та огляду посудин що працюють підтиском та іншого устаткування на яке не поширюються правила Держнаглядохоронпраці . ДОДАТОК 20 Прийоми надання першої допомоги .