НПАОП 52.47-1.02-96

НПАОП 52.47-1.02-96 Правила охорони праці для підприємств книжкової торгівлі

Місце для герба України ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВ КНИЖКОВОЇ ТОРГІВЛІ Київ ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ УКРАЇНИ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 10.07.96 № 117 ДНАОП 1.9.40-1.02-96 ПРАВИЛА охорони праці для підприємств книжкової торгівлі Київ 1 РОЗРОБЛЕНО Українським науково-дослідним інститутом поліграфічної промисловості ім. Т.Шевченка РОЗРОБНИКИ В.О.Громцев Мінпресінформ О.Г.Жеглов ВО "Поліграфкнига" Л. 0. Мельничук Держнаглядохоронпраці В.К.Моргунський АТ "Поліграфіст" Л.Г.Палагнюк В-во "Преса України" Л.М.Тяллева зав. в і дд і лом УНДІПП С.А.Чайка відповідальний виконавець УНДІПП Л.Я.Шиманська керівник теми УНДІПП 2 ВНЕСЕНО НА РОЗГЛЯД ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ Міністерством України у справах преси та інформації З ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ ЗМІСТ 1 ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ 2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ З ВИМОГИ ДО ТЕРИТОРІЇ ПІДПРИЄМСТВ ВИРОБНИЧИХ ТА ДОПОМІЖНИХ БУДІВЕЛЬ І ПРИМІЩЕНЬ 3.1 Загальні положення 3.2 Книжкові бази колектори склади 3.2.1 Територія підприємства 3.2.2 Виробничі приміщення 3.2.3 Допоміжні будівлі і приміщення 3.3 Підприємства роздрібної книжкової торгівлі 3.3.1 Книжкові магазини 3.3.1.1 Торговельні приміщення.…………………………………………10 3.3.1.2 Приміщення для приймання зберігання товарів та підсобні приміщення………....……………………………………………..11 3.3.2 Книжкові кіоски 3.4 Водопостачання каналізація 4 ВИМОГИ ДО ОБЛАДНАННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ ТА ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ 4.1 Загальні положення 4.2 Книжкові бази колектори і склади 4.3 Книжкові магазини 5 ВИМОГИ ДО САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНИХ УМОВ ПРАЦІ 5.1 Опалення вентиляція і кондиціювання 5.2 Освітлення 5.3 Шум 6 ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА 7 ВИМОГИ ДО ВАНТАЖНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИХ РОБІТ ТА ПІДЙОМНО-ТРАНСПОРТНОГО ОБЛАДНАННЯ 7.1 Загальні вимоги 7.2 Майданчики для вантажно-розвантажувальних робіт 7.3 Безперервний транспорт з елементами тяглових органів конвейєри 7.4 Транспортуючі гравітаційні пристрої 7.5 Безрейковий транспорт 7.6 Вантажопідіймальні машини і механізми крани талі 7.7 Ліфти 7.8 Вантажно-розвантажувальні роботи на автотранспорті Додаток 1 Норми температури відносної вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих і адміністративних приміщень Додаток 2 Розрахункова температура повітря і кратність повітрообміну в приміщеннях книжкових магазинів Додаток 3 Нормовані значення коефіцієнта природного освітлення КПО і освітленості на робочих поверхнях в точках мінімального значення для виробничих приміщень і робочих місць Додаток 4 Рівні звукового тиску і рівні звуку на постійних робочих місцях ДНАОП 1.9.40-1.02-96 ПРАВИЛА охорони праці для підприємств книжкової торгівлі Дата введення в дію 1 ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Дані Правила розповсюджуються на книжкові бази склади колектори магазини та інші книготорговельні підприємства і організації незалежно від форм власності й відомчої належності. Правила встановлюють вимоги охорони праці до території будівель та приміщень технологічного обладнання і робочих місць. Дані Правила поширюються на всіх працівників які здійснюють комплектування зберігання та розповсюдження книжкової чи іншої поліграфічної продукції. Керівники підприємств установ організацій та інші посадові особи несуть персональну відповідальність за виконання вимог Правил в межах покладених на них завдань та функціональних обов'язків згідно з чинним законодавством. Особи винні в порушенні цих Правил несуть дисциплінарну адміністративну матеріальну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством. Розслідування та облік аварій нещасних випадків та професійних захворювань що мали місце на підприємствах книжкової торгівлі мають проводитись у порядку встановленому ДНАОП 0.00-4.03-93. З введенням в дію Правил охорони праці для підприємств книжкової торгівлі вважати такими що не застосовуються на території України НАОП 8.7.10-1.02-83 "Правила безпеки праці для підприємств книжкової торгівлі". Затверджені Держкомвидавом СРСР 1983 р. 2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ В даних Правилах є посилання на такі нормативні документи: ГОСТ 12.0.003-74 "ССБТ Опасные и вредные производственные факторы. Классификция"; ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ Шум. Общие требования безопасности"; ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны"; ГОСТ 12.1.030-81 "ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление зануление"; ГОСТ 12.2.003-91 "Оборудование производственное. Общие требования безопасности" ГОСТ 12.2.022-86 "Конвейеры. Общие требования безопасности"; ГОСТ 12.2.032-78 "Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования"; ГОСТ 12.2.033-78 "Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования"; ГОСТ 12.2.053-83 "Краны-штабелеры стеллажные. Требования безопасности"; ГОСТ 12.2.058-81 "ССБТ. Краны грузоподъемные. Требования к цветовому обозначению частей крана опасных при эксплуатации"; ГОСТ 12.2.061-81 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам"; ГОСТ 12.2.089-83 "Тали электрические канатные. Технические условия"; ГОСТ 12.3.006-75 "ССБТ. Эксплуатация водопроводных и канализационных сооружений и сетей. Общие требования безопасности" ; ГОСТ 12.3.009-76 "ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности"; ГОСТ 12.3.010-82 "ССБТ. Тара производственная. Требования безопасности при эксплуатации"; ГОСТ 12.3.013-77 "ССБТ. Работы машинописные. Общие требования безопасности"; ГОСТ 12.3.020-80 "ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности"; ГОСТ 12.4.021-75 "ССБТ. Системи вентиляционные. Общие требования" ; ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности"; ГОСТ 14.321-82 "Правила организации процессов перемещения и складирования тарно-штучных грузов"; ГОСТ 16215-80 "Автопогрузчики вилочные общего назначения. Общие технические условия"; ГОСТ 18962-86 "Машины напольного безрельсового электрифицированного транспорта. Общие технические условия"; ГОСТ 18991-80 "Электротележки грузоподъемностью до 5000 кг. Технические условия"; ГОСТ 20805-83 "Тележки грузовые. Типы основные параметры и размеры; СНиП II-4-79 "Нормы проектирования. Естественное и искусственное освещение"; СНиП II-89-90 "Генеральные планы промышленных предприятий. Нормы проектирования"; СниП 2.04.05-91 "Отопление вентиляция и кондиционирование"; СНиП 2.09.02-85 "Промышленные здания"; СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания и помещения производственных предприятий"; СНиП 2.11.01-85 "Складские здания"; СН 181-70 "Указания по проектированию цветовой отделки интерьеров производственных зданий промышленных предприятий"; СН 3223-85 "Санитарные нормы допустимых уровней шума на рабочих местах"; ВН "Микроклимат. Санитарно-гигиенические требования" затверджені наказом Держкомдруку СРСР від 23.12.87 № 653; ДНАОП 0.00-1.02-92 "Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів". Затверджені Держгіртехнаглядом СРСР 17.06.92; ДНАОП 0.00-1.03-93 "Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів". Затверджені Держнаглядохоронпраці України наказом від 16.12.93 № 128; ДНАОП 0.00.1.21-84 "Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів і правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів". Затверджені Головдерженергонагляд Міненерго СРСР 21.12.84; ВН "Ведомственные нормы искусственного освещения предприятий и организаций системы Госкомпечати СССР" затверджені наказом Держкомдруку СРСР від 10.11.89 № 352; ДНАОП 0.03-3.01-71 "Санітарні норми проектування промислових підприємств СН 245-71''. Затверджені Мінохорониздоров'я СРСР 1971 р; ДНАОП 0.03-3.18-88 "Тимчасові санітарні норми та правила для робітників обчислювальних центрів № 4559-88''. Затверджені Мінохорониздоров'я СРСР 1988 р; ДНАОП 0.03-3.28-93 "Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками". Затверджені Мінохорониздоров'я України наказом від 10.12.93 № 241; НАОП 8.7.10-2.04-84 "ОСТ 29.12.0.006-84 Вантажно-розвантажувальні складські та транспортні роботи. Вимоги безпеки". Затверджені Держкомвидавом СРСР 1984 р; Правила пожежної безпеки в Україні. Затверджені в.о. держінспектора України з пожежного нагляду 14.06.95. Зареєстровані Мінюстиції України 14.07.95. Реєстраційний номер 219/755. Правила дорожнього руху України. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.93 № 1094. Правила улаштування електроустановок ПУЕ . З ВИМОГИ ДО ТЕРИТОРІЇ ПІДПРИЄМСТВ ВИРОБНИЧИХ ТА ДОПОМІЖНИХ БУДІВЕЛЬ І ПРИМІЩЕНЬ 3.1 Загальні положення Планування забудова благоустрій території підприємств мають відповідати вимогам діючих будівельних і санітарних норм та правил: СНиП II-89-90 СНиП 2.09.02-85 СНиП 2.09.04-87 СНиП 2.11.01-85. Підприємства книжкової торгівлі можуть розміщуватись в окремих будівлях торгово-побутових центрах на перших поверхах житлових будинків готелів в адміністративних будинках. Під'їзди до господарських дворів підприємств розташовуються не з магістральної вулиці чи площі а з вулиці яка знаходиться збоку чи зі сторони внутрішньоквартального проїзду. На території і в приміщеннях підприємств мають бути засоби пожежогасіння згідно з вимогами Правил пожежної безпеки в Україні а також знаки безпеки відповідно до ПОСТ 12.4.026-76. Сміття і відходи обгортковий папір картон матеріал для обв'язування слід збирати в урни і виносити з приміщення після закінчення роботи в контейнери які розташовуються в спеціально відведенних місцях на території підприємства закриваються кришками і регулярно вивозяться за межі підприємства. Виробничі і допоміжні приміщення сходові площадки коридори робочі місця проходи забороняється захаращувати продукцією тарою і відходами. Всю порожню тару папір пакувальний матеріал і відходи необхідно постійно прибирати і складати в спеціально відведених для цього місцях. 3.2 Книжкові бази колектори склади 3.2.1 Територія підприємства На території підприємства має бути рівна поверхня. Люки ями канави належить загороджувати на висоту 0 8 м або закривати. На території підприємства мають бути водостоки для відводу атмосферних вод. Їх слід чистити і вчасно ремонтувати. На території баз передбачаються під'їзди і підходи до основних і допоміжних будівель місця для навантажування і розвантажування транспортних засобів майданчики для стоянки автомобілів зелені насадження. Проходи і проїзди мають бути не захаращені заасфальтовані і очищені від бруду снігу льоду та інших сторонніх речей. Швидкість руху транспортних засобів по території підприємства не більше 5км/год. Вночі територія підприємства освітлюється згідно з СНиП II-4-79. 3.2.2 Виробничі приміщення 3.2.2.1 Виробничі будівлі і приміщення книжкових баз колекторів складів мають відповідати вимогам СНиП 2.09.02-85 утримуватись у справному стані. 3.2.2.2 В ізольованих приміщеннях належить розміщувати: склад оперативного зберігання; склад довготривкого зберігання; склад шкільно-письмових та канцелярських товарів; склад експертно-імпортної літератури; дільницю комплектування і пакування; дільницю відправлення; кладові тари бібліотечної техніки; магазин "Книга-поштою" дільниця поштових відправлень ; оперативний склад бібколектора; дільницю опрацювання книг і комплектування бібліотек; дільницю контролю і пакування; дільницю відправлення бібколектора; зал зразків. 3.2.2.3 Для забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці виробничі дільниці мають бути освітленими теплими та вентилюватися відповідно до вимог розділу 5та додатків 1 3 даних Правил. 3.2.2.4 Підлоги виробничих приміщень мають бути міцними з малою теплопровідністю рівними неслизькими зручними для прибирання і не бути джерелом утворення пилу. Підлоги в складських приміщеннях книжкових баз мають бути неушкодженими. Не дозволяється користуватись транспортними засобами при явних дефектах покриття підлоги виступах щілинах ямках тощо . 3.2.2.5 На шляху проїзду ручних візків електрокарів навантажувачів та інших транспортних засобів колони стіни і перегородки захищають від механічних пошкоджень. 3.2.2.6 При механізованому укладанні вантажів ширина проїздів визначається мінімальною величиною розвороту використовуваних транспортних засобів. Мінімальна ширина головних транспортних проїздів: 1 8 м при односторонньому русі; 3 3 м при двосторонньому русі. Ширина проїздів при користуванні ручним візком   не менше 1 2 м. 3.2.2.7 Біля вантажних ліфтів передбачаються розвантажувальні площадки на кожному поверсі з розрахунку 6 кв.м на один ліфт вантажністю до 2000 кг і 8 кв. м   більше 2000 кг не рахуючи площі прилеглих коридорів ДНАОП 0.00-1.02-92 . 3.2.2.8 Всі приміщення необхідно утримувати в чистоті 1 порядку старанно їх прибирати вологе підмітання і миття підлог витирання пилу прибирання павутини протирання вікон дверей панелей . Для прибирання приміщень миття підлог очищення освітлювальної арматури рекомендується застосовувати механізовані пристрої і машини. 3.2.3 Допоміжні будівлі і приміщення 3.2.3.1 Склад допоміжних будівель і приміщень таблиця 1 та їх оснащення встановлюються відповідно до СНиП 2.09.04-87. Допускається передбачати додатково до вказаних в таблиці 1 інші побутові приміщення з відповідним обладнанням. Таблиця 1 Допоміжні будівлі і приміщення Будівлі Приміщення Склад приміщень Побутові Санітарно побутові Гардеробні душові умивальні туалетні кімнати для куріння місця для пристроїв питного водопостачання приміщення для обігрівання Охорони здоров'я Пункти охорони здоров'я при- міщення особистої гігієни жінки приміщення для відпо- чинку в робочий час Громадського харчування їдальні їдальні-роздавальні кімната приймання їжі Культурного Приміщення для зборів заклади обслуговування культури спортивні споруди Адміністративні Управління громадських організацій охорони праці Відстань від робочих місць у виробничих будівлях до туалетів місць для куріння приміщень для відпочинку обігрівання або охолодження пристроїв питного водопостачання   не більше 75м а від робочих місць на території підприємства   не більше 150 м. Розрахунок потреби санітарно-побутових приміщень та спеціальних побутових пристроїв для працівників які зайняті безпосередньо на виробництві проводиться відповідно до санітарної характеристики виробничих процесів і кількості працюючих в найбільш численній зміні табл. 2 . Норму площі побутових приміщень на 1 чоловіка чи одиницю обладнання геометричні параметри мінімальні віддалі між осями і ширину проходів між рядами обладнання належить приймати згідно з СНиП 2.09.04-87. Побутові приміщення   душові умивальні туалети а також умивальники при їїдальнях і буфетах належить забезпечувати милом і електрорушниками. Входи в будівлі обладнуються тамбурами. 3.2.3.2 Гардеробні приміщення призначаються для зберігання домашнього та спеціального одягу обладнуються шафами розмірами 0 25х0 5х1 65м. Кількість шаф приймається рівною списковій кількості працівників. Тип гардеробних та кількість відділень у шафах визначаються за таблицею 2. При гардеробних приміщеннях передбачаються: площа для розміщення чергового персоналу площа для переодягання працюючих туалет на один-два унітази якщо на відстані до ЗО м від входу в гардероб не передбачено туалет загального користування. 3.2.3.3 Суміжно з гардеробними належить розміщувати душові. Душові обладнуються відкритими кабінами розмірами в плані 0 9х0 9 м загородженими з трьох сторін. Кабіни відділяються одна від одної перегородками з вологостійких матеріалів висотою 1 8 м на відстані 0 2 м від підлоги. Душові кабіни обладнуються індивідуальними змішувачами холодної та гарячої води поличками для мила та підніжками для ніг. Кількість душових сіток визначається залежно від кількості працюючих в найбільш численній зміні табл. 2 . Якщо в душовій чотири або більше душових сіток слід передбачати переддушові призначені для переодягання. Не допускається розміщувати душові та переддушові біля зовнішних стін будівель. Таблиця 2 Санітарна характеристика виробничих процесів Група виробничих проце-сів Санітарна характеристика виробничих процесів Види робіт і професій Розрахункова кількість людей на 1 санітарний прилад Тип гардеробних кіль-кість відді- Спеціальні побутові приміщення і прист- на душову сітку на кран лень шафи на одну людину рої 1 2 3 4 5 6 7 1 Процеси що викликають забруднення тіла і спецодягу речовинами 3-го і 4-го класів небезпеки 1а тільки рук Управління базою бухгалтерія плановий відділ торговельно-асортиментний відділ експедиція відділ матеріально-технічного постачання відділ кадрів АГВ крім прибиральниць відділ головного механіка сторожова охорона бібліотека адміністративно-технічний персонал виробничого корпусу 7 25 Зага-льні і відді-лення - 1 2 3 4 5 6 7 1б тіла спецодягу якого можна позбутися без застосування спец. миючих засобів Приймання і відправлення друкованної продукції: кранівник стропальник ліфтер вантажник диспетчер-контролер комплектувальник водій електровізка приймальник-експедитор різчик комірник підсобний робітник Прибирання приміщень 15 10 Зага-льні 1 відділення - 1в тіла і спецодягу особливо забруднюючими речовинами Ремонтно-механічний цех: старший майстер слюсар токар фрезерувальник зварник столяр слюсар-водопровідник підсобний робітник Зарядно-акумуляторна станція: технік-електрик зарядник Робота на автомобілях електро  і автокарах навантажувачах 5 20 Зага-льні 2 відділення Хімчистка або пран-ня 2 Процеси що протікають при несприятливих метеорологічних умовах 2г При температурі повітря +10 град. і нижче включаючи роботи на відкритому повітрі Водії електро  і автонавантажувачів вантажники прибиральники території на відкритому повітрі 5 20 Приміщення для обігіву 3.2.3.4 Умивальні розташовуються в окремих приміщеннях суміжних з гардеробними або в гардеробних. Умивальники у виробничих адміністративних приміщеннях та приміщеннях громадського харчування допускається розміщувати в тамбурах при туалетах. Кількість кранів в умивальнях визначається згідно з таблицею 2. Кожен умивальник обладнується змішувачем холодної і гарячої води. В умивальнях передбачаються гачки для рушників і одягу полички для мила дзеркала. 3.2.3.5 Туалети в багатоповерхових виробничих побутових і адміністративних будівлях передбачаються на кожному поверсі. При кількості працюючих на двох суміжних поверхах до ЗО чол. туалет може бути тільки на одному з них   з найбільшою кількістю працюючих; при 10 працюючих на трьох поверхах допускається один туалет. Допускається загальний туалет для чоловіків і жінок при кількості працюючих в зміні не більше 15 чол. Вхід в туалет належить передбачати через тамбур із дверима які самі зачиняються. В тамбурах туалетів розміщуються умивальники із розрахунку один умивальник на чотири кабіни при меншій кількості кабін   один умивальник на кожний туалет. Розрахунок кількості умивальників та електросушарок подано в таблиці 3. Таблиця З Норми обладнання в санітарно-побутових приміщеннях Назва обладнання Кількість працівників на 1 обладнання знання у виробничих примі в адміністративних щеннях примщеннях Унітази пісуари 18/12 45/30 Умивальники електросушарки 72/48 40/27 Примітки 1. В чисельнику наведено показник для чоловіків в знаменнику   для жінок. 2. При кількості працівників менше розрахункової необхідно приймати 1 одиницю обладнання. 3.2.3.6 Кімнати для куріння належить розміщувати суміжно з туалетами або приміщеннями для відпочинку та обігрівання. При кількості працюючих в найбільш численній зміні менше 100 чол. для куріння обладнують спеціальні місця на сходових клітках в тамбурах при туалетах де вивішують знак "Місце для куріння". Місця для куріння необхідно забезпечувати вогнетривкими урнами які належить щодобово очищувати дезинфікувати і заливати на 1/3 водою. 3.2.3.7 Кількість пристроїв питного водопостачання визначають з розрахунку: один пристрій на 200 чоловік що працюють в найбільш численній зміні. Температура питної води має бути в межах 8°С - 20°С 3.2.3.8 Площа приміщення для відпочинку і обігрівання в робочий час для тих. що працюють в холодному приміщенні або на вулиці визначається з розрахунку 0 3 м2 на одного працюючого в найбільш численній зміні але не менше 9 м2. Приміщення для відпочинку обладнуються вішалками для одягу і умивальниками зі змішувачами холодної і гарячої води з розрахунку один умивальник на 60 працюючих. 3.2.3.9 На підприємствах з кількістю працюючих від 50 до 300 передбачається медичний пункт більше 300   фельдшерський пункт які розташовуються на перших поверхах адміністративних будівель. 3.2.3.10 Приміщення для особистої гігієни жінок влаштовують при кількості працюючих в найбільш численній зміні не менше 15 жінок. Там же належить передбачити місця для роздягання та умивальник. Їх кількість приймається з розрахунку одна установка на 75 жінок. 3.2.3.11 В усіх виробничих і побутових приміщеннях необхідно мати аптечки з набором необхідних медикаментів і перев'язувальних матеріалів для надання першої долікарської допомоги. 3.2.3.12 На підприємствах передбачаються приміщення для забезпечення працюючих громадським харчуванням загальним дієтичним . Їдальні передбачаються при кількості працюючих в одну зміну більше 200. При меншій кількості працюючих   їдальні-роздавальні буфети з відпусканням гарячих страв привезених з інших підприємств громадського харчування. Кількість місць в їдальнях   з розрахунку одне місце на чотирьох працюючих. При кількості працюючих менше 30 передбачаються кімнати приймання їїжі обладнані умивальниками кип'ятильниками електричними плитами та холодильниками. 3.2.3.13 На підприємствах передбачаються приміщення культурного обслуговування працюючих. 3.3 Підприємства роздрібної книжкової торгівлі 3.3.1 Книжкові магазини 3.3.1.1 Торговельні приміщення Торговельні зали книжкових магазинів мають бути максимально зручними для покупців і персоналу освітленими сухими і добре провітрюваними з тим щоб умови мікроклімату відповідали параметрам викладеним в додатках 1 3. Підлоги торговельних залів мають утримуватися у доброму стані. Торговельні зали книжкових магазинів технологічно зв'язуються з приміщеннями для підготування товарів до продажу та приміщеннями для зберігання товарів оснащуються засобами переміщення товарів. Вітрини магазинів слід обладнувати експозиційними площадками глибиною до 1 5 м пристроями для захисту скла вітрин від запотіння і заледеніння а при необхідності   від прямих сонячних променів. Не рекомендується обладнувати робочі місця прилавки розкладки біля віконних вітрин. Входи виходи і сходи в книжкових магазинах мають бути окремими для покупців і для обслуговуючого персоналу. В торговельних залах має бути не менше двох з врахуванням основного евакуаційних виходів безпосередньо назовні або на сходову клітку. Ширина проходів в торговельних залах між обладнанням а також між обладнанням і стінами приміщень має відповідати діючим нормам таблиця 4 . Таблиця 4 Ширина проходів між обладнанням в торговельних залах книжкових магазинів Вид проходів між торговельними кижкових магазинів Ширина проходів м не менше Прохід для покупців в торговельний зал 1 7 Між лініями касових кабін розрахункового вузла і стелажами 2 Між паралельно розміщеними стелажами і основними гілками 1 4 Між касовими кабінами розрахункового вузла або прилавками обслуговування і встановленими паралельно до них стелажами і основними гірками 2 5 Між прилавками і обладнанням за прилавком 0 9 Між кабінами контролерів-касирів 0 6 3.3.1.2 Приміщення для приймання зберігання товарів та підсобні приміщення Приміщення для зберігання товарів не можуть бути прохідними. Площа кладових приміщень в книжкових магазинах визначається з розрахунку 5 7 м2 на кожні 10 м2 площі торговельного залу. Кладові розміщують біля зовнішніх стін. Кладові з товарами що горять відокремлюють від торговельних залів площею 250 м2 чи більше протипожежними стінами і розділяють протипожежними перегородками на відсіки площею не більше 700 м2. Двері кладових і приміщень для приймання товарів мають мати ширину не менше 1 3 м і висоту не менше 2 3 м. Поміж стосами рядами стелажами мають бути вільні проходи шириною не менше 0 8 м. Склад і площа підсобних приміщень мають відповідати даним таблиці 5. Таблиця 5 Склад і площа підсобних приміщень книжкових магазинів Приміщення дільниці Торговельна площа м2 Площа м2 не більше 1 2 3 Приміщення для пресування паперових відходів на кожні 10 м2 торговельної площі до 1000 від 1000 до 2500 від 2500 до 5500 від 5500 до 11000 від 11000 до 16000 понад 16000 0 5 0 4 0 3 0 25 0 2 0 15 Приміщення для зберігання пакувальних матеріалів на кожні 100 м2 торговельної площі до 400 від 400 до 2500 від 2500 до 5500 від 5500 до 11000 понад 11000 5 10 1 0 7 0 5 Приміщення для зберігання прибирального інвентаря миючих і і дезинфікуючих засобів на кожному поверсі до 400 від 400 до 1000 від 1000 до 3500 від 3500 до 6500 від 6500 до 11000 від 11000 до 15500 понад 15500 4 7 10 15 25 35 50 Майстерня дрібного ремонту обладнання і інвентаря від 1000 до 2500 від 2500 до 4500 від 4500 до 8500 від 8500 до 15500 понад 15500 10 15 20 40 60 Рекламно-декораційна збірна камера від 1000 до 2500 від 2500 до 4500 від 4500 до 8500 від 8500 до 15500 понад 15500 15 25 40 60 80 Сміттєзбірна камера від 2500 до 4500 від 4500 до 6500 від 6500 до 8500 від 8500 до 15500 понад 15500 5 10 15 20 25 Підсобні приміщення   приміщення для зберігання тари пресування паперових відходів зберігання пакувальних матеріалів та інвентаря розміщуються безпосередньо біля розвантажувального дебаркадера з виходом на платформу. Стіни і стелі підсобних приміщень мають мати поверхню що легко чиститься. Підсобні приміщення розташовані в підвалі забезпечуються зруним сполученням сходами підйомниками підіймальними пристроями передбачається механізоване подання спресованих кіп відходів з сміттєезбірних камер на рівень першого поверху і вантаження їх на автомашину. Приміщення для пресування паперових і картонних відходів обладнуються поливальним краном і раковиною. Папір для пакування пакети та інші пакувальні матеріали зберігаються в спеціально відведених для цього приміщеннях місцях на стелажах полицях в шафах. Інвентар для прибирання приміщень відра щітки віники ганчір'я тощо і миючі засоби мило сода луг в достатній кількості зберігаються в спеціально виділеному приміщенні чи місці. Приміщення в якому зберігається інвентар для прибирання забезпечується водопроводом каналізацією пристроями для просушування ганчір'я. При відсутності гарячого водопостачання встановлюються прилади для підігрівання води для миття інвентаря тари і прибирання приміщень . 3.3.1.3 Адміністративні і побутові приміщення Склад і площа адміністративних і побутових приміщень для персоналу мають відповідати діючим нормам таблиця 6 . Кімнати приймання їжі відпочинку персоналу обладнуються вішалками для одягу і умивальниками зі змішувачами холодної і гарячої води пристроями постачання питної води і електричними кип'ятильниками. 3.3.2 Книжкові кіоски Кіоски мають бути закритими або заскленими з усіх сторін з вікном для видачі товарів. Стіни стелі і підлоги кіосків мають бути гладкими щільними без шпар. Кіоски виготовлені з металоконструкцій заземлюються. Параметри мікроклімату   допустимі відповідно з додатком 1. Для обігрівання книжково-журнальних кіосків в холодну пору року дозволяється застосовувати електрообігрівальні прилади з закритими нагрівальними елементами. Електрообігрі вальний прилад встановлюється в кіоску на відстані не менше 0 5 м від місця знаходження друкованої та іншої продукції і не менше 1 0 м від бічних огороджуючих решіток. Для підтримування нормальної температури в кіоску відповідно з додатком 1 в теплу пору року дозволяється використовувати побутові електровентилятори. Кіоски забезпечуються штучним освітленням. Світильники мають бути з ковпаками. Відстань від світильників і електропроводів до товарів не менше 0 5м. Потужність ламп в світильниках не вище гранично допустимої для даного типу світильника. Для освітлення підступів до кіоску на недостатньо освітлених вулицях з зовнішньої сторони кіоску розташовуються світильники. В усіх кіосках має бути "Інструкція з експлуатації електроприладів і заходи пожежної безпеки". При прийманні на роботу кіоскер повинен бути ознайомлений з правилами експлуатації електроприладів і заходами пожежної безпеки. Таблиця 6 Площа адміністративних і побутових приміщень м2 санітарних приладів для книжкових магазинів Приміщення Торговельна площа м2 100 150 250 400 650 1000 1500 2500 3500 5500 7500 10000 14000 20000 Площа приміщень м2 Кабінет директора 9 6 6 13 6 12 15 18 21 27 36 36 36 40 Кімната персоналу приймання їжи і відпочинку 9 6 9 18 24 36 54 - - - - - - - Зали кімнати для зборів - - - - - - 24 36 36 30 100 130 150 200 Головна каса - - - - - - 12 12 18 24 30 36 42 48 Пожежно-сторожова охорона - - - - - - 6 8 9 12 15 15 15 18 Пункт охорони здоров’я - - - - - - - 12 12 18 18 24 48 60 Приміщення для особистої гігієни жінок - - - - - - 12 15 18 21 24 27 30 54 Гардеробні 7 9 15 21 20 30 45 60 90 135 180 220 2620 400 Туалети 7 9 15 21 12 16 24 36 48 54 60 70 90 120 Душові - - - - -12 16 24 36 48 6 8 12 18 24 Кількість санітарних приладів Умивальники в гардеробних 1 1 1 2 2 2 3 4 4 5 6 8 12 16 Унітази в туалетах 1 1 2 2 2 3 6 8 12 16 18 24 30 40 Душові кабіни - - - - 1 1 2 2 3 3 4 9 9 12 3.4 Водопостачання каналізація 3.4.1 Виробничі і допоміжні будівлі та приміщення підприємств книжкової торгівлі забезпечуються холодною і гарячою водою для задовільнення господарсько-питних санітарно-гігієнічних технологічних і протипожежних потреб. Будова і експлуатація систем внутрішнього водопроводу і каналізації мають відповідати вимогам ГОСТ 12.3.006-75. Допускається не обладнувати внутрішнім водопроводом книжкові магазини з торговельним залом площею до 150 м2 які розміщені в районах що не мають каналізації. 3.4.2 Якість питної води має відповідати вимогам ГОСТ 2874-82. Сира вода використовується для пиття тільки з дозволу органів Держсаннагляду. Якщо якість сирої води не відповідає вимогам питних потреб належить передбачити приміщення з відповідним обладнанням для її кип'ятіння і охолодження. Бачки для питної кип'яченої і охолодженої води мають накриватись покришками з запорними пристроями і чохлами. Бачки необхідно регулярно чистити і мити воду в них міняти щоденно. 3.4.3 Забороняється об'єднання мереж господарсько-питного водопроводу і водопроводів що подають технічну воду. 3.4.4 Прокладання горизонтальних труб і стояків виробничих стоків в торговельних залах в приміщеннях для зберігання та підготування товарів до продажу дозволяється тільки за умови вміщення горизонтальних труб і стояків в оштукатурені короби. В магазинах які розміщені в житлових будинках дозволяється прокладати стояки фекальної каналізації з верхніх поверхів через приміщення магазину при умові якщо стояки на всю висоту приміщення магазину не мають ревізій і вміщені в оштукатурені короби. 3.4.5 Спуск фекально-господарських і забруднених виробничих стічних вод в поглинаючі криниці і бурові свердловини не допускається. 3.4.6 Каналізаційні мережі належить утримувати в справності очищати від відходів та сміття вони не мають бути причиною забруднення води землі повітря. 4 ВИМОГИ ДО ОБЛАДНАННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ ТА ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ 4.1 Загальні положення 4.1.1 На підприємствах книжкової торгівлі можуть мати місце небезпечні та шкідливі виробничі фактори. Перелік цих факторів кованих за ГОСТ 12.0.003-74 на окремих виробничих дільницях і місцях подано в таблиці 7. Таблиця 7 Небезпечні і шкідливі виробничі фактори на підприємствах книжкової торгівлі Приміщення дільниці робочі місця Діючий небезпечний і шкідливий виробничий фактор група вид 1 2 3 Склади дільниці баз і бібколекторів Приміщення для приймання видавання і пакування продукції фізичні Рухомі машини і механізми підвищена запиленість повітря робочої зони Майданчики для вантажно-розвантажувальних робіт фізичні рухомі машини і механізми підвищена або понижена температура вологість повітря Кладові фізичні підвищена запиленість повітря робочої зони недостатня природна освітленість Робочі місця: продавця контролера-касира бібліографа товарознавця психофізіологічні фізичні психофізіологічні психофізіологічні Фізичні перевантаження динамічні Підвищене значення напруги в електричному ланцюгу перенапруження здорового аналізатора Фізичні перевантаження статичні перенапруження зорового аналізатора 1 2 3 комплектувальника оператора ВТП машиністки фізичні психофізіологічні фізичні психофізіологічні фізичні психофізіологічні підвищена запиленість повітря робочої зони Фізичні перевантаження динамічні підвищене значення напруги в електричному ланцюзі підвищений рівень елктромагнітного випромінювання підвищений рівень статичної електрики статичні та динамічні перевантаження перенапруження зорового аналізатора підвищений рівень шуму підвищене значення напруги в електричному ланцюзі статичні та динамічні перевантаження перенапруження зорового аналізатора Книжкові кіоски фізичні підвищена або понижена температура понижена рухомість повітря Сміттєзбірні камери фізичні підвищена запиленість повітря недостатність природного світла Приміщення для пресування паперових відходів фізичні підвищена запиленість повітря робочої зони підвищена вологість повітря недостатність природного світла Ремонтні майстерні фізичні рухомі частини виробничого обладнання підвищений рівень шуму підвищене значення напруги в електричному ланцюзі. 1 2 3 гострі кути шорсткість на поверхнях заготовок інструментів обладнання Заряджувальні станції фізичні хімічні підвищене значення напруги в електричному ланцюзі луги кислоти 4.1.2 Обладнання організація робочих місць та технологічного процесу на книжкових базах складах колекторах магазинах та інших книготорговельних підприємствах мають відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91 ГОСТ 12.2.061-81 ГОСТ 12.2.032-78 ГОСТ 12.2.033-78. Немеханічне обладнання столи прилавки шафи стелажі вітрини картотеки тощо має бути міцним і надійним безпечним при монтажі експлуатації ремонті транспортуванні і зберіганні при користуванні окремо чи в складі технологічних систем упродовж всього терміну експлуатації. Обладнання має стояти на горизонтальній площині стійко без перекосів як без навантаження так і при робочому навантаженні. Переносні драбини забезпечуються пристроєм для запобігання можливості зсуву і перекидання. Нижні кінці переносних драбин забезпечуються підківками з гострими наконечниками а при користуванні ними на асфальтових бетонних та інших подібних підлогах   башмаками з гуми або іншого неслизького матеріалу. При необхідності верхні кінці драбинок обладнуються спеціальними гаками. Всі обертові та ріжучі частини верстатів і механізмів обладнуються захисними пристроями або загорожами. Захисні пристрої приводяться в готовність до початку робочого процесу і блокуються так щоб виконання робочого процесу було неможливе при відключених засобах захисту або їх несправності. Встановлення додаткового технологічного обладнання що не було передбачене проектом і його переміщення допускаються тільки на основі розробленого і узгодженого у встановленому порядку проекту. 4.1.3 Організація технологічного процесу переміщення і складування книжково-журнальної продукції має забезпечує скорочення тяжкої ручної праці за рахунок комплексної механізації і автоматизації процесів раціональне використання робочих площ для зберігання вантажів мінімізацію кількості перевантаження друкованої продукції та оптимізацію вантажних потоків згідно з ГОСТ 14.321-82. Виробничі процеси необхідно виконувати в належному спецодязі і при необхідності з використанням засобів індивідуального захисту. 4.2 Книжкові бази колектори і склади 4.2.1 Друкована продукція має поступати на книжкові бази і клади запакованою. Кількість одиниць продукції в пачці чи коробці має бути однаковою для всього тиражу видання. Маса брутто пачки продукції має відповідати нормам встановленим нормативним документом на даний ид продукції. 4.2.2 Пачки щільно обтягуються обв'язувальним матеріалом кінці кого міцно скріплюються вузлом металічним скріпленням чи зварюванням. Обв'язувальний матеріал для зав'язування пачок шпагат стрічка а ін. має бути міцним не створювати пилу не різати руки. При навантаженні і розвантаженні забороняється брати пачку бо коробку з продукцією за обв'язку і кидати. Пачки друкованої продукції для зберігання укладаються в штабелі висотою не більше 2 0 м. 4.2.3 Тара для зберігання і транспортування друкованої продукції піддони коробки картонні контейнери має відповідати вимогам ГОСТ 12.3.010-82. Плоскі та стоякові піддони обладнуються фіксаторами для забезпечення можливості двоярусного штабелювання. Піддони призначені для захвату піднімальними механізмами обладнують нішами висотою не менше 0 27 м. Розбірні піддони мають легко складатись і збиратись з'єднувальні деталі і вузли спряжуватися. Деталі запорів пристроїв для пломбування і кріплення стінок або стояків не мають виступати за зовнішні та внутрішні поверхні піддону. Головки і кінці гвіздків та іншого кріпильного матеріалу втоплюються в деревину. Пачки або коробки вкладаються по всій площині піддону рівними і щільними рядами однакової висоти так щоб окремі пачки не виступали за габарити піддону. Вкладання пачок або коробок повинно вестися "в перев'язку" щоб виключити розвалення штабелю. Вкладати слабо пов'язані нещільно запаковані пачки чи коробки забороняється. 4.2.4 Ширина проходів між установленими штабелями і стелажами відстань від стін і опалювальних приладів при немеханізованому укладанні продукції не менше 0 7 м. При механізованому укладанні ширина проїздів на базах складах передбачається більшою від габаритів транспортних засобів що застосовуються для забезпечення вільних проходів по обидві сторони від них шириною не менше 0 8 м. 4.2.5 Контейнери чи автофургони мають бути технічно справними і придатними для транспортування поліграфічної продукції. 4.2.6 При пакетно-контейнерному способі доставляння висота пакету має бути не вище 1 35м для середньотоннажних контейнерів висота блок-пакету   2 0 м висота пакету 1 35 м+0 65 м для крупнотоннажних контейнерів. При перевезенні автотранспортом висота пакету не більше 1 35 м. Маса вантажу в пакеті не більше 1000 кг. 4.3 Книжкові магазини 4.3.1 Торговельні зали робочі місця продавців обладнуються для зберігання показу і продажу товару для організації робочих зон консультантів вузлів розрахунку місць зберігання особистих речей покупців. 4.3.2 Висота одностороннього і двохстороннього обладнання приймається: не більше 2 2 м для магазинів самообслуговування і 2 6 м для магазинів що торгують з прилавка з відкритою викладкою; довжина секцій   0 9 м 1 0м або 1 1 м. Обладнання висотою більше 2 0 м необхідно додатково закріплювати. Функціональні зони обладнання від рівня підлоги розміщуються на відсталі не нижче 0 25 і не вище 1 8 м для обладнання в центрі залу а для обладнання біля стін   не вище 2 2 м. Функціональні зони обладнання призначеного для зберігання продукції розміщуються не нижче 0 2 м від рівня підлоги. Книготорговельне обладнання має витримувати навантаження не менше 11800 Н/м2. Висота робочої поверхні прилавків в приміщеннях книжкових магазинів не більше 0 95 м. Висота робочого стола товарознавця 0 75м; висота стола призначеного для роботи стоячи приймання контроль комплектування і пакування книжкової продукції    0 80-0 95 м. Відстань від книготорговельного обладнання і виробничих меблів до опалювальних приладів не менше 0 5 м. 4.3.3 Робочі місця продавців розміщуються з врахуванням найбільш зручного зв'язку з допоміжними приміщеннями. Підлога на робочих місцях продавців повинна бути покрита термоізолюючим матеріалом. 4.3.4 Робочий запас товару розкладається на прилавку і за продавцем в середній частині пристінного обладнання в радіусі максимальної зони на рівні 0 8-2 2 м від підлоги . Полиці що знаходяться нижче 0 8 м від підлоги рекомендується використовувати для зберігання оперативних книжкових запасів. Найбільш зручні для огляду полиці розміщені на висоті 1 1-1 6 м від рівня підлоги. Для роботи з книготорговельним обладнанням висота якого більше 1 6м слід використовувати переносні драбинки і стрем'янки. 4.3.5 Робочі місця контролерів-касирів обладнуються кріслами що обертаються з регульованою висотою в межах 0 35-0 40 м шириною 0 6 м і глибиною 0 35-0 40 м. Крісла мають бути напівм'які зі злегка прогнутими сидіннями. Обладнання та робочі місця з використанням відеотермінальних пристроїв ВТП мають відповідати вимогам ДНАОП 0.03-3.18-88. Робоче місце оператора ВТП обладнується робочим столом кріслом і підставкою для ніг. Висота робочого стола регулюється в межах 0.68-0 76 м а при відсутності такої можливості має складати 0 72 м. Мінімальна ширина стола 1 2 м поверхня стола не блискуча. Робоче крісло оператора забезпечується підіймально-поворотним пристроєм з регулюванням висоти сидіння та спинки а його конструкція має відповідати вимогам ГОСТ 21889-76. Розміри підставки для ніг: довжина 0 4 м ширина 0 35м. Екрани ВТП з електронно-променевими трубками мають бути обладнані захисними екранами і підлягають заземленню. Тривалість роботи за ВТП не більше 4 години при восьмигодинному робочому дні. Через кожну годину роботи передбачаються перерви на 5-10 хв. через дві години   на 15хв. під час яких виконується виробнича гімнастика. Робочі місця для виконання машинописних робіт мають відповідати вимогам ГОСТ 12.3.013-77. Робочі місця розташовуються так щоб світловий потік природного освітлення падав на рукопис друкарський аркуш і клавіатуру зліва. Кожне робоче місце забезпечується пюпітром стелажем лотком для паперів. Оптимальна робоча поза при неможливості індивідуального пристосування робочого стола досягається за рахунок зміни висоти робочого сидіння та використання підставки для ніг. Висота поверхні сидіння регулюється в межах 0 35-0 45 м. Ширина поверхні сидіння не менше 0 4 м глибина не менше 0 38 м. Для зменшення шуму під друкарські машинки належить підкласти м'які килимки із синтетичних матеріалів товщиною 10 мм або повстину товщиною 20-25 мм обгорнену синтетичною плівкою. 5 ВИМОГИ ДО САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНИХ УМОВ ПРАЦІ 5.1 Опалення вентиляція і кондиціювання 5.1.1 Значення температури відносної вологості швидкості руху повітря в робочій зоні книжкових баз магазинів та інших підприємств книжкової торгівлі мають відповідати нормам викладеним в ГОСТ 12.1.005-88 і відомчим нормам "Микроклимат. Санитарно-гигиенические требования" додаток 1 . 5.1.2 Будова склад і експлуатація систем опалення вентиляції і кондиціювання мають відповідати вимогам ГОСТ 12.4.021-75 СНиП 2.04.05-91 Правилам пожежної безпеки в Україні. Всі системи опалення і вентиляції наново обладнані після реконструкції або капітального ремонту відрегульовуються доводяться до проектної потужності і проходять приймальні випробування з оформленням паспортів. 5.1.3 Нагляд за правильною експлуатацією ремонтом систем вентиляції та підтримуванням нормативних параметрів повітря покладається на відповідальних осіб які призначені керівництвом підприємства організації . 5.1.4 Для контролю за дотриманням температури і вологи повітря у виробничих і допоміжних приміщеннях на видних місцях встановлюються термометри і гігрометри. 5.1.5 Приміщення з постійним або тривалим більше двох годин перебуванням людей а також приміщення в яких підтримування плюсової температури необхідне з технологічних умов обладнуються системами опалення. 5.1.6 Всі трубопроводи пари і гарячої води покриваються теплоізоляційним матеріалом. 5.1.7 Тамбури входів для покупців в магазинах з торговельною площею 100 м2 і більше при розрахунковій температурі зовнішнього повітря для холодної пори року мінус 15°С і нижче обладнуються повітряними або повітряно-тепловими завісами. 5.1.8 Всі виробничі побутові та допоміжні приміщення підприємств і організацій книжкової торгівлі обладнуються природною і механічною припливно-витяжною вентиляцією додаток 2 . В магазинах з торговельними залами площею 150 м2 ; менше передбачається природна вентиляція   аерація за допомогою відкривання стулок вікон фрамуг тощо. В приміщеннях магазинів торговельною площею 400 м2 і більше які обладнані вентиляцією з механічним спонуканням об'єм витягу повністю компенсується припливом див. додаток 2 . В основних приміщеннях підприємств книжкової торгівлі допускається рециркуляція вентиляційного повітря. 5.1.9 Для запобігання протягів на постійних робочих місцях поблизу воріт технологічних прорізів і дверей слід встановити перегородки або екрани біля цих робочих місць. 5.1.10 Для видалення пилу водяної пари шкідливих і неприємного запаху речовин необхідно застосовувати системи місцевих відсмоктувачів окремі від системи загальнообмінної витяжної вентиляції. 5.1.11 В магазинах з кількістю робочих місць продавців до дев'яти і в магазинах самообслуговування з кількістю робочих місць контролерів-касирів до трьох включно дозволяється встановлювати вентиляцію тільки витяжну без організованого припливу. 5.2 Освітлення 5.2.1 Всі приміщення підприємств та організацій книжкової торгівлі де передбачається постійне перебування людей торговельні зали виробничі службові приміщення мають забезпечуватися природним та штучним освітлення згідно з вимогами СНиП II-4-79  додаток 3 . Допускається відсутність природного освітлення в допоміжних технічних та побутових приміщеннях коридорах а також у всіх приміщеннях в підвалах де немає постійних робочих місць. 5.2.2 Вікна виробничих та службово-побутових приміщень мають бути зі стулками що відкриваються; в 50% вікон мають бути кватирки або фрамуги. Віконне скло слід чистити від пилу і бруду не менше двох разів на рік і перефарбовувати внутрішні поверхні рам не рідше одного разу в три роки а в приміщеннях зі значним виділенням пилу   в міру забруднення. Для очищення вікон належить використовувати спеціальні пристосування пересувні вишки драбинки які забезпечують зручне і безпечне виконання вказаних робіт. Обслуговуючий персонал що виконує ці роботи має проходити інструктаж. 5.2.3 Для кольорової обробки фарбування підбору кольору лицювальних матеріалів стелі стін перегородок ферм балок підлоги та інших частин будівлі а також технологічного обладнання належить використовувати переважно світлі тони для покращення освітлення робочих місць за рахунок відбитого світла від поверхні інтер'єру. Колір для оздоблення приміщень і обладнання баз і складів належить підбирати відповідно до СНиП 181-70. 5.2.4 Технічна експлуатація освітлювальних установок на підприємствах та в організаціях книжкової торгівлі здійснюється згідно з ДНАОП 0.00-1.21-84. 5.2.5 В торговельних виробничих і допоміжних приміщеннях застосовуються системи загального або комбінованого освітлення з використанням газорозрядних ламп або ламп розжарювання додаток 3 . Застосування тільки місцевого освітлення не допускається. В торговельних залах частину світильників належить установлювати над касовими апаратами. В складських приміщеннях оптових книжкових баз зі стелажами висотою більше 5 5 м крім загального освітлення проходів між стелажами слід передбачати встановлення світильників на кабіні крана-штабелера і фар на крані-штабелері для місцевого освітлення стелажів. В складських приміщеннях будова мережі електроосвітлення має передбачати роздільне включення груп світильників що освітлюють окремі зони складських приміщень. 5.2.6 Висота підвісу світильників над рівнем підлоги має бути не менше 2 5 м. Допускається встановлення світильників на висоті менше 2 5м від підлоги при умові що їїх струмоведучі частини будуть недоступні для випадкових доторкнень або використовування світильників з лампами розжарювання що живляться змінною напругою не вище 42 В. Відстань від світильників до товару або тари в складських приміщеннях не менше 0 6 м. 5.2.7 Для підключення переносних світильників при виконанні ремонтних робіт в проходах між стелажами і на вантажних плат формах належить передбачати штепсельні розетки змінної напруги до 42 В 5.2.8 Газорозрядні лампи і лампи розжарювання що застосовуються для комбінованого освітлення обладнуються захисною і світлорозсіюючою арматурою. Застосування відкритих ламп не дозволяється. Для місцевого освітлення використовуються світильники з відбивачами. 5.2.9 Для обмеження сліпучої дії світильники загального освітлення у виробничих приміщеннях встановлюються таким чином щоб пряме світло не потрапляло в очі працюючих. 5.2.10 Для зовнішнього освітлення майданчиків і місць проведення робіт поза будівлями висота встановлення освітлювальних приладів має бути: для автомобільних доріг -не менше 6 5м на території   не менше 3 5 м. 5.2.11 По основних проходах виробничих приміщень де працює більше 50 чоловік та на сходах для евакуації людей слід передбачати евакуаційне освітлення що створює на підлозі освітленість не менше 0 5 лк. Світильники евакуаційного освітлення мають відрізнятися від світильників загального освітлення типом розміром або спеціально нанесеними на них знаками. Арматура евакуаційного освітлення має відрізнятися за кольором. В торговельних залах магазинів і на територіях баз рекомендується влаштовувати нічне охоронне освітлення що створює на підлозі або на рівні землі освітленість 0 5 лк. Живильні лінії евакуаційного охоронного освітлення світлової реклами освітлення вітрин охоронної і пожежної сигналізації мають бути самостійними. 5.2.12 В процесі експлуатації освітлювальних установок необхідно періодично один раз на рік перевіряти рівень освітлення робочих зон рівень загального освітлення приміщень стан освітлювальних установок. Освітлювальну арматуру належить очищати від пилу. Освітлювальні установки з висотою підвісу не більше 5м обслуговуються з приставних драбин або стрем'янок не менше ніж двома робітниками. Для проведення робіт на висоті від 5 до 8 7 м застосовуються телескопічні підйомники. 5.3 Шум Рівень шуму в приміщеннях підприємств книжкової торгівлі не має перевищувати величин встановлених ГОСТ 12.1.003-83 СН 3223-85 додаток 4 . Для контролю рівнів шуму на робочому місці належить перевіряти працююче обладнання не менше одного разу на рік. 6 ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА 6.1 Проектування спорудження реконструкцію та експлуатацію електроустановок належить здійснювати відповідно до вимог Правил улаштування електроустановок ПУЕ ДНАОП 0.00-1.21-84 ГОСТ 12.1.019-79 ГОСТ 12.1.030-81 та даних Правил. 6.2 Обслуговування діючих електроустановок проведення в них оперативних перемикань ремонтних монтажних налагоджувальних робіт здійснюються енергетичною службою або електротехнічним персоналом. При відсутності в штаті підприємства посади енергетика та відсутності на підприємстві електротехнічного персоналу обслуговування електроустановок забезпечується шляхом передавання цих функцій спеціалізованій організації або електротехнічному персоналу іншого підприємства в т. ч. малого чи кооперативного або утримання електротехнічного персоналу на пайових засадах з іншими підприємствами. При відсутності на підприємстві особи відповідальної за електрогосподарство або угоди із спеціалізованою організацією електротехнічним персоналом іншого підприємства експлуатація електроустановок заборонена. 6.3 Працівники книготорговельних підприємств на робочих місцях яких може виникнути небезпека ураження електричним струмом неелектротехнічний персонал при влаштуванні на роботу і в подальшому щорічно мають проходити навчання і атестацію з питань електробезпеки за І групою; електротехнічний персонал наладники обладнання водії внутрішньозаводського електротранспорту акумуляторники ліфтери слюсарі-ремонтники    не нижче II групи. 6.4 На підприємствах необхідно мати технічну документацію відповідно до якої електроустановки допущені в експлуатацію. 6.5 Все електрообладнання має надійно кріпитися і утримуватись у справному стані сухим і чистим. 6.6 Для живлення переносних і пересувних електроприймачів належить застосовувати спеціально призначені для цього шнури і гнучкі кабелі з мідними жилами. Всі жили вказаних провідників у тому числі заземляючі мають бути в спільній оболонці або мати спільну ізоляцію. При користуванні електроінструментами ручними електричними машинами і переносними світильниками їх проводи чи кабелі по можливості підвішуються. Безпосереднє доторкання проводів і кабелів з металевими поверхнями або предметами не допускається. При виявленні будь-яких несправностей робота з ручними електричними машинами або переносними електричними світильниками припиняється. У втичних з'єднувачах переносних електроприймачів продовжуючих проводів і кабелів до розетки підводяться провідники зі сторони джерела живлення а до вилки   зі сторони електроприймачів. 6.7 Допускається застосовувати живлення напругою 220 В для світильників будь-яких конструкцій з лампами розжарювання або люмінесцентними при умові що ці світильники не мають струмопровідних частин доступних для випадкових доторкань. 6.8 Ремонт обладнання і механізмів встановлення очищення світильників заміна перегорілих ламп та ремонт мережі проводяться тільки після повного відключення від мережі електроживлення з обов'язковим вивішуванням на місцях відключення попереджувальних плакатів. 6.9 Зарядження акумуляторних батарей для електровізків електронавантажувачів і іншого електрифікованого транспорту проводиться в спеціально призначених приміщеннях   заряджувальних станціях. Акумулятори та випростувачі мають знаходитись в окремих приміщеннях. Зарядження кислотних акумуляторних батарей лужних батарей та приготування електролітів проводиться в окремих кімнатах. При заряджувальних станціях має бути окрема кімната площею не менше 4 м2 для зберігання кислоти сепараторів приладдя для приготування електроліту. Обслуговування акумуляторних установок покладається на акумуляторника спеціально навченого правилам експлуатації акумуляторних батарей дозволяється сумісництво професій . Встановлення в акумуляторному приміщенні електричних печей нагрівачів вхід в нього з вогнем куріння користування апаратами та інструментами які можуть дати іскру забороняється. Припливно-витяжна вентиляція приміщення заряджувальних станцій має автоматично вмикатись з початком зарядження батарей і вимикатись після повного усунення газів але не раніше ніж через 1 5год. Після закінчення зарядження а при роботі за методом постійного підзарядження   в міру необхідності й відповідно до інструкції для даної дільниці. Вентилятор припливно-витяжної вентиляції має мати вибухобезпечне виконання. Для освітлення приміщення заряджувальних станцій належить застосовувати лампи розжарювання у вибухозахисній арматурі. Один світильник під'єднується до мережі аварійного освітлення. 7 ВИМОГИ ДО ВАНТАЖНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИХ РОБІТ ТА ПІДЙОМНО-ТРАНСПОРТНОГО ОБЛАДНАННЯ 7.1 Загальні вимоги 7.1.1 Організацію і виконання вантажно-розвантажувальних і складувальних робіт на базах складах в колекторах магазинах і інших книготорговельних організаціях належить проводити відповідно до вимог ГОСТ 12.3.009-76 ГОСТ 12.3.020-80 ДНАОП 0.00-1.03-93 НАОП 8.7.10-2.04-84 і даних Правил. 7.1.2 Вантажно-розвантажувальні роботи належить виконувати механізованим способом з використанням автонавантажувачів конвейєрів та інших машин і засобів малої механізації візків тачок . 7.1.3 3 метою організації безпеки руху транспорту на території і в приміщеннях підприємств книжкової торгівлі рекомендується виділяти проїзну частину смугами білого кольору шириною 0 1-0 2 м а також попереджувальним жовтим кольором. На всі види внутрішньозаводського транспорту який застосовується на підприємствах наносяться попереджувальні пізнавальні знаки з забарвлення відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76. Кабіни кранів обойми вантажних гаків бампери бокові поверхні електрокар навантажувачів рухомі елементи транспортерів двері ліфтів підйомники необхідно виділяти застережливим забарвленням відповідно до ГОСТ 12.2.058-81. 7.1.4 Діючі вантажопідіймальні механізми підлягають щороку періодичному технічному огляду. Використовувати підіймальні машини без технічного огляду не дозволяється. 7.1.5 Не дозволяється перемішувати вантажі масою більше вантажності обладнання і допоміжних пристроїв вказаної в технічному паспорті. Забороняється переносити і пересувати вантажі що перевищують встановлені норми: для мужчин   50 кг для юнаків   16 кг ля дівчат   не більше 10 кг згідно з НАОП 8.7.10-2.07-84 для жінок   згідно з ДНАОП 0.03-3.28-93  табл. 8 . При використанні візків або контейнерів прикладуване зусилля не має перевищувати 15 кг. Таблиця 8 Норми гранично-допустимих навантажень для жінок при підніманні переміщенні вантажів вручну Характер роботи Гранично-допустима вага вантажу кг Підіймання переміщення вантажів при чергуванні з іншою роботою 10 Підіймання і переміщення вантажів постійно на протязі робочої зміни 7 Сумарна вага вантажу який переміщується протягом кожної години робочої зміни не повинна перевищувати: з робочої поверхні з підлоги 350 175 Примітки 1. У вагу вантажу що переміщається включається вага тари і упаковки. 2. При переміщенні вантажу на візках або у контейнерах докладене зусилля не повинно перевищувати 10 кг. 3. Рівнем робочої поверхні вважається робочий рівень конвейєра стола верстата тощо згідно з ГОСТ 12.2.032-78 та ГОСТ 12.2.033-78. 7.2 Майданчики для вантажно-розвантажувальних робіт 7.2.1 Постійні вантажно-розвантажувальні майданчики спеціалізуються відповідно до виду вантажів контейнери піддони з продукцією пакети тощо обладнуються механізованими пристроями інвентарем і такелажем для виконання вантажно-розвантажувальних робіт. Розміри вантажно-розвантажувальних майданчиків мають забезпечувати безпечні радіуси поворотів та вільний фронт робіт для потрібної кількості транспорту і робітників. 7.2.2 Розвантажувальні місця і платформи не дозволяється розташовувати зі сторони головного входу в приміщення. Розвантажувальні платформи рампи як правило мають бути на 1 1   1 2 м вищі від рівня майданчика для автомобілів. Для роботи на платформі слід передбачити східці пандус для електрокарів і при необхідності стаціонарні або пересувні пристрої що зрівнюють підлогу платформи з підлогою кузова автомобіля. Рампи обладнуються стаціонарними або знімними відбійними пристроями. Для забезпечення розвороту транспортних засобів ширина платформи прямокутної форми не менше 3 0 м. Кількість розвантажувальних місць і площа платформи мають відповідати нормам приведених в таблиці 9. Таблиця 9 Норми розвантажувальних місць і площа платформ книжкових магазинів Торговельна площа магазинів м2 1000 2500 3500 4500 5500 Кількість розвантажувальних місць 1 2 3 3 4 Площа платформи м2 24 48 72 108 144 7.3 Безперервний транспорт з елементами тяглових органів конвейєри 7.3.1 Будова і експлуатація конвейєрів усіх типів повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.2.022-86. 7.3.2 Швидкість руху конвейєрів не більше 0 25м/с   для підвісних конвейєрів при ручному завантаженні; 0 3 м/с   для стрічкових конвейєрів при ручному завантаженні і масі вантажу більше 5кг; 0 5 м/с  для стрічкових конвейєрів при ручному завантаженні і масі вантажу до 5кг. 7.3.3 Всі обертові і рухомі частини конвейєрів та елеваторів ланцюги зірочки барабани черв'ячні і зубчасті передачі міцно і без перекосів закріплюються на валах добре відбалансовуються і захищаються загорожами що легко відкриваються для змащення частин які труться і перевірки нагрівання підшипників. 7.3.4 Ланцюги стрічки ролики захоплювачі пластини тощо необхідно оглядати не рідше двох разів на місяць виявлені дефекти терміново усувати. 7.3.5 Конвейєри в головній хвостовій частинах а при необхідності на кожному робочому місці обладнуються аварійними кнопками "Стоп". Пускові пристрої при великій довжині висоті транспортуючих пристроїв необхідно обладнувати звуковою і світловою сигналізацією а також "Стоп-запорами" що виключають можливість запуску цих установок під час чищення і ремонту. При великій довжині конвейєра або системи конвейєрів для термінової зупинки окремої ділянки або всієї системи необхідно встановлювати в легкодоступних місцях на відстані не більше 10 м одна від другої кнопки "Стоп" або спорядити конвейєр тягловим тросом екстреної зупинки що забезпечує можливість виключення приводу з довільного місця траси конвейєра. В місцях проходів людей передбачаються перехідні містки не менше 0 5м загороджені перилами висотою не менше 1 0 м над конвейєрами або огороджені зверху проходи під конвейєрами. 7.3.6 На технологічній лінії що складається з декількох послідовно встановлених і одночасно працюючих конвейєрів їх приводи зблоковуються так щоб у випадку несподіваної зупинки будь-якого конвейєра попередні конвейєри автоматично відключались а наступи і продовжували працювати до повного видалення з них вантажу. 7.3.7 В місцях передавання транспортованого вантажу з одного конвейєра на другий або на машину передбачаються пристрої для запобігання падіння вантажу з конвейєра або машини. Стаціонарні конвейєри обладнуються приймальними площадками розміщеними не нижче 0 5 м від вантажонесучої частини конвейєра. Для тарних вантажів по боках стрічки конвейєра влаштовуються борти. В конвейєрах встановлених під нахилом слід виключити можливість самовільного переміщення вантажонесучого елементу з вантажем при відключенні приводу. 7.3.8 Багатоприводні конвейєри обладнуються гальмівними пристроями на кожному приводі. Роликові непривідні конвейєри обладнуються в розвантажувальній частині обмежувальними упорами і пристроями для погашення інерції вантажу що рухається. 7.3.9 Стрічкові конвейєри обладнуються пристроями для автоматичного натягу стрічки. На місці з'єднання транспортної стрічки за допомогою заклепок болтів та інших пристосувань не має бути виступаючих кінців з'єднувальних деталей. 7.3.10 Робочі місця на конвейєрах мають бути освітленими згідно з встановленими нормами. 7.3.11 В зоні можливого перебування людей загороджуються:  рухомі частини конвейєрів привідні барабани натяжні пристрої ременні передачі шківи ;  троси і блоки натяжних пристроїв вантаж натяжних пристроїв на висоту його переміщення і ділянка підлоги під ним;  привідні станції конвейєрів при розміщенні їх у виробничих приміщеннях ;  місця піднімання спуску повороту підвісного конвейєра. Загорожі приймальних столів встановлюються так щоб виключити можливість потрапляння пальців руки в проміжки між столом і конвейєром. Загорожі виготовляються з металевих листів або сіток з розмірами клітки 20х20 мм. Загорожі з наварених на каркас дротів і смуг не допускаються. Розміщення конвейєрів і загорож має забезпечувати зручне і безпечне видалення з-під них сміття та інших відходів. 7.3.12 При застосуванні конвейєрів необхідно забезпечувати рівномірне їх завантаження. 7.4 Транспортуючі гравітаційні пристрої 7.4.1 Конструкція транспортуючих гравітаційних пристроїв   похилих роликових транспортерів рольгангів похилих площин лотків спусків жолобів має бути жорсткою міцною робоча поверхня   гладкою; борти висотою не менше 2/3 висоти найбільшого вантажу що транспортується надійно закріпленими. Борти виготовляються з листового матеріалу сталь дюраль пластмаса товщиною не менше 3 мм або з дощок товщиною не менше 40 мм. Відстань між роликами рольгангів має забезпечувати розміщення вантажу не менш ніж на трьох роликах. 7.4.2 На рольгангах які мають нахил більше 40°С передбачаються пристрої що забезпечують безпеку при переміщенні вантажів бокові борти кінцеві упори з амортизаторами . Нахил рольгангів не вище 50°С. 7.4.3 На криволінійних ділянках рольгангів рекомендується ставити ролики що мають форму зрізаних конусів з вершиною в центрі заокруглення. 7.4.4 Для утримання вантажів що спускаються в кінцевих точках встановлюються упори з пружинами чи іншими амортизаторами. 7.4.5 В місцях проходів людей передбачаються розриви рольгангів закріплених на міцних петлях і обладнаних противагами або перехідні містки шириною не менше 0 5м загороджені перилами висотою не менше 1 0 м. 7.5 Безрейковий транспорт 7.5.1 Автонавантажувачі мають відповідати вимогам ГОСТ 16215-80 машини підлогового безрейкового електрифікованого транспорту   ГОСТ 18962-86 електровізки   ГОСТ 18991-80 вантажні візки   ГОСТ 20805-83. 7.5.2 Машини підлогового безрейкового електрифікованого транспорту обладнуються:  шорсткими gідножками з підвищенням біля країв або захисним бортом щоб не зіскакувала нога водія;  колесами з надувними шинами або ободами покритими пружноеластичним матеріалом гума пластмаса ;  гальмами з ручним і ніжним управлінням звуковим сигналом стоп-сигналом;  робочим освітленням фарами що забезпечує освітлення проїжджої частини освітлення вантажу на машині і місця його складання;  пристроєм для запобігання використання машини сторонніми особами замок електромеханічного блокування ;  автоматичним пристроєм для відключення двигуна переміщення і включення гальма при звільненні водієм ручки управління. 7.5.3 Автонавантажувачі з механічною системою піднімання вантажу обладнуються кінцевими вимикачами для обмеження підйому вантажу і опускання піднімального пристрою. Кінцеві вимикачі механізму підйому мають зупиняти пристрій захвату вантажу на відстані не менше 0.2 м до крайнього верхнього положення. 7.5.4 Швидкість руху електрокарного транспорту всередині приміщення по головних проїздах не вище 5км/год. На важелях управління встановлюються фіксатори що вказують фіксовані положення важелів при цих швидкостях. 7.6 Вантажопідіймальні машини і механізми крани талі 7.6.1 Легкодоступні частини вантажопідіймальних механізмів що можуть спричинити нещасний випадок закриваються закріпленими металевими загорожами зручними для огляду і змащування: Обов'язково загороджуються:  зубчасті ланцюгові і черв'ячні передачі;  муфти з болтами чи шпонками що виступають за виключенням з'єднувальних муфт що застосовуються як тормозні шківи;  канатні блоки гакового підвісу;  всі інші частини приводів що обертаються розташовані в тих місцях де під час роботи вантажопідіймального механізму може знаходитися обслуговуючий персонал. 7.6.2 Вантажні гаки вантажопідіймальних машин і змінних вантажозахоплюючих механізмів обладнуються запобіжними замикаючими пристроями що попереджують самовільне випадання вантажозахоплюючого механізму чи вантажу. 7.6.3 В канатних чи ланцюгових талях і поліспастах вантажопідіймальних машин мають бути пристрої які запобігають самовільному випаданню канату ланцюга між блоком або зіркою і обоймою. 7.6.4 В електроталях мають бути справні гальма навіси заземлюючи пристрої а також кінцеві вимикачі. 7.6.5 Таль підлягає зовнішньому огляду не рідше одного разу в десять днів при щоденній її експлуатації' і кожен раз після більш ніж 10-денної перерви в її роботі. 7.7 Ліфти 7.7.1 Проектування виготовлення монтаж реконструкцію та експлуатацію ліфтів належить здійснювати відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.02-92. ДНАОП 0.00.1.21-84 Правил улаштування електроустановок ПУЕ стандартів ССБТ та даних Правил. 7.7.2 Відповідальність за утримання ліфтів у справному стані та їх безпечну експлуатацію покладається на особу призначену наказом керівника підприємства. Для технічного обслуговування і ремонту ліфтів керівник може залучати за угодою спеціалізовану по ліфтах організацію. В угоді визначаються обов'язки права та відповідальність сторін за утримання ліфтів у справному стані організація та безпечну експлуатацію власник . Відповідальна особа та обслуговуючий персонал електромеханік ліфтер повинні проходити навчання за відповідними програмами і атестацію в організаціях які мають на це дозвіл з одержанням посвідчень. 7.7.3 Ліфти підлягають повному технічному огляду при встановленні нового ліфта іпри реконструкції і перереєстрації періодично але не рідше одного разу в три роки; періодичному технічному огляду   щороку; частковому технічному огляду при заміні або ремонті елементів ліфта стан яких впливає на безпечність його роботи. 7.7.4 На ліфті мають бути чіткі надписи: "Інвентарний номер..." "Вантажність не більше..." "Підйом вихід людей на платформу заборонений!" вивішується також на місцях приймання вантажів "Термін слідуючого випробування ...'' "Відповідальний за безпечну експлуатацію ...''. 7.7.5 У вантажних ліфтах без ліфтера і малих вантажних ліфтах застосовується тільки зовнішнє управління. Вантажні ліфти без ліфтера і малі вантажні ліфти в яких апарат управління встановлений на основній вантажній площадці обладнуються сигнальним викликом. На місці управління ліфтом влаштовуються сигналізація зі всіх поверхів на яких проводиться завантаження і розвантаження. 7.7.6 Кабіна малих вантажних ліфтів загороджуються на висоту при якій неможливе зміщення вантажу за межі кабіни в сторону направляючих і противаг. Висота кабіни і двері шахти малих вантажних ліфтів не мають бути більше 1 0 м. Кабіна може не мати дверей якщо є пристрій що утримує вантаж від зміщення. 7.8 Вантажно-розвантажувальні роботи на автотранспорті 7.8.1 Рух автомобілів на території підприємства книжкової торгівлі в зонах вантаження-розвантаження продукції між зонами приймання зберігання і відправлення продукції здійснюється за схемою затвердженою директором підприємства книжкової торгівлі з встановленням відповідних знаків безпеки руху згідно з ГОСТ 12.4.026-76. 7.8.2 Інтервали при розставленні автомашин біля вантажно-розвантажувального фронту мають бути не менше:  1 м   між автомобілями що стоять один за одним в глибину ;  1 5м   між автомобілями що стоять поруч по фронту . 7.8.3 Вантаження і розвантаження кріплення і звільнення вантажів на автомобільному транспорті здійснюється під контролем водія. 7.8.4 Знімати стропи ланцюги та інші вантажозахоплюючі лаштування з вантажу можна тільки після надійного його встановлення на місце спеціально навченим персоналом. 7.8.5 Експлуатація автотранспорту має здійснюватися відповідно до вимог "Правил дорожного руху України" і НАОП 5.1.12-1.01-80. Обслуговування і ремонт автомобілів має виконуватися відповідно до вимог НАОП 5.1.12-1.02-80. Додаток 1 Норми температури відносної вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих і адміністративних приміщень Катего-рія Виробнича діяльність Температура °С Відносна вологість % Швидкість руху м/с оптимальна допустимі границі оптимальна допус-тима на ро- оптимальна не допус-тима на ро- пос-тійне робо-че міс-це непос-тійне робо-че міс-це бочихмісцях постійних і не-постійних не більше більше бочих місцях постійних і не- постійних 1 2 3 4 5 6 7 8 9 Легка   I a Адміністративні приміщення 22-24 23-25 21-25 22-28 18-26 20-30 40-60 75 55 при 28°С 0 1 не більше 0 1 0 1-0 2 Легка   II б Торговельні зали зал зразків дільниці опрацюваннякомплектування і контролю продукції 21-23 22-24 20-24 21-28 17-25 19-30 40-60 75 60 при 27°С 0 1 0 2 не більше 0 2 0 1-0 3 Серед-ньої важ Склади дільниці приймання 18-20 21-23 17-23 18-27 15-24 17-29 40-60 65 75 0 2 0 3 0 3 0 2-0 4 1 2 3 4 5 6 7 8 9 кості   II а пакування видавання продукції кладові майстерні В чисельнику наведено температуру в холодний період року в знаменнику   в теплий період року. Більша швидкість руху повітря в теплий період року відповідає максимальній температурі повітря менша   мінімальній температурі повітря. Для проміжних величин температури повітря швидкість його руху допускається визначати інтерполяцією. При мінімальній температурі повітря швидкість його руху може прийматися нижче 0 1 м/сек. Примітка: Iа   роботи які проводяться сидячи при незначному фізичному напруженні; I6   роботи які проводяться сидячи стоячи або пов'язані з ходьбою при незначному фізичному напруженні; IIа   роботи пов'язані з постійною ходьбою переміщенням дрібних виробів або предметів стоячи або сидячи при певному фізичному напруженні. Додаток 2 Розрахункова температура повітря і кратність повітрообміну в приміщеннях книжкових магазинів Приміщення дільниці Розрахунко-ва темпера-тура Кратність повітрообміну в год. повітря в приміщеннях для холодної пори року °С приплив витяг Торговельні зали площею: 150 м2 і меньше більше 150 м2 17 17 - по розрахунку 1 по розрахунку Приміщення для приймання продукції 15 -“- -“- Приміщення для підготовлення товарів до продажу комплектування 17 2 1 Кладові 17 - 0 5 Сміттєзбірні камери неопалювані - - 1 Приміщення для зберігання пакувальних матеріалів інвентаря і тари 12 - 1 Додаток З Нормовані значення коефіцієнта природного освітлення КПО і освітленості на робочих поверхнях в точках мінімального значення для виробничих приміщень і робочих місць Приміщення дільниці Площина нормуван Розряд і підроз- Штучне освітлен- Природне освітлення КПО % Тип лампи робочі місця ня освіт-ленності Г-гори-зонталь-на В-вер-тикальна П-похи-ла ряд зо-рових робіт ня освіт-ленність лк При верхньо-му або верхньо-му і бо-ковому освітлен-ні При боковому освтленні 1 2 3 4 5 6 7 Склади Г-0 8 - 200 - - ЛБ Дільниці опра-цювання комплектуван-ня контролю продукції зал зразків Стіл IIIв 300 2 0 4 ЛБ Приміщення для приймання пакування видавання продукції Г-0 8 - 150 - - ЛБ Торговельні зали: книжкових ма-газинів книжкових магазинів які Стіл Стіл III в IIIв 300 200 2 2 0 4 0 4 ЛБ ЛБ 1 2 3 4 5 6 7 продають канцелярські товари Кладові Г-0 8 - 150 - - ЛБ Робочі місця: продавця контролера-касира бібліографа товарознавця комплекту- Стіл Стіл Стіл Г-0 8 III в II в II в III в 300 400 400 300 2 2 - - 0 4 0 4 - - ЛБ ЛБ ЛБ ЛБ вальника оператора ВТП машиністки Оригинал П Г-0 8 II г II г 400 400 4 4 1 5 1 5 ЛБ ЛБ Приміщення для зберігання пакувальних матеріалів тари Приміщення для зберігання прбирального інвентаря Г-0 8 - 75 - - ЛБ Сміттезбірні камери Підлога - 50 - - ЛБ Приміщення для пресування паперових відходів Г-0 8 - 150 - - ЛБ Ремонтні майстерні Г-0 8 - 200 - - ЛБ Заряджувальні станції Г-0 8 - 200 - - ЛБ Додаток 4 Рівні звукового тиску і рівні звуку на постійних робочих місцях Назва приміщення Середньогеометрична частота октавних смуг Гц Рівень звуку дБА 500 1000 2000 Рівень звукового тиску дБ Торговельні зали адміністра-тивні і побудові приміщення 58 55 52 60 Виробничі підсобні приміщення 78 75 73 80 30