Порядок проведення державного соціально-гігієнічного моніторингу

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А від 22 лютого 2006 р. N 182 Київ Про затвердження Порядку проведення державного соціально-гігієнічного моніторингу Відповідно до статті 33 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є: 1. Затвердити Порядок проведення державного соціально-гігієнічного моніторингу що додається. 2. Міністерству охорони здоров'я забезпечити фінансування видатків пов'язаних з проведенням державного соціально-гігієнічного моніторингу у межах коштів передбачених Міністерству у державному бюджеті на відповідний рік. 3. Ця постанова набирає чинності з 1 січня 2007 року. Прем'єр-міністр України Ю.ЄХАНУРОВ Інд. 28 ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. N 182 ПОРЯДОК проведення державного соціально-гігієнічного моніторингу Загальна частина 1. Державний соціально-гігієнічний моніторинг - це система спостереження аналізу оцінки і прогнозу стану здоров'я населення та середовища життєдіяльності людини а також виявлення причинно-наслідкових зв'язків між станом здоров'я населення та впливом на нього факторів середовища життєдіяльності людини далі - моніторинг . 2. Моніторинг проводиться з метою забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення і використовується для складання соціально-економічних прогнозів. 3. Моніторинг проводиться на державному рівні на основі розробленої і затвердженої МОЗ за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади методики а також санітарних правил та інших методичних документів. 4. Інформаційний фонд даних державного соціально-гігієнічного моніторингу далі - інформаційний фонд - це база даних про стан здоров'я населення та середовища життєдіяльності людини сформованих на основі результатів аналізу причинно-наслідкових зв'язків між станом здоров'я населення та впливом на нього факторів середовища життєдіяльності людини. Складовою частиною інформаційного фонду є дані державної системи моніторингу довкілля. 5. Завданнями моніторингу є: 1 формування інформаційного фонду; 2 виявлення причинно-наслідкових зв'язків між станом здоров'я населення та впливом на нього факторів середовища життєдіяльності людини на основі їх системного аналізу і оцінки ризику для здоров'я людини; 3 підготовка пропозицій щодо поліпшення діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення. 6. У рамках проведення моніторингу використовуються дані спостереження за: 1 станом здоров'я населення і факторами впливу на нього середовища життєдіяльності людини у тому числі біологічними вірусні бактеріальні паразитарні хімічними фізичними шум вібрація ультразвук інфразвук тепловий іонізуючий неіонізуючий та інші види випромінювання соціальними харчування водопостачання умови побуту праці та відпочинку та іншими факторами - установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ Мінбуд Мінагрополітики установи Академії медичних наук; 2 природно-кліматичними факторами джерелами техногенної дії на навколишнє природне середовище у тому числі на атмосферне повітря поверхневі та підземні води ґрунти - Мінприроди МНС Мінагрополітики Держводгосп; 3 радіаційним станом - організації що здійснюють радіаційний контроль; 4 соціальним середовищем - Мінпраці; 5 станом охорони та умовами праці - МОЗ Мінпраці МНС Держкомстат; 6 структурою і якістю харчування безпекою харчових продуктів для здоров'я населення - установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби державні установи ветеринарної медицини. 7. Моніторинг проводиться шляхом: 1 вивчення показників стану здоров'я населення і факторів впливу на нього середовища життєдіяльності людини; 2 збирання зберігання оброблення і систематизації даних про результати спостереження за станом здоров'я населення і факторами впливу на нього середовища життєдіяльності людини; 3 використання інформаційної бази даних про стан здоров'я населення і середовища життєдіяльності людини. 8. Результати моніторингу використовуються для: 1 виявлення факторів що шкідливо впливають на стан здоров'я населення та їх оцінки; 2 прогнозування стану здоров'я населення і середовища життєдіяльності людини; 3 розроблення невідкладних і довгострокових заходів щодо запобігання та усунення впливу шкідливих факторів середовища життєдіяльності людини на стан здоров'я населення. 9. Установи та заклади Держсанепідемслужби здійснюють: 1 збирання зберігання первинне оброблення оцінку інформації отриманої в ході моніторингу і передачу її МОЗ; 2 інформування органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування підприємств установ та організацій а також громадян про результати моніторингу; 3 внесення органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування пропозицій щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення. 10. Установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби на водному залізничному та повітряному транспорті здійснюють: 1 формування баз даних про результати моніторингу на відповідному виді транспорту; 2 проведення аналізу результатів моніторингу виявлення причинно-наслідкових зв'язків між станом здоров'я населення і факторами впливу на нього середовища життєдіяльності людини що спостерігаються на відповідному виді транспорту; 3 внесення органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування пропозицій щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення визначення факторів що шкідливо впливають на стан здоров'я населення та їх усунення; 4 передачу узагальнених результатів моніторингу до інформаційного фонду. 11. МОЗ здійснює: 1 формування інформаційного фонду; 2 методичне забезпечення роботи з проведення моніторингу; 3 підготовку для органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування пропозицій щодо реалізації заходів спрямованих на охорону здоров'я населення та середовища життєдіяльності людини; 4 роботу з удосконалення технологій приймання та передачі даних інформаційними каналами зв'язку для формування інформаційного фонду. 12. МОЗ за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади визначає структуру обсяг і періодичність передачі до інформаційного фонду результатів моніторингу. 13. Обмін даними моніторингу між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування установами та закладами що беруть участь у його проведенні здійснюється на безоплатній основі.