НПАОП 01.1-1.02-01

НПАОП 01.1-1.02-01 Правила безпеки праці під час виконання робіт в захищеному грунті

   Міністерство праці та соціальної політики України Департамент по нагляду за охороною праціУкраїни Держнаглядохоронпраці     Державний нормативний акт про охорону праці   ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Мінпраці України                     № П Р А В И Л А охорони праціпід час виконання робіт в захищеному ґрунті    Київ   Передмова   Розроблено:Науково-виробничим інженерним центром по охороні праці в сільському господарстві Укрсільгоспохолронпраці Міністерства аграрної політики України.   Внесено:Управлінням по нагляду в АПК Держнаглядохоронпраці.   Уведено:З уведенням у дію цих Правил вважати такими що не застосовуються на території України:   НАОП 2.1.10-1.01-86. Правила безпеки при виробництві та післязбиральній обробці продукції рослинництва у системі Держагропрому  СРСР у розділі “Роботи в захищеному ґрунті”. Затверджено Держагропромом СРСР 16.10. 1987 р. НАОП 2.1.10-2.11-81. ОСТ 46.3.1.115-81. Проведення робіт у теплицях. Вимоги безпеки. Затверджено Мінсільгоспом СРСР у 1981 р. НАОП 2.2.00-2.01-84. ОСТ 46.3.1.168-84. Застосування пестицидів у теплицях. Вимоги безпеки. Затверджено Мінсільгоспом СРСР у 1984 р. НАОП 2.2.00-2.06-82. ОСТ 46.3.1.123-82. Обслуговування обладнання у теплицях. Вимоги безпеки. Затверджено Мінсільгоспом СРСР у 1982 р. НАОП 2.2.00-2.07-81. ОСТ 46.3.1.118-81. Експлуатація споруд теплиць. Вимоги безпеки. Затверджено Мінсільгоспом  СРСР у 1981 р.   З М І С Т      Розд.                                                                                                             Стор.   1 Галузь застосування 1 2 Терміни та визначення які застосовуються у Правилах 1 3 Нормативні посилання 2 4 Загальні положення 7 5 Вимоги безпеки до території виробничих приміщень                  та майданчиків   9 6 Вимоги безпеки до виробничого обладнання та організації       робочих місць   11 7 Вимоги безпеки під час виконання виробничих процесів 12 7.1 Підготовкай обробітокґрунту 12 7.2 Догляд за рослинами 13 7.3 Захист рослин від шкідників і хвороб 14 7.4 Збирання транспортування і зберігання врожаю 15 7.5 Ліквідаційні заходи і знешкодження 16 8 Вимоги безпеки під час обслуговування обладнання 19 8.1 Обслуговування систем тепло - газопостачання і вентиляції 19 8.2 Обслуговування систем водопостачання й каналізації 20 8.3 Обслуговування обладнання яке працює під тиском 20 8.4 Обслуговування електроустановок і електрообладнання 20 8.5 Обслуговування навантажувальних транспортних і        ґрунтообробних засобів   22 9 Вимоги безпеки під час скління та герметизації теплиць 22 10 Вимоги безпеки під час монтажу й експлуатації плівкового огородження теплиць   24 11 Пожежна безпека 24 12 Вимоги щодо застосування засобів захисту працюючих 24 13 Режими праці й відпочинку 26 14 Вимоги до професійного відбору навчання та перевірки знань правил безпеки   26 15 Відповідальність за порушення Правил 27   1. Галузь застосування Правила охорони праці під час виконання робіт в захищеному ґрунті далі - Правила поширюються на тепличні комбінати тепличні і парникові господарства незалежно від їх підпорядкування й форми власності. Правила встановлюють вимоги безпеки праці щодо організації та виконання операцій технологічного циклу транспортних і вантажно-розвантажувальних робіт експлуатації електрообладнання й комунікацій скління й герметизації теплиць накриття теплиць плівковими матеріалами виконання робіт із застосуванням пестицидів та агрохімікатів.   2. Терміни та визначення які застосовуються у Правилах   Терміни Визначення   Ґрунт Середовище в теплицях або парниках сформоване з декількох компонентів в якому розвивається коренева система рослин   Ґрунт захищений   Тепличні комбінати тепличні та парникові господарства   Комбінат тепличний Сукупність теплиць парників і т. ін. для прискореного масового вирощування рослин   Парник Малогабаритна культиваційна споруда яка має бокове огородження і знімну світлопроникну покрівлю; обслуговується працівниками що знаходяться зовні споруди. Використовується для вирощування рослин   Парникове господарство Парники допоміжні будівлі і споруди дороги інженерні комунікації та територія на якій вони розміщені   Споруда культиваційна Теплиця або парник Субстрат Інертні матеріали які використовуються замість ґрунту під час вирощування рослин гідропонним методом   Теплиця Середньо- або великогабаритна культиваційна споруда   огороджена склом або плівкою; обслуговується працівниками що знаходяться в середині споруди. Використовується для вирощування рослин. . Тепличне господарство Теплиці допоміжні будівлі і споруди дороги інженерні комунікації та територія на якій вони розміщені   3. Нормативні посилання   № з/п Позначення нормативно-го акта   Назва Ким коли затверджено реєстрація у Мін’юсті України 1 2 3 4 1        Закон України “Про охорону праці”   2        Закон України “Про пожежну безпеку”   3        Закон України “Про пестициди і агрохімікати”   4        Кодекс Законів про працю України   5        Порядок одержання допуску посвідчення на право роботи пов’язаної з транспортуванням зберіганням застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами Затверджено Постановою КМ України від 18.05.95 № 746 6      ДНАОП 0.00-1.07-94 Правила будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском. Зміни: Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 18.10.94 № 104. Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 11.07.97 № 183 7      ДНАОП 0.00-1.11-98 Правила будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці 08.09.98 № 177. Зареєстровано в Мін'юсті 07.10.98 за № 636/3076 8      ДНАОП 0.00-1.20-98 Правила безпеки систем газопостачання України Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 01.10.97 № 254. Зареєстровано в Мін'юсті 15.05.98 за № 318/2758   9      ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці 09.01.98 №4. Зареєстровано в Мін'юсті 10.02.98 за № 93/2533 1 2 3 4 10      ДНАОП 0.00-1.22-72 Правила техніки безпеки при експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж Затверджено Головдерженергонаглядом Міненерго СРСР 15.06 72 11      ДНАОП  0.00-3.01-98 Типові норми безплатної видачі спеціального одягу спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам сільського та водного господарства Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці 10.06.98 № 117. Зареєстровано в Мін'юсті 14.07.98 за № 449/2889 12      ДНАОП 0.00-4.12-99 Типове положення про навчання з питань охорони праці Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 17.02.99 № 27.  Зареєстровано в Мін’юсті 21.04.99 за № 248/3541 13      ДНАОП 0.00-4.26-96 Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 29.10.96. № 170. Зареєстровано в Мін'юсті 18.11.96 за № 667/1692 14      ДНАОП 0.00-8.02-93 Перелік робіт з підвищеною        небезпекою Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 03.11.92. № 123. Зареєстровано в Мін'юсті 23.12.93 за № 196 15      ДНАОП 0.01-1.01-95 Правила пожежної безпеки в        Україні НАПБ А 01.001-95 Затверджено МВС України 14.06.95. Зареєстровано в Мін'юсті 14.07.95 за № 219/755 16      ДНАОП 0.03-1.08-73 Санітарні правила зберігання транспортування та застосування мінеральних добрив у сільському господарстві            № 1049-73   Затверджено МОЗ СРСР в 1973 р. 17      ДНАОП 0.03-3.12-84 Санітарні норми вібрації робочих місць № 3044-84   Затверджено МОЗ СРСР 15.06.1984 18      ДНАОП 0.03-3.14-85 Санітарні норми допустимих рівнів шуму на робочих місцях.  № 3223-85   Затверджено МОЗ СРСР 12.03.85. 19      ДНАОП 0.03-1.12-98 Транспортування зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві. ДСП 8.8.1 Затверджено Постановою Головного державного санітарного лікаряУкраїни 03.08 98 № 1 20  ДНАОП 0.03-3.20-93 Орієнтовно безпечні рівні впливу шкідливих речовин у повітрі робочої зониОБВР 12-93. Доповнення №4 до переліку ОБУВ 5203-90   Затверджено МОЗ України у 1993 р. 1 2 3 4 21  ДНАОП 0.03-3.28-93 Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками Затверджено наказом МОЗ України 10 12 93    № 241. Зареєстровано в Мін'юсті України 10 12 93 за        № 194 22  ДНАОП 0.03-4.02-94 Положення про медичний огляд працівників певних категорій   Затверджено наказом МОЗ України від 31.03.94 № 45. Зареєстровано в Мін'юсті 21.06.94 за № 136/345 23  ДНАОП 0.03-8.08-93 Перелік важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці на яких забороняється застосування праці жінок Затверджено наказом МОЗ України від 31.03.94 № 46. Зареєстровано в Мін'юсті 28.07.94 за        № 176/385 24  НАОП 2.2.00-1.10-88 Правила будови і безпечної експлуатації фреонових холодильних установок Затверджено Держагропромом СРСР 27.02.88 25  НАОП 8.1.00-1.04-90 Правила будови і безпечної експлуатації аміачних холодильних установок Затверджено Держкомітетом Ради Міністрів СРСР з питань продовольства і закупок 27.09.90 26  ДСТУ 2189-93 ССБП. Машини сільськогосподарські навісні та причіпні. Загальні вимоги безпеки   27  ГОСТ 12.0.003-74 ССБП. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори. Класифікація. Зміни:       1978 р. 28  ГОСТ 12.1.003-83 CCБП. Шум. Загальні вимоги безпеки. Зміни:     1989 р. 29  ГОСТ 12.1.004-91 CCБП. Пожежна безпека. Загальні вимоги. Зміни:     1989 р. 30  ГОСТ 12.1.005-88 ССБП. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони   31  ГОСТ 12.1.012-90 ССБП. Вібраційна безпека. Загальні вимоги. Зміни:       1998 р. 32  ГОСТ 12.1.019-79 ССБП. Електробезпека. Загальні вимоги і номенклатура видів захисту. СТ СЕВ 4830-84 . Зміни:       1986 р. 33  ГОСТ 12.1.030-81 ССБП. Електробезпека. Захисне заземлення занулення. Зміни:     1987 р.   1 2 3 4 34  ГОСТ 12.2.003-91 ССБП. Обладнання виробниче. Загальні вимоги безпеки   35  ГОСТ 12.2.013.0-91 ССБП. Машини ручні електричні. Загальні вимоги безпеки і методи випробовувань   36  ГОСТ 12.2.019-86 ССБП. Трактори й машини самохідні сільськогосподарські. Загальні вимоги безпеки Зміни:       1986 1987 1989 1990 1992 рр. 37  ГОСТ 12.3.002-75 ССБП. Процеси виробничі. Загальні вимоги безпеки СТ СЕВ 1728-89 Зміни:       1980 1991 рр. 38  ГОСТ 12.3.006-75 Експлуатація водопровідних і каналізаційних споруд і мереж. Загальні вимоги безпеки   39  ГОСТ 12.3.010-82 ССБП. Тара виробнича. Вимоги безпеки під час експлуатації   40  ГОСТ 12.3.041-86 ССБП. Застосування пестицидів для захисту рослин. Вимоги безпеки   41  ГОСТ 12.4.009-83 ССБП. Пожежна техніка для захисту об’єктів. Основні види. Розміщення і обслуговування. Зміни:       1989 42  ГОСТ 12.4.011-89 ССБП. Засоби захисту працюючих. Загальні вимоги й класифікація   43  ГОСТ 12.4.021-75 ССБП. Системи вентиляційні. Загальні вимоги. Зміни:     1998 р. 44  ГОСТ 12.4.026-76 ССБП. Кольори сигнальні і знаки безпеки. Зміни:       1980 1986 рр. 45  ГОСТ 12.4.041-89 ССБП. Засоби індивідуального захисту органів дихання фільтрувальні. Загальні технічні вимоги   46  ГОСТ 12.4.103-83 ССБП. Одяг спеціальній захисний засоби індивідуального захисту ніг і рук. Класифікація   47  ГОСТ 12.4.122-83 Коробки фільтрувально-поглинаючі для промислових протигазів. Технічні умови. Зміни:       1988 р. 48  ГОСТ    26887-86 Площадки й драбини для будівельно-монтажних робіт. Загальні технічні вимоги     1 2 3 4 49  ГОСТ 5375-79 Чоботи гумові формові. Технічні умови   50  СНиП 2.03.11-85 Захист будівельних конструкцій від корозії   51  СНиП 2.04.05-91 Опалення вентиляція й кондиціювання   52  ДБН В.2.2-2-95 Будинки і споруди. Теплиці та парники   53  СНиП 2.09.04-87 Адміністративні і побутові будівлі   54  СНиП ІІ-4-79 Природне й штучне освітлення. Зміни:   БСТ №8 10 1986 р. 55  СНиП ІII-4-80 вид. 1989 р. Техніка безпеки у будівництві   56  ВНТП-СГіП-46-19-96 Тепличні та оранжерейні підприємства. Споруди захищеного ґрунту для фермерських селянських господарств Затверджено Мінсільгосппродом України в 1996 р. 57  НАПБ Б.02.005-94 Типове положення про спеціальне навчання інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах в установах та організаціях України Затверджено наказом МВС України від 17.11.94 № 628. Зареєстровано в Мін’юсті 22.12.94за № 309/518 58  Наказ Про удосконалення системи медичних оглядів працівників і водіїв індивідуальних транспортних засобів Видано МОЗ СРСР 29.09.89 за № 555 59  СанПіН Санітарні правила й норми з улаштування й експлуатації теплиць і тепличних комбінатів       № 5791-91 Затверджено МОЗ СРСР в 1991 р. 60  Санітарні правила Порядок накопичення транспортування знешкодження й поховання токсичних промислових відходів № 3183-84 Затверджено МОЗ СРСР в 1984 р. 61    Перелік пестицидів і агрохімікатів дозволених для використання в Україні Укрдержхімкомісія 62  ПВЕ Правила влаштування електроустановок Затверджено Міненерго СРСР. Видання шосте перероблене й доповнене 63  ПТЕ Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів Затверджено Головдерженергонаглядом Міненерго СРСР 21.12.84 р.           4. Загальні положення 4.1. Під час проведення робіт в захищеному ґрунті потрібно враховувати небезпечні й шкідливі виробничі фактори відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 які можуть діяти на працівників. 4.1.1. Фізичні небезпечні й шкідливі виробничі фактори: ?       машини й механізми що рухаються; рухомі частини виробничого обладнання; вироби заготовки та матеріали які пересуваються; ?       підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони; ?       підвищена або знижена температура поверхонь обладнання матеріалів; ?       підвищена або знижена температура повітря робочої зони; ?       підвищений рівень шуму на робочому місці; ?       підвищений рівень вібрації; ?       підвищена вологість повітря; ?       підвищена або знижена рухомість повітря; ?       підвищена напруга в електричній мережі замикання якої може пройти через тіло людини; ?        відсутність або недостатність природного світла; ?       недостатня освітленість робочої зони; ?       підвищена яскравість світла; ?       прямий і відбитий блискіт; ?       підвищена пульсація світлового потоку; ?       підвищений рівень ультрафіолетової радіації; ?       підвищений рівень інфрачервоної радіації; ?       розміщення робочого місця на значній висоті відносно поверхні землі підлоги ; ?       гострі краї задирки і шорсткість на поверхнях конструкцій інструменту й обладнання. 4.1.2. Хімічні небезпечні й шкідливі виробничі фактори пестициди агрохімікати вихлопні гази продукті горінняпалива кислоти лугиі т.ін. : 4.1.3. Біологічні небезпечні й шкідливі виробничі фактори: ?       патогенні мікроорганізми бактерії віруси рикетсії спірохети гриби найпростіші і продукти їхньої життєдіяльності; ?       макроорганізми рослини тварини комахи . 4.1.4. Психофізіологічні небезпечні й шкідливі виробничі фактори: - фізичні перевантаження статичні й динамічні ; - нервово-психічні перевантаження перенапруга аналізаторів монотонність праці . 4.2. Джерелами шкідливих і небезпечних виробничихфакторів в захищеному ґрунті можуть бути: ?       зовнішні метеорологічні фактори вітер опади сонячна радіація низька або висока температура зовнішнього повітря ; ?       неправильні режими роботи технологічних систем; ?       транспорт що рухається; ?       машини й механізми технологічних систем для обробітку ґрунту та по догляду за рослинами; ?       працюючі двигуни внутрішнього згоряння й апаратура для підживлення рослин вуглекислим газом які підвищують загазованість повітря. ?       інженерні комунікації; ?       обладнання що працює під тиском; ?       розбите скло; ?       застосовувані пестициди й агрохімікати; ?       електрифіковане обладнання та інструмент електропроводка; ?       роботи що викликають фізичні й нервово-психічні перевантаження. 4.3. Рівні небезпечних і шкідливих виробничих факторів повинні відповідати відповідним стандартам нормам технологічного проектування і санітарним нормам: ?       за шумом - ГОСТ 12.1.003-83   ДНАОП 0.03-3.14-85; ?       за вібрацією - ДНАОП  0.03-3.12-84; ?       за мікрокліматичними параметрами - ГОСТ 12.1.005-88 іДНАОП         0.03-3.20-93; ?       за концентрацією шкідливих речовин при застосуванні пестицидів і агрохімікатів в захищеному ґрунті - Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених для використання в Україні та додаткам до нього. 4.4. Об’єкти захищеного ґрунту повинні експлуатуватися з урахуванням вимог ДБН В.2.2-2-95 ВНТП-СГіП-46-19-96 СанПіН № 5791-91 і цих Правил. 4.5. Виробничі й господарсько-побутові стоки підлягають знешкодженню  відповідно до вимог СанПіН № 5791-91 із подальшим випуском стоків у централізовану або місцеву каналізацію. 4.6. При використанні праці жінок слід враховувати вимоги ДНАОП 0.03-8.08-93. 4.7. Транспортування зберігання та застосування пестицидів потрібно здійснювати відповідно до вимог ДНАОП 0.03-1.12-98 мінеральних добрив - до вимог ДНАОП 0.03-1.08-73. 4.8. Відповідно до СанПіН № 5791-91 працівників зайнятих заготовленням ґрунту приготуванням ґрунтових сумішей підживленням рослин органічними добривами а також тих які мають контакт з ґрунтом обробленим органічними добривами  або працюютьв культиваційних спорудахз біологічним обігрівом по закінченню вегетаційного періоду потрібно обстежити на гельмінтоносійство. 4.19. На основі цих Правил повинні бути переглянуті або заново розроблені та затверджені керівником підприємства інструкції з охорони праці для виконання робіт в захищеному ґрунті технологічні та експлуатаційні документи на відповідні процеси роботи .   5. Вимоги безпеки до території виробничих приміщень та майданчиків 5.1. Для забезпечення належного санітарного стану виробничих споруд і відкритих майданчиків потрібно щоб під'їзди до тепличних комбінатів тепличних і парникових господарств йвнутрішні дороги мали тверде покриття освітлення й були вільними й безпечними для пішоходів і транспорту; повинно бути забезпечене відведення зливових дренажних і стічних вод. 5.2. Територія захищеного ґрунту повинна бути огороджена та мати розміри що забезпечують оптимальне розміщення усіх основних та допоміжних будівель і споруд виконаних у відповідно до вимог ДБН В.2.2-2-95 та СанПіН  № 5791-91. 5.3. Небезпечні зони повинні бути огороджені та позначені знаками безпеки відповідно до ГОСТ 12.4.026-76. 5.4. Про закриття ділянок доріг або проїздів для ремонту або з інших причин необхідно негайно повідомити підрозділи пожежної охорони. На період закриття доріг у відповідних місцях слід установити покажчики напрямку об’їзду або влаштувати переїзди через ділянки що ремонтуються. 5.5. Для в’їзду на територіюзахищеного ґрунтуповинні бути ворота обладнані світловою сигналізацією яка попереджує про рух транспорту. Стулки воріт повинні відкриватися в середину території комбінату і надійно фіксуватися у закритому й відкритому положеннях спеціальними пристроями. Відкривання та закривання воріт як правило повинно бути механізованим. Для пішоходів повинен бути окремий вхід. 5.6. Для переходу людей через канави й траншеї повинні бути установлені містки. У темну пору доби містки й підходи до них повинні освітлюватися. 5.7. Колодязій траншеї інженерних комунікацій заглиблені резервуари на території об’єктів захищеного ґрунту  повинні бути постійно закриті кришками або міцними щитами а під час проведення технічного обслуговування огороджені й позначені відповідними знаками безпеки. В темну пору огородження повинні бути позначені електричними сигнальними лампами напругою не вище 42 В. 5.8. Відповідно до ДНАОП 0.03-1.12-98 зберігання пестицидів допускається тільки на складі що має санітарний паспорт який видається після огляду складу органами санепіднагляду та іншими органами діяльність яких спрямована на охорону навколишнього середовища. Паспортизація проводиться щорічно. 5.9. Майданчик для знешкодження від пестицидів і агрохімікатів машин агрегатів тари інвентарю спецодягу та засобів індивідуального захисту повинен відповідати вимогам СанПіН № 5791-91 та не розташовуватися під лініями електропередач. 5.10. Майданчик розміром не менше 12x6 м потрібно розміщувати на розчинному вузлі або поблизу складу пестицидів. Майданчик повинен мати бетонне покриття з бортиком і ухил 5-7% у бік збору змивних воді бути обладнаний приміщенням для  зберігання знешкоджувальних засобів допоміжного інвентарю та ганчірок; пристроєм для дистанційного нанесення мийних засобів; ємкостями з мішалками для приготування мийних розчинів кількість ємкостей повинна забезпечувати повний об’єм робіт із знешкодження машин тари тощо ; мийною установкою або шлангом що працюють від насосної установки; металевою ємкістю з кришкою для збирання використаних ганчірок; бетонованим приямком і ємкістю які закриваються решіткою та кришкою для збирання і знешкодження змивних вод. 5.11. Територія захищеного ґрунту повинна мати: ?       достатню освітленість транспортних під'їздів проїздів проходів майданчиків з'єднувальних коридорів відповідно до СНиП II-4-79; ?       вільний і безпечний проїзд і місця для маневрування штатних машин і транспортних засобів; ?       пішохідні доріжки проходи й переходи виконані відповідно до чинних будівельних норм і правил; ?       системи для відводу з території стічних зливових дренажних та дощових вод. 5.12. Природне та штучне освітлення виробничих і допоміжних приміщень будівель споруд і майданчиків повинно відповідати СНиП ІІ-4-79 і ВНТП-СГІП-46-19-96. Електричне освітлення виконується згідно Правил влаштування електроустановок ПВЕ . 5.13. Приміщення для приготування робочих сумішей пестицидів і розчинів мінеральних добрив та для протруєння насіння повинні бути обладнані витяжною вентиляцією відповідно до ГОСТ 12.4.021-75 і СНиП 2.04.05-91. Невелику кількість насіння можна протруювати у витяжних шафах. 5.14. У місцях приготування робочих сумішей пестицидів і мінеральних добрив знешкодження тари інвентарю спецодягу та засобів індивідуального захисту повинні бути необхідні миючі та нейтралізуючі засоби і аптечки першої долікарської допомоги. 5.15. Виробничі приміщення захищеного ґрунту повинні мати рівну і не слизьку підлогу. Двері й ворота виробничих приміщень повинні легко відкриватися назовні на всю ширину і фіксуватися у відкритому й закритому положеннях. Висота порогів не повинна перевищувати 5 см. 5.16. Ширина проїзду у середині споруд повинна забезпечувати вільне переміщення технологічних машин. Не допускається зменшення розмірів проїжджої частини у з’єднувальних коридорах виробничих приміщеннях за рахунок висаджування рослин складання продукції й технологічних відходів. 5.17. Металеві покриття підлоги повинні мати рифлення а покриття площадок естакад переходів сходинки потрібно виготовляти з рифленої або просічно-витяжної сталі. 5.18. Санітарно-побутові та допоміжні приміщення слід розміщувати в місцях із найменшим впливом шкідливих і небезпечних виробничих факторів. Потреба в санітарно-побутових і допоміжних приміщених визначається відповідно  до ВНТП-СГіП-46-19-96 і СанПіН № 5791-91.   6. Вимоги безпеки до виробничого обладнання та організації робочих місць 6.1. Усі види робіт на підприємствах захищеного ґрунту слід проводити на справних машинах механізмах  агрегатах і обладнанні які відповідають ДСТУ 2189-93 ГОСТ 12 2 003-91 ГОСТ 12.2.013.0-91 і ГОСТ 12.2.019-86. 6.2. Технологічне обладнання і засоби механізації слід вибирати такі що мають сертифікати відповідності з урахуванням вимог безпеки й ергономіки відповідно до виробничих процесів у захищеному ґрунті. 6.3. Згідно з ПВЕ елементи системи досвічування рослин металеві рами й кронштейни до яких кріпляться світильники металеві корпуси світильників повинні мати захисне заземлення занулення . 6.4. Заміну регулювання й очищення робочих органів машин з приводом від двигуна внутрішнього згорянняпотрібно проводити тільки при заглушеному    двигуні. Для виконання цієї роботи в електрифікованих машинах слід вимкнути електродвигун і від'єднати його від мережі за допомогою комутаційної апаратури. На важелях кнопках комутаційної апаратури потрібно вивісити плакат "Не вмикати? Працюють люди". До виконання робіт приступають після повної зупинки робочих органів і вжиття заходів що запобігають їх випадковому опусканню або падінню. 6.5. При розміщенні і компонуванні технологічного обладнання повинні враховуватися вимоги ДБН В.2.2-2-95 ВНТП-СГіП-46-19-96 і СанПіН № 5791-91. 6.6. Підіймально-транспортне обладнання повинно задовольняти вимоги ГОСТ 12.2.003-91. 6.7. Підіймально-транспортне обладнання та небезпечні у відношенні травматизму рухомі частини машин і механізмів слід фарбувати в кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76. 6.8. Підключення обладнання до електромережі повинно виконуватися відповідно до Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів ПТЕ і ДНАОП 0.00-1.21-98. Усі підключення до електромережі повинні здійснювати тільки електротехнічні працівники які мають відповідну групу з електробезпеки. 6.9. Кнопкові пульти і рукоятки керування повинні мати відповідні надписи «пуск» »стоп» »відчинено» »зачинено» і пофарбування відповідно до ГОСТ 12.4.026-76. 6.10. Повітрозабірні отвори вентиляторів повинні бути постійно закриті сіткою. 6.11. Рейкові і тросові приводи систем вентиляції повинні забезпечувати плавне без перекосів переміщення фрамуг і щільне їх закривання. 6.12. Поверхні конструктивних елементів теплиць і технологічного обладнання потрібно фарбувати в сигнальні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76 і для запобігання від корозії згідно з СНиП 2.03.11-85. 6.13. Під час ремонту і обслуговування технологічного обладнання в теплицях розміщеного на висоті а також очищення скла з внутрішнього і зовнішнього боків потрібно застосовувати спеціальні механізми обладнання і пристрої відповідно до ГОСТ 12.3.002-75 і СНиП ІІІ-4-80 6.14. Розміщенні у теплицях трубопроводи запірна арматура насоси і ємкості які використовуються під час застосування гербіцидів і агрохімікатів повинні постійно підтримуватися у герметичному стані а матеріали з яких вони виготовлені повинні забезпечувати можливість їх багаторазового промивання. 6.15. Труби системи поливу повинні бути пересувними. Розміщення зрошувачів у системі поливу повинно бути таким щоб не викликати травмування працівників та не утруднювати роботу транспортних засобів і механізмів. 6.16. Засоби малої механізації підвісні транспортні лінії й дороги транспортери стрічкові талі електричні візки що переміщаються по надгрунтових регістрах тощо які застосовуються під час збирання урожаю й транспортування його у складські приміщення повинні мати справні гальма. 6.17. Робочі місця повинні мати освітленість відповідно до СНиП ІІ-4-79. 6.18. При застосуванні у теплицях генераторів вуглекислого газу безперервної дії для підживлення рослин вуглекислим газом повинен бути організований постійний контроль за вмістом вуглекислого газу в повітрі робочої зони. У всіх інших випадках контроль за вмістом вуглекислого газу проводиться щоденно та після кожного підживлення рослин. 6.19. Конструктивні елементи обладнання робочого місця зон обслуговування й органів керування повинні забезпечувати працівникам вільний прохід та доступ зручні й безпечні дії під час виконання технологічних операцій. 6.20. Приставні й розсувні драбини повинні бути справні й обладнанні пристроями які запобігають їхньому перекиданню під час роботи. Під час виготовлення дерев’яних драбин тятиви потрібно стягувати болтами не рідше ніж через 2 м. Загальна довжина драбини не повинна перевищувати 5 м. Улаштування металевихдрабин повинно відповідати ГОСТ 26887-86.  Не дозволяється користуватися драбинами які не пройшли випробовування. Металеві драбини випробують щорічно дерев’яні - один раз на 6 місяців   7. Вимоги безпеки під час виконання виробничих процесів   7.1. Підготовка й обробіток ґрунту 7.1.1. Для механізації вантажно-розвантажувальних робіт транспортних і технологічних операцій у захищеному ґрунті при заготівлі ґрунту приготуванні ґрунтової суміші дробленні змішуванні й внесенні мінеральних добрив тощо слід використовувати машини механізми й агрегати які відповідають вимогам стандартів з безпеки праці ГОСТ 12.2.003-91 ГОСТ 12.2.013.0-91 і ГОСТ 12.2.019-86 . 7.1.2.Не дозволяється перебування сторонніх осібв робочій зоні агрегатів із приготування ґрунту. 7.1.3.Технічне обслуговування рухомих і обертових частин механічних пристроїв слід проводити тільки після повної їх зупинки. 7.1.4. Приготування ґрунту слід проводити на спеціально обладнаних майданчиках. 7.1.5. Під час роботи змішувач ґрунту повинен бути надійно загальмований. Переміщення змішувача слід проводити при відключеному електроживленні і тільки на жорсткому буксирі. 7.1.6. Огородження приводів барабанів шнекових пристроїв механізмів виштовхувачів транспортерів тасистема електричного блокування технологічних машин повинні бути у справному стані. 7.1.7. При обслуговуванні пересувного горщиковиготовлювача підготовлені ділянки теплиць повинні бути звільнені від сторонніх предметів і не задіяного обладнання. Підходи й під’їзди до таких ділянок повинні бути вільними. 7.1.8. Перед початком обробітку ґрунту електрофрезою або іншим знаряддям з електроприводом слід попередити всіх присутніх і прослідкувати щоб усі сторонні особи покинули теплицю. 7.1.9. Під час обробітку ґрунту електрифікованим знаряддям необхідно слідкувати щоб не відбувалося натягування живильного кабелю та наїзд на нього. 7.1.10. Перед обробітком ґрунту з електрообігрівом потрібно відключити живлення нагрівальних елементів. 7.1.11. Під час обробітку ґрунту з електрообігрівом глибину обробітку слід вибирати з врахуванням глибини залягання нагрівальних елементів щоб не допустити їх пошкодження. 7.1.12. Під час заміни ґрунту або субстрату слід застосовувати технологію яка б виключала можливість руйнування труб які розміщені у ґрунті субстраті для його обігрівання.   7.2. Догляд за рослинами 7.2.1. Під час натягування дроту за допомогою ручної лебідки працівники повинні витримувати безпечну один від одного дистанцію та не знаходитися в міжряддях що дасть можливість уникнути травмування в результаті можливого обриву дроту. Дріт потрібно прикручувати плоскогубцями. Натягнутий шпалерний дріт не повинен мати стримлячих кінців. 7.2.2. Усі роботи з вирощування розсади в теплицях дозволяється виконувати тільки при відключеній системі досвічування рослин. Перед включенням системи досвічування слід перевірити стан захисного заземлення занулення металічних рам і кронштейнів на яких кріпляться світильники і металевих корпусів світильників. Перевірку повинні здійснювати електротехнічними працівниками. Зовнішній огляд теплиці при включеній системі досвічування дозволяється проводити тільки електротехнічним працівникам із застосуванням діелектричних калош. 7.2.3. Формування  шпалер збирання врожаю з верхньої частини рослин пасинкування видалення пагонів які відплодоносили відмерлих листків і деформованих плодів потрібно  проводити з використанням самохідних візків з гідравлічним підйомом платформи ручних візків обладнаних гальмом драбин-стрем’янок пересувних платформ-стрем'янок та спеціальних підставок 7.2.4. Під час піднесення посадкового матеріалу розсади вручну потрібно дотримуватися вимог ДНАОП 0.03-3.28-93. 7.2.5. Доставка дозування й завантаження необхідних компонентів для приготування живильних розчинів у гідропонних теплицях повинні здійснюватися механізованим способом із використанням засобів колективного та індивідуального захисту. 7.2.6. Перед транспортуванням пестицидів агрохімікатіві кислот необхідно перевірити справність тари. Бутлі з кислотами повинні бути без пошкоджень щільно закриватися щоб рідина з них не вихлюпувалася а кошики в яких вони вміщені повинні мати міцні та надійні ручки. Простір між бутлем і кошиком повинен бути заповнений дерев’яною стружкою або іншим м?яким матеріалом. 7.2.7. Перенесення бутлів з кислотами слід виконувати  удвох тримаючи за ручки кошика або перевозити на спеціальних візках. Не можна переносити бутлі тримаючи їх перед собою або на спині. 7.2.8. Використання для поливання і приготування живильних розчинів промивальних дренажних зливових та інших стічнихвод не дозволяється   7.3. Захист рослин від шкідників і хвороб 7.3.1.Застосування пестицидів обмеженого асортименту в захищеному ґрунті можливез дозволу Укрдержхімкомісії у разі обґрунтування крайньої необхідності та за наявності позитивних висновків органів державної санітарної та екологічної експертизи. 7.3.2. Дозволяється застосовувати пестициди передбачені Переліком пестицидів і агрохімікатів дозволених для використання в Україні та у додатках до нього з дотриманням технологічних реґламентів застосування пестицидів і строків безпечного відновлення робіт після обробки рослин пестицидами. Відповідно до ДНАОП 0.03-1.12-98 кожен випадок застосування пестицидів підлягає реєстрації у журналі обліку застосування пестицидів. 7.3.3. Усі роботи пов’язані із застосуванням пестицидів у захищеному ґрунті організовують і проводять відповідно до вимог ДНАОП 0.03-1.12-98 і цих Правил. 7.3.4. Застосування пестицидів дозволяється тільки після проведення робіт по догляду за рослинами і за відсутності осіб що не мають відношення до обробки. 7.3.5. Керівництво роботами пов’язаними з застосуванням пестицидів і контроль за їх проведенням здійснює організатор виконання робіт із пестицидами й агрохімікатами призначений наказом по підприємству. 7.3.6. Для зниження рівня шкідливої дії біологічно активних пестицидів на організм працівників потрібно забезпечитибезпеку всіх основних і допоміжних технологічних операцій пов’язаних із застосуванням пестицидів особливо під час безпосереднього контакту з ними приготування робочих розчинів обприскування знешкодження виробничого обладнання тари спецодягу тощо дотримуватися нормативів реґламентів та використовувати засоби індивідуального захисту ЗІЗ . 7.3.7. Технологічні операції з застосуванням пестицидів повинні  проводитися із застосуванням спеціальних технічно справних машин і апаратів які відповідають вимогам експлуатаційної документації. Не допускається підтікання рідини у місцях з’єднання труб шлангів та у місцях під’єднання розпилювачів. 7.3.8. Приготування робочих розчинів пестицидів потрібно проводити в окремому приміщенні розчинному вузлі обладнаному витяжною вентиляцією виконаною у відповідності з вимогами ГОСТ 12.4.021-75 і СНиП 2.04.05-91 при наявності знешкоджуючих і миючих засобів первинних засобів пожежегасіння аптечки першої долікарської допомоги і з обов’язковим застосуванням ЗІЗ. Не дозволяється приготування робочих розчинів пестицидів у з’єднувальних коридорах галереях і теплицях. 7.3.9. Роботи із захисту рослин потрібно проводити бригадою не менше двох працівників із застосуванням ЗІЗ. Заправку ранцевої апаратури дозволяється проводити лише у приміщенні розчинного вузла. 7.3.10. Обробку рослин у жарку пору року потрібно проводити у ранкові або вечірні години при найбільш низькій температурі повітря і інсоляції. 7.3.11. Розміщення вентиляторів і форсунок машин апаратів для обробки рослин повинно бути таким щоб виключити можливість попадання пестицидів на працівників. 7.3.12. При шланговій і ранцевій обробці рослин пестицидами працівники повинні розміщуватися на відстані не менше ніж 10 м один від одного та обробляти ділянку в одному напрямку. Не дозволяється направляти факел пестицидів на людей електроустановки комунікації. 7.3.13. Після обробки рослин пестицидами теплицю потрібно закрити на замок опечатати і позначити відповідними знаками безпеки. 7.3.14. Строки безпечного поновлення робіт у теплицях після обробки пестицидами установлюють з урахуванням фізико-хімічних і токсичних властивостей норм витрат і гранично - допустимих концентрацій пестицидів у повітрі робочої зони. Строки поновлення робіт для різних пестицидів реґламентуються Переліком пестицидів і агрохімікатів дозволених для використання в Україні. 7.3.15. У випадку обробки рослин сумішшю пестицидів строк відновлення робіт встановлюють по найбільш стійкому компоненту із збільшенням тривалості на 25%. 7.3.16. Ремонтні і аварійні роботи  в теплицях до закінчення строків реґламентованих Переліком пестицидів і агрохімікатів дозволених для використання в Україні потрібно проводити в спецодязі спецвзутті засобахіндивідуальногозахисту органів дихання та зору бригадою у складі не менше двох працівників після оформлення наряду-допуску одержання інструктажу запису в робочому журналі. 7.3.17. Протруєння посівного матеріалу слід проводити у спеціально обладнаних приміщеннях. 7.3.18. У місцях протруєння посівного матеріалу не повинні знаходитися сторонні особи. 7.3.19. Під час завантаження протруєного посівного матеріалу в тару і її пакування необхідно застосовувати спеціальне обладнання. 7.3.20. Протруєний посівний матеріал слід зберігати в спеціальних приміщеннях під контрольними замками в добре зав’язаних зашитих мішках з написом “Протруєно. Отруйно”. 7.3.21. Не дозволяється використовувати протруєний посівний матеріал для іншої мети крім посіву. 7.3.22. Перевозити і відпускати з місця зберігання протруєний посівний матеріал без тари забороняється.   7.4. Збирання транспортування і зберігання врожаю 7.4.1. При збиранні врожаю після застосування пестицидів і агрохімікатів потрібно дотримуватися строків від останньої обробки до початку збирання та поновлення робіт які реґламентуються Переліком пестицидів і агрохімікатів дозволених для використання в Україні. 7.4.2. Під час збирання перенесення і вантаження врожаю потрібно дотримуватись вимог ДНАОП 0.03.-3.28-93. 7.4.3. Транспортні роботи у теплицях потрібно виконувати технічно справними транспортними засобами що мають габарити які забезпечують безпечне проведення робіт. 7.4.4. Рух навантажувачів а також іншого транспорту на території захищеного ґрунтуповинен бути організований за схемами із зазначенням маршруту руху поворотів зупинок виїздів заїздів переходів тощо. Схема маршруту повинна бути доведена до кожного водія транспортного засобу і вивішена в місцях стоянки транспорту перед в’їздом на територію і в інших необхідних для цього місцях.   7.4.5. Граничні швидкості руху транспортних засобів при наявності необхідної оглядовості і якісного дорожнього покриття не повинна перевищувати: - в теплицях 5 км/год; - у транспортних коридорах 10 км/год; 7.4.6. Тара призначена для збирання і транспортування овочів повинна бути стандартною справною і експлуатуватися відповідно до вимог ГОСТ 12.3.010-82. Піддони для ящиків повинні бути міцними і розрахованими на максимальну вантажопідйомність навантажувача. Не дозволяється укладати ящики вище захисних пристроїв які захищають водія від падіння на нього вантажу. 7.4.7. Для транспортування урожаю потрібно застосовувати засоби малої механізації: ручні візки підвісні лінії і дороги талі електричні тощо. 7.4.8. У сховищі між штабелями і біля стінок потрібно залишати проходишириною не менше ніж 1 25 м. Ширина проходів для руху транспорту повинна дорівнювати максимальній ширині навантаженого транспортного засобу плюс 0 8 м при односторонньому русі і подвійній максимальній ширині навантаженого транспорту плюс 1 5 м при зустрічному русі. 7.4.9. Підлога пункту реалізації повинна бути з твердим і рівним покриттям. При недостатній міцності підлоги наявності значних нерівностей і вибоїн робота автонавантажувача не дозволяється. 7.4.10. Холодильні установки повинні обслуговуватися працівниками які мають свідоцтво про закінчення навчального закладу або курсів. 7.4.11. Монтаж експлуатація й обслуговування фреонових холодильних установок слід проводити відповідно до НАОП 2.2.00-1.10-88 аміачних -  до НАОП 8.1.00-1.04-90. 7.4.12.На дверях камери з регульованим газовим середовищем далі-камери слід вивішувати напис: “Вхід у камеру заборонено! Небезпечно для життя.” 7.4.13. Вхід у камеру дозволяється тільки спеціально підготованому персоналу із застосуванням ізолюючих дихальних апаратів. 7.4.14. Усі види робіт у камері дозволяється проводити при одночасній участі 3 працівників: двоє в ізолюючих дихальних апаратах працюють у камері третій - наглядає за ними через оглядове скло. Знаходитись у камері одномупрацівникові не дозволяється. 7.4.15. Провітрювання камери по закінченню зберігання продукції повинно проводитися не менше однієї доби до повного видалення газу й установлення в повітряному середовищі камери концентрації кисню до величини не менше21%.   7.5. Ліквідаційні заходи й знешкодження 7.5.1. Усі рослинні залишки і горючі технологічні відходи не забрудненіпестицидами потрібно щодня виносити з теплиць і вивозити на спеціальний санітарний майданчик із наступною утилізацією. Спалювання відходів здійснюється у спеціально відведених місцях бригадою яка складається не менше ніж із двох працівників. 7.5.2. Ліквідаційну обробку рослин і ґрунту проводять сумішшю акарицидів інсектицидів і фунгіцидів при цьому строк безпечного відновлення робіт потрібно встановлювати по найбільш стійкому компоненту із збільшенням тривалості на 25%. 7.5.3. Перед ліквідацією рослин їх потрібно вивільнити від шпалери й обрізати секатором підв’язувальний матеріал. Відривати підв’язувальний матеріал від шпалери не дозволяється. 7.5.4. Роботи пов’язані із знезаражуванням рослин ґрунту субстрату й обладнання дезінфекцією виробничих приміщень потрібно проводити спеціально підготовленими бригадами у складі не менше двох працівників один з яких призначається старшим із дотриманням тривалості обробки концентрацій і норм витрат препаратів. 7.5.5. При термічному знезараженні ґрунту потрібно застосовувати насичену водяну пару яка має тиск 1 5 - 1 7 Па. Подачу пари потрібно здійснювати по стаціонарному паропроводу під накриття з термостійкої плівки або безпосередньо у ґрунт. Стикові з’єднання на плівці повинні бути суцільними й надійними. 7.5.6. При хімічному способі знезараження ґрунту рослин і культиваційних споруд розчинами обробка проводиться з дотриманням вимог ДНАОП 0.03-1.12-98 та СанПіН № 5791-91 до процесу фумігації. 7.5.7. Роботи по фумігації потрібно проводити тільки з дозволу органів санітарного нагляду спеціальними бригадами під керівництвом організатора виконання робіт із пестицидами й агрохімікатами. Об’єкт фумігації позначають спеціальним знаком: «Вхід заборонено - ГАЗ!». 7.5.8. Роботу по фумігації проводять бригади до складу яких входять три працівники. Кількість бригад визначається кубатурою об’єкта. Не допускається виконання робіт із фумігації одному працівнику. 7.5.9. Перед фумігацією із приміщення видаляють усі сторонні предмети хімікати воду й продукти харчування. Не дозволяється проведення фумігації у культиваційних спорудах при температурі повітря нижче +10 ?С і вище +25?С. 7.5.10. Культиваційні споруди перед початком обробки ретельно герметизують вставляють скло щільно закривають двері і обклеюють їх клейкою стрічкою або папером . 7.5.11. По закінченню фумігації працівники в протигазах входять в приміщення і приступають до дегазації. Тривалість процесу дегазації визначається інструкцією передбаченою відповідно до конкретного фуміганту та з методичними вказівками Застосування засобів індивідуального захисту органів дихання під час роботи з пестицидами в сільському господарстві. 7.5.12. Закінчення дегазації установлює особисто керівник робіт який віддає письмове розпорядження на користування приміщенням. 7.5.13. Перевірку повноти дегазації проводять у денні години методами передбаченими в спеціальних  інструкціях до конкретного фуміганту. До початку перевірки на повноту дегазації приміщення повинно бути зачиненим не менше двох годин. 7.5.14. Строк відновлення робіт після застосування нематоцидів встановлюється відповідно до Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених для використання в Україні. 7.5.15. Забруднену тару скляний посуд поліетиленові й металеві бочки каністри і т. ін. яку потрібно повернути підлягає знешкодженню за відповідними рецептами. Після знешкодження її промивають теплим мильно-содовим розчином просушують і здають на склади відповідних організацій. Забороняється використовувати знешкоджену тару для зберігання продуктів харчування питної води фуражу. 7.5.16. Паперову і дерев’яну тару від пестицидів яка прийшла у непридатність спалюють. 7.5.17. Попіл від спаленої тари і рослинних решток битий посуд непридатний інвентар підлягають знешкодженню і похованню в місцях з рівнем  стояння ґрунтових вод не менше 2 м. Розташування місць поховання необхідно узгоджувати з відповідними державними органами. 7.5.18. Знешкодження забруднених пестицидами транспортних засобів обладнання апаратури тари спецодягу потрібно проводити на відкритому повітрі на спеціально обладнаному майданчику або в приміщенні яке обладнане витяжною вентиляцією з механічним спонуканням із застосуванням засобів індивідуального захисту під керівництвом організатора виконання робіт з пестицидами й агрохімікатами згідно з додатком 12 ДНАОП 0.03-1.12-98 та СанПіН № 5791-91. 7.5.19. Місця протруєння насіння не менше двох раз на місяць знешкоджують хлорним вапном 1 кг вапна на 4 л води . 7.5.20. Спецодяг який використовувався під час роботи з пестицидами потрібно знешкоджувати і прати централізовано в спеціально обладнаних пральнях не рідше 1 разу на тиждень і негайно якщо він значно забруднений пестицидами проливання робочих розчинів або концентратів емульсій . Бавовняний одяг який сорбує і утримує пестициди потрібно прати щоденно. Спецодяг особливо забруднений той що не підлягає ремонту або відслужив свій строк після знешкодження підлягає знищенню у встановленому порядку. 7.5.21.Засоби індивідуального захисту потрібно знімати у такій послідовності: не знімаючи з рук гумові рукавички вимити у знешкоджуючому розчині 3-5% розчині кальцинованої соди або у вапняному молоці промити їх чистою водою зняти захисні окуляри респіратор протигаз чоботи і комбінезон. Знову вимити гумові рукавички у знешкоджуючому розчині та воді і зняти їх. 7.5.22. Гумові лицьові частини респіраторів протигазів і гофровані шлангислід  промити у мильно-содовому розчині 25 г мила 5 г бікарбонату натрію на 1 л води проточною водою і висушують. Після цього дезінфікують спиртом або 0 5% розчином перманганату калію знову промивають водою і висушують. 7.5.23. Гумовий спецодяг взуття рукавички фартухи і одяг з плівковим покриттям знешкоджують 3-5% розчином кальцинованої соди а потім промивають водою. 7.5.24. Забруднені пестицидами стічні води після знешкодження тари інвентарю тощо а також дренажні води і стоки від котельної потрібно знешкоджувати. Методи знешкодження встановлюються за погодженням із місцевими органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду Технологія знешкодження стоків повинна відповідати ДНАОП 0.03-1.12-98 і СанПіН № 5791-91. 7.5.25. Миття підлоги й вологе прибирання приміщень забруднених пестицидами потрібно проводити з використанням допоміжного інвентарю в захисних окулярах і гумових рукавичках розчинами технічних миючих засобів з наступним промиванням 10% розчином хлорного вапна. Ґрунт і сміття забруднені пестицидами потрібно видаляти із культиваційних споруд і знешкоджувати. 7.5.26. Вода забруднена пестицидами тільки  після її знешкодження хлорним вапном нейтралізації в бетонованих резервуарах і обробки на локальних місцевих очисних спорудах подається на поля зрошення або до водоймищ. 7.5.27. Залишки заборонених та непридатних до використання пестицидів підлягають знешкодженню згідно з додатком 7 ДНАОП 0.03-1.12-98. 7.5.28. Пестициди знищують за письмовим розпорядженням керівника господарства і під керівництвом організатора виконання робіт з пестицидами і агрохімікатами. На кожне найменування пестициду складається акт який затверджується керівником підприємства. 7.5.29. Відповідно до ДНАОП 0.03-1.12-98 відходи виробництва рослинні рештки забруднений пестицидами ґрунт спеціальним транспортом вивозяться на поля і знешкоджуються в компостах. Не дозволяється вивозити відпрацьованийґрунт і рослинні рештки на міські звалища.           8. Вимоги безпеки під час обслуговування обладнання   8.1. Обслуговування систем тепло- газопостачання і вентиляції 8.1.1. Обслуговування обладнання теплопостачання яке пройшло випробовування і має паспорт інструкції і журнали випробовувань слід проводити у відповідності з ДНАОП 0.00-1.11-98 та ДНАОП 0.00-1.22-72. 8.1.2. Обслуговування теплогенераторів систем опалення генераторів вуглекислого газу працюючих на газовому паливі а також обладнання газопостачання теплиць проводять відповідно до вимог експлуатаційної документації і ДНАОП 0.00-1.20-98. 8.1.3. Налагодження й регулювання газового обладнання в теплицях повинні забезпечувати максимальну повноту згорання палива. Вміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони не повинен перевищувати гранично-допустимих концентрацій  відповідно доГОСТ 12.1.005-88. 8.1.4. Усе обладнання систем теплогазопостачання і вентиляції теплиць потрібно систематично піддавати регулюванню перевірці на аварійне відключення та іншим профілактичним заходам планово-попереджувальних ремонтів розроблених відповідно до експлуатаційної документації і затверджених керівником підприємства. 8.1.5. При проведенні вуглекислотного підживлення  слід підтримувати такий режим роботи газогенератора який би забезпечував згоряння палива з мінімальним утворенням оксиду вуглецю. Не допускається експлуатація газогенератора повітряного підживлення: - при несправній системі вентиляції; - на видах палива які не передбачені технологією; - при несправній системі блокування подачі палива; - в аварійних або близьких до них температурних режимах теплиць. 8.1.6. При використанні в теплицях генераторів вуглекислого газу для повітряного підживлення рослин потрібно здійснювати постійний контроль за вмістом газу в повітрі робочої зони. Концентрацію вуглекислого газу в повітрі теплиць при повітряному підживленні потрібно підтримувати в межах 0 1 0 3%. 8.1.7. Для запобігання створенню травмонебезпечних ситуацій не дозволяється вносити зміни в обладнання систем теплогазопостачання і вентиляції без погодження з виробником. 8.1.8. Приводи механічного управління системою вентиляції теплиць які розміщені в робочій зоні повинні мати захисні огородження сигнальне фарбування та забезпечувати повільне без перекосів переміщення фрамуг і щільне їх закривання. 8.1.9. Для обслуговування обладнання й систем розміщенихна висоті слід використовувати площадки драбини перила та інші пристрої розміри і конструкція яких повинні забезпечувати зручне і безпечне виконання роботи івиключати можливість падіння працівників. 8.1.10. У процесі обслуговування обладнання й комунікацій які є травмонебезпечними слід зберігати заводське фарбування сигнального кольору або відновлювати його згідно з ГОСТ 12.4.026-76. 8.1.11. У процесі обслуговування обладнання в зоні засклених поверхонь теплиць слід вживати заходів які би виключали можливість травмування працівників битим склом.     8.2. Обслуговування систем водопостачання й каналізації 8.2.1. Під час обслуговування водопровідних каналізаційних гідропонних мереж і споруд у захищеному ґрунті потрібно керуватися ГОСТ 12.3.006-75 і ВНТП- СГіП-46-19-96. 8.2.2. Небезпечні ділянки водопровідних і каналізаційних споруд магістральних мереж а також приямки в яких розміщено обладнання гідропонних споруд повинні бути огороджені освітлені відповідно до СНиП ІІ-4-79 і позначені знаками безпеки відповідно до ГОСТ 12.4.026-76. 8.2.3. При обслуговуванні систем дощування подачі й зливу поживних розчинів розчинів пестицидів і мінеральних добрив слід  виконувати вимоги ДНАОП 0.03-1.12-98 та ДНАОП 0.03-1.08-73. 8.2.4. Під час опускання й підіймання труб-зрошувачів системи поливу та регістрів системи обігріву потрібно використовувати спеціальні пристрої. 8.2.5. Під час обслуговування систем із пропарюванняґрунту слід приділяти особливу увагу перевірці цілісності магістралі з термостійкої плівки й надійності стикових з’єднань.   8.3. Обслуговування обладнання яке працює під тиском 8.3.1. Експлуатація й обслуговування посудин які працюють під тиском повинні здійснюватися  відповідно до ДНАОП 0.00-1.07-94. 8.3.2. Ресивери розпилювачів обприскувачів та іншого обладнання повинні підлягати зовнішньому огляду і гідравлічному випробовуванню перед початком експлуатації. Гідравлічне випробовування проводиться під робочим тиском час витримки при випробовувані не менше 300 секунд . Ресивер вважається таким що пройшов випробовування якщо не виявлено ознак нагріву підтікання у зварних швах і в основному металі та видимих залишкових деформацій. Результати огляду заносяться в паспорт обладнання. 8.3.3. Не допускається до експлуатації обладнання що має у своєму складі компресор і ресивер якщо виявлені несправності запобіжного клапана або манометра. 8.3.4. Не допускається заправка ресиверів рідиною вище рівня вказаного в експлуатаційній документації. 8.3.5. Балони зі стиснутими зрідженими газами потрібно розміщувати у спеціальній рампі. Конструкція рампи повинна забезпечувати надійне кріплення балонів у вертикальному положенні. 8.3.6. Підключення одиничного балону до газорозподільної мережі потрібно виконувати тільки через знижуючий редуктор і гумовий шланг-запобіжник. Тиск при якому шланг руйнується повинен становити 0 5 МПа                      5 атм. надлишкових. 8.3.7. При одночасному використанні декількох балонів потрібно застосовувати пристрій високонапірного колектора з установкою одного редуктора на магістралі перед штуцером роздачі газу. 8.3.8. Перед уведенням колектора в експлуатацію його високонапірна частина повинна бути піддана огляду і гідравлічному випробовуванню тиском який становить 1 25 допустимого робочого тиску балонів протягом 300 секунд і наступному обстукуванню під робочим тиском зварних швів 1 удар на кожних 10 см шва за допомогою легкого молотка масою 0 2 кг із кольорового металу.     8.4. Обслуговування електроустановок і електрообладнання 8.4.1. Роботи в захищеному ґрунті пов’язані із застосуванням пересувних електрифікованих машин підіймально-транспортного обладнання з електроприводомта усі електротехнічні  роботи повинні виконуватися у відповідності з вимогами ГОСТ 12.1.019-79 ГОСТ 12.1.030-81 ДНАОП 0.00-1.21-98 ПВЕ і ПТЕ. 8.4.2. Відповідальність за експлуатацію електроустановок несуть особи відповідальні за електрогосподарство підприємства. При відсутності особи відповідальної за електрогосподарство підприємства виконання її обов’язків наказом покладається на особу зі штату інженерно-технічних працівників  енергослужби. 8.4.3. Для гарантування безпеки працівників під час обслуговування електроустановок необхідно передбачити: - надійне заземлення занулення корпусів електрообладнання і вимірювальних приладів які застосовуються під час обслуговування; - захист від перевантажень і короткого замикання; - надійний захист від механічних та інших пошкоджень ізоляції зовнішньої електропроводки; - діелектричні килимки або ізоляційні підкладки під ноги по усьому фронту робочого місця електротехнічного персоналу; - попереджувальні плакати та інструкції з охорони праці вивішені на видимих місцях у робочих приміщеннях; - знаки безпеки за ГОСТ 12.4.026-76. 8.4.4. На усіх робочих місцях потрібно мати інструкції з експлуатації електроустановок і електрообладнання та схеми з їх обслуговування. 8.4.5. При підключенні пересувних машин з електроприводом до електромережі потрібно застосовувати спеціальні кабелі відповідно до ПВЕ. Перед включенням у роботу пересувних механізмів потрібно візуально перевірити цілісність ізоляції живильного кабелю і правильність під’єднання нульового проводу. 8.4.6. Живильний кабель для пересувних електроустановок потрібно вибирати з таким розрахунком щоб його довжина перевищувала максимальну віддаль переміщення машини. Живильний кабель повинен знаходитися поза зоною переміщення машини. 8.4.7. У теплицях з електричним обігрівом ґрунту систему включення обігріву слід блокувати із закритим станом вхідних дверей і обладнувати звуковою і або світловою сигналізацією. Перед тим як увійти до теплиці з електрообігрівом ґрунту необхідно виключити електрообігрів. 8.4.8. При відсутності напруги і значних перервах у роботі усі машини і обладнання повинні бути відключені за допомогою комутаційної апаратури рубильників автоматів тощо . 8.4.9. На захисних огородженнях електроустановок які є потенційно небезпечними для працівників установлюють знаки безпеки відповідно до ГОСТ 12.4.026-76. 8.4.10. Під час підвішування розставляння знімання й зберігання тепличних опромінювачів потрібно дотримуватися вимог експлуатаційної документації і застосовувати засоби й методи які виключають можливість виникнення травмонебезпечних ситуацій. 8.4.11. Перед включенням системи досвічування перевірці підлягає стан захисного заземлення занулення металевих рам і кронштейнів на яких кріпляться світильники і металевих корпусів світильників. 8.4.12. Роботи по обслуговуванню систем досвічування дозволяється проводити тільки після відключення живильної напруги.   8.5. Обслуговування навантажувальних транспортних  і ґрунтообробних засобів 8.5.1. Технічне обслуговування мобільних машин потрібно проводити у спеціально відведених і обладнаних для цього місцях виключаючи при цьому самовільне їх переміщення. Робочі органи навантажувачів та кузови-самоскиди самохідних шасі або тракторних причепів потрібно надійно фіксувати в піднятому положенні. 8.5.2. Експлуатаційне обслуговування навантажувальних транспортних і ґрунтообробних засобів повинно проводитися  згідно з експлуатаційною документацією й регламентом затвердженим у встановленому порядку. 8.5.3. Не допускається проведення робіт по обслуговуванню ґрунтообробних машин копачів фрез барабанів тощо очищенню й регулюванню активних робочих органів при включених приводах. 8.5.4. Перед запуском двигуна транспортного засобу потрібно важелі переключення передач і гідророзподільника установити в нейтральне положення. 8.5.5. У процесі експлуатації навантажувачів потрібно слідкувати за правильною роботою пристроїв що запобігають перевантаженню робочого органу. 8.5.6. При розвантаженні вантажу з робочого органу навантажувача у транспортний засіб потрібно дотримуватись мінімальної висоти розвантаження яку дозволяє конструкція транспортного засобу. 8.5.7. При виконанні транспортних робіт колісними тракторами ведучі колеса трактора повинні бути установленні на максимальну ширину колії і мінімальний дорожній просвіт. Замки кріплення бортів причепів та кузовів транспортних засобів повинні бути надійно закриті.   9. Вимоги безпеки під час скління та герметизації теплиць 9.1. Процеси виконання робіт по склінню й герметизації теплиць повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.002-75 і СНиП ІІІ-4-80. 9.2. Скління теплиць потрібно починати тільки після приймання змонтованих металоконструкцій каркасу цих споруд і оформлення відповідної приймальної документації. 9.3. У процесі експлуатації тепличних споруд потрібно здійснювати систематичний контроль за станом засклених поверхонь. 9.4. Під час виконання робіт по склінню й герметизації теплиць особливу увагу потрібно приділяти стану риштування підмостків трапів настилів тощо які повинні відповідати вимогам ГОСТ 26887-86 і СНиП ІІІ-4-80. 9.5. Ремонтні роботи зі скління й герметизації покрівлі теплиць повинні проводитися з використанням трапів які обпираються на лотки конькові прогони шпроси споруд. 9.6. Допускається проводити роботи на приставних драбинах на висоті яка не перевищує 5 м. При обпиранні на ґрунт або дерев’яну підлогу потрібно використовувати драбину з гострими металевими наконечниками а при обпиранні на тверду основу - із гумовими башмаками. 9.7. Під час масового скління теплиць розкрій листового скла потрібно проводити в централізованих майстернях. При невеликих об’ємах робіт із скління розмітку й розкрій скла дозволяється виконувати на об’єкті  в опалюваних приміщеннях обладнаних столами-шаблонами. Освітленість робочих місць під час розкрою скла повинна відповідати СНиП ІІ-4-79 і становити не менше 200 лк. Не дозволяється проводити розкрій скла на покрівлі трапах настилах. 9.8. Транспортування скла до місця розкрою потрібно проводити без поштовхів і ударів при цьому ящики зі склом повинні бути встановлені торцями у напрямку руху транспорту. При ручному перенесенні скло повинно знаходитися збоку. Не дозволяється переносити скло тримаючи його перед собою в горизонтальному положенні без рукавиць. 9.9. Роботи по склінню рам теплиць потрібно проводити ланками не менше ніж із двох працівників один з яких повинен бути склярем. 9.10. Кожна ланка повинна бути забезпечена двома трапами довжиною яка дорівнює довжині скату й шириною не менше ніж 70 см. Трапи повинні забезпечувати зручність і безпечність роботи на них. Для цього вони повинні бути обладнані ящиками для зберігання мастики інструменту тощо та поручнями з одного боку. Механічна міцність поручнів повинна забезпечувати умови фіксації й утримання працівників за допомогою запобіжних поясів. 9.11. Скління теплиць потрібно починати з бокового огородження з навітряного боку споруди. Після закінчення скління бокового огородження потрібно приступати до скління покрівлі.При цьому слід спочатку засклити усі навітряні схили після чого приступити до скління підвітряних. 9.12. Підіймання скла на покрівлю здійснюється як ручним так і механізованим способами у спеціальних касетах за допомогою тросу. Для виключення коливань касет які підіймають потрібно використовувати запобіжний трос закріплений в нижній частині вантажу. Зона підіймання повинна бути позначена знаками безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76. 9.13. Не дозволяється проводити скління й роботи по герметизації теплиць під час туману зливи грози і сильного снігопаду на покритих ожеледицею будівельних конструкціях і при швидкості вітру 10 м/с і більше. 9.14. Приготування герметизаційної мастики на бітумній основі потрібно проводити в місцях обладнаних протипожежними засобами згідно з ГОСТ12.1.004-91 і ДНАОП 0.01-1.01-95. Нагріту мастику тримають на місці виконання робіт у спеціальних термошафах. Під час приготування герметизаційної мастики слід користуватися вимогами розділу 8. ДНАОП 0.01-1.01-95. 9.15. Нанесення мастики на засклені шпроси потрібно проводити за допомогою пристроїв передбачених для кожної мастики. Не дозволяється заправка шприців мастикою на покрівлі теплиць. 9.16. На час скління й герметизації покрівлі теплиць усі інші роботи в зоні скління й герметизації повинні бути припинені. Під час склінні й герметизації бокових огороджень теплиць допускається проведення окремих технологічних і ремонтних робіт після вжиття заходів які виключають можливість травмування працівників битим склом. 9.17. Після закінчення зміни а також на час перерви в роботі залишки матеріалів пристрої та інструмент потрібно прибрати або надійно закріпити. 9.18. Після закінчення робіт із скління потрібно прибрати з місця роботи бите скло в тару яка б забезпечувала безпечне його переміщення. 9.19. Об’єкт на якому проводять скління й герметизацію повинен бути забезпечений аптечкою з необхідними медикаментами.   10. Вимоги безпеки під час монтажу й експлуатації плівкового огородження теплиць 10.1. Зварювання полотен виконується термоконтактним способом на спеціальному стенді розміщеному в окремому приміщені яке обладнане припливно-витяжною вентиляцією з природним або штучним спонуканням згідно ГОСТ 12.4.021-75 і СНиП 2.04.05-91. 10.2. При зварюванні плівки для її нагрівання потрібно використовувати побутову електричну праску потужністю 1кВт; або інші прилади заводського виготовлення обладнані терморегуляторами. Застосовувати саморобні електронагрівальні прилади не дозволяється. 10.3. Підіймання плівкових полотен на покрівлю теплиць потрібно проводити в безвітряну погоду або при слабому вітрі із навітряного боку споруди. Монтаж і кріплення полотен проводять використовуючи спеціальні пристрої: пересувні підмостки жердини шнури гаки тощо. 10.4. Пошкодження плівкових полотен проколи розрізи розриви у процесі експлуатації ліквідовують з використанням драбин-стрем’янок монтажних драбин або пересувних підмостків що відповідаютьСНиПІІІ-4-80 за допомогою клейкої стрічки на поліетиленовій основі. Робота виконується двома працівниками.   11. Пожежна безпека 11.1. Пожежна безпека на об’єктах захищеного ґрунту повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних технічних та інших заходів відповідно до ДНАОП 0.01-1.01-95 та ГОСТ 12.1.004-91. 11.2. До складів палива мастильних матеріалів пестицидів та до майданчиків зберігання й ремонту тари повинні бути влаштовані під’їзди для пожежних автомобілів. 11.3. На дверях або стінах приміщень повинні бути вивішені відповідні знаки безпеки та вказані класи вибухопожежної безпеки згідно з ВБН-СГіП-46-3-94. 11.4. На майданчиках для складування тари зберігання інвентарю базування машин механізмів агрегатів повинні бути необхідні засоби пожежегасіння відповідно до додатку №3 ДНАОП 0.01-1.01-95 та ГОСТ 12.4.009-83.   12. Вимоги щодо застосування засобів захисту працюючих 12.1. Засоби індивідуального захисту працівників повинні відповідати ГОСТ 12.4.011-89. 12.2. Вибір конкретного типу засобів захисту працівників слід здійснювати з урахуванням вимог безпеки для даного процесу або виду робіт і наявності небезпечних і шкідливих виробничих факторів. 12.3. Засоби колективного захисту працівників конструктивно повинні бути з`єднані з виробничим обладнанням або його елементами керування таким чином щоб у випадку необхідності виникла примусова дія засобу захисту. 12.4. Засоби індивідуального захисту потрібно застосовувати у тих випадках коли безпека праці не може бути забезпечена конструкцією обладнання організацією виробничих процесів архітектурно-планувальними рішеннями та засобами колективного захисту. 12.5. Порядок забезпечення ЗІЗ працівників визначається ДНАОП                   00-4.26-96. 12.6. Забезпечувати працівників спеціальним одягом спеціальним взуттям та іншими ЗІЗ потрібно відповідно до ДНАОП 0.00-3.01-98 12.7. Вибір засобів індивідуального захисту здійснюють відповідно до їх технічних характеристик і фізичних хімічних токсичних бактеріологічних та інших властивостей застосовуваних матеріалів конкретно для кожного виду робіт або технологічного процесу. 12.8. Засоби індивідуального захисту повинні підбиратися індивідуально для кожного працівника. Підбір ЗІЗ органів дихання і контроль за правильністю їх застосування повинні здійснювати особи відповідальні за проведення робіт із пестицидами. Комплект ЗІЗ - спецодяг спецвзуття рукавиці рукавички захисні окуляри респіратори або протигази повинні бути закріплені за кожним працівником на весь період роботи. 12.9. Працівники не повинні допускатися до виконання технологічних операцій з  пестицидами без ЗІЗ. 12.10. Засобиіндивідуального захисту органів дихання повинні мати інструкцію із зазначенням призначення й строку служби виробу правил його експлуатації та зберігання. 12.11. Працівники повинні бути навчені правилам користування ЗІЗ та найпростішим методам перевірки їхньої справності. 12.12. Респіратори й протигази для захисту органів дихання повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.041-89 а їх фільтрувальні коробки - ГОСТ 12.4.122-83. 12.13. Разом із респіраторами й протигазами працівникам слід видавати інструкції з їх застосування та паспорти на протиаерозольні і газові фільтри в яких слід відмічати тривалість роботи найменування пестициду тощо. 12.14.Відповідно до ДНАОП 0.03-1.12-98: 12.14.1. Під час обприскування малолеткими речовинами потрібно застосовувати респіратори типу Ф-62Ш «Астра» «Кама». 12.14.2. Під час роботи з леткими сполуками потрібно користуватися універсальними або протигазовими респіраторами типу РУ-60М або РПГ-67 з протигазовими патронами або фільтруючими протигазами. 12.14.3Для захисту від ртутьорганічних препаратів застосовуються патрони марки «РГ» від хлор- і фосфороорганічних пестицидів - марки А і В кислих парів і газів - марки В аміаку сірководню - марки КД. 12.14.4. Під час роботи з малотоксичними середньотоксичними в окремих випадках - високотоксичними пилоподібними речовинами повинні застосовуватися ЗІЗ з маркуванням відповідно до ГОСТ 12.4.103-83. При контактуванні з розчинами потрібно застосовувати спецодяг із маркуванням виготовлений з тканин із просоченням а також додаткові ЗІЗ шкіряних покровів - нарукавники із плівкових матеріалів фартухи. 12.14.5. Для проведення фумігації приміщень і ручного обприскування рослин працівників слід забезпечувати ізолюючими ЗІЗ шкірних покривів або спеціальним одягом з плівкових матеріалів. 12.14.6. Для роботи з розчинами пестицидів для захисту рук працівників потрібно забезпечувати гумовими рукавичками з трикотажною основою що допускають проникливість діючої речовини не більше 10-4 г/м2 стійкість не нижче 70% і ступінь детоксикації не нижче 95 %; для захисту ніг - гумовими чоботами за ГОСТ 5375-79 з підвищеною стійкістю до дії пестицидів і дезінфекційних засобів. 12.14.7. Для захисту очей працівників потрібно забезпечувати окулярами закритими типу «Г» або герметичними захисними окулярами типу ПО-2. 12.15. При застосуванні засобів захисту органів дихання потрібно враховувати час захисної дії фільтруючих пристроїв. Заміна цих пристроїв повинна бути своєчасною.  Поява запаху пестициду або іншої речовини що застосовується під справною маскою респіратора або протигаза свідчить про непридатність фільтрівних пристроїв і потребує негайної їх заміни. 12.16. Під час роботи з рідкими азотними мінеральними добривами працівників потрібно забезпечувати фільтруючими протигазами з коробками типу КД проґумованими фартухами й нарукавниками та гумовими рукавичками й чоботами відповідно ГОСТ 5375-79. В аварійних ситуаціях необхідно застосовувати протикислотний костюм з умовним позначенням КК і кисневий прилад. 12.17. Для захисту рук під час роботи з твердими добривами необхідно забезпечувати працівників бавовняними рукавицями з плівковим покриттям. 12.18. Спецодяг для працівників які контактують із залишковими пестицидами на поверхнях рослин плодів обладнання комунікацій і на ґрунті повинен захищати відкриті ділянки шкіри тіла кисті передпліччя груди шию гомілки . 12.19. Під час роботи з пилоподібними мінеральними добривами та з мінерально-ватними субстратами повинні використовуватися протипилові респіратори Ф-62Ш «Астра-2» «Лепесток» або універсальний респіратор РУ-60М. 12.20. Спецодяг потрібно зберігати окремо від особистого одягу працівників. 12.21. Після закінчення роботи ЗІЗ підлягають очищенню знезараженню чи та знешкодженню відповідно до вимог ДНАОП 0.03-1.12-98. 12.22. Прання хімічне чищення знезараження знешкодження та ремонт спецодягу слід проводити централізовано. Не дозволяється виносити його з підприємства та брати додому для прання й ремонту. 12.23. Водії транспортних засобів без кабін з метою запобігання травмуванню стримлячими конструкціями і склом повинні працювати в захисних касках та спецодязі.   13. Режими праці й відпочинку 13.1. Режими праці й відпочинку для працівників зайнятих виконанням робіт в захищеному ґрунті повинні відповідати Кодексу законів про працю України законодавству України з охорони праці й іншим нормативно-правовим актам. 13.2. Робочий час і відпочинок працівників встановлюється Правилами внутрішнього трудового розпорядку розробленого адміністрацією підприємства на основі колективного договору і погодженого з профспілковою організацією. 13.3. При наявності виробничої необхідності аварійні ліквідаційні види робіт тощо тривалість робочого дня може бути збільшена але не більше як до 10 годин; початок роботи може бути зміщений. 13.4. Тривалість робочого дня при роботі з пестицидами не повинна перевищувати 4-х годин із двогодинним доопрацюванням на операціях не пов’язаних із шкідливими умовами праці. При роботі з іншими хімічними сполуками біологічними засобами захисту рослин і мінеральними добривами тривалість робочого дня повинна складати не більше 6 годин. 13.5. Реґламентовані перерви на відпочинок і для вживання їжі слід проводити у спеціально відведених і обладнаних у кожному блоці теплиць кімнатах або кабінах які відповідають вимогам СНиП 2.09.04-87 з температурою 17-18°С і відносною вологістю повітря не вище 75%.   14. Вимоги до професійного відбору навчання та перевірки знань правил безпеки 14.1. Відповідно до ДНАОП 0.03-4.02-94 усі особи які беруть участь у виробничому процесі на підприємстві захищеного ґрунту підлягають попередньому при прийнятті на роботу і періодичним медичним оглядам не рідше одного разу на рік. 14.2. Попередні та періодичні огляди організовують і проводять медичні комісії лікувальних закладів відповідно до ДНАОП 0.03-4.02-94 та додатками     1 і 2 до наказу МОЗ СРСР від 29.09.89 № 555. 14.3. До роботи з пестицидами допускаються особи що пройшли медичний огляд спеціальну підготовку та мають відповідні посвідчення допуск та наряд на виконання робіт з пестицидами відповідно до Порядку одержання допуску посвідчення на право роботи пов’язаної з транспортуванням зберіганням застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами. 14.4. Працівники повинні мати професійну підготовку відповідно до характеру виконуваних робіт. 14.5. До експлуатації та обслуговуванняелектрифікованих машин механізмів і обладнання допускаються особи що досягли 18 років пройшли навчання з присвоєнням відповідної групи з електробезпеки медичний огляд та інструктаж з охорони праці. 14.6. До робіт з пестицидами і мінеральними добривами не допускаються вагітні та які годують груддю жінки особи молодше 18 років і працівники які мають медичні протипоказання визначені наказом Міністерства охорони здоров'я СРСР № 555 від 29.09.89 р. 14.7. Допуск осіб до постійної або тимчасової роботи з пестицидами і мінеральними добривами проводиться тільки після висновку медичної комісії. 14.8. Особи допущені медичною комісією до роботи з пестицидами повинні пройти навчання інструктаж з охорони праці і знати прийоми надання першої долікарської допомоги при отруєнні пестицидами. 14.9. Фреонові холодильні установки повинен обслуговувати спеціально навчений персонал відповідно до НАОП 2.2.00-1.10-88 аміачні - до                           НАОП 8.1.00-1.04-90. 14.10. До самостійних робіт по склінню і герметизації культиваційних споруд допускаються особи що досягли 18 років пройшли медичний огляд спеціальне навчання і стажування протягом не менше двох робочих змін. Учні професійно-технічних училищ і особи що не досягли 18 років працюють під контролем відповідальної особи: майстра навчального закладу бригадира тощо. 14.11. Працівники які зайняті на роботах з підвищеною небезпекою передбачених ДНАОП 0.00-8.02-93 а також там де є потреба у професійному підборі проходять  попереднє спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці при прийнятті на роботу та періодично не рідше одного разу на рік згідно з ДНАОП 0.00-4.12-99. 14.12. Навчання інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці проводять згідно Положення розробленого і затвердженого на підприємстві відповідно до ДНАОП 0.00-4.12-99 а з питань пожежної безпеки -відповідно до НАПБ Б.02.005-94. 14.13. Особи які в установленому порядку не пройшли навчання інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці до роботи не допускаються.   15. Відповідальність за порушення Правил Керівники підприємств установ організацій та інші посадові особи несуть персональну відповідальність за виконання вимог Правил в межах покладених на них завдань та функціональних обов'язків згідно з чинним законодавством. Особи винні у порушенні цих Правил несуть дисциплінарну адміністративну матеріальну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством. За безпеку конструкції правильність вибору матеріалу якість виготовлення монтажу налагодження ремонту і технічного діагностування а також за відповідність об'єкта цим Правилам відповідає підприємство установа організація незалежно від форми власності та відомчої належності що виконує відповідні роботи.