НПАОП 15.1-1.07-99

НПАОП 15.1-1.07-99 Правила охорони праці для працівників виробництв забою та первинної обробки тваринницької сировини

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ КОМІТЕТ ПО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ ДНАОП 1.8.20-1.07-99 ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ ВИРОБНИЦТВ ЗАБОЮ ТА ПЕРВИННОЇ ОБРОБКИ ТВАРИННИЦЬКОЇ СИРОВИНИ Київ ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ УКРАЇНИ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ ЗАТВЕРДЖЕНО наказ Комітету по нагляду за охороною праці України від 05.05.99 № 81 ДНАОП 1.8.20-1.07-99 ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ ВИРОБНИЦТВ ЗАБОЮ ТА ПЕРВИННОЇ ОБРОБКИ ТВАРИННИЦЬКОЇ СИРОВИНИ Київ ПЕРЕДМОВА РОЗРОБЛЕНО - Науково-дослідним проектно-технологічним та впроваджу-вальним центром організації праці і управління вироб-ництвом Укоопспілки Укоопоргтехцентром ВНЕСЕНО - Управлінням по нагляду в АПК Держнаглядохоронпраці ВВЕДЕНО - З введенням у дію цих Правил вважати такими що не зас-тосовуються на території України Правила техніки безпеки і виробничої санітарії на підприємствах з первинної обробки тваринницької продукції і сировини системи споживчої коо-перації затвердженних постановою президії ЦК профспілки працівників державної торгівлі і споживчої кооперації від 19.10.1967р протокол №35 і постановою правління Центроспілки від 12.02.1968 р. № 22 НАОП 7.1.20-1.11-68 С Передрукування заборонено Держнаглядохоронпраці ЗМІСТ 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ 1 2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ 1 3. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ 13 3.1. Вимоги до організації виробничих процесів 13 3.2. Небезпечні і шкідливі виробничі чинники 14 3.3. Вимоги пожежної безпеки 16 3.4. Вимоги до охорони навколишнього природного середовища 17 4. ВИМОГИ ДО УЛАШТУВАННЯ ТА УТРИМАННЯ ТЕРИТОРІІ БУДІВЕЛЬ І ПРИМІЩЕНЬ ПІДПРИЄМСТВ 18 4.1 Улаштування та утримання теріторії підприємств 18 4.2. Улаштування та утримання будівель і приміщень 20 4.3. Санітарно-побутові приміщення 22 4.4. Опалення і вентиляція 22 4.5. Освітлення 24 4.6. Водопостачання і каналізація 26 4.7. Шум і вібрація 28 5. ВИМОГИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ПЕРВИННОЇ ОБРОБКИ ТВАРИННИЦЬКОЇ СИРОВИНИ 29 5.1. Загальні вимоги 29 5.2. Передзабійне утримання тварин 30 5.3 Карантин ізолятор санітарна бойня камера 32 5.4. Забій і первинна переробка тварин 33 5.5. Обробка субпродуктів 37 5.6. Обробка кишок 38 5.7. Переробка жиросировини 39 5.8. Варка кормів 40 5.9. Обробка і консервування шкур 41 5.10. Вимоги під час виконання вантажо-розвантажувальних робіт і переміщенні вантажів 45 5.11. Санітарно-дезинфекційні роботи 49 6. ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЧОГО І ПІДІЙМАЛЬНО-ТРАНСПОРТНОГО ОБЛАДНАННЯ 50 6.1. Загальні вимоги 50 6.2. Засоби захисту що входять у конструкцію виробничого обладнання 52 6.3. Органи керування 53 6.4. Контрольно-вимірювальні прилади автоматика і прилади безпеки 54 6.5. Трубопроводи і арматура 54 6.6 Розташування обладнання 55 6.7. Обладнання для забою і первинної переробки тварин 55 6.8. Обладнання для обробки субпродуктів 60 6.9. Обладнання для обробки кишок 62 6.10. Обладнання для переробки жиросировини 63 6.11. Обладнання для варки кормів 64 6.12. Обладнання для обробки і консервування шкур 65 6.13. Підіймально-транспортне обладнання 67 6.14. Холодильне обладнання 69 6.15. Посудини що працюють під тиском 72 6.16. Немеханічне обладнання 72 6.17. Вимоги до електробезпеки 75 6.18 Зарядка акумуляторних батарей 77 7. ВИМОГИ ДО ПРОФЕСІЙНОГО ВІДБОРУ І ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 78 8. ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ 80 8.1. Загальні положення 80 8.2. Порядок видачі застосування та зберігання 81 9. ОБОВ`ЯЗКИ ПРАВА І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ З ОХОРОНИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВАХ 83 Додаток 1. Перелік категорій приміщень будівель щодо вибухопожежної і пожежної небезпеки 84 Додаток 2. Нормовані величини температур відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих примі-щень 86 Додаток 3. Розрахункові температури і кратність повітрообміну в допоміжних приміщеннях 87 Додаток 4. Нормовані значення коефіцієнтів природного освітлення КЕО і освітленість на робочих поверхнях у разі штучного освітленнія 89 Додаток 5. Санітарні норми виробничого шуму 94 Додаток 6. Допустимі рівні вібрації 95 Додаток 7. Допустима сумарна тривалість вібрації ручних машин за зміну 97 Додаток 8. Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони 97 Додаток 9. Роботи з підвищеною небезпекою 98 ДНАОП 1.8.20-1.07-99 ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ ВИРОБНИЦТВ ЗАБОЮ ТА ПЕРВИННОЇ ОБРОБКИ ТВАРИННИЦЬКОЇ СИРОВИНИ Дата введення 1 серпня 1999 року 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Правила охорони праці для працівників виробництв забою та первинної обробки тваринницької сировини далі - Правила розповсюджуються на всі відповідні підприємства скотозабійні пункти кишкові майстерні склади шкірсировини . Вимоги даного нормативного акту є обов`язковими для всіх працівників під-приємств і організацій зайнятих первинною обробкою тваринницької продукції і сировини. Правила поширюються на всіх працівників які виконують роботи щодо проектування будівництва реконструкції технічного переоснащення розширення об`єктів монтажу налагодження ремонту технічного діагностування та експлуатації обладнання цих підприємств. З введенням в дію цих Правил вважати такими що не застосовуються на території України Правила техніки безпеки і виробничої санітарії на підприємствах з первинної обробки тваринницької продукції і сировини системи споживчої кооперації затверджені постановою президії ЦК профспілки працівників державної тор-гівлі і споживчої кооперації від 19.10.1967 р протокол № 35 і постановою прав-ління Центроспілки від 12.02.68 р. №22 НАОП 7.1.20-1.12-68. 2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ В цих Правилах посилання на такі нормативно - правові акти: № п/п Позначення нормативного акта Назва Ким коли затверджено 1 2 3 4 1 Закон України Про охорону праці Постановою Верховної Ради України від 14.10.92 № 2696-ХІІ 2 Закон України Про пожежну безпеку Постановою Верховної Ради України від 17.12.93 № 3747-ХІІ 3 Закон України Про забезпечення сані-тарного та епідемічного благополуччя населення Постановою Верховної Ради України від 24.02.94 4 Закон України Про охорону навколиш- нього середовища Постановою Верховної Ради України від 25.06.91 5 ДНАОП 0.00-1.07-94 Правила будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском Зміни: Наказ Держнаглядохоронпраці від 18.10.94 №104 Наказ Держнаглядохоронпраці від 11.07.97 №183 1 2 3 4 6 ДНАОП 0.00-1.08-94 Правила будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів Наказ Держнаглядохоронпраці від 26.05.94 №51 7 ДНАОП 0.00-1.09-94 Правила реєстрації та об-ліку великотонажних авто-мобілів та інших техноло-гічних транспортних засо-бів що не підлягають експлуатації на вулично-до-рожній мережі загального користування Зареєстровано: Наказ Держнаглядохоронпраці від 31.03.94 №26 Мінюст України 12.05.94 №98/307 8 ДНАОП 0.00-1.11-98 Правила будови і безпечної експлуатації трубопро- водів пари і гарячої води Зареєстровано: Наказ Держнаглядохоронпраці від 08.09.98 №177 Мінюст України 07.10.98 №636/3076 9 ДНАОП 0.00-1.13-71 Правила будови і безпечної експлуатації стаціо-нарних компресорних установок повітропроводів і газопроводів Держгіртехнагляд СРСР від 07.12.71 10 ДНАОП 0.00-1.20-98 Правила безпеки систем газопостачання Зареєстровано: Наказ Держнаглядохорон-праці від 01.10.97. №254 Мінюст України 15.05.98 №318/2758 11 ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів Зареєстровано: Наказ Держнаглядохорон-праці від 09.01.98. №4 Мінюст України 10.02.98.№93/2533 12 ДНАОП 0.00-1.26-96 Правила будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0 07Мпа 0 7кГс/см2 водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 1150С Зареєстровано: Зміни: Зареєстровано: Наказ Держнаглядохоронпраці від 23.07.96. №125 Мінюст України 05.11.96 №625/1680 Наказ Держнаглядохоронпраці від 24.07.97 №206 Мінюст України 28.08.97 №355/2159 13 ДНАОП 0.00-1.28-97 Правила охорони праці на автомобільному транспорті Наказ Держнаглядохоронпраці від 13.01.97 №5 1 2 3 4 14 ДНАОП 0.00-1.29-97 Правила захисту від статичної електрики Наказ Держнаглядохоронпраці від 22.04.97. №103 15 ДНАОП 0.00-3.03-98 Типові норми безплатної видачі спеціального одягу спеціального взуття та інших засобів індиві-дуального захисту праців-никам м`ясної і молочної промисловості Зареєстровано: Наказ Держнаглядохоронпраці України від 10.06.98 № 116 Мінюст України 14.07.98 №451/2891 16 ДНАОП 0.00-4.03-98 Положення про розсліду-вання та облік нещасних випадків професійних захворювань і аварій на під-приємствах в установах і організаціях Постанова Кабінету Міністрів України від 17.06.98 № 923 17 ДНАОП 0.00-4.04-93 Положення про порядок накладення штрафів на підприємства установи і організації за порушення нормативних актів про охорону праці Постанова Кабінету Міністрів України від 17.09.93 № 754 18 ДНАОП 0.00-4.05-93 Положення про видачу Державним комітетом по нагляду за охороною праці власникові підприємства установи організації або уповноваженому ним органу дозволу на початок роботи під-приємства установи органі-зації Постанова Кабінету Міністрів України від 6.10.93 № 831 19 ДНАОП 0.00-4.09-93 Типове положення про ко-місію з питань охорони праці підприємства Зареєстровано: Зміни: Зареєстровано: Наказ Держнаглядохоронпраці від 3.08.93 № 72 Мінюст України 30.09.93 №141 Наказ Держнаглядохоронпраці від 3.02.94 №8 Мінюст України 24.02.94 №31/240 20 ДНАОП 0.00-4.12-94 Типове положення про навчання інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці Зареєстровано: Зміни: Зареєстровано: Наказ Держнаглядохоронпраці від 4.04.94 №30. Мінюст України 12.05.94 №95/304 Наказ Держнаглядохоронпраці від 23.04.97 №109 Мінюст України 27.05.97 №193/1997 1 2 3 4 21 ДНАОП 0.00-4.15-98 Положення про розробку інструкцій з охорони праці Зареєстровано: Наказ Держнаглядохоронпраці від 29.01.98 №9 Мінюст України 07.04.98 №226/2666 22 ДНАОП 0.00-4.21-93 Типове положення про службу охорони праці Зареєстровано: Зміни: Зареєстровано: Наказ Держнаглядохоронпраці від 3.08.9З № 73 Мінюст України 30.09.93 №140 Наказ Держнаглядохоронпраці від 17.05.96 №82 Мінюст України 20.08.96 №461/1486 23 ДНАОП 0.00-4.22-94 Положення про експерт-но-технічний центр госп-розрахунковий підрозділ Держнаглядохоронпраці України Зареєстровано: Наказ Держнаглядохоронпраці Мінфін Мінекономіки України від 21.11.94 № 116 Мінюст України 5.01.95 №4/540 24 ДНАОП 0.00-4.26-96 Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом спе-ціальним взуттям та інши-ми засобами індивідуаль-ного захисту Зареєстровано: Наказ Держнаглядохоронпраці від 29.10.96 № 170 Мінюст України 18.11.96.№667/1692 25 ДНАОП 0.00-8.02-93 Перелік робіт з підвище-ною небезпекою Зареєстровано: Наказ Держнаглядохоронпраці від 30.11.93 № 123 Мінюст України 23.12.93 №196 26 ДНАОП 0.00-8.03-93 Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці що діють на підриємстві Зареєстровано: Наказ Держнаглядохоронпраці від 21.12.93 № 132 Мінюст України 7.02.94 №20/229 27 ДНАОП 0.01-1.01-95 НАПБ А.01.001-95 Правила пожежної безпеки в Україні Зареєстровано: Наказ МВС України від 14.06.95 №400 Мінюст України 14.07.95 №219/755 28 ДНАОП 0.03-1.07-73 Санітарні правила органі-зації технологічних проце-сів та гігієнічні вимоги до виробничого обладнання Наказ Міністерства охорони здоров`я СРСР від 04.04.73 № 1042-73 29 ДНАОП 0.03-3.12-84 Санітарні норми вібрації робочих місць №3044-84 Наказ Міністерства охорони здоров`я СРСР 1984 р. 1 2 3 4 30 ДНАОП 0.03-3.14-85 Санітарні норми допустимих рівнів шуму на робочих місцях №3223-85 Наказ Міністерства охорони здоров`я СРСР від 12.03.85 31 ДНАОП 0.03-3.15-86 Санітарні норми мікроклі-мату виробничих примі-щень №4088-86 Наказ Міністерства охорони здоров`я СРСР 1986 р. 32 ДНАОП 0.03-3.28-93 Граничні норми підійман-ня і переміщення важких речей жінками Зареєстровано: Наказ Міністерства охорони здоров`я України від 10.12.93 № 241 Мінюст України 22.12.93 №194 33 ДНАОП 0.03-4.02-94 Положення про медичний огляд працівників певних категорій Зареєстровано: Наказ Міністерства охорони здоров`я України від 31.03.94 № 45 Мінюст України 21.06.94 №136/345 34 ДНАОП 0.03-8.07-94 Перелік важких робіт і ро-біт з шкідливими і небез-печними умовами праці на яких забороняється за-стосування праці непов-нолітніх Зареєстровано: Наказ Міністерства охорони здоров`я України від 31.03.94 № 46 Мінюст України 28.07.94 №176/385 35 ДНАОП 0.03-8.08-93 Перелік важких робіт з шкідливими і небезпечни-ми умовами праці на яких забороняється застосу-вання праці жінок Зареєстровано: Наказ Міністерства охорони здоров`я України від 29.12.93 № 256 Мінюст України 30.03.94 №51/260 36 ДНАОП 0.05-1.02-93 Правила відшкодування власником підприємства установи і організації або уповноваженим ним орга- ном шкоди заподіяної працівникові ушкодженням здоров`я пов`язаним з виконанням ним трудових обов`язків Зміни: 1 2 3 Постанова Кабінету Міністрів України від 23.06.94 № 472 Постанова №71 від 8.02.94 Постанова №492 від 18.07.94 Постанова №1100 від 03.10.97 1 2 3 4 37 ДНАОП 0.05-3.03-81 Типові норми безплатної видачі спецодягу спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям скрізних професій та посад усіх галузей народного господарства і окремих виробництв Зміни: 1 2 Постанова Держкомпраці СРСР від 12.02.81 №47/П-2 Постанова №289/п-8 від 21.08.85 Постанова №476/п-12 від 06.11.86 38 ДНАОП 0.05-3.06-22 Про видачу мила на підприємствах Роз`яснення з цього питання: 1 2 Постанова НКТ РРФСР 06.08.22 22.06.24 14.04.26 39 ДНАОП 0.05-8.04-92 Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці Постанова Кабінету Міністрів України від 1.08.92 № 442 40 ДНАОП 5.1.11-1.17-96 Правила безпеки при експлуатації електровозів тепловозів та мотор-ва-гонного рухомого складу Наказ Держнагляд-охоронпраці від 25.12.96 № 230 41 ДНАОП 5.1.11-1.48-98 Правила безпеки для працівників транспорту на електрифікованих лініях Наказ Держнагляд-охоронпраці від 01.10.98 № 196 42 НАОП 1.8.20-1.03-84 Правила з охорони праці працівників підприємств м`ясної промисловості від зараження бруцельозом Мінм`ясомолпром СРСР 1984 р. 43 НАОП 1.8.20-1.04-86 Правила з охорони праці працівників підприємств м`ясної промисловості від зараження туберкульозом Мінм`ясомолпром СРСР 1986 р. 44 НАОП 1.8.20-2.02-85 ОСТ 49-216-85 М`ясожи-рове виробництво. Загальні вимоги безпеки Мінм`ясомолпром СРСР 1985 р. 45 НАОП 1.8.20-2.10-82 ОСТ 49-192-82 Обробка кишок. Вимоги безпеки Мінм`ясомолпром СРСР 1982 р. 46 НАОП 1.8.20-2.11-84 ОСТ 49-209-84. Шкіроконсервове виробництво. Вимоги безпеки Мінм`ясомолпром СРСР 1984 р. 47 НАОП 1.8.20-2.13-84 ОСТ 49-210-84. Виробництво харчових жирів. Вимоги безпеки Мінм`ясомолпром СРСР 1984 р. 1 2 3 4 48 НАОП 1.8.20-2.14-83 ОСТ 49-203-83. Виробни-цтво сухих тваринних кор-мів кормового та техніч-ного жиру альбуміну. Вимоги безпеки Мінм`ясомолпром СРСР 1983 р. 49 НАОП 1.8.20-2.15-82 ОСТ 49-193-82. Обробка субпродуктів. Вимоги без-пеки Мінм`ясомолпром СРСР 1982 р. 50 НАОП 1.8.20-2.27-81 ОСТ 49-174-81 Засоби індивідуального захисту працюючих у м`ясній промисловості. Загальні вимоги. Класифікація Мінм`ясомолпром СРСР 1981 р. 51 НАОП 2.1.20-2.04-81 ОСТ 46.3.2.114-81 Велика рогата худоба. Навантаження та розвантаження при перевезенні на спецмашинах. Вимоги безпеки Мінсільгосп СРСР 1981 р. 52 НАОП 2.1.20-2.07-85 ОСТ 46.3.2.196-85 Видалення обробка зберіган-ня гною на тваринницьких фермах. Вимоги безпеки Мінсільгосп СРСР 1985 р. 53 НАОП 2.2.00-1.10-88 Правила будови і безпечної експлуатації фреонових холодильних установок Держагропром СРСР 27.02.88 54 НАОП 5.1.11-1.22-90 Правила техніки безпеки і виробничої санітарії при навантажувально-розван-тажувальних роботах на залізничному транспорті ЦМ-4771 Міністерство шляхів сполучення СРСР 15.02.90 55 НАОП 8.1.00-1.04-90 Правила будови і безпечної експлуатації аміачних холодильних установок Держкомітет Ради Міністрів СРСР з питань продовольства 27.09.90 56 ДСТУ 2586-94 Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування 57 ДСТУ 3273-95 Безпечність промислових підприємств. Загальні положення 58 ГОСТ 12.0.003-74* ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация 59 ГОСТ 12.1. 003-83* ССБТ. Шум. Общие требования безопасности 60 ГОСТ 12.1.004-91* ССБТ. Пожарная безопас-ность. Общие требования 1 2 3 4 61 ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны 62 ГОСТ 12.1.008-76 ССБТ. Биологическая бе-зопасность. Общие требо-вания 63 ГОСТ 12.1.012-90 ССБТ. Вибрационная бе-зопасность. Общие требования 64 ГОСТ 12.1.019-79* ССБТ. Электробезопасно-сть. Общие требования и номенклатура видов защиты 65 ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ. Оборудование про-изводственное. Общие требования безопасности 66 ГОСТ 12.2.007.0-75* ССБТ. Изделия электро-технические. Общие требования безопасности 67 ГОСТ 22 789-94 ССБТ. Устройства комплектные низковольтные. Требования безопасности 68 ГОСТ 12.2.007.13-88 ССБТ. Лампы электричес-кие. Требования безопасности 69 ГОСТ 12.2.010-75* ССБТ. Машины ручные пневматические. Общие требования безопасности 70 ГОСТ 12.2.013.0-91 ССБТ. Машины ручные электрические. Общие требования безопасности и методы испытаний 71 ГОСТ 12.2.022-80* ССБТ. Конвейеры. Общие требования безопасности 72 ГОСТ 12.2.032-78 ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования 73 ГОСТ 12.2.033-84 ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования 74 ГОСТ 12.2.061-81 ССБТ. Оборудование про-изводственное. Общие требования безопасности к рабочим местам 75 ГОСТ 12.2.062-81* ССБТ. Оборудование про-изводственное. Огражде-ния защитные 1 2 3 4 76 ГОСТ 12.2.064-81 ССБТ. Органы управления производственным оборудованием. Общие требования безопасности 77 ГОСТ 12.2.124-90 ССБТ. Оборудование про-довольственное. Общие требования безопасности 78 ГОСТ 12.3.002-75* ССБТ. Процессы произво-дственные. Общие требо-вания безопасности 79 ГОСТ 12.3.003-86* ССБТ. Работы электросварочные. Требования безопасности 80 ГОСТ 12.3.009-76* ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности 81 ГОСТ 12.3.010-82 Тара производственная. Требования безопасности при эксплуатации 82 ГОСТ 12.3.020-80* ССБТ. Процессы переме-щения грузов на предпри-ятиях. Общие требования безопасности 83 ГОСТ 12.3.028-82* Процессы обработки абразивных и эльборовых инструментов. Требования безопасности 84 ГОСТ 12.4.002-74 ССБТ. Средства индивидуальной защиты рук от вибрации. Общие технические требования 85 ГОСТ 12.4.012-83 ССБТ. Вибрация. Средства измерения и контроля виб-рации на рабочих местах. Технические требования 86 ГОСТ 12.4.026-76* ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности 87 ГОСТ 14202-69 Трубопроводы промышленных предприятий Опо- знавательная окраска предупреждающие знаки и маркировочные щитки 88 ГОСТ 16215-80*Е Автопогрузчики вилочные общего назначения. Общие технические условия 89 ГОСТ 17.0.0.04-90 Экологический паспорт предприятия 1 2 3 4 90 ГОСТ 17.2.3.02-78 Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промыш-ленными предприятиями 91 ГОСТ 18962 - 86* Машины напольного безрельсового электрифици-рованного транспорта. Об щие технические условия 92 ГОСТ 19605-74 Организация рабочих мест 93 ГОСТ 22584-88 Тали электрические кана-тные. Технические усло-вия 94 ГОСТ 26887-86 Площадки и лестницы для строительно-монтаж-ных работ. Общие техни-ческие условия 95 ГОСТ 2874-82* Вода питьевая. Гигиенические требования и конт-роль за качеством 96 ОСТ 10.163-88 Забій тварин. Первинна обробка. Вимоги безпеки 97 СНиП 2.03.13-88 Полы 98 СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий 99 СНиП 2.04.02-84 Водоснабжение. Наружные сети и сооружения 100 СНиП 2.04.03-85 Канализация. Наружные сети и сооружения 101 СНиП 2.04.05-91 Отопление вентиляция и кондиционирование 102 СНиП 2.05.07-91 Промышленный транспорт 103 СНиП 2.09.02-85 Производственные здания 104 СНиП 2.09.03-85 Сооружения промышленных предприятий 105 СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания 106 СНиП 2.11.01-85* Складские здания 107 СНиП 2.11.02-87 Холодильники 108 СНиП 3.05.05-84 Технологическое оборудование и технологические трубопроводы 109 СНиП II-4-79 Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования 110 СНиП II-12-77 Нормы проектирования. Защита от шума 111 СНиП ІІІ-4-80 Правила производства и приемки работ.Техника бе-зопасности в строительстве 1 2 3 4 112 ДБН А 3.1-3-94 Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів. Основні положення 113 ДБН 360-92 Містобудування. Планува-ння і забудова міських та сільських населених пун-ктів 114 ВБН-СГіП-46-3.94 Перелік будівель і при-міщень підприємств міні-стерства сільського госпо-дарства та продовольства України з встановленням їх категорій по вибухо-пожежній небезпеці а та-кож класів вибухопожежо-небезпечних зон по ПУЕ 115 НАПБ Б.07.005-86 Определение категорий помещений и зданий по взрывопожароопасной и пожарной опасности ОНТП 24-86 Наказ МВС СРСР від 27.02.86 116 РД 34-21122-87 Инструкция по проектированию и устройству молниезащиты зданий и сооружений Міненерго СРСР 12.10.87 117 СН 181-70 Указания по проектированию цветовой отделки зданий промышленных предприятий Наказ Міністерства охорони здоров`я СРСР 1970 р. 118 ВСТП-6.02-87 Санітарні і ветерінарні вимоги до проектування підприємств м`ясної промисловості Госагропром СРСР 1987 р. 119 ВСН-1-80 Інструкція з проектування і улаштуання покриття підлог в приміщеннях з агресивним середовищем на підприємствах м`ясної і молочної промисловості Мінм`ясомолпром СРСР 1980 р. 120 ВНТП 532/739-85 Норми технологічного проектування підприємств м`ясної промисловості Наказ Держагропрома СРСР від 27.12.85. №44 121 Правила ветеринарного огляду забійних тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м`яса і м`яс-них продуктів Зміни: Управління ветеринарії Мінсільхоза СРСР Головне управління ветеринарії Госагропрома СРСР 27.12.83 7.06.88 1 2 3 4 122 Правила безпеки при виробництві продукції тва-рівництва в системі Госагропрома СРСР Госагропром СРСР 16.10.87 123 Правила улаштування і безпечної експлуатації холодильних систем Держпроматомнагляд СРСР 01.11.91 124 НАПБ Б.02.003-94 Типове положення про по-жежно-технічну комісію Наказ МВС України від 27.09.94. № 521 125 НАПБ Б.02.004-94 Положення про доброві-льні пожежні дружини команди Наказ МВС України від 27.09.94. № 521 126 НАПБ Б.02.007-94 Положення про порядок видачі органам державного пожежного нагляду під-приємствам установам організаціям орендарям та підприємцям дозволу на початок роботи Наказ МВС України від 25.10.94. № 580 127 НАПБ Б.02.005-95 Типове положення про спеціальне навчання ін-структажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах в установах та організаці-ях України Наказ МВС України від 17.11.94. № 628 128 НАПБ Б.02.010-95 Типове положення про службу пожежної безпеки Наказ МВС України від 12.04.95. № 220 129 Санітарні правила для підприємств м`ясної промисловості Мінм`ясомолпром СРСР 1985 р. 130 СанПиН 1166-74 Санітарні правила охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами Міністерство охорони здоров`я СРСР 1974 р. 131 СанПиН 4946-89 Санітарні правила з охорони атмосферного повіт-ря і населених місць Міністерство охорони здоров`я СРСР 1989 р. 132 Інструкція з проведення ветеринарної дезинфек-ції дезинвазії дезинсекції і дератизації Мінсільгосп СРСР 1968р. 133 Інструкція з миття і про-філактичної дезинфекції на підприємствах м`ясної і птахопереробної промис-ловості Мінм`ясомолпром СРСР 1985р. 1 2 3 4 134 Інструкція з дезинфекції сировини тваринного походження і підприємств по його заготівлі і обробці Мінсільгосп СРСР 1979р. 135 ПУЕ-85 Правила улаштування електроустановок Головдерженергонагляд Міненерго СРСР 06.07. 84 3. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ 3.1. Вимоги до організації виробничих процесів 3.1.1. Організація охорони праці на підприємствах для забою та первинної обробки тваринницької сировини повинна здійснюватись у відповідності з Законами України “Про охорону праці” “Про пожежну безпеку” “Про забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя населення” і чинними типовими положеннями про службу охорони праці і службу пожежної безпеки. 3.1.2. Введення в експлуатацію нових та реконструйованих підприємств впровадження нових технологій видів обладнання здійснюється з дозволу органів державного нагляду за охороною праці відповідно до ДБН А 3.1-3-94 Положення про видачу Держнаглядохоронпраці власникові підприємства установи організації або уповноваженому ним органу дозволу на початок роботи підприємства установи організації і Положення про порядок видачі органом державного пожежного нагляду підприємствам установам організаціям орендарям та підприємцям дозволу на початок роботи. 3.1.3. Організація роботи з охорони праці на підприємствах права і обов`яз-ки посадових осіб і працівників повинні бути викладені в нормативних актах розроблених у відповідності з Порядком опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці що діють на підприємстві. 3.1.4. На підприємстві повинні бути розроблені і затверджені інструкції згідно з Положенням про розробку інструкцій з охорони праці. 3.1.5. Відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою у кожному підприємстві повинен складатися власний перелік робіт з підвищеною небезпекою виходячи із специфіки і складу виконуваних робіт. Перелік робіт з підвищеною небезпекою повинен періодично не рідше одного разу на рік переглядатись і перезатверджуватись. 3.1.6. Працівники які виконують вантажо-розвантажувальні роботи ручним і механізованим способом повинні керуватися інструкціями з охорони праці опрацьованими та затвердженими керівником підприємства згідно з Порядком опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці що діють на підприємстві. 3.1.7. Не дозволяється залучати осіб віком до 18 років до робіт передбачених Переліком важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці на яких забороняється застосування праці неповнолітніх. 3.1.8. Не дозволяється залучати жінок до робіт передбачених Переліком важких робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці на яких забороняється застосування праці жінок. 3.1.9. Працівники зайняті на важких роботах роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці чи таких де є необхідність у професійному відборі при прийнятті на роботу повинні проходити попередні медичні огляди та протягом трудової діяльності - періодичні медичні огляди працівники віком до 21 року - щорічні обов`язкові медичні огляди згідно з Законом України “Про охорону праці” і Положенням про медичний огляд працівників певних категорій. 3.1.10. Під час проведення атестації робочих місць за умовами праці слід порівнювати відповідність норм безпеки існуючих технологічних процесів до вимог цих Правил та інших законодавчих і підзаконних актів про охорону праці згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 1 серпня 1992 р. . 3.1.11. Оптимальні і допустимі норми температури відносної вологості і швидкості руху повітря наявність пилу і шкідливих речовин в робочій зоні повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88 Санітарним нормам мікроклімату вироб-ничих приміщень. 3.1.12. На підприємстві повинен бути розроблений графік контролю наяв-ности шкідливих речовин у повітрі робочих зон. 3.1.13. Норми вібрації на робочих місцях не повинні перевищувати норм які вказані в ГОСТ 12.1.012-90. 3.1.14. Допустимі рівні шуму на робочих місцях не повинні перевищувати значень які вказані в ГОСТ 12.1.003-83*. 3.1.15. Забезпечення біологічної безпеки в процесі м`ясоперероблення повинно здійснюватися згідно з вимогами ГОСТ 12.1.008-76 Санітарних правил для підприємств м`ясної промисловості Правил ветеринарного огляду забійних тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м`яса і м`ясних продуктів та ін. 3.1.16. Розслідування та облік аварій нещасних випадків профзахворювань які виникли на підприємствах повинні проводитися в порядку що передбачається в Положенні про розслідування та облік нещасних випадків професійних захворювань та аварій на підприємствах в установах і організаціях. 3.2. Небезпечні і шкідливі виробничі чинники 3.2.1. Для забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на підприємс-твах з первинної обробки тваринницької сировини виробничі допоміжні складські і адміністративно-побутові приміщення обладнання транспортні засоби технологічні процеси повинні відповідати вимогам цих Правил. 3.2.2. У процесі приведення підприємств у відповідність з вимогами Правил повинні бути передбачені заходи що виключають перевищення допустимих меж впливу на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих чинників ГОСТ 12.0.003-74* : а група фізичних чинників: машини і механізми що рухаються автомобільний транспорт авто- і електронавантажувачі електрокари візки ; рухомі частини виробничого обладнання конвеєрний стіл для нутровки туш свиней конвеєрні лінії для обробки туш худоби та ін. ; агресивні тварини; сировина що рухається під час оброблення; гострі кромки задирки на поверхнях інструментів і обладнання; підвищена запиленість повітря робочої зони; підвищена температура поверхні обладнання і трубопроводів; підвищена і знижена температура повітря робочої зони котельна роботи на відкритих площадках та ін. ; підвищена небезпека опіків і яскравості світла під час обпалювання і дообпалювання туш газовими пальниками або паяльними лампами; слизькість підлоги; підвищений рівень шуму і вібрації на робочому місці вантажопереробка з використанням вантажопідіймальних і транспортних механізмів вентиляційні камери ; небезпека ураження електричним струмом; підвищений рівень статичної електрики; розміщення робочого місця на висоті; недостатня освітленість робочої зони; б група хімічних чинників: підвищена загазованість повітря робочої зони котельня обпалення туш тощо ; подразнююча дія миючих і дезінфікуючих засобів; токсичні канцерогенні подразнюючі зарядка акумуляторних батарей заправка легкозаймистими рідинами змазування вузлів автомашин газове різання ; в біологічні чинники: патогенні мікроорганізми і продукти їх життєдіяльності контакти з хворими тваринами продуктами їх забою трупами загиблих тварин гноєм . Вимоги безпеки для попередження небезпечного і шкідливого впливу біологічних чинників на організм працюючих згідно з ГОСТ 12.1.008-76; г психологічні чинники: фізичні перевантаження; нервово-психологічні перевантаження емоційне перевантаження під час обслуговування агресивних і хворих тварин . 3.2.3. На підприємствах з метою усунення впливу на працівників небезпеч-них і шкідливих чинників необхідно передбачити виконання таких основних захо-дів: удосконалення технологічних процесів із застосуванням безпечних засобів механізації і автоматизації виробництва; улаштування вентиляції і опалення; своєчасне одержання інформації про виникнення небезпечних і шкідливих виробничих чинників на окремих технологічних операціях; організація систем контролю і управління технологічним процесом який забезпечує захист працівників і аварійне відключення виробничого обладнання; застосування засобів індивідуального і колективного захисту працюючих; раціональну організацію праці і відпочинку з профілактикою монотонності праці емоційного перевантаження обмеження важкості праці зміни температури повітря робочої зони тощо. 3.3. Вимоги пожежної безпеки 3.3.1. Організація пожежної безпеки на підприємствах з первинної обробки тваринницької сировини здійснюється у відповідності з Законом України “Про пожежну безпеку” Правилами пожежної безпеки в Україні Типовим положенням про пожежно-технічну комісію Положенням про добровільні пожежні дружини команди ГОСТ 12.1.004-91* та цих Правил. 3.3.2. На кожному підприємстві повинна бути виконана класифікація будівель приміщень виробничого складського призначення лабораторій за вибухопожежною і пожежною небезпекою відповідно до НАПБ Б.07.005-86 з встанов-ленням їх категорій за вибухопожежною і пожежною небезпекою а також класу зони за ПУЕ. Визначену категорію приміщень а також зовнішніх виробничих і складських дільниць необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення і на межах зон усередині приміщень та іззовні. Додаток 1 . 3.3.3. Власники підприємств зобов`язані: розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки впроваджувати досягнення науки і техніки позитивний досвід; відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення інструкції інші нормативні акти що діють у межах підприємства здійснювати постійний контроль за їх додержанням; забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів норм правил а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду; організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення; у разі відсутності в нормативних актах вимог необхідних для забезпечення пожежної безпеки вживати відповідних заходів погоджуючи їх з органами державного пожежного нагляду; утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту і зв`язку пожежну техніку обладнання та інвентар не допускати їх використання не за призначенням; подавати на вимогу Державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об`єктів і продукції що ними виробляється; здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики; своєчасно інформувати пожежну охорону про несправності пожежної техніки систем протипожежного захисту водопостачання а також про закриття доріг і проїздів на своїй території; встановити суворий протипожежний режим порядок огляду і зачинення приміщень після закінчення роботи умови проведення вогневих робіт користування електронагрівальними приладами визначення місця для куріння та ін. і постійно контролювати його додержання всіма працівниками; проводити службове розслідування випадків пожеж. 3.3.4. Усі приміщення та території підприємств повинні забезпечуватися пер-винними засобами пожежогасіння у кількості яка визначається розрахунками ви-кладеними в Правилах пожежної безпеки на Україні підрозділ 6.4 та додаток №3 . Для розміщення первинних засобів пожежогасіння на території підприємства повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити. 3.3.5. Порядок розміщення обслуговування та застосування вогнегасників повинен відповідати вказівкам інструкцій підприємств-виготовлювачів діючих нормативно-технічних документів а також наступним вимогам: не дозволяється зберігати та застосовувати вогнегасники із зарядом що містить галоїдовуглеводні сполучення у непровітрюваних приміщеннях площею менше 15 кв. м; не дозволяється розташовувати вогнегасники на шляхах евакуації людей із приміщень крім випадків розміщення їх у нішах; вогнегасники треба розміщувати на висоті не більше 1 5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей достатній для її повного відчинення; 3.3.6. У процесі обладнання підприємств установками автоматичної пожеж-ної сигналізації сповіщувачі пожежної автоматики які встановлюються в місцях де можливі механічні їх ушкодження повинні бути захищені спеціальними пристосуваннями. Не дозволяється складувати продукцію на відстані менше 0 6 м від сповіщувачів автоматичної пожежної сигналізації. 3.4. Вимоги до охорони навколишнього природного середовища 3.4.1. Діяльність підприємств щодо захисту навколишнього природного середовища повинна регламентуватись вимогами Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” ГОСТ 17.2.3.02-78 Санітарних правил охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами Санітарних правил для підприємств м`ясної промисловості Санітарних правил по охороні атмосферного повітря і населених місць цих Правил інших чинних нормативних документів. 3.4.2. Підприємства незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження зменшення впливу шкідливих факторів на навколишнє природне середовище. 3.4.3. Складування зберігання або розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими Радами народних депутатів територіях у межах установлених ними лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм. 3.4.4. Не дозволяється введення в дію підприємств на яких не забезпечено у повному обсязі додержання всіх екологічних вимог і виконання заходів передбачених у проектах на будівництво та реконструкцію. 3.4.5. Правила визначення допустимих викидів шкідливих речовин підпри- ємством у атмосферу повинні здійснюватись у відповідності з ГОСТ 17.2.3.02-78. Склад проекту щодо захисту атмосфери від забруднення шкідливими речовинами та допустимі викиди шкідливих речовин підприємств у атмосферу повинні відповідати вимогам ГОСТ 17.2.3.02-78. Екологічний паспорт повинен складатися згідно з вимогами ДСТУ 3273-95 у відповідності з ГОСТ 17.0.0.04-90. 3.4.6. Для запобігання максимальному зниженню викидів шкідливих речовин повинні використовуватись найбільш сучасна технологія методи очистки та інші технічні засоби у відповідності з вимогами санітарних норм проектування підприємств. 3.4.7. Величина ГДВ і матеріали по їх обгрунтуванню повинні бути погоджені з органами які здійснюють державний контроль за охороною атмосфери від забруднення і затверджені в установленому порядку. ГДВ повинні переглядатися не рідше одного разу в 5 років. 4. ВИМОГИ ДО УЛАШТУВАННЯ ТА УТРИМАННЯ ТЕРИТОРІЇ БУДІВЕЛЬ І ПРИМІЩЕНЬ ПІДПРИЄМСТВ 4.1. Улаштування та утримання території підприємств 4.1.1. Улаштування та утримання території підприємств повинні задовольняти вимогам ДБН 360-92 ВНТП 532/739-85 Санітарних правил для підприємств м`ясної промисловості Санітарних і ветеринарних вимог до проектування під-приємств м`ясної промисловості Правил пожежної безпеки в Україні цих Правил. 4.1.2. Територія підприємств повинна бути відокремлена від житлової забудови санітарно-захисною зоною і огороджена парканом. 4.1.3. Ворота для в`їзду і виїзду не повинні відкриватися назовні території і мати пристрої що виключають можливість самовільного їх закриття світлову або звукову сигналізацію що попереджує про рух транспорту. Ворота що відкриваються за допомогою електроприводу повинні мати пристрої що дозволяють відкривати їх вручну. 4.1.4. Для дезинфекції коліс автотранспорту під час в`їзду і виїзду з території підприємств біля воріт повинні бути влаштовані спеціальні кювети дезинфекційні бар`єри заповнені дезинфікуючим розчином. 4.1.5. Під'їзні шляхи проїзди на території повинні мати тверде покриття. Пішохідні доріжки повинні бути шириною не менше 1 м а для двостороннього руху - не менше 1 5 м і мати мінімальну кількість перехрещень з вантажопотоками. Покриття доріжок повинно бути з асфальту бетону або інших твердих матеріалів. Переїзди через залізничні колії повинні мати суцільні настили на рівні головок рейок і завжди бути вільними для проїзду пожежним транспортом. 4.1.6. Для стоку атмосферної талої води і стоків від миття площадок поверхня території повинна мати ухили спрямовані від будівлі до водостоків. Стічні води з приміщень передзабійного утримання худоби санітарного блоку і котельні не повинні попадати на іншу територію підприємств. Водостоки повинні регулярно очищатися і ремонтуватися. 4.1.7. Не дозволяється захаращення території тарою сміттям матеріалами устаткуванням та ін. Територія підприємств повинна утримуватися у постійній чистоті прибирання її належить проводити щодня. 4.1.8. Під час проведення на території підприємств будівельних або ремонтних робіт місця переходів через канави і траншеї повинні бути обладнані міцними що витримують зосереджені навантаження не менше 70кг перехідними містками шириною не менше 0 8 м споряджені з обох сторін поручнями висотою не менше 1 м і в темний період часу освітлені. 4.1.9. Заглиблені резервуари колодязі люки ями і траншеї повинні бути закриті міцними кришками на рівні з прилеглою територією або огороджені на період проведення ремонтних робіт. Заглиблення що не закриваються повинні мати ого-родження висотою 1 2 м з суцільним зашиттям знизу висотою 0 2 м і освітлю-ватись в темний період часу. Кришки люків колодязів пожежних підземних гідрантів розташованих на території підприємства повинні бути очищені від бруду льоду та снігу а стояк - звільнений від води. У зимовий час пожежні гідранти повинні утеплюватися для уникнення замерзання. Пожежні гідранти і крани не рідше ніж через шість місяців повинні підлягати технічному обстеженню і перевірятися на працездатність пуском води. 4.1.10. Небезпечні зони можливий вихід пішоходів на проїжджу частину та ін. повинні бути позначені знаками безпеки написами згідно з ГОСТ 12.4.026-76*. 4.1.11. Підземні інженерні мережі на території підприємств повинні мати зовнішні розпізнавальні знаки. Кабельні траси повинні бути позначені пікетами: через кожні 100 м.; на поворотах кабеля; над кабельними муфтами; на перехрещеннях з дорогами. 4.1.12. Водоймища басейни градирні розміщені на території підприємств повинні бути огороджені парканом на висоту не менше 1 м. Біля них повинні бути встановлені плакати що не дозволяють купатися і використовувати ці водоймища не за призначенням. 4.1.13. Резервуари баки та інші ємкості для зберігання горючих і мастильних речовин повинні бути розміщені на спеціально відведених ділянках відповідно до вимог Правил пожежної безпеки. 4.1.14. Для проведення постійних вантажо-розвантажувальних робіт необ-хідно влаштовувати криті площадки-платформи. Верхня відмітка платформи повинна бути на 0 9-1 м вище рівня землі з боку під`їзду транспорту. 4.1.15. Розвантаження худоби повинно проводитися на спеціальних вантажо-розвантажувальних площадках рівень підлоги яких повинен співпадати з рів-нем підлоги кузова автомашини вагону залізничного транспорту . Для відвантаження продукції переробки скотобійних пунктів кишечних майстерень і складів тваринницької сировини необхідно влаштовувати криті площадки рівень підлоги яких повинен співпадати з рівнем підлоги кузова автомашини. 4.1.16. Територія підприємства повинна бути обладнана шляховими показчиками швидкості руху транспорту і дорожними знаками згідно з ДСТУ 2586-94 та знаками безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76*. 4.1.17. Швидкість руху транспортних засобів на території підприємства повинна бути вказана на спеціально вивішених загальноприйнятих для кожного виду транспорту дорожних знаках і не перевишувати допустимих величин. 4.1.18. Для збирання сміття повинні бути установлені контейнери-сміттє-збірники з кришками. Розміщення сміттєзбірників дозволяється не ближче 25 м від будівель під-приємств на заасфальтованих або бетонованих площадках. Очистка сміттєзбірни-ків повинна проводитись не рідше одного разу на добу з наступною обов`язковою дезинфекцією. 4.1.19. Окремо розміщені туалети повинні знаходитися на відстані 25 -150 м від будівель. Туалети повинні утримуватися в чистоті і щодня дезинфікуватися 10% розчином хлорного вапна або іншими дезинфікуючими засобами дозволеними Мiнохорони здоров`я України. 4.1.20. Протипожежні відстані між будівлями повинні відповідати будівель-ним нормам. Їх не дозволяється захаращувати використовувати для складування матеріалів і стоянок транспорту. 4.1.21. На території підприємства необхідно встановлювати пожежні щити з необхідним інвентарем та ящик з піском. Підходи до пожежних щитів повинні бути вільними. 4.1.22. Палити дозволяється тільки в спеціально відведених місцях де повинні бути встановлені урни або бачки з водою. Місця що відведені для куріння повинні мати написи: МІСЦЕ ДЛЯ КУРІННЯ. 4.1.23. Біотермічне обеззаражування гною і каниги повинно проводитися на спеціально обладнаних майданчиках розміщення яких повинно узгоджуватися з місцевими органами державного ветеринарно-санітарного нагляду. 4.2. Улаштування та утримання будівель і приміщень. 4.2.1. Будівлі і приміщення повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.02-85 СНиП 2.09.03-85 СНиП 2.09.04-87 СНиП 2.11.01-85 ВНТП 532/739-85 Правил пожежної безпеки в Україні Санітарних правил для підприємств м`ясної промисло-вості Санітарних і ветеринарних вимог до проектування підприємств м`ясної про-мисловості і цих Правил. 4.2.2. Конструкція підлоги у виробничих приміщеннях повинна відповідати вимогам СНиП 2.03.13-88 та Інструкції з проектування і улаштування покриття підлоги в приміщеннях з агресивним середовищем на підприємствах м`ясної і молочної промисловості. Підлога повинна бути рівною гладкою без перепадів рівнів і задовольняти вимогам до волого- і вогнестійкості стійкості до механічної дії. Трапи необхідно розміщувати осторонь від робочих місць і проходів. Для забезпечення стоку рідини ухил до трапів повинен складати 2%. Решітки трапів повинні бути виконані з матеріалу що має низьку теплопровідність неслизького за умов змочування і який легко піддається очистці. Решітки повинні бути на одному рівні з поверхнею підлоги і надійно закріплені. 4.2.3. Ворота двері вікна люки повинні легко відчинятися на всю ширину отвору. Двері повинні мати пристрої для утримування дверних полотен під час переміщення вантажів. Віконні рами повинні бути обладнані ручним або механізо-ваним пристроєм для відчинення і фіксації їх у потрібному положенні. 4.2.4. У виробничих приміщеннях цехів відділенях забійному обробки киш-кової сировини обробки субпродуктів приготування кормових продуктів перероб-ки жиросировини обробки і консервування шкур камери охолодження м`яса та субпродуктів і приміщеннях санітарного блоку поверхні стін перегородок і колон повинні бути облицьовані керамічною полив`яною плиткою до стелі. 4.2.5. Колони і обрамування отворів у будівлях і приміщеннях у місцях інтен-сивного руху наземного транспорту повинні бути захищені від механічних пошкод-жень відповідними матеріалами. 4.2.6. Сигнально-попереджувальне фарбування елементів будівель примі-щень рамп колон окремих елементів устаткування які являють небезпеку аварій і нещасних випадків повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.4.026-76*. Колірне оброблення приміщень і фарбування обладнання повинні відповідати вимогам СН 181-70 фарбування трубопроводів - за ГОСТ 14202-69. 4.2.7. Незалежно від наявності вентиляційних установок у приміщеннях повинні бути передбачені пристрої для їх провітрювання. Кожний віконний отвір повинен мати не менше однієї фрамуги що відчиняється. 4.2.8. Підсобні виробничі приміщення дільниці технічного обслуговування та ремонту обладнання споруди електро- і теплозабезпечення холодильники та ін. повинні бути відокремлені відповідно технічно оснащені і відповідати вимогам Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів ПБЕЕС СНиП 2.09.02-85 СНиП 2.11.02-87. 4.2.9. Висота виробничих приміщень визначається виходячи з габаритних розмірів установленого технологічного обладнання і повинна бути не менше 3 м. 4.2.10. Металеві покриття підлоги і сходів повинні мати рифлення. На робочих дільницях де відповідно до технологічного процесу застосовують кислоти луги нафтопродукти підлога повинна бути виконана з матеріалу стійкого до дії цих речовин і не вбирати їх. 4.2.11. На дільниці акумуляторних робіт в гараж-зарядній потрібно мати три приміщення: для приготування електроліту; для ремонту акумуляторних батарей; для їх зарядження. Підлога стіни і стелажі повинні мати кислотостійке покриття для вікон повинно застосовуватися матове або покрите білою клеєвою фарбою скло. 4.2.12. У приміщеннях гараж-зарядної не дозволяється установлювати від-криті електродвигуни вимикачі запобіжники штепсельні розетки та інші електроприлади що можуть іскрити. 4.2.13. Двері приміщень гараж-зарядної повинні відкриватися назовні і мати попереджуючі написи і умовні позначки: ВОГНЕНЕБЕЗПЕЧНО! З ВОГНЕМ НЕ ВХОДИТИ! КУРИТИ НЕ ДОЗВОЛЕНО!. 4.2.14. Приміщення електрощитової повинно примикати до зовнішньої стіни з боку силового вводу від трансформаторної підстанції і мати окремий вхід. 4.2.15. Приміщення машинного і апаратного відділень холодильника можуть бути розташовані в окремій будівлі або в прибудові до холодильника від приміщення якого воно повинно бути відокремлено капітальною стіною. 4.2.16. Вогнестійкість машинного і апаратного відділень холодильника повинна відповідати СНиП 2.11.02-87. 4.2.17. Приміщення машинного відділення повинно мати не менше двох виходів один - безпосередньо назовні. 4.2.18. Будова утримання та експлуатація котельні повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів. 4.2.19. Видаткові баки для рідкого палива повинні бути встановлені поза котельнею. У тих випадках коли виконання цієї вимоги неможливе дозволяється установка в котельній баків місткістю що дорівнює добовій витраті. 4.2.20. Резервуари з рідким паливом повинні розташовуватися на відстані не менше 12 м від приміщення котельної і мати блискавкозахист. 4.2.21. Склади твердого палива можуть прилягати до приміщення котельної за умови відділення їх протипожежною стіною. 4.2.22. Для зберігання дезинфікуючих речовин і розчинів необхідно передбачати спеціальне приміщення без доступу природного світла площею не менше 4 м2 з підведенням холодної і гарячої води і обладнане каналізаційним трапом і припливно-витяжною вентиляцією. 4.2.23. На постах технічного обслуговування автомобілів де необхідний доступ знизу повинні бути піднімачі канави приямки або естакади. Висота від підлоги до низу конструкції покриття тонелю або несучих конструкцій для автомобілів над приямками в місцях проходу людей повинна бути не менше 1 8 м ширина проходу - 1 м. Для виходу з приямків повинні бути драбини на стіні приямку - скоби. Виходи з траншеї повинні бути огороджені бар`єром поручнями висотою 0 9 м. Оглядові канави повинні бути облицьовані плиткою надійно захищені від вологи і грунтових вод. 4.2.24. Пандуси для під`їзду до приміщень повинні мати тверде покриття. Ширина пандусів повинна бути більше максимальної ширини транспортного засобу не менш ніж на 0 6 м. Під час використання транспортних засобів необхідно передбачати колесовідбійники і бокові обмежувачі. 4.2.25. Рампи необхідно обладнувати колесовідбійними запобіжними пристроями що перешкоджають з`їзду та падінню вантажо-розвантажних засобів. 4.2.26. Ухили зовнішніх пандусів повинні прийматися у співвідношенні від 1:15 до 1:25 внутрішніх - не більше 1:10. 4.2.27. Навіс над вантажо-розвантажувальними рампами повинен перекривати автомобільний проїзд не менше ніж на 1 5 м від краю рампи. 4.3. Санітарно-побутові приміщення 4.3.1. Підприємства повинні бути забезпечені санітарно-побутовими примі-щеннями відповідно до вимог СНиП 2.09.04-87 Санітарних і ветеринарних вимог до проектування підприємств м`ясної промисловості. 4.3.2. У підприємствах повинні бути обладнані наступні санітарно-побутові приміщення: гардероби білизняна пральня приміщення для приймання забрудненого санітарного одягу душові туалет приміщення для особистої гігієни жінок сушарня для одягу і взуття приміщення для відпочинку. 4.3.3. Санітарно-побутові приміщення для працюючих на санітарних бойнях камерах карантині ізоляторі повинні бути відокремлені від побутових приміщень для працівників бази передзабійного утримання тварин і мати самостійний вихід. 4.3.4. За умовами розміщення в єдиному блоці карантинного відділення і ізолятора необхідно влаштовувати між ними тамбур у якому передбачати шафи для спецодягу умивальник бачок з дезрозчином і дезкилимок для дезинфекції взуття. 4.3.5. Зовнішні туалети повинні бути обладнані водонепроникними прийма-льниками з щільно закритими кришками і витяжкою з вигріба. 4.3.6. Шлюзи перед туалетами повинні бути обладнані вішалками для сані-тарного одягу умивальниками для миття рук пристроями для дезинфекції рук електрорушниками. 4.3.7. Умивальники повинні бути обладнані ножним пристроєм для регулюван подачі води унітази - педальним спуском води. У санвузлах підлога повинна бути гідроізольована. 4.3.8. Санітарно-побутові приміщення повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією. У приміщеннях з однократним і меншим повітрообміном можна влаштовувати природну вентиляцію. 4.3.9. У санітарно-побутових приміщеннях прибирання повинно проводитись не рідше одного разу на день із застосуванням гарячої води дезинфікуючих засобів. 4.4. Опалення і вентиляція 4.4.1. Улаштування розміщення і експлуатація систем опалення і вентиляції повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91 СНиП 2.11.01-85* Правил пожежної безпеки в Україні. 4.4.2. Параметри повітряного середовища виробничих приміщень будівель і споруд температури відносної вологості і швидкості руху повітря а також концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88. Нормовані величини температур відносної вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень наведені в додатку 2. Розрахункові температури і кратність повітрообміну в допоміжних примі-щеннях наведені в додатку 3. 4.4.3. Виробничі адміністративно-побутові технічні приміщення повинні бути обладнані системами водяного опалення що забезпечує рівномірне нагрівання повітря приміщень гідравлічну і теплову стійкість вибухопожежну безпеку і доступність для очистки та ремонту. Температура теплоносiя вода технічного призначення не повинна перевищувати 150оС . 4.4.4. Прокладення транзитних трубопроводів систем опалення не допуска-ється через приміщення електрощитових тамбурів. 4.4.5. Трубопроводи у місцях перетинання перекриття внутрішніх стін і перегородок треба прокладати в гiльзах з негорючих матеріалів. Закладання щілин і отворів у місцях прокладання трубопроводів належить проводити негорючими матеріалами. 4.4.6. У виробничих приміщеннях де можливе попадання на поверхню нагрі-вальних приладів крові жиру обрізків м`яса та ін. приміщення первинної переро-бки тварин обробки субпродуктів жирів належить встановлювати чавунні радіа-тори або регістри з гладких сталевих труб. Встановлення у цих приміщеннях опа-лювальних ребристих труб або конвекторів не дозволяється. У допоміжних примі-щеннях треба застосовувати радіатори конвектори та нагрівальні панелі. Регулю-юча і запірна арматура систем опалення повинна бути встановлена в легкодоступ-них для обслуговування місцях. 4.4.7. Трубопроводи і радiатори з температурою поверхні більше 45оС в до-ступних місцях повинні бути ізольовані або закриті решітками. 4.4.8. Для нормального функціонування систем опалення в процесі їх експлуатації необхідно забезпечувати герметизацію нагрівальних приладів труб і арматури. 4.4.9. У всіх приміщеннях підприємства повинна передбачатися вентиляція: природна з механічним спонуканням або змішана. 4.4.10. Вентилятори необхідно розміщувати в окремих приміщеннях вентка-мерах . Не дозволяється розміщувати вентилятори у виробничих приміщеннях. Вентиляційні камери повинні бути постійно закриті на замок. Вхід стороннім особам у вентиляційні камери не дозволяється. 4.4.11. Електродвигуни і електрообладнання вентиляційних систем примі-щень де зберігаються вибухонебезпечні речовини акумуляторних повинні бути у вибухобезпечному виконанні. 4.4.12. Технологічне обладнання що виділяє тепло вологу та пил печі для обпалювання шпарильні чани машини для миття туш машини для обробки суб-продуктів установки для обробки рубців агрегати для обробки свинячих голів котли варильні відстійники жиру машини і ванни для миття тари інвентаря водо-підігрівальні установки дробарки тощо повинно бути обладнане місцевими від-смоктувачами. У приміщеннях де встановлене обладнання з місцевими відсмок-тувачами повинна передбачатися загально-обмінна припливно-витяжна вентиля-ція. Системи місцевих відсмоктувачів повинні бути відокремленими. Не дозволя-ється приєднувати їх до припливно-витяжної вентиляції з механічним спонуканням. 4.4.13. У системах припливної вентиляції з механічним спонуканням повин-на бути передбачена очистка зовнішнього повітря що подається і його підігрів у зимовий період. Забір повітря повинен здійснюватися в зоні найменшого забруднення на висоті не менше 2 м від землі. Висота шахти викидів витяжної вентиляції повинна бути вище конька даху або поверхні площини покрівлі не менше ніж на 1 м. 4.4.14. Вентиляційні системи вбудованих котелень повинні бути відокрем-лені від інших вентиляційних систем підприємства. . 4.4.15. Припливно-витяжна вентиляція приміщення для зарядки акумуляторів повинна знаходитися у робочому режимі на протязі всього періоду зарядки. Крім припливно-витяжної вентиляції необхідно передбачати природну витяжну вентиляцію з верхньої зони для видалення водню. 4.4.16. У приміщення гараж-зарядної повітря повинно подаватися у нижню зону з малими швидкостями. Біля ванн для зливання і приготування електроліту необхідно передбачати місцеві відсмоктувачі панелі рівномірного всмоктування . Загальна кількість видаленого місцевим відсмоктувачем повітря з приміщення кислотної повинна бути не менше 2 5 об`ємів у годину. 4.4.17. Не дозволяється об`єднувати системи вентиляції гараж-зарядних з іншими вентиляційними системами. 4.4.18. Вентиляцію в апаратному і машинному відділеннях холодильних установок належить улаштовувати у відповідності з вимогами Правил будови і безпечної експлуатації аміачних холодильних установок. 4.4.19. Припливно-витяжна вентиляція суміжних приміщень повинна виключати можливість подання повітря з приміщень з більшим виділенням шкідливостей у приміщення з меншим виділенням цих шкідливостей. 4.4.20. Вентиляційні установки перед вводом в експлуатацію повинні бути відрегульовані доведені до проектної потужності і випробовані. 4.4.21. Експлуатація вентиляційних систем повинна здійснюватися з додержанням основних вимог охорони праці: вентиляційне обладнання може бути включене тільки за умові огородження решітками або кожухами приводних ремнів з`єднувальних муфт та інших частин що обертаються; очищення і ремонт електродвигунів вентиляторів насосів тощо повинно проводитися тільки після повної зупинки обертових частин; за виявленні ударів підвищеного шуму або вібрації обладнання повинно негайно відключатись. 4.4.22. Під час експлуатації вентиляційних систем не дозволяється: використовувати вентиляційні канали як димоходи; підключати до вентиляційних каналів газові і обпалювальні прилади; випалювати накопичені в повітроводах зонтах жирові нашарування та інші горючі речовини; закривати витяжні канали отвори і решітки. 4.4.23. Установки опалення і вентиляції не повинні створювати на постійних робочих місцях у виробничих приміщеннях шуму і вібрації що перевищують встановлені норми. 4.5. Освітлення 4.5.1.Територія і приміщення підприємств з первинної обробки тваринниць-кої сировини повинні бути освітленні згідно з вимогам СНиП ІІ-4-79 ПУЕ Санітарним і ветеринарним вимогам до проектування підприємств м`ясної промисловості. 4.5.2. Виробничі і адміністративні приміщення з тривалим перебуванням працівників повинні мати природне освітлення. 4.5.3. Не дозволяється закривати вікна шафами стелажами штабелями або тарою як зсередині так іззовні приміщення замінювати шибки фанерою картоном та ін. 4.5.4. Норми і якісні показники освітлення приміщень підприємств наведені у додатку 4. 4.5.5. Застосування одного місцевого освітлення всередині будівель під-приємств не дозволяється. 4.5.6. Світлотехнічні електричні прилади повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.007.0-75* ГОСТ 12.2.007.13-88. 4.5.7. Арматура що застосовується в приміщеннях гараж-зарядних котелень за межами будівель та ін. повинна бути в герметичному виконанні. 4.5.8. Способи вводу проводів повинні виключати можливість контакту їх неізольованих частин між собою або стикання з металевими частинами арматури; 4.5.9. Світильники треба розташовувати у зручних і безпечних для обслуговування місцях. 4.5.10. Установлення і чищення світильників заміна перегорівших електроламп і ремонт електричної мережі повинні проводитися електротехнічним персоналом за відключеній напрузі. 4.5.11. Для освітлення приміщень території площадок висота підвісу сві-тильників повинна бути: у приміщеннях від рівня підлоги - не менше 2 5 м. За умовою неможливості виконання даної вимоги дозволяється встановлювати світильники з люмiнесцентними лампами на висоті менше 2 5 м від підлоги за умовою недоступностi їх струмове- дучих частин для випадкових дотиків або використовувати світильники з лампами розжарювання напругою не вище 42 В; у складських приміщеннях відстань світильників до верху вантажів і тари - не менше 0 5 м; для території - не менше 3 5 м.; для автомобільних доріг і проїздів - не менше 6 м. 4.5.12. Очищення світильників повинно проводитися не рідше одного разу в шість місяців. 4.5.13. Висота встановлення розеток повинна бути 0 7-1 3 м від підлоги. 4.5.14. Під час підключеняі штучного освітлення через трьохполюсну вилку з`єднання між заземлюючими елементами вилки і розетки повинні попереджувати контакт струмоведучих елементів. А під час відключення контакти заземлюючих елементів повинні роз`єднуватись після струмоведучих. 4.5.15. Під час зміні технологічного процесу або перестановці обладнання освітлювальна установка повинна бути приведена у відповідність з новим розташуванням обладнання. 4.5.16. Бактерицидні лампи що встановлені в приміщеннях для знезаражування повітря повинні мати самостійний вимикач який треба встановлювати перед входом у приміщення. Поряд необхідно встановлювати світловий показчик з написом: НЕ ВХОДИТИ! ВИПРОМІНЮВАННЯ! що вмикається разом з бактерицидними лампами. 4.5.17. Лампи що вийшли з ладу які містять ртуть повинні зберігатися упакованими в спеціальному приміщенні і періодично вивозитися для дезактивації і знищення в спеціально відведені місця. 4.5.18. Ввімкнення зовнішнього освітлення підприємств повинно здійсню-ватися незалежно від ввімкнення освітлення усередині будівлі. 4.5.19. Аварійне освітлення необхідно застосовувати в разі відключення робочого освітлення і необхідності продовження робіт у приміщеннях або місцях виконання зовнішніх робіт а також під час евакуації людей і тварин. 4.5.20. Аварійне освітлення треба створювати: у виробничих приміщеннях з постійно працюючими в них працівниками де вихід з приміщення під час раптового відключення робочого освітлення пов'язаний з небезпекою травмування а також у виробничих приміщеннях з кількістю працюючих більше 50 чол. незалежно від ступеня небезпеки травмування . у місцях небезпечних для проходу людей а також в основних проходах і на сходах які служать для евакуації людей з підприємства з кількістю працюючих більше 50 чол.; 4.5.21. Аварійне освітлення для евакуації працівників повинно забезпечува-ти найменшу освітленість на підлозі або на землі основних проходів і на сходах: у приміщеннях - 0 5 лк; на відкритих територіях - 0 2 лк. 4.5.22. Для аварійного освітлення дозволяється застосовувати: лампи розжарювання; люмiнесцентні лампи - у приміщеннях з мінімальною температурою повітря не менше 10оС і за умовою живлення ламп в усіх режимах перемінним струмом з напругою на лампах не менше 90% номiнального значення. 4.5.23. Використання ламп типів ДРЛ ДРП та ксенонових для аварійного освітлення не дозволяється. 4.5.24. Світильники аварійного освітлення повинні відрізнятися від світиль-ників робочого освітлення типом розміром або спеціально нанесеними на них знаками. 4.5.25. Світильники аварійного освітлення для продовження роботи і евакуа-ції працівників з будівель без природного освітлення а також світильники для продовження робіт у будівлях з природним освітленням повинні приєднуватися до незалежного джерела живлення або переключатися на нього автоматично під час раптового відключення робочого освітлення аварії . 4.5.26. Під час експлуатації освітлювальних установок підприємства необхідно періодично не рідше одного разу на рік перевіряти рівень загальної освітленості приміщень. 4.6. Водопостачання і каналізація 4.6.1. Гаряче і холодне водопостачання в підприємствах повинно відпові-дати вимогам СНиП 2.04.01-85 СНиП 2.04.02-84 СНиП 2.09.04-87. 4.6.2. Улаштування і експлуатація систем гарячого водопостачання з використанням водогрійних котлів та інших водопідігрівачів повинні відповідати вимогам Правил улаштування і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів Правил будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0 07Мпа 0 7кг/см2 водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву не вище 115оС Правил улаштування і безпечної експлуатації посудин що пра-цюють під тиском Правил улаштування і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води. 4.6.3. Якість питної води повинна відповідати санітарним вимогам згідно з ГОСТ 2874-82*. 4.6.4. За відсутності централізованого водопостачання треба влаштовувати артезіанські свердловини шахтні колодязі з обов'язковою побудовою внутрішнього водопроводу незалежно від потужності підприємства і джерела водопостачання. 4.6.5. Водозабірні споруди з відкритих і підземних джерел які знаходяться в підпорядкуванні підприємства повинні мати технічну документацію погоджену в установленому порядку з місцевими органами державного санітарного нагляду. 4.6.6. Водозабірні споруди для питної води повинні мати зону санітарного режиму розміри якої встановлюються у відповідності з чинними будівельними нормами і погоджуються з місцевими органами державного санітарного нагляду. Зона повинна бути огороджена у темну пору доби освітлена. 4.6.7. Власник підприємства повинен забезпечувати хіміко-бактеріологічний аналіз питної води в терміни встановлені територіальними санітарно-епідеміологі-чними службами але не рідше одного разу в квартал за умовою використання міського водопостачання і одного разу в місяць за використання власних джерел водопостачання. За умовою використання води з відкритих водоймищ та колодязів бактеріологічний аналіз води треба проводити не рідше одного разу в декаду. 4.6.8. До умивальників повинна підводитися гаряча і холодна вода через змішувачі. 4.6.9. За умовою користування холодною водою шахтний колодязь необхідно влаштовувати на відстані не менше 20 м від будівель підприємств і не менше 50 м від бетонованих ям і приямків для збирання нечистот. 4.6.10. Зруб колодязя повинен бути виведений над поверхнею землі не менше 0 8 м щільно закриватися кришкою. Навколо зруба повинен бути зроблений глиняний замок шириною не менше 1 м і глибиною 2 м. 4.6.11. Прокладання магiстральних і роздільних мереж водопостачання всередині виробничих приміщень повинно бути відкритим - по фермах колонах стінах і перекриттях. 4.6.12. У виробничих приміщеннях необхідно передбачати змивні крани із розрахунку 1 кран на 100 кв. м площі але не менше 1 крана на приміщення. 4.6.13. Каналізаційні системи повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.01-85 СНиП 2.04.03-85. 4.6.14. Підприємства повинні бути обладнані трьома відокремленими систе-мами каналізації: для відведення стічних промислових і побутових вод; для відведення дощових і талих вод; для відведення стічних вод з акумуляторної. 4.6.15. Для відводу виробничих і господарсько-побутових стічних вод на під-приємстві необхідно обладнувати каналізацію. Умови і місце відведення очищених стоків у водойми та склад очисних споруд повинні бути погоджені з органами державного санітарного нагляду. Виробничий стік води який містить змулені речовини і жири повинен проходити обробку на жироуловлювачах типу грязевідстійників. Для видалення великих часток які попадають у каналізаційну мережу після миття обладнання повинні застосовуватись відстійники з решітками. 4.6.16. За умовою розміщення підприємств на ділянках без каналізації необхідно обладнувати місцеву каналізацію. 4.6.17. Не дозволяється спуск у відкриті водоймища побутових вод без відповідного очищення. 4.6.18. Під час робіт на спорудах для очистки стічних вод повинні вживатися заходи що виключають беспосередній контакт обслуговуючого персоналу із стічними рідинами - застосування дистанційного управління та засобів захисту працюючих. 4.6.19. Відбір проб води або осадків з очисних споруд слід проводити з робочих площадок улаштування яких огородження освітленість та ін. повинно забезпечувати цілковиту безпеку працюючих. 4.6.20. Каналізаційні люки не повинні захаращуватися тарою обладнанням матеріалами і бути постійно закритими. 4.6.21. Для очищення каналізації необхідно використовувати спеціальні люки ревізії і прочистки установлені на мережах а також спеціальні сантехнічні інструменти. 4.6.22. У колодязях і камерах мереж водопостачання каналізаціі і інших спо-руд повинні бути влаштовані драбини або скоби для спускання працівників. 4.6.23. До роботи у колодязях допускаються працівники не молодше 18 років які пройшли інструктаж з охорони праці навчені користуватися засобами індивідуального захисту знають правила надання першої допомоги під час отруєння опіках та інших травмах та пройшли перевірку знань і набутих навичок. Під час виконання цих робіт обов`язково проводиться цільовий інструктаж і видається наряд-допуск встановленої форми. Бригада яка призначена для роботи у колодязі повинна бути не менше 3 чоловік - один для роботи у колодязі другий - для роботи на поверхні третій - для керівництва спостереження і у разі необхідності надання першої допомоги пра-цівнику який знаходиться у колодязі. Доручати йому іншу роботу до того як пра-цівник який працює у колодязі вийде на поверхню не дозволяється. Бригада для роботи у колодязі повинна бути споряджена наступним інвентарем: випробуваним і перевіреним рятувальним поясом з наплечними ремнями та кільцями на їх схрещенні використання поясних ремнів не дозволяється ; мотузкою перевіреною на розрив за умовою навантаження 1200Н довжиною на 3м більше глибини колодязя; шланговим протигазом зі шлангом на 2 м довше від глибини колодязя або кисневим ізолюючим протигазом; акумуляторним ліхтарем напругою не більше 12 В; пересувним вентилятором; переносними знаками безпеки; гаками та ломами для відкривання кришок колодязів; аптечкою першої медичної допомоги. 4.7. Шум і вібрація 4.7.1. Допустимі рівні шуму на робочих місцях не повинні перевищувати значень наведених в ГОСТ 12.1.003-83* Санітарних нормах допустимих рівнів шуму на робочих місцях - СН 3223-85 додаток 5 . 4.7.2. Рівні вібрації не повинні перевищувати значень наведених в ГОСТ 12.1.012-90 та Санітарних нормах вібрації робочих місць - СН 3044-84 додаток 6 . Допустима сумарна тривалість вібрації ручних машин за зміну наведена в додатку 7. 4.7.3. Колективні і індивідуальні засоби щодо зниження впливу шуму і вібра-ції на працівників повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.002-74 СНиП ІІ-12-77. 4.7.4. Звукоізоляційні і звукопоглинальні матеріали повинні бути вогнестій-кими і важкогорючими. 4.7.5. Виробниче обладнання що створює шум і вібрацію повинно мати паспорт де зазначаються шумові характеристики і рівні вібрації під час роботи цього обладнання. 4.7.6. Рівень шуму і вібрації необхідно визначати на працюючому обладнан-ні без навантаження і під навантаженням. 4.7.7. Не дозволяється проводити модернізацію і реконструкцію обладнання що приводять до підвищення рівнів шуму і вібрації. 4.7.8. На підприємствах повинен бути забезпечений контроль рівнів шуму і вібрації на робочих місцях не рідше одного разу на рік. 5. ВИМОГИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ПЕРВИННОЇ ОБРОБКИ ТВАРИННИЦЬКОЇ СИРОВИНИ 5.1. Загальні вимоги 5.1.1. Технологічні процеси первинної обробки тваринницької сировини повинні здійснюватися згідно з вимогами ГОСТ 12.3.002-75* ОСТ10.163-88 ОСТ 49 192-82 ОСТ 49 193-82 ОСТ 49 203-83 ОСТ 49 209-84 ОСТ 49 210-84 ОСТ 49 216-85 Санітарних правил організації технологічних процесів та гігієнічних вимог до виробничого обладнання Санітарних та ветеринарних вимог до проектування підприємств м`ясної промисловості відповідних технологічних інструкцій та цих Правил. 5.1.2. Забезпечення біологічної безпеки повинно здійснюватися згідно з вимогами ГОСТ 12.1.008-76 Санітарних правил для підприємств м`ясної промисловости Правил ветеринарного огляду забійних тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м`яса і м`ясних продуктів Правил з охорони праці працівників підприєм-ств м`ясної промисловості від зараження бруцельозом Правил з охорони праці працівників підприємств м`ясної промисловости від зараження туберкульозом Інструкції з миття і профилактичної дезинфекції на підприємствах м`ясної і птахопереробній промисловості Інструкції з проведення ветеринарної дезинфекції дезинвазії дезинсекції і дератизації. 5.1.3. Розробка нових технологій засобів виробництва засобів колективного і індивідуального захисту працюючих повинні проводитись з урахуванням вимог щодо охорони праці. 5.1.4. Не дозволяється застосовування на підприємстві шкідливих речовин на які не розроблені гранично допустимі концентрації їх вмісту в повітрі робочої зони методика засоби метрологічного контролю і які не пройшли токсикологічну експертизу. 5.1.5. Вміст шкідливих речовин у повітрі робочих зон виробничих допоміжних і підсобних приміщень не повинен перевищувати гранично допустимих концентрацій ГДК наведених у додатку 8. 5.1.6. Організація робочих місць повинна відповідати ГОСТ 19605-74. 5.1.7. Робочі місця розташовані на висоті 0 5 м і вище над рівнем підлоги повинні бути обладнані площадками з огорожею і мати сходи з поручнями. 5.1.8. Для попередження про небезпеку в місцях проведення робіт за допо-могою підіймачів руху підвісного і наземного транспорту повинно бути сигнальне пофарбування небезпечних зон або знаки безпеки за ГОСТ 12.4.026-76*. 5.1.9. Під час виконання робіт з підвищеною небезпекою вантажо - розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів стропальні роботи обслуговування механізованих ліній роботи в індивідуальних засобах захисту роботи в колодязях обстеження та чистка вентиляційних каналів та повітропроводів під час капітальних ремонтів роботи з дезинфекції приміщень та ін. які наведені в Переліку робіт з підвищеною небезпекою треба керуватися інструкціями з виконання цих робіт розробленими і затвердженими на даному підприємстві. 5.1.10. Виходячи з умов праці на кожному підприємстві слід проводити атестацію робочих місць у всіх цехах дільницях на відповідність безпечності технологічних процесів вимогам цих Правил згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці. 5.1.11. Обслуговуючий персонал повинен: виконувати інструкції з охорони праці звертаючи увагу на перевірку безпечної дії арматури контрольно - вимірювальних приладів і захисних пристроїв; не залишати робоче місце коли працює машина чи механізм; курити і вживати їжу тільки в спеціально відведених і обладнаних для цього місцях; слідкувати за чистотою робочого місця і проходів; у разі нещасного випадку терміново звертатися у медпункт і повідомляти відповідних посадових осіб про причину що викликала травму. 5.1.12. На робочих місцях де за умовами технологічного процесу підлога по-стійно мокра або холодна цех субпродуктів кишковий та ін. під ногами працівника повинен бути справний решітчастий настил або теплоізолюючий килимок які вико-нані з матеріалів що легко піддаються санітарній обробці. 5.1.13.Кожнен цех має бути забезпечен милом згідно з ДНАОП 0.05-3.06-22 посудом з дезинфекційним розчином рушниками. Відстань від умивальників до найбільш віддаленного робочого місця не повинна перевищувати 25 м. На вході у виробничі приміщення повинні бути дезкилимки. 5.1.14. Працівники з порізами садном та іншими ушкодженнями шкіри рук повинні допускатися до виконання виробничих операцій тільки в гумових рукавичках і після попередьої відповідної медичної обробки ушкодженої ділянки шкіри. 5.1.15. Працівників з негативними пробами на туберкулін не дозволяється допускати до догляду і забою позитивно реагуючих на туберкульоз тварин. 5.2. Передзабійне утримання тварин 5.2.1. Улаштування і обслуговування бази передзабійного утримання тварин повинно проводитись у відповідності з ГОСТ 12.3.002 - 75* ГОСТ 12.1.008 - 76 ОСТ 10.163-88 Санітарними правилами для підприємств м`ясної промисловості Правилами з охорони праці працівників підприємств м`ясної промисловості від зараження бруцельозом Правилами з охорони праці працівників м`ясної промисловості від зараження туберкульозом Санітарними і ветеринарними вимогами до проектування підприємств м`ясної промисловості. 5.2.2. Під час надходження на забійний пункт усі тварини повинні підлягати ветеринарному огляду і далі в процесі перебування їх в загонах передзабійного утримання ветеринарному контролю у порядку передбаченому Правилами ветеринарного огляду забійних тварин і ветеринарно-санітарній експертизі м`яса і м`ясних продуктів. 5.2.3. До забою на м`ясо допускаються здорова домашня худоба. Забій тварин хворих і підозрілих на захворювання заразними хворобами або які знаходяться під загрозою загибелі тяжкі травми переломи та інші ушкодження дозволяється у випадках передбачених Правилами ветеринарного огляду забійних тварин і ветеринарно - санітарної експертизи м`яса і м`ясних продуктів. 5.2.4. Під час перевезеннія тварин знаходження людей серед них не дозволяється. За необхідності розміщення провідника в кузові рухомого поїзду повинно бути обладнане спеціальне місце за умовою перевезення великих тварин у передній частині кузова яке відгороджене від тварин. 5.2.5. Забезпечення безпеки під час навантажування транспортування розвантажування і обслуговування тварин повинно здійснюватись у відповідності з Правилами безпеки при виробництві продукції тваринництва у системі Держагропрому СРСР ОСТ 46.3.2.114-81. Розвантаження худоби із вагонів автомашин та іншого транспорту повинно відбуватися по дерев`яним трапам або місткам на платформи або в загони. 5.2.6. Розміри вантажо-розвантажувальних площадок повинні перевищувати 1м габарити транспортних засобів з вантажем. Платформи для розвантаження худоби трапи містки спуски платформи вагів для зважування а також проходи для працівників повинні бути огороджені міцними поручнями. Ворота і дверці до них повинні мати справні запори. 5.2.7. Територія на якій розміщені приміщення для утримання великої рогатої худоби вантажо-розватажувальні площадки загони та коридори для прогону худоби повинна бути огороджена міцною огорожєю висотою не менше 1 5 м. Між загонами повинні бути передбачені ізольовані проходи. Ширина проходу для обслуговуючого персоналу повинна бути не менше 1 м а для проходу худоби і проїзду машин - не менше 2 8 м. 5.2.8. Термометрування ветогляд і сортування худоби повинно проводитись у спеціальних вузьких загонах над робочим місцем повинен бути навіс. 5.2.9. Неспокійні тварини особливо бугаї на базах передзабійного утримання повинні бути на прив`язі. Биків - плідників необхідно прив`язувати двобічною прив`язю. Прив`язь повинна бути міцною достатньо вільною що не обмежує рухи і не затягує шию тварини. 5.2.10. Биків - плідників необхідно виводити двом працівникам на поводку і обов`язково з палкою- водилом довжиною не менше ніж 2 м закріпленою за носове кільце. Тварин які не дають вільно зачепити палкою - водилом за носове кільце слід прив`язувати додатково ланцюгом з`єднаним з нашийником і вільно проведеним через носове кільце. У разі відсутності носового кільця биків і неспокійну велику рогату худобу необхідно виводити на розв`язках двом працівникам. 5.2.11. Утримувати термометрувати виводити і зважувати неспокійну худобу і биків необхідно окремо від загальної партії худоби. 5.2.12. Під час розвантаження тварин з транспорту для підгону тварин у передзабійні загони до місця оглушіння повинні використовуватися електричні і електронні батоги переносного типу з живленням від джерела постійного струму брезентові хлопавки та ін. Дозволяється застосовувати електробатоги від електромережі змінного струму напругою не вище 12 В і частотою 50 Гц. 5.2.13. Для підзарядження електричних переносних батогів необхідно передбачати спеціальний зарядний пристрій з заземленням. 5.2.14. Рукоятки хлопавок скребків щіток для очищення загонів і годувальниць повинні бути гладкими і мати форму зручну для утримання під час роботи. 5.2.15. Прибиральний інвентар повинен бути закріплений за відповідною дільницею промаркірований не застосовуватись для інших цілей і зберігатися у спеціально відведених місцях. 5.2.16. Процес роздачі корму повинен бути механізований за умовою ручної роздачі працівник не повинен заходити у відсіки де утримуються тварини. Закладення корму повинно здійснюватися в стаціонарні надійно закріплені годівниці. 5.2.17. За умовою видержування худоби на базі передзабійного утримання повинен передбачатися вільний водопій тварин для чого треба обладнувати стаціонарні надійно закріплені жолоби. 5.2.18. Загони і приміщення утримання худоби щоденно повинні очищатися від бруду і гною з наступним змивом водою із шлангу в каналізацію. Прибирання гною із загонів слід проводити за відсутності в них тварин. Видалення обробка і зберігання гною повинно відповідати вимогам ОСТ 46.3.2.196-85. 5.2.19. Гній сміття відходи із збірників зимою повинні вивозитися по мірі накопичення а літом не менше одного разу в 3 - 4 доби в місця які визначені по узгодженню з установами ветеринарно - санітарного нагляду. 5.2.20. Автомашини які доставляють на підприємство забійну худобу після розвантаження тварин і очищення від гною підлягають миттю і дезинфекції на дезпромивочному пункті або на площадці яка повинна бути розташована на території підприємства. Площадка повинна бути обладнанна самопливним трубопроводом з ухилом не менше 0 03 до місцевих очисних споруд. 5.2.21. Біля входу на базу передзабійного утримання тварин повинен бути напис: СТОРОННІМ ОСОБАМ ВХІД НЕ ДОЗВОЛЕНИЙ!. 5.3. Карантин ізолятор санітарна бойня камера . 5.3.1. За умовою надходження до забою тварин позитивно реагуючих під час дослідження на бруцельоз туберкульоз хворих або підозрюваних в захворюванні заразними і незаразними хворобами за яких забій тварин і використання м`яса і інших продуктів забою на харчові цілі дозволяється без обмеження або після відповідної обробки передбачених Правилами ветеринарного огляду забійних тварин і ветеринарно - санітарної експертизи м`яса і м`ясних продуктів їх приймають окремо від здорових тварин і направляють на санітарну бойню. ` 5.3.2. Забій і переробка тварин реагуючих позитивно під час дослідження на бруцельоз і туберкульоз повинні проводитись відповідно до Правил з охорони праці працівників підприємств м`ясної промисловості від зараження туберкульозом і Правил з охорони праці працівників підприємств м`ясної промисловості від зараження бруцельозом. За відсутності санітарної бойні забій їх дозволяється в загальному залі але тільки після забою здорових тварин і видалення із залу всіх туш і інших продуктів забою здорових тварин у спеціально призначені для цього дні або зміни із дотриманням інструкцій з профілактики відповідних захворювань. 5.3.3. Після закінчення забою хворих тварин а також за виявленні таких під час забою приміщення забійного цеху все обладнання і інвентар що використовуються під час забою і розбиранні туш цих тварин місця їх передзабійного утримання підлягають санітарній обробці і дезинфекції. 5.3.4. Керівник майстер цеху забов`язаний своечасно повідомляти праців-ників цеху про надходження на забій переробку хворих тварин і обробку продуктів їх забою. 5.3.5. Карантин підозрілого на зараження і захворювання ізолятор для утримання хворих тварин санітарна бойня для хворих тварин повинні розташо-вуватись на окремій дільниці бази передзабійного утримання тварин яка ого-роджена глухою залізобетоною огорожею висотою 2 м і зоною зелених насаджень. 5.3.6. Санітарна бойня повинна мати в`їзд для подачі хворої худоби а також площадку для приймання ветеринарного огляду і термометрування худоби. Для утримання худоби підозрілої на захворювання або зараження необхідно передбачати карантин на площадці місткістю не більш ніж 10% від добової кількості худоби що перероблюється. 5.3.7. Ізолятор улаштовують у закритому приміщенні яке повинно бути об-ладнане водопроводом і каналізацією. Двір ізолятора повинен мати сполучення з карантинним двором і санітарною бойнею. В ізоляторі необхідно мати окреме приміщення для розтинання трупів тварин і спеціальний візок для вивезення їх на знищення шляхом спалення а також гноєспалювальну піч. 5.3.8. Не дозволяється застосування дерев`яних годувальниць поїлок сто-лів тощо. 5.3.9. Усі працівники санітарної бойні і цехів первинної переробки худоби під час забою тварин неблагополучних з інфекційних хвороб зобов`язані після закінчення роботи дезинфікувати руки і робочі інструменти. 5.3.10. Стічні води з санітарної бойні карантину та ізолятора перед випусканням у каналізаційну мережу необхідно пропускати через дезинфектор. 5.3.11. Для збирання і накопичення гною підстилок і залишків корму необ-хідно мати на території карантину та ізолятора площадку розраховану не менше ніж на шестидобове накопичення. 5.3.12. Гній підстилка і залишки корму тварин хворих споровими інфекція-ми а також сапом інфекційною анемією сказом енцефалітом чумою рогатої худоби туберкульозом підлягають знищенню шляхом спалення. 5.3.13. Під час обслуговування і забою заразнохворої худоби працівники повинні бути забезпечені халатами бавовняними фартухом бавовняним з водовідштовхуючим просоченням з нагрудником або фартухом прогумованим чоботами гумовими рукавичками гумовими шоломом бавовняним. Усі засоби індивідуального захисту підлягають обов`язковій дезинфекції. 5.4. Забій і первинна переробка тварин 5.4.1. Оглушення і піднімання тварин на шлях знекровлення 5.4.1.1. Дільницю оглушення піднімання туш на шлях знекровлення і знек-ровлення худоби слід відокремлювати перегородкою від інших дільниць. 5.4.1.2. М`ясо та інші продукти забою всіх тварин належать обов`язковій післязабійній ветеринарно-санітарній експертизі яку проводить ветеринарний лікар. 5.4.1.3. Місця ветеринарного огляду туш і органів повинні бути зручними і добре освітленими мати пристрої для реєстрації виявлених випадків захворювання худоби стерилізатор для знезаражування ножів гачків та інших інструментів умивальники з гарячою і холодною водою мило бачки з дезинфікуючим розчином для обробки рук і рушники. 5.4.1.4. Результати ветеринарно-санітарної експертизи м`яса і м`ясопродук-тів реєструються у журналах установленої форми. 5.4.1.5. У всіх випадках виявлення під час ветеринарно-санітарній експертизі туш і органів змін і ознак характерних для інфекційних і інвазійних хвороб ветеринарно-санітарні заходи дезинфекцію приміщень обладнання та ін. проводять у відповідності з інструкціями Держагропрому СРСР. 5.4.1.6. Бійці худоби зайняті електрооглушінням повинні мати групу по електробезпеці не нижче другої. 5.4.1.7. Поруч робочого місця бійця зайнятого електрооглушінням має бути ізольоване гніздо для розміщення електростека в перервах роботи та зберігання його після закінчення роботи. Металева штанга стека зовні має бути ізольована. 5.4.1.8. Включення пристрою для оглушіння повинно проводитись на щитку керування відключення напруги на наконечнику стека - кнопкою на стеку. 5.4.1.9. Підлога на робочому місці бійця худоби повинна бути укрита ді-електричним килимком. 5.4.1.10. Бійці худоби зайняті електрооглушінням повинні бути забезпечені діелектричними калошами і рукавичками. 5.4.1.11. Оглушіння великої рогатої худоби молотом проводять у загонах де худобу фіксують ланцюгом або мотузкою за шию і ноги. 5.4.1.12. Під час накладання путових ланцюгів на ноги неоглушених свиней вівців і кіз слід остерігатися ударів тварин. 5.4.1.13. Для запобігання випадків травмування робітника-заціплювача худобою яка вивантажується необхідно передбачати звукову і світлову сигналізацію яка спрацьовує за 2 сек. до момента відкриття передньої двері і опускання підлоги а з боку підцепника повинна розташовуватися кнопка сигналізації за нажимання якої на робочому місці глушильника повинен загорятися світловий сигнал: ВИВАНТАЖЕННЯ ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ. 5.4.1.14. Працювати на підвісних коліях і огороджувальних смугах з виробленими і пошкодженими ділянками не дозволяється. 5.4.1.15. Переміщення туш по підвісній колії вручну повинно проводитись за допомогою пристроїв типу рогачів довжиною не менше 1 м. 5.4.1.16. Висота і розміщення підвісної колії повинні виключати можливість контакту туш з підлогою і стінами. 5.4.1.17. На дільницях знекровлення туш під підвісними коліями повинні бути улаштовані залізобетонні піддони для збирання технічної крові облицьовані плиткою і які мають ухил для стоку крові до трапів. 5.4.1.18. Дільниця збирання зберігання і первинної обробки харчової крові в приміщенні первинної переробки тварин повинна бути відокремлена перегородкою висотою 2 8 м. 5.4.1.19. Кров для харчових цілей збирають порожистим ножем після дозволу ветеринарного лікаря. 5.4.1.20. Після кожного обертання інвентаря або частин установки для зби-рання крові їх необхідно промивати холодною водою простерилізувати гострою парою або продезинфікувати після чого промити теплою водою до повного зни-щення дезинфікуючих речовин. 5.4.1.21. На дільницях зачистки туш під підвісними коліями повинні бути встановлені жолоби із нержавіючої сталі для збору обрізків і стоку води до трапів. 5.4.1.22. Бійці худоби зайняті на операціях: підчеплення пересадження туш; знімання шкур; підкочування шкур до шпарильного чану і завантаження їх у чан; піддіймання туш після шпарення на підвісну колію; обпалювання туш свиней газовими пальниками або паяльними лампами; транспортування туш переміщення туш по підвісним коліям вручну повинні бути забезпечені захисними касками. 5.4.2. Знімання шкур 5.4.2.1. Установка для знімання шкур з туш великої рогатої худоби повинна бути обладнана звуковою сигналізацією що попереджує про пуск установки і аварійними кнопками “Стоп” на кожному робочому місці. Наявність декількох місць пуску установки не дозволяєтся. 5.4.2.2. У небезпечних зонах установки від вхідної до вихідної стрілки необ-хідно вивішувати попереджувальні знаки у відповідности з ГОСТ 12.4.026-76*. 5.4.2.3. Пуск у роботу установки для знімання крупона з туш свиней повинен проводитись одночасним натискуванням двох кнопок обома руками . Для унеможливлення включення машини під час находження працюючого на площадці в процесі виконанні операції по заправленню шкури в затискний пристрій площадка повинна бути зблокована з пусковим пристроєм. 5.4.2.4. Під час знімання шкур з туш свиней овець і кіз електролебідкою необхідно дотримуватися вимог викладенних у розділі 6 цих Правил. 5.4.2.5. На площадці де проводиться операція підсікання шкур у зручному для обслуговуючого персоналу місці повинні бути передбачені пристрій для навішування футляра ножів і пристрій для миття і дезинфекції ножів і рук. 5.4.2.6. Довжина робочого місця на операціях що виконуються за допомогою ножів повинна бути не менш ніж 1 6 м. 5.4.2.7. На всіх робочих місцях повинні бути передбачені відкидні сидіння для короткочасного відпочинку. 5.4.2.8. Дільниця знімання прирізків м`язової тканини і жиру із шкур повинна бути розташована на відстані не менш ніж 3 м від місць знаходження туш на підвісній колії або відокремлена перегородкою висотою не менш ніж 2 8 м. 5.4.3. Переробка свиней із шпаренням 5.4.3.1. Завантаження в чан переміщення в чані і розвантаження туш повинні бути механізовані. Чани повинні бути обладнані фіксуючим пристроєм що виключає спливання туш в процесі шпарення. Робоче місце на операції укладки туш в люльки механізованого шпарильного чана слід оснащувати приймальним столом висотою не менш ніж 0 7м від рівня площадки і мати ухил у бік шпарильного чана. 5.4.3.2. Висота верхньої кромки шпарильного чана відносно підлоги або площадки обслуговування повинна бути не менш ніж 1 м. 5.4.3.3. Не дозволяєтся над шпарильними чанами установлювати обладнан-ня та освітлювальні прилади. 5.4.3.4. Чищення шпарильного чана а також ремонт повинні проводитися після повної зупинки чана і зливу води. Вхідний вентиль повинен бути закритий і на ньому вивішений плакат з написом: НЕ ВКЛЮЧАТИ! ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ!. 5.4.3.5. Для підтягування туш або в разі необхідності працівник повинен використовувати гачок на довгій ручці яким комплектується робоче місце і рукавиці. 5.4.3.6. Скребмашина повинна бути обладнана витяжною вентиляцією. 5.4.3.7. Свинячу тушу яка міститься в працюючій скребмашині не дозволяється поправляти підштовхувати тощо. 5.4.3.8. Скребмашина під час санітарної обробки ремонту витягування туш що впали повинна бути знеструмлена а на органи керування або приводі вимикача треба розміщувати плакат з написом: НЕ ВКЛЮЧАТИ! ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ!. 5.4.3.9. Подавання вивантаження а також підіймання туш після скребмашини на підвісну колію повинно бути механізовано. 5.4.4. Обпалювання свинячих туш 5.4.4.1. Будова утримання проведення робіт пальниками і паяльними лампами повинні відповідати вимогам Правил безпеки у газовому господарстві і Правил пожежної безпеки в Україні. 5.4.4.2. До проведення робіт допускаються особи які мають кваліфікаційне посвідчення. 5.4.4.3. Паяльні лампи повинні знаходитись на обліку і бути пронумеровані. Їх необхідно утримувати у повній справності і не рідше 1 разу на місяць перевіряти на міцність і герметичність із занесенням результатів і дати перевірки в спеціальний журнал. Крім того не рідше 1 разу на рік повинні проводитися контрольні гідравлічні випробування. 5.4.4.4. Кожна лампа повинна мати паспорт з результатами заводського випробування і допустимого робочого тиску. 5.4.4.5. Заправка паяльних ламп пальним повинна проводитися в місцях де не дозволяється застосування відкритого вогню. Місця заправки ламп і місця їх розпалювання повинні бути безпечними у пожежному відношенні. Ці роботи необхідно виконувати у відповідності з розділом 8.1 "Зварювальні та інші вогневі роботи" Правил пожежної безпеки в Україні. 5.4.4.6. Пальне що заправляється в лампу повинно бути очищене від сто-ронніх домішок і води. 5.4.4.7. Для запобігання вибуху паяльної лампи не дозволяється: застосовувати у вигляді пального суміш бензину з гасом; підвищувати тиск у резервуарі лампи під час накачування повітря більш допустимого робочого тиску відповідно до експлуатаційної документації; заповнювати лампу бензином більш ніж на 3/4 об`єму; підігрівати пальник рідиною з лампи що накачується насосом; відкручувати повітряний гвинт і наливну пробку коли лампа горить або ще не охолола; знаходитися з відкритим вогнем або курити поруч з місцем заправки очищення розбору та ремонту ламп. 5.4.4.8. Важелі керування піччю для обпалювання вентилі для подачі пари і рукоятки тяг повинні бути розташовані в місцях зручних для обслуговування надійно захищені від ненавмисного включення. 5.4.4.9. За умовою просочування палива із з`єднань трубопроводів і арматури експлуатувати піч для обпалювання не дозволяється. 5.4.4.10. Резервуар для зберігання палива повинен бути встановлений в окремому приміщенні що обладнано припливно - витяжною вентиляцією. 5.4.4.11. Для зберігання пального в приміщенні де проводять обпалку свинячих туш дозволяється установлювати витратний паливний бак ємкістю що не перевищує добовий запас пального. Паливний бак повинен установлюватися на відстані не менше ніж 10 м від джерела відкритого вогню і відокремлюватися від інших дільниць перегородкою з матеріалу що не згорає. Установлення бака над піччю не дозволяється. 5.4.4.12. Під час роботі з бензином необхідно користуватися тільки обмідненим інструментом. 5.4.4.13. Чищення печі для обпалювання а також ремонт повинні проводитись за відключеним обладнанням і за температурою всередині обладнання не вище 40оС. 5.4.4.14. Не дозволяється витягати із печі тушу яка впала не погасивши форсунок або пальників. Витягати тушу слід металевим багром. 5.4.4.15. Не дозволяється проводити поблизу печі для обпалювання роботи які не пов`язані безпосередньо з даним агрегатом допускати загромадження підходів до місця роботи а також накопичення туш та іншої сировини. 5.4.4.16. Поблизу печі для обпалювання повинні бути первинні засоби пожежогасіння вогнегасник ящик з піском лопата і відро з водою а працівники повинні знати як ними користуватися. 5.4.4.17. Обслуговуючий персонал повинен бути забезпечений касками запобіжними окулярами рукавицями металевими баграми. 5.4.5. Поділ туш на напівтуші 5.4.5.1. На робочому місці бійця худоби який зайнятий розпиловкою туш повинен бути гачок для підвішування електропили в перервах між роботою. 5.4.5.2. Під час роботі пили не дозволяється вводити руки в зону дії полотна пили; залишати пилу яка довільно висить треба знеструмити і повісити на гачок ; гальмувати руками відключене полотно але яке ще рухаєтся по інерції; чистити і змазувати пилу під час роботи. 5.4.5.3. Робочі місця пов`язані з переміщенням робочої поверхні по висоті повинні оснащуватися підіймально - опускними площадками. Робоча площадка повинна бути покрита рифленим діелектричним килимком. Висота підіймання платформи підіймально - опускної площадки повинна обмежуватися кінцевим вимикачем. 5.4.5.4. На видному місці платформи повинна бути повішена табличка з написом: НЕ СТІЙ ПІД ПІДНЯТОЮ ПЛАТФОРМОЮ!. 5.4.5.5. Бійці худоби зайняті розпиловкою туш повинні бути забезпечені антивібраційними рукавицями. 5.5. Обробка субпродуктів 5.5.1. Обробку субпродуктів за винятком шерстких субпродуктів які оброб-люються у окремому приміщенні дозволяється проводити в одному приміщенні з первинною переробкою худоби. За умовою оброблення субпродуктів у окремому приміщенні дозволяється проводити в цьому приміщенні обробку шерстких субпродуктів. 5.5.2. Субпродукти повинні надходити для обробки тільки після ветеринарної експертизи у відповідності з Правилами ветеринарного огляду забійних тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м`яса і м`ясних продуктів. 5.5.3. Начальник майстер виробничої дільниці забов`язаний своєчасно повідомляти працюючих про надходження на обробку сировини від хворих тварин що допущені ветнаглядом на обробку а також за умовою виявлення в сировині що оброблюється прихованих патологічних змін крововиливи гнійники та ін. . 5.5.4. Під час надходження сировини від хворих тварин за умовою виявленя в сировині прихованих патологічних змін але що допущені ветнаглядом на обробку до роботи повинні допускатися особи які отримали дозвіл органів охорони здоров`я навчені правилам особистої гігієни і здали санмінімум. 5.5.5. Під час оброблення сировини що надійшла від забою хворих тварин працівники повинні бути забезпечені халатами або комбінезонами ковпаками непромокальними фартухами гумовими рукавичками і чоботами. 5.5.6. Транспортування субпродуктів до місць їх обробки повинно здійснюватись по спускам жолобам ковшовими візками в підвісних ковшах та іншими транспортними засобами. 5.5.7. Нехарчові відходи повинні збиратися в спеціальну тару або передувочні баки що мають написи про їх призначення. Для збору конфіскатів повинні бути обладнані окремі спуски або спеціальна пересувна тара що зачиняється і яка пофарбована в відмітний колір. 5.5.8. Подача сировини до мийного барабану повинна бути механізована. 5.5.9. Завантажувати субпродукти в центрифугу слід рівномірно по всьому об`єму суворо дотримуючись встановленої норми максимального навантажування. 5.5.10. Розвантаження барабану повинно виконуватися без проштовхування і зависання. Шибер повинен працювати за допомогою ручки. 5.5.11. Робочі місця для шпарення субпродуктів повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією. 5.5.12. Робочі місця на операціях обпалювання шерстних субпродуктів повинні бути захищені світлозахисним екраном від променистого тепла і світлового випромінювання від працюючих пальників. 5.5.13. Вимоги до робочих місць під час проведення робіт по обпалюванню шерстних субпродуктів газовими пальниками або паяльними лампами викладені в п. 5.4.4. 5.5.14. Зона обпалювання повинна бути обладнана витяжним пристроєм для віддалення продуктів згоряння. 5.5.15. Гранично допустима концентрація окису вуглецю в повітрі робочих зон дільниц печей для обпалювання що призначені для обробки шерстких субпродуктів і свинячих голів надана в додатку 8. 5.5.16. Піч для обпалювання шерстних субпродуктів вуха губи ноги та ін. повинна мати спеціальний пристрій для зачинення завантажувального отвору. Похилий транспортер для завантаження печі для обпалювання повинен мати бічні огородження для запобігання падіння на підлогу субпродуктів що переміщюються. 5.5.17. Працівник який обслуговує машину для розрубки голів повинен бути забезпечений рукавицями і захисними окулярами. 5.6. Обробка кишок 5.6.1. Кишковий цех повинен бути обладнаний відводами з кранами для гарячої і холодної води а також шлангами достатньої довжини в кількості необхідній для змивання забруднень з підлоги панелів інвентаря і обладнання. 5.6.2. Для замочування кишок холодною водою необхідно окреме примі-щення 5.6.3. Кишкова сировина для розбирання і оброблення в кишковий цех повинна передаватися тільки після ветеринарно-санітарної експертизи. Передача кишок повинна здійснюватись по спускам лоткам або механізо-ваним способом. Не дозволяється перенесення вручну нерозібраних комплектів кишок. 5.6.4. Під час виявлення у процесі обробки кишкової сировини патологічних змін запалені ділянки крововиливи виразки та ін. обробка підозрілого комплекта кишок повинна бути призупинена з повідомленням про це ветеринарного лікаря. 5.6.5. Обладнання і робочі місця для обробки кишок а також відводи каналізаційних вод повинні бути розміщені таким чином щоб виключалося забруднення цеха вмістом кишок і водами від їх промивання. Вміст кишок видаляється через люки які з`єднані з каналізацією. 5.6.6. Для безпеки сортування і калібровки кишок відповідні робочі місця повинні бути оснащені спеціальними пристосуваннями для обрізування. 5.6.7. Робочі місця сортування кишок і надування міхурів повинні бути забез-печені системою подачі стисненого повітря. Не дозволяється надування кишок ротом. 5.6.8. Гачки які використовуються для розбирання кишок повинні мати зручну рукоятку і пристосування для навішування. Гачки слід розташовувати в зручному і легкодоступному місці. 5.6.9. Робоча поверхня столів поверхні гачків для навішування розмотування кишок шлямниць моталок для кишок дощок для очищення кишок каліб-рувальних приладів та ін. не повинні мати гострих кромок задирок і шорсткості. 5.6.10. Кишковий жир обрізки шлям та ін. які одержують під час оброблення кишок необхідно збирати у спеціальну тару з написом про їх призначення. 5.6.11. Під час зберігання бочок з консервованими кишками їх слід установлювати не більш ніж у 3 ряди по висоті за допомогою засобів механізації. Між рядами повинні бути покладені поздовжні і поперечні прокладки які повинні чергуватися. 5.6.12. Для зберігання харчової солі в цеху повинна бути передбачена комора. Подача солі до робочого місця посолу кишок повинна бути механізована. 5.6.13. Працівники які зайняті посолом кишок повинні бути забезпечені гумовими рукавичками. Під час роботі із консервантами махоркою нафталіном необхідно використовувати респіратори. 5.6.14. Профілактичну дезинфекцію обладнання і інвентаря кишкового цеху необхідно виконувати не рідше одного разу на 5 днів. 5.6.15. Миття інвентаря посуду і технологічного обладнання необхідно проводити кожен день після закінчення робочої зміни. 5.6.16. Під час оброблення сировини від хворих тварин працівники повинні бути забезпечені халатами або комбінезонами ковпаками фартухами що не промакають гумовими рукавичками і чоботами. 5.6.17. Для захисту шкіри рук працівників які зайняті обробкою кишок повинні застосовуватись дерматологічні захисні засоби крем для рук “Силіконовий” пасти та ін. . Пасти і мазі слід наносити на шкіру рук два рази протягом робочої зміни перед роботою і після обідньої перерви. Руки в цьому випадку повинні бути чистими і сухими. Для захисту від потертості і травмування вказівний палець на операції спуску внутрощів повинен бути захищений напальником. 5.7. Переробка жиросировини 5.7.1. Виробництво жиру для кормових та технічних цілей повинно бути розміщено в окремій будівлі або в будівлі основного виробництва за умовою повної ізоляції від харчового виробництва. 5.7.2. За умовою розміщення виробництва жиру в окремо розташованій будівлі необхідно передбачати приміщення для приготування дезинфікуючих і мийних розчинів з подачою їх до місць дезинфекції. 5.7.3. Для збору і підготовки ветеринарних конфіскатів і нехарчових відходів необхідно передбачати окреме приміщення яке повинно бути ізольоване і мати самостійні побутові приміщення по типу санпропускника. 5.7.4. Для транспортування конфіскатів повинні бути окремі спуски або обладнана спеціальна рухома непроникна для рідини тара що закривається. Спуск і тара повинні бути пофарбовані в розпізнавальні кольори чорні смуги на білому фоні . 5.7.5. Для санітарної обробки тари інвентаря і транспортних засобів які використовуються в процесі доставлення ветеринарних конфіскатів і нехарчових відходів в приміщенні збору і підготовки сировини слід передбачати мийну. Повернення в інші приміщення інвентаря тари і транспортних засобів дозволяється після їх санітарної обробки. 5.7.6. Процеси виробництва харчового жиру повинні відповідати вимогам ОСТ 49 210-84 та відповідних технологічних інструкцій. 5.7.7. Доставка сировини в цех виробництва жиру повинна проводитись пневматичним способом по спускам у підвісних ковшах або наземним транспортом у спеціальній тарі. За наявності в цехах передувних баків експлуатація їх повинна проводитись у відповідності з вимогами Правил будови і безпечної єксплуатації посудин що працюють під тиском. 5.7.8. Біля входу в цех повинні бути дезкилимки змочені дезрозчином. 5.7.9. Завантажувальний бункер відцентрової машини для подрібнення і витоплювання жиру повинен мати пристосування яке виключає викид сировини і забезпечує подачу його на подрібнення. 5.7.10. Для вивантаження шквари спускання жиру повинні застосовуватися жолоба або лотки що виключають розбризкування. 5.7.11. Над відкритими котлами повинна бути передбачена витяжна вентиляційна установка. 5.7.12. Для розвантаження шквари спуску жиру конденсату пари з автокла-вів повинні застосовуватися пристрої щитки що виключають можливість опіків обслуговуючого персоналу під час виконання цих операцій. 5.7.13. Не дозволяється подавати в центрифугу рідину яка містить шматки твердої речовини розміром більш 5-6 мм. 5.7.14. Відстійник жиру повинен бути обладнаний місцевою витяжною вентиляцією і закритий решітчастою кришкою. 5.7.15. Вивантажувати шлам із сепаратора слід закритим способом. 5.7.16. Обслуговуючому персоналу не дозволяється працювати: з умови неповній затяжці пакета тарілок у барабані; з барабаном спорядженим неповною кількістю тарілок або тарілками зіб-раними без додержання порядку номерів; на сепараторах з деформованими деталями барабана приводного меха-нізму або деформованими деталями приймально-відвідного пристосування а також з наявності вм`ятин і вибоїн на посадочних поверхнях; на сепараторі що зібраний з деталей барабану або приймально-вивідного пристосування від іншого сепаратора тієї ж моделі; з барабаном що не закріплений на веретині; на сепараторі з привідним механізмом спорядженим зношеними шарико-підшипниками або шарико-підшипниками ремонтної групи; з поломці або відсутності пружності хоча б однієї пружини опор і вертикального валу; з порушення герметизації барабану; з наявності в мастилі забруднення води або продуктів; з виявлення стороннього шуму; з підвищеній вібрації; з доторкання барабана до нерухомих деталей сепаратора. 5.7.17. На робочих місцях апаратників які обслуговують сепаратори і лінії РЗ-ФВТ повинні бути вивішені знаки згідно з ГОСТ 12.4.026-76* які дозволяють працювати тільки з застосуванням засобів захисту органів слуху. 5.7.18. Розтоплені жири які направлені на охолодження повинні бути упаковані в стандартну справну тару. 5.7.19.Працівники що обслуговують подрібнювачі повинні бути забезпечені навушниками або берушами захисними рукавицями і запобіжними окулярами. 5.8. Варка кормів 5.8.1. У цехах кормових продуктів сировинне відділення повинно бути ізоль-оване від інших дільниць цеху і складу готової продукції і мати окремі побутові приміщення. Використовувати персонал сировинного відділення на роботах в інших від-діленнях не дозволяеться. 5.8.2. У цехах кормових продуктів повинна бути передбачена ефективна припливно - витяжна вентиляція. Приміщення кормових продуктів повинні бути оснащені пристроями для усунення неприємних запахів. 5.8.3. Стічні води від обладнання і робочих столів повинні відводитися в каналізацію закритим способом з розривом струменя. Не дозволяється злив стічних вод на підлогу виробничих приміщень. 5.8.4. Для очищення стічних вод у цеху повинен бути жироуловлювач. 5.8.5. Розміщення сировини на підлозі не дозволяється. 5.8.6. Доставка сировини в цех кормових продуктів повинна проводитись пневматичним способом по спускам у підвісних ковшах або наземним транспортом у спеціальній тарі. 5.8.7. Для транспортування конфіскатів повинна бути обладнана спеціальна пересувна непроникна для рідини тара яка зачиняється. На тарі повинен бути виконаний знак біологічної небезпеки. 5.8.8. Тару і транспортні засоби перед поверненням із цеху кормових продуктів необхідно промивати гарячою водою і обробляти парою а за необхідності дезинфікувати. Миття і дезинфекцію тари і транспортних засобів необхідно проводити в спеціальних камерах або місцях відведених для цієї мети ветеринарною службою підприємства. У сировинному відділенні щоденно після закінчення роботи необхідно проводити дезинфекцію обладнання інвентаря стін підлоги та ін. Профілактичну дезинфекцію інших приміщень обладнання і інвентаря проводять не рідше одного разу на тиждень. 5.8.9. До переробки сировина в сировинному відділенні повинна зберігатися у візках бункерах та інший тарі. 5.8.10. Між сировинним і термічним відділеннями повинна бути світлова обо звукова сигналізація. 5.8.11. Для видалення залишків шквари із котла повинен застосовуватись скребок с ручкою довжиною не менш ніж 2 м. Площадки перед розвантажувальними горловинами котлів повинні бути шириною не менш ніж 2 м. 5.9. Обробка і консервування шкур. 5.9.1. Обробка і консервування шкур. 5.9.1.1. Обробка і консервування шкур повинні проводитися у відповідності з ОСТ 49 209-84 після ветеринарно-санітарної експертизи Правилами ветеринарного огляду забійних тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м`яса і м`ясо-продуктів. 5.9.1.2. Шкури що були одержані від переробки хворих тварин і допущені ветеринарним наглядом до обробки повинні дезинфікуватися згідно з Інструкції з дезинфекції сировини тваринного походження і підприємств по його заготівлі і обробці. Тварини які хворіли на сибірську язву сап симптоматичний карбункул сказ чуму злоякісний набряк або зі свіжими слідами віспи підлягають знищенню шляхом спалення. Шкури з цих тварин не знімають. 5.9.1.3. Природні відходи від шкіряної сировини прирізки м`яса та ін. які підозрюються в інфікуванні сибірською язвою підлягають відправленню в запломбованих і непроникних для рідини ящиках на утилізацію. 5.9.1.4. Після виддалення з приміщення сировини і відходів підлогу стіни і стелю приміщення необхідно зволожувати освітленим розчином хлорного вапна що містить 5% активного хлору або гарячим 10%-ним розчином їдкого натру. 5.9.1.5. За умовою виявлення захворювання тварин ящуром уся шкіряна сировина від рогатої худоби і свиней що одержана в період від першого випадку захворювання і по закінченню місячного строку після зняття карантину підлягає дезин-фекції. Дезинфікують також сировину інших тварин якщо вона зберігалася в цих же штабелях. 5.9.1.6. Дезинфекцію шкур знятих з туш свиней що хворіли рожею необхідно поєднувати з процесом консервування методом тузлукування. 5.9.1.7. Після дезинфекції шкури необхідно упакувати в тверду непроникливу тару для відправки на шкіряний завод. 5.9.1.8. Вовну і пух за підозрою на захворювання ящуром або іншими інфекційними хворобами необхідно дезинфікувати. 5.9.1.9. Для дезинфекції і посолу шкур хворих тварин повинні бути виділені окремі приміщення. 5.9.1.10. Під час вимушеної дезинфекції сировину необхідно видаляти з при-міщення в спеціально відведені ізолятори. 5.9.1.11. за умовою захворювання людей на сибірську язву необхідно проводити загальну дезинфекцію всіх приміщень шкуроконсервового виробництва. 5.9.1.12. Для виділення і збирання прирізків жиру і м`яса які видаляються зі шкур повинен бути передбачений спеціальний інвентар дека тупики коси скребки . 5.9.1.13. Колоди під час згонці навалу зі шкур вручну повинні бути встановлені нерухомо під кутом 450 - 600 у металеві або дерев`яні дека для збирання навалу. 5.9.1.14. Металеві поверхні колод повинні щільно прилягати до них і не мати тріщин розривів задирок та ін. 5.9.1.15. Для видалення навалу повинні бути передбачені пристрої тупики що забезпечують зручність у роботі і не допускають розбризкування навалу а також пристрій для промивання колоди і тупика в процесі роботи. 5.9.1.16. Навал необхідно збирати в спеціальні ємкості. 5.9.1.17. Працівники які користуються різальними інструментами повинні бути забезпечені пихвами для зберігання ножів що легко миються. 5.9.1.18. Під час консервування шкур сухим посолом подавання шкур до місця посолу повинно бути механізоване або здійснюватися по спускам. 5.9.1.19. Посол і укладка шкур у штабелі повинні проводитися у відповід-ності з технологічною інструкцією відстань від штабелів повинна бути не менше: до опалювальних приладів - 1 м; до стін - 0 5 м; між штабелями - 0 2 м. 5.9.1.20. Ширина проїздів між штабелями повинна бути не менша максимальної ширини наземного транспорту з вантажем плюс 0 8 м з обох сторін. Для маневрування наземного транспорту в приміщеннях з дверима слід залишати вільну площадку розміром 3 5 х 3 5 м. 5.9.1.21. Розмір штабеля прісносухих і сухосолених шкур повинен бути не більше 4 0 х 3 0 м висотою не більше 2 м. Поверхня штабеля повинна бути рів-ною з деякою випуклістю посередині і невеликою покатістю до країв. 5.9.1.22. За умовою укладання шкур вручну висота штабеля не повинна перевищувати 1 5м. 5.9.1.23. Спуск для шкур повинен бути міцним легко очищатися виключати викид сировини і забезпечувати його плавний рух. 5.9.1.24. Завантажувальний отвір для спуску шкур повинен виключати можливість випадкового попадання в спуск працівників. 5.9.1.25. Приготування розсолу для тузлукування повинно проводитися в солірозчинювачі в окремому приміщенні. 5.9.1.26 Усі працівники які зайняті приготуванням тузлучних розчинів із застосуванням антисептика повинні бути проінструктовані про його отруйні властивості і про заходи передостороги. 5.9.1.27. У місцях приготування тузлуку з додаванням кремнієфтористого натрію повинен бути вивішений плакат про його отруйні властивості і про заходи передостороги. 5.9.1.28. Кремніфтористий натрій повинен зберігатися на складі під замком. Зі складу він повинен відпускатися тільки з дозволу керівника цеху в кількості необхідній для приготування добового запасу тузлуку. 5.9.1.29. На дверях складів усередені складів у місцях зберігання антисептиків повинні бути вивішені у відповідності з ГОСТ 12.4.026-76* попереджувальні знаки: ОБЕРЕЖНО! ОТРУЙНІ РЕЧОВИНИ! а на зовнішній стороні дверей складів - знаки що не дозволяють курити і користуватися відкритим вогнем. 5.9.1.30. Приготування суміші солі з антисептиком належить у кількості яка необхідна для добового споживання а якщо буде залишок антисептика після приготування тузлука суміш і залишки кремнієфтористого натрію повинні бути здані на склад і зберігатися під замком. 5.9.1.31. Приготування розчинів їдких лугів а також розчинених кислот належить виконувати у фарфоровому жаростійкому посуді. 5.9.1.32. Кислота що пролилася на стіл або підлогу повинна бути негайно засипана піском. Місце залите кислотою належить вимити 10% розчином соди. 5.9.1.33. У випадку попаданнія кислоти на шкіру або одяг необхідно цю ділянку якомога скоріше промити великою кількістю води а потім 2% розчином соди. 5.9.1.34. Під час приготування розчинів належить вливати кислоту в воду а не навпаки. 5.9.1.35. Вся тара з реактивами повинна мати етикетки з позначенням вмісту. 5.9.1.36. Зберігання солі повинно виконуватися в спеціально призначених для цієї мети складах. 5.9.1.37. Завантаження і розвантаження солі повинно виконуватися працівниками в спеціальному брезентовому взутті що зберігається в складі. Під час киркування солі що злежалася необхідно застосовувати захисні окуляри. 5.9.1.38. Злежалу сіль належить ламати пневматичними молотками кирками або ломами починаючи з верхніх шарів бурта залишаючи невеликі уступи до основи. Залишати верхній шар у вигляді козирка не дозволяється. 5.9.1.39. Перенесення сілі вручну не дозволяється. Розсол в чани барабани та ін. повинен подаватися насосом. 5.9.1.40. Укладання шкур на стелажі в штабелі та їх посол сіллю та антисептиком повинен проводитися двома працівниками. 5.9.1.41. Вилучення із штабелів шкур позитивно реагуючих на сибірську язву бруцельоз і перенесення їх в ізолятор необхідно виконувати в спецодягу респіраторі і гумових рукавицях. 5.9.1.42. У приміщеннях де працюють з антисептиками кремнієфтористим натрієм парадіхлорбензолом нафталіном та ін. не дозволяється зберігання і приймання їжі. Після роботи з антисептиком працівники повинні вимити руки а в кінці зміни - обмитися під душем. 5.9.1.43. Працівники які зайняті приготуванням сумішів і консервуванням повинні бути забезпечені спецодягом і засобами індивідуального захисту а також дерматологічними захисними засобами від впливу води і розчинів захисний крем для рук «Силіконовий» та ін. профілактичними пастами і мазями. 5.9.2. Зберігання шкіряної сировини. 5.9.2.1. Короткочасне зберігання піддонів пакетів з шкірсировиною повинно проводитися в місцях що забезпечують безпечні умови праці. 5.9.2.2. Біля дверей приміщення де зберігається неперевірена шкіряна сировина а також біля входу в приміщення складу належить класти дезинфікуючі килимки. Килимки повинні виготовлятися з солом`яних матів кошми войлоку міш-ковини. Їх треба утримувати у вологому стані пропитуючи 2 - 3% розчином їдкого натру. 5.9.2.3. На складах не рідше двох разів на рік повинна виконуватися профі-лактична дезинфекція. 5.9.3. Сортування маркування і пакування шкіряної сировини. 5.9.3.1. Подавання шкур на сортування повинне бути механізоване. 5.9.3.2. Розстилання шкур на сортувальних столах і перекладення їх на конвеєр після сортування повинні виконуватися двома працівниками. 5.9.3.3. Стіл для сортування повинен бути оббитий жерстю оббиті поверхні повинні бути гладкими без задирок. 5.9.3.4. Планшет повинен бути вироблений з матеріалів що не дають відблесків. 5.9.3.5. Для запобігання осліплення працівників електрична схема підсвічу-вальних ламп повинна забезпечити їх включення тільки за умовою знаходження шкури на планшеті. Площа підсвічування не повинна перебільшувати розмірів шкури що сортується. 5.9.3.6. Маркування і таврування шкур повинні проводитися під безпосе-реднім контролем ветеринарного спеціаліста перед пакуванням і відвантаженням зі складу. 5.9.3.7. За умовою укладання шкур на піддони всі краї піддонів повинні бути однієї висоти. 5.9.3.8. Маса паки не повинна перевищувати 50 кг. 5.9.3.9. Під час пакування шкур їх треба разом з піддоном перев`язувати у трьох місцях: два рази по довжині піддона і один раз по ширині. Стрічка або мотузка повинна кріпитися до піддону. 5.9.4. Відвантаження і транспортування. 5.9.4.1. Шкіряна сировина що пакується на піддони повинна транспортуватися автомашинами. Піддони повинні бути справними і мати розміри 1 2х0 8 м. 5.9.4.2. Шкіряна сировина що пакується в пакети повинна транспортуватися на автомашинах і залізничним транспортом. 5.9.4.3. Завантаження і розвантаження шкіряної сировини на автомашини і залізничний транспорт повинно здійснюватися авто- або електронавантажувачем. 5.9.4.4. Сформований пакет для перевезення до місця тимчасового збері-гання або для завантаження повинен фіксуватися за строп-контейнер такелажними гаками що закриті на траверсі або такелажному ланцюзі яка фіксується на вилах авто- або електронавантажувача. 5.9.4.5. Під час перевезення тваринницької сировини повинно видаватися ветеринарне свідоцтво що підтверджує відсутність заразних хвороб. 5.9.4.6. Шкіряну хутряну сировину і вовну не дозволяється перевозити в одному вагоні з пушниною кишковою сировиною харчовими продуктами і речами. 5.9.4.7. Шкури до місць пакування повинні доставлятися транспортерами. 5.9.4.8. Завантаження штабелів шкур на транспортер повинно бути меха-нізоване. 5.10. Вимоги під час виконання вантажо-розвантажувальних робіт і переміщенні вантажів 5.10.1. Загальні вимоги 5.10.1.1. Виконання вантажо-розвантажувальних робіт переміщення ванта-жів і експлуатація підіймально-транспортного обладнання повинні проводитися у відповідності з вимогами ГОСТ 12.3.009-76* та ГОСТ 12.3.020-80*. 5.10.1.2. До вантажо-розвантажувальних робіт повинні залучатися праців-ники які пройшли попередній курс навчання та перевірку знань з охорони праці згідно з Положенням про навчання інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці затверджених на підприємстві та Типовим положенням про спеціальне навчання інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємстввх в установах та організаціях України. 5.10.1.3. До роботи на підіймально-транспортному обладнанні допускаються особи віком не молодше 18 років які пройшли курс навчання по спеціальній програмі з наступною перевіркою знань кваліфікаційною комісією і мають посвідчення на право управління вантажопідіймальними і транспортними механізмами. Допуск до роботи з підіймально-транспортним обладнанням оформляється окремо на кожного працівника відповідним наказом по підприємству. 5.10.2. Вимоги до процесів виконання вантажо-розвантажувальних робіт 5.10.2.1. Процеси навантаження розвантаження і переміщення вантажів на підприємствах повинні виконуватися з використанням підіймально-транспортного обладнання і засобів малої механізації. 5.10.2.2. Вантажо-розвантажувальні роботи повинні виконуватися згідно з затвердженою технологією та експлуатаційною документацією що містить у собі вимоги безпеки під час виконання цих робіт. 5.10.2.3. Переміщення вантажів вагою більше 20 кг у технологічному процесі повинно здійснюватися за допомогою підіймально-транспортних пристроїв або засобів механізації. 5.10.2.4. Переміщення вантажів на відстань більше 25 м повинно бути механізоване. 5.10.2.5. Перед початком роботи кожний вантаж повинен бути оглянутий. За умовою виявлення найменших пошкоджень тари чи пакувальних матеріалів необхідно прийняти заходи що виключають можливість одержання травм і забезпечують безпеку робіт. 5.10.2.6. Не дозволяється проведення вантажо-розвантажувальних робіт з використанням тари та пакувальних матеріалів які не відповідають вимогам нормативно-технічної документації. 5.10.2.7. Під час укладання вантажу на вантажні візки необхідно слідкувати за тим щоб вантаж був розподілений рівномірно по всій поверхні платформи і не виступав за її межі. 5.10.2.8. Вантаж не повинен виступати за межі піддонів більш ніж на 0 02м з кожного боку. Штабелі та стоякові піддони повинні забезпечувати стійкість - основа штабеля повинна складатися з кількох піддонів з шириною яка не повинна бути меншою ніж 2/3 висоти складування а висота не повинна перевищувати 3 метрів. Через кожні 2 - 3 яруси необхідно перекладати стелажами. Дозволяється укладання штабелів субпродуктів вручну на висоту не більше 2 м. 5.10.2.9. Заморожені блоки для зберіганя необхідно укладати штабелями на підлогових решітках щільними рядами з прокладанням рядів штабеля через кожні 0 8-0 1 м висоти дерев`яними рейками товщиною 0 05 м. 5.10.2.10. Бочки з жиром під час зберігання повинні бути встановлені в штабель за допомогою засобів механізації. Між горизонтальними рядами треба класти прокладки. 5.10.2.11. Способи розміщення і закріплення вантажів на підіймально-транс-портних засобах повинні забезпечувати: стійкість вантажів під час транспортування виключення можливості їх змі-щення і перевертання; стійкість транспортних засобів під час маневрування з вантажем; огляд фронту робіт і шляхів пересування транспортних засобів з вантажем; безпеку працівників які керують механізмами та виконують роботи вручну. 5.10.2.12. Маневрування транспортних засобів з незакріпленим вантажом не дозволяється. 5.10.2.13. Маса вантажів що переміщуються не повинна перевищувати вантажопідіймальність обладнання зазначену в експлуатаційній документації. 5.10.2.14. Під час виконання вантажо-розвантажувальних робіт підіймально-транспортні механізми повинні знаходитися в стані що виключає їх самовільне переміщення. 5.10.2.15. Не дозволяється припинення робіт на вантажо-підіймальному обладнанні навантажувачі штабелери похилі транспортери що знаходяться з вантажем у піднятому стані. Вантаж повинен бути опущений і зафіксований у нижньому положенні. 5.10.2.16. Не дозволяється знаходження працівників у зоні можливого падіння вантажів під час їх розвантаження завантаження та переміщення а також на вантажі що транспортується підіймально-транспортними механізмами. 5.10.2.17. Під час переміщення вантажів на піддонах механізмами з вилочними захватами піддон з вантажем повинен захвачувати не менше ніж на 2/3 опорної поверхні підддону і розташовуватися без переваги на бік. 5.10.2.18. Не дозволяється штабелювати вантажі на висоту що перевищує робоче місце водія навантажувача без кабіни або захисної решітки. 5.10.2.19. Під час виконання вантажо-розвантажувальних робіт на автотранспорті необхідно підніматися на борт автомашини і спускатися з неї використовуючи спеціальні драбини трапи тощо. Не дозволяється знаходження людей у кузові автомашини під час опускання вантажу навантажувачем. 5.10.2.20. Під час транспортування автотранспортом з відкритим кузовом вантаж повинен бути прикріплений до бортів кузова міцними неметалевими канатами або мотузкою. 5.10.2.21. Не дозволяється знаходитися в кузові автомобіля під час кріплення вантажу та накритті його брезентом. Для цього повинні використовуватися драбини або пересувні площадки обладнані поручнями. 5.10.3. Вимоги до місць виконання вантажо- розвантажувальних робіт 5.10.3.1. Місця виконання вантажо-розвантажувальних робіт повинні бути розміщені на спеціально обладнаних майданчиках з твердим і рівним без ухилів і вибоїн покриттям розмірами що забезпечують фронт робіт для транспортних засобів. 5.10.3.2. Для безпеки виконання вантажо-розвантажувальних робіт рампи і площадки повинні бути оснащені перехідними кладками трапами для з`єднання їх з кузовом автомобіля. 5.10.3.3. Шляхи проходження транспортних засобів з вантажами до місць їх зберігання і переробки що включають проїзди і проходи дверні прорізи повинні бути звільнені від сторонніх предметів мати тверде і рівне покриття постійно утримуватися в чистоті. 5.10.3.4. Не дозволяється проводити вантажо-розвантажувальні роботи з настанням темряви без освітлення фронту робіт. 5.10.4. Вимоги безпеки під час виконання вантажо-розвантажувальних робіт ручним способом. 5.10.4.1. Виконання вантажо-розвантажувальних робіт вручну повинно вклю-чати тільки допоміжні операції по укладанню вантажів на піддони вантажні візки і конвеєри заповненню контейнерів переміщенню вантажів за допомогою ручних механізмів та засобів малої механізації. 5.10.4.2. До роботи що потребує підіймання та переміщення вантажів допускаються особи які пройшли попередній медичний огляд і не мають медичних протипоказань що засвідчується відповідним лікарським свідотством. 5.10.4.3. Не дозволяється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах з небезпечними умовами праці а також залучення жінок до підіймання і переміщення вантажів маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. 5.10.4.4. Виконання вантажо-розвантажувальних робіт та переміщення вантажів вручну необхідно проводити з дотриманням встановлених гранично допустимих норм підіймання і перенесення вантажів працівниками залежно від статі і віку згідно з Граничними нормами підіймання і переміщення важких речей жінками і Граничними нормами підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми затверджених відповідними наказами Міністерства охорони здоров`я України. 5.10.4.5. Не дозволяється застосування праці неповнолітніх віком до 18 років на роботах які пов`язані виключно з підійманням утриманням або переміщенням важких речей. 5.10.4.6. Маса вантажу який підіймається і переміщується для чоловіків становить 30 кг - це допустимий клас умов та характеру праці 31-35 кг - І ступінь шкідливих і небезпечних умов праці понад 35 кг - ІІ ступінь шкідливих в небезпечних умов праці Гігієнічна класифікація праці затверджена Мінохорони здоров`я СРСР від 12.08.86р. №4137-86 . Підіймання вантажу масою понад 50 кг слід виконувати не менше ніж двома працівниками чоловіками . Якщо маса вантажу перевищує 50 кг то перенесення вантажу одним вантажником дозволяється на відстань не більше 60 м. За відстані понад 60 м повинні встановлюватися підміни Правила про умови праці вантажників при вантажо-розвантажувальних роботах затверджені НКП СРСР від 20.09.31р. . 5.10.4.7. У процесі одночасного перенесення вантажів працівники повинні знаходитися на відстані не менше 3 м один від одного. 5.10.4.8. Перенесення вантажів на ношах повинно проводитися на відстань не більше 50 м. Перекидати та опускати ноши необхідно за командою працівника що йде позаду. Не дозволяється переносити вантажі на ношах по східцях та похилій поверхні. 5.10.4.9. За умовою переміщення вантажів жінками на вантажних візках чи у пересувних контейнерах зусилля не повинне перевищувати 10 кг. 5.10.5. Вимоги безпеки під час завантаження і розвантаження залізничних вагонів 5.10.5.1. Завантаження та розвантаження залізничних вагонів необхідно здійснювати згідно з Правилами техніки безпеки і виробничої санітарії при вантажо-розвантажувальних роботах на залізничному транспорті ЦМ-4771. 5.10.5.2. Вагони які встановлюються під завантаження або розвантаження повинні бути загальмовані і огороджені спеціальними башмаками що виставляються на коліях на відстані не менше 5 м від вагонів. 5.10.5.3. Працівники під час відкривання або закривання вагонів повинні знаходитися за полотном дверей для запобігання травмування за умовою випадання вантажу. 5.10.5.4. Для безпосереднього керівництва і нагляду за безпекою вантажо-розвантажувальних робіт на залізничних шляхах повинен бути призначений виконавець робіт в обов`язки якого входять інструктаж вантажників по правилам безпеки підготовка робочого місця вантажника забезпечення його механізмами інвентарем і пристосуваннями. 5.10.5.5. Постійні місця вантажо-розвантажувальних робіт біля залізничних шляхів повинні бути з твердим покриттям асфальтове кам`яне та ін. на які повинна наноситися розмітка з вказівкою проходів і площадок складування. 5.10.5.6. За необхідності перенесення вантажів або переміщення механізмів через рейки повинні бути зроблені тверді покриття або переносні настили на рівні головки рейок шириною не менше 1 5 м для проходу вантажників а для переміщення механізмів - шириною не менше 3 м. 5.10.5.7. З`єднувальні містки для переїзду електронавантажувачів у вагон повинні бути виготовлені з рифленого заліза необхідної міцності. 5.10.5.8. Порядок роботи механізмів і людей використовування засобів механізації порядок відкривання і закривання люків і бортів вагонів складування вантажів утримання робочих місць і площадок регламентуються інструкціями які повинні розроблятися на підприємствах і затверджуватися їх керівниками у встановленому порядку. 5.10.5.9. На підвищеному залізничному шляху не дозволяється одночасна робота людей і механізмів у єдиній зоні. 5.10.5.10. Переміщення вагонів по фронту розвантаження вручну із застосуванням ручної лебідки аншпуга та ін. дозволяється тільки по горизонтальній ділянці шляху у кількості не більше одного навантаженого або двох порожніх чотирьохосних вагонів обов`язково зчіплених на відстань не більше довжини вагона і під безпосереднім керівництвом відповідальної особи. 5.10.5.11. Перед початком переміщення вагонів працівники зайняті вантажо-розвантажувальними роботами повинні бути попереджені а сходні містки та інші пристосування які заважають переміщенню вагонів - забрані. 5.10.5.12. На електрифікованих шляхах не дозволяється підніматися для виконання будь-яких робіт на покрівлі вагонів завантажених платформ напіввагонів і контейнерів до відключення контактної мережі та її заземлення. 5.10.5.13. Під час вантажо-розвантажувальних роботах на відкритих платформах поїзду електрифікованої дороги працюючі повинні дотримуватися вимог Правил безпеки для працівників залізничного транспорту на електрифікованих лініях. 5.11. Санітарно - дезинфекційні роботи 5.11.1. Організація робіт по дезінфекції території і приміщень повинна проводитись у відповідності з Інструкцією з миття і профілактичної дезинфекції на підриємствах м`ясної і птахопереробної промисловості. 5.11.2. За своечасну і якісну організацію дезинфекції несе відповідальність начальник цеху майстер ; ветеринарний або санітарний працівник що закріпле-ний за даним цехом відповідає за правильність виконання дезинфекції. 5.11.3. Про проведення дезинфекції робиться запис у журналі реєстрації дезинфекції або складається акт за участю начальника цеха майстра ветеринарного або санітарного врача і бригадира працівників що проводили дезинфекцію. 5.11.4. Перед дезинфекцією повинно проводитись механічне очищення і миття з метою повного прибирання всяких забруднень. 5.11.5. Профілактична дезинфекція повинна здійснюватися систематично згідно затвердженого графіку під контролем санітарної служби підприємства. 5.11.6. Вимушена дезинфекція повинна здійснюватися у кожному разі за виявлення хворої інфекційною хворобою тварини або трупа тварини що хворіла. 5.11.7. Два рази на рік - весною і восени повинно проводитись генеральне механічне очищення і дезинфекція бази передзабійного утримання тварин. 5.11.8. Поточна дезинфекція повинна проводитись за вказівкою ветеринарного працівника який обслуговує базу але не менше одного разу на місяць. 5.11.9. Профілактична дезинфекція забійного цеху проводиться розчинами хлорного вапна що містить 1-2% активного хлору. Щоденно після роботи зміни дезинфекції підлягає все обладнання цеху а також забійний бокс. Дезинфекція проводиться розпиленням дезрозчину. Дрібні металеві предмети ножі сікачі тощо а також інвентар відра тазики щітки тощо. знезаражують гострою парою або дезинфікують шляхом занурення в розчин хлорного вапна. 5.11.10. У кишковому і субпродуктовому цехах відділеннях профілактична дезинфекція всього обладнання столів конвеєрів візків ванн ковшів тощо проводиться щотижня розчином хлорного вапна що містить 1-2% активного хлору з наступною промивкою водою із шланга об`єктів що дезинфікуються. 5.11.11. Щоденно повинно проводись ретельне механічне очищення і знезараження робочих місць гарячим розчином лугу. 5.11.12. Тара і інвентар бочки відра ящики тощо підлягають знезараженню під впливом гострої пари не менш 1 хв. щоденно. 5.11.13. Санодяг замінюється кожну зміну; фартухи і нарукавники після миття гарячим содовим розчином дезинфікують хлорною водою. 5.11.14. У жировому відділенні профілактичній дезинфекції підлягає обладнання інвентар і тара що контактує з жиросировиною. Дезинфекцію проводять після механічного очищення розчином хлорного вапна що містить 1% активного хлору; тара для розливу жиру повинна проходити стерилізацію гострою парою. 5.11.15. Знезараження робочих місць а також підлоги проводиться щоденно розчинами кальцінованої соди 2- 3% концентрації або 0 15-0 2% розчином каустичної соди. 5.11.16. У цеху варки кормів повинно проводитися щоденне миття інвентаря і обладнання візків ванн столів та ін. мильно - лужним розчином. Загальна профілактична дезинфекція проводиться 1-2 рази на тиждень розчином хлорного вапна що містить 1-2% активного хлору. Через 20- 30 хв. після обробки обладнання треба промити водою. 5.11.17. Дезинфекцію приміщень технологічного обладнання і інвентаря са-нітарної бойні проводять по закінченню миття диференційовано у залежності від виду збудника який викликає захворювання забійних тварин керуючись інструк-цією з проведення ветеринарної дезинфекції. 5.11.18. Інструменти ножі ножиці сікачи мусати тазики тощо після миття в мийно-дезинфікуючому розчині і ополаскуванні водою знезаражують у стерилізаторах кип`ячінням або парою під тиском за температурою 110оС протягом 30 хв. 5.11.19. Щоденно по закінченні роботи зміни підлога і стіни забійного цеха санітарної бойні і прилеглих до них приміщень повинні зрошуватися миючо - дезинфікуючим розчином який через 30 - 45 хв треба змити струменем гарячої води. 5.11.20. Профілактична дезинфекція шкуро-консервового цеху проводиться 1-2 рази на місяць розчином хлорного вапна що містить 1-2% активного хлору. 5.11.21. Не рідше 1 разу в зміну проводиться механічне очищення інвентаря і обладнання і промивання їх водою. Гашпили після спуску відпрацьованого брудного тузлука ретельно промивають теплою водою із шланга. 5.11.22. Вовну і пух які підозрюються на захворювання ящуром або іншими інфекційними хворобами дезинфікують у парових камерах за температурою 105-111оС протягом 30 хв. у разі упаковці в мішках вагою не більше 50 кГ. 5.11.23. У разі бруцельозу овець вовну що надходить від них необхідно обробляти на гарячих вовномийках за температурою 75-80оС. 5.11.24. Під час проведення робіт з дезинфекції необхідно суворо дотримуватися заходів особистої гігієни. Особи які виконують цю роботу повинні бути забезпечені спецодягом. 5.11.25. У разі застосування препаратів які негативно діють на органи зору і дихання роботу треба проводити тільки в захисних окулярах та респіраторах а у разі роботі з концентрованими препаратами необхідно крім того надівати гумові рукавиці. 5.11.26. Усі препарати що застосовуються для проведення дезинфекції повинні зберігатися у відокремленому закритому приміщенні як ядохімікати. 5.11.27. Курити та приймати їжу під час роботи з дезинфікуючими засобами не дозволяється. 5.11.28. Після роботи з дезинфікуючими засобами обличчя і руки необхідно вимити теплою водою з милом. 5.11.29. На підприємствах до аптечки першої допомоги необхідно включати нейтралізатори дезинфікуючих засобів що застосовуються на цих підприємствах. 6. ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЧОГО І ПІДІЙМАЛЬНО-ТРАНСПОРТНОГО ОБЛАДНАННЯ 6.1. Загальні вимоги 6.1.1. Будова монтаж і експлуатація обладнання повинні відповідати вимо-гам ГОСТ 12.2.003-91 ГОСТ 12.2.007.0-75* ГОСТ 12.2.061-81 ГОСТ 12.2.124-90 ГОСТ 12.2.022-80* ПУЕ ПБЕЕС та іншим нормативним документам які регламентують вимоги до конкретних видів обладнання. 6.1.2. Обладнання яке встановлене на підприємстві повинне мати експлуатаційну документацію виконавчу схему приєднання до комунікацій дані про результати перевірки його стану про проведені ремонти і зміни що внесені в схему і конструкцію а також документацію про прийняття даного обладнання в експлуатацію і повинно експлуатуватися у відповідності з цією документацією. 6.1.3. Усі джерела тепла котли варильні паропроводи трубопроводи належить забезпечувати пристроями і пристосуванням що запобігають або обмежують виділення конвекційного і променистого тепла у виробничі приміщення герметизація теплоізоляція відведення тепла та ін. . 6.1.4. Обладнання повинно бути пожежо- і вибухобезпечним. 6.1.5. Будова монтаж і експлуатація ручних і електричних талей лебідок що призначені для підіймання вантажів кранів-елеваторів що призначені для роботи з гаком коли гак підвішений на канаті; змінних вантажозахоплювальних органів гаків грейферів та ін. ; з`ємних вантажозахоплювальних пристосувань строп кліщат траверсів та ін. що навішуються на гак вантажопідіймальної машини тари за винятком спеціальної тари і транспортних конвеєрів загального призначення повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів. 6.1.6. Вантажопідіймальні машини що не підлягають реєстрації Держтехнаглядом а також з`ємні вантажозахоплювальні пристосування повинні мати інди-відуальний номер який заноситься в журнал обліку і нагляду вантажопідіймальних машин підприємства - їх власника. 6.1.7. Машини апарати ємкості і трубопроводи що безпосередньо контактують з харчовою сировиною а також обладнання санітарної бойні та інших цехів і ділянок для яких санітарно-ветеринарними правилами та інструкціями передбаче-на санітарна обробка і дезинфекція повинні бути оснащені пристроями для їх мит-тя обезжирювання і дезинфекції централізоване миття централізована система приготування і подачі миючих і дезинфікуючих розчинів пересувні ванни трубопроводи пари води миючі головки пристосування для зливу промивних вод тощо . 6.1.8. Будова виготовлення і експлуатація парових та водогрійних котлів з робочим тиском більше 0 7 кгс/см2 і водогрійних котлів з температурою більше 115 оС повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів. 6.1.9. Органи керування обладнанням повинні мати форму розміри поверхню відстань між ними - безпечні і зручні для роботи а також повинні бути виконані і зблоковані так щоб виключалася неправильна послідовність операцій. 6.1.10. Для попередження про небезпеку належить застосовувати звукові світлові і кольорові сигналізатори які встановлюються в зонах слухового і зорового контролю обслуговуючого персоналу. 6.1.11. Частини виробничого обладнання що являє небезпеку для людей повинні бути пофарбовані в сигнальні кольори. На них повинні бути нанесені знаки безпеки у відповідності з ГОСТ 12.4.026-76*. 6.1.12. Конструкція обладнання не повинна ускладнювати його санітарну обробку. Чищення і миття апаратів ємкостей повинно як правило забезпечуватися без перебування всередині них людей а операції миття і дезинфекції обладнання повинні бути механізовані. 6.1.13. Зовнішні і внутрішні поверхні обладнання не повинні мати гострих ку-тів кромок задирок що можуть бути причиною травм під час ремонту обслуговування і санітарній обробці. 6.1.14. Напрямок руху обертання механізмів машин обладнання запірної арматури та ін. повинні бути позначені червоними стрілками безпосередньо на рухомих деталях або огородженнях. У разі включення електродвигуна приводний вал повинен обертатися у напрямку зазначеному стрілкою нанесеною на редукторі. 6.1.15. За всім обладнанням повинен бути організований систематичний контроль що включає також чищення змащення і ремонт деталей. 6.1.16. Рухомі частини обладнання що підлягають змащуванню повинні бути обладнані змащувальними пристроями або маслянками доступними для безпечного обслуговування. 6.1.17. Усе обладнання що експлуатується повинно бути в повній справності. Робота на несправному обладнанні а також у разі несправних контрольно-вимірювальних приладах запобіжних пристроях не дозволяється. 6.1.18. Роботи по ремонту очищенню і ручному змащенню обладнання і механізмів повинні проводитися тільки після повного відключення від мережі електроживлення і зупинки з обов'язковим вивішуванням на місцях відключення попереджувальних плакатів. Після закінчення ремонту знятті огородження повинні бути поставлені на місце міцно і правильно закріплені. 6.1.19. Для запобігання виходу за встановлені межі рухомих частин облад-нання повинні бути встановлені відповідні підпори обмежувачі ходу кінцеві вимикачі. 6.1.20. Для розбирання чищення і санітарної обробки обладнання повинні застосовуватися спеціальні пристосування і інвентар ключі ручки спеціальні гаки та ін. . 6.1.21. Будова автонавантажувачів повинна відповідати ГОСТ 16215-80*Е. Технологічні транспортні засоби авто- і електронавантажувачі що використовуються на підприємствах повинні реєструватися згідно з Правилами реєстрації та обліку великотонажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування. 6.1.22. Після закінчення роботи необхідно вимкнути обладнання. У разі відключення технологічного обладнання вимикаються пакетні перемикачі та кнопочні станції після цього вимикаються рубильники. 6.2. Засоби захисту що входять в конструкцію виробничого обладнання 6.2.1. Усі частини машин і обладнання що викликають небезпеку травмування повинні бути закриті суцільними або сітчастими огородженнями виконаними згідно з ГОСТ 12.2.062-81*. 6.2.2. Засоби захисту повинні приводитися до готовності перед початком ро-боти обладнання і бути зблоковані так щоб виконання робочого процесу було неможливе у разі відключення засобів захисту або їх несправності. 6.2.3. З'ємні відкидні та розсувні огородження робочих органів обладнання повинні мати пристрої що виключають можливість їх випадкового знімання або мати пристрої блокування що забезпечують припинення роботи обладнання у разі знімання або відкривання огороджень 6.2.4. Рухомі частини виробничого обладнання якщо воно являє собою джерело небезпеки повинні бути огороджені за винятком частин огородження яких не дозволяється за їх функціональним призначенням. У випадках коли виконавчі органи являють небезпеку для людей і не можуть бути огороджені повинна бути передбачена сигналізація що попереджує про пуск машини в роботу. 6.2.5. Огороджуючі пристрої повинні бути достатньо міцними не мати за-щімлюючих щілей гострих кутів ріжучих кромок не заважати під час роботі і наладці обладнання а також у разі проведення його санітарної обробки і бути доступним для обслуговування і контролю. 6.2.6. Огородження частин обладнання що підлягають регулюванню ремонту змащенню та ін. належить виконувати у вигляді з`ємних або кожухів що відкриваються. З`ємні огородження повинні мати рукоятки скоби або інші пристрої в залежності від ваги і експлуатаційних зручностей для зручного і безпечного здержування їх під час знімання і встановлення. 6.2.7. З`ємні розсувні і відкидні огородження особливо небезпечних робочих органів або дверцята що відкриваються кришки щитки у цих огородженнях повинні обладнуватися електричними або механічними блокуючими пристроями що забезпечують зупинку машин у разі знімання або відкривання огородження. 6.2.8. Внутрішня поверхня дверей огороджень що закривають елементи що знаходяться під струмом повинна бути пофарбована в червоний колір. 6.2.9. Поверхня кромок огороджуючих пристроїв що неповністю закривають небезпечні елементи виробничого обладнання огородження привідних ременів ланцюгів та ін. повинна бути пофарбована в жовтий колір. 6.2.10. Зона дії противаг натяжних станцій підвісних конвеєрів противагів підвісних електропил автоклавів та ін. повинна бути огороджена. 6.2.11. Пуск обладнання із знятим або несправним огородженням не дозволяється. 6.3. Органи керування 6.3.1. Органи керування повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91. 6.3.2. Обладнання повинне мати надійно діючі органи керування пульт керування кнопку та ін. для включення і зупинки які повинні бути розташовані так щоб ними було зручно і безпечно користуватися з робочого місця і щоб була виключена можливість самовільного їх включення. 6.3.3. У обладнання що має декілька органів керування для здійснення од-нієї і тієї ж операції з різних постів наприклад для дистанційного керування і для керування безпосередньо на робочому місці повинна бути виключена можливість одночасного здійснення керування з різних постів. 6.3.4. Оптимальна висота розміщення органів керування повинна бути у разі роботи стоячи 0 7 - 1 3 м а у разі роботи сидячи - 0 3 - 0 9 м і від робочого місця удалена не більше ніж на 1 2 м. 6.3.5. Рукоятки та інші органи керування обладнанням повинні надійно фіксуватися в установленому положенні. Зусилля на рукоятках важелях постійного керування за ручним керуванням не повинно перевищувати 40 Н 4 кгс а за ручним регулюванням та наладці не більше 100 Н 10 кгс . 6.3.6. Органи керування кнопки ручки та ін. повинні бути відповідного кольору і мати чіткі написи або символи що пояснюють їх функціональне призна-чення: органи керування що здійснюють зупинення повинні бути червоного кольору ; органи керування що здійснюють пуск повинні бути ахроматичного кольору чорного сірого або білого ; орган керування що викликає поперемінне зупинення або пуск повинен бути тільки ахроматичного кольору; орган керування що впливає так щоб попередити аварії повинен бути червоного кольору; органи керування що здійснюють операції які відрізняються від перерахованих вище повинні бути синього кольору. 6.3.7. Сигнальне забарвлення обладнання та знаків безпеки повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.026-76*. 6.3.8. Великогабаритні машини у разі обслуговування яких оператор знаходиться у русі а також конвеєри транспортери і рольганги що мають довжину більше 10 м повинні мати аварійні кнопки “СТОП”. Кількість аварійних кнопок повинна бути такою щоб відстань між ними була не більше 10 м і щоб був забезпечений вільний доступ до них з кожного місця де може знаходитися обслуговуючий персонал. У разі розташування обладнання у суміжних приміщеннях аварійні кнопки “СТОП” повинні бути у кожному приміщенні. 6.3.9. Виробниче обладнання з кількома приводними двигунами повинно мати кнопку негайного відключення що вимикає одночасно всі приводи там де це дозволяється технологічним процесом . 6.4. Контрольно-вимірювальні прилади автоматика і прилади безпеки 6.4.1. Обладнання що працює в особливих режимах під тиском із застосуванням пари хладоагентів чутливі до перевантажень і падіння напруги в електричній мережі повинно бути забезпечене контрольно-вимірювальними приладами і запобіжними пристосуваннями для регулювання і контролю температури тиску та інших параметрів у разі проведення технологічних процесів і операцій. 6.4.2. Контрольно вимірювальні прилади повинні бути встановлені на робочих місцях не вище 2 м від рівня підлоги робочої площадки . 6.4.3. Контрольно-вимірювальні прилади автоматичні регулятори автоматика безпеки і дистанційне керування повинні підлягати періодичній перевірці. 6.4.4. Точність показників приладів повинна відповідати єксплуатаційній документації завода-виготовлювача. 6.4.5. Перевірка манометрів з їх опломбуванням або тавруванням повинна виконуватися не рідше одного разу на 12 місяців крім цього не рідше 1 разу на 6 місяців підприємством повинна виконуватися додаткова перевірка робочих манометрів контрольним із записом результатів в журнал контрольних перевірок. За відсутності контрольного манометра дозволяється контрольну перевірку виконувати перевіреним робочим манометром. 6.4.6. На всіх манометрах мановакууметрах амперметрах дистанційних термометрах повинне бути тавро пломба з вказівкою строку останньої перевірки. Використовувати прилади що не пройшли в строк перевірку а також прилади без тавра не дозволяється. 6.4.7. Манометри мановакууметри повинні вибиратися з такою шкалою щоб за робочим тиском стрілка знаходилася у середній третині шкали. На циферблатах цих приладів повинна бути нанесена червона риска яка вказує дозволений робочий тиск або розрідження. Замість червоної риски на циферблаті дозволяється закріпляти іззовні металеву пластинку червоного кольору щільно прилягаючу до скла. 6.5. Трубопроводи і арматура 6.5.1. Проектування монтаж і експлуатація трубопроводів пари гарячої води газу тощо повинні здійснюватись у відповідності до вимог Правил будови і без-печної експлуатації стаціонарних компресорних установок повітропроводів і газо-проводів Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої во-ди. 6.5.2. Трубопроводи і повітропроводи повинні розташовуватися так щоб вони не захаращували робочих місць. З`єднання трубопроводів повинні забезпечувати надійну герметизацію. 6.5.3. Засувки вентилі крани що розташовані вище 2-х метрів від рівня під-логи або в заглибленні повинні мати пристосування важильні штангові та ін. що дозволяють відкривати і закривати їх з робочого місця. 6.5.4. Трубопроводи повинні систематично оглядатися і ремонтуватися у відповідності з графіком затвердженим керівником підприємства. 6.5.5. Установлення запірної арматури між посудиною і запобіжними клапанами не дозволяється. 6.5.6. Посудини для сильнодіючих отруйних речовин або вибухонебезпечного середовища а також випарники з вогневим підігрівом повинні мати на підвідній лінії від насоса або компресора зворотній клапан що автоматично закривається тиском від посудини. Зворотній клапан повинен установлюватися між насосом компресором та запірною арматурою посудини. 6.5.7. Трубопроводи для подачі палива стисненого повітря і газу повинні бути споряджені необхідними приладами контроля і запірними пристосуваннями. 6.5.8. Запірна арматура трубопроводів повинна мати надійне ущільнення що не дозволяє пропускання технологічного матеріалу. 6.6. Розташування обладнання 6.6.1. Розташування і монтаж виробничого обладнання повинні проводитися суворо по проекту і бути безпечними для обслуговуючого персоналу. 6.6.2. Під час розташування виробничого обладнання необхідно дотримуватися наступних нормативів: відстань між виступаючими частинами апаратів без урахування проходів не менше 0 8 м; відстань між виступаючими частинами апаратів де не передбачений рух людей не менше 0 5 м; відстань між апаратами у разі встановлення їх фронтами один до одного не менше 1 5 м; відстань від верху обладнання до низу балок у разі ленні між балками не менше 0 5 м; відстань між конвеєром і стіною за наявності робочих місць між ними не менше 1 4 м у разі відсутності їх не менше 1 0 м. 6.6.3. У цехах де застосовується механізований транспорт електронаван-тажувачі електрокари та ін. ширина проїздів повинна бути прийнята з ураху-ванням радіусу повороту транспорту але не менше 3 0 м а для засобів малої механізації - 2 0 м. 6.6.4. У разі встановлення виробничого обладнання на міжповерховому перекритті необхідно враховувати співвідношення навантаження і несучої здатності перекриття. 6.7. Обладнання для забою і первинної переробки тварин . 6.7.1. Підвісні пили 6.7.1.1. Підвісні електропили повинні бути виготовлені і встановлені у від-повідності з вимогами ГОСТ 12.2.013.0-91. 6.7.1.2. Пили що працюють за напругою більше 42 В повинні бути обладнані захисно-відключним пристроєм. 6.7.1.3. Електропилу треба підвішувати на сталевому канаті та врівноважу-вати противагою або пружиною що працює на стискання. 6.7.1.4. Не дозволяється використовувати пили в яких сталеві канати схрещені вузлами і більше 10% обірваних жил. 6.7.1.5. Електропила повинна мати ізольовану ручку з вмонтованим у неї пусковим пристроєм. Ручки пил повинні мати віброізоляцію. 6.7.1.6. Полотно пили повинно надійно закріплятися не повинно мати трі-щин зламаних зубців задирок. 6.7.2. Стрічкові пили 6.7.2.1. Частини стрічкової пили що обертаються і рухаються шківи полотно електродвигун належить закривати суцільним металевим кожухом. 6.7.2.2. Кришка кожуха пили повинна бути зблокована з пусковим пристроєм. 6.7.2.3. Висота розпилу повинна встановлюватися за допомогою спеціальної рухомої штанги яка надійно закріплюється на заданій висоті. 6.7.2.4. Неробоча частина полотна пили іззовні кожуха повинна бути закрита щитком що регулюється по висоті одночасно з рухомою штангою. Щиток треба фарбувати в червоний колір. 6.7.2.5. Для запобігання виліту розірваного полотна пили з кожуха необ-хідно встановлювати спеціальний уловлюючий пристрій. 6.7.2.6. Не дозволяється експлуатація полотна пили з нерозведеними зубцями тріщинами неповним з`єднанням кінців полотна за допомогою спаювання. Товщина спаю не повинна бути більше ширини розведення зубців полотна. 6.7.3. Дискові пили 6.7.3.1. Робочу частину диска пили належить закривати суцільним огородженням що виключає можливість випадкового доторкання до нього. 6.7.3.2. Внутрішню поверхню огороджувальних кожухів необхідно покривати звукопоглинаючим матеріалом. 6.7.3.3. Дискова пила повинна забезпечуватися спеціальним пристроєм для подачі кісток під диск. 6.7.4. Підіймально-опускні площадки 6.7.4.1. Для безпечної роботи на робочому місці розпилювача необхідно встановлювати стаціонарну або підіймально-опускну площадку з поручнями і зручним управлінням. 6.7.4.2. Висота підйому повинна обмежуватися кінцевим вимикачем і приймається не більше 1 8 м. 6.7.4.3. На платформі повинен бути настил що не дозволяє ковзання. 6.7.4.4. Платформа знизу по всьому периметру повинна мати суцільне огородження шириною 0 15 м і бути пофарбована в жовтий колір з чорними косими полосами згідно з вимогами ГОСТ 12.4.026-76*. 6.7.4.5. Для запобігання вільного падіння платформи у випадку поломки ланцюга або канату що її утримує повинен бути передбачений уловлюючий пристрій. 6.7.4.6. Для забезпечення зупинки і фіксації будь-яких проміжних положень площадки по всій висоті повинен бути передбачений автоматичний пристрій. 6.7.4.7. Довжина кабеля повинна виключати можливість його провисання. Для попередження кабеля від сповзання з ролика повинна бути передбачена спеціальна дужка. 6.7.5. Бокси 6.7.5.1. Рухома стінка боксу повинна обладнуватися противагою з огородженням і пристроєм для фіксації стінки боксу у піднятому положенні якщо ланцюги або канати на яких вона закріплена обірвуться. 6.7.5.2. Відстань від противаги до огородження має бути не менше 50 мм. 6.7.5.3. Для пом`ягшення удару і зниження шуму під противагою між дверима і підлогою необхідно встановлювати гумові або інші амортизатори. 6.7.5.4. Бокс повинен бути споряджений блокуванням яке автоматично знімає напругу у разі підніманні передньої стінки. 6.7.5.5. Стінка між площадкою для бійця худоби і боксом повинна бути суцільною висотою не нижче 0 8 м. Ширина сходів що ведуть на площадку повинна бути не менше 0 8 м. Вхід на площадку глушильника повинен закриватися перекладиною на висоті поруччя. 6.7.5.6. Передній торець підлоги необхідно фарбувати в жовтий колір з чорними косими смугами у відповідності з вимогами ГОСТ 12.4.026-76*. 6.7.5.7. Опускання передніх дверей і піднімання підлоги після вивантаження худоби з камери повинні здійснюватися автоматично. Самовільне відкривання боксу без вивантаження не дозволяється. 6.7.5.8. Усі металеві частини площадок і щиток керування повинні заземлюватися відповідно з вимогами ГОСТ 12.2.007.0- 75*. Щиток керування повинен бути укомплектований справними приладами амортизаторами вольтметрами транс-форматорами . 6.7.5.9. Під час роботи робоча напруга не повинна перевищувати значення на яке розрахован апарат для електроглушіння. 6.7.5.10. Підключення стека до шафи керування необхідно здійснювати за допомогою роз`єднувача конструкція якого повинна виключати можливість доторкання до токоведучих частин а шафа повинна закриватися на спеціальний замок. 6.7.5.11. Електрооглушувач стек а також вилка для глушіння тварин повинні мати надійно ізольовану ручку з закритим і ізольованим проводом захищеним гумовою трубкою від механічного пошкодження і попадання вологи. 6.7.6. Конвеєри підвісні 6.7.6.1. Обертові частини привода конвеєра муфти повинні бути закриті кожухами. Зірочки повинні бути огороджені і надійно закріплені. 6.7.6.2. На всіх відповідальних ділянках шляху стрілках поворотах і в місцях інтенсивного руху вантажів повинні встановлюватися запобіжні смуги-контррейки. 6.7.6.3. Підвісні шляхи і огороджувальні смуги з несправними ділянками не повинні використовуватися. 6.7.6.4. Тролеї повинні бути розраховані на статичне навантаження що перевищує номінальне значення маси вантажу на 25%. 6.7.6.5. Тролеї з пошкодженими ребордами вибоїнами і різною еліпсністю опорної поверхні збільшеним люфтом між отвором і віссю не повинні використовуватися. Гак тролеї разом з ланкою повинен вільно обертатися у скобі. 6.7.6.6. Тролеї повинні легко зніматися з підвісного шляху встановлюватися на нього і виключати можливість падіння з підвісного шляху під час експлуатації. 6.7.6.7. Конструкція гака тролея повинна виключати можливість падіння вантажу що пересувається. 6.7.6.8. На похилих ділянках підвісного конвеєра повинні бути встановлені уловлювачі його ходової частини що вступають в дію у випадку обриву ланцюга. 6.7.6.9. Натяжний ланцюг повинен бути натягнутий. Натяг повинен забезпечуватися гвинтовими або вантажними натяжними станціями. 6.7.6.10. На підвісному конвеєрі повинен бути пристрій що забезпечує від-ключення електродвигуна приводної станції у разі обриву ланцюга і подачу сигнала про аварію. Кнопки “СТОП” повинні встановлюватися на відстані не більше ніж 10 м одна від одної. 6.7.6.11. Після повного налагодження конвеєра і випробування його належить випробувати його тобто з повним навантаженням усіх вальців тролеїв з максимальним екплуатаційним вантажем кілька разів зупинити конвеєр і знову ввімкнути з повним навантаженням. 6.7.6.12. Допустиме питоме навантаження на 1 п. м підвісного конвеєра або шляху повинне бути зазначене на трафареті розміром не менше 0 5 х 0 3м і яке слід вивішувати на видному місці на початку і в кінці підвісного конвеєра або шляху. 6.7.7. Столи конвеєрні для дільниць нутрування і інспекції нутрощів тварин 6.7.7.1. Привід стола привідний і натяжний барабани повинні бути закриті суцільним огородженням. Зони набігання конвеєрної стрічки на барабан повинні бути огороджені. 6.7.7.2. На кожному робочому місці конвеєрного столу повинні бути встановлені аварійні кнопки “СТОП”. 6.7.7.3. Пускові пристрої повинні бути зблоковані з звуковою і світловою сигналізацією. 6.7.7.4. Конструкцією повинно бути передбачене натяжіння стрічки. 6.7.7.5. Конструкція конвеєрних столів повинна виключати можливість випадіння вантажа. Для цього по всій довжині повинні встановлюватися бортові огородження. 6.7.8. Установка для механічного знімання шкур з туш великої рогатої худо- би. 6.7.8.1. Установка повинна бути обладнана звуковою сигналізацією що попереджує про пуск агрегата і аварійними кнопками “СТОП” на кожному робочому місці. 6.7.8.2. Перо автоматичної стрілки повинно мати достатню міцність і не прогинатися. 6.7.8.3. Подача туш в агрегат повинна бути механізована. 6.7.8.4. Конструкція фіксаторів туш і шкур повинна забезпечувати надійне кріплення і повністю виключати розфіксацію і падіння вантажу а також гарантувати безпеку працівника у разі виконання операцій з фіксації. 6.7.8.5. На верхніх направляючих конвеєра передніх ніг по всій довжині у межах робочих місць бійців зайнятих фіксацією і підсічкою повинно бути передбачене огородження що виключає можливість випадкового травмування рук працівника. Вхідні двері огородження повинні блокуватися з пусковим пристроєм щоб попередити пуск приводу за відкритих дверях. 6.7.8.6. Конструкція лотка для збирання і відведення шкур з транспортеру повинна виключати намотування шкур на барабан. 6.7.8.7. На ділянці розфіксації передніх кінцівок на виході повинен бути передбачений блокуючий пристрій що виключає можливість попадання робочих в зону руху скалок. 6.7.8.8. Для зменшення інерційного руху конвеєрів агрегату повинно бути передбачене гальмо що забезпечує хід конвеєру не більше 0 02 м. 6.7.8.9. Повернення ланцюгів і гаків тролеїв повинно бути механізовано або здійснюватися по спускам. 6.7.9. Установка для механічного знімання шкур з туш свиней і малої рогатої худоби 6.7.9.1. Конструкція фіксаторів шкур і туш повинна забезпечувати надійне зручне і безпечне кріплення та повністю виключати розфіксацію і їх падіння. Місця скидання шкур повинні бути огороджені. 6.7.9.2. Установка і регулювання приводу а також очищення внутрішньої порожнини барабану на циліндрі повинні бути зручними. 6.7.9.3. Робочі пальці повинні бути справними і забезпечувати надійну фіксацію ціпків. 6.7.10. Шпарильний чан 6.7.10.1. Шпарильний чан повинен бути обладнаний місцевим витяжним пристроєм бортовим відсмоктувачем і зонтом терморегулятором і автоматичним регулятором рівня води. 6.7.10.2. Зовнішня поверхня чана повинна мати теплоізоляцію що забезпечує температуру не вище 450 С. 6.7.10.3. Запірне пристосування для випуску води із шпарильного чана повинно знаходитися у безпечному і зручному для обслуговування місці а злив води повинен здійснюватись закритим способом. 6.7.10.4. У разі розташування шпарильного чана разом із скрібмашиною необхідно мати запасну ручну лебідку для підіймання туш з чана у випадку пошкодження механізма скрібмашини. 6.7.11. Скрібмашина. 6.7.11.1. Рухомі частини машини повинні бути закриті кожухом. Для запобігання працюючих від бризок гарячої води на машині з торцевих сторін і зверху повинні бути встановлені щільні кожухи які легко знімаються під час періодичного чищенніямашини та її ремонті. 6.7.11.2. Для запобігання непередбаченному вмиканню скрібмашини повинен бути передбачений спеціальний пристрій. 6.7.12. Машина для миття туш свиней в шкурах. 6.7.12.1. Приводи щіток повинні розташовуватися в спеціальних відсіках і закриватися кришками для запобігання від розбризкування води. Щітки повинні бути огороджені кожухами. 6.7.12.2. Відкривання засувок дверей повинно бути легким і плавним з наступним вільним закриванням. 6.7.12.3. Над миючою машиною повинен бути встановлений витяжний зонт. 6.7.12.4. Для збирання відпрацьованної води повинен бути передбачений стік. Відведення відпрацьованної води в каналізацію повинно виконуватися закритим способом з розривом струменю. 6.7.13. Машина для обрізання рогів 6.7.13.1. Конструкція рухомого огородження повинна виключати можливість попадання рук працівника в небезпечну зону. 6.7.14. Машина для відділення щелепів великої рогатої худоби 6.7.14.1. Робоча зона маховика повинна бути огороджена прозорими щитками. 6.7.15. Машина для знімання копит 6.7.15.1. Балансир привід і рухомі частини машини повинні бути огороджені кожухами. 6.7.15.2. Машина повинна бути обладнана спеціальним пристроєм для ви-ділення знятого рогового башмака. 6.8. Обладнання для обробки субпродуктів 6.8.1. Машина для обробки шерстних і слизистих субпродуктів 6.8.1.1. Для відведення пари над машиною повинен бути встановлений витяжний зонт. 6.8.1.2. Температура зовнішньої поверхні машини не повинна перевищувати 45оС. 6.8.1.3. Для запобігання розбризкування води під час вивантаження субпродуктів на лотку розвантаження машини для обробки субпродуктів повинна бути заслонка. 6.8.1.4. Машина повинна мати спеціальний пристрій піддон та ін. що виключає розбризкування гарячої води і стікання її на підлогу. 6.8.2. Установка для обробки рубців 6.8.2.1. Шпарильна ванна повинна бути закрита кришками з ручками і споряджена патрубком для з`єднання з місцевою витяжною вентиляцією. 6.8.2.2. Труби паропроводів і гарячої води шпарильна ванна і центрифуга повинні мати теплоізоляцію температура поверхні якої не повинна перевищувати 450С. 6.8.2.3. Завантаження і розвантаження центрифуги повинно бути механізо-вано. 6.8.2.4. Керування засувками і затворами центрифуги повинно виконуватися дистанційно з пульту керування. 6.8.2.5. Привід конвеєра і пасова передача повинні бути зверху закриті постійно закріпленими кожухами спорядженими блокуючими пристроями. 6.8.2.6. Упори повинні забезпечувати стійке положення гака при підвішуванні рубців. 6.8.2.7. Шланги подачі стисненого повітря повинні бути надійно зокріплені на нипелях хомутами. 6.8.2.8. Площадки для завантаження рубців на конвеєр повинні бути огороджені. 6.8.3. Агрегат для обробки свинячих голів 6.8.3.1. Обертові і рухомі частини агрегата клинопасові передачі конічні зубчасті колеса ланцюгова передача транспортера зірочки ручного приводу цепного конвеєра повинні бути закриті суцільними огородженнями. 6.8.3.2. Для запалювання пальників повинен використовуватися спеціальний пальник на довгому держаку. У разі обпалювання паяльними лампами лампи повинні мати пружинні запобіжні клапани які відрегульовані на заданий тиск а лампи ємкістю 3 л - манометри. 6.8.3.3. Усі робочі площадки і драбини повинні бути огороджені. 6.8.3.4. Шпарильний чан і обпалювальний пристрій повинні мати пристосування для відведення пари і продуктів згорання газів. 6.8.3.5. Корпус агрегату для оброблення свинячих голів повинен бути теплоізольований. Вана для шпарення голів повинна зачинятися відкідною кришкою. 6.8.3.6. Печі для обпалювання повинні бути обладнані приладами контролю і регулювання в системі подання газу рідкого пального а також приладами контролю і регулювання подачі повітря або пари . 6.8.3.7. Піч повинна бути обладнана витяжним зонтом з поворотною заслін-кою для регулювання тяги під час обпалювання. 6.8.3.8. Піч для обпалювання повинна мати захисний екран а також тепло-ізоляцію. Температура зовнішніх стінок печі в зоні обслуговування не повинна перевищувати 45оС. 6.8.4. Барабан для промивання субпродуктів 6.8.4.1. Привід і частини робочого барабану що виступають над станиною повинні бути закриті кожухом. 6.8.4.2. Миючий барабан повинен мати піддон з патрубком для спуску стіч-них вод безпосередньо в каналізацію з розривом струменю. 6.8.4.3. Площадка для обслуговування і драбина повинні мати огородження. 6.8.4.4. Перед барабаном повинен бути встановлений змішувач гарячої і холодної води. 6.8.4.5. Миючий барабан періодичної дії повинен мати кожух з люком зблокований з пусковим пристроєм що запобігає пуск барабана у разі відчинення люка а також пристрій для сполучення завантажувального отвору барабана і люка кожуха у разі зупинці машини. 6.8.5. Машина для розруба голів тварин 6.8.5.1. Машина повинна мати пристрій що фіксує голову під час подачі робочого столу до нерухомого ножа а також прилади контролю і регулювання тиску. 6.8.5.2. Пуск столу машини машини для розруба голів повинен передбачений за допомогою обох рук і виключати пуск машини однією рукою. 6.8.5.3. Зона дії ножа повинна бути огороджена. На лезі ножа не повинно бути тріщин задирок. 6.8.5.4. Регулювання тиску в системі повинно здійснюватися за допомогою регулятора тиску. 6.8.6. Центрифуги сепаратори 6.8.6.1. Конструкцією центрифуги повинно передбачатися виключення розбризкування і підтікання води. 6.8.6.2. Кришка центрифуги періодичної дії повинна блокуватися з пусковим пристроєм щоб виключити можливість вмикання центрифуги у разі відкритій кришці. 6.8.6.3. Для швидкої зупинки ротора після відключення електродвигуна в конструкції центрифуги повинно передбачатися гальмо. 6.8.6.4. Центрифуги відкритого типу для обробки субпродуктів повинні мати конусні кришки з отворами для завантаження сировини в барабан. 6.8.6.5. Ротор центрифуги для обробки слизистих і шерстних субпродуктів повинен бути динамічно збалансований. 6.8.6.6. На кожусі центрифуги повинна бути табличка з вказівкою заводу-ви-готовлювача дати випуску допустимої частоти обертів максимального завантаження. 6.8.6.7. Сепаратори повинні встановлюватися на жорсткому фундаменті на віброізолюючих опорах. Фундаментні болти не повинні торкатися стінок отворів в станині. 6.8.6.8. Кожний сепаратор повинен бути споряджений окремим пусковим пристроєм розташованим поруч. 6.8.6.9. Число обертів барабану повинно відповідати паспортному і переві-рятися тахометром та пульсатором. Робота сепаратора без справного тахометра і пульсатора не дозволяється. 6.8.6.10. На корпусі тахометра повинна бути нанесена червоною фарбою лі-нія яка вказує максимально допустиму робочу швидкість. 6.8.6.11. Сепаратор повинен бути обладнаний надійним гальмовим пристро-єм для швидкої і плавної зупинки обертання барабана сепаратора. 6.8.6.12. Під час розбирання сепаратора необхідно користуватися спеціальними пристосуваннями з`ємниками і інструментом а для пересування важких деталей - підіймальним механізмом тельфером . 6.8.7. Пристосування і столи 6.8.7.1. Спуски і жолоба повинні бути міцними вологонепроникними легко очищатися виключати викид сировини і забезпечувати плавне їх переміщення. 6.8.7.2. Перекидні ковші повинні мати міцні запори з пристроєм що не дозволяє самовільного їх перекидання відкривання . 6.8.7.3. Столи для приймання і обробки субпродуктів повинні бути рівними без задирок мати борта для запобігання падіння сировини що оброблюється на підлогу. Столи повинні мати отвори для організованого стоку води. 6.8.7.4. Стіл для обробки ліверу повинен бути обладнаний гачками для продуктів що оброблюються і душем. 6.9. Обладнання для обробки кишок 6.9.1. Машина для обробки кишок 6.9.1.1. Вальцеві кишкові машини повинні мати блокуючий пристрій що відключає привід машини у разі підйому огородження або розведення валків під час намотування кишок. 6.9.1.2. Робочі валки для обробки кишок повинні бути повністю закриті огородженням які мають прорізь для заправки кишок. Місце заправки кишок для об-робки повинно бути вказане на корпусі чітким знаком стрілкою . 6.9.2. Шлямувальні барабани 6.9.2.1. Шлямувальні барабани треба закривати кожухами з дверцятами які повинні бути зблоковані з пусковим пристроєм. 6.9.2.2. Шлямувальні барабани повинні оснащуватися пристосуванням що вказує несуміщення завантажувального отвору барабана і дверцят кожуха. 6.9.2.3. Пускове пристосування повинно мати блокуючий пристрій що виключає привід машини у разі відкривання двері кожуха. 6.9.2.4. Завантаження кругів у шлямувальний барабан повинно здійснюва-тися тільки механізованим способом. 6.9.2.5. У разі встановлення шлямувального барабану необхідно передбачати вільний доступ для огляду ремонту і очищення його як зовні так і всередині. 6.9.2.6. Столи повинні бути покриті листами алюмінію або нержавіючої сталі з рівною без швів поверхнею і обладнані бортиками висотою 20-40 мм 6.10. Обладнання для переробки жиросировини 6.10.1. Промивні і охолоджувальні чани 6.10.1.1. Верхні краї промивних і охолоджувальних чанів повинні бути розташовані над підлогою або площадкою на висоті не менше 1 м. 6.10.1.2. Уся запірна і регулююча арматура повинна розташовуватися над поверхнею чанів у зручному для обслуговування місці. 6.10.2. Відкриті котли для витоплювання жиру 6.10.2.1. Завантаження відкритих котлів повинно бути механізовано. 6.10.2.2. Відкриті котли повинні бути споряджені площадками. Верхня кромка котлів повинна бути вище площадки не менш ніж на 1 м. 6.10.2.3. По всій верхній частині котлів повинно бути огородження. 6.10.2.4. Відкриті котли повинні бути оснащені справними контрольно-вимі-рювальними приладами термометрами манометрами і запобіжними пристроя-ми запобіжними клапанами переливною трубою мати площадки для обслугову-вання. 6.10.2.5. Відкриті котли з мішалками які підіймаються повинні мати надійне огородження приводів редукторів блоків тросів і противаг. 6.10.2.6. Противаги повинні забезпечувати фіксацію у будь якому положенні мішалки і кришки . 6.10.2.7. Завантажувальна горловина котла патрубки зливу жиру і бульону повинні мати захисні козирки. 6.10.3. Автоклави і апарати для витоплювання жиру 6.10.3.1. Будова і експлуатація автоклавів і апаратів для витоплювання жиру повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском. 6.10.3.2. Автоклави і апарати повинні бути оснащені блокуючими пристроями що виключають можливість відкриття кришки за наявності в них тиску. 6.10.3.3. В автоклавах і апаратах повинні застосовуватися прокладки тільки заводського виготовлення. 6.10.3.4. На автоклавах і апаратах які мають механізм відкривання кришок повинні бути встановлені кінцеві вимикачі що обмежують хід гвинта. 6.10.3.5. Контрвантажі кранів автоклавів і апаратів повинні бути огороджені а маса їх відрегульована так щоб виключалася можливість вільного опускання кришок. 6.10.4. Відстійник жиру 6.10.4.1. Відстійник жиру повинен бути забезпечений місцевою вентиляцією. 6.10.4.2. Відстійник повинен бути закритий решітчатою кришкою закріпле-ною на болтах. 6.10.4.3. Для контролю за температурою жиру на корпусі відстійника повинен бути встановлений термометр. 6.10.4.4. Запірна арматура вентилі крани на трубопроводах холодної води пару зливу води з рубашки зливу фузи жиру повинна мати надійне ущільнен-ня що не дозволяє витоку пари і води. 6.10.4.5. На переливному трубопроводі і трубопроводі скидання води запо-біжному не повинна стояти запірна арматура. 6.10.4.6. Для запобігання виникнення тиску в рубашці відстійника жиру переливна труба і труба скидання води повинні бути з`єднані з атмосферою. 6.10.4.7. Конденсат що стікає по переливній трубі і трубі скидання води повинен відводитися у каналізацію. 6.10.5. Механічне обладнання 6.10.5.1. Вовчок для подрібнювання жиру-сирцю повинен бути обладнаний відкидним столом і підніжкою що забезпечують зручність під час санітарній обробці і розбиранні ріжучого інструменту. Для проштовхування сировини у разі необхідності повинні бути передбачені товкачі що забезпечують безпеку і зручність в роботі. 6.10.5.2. Подрібнювачі повинні мати звукову або світлову попереджувальну сигналізацію. 6.10.5.3. Сито повинно бути закрито надійним огородженням. 6.10.5.4. Шнеки подачі і пресування шестерні пресів повинні бути щільно і надійно закриті щитками кожухами кришками так щоб руки працюючого не потрапили в частини пресу що обертаються. 6.11. Обладнання для варки кормів 6.11.1. Баки передувні 6.11.1.1. Конструкція і експлуатація баків передувних повинна відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском. 6.11.1.2. У приміщеннях де встановленні передувні баки повинні бути передбачені вентиль на магістралі передачі стисненого повітря в цех і вентилі до кожного баку. 6.11.1.3. Баки передувні повинні бути оснащені запобіжним клапаном мано-метром пробно-спускним і зливним кранами. Встановлення запірної арматури між баком і запобіжним клапаном не дозволяється. 6.11.1.4. Бак передувний повинен мати затвор шиберний конусний клапанний що герметично закриває завантажувальну горловину. 6.11.1.5. Передувні баки повинні мати блокування що виключає можливість подачі повітря на передувку у разі відкритого затвору або відкриття затвору під час передувки. 6.11.1.6. На передувному баці повинно бути передбачене блокування що попереджає відкривання затвора за наявності відповідного тиску. 6.11.1.7. Завантаження передувних баків повинно бути механізоване. 6.11.1.8. На баках передувних повинен бути встановлений сигналізатор верхнього рівня заповнення баку. 6.11.1.9. Крани керування і манометр повинні бути винесені на пульт керування. 6.11.1.10. Арматура повинна мати надійне ущільнення що не дозволяє пропуск рідини і повітря пари . 6.11.1.11. Зусилля поворотів важелів керування подачею повітря до пневмозатворів і на передувку не повинно перебільшувати 4 кгс. 6.11.1.12. На баці передувному повинен бути встановлений люк для ревізії. 6.11.1.13. Для санітарної обробки бака передувного повинно бути передбачено приєднання його до паропроводу з тиском до 3 ата. 6.11.2. Віяльні преси 6.11.2.1. Регулювання подачі шквари в прес повинно виконуватися спеці-альним важелем. 6.11.2.2. У віяльних пресах насос високого тиску повинен бути споряджений всмоктуючим нагнітальним і запобіжним клапанами. 6.11.2.3. Огородження пресу повинно виключати можливість попадання рук працюючих у небезпечну зону пресуючої подушки . 6.11.2.4. Задня частина столу повинна мати обмежувальні упори. 6.11.2.5. У насосі віяльного преса повинен бути передбачений автоматичний пристрій що вимикає привід нагнітального насосу 6.11.3. Прес для віджимання вологи з каниги. 6.11.3.1. На приймальному бункері пресу повинна бути закріплена болтами решітка. 6.11.3.2. Підведення каниги до пресу від дозуючого пристрою приймального бункеру повинно виключати можливість проникнення рук оператора в заванта-жувальний бункер пресу. 6.11.3.3. Підведення каниги до пресу і приєднання пресу до каналізації повинно виключати можливість витікання вологи. 6.12. Обладнання для обробки і консервування шкур 6.12.1. Силові подрібнювачі дробарки 6.12.1.1. Огородження приводу і завантажувального бункеру подрібнювача повинно бути зблоковано з пусковим пристроєм щоб запобігти пуск приводу у разі знятого огородження. 6.12.1.2. Завантаження сировини в подрібнювач повинно проводитися меха-нізованим способом. 6.12.1.3. Подрібнювачі повинні мати запобіжні пристрої для зупинки машини у разі перевантаження. 6.12.1.4. Для запобігання випадання шматків сировини у разі її подріблення повинен бути встановлений спеціальний лоток. 6.12.1.5. Для уловлювання металевих сторонніх предметів необхідно перед подрібнювачем встановлювати магнітний сепаратор. 6.12.1.6. Не дозволяється завантаження сировини у подрібнювач з боку ел-ектродвигуна. 6.12.2. Мийні барабани 6.12.2.1. Машини безперервної та періодичної дії повинні бути обладнані піддоном з ухилом у бік зливного патрубка. 6.12.2.2. У мийному барабані періодичної дії кожух повинен бути зблокований з пусковим пристроєм який попереджує пуск барабана у разі відкритого люка. 6.12.3. Підвісні барабани 6.12.3.1. Обертові частини приводу барабану повинні мати суцільне огород-ження. Барабан з усіх боків повинен бути огороджений. 6.12.3.2. Барабан повинен мати звукову сигналізацію що попереджує про його включення. 6.12.3.3. Барабани повинні виготовлятися з суцільних дерев`яних брусів і стягуватися сталевими обручами. 6.12.3.4. Для завантаження і розвантаження шкур на барабані повинна бути передбачена відкидна кришка з ущільненням і клямкою. 6.12.3.5. Для запобігання скручування шкур у барабані повинен бути передбачений пристрій для автоматичного реверсивного руху барабана через визначе-ні інтервали часу. Конструкція підвісного барабану повинна забезпечувати фікса-цію люка у крайньому нижньому положенні під час розвантаження шкур. 6.12.3.6. Розвантаження шкур належить проводити після спуску відпрацьо-ваного тузлуку в спеціальний приямок коли відкритий люк знаходиться у край-ньому нижньому положенні. 6.12.4. Мездрильні машини 6.12.4.1. Усі приводні частини машини і ножевий вал повинні мати огородження. 6.12.4.2. У мездрильній машині повинно бути блокування що запобігає зворотньому обертанню валів. 6.12.4.3. З`ємні відкидні огородження робочих частин повинні мати блокування що забезпечує зупинку машини у разі знятого огородження і попереджує пуск приводу у разі відчинення огородження. 6.12.4.4. Запобіжна планка повинна забезпечувати надійний захист рук пра-цівника від попадання їх в робочу зону. 6.12.4.5. Мездрильні машини належить обладнувати пристроєм що забезпечує безпечну заточку ножів без вилучення з машини ножового валу. 6.12.4.6. Під час обслуговування машини двома працівниками пуск її повинен здійснюватися за натиском обох педалей. Педалі повинні бути зблоковані таким чином щоб пуск машини не можна було здійснювати без натиску на педаль що знаходиться в зоні обслуговування другого працівника. 6.12.5. Протитечійний шнековий апарат 6.12.5.1. Протитечійний шнековий апарат повинен бути оснащений автоматичним керуванням. 6.12.5.2. Апарат повинен мати не менше 3-х зупиняючих кнопок: на пульті керування на завантажуванні і на розвантажуванні. 6.12.5.3. Протитечійний шнековий апарат повинен бути з усіх боків огороджений поручнями. 6.12.5.4. В апараті повинна бути передбачена звукова сигналізація що опо-віщає про початок завантаження шкур. 6.12.5.5. Апарат повинен заповнюватися розсолом перед завантаженням його шкурами. 6.12.5.6. У кожної секції барабану повинні бути оглядові люки закриті від-кидними кришками з ущільнюючими прокладками і запірними пристосуваннями. 6.12.5.7. Лопать розвантажувальної секції повинна бути обладнана стопорним гвинтом та шарніром які дозволяють змінювати її положення під час розвантаження шкур з барабану. 6.13. Підіймально-транспортне обладнання 6.13.1. Автонавантажувачі 6.13.1.1. Автонавантажувачі з механічною системою підіймання вантажу по-винні бути обладнані кінцевими вимикачами для обмеження підіймання вантажу і опускання підіймального пристрою. 6.13.1.2. Кінцеві вимикачі повинні зупиняти пристрій підіймання вантажу на відстані не менше 0 2 м до верхнього граничного положення. 6.13.1.3. Автонавантажувачі повинні бути обладнані надійними гальмами що забезпечують гальмовий шлях не більше 1 5 м звуковим сигналом стоп-сигналом робочим освітленням фарами пристроєм який запобігає використання машини сторонньою особою. 6.13.1.4. Автонавантажувачі повинні бути обладнані дзеркалами заднього виду склоочищувачами глушниками та iскрогасними пристроями. 6.13.1.5. За виявленні несправності у роботі машини водій зобов'язаний припинити роботу сповістити про це осіб які відповідають за технічний стан механізмів. 6.13.2. Електрифікований транспорт 6.13.1. Будова машин наземного безрейкового електрифікованого транспор-ту електронавантажувачі електровізки повинні відповідати вимогам ГОСТ 18962-86*. 6.13.2.2. Електрифікований транспорт повинен бути обладнаний гальмами що забезпечують гальмовий шлях не більше1 5 м за швидкості 10 км/год ручним і ножним управлінням звуковим сигналом стоп-сигналом робочим освітленням фарами а також пристроями які виключають можливість використання машин сторонніми особами відключають двигун переміщення та включають гальма за звільненні сидіння водієм. 6.13.2.3. Електронавантажувачі повинні мати спеціальні пристрої що охороняють механізми підіймання від перевантаження. 6.13.2.4. Перед початком роботи електрифікованого транспорту необхідно перевіряти дію рульового управління гальм гiдросистем. 6.13.2.5. Механізми з висотою підіймання понад 2 м повинні бути обладнані огородженням над головою водія або кабіною. 6.13.2.6. У електронавантажувачів які мають гідравлічний механізм підій-мання в гідросистемі повинен бути запобіжний клапан або інший запобіжний пристрій який спрацьовує у випадку перевищення тиску у циліндрі на 5% більше робочого. 6.13.3. Конвеєри 6.13.3.1. У місцях передачі вантажу що транспортується з одного конвеєру на інший або на автомобіль повинні бути передбачені пристрої що виключають можливість падіння вантажу з конвеєра. 6.13.3.2. Рухомі частини конвеєрів приводні барабани натяжні пристрої опорні рами ремінні передачі шкiви до яких можливий доступ обслуговуючого персоналу та осіб які працюють поблизу конвеєра повинні бути огороджені. Огородження повинне бути виготовлене з металевих листів або сіток з розмірами вічок не більше 0 02х0 02 м. 6.13.3.3. Конвеєри що встановлені нижче рівня підлоги повинні бути огороджені по всій довжині поручнями висотою не менше 1 0 м від рівня підлоги. 6.13.3.4. На пересувних конвеєрах для тарних вантажів з обох сторін стрічки повинні бути укріплені борти. Для приймання вантажу з транспорту треба встановлювати спеціальний приймальний стіл. 6.13.3.5. Перед початком роботи на пересувних конвеєрах необхідно переві-ряти правильність їх установки та стійкість надійність кріплення огорож на при-водному механізмі стан електропроводки електрообладнання та заземлення. 6.13.3.6. Не дозволяється працювати з пересувними конвеєрами за несп-равній ходовій частині відсутності обмежувального болта на підйомній рамі. 6.13.3.7. Стаціонарні конвеєри повинні бути обладнані приймальними платформами або столами. 6.13.3.8. Роликові конвеєри рольганги повинні відповідати наступним вимогам: відстань між осями роликів повинна бути такою щоб вантаж спирався не менше ніж на три ролики; ширина вантажу що переміщується не повинна бути більше ширини полотна рольганга; рольганги повинні бути огороджені з обох боків бортами. 6.13.3.9. Роликові конвеєри повинні мати в розвантажувальній частині обмежувальні упори і пристрої для гасіння iнерцiї рухомого вантажу. 6.13.3.10. Стрічкові конвеєри повинні мати пристрої для автоматичного натяжіння стрічок. Натяжний пристрій повинен бути огороджений. 6.13.3.11. На стрічкових конвеєрах довжиною понад 15 м повинні бути передбачені направляючі та центруючі пристрої. 6.13.3.12. Швидкість руху стрічки конвеєра за ручним зніманням вантажу вагою до 5 кг повинна бути 0 5 м/сек та 0 3 м/сек якщо вага вантажу більше 5 кг. 6.13.3.13. Нахил конвеєрів не повинен перевищувати 300. Приводи похилих конвеєрів повинні бути обладнані автоматичними гальмами що виключають можливість руху стрічки під дією маси вантажу. 6.13.3.14. Не дозволяється опиратися на конвеєр переходити через транспортну стрічку регулювати її натяжіння під час роботи конвеєра. 6.13.4. Талі лебідки 6.13.4.1. Під час роботі з талями необхідно додержуватися вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів та ГОСТ 22584-88 і експлуатаційної документації заводу-виготовлювача. 6.13.4.2. Електричний таль повиннен бути забезпечений гальмами заземлюючими пристроями обмежниками ходу та підіймання. 6.13.4.3. Талі повинні бути встановлені на спеціальних опорах. Не дозволяється закріплювати блоки і талі за стойки стіни дерев`яні бруски та інші елементи складів і навіси рамп. 6.13.4.4. Відстань від підлоги до гака таля тельфера який знаходиться у верхньому положенні повинна бути не менше 3 м. 6.13.4.5. Вантажні гаки повинні бути споряджені запобіжними замками які попереджують самовільне вивільнення з`ємного вантажозахоплювального пристрою. 6.13.4.6. Пускові апарати ручного керування які застосовуються на тельферах і талях повинні мати пристрої для самоповернення в нейтральне положення. 6.13.4.7. Технічний огляд таля повинен проводитися один раз на 10 днів за умови щоденній її експлуатації і кожний раз після довготривалої перерви в її роботі. 6.13.4.8. Під час керування таллю треба знаходитися з боку відкритої частини барабану. 6.13.4.9. Під час підніманні вантажу необхідно спочатку підняти вантаж на висоту 0 1 м і переконатися в надійності гальмівної системи. 6.13.4.10. Під час опускання і піднімання вантажу не дозволяється відтягувати його в бік. 6.13.4.11. Пристосування для керування лебідкою повинно бути розташоване збоку від вантажу туші на відстані 1 2-1 5 м. 6.13.4.12. На всіх площадках і галереях призначених для обслуговування лебідок повинні бути поручні висотою 1 м. 6.13.5. Автотранспорт 6.13.5.1. Експлуатація утримання технічне обслуговування і ремонт автотранспорту що належить підприємству а також організація вантажо-розван-тажувальних робіт на території підприємства із застосуванням транспортних засобів сторонніх організацій повинні здійснюватися у відповідності з вимогами Правил охорони праці на автомобільному транспорті. 6.13.6. Залізничний транспорт 6.13.6.1. Залізничні шляхи і споруди на території підприємства повинні відповідати вимогам СНиП 2.05.07-91. 6.13.6.2. Експлуатація і ремонт залізничних шляхів будівель рухомого складу що належить підприємству а також організація безпечного виконання вантажо-розвантажувальних та інших робіт пов`язаних з експлуатацією залізничних шляхів повинні проводитися у відповідності з вимогами Правил безпеки при експлуатації електровозів тепловозів і мотор-вагонного складу Правил техніки безпеки і виробничої санітарії при навантажо-розвантажувальних роботах на залізничному транспорті. 6.14. Холодильне обладнання 6.14.1. Прийняття в експлуатацію змонтованої або реконструйованої холо-дильної установки проводиться у відповідності з ДБНА 3.1.3-94 СНиП 3.05.05-84 та Правилами будови і безпечної експлуатації аміачних холодильних установок Правилами будови і безпечної експлуатації фреонових холодильних установок 6.14.2. Для безпечної експлуатації обладнання необхідно додержуватися Правил будови і безпечної експлуатації аміачних холодильних установок Правил улаштування і безпечної експлуатації холодильних систем інструкцій заводів - виготовлювачів ПУЕ цих Правил. 6.14.3. Для забезпечення утримання холодильних установок у справному стані і безпечних умов їх експлуатації керівник підприємства забов`язаний призначити з числа інженерно-технічних працівників що мають практичний стаж по експлуатації холодильних установок і які пройшли навчання та перевірку знань в установленому порядку відповідального за справний стан і безпечну експлуатацію холодильних установок а також відповідального по нагляду за технічним станом установок. 6.14.4. У машинному відділенні на видному місці повинні бути вивішені зат-верджені керівником інструкції та довідкова інформація: з будови і безпечної експлуатації аміачних холодильних установок; з експлуатації холодильної системи охолоджувальних пристроїв ; з обслуговування контрольно-вимірювальних приладів і автоматики; з пожежної безпеки; з охорони праці надання долікарняної допомоги у разі отруєння аміаком дії персоналу по усуненню прориву аміаку та у разі появі аварійної ситуації ; річні та місячні графіки проведення планово-попереджувального ремонту; схеми аміачних водяних і інших трубопроводів; покажчики розміщення засобів індивідуального захисту; номери телефонів швидкої допомоги пожежної команди диспетчера електромережі міліції відповідального за справний стан і безпечну експлуатацію холодильної установки домашній телефон організації яка обслуговує автома-тизовану холодильну установку. Номери цих телефонів мають бути вивішені також на посту охорони. 6.14.5. У машинному відділенні повинен бути журнал спостережень. Черговий обслуговуючий персонал протягом зміни повинен заносити в журнал спостережень записи про виявлені недоліки в роботі холодильних установок які пов`язані з безпечною експлуатацією і про прийняті заходи по їх усуненню. 6.14.6. Роботи не зв`язані з обслуговуванням холодильної установки повинні проводитись з оформленням наряду-допуску на роботи підвищеної небезпеки. Ремонтні роботи а також очищення батарей у разі відтаванні інею повинні проводитись під контролем особи відповідальної за експлуатацію холодильної установки або особи яка її замінює. 6.14.7. Перевірку і обкатку аміачних компресорів після монтажу і ремонту необхідно виконувати у відповідності з інструкціями заводів-виготовлювачів. 6.14.8. Пуск компресора в роботу - первісний після тривалої зупинки ремонту профілактики а також після зупинки його у разі спрацювання приладів аварійного захисту необхідно виконувати в режимі ручного керування із закритим всмоктуючим вентилем. 6.14.9. Кожухотрубні випарники і конденсатори а також ресивери повинні бути споряджені пружинними запобіжними клапанами через які передбачається випуск парів аміаку в атмосферу по трубі яка повинна виводитися на 1 м вище карнизу найбільш високої будівлі розташованої в радіусі 50 м. 6.14.10. Запобіжні клапани апаратів повинні бути відрегульовані на тиск визначений заводом-виготовлювачем. Запобіжні клапани належить перевіряти не рідше 1 разу на рік. 6.14.11. Всмоктування парів аміаку компресорами повз віддільник рідини або посудини яка його замінює не дозволяється. 6.14.12. На всмоктуючому нагнітальному і масляному трубопроводах компресора повинні встановлюватися запломбовані мановакууметри і манометри. Перевірки і пломбування манометрів повинні виконуватися кожний рік або після кожного ремонту. 6.14.13. Під час експлуатації повинна підтримуватися максимальна герметич-ність аміачної системи. Місця витікання треба визначати тільки спеціальними хімічними індикаторами. Витікання аміаку через сальники компресора повинно бути усунено негайно у разі його виявлення. Відкривати компресори демонтувати апарати трубопроводи і арматуру дозволяється тільки після видалення з них аміаку. Виконання цих робіт без протигаза з фільтруючою коробкою марки КД і гумових рукавичок не дозволяється. 6.14.14. Не дозволяється переповнювати систему аміаком виконувати вприскування рідкого аміаку у всмоктуючий трубопровід компресора. 6.14.15.Трубопроводи треба фарбувати в різні кольори: аміачні всмоктуючі - у синій; нагнітальні - у червоний; рідинний - у жовтий; розсольні - у сірий; водяні - у зелений. Поблизу кожного вентиля треба чорними стрілками вказувати напрям руху холодильного агенту води розсолу. 6.14.16. Під час проведення ремонтних і профілактичних робіт для освітлення необхідно застосовувати переносні вибухобезпечні лампи напругою не вище 42 В. 6.14.17. Після ремонту і профілактики холодильного обладнання а також після вимушеної зупинки компресора чергова зміна може проводити пуск його тільки після письмового дозволу особи відповідальної за справний стан і безпечну експлуатацію або особи яка його замінює після особистої перевірки що пуск компресора можливий і безпечний. 6.14.18. Доступ до рухомих частин машин дозволяється тільки після повної зупинки і заходів щодо запобігання пуску її сторонніми особами. 6.14.19. На компресорах і насосах що працюють в автоматичному режимі по-винні бути на видному місці вивішені таблички з написом: ОБЕРЕЖНО! ПУСКА-ЄТЬСЯ АВТОМАТИЧНО. 6.14.20. Для негайної зупинки компресорів у машинному відділенні і назовні його належить встановлювати спеціальні вимикачі або кнопки які забезпечують відключення силового електрообладнання холодильної установки. Одночасно повинна вмикатися аварійна витяжна вентиляція з восьмиразовим обміном повітря за годину. 6.14.21. Механічне очищення від водяного каменя труб конденсатора повинно виконуватись під керівництвом особи відповідальної за справний стан і безпечну експлуатацію холодильних установок і тільки після звільнення конденсатора від аміаку. 6.14.22. У системах охолодження з проміжним теплоносієм необхідно пері-одично не рідше одного разу в місяць перевіряти його на наявність у ньому амі-аку. 6.14.23. В умовах експлуатації повинна підтримуватись максимальна щіль-ність аміачної системи. Для виявлення місць витіку аміаку необхідно користуватися хімічними і іншими спеціальними індикаторами. 6.14.24. Усі запірні вентилі на аміачних нагнітальних трубопроводах на зливних трубах віддільників рідини та розділювальних посудин повинні бути також запломбовані у відкритому положенні. Про всі випадки пломбування вентилів і знімання пломб необхідно проводити запис у журналі спостережень. 6.14.25. На щиту регулюючої станції біля кожного регулюючого вентиля повинен бути напис із зазначенням який апарат або яке охолоджуване приміщення обслуговує регулюючий вентиль. 6.14.26. У місцях де аміачні арматура і трубопроводи можуть бути пошкод-жені транспортними засобами або вантажами повинні бути влаштувані металеві захисні огорожі. 6.14.27. У холодильних камерах не дозволяється укладання вантажів впритул до стельових і пристінних аміачних батарей повітроохолоджувачів а також на труби батарей і з`єднувальні трубопроводи. Необхідно додержуватись відстаней від батарей до вантажного штабеля відповідно до виробничих інструкцій. 6.14.28. У холодильних камерах що обладнані батареями безпосереднього охолодження відтавання необхідно проводити регулярно запобігаючи надмір-ному накопиченню снігу і льоду. 6.15. Посудини шо працюють під тиском 6.15.1. Посудини що працюють під тиском повинні відповідати Правилам будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском. 6.16. Немеханічне обладнання 6.16.1. Інструменти пристосування тара 6.16.1.1. Працівники підприємства повинні бути забезпечені справним інст-рументом. 6.16.1.2. Рукоятки ножів повинні мати виступи які охороняють руку від зіс-ковзування на лезо. 6.16.1.3. Видача інструменту повинна проводитись по осибистій картці. Після закінчення роботи і під час обідньої перерви кожен працівник повинен здати інструмент на зберігання комірнику майстру бригадиру . Зберігання ножів повинно здійснюватись в окремому приміщенні або шафі що замикаєтся. 6.16.1.4. Для перенесення і тимчасового зберігання ножів гачків і мусатів повинні бути передбачені спеціальні футляри які повністю укривають лезо ріжучих інструментів стержні мусатів і вістря гачків. 6.16.1.5. Для правки ручного інструменту повинні використовуватися мусати заводського виготовлення. Рукоятка мусата повинна мати кільце що охороняє руку від порізу під час правці ручного інструменту. 6.16.1.6. У разі сточування клинків ножів по ширині більш ніж на 40% або несправності інструмент повинен бути замінений. 6.16.1.7. Різальний ручний інструмент на заточку повинен збиратися на робочих місцях і переноситися у спеціальному зачиненому ящику з ручкою і прорі-зами для інструменту. 6.16.1.8. Заточка різального інструменту повинна проводитись в окремому приміщенні спеціально виділеним працівником з додержанням вимог ГОСТ 12.3.028-82*. 6.16.1.9. Довжина робочих місць на операціях що виконуються за допомогою ножів повинна бути не менше ніж 1 6 м . 6.16.1.10. Ручний слюсарно-ковальський інструмент повинен оглядатися безпосередньо перед застосуванням. Несправний інструмент підлягає вилученню. 6.16.1.11. Ручки молотків кувалд та іншого інструменту ударної дії повинні виготовлятися із сухої деревини твердих листових порід або із синтетичних матеріалів що забезпечують їх експлуатаційну міцність і надійність в роботі. 6.16.1.12. Ручки молотків кувалд ножів повинні мати по всій довжині в розтині овальну форму бути гладкими без тріщин. 6.16.1.13. Інструмент ударної дії зубила бородки повинен мати гладку затилкову частину без тріщин задирок наклепів і скосів. На робочій частині інструмента не повинно бути пошкоджень. 6.16.1.14. Ключі гайкові односторонні глухі двосторонні із змінними головками та ін. повинні бути без тріщин і задирок. 6.16.1.15. Розміри зіву захоплювача гайкових ключів не повинні перевищувати розмірів головок болтів більш ніж на 0 3 мм. 6.16.1.16. Рукоятки лопат повинні міцно закріплюватися в держаках і бути гладкими. 6.16.1.17. Ломи повинні бути прямими з відтягнутими і загостреними кінця-ми. 6.16.1.18. Поверхні металевих ручок кліщів повинні бути гладкими без задирок зазубрин та вм`ятин і очищеними від окалини. З внутрішньої сторони ручок кліщів повинен бути упор що запобігає затисненню пальців руки. 6.16.1.19. Ручні інструменти з приводом повинні мати справні засоби захисту згідно з ГОСТ 12.2.010-75* ГОСТ 12.2.013.0-91. 6.16.1.20. Лещата на верстаках повинні бути укріплені так щоб їх губки знаходились на рівні опущеного ліктя працюючого і забезпечували надійний затиск виробу. 6.16.1.21. Відстань між лещатами на верстаках повинна відповідати розміру оброблювальних деталей але бути не менше 1 м. 6.16.1.22. Рухомі частини лещат повинні переміщуватися без заїдань ривків і надійно фіксуватися в належному положенні. 6.16.1.23. Пластинчасті зварні штамповані ланцюги що застосовуються на вантажопідіймальних машинах і для виготовлення стропів повинні відповідати нормативній документації та мати сертифікат виготовлювача. 6.16.1.24. З`ємні вантажозахоплювальні пристрої повинні піддаватися періо-дичному огляду особою відповідальною за їх технічний стан в установлені експлуатаційною документацією терміни: 6.16.1.25. Виробнича тара повинна піддаватися технічному огляду. 6.16.1.26. Під час експлуатації тари необхідно виконувати наступні вимоги: тара не повинна заповнюватися більше ніж передбачено її місткістю масою продукта на яку вона розрахована; спосіб завантаження повинен виключати деформацію тари; вантаж укладений в тару повинен знаходитися нижче рівня його бортів; не дозволяється штабелювання тари з відсутніми стінками; перевертання тари повинно здійснюватися вантажо-підіймальними пристроями; кантування тари не дозволяється; тара яка переміщується вантажопідіймальними машинами повинна під-лягатись огляду щомісячно. 6.16.1.27. В процесі огляду тари слід перевіряти появу тріщин справність захоплювальних пристроїв для стропування фіксуючих пристроїв тари. 6.16.1.28. Тара вагою брутто понад 50 кг повинна підлягатися технічному огляду перед початком її експлуатації та після ремонту. 6.16.1.29. Стелажі повинні виготовлятися по робочих кресленнях затверд-жених керівником підприємства. 6.16.1.30. Дерев`яні деталі стелажів не повинні мати дефектів деревини мати чисту поверхню без задирок глибоких подряпин і виготовлятися з негорючих матеріалів або із деревини обробленої вогнезахисними речовинами анти-піренами . 6.16.2. Драбини кладки сходнi трапи 6.16.2.1. Переносні драбини риштування стоєчні приставні підмостки пересувні збірнорозбірні засоби підмощування огородження захисні iнвентарні повинні відповідати ГОСТ 26887-86 і експлуатуватися відповідно до вимог СНиП III-4-80. 6.16.2.2. Місця проведення робіт із застосуванням приставних драбин де дозволяється рух людей і транспорту повинні огороджуватися з установленням попереджувальних написів. 6.16.2.3. Нижні кінці тятив переносних драбин і драбин-стрем'янок повинні мати окуття із гострими наконечниками а під час користування ними на асфальтованих бетонних і подібних підлогах повинні бути башмаки з гуми або іншого матеріалу який не ковзає. Драбини для використання на стальних або чавунних плитах повинні бути обладнані стальними загартованими башмаками з великою зарубкою. За необхідності верхні кінці драбини повинні мати спеціальні крючки. Зламані драбини застосовувати не дозволяється . 6.16.2.4. Розміри приставної драбини повинні забезпечувати робочому можливість виконувати роботу в положенні стоячи на східцях що знаходяться на відстані не менше 1м від верхнього кінця драбини. Під час установки приставних драбин на елементах металевих конструкцій необхідно надійно прикріпити верх і низ драбини до конструкцій. Під час роботи з приставною драбиною на висоті більше 1 5 м треба застосовувати захисний пояс надійно закріплений до стійких конструкцій чи до драбини за умови її кріплення до конструкції. 6.16.2.5. Дерев'яні драбини та розсувні драбини-стрем'янки довжиною біль-ше 3 м повинні мати не менше 2 металевих стяжних болтів установлених під східцями. Розсувні драбини-стрем'янки повинні бути обладнані пристроями що виключають можливість їх самовільного здвигу. Загальна довжина приставних драбин не повинна перевищувати 5 м. 6.16.2.6. Драбини перед експлуатацією необхідно випробувати статичним навантаженням 1200 Н 120 кгс прикладеної до однієї із сходин у середині прольоту драбини яка знаходиться в експлуатаційному положенні. В процесі експлуатації дерев'яні драбини необхідно випробовувати кожні півроку а металеві один раз на рік. 6.16.2.7. Застосування драбин збитих на цвяхах без урізання сходин в тятиви не дозволяється. 6.16.2.8. У разі підіймання і роботі людей на драбині біля неї повинен знахо-дитися страхувальник. 6.16.2.9. Кладки сходнi трапи повинні бути міцної і жорсткої конструкції не повинні пружинити у разі проходу по них з вантажем. Прогин настилу при максимальному навантаженні не повинен бути більше 0 02 м. За довжині трапів і кладок більше 3 м під ними повинні влаштовуватися проміжні опори. 6.16.2.10. Кладки і сходнi повинні бути виготовлені з дошок товщиною не менше 0 05 м. З нижнього боку кладки повинні бути скріплені залізними чи дерев'яними планками з інтервалами не більше 0 5 м. Сходнi повинні мати планки для упора ніг через кожні 0 3 - 0 4 м. Перетин планки повинен бути 20 х 40 кв.мм. Мінімальна ширина трапів і кладок повинна бути 0 6 м сходнів - 0 8 м. 6.16.2.11. Металеві кладки повинні виготовлятися з рифленого заліза товщиною не менше 5 мм. ` 6.17. Вимоги до електробезпеки 6.17.1. Електроустановки підприємств повинні відповідати вимогам Правил улаштування електроустановок Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів. 6.17.2. Електротехнічнi вироби повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.007.0-75* ГОСТ 22 789-94 а прилади що використовуються як обладнання - вимогам ГОСТ 12.2.003-91. 6.17.3. У процесі проектування монтажу і експлуатації електроустановок необхідно керуватися загальними вимогами по запобіганню небезпечного і шкідливого впливу на людей електричного струму згідно з ГОСТ 12.1.019-79*. 6.17.4. Для забезпечення захисту від ураження електричним струмом у разі доторкання до металевих неструмоведучих частин що можуть опинитися під напругою необхідно застосовувати наступні заходи: огороджувати струмоведучі частини від випадкового дотику; будувати електроустановки у відповідності з правилами електробезпеки; допускати до обслуговування електроустановок кваліфікованих спеціалістів віком не молодше 18 років які пройшли навчання та атестацію з електробезпеки; використовувати попереджувальну сигналізацію блокування знаки безпеки; застосовувати засоби індивідуального захисту; застосовувати захисне заземлення та відключення. 6.17.5. Заземленню підлягають: корпуси електричних машин апаратів; приводи електричних апаратів; каркаси щитів управління розподільних щитів і шаф; металеві конструкції розподільних пристроїв; металеві корпуси і обмотки проводів та силових кабелів стальні труби електропроводки та інші металеві конструкції зв`язані з установкою електрообладнання які можуть опинитися під напругою; металеві станини машин і механізмів для виконання технологічних процесів які можуть опинитися під напругою. 6.17.6 Кожний елемент електроустановки що підлягає заземленню повинен бути приєднаний до заземлення або заземлюючої магістралі за допомогою окремих відгалужень. 6.17.7. Усі з'єднання заземлюючих полос проводів і місця приєднання їх до заземлення необхідно проводити тільки зварюванням "нахлистом". У разі неможливості проводити зварювання з'єднань дозволяється приєднувати заземлючі проводи склеюванням або затискати болтами з умовою що місця з'єднань повинні мати безкислотну пропайку. 6.17.8. У заземлюючому пристрої повинно бути забезпечене електричне з`єднання всіх доступних дотику металевих неструмоведучих частин які можуть опинитися під напругою. 6.17.9. Заземлюючі провідники які розміщені у приміщеннях повинні бути доступні для огляду. 6.17.10. Опір кожного заземлюючого пристрою у мережах з напругою до 1000 В повинен бути не більше 4 Ом. 6.17.11. Для визначення технічного стану заземлюючого пристрою треба пе-ріодично проводити: зовнішній огляд видимої частини заземлюючого пристрою; огляд і перевірку наявності ланцюга між заземленням і заземлюючими елементами відсутність обривів незадовільного стану контактів і проводів що з'єднують апарат з заземлюючим пристроєм а також перевірку пробивних запобіжних трансформаторів; вимір опору заземлюючого пристрою; вимір повного опору ланцюга "фаза-нуль"; перевірку надійності з'єднаннь природних заземлювачів; вибіркові розривання грунту для огляду елементів заземлюючого пристрою що знаходиться в землі. 6.17.12. Вимірювання опору заземлюючих пристроїв електроустановок повинне проводитися не рідше 1 разу на рік. Результати вимірів опору повинні оформлятися протоколом. Зроблені висновки після вимірів повинні заноситися у паспорт заземлюючого пристрою що міс-тить схему заземлення його основні технічні дані дані про результати перевірки його стану характер проведених ремонтів і змін внесених у пристрій заземлення. Позапланові виміри опору заземлюючих пристроїв повинні проводитися після реконструкції або капітального ремонту. 6.17.13. Ввід силової електроенергії повинен здійснюватися від трансформаторної підстанції. Ввідний щит повинен бути розміщений в окремому сухому приміщенні електрощитова . 6.17.14. Силові розподільні щити повинні розміщуватися у коридорах або в місцях найбільшої концентрації електричного технологічного обладнання у нiшах які зберігають їх від можливих пошкоджень у процесі переміщення вантажів. 6.17.15. У разі розміщення ввідних пристроїв ВП ввідних розподiльних пристроїв ВРП групових розподiльних щитків ГРЩ ввідно-розподiльних щитків ВРЩ розподiльних пунктів і групових щитків позащитовими приміщеннями повинні виконуватися такі вимоги: пристрої повинні бути розташовані у зручних і доступних для обслуговування місцях; розподільні пункти і щитки як правило повинні встановлюватися у нiшах ящиках або закриватися кожухами; розподільні пункти і щитки не повинні мати відкритих неiзольованих струмоведучих частин; пристрої повинні встановлюватися на відстані не менше 0 5 м від трубопроводів водопроводи опалення каналізація внутрішні водостоки газопроводів і газових лічильників. 6.17.16. У разі прокладання проводів і кабелів у трубах глухих коробах гнучких металевих рукавах або замкнутих каналах повинна бути забезпечена можливість їх заміни. 6.17.17. Конструктивні елементи будівель і споруд замкнуті канали і пустоти які використовуються для прокладки проводів і кабелів повинні бути вогнестій-кими. 6.17.18. Прокладання електропроводів у вентиляційних каналах і шахтах не дозволяється . Дозволяється перетин цих каналів і шахт поодинокими проводами і кабелями замкнутими у сталеві труби. 6.17.19. Для запобіжників повинні бути встановлені калiбровані плавкi вставки спеціально призначені для запобіжників даного типу. Встановлення некалiбро-ваних вставок без маркірування величини номiнального струму не дозволяється. 6.17.20. У чергового персоналу повинен бути запасний комплект плавких калiброваних вставок. Черговий і оперативно-ремонтний персонал повинен бути забезпечений переносними електричними світильниками. 6.17.21. Усі зміни в електроустановках які вносяться в процесі експлуатації повинні відображатися у схемах і кресленнях за підписом особи відповідальної за електрогосподарство із зазначенням його посади і дати внесення змін. 6.17.22. Будівлі і споруди повинні бути захищені від прямих ударів блискавки і вторинних її проявів відповідно до РД 34.21.122-87 ПУЕ. 6.17.23. Захист від прямих ударів блискавки повинен бути виконаний стрижневим блискавковідводом що встановлюється на конструкції будівлі. 6.17.24. Від конструкції будівлі з блискавковідводами повинне бути забезпечене розтікання струму блискавки по магістралях заземленої будови контура заземлення не менше як у двох-трьох напрямках. 6.17.25. У схемі електричних ланцюгів виробничого обладнання повинен бути передбачений пристрій що централізовано відключає від живлючої мережі всі електричні ланцюги. 6.17.26. Конструкція вид виконання спосіб встановлення і клас ізоляції застосованих машин апаратів приладів кабелів проводів та іншого електрообладнання повинні відповідати номінальній напрузі мережі або або електроустановки умовам навколишнього середовища і вимогам ПУЕ. 6.17.27. Виконання електрозварювальних робіт повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.3.003-86* Правил пожежної безпеки. 6.18. Зарядка акумуляторних батарей 6.18.1. Зарядку акумуляторних батарей згідно з ПУЕ необхідно проводити в спеціально відведеному окремому приміщенні - акумуляторній обладнаній спеціальними столами і стелажами з кислотостійким покриттям на яких розміщуються акумуляторні батареї для зарядки. 6.18.2. Перед входом в акумуляторну повинен бути вивішений плакат: АКУМУЛЯТОРНА. ВОГНЕНЕБЕЗПЕЧНО. КУРИТИ НЕ ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ. 6.18.3. Перебування людей у приміщеннях для зарядки акумуляторних батарей крім чергового та обслуговуючого персоналу не дозволяється. 6.18.4. Експлуатаційне обслуговування акумуляторної повинно здійснювати-ся спеціально підготовленим персоналом з групою по електробезпецi не нижче III. 6.18.5. Під час виготовлення кислотного електролiту необхідно: змішувати сірчану кислоту з дистильованою водою в спеціальних посудинах виговлених з свинцевих керамічних або пластмасових матеріалів. Використання скляного посуду не дозволяється; виливати кислоту з бутлів у дистильовану воду тільки за допомогою спеціальних пристроїв для закріплення бутлів під час їх нахиляння. Не дозволяється .вливати воду в кислоту. 6.18.6. Під час виготовлення лужного електролiту флакон з лугом треба відкривати обережно без великих зусиль. Щоб полегшити вiдкривання флакона пробка якого залита парафiном дозволяється прогрiвати горловину флакона ганчiркою змоченою в гарячій воді. 6.18.7. Великі шматки їдкого калiю необхідно розколювати покриваючи їх чистою тканиною. Наливши у чисту сталеву фарфорову чи пластмасову посудину дистильовану воду необхідно за допомогою сталевих щипців пiнцета або металевої ложки покласти туди шматки роздрiбленого їдкого калiю і перемiшувати стальною чи скляною паличкою до повного розчинення. Робочі якi приготовляють електролiт повинні бути одягнутi в захисний одяг костюм бавовняний з кислотозахисним просоченням фартух гумовий полуботи гумові окуляри захиснi і рукавички гумові . Штани костюма повинні одягатися поверх халяв полубот. 6.18.8. Пролита кислота повинна бути негайно знешкоджена розчином їдкого калiю або розчином поташа чи соди. 6.18.9. Електролiт пролитий на стелажi потрiбно витерти ганчiркою змоченою в нейтралiзований розчин а пролитий на пiдлогу - спочатку посипати тирсою і зібрати після цього це місце змочити нейтралiзованим розчином і протерти сухими ганчiрками. 6.18.10. Акумуляторні батареї якi установлюються для зарядки з`єднують між собою щільно примикаючими притиснутими затискачами для кислотних акумуляторних батарей або плоскими наконечниками для лужних акумуляторних батарей якi мають надійний електричний контакт що виключає можливість iскрiння. З`єднувати зажими акумуляторних батарей дротом "закруткою" не дозволяється. 6.18.11. Контроль за зарядкою повинен здійснюватися тільки за допомогою контрольних приладів термометра навантажувальної вилки з вольтметром ареометра та ін. . Напруга акумуляторних батарей повинна перевірятися тільки навантажувальною вилкою з вольтметром. Перевіряти акумуляторну батарею коротким замиканням не дозволяється. 6.18.12. Для огляду акумуляторних батарей треба використовувати переносні електричні лампи напругою до 42 В. Переносні електролампи повинні задовольняти вимогам Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів. 6.18.13. Випрямнi установки що застосовуються для зарядки акумуляторних батарей повинні приєднуватися з боку перемінного струму через роздiловий трансформатор. 6.18.14. З`єднувальнi муфти на зарядних агрегатах повинні бути огородженi запобiжними сiтками. 6.18.15. У приміщеннях зарядної повинні бути індивідуальні засоби захисту інструменти з ізольованими ручками скляний чи фарфоровий кухоль з носиком ємкістю 1 5-2 л для виготовлення електролiту і доливання його в посудини ней- тралiзуючий розчин соди 5% для кислотних батарей і борної кислоти або оцтової есенцiї одна частина есенцiї на шiсть частин води для лужних батарей. 6.18.16. На всіх посудинах повинні бути зроблені чіткі написи з найменуванням вмісту. 7. ВИМОГИ ДО ПРОФЕСІЙНОГО ВІДБОРУ І ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7.1. Усі працівники під час прийняття на роботу та в період роботи повинні проходити навчання інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці і пожежної безпеки у відповідності з розробленими і затвердженими наказом по підприємству нормативними актами згідно з Типовим положенням про навчання інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці Типовим положенням про спеціальне навчання інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах в установах та організаціях України. Проведення протипожежних iнструктажів можна об'єднувати з проведенням iнструктажів з охорони праці з веденням окремого журналу. 7.2. Працівники відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою або там де є потреба у професійному відборі проходять попереднє спеціальне навчання і перевірку знань з охорони праці один раз у рік. Роботи з підвищеною небезпекою що обумовлюються цими Правилами наведені у додатку 9. 7.3. Перелік об`єктів підвищеної небезпеки і там де є потреба у професій-ному відборі повинен визначатись по конкретному підприємству окремо і понов-люватися щорічно з урахуванням змін у технологічному процесі. 7.4. Особи яких приймають на роботу пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою повинні попередньо проходити спеціальне навчання по програмі пожежно-технічного мінімуму а потім щорічну перевірку знань відповідно до наказу МВС України № 628 від 17.11.94. Посадові особи до початку виконання своїх обов'язків і перiодично один раз у три роки повинні проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки. 7.5. Перелік працівників зайнятих на роботах з підвищеною пожежною не-безпекою які повинні навчатися по програмі пожежно-технічного мінімуму має бути визначений на кожному підприємстві і затверджений головним інженером. 7.6. На підприємстві на основі Типових положень з урахуванням специфіки виробництва опрацьовуються і затверджуються керівником відповідні Положення про навчання перевірку знань і інструктажі формуються плани-графіки проведення цієї роботи з якими повинні бути ознайомлені всі працівники. 7.7. Допуск до роботи осіб що не пройшли навчання iнструктаж і перевір-ку знань з питань охорони праці і пожежної безпеки не дозволяється. 7.8. Програми навчання з питань охорони праці і пожежної безпеки повин-ні погоджуватися з органами Держнаглядохоронпраці і органами державного пожежного нагляду. 7.9. На кожному підприємстві повинні бути розроблені: інструкції з охорони праці на кожне робоче місце усіх виробничих процесів у цехах бригадах майстернях тощо; інструкції про заходи пожежної безпеки та інструкції для всіх вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних приміщень. Ці інструкції мають вивчатися під час проведення протипожежних iнструкта-жів проходження пожежно-технічного мінімуму а також у системі виробничого навчання і вивішуватися на видних місцях. 7.10. До робіт з основних технологічних процесів : обслуговування тварин в період передзабійного утримання; обробка кишок та субпродуктів; обробка і консервування шкур; переробка жиросировини; санітарно-дезинфекційні роботи; навантажування і розвантажування вантажів; виконання робіт в морозильних та холодильних камерах - допускаються особи які досягли 18-річного віку пройшли медичний огляд вступний інструктаж і інструктаж на робочому місці з охорони праці інструктаж дотримання пожежної безпеки курсове навчання за фахом стажування в досвідченого фахівця і здали екзамен кваліфікаційній комісії та мають професійні навики і посвідчення установленої форми. Повторний інструктаж на робочому місці з працівниками на зазначених роботах з підвищеною небезпекою проводиться 1 раз у квартал на інших роботах - 1 раз у півріччя. Працюючі на тепловому устаткуванні повинні щорічно проходити перевірку знань з відміткою у посвідченні. Посвідчення повинно постійно знаходитись у них під час роботи. 7.11. Періодичну перевірку знань персоналу по обслуговуванню холодиль-ної установки охорони праці пожежної безпеки інструкцій по експлуатації обладнання та практичних навиків по наданню долікарняної допомоги необхідно проводити не рідше одного разу в 12 місяців комісією яка складається із спеціалістів по холодильній техніці електротехніці приладах автоматики охорони праці та пожежної безпеки. Склад комісії затверджується наказом керівника підприємства. Результати перевірки члени комісії повинні оформляти протоколом в якому зазначають дату перевірки і оцінку знань кожного перевіреного. 7.12. До самостійного обслуговування холодильних установок допускаються особи не молодші 18 років які пройшли медичний огляд навчені по відповідній програмі атестовані і мають посвідчення про складання кваліфікаційного іспиту на знання правил обслуговування конкретної установки з оформленням наказу про допуск до роботи. 7.13. Контроль за навчанням і періодичністю перевірки знань з питань охорони праці і пожежної безпеки здійснює служба охорони праці. 7.14. Відповідальність за організацію навчання і перевірку знань з питань охорони праці і пожежної безпеки на підприємстві покладається на його керівника а в структурних підрозділах цехах бригадах - на керівників цих підрозділів. 8. ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ 8.1. Загальні положення 8.1.1. Відповідно до Закону України “Про охорону праці” на роботах з шкід-ливими та небезпечними умовами праці а також на роботах що пов`язані із заб-рудненням або тих що здійснюються в несприятливих температурних умовах працівникам видаються безплатно відповідно до норм спеціальний одяг спеціаль-не взуття та інші засоби індивідуального захисту далі ЗІЗ згідно з Типовими норми безплатної видачі спеціального одягу спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам м`ясної і молочної промисловості. 8.1.2. До колективного договору між адміністрацією і працівниками підприє-мства повинен додаватися перелік посад працівників які мають право на безплатне одержання ЗІЗ із зазначенням термінів їх носіння у відповідності з Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту Типовими нормами безплатної видачі спецодягу спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям скрізних професій та посад усіх галузей народного господарства і окремих виробництв. 8.1.3. Відповідальність за своєчасне забезпечення працівників спеціальним одягом спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту у від-повідності з нормами несе керівник підприємства. Вказані норми визначають обов`язковий мінімум безплатної видачі ЗІЗ. 8.1.4. В окремих випадках враховуючи особливості виробництва керівник за погодженням з уповноваженим з охорони праці трудового колективу підприєм-ства і профспілкою може замінювати одні види спеціального одягу і спеціального взуття на інші але ця заміна не повинна погіршувати їх захисні властивості. 8.1.5. У тих випадках коли засоби індивідуального захисту не вказані в Типових галузевих нормах але передбачені нормативними актами про охорону праці вони повинні бути видані працівникам залежно від характеру і умов робіт що виконуються на строк носіння - до зношення. 8.2. Порядок видачі застосування та зберігання 8.2.1. ЗІЗ що видаються працівникам повинні відповідати характеру і умовам їхнього застосування своєму призначенню за захисними властивостями а також розмірові і зросту працівників. 8.2.2. Керівник підприємства зобов`язаний організувати належний облік і контроль за видачею в установлені строки працівникам спеціального одягу спе-ціального взуття та інших засобів індивідуального захисту. 8.2.3. Передбачені Типовими галузевими нормами теплий спеціальний одяг і спеціальне взуття видаються працівникам з настанням холодної пори року. Час користування теплим спеціальним одягом і спеціальним взуттям установлюється керівником господарства спільно з уповноваженим трудового колективу з питань охорони праці і профспілками з урахуванням виробничих і кліматичних умов. 8.2.4. Працівникам що суміщують професії або постійно виконують суміщувані роботи крім засобів індивідуального захисту які видаються їм за основною професією залежно від виконуваних робіт повинні бути видані і інші види спеціального одягу спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту передбачені діючими нормами для суміщуваної професії з тими ж термінами носіння. 8.2.5. Власник не повинен допускати до роботи працівників без застосування ЗІЗ встановлених нормами а також в несправному невідремонтованому забрудненому спеціальному одязі і спеціальному взутті та інших ЗІЗ. 8.2.6. Власник за видачі працівникам таких ЗІЗ як респіратори протигази запобіжні пояси елекрозахісні засоби каски повинен проводити навчання і пере-вірку знань працівників правил користування і найпростіших способів перевірки придатности цих засобів а також тренування щодо їх застосування. 8.2.7. Власник зобов`язаний забезпечити регулярне відповідно до встановлених строків випробування і перевірку придатності ЗІЗ а також своєчасну заміну фільтрів скляних деталей та інших частин захисні властивості яких погіршились. Після перевірки на ЗІЗ повинна бути зроблена відмітка клеймо штамп про термін наступного випробування. 8.2.8. ЗІЗ повинні підлягати щоденному візуальному огляду начальником майстром виробничої дільниці. ЗІЗ які втратили захісні властивости повинні бути замінені. 8.2.9. Перелік необхідних електрозахисних засобів на конкретному підпри-ємстві визначається відповідно до ПБЕЕС. 8.2.10. Електрозахисні засоби слід використовувати за прямим призначенням в електроустановках напругою не вище тієї на яку вони розраховані. Користуватись засобами захисту термін придатності яких закінчився не дозволяється. 8.2.11 .Електрозахисні засоби слід піддавати періодичним і позачерговим після ремонту випробуванням. Періодичність електричних випробувань засобів захисту: показчики напруги до 1000 В - 1 раз у 24 місяці; гумові діелектричні рукавички - 1 раз у 6 місяців; гумові діелектричні боти - 1раз у 36 місяців; гумові діелектричні галоші - 1 раз у 12 місяців; слюсарно-монтажний інструмент з ізольованими рукоятками - 1 раз у 12 мі-сяців. 8.2.12. Електрозахисні засоби що знаходяться в експлуатації розміщують у спеціальних місцях біля входу в приміщення а також на щитах керування. У місцях зберігання повинні бути гачки або кронштейни для штанг кліщів переносних за- землень плакатів і знаків безпеки а також шафи стелажі для рукавиць ботів галош захисних окулярів протигазів та ін. 8.2.13. Усі електрозахисні засоби які знаходяться в експлуатації за виключенням килимків підставок плакатів і знаків безпеки повинні бути пронумеровані. Якщо засіб захисту складається з декількох частин загальний для нього номер необхідно ставити на кожній частині. Засоби захисту які знаходяться в індиві-дуальному використанні повинні також бути зареєстровані в журналі обліку і утримання засобів захисту із зазначенням дати видачі і за підписом особи яка їх одержала. 8.2.14. Власник зобов`язаний організувати належний догляд за ЗІЗ своечасно здійснювати хімчистку прання обезпилення знешкодження і ремонт спецодягу а також ремонт і знешкодження спеціального взуття та інших ЗІЗ. 8.2.15. Спецодяг спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту які були в ужитку можуть бути видані іншим працівникам тільки після прання хімчистки дезинфекції і ремонту. 8.2.16. Черговий спецодяг спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту повинні знаходитися у завідувача складом і видаватися працівникам тільки на час виконання тих робіт для яких вони передбачені. 8.2.17. Спецодяг повинен раз в тиждень підлягати пранню і дезинфекції. Під час прання і дезинфекції спецодягу повинне бути забезпечене зберігання його захисних властивостей. У випадках інфекційного захворювання працівника спецодяг спецвзуття та інші зособи індивідуального захисту якими він користувався і приміщення в якому вони зберігалися необхідно піддавати дезінфекції. 8.2.18. Для зберігання виданого працівникам спецодягу спецвзуття та інших ЗІЗ власник забов`язаний надати відповідно до санітарних норм спеціально обладнані приміщення гардеробні . 8.2.19. Спеціальний одяг спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту що надходять на склади підприємства повинні зберігатися у приміщеннях з температурою не нижче + 10оС та не вище + 30оС за відносніої вологості повітря 50-70 %. 8.2.20. Спеціальний одяг з прогумованих тканин та гумове взуття повинні зберігатися в затемнених приміщеннях за температури + 5оС до + 20оС з відносною вологістю повітря 50-70%. 8.2.21. Запобіжні пояси повинні зберігатися у підвішеному стані або бути розкладені на стелажах в один ряд. Відстань від підлоги до нижньої частини полиці стелажу повинна бути не меншою 0 2 м; від внутрішніх стін складу і від опалювальних приладів до виробів - не меншою 1 м; між стелажами - не меншою 0 7 м. 8.2.22. Протигази з фільтруючою коробкою марки КД у відділенні аміачних холодильних установок повинні зберігатися в спеціально заскленій шафі біля виходу. Зовні машинного відділення обов`язково біля вхідних дверей у шафі повинні бути запасні протигази і фільтри. Кількість протигазів у кожній шафі повинна відповідати кількості працюючих у машинному відділенні. Крім того повинно бути не менше двох ізольованих дихальних апаратів стиснутого повітря типу АСВ і не менше двох рятувальних гід-рокостюмів. 8.2.23. Засоби індивідуального захисту під час зберігання повинні бути захищені від прямого попадання сонячних променів. 8.2.24. Сумісне зберігання спецодягу з кислотами і лугом горючими матеріалами не дозволяється. 8.2.25. Засоби захисту з гуми необхідно зберігати в сухому приміщенні за температури 0...+25оС. Вони повинні бути захищені від впливу масел бензину і інших речовин які руйнують гуму а також від тепла нагрівальних приладів. 8.2.26. Діелектричні рукавички килимки і взуття необхідно зберігати на стелажах у розпакованому вигляді. Після шести місяців зберігання перед видачею вони обов`язково повинні перевірятися на діелектричні властивості. 8.2.27. Протигази повинні перевірятись на газопроникність по відношенню до аміаку не рідше одного разу в шість місяців. Справність ізольованих дихальних апаратів стиснутого повітря типу АСВ повинні перевірятися в строки у відповідності з інструкцією завода-виготовлювача. 8.2.28. Взяті на зберігання теплий спеціальний одяг і спеціальне взуття що були в ужитку повинні бути піддані дезинфекції ретельно очищені від забруднень і пилу висушені і відремонтовані. Під час зберігання вони підлягають періодичному оглядові. 8.2.29. Зберігання спеціального одягу працівників що зайняті на роботах з шкідливими для здоров`я речовинами етильованим бензином кислотами лугом тощо повинно здійснюватися відповідно до вимог СНиП 2.09.04-87 і нормативних актів про охорону праці. 9. ОБОВ`ЯЗКИ ПРАВА І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ З ОХОРОНИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВАХ 9.1. За безпечність конструкції правильність вибору матеріалу якість виготовлення монтажу технічного діагностування а також відповідність підприємств цим Правилам відповідає підприємство установа організація незалежно від форм власності та відомчої належності що виконує відповідні роботи. 9.2. Відповідальність за створення належних умов і безпеку праці з додержанням вимог цих Правил під час експлуатації підприємств покладається на власника підприємства. 9.3. Особи винні в порушенні цих Правил і інших нормативних актів з охоро-ни праці та пожежної безпеки несуть дисциплінарну адміністративну матеріальну або кримінальну відповідальність. 9.4. У разі порушення цих Правил і інших нормативно-правових актів про охорону праці невиконання розпорядження посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці з питань що входять в їх компетенцію на підприємства може бути накладений штраф згідно з Положенням про порядок накладання штрафів на підприємства установи і організації за порушення нормативних актів про охорону праці. 9.5 Власник повинен проводити розслідування та облік нещасних випадків професійних захворювань і аварій що мали місце на підприємствах відповідно до Положення про розслідування та облік нещасних випадків професійних захворювань і аварій на підприємствах в установах і організаціях. 9.6. Власник підприємства несе матеріальну відповідальність за шкоду за-подіяну працівникові ушкодженням здоров`я пов`язаним з виконанням ним трудових обов`язків згідно з Правилами відшкодування власником підприємства установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди заподіяної працівникові ушкодженням здоров`я пов`язаним з виконаням ним трудових обов`язків. Додаток 1 до п.п. 3.3.2. Правил охорони праці для працівників виробництв забою та первинної обробки тваринницької сировини ПЕРЕЛІК категорій приміщень будівель щодо вибохопожежної і пожежної небезпеки За «Переліком категорій будівель і приміщень підприємств агропромислового комплексу щодо вибухопожежної і пожежної небезпеки а також класів вибухонебезпечних і пожежнонебезпечних зон за ПУЕ» № п/п Найменування приміщень цехи відділення дільниці Категорія примі-щень Клас зон за ПУЕ 1 2 4 5 Загальні виробництва 1. Машинні апаратні і насосні відділення аміачних холодильних установок А В-Іб 2. Приміщення для розміщення установок аспірації вентиляції і системи пнев-мотранспорту пов'язаних з видаленням вибухопожежнонебезпечного пилу Б В-ІІа 3. Машинні апаратні і насосні відділення фреонових холодильних установок Д Не норму-ється 4. Лабораторії хімічні технологічні сиро-винні мікробіологічні біологічні і віру-сологічні В П-І 5. Приміщення в яких розміщені котельні теплогенераторні компресорні повіт-родувні теплопункти парові Г Не норму-ється Складські приміщення Приміщення призначені для зберігання: 6. Балонів з горючими газами А В-Іа 7. Балонів з аміаком А В-Іб 8. Водяного газу водню метану біогазу та ін. Горючих газів в газгольдерах А В-Іа 9. Спецодягу синтетичних мийних і дезинфікуючих засобів антисептиків В П-ІІа 10. Приміщення приймання і зберігання жиру В П-ІІа 11. Приміщення розфасування солі і розтарювання сировини В П-ІІа Сільськогосподарська галузь 12 Приміщення для закритих ємкостей і приймальників для гною гнойових стоків і кизяків; насосні станції для перекачування гнойових стоків А В-Іа 13. Машинні апаратні газоочисні насосні і компресорні відділення А В-Іа М`ясомолочна галузь 14 Санітарна обробка автомашин для пе-ревезення тварин Д Не норму-ється 1 2 3 4 15 Передзабійне утримання тварин Д Не норму-ється 16. Приготування кормів Д Не норму-ється 17. Забій і обробка тварин Д Не норму-ється 18. Приміщення стоків що містять гній баз передзабійного утримання худоби при застосуванні приймальних резервуарів і ємкостей відстійників закритого типу А В-Іа 19. Приміщення для виробництва м'яса і м'ясних продуктів: розлив жиру; подрібнювання шквари варка кормів В В П-І П-ІІ 20. Приміщення оброблювання шерстких субпродуктів Г Не норму-ється Примітка: 1. Категорії приміщень і споруд за вибухопожежною і пожежною небезпекою встановлені згідно з НАПБ Б.07.005-86 та ВБН-СГіП-46-3.94 Додаток 2 до п.п. 4.4.2. Правил охорони праці для працівників виробництв забою та первинної обробки тваринницької сировини Нормовані величини температур відносної вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень за ГОСТ 12.2.005-88 Найменування виробництва Категорія робіт Параметри стану повітря робочої зони Допустимі норми параметрів стану повітря робочої зони Холодний і Теплий період року перехідний період року з незначним надлишком наявного тепла із значним надлишком наявного тепла Первинна обробка тварин Важка-ІІІ Температура повітря 0С 13-19 Не більше ніж на 3 вище середньої температури зовнішнього повітря в 13 годин найбільш жаркого місяця але не більш ніж 26 Не більш ніж на 5 вище середньої температури зовнішнього повітря в 13 годин найбільш жаркого місяця але не більш ніж 26 Відносна вологість повітря % не більш 75 При 260С не більш При 250С не більш При 240С і нижче 65 70 не більш 75 Швидкість руху повітря м/с не більш 0 3 0 3-0 5 0 2-0 6 Температура повітря на непостійних робочих місцях 0С 12-20 Не більш ніж на 3 вище середньої температури зовнішнього повітря в 13 годин найбільш жаркого місяця Не більш ніж на 5 вище середньої температури зовнішнього повітря в 13 годин найбільш жаркого місяця Примітка. У разі коли середня температура зовнішнього повітря в 13 годин найбільш жаркого місяця перевищує 250С 230С для важких робіт допустимі температури повітря в виробничих приміщеннях на постійних робочих місцях можна підвищувати в теплий період року при збереженні вказаних в таблиці значень відносної вологості повітря: при легких роботах - не вище 320С; на роботах середньої тяжкості - не вище 310С; на важких роботах - не вище 300С. Додаток 3 до п.п. 4.4.2. Правил охорони праці для працівників виробництв забою та первинної обробки тваринницької сировини РОЗРАХУНКОВІ ТЕМПЕРАТУРИ І КРАТНІСТЬ ПОВІТРООБМІНУ В ДОПОМІЖНИХ ПРИМІЩЕННЯХ за СНиП 2.09.04-87 Приміщення Температура в холодний період оС Кратність за 1 годину або об`єм повітрообміну м3/годину приплив витяжка 1 2 3 4 1. Вестибюлі 16 2 - 2. Опалювані переходи Не нижче ніж на 6оС розрахункової температури приміщень які з`єднуються опалювальними переходами - - 3. Гардеробні верхнього одягу 16 - 1 4. Гардеробні для спільного збе-рігання усіх видів одягу з неповним переодяганням працюючих 18 із розрахунку компенсації витяжки із душових але не менше однократного повітрообміну за 1 годину відповідно п.4.8 5. Гардеробні душових перед-душові а також переодягання працюючих: а гардеробні спецодягу 23 5 5 б гардеробні домашнього верхнього домашнього одягу 23 із розрахунку компенсації витяжки із душових але не менше однократного повітрообміну за 1 годину відповідно п.4.8 1 2 3 4 6. Душові 25 - 75 м3/годину на одну душову сітку 7. Убиральні 16 - 50 м3/годину на один унітаз і 25 м3 на один пісуар 8. Умивальні біля убиралень 16 - 1 9. Курильні 16 - 10 10. Приміщення для відпочин-ку обігріву або охолодження 22 2 але не менше 30 м3/год. для 1 людини 3 11. Приміщення для особистої гі-гієни жінок 23 2 2 12. Приміщення для ремонту спецодягу 16 2 2 13. Приміщення для ремонту взуття 16 2 3 14. Приміщення адміністратив-ного і комерційного персоналу громадських організацій площею: а не більше 36 м2 б більше 36 м2 18 18 1 5 - за розрахунком 15. Приміщення для сушіння спецодягу за технологічними вимогами в межах 16-33 за розрахунком 16. Приміщення для знепилювання спецодягу 16 за розрахунком Примітка: Розрахункова температура повітря в теплий період року і вологість в приміщеннях не нормується крім указаних в п.10-13 14 б в яких розрахункова температура приймається відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91 а повітрообмін визначається за розрахунком. Додаток 4 до п.п. 4.5.4. Правил охорони праці для працівників виробництв забою та первинної обробки тваринницької сировини НОРМОВАНІ ЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТІВ ПРИРОДНОГО ОСВІТЛЕННЯ КЕО І ОСВІТЛЕНІСТЬ НА РОБОЧИХ ПОВЕРХНЯХ У РАЗІ ШТУЧНОГО ОСВІТЛЕННЯ за ВСТП 6.02-87 Розряд і Площина Штучне освітлення Природне освітлення № підрозряд зорової роботи Г-горизо-нтальна В-верти- Освітленість при застосуванні газо-розрядних ламп лк Освітленність при застосуванні ламп розжарювання лк КЕО еІІІн % третій світловий пояс № пп. Приміщення +1 під-вищена кальна нормуван- при комбіно- при за-гальному при комбіно- при за-гально- при верхньо- при боковому освітленні освітле-ність -1 зниже-на освіт-леність ня освітле-ності КЕО висота площини над під-логою м ваному освіт- ленні освітленні ваному освіт-ленні му ос-вітленні му і бо-ковому освіт-ленні в зоні із стійким сніго-вим покро-вом на інший території 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Виробництво м'яса 1 Санітарна обробка авто-машин для перевезення худоби VІ підлога - 150 - 75 2 0.4 0.5 2. Передзабійне утримання худоби VІІІв підлога - 30 - 10 0.5 0.1 0.1 3 Приготування кормів VІ Г-0 8 - 150 - 75 2 0.4 0.5 4 Забій і переробка худоби Vб+1 Г-0 8 200 200 200 150 3 0.8 1 5 Обробка шкір VІ Г-0 8 - 150 - 75 2 0.4 0.5 6 Обробка кишок Vб+1 Г-0 8 200 200 200 150 3 0.8 1 7 Обробка субпродуктів Vб+1 Г-0 8 200 200 200 150 3 0.8 1 8. Сушіння пикал і пузирів VІІІв+1 Г-0 8 - 50 - 20 - - - 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 9 Витоплення і обробка жи-ру Vб+1 Г-0 8 200 200 200 150 3 0.8 1 10 Розлив жиру VІ+1 Г-0 8 - 200 - 100 2 0.4 0.5 11 Сортування і подрібнення кістки VІ Г-0 8 - 150 - 75 2 0.4 0.5 12 Теплова обробка кістки VІ+1 Г-0 8 - 200 - 100 2 0.4 0.5 13 Обробка шерстних суб-продуктів Vб+1 Г-0 8 200 200 200 150 3 0.8 1 14 Обробка волосу і щетини Vб* Г-0 8 200 150 200 100 3 0.8 1 15 Збір і обробка крові VІ Г-0 8 - 150 - 75 2 0.4 0.5 16 Сушіння крові VІ Г-0 8 - 150 - 75 2 0.4 0.5 17 Збір подрібнення техніч-ної сировини VІ Г-0 8 - 150 - 75 2 0.4 0.5 18 Термічна обробка техніч-ної сировини VІ Г-0 8 - 150 - 75 2 0.4 19 Пакування і зберігання су-хих кормів VІІІб підлога - 50 - 20 0.7 0.2 0.2 20 Подрібнення шквари VІ Г-0 8 - 150 - 75 2 0.4 0.5 21 Збір і передування різної сировини VІ Г-0 8 - 150 - 75 2 0.4 0.5 22 Ремонт і миття роликів Vб Г-0 8 200 150 200 100 3 0.8 1 23 Приготування і регенера-ція тузлука VІ+1 Г-0 8 - 200 - 100 2 0.4 0.5 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Майстерні по ремонту різного устаткування арматури приладів 24 Приміщення для механіч-ної обробки слюсарно-складальних робіт заточ-них верстатів Іvа Г-0 8 750 300 600 200 4 1.2 1.5 25. Термічна обробка зварю-вання ІVб Г-0 8 500 200 500 150 4 1.2 1.5 26 Зарядні станції тягових і стартерних батарей VІ-1 підлога - 100 - 50 2 0.4 0.5 27 Профілакторій і стоянка електронавантажувачів VІ-1 підлога - 100 - 50 2 0.4 0.5 28 Електролітна при заряд-ній станції VІ Г-0 8 - 150 - 75 2 0.4 0.5 29 Приміщення випрямних пристроїв для зарядної станції тягових і стартер-них батарей VІ підлога - 150 - 75 2 0.4 0.5 30 Розбирання очищення обмотка комплектація випробування електрооб-ладнання і приладів ІVа Г-0 8 750 300 600 200 4 1.2 1.5 31 Просочування сушіння і пофарбування електрообладнання ІVб Г-0 8 500 200 500 150 4 1.2 1.5 Енергетичні установки розподільні пристрої і підстанції 32 Приміщення компресор-них повітряних установок Vб підлога 200 150 200 100 3 0.8 1 33 Закриті розподільні прис-трої і підстанції ІVг підлога 300 150 300 100 4 1.2 1.5 34 Приміщення щитів керу-вання і розподілу ІVг підлога 300 150 300 100 4 1.2 1.5 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Будівлі і споруди систем водопостачання і каналізації 35 Будівлі решіток пісковло- влювачів флотаційних установок VІ підлога - 150 - 75 2 0.4 0.5 36 Хлораторна склад хлору VІ-1 підлога - 100 - 50 2 0.4 0.5 37 Будівлі нейтралізації хло-рування VІ підлога - 150 - 75 2 0.4 0.5 38 Станція перекачування стічних вод VІ підлога - 150 - 75 2 0.4 0.5 39 Водопровідні насосні станції VІ підлога - 150 - 75 2 0.4 0.5 Виробничі лабораторії 40 Лабораторні приміщення хімічного біологічного і фізичного профілю ІІІб Г-0 8 1000 300 750 200 4 1.2 1.5 Складські приміщення для зберігання сировини продуктів допоміжних матеріалів 41 Альбумін сухий корм тваринного походження VІІІб підлога - 50 - 20 0.7 0.2 0.2 42 Кістковий шрот VІІІб підлога - 50 - 20 0.7 0.2 0.2 43 Технічний жир фосфати VІІІб підлога - 50 - 20 0.7 0.2 0.2 44 Шкури солоні VІІІб підлога - 50 - 20 0.7 0.2 0.2 45 Шкури висушені VІІІб підлога - 50 - 20 0.7 0.2 0.2 46 Сіль VІІІб+1 підлога - 75 - 30 0.7 0.2 0.2 47 Дезинфікуючі і мийні засоби антисептики VІ-1 підлога - 100 - 50 2 0.4 0.5 48 Тирса VІІІб підлога - 50 - 20 0.7 0.2 0.2 49 Папір пакувальні матеріа-ли VІІІб+1 підлога - 75 - 30 0.7 0.2 0.2 50 Тара полімерна дерев'яна VІІІб+1 підлога - 75 - 30 0.5 0.1 0.1 51 Тара металева VІІІб+1 підлога - 75 - 30 0.5 0.1 0.1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 52 Лаки фарби розчинники VІ-1 підлога - 100 - 50 2 0.4 0.5 53 Запасні частини обмінні вузли устаткування дета-лі інструмент VІ-1 підлога - 100 - 50 2 0.4 0.5 54 Легкозаймисті і горючі рі-дини VІ-1 підлога - 100 - 50 2 0.4 0.5 Місцеве освітлення 55 Виробництво м'яса вете-ринарно-санітарний конт-роль: а огляд голів б огляд внутрішніх орга-нів в фінальна точка г огляд тушок птиці ІІІб* ІІІб* ІVГ+1 ІІІб* В -робочі поверхні Г -робочі поверхні В -робочі поверхні В -робочі поверхні 1000 1000 1000 1000 300 300 300 300 750 750 750 750 200 200 200 200 5 5 5 5 1.6 1.6 1.6 1.6 2.0 2.0 2.0 2.0 56 Виробництво м'яса при-лади контролю тиску і температури на устатку-ванні ІVГ+1 В - робочі поверхні 300 200 200 150 4 1.2 1.5 57 Холодильні установки. Прилади контролю тиску і температури машинного і апаратного відділень ІVГ+1 В - на приладах 300 200 300 150 4 1.2 1.5 . Додаток 5 до п.п. 4.7.1. Правил охорони праці для працівників виробництв забою та первинної обробки тваринницької сировини ДОПУСТИМІ РІВНІ ВИРОБНИЧОГО ШУМУ за ГОСТ 12.1.003-83 та СН 3223-85 Робочі місця Рівні звукового тиску дБ в октавних смугах і середньогеометричними частотами в Гц Рівні звуку дБА/дБАекв 31 5 63 125 250 500 1000 2000 4000 8000 1. Приміщення програмістів обчислюва-льних машин лабораторій для обробки експериментальних даних здоровпункти 86 71 61 54 49 45 42 40 38 50 2. Приміщення управління робочі кімнати 93 79 70 63 58 55 52 50 49 60 3. Кабінети спостережень і дистанційного управління: а без мовного зв`язку по телефону 103 91 83 77 73 70 68 66 64 75 б з мовним зв`язком по телефону 96 83 74 68 63 60 57 55 54 65 5. Приміщення лабораторій для прове-дення експериментальних робіт примі-щення розташування шумних агрегатів обчислювальних машин 103 91 83 77 73 70 68 66 64 75 6. Постійні робочі місця і робочі зони у виробничих приміщеннях і на території підприємства постійні робочі місця стаціонарних машин 107 95 87 82 78 75 73 71 69 80 7. Робочі місця водіїв і з обслуговування автомобілів - 87 79 72 68 65 63 61 59 70 Примітки: 1. Для тонального і імпульсного шуму нормативні рівні на 5 дБ менше значень указаних в таблиці. 2. Забороняється навіть тимчасове перебування в зоні з октавними рівнями звукового тиску понад 135 дБ у будь-якій октавній смузі. 3. Додатково до вимог таблиці рівень звуку непостійного шуму на робочих місцях не повинен перевищувати 110 дБА при вимірюваннях по тимчасовій характеристиці "повільно" а максимальний рівень звуку імпульсного шуму на робочих місцях по п.2 таблиці не повинен перевищувати 125 дБА при вимірюваннях по тимчасовій характеристиці"імпульс" . Додаток 6 до п.п. 4.7.2. Правил охорони праці для працівників виробництв забою та первинної обробки тваринницької сировини ДОПУСТИМІ РІВНІ ВІБРАЦІЇ за СН 3044-84 Вид вібрації Направлення за Середньоквадратичні значення віброшвидкості м/с х 10 не більше Коректова-ні та еквівалент- якими нормується логарифмічні рівні виброшвидкості дБ в октавних смугах із середньогеометричними частотами Гц но коректо- вані вібрація 1 2 4 8 16 31 5 63 рівні Загальна вібрація Транспортна Транспортно-тхнологічна Вертикальна по осі Z Горизонтальна по осі Х і У Вертикальна по осі Z або горизонтальна по осі Х і У 20 132 6 3 122 7 1 123 3 5 117 3 5 117 2 5 114 3 2 116 1 3 108 1 3 108 3 2 116 0 63 102 1 1 107 3 2 116 0 56 101 1 1 107 3 2 116 0 56 101 1 1 107 3 2 116 0 56 101 1 1 107 3 2 116 0 56 101 Технологічна: на постійних робочих місцях у виро-бничих приміщеннях підприємств; в складах їдальнях побутових чер-гових та інших виробничих примі-щеннях де відсутні машини які ге-нерують вібрацію; в приміщеннях адміністративного і комерційного персоналу лаборато-ріях навчальних пунктах здоровпунктах конторських приміщеннях робочих кімнатах та інших приміщеннях розумової праці Вертикальна по осі Z або горизонтальна по осі Х і У - - - 1 3 108 0 5 100 0 18 91 0 45 99 0 18 91 0 063 82 0 22 93 0 089 85 0 032 76 0 2 92 0 079 84 0 028 75 0 2 92 0 079 84 0 028 75 0 2 92 0 079 84 0 028 75 0 2 92 0 079 84 0 028 75 Продовження додатку 6 ДОПУСТИМІ РІВНІ ВІБРАЦІЇ заГОСТ 12.1.012-90 Вид вібрації Направлення за Середньоквадратичні значення віброшвидкості м/с х 10 не більше Коректовані та еквівалентно якими нормується вібрація логарифмічні рівні виброшвидкості дБ в октав-них смугах із середньогеометричними частотами Гц коректо- вані рівні 8 16 31 5 63 125 250 500 1000 Локальна вібрація По осям Х У Z 5 0 120 5 0 120 3 5 117 3 5 114 1 8 111 1 2 108 0 9 1 63 105 102 1 63 102 Додаток 7 до п.п. 4.7.2. Правил охорони праці для працівників виробництв забою та первинної обробки тваринницької сировини Допустима сумарна тривалість вібрації ручних машин за зміну за ГОСТ 12.1.012-90 Перевищення допустимих значень віб-рошвидкості в октавних смугах частот щодо санітарних норм Допустима сум*арна тривалість контакту з вібрацією за робітничу зміну в хвилинах 0 дБ - 320 до 3 дБ в 1.41 раза 160 до 6 дБ в 2 раза 80 до 9 дБ в 2.8 раза 40 до 12 дБ в 4 раза 20 Примітка: Для машин величини вібрації яких більш ніж у 4 раза більш ніж на 12 дБ перевищують санітарні норми режим праці не встановлю-ється а застосування їх забороняється. Додаток 8 до п.п. 5.1.5. Правил охорони праці для працівників виробництв забою та первинної обробки тваринницької сировини Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони Витяг з ОСТ 49 215-85 Найменування речовини Джерело шкідливих речовин Величина гранично допустимої кон-центрації мг/м3 Аміак Холодильні камери каналізаційні мережі і споруди 20 Окис вуглецю Каналізаційні мережі і споруди печи для обпалювання 20 Хлор+ Дезинфікуючі розчини 1 Пил рослинного і тва-ринного походження 2 Умовне позначення: + - потрібен спеціальний захист шкіри і очей. Додаток 9 до п. 7.2. Правил охорони праці для працівників виробництв забою та первинної обробки тваринницької сировини Роботи з підвищеною небезпекою Боєць худоби що працює на обпалюванні свинячих туш. Апаратник вакуум-гидравличних та пневматичних установок. Апаратник стерилізаційних установок для санітарних боен. Апаратник утилізаційних установок для санітарних боен. Монтаж наладка технічне обслуговування експлуатація ремонт і демон-таж вантажопідіймальних машин і механізмів ліфтів конвеєрів гідравличного транспорту технологічного і верстатного обладнання електроустановок та ліній електропередач. Вантажо-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів. Такелажні та стропальні роботи випробування стропів. Обслуговування і ремонт акумуляторних батарей. Випробування та обслуговування парових і водогрійних котлів еконо-майзерів паропроводів трубопроводів гарячої води пароперегрівників тепло-обмінників тепломеханічного устаткування посудин що працюють під тиском. Обслуговування агрегатів і котлів що працюють на газі і рідкому паливі. Роботи пов`язані з технічним обслуговуванням вибухопожежонебезпечних виробництв цехів дільниц об`єктів засобів пожежної сигналізації та систем авто-матичного пожежогасіння. Транспортування зберігання експлуатація балонів контейнерів інших ємкостей із стисненим зрідженими отруйними вибухонебезпечними та інертними газами. Обслуговування механічних та автоматичних ліній. Роботи в колодязях траншеях бункерах камерах і колекторах. Електрозварювальні газополум`яні і паяльні роботи. Контроль за зварю-вальними з`єднаннями. Роботи із застосуванням ручних електро- і пневмомашин та інструментів. Роботи на кабельних лініях і діючих електроустановках. Роботи з легкозаймистими займистими та вибухонебезпечними речови-нами. Роботи з профілактики і технічного обслуговування газового господарства. Роботи пов`язані з монтажем експлуатацією та ремонтом аміакопроводів і технологічних трубопроводів. Злив очистка нейтралізація резервуарів тари та інших ємкостей з-під нафтопродуктів кислот лугу та інших шкідливих речовин. Роботи з отруйними шкідливими токсичними речовинами. Роботи по дезінсекції дератизації та дезінфекції приміщень. Роботи пов`язані із застосуванням біопрепаратів. Чистка вентиляційних каналів та повітропроводів. Роботи по ремонту фарбуванню очистці від снігу та пилу дахів будівель при відсутності огорож. Монтаж демонтаж та обслуговування компресорного і холодильного облад-нання. Роботи в індивідуальних засобах захисту. Охорона колективної і приватної власності об`єктів та інші. 86