НПАОП 15.8-1.27-02

НПАОП 15.8-1.27-02 Правила безпеки для виробництва хліба, хлібобулочних та макаронних виробів

Д Н А О П 1.8.10 – 1.27 - 02 Правила безпеки для виробництва хліба хлібобулочних та макаронних виробів Дата введення: 01.07.2002 р. 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Дія Правил поширюється на всі підприємства установи організації далі підприємства незалежно від форм власності та відомчої належності які виробляють хліб хлібобулочні та макаронні вироби. 2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ В цих Правилах використані чинні в Україні такі нормативні та законодавчі документи: Таблиця 2.1. № п/п Позначення нормативного документа Назва документа Ким коли затверджено реєстрація в Мін’юсті 1 2 3 4 1 Закон України “Про охорону праці” Постановою Верховної Ради України 14.10.92 № 2695- ХII 2 Закон України “Про пожежну безпеку” Постановою Верховної Ради України 17.12.93 № 3747- ХII 3 ДНАОП 0.00-1.02-99 Правила будови і безпе-чної експлуатації ліфтів Наказом Держнаглядохоронпраці 03.11.99 № 208 4 ДНАОП 0.00-1.03-93 Правила будови і безпе-чної експлуатації вантажо-підіймальних кранів Наказом Держнаглядохоронпраці України 16.12.93 N128 5 ДНАОП 0.00-1.07-94 Правила будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском Наказом Держнаглядохоронпраці України 18.10.94 N104 6 ДНАОП 0.00-1.08-94 Правила будови і безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів Наказом Держнаглядохоронпраці України 26.05.94 №51 7 ДНАОП 0.00-1.11-98 Правила будови і безпеч-ної експлуатації трубо-проводів пари та гарячої води Наказом Держнаглядохоронпраці 08.09.98 №177. Зареєстровано в Мінюсті України 07.10.98 № 636/3076 8 ДНАОП 0.00-1.13-71 Правила будови і безпеч-ної експлуатації стаціона-рних компресорних ус-тановок повітропроводів і газопроводів Держгіртехнаглядом СРСР 07.12.71 9 ДНАОП 0.00-1.16-96 Правила атестації звар-ників Наказом Держнаглядохоронпраці України 19.04.96 №61. Зареєстровано в Мінюсті України 31.05.96 № 262/1287 Продовження табл. 2.1. 1 2 3 4 10 ДНАОП 0.00-1.20-98 Правила безпеки систем газопостачання України Наказом Держнаглядохоронпраці 01.10.97 N254. Зареєстровано в Мінюсті України 31.05.98 № 318/2758 11 ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної екс-плуатації електроуста-новок споживачів Наказом Держнаглядохоронпраці 09.01.98 №4. Зареєстровано в Мінюсті України 10.02.98 №93/2533 12 ДНАОП 0.00-1.22-72 Правила техніки безпеки при експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж Головдерженергонаглядом Міненерго СРСР 15.06.72 13 ДНАОП 0.00-1.26-96 Правила будови і безпе-чної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0.07 МПа 0.7 кгс/см2 водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 1150 С Наказом Держнаглядохоронпраці України 23.07.96 №125. Зареєстровано в Мін’юсті України 05.11.96 №625/1680. Зміни – наказом Держнагляд-охоронпраці 24.07.97 №206. Зареєстровано в Мін’юсті України 28.08.97 №355/2159 14 ДНАОП 0.00-1.28-97 Правила охорони праці на автомобільному транспорті Наказом Держнаглядохоронпраці України 13.01.97 №5 15 ДНАОП 0.00-1.29-97 Правила захисту від статичної електрики Наказом Держнаглядохоронпраці України 22.04.97 №103 16 ДНАОП 0.00-4.03-01 Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків професійних захворювань і аварій на виробництві Постановою Кабінету Міністрів України 21.08.01 N1094. 17 ДНАОП 0.00-4.12-99 Типове положення про навчання з питань охорони праці Наказом Держнаглядохоронпраці 17.02.99 №27. Зареєстровано в Мін’юсті України 21.04.99 N 248/3541 18 ДНАОП 0.00-4.13-94 Положення про порядок побудови викладу та оформлення державних норма-тивних актів про охорону праці Наказом Держнаглядохоронпраці України 01.03.94 № 16 19 ДНАОП 0.00-4.14-94 Положення про опрацювання прийняття перегляд та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охо- рону праці Наказом Держнаглядохоронпраці України 16.03.94 N19. Зареєстровано в Мін’юсті України 12.05.94 № 94/303 20 ДНАОП 0.00-4.21-93 Типове положення про службу охорони праці Наказом Держнаглядохоронпраці України 03.08.93 N73. Зареєстровано в Мін’юсті України 30.09.93 N140. Зміни – наказом Держнагляд-охоронпраці України 17.05.96 № 82. Зареєстровано в Мін’юсті України 20.08.96 № 461/1486 Продовження табл. 2.1. 1 2 3 4 21 ДНАОП 0.00-5.11-85 Типова інструкція з орга-нізації безпечного ведення газонебезпечних робіт Держгіртехнаглядом СРСР 20.02.85 22 ДНАОП 0.00-5.12-01 Інструкція з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибу-хопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'є-ктах Наказом Мінпраці 05.06.01.№255 Зареєстровано в Мін’юсті України 23.06.01 N541/5732 23 ДНАОП 0.00-8.01-93 Перелік посад посадових осіб які зобов'язані про-ходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці Наказом Держнаглядохоронпраці України 11.10.93 N94. Зареєстровано в Мін’юсті України 20.10.94 N154 24 ДНАОП 0.00-8.02-93 Перелік робіт з підвище-ною небезпекою Наказом Держнаглядохоронпраці України 30.11.93 N123. Зареєстровано в Мін’юсті України 23.12.93 N196 25 ДНАОП 0.00-8.03-93 Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці що діють на підприємстві Наказом Держнаглядохоронпраці України 21.12.93 N132. Зареєстровано в Мін’юсті України 07.02.94 N20/229 26 ДНАОП 0.01-1.01-95 НАПБ А. 01.001-95 Правила пожежної безпеки в Україні МВС України 14.06.95. Зареєстровано в Мін’юсті України 14.07.95 №219/755 27 ДСН 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації Наказом Головного санітарно-епідеміологічного Управління та МОЗ 10.12.99 №39 28 ДСН 3.3.6.037-99 Санітарні норми виробничого шуму ультразвуку та інфразвуку Наказом Головного санітарно-епідеміологічного Управління та МОЗ 10.12.99 №37 29 ДНАОП 0.03-3.15-99 ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень Постановою Головного державного санітарного лікаря України 01.12.99 № 42 30 ДНАОП 0.03-3.28-93 Граничні норми підій-мання і переміщення ва-жких речей жінками Наказом Мінохорони здоров'я України 10.12.93 N241. Зареєст-ровано в Мін’юсті України 22.12.93 №194 31 ДНАОП 0.03-4.02-94 Положення про медичний огляд працівників певних категорій Наказом Мінохорони здоров'я України 31.03.94 N45. Зареєстровано в Мін’юсті України 21.06.94 № 136/345 32 ДНАОП 0.03-8.06-94 Перелік робіт де є потреба у професійному доборі Наказом Мінохорони здров'я України Держнаглядохоронпраці 23.09.94-N263/121. Зареєстровано в Мін’юсті України 25.01.95 № 18/554 33 ДНАОП 0.03-8.07-94 Перелік важких робіт і робіт з шкідливими і небе-зпечними умовами праці на яких забороняється зас-тосування праці неповнолітніх Наказом Мінохорони здоров'я України 31.03.94 №46. Зареєстровано в Мін’юсті України 28.07.94 N176/385 34 ДНАОП 0.03-8.08-93 Перелік важких робіт і робіт з шкідливими і небез-печними умовами праці на яких забороняється застосування праці жінок Наказом Мінохорони здоров'я України 29.12.93 №256. Зареєстровано в Мін’юсті України 30.03.94 №51/260 Продовження табл. 2.1. 1 2 3 4 35 ДНАОП 0.05-3.03-81 Типові галузеві норми безплатної видачі спец-одягу спецвзуття та інших засобів індивідуаль-ного захисту робітникам і службовцям скрізних про-фесій та посад усіх галузей народного господарства і окремих виробництв Постановою Держкомпраці СРСР 12.02.81 №47/П-2 36 ДНАОП 0.07-4.01-95 ДБН 13.1.2.-1-95 Положення про розслі-дування причин аварій обвалень будівель спо-руд їх частин та конструктивних елементів Спільним наказом Держ-коммістбудархітектури та Держнаглядохоронпраці України 25.04.95 №85/59 37 ДНАОП 1.8.10-3.09-98 Типові галузеві норми безплатної видачі працівникам спеціального одягу спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту в харчовій промисловості Наказом Держнаглядохоронпраці 10.06.98 №115 38 ДНАОП 8.1.00-1.04-90 Правила будови і безпечної експлуатації аміачних холодильних установок Наказом Держкомітету Ради Міністрів СРСР з питань продовольства 27.09.90 39 ДНАОП 9.0.30-1.06-97 Правила охорони праці при експлуатації пралень і лазень Наказом Держнаглядохоронпраці України 21.05.97 №143 40 НАОП 1.4.10-1.04-86 Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії при електрозварювальних роботах Мінхіммашем СРСР 22.05.86 41 НАОП 2.2.00-1.01-86 Правила безпеки при ре-монті та технічному обс-луговуванні машин та ус-таткування в системі Держагропрому СРСР Держагропромом СРСР 12.12.86 42 НАОП 2.2.00-1.10-88 Правила будови і безпечної експлуатації фреонових холодильних установок Держагропромом СРСР 27.02.88 43 НАОП 5.1.11-1.22-90 Правила техніки безпеки і виробничої санітарії при навантажувально-розван-тажувальних роботах на залізничному транспорті ЦМ-4771 Міністерством шляхів СРСР 15.02.90 44 НАОП 5.1.11-1.42-95 Правила технічної експ-луатації залізниць України Наказом Міністерства транспорту України 16.01.95 №27 45 ДСТУ 2583-94 Машини та устаткування для хлібопекарської проми-словості. Вимоги безпеки 46 ДСТУ 2586-94 Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування 47 ДСТУ 2797-94 Форми хлібопекарські. Технічні умови 48 ДСТУ 3400-2000 Метрологія. Державні ви-пробування засобів вимі-рювальної техніки. Основні положення організація по-рядок проведення і розгля-ду результатів Продовження табл. 2.1. 1 2 3 4 49 ГОСТ 12.0.003-74*.ССБТ Опасные и вредные производственные факторы. Классификация 50 ГОСТ 12.0.005-84. ССБТ Метрологическое обеспе-чение в области безопас-ности труда. Основные положения 51 ГОСТ 12.1.003-83*. ССБТ Шум. Общие требования безопасности 52 ГОСТ 12.1.004-91*. ССБТ Пожарная безопасность. Общие требования 53 ГОСТ12.1.005-88. ССБТ Общие санитарно-гигие-нические требования к воздуху рабочей зоны 54 ГОСТ12.1.007-76*. ССБТ Вредные вещества. Клас-сификация и общие тре-бования безопасности 55 ГОСТ 12.1.010-76*. ССБТ Взрывобезопасность. Общие требования 56 ГОСТ 12.1.012-90. ССБТ Вибрационная безопас-ность. Общие требования 57 ГОСТ 12.1.018-93. ССБТ Пожаровзрывобезопас-ность статического эле-ктричества. Общие требования 58 ГОСТ 12.1.029-80 ССБТ Средства и методы защиты от шума. Классификация 59 ГОСТ 12.1.030-81*. ССБТ Электробезопасность. За-щитное заземление зану-ление 60 ГОСТ 12.1.044-89. ССБТ Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения 61 ГОСТ 12.1.050-86. ССБТ Методы измерения шума на рабочих местах 62 ГОСТ 12.2.003-91. ССБТ Оборудование производс-твенное. Общие требова-ния безопасности 63 ГОСТ12.2.007.0-75*. ССБТ Изделия электротехни-ческие. Общие требования безопасности 64 ГОСТ 12.2.009-80*. ССБТ Станки металлообраба-тывающие. Общие требо-вания безопасности 65 ГОСТ 12.2.013.0-91.ССБТ МЭК 745-1-82 Машины ручные элек-трические. Общие тре-бования безопасности и методы испытаний 66 ГОСТ 12.2.016-81*. ССБТ Оборудование компре-ссорное. Общие требова-ния безопасности 67 ГОСТ 12.2.022-80*. ССБТ Конвейеры. Общие требования безопасности Продовження табл. 2.1. 1 2 3 4 68 ГОСТ 12.2.026.0-93.ССБТ Оборудование деревообра-батывающее. Требования безопасности к констру-кции 69 ГОСТ 12.2.028-84*. ССБТ Вентиляторы общего наз-начения. Методы опреде-ления шумовых характе-ристик 70 ГОСТ 12.2.032-78. ССБТ Рабочее место при выпол-нении работ сидя. Общие эргономические требова-ния 71 ГОСТ 12.2.033-78. ССБТ Рабочее место при выпо-лнении работ стоя. Общие эргономические тре-бования 72 ГОСТ 12.2.061-81. ССБТ Оборудование производствен-ное. Общие требования безопасности к рабочим местам 73 ГОСТ 12.2.062-81*. ССБТ Оборудование производ-ственное. Ограждения защитные 74 ГОСТ 12.2.063-81*. ССБТ Арматура промышленная трубопроводная. Общие требования безопасности 75 ГОСТ 12.2.064-81. ССБТ Органы управления про-изводственным оборудо-ванием. Общие требования безопасности 76 ГОСТ 12.2.084-93 Машины и оборудование для прачечных и предприятий химчистки. Общие требования безопасности 77 ГОСТ 12.2.085-82. ССБТ Сосуды работающие под давлением. Клапаны пре-дохранительные. Требо-вания безопасности 78 ГОСТ 12.2.124-90. ССБТ Оборудование продово-льственное. Общие требо-вания безопасности 79 ГОСТ 12.3.002-75*. ССБТ Процессы производстве-нные. Общие требования безопасности 80 ГОСТ 12.3.003-86*. ССБТ Работы электросварочные. Требования безопасности 81 ГОСТ 12.3.006-75. ССБТ Эксплуатация водопро-водных и канализацио-нных сооружений и сетей. Общие требования безо-пасности 82 ГОСТ 12.3.009-76*. ССБТ Работы погрузочно-разг-рузочные. Общие требо-вания безопасности 83 ГОСТ 12.3.010-82. ССБТ Тара производственная. Требования безопасности при эксплуатации Продовження табл. 2.1. 1 2 3 4 84 ГОСТ 12.3.016-87. ССБТ Строительство. Работы антикоррозионные. Требо-вания безопасности 85 ГОСТ 12.3.020-80*. ССБТ Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безо-пасности 86 ГОСТ12.4.013-85Е. ССБТ Очки защитные. Общие технические условия 87 ГОСТ 12.4.026-76*. ССБТ Цвета сигнальные и знаки безопасности 88 ГОСТ 12.4.034-85.ССБТ Средства индивидуальной защиты органов дыхания. Классификация и маркировка 89 ГОСТ 12.4.040-78*. ССБТ Органы управления про-изводственным оборудо-ванием. Обозначения 90 ГОСТ 12.4.089-86. ССБТ Строительство. Пояса предохранительные. Общие технические требования 91 ГОСТ 12.4.121-83*. ССБТ Противогазы промышле-нные фильтрующие. Тех-нические условия 92 ГОСТ 12.4.122-83*. ССБТ Коробки фильтрующе-поглощающие для про-мышленных противогазов. Технические условия 93 ГОСТ 12.4.124-83. ССБТ Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования 94 ГОСТ 12.4.137-84* Обувь специальная кожа-ная для защиты от нефти нефтепродуктов кислот щелочей нетоксичной и взрывоопасной пыли. Технические условия 95 ГОСТ 12.4.166-85*Е. ССБТ Лицевая часть ШМП для промышленных противогазов. Технические условия 96 ГОСТ 2874-82*. ССБТ Вода питьевая. Гигиени-ческие требования и контроль за качеством 97 ГОСТ 3241-91 Канаты стальные. Техни-ческие условия 98 ГОСТ 4666-75* Арматура трубопроводная. Маркировка и от-личительная окраска 99 ГОСТ 8824-84* Лифты электрические грузовые малые. Основные параметры и размеры. Продовження табл. 2.1. 1 2 3 4 100 ГОСТ 10434-82* Соединения контактные электрические. Классифи-кация. Общие технические требования 101 ГОСТ 13188-67* Тележки грузовые. Типы основные параметры и размеры 102 ГОСТ 14202-69 Трубопроводы промыш-ленных предприятий. Оп-ознавательная окраска предупреждающие знаки и маркировочные щитки 103 ГОСТ 16215-80*Е Автопогрузчики вилочные общего назначения. Общие технические условия 104 ГОСТ 17770-86* Машины ручные. Требо-вания к вибрационным характеристикам 105 ГОСТ 18962-97 Машины напольного без-рельсового электрифици-рованного транспорта. Общие технические усло-вия 106 ГОСТ 19433-88* Грузы опасные. Класси-фикация и маркировка 107 ГОСТ 21130-75* Изделия электротехни-ческие. Зажимы зазем-ляющие и знаки заземле-ния. Конструкция и раз-меры 108 ГОСТ 21786-76 Система "человек-маши-на". Сигнализаторы зву-ковые неречевых сообще-ний. Общие эргономи-ческие требования 109 ГОСТ 22789-94 МЭК439-1-85 Устройства комплектные низковольтные. Общие технические требования и методы испытаний 110 ГОСТ 25772-83* Ограждения лестниц балконов и крыш сталь-ные. Общие технические условия 111 ГОСТ 28911-98 Лифты и грузовые малые лифты. Устройства упра-вления сигнализации и дополнительные приспо-собления 112 ОСТ 18-3.402-82 Система технологической документации в пищевой промышленности. Техно-логические регламенты. Требования к содержанию и оформлению Наказом Мінхарчопрому СРСР 1982 Продовження табл. 2.1. 1 2 3 4 113 СНиП II-4-79 Нормы проектирования. Естественное и искусс-твенное освещение Наказом Держбуду СРСР 27.06.79 №100 114 СНиП II-39-76 Железные дороги колеи 1520 мм Наказом Держбуду СРСР 14.07.76 №107 115 СНиП II-89-80 Генеральные планы промышленных предприятий Наказом Держбуду СРСР 30.12.80 № 213 116 СНиП III-4-80* Техника безопасности в строительстве Наказом Держбуду СРСР 09.06.80 117 СНиП III-10-75 Благоустройство территорий Гіпрокомунбудом СРСР 118 СНиП 2.01.02-85* Противопожарные нормы Наказом Держбуду СРСР 17.12.85 119 СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий Наказом Держбуду СРСР 04.10.85 120 СНиП 2.04.02-84 Водоснабжение. Наруж-ные сети и сооружения Наказом Держбуду СРСР 27.07.84 121 СНиП 2.04.03-85 Канализация. Наружные сети и сооружения Наказом Держбуду СРСР 21.05.85 122 СНиП 2.04.05-91 Отопление вентиляция и кондиционирование Наказом Держбуду СРСР 28.11.91 123 СНиП 2.05.02-85 Автомобильные дороги Наказом Держбуду СРСР 17.12.85 124 СНиП 2.05.07-91 Промышленный транспорт Наказом Держбуду СРСР 01.07.89 125 СНиП 2.09.02-85* Производственные здания Наказом Держбуду СРСР 10.12.85 126 СНиП 2.09.03-85 Сооружения промыш-енных предприятий Наказом Держбуду СРСР 29.12.85 127 СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания Наказом Держбуду СРСР 30.12.87 128 СНиП 2.11.01-85* Складские здания Наказом Держбуду СРСР 30.12.85 129 СНиП 2.11.02-87 Холодильники Наказом Держбуду СРСР 01.07.80 130 СНиП 3.05.05-84 Технологическое обору-дование и технологичес-кие трубопроводы Наказом Держбуду СРСР 07.05.84 N72 131 ВБН В.2.2-58.1-94 Проектування складів на-фти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93.3 кПа Держкомнафтогазом України 1994 132 ДБН А.3.1-3-94 Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Основні полження Наказом Держкоммістбудування України 05.10.94 № 48 133 ДБН В. 2.5.5- 13-98 Пожежна автоматика будинків і споруд Наказом Держбуду України 28.10.98 №247 134 СН 181-70 Указания по проектированию цветовой отделки интерьеров производственных зданий промы-шленных предприятий Наказом Держбуду СРСР 21.01.70 135 СН 245-71 Санитарные нормы про-ектирования промышлен-ных предприятий Наказом Держбуду СРСР 05.11.71 Продовження табл. 2.1. 1 2 3 4 136 СН 441-72* Указания по проектирова-нию ограждений площадок и участков предприятий зданий и сооружений Наказом Держбуду СРСР 26.05.72 137 ПУЕ Правила улаштування електроустановок Наказом Міненерго СРСР 06.07.84 138 НАПБ Б. 02.003-94 Типове положення про пожежно-технічну комісію Наказом МВС України 27.09.94 N521. Зареєстровано в Мінюсті України 13.10.94 №249/459 139 НАПБ Б. 02.004-94 Положення про доброві-льні пожежні дружини команди Наказом МВС України 27.09.94 N521. Зареєстровано в Мінюсті України 13.10.94 №248/458 140 НАПБ Б. 02.005-94 Типове положення про спе-ціальне навчання інструк-тажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах в устано-вах та організаціях України Наказом МВС України 17.11.94 №628. Зареєстровано в Мінюсті України 22.12.94 №308/518 141 НАПБ Б. 02.007-94 Положення про порядок видачі органами держав-ного пожежного нагляду підприємствам установам організаціям орендарям та підприємцям дозволу на початок роботи Наказом МВС України 26.10.94 №580. Зареєстровано в Мінюсті України 27.10.94 №257/467 142 НАПБ Б. 06.001-94 Перелік посад при приз-наченні на які особи зобо- в`язані проходити навча- ння та перевірку знань з питань пожежної безпеки та порядок його організа- ції Наказом МВС України 17.11.94 №628 на підставі постанови Кабміна України 26.07.94 №508. Зареєстровано в Мінюсті України 22.12.94 №307/517 143 НАПБ Б. 06.004-97 Перелік однотипних за призначенням об`єктів які підлягають обладнанню автоматичними установ-ками пожежогасіння та пожежної сигналізації Наказом МВС України 20.11.97 №779. Зареєстровано в Мінюсті України 28.11.97 №567/2371 144 НАПБ Б. 07.005-86 ОНТП 24-86 Визначення категорій приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою Наказом МВС СРСР 27.02.86 145 Тимчасове положення щодо заходів пожежної безпеки для місць зберігання цукру Наказом УДПО України 08.06.95 146 Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд Спільним наказом Державного комітету будівництва архітектури та житлової політики України та Держ-наглядохоронпраці України 27.11.97 №32/288 Продовження табл. 2.1. 1 2 3 4 147 ВНТП 02-85 Норми технологічного проектування підприємств хлібопекарної промисловості Наказом Мінхарчопрому СРСР 17.09.85 148 Інструкція з техноло-гічного проектування підприємств макаронної промисловості Наказом Мінхлібопродуктів СРСР 28.05.87 149 Інструкція з санітарного очищення бункерів складу безтарного зберігання борошна на хлібозаводах Управлінням хлібопекарної промисловості Мінхарчопрому СРСР 27.04.78 150 Інструкція щодо забез-печення вибухобезпеки в установках безтарного приймання зберігання та внутрішньозаводського транспортування борошна на підприємствах хлібо-пекарної промисловості Управлінням хлібопекарної промисловості Мінхарчопрому СРСР 1974 151 Правила безпеки по виготовленню та випробу-ванню пароводяних нагрівальних труб для хлібопекарних печей Мінхарчопромом СРСР 30.12.74 152 Временная инструкция №9-1-88 по проектированию установке и эксплуатации взрыворазрядителей для производственного оборудования предприятий Минхлебопродуктов СССР Наказом Міхлібопродуктів СРСР 1988 3. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 3.1. Правила встановлюють вимоги безпеки до виробництва хліба хлібобулочних і макаронних виробів. 3.2. У разі відсутності у Правилах вимог дотримання яких необхідне для забезпечення безпеки праці на даному підприємстві керівнику далі - роботодавцю підприємства необхідно вжити узгоджених з місцевими органами державного нагляду відповідних заходів. 3.3. Проектування виробничих об'єктів розробка нових технологій засобів виробництва засобів колективного та індивідуального захисту працюючих повинні проводитися з урахуванням вимог охорони праці і пожежної безпеки. Не дозволяється будівництво реконструкція технічне переоснащення виробничих об'єктів виготовлення і впровадження нових технологій і вказаних засобів без попередньої експертизи перевірки проектної документації на їх відповідність нормативним актам про охорону праці та пожежну безпеку. 3.4. Об`єкти виробничого призначення після закінчення робіт з капітального ремонту надаються замовником до прийняття. Комісії з остаточного приймання робіт призначаються роботодавцем підприємства. Приймання в експлуатацію об`єктів виробничого призначення з недоробками що перешкоджають їх експлуатації і погіршують санітарно-гігієнічні умови та безпеку праці працюючих заборонене. 3.5. Роботодавець повинен розробити і затвердити наказом інструкції з охорони праці за професіями та на окремі види робіт з урахуванням вимог цих Правил фактичних умов проведення робіт специфіки виробництв та наявності засобів захисту. 3.6. У випадку зміни технологічного процесу заміни устаткування виникнення ава-рійної ситуації аварій або травмування працюючих технологічні регламенти та інструкції нормативні акти з охорони праці та пожежної безпеки підприємства необхідно переглянути і за потребою внести до них зміни затвердити у встановленому порядку. 3.7. На кожному підприємстві для цехів дільниць і виробництв повинен бути визначений перелік шкідливих речовин що можуть виділятися у виробничі приміщення під час проведення технологічних процесів і в аварійних випадках а також обов'язковий перелік приладів і методик аналізів для визначення концентрації цих речовин безпосередньо у виробничих приміщеннях і лабораторіях. 3.8. На підприємствах наказом роботодавця призначаються посадові особи відповідальні за справний стан і безпечну експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки: - електрогосподарства; - газового господарства; - парових водогрійних котлів та іншого устаткування котельних; - посудин що працюють під тиском; - пересувних транспортних засобів; - драбин помостів пересувних площадок тощо; - водопровідно-каналізаційного і вентиляційного господарства; - зварювальних апаратів та їх зберігання; проведення вогневих робіт; обслуговування залізничного транспорту; проведення вантажно-розвантажувальних робіт; проведення робіт на висоті в ємкостях; обслуговування компресорного устаткування; - обслуговування небезпечного устаткування дробарок просіювачів змішувальних формувальних фасувально-пакувальних варочних машин . Роботодавець підприємства призначає відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель споруд приміщень дільниць тощо а також за утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту. Накази про призначення цих працівників видаються після навчання і перевірки знань ними нормативних актів щодо охорони праці та пожежної безпеки правил інструкцій положень тощо . 3.9. На підприємствах на основі Типового положення про навчання з питань охорони праці з урахуванням специфіки виробництва та вимог державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці розроблюються і затверджуються наказами роботодавців Положення про навчання з питань охорони праці формуються плани графіки проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці з якими повинні бути ознайомлені працівники. 3.10. До програм навчання та перевірки знань працівників залізничних під`їзних колій які зв`язані з рухом поїздів на підприємствах повинні включатися питання щодо вимог безпеки Правил технічної експлуатації залізниць України інших нормативних актів з сигналізації і руху поїздів. 3.11. Навчання та перевірка знань працівників з питань пожежної безпеки необхідно проводити у порядку передбаченому Типовим положенням про спеціальне навчання інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах в установах та організаціях України. 3.12. Допуск до роботи осіб які у встановленому порядку не пройшли навчання інструктаж та перевірку знань з питань охорони праці та пожежної безпеки не дозволяється. 3.13. Температура відносна вологість швидкість руху повітря концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень підприємств по виробництву хліба хлібобулочних і макаронних виробів повинні відповідати вимогам наведеним у додатках 1 2. 3.14. Рівні шуму і вібрації на постійних робочих місцях не повинні перевищувати гранично допустимих значень встановлених Санітарними нормами виробничого шуму ультразвуку та інфразвуку і Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації. 3.15. Оцінка вибухонебезпеки і визначення категорії вибухопожежної і пожежної небезпеки приміщень будівель споруд визначається на стадії проектування розробником технологічного процесу у відповідності з вимогами ОНТП 24-86 Визначення категорій приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою та галузевими нормами технологічного проектування. 3.16. Для діючих підприємств категорії вибухопожежної та пожежної небезпеки можуть визначатись самим підприємством або організацією що має відповідних спеціалістів і дозвіл на це місцевого органу держпожнагляду. 3.17. Перелік будівель і приміщень підприємств хлібопекарного і макаронного виробництва з установленням категорій щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки у відповідності до ОНТП 24-86 класів вибухонебезпечних та пожежонебезпечних зон згідно з Правилами улаштування електроустановок ПУЕ наведено у додатку 3 цих Правил. 3.18. Захист будівель і споруд від блискавки повинен виконуватись згідно з вимогами ПУЕ. 3.19. У всіх виробничих і складських приміщеннях повиннi вивiшуватись номери телефонiв медичних установ а також пожежної охорони куди необхiдно звертатись у разi травм або пожежі. У всіх цехах має бути встановлена аптечка з набором необхiдних медикаментiв та засоби надання долікарської допомоги потерпілим. 3.20. Розслідування аварій і нещасних випадків що мали місце на виробництві повинні проводитися відповідно до Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків професійних захворювань і аварій на виробництві. 3.21. Організація робочих місць та умови праці повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.0.003-74* ГОСТ 12.0.005-84 ГОСТ 12.2.032-78 ГОСТ 12.2.033-78 цих Правил та інших нормативних актів. 3.22. Робочі місця повинні бути розташовані поза зоною переміщення механізмів сировини готової продукції руху вантажів і забезпечувати зручність спостереження за операціями що відбуваються та керування ними. 3.23. Улаштування робочих місць та взаємне розташування усіх їх елементів сидіння органи керування засоби відображення інформації тощо повинні відповідати фізіологічним та психологічним вимогам а також характеру робіт. 3.24. Небезпечні зони на робочих місцях повинні бути позначені сигнальними кольорами та знаками безпеки за ГОСТ 12.4.026-76*. 3.25. У разі роботи двома руками органи керування повинні розміщуватися таким чином щоб не було перехрещення рук. 3.26. Робочі місця проходи мають утримуватися у чистоті. Захаращення робочої зони і проходів не допускається. На устаткуванні не допускається залишати інструмент деталі та інші сторонні речі. 3.27. Постійні робочі місця розташовані на відстані менше 3 м від зовнішніх дверей і 6 м від воріт слід захищати перегородками або екранами від обдування холодним повітрям. 3.28. Кожне робоче місце до початку роботи або протягом зміни має оглядатися майстром або начальником зміни щоб не допустити проведення роботи за наявності порушень вимог безпеки. 3.29. Протягом перерви у роботі відпочинок на устаткуванні транспортних засобах біля діючих машин і механізмів тощо не дозволяється. 3.30. Примiщення та мiсця вiдпочинку а також примiщення психологiчного розвантаження необхiдно розмiщувати біля гардеробних домашнього одягу пунктах охорони здоров'я. 3.31. Рiвень звукового тиску в примiщеннях i мiсцях для вiдпочинку а також в примiщеннях психологiчного розвантаження не повинен перевищувати 65 дБА. 3.32. На підприємствах з обліковою чисельністю працюючих від 50 до 300 чоловік повинні передбачатися медичні пункти більше 300 – фельдшерські пункти охорони здоров'я відповідно до вимог СНиП 2.09.04-87. 3.33. Роботодавець повинен під час укладання трудового договору проінформувати працівника під розписку про умови праці на підприємстві наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих факторів які ще не усунуті можливі наслідки їх впливу на здоров'я і про права на пільги і компенсацію за працю в таких умовах. 3.34. Роботодавець зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього під час прийняття на роботу і періодичних протягом трудової діяльності медичних оглядів працівників зайнятих на важких роботах роботах з шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких де є потреба у професійному доборі а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року згідно з Положенням про медичний огляд працівників певних категорій. 3.35. Забороняється допуск осіб віком до вісімнадцяти років та жінок до робіт передбачених переліками важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці на яких забороняється застосування праці неповнолітніх та жінок пункти 33 34 розділу 2 цих Правил . 3.36. План приведення підприємства у відповідність до вимог цих Правил опрацьовується роботодавцем та погоджується місцевими органами Державного нагляду за охороною праці далі - Держнаглядохоронпраці за участю інших державних органів нагляду за охороною праці. 3.37. За безпечність конструкції правильність вибору матеріалу якість виготовлення монтажу налагодження ремонту і технічного діагностування а також відповідність об'єкта цим Правилам відповідає підприємство незалежно від форм власності та відомчої належності що виконує відповідні роботи. 3.38. Особи винні у порушенні цих Правил притягаються до дисциплінаpної адміністративної матеріальної або кримінальної відповідальності згідно з чинним законодавством. 4. ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ 4.1. Загальні вимоги 4.1.1. Пожежна безпека підприємства повинна відповідати вимогам Закону України Про пожежну безпеку Правил пожежної безпеки в Україні СНиП 2.01.02-85* та вимогам відповідних нормативних актів. На кожному підприємстві з урахуванням його пожежної небезпеки наказом роботодавця повинен бути встановлений відповідний протипожежний режим згідно з п. 3.3 Правил пожежної безпеки в Україні. Забезпечення пожежної безпеки у разі проектування будівництва розширення реконструкції та технічного переоснащення підприємств будівель і споруд покладається на органи архітектури забудовників проектні та будівельні організації. 4.1.2. У кожному підрозділі цеху майстерні лабораторії чи іншому приміщенні повинні бути опрацьовані інструкція щодо заходів пожежної безпеки і схема евакуації людей з приміщення на випадок пожежі затверджені роботодавцем вивчені в системі вироб-ничого навчання та вивішені на видному місці. 4.1.3. У будівлях як правило необхідно передбачати оповіщення про пожежу. Спосіб оповіщення технічні засоби чи організаційні заходи визначається в залежності від призначення будівлі її об'ємно-планувального та конструктивного рішення. Автоматичне пожежогасіння і пожежну сигналізацію включаючи системи оповіщення при пожежі в будівлях слід передбачати у відповідності з Переліком однотипних за призначенням об`єктів які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації додаток 4 цих Правил . 4.1.4. На підприємствах незалежно від форм власності видів діяльності з кількістю працюючих 50 і більше чоловік за рішенням трудового колективу створюються пожежно-технічні комісії. Основні завдання і напрямки роботи пожежно-технічної комісії викладені у Типовому положенні про пожежно-технічну комісію. З метою залучення працівників до проведення заходів щодо запобігання пожежам організації їх гасіння на підприємствах створюються добровільні пожежні дружини команди діяльність яких повинна здійснюватися відповідно до Положення про добровільні пожежні дружини команди . 4.1.5. До всіх будівель і споруд підприємства повинен бути забезпечений вільний доступ. Протипожежні розриви між будівлями не дозволяється захаращувати і використовувати для складування матеріалів устаткування і для стоянки автотранспорту. 4.1.6. Закриття окремих ділянок доріг допускається з дозволу роботодавця підприємства після попереднього узгодження з місцевими органами пожежного нагляду і за наявності об'їзних шляхів. На період проведення ремонту доріг підприємства у відповідних місцях повинні бути установлені покажчики напрямків об'їзду або влаштовані переїзди через ділянки де ведеться ремонт. 4.1.7. У виробничих адміністративних і побутових будівлях підприємства не дозволяється: - виконувати прибирання приміщень з використанням бензину гасу та інших легкозаймистих і горючих рідин далі – ЛЗР та ГР ; - оббивати стіни машинописних бюро службових кабінетів обчислювальних центрів та подібних приміщень горючими тканинами непросоченими вогнезахисними сумішами; - відігрівати трубопроводи у разі їх замерзання паяльними лампами або іншими засобами з застосуванням відкритого вогню. 4.1.8. Не дозволяється проводити перепланування виробничих і службових приміщень без проекту узгодженого місцевими органами державного пожежного нагляду і затвердженого роботодавцем. Не допускається зниження проектних меж вогнестійкості конструкцій і погіршення умов евакуації людей. 4.1.9. Не дозволяється розміщувати технологічне устаткування вибухопожежо-небезпечних виробництв над та під допоміжними приміщеннями. 4.1.10. Обтиральні матеріали що використані необхідно прибирати до металевих ящиків з щільними кришками і по закінченні зміни виносити з виробничих приміщень. 4.1.11. В вибухопожежонебезпечних цехах і на устаткуванні що створює небезпеку вибуху або займання відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76* повинні бути вивішені знаки що забороняють користуватися відкритим вогнем а також попереджають про обережність у разі наявності займистих та вибухових речовин. 4.1.12. В пожежонебезпечних зонах будь-якого класу складських приміщень забороняється застосування електронагрівальних приладів. 4.2. Пожежна техніка і засоби зв'язку 4.2.1. Утримання пожежної техніки та оснащення об`єктів первинними засобами пожежогасіння повинні відповідати вимогам розділу 6.4 та додатка 3 Правил пожежної безпеки в Україні. 4.2.2. Усi види пожежної технiки та протипожежного устаткування що застосовуються для запобiгання пожежам i їх гасiння повинні мати державний сертифiкат якостi. Відповідальність за оснащення технічне обслуговування утримання та своєчасний ремонт пожежної техніки та обладнання засобів зв'язку вогнегасників та інших засобів пожежогасіння а також навчання правилам користування вогнегасниками покладається на роботодавця або орендаря згідно з договором оренди . Вогнегасники і засоби виклику пожежної допомоги що знаходяться у виробничих приміщеннях лабораторіях і складах передаються під відповідальність збереження начальників цехів складів та інших посадових осіб. 4.2.3. Використання пожежної техніки та обладнання інвентаря та інструмента для потреб що не пов’язані з навчанням пожежних формувань та пожежогасінням не дозволяється. У разі аварій та стихійного лиха застосування пожежної техніки для їх ліквідації можливо з дозволу органів державного пожежного нагляду. 4.2.4. Для зазначення місця знаходження пожежної техніки і вогнегасних засобів слід встановлювати вказівні знаки за ГОСТ12.4.026-76* які розміщуються на видних місцях на висоті 2-2.5 м від рівня підлоги як всередині так і поза приміщеннями за потреби . 4.2.5. Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих приміщеннях на території підприємства повинні встановлюватись спеціальні пожежні щити. 4.2.6. Контроль за утриманням і готовністю до дії вогнегасників та інших засобів гасіння пожеж які знаходяться в цехах складах майстернях лабораторіях здійснює начальник пожежної охорони або добровільної пожежної дружини підприємства за їх наявністю . 4.3. Протипожежне водопостачання 4.3.1. Протипожежне водопостачання повинно відповідати вимогам СНиП 2.04.01-85 та СНиП 2.04.02-84. Водопровідна мережа на якій встановлюється пожежне обладнання повинна забезпечувати необхідний напір та пропускати розраховану кількість води для потреб пожежогасіння. У разі недостатнього напору на об'єктах повинні встановлюватись насоси-підвищувачі. 4.3.2. За пожежними резервуарами водоймами водопровідною мережею і гідрантами спрінклерними дренчерними і насосними установками повинен здійснюватися постійний технічний нагляд з метою забезпечення їх справного стану і постійної готовності до застосування у разі пожежі чи займання. Відновлення протипожежного запасу води в резервуарах витраченої під час гасіння пожежі або в інших випадках слід виконувати протягом 24 годин. 4.3.3. У випадку проведення ремонтних робіт або тимчасового відключення ділянок водопровідної мережі гідрантів виходу з ладу насосних станцій несправності спрінклерних і дренчерних установок витікання води з пожежних водойм а також зменшення напору в мережі нижче потрібного необхідно терміново сповістити про це підрозділи пожежної охорони. 4.3.4. Під'їзди і підходи до пожежних водойм резервуарів і гідрантів повинні бути завжди вільними. Біля місця розташування пожежного гідранта повинен бути встановлений світловий або флуоресцентний покажчик з нанесеним літерним індексом ПГ цифровими значеннями відстані у метрах від покажчика до гідранта і внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах. Біля пожежної водойми повинен бути встановлений світловий або флуоресцентний покажчик з нанесеним літерним індексом ПВ цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів що можуть бути одночасно встановлені на майданчику біля водойми. 4.3.5. Кришки люків колодязів пожежних підземних гідрантів повинні бути очищені від бруду льоду і снігу а стояк - звільнений від води. Взимку пожежні гідранти повинні утеплюватись для запобігання промерзанню. 4.3.6. Пожежні гідранти та крани повинні не рідше одного разу на шість місяців підлягати технічному обслуговуванню і перевірятися на працездатність шляхом пуску води. 4.3.7. В приміщенні пожежної насосної станції повинні бути вивішені: - загальна схема протипожежного водопостачання; - схеми спрінклерних і дренчерних установок підприємства і інструкції з їх експлуатації. На засувках і пожежних насосах-підвищувачах повинно бути вказано їх призначення. 4.3.8. Насосна станція повинна мати телефонний зв'язок або сигналізацію що з'єднує її з пожежною охороною підприємства або міста району . 4.3.9. Пожежні насоси водонасосної станції підприємства повинні утримуватися в постійній експлуатаційній готовності і перевірятися на створення потрібного напору шляхом пуску води не рідше одного разу на місяць з відповідним записом у журналі . 4.3.10. Пожежні крани внутрішнього протипожежного водопроводу в усіх приміщеннях необхідно обладнати рукавами та стволами а також важелями для полегшення відкривання вентиля. Пожежні рукави повинні бути сухими скоченими і приєднаними до кранів і стволів. Пожежні крани повинні розміщуватись у вбудованих або навісних опломбованих шафках. На дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку повинні бути вказані: літерний индекс ПК порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежної охорони. Евакуація людей із приміщень і будівель 4.4.1. Евакуаційні шляхи повинні забезпечувати безпечну евакуацію всіх людей які знаходяться в приміщеннях будівель через евакуаційні виходи відповідно до вимог СНиП 2.01.02-85* та СНиП 2.09.02-85*. У будівлях та спорудах що мають два поверхи і більше у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб повинні бути розроблені і вивішені на видному місці плани схеми евакуації людей на випадок пожежі. 4.4.2. Кількість евакуаційних виходів з будівель з кожного поверху і з приміщень слід приймати згідно з вимогами відповідних нормативних актів але не менше двох. 4.4.3. Ліфти не слід вважати шляхами евакуації. 4.4.4. Ворота для залізничного рухомого складу розсувні та шторні ворота для будь-якого виду транспорту не вважаються за евакуаційні виходи. 4.4.5. Кількість евакуйованих з санітарно-побутових приміщень повинна відповідати чисельності працюючих у зміну; з залів їдалень зборів і нарад - за кількістю місць в залах збільшеному на 25 %. 4.4.6. У виробничих і адміністративних будівлях підприємств не дозволяється встановлювати на шляхах евакуації виробниче устаткування розміщувати готову продукцію матеріали тощо. 4.4.7. У загальних коридорах влаштування вбудованих шаф за винятком шафок для комунікацій і пожежних кранів не допускається. 4.4.8. На шляху евакуації не допускається опорядження стін і підлоги горючими матеріалами. 4.4.9. Влаштування гвинтових сходів забіжних сходинок розсувних та підйомних дверей і воріт а також обертових дверей і турнікетів на шляхах евакуації не допускається. 4.5. Вимоги пожежної безпеки до технологічного устаткування 4.5.1. Технологічне устаткування за нормальних режимів роботи повинно бути пожежобезпечним. На випадок небезпечних несправностей і аварій необхідно передбачати заходи що обмежують масштаб та наслідки пожежі. 4.5.2. Технологічне устаткування апарати трубопроводи арматура в яких циркулюють речовини що виділяють вибухопожежонебезпечні гази та пил повинні бути герметичними. 4.5.3. Не дозволяється виконувати виробничі операції на устаткуванні установках та верстатах з несправностями які можуть викликати загоряння та пожежу а також при вимкнених контрольно-вимірювальних приладах за допомогою яких визначаються встановлені режими температури тиску і інші технологічні параметри. 5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ТЕРИТОРІЇ ПІДПРИЄМСТВА Благоустрій територiї пiдприємства 5.1.1. Планування та забудова території хлібопекарних і макаронних підприємств повинна виконуватися у відповідності з вимогами СНиП 2.09.02-85* СНиП 2.09.03-85 СНиП ???-10-75 СНиП ??-89-80 Норм технологічного проектування підприємств хлебопекарної промисловості Інструкції з технологічного проектування підприємств макаронної промисловості. 5.1.2. Відстань між будівлями і спорудами у разі проектування та реконструкції підприємства повинна відповідати вимогам СНиП II-89-80 та санітарних норм СН 245-71. 5.1.3. Територія підприємства повинна бути рівною мати необхідні ухили і стоки для відведення атмосферних і поливальних вод. Вільні ділянки території повинні бути озеленені. З настанням темряви територія підприємства повинна освітлюватись. 5.1.4. Освітленість на рівні землі для головних проїздів повинна бути не менше 3 лк для інших проїздів і проходів - 2 лк для місць завантаження готової продукції та розвантаження сировини - 5 лк. 5.1.5. На території підприємства повинно бути не менше двох виїздів в`їздів один з них - запасний. Для підприємств потужністю до 10 т/добу допускається один в`їзд. 5.1.6. В'їзні виїзні ворота повинні бути механізовані легко відчинятися мати запори що виключають можливість їх самочинного відчинення та зачинення і сигналізацію що попереджує про рух транспорту. 5.1.7. Головні проїзди пішохідні доріжки а також майданчики перед експедиціями і складами повинні мати тверде покриття. 5.1.8. До пунктів охорони здоров‘я слід передбачати зручні під‘їзди для санітарних автомобілів. 5.1.9. Пішохідні доріжки повинні бути максимально короткими з мінімальною кількістю перетинів з внутрішньозаводськими коліями ширина доріжок тротуару повинна бути не менше 1.5 м. Якщо інтенсивність пішохідного руху менше 100 чоловік за годину в обох напрямках допускається влаштування тротуарів шириною 1.0 м. 5.1.10. У разі розміщення тротуарів поряд або на спільному з автомобільною дорогою земляному полотні вони повинні бути відділені від дороги роз'єднувальною смугою шириною не менше 0.8 м. Розташування тротуарів впритул до проїзної частини автомобільної дороги допускається лише під час реконструкції підприємства. У разі прилягання тротуару до проїзної частини тротуар повинен бути на рівні верху бортового каменю але не менше ніж на 0.15 м вище проїзної частини. Для переходу канав і траншей повинні бути встановлені містки шириною не менше 0.8 м огороджені поручнями висотою не менше 1.0 м з суцільною зашивкою знизу на висоту 0.15 м і горизонтальним елементом огородження на висоті 0.5 м від містка. Підходи до містків повинні бути вільними і темної пори доби освітлюватись. 5.1.11. Для вантажно-розвантажувальних робіт на підприємстві повинні споруджуватись вантажно-розвантажувальні майданчики платформи естакади висотою на рівні підлоги вагона або кузова автомашини а для рідких продуктів мазут тощо - зливно-наливні пристрої. 5.1.12. Територія підприємства повинна бути обладнана спеціальними майданчиками для зберігання пального допоміжних матеріалів та устаткування з урахуванням вимог безпеки і санітарних норм. Тверде та рідке паливо повинно зберігатися згідно з вимогами підрозділу 7.10 Правил пожежної безпеки в Україні. 5.1.13. Заглиблені резервуари колодязі люки повинні бути закриті надійними кришками врівень з прилеглою територією а під час проведення ремонтних робіт повинні бути огороджені. 5.1.14. Відкриті заглибини котловани траншеї ями тощо повинні мати огорожі висотою 1.0 м з суцільною зашивкою знизу на висоту 0.15 м і горизонтальним елементом огородження на висоті 0.5 м від рівня землі; тимчасово відкриті колодязі повинні бути огороджені або закриті щитами з встановленням попереджувальних заборонних переносних знаків безпеки і освітлюватись темної пори доби. 5.1.15. Прокладання розміщення газопроводів і інших підземних комунікацій повинно бути означене розпізнавальними знаками і нанесене на генплані підприємства. 5.1.16. Не дозволяється прибудовувати побутові допоміжні і адміністративні приміщення до будівель з вибухопожежонебезпечними виробництвами і розміщувати їх в небезпечній зоні дії ударної хвилі під час вибуху. 5.1.17. Будівництво тимчасових будівель і споруд на території виробничої зони діючого підприємства не дозволяється. 5.1.18. Будівельний майданчик на території підприємства для запобігання доступу сторонніх осіб повинен бути огороджений. У випадку неможливості улаштування огорожі він повинен бути позначений відповідними знаками і написами. 5.1.19. Для збирання і тимчасового зберігання відходів виробництва і сміття повинні бути влаштовані водонепроникні з кришками що щільно прилягають збірники сміття ємкістю не більше дводенного накопичення відходів. Розміщення сміттєзбірників допускається на відстані не менше 25 м від виробничих і складських приміщень на асфальтованих або бетонованих майданчиках що перевищують габарити збірників на 1.0 м з усіх боків. Видалення відходів повинно проводитись спеціальним транспортом використання якого для перевезення сировини і готової продукції не допускається. 5.1.20. Очищення сміттезбірників повинно проводитися не рідше одного разу на два дні. Дезинфекція в теплий час року повинна проводитися 20-процентним розчином свіжогашеного вапна або 10-процентним розчином хлорного вапна. 5.1.21. Прибирання території повинно проводитись щоденно. Взимку проїзди і проходи повинні систематично очищуватись від снігу і льоду посипатись піском. 5.1.22. Курити на підприємствах допускається лише у спеціально відведених за узгод-женням з пожежною охороною місцях обладнаних урнами для недокурків і ємкостями з водою. В цих місцях повинні бути вивішені написи " Місце для куріння". 5.2. Автомобільні проїзди та залізничні колії 5.2.1. Рух транспорту на підприємстві повинен бути організований за схемою маршрутів руху транспортних та пішохідних потоків з вказаними на ній поворотами зупинками виїздами переходами тощо. Схема маршрутів руху повинна бути вивішена в місцях стоянки транспорту перед в'їздами на територію підприємства і в інших необхідних для цього місцях. 5.2.2. Територія підприємства повинна бути обладнана дорожніми знаками покажчиками швидкості руху транспорту за ДСТУ 2586-94 і знаками безпеки за ГОСТ 12.4.026-76*. Необхідна кількість дорожніх знаків і покажчиків та місця їх встановлення повинні обгрунтовуватися схемою маршрутів руху транспортних і пішохідних потоків. 5.2.3. Вантажопотоки на заводському подвір'ї не повинні мати зустрічних і по можливості перехресних напрямків. 5.2.4. Внутрішньозаводські автодороги повинні відповідати вимогам СНиП 2.05.02-85 і СНиП 2.05.07-91. Експлуатація утримання та ремонт автотранспорту повинні відповідати вимогам Правил охорони праці на автомобільному транспорті. 5.2.5. Ширина проїзної частини автодоріг до виробничих корпусів повинна бути не менше 7 м інших - з однобічним рухом автомобілів - 4.5 м. 5.2.6. У разі завезення борошна автоборошновозами необхідно передбачати площадку для розвороту або круговий проїзд по території ділянки. Розміри площадки повинні відповідати розмірам транспорту який використовується на підприємстві ширина кругового проїзду - 7м. 5.2.7. Ширину воріт автомобільних в'їздів на територію підприємства належить приймати по найбільшій ширині автомобілів що застосовуються плюс 1.5 м але не менше 4.5 м а ширину воріт для залізничних в'їздів - не менше 4.9 м. 5.2.8. Улаштування внутрішньозаводських залізничних колій переїздів і переходів через них організація і експлуатація залізничного господарства повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України а також СНиП II-39-76 і СНиП 2. 05. 07-91. 5.2.9. Подача вагонів на залізничні під'їзні колії в період їх будівництва допускається лише за умов тимчасового узгодження поміж відділенням залізниці і будівельною організацією відповідальною за безпеку руху. На кожну залізничну під'їзну колію повинні бути: технічний паспорт план під'їзної колії поздовжній профіль та креслення споруд. 5.2.10. Залізничні під'їзні колії локомотиви і вагони які знаходяться на балансі підприємства повинні утримуватись ним у повній технічній справності. Стоянка вагонів без локомотивів на переїздах забороняється. 5.2.11. Локомотиви і вагони що належать підприємствам і виходять на колії загальної мережі залізниці повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України. Порядок виходу на станцію примикання локомотива який належить підприємству встановлюється начальником відділення залізниці. 5.2.12. Під час виконання службових обов'язків на коліях залізниць працівники залізничних під'їзних колій підприємств зобов'язані мати при собі посвідчення встановленого зразка про перевірку знань і точно виконувати розпорядження чергового по станції або диспетчера. 5.2.13. Виходи з будівель не повинні спрямовуватись у бік залізничних колій розміщених безпосередньо біля виробничих споруд. У разі наявності виходів з виробничих або допоміжних будівель на залізничні колії що розміщені ближче ніж 6 м від будівель повинна бути передбачена автоматична звукова сигналізація що попереджає про наближення залізничного транспорту а також встановлені бар'єри висотою не менше 1 м які огороджують залізничні колії в місцях виходу з будівель. 5.2.14. В місцях перехрещень залізничних колій з автомобільними дорогами повинні влаштовуватись переїзди. Переїзди повинні мати суцільний настил на рівні головок рейок під'їзди які огороджені стовпцями і поручнями електричне освітлення шлагбауми а також попереджувальну звукову або світлову сигналізацію. 5.2.15. В місцях перехрещень залізничних колій з пішохідними дорогами повинні бути влаштовані переходи обладнані рівним суцільним настилом укладеним на рівні з головками рейок. Переходи повинні бути обладнані шлагбаумами попереджувальними знаками "Бережись потягу!" світловою або звуковою сигналізацією електричним освітленням. 5.2.16. Швидкість руху залізничного і автомобільного транспорту територією підприємства повинна бути вказана для кожного виду транспорту на спеціально вивішених виставлених дорожних знаках за ДСТУ 2586-94 і не перевищувати таких величин: Залізничний транспорт - ешелон з локомотивом попереду - 15 км/год; - ешелон з локомотивом позаду вагонів - 10 км/год; - під час руху у складних умовах а також при переїзді в'їзді або виїзді з території під час причеплення вагонів - 5 км/год. Автомобільний транспорт - у разі проїзду територією підприємства - 10 км/год; - у разі перехрещення переїздів підприємства - 5 км/год; - у разі руху автомобіля заднім ходом - 3 км/год; - автонавантажувачі електрокари - 3 км/год. 5.2.17. Переміщення вагонів повинно проводитися механізованим способом тепловозами лебідками тощо у відповідності з вимогами інструкції затвердженої роботодавцем. 5. 2.18. На підприємстві повинні бути встановлені строки порядок перевірки знань і обов'язки осіб щодо контролю за станом транспортних шляхів. 6. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО БУДІВЕЛЬ І СПОРУД Виробничі будівлі 6.1.1. Улаштування та експлуатація виробничих будівель і споруд повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.02-85* СНиП 2.09.04-87 СНиП 2.09.03-85 і цих Правил. 6.1.2. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів повинно виконуватись згідно з вимогами ДБН А.3.1-3-94. Не допускається зі складу пускових комплексів вилучати будівлі і споруди які призначені для санітарно-побутового обслуговування забезпечення здорових та безпечних умов праці працівників очищення знешкодження і уловлювання шкідливих викидів в атмосферу викидів у воду та грунт а також під'їзні колії з фронтом навантаження і розвантаження лінії зв'язку системи і заходи пожежної безпеки. 6.1.3. Виробничі будівлі і споруди або їх частини проліт поверх наказом роботодавця закріплюються за цехами відділами і іншими підрозділами підприємства. Начальники підрозділів є особами що відповідають за експлуатацію збереження і ремонт закріплених за ними будівель споруд або окремих приміщень. 6.1.4. Вся технічна документація на здані в експлуатацію будівлі і споруди затверджений технічний паспорт проект робочі креслення дані про геологічні умови ділянки забудови акт прийняття в експлуатацію з документами про характеристики застосованих матеріалів умови і якість проведення робіт акти на приховані роботи а також відомості про відхилення від проекту і недоробки на момент вводу об`єкта в експлуатацію повинна зберігатися комплектно у архіві підприємства. 6.1.5. Нагляд за технічним станом і експлуатацією будівель і споруд повинен здійснюватись відповідно до вимог Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд. 6.1.6. Для обліку робіт з обслуговування і поточного ремонту відповідної будівлі споруди має вестись технічний журнал з експлуатації будівлі споруди в який вносяться записи про всі виконані роботи з зазначенням виду і місця робіт форма технічного журналу наведена у додатку 5 . 6.1.7. Висота виробничих приміщень визначається в залежності від устаткування яке встановлюється і призначення приміщення але не менше 4.8 м для багатоповерхових будівель і 4.2 м - для одноповерхових. В приміщеннях висота від підлоги до низу виступаючих конструкцій перекриття покриття повинна бути не менше 2.2 м висота від підлоги до низу виступаючих частин комунікацій устаткування і площадок в місцях постійного проходу людей і на шляхах евакуації - не менше 2 м а в місцях непостійного проходу людей - не менше 1.8 м. Об'єм виробничих приміщень на одного працівника повинен бути не менше 15 м3 а площа приміщень - не менше 4 м2. 6.1.8. Внутрішня обробка виробничих приміщень підлог стін стель дверей повинна відповідати вимогам СНиП 2.01.02-85*. Внутрішні будівельні конструкції виробничих приміщень повинні мати рівні поверхні що допускають вологе легке очищення безпилове прибирання. 6.1.9. Стіни і металеві конструкції складів для зберігання солі слід виконувати з антикорозійних матеріалів. 6.1.10. Сигнально-попереджувальне зафарблення елементів будівельних конструк-цій небезпечних щодо аварій і нещасних випадків небезпечних елементів виробничого устаткування і внутрішньоцехового транспорту пристроїв і засобів пожежогасіння і забезпечення безпеки а також колірне оброблення знаків безпеки у виробничих приміщеннях і на території підприємства повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.026-76*. Колірне оброблення поверхні виробничих приміщень повинно відповідати вимогам СН 181-70. 6.1.11. На вході до приміщення повинна бути вивішена табличка з позначенням його категорії щодо вибухопожежної і пожежної небезпеки у відповідності з ОНТП 24-86 і класу зони згідно з вимогами ПУЕ додаток 3 цих Правил . 6.1.12. У зовнішніх дверних і технологічних прорізах виробничих приміщень для попередження утворення в холодну пору року туману і конденсату на поверхні стін і устаткування а також для захисту працюючих від впливу різкого зниження температури і протягів повинні бути влаштовані тамбур-шлюзи або повітряно-теплові завіси. 6.1.13. Кожне виробниче приміщення повинно мати не менше одного основного проходу шириною не менше 1.5 м сполученого з виходом або сходовими клітками. 6.1.14. Зони проходу працюючих та проїзду транспорту повинні бути розмежовані. 6.1.15. Відкриті технологічні прорізи в перекриттях повинні бути огороджені поручнями висотою не менше 1 м з суцільною зашивкою знизу висотою не менше 0.15 м і горизонтальним елементом огородження на висоті 0.5 м від площадки. 6.1.16. Розміщення основних виробництв у підвальних і напівпідвальних приміщеннях не дозволяється. 6.1.17. Розміщення видаткових складів сировини напівфабрикатів у виробничих будівлях в кількості встановленій нормами технологічного проектування для забезпечення постійного технологічного процесу але не більше змінної потреби допускається безпосередньо у виробничих приміщеннях відкрито або за сітчатим огородженням. 6.1.18. Люки приямки стічні жолоби і канали повинні бути водонепроникними зручними для очищення і закриті кришками урівні з підлогою. Кришки повинні мати пристрої для безпечного відчиняння. До їх відчиняння необхідно встановлювати бар'єрні огородження висотою не менше 1.0 м з зашивкою знизу висотою не менше 0.15 м з освітленням в нічний час. 6.1.19. У виробничих приміщеннях де пересуваються транспортні засоби контейнери вагонетки діжі візки тощо повинні бути передбачені огородження для захисту стін і колон від пошкоджень. 6.1.20. Підлога у виробничих приміщеннях повинна бути водонепроникною з гладкою без щілин та вибоїн зручною для очищення та миття поверхнею. 6.1.21. Металеве покриття підлог повинно мати рифлення а покриття площадок естакад переходів східців сходів повинні бути виконані рифленими або з просічно-витяжної сталі. 6.1.22. Покриття підлог у приміщеннях категорій А і Б приміщення зарядних станцій склад безтарного зберігання борошна цукру відділення розмелу цукру приміщення мішкоочищувальних машин аспіраційні відділення повинно виконуватися з негорючих матеріалів та таких що під час ударів не дають іскор. Конструкція вікон та дверей у таких приміщеннях повинна виключати можливість іскроутворення. 6.1.23. Підлоги у приміщеннях де застосовуються або містяться у напівфабрикатах кислоти луги або інші агресивні рідини дріжджові відділення приміщення для миття тари матриць приготування миючих розчинів приміщення зарядної станції тощо повинні бути стійкими до впливу цих речовин та мати ухил для стікання. 6.1.24. У разі розміщення підлог суміжного приміщення на різних горизонтальних рівнях граничний схил або підйом підлоги в проходах або проїздах повинен бути не більше 2 градусів. 6.1.25. Двері основних виходів з приміщень повинні відчинятися у бік виходу мати самозачинні пристрої у робочий час не повинні замикатись. Влаштування порогів у дверних прорізах не допускається. Над дверима має бути вивішена табличка з написом "Вихід". 6.1.26. Виробничі приміщення і устаткування необхідно періодично очищати від пилу бруду та горючих відходів. Строк очищення встановлюється технологічними регламентами або інструкціями. Складські будівлі 6.2.1. Склади в тому числі навiси естакади вiдкритi складськi площадки загального призначення готової продукцiї сировини напiвфабрикатiв та матерiалiв повиннi вiдповiдати вимогам СНиП 2.11.01-85* СНиП 2.09.03-85 СНиП 2.01.02-85* та розділу 7.10 Правил пожежної безпеки в Україні. 6.2.2. Склади для зберігання балонiв заповнених газами повиннi вiдповiдати вимогам Правил будови і безпечної експлуатацiї посудин що працюють пiд тиском та Правил безпеки систем газопостачання України. 6.2.3. Примiщення та площадки для зберiгання ЛЗР повиннi задовольняти вимогам ВБН В.2.2-58.1-94. 6.2.4. Покрiвля металевих залiзобетонних резервуарiв для зберiгання сировини матерiалiв продуктiв повинна мати огородження. 6.2.5. Площа вiконних прорізів в примiщеннях сховищ повинна бути мінімальною але не менше площi визначеної розрахунком димовидалення у випадку пожежi. У разі вiдсутностi в примiщеннях сховищ вiконних прорізів необхiдно передбачати шахти димовидалення у вiдповiдностi з вимогами СНиП 2.04.05-91. 6.2.6. У приміщеннях складів безтарного зберігання борошна цукру відділеннях розмелу цукрового піску у цукрову пудру приміщеннях мішкоочищувальних машин та інших приміщеннях категорії Б за вибухопожежною та пожежною небезпекою повинні передбачатися легкоскидальні конструкції вікна ліхтарі загальною площею не менше 0.03 м2 на 1м3 приміщення. 6.2.7. Конструктивне виконання навіса рампи необхідно передбачати з негорючих матеріалів. 6.2.8. Двернi прорізи для вантажних потокiв повиннi перевищувати габарити навантажених транспортних засобiв що використовуються не менше нiж на 0.2 м по висотi i 0.6м - по ширинi до кожної сторони. Мінімальнi двернi прорізи для вантажних потокiв повинні бути шириною не менше 1.95 м i висотою - не менше 2.4 м. 6.2.9. Дверi складських примiщень повиннi вiдчинятись назовні. Допускається улаштування розсувних дверей в складах окрiм складів безтарного зберігання цукру . Верхні ролики пiдвiсних дверних прорiзів повиннi бути обладнанi огородженням уздовж напрямних рейок які виключають падiння дверей у разі виходження роликiв з напрямних рейок. Двері вибухопожежонебезпечних складських приміщень складів безтарного зберігання борошна цукру тощо повинні мати фіксацію у відчиненому положенні і відповідати вимогам СНиП 2.01.02-85*. 6.2.10. Підлоги складських примiщень повиннi мати тверде рiвне покриття що забезпечує безперешкодне перемiщення транспортних засобiв. 6.2.11. Підлоги складiв i площадок для зберiгання кислот i лугiв повиннi бути виготовленi з матерiалiв стiйких до впливу кислот i лугiв кислотостійкі плити вiнiпласт тощо . 6.2.12. Окремi несуцiльнi перекриття площадки i верхні конвеєрнi галереї складiв повиннi мати поручні відповідно до вимог п.5.1.14. цих Правил. 6.2.13. Ширина пандусiв для проїзду наземних транспортних засобiв повинна не менше нiж на 0.6 м перевищувати максимальну ширину навантаженого транспортного засобу. Ухил пандусiв необхiдно приймати не бiльше 16 градусів при розмiщеннi їх в закритих примiщеннях i не бiльше 10 градусів - при розмiщеннi назовні. 6.2.14. Складськi примiщення в залежностi вiд їх площi та виду матеріалiв які зберігаються повиннi бути оснащенi первинними засобами пожежогасiння у вiдповiдностi з нормами наведеними у додатку 3 Правил пожежної безпеки в Україні. 6.2.15. Дверні прорізи в приміщенні для зберігання ЛЗР і ГР у тарі повинні мати розміри не менше 2.1х2.4 м а також пороги з пандусом висотою не менше 0.15 м для запобігання розливу рідини у разі аварії. Підлога в цих приміщеннях повинна бути з негорючих матеріалів і мати ухил для стікання рідини до лотків і трапів. 6.2.16. Для кожного складу повиннi бути опрацьовані затвердженi роботодавцем пiдприємства iнструкцiї з безпечного зберiгання та проведення робiт на складi складений опис всiх матерiалiв сировини продуктiв. Комірник повинен контролювати стан тари та упаковки цiлiснiсть герметичнiсть наявнiсть маркування . 6.2.17. У разі зберігання цукру необхідно користуватися вимогами Тимчасового положення щодо заходів пожежної безпеки для місць зберігання цукру. 6.2.18. Зберігання хiмiчних речовин реактивiв вибухопожежонебезпечних матерiалiв повинно здiйснюватись з дотриманням вимог Порядку сумiсного зберiгання речовин та матерiалiв що містяться у додатку 4 Правил пожежної безпеки в Україні. 6.2.19. Приймання та зберігання сировини слід виконувати як правило безтарним засобом. У разі надходження сировини у тарі переміщення та складування його повинно виконуватися електронавантажувачами або засобами малої механізації. 6.2.20. Застосування навантажувачів з двигунами внутрiшнього згоряння і автокарів для робiт усерединi примiщень залiзничних вагонiв та контейнерів не дозволяється. 6.2.21. Тара для зберiгання речовин та матерiалiв повинна вiдповiдати вимогам нормативних актів. Адмiнiстративні і побутові будiвлі та примiщення 6.3.1. Улаштування адміністративних та побутових приміщень повинно відповідати вимогам СНиП 2.09.04-87. 6.3.2. Галузевi нормативи по забезпеченню санiтарно-побутовими примiщеннями обладнанням та санiтарнi характеристики процесiв наведенi у додатку 2. 6.3.3. Площі та обладнання санітарно-побутових приміщень гардеробних душових сушіння обезпилення обігріву охолодження вбиралень умивальних пристроїв питного водопостачання тощо повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.04-87. 6.3.4. В гардеробних кiлькiсть вiддiлень в шафах та гачкiв вiшалок для домашнього та спеціального одягу необхiдно приймати рiвною обліковій чисельності працюючих; для вуличного одягу - чисельностi у двох сумiжних змiнах. 6.3.5. У разі облікової чисельностi працюючих на пiдприємстві до 50 чоловік допускається передбачати загальнi гардеробнi для всiх груп виробничих процесiв. 6.3.6. У гардеробних окрiм вiдокремлених гардеробних для вуличного одягу необхiдно передбачати комори спецодягу вбиральнi примiщення для чергового персоналу з мiсцем для прибирального інвентарю мiсця для чищення взуття сушіння волосся. 6.3.7. Кiлькiсть душових умивальникiв та спецiальних побутових улаштувань необхiдно приймати за чисельністю працюючих в змiнi або частини цiєї змiни що одночасно закiнчує роботу. 6.3.8. Вбиральні у багатоповерхових побутових адміністративних та виробничих будiвлях повиннi бути на кожному поверсi. У разі чисельностi працюючих на двох сумiжних поверхах 30 чоловік або менше вбиральнi слід розмiщувати на одному поверсi з найбiльшою чисельнiстю працюючих. У разі чисельностi працюючих на трьох поверхах менше 10 чоловік допускається передбачати одну вбиральню на три поверхи. Вбиральні і душові не дозволяється розміщувати над робочими приміщеннями правлінь конструкторських бюро приміщеннями для учбових занять громадського харчування пунктів здоров'я культурного обслуговування та громадських організацій. 6.3.9. Допускається передбачати загальну вбиральню для чоловiкiв i жiнок при чисельностi працюючих в змiні не бiльше 15 чоловік. 6.3.10. Вхiд у вбиральню повинен передбачатися через тамбур з дверима якi самозачиняються. 6.3.11. Вiдстань вiд робочих мiсць у виробничих будiвлях до вбиралень місць куріння примiщень для обiгрiву або охолодження напiвдушiв пристроїв питного водопостачання повинна прийматись не бiльше 75 м а вiд робочих мiсць на промплощадцi пiдприємства - не більше 150 м. 6.3.12. Приміщення для особистої гігієни жінок слід розміщувати у вбиральнях із розрахунку 75 чоловік на одну установку. В цих приміщеннях повинні бути передбачені місця для роздягання та умивальник. 6.3.13. Для прання спецодягу на виробничих пiдприємствах або групі пiдприємств слід передбачати пральнi з вiддiленнями хiмiчного очищення. 6.3.14. Експлуатація пралень повинна відповідати вимогам Правил охорони праці при експлуатації пралень і лазень і ГОСТ 12.2.084-93. 6.3.15. У пральнях необхiдно передбачати примiщення для ремонту спецодягу за розрахунком 9 м2 на одне робоче місце. 6.3.16. Допускається розміщення прального цеху вище першого поверху при умові застосування пральних машин і центрифуг завантажувальною масою не більше 25 кг. 6.3.17. Приміщення приймання зберігання і сортування білизни пральних і сушильно-прасувальний цех повинні мати природне освітлення. 6.3.18. Для прибирання приміщень приймання білизни прального цеху приготування пральних розчинів і душових слід передбачати поливні крани з холодною і гарячою водою. 6.3.19. Відведення стічної води від пральних цехів слід передбачати лотками або трубами у загальний збірний приямок обладнаний гідравлічними затворами і знімними кришками. 6.3.20. Тиск пари для пральних машин повинен бути 2-3 кгс/см2 для сушильних машин - 6-8 кгс/ см2 для приготування мильно-лужного розчину - не більше 2 кгс/см2. 6.3.21. У пральному і сушильно-прасувальному цехах відділенні приготування пральних розчинів слід передбачати припливно-витяжну вентиляцію зі штучним збуджуванням. Подачу повітря у пральному і сушильному відділеннях слід передбачати у верхню зону з направленням повітря у робочу зону. 6.3.22. Сушильно-прасувальні машини повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами. 6.3.23. Витяжне вентиляційне обладнання місцевих відсмоктувачів повинно бути зблоковане з відповідним виробничим устаткуванням. 6.3.24. В приміщеннях з вологим і мокрим режимами улаштування ніш у зовнішніх стінах для розміщення нагрівальних приладів не допускається. 6.3.25. У пральнях повинно бути заземлення електроустаткування відповідно до вимог ПУЕ. 6.3.26. Проводи електромереж силових струмоприймачів пральних цехів і приміщень для приготування розчинів повинні бути з мідною жилою у пластмасовій ізоляції та прокладатися у підлозі в оцинкованих водогазопровідних трубах. Кінці труб повинні бути виведені не менше ніж на 0.3 м вище рівня підлоги і надійно загерметизовані від проникнення вологи до труб. 6.3.27. У разі чисельностi працюючих у змiну більше 200 чоловік необхідно передбачати їдальню яка працює на напівфабрикатах; до 200 чоловік - їдальню-роздавальню. У разі чисельності працюючих у зміну менше 30 чоловік замість їдальні-роздавальні допускається передбачати кімнату прийому їжі. 7. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО УЛАШТУВАННЯ ОСВІТЛЕННЯ 7.1 Загальні вимоги 7.1.1. Природне та штучне освітлення території підприємства виробничих та допоміжних приміщень повинно відповідати вимогам СНиП ??-4-79 і ПУЕ. Освітлення виробничих адміністративних і побутових приміщень виконується у відповідності з розрядом зорових робіт і коефіцієнтом природної освітленості КПО . Норми освітленості у разі штучного освітлення на робочих поверхнях наведені у додатку 6. 7.1.2. Усі виробничі та допоміжні приміщення з тривалим перебуванням у них людей повинні мати природне освітлення. 7.1.3. Освітлювальні мережі повинні вибиратися з урахуванням їх призначення умов навколишнього середовища класу вибухопожежної та пожежної небезпеки приміщень ділянок зон згідно з додатком 3. Електричне освітлення що монтується у вибухопожежонебезпечних зонах виробничих та допоміжних приміщень повинно відповідати вимогам розділів 7.3 і 7.4 ПУЕ в інших приміщеннях - розділів 2.1 і 6.1 ПУЕ. 7.1.4. У виробничих приміщеннях повинні застосовуватися дві системи штучного освітлення: система загального освітлення; система комбінованого освітлення при якій у зонах розміщення робочих місць крім загального освітлення використовується додаткове місцеве освітлення. 7.1.5. Як джерела штучного освітлення повинні застосовуватися люмінісцентні лампи і лампи розжарювання. 7.1.6. Для живлення світильників загального освітлення повинна застосовуватись напруга не вище 380/220 В змінного струму при заземленій нейтралі і не вище 220 В змінного струму при ізольованій нейтралі і постійного струму. 7.1.7. У приміщеннях без підвищеної небезпеки для усіх стаціонарних світильників незалежно від висоти їх встановлення допускається застосовувати напругу не вище 220 В. 7.1.8. Для живлення світильників місцевого стаціонарного освітлення з лампами розжарювання повинна застосовуватись напруга: - в приміщеннях без підвищеної небезпеки - не вище 220 В; - в приміщеннях з підвищеною небезпекою та особливо небезпечних - не вище 42 В. Світильники з люмінісцентними лампами напругою 127-220 В допускається застосовувати для місцевого освітлення за умови недоступності їх струмопровідних частин для випадкових доторкань. У приміщеннях вологих особливо вологих та жарких застосування люмінесцентних ламп для місцевого освітлення допускається лише в арматурі спеціальної конструкції. 7.1.9. Місцеве освітлення повинно мати індивідуальні вимикачі. Освітлювальна арматура для місцевого освітлення шаф пультів з електроапаратурою повинна приєднуватися перед ввідним вимикачем. 7.1.10. Для живлення ручних електросвітильників у приміщеннях з підвищеною небезпекою і особливо небезпечних повинна застосовуватись напруга не вище 42 В. У разі наявності особливо несприятливих умов а саме коли небезпека ураження електричним струмом підвищується наслідком тісноти незручного положення працівника стикання з великими металевими добре заземленими поверхнями наприклад робота в силосах бункерах топках і газоходах виробничих печей для живлення ручних світильників повинна застосовуватись напруга не вище 12 В. Для освітлення внутрішніх поверхонь бункерів та силосів для зберігання борошна слід застосовувати переносні світильники у вибухобезпечному виконанні напругою 12 В постійного стуму. Скляний ковпак світильника для освітлення топок і газоходів печей повинен бути захищений металевою сіткою. 7.1.11. Переносні світильники що застосовуються для роботи у вибухопожежо-небезпечній зоні повинні бути підвищеної надійності проти вибуху. 7.1.12. Електропроводка до світильників місцевого освітлення вище 42 В повинна виконуватися у межах робочого місця у трубах або гнучких рукавах. 7.1.13. У вибухопожежонебезпечних зонах можуть застосовуватися електричні світильники за умови якщо рівень їх вибухозахисту або ступінь захисту відповідає таблиці 7.3.12 ПУЕ або є більш високими. 7.1.14. На підприємствах не рідше одного разу на рік та після реконструкції освітлювальних установок повинен проводитися контроль освітленості на робочих місцях. Вимірювання штучної освітленості слід проводити у вечірній або нічний час щоб виключити дію денного освітлення. 7.1.15. Люмінісцентні і інші ртутні лампи що вийшли з ладу повинні зберігатися в упакованому стані у спеціальному приміщенні і періодично вивозитися у спеціальне місце для розкривання таких ламп і видалення з них ртуті. 7.2. Аварійне і евакуаційне освітлення 7.2.1. Аварійне освітлення в приміщеннях і на місцях виконання зовнішніх робіт слід передбачати якщо вимкнення робочого освітлення і пов`язане з цим порушення нормального обслуговування устаткування і механізмів може викликати: - вибух пожежу отруєння людей; - тривале порушення технологічного процесу; - порушення роботи таких об'єктів як диспетчерські пункти котельні щитові дизельні насосні установки водопостачання в яких недопустиме припинення робіт. 7.2.2. Найменша освітленість робочих поверхонь виробничих приміщень і території підприємства що вимагають обслуговування в аварійному режимі становить 5% освітленості нормованої для робочого освітлення у разі системи загального освітлення але не менше 2 лк усередині будівлі і не менше 1 лк для території підприємства. 7.2.3. Евакуаційне освітлення в приміщеннях або в місцях проведення робіт поза будівлями слід передбачати: - в місцях небезпечних для проходу людей; - в проходах і на сходах які служать для евакуації людей з кількістю тих що евакуюються більше 50 чоловік; - по основних проходах виробничих приміщень в яких працює більше 50 чоловік; - в виробничих приміщеннях з постійно працюючими в них людьми де вихід людей із приміщень у разі аварійного відключення робочого освітлення пов'язаний з небезпекою травматизму внаслідок продовження роботи виробничого устаткування; - в приміщеннях допоміжних будівель де можуть одночасно знаходитись більше 100 чоловік. 7.2.4. Евакуаційне освітлення повинно забезпечувати найменшу освітленість на підлозі основних проходів або на землі та на сходах: - в приміщеннях - 0.5 лк; - на відкритих територіях - 0.2 лк. 7.2.5. Світильники аварійного освітлення в приміщеннях можуть бути використані для евакуаційного освітлення. 7.2.6. Світильники робочого і аварійного освітлення у виробничих будівлях і в зонах роботи на відкритому просторі повинні мати живлення від різних незалежних джерел. Допускається живлення робочого і аварійного освітлення від різних трансформаторів однієї двотрансформаторної підстанції у разі живлення трансформаторів від різних незалежних джерел. 7.2.7. Світильники евакуаційного освітлення у виробничих будівлях з природним освітленням повинні бути приєднані до мережі незалежної від мережі робочого освітлення починаючи від щита підстанції розподільного пункту освітлення або за наявності лише одного вводу починаючи від цього вводу. Світильники евакуаційного освітлення у виробничих будівлях без природного освітлення повинні бути приєднані до окремого незалежного джерела живлення або автоматично на нього перемикатись якщо у нормальному режимі живлення евакуаційного освітлення передбачається від джерела яке використовується для робочого освітлення. 7.2.8. Не допускається використання електросилових мереж для живлення загального робочого аварійного і евакуаційного освітлення у виробничих будівлях без природного освітлення. 7.2.9. Світлові покажчики евакуаційних або запасних виходів будівель будь-якого призначення споряджені автономними джерелами живлення у нормальному режимі можуть живитись від мереж будь-якого виду освітлення яке не вимикається під час функціонування будівлі. 7.2.10. У разі технічної недоцільності живлення аварійного і евакуаційного освітлення у відповідності з п.п. 7.2.6 7.2.7 цих Правил замість улаштування стаціонарного аварійного і евакуаційного освітлення допускається застосування ручних світлових приладів з акумуляторами або сухими елементами. 7.3. Освітлювальна арматура 7.3.1. Конструкція та вид виконання світильників повинні відповідати номінальній напрузі мережі та умовам навколишнього середовища. 7.3.2. В усіх виробничих та допоміжних приміщеннях які безпосередньо пов`язані з веденням технологічного процесу світильники необхідно передбачати у закритому виконанні. 7.3.3. Освітлювальна арматура аварійного і евакуаційного освітлення повинна мати розпізнавальні знаки. 7.3.4. Світильники з лампами розжарювання повинні мати суцільне силікатне скло яке захищає лампу. Вони не повинні мати відбивачів і розсіювачів з горючих матеріалів. В пожежонебезпечних зонах будь-якого класу складських приміщень світильники з люмінісцентними лампами не повинні мати відбивачів і розсіювачів з горючих матеріалів. 7.3.5. Переносні електросвітильники в пожежонебезпечних зонах будь-якого класу повинні мати ступінь захисту не менше IР54; скляний ковпак світильника повинен бути захищений металевою сіткою. 7.3.6. Вилки втичних з'єднань повинні бути виконані так щоб їх було неможливо ввімкнути в розетки з більш високою номінальною напругою ніж номінальна напруга вилки. Конструкції розеток і вилок повинні забезпечувати неможливість вмикання в розетку лише одного полюсу двополюсної вилки а також одного або двох полюсів триполюсної вилки. 7.3.7. Вилки втичних з'єднань повинні мати таку конструкцію щоб приєднані до них переносні проводи в місцях приєднання не піддавалися натяжінню та злому. 7.3.8. Патрони незалежно від напруги на яке вони розраховані повинні мати таку конструкцію щоб струмопровідні частини лампи були недоступні для доторкання. 7.3.9. Провідники повинні підводитися до освітлювальної арматури так щоб в місцях підведення вони не піддавалися механічному пошкодженню а контакти патронів були звільнені від механічних зусиль. 7.3.10. З`єднання провідників усередині кронштейнів і труб за допомогою яких встановлюється арматура забороняється. 7.3.11. Освітлювальна арматура і лампи всіх видів освітлення у вибухопожежонебезпечних зонах повинні очищуватись у строки обумовлені місцевими інструкціями але не рідше: 4 разів на місяць – у приміщеннях зі значними виробничими виділяннями пилу; 2 разів на місяць - у приміщеннях з незначними виробничими виділяннями пилу; 2 разів на рік – у разі зовнішнього установлення. 7.3.12. Постійний нагляд за станом світильників їх очищенням і заміною покладається на електротехнічний персонал який має відповідний допуск до цієї роботи. 8. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ОПАЛЕННЯ ВЕНТИЛЯЦІЇ І АСПІРАЦІЇ 8.1. Загальні вимоги 8.1.1. Вентиляція аспірація та опалення приміщень повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91 Норм технологічного проектування підприємств хлібопекарної про-мисловості Інструкції з технологічного проектування підприємств макаронної промисловості і цих Правил. 8.1.2. Вентиляція опалення і аспірація виробничих побутових і адміністративних приміщень споруд і будівель повинні забезпечувати на постійних робочих місцях і в робочій зоні під час проведення основних і ремонтних допоміжних робіт метеорологічні умови температуру відносну вологість і швидкість руху повітря а також концентрації шкідливих речовин в повітрі робочої зони у відповідності з додатками 1 і 2. 8.2. Опалення 8.2.1. У виробничих приміщеннях крім приміщень з виділенням пилу – складів борошна просіювальних відділень приміщень мішкоочищувальних машин тощо слід застосовувати повітряну систему опалення сполучену з припливною вентиляцією водяну або парову низького тиску згідно з вимогами СНиП 2.04.05-91. 8.2.2. Пічне опалення приміщень категорій за вибухопожежною та пожежною небезпекою А Б і В не допускається. 8.2.3. Використання для обігрівання саморобних електронагрівальних приладів не дозволяється. 8.2.4. У приміщеннях де присутні борошняний та цукровий пил а також в камерах для бродіння тіста як нагрівальні прилади слід застосовувати гладкі труби в інших виробничих та складських приміщеннях - радіатори з гладкою поверхнею. 8.2.5. Опалювальні прилади які розміщені в приміщеннях категорій за вибухопожежною та пожежною небезпекою А і Б повинні мати температуру теплоносія не вище 1100 С а в приміщеннях категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою В - не вище 1300 С. Опалювальні прилади повинні бути огороджені та розташовані таким чином щоб було забезпечене легке та безпечне очищення нагрівальних поверхонь від пилу. 8.2.6. Опалювальні прилади в приміщеннях категорій А Б і В слід розміщувати на відстані в просвіті не менше 0.1 м від поверхні стін; розміщувати опалювальні прилади у нішах не допускається. 8.2.7. Опалювальні прилади слід розміщувати як правило під світловими прорізами в місцях доступних для огляду ремонту. 8.2.8. У приміщеннях для зберігання балонів зі стисненим газами а також в приміщеннях складів категорій А Б і В і коморах горючих матеріалів або в місцях відведених в цехах для складування горючих матеріалів опалювальні прилади слід огороджувати екранами з негорючих матеріалів. Екрани слід встановлювати на відстані не менше 0.1 м в просвіті від приладів опалення. Конвектори з кожухом огороджувати екранами не слід. 8.2.9. Відстань в просвіті від поверхні трубопроводів опалювальних приладів і повітронагрівачів з теплоносієм температурою понад 105o С до поверхні конструкцій з горючих матеріалів необхідно приймати не менше 0.1 м; у разі меншої відстані слід передбачати теплову ізоляцію цих конструкцій з негорючих матеріалів. 8.2.10. Прокладання транзитних трубопроводів систем опалення не допускається через приміщення сховищ електротехнічні приміщення пішохідні галереї і тунелі. 8.3. Вентиляція та аспірація 8.3.1. Вентиляцію зі штучним збуджуванням слід передбачати для приміщень і зон без природного провітрювання якщо мікрокліматичні умови і чистота повітря не можуть бути забезпечені вентиляцією з природним збуджуванням або періодичним провітрюванням. Допускається передбачати змішану вентиляцію з частковим використанням природного збуджування для припливу або видалення повітря. 8.3.2. Машини і механізми що є джерелами виділення пилу газів парів повинні бути закриті і обладнані місцевими відсмоктувачами аспіраційними та пилоуловлюючими пристроями. 8.3.3. Концентрація горючих газів парів і пилу у повітрі яке видаляється системами місцевих відсмоктувачів не повинна перевищувати 50% нижньої концентраційної межі розповсюдження полум'я при температурі суміші що видаляється. 8.3.4. Концентрація шкідливих речовин у припливному повітрі на виході з повітророзподільників та інших припливних отворів не повинна перевищувати 30% ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень у відповідності з ГОСТ 12.1.005-88. 8.3.5. Вентиляційне устаткування яке обслуговує приміщення категорій А та Б та розташоване в цих приміщеннях а також систем місцевих відсмоктувачів вибухонебезпечних сумішей повинно бути у вибухозахищеному виконанні. Це устаткування не допускається розташовувати у приміщеннях підвалів. В приміщеннях для устаткування цих систем не слід передбачати місця для теплових пунктів водяних насосів ремонтних робіт регенерації мастил та іншої мети. 8.3.6. Рециркуляція повітря не допускається в просіювальних відділеннях складах тарного та безтарного зберігання борошна цукру приміщеннях виробничих бункерів топочних відділеннях хлібопекарних печей технологічних котельних приміщеннях мішкоочищувальних машин відділеннях переробки сухого технологічного браку та в лабораторіях. 8.3.7. Низ отворів для приймальних пристроїв слід розміщувати на висоті більше 1 м від рівня стійкого снігового покриву але не нижче 2 м від рівня землі. 8.3.8. Викиди в атмосферу з систем вентиляції виробничих приміщень слід розміщувати на відстані від приймальних пристроїв для зовнішнього повітря не менше 10 м по горизонталі або на 6 м по вертикалі у разі горизонтальної відстані менше 10 м. 8.3.9. Захисні огородження слід передбачати на всмоктуючих та нагнітальних отворах вентиляторів не приєднаних до повітроводів. 8.3.10. Подавання очищеного повітря до постійних робочих місць біля розстійних шаф хлібопекарних печей сушарок циркуляційних столів повинно проводитися крізь душируючі патрубки. 8.3.11. Забруднене повітря не слід спрямовувати через зону дихання людей в місцях їх постійного перебування. 8.3.12. Транзитні повітроводи для систем тамбур-шлюзів у приміщеннях категорій А та Б а також систем місцевих відсмоктувачів вибухонебезпечних сумішей слід виконувати з межею вогнестійкості 0.5 год. 8.3.13. Транзитні повітроводи не слід прокладати крізь сходові клітини та приміщення сховищ. 8.3.14. Повітроводи для приміщень категорій А та Б та систем місцевих відсмоктувачів вибухонебезпечних сумішей не слід прокладати у підвалах чи підпідлогових каналах. 8.3.15. Місця проходу транзитних повітроводів крізь стіни перегородки та перекриття будівель у тому числі у кожухах та шахтах слід ущільнювати негорючими матеріалами які забезпечують нормовану межу вогнестійкості огородження що перетинається. 8.3.16. Усередині повітроводів та на відстані менше 0.05 м від їх стінок не допускається розміщувати газопроводи та трубопроводи з горючими речовинами кабелі електропроводку та каналізаційні трубопроводи; не допускається також перетинання повітроводів вказаними вище комунікаціями. 8.3.17. Системи місцевих відсмоктувачів шкідливих речовин або вибухопо-жежонебезпечних сумішей повинні бути окремими від систем загальної витяжної вентиляції. 8.3.18. Для видалення диму під час пожежі необхідно передбачати аварійну протидимну вентиляцію. 8.3.19. Усі аспіраційні установки повинні бути зблоковані з устаткуванням що аспірується вмикатися з випередженням на 15-20 секунд до ввімкнення устаткування технологічного і транспортного і вимикатися через 20-30 секунд після його зупинки. 8.3.20. Вимкнення аспіраційних установок під час роботи технологічного і транспортного устаткування не допускається. 8.3.21. Система аспірації повинна виконувати очищення повітря від однієї технологічної лінії. У разі експлуатації аспіраційної установки що забезпечує очищення повітря від декількох технологічних ліній повітроводи від кожної лінії повинні відокремлюватися від колектора спеціальними пристроями швидкодіючими заслінками зворотними клапанами які виключають можливість розповсюдження полум'я і продуктів горіння в інші лінії. 8.3.22. Повітроводи перед пилоуловлювачами а також в місцях їх приєднання до бункерів вагів норій повинні бути обладнані спеціальними полум'явідсікачами які виключають можливість розповсюдження полум'я і продуктів горіння. 8.3.23. Розрідження повітря що створюється системами аспірації повинно виключати можливість утворення вибухонебезпечних концентрацій пилу в устаткуванні. 8.3.24. Вентилятори в аспіраційних системах необхідно встановлювати після пилоуловлювачів. 8.3.25. Повітроводи систем аспірації слід прокладати вертикально або під кутом 60 градусів до горизонту. Довжина горизонтальних ділянок повинна бути мінімальною. Для виключення можливого осідання пилу в горизонтальних повітроводах швидкість руху повітря повинна бути не менше 18 м/с. 8.3.26. Елементи повітроводів не повинні мати виступів шорсткостей нерівностей що сприяють затриманню пилу. 8.3.27. Контроль стану повітряного середовища у виробничих приміщеннях повинен проводитися не рідше двох разів на рік у зимовий і літній період . 8.3.28. Приймання в експлуатацію змонтованих та реконструйованих вентиляційних і аспіраційних систем слід проводити тільки після їх налагодження та випробування. 8.3.29. Контрольно-експлуатаційні випробування вентиляційних і аспіраційних систем повинні проводитися не рідше разу на рік. Горизонтальні ділянки повітроводів необхідно перевіряти і чистити від пилу не рідше разу на місяць. 8.3.30. Вентиляційні камери циклони фільтри повітроводи повинні очищатися від горючого пилу відходів виробництва пожежобезпечними засобами. Перевірка й очищення вентиляційного устаткування повинні проводитися за графіком затвердженим роботодавцем. Результати огляду обов'язково заносяться до спеціального журналу. 8.3.31. Пуск налагодження експлуатація та ремонт вентиляційних установок повинні виконуватися відповідно до вимог нормативних актів. 9. ШУМ ТА ВІБРАЦІЯ 9.1. Конструкція виробничого устаткування повинна забезпечувати: - шумову характеристику - за ГОСТ 12.1.003-83* і Санітарними нормами виробничого шуму ультразвуку та інфразвуку ; - вібрацію - за ГОСТ 12.1.012-90 і Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації. 9.2. Під час опрацювання технологічних процесів проектування виготовлення та експлуатації машин та устаткування виробничих споруд та будівель а також у разі організації робочого місця слід вживати заходи щодо зниження шуму який впливає на людину до показників що не перевищують гранично допустимих рівнів. 9.3. Гранично допустимий рівень далі - ГДР шуму на постійних робочих місцях та на території підприємства не повинен перевищувати 80 дБА. ГДР шуму на робочих місцях необхідно знижувати в залежності від важкості та напруженості праці. Визначення категорії напруженості та важкості праці здійснюється у відповідності з ергономічними критеріями оцінки важкості та напруженості праці наведених у Санітарних нормах виробничого шуму ультразвуку та інфразвуку. 9.4. Приміщення в яких розміщене устаткування з підвищеним рівнем шуму та вібрації повинні бути ізольовані та обладнані засобами шумо- та віброізоляції устаткування встановлене на віброізолюючих та шумопоглинальних основах тощо . 9.5. З метою зменшення рівня шуму у машинах устаткуванні необхідно передбачати: - періодичне ретельне змазування і своєчасну заміну спрацьованих деталей; - балансування деталей які рухаються; - з‘єднання окремих вузлів та деталей за допомогою звукопоглинаючих матеріалів. 9.6. Машини та агрегати у відповідності з планами технічного обслуговування ТО та планово-попереджувальних ремонтів ППР повинні оглядатись з метою своєчасного виявлення та усунення усіх дефектів що можуть викликати збільшення шуму знос шестерень підшипників невчасне та недостатнє їх змазування тощо . 9.7. Не дозволяється перебування працюючих у зоні з рівнем звукового тиску понад 135 дБА в будь-якій октавній смузі. 9.8. Вібрація яку створюють ручні машини обладнані двигунами під час роботи яких маса ручної машини повністю або частково сприймається руками оператора не повинна перевищувати допустимих значень що наведені у ГОСТ 17770-86*. 9.9. Маса вібруючого устаткування або його частин що утримується руками у різних положеннях в процесі роботи не повинна перевищувати 10 кг якщо технічні вимоги не передбачають більш жорстких обмежень. 9.10. Рукоятки інструментів пристроїв а також органів керування повинні мати форму зручну для роботи. 9.11. Під час роботи з вібруючим устаткуванням сумарний час контакту з вібруючими поверхнями не повинен перевищувати 75% тривалості робочого дня. Понадурочні роботи з вібруючим устаткуванням не допускаються. 9.12. На підприємствах повинен бути забезпечений контроль рівнів шуму та вібрації на робочих місцях не рідше одного разу на рік. 10. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО УЛАШТУВАННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ СИСТЕМ ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА КАНАЛІЗАЦІЇ 10.1. Загальні вимоги 10.1.1. Водопостачання та каналізація будівель і споруд підприємств повинні бути виконані у відповідності з вимогами СНиП 2.04.01-85 СНиП 2.04.02-84 СНиП 2.04.03-85 і ГОСТ 12.3.006-75. 10.1.2. В усіх типах будівель які зводяться у каналізованих районах слід передбачати системи внутрішнього водопостачання та каналізації. 10.1.3. Якість холодної та гарячої води що використовується для виробничих та господарсько-питних потреб повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874-82*. 10.1.4. Вся розподільча мережа водопостачання та каналізації повинна бути позначена на генеральному плані підприємства. Окрім того на підприємстві повинні бути виконавчі креслення всіх водопровідних та каналізаційних мереж і споруд з наведенням усіх технічних даних матеріалу та діаметрів трубопроводів розмірів колодязів камер глибини закладання категорії грунтів арматури тощо з прив'язками до будівель або опорних пунктів а також особливі дані щодо можливих загазованості та затоплювання колодязів та камер. Всі зміни під час ремонту і реконструкції мереж та споруд повинні наноситись на виконавчі креслення. 10.2. Системи водопостачання 10.2.1. Розміщення влаштування експлуатація та порядок обслуговування систем водопроводу повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.01-85 СНиП 2.04.02-84 та цих Правил. Водопровідні мережі повинні бути закільцевані. 10.2.2. Водопостачання хлібопекарних і макаронних підприємств повинно бути безперервним з улаштуванням двох вводів від кільцевої міської місцевої водопровідної мережі. 10.2.3. Кожна водозабірна споруда з відкритих чи підземних джерел що знаходиться у віданні підприємства повинна мати технічну документацію узгоджену у встановленому порядку з місцевими органами санітарного нагляду. 10.2.4. Резервуари води для технологічних та господарсько-питних потреб що розташовані поза будівлями повинні бути зачинені. 10.2.5. Артскважини і колодязі повинні мати зони санітарної охорони. Радіус першого поясу зони повинен бути не менше 15 м другої - не менше 25 м. Радіус зони санітарної охорони повинен бути узгоджений з місцевими службами санітарного нагляду. Зона повинна бути огороджена у нічний час освітлена. 10.2.6. Господарсько-питний водопровід який живиться від міського водопроводу не повинен мати безпосереднього з'єднання з водопроводом який живиться від місцевого джерела водопостачання а також з водопроводом який подає воду непитної якості. 10.2.7. Температура питної води повинна бути не нижче 80 С та не вище 200 С. Сатураторні установки для отримання підсоленої і прісної води повинні відповідати Правилам будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском. 10.2.8. Прокладання труб водопостачання у приміщеннях електрощитових та в холодильних камерах не дозволяється. 10.2.9. Приєднання водорозбірних приладів до циркуляційних трубопроводів не допускається. 10.2.10. Огляд і перевірка справності усіх водопровідних пристроїв колодязів гідрантів засувок насосних установок тощо повинні проводитися не рідше разу на місяць у відповідності з графіком планово-попереджувального ремонту ППР затвердженим роботодавцем. 10.3. Системи каналізації 10.3.1. Для відведення стічних вод повинні передбачатися каналізаційні пристрої у відповідності з вимогами СНиП 2.04.03-85. Мережі виробничої та побутової каналізації повинні бути роздільними. 10.3.2. Каналізаційна мережа підприємств повинна приєднуватись до загальноміської каналізації за умови забезпечення характеристики стічних вод на рівні вимог СНиП 2.04.03-85 та за погодженням з місцевими органами санітарно-епідеміологічної служби. 10.3.3. Стічні води хлібопекарних і макаронних підприємств повинні як правило скидатися у міську місцеву каналізаційну мережу без попереднього очищення. До скидання у міську каналізацію слід передбачати усереднювачі стоків і випуски. Відпрацьовані реактиви з лабораторії перед спусканням їх у каналізацію необхідно знешкодити. Відходи які утворюються під час покриття форм полімерними матеріалами слід скидати у спеціальні ємкості для подальшого знешкодження і утилізації згідно з п. 19..2 СНиП 2.04.01-85. Зливові стоки перед скиданням у каналізацію повинні очищуватися. 10.3.4. Скидання побутових та забруднених виробничих стічних вод до поглинальних колодязів та бурових свердловин не дозволяється. 10.3.5. Для запобігання проникненню газів з каналізаційної мережі до технологічного устаткування або приміщення цеху всі санітарні прилади та приймачі що встановлені на мережах побутової та виробничої каналізації повинні бути обладнані гідравлічними затворами. 10.3.6. Прокладання внутрішніх каналізаційних мереж не допускається: під стелею у стінах та у підлозі обідніх залів робочих кімнат адміністративних будівель електрощитових та трансформаторних пультів управління автоматики припливних вентиляційних камер та виробничих приміщень які вимагають особливого санітарного режиму. 10.3.7. Улаштування трапів передбачається у приміщеннях миття діж матриць лотків і контейнерів форм інвентарю приготування хлібної мочки підготовки сировини вакуумних насосів приймання і зберігання солі і приготування розчину солі водобаків комірок прибирального інвентарю. Необхідність улаштування трапів у інших приміщеннях регламентується чинними будівельними нормами і правилами. 10.3.8. Підлога повинна мати ухил 2 градуси у бік каналізаційних трапів. Трапи повинні мати грати і гідравлічні затвори. Трапи необхідно розміщувати біля випусків стоків від устаткування але не менше одного трапа на 100 м2 підлоги. 10.3.9. Злив стічних вод від устаткування до каналізації повинен здійснюватись закритим способом з розривом струменя. Скидання стічних вод на підлогу виробничого приміщення а також влаштування відкритого жолобу для їх стікання до каналізації не допускається. 10.4. Експлуатація споруд водопостачання та каналізації 10.4.1. У разі відсутності міської місцевої каналізації стічні води повинні піддаватися очищенню. Способи очищення і відведення стічних вод повинні узгоджуватися в установленому порядку з органами державного санітарного нагляду. 10.4.2. У разі робіт на спорудах для очищення стічних вод повинні вживатись заходи що виключають безпосередній контакт обслуговуючого персоналу зі стічною рідиною застосування дистанційного управління засобів захисту працюючих . Відбір проб води або осадів із споруд слід виконувати з робочих площадок улаштування яких огорожа освітлення тощо повинно гарантувати повну безпеку працівників. 10.4.3. У разі ручного очищення бруд з грат слід видаляти в збірники з кришками з наступним вивезенням їх до місць знешкодження. 10.4.4. В колодязях та камерах мереж водопостачання та каналізації і інших спорудах повинні бути передбачені драбини або скоби для спуску. 10.4.5. Управління гратами шиберами засувками та іншим обладнанням що знаходиться під водою повинно здійснюватись з землі за допомогою маховиків керуючих пристроїв що виведені на поверхню перекрить на висоту 0.7 м. 10.4.6. Роботи в заглиблених камерах шахтних колодязях тощо повинні виконуватися у відповідності з вимогами викладеними у підрозділі 12.2 цих Правил. 10.4.7. Приймальна камера на підводному колекторі приміщення грат та приймального резервуара каналізаційних насосних станцій повинні бути оснащені припливно-витяжною вентиляцією з не менше ніж 5-кратним обміном повітря щогодинно. 10.4.8. Вимикачі освітлення вентиляції та іншого обладнання повинні розміщуватися перед входом до приміщення грат. 10.4.9. Вхід до приміщення автоматизованих грат допускається лише після 10-12 хвилинного провітрювання приміщення механічною вентиляцією. Вентиляція повинна працювати безперервно під час знаходження людей у приміщенні. 11. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ АБО ВИДУ РОБІТ 11.1 Загальні вимоги 11.1.1. Виробничі процеси повинні здійснюватись у відповідності з вимогами цих Правил та чинних нормативних актів. 11.1.2. Вибухопожежонебезпечне виробництво повинно бути оснащене автоматичними засобами контролю параметрів значення яких визначають вибухонебезпечність процесу сигналізацією граничних значень і системами блокування що перешкоджають виникненню аварійних ситуацій. 11.1.3. Під час відбору проб сировини напівфабрикатів тощо повинна бути виключена можливість травмування працюючих. 11.1.4. Переміщення пилоутворюючих матеріалів борошна цукру тощо повинно здійснюватися механічним та пневматичним транспортом що виключає можливість виділення пилу у повітря робочої зони. 11.1.5. Тиск вакуум в апаратах і трубопроводах температурний режим і рівень рідин в апаратах мірниках швидкість подачі матеріалу необхідно підтримувати у відповідності з вимогами технологічних інструкцій. 11.1.6. В усіх вибухопожежонебезпечних приміщеннях складах безтарного зберігання борошна цукру приміщеннях мішкоочищувальних машин відділеннях розмелу цукру тощо не дозволяється проведення ремонтних робіт якщо вимкнені припливно-витяжні вентиляційні системи. 11.1.7. Під час ремонтних робіт не дозволяється проведення операцій в період виконання яких можливе виділення вибухопожежонебезпечних речовин. До початку ремонтних робіт і в період їх проведення повинен проводитися аналіз повітряного середовища на наявність у приміщенні вибухопожежонебезпечних парів пилу борошняного цукрового тощо та газів. 11.1.8. У разі виявлення токсичних або вибухопожежонебезпечних газів у кількості що перевищує гранично допустимі концентрації ремонтні роботи повинні бути негайно припинені а працівники виведені з небезпечної зони. 11.1.9. В усіх випадках виникнення аварійних ситуацій під час ведення технологічного процесу слід негайно припинити роботу та провести заходи з усунення аварійних ситуацій згідно з інструкцією що діє на кожному підприємстві і затвердженій у встановленому порядку. 11.1.10. Санітарне чищення миття та змащення устаткування необхідно проводити тільки під час повної його зупинки перекриття запірної арматури на відповідних трубопроводах вимкнення електродвигунів та обов`язковому вивішуванні на пускових пристроях плакатів “Не вмикати! Працюють люди!”. 11.1.11. Для миття ємкостей повинно бути передбачено пiдведення мийного розчину гарячої i холодної води. Миття слiд проводити перекачуванням крiзь ємкостi i трубопроводи мийного розчину а потiм гарячої i холодної води. Миття ємкостей вручну слід виконувати тiльки після того як вимкнено електродвигун i вивiшено плакат "Не вмикати! Працюють люди!". 11.1.12. Не допускається накопичення борошняного пилу у приміщеннях і на устаткуванні. 11.1.13. Для попередження вибуху борошняного пилу та пожежі необхідно у відповідності з затвердженим графіком виконувати ретельне очищення від пилу всього устаткування трубопроводів опалювальної та освітлювальної арматури електричних приладів та приміщень. Для прибирання приміщень і очищення устаткування дозволяється застосування промислових пилососів у вибухобезпечному виконанні. 11.2. Системи контролю і керування виробничими процесами 11.2.1. Вимірювальні прилади повинні відповідати вимогам нормативних актів мати необхідний клас точності та виконання. Використовувати контрольно-вимірювальні прилади не за призначенням не допускається застосовувати кисневі манометри замість ацетиленових тощо . 11.2.2. Стаціонарні контрольно-вимірювальні прилади повинні бути сконцентровані. Шкала повинна розміщуватися не вище ніж 1.6 м від рівня підлоги чи робочої площадки та освітлюватися. 11.2.3. Між манометром та посудиною повинен бути встановлений триходовий кран або замінюючий його пристрій що дозволяє проводити періодичну перевірку манометра за допомогою контрольного. У необхідних випадках манометр в залежності від умов роботи та властивостей середовища яке знаходиться у посудині повинен обладнуватись сільфонною трубкою або іншим пристроєм який захищає його від безпосередньої дії середовища та температури. 11.2.4. Перевірку регулювання всіх контрольно-вимірювальних приладів та автоматичних пристроїв необхідно проводити у відповідності з ДСТУ 3400-2000. Точність показання приладів повинна відповідати паспортним даним заводу-виготовлювача. 11.2.5. Перевірка манометрів з їх опломбуванням або клеймуванням повинна здійснюватись не рідше одного разу на 12 місяців. Окрім того не рідше одного разу на 6 місяців власником посудини апарата устаткування проводиться додаткова перевірка робочих манометрів контрольним манометром з записом результатів у журналі контрольних перевірок. У разі відсутності контрольного манометра допускається перевірка перевіреним робочим манометром що має однакову шкалу та клас точності з тим що перевіряється. 11.2.6. На всіх манометрах вакуумметрах амперметрах дистанційних термометрах тощо повинно бути клеймо пломба з позначенням строку перевірки. Використовувати прилади що вчасно не пройшли перевірки а також прилади без клейма не дозволяється. 11.2.7. Контрольно-вимірювальні прилади повинні вибиратись з такою шкалою щоб при робочому тискові стрілка знаходилась у середній третині шкали. На циферблаті цих приладів повинна бути нанесена червона риска що вказує дозволені робочий тиск або розрідження. Замість червоної риски на циферблаті дозволяється закріплювати назовні металеву пластинку червоного кольору яка щільно прилягає до скла над відповідною позначкою шкали. Наносити фарбою риски на скло приладу не дозволяється. 11.2.8. Покажчики рівня рідини повинні встановлюватись вертикально або похило у відповідності з інструкцією заводу-виготовлювача при цьому повинна бути забезпечена добра видимість рівня рідини. 11.2.9. На кожному покажчику рівня повинні бути вказані допустимі верхній та нижній рівні. 1.2.10. Покажчики рівня повинні бути оснащені арматурою кранами та вентилями для їх від`єднання від посудин та продування. 11.2.11. У разі застосування в покажчиках рівня в якості прозорого елемента скла або слюди для запобігання травмуванню персоналу у разі їх розриву повинно бути передбачено захисний пристрій. 11.2.12. Органи керування виробничим устаткуванням повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.064-81 та мати чіткі позначення згідно ГОСТ 12.4.040-78* або написи що пояснюють їх функціональне призначення. Конструкція та розташування органів керування повинні виключати можливість мимовільного і самочинного вмикання та вимикання устаткування. 11.2.13. Пускові апарати виробничого устаткування повинні забезпечувати швидкість та плавність його вмикання та вимикання. 11.2.14. Наявність кількох місць пуску в устаткуванні не допускається за винятком: - на устаткуванні що обслуговується одним оператором і ширина зони обслуговування якого більше 2.5 м можуть встановлюватись дублюючі кнопки "Пуск" та "Стоп" за умови нагляду за ними оператора з будь-якого місця зони; - у разі одночасного обслуговування устаткування кількома працівниками у випадках коли таке устаткування та його пускова апаратура розташовані у різних приміщеннях а також за наявності складних агрегатів що поєднані виробничим циклом. У вказаному випадку повинні передбачатись: - звукова або світлова сигналізація - за ГОСТ 21786-76 сповіщення про готовність до вмикання цього механізму або комплексу механізмів від особи відповідальної за їх обслуговування; - пристрої вимикачі перемикачі вилки роз'єднання що виключають можливість дистанційного пуску механізму або лінії зупинених на ремонт; - спеціальна інструкція з керування таким устаткуванням. 11.2.15. Автоматичні потокові лінії повинні мати центральні пульти керування для роботи в автоматичному та налагоджувальному режимах крім того кожна машина що входить до складу потокової лінії повинна бути обладнана індивідуальними механізмами керування розташованими безпосередньо на машині. 11.2.16. Системи контролю і керування повинні забезпечувати додержання послідовності технологічного процесу автоматичне вимкнення та неможливість пуску попередніх у потоку механізмів у разі вимкнення наступного. 11.2.17. Панелі пульту керування необхідно встановлювати: - в горизонтальній площині або під кутом до 30 градусів відносно неї у разі розташування їх на висоті 0.6-1.0 м від рівня підлоги або площадки обслуговування; - під кутом 30-60 градусів до горизонталі у разі розташування їх на висоті 1.0-1.3 м; - у вертикальній площині або під кутом понад 60 градусів відносно горизонталі у разі розташування панелей на висоті 1.3-1.6 м від підлоги. На пульті керування мусять бути прилади та пристрої що вказують величини технологічних параметрів процесу та сигналізують про досягнення їх гранично допустимих робочих значень а також прилади що забезпечують надійне вимкнення виробничого устаткування в аварійних ситуаціях. 11.2.18. Органи керування виробничим устаткуванням що обслуговується одночасно кількома особами повинні мати блокування що забезпечує необхідну послідовність дій. У випадку коли частина устаткування що являє собою небезпеку для людей знаходиться поза межами видимості оператора повинні бути передбачені додаткові аварійні вимикачі. 11.2.19. Кнопки вмикання і вимикання машин та устаткування повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.007.0-75*. 11.2.20. Кнопки рукоятки вентилі та інші засоби управління повинні мати позначення і написи що пояснюють їх функціональне призначення. 11.2.21. На кожному робочому місці біля машин ліній повинна передбачатися аварійна кнопка "Стоп" для негайної зупинки всіх рухомих частин устаткування. Кнопка аварійного вимикання повинна виступати понад рівнем площини пульту бути збільшеного розміру у порівнянні з розмірами інших кнопок червоного кольору з грибоподібним штовхачем. Над кнопкою повинен бути напис "Аварійне вимкнення". 11.2.22. Кожна окрема машина станція або лінія повинні мати увідний вимикач ручної дії що знаходиться на панелі керування або на лицьовій стінці шафи на висоті не менше 0.9 м і не більше 1.5 м від рівня підлоги площадки . 11.2.23. Великогабаритні машини під час обслуговування яких оператор повинен знаходитись у русі а також конвеєри довжина яких перевищує 10 м повинні мати аварійні кнопки "Стоп". Кількість аварійних кнопок повинна бути такою щоб відстань між ними не перевищувала 10 м та щоб був забезпечений вільний доступ до них з будь-якого місця де може знаходитись обслуговуючий персонал. У разі розташування устаткування у суміжних приміщеннях на різних поверхах аварійні кнопки "Стоп" та звукова сигналізація повинні бути у кожному приміщенні. Крім того конвеєри у головній та хвостовій частинах повинні бути обладнані аварійними кнопками для їх зупинки. В місцях підвищеної небезпеки конвеєри повинні бути додатково обладнані вимикаючими пристроями для зупинки конвейєра в аварійних ситуаціях у будь-якому місці з боку проходу для обслуговування. 11.2.24. Машини та устаткування повинні мати індивідуальні приводи. На машинах які мають головний привод та привод окремих механізмів у разі можливості виникнення небезпеки під час непередбаченої зупинки одного з них двигуни всіх приводів повинні мати електричне блокування для взаємного вимикання у разі раптової зупинки одного з приводів. 11.2.25. Виробниче устаткування з кількома приводними двигунами повинно за необхідності мати кнопку негайної зупинки яка вимикає одночасно всі приводи там де це допустиме технологічним процесом . У разі розміщення устаткування у декількох приміщеннях аварійні кнопки "Стоп" повинні бути у кожному приміщенні. 11.2.26. На конвеєрах що входять до автоматизованих транспортних або технологічних ліній повинні бути передбачені автоматичні пристрої для зупинення приводу у разі виникнення аварійної ситуації. 11.2.27. Приводи конвеєрів та машин що з ними з'єднуються повинні бути зблоковані таким чином щоб у разі раптової зупинки будь-якої машини чи конвеєра не відбувалось переповнення та падіння вантажу що транспортується. 11.2.28. Органи керування засувки крани тощо розташовані вище 1.7 м від рівня підлоги або заглиблені повинні бути оснащені пристроями дистанційного керування або площадками для обслуговування. 11.2.29. Контакти апаратів вмикання та вимикання кнопок перемикачів тощо устаткування повинні бути захищені від потрапляння у них пилу дії емульсій масел та інших рідин що застосовуються у виробництві. 11.2.30. Ручки важелів маховички та інші механізми керування які можуть зазнавати нагріву переохолодження або випадково опинитись під струмом мають бути виготовлені з низькотеплопровідних та електроізоляційних матеріалів. 11.2.31. Органи ручного керування ручки зіркоподібні штурвали маховички зі спицями або важелі що знаходяться на рухомих елементах машин під час механічного переміщення елементів не повинні обертатись. 11.2.32. Пускові механізми що керують напрямком руху механізмів повинні мати фіксоване нейтральне положення а їх робоче положення що відповідає конкретному напрямку руху механізмів повинно бути позначене стрілкою та написом що вказує напрям руху. 11.2.33. Живильні пристрої повинні мати запобіжні засоби клапани для виключення можливості зворотного викиду продукту з машини дробарки тощо . 11.3. Сигналізація і зв'язок 11.3.1. Перелік виробничих приміщень з якими встановлюється зв'язок та вид зв'язку визначаються розробниками проекту в залежності від особливостей технологічних процесів умов виробництва категорії його вибухопожежної та пожежної небезпеки і інших факторів. 11.3.2. На підприємствах слід передбачати наступні види зв‘язку та сигналізації: адміністративно-господарський директорський міський транспортний телефонний зв‘язок виробничий гучномовний зв‘язок. пожежну та охоронно-пожежну сигналізацію сповіщення людей про пожежу. 11.3.3. Прямий телефонний зв'язок повинен бути між роботодавцем і керівниками цехів і служб. 11.3.4. Основні і підсобні виробничі приміщення топочне відділення ремонтні приміщення парокотельна і інші дільниці повинні мати телефонний зв'язок. Відділення між якими підтримується постійний виробничий взаємозв'язок повинні бути обладнані телефонним диспетчерським або селекторним зв'язком в залежності від умов виробництва розміщення споруд і виробничих дільниць на території підприємства. 11.3.5. Місця робіт пов'язані послідовністю або одночасністю виконуваних операцій повинні бути забезпечені двосторонньою звуковою або світловою сигналізацією дзвінок сирена переговірна трубка лампочка . 11.3.6. Розміщення систем зв'язку і сповіщення здійснюється у місцях зручних і безпечних для обслуговування де повинні бути виключені: вібрація забруднення продуктами технології механічні та інші діяння що впливають на точність надійність і швидкість дії. Сигнальні пристрої повинні бути розміщені так щоб забезпечувалась видимість і чутність сигналу за умов праці цієї дільниці. 11.3.7. У вибухопожежонебезпечних зонах електрообладнання зв'язку і засобів автоматичної сигналізації повинно бути у вибухозахищеному виконанні згідно з вимогами ПУЕ. 11.3.8. Системи зв'язку і сповіщення маркуються з нанесенням відповідних написів що чітко відображають їх функціональне призначення. 11.3.9. Роботи з монтажу налагодження ремонту регулювання і випробування систем зв'язку і сповіщення у вибухопожежонебезпечних приміщеннях повинні виключати іскроутворення. На проведення таких робіт у вибухопожежонебезпечних зонах оформляється наряд-допуск розробляються заходи що гарантують безпеку організації і виконання робіт. 11.3.10. У разі знімання засобів зв'язку і сповіщення для ремонту налагодження або повірки повинна виконуватись негайна заміна знятих засобів на ідентичні з усіх параметрів. 11.3.11. Для пуску після зупинки устаткування та ліній які працюють у автомати-чному режимі повинна бути кнопка що автоматично вмикає звуковий сигнал за 15 секунд до вмикання привода. 11.4. Безтарне зберігання сировини 11.4.1. У разі проектування монтажу та експлуатації установок для безтарного приймання зберігання і внутрішньозаводського транспортування борошна слід керуватися Інструкцією з експлуатації складів безтарного зберігання борошна на підприємствах хлібопекарної промисловості Інструкцією з санітарного очищення бункерів складу безтарного зберігання борошна на хлібозаводах Інструкцією щодо забезпечення вибухобезпеки в установках безтарного приймання зберігання та внутрішньозаводського транспортування борошна на підприємствах хлібопекарної промисловості та цими Правилами. 11.4.2. На підприємстві має бути опрацьована інструкція з безпечного обслуговування безтарних установок згідно з вимогами цих Правил та затверджена наказом роботодавця. 11.4.3. Устаткування яке призначене для безтарного зберігання борошна і цукру повинно бути розташоване в окремому приміщенні. 11.4.4. Склади безтарного зберігання борошна відкритого або частково відкритого типу рекомендується обладнувати легкими навісами. Для обслуговування верхньої частини силосів складів відкритого і частково відкритого типу слід передбачати загальну площадку обслуговування зі сходами маршового типу. 11.4.5. Площадки і сходи повинні мати захисні гратчасті огородження висотою не менше 1.0 м зашиті знизу на висоту 0.15 м. 11.4.6. Автоборошновози повинні бути оснащені автономною компресорною установкою що приводиться в дію від двигуна автомобіля або електродвигуна споживача з манометрами для контролю тиску повітря яке подається для розвантаження бункерів запобіжним клапаном який спрацьовує у разі перевищення тиску в системі більше 1.6 кгс/см2 і забезпечує безпеку під час розвантажувальних робіт. Неприпустимо підключення автоборошновозів до стаціонарних джерел подавання стисненого повітря коли тиск повітря яке подається перевищує гранично допустимі параметри для розвантаження сировини із бункерів або відсутні редукувальні органи на встановлений тиск. Автоборошновози повинні мати пристрій для виходу витисненого із бункера повітря під час його завантаження борошном і очищення повітря від пилу з повертанням борошняного пилу в бункер. Для зручності і безпечного обслуговування верхніх люків автоборошновози повинні бути оснащені майданчиками з огородженням і драбинами. 11.4.7. У разі дистанційного автоматичного режиму керування безтарною установкою повинні бути забезпечені: - світлова сигналізація нормального і аварійного стану механізмів і технологічних параметрів звукова сигналізація про аварійні ситуації; - ввімкнення попереджувальної сигналізації до початку автоматичного запуску маршруту; - автоматичне вимкнення всіх попередніх до потоку механізмів у разі аварійного вимкнення одного механізму; - можливість вимкнення механізму за допомогою кнопки керування що знаходиться безпосередньо біля механізму. 11.4.8. Щоб попередити завали у продуктопроводах необхідно додержувати послідовності пуску і зупинки машин: - у разі вмикання - перед завантаженням провести продування мережі від живильника до приймальної ємкості; - у разі зупинки - після вимкнення живильника провести продування мережі; - не допускається переповнення силосів обладнаних фільтрами вище допустимого рівня. 11.4.9. На лініях транспортування пилоподібних горючих речовин борошна цукру тощо які можуть утворювати вибухонебезпечні концентрації в корпусах устаткування або повітроводах повинні бути встановлені пристрої для уловлювання феромагнітних домішок із транспортованого продукту особливо перед устаткуванням з швидкообертовими деталями. 11.4.10. Устаткування для транспортування і зберігання борошна і цукру для запобігання вибуху і пожежі повинно бути герметичним: - на кришках ємкостей силосів бункерів ковшових конвеєрів норій гвинтових конвеєрів повинні бути ущільнюючі прокладки; - головки башмаки і труби ковшових конвеєрів усі з'єднання труб запірної арматури повинні бути повітропилонепроникні. 11.4.11. Ковшові конвеєри фільтри і циклони повинні бути захищені вибухорозрядниками. 11.4.12. Лазові і завантажувальні люки розташовані у верхній частині силосів та інших пристроїв окрім кришок повинні мати знімні металеві запобіжні грати з вічками розмірами не більше ніж 0.25х0.075 м. 11.4.13. Усі грати повинні кріпитися на завісах або болтах. Не дозволяється грати кріпити замками. 11.4.14. Лази овальної або прямокутної форми повинні мати розміри не менше ніж 0.5 х 0.6 м. Круглі лази повинні мати діаметр у просвіті не менше ніж 0.5 м. 11.4.15. Ємкості для безтарного зберігання борошна і цукру повинні бути з'єднані з аспіраційною системою або оснащені фільтрами. Аспіраційну систему ємкостей для безтарного зберігання не слід об'єднувати з аспірацією технологічного і транспортного устаткування яке має обертові деталі. 11.4.16. Устаткування і трубопроводи де можуть накопичуватися заряди статичної електрики повинно бути виготовлено із струмопровідних матеріалів. Місця фланцевих з'єднань які мають ущільнювальні прокладки повинні мати видимі струмопровідні перемички. Устаткування та трубопроводи для аерозольтранспорту повинні бути пофарбовані струмопровідною фарбою. Для зняття статичної електрики металеві краї вставки з органічного скла у трубопроводах повинні бути з`єднані гнучким металевим провідником який обвиває вставку з кроком 0.2 м. Прогумовані шланги повинні бути шунтовані з внутрішнього і зовнішнього боку а наконечник шланга повинен виготовлятися з металу що не дає при ударі іскор. Для зняття зарядів статичної електрики в горловині бункерів ємкостей під час засипання продукту повинна бути встановлена заземлена похила площина. 11.4.17. Бункери для зберігання борошна та цукру повинні мати пристрої для руйнування склепіння і пристрої для безпечного спуску працівника усередину ємкості. 11.4.18. Повне очищення силосів слід виконувати один раз на рік конуси і верхні зони бункера підлягають очищенню один раз на 3 місяці. 11.4.19. Силоси і бункери за необхідності повинні освітлюватись зверху через люки переносними світильниками прожекторного типу пилонепроникного виконання або переносними акумуляторними ліхтарями. 11.4.20. Забороняється зберігати на складі безтарного зберігання борошна ЛРЗ і ГР балони з газами та обтирально-змащувальні матеріали. 11.4.21. Повітряне середовище приміщень складів безтарного зберігання борошна цукру повинно перевірятися на визначення концентрації пилу у повітрі згідно графіка затвердженого роботодавцем але не рідше одного разу на рік. 11.4.22. Завантажувальнi люки установки для безтарного приймання і зберігання солi у розчинi повиннi мати кришки i запобiжнi грати. У разi подавання солi в установку транспортером необхiдно передбачати площадку обслуговування i заходи безпеки якi викладенi у пiдрозділах 14.5 і 15.5 цих Правил. 11.5. Тарне зберігання сировини і готової продукції 11.5.1. У разі тарного зберігання сировини борошна цукру солі мішки з сировиною на складі повинні укладатися на спеціальні стелажі або піддони «трійниками» або «п'ятириками» у разі додержання порядку ув'язування мішків і вертикальності штабеля. Ящики повинні укладатися "у перев’язку" в штабелі. Бочки повинні укладатися у штабелі у вигляді зрізаної піраміди з прокладанням дощок між кожним рядом. Щоб запобігти розкочуванню штабеля крайні бочки повинні надійно заклинюватися. 11.5.2. Спосiб укладання вантажів повинен забезпечувати: - безпеку працюючих на штабелi та бiля нього; - стiйкiсть штабелiв та вантажiв; - механiзоване розбирання штабеля та пiдіймання вантажу навiсними захоп-лювачами підйомно-транспортного устаткування; - циркуляцiю повiтряних потокiв у разі природної або штучної вентиляцiї закритих складiв. 11.5.3. Напроти дверних прорізів складського примiщення необхiдно залишати проходи шириною що дорівнює ширині дверей але не менше 1.0 м. При ширинi складу бiльше нiж 10 м уздовж складу посередині повинен бути прохiд шириною не менше 2.0 м. У разі складування тарних вантажів мiшки з сипкими вантажами ящики короби зi штучними вантажами тощо необхiдно передбачати проходи мiж штабелями шириною не менше 1.25 м не рідше ніж через 12 м; вiдстань від штабелiв до стiн - не менше 0.8 м. Стелажі призначені для укладання сировини і матеріалів повинні бути стійкі і надійно закріплені мати написи гранично допустимих навантажень на них. 11.5.4. Висота штабелів у разі укладання затарених вантажів не повинна перевищувати розмірів вказаних у таблиці. 11.1. Таблиця 11.1. Найменування і характер вантажів Висота штабеля м у разі ручного укладання у разі механізованого укладання Вантаж: у ящиках маса в кг до 50 2.0 3.2 у бочках 2.0 3.0 у мішках маса в кг до 70 2.0 3.8 11.5.5. Ширина проїздiв складiв по яких рухається цеховий транспорт вiзки штабелеукладачі електронавантажувачі електрокари тощо повинна встановлюватись з урахуванням габаритiв навантажених транспортних засобiв плюс 0.8 м у разі одностороннього руху а у разі зустрiчного руху - не менше подвоєної максимальної ширини навантаженого транспорту плюс 1.5 м. Вiдстань помiж штабелями для проїзду електронавантажувача уздовж фронту штабелювання повинна бути не менше 3.5 м для проїзду без штабелювання - не менше 2 м. 11.5.6. Вiдстань вiд штабеля до елементiв електричного освiтлення повинна бути не менше 1 м. 11.5.7. Відстань від верху штабеля до перекриття або низу виступаючих частин стаціонарних конструкцій повинна бути не менше 0.5 м. 11.5.8. Патрубки для приймання рідкої сировини патоки олії сироватки повинні бути закриті і розташовані під навісом. 11.5.9. Усi захиснi огородження хлiбоукладального агрегату повиннi мати блокування з приводом. 11.5.10. Циркуляцiйнi столи повиннi мати по всьому колу борт заввишки не менше 0.08 м. Поверхня столу повинна бути гладенькою. Максимальна швидкiсть руху краю столу не повинна перевищувати 0.2 м/с. 11.5.11. Проїзди у хлiбосховищi у разi використання вагонеток контейнерів повинні бути шириною не менше величини діагоналі вагонетки контейнера плюс 0.7 м. 11.5.12. Вiдстань мiж окремими групами вагонеток контейнерiв допускається шириною не менше 0.7 м. Проїзди для електронавантажувачiв повиннi бути шириною не менше 3.0 м. 11.5.13. Пiдлога експедицiї i завантажувальної платформи повинна бути на одному рiвнi і у разi застосування вагонеток з металевими колесами - покрита металевими плитами. 11.5.14. Лотковi вагонетки i контейнери повиннi мати пристрої якi виключають попадання нiг пiд колеса. 11.5.15. Конструкцiя коліс повинна передбачати можливiсть їх повороту на 180 градусiв. Колеса не повиннi виходити за габарити вагонетки або контейнера. 11.5.16. Контейнери i лотки для ручного укладання хлiба повиннi бути виготовленi з полегшених матерiалiв i бути пристосовані до механiзованої санiтарної обробки. Закрайки i ребра контейнерiв i лоткiв не повиннi бути гострими. 11.5.17. Маса лотка з хлiбобулочними виробами не повинна перевищувати 15 кг. 11.5.18. У механiзованих експедицiях траси для перемiщення контейнерiв повиннi мати спецiальнi переходи над рейковими колiями i не повинні заглиблюватися. На кiнцях рейкових колiй повиннi бути упори. 11.5.19. Вiзки повиннi мати блокуючий пристрiй з гальмом для швидкої зупинки у разi зіткнення з перепоною. 11.5.20. Мiсця завантаження автомобілів повиннi бути обладнанi механiзмом стикання пiдлогових колiй хлiбосховища i направляючих в автомобiлi. 11.5.21. У складських приміщеннях або на спеціально відведених площадках призначених для зберігання кислот лугів і інших агресивних речовин повинні бути вивішені попереджуючі написи з позначенням речовин які зберігаються і інструкції з охорони праці під час роботи з цими речовинами. На складі має бути запас засобів для нейтралізації розлитих кислот і лугів. 11. 6. Просіювання і подрібнення сировини та напівфабрикатів 11.6.1. Устаткування силосно-просiювального вiддiлення окрiм загального пускового пристрою повинно мати iндивiдуальне керування. 11.6.2. Застосування віброрешіт для просіювання борошна та цукрової пудри не допускається. 11.6.3. Зовнiшню поверхню просiювачiв та iнших машин що застосовуються для пiдготовки борошна слiд щоденно очищувати вiд борошняного пилу. Внутрiшня поверхня просiювачiв повинна очищуватися вiд борошняного пилу не рiдше разу на тиждень. 11.6.4. Шнеки ковшoвi елеватори слід не рiдше разу на 10 днiв розбирати i очищати з перевiркою їх справностi. 11.6.5. Місця виділення пилу повинні обладнуватись місцевими відсмоктувачами з наступним очищенням запиленого повітря перед викидом до атмосфери. Приміщення повинно прибиратись. Періодичність прибирання пилу встановлюється конкретно для кожної ділянки але не рідше одного разу за зміну. 11.6.6. Дробильно-розмельне відділення повинно розміщуватись в звукоізольованому приміщенні. 11.6.7. Дробарки для переробки сухих відходів повинні мати патрубки для приєднання до аспіраційних установок. 11.6.8. Дробарки у разі виникнення вібрації понад припустимі норми слід зупинити до усунення несправності. 11.6.9. Чищення виробничих силосiв повинно виконуватися згiдно з вимогами підрозділу 12.2 цих Правил. 11.7. Приготування рідких дріжджів і заквасок 11.7.1. Відділення приготування рідких дріжджів і заквасок повинно розташовуватися в iзольованому примiщенні що обладнане припливно-витяжною вентиляцiєю. 11.7.2. Повiтряне середовище примiщення повинно перевiрятися на вмiст у повiтрi вуглекислого газу не рiдше разу на мicяць. У разi перевищення гранично допустимої концентрацiї 0 5 % по об`єму повиннi бути проведенi заходи щодо усунення недолiкiв у роботi вентиляцiйних систем. 11.7.3. Подача сировини у заварювальну машину і вивантаження напівфабрикату повинні проводитися без застосування ручної праці. 11.8. Приготування i зберiгання рiдких компонентiв 11.8.1. Завантаження і вивантаження компонентів повинні бути механізовані. 11.8.2. Установки для підготування жиру трубопроводи пари гарячої води розтопленого жиру повиннi мати теплоiзоляцiю на грiючiй сорочцi i кришці та вiдповідати вимогам підрозділу 14.4 цих Правил. 11.8.3. Установка пневматичної дiї для приготування i зберiгання цукрового розчину повинна мати блокування покажчика рiвня сировини у витратному баці з пристроєм для подавання стисненого повiтря. Запобiжний клапан повинен бути вiдрегульований так щоб вiн спрацьовував якщо тиск перевищує надлишковий робочий бiльше нiж на 0 05 МПа 0 5кгс/ см2 у разі надлишкового робочого тиску у посудинi до 0 3 МПа 3кгс/см2 включно i на 15% - у разі надлишкового робочого nиску у посудинi до 6 0 МПа 60 кгс/ см2 включно. Тиск настроювання запобiжного клапана повинен бути рiвним робочому тиску у посудинi або перевищувати його але не бiльше нiж на 25 %. 11.8.4. Машина для приготування хлiбної мочки повинна мати гратки з вічками 0.05х 0.05 м якi огороджують рiжучi органи зблокованi з приводом. 11.8.5. Площадка для обслуговування ємкостей для приготування i зберiгання рiдких компонентiв повинна розташовуватися на вiдстанi 1.0 м вiд верхнього краю ємкостi i вiдповiдати вимогам підрозділу 14.5 цих Правил. 11.9. Приготування тіста 11.9.1. Подавання сировини для завантаження тістомісильних машин повинно бути механізовано. 11.9.2. Для вiдведення вуглекислого газу з бункерiв для бродіння опари або тіста у бiчних стiнках кожного вiдсiку повинен бути передбачений отвiр з пробкою дiаметром не меншим ніж 0.1 м який розташований на висотi не більше ніж 0.2 м від днища бункера. 11.9.3. У тiстоготувальних вiддiленнях з пiдкатними дiжами повинно бути передбачене мiсце для миття дiж з пiдведенням холодної i гарячої води i трапами у пiдлозi. 11.9.4. Тістоспуски повинні бути споряджені запобіжними гратами. Робота усерединi бункерiв i у тiстоспусках повинна проводитися у вiдповiдностi до вимог пiдрозділу 12.2. цих Правил. 11.9.5. Для чищення внутрiшньої поверхні бункерiв корит тiстоспускiв повиннi застосовуватися скребки на довгому держаку. 11.10. Поділ формування та вистій тіста 11.10.1. Конусна частина тiстоокруглювальної машини повинна обертатися за годинниковою стрiлкою. Тістові заготовки до подавання у тiстоокруглювальну машину повиннi обдуватися очищеним повiтрям. 11.10.2. Конструкцiя вистійних агрегатiв повинна забезпечувати зручнiсть санiтарної обробки гладеньку пiдлогу у вiдсiках дверi що легко вiдчиняються . Кармани колисок повиннi бути виготовленi з матерiалу який виключає прилипання тiста. 11.10.3. Пiд час руху конвеєра вистою не допускається завантажувати i розвантажувати колиски поправляти i доставати тiстовi заготовки що упали. 11.10.4. Для термінової зупинки механiзмiв конвеєр вистою повинен бути обладнаний додатковими кнопками "Стоп" що розмiщаються з обох бокiв агрегату. 11.10.5. У вистiйних агрегатах повинен бути передбачений механiзм ручного привода конвеєра для вивантаження виробiв у випадку аварiї. Напрям обертання рукоятки цього привода повинен бути позначений стрiлкою. Зусилля на рукоятцi ручного привода не повинно перевищувати 150 Н 15кгс . 11.10.6. Стацiонарнi камери для вистою необхiдно споряджувати низьковольтним освiтленням i витяжною вентиляцiєю. 11.10.7. Механiзовані установки для обшпарювання і обварювання бубличних виробів повинні мати пристрої для автоматичного завантаження і вивантажування тістових заготовок i бути оснащені мiсцевими вiдсмоктувачами. 11.10.8. Устаткування для обшпарювання і обварювання тістових заготовок повинно мати пристрої що виключають заповнення робочої ємкості кип`ячою водою більше ніж 2/3 об`єму. 11.10.9. Небезпечна зона обшпарювання або обварювання тістових заготовок повинна бути огороджена. 11.10.10. Устаткування для обшпарювання і обварювання повинно мати пристрої для з`єднання з каналізацією і переливну трубу. 11.11. Випікання виробів 11.11.1. Приміщення де розміщуються печі мусять обладнуватися припливно-витяжною вентиляцією. 11.11.2. Висота приміщення для встановлення печей повинна дорівнювати висоті печі плюс не менше 1 м від верхніх виступаючих частин печі до перекриття та не менше 0.6 м від балок. 11.11.3. Хлiбопекарнi печi мають бути оснащенi контрольно-вимiрювальними приладами для вимiрювання i контролю параметрiв технологiчного режиму температури у пекарнiй камерi тиску пари яка надходить на зволоження тривалостi випiкання i параметрiв процесу горiння палива тиску газу i рiдкого палива тиску повiтря бiля горiлок розрiдження у топцi температури продуктiв згоряння у камерi змiшування наявностi факелу . 11.11.4. Використання пари для зволоження тістових заготовок від котельні де застосовується хімводоочищення яке працює за схемою амоній-натрій катіонування а також використовується гідрозін не дозволяється. 11.11.5. Робочі мiсця бiля завантажувальних i вивантажувальних отворiв печi повиннi бути обладнанi витяжними зонтами а за необхідності - припливною вентиляцiєю. На робочих мiсцях бiля печей i агрегатiв остаточного вистою слiд улаштовувати повiтряне душирування. Температура душирувального повiтря у зимовий час повинна бути 220 С зi швидкiстю руху повiтря 1 м /с. 11.11.6. Витяжні зонти і повітроводи необхідно чистити щоб уникнути накопичення продуктів займання. 11.11.7. Подавання припливного повiтря у виробничi примiщення повинно виконуватися у робочу зону. 11.11.8. Робота з огляду і ремонту печей повинна проводитися за графіком затвердженим роботодавцем. 11.11.9. До початку ремонтних робіт топка і газоходи повинні бути провентильовані і надійно захищені від можливого проникнення до них газів від інших працюючих печей а на пусковому пристрої електродвигунів запірних пристроях трубопроводів повинні бути вивішені попереджувальні плакати. 11.11.10. До виконання аварiйних робiт усерединi гарячої печi допускаються робiтники що пройшли медичний огляд i iнструктаж з охорони праці та отримали письмовий дозвiл наряд - допуск вiдповiдальної особи який видається пiсля перевiрки мiсця проведення робiт. 11.11.11. Роботи усерединi пекарної камери можливо проводити якщо температура не перевищує 500 С. Тривалiсть перебування робiтника усерединi пекарної камери не повинна перевищувати 20 хвилин пiсля чого повинен бути 20-ти хвилинний вiдпочинок. Пiд час проведення робiт усерединi печi повинен бути постiйно присутнiй головний механiк або начальник змiни. Кiлькiсть робiтникiв що проводять ремонт повинна бути не менше двох. Вони повинні бути спорядженi спецодягом костюмом вiд впливу високих температур рукавицями шоломом i рятувальним поясом з мотузкою. 11.11.12. Поверхня хлібопекарних форм і листів які знаходяться у контакті з тістовими заготовками повинна бути покрита жаростійким зносостійким антиадгезійним матеріалом який допущений до використання у контакті з харчовими продуктами Міністерством охорони здоров'я України. 11.11.13. Експлуатація і розпалювання печей повинні проводитися у відповідності з інструкцією затвердженою роботодавцем. Обслуговування печей на газоподібному паливі повинно проводитися згідно з вимогами Правил безпеки систем газопостачання України. 11.11.14. У топочному відділенні повинен бути телефонний зв`язок і звукова сигналізація. 11.11.15. Проходи у топочному відділенні і виходи з нього не менше 2-х з протилежних боків приміщення повинні бути завжди вільні а двері відчинятися назовні. 11.11.16. У топочному відділенні допускається мати запас твердого палива не більше ніж на одну зміну за умови якщо воно не заважає обслуговуванню топок та вздовж фронту топок залишається вільний прохід шириною не менше 1.5 м. 11.11.17. Улаштування топок газових печей і агрегатів нижче рівня прилеглої території підлоги приміщення не допускається. 11.11.18. Для топок конвеєрних печей які працюють на твердому паливі необхідно передбачати ізольоване приміщення відокремлене протипожежною стіною протипожежними дверима і перекриттям. 11.11.19. Подавання твердого палива у топочне відділення а також видалення золи і шлаку в кількості 200 кг/год і більше повинні проводитися механізованим засобом. 11.11.20. Витратні баки для рідкого палива повинні встановлюватися в ізольованому приміщенні що має витяжну вентиляцію і зачиняється на замок. Витратний бак рідкого палива повинен мати спускну трубу з вентилем і переливну трубу з виведенням назовні у спеціально відведене місце. 11.12. Сушіння виробів 11.12.1. Для кожного сушильного агрегату повинні бути встановлені гранично допустимі норми завантаження сировиною що підлягає сушінню та гранично допустимий температурний режим. 11.12.2. Сушильне устаткування повинно оснащуватися контрольно-вимірювальними приладами та засобами автоматичної сигналізації яка спрацьовує у разі перевищення встановлених граничних величин температури сировини що висушується. 11.12.3. Сушарки безперервної дії повинні бути обладнані пристроями які забезпечують синхронність роботи завантажувальних і розвантажувальних пристроїв і накопичувача-стабілізатора. 11.12.4. Подавання висушених макаронних виробiв з сушарок до накопичувача повинно виконуватися механiчним транспортом або самопливом. 11.12.5. Вирівнювання продукту який висушується на завантажувальній стрічці повинно бути механізовано. 11.12.6. Конструкцiя устаткування для сушiння повинна передбачати пристрiй для вiдведення пароповiтряноїi сумiшi i очищення сушарок вiд пилу. 11.12.7. У разi виготовлення макаронних виробiв якi мають безпосереднiй контакт з парою не допускається використання пари від котельної де застосовується хімводоочищення яке працює за схемою амоній-натрій катіонування а також використовується гідрозін. 11.13. Розфасування пакування 11.13.1. У разi фасування вручну слiд використовувати столи з гладенькою поверхнею - металевi дерев'яні покритi пластиком жерстю або iншими матерiалами якi дозволенi до застосування Мiнiстерством охорони здоров`я України. 11.13.2. Живильники пакувальних машин i автоматiв якi працюють з автоматичним подаванням виробiв вiд лiнiї повиннi мати пристрої якi блокують подавання виробiв у живильник у разi його переповнення i вiдводять потiк виробiв у резервний приймальник. 11.13.3. Завантаження продукту який розфасовується і вивантаження готових виробів повинні бути механізовані. 11.14. Миття тари 11.14.1. Мийне відділення повинно розміщуватися в окремому приміщенні обладнаному припливно-витяжною вентиляцією. 11.14.2. Підлога в приміщенні повинна бути водонепроникненою з ухилом 2 градуси у бік трапу. 11.14.3. Температура води під час миття тари вручну повинна бути не більше 550 С. 11.14.4. Приготування лужного розчину повинно бути механізовано. Розчин до машин і ванн повинен подаватися трубопроводами. Подавання розчину стисненим повітрям або парою не допускається. 11.15. Картонажне виробництво 11.15.1. Поздовжньо-різальні верстати повинні мати: - систему аварійної зупинки; - механічні пристрої для заправлення паперу під притискні ролики; - пристрої для механічного видалення обривків паперу; - пристрої для механічного знімання розрізаних рулонів з несучих валів типу виштовхувача і пересувної платформи; - вогнегасник. 11.15.2. Деталі що обертаються і ріжучі пристрої поздовжньо-різальних верстатів у зоні знаходження обслуговуючого персоналу повинні бути огороджені. Огородження повинно блокуватися з приводом верстата. 11.15.3. Поздовжньо-різальні верстати повинні бути оснащені захисним огородженням що перешкоджає проникненню обслуговуючого персоналу під час роботи верстата у зону між приймальним столом і розрізним верстатом а також між верстатом і зоною знімання розрізаних рулонів. 11.15.4. Поздовжньо-різальні верстати повинні мати надійне закріплення гільзотримачів і ножів. 11.15.5. Торцеві сторони рулонів на перемотувальних верстатах повинні бути огороджені. 11.15.6. Аркушорізальні машини повинні бути споряджені системою аварійної зупинки огородженнями рухомих частин зблокованими з приводом машини. 11.15.7. Для знімання і встановлення рулонів паперу або картону повинна бути передбачена механізація. 11.15.8. Аркушорізальні машини повинні бути оснащені пристроями типу безконтактної блокіровки тощо що перешкоджають наближенню рук персоналу до зони рубки паперу приводять у захисне положення бар'єрне огородження . 11.15.9. Аркушорізальні машини повинні мати надійне закріплення ножів. 11.15.10. Одноножові різальні машини повинні мати два типа запобіжних пристроїв: - вмикання за принципом " зайнятості двох рук"; - блокуючі системи що запобігають самочинному опусканню ножів і перешкоджають попаданню рук у небезпечну зону. 11.15.11. Для запобігання попаданню рук під ніж у разі вилучення готової продукції із зони різання різальні машини повинні бути оснащені безконтактною блокіровкою фотоелемент що приводить у дію гальмовий пристрій ножа або у захисне положення бар'єрне огородження. 11.15.12. Гальмовий пристрій повинен забезпечувати можливість зупинки ножа в будь-якому положенні. 11.15.13. Для виштовхування готової продукції із зони різання повинен бути передбачений спеціальний пристрій. 11.15.14. Конструкція пускових пристроїв різальної машини повинна виключати можливість ненавмисного вмикання машин пускові кнопки повинні бути втоплені у панелі . Ножне вмикання різальних машин повинно бути виключено. 11.15.15. Різальні машини повинні автоматично вимикатися у разі досягнення крайнього верхнього положення при цьому лезо ножа не повинно виступати поза нижній край притискача. 11.15.16. Різальні машини повинні бути оснащені пневмотранспортними системами для видалення паперових обрізків. 11.15.17. Не допускається застосування на одноножових різальних машинах марзанів і прокладок із свинцевих сплавів. Як матеріал для марзанів рекомендується застосовувати пластмасу і дерево. 11.15.18. У разі різання малоформатної продукції етикеток ярликів тощо для підтримування стопи що обрізається повинні застосовуватися спеціальні пристосування приставки-косинці тощо . 11.15.19. Картонорізальні машини повинні бути оснащені місцевими відсмоктувачами які зблоковані з пусковим пристроєм. 11.15.20. Для охорони рук працюючих перед дисковими ножами повинна бути встановлена пересувна планка рух якої має бути зблокований з двигуном машини. 11.15.21. У випадку несправності запобіжних і блокуючих пристроїв експлуатація машини повинна бути припинена. 11.15.22. Ножі що встановлюються на поздовжньо-різальних верстатах аркушорізальних машинах одноножових різальних машинах і іншому устаткуванні повинні зберігатися на спеціальних стелажах у дерев'яних або пластмасових футлярах у горизонтальному положенні. 11.15.23. Переносити ножі слід тільки у футлярах. 11.15.24. Заміна ріжучих рубальних і дискових ножів повинна проводитися тільки при знеструмленому приводі машини. На пускових пристроях повинні бути вивішені плакати "Не вмикати! Працюють люди!" 11.15.25. Заточування ножів слід проводити на спеціальних верстатах оснащених запобіжним екраном зблокованим з пусковим пристроєм. 11.15.26. Для очищення ножових валиків слід застосовувати йорж на довгому держаку. Очищення повинно проводитися якщо машина вимкнена. 11.15.27. Преси висікальні повинні мати: - автоматичну або напівавтоматичну подачу матеріалів; - вмикання машини двома руками; - огородження шляху яким проходить пуансон штамп ; - пристрої типу пересувних бар'єрів; - руковідводячі і обмежуючі пристрої тощо. 11.15.28. Висувна плита висікального преса повинна бути рівною. 11.15.29. Пускова педаль преса який приводиться до руху від педалі повинна обладнуватися захисним огородженням типу козирка що виключає випадкове вмикання преса. 11.15.30. В період обслуговування висікальних пресів перед кожною зміною необхідно перевіряти справність системи огородження небезпечної зони надійність кріплення штампів. 11.15.31. Заміна прес-форм і перестановка висікальних ножів повинна проводитися при знеструмленому електродвигуні та вивішеному попереджувальному плакаті. 11.15.32. Прес-форми повинні зберігатися на стелажах покладеними лезами ножів донизу у спеціальні гнізда. 11.15.33. Ніж біговального верстата повинен бути огороджений захисною планкою що встановлюється над поверхнею столика на відстані не більше 0.01 м. Планка повинна блокуватися з пусковим пристроєм двигуна. 11.15.34. Роботу на біговальному верстаті необхідно припинити якщо у разі натиснення на педаль біговальний апарат робить декілька ходів. 11.15.35. Згинальні машини повинні бути оснащені швидкодіючим гальмом або іншим пристроєм для їх миттєвої зупинки. 11.15.36. Педальний вимикач повинен мати захисне огородження що виключає випадкове вмикання машини. 11.15.37. Дротозшивальні машини повинні бути споряджені пристроями що виключають можливість попадання рук працюючих під зшивальний пристрій. 11.15.38. Пускові педалі машини повинні бути обладнані пристосуванням фіксатором що затримує педаль у момент зупинки машини. Щоб уникнути мимовільне вмикання педаль повинна бути огороджена захисним козирком. 11.15.39. Для збирання кінців дроту повинно бути передбачено пристосування з магнітом. 11.15.40. Гофровироблювальні машини повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією. 11.15.41. Не допускається експлуатація гофровироблювальної машини у разі вимкнення витяжної вентиляції. 11.15.42. Для попередження попаданню пальців рук у гофровали у разі заправки полотна паперу і картону перед валами повинні бути встановлені запобіжні штанги зблоковані з пусковим пристроєм двигуна. 11.15.43. Відстань від штанги до гофровалів повинно бути не більше 0.005 м. 11.15.44. Пристрій піднімального механізму сушильного сукна агрегату повинен виключати довільне опускання. 11.15.45. Гофроагрегат повинен мати кнопку "Стоп". 11.15.46. Заправка ванн клеєм повинна бути механізована. 11.15.47. Регулювання ножів повздовжнього і поперечного різання під час роботи гофроагрегату не допускається. 11.15.48. Устаткування для варіння клею повинно бути розміщено в окремому приміщенні обладнаному припливно-витяжною вентиляцією. Підлога та панелі повинні бути облицьовані плиткою. На підлозі біля котлів повинні бути встановлені граткові настили або гумові килимки з ребристою поверхнею. 11.15.49. Котли для варіння клею повинні мати механічні змішувальні пристрої теплоізоляцію і місцеві відсмоктувачі. 11.15.50. Автоклави для приготування силікатного клею повинні відповідати вимогам до посудин що працюють під тиском. 11.15.51. Посуд для перевезення клею повинен мати кришки і бути зручним при транспортуванні. 11.15.52. Клеїльні машини повинні бути оснащені запобіжними пристроями встановленими з боку подачі картону у ведучі та пресові вали для охорони рук від попадання у вали. 11.15.53. Швидкість обертання клеїльних і пресових валів повинна виключати розбризкування і спінювання клею. 11.15.54. На клеєнамазувальних машинах перед намазувальними валиками повинно бути пристосування що охороняє пальці працівника від попадання у валики. 11.15.55. Клеїльні і клеєнамазувальні машини повинні бути оснащені місцевою витяжною вентиляцією. 11.15.56. Не допускається очищення направних ножів і валиків від клею під час роботи машини. 11.15.57. У разі ручного склеювання коробок підігрівання клею біля робочого місця повинно виконуватися за допомогою водяної бані або закритого електронагрівача. Столи для встановлення електричних приладів повинні бути покриті негорючим матеріалом. 11.15.58. Клеєнамазувальні машини і робочі столи у разі ручного склеювання повинні відмиватися від клею у кінці кожної зміни. 11.15.59. Приміщення ділянки для зберігання і сушіння склеєних напівфабрикатів повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією. 11.15.60. Експлуатація пресів для пакування відходів паперу та картону повинна проводитися за умови обов‘язкового увімкнення місцевої витяжної вентиляції. 11.15.61. Преси для пакування відходів паперу та картону повинні бути оснащені автоматичними вимикачами. 11.15.62. Насос гідравлічного преса повинен бути споряджений запобіжними клапанами встановленими на допустимий для циліндрів преса тиск. 11.15.63. Пакувальні преси повинні бути захищені від самовільного опускання преса. 11.16. Ремонт пакувальної тари 11.16.1. Сортування мішків слід проводити на спеціальних гратчастих аспіраційних столах. 11.16.2. У приміщеннях ремонту тари повинна бути передбачена припливно-витяжна вентиляція. 11.16.3. Швацькі машини мають бути забезпечені запобіжними пристосуваннями що виключають попадання рук під голку. 11.17. Ремонт дерев‘яної тари 11.17.1. Ремонт дерев‘яної тари повинен проводитися у ізольованому приміщенні. 11.17.2. Складування тари та заготівок слід виконувати на спеціально виділених місцях. 12. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ОКРЕМИХ ВИДІВ РОБІТ 12.1. Загальні вимоги 12.1.1. Роботи пов'язані з оглядом очищенням ремонтом розгерметизацією технологічного устаткування комунікацій в тому числі усередині ємкостей силосів бункерів цистерн резервуарів та іншого подібного устаткування а також колекторів тунелів колодязів приямків тощо під час проведення яких існує або не виключена можливість виділення у робочу зону визначену відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 вибухопожежо-небезпечних або шкідливих парів газів і інших речовин здатних викликати вибух загоряння шкідливо вплинути на організм людини а також роботи у разі недостатнього вмісту у повітрі кисню нижче 20% об'єму повинні проводитись за нарядом-допуском відповідно до вимог інструкцій які розроблені на основі цих Правил з урахуванням місцевих умов. 12.1.2. На підприємстві у кожному цеху виробництві повинен бути розроблений перелік робіт з підвищеною небезпекою за формою відповідно до додатка 7. У переліку повинні бути окремо вказані роботи які: - проводяться з оформленням наряду-допуску за формою згідно з додатками 8 9 10; - проводяться без оформлення наряду-допуску з обов'язковою реєстрацією таких робіт перед їх початком в журналі за формою відповідно до додатка 11. 12.1.3. Перелік робіт з підвищеною небезпекою розробляється начальниками цехів відділень дільниць – у разі безцехової структури узгоджується з виробничим технічним відділом службою охорони праці і затверджується роботодавцем. Перелік робіт з підвищеною небезпекою повинен періодично не менше одного разу на рік переглядатись і перезатверджуватись. 12.1.4. У переліку повинні бути вказані: цех установка відділення – у разі безцехової структури місце і характер роботи можливі шкідливі і небезпечні виробничі фактори під час її проведення виконавці основні заходи що забезпечують безпеку робіт які виконуються. 12.1.5. Наряд-допуск підписується начальником цеху де проводиться робота узгоджується зі службою охорони праці з реєстрацією у спеціальному журналі і присвоєнням чергового номера відповідно до додатка 10 а за необхідності - з суміжними цехами і затверджується роботодавцем. Наряд-допуск оформлюється у двох примірниках які після затвердження передаються керівнику зміни. Керівник зміни передає один примірник відповідальному за підготовчі роботи. Після виконання робіт з підготовки об'єкту обидва примірники підписуються посадовими особами відповідальними за підготовку і проведення робіт з підвищеною небезпекою які підтверджують повноту виконання підготовчих робіт і заходів що забезпечують безпеку проведення робіт. Один примірник наряду-допуску після закінчення робіт передається службі охорони праці і зберігається у справах служби не менше трьох місяців. Другий примірник знаходиться у посадової особи яка відповідає за проведення цих робіт і після їх закінчення зберігається у справах цеху не менше трьох місяців. Записи в обох примірниках повинні бути чіткими. Заповнення наряду-допуску олівцем виправлення у тексті і підписи відповідальних осіб з використанням копіювального паперу не допускаються. 12.1.6. У разі відсутності на підприємстві технічної можливості кваліфіковано і в повному обсязі виконати ремонт ємкості до роботи можуть залучатись спеціалісти інших організацій що повинні бути атестовані для проведення відповідних робіт а також пройти інструктаж з охорони праці у відповідності з місцевими умовами виконання робіт на конкретному об'єкті. 12.1.7. Список осіб які можуть призначатись керівниками робіт за нарядами-допусками і перелік таких робіт на підприємстві встановлюється роботодавцем. 12.1.8. Наряд-допуск визначає обсяг і зміст підготовчих робіт послідовність їх виконання заходи безпеки періодичність аналізів повітряного середовища і засоби захисту працюючих. Не дозволяється змінювати обсяги робіт передбачені нарядом-допуском у бік їх збільшення. 12.1.9. Наряд-допуск видається тільки на одну бригаду на один вид робіт на одну зміну. Якщо ці роботи не закінчені у зазначений строк а умови і склад бригади не змінились наряд-допуск може бути продовжено начальником цеху на чергову зміну. 12.2. Роботи усередині ємкості 12.2.1. Для проведення робіт усередині ємкості повинна призначатись бригада у складі не менше 3-х чоловік працюючий дублер і спостерігач . Перебування усередині ємкості дозволяється одній людині. У разі перебування в ємкості більшої кількості працюючих повинні бути опрацьовані внесені в наряд-допуск і додатково здійснені заходи безпеки що передбачають збільшення кількості спостерігаючих не менше одного спостерігача на одного працюючого в ємкості порядок входу і евакуації працюючих порядок розміщення шлангів забірних патрубків протигазів сигнально-рятувальних мотузків наявність засобів зв'язку і сигналізації на місці проведення робіт тощо. 12.2.2. Роботи усередині ємкості повинні виконуватися при температурі в ній не вище 30o С. У разі виконання робіт з більш високою температурою повинні бути розроблені додаткові заходи безпеки безперервне обдування свіжим повітрям застосування теплоізолюючих костюмів і взуття часті перерви в роботі тощо . Виконувати роботи усередині ємкості з температурою 50o С і вище не допускається. 12.2.3. Роботи усередині ємкості повинні проводитися в денний час. У разі проведення робіт в нічний час повинні бути розроблені заходи безпеки і отримано дозвіл роботодавця. 12.2.4. До проведення робіт електроприлади і обладнання ємкості з живленням від електричної мережі повинні бути знеструмлені а також вивішені плакати з попереджувальним написом "Не вмикати! Працюють люди!". Вентиляція ємкості і періодичний аналіз повітря в ній повинні проводитись протягом усього часу ремонтних робіт. Місцевий вентиляційний відсмоктувач ємкості в якій мають проводитися роботи необхідно заглушити від вентиляційної мережі інших ємкостей. 12.2.5. Зняття кришки люка-лаза може проводитись тільки після звільнення ємкості від продукту. 12.2.6. До початку роботи ємкості необхідно у залежності від властивостей речовин які знаходяться в ємкостях промити пропарити гострою парою продути чистим повітрям потім провести аналіз повітряного середовища на вміст шкідливих речовин. Результати аналізу повинні подаватися письмово. 12.2.7. Видалення виявленого газу повинно проводитись за допомогою ручного переносного або пересувного вентилятора у вибухозахищеному виконанні. 12.2.8. Не дозволяється застосовувати для вентиляції ємкості балони зі стисненими газами. 12.2.9. Видалення газу з невеликих ємкостей допускається шляхом заповнення останніх водою з наступним її зливом або відкачуванням. 12.2.10. Двоокис вуглецю повинен видалятись через нижній люк або витискуватись шляхом заповнення резервуара водою. Якщо вміст шкідливих та небезпечних речовин через 2-3 години після пропарювання перевищує гранично допустиму концентрацію або вміст кисню у повітрі менше 19% роботи усередині ємкості повинні виконуватись в шлангових протигазах ПШ-1 і ПШ-2 або киснево-ізолюючих апаратах. 12.2.11. Використання фільтруючих протигазів не дозволяється. 12.2.12. Шланговий протигаз з ретельно підігнаною шолом-маскою та відрегульованою подачею повітря працівник одягає безпосередньо перед тим як спуститись до ємкості. Герметичність складання припасування протигаза та справність повітродувки перевіряє особа відповідальна за виконання робіт. 12.2.13. Забірний патрубок шланга протигаза виводять назовні не менше ніж на 2 м та закріплюють в зоні чистого повітря при цьому шланг необхідно розмістити так щоб виключити можливість перекриття доступу повітря внаслідок перегинання перекручування або перетискування у разі наїзду транспортних засобів переходу людей тощо. 12.2.14. Рятувальний пояс повинен одягатись поверх одягу мати схрещені шлейки та закріплену на ньому сигнально-рятувальну мотузку довжина якої на два метри перевищує глибину ємкості але складає не менше 10 м. 12.2.15. Рятувальну мотузку прив'язують до кільця поясу та пропускають крізь кільце закріплене на схрещених шлейках на рівні лопаток з таким розрахунком щоб у разі евакуації потерпілого з ємкості за допомогою рятувальної мотузки положення його тіла було б вертикальним - головою догори. Вільний кінець мотузки повинен бути виведений назовні та надійно закріплений. Вузли на мотузі роблять на відстані 0.5 м між собою. 12.2.16. У разі виявлення несправностей прокол шланга зупинка повітродувки обрив рятувальної мотузки тощо а також у разі спроби працюючого зняти шолом-маску протигаза робота усередині ємкості має бути призупинена а працюючого треба підняти з ємкості. 12.2.17. У разі відсутності зорового зв‘язку між працюючим і спостерігачем повинна бути встановлена система подавання умовних сигналів. 12.2.18. У разі втрати працюючим в ємкості свідомості дублер зобов'язаний негайно підняти потерпілого з ємкості. У разі необхідності спуститись до ємкості для рятування потерпілого дублер терміново викликає допомогу і лише після її прибуття спускається до ємкості. 12.2.19. Якщо під час роботи в ємкості працівник відчує слабування він зобов'язаний негайно подати сигнал спостерігачеві припинити роботу та піднятись з ємкості. 12.2.20. Тривалість одноразового перебування працюючого в протигазі не повинна перевищувати 15 хвилин з наступним відпочинком на чистому повітрі не менше 15 хвилин. 12.2.21. Під час роботи усередині ємкості повинні застосовуватись світильники та прилади з джерелом живлення напругою не вище 12 В. Вмикання і вимикання світильників повинно виконуватися поза ємкістю. 12.2.22. Роботи усередині резервуарів та апаратів в яких можливе утворення вибухопожежонебезпечних сумішей повинні виконуватись за допомогою інструмента та інвентаря які виключають іскроутворення. Виконання робіт усередині подібних резервуарів та апаратів в комбінезонах куртках та іншому одязі з матеріалів що електризуються не дозволяється. 12.2.23. Електроінструмент повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.2.013.0 - 91. 12.2.24. Вмикати до мережі електроінструмент прилади електроосвітлення та інші струмоприймачі за тимчасовими схемами через автотрансформатори дросельну катушку резистор потенціометр не дозволяється. 12.2.25. Трансформатор для переносних електросвітильників повинен встановлюватись поза ємкістю його корпус і вторинна обмотка повинні бути заземлені. Безпосереднє стикання проводів та кабелів з гарячими вологими замащеними поверхнями не допускається. 12.2.26. Вогневі роботи в ємкостях проводяться у разі повністю відкритих люках лазах та повітрообміну який забезпечує повітряний режим в зоні праці у відповідності з вимогами норм. У разі їх проведення оформлюється наряд-допуск а також дозвіл на проведення вогневих робіт у відповідності з вимогами Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах. 12.2.27. Поєднувати вогневі роботи усередині ємкості з іншими видами ремонтних робіт не дозволяється. 12.2.28. Під час виконання зварювальних робіт як усередині ємкості так і назовні ємкість повинна бути заземлена. Електрозварювальне устаткування яке знаходиться під напругою також мусить бути заземлене. 12.2.29. У випадку застосування електрозварювання та ручного електрифікованого інструменту працівники повинні мати II групу щодо електробезпеки та відповідне посвідчення. Такі роботи повинні проводитись під контролем спостерігача який знаходиться назовні та має кваліфікаційну групу не нижче II. 12.2.30. У разі виконання зварювальних робіт усередині ємкості повинні застосовуватись електродотримачі з механічним та електричним блокуванням яке виключає можливість заміни електродів при ввімкненому струмі. 12.2.31. Електрозварювальні установки для зварювання усередині металевих ємкостей повинні бути оснащені пристроями автоматичного вимикання холостого ходу або обмеження його до напруги 12 В з часовим інтервалом не більше 0.5 секунд. Під час перерв у роботі а також по закінченні робіт електрозварювальна апаратура повинна бути вимкнена з мережі. 12.2.32. У разі проведення зварювальних роботах усередині ємкості електрозварник окрім спецодягу повинен бути забезпечений також діелектричними рукавицями калошами килимками шланговим протигазом з примусовою подачею повітря. Для захисту голови електрозварника від механічних травм та ураження електричним струмом повинні видаватись захисні каски з струмонепровідних матеріалів. 12.2.33. Порядок організації та безпечного виконання газонебезпечних робіт на підприємствах повинен відповідати вимогам Типової інструкції з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт. 12.2.34. Проведення вогневих робіт усередині ємкості з застосуванням зрідженого газу або використання гасорізів не дозволяється. 12.3. Специфічні вимоги до проведення робіт у силосах та бункерах 12.3.1. Роботи у силосах та бункерах повинні проводитись лише денної пори з письмового дозволу наряду-допуску роботодавця у відповідності з вимогами підрозділу 12.2 цих Правил. 12.3.2. Спуск працівника у силос повинен відбуватись за допомогою спеціальної лебідки що призначена для спускання та піднімання людей. Відповідальний за роботи повинен перевірити стан лебідки тросу колиски пояса каната тощо перед спуском і проведенням робіт у ємкості. 12.3.3. Виробничі силоси повинні мати пристосування для закріплення лебідок. 12.3.4. Встановлену лебідку до пуску у роботу і щорічно слід піддавати технічному опосвідченню із записом про це у паспорті лебідки. 12.3.5. Лебідки з ручним приводом повинні бути споряджені безпечним руків‘ям. Швидкість опускання не повинна перевищувати 20 м/хв. Вантажний трос лебідки повинен бути сталевий діаметром не менше 7.7 мм. До стрижня колиски повинен бути прикріплений запобіжний пояс для спускання працівника у силос. Колиска повинна мати огородження висотою не менше 1.2 м і пристрій який виключає її перекидання. 12.3.6. До спуску у силоси та обслуговування лебідки повинні допускатись особи спеціально навчені безпечним методам праці які мають медичний висновок що дозволяє їм за станом здоров'я робити на висоті або спускатися у силоси та дали письмову згоду на спуск у силос. 12.3.7. Роботи у силосах повинні виконуватись бригадою у складі не менше 4-х осіб: однієї - що спускається другої - що обслуговує лебідку та двох спостерігачів один з яких попускає вибирає шланг протигаза а другий попускає мотузку закріплену на рятувальному поясі працівника що спускається. 12.3.8. Перш ніж спуститись у силос працівник повинен надягти шланговий протигаз рятувальний пояс з сигнально-рятівною мотузкою та захисну каску. У разі довжини шланга більше 12 м повітря слід подавати за допомогою повітродувок з електроприводом. 12.3.9. Під час знаходження людини у силосі відходити від лебідки та люка силоса особам що приймають участь у спуску не дозволяється. 12.3.10. Доступ працівників до силосів крізь нижні люки дозволяється лише після провітрювання силосів та аналізу повітря на відсутність токсичних та вибухопожежонебезпечних речовин. На стінках та склепіннях силосу не повинно бути налиплих мас продукту; верхній лазовий люк повинен бути перекритий суцільною лазовою кришкою зачиненою на замок. 12.3.11. По закінченні роботи у силосі відповідальний за виконання робіт повинен пересвідчитись у відсутності в ньому людей та сторонніх предметів і лише після цього дати дозвіл на закриття люків. 12.3.12. Під час очищення силосів не дозволяється обдування стисненим повітрям щоб уникнути утворення вибухонебезпечних сумішей. 12.3.13. Під час руйнування склепінь і завислих мас борошна і цукру не допускається знаходження людей під силосом або бункером. Зачищувати силос методом "підкопу" не дозволяється. 12.4. Вогневі роботи 12.4.1. Вогневі роботи электрогазозварка і різка металу паяльні та інші роботи пов`язані з застосуванням відкритого вогню повинні виконуватися у відповідності з вимогами ГОСТ 12..3.002-75* ГОСТ 12.3.003-86* Правил атестації зварювальників Правил пожежної безпеки в Україні. 12.4.2. Вогневі роботи на вибухопожежонебезпечних об'єктах повинні проводитися з дотриманням вимог вищезазначених нормативних актів Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах а також Правил безпеки при ремонті та технічному обслуговуванні машин і устаткування в системі Держагропрому СРСР. 12.4.3. Постійні місця проведення вогневих робіт визначаються наказами розпорядженнями інструкціями роботодавця підприємства. Обгороджувальні конструкції в цих місцях перегородки перекриття підлоги повинні бути з негорючих матеріалів. 12.4.4. Роботодавець або керівник структурного підрозділу де проводяться вогневі роботи на тимчасових місцях зобов'язаний оформити наряд-допуск на проведення цих робіт. 12.4.5. Проведення вогневих робіт на постійних та тимчасових місцях дозволяється лише після вжиття заходів які виключають можливість виникнення пожежі: очищення робочого місця від горючих матеріалів захисту горючих конструкцій забезпечення первинними засобами пожежогасіння вогнегасником ящиком з піском та лопатою відром з водою . 12.4.6. Після закінчення вогневих робіт виконавець зобов'язаний ретельно оглянути місце їх проведення за наявності горючих конструкцій полити їх водою усунути можливі причини виникнення пожежі. Посадова особа відповідальна за пожежну безпеку приміщення дільниці установки території тощо де проводилися вогневі роботи повинна забезпечити перевірку місця проведення цих робіт у продовж двох годин після їх закінчення. Про приведення місця вогневих робіт у пожежобезпечний стан виконавець та відповідальна за пожежну безпеку посадова особа роблять відповідні позначки у наряді-допуску 12.4.7. Технологічне обладнання на якому передбачається проведення вогневих робіт повинно бути приведене у вибухопожежонебезпечний стан до початку цих робіт видалені вибухопожежонебезпечні речовини та відклади відключені діючі комунікації виконано безпечними методами очищення прошпарення промивання забезпечені вентиляція та контроль за повітряним середовищем тощо. . 12.4.8. З метою виключення потрапляння розпечених часток металу в суміжні приміщення на сусідні поверхи близько розташоване устаткування всі оглядові технологічні й вентиляційні люки монтажні та інші отвори в перекриттях стінах і перегородках приміщень де здійснюються вогневі роботи повинні бути закриті негорючими матеріалами. 12.4.9. Двері що з'єднають приміщення де виконуються вогневі роботи з суміжними приміщеннями повинні бути зачинені. 12.4.10. Місце для проведення зварювальних та різальних робіт у будівлях і приміщеннях у конструкціях яких використані горючі матеріали повинно бути огороджене суцільною перегородкою з негорючого матеріалу. При цьому висота перегородки повинна бути не менше 1.8 м а відстань між перегородкою та підлогою – не більш 0.05 м. Для запобігання розлітання розпечених часток цей зазор повинен бути обгороджений сіткою з негорючого матеріалу з розміром чарунок не більш 0.001 х 0.001 м. 12.4.11. Під час проведення вогневих робіт у вибухопожежонебезпечних приміщеннях повинен бути встановлений ретельний контроль за станом повітряного середовища шляхом проведення експрес-аналізів із застосуванням газоаналізаторів. 12.4.12. Під час перерв у роботі а також у кінці робочої зміни зварювальна апаратура повинна відключатися у тому числі від електромережі шланги від`єднуватися і звільнятися від горючих рідин та газів а в паяльних лампах тиск повинен бути повністю знижений. Після закінчення робіт уся апаратура й устаткування повинні бути прибрані в спеціально відведені приміщення місця . 12.4.13. Не дозволяється: - приступати до роботи за несправності апаратури; - розміщувати постійні місця для проведення вогневих робіт у пожежонебезпечних та вибухопожежонебезпечних приміщеннях; - допускати до зварювальних та інших вогневих робіт осіб котрі не мають кваліфікаційних посвідчень та не пройшли у встановленому порядку навчання і перевірку знань з охорони праці і пожежної безпеки; - проводити зварювання різання або паяння свіжопофарбованих конструкцій та виробів до повного висихання фарби; - виконуючи вогневі роботи користуватися одягом та рукавицями зі слідами масел та жирів бензину гасу і інших ГР; - зберігати у зварювальних кабінах одяг ГР та інші горючі предмети і матеріали; - допускати стикання електричних проводів з балонами зі стислими зрідженими й розчиненими газами; - виконувати вогневі роботи на апаратах і комунікаціях заповнених горючими й токсичними матеріалами а також на тих що перебувають під тиском негорючих рідин газів парів та повітря або під електричною напругою; - проводити вогневі роботи на елементах будівель виготовлених із легких металевих конструкцій з горючими й важкогорючими утеплювачами. Під час проведення газозварювальних та газорізальних робіт забороняється: - відігрівати замерзлі ацетиленові генератори трубопроводи вентилі редуктори та інші деталі зварювальних установок відкритим вогнем або розпеченими предметами; - допускати стикання кисневих балонів редукторів та іншого зварювального обладнання з різними маслами а також промасленим одягом та ганчір`ям; - переносити балони на плечах та руках; - зберігати й транспортувати балони з газами без нагвинчених на їхні горловини запобіжних ковпаків; - здійснювати продування шланга для горючих газів киснем та кисневого шланга горючими газами а також робити взаємну заміну шлангів під час роботи; - перекручувати заломлювати або затискати газопровідні шланги. 12.4.14. З`єднання зварювальних проводів слід робити за допомогою обтискання зварювання паяння або спеціальних затискачів. Підключення електропроводів до електродотримача зварюваного виробу та зварювального апарата здійснюється за допомогою мідних кабельних наконечників скріплених болтами з шайбами. Забороняється використати оголені або з пошкодженою ізоляцією проводи а також застосовувати нестандартні електрозапобіжники. 12.4.15. Проводи підключені до зварювальних апаратів розподільчих щитів та іншого обладнання а також до місць зварювальних робіт повинні бути надійно ізольовані і в необхідних місцях захищені від впливу високої температури механічних пошкоджень та хімічних впливів. У разі проведення електрозварювальних робіт пов'язаних з частими переміщеннями зварювальних установок повинні застосовуватися механічні міцні шлангові кабелі. 12.4.16. Зворотним провідником який з'єднує зварюваний виріб із джерелом зварювального струму можуть служити сталеві або алюмінієві шини будь-якого профілю зварювальні плити стелажі й сама зварювана конструкція за умови якщо їх переріз забезпечує безпечне за умовами нагрівання протікання струму. З`єднання між собою окремих елементів використовуваних як зворотний провідник треба виконувати за допомогою болтів струбцин та затискачів. 12.4.17. Використання в якості зворотного провідника внутрішніх залізничних шляхів мереж заземлення чи занулення а також металевих конструкцій будівель комунікацій та технологічного устаткування забороняється. 12.4.18. У разі проведення електрозварювальних робіт у вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщеннях зворотним проводом від зварюваного виробу до джерела струму може бути лише ізольований провід причому за якістю ізоляції він не повинен поступатися прямому провідникові приєднуваному до електродотримача. 12.4.19. Конструкція електродотримача для ручного зварювання повинна забезпечувати надійне затискання та швидку заміну електродів а також виключати можливість короткого замикання його корпусу на зварювану деталь під час тимчасових перерв у роботі або в разі його випадкового падіння на металеві предмети. Держак електродотримача має бути виготовлений з негорючого діелектричного та теплоізолюючого матеріалу. 12.4.20. Електроди застосовувані під час зварювання повинні бути заводського виготовлення і відповідати номінальній величині зварювального струму. У разі заміни електродів їх залишки недогарки слід класти у спеціальний металевий ящик встановлюваний біля місця зварювальних робіт. Перед зварюванням електроди повинні бути просушені за температури вказаної в паспортах на конкретний тип електродного покриття. Покриття електродів повинно бути однорідним щільним без здуття напливів та тріщин. 12.4.21. Електрозварювальна установка на весь час роботи повинна бути заземлена. Окрім заземлення основного електрозварювального обладнання у зварювальних установках належить безпосередньо заземлювати той затискач вторинної обмотки зварювального трансформатора до якого приєднується провідник що йде до виробу зворотний провідник . 12.4.22. Над переносними й пересувними електрозварювальними установками які використаються на відкритому повітрі повинні бути споруджені навіси з негорючих матеріалів для захисту від атмосферних опадів. 12.4.23. Технічне обслуговування та планово-попереджувальний ремонт зварювального устаткування повинні проводитися відповідно до графіка. Щодня після закінчення роботи слід проводити чищення агрегатів та пускової апаратури. 12.4.24. Робоче місце в разі проведення робіт з використанням паяльних ламп повинно бути очищене від горючих матеріалів а конструкції з горючих матеріалів які містяться на відстані менше 5 м повинні бути захищені екранами з негорючих матеріалів або политі водою водним розчином піноутворювача тощо . 12.4.25. Паяльні лампи необхідно утримувати справними та не рідше одного разу на місяць перевіряти їх на міцність та герметичність із занесенням результатів і дати перевірки до спеціального журналу. Крім того не рідше одного разу на рік повинні проводитися контрольні гідравлічні випробування паяльних ламп тиском. 12.4.26. Кожна лампа повинна мати паспорт із зазначенням результатів заводського гідравлічного випробування та допустимого робочого тиску. Запобіжні клапани повинні бути відрегульовані на заданий тиск. 12.4.27. Заправляти паяльні лампі пальним і розпалювати їх слід у спеціально відведених для цієї мети місцях. 12.4.28. Для запобігання викидам полум`я з паяльної лампі пальне яким заправляють лампи повинно бути очищене від сторонніх домішок та води. 12.4.29. Щоб уникнути вибуху паяльної лампи забороняється: - застосовувати в якості пального для ламп що працюють на гасі бензин чи суміш гасу з водою; - підвищувати тиск у резервуарі лампи під час накачування повітря понад допустимий робочий тиск вказаний у паспорті; - заповнювати лампу пальним більше ніж на 75% об`єму її резервуара; - відкручувати повітряний гвинт та наливну пробку коли лампа горить або ще не охолонула; - ремонтувати лампу а також виливати з неї чи заправляти її пальним поблизу відкритого вогню під час цього палити. 12.5. Роботи на висоті 12.5.1. Роботи на висоті 1.5 м і більше повинні проводитися за допомогою помостів сходів виконаних у відповідності з вимогами підрозділу 14.5 цих Правил. Під час роботи на приставних драбинах на висоті більше 1.3 м слід застосовувати запобіжні пояси які закріплюються до конструкції будови або до драбини за умови закріплення її до конструкції. 12.5.2. Виконання робіт на висоті а також з піднімання і переміщення устаткування та інших важких вантажів повинно проводитися під безпосереднім наглядом працівника відповідального за правильний вибір способу і засобів роботи та за дотримання заходів безпеки. . 12.5.3. Працівники що виконують зовнішні роботи на висоті забезпечуються запобіжними поясами запобіжними канатами та касками. 12.5.4. У разі виконання зовнішніх робіт на висоті необхідно застосовувати запобіжні пояси які відповідають технічним вимогам ГОСТ 12.4.089-86. 12.5.5. Запобіжні пояси повинні випробовуватися кожні шість місяців на статичне навантаження масою 400 кг на протязі 5 хвилин про що має бути записано у місці нанесення маркування. 12.5.6. Місця закріплення запобіжних поясів повинні бути попередньо показані працівникам. 12.5.7. Будова та експлуатація механізмів і пристосувань для роботи на висоті колиски лебідки. троси пояси тощо повинні відповідати вимогам безпеки 12.5.8. До початку робіт необхідно провести ретельний огляд піднімальних механізмів гальмівних пристроїв та запобіжних пристосувань а також перевірити правильність і міцність стропування. 13. ВАНТАЖНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНІ РОБОТИ 13.1. Загальні вимоги 13.1.1. Вантажно-розвантажувальні роботи повинні виконуватись відповідно з вимогами ГОСТ 12.3.009-76* ГОСТ 12.3.002-75* ГОСТ 12.3.020-80* цих Правил. 13.1.2. Транспортні та вантажопідйомні засоби та механізми повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91. 13.1.3. Електроустаткування монтаж електричних ланцюгів і заземлення транспортних та вантажопідйомних засобів повинні відповідати вимогам Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів та розділу 16 цих Правил. 13.1.4. Експлуатація та технічне обслуговування устаткування повинні здійснюватись згідно з виробничими інструкціями опрацьованими на підприємстві та затвердженими його роботодавцем. 13.1.5. Виконання вантажно-розвантажувальних робіт повинно проводитись згідно з проектами виконання робіт технологічними картами та інструкціями що затверджені у встановленому порядку. 13.1.6. На кранах та інших вантажопідйомних машинах на видному місці повинні бути написи про безпечну їх експлуатацію а для колісних машин та машин на залізничному ходу – написи стосовно до автомашин та рухомого складу. 13.1.7. Допуск осіб до вантажно-розвантажувальних робіт та до керування підіймально-транспортним устаткуванням повинен здійснюватись згідно з вимогами розділу 3 цих Правил. 13.1.8. Переміщення вантажів масою понад 50 кг повинно виконуватися механізованим засобом авто- електронавантажувачі візки тощо . 13.1.9. Для підіймання та опускання вантажу на висоту більше 1.5 м повинні передбачатися ліфти трапи гравітаційні спуски тощо. 13.1.10. У разі піднімання і переміщення вантажів вручну слід додержуватися наступних встановлених норм: - вантажники чоловічої статі – масою не більше50 кг; - для жінок згідно з вимогами Граничних норм піднімання та переміщення важких речей жінками: - у разі чергування з іншою роботою до двох разів за годину – 10 кг; - у разі піднімання та переміщення постійно на протязі робочої зміни – 7 кг. - сумарна маса вантажу що переміщується жінками на протязі кожної години робочої зміни не повинна перевищувати : - з робочої поверхні – 350 кг; - з підлоги - 175 кг. 13.2. Внутрішньозаводські вантажно-розвантажувальні роботи 13.2.1. На території підприємства повинні передбачатись вантажно-розвантажувальні та складські майданчики які відповідають наступним вимогам: - місця виконання вантажно-розвантажувальних робіт повинні бути розміщені на спеціально відведеній території з твердим і рівним покриттям і мати улаштування для відведення зливових вод; - місця виконання вантажно-розвантажувальних робіт повинні відокремлюватись від житлової забудови санітарно-захисними зонами у відповідності з чинними санітарними нормами; - на майданчиках для укладання вантажів повинні бути позначені межі штабелів проходів та проїздів між ними. Не допускається розташовувати вантажі в проходах і проїздах; - рампи естакади та інші вантажно-розвантажувальні майданчики повинні бути обладнані по периметру колесовідбійними пристроями що запобігають з'їзду та перекиданню транспортних і вантажно-розвантажувальних засобів; - рампи з боку під'їзду автомобілів повинні бути обладнані відбійними брусами для обмеження заднього ходу автомобіля. 13.2.2. Вантажно-розвантажувальні рампи та платформи повинні мати не менше двох розосереджених сходів або пандусів. Поперечний нахил підлоги рамп і платформ повинен бути рівним 1 градусу. 13.2.3. У разі проектування нових підприємств по виробництву хліба і макаронних виробів слід передбачати влаштування рампи для вивантаження сировини у тарі висотою 1.2 м а на діючих підприємствах висота рампи повинна бути на одному рівні з підлогою складського приміщення. 13.2.4. Для вантаження хліба ширина автомобільної платформи до завантажувального зубця у разі перевезення контейнерiв електронавантажувачами повинна бути не менше 6 м у разі перевезення вагонеток i контейнерiв вручну - 4 м; для вантаження макаронних виробів ширина автомобільної платформи повинна бути не менше 3.6 м залізничної – 6 м. 13.2.5. Висота рампи експедиції у разі лоткового засобу відпускання хліба повинна бути 0.65 м у разу контейнерного – 1.2 м. Висота вантажної платформи для автомобільного транспорту у разі відпускання макаронних виробів повинна бути 1.2 м від поверхні вантажно-розвантажувального майданчика. Допускається при обгрунтуванні улаштування зрівнювальних платформ висотою 0.2 м від поверхні вантажно-розвантажувального майданчика. 13.2.6. Платформи для залізничного транспорту повинні бути висотою 1.4 м від рівня головки рейки з навісами шириною не менше 4 м. Для забезпечення відчиняння дверей усіх типів ізотермічних вагонів уздовж залізничної колії платформа повинна мати знижену частину шириною 0.56 м та висотою 1.1 м від головки рейки відповідно до вимог СНиП 2.11.02-87. 13.3. Вантажно-розвантажувальні роботи на транспорті 13.3.1. Вантажно-розвантажувальні роботи повинні виконуватися відповідно до Правил охорони праці на автомобільному транспорті та Правил техніки безпеки і виробничої санітарії при навантажувально-розвантажувальних роботах на залізничному транспорті. 13.3.2. Під час укладання підіймання переміщення вантажу окремі його деталі та частини повинні бути закріплені а також прийняті заходи що виключають можливість некерованого переміщення вантажу або перенапруження будь-якого його елементу. 13.3.3. У разі розміщення транспортних засобів на вантажно-розвантажувальному майданчику відстань між транспортними засобами що стоять один за одним повинна бути не менше 1.0 м а поміж тими що стоять поряд - не менше 1.5 м. Якщо транспортні засоби установлюються для навантаження або розвантаження поблизу будівлі між будівлею і бортом транспортного засобу повинен дотримуватися інтервал не менше 0.8м при цьому повинен бути установлений відбійний брус. 13.3.4. Цистерни для перевезення рідких речовин та продукції що встановлюються на автомобільному транспорті повинні мати приварні скоби для обслуговування верхнього люка. 13.3.5. Містки для проїзду візків та переходу вантажників з вагонів до автомобіля та назад повинні мати достатню для переміщення візків ширину. Для входу до вагона драбини та містки повинні забезпечуватись гаками для закріплення на дверній рейці вагона. Для автомобілів та вагонів які не мають дверної рейки повинні застосовуватись спеціальні містки та драбини з шипами та упорами. Металеві містки повинні виготовлятись з листової сталі товщиною не менше 0.005 м. 13.3.6. Вагони та автомобілі встановлені під завантаження розвантаження по-винні бути поставлені на гальмо. 13.3.7. Під час відчинення чи зачинення дверей вагона необхідно стояти на залізничному полотні правим боком до вагона та триматись лише за дверні поручні. Під час відчинення двері слід тягнути на себе а під час зачинення - тільки від себе. 13.3.8. Вантажі окрім баласту який вивантажується для шляхових робіт повинні знаходитись від зовнішньої грані головки найближчої до вантажу рейки залізничної або підкранової колії на відстані: у разі висоти штабеля до 1.2 м - не менше 2 0 м у разі більшої висоти штабеля - не менше 2 5 м. 13.4. Вантаження та розвантаження сировини твердого та рідкого палива допоміжних матеріалів готової продукції сипких та штучних вантажів 13.4.1. Під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт із застосуванням машин безперервного транспорту укладання вантажів повинно забезпечувати рівномірне завантаження робочого органу та стійке положення вантажу. Подавання та знімання вантажу з робочого органу машин повинні виконуватись за допомогою спеціальних подавальних та приймальних пристроїв. 13.4.2. Для перенесення ЛЗР ГР і шкідливих хімічних речовин слід застосовувати тару спеціальної конструкції. ЛЗР що затарені в скляні бутелі повинні перевозитися в спеціальних візках. Бутелі повинні бути встановлені в кошик або дерев'яні обрешітки. Переносити бутелі слід тільки удвох. 13.4.3. Під час навантаження та розвантаження палива не дозволяється користуватись відкритим вогнем курити. 14. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ВИРОБНИЧОГО УСТАТКУВАННЯ 14.1. Загальні вимоги 14.1.1. Будова монтаж обслуговування та експлуатація устаткування повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91 ГОСТ 12.2.032-78 ГОСТ 12.2.033-78 ГОСТ 12.2.062-81* і ГОСТ12.2.124-90. 14.1.2. Будова виготовлення монтаж приймання експлуатація ремонт посудин та апаратів які працюють під тиском понад 0.07 МПа повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском. 14.1.3. Будова виготовлення монтаж приймання експлуатація ремонт котельних установок повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів. 14.1.4. Компресорне устаткування повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.016-81* та Правил будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок повітропроводів і газопроводів. 14.1.5. Холодильні фреонові установки повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації фреонових холодильних установок. Холодильні аміачні установки повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації аміачних холодильних установок. 14.1.6. Конвеєри повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.022-80*. 14.1.7. Заточувальні та шліфувальні верстати їх будова та експлуатація повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.009-80*. 14.1.8. Будова встановлення та експлуатація кранів усіх типів вантажних електричних візків ручних та електричних талів лебідок змінних вантажозахоплювальних механізмів та пристроїв повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів. 14.1.9. Ліфти скіпові та ліфтові підйомники повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів. 14.1.10. Деревообробне устаткування повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.026.0-93. 14.1.11. Виробниче устаткування повинно відповідати вимогам безпеки під час монтажу експлуатації ремонту транспортування та зберігання у разі використання окремо чи у складі агрегатів ліній систем. 14.1.12. Вимоги та заходи безпеки що визначаються особливостями будови та умовами роботи машин та устаткування систем та елементів конструкції а також концентрації парів та інших шкідливих речовин що виділяються рівні шуму вібрації у числових значеннях повинні вказуватись у стандарті технічних умовах на машину устаткування у розділі Вимоги безпеки. В експлуатаційній документації апаратів та машин що працюють з виділенням шкідливих газів пилу та що мають відсмоктувачі безпосередньо в конструкції повинні міститись вказівки щодо необхідного об'єму повітря що відсмоктується від них. 14.1.13. Деталі та складальні одиниці куповані вироби або такі що запозичуються для застосування у виробничому устаткуванні повинні відповідати вимогам цих Правил. 14.1.14. Устаткування повинне мати паспорти та інвентарні номери. За відсутності паспорта заводу-виготовлювача він складається підприємством-власником. Допускається складання одного паспорта на групу однотипового устаткування з вкладками для кожної одиниці. Паспорт повинен зберігатися до списання устаткування. 14.1.15. Відповідно з інвентарними номерами устаткування заноситься до спеціальних журналів обліку та періодичних оглядів. 14.1.16. Устаткування що встановлюється вперше а також після тривалої зупинки та ремонту може стати до роботи тільки після приймання його комісією підприємства призначеною за наказом роботодавця. 14.1.17. Пуск устаткування до роботи після нетривалої зупинки може бути здійснений після перевірки його справності за дозволом начальника зміни бригадира. 14.1.18. Забороняється експлуатація несправного устаткування. 14.1.19. Не допускається застосування на просіювачах плоскопасових передач. Рух від електродвигуна до просіювального вузла повинен передаватися через муфту редуктор або як виняток через клинопасову передачу. 14.1.20. У приводах подрібнювально-розмельного устаткування не допускається використання плоскопасових передач. Використання клинопасових передач допускається у разі улаштування надійного заземлення для зняття електричних зарядів. 14.1.21. Розмельне подріблювальне устаткування в якому використовується вибухо- та пожежонебезпечні речовини повинно мати протиаварійні пристрої: клапани автоматичні системи придушування вибуху системи викидання продуктів вибуху тощо. 14.2. Основні елементи конструкції устаткування 14.2.1. Технологічне і транспортне устаткування яке є джерелом конвекційного тепла хлібопекарні печі сушарки жиророзтоплювачі обшпарювальні і заварювальні машини трубопроводи пари гарячої води тощо повинно бути теплоізольоване. Температура зовнішної поверхні не повинна перевищувати 450 С. Ізоляція повинна бути стійкою до дії вологи та такою що не горить. Нагрівання корпусів підшипників під час роботи устаткування не повинно перевищувати 60°С. Устаткування з примусовим охолодженням повинно мати блокувальний пристрій який виключає його пуск при відсутності холодоагента. 14.2.2. Устаткування або частини його що є джерелами виділення вологи газів та пилу повинні бути у конструктивному відношенні укритими та герметизованими; герметичність у місцях введення в апаратуру та машини і виведення з них рухомих деталей обертових валів тощо повинна забезпечуватись за допомогою ущільнювачів. У разі недостатньої герметизації устаткування повинно мати вбудовані місцеві відсмоктувачі або пристрої для уловлювання та видалення шкідливих речовин з очищенням повітря що викидається до атмосфери. За можливості ці процеси повинні бути автоматизовані та здійснюватись без участі у них людей. 14.2.3. Вбудовані до устаткування аспіраційні та витяжні вентиляційні системи повинні бути зблоковані з пусковими пристроями устаткування. 14.2.4. Конструкція виробничого устаткування установок безтарного зберігання і транспортування борошна зважування і підготовки борошна до виробництва приготування цукрової пудри тощо повинна виключати накопичення зарядів статичної електрики. 14.2.5. Виробниче устаткування у якого причиною небезпеки можуть бути перевантаження порушення послідовності робіт механізмів спад напруги в електричній мережі а також тиску у пневмо- або гідросистемі нижче допустимих граничних значень повинно мати відповідні запобіжні пристрої та блокування. 14.2.6. Під час встановлення вимірювальних приладів апаратів захисту та керування на устаткуванні з тепловими режимами роботи повинні передбачатись заходи що виключають можливість їх нагріву понад допустиму температуру. 14.2.7. Система мащення складальних одиниць та механізмів розташованих у важкодоступних та небезпечних місцях устаткування повинна бути автоматичною або дистанційною. 14.2.8. Конструкція машин апаратів посудин повинна виключати попадання рідин до робочої зони під час їх заповнення добавлення компонентів під час руху робочих механізмів та продукту що обробляється. 14.2.9. Складальні одиниці устаткування які під час обслуговування здатні переміщуватись під дією гравітаційних сил до зони обслуговування повинні бути обладнані стопорними пристроями які виключають можливість їх самочинного переміщення. Конструкція кришок до машин апаратів і ємкостей повинна виключати їх самочинне падіння. Кут відчинення повинен становити не менше двох радіан або кришки повинні бути обладнані фіксатором положення "Відчинено". Застосовувати для цієї мети гачки дріт тощо не дозволяється. 14.2.10. Робочі механізми з небезпечним інерційним рухом повинні мати автоматичне гальмування в усіх випадках зупинки устаткування. 14.2.11.Завантаження переміщення вивантаження та транспортування устаткування повинні бути механізовані. 14.2.12. За необхідності використання вантажопідйомних засобів під час монтажу транспортування зберігання та ремонту на виробничому устаткуванні та його окремих частинах повинні бути позначені місця приєднання вантажопідйомних засобів та маса що підіймається. 14.2.13. Місця приєднання підйомних засобів повинні бути позначені та вибрані таким чином щоб виключити можливість пошкодження або перевертання устаткування під час підіймання та переміщення. 14.2.14. Конструкція устаткування не повинна затруднювати вивантаження повного видалення продукту та санітарної обробки устаткування повинна забезпечувати безрозбірне миття та виключати утворення зон де можливе накопичення продукту. 14.2.15. Конструкція устаткування та його частин пакувальних місць повинна забезпечувати можливість надійного їх закріплення в пакувальній тарі та на транспортному засобі. 14.2.16. Конструкція та маркування вузлів агрегатів складальних одиниць устаткування повинна виключати помилки під час монтажу устаткування що приводять до виникнення небезпеки. 14.2.17. Ємкісна апаратура з ЛЗР обладнується не менше ніж трьома сигналізаторами рівня. Сигналізація граничного верхнього рівня повинна здійснюватися від двох сигналізаторів рівня нижнього - від одного. 14.2.18. У конструкції резервуарів повинні бути передбачені блокувальні пристрої що забезпечують вимикання розташованих усередині резервуарів механізмів мішалок змійовиків скребків вивантажувальних шнеків тощо при відкриванні кришок люків лазів та виключають можливість їх вмикання при відчинених кришках. 14.2.19. Металеві резервуари повинні бути оснащені стропувальними пристроями регулювальними гвинтами з контргайками та опорними пластинами. 14.3. Огороджувальні та запобіжні пристрої 14.3.1. Огородження повинні відповідати вимогам безпеки за ГОСТ 12.2.062-81*. 14.3.2. Усі рухомі обертові та такі що виступають частини устаткування допоміжних механізмів якщо вони являють собою джерело небезпеки для людей повинні бути надійно огороджені або розташовані таким чином щоб виключалась можливість травмування обслуговуючого персоналу. Огородження повинні бути пофарбовані у кольори відповідно до ГОСТ 12.4.026 – 76*. Пофарбування повинно періодично поновлюватись. Відстань між огородженням виготовленим з перфорованого матеріалу або сітки та небезпечним елементом наведено у табл. 14.1. Таблиця 14.1 Параметри розміщення огороджень витяг з ГОСТ 12.2.062-81* Діаметр кола вписаного Відстань від огородження до до отвору грат сітки мм небезпечного елемента мм До 8 не менше 15 понад 8 до 10 понад 15 до 35 понад 10 до 25 понад 35 до 120 понад 25 до 40 понад 120 до 200 14.3.3. Розсувні та відкидні на шарнірах завісах а також знімні огородження кришки кожухи щитки що закривають зубчасті передачі робочі механізми та інші рухомі частини машин які потрібно періодично обслуговувати і при цьому не виключена небезпека травмування повинні мати блокувальний пристрій для автоматичної зупинки машини у разі відкривання кришки кожуха щитка. 14.3.4. Розсувні та відкидні огородження повинні мати два фіксованих положення "Відчинено" та "Зачинено". Конструкція фіксуючих пристроїв повинна виключати можливість випадкового відчинення або зачинення огородження. 14.3.5. Огородження повинні бути міцними легкими надійно закріпленими не мати ріжучих крайок гострих кутів та не торкатися до рухомих частин устаткування. 14.3.6. Огородження що відчиняються догори повинні фіксуватися у відчиненому положенні. 14.3.7. Дверцята кришки щитки устаткування що відчиняються повинні мати пристрої які виключають випадкове знімання та відчинення. Ці частини устаткування повинні зніматися тільки за допомогою інструмента. 14.3.8. Огородження знімні огородження повинні мати ручки рукоятки скоби чи інші пристрої у залежності від маси та експлуатаційної зручності для зручного та безпечного утримання під час знімання та встановлення. 14.3.9. Деревообробне устаткування повинно мати пристрої що виключають: - зіткнення людини з різальним інструментом; - виліт різального інструмента; - викидання оброблюваної заготовки та відходів до робочої зони; - травмування людей під час встановлення та заміни різального інструмента. 14.3.10. Робоча частина ріжучого інструмента деревообробних верстатів пилок фрез ножових установок тощо повинна закриватись автоматично діючим огородженням яке відкривається на час проходження оброблюваного матеріалу або інструмента лише для його пропускання на величину яка відповідає вимірам оброблюваного матеріалу щодо висоти та ширини. Нерухомі огородження допускається вживати у тих випадках коли вони виключають можливість стикання з введеним в дію різальним інструментом. 14.3.11. Небезпечна зона устаткування де за умовами праці повне огородження зони неможливе повинна оснащуватися іншими засобами захисту або дворучним вмиканням. 14.4. Технологічні трубопроводи та арматура 14.4.1. Роботи щодо монтажу технологічних трубопроводів повинні відповідати вимогам СНиП 3.05.05-84. 14.4.2. Будова монтаж і експлуатація трубопроводів пари та гарячої води горючих токсичних зріджених газів та стисненого повітря повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води Правил будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок повітропроводів і газопроводів. 14.4.3. Трубопроводи у відповідності з ГОСТ 14202-69 з метою захисту від зовнішньої корозії та позначення середовища що транспортується повинні бути пофарбовані в такі кольори: - трубопроводи для транспортування води - зелений; - трубопроводи для транспортування пари - червоний; - трубопроводи для транспортування повітря – блакитний; - трубопроводи для транспортування газів - жовтий; - трубопроводи для транспортування органічних рідин - коричневий; - трубопроводи для транспортування решти речовин - сірий. Пожежні трубопроводи незалежно від їх вмісту вода піна пара для гасіння пожежі повинні фарбуватися у червоний колір. На поверхні трубопроводів якими транспортуються найбільш небезпечні речовини повинні бути нанесені фарбою попереджувальні кільця : - червоного кольору - для легкозаймистих та інших вибухопожежонебезпечних речовин; - жовтого кольору - для отруйних і токсичних речовин. 14.4.4. У кожному цеху на кожній дільниці повинні бути вивішені технологічні схеми розташування та обв'язки апаратів та трубопроводів виконані в умовних кольорах у відповідності з п.14.4.3 цих Правил та затверджені роботодавцем. Запірні пристрої на схемах повинні бути пронумеровані а напрямок руху продуктів вказаний стрілкою. Нумерація устаткування апаратів ємкостей запірних пристроїв та іншої арматури повинна бути єдиною на схемах та у технологічних інструкціях з обслуговування устаткування. 14.4.5. Висота прокладання від низу виступаючих частин продуктопроводів повинна бути не менше 5.5 м до головки рейки; 4.5 м - до полотна автодороги; 2.2 м - над проходами для людей або робочими майданчиками. 14.4.6. Продуктопроводи не повинні перехрещувати віконних прорізів та сходових кліток. Трубопроводи що прокладаються по підлозі у проїздах та проходах не повинні виступати над поверхнею підлоги. 14.4.7. На дільницях комунікацій та апаратів де внаслідок конденсації продукту можливі звуження або закупорювання трубопроводу повинні встановлюватись манометри з сигналізацією. 14.4.8. Газопроводи для викиду шкідливих та небезпечних газів з повітряних клапанів апаратів повинні виводитись вище гребеня даху будівлі не менше ніж на 2 м. 14.4.9. На трубопроводах у місцях їх проходження над проїздами проходами воротами не повинно бути роз'ємних сполучень та запірної арматури. 14.4.10. Запірна та регулююча арматура трубопроводів повинна бути доступною для обслуговування. У випадку розташування арматури вище 1.7 м для її обслуговування повинні передбачатись спеціальні пристрої або площадки. 14.4.11. Під час прокладання трубопроводів крізь будівельні конструкції будівель та інші перешкоди повинні вживатись заходи які б виключали можливість передачі додаткових навантажень на труби встановлення гільз патронів тощо . Місця перетинання протипожежних стін перекрить трубопроводами повинні бути наглухо зашпаровані негорючим матеріалом який забезпечує межу вогнестійкості та димо- газонепроникнення. 14.4.12. Заново змонтовані технологічні трубопроводи повинні підлягати гідравлічному випробуванню. В процесі експлуатації трубопроводи повинні підлягати технічному опосвідченню у відповідності з виробничою інструкцією. 14.4.13. Арматура трубопровідна повинна відповідати ГОСТ 12.2.063-81*. 14.4.14. Арматура повинна мати чітке маркування та розпізнавальне пофарбування за ГОСТ 4666-75* що відповідає її призначенню та матеріалу. 14.4.15. Запірна та запірно-регулювальна арматура повинна встановлюватись на штуцерах які безпосередньо приєднані до посудини та відводять з неї робоче середовище. Арматура повинна мати таке маркування: - назва або знак підприємства-виготовлювача; - умовний прохід мм; - умовний тиск робочий тиск кгс/см2 МПа ; - допустима температура градус С градус К ; - напрям руху середовища; - марка матеріалу. 14.5. Улаштування площадок містків та сходів 14.5.1. Пристрої сходи драбини стрем`янки трапи містки помости тощо повинні відповідати вимогам стандартів та інших нормативних актів з безпечного виконання робіт. 14.5.2. Для обслуговування устаткування у якого зона обслуговування розташована на висоті більше ніж 1.5 м від рівня підлоги слід передбачати постійні площадки з огорожею та сходами з поручнями. Висота огорож і поручнів повинна бути не менше 1.0 м. На висоті 0.5 м від настилу площадки повинен бути додатковий горизонтальний елемент. Вертикальні стояки огорож та поручнів повинні розміщуватись з кроком не більше 1.2 м. З країв настили площадок повинні мати суцільну зашивку висотою не менше 0.15 м. 14.5.3. Ширина площадок для обслуговування устаткування повинна бути не менше 0.8 м. Ширина сходів що ведуть до площадок повинна бути не менше 0.6 м. Крок сходинок сходів повинен бути не більше 0.2 м ширина сходинок - не менше 0.12 м. 14.5.4. Для огородження площадок допускається застосовувати металеву сітку. 14.5.5. Висота від підлоги площадки обслуговування до низу виступаючих конструкцій перекриття повинна бути не менше 1.8 м. Відстань по вертикалі від верхнього краю відкритої посудини до площадки обслуговування повинна бути не менше 1.0 м. 14.5.6. Трапи та містки повинні бути жорсткими та мати кріплення які виключають можливість їх зміщення. Прогинання настилу під максимальним розрахунковим навантаженням не повинно перевищувати 0.02 м. 14.5.7. Якщо довжина трапів чи містків перевищує 3 м під ними повинні встановлюватись проміжні опори. Ширина трапів та містків повинна бути не менше 0.6 м. Трапи та містки повинні мати поручні закраїни та один проміжний горизонтальний елемент. 14.5.8. Сходи площадки постійного робочого місця висотою понад 1.5 м повинні мати нахил відносно горизонту не більше 45 градусів меншої висоти - не більше 60 градусів. Сходи на висоті 3-5 м повинні мати перехідну площадку. Площадка повинна мати табличку з наведенням максимально допустимого для неї загального та зосередженого навантаження. Виконання настилів площадок та сходів повинно виключати сковзання. 14.5.9. Для устаткування яке не потребує постійного нагляду допускається застосування приставних драбин або розсувних драбин-стрем`янок. 14.5.10. На підприємстві повинні бути опрацьовані та затверджені наказом роботодавця інструкції з безпеки користування драбинами приставними стрем‘янками пересувними площадками помостами. 14.5.11. Драбини стрем‘янки помости та площадки допускаються до експлуатації за умови наявності актів приймальних випробувань. 14.5.12. Приставні дерев‘яні драбини повинні відповідати наступним вимогам: - шабелі мають бути врізні тетиви через кожні 2 м повинні скріплюватися стягувальними болтами; - відстань поміж шабелями драбини не повинна бути більше ніж 0.25 м і менше ніж 0.15 м; - нижні кінці повинні мати упори у вигляді гострих металевих шипів гумових наконечників та інших улаштувань залежно від матеріалів і стану опорних поверхонь а верхні кінці – крючки для закріплення до міцних частин устаткування; - загальна довжина висота приставної драбини повинна забезпечувати можливість працювати стоячи на шабелі яка знаходиться на відстані не менше 1 м від верхнього кінця драбини загальна довжина якої не повинна перевищувати 5 м. 14.5.13. Розсувні драбини–стрем‘янки повинні бути обладнані пристроями що виключають можливість їх мимовільного розсування. 14.5.14. Під час виконання робіт з одночасним підтримуванням деталей повинні застосовуватись драбини–стрем`янки з верхніми площадками огородженими у відповідності з п.14.5.2 цих Правил. 14.5.15. Драбини приставні стрем’янки пересувні площадки помости повинні мати інвентарні номери та зберігатися у певних місцях закріпленими до стінки або колони на замок. Ключі від замків повинні знаходитися у виконавця робіт та керівника цеху дільниці . 14.5.16. До початку експлуатації і кожні півроку приставні драбини необхідно випробовувати статичним навантаженням 1180 Н 120 кгс що прикладене до однієї із сходинок посередині прольоту драбини яка встановлена під кутом 75 градусів до горизонтальної площини. 14.6. Монтаж та ремонт технологічного устаткування 14.6.1. Монтажні роботи з установлення технологічного устаткування та ремонтні роботи повинні відповідати вимогам СНиП 3.05.05-84 СНиП III-4-80* стандартів та технічних умов. 14.6.2. Монтажні та ремонтні роботи повинні виконуватись у відповідності з проектом виконання цих робіт ПВР затвердженим роботодавцем. 14.6.3. Складові частини устаткування масою понад 16 кг повинні транспортуватись на робочі місця за допомогою вантажопідйомних засобів. 14.6.4. Під час монтажу устаткування повинен здійснюватись оперативний контроль якості виконуваних робіт. Виявлені дефекти підлягають усуненню до початку подальших операцій. 14.6.5. Монтаж демонтаж та ремонт устаткування у приміщеннях категорій А Б В або устаткування в якому знаходились вибухопожежонебезпечні легкозаймисті та токсичні речовини повинні здійснюватись за письмовим нарядом-допуском відповідно до додатка 8. 14.6.6. До початку ремонтних і монтажних робіт повинні бути від‘єднані трубопроводи пари продукту води. При цьому трубопроводи слід заглушити. 14.6.7. Устаткування до ремонту слід вимкнути від джерел енергоживлення а на пускових пристроях повинні бути вивішені плакати " Не вмикати! Працюють люди!" 14.7. Розміщення устаткування 14.7.1. Під час розміщення устаткування необхідно забезпечити зручність обслуговування та безпечну евакуацію людей у разі пожежі чи аварійних ситуацій. 14.7.2. Під час розміщення устаткування слід передбачати: - головні проходи за наявності постійних робочих місць - шириною не менше ніж 1.5м; - проходи біля віконних прорізів доступних з рівня підлоги або площадки - шириною не менше ніж 1.0 м; - проходи між устаткуванням для обслуговування та ремонту а також поміж устаткуванням та стінами - шириною не менше ніж 0.8 м за наявності постійних робочих місць між ними - 1.4 м; - проходи між ємкостями збірниками мірильниками та стінами - 0.5 м; - проходи між насосами та стінами - 0.3 м; - у складах безтарного зберігання борошна проходи між рядами силосів повинні бути не менше ніж 0.7 м відстань між силосами і стінами - не менше ніж 0.7 м відстань між суміжними у ряду силосами круглого перерізу - не менше ніж 0.25 м. Відстань від підлоги площадки обслуговування силосів до перекриття або низу виступаючих частин конструкцій повинно бути не менше ніж 2 м; 14.7.3. Відстань між вісями бункерів тістоготувальних агрегатів И8-ХТА слід приймати не менше ніж 5 м; висоту приміщення не менше: для агрегатів И8-ХТА-6 – 4-8 м И8 – ХТА-12 - 6 м. Відстань між вісями тістомісильних машин з підкатними діжами ємкістю 330 л повинна бути не менше ніж 2.3 м відстань попереду машини - не менше ніж 3 м. 14.7.4. Відстань між шафою для вистою і завантажувальним фронтом печі у разі ручного завантаження та вивантаження продукції слід приймати не менше: - з установкою столу для поділу тіста – 1.3 м; - з установкою конвеєра для готової продукції – 1.4 м; - з установкою двох конвеєрів для тістових заготівок та готової продукції або столу і конвеєра – 1.6 м. 14.7.5. Відстань між вісями автоматичних ліній з виробництва довгих макаронних виробів повинна бути не менше ніж 5 м. 14.7.6. Ширина проходів при обслуговуванні стрічкових та ланцюгових конвеєрів повинна бути не менше ніж 0.75 м. 14.7.7. Відстань між двома паралельно встановленими конвеєрами повинна бути не менше ніж 1.0 м ширина проходу між паралельно встановленими конвеєрами закритими на всю довжину гратчастими огородженнями або жорсткими коробами повинна бути не менше ніж 0.7 м. 14.7.8. Відстань по вертикалі від частин конвеєра вантажу що транспортується до нижніх поверхонь будівельних конструкцій має бути не менше ніж 0.6 м. 14.7.9. Проходи між паралельно розташованими виробничими печами сушарками - шириною не менше ніж 2 м. Відстань від топок виробничих печей до протилежної стіни: - у разі спалювання твердого палива - не менше ніж 3 м; - у разі спалювання рідкого палива або газу - 2 м відстань від пальникових пристроїв до стіни - не менше ніж 1.0 м . 14.7.10. У разі розташування топок котлів напроти топок печей технологічних відстань між ними повинна бути не менше: - у разі спалювання твердого палива - 5 м; - у разі спалювання рідкого палива або газу - 4 м відстань між пальниковими пристроями - не менше ніж 2 м . 14.8. Просіювачі машини мішкоочищувальні 14.8.1. Конструкції просіювальних машин повинні забезпечувати герметичність і передбачати оснащення їх аспіраційними пристроями або фільтрами. 14.8.2. Завантажувальні отвори автономних просіювачів повинні мати знімні грати зблоковані з електродвигунами для виключення пуску машини при піднятих гратах. 14.8.3. У просіювачах повинні встановлюватися магнітні сепаратори масою блоку в разі ручного виймання не більше ніж 10 кг. Тягове зусилля кожного магніту повинно бути не менше ніж 65 H 6.5 кгс . До магнітних сепараторів повинен бути забезпечений вільний приступ місце його встановлення не повинно підпадати під удари має бути забезпечене легке його виймання. Чищення магнітів щітками від металевих предметів необхідно проводити не рідше разу за зміну під час повної зупинки устаткування. Місця встановлення електромагнітів не повинні піддаватися нагріванню більше ніж 450 С. 14.8.4. Намагнічування магнітів повинно проводитися в окремому приміщенні де відсутній борошняний пил. 14.8.5. Машини мішкоочищувальні необхідно розміщувати в ізольованому приміщенні. 14.8.6. Машини мішкоочищувальні повинні бути пневматичними всмоктувального типу. Застосування вибивних барабанів та інших механічних органів для очищення мішків ударами неприпустимо. 14.9. Дробарки 14.9.1. Перед завантажувальною лійкою дробарок і мікромлинів в місцях пересипання продукту лоток бункер тощо повинні встановлюватися магнітні уловлювачі. 14.9.2. Камери для подрібнювання розмельного та подрібнювального устаткування мають бути герметичними. Завантажувальні та розвантажувальні пристрої слід ущільнювати. 14.9.3. Місця виділення пилу транспортування пересипання повинні обладнуватись місцевими відсмоктувачами з наступним очищенням запиленого повітря перед викиданням до атмосфери. 14.9.4. Привід устаткування повинен оснащуватися блокувальним пристроєм що виключає пуск устаткування з відчиненими кришками люками дробарок та при вимкненій місцевій вентиляції або аспірації. 14.9.5. У подрібнювально-розмельному устаткуванні що працює в умовах утворення вибухонебезпечних концентрацій пилу в суміші з повітрям використання пристроїв що іскрять не допускається. Електроустаткування повинно використовуватися тільки у вибухозахищеному виконанні. 14.9.6. Для уникнення іскріння розриву решіт та інших ушкоджень що виникають внаслідок биття молотків ротори мікромлинів та дробарок повинні бути статично відбалансовані в зібраному вигляді. Розмельні органи дробарок повинні бути надійно закріплені вони не повинні мати тріщин та інших дефектів для запобігання появі іскор не допускається зачеплення їх за нерухомі елементи. 14.9.7. Розмел сипкої сировини на мікромлинах повинен проводитися у разі надійно закріплених тканевих фільтрах заземлених для запобігання накопичення зарядів статичної електрики. 14.10. Устаткування для приготування рідких компонентів рідких дріжджів і заквасок 14.10.1. Ємкостi для приготування i зберiгання рiдких дрiжджiв рiдких напiвфабрикатiв заквасок повиннi бути виготовленi з корозiйностiйкої неіржавiючої сталi або матеріалів що її замiняють i мають дозвiл Мiнiстерства охорони здоров`я України на застосування. 14.10.2. Ємкості для приготування і зберігання рідких напівфабрикатів повинні мати покажчики рівня з'єднані зі звуковою або світловою сигналізацією що оповіщає про верхній або нижній рівень згідно з вимогами ДСТУ 2583-94. 14.10.3. Ємкостi повиннi мати переливну трубу яка з`єднана з резервною ємкістю i люк для видалення осаду. Над ємкостями мають бути передбачені пристрої для вiдведення вуглекислого газу. 14.10.4. Ємкостi з пристроями для перемiшування повиннi бути спорядженi кришками або запобiжними гратами з електроблокуванням яке виключає можливiсть пуску перемiшуючого пристрою у разі вiдкритої кришки або запобiжних грат i забезпечує вимкнення привода під час їх вiдчинення. 14.10.5. Кришка заварювальної машини повинна мати електроблокування яке виключає вмикання машини з пiднятою кришкою. Заварювальнi машини повинні бути герметичні або споряджені мiсцевими вiдсмоктувачами витяжними зонтами . 14.10.6. Електротехнiчна апаратура що встановлена на устаткуваннi вiддiлення приготування рідких компонентів рідких дріжджів і заквасок повинна мати оболонки зi ступенем захисту не менше 1Р44. 14.11. Устаткування тістоготувальне 14.11.1. Дозування борошна та iншої сировини необхiдно виконувати дозувальними пристроями. 14.11.2. Усi частини дозаторiв якi обертаються i рухаються повиннi бути огородженi суцiльним кожухом. На дозаторах повиннi бути передбаченi датчики рiвня i переливнi труби. 14.11.3. Середня частина шкали дозуючої апаратури для рiдких компонентiв повинна знаходитися на висотi 1.4 ? 1.6 м вiд пiдлоги або площадки. Шкала має бути освiтлена. 14.11.4. Тiстомiсильнi машини з підкатними дiжами повиннi мати пристрої якi надiйно закрiплюють дiжу до фундаментної плити поворотної платформи i електроблокування яке виключає можливiсть пуску мiсильного органа у разi вiдсутностi дiжi або неправильного її закрiплення. 14.11.5. Тістомісильні машини з підкатними діжами повинні мати блокування для автоматичної зупинки привода місильного органу у разі нещільного закриття кришки і автоматичної зупинки привода платформи у разі не досить щільного закриття огородження діжі. Тістомісильні машини з підкатними діжами повинні мати пристрої для попередження самовільного падіння кришки з верхнього положення. 14.11.6. Зусилля накатування i виведення завантаженої дiжi на платформу мiсильної машини не повинно перевищувати 150 Н 15кгс . 14.11.7. Тістомісильні машини періодичної дії з яких вивантаження тіста відбувається рухом місильних органів з нахилом діжі повинні мати запобіжні грати що закривають небезпечну зону під час вивантаження. Для машин обладнаних дворучним керуванням встановлення запобіжних грат не обов'язкове. 14.11.8. Тiстомiсильнi машини безперервної і періодичної дiї з стацiонарними мiсильними ємкостями повиннi зачинятися кришками зблокованими з приводами мiсильних органiв. 14.11.9. Схема автоматизації бункерних тiстоготувальних агрегатів повинна передбачати автоматичну зупинку їх у разi аварiї. 14.11.10. У конструкцiї бункерiв для бродiння повиннi бути передбачен1 захиснi грати кришки. 14.11.11. Натиральнi машини повиннi мати сiтчасте огородження на всю довжину розкочування тiста. Огородження повинно бути зблоковане з приводним пристроєм. 14.11.12. Відкриті робочі органи шнека бродильних корит опари та тіста агрегату ХТР повинні мати захисні огородження зблоковані з приводами машин. 14.12. Дiжопідйомоперекидачi 14.12.1. На діжопідйомоперекидачі повинні передбачатися кінцеві вимикачі для зупинки у верхньому і нижньому положенні площадки з діжею а також пристрій що виключає можливість довільного спуску діжі. 14.12.2. Для запобігання перевантаженню діжопідйомоперекидача його привод повинен бути споряджений зрізним запобіжним елементом. 14.12.3. Дiжопідйомоперекидачi повиннi бути забезпеченi механiзмом для надiйного закрiплення дiжi i блокуванням яке виключає пiдняття незафiксованої дiжi. 14.12.4. Дiжопідйомоперекидачi повиннi мати огородження зони пiдйому дiжi з електроблокуванням що виключає підіймання діжі у разі відкритого огородження. 14.12.5. На дiжопідйомоперекидачах повинна бути передбачена аварійна кнопка “Стоп” для термінової зупинки рухомих частин машини. 14.12.6. Усi дiжопідйомоперекидачi повиннi бути випробуванi i зареєстрованi на пiдприємствi мати паспорт i пiддаватися періодичним випробуванням. Випробування повинні проводитися не рiдше разу на рiк iз занесенням результатiв у журнал випробувань. Випробування слiд проводити вантажем що на 10% перевищує вантажопiдйомнicть машини. Дiжопідйомоперекидачi у разi спрацьовування гвинта понад 10% повиннi бути виведенi з експлуатацiї. 14.13. Устаткування тiстоподiльне 14.13.1. Приймальні лійки тістоподільних машин повинні бути обладнані знімними захисними гратами що зблоковані з приводом. 14.13.2. Робочi органи тiстоподiльних машин механiзм нагнiтання тiста дiлильна головка з вiдсiкальним пристроєм рухомi частини механiзму привода повиннi мати огородження з блокуваннями що забезпечують вимикання електродвигунiв у разi вiдчинення кришки тiстової камери зняття огородження дiлильної головки або привода машини. 14.13.3. Справнiсть блокувальних пристроїв тiстоподiльних машин слід перевіряти щозмінно. Робота у разі несправного блокування не допускається. 14.13.4. Тiстовi камери i дiлильнi головки тiстоподільних машин повиннi мати ущiльнення яке виключає витiкання тiста під час роботи машини. 14.13.5. На тістоподільній машині А2-ХТН та її модифікаціях повинен бути передбачений щиток що перекриває простір між транспортером і захисним щитком подільної головки. 14.13.6. На тiстоокруглювальних машинах необхiдно передбачати знiмне огородження клинопасової передачi i iнших частин привода зблоковане з електродвигуном. 14.13.7 У тiстозакатних машинах повиннi бути огородженi прокатувальнi вальцi зубчастi i ланцюговi передачi. Огородження повинно бути зблоковане з приводом машини. Конструкцiя машин повинна виключати залипання тiста. 14.13.8. Дiлильно-закатувальнi машини повиннi оснащуватися знiмним суцiльним огородженням дiлильно-формувального механiзму яке зблоковане з приводним пристроєм та виключає можливість його деблокування. 14.13.9. Машина для формування сухарних плит повинна мати огородження механізму формування зблоковане з приводом по всьому периметру. 14.13.10. Машина для різання хліба і сухарних плит повинна мати огородження зони різання з усіх боків з отворами для проходу виробів. Відстань від отвору до ножів або струни повинна перевищувати довжину руки чи пальців людини у залежності від розміру отворів . Огородження повинно бути зблоковане з приводом і гальмом ножів. Машини з дисковими ножами повинні мати пристосування для безпечного заточування ножів без знімання їх з машини. 14.14. Устаткування для вистою 14.14.1. Укладальник тiстових заготовок у форми вистiйно-пiчного агрегату повинен бути оснащений огорожею яка виключає можливiсть попадання працівника у зону перемiщення автомата. Напрямні повинні мати обмежники ходу візка і кінцеві вимикачі для зупинення приводу машини. 14.14.2. Під час профiлактичного огляду конвеєра необхiдно перевiряти колиски на розкачування їх у шарнiрах. Колиски повиннi вiльно розкачуватися для попередження перевертання їх під час повороту конвеєра. За необхiдностi слiд натягувати ланцюги конвеєра. 14.14.3. Для запобігання розкачуванню колисок пiд час завантаження i розвантаження повинен бути передбачений обмежник. Люльки повиннi рухатися плавно без перекосiв. 14.14.4. Механiзм для надрiзування тiстових заготовок повинен мати з`ємнi огородження у зонi дiї ножа зблокованi з приводним пристроєм ножiв. Зону дiї ножiв необхiдно позначити попереджувальним написом " Обережно - нiж !" 14.14.5. Конвеєр вистою тiста повинен мати запобiжний пристрiй який виключає аварiю конвеєра у випадку перевантаження. 14.14.6. Вимоги до огородження ланцюгових блоків вистійних шаф і печей викладені у п. 14.3.2. цих Правил. 14.15. Устаткування для випікання 14.15.1. Конструкцiя устаткування для випiкання повинна забезпечувати автоматизоване i ручне резервне керування контроль i регулювання режимiв передбачених технологiчним процесом безпеку експлуатації зручність обслуговування і ремонту. 14.15.2. Конструкцiя хлібопекарної печі повинна передбачати вентиляцiйнi пристрої для вiдведення тепла і газоподiбних речовин газiв пароповiтряної сумiшi тощо . 14.15.3. Топки і газоходи печей що працюють на газоподібному або рідкому паливі повинні бути оснащені вибуховими клапанами. 14.15.4. Вибухові клапани повинні встановлюватися у верхніх частинах топок і газоходів а також в інших місцях де можливе накопичення газу бути оснащені захисними кожухами і розміщуватись таким чином щоб виключити травмування обслуговуючого персоналу у разі вибуху. Кількість вибухових клапанів їх розміри і місця встановлення повинні визначатися під час проектування печі. Мінімальна площа одного вибухового клапана - 0.05 м2. Кількість клапанів повинна визначатися із розрахунку: не менше ніж 0.05 м2 площі вибухових клапанів на 1.0 м3 внутрішнього об'єму топки та димоходу. 14.15.5. Конструкцiя устаткування для випiкання повинна передбачати припинення подавання рiдкого або газоподiбного палива у разi раптового вимкнення електроенергiї вiдсутностi рециркуляцiї загасання факелу перевищення температури теплоносiя можливого перегоряння топки i каналiв та iнших порушень режиму горіння палива. 14.15.6. На підводному трубопроводі рідкого або газоподібного палива повинні бути передбачені загальний вимикальний пристрій і клапани відсікання палива які встановлюються безпосередньо біля пальників форсунок . 14.15.7. Конструкцiя камер горiння i димоходiв повинна виключати можливiсть накопичення газiв. 14.15.8. Електропечi повиннi мати системи блокування що попереджують порушення нормального режиму роботи печей; на щитах i пультах керування повинна бути свiтлова сигналiзацiя що показує на вмикання i вимикання електропечей. 14.15.9. Печі з електричним обігрівом повинні обладнуватись пристроєм який автоматично вимикає подавання живлення до електронагрівників у разі зупинки конвеєра. 14.15.10. Місця приєднання електронагрівачів в печах з електрообігріванням повинні мати суцільне огородження яке зачиняється за допомогою спеціального ключа. 14.15.11. Конструкцiя печi що працює на рiдкому паливi повинна передбачати подавання палива iз бакiв що розташованi зовнi топочного вiддiлення. 14.15.12. На щитах та пультах керування устаткування для випiкання повиннi бути встановленi сигнальнi лампи якi оповiщають про вмикання чи вимикання напруги. 14.15.13. В оглядових вiкнах для освiтлення повиннi застосовуватися електросвiтильники з робочою напругою до 42 В. 14.15.14. Привод конвеєра печі повинен мати запобiжний пристрiй що захищає вiд перевантаження. 14.15.15. З обох кiнцiв наскрiзних печей i розстiйнопiчних агрегатiв повинні бути аварiйні кнопки " Стоп ". 14.15.16. У приводi конвеєра устаткування для випiкання повинен бути резервний механiзм ручного привода для вивантаження виробiв у аварiйних випадках. Зусилля на рукоятцi ручного привода не повинно перевищувати 150 Н 15 кгс . 14.15.17. Температура на зовнiшнiй поверхнi печей не повинна перевищувати 450C. 14.15.18. Печi повиннi бути оснащенi засобами автоматичної cвiтлової i звукової сигналiзацiї яка спрацьовує у разi виникнення аварiйних ситуацiй. 14.15.19. Для визначення рiвня рiдкого палива у баці повиннi застосовуватися поплавцевi або інші пристрої. Застосування нафтомірного скла не дозволяється. 14.15.20. На трубопроводi рiдкого палива повиннi бути встановленi запiрнi вентилi. 14.15.21. Для спостереження за роботою горілок у печах повиннi бути передбаченi оглядовi отвори iз заслiнками якi самi зачиняються. 14.15.22. Водогрiйнi котелки-теплоутилізатори хлiбопекарних печей повиннi бути обладнанi зворотними клапанами на мережi пiдживлення водою i пiдключені до системи гарячого водопостачання підприємства. Крани на живильнiй i вiдвiднiй лініях повиннi бути у вiдкритому станi опломбованi з вiдповiдним записом у журналi оператора печей. 14.15.23. Водогрiйнi котелки повиннi бути оснащенi приладом для контролю температури з виведенням показань на пульт оператора. 14.15.24. Періодичність очищення водогрiйних котелкiв вiд накипу повинна установлюватися місцевими інструкціями в залежностi вiд умов експлуатацiї котелкiв i жорсткостi води. 14.15.25. Парогенератори вмонтованi у хлiбопекарнi печi повиннi бути обладнанi водомiрильним склом звуковими сигналiзаторами рiвня i продувною трубою з вентилем для аварiйного скидання тиску пари. 14.15.26. Встановлення парових нагрівальних труб хлібопекарних печей повинно відповідати технічним умовам та монтажним кресленням печи. Робота печі не допускається у разі порушення передбаченого проектом ухилу труб. Печі з пароводяними нагрівальними трубками повинні бути споряджені термометрами для контролю температури у пекарній камері з виведенням показуючих приладів у топочне відділення. Виготовлення нагрівальних труб та їх ремонт на підприємствах які не мають спеціального устаткування забороняється. 14.15.27. Хлібопекарні листи повинні мати жорстку конструкцію. Краї кромки і ребра листів повинні мати заокруглення радіусом не менше ніж 2 мм або відбортовку із загортанням сталевого дроту діаметром 4 - 5 мм. 14.15.28. Хлібопекарні форми повинні відповідати вимогам ДСТУ 2797-94. 14.15.29. У разі укладання форм і листів у штабель висота останнього не повинна перевищувати відповідно 2 і 1 м. 14.15.30. Машина для чищення і змазування листів і форм повинна мати блокування огородження привода з пусковим пристроєм. Робочі органи машини повинні бути закриті суцільним роз`ємним огородженням з прорізами для проходження листів і форм висотою що відповідає висоті одного листа або форми. Змазувальний пристрій повинен виключати розбризкування жиру та мати жирозбірник з сигналізацією рівня жиру. 14.16. Сушарки 14.16.1. Конструкція конвекційних повітряних агрегатів повинна передбачати: - виключення контакту поверхонь калорифера що знаходяться усередині сушильних камер з сировиною продуктом яка висушується та захист цих поверхонь від забруднення пилом та відходами; - вільний доступ для огляду та очищення нагрівальних пристроїв. 14.16.2. Устаткування для сушiння яке працює в автоматичному режимi повинно мати резервне ручне керування. 14.16.3. Температура зовнiшнiх поверхонь сушарок не повинна перевищувати 45°С. 14.16.4. На паропроводах сушарок повинні бути встановлені автоматичні редукуючі пристрої манометри запобіжні клапани і термометри. Клапани повинні бути закриті кожухом або ковпаком що виключає можливість самочинного їх переміщення. У разі продування клапана вручну струмінь повинен спрямовуватися у бік від робочого місця щоб виключити опіки людей. 14.16.5. Нагрівальні прилади парових сушарок повинні бути оснащені двома дренажними пристроями які встановлені з різних боків. 14.16.6. Дверцята люки оглядові люки сушильних камер повинні бути оснащені ущільненнями у притворах. 14.16.7. Знімні огородження корпусу сушарок повинні бути зблоковані з пусковими пристроями і запірними органами подавання пари до нагрівальних приладів. Блокування повинно виключати можливість пуску пари і вмикання електродвигунів зі знятими огородженнями. 14.16.8. Вентилятори редуктори та інші рухомі механізми усiх сушильних установок повиннi мати знімні сiтчастi огородження. 14.17. Преси 14.17.1. Тiстозмiшувач преса повинен бути обладнаний запобiжними гратами або кришкою з блокуванням що виключає можливiсть руху мiсильного органа з вiдчиненими гратами або кришками. 14.17.2. Грати тiстозмiшувача преса в якому переробляються вiдходи повинні мати врiзану лiйку для завантаження перерiзом не більше 0.2 х 0.2 м i висотою не менше ніж 0.3 м. 14.17.3. Пристрiй для рiзання макаронних виробiв повинен мати огородження зони рiзання що встановлене на вiдстанi яка виключає можливiсть попадання рук. Огородження повинно бути зблоковане з пусковим пристроєм електродвигуна механізму рiзання i мати попереджувальний напис. 14.17.4. Преси повиннi бути обладнанi запобiжними клапанами які спрацьовують у разi перевищення тиску що допускається для цього пресу. 14.17.5. Для контролю тиску у тiстовiй камерi на пресi повинен бути встановлений манометр. 14.17.6. Всмоктувальний отвiр обдувального пристрою пресу повинен бути закритий сiткою з вічками розмiром не бiльше 0.01х 0.01м. 14.17.7. Ванна для замочування матриць повинна бути обладнана стелажами для розміщення круглих матриць на ребро а прямокутних - плиском. 14.17.8. Будова стола для перевірки стану отворів матриць повинна виключати можливість самочинного зміщення матриць під час просвічування. Електросвітильник стола повинен мати напругу 42 В у вологозахищеному виконанні із захисною металевою сіткою. 14.17.9. Конструкція стелажів для зберігання матриць повинна виключати самочинне їх переміщення і забезпечувати зберігання круглих матриць у положенні на ребро а прямокутних - плиском. 14.18. Фасувально-пакувальні машини і автомати 14.18.1. Машини і автомати повинні мати блокування що вимикає привод у разі обриву стрічки пакувального матеріалу. 14.18.2. Пневмосистеми машин що працюють із застосуванням стисненого повітря повинні витримувати максимальний тиск який утворює компресор. Параметри пневмосистеми або компресора з якими можуть працювати ці машини повинні бути зазначені в технічних умовах і експлуатаційній документації. 14.18.3. Охолоджувальні вентилятори машин для термічного оброблення упаковок повинні мати сітчасте огородження. 14.18.4. Різальні пристрої повинні мати огородження з двома блокувальними пристроями привода які спрацьовують самостійно. 14.18.5. Рулонотримачі повинні мати пристрої для швидкої зручної і легкої заміни рулонів пакувальних матеріалів. 14.18.6. Розфасувально-пакувальні агрегати повинні бути оснащені блокувальним пристроєм який виключає можливість ввімкнення електропривода у разі ручного регулювання агрегату. 14.18.7. Ділянка термозварювання пакетів з полімерних матеріалів на розфасувально-пакувальних машинах повинна бути огороджена. 14.18.8. Розфасувально-пакувальні машини для сипких продуктів повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами. 14.18.9. Машини для пакування виробiв у термозварювальнi плiвковi матерiали у зонах зварювання повиннi мати покриття яке забезпечує мiнiмальне схоплювання з розплавленою плiвкою. 14.18.10. Вакуумнi системи пакувальних машин повиннi витримувати вакуумметричний тиск 105 Па. 14.19. Мішкозашивальні машини 14.19.1. Машини повинні бути забезпечені запобіжними пристроями які виключають попадання рук під голку. 14.19.2. Мішкозашивальні машини повинні бути оснащені пристосуваннями що виключають їх самочинне пересування. 14.19.3. Подавання наповнених мішків до машини і їх відведення повинні бути механізовані. 14.19.4. Вмикання та вимкнення мішкозашивальних машин автоматичних ваг у разі ручного фасування повинно виконуватися ніжною педаллю що має бути у постійній справності. 14.19.5. Не допускається пуск мішкозашивальної машини без огородження привода. 14.20. Мийні машини 14.20.1. Агрегати для миття i сушiння повиннi мати пристрої для вiдведення пароповітряної сумiшi i теплоiзоляцiю у вiдповiдностi з вимогами підрозділу 14.2 цих Правил. 14.20.2. Машини для миття лотків повинні бути укомплектовані установкою для приготування та подавання мийного розчину в машину з відповідними контрольно-вимірювальними та запобіжними приладами. 14.20.3. Відчиняти верхню кришку машини для контролю за її роботою допускається тільки після зупинки насосів які подають мийний розчин. 14.20.4. Мийні машини повинні мати зливні труби з внутрішнім діаметром який виключає можливість переливання води або розчину через край ванни. 14.21. Живильники 14.21.1. Живильні пристрої бункери лійки тощо повинні мати форму а за необхідності також пристрої перегортувачі вібратори тощо що виключають зависання матеріалів що завантажуються та гарантують безпеку обслуговуючому персоналу під час завантаження та вивантаження. 14.21.2. Ємкості-нагромаджувачі продукції фасувально-пакувальних машин для сипких продуктів повинні мати пристрої що виключають їх переповнення над допустимий об'єм. 14.21.3. Бункери-живильники повинні бути обладнані запобіжними гратами поручнями або іншими пристроями що виключають можливість падіння людей у бункери. 14.21.4. Зони заповнення тари продуктом повинні бути огороджені суцільним кожухом знизу та з бічних сторін. 14.22. Пневматичний транспорт 14.22.1. Пневмотрубопроводи повинні монтуватись за дотриманням таких вимог: - бути доступними для їх обслуговування; - трубопроводи пневматичного транспорту повинні мати ревізії розташовані у місцях доступних для обслуговування та очищення трубопроводів; - трубопроводи повинні оснащуватися краном для видалення надлишкового повітря манометром запобіжним клапаном продувальними штуцерами; - трубопроводи повинні мати захисне заземлення виконане відповідно з діючими правилами; - металеві опори та пневмотрубопроводи повинні мати антикорозійне покриття. 14.22.2. Всмоктувальні сопла пневматичної системи забирання сипких матеріалів повинні виготовлюватись з легких металів алюмінію дюралюмінію . 14.22.3. Пристрій для забирання повітря до системи пневматичного транспорту повинен мати металеву сітку з розмірами вічка не більше 0.015х0.015 м а для виробництв з підвищеними гігієнічними вимогами до чистоти продукту - фільтр для уловлювання механічних домішок повітря. 14.22.4. Дротяні каркаси фільтрувальних рукавів повинні бути заземлені смужками фольги на корпус. 14.22.5. Експлуатацію ремонт та встановлення компресорів слід здійснювати у відповідності з Правилами будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок повітропроводів і газопроводів. 14.22.6. Всі компресорні установки повинні бути обладнані контрольно-вимірювальними приладами: манометрами термометрами приладами для вимірювання тиску і температури олії. 14.22.7. Не допускається експлуатація компресорів без автоматики системи захисту від підвищення температури тиску та рівня олії без зворотного клапана який встановлюється перед водоолієвідокремлювачем. 14.22.8. Для компресора з водяним охолодженням необхідно мати автоматичний пристрій що захищає від зниження тиску охолоджувальної води на виході води з системи охолодження. 14.22.9. Кожен компресор повинен бути обладнаний системою аварійного захисту яка забезпечує звукову та світлову сигналізацію у разі припинення подачі охолоджувальної води підвищення температури стисненого повітря вище допустимої та автоматичну зупинку компресора у разі зниження тиску олії нижче допустимого. 14.22.10. Будова монтаж та експлуатація ресиверів та водоолієвідокремлювачів повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском. 14.22.11. Водоолієвідокремлювачі та ресивери повинні обладнуватись запобіжними клапанами люками для очищення спускними кранами манометрами з триходовими кранами. 14.22.12. Ротаційні повітродувки повинні мати індивідуальний електропривод систему змащення глушник запобіжний клапан та манометр. 15. ВАНТАЖОПІДЙОМНЕ ТА ТРАНСПОРТНЕ УСТАТКУВАННЯ МАШИНИ ТА МЕХАНІЗМИ 15.1. Загальні вимоги 15.1.1. Будова встановлення та експлуатація кранів всіх типів вантажних електричних візків що переміщуються вздовж наземних рейкових колій разом з кабіною керування лебідок для підіймання вантажу або людей знімних вантажозахоплювальних механізмів та пристосувань тари за винятком транспортних контейнерів повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів. 15.1.2. Дозвіл на прийняття до експлуатації вантажопідіймальних машин що не реєструються у місцевих органах Держнаглядохоронпраці повинен видаватись посадовою особою по нагляду за вантажопідіймальними машинами на підприємстві на основі документації заводу-виготовлювача та результатів технічного опосвідчення. 15.1.3. На підйомно-транспортних машинах повинні бути вивішені трафарети з наведеними на них основними даними машини: реєстраційним інвентарним номером вантажопідйомністю датою чергового технічного опосвідчення. 15.2. Порядок та строки технічного опосвідчення 15.2.1. Технічне опосвідчення відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів повинно бути покладено на посадову особу з нагляду за транспортними та вантажопідйомними засобами і здійснюватись за участю посадової особи відповідальної за їх справний стан. 15.2.2. Авто - та електронавантажувачі електрокари що знаходяться у роботі повинні підлягати щоденному огляду до початку роботи та періодичному опосвідченню: - повному - не рідше одного разу на рік; - позачерговому - після кожного ремонту. Під час оглядів повинна перевірятись технічна справність механізмів керування сигналізації акумуляторної батареї гальмової системи тощо. 15.2.3. Технічному опосвідченню підлягають знімні вантажозахоплювальні пристрої стропи ланцюги гаки тощо відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів. 15.2.4. Технічне опосвідчення валкових мішкопідйомників повинно здійснюватись періодично але не рідше одного разу на рік. 15.3. Авто- та електронавантажувачі 15.3.1. Будова автонавантажувачів повинна відповідати вимогам ГОСТ 16215-80*Е. Будова машин наземного безрейкового електрифікованого транспорту повинна відповідати вимогам ГОСТ 18962-97. 15.3.2. Авто- та електронавантажувачі повинні бути обладнані звуковими та світловими сигналами замком з ключем що виймається та гальмовою системою. 15.3.3. Авто- та електронавантажувачі що обладнані гідравлічним механізмом підйому в гідросистемі повинні мати запобіжний клапан чи інший запобіжний пристрій який спрацьовує у разі перевищення тиску в циліндрі на 5% більше від робочого. 15.3.4. Автонавантажувачі повинні бути обладнані глушниками та іскрогасильними пристроями. 15.3.5. Автонавантажувачі з механічною системою піднімання вантажу повинні бути обладнані кінцевими вимикачами для обмеження висоти піднімання вантажу та опускання підіймального пристрою. 15.3.6. Випуск авто- та електронавантажувача з гаража до експлуатації повинен здійснюватись лише після перевірки технічної справності та відповідного запису в журналі реєстрації транспорту. 15.3.7. Дозволяється транспортування вантажу на навантажувачі якщо його рама відхилена назад до відказу. Захоплювальний пристрій повинен забезпечувати висоту підіймання вантажу від землі не менше ніж величина дорожного просвіту навантажувача і не більше ніж 0.5 м - для навантажувачів на пневматичних шинах та 0.25 м - для навантажувачів на вантажних стрічках. 15.3.8. У разі експлуатації електронавантажувача із захоплювальною вилкою вантаж повинен рівномірно розподілятись по ширині вилки та виступати за його габарити не більше ніж на 1/3 довжини. Не дозволяється укладати вантаж вище захисного пристрою який захищає робоче місце водія від падіння вантажів. 15.3.9. Електронавантажувачі та електроштабелери з висотою підйому понад 2.0 м повинні бути обладнані огородженням над головою водія або кабіною. 15.3.10. Штабелювання вантажів авто- та електронавантажувачами повинно здійснюватись у відповідності зі схемами їх укладання опрацьованими та затвердженими роботодавцем. При цьому вантажі повинні укладатись на прокладки або стелажі які забезпечують вільний вихід навантажувача з-під вантажу. 15.3.11. З метою безпечного вантаження вантажів навантажувачами на автомобілі причепи у т. ч. і відчеплених від автомобілів і вивантаження з них необхідно щоб вони були надійно зафіксовані упорними башмаками. 15.3.12. Встановлення та зняття акумуляторних батарей повинні здійснюватись за допомогою вантажопідіймального пристрою. 15.3.13. Встановлення акумуляторних батарей на електровізок та їх підключення до електричного устаткування повинні виконуватись лише після вимкнення зарядного струму. 15.3.14. У вибухопожежонебезпечних приміщеннях слід використовувати електронавантажувачі у вибухозахищеному виконанні. 15.3.15. Не допускається перевезення людей на електронавантажувачах а також на вантажах які перевозяться або підіймаються. 15.3.16. Підлога та похилі доріжки для руху навантажувачів повинні бути справними без вибоїн та витримувати навантаження від маси навантажувача з вантажем на ходу. Максимальний ухил дороги якою транспортуються вантажі навантажувачами не повинен перевищувати 10 градусів. 15.4. Візки транспортні 15.4.1. Електровізки повинні бути обладнані: - замком для запобігання випадковому пуску; - запобіжними скобами на важелі керування; - важелями з ізольованими рукоятками; - огородженням для захисту ніг від ушкодження. 15.4.2. Будова вантажних візків повинна відповідати вимогам ГОСТ 13188-67*. 15.4.3. Вантажні ручні візки повинні мати знімні або постійно встановлені пристосування для забезпечення стійкості вантажів поручні для зручності їх пересування а також пристосування для різних вантажів. 15.4.4. На кожному візкові повинні бути зазначені інвентарний номер та вантажопідйомність. 15.4.5. Вантажі що транспортуються на візках не повинні виходити за габарити платформи. Ручки візка-лебідки повинні бути обладнані запобіжними скобами що захищають руки працівника від ударів. 15.5. Конвеєри 15.5.1.Стрічкові конвеєри повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.022-80: - приймальні та видавальні пристрої повинні бути виконані таким чином щоб була виключена нерівномірність надходження вантажу його удари об полотно падіння на підлогу а також можливість доторкання обслуговуючого персоналу до рухомих частин; - натяг робочого полотна повинен бути відрегульований таким чином щоб була виключена можливість сповзання та падіння вантажів; - швидкість руху стрічки повинна знаходитись в межах від 0.1 до 1.5 м/с; - привод похилих стрічкових конвеєрів повинен бути обладнаний автоматично діючим пристроєм що виключає зворотний рух стрічки; - на стрічкових конвеєрах довжина яких перевищує 15 м для запобігання боковим зміщенням стрічки повинна бути передбачена установка спрямовуючих та центруючих пристроїв. 15.5.2. Металеві станини конвеєрів повинні мати надійне захисне заземлення або занулення. 15.5.3. Стрічкові конвеєри що призначені для транспортування тіста і тістових заготовок повинні мати антиадгезійне покриття або пристрої для виключення налипання тіста. 15.5.4. На стрічці похилих конвеєрів необхідно встановлювати поперечні рейки для запобігання зворотному сповзанню штучних вантажів. 15.5.5. Огородження приводних натяжних та відхильних барабанів стрічкових конвеєрів повинні закривати з торців барабани та ділянки стрічки що набігає на барабан по довжині не менше R+1 м від лінії дотику барабана зі стрічкою R радіус барабана у метрах . 15.5.6. Конвеєри розташовані над робочими місцями проходами повинні мати знизу суцільне огородження розташоване не нижче 2.0 м від рівня підлоги а з боків - борти що піднімаються над верхньою несучою стрічкою на 0.4 м. 15.5.7. Конвеєри для тарних вантажів повинні мати по всій довжині борти висотою не менше ніж 0.2 м. 15.5.8. Уздовж конвеєрів які розташовані у виробничих приміщеннях нижче рівня підлоги повинна бути огорожа з поручнями висотою не менше ніж 0.9 м від рівня підлоги з зашивкою по низу висотою не менше ніж 0.15 м. 15.5.9. У місцях передачі вантажу що транспортується з одного конвеєра на інший або на машину повинні бути передбачені пристрої що виключають падіння вантажу з конвеєра або машини. Для запобігання падінню мішків з конвеєрів кінці відвідних шлагбаумів повинні впритул прилягати до борту конвеєра та спуску. 15.5.10. Для переходу людей через конвеєри встановлені на висоті не більше 1.2 м від рівня підлоги повинні улаштовуватися містки шириною не менше 1.0 м огороджені поручнями і зашиті по низу у відповідності з п. 14.5.2 цих Правил. 15.5.11. Ділянки конвеєрів де заборонений прохід людей повинні огороджуватися за допомогою встановлення вздовж них поруччя висотою не менше 0.9 м. 15.5.12. Очищення конвеєра повинно проводитися після вимкнення електродвигуна та вивішування на пусковому пристрої конвеєра плаката "Не вмикати! Працюють люди!" 15.5.13. Робота пересувних конвеєрів дозволяється лише при справному підіймальному пристрої трос гальмо та шланговому приводі зі змонтованими на кінцях станини кінцевими вимикачами та огороджувальними щитами з боків механізмів для переміщення тарних вантажів. 15.5.14. Скидання мішків зі стрічки необхідно здійснювати за допомогою щитків що повинні встановлюватись під кутом 45 градусів до стрічки конвеєра та щільно прилягати до борту конвеєра або спуску. 15.5.15. Рольганги повинні відповідати наступним вимогам: - кут нахилу повинен становити не більше 4 градусів для того щоб вантажі переміщувались зі швидкістю не більше 0.5 м/с; при цьому безпека їх переміщення повинна досягатись за рахунок суцільного завантаження робочого полотна рольганга; - відстань між вісями роликів повинна відповідати розмірам вантажу що переміщується при цьому вантаж повинен спиратись не менше ніж на три ролики ; - ширина вантажів які переміщуються не повинна перевищувати ширину полотна рольганга; - у місцях проходу слід влаштовувати відкидні секції рольгангів шириною не менше ніж 0.8 м. 15.5.16. Роликові конвеєри повинні мати в розвантажувальній частині обмежувальні упори та пристрої для гасіння інерції рухомого вантажу. 15.5.17. Гвинтові конвеєри транспортуючі шнеки повинні відповідати таким вимогам: - жолоби для сипких матеріалів повинні бути обладнані щільними кришками на завісах або шарнірах; - засипні бункери та отвори повинні бути перекриті запобіжними гратами при цьому розміри вічок не повинні перевищувати 0.05 х 0.05м; - в днищі жолоба в якому розміщені робочі органи повинні бути засувки для очищення від завалу продуктом а в торцевій стінці з боку виходу продукту - зливні самотічні труби та шарнірні запобіжні клапани що відчиняються у разі переповнення жолоба продуктом; - кришки шнекових живильників повинні мати блокування з електродвигунами що забезпечує вимикання механізму у разі відчинення кришки; - гвинт у жолобі повинен бути встановлений із зазором не менше ніж 0.01 м щоб він не торкався стінок та дна і працював плавно без невластивого шуму; - витки шнека для запобігання випадковому травмуванню повинні закінчуватись на відстані не менше ніж 0.2 м від випускного отвору. 15.6. Ковшові елеватори 15.6.1. Ковшові елеватори норії повинні відповідати наступним вимогам: - засипні бункери повинні бути обладнані запобіжними гратами з вічками розміром не більше 0.05 х 0.05 м зблокованими з пусковим пристроєм; - норійна стрічка та ковші не повинні торкатись внутрішніх стінок труб кожухів головки та башмака норії; - зупинка норії повинна бути передбачена не менше як з двох місць обов'язково у місцях завантаження та розвантаження а дистанційний пуск - з одного місця після подачі попереджувального сигналу; - норії слід обладнувати гальмовими пристроями за виключенням елеваторів що мають привод з черв’ячним редуктором для їх зупинки у разі раптового припинення подачі енергії та пристроями для запобігання завалам; - у випадку влаштування приямку для башмака з трьох сторін повинні бути передбачені проходи шириною не менше 0.8 м при цьому приямок повинен бути огороджений поручнями; - від нижнього краю башмака до підлоги необхідно залишати відстань не менше ніж 0.15 м для безпечного та зручного спорожнення у разі завалу продуктом; - ширина ковшів норій повинна бути меншою ширини стрічки на 0.025-0.030 м; - норії повинні бути обладнані пристроями що виключають падіння стрічки у разі її обриву; - очищення завантажувальних лійок необхідно виконувати лише при вимкненому електродвигуні та з розміщенням на пусковому пристрої плаката: "Не вмикати! Працюють люди!"; - в трубах ковшових конвеєрів повинні бути передбачені оглядові люки і люки для натягування стрічок. Оглядові люки повинні розміщуватись на висоті не вище ніж 1.4 м і не нижче ніж 0.7м від підлоги; - середня вісь люків для натягування стрічок повинна бути розміщена на висоті не вище ніж 1.3 м і не нижче ніж 0.7 м від підлоги. Під час роботи норії оглядові люки та дверцята на головці та башмаку норії повинні бути зачинені; - норійна стрічка повинна бути натягнена рівномірно по всій ширині для запобігання її збіганню з барабана; - на башмаках норій всіх типів повинні бути передбачені датчики підпору та реле контролю швидкості руху стрічки; - біля башмаків і головок норій для їх огляду ремонту та змащування повинні бути передбачені площадки шириной не менше ніж 0.7 м. 15.7. Гравітаційні транспортери гвинтові та похилі спуски 15.7.1. Поверхня спусків повинна бути гладкою без виступаючих деталей. 15.7.2. Похилі спуски повинні мати міцну конструкцію нахил спуску повинен забезпечувати плавне без ударів переміщення вантажу що спускається. 15.7.3. Кут нахилу спусків похилих або гвинтових для мішків з борошном цукром або коробів повинен бути в межах 30-35 градусів. Висота похилих спусків - не більше ніж 3.6 м від точки приймання вантажу. Швидкість руху вантажу на гвинтових спусках не повинна бути більше ніж 2м/с При кутах нахилу гвинтових спусків понад 24 градусів та швидкості руху понад 1.0 м/с необхідно встановлювати гасителі швидкості амортизуючі упори зустрічні ухили тощо або гальмівні пристрої для мішків. 15.7.4. Ширина робочої поверхні спуску повинна бути не менше діагоналі вантажів що переміщуються а висота бортів для запобігання падінню вантажів повинна становити не менше 2/3 висоти вантажу. 15.7.5. Столи для приймання мішків необхідно влаштовувати висотою 1.4 м та обладнувати їх поверхню гальмовими пристроями що запобігають падінню мішків. Прийомні отвори та місця проходження спусків повинні бути огороджені. 15.7.6. Отвори в стінах та перекриттях перед спусками слід закривати спеціальними кришками або клапанами дверцятами та відчиняти лише на час подавання чи проходження вантажу. 15.7.7. Похилі та гвинтові спуски повинні бути надійно закріплені до перекриття або стін і до приймальних столів. 15.8. Ліфти вантажні малі підйомники 15.8.1. Будова встановлення утримання і опосвідчення вантажних малих ліфтів підйомників повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів ГОСТ 8824 - 84* та ГОСТ 28911-98. 15.8.2. Вантажопідйомність вантажного малого ліфта повинна бути не більше 250 кг. 15.8.3. Кожен ліфт на основному завантажувальному поверсі повинен мати табличку з позначенням: - найменування ліфта за призначенням ; - вантажопідйомності; - реєстраційного номера; - номера телефона обслуговуючого персоналу або аварійної служби. 15.8.4. На дверцятах шахти ліфта з зовнішнім керуванням повинні бути написи з позначенням вантажопідйомності ліфта та про заборону транспортування людей. 15.8.5. Сполучення ліфтів і підйомників з пожежонебезпечними виробництвами повинно передбачатися через тамбури. а з вибухопожежонебезпечними виробництвами – через тамбур-шлюзи з протипожежними дверима. 15.9. Валкові мішкопідйомники 15.9.1. Підйомники повинні встановлюватись в окремих шахтах з вогнестійких матеріалів. 15.9.2. Встановлювати мішкопідйомники в сходових клітках не дозволяється. 15.9.3. В місцях завантаження мішків у підйомник відстань від рівня підлоги до валка повинна бути не менше ніж 0.12 м а у місці приймання повинен бути передбачений похилий спуск з бортами висотою не менше ніж 0.06 м. 15.9.4. Мішкопідйомники повинні мати бирку або клеймо з позначенням реєстраційного номера вантажопідйомності дати наступного випробування та реєструватися в журналі обліку вантажопідйомних машин. 15.10. Штабелеукладачі 15.10.1. Штабелеукладачі які застосовуються для розбирання та укладання штабелів мішків із сипкими матеріалами повинні бути обладнані: - кінцевим стрічковим конвеєром що зберігає положення у разі підйому та опускання; - додатковим пусковим пристроєм встановленим на каркасі верхнього конвеєра що забезпечує аварійну зупинку та пуск зі штабеля всіх механізмів які входять до складу транспортної лінії. 16. ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА 16.1. Загальні вимоги 16.1.1. Електробезпека електроустановок споживачів які щойно будуються або реконструюються повинна відповідати вимогам ПУЕ. Електроустановки споживачів що експлуатуються повинні відповідати вимогам Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів стандартів безпеки праці та інших нормативних актів. 16.1.2. Новозбудовані електроустановки та такі що реконструюються повинні бути піддані приймально-здавальним випробуванням та вводитись до промислової експлуатації лише після прийняття приймальними комісіями з обов'язковим оформленням відповідних актів та протоколів. Вся технічна документація у відповідності з якою електроустановку було допущено до експлуатації повинна зберігатись у особи що відповідає за електрогосподарство. 16.1.3. Електродвигуни які встановлюються на відкритому повітрі повинні мати виконання не менше IР44 або спеціальне що відповідає умовам їх роботи. 16.1.4. Електродвигуни які встановлюються в приміщеннях складах безтарного зберігання борошна цукру в силосах і бункерах відділеннях розмелу цукрового піску у цукрову пудру приміщеннях мішкоочищувальних машин відділеннях просіювання борошна виробництва панірувальних сухарів аспіраційних відділеннях тощо де можливе осідання на їх обмотках пилу що порушує їх природне охолодження повинні мати виконання не менше IР54 або продувне з підведенням чистого повітря. 16.1.5. Електродвигуни які встановлюються у сирих та особливо сирих місцях відділеннях миття лотків матриць інвентарю дріжджових відділеннях тощо повинні мати виконання не менше IР43 та ізоляцію розраховану на дію вологи та пилу зі спеціальною обмазкою вологостійку тощо . 16.1.6. Встановлені пускові прилади повинні бути розраховані на максимальну силу струму електродвигуна. Напруга в колах керування устаткуванням що встановлено у приміщеннях особливо небезпечних і з підвищеною небезпекою а також зовні приміщення не повинна перевищувати 42 В. 16.1.7. Комплектні пристрої щити шафи тощо що призначені для робіт під напругою до 1000 В повинні відповідати вимогам ГОСТ 22789-94 МЭК439-1-85 . Дверцята шаф або ящиків з електроапаратурою повинні замикатись за допомогою спеціального ключа або замка. Ключі повинні вийматись та знаходитись у чергового електротехнічного персоналу. Коробки електроустаткування і мережі повинні бути щільно закриті кришками. 16.1.8. Незалежно від засобу захисту на всіх дверцятах кришках шаф ніш тощо з електроустаткуванням напругою понад 42 В а також на огорожах які закривають електроапаратуру повинні бути нанесені попереджувальні знаки електричної напруги виконані у відповідності з ГОСТ 12.4.026-76*. На дверцятах повинен також бути наведений перелік устаткування відповідного до електроапаратури і розміщена принципова електрична схема. 16.1.9. Для освітлення закритих місць устаткування що потребують періодичного огляду та налагодження на шафах пультах або нішах повинні бути встановлені штепсельні розетки на напругу не більше 12 В для ввімкнення переносних електросвітильників. Місця ввімкнення переносних світильників до електромережі необхідно позначити написом "Місцеве освітлення". 16.1.10. Розподільчі улаштування повинні мати чіткі написи що вказують призначення окремих ланцюгів та панелей. Написи повинні виконуватись на чоловій поверхні пристрою а при обслуговуванні з обох боків - також на його задній поверхні. 16.1.11. У розподільчих улаштуваннях повинна бути забезпечена можливість встановлення переносних заземлень. 16.1.12. Улаштування електромереж на підприємстві повинно передбачати можливість вимкнення напруги на окремих ділянках для забезпечення безпеки під час проведення ремонтних робіт на електроустановках. 16.1.13. Розкопки кабельних трас або земляні роботи повинні виконуватись лише з письмового дозволу роботодавця при цьому наказом по підприємству повинна бути виділена особа з числа електротехнічного персоналу що відповідає за збереження в цілості кабеля на весь період проведення робіт а розкритий кабель повинен бути закріплений для попередження провисанню та захисту від механічних пошкоджень. На місці робіт встановлюються сигнальні вогні та попереджувальні плакати. 16.1.14. Місця прокладання кабелів у землі кабельні траси повинні бути ретельно позначені розпізнавальними знаками та нанесені на генплан підприємства. Кабелі повинні прокладатись на встановленій глибині та бути захищені від механічних пошкоджень у відповідності з вимогами ПУЕ. 16.1.15. Для виконання робіт на кабельних лініях не допускається користування переносними лампами напругою понад 12 В. 16.1.16. Заміна плавких вставок запобіжників під напругою та встановлення некаліброваних вставок без маркування величини номінального струму не дозволяється. 16.1.17. Під час грози або у разі її наближення всі роботи на лініях високої та низької напруги повинні бути припинені. 16.1.18. Роботи з ремонту електроустаткування та механізмів повинні виконуватись лише після повного вимкнення від електромережі з обов'язковим вивішуванням на місцях вимкнення попереджувальних плакатів "Не вмикати! Працюють люди!" 16.1.19. Ремонтні роботи на повітряних лініях які знаходяться на балансі та в експлуатації підприємств повинні проводитися у разі вимкнення напруги на ділянках які ремонтуються та з обов`язковим вивішуванням на кінцевих пунктах попереджувальних плакатів “Не вмикати! Працюють люди!”. 16.1.20. Роботи на повітряних лініях можуть проводитися тільки якщо виписані наряди на виконання робіт головним енергетиком енергетиком або особою яка виконує ці обов`язки. 16.1.21. Для захисту працюючих від ураження струмом у випадках помилкової подачі напруги з обох боків ділянки лінії яка ремонтується повинні бути накладені заземлення за наявності на ділянці робіт відгалужень – і на відгалуженнях. 16.1.22. Накладання заземлення слід виконувати безпосередньо після перевірки відсутності напруги. Користуватися для заземлення провідниками які не призначені для цієї мети забороняється. 16.1.23. До вмикання у мережу електроустаткування яке не діяло більше одного місяця повинні бути проведені його огляд та перевірка опору ізоляції. 16.1.24. У приміщеннях категорій А Б В за вибухопожежною та пожежною небезпекою повинна забезпечуватися електростатична іскробезпека відповідно до ГОСТ 12.1.018-93 та ГОСТ 12.4.124-83. 16.2. Технічна документація 16.2.1. На кожному підприємстві повинна зберігатись технічна документація у відповідності з якою електроустановки підприємства були допущені до експлуатації. До її складу належать : - наказ про особу відповідальну за електрогосподарство її професійна відповідність ; список осіб які мають право віддавати оперативні розпорядження вести оперативні переговори а також наявність переліку телефонів диспетчерів енергопостачальної організації та доступність зв`язку; журнал перевірки знань Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів ПТЕ і Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів; список електротехнічних працівників; медичний висновок про дозвіл на право роботи електротехнічних працівників в електроустановках; список осіб які можуть призначатися відповідальними особами; перелік робіт які можуть виконуватися за нарядом і за розпорядженням; перелік робіт які проводяться в порядку поточної експлуатації; однолінійна схема електроустановок; комплект експлуатаційних інструкцій та інструкцій з охорони праці; журнал інструктажів; журнал обліку електроінструменту; план навчання електротехнічних працівників безпеці праці; план протиаварійних тренувань; журнал обліку протиаварійних і протипожежних тренувань; оперативний журнал; журнал обліку відмов і аварій в роботі електрообладнання і мереж; журнал обліку захисних засобів; журнал реєстрації протоколів випробувань засобів захисту і інструменту з ізолювальними ручками переносних світильників знижувальних трансформаторів; журнал випробувань засобів захисту із діелектричних матеріалів; журнал обліку робіт за нарядами і розпорядженнями; графік огляду кабельних трас кабельних споруд і повітряних ліній; протоколи перевірок і випробувань електрообладнання апаратури пристроїв РЗ і А електромереж і заземлювальних пристроїв; паспортні карти або журнали з описом електрообладнання що експлуатується і захисні засоби з зазначенням технічних характеристик і інвентарних номерів; креслення електромереж установок і споруд; кабельні журнали виконавчі креслення повітряних ліній і кабельних трас; - виконавча документація підземних кабельних трас та заземлюючих пристроїв з прив'язками до будівель та стаціонарних споруд із зазначенням місць встановлення з'єднувальних муфт та перетинів з комунікаціями. 16.3. Вимоги до електротехнічного персоналу 16.3.1. Порядок навчання і перевірки знань працівників які обслуговують електроустановки має відповідати вимогам до електротехнічного обслуговуючого персоналу які містяться в ПТЕ. 16.3.2. Працівники що обслуговують електроустановки зобов`язані знати Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів відповідно до посади що займають чи роботи яку вони виконують і мати відповідну групу з електробезпеки згідно з вимогами цих правил. 16.3.3. Працівнику який пройшов перевірку знань Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів видається посвідчення встановленої форми. Посвідчення про перевірку знань працівника є документом який засвідчує право на самостійну роботу в електроустановках на зазначеній посаді за фахом. 16.3.4. Роботи в електроустановках стосовно їх організації поділяються на такі що виконуються за нарядом-допуском за розпорядженням та в порядку поточної експлуата-ції. 16.3.5. Порядок видачі та оформлення наряду склад бригади що працює за нарядом підготовка робочого місця і допуск до виконання робіт нагляд під час виконання робіт за нарядом оформлення перерв у роботі переведення бригади на нове робоче місце закінчення робіт та закриття наряду оформлення робіт що виконуються за розпорядженням і в порядку поточної експлуатації наведені в Правилах безпечної експлуатації електроустановок споживачів. 16.3.6. Фахівці служб охорони праці зобов’язані контролювати експлуатацію електроустановок і повинні мати групу IY з електробезпеки. 16.4. Технічні заходи що створюють безпечні умови виконання робіт 16.4.1. Для підготовки робочого місця до роботи яка вимагає зняття напруги слід вжити у вказаному порядку таких технічних заходів: - здійснити необхідні вимкнення і вжити заходів що перешкоджають помилковому або самочинному ввімкненню комутаційної апаратури; - вивісити заборонні плакати на приводах ручного і на ключах дистанційного керування комутаційною апаратурою; - перевірити відсутність напруги на струмопровідних частинах які слід заземлити для захисту людей від ураження електричним струмом; - встановити заземлення ввімкнути заземлювальні ножі встановити переносні заземлення ; - обгородити за необхідності робочі місця або струмопровідні частини що залишилися під напругою і вивісити на огородженнях плакати безпеки. Залежно від місцевих умов струмопровідні частини обгородити до чи після їх заземлення. Під час оперативного обслуговування електроустановки двома і більше працівниками в зміну перелічені в цьому пункті заходи мають виконувати два працівники. У разі одноособового обслуговування їх може виконувати одна особа крім накладання переносних заземлень і здійснення перемикань що проводяться на двох і більше приєднаннях в електроустановках напругою понад 1000 В які не мають діючих пристроїв блокування роз`єднувачів від неправильних дій. 16.4.2. Під час вимикання зняття напруги вивішування плакатів безпеки огородження робочого місця перевірки відсутності напруги встановлення зберігання та обліку заземлень треба додержуватись вимог безпеки що наведені в Правилах безпечної експлуатації електроустановок споживачів. 16.5. Захисні заходи електробезпеки від ураження електричним струмом 16.5.1. Для захисту людей від ураження електричним струмом при пошкодженні ізоляції повинен бути застосований один з наступних захисних заходів: заземлення занулення захисне вимкнення розподільчий трансформатор мала напруга подвійна ізоляція вирівнювання потенціалів. 16.5.2. Заземлення чи занулення електроустановок слід виконувати відповідно до вимог розділу 1.7 ПУЕ 16.5.3. До частин що підлягають зануленню або заземленню відносяться: - корпуси електричних машин апаратів трансформаторів світильників тощо; - приводи електричних апаратів; - вторинні обмотки вимірювальних трансформаторів; - каркаси розподільних щитів щитів керування щитків і шаф а також частини які знімаються або відчиняються якщо на останніх встановлено електрообладнання напругою вище 42 В змінного струму або більше 110 В постійного струму; - металеві конструкції розподільних пристроїв металеві кабельні конструкції металеві кабельні з'єднувальні муфти металеві оболонки і броня контрольних і силових кабелів металеві оболонки проводів металеві рукави і труби електропроводки кожухи і опорні конструкції шинопроводів лотки короби струни троси і сталеві полоси на яких закріплені кабелі і проводи окрім струн тросів і полос на яких прокладені кабелі із заземленою або зануленою металевою оболонкою чи бронею а також інші металеві конструкції на яких встановлюється електрообладнання; - металеві оболонки і броня контрольних і силових кабелів і проводів напругою до 42 В змінного струму і до 110 В постійного струму прокладених на загальних металевих конструкціях у тому числі у загальних трубах коробах лотках тощо разом з кабелями і проводами металеві оболонки і броня яких підлягає заземленню або зануленню; - металеві корпуси пересувних і переносних електроприймачів; - електрообладнання що встановлене на рухомих частинах верстатів машин і механізмів. 16.5.4. У вибухонебезпечних зонах складах безтарного зберігання борошна цукру відділеннях розмелу цукру приміщеннях мішкоочищувальних машин аспіраційних відділеннях тощо будь-якого класу підлягають заземленню всі електроустановки під усіма напругами змінного та постійного струму а також устаткування яке встановлене на занулених заземлених металевих конструкціях. 16.5.5. Під час проведення ремонтних робіт на електроустаткуванні необхідно встановлювати переносне заземлення для захисту працюючих від ураження електричним струмом у разі помилкової подачі напруги до місця роботи. 16.5.6. До мережі заземлення повинні бути приєднані стаціонарно прокладені трубопроводи усіх призначень трубопроводи борошна стисненого повітря аспіраційні та вентиляційні повітроводи тощо металеві корпуси технологічного устаткування. 16.5.7. Кожна частина електроустаткування що підлягає заземленню повинна бути приєднана до заземлюючого контуру окремим провідником. Послідовне підключення електроустаткування до заземлюючого контуру не допускається. 16.5.8. Все технологічне та транспортне устаткування де можуть накопичуватись заряди статичної електрики все устаткування складів безтарного зберігання борошна цукру вагового і силосно-просіювального відділень комунікації транспортні засоби повітряні компресори та повітродувки тощо повинно бути заземлене та являти собою єдиний на всьому протязі електричний ланцюг приєднаний не ближче ніж через 25 м до заземлюючого пристрою. 16.5.9. З системи устаткування що знаходиться в ланцюгу належить виділяти та заземлювати незалежно від заземлення всього ланцюга борошнозмішувачі дозатори шнеки приймальні щітки та приймачі сипких матеріалів фільтри ємкості з аераційними пристроями аерожолоби просіювачі борошнопроводи та інші пристрої що є джерелом особливо інтенсивного та швидкого виникнення зарядів статичної електрики. 16.5.10. Ємкості для борошна об`ємом 50 м3 повинні бути заземлені не менше ніж у двох діаметрально протилежних місцях. Для вертикальних ємкостей діаметром до 2.5 м допускається один заземлюючий пристрій. У залізобетонних силосах повинні заземлюватися їхні металеві днища і всі інші металеві частини. 16.5.11. Тканинні рукави пилоочисних фільтрів необхідно прошивати мідним дротом сполученим з заземлюючою системою. При цьому фільтри слід встановлювати за межами цеху або у його ізольованій частині де немає постійних робочих місць. 16.5.12. У вибохопожежонебезпечних і пожежонебезпечних цехах і складах рекомендується з‘єднання електродвигуна безпосередньо з виконавчим механізмом або застосовувати редуктори та інші типи передач що виготовлені з металу і забезпечують електричний контакт вісі двигуна і виконавчого механізму. У разі необхідності застосування пасових передач слід виконувати вимоги підрозділу 5.10 Правил захисту від статичної електрики. 16.5.13. Усі паралельно розташовані борошнопроводи повинні бути з`єднані поміж собою перемичками через кожні 0.2-0.25 м для вирівнювання потенціалу і запобігання іскроутворення. 16.5.14. Автоборошновози під час розвантаження повинні бути приєднанні до загальної мережі захисного заземлення за допомогою видимих мідних багатожильних заземлювачів які надійно приєднуються до корпусу автоборошновоза. 16.5.15. Відкрито прокладені заземлюючі провідники повинні бути пофарбовані у відповідності з вимогами ГОСТ 12.2.007.0-75*. Зовнішній огляд заземлюючого пристрою проводиться разом з оглядом електроустаткування та записом висновків огляду у спеціальному журналі не рідше разу на три місяці. Магістралі заземлення або занулення і відгалуження від них у закритих приміщеннях і зовнішніх установках місця приєднання заземлюючих і нульових захисних провідників до частин устаткування повинні бути доступні для огляду. 16.5.16. Перевірка наявності ланцюга між магістраллю заземлення і заземленим устаткуванням а також стану пробивних запобіжників повинна проводитися під час кожного ремонту устаткування або його перестановці. Перевірка надійності з`єднання і вимірювання опору природних та штучних заземлень проводиться після кожного їх ремонту. 16.5.17. Вимірювання опору заземлюючих пристроїв з оформленням протоколу повинно проводитись не рідше разу на рік. 16.5.18. Вимірювання опору заземлювачів а також питомого опору грунту повинно проводитися як правило в періоди найменшої електропровідності грунту: влітку - при найбільшому просиханні або взимку - при найбільшому промерзанні грунту. 16.5.19. Позапланові виміри опору заземлюючих пристроїв повинні проводитися після їх реконструкції або капітального ремонту. 16.5.20. Максимально допустимі значення опору заземлюючого пристрою електроустаткування напругою до 1000 В повинні прийматися згідно з п.п. 1.7.62 і 1.7.65 ПУЕ. 16.5.21. З'єднання заземлюючих провідників між собою повинно бути виконане зварюванням а їх приєднання до металевих частин апаратів машин тощо - зварюванням або гвинтовими та болтовими з'єднаннями у відповідності з вимогами ГОСТ 12.1.030-81* та ГОСТ 10434-82*. 16.5.22. Біля заземлюючого пристрою або місця приєднання заземлюючих провідників повинен бути розміщений знак заземлення у відповідності з вимогами ГОСТ 21130-75*. 16.5.23. Використання землі як фазного або нульового проводу в електроустановках до 1000 В не дозволяється. 16.5.24. Проходи спеціально прокладених нульових заземлюючих провідників крізь стіни приміщень з вибухопожежонебезпечними зонами повинні виконуватись у відрізках труб або в прорізах. Отвори труб та прорізів повинні бути ущільнені негорючими матеріалами. З'єднання нульових заземлюючих провідників у місцях проходів не допускається. 16.5.25. Для визначення технічного стану заземлюючого пристрою повинні періодично проводитись: - зовнішній огляд видимої частини заземлюючого пристрою; - огляд з перевіркою наявності ланцюга між заземлюючим та заземлюваним елементами відсутність обривів та незадовільних контактів у проводці яка з'єднує апарати із заземлюючим пристроєм а також перевірка пробивних запобіжників трансформаторів; - вимірювання опору заземлюючого пристрою; - перевірка ланцюга "фаза-нуль"; - перевірка надійності з'єднань природних заземлювачів; - вибіркове розкриття грунту для огляду елементів заземлюючого пристрою що знаходиться у землі. 16.5.26. На кожний заземлюючий пристрій що знаходиться в експлуатації повинен бути паспорт який містить схему заземлення основні технічні дані дані про результати перевірки стану заземлюючого пристрою про характер ремонтів та зміни що були внесені до пристрою. 16.5.27. На вході до приміщень класу В - IIа необхідно встановлювати металеві грати для ніг а на вхідних дверях - металеві ручки що заземлені відповідно до вимог ПУЕ. 16.5.28. Під час проведення електрозварювальних робіт не дозволяється застосовувати у якості зворотного проводу металеві трубопроводи устаткування шини заземлення та інші конструкції. Обидва електропроводи від зварювального агрегату повинні бути підведені безпосередньо до місця електрозварювання. 16.6. Захист будівель та споруд від блискавки 16.6.1. Захист будівель споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів має виконуватися відповідно до вимог ПУЕ. 16.6.2. Проект захисту від блискавки повинен бути складовою частиною проекту будівель і споруд. Пристрої захисту від блискавки повинні виконуватися під час будівництва та реконструкції будівель або споруд у відповідності з проектом. 16.6.3. Пристрої захисту від блискавки повинні прийматися в експлуатацію до закінчення будівництва а в будівлях та спорудах з вибухопожежонебезпечними виробництвами – до початку випробування встановленому в них устаткування. 16.6.4. Як заземлювачі захисту від блискавки можуть використовуватись всі рекомендовані ПУЕ заземлювачі електроустановок за винятком нульових проводів повітряних ліній електропередачі напругою до 1 кВ. 16.6.5. Залізобетонні фундаменти будівель споруд зовнішніх установок опір блискавковідводів слід як правило використовувати як заземлювачі захисту проти блискавки за умови забезпечення безперервного електричного зв'язку по арматурі та приєднання її до закладних деталей за допомогою зварювання. 16.6.6. Зовнішні металеві ємкості або окремо розташовані ємкості для зберігання рідкого палива повинні бути захищені від прямих ударів блискавки таким чином: - ємкості якщо товщина металу покриття 0.004 м і більше а також окремо розташовані єкості об'ємом понад 200 м3 незалежно від товщини металу покриття досить приєднати до заземлювача; - ємкості якщо товщина металу покриття менше ніж 0.004 м необхідно захистити блискавковідводами встановленими окремо або на самій споруді. 16.6.7. Установки що мають корпуси з залізобетону повинні бути захищені від прямих ударів блискавки блискавковідводами що встановлені окремо або безпосередньо на них. 16.6.8. Під час виконання захисту від блискавки будівель та споруд усіх категорій для підвищення безпеки людей слід заземлювачі крім заглиблених розміщувати у рідко відвідуваних місцях і в віддаленні не менше ніж на 5 м від основних проїзних і пішохідних доріг. 16.6.9. Перевірка стану пристроїв захисту проти блискавки повинна проводитись для будівель та споруд I та II категорій один раз на рік влітку при сухому грунті для будівель та споруд III категорії - не рідше одного разу на три роки зі складанням акту в якому вказуються виявлені дефекти. Перевірці підлягають цілісність та захищеність від корозії доступних оглядові частин блискавкоприймачів струмовідводів та контактів поміж ними а також величина опору струмові промислової частоти заземлювачів блискавковідводів що розташовані окремо. Ця величина не повинна перевищувати результатів відповідних вимірів на стадії приймання більше ніж у п'ять разів. У противному разі слід проводити ревізію заземлювача. 16.7. Робота з переносним електроінструментом 16.7.1. Електроінструмент та ручні електричні прилади повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.013.0-91 та Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів. 16.7.2. Під час кожного чергового видавання електроінструменту на виробництві особою відповідальною за збереження та справність електроінструменту в присутності працівника мають бути перевірені: комплектність і надійність кріплення деталей; - справність деталей корпусу рукоятки та кришок щіткотримачів наявність захисних кожухів та їх справність зовнішнім оглядом ; надійність роботи вимикача; задовільна робота на холостому ході. У електроінструмента класу I крім того має бути перевірена справність кола заземлення між його корпусом і заземлюючим контактом штепсельної вилки. Працівнику мають бути видані засоби індивідуального захисту діелектричні рукавички калоші килими або розподільчий трансформатор чи перетворювач із окремими обмотками чи захисно-вимикальний пристрій. Забороняється видавати для роботи електроінструмент який не відповідає хоча б одній із перелічених вимог або електроінструмент з простроченою датою періодичної чергової перевірки. 16.7.3. Безпосередньо перед початком роботи необхідно перевірити: - відповідність напруги і частоти струму електричної мережі до напруги і частоти струму електродвигуна електроінструмента зазначених в таблиці паспортних даних ; - надійність закріплення робочого виконувального інструмента свердел абразивних кругів дискових пил ключів-насадок тощо . 16.7.4. Електроінструмент який живиться від електромережі слід обладнувати незнімним гнучким кабелем шнуром зі штепсельною вилкою. Незнімний гнучкий кабель електроінструмента класу ? повинен мати жилу яка з`єднує заземлювальний затискач електроінструмента із заземлювальним контактом штепсельної вилки. Кабель в місці введення до електроінструмента класу ? слід захищати від стирань і перегинів еластичною трубкою з ізоляційного матеріалу. Трубку слід закріплювати в корпусних деталях електроінструмента вона повинна виступати з них на довжину не менше п`яти діаметрів кабелю. Закріплення трубки на кабелі поза інструментом забороняється. 16.7.5. Напруга електроінструмента повинна бути не віще 380/220 В у приміщенні без підвищеної небезпеки; не вище 42 В у приміщенні з підвищеною небезпекою та особливо небезпечних під час роботи всередині силосів бункерів у газоходах і топках печей та інших ємкостях – не вище 12 В . 16.7.6. Доступні для доторкання металеві деталі електроінструмента класу I які можуть опинитися під напругою у випадку пошкодження ізоляції повинні бути з`єднані із заземлюючим затискачем. Електроінструмент класів II і III не заземлюють. Заземлення корпусу електроінструмента слід здійснювати спеціальною жилою живильного кабелю яка не може одночасно бути провідником робочого струму. Використовувати с цією метою нульовий робочий провід забороняється. Штепсельна вилка повинна мати відповідну кількість робочих і один заземлюючий контакт. Конструкція вилки повинна забезпечувати випереджальне замикання заземлюючого контакту під час ввімкнення та більш запізнене розмикання його під час вимикання. 16.7.7. Конструкція штепсельних вилок електроінструмента класу III повинна унеможливлювати з`єднання їх з розетками на напругу понад 42 В. 16.7.8. Корпуси розподільчих трансформаторів безпеки знижувальних трансформаторів та перетворювачів частоти мають бути заземлені або занулені відповідно до вимог розділу 1.7 ПУЕ. Вторинну обмотку знижувальних трансформаторів без роздільних обмоток слід заземлювати. Не допускається заземлення вторинної обмотки трансформаторів або перетворювачів частоти з роздільними обмотками. 16.7.9. У посудинах апаратах та інших металевих спорудах в умовах обмеженої можливості переміщення і виходу з них дозволяється працювати електроінструментом класів I і ?? за умови якщо тільки один електроінструмент одержує живлення від автономної двигун-генераторної установки розподільчого трансформатора безпеки або перетворювача частоти із роздільними обмотками а також електроінструментом класу ???. При цьому джерело живлення трансформатор перетворювач тощо слід розміщувати поза вказаними посудинами а вторинне коло джерела не слід заземлювати. 16.7.10. Забороняється підключати електроінструмент напругою до 12 В до електричної мережі загального користування через автотрансформатор резистор або потенціометр. Забороняється натягати перекручувати та перегинати кабель ставити на нього вантаж а також допускати перетинання кабелю живлення електроінструмента з тросами кабелями та рукавами газозварки. 16.7.11. Забороняється працювати електроінструментами які не захищені від дії крапель або бризок і не мають знаків відзнаки крапля в трикутнику або дві краплі в умовах дії крапель і бризок а також на відкритих майданчиках під час снігопаду дощу. Працювати таким електроінструментом поза приміщеннями дозволяється лише сухої погоди а під час снігопаду чи дощу - під навісом на сухій землі або настилі. 16.7.12. Переносний електроінструмент який застосовується в пожежонебезпечних зонах повинен мати ступінь захисту оболонок не менше 1Р44. 16.7.13. Забороняється працювати електроінструментом у якого закінчився строк періодичної перевірки а також у разі виникнення хоча б однієї із таких несправностей: - пошкодження штепсельного з`єднання кабелю або його захисної трубки; - ненадійна робота вимикача; - пошкодження кришки вимикача; - іскріння щіток на колекторі що супроводжується круговим вогнем на його поверхні; - витікання масла з редуктора або вентиляційних каналів; - поява диму або специфічного запаху характерного для ізоляції що горить; - поява підвищеного шуму стукоту вібрації; - зіпсування або поява тріщин в корпусній деталі рукоятці захисному огородженні; - пошкодження робочої частини інструмента; - зникнення електричного зв`язку між металевими частинами корпусу та нульовим захисним штирем штепсельної вилки. 16.7.14. Електроінструмент підлягає періодичній перевірці не рідше одного разу на 6 місяців. До періодичної перевірки входять: - зовнішній огляд; - перевірка роботи на холостому ході не менше 5 хвилин; - вимірювання опору ізоляції мегомметром на напругу 500 В протягом 1 хвилини за умови ввімкненого вимикача в цьому разі опір ізоляції має бути не менше 1 МОм; - перевірка справності кола заземлення для електроінструмента класу I . 16.7.15. У електроінструмента вимірюється опір обмоток і струмовідного кабелю відносно корпусу та зовнішніх металевих деталей; у трансформаторів - між первинною і вторинною обмотками та між кожною з обмоток і корпусом. 16.7.16. Справність кола заземлення перевіряється за допомогою пристрою на напругу не більше 12 В один контакт якого підключається до заземлювального контакту штепсельної вилки а другий - до доступної для дотику металевої деталі електроінструмента наприклад до шпинделя . Електроінструмент вважається справним якщо пристрій показує наявність струму. 16.7.17. Після капітального ремонту електроінструмента чи ремонту його електричної частини він підлягає випробуванню у такому обсязі і послідовності: - перевірка правильності складання зовнішнім оглядом та триразовим вмиканням і вимиканням вимикача у підключеного на номінальну напругу електроінструмента в цьому разі не має бути відмов пускання і зупинення; - перевірка справності кола заземлення для електроінструмента класу безпеки I ; - випробування ізоляції на електричну міцність; - обкатка у робочому режимі не менше 30 хвилин. 16.7.18. На корпусах електроінструмента слід зазначити інвентарні номери а також дати наступних перевірок а на знижувальних та розподільчих трансформаторах безпеки перетворювачах частоти та захисно-вимикальних пристроях – інвентарні номери і дати наступних вимірювань опору ізоляції. 16.8. Засоби захисту які використовуються під час роботи з електроустаткуванням 16.8.1. Відповідальність за своєчасне забезпечення персоналу та комплектування електроустановок випробуваними засобами захисту у відповідності з нормами комплектування за організацію правильного зберігання та створення необхідного резерву своєчасне проведення періодичних оглядів та випробувань вилучення непридатних засобів та за організацію обліку засобів захисту покладається на керівників цеху служби підстанції дільниці мережі майстра дільниці у віданні якого знаходяться електроустановки або робочі місця а у цілому на підприємстві - на його роботодавця або уповноважену ним за наказом посадову особу. 16.8.2. Всі електрозахисні засоби та пристрої що знаходяться в експлуатації за винятком килимків підставок плакатів та знаків безпеки повинні бути пронумеровані. Якщо засіб захисту складається з кількох частин загальний для нього номер потрібно ставити на кожній частині. Засоби захисту що перебувають в індивідуальному користуванні також повинні бути зареєстровані в журналі обліку та утримування засобів захисту з зазначенням дати видачі та підписом особи яка їх отримала. 16.8.3. Під час експлуатації засоби захисту повинні підлягати періодичним та позачерговим що проводяться після ремонту випробуванням. 16.8.4. Періодичність випробувань засобів захисту: - гумові діелектричні рукавиці - один раз на 6 місяців; - гумові діелектричні боти - один раз на 36 місяців; - гумові діелектричні калоші - один раз на 12 місяців; - слюсарно-монтажний інструмент з ізолюючими рукоятками - один раз на 12 місяців; - покажчики напруги – один раз на 12 місяців. 16.8.5. Розподільні пристрої напругою до 1000 В повинні бути укомплектовані такими засобами захисту: - ізолююча штанга - за місцевими умовами; - покажчик напруги - 2 одиниці; - ізолюючі кліщі - 1 одиниця; - діелектричні рукавиці - 2 пари; - діелектричні калоші - 2 пари; - ізолююча підставка або діелектричний килимок - за місцевими умовами; - захисні окуляри - 1 пара; - переносні заземлювачі - за місцевими умовами - вогнегасники – за нормативами. 16.8.6. В електроустановках допускається застосування діелектричних бот та калош. 16.8.7. Встановлювати накладки на струмопровідні частини якщо в їх конструкції не передбачені ізолюючі рукоятки та тримачі необхідно із застосуванням засобів захисту. 16.8.8. Засоби захисту необхідно зберігати в закритих приміщеннях. Засоби захисту з гуми які знаходяться у складському запасі необхідно зберігати у сухому приміщенні. 16.8.9. Ізолюючі штанги та кліщі слід зберігати в умовах що виключають їх прогинання та дотик до стін покажчики напруги та електровимірювальні кліщі - в футлярах або чохлах. 16.8.10. Засоби захисту як інвентарні повинні знаходитись на трансформаторних підстанціях в розподільних пунктах а також видаватись для індивідуального користування. 16.8.11. Засоби захисту які знаходяться в експлуатації розміщують у спеціально відведених місцях як правило біля входу до приміщення а також - на щитах керування. В місцях зберігання повинні бути гачки або кронштейни для штанг кліщів переносних заземлювачів плакатів знаків безпеки а також шафи стелажі для рукавиць ботів калош рукавичок захисних окулярів тощо. 16.9. Вимоги безпеки до акумуляторних установок 16.9.1. Експлуатація акумуляторних установок повинна відповідати вимогам Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів. 16.9.2. Вибір електронагрівальних пристроїв світильників електродвигунів вентиляції і електропроводок для основних і допоміжних приміщень кислотних акумуляторних батарей а також встановлення і монтаж вказаного електрообладнання повинні проводитися відповідно до вимог розділу 7.3 ПУЕ. 16.9.3. Приміщення кислотних акумуляторних батарей повинно бути: - розміщено якомога ближче до зарядних пристроїв і розподільного щита постійного струму; - ізольовано від попадання до нього пилу випарувань і газу а також від проникнення води крізь перекриття; - легко доступно для обслуговуючого персоналу. Окрім того приміщення акумуляторних батарей не слід розташовувати поблизу джерел вібрації і тряски. 16.9.4. Вхід до приміщення акумуляторних батарей повинен здійснюватися крізь тамбур. Улаштування входу з побутових приміщень не допускається. 16.9.5. При приміщеннях акумуляторних батарей повинна бути окрема кімната для зберігання кислоти приладдя і для приготування електроліту площею не менше 4 м2. 16.9.6. Зберігання та транспортування кислот та лугів повинні виконуватись відповідно до вимог п.п. 6.2.18 та 11.5.21 цих Правил. 16.9.7. Для зарядних і підзарядних двигунів-генераторів повинні передбачатися пристрої для їх вимкнення у разі появи зворотного струму. 16.9.8. У приміщенні акумуляторних батарей один світильник повинен бути приєднаний до мережі аварійного освітлення. 16.9.9. Відстань від акумуляторів до опалювальних приладів повинна бути не менше ніж 0.75 м. Ця відстань може бути зменшена при умові встановлення теплових екранів з негорючих матеріалів що виключають місцеве нагрівання акумуляторів. 16.9.10. Відстань між струмоведучими частинами акумуляторів повинна бути не менше ніж 0.8 м з напругою вище 65 В до 250 В у період нормальної роботи не заряду і 1 м - з напругою вище 250 В. 16.9.11. Приміщення акумуляторних батарей у якому проводиться заряд акумуляторів з напругою більше 2.3 В на елемент повинно бути обладнане стаціонарною примусовою припливно-витяжною вентиляцією. 16.9.12. Для акумуляторної батареї слід передбачати блокування яке не допускає проведення заряду батареї з напругою більше 2.3 В на елемент у разі вимкнення вентиляції. 16.9.13. В акумуляторних приміщеннях що мають припливно-витяжну вентиляцію останню слід вмикати перед початком зарядки і вимикати після видалення газу але не раніше ніж через 1.5 години після закінчення заряджання. 16.9.14. Вентиляційна система приміщень акумуляторних батарей повинна обслуговувати тільки акумуляторні батареї і кислотну. Викид газів повинен проводитися крізь шахту яка вища даху будівлі не менше ніж на 1.5 м. Шахта повинна бути захищена від попадання до неї атмосферних опадів. Включення вентиляції до димоходів або до загальної системи вентиляції будівлі не дозволяється. 16.9.15. Відсмоктування газів повинно проводитися як з верхньої так і з нижньої частин приміщення з боку протилежного припливу свіжого повітря. Якщо стеля має виступаючі конструкції або ухил повинна бути передбачена витяжка повітря відповідно з кожного відсіку або з верхньої частини простору під стелею. 16.9.16. Підлога приміщень акумуляторних батарей повинна бути суворо горизонтальною на бетонній основі з кислотостійким покриттям керамічні кислотостійкі плитки із заповненням швів кислотостійким матеріалом або асфальт . 16.9.17. У разі встановлення стелажів на асфальтовому покритті повинні бути застосовані опорні площадки з міцного кислотостійкого матеріалу. Встановлення стелажів безпосередньо на асфальтове покриття не допускається. 16.9.18. Усередині приміщень акумуляторних батарей і кислотної а також біля дверей цих приміщень має бути влаштований плінтус із кислотостійкого матеріалу. 16.9.19. Паяти пластини в акумуляторному приміщенні допускається за таких умов: роботи слід виконувати за нарядом; паяння дозволяється не раніше ніж через 2 години після закінчення зарядки; - батареї що працюють за методом постійної підзарядки слід за 2 години до початку робіт перевести в режим розряджання; - до початку робіт приміщення слід провентилювати протягом 2 годин; під час паяння приміщення має безперервно вентилюватися; місце для паяння слід відгородити від решти батареї вогнестійкими щитами; - для запобігання отруєнню свинцем та його сполуками слід вжити спеціальних застережних заходів і визначити режим роботи відповідно до інструкцій з експлуатації і ремонту акумуляторних батарей. 16.9.20. У кожному акумуляторному приміщенні мають бути: - скляний або фарфоровий кухоль з носиком або глечик місткістю 1.5 – 2 л для приготування електроліту і доливання його в посудини; - нейтралізуючий 5% розчин питної соди для кислотних батарей і борної кислоти або оцтової есенції одна частина на вісім частин води для лужних батарей. 16.9.21. На всіх посудинах з електролітом дистильованою водою і нейтралізуючими розчинами слід зробити відповідні написи вказати назву речовин . 16.9.22. Обслуговування акумуляторних батарей повинні проводити спеціально підготовлені працівники з групою електробезпеки ???. 16..9.23. Забороняється курити в акумуляторному приміщенні входити до нього з вогнем користуватись електронагрівальними приладами апаратами і інструментами що можуть креснути іскрою. 16.9.24. На дверях акумуляторного приміщення слід зробити написи: “Акумуляторна” “Вогненебезпечно” “Забороняється курити” і вивісити відповідні знаки безпеки про заборону користування відкритим вогнем. 16.9.25. Акумуляторне приміщення слід завжди замикати на замок. Особам які оглядають ці приміщення і працюють в них ключі видаються на загальних підставах на час роботи або огляду. 16.9.26. Під час роботи з кислотою і лугом необхідно застосовувати засоби індивідуального захисту: костюм грубошерстний - для кислоти і бавовняний - для лугу гумові чоботи чи калоші гумовий фартух захисні окуляри і гумові рукавички. Грудки їдкого лугу слід подрібнювати в спеціально відведеному місці попередньо загорнувши їх в мішковину. 17. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ В ЛАБОРАТОРІЯХ ПІДПРИЄМСТВ 17.1.Заводська лабораторія повинна розташовуватися ізольовано від виробничих приміщень. Цехова лабораторія розташовується безпосередньо у приміщенні цеху. 17.2. Будівлі приміщення лабораторій рекомендується блокувати з адміністративною будівлею підприємства. Допускається вхід до лабораторії улаштовувати з боку виробничої території за умови що лабораторія відділена від адміністративної будівлі глухою негорючою перегородкою і не має безпосереднього виходу назовні. 17.3. Приміщення лабораторій обладнуються витяжними шафами з верхніми та нижніми відсмоктувачами та бортиками що попереджають стікання рідин на підлогу. В приміщеннях лабораторій окрім загальнообмінної припливно-витяжної та місцевої витяжної вентиляції від лабораторних шаф повинні бути пристрої для природного провітрювання кватирки фрамуги . Швидкість руху повітря у разі відчинених стулок витяжних шаф та працюючій вентиляції повинна бути не менше 0.5 м/с а у разі робіт з їдкими отруйними та з неприємним запахом речовинами - не менше 1.0 м/с. 17.4. В витяжних лабораторних шафах електроосвітлення повинно бути у вибухозахищеному виконанні. Вимикачі слід встановлювати поза витяжною шафою. 17.5. Зберігання у лабораторіях низькокиплячих речовин ефір ацетон тощо якщо їх місткість перевищує 1 літр не дозволяється. По закінченню роботи ці речовини повинні бути винесені на зберігання у спеціальне приміщення склад . 17.6. Хімічні лабораторії повинні бути обладнані лише лабораторним устаткуванням промислового виготовлення. 17.7. Лабораторне устаткування витяжні шафи столи автоклави тощо повинно бути забезпечене підведенням газу води електроенергії та пари у відповідності з правилами нормами інструкціями тощо. 17.8. Газові крани та водяні вентилі на робочих столах повинні розміщуватися біля передніх бортів столів та встановлюватися таким чином щоб виключалась можливість випадкового відкривання кранів. 17.9. Газовий трубопровід у кожному робочому приміщенні повинен мати загальний вентиль на відгалуженні від загальної магістралі. Ці вентилі повинні розташовуватись у легкодоступних місцях зовні приміщень. 7.10. Перевірка стану газових вентилів та кранів повинна проводитись не рідше одного разу на місяць. 17.11. У разі виявлення витікання газу до приміщення лабораторії необхідно негайно перекрити запірний вентиль а приміщення провітрити. До повного провітрювання приміщень лабораторії вмикати нагрівальні та освітлювальні прилади не дозволяється. 17.12. Лабораторні столи та витяжні шафи для виконання робіт пов'язаних з застосуванням відкритого полум'я повинні бути повністю облицьовані негорючими матеріалами. Під час роботи з лугами та кислотами столи та шафи повинні мати антикорозійне покриття. 17.13. ЛЗР та ГР повинні зберігатись у лабораторному приміщенні у товстостінному скляному посуді з притертими пробками. Скляний посуд повинен бути розміщений у спеціальному металевому ящику оснащеному щільною кришкою стінки та дно якого викладені негорючим матеріалом. Ящик повинен бути встановлений на підлозі віддалік від проходів та нагрівальних приладів. 17.14. Для кожного приміщення хімічної лабораторії повинні бути встановлені гранично допустимі норми наявності хімреактивів що повинні бути відображені в інструкції. 17.15. Для миття великої кількості хімічного лабораторного посуду повинно бути передбачене ізольоване мийне приміщення розташоване по можливості у центрі лабораторії та обладнане столами для миття посуду. Один стіл мусить бути обладнаний витяжною шафою для видалення шкідливих та дуже пахучих речовин. 17.16. У хімічних лабораторіях не допускається миття підлог та столів гасом бензином та іншими органічними розчинниками. З цією метою повинні використовуватись пожежобезпечні синтетичні миючі засоби. 17.17. Для проведення робіт з лугами кислотами та іншими їдкими та отруйними речовинами повинні бути передбачені гумові груші спеціальні автоматичні піпетки та шприци. Не допускається всмоктування їдких та отруйних рідин до піпетки ротом щоб уникнути хімічних опіків порожнини рота або отруєння. 17.18. Для отримання розчину лугів невеликі шматочки речовини щипцями опускають у воду і безперервно перемішують. Великі шматки лугів необхідно розколювати на дрібні шматочки накривши їх щільною тканиною у спеціально відведеному місці. 17.19. Під час переливання кислот що димлять розчинів аміаку а також приготування розчинів хлорного вапна слід захищати органи дихання надягаючи протигаз. Переливання слід проводити у витяжній шафі. 17.20. Рідини із температурою кипіння понад 1000 С повинні нагріватися на електронагрівальних приладах колбонагрівачах . 17.21. У разі нагрівання ЛЗР у кількості більше 0.5 л необхідно передбачати заходи для запобігання розливанню їх у випадку аварій. 17.22. Не дозволяється виливати ЛЗР та ГР до каналізації. Відпрацьовані органічні розчинники необхідно збирати окремо до спеціальної герметично закритої тари в якій їх у кінці робочого дня виносять за межі лабораторії для регенерації або знищення. 17.23. Речовини які легко віддають свій кисень не можна нагрівати розтирати змішувати з ГР оскільки це може призвести до самозаймання та вибуху. 17.24. Нагрівання ЛЗР у лабораторіях повинно виконуватись тільки на водяній бані встановленій на електроплитці з закритою спіраллю. 17.25. Електрообладнання лабораторій повинно відповідати класу приміщень П-IIа. В лабораторії дозволяється установлювати електропечі опору сушильні муфельні шафи тощо тільки з терморегуляторами. Не допускається заміна нагрівальних елементів на такі що виконані з меншим перерізом стрічки або дроту або менш жаростійкої марки сталі. Для вмикання приладів які споживають струм більше 10 А повинна бути передбачена самостійна лінія. 17.26. Експлуатація нагрівальних і сушильних лабораторних приладів повинна відповідати таким вимогам: - муфельні і тігельні печі електроплитки електричні бані електросушильні печі і інше устаткування слід ставити на столах які обшиті металевими листами з негорючою прокладкою; - електронагрівальні прилади повинні бути розташовані від стін на відстані не менше ніж 0.25 м; - до однієї штепсельної розетки дозволяється підключати електроприлади загальною потужністю не більше ніж 0.8 кВт; - електроприлади потужністю більше ніж 0.8 кВт слід живити безпосередньо від електромережі. Постачання від штепсельних розеток не дозволяється. 17.27. Центрифуги повинні бути надійно закріплені на фундаменті або на столі споряджені запобіжним кожухом і заземлені. Під час роботи верхня кришка центрифуги повинна бути зачинена і надійно закріплена гайкою. Число обертів не повинно перевищувати вказаних у паспорті машини. 17.28. Під час роботи з автоклавами слід керуватися Правилами будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском. 17.29. Лабораторні автоклави повинні встановлюватися в окремих приміщеннях з припливно-витяжною вентиляцією. 17.30. Автоклав повинен бути обладнаний: - запірною арматурою на трубопроводах що підводять і відводять пару чи воду в автоклав і з автоклаву; - швидкодійним затвором що забезпечує герметичніть і надійність кріплення кришки до корпусу; - блокуванням що виключає можливість вмикання автоклава під тиск у разі неповністю закритої кришки і можливості відкривання кришки за наявності залишкового тиску в автоклаві більшого ніж 0.0049 МПа 0.05кгс/см2 ; - запобіжним клапаном встановленним на патрубку безпосередньо приєднаному до автоклава конструкція запобіжного клапана повинна передбачати пристрій для перевірки справності дії клапана в робочому стані шляхом примусового відкривання його під час роботи автоклава яке повинно проводитися кожну зміну ; - краном для продування і контролю відсутності тиску в автоклаві перед його відкриванням; - місцевими приладами манометром термометром для вимірювання тиску температури в автоклаві. 17.31. Не допускається відкривати кришку автоклава який знаходиться під тиском. Спочатку необхідно понизити тиск у автоклаві до атмосферного охолодити воду до 500 С. 17.32. Лабораторна тістомісильна машина повинна мати пристрій для надійного закріплення діжі знімну кришку з електроблокуванням яке забезпечує неможливість роботи машини зі знятою кришкою а також повинна бути заземлена. Виймання тіста з діжі і чищення місильної машини повинно проводитися після повної зупинки місильного органу. 17.33. У конструкції лабораторної електропечі повинен передбачатися паровідвідний канал з засувкою приєднаний до системи витяжної вентиляції. Піч повинна бути заземлена. Під час роботи електропечі дверцята крізь які саджають вироби у піч повинні бути зачинені. Спостереження за процесом випікання необхідно проводити тільки крізь оглядове вікно. 17.34. Приміщення лабораторій повинні бути забезпечені засобами пожежогасіння згідно з рекомендаціями що наведені у додатку 3 Правил пожежної безпеки в Україні. Додаток 1 Обов`язковий Норми мікрокліматичних параметрів повітря робочої зони підприємств хлібопекарного і макаронного виробництва Найменування приміщень виробництв Найменування професій Кате-горії робіт Холодний період року Теплий період року Температура °С Відносна вологість % Швидкість руху м/с Температура °С Відносна вологість % Швидкість руху м/с Опти-мальна Допустима Оп-ти-ма-льна До-пус-тимана пос-тій-них і непо-стій-них ро-бо-чих міс-цях Оп-ти-ма-льна не біль-ше До-пус-тимана пос-тій-них і непо-стій-них ро-бо-чих міс-цях не бі-льше Опти-мальна Допустима Оп-ти-маль-на До-пус-тимана пос-тій-них і непо-стій-них ро-бо-чих міс-цях Оп-ти-ма-льна не біль-ше До-пус-тимана пос-тій-них і непо-стій-них ро-бо-чих міс-цях на постій-них робо-чих місцях на непо-стій-них ро-бо-чих міс-цях на постій-них робо-чих місцях на непос-тійних робо-чих місцях 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 1. Основне виробництво Виробництво хлібобулочних виробів Склад безтарного зберігання борошна Оператор установки безтарного зберігання сировини ??а 19-21 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 18-27 17-29 40-60 65 – при 26°С 0.3 0.4 – 0.2 Продовження додатка 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 Склад тарного зберігання борошна цукру-піску дріжджів тощо Комірник ?б 21-23 20-24 17-25 40-60 75 0.1 0.2 22-24 21-28 19-30 40-60 60 – при 27°С 0.2 0.3 -0.1 Вантажник транспорту-вальник ??? 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0.3 0.5 18-20 15-26 13-28 40-60 75 – при 24°С і ниж-че 0.4 0.6 – 0.2 Приміщення виробничих бункерів Готувач харчової сировини та матеріалів ??а 19-21 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 18-27 17-29 40-60 65 – при 26°С 0.3 0.4 – 0.2 Приміщення для підготовки яєць до виробництва Готувач харчової сировини та матеріалів ??а 19-21 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 18-27 17-29 40-60 65 – при 26°С 0.3 0.4 – 0.2 Відділення панірувальних сухарів Машиніст дробильних установок ??б 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 15-27 15-29 40-60 70 при 250 С 0.3 0.5- 0.2 Приміщення мішкоочищу-вальних машин Вибивальник м`якої тари ??б 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 15-27 15-29 40-60 70 при 250 С 0.3 0.5- 0.2 Приміщення миття лотків труб Машиніст мийних машин ??б 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 15-27 15-29 40-60 70 при 250 С 0.3 0.5- 0.2 Приміщення миття інвентаря Машиніст мийних машин ??а 19-21 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 18-27 17-29 40-60 65 – при 26°С 0.3 0.4 – 0.2 Продовження додатка 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 Відділення зва-жування і про-сіювання борошна Готувач харчової сировини та матеріалів ??б 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 15-27 15-29 40-60 70 при 250 С 0.3 0.5- 0.2 Завантажувач-вивантажувач харчової продукції ??? 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0.3 0.5 18-20 15-26 13-28 40-60 75 – при 24°С і ниж-че 0.4 0.6 – 0.2 Приміщення підготовки сировини Готувач харчової сировини та матеріалів ??б 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 15-27 15-29 40-60 70 при 250 С 0.3 0.5- 0.2 Приміщення приготування хлібної мочки Готувач харчової сировини та матеріалів ??б 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 15-27 15-29 40-60 70 при 250 С 0.3 0.5- 0.2 Відділення приготування рідких дріжд-жів та заквасок Дріжджовик ??б 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 15-27 15-29 40-60 70 при 250 С 0.3 0.5- 0.2 Відділення дозувальне Дозувальник харчової продукції ??б 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 15-27 15-29 40-60 70 при 250 С 0.3 0.5- 0.2 Відділення тістомісильне без переміще-ння діж Тістороб ??а 19-21 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 18-27 17-29 40-60 65 – при 26°С 0.3 0.4 – 0.2 Відділення тістомісильне при переміще-нні діж Тістороб ??? 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0.3 0.5 18-20 15-26 13-28 40-60 75 – при 24°С і ниж-че 0.4 0.6 – 0.2 Продовження додатка 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 Відділення тістоподільне Машиніст тіс-тообробних машин ??а 19-21 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 18-27 17-29 40-60 65 – при 26°С 0.3 0.4 – 0.2 Машиніст пруфера ??б 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 15-27 15-29 40-60 70 при 250 С 0.3 0.5- 0.2 Відділення тіс-топодільне цеху дрібноштучних виробів Формувальник тіста ??а 19-21 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 18-27 17-29 40-60 65 – при 26°С 0.3 0.4 – 0.2 Машиніст пруфера ??б 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 15-27 15-29 40-60 70 при 250 С 0.3 0.5- 0.2 Пекарський зал Пекар ??б 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 15-27 15-29 40-60 70 при 250 С 0.3 0.5- 0.2 Пекар КМЛ ?б 21-23 20-24 17-25 40-60 75 0.1 0.2 22-24 21-28 19-30 40-60 60 – при 27°С 0.2 0.3 -0.1 Продовження додатка 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 Топочне відділення Кочегар виробничих печей при роботі на газоподібному та рідкому паливі ?б 21-23 20-24 17-25 40-60 75 0.1 0.2 22-24 21-28 19-30 40-60 60 – при 27°С 0.2 0.3 -0.1 Кочегар виробничих печей при роботі на твердому паливі ??? 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0.3 0.5 18-20 15-26 13-28 40-60 75 – при 24°С і ниж-че 0.4 0.6 – 0.2 Хлібосховище та експедиція Укладальник хлібобулочних виробів ??? 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0.3 0.5 18-20 15-26 13-28 40-60 75 – при 24°С і ниж-че 0.4 0.6 – 0.2 Приймальник-здавальник харчової продукції ??а 19-21 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 18-27 17-29 40-60 65 – при 26°С 0.3 0.4 – 0.2 Транспортуваль-ник ??? 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0.3 0.5 18-20 15-26 13-28 40-60 75 – при 24°С і ниж-че 0.4 0.6 – 0.2 Продовження додатка 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 Виробництво бубличних виробів Відділення виробництва бубличних виробів Дозувальник харчової продукції ??б 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 15-27 15-29 40-60 70 при 250 С 0.3 0.5- 0.2 Тістороб ??? 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0.3 0.5 18-20 15-26 13-28 40-60 75 – при 24°С і ниж-че 0.4 0.6 – 0.2 Машиніст тістообробних машин ??а 19-21 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 18-27 17-29 40-60 65 – при 26°С 0.3 0.4 – 0.2 Машиніст обшпарюва-льного агрегата ??а 19-21 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 18-27 17-29 40-60 65 – при 26°С 0.3 0.4 – 0.2 Пекар ??б 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 15-27 15-29 40-60 70 при 250 С 0.3 0.5- 0.2 Машиніст розфасуваль-но-пакуваль-них машин ??б 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 15-27 15-29 40-60 70 при 250 С 0.3 0.5- 0.2 Укладальник-пакувальник ??? 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0.3 0.5 18-20 15-26 13-28 40-60 75 – при 24°С і ниж-че 0.4 0.6 – 0.2 Продовження додатка 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 Виробництво сухарів Відділення виробництва сухарів Дозувальник харчової продукції ??б 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 15-27 15-29 40-60 70 при 250 С 0.3 0.5- 0.2 Тістороб ??? 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0.3 0.5 18-20 15-26 13-28 40-60 75 – при 24°С і ниж-че 0.4 0.6 – 0.2 Машиніст тістообробних машин ??а 19-21 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 18-27 17-29 40-60 65 – при 26°С 0.3 0.4 – 0.2 Машиніст машин для чищення та змазування листів ??б 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 15-27 15-29 40-60 70 при 250 С 0.3 0.5- 0.2 Машиніст пруфера ??б 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 15-27 15-29 40-60 70 при 250 С 0.3 0.5- 0.2 Пекар ??б 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 15-27 15-29 40-60 70 при 250 С 0.3 0.5- 0.2 Різальник харчової продукції Укладальник-пакувальник ??а 19-21 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 18-27 17-29 40-60 65 – при 26°С 0.3 0.4 – 0.2 ??? 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0.3 0.5 18-20 15-26 13-28 40-60 75 – при 24°С і ниж-че 0.4 0.6 – 0.2 Продовження додатка 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 Склад готової продукції Комірник Вантажник ?б 21-23 20-24 17-25 40-60 75 0.1 0.2 22-24 21-28 19-30 40-60 60 – при 27°С 0.2 0.3 -0.1 ??? 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0.3 0.5 18-20 15-26 13-28 40-60 75 – при 24°С і ниж-че 0.4 0.6 – 0.2 Макаронне виробництво Склад безта-рного збері-гання борошна Оператор ус-тановки безтарного зберігання сировини ??а 19-21 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 18-27 17-29 40-60 65 – при 26°С 0.3 0.4 – 0.2 Склад тарного зберігання борошна Комірник ?б 21-23 20-24 17-25 40-60 75 0.1 0.2 22-24 21-28 19-30 40-60 60 – при 27°С 0.2 0.3 -0.1 Вантажник транспорту-вальник ??? 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0.3 0.5 18-20 15-26 13-28 40-60 75 – при 24°С і ниж-че 0.4 0.6 – 0.2 Продовження додатка 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 Відділення зважування і просіювання борошна Готувач харчової сировини та матеріалів ??б 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 15-27 15-29 40-60 70 при 250 С 0.3 0.5- 0.2 Приміщення виробничих бункерів Готувач хар-чової сирови-ни та матеріалів ??а 19-21 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 18-27 17-29 40-60 65 – при 26°С 0.3 0.4 – 0.2 Приміщення для підготовки збагачувачів Дозувальник харчової продукції ??б 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 15-27 15-29 40-60 70 при 250 С 0.3 0.5- 0.2 Приміщення для підготовки яєць до виробництва Готувач харчової сировини та матеріалів ??а 19-21 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 18-27 17-29 40-60 65 – при 26°С 0.3 0.4 – 0.2 Тістоформува-льне відділення Пресувальник напівфабри-кату мака-ронних виробів ??б 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 15-27 15-29 40-60 70 при 250 С 0.3 0.5- 0.2 Сушильне відділення Сушильник харчової продукції ??б 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 15-27 15-29 40-60 70 при 250 С 0.3 0.5- 0.2 Продовження додатка 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 Відділення фа- сувально-паку- вальне Контролер харчової продукції ?б 21-23 20-24 17-25 40-60 75 0.1 0.2 22-24 21-28 19-30 40-60 60 – при 27°С 0.2 0.3 -0.1 Машиніст ро-зфасувально-пакувальних машин ??б 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 15-27 15-29 40-60 70 при 250 С 0.3 0.5- 0.2 Укладальник-пакувальник ??? 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0.3 0.5 18-20 15-26 13-28 40-60 75 – при 24°С і ниж-че 0.4 0.6 – 0.2 Приміщення переробки відходів Готувач харчової си-ровини та ма-теріалів ??б 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 15-27 15-29 40-60 70 при 250 С 0.3 0.5- 0.2 Приміщення миття матриць Машиніст мийних машин ??б 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 15-27 15-29 40-60 70 при 250 С 0.3 0.5- 0.2 Приміщення мішкоочищу-вальних машин Вибивальник м`якої тари ??б 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 15-27 15-29 40-60 70 при 250 С 0.3 0.5- 0.2 Продовження додатка 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 Склад готової продукції Комірник Вантажник транспорту-вальник ?б 21-23 20-24 17-25 40-60 75 0.1 0.2 22-24 21-28 19-30 40-60 60 – при 27°С 0.2 0.3 -0.1 ??? 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0.3 0.5 18-20 15-26 13-28 40-60 75 – при 24°С і ниж-че 0.4 0.6 – 0.2 2. Допоміжне виробництво Склад оліфи олії фарб Комірник Вантажник ?б 21-23 20-24 17-25 40-60 75 0.1 0.2 22-24 21-28 19-30 40-60 60 – при 27°С 0.2 0.3 -0.1 ??? 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0.3 0.5 18-20 15-26 13-28 40-60 75 – при 24°С і ниж-че 0.4 0.6 – 0.2 Продовження додатка 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 Склад пально-мастильних матеріалів Комірник Вантажник ?б 21-23 20-24 17-25 40-60 75 0.1 0.2 22-24 21-28 19-30 40-60 60 – при 27°С 0.2 0.3 -0.1 ??? 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0.3 0.5 18-20 15-26 13-28 40-60 75 – при 24°С і ниж-че 0.4 0.6 – 0.2 Склад ЛЗР та ГР Комірник Вантажник ?б 21-23 20-24 17-25 40-60 75 0.1 0.2 22-24 21-28 19-30 40-60 60 – при 27°С 0.2 0.3 -0.1 ??? 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0.3 0.5 18-20 15-26 13-28 40-60 75 – при 24°С і ниж-че 0.4 0.6 – 0.2 Склад паперу картону Комірник ?б 21-23 20-24 17-25 40-60 75 0.1 0.2 22-24 21-28 19-30 40-60 60 – при 27°С 0.2 0.3 -0.1 Вантажник ??? 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0.3 0.5 18-20 15-26 13-28 40-60 75 – при 24°С і ниж-че 0.4 0.6 – 0.2 Продовження додатка 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 Механічна майстерня Слюсар-ремонтник фрезеруваль-ник токар ве-рстатник ши-рокого профі-лю струга-льник гравер свердлуваль-ник ??а 19-21 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 18-27 17-29 40-60 65 – при 26°С 0.3 0.4 – 0.2 Жерстяницька майстерня Бляхар слюсар з ремонту та об-слуговування систем вен-тиляції та ко-ндиціювання ??б 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 15-27 15-29 40-60 70 при 250 С 0.3 0.5- 0.2 Продовження додатка 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 Електроремон-тна майстерня Електромон-тер з ремонту та обслугову-вання елек-троустаткува-ння слюсар-електрик з ремонту еле-ктроустат- кування електромеха-нік з ліфтів обмотуваль-ник елементів електричних машин ??а 19-21 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 18-27 17-29 40-60 65 – при 26°С 0.3 0.4 – 0.2 Столярно-буді-вельна майстерня Столяр будівельний ??а 19-21 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 18-27 17-29 40-60 65 – при 26°С 0.3 0.4 – 0.2 Покрівельник сталевих покрівель ??б 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 15-27 15-29 40-60 70 при 250 С 0.3 0.5- 0.2 Тесляр лицювальник-плиточник маляр ??б 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 15-27 15-29 40-60 70 при 250 С 0.3 0.5- 0.2 Штукатур муляр ??? 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0.3 0.5 18-20 15-26 13-28 40-60 75 – при 24°С і ниж-че 0.4 0.6 – 0.2 Продовження додатка 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 Майстерня з ремонту КВП та А Слюсар з КВП та А налагоджу-вальник КВП та А ?б 21-23 20-24 17-25 40-60 75 0.1 0.2 22-24 21-28 19-30 40-60 60 – при 27°С 0.2 0.3 -0.1 Тарний цех Складальник виробів з деревини ??а 19-21 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 18-27 17-29 40-60 65 – при 26°С 0.3 0.4 – 0.2 Контролер деревооброб-ного вироб-ництва ?б 21-23 20-24 17-25 40-60 75 0.1 0.2 22-24 21-28 19-30 40-60 60 – при 27°С 0.2 0.3 -0.1 Машиніст зшивальної машини ??а 19-21 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 18-27 17-29 40-60 65 – при 26°С 0.3 0.4 – 0.2 Продовження додатка 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 Картонажний цех Різальник па-перу картону та целюлози машиніст зшивальної машини ма-шиніст висі-кально-штам-пувальної ма- шини клеїль-ник паперу картону й ви- робів з них картонажник пресувальник картонажних виробів складальник паперових виробів клеєвар ??а 19-21 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 18-27 17-29 40-60 65 – при 26°С 0.3 0.4 – 0.2 Модельєр ко-робок ?б 21-23 20-24 17-25 40-60 75 0.1 0.2 22-24 21-28 19-30 40-60 60 – при 27°С 0.2 0.3 -0.1 Кузня Коваль ручного кування коваль на молотах і пресах ??? 16-18 13-19 12-20 40-60 75 0.3 0.5 18-20 15-26 13-28 40-60 75 – при 24°С і ниж-че 0.4 0.6 – 0.2 Продовження додатка 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 Зварювальне відділення Електрогазо-зварник еле-ктрозварник ручного зва-рювання еле-ктрозварник на автоматичних та напівавтома-тичних ма- шинах ??б 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 15-27 15-29 40-60 70 при 250 С 0.3 0.5- 0.2 Холодильна станція Машиніст холодиль- них установок ??а 19-21 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 18-27 17-29 40-60 65 – при 26°С 0.3 0.4 – 0.2 Котельна Апаратник хімводоочи-щення оператор котельні ?б 21-23 20-24 17-25 40-60 75 0.1 0.2 22-24 21-28 19-30 40-60 60 – при 27°С 0.2 0.3 -0.1 Ізолювальник монтажник технологічних трубопроводів ??а 19-21 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 18-27 17-29 40-60 65 – при 26°С 0.3 0.4 – 0.2 Продовження додатка 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 Транспортний цех Прийо-моздавальник вантажу та багажу підсо-бний робітник слюсар з ремонту та обслуговува-ння переван-тажувальних машин стропальник слюсар з ремонту авто- мобілів ??б 17-19 15-21 13-23 40-60 75 0.2 0.4 20-22 15-27 15-29 40-60 70 при 250 С 0.3 0.5- 0.2 Зарядна акуму- ляторна Аккумулятор-ник ??а 19-21 17-23 15-24 40-60 75 0.2 0.3 21-23 18-27 17-29 40-60 65 – при 26°С 0.3 0.4 – 0.2 Примітка: У виробничих приміщеннях які розташовані в районах з середньою максимальною температурою найбільш жаркого місяця вище 250 С допускаються відхилення від величин показників мікроклімату вказаних у додатку для даної категорії робіт але не більше ніж на 30 С. При цьому швидкість руху повітря повинна бути збільшена на 0.1 м/с а відносна вологість повітря знижена на 5% при підвищенні температури на кожен градус вище верхньої межі допустимих температур повітря вказаних у додатку. Додаток 2 Обов`язковий Нормативи щодо забезпечення санітарно-побутовими приміщеннями та обладнанням підприємств хлібопекарного і макаронного виробництва Найменування приміщень виробництв Найменування професій Шкідливості у повітрі робочої зони Група вироб-ничих проце-сів за СНиП 2.09.04-87 Санітарна характеристика виробничого процесу Санітарно-побутові приміщення Розрахункова кількість чоловік Тип гардероб-них число відділень шафи на 1 чол. Спеціальні побутові приміщен-ня і обла-днання Найменуван-ня Клас небе-зпеки за ГОСТ 12.1.005-88 Вели-чина ГДК мг/м3 на одну душо-ву сітку на од-ин кран 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 1. Основне виробництво Виробництво хлібобулочних виробів Склад безтарного зберігання борошна Оператор установки безтарного зберігання сировини Пил борошна ?? 6.0 4 Процеси що ви-магають особли-вих умов щодо дотримання чи-стоти при виго-товленні харчової продукції 6ж/7ч 10 Розділь-ні по одному відділе-нню Приміще-ння для обезпилю-вання спе-цодягу Склад тарного зберігання боро-шна цукру-піску дріжджів тощо Комірник вантажник транспортувальник Те ж ?? 6.0 4 Те ж 6ж/7ч 10 Те ж Те ж Приміщення виробничих бункерів Готувач харчової сировини та матеріалів -“- ?? 6.0 4 -“- 6ж/7ч 10 -“- -“- Продовження додатка 2 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Приміщення для підготовки яєць до виробництва Готувач харчової сировини та матеріалів Хлорне вапно волога ?? 1.0 4 Процеси що ви-магають особли-вих умов щодо дотримання чи-стоти при виго-товленні харчової продукції 6ж/7ч 10 Розділь-ні по одному відділе-нню Приміще-ння для сушіння спецодягу Відділення панірувальних сухарів Машиніст дробильних установок Пил борошна ?? 6.0 4 Те ж 6ж/7ч 10 Те ж Приміще-ння для обезпилю-вання спецодягу Приміщення мішкоочищува-льних машин Вибивальник м`якої тари Пил борошна ?? 6.0 4 - “ - 6ж/7ч 10 - “ - Те ж Приміщення ми-ття лотків труб Машиніст мийних машин Волога хлорне вапно ?? 1.0 4 - “ - 6ж/7ч 10 - “ - Приміще-ння для сушіння спецодягу Приміщення миття інвентаря Машиніст мийних машин Те ж ?? 1.0 4 - “ - 6ж/7ч 10 - “ - Те ж Відділення зва-жування і просі- ювання борошна Готувач харчової сировини та матеріалів завантажувач-виван-тажувач харчової продукції Пил борошна ?? 6.0 4 - “ - 6ж/7ч 10 - “ - Приміще-ння для обезпилю-вання спецодягу Приміщення підготовки сировини Готувач харчової сировини та матеріалів - - - 4 - “ - 6ж/7ч 10 - “ - Манікюр-на Приміщення приготування хлібної мочки Готувач харчової сировини та матеріалів - - - 4 - “ - 6ж/7ч 10 - “ - Те ж Відділення при- готування рідких дріжджів та заквасок Дріжджовик Вуглекислий газ ?? 0.5% по об`є-му 4 - “ - 6ж/7ч 10 - “ - - “ - Продовження додатка 2 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Відділення дозувальне Дозувальник харчової продукції - - - 4 Процеси що ви-магають особли-вих умов щодо дотримання чи-стоти при виго-товленні харчової продукції 6ж/7ч 10 Розділь-ні по одному відділе-нню Манікюр-на Відділення тістомісильне Тістороб Вуглекислий газ ?? 0.5% по об`є-му 4 Те ж 6ж/7ч 10 Те ж Те ж Відділення тістоподільне Машиніст тіс-тообробних машин машиніст пруфера - - - 4 - “ - 6ж/7ч 10 - “ - - “ - Відділення тіс-топодільне цеху дрібноштучних виробів Формувальник тіста машиніст пруфера - - - 4 - “ - 6ж/7ч 10 - “ - - “ - Пекарський зал Пекар Оксид вугле-цю тепло ?? 20 4 - “ - 6ж/7ч 10 - “ - Манікюр-на примі- щення для охолодже-ння Акролеїн ?? 0.2 Пекар КМЛ Оксид вуглецю тепло ?? 20 Продовження додатка 2 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Топочне відділення Кочегар виробничих печей при роботі на газоподібному та рідкому паливі Тепло - - 2а Процеси що протікають з на- длишком явного конвекційного тепла 7 20 Загальні два відділе-ння Приміщен-ня для охолодже-ння Кочегар виробничих печей при роботі на твердому паливі Тепло пил вугільний ?? 6 2а 1б Процеси що протікають з на- длишком явного конвекційного тепла Процеси що спричиняють забруднення тіла і спецодягу речовинами 4 класу небезпеки 7 20 Те ж Те ж Хлібосховище та експедиція Укладальник хлібо- булочних виробів Тепло - - 4 Процеси що ви-магають особли-вих умов щодо дотримання чи-стоти при виго-товленні харчової продукції 6ж/7ч 10 Розділь-ні по одному відділе-нню Манікюр-на Приймальник-здава- льник харчової про- дукції - - - 4 Те ж 6ж/7ч 10 Те ж Те ж Транспортувальник - - - 4 - “ - 6ж/7ч 10 - “ - - Продовження додатка 2 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Виробництво бубличних виробів Відділення виробництва бубличних виробів Дозувальник харчової продукції - - - 4 Процеси що ви-магають особли-вих умов щодо дотримання чи-стоти при виго-товленні харчової продукції 6ж/7ч 10 Розділь-ні по одному відділе-нню Манікюр-на Тістороб Вуглекислий газ ?? 0.5% по об`є-му 4 Те ж 6ж/7ч 10 Те ж Те ж Машиніст тістообробних машин - - - 4 -“- 6ж/7ч 10 -“- -“- Машиніст обшпарювального агрегата Волога тепло - - 4 -“- 6ж/7ч 10 -“- -“- Пекар Оксид вуглецю тепло ?? 20 4 -“- 6ж/7ч 10 -“- Манікюр- на примі-щення для охолодже-ння Акролеїн ?? 0.2 Машиніст розфасувально-пакувальних машин - - - 4 -“- 6ж/7ч 10 -“- Манікюр-на Укладальник-пакувальник - - - 4 -“- 6ж/7ч 10 -“- Те ж Продовження додатка 2 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Виробництво сухарів Відділення виробництва сухарів Дозувальник харчової продукції - - - 4 Процеси що ви-магають особли-вих умов щодо дотримання чи-стоти при виго-товленні харчової продукції 6ж/7ч 10 Розділь-ні по одному відділе-нню Манікюр-на Тістороб Вуглекислий газ ?? 0.5% по об`є-му 4 Те ж 6ж/7ч 10 Те ж Те ж Машиніст тістообробних машин - - - 4 -“- 6ж/7ч 10 -“- -“- Машиніст машин для чищення та змазування листів - - - 4 -“- 6ж/7ч 10 -“- -“- Машиніст пруфера - - - 4 -“- 6ж/7ч 10 -“- -“- Пекар Оксид вуглецю тепло ?? 20 4 -“- 6ж/7ч 10 -“- Манікюр- на примі-щення для охолодже-ння Акролеїн ?? 0.2 Різальник харчової продукції - - - 4 -“- 6ж/7ч 10 -“- Манікюр-на Укладальник-пакувальник - - - 4 -“- 6ж/7ч 10 -“- Те ж Склад готової продукції Комірник вантажник - - - 4 -“- 6ж/7ч 10 -“- - Макаронне виробництво Склад безтарно- го зберігання борошна Оператор установки безтарного зберіган- ня сировини Пил борошна ?? 6.0 4 -“- 6ж/7ч 10 -“- Примі-щення для обезпилю-вання спе-цодягу Продовження додатка 2 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Склад тарного зберігання боро- шна Комірник вантажник транспортувальник Пил борошна ?? 6.0 4 Процеси що ви-магають особли-вих умов щодо дотримання чи-стоти при виго-товленні харчової продукції 6ж/7ч 10 Розділь-ні по одному відділе-нню Приміще-ння для обезпилю-вання спе-цодягу Відділення зва- жування і про- сіювання боро- шна Готувач харчової сировини та ма-теріалів Те ж ?? 6.0 4 Те ж 6ж/7ч 10 Те ж Те ж Приміщення ви- робничих бунке-рів Готувач харчової сировини та матеріалів - “ - ?? 6.0 4 - “ - 6ж/7ч 10 - “ - - “ - Приміщення для підготовки збагачувачів Дозувальник харчо- вої продукції - - - 4 - “ - 6ж/7ч 10 - “ - Манікюр- на Приміщення для підготовки яєць до виробництва Готувач харчової сировини та матеріалів Хлорне вапно волога ?? 1.0 4 - “ - 6ж/7ч 10 - “ - Те ж Тісто-формувальне відділення Пресувальник напів- фабрику макарон- них виробів - - - 4 - “ - 6ж/7ч 10 - “ - - “ - Сушильне відді- лення Сушильник харчової продукції Тепло - - 4 -“- 6ж/7ч 10 - “ - Манікюр-на примі- щення для охолодже-ння Відділення фа- сувально-паку- вальне Контролер харчової продукції машиніст розфасувально-паку-вальних машин укла-дальник-пакувальник - - - 4 -“- 6ж/7ч 10 - “ - Манікюр-на Приміщення пе-реробки відходів Готувач харчової сировини та матеріалів Пил борошна ?? 6.0 4 - “ - 6ж/7ч 10 - “ - Приміщен-ня для обе-зпилювання спецодягу Продовження додатка 2 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Приміщення миття матриць Машиніст мийних машин Волога - - 4 Процеси що ви-магають особли-вих умов щодо дотримання чи-стоти при виго-товленні харчової продукції 6ж/7ч 10 Розділь-ні по одному відділе-нню Приміще-ння для сушіння спецодягу Приміщення мішкоочищува-льних машин Вибивальник м`якої тари Пил борошна ?? 6.0 4 Те ж 6ж/7ч 10 Те ж Примі-щення для обезпилю-вання спе-цодягу Склад готової продукції Комірник вантажник транспортувальник - - - 4 - “ - 6ж/7ч 10 - “ - - 2. Допоміжне виробництво Склад оліфи фарб олії Комірник вантажник Уайт-спірит скипидар в перерахунку на С ?? 300 1в Процеси що спричиняють забруднення тіла і спецодягу речовинами 3 і 4 класів небезпеки видалення яких вимагає застосування спеціальних миючих засобів 5 20 Розділь-ні по одному відділе-нню Хімчистка або прання спецодягу Ацетон ?? 200 Толуол ??? 50 Ксилол ??? 50 Склад пально-мастильних матеріалів Комірник вантажник Пари бензину ?? 100 1в Те ж 5 20 Те ж Те ж Пари гасу ?? 300 Продовження додатка 2 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Склад ЛЗР та ГР Комірник вантажник Вуглеводні граничні аліфатичні ?? 300 1б Процеси що спричиняють за- бруднення тіла і спецодягу речо-винами 4 класу небезпеки 15 10 Загальні два від- ділення - Склад паперу картону Комірник вантажник Пил паперовий ?? 6 1б Те ж 15 10 Те ж - Механічна майс- терня Слюсар-ремонтник фрезерувальник токар верстатник широкого профілю стругальник гравер свердлувальник Пари гасу ?? 300 1в Процеси що спричиняють за- бруднення тіла і спецодягу речо-винами видалення яких вимагає застосування спеціальних миючих засобів 5 20 Розділь-ні по одному відділе-нню Хімчистка або прання спецодягу Жерстяницька майстерня Бляхар слюсар з ремонту та обслу-говування систем вентиляції та конди-ціювання - - - 1б Процеси що спричиняють за- бруднення тіла і спецодягу речо-винами 4 класу небезпеки 15 10 Загальні два від- ділення - Електроремонтна майстерня Електромонтер з ре-монту та обслугову- вання електро-устаткування слюсар-електрик з ремонту еле- ктроустаткування електромеханік з ліфтів обмотувальник елементів електричних машин - - - 1б Процеси що спричиняють за- бруднення тіла і спецодягу речо-винами 4 класу небезпеки 15 10 Загальні два від- ділення - Продовження додатка 2 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Столярно-буді-вельна майстерня Столяр будівельний тесляр Пил деревний ?? 6 1б Процеси що спричиняють за- бруднення тіла і спецодягу речо-винами 4 класу небезпеки 15 10 Загальні два від- ділення - Маляр Ацетон ?? 200 Покрівельник сталевих покрівель лицювальник-плиточник муляр штукатур - - - 2г Процеси що протікають при температурі по- вітря до 100 С включаючи ро- боти назовні 5 20 Розділь-ні по одному відділе-нню Приміще-ння для обігріван-ня та су-шіння спе-цодягу Майстерня з ремонту КВП та А Слюсар з КВП та А налагоджувальник КВП та А - - - 1б Процеси що спричиняють за- бруднення тіла і спецодягу речо-винами 4 класу небезпеки 15 10 Загальні два від- ділення - Тарний цех Складальник виробів з деревини Пил деревний ?? 6 1б Те ж 15 10 Те ж - Контролер деревооб- робного виробництва машиніст зши- вальної машини Пил паперовий ?? 6 1б -“- 15 10 -“- - Продовження додатка 2 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Картонажний цех Різальник паперу картону та целюлози машиніст зшивальної машини машиніст висікально- штампувальної ма- шини клеїльник па-перу картону й ви- робів з них картона- жник модельєр ко-робок пресувальник картонажних виробів складальник паперових виробів клеєвар Пил паперовий ?? 6 1б Процеси що спричиняють за- бруднення тіла і спецодягу речо-винами 4 класу небезпеки 15 10 Загальні два від- ділення - Кузня Коваль ручного ку-вання коваль на молотах і пресах Оксид вуглецю ?? 20 2б Процеси що протікають за надлишку явного променистого тепла та спричи- няють забрудне-ння тіла і спец- одягу речовинами 4-го класу небез-пеки 3 20 Те ж Приміще-ння для охолодже- ння Продовження додатка 2 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Зварювальне відділення Електрогазозварник електрозварник руч- ного зварювання електрозварник на автоматичних та на- півавтоматичних ма- шинах Водень фто-ристий в пе- рерахунку на F ? 0.5/0.1 3б Процеси що спричиняють за- бруднення тіла і спецодягу речо- винами 1 та 2 класів небезпеки 3 10 Розділь-ні по одному відділе-нню Хімчистка штучна вентиляція місць збе- рігання спецодягу Нікелю ок- сид окис ні-келю ? 0.05 Хрому оксид по Сг ??? 1 Марганець у зварювальних аерозолях ?? 0.1 Холодильна ста- нція Машиніст холодиль- них установок Аміак ?? 20 1б Процеси що спричиняють за- бруднення тіла і спецодягу речо-винами 4 класу небезпеки 15 10 Загальні два відділе-ння - Котельна Апаратник хімводо- очищення ізолюва-льник оператор ко- тельні монтажник технологічних тру- бопроводів Оксид вуглецю ?? 20 1б Те ж 15 10 Те ж - Пил вугільний ?? 6 Продовження додатка 2 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Транспортний цех Прийомоздавальник вантажу та багажу підсобний робітник слюсар з ремонту та обслуго-вування перевантажувальних машин стропальник слюсар з ремонту автомобілів Бензин ?? 100 1в 3б Процеси що спричиняють забруднення тіла і спецодягу речовинами 4 класу небезпеки видалення яких вимагає застосування спеціальних миючих засобів. Процеси що спричиняють за- бруднення тіла і спецодягу речо- винами 2 класу небезпеки 3 10 Розділь-ні по одному відділе-нню Хімчистка або прання спецодягу. Хімчистка штучна вентиляція місць збе- рігання спецодягу Ацетон ?? 200 Гас ?? 300 Хлорид водню кислота соляна ?? 5 Кислота сірчана ?? 1 Луги їдкі у перерахунку на NAOH ?? 0.5 Зарядна акуму- ляторна Акумуляторник Луги їдкі у перерахунку на NAOH ?? 0.5 3б Процеси що спричиняють за- бруднення тіла і спецодягу речо- винами 2 класу небезпеки 3 10 Те ж Хімчистка штучна вентиляція місць збе- рігання спецодягу Кислота сірчана ?? 1.0 Примітка: При поєднанні ознак різних груп виробничих процесів тип гардеробних кількість душових сіток та кранів умивальних слід передбачати беручи до уваги групу з найбільш високими вимогами а спеціальні побутові приміщення та обладнання - у відповідності з сумарними вимогами. У випадку процесів групи 1а душові та шафи а у випадку процесів групи 1б - лави біля шаф дозволяється не передбачати. У разі будь-яких процесів пов`язаних з виділенням пилу та шкідливих речовин в гардеробних повинні бути передбачені респіраторні на облікову чисельність а також приміщення та пристрої для обезпилювання або знешкодження спецодягу на чисельність у зміну . Припускається відкрите зберігання одягу у тому числі на вішалках. Класи небезпечності речовин - згідно з ГОСТ 12.1.005-88. У опалювальних виробничих будівлях за чисельності працюючих більше 30 осіб у зміні при розташуванні побутових приміщень у окремо розташованих будівлях повинні бути передбачені приміщення для зберігання теплого верхнього одягу обладнані вішалками. У графі 8 у чисельнику наведена кількість жінок у знаменнику - чоловіків. Додаток 3 Обов`язковий Норми освітленості при штучному освітленні робочих місць виробничих приміщень підприємств хлібопекарного і макаронного виробництва Узгоджено Міністерством охорони здоров`я України від 23.09.93 № 5.05.07-737 Найменування приміщень виробництв Найменування професій Характеристика зорової роботи Розряд зорової роботи Підроз-ряд зоро-вої робо-ти Освітленість лк при штучному освітленні При комбінова-ному освітленні При загальному освітленні при газорозрядних лампах при газорозрядних лампах при лампах розжарювання при лампах розжарювання 1 2 3 4 5 6 7 1. Основне виробництво Виробництво хлібобулочних виробів Склад безтарного збері-гання борошна Оператор установки безтарного зберігання сировини Загальне спостере-ження за перебігом виробничого процесу постійне ???? а - 75/30 Склад тарного зберігання борошна цукру-піску дріжджів тощо Комірник Вантажник Транспортувальник Періодичне спосте-реження за перебігом виробничого процесу при періодичному перебуванні людей у приміщенні ???? в - 30/10 Приміщення виробничих бункерів Готувач харчової сировини та матеріалів Середньої точності ?? в 400 200/150 Приміщення для підго-товки яєць до виробниц-тва Готувач харчової сировини та матеріалів Середньої точності ?? в 400 200/150 Відділення панірувальних сухарів Машиніст дробильних установок Середньої точності ?? в 400 200/150 Продовження додатка 3 1 2 3 4 5 6 7 Приміщення мішкоочищувальних машин Вибивальник м`якої тари Загальне спостереже-ння за перебігом виробничого процесу постійне ???? а - 75/30 Приміщення миття лотків труб Машиніст мийних машин Малої точності ? в - 150/100 Приміщення миття інвентаря Машиніст мийних машин Малої точності ? в - 150/100 Відділення зважування і просіювання борошна Готувач харчової сировини та матеріалів Малої точності ? в - 150/100 Завантажувач-вивантажувач харчової продукції Малої точності ? в - 150/100 Приміщення підготовки сировини Готувач харчової сировини та матеріалів Малої точності ? б 200 150/100 Приміщення приготування хлібної мочки Готувач харчової сировини та матеріалів Малої точності ? б 200 150/100 Відділення приготування рідких дріжджів та заквасок Дріжджовик Малої точності ? б 200 150/100 Відділення дозувальне Дозувальник харчової продукції Середньої точності ?? в 400 200/150 Відділення тістомісильне Тістороб Середньої точності ?? в 400 200/150 Відділення тістоподільне Машиніст тістообробних машин машиніст пруфера Середньої точності ?? в 400 200/150 Відділення тістоподільне цеху дрібноштучних виробів Формувальник тіста ма- шиніст пруфера Середньої точності ?? в 400 200/150 Пекарський зал Пекар Пекар КМЛ Середньої точності ?? в 400 200/150 Продовження додатка 3 1 2 3 4 5 6 7 Топочне відділення Кочегар виробничих печей Середньої точності ?? в 400 200/150 Хлібосховище та експедиція Укладальник хлібобуло-чних виробів Малої точності ? в - 150/100 Приймальник-здавальник харчової продукції Малої точності ? а 300 200/150 Транспортувальник Малої точності ? а 300 200/150 Виробництво бубличних виробів Відділення виробництва бубличних виробів Дозувальник харчової продукції Середньої точності ?? в 400 200/150 Тістороб Середньої точності ?? в 400 200/150 Машиніст тістообробних машин Середньої точності ?? в 400 200/150 Машиніст обшпарювального агрегата Середньої точності ?? в 400 200/150 Пекар Середньої точності ?? в 400 200/150 Машиніст розфасувально-пакувальних машин Малої точності ? а 300 200/150 Укладальник-пакувальник Малої точності ? а 300 200/150 Виробництво сухарів Відділення виробництва сухарів Дозувальник харчової продукції Середньої точності ?? в 400 200/150 Тістороб Середньої точності ?? в 400 200/150 Машиніст тістообробних машин Середньої точності ?? в 400 200/150 Продовження додатка 3 1 2 3 4 5 6 7 Машиніст машин для чищення та змазування листів Середньої точності ?? в 400 200/150 Машиніст пруфера Середньої точності ?? в 400 200/150 Пекар Середньої точності ?? в 400 200/150 Різальник харчової продукції Середньої точності ?? в 400 200/150 Укладальник-пакувальник Малої точності ? а 300 200/150 Склад готової продукції Комірник Вантажник Періодичне спосте-реження за перебігом виробничого процесу при постійному перебуванні людей у приміщенні ???? б - 50/20 Макаронне виробництво Склад безтарного збері-гання борошна Оператор установки безтарного зберігання сировини Загальне спостере-ження за перебігом виробничого процесу постійне ???? а - 75/30 Склад тарного зберігання борошна Комірник Періодичне спосте-реження за перебігом виробничого процесу при періодичному перебуванні людей у приміщенні ???? в - 30/10 Вантажник Те ж ???? в - 30/10 Транспортувальник - “ - ???? в - 30/10 Відділення зважування і просіювання борошна Готувач харчової сировини та матеріалів Малої точності ? в - 150/100 Продовження додатка 3 1 2 3 4 5 6 7 Приміщення виробничих бункерів Готувач харчової сировини та матеріалів Середньої точності ?? в 400 200/150 Приміщення для підготовки збагачувачів Дозувальник харчової продукції Малої точності ? б 200 150/100 Приміщення для підгото-вки яєць до виробництва Готувач харчової сировини та матеріалів Середньої точності ?? в 400 200/150 Тістоформувальне відділення Пресувальник напівфаб-рикату макаронних виробів Малої точності ? а 300 200/150 Сушильне відділення Сушильник харчової продукції Малої точності ? а 300 200/150 Відділення фасувально-пакувальне Контролер харчової продукції Малої точності ? а 300 200/150 Машиніст розфасувально-пакувальних машин Малої точності ? а 300 200/150 Укладальник-пакувальник Малої точності ? а 300 200/150 Приміщення переробки відходів Готувач харчової сировини та матеріалів Малої точності ? б 200 150/100 Приміщення миття матриць Машиніст мийних машин Малої точності ? б 200 150/100 Приміщення мішкоочищувальних машин Вибивальник м`якої тари Загальне спостере-ження за перебігом виробничого процесу постійне ???? а - 75/30 Склад готової продукції Комірник Вантажник Транспортувальник Періодичне спосте-реження за перебігом виробничого процесу при постійному перебуванні людей у приміщенні ???? б - 50/20 Продовження додатка 3 1 2 3 4 5 6 7 2. Допоміжне виробництво Склад оліфи олії фарб Комірник Вантажник Періодичне спосте-реження за перебігом виробничого процесу при періодичному перебуванні людей у приміщенні ???? в - 30/10 Склад пально-мастильних матеріалів Комірник Вантажник Те ж ???? в - 30/10 Склад ЛЗР та ГР Комірник Вантажник - “ - ???? в - 30/10 Склад паперу картону Комірник Вантажник - “ - ???? в - 30/10 Механічна майстерня Слюсар-ремонтник фре-зерувальник токар вер-статник широкого профілю стругальник гравер свердлувальник Високої точності ??? в 750/600 300/200 Жерстяницька майстерня Бляхар слюсар з ремонту та обслуговування систем вентиляції та кондиціювання Середньої точності ?? в 400 200/150 Електроремонтна майстерня Електромонтер з ремонту та обслуговування елек-троустаткування слюсар-електрик з ремонту еле- ктроустаткування електромеханік з ліфтів обмотувальник елементів електричних машин Високої точності ??? в 750/600 300/200 Продовження додатка 3 1 2 3 4 5 6 7 Столярно-будівельна майстерня Столяр будівельний пок-рівельник сталевих покрі-вель тесляр лицювальник-плиточник маляр муляр штукатур Середньої точності ?? в 400 200/150 Майстерня з ремонту КВП та А Слюсар з КВП та А налагоджувальник КВП та А Середньої точності ?? в 400 200/150 Тарний цех Складальник виробів з деревини Середньої точності ?? в 400 200/150 Контролер деревообробного виробництва машиніст зшивальної машини Середньої точності ?? в 400 200/150 Картонажний цех Різальник паперу картону та целюлози машиніст зшивальної машини ма-шиніст висікально-штам-пувальної машини клеї-льник паперу картону й виробів з них картонажник модельєр коробок пресувальник картонажних виробів складальник паперових виробів клеєвар Середньої точності ?? в 400 200/150 Кузня Коваль ручного кування коваль на молотах ї пресах Середньої точності ?? в 400 200/150 Продовження додатка 3 1 2 3 4 5 6 7 Зварювальне відділення Електрогазозварник електрозварник ручного зварювання електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах Середньої точності ?? в 400 200/150 Холодильна станція Машиніст холодильних установок Малої точності ? в - 150/100 Котельна Апаратник хімводоочи-щення ізолювальник оператор котельні мон-тажник технологічних трубопроводів Малої точності ? в - 150/100 Транспортний цех Прийомоздавальник вантажу та багажу підсобний робітник слюсар з ремонту та обслуговування перевантажувальних машин стропальник слюсар з ремонту автомобілів Малої точності ? в - 150/100 Зарядна акумуляторна Акумуляторник Груба дуже малої точності ?? - - 150/100 Примітка: Приміщення підприємств хлібопекарної та макаронної промисловості щодо задач зорової роботи відносяться до 1-ї групи приміщень СНиП ??-4-79 п. 1. 2. Додаток 4 Обов`язковий Перелік приміщень підприємств хлібопекарного і макаронного виробництва з установленням категорій щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до ОНТП 24-86 класів вибухонебезпечних та пожежонебезпечних зон згідно з ПУЕ № п.п. Найменування виробництва відділень дільниць складів Категорія приміщен-ня за вибухопожеж-ною та пожежною небезпекою Клас пожежної та ви-бухопожежної небез- пеки 1 2 3 4 1. Основне виробництво Хлібопекарне виробництво 1 Склад безтарного зберігання борошна в силосах і бункерах ємкістю 14 т і більше Б В-??а 2 Склад безтарного зберігання цукру в силосах і бункерах ємкістю 5 т і більше Б В-??а 3 Склад тарного зберігання борошна цукру В П-?? 4 Приміщення приймання борошна в мішках з установленням пневмо-мішкоприймача В П-?? 5 Склад жиру олії В П-? 6 Матеріальний склад В П-??а 7 Відділення розмелу цукрового піску у цукрову пудру Б В-??а 8 Відділення підготовки сировини і дозування В П-??а 9 Відділення просіювання борошна В П-?? 10 Приміщення виробничих бункерів В П-?? 11 Відділення готування рідких дріжджів і заквасок Д - 12 Приміщення водобаків Д - 13 Приміщення мішкоочищувальних машин Б В-??а 14 Відділення тістоготувальне Д - 15 Відділення тістоподільне Д - 16 Пекарське відділення Г - 17 Охолоджувальне відділення і експедиція В П-??а 18 Відділення виробництва панірува-льних сухарів В П-?? 19 Приміщення миття лотків В П-??а 20 Топочне відділення хлібопекарських печей Г - Продовження додатка 4 1 2 3 4 Макаронне виробництво 21 Склад безтарного зберігання борошна в силосах і бункерах ємкістю 14 т і більше Б В-??а 22 Склад тарного зберігання борошна В П-?? 23 Приміщення мішкоочищувальних машин Б В-??а 24 Відділення просіювання борошна В П-?? 25 Комірка допоміжної сировини матеріальний склад комірки відходів В П-??а 26 Відділення для підготовки збагачувачів Д - 27 Приміщення миття матриць Д - 28 Пресово-формувальне відділення Д - 29 Сушильне відділення: а сушіння виробів на потокових лініях б сушіння виробів у шафних сушарках Д В - П-??а 30 Пакувально-розфасувальне відділення В П-??а 31 Приміщення перероблення сухих виробничих відходів В П-?? 32 Склад готових виробів експедиція В П-??а 33 Склад зберігання крафтмішків паперу картону В П-??а 2. Допоміжне виробництво 34 Приміщення зарядних станцій А В-?б в верхній зоні 35 Приміщення для розміщення установок аспірації вентиляції та систем пневмотранспорту для видалення горючого пилу Б В-??а 36 Приміщення тарно-картонажного виробництва В П-??а 37 Столярна майстерня В П-??а 38 Котельна Г - 39 Лабораторія В П-??а Додаток 5 Обов`язковий Перелік будівель і приміщень які підлягають оснащенню автоматичними засобами пожежогасіння і автоматичною пожежною сигналізацією № п.п. Найменування будівель і приміщень Площа м2 автоматичні установ-ки пожежогасіння АУП автоматична пожежна сигналізація 1 2 3 4 1. Основне виробництво Хлібопекарне і макаронне виробництво 1 Приміщення підготовки сировини до виробництва і дозування незалежно від площі - 2 Приміщення виробництва паніру-вальних сухарів незалежно від площі - 3 Охолоджувальне відділення і екс-педиція незалежно від площі - 4 Приміщення: вагове просіювальне аспіраційне незалежно від площі - 5 Приміщення приймання і зберігання сировини: цукру-піску жиру та олії незалежно від площі - 2. Допоміжне виробництво 6 Приміщення розфасування пакува-ння горючої продукції у горючу упаковку 50 і більше менше 50 7 Приміщення підготовки переробки гофрованого картону зшивання гофрокоробів 500 і більше менше 500 8 Приміщення для підготовки ящикової тари 500 і більше менше 500 9 Приміщення мішкоочищувальних машин 50 і більше менше 50 10 Столярна майстерня приміщення картонажного виробництва 500 і більше менше 500 11 Щитові КВП та А АСКТП об`ємом більше 100 м3 об`ємом менше 100 м3 12 Приміщення мийних і дезинфікуючих матеріалів 1500 і більше менше 1500 13 Складські приміщення для яєць 1500 і більше менше 1500 14 Склади тарного зберігання цукру 750 і більше менше 750 15 Склади тарного і безтарного зберіга-ння борошна 750 і більше менше 750 16 Склади тарних пакувальних мате-ріалів картону паперу та інших горючих матеріальних цінностей 500 і більше менше 500 17 Лабораторії хімічні технологічні сировинні мікробіологічні 750 і більше менше 750 Продовження додатка 5 1 2 3 4 3. Адміністративно-побутові приміщення 18 Їдальня - незалежно від площі 19 Комора білизняна гардеробна 1500 і більше менше 1500 20 Конторські приміщення - незалежно від площі 21 Диспетчерська каса відділ кадрів спецчастина - незалежно від площі 22 Архів конструкторське бюро електронно-обчислювальний центр незалежно від площі - Додаток 6 Обов`язковий ТЕХНІЧНИЙ ЖУРНАЛ З ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДІВЛІ СПОРУДИ Найменування підприємства Найменування будівлі споруди за паспортом технічного стану Дата Результати спостережень Виконавці 1 2 3 Примітка: в стовпчик 2 записуються відомості про результати повсякденних спостережень за будівлею спорудою та її конструктивними елементами; результати інструментальних вимірів осадок прогинів та інших деформацій окремих конструктивних елементів; висновки за результатами періодичних технічних оглядів будівлі споруди ; відомості про випадки суттєвих порушень правил експлуатації та заходи з їх запобігання Додаток 7 Рекомендований Рекомендації щодо оснащення об'єктів первинними засобами пожежогасіння 1. До первинних засобiв пожежогасiння вiдносяться: вогнегасники пожежний iнвентар покривала з негорючого теплоiзоляцiйного полотна грубововняної тканини або повстi ящики з пiском бочки з водою пожежнi вiдра совковi лопати пожежний iнструмент гаки ломи сокири тощо . 2. Для визначення видiв та кiлькостi первинних засобiв пожежогасiння слiд враховувати фiзико-хiмiчнi та пожежонебезпечнi властивостi горючих речовин їх взаємодiю з вогнегасними речовинами а також розмiри площ виробничих примiщень вiдкритих майданчикiв та установок. 3. Необхiдну кiлькiсть первинних засобiв пожежогасiння визначають окремо для кожного поверху та примiщення а також для етажерок вiдкритих установок. Якщо в одному примiщеннi знаходяться декiлька рiзних за пожежною небезпекою виробництв не вiддiлених одне вiд одного протипожежними стiнами усi цi примiщення забезпечують вогнегасниками пожежним iнвентарем та iншими видами засобiв пожежогасiння за нормами найбiльш небезпечного виробництва. 4. Покривала з матерiалiв вказаних у п.1 цього додатку повиннi мати розмiр не менше 1м х 1м. Вони призначенi для гасiння невеликих осередкiв пожеж в разi займання речовин горiння яких не може вiдбуватися без доступу повiтря. У мiсцях застосування та зберiгання ЛЗР та ГР розмiри покривал можуть бути збiльшенi до величин: 2 м х 1 5 м 2 м х 2 м. Покривала слiд застосовувати для гасiння пожеж класiв "А" "В" "D" Е . 5. Бочки з водою встановлюються у виробничих складських та iнших примiщеннях спорудах у разi вiдсутностi внутрiшнього протипожежного водогону та наявностi горючих матерiалiв а також на територiї об'єктiв. Їх кiлькiсть у примiщеннях визначається з розрахунку установки однiєї бочки на 250-300 м2 захищуваної площi. 6. Бочки для зберiгання води з метою пожежогасiння вiдповiдно до ГОСТ 12.4.009-83 повиннi мати мiсткiсть не менше 0 2м3 i бути укомплектовані пожежним відром мiсткiстю не менше 0.008 м3. 7. Пожежнi щити стенди встановлюються на терiторiї об'єкта з розрахунку один щит стенд на площу 5000 м2. До комплекту засобiв пожежогасiння якi розмiщуються на ньому слiд включати: вогнегасники - 3 шт. ящик з пiском - 1 шт. покривало з негорючого теплоiзоляцiйного матерiалу або повстi розмiром до 2м х 2 м - 1 шт. гаки - 3 шт. лопати - 2 шт. ломи - 2 шт. сокири - 2 шт. 8. Ящики для пiску повиннi мати мiсткiсть 0.5;1.0 або 3.0 м3 та бути укомплектовані совковою лопатою. Вмiстилища для пiску що є елементом конструкцiї пожежного стенду повиннi бути мiсткiстю не менше 0.1м3. Конструкцiя ящика вмiстилища повинна забезпечувати зручнiсть дiставання пiску та виключати попадання опадiв. 9. Склади лiсу тари та волокнистих матерiалiв слiд забезпечувати збiльшеною кiлькiстю пожежних щитiв з набором первинних засобiв пожежогасiння виходячи з мiсцевих умов. 10.Вибiр типу та визначення необхiдної кiлькостi вогнегасникiв: 10.1. Вибiр типу та визначення потрібної кiлькостi вогнегасникiв здiйснюється за таблицями 1 або 2 в залежностi вiд їх вогнегасної спроможностi граничної площi класу пожежi горючих речовин та матерiалiв у захищуваному примiщеннi або на об'єктi стандарт ISO N 3941-77 : Продовження додатка 7 клас А - пожежi твердих речовин переважно органiчного походження горiння яких супроводжується тлiнням деревина текстиль папiр ; клас В - пожежi горючих рiдин або твердих речовин якi розтоплюються; клас С - пожежi газiв; клас Д - пожежі металів та їх сплавів; клас Е * - пожежi пов'язанi з горiнням електроустановок. Крiм перерахованих параметрiв береться до уваги також категорiя примiщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою. 10.2. Вибiр типу вогнегасника пересувний чи переносний обумовлений розмiрами можливих осередкiв пожеж; у разi збiльшених їх розмiрiв рекомендується використовувати пересувнi вогнегасники таблиця 2 . Для гасiння великих площ горiння коли застосування ручних та пересувних вогнегасникiв є недостатнiм на об'єктi мають бути передбаченi додатково ефективнi засоби пожежогасiння. 10.3. В таблицях 1 та 2 знаком "++" позначенi рекомендованi до оснащення об'єктiв вогнегасники знаком "+" - вогнегасники застосування яких допускається в разi вiдсутностi рекомендованих та за наявностi вiдповiдного обгрунтування; знаком "-" - вогнегасники котрi не допускаються для оснащення об'єктiв. 10.4. Необхiдно враховувати климатичнi умови експлуатацiї будiвель та споруд вибираючи вогнегасник з вiдповiдною температурною межею використання. 10.5. Якщо на об'єктi можливi комбiнованi осередки пожеж то перевага у виборi вогнегасника вiддається бiльш унiверсальному щодо області застосування. 10.6. Для граничної площi примiщень рiзних категорiй максимальної площi захищуваної одним або групою вогнегасникiв необхiдно передбачати кiлькiсть вогнегасникiв одного з типiв зазначену в таблицях 1 та 2 перед знаками "++" або "+". 10.7. Громадськi будiвлi та споруди повиннi мати на кожному поверсi не менше двох переносних вогнегасникiв. 10.8. Комплектування технологiчного устаткування вогнегасниками здiйснюється відповідно до вимог технiчних умов паспортiв на це устаткування або вiдповiдних галузевих правил пожежної безпеки затверджених у встановленому порядку. 10.9. Комплектування iмпортного устаткування вогнегасниками здiйснюється згiдно з вимогами договору на його поставку. 10.10. У мiсцях зосередження коштовної апаратури й устаткування кiлькiсть засобiв пожежогасiння може бути збiльшена. 10.11. Коли від пожежі захищаються примiщення з EOM телефонних станцiй архiвiв тощо слiд враховувати специфiку вогнегасних речовин у вогнегасниках якi призводять пiд час гасiння до псування обладнання. Цi примiщення рекомендується оснащувати вуглекислотними вогнегасниками з урахуванням гранично допустимої концентрацiї вогнегасної речовини. 10.12. Виробничi примiщення категорiї Д а також тi якi мiстять негорючi речовини й матерiали можуть не оснащуватися вогнегасниками якщо їх площа не перевищує 100м2. Необхiднiсть установлення вогнегасникiв у таких примiщеннях визначається власником пiдприємства. ???????????????????- * Додатковий клас прийнятий у ППБ для позначення пожеж пов'язаних з горiнням електроустановок. Продовження додатка 7 10.13. Вiдстань вiд можливого осередку пожежi до мiсця розташування вогнегасника не повинна перевищувати 20 м для громадських будiвель та споруд; 30 м - для примiщень категорiй А Б В горючi гази та рiдини ; 40 м - для примiщень категорiй В Г; 70 м - для примiщень категорiї Д. 10.14. За наявностi декiлькох невеликих примiщень з однаковим рiвнем пожежонебезпеки кiлькiсть необхiдних вогнегасникiв визначається згiдно з п. 10.13 та таблицями 1 або 2 з урахуванням сумарної площi цих примiщень. 10.15. У мiсцях наявностi великої кiлькостi ЛЗР ГР та легкогорючих матерiалiв каучук гума тощо доцiльно встановлювати стацiонарнi або пересувнi вогнегасники типу ОВП - 100 ОУ - 25 ОУ - 80 ОП - 100 ОПА - 100 ОП - 250 i подiбне. 10.16. Примiщення обладнанi автоматичними стацiонарними установками пожежогасiння забезпечуються вогнегасниками на 50% виходячи з їх розрахункової кiлькостi. 10.17. Приклади визначення кiлькостi та типу вогнегасникiв за таблицями 1 i 2 з урахуванням вимог п.10.13: - примiщення категорiї А площею 970 м2 клас пожежi - В повинно захищуватися п'ятьма порошковими вогнегасниками типу ОП - 10 таблиця 1 . Вiдстань мiж вогнегасниками та мiсцями можливого загоряння повинна становити не бiльше 30 м; - примiщення категорiї Д площею 1200м2 повинно захищатися двома вогнегасниками ОУ - 5 таблиця 1 для гасiння загорянь електродвигунiв верстатiв . Вiдстань мiж вогнегасниками та мiсцями можливого загоряння не бiльше 70 м. Продовження додатка 7 Таблиця 1 Рекомендації щодо оснащення приміщень переносними вогнегасниками Категорія приміщень Гранична захищува-льна площа м2 Клас пожежі Пінні та водні вогнегасники місткістю 10л Порошкові вогнегасники місткістю Хладонові вогнегасники місткістю 2 3 л Вуглекислотні вогнегасники місткістю 2л 5л 10л 2 3 л 5 8 л А Б В 200 А 2++ - 2+ 1++ - - - горючі гази В 4+ - 2+ 1+ 4+ - - і рідини С - - 2+ 1+ 4+ - - Д - - 2+ 1++ - - - Е - - 2+ 1++ - - 2++ В 400 А 2++ 4+ 2++ 1+ - - 2+ Д - - 2+ 1++ - - - Е - - 2++ 1+ 2+ 4+ 2++ Г 800 В 2+ - 2++ 1+ - - - С - 4+ 2++ 1+ - - - Г Д 1800 А 2++ 4+ 2++ 1+ - - - Д - - 2+ 1++ - - - Е - 2+ 2++ 1+ 2+ 4+ 2++ Громадські 800 А 4++ 8+ 4++ 2+ - - 4+ будівлі та споруди Е - - 4++ 2+ 4+ 4+ 2++ Примітки: Максимальна площа можливих осередків пожеж класів А та В у приміщеннях в яких передбачається використання вогнегасників не повинна перевищувати вогнегасної спроможності застосовуваних вогнегасників. Для гасіння осередків пожеж різних класів порошкові вогнегасники повинні мати відповідні заряди: для класу А – порошок АВС Е ; для класів В С та Е - ВС Е або АВС Е та для класу Д – Д. Значення знаків “++” “+” “-” наведено в п.10.3 цього додатка. Продовження додатка 7 Таблиця 2 Рекомендації щодо оснащення приміщень пересувними вогнегасниками Категорія приміщень Гранична захищувана площа м2 Клас пожежі Повітрянопінні вогнегасники місткістю 100л Комбіновані вогнегасники місткістю піна порошок 100л Порошкові вогнегасники місткістю 50 100 л Вуглекислотні вогнегасники місткістю 25 40 л 80 л А Б В 500 А 1++ 1++ 1++ - 3+ горючі гази В 2+ 1++ 1++ - 3+ і рідини С - 1+ 1++ - 3+ Д - - 1++ - - Е - - 1+ 2+ 1++ В крім горючих га- 800 А 1++ 1++ 1++ 4+ 2+ зів та рідин В 2+ 1++ 1++ - 3+ С - 1+ 1++ - 3+ Д - - 1++ - - Е - - 1+ 1+ 1+ Примітка: 1. Максимальні площі можливих осередків пожеж класів А та В у приміщеннях в яких передбачається використання вогнегасників не повинні перевищувати вогнегасної спроможності застосовуваних пересувних вогнегасників. 2. Для гасіння осередків пожеж різних класів порошкові та комбіновані вогнегасники повинні мати відповідні заряди: для класу А – порошок АВС Е ; для класів В С та Е - ВС Е або АВС Е та для класу Д – Д. Значення знаків “++” “+” “-” наведено в п.10.3 цього додатка. Додаток 8 Обов`язковий Фізико-хімічні та токсикологічні характеристики шкідливих та небезпечних речовин Назва речовин Характеристика речовин Гранично допустима концентрація у повітрі ро-бочої зони мг/м3 Клас небез-пеки агрега-тний стан речовин Нижня концентраційна межа займання парів у повітрі % за об`ємом пилу мг/м3 Температура оС Токсичне діяння на організм людини спала ху само займа ння 1 2 3 4 5 6 7 8 Акролеїн Безбарвна легкозаймиста рідина з різким запахом пари у суміші з повітрям вибухонебезпечні токсичні 0.2 2; п 2.8 - 26 234 Дуже подразнює слизові оболонки спричиняє сльозоточивість кон’юнктивіт набряк очей при високих концентраціях - запаморочення біль в шлунку уповільнення пульсу оніміння кінчиків пальців втрату свідомості Аміак Безбарвний газ з різким запахом вибухонебезпеч-ний 20.0 4; п 15 у повітрі 650 Подразнює верхні дихальні шляхи при високих концентраціях викликає корчі та збуджує нервову систему спричиняє подразнення шкіри. При тяжкому отруєнні можливе настання смерті від рефлекторної зупинки дихання. Продовження додатка 8 1 2 3 4 5 6 7 8 Ацетилен Безбарвний пальний вибухонебезпеч-ний газ 0.3 2.0 335 Посідає наркотичну дію в суміші з повітрям спричиняє задуху наслідком зменшення вмісту кисню у повітрі Ацетон Безбарвна рідина з різким запахом 200 4; п 2.2 -18 465 Подразнює верхні дихальні шляхи викликає запаморочення. Бензин розчинник паливний Безбарвна легкозаймиста рідина 100 в пере- рахунку на С 4; п 0.76- 1.48 -27- 255- -44 474 Спричиняє різноманітні ураження нервової системи злущування шкіри дерматити з горбкувато-пузирчастими висипами Водень фтористий Безбарвний непальний газ 0.5/0.1 в пере- рахунку на F 1; п Спричиняє подразнення слизової оболонки уражає нервову систему органи дихання Кальцію гіпох- лорит санітарно-технічний хлорне вапно Не горить. Як окислювач у контакті з рідкими олієподібними речовинами і пилоподібними органічними продуктами викликає їх займання 1 за хлором 2; а Подразнює дихальні шляхи очі шкіру пошкоджує зуби. Спричиняє токсичний гепатит атрофію шкіри Кальцію карбо-нат вапняк кре- йда Вибухопожежо-безпечний 6 4; а Спричиняє атрофічні катари верхніх дихальних шляхів емфіземи легень бронхіти гастрити та порушення функції печінки Продовження додатка 8 1 2 3 4 5 6 7 8 Кальцію оксид негашене вапно Вибухопожежо-безпечний 5 4; а Спричиняє атрофічні зміни слизової верхніх дихальних шляхів пневмосклероз хронічні бронхіти та емфіземи легень. У разі потрапляння на шкіру - важкі опіки. Гас Легкозаймиста рідина 300 в пере- рахунку на С 4; п 1.4 27-58 235-265 Спричиняє різноманітні ураження нервової системи подразнює слизові оболонки та шкіру Кислота азотна Безбарвна негорюча їдка рідина сильний окислювач 2 3; а 541 При вдиханні парів спричиняє набряк легень руйнування зубів кон`юнктивіти важкі опіки екзему Кислота сірчана Їдка оліїста не-горюча рідина 1 2; а 544 Подразнює та припікає слизові верхніх дихальних шляхів уражає легені. Потрапляючи на шкіру спричиняє важкі опіки Кислота соляна водню хлорид Безбарвна непальна їдка рідина “димить” на повітрі 5 2; п 599 У високих концентраціях спричиняє подразнення верхніх дихальних шляхів слизових носа очей можливі запальні захворювання шкіри Продовження додатка 8 1 2 3 4 5 6 7 8 Кислота оцтова Безбарвна легкозаймиста рідина 5 3; п 3.3 38 454 Пари спричиняють подразнення слизових носа та дихальних шляхів очей опіки шкіри Ксилол Безбарвна легкорухлива легкозаймиста рідина 50 3; п 0.93 29 590 Наркотик спричиняє подразнення кровотворних органів екземи та інші шкірні захворювання Міді сульфат мідний купорос Вибухопожежо-безпечний 5 3; а Спричиняє функціональні розлади нервової системи порушення функції печінки Метан Безбарвний пальний газ без запаху 300 4; п 5 -187.8 537 Являє собою надзвичайно сильний наркотик спричиняє задуху блювання головний біль втрату свідомості. Натрію гідроок-сид їдкий натр Біла непрозора надзвичайно гігроскопічна ре- човина 0.5 аерозоль 2; а Подразнює верхні дихальні шляхи діє припікаюче на шкіру спричиняє виразки та важкі опіки очей Продовження додатка 8 1 2 3 4 5 6 7 8 Натрію карбонат сода кальцинована Кристалічна негорюча дуже гігроскопічна речовина 2 3; а Вдихання пилу може спричинити подразнення верхніх дихальних шляхів кон’юнктивіт; при роботі з розчинами можливі екземи Нікелю оксид Темносірий порошок 0.05 1; а Канцероген викликає алергі-чні захворювання Скипидар Безбарвна або зеленкувато-жовта легкозаймиста рідина 300 в пере- рахунку на С 4; п 0.8 34 300 Подразнює а потім паралізує нервову систему; пари подразнюють очі і дихальні шляхи; при тривалому діянні викликає захворювання нирок Спирт етиловий Безбарвна легкозаймиста рідина 1000 4; п 3.6 13 404 Наркотик який спочатку вик-ликає збудження а згодом - параліч центральної нервової системи при тривалому дія-нні - тяжкі органічні захворювання Толуол Безбарвна легкозаймиста рідина з арома-тичним запахом 50 3;п 1.3 6.0 536 Наркотик спричиняє подразнення слизових оболонок. Викликає нервові розлади зміни у крові. Іноді спостерігаються дерматити Продовження додатка 8 1 2 3 4 5 6 7 8 Уайт-спірит Безбарвна легкозаймиста рідина 300 в пере- рахунку на С 4; п 1.4 35 270 Може спричинити різноманітні ураження нервової системи Двоокис вуглецю вуглекислий газ Безбарвний непальний газ з кислуватим за-пахом 0.5 % об`єму при 20% О2 4; п Наркотик подразнює слизові оболонки спричиняє шум у вухах запаморочення Вуглецю окис чадний газ Безбарвний непальний газ без запаху 20 4; п 12.5 610 Спричиняє запаморочення уражає нервову систему органи дихання шкіру Вуглець чоти-рихлористий Безбарвна летюча непальна рідина 20 2; п При зіткненні з полу-м`ям або розжа-ренни-ми пред-метами розкла-дається утво-рюючи фосген Наркотик спричиняє ураження печінки нирок дерматити та кропив`янку Продовження додатка 8 1 2 3 4 5 6 7 8 Хрому оксид Порошкоподібна речовина 1 у перера-хунку на Сr 3; а Викликає алергічні захворювання Хлор Не горить але може викликати займання та вибух при контакті зі скипидаром ефіром і пилом металів 1 2; п 29 593 Має дуже різкий запах спричиняє дуже сильне подразнення дихальних шляхів та запалення слизових оболонок горла та носа. При тяжкому отруєнні можливий набряк легенів Додаток 9 Обов`язковий Класифікація приміщень щодо небезпеки ураження електричним струмом Щодо ступеня небезпеки ураження людини електричним струмом приміщення поділяються на: підвищеної небезпеки особливо небезпечні без підвищеної небезпеки. Приміщення підвищеної небезпеки характеризуються наявністю однієї з наступних умов: - вологості /відносна вологість повітря тривалий час перевищує 75 %/; - струмопровідного пилу в кількості що призводить до осідання на дротах проникнення до середини машин апаратів тощо; - струмопровідних підлог /металевих земляних залізобетонних цегляних тощо/; - високої температури - 350 С періодично понад добу або постійно; - можливості одночасного дотику людини до металоконструкцій будівель технологічних апаратів тощо поєднаних з землею - з одного боку та до металевого корпусу електроустаткування - з другого. Приміщення особливої небезпеки характеризуються наявністю однієї з наступних умов що створюють особливу небезпеку: - особливої вологості /відносна вологість повітря близька до 100 % стеля стіни підлога предмети що знаходяться в приміщенні вкриті вологою/; - хімічно активного або органічного середовища /у приміщенні постійно або протягом тривалого часу наявні агреcивні пари гази рідини утворюються відклади або пліснява які руйнують ізоляцію та струмопровідні частини електроустаткування/; - одночасно двох або більшої кількості умов підвищеної небезпеки. Приміщення без підвищеної небезпеки такі в яких не існує умов що створюють підвищену або особливу небезпеку. Додаток 10 Обов`язковий ЗАТВЕРДЖУЮ Власник назва підприємства підпис “ ” р. ПЕРЕЛІК робіт з підвищеною небезпекою по цеху дільниці Місце та характер роботи позиція устаткування за схе-мою Можливі небезпечні та шкідливі фактори Хто виконує вказану роботу Головні заходи Примітка Підготовка до виконання робіт Для безпечного виконання робіт 1 2 3 4 5 6 Роботи що виконуються з реєстрацією в журналі за формою додатка 14 Роботи що виконуються з оформленням наряду-допуску Додаток 11 Обов`язковий ЗАТВЕРДЖУЮ Власник назва підприємства посада підпис “ ” р. НАРЯД-ДОПУСК на виконання робіт з підвищеною небезпекою черговий номер за журналом реєстрації нарядів-допусків додаток Цех виробництво установка Місце виконання роботи відділення дільниця апарат комунікація Характер робіт що виконуються Відповідальний за підготовку та виконання робіт посада прізвище ім`я по батькові Заходи щодо підготовки об`єкта до виконання робіт з підвищеною небезпекою та послідовність їх виконання Додаток: найменування схем Заходи що забезпечують безпечне виконання робіт Засоби індивідуального захисту та режим роботи Начальник цеху прізвище підпис дата Заходи узгоджено: зі службою охорони праці прізвище підпис дата зі взаємопов`язаними цехами найменування суміжного цеху прізвище підпис дата Продовження додатка 11 Склад бригади відмітка про проведення інструктажу №№ п.п. Дата і час проведення робіт Прізвища ім`я по батькові членів бригади Фах З умовами робіт ознайомлений інструктаж отримав підпис Інструктаж проведено посада прізвище ім`я по батькові підпис Аналіз повітряного середовища до початку та під час виконання робіт Дата і час відбору проб Місце відбору проб Компоненти що визначаються Гранично допустима концентра-ція ГДК Результати аналізу Підпис особи що проводила аналіз Заходи щодо підготовки до безпечного виконання робіт у відповідності з нарядом-допуском виконані. Відповідальний за підготовку та проведення робіт прізвище підпис час дата Можливість виконання робіт підтверджую підпис представника служби охорони праці час дата До виконання робіт допускаю начальник зміни підпис дата час Строк дії наряду-допуску продовжено Дата і час прове-дення робіт Результат аналізу повітряного середовища лабораторного або автоматичного Можливість виконання робіт підтверджую Відповідаль-ний за виконання робіт Начальник зміни Представник служби охорони праці Начальник цеху Роботи виконано у повному об`ємі наряд-допуск закрито підписи: відповідального за виконання робіт начальника зміни час дата Додаток 12 Обов’язковий ПЕРЕЛІК робіт що виконуються на підприємстві за нарядами-допусками № п.п. Цех місце та характер роботи назва устаткування Можливі небезпечні та шкідливі виробничі фактори Хто виконує цю роботу Головні заходи щодо підготовки щодо безпечного виконання УЗГОДЖЕНО Назви цехів Служба охорони праці Додаток 13 Обов`язковий ЖУРНАЛ РЕЄСТРАЦІЇ нарядів-допусків на проведення робіт на підприємствах № п.п. Цех дільниця Ким виданий Керівник робіт Строк дії наряду Наряд-допуск 2-й примірник зберігається в службі охорони праці ЗАТВЕРДЖУЮ Власник назва підприємства підпис “ ” р. Додаток 14 Обов`язковий ЖУРНАЛ обліку робіт з підвищеною небезпекою що виконуються без наряду-допуску назва підрозділу № п.п. Дата та час виконання робіт Місце виконання робіт установка відділення Характер робіт що виконуються Заходи щодо підготовки об`єкта до виконання робіт. Виконано прізвище ім`я по батькові підпис відповідального Заходи що забезпечують безпечне проведення робіт. Виконано прізвище ім`я по батькові підпис відповідального З умовами безпечного виконання робіт ознайомлені прізвище ім`я по батькові виконавців їх підписи Результати аналізу повітряного середовища Примітки 1 2 3 4 5 6 7 8 9 Додаток 15 Обов'язковий ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ Загальні вимоги 1.1. Працівникам та посадовим особам на роботах зі шкідливими умовами праці а також в несприятливих температурних умовах або пов'язаних з забрудненням повинні видаватись безкоштовно за встановленими нормами спеціальний одяг спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту а також змивні та знешкоджувальні засоби. 1.2. Працівникам та посадовим особам професії та посади яких передбачені “Типовими нормами безкоштовної видачі спецодягу спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам і службовцям скрізних професій та посад усіх галузей народного господарства і окремих виробництв" спеціальний одяг спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту видаються незалежно від того в яких виробництвах цехах та дільницях вони працюють якщо ці професії та посади спеціально не передбачені типовими галузевими нормами. 1.3. При використанні засобів індивідуального захисту необхідно знати їх технічну характеристику та правила експлуатації. 1.4. Трудові колективи мають право приймати рішення про безкоштовну видачу працівникам та посадовим особам спеціального одягу та спеціального взуття за винятком брезентового хутрового та кожухового одягу понад типові норми за рахунок коштів фонду соціального розвитку. До колективного договору повинен прикладатись перелік посад працюючих які мають право на безкоштовне отримання засобів індивідуального захисту з наведенням термінів їх носіння у відповідності з типовими нормами. 1.5. Найменування професій працівників та посад посадових осіб для яких передбачається безкоштовна видача спецодягу спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту відбираються за відповідними тарифно-кваліфікаційними довідниками робіт та професій працівників посад посадових осіб та за іншими нормативними актами. 1.6. Складання заявок повинно здійснюватись з урахуванням планової чисельності працівників та посадових осіб за професіями та посадами для яких передбачена безкоштовна видача спецодягу спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту. Порядок видачі зберігання використання і обліку санітарного одягу санітарного взуття і санітарного приладдя повинен здійснюватись відповідно до вимог діючої інструкції. Вимоги до засобів індивідуального захисту 2.1. Для приміщень категорій вибухопожежонебезпеки А і Б необхідно зберігати у спеціальних шафах поза приміщення необхідну кількість комплектів спеціального інструменту акумуляторних ліхтарів за відсутності аварійного освітлення та засобів індивідуального захисту протигази тощо . 2.2. Для захисту очей від механічної та хімічної дії відповідно з умовами праці працівники під час роботи повинні застосовувати захисні окуляри. Типи захисних окулярів вибираються відповідно з ГОСТ 12.4.013-85Е. Скельця окулярів не повинні зміщуватись в оправі більше ніж на 0.001 м. 2.3. При виконанні газозварювальних та електрозварювальних робіт необхідно застосовувати захисні окуляри зі скельцями-світлофільтрами. Продовження додатка 15 2.4. Для захисту органів слуху необхідно користуватись протишумовими заглушками або внутрішніми вкладками що закладаються до зовнішнього слухового проходу або зовнішніми що повністю перекривають вушну раковину протишумовими або шумозахисними навушниками. 2.5. При виконанні робіт пов'язаних з можливістю падіння згори деталей чи інструменту для захисту голови необхідно застосовувати захисні каски. 2.6. Всі працюючі з кислотами та лугами повинні користуватись запобіжними окулярами зі шкіряною або гумовою оправою та гумовими рукавичками а в окремих випадках - гумовим прогумованим фартухом та гумовими чоботами. 2.7. Перед роботою з розфасування хімічних речовин шкіра рук повинна бути змащена спеціальними захисними мазями або пастами ХИОТ-6 Селиського силіконовий крем тощо . 2.8. У разі контакту з перекисом водню слід використовувати засоби захисту рук. 2.9. При роботі у сховищах хімічних речовин слід обов'язково знаходитись у головному уборі. 2.10. При роботі з бактерицидними лампами необхідно захищати очі захисними окулярами з темними скельцями та використовувати запобіжні засоби для захисту шкіри обличчя та рук від опіків. 2.11.Для індивідуального захисту органів дихання від шкідливих парів та газів присутніх у повітрі робочої зони в поєднанні з аерозолями або без них при об'ємній частці вільного кисню не менше 19% застосовуються протигази промислові фільтруючі за ГОСТ 12.4.121-83*. До комплекту протигаза входять: - коробка фільтруюча - 1 одиниця ГОСТ 12.4.122-83* ; - маска - 1одиниця ГОСТ 12.4.166-85*Е ; - гофрована трубка - 1 одиниця; - сумка - 1 одиниця; - коротка інструкція - 1 примірник. Коробки спеціалізуються за призначенням залежно від шкідливих домішок; вони різняться між собою складом поглиначів а за зовнішнім виглядом - розпізнавальним забарвленням. Марки фільтруючих коробок промислових протигазів наведено в таблиці 1. Маска промислового протигазу повинна бути правильно підігнана не викликати больових відчувань на протязі шести годин праці. Таблиця 1 Марки та характеристики фільтруючих коробок Марка Тип фільтруючої коробки та розпі-знавальне забарвлення Найменування шкідливих речовин від яких захищає фільтруюча коробка 1 2 3 А А8 Без аерозольного фільтра коричнева Пари органічних сполук бензин гас ацетон бензол толуол ксилол сірководень спирти ефіри анілін галоідоорганічні сполуки нітросполуки бензолу та його гомологів тетраетилсвинець фосфор та хлорорганічні отрутохімікати А З аерозольним фільтром коричнева з білою вертикальною смугою Те ж саме а також пил дим та туман Продовження додатка 15 Продовження табл. 1 1 2 3 В В8 Без аерозольного фільтра жовта Кислі гази та пари сірчистий газ хлор сірководень синильна кислота окисли азоту хлористий водень фосген фосфор та хлорорганічні отрутохімікати В З аерозольним фільтром жовта вертикальна смуга Те ж саме а також пил дим та туман Г Г8 Без аерозольного фільтра чорна та жовта вертикальні смуги Пари ртуті ртуть органічні отрутохімікати на основі етилмеркурхлориду Г З аерозольним фільтром чорна та жовта горизонтальні з білою вертикальною смугою Те ж саме а також пил дим та туман суміш парів ртуті та хлору Е Е8 Без аерозольного фільтра чорна Миш`яковистий і фосфористий водень Е З аерозольним фільтром чорна з білою вертикальною смугою Те ж саме а також пил дим та туман КД КД8 Без аерозольного фільтра сіра Аміак сірководень їх суміш КД З аерозольним фільтром сіра з білою вертикальною смугою Те ж саме а також пил дим та туман ОО Без аерозольного фільтра біла Оксид вуглецю М Без аерозольного фільтра червона Оксид вуглецю за присутності незначної кількості органічних парів кислих газів аміаку миш`яковистого та фосфористого водню БКФ З аерозольним фільтром захисна з білою вертикальною смугою Кислі гази та пари пари органічних речовин миш`яковистий та фосфористий водень пил дим туман 2.12. При роботах пов'язаних з виділенням органічного та мікробного пилу необхідно застосовувати респіратори марок ШБ-1 "Пелюстка" РПР-1 ПР-5 ШР У-2к або РУ-60М. Респіратор видається працівникам для індивідуального користування. Передавати респіратор іншим особам не дозволяється. 2.13. Універсальний фільтруючий респіратор РУ-60М використовується для захисту органів дихання працівників від дії шкідливих газів парів та аерозолей пилу диму туману що одночасно та роздільно присутні у повітрі робочої зони. У залежності від призначення універсальний респіратор комплектується фільтруючими патронами марки яких наведені у табл. 2. Таблиця 2 Марка фільтруючого патрона Умовне позначення за ГОСТ 12.4.034-85 Область застосування 1 2 3 А ФУ-31А Пари органічних речовин бензин гас сірководень спирти ефіри кетони бензол та його гомологи нітросполуки бензолу та його гомологів ксилол толуол пил дим туман Продовження додатка 15 Продовження табл. 2 1 2 3 В У-31В Сірчистий ангідрид сірководень хлор та фосфорорганічні отрутохімікати пил дим туман КД ФУ-31 ЕД Сірководень аміак та його суміш пил дим туман Г ФУ-31Г2 Пари ртуті пил дим туман 2.14. Для захисту від різноманітного органічного пилу борошна цукру тощо а також від пиловидних хімікатів застосовується респіратор У-2К. 2.15. Для захисту органів дихання людини яка знаходиться в атмосфері з нестачею кисню або ж при наявності в ній шкідливих газів парів пилу робота в ємкостях цистернах колодязях застосовуються протигази шлангові ПШ-1 та ПШ-2. До комплекту протигаза ПШ-1 входять: - коробка фільтруюча - 1 одиниця; - рукав гумотканинний довжиною 10 м зі з'єднувальними деталями - 1 комплект; - трубка гофрована - 3 одиниці; - маска ШМП зріст 1 2 3 - 3 одиниці; - линва сигнально-рятувальна діаметром 0.0096 м довжиною 15 м - 1 одиниця; - пояс рятувальний - 1 одиниця; - валіза - 1 одиниця. Для зручності користування на сигнально-рятувальній линві кожні 0 5 м зав'язуються вузли. 2.16. При одночасній роботі в ємкостях цистернах колодязях двох осіб слід користуватись протигазами шланговими ПШ-2. До комплекту протигаза ПШ-2 входять: - установка для нагнітання повітря - 1 комплект; - рукав гумотканинний довжиною 20 м або 10 м за узгодженням з замовником - 2 комплекти; - маска ШМТ зріст 1 2 3 - 3 одиниці за узгодженням з замовником дозволяється комплектувати додатково ШТМ - 0 ? 4 зростів по 1 одиниці ; - трубка гофрована - 4 одиниці; - пояс рятувальний - 2 одиниці; - линва сигнально-рятувальна діаметром 0.0096 м довжиною 25 м - 2 одиниці. 2.17. Рятувальні линви випробовуються двічі на рік. Линву піддають випробовуванню на міцність статичним навантаженням 200 кг на протязі 900 с. Довжина линви заміряється до випробовування та після його закінчення. Видовження линви не повинне перевищувати 5% її початкової довжини. 2.18. Випробовування рятувального поясу з карабінами проводиться один раз на 6 місяців. 2.19. Кожному поясові та линві присвоюється інвентарний номер додається інструкція з перевірки рятувальних поясів та линв. 2.20. Для запобігання накопиченню на тілі людини зарядів статичної електрики при контактній або індуктивній дії наелектризованого матеріалу елементів одягу необхідно забезпечити стікання цих зарядів у землю крізь електропровідність взуття та підлоги. 2.21. У вибухопожежонебезпечних цехах працівники повинні користуватись антистатичним взуттям. 2.22. Спецодяг спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту повинні зберігатись в окремих сухих опалювальних та обладнаних припливно-витяжною вентиляцією приміщеннях. 2.23. Відносна вологість у складі не повинна перевищувати 85%. Продовження додатка 15 Щоб уникнути псування спецодягу та спецвзуття через дію сонячних променів скло у вікнах складу слід пофарбувати в білий колір або закрити вікна шторами. 2.24. Спільне зберігання спецодягу текстильних матеріалів спецвзуття з кислотами лугами та горючими матеріалами категорично не дозволяється. 2.25. Склад для зберігання текстильних матеріалів спецодягу та спецвзуття обладнують комірковими стелажами. 2.26. При надходженні на склад спецодягу його укладають паками або зв'язками на плоскі спеціальні або сітчасті піддони із встановленням їх до комірок стелажів або штабелів. 2.27. Спецодяг що надійшов на склад в невеликій кількості в м'якій упаковці або поштучно слід укладати до комірок стелажів. Двічі на рік його слід переглядати. При виявленні запаху або слідів плісені спецодяг та тканини слід висушити. Стелаж для зберігання повинен бути гратчастим дошки мусять бути рівно обстругані. 2.28. Спецвзуття слід зберігати в ящиках. Зберігати взуття в тюках не допускається. Двічі на рік його слід переглядати очищати від пилу добре провітрювати та змащувати рициновою олією. 2.29. Діелектричні рукавички килимки та взуття необхідно зберігати на стелажах у розпакованому вигляді. Після 6-ти місяців зберігання перед видачею вони в обов'язковому порядку повинні перевірятись на діелектричні властивості. З м і с т 1. Галузь застосування.................................. 4 2. Нормативні посилання ............................... 4 3. Загальні положення..............................……….. 16 4. Вимоги пожежної безпеки. . . . . . . . . . . . . ….. 19 4.1. Загальні вимоги . . . . . . . . . . . . . . .. 19 4.2. Пожежна техніка і засоби зв`язку……………. ……………….. 20 4.3. Протипожежне водопостачання……………………………………………….. 21 4.4. Евакуація людей із приміщень і будівель……………….. 22 4.5. Вимоги пожежної безпеки до технологічного устаткування…… 22 5. Вимоги безпеки до території підприємства ………….. 23 5.1. Благоустрій території підприємства............. 23 5.2. Автомобільні проїзди та залізничні колії....... 24 6. Вимоги безпеки до будівель і споруд………………………….. 26 6.1. Виробничі будівлі ............................. 26 6.2. Складські будівлі.............................. 28 6.3. Адміністративні і побутові будівлі та приміщення ..................................... 29 7. Вимоги безпеки до улаштування освітлення........……….. 31 7.1. Загальні вимоги ............................... 31 7.2. Аварійне і евакуаційне освітлення...........….. 32 7.3. Освітлювальна арматура ........................ 33 8. Вимоги безпеки до опалення вентиляції і аспірації… 33 8.1. Загальні вимоги ..........................…………. 33 8.2. Опалення ...................................... 34 8.3. Вентиляція та аспірація........................ 34 9. Вимоги безпеки до улаштування та експлуатації систем водопостачання та каналізації....36 9.1. Загальні вимоги ................................. 36 9.2. Системи водопостачання…… . . . ................. 37 9.3. Системи каналізації . . . . ................... 37 9.4. Експлуатація споруд водопостачання та каналізації.................... 38 10. Вимоги безпеки до виробничих процесів або виду робіт....................................... 39 10.1. Загальні вимоги................................. 39 10.2. Системи контролю і керування виробничими процесами.............. ....... . . . 39 10.3. Сигналізація і зв'язок.... ..........………………………….. 42 10.4. Просіювання і подрібнення сировини та напівфабрикатів.......................………… 43 10.5. Приготування рідких дріжджів і заквасок.....……….. 43 10.6.Приготування і зберігання рідких компонентів………….. 44 10.7. Приготування тіста......................... ……….. 44 10.8. Поділ формування та вистій тіста..........………….. 44 10.9. Випікання виробів.........................…………….. 45 10.10. Сушіння виробів............................ …….. 46 10.11. Розфасування пакування..................………………... 47 10.12.Миття тари............................... 47 10.13.Картонажне виробництво...………………………………….. 47 11.Вимоги безпеки до окремих видів робіт.. . .…….. 50 11.1.Загальні вимоги . . . . . ................ 50 11.2.Роботи усередині ємкості ............... 51 11.3.Специфічні вимоги до виконання робіт у силосах та бункерах ................……. 54 11.4. Вогневі роботи .......................... 55 12.Вимоги безпеки до зберігання і транспортування сировини матеріалів напівфабрикатів готової продукції.............................. 55 12.1.Загальні вимоги .......................... 55 12.2. Безтарне зберігання сировини........……….. 56 12.3 Тарне зберігання сировини і готової продукції...........................………….. 58 13. Вантажно-розвантажувальні роботи ............. 59 13.1. Загальні вимоги ...................………….. 59 13.2. Внутрішньозаводські вантажно- розвантажувальні роботи ............. ……. 60 13.3. Вантажно-розвантажувальні роботи на транспорті......................…………... 61 13.4. Вантаження та розвантаження сировини твердого та рідкого палива допоміжних матеріалів готової продукції сипких та штучних вантажів.......................... 61 14. Вимоги безпеки до виробничого устаткування ...... 61 14.1. Загальні вимоги ........................….. 61 14.2. Шум та вібрація .......................…….. 63 14.3. Основні елементи конструкції устаткування..… . . . . . . . . . … …. . .. 63 14.4. Огороджувальні та запобіжні пристрої ................................. 65 14.5. Технологічні трубопроводи і арматура ................................ 66 14.6. Улаштування площадок містків та сходів ................................ 67 14.7.Монтаж та ремонт технологічного устаткування. 68 14.8. Розміщення устаткування.......………………………….. 68 14.9. Просіювачі машини мішкоочищувальні ………….. 69 14.10.Дробарки.........................………………….. 70 14.11. Устаткування для приготування рідких компонентів рідких дріжджів і заквасок.... 71 14.12. Устаткування тістоготувальне......………………. 71 14.13. Дiжопідйомоперекидачi.............…………….. 72 14.14. Устаткування тiстоподiльне........…………….. 72 14.15. Устаткування для вистою...........…………….. 73 14.16. Устаткування для випікання........…………….. 73 14.17. Сушарки..........................……………….. 75 14.18. Преси............................……………….. 75 14.19. Фасувально-пакувальні машини і автомати.........................……………….. 76 14.20. Мішкозашивальні машини...........……………….. 76 14.21. Мийні машини.....................……………….. 76 14.22. Живильники.................…………………………….... 77 14.23.Пневматичний транспорт . ................….. 77 15. Вантажопідйомне та транспортне устаткування машини та механізми............. 78 15.1. Загальні вимоги .................…. . . .. 78 15.2. Порядок та строки технічного опосвідчення... 78 15.3. Авто- та електронавантажувачі.....………………………. 79 15.4. Візки транспортні .................………………... 79 15.5. Конвеєри ..........................…………………. 80 15.6. Ковшові елеватори .................………………….. 81 15.7. Гравітаційні транспортери гвинтові та похилі спуски ................…………… 82 15.8.Ліфти вантажні малі підйомники . . . ……….. 82 15.9. Валкові мішкопідйомники ...........………………….. 83 15.10. Штабелеукладачі ...................…………………. 83 16 Електробезпека .................................... 83 16.1.Загальні вимоги .............................. 83 16.2.Технічна документація ........................ 85 16.3.Обслуговування устаткування .................. 86 16.4.Технічні заходи що створюють безпечні умови виконання робіт................ 86 16.5.Захисні заходи електробезпеки від ураження електричним струмом ....................... 87 16.6.Захист будівель та споруд від блискавки...... 89 16.7.Робота з переносним електроінструментом...….. 90 16.8. Засоби захисту які використовуються при роботі з електроустаткуванням.............. 91 16.9.Вимоги безпеки до акумуляторних установок…….. 92 17. Вимоги безпеки при виконанні робіт в лабораторіях. 94 ДОДАТКИ: Додаток 1. Норми мікрокліматичних параметрів повітря робочої зони підприємств хлібопекарного і макаронного виробництва.................... 97 Додаток 2. Нормативи щодо забезпечення санітарно-побутовими приміщеннями та обладнанням підприємств хлібопекарного і макаронного виробництва........ .......... 115 Додаток 3. Норми освітленості при штучному освітленні робочих місць виробничих приміщень підприємств хлібопекарного і макаронного виробництва.................... 129 Додаток 4. Перелік приміщень підприємств хлібопекарного і макаронного виробництва з установленням категорій щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до ОНТП 24-86 класів вибухонебезпечних та пожежонебезпечних зон згідно з ПУЕ........137 Додаток 5. Перелік будівель і приміщень які підлягають оснащенню автоматичними засобами пожежогасіння і автоматичною пожежною сигналізацією… . 139 Додаток 6. Технічний журнал з експлуатації будівлі споруди ................................... 141 Додаток 7. Рекомендації щодо оснащення об'єктів первинними засобами пожежогасіння..... 142 Додаток 8. Фізико-хімічні та токсикологічні характеристики шкідливих та небезпечних речовин. 147 Додаток 9. Класифікація приміщень щодо небезпеки ураження електричним струмом.......... 154 Додаток 10.Перелік робіт з підвищеною небезпекою по цеху дільниці форма ........... 155 Додаток 11. Наряд-допуск на виконання робіт з підвищеною небезпекою.........................156 Додаток 12. Перелік робіт що виконуються на підприємст-ві за нарядами-допусками.............. 158 Додаток 13. Журнал реєстрації нарядів-допусків на проведення робіт на підприємствах........ 159 Додаток 14. Журнал обліку робіт з підвищеною небезпекою що виконуються без наряду-допуску ............160 Додаток 15.Засоби індивідуального захисту ...............161 129 12