НПАОП 63.21-1.01-96

НПАОП 63.21-1.01-96 Правила охорони праці при будівництві, ремонті та утриманні автомобільних доріг і на інших об'єктах дорожнього господарства

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ ДЕРЖАВНИЙ ГАЛУЗЕВИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ НПАОП 63.21-1.03-96 ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ БУДІВНИЦТВІ РЕМОНТІ ТА УТРИМАННІ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ І НА ІНШИХ ОБ’ЄКТАХ ДОРОЖНЬОГО ГОСПОДАРСТВА Київ ДЕРЖАВНИЙ ГАЛУЗЕВИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ ПОГОДЖЕНО Перший заступник голови крпорації «Укравтодор» ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці В. О. Герасимчук від . . від . . НПАОП 63.21-1.03-96 ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ БУДІВНИЦТВІ РЕМОНТІ ТА УТРИМАННІ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ І НА ІНШИХ ОБ’ЄКТАХ ДОРОЖНЬОГО ГОСПОДАРСТВА Київ НПАОП 63.21-1.03-96 ПРАВИЛА охорони праці при будівництві ремонті та утриманні автомобільних доріг і на інших об’єктах дорожнього господарства 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Правила охорони праці на будівництві ремонті та утриманні автомобільних доріг i на інших об’єктах дорожнього господарства далі-Правила є нормативним документом i поширюються на всі види виробничої діяльності організацій і підприємств цехів і дільниць які ведуть роботи по проектуванню будівництву ремонтута утриманню автомобільних доріг загального користування виготовляють дорожньо-будівельні матеріали елементи обстановки дороги експлуатують i утримують дорожньо-будівельні машини та устаткування. Правила обов’язкові для виконання всіма організаціями підприємствами всіх міністерств і відомств України незалежно від форм власності які займаються дорожньо-будівельною діяльністю крім підприємств житлово-комунального господарства а також поширюються на малі приватні кооперативні і спільні підприємства які орендують адміністративні і виробничі приміщення будівлі дорожніх господарств незалежно від того проводять вони спільну роботу чи ні. Із введенням в дію цих Правил втрачають чинність у дорожній галузі України “Правила техніки безпеки на будівництві ремонтіта утриманні автомобільних доріг” затВ. Мінтрансбуд СРСР 29.04.77р. 2. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ 2.1. При створеннi нових технологічних процесів застосуванні нових матеріалів нових видів машин пристроїв та устаткування для яких вимоги безпечного виконання робіт не передбачені цими Правилами слiд дотримуватися вимог спеціально розроблених для цих випадків інструкцій і вказівок які затверджуються власником за згодою відповідних органів державного нагляду. 2.2. Організація виробничої діяльності при безумовному виконанні вимог цих Правил не повинна суперечити діючим законодавчим актам і нормам по раціональному використанню землі та її надр водних і лісових ресурсів захисту навколишнього середовища. 2.3. Правила становлять основу для розробки положень інструкцій інших нормативних актів по охороні праці на підприємствах і в організаціях. 2.4. Порядок організації роботи з охорони праці обов’язки права і відповідальність структурних підрозділів і посадових осіб у галузі охорони праці в дорожньо-будівельних підприємствах організаціях та об’єднаннях регламентуються галузевою Системою управління охороною праці в дорожньому господарстві. 2.5. Адміністрація державного підприємства або приватна особа якій належить це підприємство далі-власник згідно з чинним законодавством по охороні праці несе відповідальність за безпеку праці технологічних процесів машин і устаткування cтан санітарно-побутових і санітарно-гігієнічних умов організацію профілактики травматизму і професіональних захворювань на підприємстві. 2.6. Власник підприємства зобов’язан: створювати безпечні умови праці які попереджають виникнення травматизму та профзахворювань; розробляти заходи профілактики травматизму і професiйних захворювань що забезпечують особисту безпеку і гігієну праці працюючих; організовувати систему охорони праці на підприємстві таким чином щоб за безпечні і нешкідливі умови праці на кожному робочому місці дільниці цеху та на підприємстві в цілому за наказом ніс персональну відповідальність працівник працiвники з числа інженерно-технічних працівників далі-IТП ; організовувати навчання працівників безпечним прийомам праці і проводити перевірку знань по результатах навчання згідно з “Типовим положенням про навчання інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці” ДНАОП 0.00-4.12-94 включаючи проведення попереднього спеціального навчання працівників на роботах з підвищеною небезпекою диВ. додаток 1 і періодичну перевірку їх знань не рідше одного разу на рік а також навчання і періодичну один раз у три роки перевірку знань з питань охорони праці посадових осіб відповідно Переліку затвердженому наказом Держнаглядохоронпраці від 11.10.93 Nо 94; видавати під розпис робітникам всіх професій інструкції по охороні праці. 2.7. Для проведення навчання інструктажу надання методичної допомоги працівникам по охороні праці а також для пропаганди безпечних методів праці на кожному підприємстві з кількістю працюючих 100чоловік і більше повинні бути організовані кабінети охорони праці. На підприємствах з меншою кількістю працюючих створюються куточки охорони праці. 2.8. До самостійного виконання дорожнiх робіт до робіт по приготуванню сумішей і покриттiв виготовленню бетонних і залізобетонних виробів добуванню нерудних будівельних матеріалів до управління та обслуговування дорожньо-будівельної і піднімально-транспортної техніки та іншого устаткування допускаються чоловіки і жінки що досягли 18років пройшли повний курс навчання з відповідного фаху і шляхом проведення вступного i первинного на робочому місці iнструктажiв були ознайомлені з діючими на підприємстві правилами охорони праці і пожежної безпеки навчилися безпечним прийомам праці. 2.9. Жінки не можуть бути допущені до робіт зазначених в “Переліку важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці на яких забороняється застосування праці жінок” ДНАОП 0.03-8.08-93. 2.10. Особи яким виповнилось 17років можуть бути допущені тільки до тих робіт які не зазначені в “Переліку важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці” ДНАОП 0.03-8.07-94 . 2.11. Усi робiтники повиннi проходити перiодичний медичний огляд з метою пiдтвердження придатностi до роботи по тiй чи iншiй професiї. 2.12. Усі види виробничої діяльності повинні здійснюватися з дотриманням цих Правил за проектами організації будівництва далі-ПОБ проектами виробництва робіт далі-ПВР і технологічними картами з дотриманням вимог заводів-виготiвників що містяться в інструкціях по експлуатації і технічних паспортах та наявність яких при запровадженні в експлуатацію дорожньо-будівельної піднімально-транспортної та іншої техніки і устаткування є обов’язковим. 2.13. ПОБ і ПВР повинні розроблятися спеціалізованою організацією проектним проектно-технологічним інститутом чи структурним підрозділом організації що виконує дорожньо-будівельні роботи яка має ліцензію. 2.14. Заходи по охороні праці і виробничої санітарії i закладені у ПОБ і ПВР повинні бути доведенi до виконавця робіт майстра виконроба механіка начальника дільниці пiд розпис. 2.15. Усі працівники повинні використовуватись на роботах відповідно до їх професій і посад. Забороняється залучати людей до робіт яким вони не навченi за винятком робіт що не вимагають кваліфікованої праці підсобні роботи . 2.16. Керівники робіт зобов’язані не допускати до роботи осіб які не пройшли медичний огляд вступний і первинний інструктажі по охороні праці у хворобливому стані в стані алкогольного наркотичного чи токсичного сп’яніння. 2.17. Власник підприємства зобов’язаний виключити можливу появу сторонніх осіб на всіх дільницях виконання робіт. 2.18. Місця проведення робіт повинні бути забезпечені медичними аптечками з набором медикаментів для надання першої медичної допомоги; на видних місцях повинні висіти адреси і номери телефонів найближчих медпунктів. 2.19. При будівництві ремонті та утриманні автомобільних доріг де може виникнути виробнича небезпека не зв’язана з характером виконуваної роботи відповідальному виконавцю робіт необхідно видавати наряд-допуск на проведення робіт підвищеної небезпеки. Приблизний перелік робіт на виконання яких необхідно видати наряд-допуск і його форми містяться в додатку 4. 2.20. Власник зобов’язаний забезпечувати робочих і службовців спецодягом спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту необхідних розмірів і запобіжними пристроями у відповідності з типовими галузевими нормами. Всі індивідуальні засоби захисту повинні бути перевірені а робітники проінструктованi про порядок користування ними. Запобіжні пристрої повинні мати паспорт і бути випробувані у відповідності з нормативними вимогами. 2.21. Працівники підприємства несуть адміністративну матеріальну або кримінальну відповідальність за порушення правил охорони працi відповідно до чинного законодавства. 2.22. Порядок розслідування і облік нещасних випадків і сповіщення про них проводиться згідно з “Положеннями про розслідування та облік нещасних випадків професiйних захворювань і аварій на підприємствах в установах і організаціях” ДНАОП 0.00-4.03-93. 2.23. Відповідальність за нещасні випадки що сталися на виробництві чи пов’язані з виробництвом несуть особи що своїми неправильними вказівками діями або бездіяльністю не забезпечили виконання правил охорони праці не провели інструктаж і навчання робітників безпечним методам праці і не вжили відповідних заходiв щодо попередження нещасних випадків. 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ РОБІТ 3.1.Будівельний майданчик 3.1.1. Всі види будівництва і ремонту автомобільних доріг можна починати тільки за наявності проектів організації будівництва і виконання робіт робочих креслень що затвердженi у встановленому порядку і за наявності ордера для підрядної організації або наряд-завдання для експлуатаційної служби на проведення робіт. 3.1.2. Проектна документація по організації і виконанню будівельно-монтажних і ремонтних робіт повинна містити рішення по створенню умов для безпечного і нешкідливого виконання робіт як на будівельному майданчику в цілому так і на робочому місці санітарно-побутовому обслуговуванню робiтникiв виконанню робіт у зимових умовах. 3.1.3. На будівельному майданчику повинні бути обладнані санітарно-побутові та інші приміщення згідно вимог СНиП 2.09.04-87“Административные и бытовые здания”. 3.1.4. Максимальна відстань від робочих місць на відкритому повітрі або в неопалювальних приміщеннях до санітарно-побутових приміщень не повинна перевищувати: до гардеробних умивальних душових приміщень для сушіння робочого одягу і взуття приміщень для особистої гігієни жінок пунктів харчування їдалень буфетів    500 м; до приміщень для обігріву і відпочинку   150 м; до вбиралень   100 м. 3.1.5. Розташування постійних і тимчасових доріг мереж енергопостачання водопостачання кранів механізованих установок складських майданчиків санітарно-побутових приміщень тощо повинно відповідати генеральному плану будівництва. 3.1.6. Будівельний майданчик у населених пунктах або на територіях тимчасових підсобних виробництв повинен бути огороджений щоб уникнути доступу на нього сторонніх осіб. У разі неможливості виконати огородження будівельного майданчика на діючому промисловому підприємстві він має бути означений відповідними знаками та написами. 3.1.7. Під’їзні шляхи та тимчасові дороги до об’єктів дорожнього будівництва що забезпечують вільний доступ транспортних засобів і дорожньо-будівельної техніки повинні бути побудовані до початку будівельних робіт. 3.1.8. В місцях перехрещення автомобільних доріг із залізничними під’їзними коліями роблять суцільні настили переїзди оснащені контррейками прокладеними в рівень з головками рейок. 3.1.9. Проїзди проходи кранові колiї вантажно-розвантажувальні майданчики та робочі місця необхідно регулярно очищати від будівельного сміття і не захаращувати; у зимовий час   очищати від снігу та криги посипати протиожеледними матеріалами а в перiод засухи   обезпилювати. 3.1.10. Проходи для робочих розташовані на уступах укісах і косогорах з ухилом понад 20о повинні бути обладнані трапами або сходами з односторонніми поручнями. 3.1.11. Колодязі та шурфи треба закрити кришками мiцними щитами чи огородити траншеї та котловани в місцях проходу людей повинні бути огороджені. В темну пору крім огорожі повинні бути установлені світлові сигнали. 3.1.12. Працюючі в місцях де можливо утворення чи поява шкідливого газу повинні бути забезпечені захисними засобами: протигазами що відповідають хімічному складу газу який є кисневими iзолюючими приладами або шланговими протигазами. 3.1.13. Перед допуском робітників в місця з можливою появою шкідливого газу в тому числі колодязі траншеї та шурфи необхідно їх ретельно перевірити на наявність газу. Виявлений витiк газу повинен бути усунений і проведена повторна перевірка наявності газу. При несподіваній появі шкідливого газу роботи повинні бути припинені а робiтники виведені з небезпечної зони. Наявність газів перевіряється за допомогою переносних газоаналізаторів в іскробезпечному виконанні індикаторів і шахтарських ліхтарiв. 3.1.14. В місцях переїзду транспорту через канави або траншеї повинні бути влаштовані безпечні проходи для пішоходів з огородженнями. 3.1.15. Під’їзні шляхи і тимчасові дороги на будівельному майданчику в зоні розміщення пересувних асфальто- і цементобетонних заводів обладнуються технічними засобами забезпечення безпеки руху транспорту і дорожньо-будівельної техніки у відповідності з вимогами ДСТУ 2586-94 “Знаки дорожнi. Загальнi умови. Правила застосування”. 3.1.16. Для автомобілів та інших транспортних засобів на будівельному майданчику повинні бути заздалегідь установлені гранично допустимі швидкості руху залежно від вантажонапруженості і стану доріг наявності об’єктів що будуються поблизу дорожньої траси та інших місцевих умоВ. Зони обмеженої швидкості руху місця стоянки транспортних засобів і розворотів повинні бути вiдзначені відповідними дорожнiми знаками по ДСТУ 2586-94 які водій може добре бачити вдень і вночi. 3.1.17. Будівельний майданчик дільниці робіт робочі місця проїзди і підходи до них у темну пору доби повинні бути освітлені відповідно до ГОСТ 12.1.046-85“Строительство. Нормы освещения строительных площадок” та СНиП II-4-79“Естественное и искусственное освещение”. При цьому повинні задовольнятися такі умови: напруга освітлювальної мережі повинна бути 127-220В; освітленість повинна бути рівномірна по всьому фронту робіт і достатня для виконання таких робіт; на робочих місцях не повинно створюватися рiзких затемнень; світловий потік не повинен засліплювати очі працюючих; висота підвісу світильників загального освітлення в тому числі і прожекторів над рівнем землі чи робочого майданчика на відкритих просторах а також над підлогою в приміщеннях повинна бути не нижче 2 5 м. Якщо неможливо виконати цю вимогу напруга в освітлювальній мережі повинна бути не більше 42 В. 3.1.18. Живлення силових і освітлювальних споживачів будівельних майданчиків передбачається від трансформаторіВ. Напруга силової мережі 380В освітлювальної 220В. Необхідно передбачати також напругу до 42 і 12 В для живлення деяких типів електроінструментів і переносних світильників. 3.1.19. При виникненні на будівельному майданчику небезпечних умов роботи зсуви грунту у котлованах осадка кріплень під риштуванням розриви проводів електромереж і т.п. люди повинні бути негайно виведені а небезпечні місця огороджені. 3.2. Зберiгання матеріалів виробів і конструкцій 3.2.1. Завезення матеріалів на територію об’єкта що будується допускається після улаштування передбачених проектом виконання робіт майданчиків для їх зберiгання. Невідповідне зберігання і розміщення матеріалів виробів приладів і устаткування забороняється. 3.2.2. Зберiгання матеріалiв виробів і конструкцій на будівельному майданчику повинно бути в штабелях або на спеціальних стелажах. Для матеріалів і виробів що вимагають закритого зберiгання треба зробити навiси і склади а для пиловидних матеріалів   силоси бункери ларі і т.п. 3.2.3. Усі довгомірні і котючі матеріали конструкції і устаткування необхідно зберігати в штабелях на горизонтальних спеціально обладнаних майданчиках. 3.2.4. Матеріали вивезені на лінію для ремонту дороги повиннi складуватися на майданчиках чи по узбіччю що прилягають до дільниці де ремонтується дорогА. При складуванні матеріалів на узбіччі дільниці де ремонтується дорога вона повинна бути обладнана технічними засобами організації дорожнього руху. Забороняється складувати матеріали на укосах насипу і виїмок. 3.2.5. Для відводу поверхневих вод на майданчиках для зберiгання матеріалів робиться ухил 1-2° в сторону границь майданчиків а якщо вони розташовані на косогорах тоді роблять нагірну канаву для відводу води. В зимовий період ще до початку складування матеріалів майданчики повинні бути очищені від снігу і криги. 3.2.6. Між суміжними штабелями стелажами на складах повинні бути зроблені проїзди для безперешкодного руху транспортних засобів і вантажопідiймальних механізмів і проходи шириною не менше 1000 мм. 3.2.7. При складуванні матеріалів конструкцій і устаткування необхідно вжити заходи проти самочинного їх переміщення осипання розкочування розвалювання та перевертання . Забороняється привалювати опирати матеріали і вироби на паркани інших конструкцій які не розраховані на бокове навантаження. 3.2.8. Штабелі з піску гравію щебеню та інших сипких матеріалів повинні мати укіси з крутістю відповідною куту природного укосу для цього виду матеріалу або повиннi бути огородженi міцними підпорними стінками. 3.2.9. Відстані від місць складування матеріалів і устаткування до бровки котлованів траншей необхідно визначати розрахунком стійкості укісіВ. В усіх випадках ця відстань не може бути менше 1000 мм. 3.2.10. Матеріали вироби прилади та устаткування при зберiганнi на будівельному майданчику повинні укладатися так: цеглу в пакетах на піддонах   не більше як у два яруси в контейнерах   в один ярус без контейнерів   висотою не більше1 7 м; камені в штабелях висотою до 1000 мм   з перев’язкою швів таким чином щоб великі камені були укладенi в зовнішні стінки штабеля дрібний   у середину; бортові і облицювальні камені тротуарні плити і великі штучні камені   в штабелi висотою до 1000 мм. Камені треба вкладати плиском з перев’язкою швів; дорожні плити і плити перекриття   в штабелi до 10-12 рядів висотою не більше 2 5 м з підкладками під перший ряд і рокладками між рядками. Висота прокладок між рядами повинна бути вищою на 20 мм висоти монтажної петлі; ригелі і колони   в штабелi загальною висотою до 2 м з підкладками і прокладками; фундаментні блоки блоки підпорних стін набережних   в штабелi з прокладками до 4 рядів висотою не більш 2 5 м; круглий ліс   в штабелi висотою не більш 1 5 м з прокладками між рядами і встановленням упорів проти розкочування. При цьому висота штабеля бiльше його ширини не допускається; пиломатеріали   в штабелi висотою при укладанні рядками не більше половини ширини штабелю при укладанні в клітки   не більше ширини штабеля; дрібносортовий метал   на стелажах висотою не більше 2 м; довгомірні і громiздкі матеріали та конструкції труби середніх і великих діаметрів бруси балки сталеві конструкції великосортовий і листовий метал великі блоки стін набережних і блоки зміцнення русла рік і т.п.    в штабелi висотою не більше 1 5 м з прокладками між рядами; великогабаритне і великовагове устаткування   в один ряд; бітум твердий   в щільну тару що виключає його розтікання та з влаштуванням огородження а рідкий і в’язкий   зливати в бітумні сховища з влаштуванням їх огородження; труби діаметром до 300 мм   в штабелi висотою до 3 м на пiдкладках і прокладках з кінцевими упорами; труби діаметром понад 300 мм   в штабелi висотою до 3 м в сідло без прокладок; нижній ряд труб повинен бути укладений на підкладки зміцнений інвентарними металевими башмаками або кінцевими упорами надійно закріпленими на підкладках. 3.2.11. Пиловидні матеріали зберігають в силосах бункерах ларях й інших закритих ємкостях при цьому вживають заходи проти розпилення у процесі навантаження і вивантаження. Вантажні отвори повинні бути закриті захисними решiтками i кришками що закриваються на замок ключ вiд якого повинен знаходитися у особи яка вiдповiдає за роботу складу. 3.2.12. Силоси бункери та інші ємкості як правило повинні мати спеціальні пристрої для механічного обвалення склепiння зависань матеріалів пилоуловлювання і пиловідсисання. При необхідності спускання робітників в бункери і силоси може здійсню ватися в спеціальній люльці за допомогою лебідки у присутності особи відповідальної за роботу складу. При цьому усерединi силосу повинно бути хороше освiтлення не менше 10лк вiд переносної лампи з напругою 12 В в пило-вологозахисному виконанні. 3.2.13. Для виконання робіт усередині бункеру силосу необхiдно призначити групу з 3-х чоловік. Робiтник який знаходиться всередині бункеру повинен бути забезпечений рес-піратором захисними окулярами і запобіжним поясом. Двоє інших робочих знаходячись на перекритті бункеру за допомогою мотузки страхують працюючого в бункері до запобіжного поясу якого прив’язаний другий кінець мотузки. 3.2.14.  При експлуатації бункерів і силосів та під час роботи в них необхiдно виконувати вимоги розділів “Бункери для заповнювачів” і “Силоси для цементу” діючих “Правил техніки безпеки і виробничої санітарії на заводських полігонах залізобетонних виробів” НАОП 1.6.10-1.03-71. 3.2.15. Колоди і дошки після розбирання дерев’яних конструкцій риштувань ще до укладання їх для зберiгання на склад необхiдно звiльнити від скоб що виступають цвяхів і такого іншого. 3.2.16. При зберiганнi карбіду кальцію необхідно дотримуватися таких умов : склади для схову повинні бути сухими неопалюваними добре провітрюваними з легкою покрівлею та зовнiшнiм освiтленням; в закритих примiщеннях дверi та вiкна повиннi вiдкриватися у зовнiшню сторону; підлога складу повинна бути не менше ніж на 200 мм піднята над рівнем землі та з неiскроутворюючим покриттям; забороняється розташовувати склади в підвалах житлових будинків; барабани з карбідом кальцію повинні зберігатися не більш як в 2 яруси з прокладками між ними що зроблені з дошок; між кожними двома рядами барабанів повинен залишатися прохід шириною не менше 1 5 м; на складі не допускаються залишки карбідного пороху; порожню тару з-під карбіду кальцію необхідно зберігати на спеціальних майданчиках поза виробничими примiщеннями i робочими місцями. 3.2.17. Зберiгання балонів iз стислими газами і олійними фарбами оліфою маслами а також легкозаймистих та пальних рідин тари з-під них повинно бути органiзовано роздільно у відповідності з вимогами “Правил пожежної безпеки в Україні”. Затверджені 14.06.95р. 3.2.18.  Балони із зрідженим газом повинні зберігатися у вертикальному положенні в спеціальних рампових приміщеннях чи у металевих шафах з природньою вентиляцією. Забороняється сумісне зберігання в одному приміщенні кисневих балонів з балонами для зрідженого газу. Така ж вимога ставиться і до зберігання порожніх балонів. 3.2.19.  Вентилі газових балонів повинні бути закриті запобіжними ковпаками. Приймання схов і відпустка балонів без ковпаків заборонено. 3.2.20.  Отруйні речовини повинні зберігатися в окремих приміщеннях які добре вентилюються. Сховища треба розміщувати подалі від житла їдалень колодязів і від місць проведення робіт. В сховищах повинні бути попереджувальні написи. 3.2.21.  Якщо в одному приміщенні зберігаються різноманітні отруйні речов0ини бирки на них повинні бути пофарбовані в різні кольори що присвоєні відповідній речовині. 3.2.22.  Аміачну воду зберігають під навiсом в герметично закритому посуді що має теплоізоляційну оболонку. 3.2.23. Резервуари для схову рідин повинні бути закриті надійними кришками. 3.2.24. Кислоти необхідно зберігати в щільно закритих скляних оплетених бутелях з притертою пробкою в окремих приміщеннях якi провітрюються. Застосування гумових пробок забороняється. Бутелі з кислотою повинні бути встановлені на підлозі в один ряд кожний з них позначають биркою з найменуванням кислоти. Порожні бутелі з-під кислот треба зберігати в аналогічних умовах. Забороняється зберігати кислоти в підвалах. 3.2.25. Розлив кислоти з бутелів роблять за допомогою спеціальних приладів що забезпечують примусовий нахил. Для запобігання розбризкуванню кислоти при переливанні на горловину одягають спеціальні насадки. 3.2.26.  Пальнi і легкозаймисті рідини гас бензин та ін. а також змащувальні матеріали необхідно зберігати з дотриманням правил пожежної безпеки в приміщеннях з неспалимими конструкціями або заглибленими в землю. Відстань від складів з такими рідинами до залізниці та споруд що знаходяться поблизу повинна бути не менш ніж 50 м. Забороняється зберігати і переносити летючі або легкозаймисті рідини у відкритій тарі. 3.2.27. Ємкості для схову горючих рідин резервуари цистерни повинні закриватися герметичними покришками і замикатися на замок. Наповнення ємкостей і роздача горючих матеріалів повинна виконуватися за допомогою трубопроводів і насосіВ. Забороняється їх роздача відрами черпаками сифонами а також за допомогою шлангів відсмоктуючи ротом. Наливати пальні рідини дозволяється тільки в тару що герметично закривається. 3.2.28. Етильований бензин необхiдно одержувати перевозити зберігати і видавати у відповідності з “Правилами техники безопасности на автомобильном транспорте” НАОП 5.1.12-1.01-79. 3.2.29. На тарі в якій зберігається або транспортується етильований бензин повинні бути написи олійною фарбою: “Етильований бензин. Отруйний”. Перекачування прийом і відпуск етильованого бензину а також заправка ним машин повинні бути механізовані. 3.3. Огороджувальні заходи при виконанні робіт на дорогах що будуються діючих дорогах мостах і набережних 3.3.1. Огороджувальні заходи в місцях проведення дорожнiх робіт порядок встановлення огороджувальних засобів і технічні умови на їх виготовлення повинні відповідати вимогам “Інструкції по забезпеченню безпеки дорожнього руху в місцях проведення дорожнiх робіт на автомобiльних дорогах” IНУВ. 3.2-218-051-95. Київ УДВТП “Укрдортехнологія” 1995р. 3.3.2. Забороняється приступати до підготовчих робіт завозу устаткування матеріалів і т.п. і проведення робіт без попереднього встановлення огороджень. 3.3.3. Будь-яке відхилення від затверджених схем по встановленню огороджень а також застосування зламаних технічних засобів забороняється. 3.3.4. Якщо на проїзнiй частинi чи узбiччi роздiлювальнiй смузi направляючому острiвцю чи на вiдстанi менше як 4 м вiд проїзної частини влаштовується ровик траншея корито тощо глибиною бiльше 0 2 м перед ними повиннi бути встановленi огородження з бетонних блокiв бар’єрного або парапетного типу висотою 0 75-0 8 м. 3.3.5. Усі робiтникi і IТП що виконують роботи по будівництву ремонту та утриманню автомобільних доріг повинні знаходитися в огородженій зоні бути одягнені в жилети яскраво-оранжевого кольору із свiтлозавертаючою поверхнею та виконувати тільки ту роботу що визначена в наряді. В разі крайньої виробничої необхідності виходу з огородженої зони що зв’язана з перехрещенням діючої автомобільної дороги робітники повинні виконувати вимоги “Правил дорожнього руху” далі-ПДР розділ 4. 3.3.6. При виконанні робіт на мостах шляхопроводах і набережних коли знiмаються постійнi огородження парапети поручнi та ін. необхідно встановити в небезпечних місцях тимчасові бар’єрні огородження. 3.3.7. Особливо небезпечні місця траншеї котловани ями на дільниці проведення робіт повинні бути огородженi щитами парканами з сигнальними ліхтарями які запалюють у темряві. 3.3.8. Сигнальне забарвлення дорожнiх машин і устаткування виконують відповідно до РСТ УРСР 1967-86. “Машини мехачнізми дорожнi і комунальні. Колір покриттiв сигнальні знаки і спеціальні світлові сигнали. Технічні вимоги”. 3.3.9. Дорожні машини і устаткування після закінчення зміни повинні бути поставлені на майданчик за межами земляного полотна. 3.3.10. Під час технологічних перерв та по закінченні робочої змiни забороняється залишати дорожньо-будівельну техніку поза огородження дільниці проведення робіт. 3.4. Безпека праці при роботі з інструментом 3.4.1. Загальні вимоги 3.4.1.1. До роботи з механізованим інструментом допускаються особи які мають відповідні посвідчення на право роботи з цим інструментом. 3.4.1.2. Інструмент ручний електрифікований а також пневматичний повинен зберігатися в кладових. По закінченні робочої зміни інструмент необхідно здати на зберiгання відповідальній особі. 3.4.1.3. Конструкція механізованого інструменту повинна відповідати вимогам “Санітарних норм і правил при роботі з машинами та обладнанням якi створюють локальну вібрацію що передається на руки працюючих” ДНАОП 0.03-3.11-84. 3.4.1.4. Одночасно з інструментом робітникам повинні видаватися відповідні засоби індивідуального захисту. Забороняється видавати з кладової зламаний і неперевірений інструмент. 3.4.1.5. Застосування механізованого інструменту допускається лише за призначенням відповідно до паспорту заводу-виготовлювача і інструкції по експлуатації. 3.4.1.6. Власник підприємства зобов’язаний здійснювати систематичний нагляд за справністю правильним і безпечним використанням інструменту а також своєчасним його ремонтом. Виготовлення перевірка регулювання і заточка інструменту повинні виконуватися фахівцем. Робота зламаним інструментом а також без відповідних захисних засобів забороняється. 3.4.1.7. Електрифікований та пневматичний інструменти повинні мати паспорти і щомісяця випробовуватися та перевірятися кваліфікованим персоналом. Результати випробувань повинні записуватися в журнал. 3.4.1.8. Забороняється працювати механізованим інструментом на приставних драбинах а робота за допомогою стрем’янок допускається при наявності огородження всього робочого майданчика і відповідних упорів на ніжках стрем’янки. 3.4.1.9. Під час перерв у роботі чи при пересуванні механізованого інструменту на інше місце його двигун необхідно вимкнути. Забороняється залишати без нагляду механізований інструмент приєднаний до електромережі або мережі стислого повітря. При тривалих перервах в роботі при розриванні шлангів або проводів та інших несправностях живлення механізований інструмент необхідно вимкнути перекрити повітряний вентиль вимкнути рубильник роз’єднувач тощо . 3.4.1.10. Забороняється під час роботи натягувати і перегинати шланги та кабелі механізованого інструменту. Не допускається також перетинання їх з тросами електрокабелями і електрозварювальними проводами що знаходяться під напругою та з шлангами газорізальників. 3.4.1.11. Забороняється братися рукою за обертові частини електрифікованого та пневматичного інструменту. 3.4.1.12. Ремонт і регулювання механізованого інструменту заміна робочого органу інструменту зміна насадок та ін. повинні виконуватися після його вимкнення і повної зупинки. При роботі з важким механізованим інструментом масою понад 8кг необхідно застосовувати спеціальні пристрої. 3.4.1.13. При роботі поблизу займистих матеріалів вибухонебезпечних парів або речовин повинні застосовуватися спеціальні інструменти у вибухобезпечному виконанні що не утворюють іскор . 3.4.1.14. Вмикання вимкнення допоміжного устаткування трансформатори перетворювачі частоти струму захисні вимикаючі прилади а також усунення в них несправностей повинні здійснювати чергові електромонтери. 3.4.1.15. Приставні драбини сходи-стрем’янки трапи риштування та інші пристрої призначені для безпеки працюючих повинні відповідати вимогам ГОСТ 26887-86“Площадки и лестницы для строительно-монтажных работ. Общие технические требования”. 3.4.1.16. При встановленні трапів необхідно щоб їх ухил не перевищував 20о. 3.4.1.17. Канатні сходи повинні мати гаки або інші захвати якi випробувані подвійним навантаженням. При підвішуванні таких сходів нижній кінець повинен утримуватися від розгойдування. 3.4.2. Немеханізований інструмент 3.4.2.1. Дерев’яні держаки інструменту повинні бути зроблені з витриманої деревини твердих і в’язких порід. Держаки повинні бути зручними для роботи надійно кріпитися до інструменту а їх поверхня не повинна мати розколин задирок. Ударні інструменти сокири молотки кувалди кирки тощо повинні мати держаки овального перерiзу з потовщеним вільним закінченням. Частина держаку на яку насаджується інструмент повиннна бути розклинена металевим клином. На дерев’яні держаки нажимних інструментів долота стамески напильники тощо в місцях їх з’єднання з інструментом насаджують металеві кільця. 3.4.2.2. Ударні інструменти зубила крейцмейселі бородки і т.п. не повинні мати розколин задирок наклепів; їх потилочна частина повинна бути гладкою. Довжина ручного зубила повинна бути не менше 150 мм. 3.4.2.3. Ковальські кліщi та інші пристрої для утримання поковок що доробляються повинні бути виготовлені з м’якої сталі і відповідати розмірам поковок. Для утримання поковки без постійного натиску рукою кліщi повинні мати кільця шпандирi для запобігання травмуванню пальців працюючого. Зазор який створюють упори в робочому положенні між держаками кліщів повинен бути не менше 45 мм. 3.4.2.4. Гайкові ключі повинні відповідати розмірам гайок і головок болтів. Забороняється застосовувати підкладки металеві пластинки між гранями гайки і ключА.  Губки ключів повинні бути паралельними і не мати розколин і забоїв а держак   задирок. Розвідні ключі не повинні бути послаблені в рухомих частинах. Подовження держаків ключів за допомогою насадження на них труб та інших предметів забороняється. 3.4.2.5. Кінцева частина інструментів при монтажі сталевих конструкцій ломики для збирання монтажу тощо не повинні бути збитими. 3.4.2.6. При роботі клином або зубилами за допомогою кувалд потрiбно застосовувати клинодержателі з держаком довжиною не менше 700 мм. 3.4.2.7. Паяльні лампи необхідно регулярно 1 раз на місяць оглядати а перед розпалюванням перевіряти їх справність. Резервуар паяльної лампи не повинен мати розколин і запайок легкоплавким припоєм. Забороняється: заливати бензином паяльну лампу понад 3/4 місткості бачка; використовувати для заправки етильований бензин; наливати або виливати паливо і розбирати паяльну лампу поблизу відкритого вогню; розпалювати лампу наливаючи паливо через ніпель пальника; наливати бензин в неохолонувшу лампу; спускати стисле повітря через наливний отвір лампи. У разі виявлення несправностей підтікання або деформації резервуару просочування повітря через нарiзку пальника необхідно негайно припинити роботу. Гасити полум’я допускається тільки запорним вентилем. Розбирати лампу можна після стравлювання стислого повітря. 3.4.2.8. Бачки для перенесення гарячого і розрiдженого бітуму повинні бути конусоподібної форми звуженими зверху обладнані кришками з запiрними пристроями та держаками для перенесення їх двома робiтниками. Заповнювання бачка не повинно перевищувати 3/4  його об’єму. 3.4.2.9. Кліщi для підвезення і переміщування бортового каменю не повинні мати погнутостей. Кліщi що мають розколини надломи спрацьовані шарнірні болти використовувати не допускається. 3.4.2.10. Усі канати якими користуються при вантажних і транспортних роботах повинні мати запас міцності у відповідності з нормами. 3.4.2.11. Тачки що застосовуються для транспортування асфальтобетонної маси повинні бути легкими на ходу справними і обладнані двома ніжками а носилки для перенесення гарячого асфальту повинні бути обладнані бортами з трьох сторін. 3.4.2.12. Жаровні для підігріву валиків утюгiв грабель бітуму лопат та ін. повинні легко пересуватися на колесах. Топку і розпалювання жаровень не допускається виконувати рідкими пальними речовинами. 3.4.2.13. Жаровні влаштовують в місцях безпечних як для дорожнiх робiтникiв так і для пішоходів або транспорту. 3.4.2.14. Заливання трiщин у асфальтобетонних покриттях емульсіями як правило виконують механічними засобами. При заливанні трiщин вручну треба застосовувати закриті лiйки з сосками довжиною 600 мм якi обладнані соплами відповідного перерiзу. 3.4.2.15. Складувати інструмент необхідно на узбіччі проїжджої частини паралельно руху транспорту в огородженому місці. Граблі що застосовуються для розрівнювання асфальчтобетонної маси а також вила в усіх випадках треба класти зуб’ями донизу. 3.4.3. Електрифікований інструмент 3.4.3.1. Електроінструмент повинен відповідати вимогам “Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів” ДНАОП 0.00.-1.21.-84. 3.4.3.2. Корпуси електроінструментів якi працюють при напрузі вище 42 В незалежно від частоти струму повинні бути заземлені у відповідності до вимог СНиП 3.05.06-85“Электротехнические устройства”. 3.4.3.3. У приміщеннях з підвищеною небезпекою ураження людей електричним струмом а також поза приміщеннями але за наявності умов підвищеної небезпеки дощ снігопад тощо можна працювати електроінструментом при напрузі не вище 42 В з обов’язковим застосуванням захисних засобів діелектричні рукавички боти галоші килими шоломи та ін. . 3.4.3.4. У приміщеннях без підвищеної небезпеки а також поза приміщеннями за відсутності умов підвищеної небезпеки ураження людей електричним струмом допускається застосовувати електроінструмент що працює під напругою 127 або 220В з обов’язковим використанням діелектричних рукавичок галош або килимів а сам iнструмент повинен мати подвiйну iзоляцiю. 3.4.3.5. Під час дощу чи снігопаду робота з електроінструментом на відкритих майданчиках допускається лише як виняток за наявності на робочому місці навiсiв і з обов’язковим застосуванням діелектричних рукавичок та інших захисних засобіВ. Наявнiсть подвiйної iзоляцiї обов’язкова. Не допускається обробляти електрифікованим інструментом обмерзлі і мокрі деталі. 3.4.3.6. Забороняється користуватися нульовим проводом для заземлення корпусу однофазних електроінструментів. 3.4.3.7. Всі електроінструменти і електроприлади повинні мати закриті та ізольовані вводи контакти живлячих проводіВ.  Конструкція штепсельного з’єднання повинна забезпечувати випереджаюче підключення заземляючого зануляючого проводу. Підключення електроінструментів за допомогою оголених кінців проводу до лінії чи контактів рубильників забороняється. 3.4.3.8. Прокладати підводящi проводи на поверхні землі можна тільки в сухих місцях на дільницях де відсутня небезпека пошкодження проводу. У зимовий час допускається укладка на сніг. Забороняється прокладка проводів через пiд’їзні шляхи а також склади матеріалів. Щоб уникнути ушкодженню проводів їх необхідно підвішувати або закривати спеціальними коробами. 3.4.3.9. Робота електроінструменту повинна бути негайно припинена у випадках: несправності заземлення; заїдання або заклинювання робочих частин; перегріву електродвигуна; пробою ізоляції; пошкоджень вимикача чи штепсельного сполучення. 3.4.4. Пневматичний інструмент 3.4.4.1. Пневматичні інструменти молотки зубила трамбовки тощо повинні бути надійної конструкції щоб їх робочі частини не могли вилітати з втулки захватів добре відрегульовані і не мати сильної віддачі. 3.4.4.2. Клапани на держаках пневматичних інструментів повинні бути щільно пригнані щоб у закритому положенні не пропускати повітря. Вони повинні легко відкриватися і швидко закриватися у разі припинення натиску на керуючий держак. 3.4.4.3. Пiдключати шланг до трубопроводу стислого повітря дозволяєтся тільки через вентилі встановлені на повiтророзподільних коробках або відводах від магістралі. Забороняється включати шланги безпосередньо в магістраль. 3.4.4.4. Приєднання гумових шлангів до пневматичного інструменту і роз`єднання їх дозволяєтся тільки після вимкнення подачі повітря. Приєднаний до пневматичного інструменту шланг повинен бути ретельно продутий. До початку роботи необхідно перевірити справність пневматичного інструменту приєднання його до шланга а шланга   до повітропровідної мережі чи компресора. 3.4.4.5. Під час роботи з пневматичним інструментом необхідно дотримуватися таких заходів безпеки: включати подачу повітря тільки після того як інструмент поставлено в робоче положення; не допускати холостого ходу пневматичного інструменту; при перетягуванні інструменту не дозволяється тримати його за шланг або робочу частину; роботу з пневматичним інструментом потрiбно виконувати тільки при стійкому положенні працюючого; під час перерви в роботі необхідно виймати робочий інструмент з відбійного молотка. 3.4.4.6. Місця сполучення повітряних шлангів між собою та їх приєднання до пневматичного інструменту не повинні пропускати повітря. Для кріплення шлангів до штуцерів і нiпелів необхiдно застосовувати стягуючі хомутики. Забороняється закріплювати шланги дротом. 3.4.4.7. У разі появи будь-яких несправностей у роботі пневматичного інструменту робота з ним повинна бути припинена і про несправність заявлено майстру. 3.5. Забезпечення загальної електробезпеки 3.5.1. Робiтники інженерно-технічні працівники і службовці дорожнiх підприємств повинні знати що електричний струм силою 0 05А небезпечний для людини а струм силою понад 0 1 А є смертельним. Границя небезпечної напруги   42 В. 3.5.2. Неізольовані струмоведучі частини електричних приладів провода і шини контакти рубильників і запобіжників зажими електричних машин і апаратів тощо якi знаходяться поза електротехнічними приміщеннями повинні бути з усіх сторін огороджені або знаходитися на висоті що недосяжна для дотику до них. Забороняється залишати неізольованими кінці проводів чи кабелів після демонтажу освітлювальної арматури електродвигунів і інших струмоприймачів. Забороняється вмикання декількох струмоприймачів одним пусковим пристроєм а також розміщення поруч пускових пристроїв різноманітних машин. 3.5.3. Рубильники обладнують кожухами якщо вони мають відкриті отвори і щілини для переміщення держака і укладають у ящики що добре замикаються. В положенні “вимкнено” рубильники та інші прилади вмикання не повинні самовільно замикати ланцюг під дією ваги своїх рухомих частин а останні   знаходитися під напругою. 3.5.4. Огородження струмоведучих частин покришки кожухи дверцi та ін. повинні бути виконані таким чином щоб знімати або відкривати їх було можливо лише за допомогою ключів чи інструментів. 3.5.5. Металеві частини будівельних машин і механізмів з електроприводом корпуси електродвигунів знижуючих трансформаторів пускових апаратів кожухів рубильників і інших приладів повинні бути заземлені у відповідності зі СНиП 3.05.06-85“Электротехнические устройства”. Несправності що виявлені у заземлюючому пристрої необхідно усувати негайно. 3.5.6. Вимикачі для переносних електропристроїв повинні вимикати всі фази і встановлюватися на корпусах цих пристроїв крім переносних електроламп . Забороняється розміщувати вимикачі на переносних струмопровідних проводах. 3.5.7. Тимчасову зовнішню відкриту проводку на будівельному майданчику необхiдно виконувати ізольованим проводом на надійних підпорах так щоб нижня частина проводу знаходилась на висоті не менше 2 5 м над робочим місцем 3 5 м   над проходами і 6м над проїздами. Електричні проводи якi розміщені на висоті менше 2 5 м від землі підлоги чи настилу повинні бути укладені в труби чи короби. 3.5.8. Для керування електричними мережами на будівельному майданчику треба передбачати можливість вимкнення усіх проводів що можуть бути під напругою в межах окремих об’єктів і дільниць роботи. 3.5.9. Усі монтажні і ремонтні роботи на електричних мережах і пристроях або поблизу від них а також роботи по приєднанню і роз’єднанню проводів виконують за умов знятої напруги. Виняток складають роботи з вимірювальною штангою і підключенням пересувних механізмів за допомогою спеціальних перевірених пристроїв наприклад штепсельних і штангових. 3.5.10.  Заміну перегорілих запобіжників виконують при знятій напрузі. Якщо неможливо зняти напругу то допускається заміна трубчатих запобіжників під напругою але при обов’язковому знятті навантаження цієї частини мережі. При цьому роботу ведуть стоячи на iзолюючiй підставці в діелектричних галошах у захисних окулярах і діелектричних рукавичках ізольованим інструментом. Не допускається замінювати під напругою вставки пластинчатих запобіжників. 3.5.11. Забороняється встановлювати або замінювати під напругою електричні лампи. У виняткових випадках при неможливості зняти напругу цю роботу повинен виконувати черговий електромонтер із застосуванням окулярів і діелектричних рукавичок. 3.5.12. Як переносні лампи повинні застосовуватися спеціально призначені для цієї мети світильники заводського виготовлення що виключають можливість дотику до струмоведучих частин. Ручний переносний світильник повинен мати металеву сітку для захисту лампи пристрiй для його пiдвішування і шланговий провід з штепсельною вилкою. Для переносних світильників в умовах будівництва напруга має бути не вище 42 В а в особливо небезпечних місцях зволожені дільниці траншеї шахти колодязі металеві резервуари котли і тощо    не перевищувати 12 В. Забороняється використовувати стаціонарні світильники замість ручних переносних ламп. 3.5.13. Штепсельні вилки що застосовуються у мережах з напругою 12 і 42 В забороняється використовувати у мережах з великою номінальною напругою. Штепсельні з’єднання на 12 і 42 В повинні мати колір який різко відрізняється від кольорів штепсельних з’єднань на напругу вище 42 В. Місця підключення до мереж переносних приймачів струму повиннi бути позначенi відповідними написами. 3.5.14. Переносні струмоприймачі що працюють на напрузі 42 В приєднують до мережі шланговими проводами. За відсутністю шлангових проводів допускається у виняткових випадках застосовувати багатожильні мідні гнучкi проводи з ізоляцією на напругу не нижче 500В укладені в гумовий шланг. Силовий шланговий кабель що підводить напругу до двигунів пересувних машин і механізмів повинен вільно переміщатися і бути захищений від механічних пошкоджень. 3.5.15. Електроінструмент переносні лампи понижуючі трансформатори і перетворювачі частоти струму необхідно перевіряти один раз на місяць на відсутність замикання на корпус на цілісність заземлюючого проводу справність ізоляції живлячих проводів і відсутність оголених струмоведучих частин. Переносні трансформатори крім того потрiбно перевіряти на відсутність замикання між обмотками високої і низької напруги. Справність переносних приймачів струму перевіряють мегометром і реєструють у спеціальному журналі. При вимірі опору ізоляції повинні бути вжитi заходи для попередження випадкових дотиків людей до апаратів і проводів якi приєднанi до мегометру. 3.5.16. Живлення світильників та інструментів при напрузі 42 В і нижче повинно здійснюватися за допомогою переносних понижуючих трансформаторів 12-42 В а при застосуванні високочастотного інструменту   через перетворювачі частоти струму. Один з виводів обмотки меншої напруги і корпус трансформатора повинні бути заземленi. Забороняється застосовувати автотрансформатори дросельні котушки і реостати для одержання зниженої напруги. Забороняється також включати трансформатори і перетворювачі частоти струму не переконавшись у їх справності а також робити огляд трансформаторів і перетворювачів що знаходяться під напругою. 3.5.17. Включати у мережу електродвигуни електроінструменти прилади электричного освітлення та інші струмоприймачі необхiдно за допомогою призначених для цього апаратів і приладів. Забороняється вмикати струмоприймачі до електромережі шляхом скручування проводів. 3.5.18. Електромонтери якi обслуговують електроустаткування повинні мати засоби захисту: діелектричні рукавички килими і діелектричні галоші або боти а також інструменти з ізольованими ручками. 3.5.19.  Усі захисні засоби повинні мати клеймо з позначкою дати наступного іспиту та напруги при якій потрiбно користуватися цим засобом. 3.5.20.  Гумові захисні засоби зберігають у закритих шафах або ящиках окремо від інструменту. Слід запобігати впливу мастил бензину й інших речовин що руйнують гуму. 3.5.21.  Гумові захисні засоби перед їх застосуванням повинні бути оглянуті та очищені від бруду а при зволоженні поверхні їх треба ретельно витерти і висушити. Забороняється застосовувати засоби які мають проколи і тріщини. 3.5.22. При монтажі експлуатації та ремонті тимчасових і постійних електричних установок і мереж в дорожнiх організаціях обов’язкове дотримання вимог що встановлені: “Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів” ДНАОП 0.00-1.21-84. 3.5.23.  Власник дорожньої організації чи підприємства зобов’язаний забезпечити вивчення робітниками та ІТП який обслуговує електротехнічні установки правил що вказані в п. 3.5.22. відповідно до роботи що виконується і посади особи яка цим займається; після перевірки знань правил зазначеному персоналу надається кваліфікаційна група з видачею відповідного посвідчення. Кваліфікація чергового електротехнічного персоналу що обслуговує електроустановки на асфальтобетонних заводах кар’єрах об’єктах дорожнього будівництва з напругою до 1000В повинна бути не нижче III групи. 3.5.24. Робiтники та IТП якi зайняті на роботах де використовують електричні машини а також є електричне освітлення повинні вміти звільняти потерпiлих від ураження електричним струмом і надавати їм першу медичну допомогу. Порядок надання допомоги викладений в додатку 2. 3.6. Електрозварювальні і газополум’яні роботи 3.6.1. Загальні положення 3.6.1.1. При виконанні електрозварювальних і газополум’яних робiт необхідно дотримуватися вимог ГОСТ 12.3.003-86“ССБТ. Работы электросварочные. Требования безопасности” та ГОСТ 12.3.036-84 “ССБТ. Газопламенная обработка металлоВ. Требованиябезопасности”. 3.6.1.2. Для газополуменевої обробки металів використання балонів iз стислим чи зрiдженим газом їх зберігання транспортування і експлуатація повинні проводитися відповідно до “Правил будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском” ДНАОП 0.00-1.07-94.  Нагляд за технічним станом і експлуатацією балонів контроль за їх справністю і безпечною дією посудин повинні здійснювати два працівники з числа IТП якi призначенi наказом по підприємству. 3.6.1.3. Перед початком зварювальних робіт повинні бути упорядковані робоче місце і проходи поблизу нього а також перевірені наявність і справність устаткування комплекту інструментів і пристроїв захисних засобів та інших запобіжних приладів. 3.6.1.4. Електро- та газополум’яні роботи повинні вестися у спецодязі і рукавицях з вогнестійкої тканини. Для захисту обличчя і голови необхiдно користуватися спеціальним щитком або шоломом-маскою. Спецодяг заправляють і застібають так щоб не було висячих та розгорнутих частин. Кишені куртки необхiдно закривати клапанами. Штани треба носити навипуск рукавицi одягати так щоб вони щільно перекривали рукави куртки. Волосся повинно бути прибране під головний убір. Заправляти куртку в штани забороняється. Підсобні робiтники що працюють спільно з електрозварником залежно від умов роботи повинні бути також забезпечені щитками або окулярами. 3.6.1.5. Освітленість місця проведення зварювальних робіт має бути не менш ніж 50лк. В місцях де не можна користуватися загальним освітленням необхiдно користуватися безпечною переносною електролампою. 3.6.1.6. За необхідності виконання зварювальних робіт поблизу електроустановок кабелів та інших струмоведучих частин електроустановок останні повинні бути огороджені від можливого дотику. 3.6.1.7. Виконувати зварювальні роботи на висоті з риштувань та інших засобів підіймання дозволяється тільки після перевірки керівником майстром їх міцності і стійкості а також після вживання заходів що попереджають спалахування настилів падіння розплавленого металу і огарків електродів на працюючих або на людей якi проходять поблизу. У зварювальників повинні бути сумки для електродів і ящики для недогаркіВ. Розкидати недогарки забороняється. 3.6.1.8. Поблизу займистих або вогненебезпечних матеріалів виконувати зварювальні роботи забороняється. За виключної необхідності проведення зазначеної роботи відстань від місця розташування таких предметів до зварювальних постів має бути не менше 10 м. 3.6.1.9. Перед роботою в резервуарах колодязях і т.п. керівник робіт повинен переконатися у відсутності в них шкідливих чи вибухонебезпечних газів і забезпечити відповідну їх обробку до початку зварювальних робіт. При несподіваній появі шкідливого газу роботи повинні бути припинені а робiтники виведені з небезпечної зони. 3.6.1.10. Зварювання при ремонті посудин з-під пально-мастильних матеріалів треба робити після обробки їх 15-20% розчином каустичної соди або продуванням сухим паром з наступною перевіркою вмісту небезпечних речовин у зазначених ємкостях яке підтверджує безпечну концентрацію цих речовин згідно НАОП 1.1.30-5.02-84. Відстань між зварювальним трансформатором і ацетиленовим генератором повинна бути не менше 3 м. Забороняється проводити зварювання ремонт посудин що знаходяться під тиском а також посудин з пально-мастильними і вибухонебезпечними матеріалами. 3.6.1.11. Забороняється одночасне ведення зварювальних робіт і робіт з пневматичним інструментом на одній конструкції чи на одному предметі. 3.6.1.12. При прочищенні швів від шлаку і окалини робочі повинні одягати захисні окуляри. При прокладанні зварювальних проводів і кожному їх переміщенні повинні бути вжитi заходи для попередження ушкодження ізоляції а також зіткнення з залізними канатами газозварювальними шлангами газопроводами і газополум’яною апаратурою. Не допускається сумісна укладка проводів і шлангів в загальні канали короби . Відстань між ними повинна бути не менше 1000 мм. 3.6.1.13. Забороняється одночасно працювати електрозварникам і газозварникам усередині закритих ємкостей. 3.6.1.14. Для захисту від зіткнення з вологою холодною землею або металоконструкціями зварники повинні забезпечуватися теплими пiдстилками з вогнетривких матеріалів. 3.6.2. Електрозварювальні роботи 3.6.2.1. До виконання електрозварювальних робіт допускаються особи що мають кваліфікаційну групу не нижче II. Жінки можуть допускатися до ручного електродугового зварювання тільки на відкритих майданчиках поза приміщенням. 3.6.2.2. Джерела зварювального струму трансформатори генератори і випрямлячі повиннi приєднуватися до електромережі через пусковi пристрої. Здійснювати живлення зварювальної дуги безпосередньо від силової чи освітлювальної електромережі заборонено. 3.6.2.3. Підключати до електромережі і відключати від неї електрозварювальні установки а також ремонтувати їх повинні тільки електромонтери. Забороняється виконувати ці операції зварювальникам. 3.6.2.4. Електрозварювальні установки що застосовуються для зварювання повинні бути обладнані приладами автоматичного вимкнення напруги холостого ходу чи його обмеження до 12 В з витримкою часу не більш 0 5с. Використання установок без цих приладів в особливо небезпечних умовах усередині металевих ємкостей в трубопроводах колодязях на понтонах і т.п. заборонено. 3.6.2.5. Для підведення зварювального струму до електроду повинен використовуватися гнучкий шланговий кабель довжиною не більше 10 м. Забороняється подавати напругу до зварювального виробу через систему послідовно з’єднаних металевих стержнів рейок або будь-яких інших предметів. 3.6.2.6. Корпуси електрозварювальних установок зажим вторинної обмотки зварювального трансформатора до якого підключається зворотний провід а також зварювальні вироби повинні бути надійно заземленi. Заземлення установок виконують до включення їх в електромережу. Для зворотного проводу заземлення допускаються стальнi шини будь-якого профілю але достатнього перерiзу зварювальна плита стелажі та сама зварювана конструкція. Не можна використовувати у вигляді заземлення труби санітарно-технічних мереж водопровiдних газопровідних металеві конструкції будови і технологічне устаткування. У пересувних зварювальних трансформаторах зворотний провід повинен бути як і прямий також ізольованим. Послідовне включення у заземлюючий провідник декількох електрозварювальних установок забороняється. 3.6.2.7. Зварювальні агрегати i апарати якi встановлені на відкритому майданчику необхiдно закривати від атмосферних опадів навiсами або брезентом а також захищати від механічних пошкоджень. 3.6.2.8. При зварюванні у закритих приміщеннях робочі місця електрозварників повинні бути огороджені від суміжних робочих місць і проходів переносними ширмами з незаймистих матеріалів а приміщення мають бути обладнані загальною обмінною та місцевою витяжною вентиляцією. При одночасному використанні кількох зварювальних трансформаторів їх треба встановлювати не ближче 350 мм один від одного а ширина проходів між ними повинна бути не менше 800 мм. 3.6.2.9. Перед початком електрозварювання необхідно перевірити справність ізоляції зварювальних проводів і електродотримачів а також міцність з’єднань усіх контактів. 3.6.2.10. Забороняється проводити електрозварювальні роботи під відкритим небом під час дощу чи грози. 3.6.2.11. Флюс що застосовується при автоматичному і полуавтоматичному зварюванні повинен бути сухим не забрудненим мастилами смолами тощо. 3.6.2.12. При очищенні зварювальних швів і убиранні флюса необхідно застосовувати флюсовідсмоктувачі металеві скребки совки і щітки. 3.6.2.13. При зварюванні під флюсом що містить фтористі з’єднання а також при зварюванні кольорових металів необхідно передбачати мiсцеву витяжну вентиляцію. 3.6.2.14. Бункери для флюса повинні щільно закриватися кришками. Завантажувати флюс у бункери і прибирати невикористаний флюс необхідно так щоб він не забруднював навколишнє середовище. 3.6.2.15. При обслуговуванні автомату для електрошлакового зварювання необхідно користуватися окулярами з чешуйчатою оправою і світлофільтрами що затримують інфракрасні промені. 3.6.2.16. Проходи з кожної сторони установки для автоматичного зварювання під флюсом повинні бути не менше 2 м. При проведенні зварювальних робіт в сиру погоду під навiсом або в сирих приміщеннях крім гумових діелектричних галош необхідно застосовувати дерев’яний настил і гумовий килим. 3.6.2.17. При зварюванні усередині котлів резервуарів зварювальник крім спецодягу зобов’язаний користуватися діелектричними рукавичками галошами килимами і шоломами для захисту голови. 3.6.2.18. Роботи в закритих ємкостях повинні виконуватися не менше як двома робітниками один з яких повинен знаходитися зовні зварювальної ємкості для здійснення контролю за безпечним проведенням робіт зварювальником. У цього робiтника квалiфiкацiйна група повинна бути не нижче III. 3.6.2.19. Электрозварювальник що працює усередині ємкості повинен мати запобіжний пояс з закріпленою на ньому мотузкою другий кінець якої довжиною не менше 2 м повинен знаходитися в руці iншого робiтника що знаходиться зовні ємкості. 3.6.2.20. Переносне освітлення усередині ємкості повинно бути з напругою не більше 12 В. Трансформатор для переносних ламп повинен бути встановлений за межами виробу що зварюють. 3.6.2.21. Робоче місце зварювальника повинно добре вентилюватися для вилучення шкідливих домiшок що виділяються при згоранні електродів із обмазкою. При ручному зварюванні рекомендується подавати повітря безпосередньо під щиток зварювальника а в необхідних випадках забезпечити його шланговим протигазом. Освітлювати внутрішню частину резервуарів допускається світильниками що розташованi зовні або переносними лампами з напругою 12 В. 3.6.2.22. При електрозварюванні у середовищі захисних газів повиннi дотримуватися такi вимоги: металевий кожух що закриває осцілятор повинен бути заземлений; кришка кожуха повинна мати електричне блокування що автоматично вимикає осцілятор з її відкриттям; трубки для газу і водяного охолодження електрозварювальних автоматів і напiвавтоматів повинні бути суцільними не пропускати газ і воду в місцях з’єднання трубок iз штуцерами; вихід рідини яка охолоджує зварювальні пристрої повинен бути видимим; пальники не повинні мати відкритих струмоведучих частин держаки повинні бути покриті діелектричними і теплоізоляційними матеріалами та оснащені щитком для захисту рук зварювальника від опіків гнучкий металевий шланг по якому подається зварювальний дріт також повинен мати електроізоляцію; у разі іскріння між корпусом пальника і зварювальною деталлю чи зварювальним столом зварювання треба припинити до усунення несправності пальника очистка сопла заміна ізоляції шайби та ін. ; у разі припинення подачі охолоджуючої води електрозварювання необхiдно негайно припинити. 3.6.2.23. Стаціонарні машини для контактного зварювання повинні використовуватися разом з однофазними трансформаторами що призначенi для вмикання у мережу змінного струму частотою 50Гц і напругою до 500В та дають напругу холостого ходу не вище 42 В. 3.6.2.24. Контактне зварювання повинно вестися на технічно справних машинах у відповідності до порядку який викладено в інструкціях по експлуатації цих машин. 3.6.3. Газополум’яні роботи 3.6.3.1. Усі переносні ацетиленові генератори далі-газогенератори повинні мати паспорт інструкцію по експлуатації і інвентарний номер згідно з яким газогенератор реєструють в журналі обліку і технічних оглядів. 3.6.3.2. Газогенератори обов’язково обладнують водяними затворами. Рівень рідини у водяному затворі необхідно перевіряти перед початком роботи а також після кожного зворотного удару. 3.6.3.3. Газогенератор повинен знаходитися поза приміщенням в огородженні від доступу сторонніх осіБ. Допускається використовувати газогенератор усередині приміщення для ведення тимчасових робіт при об’ємi приміщення не менше 300 м3 з припливно-витяжною вентиляцією. При цьому газогенератори повинні бути огороджені і знаходитися під постійним контролем. В робочому приміщенні забороняється встановлювати бiльш як один газогенератор. 3.6.3.4. Забороняється розміщувати газогенератори і балони з газом в працюючих котельнях кузнях проходах в місцях скупчення людей і в неосвітлених місцях в приміщеннях де можливо виділення речовин що утворюють з ацетиленом самовибухову суміш а також поблизу місць забору повітря вентилятором чи компресором. 3.6.3.5. Не рідше двох разів на місяць необхідно очищати і промивати газогенератор а також перевіряти справність всіх його частин. Забороняється чистити розбирати і збирати газогенератор у загальних приміщеннях майстерень. Цю роботу можна виконувати у спеціальних приміщеннях або на відкритому повітрі. Перед чисткою газогенератора треба відкрити для провітрювання усі його отвори люки крани . 3.6.3.6. При пропусканні газогенератором газу треба шукати місце витоку тільки за допомогою мильної води. Забороняється пошук місця витоку газу із застосуванням вогню. Перед початком ремонту газогенератора його роботу слід зупинити газ випустити шахту ретельно очистити від карбіду та мулу воду злити газогенератор розібрати деталі промити водою і тільки після цього розпочати ліквідацію місць витоку. Мул необхiдно вивантажувати з газогенератору у спеціальний посуд і зливати в гасильні ями. 3.6.3.7. При експлуатації переносних ацетиленових генераторів забороняється: завантажувати в газогенератор карбід кальцію меншої чи більшої грануляції ніж це зазначено в його паспорті а також відходи у вигляді карбідного пороху; завантажувати карбід кальцію у мокрі ящики чи кощi; вести роботи від одного газогенератора декількома пальниками чи різаками; завантажувати карбід понад встановлену норму; форсувати газоутворення понад встановлену паспортну продуктивнiсть; вимикати автоматичні регулятори; відкривати кришку завантажувального пристрою реторти газkогенераторів всіх систем; проштовхувати карбід кальцію залізними прутками щоб уникнути виникнення іскри і вибуху. Шматки карбіду кальцію повинні бути роздрiбленi заздалегідь. 3.6.3.8. Зварювальнику заборонено навіть на короткий час класти пальник що знаходиться у стані роботи на зварювальний стіл. Пальник повинен бути погашений або укладений на спеціальну підставку. 3.6.3.9. При запалюваннi пальника першим відкривають кисневий кран після цього пускають ацетилен і підпалюють суміш а при гасінні   навпаки першим перекривають ацетиленовий кран а після цього   кисневий. 3.6.3.10. При охолодженні пальника у воді з метою попередження його перегріву пальник повинен бути погашений і вiдключений від кисню і газу. 3.6.3.11. Біля місць проведення газозварювальних робіт і різання металу повинні бути пристрої та iнвентар для гасіння пожежі ящик з піском відро з водою лопата . 3.6.3.12. Забороняється розводити відкритий вогонь палити і запалювати сірники в межах 10 м від кисневих і ацетиленових балонів газогенераторів. 3.6.3.13. Під час перерв в роботі чи по закінченні робіт забороняється залишати без нагляду балони з газом чи ацетиленовий генератор. Вони повинні бути сховані у спеціально відведені для цього місця. 3.6.3.14. Замерзлі ацетиленові генератори повинні відігріватися тільки паром чи гарячою водою що не містить різноманітних мастил. Відігрівати газогенератори у приміщенні допускається на відстані не менше 10 м від джерел відкритого вогню при наявності вентиляції. 3.6.3.15. Розпаковування барабанів з карбідом кальцію його розподіл за вагою відсів дрібноти необхідно виконувати у спеціальних приміщеннях якi обладнанi припливно-витяжною вентиляцією а при їх відсутності   на відкритому повітрі в суху погоду. Робота повинна виконуватися у респіраторі. 3.6.3.16. Відкривати барабани з карбідом кальцію необхiдно за допомогою спеціальних інструментів і пристроїв що виключають можливість утворювання iскор бронзовим зубилом або спеціальним ножем . 3.6.3.17. Розпаковані барабани повинні бути закритi кришками з відігнутими краями які щільно охоплюють барабан. Висота борту кришки повинна бути не менше 50 мм. З пошкоджених барабанів або за відсутністю спеціальних кришок карбід кальцію повинен бути пересипаний у герметичну тару. 3.6.3.18. Використання зрiджених газів пропан-бутанових сумішей при газополуменевій обробці матеріалів треба виконувати відповідно до вимог “Правил безпеки у газовому господарстві” ДНАОП 0.00-1.20-90. 3.6.3.19. Забороняється знімати з балонів ковпаки ударами молотка за допомогою зубила або будь-якими іншими засобами що ведуть до появи іскор. 3.6.3.20. Газові балони повинні мати сигнальне забарвлення з вказаним найменуванням газу що їх заповнює. Колір забарвлення балонів і написів повинен відповідати вимогам табл. 1. Таблиця 1 Газ Колір забарвлення балонів Колір напису Кисень Голубий Чорний Ацетилен Білий Сірий Нафтогаз Сірий Те ж саме Пропан Червоний Білий Бутан Те ж саме Те ж саме Природний газ “ “ Водень Темно-зелений Червоний Вуглекислота Чорний Жовтий 3.6.3.21. Для переміщення балонів треба користуватися спеціальними візками або носилками. Забороняється переносити балони на плечах і в руці а також перекочувати кидати піддавати ударам і поштовхам. 3.6.3.22. Підготовлені до роботи кисневi і ацетиленові балони необхідно захищати від дії прямих сонячних променів і установлювати на спеціальних підставках осторонь від проходів та інших предметів. 3.6.3.23. Відбір газу з балонів проводиться до залишкового тиску не нижче 0 05 мПа. 3.6.3.24. На місцях проведення робіт і зберiгання балонів щоб уникнути небезпеки вибуху треба виключити попадання змащувальних матеріалів на балони шланги і арматуру. 3.6.3.25. Забороняється використовувати редуктори із зламаними манометрами або без них а також з манометрами термін перевірки яких вже пройшоВ.  3.6.3.26. Автомобілі якi призначені для перевезення балонів із зрiдженими газами повинні мати переднє розміщення глушника що обладнаний іскрогасячим пристроєм а також облаштованi вогнегасниками. 3.6.3.27. Для газополум’яної обробки металів повинні застосовуватися гумово-тканинні рукави по ГОСТ 9356-75“Рукава резиновые для газовой сварки и резки металлоВ. Технические условия” або ГОСТ 18698-79“Рукава резиновые напорные с текстильным каркасом. Технические условия”. Довжина рукавів не повинна перевищувати 30 м. 3.6.3.28. Закріплення рукавів на ніпелях апаратури повинно виконуватися із застосуванням надійних хомутів. Застосування дефектних рукавів забороняється. Зіпсовані частини шлангу повинні бути вирiзанi а частини які залишилися з’єднані за допомогою двосторонніх ніпеліВ. Стиків в рукаві має бути не більше двох. Сполучення рукавів відрізками гладких трубок заборонено. Шланги які приєднуються до пальника чи різака повиннi бути продутi робочим газом а застосовувати їх можна тільки за призначенням: кисневий   до кисневого балона газовий   до газового. 3.6.3.29. Перед приєднанням редуктора до балона необхідно: ретельно оглянути балон зовні не прострочений термін випробувань не забруднений він мастилом або іншими жирними речовинами чи справна нарiзка штуцера вентиля ; перевірити справність нарiзки накидної гайки редуктора і наявність у неї фібрової прокладки. Застосування гумової чи шкіряної прокладки не допускається; продути штуцер шляхом короткочасного відкриття вентиля балону стоячи збоку від напрямку виходу газу. 3.6.3.30. Приєднувати і вiд’єднувати редуктор від балона можна тільки при закритому вентилі спеціальним ключем який не має слідів жирових плям. 3.7. Перевезення людей автомобільним транспортом 3.7.1. Перевозити робiтникiв потрiбно на автобусах і на спеціально обладнаних для цього бортових автомобілях. 3.7.2. До управління автомобілем який призначений для перевезення людей допускаються водії зі стажем роботи не менше трьох років з посвідченням водiя категорії “С”   до восьми пасажирів і категорії “С” і “Д”   понад вісім. Список водіїв вантажних автомобілів що призначенi для перевезення людей встановлюються наказом по підприємству. 3.7.3. Водій що відробив одну зміну до перевезення людей не допускається. 3.7.4. При направленні бортового автомобіля для перевезення людей в маршрутному листі путівці роблять позначення “Придатний для перевезення пасажирів” і зазначають кількість пасажирів які перевозяться. Ці познаки підписує керівник дорожньої організації або головний інженер. 3.7.5. На кожний маршрут перевезення людей складається схе-ма руху з позначенням його небезпечних дільниць. 3.7.6. Перевозити дітей на обладнаному для перевезення людей вантажному автомобілі забороняється. 3.7.7. Забороняється перевозити людей в кузовах автомобілів: самоскидів тракторів та інших самохідних машин на причiпах і напівпричiпах на автомобілях якi обладнанi для перевезення довгомірних вантажів а також разом з вогненебезпечними та отруйними речовинами балонами з стислими газами і барабанами з кабелем. 3.7.8. Під час буксування на жорсткому чи гнучкому зчіплюванні забороняється перевозити пасажирів у транспортному засобі який буксирується крім легкового автомобіля та у кузові вантажного автомобіля що буксирує а якщо буксирування ведеться шляхом часткового підняття одного засобу на платформу чи спеціальний опорний пристрій у всіх транспортних засобах за винятком кабіни того засобу що буксирує транспортований . 3.7.9. Вантажні автомобілі котрi обладнані для перевезення людей повинні бути споряджені двома вогнегасниками: один вогнегасник повинен знаходитися в кабіні другий   в кузові автомобіля. 3.7.10. Вихлопна труба глушника повинна виступати за габарити кузова на 30-50 мм. 3.7.11. Вантажні бортові автомобілі що призначені для перевезення людей повинні бути обладнані: рівною підлогою без отворів і щілин; сидіннями надійно закріпленими до кузову на висоті не менше 300 мм від верхнього краю бортів і 300-500 мм від підлоги а сидіння розміщені уздовж заднього або бокових бортів повинні мати міцні бильця висотою не менше 300 мм; бортовими запорами надійно закріпленими за допомогою спеціальних пристроїв; тентом або іншим пристроєм для захисту пасажирів від вітру і атмосферних опадів східцями або скобами для посадки і висадки; звуковою світловою сигналізацією між кузовом і кабіною; освітленням в темний час; написами: “В кузові не стояти” “На бортах не сидіти” прикріпленими до стінки кабіни що звернута до кузова автомобіля. 3.7.12. Водій вантажного автомобіля який призначений для перевезення людей перед їх посадкою в кузов повинен проінструктувати пасажирів про правила посадки висадки розміщення і поводження в кузові. Указати на місце знаходження вогнегасника і засобу зв’язку з кабіною. 3.7.13. Швидкість руху автомобілів що обладнанi для перевезення людей не повинна перевищувати 60км/год. 3.7.14.  Посадку і висадку людей треба робити тільки після повної зупинки автомобіля. 3.7.15. Під час руху автомобіля пасажири зобов’язані сидіти на своїх місцях. Забороняється стояти на підніжках і в кузові а також сідати на борти кришу кабіни автомобіля. 3.7.16. Кількість людей що перевозяться не повинна перевищувати числа обладнаних для сидіння місць. 3.7.17. Підприємство повинно вживати заходів до того щоб робiтники що призначені для навантаження вивантаження вантажу в автомобіль переміщалися до місця навантаження на автомобілях обладнаних для перевезення пасажиріВ. При неможливості виконання цієї вимоги робiтникам що супроводжують вантаж можна знаходитися у кузові автомобіля який не обладнаний для перевезення людей але за умови що вони будуть забезпечені місцями для сидіння котрi розміщенi згідно з вимогами п. 3.7.11. а кількість людей не перевищує 6. 3.8. Вимоги безпеки праці при проведенні вантажно-розвантажувальних робіт 3.8.1. Загальні положення 3.8.1.1. Вантажно-розвантажувальні роботи далі-ВРР повинні виконуватися як правило механізованими засобами відповідно до вимог ГОСТ 12.3.009-76“Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности” і “Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідiймальних кранів” ДНАОП 0.00-1.03-93. 3.8.1.2. Майданчики для навантажувальних і розвантажувальних робіт повинні бути сплановані і не мати ухилу понад 5о. У відповідних місцях повинні бути встановлені таблички з написами “В’їзд” “Виїзд” “Розворот” та інше. 3.8.1.3. В зимову пору року майданчики необхідно регулярно очищати від снігу і криги посипати протиожеледним матеріалом. 3.8.1.4. Організація ВРР повинна передбачати дотримання технології робіт послідовність операцій і узгодженість дій ро-бiтникiв заходів що забезпечуватимуть безпеку. 3.8.1.5. ВРР повинні виконуватися під керівництвом осіб що відповідають за безпечне виконання робіт по переміщенню вантажів кранами майстер виконроб які зобов’язані : перед початком робіт ознайомити робiтникiв з технологією робіт і безпечними прийомами їх виконання; переконатися у наявності відповідних посвідчень у сигнальників і машиністів засобів механізації; перевірити наявність і справність всіх механізмів такелажу та інших допоміжних облаштувань; установити наявність і відповідність одягу і засобів захисту робiтникiв належно вiд характеру заданих робіт; не допускати в небезпечну зону навантаження-вивантаження сторонніх осіб а також осіб що не мають прямого відношення до проведення ВРР. 3.8.1.6. Навантаження-вивантаження вантажів 3-ї групи горючi матеріали повинно бути механізоване. Транспортують ці вантажі в спеціальних автомобілях. 3.8.1.7. При переміщенні вантажів масою понад 50кг для кожного місця окремого або на висоту понад 3 м цi роботи повиннi виконуватися механiзованим способом для чого власник зобов’язан забезпечити робiтникiв засобами малої механізації: лебідками блоками домкратами чи піднімальними кранами якi повинні бути у справному стані. 3.8.1.8. Стропування вантажів необхiдно робити у відповідності до технологічних схем інвентарними стропами або спеціальними вантажозахватними пристроями якi виготовленi за затвердженими кресленнями. Засоби стропування повинні відповідати схемі стропування даного вантажу і виключати можливість випадкового розстропування вантажу при підйомі та переміщуванні. У разі відсутності схеми стропування на якийсь конкретний вантаж вид його стропування повинна вказати особа відповідальна за безпечне виконання робіт. 3.8.1.9. При підйомі вантажу краном на висоті до 300 мм подальший підйом вантажу треба припинити щоб переконатися в правильності його стропування і надійності дії гальм. 3.8.1.10. При виконанні ВРР не допускається: стропування вантажу що знаходиться в нестійкому положенні; зміщення стропувальних пристроїв на піднятому вантажі; виправляти положення піднятого вантажу в просторі шляхом додання додаткового вантажу. Цю операцію допускається робити тільки шляхом перестропування при опущеному вантажі. 3.8.1.11. Перед навантаженням або вивантаженням панелей блоків та інших залізобетонних конструкцій монтажні петлі повинні бути оглянуті очищені від бетону і при необхідності виправлені без ушкодження конструкції. 3.8.1.12. При складуванні вантажу в штабель поблизу залізничних колій відстань до зовнішньої грані ближчої рейки при висоті штабелю до 1 2 м не повинн а бути менше 2 м а при більшій висоті   не ближче 2 5 м. 3.8.2. Вантажно-розвантажувальні роботи що виконуються вручну 3.8.2.1. До навантаження і вивантаження вибухонебезпечних отруйних і легкзаймистих вантажів допускаються досвідчені робiтники які пройшли цільовий інструктаж. Робiтники повинні знати маркування перелічених вантажів і дотримуватися заходів безпеки і особистої обережності оберігати такі вантажі від поштовхів не кантувати і не трясти. 3.8.2.2. Гранична норма перенесення вантажів вручну на рівній і горизонтальній поверхні на одну людину не повинна перевищувати: для чоловіків- понад 18років    30кг; для підлітків- 16-18років    16кг; для жінок    10кг за умови що підйом і переміщування вантажів йдуть у черзі з іншою роботою до 2-х разiв на годину ; 7кг якщо підняття та переміщення вантажів проводиться протягом усієї зміни. При цьому сумарна маса вантажів що підіймаються і якi переміщаються за 1 годину зміни жінками не повинна перевищувати: 350кг   з робочої поверхні; 175кг   з підлоги. 3.8.2.3. Забороняється переносити матеріали по приставних драбинах і стрем’янках. 3.8.2.4. Транспортування вантажів 1-ї категорії дрібноштучні вагою до 30кг від складу до місця навантаження або з місця розвантаження до складу можливо вручну якщо відстань по горизонталі не перевищує 25 м а для сипких вантажів що перевозяться навалом    3 5 м. При більшій відстані такі вантажі повинні транспортуватися за допомогою механізмів і пристроїв. 3.8.2.5. Важкі штучні матеріали а також ящики з вантажами необхiдно переміщати за допомогою спеціальних ломів або інших пристосувань. Вантажно-розвантажувальні роботи з вантажами що перекочуються слід як правило виконувати механізованим методом; у виняткових випадках їх потрiбно виконувати за допомогою нахилених площадок трапів . При цьому утримують вантаж канатами з протилежної сторони. Робiтники повинні знаходитися збоку від вантажу що опускається або підіймається. 3.8.2.6. При переміщенні балонів iз стислим газом барабанів з карбідом кальцію а також матеріалів у скляній тарі необхідно вжити заходiв по запобіганню поштовхів і ударіВ. Забороняється переносити і перевозити балони з киснем спільно з жирами і мастилами а також пальними і легкозаймистими рідинами. 3.8.2.7. Розвантажувати барабани з карбідом кальцію можна тільки по нахилених дерев’яних площадках трапах або іншим безпечним засобом. Скидати барабани наносити удари по них і кантувати забороняється бо це може призвести до порушення їх герметичності. 3.8.2.8. Кисневі балони слід переміщувати від місця розвантаження до складу і робочого місця тільки на спеціальних носилках чи візках. При перенесенні балонів з киснем не можна торкатися до вентиля балона замасленими руками. 3.8.2.9. Переміщення бочкових вантажів шляхом перекочування допустиме лише на одному рівні. При різних рівнях вантаж вагою понад 35кг повинен переміщуватися по трапах. Перенесення бочкових вантажів на спині заборонено. 3.8.2.10. При перекочуванні бочок рулонів барабанів тощо робiтник повинен знаходитися за вантажем що переміщується та не допускати щоб він котився швидше кроку працюючого. 3.8.2.11. При перенесенні довгомірних матеріалів бруси дошки підтоварник тощо на плечах кількома робiтниками потрiбно підбирати робiтникiв приблизно однакового зросту і сили. Підіймати і опускати вантаж необхiдно плавно і одночасно по команді. Переносити такі вантажі робiтники повинні або тільки на правому або тільки на лівому плечі. 3.8.2.12. Рейки балки та інші довгомірні вантажі необхідно переносити за допомогою спеціальних захватів. 3.8.2.13. При навантаженні барабанів з кабелем проводами чи тросами та ін. не можна скидати їх із платформи автомобіля на землю. Навантажені вручну барабани необхідно утримувати відтяжками за допомогою лебідок або інших пристроїв що встановленi з протилежної сторони транспортних засобів. 3.8.2.14. Нахилені площини чи трапи по яких спускається вантаж повинні бути достатньо міцними і мати пристрої для запобігання зiсковзуванню i розсуненню між собою. Забороняється знаходитися попереду вантажу що скочується по нахиленій площині. 3.8.2.15. При навантаженні вивантаженні і переміщуванні важких вантажів необхідно дотримуватися таких умов: при м’якому грунті і нерівній поверхні на шляху переміщування вантажу необхідно укладати дошки бруси або шпали; як котки можна використовувати металеві труби а при їх відсутності   круглий ліс з удаленою корою і зчищеними сучками. Довжина котків не повинна перевищувати 300-400 мм габариту вантажу з кожної сторони; для підведення котків під вантаж необхiдно користуватися ломами або рейковими домкратами; при переміщуванні вантажу на похилій площині униз необхідно застосовувати пристрої що його утримують лебідки мотузки тощо ; під час пересування вантажу необхiдно берегтися виштовхнутих з-під вантажу котків; забороняється брати коток для перекладування його наперед раніше ніж він повністю звiльниться з-під вантажу; при переміщенні вантажу необхідно слідкувати за тим щоб котки зберігали перпендикулярність напряму переміщення вантажу. Виправляти положення котка допускається ломом або кувалдою. Поправляти положення котка ногою заборонено. 3.8.2.16. Кантувати ваговитi вантажі підводити під них стропи необхідно за допомогою спеціальних ломів або рейкових домкратіВ. Застосовувати для цього випадкові предмети бруски або обрізки труб і т.п. забороняється. 3.8.2.17. Транспортування вантажів 4-6класів кислоти луги та інші отруйні рідкі речовини в скляній тарі від місця розвантаження до складу і навпаки належить здійснювати в пристосованих для цього носилках візках тачках і т.д. Перенесення цих вантажів без спеціальних пристроїв забороняється. 3.8.2.18. Перенесення бутелів з кислотою за ручки кошеля можливо тільки після попередньої перевірки дна і ручок кошеля. При ушкодженні тари необхідно доповісти особі котра відповідальна за навантаження і котра зобов’язана вказати безпечні засоби транспортування. 3.8.2.19. Переносити бутелі з кислотою і лугом на спині плечах і перед собою забороняється. 3.8.2.20. З порожньою тарою з-під кислот треба поводитися так само обережно як і із повною. Нахиляти порожні бутелі забороняється. 3.8.2.21. У місцях де обробляються вантажі 4-6класів повинні знаходитися вода і нейтралізуючі розчини для надання негайної допомоги від випадкових опікіВ. Забороняється робити прибирання розбитих бутелів з кислотою або розсипаної їдкої речовини без протигазу. 3.8.3. Вантажно-розвантажувальні роботи на залізничному транспорті 3.8.3.1. Усі вантажно-розвантажувальні роботи що пов’язані з вантажним залізничним рухомим складом повинні виконуватися на дільницях: пiввагони з навалочним вантажем   з естакад або підвищених колій колiй із підвищеними укосами а при крановому вивантаженні   безпосередньо з колій; вагони платформи і пiввагони зі штучним вантажем   у стаціонарній чи переносній рампi безпосередньо з колій близьких від місць складування вантажів. 3.8.3.2. При завантаженні вагонів забороняється перевищувати вантажопідйомність і габарит рухомого складу залізниці. 3.8.3.3. Не допускається завантаження вагонів із зламаними запорними пристроями. 3.8.3.4. До початку вантажно-розвантажувальних робіт вагони необхiдно закріпити спеціальними башмаками що запобігають випадковому їх зміщенню. Підкладання під колеса інших випадкових упорів заборонено. 3.8.3.5. Як правило залізничні вагони повинні пересуватися за допомогою локомотиву або маневрової лебідки. В окремих випадках пересування окремих вагонів допускається за допомогою аншпугіВ. Маневрові роботи ведуться під керівництвом складача поїзда або майстра. 3.8.3.6. Забороняється пересувати вагони назустріч один одному чи один за другим коли відстань між ними менше 15 м або працюючим знаходитися попереду вагону що просувається. 3.8.3.7. Перед подачею локомотива на підвищеній колії при наявності на ньому вагонів під вивантаженням складач поїзда зобов’язаний особисто попередити робiтникiв про маневр який буде здіснюватися а вони повинні припинити всі роботи що пов’язані з розвантаженням і відійти у безпечну зону. 3.8.3.8. При відкриванні і закриванні дверей критого вагона робiтники повинні знаходитися по праву сторону вiд дверей і в разі необхідності користуватися спеціальними ломиками. 3.8.3.9. При відкриванні бортів платформи необхідно на початку визволити клямки посередині платформи а після цього крайні клямки. При визволенні крайніх клямок робiтники повинні знаходитися збоку від бортіВ. Знаходитися спереду бортiв що вiдкриваються заборонено. Ця вимога стосується і до відкривання люків. 3.8.3.10. Відкривати люки пiввагонів при вивантаженні навалочних вантажів на естакадах і підвищених коліях висотою понад 2 5 м треба з спеціальних мiстків а закривати   за допомогою спеціальних люкопідiймачіВ. На підвищених коліях висотою до 2 5 м відкривати люки можна з землі за допомогою штанг чи спеціально призначених для цього пристроїВ. При закритті люку вручну треба доручати це не менше ніж 2-м працюючим. 3.8.3.11. Люки пiввагонів повинні відкриватися двома робітниками одночасно з одного боку пiввагона. 3.8.3.12. При відкриванні люків і бортів робiтники повинні користуватися захисними окулярами. 3.8.3.13. Мiстки або сходні для переходу з вагону на склад чи з вагону на штабель повинні бути із дошок товщиною не менше 60 мм скріплені з нижньої сторони металевими чи дерев’яними планками з інтервалом не більше 500 мм і мати ширину не менше 1000 мм. 3.8.3.14. Якщо склад розташований нижче рівня підлоги вагона навантаження і вивантаження катно-бочкових вантажів вручну допускається по трапах двома робітниками при масі одного місця не більше 55кг а при масі одного місця понад 55кг навантаження проводять за допомогою міцних прядивних канатів. 3.8.3.15. Вивантаження навалочних вантажів проводять з дотримуванням габаритів наближення до будівель згідно з “Правилами технічної експлуатації залізниць”. 3.8.3.16. Під час вантажно-розвантажувальних робiт з сипкими злежалими і особливо змерзлими вантажами не допускається вибирати вантаж “підкопом”. 3.8.3.17. Вивантаження змерзлого вантажу проводять під наглядом майстрА. Розпушування сильно змерзлого вантажу вібророзпушувачем повинно проводитися до подачі вагонів на підвищені колії. В разі незначної змерзлості вантажу робочі при розпушуванні його штангою повинні знаходитися збоку від люку. 3.8.3.18. Для зачищення пiввагонів від залишків вантажу вантажники входять усередину пiввагона крізь відкриті люки. За необхіднiстю для цього використовують переносні східці. Усі люки повинні бути відкритими. Відкривати люки при знаходженні людей усередині пiввагона заборонено. 3.8.3.19. Для безпеки роботи вантажників по зачищенню пів-вагонів від залишків вантажу застосовують переносні дерев’яні містки що влаштовуються на поперечних балках пiввагонів. 3.8.3.20. Очищення колій від залишків вантажу проводиться після очищення головок рейок і виведення пiввагонів з підвищених колій. 3.8.3.21. При розвантаженні залізничних платформ з наваленим вантажем за допомогою трактора з навiсним устаткуванням необхідно дотримуватися таких вимог: майданчик уздовж платформи з боку де належить переміщатися трактору повинен бути вивiльнений від залишків вантажу що складувався раніше і був спланований; перед подаванням платформи на підвищені колії їх треба уважно оглянути додаткові кріплення бортів і дерев’яні стояки необхідно зняти; підготовка трактора до розвантаження платформи і саме розвантаження повинно виконуватися під контролем відповідального виконавця робіт; роботою тракториста повинен керувати вантажник який повинен розміщуватися або на сусідній платформі або на підвищених коліях не ближче 2-х метрів від платформи що розвантажується; треба вжити заходів щодо попередження появи сторонніх людей і транспорту в зоні роботи трактора; під час руху трактора водій зобов’язаний подавати короткі сигнали; під’їзд трактора до платформи дозволяєтся робити тільки при піднятому скребку на висоту не менше 500 мм від підлоги платформи. Опускати скребок треба по команді сигнальника і тоді коли скребок розташується над платформою. 3.8.3.22. При використанні трактора з навісним устаткуванням забороняється: виконувати вивантаження змерзлих вантажів; просуватися трактором при зштовхуванні вантажу на підвищених передачах; працювати скребком не обладнаним пристроєм що попереджає розриви продовжених прижимних кутових рейок підлоги платформи; проводити перемiщення трактора якщо в небезпечній зоні знаходяться люди чи машини; проводити повороти трактора при зануреному у вантаж скребку; об’єднувати зачистку платформи від залишків вантажу з механічним розвантаженням. 3.8.3.23. При вивантаженні бітуму що прибуває по залізниці необхідно: під колеса вагонів із 2-х сторін підкласти спеціальні башмаки; перевірити справність парової оболонки вентилів і патрубків цистерн і бункерних пiввагонів надійність приєднання шлангу до патрубків без перепуску пари . Перевірку необхiдно проводити при закритому вентилі; звiльнити бункер від підтримуючих елементів і по сигналу відповідальної особи користуючись лебідкою або іншими механізованими засобами злити бітум що є вантажем. З боку де ведеться розвантаження не повинно бути людей в межах 15-метрової зони. При розвантаженні цистерн випускний отвір необхідно надійно обставити і закріплювати лотками для бітуму. 3.8.3.24. Розвантаження пека треба робити механізованим засобом і під наглядом відповідальної особи. Переробка пека вручну допускається у виняткових випадках і проводиться у літній час вночі чи за відсутністю прямого впливу сонячного світлА. Під час навантаження і вивантаження необхідно періодично змочувати пек водою щоб уникнути результату дії опромінення. 3.8.3.25. Місця робіт з пеками повинні бути ізольовані від інших робочих місць. Працювати з пеками дозволяється в костюмі спеціального покрою з капюшоном у рукавицях iз щільного просоченого брезенту і захисних окулярах. По закінченні робіт з пеками дьогтями і бітумами необхідно прийняти душ. 3.8.3.26. Особи які страждають хворобою шкіри чи запаленням слизової оболонки очей до роботи з дьогтем і пеком не допускаються. 3.8.3.27. Руки що забруднені бітумом чи дьогтем протерти гасом а після цього вимити гарячою водою з милом. 3.8.4. Вантажно-розвантажувальні роботи на автомобільному транспорті 3.8.4.1. Особою яка відповідає за правильне навантаження вантажу на автомобіль включаючи порядок укладання його кріплення і дотримання вантажопідйомності автомобіля є водій і його вимоги в цій частині до вантажників а також вимоги до особи що супроводжує вантаж щодо дотримання його правильного розміщення в навантаженому кузові для зазначених осіб повинні бути обов’язковими для виконання. 3.8.4.2. Автомобілі і причепи повинні завантажуватися в межах їх вантажопідйомності. 3.8.4.3. При відкриванні бортів спочатку треба відкривати задній борт а після цього бокові. Робочі повинні знаходитися збоку борту що відкривається. Забороняється відкривати борти якщо в кузові знаходяться люди. 3.8.4.4. При укладанні штучних вантажів у кузов автомобіля треба дотримуватися таких вимог: при механізованому укладанні вантажу вантажники не повинні знаходитися в кузові до його укладання на підлогу кузова; вантаж повинен укладатися щільно одне місце до одного починаючи від переднього борту. При неповному заповненні кузову за допомогою розпорок повинні бути вжитi заходи проти можливого переміщення вантажу під час руху; вантажі у бочковій тарі повинні встановлюватися на торець і при наявності у бочок пробок   пробкою догори; скляну тару з рідинами треба встановлювати стоячи в один ряд по висоті з вживанням заходів щодо кріплення кожного місця; штучні вантажі що піднімаються над бортами кузову необхідно ув’язувати міцним і справним такелажем прядивними канатами вiрьовками . Користуватися металевим канатом і дротом забороняється; робiтники що ув’язують вантажі повинні знаходитися тільки на вантажно-розвантажувальному майданчику; висота вантажу не повинна перевищувати висотний габарит під шляхопроводами що зустрічаються під час слідування і бути понад 4 м від поверхні дороги до найвищої частини вантажу. 3.8.4.5. При навантаженні вантажів 5-го класу кислоти каустику рідких химікатів в металевій тарі перед початком роботи необхідно ретельно оглянути кожне місце. При наявності невеликого ушкодження тари необхідно вжити додаткові запобіжні заходи що забезпечують безпеку вантажників і водіїв. 3.8.4.6. При навантаженні вивантаженні і транспортуванні вантажів 2-го класу балони з стислим газом необхідно дотримуватися таких правил: пересувати балони до місця навантаження або назад слід на спеціальних візках конструкція яких повинна оберiгати балони від струсів і ударів візки обладнують гніздами по розміру балонів оббитими повстю балони повинні розміщатися на візках тільки лежачими; використовувати для цієї мети піднімально   транспортні механізми треба з дотриманням зазначених вище умов; вентилі балонів зі стислим газом повинні бути закриті металевими ковпаками; кузов автомобіля причепа повинен бути обладнаний стелажами з виїмками по розміру балона оббитими повстю; стелажі повинні мати запорні пристрої що оберiгають балонивід струсів і ударів під час руху; при навантаженні балонів в кузов більше ніж в один ряд необхiдно застосовувати прокладки що захищають балони від доторкання один до одного. Перевезення балонів без прокладок забороняється; перевозити балони на автомобілях в прямовисному положенні можна тільки в спеціальних контейнерах. При цьому навантаження-вивантаження контейнерів з балонами повинно бути механізованим; балони із пропан-бутаном потрiбно перевозити у прямовисному положенні без контейнерів; при перевезенні балонів в літній жаркий час їх необхідно захищати від сонця. 3.8.4.7. Забороняється сумісне транспортування кисневих і ацетиленових балонів наповненних або порожніх за винятком доставки двох балонів на спеціальному візку на пост зварювання у зварювальне відділення . 3.8.4.8. Навантаження і перевезення вантажів що перевищують своїми розмірами на 2 м довжину кузову автомобіля довгомірні вантажі допускається на автомобілях що обладнанi причепами-розпусками і напівпричепами необхідної довжини. 3.8.4.9. Вивантаження довгомірних штучних вантажів рейок балок круглого лісу і т.д. як правило повинно бути механізоване вивантаження вручну вимагає обов’язкового застосування міцних нахилених площадок або трапіВ. Ця робота повинна виконуватися не менше як двома вантажниками. 3.8.4.10. Забороняється проводити вивантаження довгомірних вантажів шляхом витягування транспортного засобу з-під вантажу. 3.8.4.11. Забороняється вантажити довгомірний вантаж по діагоналі в кузові залишаючи виступаючі за бокові габарити автомобіля кінці а також загороджувати вантажем двері кабіни водія. 3.8.4.12. Забороняється пиломатеріали і круглий ліс вантажити вище стоякiв. 3.8.4.13. При навантаженні довгомірних вантажів на причепи-розпуски треба залишати відстань між задньою стінкою кабіни автомобіля і вантажем так щоб причiп міг вільно повертатися по відношенню до автомобіля на 90о у кожну сторону. 3.8.4.14. Під час навантаження і розвантаження контейнерів залізобетонних конструкцій залізопрокату та ін. на автомобіль водію і іншим особам забороняється знаходитися як в кузові так і в кабіні автомобіля під стрілою і в зоні дії крану. 3.8.4.15. Контейнери встановлюють на двовісні причепи дверцятами назовні. Причепи призначені для перевезення контейнерів обладнують спеціальними направляючими. Проїзд людей в кузові автомобіля де встановлені контейнери і в самих контейнерах забороняється. 3.8.4.16. При вантажно-розвантажувальних операціях з навалочними вантажами слiд дотримуватися таких вимог: вантаж не повинен виходити більше висоти існуючих чи нарощуваних бортів; вантажі що порошать повинні перевозитися в кузовах із ущiльненими стиками бортів; перевезення незатареного в мішки цементу допускається тільки автомобілем-цементовозом; навантажувати або розвантажувати навалом вапно та інші їдкі вантажі що порошать можна тільки механізованими засобами. Навантаження цих вантажів накиданням вручну заборонено; вантажі що порошать повинні бути вкритi у кузові брезентом; при роботі з вантажами що порошать робочі повинні забезпечуватися протипиловими окулярами і респіраторами. 3.8.4.17. При навантаженні автомобілів автопоїздів екскаваторами повинні виконуватися такі вимоги: автомобіль що очікує на навантаження повинен знаходитися за межами радіусу дії екскаваторного ковша і ставати під навантаження тільки після особливого сигналу машиніста; поданий під навантаження автомобіль повинен бути загальмований; навантаження ковшем повинно вестися збоку кузова пронесення ковша над кабіною заборонено; за відсутності захисного козирка над кабіною автомобіля водій при навантаженні зобов’язаний виходити з кабіни. 3.8.4.18. Під час навантаження і вивантаження легкозаймистих вантажів двигун не повинен працювати якщо він не використовується для приводу в дію насосів та інших пристроїв що забезпечують завантаження або вивантаження автомобіля. В останньому випадку повинні бути вжитi заходи пожежної безпеки. 3.8.5. Навантаження та розвантаження цементу 3.8.5.1. Вантажно-розвантажувальні операції з пороховидними матеріалами цемент мінеральний порошок та ін. необхідно виконувати як правило механізованим способом. Ручні роботи по розвантаженню цементу і мінерального порошку при температурі 40°C та вище не допускаються. 3.8.5.2. Працюючі вручну на перевантаженні цементу навалом повинні користуватися респіраторами і протипиловими окулярами. В цьому випадку робітникам періодично надається відпочинок під час якого респіратор повинен бути обов’язково знятий. 3.8.5.3. Фільтр респіратора   марлеву прокладку   треба змінювати за її забрудненням але не менше одного разу в робочу зміну. 3.8.5.4. Устаткування для вивантажування і транспортування цементу повинно бути герметичним і не створювати запорохованості повітряного середовищА. Якщо в шнеці елеваторі чи аерожолобі виявлено щілини крізь які в повітряне середовище проникає пил роботу необхiдно припинити повідомивши про це майстра. 3.8.5.5. Забороняється транспортувати цемент шнеками що мають зламані покришки чи за відсутності останніх. 3.8.5.6. Не дозволяється спиняти елеватор під час завантаження його цементом чи при завантажених ковшах а також користуватися ковшем елеватора на ходу. Чистити і ремонтувати ковшi можна тільки після повного розвантаження ковшів і зупинки елеваторА. При цьому бiля рубильника вивішується табличка: “НЕ ВКЛЮЧАТИ РЕМОНТ”. Приямок елеватора повинен утримуватися в чистоті. 3.8.5.7. Мішки з цементом що знаходяться у штабелі повинні бути укладенi у перев’язку. Рвані мішки з цементом треба укладати окремо. 4. БЕЗПЕЧНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНИХ МАШИН I ПІДНІМАЛЬНО-ТРАНСПОРТНОГО УСТАТКУВАННЯ 4.1. Загальні положення 4.1.1. Дорожньо-будівельні машини та інше устаткування повинні мати паспорт інструкцію по експлуатації і відповідати вимогам ТУ на їх виготовлення ГОСТ 12.2.011-75“Машины строительные и дорожные. Общие требования безопасности” ГОСТ 12.2.012-75“Приспособления по обеспечению безопасного производства работ. Общие требования”. Крім цього машини повинні мати iнвентарнi номери за якими вони повинні бути записані в журналах реєстрації і обліку оглядів і ремонтіВ.  4.1.2. При прийманні дорожньо-будівельних і вантажопідiймальних машин і устаткування що надходять як нові необхідно переконатися в наявності сертифікату що свідчить про безпеку їх використання який зобов’язаний видати завод-виготiвник. Ця вимога стосується також iмпортної техніки причому сертифікат повинен свідчити відповідність цiєї технiки Правилам діючим в Україні. 4.1.3. Дорожньо-будiвельнi машини з постiйно розiмкнутим зчепленням повиннi бути обладнанi блокiровкою яка не дозволить запуск основного двигуна при включенiй передачi i зчепленнi. 4.1.4. Дорожньо-будівельна техніка і спеціальні машини що забезпечують утримування і ремонт автомобільних доріг повинні мати забарвлення згідно з РСТ УРСР 1967-86“Машини механiзми дорожнi i комунальнi. Кольори покриттiв сигнальнi знаки i спецiальнi свiтловi сигнали. Технiчнi вимоги”. 4.1.5. Експлуатацію будівельних машин треба здійснювати відповідно до вимог ГОСТ 12.3.033-84 “Строительные машины. Общие требования безопасности при эксплуатации”. 4.1.6. До управління дорожньо-будівельними машинами на автомобільному шасі допускаються особи що мають крім посвідчення машиніста посвідчення водія видане Державтоiнспекцією. 4.1.7. Кожна машина піднімальний механізм повинна бути закріплена за водієм оператором кранівником чи машиністом а складні машини і пристрої   за обслуговуючою їх бригадою. Закріплення машини за робітником оформляють наказом розпорядженням по організації. Працювати на незакріплених машинах чи машинах закріплених за іншими машиністами без спеціального наказу письмового розпорядження забороняється. 4.1.8. Виїзд із бази території дорожнього підприємства автомобілів та іншої самохідної дорожньо-будівельної та вантажопідiймальної техніки дозволено при пред’явленнi охороні бази водієм машиністом дорожнього листа наряду підписаного механіком майстром . 4.1.9. Охорона бази зобов’язана зафіксувати в спеціальному журналі час виїзду машини а по поверненні її на базу вiдмiтити час прибуття. 4.1.10. Перед початком роботи необхідно перевірити справність машини. Особливу увагу необхiдно звернути на справність рульового управління і фрикційного зчеплення гальм звукового сигналу освітлення зчіплювального пристрою на стан канатів і шлангів гiдросистеми. У разі виявлення несправностей які неможливо усунути своїми силами машиніст не починаючи роботи зобов’язаний доповісти черговому механікові. Забороняється працювати на несправній машині. 4.1.11. Кріплення на машині чи з’єднання канатів з кільцями гаками та іншими деталями повинно виконуватися запліткою поставленням затискачів або іншими способами передбаченими в “Правилах будови і безпечної експлуатації вантажопідiймальних кранів” ДНАОП 0.00-1.03-93. Правильність встановлення канатів і надійність їх кріплення машиніст кранiвник повинен перевіряти щодня перед початком робіт. Сточувати канати вантажопідiймальних машин всіх типів екскаваторів скреперів бульдозерів і підйомників забороняється. 4.1.12.  В усіх шпонкових болтових і клинових з’єднаннях відповідальних частин машин повинна бути виключена можливість їх роз’єднання самочинно. Для причіпних машин також повинна бути виключена можливість самочинного відчеплення їх від буксируючих машин. 4.1.13. Необхідно регулярно перевіряти стан шкiвів механізмів контролювати і дотримуватися встановленої швидкості їх обертання. Шкiви з вибоїнами і тріщинами забороняється використовувати в роботі. 4.1.14.  Рухомі частини машин повинні бути відгороджені в місцях можливого доступу до них людей. Забороняється працювати на машинах із зламаним чи знятим огородженням рухомих частин. 4.1.15.  Електричні панелі кранів машин і механізмів повинні бути зачиненi на замок. 4.1.16. Дорожньо-будівельні машини за винятком машин на гусеничному ходу і піднімальні механізми з електричним приводом повинні бути заземленими відповідно до вимог СНиП 3.05.06.-85“Электротехнические устройства”. Результати періодичних оглядів і перевірки опору пристроїв заземлення повинні бути записані в спеціальний журнал. 4.1.17. Гнучкий електрокабель живлення пересувних машин повинен закріплюватися у струмоприймача на iзоляторі і щодня оглядатися. 4.1.18.  На трасі електрокабелю повинні бути виставлені попереджувальні плакати чи знаки. Прокладку перекладку кабельної лінії дозволяється здійснювати після її вимкнення вiд мережi живлення. 4.1.19. При необхідності пересування механізмів призначених для роботи в стаціонарному стані їх необхiдно зупинити двигун вимкнути і обезструмити проводи що підводять електроенергію до електроприводу. 4.1.20. При встановленні монтажі демонтажі ремонті і переміщуванні дорожньо-будівельних машин і піднімальних механізмів треба здійснювати заходи що попереджують їх перевертання або самочинний рух під дією вітру власної маси та за іншими причинами. 4.1.21. Забороняється стороннім особам знаходитися в зоні роботи машини. 4.1.22.  Забороняється робота на машинах в непередбаченому нормами спецодязі спевзутті без відповідних індивідуальних захисних і запобіжних засобів а також в одязі з кінцями що вільно звiшуються шарфи косинки тощо . 4.1.23. При розробленні транспортуванні розвантаженні плануванні та ущільненні грунту двома і більше самохідними або причіпними машинами що йдуть одна за одною відстань між ними повинна бути не менше 20 м при швидкості понад 3 км/год і не менше 10 м при меншій швидкості. При роботі дорожнiх котків відстань між ними має бути не менше 5 м. 4.1.24. Перед початком проведення земляних робіт на ділянках з можливим патогенним зараженням грунту смітник скотомогильники цвинтарі тощо необхiдно отримати дозвіл органів Державного санітарного нагляду. 4.1.25.  Будівельно-монтажні роботи в охоронній зоні діючої повітряної лінії електропередачі на відстані менше 30 м від крайнього проводу допускається вести під безпосереднім керівництвом інженерно-технічного працівника відповідального за безпеку виконання робіт та за наявністю письмового дозволу організації-власника лінії і наряду-допуску що визначає безпечні умови робіт. Наряд-допуск на виконання будівельно-монтажних робіт в охоронній зоні діючої повітряної лінії електропередачі має бути підписаний керівником головним інженером будівельно-монтажної організації і особою відповідальною за безпечний стан електрогосподарства в організації і яка несе відповідальність за виконання необхідних заходів електробезпеки. 4.1.26.  Перед початком роботи будівельних машин стрілових вантажопідiймальних кранів екскаваторів тощо в охоронній зоні повітряної лінії електропередачі понад 42 В із неї повинна бути знята напруга при цьому повинні виконуватися вимоги передбачені п. 4.1.25. цих Правил. При наявності обгрунтованої неможливості зняття напруги роботу будівельних машин в охоронній зоні лінії електропередачі дозволяється проводити за умови дотримання вимог передбачених пп. 4.1.25.-4.1.28. цих Правил. 4.1.27.  Відстань між горизонтальними проекціями піднімальної чи висувної частин будівельної машини включаючи габарит вантажу в будь-якому її положенні і ближчого проводу що знаходиться під напругою повітряної лінії електропередачі повинна бути не менше зазначеної в таблиці 2. Таблиця 2 Напруга повятряної лілії кВ Найменьша відстань м До 1 1 5 Від 1 до 20 2 0 Від 35до 110 4 0 Від 150до 220 5 0 330 6 0 Від 500 до 750 9 0 800 постійний струм 9 0 4.1.28. Допускається робота будівельних машин безпосередньо під проводами повітряної лінії електропередачі що знаходяться під напругою 110кВ і вище за умови що відстань від піднімальної чи висувної частин машини а також від вантажу що переміщається нею і знаходиться в будь-якому положенні до найближчого проводу повинно бути не менше зазначеного в таблиці 2 для відповідної напруги. 4.1.29. Робота стрілових самохідних кранів під контактними проводами міського електротранспорту що знаходяться під напругою може здійснюватися при забезпеченні дистанції між стрілою і проводами не менш 1000 мм для чого має бути встановлений упор що не дозволить скоротити цю дистанцію при піднiманнi стріли. Крім цього стрiловi крани повиннi бути обладнанi iндикаторами якi сигналiзують про наближення до проводiв на небезпечну відстань. 4.1.30. При проїзді під лінією електропередачі що знаходиться під напругою робочі частини машин повинні знаходитися в транспортному положенні а відстань по вертикалі від нижнього проводу до верхньої частини конструкції не повинна перевищувати зазначених нижче. Таблиця 3 Напруга лінії електропередачі кВ… До 1 1-20 35-110 154-200 330-500 Відстань по вертикалі м 1 2 3 4 5 Пересування машин поза дорогами під проводами лінії електропередачі що знаходиться під напругою необхiдно провадити в місцях найменшого провисання проводів ближче до опори . 4.1.31. Машиніст вантажопідiймальної машини повинен мати кваліфікаційну групу не нижче II для даного типу машин. 4.1.32.  Виконання дрібного ремонту щоденне технічне обслуговування треба проводити на машині що знаходиться за межами місць виконання дорожнiх робіт. 4.1.33.  У разі змушеної зупинки дорожньо-будівельної машини чи припиненні роботи її як ланки технологічного процесу водій повинен вжити заходiв щоб своєю машиною не створювати завад процесу виробництва що триває а сам повинен або залишатися в кабіні машини або перейти в безпечне від працюючих машин місце чи вжити додаткові заходи безпеки включаючи одягання оранжевого жилету при змушеному ремонті машини на місці зупинки. 4.2. Експлуатація двигунів внутрішнього згоряння дорожнiх машин 4.2.1. Перед запуском двигуна внутрішнього згоряння даліДВЗ необхідно ретельно оглянути і перевірити справність всіх його частин звертаючи особливу увагу на стан ізоляції проводів справність контактів і паливопроводу. Всi виявлені несправності повинні бути усунені до початку роботи машини. 4.2.2. Для сифонування і продування системи живлення двигуна треба користуватися спеціальними пристроями насосами тощо . Засмоктувати паливо і продувати систему живлення ротом забороняється. 4.2.3. Заправку системи охолодження двигунів дорожнiх машин антифризом проводити за допомогою насосів спеціально призначених для цього. Доливати рідину що охолоджує необхідно при зупиненому двигуні вживаючи заходів проти опіку парами рідини при відкритті пробки радiатора. Забороняється переливати антифриз за допомогою шлангу засмоктуючи його ротом. Забороняється застосовувати для заправлення системи охолодження дизельне паливо. 4.2.4. Для полегшення запуску двигуна в холодну погоду необхідно заливати в радiатор гарячу воду а в картер двигуна   пiдiгріте масло. Забороняється користуватися відкритим вогнем під час пуску двигуна. 4.2.5. Включаючи муфту зчеплення пускового двигуна необхiдно остерiгатися опіку руки від дотику до вихлопної труби. 4.2.6. Після заправки необхідно витерти досуха всі деталі та предмети які були облитi паливом і перевірити стан спецодягу. Спецодяг що був облитий паливом треба негайно зняти і замінити. 4.2.7. Забороняється гасити спалахнувше паливо водою для цього необхідно використати вогнегасники ВВ-5 сухий пісок брезент тощо. 4.2.8. Перед пуском двигуна дорожньої машини вручну треба переконатися в тому що муфту зчеплення вимкнено важiль коробки передач знаходиться в нейтральному положенні дорожня машина загальмована та момент запалення відповідає умовам пуску двигуна відсутня небезпека зворотного ходу колінчатого вала внаслідок раннього запалення . 4.2.9. При повороті колінчатого вала двигуна за допомогою рукоятки всі пальці руки повинні знаходитися з однієї сторони; забороняється брати рукоятку в обхват. 4.2.10. При пусках двигунів що мають спеціальний пусковий шкiв маховик на який намотується шнур необхiдно користуватися шнуром із дерев’яною рукояткою на кінці. Забороняється намотувати шнур на руку і одночасно на маховик. 4.2.11.  При влаштуваннi ДВЗ окремим блоком його слiд розміщувати в ізольованому приміщенні. При неможливості виконати цю вимогу ДВЗ може бути встановлений в робочому приміщенні за умови що він буде відгороджений поручнями висотою 1000 мм із суцільною обшивкою знизу висотою не менше 150 мм. 4.2.12.  Для попередження отруєння людей вихлопними газами необхідно забезпечити їх відведення за допомогою герметичної труби що виходить назовні. 4.3. Експлуатація самохідних дорожнiх машин і причіпних агрегатів 4.3.1. Загальні вимоги 4.3.1.1. Причепи напівпричепи повинні використовуватися з тим тягачем що вказаний в паспорті причепа. 4.3.1.2. При проведенні технічного огляду і кожний раз перед використанням причiп повинен пройти перевірку разом із тягачем на збереження причепом прямолінійного напряму руху відсутність заносу . 4.3.1.3. Для зменшення наслідків дорожньо-транспортних пригод далі-ДТП на кожній дорожнiй машині що постійно обслуговує конкретну ділянку автомобільної дороги необхідно зробити напис адресу найближчих ДАІ і медпунктів. 4.3.1.4. Машиністи тягача і причiпної машини повинні знати і виконувати систему взаємної сигналізації. На початку руху з місця і при зупинці машиніст тягача зобов’язаний подати попереджувальний звуковий сигнал і одержавши відповідний сигнал від машиніста причiпної машини плавно почати припинити рух. Попереджувальний звуковий сигнал необхідно подавати також при гальмуванні зміні швидкості поворотах і зупинках машини а також при вмиканні і вимиканнi робочих органів машини. 4.3.1.5. Сигнал негайної зупинки необхідно подавати в разі загрози аварії чи нещасного випадку а також: при виявленні несправності поломці окремих вузлів тощо; при наявності перешкод що не можна подолати; якщо між причiпною машиною і тягачем опиниться людина. 4.3.1.6. Під час роботи дорожнiх машин забороняється: знаходитися стороннім особам в зоні дії машини а також на її площадцi управління рамі робочих органах кожухах; сходити із площадки управління і входити на неї під час руху; відчiпляти причiпну машину до повної зупинки тягача; оглядати колеса і вилучати предмети що застрягли між покришками під час руху. 4.3.1.7. Під час роботи машин з канатно-блоковим управлінням не можна допускати перегрівання гальм і фрикціонів лебідки. У разі розривання каната барабан лебідки необхідно негайно вимкнути. 4.3.1.8. На дорожнiх машинах з канатно-блоковою системою управління забороняється: направляти рукою чи якими-небудь іншими предметами канат що намотується на барабан лебідки; запасовувати канати на робочих органах машини що знаходяться в робочому стані; доводити полiспасти до упирання; працювати із зношеними блоками і виколотими ребордами блоків; працювати з канатами що підлягають вибракуванню. 4.3.1.9. Під час руху дорожнiх машин за винятком машин на базі автомобільного шасі на пiдйом і спуск треба уникати переключення передач. Забороняється рух і робота на укосах і косогорах із крутiстю більше допустимого кута для даного типу машини. Рух дорожнiх машин на спусках необхiдно вести на першій передачі і при необхідності пригальмовувати. 4.3.1.10. При влаштуванні насипiв відстань від краю гусениці колеса до бровки земляного полотна повинна бути не меншою 1 м. 4.3.1.11. При роботі машин з ходовою частиною у вигляді здвоєних пневматичних коліс забороняється знаходитися позаду ведучих коліс машини. Під час зупинки машини необхідно оглядати пневматичні колеса і вилучати предмети що застрягли між покришками. Робота машин з шинами що слабонакаченi або спущені а також із зношеними покришками не допускається. 4.3.1.12. При роботі в нічний час самохiдні і причiпні агрегати повинні бути обладнані: лобовим і загальним освітленням що забезпечує достатню видимість шляху по якому переміщається машина чи агрегат видимість фронту робіт і прилеглих до нього ділянок на відстані не менше 10 м; освітленням робочих органів і механізмів управління; заднiм сигнальним світлом; аварійним освітленням. 4.3.2. Екскаватори 4.3.2.1. Змінний машиніст зобов’язаний слідкувати за дотриманням вимог безпеки робітниками які обслуговують екскаватор і транспортні засоби що працюють з екскаватором в одній технологічній лінії. У разі виявлення порушень припиняти проведення робіт і поновлювати їх тільки після усунення порушень. 4.3.2.2. Забороняється перебування в кабіні екскаватора осіб крім зайнятих безпосередньо роботою по управлінню і обслуговуванню механізмів екскаватора чи тих що навчаються цьому. 4.3.2.3. На кожному екскаваторі треба мати на видному місці правила управління схему пускового пристрою та електрообладнання інструкцію по обслуговуванню агрегатів. 4.3.2.4. При пiдривних роботах екскаватор необхідно відводити не менше як на 50 м від місця вибуху. 4.3.2.5. Проведення земляних робіт екскаватором в зоні розміщення підземних комунiкацiй допускається тільки з письмового дозволу організації що експлуатує комунiкацiї. До дозволу повинен бути прикладений план де показано розміщення комунiкацій складений на підставі робочих креслень. До початку робіт необхідно встановити знаки що вказують зони розміщення підземних комунікацій. 4.3.2.6. При наближенні до лінії підземних комунікацій роботу екскаватора треба вести під наглядом виконроба майстра а в охоронній зоні газопроводу чи електрокабелю   під наглядом робітників які експлуатують ці комунікації. 4.3.2.7. У разі виявлення не зазначених в плані комунікацій підземних споруд вибухонебезпечних матеріалів і боєприпасів земляні роботи мають бути припинені до наступного дозволу на подальше проведення робіт. 4.3.2.8. Майданчик на якому встановлюють екскаватор під час роботи повинен бути рівним і горизонтальним. 4.3.2.9. Гусениці колеса екскаватора під час його роботи загальмовують а колісні екскаватори ставлять на виносні опори аутрiгери . Забороняється підкладати під гусениці або котки гусениць колоди камені та інші предмети для попередження зміщення екскаватора під час його роботи. 4.3.2.10. До початку роботи екскаватора необхідно перевірити надійність грунту. При роботі зворотної лопати і драглайна необхідно перевірити надійність укісу виїмки або траншеї проти обвалу під дією маси екскаваторА. У разі необхідності укіс треба зміцнити. 4.3.2.11. При роботі на слабких грунтах екскаватор треба ставити на спеціальних дерев’яних щитах сланях . Шлях для пересування екскаватора повинен бути ретельно вирівняний та спланований. Щити можна перекладати за допомогою ковша екскаватора для чого вони повинні бути оснащені спеціальним пристроєм для їх захвату. 4.3.2.12. Під час роботи екскаватора обслуговуючий його машиніст зобов’язаний уважно стежити за аутрiгерами не допускаючи їх ослаблення. 4.3.2.13. Висота вибою що розробляється екскаваторами не повинна перевищувати: для прямої лопати   максимальної висоти копання ковша; залежно від категорії грунту допускається збільшення цієї висоти але не більш як у 1 5раза у порівнянні з найбільшою висотою копання і з обов’язковою умовою недопущення звисів козирків . 4.3.2.14. Забороняється знаходитися людям на бровцi вибою в межах призми обвалення або поблизу його стінки знизу. 4.3.2.15. Одночасна робота екскаватора на двох уступах розміщених один під другим забороняється. 4.3.2.16. Необхідно постійно слідкувати за станом вибою при виникненні небезпеки обвалення негайно відвести екскаватор в безпечне місце і повідомити про це виконавця робіт виконроба майстра . 4.3.2.17. Вилучені з розпушеної породи великі шматки породи необхідно розташовувати так щоб вони не заважали у випадку необхідності швидкого відходу екскаватора з вибою. 4.3.2.18. Під час роботи екскаватора забороняється знаходитися в зоні роботи стріли. Небезпечна зона роботи крана чи екскаватора це коло що описане радіусом рівним довжині стріли плюс 5 м. 4.3.2.19. При експлуатації екскаваторів забороняється: змінювати виліт стріли при заповненому ковші або піднятому вантажі за винятком лопат що не мають напорного механізму; підтягувати за допомогою стріли вантаж розміщений збоку; регулювати гальма при піднятому ковші; замінювати канат при перебуванні екскаватора біля підошви вибою; працювати із зношеним канатом; звалювати ковшом екскаватора козирки і звіси що утворилися. 4.3.2.20. При експлуатації екскаватора необхідно дотримуватися таких вимог: очищати ківш а також оглядати його і усувати несправності можна тільки з дозволу машиніста; при цьому необхідно переконатися що ківш опущений і добре опирається в грунт; огляд і обслуговування основних вузлів допускається під час зупинки екскаватора з дозволу машиніста; під час руху одноковшового екскаватора його стрілу необхідно встановити тільки у напрямку ходу а ківш підняти над землею на 500-700 мм. Забороняється пересування екскаватора iз завантаженим ковшом. 4.3.2.21. Під час перерви в роботі екскаватор необхідно відводити від краю траншеї на відстань не менше 2 м а ківш опускати на грунт. 4.3.2.22. В процесі роботи екскаватора обладнаного прямою чи зворотною лопатою необхідно: при наповненнi ковша не допускати надмірного врізування його в грунт; поворот на вивантаження починати тільки після виходу ковша з грунту; при копаннi у важких грунтах не виводити рукоятку до крайньої межі; при піднiманні ковша як механічної лопати не допускати упирання блока ковша у блок стріли; при опусканні стріли чи ковша не допускати ударів їх по рамі чи гусениці а також ударів ковша по грунту; слідкувати за правильною намоткою канатів на барабани лебідок не допускаючи їх перехрещення на барабані; ні в якому випадку не направляти рукою канати що намотуються. 4.3.2.23. При пробиванні екскаватором пiонерної траншеї необхідно стежити щоб при повороті на розвантаження хвостова частина не чіпляла за бокову стінку вибою. 4.3.2.24. При роботі драглайна не можна допускати значних відхилень ковша від осі стріли. 4.3.2.25. Якщо у напрямку руху ковша при його заповненні зустрічається перешкода її необхідно обминути шляхом піднiмання ковша; забороняється долати перешкоду різким ривком ковша. 4.3.3. Бульдозери 4.3.3.1. Під час роботи бульдозерів всіх типів необхідно дотримуватися таких вимог: уважно слідкувати за ріжучою кромкою відвалу і при виявленні перешкод спиняти машину; не переміщувати грунт бульдозером на пiдйом чи спуск з кутом нахилу більше зазначеного в паспорті машини; при переміщенні грунту бульдозером на пiдйом не допускається врізування відвалу в грунт; скидаючи грунт під укіс не виводити відвал за бровку укосу насипу виїмки ; не повертати бульдозер із завантаженим чи заглибленим відвалом; не працювати у глинястих грунтах в дощову погоду; не допускати переїзду бульдозера заднiм ходом з одного місця на інше із спущеним відвалом; при будь-якому припиненні роботи бульдозера відвал повинен бути опущений на землю. 4.3.3.2. При роботі на пересіченій місцевості чи перегоні бульдозера своїм ходом по необладнаній дорозі його швидкість не повинна бути більше швидкості що досягається на першій чи другій передачах трактора. 4.3.3.3. Монтувати навісне устаткування на трактор і демонтувати його слід під керівництвом механіка. 4.3.3.4. Забороняється під час роботи двигуна знаходитися в просторі між трактором і рамою бульдозера між трактором і відвалом або під трактором. 4.3.3.5. Підіймати важкі частини бульдозера необхідно тільки справними домкратами і талями. Забороняється застосовувати важелi й інші засоби що не забезпечують необхідної стійкостi I небезпечні для людей. 4.3.3.6. Регулювати механізми бульдозера повинні двоє працівників з яких один знаходиться бiля механізму який регулюють а інший   біля органів управління. Особливу увагу необхідно приділяти безпеці коли вмикаються муфти зчеплення та переміщуються важелі управління. 4.3.4. Скрепери 4.3.4.1. Жорстке зчеплення причiпних скреперів з трактором повинно бути продубльоване канатним зчепленням. Причому довжина його повинна бути мінімальною але достатньою щоб не брати участь в роботі при справному жорсткому зчепленнi та зразу включитися в роботу при його розриві не допускаючи натягнення гумових рукавів при гідравлічному управлінні. 4.3.4.2. При розриві жорсткого зчеплення тягач треба негайно зупинити. Працювати на гнучкому зчепленнi заборонено. 4.3.4.3. Робота скрепера із незашплiнтованим запобіжним шворнем забороняється. 4.3.4.4. Не допускається наближати причiпнi скрепери до укосу виємки на відстань меншу 500 мм і до укосу свіжонасипаного насипу на відстань менше 1000 мм. 4.3.4.5. Забороняється переміщати скрепер з грунтом на узвіз чи спуск з кутом нахилу більшим зазначеного в паспорті і розвантажувати скрепер посуваючи його назад чи під укіс. 4.3.4.6. Очищати ківш скрепера від грунту що налип дозволяється лопатою чи скребком після повної зупинки трактора очищати ківш руками чи ногами забороняється. 4.3.4.7. В процесі роботи забороняється сідати на скрепер або ставати на його раму. Тракторист повинен слідкувати за тим щоб ніхто не заходив у простір між скрепером і трактором. 4.3.4.8. Якщо необхідно зупинити на деякий час агрегат тракторист зобов’язаний зупинити двигун трактора. 4.3.4.9. Робота скреперів у мокрих глинястих грунтах чи в дощову погоду забороняється. 4.3.4.10. При переїздах ківш скрепера повинен бути піднятий над землею не менше ніж на 350 мм. 4.3.4.11. Транспортувати скрепер поза ділянкою роботи дозволяється тільки із розвантаженим насосом лебідкою . Для чого ківш повинен бути додатково закріплений на рамі гаком або канатом. 4.3.4.12. В темний час доби скреперні роботи на косогорах не дозволяються. 4.3.4.13. Зарізати грунт скреперами можна тільки на прямолінійних ділянках. Не допускаються повороти скрепера з наповненим ковшем але не піднятим над землею. 4.3.4.14. При роз’єднаннi скрепера і тягача передню частину скрепера необхідно підняти і надійно закріпити. При тривалому знаходженнi скрепера в такому положенні передню частину скрепера треба встановити на міцні опори клiтi . Роз’єднання і з’єднання скрепера з тягачем роблять за допомогою вантажопідйомних засобів і під керівництвом механіка. 4.3.5. Розподiльник щебеню 4.3.5.1. Пiд час виконання лiнiйних робiт по улаштуванню поверхневої обробки дорожнiх покриттiв на початку укладання розподiльником щебеню i висiвок на проїжджу частину дороги забороняється пiд’їжджати до бровки насипу ближче нiж на 1 м. 4.3.5.2. Якщо розподiльник причеплений до буксуючого автомобiля-самоскида водiй може подавати автомобiль заднiм ходом тiльки по сигналу робiтника який знаходиться бiля розподiльника. 4.3.5.3. Пiд час роботи розподiльника забороняється знаходитися робiтникам у бункерi останнього а також у кузовi автомобiля-самоскида. 4.3.5.4. При завантаженнi щебеню причiпного розподiльника автомобiлем-самоскидом дорожнi робiтники повиннi знаходитись вiд нього на вiдстанi не менш як 5 м. 4.3.5.5. Пiд час вивантаження щебеню з автомобiльного розподiльника знаходження дорожнiх робiтникiв ближче 5 м вiд розподiльного пристрою не допускається. 4.3.5.6. Забороняється шуровка в розподiльному пристрої застрягшого щебеню при працюючому пристрої i пiднятому кузовi. 4.3.5.7. При роботi автомобiльного розподiльника щебеню на пересiченiй мiсцевостi пiднiмати кузов допускається тiльки на спусках. 4.3.5.8. При пiднятому кузовi розподiльника не допускається обслуговування i ремонт автомобiля розподiльного пристрою. За крайньої необхiдностi виконання таких робiт необхiдно поставити надiйнi упори пiд пiднятий кузов. 4.3.6. Грейдери і автогрейдери 4.3.6.1. Забороняється робота автогрейдера і грейдера на ділянках де є великі камені і пеньки. 4.3.6.2. Розвертання автогрейдера або грейдера в кінці захватки а також на крутих поворотах треба здійснювати на мінімальній швидкості. 4.3.6.3. Монтаж укісника і подовжувача винесення ножа вбік для планування укосів а також перестановку ножа повинні виконувати двоє робiтникiв. 4.3.6.4. Причiпний грейдер дозволяється транспортувати в зчепi з транспортним засобом зi швидкістю що не перевищує 30км/г. За наявностi мiсця для машинiста пiд час транспортування грейдера на ньому повинен знаходитись машинiст. 4.3.6.5. На свіжонасипаних насипах висотою понад 1 5 м робота допускається тільки під наглядом майстрА. Відстань між бровкою полотна і колесами автогрейдера або гусеницями трактора повинна бути не менш як 1000 мм. 4.3.6.6. Під час роботи на грейдері-елеваторі необхідно дотримуватися таких вимог: не перевищувати кут нахилу 22о відвального конвеєра до горизонту а при сильному вітрі його треба відповідно зменшувати; перед збільшенням вильоту конвеєра і при роботі на місцевості з уклоном понад 8о необхідно висунути праве заднє колесо до крайньої межі; при навантажуванні грунту на транспорт зазор між конвеєром і бортом повинен бути не менше 500 мм; вести роботу на швидкості що відповідає другій передачі трактора; при транспортуванні грейдера-елеватора його конвеєр і плунжерну балку треба підняти до крайньої межі; при зміні кута нахилу конвеєра необхідно подати попереджаючий сигнал. 4.3.6.7. Для запобігання перекиданню грейдер-елеватора при його перевезенні по дорозі з великими поперечними уклону а також при поворотах в кінцях захватки задню вiсь треба максимально розсунути конвеєр підняти до крайньой межі та рух здійснювати на першій передачі. 4.3.6.8. Робота грейдер-елеватора забороняється: якщо несправний механізм для очищення стрічки; коли не працює звуковий сигнал; в дощову погоду без необхідного освітлення; в дощову погоду на піщаних грунтах; при поздовжнiх і поперечних уклонах планувальної територiї що перевищують 12о. 4.3.6.9. Автогрейдери повиннi бути обладнанi дзеркалом заднього виду. 4.3.6.10. Перед початком руху назад машинiст зобов’язаний подати звуковий сигнал. 4.3.7. Котки самохідні та причiпні вiброкотки 4.3.7.1. На котки моторнi причiпнi і вiброкотки поширюються вимоги безпеки праці для рухомих машин а безпечні умови обслуговування двигунів внутрішнього згоряння подані в цьому розділі. 4.3.7.2. Котки повиннi бути обладнанi дзеркалом заднього виду. 4.3.7.3. Перед початком руху назад водiй зобов’язаний подати звуковий сигнал. 4.3.7.4. Котки що застосовуються для укочування асфальтобетонних покриттiв повинні бути обладнані пристроєм для змочування вальціВ. Змочування вальців вручну забороняється. 4.3.7.5. Забороняється працювати на котках у яких зіпсована гальмівна система. 4.3.7.6. Зчеплення причiпного котка із тягачем необхiдно робити піднявши передню частину котка домкратом. При цьому необхідно стежити щоб другий домкрат не давав можливість опускання задньої частини кузова з баластом. 4.3.7.8. Завантаження кузова баластом можна проводити тільки після приєднання котка до тягача і зняття домкратів. 4.3.7.9. Відчіпляти причiпний коток дозволяється після зупинки тягачА. При цьому передбачають заходи проти його перекидання. Відчiпляти пневмоколісний коток без розвантаження баласту забороняється. 4.3.7.10. Під час укочування причiпними котками забороняється рух тягача заднiм ходом. 4.3.7.11. Відстань між бровкою насипу і ходовою частиною тягача повинна бути не менше 1 5 м при цьому необхідно слідкувати за тим щоб край вальця котка не наближався до бровки ближче 500 мм. 4.3.7.12. Машинiсту котка забороняється залишати машину не заглушивши двигун. 4.3.8. Асфальтоукладачi 4.3.8.1. При укладанні асфальтобетонних покриттiв iз застосуванням асфальтоукладача необхідно дотримуватися таких вимог: під час завантаження бункера асфальтоукладача забороняється знаходитися поблизу бокових стінок бункера щоб уникнути опіків гарячою сумішшю; при роботі вигладжуючою плитою з підігрівом необхiдно стерегтися дотику до кожуха який знаходиться над нею; до опускання навісної частини оператор повинен переконатися у відсутності людей позаду машини. 4.3.8.2. Розпалювання пальника для підігрівання вигладжуючої плити необхідно проводити в такому порядку і з дотриманням таких застережень: в лоток пальника покласти мотлох або бавовняні кінці змочені гасом і обережно запалити їх факелом але не сірником заздалегідь закривши кран паливопроводу; коли змійовик достатньо нагріється через 5-6хв. поступово відкрити кран паливопроводу так щоб струмiнь палива спочатку був слабким і при горінні пальника доводився поступово до необхідної інтенсивності. Забороняється пуск зразу великої кількості паливА. Розпалювання і регулювання форсунки роблять знаходячись збоку. Забороняється залишати без нагляду працюючу систему підігріву. 4.3.9. Автогудронатори 4.3.9.1. Під час роботи на автогудронаторі крім дотримання вимог зв’язаних з експлуатацією і обслуговуванням автомобілів необхідно дотримуватися додаткових вимог зв’язаних з механізованим прийманням і роздачею в’яжучих матеріалів. 4.3.9.2. До наповнення цистерни необхідно: автогудронатор встановити на горизонтальному майданчику і загальмувати; переконатися у відсутності застиглого в’яжучого в трубопроводі і приймальному шланзі; перевірити надійність з’єднань в трубопроводі і приймальному шланзі; перевірити і усунути засміченість фільтра в приймальному шланзі; перед підключенням редуктора переконатися в тому що насос провертається вручну і якщо обертання ускладнено розігріти застигле в’яжуче в насосі переносною форсункою. 4.3.9.3. Наповнювати цистерну слід тільки через фільтр при малих або середніх обертах насоса до 3/4 об’єму. 4.3.9.4. Забороняється наливати в цистерну розігріті в’яжучі якщо в ній чи в системі розподілу є залишки води. Забороняється також розріджувати в’яжучий матеріал в цистерні і знаходитися під наповненою цистерною. 4.3.9.5. Перед виїздом з бази необхiдно перевірити надійність кріплення розподільних труб і ручного розподільника. 4.3.9.6. Перед запалюванням форсунки необхідно перевірити надійність приєднання паливопроводу справність подачі палива тиск в паливному бачку а також відсутність крапель і підмоклих мiсць бітуму в топці. 4.3.9.7. Вимоги безпеки при розпалюваннi форсунки викладенi в п. 4.3.8.2. 4.3.9.8. При підігріванні в’яжучого матеріалу в цистерні автогудронатора забороняється: розпалювати пальники і робити підігрів якщо в’яжуче покриває жарові труби шаром менше 200 мм; розпалювати пальники якщо цистерна залита повністю і немає вільного об’єму для розширення в’яжучого внаслідок нагрівання; нагрівати в цистерні обводнене в’яжуче; заправляти паливний бак форсунок бензином лiгроїном замість гасу. 4.3.9.9. Забороняється підіймати розподiльні труби після розливання в’яжучого до переключення на циркуляцію. 4.3.9.10. До початку розливання в’яжучого матеріалу слід загасити форсунки і закрити вентилі трубопроводу подачi палива. 4.3.9.11. При розливаннi бітуму з розподільного шланга забороняється кому-небудь крім машиніста знаходитися ближче 15 м від місця розливання. При цьому водiй повинен знаходитися з навiтряного боку. При перервах в роботі сопло розподільної труби повинно бути опущено вниз. 4.3.9.12. Забороняється глушити запобіжний клапан бака паливної системи для підігрівання в’яжучого. 4.3.9.13. При використанні ручних гудронаторів необхідно дотримуватися таких вимог: забирання бітуму з котла в гудронатор роблять за допомогою насосА. Забороняється наповнювати гудронатор ковшами відрами тощо; у разі виявлення просочування бітуму в місцях з’єднання частин бiтумопроводу необхiдно припинити роботу і усунути несправність; в зоні розливання бітуму з розподільного шланга не повинно бути сторонніх осіб; під час перерви в розливанні сопло розподільного шланга необхідно опустити. 4.3.10. Машини для заливання тріщин в асфальтобетоні 4.3.10.1. При роботі машин і устаткування для заливання тріщин в асфальтобетонному покритті ЕД-10 необхідно дотримуватися таких вимог: транспортна швидкість не повинна перевищувати 45км/год; температура розігрівання мастики або бітуму не повинна перевищувати 170оС. 4.3.10.2. Розпалювання пальників виконувати в такій послідовності: дати тиск повітря в паливний бачок 0 3-0 35 мПа по манометру на бачку ; відкрити вентилі краників на гребінці бачка і після наповнення коритець пальників гасом 20-30см3 знову закрити; в коритце покласти ганчір’я і підпалити його факелом; після 2-3-хвилинного прогрівання змійовиків пальників поступово відкрити вентилі на гребінці паливного бачка; при розпалюваннi пальників щоб уникнути опіків від зворотного удару забороняється стояти проти жарових труб. Наступну подачу палива роблять згідно з розгорянням пальникіВ. При нормальній роботі пальника горіння має бути червоно-синім полум’ям без кіптяви. 4.3.10.3. Для гасіння пальників необхідно: перекрити вентилі на гребінці паливного бачка; припинити роботу компресора і випустити повітря з системи. 4.3.10.4. Перед заповненням цистерни мастикою або бітумом необхідно надійно закріпити шланг в горловині та відкрити верхні люки. 4.3.10.5. Роботу при заливаннi дозволяється виконувати в брезентовому спецодязі рукавицях і взутті з міцною підошвою. 4.3.10.6. Слідкувати за тим щоб під час заповнення цистерни бітумом в ній не було води. 4.3.10.7. Щоб уникнути попадання вологи в жарові труби по закінченні роботи пальників треба закривати витяжний люк кришкою. 4.3.10.8. Перед включенням насоса необхідно провернути трансмiсiю заводною рукояткою через двигун автомобіля і лише після того як насос буде вільно провертатися його можна включити. 4.3.10.9. Забороняється прогрівати мастику або бітум в цистерні при рівні в’яжучого над нагрівачем менше 200 мм. 4.3.10.10. Забороняється прогрівати бітум під час заливання тріщин а також коли машина рухається. 4.3.10.11. При роботі заливальника швів необхідно постійно слідкувати за станом запобiжних клапанів в системі подачі стислого повітря. Робота при зламаних клапанах забороняється. 4.3.10.12. Забороняється знімати кришку при наявності повітря в ємкості заливальника. 4.3.10.13. Забороняється ремонтувати або регулювати вузли змішувального агрегата чи компресора під час роботи двигуна. 4.4. Експлуатація силового устаткування що застосовується на дорожнiх роботах 4.4.1. Пересувні компресорні станції 4.4.1.1. Регламентація складу контрольно-вимірювальної і запобiжної апаратури на повітрозбiрній системі компресорної станції далі-компресор порядок змісту КВП терміни і порядок проведення перевірок огляду і випробувань викладені в “Правилах будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском” ДНАОП 0.00-1.07-94. 4.4.1.2. Компресор слід розташовувати на горизонтальних майданчиках в затінених сухих і беспорошних місцях при цьому колеса їх повинні бути пiдклинені закріплені . При встановленні компресора на тривалий час над ним необхідно влаштувати навіс. 4.4.1.3. Встановлювати компресори поблизу джерел відкритого вогню і горючих газів забороняється. 4.4.1.4. Ацетиленові генератори і балони із стислими газами можуть знаходитися від працюючих компресорів на відстані не ближче 10 м. 4.4.1.5. Перед кожним пуском компресора необхідно відкрити роздавальні вентилі і продувні крани на повітрозбiрнику і проміжному холодильнику. При досягненні нормальної кiлькостi обертів крани слід закрити і компресор перевести на робочий режим. Запуск компресора при закритих роздавальних кранах повітрозбiрника забороняється. 4.4.1.6. Перед приєднанням вiдбійних молотків до шлангів останні необхідно продути стислим повітрям для вилучення вологи мастила і пилу. 4.4.1.7. З’єднання шлангів з роздавальними вентилями і пневматичними інструментами повинно бути надійним і не повинно допускати витоку повітря. 4.4.1.8. Змащувати ремонтувати і замінювати піки або лопаточки вибійного молотка має право тільки машиніст компресора. 4.4.1.9. Для усунення небезпеки вибуху компресорної станції необхідно забезпечити: нормальну роботу системи проміжного охолоджування; подачу незабрудненого повітря; мастіння циліндрів мастилом марка якого вказана в паспорті; періодичне вилучення з повітряної системи мастила і води шляхом продувки повітрозбiрника мастиловодовилучателів і холодильникіВ. При кожній зупинці станції проведення цієї операції обов’язкове; правильний режим роботи повітрозбiрника виключення випадків перевищення тиску понад допустимий; промивання деталей компресора гасом з подальшим протиранням і сушінням. Забороняється промивати деталi компресора бензином. 4.4.1.10. Транспортування компресора автомашиною треба робити на жорсткому зчепленнi зі швидкістю що не перевищує 30км/год при безупинному спостереженні за ним. 4.4.2. Пересувні електростанції 4.4.2.1. Перед перевезенням електростанції слід оглянути її ходову частину зробити необхідні кріплення перевірити надійність зчіпного пристрою і аварійного що страхує тросу. 4.4.2.2. Транспортування електростанції автомашиною треба робити на жорсткому зчепленнi із швидкістю не вище 50км/год з незаправленими паливними баками. 4.4.2.3. Перевозити електростанцію з працюючим двигуном забороняється. 4.4.2.4. Пересувна електростанція повинна бути встановлена на рівному очищеному від будівельного сміття і горючих матеріалів майданчику і загальмована колісними пiдпорами. Електростанцію необхідно захистити від прямих сонячних променів і заземлити. 4.4.2.5. При встановленні двох електростанцій відстань між ними повинна бути не менше 15 м. 4.4.2.6. Плавкі запобіжні вставки повинні відповідати максимальній потужності генераторА. Користуватися саморобними запобіжниками замість калiброваних забороняється. 4.4.2.7. Вмикати і вимикати електричний струм в мережу споживачів допускається по встановленому сигналу. Підключати споживачі можна тільки перконавшись в нормальній роботі електростанції і перевіривши відповідність потрібнiй напрузi. 4.4.2.8. Електростанція повинна бути укомплектована засобами пожежогасіння: два вуглекислотних вогнегасники ВВ-5 запас сухого піску з лопатою кошма або брезент розміром 1 5х1 5 м. 4.4.2.9. При перевірці електростанції головний рубильник на розподільному щиті повинен бути вимкнений. 4.4.2.10. Заправка паливом мастилом і водою може проводитися після зупинки двигуна. 4.4.2.11. Передбачені відгороджувальні прилади кришки ковпаки тощо повинні бути надітими і щільно закріплені. 4.4.2.12. Після пуску двигуна коли він достатньо прогріється необхідно плавним поворотом рукоятки реостата довести напругу до номiнальної для цього поступово вводять навантаження і підтримують номiнальну частоту обертання двигуна. 4.4.2.13. При появі ознак ненормальної роботи електростанції яку неможливо усунути шляхом регулювання напруги її необхідно зупинити і не запускати до усунення несправностей. 4.4.2.14. Необхідно негайно зупинити роботу станції у випадках: порушення нормального режиму роботи двигуна трансмiсiї генератора і збудника; кипіння води в радiаторі; підвищення температури підшипників генератора і збудника вище 80оС а обмоток генератора і збудника   вище 95оС; iскріння щіток на кільцях генератора і на колекторі збудника; появи диму чи запаху ізоляції; при виявленні слідів попадання палива чи мастила на магнето. 4.5. Вантажопідiймальнi механізми та допоміжні пристрої 4.5.1. Загальні вимоги 4.5.1.1. Улаштування і безпечна експлуатація вантажопідiймальних механізмів і допоміжних пристроїв включаючи крани-екскаватори що оснащені гаком або електромагнiтом вантажозахватні органи вантажозахватні пристрої тара для перенесення і люльки для піднiмання людей повинні відповідати вимогам “Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідiймальних кранів”. ДНАОП 0.00-1.03-93. 4.5.1.2. Відповідно до пп. 7.41 7.44 і 7.47 ДНАОП 0.00-1.03-93 наказом по підприємству повинні бути призначені інженерно-технічні працівники відповідальні за безпечну експлуатацію вантажопідiймальних машин за утримання вантажопідiймальних машин у справному стані і відповідальні за безпечне проведення робіт по переміщенню вантажів кранами. IТП відповідальні за безпечне проведення робіт по переміщуванню вантажів повинні бути призначені в кожному цеху на кожному будівельному майдан- чику ділянці і в кожній робочій зміні. 4.5.1.3. Відповідно до вимог Правил Держнаглядохоронпраці власник підприємства зобов’язаний: розробити і видати на місця проведення робіт вантажопідiймальними машинами проекти проведення дорожньо-будівельних і монтажних робіт технологічні карти складування вантажів та інші технологічні регламенти; ознайомити під розписку з ПВР і технологічними регламентами кранівників IТП стропальників і відповідальних за безпечне виконання робіт кранами; забезпечити стропальників випробуваними і промаркованими вантажозахватними пристроями і тарою відповідної вантажопідйомності; в кабіні крану крім інструкції по безпеці праці кранівника повинен бути вивішений список вантажів що переміщаються кранами iз зазначенням їх маси і схеми стропування. Кранівникам і стропальникам обслуговуючим стрілові крани такий список повинен бути виданий на руки; забезпечити можливість випробування обмежувача вантажопідйомності вантажопідiймальних машин точно зваженим вантажем в терміни встановлені заводом-виготовлювачем чи власником машини; опломбувати або закрити на замок двері охоронної панелі баштового крана а також опломбувати релейний блок обмежувача вантажопідйомності стрілових самохідних кранів; забезпечити утримання кранового рейкового шляху у справному стані. 4.5.1.4. Перед початком роботи машиніст крана зобов’язаний переконатися в справності всіх механізмів і вузлів крана. При виявленні під час огляду і випробувань крана несправностей що перешкоджають безпечній роботі машиніст зобов’язаний не приступаючи до роботи усунути несправності а в разі неможливості зробити це своїми силами доповісти про несправності особі відповідальній за утримання вантажопідiймальних машин в справному стані. 4.5.1.5. Робота вантажопідiймальних машин по піднiманню і переміщенню вантажів повинна вестися відповідно до ПВР і технологічних карт під безпосереднім керівництвом сигнальника за встановленими сигналами. Піднiмання вантажу на який відсутня схема стропування треба проводити в присутності і під керівництвом особи відповідальної за безпечне ведення робiт по перемiщенню вантажiв кранами. 4.5.1.6. Пiднiмання вантажу на який вiдсутня супровідна документацiя iз визначенням його маси можна вести тiльки пiд керiвництвом осiб вiдповiдальних за безпечне виконання робiт після встановлення ними маси вантажу. Визначення маси вантажу шляхом пробного піднiмання його краном заборонено. 4.5.1.7. При виконаннi робіт по піднiманню і переміщенню вантажів вантажопідiймальними машинами необхiдно дотримуватися вимог що викладенi в п. 7.91 і 7.92 “Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідiймальних кранів”. 4.5.1.8. Піднiмання і переміщення вантажів кількома кранами дозволяється в окремих випадках. При цьому робота повинна виконуватися тiльки відповідно до проекту чи технологічної карти які виключають перевантаження будь-якого з кранів і встановлюють номенклатуру необхідних вантажозахватних пристроїв схеми стропування послідовність операцій положення вантажних канатів тощо під безпосереднім керівництвом особи відповідальної за безпечне переміщення вантажів кранами. 4.5.1.9. Перед опусканням гака нижче звичайного при піднiманнi-опусканнi вантажу з траншеї чи котловану машиніст крана повинен заздалегідь переконатися шляхом опускання незавантаженого гака що при нижньому положенні гака на барабані залишиться не менше 1 5витка канату. 4.5.1.10. При піднiманнi вантажу близького по масі до гранично допустимого для даного вильоту стріли необхiдно спочатку підняти вантаж на висоту 100 мм і лише переконавшись в стійкості крана і справності гальма продовжувати піднiмання на потрібну висоту. 4.5.1.11. Машиністові крана забороняється: допускати до обв’язки або зачеплення вантажу випадкових осіб що не мають посвідчення стропальника зачіплювача а також застосовувати немарковані вантажозахватні пристрої; опускати стрілу з вантажем якщо це не передбачено технічною характеристикою крана; підіймати вантаж маса якого перевищує вантажопідйомність крана для даного вильоту стріли. 4.5.1.12. Забороняється горизонтальне підтягування або перекочування вантажу за допомогою механізму піднiмання якщо при цьому не зберігається прямовисне положення вантажного полiспасту. Заборонено використовувати для цих цілей механізми повороту і пересування крана. 4.5.2. Пневмоколісні та гусеничні крани 4.5.2.1. Стрілові самохідні крани повинні працювати на добре спланованому твердому грунті. Фактичний тиск на грунт не повинен перевищувати допустимого для даного типу грунту. При недостатньо надійних грунтах чи при надмірному їх зволоженні крани повинні працювати на настилі iз залізобетонних плит чи шпал на сланях . 4.5.2.2. Не дозволяється встановлення кранів на свіжонасипаному неутрамбованому грунті а також на майданчику з уклоном що перевищує зазначений в паспорті. 4.5.2.3. При роботі пересувного крана поблизу укосу насипу або виїмки котловану необхідно слідкувати за мінімально допустимими відстанями від виносної опори до бровки виїмки які не можуть перевищувати зазначених в табл. 3. Таблиця 3 Грунт ненасипний Глибина виїмки піщаний і гравійний супіщаний суглинистий глинистий лесовий сухий Відстань по горизонталі від підошви укосу до найближчої опори м 1 1 50 1 25 1 00 1 00 1 00 2 3 00 2 40 2 00 1 50 2 00 3 4 00 3 60 3 25 1 75 2 50 4 5 00 4 40 4 00 3 00 3 00 5 6 00 5 30 4 75 3 50 3 50 4.5.2.4. При встановленні крана на робочому майданчику його необхідно загальмувати ручним гальмом і вжити заходів проти можливого неконтрольованого переміщення під дією вітру чи завдяки уклону місцевості. 4.5.2.5. При переміщенні піднятого вантажу шляхом пересування стрілового крана маса вантажу не повинна перевищувати зазначену в паспорті для такого випадку. При цьому напрям стріли повинен збігатися з напрямом руху а вантаж треба підняти на висоту не менше 500 мм над перешкодами що зустрічаються. 4.5.2.6. При необхідності використання для стрілового самохідного крана виносних опор його треба встановити на всі виносні опори і під них мають бути підкладені міцні і стійкi підкладки. В процесі роботи необхідно перiодично контролювати стан опор і у разі їх ослаблення відновлювати їх упирання в грунт. 4.5.2.7. Встановлення стрілового самохідного крана треба виконувати таким чином щоб при роботі відстань між поворотною платформою крана при будь-якому його положенні і будівлями штабелями вантажів та іншими предметами була не менше 1000 мм. 4.5.2.8. Кожного разу починаючи роботу після введеня в дію крана на новому місці необхідно переконатися в стійкостi крана піднявши на висоту 100-200 мм найбільший для даної партії вантаж при відповідному вильотi стріли. 4.5.3. Крани щоглові 4.5.3.1. Для огляду і змащування верхнього вузла кріплення стріли до щогли крана до неї повинні бути надійно прикріпленi сходи. Необхідно слідкувати щоб перекладини сходів не були слизькими. 4.5.3.2. Всі роботи по змащуванню і ремонту блокового вузла на щоглі моторист повинен виконувати в монтажному поясі пристебнутому страховим фалом за щоглу. 4.5.3.3. Дерев’яні щогли повинні мати п’ятикратний запас міцностi. При застосуванні щогл з двох чи трьох колод стики останніх необхідно розташовувати врозгін а колоди єднати між собою скобами і хомутами. 4.5.3.4. В районі дії щоглового крана повинна бути встановлена захисна зона радіусом не менше 7 м замiряючи від центру щогли що має бути позначена сигнальними огорожами по ГОСТ 23407-78“Ограждения инвентарные строительных площадок и участков производства строительно-монтажных работ. Технические условия”. Забороняється проїзд прохід і розташування людей в цій зоні під час опускання чи піднiмання вантажу. 4.5.3.5. Кабіна моториста обслуговуючого лебідку щоглового крана повинна бути розташована не ближче 7 м від щогли при висоті піднiмання вантажу до 20 м і не ближче 10 м при висоті піднiмання вантажу понад 20 м. Розміщення кабіни повинно забезпечувати мотористу видимість навантаження матеріалів внизу і розвантаження платформи нагорі. 4.5.3.6. При піднiманнi опусканнi вантажів поблизу фасаду будови на якому є прорізи чи частини що виступають або поблизу зовнішнього риштування треба зробити суцільну обшивку фасадної стіни чи риштування на всю висоту піднiмання і на ширину відповідну найбільшим розмірам вантажу що переміщається. 4.5.3.7. Для піднiмання дрібноштучних і котючих вантажів повинна використовуватися надійна тара з бортами. 4.5.4. Крани малої вантажопідйомності 4.5.4.1. Крани малої вантажопідйомності до 1 т треба встановлювати на рамі підставі міцно прикріпленої до конст-рукції споруди. 4.5.4.2. Закріплення крана необхiдно перевіряти на початку кожної зміни і перед роботою крана на кожній новій стоянці. 4.5.4.3. Після закріплення крана на новій стоянці треба виконати спробний підйом вантажу відповідного граничній вантажопідйомності даного крана на граничному вильоті стріли з поворотом на 360о. 4.5.5. Автонавантажувачі та тракторні навантажувачі 4.5.5.1. Автонавантажувачі повинні працювати на спланованих і ущільнених майданчиках забезпечених відведенням поверхневих вод. Уклон майданчиків не повинен перевищувати 5о при роботі з вилочним захватом і 3о при роботі зi стрілою. 4.5.5.2. Швидкість руху автонавантажувача без вантажу в межах вантажо-розвантажувального майданчика не повинна перевищувати 10км/год а в межах складських приміщень і усередині цехів   не більше 5км/год. 4.5.5.3. Автонавантажувач повинен мати справний змінний вантажозахватний механiзм. При навішуванні на автонавантажувач вилочного захвату необхідно переконатися в тому що лапи захвату розташовані в одній площині і роздвинутi рівномірно від центру каретки на найбільш можливу ширину. 4.5.5.4. Під час складання або розбирання штабеля вантажів в зоні роботи автонавантажувача не повинні проходити шляхи переносу і перевезення вантажів робітниками іншою технікою. 4.5.5.5. Маса вантажу що підіймається не повинна перевищувати встановленої для даного типу вантажозахватного механiзму а при встановленій стрілi маса вантажу що підіймається повинна відповідати місцеположенню гака на стрілі. 4.5.5.6. При пересуванні автонавантажувача забороняється підіймати опускати і нахиляти вантаж. 4.5.5.7. Забороняється перебування робітників на майданчику і на вантажі що переміщується або встановленому на вилочному захваті а також на підніжках і противазі під час руху автонавантажувачА.  4.5.5.8. Транспортувати вантаж заднiм ходом допускається у випадках коли уклон у напрямку руху складає понад 5о але не більше 10о або при переміщенні крупногабаритного вантажу якщо обмежена видимість попереду. При неможливості просуватися задні ходом коли перевозиться крупногабаритний вантаж на допомогу водію автонавантажувача повинен бути виділений сигнальник для управління рухом вперед. При цьому швидкість автонавантажувача не повинна перевищувати 4 км/год. 4.5.5.9. При захваті вантажу необхідно дотримуватися таких вимог: центр маси вантажу має бути розташований посередині вилочного захвату а сам вантаж встановленим до упору в каретку. При цьому звисання вантажу із захвату не може перевищувати 1/3 довжини лап; при піднiманнi каретки рама підйомника встановлюється або прямовисно або з відхиленням назад; не допускається складання вантажів на піддон на висоту більшу ніж висота розміщення захисного приладу водія. Ця вимога не поширюється на одиничний крупногабаритний вантаж; ваговиті і громіздкі вантажі треба міцно прикріпити до каретки або рами вантажопідйомника; не дозволяється підіймати вантаж якщо під ним відсутнiй просвiт необхідний для вільного проходу лап вилочного захвату; забороняється вкладати вантаж краном безпосередньо на захватний прилад автонавантажувача; балони із стислим газом дозволяється вантажити і перевозити автонавантажувачем тільки в спеціальній тарі чи контейнерах. 4.5.5.10. При транспортуванні автонавантажувачем вантажів необхідно дотримуватися таких вимог: вантаж повинен бути піднятий над землею на висоту 300-400 мм; рама вантажопідйомника повинна бути відхилена назад до упору; швидкість пересування не повинна перевищувати 5км/год; забороняється перевозити автонавантажувачем вантаж піднятий над землею на висоту понад 1000 мм; при переміщенні вантажу стрілою автонавантажувача повинні бути вжитi заходи проти його розгойдування. 4.5.5.11. Довгомірні вантажі зі звисами по боках понад 1/3 довжини вантажу можна транспортувати тільки за умов що виключають розвалювання вантажу і падіння з вилочного захвату. 4.5.5.12. При складанні довгомірних вантажів двома автонавантажувачами треба видiлити особу для забезпечення узгодженої і безпечної роботи автонавантажувачів. Вантаж що транспортується треба укласти на прокладки що забезпечують вільний вихід вилочного захвату з-під вантажу. 4.5.5.13. Забороняється підтягати вантаж до краю штабеля пересуванням автонавантажувача та частковим піднiманням одного краю вантажу вилочним захватом. 4.5.5.14. Забороняється переміщати вантаж по штабелю або по майданчику упираючись в нього вилочним захватом. 4.5.5.15. Забороняється підіймати вантаж із підтягуванням і вкладати його із розгойдуванням при підвішуванні вантажу на гак стріли. 4.5.5.16. При експлуатації і обслуговуванні навантажувачів будь-якого типу передусім треба виконувати вимоги безпеки щодо базових машин   колісних і гусеничних тракторів. 4.5.5.17. Під час роботи багатоковшового навантажувача забороняється: знаходитися бiля шнекового живильника та в автомобілi що завантажується цим навантажувачем; працювати навантажувачем зi знятими огорожами. Виконувати навантаження злежалого сипкого матеріалу а також розробляти гравiйнi кар’єри таким навантажувачем заборонено. 4.5.5.18. Для безпечної роботи одноковшових навантажувачів перед початком роботи необхідно: перевірити стан блоково-канатної системи; переконатися в справності автоматичного гальма лебідки; перевірити справність ходової частини і механізмів навантажувача; перевірити стан огорожі кабіни машиніста. 4.5.5.19. Для попередження перекидання навантажувача під час роботи ями і глибокі колії на робочому майданчику повинні бути засипанi і утрамбовані а майданчик повинен бути вирівняний. 4.5.5.20. При експлуатації одноковшового навантажувача забороняється: відкривати двері кабіни висовуватись з неї; входити і виходити з кабіни при піднятому ковші. Для виходу з кабіни ківш необхідно опустити на землю чи поставити стрілу на підвісні гаки і вимкнути привiдний вал. Не допускається стоянка одноковшових навантажувачів із піднятим ковшем; переміщування людей і техніки під піднятим ковшем; розвертатися із завантаженим ковшем. 4.5.5.21. Під час руху навантажувачів по дорогах необхідно виконувати загальні правила безпеки руху транспорту. 4.5.6. Прості вантажопідiймальні механізми 4.5.6.1. Лебідки які застосовуються для піднiмання і переміщення вантажів і устаткування що монтується треба надійно закріплювати на рамах а ті в свою чергу повинні утримуватися якорями. Міцність і стійкiсть якорів слід розраховувати на максимальну вантажопідйомність лебідки або агрегату в склад якого входить лебідкА. Особливу увагу треба звертати на міцність кріплення відвідних блоків лебідки. 4.5.6.2. Для лебідки невеликої вантажопідйомності до 0 5т дозволяється замість якорів застосовувати утримання рами на якій закріплена лебідка вантажем що в 2 рази перевищує вантажопідйомність лебідки. При цьому вантаж повинен бути надійно закрiплений на рамі а передні кінці брусів рами слід упирати в стійкі упори. 4.5.6.3. Відстань по горизонталі від вантажу що підіймається до лебідки має бути: не менше 7 м   при висоті піднiмання вантажу до 20 м; не менше 10 м   понад 20 м. 4.5.6.4. Лебідки які застосовуються при монтажі устаткування і конструкцій повинні мати зубчату або черв’ячну передачу. Застосування лебідок із фрикційною або ремінною передачею для монтажу конструкцій і устаткування масою понад 1 т не допускається. 4.5.6.5. Всі ручні піднімальні лебідки повинні мати гальмо що діє автоматично під впливом вантажу чи безпечнi рукоятки які являють собою з’єднання в одне ціле рукоятки піднімального механізму і гальма. 4.5.6.6. Механізми лебідок з переключенням що використовуються для зміни швидкостi руху вантажу не повинні переключатися або розмикатися самостійно. Треба також виключити можливість переключення їх під дією навантаження. 4.5.6.7. Електричні лебідки з зубчатою передачею від вала двигуна до барабана повиннi бути забезпеченi електромагнiтним гальмом і кінцевими вмикачами. Рубильники магнітні пускачi і запобіжники   запiрними пристроями. 4.5.6.8. При піднiманнi вантажів одночасно двома лебідками їх конструкції повинні підбиратися з таким розрахунком щоб швидкості навивання тросів на барабани лебідок були однаковi. 4.5.6.9. Технічний стан і кріплення лебідок канатів і блоків щодня перед початком робіт повинен перевіряти виконавець робіт чи майстер. 4.5.6.10. Перед початком роботи треба ретельно оглядати блоки вантажні гаки і серги талів і полiспастів. Забороняється застосовувати блоки що мають тріщини і вибоїни на ребордах зношені втулки і осі. 4.5.6.11. Прості канатні і ланцюгові талi повинні мати конструкцію що усуває можливість спадання канату чи ланцюга із талi і заклинювання їх між блоком і обоймою. 4.5.6.12. У здвоєних полiспастах повинен застосовуватися вирівнювальний блок чи вирівнювальний балансир з надійним кріпленням до останнього обох піднімальних канатіВ. Діаметр вирівнювального блоку не повинен бути менше 40% від найменшего діаметру робочих блоків. 4.5.6.13. Диференціальні талi повинні мати самогальмуючі прилади і забезпечувати надійне утримання вантажів на будь-якій висоті як при піднiманнi так і при опусканнi. На талi з зубчатими і черв’ячними передачами поширюються вимоги до гальм що пред’являються до гальм лебідок. 4.5.6.14. При застосуванні талів для піднiмання вантажів їх необхідно прикріпляти до надійної опори у вигляді триноги а в приміщеннях   до балок перекрить. Опори за своєю міцністю повинні відповідати найбільшому зусиллю що може діяти на них при піднiманнi і опусканнi вантажів з урахуванням власної маси талi і можливих додаткових динамічних навантажень. Міцнiсть балок необхідно перевіряти за розрахунками. 4.5.6.15. Ручні домкрати перед застосуванням слід оглянути і випробувати на максимальну вантажопідйомність про що складається відповідний акт. 4.5.6.16. Всі ручні домкрати повинні забезпечуватись безпечними рукоятками що дозволять опускати вантажі тільки при обертанні рукоятки у зворотному напрямку. 4.5.6.17. Всі ручні гвинтові домкрати повинні бути самогальмуючими. 4.5.6.18. Всі ручні гвинтові домкрати повинні мати пристрої що перешкоджають повному виходу гвинта чи рейки з корпусу домкрата. 4.5.6.19. Головки домкратів повинні мати поверхню що запобігає зсковзуванню вантажу що підіймається. 4.5.6.20. Домкрати з електричним приводом повинні мати кінцеві вимикачі в крайньому верхньому і нижньому положеннях. 4.5.6.21. Гідравлічні і пневматичні домкрати повинні мати щільні з’єднання що усувають витiкання повітря чи рідини з циліндрів у процесі піднiмання вантажів. Домкрати цього типу повинні мати спеціальні пристрої зворотний клапан діафрагми що перешкоджають раптовому опусканню штока при ушкодженні труб що підводять або відводять повітря чи рідину. Ці пристрої повинні забезпечувати повільне опускання штока або ж повністю спиняти його рух. 4.5.6.22. При піднiманнi вантажу напрям осі домкрата повинен збігатися з напрямом переміщення вантажу. 4.5.6.23. Звiльнення домкратів з-під піднятого вантажу і їх перестановка допускаються лише після надійного закріплення вантажу в піднятому положенні чи укладення його на стійку опору. 4.5.6.24. Випробування домкратів при їх періодичному технічному огляді повинно проводитися статичним навантаженням що перевищує граничну паспортну вантажопідйомність на 10%. Домкрат повинен знаходитися під цим навантаженням протягом 10хв. причому його гвинти рейки шток мають бути висунені в крайнє верхнє положення. Випробування проводиться щороку. У гідравлічних домкратів до кінця випробування падіння тиску понад 5% не допускається. Результати випробувань вносять в паспорт. 4.6. Монтаж демонтаж навантаження розвантаження та транспортування машин 4.6.1. При монтажу демонтажу важких і громіздких машин і механізмів необхідно дотримуватися викладеного далі: майданчик на якому виконується збирання-розбирання і підготовка устаткування до цих операцій повинен мати достатні розміри щоб виключити скупченість а також повинен бути відгородженим від прилеглої території; лісоматерiал що використовується для підкладок шпальних кліток тощо повинен бути без гнилі і ушкоджень; не виконувати роботи в ожеледь на висоті при вітрі понад 3 бали 5 м/с в тумані під час снігопаду і грози. 4.6.2. Машини та їх вузли під час монтажу необхідно встановлювати стійко на рівній горизонтальній ділянці. Агрегати та вузли машин і механізмів можна підіймати або опускати тільки за допомогою справних вантажопідiймальних пристроїв що оглядаються регулярно стропи талi домкрати лебідки або краніВ. Пристрої і крани повинні мати достатню вантажопідйомність. 4.6.3. Всі вантажопідiймальні засоби що застосовуються при монтажі і демонтажі машин а також при їх навантаженні і розвантаженні необхідно надійно закріплювати на місці їх встановлення. Застосування для цього важелiв та інших найпростіших засобів заборонено. 4.6.4. Для переміщення при монтажно-демонтажних роботах важких вузлів машин і устаткування необхідно використовувати спеціальні візки а в місцях стаціонарного встановлення машин і в ремонтних майстернях   монорейки з талями. 4.6.5. Під час піднiмання і опускання важких вузлів машин і устаткування робітники повинні знаходитися на відстані що забезпечує їх безпеку в разі розриву каната і падіння вантажу який підіймається. 4.6.6. Забороняється знаходитися під устаткуванням що опускається або підіймається . При необхідності прокладки клітi мають бути покладені завчасно або ж після незначного піднiмання вузла який монтується. 4.6.7. Складування вузлів устаткування що монтуються повинно бути стійким і забезпечувати повну безпеку для робiтникiв монтажників та інших працівників. 4.6.8. При перевезенні дорожньо-будівельних машин і устаткування на залізничному рухомому складі їх розміщення і кріплення треба виконувати в точній відповідності з типовими схемами розробленими залізницею. За відсутнiстю типової схеми по перевезенню якого-небудь устаткування його навантаження і кріплення треба зробити відповідно до проекту розробленого на підставі “Технічних умов навантаження і кріплення вантажів” і узгодити з відповідним відділенням залізниці. 4.6.9. Перевезенню по залізниці підлягає тільки габаритний вантаж. 4.6.10. При навантаженні на залізничні платформи дорожнiх машин на колісному або гусеничному ходу без розбирання машини необхідно вкочувати на платформу власним ходом по похилих в’їздах що влаштовують із торцевої сторони платформи і міцність яких повинна бути розрахована на необхідне навантаження а кут нахилу не може перевищувати 15о. 4.6.11. Для втягування на платформу несамохідних машин на колісному ходу необхідно використати лебідку необхідної вантажопідйомності яку встановлюють на платформі або перед платформою і закріплюють за допомогою якоря відповідного обраній вантажопідйомності. Кут нахилу пандуса при цьому допускається до 30о. 4.6.12.  Весь шлях переміщення колісних гусеничних машин при навантаженні по похилому пандусу необхідно підстраховувати підкладанням клинових упорів під заднi колеса знаходячись збоку машини. 4.6.13. При розвантаженні такої машини із платформи необхідно використовувати дві лебідки одна з яких яка скочує встановлюється з боку з’їзду з платформи на відстані що дозволить розміститися машині на прилеглій території а інша що утримує    із протилежної сторони. Лебідки повинні бути достатньої вантажопідйомності і по можливості з однаковою швидкісною характеристикою. 4.6.14. При навантаженні і розвантаженні із залізничних платформ машин і устаткування що не мають ходової частини за відсутністю необхідних вантажопідйомних засобів може бути також застосована тягова лебідка з використанням похилої площини з настилом влаштованим по рублених чи шпальних клітях. 4.6.15. При перевезенні важких самохідних машин екскаваторів бульдозерів котків на вантажних причепах трайлерах їх розміщення також роблять шляхом самостійного в’їзду вкочування за допомогою лебідок по спеціальних похилих трапах укладених в задній частині причепа або ж шляхом навантаження краном на плат форму трайлерА. Трапи і лебідки повинні бути розраховані на необхідне навантаження і надійно закріплені а тягачі і трайлер загальмовані. 4.6.16.  Встановлене на трайлері устаткування за допомогою клинових упорів що встановлюються попереду і позаду і розкріплень з відпаленого дроту повинно бути надійно закріплене на платформі. Причому упори треба болтами кріпити до платформи а кількість розкріплень число ниток в розкріпленні і діаметр дроту мають визначатися розрахунком. 4.6.17.  При транспортуваннi трубного фiнiшера і машини по догляду за бетоном необхідно кожне колесо заклинити і закріпити до настилу автопричепа розкріпленням. 4.6.18.  З урахуванням конструкції і високого розміщення центру ваги фiнiшера і машини по догляду за бетоном швидкість транспортування не повинна перевищувати на грунтовій дорозі 15км/год а на дорозі з твердим покриттям   50км/год. 4.6.19. Маршрут перевезення машин повинен задовольняти таким вимогам: величина поздовжніх уклонів не повинна перевищувати 9 5о а поперечних 2 5о; на маршруті перевезення не повинно бути перешкод у вигляді вибоїн ям канав тощо. 4.6.20. Перевезення самохідних і причiпних машин власним ходом допускається тільки при повній їх справності. Перед цим необхідно ретельно оглянути машину і виконати кріпильні роботи. В дорозі пересування необхідно слідкувати за станом кріплень і виконувати періодичне змащування вузлів машини якщо це передбачено заводом-виготiвником. 4.6.21. Дорожні котки не обладнані кабіною водія не можуть допускатися до перегону своїм ходом по діючих автомобільних дорогах. 4.6.22. При транспортуваннi дорожнiх машин на ділянках доріг з поздовжнiм уклоном понад 6о необхідно забезпечити можливість гальмування для чого при затяжних спусках застосовувати крім гальм гальмування двигуном. 4.6.23. Буксирування причiпних машин на крутому узвозі рекомендується на довгому стальному канаті. При цьому тягач в’їжджає на узвіз без причiпної машини і втягуває її переміщуючись по ділянці з невеликим уклоном. 4.6.24. При транспортуваннi пересувних машин по маршруту з поперечним ухилом що перевищує 3о необхідно перевірити стійкість машин проти поперечного перекидання. Особливої обережності необхідно дотримуватися при транспортуваннi екскаваторів зміщувачів і пересувних каменедробильно-сортувальних агрегатів. 4.6.25. До перевезення важких машин необхідно ознайомитися з штучними спорудами на шляху і визначити їх фактичну вантажопідйомність а також висоту шляхопроводів і тунелів. 4.6.26. Перевозити важкі машини через штучні споруди дозволяється тільки в присутності представника дорожньо-експлуатаційної організації що експлуатує ці споруди або при попередньомуодержанні дозволу цієї організації. 4.6.27.  При перевезенні ваговитих машин і їх вузлів в кузові автомобіля перебування людей в цьому кузові забороняється. Швидкість транспортування не повинна перевищувати 25км/год. 4.6.28. В разі виникнення по шляху пересування несправностей самохідних машин що перебазовуються чи тягачів що буксирують місце зупинки необхідно огородити вдень червоними прапорцями а з настанням темряви червоними ліхтарями по габариту. 4.6.29. Перевезення машин через крижані переправи допускається тільки після перевірки товщини криги і розрахунку його спроможності витримати відповідну вагу. 4.7. Експлуатація машин у зимовий час 4.7.1. За температури зовнішнього повітря нижче 0оС експлуатація будівельних і дорожнiх машин наказом по підприємству переводиться на зимовий режим. 4.7.2. В цих умовах відповідно до вимог інструкцій по експлуатації заводів-виготiвників роблять заміну змащувальних мастил палива і рідин що охолоджують двигуни на зимові марки. При цьому необхідно враховувати що: антифриз В-2  етиленглiколь отруйний а водоспиртові рідини пожежонебезпечні; при нагріванні антифриз та інші низькозамерзаючі рідини розширюються а водоглiцеринові суміші спінюються тому заповнювати системи охолодження машин слід лише на 96% об’єму і необхідно вживати особливі запобіжні заходи при відкриваннi пробки радiатора; зливання води з системи охолодження двигунів на покриття під машину неприпустиме. 4.7.3. З метою попередження простудних захворювань від переохолодження в зимовий час у персоналу що обслуговує дорожньобудівельну й іншу техніку власник підприємства зобов’язаний: до початку зимового сезону провести роботи по утепленню кабін управління забезпечити справність системи обiгріву кабіни за допомогою повсті чи дерев’яного настилу утеплити підлогу ліквідувати або закрити щілини . Температура повітря кабіни має бути не нижче 15оС. 4.7.4. Для підтримання належного рівня безпеки руху всі дорожньо-будівельні і підйомно-транспортні машини на пневмоколiсному ходу до початку зимового сезону повинні бути укомплектованi пристроями для підвищення прохідності по снігу та полою. 4.7.5. Для попередження замерзання і запотівання скла кабіни машин треба забезпечити обігрівачами скла солевим розчином на гліцериновій основі тощо. 4.7.6. Шибки кабіни машиніста екскаватора обладнаного пристроєм ударної дії для пушення мерзлого грунту повинні мати запобіжний пристрiй наприклад у вигляді огородження вiкон iз металевої сітки. 4.7.7. При обслуговуванні машин забороняється: переливати антифриз за допомогою шланга засмоктуючи його ротом; застосовувати відкритий вогонь для відігрівання радiаторів і паливо-розподільної апаратури; застосовувати в чистому вигляді ефір для запуску холодного двигуна; замінювати суміші що замерзають за низьких температур розчинами солей гасом чи дизельним паливом. 4.7.8. Пересування екскаватора під час ожеледиці допускається тільки в тому випадку коли будуть вжитi заходи проти ковзання його гусениць посипання дороги піском шлаком тощо . 4.7.9. Рушати із місця змінювати напрям руху і зупиняти машини на укочених або обледенілих дорогах необхідно лише плавно не допускаючи пробуксовування коліс гусениць . 5. БЕЗПЕКА ПРАЦI ПРИ ВИКОНАННI РОБІТ 5.1. Вимоги безпеки праці при будівництві земляного полотна автомобільних доріг 5.1.1. Вирубування трелювання розкряжуван-ня лісу 5.1.1.1. Вирубування лісу і чагарника його трелювання та розкряжування на смузі відводу землі для будівництва автомобільної дороги необхiдно виконувати відповідно до проекту виробництва робіт СНиП 3.06.03-85“Автомобильные дороги” “Правил з охорони працi в лiсовiй деревообробнiй промисловостi та лiсовому господарствi” НАОП 3.0.00-1.01-85і “Правил з охорони праці при розвідувальних роботах i проектуванні автомобільних доріг” НАОП 6.1.00-1.02-86. 5.1.1.2. Коли застосувують вибуховий метод корчування пнів чагарника а також при дробінні великих валунів необхiдно керуватися “Єдиними правилами безпеки при вибухових роботах”. ДНАОП 0.00-1.17-92. 5.1.1.3. В зоні вирубування дерев на відстані 50 м від межi вирубування в усіх напрямках треба встановити спеціальні переносні попереджувальні знаки єдиного типу “Прохід і проїзд заборонений! Вируб лісу”. Відповідальність за правильне встановлення попереджувальних знаків їх своєчасне переміщення і розстановку сторожових постів покладається на керівника робіт виконроба майстра . 5.1.1.4. Робітники зайняті на вирубці лісу прибиранні снігу бiля дерев і підготовці лісосік до вирубування мають бути забезпечені захисними касками. 5.1.1.5. До початку вирубування дерев звалювальники повинні підготувати інструмент і пристрої клини вилки багри мотузки блоки що забезпечують безпеку робіт. Для повалення лісу в зимовий час необхідно заздалегідь ущільнити сніг навкруги дерев що валяться і протоптати доріжки під кутом 45о від дерева довжиною 4-5 м для забезпечення швидкого відходу від дерева в момент його падіння. 5.1.1.6. Рубання дерев діаметром понад 300 мм необхідно виконувати тільки шляхом підпилювання або підрубування з наступним спилюванням. Підпилювання або підрубування допускається робити тільки з тієї сторони в яку намічено повалення дерева але не з двох чи декількох сторін. Глибина підпилювання або підрубування рiвних дерев повинна складати не менше ј товщини комлю їх нижня площина має бути перпендикулярною до осі дерева а верхня сторона підрубки   утворювати кут з нижньою площиною 35-40о. При підпилюваннi двома паралельними розрізами відстань між ними повинна складати не менше ѕ глибини підпилу. 5.1.1.7. Площина спилювання завжди має бути розташована ви-ще нижчої площини підрубки і знаходитися на рівні верхньої кромки підрубки. Щоб уникнути удару комлем падаючого дерева забороняється спилювати дерево на рівні нижчого краю підрубки. Підпилювання повинно бути горизонтальним щоб уникнути передчасного зсковзання комля в бiк скосу. 5.1.1.8. Дерева що мають нахил звалюють у бік їх нахилу. Щоб уникнути сколу при падінні дерева підрубку треба робити глибиною не менше 1/3 товщини комля. 5.1.1.9. Перед поваленням гнилих i сухостiйних дерев необхiдно перевiрити жердиною їх мiцнiсть. Такi дерева слiд звалювати пiдпилюванням а не пiдрубуванням. 5.1.1.10. До виходу на підрубку недопилювання здорових дерев може бути не бiльше 20-30 мм сухостiйних гнилих і дуплуватих дерев   40-50 мм. Забороняєтся пропилювати дерево наскрізь. 5.1.1.11. У початковий момент падіння дерева звалювальник і його помічник повинні відійти на відстань 4-5 м по заздалегідь підготовлених доріжках. 5.1.1.12. Забороняється групове батарейне вирубування дерев шляхом збивання одного чи декількох підпилених дерев іншим деревом. 5.1.1.13. Забороняється повалення дерева на сусідні дерева за винятком робіт по підготовці лісосiк вибіркових і поступових засік. 5.1.1.14. Забороняється звалювання лісу одним звалювальником без помічника: при розробленні буреломних лісосiк і горільників; при вибіркових засіках; при зустрічному вітрі силою понад 3 бали; зимою при глибині снігового покриву 500 мм і більше; на схилах крутiстю понад 15о; при поваленні великих діаметром на висоті грудей 300 мм і більше дерев без спеціальних механічних пристроїв; при вирубці трухлявих сухостійних та інших “небезпечних” дерев. 5.1.1.15. Знімати завислi при падінні дерева можна тільки під керівництвом майстра чи бригадира одним з таких методів: зштовхувати за допомогою мотузки та багра; за допомогою коловороту лебідки або трактора; переміщуванням комля дерева вбік за допомогою важiля. При цьому всі працюючі повинні знаходитися з одного боку стовбура. 5.1.1.16. При знiманнi завислого дерева забороняється: рубати дерево на якому воно зависнуло; обрубувати сучки на якi спирається зависле дерево; збивати зависле дерево звалюванням на нього іншого дерева; підрубувати комель або пень. 5.1.1.17. Примусове звалювання дерева застосовуєтся в тих випадках коли при недопилюваннi на 20-30 мм дерево не падає і його треба звалювати в сторону протилежну природному нахилу. Примусове звалювання роблять за допомогою клину що забивають у пропил або звалювального вилка який насаджений на тичину довжиною 5  6 5 м. 5.1.1.18. Вирубування лісу в гірській місцевості виконується від початку схилу до шпиля а звалюють дерева верхівками під гору. Забороняється провадити будь-якi роботи нижче місця вирубування дерев по цьому схилу. 5.1.1.19. Звалювати ліс на засніжених або кам’янистих схилах дозволяється після усунення можливості обвалу. 5.1.1.20. Забороняється рубання лісу при вітрі силою понад 3 бали 5 м/с у гірських умовах 5балів 10 м/с а також у нічний час і при видимості менше 50 м. 5.1.1.21. Для попередження обривів проводів зв’язку і ліній електропередач падаючим деревом необхідно за допомогою тросу або мотузкових вiдтяжок не менше двох відтягти дерево вбік вiд проводіВ. Вiдтяжки прикріпляються до дерева до початку його підрубування. 5.1.1.22. Забороняється залишати незваленим підрублене і недопилене дерево після закінчення роботи при перервах у роботі та переходити до вирубування інших дерев. 5.1.1.23. Обрубування сучків дозволяється виконувати на дереві що стало лежить на землі на відстані не менше 50 м від місця повалення дерев i знаходячись на протилежнiй стороні хлиста i щодо сучкiв що обрубуються. Забороняється обрубувати і спилювати сучки стоячи на зваленому дереві. Обрубувати сучки зi звалених дерев необхiдно у напрямку від комля до верхiвки. Забороняється обрубувати сучки в зворотному напрямку а також оббивати обухом сокири мертві сучки на які спирається дерево. 5.1.1.24. Не зайняті обрубкою сучків робітники повинні знаходитися на відстані не менше 5 м від обрублювальника. 5.1.1.25. Трелювати ліс дозволяєтся на дільницях що знаходяться не ближче 50 м від місця повалення дерев або обрубування сучків. При всіх засобах трелювання забороняється працювати на непідготовлених трелювальних волоках. 5.1.1.26. На шляху трелювальних тракторів дерева підрост чагарник та інші перешкоди треба прибрати а купини і пнi зрізати врівень з землею. При трелюванні тракторами ширина трелювальних волоків має бути не менше 5 м. 5.1.1.27. Розкряжування хлистів треба робити на розчищеному робочому місці. Хлист перед розкряжуванням має лежати на підкладках. Кантування хлистів підняття і складування на підкладки виконують тільки за допомогою важелів аншпугів цапин. 5.1.1.28. Основні вимоги безпеки що пов’язані з використанням мотопили зводяться до таких: під час запуску двигуна ланцюг пилки треба вимкнути і включати його слід при самих малих обертах; під час запуску двигуна ременем не можна його намотувати на руку; не можна заправляти ремінь в прорізь заводного шкiва більше ніж на 10-15 мм; під час запуску двигуна не допускається ставити мотопилу на ненадійні слизькі і нестійкі предмети; перед початком розпилювання необхідно зробити упор у дерево упорним сектором мотопили; щоб уникнути “розносу” двигуна оберти додають тільки при контакті ланцюга з деревом. 5.1.1.29. Загальні вимоги при роботі електропилами викладені в гл. 3 цих Правил. 5.1.2. Підготовчі роботи 5.1.2.1. Повітряні лінії зв’язку і електропередач кабельні лінії трубопроводи та інші комунiкації і споруди переносять у відповідності до вимог СНиП III-4-80* “Правила производства и приемки работ. Техника безопасности в строительстве” за наявності проекту виконання робіт. Перенесення чи перебудова комунiкацій повинні здійснювати спеціалізовані організації. 5.1.2.2. При проведенні підготовчих робіт найбільш потенційно небезпечними є роботи що пов’язані із кущорізами викорчовувачами пнів і розпушувачами грунту. 5.1.2.3. Перед початком роботи кущоріза необхідно переконатися у справності машини звернути особливу увагу на кріплення навісного устаткування до трактора надійність і міцність огорож якi забезпечують машиніста від ударів деревами що ним зрізуються і стан крiплення ножiв. 5.1.2.4. Фронт роботи кущорiза має бути заздалегідь очищений від каменів пнів а також від дерев діаметр яких на лінії зрізу перевищує 200 мм. 5.1.2.5. Кущорізом забороняється: зрізати дерева якi скривлені та нахилені назустріч руху машини; працювати на заболочених дільницях до їх осушення ; працювати в дуже пересіченій місцевості байраки тощо ; працювати після сильних дощів. 5.1.2.6. Під час роботи кущорізу необхідно дотримуватися таких вимог: дерева треба зрізати на рівні 30-50 мм від поверхні землі не допускаючи понад трьох наїздів на дерево; навісне устаткування піднiмати і опускати тільки після повної зупинки трактора; працювати тільки зi справною захисною огорожею. Щити і бруси огорожі не повинні зменшувати поля видимості машиніста; якщо чагарник і дерева що потрапили в гусениці та інші частини агрегату не відкидаються під час руху трактора необхідно негайно зупинити машину та звільнитися від них; підсобні робітники які переміщують зрізані дерева повинні знаходитися не ближче 25-30 м від місця роботи кущорізу; при одночасній роботі двох кущорізів кожному з них відводять самостійну ділянку які знаходяться на відстані не менше 40-50 м одна від другої; при роботі в нічнi години кущоріз повинен мати освітлення; вдень обабіч машини треба розміщувати сигнальні червоні прапорці. 5.1.2.7. Барабани корчувальної машини і лебідки що установлені на тракторі повинні мати справні гальма. 5.1.2.8. Кріплення канатів на пнi який корчують та анкерному має бути надійним для цього на пнях роблять зарубки достатньої глибини. 5.1.2.9. Діаметр канату для корчування пнів повинен бути 16-20 мм при діаметрі пнів до 350 мм і 35 мм при дiаметрi 350-500 мм. 5.1.2.10. Усі працюючі безпосередньо не зв’язані з управлінням лебідкою повинні відійти від канату на відстань не меншу ніж відстань від пня який корчують до анкерного. 5.1.2.11. При роботі розпушувачів з канатно-блоковим управлінням необхідно слідкувати за станом лебідки на тракторі не допускаючи перегріву гальм і фрикціоніВ. Барабан лебідки треба огородити охоронним кожухом робота без якого не дозволяється. 5.1.2.12. При використанні фрез для розпушування грунту необхідно дотримуватися таких заходiв запобiгання: перед початком роботи фрези дільницю на якiй виконуються роботи ретельно очистити від каменів пнів коренів тощо; опускати навісне устаткування в робоче положення і підіймати його для транспортування можна тільки після зупинки трактора; не допускається знаходитися біля фрези під час повороту а також позаду фрезуючого барабану коли кожух відкритий. 5.1.3. Спорудження земляного полотна 5.1.3.1. Земляні роботи при спорудженні земляного полотна виконують відповідно до затверджених ПОБ і ПВР а також технологічних карт з урахуванням вимог СНиП 3.06.03-85“Автомобильные дороги” і СНиП III-4-80* “Правила производства и приемки работ. Техника безопасности в строительстве”. Розробляти грунт поблизу електрокабелів що знаходяться під напругою припустимо тільки вручну лопатами без різких ударів. При випадковому виявленні підземних споруд роботи припиняються до з’ясування характеру цих споруд і відновлюються після отримання дозволу від організацій що експлуатують ці комунiкації. 5.1.3.2. В місцях проведення робіт де потенційно можлива поява газів що повинно відбитися в ПВР працюючих забезпечують протигазами та iндикаторами. Якщо гази виявляються несподiвано то роботу негайно припиняють а працюючих відводять на безпечну відстань. 5.1.3.3. Перед початком робіт по зведенню земляного полотна необхідно забезпечити відведення поверхневих вод відповідно до проекту. 5.1.3.4. При ритті траншеї під земляне полотно дороги необхідно або влаштовувати укіси з кутом природного укосу грунту або встановити шпунтові огорожі. 5.1.3.5. За відсутностi iнвентарних щитів iз розпiрками допускається використовувати дошки товщиною 40-50 мм що укладаються горизонтально за стійки які розташовують на відстані 1 5 м одна вiд одної. Верхній ряд дошок повинен виходити над бровками виїмок не менше ніж на 150 мм. 5.1.3.6. Через кожний метр висоти стояки треба розперти розпiрками які в місцях упора в стояки знизу і згори повинні бути охоплені оцупками. 5.1.3.7. Щодня до початку роботи керівник робіт майстер виконроб повинен оглянути і переконатися в стійкостi укосів стінок насипу виїмок дороги. Виявлені дефекти кріплень треба виправити ще до початку роботи. 5.1.3.8. В місцях з високим рівнем залягання грунтових вод має бути заготовлена достатня кількість водовідвiдних засобів справність яких треба перiодично перевіряти. 5.1.3.9. Розбирання дощатого кріплення стінок траншеї допускається вести знизу нагору відповідно до зворотного засипання грунту чи зведення фундаменту. Кількість одночасно видалених дошок має бути 1-3 залежно від категорії грунту. Розбирання кріплень треба вести під наглядом майстра. 5.1.3.10. При розробленнi виїмок з уступами ширина останніх повинна бути не менше 2 5 м. 5.1.3.11. Забороняється встановлення та рух будівельного транспорту прокладка рейкових шляхів розміщення лебідок тощо в межах призми обвалення грунту незакріпленої виїмки. Можливі зміни від цієї вимоги треба обгрунтувати розрахунком. 5.1.3.12. Перед початком робіт на зсувних схилах треба встановити реперні створи для постійного спостереження за розмiром і швидкістю зсувних деформацій. При виявленні рухомого зсуву всі роботи треба припинити до усунення цього явища. 5.1.3.13. Рух автомобілів-самоскидів заднiм ходом до місця навантаження і вивантаження грунту дозволяється на відстань не більше 50 м і повинен супроводжуватися коротким переривчастим звуковим сигналом. 5.1.3.14. При вивантаженні грунту з автомобіля-самоскида на насип відстань від осі його заднього колеса до брiвки природнього укосу насипу повинна бути не менше 2 м а відстань від брiвки до зовнішнього колеса машини що рухаєтся по насипу    не менше 1000 мм. 5.1.3.15. Очищати підняті кузови автомобілів-самоскидів слід скребками або лопатою з подовженим держаком що створює безпечнi умови для робiтника у небезпечнiй зонi. 5.1.3.16. При розвантаженні грунту робітники повинні знаходитися в зоні видимості водія але не ближче 5 м до місця відсипки грунту. 5.1.4. Проведення оздоблювальних і укріплю-вальних робіт 5.1.4.1. Для спускання і пересування працюючих по поверхні укосів і конусів необхідно застосовувати дерев’яні трапи з поручневою огорожею і переносні трапи-підмостки. Забороняється приступати до укрiплювальних робіт на вологiй або мерзлій поверхні укосу. 5.1.4.2. Оздоблювально-укрiплювальні роботи на укісах з ухилом понад 45о здійснюються під наглядом спеціально проiнструктованих осіб; робітники зайняті на цих роботах повинні мати запобіжні пояси що закріплені на надійних опорах. 5.1.4.3. При оздоблювальних роботах якi виконуються екскаватором-планувальником працюючим забороняється знаходитися в зоні дії машини нижче по укісу і біля підошви по фронту робіт плюс по 15 м по обидва боки. 5.1.4.4. При виконанні робіт в безпосередньому наближенні до водосховища ріки інженерно-технічний персонал майстер виконроб повинен встановити постійний нагляд за роботами і забезпечити працюючих рятувальними засобами: човном рятувальними кругами мотузками баграми жердинами а взимку крім того дошками рятувальними східцями і дощатими настилами. 5.1.4.5. Під час роботи влаштовують постійний нагляд за станом укосів і в разі підмиву деформації чи зсуву укосів негайно вживають необхідні заходи по виведенню людей з небезпечної зони і ліквідації деформації укосу. 5.1.4.6. Мостити укіси плитами які не анкеруються чи вкладати камінь в плотові клітки дозволяєтся знизу нагору тобто від підошви укосу після влаштування упору берми . Розриви при мостінні або відставання захисних дільниць брукування при цьому не допускаються. 5.1.4.7. В темний час доби місця робіт схову аварійних запасів матеріалу стоянки човна мають бути добре освітлені не менш 10лк . 5.1.4.8. При виконанні укріплювальних робіт під діючими залізничними коліями перед наближенням поїздів роботи треба припинити а людей відвести в безпечне місце. 5.1.4.9. При зміцненні укосів земляного полотна гiдропосiвом трав всі працюючі виводяться з зони дії гiдронамиву. 5.2. Вимоги безпеки праці під час роботи з бортовим каменем 5.2.1. Для захвату переміщення і укладання бортового каменю повинні застосовуватися різноманітні піднімальні механізми що обладнані спеціальними захватними кліщами. Роботи по укладцi та розбиранню бортових каменів треба проводити під наглядом майстрА. Навантаження і вивантаження бортових каменів вручну забороняється. 5.2.2. Перенесення бортових каменів робітниками дозволяється тільки одночасно вчотирьох з використанням спеціальних клі- щів якщо навантаження на кожного з працюючих не буде перевищувати 50кгс. Переміщення бортового каменю волоком вручну за до- помогою крюків забороняється. 5.2.3. Бортові камені що встановлюють на бетонній основі перед укладанням бетонної суміші повинні бути міцно закріплені цементним розчином. 5.2.4. Осадку бортових каменів трамбуванням дозволяєтся робити за допомогою дерев’яної прокладки яку утримують на камені який осаджується спеціальними кліщами. 5.2.5. При укладанні бортових каменів не можна знаходитися під стрілою крана. 5.2.6. При розбираннi бортового каменю пiд час ремонту дорожнього покриття перед його стропуванням i пiдняттям необхiдно шляхом покачування впевнитися в тому що бортовий камiнь повністю вивiльнився вiд старого покриття. 5.3. Вимоги безпеки праці при влаштуваннi дорожнього покриття 5.3.1. Загальні вимоги 5.3.1.1. Проект організації виробництва робіт по зміцненню грунтів неорганiчними і органічними в’яжучими має передбачати максимальну механізацію і автоматизацію технологічних процесів та заходи які обмежують і попереджають безпосередній контакт дорожнiх робiтникiв з токсичними в’яжучими. 5.3.1.2. Дорожнi робiтники що обслуговують грунтозмішувальні машини і установки цементовози розподільники дорожнi фрези при розвантаженні і розподілі цементу вапна і золи уносу повинні користуватися спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту респiраторами окулярами рукавицями передбаченими типовими галузевими нормами. 5.3.1.3. Вимоги безпеки праці при влаштуваннi покриттів що пов’язані з використанням дорожньо-будівельної техніки грейдерів асфальтоукладачів гудронаторів та ін. викладені в розділі 4. 5.3.1.4. До початку робіт по улаштуванню і реконструкції дорожнiх покриттів необхідно: дільницю виробництва робіт обладнати технічніми засобами організації дорожнього руху у відповідності з “Iнструкцією по забезпеченню безпеки дорожнього руху в місцях проведення робіт” ІНУВ 3.2-218-051-95; встановити безпечну зону для дорожнiх робiтникiв; скласти схему заїзду і виїзду з зони робіт автомобілів-самоскидів. Технічні засоби організації дорожнього руху встановлюють організації що виконують ці роботи. 5.3.1.5. В темний період доби місце укладання асфальтобетонної суміші повинно бути освітлене відповідно до ГОСТ 12.1.046-85“Строительство. Нормы освещения строительных площадок”. 5.3.2. Будівництво основ і покриттiв з грунтів і кам’яних матеріалів укріплених в’яжучими 5.3.2.1. При проведенні робіт пов’язаних з розподілом і укладанням матеріалів необхідно дотримуватися запобіжних заходів зв’язаних з рухом транспортних засобів і машин а саме: під час укладки розподільником щебеню і висівок в основу дорожнього покриття на насипах забороняється під’їжджати до брiвки насипу ближче 1 0 м; якщо розподільник причеплений до автомобіля-самоскида водій може подавати автомобіль заднiм ходом тільки по сигналу робітника що знаходиться у розподільнику; під час роботи забороняється працюючим знаходитися в бункері останнього а також в кузові автомобіля-самоскида. 5.3.2.2. При виконанні робіт дорожнi робітники та інші особи повинні по можливості знаходитися з навітряної сторони від працюючих машин автобiтумовозів автогудронаторів грунтозмішувальних машин дорожнiх фрез . 5.3.2.3. При роботі профiлювальника-розподільника і грунтозмішувальної машини забороняється: підтягати болти на включених вібраторах; зміщувати будь-які огорожi і настили і працювати без них; виконувати будь-які електроремонтні роботи при працюючому генераторі; вимикати вібратор якщо вiбробрус не лежить на основі; вставати на кожух ротору вiбробрус або транспортерні стрічки а також знаходиитися в зоні дії робочих органів чи в безпосередньому наближенні до працюючої машини; регулювати натяг ременів вібратора чи лагодити їх при працюючому вiбробрусі; заправляти грунтозмішувальну машину водою з автоцистерни на ходу; прочищати форсунки розподільної системи під час її роботи. 5.3.2.4. Очистку ротора і заміну лопаток допускається проводити після встановлення ротора на міцні iнвентарні підкладки і вимкнення двигуна машини. 5.3.2.5. При розміщенні грунтозмішувальних установок на дільниці роботи головний транспортер по можливості слід розташовувати по напрямку переважаючих вітрів. 5.3.2.6. Для запобігання видуванню в’яжучих матеріалів на транспортері треба передбачити огорожі. 5.3.2.7. Під час роботи лопатевої мішалки змішувачів наприклад ДС-50а ДС-50б забороняється знімати верхні захисні кришки. 5.3.2.8. Стропування підняття переміщення і встановлення транспортно-монтажних одиниць дорожньо-будівельних машин слiд виконувати користуючись місцями що зазначенi заводом-виготовлювачем краном який відповідає по вантажопідйомності iз використанням справних вантажозахватних пристроїв та відтяжок. 5.3.2.9. Збирання розбирання і ремонт окремих деталей грунтозмішувальної машини проводять після підняття і встановлення їх на опорні підставки. 5.3.2.10. Робота пересувного складу цементу забороняється при температурі повітря нижче мінус 30oС. 5.3.2.11. Відкривати верхній люк складу дозволяєтся тільки при відсутності тиску в ємкості. 5.3.2.12. Забороняється здійснювати роз’єднання шлангів і повітроводів що знаходяться під тиском працювати при зламаному моновакууметрі. Перевірку та опломбування моновакууметра необхiдно проводити не рідше 1 разу на рік а також після кожного ремонту приладу. 5.3.3. Будівництво чорних дорожнiх основ і покриттiв полегшеного типу 5.3.3.1. Основні вимоги по забезпеченню охорони праці при будівництві доріг з чорних сумішей полягають в наступному: самоскиди що доставили суміш спиняють за вказівкою бригадира по вiсі смуги проїзної частини що становить відстань в 4-5 м від укладеної суміші; робiтники що розвантажують чорну суміш в момент підходу самоскиду повинні знаходитися праворуч в напрямi укладання від укладальникА. Після повної зупинки самоскида робітник вимірює температуру чорної суміші не підіймаючись в кузов; під час розливу холодної бітумної емульсiї з автогудронаторів у процесі ведення робіт по підгрунтовці поверхневій обробці просоченню і т.ін. забороняється дорожнiм робiтникам знаходитися ближче 6м від розподільних труБ. При роботах з гарячими бітумними матеріалами цю відстань треба збільшити до 10 м. 5.3.3.2. При укладанні чорних сумішей дорожні робітники повинні бути одягнуті у спецодяг спецвзуття для роботи з гарячими матеріалами і сумішами та мати рукавиці що передбачені галузевими нормами. 5.3.4. Будівництво покриттiв і основ з асфальтобетонних і бiтумомiнеральних сумішей 5.3.4.1. При розвантаженні асфальтобетонної суміші в бункер асфальтоукладач треба дотримуватися таких заходів безпеки: подавати автомобіль-самоскид на розвантаження дозволяється тільки по сигналу машиніста асфальтоукладача; перед початком руху заднiм ходом водій автомобіля зобов’язаний подати звуковий сигнал; при вивантаженні суміші з автомобіля в бункер працюючим треба знаходитися не ближче 1 м. 5.3.4.2. Відкривати задній борт автомобіля-самоскида при вивантаженні асфальтобетонної суміші в бункер асфальтоукладача необхідно спеціальним металевим гачком. 5.3.4.3. При сильному тумані та інших умовах недостатньої видимості перевантаження асфальтобетонної суміші з автомобіля в бункер асфальтоукладача не допускається. 5.3.4.4. Кузов автомобіля-самоскида від залишкiв асфальтобетонної сумішi треба очищати спеціальними скребками і лопатою з ручкою довжиною не менше 2 м стоячи на землі. 5.3.4.5. При роботі асфальтоукладачів і котків забороняється: знаходитися стороннім особам в зоні дії робочих органів; ходити на майданчику управління до повної зупинки машини; регулювати роботу ущільнювальних органів; залишати без нагляду машини з працюючим двигуном; ремонтувати шнеки живильники та інші механізми. 5.3.4.6. Забороняється виконувати очищення від сумішей крил прийомного бункера під час руху асфальтоукладача. 5.3.4.7. Дорожні робітники при укладанні асфальтобетонних чорних покриттiв і основ повинні зверху спецодягу одягати яскраві сигнальні жилети. 5.3.4.8. При роботі з асфальтобетонною сумішшю що містить поверхнево-активні речовини та активатори необхiдно користуватися герметичними окулярами і універсальними респiраторами. 5.3.4.9. Дорожні робiтники що не мають відповідних засобів індивідуального захисту спецодягу не допускаються до роботи по улаштуванню дорожнiх покриттiв і основ. 5.3.5. Будівництво покриттiв з цементобетону та залізобетону 5.3.5.1. Під час роботи бетоноукладальної машини машиніст повинен знаходитися на своєму робочому місці   майданчику управління і не покидати його не зупинивши роботу двигуна і не поставивши важелі управління в нейтральне положення. 5.3.5.2. При виявленні несправностi вузлів агрегатів чи розриву шлангів гiдроприводу машину треба негайно зупинити тиск в системі зняти і місця розривів заглушити. 5.3.5.3. При встановленні рейко-форм необхідно враховувати вимоги при вантажно-розвантажувальних роботах використовуючи при цьому відтяжки. 5.3.5.4. Правильно встановлені рейко-форми повинні бути зміцнені повним комплектом стандартних штиріВ. Не дозволяється застосовувати штирі діаметр яких менше на 10% від отворів в підошві рейко-форм і довжиною менше 800 мм. 5.3.5.5. Перед укладанням бетонної суміші необхідно перевірити стійкiсть рейко-форм пробним проїздом розподільника з завантаженим бункером. Особливо ретельно треба перевірити закріплення рейко-форми в стиках. 5.3.5.6. Забороняється класти на транспортерну стрічку розподільника лопати ломи та інші предмети а також очищати стрічку від суміші під час роботи машини. 5.3.5.7. Під час роботи бетоноукладальної машини забороняється ставати на вiбробрус і обробний брус класти на них інструмент та інші предмети очищати бункер під час роботи розподiльника. 5.3.5.8. При зупинці бетоноукладача на ділянках з поздовжнiм ухилом необхідно встановити на рейко-форми гальмові башмаки для попередження самочинного зрушення машин. 5.3.5.9. При підвозі бетонної суміші по узбіччю необхідно забезпечити вільний проїзд автомобілям-самоскидам і безпеку працюючим. Рух автомобiлів-самоскидів в зоні укладання цементобетонної суміші дозволяєтся тільки за сигналом приймальника суміші; перед початком руху водій зобов’язаний подати звуковий сигнал. 5.3.5.10. Допомагати вивантаженню бетонної суміші допускається лопатою із подовженим держаком стоячи на землі збоку від суміші що вивантажується. 5.3.5.11. При укладанні бетонної суміші бетоноукладачем з ковзаючими формами сторонні особі повинні знаходитися на відстані не менше 5 м від працюючої машини. 5.3.5.12. При встановленні копiювальної струни необхідно ретельно закріплювати її кінці в натяжних лебідках. При цьому робiтники повинні одягти рукавиці. Стороннім особам забороняється знаходитися в зоні натягування струни. 5.3.5.13. Перед подачею бункера-розподільника необхiдно подати звуковий сигнал. Заборонено знаходитися в зоні подачі бункера-розподільника і в зоні підходу до нього автомобіля-самоскида. 5.3.5.14. Під час роботи машини працюючі не можуть знаходитися поблизу гусениць коліс між консолями на яких встановлені датчики автоматичних систем ближче 5 м попереду машини що рухається розкидати суміш поблизу шнеку. 5.3.5.15. Виконувати очистку робочих органів машини допускається після повної зупинки двигуна. 5.3.5.16. Робiтник зайнятий на встановленні штирів в поздовжній шов покриття не має права покидати своє робоче місце до повної зупинки двигуна бетоноукладача. 5.3.5.17. Робітники-бетонники при обробці швів вручну повинні користуватися гумовими рукавицями. 5.3.5.18. При продувці деформаційних швів стислим повітрям від компресора робітники повинні одягти захисні окуляри і респiратори. 5.3.5.19. Машиніст нарізчика деформаційних швів в затверділому бетоні повинен користуватися захисними окулярами; під час роботи не можна робити змащування регулювання будь-який ремонт чи заміну дискіВ. Кришка кожуха ріжучих дисків має бути зачинена а самі диски зафіксовані і надійно закріплені на валу. 5.3.5.20. Кожний ріжучий диск має бути встановлений строго вертикально щоб уникнути його перекосу заклинювання і руйнування в процесі різання. 5.3.5.21. Робiтникам які обслуговують бетоноукладальний комплект і зайняті на остаточній обробці цементобетонного покриття забороняється під час роботи і в перервах сідати на лопастi вала знаходитися поблизу обертових частин машини очищати бункер під час роботи розподільника. 5.3.5.22. Відстань між машинами комплекту під час роботи повинна бути не менше 10 м. Розподіляти суміш під час вивантаження її з кузова автомобіля не дозволяється. 5.4. Вимоги безпеки праці при розмiтцi проїзної частини 5.4.1. Нанесення ліній безпеки і розділювальних смуг на покриттях проїзної частини автомобільних доріг виконують відповідно до ДСТУ 2587-94 “Розмiтка дорожня. Технiчнi вимоги. Методи контролю. Правила застосування” і “Технических указаний по разметке дорожных покрытий и нанесению рефлектирующих пленок на дорожные знаки и ограждения” ВСН 172-70 минтрансстроя . 5.4.2. Місце роботи обладнують технічними засобами організації дорожнього руху відповідно до вимог “Iнструкції по забезпеченню безпеки дорожнього руху в місцях проведення дорожнiх робіт” ІНУВ 3.2-218-051-95. 5.4.3. Маркiрувальні машини подають до місця виконання робіт тільки при перервах руху транспорту. 5.4.4. Всі фарбувальні роботи а також зберiгання і приготування лакофарбових матеріалів роблять відповідно до таких правил: концентрація парiв розчинників фарбувального пилу та інших компонентів в повітрі робочої зони при розпиленнi лакофарбових матеріалів не повинна перевищувати мг/м3: ацетон   200 бензин   300 ксилол   50 уайт-спiрит   300 матеріали що застосовуються для забарвлення повинні доставлятися на місце робіт в закритій тарі в кількості що не перевищує змінної потреби; банки з фарбою необхiдно відкривати безпосередньо перед вживанням не тримати тривалий час відкритими а по закінченні роботи щільно закривати і здавати на пристосоване для їх зберiгання сховище; пуста тара повинна зберігатися в спеціально відведеному місці поза робiтничих приміщень; на кожному бідоні бутелi або іншiй ємкості треба мати етикетку з вказівкою завода-виготовлювача найменування продукту номера дати випуску і ваги. Якщо матеріал отруйний і вогненебезпечний це також зазначаєтся на етикетці; розвантаження і тимчасове на період виконання робіт зберiгання фарби і розчинника дозволяєтся не ближче 15 м від місця можливого відкритого вогню форсунки для випалювання старих ліній зварювання та ін. із підвітряної сторони; приміщення для зберiгання нiтрофарби ацетону та інших матеріалів для фарбування а також транспортні пристрої призначені для їх перевезення на великі відстані мають бути забезпечені вогнегасниками та ящиками з піском; робоча тара для нiтрофарби і ацетону повинна бути з алюмінію чи пластмаси. 5.4.5. При нанесенні смуг розмітки термопластиком з використанням маркiрувальних машин треба виконувати такі вимоги: забороняється знаходитися в безпосередньому наближенні від маркiрувальника за винятком спеціально виділеного робітника що стежить за роботою машин; робiтник що обслуговує маркiрувальник зобов’язаний стежити за температурою маси в котлі користуючись термопарою або градусником і не допускати її перегріву; при відкриваннi кришки котла щоб уникнути нещасних випадків робiтник зобов’язаний користуватися брезентовими рукавицями; робітник що працює із маркiрувальником зобов’язаний стежити за правильною роботою газових пальників показниками манометра на редукторі газового балона; під час дощу використовувати газові пальники забороняється; в разі поміченого витоку газу подачу його в систему негайно припинити; категорично забороняється заправка горючими матеріалами бензином і т. п. при включеному двигуні і запалених пальниках; під час буксування маркiрувальника забороняється вести підігрів термопластичної маси; завантажувати в гарячий котел холодний пластичний матеріал необхiдно з великою обережністю працюючий у цей час повинен знаходитися збоку від котла. 5.4.6. Роботи з використанням нiтрофарб під час нанесення ліній на дорожні покриття виконуються робітниками в комбiнезонах гумових рукавицях захисних окулярах і респiраторах. Всі працюючі з фарбою мають бути проiнструктованi про властивості матеріалів і безпечні прийоми праці. 5.4.7. В бригаді що виконує роботи по фарбуванню смуг розмітки має бути аптечка для надання першої медичної допомоги. 6. ВИКОНАННЯ РОБІТ ПО СПОРУДЖЕННЮ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ НА БОЛОТАХ В ГІРСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ ТА В ЗИМОВИЙ ЧАС 6.1. Вимоги безпеки праці при будiвництвi дорiг на болотах 6.1.1. Загальні вимоги 6.1.1.1. Дорожньо-будівельні роботи на болотах повинні вестися як правило в зимовий час. 6.1.1.2. Технологічну послідовність операцій треба встановити такою щоб зроблена операція не була джерелом виробничої небезпеки при виконанні наступних робіт. 6.1.1.3. Початок і кінець дорожньо-будівельних робіт на болоті і на кризі визначається календарним графіком затвердженим головним інженером дорожньо-будівельної організації. 6.1.1.4. Будівництво дороги на болоті треба вести відповідно до ПВР в якому має бути передбачена послідовність всіх робіт починаючи від розбивання траси і закінчуючи упорядженням дороги. Крім технічних питань в проекті треба охопити питання охорони праці людей на кожному етапі виконання робіт. 6.1.1.5. Для забезпечення безпечних умов роботи людей і техніки необхiдно щоб: землерийно-транспортна техніка що застосовується вiдповiдала несучій спроможності болотних грунтів залежно від типу болот; при наявності вибору перевагу надавати тракторам і екскаваторам болотної модифікації і автомобілям підвищеної прохідності; тривалість стоянки техніки на промерзлому грунті була ув’язана з температурою повітря. Не дозволяється тривала робота машин на одній стоянці; товщина промерзлого шару торфу що забезпечує прохідність дорожньо-будівельної техніки залежно від її вантажопідйомності повинна бути не меншою значень наведених в таблиці 4. Таблиця 4 Тип машини Наменьша товщина промерзлого шару болота з рослинністю мм торф’яний моховий Автомобіль з навантаженням на вісь до 7тс гусеничні машини чи трактори масою до 12 т. 120-150 150-200 Автомобіль з навантаженням до 12 тс гусеничні тягачі і трактори масою до 25т. 150-200 250-300 Автомобіль з навантаженням на вісь понад 12 тс вантажні автомобілі з причіпом 250-300 350-480 ПриміткА. Мінімальна товщина проморожування торф’яного шару грунту повинна бути на 15-20% більше наведених 6.1.2. Підготовчі роботи 6.1.2.1. Підготовчі роботи розбивання місцевості визначення небезпечних зон вивчення загальних обставин тощо треба виконувати під безпосереднім керівництвом і наглядом майстра. 6.1.2.2. В літній період роботи на багнистих болотах повинні виконуватись групою робітників не менше як з трьох чоловiк оснащених жердиною діаметром 50-60 мм і довжиною не менше 5 м. Рятувальна жердина має бути виготовлена з сухої ялини сосни чи дюралюмінієвої труби заглушеної по кінцях. 6.1.2.3. До поясу кожного робiтника карабiном прикріпляється міцна прядивна мотузка без вузлів яка витримує навантаження 180кгс. Ці мотузки треба зберігати в сухому місці і перед застосуванням мають бути оглянутi майстром. 6.1.2.4. “Вікна” що зустрічаються в болотистій місцевості вони виділяються своєю яскравою соковитою зеленню необхiдно обминати. 6.1.2.5. При переході небезпечних багнистих місць необхідно робити настили гатi з жердин і гілок. 6.1.2.6. У разі провалу в “вікно” не робити різких рухів а продовжувати держатися за жердину укладену горизонтально поперек “вікна”. Допомогу слід подавати із місця з міцним покривом за допомогою мотузки чи довгої жердини. 6.1.2.7. Пересування по болотах треба робити “слід у слід” з інтервалами між особами не менше 2-3 м з обов’язковим застосуванням “ведмежих лап” або плетених лиж запобіжних мотузок жердин і інших засобів. 6.1.2.8. Кріплення “ведмежих лап” і плетених лиж до взуття має бути легкознімним а тасьму треба зав’язувати вузлом який звільняється натягуванням одного з кінців тасьми. 6.1.2.9. Забороняється пересування “слід в слід” по торф’яних болотах що утворилися на місці колишніх озер по болотах з малою міцністю верхнього шару. 6.1.2.10. Через хиткі торф’яні болота необхiдно переходити за умов взаємного страхування мотузкою зв’язкою з інтервалом 8-10 м. 6.1.2.11. На лісних болотах треба стерегтися заклинювання ніг між корiнням дереВ. Купинні болота треба переходити по купинах із жердиною. 6.1.2.12. Перед початком роботи дорожньої техніки на болоті всі непромерзлі ділянки мають бути позначені добре видимими тичками покажчиками і знаками. 6.1.2.13. Виконувати дорожньо-будівельні роботи на непромерзлому необстеженому болоті а також в темний час доби забороняється. 6.1.2.14. На болотах з низькою несучою спроможністю необхiдно проводити штучне проморожування поверхні на глибину не менше 400 мм засобами передбаченими проектом ведення робіт очищення від снігу наморожування армування хмизом тощо . 6.1.2.15. Обов’язковими заходами що забезпечують безпечний рух техніки по заболоченiй місцевості є такі: попереднє обстеження місць можливого пересування техніки по торфовищах і визначення імовірності небезпечного виділення і скупчення болотного газу газолiну та інших нафтопродуктів; оснащення машин на гусеничному ходу люками в покрівлі кабіни або відкриті двері в кабіні . 6.1.2.16. Транспортні засоби мають бути оснащені шансовим інструментом сокира пила лопата і буксирувальним тросом довжиною не менше 10 м один кінець якого повинен бути зачепленим за фаркоп транспортного засобу а інший закріплений на кабіні м’яким дротом. 6.1.2.17. Відстань між машинами треба утримувати не менше 10 м. Не дозволяється виконання робіт на болотах з мочажинами або поблизу озер одиночними машинами. 6.1.2.18. Забороняється пересування гусеничних машин з людьми по горілому лісі чи лісі з великою кількістю сухостійних дереВ. В цих випадках люди повинні йти за машиною на відстані не менше 100 м надівши захисні каски. 6.1.2.19. Землерийна і транспортна техніка зайнята на пробиванні пiонерної траншеї і підготовчих роботах має бути оснащена комплектом необхідних рятувальних засобів для людей пояси жилети мотузки жердини при необхідності човен . 6.1.2.20. Розчищення смуги відведення від лісу чагарнику і корчування пеньків належить виконувати тільки в денний час. Забороняється виконувати розчищення і переміщуватися за межами смуги відведення. 6.1.2.21. Звалювання трелювання і розкряжування лісу треба проводити відповідно п. 5.1.1.  6.1.2.22. Забороняється палити в кабінах транспортних засобів де можлива концентрація болотного газу що видавлений днищем машини а також кидати палаючi сірники та розводити багаття. 6.1.2.23. При появі ознак пожежі запах болотного газу диму гарі масовий переліт птахів в одному напрямі тощо необхідно вжити термінові заходи для виведення людей в безпечне місце і розпочати гасіння вогню за допомогою існуючих засобів попередньо повідомивши про це керівництво дорожньо-будівельної організації і місцеві органи державної влади. 6.1.2.24. Для безпечного пересування екскаватора при виторфовуваннi необхiдно застосовувати переносні рублені щити і дерев’яні настили сланi . Щити збирають з трьох-чотирьох деревин дiаметром 180-240 мм скріплених болтами. Щити перекладають за допомогою екскаватора зачалюючи їх до ковшу у напрямку руху гусениць. Замінюють щити після двох-трьох змін роботи екскаватора. 6.1.3. Зведення різних конструкцій земляного полотна 6.1.3.1. Роботи дозволяється вести на торфах з несучою спроможністю що забезпечує прохідність землерийної техніки. Рівень грунтових вод має бути не вище 500 мм від дна болотА. Щоб уникнути обвалення грунту відстань між краєм гусениць екскаватора і краєм траншеї має бути не менше 1 5 м. 6.1.3.2. Для гарантування безпечної роботи бульдозера допускається розробляти слабкий грунт шарами товщиною не більше 200-300 мм з обов’язковим переміщенням його у відвал і наступним розрівнюванням до змерзання торфу. При розробленнi траншеї виторфовування за допомогою екскаватора вилучення слабкого грунту треба проводити “на себе”. 6.1.3.3. При розробленні бульдозером крутiсть укосу траншеї не повинна бути більшою 18о. Вийнятий грунт можна розміщувати на відстані не менше 1-1 5 м від бровки траншеї. 6.1.3.4. При виконанні робіт на болотах з метою уникнення аварійної ситуації під час роботи екскаватора із потужним шаром рідкого шламу що утворюється внаслідок спливання укосів траншей при будь-якому методі розроблення їх треба негайно після відриття заповнювати мінеральним грунтом. 6.1.3.5. Вивезення розробленого торфу автомобілями-самоскидами і завезення мінерального грунту для нижньої частини насипу допускаються тільки після промерзання дна підготовленої траншеї на глибину 100-150 мм. 6.1.3.6. Вивезений торф складується в кавальєр відвал пошарово з товщиною кожного шару не більше 500 мм. 6.1.3.7. Для гарантування безпечної роботи екскаватора відстань від нього до кавальєра має бути більше максимального радіусу вивантаження екскаватора. 6.1.3.8. Відстань від краю траншеї до кавальєра роблять такою що перевищує глибину болота. 6.1.3.9. Щоб уникнути самозаймання торфу кавальєри необхідно прикривати шаром мінерального грунту товщиною 100-200 мм. 6.1.3.10. При виконанні захисних і укріплювальних робіт необхідно дотримуватися вимог передбачених в п. 5.1.4. 6.2. Вимоги безпеки праці при будівництві доріг в гірській місцевості 6.2.1. Загальні вимоги 6.2.1.1. Працюючі на будівництві доріг в гірській місцевості крім знання загальних вимог по охороні праці повинні проходити навчання безпечному проведенню робіт по спеціальній програмі що розроблена службою охорони праці дорожньої організації I узгоджена з місцевим органом Держнаглядохоронпраці. 6.2.1.2. До роботи по очищенню обвальних схилів і укосів від нестійких брил допускаються особи що проходили медичний огляд і спеціальне навчання під керівництвом майстра-інструктора по альпінізму. 6.2.1.3. Всіх працюючих на очищеннi обвалонебезпечних схилів і укосів забезпечують пристроями для безпечного проведення робіт і скелелазним спорядженням. 6.2.1.4. Особи що працюють у високогірній місцевості зобов’язані захищати шкіру від опіків сонячними променями на засніжених гірських схилах носити сонцезахисні окуляри. 6.2.2. Вимоги до організації робіт 6.2.2.1. До початку робіт а також в процесі розроблення гірських схилів має бути організована спеціальна служба постійного нагляду за стійкiстю скельних уламків і всього схилу в цілому а також лавино-селенебезпечних ділянок. 6.2.2.2. В зонах зсуву або обвалу необхiдно забезпечити постійний авторський нагляд проектної організації за відповідністю фактичних інженерно-геологічних і гiдрогеологічних умов даним які зазначені в проекті. 6.2.2.3. До початку основних робіт по будівництву дороги необхідно провести весь комплекс захисних заходів. 6.2.2.4. Перед будівництвом протиобвальних споруд із верх-ньої частини гірських схилів і укосів треба усунути камені і нестійкі брили скельних грунтів. 6.2.2.5. При циклiчному характері зсувних і обвальних процесів на схилі будівництво захисних споруд слід здійснювати в період відносної стабільності схилу. 6.2.2.6. У разі виявлення нестійкості схилів і окремих скельних уламків людей і механізми що працюють на дільниці треба негайно вивести за межі небезпечної зони. 6.2.2.7. Утворення тимчасових відвалів в активній частині зсувної зони забороняється. 6.2.2.8. Котловани траншеї і виїмки у зсувній і обвальній зонах необхiдно розробляти окремими захватками залишаючи між ними грунт в природному стані. 6.2.2.9. Розкривання чергової захватки допускається тільки після закінчення всіх робіт на попереднiй захватці в тому числі зворотного засипання грунту і його ущільнення згідно з вимогами ВРР. 6.2.2.10. Забороняється залишати розкритi котловани і траншеї а також незакріплені укіси виїмок на період випадання опадів і сніготанення. 6.2.2.11. При штучному водозниженнi і водовідливі необхiдно здійснювати організоване відведення води з котлованів траншей і виїмок в постійні чи тимчасові водостоки що виключають обводнення зсувної і обвальної зон. 6.2.2.12. Допускається розміщувати у зсувній і обвальній зонах берегові і підводні кар’єри для добування місцевих будівельних матеріалів якщо їх розроблення не призведе до порушення стійкості схилу. 6.2.2.13. При проведенні робіт на схилах нагірні канави і огороджуючi вали для відведення поверхневих вод треба влаштовувати до початку робіт по зведенню насипів і розробленню виїмок. 6.2.2.14. Для запобігання обваленню грунту з укісу і забезпечення стійкості насипу на гірському схилі нарізання уступів треба робити починаючи із верхнього уступу з переміщуванням грунту вниз по схилу. 6.2.2.15. Вибуховi роботи допускається проводити відповідно до “Єдиних правил безпеки при вибухових роботах”. ДНАОП 0.00-1.17-92. 6.2.2.16. Згідно з проектом виконання робіт для захисту населених пунктів і інженерних споруд розміщених нижче по схилу при виконанні вибухових робіт треба установити огорожi які амортизують і можуть затримати уламки. 6.2.2.17. Якщо вибухові роботи ведуться способом на “викид” і на “скидання” з опорожненням виїмок і напіввиїмок то розроблення гірських схилів необхiдно виконувати поярусно з повною доробкою і очищенням укісів кожного ярусу. 6.2.2.18. При суміщенні вибухових робіт з навантаженням розпушеної скельної породи екскаваторами необхідно керуватися “Єдиними правилами безпеки при вибухових роботах”. ДНАОП 0.00-1.17-92. 6.2.2.19. При проведенні робіт на особливо небезпечних ділянках гірської місцевості в штат спеціалізованого підрозділу повинен бути включений майстер-інструктор по альпінізму. 6.2.3. Вимоги до засобів механізації та технології ведення робіт 6.2.3.1. Виїмки і насипи на положистих гірських схилах треба розробляти бульдозерами з поворотним відвалом проходами під кутом до 45o до осі дороги. 6.2.3.2. На гірських схилах крутiстю до 7о допускається застосування скреперів з обов’язковим плануванням бульдозерами місць набирання грунту майданчиків розвороту і місць вивантаження на яких поперечний ухил має бути не більше 4 5o. 6.2.3.3. Планування укосів крутiстю 33o і менше допускається обробляти бульдозером від верхньої частини до низу по укосу при гідравлічному управлінні відвалом або заднiм ходом машини знизу нагору при канатному управлінні. 6.2.3.4. Застосування бульдозерів для підгортання сухого грунту і відвалу негабаритів допускається на схилах крутiстю не більше 20 5o. При обмерзанні підтопленнi водою а також при наявності мокрої глини необхідно обладнати ходову частину бульдозера спеціальними траками протиковзання. 6.2.3.5. При розробленні напіввиїмок на скельних гірських схилах спочатку формують полицю робочого під’їзду шириною не менше 3 5 м що забезпечує прохід дорожнiх машин з подальшим збільшенням її ширини до проектного обрису. 6.2.3.6. При прокладаннi тимчасових доріг в стиснених місцях допускається зменшувати радіуси горизонтальних кривих для двовісних автомобілів до 15 м і тривісних до 20 м із розширенням проїжджої частини на 2 5 м. 6.2.3.7. Поздовжній ухил тимчасових доріг не повинен перевищувати 0 9o а при кільцевому русі для автомобілів без вантажу   13 5o. 6.2.3.8. На затяжних ухилах понад 7 2o крізь кожні 600 м необхідно влаштовувати місця зупинки довжиною 50 м з ухилом не більше 2 7o. 6.2.3.9. В місцях виконання робіт треба встановити огорожі відповідно до “Iнструкцiї по забезпеченню безпеки дорожнього руху в мiсцях проведення дорожнiх робiт на автомобiльних дорогах” ІНУВ 3.2-218-051-95. 6.3. Вимоги безпеки праці при будівництві доріг у зимовий час 6.3.1. Загальні вимоги 6.3.1.1. Зимовим періодом при проведенні дорожньо-будівель них робіт вважають період між датами настання стійкої нульової середньодобової температури восени та весною. Початок і кiнець зимового періоду треба визначати по даним метеорологічних станцій району розміщення дорожнiх організацій. 6.3.1.2. Температура зовнішнього повітря і сила вітру в даному кліматичному районі за яких необхiдно організовувати перерви для обiгріву працюючих чи припиняти ведення дорожнiх робіт на відкритому повітрі встановлюються місцевими виконкомами Рад народних депутатів. 6.3.1.3. Пересувні приміщення які обiгрiваються для обiгрівання відпочинку і прийому їжi треба забезпечити аптечками з медикаментами проти обморожування необхідним запасом води і засобами для надання першої допомоги потерпiлим. Такі приміщення розміщуються на відстані не більше 500 м від робочих місць. 6.3.1.4. Рекомендована температура повітря в санітарно-побутових приміщеннях при оптимальній вологості 55-80% вказана в таблиці 5.  Таблиця 5 Санітарно-побутові приміщення Температура повітря в оС Гардеробні умивальні………………………………………….. 16 Душові……………………………………………………………….. 25 Роздягальні при душових………………………………………. 23 Вбиральні…………………………………………………………… 14 Приміщення для особистої гігієни жінок………………….. 23 Приміщення для обігрівання працюючих…………………. 22 6.3.1.5. Освітленість робочих місць і підходів д них встановлюється згідно з вимогами СНиП II-4-79“Естественное и искусственное освещение”. При сильному тумані під час снігопаду і в темний період доби при видимості менше 100 м необхiдно передбачати додаткове освітлення. При використанні для цього прожекторів необхідно так встановити напрям освітлення щоб не допускати осліплюючого впливу на працюючих. 6.3.1.6. Вантажно-розвантажувальні роботи треба виконувати відповідно до вимог ГОСТ 12.3.009-76. Місця виконання вантажно-розвантажувальних робіт необхідно очищати від снігу і криги і посипати піском або матеріалами які його заміняють. 6.3.1.7. Зону робіт і під’їзні шляхи належить обмежувати добре видимими дорожніми знаками і віхами що не заносяться снігом; треба ліквідовувати великі колії очищати від снігу і посипати піском ухили пересічення доріг і криві малих радіусів. 6.3.1.8. Дробильні помольні і змішувальні установки необхідно розміщувати в приміщеннях обладнаних загальною вентиляцією і підігрівальними приладами. У разі роботи установок на відкритому повітрі необхідно утеплити робочі місця машиністів. 6.3.1.9. Будівельні матеріали вироби устаткування тощо якi зберігаються на ділянці дорожньо-будівельних робіт необхідно розміщувати на майданчиках очищених від снігу і криги що допускає під’їзд і маневрування автомобільного транспорту. Крім того їх треба захищати від снігових заметiв. Складування кам’яних і мінеральних матеріалів на майданчиках з ухилом понад 2 7о не допускається. 6.3.1.10. Перевезення працюючих до місць дорожньо-будівельних робіт в зимовий час треба здійснювати в автобусах чи в спеціально обладнаних для цього автомобілях-фургонах. 6.3.2. Зведення земляного полотна 6.3.2.1. При розпушенні мерзлого грунту навішеними на екскаватори шар- і клин-молотами людей і механізми треба вивести на безпечну відстань iз зони можливого ураження шматками мерзлої породи що розлітаються. Відстань розлiтання шматків мерзлого грунту вказана в таблиці 6. Таблиця 6 Грунт Маса клин-молота кг Відстань розлiтання шматків мерзлого грунту м при падінні клин-молота під кутом град Висота падіння 80 75 70 65 Незв’язаний 12 9 29 40 12 19 34 50 14 24 42 63 Зв’язаний 10 17 27 39 10 13 33 42 11 18 33 47 13 23 40 57 ПриміткА. При температурі повітря нижче мінус 20оС відстань розлiтання збільшується у 1 5раза. При проведенні таких робіт поблизу будiвель інженерних споруд і на стиснених будівельних майданчиках де неможливо забезпечити безпечну зону місце виконання робіт необхідно огороджувати захисними сітками певної висоти диВ. таблицю 7 . Таблиця 7 Відстань від місця падіння робочого органу до встановлення захисних сіток м Висота захисних сіток м при падінні робочого органу під кутом місця град 80 70 65 4 1 0 1 5 1 8 6 1 0 2 0 2 5 8 1 5 3 0 3 5 10 1 8 3 2 4 0 12 1 4 3 4 4 0 16 1 0 2 8 3 8 18 1 0 2 5 3 5 6.3.2.2. У процесі виконання робіт з триклинним мерзлотопушителем і дизель-молотом встановлення базової машини на поверхні що має поздовжнiй ухил понад 11о не дозволяється. 6.3.2.3. Електровідігрів грунту треба вести під наглядом електромонтера з кваліфікацією не нижче 3-го розряду. Для електровідігріву грунту нормальної вологості допускається застосування струму напругою не вище 380В. Майданчик де ведеться електровідігрів треба огородити і забезпечити попереджувальними знаками “Небезпечно” “Струм включений” а в нічний час освітлена. Iнвентарні огорожі влаштовують на відстані не менше 3 м від границь ділянки яку відігрівають. 6.3.2.4. За підтримкою безпечного режиму роботи установки повинен цілодобово спостерігати електромонтер. 6.3.2.5. Нульовий провід трансформатора до якого підключений майданчик треба заземлити а підвiднi проводи електролiнiї мають бути ізольовані. При неможливості прокласти проводи по постійних стовпах на висоті понад 3 м дозволяється використати для прокладення проводів переносні опори висотою не менше 500 мм. 6.3.2.6. Крім викладених вище загальних вимог безпеки при електровідігріві необхідно керуватися положеннями “Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і правил безпеки при експлуатації електроустановок споживачів”. ДНАОП 0.00-1.21-84. 6.3.2.7. При тепловідігріві мерзлого грунту треба вжити заходів проти можливих опіків і отруєнь: труби мають бути теплоiзольовані крани і вентилі з дерев’яними чи пластмасовими ручками постійно здійснювати відведення шкідливих газів з робочої зони. 6.3.2.8. При розморожуванні грунту піками пойнтами паропровідний шланг у паропровода і пойнта повинен бути надійно закріпленим єднальні шланги мають бути справними і не мати дефектіВ.  6.3.2.9. При відігріві грунту гарячою водою брандспойти надійно теплоiзолюють а температура води не може перевищувати 50оС. Під час дії брандспойту всі інші роботи у вибою припиняються. 6.3.2.10. Тепляки влаштовані для запобігання замерзання грунту роблять такими що мають не менше двох виходіВ. Для огорожі тепляка від затоплення із нагірної сторони утепленої ділянки обов’язково роблять водовідвідні канави. 6.3.2.11. Стан кріпильних елементів тепляка систематично перевіряється призначеними відповідальними особами. Не рідше 1 разу на тиждень вони проводять огляд всієї системи тепляка з реєстрацією його результатів в спеціальному журналі. 6.3.2.12. При водо- і паровідігріві грунту необхiдно додатково керуватися “Правилами будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води” ДНАОП 0.00-1.11-90.  6.3.2.13. Особливої обережності необхідно дотримуватися при роботі з гарячими розчинами. При розведенні солі необхідно одягати окуляри і користуватися черпаками з довгими ручками. Транспортувати розчини дозволяється тільки в ємкостях оснащених кришками що щільно закриваються запорами та гумовими прокладками. 6.3.2.14. В процесі виконання робіт необхiдно постійно контролювати стан збереження шлангів і з’єднань а в разі їх ушкодження негайно замінювати новими. В кінці зміни всі металеві частини машин і інструментів що стикалися iз сіллю чи її розчинами чтреба ретельно промити гарячою водою і протерти ганчір’ям. 6.3.2.15. Розроблення грунту в котлованах виїмках і траншеях в зимовий час на глибину проморожування дозволяється вести без кріплень стінок за винятком сипких грунтів . 6.3.2.16. Розроблення траншеї у водонасичених грунтах і на болотах способом заморожування виконують окремими секціями по довжині залишаючи між ними перемички з мерзлого грунту товщиною не менше 500 мм. 6.3.2.17. За незакріпленими стінками необхiдно вести постійне спостереження оглядаючи грунт перед початком кожної зміни. При появі тріщин розмивів у разі відтавання необхідно терміново встановити кріплення з метою уникнення обвалення стінок. 6.3.2.18. Вийнятий з котлованів і траншей грунт необхiдно складувати на такiй відстані від них що виключає можливість його обвалення при відтаванні. З появою заморозків укіси необхідно очищати від грудок і каменів щоб уникнути їх скочування в котлован під час відлиги. 6.3.2.19. Зимові під’їзні шляхи повиннi бути оконтуренi добре видимими віхами і освітлені; необхідно систематично прибирати з них великі грудки очищати від снігу а ухили пересічення та криві малих радіусів посипати піском. 6.3.2.20. Швидкість руху на об’єктах що будуються вузьких ділянках шляху ділянках з обмеженою видимістю в снігових траншеях не може перевищувати 10км/год а при поворотах   5км/год. У вузьких снігових траншеях влаштовуються нiшi для укриття людей при їх зустрічі з транспортом. 6.3.2.21. Рух транспорту при зведенні насипів на болотах без попереднього виторфовування допускається тільки після промерзання болота на глибину більше 300-400 мм. 6.3.3. Будівництво дорожнього покриття 6.3.3.1. Не допускається складування кам’яних органічних і мінеральних матеріалів на майданчиках з ухилом понад 0 27о. 6.3.3.2. При підігріваннi кам’яних матеріалів “гострим” перегрітим паром дерев’яні бункери чи інші ємкості оббивають покрівельним залізом щоб виключити вихід пари назовні. 6.3.3.3. Вода яку підігрівають “гострим” паром повинна знаходитися в баках що щільно закриті кришкою і оснащені переливною трубою. 6.3.3.4. При виконанні дорожньо-будівельних робіт на відкритому повітрі при температурі нижче мінус 10оС забороняється братися незахищеною рукою за металеві поверхні. 6.3.3.5. При використанні автомобільних кранів для виконання дорожнiх покриттiв із збірних елементів поверхні під виносними опорами кранів необхiдно очищати від снігу і криги. 7. БЕЗПЕКА ПРАЦІ ПРИ РЕМОНТІ ТА УТРИМАННІ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ 7.1. Загальні положення 7.1.1. При ремонті чи реконструкції дороги проектом організації будівництва повинен бути передбачений двохсмуговий або односмуговий об'їзд ділянки дороги що ремонтується. Мiсця проведення робiт повиннi бути обладнанi вiдповiдними огорожами дорожнiми знаками та iншими технiчними засобами органiзацiї руху. 7.1.2. Огорожа місць робіт і розміщення дорожнiх знаків під час реконструкції і ремонту автомобільних доріг робляться у відповідності до розділу 3.3. цих Правил. 7.1.3. Перед початком робіт всі робітники і машиністи дорожнiх машин повинні ознайомитися iз сигналізацією що застосовується чи подається жестами і прапорцями порядком руху та маневрування дорожнiх машин і транспортних засобів місцями розвороту в'їздами місцями складування матеріалів і схову iнвентаря. 7.1.4. При виконанні дорожнiх робіт в межах смуги дороги робiтники зобов'язанi одягати сигнальний одяг жилети яскраво-оранжового кольору який носять поверху звичайного спецодягу. 7.1.5. Дорожні робітники на робочому місці працюють лицем назустріч тому транспортному потоку що при об'їзді ділянки ремонту виявляється найближчим. 7.1.6 При обході ділянки дороги дорожнiй робiтник повинен пересуватися пішки або на велосипеді по узбіччю навпроти транспортного потоку. 7.1.7. Для виконання робіт по утриманню і ремонту мостів шляхопроводів в підмостовому руслі дорожні робітники повинні забезпечуватися касками. Робота під мостом чи шляхопроводом без касок забороняється. 7.1.8. Дорожню техніку машини і устаткування що використовується для ремонту автомобільних доріг треба використовувати строго за призначенням відповідно до їх технічної характеристики і тільки в справному стані. 7.1.9. Дорожню техніку і устаткування після закінчення денної зміни треба поставити на майданчик відстою за межами земляного полотнА. Машини бетоноукладального комплексу асфальтоукладачi та інші нетранспортабельні машини що залишаються на ніч на проїжджій частині треба огородити з обох сторін iнвентарними бар'єрними огорожами з сигнальними ліхтарями які вмикають з наступанням темряви. Бар'єри влаштовуються перед машинами на відстані 10 м. 7.1.10. Спеціальні машини "Дорожня служба" "Дорожня лабораторія" та ін. мають бути оснащені відповідними написами вертикальною розміткою і мати проблисковий маячок. 7.1.11. Виїзд за межі робочої зони в процесі ведення робіт по утриманню і ремонту автомобільних доріг дорожнiм машинам забороняєтся. 7.1.12. У разі необхідності маневру дорожнiх машин на проїжджій частині при утриманні і ремонті дороги за межами робочої зони обабіч треба виставити регулювальників руху із числа дорожнiх робiтникiв з червоними прапорцями і гучномовним зв'язком мегафон . 7.1.13. Швидкість руху механічних засобів в робочій зоні не повинна перевищувати 5км/год. 7.2. Ремонт дорожнiх покриттiв 7.2.1. При використанні для ремонту доріг розпушника перед початком його роботи необхідно перевірити надійність закріплення розпушних зубців у гніздах. 7.2.2. Під час роботи бетонолому робочу зону молота потрібно огородити металевими сітками для захисту від уламків бетону що розбиваєтся. 7.2.3. Під час роботи авторемонтера що обладнаний термосом необхідно дотримуватися таких вимог: по закінченні навантаження асфальтобетонної суміші на заводі завантажувальний люк бункера має бути надійно зачинений; пересувну електростанцію авторемонтера потрiбно встановити в такому місці відносно дільниці роботи щоб станція не перешкоджала пересуванню працюючих в процесі роботи. Електростанція розміщується і заземлювається відповідно до "Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів" ДНАОП 0.00-1.21-84; при роботі електрофрези забороняється підходити до диску з боку її обертання; при роботі з електрогладильними пристроями заливальниками шпарин що мають високу робочу температуру необхідно вживати противоопікові заходи. 7.2.4. При роботі авторемонтерів що обладнанi пневматичним робочим інструментом і котлами для підігрівання бітуму і виготовлення асфальтобетонної суміші необхідно слідкувати щоб у розвантажувального отвору мішалки не було працюючих. При роботі з пневматичним інструментом необхiдно дотримуватися вимог охорони праці що подані в розділі 3. 7.2.5. Вирубування дорожнiх покриттiв iз застосуванням ручних iнструментів необхiдно проводити дотримуючись запобіжних заходів що наведенi в розділі 3. 7.2.6. При використанні відбійного молотка необхідно: слідкувати за тим щоб буртик піки завжди був притиснений до букси; не заглиблювати піку в дорожнє покриття до упора кінцeвої пружини; для відвалу пікою вирубаних шматків дорожнього покриття необхiдно вимикати відбійний молоток вимикаючи подачу стислого повітря. 7.2.7. При вирубуванні дорожнiх покриттiв iз застосуванням кувалд зубил клинів та сокир інтервал між працюючими повинен бути не меншим 4 м або працюючi повиннi бути роздiленi захисним екраном. 7.2.8. Під час прогрохотки щебеню гравію та інших матеріалів грохоти ставлять із підвітряної сторони відносно працюючих на такій відстані щоб виключити попадання пилу на дорожнiх робiтникiв. 7.2.9. У разі коли застосовується поливально-мийна машина яка обладнана щiткою пiд час проведення поверхневої обробки необхiдно слiдкувати за: вiдсутнiстю людей ближче нiж 5 м вiд машини що проходять мимо; вiдстань вiд машини яка перемiщається до бровки укосу повинна бути не меншою за 1 м; механiчна щiтка повинна бути обладнана кожухом якщо він передбачений конструкцією машини. 7.2.10. При використанні для ремонтних робіт пересувних бітумних котлів необхідно дотримуватися таких вимог: котел встановлюють на узбіччі на вiдстані не менше 50 м від місця роботи із підвітряної сторони; завантажувати котел треба поступово і обережно не вкидаючи шматки бітуму в підігрітий матеріал; не дозволяється завантажувати котел понад 3/4 його місткості; якщо бітум спінюється і переливається через край бітумного котла то треба негайно загасити пальник чи залити топку водою при розігріванні твердим паливом ; якщо бітум у котлі зайнявся треба щільно закрити кришку; забирання бітуму з котла роблять за допомогою насосу або самопливом iз зливного патрубка забороняється забирання бітуму ковшами відрами та іншими посудинами; не торкатися рукою до покришок бітумного котла; припинити роботу і усунути несправність у разі просучування через крани вентилі та інші зчленування бітуму що розігрівається; при розливi бітуму з розподільного шлангу необхідно слідкувати щоб у зоні де проводиться розлив були відсутні люди; під час перерви в роботі сопло розподільної труби опустити. 7.2.11. При розливi гарячого бітуму вручну наприклад поливальницями при дрібному ямочному ремонті набирати бітум iз котла необхідно черпакачми з держаком довжиною не менше 1000 мм наповнюючи ківш на 3/4 його місткості. Місткість ручних поливальниць не повинна перевищувати 10-12 л. 7.2.12. Розливати в'яжуче що містить пек або креазотову олію необхідно з посудини що щільно закривається. Забороняєтся розливати в'яжуче з відкритих посудин або з посудин якi не щільно закриваються. 7.2.13. При укладцi і лагодженні дефектних ділянок покриття вручну відстань перенесення асфальтобетонної сумішi лопатами не повинна перевищувати 8 м. При більшій відстані необхiдно користуватися носилками з бортами з трьох бокiв чи легкими тачками з перекиданням наперед. 7.2.14. При сушінні і розiгріваннi покриття що ремонтується методом iнфрачервоного випромінювання необхідно виконувати такі вимоги: на місці роботи розігрівача повинні бути пінний вогнегасник ПВ-5і запас піска; струмiнь палива при розпалі форсунки повинен бути слабким і лише при спалахуванні повинен поступово доводитися до необхідної інтенсивності. Забороняєтся пуск в початковий момент великої кількості палива; запалювати форсунку можна тільки факелом просоченим гасом з довжиною ручки не менше 600 мм; при розпалюваннi пальників не допускається присутність як робiтникiв так і сторонніх осіб перед зонтом розігрівача з того боку де є вихiд полум'я; перед опусканням зонта асфальторозігрівача і під час його роботи дорожні робітники повинні знаходитися на відстані не менше 5 м від розігрівача; слідкувати щоб тиск в паливному баці не перевищував 0 2 МПа; не дозволяєтся експлуатувати розігрівач з паливною арматурою що підтікає. 7.2.15. При використанні розігрівачiв з газовими пальниками радіаційного типу необхідно дотримуватися наступних правил: після відкриття вентилів на балонах і газовитратнiй колонці по манометрам переконатися в наявності середнього 0 16МПа і нижнього 0 002-0 0035 мПа тиску; при пiдпаленнi запальника і випромінювача кожного пальника робiтник повинен знаходитися з підвiтряного боку; при розігріві випромінювачів не можна допускати проскакування і вібрації полум'я в пальниках; при відкритті несправностей витік газу нерівномірність роботи пальників тощо необхiдно припинити подачу газу до пальників i перекрити вентиль. 7.2.16. Систематично перевіряти герметичність з'єднань газопроводів і арматури використовуючи при цьому мильну піну. Забороняєтся використовувати для цієї цілі відкритий вогонь. 7.2.17. При експлуатації розігрівачiв забороняється: запускати двигун і працювати при наявності витоку газу; залишати без нагляду працюючі пальники; при полуменевому горінні або просочуванні полум'я на форсунку; тримати поблизу асфальторозігрівача легкозаймисті матеріали; лiквiдувати несправностi і робити регулювання при працюючому розігрівачi. 7.2.18. У разі виникнення пожежі на розігрівачі необхідно негайно перекрити магiстральний і балонний вентилі. Струмiнь пінявого вогнегасника направляти вздовж полум'я але не назустріч йому. 7.2.19. При роботі машин і механізмів якi використовуються при дорожньо-ремонтних роботах повинні передбачатися заходи що запобiгають запуску їх сторонніми особами. 7.2.20. Забороняєтся вимірювати температуру асфальтобетонної сумішi що знаходиться в кузові до повної зупинки автомобіля. 7.2.21. Розподіляти і розрівнювати асфальтобетонну суміш вручну необхідно в спеціальному взутті і рукавицях знаходячись поза смугою розподілення. 7.2.22. Бортові камені що влаштовуються на рівні старого покриття перед укладанням бетонної сумішi повинні бути мiцно закріплені Г-образними штирями. 7.3. Утримання земляного полотна та дорожнiх покриттiв 7.3.1. При огляді ділянки дороги дорожнiй робiтник повинен йти по узбіччю назустріч руху автомобілів а при зупинці влаштовувати перед собою попереджувальний знак вдень або стійку з червоним ліхтарем що мигає вночi . 7.3.2. При влаштуванні дренажних воронок для відводу талої води по весні на межi ділянки робіт необхідно влаштовувати бар'єри з дорожнiм знаком "Ремонтні роботи". 7.3.3. Для переходу робiтникiв через кювети канави рівчаки й інші перешкоди при відводі талої води необхідно влаштовувати настили шириною не менше 600 мм з перилами висотою 1000 мм. Похилі настили повинні мати поперечні бруски-упори для ніг. 7.3.4. Машини якi профiлюють дороги або скошують узбіччя повинні мати попереду і позаду попереджувальний знак "Інші небезпеки"; на межах дільниці дороги необхідно виставляти знаки "Обмеження швидкості до 30км/г" "Ремонтні роботи" включати фари і габаритні ліхтарі. 7.3.5. Для робiтникiв зайнятих зимовим утриманням доріг необхідно обладнати пересувні приміщення для обiгріву відпочинку прийому їжi сушiння одягу і взуття. 7.3.6. Для захисту рук і ніг від вiдмороження на педалi і рукоятки важелiв снігоочисників та інших машин що не мають кабін необхiдно одягати повстяні чи сукняні чохли а під ноги підкладати повсть чи фанерний лист. 7.3.7. Дистанція між деякими одночасно працюючими снігоочисниками що рухаються в одному напрямі повинна бути не менше 15 м. 7.3.8. Машиністи снігоочисників що рухаються по ділянках дороги i проходять населеними пунктами повинні зменшити швидкість до 10км/г і дальність відкидання снiгу в підвітряну сторону . 7.3.9. Машиністи снігоочисників зобов'язані користуватися світлозахисними окулярами. 7.3.10. Під час роботи з роторним снігоочисником необхідно: ретельно перевіряти справність всіх важелiв управління і легкість їх переключення; витримувати відстань від краю заднього колеса до брівки кювета або лінії обстановки шляху не менше 1000 мм. 7.3.11. Забороняється знаходитися в траншеї яка розчищена снігоочисником на відстані менш 20 м від працюючої машини. 7.3.12. На снігоочисниках всіх типів необхідно влаштовувати наступні позначки: вдень   червоні прапорцi на кабіні і на задньому бортi кузова капоті заднього двигуна ; вночi   прожектор на кабіні і червоний ліхтар на лівому верхньому куту заднього борту чи капоті двигуна. 7.3.13. Водію снігоочисників забороняється обганяти автомобілі що рухаються. 7.3.14. Не можна знаходитися ближче 1 5 м до навісного устаткування з боку шнеку а також витягати з-під навісного устаткування сторонні предмети до повної зупинки двигуна снігоочисника. 7.3.15. Перед підняттям і опусканням навісного устаткування снігоочисника необхідно переконатися що воно не являє собою безпеку для пішоходів і машин якi рухаються по дорозі. 7.3.16. Машиністи тракторів при зустрічі з транспортними засобами повинні максимально повертати трактор праворуч по ходу руху. 7.3.17. Під час снiгоочистки забороняється знаходитися на піднiжках і стрем'янках снiгоочисних машин. 7.3.18. Колеса снігоочисників працюючих на ділянках дороги з ухилом понад 9о повинні бути оздобленi ланцюгами. 7.3.19. Забороняєтся застосовувати матеріали що змерзлися пісок шлак для боротьби зі слизькістю покриття зимою. 7.3.20. Бункери для зберiгання і навантаження транспорту протиожеледними матеріалами пісок шлак зубер та ін. повинні бути обладнані решiтками для запобігання попаданню в бункер матеріалів що змерзлися. 7.3.21. Для регулювання руху бульдозеру при подачі піску зі штабелів в бункер необхiдно установити сигнальні знаки добре видимі в будь-який час доби. Забороняється наїжджати бульдозером на решiтки бункеру. 7.3.22. При навантаженні піску за допомогою навантажувача в піскорозкидачi на території бази необхідно дотримуватися таких вимог: навантаження піску з штабелiв виконувати без утворення козиркiв зберігаючи кут природного укосу; під час навантаження піску не можна знаходитися між навантажувальною машиною і піскорозкидачем автомобілем ; забороняється знаходитися робiтникам що супроводжують автомобілі в кузовах і на піднiжках; не допускається виконувати роботи поблизу автомобілів що завантажуються. 7.3.23. При навантаженні просіюваннi і складуванні піску вручну повинні виконуватися такі вимоги: перед початком роботи необхідно оглянути місце навантаження обвалити козирки мерзлого піску розбити грудки та установити навантажувальний транспорт так щоб виключалася можливість засипки його піском при випадковому обвалі. Забороняється працювати підкопом; завантажувати автомобіль можна тільки з однієї сторони дотримуючись безпечних інтервалів між працюючими; при спiльній роботі декiлькох робiтникiв по перекиданню піску на відстань між ними повинна бути не менше 3 м. 7.3.24. Протиожеледні матеріали повинні розсипатися механізованим способом з використанням піскорозкидувачiВ. Забороняється розсипати зазначені матеріали вручну з кузова автомобіля що рухається. Протиожеледні матеріали на дільницях дороги з великим підйомом чи ухилом на крутих поворотах і в інших небезпечних місцях дозволяється розсипати вручну з штабелiв аварійного запасу. 7.3.25. Піскорозкидувач може посуватися в загальному потоці автомобілів не обганяючи їх. Забороняється розсипати пісок під час великого скупчення пішоходів і автомобілів. 7.3.26. Не допускається знаходитися в бункері піскорозкидача під час розсипу піску. 7.3.27. Забороняється робiтникам знаходитися в кузові автомобіля що перевозить снігозахисні щити і кiлки. 7.3.28. Зберігати снігозахисні щити треба в штабелях по 50-60од. в нахиленому положенні притуливши щити з двох сторін до стійких стінок якi складаються iз стояків з поперечками. Щити для встановлення на дільницях якi заметенi снiгом необхiдно виставляти рівномірно з обох сторін штабеля. 7.3.29. Кiлки повинні зберігатися в конічних штабелях загостреними кінцями нагору. Штабелi на рівні 2/3 висоти обв'язуються дротом. Вкладати і розбирати штабель необхідно в рукавицях. 7.3.30. При нанесенні розмітки на проїжджу частину автомобільної дороги і виконанні всіх робіт супутніх цьому процесу необхідно дотримуватися вимог зазначених в гл. 5.4. 7.4. Герметизація швів 7.4.1. При виконанні робіт по герметизації швів з застосу ванням розплавлених вогненебезпечних матеріалів і речовин що виділяють шкідливі випарування що можуть викликати термічні чи хімічні опіки необхідно застосовувати відповідні засоби індивідуального захисту далі-ЗІЗ . 7.4.2. При виготовленні або розігріві мастики необхiдно дотримуватися таких вимог безпеки праці: котел заповнюєтся мастикою не більш як на 3/4 його місткості; щоб уникнути спалаху температура нагріву мастики не повинна перевищувати значень зазначених в ТУ на цю мастику; для виміру температури мастики необхiдно використати термометр зі шкалою не менше 250оС; для ліквідації можливого спалаху мастики на місці робіт повинен бути ящик із піском; завантажувати котел необхiдно з боку протилежного топцi; не дозволяєтся завантажувати в котел з гарячим бітумом вологі матеріали якi використовуються для приготування мастики; брати пробу мастики для визначення її готовності можна тільки спеціальними черпаками; при виготовленнi грунтувального матеріалу змішування гарячої мастики з гасом необхідно робити на відстані не менше 50 м від місця розігріву мастики; розігріту мастику треба вливати в гас при безперервному перемішуваннi; температура мастики в момент вступу її в гас не повинна перевищувати 70оС. 7.4.3. При спалаху мастики котел необхідно щільно закрити кришкою кошмою . Тушити мастику що горить необхiдно сухим піском або пiнними вогнегасниками. Заливати водою мастику що горить забороняється. 7.4.4. Робітники якi зайняті продувкою швiв стислим повітрям від компресора і виготовленням піскоцементного розчину повинні мати засоби індивідуального захисту: захисні окуляри і респiратори. 8. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРАЦI ПРИ РЕМОНТI ТА УТРИМАННI МОСТIВ ТРУБ I БУДIВЕЛЬ 8.1. Загальні вимоги 8.1.1. Ремонт і утримання мостів труб житлових і виробничих будiвель дорожньо-експлуатаційних служб галузі необхідно виконувати відповідно до затвердженої проектно-технологічної документації і з дотриманням вимог ВСН 24-88"Технические правила ремонта и содержания автодорог". 8.1.2. Проект виконання робіт при ремонті мостів і труб поблизу кабельних мереж ліній електропередач і газопроводів а також інших комунiкацiй повинен бути узгоджений з організацією що експлуатує комунiкації. 8.1.3. При ремонті мостів і шляхопроводів поблизу пересічень iз залізницею а також через судноплавні і сплавні ріки проект виконання робіт повинен бути узгоджений iз зацікавленими організаціями. 8.1.4. При участі в ремонті і реконструкції мостів і будiвель субпідрядних організацій генеральна підрядна організація зобов'язана спільно із субпідрядними розробити заходи з техніки безпеки і скласти графік сумiщених робіт без якого виконання робіт забороняється. 8.1.5. До робіт на висоті понад 5 м допускають осіб що пройшли медичний огляд і якi мають посвідчення на право виконання верхолазних робіт. 8.1.6. При проведенні земляних бетонних робіт і влаштуванні кам'яної кладки із використанням електропрогріву зони виконання робіт повинні мати захисну огорожу що задовольняє ГОСТ 23407-78"Ограждения инвентарные строительных площадок и участков производства строительно-монтажных работ. Технические условия". 8.1.7. В сонячний день при наявності снігу робітники повинні бути забезпечені сонцезахисними окулярами. 8.1.8. Забороняється опалювати тепляки жаровнями різноманітного типу а також застосовувати для розтоплювання бензин гас. 8.1.9. При виконанні робіт над водною поверхнею де глибина водойми понад 1 5 м поблизу місця робіт повинен чергувати човен з рятувальним приладдям. 8.1.10. Під час грози чи при вітрі понад 6балів 12-13 м/с зовнішні роботи на риштуванні забороняються. 8.2. Підготовчі роботи 8.2.1. Розчищення смуги від лісу і чагарнику необхідно вести дотримуючись заходiв безпеки наведених в розділах 4 5цих Правил. 8.2.2. Перекладати підземні споруди трубопроводи кабелi колектори переносити опори стовпи повітряних ліній зв'язку I електропередач зносити і переносити будівлі дозволяється тiльки з письмового дозволу організації відповідальної за їх експлуатацію. 8.2.3. У проекті виконання робіт зазначаються розміщення і конструкція огорожi ділянки земляного полотна що реконструюється; у випадках не передбачених проектом вони виконуються за кресленнями затвердженими головним інженером будівництва. 8.2.4. Котловани і шурфи на будівельній ділянці повинні бути закритi або огородженi. 8.2.5. Тимчасові комунiкації електропостачання в місцях пересічення їх з проїздами і проходами повинні бути підняті на висоту не менше 4 м. 8.2.6. Проходи для робiтникiв розміщені на уступах укісах і косогорах з ухилом понад 20о необхідно обладнати трапами або сходами шириною не менше 800 мм з односторонніми поручнями висотою 1000 мм. 8.3. Кам'яні роботи 8.3.1. До початку і під час укладання фундаментів необхідно перевіряти міцність кріплення стінок траншей і котлованів слідкувати за станом укосіВ. Особливо ретельне спостереження вести при роботах із водовідливом в дощову погоду. Між брівками траншей і котлованів повинна бути відстань не менше 500 мм. При виявленні несправностей в кріпленнях роботи поблизу траншей і котлованів необхідно припинити. Відновлювати їх можна тільки після усунення дефектів. 8.3.2. Подавати камiння і розчин в траншеї і котловани необхідно механізованим способом чи за допомогою жолобів естакад і похилих площин. Забороняється спускати камінь в жолоб і одночасно приймати камінь з жолоба а також спускати камінь в котлован і траншею з брівки шляхом перекидання тачок або візків. 8.3.3. Блоки для фундаменту необхiдно опускати краном чи іншими піднімальними пристроями плавно без розкачування і ривкіВ. Забороняється знаходитися робiтникам під блоком що опускається. Підведення блоку до місця монтажу виконується із зовнішньої сторони будiвлi споруди. Розстропування блоку дозволяється виконувати після його вивірення і остаточного встановлення. 8.3.4. Підіймати цеглу на риштування необхiдно як правило пакетами на піддонах за допомогою чотири- або тристiнних футляріВ. В останньому випадку пакет підіймають з відхиленням від вертикалі вбік задньої огородженої стінки на 15-18о причому після пiднiмання на висоту 500-1000 мм слід оглянути відкриту сторону пакету та усунути цеглу що лежить нестійко і виступає. Допускається пiднiмання цегли в контейнерах а також в пакетах без піддонів за допомогою спеціальних захватів що забезпечують безпеку пiднiмання. Забороняється пiднiмання на помісти цегли пакетами укладеними із перехресною перев'язкою і "в ялинку" без спеціальних огороджуючих пристроїв футлярів . 8.3.5. Футляри захвати і контейнери для цегли дрібних блоків та інших матеріалів і виробів повинні бути обладнані приладами що не допускають розкриття бокових огорож і випадіння матеріалів що транспортуються через стінки або днища цих огорож під час пiднiмання і переміщування. 8.3.6. Опускання порожнiх піддонів із помістів виконують заздалегідь підготовленими добре зв'язаними пачками або в контейнерах. Забороняється скидати піддони із помістів і транспортних засобіВ.  8.3.7. Цеглу розчин і інші матеріали на помістях необхідно розміщати в спеціально передбачених місцях згідно з ПВР. На помістях між стінкою укладеними матеріалами і встановленим iнвентарем необхiдно залишати прохід шириною не менше 600 мм. 8.3.8. Мурування стіни на висоті понад 1 2 м повинно виконуватися із помістів міцність і стійкість яких повинні бути гарантовані заводом-виготiвником. Забороняється виконувати мурування стоячи на стіні. 8.3.9. Не дозволяється мурування стін будiвель на висоті понад два поверхи без обладнання мiжповерхових перекрить чи тимчасового настилу по балках цих перекрить а також без обладнання майданчиків сходових маршiв і їх огорож в сходових клітках. 8.3.10. Висота кожного ярусу стіни повинна бути такою щоб рівень кладки після кожного переміщування був не менше як на 700 мм вище рівня робочого настилу. До встановлення столярних виробів в прорізи стін що викладуються прорізи необхідно огородити. 8.3.11. Мурування бортика на рівні встановлення плити перекриття треба виконувати із помістів нижнього поверху. 8.3.12. Розшиття зовнішніх швів виконується із помістів або перекрить після укладення кожного ряду. 8.3.13. Ділянка спорудження будiвлi повинна огороджуватись сигнальними огорожами на відстані не менше 1 5 м від стіни. При висоті кладки понад 7 м паркан оснащується із зовнішньої сторони захисним козирком. Висота огорожi повинна складати: при захисно-охоронному варiантi   2 м при захисному 1 6м а при наявностi козирка при будь-якому варiантi   2 м. 8.3.14. Над входами на сходові клітки при муруваннi стiн з внутрішніх риштувань влаштовуються навіси ширина яких не менше ширини входу в будiвлю i довжиною не меншою 2 м. 8.3.15. Перерва в муруванні що виконується одночасно із зовнішнiм облицюванням допускається після викладення стін опор до рівня верхньої кромки облицювальних плит. 8.3.16. Забороняється знімати тимчасові кріплення плит облицювання і елементів карнизу до повного затвердiння розчину і доведення його до проектної міцностi. 8.3.17. При виконанні мурованої кладки взимку необхідно: очищати робоче місце від снігу і льоду; застосовувати при використанні способу заморожування більш тривкі розчини приготовлені з підігрітою водою; улаштовувати карнизи способом заморожування лише в тому випадку якщо товщина їх винесення менше товщини стіни; з настанням відлиги встановлювати постійне спостереження за станом кладки виконаної методом заморожування і в разі нерівномірного осідання вжити заходів проти її обвалення. 8.3.18. Мурування цегляних карнизів стін що виступають з площини більше ніж на 300 мм необхідно вести із зовнішнього риштування. 8.3.19. Конструкція опалубки цегляних мурованих склепінь і арок повинна забезпечувати можливість її рівномірного опускання при розкружалюваннi. 8.3.20. Обробляти камені плити в межах будівельного майданчика дозволяється в спеціально відведених для цього і огороджених місцях. 8.3.21. Відстань між робочими місцями каменярів повинна бути не менше 3 м; в iншому випадку між ними повинні бути поставленi захисні екрани. Каменяри повинні працювати в захисних окулярах і рукавицях. 8.3.22. Влаштовувати облицювальні плити із риштувань одночасно на декількох ярусах в одній вертикалі забороняється. Захватки що знаходяться в різних ярусах зміщують по горизонталі не менше нiж на 6м. 8.3.23. При перерві в муруванні матеріали інструменти і будівельне сміття на стінах повинні бути прибрані. 8.4. Залізобетонні та бетонні роботи 8.4.1. Положення цього підрозділу поширюються тільки на залізобетонні роботи що виконуються на об'єктах дорожнього будівництва. 8.4.2. Складувати арматуру необхiдно в спеціально призначених для цього місцях в районі виготовлення арматурних каркасів і сіток. Забороняється в'язати або зварювати каркас що влаштовується прямовисно стоячи на його стержнях. 8.4.3. В разі монтажу арматури поблизу електропроводів останні повинні бути обов'язково без струму. 8.4.4. Забороняється знаходитися в блоках що утворюються опалубкою в момент монтажу арматурного каркасу. 8.4.5. Ходити над укладеною арматурою дозволяється тільки по спеціальних містках шириною не менше 600 мм що спираються на опалубку. 8.4.6. Перед початком укладення бетонної сумішi виконавець робіт чи майстер зобов'язаний перевірити правильність встановлення і надійність кріплення опалубки підтримуючого риштування робочих настилів і укладеної арматури. 8.4.7. Забороняється розташування і рух людей на естакадах і пересувних містках під час подачi бетонної сумішi в автомобілі-самоскиди. Містки можна пересувати тільки за відсутнiстю людей і транспорту на шляху його пересування. 8.4.8. При подаваннi бетонної сумішi верхній кінець стрічкового конвеєра слід розташовувати над вантажоприймальним майданчиком на висоті не менше 500 мм. 8.4.9. Під час роботи конвеєра необхідно слідкувати за його стікістю а також за справністю захисних навiсів огороджуючих транспортер знизу над проходами і проїздами. 8.4.10. До початку пiднiмання краном чи підіймачем бетонної сумішi укладеної в баддi або бункери необхiдно перевірити стан і справність тари. Вона повинна мати спеціальні пристрої що не допускають випадкового вивантаження сумішi і відповідати ГОСТ 21807-76"Бункеры бадьи переносные вместимостью до 2 м для бетонной смеси. Общие технические условия" і ГОСТ 12.3.010-82 "Тара производственная. Требования безопасности при эксплуатации". Відстань від споду баддi або контейнеру до поверхні на яку вивантажують суміш в момент вивантаження не повинна перевищувати 1000 мм. 8.4.11. Для доставлення бетонної сумішi в тачках візках по перекриттях риштуваннях і естакадах улаштовують ходи або настили шириною не менше 1 2 м. Якщо настили розташовані на висоті понад 1000 мм над опалубкою то влаштовується огорожа з поручнями висотою 1000 мм бортовою дошкою шириною не менше 100 мм і промiжною в'яззю. Отвори в настилi для подачi бетонної сумішi під час перерви в роботі повинні бути закритими. 8.4.12. При укладенні бетонної суміші із неогороджених майданчиків на висоті понад 1 3 м а також при бетонуванні конструкцій що мають ухил понад 30о робітники повиннi працювати з запобіжними поясами що прикріплені до надійних опор. 8.4.13. Подавати бетонну суміш у важкодоступні місця розміщені нижче рівня її подачi на 1 5 м допускається по лотiкам ланковим хоботом або вiброхоботом а до 1 5 м   за допомогою крану в баддях. 8.4.14. Електропроводи від електродвигунів вiброхоботів і вiброживильникiв до рубильника повинні бути укладені в гумові шланги металеві чи пластмасові труби. 8.4.15. Не допускається бетонування із зовнішніх риштувань при силі вітру 6балів і бiльше під час грози а також при недостатньому освітленні робочого місця. 8.4.16. Лотіки ланкові хоботи і вiброхоботи для подачi бетонної сумішi в опалубку а також завантажувальні вирви повинні бути мiцно прикріплені до надійних опор. Для попередження падіння бетонної сумішi необхідно на рівні верху завантажувального бункеру по периметру улаштовувати захисний настил або козирки. Забороняється доступ людей в місця можливого падіння бетонної сумішi під час бетонування. 8.4.17. При виконаннi бетонних робіт з застосуванням хімічних добавок всі працюючі повинні пройти спеціальний iнструктаж по безпечному поводженню із хiмікатами. 8.4.18. При використанні хлористого кальцію у вигляді прискорювача тверднення бетону необхідно виконувати такi застереження: хлоровану воду приготовляти в окремому приміщенні розміщеному на відстані не менше 500 м від житлових будiвель; працювати із хлористим кальцієм або хлорним вапном необхідно в респiраторах або протигазах марки А гумових рукавичках і фартухах. 8.5. Опалубочні робот 8.5.1. Приступаючи до теслярської роботи необхідно перевірити готовність робочого місця справність інструменту і устаткування а також переконатися що в матеріалі який обробляється нема цвяхів і інших металевих предметів. 8.5.2. Теслярські роботи повинні виконуватися в одязі який не має кінців що розвіваються і звисають. 8.5.3. Забороняється при перепилюваннi деревин або дошок держати руку в безпосередній близькості до полотна пили і направляти її рукою. 8.5.4. Обробляючи лісоматерiал сокирою слід розташуватися так щоб не поранити себе; ногу що знаходиться з боку деталі яка обробляється необхiдно відставляти якомога далі вбік; на матеріалі що обробляється необхідно робити надрубки. 8.5.5. Підіймати колоди на велику висоту слід за допомогою механізмів на незначну   вручну за допомогою канатіВ.  8.5.6. Щити опалубки колон прогонiв балок ригелiв а також елементи пiдтримуючого риштування встановлені за допомогою кранів повинні мати достатню жорсткість і стійкість. 8.5.7. При встановленнi елементів опалубки в кілька ярусів кожний наступний ярус повинен установлюватися після закріплення попереднього. Проведення робіт одночасно в двох чи бiльше ярусах по одній вертикалі без захисних улаштувань забороняється. 8.5.8. Елементи опалубки стійки підкладки необхідно влаштовувати на надійній основі що виключає можливість їх руйнування під час виконання робіт. 8.5.9. Встановлення щитової опалубки за допомогою пересувних драбин-стрем'янок з огородженими робочими майданчиками допускається тільки при висоті над рівнем землі чи нижчележачого перекриття не більше 5 5 м. Роботи на висоті від 5 5до 8 м слід вести тільки iз застосуванням тимчасових помістів що мають огорожу і ширину не менше 700 мм. 8.5.10. Монтаж підвісної опалубки і встановлення її на висоті понад 8 м виконується навченими робiтниками-верхолазами iз застосуванням запобіжних поясів що прикріплені до надійних опор. 8.5.11. При встановленнi опалубки монолiтних залізобетонних конструкцій риштування з огорожами необхiдно розташовувати на консолях або на горизонтальних зв'язках стійок риштування що підтримується на відстані від опалубки по вертикалі не менше 1 5 м. При похилiй опалубцi робочі настили повинні мати уступи висотою не більш 400 мм. 8.5.12. При зведенні залізобетонних стін в розбiрно-пересувнiй опалубці з обох сторін улаштовуються помісти шириною 700 мм з огорожами висотою не менше 1000 мм. 8.5.13. Розбирання опалубки може виконуватись з дозволу виконавця робіт чи майстра а в особливих випадках наприклад при прогонах понад 6м    з дозволу головного інженера організації. 8.5.14. При розбираннi опалубки необхідно вживати заходів проти випадкового падіння її елементів обвалення риштувань або конструкцій що її підтримують. Розбирання великих кружал арок і склепінь здійснюють згідно з проектом виконання робіт. Отвори в залізобетонних перекриттях що залишились після розпалубки повинні бути огородженi або закритi щитами що надiйно закрiплені. 8.5.15. Матеріали після розбирання опалубки необхiдно опускати на землю сортувати вилучивши цвяхи або скоби що стирчать і укладати в штабелi. Забороняється укладати на помістах або робочій підлозі елементи опалубки або матеріали що розбирається а також скидати їх із споруд. 8.6. Пальовi роботи 8.6.1. Монтаж копра збирання пiднiмання вивішування і переміщування а також його демонтаж необхiдно виконувати за існуючою в паспорті схемою чи за проектом затвердженим головним інженером будiвельної організації під безпосереднім наглядом майстра механіка чи виконробу. 8.6.2. Із вежі копра перед її пiднiманням опусканням повинні бути усунені всі незакрiпленi деталі інструмент та інші предмети. При пiднiманнi опусканнi копра зібраного в горизонтальному положенні повиннi бути припиненi всі роботи в радіусі рівному довжині пiдiймальної конструкції плюс 5 м. 8.6.3. Якщо з тих чи інших причин треба припинити піднімання копра то останній встановлюється на підведені під нього шпальні клітi а лебідка розвантажується. Забороняється довго утримувати пiднiмальну ферму копра гальмом лебідки. 8.6.4. Гранична маса молоту і маса палі для даного копра зазначаються на фермі копра або його рамі. Забороняється перевищувати граничні маси і вимикати обмежувач вантажопідйомності. 8.6.5. Підтягання палі виконується тільки через відвідний блок що закріплений бiля основи копра по прямiй лінії в межах видимості моториста лебідки. 8.6.6. Для забивання похилих паль дозволяється застосовувати тільки універсальні чи спеціально пристосовані копри. 8.6.7. Робочі майданчики копра і сходів для пiднiмання з ухилом до 75о повинні мати поручнi висотою не менше 1000 мм. На прямовисних сходах а також на сходах з кутом нахилу до обрію понад 75о при висоті понад 5 м улаштовуються починаючи із 3 м огорожi у вигляді дуг кілець на відстані один від одного не більше 1000 мм з поздовжнiми зв'язками стрiчками . 8.6.8. Стальні канати і такелажні пристрої що застосовуються на пальових роботах повинні відповідати вимогам "Правил будови і безпечної експлуатацiї вантажопiдiймальних кранiв" ДНАОП 0.00-1.03-93. Коефіцієнт запасу міцностi канату при механiчному приводі   не менше 6 при ручному   4 5.  8.6.9. Кожна копрова установка повинна бути обладнана звуковою сигналізацією яку необхідно включати перед пуском пальового молоту. 8.6.10. Пересування копра повинно здійснюватися по рейкових колiях або надiйнiй горизонтальній основі під наглядом майстра чи виконробА. Стан колiй для пересування копра необхідно перевіряти перед початком зміни і в процесі роботи. Під час роботи копер необхiдно закріплювати на рейках протиугiнними пристроями. Пересувати або повертати копри дозволяється тільки при вимкнутій подачі пари стислого повітря . 8.6.11. Пiднiмання палi разом із надiтим на неї палебiйним снарядом дозволяється при достатній вантажопідйомності лебідки. В iншому випадку паля і палебiйний снаряд повинні підійматися окремо. При пiднiманнi палю необхiдно утримувати від розгойдування і крутіння за допомогою відтяжок. Вантажопідйомний гак необхідно комплектувати iз замикаючим пристроєм. 8.6.12. При зрізуванні верхівок не забитих до кінця паль необхідно вжити заходiв проти раптового падіння частини зрiзуваної палі. 8.6.13. Установка паль і палебiйного устаткування проводиться без перерви до повного їх закріплення на місці. Залишати їх пiдвiшеними не допускається. При неможливості закінчити установку та закріплення вантаж що підіймається паля молот повинен бути опущений на тверду основу. 8.6.14. При забиванні паль на суші чи воді робота копра із підмостей естакади або плавзасобів дозволяється при наявності проекту виконання робіт з урахуванням охорони праці затвердженого головним інженером організації що будує. 8.6.15. Для подачi пари стислого повітря повинні застосовуватися жорсткі пароповітряні трубопроводи з шарнiрним з'єднанням. Гнучкі паропровідні шланги високого тиску використовуються тільки в межах копра і повинні мати мінімальну довжину. Шланги якi пiдводять пару чи стисле повітря до копра повинні випробовуватися на міцність тиском що перевищує робочий в 2 рази. 8.6.16. З'єднання парових повітряних шлангів один із одним і з пальовим молотом виконується не менше ніж двома хомутами. Забороняється застосовувати дротяні скрутнi. 8.6.17. При забиваннi паль плаваючим копром необхідно забезпечити надійне його розчалення останнього до якорів що закріплені на березi чи дні водойми. Постійний зв'язок з берегом повинен здійснюватися за допомогою чергового човна катера чи по надійному пішохідному мiстку. Плаваючий копер повинен бути забезпечений рятувальними плавзасобами човен круги пояси . 8.6.18. Забивання паль з криги дозволяється по спеціально розробленому проекту виконання робіт затвердженому головним інженером будiвельної організації при цьому робочий майданчик повинен бути очищеним від снігу. Складати палi та інші матеріали на кризі дозволяється при достатнiй міцностi крижаного покрову і на відстані не менше 25 м від місця забивки. Дучки в кризі для занурення паль до початку робіт повинні бути закритi дерев'яними щитами. 8.6.19. Забороняється знаходитися під піднятим пальовим молотом навіть якщо він закріплений. 8.6.20. Під час перерви в роботі пальовий молот повинен бути опущений в нижнє положення і закріплений на стрілі копра. 8.6.21. На барабані лебідки завжди повинно залишатися не менше двох витків канату. Лебідка повинна бути укомплектована канатоукладачем. 8.6.22. При забивці паль дизель-молотом необхідно: заливати в бачок молота вiдфiльтроване дизельне паливо; не допускати підскакування ударної частини до верхньої траверси; негайно припиняти роботи при виявленнi погнутостi напрвляючих штанг. 8.6.23. Забороняється запускати дизель-молот наливаючи на головку поршня бензин. 8.6.24. Закріплювати вiброзанурювач на оголовку палі або оболонці допускається за спеціально розробленими для даного типу вiброзанурювача і палi оболонки кресленнями. 8.6.25. До початку роботи і не менше 2 раз в зміну необхідно ретельно оглядати вiброзанурювач: болтові з'єднання зварні шви наголовника кінцеві гайки з'єднання проводів і інші деталі. При виявленнi замикання на корпус вiброзанурювача або яких-небудь інших несправностей роботу необхідно припинити і вжити заходів для їх усунення. Не допускається забивати палi при нещільному з'єднанні її із наголовником а також при наявності бокових коливань і стуку. 8.6.26. Вiброзанурювач дозволяється включати після опускання його на палю і ослаблення пiдтримуючих полiспастіВ. Ослаблений стан полiспастів повинен зберігатися протягом всієї роботи вiброзанурювачiВ. При кожній перерві в роботі вібратор необхідно вимикати. 8.6.27. Вантажопідйомність використовуваного для вiброзанурювача крану повинна складати не менше подвоєної сумарної ваги вiброзанурювача і занурюваної палi оболонки . 8.6.28. Підіймати і опускати підмивні труби пристрiй для вилучення грунту з порожнини оболонки і труб необхiдно спеціальними лебідками або кранами. 8.6.29. Пробурені свердловини для установки буровставних або буродобивних паль повинні бути перекритi щитами. При улаштованні свердловин пiдривним способом слід дотримуватися вимог "Єдиних правил безпеки при вибухових роботах" ДНАОП 0.00-1.17-92. 8.6.30. Баби для ручного забивання паль повинні бути укомплектованi достатньою кількістю ручок: масою до 100кг   чотирма понад 100кг   шістьмА. Ручки повинні бути гладкими мати переріз овальної форми і розташовуватися по периметру баби рівномірно і з достатнім зазором щоб уникнути ушкодження пальців працюючих. 8.6.31. При забиваннi паль із підвісних підмостей останні повинні бути ретельно перевірені на міцність стійкість і розчалені канатами. Забороняється улаштовувати підмостi висотою понад 3 м. 8.6.32. При забиваннi паль за допомогою коловороту чи лебідки необхідно дотримуватися таких вимог: коловорот чи лебідка повинні бути надійно закріплені; підшипник коловороту повинен бути мiцним і надійно закріплюватися в тілі коловороту і захоплюватися хомутами; аншпуги повинні бути мiцними виготовленими з пружного і в'язкого дерева; лебідка повинна мати храпову заскочку з пружиною і стрічкове гальмо що перешкоджають зворотному обертанню барабана лебідки. Забороняється використовувати лебідку при наявності будьяких несправностей а також лебідки що не мають гальм. 8.6.33. При вилученнi загнившої частини дерев'яної палi або опорної стійки моста необхідно вжити такі заходи безпеки: паля стійка що ремонтується звільняється від всіх навантажень; перед зняттям поперечних і поздовжнiх горизонтальних зв'язків замість їх повинні бути поставленi необхідні тимчасові додаткові зв'язки і кріплення що забезпечують стійкість опори; при ремонті опор рух по мосту повинен бути обмеженим в межах що виключають перевантаження конструкції опори чи закритим. 8.6.34. При ремонті всього комплексу дерев'яних опор паль і стійок без розбирання прогiнної конструкцiї необхідно вивішувати прогінні конструкцiї у порядку черговості на тимчасові опори. 8.7. Монтажні роботи 8.7.1. Монтажники що мають стаж роботи менше року і розряд нижче IV до верхолазних робіт не допускаються. Монтажники III розряду що закінчили будівельні навчальні заклади і що мають стаж роботи за фахом понад один рік можуть допускатися до верхолазних робіт тільки під керівництвом досвідчених робiтникiв вищих розрядів. 8.7.2. Робітники всіх спецiальностей що призначаються для виконання робіт на висоті монтажники такелажники слюсарi теслярi газорізальники електрозварювальники тощо повинні бути забезпеченi випробуваними запобіжними поясами і касками. Перед початком робіт всі запобіжні пояси повинні перевірятися майстром. 8.7.3. Монтаж збірних елементів конструкцій провадиться в послідовності що визначається проектом виконання робіт. 8.7.4. Конструкції і їх елементи перед пiднiманням треба очистити від бруду полiю та іржі а окремі деталі фасонки прокладки накладки тощо до пiднiмання надійно прикріпити до елементу що підіймається. 8.7.5. При пiднiманнi і переміщуванні конструкцій машиніст крану чи лебідки повинен виконувати команди тільки сигнальника якi можуть бути світловими звуковими по радiотелефону або знаковими. 8.7.6. Елементи конструкції що монтуються повинні утримуватися від розгойдування відтяжками з мiцного прядив'яного канату. При пiднiманнi елементів що влаштовуються в горизонтальному і похилому положеннях необхiдно застосовувати парні відтяжки що прикріплені до їх обох кінців. 8.7.7. При пiднiманнi елементів і конструкцій їх переміщування в горизонтальному напрямі повинно проводитися на висоті не менше 500 мм над іншими предметами. 8.7.8. Не можна переносити конструкції кранами над робочими місцями. Поданий елемент спиняють над місцем його установки не нижче нiж на 300 мм після чого монтажники встановлюють його в проектне положення. 8.7.9. Робоча зона монтажного крану повинна бути огороджена і обладнана добре видимими попереджувальними сигналами і знаками. 8.7.10. При укрупненому збиранні елементів необхiдно улаштовувати спеціальні помісти відповідно до проекту проведення робіт. 8.7.11. Проведення складальних операцій на висоті без помістів допускається тільки у разі неможливості улаштування останніх з обов'язковим застосуванням запобіжних пристроїв натягнуті стальні канати страхувальні сітки тощо . Ці роботи повинні вестися під безпосереднім керівництвом спеціально призначеної особи відповідальної за безпечне проведення монтажу і переміщування вантажів кранами далі-керівник робіт який повинен вказати монтажникам місця їх роботи на конструкції і місця кріплення запобіжних поясів. 8.7.12. Забороняється залишати пiдвiшеними підняті елементи. Розстропування встановлених елементів допускається лише після мiцного і надійного їх закріплення. 8.7.13. Тимчасові розчалення монтованих елементів повинні бути прикріплені до надійних опор якорів . Кількість розчалень вказується проектом але не менше трьох . Розчалення не повинні торкатися гострих ребер конструкцій. 8.7.14. Для переходу монтажників від однієї конструкції до іншої необхiдно застосовувати монтажні сходи і трапи. Пересування по нижньому поясу ферми чи балки допускається тільки при наявності туго натягнутого уздовж них канату на висоті 1 2 м за що зачепляють карабiн запобіжного поясу. 8.7.15. Збирання і пiднiмання конструкцій довжиною понад 6м і масою понад 3 т здійснюють під безпосереднім керівництвом керівника робіт. 8.7.16. Елементи конструкцій що монтуються із недостатньою жорсткiстю до пiднiмання повинні бути тимчасово підсилені. 8.7.17. При роботі монтажного крану на граничних значеннях характеристик вантажопідйомності виліт стріли керівник робіт повинен особисто визначити місце положення крану шляхом ретельного проміру відстаней до транспорту і місця установки конструкції. 8.7.18. Стропування балкових елементів що підіймаються в горизонтальному положенні проводиться не менше нiж двома стропами або спеціальними траверсами. 8.7.19. Кріплення полiспастів і блоків до раніше встановлених конструкцій здійснюється після відповідного розрахунку цих конструкцій на додаткові навантаження. 8.7.20. Канат вантажного полiспаста при пiднiманнi і переміщуванні елементу повинен зберігати прямовисне положення. Відтягати елемент що підіймається забороняється. 8.7.21. Монтажні роботи повинні проводитись як правило на відстані не менше 10 м від місця електрозварювальних робіт. При необхідності прихватки електрозварюванням елементів у процесі монтажу робочі місця повинні бути забезпечені захисними екранами навісами . 8.7.22. Не допускається зберігати вибухові і легкозаймистi речовини в зоні монтажних робіт. 8.7.23. Не допускається укладання елементів збірних конструкцій на настилi помістів. 8.7.24. Проходи і проїзди в зоні монтажу конструкцій повиннi бути позначенi надписами: "В'їзд" "Виїзд" "Розворот" тощо. 8.7.25. Крани піднімальні механізми і такелажні пристрої для монтажних робіт повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.090-83 "Краны грузоподъемные. Органы грузозахватные. Требования безопасности". 8.7.26. Не допускається виконувати монтажні роботи на висоті у відкритих місцях при швидкості повітря понад 15 м/с під час ожеледиці грози і туману. При швидкості повітря понад 10 м/с необхідно припинити переміщування стінових панелей та інших конструкцій що мають велику парусність. 8.8. Штукатурні роботи 8.8.1. Штукатурні роботи всередині приміщень допускається виконувати із помістів або пересувних столиків встановлених на суцільні настили по балках перекрить чи на підлогу. Застосування сходів-стрем'янок допускається тільки для виконання невеликих обсягів штукатурних робіт в окремих місцях. 8.8.2. Зовнішні штукатурні роботи виконуються із iнвентарних риштувань або пересувних вежових риштувань. Останні повинні бути обладнанi ловителями що виключають можливість опускання площадок в разі обривання канатіВ. Рукоятки механізмів для піднiмання риштувань під час роботи на них необхiдно знімати. 8.8.3. Для будiвель і споруд значної висоти дозволяється застосовувати підвісні риштування. Підвісні риштування допускаються до експлуатації після їх випробування статичним навантаженням що перевищує розрахункове на 25% а піднімальні риштування і люльки   на 50% і динамічного випробування навантаженням що перевищує розрахункове на 10%. По результатах випробувань повинен бути складений акт. 8.8.4. Перетин стальних канатів що підтримують піднімальні риштування і люльки визначають розрахунком з дев'ятиразовим запасом міцностi. Перед початком роботи і в її процесі канати повинен оглядати керівник робіт чи майстер. 8.8.5. Лебідки для підняття і опускання піднімальних риштувань і люльок повинні відповідати розрахунковим навантаженням і обладнуватися подвійними гальмовими приладами з безпечними рукоятками. Рух окремих канатів при пiднiманнi і опусканнi піднімальних люльок повинен бути вільним. Лебідки якi встановлюються на землі необхiдно завантажувати противагою маса якої повинна бути не меншою як подвійна маса люльки з повним розрахунковим навантаженням. Баласт необхiдно надiйно крiпити на рамі лебідки. 8.8.6. Піднімальні і підвiсні риштування повинні підвішуватись до спеціальних конструкцій. Консолi до яких підвішують люльки повинні спиратися на стіни чи опори через підкладки. Не допускається опiр консолей на нестійкi конструкції споруди. Захвати для підвiски підмостей випробовують статичним навантаженням що перевищує розрахункове в 2 рази протягом не менше 15хВ. По результатах випробувань складається акт. 8.8.7. Пiднiмання і опускання піднімальних риштувань повинні здійснюватися під безпосереднім керівництвом керівника робіт чи майстра. 8.8.8. Настили підвiсних і піднімальних риштувань необхідно огороджувати із зовнішньої і торцевих сторін поручнями або металевою сіткою висотою не менше 1000 мм а настили люльок   з усіх сторін. Конструкції стиків щитів настилу бортових дошок і поручнів піднімальних риштувань повинні допускати їх відносне переміщування при пiднiманнi і опусканнi але виключати можливість зміщення із опор. На підвісних риштуваннях прорізи для приймання матеріалу повинні мати огорожi висотою не менше 1000 мм. 8.8.9. Підвісні риштування щоб уникнути розгойдування кріплять за допомогою зв'язок до стійких частин будiвлi чи споруди. 8.8.10. Сходи для сполучення між ярусами підвісних риштувань повинні бути надійно підвішенi своїми верхніми кінцями. Забороняється з'єднувати суміжні секції підвісних і піднімальних риштувань а також люльки перехідними настилами трапами або приставними сходами. 8.8.11. Робiтники якi знаходяться в люльці на висоті повиннi бути забезпеченi запобіжними поясами якi необхiдно кріпити до надійної частини будiвлi споруди або страховочного канату з петлями. 8.8.12. Проходи під підвісними і піднімальними риштуваннями а також люльками повинні бути огородженi або захищені навісами. 8.8.13. Штукатурити зовнішні віконні і дверні косяки за відсутності риштувань необхiдно із огороджених настилів укладених на кронштейнах що випускаються з прорізів або із люльок. При роботах на сходових маршах застосовуються спеціальні помісти столики з бiльш короткими передніми ніжками поручневими огорожами із середнім елементом і бортовою дошкою. Прорізи внутрішніх косякiв дверей і вікон повинні бути огородженi. 8.8.14. Риштування і помісти не можна перевантажувати матеріалами і захаращувати відходами. Ящики з розчином та іншими матеріалами повиннi бути розташованi в спеціально передбачених для цього місцях. 8.8.15. Забороняється застосовувати шкідливі для здоров'я пiгменти свинцевий сурик свинцевий крон медянку для виготовлення розчинів кольорових штукатурок. 8.8.16. Перед початком роботи кожної зміни необхiдно перевіряти справність розчинонасоса шлангів дозаторів і іншого устаткування що застосовується для штукатурних робіт. Запобiжні клапани і манометри повинні бути опломбовані. 8.8.17. Робочі місця штукатурів-операторів сопловників повинні бути зв'язані сигналізацією звуковою світловою з робочими місцями мотористiв розчино- і бетононасосних установок. Оператори якi наносять штукатурний розчин на поверхню за допомогою сопла і штукатури якi набризкують розчин вручну повинні працювати в захисних окулярах. 8.8.18. При лiквiдацiї напливів і при насічці бетонних поверхонь необхідно працювати в рукавицях і захисних окулярах. 8.8.19. При нанесенні набризку грунту і накривки за допомогою розчинонасоса сопло треба держати під кутом 60-90° до обштукатурюваної поверхні на відстані 0 7-1 5 м від неї. 8.8.20. Під час роботи розчинонасоса необхідно постійно контролювати в ньому тиск. Якщо тиск перевищує зазначений в технічному паспорті то насос негайно вимикають; забороняється перегинати шланги підтягати сальники і гайки а також ремонтувати і чистити агрегат під час його роботи. 8.8.21. Розбирання ремонт і чистка штукатурних машин сопел і іншого устаткування що застосовується при механізованих штукатурних роботах провадяться після зняття тиску і вимикання машин від електромережi. Продувка шланга стислим повітрям допускається після виведення людей з небезпечної зони. З'єднувати розчиноводи зі штукатурною машиною необхiдно за допомогою хомутів або затискачів. Забороняється застосовувати для цих цілей дротяні скрутнi. 8.8.22. Напруга електроживлення устаткування для штукатурних робіт не повинна перевищувати 42 В. 8.8.23. Під час штукатурних робіт перiодично перевіряється стан електропроводки. В місцях проходу людей проводи повинні бути підвішені або закриті дерев'яними коробами або металевими трубами. 8.8.24. Забороняється опалювати і просушувати приміщення а також сушити штукатурку жаровнями мангалами або за допомогою інших джерел відкритого вогню що виділяють чадний газ. Забороняється тривале перебування людей понад 3 год. в приміщенні що просушується. 8.8.25. Розкрій листів сухої штукатурки і вибірку пазів в них необхiдно виконувати на верстаку спеціальним інструментом. 8.9. Малярні та iзоляцiйні роботи 8.9.1. Готувати фарбу шпаклiвку і замазку необхідно в спеціальних приміщеннях що мають ефективну вентиляцію. Забороняється застосовувати свинцевi білила у вигляді складової частини фарб а також бензол ксилол толуол і етильований бензин у вигляді розчинників. 8.9.2. Зовнішні малярні роботи допускається виконувати із риштувань і люльок а також пристроїв і пристосувань зазначених в пп. 8.8.2-8.8.14. Стійкість і міцність зазначених пристроїв і пристосувань повинні бути перевірені керівником робіт чи майстром. Забороняється застосовувати приставні сходи. Робітники зайняті фарбуванням металевих конструкцій на висоті 1 3 м і вище а також із вишок повинні мати запобіжні пояси а тi що виконують очищення елементів конструкцій від іржі   захисні окуляри і респiратори. 8.9.3. Внутрішні малярні роботи виконуються із помістів або сходів-стрем'янок. Робота із приставних сходів допускається лише при невеликій площі фарбування і на висоті не більше 5 м від землі підлоги або робочого настилу укладеного по балках. Забороняється опирати сходи на віконні рами а також на частини споруди міцність і стійкість яких не перевірена. 8.9.4. При фарбуванні покрівель необхідно дотримуватися таких вимог: перед фарбуванням необхiдно перевірити надійність покрівлі; роботи вести в нековзкім взутті при наявності запобіжних поясів; працюючі на покрівлі з ухилом понад 20о на мокрій покрівлі незалежно від ухилу або покрівлі що покрита iнеєм повинні бути забезпечені крім запобіжних поясів переносними трапами шириною не менше 300 мм із поперечними нашитими планками. Під час роботи трапи необхiдно надійно закріплювати; складати на покрівлі тару із мастикою і інструменти дозволяється лише за умови забезпечення заходів проти їх падіння сковзання зі схилу або здування вітром; забороняється підігрів або розігрів мастики на покрівлі. 8.9.5. При нанесенні на поверхню методом розпилювання матеріалів що утворюють небезпечні летючi пари необхiдно вживати заходи проти їх самозаймання або вибуху. 8.9.6. Малярні роботи з застосуванням нiтрофарб допускаються як правило на відкритому повітрі. При необхідності фарбування виробів всередині приміщень останні повинні бути обладнані ефективною припливно-витяжною вентиляцією. 8.9.7. В зоні застосування нiтрофарб і інших сумішів що утворюють небезпечні летючi пари забороняється палити і виконувати роботи зв'язані з використанням вогню а також які викликають iскроутворення. 8.9.8. Пневматичнi фарбувальні апарати і шланги необхiдно до початку робіт перевірити і випробувати на тиск що перевищує робочий в 1 5разА. Манометри на пневматичних фарбувальних апаратах повинні бути справними і опломбованими. 8.9.9. Робітники зайняті на внутрішніх малярних роботах iз застосуванням пневматичних апаратів а також лакофарбувальних матеріалів що сохнуть швидко і містять летючi розчинники повиннi бути забезпеченi респiраторами відповідного типу і захисними окулярами. 8.9.10. Внутрішні малярні роботи з застосуванням сумішів що виділяють шкідливі для здоров'я летючi пари слід виконувати при відкритих вікнах чи наявності вентиляції. При цьому наявнiсть газу парів і пилу в робочій зоні не повинно перевищувати гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин по ГОСТ 12.1.005-88"Воздух рабочей зоны. Общие санитарно-гигиенические требования". 8.9.11. В приміщеннях де проводиться фарбування водними складами електропроводка на час малярних робіт повинна бути без струму. 8.9.12. Iзоляційні роботи повинні вестися під безпосереднім контролем керівника робіт з урахуванням вимог підрозд. 7.4. 8.9.13. Місця приготування і розігріву мастики повиннi бути віддаленi від дерев'яних будівель складів бітуму гiдроiзоляційних матеріалів на відстань не менше 50 м з урахуванням переважаючого напряму повітря. 8.9.14. Кожний бiтумоварний котел повинен бути обладнаний комплектом протипожежного устаткування: двома вогнегасниками двома лопатами і сухим піском не менше 1 м3 . 8.9.15. Бітумний лак повинен зберігатися у вогнестійкому приміщенні з дотриманням правил пожежної безпеки. Перевозити його необхідно в герметично закритій тарі. 8.9.16. Етинолові матеріали дозволяється зберігати у вогнестійких приміщеннях з електроапаратурою у вибухобезпечному виконанні напругою не вище 12 В і з витяжною вентиляцією у верхній і нижній зонах приміщення. В дверному прорізі повинен бути влаштований неспалимий поріг висотою не менше 150 мм. В приміщенні забезпечується не менше двох густопінних вогнегасників і ящик із піском. 8.9.17. Етинолові лаки і емалі повинні зберігатися в герметично закритій тарі при температурі не вище 30оС і не нижче мінус 25оС. 8.9.18. Застосування загустiлого лаку для виготовлення емалі забороняється. 8.10. Огляд та випробування мостів 8.10.1. Всі інженерно-технічні працiвники допускаються до роботи по обстеженню і випробуванню мостів і шляхопроводів після вивчення правил безпечного проведення відповідних робіт і перевірки одержаних знань. Проведення iнструктажу реєструється в спеціальному журналі. 8.10.2. Під час роботи IТП повинні бути забезпечені відповiдним спецодягом спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту. 8.10.3. До обстеження споруди замовник зобов'язаний провести заходи що забезпечують безпечні умови роботи на висоті якi повинні бути перераховані в договорах. 8.10.4. Виконання робіт на водоймах вбрід допускається при глибині броду до 500 мм при швидкості течії не більше 2 5 м/с. 8.10.5. Роботи по обстеженню штучних споруд повинні проводитися групою в складі не менше двох чоловiк. 8.10.6. При роботі на висоті понад два метри старший групи спільно з представником замовника зобов'язаний перевірити міцність пристроїв і пристосувань призначених до використання. 8.10.7. Забороняється працювати на висоті в місцях належним образом не улаштованих помістами при швидкості повітря понад 12 м/с або при обстеженні обмерзлих і мокрих елементів якщо посипка піском або попелом не усуває небезпеки для працюючих. 8.10.8. При остукуваннi поверхні бетону зварних швів і заклепок необхідно користуватися запобіжними окулярами із небитким склом. 8.10.9. При роботі на огороджених настилах шириною менше 1000 мм розміщених на висоті 3-х метрів а також на неогороджених настилах шириною понад 2-а метри розміщених вище 10 м або на настилах з ухилом понад 20 5о працюючі повинні бути забезпечені запобіжними поясами. 8.10.10. При виконаннi робіт над водою коли глибина води перевищує 1 5 м в безпосередній близькості до робіт повинен знаходитися напоготові черговий човен обладнаний рятувальними пристроями. 8.10.11. Під час роботи в люльках знаходження людей під ними забороняється і проходи під люльками повинні закриватися. 8.10.12. В разі влаштування риштувань пiднiмання і спуск із них людей повинен здійснюватися по сходах. 8.10.13. При роботах на крутих схилах конусах укісах насипах і дамбах тощо необхідно страхуватися мотузкою прив'язаною до предметів що надiйно закріплені. 8.10.14. Забороняється при обстеженні деформаційних швів просовувати руки в щілини і зазори між конструктивними елементами. 8.10.15. Забороняється вилізати за поручнi тротуарів заздалегідь не перевіривши їх надійність і не пристебнувшись запобіжним поясом чи мотузкою. При необхідності таких робіт вони повинні проводитися бригадою з 3-х чоловiк два з яких повинні утримувати страхувальну мотузку в натягнутому стані. По можливості мотузка повинна бути перекинута через блок. 8.10.16. При обстеженні шляхопроводів всі робітники повинні бути в оранжевих жилетах. 8.10.17. При обстеженні шляхопроводів над електрифiкованою залізницею або поблизу лінії електропередачі забороняється наближатися або підносити будь-які предмети на відстань менше 2-х метрів від проводів що знаходяться під напругою. Лiнійки рейки повинні бути дерев'яними чи пластмасовими рулетки-матерчаті. Роботи повинні вестися по наряду-допуску. 8.10.18. Шляхопроводи над залізничними шляхами необхiдно випробовувати у вільний від руху поїздів час по попередньому узгодженню з відповідним органом Укрзалiзницi. 8.10.19. При випробуваннi мостів величина навантаження і порядок проведення випробувань встановлюються програмою узгодженою з замовником. При призначенні випробувального навантаження необхідно враховувати дані технічної документації результати зовнішнього огляду мосту а також результати перевірного розрахунку. 8.10.20. В окремих випадках міст дозволяється випробовувати за допомогою страхувальних риштувань що підводять під конструкцію. Випробування провадиться спробним навантаженням не менше 20хВ. Під час випробувань всі працюючі повинні бути виведені в безпечне місце. Якщо після спробного навантаження не виникли деформації споруди що перевищують допустимі за проектом то проводиться подальше випробування з взяттям відліків по приладах встановлених в безпечних місцях. 8.10.21. Керівник робіт і особи що спостерігають за приладами повинні під час випробувань забезпечуватися радіо- чи телефонним зв'язком. 8.10.22. При випробуваннi моста завантаженими автомобілями чи іншими транспортними засобами між керівником робіт і водієм машин повинен підтримуватися стійкий надійний зв'язок. 8.10.23. Під час випробувань в межах моста і огородженої частини підходів повинен бути заборонений пішохідний рух; присутність на випробуванiй прогіннiй будівлі осіб що не мають безпосереднього відношення до проведення випробувальних робіт заборонено. 8.10.24. Забороняється подача команд водіям автомобілів якi використовуються у вигляді випробувального навантаження всім учасникам випробування крім керівника випробування чи особи ним призначеної. 8.10.25. Випробування як правило треба проводити в світлий час доби. 9. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПРИ РОБОТІ З РЕЧОВИНАМИ ЩО МАЮТЬ ТОКСИЧНI ОТРУЙНІ ВЛАСТИВОСТI 9.1. Загальні вимоги 9.1.1. Матеріали і вироби якi виготовлені iз застосуванням шкідливих речовин що мають токсичнi отруйні властивостi далі-ТР повинні відповідати вимогам ГОСТів МРТУ РСТУ і застосовуватися відповідно до вимог відповідних глав СНиП і діючих санітарно-гігієнічних норм і правил. Матеріали і вироби на якi немає ГОСТів МРТУ або РСТУ допускається застосовувати після одержання дозволу органів санітарно-епiдемiологiчної служби пожежної охорони і опрацювання у встановленому порядку інструкції по їх застосуванню. 9.1.2. При використанні iмпортних ТР необхідно забезпечити дотримання фірмених вказівок і інструкцій на проведення робіт з цими матеріалами. Забороняється використання iмпортних ТР що не мають фірмених вказівок і інструкцій з охорони праці на проведення робіт з цими матеріалами до одержання узгодження з органами санітарного нагляду і затвердженої інструкції по їх застосуванню. 9.1.3. Приміщення в яких ведуться роботи iз застосуванням речовин що виділяють шкідливі для здоров'я людей летючi пари пил туман бризки а також вибухонебезпечних і пожежонебезпечних речовин повинні бути забезпечені примусовою припливно-витяжною вентиляцією. Обмін повітря повинен бути не менше двократного за 1 годину роботи. В ці приміщення не повинні допускатися особи що не беруть участі в безпосередньому виконанні робіт. 9.1.4. До роботи із ТР допускаються особи не молодше 18років якi проходили попередній медичний огляд і одержали дозвіл медичної комісії. При постійному виконанні зазначених робіт робiтники повинні проходити періодичні медичні огляди відповідно з ДНАОП 0.03-4.02-94 "Положення про медичний огляд працiвникiв певних категорiй". Не дозволяється допускати до роботи з шкідливими матеріалами осіб з хворою шкірою саднами опіками тріщинами і подразненням шкіри. 9.1.5. Всі працюючі із ТР повинні бути проiнструктованi про їх властивості і навченi безпечному застосуванню цих речовин. 9.1.6. Робота із ТР повинна проводитись під керівництвом досвідченого інженерно-технічного працiвника і при наявності спеціального устаткування. 9.1.7. При роботі із ТР необхідно виключити їх попадання на відкриті частини тіла слизову оболонку очей в дихальні шляхи і шлунково-кишковий тракт. 9.1.8. Для захисту працюючих із ТР всі виробництва що використовують ці речовини повинні бути забезпечені індивідуальними захисними засобами "біологічні рукавички" мазь Селiського мазь "Миколаї" маски окуляри гумові рукавички промислові фiльтруючi протигази комбiнезони паста IЕР ХІОТ спецвзуття тощо . По закінченні роботи необхідно прийняти теплий душ вимитися з милом. 9.1.9. Спецвзуття й інші засоби захисту після роботи необхідно очищати а забруднений спецодяг обробляти розчинниками або в паровій дезинфекційній камері. 9.1.10. Робота із ТР повинна бути організована так щоб максимально обмежити можливість розповсюдження пилу туману бризк і пари цих речовин і попадання їх на людей. 9.1.11. Сипкі ТР треба зберігати в силосах бункерах і ларях майданчики яких повинні бути освітлені обладнані сигналізацією і внутрішніми ходовими скобами. Допуск робiтникiв до цих складів дозволяється тільки принаявності встановленого спецодягу і запобіжних пристроїв. Забороняється вручну розминати і розчиняти сипкі ТР. 9.1.12. Рідкі ТР повинні зберігатися в металевих ємкостях з герметично закритими горловинами стійких по відношенню до корозiї що викликається цими рідинами. 9.1.13. Емкості що містять особливо небезпечні ТР повинні бути опломбованi. На пустій ємкості повинні зберігатися попереджуючі написи. 9.1.14. Ємкості із ТР треба відкривати безпосередньо перед застосуванням. Після закінчення робіт ємкості необхідно щільно закрити і здати на пристосований для зберiгання склад. Пуста тара після використання ТР повинна зберігатися в спеціально відведеному місці поза робочими приміщеннями. 9.1.15. На територіях де складуються виготовляються і застосовуються ТР що виділяють вогненебезпечні і вибухонебезпечні пари забороняється палити і виконувати роботи зв'язані з використанням вогню чи iскроутворенням. Освітлювальна арматура і електродвигуни що застосовуються для цих робіт повинні бути в вибухонебезпечному виконанні. Необхiдно вжити заходів для запобігання можливості виникнення і накопичування зарядів статичної електрики в тому числі не застосовувати спецодяг з полiмерних матеріалів. 9.1.16. На місці роботи із ТР повинна бути аптечка з набором медикаментів включаючи нейтралiзуючі речовини розчини соди борної кислоти вата чиста вода запасні спецодяг і спецвзуття протигази а також нейтральне мило. 9.1.17. Місце проведення польових робіт iз застосуванням ТР вибирають і планують з урахуванням шляхів стоку поверхневих вод але не ближче 150 м від місць забору води водойм колодязiв відкритого типу тощо . При наявності проникних грунтів повинна бути виключена можливість доступу отруйних речовин до грунтових вод. При використанні аніліну та інших летючих продуктів із отруйними парами важчими за повітря люди не повинні знаходитися в понижених місцях котлованах ямах в радіусі 150 м. 9.1.18. Місця робіт iз застосуванням ТР і склади їх зберiгання позначають табличками з написами "Вхід заборонено!" "Вогненебезпечно!" "Палити забороняється!" "Зварювання заборонено" тощо. В період проведення робіт і проходження реакції хімічних речовин змішаних з грунтом повинна бути виключена можливість находження на території будівництва сторонніх осіб домашніх тварин птахiв тощо. 9.1.19. При розподілі сипких і рідких ТР по оброблюванiй смузі і їх перемішуваннi з грунтом необхідно враховувати напрям повітря. Машини повинні рухатися так щоб машиністи водій і робітники якомога менше знаходились в підвітрянiй зоні яка містить пил туман і пари шкідливих речовин. 9.1.20. Машини по закінченні робіт повинні бути повністю звiльненi від ТР а їх робочі органи слiд промити сильним струменем води на відведених для цього майданчиках. 9.1.21. При використанні ТР необхідно виконувати вимоги "Санітарних норм проектування промислових підприємств" ДНАОП 0.03-3.01-71 "Санітарних правил при виробництві та використанні епоксидних смол і матеріалів на їх основі" ДНАОП 0.03-1.47-89 "Правил и норм техники безопасности пожарной безопасности и промышленной санитарии для окрасочных цехов" СНиП III-4-80* що враховують специфіку робiт з шкідливими і отруйними речовинами. 9.1.22. Орієнтовний перелік основних токсичних речовин що використовуються в дорожній індустрії допустимі межі вмісту їх у навколишньому середовищі а також правила поводження з ними наведені у додатку 3. 9.2. Вимоги безпеки праці при використанні ТР для зміцнення грунтів в'яжучими 9.2.1. При роботі з вапном повинні виконуватися такі вимоги: транспортувати гашене вапно пушонка допускається в автоцементовозах або іншiй щільно закритiй тарі обладнанiй пневмопристроями для завантаження і вивантаження вапна; витратні бункери і робочі органи грунтозмішувальних і розподiльчих машин повинні бути закритi покришками і кожухами; працюючі з вапном дорожні робітники повинні бути навченi наданню першої допомоги при попаданнi вапна на шкіру і слизові оболонки очей диВ. додаток 2 . 9.2.2. При роботі із каустичною содою забороняється: брати каустичну соду руками; дробити транспортувати і готувати розчин каустичної соди вручну. 9.2.3. Розчини хімічних добавок необхiдно готувати у відкритих ємкостях якi обладнанi механічними мішалками завантажувальними пристроями і насосами для перекачування розчинів. Ємкості для перемiшування повинні мати огорожi якi виключають можливість попадання бризк і піни на працюючих. 9.2.4. Робітники зайняті на приготуваннi розчинів повинні знати порядок очищення ємкостей від хімічних речовин. 9.2.5. При роботі з карбамiдоформальдегiдною смолою необхiдно користуватися спецодягом що виключає попадання смоли на шкіру. 9.2.6. Застосування кам'яновугільних в'яжучих дьоготь пек допускається тільки при будівництві доріг поза населеними пунктами. 9.2.7. До початку робіт із кам'яновугільними в'яжучими відкриті ділянки шкіри повинні бути оброблені спеціальною пастою що наноситься густим шаром і присипанi білою пудрою. 9.2.8. По закінченні роботи з цими матеріалами необхідно помитися теплою водою протерти обличчя і руки ватою змоченою в спирті чи одеколоні припудрити обличчя на руки нанести тальк. 9.2.9. Інші вимоги безпеки при роботі з дьогтем і пеком аналогічні вимогам висловленим в п. 3.8.3. цих Правил. 9.3. Вимоги безпеки праці та виробничої санітарії при використанні ТР що застосовуються для приготування асфальтобетонних сумiшей 9.3.1. Основні токсичнi речовини їх технічні характеристики що застосовуються для виготовлення асфальтобетонної сумішi вказані в додатку 3. 9.3.2. Не дозволяється приймання розчинника сольвенту ксилолу бензину тощо за відсутності відповідних проекту сховищ обладнаних системою закритої роздачi продукту. 9.3.3. Відстань від ємкостей з розчинниками розчином дивінiл-стирольного термоеластопласту далі-ДСТ і полiмерно-бітумним в'яжучим далі-ПБВ до інших споруд і будівель повинно бути не менше 50 м а між ємкостями і бітумними котлами   не менше 10 м. 9.3.4. При введеннi розчину ДСТ в нагрітий бітум забороняється підігрівання ітумного котлА. Розчин ДСТ дозволяється вводити в бітум тільки через шланг опустивши його кінець в бітум. Забороняється застосовувати обводнений бітум. Виготовлення ПБВ дозволяється вдень і під керівництвом майстра. 9.3.5. Машиніст асфальтобетонної машини повинен знаходитися в закритій кабіні обладнанiй примусовою припливно-витяжною вентиляцією чи кондиціонерною установкою. 9.3.6. При приготуваннi ПБВ і асфальтобетонних сумішей з полiмерними добавками яким притаманнi токсичнi властивостi в лабораторних умовах повинна бути забезпечена припливно-витяжна вентиляція з 15-20-кратним повітрообміном. Лабораторне устаткування гідравлічний прес для формування зразкiв асфальтобетону бачок для термостатування сумішi ваги термостат тощо повинно знаходитися у витяжних шафах або під зонтами. 9.3.7. При використанні речовин яким притаманнi токсичнi властивостi об'єм їх на робочому місці повинен бути тільки для виконання разового завдання і не перевищувати змінної потреби. 9.3.8. Тривалість робіт із ПАР і ПБВ не повинна перевищувати однієї зміни за добу. 9.4. Вимоги безпеки праці при використанні ТР що застосовуються для приготування цементобетонних сумiшей 9.4.1. Хімічні добавки що вводяться в бетон з метою знизити витрати цементу і покращити властивості бетонної сумішi відносяться до токсичних речовин на що поширюються загальні заходи безпеки викладені в п. 9.3. 9.4.2. Найбільш розповсюджені ТР якi входять в групу добавок містяться в додатку 3. 9.4.3. При введенні добавок у бетон необхідно дотримуватися вимог охорони праці згідно з "Руководством по применению химических добавок в бетон" Госстроя СССР М. 1980г. 9.4.4. Нітрит і нітрат натрiю нітрит кальцію нітрит-нітрат кальцію і нітрит-нітрат-хлорид кальцію повинні зберігатися в окремому складі. Не допускається зберігати їх в одному приміщенні з кислотами. 9.4.5. Забороняється палити і користуватися відкритим вогнем в приміщенні де зберігаються кристалічний нітрит і нітрат натрiю. При спалахуванні гасити їх допускається тільки вогнегасниками чи піском. 9.4.6. На ємкостях для зберiгання чи приготування хімічних добавок повинен бути попереджуючий напис "Отрута". 9.4.7. Приміщення по приготуванню бетонних сумішей із хімічними добавками необхідно забезпечувати примусовою вентиляцією. Забороняється приймати їжу в місцях зберiгання чи приготування хімічних розчинів. 9.5. Вимоги безпеки праці при використанні ТР що застосовуються для догляду за свіжоукладеним бетоном 9.5.1. Розчинники що входять в склад плівкоутворюючих рідин: ксилол уайт-спiрит і сольвент а також алюмінієва пудра класифіковані ГОСТ 12.1.005-88"ССБТ. Воздух рабочей зоны. Общие санитарно-гигиенические требования" як шкідливі речовини. Для них встановлюються такі гранично допустимі концентрації в повітрі робочої зони мг/м3 : Ксилол   50 Толуол   50 Сольвент-нафта   100 Уайт-спiрит   300 Алюмінієва пудра   3 9.5.2. Фактичну концентрацію шкідливих речовин в повітрі робочої зони необхідно перевіряти при зміні вигляду плівкоутворюючого матеріалу і при істотній зміні умов проведення робіт але не рідше 1 разу в квартал залучивши для цієї цілі спеціалізовану лабораторію. 9.5.3. Для запобігання шкідливому впливу цих речовин вимагається: працювати в чистому спецодязі і спецвзутті; знаходячись в зоні розпилення плівкоутворюючого матеріалу де концентрація шкідливих речовин в повітрі перевищує допустиму необхідно застосовувати індивідуальні засоби захисту   iзолюючI протигази типу ПШ-1 ДПА-5 КІП-5; відкручувати пробку бочки з плівкоутворюючою рідиною допускається спеціальним ключем поступово випускаючи пари розчинника що накопичилися в бочцi. Забороняється відкривати пробку ударами будь-яких предметів; заправлення розподільника плівкоутворюючою рідиною виконувати механізованим способом. Забороняється ручне розпилення плівкоутворюючих рідин за допомогою віника щітки тощо а розлив   шлангом відром тощо; перед початком роботи ретельно перевірити стан і надійність кріплення шлангiв трубопроводів і справність манометра усунути нещiльності і підтікання рідини; при розподілі плівкоутворюючих рідин враховувати напрям повітря робiтник повинен знаходитися із навітряної сторони від зони розпилення. 9.5.4. При механізованому нанесенні плівкоутворюючих рідин за допомогою розподільника ЕНЦ-3 необхідно дотримуватися також загальних правил безпечної експлуатації машин. 9.5.5. До роботи на малогабаритному розподільнику плівкоутворюючих рідин з транспортною швидкістю понад 10км/г допускаються особи якi мають крім посвідчення машиніста права на водіння транспортного засобу. 9.5.6. Плівкоутворюючі рідини лак-етиноль помароль ПМ-86б ПМ-100а є легкозаймистими горючими і вибухонебезпечними. При їх застосуванні необхідно дотримуватися загальних правил пожежної безпеки а також такі додаткові заходи безпеки: двигун внутрішнього згоряння механізованого розподільника повинен мати iскрогасник на вихлопній трубі глушника; забороняється використання саморобних механізмів і пристроїв для нанесення плівкоутворюючих рідин без письмового дозволу інженерно-технічного працiвника відповідального за охорону праці і пожежну безпеку. 9.6. Вимоги безпеки праці при роботі з епоксидною смолою 9.6.1. Клеї на основі епоксидних і полiефiрних смол і їх складових твердники пластифiкатори розчинники токсичні і тому працювати з ними необхідно керуючись "Санітарними правилами при виробництві та використанні епоксидних смол і матеріалів на їх основі" ДНАОП 0.03-1.47-89. 9.6.2. В усіх випадках де це можливо найбільш токсичний компонент клею   гексаметилендiамiн   необхідно замінювати менш токсичним твердником зокрема полiетиленполiамiном полiамiдом тощо. 9.6.3. Особи якi хворiють на шкірянi і алергiчнi захворювання а також хронічними захворюваннями верхніх дихальних шляхів і слизових оболонок очей до роботи із епоксидними клеями не допускаються. 9.6.4. Виробництва зв'язані з використанням епоксидних матеріалів повинні бути забезпечені кубатурою приміщення не менше 40 м3 на одного працюючого а також холодною і гарячою водою з набором знезаражуючих засобів 10%-ний розчин сірчаної кислоти розчин хлористого натрiю ацетон мило щітки рушник тощо на кожному робочому місці. 9.6.5. На робочих місцях повинна бути вивішена інструкція по безпечній роботі з епоксидними матеріалами. 9.6.6. Всі компоненти епоксидних компаундiв повинні зберігатися на складі. У виробничих приміщеннях допускається їх зберiгання в невеликих кількостях на зміну в добре закритій тарі у витяжнiй шафі. 9.6.7. Епоксидну і полiефiрну смоли необхiдно зберігати в тарі що закривається герметично; твердник   полiетиленполiамiн   в скляній тарі; твердник   перекис циклогексанона в тарі з полiетилену з зазначенням на етикетці "Вогненебезпечно" "Отрута"; прискорювач   нафтенат кобальту   зберігають в герметичних алюмінієвих ємкостях. Забороняється зберiгання перекису циклогексанона разом із сикативами мінеральними кислотами окисами і солями залiза марганцю кобальту. 9.6.8. В зимовий час епоксидну і полiефiрну смоли твердник і прискорювач зберігають в приміщеннях з температурою повітря не нижче 0oС. В літний час температура зберiгання полiефiрної смоли прискорювача і твердника не повинна перевищувати 25oС. 9.6.9. Всі роботи зв'язані із приготуванням епоксидного клею необхідно виконувати на відкритому повітрі літом або в ізольованих приміщеннях обладнаних припливно-витяжною вентиляцією. Присутність сторонніх осіб поблизу місця роботи не допускається. 9.6.10. У виробничих приміщеннях де готується клей повинно проводитись щоденне вологе прибирання з обов'язковим витиранням пилу. 9.6.11. Столи на яких працюють з епоксидними смолами повинні покриватися тривким світлим папером який легко замiнюється в разі забруднення. 9.6.12. Для збирання забрудненого паперу і обтирального матеріалу в приміщенні встановлюють металеві ємкості з кришками що в кінці робочого дня чи зміни очищаються а вміст їх зпалюється в спеціально відведених місцях. 9.6.13. Щiтки шпателi лопаточки та інші пристрої що застосовуються для приготування і нанесення клею повинні мати захисні екрани металеві чи з щільного картону на ручці інструменту. 9.6.14. При виготовленні контрольних зразків затiкання і надлишки неотвердiлої епоксидної смоли знімають папером а після цього ганчір'ям змоченим ацетоном чи етилцелозольвом. Застосовувати для цієї цілі бензол толуол чотирихлорний вуглець і інші токсичнi розчинники забороняється. 9.6.15. При роботі з епоксидними матеріалами руки працюючих повинні бути захищені рукавичками рукавицями . 9.6.16. При попаданні на шкіряний покрив епоксидної смоли чи твердника необхідно негайно промити це місце теплою водою і протерти тампоном змоченим в етиловому спирті. 9.6.17. Розігрівання епоксидної смоли і змішування її з компонентами виконувати при температурі не вище 40оС. 9.6.18. В приміщенні де працюють з епоксидними сполуками забороняється приймати їжу палити користуватися відкритим вогнем. 9.6.19. Для нанесення клеїв і сумішей в складі яких є епоксидні і полiефiрні смоли на покриття доріг необхідно користуватися механізмами і пристроями забезпеченими захисними екранами. Приготування клеїв і сумішей повинно виконуватись в спеціальних закритих ємкостях що запобігають їх розбризкуванню. 9.6.20. Тару з-під смоли пластифiкатора і твердника миють гарячою водою і ацетоном в спеціальному приміщенні що добре вентилюється а літом   на відкритому повітрі. Забруднений розчинник після миття посуду і інструменту необхідно зливати в спеціальну ємкість що закривається герметично і після відстою і фiльтрування повторно використати. 9.6.21. Забороняється зливати в каналізаційну мережу в ріки чи водойми забруднений розчинник і невикористані епоксиднi сполуки. Зазначені матеріали необхідно зливати в спеціальний посуд і відносити у виділене адміністрацією по узгодженню із санепiдемстанцією місце для лiквiдування де їх закопують або спалюють. 9.6.22. Після закінчення робіт робітники повинні зняти комбiнезони рукавички взуття і вичистити ацетоном місця забрудненi клеєм або сумішшю після цього вимити обличчя і руки водою з милом і прийняти теплий душ. 9.6.23. Змінювати спецодяг необхідно не рідше 1 разу в тиждень а в разі сильного забруднення хiмікатами   негайно. 9.6.24. Забороняється виносити одяг з робочої зони і прати вдомА. Прання спецодягу повинно проводитись на виробництві механічним способом і окремо від іншої білизни. 10. БЕЗПЕКА ПРАЦІ В ПРИТРАСОВИХ КАР'ЄРАХ 10.1. Загальні вимоги 10.1.1. При роботі у притрасових кар'єрах необхідно дотримуватися "Правил безпеки при розробці родовищ корисних копалин відкритим способом" ДНАОП 12.11-1.01-94 і при використанні вибухових методiв рихлення порід   "Єдиних правил безпеки при вибухових роботах" далi-ЄПБВР ДНАОП 0.00-1.17-92. 10.1.2. Приступати до розроблення кар'єру допускається при наявності проекту розроблення родовищ чи плану гірських робіт затверджених вищою організацією і узгоджених з Держнаглядохоронпраці встановленої геолого-маркшейдерської документації та при наявностi спецiального дозволу лiцензiї на виконання експлуатацiї родовищ корисних копалин. 10.1.3. Робітники яких приймають на роботу в кар'єр в тому числі і на сезонну роботу повинні пройти з відривом від виробництва попереднє навчання з технiки безпеки протягом 3 днів тi що раніше працювали у гірничодобувнiй промисловості і робiтники переведені на роботу за іншою професiєю   протягом 2 днів а також повиннi пройти навчання з правил надання першої допомоги потерпiлим і здати іспити. 10.1.4. При повторному медичному обстеженні всі робітники і IТП повинні пройти рентгенографію відповідно з ДНАОП 0.03-4.02-94 "Положення про медичний огляд працiвникiв певних категорiй". 10.1.5. До технічного керівництва гірськими роботами на відкритих розробках допускаються особи які мають закінчену вищу і середню гірничотехнічну освіту чи право технічного нагляду за проведенням гірських робіт. 10.1.6. Якість повітря в кожній робочій зоні кар'єру повинна відповідати умовам ГОСТ 12.1.005-88"Воздух рабочей зоны. Общие санитарно-гигиенические требования". 10.1.7. При розробленні гірських порід які дають велику кількість пилу повинні виконуватися не рідше 1 разу у 3 міс. аналізи і заміри концентрації пилу у повітрі. При наявності у породах понад 10% вільного двоокису кремнію перфораторне буріння допускається тільки з промиванням водою чи з сухим уловлюванням пилу. 10.1.8. Під час роботи на дорожньо-будівельних машинах необхідно дотримуватися вимог передбачених у главі 4. 10.1.9. Кожний працюючий у кар'єрі повинен вивчити і виконувати систему встановленої сигналізації. 10.1.10. Робітник кар'єру за винятком аварійних випадків повинен виконувати тільки ті роботи які йому доручені у наряді і роз'яснені керівником робіт. 10.1.11. Робітник кар'єру який помітив небезпеку загрозливу для людей чи кар'єру зобов'язаний поряд з вживанням заходiв по її усуненню повідомити про це керівника чи майстра кар'єру. 10.1.12. Кожне робоче місце перед початком роботи і протягом зміни повинен оглядати майстер кар'єру а протягом доби начальник дільниці або його заступник які не повинні допускати проведення робіт при наявності порушень правил охорони праці. 10.1.13. Пересування людей у кар'єрі повинно виконуватися по пішохідних доріжках а прохід через дорогу   у встановлених місцях позначених покажчиками. 10.1.14. Для сполучення між уступами повинні влаштовуватися надiйні драбини шириною не менше 800 мм з двосторонніми поручнями і нахилом не більше 60о які освітлюються у темну пору. 10.1.15. Виробки кар'єру який розміщений у населених пунктах чи поблизу від них а також біля доріг і стежок повинні бути огороджені парканом висотою не менше 1 5 м на відстані не ближче 1 м від кромки укосу. 10.1.16. Усі виходи і входи вибою у якому припинено роботу повинні бути закриті і біля них встановленi попереджувальні написи які освітлюються у темну пору. 10.1.17. Зумпфи пiдриви і дренажні свердловини шурфи і інші прямовисні чи похилі свердловини повинні бути надійно перекриті або огородженi. 10.1.18. Кожний кар'єр повинен огороджуватися від затоплення поверхневими водами шляхом влаштування водовідводних нагiрних канав які забезпечують відведення весняних і дощових вод. 10.1.19. Забороняється проводити які-небудь роботи і знаходитися під козирком і навісами уступів а також проводити роботи з утворенням печер підкопів тощо якi складають небезпеку. 10.1.20. У разі виконання робіт на укісах з кутом нахилу понад 35о необхідно застосовувати запобіжні пояси з канатами закріпленими за надійну опору. Відстань по фронту між двома робітниками повинна бути не менше 4 м. 10.1.21. Під час роботи у кар'єрах в темну пору і при поганій видимості необхідно освітлювати робочі місця роз'їзди сходові узвози борти кар'єрів забої і відвали за допомогою світильників зовнішнього освітлення. Для освітлення великих ділянок кар'єру необхідно застосовувати прожектори заливаючого світла. 10.1.22. При розробці родовищ схильних до зсуву повинні бути встановленi інструментальні спостереження за станом бортів кар'єру і укосів відвалів. 10.1.23. При розкриванні горбкуватого родовища наноси у лобовій частинi знімають згори униз починаючи з найвищої ділянки. 10.1.24. Розкривні роботи необхідно організувати таким чином щоб розкривний вибій випереджав очисний не менше як на 6м а при малостійких породах   на 9 м. 10.1.25. Відвали розкривних порід повинні задовольняти такi вимоги: ділянки під відвали необхідно вибирати так щоб була виключена можливість затоплення кар'єру чи розміщених поблизу селищ сільськогосподарських угiдь а також утворення зсувів; при розміщенні відвалів у ярах і ущелинах повинні бути передбачені спеціальні пристрої для пропускання дощових і паводкових вод; висота відвалів повинна встановлюватися проектом по узгодженню з гірничотехнічною інспекцією залежно від характеру розкривних порід кліматичних умов маси рухомого складу і типу відвалів; на бульдозерних відвалах берма повинна мати по всьому фронту розвантаження поперечний уклон не менший 3о спрямований від бровки укосу у глибину відвалу; забороняється знаходження людей на укісах відвалу і поблизу його основи; під'їзні дороги повинні розташовуватися за межами границь скочування шматків породи з відвалів; автомобілі та інші транспортні засоби повинні розвантажуватися на відвалі до межi можливої призми обвалення сповзання породи . 10.1.26. Граничні кути укосів повинні відповідати "Правилам безопасности при разработке месторождений полезных ископаемых открытым способом" і повинні контролюватися маркшейдером. 10.1.27. Граничні уклони укосу неробочих уступів кути стійкості встановлюються проектом чи за даними місцевих маркшейдерських спостережень. 10.1.28. Ширина робочого майданчика уступу повинна забезпечувати розміщення гірського і транспортного устаткування за межами призми обвалення порід. Відстань між виступаючою частиною транспортного засобу і примикаючою бровкою повинна бути не менше 1 5 м. 10.2. Безпека праці при розробленні земляних пiщаних гравiйних і кам'яних кар'єрів 10.2.1. Відстань по горизонталі між робочими місцями чи машинами розміщеними на двох суміжних уступах повинна складати не менше 10 м при ручному розробленні і не менше 1 5 максимальних радіусів вильоту стріли екскаватора при механiзованому розробленні. При роботі на двох рівнях екскаватора і драглайна найкоротша відстань між ними повинна бути не менше суми найбільших радіусів вильоту стріли екскаватора з урахуванням величини закидання ковша драглайна. 10.2.2. В кожному тепляку який влаштовується для запобігання розроблюваних порід від промерзання і захисту забоїв від заносів повинно бути не менше двох виходів. 10.2.3. Стан кріплення тепляка повинен систематично перевірятися особами технічного нагляду і не рідше 1 разу на тиждень повинен проводитися огляд всього кріплення тепляка з реєстрацією результатів огляду у спеціальному журналі. 10.2.4. При роботі на екскаваторах необхідно дотримуватися окрім зазначених у гл. 4 вимог наступне: при загрозі завалення уступу або при виявленнi відказних зарядів вибухових речовин робота повинна бути припинена і екскаватор відведений у безпечне місце. Для виведення екскаватора з вибою завжди повинен бути вільним вирівняний прохід. 10.2.5. При навантаженнi екскаваторами у залізничні вагони і розвантаженні їх на екскаваторних відвалах поїздна бригада повинна керуватись сигналами машиніста екскаватора які подаються відповідно до сигналів встановлених при експлуатації залізничного транспорту. 10.2.6. При застосуванні колiсних скреперів з тракторною тягою ухил з'їздів повинен бути при русi з вантажем не більше 15о. 10.2.7. Відстань від краю гусениці бульдозера до бровки укосу визначається з урахуванням інженерно-геологічних умов і повинна бути занесена у паспорт проведення робіт у вибої відвалі . 10.2.8. Запобіжні берми повинні бути горизонтальними чи мати уклон вбік борту кар'єру і регулярно очищатися від шматків породи і сторонніх предметіВ. Берми по яких систематично пересуваються робітники повинні мати огородження. 10.2.9. Інженерно-технічні працiвники якi здійснюють технічний нагляд зобов'язанi вести постійний контроль за станом бортів траншей уступів укосів відвалів: у разі виявлення ознак зсуву порід роботи повинні бути негайно припинені. 10.2.10. Добування штучного каменю і великих блоків у кар'єрах повинно проводитися уступами з послідовною обробкою кожного уступу від верху до низу. 10.2.11. Висота уступу або підступу не повинна перевищувати: при ручному розробленні і застосуванні засобів малої механізації по міцних породах типу граніту   6м; при добуваннi великих монолітів за при наявності умов забезпечення додаткових заходiв безпеки і дозволу органів Держнаглядохоронпраці може бути допущена висота уступу понад 20 м; по м'яких і середньої мiцності породах з механізованим прибиранням   відповідно до висоти різання каменерiзальної машини яка застосовується але не більше 3 м при ручному прибираннi каменю   2 35 м. 10.2.12. Ширина робочого майданчика уступу підступу повинна забезпечувати розміщення на ній устаткування необхідного запасу гірської маси і вільних проходів шириною не менше 1000 мм; при цьому мінімальна ширина робочого майданчика повинна бути не менше 3 м. 10.2.13. Ширина робочої берми при ручному бурінні повинна бути не менше 2 5 м а при бурінні перфораторами з триноги або колонки   не менше 4 м. На уступах з меншою шириною берм і на окремих площадках уступів буріння та інші роботи можливі тільки iз запобіжними поясами. 10.2.14. При ручній роботі по добуванню і обробленнi штучного каменю і великих блоків фронт роботи робiтника у вибої повинен бути не менше 10 м а відстань між каменеломами   не менше 4 м. При висоті уступу або підступу понад 1 5 м забороняється розділення і оброблення каменю на відстані ближче 10 м від вибою. 10.2.15. Робітник який забиває клин повинен стояти на монолітi а не на відколеній його частинi. Клин повинен мати держак з дроту чи стрiчкового заліза довжиною не менше 1000 мм. Робота без застосування клиноутримувача заборонена. 10.2.16. Клин який застряг у свердловині необхiдно звільняти шляхом забивання іншого клинА. Забороняється безпосередньо вибивати застряглий клин. 10.2.17. Робітники які звалюють брилу повинні знаходитися збоку або позаду неї. Пересувати моноліти необхiдно ломами та іншими пристроями. Забороняється відхиляти або пересувати моноліти брили ногами. 10.2.18. При застосуванні канатної тяги для пересування моноліту не можна знаходитися між монолітом і лебідкою а також поблизу натягнутого канату. Канат повинен мати запас міцності не менше шестикратного. При пересуванні моноліту необхідно стежити за тим щоб не було тертя канату по скелі чи інших предметах. 10.2.19. Відбивати шматки каменю у вибої молотком чи кувалдою дозволяється після виведення робiтників які знаходяться поблизу чи при наявності щитiв висотою не менше 2 м. 10.2.20. Камiнь необхiдно вкладати у штабель висотою не більше 1 8 м постільною стороною донизу а крупних блокiв   2 5 м. 11. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПРИ БУРОПIДРИВНИХ РОБОТАХ 11.1. Загальні вимоги 11.1.1. Усі пiдривнi роботи при будівництві ремонті та утриманні автомобільних доріг а також транспортування зберiгання та поводження з вибуховими матеріалами далі-ВМ повинні проводитися з дотриманням "Единых правил безопасности при взрывных работах" ДНАОП 0.00-1.17-92. 11.1.2. Усі підприємства та організації якi проводять підривнi роботи а також виконують допомiжнi функції пiдривної справи виготовлення вибухових речовин далі-ВР перевезення і зберiгання вибухових матеріалів проектування пiдривних робіт проектування і експлуатація складів зберiгання та пунктів виготовлення і підготовки вибухових речовин на підприємстві тощо повинні мати на ці види діяльності дозвіл ліцензії одержані у порядку встановленому Держнаглядохоронпраці. 11.1.3. Одержання дозволів на діяльність пов'язану з підривними роботами проводиться відповідно до "Инструкции о порядке хранения транспортирования использования и учета взрывчатых материалов" додаток 1 ЄПБВР . 11.1.4. Пiдривнi роботи при будівництві дороги незалежно від їх характеру обсягу і призначення повинні як правило проводитися спеціалізованими організаціями на договірних засадах у виняткових випадках пiдривнi роботи проводяться дорожнiми робiтниками які пройшли курс навчання і які мають посвідчення на право проведення пiдривних робіт . 11.1.5. Керівництво пiдривними роботами покладається наказом на інженерно-технічного робітника підприємства який пройшов спеціальне навчання а при підрядному способі   на керівника пiдривних робіт підрядної організації. 11.1.6. Виготовляють запальні і контрольні трубки у спеціально відведеному приміщенні обладнаному відповідно до вимог ЄПБВР причому на столі пiдривника не повинно знаходитися понад 100капсюлей-детонаторів далі-КД . Виконувати цю роботу у приміщеннях для зберiгання і видачi ВМ на місці виконання робіт забороняється. 11.1.7. Електродетонатор далі-ЕД з дзвiнковим проводом треба застосовувати в умовах якщо проводи не зазнають впливу води. Магістральні проводи повинні бути з гумовою чи поліхлорвініловою ізоляцією. 11.1.8. Після проведення вибуху пiдривник або керівник робіт зобов'язаний обдивитися місце вибуху і переконатися у його безпеці. При цьому він може вийти з укриття і підійти до місця вибуху тільки після повного провітрювання вибою заздалегідь від'єднавши магістральні проводи від джерела струму але не раніше як через 5хвилин після вибуху. 11.1.9. В усіх випадках коли заряди не можуть бути підірвані з технічних причин припинилося горіння вогнепровідного шнура порушення вибухової електромережі якi не можна усунути тощо вони розглядаються як відкази і підлягають обліку у "Журналі реєстрації відказiв при пiдривних роботах" додаток 10ЄПБВР . 11.2. Бурові роботи 11.2.1. Буровий верстат повинен бути встановлений на спланованому майданчику уступу за призмою обвалення а при бурiннi першого ряду розмiщений так щоб гусеницi станка знаходились вiд бровки уступу на вiдстанi не менше ніж 2 м. Під домкрати верстатів забороняється підкладати шматки руди і породи. При роботі по нестійких породах верстат повинен бути закріплений залізними канатами і мiцно забитими якорями а робочі місця при необхідності наприклад на уступах огородженi бар'єрами висотою 1 5 м. 11.2.2. Буріння необхiдно вести мокрим способом. Сухе буріння допускається лише у безводних районах а в інших місцях тільки як виняток розбирання окремих шматків породи з обов'язковим забезпеченням робітникiв засобами індивідуального захисту респіратори захисні окуляри тощо . 11.2.3. Перед початком буріння бурильник зобов'язаний перевірити: стан бурильного молотка; справність шланга і надійність його кріплення до бурильного молоткА. Забороняється буріння iз несправним шлангом. 11.2.4. Не рідше 1 разу у 15днів необхідно розбирати і чистити бурильні молотки. При цьому їх промивають гасом у промивочній камері з дотриманням всіх правил пожежної безпеки при роботі з легкозаймистими матеріалами. 11.2.5. При установцi бурових верстатів шарошечного буріння на перший ряд свердловин управління верстатами повинно здійснюватися дистанційно. 11.2.6. При бурінні першого ряду свердловин буровий верстат повинен бути розташований так щоб його поздовжня вiсь була перпендикулярна бровці уступу. 11.2.7. При переміщуванні бурових верстатів буровий інструмент повинен бути знятий або надійно закріплений. 11.2.8. Буріння свердловин повинно робитися відповідно до вимог типових інструкцій розроблених для кожного способу буріння вогневого шарошечного тощо . 11.2.9. При спусканні і пiднiманнi щогли бурового верстату не допускається присутнiсть людей попереду або позаду верстату. 11.2.10. Забороняється буріння верстатами вогневого термічного буріння у гірських породах схильних до займання. 11.2.11. Після закінчення буріння кожна свердловина повинна бути закрита пробкою. Забороняється залишати відкритими пробурені свердловини. 11.2.12. Працюючий на щоглі бурового верстату повинен користуватися запобіжним поясом прикріпленим до щогли. Забороняється присутнiсть робітникiв на щоглі верстату під час його роботи і пересування. 11.2.13. У верстатів обертального буріння з немеханізованою зборкою і розборкою бурового поставу і очищенням устя свердловини шнеки повинні мати огородження зблоковані з подачею електроживлення на двигун механізму обертання. 11.2.14. Забороняється робота на верстатах обертального і шарошечного буріння iз несправними обмежувачами бурового снаряду при зламаному гальмі лебiдки та системи пилоподавлення. 11.2.15. На верстатах обертального буріння з нерізьбовим сполученням штанг роз'єднання штанг при пiдйомі допускається після закріплення поставу невийнятих штанг спеціальним ключем. 11.2.16. При застосуванні самообертових канатних замків напрям звитку пасма канату і нарізка різьбових з'єднань бурового інструменту повинні бути протилежними. 11.2.17. Забороняється робота на верстаті з піднімальними канатами які підлягають вибракуванню. 11.2.18. При бурінні перфораторами і електросвердлами ширина робочої берми повинна бути не менше 4 м. Підготовлені для буріння негабаритні уламки гірської маси повинні бути викладенi стійко у один шар поза зоною можливого завалення уступу. 11.2.19. У разі припинення освітлення у темну пору бурові роботи необхідно припинити. При цьому інструмент який підіймає або інструмент який опускає буровий верстат повинен надійно утримуватися у стійкому положенні на момент припинення роботи верстату. 11.3. Пiдривнi роботи 11.3.1. Пiдривні роботи можуть провадитися тільки при наявності дозволу органів Держнаглядохоронпраці що видається на пiдставi заяви в якiй зазначають: назву дорожньої організації та її підпорядкованість; місця проведення робіт їх постійний чи разовий характер; відомості про керівника пiдривних робіт прізвище ім'я та по батькові фах за освітою посада наявність прав на керівництво відповідними роботами ; відомості про склад на якому будуть зберігатися вибухові матеріали назва складу група якій належить склад мiсткiсть складу і де розташований . До заяви повинні бути прикладенi: викопіївка з плану місцевості тільки для робіт на земній поверхні у двох примірниках з нанесенням місць проведення підривних робіт і меж небезпечної зони навколишніх житлових і технічних споруд залізниць і автомобільних доріг ліній електропередач розміщених у межах небезпечної зони чи на її границях. 11.3.2. При виконанні пiдривних робіт на водних об'єктах і у прибережній зоні   копія дозволу органів рибоохорони. 11.3.3. При зміні керівника пiдривних робіт дозвіл на право проведення пiдривних робіт повинен бути замінений. 11.3.4. Пiдривання зарядів ВР повинно здійснюватися по технічній документації проектах паспортах тощо . З такими документами персонал повинен бути ознайомлений під розписку. 11.3.5. Разові вибухи вилучення навісів козирків ліквідація відказiв дозволяється проводити за схемами якi підписанi інженерно-технічним працiвником що здійснює технічний нагляд за пiдривними роботами підприємства. Пiдривник допускається до самостійного проведення пiдривних робіт після роботи стажистом протягом місяця під керівництвом досвідченого пiдривника. 11.3.6. До пiдривних робіт можуть бути допущені особи чоловічої статі не молодшi 20років які пройшли навчання і мають посвідчення "Единая книжка взрывника". 11.3.7. Пiдривні роботи повинні виконуватися пiдривниками під керівництвом осіб технічного нагляду за письмовими нарядами з ознайомленням під розписку і відповідними наряд-путівками. 11.3.8. Перед початком зарядження на межах небезпечної зони повинні бути виставлені пости а робітники не зайняті зарядженням виведені у безпечні місця. Постовим забороняється доручати будь-яку роботу не пов'язану з обов'язками постового. 11.3.9. При проведенні пiдривних робіт обов'язкова подача звукових і світлових вночi сигналів які мають таке значення: перший сигнал   " ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНИЙ "   один довготривалий. Сигнал подається перед зарядженням; другий сигнал   " БОЙОВИЙ "   два довготривалих. За цим сигналом проводять вибух; третій сигнал   " ВІДБІЙ "   три коротких. Сигнал означає закінчення пiдривних робіт. Сигнали подає пiдривник або бригадир пiдривників. 11.3.10. Забороняється висмикувати або тягнути вогнепровідний провід або шнури які детонують а також провiд електродетонаторів. 11.3.11. Під час грози забороняється проведення пiдривних робіт iз застосуванням електровибуху як на земній поверхні так і з поверхні у гірських виробках. 11.4. Особливості проведення пiдривних робіт при корчуванні пенькiв 11.4.1. При корчуванні пенькiв буріння підкопка повинно провадитися за межами небезпечної зони пiдривних робіт. Працюючі на корчуванні пенькiв пiдривники або бригади підривників повинні розташовуватися один від одного не ближче 500 м і певно знати місця розміщення і напрям руху своїх сусідів. 11.4.2. При корчуванні пенькiв і звалюванні дерев контрольна трубка в усіх випадках повинна бути коротше запальної не менше як на 850 мм при роботі на рівному майданчику і не менше як на 1000 мм   при роботі у хащах або на пересіченій місцевостi. 11.4.3. При розташуванні пiдривників працюючих бригадою на корчуванні пенькiв або звалюванні дерев бригадир зобов'язаний: вказати напрям по якому повинен просуватися кожний пiдривник при запалюванні запальних трубок і при відході в укриття; подавати загальні для всіх пiдривників сигнали; запалювати контрольні трубки. 11.4.4. Підривати окремi пеньки поблизу будівель можливо не ближче 25 м від них причому заряди повинні розміщуватися зi сторони будівель. 11.4.5. Ліквідація невибухлих зарядів при корчуванні пенькiв повинна здійснюватися таким чином: при розміщенні заряду у грунті під пеньком необхідно обережно витягнути рукою забойку з шпуру підкопки після чого на оголений відказаний заряд не витягаючи з нього запальної трубки покласти новий патрон-бойовик і зробити другий вибух за загальними правилами; невибухлі заряди розмiщені в тілi пенька ліквідуються новим зарядом закладеним в пеньок на відстані не менше 100 мм від невибухнувшого заряду. 11.4.6. При корчуванні пенькiв у мерзлих грунтах ліквідувати невибухлi заряди можна висаджуванням зарядів у допоміжних шпурах що пробуренi паралельно невибухлим на відстані не більше 300 мм   при методі шпурових зарядів і 500 мм   при методі котлових шпурів. Кiлькiсть допоміжних шпурів і місця закладання їх повинні визначатися технічним наглядом причому для установки напрямку таких шпурів можна виймати з невибухлого шпура забiйний матеріал на довжину до 200 мм від його устя. 11.4.7. При звалюванні дерев після висаджування кожної черги зарядів допуск пiдривників і робітникiв для робіт по вибуху наступної черги не дозволяється до закінчення огляду результату звалювання бригадиром і опускання на землю завислих дерев. 11.4.8. Пiдривання змерзлих дров'яних куп і штабелів з метою розпушення можливо тільки iз застосуванням запобіжних ВР. При цьому обов'язкове виконання таких умов: для ініціювання вибуху використати електродетонатори; застосовувати заряди у оболонках оброблених вогнетривкими розчинами чи в подвійних оболонках з прошарками піску між ними; місце закладання заряду перед розміщенням у ньому ВР полити водою; забезпечити безпечний рух пiдривників по купах вживши заходи проти ковзання і провалу між відвалами; до початку зарядження здійснити необхідні протипожежні заходи і викликати до місця роботи чергових пожежників з необхідним інструментом. 11.5. Особливості проведення пiдривних робіт на болотах 11.5.1. Проект пiдривних робіт на болотах повинен відображати заходи по попередженню вибуху горючих газів. 11.5.2. При проведенні пiдривних робіт вогневе пiдривання дозволяється тільки при одиночному заряді. 11.5.3. При пiдриванні iз застосуванням електродетонаторів або капсюлей-детонаторів необхідно використовувати бойовики у спеціальній оболонці яка не передає тиск на детонатор при натискуванні на бойовик забiйником. 11.5.4. Заряджанння свердловин шпурів при пiдриванні детонуючим шнуром допускається проводити безпосередньо слідом за бурінням. У свердловину шпур одночасно можна досилати не більше двох патронів ВР без засобів ініціювання. 11.5.5. Монтаж електропiдривної мережі в обводнених умовах треба виконувати тільки iз застосуванням антенних проводів. 11.6. Пiдривні роботи в кар'єрах 11.6.1. При висаджуванні кiлькох зовнішніх зарядів на одному великому уступі або на кiлькох уступах котрі знаходяться поруч необхідно заряди розміщувати так щоб вибух одного з них не розкидав сусідні заряди. Якщо зробити це неможливо вибух треба робити тільки одночасно за допомогою електродетонаторів миттєвої дії або детонуючого шнуру. Забороняється закривати заряд або детонуючий шнур камiнням щебенем або іншими важкими предметами. 11.6.2. Поверхня уступу в радіусі не менше 700 мм від устя кожної свердловини повинна бути очищена від уламків породи сторонніх предметів сміття тощо. Устя свердловини у нестійких породах необхідно закріплювати обсадними трубами. 11.6.3. Підривати кілька свердловинних зарядів треба тільки детонуючим шнуром чи електричним способом; при глибині свердловини понад 15 м обов'язкове дублювання мережі. Робити дублювання пiдривної мережі вогнепровідним шнуром не можна. 11.6.4. При заповненні свердловин забоєчним матеріалом необхідно слідкувати щоб електропроводи і шнур які виходять з бойовиків мали невелику слабину і не натягувалися. 11.6.5. Патрони які опускаються у свердловини повинні мати мiцне мотузкове ушко. Опускати такі патрони у свердловини треба тільки за допомогою мiцної мотузки чи шпагату обладнаного гачком який легко звільняється від ушка патрона після його опускання. Проводити заряджання свердловин потрiбно тільки за допомогою механізмів і машин застосування яких для цієї цілі дозволено Держнаглядохоронпраці. 11.6.6. Заряджати свердловини пробурені верстатами вогневого буріння треба не раніше як через 24 години після закінчення буріння. 11.6.7. В складних гірничо-геологічних умовах довічна мерзлота пливуни по узгодженню з місцевими органами Держнаглядохоронпраці допускається заряджати свердловини безпосередньо слiдом за бурінням якщо висаджування зарядів робиться за допомогою детонуючого шнурА. Цей дозвіл не поширюється на свердловини вогневого буріння. 11.6.8. Ліквідацію невибухлих свердловинних зарядів треба проводити: повторним вибухом невибухлого заряду у випадку якщо відказ стався з причини порушення цілості зовнішньої пiдривної мережі і якщо не змінилася величина лінії найменшого опору далі-ЛНО невибухлого заряду після вибуху суміжних з ним зарядіВ. Якщо при перевірці ЛНО виявиться можливість небезпечного розлiтання породи при вибуху то пiдривання невибухлого заряду забороняється; шляхом розбирання породи у місці знаходження свердловини з невибухлим зарядом з вилученням останнього iз свердловини. При безкапсюльному пiдриванні у заряді з аміачноселітрової ВР розбирання породи бiля невибухлого заряду дозволяється проводити екскаваторами за винятком безпосереднього впливу ковша на ВР; шляхом пiдривання заряду у свердловині пробуреній паралельно на відстані не менш 3 м від свердловини з невибухлим зарядом; при безкапсюльному способі пiдривання і застосуванні ВР II групи допускається вимивання заряду iз свердловини. 11.6.9. Забороняється вкидати бойовик у свердловину шпур при прострелюванні її. При глибині свердловин понад 9 5 м вибух заряду при прострелюванні повинен робитися електричним способом чи детонуючим шнуром. 11.6.10. Після проведення прострілу свердловини шпура нове заряджання можливе не раніше як через 15хвилин   при роботі з ВР II групи і не раніше як через 30хвилин   при роботі з іншими ВР. 11.6.11. Метод малокамерних зарядів треба застосовувати при висоті уступу не більше 8 м; при цьому довжина рукава не повинна перевищувати 5 м а перетин   500х500 мм. 11.6.12. Ліквідацію невибухлих зарядів у рукавах треба робити пiдриванням заряду в допоміжному рукаві який проходить на відстані не менше 1/3 рукава з невибухлим зарядом. 12. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПРИ ПРОВЕДЕННІ РОБІТ ЩО ПОВ'ЯЗАНI З ВОДНИМИ ПЕРЕХРЕЩЕННЯМИ ДОРІГ 12.1. Пропуск льодоходу та паводкових вод 12.1.1. Відомості про терміни руху льоду розкриття рік про горизонти води під час паводка повинні бути завчасно одержані від органів гідрометеослужби. 12.1.2. До початку руху льоду і підняття горизонту вод необхідно забезпечити: цілодобове чергування закріплених відповідальних виконавців транспортних засобів і підривних команд; доставку на місце робіт будівельних матеріалів інструменту iнвентаря і рятувальних засобів; освітлення місця яке охороняється при роботі у темну пору чи при поганій видимості. 12.1.3. На час проходження льодоходу і паводка наказом керівника організації повинні бути створені спеціальні рятувальні групи стаціонарні і пересувні у складі не менше 2-х спеціально навчених людей оснащених спеціально обладнаним катером човном та іншими рятувальними засобами. 12.1.4. При обстеженні крижаних полів на лiд необхiдно виходити двом і бiльше робітникам обв'язаним загальною мотузкою які повинні пересуватися на відстані один від одного не менше 5 м. Кожна група постачається дошками жердинами чи баграми. Обстеження повинне проводитися під наглядом рятівників. 12.1.5. Не можна підходити до краю криги поблизу ополонок до кущів і снігових горбiв ближче як на 4 м. 12.1.6. Внаслідок обстеження всі місця які становлять небезпеку для пересування по льоду повинні бути позначенi тичками і сосняком. 12.1.7. Підривні роботи при захисті мостів від льодоходу повинні виконуватися з дотриманням вимог "Єдиних правил безпеки при вибухових роботах" ДНАОП 0.00-1.17-92. 12.1.8. До керівництва пiдривними роботами при пропусканні льоду допускаються особи з числа IТП які пройшли курсове навчання у цій галузі а також пiдривники зi стажем не менше двох криголамних сезонів. 12.1.9. Бригада пiдривників повинна бути забезпечена човном мотузкою ломами ременями дошками і рятувальними кругами. 12.1.10. Патронування зарядів на плавзасобах заборонено. 12.1.11. На одного пiдривника не повинно приходитися понад 12 зарядів. 12.1.12. Кидати заряди на пливучі крижини або затори можна тількі у виняткових випадках і тільки з берега. 12.1.13. Довжина вогнепровідного шнура для зарядів які кидаються на крижину повинна бути не менше 150 мм і не більше 250 мм. 12.1.14. Пiдривання шуги дозволяється робити зарядами які кидаються з берега чи безпосередньо зi споруди яку захищають у місця де шуга ущiльнюється і виникає небезпека затору. 12.1.15. Утворені вибухом ополонки і розпушений у воді лiд необхідно огороджувати спеціальними знаками. 12.1.16. Оглядати невибухлі заряди треба не раніше як через 15хвилин після останнього вибуху. 12.1.17. Невибухлий заряд повинен бути підірваний спільно з іншим зарядом. Розряджати невибухлі заряди заборонено. 12.1.18. При підготовці мостових опор до пропускання весняних вод робітники які сколюють кригу бiля опор проводять промірювання глибин та інші роботи повинні бути забезпечені баграми жердинами і за допомогою поясів і вiрьовок застрахованi від падіння у воду. 12.1.19. Для піднесення каменю до місця ліквідації розмивів повинні бути влаштовані трапи або покладені схiдці з поручнями. Підходи до робочих місць слід періодично очищати від криги і посипати піском. У темну пору робочі місця і підходи до них повинні бути добре освітлені не менше 10лк . 12.1.20. На дільницях укріплювальних робіт схильних до навалу криги з верхньої сторони від місця робіт необхiдно мати чергового з гучномовним зв'язком для попередження робiтникiв про небезпеку і багром для відштовхування крижин колод і інших плавучих предметів. 12.1.21. Небезпечні місця повинні бути огороджені а круті узвози на берегах ріки чи на укосах насипу підходів і регуляційних споруд крутiше 20о обладнані трапами або сходами з поручнями. При роботі у нічний час місця проведення робіт і складування матеріалів повинні бути добре освітлені не менше 10лк . 12.1.22. При ліквідації наслідків розмиву насипу підходів і регуляційних споруд мостити укоси або укладати камiнь у плітньові клітi необхідно знизу від пiдошви догору. При мостiнні укосів висотою понад 3 м або слизьких укосів з закладанням менше 1:2 брукiвник повинен одягнути запобіжний пояс і прив'язатися до якої-небудь надійної опори. 12.1.23. При в'язанні пiдстилок в'язанок на плаву рублені плоти повинні бути покриті дощаним настилом. Намоклими і замерзлими прядив'яними канатами користуватися забороняється. 12.2. Використання поромів та інших засобів переправи 12.2.1. До управління плавучими засобами допускаються особи не молодшi 18років які мають посвідчення на право роботи на плавучих засобах і знають усі вимоги до безпеки проведення робіт. 12.2.2. Усі плавучі засоби вантажопідйомністю понад 1 т а також зі стаціонарними механічними двигунами повинні мати судове посвідчення і сертифікат на вантажопідйомність і пасажиромісткість. 12.2.3. Весельні і моторні човни з двигуном до 10к.с. при плаванні у нічний час повинні мати закріплений у носовій частині ліхтар з білим вогнем видимим з усіх сторін. 12.2.4. На кожний весельний човен що використовується для перевезення людей призначається старший який пройшов спеціальну підготовку і здав іспит. 12.2.5. Мінімальна висота надводної частини борту повинна бути: для весельного човна і палубних закритих понтонів   250 мм; відкритих понтонів   500 мм; інших суден   по нормах pічкового регістру. 12.2.6. Забороняється перевозити на плавзасобах предмети які заважають роботі веслярів або мотористів а також вогненебезпечнi і вибуховi речовини разом з пасажирами. 12.2.7. На плавучих засобах повинна бути вказана встановлена норма перевезення перевищувати яку забороняється. 12.2.8. Плавзасоби повинні відповідати таким вимогам: бути мiцними і водонепроникними; мати огородження у вигляді мiцних поручнiв висотою 1000 мм крім човна ; канат для переміщування дощаника барки повинен бути випробуваний на міцність при підвищеному навантаженні про що складається відповідний акт; забезпечуватися засобами сигналізації: сигнальними ліхтарями дзвоном або мегафоном прапорцем білого кольору; освітлюватися у темну пору і при поганій видимості. 12.2.9. Причальний майданчик пристань обладнується швар товими приладами поручневою огорожею трапами і мiцно закрiплюється на березі. 12.2.10. Засоби переправи повинні бути забезпечені у достатній кількості рятувальним приладдям. 12.2.11. При розміщенні поромної переправи чи понтонного мосту поза населеними пунктами на відситані 150-200 м від переправи повинен бути установлений попереджувальний знак "Розвiдний міст"; при розміщенні переправи в містах і інших населених пунктах попереджувальний знак повинен бути встановлений на відстані 50-100 м від переправи. 12.2.12. За обслуговування і безпеку експлуатації плавучих засобів повинна нести вiдповiдальнiсть особа з числа IТР яка призначується наказом. 12.2.13. При роботі поромних переправ повинні виконуватися такі вимоги: транспортні засоби і дорожні машини при очікуванні переправи повинні спинятися на дорозі бiля вказівного знаку "Місце стоянки" і в'їжджати на пором тільки за сигналом чергового; завантаження порому і вивантаження необхідно робити після закріплення порому бiля причальних устаткувань і установлених перехідних щитів і трапіВ. Входити на пором і сходити з нього можна тільки по трапу; завантаження порому проводиться у такій послідовності: спочатку заїжджають транспортні засоби і машини після цього   люди а розвантаження проводиться у зворотному порядку; двигуни транспортних засобів і дорожнiх машин під час переправи необхідно вимкнути машини загальмувати і надійно закріпити. Двигуни можна вмикати тільки після швартування порому і подачi трапів; машиністи і водії не повинні залишати без нагляду машини пiд час руху порому; забороняється робота поромних переправ при сильному вітрі штормі льодоході і сплаві лісу. 12.2.14. Переходити або переїжджати ріку вбрiд можна при швидкості течії і глибині ріки зазначених в таблиці 8. Таблиця 8 Об'єкт переїзду чи переходу вбрiд Найбільша глибина броду м при швидкості течії м < 1 < 2 5 Пішоходи 1 00 0 5 Вершники 1 25 0 8 Вози 0 70 0 5 Автомобілі 0 80 0 7 Трактори 1 00 1 0 Примітка . При герметизації кабіни автомобіля глибина броду яка допускається може бути до 1 2 м. 12.2.15. При переході вбрiд щоб не запаморочилася голова необхідно дивитися прямо перед собою а не на воду. 12.2.16. Небезпечні місця поблизу броду ями водовороти корчі необхiдно відзначати пізнавальними знаками добре розрізнюваними на фоні води рейки з червоними і білими смугами тичини з червоними прапорцями тощо . Влаштовувати їх необхідно не ближче 5 м до небезпечного місця. 12.2.17. Вбрiд дозволяється переносити вантаж масою до 50кг при швидкості течії не вище 1 5 м/с і глибині броду до 500 мм. 12.2.18. Автомобіль який долає водну перепону повинен рухатись на нижчих передачах і як правило при максимальних обертах колiнчатого валу двигуна. 12.2.19. При русі колони автомобілів через брiд наступний автомобіль починає долати водну перепону тільки після виходу на протилежний берег автомобіля який їде попереду. У тих випадках коли дно річки чи струмка складено слабкими грунтами брiд необхідно зміцнювати кам'яними матеріалами. 12.3. Роботи на льоду 12.3.1. Рух по льоду або роиота на ньому дозволяється начальником дорожньої організації наказом після обстеження стану крижаного покрову визначення його міцності установки огородження небезпечних місць і вказівних знаків віхи дорожні знаки сигнальні вогні . 12.3.2. Товщина льоду залежно від маси вантажу брутто визначається за таблицею 9. Таблиця 9 Навантаження Маса вантажу т Товщина льоду при температурі від -10до -20оС см Гранична відстань до кроми льоду м Людина у похідному спорядженні 0 1 10 5 Автомобіль з вантажем 3 5 6 5 10 0 25 35 40 19 25 26 Трактор з вантажем 20 0 40 55 95 30 38 ПриміткА. При розрахунку приймається тільки товщина мiцних шарiв льоду; шари сніжного і нiздрюватого льоду просоченого водою iз загальної товщини виключаються. Треба також враховувати що з вiддаленням від берегів а також весною міцність льоду знижується. 12.3.3.  разі появи на кризі води під дією приливу чи нагону льоду розрахункове навантаження на лiд повинно бути знижено на 50-80%. 12.3.4. опустиме значення товщини льоду із табл.9необхідно збільшити у 1 1 раза при середній температурі повітря за останні 3 доби мінус 5оС у 1 4 раза   при 0оС у 1 5раза   вище 0оС. 12.3.5. Лiд повинен бути прозорим. Якщо лiд наморожений або мутний то допустима товщина льоду диВ. таблицю 8 збільшується у 2 рази. При порушенні кристалiчної структури льоду їзда по ньому забороняється. 12.3.6. Для стаціонарного навантаження допустиму товщину льоду збільшують у 1 5раза. 12.3.7. Товщина льоду по осі майбутньої крижаної дороги повинна визначатися через інтервали рівні 0 05ширини річки. 12.3.8. Надійність крижаної дороги на ріках з швидкістю течії 1 5 м/с перевіряють через кожні 5діб на ріках з меншою швидкістю течії   через 10діб а з настанням відлиги   2-3 рази за добу. Результати вимірювань товщини льоду у всіх випадках необхiдно оформляти актом. 12.3.9. Крижані дороги повиннi влаштовуватися на максимальній відстані від ополонок але не ближче 150 м. Дороги повиннi бути огороджені вiхами встановленими на відстані 50 м одна вiд одної. 12.3.10. На крижаних переправах організується тільки односторонній рух транспортних засобіВ. Для зустрічного руху повинен бути встановлений інший шлях на відстані не менше 150 м від першого. На шляху руху лiд повинен очищатися від снігу на ширину не менше 20 м. 12.3.11. Під час руху транспортних засобів по льоду дверцята кабіни необхiдно держати відчиненими. Швидкість руху по льоду автомобілів не повинна перевищувати 20км/г тракторів   10км/г. Забороняються зупинки рух ривками розвертання і обгін. Під час переправи по льоду не допускається знаходження у транспортній кабiні пасажирів. 12.3.12. З'їзд техніки з берега на лiд без трапів допускається у тому випадку якщо лiд бiля берега не має тріщин і розмивів не зависає над водою і мiцно з'єднаний з берегом. Зависання льоду необхiдно перевіряти через пробиті у ньому ямки: вода яка з'явилася в них повинна закривати нижню частину стінок пробитих ямок на висоту рівну 0 8-0 9товщини льоду. 12.3.13. Перехід людей з берега на лiд який має тріщини і розломи здійснюється тільки по трапах. 12.3.14. При видимих ознаках руйнування льоду прогини здимання тріщини а також при наповнених водою коліях переправа техніки забороняється. 12.3.15. Несправні машини повинні бути вiдбуксовані з дороги прокладеної по льоду за допомогою довгого канату тягачем який знаходиться на березі. 12.3.16. Забороняється пересування машин по крижаній переправі у туман і хуртовину. 12.3.17. Техніка яка переправляється по льоду повинна бути забезпечена достатньою кількістю палива щоб виключити дозаправку на льоду. 13. ОХОРОНА ПРАЦІ НА ВИРОБНИЧИХ ОБ'ЄКТАХ ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНОЇ IНДУСТРІЇ 13.1. Загальні положення 13.1.1. Виробничі бази і заводи дорожньо-будівельної галузі повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.02-85"Производственные здания" ДНАОП 0.03-3.01-71 "Санітарні норми проектування промислових підприємств" та будуватися відповідно до розробленого проекту генеральний план якого зобов'язаний передбачати: належне планування території майданчика і його благоустрій; найбільш раціональну організацію технологічного процесу; раціональне розміщення будов включаючи санітарно-побутові приміщення споруд мереж комунiкацій і проїздів; облік місцевих умов клімат навколишня забудова переважаючий напрямок вітру рельєф місцевості тощо . 13.1.2. В проекті заводу повинні бути відображені всі питання охорони праці обслуговуючого персоналу і охорони навколишнього середовища. Територія бітумної бази чи асфальтобетонного заводу повинна мати рівну поверхню і уклон що забезпечує відвід поверхневих вод. Бiтумосховища повинні бути зачинені мiцними щільними настилами або огороджені. В темний час доби територія повинна бути освітленою. 13.1.3. В місцях переходів через галереї конвеєри повинні бути влаштовані містки шириною не менше 600 мм з поручнями висотою 1000 мм. 13.1.4. Під'їзні шляхи на території виробничих баз і заводів повинні бути організовані по кільцевому принципу. Ширина проїзної частини доріг приймається не менше 6м для двостороннього і 3 5 м для одностороннього руху. Ширина проходів для переміщування матеріалів вручну повинна бути не менше 2 м. 13.1.5. Для забезпечення безпеки руху транспортних засобів по території підприємства на в'їздi повинен бути установлений щит із вказаною на ньому експлікацією будов цехів споруд складів і схемою руху транспорту і пішоходіВ. В необхідних місцях ділянок дороги повинні бути установлені відповідні дорожнi знаки і нанесена розмітка. 13.1.6. Залізничну вітку широкої колії необхiдно розташовувати бiля одної з меж території з таким розрахунком щоб не було перехрещень із нею транспортних шляхів. 13.1.7. При неможливості уникнути перехрещень автомобільної дороги із рейковими шляхами повинен бути обладнаний переїзд відповідно до "Інструкції по експлуатації переїздів на залізницях" ЦП 4866 1991 р. Заборонено рух через залізницю у невстановлених місцях. 13.1.8. Території заводів і баз повинні бути огородженi в населених пунктах суцільним парканом висотою 2 8 м а в ненаселених місцях дозволяєтся улаштовувати дротяні або гратчасті огорожi висотою не менше 2-х метріВ. В паркані крім основних ворiт повинні бути передбачені запасні на випадок пожежі. 13.1.9. Особам не зв'язаним з основними і допоміжними технологічними роботами а також з обслуговуванням устаткування забороняєтся знаходитися у виробничій зоні заводів. 13.1.10. Територію підприємства проїзди проходи кранові колiї вантажно-розвантажувальні і робочі майданчики необхідно регулярно очищати від сміття і виробничих відходів а зимою   від снігу і криги. Проїзди і проходи зимою повинні посипатися протиожеледними матеріалами. 13.1.11. Трубопроводи в місцях пересічення з проїздами і проходами повинні бути підняті над габаритом транспортних засобів чи заглибленi або захищені надійними переїздами і переходами. 13.1.12. Територія виробничих підприємств повинна бути освітлена в темний час доби відповідно до СНиП II-4-79"Естественное и искусственное освещение." і ГОСТ 12.1.046-85"Строительство. Нормы освещения строительных площадок". 13.1.13. Протипожежні заходи на території бази заводу повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004-94 "Пожарная безопасность. Общие требования" і "Правил пожежної безпеки для підприємств і організацій дорожнього господарства корпорації "Укравтодор" які затверджені 20.12.1995р. 13.1.14. Рівень виробничого шуму і вібрації на робочих місцях не повинен перевищувати вимог ГОСТ 12.1.003-83 "Шум. Общие требования безопасности" ДНАОП 0.03-3.14-85"Санітарні норми допустимих рівнів шуму на робочих місцях" та ГОСТ 12.1.012-90"Вибрация. Общие требования безопасности". 13.1.15. Мікроклімат виробничих приміщень баз і заводів повинен відповідати вимогам установленим ГОСТ 12.1.005-88"Воздух рабочей зоны. Общие санитарно-гигиенические требования". 13.1.16. Для зниження рівня сприйняття шуму необхідно застосовувати індивідуальні протишумні засоби   навушники і вушні тампони заглушки . Для зниження шкідливого вібраційного впливу на організм людини робітники які обслуговують вібраційні установки і працюють з ручним вібратором повинні забезпечуватися противібраційними черевиками і рукавицями. 13.1.17. При дистанційному управлінні на виробничих підприємствах підхід до пульту управління повинен бути вільним не загородженим конструкціями устаткуванням і матеріалами. 13.1.18. Усі органи управління механізмами повинні мати чіткі написи про їх призначення. 13.1.19. На пульті управління повинні бути влаштовані система сигналізації і аварійні вимикачі рубильники для термінового обезструмлення всього комплексу устаткування. 13.1.20. Пуск зупинку і зміни режиму роботи машин і механізмів що обслуговують двоє і бiльше робiтникiв дозволяється тільки за вказаними в інструкції сигналами. 13.1.21. Після закінчення роботи будь-якої технологічної ланки чи в цілому всієї технологічної схеми повинна бути виключена можливість пуску устаткування сторонніми особами. 13.1.22. Огляд ремонт і обслуговування устаткування допустимi тільки після його зупинки і вживання заходiв що виключають помилкове і мимовільне включення. 13.1.23. Обслуговування устаткування працюючого при високій температурі допустимо після його остигання до 40oС. 13.1.24. При проведенні технічного обслуговування і ремонтів устаткування будов споруд необхідно пильно слідкувати за відновленням проектних показників безпеки. 13.2. Складське господарство 13.2.1. Складське господарство на виробничих базах і заводах повинно бути організовано відповідно до технологічних процесів а складські приміщення повинні відповідати вимогам СНиП 2.11.01-85* "Складские здания". На приоб'єктних складах повинен бути мінімальний 5-6змін запас матеріалів. 13.2.2. Закриті склади розміщені в підвальних і напівпідвальних приміщеннях і тi що мають сходи більше нiж із одним маршем або з одним маршем висотою понад 1 5 м необхідно облаштовувати люками і трапами для спуску вантажів безпосередньо в складське приміщення і підйомниками для підняття вантажу зi складу. 13.2.3. Склади розміщені вище першого поверху і тi що мають сходи з кількістю маршiв більше одного чи висотою понад 2 м необхідно обладнувати підйомником. 13.2.4. Притуляти обпирати матеріали і вироби до парканів і елементів тимчасових і капітальних споруд не допускається. 13.2.5. Перевантажувати складські приміщення понад встановлену норму а також навішувати матеріали в тарі і без тари на стіни і колони складів забороняється. 13.2.6. Усі закриті склади повинні мати проходи між штабелями не менше 1 5 м. Ширина головного проходу повинна бути не менше 2 5 м. 13.2.7. Основні вимоги безпечного зберігання матеріалів викладені в підрозділі 3.2. Крім того при зберiганні різноманітних матеріалів в закритих складах необхідно дотримуватися таких вимог безпеки: сортова сталь дрібного сортаменту і труби малого діаметру вкладаються на стелажi висотою не більше 2 м; листова сталь всіх сортів повинна вкладатися в приміщенні чи під навісом в штабель висотою не більше 1 5 м; бочки із будівельними матеріалами в лежачому стані вкладають не більше нiж в три ряди з вживанням заходiв проти розкочування; при установцi бочок стійма кiлькiсть рядів повинна бути не більше 2 із прокладками між рядами. 13.2.8. Матеріали що зберігаються в мішках необхідно вкладати в штабелi висотою не більше 1 5 м. При укладенні мішкiв вручну треба застосовувати надійні трапи-сходнi із поперечними упорами для ніг. 13.2.9. Емульгатори їдкий натр і його розчини а також рідке скло зберігають в металевих ємкостях із покришками що щільно закриваються. Трiполiфосфат натрiю і мінеральні емульгатори зберігають в паперових мішках. 13.2.10. Всі ємкості призначені для зберiгання токсичних і вогненебезпечних матеріалів повинні мати написи: "Отрута" "Вогненебезпечно". 13.2.11. Зберігати гудрон і бітум з точки зору збереження зручностi розігріву і його подачi а також з точки зору створення найбільш безпечних умов праці доцільнiше всього в закритих гудроно- і бiтумосховищах із паровим соляровим газовим чи електропідігрівом. Такі сховища повинні бути огородженi по всьому периметру поручневою огорожею висотою не менше 1000 мм на якiй з усіх сторін можливого доступу людей повинні бути вивішенi таблички з написом "Стороннім вхід заборонений". Сховища також повинні бути захищені від поверхневих і грунтових вод. 13.2.12. Приямок в якому вiдбувається друга фаза підігрівання бiтуму до 100oС повинен мати надiйне перекриття на рiвнi борту сховища до якого приямок примикає: над перекриттям має бути влаштоване примiщення iз засобами механiзацiї для обслуговування i ремонту бiтумного насоса. 13.2.13. Бiтумний насос повинен розташовуватися в окремому вiдсiку приямка а люк в перекриттi над цим насосом у робочому режимi повинен завжди знаходитися пiд замком. 13.3.14. Контроль за ступенем розiгрiвання бiтуму в сховищi i приямку повинен контролюватися на пультi управлiння за допомогою датчикiв температури. 13.2.15. Зберiгання у відкритих бiтумосховищах без підігріву ручне вирубування бітуму і його підігрів у котлах що завантажуються вручну допускаєтся в крайніх випадках з дозволу вищої організації. 13.2.16. Забороняється користування відкритим вогнем в радіусі менше 50 м від місць зберiгання і приготування в'яжучих матеріалів. 13.2.17. Сховища ямного типу для гасіння вапна повинні бути огородженi мiцними поручнями висотою не менше 1000 мм або зачиненi. Вивантажувати вапняне тісто зi сховища ямного типу необхiдно механізованим способом виключаючи необхідність спуску робiтникiв до ями. 13.2.18. Санітарні розриви між відкритими складами матеріалів що порошать і виробничими будiвлями повинні бути не менше 20 м побутовими приміщеннями   25 м допоміжними будiвлями   50 м; зона санітарних розривів повинна бути озеленена. 13.2.19. Штабелi сипучих кам'яних матеріалів щебеню гравію піску забороняється привалювати до дерев'яних парканів і стін дерев'яних будiвель. 13.2.20. Розбирати штабелi сипучих матеріалів допускається тільки згори. Вести роботи підкопом забороняється. Кут природного укосу повинен зберігатися при кожній зміні кількості зберігаємих матеріалів. 13.2.21. Отвори для подачi матеріалу на склад у верхніх галереях обладнаних транспортерами повинні мати наглухо укріплені решітки. На період коли робота не виконується ці решітки перекривають дерев'яними покришками що замикаються на замок. 13.2.22. Обвалювати вручну завислий в бункері цемент можна тільки під безпосереднім керівництвом майстра чи начальника цеху. 13.2.23. Вимоги охорони праці робiтникiв зайнятих на переробці цементу викладені в підрозділі 3.8.5. 13.2.24. Входи в склади бункерного і напівбункерного типів необхідно закривати на замки ключі від яких повинні знаходитися у майстра. На двері в склад повинні бути зроблені попереджувальні написи "Вхід в склад без відповідальної особи заборонений" "Робота в складі без запобіжного поясу і респiратора заборонена". 13.3. Каменедробильні цехи та установки 13.3.1. Робота каменедробильних цехів здійснюється на підставі змінного наряду що видається начальником цеху змінному відповідальному за технічний нагляд майстру механікові енергетику в якому відображені питання охорони праці. Зміст наряду і порядок його видавання містяться в додатку 4. 13.3.2. Змінний відповідальний за технічний нагляд зобов'язаний забезпечити відсутність сторонніх осіб у зоні роботи каменедробильних установок. 13.3.3. Пульти управління устаткування каменедробіння повинні бути забезпечені звуковою сигналізацією і аварійними вимикачами всього комплексу. В місцях з підвищеним рівнем шуму наряду зі звуковою повинна бути передбачена дублююча свiтова сигналізація. З порядком подання сигналів перед пуском устаткування повинні бути ознайомлені всі робітники а інструкції по призначенню сигналів повинні вивішуватися на видних місцях. 13.3.4. Відкриті рухомі частини а також ланцюгові і ремінні передачі каменедробильних установок повинні бути огородженi. 13.3.5. Для попередження випадкового вильоту каменів завантажувальний отвір дробарки повинен бути обладнаний козирком а для попередження влучення випадкових предметів в дробарку під час простою   знімними запобіжними гратами з металевою сіткою. 13.3.6. Приймальний бункер повинен бути огороджений з трьох сторін з боків і зi сторони протилежної завантаженню мiцними поручнями висотою 1000 мм. Такі ж огорожi повинні мати робочі майданчики сходи трапи тощо розміщені на висоті понад 1000 мм. 13.3.7. Перед приймальним бункером повинен бути закрiплений упорний брус що обмежує рух автомобіля-самоскида заднiм ходом. 13.3.8. Пiд час спуску людей в приймальнi воронки чи бункери для виконання ремонтних робiт повиннi складатися наряд-допуск i план органiзацiї робiт з обов'язковим дотриманням таких умов: повне очищення бункеру вiд матерiалу в напрямку зверху вниз ; робота повинна проводитися при постiйному наглядi спеціально видiлених осiб технiчного нагляду; на робочих майданчиках приймальних i транспортних пристроїв промiжних бункерiв i бiля механiзмiв бункерних затворiв повиннi бути встановленi попереджувальнi знаки якi сигналiзують про роботи що проводяться всерединi бункерiв; перед спусканням робiтникiв у бункер необхiдно зупинити завантажувальнi i розвантажувальнi живильники вимкнути їх i вивiсити плакати: "Не включати   працюють люди" а також розiбрати електричнi схеми приводiв попереднього i послiдуючого технологiчного обладнання; бригада при роботах у бункерi повинна складатися не менше нiж iз трьох чоловiк двоє з яких повиннi знаходитися в надбункернiй частинi; робiтники якi проводять ремонтнi роботи повиннi одягати запобiжнi пояси i прив'язуватись до мiцної опори; усерединi бункеру для освiтлення повиннi застосовуватися переноснi лампи напруга яких не перевищує 12 В. 13.3.9. Перед пуском каменедробильної установки необхідно переконатися у відсутності сторонніх осіб і предметів в робочій зоні а після цього подати встановлений сигнал звуковий і світловий . 13.3.10. Пускати в роботу каменедробильну установку необхідно в такій послідовності: спочатку увімкнути аспiраційнi пристрої після цього розвантажувальні конвеєри вiброгрохот циліндричний грохот дробарку і завантажувальний живильник. Зупинка здійснюється у зворотній послідовності з витримкою часу 5-7хв перед вимкненням аспірації. Подавати матеріал на дробіння дозволяєтся після того як двигун набере номiнальні оберти і всі робочі органи будуть рухатись з необхідною швидкістю. Розкручувати маховик дробарки вручну при її запуску забороняється. 13.3.11. Машиністові каменедробильної установки забороняється доручати пуск зупинку і обслуговування дробарки особі що не має на це дозволу. 13.3.12. При завантаженні дробарок необхідно слідкувати за тим щоб матеріал що завантажується відповідав розмірам завантажувального отвору і щоб в робочий простір дробарки не попадали металеві предмети. Забороняється проштовхувати камiнь в завантажувальний отвір рукою ногою а також лопатою чи ломом. Для вилучення заклинених шматків дробимого матеріалу необхiдно використати спеціальні гаки та шуровки при цьому забороняється нахилятися над прийомнимотвором або витягати заклиненi шматки каменю руками. Живильник на час прибирання каменів повинен бути зупинений. 13.3.13. Робота грохоту перед завантаженням повинна бути перевірена холостим ходом. 13.3.14. При наближенні транспортних засобів до прийомного бункеру робітники повинні відійти вбік на відстань не менше 2 м. Перед розвантаженням необхідно переконатися у відсутності людей в бункері і на живильнику. 13.3.15. Забороняється знімати пилозахисні кожухи з машин і механізмів під час їх роботи. 13.3.16. Регулювати розвантажувальну щілину слід після повної зупинки дробарки і очищення її від дробимого матеріалу. 13.3.17. При появі сильних резонансних коливань люльки вiброгрохоту необхiдно на короткий час вимкнути грохот. 13.3.18. При експлуатації транспортуючих пристроїв забороняється: натягати очищати направляти по роликах транспортерну стрічку під час її руху; знаходитися на транспортернiй стрічцi як працюючого так і непрацюючого конвеєру; брати рукою проби із рухомої стрічки; очищати приводний і натяжний барабани до повної їх зупинки; гальмувати вручну рухомі частини транспортуючих механізмів; переходити конвеєр у невстановленому місці. 13.3.19. Устаткування вимикається негайно аварійно при таких обставинах: для запобігання нещасним випадкам iз людьми; при ушкодженні механізмів установки або для запобігання поломці ; при появі диму чи вогню з електродвигуна або пуско-регулюючої апаратури; при сильному зниженні числа обертів що супроводжується швидким нагрівом електродвигуна; при нагріваннi підшипників понад допустиме; при підпресовці матеріалів в розвантажувальному жолобі. 13.3.20. Робітники якi обслуговують каменедробильні установки повинні бути забезпечені пиловими респiраторами окулярами і при необхідності протишумними навушниками. 13.3.21. Технічне обслуговування плановий і аварійний ремонти устаткування каменедробильних цехів проводяться по бирковій системі порядок застосування якої викладений в додатку 4. 13.3.22. Спускання людей в робочий простiр дробарок для очищення та ремонту дозволяється проводити тільки під наглядом керівника робіт майстра начальника зміни начальника цеху після зупинки конвеєру і живильника з обов'язковим використанням запобiжних поясiВ. При спусканнi необхідно користуватися скобами або металевими схiдцями. 13.3.23. Чистка і змащування всіх вузлів каменедробильної установки повинно проводитися після її повної зупинки. 13.3.24. Кожний об'єкт каменедробильної бази повинен бути забезпечений інструкцією по охороні праці інструкцією чи плакатом по наданню першої допомоги при засміченні очей пилом і аптечкою. 13.4. Асфальтобетонні заводи 13.4.1. Загальні положення 13.4.1.1. Всі протипожежні заходи здійснювані на асфальтобетонних заводах далі-АБЗ підлягають узгодженню з місцевим відділенням Держпожежнагляду. 13.4.1.2. Усі місця небезпечні в пожежному відношенні бітумосховища асфальтобетонні і бiтумоплавильні установки повинні бути забезпечені щитами з протипожежним устаткуванням ящиками з сухим чистим піском і пiнними вогнегасниками ВП-5. Для гасіння спалахнувшого бітуму чи палива що запалилося необхідно застосовувати зазначені вище засоби гасіння включаючи глушіння вогню брезентом кошмою . Використовувати воду для гасіння займання бітуму заборонено. 13.4.1.3. Протипожежні розриви від бiтумоплавильних установок до інших споруд і спалимих будівель повинні бути не менше 50 м. Розриви і проходи між устаткуванням заводу повинні бути не менше 3 м. 13.4.1.4. Будівництво і реконструкцію безкомпресорних установок резервуарів для збереження сировини бітуму і поверхнево-активних речовин далі-ПАР насосних станцій для їх перекачування та іншого технологічного устаткування здійснюють відповідно до положень "Ведомственных указаний по противопожарному проектированию предприятий зданий и сооружений нефтеперерабатывающей и нефтехимической промышленности" ВУПП-88.  13.4.1.5. При роботі з сировиною і бітумами необхідно керуватися положеннями "Правил пожарной безопасности при эксплуатации нефтеперерабатывающих предприятий" ППБ-79 а при роботі з ПАР-ВСН 59-68"Инструкция по использованию поверхностно-активных веществ при строительстве дорожных покрытий с применением битумов". 13.4.1.6. На території окислювальної установки повинні висіти плакати з попереджувальними написами: "Вогненебезпечно" "Палити забороняється". 13.4.2. Вимоги безпеки праці при приготуванні в'яжучих і емульсій 13.4.2.1. Перед заповненням реактора окислювальної установки гудроном необхiдно переконатися у відсутності в ньому води. Не допускається заповнення реактора необезводненим гудроном. 13.4.2.2. Під час роботи окислювальної установки необхідно передбачити такі основні заходи безпеки: усі струмоведучі частини повинні бути ізольовані або огороджені а металоконструкції   заземлені; забороняється залишати без нагляду працююче обладнання; ремонтувати електрообладнання дозволяється тільки при знятiй напрузі; обсяг завантажування гудрону в реактор не повинен перевищувати 2/3 ємкості; підвищення і зниження температури в апаратах для запобігання можливим деформаціям повинно проводитися поволі і плавно; відбирання проб повинно проводитися у чистий і сухий металевий посуд з кришкою; робітник який проводить відбирання проби повинен бути у рукавицях і захисних окулярах; випускати бітум у накопичувальну ємкість необхідно при температурі не більше за 180oС; при виявленнi пропускання у окислювальних установках для запобігання загоранню нафтопродукту який витікає необхідно негайно подати пар до місця пропускання і вимкнути установку. 13.4.2.3. При експлуатації окислювальної установки аварійними ситуаціями вважаються: підвищення температури процесу окислення понад 240oС; різке підвищення витрати повітря. 13.4.2.4. При виникненні аварійних обставин необхідно негайно вiдключити установку від мережі енергопостачання припинити подачу повітря у реактор і погасити топки. 13.4.2.5. При загоранні гудрону чи бітуму у резервуарах у середину необхідно подати гострий пар заздалегідь зливши конденсат з парової лінії. 13.4.2.6. У разі вибуху в колоні при накачуванні і окислюванні внаслідок високої температури чи наявності вибухової концентрації газів необхiдно: негайно припинити подачу повітря на окислення; зупинити подачу гудрону у колону; при руйнуванні колони забезпечити виведення людей з небезпечної зони; вжити заходів по зменшенню розливу нафтопродуктів а після цього прибрати їх; очистити від нафтопродукту верх колони і його ізоляцію. 13.4.2.7. При окисленні гудрону виділяються отруйні гази: сіроводень окис вуглецю та ін. При отруєнні отруйними газами потерпiлого необхiдно негайно вивести з загазованого середовища на чисте повітря і повідомити про те що сталося адміністрацію. Рятівники повинні бути у газозахисних засобах для сіроводню протигази марки БКФ для окису вуглецю протигази марок "М" і "С" . Заходи по наданню допомоги потерпiлим від отруєння газами викладені в додатку 2. 13.4.2.8. При установці бітумоплавильних котлів необхідно дотримуватися таких вимог: верхній майданчик обмурування котла котлів по зовнішньому контуру повинен бути оснащений монолітним бортом висотою не менше 200 мм і поручневою огорожею висотою 1000 мм а ширина проходів на майданчику не повинна бути менше 1000 мм; вхідні сходи з двох сторін оснащені поручнями повинні бути нахилені пiд кутом схилу не більше 60o і шириною не менше 750 мм. Сходів повинно бути двоє; горловини бітумоплавильних котлів повинні бути обладнані гратами з чарунками 150х150 мм і мiцною металевою кришкою; бітумоплавильні установки з дистанційним управлінням повинні мати автоматично діючу систему сигналізації а також блокування вимикаюче подачу палива при припиненні горіння і досягнення максимальної температури 240oС; бітумоплавильні установки обладнані електропідігрівальними пристроями повинні мати надійне заземлення а струмоведучі частини повинни бути ізольовані або огороджені. 13.4.2.9. У разі застосування на бітумоплавильних установках газового підігріву бітуму необхідно дотримуватися "Правил безпеки у газовому господарстві" ДНАОП 0.00-1.20-90. 13.4.2.10. При роботі з пароутворювачами необхiдно дотримуватися "Правил обладнання і безпечної експлуатації парових котлів і повітряних резервуарів паровозів промислових підприємств" ДНАОП 0.00-1.10-67. 13.4.2.11. При займанні бітуму в котлі необхідно щільно закрити кришку і заглушити топку. 13.4.2.12. При роботі бітумоплавильних установок необхідно виконувати такі вимоги: включати бітумний насос треба тільки після розігрiвання бітуму в усіх бітумопроводах до потрібної температури в чому необхідно переконатися по термометру; тиск бітуму в магістралі не повинен перевищувати 0 2 МПа; заповнення котла не повинно перевищувати 3/4 його об'єму; при появі ознак спінювання слід перекачати частину бітуму у запасний котел або застосувати пiногасник СКТН-1 5-6крапель iз пiпетки . Перекачка повинна здійснюватися насосом. Забороняється переливати гарячий бітум вручну за допомогою відер і іншої відкритої тари; при послідовному перекачуванні бітуму з різних котлів перекривати крани на бітумопроводах що ведуть з одного котла у інший заборонено; перед тим як перекрити кран необхідно зупинити насос; при виявленні сторонніх шумів у насосі необхідно припинити його роботу і усунути несправність; спіралі електронагрівальних елементів повинні бути повністю занурені у бітум; при електричному способі розігрiвання не допускається використовувати для заміру рівня бітуму і перемішування металевi предмети. 13.4.2.13. Чистка бітумних котлів допускається тільки після їх повного остигання. Чистка повинна проводитися робiтником забезпеченим брезентовим костюмом захисними окулярами а у разі необхідності протигазом. Робота повинна вестися під наглядом майстра з обов'язковим страхуванням двома іншими робітниками які знаходяться зовні котлА. Страхування здійснюється за допомогою мотузки один кінець якої повинен бути закріплений до запобіжного поясу робiтника який знаходиться у котлі. Котел повинен бути вимкнутий від усіх паро- і бітумопроводiв. 13.4.2.14. При роботі у котлі необхiдно користуватися освітленням 12 В з арматурою у вибухобезпечному виконанні. 13.4.2.15. При розрідженні бітуму використовуючи гас лігроін або дизельне паливо необхідно вжити такі запобіжні заходи: розріджувати бітум тільки у денний час і під керівництвом майстра чи начальника цеху; котел для розрідження бітуму можна влаштовувати не ближче 30 м від бітумоплавильної установки. Розріджувати бітум у одному з вільних котлів установки заборонено; підігрівати розріджений бітум за допомогою пари; вводити розріджувач у гарячий бітум тільки через шланг опустивши його кінець у бітум; розріджувач перекачувати насосом з ємкості яка повинна бути встановлена не ближче 10 м від котла; забороняється палити поблизу котла або користуватися відкритим вогнем. 13.4.2.16. Особи зайняті розрідженням бітуму повинні бути забезпечені респіраторами окулярами і повинні знаходитися з підвітряної сторони. 13.4.2.17. При роботі з бітумами у лабораторії необхідно дотримуватися таких запобіжних заходів: нагрівати бітум у металевих чи фарфорових чашках які не мають тріщин на електроплитках закритого типу встановлених на неспалимий піддон; не допускати перегріву бітуму та інших нафтопродуктів; при випарюванні води з бітуму не можна допускати його виплескування і розбризкування щоб уникнути запалення. 13.4.2.18. При попаданні гарячого бітуму на шкіру необхідно негайно промити обпаленi ділянки гасом чи дизельним паливом накласти на обпалене місце пов'язку з маззю від опіків чи зробити примочку з 96% етилового спирту і звернутися до лікаря. 13.4.2.19. Приготування мастик iз застосуванням гумовобітумних в'яжучих речовин а також дьогтебітумних мастик повинно як правило робитися у стаціонарних лопатевих мішалках з механічним приводом. Подачу матеріалів на дозування і завантаження у мішалку необхідно механізувати. 13.4.2.20. Емульсійні установки забезпечуються аптечкою з набором медикаментів і нейтралізуючих речовин сода борна кислота слабка оцетна кислота спирт лейкопластир вата бинт тощо . Для обслуговуючого персоналу влаштовують душові і вмивальні з гарячою і холодною водою а також обладнують приміщення для схову особистого одягу. При приготуванні емульсій і розчинів емульгаторів у закритих приміщеннях необхідно забезпечити їх припливно-витяжною вентиляцією кратність обміну 15-20разів . 13.4.2.21. До роботи з лугами і кислотами а також iз спеціальними емульгаторами допускаються особи забезпечені бавовняними костюмами з кислототривким просоченням гумовими рукавичками протигазами респіраторами захисними окулярами і гумовими чоботями. У місцях розчинення їдкого натру і приготування розчину соляної кислоти необхідної концентрації влаштовують огородження яке захищає від розбризкування утвореного розчину. 13.4.2.22. Устаткування для розчинення їдкого натру у воді повинно складатися з двох резервуарів і центробіжного насоса з електродвигуном. Стальна бочка з їдким натром за допомогою крану iз захватами встановлюється з відкритим розвантажувальним отвором над горловиною одного з резервуарів і у отвір через сопло подається струмiнь пари. Розчинений їдкий натр стікає у резервуар де розбавляється водою до необхідної концентрації. 13.4.2.23. Перед лiйкою диспергатора влаштовується захисне скло для попередження розбризкування гарячого бітуму і емульгатора. Змінювати робочий зазор диспергатора під час його роботи забороняється. 13.4.2.24. Заповнення підігріваємих ємкостей розчинами роблять не більш як на 0 8об'єму ємкості. До зазначених ємкостей повинна забезпечуватися подача холодної води. У разі спінювання розчину емульгатора у ємкість додають 20-50л холодної води і вимикають підігрів ємкості. 13.4.2.25. При роботі з катіонними емульгаторами які потрапили на шкіру водорозчинені ПАР вирівнювач А АТМ або їх розчини треба змити під сильним струменем води з нейтральним милом яке не містить у собі соду . Водонерозчинні емульгатори діамін БП-3 спочатку знiмають гасом чи бензином не втираючи їх у шкіру а після цього змивають водою з нейтральним милом. Соляну кислоту спочатку змивають сильним струменем води а після цього на пошкоджену ділянку шкiри накладають примочку з 2 %-ного содового розчину. 13.4.2.26. Під час роботи з негашеним вапном необхідно одягати рукавиці захисні окуляри і респіратори. 13.4.2.27. Під час підігрівання в'яжучих чи водних розчинів соляної кислоти їдкого натру і розчинів емульгатора робітники повинні знаходитися з навітряної сторони від місця виділення шкідливих парів. 13.4.3. Вимоги безпеки праці при приготуванні асфальтобетонних сумішей 13.4.3.1. Перед запуском змішувача асфальтобетонної установки операторові необхідно: ретельно оглянути установку і переконатися у відсутності видимих несправностей; перевірити бітумні комунікації включаючи бітумний насос ізатвор мішалки і при наявності застиглого бітуму прогріти їх паром; перевірити наявність відповідного тиску стислого повітря у системі пневмоприводу; переконатися у наявності транспортного засобу під завантаження готової продукції на тих АБЗ де не передбачене подальше транспортування суміші за допомогою скіпів а при їх наявності переконатися у нормальній роботі скіпового підіймача і справності затворів скіпів; переконатися у відсутності пролитого палива у топці і при його наявності усунути шляхом промокання ганчір'ям; перевірити наявність передбаченого оперативного обслуговуючого персоналу; дати попереджуючий звуковий сигнал про запуск. 13.4.3.2. Пускати асфальтобетонний змішувач треба тільки у такій послідовності: спочатку пустити двигун змішувача і перевірити його роботу вхолосту за відсутності несправності запалити форсунку сушильного барабану. 13.4.3.3. Подача великої кількості палива при запалюванні форсунки забороняється. У разі відсутності автоматичного запалення необхідно форсунку запалювати факелом з просоченим нафтою мазутом ганчір'ям намотаним на шматок товстого дроту пруток довжиною не менше 1 5 м при відкритій подачі повітря чи пари. Гасити факел необхідно у ящику з піском встановленому спеціально для цієї цілі. 13.4.3.4. При запаленні і регулюванні форсунки необхідно знаходитися збоку від топки. Забороняється стояти напроти форсунки. 13.4.3.5. При використанні газового пальника необхідно: відкрити засувку крану на продувочнiй свічці; перевірити тиск газу і розрідження в топці котла; провентилювати топку протягом 10-15хвилин; перевірити тягу перед шибером; продути газопровiд газом через продувну свічку протягом 2 хвилин; запалити запальник і вставивши його у топку запалити пальник; після розігрівання керамічної насадки повністю включити повітряне дуття; вивести пальник на робочий режим додаючи спочатку газ а після цього повітря; для зменшення інтенсивності горіння спочатку зменшити подачу повітря а після цього газу; по закінченні роботи закрити всі крани засувки і відкрити продувну свічку. 13.4.3.6. Газопроводи повинні мати герметичні з'єднання які не допускають витікання газу. 13.4.3.7. Під час роботи пальників на газоподібному паливі необхідно слідкувати за тиском газу по манометру підтримуючи його у межах 0 035-0 04 МПа. У разі припинення надходження газу у пальник відриву або проскоку полум'я у середину пальника необхiдно вимкнути і усунути несправності. 13.4.3.8. Забороняється експлуатація сушильних барабанів при несправності топок газових пальників чи форсунок працюючих на рiдкому паливі. Також забороняється робота сушильних барабанів якщо спостерігається викидання полум'я пальників у атмосферу через запальний отвір щілини лобової частини топки і лабіринтне ущільнення. 13.4.3.9. У разі використання автоматизованих АБЗ необхідно слідкувати за справністю не тільки системи автоматики але і ручного управління окремими агрегатами. У разі несправності хоч би одного місцевого пуску робота автоматизованого АБЗ заборонена. 13.4.3.10. При автоматичному і дистанційному управліннях агрегатами АБЗ щоб уникнути травматизму держаки для ручного управління затворами кранами повинні бути зняті. 13.4.3.11. При переході на ручне управління автоматизованого АБЗ необхідно дотримуватися такої послідовності: від пункту випусxку готової продукції до пункту вантаження вхідних матеріалів. 13.4.3.12. У разі відсутності на АБЗ витратних бункерів чи засiкiв для механізованого завантаження матеріалів на холодний елеватор при вантаженнi його вручну робітник повинен знаходитися збоку купи матеріалу яка посувається бульдозером висота якої не повинна перевищувати 1 5 м. Забороняється працювати стоячи нагорі купи. 13.4.3.13. Під час роботи шнекового транспортера або кiвшового елеватора забороняється проштовхувати матеріал який транспортується витягати рукою великі шматки чи предмети які випадково туди потрапили. 13.4.3.14. Щоб уникнути опіків гарячим бітумом при його подачі у мішалку кран відкривати поступово. 13.4.3.15. Забороняється штучно прискорювати вивантаження замісів за допомогою підручних засобів ломи лопати тощо і заміряти температуру асфальтобетонної суміші під час її вивантаження. 13.4.3.16. Оглядати очищати і ремонтувати гарячі агрегати допускається тільки після їх охолоджування і вживання заходiв проти мимовільного пуску для чого на пускових приладах повинні висіти попереджувальні написи: "Не включати працюють люди". 13.4.3.17. При закінченні робіт після припинення подачі палива до форсунки необхідно продовжити дуття для прискореного провітрювання змішувача від вибухонебезпечних газів які накопичилися у ньому. 13.4.3.18. При зупинці АБЗ пульт управління необхідно закрити таким чином щоб виключити можливість пуску асфальтобетонної установки сторонніми особами. 13.4.4. Вимоги безпеки праці при роботі з домішками поверхнево-активних речовин і активаторами 13.4.4.1. При застосуванні ПАР і активаторів у вигляді добавок необхідно дотримуватися вимог безпеки в будівництві викладених у СНиП III-4-80* роздiл 8і цих Правил. 13.4.4.2. Особи якi працюють iз поверхнево-активними речовинами і активаторами повинні бути забезпечені спецодягом і захисними пристроями. Для захисту очей шкiри обличчя органів дихання від ураження їх отруйними парами необхідно користуватися окулярами у шкіряній оправі або герметичними окулярами у гумовiй оправі і універсальним респіратором. Проти запотівання окулярів треба застосовувати спеціальні засоби. 13.4.4.3. Індивідуальні засоби захисту які видаються робітникам повинні бути перевірені а робітники проінструктовані про порядок користування ними. Керівники робіт не повинні допускати до роботи осіб які не мають спецодягу і засобів індивідуального захисту. 13.4.4.4. Спецодяг який був у користуванні можна видавати тільки після санітарної обробки і перевірки. 13.4.4.5. Особи зайняті на роботах з ПАР і активаторами повинні проходити медогляд відповідно до термінів встановлених "Положенням про медичний огляд працівників певних категорій" ДНАОП 0.03-4.02-94. Хворi на очi та шкiру до роботи з добавками ПАР і активаторами не допускаються. 13.4.4.6. При роботі з катіонактивними добавками необхідно уникати попадання їх на незахищені ділянки шкiри. Водорозчинені речовини що потрапили на шкіру катамін катапін необхiдно змивати сильним струменем води з нейтральним милом. Добавки вищих аліфатичних амінів ОДА ДТ та ін. спочатку знімають розчинниками гас бензин не втираючи у шкіру а після цього змивають водою з нейтральним милом. 13.4.4.7. При використанні і внесенні у бітум аніонактивних добавок типу вищих карбонових кислот необхідно дотримувати загальні вимоги безпеки праці передбачених при роботах з в'язкими і рiдкими бітумами. 13.4.4.8. Під час роботи з хлорним залізом яке входить до складу залізних солей і вищих карбонатних кислот необхiдно вживати заходи які запобігають його розпиленню і попаданню на незахищені ділянки шкіри і в органи дихання. 13.4.4.9. Для вилучення хлорного заліза шкіру промивають водою з нейтральним милом а після цього змащують жиром. Робітникам зайнятим приготуванням добавок цього типу видають універсальний респіратор для захисту органів дихання від виділень хлористого водню. 13.4.4.10. При розвантаженні дозуванні а також приготуванні добавок робітники повинні знаходитися з навітряної сторони. 13.4.4.11. При роботі з активаторами вживають заходи які запобігають їх розпиленню і попаданню на незахищені ділянки шкіри і в органи дихання. При розвантаженні силосів бункерів тощо необхідно вжити заходи які виключають вільне падіння матеріалу зв'язане із великим пилоутворюванням. Повітря яке витісняється з ємкості повинно відсмоктуватися і очищатися. 13.4.4.12. При попаданні добавок ПАР у бітум повинні виконуватися такі вимоги: ємкості чи котли в які вводять добавки з ПАР заповнюють бітумом не більше як на 2/3 об'єму вони повинні бути обладнані решiткою і кришкою установки типу Д-335 а також системою механічного перемішування; температура бітуму при попаданні добавок ПАР які містять в собі воду повинна бути не більше 95оС; добавки ПАР подаються у робочу ємкість бітумоплавильної установки по трубопроводам; при приготуванні і попаданні добавок ПАР у бітум чи на поверхню мінерального матеріалу на стаціонарних установках АБЗ устаткування яких знаходиться в закритих приміщеннях повинна бути забезпечена припливно-витяжна вентиляція. 13.4.4.13. При введенні добавок ПАР у ємкості з бітумом бітумоплавильних установок що працюють з використанням електронагрівачів температура нагрівання бітуму з ПАР не повинна перевищувати 130оС. 13.4.4.14. При використанні електропідігрівання бітуму застосування ПАР які містять в собі воду забороняється. 13.4.4.15. Пiд час роботи з кам'яновугiльним дьогтем пеком креозотовим i антраценовим маслами а також при приготуваннi дьогтеполiмерних в'яжучих крiм вимог що викладенi в пунктi 3.8.3. цих Правил необхiдно керуватися ГОСТ 12.1.007-76"Вредные веществА. Классификация и общие требования безопасности" ВСН 59-68"Инструкция по использованию поверхностно-активных веществ при строительстве дорожных покрытий с применением битумов" ВСН 123-77"Инструкция по устройству покрытий и оснований из щебеночно-гравийных и песчаных материалов обработанных органическими вяжущими" i зокрема при нагрiваннi зазначених в'яжучих матерiалiв i роботi з ПАР робiтники повиннi знаходитися з навiтряного боку вiд мiсця видiлення шкiдливих парiв. 13.4.4.16. Установки для приготування дьогтеполiмерних в'яжучих повиннi облаштовуватися обладнанням для нейтралiзацiї шкiдливих викидiв хiмiко-каталiтичним методом. 13.5. Полігони та бази по приготуванню бетонних сумішей розчинів і залізобетонних виробів 13.5.1. Вимоги по безпечній заготівлі та монтажу арматури 13.5.1.1. Верстати для гнуття різки і витяжки арматурної сталі необхідно аварiйно вимикати в таких випадках: при подачі сигналу про зупинку двигуна якщо верстат працює від загального чи групового приводу ; при зміні робочого інструменту; при зніманні установці чи закрiпленні виробу що обробляється; при ремонті чистці чи змащуванні верстата; при залишенні робітником робочого місця. 13.5.1.2. При виправленні арматурної сталі на автоматичних верстатах кінцi її заправляти в барабан можна тільки при вимкнутому двигуні. Перед запуском двигуна барабан необхідно закрити запобіжним щитком а місце переходу арматурної сталі із вертушки на барабан огородити металевим кожухом. 13.5.1.3. Випрямляти арматурну сталь необхідно на огородженому майданчику розміщеному не ближче 5 м від проходів і інших робочих місць. Огорожа повинна бути мiцною і мати висоту не менше 1 5 м. 13.5.1.4. Ножi пресів ножиців що застосовуються для різки арматурної сталі повинні бути надійно закріплені болтами. Затягання болтів необхідно регулярно перевіряти. Зазор між ножем в горизонтальній площині не повинен бути бiльше 1 мм. 13.5.1.5. Перерізати арматурну сталь довжиною менше 300 мм на приводних ножицях а також поправляти різак рукою забороняється. 13.5.1.6. Металевий пил і окалину що утворяться при чистці і гнутті арматурної сталі необхідно вилучати зі столів і верстатів механізованим способом чи за допомогою щіток. 13.5.1.7. Для натягнення дроту при виготовленні заздалегідь напруженої арматури необхідно: надійно закріплювати лебідку; ретельно виробляти анкеровку полiспаста і закріплення арматури що натягається; влаштувати огорожу навколо установки що використовується для натягнення. 13.5.1.8. На час натягнення арматури робiтникiв віддаляють в безпечне місце в напрямі перпендикулярному до дії сил натягнення. Під час робіт по натягненню арматури і зв'язаних із останньою попередніх операцій забороняється знаходження в зоні робіт осіб не зв'язаних з роботами. 13.5.1.9. При травленнi арматурної сталі для зменшення туманостворення і попередження виділення з травильних ванн шкідливих газів і парiв кислот до травильного розчину додають присадки. Крім того ванни закривають щільними кришками і обладнують боковими відсмоктувучами. Ванни огороджують бар'єром а ванни що знаходяться на рівні підлоги    суцільною стінкою висотою не менше 1000 мм. 13.5.1.10. Якщо для промивання арматурної сталі застосовують вапняний розчин необхідно гасильні ящики наповняти вапном не більше нiж 1/3 їх глибини. Робітники повинні бути забезпечені рукавицями захисними окулярами в шкірянiй оправі респiратором або ватно-марлевою пов'язкою. Відкриті частини тіла необхiдно змащувати вазеліном. 13.5.1.11. При монтажі арматурних каркасів і опалубочних елементів необхiдно дотримуватися вимог безпеки праці у відношенні такелажних робіт влаштування риштувань а також зварювання окремих елементів конструкції. 13.5.1.12. Елементи опалубки арматурні сітки і каркаси окремі арматурні стержнi повинні бути надійно скріплені між собою до їх пiднiмання і установки на місце монтажу. 13.5.1.13. Допуск людей на встановлені арматурні каркаси і опалубочні блоки до закріплення цих блоків забороняється. 13.5.1.14. При електротермiчному натягненні арматурних стержнiв під час їх охолоджування робiтникам забороняється знаходитися біля форм. 13.5.1.15. На торці стержнiв із анкерними упорами повинні бути надiті запобіжні кожухи що знімаються тільки при подачі форм з виробами в пропарювальну камеру. 13.5.1.16. При нагріваннi стержнiв поза формою необхідно огороджувати установки для нагріву стержнiв і струмоведучих пристроїв. 13.5.2. Вимоги по безпечному виробництву та укладанню бетонної маси 13.5.2.1. При роботі дозувально-змішувальної установки далі-ДЗУ забороняється знаходитися під бетонозмішувачем і конвеєрами а також підійматися на змішувальний вузол. 13.5.2.2. Не допускається усувати несправності очищати приводні і натягувальні барабани прибирати предмети що потрапили на нижню вiтку стрічки конвеєру і матеріал що просипався під час роботи конвейєра. На дільницях де влаштовані проходи під конвеєрами необхідно підвісити до ферми конвеєра суцiльну огорожу що забезпечує безпеку обслуговуючого персоналу. 13.5.2.3. Очистка приямка завантажувального ковша і скiпового підйомника допускається тільки після надійного закріплення ковша в піднятому положенні. Забороняється знаходитися під піднятим але незакріпленим ковшем. 13.5.2.4. Під час роботи бетонозмішувачів забороняється вивантажувати бетонну суміш лопатою чи іншим інструментом вводячи їх усередину барабана. Направляючi швелери завантажувального ковша скiпових підйомникiв необхідно огородити знизу і з боків сітковими огорожами для захисту людей від матеріалу що падає і на випадок обриву троса лебідки. 13.5.2.5. Під час роботи бетономішалки із завантажувальним ковшем заборонено знаходитися поблизу направляючих швелерів. При перервах у роботі завантажувальний кiвш повинен бути опущений. 13.5.2.6. При використанні хлористого кальцію для приготування бетонної сумішi він повинен бути тільки у вигляді розчину а працюючі повинні користуватися респiраторами або протигазами і гумовими рукавичками. Не допускається переливати розчин відрами. 13.5.2.7. При вивантаженні бетонної сумішi забороняється знаходитися під роздавальним бункером. 13.5.2.8. Категорично забороняється під час роботи бетонозмішувачiв: очищати барабан вали лопаті гвинти стінки тощо; проштовхувати матеріал ручними пристроями лопатами тощо ; виймати рукою шматки матеріалу чи сторонні предмети; ставати на кришку чи решiтку бетонозмішувача; відбирати проби через кришку. 13.5.2.9. Змащувати форми необхідно механізованим способом. Всім працюючим на покритті форм мастилом належно видавати респiратори окуляри а також спеціальні мазi для захисту шкіри. 13.5.2.10. На риштуваннях і естакадах для транспортування цементобетонної сумішi улаштовують суцільний настил шириною не менше 1 2 м огороджений поручнями висотою не менше 1000 мм з бортовими дошками висотою 150 мм. Таким же чином повинні бути огородженi настили і робочі місця робiтникiв при укладанні суміші на висоті понад 1 5 м. Отвори в настилi які використовують для подачi бетонної сумішi повинні мати поручневу огорожу висотою не менше 1000 мм із вiдбортовкою понизу на висоту не менше 150 мм. 13.5.2.11. При закупорці горловини прийомного бункеру бетононасоса пробивати цементобетонну суміш можна тільки після зупинки бетононасосА. Пневматична очистка бетоноводів допускається лише при тиску повітря не більше 1 5 мПа при цьому робiтникам не дозволяється знаходитися ближче 10 м від вихідного отвору бетоноводу. Установка бiля отвору захисного похилого козирка забороняється. 13.5.2.12. При заповненні форм цементобетонною сумішшю з бетоноукладача розрівнювати її вручну дозволяється тільки після зупинки бетоноукладача. 13.5.2.13. Для живлення електровiбраторів від розподільного щитка належить застосовувати шлангові проводи чи проводи укладені в гумову трубку. Проводи підвішують за опомогою гачків на переносних стояках встановлених таким чином щоб вони не заважали проходу робiтникiВ.  13.5.2.14. До початку роботи електровiбраторів необхідно перевірити справність ізоляції струмоведучого кабелю і заземлення. 13.5.2.15. При роботі з глибинними вібраторами не допускається тягнути шланг по арматурі а також підтягати вібратор за шланг. Якщо виявлено ушкодження ізоляції шлангу вібратор повинен бути зданий в ремонт. 13.5.2.16. При роботі з глибинним вібратором необхідно слідкувати щоб вся робоча поверхня його була в бетоні. Виймати з бетону що ущільняється вібратор дозволяється тоді коли він працює. Забороняється використовувати вібратори держаки яких не укомплектовані амортизаторами. 13.5.2.17. При роботі електровiбратора забороняється: притискати рукою поверхневi вібратори; обмивати водою вібратори що включені до електромережi. 13.5.2.18. При роботі на вiбромайданчику вiбростолi величина вібрації підлоги на робочому місці не повинна перевищувати норм що регламентувалися ГОСТ 12.1.012-90"Вибрация. Общие требования безопасности". 13.5.2.19. Забороняється під час роботи стояти на вiбромайданчику вiбростолi або формі що знаходиться на ній. 13.5.2.20. Для зменшення шуму необхідно забезпечувати цільне кріплення форми до машин що вібрують і застосовувати амортизуючi прокладки. 13.5.3. Пропарювання виробів електропрогрів їх і вакуумування 13.5.3.1. Паропровід що подає пар в камеру пропарювання або парову сорочку повинен мати надійну ізоляцію що захищає обслуговуючий персонал від опіків. 13.5.3.2. Камери пропарювання разташовані в цеху повинні мати щільні затвори і витяжну вентиляцію. Випуск пари в приміщення цеху не допускається. Робітники в камери пропарювання допускаються після охолодження камер до температури не вище 40оС. Використовувати для пропарювання бетонних виробів випадкові ємкості бочки цистерни забороняється. 13.5.3.3. При проведенні робіт в зимовий час iз застосуванням методу електропрогріву повинні бути вжиті заходи що виключають ураження працюючих струмом. 13.5.3.4. Зона електропрогріву повинна мати надійну огорожу встановлену на відстані не менше 3 м від ділянки що прогрівається. 13.5.3.5. Ділянки електропрогріву повинні знаходитися під постійним спостереженням чергового що добре знає технологічний процес електропрогріву. 13.5.3.6. Перед електропрогрівом бетону необхідно огородити всі електропроводи і електрообладнання; крім того електрообладнання повинно бути заземлено. 13.5.3.7. Усі робітники працюючі поблизу ділянок що прогріваються повинні бути проінструктовані і попереджені про небезпеку ураження електричним струмом. Бiля місць прогріву вивішують попереджувальні написи. 13.5.3.8. Прогрів бетону електродами провадиться як правило при напрузі до 127В. Використання напруги 220і 380В допускається для прогріву неармованого бетону за умови надійної огорожi встановленої на відстані не менше 3 м від конструкцій що прогріваються сигнальних ламп попереджувальних плакатів обов'язкового iнструктажу обслуговуючого персоналу і заземленої нейтралi трансформатора який обслуговує силову мережу. Напругу понад 380В для електропрогріву використовувати не допускається. 13.5.3.9. Особи що заміряють температуру бетону який знаходиться під напругою повинні мати гумові галошi або чоботи і гумові рукавички. При напрузі вище 110В замiрювання температури під напругою забороняється. 13.5.3.10. Всі види електропрогріву на відкритому повітрі в сиру погоду заборонені. 13.5.3.11. Роботи по електропрогріву бетону повинні виконуватися під керівництвом електромеханiка або старшого електромонтерА. Крім того повинно бути установлено цілодобове чергування електромонтерів. 13.5.3.12. При електропрогрівi бетону зволожування водою бетону допускається тільки при знятiй напрузі. 13.5.3.13. При вакуумуванні цементобетону повинні виконуватися вимоги безпеки праці щодо перенесення щитів і обслуговування установки для вакуумування. 13.5.3.14. Перед підключенням до електромережi вакуум-бетонну установку необхідно заземлити. 13.5.3.15. Щоб уникнути аварії і передчасного зношування вакуум-насоса необхідно: дотримуватися правил пуску вакуум-насоса; після пуску вакуум-насоса перевірити розрідження що створюється насосом. Це розрідження при температурі охолоджувальної води 15-20оС не повинно бути нижче 0 096МПа при температурі 35оС   нижче 0 087 мПа і при температурі 55-60оС   нижче 0 073 МПа; регулювати кількість води що надходить при роботі вакуумнасоса у водообмінний бак не допускаючи переповнення останнього а також перегріву води в вакуум-насосi. Перегрів води виявляється по характерних звуках потріскування у вакуум-насосі; слідкувати за кількістю води що подається з розподільного трубопроводу до сальників вакуум-насосА. Вода з сальникової набивки повинна витікати чистими краплями або тонким струменем що досягається відповідним затягненням сальників і регулюванням відкриття вентиліВ. Сальники вакуум-насоса набивають бавовняним шнуром. Застосування прядива не допускається. 13.5.3.16. Стороннім особам забороняється знаходитися всередині машинного відділення при включених електродвигунах вакуум-насоса відцентрового насоса і відцентрового вентиляторА.  13.5.4. Розпалубка формооснастки 13.5.4.1. Для відмикання замків формооснастки повинні застосовуватися ключі і воротки такої довжини щоб зусилля вiдмикання замку було мінімальним. Забороняється використовувати знімні надставки для збільшення довжини важеля. 13.5.4.2. При розпалубці форм розпалубник повинен знаходитися збоку від борту що відкривається. 13.5.4.3. При розпалубці виробів нагрітих понад 50оС розпалубник повинен бути забезпечений захисним взуттям. 13.5.4.4. При розпалубці форм iз заздалегідь напруженою арматурою необхідно переконатися в зрізуванні всіх анкерiв арматурних стержнiв. 14. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ЕНЕРГЕТИЧНОГО УСТАТКУВАННЯ 14.1. Паросилове устаткування та мережi 14.1.1. Експлуатація парових котлів повинна проводитися відповідно до "Правил будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів" ДНАОП 0.00-1.08-88. 14.1.2. Забороняється доручати машиністові кочегару котла що знаходиться на чергуванні виконання яких-небудь інших обов'язків не передбачених посадовою інструкцією. 14.1.3. При зупинці котла із цегляною кладкою забороняється залишати без постійного нагляду за зниженням тиску в котлі до атмосферного припинення горіння в топці і вилучення палива. 14.1.4. При камерному згоряннi палива допускається робота котла без постійного нагляду машиніста якщо котел обладнаний засобами автоматики що забезпечує проведення нормального режиму роботи з пульту управління. 14.1.5. Власник дорожньої організації повинний розробити і затвердити у встановленому порядку посадові інструкції для персоналу котельнi. Посадова інструкція повинна бути вивішена на видному місці в котельнi і видана під розписку обслуговуючому персоналу. 14.1.6. В котельнi повинні бути установлені годинник телефон чи звукова сигналізація для виклику в екстрених випадках представників адміністрації підприємства і зв'язок котельнi з місцями споживання пари а бiля котла-утилiзатора   зв'язок з місцем установки джерела тепла. 14.1.7. В котельнi повинен вестися змінний журнал для записів результатів перевірки котлів і котельного устаткування. 14.1.8. При ремонтних роботах у котлі і газоходах для переносного електроосвітлювання використовують напругу не вище 12 В застосовувати гасові та інші лампи з легкозаймистими матеріалами забороняється. 14.1.9. На шкалі манометра повинна бути нанесена червона смуга по діленню відповідному вищому допустимому робочому тиску в котлi. 14.1.10. Манометр повинен бути установлений так щоб його показання були чітко видимi обслуговуючим персоналом при цьому шкала його повинна знаходитися в прямовисній площині чи із нахилом наперед до 30о. 14.1.11. Манометри не допускаються до застосування якщо: на манометрi відсутня пломба або клеймо з відмiткою про проведення перевірки; минув термін перевірки манометра; стрілка манометра при його вимкненні не вертається до нульового положення шкали на величину що перевищує половину допустимої похибки для даного манометра; розбите скло чи маються інші ушкодження манометра що можуть відбитися на правильності його показань. 14.1.12. Перевірка манометрiв із їх опломбуванням клеймуванням повинна проводитись не рідше одного разу в 12 місяців. Крім того не рідше одного разу в 6місяців підприємства повинні перевіряти робочі манометри контрольним манометром що мають однакові з манометром що перевіряється шкалу і клас точності і записувавати результати в журнал контрольних перевірок. 14.1.13. Перед розтоплюванням котла необхiдно ретельно перевірити: справність топки і газоходів запорних і регулюючих пристроїв; справність контрольно-вимірювальних приладів далі-КВП арматури живильних пристроїв димовідсмоктувачів і вентиляторів а також наявність природної тяги; справність устаткування для зпалювання рідкого і газоподібного палива в котлах працюючих на цих видах палива; відсутність течi води через лючки фланцi і арматуру після заповнення котла і водяного економайзера водою; наявність заглушок перед запобіжними клапанами і після них на паро- мазуто- і газопроводах на живильній спускнiй і продувочнiй лініях; відсутність в топці і газопроводах людей чи сторонніх предметів. 14.1.14. Під час чергування персонал котельнi повинен слідкувати за справністю котла і всього устаткування котельнi та дотримувати встановлений режим роботи котла. 14.1.15. Котел повинен бути негайно зупинений у випадках передбачених виробничою інструкцією і зокрема: якщо не спрацьовують понад 50% запобіжних клапанів або інших запобіжних пристроїв що замінюють їх; якщо тиск в котлі піднявся вище допустимого більше ніж на 10% і продовжує рости незважаючи на припинення подачi палива зменшення тяги і дуття і посилене живлення котла водою; при упуску води. Підживлення котла при упуску води категорично заборонено; якщо рівень води швидко знижується незважаючи на посилене живлення котла водою; якщо рівень води піднявся вище верхньої видимої кромки водовказівного приладу переживлення і продувкою котла не вдається знизити його; при припиненні дії всіх живильних і водовказівних приладів; якщо в основних елементах котла барабані колекторі камері жаровiй трубі вогневiй коробці кожусі топки трубнiй решiтцi зовнішньому сепараторі паропроводі будуть виявлені тріщини випинання пропуски в зварних швах елементів котла обриви двох і бiльше зв'язків що знаходяться поруч; при вибуху газів в газоходах припиненні подачi електроенергії при штучній тязі а також при ушкодженнях елементів котла і його обмуровки утворюючих небезпеку для обслуговуючого персоналу чи загрозі руйнування котла; при виникненні пожежі в котельнi чи спалахуванні сажi і частинок палива в газоходах загрожуючих обслуговуючому персоналу чи котлу; в котельнях працюючих на газовому паливі і мазуті   у випадках передбачених "Правилами вибухонебезпеки при використанні мазуту і природного газу в котельних установках". ДНАОП 0.00-1.12-84. 14.1.16. Приміщення котельнi повинні мати достатнє не менше 40% вiд загальної площi стiн включаючи площу дефлекторiв природне освітлення а в нічний час   електричне для чого необхідно вчасно очищати засклення вікон і замінювати освітлювальні прилади що перегорiли. 14.1.17. При використанні повітряного енергоносiя основну небезпеку представляють аварії у вигляді вибухів у компресорі повітрозбірнику далі-ресiвер і повітропровідній мережi. 14.1.18. Технічні вимоги до стаціонарних компресорних станцій викладені в "Правилах будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок повiтропроводів і газопроводів" ДНАОП 0.00-1.13-71 основні з яких зводяться до наступного: фундамент станції повинен бути окремим від фундаменту стін будови зазор не менше 100 мм ; глибина закладання   не менше глибини промерзання грунту; кріплення фундаментних болтів повинно бути забезпечено засобами проти самовідгвинчування гайок; ресiвери повинні встановлюватися за межами машинного залу в захищеному від сонячних променiв місці але якомого ближче до компресору; з усіх сторін де проходять люди повинна бути огорожа станції; перед пуском компресора і після його зупинки необхідно випускати конденсат і масло з повітряних трубок охолодження; повинен бути постійний контроль за автоматичним регулятором тиску повітря в ресiверi і термометром для виміру температури робочого повітря. 14.1.19. Щоб уникнути вибуху при огляді ресiвера забороняється користуватися відкритим вогнем. 14.1.20. При технічному обслуговуванні компресора для очистки циліндрів необхiдно використовувати гас. Застосовувати з цією метою бензин забороняється. 14.1.21. Залишати працюючий компресор без нагляду забороняється. 14.1.22. Вимоги до улаштування і безпечної експлуатації пересувних компресорних станцій в основному такі як і до стаціонарних. Майданчик на якому встановлюється пересувний компресор повиннен бути рівним а під колеса повинні бути установлені упори. 14.1.23. При установці станцій в кар'єрах де ведуться пiдривні роботи повинні бути вжиті заходи захисту станції і обслуговуючого персоналу від осколків і вибухової хвилі. 14.1.24. Ресiвери компресорних станцій є агрегатами влаштування робота і технічне обслуговування яких повинні відповідати вимогам "Правил будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском" ДНАОП 0.00-1.07-94. 14.1.25. На підприємстві повинна бути розроблена і затверджена інструкція по режиму роботи посудин і їх безпечному обслуговуванню. Інструкції повинні бути вивішенi на робочих місцях а також видані під розписку обслуговуючому персоналу. 14.1.26. Обслуговуючий персонал зобов'язаний виконувати інструкції по режиму роботи посудин і безпечному їх обслуговуванню вчасно перевіряти справність арматури контрольно-вимірювальних приладів і запобіжних пристроїв. 14.1.27. Ремонт посудин і його вузлів під час експлуатації не допускається. 14.1.28. Посудина повинна бути виведена з експлуатації після зупинки компресора у випадках передбачених інструкцією і зокрема: при підвищенні тиску в посудині вище дозволеного незважаючи на дотримання всіх вимог зазначених в інструкції; якщо зламані запобіжні клапани; при виявленнi в основних елементах посудини тріщин випин значного потоншення стінок пропусків чи спітніння в зварних швах течi в заклепочних і болтових з'єднаннях розриву прокладок; при виникненні пожежі що безпосередньо загрожує посудині під тиском; якщо несправний манометр і неможливо визначити тиск по інших приладах; при зниженні рівня рідини нижче допустимого в посудинах із вогневим обiгрiвом; при несправності чи неповнiй кiлькості кріпильних деталей кришок і люків; якщо несправний покажчик рівня рідини; при несправності запобіжних блокувальних пристроїв; при несправності відсутності передбачених проектом КВП і засобів автоматики. 14.1.29. Повітропроводи компресорних установок повинні бути достатнього діаметру щоб швидкість повітря в них не перевищувала 15-20 м/с і перiодично пiдлягати гідравлічному випробуванню тиском що перевищує в 2 5раза робочий. 14.2. Електродвигуни 14.2.1. До вибіру і установки електродвигунів пускорегулюючої апаратури КВП пристроїв захисту а також всього електричного і допоміжного устаткування пред'являються вимоги "Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів" ДНАОП 0.00-1.21-84. 14.2.2. На електродвигунах і на механізмах що ними приводяться повинні бути нанесені стрілки якi вказують напрям обертання механізму і електродвигунА. На пускорегулюючих приладах повинні бути відмiченi положення "Пуск" і "Стоп". При кнопковому увімкненні і вимкненні устаткування і механізмів кнопки увімкнення повинні бути заглиблені на 3-5 мм. 14.2.3. Вмикачі контактори магнітні пускачi рубильники пускорегулюючi прилади тощо а також запобіжники повинні мати написи що зазначають до якого електродвигуна вони відносяться. 14.2.4. Продуваємі електродвигуни встановлені в запилених приміщеннях повинні мати підвiд чистого повітря ззовні. 14.2.5. Виводи статорної і роторної обмоток і кабельної воронки повинні бути огородженi. 14.2.6. Захист електродвигунів повинен передбачати автоматичне відключення останніх від мережi при перевантаженні. При спрацьовуванні захисту пуск електродвигуна дозволяється тільки тоді коли з'ясована і усунена причина автоматичного відключення. 14.2.7. Плавкi вставки запобіжників повинні бути калiброванi з зазначенням на клеймі номiнального струму вставки. Клеймо повинно бути поставлено заводом-виготовлювачем чи електротехнічною лабораторією. Застосовувати некалiбровані вставки забороняється. 14.2.8. Для спостереження за пуском і роботою електродвигунів потужністю від 50кВт і вище бiля місць пуску повинен бути установлений амперметр. Синхронні електродвигуни крім того повинні мати амперметр і в мережi збудження. Для контролю напруги на групових щитах управління повинні бути установлені вольтметри. 14.2.9. Бiля електродвигунів потужністю менше 50кВт установка амперметра обов'язкова в тому випадку якщо обслуговуючий персонал регулює навантаження машини залежно від навантаження електродвигуна. 14.2.10. Електродвигун негайно аварійно вимикається з мережi: при нещасному випадку або загрозі його з людиною що вимагає негайної зупинки електродвигуна; при появі диму чи вогню з електродвигуна або його пускорегулюючої апаратури; при вібрації понад допустимi норми; при ушкодженні приводного механізму; при нагріваннi підшипника понад допустиму температуру зазначену в інструкції заводу-виготовлювача; при значному зниженні частоти обертання що супроводжується швидким нагріванням електродвигуна. 14.2.11. Всі люки в підлозі приміщень де установлені електродвигуни повинні бути зачинені кришками. 14.2.12. Всі електродвигуни що мають частини якi не можна зручно і безпечно обслуговувати стоячи на підлозі машинного відділення повинні бути обладнані спеціальними площадками і сходами із поручнями для пiднiмання на площадки. 14.2.13. Обертові частини машин   шкiви муфти вентилятори відкриті частини валів повинні бути огороджені і зняття огорожi під час роботи машини заборонено. 14.2.14. Забороняється виправляти ремонтувати включаючи пiдтягування болтів чистити електродвигуни і механізми зв'язані із ними на ходу. 14.2.15. Під час чистки і ремонту електродвигунів та електричних машин треба вживати заходiв проти довільного їх пуску. 14.2.16. Перед пуском електродвигуна черговий машиніст повинен переконатися в справності всіх його частин і запобіжних пристроїВ. Про несправностi якщо вони не можуть бути негайно усунені черговий машиніст повинен зробити відповідний запис в оперативному журналі і заявити начальникові. 14.2.17. Металеві частини електродвигунів пускових регулюючих і інших пристроїв що не знаходяться під напругою але можуть опинитися під напругою внаслідок ушкодження ізоляції повинні бути заземлені. 14.2.18. Усякі роботи на електродвигунах зв'язані з ліквідацією ушкоджень допускається проводити при наявності засобів захисту. Місця роботи повинні бути огороджені. Крім того повинні бути вивішенi плакати і попереджувальні знаки. 14.2.19. При демонтажу електродвигунів живильнi проводи необхiдно заздалегідь відключити від мережi а оголені кінцi струмоведучих проводів ізолювати. 14.2.20. Поблизу працюючих електродвигунів забороняється держати горючі речовини промащені обтиральні матеріали. 14.2.21. Обтирати устаткування необхiдно тільки чистим ганчір'ям не забрудненим піском або сміттям. Не допускається для цієї цілі застосовувати клоччя і кінцi. Чисте обтиральне ганчір'я треба зберігати в ящиках із кришками що щільно закриваються. 15. БЕЗПЕКА ПРАЦІ ПРИ ТЕХНІЧНОМУ ОБСЛУГОВУВАННІ ТА РЕМОНТІ МАШИН 15.1. Загальні положення 15.1.1. Безпечна робота автомобілів і дорожнiх машин забезпечується за рахунок їх справності і дотримання правил і норм по охороні праці працiвниками при ремонті і експлуатації НАОП 5.1.12-6.02-84 ДБН В.2.8-3-95 . В свою чергу самий процес технічного обслуговування і ремонту далі-ТО та Р є джерелом можливого травматизму обслуговуючого персоналу. Ось чому при цьому необхiдно дотримувати такі основні вимоги. 15.1.2. При виборі місця проведення ТО та Р перевагу треба віддавати стаціонарним ремонтним базам дорожнiх господарств що відповідають вимогам СНиП і оснащенi відповідним устаткуванням. При неможливості недоцільності проведення ТО та Р на базі його проводять в польових умовах з використанням пересувних майстерень. 15.1.3. Чистка мащення і ремонт машин проводяться тільки після їх повної зупинки зняття тиску в гідравлічних і пневматичних системах і при непрацюючих двигунах крім випадків коли необхідно регулювати роботу двигуна і гальм а також при виконанні мащення при наявності централiзованої системи мащення. 15.1.4. Усі роботи по технічному обслуговуванню машин і устаткування повинні виконуватися в точній відповідності з заходами безпеки передбаченими затвердженою технологією і постійно контролюватися керівником робіт. 15.1.5. Перед виконанням ТО та Р необхідно вжити заходiв проти самочинного переміщування машини і окремих рухомих її частин під дією власної ваги. Для цього необхідно: відчепити причiпну машину; укласти під гусеницi або колеса машини пiдпори башмаки ; опустити в крайнє нижнє положення навісні робочі органи установивши їх на підкладки або підпорки; вимкнути подачу напруги на машинах із електроприводом; усунути з ланцюга електродвигунів плавкi вставки запобіжників і вивісити на пускових приладах таблички "Не вмикати! Працюють люди". 15.1.6. При технічному обслуговуванні і ремонті машин з двигуном внутрішнього згоряння на пультах управління пусковому двигуні необхідно вивісити таблички з написом "Двигун не пускати! Працюють люди". Крім того на машинах з дизельним двигуном перекривають паливоподачу. 15.1.7. Забороняється виконувати роботи по технічному обслуговуванню машин зі знятими колесами і вивішених тільки на одних домкратах талях і інших піднімальних пристроях спеціально не призначених для цих цілей. При обслуговуванні машин на під'ємнику гідравлічному електромеханічному на механізмі управління під'ємнику вивішується табличка з написом "Не торкатися   під машиною працюють люди". В робочому положенні плунжер під'ємника повинен надійно фіксуватися стопорним пальцем або упором гарантуючим неможливість самовільного опускання під'ємника. В польових умовах для вивішування машин і механізмів дозволяється застосовувати інвентарні металеві підставки а також шпальні клітки. 15.1.8. Необхідно постійно контролювати щільність з'єднань паливо і мастилопроводів і негайно усувати підтiкання. 15.1.9. На заправних пунктах повинно бути вивішено на видних місцях правила безпечної заправки автомобілів а також знаки безпеки згідно ГОСТ 12.4.026-76і КНД 5.1.12-6.001-94. 15.1.10. Щоб запобiгти загорянню пiд час ремонту вузлiв I агрегатiв машин iз слiдами в'яжучих палива i масел забороняється використовувати вiдкритий вогонь як засiб зняття з поверхнi цих речовин. 15.1.11. При заправці машин мастилом необхiдно вжити заходів проти його розливу на землю. Якщо це сталося то цю ділянку посипають піском який після цього збирають і випалюють на відстані не менше 100 м від місця збирання; в кінці робочої зміни спалюється і обтиральний матеріал який необхідно зберігати в залізних ящиках з кришками. 15.1.12. Особливу обережність при технічному обслуговуванні машин і устаткування треба виявляти якщо використовуються шкідливі речовини і рідини етильований бензин антифриз та ін. . При змушеному застосуванні етильованого бензину забороняється засмоктувати його ротом крізь гумову трубку мити ним руки чи чистити одяг. Етильований бензин що потрапив на шкіру змивають чистим гасом чи дизельним паливом а після цього шкіру ре тельно миють водою з милом. Деталі системи живлення працюючої на етильованому бензині при розбиранні необхiдно ретельно промити в дизельному паливі або гасі. Робота з антифризами вимагає підвищеної обережності тому її необхідно виконувати в гумових рукавичках. Для перекачки палива при заправці і продуванні паливопроводів повинен використовувати насос. 15.1.13. При зняттi заливної пробки з радiатора гарячого двигуна необхідно прикрити її щільною ганчіркою або рукавицею знаходячись із навітряної сторони. Доливати рідину в радiатор слід при працюючому на низькій частоті обертання чи зупиненому двигуні. 15.1.14. Перед контрольним прокручуванням колінчастого або карданного валів необхідно додатково перевірити вимкнення запалювання подачi палива поставити важiль переключення передач в нейтральне положення звiльнити важiль ручного гальма. 15.1.15. При ремонті машин поза оглядовою канавою естакади або підйомника особи якi виконують ремонт повинні бути забезпечені лежаками. Працювати без лежаків підстилок на підлозі землі заборонено. 15.1.16. При збиранні вузлів і агрегатів машин збіг отворів забезпечувати за допомогою оправок ломиків бородків тощо. Забороняється перевіряти збіг отворів за допомогою пальцiв руки. 15.1.17. Усі роботи зв'язані зі стальними канатами необхiдно виконувати в рукавицях. При рубці канату щоб уникнути саморозкручування пасм канат необхідно обмотати дротом із двох сторін від місця рубки. 15.1.18. При виконанні кріпильних робіт необхідно користуватися ключами та іншим інструментом відповідним роботі що виконується. При цьому забороняється: вiдкручувати гайки якi важко вiдкручуються зубилом і молотком; вiдкручувати і закручувати гайки ключами великих розмірів із підкладкою пластинок між гранями ключа і гайки; подовжувати ключ за допомогою іншого ключа. 15.2. Вимоги безпеки праці при обслуговуванні та ремонті машин в стаціонарних умовах 15.2.1. Ремонтні майстерні і гаражi дорожнiх підприємств в частинi влаштування виробничо-побутових приміщень і території наявності припливно-витяжної вентиляції каналізації опалення освітлення і очисних споруд повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.02-85"Производственные здания" СНиП 2.09.04-87"Административные и бытовые здания" ГОСТ 12.1.005-88"Воздух рабочей зоны. Общие санитарно-гигиенические требования". 15.2.2. Уся територія ремонтної бази повинна бути чітко розмежована на зони ділянки якi точно встановлюють місця для відстою техніки в очiкуванні ремонту і обслуговування заправки паливо-мастильними матеріалами далі-ПММ місця для відпочинку і паління. Всі ці місця повинні бути об'єднані схемою руху транспорту і пішоходів. 15.2.3. Перед початком руху вперед по території бази водій машиніст зобов'язаний дати попереджувальний звуковий сигнал а при русi заднiм ходом сигнал повинен подаватися під час всього пересування і бути коротко переривчастим. 15.2.4. При встановленнi машини на гідравлічному чи електромеханiчному підйомнику на апаратах його управління повинна бути вивішена табличка "Не торкати! Під машиною працюють люди". Підйомники повинні бути забезпечені справним механічним блокуванням проти мимовільного опускання. 15.2.5. Щоб уникнути отруєння людей продуктами згоряння запуск і робота двигунів машин провадяться в приміщеннях що провітрюються. Для відводу вихлопних газів повинен бути передбачений вентиляційний трубопровід сполучений з вихлопною трубою. 15.2.6. Піднімально-транспортна і дорожньо-будівельна техніка що направляється на ТО і Р повинна бути очищена від бруду і пилу. Мити автомобілі агрегати і деталі необхідно в спеціально відведених місцях обладнаних очисними спорудами. 15.2.7. При механізованій мийці робоче місце мийника розташовують у водонепроникнiй кабіні. В мережi управління агрегатами мийної установки напруга повинна бути низьковольтною 12 В . Допускається живлення магнітних пускачiв і кнопок управління мийних установок напругою до 220В при наявності пристроїв механічного і електричного блокування магнітних пускачiв при відкриваннi дверей шаф гiдроiзоляції пускових пристроїв і проводки заземлення кожухів кабіни і апаратури. 15.2.8. Концентрація лужних розчинів що використовуються при митті не повинна перевищувати 5%. Деталі двигунів працюючих на етильованому бензині дозволяється мити тільки після нейтралiзацiї відкладів тетраетилсвинцю дизпаливом або гасом чи іншими нейтралiзуючими рідинами. Після закінчення миття агрегати і деталі промивають гарячою водою. Використання для миття легкозаймистих рідин забороняється. 15.2.9. При роботі з синтетичними миючими засобами для захисту рук і очей повинні застосовуватися засоби індивідуального захисту захисні окуляри респiратори рукавички . Руки до ліктя треба заздалегідь змащувати захисними кремами і пастами силiконовий ПЕР-2 тощо . Забороняється використовувати для миття рук препарат АМ-15 бо він висушує шкіру. В зоні постів мийки забороняються роботи iз застосуванням відкритого вогню. 15.2.10. Акумуляторні батареї масою понад 20кг можна переміщати тільки на спеціальних візках платформи яких виключають можливість падіння батарей. Малогабаритні акумуляторні батареї допускається переносити вручну але при цьому необхідно використовувати захвати або носилки і дотримуватися запобіжних заходів щоб уникнути витікання електролiту. 15.2.11. Приготовлювати кислотний електролiт необхідно в спеціальних посудинах керамічних пластмасових в які спочатку наливають дистильовану воду а після цього кислоту але не навпаки . Переливати кислоту допускається тільки за допомогою качалок сифонiв та інших спеціальних пристроїВ. Перед заливкою доливкою і приготуванням електролiту акумуляторнику необхiдно одягати захисні окуляри і гумові рукавички. 15.2.12. При приготуванні лужного електролiту посудину iз лугом необхiдно відкривати обережно не прикладаючи значного зусилля. Щоб полегшити відкривання посудини пробка якого залита парафiном горловину посудини треба прогріти ганчіркою змоченною гарячою водою. Великі шматки їдкого калiю при дробінні необхiдно прикривати чистою тканиною щоб уникнути влучення дрібних осколків в очi і на шкіру. Для розчинення лугу можна застосовувати тільки холодну воду. Брати луг дозволяється пiнцетами щипцями чи ложками. 15.2.13. При заряджуванні акумуляторних батарей необхідно виконувати такі заходи безпеки: щоб виключити iскрінння необхідно забезпечити щільний контакт в клемних з'єднаннях; щоб уникнути опіку бризками електролiту при контролі заряджування не нахилятися близько до акумулятора. 15.2.14. В акумуляторному відділенні забороняється: палити; користуватися відкритим вогнем і електроопалювальними приладами; спільно зберігати і заряджати кислотні і лужні акумуляторні батареї; зберігати понад добову потребу бутелi із сірчаною кислотою і посудини з лугом; зберігати порожню тару; знаходитися стороннім особам. Для огляду акумуляторних батарей використовувати переносні електролампи у вибухобезпечному виконанні напругою не більше 42 В. 15.2.15. Плавити свинець і заповнювати ним форми при відливці деталей акумуляторів дозволяється тільки у витяжних шафах. Всі роботи по ремонту батарей якi вимагають зiткнення зі свинцем і його окисами намазування пластин повиннi проводитись в гумових рукавичках. 15.2.16. Акумуляторні відділення обладнуються умивальником постачаються милом ватою в упаковці рушником і закритими посудинами з 5-10%-ним нейтралiзуючим розчином питної соди для очей . При експлуатації лужних акумуляторів у вигляді нейтралiзуючого розчину застосовують 5-10%-ний розчин борної кислоти для шкіри і 2-3 %-ний для очей . 15.2.17. При попаданні кислоти лугу чи електролiту на шкіру уражені ділянки необхідно негайно промити спочатку нейтралiзуючим розчином а після цього водою з милом. Електролiт пролитий на стелажi рекомендується витерти ганчір'ям змоченим в 10%-ному нейтралiзуючому розчині а пролитий на підлогу   спочатку посипати тирсою після цього зібрати її протерти це місце нейтралiзуючим розчином і витерти насухо. 15.2.18. Забороняється зберігати харчові продукти і приймати їжу в приміщенні де виконують акумуляторні роботи. 15.2.19. Кабіни і кузови дорожнiх машин що ремонтуються повинні надійно закріплюватися на спеціальних підставках стендах . Перед виправленням деталі з листової сталі необхідно очистити від іржі металевою щіткою. Усі роботи з листовим металом виконувати тільки в рукавицях. 15.2.20. При роботі на плиті всі інструменти і пристрої що застосовуються необхідно вкладати на спеціальні дерев'яні чи гумові підкладки що перешкоджають їх сповзанню. При роботі зубилом крейцмейселем молотком вибивачем та іншими інструментами ударної дії необхідно користуватися захисними окулярами. 15.2.21. При виготовленні деталей і латок з листової сталi а також при вирізуваннi пошкоджених місць необхідно зачищати гострі кути краї і задирки. При використанні пневматичного різака його до подачi повітря необхiдно установити в робоче положення. 15.2.22. Обрізки металу необхідно складати в ящики. Дрібні металеві відходи прибираються щіткою. 15.2.23. Паяти лудити і зачищати деталі допускається на робочих місцях обладнаних місцевою витяжною вентиляцією. Флюс і матеріали необхідно зберігати у витяжнiй шафі в кількості що не перевищує добову потребу. Травлення кислоти провадять у мiцнiй кислототривкiй ємкості у витяжнiй шафі опускаючи в кислоту цинк невеликими порціями. Працюючи паяльником необхідно знімати зайвий припій щоб уникнути його стікання. 15.2.24. Паяти деталі необхідно на підставках стендах обладнаних піддонами для збирання стікаючого припою ці роботи необхідно проводити під витяжним зондом. При роботі з паяльними лампами забороняється: застосовувати паяльну лампу без запобіжного ковпака і лампу що має витік палива; заправляти лампу якщо вона не охолола; застосовувати в паяльних лампах етильований бензин. 15.2.25. Під час прочистки труб радiатора за допомогою шомполу не допускається держати руку на протилежній стороні трубки. При випробуваннi після ремонту радiатора стислим повітрям тиск повітря не повинен перевищувати значень зазначених в керiвництвi по капітальному ремонту машин. 15.2.26. Під час вулканізаційних робіт забороняється застосовувати етильований бензин. 15.3. Шиномонтажні роботи 15.3.1. Монтувати і демонтувати шини необхідно в призначених для цієї цілі місцях на спеціальних стендах за допомогою знімального пристрою. В дорозi ці операції треба проводити на розстеленому брезенті чи іншiй підстилці використовуючи штатний монтажний інструмент. При демонтажі шини із диску повітря з камери повинно бути повністю випущено. Вибивати диски кувалдою забороняється. 15.3.2. Монтувати кришку на обід що має прим'ятини тріщини задирки і покритий іржею забороняється. Замкове кільце при монтажі шини на диск колеса повинно надійно входити у виїмку обода всією своєю внутрішньою поверхнею. Не допускається використовувати для монтажу зламані і не відповідні розміру шин диски коліс і замкові кільця. 15.3.3. Накачувати і підкачувати зняті із машини шини в стаціонарних умовах необхiдно в спеціально відведених для цих цілей місцях з використанням запобіжних огорож. При виконанні цих операцій в дорожнiх і польових умовах необхідно у вікна диску колеса установити запобіжну вилку чи покласти колесо замковим кільцем вниз. Під час накачування шини повітрям забороняється виправляти положення шини постукуванням ударяти по захисному кільцю молотком чи кувалдою. Підкачувати шину без демонтажу дозволяється в тому випадку якщо тиск повітря складає не менше 40% нормального; крім того слід переконатися в тому що зменшення тиску не порушило правильності монтажу. Тиск повітря необхiдно перевіряти в шинах що охололи до температури навколишнього повітря. 15.3.4. На ділянці де накачують шини повинні бути установлені дозатор і манометр. Редуктор на стенді для демонтажу і монтажу шин під час роботи повинен бути закритий кожухом. 15.3.5. Перед зніманням колеса необхідно переконатися в тому що машина установлена на підставках а під незняті колеса підкладені упори. Крім того необхідно перевірити положення замкового кільця. 15.4. Фарбувальні роботи 15.4.1. Організація робіт у фарбувальних цехах і на ділянках проведення фарбувальних робіт розміщення і експлуатація устаткування в цехах повинні відповідати вимогам "Правил і норм техніки безпеки пожежної безпеки та виробничої санітарії для фарбувальних цехів" та ГОСТ 12.3.005-75"Работы окрасочные. Общие требования безопасности". 15.4.2. Фарбувальні цехи відділення і ділянки повинні бути обладнані примусовою вентиляцією і засобами пожежогасіння. Фарбувати великі вироби і машини на місцях без влаштування спеціальної вентиляції допускається тільки в особливих випадках з дозволу санепiдемстанції і органів пожежного нагляду а також Держнаглядохоронпраці. При цьому повиннi виконуватись такі умови: фарбувальні роботи проводити в період коли інші роботи припинені; приміщення провітрювати за допомогою примусової вентиляції; застосовувати засоби захисту органів дихання; забезпечувати вибухо- і пожежобезпеку. 15.4.3. Лакофарбові матеріали допускається застосовувати при наявності паспорту в якому вказаний їх хімічний склад. Використовувати фарби і розчинники невідомого складу забороняється. 15.4.4. Запас лакофарбових матеріалів у фарбувальних цехах і на ділянках не повинен перевищувати змінної потреби. Тара в якiй знаходяться лакофарбові матеріали грунтовка фарба емалі шпаклiвка розчинники розріджувачi і напівфабрикати повинна бути справною мати кришки що щільно закриваються і наклейки або бирки з точним найменуванням і позначенням матеріалів що містяться. 15.4.5. Кабіни кузови і агрегати найбільш безпечно фарбувати у фарбувальних камерах. Розміри фарбувальних камер повинні забезпечувати повне завантаження в них виробів і зручний підхід робiтникА. Ширина проходів між верстатами і виробом що фарбується повинна бути не менше 1 2 м. Дрібні деталі і вузли можна фарбувати у витяжних шафах. 15.4.6. Готують лакофарбові матеріали в спеціально відведених місцях обладнаних місцевою витяжною вентиляцією. Перемішувати і розбавляти лакофарбові матеріали необхідно в металевих ємкостях відрах бачках за допомогою механічних пневматичних мішалок. 15.4.7. Переливати лакофарбові матеріали з однієї тари в іншу необхiдно на металевих піддонах з бортами не нижче 50 мм. Розлиті на підлогу фарби і розчинники засипають сухим піском або тирсою після цього збирають і виносять з приміщення. Під час переливання і перемішування нiтрофарб і розчинників необхiдно одягати захисні окуляри. 15.4.8. Обтирні кінцi і ганчір'я після вживання необхідно складувати в металеві ящики з кришками і по закінченнi кожної зміни виносити з виробничих приміщень в спеціально відведене місце. 15.4.9. При очистці від іржі окалини старої фарби при шлiфовцi зашпакльованої поверхні працюючі повинні використовувати безклапанні респiратори типу ШБ-1 "Пелюстка" . 15.4.10. При фарбуванні поверхні пульверизатором на початку роботи необхiдно заздалегідь перевірити справність шлангів фарбонагнітального бачка мастиловодовідокремлювача фарборозпилювача манометра і запобіжного клапана а також наявність засобів індивідуального захисту і вентиляції. Пневматичні фарбувальні апарати і шланги повинні бути перевірені і випробувані тиском що в 1 5раза перевищує робочий. Шланги повинні бути надійно з'єднані зі штуцерами за допомогою гвинтових хомутикіВ. Роз'єднувати шланги дозволяється тільки після припинення подачi повітря. 15.4.11. Фарбувальні роботи маляр-пульверизаторник повинен проводити в спецодязі респiраторі захисних окулярах змастивши відкриті частини тіла захисними дерматологічними засобами пасти "ХІОТ-6" IЕР-1 крем "Плівкоутворюючий" тощо . 15.4.12. За відсутності фарбувальної камери щоб уникнути зайвого туманоутворення і зменшення забруднення робочої зони аерозолем парами фарби і лаків фарборозпилювач треба держати перпендикулярно до поверхні яку фарбують на відстані не більше 350 мм від неї. Забороняється застосовувати для пульверизацiйного фарбування емалі грунтові та інші матеріали що містять свинцевi сполуки. Для роботи з такими матеріалами необхідно одержати спеціальний дозвіл органів санітарного нагляду якщо неможлива заміна свинцевих сполук менш шкідливими з технічних причин і при наявності ефективної вентиляції. 15.4.13. Лакофарбові матеріали до складу яких входять дихлоретан і метанол дозволяється наносити на поверхні що фарбуються тільки за допомогою щiтки. 15.4.14. Тара з-під лакофарбових матеріалів повинна зберігатися на спеціальному майданчику розміщеному на відстані не менше 25 м від фарбувальних приміщень. 15.4.15. На ділянках де ведуться фарбувальні роботи забороняється палити користуватися відкритим вогнем нагрітими паяльниками і переносними ручними лампами зберігати харчові продукти і приймати їжу. Перебування сторонніх осіб в районі фарбування заборонено. 15.4.16. По закінченні фарбувальних робіт необхiдно за допомогою щітки ретельно вимити руки теплою водою з милом. Якщо робота виконувалася фарбою що містить свинцеві сполуки необхідно заздалегідь обмити руки 1 %-ним розчином кальцинованої соди а після цього вимити з милом "Контакт" або алiзарiновим милом потiм вимити обличчя теплою водою з милом і прополоскати рот. 15.5. Вимоги безпеки праці при обслуговуванні та ремонті дорожнiх машин в польових умовах 15.5.1. При розгортанні і згортанні майстерні а також під час роботи необхідно дотримуватися заходiв безпеки викладених в інструкціях по експлуатації пересувної майстерні. 15.5.2. Утримання електричних машин і апаратів майстерні їх підключення і експлуатація повинні вестися відповідно до розділу "Електрообладнання" інструкції по експлуатації "Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів і правилами техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів". 15.5.3. Перед підключенням споживачів до джерела напруги необхідно перевірити справність роботи охоронно-вимикаючого пристрою далі-ОВП . 15.5.4. Генератор встановлений в кузові майстерні включається по схемі з ізольованою нейтраллю і контроль ізоляції ланцюгiв майстерні провадиться приладом постійного контролю ізоляції. 15.5.5. Живлення електромайстерні здійснюється від промислової мережi із глухозаземленою нейтраллю через ОВП. При цьому штир заземлення з'єднується зі штепсельним розніманням розміщеним на панелі вводу-виводу. 15.5.6. Необхідно постійно слідкувати за справністю з'єднань корпусів електроапарату з корпусом майстерні і перiодично мегомметром перевіряти стан ізоляції між корпусом ввiдної вилки та її штирями те ж стосується і розетки. 15.5.7. Всі корпуси електроспоживачів повинні мати надійне сполучення з корпусом ОВП. 15.5.8. До експлуатації допускаються справні струмоприймачI якi як і клемні з'єднання проводів повинні бути надійно захищені кожухами коробками тощо. 15.5.9. При виявленнi несправності електропроводки майстерні необхідно негайно вимкнути перемикач "Сіть-генератор" і автомат охоронно-вимикаючого приладу а також від'єднати кабель вводу від штепсельної вилки. Якщо живлення майстерні здійснюється від власного генератору то його необхiдно вимкнути. Тільки після усунення всіх виявлених несправностей дозволяється підключити майстерню до джерела напруги. 15.5.10. Штепсельні рознімання дозволяється з'єднувати і роз'єднувати тільки без струму. 15.5.11. Експлуатоване електрообладнання необхiдно оберігати від механічних ушкоджень забруднення і попадання рідин. 15.5.12. В усіх захисних пристроях повинні бути встановлені заводські запобіжники: застосовувати саморобні вставки забороняється. Заміну згорілих або зламаних плавких вставок можна здійснювати тільки при знятiй напрузі. 15.5.13. Обігрівач необхiдно приєднувати до електричної мережi за допомогою штепсельних з'єднань. Забороняється використовувати штепсельні з'єднання у яких погнуті контакти розтрощений або частково викришений корпус оголені контакти гнізда. 15.5.14. Всі роботи зв'язані з підключенням і відключенням електрообладнання пересувної майстерні до зовнішньої мережi а також його технічне обслуговування повинен виконувати електромонтер. 15.5.15. До обслуговування змащувально-заправочної установки допускаються особи ознайомлені з керівництвом по експлуатації і правилами заходів безпеки пересувних майстерень. При обслуговуванні змащувально-заправочних установок необхідно дотримуватися таких заходiв безпеки: тиск в рукавах і трубопроводах не повинен перевищувати зазначене в інструкції по експлуатації машини; по закінченні роботи не дозволяється залишати магістралі і насоси під тиском; підтягання з'єднань рукавів а також їх роз'єднання виконувати за відсутності тиску в системі. 15.5.16. Забороняється експлуатація рукавів із механічними ушкодженнями гуми і закладань рукавів а також при наявності течi робочої рідини в місцях з'єднань. Не допускаються зкручування рукавів і різкі перегини бiля наконечників необхідно витримати прямолінійну ділянку бiля наконечника не менше 25-30 мм ; зменшення радіуса вигину менше 90 мм; подвійний вигин і натягнення рукава. 15.5.17. При переїзді майстерні необхідно виконувати такі вимоги: перед виїздом перевіряти технічний стан майстерні надійність гальм світлових приладів тощо ; не перевозити людей в кузові-фургоні а також вантажів що не входять до її комплектації; через кожні 150-200км шляху перевіряти надійність кріплення устаткування. Незалежно від дальностi і тривалості запланованого переїзду все обладнання майстерні належить надійно закріпити. Різниця в наповненнi інструментами і матеріалами шаф розміщених по бортах не повинна перевищувати 150кг. 15.5.18. При експлуатації опалювальної установки кузова забороняється: залишати опалювач без нагляду; застосовувати режим рециркуляції; використовувати бензин у вигляді опалювача; працювати при просочуванні палива в системі живлення опалювача. 15.5.19. Перед початком опалення пересувної майстерні її необхідно провітрити. При безперервному знаходженнi робiтникiв в опалюваній майстерні вона повинна провітрюватися через кожні 4 г. Повторний запуск опалювача можна проводити через 10-15хВ. після вимкнення тобто після охолодження опалювача. ДОДАТОК 1 ПЕРЕЛIК робiт з пiдвищеною небезпекою для виконання яких необ хiдно попереднє спецiальне навчання робiтникiв з питань охорони працi i щорiчна перевiрка знань на пiдприємствах дорожньо-будівельної індустрії 1. Електрозварювальнi газополум'янi наплавочнi i паяльнi роботи. Контроль за зварювальними з'єднаннями. 2. Роботи в охоронних зонах лiнiй електропередач. 3. Роботи iз застосуванням ручних електро- i пневмомашин та iнструментiв. 4. Обслуговування ремонт та наладка обладнання для плазменно-дугового зварювання рiзання напилювання нанесення покрить та iншого електрозварювального устаткування. 5. Роботи в термiчних цехах та дiлянках на електротермiчних установках пiдвищеної та високої частоти. 6. Транспортування зберiгання та використання промислових вибухових матерiалiв та їх знешкодження. 7. Роботи з надзвичайно займистими легкозаймистими займистими та вибухонебезпечними речовинами. 8. Роботи якi пов'язанi з технiчним обслуговуванням вибухо-пожежонебезпечних виробництв цехiв дiлянок об'єктiв засобiв пожежної сигналiзацiї та систем автоматичного пожежогасiння. Пожежно-технiчне обстеження будинкiв та висотних споруд. 9. Транспортування зберiгання експлуатацiя балонiв контейнерiв iнших ємкостей iз стисненими зрiдненими отруйними вибухонебезпечними та iнертними газами їх заповнення та ремонт. 10. Обслуговування агрегатiв i котлiв якi працюють на газi i рiдкому паливi. 11. Роботи в охоронних зонах дiючих магiстральних газопроводiв та комунiкацiй газових промислiв. 12. Роботи по виробництву зберiганню використанню та транспортуванню речовин якi вiдносяться до I та II класу небезпеки. 13. Зливання очищення нейтралiзацiя резервуарiв тари та iнших ємкостей з-пiд нафтопродуктiв кислот лугiв та iнших шкiдливих речовин в тому числi радiоактивних. 14. Роботи з дозиметрами. 15. Роботи з отруйними шкідливими токсичними та радiоактивними речовинами. 16. Застосування скловати шлаковати асбесту мастик на бiтумнiй основi перхлорвiнiлових i бакелiтових матерiалiв. 17. Нанесення лако-фарбувальних покриттів грунтовок та шпакльовок на основi нiтрофарб полiмерних композицiй полiхлорвiнiлових епоксидних та iнш. . 18. Обробка деревини та iнших матерiалiв антисептичними та вогнезахисними сумiшами i речовинами. 19. Виготовлення виробiв та деталей iз пластмас гуми на пресах вулканiзаторах. 20. Вулканiзацiйнi роботи. 21. Обслуговування i ремонт акумуляторних батарей. 22. Роботи якi пов'язанi із зберiганням транспортуванням та застосуванням агрохiмiкатiв пестицидiв гербіцидiв. 23. Гасiння вапна. 24. Обслуговування генераторних ацетиленових установок. 25. Гальванiчнi роботи чищення вентиляцiйних каналiв та повiтропроводiв. 26. Роботи з окислюючими речовинами. 27. Роботи з пiскоструйними апаратами. 28. Нанесення бетону iзоляцiйних i обмуровочних матерiалiв методом набризкування i напилювання. 29. Управлiння завантаження та обслуговування дробильних сортувальних фасувально-пакувальних просiвальних змiшувальних формувальних затиральних фiльтрувальних намотувальних варочних плавильних оспараторних очисних обрiзних бурових в'язальних полiрувальних механiзмiв. 30. Випробування та обслуговування парових i водогрiйних котлiв економайзерiв паропроводiв трубопроводiв гарячої води пароперегрiвникiв теплообмiнникiв тепломеханiчного устаткування посудин що працюють пiд тиском. 31. Геолого-маркшейдерськi роботи. 32. Контроль за станом кар'єрної атмосфери. 33. Утворення i експлуатацiя вiдвалiв гiрничих порiд. 34. Проведення розкривних робiт виїмка i навантаження корисних копалин при вiдкритих гiрничих роботах. 35. Виколювання звалення розпилювання i обробка блокiв з природного каменю перемiщення i навантаження їх в транспортнi засоби. 36. Планування робочих майданчикiв уступiв i берм в кар'єрах. 37. Обкладання та скрiплення укосiв бортiв уступiв кар'єрiв. 38. Утворення i експлуатацiя перевантажувальних пунктiв кар'єрiв. 39. Забивання паль. 40. Цементацiя та хiмiчне закрiплення грунтiв та фундаментiв. 41. Укладання великогабаритних труб у траншеї. 42. Роботи в колодязях шурфах траншеях котлованах бункерах камерах i колекторах. 43. Землянi роботи що виконуються в зонi розташування підземних комунiкацiй та на глибинi бiльше 2 метрiв. 44. Роботи на висотi. 45. Роботи з пiдйомних i пiдвiсних колисок i риштувань на висотi. 46. Монтаж та демонтаж будинкiв споруд а також вiдновлення та змiцнення їх аварiйних частин. 47. Обстеження димарiв вентиляцiйних каналiв i дахiв при капiтальному ремонтi будинкiв та споруд. 48. Роботи по ремонту фарбуванню очищеннi вiд снiгу та пилу дахiв будiвель при вiдсутностi огороджень. 49. Роботи на конструкцiях мостових баштових та козлових кранiв. 50. Перемiщення вантажу двома або бiльше кранами. 51. Вантажно-розвантажувальнi роботи за допомогою машин I механiзмiв. 52. Такелажнi i стропальнi роботи. Виготовлення та випробування стропiв. 53. Транспортування негабаритних та важких вантажiв на пiд'їзних колiях будiвельних майданчикiв. 54. Монтаж наладка технiчне обслуговування експлуатацiя ремонт i демонтаж вантажопiдйомних машин i механiзмiв лiфтiв конвейерiв пiдвiсного канатного гiдравлiчного транспорту технологiчного i верстатного обладнання електроустановок та лiнiй електропередач. 55. Монтаж демонтаж та обслуговування компресорного холодильного обладнання пресiв-розширювачiв ковальсько-пресового устаткування. 56. Монтаж демонтаж i накачування шин автотранспортних засобiв. 57. Обслуговування i ремонт елементiв пiдвiски автомобiлiв гiдропiдйомникiв на автомобiлях-самоскидах та самоскидних причепах їх зняття i установка. 58. Ремонт паливної апаратури двигунiв внутрiшнього згорання. 59. Управлiння тракторами i самохiдним технологiчним устаткуванням. 60. Обслуговування механiчних та автоматичних лiнiй. 61. Роботи на копiювальних i розмножувальних машинах. 62. Обслуговування верстатiв по обробцi деревини i металiв. 63. Лiсосiчнi роботи трелювання та транспортування лiсу. 64. Спорудження i обслуговування крижаних i паромних переправ дорiг бродiв. 65. Випробувальнi роботи. 66. Пожежно-технічне обстеження об'єктів з підвищеною пожежною вибуховою та радіаційною небезпекою. 67. Охорона колективної i приватної власностi об'єктiв. 68. Скалолазнi роботи. ДОДАТОК 2 ПРАВИЛА НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ПОТЕРПIЛИМ ПРИ НЕЩАСНИХ ВИПАДКАХ 1. Допомога при кровотечi і накладення пов'язки 1.1. Потерпiлому при нещасному випадку повинна бути надана перша медична допомога на місці пригоди до прибуття лікаря чи до відправлення потерпiлого у лікувальний заклад. 1.2. При пораненнях і саднах на рану накладають пов'язку. Матеріал для пов'язки повинен бути чистим або стерильним. Стерильний матеріал для пов'язки міститься в індивідуальному перев'язочному пакеті що повинен бути в кожній аптечці. За відсутності перев'язочного пакету можна скористуватися для пов'язки чистим свіжовипрасуваним рушником хусткою чистою сорочкою. 1.3. Подаючи допомогу пораненому потрiбно обережно зняти одяг і взуття із пораненої частини тіла; у разі неможливості зняти одяг чи взуття треба розрізати їх по шву. Поранену кінцівку необхідно підняти цим зменшується кровотеча. 1.4. Не можна промивати рану торкатися до неї рукою змащувати. Дозволяється змащувати йодом шкіру навколо рани не торкаючись самої рани. 1.5. Пов'язка накладається на рану таким чином: розгорнувши перев'язочний пакет слід взяти бинт в праву руку а лівою рукою захопити кінець бинта до якого пришита подушечкА. Слід це зробити так щоб не торкатися і не бруднити подушечок якi накладаються на рану. Пов'язка має бути накладена щільно щоб кровоносні судини були притиснутi але не надто туго. Туга пов'язка шкідлива для пораненого бо порушує кровообіг. 1.6. При сильнiй кровотечi потрiбно спочатку зупинити кров а після цього перев'язувати рану. Щоб зупинити сильну кровотечу необхідно негайно притиснути кінцівку пальцями вище рани стискуючи цим артерію по якій кров тече до рани. Притискувати артерію пальцями можна лише протягом декiлькох хвилин. За цей час слід перетягти руку чи ногу вище місця поранення гумовим джгутом або матер'яною закруткою. Для закрутки можливо використати рушник хустку косинку тощо. Джгут або закрутка припиняють приток крові до рани. Після накладення джгута або закрутки слід перев'язати рану і негайно відправити потерпiлого в лікувальний заклад. Не можна залишати кінцівку перетягнутою джгутом або закруткою понад дві години. Якщо за ці дві години потерпiлий не може бути доставлений до лікаря то необхідно знову притиснути артерію пальцями і послабити на 5хвилин закрутку щоб забезпечити доступ крові до кінцівки. По 5хвилинах знову затягують джгут або закрутку. Джгут або закрутку слід накладати тільки при сильнiй кровотечi яку не можна зупинити пов'язкою. 1.7. Після накладення пов'язки необхідно поранену частину тіла укласти вище і надати їй спокій. Рекомендується давати пораненому багато пиття міцний чай . Поранених у живіт і горло поїти не можнА. Потерпiлого слід тепло накривати. 1.8. При кровотечi з носу потерпiлого усаджують відкидають трохи голову ніздрi закладають шматочком чистої гігроскопічної вати чи марлi і притискують їх пальцями на 3-5хвилин. Якщо поблизу є холодна вода сніг або крига то кладуть на перенісся холодну примочку. 2. Допомога при переломах і вивихах 2.1. При переломі кістки необхідно накласти поверх одягу довгу пов'язку на пошкоджену кінцівку щоб зробити непорушними уламки кістки. У вигляді шин можливо застосовувати: дошки палки гілки лижи кору картон. Шини вистилають ватою мохом ганчір'ям і прив'язують до постраждалої кінцівки так щоб покрити і позбавити руху суглоби що розміщені по обидві сторони перелому. Шини повинні накладатися на місці травмування. При відкритому переломі на рану заздалегідь накладається пов'язка. 2.2. Підняття потерпiлого перенесення і відправлення в лікувальний заклад припустимі тільки після накладення шин. 2.3. При переломі кістки гомілки шини накладаються із зовнішньої і внутрішньої сторін гомілки так щоб вони заходили за п'яту і закінчувалися бiля половини стегна. 2.4. При ушкодженні колінного суглоба шина накладається знизу. Вона повинна починатися від середини стегна і доходити до п'яти. 2.5. При переломі стегенної кістки необхідно привести в непорушний стан всю ногу. Зовнішня шина повинна бути достатньо міцною та довгою   від пахви до п'яти; внутрішня шина   довжиною від паху до п'яти. Обидві шини прив'язуються кількома пов'язками: на грудях на рівні попереку на стегні над коліном. Для найкращого закріплення пошкоджена нога прив'язується до здорової. 2.6. При переломі ключиці руку треба зігнути в лікті підвісити її на рушник косинку ремінь тощо і після цього бинтом чи рушником прив'язати руку до грудей. 2.7. Потерпiлого з переломом хребта або тазу прив'язують до широкої дошки так щоб хребет не міг згинатися. Дошку на яку кладуть потерпiлого необхiдно покрити гладким матеріалом ковдрою пальто . Ноги потерпiлого трохи згинають в колінах підклавши під них будь-який пакунок. 2.8. При відкритих переломах необхідно до накладення шин перев'язати рану. Якщо в рані виступає кінець кістки то кладуть на рану поверх подушечки якнайбільше вати чи чистої тканини. Шину розташовують так щоб вона не містилася поверх рани і не тиснула на кістку що виступає. 2.9. При вивиху ні в якому разі не слiд намагатися робити вправлення якщо немає відповідних навичок бо невмілим вправленням можливо ще більше пошкодити суглобну сумку. Постраждалiй кінцівцi слiд забезпечити нерухомість як при переломі і покласти на суглоб холодний компрес. Потерпiлого належить негайно направити до лікаря; чим бiльш свіжий вивих тим легше його вправити. 3. Допомога при ударах і опіках 3.1. При ударах застосовують холодний компрес крига сніг і накладають на постраждалу частину тіла давлячу повязку. Постраждалiй від удару частинi тіла необхiдно надати спокій. При ударі в живіт потерпiлого якщо він знаходиться у важкому стані необхідно негайно і в найбільш спокійному стані доставити до лікувального закладу. 3.2. При розтязі чи розриві зв'язок слiд забезпечити повний спокій пошкодженій кінцівцi з холодом на суглоб і давлячою пов'язкою бинтуванням . Через добу   створювати тепло; корисно застосовувати з другого тижня масаж. При повному розриві зв'язок необхідно хірургічне втручання. 3.3. При опіках першого ступеня коли спостерігається тільки почервоніння і невелике припухання шкіри треба змастити опечене місце міцним розчином марганцевокислого калiю або будь-якою жирною речовиною вазеліном несоленою коров'ячою або рослинною олією . 3.4. При опіках другого ступеня коли утворюються пухирі наповнені рідиною необхідно накласти на опечене місце стерильну пов'язку або за відсутності такої перев'язати чистою не використаною хусткою що змочена в розчині марганцевокислого калiю. Не слiд змащувати опечене місце жиром. Розкривати і проколювати пухирі неприпустимо. 3.5. При важких опіках третій ступінь необхідно на опечене місце накласти суху стерильну пов'язку і негайно направити потерпiлого до лікувального закладу. 3.6. Потерпiлого з опіками що розповсюдженi по великій площі тіла хоча би і поверхніми необхідно обгорнути в чисте простирадло накрити ковдрою і відправити до лікувального закладу. 3.7. При опіках від впливу на шкіру і тканини кислот соляної азотної тощо опечену ділянку тіла спочатку слід обмити водою з доданням до неї лугу: соди крейди зубного порошку магнезiї. За відсутностi лугу слід густо поливати опечене місце чистою водою. Якщо опік викликаний сірчаною кислотою то необхідно залити постраждале місце сильною струминою і великою кількістю води щоб змити сірчану кислоту бо застосування води у невеликій кількості може підсилити опік. 3.8. При опіках від впливу на шкіру і тканини їдких лугів слід обмити опечену ділянку тіла водою що підкислена оцтовою або лимонною кислотою. За відсутності під рукою зазначених кислот обмивати чистою водою густо поливаючи опечене місце. 4. Допомога при сонячному чи тепловому ударі ураженні струмом або блискавкою 4.1. При перших ознаках теплового чи сонячного удару почервоніння обличчя хитка хода запаморочення у затишні жаркі дні при високій вологості атмосфери необхідно посадити потерпiлого у затінку напоїти холодною водою чи чаєм роздягнути та обтерти або облити прохолодною водою покласти на голову і на область серця холодний компрес. 4.2. При тепловому чи сонячному ударі коли потерпiлий непритомніє необхідно укласти його у затінку підняти голову роздягнути обтерти холодною водою і покласти на голову і на область серця холодний компрес. Особі що непритомніє не слiд вливати в рот рідину бо вона може затекти у легені. Якщо потерпiлий не дихає то треба застосовувати штучне дихання. По наданні першої допомоги потерпiлого направляють до лікаря. 4.3. При випадковому дотику до неiзольованого проводу що знаходиться під напругою належить максимально скоротити час знаходження потерпiлого під струмом. 4.4. При ураженні блискавкою або струмом високої напруги потерпiлого незважаючи на відсутність ознак життя часто можливо повернути до життя. При цьому слід пам'ятати що якщо у потерпiлого від електричного струму відсутнє дихання і зупинилося серце   це означає що наступила тільки клінічна смерть що буде тривати протягом 5-8хв. і його ще можна врятувати. Для чого протягом цього часу необхідно: звiльнити потерпiлого від дії струму вимкнути джерело напруги прибрати сухою дошкою струмоведучий провід з потерпiлого відтягнути потерпiлого за полу сухого одягу від джерела напруги ; викликати лікаря повинні інші робітники чи особа що здійснює допомогу якщо на це не потрібно багато часу. У разі відсутності дихання і пульсу необхідно почати штучне дихання та непрямий масаж серця. Для цього потерпiлого покласти на спину. Встати на коліна із лівої сторони від потерпілого і пропустивши руку під потилицею підняти його передпліччя настільки щоб голова відкинулася якомога більше і рот при цьому був відкритим. Під лопатки потерпiлого підкласти валик із згорнутого одягу. Зробивши 2-3 глибоких вдихи особа що здійснює допомогу робить вдування повітря через хустку з свого роту в рот потерпiлого можна і в ніс . При цьому вільною рукою необхідно зажати його ніс рот . Після закінчення вдування рот і ніс потерпiлого необхідно визволити щоб не заважати вільному видиху. Таким чином слід зробити два три глибоких вдування з частотою 10-12 раз на хВ. Після цього зразу зробити перший непрямий масаж серця. Для цього особа що подає допомогу накладає витягнуту повністю руку на середину нижньої частини грудної клітки потерпiлого іншу руку накладає на першу і зусиллям свого тулуба перiодично здавлює грудну клітку з ритмiчністю порядку 60разів на хвилину протягом 10-15сек. тобто 10-15разіВ. Після цього вдуває повітря в рот два-три разу і знову робить 10-15натиснень на грудну клітку. І так треба продовжувати чергування вдування і масажу до появи у потерпiлого самостійного дихання і серцебиття про що буде посвідчувати поява пульсу що зберігається кілька секунд після припинення масажу. Тривала відсутність пульсу при появі ознак оживлення організму звуження зіниць самостійне дихання може вказувати на наявність у потерпiлого фiбриляції серця. В цьому випадку слід чекати прибуття швидкої допомоги. Якщо надають допомогу потерпiлому дві людини то вони повинні стати на коліна по обидва боки від потерпiлого. При цьому та людина що розташована ліворуч повинна робити масаж а інша   вдування повітря по описаній вище схемі з наступним чергуванням операцій. Після одного вдування повітря робиться 3-4 натиски на грудну клітку і все повторюється. Тут дуже важливо щоб натиску на грудну клітку передувало повне визволення роту і носу потерпiлого. При проведенні штучного дихання дуже важливо зігріти потерпiлого укриваючи його одягом і якщо є можливість прикладаючи до ніг грілки і пляшки з теплою водою. При електричних опіках опечену поверхню тіла покривають стерильним матеріалом. Якщо опік першого і другого ступеня можна змочувати стерильну пов'язку спиртом одеколоном. При опіках очей електричною дугою до них прикладаються примочки з розчину борної кислоти. 4.5. Якщо потерпiлий дихає дуже рідко із судомами але у нього прощупується пульс необхідно негайно застосувати штучне дихання і продовжувати його довго аж кілька годин до тiєї пори поки не відбудеться природне дихання або не з'являться ознаки смерті трупні плями і задубілість . 4.6. Категорично забороняється закопувати потерпiлого в землю. Рекомендується вживати заходи для подразнювання: поколювати шкіру припiкати цигаркою давати нюхати нашатирний спирт тощо. 5. Перша допомога при непритомності та чаді 5.1. При непритомності необхідно визволити від стягуючих частин одягу розстебнути або розпустити комір шнурівку пояс забезпечити доступ свіжого повітря покласти потерпiлого так щоб голова була нижче ніг обличчя оббризкати холодною водою і до носу піднести пляшечку з нашатирним спиртом. Після того як хворий опам'ятається дати випити міцної кави чаю чи 20-30крапель валерiанової настойки. Вставати дозволяється після того як повністю пройде слабкість. В надзвичайно важких випадках застосовують масаж області серця. При утрудненні дихання роблять штучне дихання. 5.2. При струсі мозку необхідно створити повний спокій; хворому придати горизонтальне положення голову злегка підняти і на неї покласти холод. Забороняється переносити хворого до повного повернення свідомості. Оживлення за допомогою нашатирного спирту і штучне дихання не рекомендується. 5.3. При шоці хворого слід визволити від стискуючого одягу укласти з низько спущеною головою укрити теплою ковдрою обкласти грілками. Дати 50-100г горілки гарячу каву кофеiн валерiанову настойку гаряче молоко бульйони. Переносити хворого до виведення з шокового стану забороняється. 5.4. При отруєнні чадним газом потрiбно вивести потерпiлого з приміщення вікна і дверi широко відкрити для провітрювання. Після перенесення потерпiлого в інше приміщення укласти його в ліжко із холодними примочками на голові із грілками на ногах зняти одяг. У важких випадках вдатися до штучного дихання. 5.5. При сніговiй сліпоті потерпiлого помістити в темну кімнату на очi покласти холодну свинцеву примочку. Надалі необхідно користуватися окулярами з темно-зеленого чи жовто-зеленого скла. 5.6. При сторонньому предметi в оцi терти очi не слід бо при цьому можна поранити роговицю. Рекомендується налити в блюдце теплої води занурити в неї запорошене око і швидко моргати або захопити нижній край верхньої повіки і відтягти його вниз і наперед на 10-15секунд. При пораненнi роговиці накласти на хворе око пов'язку і вивезти постраждалого до медичного пункту. 5.7. При сторонньому предметi у вухах вливають підігріту камфорну олію що вбиває комах. Після цього обережно промивають слуховий прохід теплою водою. 5.8. При апендициті необхідний постільний режим лiд на праву клубову область протягом 2-3 днів і хірургічне втручання. Проносне забороняється. 6. Допомога при отруєнні 6.1. При отруєнні необхідно: промити шлунок для вилучення отрути п'ять склянок теплої води викликати блювання; дати проносне для вилучення отрути з кишечника; дати протиотруту; при падінні серцевої діяльності пити давати валерiану кофеїн чай каву. Інколи можуть бути потрiбними грілки штучне дихання. 6.2. При дизентерії необхідна ізоляція хворого і прийняття усередину диссульфана сульгiна; корисна яблучна дієтА.  7. Надання допомоги при попаданнi на шкіру токсичних речовин 7.1. При попаданнi вапна на шкіру людини треба усунути решти вапна що пристали до неї мінеральною чи рослинною олією а після цього робити примочки 5%-ним розчином лимонної виннокам'яної оцтової або соляної кислот. Шматочки вапна що попали у око необхідно негайно усунути тампоном змоченим у воді чи в м'якому рідкому парафiнi. Ті шматочки вапна що не вдалося усунути доцільно покрити сумішшю гліцерину з водою 1:3 . Після цього протягом 20-30хВ. широко розкрите око що травмувалось промити струменем води після чого 5%-ним розчином соляної кислоти або 0 01 %-ним розчином двонатрiєвої солі етилен-діамін-тетраоцтової кислоти. Далі в кон'юктивальний мішок ока закапати 0 5%-ний розчин дикаїна і негайно відправити потерпiлого до медичного закладу. При попаданнi вапняного пилу до носоглотки і легенів слід у стаціонарних умовах зробити iнгаляцію водяними парами заздалегідь додавши до води кілька кристалів лимонної кислоти. Додатково до цього поставити гірчичники на грудну клітку дати кодеїн або дiонiн а за необхідності і з дозволу лікаря   серцеві засоби. 7.2. При попаданнi каустичної соди на шкіряний покров слід обмити уражену ділянку шкіри струменем води протягом 10хв. після чого зробити примочку з 5%-ного розчину оцтової виннокам'яної соляної або лимонної кислот. При попаданнi соди в очi негайно промити їх струменем води протягом 10-15хв. після цього закапати 2 %-ний розчин новокаїна або 0 5%-ний розчин дикаїна. 8. Надання першої допомоги при обморожуваннi 8.1. При легкому обморожуваннi необхідно розтерти обморожене місце рукавичкою рукою чи ватою до почервонiння шкіри. Розтирати снігом не можна бо можна пошкодити шкіру дрібними крижинками. Після відновлювання кровообігу обморожене місце слiд змастити жиром гусячим салом несоленою олією вазеліном і перебинтувати. 8.2. При важкому обморожуваннi коли з'являються пузирі чи вiдбувається омертвiння шкіри і глибоких тканин необхідно потерпілого перев'язати чистим сухим матеріалом і направити до лікаря. У разі загального замерзання необхідно внести потерпілого в тепле приміщення роздягнути і розтерти чистими сухими суконками або рукавичками до тих пiр поки не почервоніє шкіра і м'язи не стануть м'якими. Після цього продовжуючи розтирання зробити потерпілому штучне дихання і коли він опам'ятається напоїти його теплим чаєм або кавою і тепло одягти. 9. Надання першої допомоги утопленикам 9.1. У витягнутої з води людини у верхніх дихальних шляхах міститься багато води чи пінявої рідини. 9.2. Не гаючи часу треба видалити воду з шлунку утопленикА. Відкрити рот і видалити воду можна одним прийомом: рятувальник кладе потерпiлого грудною кліткою на своє стегно одночасно пропускає свої руки під пахви потерпiлого і накладає із обох сторін великі пальцi руки на верхній край нижньої щелепи. Іншими чотирма пальцями обох рук натискає на пiдборіддя опускаючи нижню щелепу потерпiлого вниз і висуваючи її наперед. 9.3. Відкрив рота потерпiлому рятувальник приступає до видалення води. Не треба прагнути видалити всю важливо добитися щоб не було води і піни у верхніх дихальних шляхах. Після того як видалили воду приступають до штучного дихання засобом "з роту в рот" або "з роту в ніс". диВ. п.4.4. . Всю підготовку до штучного дихання необхідно проводити швидко але з обережністю. 9.4. В утопленикiв що побіліли як правило води в дихальних шляхах немає тому після витягування їх з води необхідно вiдразу розпочати штучне дихання і масаж серця. 10. Долікарська допомога при укусах 10.1. Укуси змій 10.1.1. При укусі змій отруйних комах з'являється запаморочення нудота блювання сухість і гіркий смак у роті прискорений пульс серцебиття задишка і сонливість. В особливо важких випадках можуть відзначатися судоми втрата свідомості зупинка дихання. В місці укусу виникає пекучий біль шкіра червоніє набрякає. Долікарська допомога при укусах полягає в такому. Потерпiлого необхідно покласти так щоб сповільнити розповсюдження отрути. Руку чи ногу що укушенi необхідно позбавити руху прибинтувавши до неї шину дошку палку та ін. а якщо таких предметів не опиниться можна прибинтувати руку до тулубу а ногу   до іншої здорової ноги. Оскільки набрякання навкруг місця укусу буде збільшуватися пов'язку необхідно час від часу послаблювати щоб вона не врізалася в тіло. Потерпiлому треба дати велику кількість пиття краще гарячого чаю 15-20крапель настійки валеріани. Ні в якому разi не можна припiкати місце укусу робити розтини перетягувати уражену руку чи ногу джгутом давати потерпiлому алкоголь відсмоктовувати отруту з ранки тощо. Потерпiлого необхідно направити до лікувального закладу. Нести і везти його рекомендується в лежачому стані. 10.2. Укуси тварин 10.2.1. При всякому укусі навіть якщо тварина що укусила на вигляд цілком здорова необхідно рани і подряпини що завдані твариною змастити йодом і накласти стерильну пов'язку. Потерпiлого треба направити до лікувального закладу для проведення курсу щеплення проти сказу. 10.2.2. До лікаря треба направляти всіх осіб яким слина скаженої тварини потрапила на шкіру в ніс очi чи рот. ДОДАТОК 3 ПЕРЕЛІК основних токсичних речовин 1. Для приготування асфальтобетонних сумішей диВ. Таблицю 1 Таблиця 1 Найменування Питома Токсикологічна характеристика і параметри пожежонебезпеки Правила шкідливої речовини витратА. % маси бітума Клас токсичності по ГОСТ 12.1.007-76 ПДК у робочій зоні мг/м3 Вплив на організм при концентрації що перевищує ГДК Температура спалаху оС Темпе-ратура спала-хування оС Вибухонебез-печ-ність безпечної роботи 1 2 3 4 5 6 7 8 9 Аміни С-17-С20-АБ ТУ 6-02-795-78з зм. № 1 0 5-1 5 11 1 Роздратувальний вплив на шкіру та дихальні шляхи; алергія 200 - Невибухонебезпечні Захисні окуляри гумові рукавички бавовняні халати непроникливі фартуки респіратори та протигази марки КД; при попаданні на шкіру нейтралізувати 5% розчином оцтової кислоти та змити сильним струменем води Кубові залишки амінов С17-С20-КОА ТУ 6-02-750-78 3 0-4 0 11 1 Те ж саме 200-300 - Те ж саме Те ж саме Кубові залишки діафена ФП-КОДА отримані на стадії дистиляції дифеніламіна ТУ 113-03-13-30-85 3 0-4 0 111 5 Сильно подразнюючий вплив на шкіру; при ртивалому впливі здатний проходити через шкіру і виявляти загаль- 166 178 Невибухонебезпечні Спецодяг та інші індивиідуальні засоби захисту; при попаданні на шкіру промити сильним струменем теплої води ну токсичну дію. Синтетичні жирні кислоти С17-С20-СЖК ГОСТ 23239-78 3 0-7 0 ІІІ 5 у переліку на оцтову кислоту Подразнювальний вплив на шкіру і слизову 173 197 Невибухонебезпечні Індивідуальні засоби захисту по ГОСТ 12.4.103-83; при попаданні на шкіру нейтралізувати розчином соди та промити сильним струменем води; при попаданні в очі промити рясним струменем води та звернутися до лікаря Кубові залишки синтетичних жирних кислот С17-С20-КОСЖК ОСТ 38-01182-80 3 0-7 0 ІІІ 5 Те ж саме >220 270 Те ж саме Те ж саме Дизельне пальне ДП ГОСТ 305-82 літнє ДПЛ зимне ДПЗ арктичне ОДПА Залежить від виду та об’єму робіт 1У 300 -“- >40 >30 >30 69-119 62-105 57-100 Вибухонебез-печно при концентрації 2-3% по об’єму Індивідуальні засоби захисту; при попаданні на шкіру та слизову промити сильним струменем води Гас технічний ГОСТ 18499-73 Залежить від потрібної та вихідної марки бітуму 1У 300 Подразнюючий вплив на шкіру та слизову >28 - Вибухонебез-печний при концентрації 1-7% по об’єму Індивідуальні засоби захисту; при попаданні на шкіру та слизову промити сильним струменем води БП-3  ТУ 38УРСР 0 5-1 5 1У 20 При >160 Те ж Індивідуаальні засоби 201170-78 тривалому впливі подразнення шкіри слизової очей та дихальних шляхів саме захисту: спецодяг окуляри гумові рукавички тощо ; при попаданні на шкіру промити 1 % розчином оцтової кислоти і сильним струменем води або протерти спиртом і змити водою Колектор АКП-2  ТУ 6-02-1067-81 1 0-3 0 ІІІ 5 Подразнюючий вплив на шкіряні покрови >160 -“- Спецодяг та інші індивідуальні засоби захисту окуляри гумові рукавички тощо ; при попаданні на шкіру промити 1 % розчином оцтової кислоти і сильним струменем води 2. Для приготування цементобетонних сумішей диВ. таблицю 2 Таблиця 2 Найменування Витрати у Токсикологічна характеристика параметри пожежонебезпеки шкідливої речовини переліку на суху речовину Клас токсичності по ГОСТ 12.1.007-76 ПДК у робочій зоні мг/м3 Вплив на організм людини при концентраціях що перевищують ГДК Поже- і вибухонебезпека Правила безпечної роботи 1 2 3 4 5 6 7 Лігносульфанати технічні ЛСТ Б. СДБ ОСТ 13-183-83 Мінлісобумпрому 0 6-1 2 Нетоксичні - - Пожежонебезпечні невибухонебезпечні Гумові рукавички спецодяг; при попаданні на шкіру змити сильним струменем води Смола деревна омилена СДО ТУ 13-05-02-83 Мінлісобупрому 0 1-0 8 ІІІ - Подразнюючий вплив на шкіру і слизову Пожежо- та вибухонебезпечна Спецодяг гумові рукавички чоботи захисні окуляри; при попаданні на шкіру змити сильним струменем води Смола нейтралізована повітряноутягующа СНВ ТУ 81-05-7-74 0 1-0 8 ІІІ - Те ж саме Те ж саме Те ж саме Мило сульфатне ППФ Ту ОП 13-05-109-82 0 5-1 2 1У 136 6 Подразнюючий вплив на злизисту очей -‘- Спецодяг з водовідштовхуючої тканини захисні окуляри гумові рукавички чоботи; при попаданні на шкіру змити водою Додаток ЩСПК ТУ 113-03-488-84 ЩСПК-М1 0 8-8 0 ІІІ Циклогексанон-10 20 Подразнюючий вплив на шкіру і слизову Невибухонебезпечна Спецодяг гумові рукавички; при попаданні на шкіру обробити 2-3 % борної кислоти Разжижитель С-3  ТУ 6-14-625-80 1 0-4 0 ІІІ - Подразнюючий вплив на слизову очей дихальні шляхи шкіру Пожежонебезпечний невибухонебезпечний Респіратор захисні окуляри гумові рукавички гумовий фартук спецодяг; особиста гігієна; при попаданні на шкіру змити водою Діспергатор НФ ГОСТ 6849-79 1 0-4 0 ІІІ - Те ж саме Пожежо- та вибухонебезпечний Те ж саме ДОДАТОК 4 ПОРЯДОК ОРГАНІЗАЦІЇ ВИКОНАННЯ РОБІТ І ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ УСТАТКУВАННЯ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИХ ЦЕХІВ І ДОПУСК ДО РОБІТ ПІДВИЩЕНОЇ НЕБЕЗПЕКИ 1. Биркова система 1.1. Для забезпечення чіткого і безпечного виконання робіт по виробництву ремонту і обслуговуванню дробильно-сортувальних заводів цехів спецкар'єрiв і кар'єрiв повинна використовуватися биркова система. 1.2. В основу биркової системи покладений принцип заборони виробництва будь-яких робіт на агрегаті якщо є можливість пуску механізму. 1.3. Бирка   це право на проведення ремонтних робіт і обслуговування механізмів що виробляють як у плановому так і в аварійному порядку. Наявність бирки на дробарку грохот конвеєр вказує на наявність розібраної схеми електропостачання механізму. 1.4. Бирка на кожний агрегат зберігається у приміщенні оператора пульту управління заводом цехом . 1.5. Огляд і ремонт всіх механізмів заводу може проводитися тільки після вимкнення пускових апаратів у силових ланцюгах механізмів і одержання бирки у чергового електрослюсаря. 1.6. Бирка видається механікові заводу енергетику заводу майстру зміни а також особі технологічного чи ремонтного персоналу дробильного заводу цеху призначеній виконавцем робіт. 1.7. За необхідності виконання ремонтних чи профілактичних робіт робочий робить усну заяву на розібрання схеми черговому електромонтеру що зобов'язаний: перевірити чи вимкнутий пускач або контактор; вимкнути автомат у силовому ланцюзі; зняти запобіжник в оперативному ланцюзі; вивісити на держаці автомату рубильника плакат "Не включати   працюють люди"; виконавши цю роботу черговий електрослюсар видає бирку під розписку в журналі і розписується сам. Без розписки чергового електрослюсаря про те що він видав бирку запис недійсний. 1.8. Після закінчення ремонтних робіт бирка повинна бути повернута особою що одержала її з позначенням у журналі видавання бирок. 1.9. Черговому електрослюсарю забороняється приймати бирку від особи що її не одержувала. 1.10. При роботі на одному з механізмів кількох бригад видається бирка одному бригадирові бригадири інших бригад оформляють допуск до роботи в "Журналі видавання бирок" але з записом "без бирки". На пусковiй апаратурі механізму ремонт якого виконують кілька бригад повинен бути вивішений черговим електрослюсарем забороняючий плакат в одному примірнику. 1.11. У разі необхідності відулючити кабель від електродвигуна технологічний і ремонтний персонал зобов'язаний подавати черговим електрослюсарям письмову заяву. Письмова заява подається також у випадку необхідності переведення механізму автоматики на ручне управління і навпаки. 1.12. Включення механізму для випробування після ремонту дозволяється тільки після здачi бирки. 1.13. При виробництві ремонтних робіт бригадирами інших цехів підприємства механік і енергетик заводу цеха зобов'язані перед початком робіт докладно ознайомити ці бригади з бирковою системою на заводі цеху . 1.14. У разі загублення бирки майстер зміни спільно з механіком і енергетиком або черговим електрослюсарем і винуватим складають акт "Про загублення бирки і можливостi включення агрегату в роботу" а також повідомляють про загублення бирки керівника заводу цеху . Керівник заводу цеху дає або письмовий дозвіл на акті або телефонний   з записом у журналі оператором. До виготовлення нової бирки допуск до роботи на цьому агрегаті оформляти в "Журналі видачі бирок" з відзначенням "без бирки". Акт зберігається у чергових електрослюсарiв до виготовлення нової бирки. 1.15. Бирка видається тільки на одну зміну. Якщо ремонт не скінчено бирка здається але з відзначенням в оперативному журналі "Ремонт не скінчено" і зберігається у чергового. 1.16. Особа що загубила бирку несе повну відповідальність за простій механізму. 1.17. Знання цієї інструкції обов'язкове для всього обслуговуючого персоналу заводу цеху і прикомандированого персоналу. 1.18. Оперативний електротехнічний персонал несе повну відповідальність дисциплінар ну адміністративну кримінальну за можливість включення механізмів після видавання бирки. 2. Нарядна система 2.1. Начальник цеху заст. начальника до початку роботи видає змінному технічному нагляду змінний чмайстер наряд на виконання робіт виходячи з основних виробничих показників виробітку щебеню обсягу ремонтних робіт тощо . 2.2. Видача наряду записується в "Журналі видачі нарядів". Крім того начальник цеху записує в наряді і свої вказівки по усуненню порушень правил охорони праці виходячи iз зауважень що відміченi в записах оперативного контролю інформації майстра попередньої зміни. Особа технагляду цiєї зміни розписується в одержанні наряду. 2.3. Змінний майстер після одержання наряду від начальника цеху дільниці і обходу робочих місць здійснює видачу змінних нарядів робочим зміни. При видачi змінного наряду з робочими обов'язково проводиться iнструктаж з охорони праці. 2.4. Видача нарядів кожному робочому оформляється записом в "Журналі видачі змінних нарядів". При цьому зазначається місце роботи робочого стисла характеристика роботи і конкретні вказівки з безпечних умов праці при виконанні заданої роботи. Робочий розписуєтся в одержанні наряду майстер механік енергетик    у видачі. 2.5. Якщо протягом зміни з'явилася необхідність перевести робочого з обслуговування одного устаткування на інше що входить в перелік його роботи наряд робочому видається по вищезазначеній схемі. Проте в цьому випадку в графі "Вказівки по охороні праці" необхідно записати що iнструктаж проведений у зв'язку із переведенням на інше робоче місце. 2.6. Після закінчення зміни змінні майстри механік енергетик доповідають керівництву про виконаний обсяг робіт стан робочих місць і безпечних умов праці на робочих місцях про заходи по забезпеченню безпечних умов праці що необхідно виконати до початку наступної зміни. 2.7. Керівник записує результати доповіді в "Журнал видачі нарядів". 3. Система наряд-допусків 3.1. В місцях де має або може постати виробнича небезпека поза зв'язком з характером роботи що виконується необхідно видавати наряд-допуск на виробництво робіт з підвищеною небезпекою за формами що додаються. 3.2. Наряд-допуск   письмове розпорядження на виконання робіт що визначить місце час початку і закінчення робіт умови їх безпечного проведення склад бригади і осіб відповідальних за безпеку робіт. Перед видачею наряд-допуск затверджується головним інженером підприємства. 3.3. Список осіб що мають право на видачу нарядів-допусків установлюється наказом по підприємству. Як правило це начальники дільниць цехів та їх заступники. При роботах на електроустановках допускаючою особою є робітник оперативно-ремонтного персоналу. 3.4. Особа що видає наряд-допуск установлює необхідність проведення робіт і їх обсяг визначає заходи по безпечному їх виконанню кваліфікацію осіб що виконують обов'язки відповідальних керівників робіт чи спостерігають за безпекою. Список осіб що можуть призначатися відповідальними керівниками робіт затверджується наказом директора підприємствА. Відповідальними керівниками призначаються майстри а виконавцями робіт   бригадири ремонтно-технічних служб і лінійних бригад. У деяких випадках виконавцями робіт можуть бути призначені висококваліфіковані робітники. 3.5. Наряд-допуск видається відповідальному керівнику робіт безпосередньо перед початком підготовки місця для проведення робіт. Відповідальний керівник робіт визначає склад бригади з умов забезпечення достатньої чисельності і кваліфікації робочих для виконання зазначеного обсягу робіт а також можливості нагляду за бригадою з боку виконавця робіт спостерігача . Він зобов'язаний особисто провести iнструктаж з виконавцем робіт про зміст наряду-допуску перевірити виконання всіх зазначених заходiв безпеки при проведенні робіт і по закінченні їх. 3.6. Приймаючи місце для проведення робіт від особи що допускає або здійснює допуск відповідальний керівник нарівні із особами що допускають несе відповідальність за достатність вжитих заходiв безпеки що необхіднi для виконання робіт. 3.7. Оформлення і видавання нарядів-допусків виробникам є обов'язковою вимогою безпечного виконання робіт. Без оформленого наряду-допуску виробник не має права розпочати роботу. Виконавець робіт після одержання iнструктажу і ознайомлення iз змістом наряду-допуску приймає необхідні для виробництва робіт заходи безпеки що зазначені в наряді-допуску. Він відповідає за дотримання безпеки праці ним самим а також членами його бригади слідкує за справністю інструменту такелажних пристроїв та іншого робочого облаштування. Крім того він зобов'язаний слідкувати за тим щоб встановлені на місці виконання роботи огорожi плакати заземлення не знімалися і не переставлялися. 3.8. При роботі по наряду-допуску бригада повинна складатися не менше нiж з двох чоловiк в тому числі виконавця робіт. 3.9. Наряд-допуск на виконання робіт виписується в двох примірниках на одного виконавця робіт з однією бригадою на одне місце роботи; заповнюється чорнилом чи хімічним олівцем під копiрку при дотриманні чіткостi і ясності записів. 3.10. Облік нарядів-допусків здіснюєтся по книзі реєстрації що зберігаєтся у начальника дільниці цеху . В книгу реєстрації заноситься порядковий номер наряду-допуску стислий зміст роботи посада прізвище ім'я по батькові відповідального керівника робіт і його підпис. 3.11. Один примірник наряду-допуску на виконання робіт передається виробнику робіт інший залишається у особи що видає наряд-допуск. В усіх графах наряду-допуску заповнення яких не вимагаєтся повинні бути зроблені написи "не вимагається". У разі необхідності до наряду-допуску повинні бути прикладені ескізи захисних приладів і пристроїв схеми розстановки постів оточення або встановлення попереджувальних знаків тощо. 3.12. Якщо особа що видає наряд-допуск вагається щодо правильності і достатності технічних і організаційних заходів що забезпечують безпеку то в таких випадках наряд-допуск повинен бути узгоджений з робітниками контролюючих служб підприємства: інструкторами пожежної охорони інженером служби охорони праці особами що здійснюють на підприємстві нагляд за об'єктами Держнаглядохоронпраці та ін. 3.13. Наряд-допуск повинен бути виписаний ще раз якщо до закінчення робіт по виписаному наряду були змінені обсяг і характер робіт і заходи безпеки що передбачені в наряді-допуску стали недостатніми. В цьому випадку роботи необхідно припинити поки не буде виписаний новий наряд-допуск. Наряд-допуск видаєтся на термін виконання роботи. У разі перерви у виконанні робіт понад добу виданий наряд-допуск втрачає силу і при відновленні перерваної роботи видається новий. 3.14. Працівник служби охорони праці особа що здійснює на підприємстві нагляд за об'єктами Держнаглядохоронпраці начальники цехів в яких виробляється робота пов'язана з видаванням нарядів-допусків головний механік головний енергетик особа відповідальна за газове господарство підприємства відповідальний керівник робіт і головний інженер повинні перiодично перевіряти дотримання робітниками правил охорони праці. При виявленні порушень чи вияві інших обставин що погрожують безпецi працюючих у виконавця робіт вилучається наряд-допуск і бригада відсторонюється від проведення роботи. По усуненні виявлених порушень і неполадок бригада знов може бути допущена до роботи у присутності відповідального керівника робіт з поверненням наряду-допуску. 3.15. Всі оформлені наряди-допуски за якими робота закінчена зберігаються протягом одного року після чого можуть бути знищені. Якщо при виконанні робіт по нарядах-допусках були нещасні випадки аварії то ці наряди-допуски зберігаються в архіві підприємства. 3.16. Перелік робіт на виконання яких вимагаєтся оформлення нарядів-допусків затверджуєтся головним інженером підприємства і орієнтовно може бути таким. 1. Будівельно-монтажні роботи: будівельно-монтажні роботи із застосуванням будівельних машин в охоронних зонах повітряних ліній електропередач; будівельно-монтажні роботи що виконуються у колодязях шурфах або закритих ємкостях; земляні роботи на дільницях з патогенним зараженням грунту смітниках скотомогильниках цвинтарях і т.п. ; будівельно-монтажні роботи що виконуються на території діючого підприємства коли є або може виникнути виробнича небезпека що походить від діючого підприємства; будівельно-монтажні роботи що виконуються на дільницях де є або може виникнути виробнича небезпека що походить від інших видів робіт які виконуються на суміжних дільницях. 2. Кранове господарство: робота кранів підіймачів і екскаваторів поблизу повітряних ліній електропередач; монтаж демонтаж і ремонт вантажопідiймальних кранів і підкранових шляхів; ремонт підкранових балок і ремонтних майданчиків; пофарбування кранів посадочних майданчиків; ремонт вентиляційних повітроводів з кранів; склiння і миття скла ліхтарів і віконних рам кранів. 3. Посудини і трубопроводи що працюють під тиском: проведення гідравлічних і пневматичних іспитів посудин що працюють під тиском понад 0 07 мПа. 4. Теплове господарство: очищення і ремонт котлів топок паронагрівників економайзерів бойлерів; приєднання знов змонтованих водопроводів і паропроводів до діючих; випробування теплової мережi на розрахункове тиснення і температуру теплоносiя; виробництво робіт у хлораторної станції зм'якшення води; теплоiзоляційні роботи на діючих теплопроводах і устаткуванні. 5. Електроустановки електромережi лінії електропередач. Роботи що виконуються з повним зняттям напруги. В електроустановках вище 1000В: чистка силових трансформаторів технічне обслуговування ; монтажні і ремонтні роботи на кабельних лініях. В електроустановках до 1000В: електромонтажні і ремонтні роботи що проводять на магістралях розподільних шинопроводах і кабельних лініях; ремонтні роботи в силових розподільних шафах; монтажні роботи на кранових тролеях; ремонт головних тролей; ремонт шинопроводів і секційних рубильників кранів; огляд ремонт і монтаж світильників усередині корпусів що проводяться з електромостових кранів; обслуговування світильників загального освітлення кранів і тих що розташовані на висоті вище 5 м. Роботи що виконуються з частковим зняттям напруги. В електроустановках вище 1000В: ремонтні роботи в чарунках на ЦРП і РП; роботи по перевірці захисту; ремонт і монтаж кабельних закладень; монтажні і ремонтні роботи на кабельних лініях. В електроустановках до 1000В: електромонтажні і ремонтні роботи що проводяться на магістральних і кабельних лініях; монтажні і ремонтні роботи в силових розподільних шафах. 7. Інші види робіт: роботи що виконують у колодязях тунелях траншеях димоходах і газоходах; роботи по очищенню і ремонту повітроводів фільтрів і вентиляторів витяжних вентиляційних систем виробничих дільниць із токсичними виділеннями лакофарбувальні просочувальні металiзаційні ; земляні роботи в зоні розміщення підземних комунiкацiй; земляні роботи що виконуються вручну на глибині понад 2 м; роботи на дахах будов що пов'язані з ремонтом чи заміною конструктивних елементів; склiння та обмазка вікон на другому поверсi і вище а також робота по пiднiманню та опусканню вантажів при ремонті на висоті понад 5 м; такелажні роботи по переміщенню великовагових і крупногабаритних вантажів масою понад 0 2 т за відсутності піднімальних засобів; навантажувально-розвантажувальні роботи на авто- і залізничному транспорті що виконуються робiтниками які тимчасово залучені до цiєї роботи; роботи по розбиранню будов і споруд а також укрiпленню та відбудові аварійних частин і елементів будов і споруд; зливання агресивних рідин із залізничних цистерн; монтаж і демонтаж вузлів і деталей при ремонті трубопроводів повітропроводів вентиляційних систем і мереж водопостачання стислого повітря якщо ці роботи проводяться на висоті понад 5 м від підлоги; пiднiмання вантажів на покрівлю будови за допомогою нестаціонарно встановлених піднімальних споруд iз застосуванням лебідок блоків консолей тощо. ФОРМА НАРЯДУ-ДОПУСКУ НА ВИКОНАННЯ РОБІТ ПІДВИЩЕНОЇ НЕБЕЗПЕКИ найменування підприємства організації Затверджено: Гол. інженер НАРЯД-ДОПУСК на виконання робіт підвищеної небезпеки від 19 р. І. НАРЯД 1. Відповідальному виконавцю робіт збригадою у сккладі чоловік виконати такі роботи: найменування робіт місце проведення 2. Необхідні для виконання робіт: матеріали інструменти захисні засоби 3. При підготовці і виконанні робіт забезпечити такі засоби безпеки: перелічити основні заходи і засоби по забезпеченню безпеки праці 4. Особливі умови 5. Початок роботи о год. хв. 19 р. Закінчення роботи о год. хв. 19 р. Режим роботи одно- дво- тризмінний 6. Відповідальним керівником робіт призначається посада прізвище ім’я та по-бітькові 7. Наряд-допуск видав посада п. і. по-батькові підпис 8. Наряд-допуск пррийняв: відповідальний керівник робіт посада п. і. по-батькові підпис 9. Заходи по забезпеченню безпеки праці і порядок виконання робіт погодження: відповідальна особа діючого підприємства цеху дільниці *[JT1][JT2] посада прізвище ім’я та по-бітькові *Пункт слід заповнювати тільки при виконанні будівельно-монтажних робіт на території в цеху діючого підприємства ІІ. ДОПУСК 10. Інструктаж про заходи безпеки на робочому місці згідноо з інструкціями найменування інструкцій або стислий зміст інструктажу провели: відповідальний керівник робіт дата підпис відповідальна особа діючого підприємства цеху дільниці8 дата підпис 11. Інструктаж пройшли члени бригади: Прізвище ім’я по батькові Професія розряд Дата Підпис особи яка пройшла інструктаж 12. Робоче місце і умови праці перевірені. Заходи безпеки зазначені в наряді-допуску забезпечені Дозволяю приступити до робіт посада прізвище ім’я та по-бітькові особи якадопускає до роботи представника діючого підприємства дата підпис* Відповідальний керівник робіт дата підпис Відповідальний виконавець робіт дата підпис 14. Роботи закінчені робочі місця перевірені матеріали інструменти пристрої і т. п. прибрані люди виведені. Наряд закрито о год. хв. 19 р. Відповідальний виконавець робіт дата підпис Відповідальна особа діючого підприємства* дата підпис * Оформляется подписью только при выполнении строительно-монтажных работ на территории в цехе на участке дествующего предприятия. Примечание. Наряд-допуск оформляется в двух экземплярах 1-й находится у лица выдавшего наряд 2-й   у ответственного руководителя работ при работах на территории действующего предприятия наряд-допуск оформляется в трех экземплярах 3-й экземпляр выдается ответственному лицу действующего предприятия . ДОДАТОК 5 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ 1. Закон України "Про охорону працi" 1. ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ Шум. Общие требования безопасности. 2. ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. 3. ГОСТ 12.1.005-88ССБТ. Воздух рабочей зоны. Общие санитарно-гигиенические требования. 4. ГОСТ 12.1.007-76ССБТ. Вредные веществА. Классификация и общие требования безопасности. 5. ГОСТ 12.1.012-90ССБТ. Вибрация. Общие требования безопасности. 6. ГОСТ 12.1.044-89ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалоВ. Номенклатура показателей и методы их определения. 7. ГОСТ 12.1.046-85ССБТ. Строительство. Нормы освещения строительных площадок. НИИСФ. 8. ГОСТ 12.2.011-75ССБТ. Машины строительные и дорожные. Общие требования безо пасности. 9. ГОСТ 12.2.098-84 ССБТ. Кабины звукоизолирующие. Общие требования 10. ГОСТ 12.3.003-86ССБТ. Работы электросварочные. Требования безопасности. 11. ГОСТ 12.3.005-75ССБТ. Работы окрасочные. Общие СТ СЭВ 3951-82 требования безопасности. 12. ГОСТ 12.3.009-76ССБТ. Работы погрузочно-разгру СТ СЭВ 3518-81 зочные. Общие требования безопасности. 13. ГОСТ 12.3.010-82 ССБТ. Тара производственная. Требования безопасности при эксплуатации. 14. ГОСТ 12.3.033-84 ССБТ. Строительные машины. Общие требования безопасности при эксплуатации. 15. ГОСТ 12.3.036-84 ССБТ. Газопламенная обработка металлоВ. Требования безопасности. 16. ГОСТ 12.4.026-76ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности. 17. ГОСТ 9356-75 Рукава резиновые для газовой сварки и резки металлоВ. Технические условия. 18. ГОСТ 18698-79 Рукава резиновые напорные с текстильным каркасом. Технические условия. 19. ГОСТ 21807-76 Бункеры бадьи переносные вместимостью до 2 м для бетонной смеси. Общие технические условия. 20. ГОСТ 23407-78 Ограждения инвентарные строительных площадок и участков производства строительно-монтажных работ. Технические условия. ЦНИИОМТП. 21. ГОСТ 24211-94 Добавки для бетоноВ. Общие технические требования. 22. ГОСТ 26887-86 Площадки и лестницы для строительно-монтажных работ. Общие технические требования. 1. ДСТУ 2586-94 Знаки дорожні. Загальні технічнi умови. Правила застосування. 2. ДСТУ 2587-94 Розмітка дорожня. Технічні вимоги. Засоби контролю. Правила застосування. 3. РСТ УРСР 1967-86 Машини механізми дорожні і комунальні. Кольори покриттiв сигнальні знаки і спеціальні свiтлові сигнали. Технiчнi вимоги. 1. СНиП II-89-80 Генеральные планы промышленных предприятий. 2. СНиП II-4-79 Естественное и искусственное освещение. НИИСФ. Изменения   БСТ Nо 8 101986г. 3. СНиП III-4-80* Правила производства и приемки работ. Техника безопасности в строительстве. Изд. 1989г. 4. СНиП 2.09.02-85 Производственные здания. ЦНИИпромзданий. 5. СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания. 6. СНиП 2.11.01-85* Складские здания. 7. СНиП 3.01.01-85 Организация строительного производства. 8. СНиП 3.05.06-85 Электротехнические устройствА. ВНИИпроектэлектромонтаж. 9. СНиП 3.06.03-85 Автомобильные дороги. 1. ДНАОП 0.00-1.03-93 Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідiймальних кранів 2. ДНАОП 0.00-1.06-77 Правила будови і безпечної експлуатації екскаваторів 3. ДНАОП 0.00-1.07-94 Правила будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском 4. ДНАОП 0.00-1.08-88 Правила будови і безпечної експлуатації парових і водогрiйних котлів 5. ДНАОП 0.00-1.10-67 Правила будови і безпечної експлуатації парових котлів i повітряних резервуарів паровозiв промислових пiдприємств 6. ДНАОП 0.00-1.11-90 Правила будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари i гарячої води 7. ДНАОП 0.00-1.12-84 Правила вибухонебезбеки при використанні мазуту та природного газу в котельних установках 8. ДНАОП 0.00-1.13-71 Правила будови і безпечної експлуатації стаціонарних компре сорних установок повiтропрово дів і газопроводів 9. ДНАОП 0.00-1.14-70 Правила будови і безпечної експлуатації поршневих компресорiв що працюють на вибухонебезпечних і токсичних газах 10. ДНАОП 0.00-1.15-71 Правила будови і безпечної експлуатації трубопроводів для горючих токсичних і зрiджених газів ПУГ-69 11. ДНАОП 0.00-1.16-96 Правила атестації зварювальників 12. ДНАОП 0.00-1.17-92 Єдині правила безпеки при вибухових роботах 13. ДНАОП 0.00-1.18-85 Правила будови монтажу та безпечної експлуатації вибухо-захищених вентиляторів 14. ДНАОП 0.00-1.19-83 Правила перевезення вибухових матеріалів автомобільним транспортом 15. ДНАОП 0.00-1.20-90 Правила безпеки у газовому господарстві 16. ДНАОП 0.00-1.21-84 Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів і правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів 17. ДНАОП 0.00-4.03-93 Положення про розслідування та облік нещасних випадків професiйних захворюваньі аварій на підприємствах в установах і організаціях 18. ДНАОП 0.00-4.12-94 Типове положення про навчання iнструктаж і перевірку знань працiвникiв з питань охорони працi 19. ДНАОП 0.00-4.15-85 Положення про розробку iнструкцій з охорони праці 20. ДНАОП 0.00-5.01-92 Інструкція про порядок видачi дозволу на право монтажу або i налагодження об'єктів котлонагляду та підіймальних споруд 21. ДНАОП 0.00-5.03-66 Інструкція з безпечного ведення робіт для машиністів кранiвників стрілових самохідних кранiв залізничних автомобiльних гусеничних пневмоколiсних 22. ДНАОП 0.00-5.04-66 Інструкція з безпечного ведення робіт для стропальників зачiплювачів якi обслуговують вантажопідiймальні крани 23. ДНАОП 0.00-5.05-66 Інструкція з безпечного ведення робіт для машиністів кранiвників баштових кранів 24. ДНАОП 0.00-5.06-94 Типова інструкція для осіб відповідальних за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами 25. ДНАОП 0.00-5.07-94 Типова інструкція для осіб відповідальних за утримання вантажопідiймальних кранів у справному станi 26. ДНАОП 0.00-5.09-86 Типова інструкція для оператора лiфтера по обслуговуванню лiфтiв 27. ДНАОП 0.00-5.10-70 Типова інструкція для персоналу котельнi 28. ДНАОП 0.00-5.11-85 Типова інструкція з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт 29. ДНАОП 0.00-5.12-74 Типова інструкція з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухонебезпечних і вибухопожежонебезпечних об'єктах 30. ДНАОП 0.00-8.01-93 Перелiк посад посадових осiб які зобов'язанi проходити попередню i перiодичну перевiрку знань з охорони працi 31. ДНАОП 0.00-8.02-93 Перелiк робiт з пiдвищеною небезпекою 32. ДНАОП 0.03-1.47-89 Санiтарнi правила при виробництвi та використаннi епоксидних смол i матерiалiв на їх основi № 5159-89 33. ДНАОП 0.03-3.01-71 Санiтарнi норми проектування промислових пiдприємств СН 245-71 34. ДНАОП 0.03-3.11-84 Санiтарнi норми i правила при роботi з машинами та обладнанням якi створюють локальну вiбрацiю що передається на руки працюючих № 3041-84 35. ДНАОП 0.03-3.14-85 Санітарні норми допустимих рівнів шуму на робочих місцях № 3223-85 36. ДНАОП 0.03-4.02-94 Положення про медичний огляд працiвникiв певних категорiй 37. ДНАОП 0.03-8.07-94 Перелік важких робіт і робіт з шкідливими та небезпечними умовами праці на котрих забороняється застосування праці неповнолітніх 38. ДНАОП 0.03-8.08-94 Перелік важких робіт і робіт з шкідливими та небезпечними умовами праці на котрих забороняється застосування праці жінок 39. ДНАОП 12.11-1.01-94 Правила безпеки при розробцi родовищ корисних копалин вiдкритим засобом 1. НАОП 1.1.21-1.11-79 Правила пожежної безпеки при експлуатацiї нафтопереробних пiдприємств 2. НАОП 1.1.21-6.01-88 Відомчі вказівки щодо протипожежного проектування підприємств будівель і споруд нафтохімічної та нафтогазопереробної промисловості 3. НАОП 1.1.30-5.02-84 Тимчасова інструкція щодо безпечного ведення робіт у вугільних шахтах небезпечних за нафтогазовими викидами 4. НАОП 1.2.90-1.03-77 Єдинi правила безпеки при дрiбненнi сортуваннi збагаченнi корисних копалин i огрудкуваннi руд та концентратiв 5. НАОП 1.4.10-1.13-74 Правила і норми техніки безпеки пожежної безпеки і виробничої санітарії для фарбувальних цехів 6. НАОП 1.4.10-1.16-63 Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії при виробництві ацетилену кисню і газополуменевій обробці металів 7. НАОП 1.6.10-1.03-71 Правила технiки безпеки i виробничої санiтарiї на заводах i заводських полiгонах залiзобетонних виробiв 8. НАОП 3.0.00-1.01-85 Правила з охорони працi в лiсовiй деревообробнiй промисловостi та лiсовому господарствi 9. НАОП 5.1.11-3.01-90 Норми безплатної видачі спецодягу спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітників залізниць підприємств та організацій Міністерства шляхів сполучення 10. НАОП 5.1.12-1.01-80 Правила техніки безпеки на автомобільному транспорті 11. НАОП 5.1.12-6.02-84 Вказівки з організації безпеки праці при обслуговуванні та ремонті автомобілів із застосуванням підставок і упорів РД 200УРСР 184-84 12. НАОП 6.1.00-1.02-86 Правила з охорони працi при вишукуванні і проектуванні автомобільних доріг 1. Правила пожежної безпеки в Україні. Затверджені 14.06.95р. 2. Правила пожежної безпеки для підприємств і організацій дорожнього господарства корпорації "Укравтодор". Затверджені 20.12.1995р. 1. ВСН 24-88Технические правила ремонта и содержания автомобильных дорог. 2. ВСН 123-77Инструкция по устройству покрытий и оснований из щебеночногравийных и песчаных материалов обработанных органическими вяжущими 3. ДБН В.2.8-3-95Технічна експлуатація будівельних машин 4. КНД 5.1.12-6.001-94 Вказівки по застосуванню кольорів сигнальних та знаків безпеки на автомобільному транспорті Зміст 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ 2. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ РОБІТ 3.1. Будівельний майданчик 3.2. Зберiгання матеріалів виробів і конструкцій 3.3. Огороджувальні заходи при виконанні робіт на дорогах що будуються діючих дорогах мостах і набережних 3.4. Безпека праці при роботі з інструментом 3.4.1. Загальні вимоги 3.4.2. Немеханізований інструмент 3.4.3. Електрифікований інструмент 3.4.4. Пневматичний інструмент 3.5. Забезпечення загальної електробезпеки 3.6. Електрозварювальні і газополум’яні роботи 3.6.1. Загальні положення 3.6.2. Електрозварювальні роботи 3.6.3. Газополум’яні роботи 3.7. Перевезення людей автомобільним транспортом 3.8. Вимоги безпеки праці при проведенні вантажно-розвантажувальних робіт 3.8.1. Загальні положення 3.8.2. Вантажно-розвантажувальні роботи що виконуються вручну 3.8.3. Вантажно-розвантажувальні роботи на залізничному транспорті 3.8.4. Вантажно-розвантажувальні роботи на автомобільному транспорті 3.8.5. Навантаження та розвантаження цементу 4. БЕЗПЕЧНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНИХ МАШИН I ПІДНІМАЛЬНО-ТРАНСПОРТНОГО УСТАТКУВАННЯ 4.1. Загальні положення 4.2. Експлуатація двигунів внутрішнього згоряння дорожнiх машин 4.3. Експлуатація самохідних дорожнiх машин і причіпних агрегатів 4.3.1. Загальні вимоги 4.3.2. Екскаватори 4.3.3. Бульдозери 4.3.5. Розподiльник щебеню 4.3.6. Грейдери і автогрейдери 4.3.7. Котки самохідні та причiпні вiброкотки 4.3.8. Асфальтоукладачi 4.3.9. Автогудронатори 4.3.10. Машини для заливання тріщин в асфальтобетоні 4.4. Експлуатація силового устаткування що застосовується на дорожнiх роботах 4.4.1. Пересувні компресорні станції 4.4.2.Пересувні електростанції 4.5. Вантажопідiймальнi механізми та допоміжні пристрої 4.5.1. Загальні вимоги 4.5.2. Пневмоколісні та гусеничні крани 4.5.3. Крани щоглові 4.5.4. Крани малої вантажопідйомності 4.5.5. Автонавантажувачі та тракторні навантажувачі 4.5.6. Прості вантажопідiймальні механізми 4.6. Монтаж демонтаж навантаження розвантаження та транспортування машин 4.7. Експлуатація машин у зимовий час 5. БЕЗПЕКА ПРАЦI ПРИ ВИКОНАННI РОБІТ 5.1. Вимоги безпеки праці при будівництві земляного полотна автомобільних доріг 5.1.1. Вирубування трелювання розкряжування лісу 5.1.2. Підготовчі роботи 5.1.3. Спорудження земляного полотна 5.1.4. Проведення оздоблювальних і укріплювальних робіт 5.2. Вимоги безпеки праці під час роботи з бортовим каменем 5.3. Вимоги безпеки праці при влаштуваннi дорожнього покриття 5.3.1. Загальні вимоги 5.3.2. Будівництво основ і покриттiв з грунтів і кам’яних матеріалів укріплених в’яжучими 5.3.3. Будівництво чорних дорожнiх основ і покриттiв полегшеного типу 5.3.4. Будівництво покриттiв і основ з асфальтобетонних і бiтумомiнеральних сумішей 5.3.5. Будівництво покриттiв з цементобетону та залізобетону 5.4. Вимоги безпеки праці при розмiтцi проїзної частини 6. ВИКОНАННЯ РОБІТ ПО СПОРУДЖЕННЮ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ НА БОЛОТАХ В ГІРСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ ТА В ЗИМОВИЙ ЧАС 6.1. Вимоги безпеки праці при будiвництвi дорiг на болотах 6.1.1. Загальні вимоги 6.1.2. Підготовчі роботи 6.1.3. Зведення різних конструкцій земляного полотна 6.2. Вимоги безпеки праці при будівництві доріг в гірській місцевості 6.2.1. Загальні вимоги 6.2.2. Вимоги до організації робіт 6.2.3. Вимоги до засобів механізації та технології ведення робіт 6.3. Вимоги безпеки праці при будівництві доріг у зимовий час 6.3.1. Загальні вимоги 6.3.2. Зведення земляного полотна 6.3.3. Будівництво дорожнього покриття 7. БЕЗПЕКА ПРАЦІ ПРИ РЕМОНТІ ТА УТРИМАННІ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ 7.1. Загальні положення 7.2. Ремонт дорожнiх покриттiв 7.3. Утримання земляного полотна та дорожнiх покриттiв 7.4. Герметизація швів 8. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРАЦI ПРИ РЕМОНТI ТА УТРИМАННI МОСТIВ ТРУБ I БУДIВЕЛЬ 8.1. Загальні вимоги 8.2. Підготовчі роботи 8.4. Залізобетонні та бетонні роботи 8.5. Опалубочні робот 8.6. Пальовi роботи 8.7. Монтажні роботи 8.8. Штукатурні роботи 8.9. Малярні та iзоляцiйні роботи 8.10. Огляд та випробування мостів 9. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПРИ РОБОТІ З РЕЧОВИНАМИ ЩО МАЮТЬ ТОКСИЧНI ОТРУЙНІ ВЛАСТИВОСТI 9.1. Загальні вимоги 9.2. Вимоги безпеки праці при використанні ТР для зміцнення грунтів в'яжучими 9.3. Вимоги безпеки праці та виробничої санітарії при використанні ТР що застосовуються для приготування асфальтобетонних сумiшей 9.4. Вимоги безпеки праці при використанні ТР що застосовуються для приготування цементобетонних сумiшей 9.5. Вимоги безпеки праці при використанні ТР що застосовуються для догляду за свіжоукладеним бетоном 9.6. Вимоги безпеки праці при роботі з епоксидною смолою 10. БЕЗПЕКА ПРАЦІ В ПРИТРАСОВИХ КАР'ЄРАХ 10.1. Загальні вимоги 10.2. Безпека праці при розробленні земляних пiщаних гравiйних і кам'яних кар'єрів 11. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПРИ БУРОПIДРИВНИХ РОБОТАХ 11.1. Загальні вимоги 11.2. Бурові роботи 11.3. Пiдривнi роботи 11.4. Особливості проведення пiдривних робіт при корчуванні пенькiв 11.5. Особливості проведення пiдривних робіт на болотах 11.6. Пiдривні роботи в кар'єрах 12. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПРИ ПРОВЕДЕННІ РОБІТ ЩО ПОВ'ЯЗАНI З ВОДНИМИ ПЕРЕХРЕЩЕННЯМИ ДОРІГ 12.1. Пропуск льодоходу та паводкових вод 12.2. Використання поромів та інших засобів переправи 12.3. Роботи на льоду 13. ОХОРОНА ПРАЦІ НА ВИРОБНИЧИХ ОБ'ЄКТАХ ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНОЇ IНДУСТРІЇ 13.1. Загальні положення 13.2. Складське господарство 13.3. Каменедробильні цехи та установки 13.4. Асфальтобетонні заводи 13.4.1. Загальні положення 13.4.2. Вимоги безпеки праці при приготуванні в'яжучих і емульсій 13.4.3. Вимоги безпеки праці при приготуванні асфальтобетонних сумішей 13.4.4. Вимоги безпеки праці при роботі з домішками поверхнево-активних речовин і активаторами 13.5. Полігони та бази по приготуванню бетонних сумішей розчинів і залізобетонних виробів 13.5.1. Вимоги по безпечній заготівлі та монтажу арматури 13.5.2. Вимоги по безпечному виробництву та укладанню бетонної маси 13.5.3. Пропарювання виробів електропрогрів їх і вакуумування 13.5.4. Розпалубка формооснастки 14. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ЕНЕРГЕТИЧНОГО УСТАТКУВАННЯ 14.1. Паросилове устаткування та мережi 14.2. Електродвигуни 15. БЕЗПЕКА ПРАЦІ ПРИ ТЕХНІЧНОМУ ОБСЛУГОВУВАННІ ТА РЕМОНТІ МАШИН 15.1. Загальні положення 15.2. Вимоги безпеки праці при обслуговуванні та ремонті машин в стаціонарних умовах 15.3. Шиномонтажні роботи 15.4. Фарбувальні роботи 15.5. Вимоги безпеки праці при обслуговуванні та ремонті дорожнiх машин в польових умовах ДОДАТОК 1 ДОДАТОК 2 ДОДАТОК 3 ДОДАТОК 4 ДОДАТОК 5 [JT1] [JT2] 1