НПАОП 63.21-1.02-00

НПАОП 63.21-1.02-00 Правила охорони праці під час технічного обслуговування і ремонту дорожньої техніки

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ КОМІТЕТ ПО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ УКРАЇНИ Д Е Р Ж А В Н И Й НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА РЕМОНТУ ДОРОЖНЬОЇ ТЕХНІКИ Київ - 1998 ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ ЗАТВЕРДЖЕНО наказ Держнаглядохоронпраці № ДНАОП 5.1.14- ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА ремонту дорожньої техніки Київ - 2000 П Е Р Е Д М О В А РОЗРОБЛЕНО Українським державним виробничо- технологічним підприємством "Укрдортех- нологія" ВНЕСЕНО Управлінням по нагляду в в машинобудуванні тран- спорті та у зв’язку Держ- наглядохоронпраці ВВЕДЕНО Вперше Передрукування заборонено Держнаглядохоронпраці ЗМІСТ 1 Галузь застосування 1 2 Нормативні посилання 1 3 Загальні вимоги 7 4 Організація роботи з охорони праці 7 5 Вимоги до території виробничих приміщень споруд та виробничого обладнання 8 5.1 Вимоги до території підприємств 8 5.2 Вимоги до приміщень і споруд стаціонарного типу 9 5.3 Вимоги до пересувних майстерень 10 5.4 Освітлення 11 5.4.1 Вимоги до природного освітлення 11 5.4.2 Вимоги до штучного освітлення 11 5.5 Електробезпека 12 5.6 Вимоги до майданчиків на відкритому повітрі призначених для обслуговування та ремонту машин 13 6 Опалення і вентиляція 13 7 Водопостачання і каналізація 14 8 Вимоги до пунктів заправки та зберігання паливно-мастиль- них матеріалів 14 9 Вимоги до виробничого обладнання його розміщен- ню в стаціонарних і пересувних ремонтних майстернях 14 10 Вимоги безпеки під час проведення ТО та Р дорожньої техніки 16 10.1 Загальні вимоги 16 10.2 Вимоги під час застосування шкідливих речовин 18 10.3 Очищення та миття дорожньої техніки механізмів агрегатів вузлів та деталей 19 10.4 Вулканізаційні та шиноремонтні роботи 19 10.5 Роботи із застосуванням ручного інструменту електро- і пневматичних машин 20 10.6 Слюсарно-складальні роботи 20 Додатки: Додаток 1 Перелік дорожньої техніки 21 Додаток 2 Перелік основних небезпечних та шкідливих виробничих факторів 22 Додаток 3 Рівень гранично допустимої концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони 26 Додаток 4 Перелік робіт з підвищеною небезпекою 28 Додаток 5 Співвідношення бокових віконних прорізів та світлових ліхтарів до площі підлоги 29 Додаток 6 Норми штучного освітлення виробничих дільниць та допоміжних приміщень 30 Додаток 7 Перелік основних шкідливих речовин що справляють шкідливий вплив на ремонтно-технічний персонал 32 ДНАОП 5.1.14- ПРАВИЛА охорони праці під час технічного обслуговування та ремонту дорожньої техніки Дата введення 1. Галузь застосування Вимоги цих Правил поширюються на працівників дорожньо-будівельних ремонтних і експлуатаційних підприємств які виконують роботи з технічного обслуговування та ремонту дорожньої техніки. Дані Правила встановлюють вимоги безпеки по запобіганню впливу на працівників небезпечних і шкідливих виробничих факторів під час підготовки і виконання робіт з технічного обслуговування далі ? ТО та ремонту далі ? Р дорожньої техніки. Дотримання цих Правил є обов’язковим для виконання працівниками незалежно від відомчої належності і форми власності. 2.Нормативні посилання № п/п Позначення нормативного акта Назва Ким коли затверд- жено реєстрація в Мінюсті 1 2 3 4 1. ДНАОП 0.00-1.03-93 Правила будови і без-печної експлуатації вантажопідіймальних кранів Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 16.12.93 № 128 2. ДНАОП 0.00-1.07-94 Правила будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 18.10.94 №104 3. ДНАОП 0.00-1.08-94 Правила будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів Затверджено наказом Держнаглядохорон- праці від 26.05.94№ 51 Зміни: від 11.07.97 № 182 4. ДНАОП 0.00-1.20-98 Правила безпеки систем газопостачання України Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 01.10.97 №254 5. ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від О9.01.98 №4. Зареєстровано в Мінюсті 10.02.98 за №93/2533 6. ДНАОП 0.00-1.28-97 Правила охорони праці на автомобільному транспорті Затверджено наказом Держнаглядохорон- праці від 13.01.97№ 5 1 2 3 4 7. ДНАОП 0.00-4.12-99 Типове положення про навчання інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці Зміни: Затверджено наказом Держнаглядохоронпра- ці від 04.04.94 №30. Зареєстровано в Мінюсті 12.05.94 за № 95/304 від 23.04.97 Наказ №109 Зареєстровано 27.05.97 №193/1997 8. ДНАОП 0.00-4.26-96 Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 29.10.96 №170 Зареєстровано в Мінюсті 18.11.96 за №667/1692 9 ДНАОП 0.00-8.01-93 Перелік посад посадових осіб які зобов’язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці Затверджено наказом Держнаглядохорон- праці від 11.10.93 № 94. Зареєстровано в Мінюсті 20.10.93 за № 154 10. ДНАОП 0.00-8.02-93 Перелік робіт з підвищеною небезпекою Затверджено наказом Держнаглядохорон- праці від 30.11.93 № 123. Затверджено в Мінюсті 23.12.93 за № 196 11. ДНАОП 0.01-1.01-95 НАПБ А.01.001-95 Правила пожежної безпеки в Україні Затверджено УДПО МВС України від 14.06.95. Зареєстровано в Мінюсті 14.07.95 за № 219/755 12. ДНАОП 0.03-1.04-72 Санітарні норми при фарбувальних роботах із застосуванням ручних розпилювачів № 991-72 Затверджено Мінохорони здоров’я СРСР 1972 13. ДНАОП 0.03-1.30-85 Санітарні правила при роботі з мастильно-охолоджуючими рідинами та технологічними мастилами № 3935-85 Затверджено Мінохорони здоров`я СРСР 1985 14. ДНАОП 0.03-1.47-89 Санітарні правила при виробництві та викори-станні епоксидних смол і матеріалів на їх основі № 5159-89 Затверджено Мінохорони здоров’я СРСР 1989 1 2 3 4 15. ДНАОП 0.03-3.01-71 Санітарні норми проектування промислових підприємств № 245-71 Затверджено Мінохорони здоров’я СРСР 1971 16. ДНАОП 0.03-3.29-96 Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми Затверджено Мінохорони здоров’я України 22.03.96 № 59. Зареєстровано в Мін- юсті 16.04.96 за № 184/1208 17. ДНАОП 0.03-4.02-94 Положення про медич- ний огляд працівників певних категорій Затверджено Мінохорони здоров’я України 31.03.94 №45. Зареєстровано в Мінюсті 21.06.94 за № 136/345 18. ДНАОП 0.03-8.07-94 Перелік важких робіт і робіт із шкідливими та небезпечними умовами праці на яких забороняється застосування праці неповнолітніх Затверджено Мінохорони здоров’я України 31.03.94 № 46. Зареєстровано в Мінюсті 28.07.94 за № 176/385 19. ДНАОП 0.03-8.08-93 Перелік важких робіт і робіт із шкідливими та небезпечними умовами праці на яких забороняється застосування праці жінок Затверджено Мінохорони здоров’я України 29.12.93 № 256. Зареєстровано в Мінюсті 30.03.94 за № 51/260 20. ДНАОП 0.05-3.14-80 Типові галузеві норми безплатної видачі спец- одягу спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям автомобільного транспорту і шосейних доріг Зміни: Затверджено постановою Держкомпраці СРСР від 20.02.80 №43/П-2 1. 21.08.85 Постанова№120/П-6 2. 21.08.85 Постанова№289/П-8 3. 6.11.89 Постанова№476/П-12 21. ДНАОП 0.07-1.01-80 Техніка безпеки в будівництві СНиП III-4-80 в редакції на 1.06.89 Затверджено Держбуд СРСР від 09.06.1980 № 82 1 2 3 4 22. ДНАОП 5.1.14-1.01-96 Правила охорони праці при будівництві ремонті та утриманні автомобільних доріг і на інших об’єктах дорожнього господарства Зміни: Затверджено наказом Держнаглядохорон- праці від 08.05.97№124 від 8.05.97 Наказ №124 23. НАОП 1.1.10-1.04-85 Правила безпеки при роботі з інструментами та пристроями Затверджено Міненерго СРСР 30.04.85 24. НАОП 1.4.10-1.02-83 Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії при холодній обробці металів Затверджено Мінхіммаш СРСР 5.07.83 25. НАОП 1.4.10-1.13-74 Правила і норми техніки безпеки і виробничої санітарії для фарбувальних цехів Затверджено Мінхіммаш СРСР 5.08.74 26. НАОП 6.1.00-4.01-86 Положення про комплексну систему управління охороною праці в системі Міншляхбуду УРСР Затверджено Міншляхбуд УРСР 1.08.86 27. ДСТУ 2586-94 Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування Затверджено Держ-стандартом України 01.07. 95 28. ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ. Опасные и вред- ные производственные факторы. Классификация Затверджено постановою Держстандарту СРСР від 01.01.76 № 2551 29. ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования Затверджено постано- вою Держстандарту СРСР від 29.09.91 № 3388 30. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны Затверджено постановою Держстандарту СРСР від 29.09.88 № 3388 31. ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности Затверджено постановою Держстандарту СРСР від 06.06.91 № 807 32. ГОСТ 12.2.007.0-75 ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности Затверджено постановою Держстандарту СРСР від 10.09.75 № 2368 1 2 3 4 33. ГОСТ 12.2.011-75 ССБТ. Машины строительные и дорожные. Общие требования безопасности Затверджено постановою Держстандарту СРСР 34. ГОСТ 12.2.013.0-91 ССБТ. Машины ручные электрические. Общие требования безопасности и методы испытания Затверджено постано-вою Держстандарту СРСР від 30.09.91 № 1563 35. ГОСТ 12.2.019-86 ССБТ. Тракторы и машины самоходные сельскохозяйственные. Общие требования безопасности. Затверджено постановою Держстандарту СРСР від 31.03.86 № 459 36. ГОСТ 12.2.029-88 ССБТ. Приспособления станочные. Требования безопасности Затверджено постановою Держстандарту СРСР від 18.05.88 № 1368 37 ГОСТ 12.2.032-78 ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования Затверджено постановою Держстандарту СРСР від 26.04.78 № 1102 38. ГОСТ 12.2.062-81 ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные Затверджено постановою Держстандарту СРСР від 30.10.81 № 4772 39. ГОСТ 12.2.064-81 ССБТ. Органы управления производственным оборудованием. Общие требования безопасности Затверджено постановою Держстандарту СРСР від 40. ГОСТ 12.3.002-75 ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности Затверджено постановою Держстандарту СРСР від 23.11.90 № 2911 41. ГОСТ 12.3.005-75 ССТБ. Работы окрасочные. Общие требования безопасности Затверджено постановою Держстандарту СРСР від 19.08.75№2185 42 ГОСТ 12.3.010-82 ССБТ. Тара производственная. Требования безопасности при эксплуатации Затверджено постановою Держстандарту СРСР 43. ГОСТ 12.4.009-83 ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание Затверджено постано-вою Держстандарту СРСР від 21.06.89 № 1785 44. ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности Затверджено постановою Держстандарту СРСР від 24.05.76 № 1267 1 2 3 4 45. ГОСТ 12.4.087-84 ССБТ. Строительство. Каски строительные. Технические условия Затверджено постановою Держстандарту СРСР від 10.05.84 № 73 46. ГОСТ 2874-82 Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством Затверджено постановою Держстандарту СРСР від 27.06.89 № 2098 47. ГОСТ 16770-86 Баки для объемных гидроприводов и смазочных систем. Общие технические требования Затверджено постано- вою Держстандарту СРСР від 18.02.86 № 357 48. ГОСТ 19433-86 Грузы опасные. Классификация и маркировка Затверджено постановою Держстандарту СРСР 49. ГОСТ 22390-77 Кузова-фургоны автомобильные. Элементы крепления и схемы взаимного расположения шанцевого инструмента. Технические требования Затверджено постановою Держстандарту СРСР 50. ГОСТ 24258-88 Средства подмащивания. Общие технические условия Затверджено постановою Держстандарту СРСР від 01.07.89 51. СНиП II-4-79 Естественное и искусственное освещение Затверджено постановою Держбуду СРСР від 27.06.79 №100 52. СНиП II-89-80 ГГенеральные планы ппромышленных ппредприятий Затверджено ЦНДІпромбуд 1980 53. СНиП 2.04.05-91 Отопление вентиляция и кондиционирование Затверджено Постано- вою Держбуду СРСР 28.11.91 54. СНиП 2.09.02-85 Производственные здания Затверджено постановою Держбуду СРСР від 30.12.85 №287 55. СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания Затверджено постановою Держбуду СРСР від 30.12.87 № 313 П 2.09.04-87 Административные и бытовые здания Госстрой СССР 30.12.1987 56. СНиП 2.11.04-85 Подземные хранилища нефти нефтепродуктов и сжиженных газов Затверджено ВНДІпромгаз 1985 57. СНиП 3.05.06-85 Электротехнические устройства Затверджено ВНДІпроектелектро- монтаж СНиП 3.05.06-85 Электротехнические устройства ВНИИпроектэлект- ромонтаж 58 ДБН А.1.3-3-94 Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.Основні положення Затверджено наказом Держкоммістобудуван- ня України від 05.10.94 №48 1 2 3 4 59. ДБН В.2.8-3-95 Будівельна техніка оснастка інвентар та інструмент. Технічна експлуатація будівельної техніки Затверджено наказом Держкоммістобудуван- ня України від 07.07.95 № 134 60. Правила дорожнього руху України Затверджено постановою КМ України від 31.12.93 №1094 Терміни та визначення: Дорожня техніка – машини і механізми на автомобільному гусеничному спеціальному шасі які призначені для будівництва ремонту та утримання автомобільних доріг. 3. Загальні вимоги 3.1. Перелік дорожньої техніки наведений у додатку 1. 3 2. Перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів які можуть мати місце під час проведення ТО та Р дорожньої техніки наведений у додатку 2. 3.3. Під час проведення робіт з ТО та Р дорожньої техніки концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони не повинна перевищувати значень гранично-допустимих концентрацій ГДК наведених у додатку 3. 3.4. При ТО та Р транспортних засобів та дорожньої техніки на базі автомобільного шасі необхідно виконувати вимоги безпеки ДНАОП 0.00-1.28-97 і цих Правил. 4. Організація роботи з охорони праці 4.1. Управління охороною праці в дорожньо-будівельних ремонтних і експлуатаційних підприємствах здійснюється у відповідності з НАОП 6.1.00-4.01-86. 4.2. Навчання та інструктаж працівників підприємства з питань охорони праці проводиться згідно з «Положенням…» розробленим на підприємстві і затвердженим керівником на основі Типового положення за ДНАОП 0.00-4.12-99. 4.3. Посадові особи згідно з ДНАОП 0.00-8.01-93 перед початком виконання своїх обов'язків та періодично один раз на три роки відповідно до наказу по підприємству мають пройти навчання та перевірку знань з питань охорони праці. 4.4. Залучення неповнолітніх та жінок до робіт передбачених Переліками важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці згідно з ДНАОП 0.03-8.07-94 та ДНАОП 0.03-8.08-93 не дозволяється. 4.5. Для виконання робіт з підвищеною небезпекою за переліком наведеним у додатку 4 допускаються працівники які пройшли навчання по типовій програмі здали екзамен і мають посвідчення на право робіт. 4.6. Працівники які займаються ТО та Р дорожньої техніки забезпечуються санітарно-побутовими приміщеннями які відповідають вимогам СНиП 2.09.04-87 та ДНАОП 0.00-1.28-97. 4.7. Порядок допущення до робіт з підвищеною небезпекою які провадяться за нарядом-допуском встановлюється згідно з ДНАОП 5.1.14-1.01-96. 5. Вимоги до території виробничих приміщень споруд та виробничого обладнання 5.1. Вимоги до території підприємств 5.1.1. Територія підприємства має бути огороджена парканом висотою 2 0 м з воротами. В огородженні території підприємства площею більше п’яти га на випадок пожеж мають бути передбачені запасні ворота підхід та під’їзд до яких завжди повинен бути вільним. 5.1.2 Територія підприємства повинна бути рівною. Ями колодязі траншеї та інші заглиблення які улаштовуються для виробничих та технічних потреб повинні бути закриті або огороджені. 5.1.3. Відкривання та закривання воріт має бути механізованим. Додатково ворота повинні обладнуватись пристосуваннями для зачинення їх запорами засувами . 5.1.4. Стулкові ворота для в’їзду виїзду на територію підприємства повинні відкриватися усередину а виробничих приміщень ? назовні. Двостулкові ворота обладнуються пристроями для фіксації їх у відкритому положенні. Засувні механізми воріт мають забезпечувати їх фіксацію в закритому положенні 5.1.5. У безпосередній близькості від воріт має бути влаштована прохідна. 5.1.6. Біля в'їзних воріт установлюється табличка з написом «Бережись автомобіля» а також план-схема руху транспорту та працівників. В темний час доби табличка з написом та план-схема мають бути освітлені. 5.1.7. Під’їзні шляхи до виробничих та допоміжних приміщень мають забезпечувати вільний проїзд загальних та спеціальних транспортних засобів прибиральних та пожежних машин . Покриття шляхів асфальтове бетонне гравійне повинно регулярно очищуватися від бруду сміття взимку - льоду снігу та посипатися піском. 5.1.8. Сміття виробничі відходи металевий брухт тощо необхідно прибирати в спеціальні контейнери які встановлюються на відведених для них місцях. 5.1.9. Пішохідні доріжки позначаються в місцях перехрещення з під’їзними шляхами відповідною розміткою виконаною незмивною фарбою. Ширина пішохідної доріжки має бути не менше 1м. Влітку їх необхідно очищати від бруду а взимку ? снігу льоду та посипати піском. 5.1.10 Дороги тротуари повинні утримуватись в справному стані 5.1.11. На території підприємства встановлюються дорожні знаки згідно з ДСТУ 2586-94 та «Правил дорожнього руху України» які вказують напрямок руху обмежують габаритну висоту і ширину транспортних засобів і місця їх розташування та знаки які позначають пішохідні доріжки. Місця стоянок транспортних засобів повинні позначатися розміткою. 5.1.12. Майданчик для зберігання дорожньої техніки має бути рівним з твердим покриттям. Нахил майданчика відносно осей встановлюваної дорожньої техніки має бути не більшим: 1 відсотка ? в поздовжньому напрямку та 4 відсотків ? у поперечному. 5.1.13. Для зберігання устаткування дорожніх машин та іншої техніки яка вийшла з ладу має бути влаштований спеціальний майданчик. Під час встановлення машини або устаткування на такий майданчик необхідно вживати заходи для надійної їх установки і закріплення з метою запобігання самовільного переміщення окремих вузлів агрегатів і машин. 5.1.14. На майданчиках для зберігання ТО та Р дорожньої техніки неприпустимо заправляти дорожню техніку паливом мастильними матеріалами зливати паливо з баків та проводити інші подібні операції. 5.2. Вимоги до приміщень і споруд стаціонарного типу 5.2.1. Виробничі та допоміжні приміщення для ТО та Р дорожньої техніки мають відповідати вимогам СНиП 2.09.02-85 ДНАОП 0.03-3.01-71. 5.2.2. Прийняття будинків і споруд в експлуатацію закінчених будівництвом або реконструкцією на підприємствах повинно здійснюватись у відповідності з ДБН А.3.1-3-94. 5.2.3. У стаціонарних та пересувних ремонтних майстернях необхідно забезпечити збір мастил що зливаються у спеціальні ємності з подальшим відправленням їх на регенерацію. Зливання мастил на землю або у водні об'єкти не дозволяється. 5.2.4. Паління і користування відкритим вогнем дозволяється тільки в спеціально відведених місцях позначених відповідними знаками безпеки і написами згідно з ГОСТ 12.4.026-76. 5.2.5. Дільниці фарбування та антикорозійного оброблення обладнуються засобами пожежної безпеки згідно з ГОСТ 12.4.009-83. 5.2.6.Приміщення для акумуляторних робіт повинні мати вхід через тамбур з дверима які відкриваються назовні. 5.2.7. Підлога у виробничих приміщеннях має бути рівною непроникною для грунтових вод і мати такі види покриттів: бетонне ? для зберігання розбирально-збиральних робіт з ТО та Р дорожньої техніки; асфальтобетонне ?- для слюсарно-механічних та шиномонтажних робіт для складів запасних частин матеріалів та іншого обладнання; керамічні плитки ? миття техніки на дільницях фарбувальних акумуляторних робіт у приміщенні маслороздавальні; клинкерне ? на дільницях де проводяться зварювальні роботи; бетонне з залізненням ? у складах для зберігання масел лаків фарб та хімікатів. 5.2.8. Для в'їздів виїздів дорожньої техніки у виробничі приміщення передбачаються пандуси з в’їзним ухилом до 1:20 . 5.2.9. Оглядові канави і естакади для виконання робіт з ТО та Р дорожньої техніки мають відповідати вимогам підрозділу 5.5. ДНАОП 0.00-1.28-97 5.2.10. Для ТО та Р дорожньої техніки в приміщенні обладнуються тупикові оглядові канави окремі або об'єднані траншеєю з входом виходом із східцями шириною не менше 0 7 м у кількості: один ? на кожну окрему канаву; на три канави об'єднаних траншеєю не менше одного. 5.2.11. Входи оглядових канав розташовуються з протилежного боку від заїзду автомобіля та збоку від проїздів. 5.2.12. При наявності одних вхідних сходів канава для запасного виходу додатково обладнується скобами що закріплюються в стіні. Оглядові канави обладнуються стаціонарними колесовідбійними пристроями для коліс дорожньої техніки. 5.2.13. Оглядові канави траншеї сходи мають бути захищені від вологи і грунтових вод. На дні канави укладаються міцні дерев`яні решітки трапи . 5.2.14. Траншеї і виходи з них сходи і площадки естакад огороджуються металевими поручнями висотою не менше 0.9 м. 5.2.15. У приміщеннях і на майданчиках де обслуговуються дорожні спецмашини на автомобільному шасі які працюють на зрідженому нафтовому газі не дозволяється обладнувати підземні споруди підвали оглядові канави і т.ін. за винятком приямків на дільниці миття машин. 5.2.16. Для фарбувальних робіт передбачається два приміщення: основне ? для фарбування; допоміжне ? для приготування фарби. 5.2.17. Ремонтні майстерні обладнуються: у приміщенні мийним відділенням з механізованою мийкою а на відкритому майданчику спеціальною естакадою. 5.2.18. Приміщення механізованої мийки відокремлюється від інших приміщень постів глухими стінками з пароізоляцією та водостійким покриттям з керамічної плитки або інших вологостійких матеріалів. 5.2.19. Для захисту оператора від води в приміщенні мийки обладнується вологозахисна кабіна верхня частина якої повинна бути з прозорого матеріалу. 5.2.20. Мийне відділення обладнується очисними спорудами та системою обігового водопостачання. 5.2.21 Підлога приміщень для миття деталей дорожньої техніки повинна бути шорсткою; поверхня трапу апарелі ? рифленою. 5.2.22. На зовнішній естакаді для миття автомобілів та дорожніх машин улаштовується: тверде покриття; кювети для стоку води; передня та задня апарель з нахилом до 1:10; колесовідбійні бруси на всю довжину. 5.3. Вимоги до пересувних майстерень 5.3.1. Конструкція пересувних майстерень технологічне обладнання повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.011-75 ГОСТ 12.2.019-86 ГОСТ 22390-77 ГОСТ 12.2.003-91 під час проведення ТО дорожньої техніки ? вимогам ДНАОП 0.07-1.01-80. Пересувні майстерні мають бути укомплектовані супровідною експлуатаційною документацією комплектувальною відомістю. 5.3.2. Стаціонарне технологічне обладнання тумбочки верстаки стелажі виносне устаткування закріплюються та розміщуються з урахуванням його призначення зручності робіт і розміщуватись в зоні можливого переміщення працівників. Ширина проходів залежно від висоти обладнання шаф тощо має бути не менше 0 7 ? 1 м. 5.3.3. Для кожного працівника пересувної майстерні передбачається місце для сидіння із спинкою. Сидіння повинні відповідати ергономічним та антропометричним вимогам відповідно до вимог ГОСТ 12.2.032-78. У зоні улаштування сидіння і можливого переміщення працівників не повинно бути гострих травмуючих виступів. 5.3.4. Інструменти прилади запасні деталі матеріали розміщуються в спеціально пристосованих місцях у ящиках верстаків тумб на стелажах настилах верстаків і т.п. з обов’язковим кріпленням згідно з вимогами інструкції заводу- виготовлювача. 5.3.5. Для інструменту і приладів які використовуються за межами пересувних майстерень передбачаються виносні ящики сумки контейнери . 5.3.6. Для навантаження-розвантаження вузлів та агрегатів з кузова-фургона пересувні майстерні обладнуються вантажопідіймальними механізмами кран-укосина підйомник лебідка тощо що відповідають вимогам ДНАОП 0.00-1.03-93 та НАОП 1.1.10-1.04-85. 5.3.7. Баки посудини для технічних рідин гальмівних промивальних мастил в тому числі відпрацьованих повинні відповідати вимогам ГОСТ 16770-88 і мати пожежобезпечні системи підігріву з автоматичним регулюванням температури підігрівання технічних рідин. 5.3.8. У пересувних майстернях де розміщуються баки для легкозаймистих та пожежонебезпечних рідин згідно з ГОСТ 12.4.026-76 вивішуються таблички із знаком або написом що забороняють паління і виконання робіт пов'язаних з використанням відкритого вогню. Волокнисті легкозаймисті матеріали ганчір'я пакля тощо у місцях майстерні де розміщуються баки п. 5.3.7 зберігати не дозволяється. 5.3.9. Для зв'язку з кабіною водія у кузові-фургоні встановлюється переговорний пристрій або сигналізація. 5.3.10. Живлення електроенергією систем освітлення вентиляції і опалення забезпечується від акумулятора пересувної майстерні або від зовнішніх джерел електроенергії під час стоянок . 5.3.11. Напруга мережі для освітлення кузова-фургона має відповідати напрузі бортової мережі базового автомобіля і становити 12 або 24 В. 5.3.12. Пожежна безпека в пересувних майстернях забезпечується відповідно до вимог ГОСТ 12.4.009-83 ГОСТ 12.1.004-91 ДНАОП 0.01-1.01-95 . 5.4. Освітлення. 5.4.1. Вимоги до природного освітлення 5.4.1.1. Природне та штучне освітлення у виробничих допоміжних і побутових приміщеннях повинно відповідати вимогам СНиП ІІ-4-79. 5.4.1.2. У виробничих приміщеннях для ТО та Р дорожньої техніки співвідношення бокових віконних прорізів та світлових ліхтарів до площі підлоги мають знаходитися у межах наведених у додатку 5. 5.4.1.3. Захист вікон приміщень від прямих сонячних променів здійснюється за допомогою жалюзі сонцезахисних козирків або встановленням матового скла. 5.4.1.4. Загородження вікон та інших світлових прорізів стелажами обладнанням різноманітними екранами неприпустимо . 5.4.1.5. Від пилу диму та кіптю скло вікон та ліхтарів необхідно очищувати не рідше двох разів на рік приміщення усередині білити та фарбувати не рідше 1 разу на 3 роки. У разі інтенсивного пилевиділення ? очищення скла проводити не рідше 4 разів на рік а приміщення білити та фарбувати не рідше 1 разу на рік. 5.4.1.6. Для забезпечення безпеки під час очищення вікон ліхтарів слід використовувати збірно-розбірні риштування. 5.4.1.7. Верхні ліхтарі необхідно склити армованим склом а у разі застосування звичайного скла влаштовувати огороджувальні сітки для захисту працюючих від можливого випадання скла. 5.4.2. Вимоги до штучного освітлення. 5.4.2.1. Норми штучного освітлення для рекомендованого джерела світла газорозрядних ламп виробничих дільниць та допоміжних приміщень в залежності від характеру робіт наведені у додатку 5. 5.4.2.2. У разі раптового вимкнення робочого освітлення якщо припинення роботи неможливе слід передбачати аварійне освітлення для продовження роботи з живленням від незалежного джерела електричного струму. 5.4.2.3. У місцях небезпечних для проходу людей та у виробничих приміщеннях якщо вихід людей пов'язаний із небезпекою травматизму у разі відключення основного робочого освітлення слід передбачати автоматичне вмикання евакуаційного освітлення. 5.4.2.4. Освітленість приміщень під час аварійного освітлення для евакуації згідно з СНиП ІІ-4-79 має становити 5% від норми робочого освітлення за системою загального освітлення але не менш 2 лк для будинків. 5.4.2.5. Освітленість проїздів проходів на території підприємства має бути не менш 2 лк. 5.4.2.6. Для живлення світильників незалежно від висоти їх підвішування у приміщеннях без підвищеної небезпеки а також для світильників місцевого освітлення може використовуватися напруга 127 або 220 В. 5.4.2.7. Штучна освітленість на робочих поверхнях верстаків відповідно до вимог СНиП ІІ-4-79 має бути не менше 150 лк за місцевого освітлення і не менше 75 лк ? за загального освітлення. 5.4.2.8. Використання підвісних світильників у тому числі люмінісцентних ламп у пересувних майстернях не дозволяється . 5.5. Електробезпека 5.5.1. Безпека силового устаткування та інших електротехнічних пристроїв у ремонтних майстернях забезпечується згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.21-98 ГОСТ 12.2.007.0-75 та “Правил устройства электроустановок” далі ? ПУЭ затверджених Держенергонаглядом Міненерго СРСР. 5.5.2. Струмопровідні частини обладнання мають бути ізольовані або огороджені чи то розміщені у недосяжних для людей місцях. Металеві частини обладнання які можуть опинитися під напругою внаслідок пошкодження ізоляції заземлюються відповідно до вимог СНиП 3.05.06-85. 5.5.3. Енергозабезпечення за категорією електропостачання в приміщеннях де зберігаються та обслуговуються спецмашини на зрідженому нафтовому газі повинно передбачатись згідно з ПУЭ. Електрообладнання має бути у вибухобезпечному виконанні. 5.5.4. У разі електрозабезпечення від автономного незалежного джерела пересувної електростанції пересувна майстерня обладнується засобами заземлення відповідно до СНиП 3.05.06-85. 5.5.5. Підключення до зовнішнього джерела струму пересувних майстерень здійснюється через електричний увід із захисно-вимикаючим пристроєм. 5.5.6. Для освітлення робочих місць за межами пересувних майстерень застосовуються переносні ручні світильники з скляним ковпаком захисною сіткою що закріплюється на рукоятці гвинтами або хомутами гачком для підвішування та шланговим проводом з вилкою. Струмопровідні частини патрона і цоколя лампи мають бути недоступні для дотику. Переносні світильники добираються з урахуванням особливостей їх експлуатації і забезпечення пожежо- і електробезпеки відповідно до вимог ДНАОП 0.01-1.01-95 та ДНАОП 0.00-1.21-98. 5.5.7. Електроустаткування і штучне освітлення у фарбувальних цехах дільницях має бути у вибухобезпечному виконанні. Електричні пускові пристрої встановлюються поза межами фарбувальних і сушильних камер. 5.5.8. Проводка освітлювальної та силової мережі в шиноремонтному відділенні виконується в металевих трубах металорукавах та оболонках. Вентилятори та електродвигуни встановлюються ззовні приміщення а якщо в приміщенні то тільки у вибухобезпечному виконанні. 5.5.10. Конструкція штепсельних розеток і вилок для напруги вище 42 В повинна відрізнятися від конструкції розеток і вилок для напруги 42 В і менше. 5.5.11. Періодичну перевірку контрольно-вимірювальними приладами стану ізоляції проводів захисного заземлення і т.ін. електричних машин інструментів необхідно здійснювати не менше одного разу у 6 місяців відповідно до ГОСТу 12.2.013.0-91. 5.5.12. Технічне обслуговування ручних електромашин повинно здійснюватись підготовленим персоналом який має групу з електробезпеки не нижче ІІІ згідно з ГОСТ 12.2.013.0-91 5.6. Вимоги до майданчиків на відкритому повітрі призначених для обслуговування та ремонту машин 5.6.1. Для зберігання та організації ТО і Р дорожньої техніки і автотранспортних засобів на території підприємства улаштовуються: майданчик для зберігання справних машин та автомобілів який забезпечується засобами для підігрівання двигунів в холодний період року; майданчик для зберігання машин механізмів транспортних засобів що очікують обслуговування або ремонту; майданчик під навісом для проведення ТО або Р; майданчик для відпочинку місця для паління укриття від атмосферних опадів та сонячної радіації з розрахунку не менш 0 2 м2 на одного працюючого у найбільш численній зміні. Майданчики розташовуються окремо від будівель і споруд на відстані згідно з СНиП ІІ-89-80. 5.6.2. Територію майданчиків з твердим або грунтовим ущільненим покриттям необхідно очищати від сміття виробничих відходів і металобрухту а в зимовий час від снігу та льоду посипати піском шлаком тощо. 5.6.3. Для дорожніх машин та автомобілів майданчики розмічаються у визначених межах з внутрішнім розподілом на одиничні місця. Відстань між двома дорожніми машинами які стоять паралельно має бути достатньою для вільного відкривання дверей кабін. 5.6.4. Між майданчиками улаштовуються безпечні проїзди завширшки не менш 4 5 м при односторонньому русі. 5.6.5. Територія майданчика робочі місця проїзди і склади в темний час доби повинні бути освітлені. 5.6.6. Майданчики для ТО та Р дорожньої техніки в польових умовах розташовуються на ділянках землі очищених від стерні сухої трави та хмизу захищених по периметру зораною смугою завширшки в 1 м на відстані не ближче 100 м від житлових та виробничих будівель складів лісу скирт соломи токів полів із зерновими культурами та лісопосадок. Не дозволяється очищення ділянок від рослинності шляхом випалювання. 5.6.7. На майданчику в польових умовах над ділянкою проведення ТО і Р необхідно споруджувати навіс. Над майданчиком не повинно бути повітряних ліній електропередач. 6. Опалення і вентиляція 6.1.Усі виробничі приміщення для виконання розбирально-збиральних акумуляторних зварювальних фарбувальних шиноремонтних та інших робіт пересувні майстерні допоміжні і санітарно-побутові приміщення повинні бути обладнані опаленням і загальнообмінною припливно-витяжною вентиляцією відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91 і забезпечувати стан повітря робочої зони згідно з ГОСТ 12.1.005-88. 6.2. Опалення у шиноремонтному відділенні допускається водяне або парове відповідно до СНиП 2.04.05-91. 6.3. Опалення пересувних майстерень відкритими вогневими печами електричними печами та калориферами не допускається. Опалення і вентиляцію пересувних майстерень необхідно здійснювати від опалювально-вентиляційних установок. 6.4. Температура всередині кузова-фургона пересувної майстерні у холодний період року має бути не менше +160С. 7. Водопостачання і каналізація 7.1. Для ТО та Р дорожньої техніки підприємства повинні бути обладнані господарсько-питним промисловим водогоном з підключенням до одного з них протипожежного водогону і виробничою каналізацією згідно з СНиП 2.04.01-85 і відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.28-97 та цих Правил 7.2. У разі відсутності зовнішньої каналізаційної системи випуск промислових стічних вод здійснюється відповідно до вимог ДНАОП 0.03-3.01-71. 7.3. Стічні води які містять шкідливі речовини горючі рідини бруд після миття дорожної техніки підлоги перед злиттям в каналізаційну мережу очищаються в місцевих очисних установках. Після очищення стічних вод вміст шкідливих речовин не повинен перевищувати встановлених норм. 7.4. Температура води для миття машин при температурі зовнішнього повітря нижче 0 0С має бути в межах від +20? до +600С. 7.5. Відстань від робочих місць на відкритих площадках до джерел питного водопостачання має бути не більшою за 150 м. 7.6. Всі працівники підприємства забезпечуються питною водою яка відповідає вимогам ГОСТ 2874-82. Температура питної води має бути в межах від +8?С до +200С. 8. Вимоги до пунктів заправки та зберігання паливно-мастильних матеріалів 8.1. Пункти зберігання та роздачі паливно-мастильних матеріалів мають відповідати вимогам СНиП 2.II.04-85 та п. 7.10.2. ДНАОП 0.01-1.01-95. 8.2 На постах випуску та зливу стисненого та зрідженого газу з автомобілів що працюють на цих видах палива необхідно дотримуватись вимог підрозділу 5.7 ДНАОП 0.00-1.28-97. 9. Вимоги до виробничого обладнання його розміщенню в стаціонарних і пересувних ремонтних майстернях 9.1. Виробниче устаткування стаціонарних майстерень повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91 вимогам підрозділу 11 ДНАОП-0.00-1.21-98 ПУЭ і цих Правил. 9.2. Рухомі частини обладнання повинні мати захисні огорожі що відповідають вимогам ГОСТ 12.2.062-81. 9.3. Огорожі небезпечних елементів обладнання повинні мати автоблокування. 9.4. Органи управління обладнанням відповідно до вимог ГОСТ 12.2.064-81 забезпечуються надійними фіксаторами положень для запобігання випадкового пуску зупинки . 9.5. Для мастильно-заправних робіт пересувні майстерні мають забезпечуватися маслороздавальними шлангами що відповідають вимогам заводу-виготовлювача довжиною не менше 10 м і барабанами для їх намотування. 9.6. Стаціонарні верстати підйомники та інше обладнання мають бути пофарбовані відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76 9.7. Технічний огляд та випробування газової апаратури та газопроводів відповідно до ДНАОП 0.00-1.20-98 проводиться один раз у 3 місяці а різаків та пальників ? один раз на місяць. 9.8. Для обробки деталей заготовок верстати обладнуються пристроями для їх закріплення що відповідають вимогам ГОСТ 12.2.029-88. Маса пристрою разом із заготовкою або тільки заготовки у разі кантування їх вручну не повинна перевищувати 16 кг. У разі перевищення вказаної маси пристрій має бути забезпечений захватами для механізованого переміщення. 9.9. Установки для миття деталей та вузлів мають бути забезпечені пристроями які блокують запуск приводу коли завантажувальний люк відкритий. 9.10. Пост накачування шин забезпечується металевою огорожею або зйомною запобіжною кліттю. 9.11. Для регулювання та контролю величини тиску шин на компресорі має бути встановлений редуктор або манометр. 9.12. Пересувне ремонтне обладнання для монтажно-демонтажних робіт і транспортування вузлів та агрегатів дорожньої техніки забезпечується стояночними гальмовими пристроями та пристосуваннями для захвату та кріплення вузлів та агрегатів. 9.13. Конструкція стендів для перевірки тяглодинамічних характеристик та гальмівних систем машин забезпечується пристроями що запобігають виїзду машин зі стенда під час випробувань. 9.14. Конструкція інвентарних упорних колодок башмаків повинна витримувати максимальне навантаження що дорівнює половині навантаження на вісь дорожньої техніки має забезпечувати щільність установлення під колеса не виключати ковзання у разі початку руху дорожньої техніки забезпечувати безпеку встановлення та вилучення з-під коліс. 15. Роботи з переносних драбин-стрем’янок далі ? стрем’янок випробування елементів стрем’янок щаблин тятив ланцюгів тощо проводяться згідно з НАОП 1.1.10-1.04-85 та цих Правил. Дерев`яні стрем'янки виготовляються з врізними щаблинами завширшки не менш 150 мм і тятивами скріпленими через кожні 2 м під щаблинами стяжними болтами діаметром не менше 8 мм задні ніжки скріплюються стяжками для запобігання від самовільного розсовування під час виконання робіт. Відстань між щаблинами стрем’янок не повинна бути більше 250 мм і менше 150 мм. Стрем'янки мають бути такої довжини щоб працівник міг працювати із щаблин які відстають від верхнього кінця драбини не менше як на один метр. Не дозволяється працювати з двох верхніх щаблин стрем’янок. Нижні кінці стрем’янки залежно від поверхні на яку встановлюється стрем’янка забезпечуються гострими наконечниками або гумовими башмаками для запобігання від зсуву. 9.16. Конструкція підставок козелків має забезпечувати надійність і стійкість під час їх застосування запобігати сковзанню дорожньої техніки що встановлена на них. На кожній підставці козелку по можливості має бути вказане гранично допустиме навантаження. 9.17. Підставки козелки встановлюються під вивішені частини дорожньої техніки у місцях позначених технологічною документацією або вказівками з експлуатації . 9.18. Гідравлічні підйомники і домкрати повинні забезпечуватись зворотними клапанами для миттєвого припинення опускання вантажу. У разі порушення цілісності напірної магістралі або зниження тиску підйомники з електричним приводом повинні обладнуватися автоматичними обмежувальними вимикачами. 9.20. Вантажопідіймальні механізми вантажозахватні органи та пристосування повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.03-93 мати таблички з реєстраційними номерами припустимою вантажопідіймальністю та датою наступного випробування. 10. Вимоги безпеки під час проведення ТО та Р дорожньої техніки 10.1. Загальні вимоги 10.1.1. Роботи з ТО та Р дорожньої техніки проводяться відповідно до вимог ГОСТ 12.3.002-75 .ДНАОП 0.00-1.28-97 ДБН В.2.8-3-95 інструкцій з експлуатації та цих Правил. 10.1.2. Ремонт і зарядка акумуляторних батарей виконується згідно з ДНАОП 0.00-1.28-97. 10.1.3. Проведення фарбувальних та антикорозійних робіт здійснюється відповідно до вимог ДНАОП 0.03-1.04-72 НАОП 1.4.10-1.13-74 ГОСТ 12.3.005-75. 10.1.4. Організація та проведення зварювальних та газополуменевих робіт здійснюється відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.21-98 та ДНАОП 0.01-1.01-95. 10.1.5. Роботи з металообробки виконуються відповідно до вимог НАОП 1.4.10-1.02-83. 10.1.6. Роботи з підіймання і переміщення вантажів неповнолітніми виконуються за умови не перевищення граничних норм встановлених ДНАОП 0.03-3.29-96. 10.1.7. Знімання та встановлення двигунів агрегатів вузлів машин здійснюється відповідно до технологічних карт. 10.1.8. Роботи по зняттю установці змінного або додаткового обладнання автогрейдера грейдера мають виконуватись двома працівниками. 10.1.9. Під час демонтажа робочого обладнання або гідроциліндрів необхідно встановлювати підкладки під вузли обладнання що не знімаються для запобігання самовільного опущення. 10.1.10. Працівники під час виконання ТО та Р дорожньої техніки забезпечуються засобами індивідуального захисту відповідно до ДНАОП 0.05-3.14-80 і ДНАОП 0.00-4.26-96. 10.1.11. Працівники що проводять ремонт дорожньої техніки в оглядових канавах та на естакадах забезпечуються захисними касками за ГОСТ 12.4.087-84. 10.1.12. Після установки дорожньої техніки на пост ТО та Р вживаються необхідні заходи: вимикається привід гальмується ходова частина стоянковим гальмом підкладаються під колеса упорні колодки; вимикаються органи механічного та гідравлічного управління при необхідності знімаються приводні обладнання; вимикаються рубильники в машинах з електричним управлінням замикаються ящики в яких вони знаходяться; вимикається запалення в карбюраторних двигунах та паливоподача ? в дизельних двигунах; на пусковому двигуні або колесі керування вивішується табличка “Двигуни не вмикати ? працюють люди!’; причіпна машина відчеплюється від тягача. 10.1.13. Демонтаж гідроагрегатів підтягування болтів гайок і т.ін. необхідно проводити після зняття тиску масла в гідроприводі. 10.1.14. Гідросистема дорожньої техніки з навісним обладнанням розвантажується від статичного тиску при нейтральному положенні важелів керування навісного обладнання шляхом кількаразового знакозмінного вимикання важелів керування золотниками гідророзподілювачів при непрацюючому двигуні. 10.1.15. Підняте навісне обладнання машин бульдозера ротаційної косилки снігоочищувача та ін. на час проведення ТО чи Р фіксується стопорними пальцями або встановлюється на стаціонарні підставки металеві козелки шпальні клітки . 10.1.16. Під час ТО та Р дорожньої техніки на підйомниках гідравлічних електромеханічних на механізмі або пульті керування підйомником вивішується табличка з написом “Не торкатися ? під машиною працюють люди!” 10.1.17. Роботи з демонтажу монтажу устаткування які неможливо виконати знаходячись на одній поверхні з машиною виконуються із збірно-розбірних риштувань виконаних відповідно до вимог ГОСТ 24258-88. 10.1.18. Під час знімання довгомірних вузлів карданний вал гідроциліндр та ін. вживаються заходи з їх фіксації за допомогою страхувального зчалювання відокремлювального кінця конопляним канатом до конструкції машини. Відтяжки мають бути попередньо перевірені без перетертих або розмочалених прядок з коефіцієнтом запасу міцності до допустимого навантаження не менше двох. 10.1.19. Підняту заслінку що утримується канатами або гідроциліндрами під час виконання ремонтних робіт в середині ковша скрепера екскаватора необхідно закріплювати допоміжними страхувальними засобами упорами металевими підставками тощо . 10.1.20. Для транспортування вузлів агрегатів та деталей спеціальними візками відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.03-93 і ГОСТ 12.2.003-91 останні забезпечуються стояками та упорами що запобігають переміщенню вантажу по платформі та його падінню з неї. 10.1.21. Рубання сталевих канатів під час ТО або Р дорожньої техніки з канатно-поліспастовою системою проводиться після попереднього обмотування їх дротом з обох боків від місця рубання. 10.1.22. Запасовка канатів машин з канатно-поліспастовою системою та перевірка правильності їх встановлення виконується у рукавицях. 10.1.23. Заміна різаків ротаційної косарки під час ТО проводиться після стопорення ротора через отвір в кільцевій частині ротора. 10.1.24. Поверхні технологічного обладнання в стаціонарних та пересувних майстернях неробочі поверхні вулканізаційних апаратів паропроводів і т.ін. що зазнають в процесі роботи нагрівання до температури вище 450С для зменшення виділення тепла та захисту обслуговуючого персоналу від опіків закриваються теплоізоляційними кожухами або панелями; камери гарячого сушіння пофарбованих виробів обладнуються герметичною теплоізоляцією. 10.1.25. Роботи з роз'єднання з'єднання гусеничних траків перестановки або зміни колес спресовування опорних котків слід виконувати з використанням знімальних пристроїв на які повинні бути розроблені інструкції з експлуатації. 10.2. Вимоги під час застосування шкідливих речовин 10.2.1. Примірний перелік основних шкідливих речовин що справляють шкідливий вплив на прпацівників під час проведення робіт з ТО та Р дорожньої техніки наведений у додатку 7. 10.2.2. На робочих місцях виробничих приміщень де утворюються шкідливі речовини пари гази дрібні бризки пил улаштовуються місцеві відсмоктувачі. 10.2.3. У разі виконання ТО та Р дорожньої техніки де використовується як пальне етильований бензин що містить сильнодіючу отруту ? тетраетилсвинець вживаються додаткові заходи безпеки: працівники під час роботи з етильованим бензином забезпечуються засобами індивідуального захисту відповідно до ДНАОП 0.05-3.14-80; у разі потрапляння етильованого бензину на руки або інші частини тіла ці місця змиваються спочатку гасом а потім теплою водою з милом. 10.2.4. Ємності з-під етильованого бензину згідно з ДНАОП 0.00-1.28-97 фарбуються у сигнальні кольори незмивальною фарбою з написом "Етильований бензин". 10.2.6. Працівники що зайняті на роботах із застосуванням низько- замерзаючих рідин антифризів водних розчинів етиленгліколя охолоджуючих рідин водно-гліцеринових сумішей і т.ін. допускаються до роботи відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.28-97. 10.2.7. Перевезення та зберігання низькозамерзаючих рідин та інших технічних рідин необхідно здійснювати дотримуючись вимог ГОСТ 12.3.010-82 у промислових упаковках або справних безпечних металевих бідонах з герметичними кришками та у бочках з пробками що загвинчуються та мають пристосування для закріплення пломби. 10.2.8. Тара для перевезення та зберігання погано замерзаючих рідин має бути позначена надписом великим шрифтом "Отрута" і знаком небезпеки встановленим за ГОСТ 19433-88 для отруйних речовин який виконується фарбою що не змивається. 10.2.9. На виробничих дільницях запас лакофарбових речовин антифризів не повинен перевищувати добової потреби. 10.2.10. Переливання в тару мастил змазок хімікатів лакофарбових речовин проводиться із застосуванням насосів сифонів. 10.2.11. До початку робіт з мастилами рекомендується втирати в шкіру рук суміш безводного ланоліну та прованської олії у співвідношенні 1:1 згідно з ДНАОП О.03-1.30-85. 10.2.12. Після закінчення мастильних робіт слід ретельно мити руки водою з милом а після висушування знов втирати ланолінову суміш. 10.2.13.Під час виготовлення клею на основі епоксидних смол роботи виконуються у витяжній шафі відповідно до вимог ДНАОП 0.03-1.47-89 та ДНАОП0.01-1.01-95. 10.2.14. До робіт з використанням клеїв на основі епоксидних смол згідно з ДНАОП 0.03-4.02-94 допускаються особи не молодше 18 років які пройшли попередній медичний огляд і отримали відповідний дозвіл медичної комісії. 10.2.15. Роботи з ТО та Р дорожньої техніки під час яких виділяються пожежонебезпечні пари або гази виконуються з дотриманням вимог ДНАОП 0.01-1.01-95 та ГОСТ 12.1.004-91. 10.3. Очищення та миття дорожньої техніки механізмів агрегатів вузлів та деталей 10.3.1. Миття та очищення агрегатів вузлів та деталей дорожньої техніки виконуються з дотриманням вимог ДНАОП 0.00-1.28-97 та цих Правил. 10.3.2. При ТО та Р дорожньої техніки на гусеничному ходу перед вмиканням механізму обертання вивішеної гусениці з метою самоочищення стрічки від налипання бруду необхідно впевнитися у відсутності людей з обох боків гусениці. 10.3.3. Під час миття агрегатів та деталей у ваннах необхідно додержуватися наступних вимог: деталі двигунів що працюють на етильованому бензині дозволяється мити в нейтралізуючих розчинах; концентрація лужних розчинів не повинна перевищувати 2 5% а температура +600С; 10.3.4. Приготування мийних розчинів здійснюється в гумових рукавицях. 10.3.5. Розлиті на підлогу горючі або легкозаймисті рідини кислоти та луги видаляються з приміщень із застосуванням піску або тирси. 10.4. Вулканізаційні та шиноремонтні роботи 10.4.1. Вулканізаційні та шиноремонтні роботи проводяться відповідно до ДНАОП 0.00-1.28-97 та цих Правил. 10.4.2. Роботи з вулканізації покришок і камер виконуються в окремому приміщенні з включеною вентиляцією. 10.4.3. Під час шорсткування шин число обертів шпинделя не повинно перевищувати допустимих обертів шорсткувального каменя який закріплюється за допомогою фланця. Між фланцями та каменем з обох боків встановлюються прокладки з еластичного матеріалу завтовшки від 0 5 до 3 мм. 10.4.4. Установка заміна шорсткувального інструмента а також чистка змазування та прибирання верстата проводиться після його зупинки. Вилучення гумового пилу з верстата необхідно виконувати спеціальною щіткою за вимкненого двигуна. 10.4.6. Роботи на паровому вулканізаторі починаються після перевірки стану та наявності пломби контрольно-вимірювальних приладів манометрів термометрів . 10.4.7. Експлуатація парових вулканізаційних котлів апаратів проводиться згідно з ДНАОП 0.00-1.08-94. 10.4.8. Для забезпечення герметичності вулканізаційні установки апарати повітряні мішки варильні камери у місцях приєднання до парових та повітряних магістралей повинні мати ущільнення. 10.4.9. Під час роботи на вулканізаційних установках користуються рукавицями. 10.4.10. Сушіння гумових виробів або деталей провадиться у витяжній шафі з включеною витяжною вентиляцією. 10.5. Роботи із застосуванням ручного інструменту електро-і пневматичних машин 10.5.1. Роботи з ручним інструментом електро- і пневмомашинами виконуються відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.28-97 НАОП 1.1.10-1.04-85 та цих Правил. 10.5.2. Для інструменту працівникові видається сумка чи то легкий переносний ящик або спеціальний пересувний візок. 10.5.3. Ручні електричні машини інструмент зберігаються в інструмен-тальному відділенні і видаються працівникам після перевірки якщо забезпечуються наступні вимоги: комплектність та надійність кріплення деталей; справність кабеля його захисної трубки та штепсельної вилки; цілісність ізоляційних деталей корпусу рукоятки та кришок щіткотримачів; наявність захисних кожухів; чіткість роботи вимикача; робота на холостому ході; не прострочений термін періодичної перевірки. 10.5.4. Кабель шнур машини має бути захищеним від випадкового пошкодження. Торкання кабеля до гарячих вологих та масляних поверхонь не припустимо. 10.5.5. Якщо під час роботи виникають несправності електричної машини робота нею припиняється. 10.5.6. Працювати пневматичним інструментом з приставних драбин не дозволяється. 10.5.7. Роботи пневматичним інструментом виконуються в захисних окулярах і рукавицях. 10.5.8. Під час роботи пневматичним інструментом не дозволяється натягування перегинання шлангу та перехрещення його з тросами кабелями та рукавами газозварки. 10.5.9. Приєднання шлангів до пневматичного інструменту та з’єднання їх між собою виконується за допомогою ніпелів штуцерів і стяжних хомутів. Місця з’єднання не повинні пропускати повітря. 10.6. Слюсарно-складальні роботи 10.6.1. Працівники які проводять ТО та Р машин агрегатів вузлів та деталей забезпечуються комплектами справного інструменту та пристосувань. Під час роботи під машиною поза оглядовою канавою естакадою працівники забезпечуються лежаками. 10.6.2. Під час складання вузлів та агрегатів машин збігання отворів в деталях які з'єднуються перевіряється спеціальними ломиками борідками або конусними оправками. 10.6.3. Для забезпечення безпеки під час зняття установки пружин роботи виконуються на спеціальних стендах з використанням спеціальних приладів для звільнення від енергії пружин. Додаток 1 до п.3.1 Правил охорони праці під час обслуговування та ремонту дорожньої техніки Перелік дорожньої техніки 1. Автобітумовоз 2. Автогрейдер 3. Автогудронатор 4. Асфальто -бетонозмішувач 5. Асфальтоукладач 6. Бетоноукладач 7. Грейдер-причіпний 8. Гудронатор 9. Дорожній авторемонтер 10. Заливальник тріщин 11. Землезмішувач 12. Канавовідновник 13. Канавокопач фрезерний 14. Канавоочисник 15. Корчувач 16. Косарка ротаційна 17. Коток напівпричіпний на пневматичних шинах 18. Коток самохідний 19. Коток самохідний вібраційний 20. Кущоріз 21. Кюветовідновник 22. Кюветокопач 23. Машина для опорядження цементно-бетонних покриттів 24. Машина для укріплення укосів земляного полотна 25. Машина для улаштування укріпних смуг 26. Машина для улаштування швів під час виконання шляхових робіт 27. Машина для установлення стовпчиків огорожі 28. Машина дощувальна 29. Машина маркувальна 30. Машина поливально-мийна 31. Механізм для очищення швів цементно-бетонного покриття на базі трактора 32. Нарізувач швів самохідний 33. Піскорозкидач 34. Профілювальник основ укосів 35. Розподільник гравію щебеню цементу 36. Розпушувальна машина 37. Скрепер 38. Снігонавантажувач 39. Снігоочисник плужний 40. Снігоочисник фрезерно-роторний 41. Снігоочисник шнекороторний 42. Термічна установка для розігріву асфальтобетонного покриття 43. Термопрофілювальник 44. Трамбівка пневматична 45. Установка для приготування бітумної емульсії 46. Фреза дорожня 47. Щебенерозподілювач причіпний Додаток 2 до п.3.2 Правил охорони праці під час обслуговування та ремонту дорожньої техніки ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ НЕБЕЗПЕЧНИХ ТА ШКІДЛИВИХ ВИРОБНИЧИХ ФАКТОРІВ за ГОСТ 12.0.003-74 № пп Види робіт Виробничі фактори небезпечні шкідливі 1 2 3 4 1. Сухе очищення машин грудки частинки бруду що відлітають від скребачки підвищена запиленість повітря робочої зони випадання дротів з основи металевої щітки підвищена напруга електричної мережі для ручних електричних машин підвищене розташування робочого місця на естакадах та наявність ями в оглядових канавах 2. Миття машин слизькість мокрих поверхонь пересування лужні розчини розчинники що застосовуються при митті машини що рухаються рухомі частини мийного обладнання підвищена напруга елект- ричної мережі обладнання підвищена рухомість повітря підвищена вологість по- вітря 3. Слюсарно-складальні роботи робота з використанням несправного інструменту: спрацьовані грані ріжкового гайкового ключа та ін. підвищена загазованість повітря робочої зони підвищена рухомість по- вітря Продовження додатку 2 1 2 3 4 послаблена посадка молотка кувалди на ручку; тріщини задирки на рукоятках молотків кувалд; збиті бойки молотків кувалд із сколами вибоїна- ми тріщинами тощо; відсутність бандажних кілець на рукоятках інструмента з загостреними кінцями напилки шабери ; тріщини задирки наклеп та скоси на інструментах ударної дії зубила крейц- мейселі борідки просічки керни тощо клин без клиноутримувача; відсутність обмежувачів ходу гвинта та переміще-ння рукоятки лещат; підвищене розташування робочого місця на естакадах та наявність ями в оглядових канавах рухомі частини підйомного обладнання підйомники домкрати тощо машини та механізми що рухаються відсутність або недостатність природного освітлення недостатнє освітлення робочої зони перевищення ГДК шкідливими хімічними речовинами знижена температура повітря робочої зони під час роботи на відкритому майданчику у зимовий період стропування підйом та переміщення вузлів і деталей вантажопідйомними засобами; транспортування вузлів і деталей наземними транспортними засобами; Продовження додатку 2 1 2 3 4 використання випадкових предметів ящиків бочок тощо як підставок під підняту машину обладнання; підвищена напруга електричної мережі для ручних електричних машин та вантажопідйомного обладнання; зрублені уламки металу заклепки що відлітають; молотки та кувалди які зірвалися з ручки; вузли та агрегати що переміщаються під час установки та зняття з машини гострі краї задирки та шорсткість на поверхні заготовок інструментів та обладнання 4. . Електрозварювальні та газовогневі роботи підвищена температура обладнання матеріалів; небезпечний рівень напруги в електричній мережі замикання якої може пройти через тіло працівника; розбризкування розплавленого електрода та металу; балони з газами газогенератор та ємності з-під ПММ що руйнуються; підвищений рівень ультрафіолетової та інфрачервоної радіації; підвищена іонізація повітря; підвищена сліпучість; підвищена агазованість повітря шкідливими газами аерозолями що виділяються при газозварюванні ацетиленом; нервово-психічні перенавантаження; Продовження додатку 2 1 2 3 4 5. Вулканізаційні та шиномонтажні роботи конструкції вулканізацій-ного апарата та шин які руйнуються підвищена температура поверхонь виробів та обладнання підвищене значення напруги електричної мережі обладнання напружений стан замко-вого кільця шини; підвищена запорошеність гумовим текстильним пилом та загазованість повітря робочої зони сірчано-органічними сполуками та парами бензину підвищена температура повітря робочої зони 6 Акумуляторні роботи вплив на шкіру та слизові оболочки кислот лугів та електролітів; конструкції батарей що руйнуються; підвищена загазованість повітря робочої зони парами кислот лугів окислів свинцю та водню; 7. . . Фарбувальні роботи та антикорозійна обробка конструкції ємностей під тиском що руйнуються ; розміщення на висоті під час виконання робіт з драбин-стрем’янок помостів підвищена загазованість повітря робочої зони аерозолями фарб та парами розчинників; підвищений рівень шуму; шкідливі речовини в лакофарбових матеріалах і інших робочих сумішах; підвищена іонізація повітря. Додаток 3 до п. 3.3 Правил охорони праці під час технічного обслуговування та ремонту дорожньої техніки РІВЕНЬ ГРАНИЧНО ДОПУСТИМОЇ КОНЦЕНТРАЦІЇ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН У ПОВІТРІ РОБОЧОЇ ЗОНИ витяг із ГОСТ 12.1.005-88 № пп Речовини Величина ГДК мг?м3 Агрегат-ний стан Клас небез- пеки Особли-вості дії на організм 1 2 3 4 5 6 1. Пил що містить силікат цемент 6 а IV Ф 2. Пил кристалічний який містить диоксиду кремнію кварц тридиміт кристобеліт відсоток його знаходження в пилу більше 70 1 а III Ф 3. Пил кристалічний який містить диоксиду кремнію відсоток його знаходження в пилу складає від 10 до 70 граніт вуглецевий пил 2 а III Ф 4. Скипидар у перераху- нку на С 300 п IV 5. Свинець та його неорганічні сполуки за свинцем 0 01?0 005 а I 6. Бензин розчинник - уайт-спірит паливний 100 п IV 7. Оксид вуглецю* 20 п IV О 8. Акролеїн 0 2 п II 9. Луги їдкі у перерахунку на NaOH 0 5 а II 10. Ацетон 200 п IV 11. Етиленгліколь 5 п+а III 12. Масла мінеральні нафтові + 5 а III Продовження додатку 3 1 2 3 4 5 6 13. Дибутилфтолат 0 5 п+а 11 14. Формальдегід+ 0 5 п II О А 15. Сірчана кислота 1 а II 16. Тетраетилсвинець+ 0 005 п I О 17. Оксид азоту у перерахунку на NO2 5 п ІІІ О 18. Синтетичні миючі засоби 5 а ІІІ Ф 19. Гас у перерахунку на С 300 п ІV Примітки: 1. Якщо у графі “Величина ГДК” наведені дві величини то це означає що у чисельнику наведена максимальна величина а у знаменнику ? середньозмінна 2. Умовні позначення: п ? пара і або гази; а? аерозоль; п+а ? суміш пари та аерозолі; +? потрібний спеціальний захист шкіри та очей; О ? речовини з гостроспрямованим механізмом дії які потребують автоматичного контролю за їх знаходженням у складі повітря; К ? канцерогени; Ф ? аерозолі переважно фібриногенної дії; 3. Класи небезпеки речовин за ГОСТ 12.1.007-76 : I ? надзвичайно небезпечні; II ? високонебезпечні; III ? помірно небезпечні; IV ? малонебезпечні. * При тривалості роботи в атмосфері де міститься оксид вуглецю не більше 1 год ГДК оксида вуглецю може бути підвищена до 50 мг/м3 при тривалості роботи не більше 30 хв. ? до 100 мг/м3 при тривалості роботи не більше 15 хв. ? 200 мг/м3. Повторні роботи за умов підвищеного вмісту вуглецю у повітрі робочої зони можуть проводитися не більше 2 год. Додаток 4 до п.4.5 Правил озорони праці під час технічного обслуговування та ремонту дорожньої техніки ПЕРЕЛІК РОБІТ З ПІДВИЩЕНОЮ НЕБЕЗПЕКОЮ витяг із ДНАОП 0.00-8.02-93 1. Електрозварювальні газовогневі роботи 2. Ремонтні роботи в охоронних зонах ліній електропередач 3. Роботи в діючих електроустановках 4. Роботи із застосуванням ручних електро- і пневмомашин та інструментів 5. Роботи із надзвичайно займистими легкозаймистими займистими та вибухонебезпечними речовинами 6. Роботи з отруйними шкідливими токсичними речовинами 7.Нанесення лакофарбувальних покрить грунтовок та шпаклівок на основі нітрофарб полімерних композицій поліхлорвінілових епоксидних тощо 8. Вулканізаційні роботи 9. Обслуговування та ремонт акумуляторних батарей 10. Монтаж демонтаж та накачування шин дорожніх машин. 11.Обслуговування та ремонт елементів підвіски автомобілів гідропідйомників на автомобілях-самоскидах та самоскидних причіпах їх знімання та установка 12. Ремонт паливної апаратури двигунів внутрішнього згоряння Додаток 5 до п. 5.4.1.1 Правил охорони праці під час технічного обслуговування та ремонту дорожньої техніки СПІВВІДНОШЕННЯ ПЛОЩІ БОКОВИХ ВІКОННИХ ПРОРІЗІВ ТА СВІТЛОВИХ ЛІХТАРІВ ДО ПЛОЩІ ПІДЛОГИ витяг із СНиП 11-4-79 Розряд зорової роботи Вид роботи по ступеням точності Характеристика зорової роботи Співвідношення площ 1 2 3 4 IV високої точності ремонт та регулювання паливної апаратури електротехнічні роботи 1:5 - 1:6 V середньої точно- сті ремонт двигунів агрегатів 1:6 -1:7 VI малої точності огляд змазування ма- шин та агрегатів 1:7 - 1:8 VII грубі дуже ма- лої точності вантажно-розвантажу-вальні роботи миття машин 1:8 - 1:10 VIII надто грубі зберігання машин та великого обладнання 1:10 - 1:12 Примітка. Складські приміщення та закриті стоянки техніки можуть бути без природного освітлення. Додаток 6 до п.5.4.2.1 Правил охорони праці під час технічного обслуговування та ремонту дорожньої техніки НОРМИ ШТУЧНОГО ОСВІТЛЕННЯ ВИРОБНИЧИХ ДІЛЬНИЦЬ ТА ДОПОМІЖНИХ ПРИМІЩЕНЬ витяг із СНиП II-4-79 № пп Приміщення Площина нормування Розряд Освітлення ЛК при освітленні виробнича дільниця освітлення та його висота від підлоги м зорової роботи комбі- новано- му загаль- ному 1 2 3 4 5 6 1. Прибирання та миття машин Підлога VІ - 150 2. Щоденне обслугову- вання машин В? на машині VIIIа - 75 3. Ремонт машин і ТО Підлога Vа 300 200 4. Оглядові канави естакади напольні підйомники Г? низ машини VI - 150* 5. Механічне електро- технічне відділення Г ? 0 8 ІVа 750 300 6. Ремонт акумулято- рів Г ? 0 8 IVб 500 200 7. Зварювальне малярне відділення Г? 0 8 IVб 500 200 9. Шиномонтажне від- ділення Г ? 0 8 Va 300 200 10. 11. Приміщення для зберігання машин Відкриті майданчики Підлога Підлога VІІІб ХІІ - - 20 *** 5 12. Склади матеріальні та інструментальні Підлога VIIIa - 75 13. Склади ємностей хі- мічних та легкозай- мистих рідин: з розливом на складі без розливу на складі Підлога Підлога VIIIa VIIIб - - 30*** 20*** 14. Допоміжні будови та санітарно-побутові приміщення Підлога VIIIа - 75 15. Коридори проходи переходи Підлога VIIIб - 50 Продовження додатку 6 Примітки: 1. Умовні позначення: Г ? горизонтальна плошина В ? вертикальна площина 2. Комбіноване освітлення складається із загального і місцевого. * Для переносного освітлення передбачаються штепсельні розетки. *** Освітленість наведена для ламп розжарювання джерело світла що рекомендується . Додаток 7 до п.10.2.1 Правил охорони праці під час обслуговування та ремонту дорожньої техніки ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН ЩО СПРАВЛЯЮТЬ ШКІДЛИВИЙ ВПЛИВ НА РЕМОНТНО-ТЕХНІЧНИЙ ПЕРСОНАЛ Найменування шкідливої речовини Шляхи проникнення до організму людини Вплив шкідливої речовини на організм людини 1 2 3 Свинець та його неорганічні сполуки Верхні дихальні шляхи стравохід На початковій стадії з’являються сонливість стомленість відсутність апетиту головний біль У хронічній формі колір обличчя стає блідо-сірим свинцевим . Хронічна форма може виражатися розладом периферичної та центральної нервової системи поразкою м’язів свинцевим паралічем Тетраетилсви-нець та рідини що мають його у своєму складі етильований бензин етилова рідина Верхні дихальні шляхи шкіряний покрив стравохід Має прихований період від 10 годин до 10 днів Ознаки отруєння: нудота блювання слаб-кість запаморочення галюцинації втрата свідомості рідкий пульс зниження температури тіла зниження кров’яного тиску втрата ваги Оксид вуглецю Дихальні шляхи Потрапляючи до організму людини створює карбоксигемоглобін який не може переносити кисень у результаті чого настає кисневе голодування. Хронічні отруєння викликаються дією малих концентрацій при частому та тривалому вдиханні оксиду вуглецю які виявляються у вигляді головного болю запаморочення безсоння в’ялості миготіння яке переходить у двоїння в очах розладу пам’яті сонливості шуму у вухах. При більш великій концентрації оксиду вуглецю до 650 мг/м може бути порушення центральної нервової системи: функціональні неврози паралічі крововилив у сітчатку втрата свідомості Продовження додатку 7 1 2 3 Акролеїн Дихальні шляхи слизова оболонка очей Викликає сильне подразнення верхніх дихальних шляхів різке запалення слизових оболонок очей може бути запаморочення приливи крові до голови Оксиди азоту нітрити ніт- рати Верхні дихальні шляхи Дія на організм виявляється через 6 годин у вигляді кашлю задишки ядухи Може виникнути набряк легень У крові нітрити та нітрати перетворюють оксигемоглобін у метагемоглобін Можливі хронічні отруєння що супроводжуються болем у грудях кашлем болем в області серця та головним болем Їдкі луги Шкіряний покрив Чинять припікаючий вплив на шкіряний покрив. На місці попадання утворюється струп під яким луг проникає у глиб тканини. При тривалій роботі та нехтуванні захисними заходами можуть спостерігатися дерматити розм’якшення та відторгнення рогового шару поява тріщин та сухості шкіри Ацетон Верхні дихальні шляхи шкіряний покрив Має токсичні властивості викликає подразнення шкіри При отруєнні ацетоном виникає головний біль запаморочення загальна слабкість стан легкого сп’яніння При тяжкій формі отруєння знижується серцева та дихальна діяльність Етиленгліколь складова частина охолоджуючої рідини Верхні дихальні шляхи стравохід Ураження центральної нервової системи Ковтання навіть невеликої кількості етиленгліколю може бути летальним Мастильні масла Шкіряний покрив верхні дихальні шляхи При тривалому систематичному попаданні на шкіру можуть виникнути її гострі та хронічні захворювання у вигляді фолікулярної поразки шкіри розростання ороговілостей Вдихання масляної пари викликає отруєння Формальдегід Верхні дихальні шляхи шкіряний покрив слизова оболонка очей Викликає сильне подразнення верхніх дихальних шляхів різке запалення слизових оболонок очей 1