НПАОП 64.2-1.03-98

НПАОП 64.2-1.03-98 Правила безпеки під час робіт на станціях проводового мовлення

Комітет по нагляду за охороною праці України Держнаглядохоронпраці ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ ДНАОП 5.2.30-1.03-98 ПРАВИЛА безпеки під час робіт на станціях проводового мовлення Київ ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ УКРАЇНИ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ ЗАТВЕРДЖЕНО Наказом Держнаглядохоронпраці від 11.05.98 № 82 ДНАОП 5.2.30-1.03-98 ПРАВИЛА безпеки під час робіт на станціях проводового мовлення Київ Передмова 1 РОЗРОБЛЕНО Українським науково-дослідним інститутом зв’язку 2 ВНЕСЕНО Управлінням Держнаглядохоронпраці по нагляду в машинобудуванні металообробці оборонному комплексі на транспорті та зв’язку 3 ВВЕДЕНО З введенням в дію цих Правил вважати таким що не застосовуються на території України НАОП 5.2.30-1.03-85 "Правила техники безопасности при работах на станциях проводного вещания" затверджений Мінзв'язку СРСР 06.12.85 . Редакційна комісія: Сазонов А.П. голова Полянський С.А. Цибульник О.В. Мельничук Л.О. Шамугія О.М. Борзаковський Ю.Є. Киняк В.М. Сергієнко В.Г. Шур А.П. Севастьянов В.О. Нечай О.Л. Передрукування заборонено © Держнаглядохоронпраці ЗМІСТ Стор. 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ 2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ 3. ТЕРМІНИ ВИЗНАЧЕННЯ ТА СКОРОЧЕННЯ 4. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ 4.1. Порядок застосування Правил та відповідальність за їх виконання 4.2. Вимоги до працівників 4.3. Перелік небезпечних виробничих факторів 4.4. Вимоги до виробничих приміщень 4.5. Вимоги до устаткування 5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ СПМ 5.1. Загальні вимоги. 5.2. Вимоги безпеки під час обслуговування радіоустановок які обладнані блокуванням. 5.3. Правила безпеки під час виконання робіт в електроустановках працівниками у відрядженні та під час обслуговування автоматизованих радіовузлів 5.4. Вимоги безпеки під час виконання вантажно- розвантажувальних робіт 5.5. Вимоги безпеки під час роботи на висоті 5.6. Вимоги безпеки під час роботи з електрифікованим інструментом переносними ручними електричними машинами та ручними електричними світильниками. 5.7. Вимоги безпеки під час роботи з ручним інструментом. 5.8. Вимоги безпеки під час роботи на електростанціях 5.9. Вимоги безпеки щодо пересувних підсилювальних станцій ДОДАТОК 1. ПЕРЕЛІК РОБІТ З ПІДВИЩЕНОЮ НЕБЕЗПЕКОЮ ДОДАТОК 2. ЗВІЛЬНЕННЯ ПОТЕРПІЛОГО ВІД ЕЛЕКТРИЧНОГО СТРУМУ ДОДАТОК 3. КЛАСИФІКАЦІЯ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ СТОСОВНО НЕБЕЗПЕКИ УРАЖЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ ДОДАТОК 4. РОЗМІРИ МІНІМАЛЬНИХ ДОПУСТИМИХ ВІДСТАНІВ В АПАРАТНИХ СТАНЦІЙ ПРОВОДОВОГО МОВЛЕННЯ ДОДАТОК 5. ЛІТЕРНО-ЦИФРОВЕ ТА КОЛЬОРОВЕ ПОЗНАЧЕННЯ ШИН ДОДАТОК 6. ПЕРЕЛІК МІНІМУМУ ЗАХИСНИХ ЗАСОБІВ НЕОБХІДНИХ ПРИ ВИКОНАННІ РОБІТ ДОДАТОК 7. КНИГА ЗАПИСУ РЕЗУЛЬТАТІВ ПЕРЕВІРКИ ІНСТРУМЕНТА ТА ЗАПОБІЖНИХ ПРИСТРОЇВ ДОДАТОК 8. НОРМИ І СТРОКИ ЕЛЕКТРИЧНИХ ВИПРОБУВАНЬ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ ДОДАТОК 9. ФОРМА АКТА ПЕРЕВІРКИ ТА ВИПРОБУВАННЯ БЛОКУВАННЯ ДОДАТОК 10. ПРАВИЛА ЗАСТОСУВАННЯ ТА ВИПРОБУВАННЯ ЗАХИСНИХ ЗАСОБІВ ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ПРИ РОБОТАХ В ЕЛЕКТРОУСТАНОВКАХ ДОДАТОК 11. НОРМИ І СТРОКИ ВИПРОБУВАНЬ ПІДІЙМАЛЬНИХ МЕХАНІЗМІВ І ПРИСТОСУВАНЬ ДНАОП 5.2.30-1.03-98 ПРАВИЛА безпеки під час робіт на станціях проводового мовлення Дата введення 01.10.98 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Державний нормативний акт про охорону праці ДНАОП " Правила безпеки при роботах на станціях проводового мовлення" далі - Правила поширюється на всіх працівників які виконують роботи на діючих або тих що реконструюються розширюються і технічно переобладнуються станціях проводового мовлення далі - СПМ . Правила включають вимоги безпеки під час експлуатації електроспоживачів СПМ підсилювачів передавачів багатопрограмного мовлення приймачів обладнання контролю та вимірювання а також основні вимоги безпеки під час улаштування СПМ. Улаштування та експлуатація електроустановок станцій проводового мовлення електростанцій акумуляторних і ін. здійснюється відповідно до вимог “Правил устройства электроустановок“ затверджено Головдерженергонаглядом СРСР 1984 р. ПВЕ [34] “Правил технической эксплуатации электроустановок потребителей” затверджено Головдерженергонаглядом СРСР 21.12.84 ПТЭ [35] та “Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів ” затверджено наказом Держнаглядохоронпраці 09.01.98 №4 зареєстровано в Мін’юсті 10.02.98 № 93/2533 ПБЕ [4]. Вимоги даного нормативного акта є обов’язковими для всіх проектувальних будівельних експлуатаційних підприємств організацій і установ далі - підприємства причетних до улаштування та експлуатації СПМ незалежно від відомчої належності форм власності та видів діяльності. З введенням в дію цих Правил вважати таким що не застосовуються на території України НАОП 5.2.30-1.03-85 "Правила техники безопасности при работах на станциях проводного вещания" затверджений Мінзв'язку СРСР 06.12.85. 2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ №№ пп Позначення норматив- ного акта Назва Ким коли затверджено реєстрація в Мін юсті 1 2 3 4 1 Закон України про охорону праці Введено в дію Поста-новою Верховної Ради України від 14.10.92 №2695-ХІІ 2 Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці Постанова Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 3 ДНАОП 0.00-1.03-93 Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідій-мальних кранів Затверджено нака-зом Держнаглядохо-ронпраці від 16.12.93 № 128 4 ДНАОП 0.00- 1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустано- вок споживачів Затверджено нака- зом Держнаглядохо- ронпраці 09.01.98 №4 Зареєстровано в Мін юсті 10.02.98 за № 93/2533 5 ДНАОП 0.00-1.28-97 Правила охорони праці на автомобільному транспорті Затверджено наказом Держнаглядохорон-праці від 13.01.97 № 5 6 ДНАОП 0.00-4.03-93 Положення про розслі-дування та облік нещасних випадків професійних захворювань і аварій на підприємствах в установах і організаціях Затверджено поста-новою Кабінету Міністрів України від 10.08.93 № 623. Зміни 23.02.94 Постанова № 97 7 ДНАОП 0.00-4.12-94 Типове положення про навчання інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці Затверджено нака-зом Держнаглядохо-ронпраці від 04.04.94 № 30 Зареєстровано в Міністерстві юстиції 12.05.94 за № 95/304 Зміни наказ Держна-глядохоронпраці від 23.04.97 № 109 Зареєстровано в Мін юсті 27.05.97 за № 193/1997 8 ДНАОП 0.00-4.24-94 Положення про порядок навчання неповнолітніх професіям пов’язаним з важкими роботами і роботами з шкідливими або небезпечними умовами праці Затверджено нака-зом Держнаглядохо-ронпраці від 30.12.94 № 130 Зареєстровано в Мін юсті 20.01.95 за № 14/550 9 ДНАОП 0.00-8.02-93 Перелік робіт з підвищеною небезпекою Затверджено нака-зом Держнаглядохо-ронпраці від 30.11.93 № 123 Зареєстрова-но в Мін юсті 23.12.93 за № 196 10 ДНАОП 0.01-1.01-95 Правила пожежної безпеки в Україні НАПБ А.01.001-95 Затверджено Управ-лінням Державної пожежної охорони МВС України 14.06.95. Зареєстровано в Мін’юсті 14.07.95 за № 219/755 11 ДНАОП 0.03-3.14-85 Санитарные нормы допус-тимых уровней шума на рабочих местах № 3223-85 Затверджено Мінздравом СРСР 1985 12 ДНАОП 0.03-3.28-93 Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками Затверджено Мін-здравом України 10.12.93 № 241 Зареєстровано в Мін юсті 22.12.93 за № 194 13 ДНАОП 0.03-3.29-96 Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми Затверджено Мін-здравом України 22.03.96 № 59 Зареєстровано в Мін юсті 16.04.96 за № 163/1208 14 ДНАОП 0.03-4.02-94 Положення про медичний огляд працівників певних категорій Затверджено Мін-здравом України 31.03.94 № 45 Зареєстровано в Мін юсті 21.06.94 за № 136/345 15 ДНАОП 0.03-8.07-94 Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небез-печними умовами праці на яких забороняється засто-сування праці неповнолітніх Затверджено нака-зом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 №46. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.07.94 № 176/385. 16 НАОП 1.1.10-1.04-85 Правила безопасности при работе с инструментом и приспособлениями Затверджено Міненерго СРСР 30.04.85 17 НАОП 1.1.10-1.07-82 Правила применения и испытания средств защиты используемых в электро-установках Затверджено Міненерго СРСР 26.07.82 18 НАПБ В.01.001-98/5.2.00 Правила пожежної безпеки в галузі зв’язку Затверджено нака-зом Державного ко-мітету зв’язку України від 04.02.98 № 28 19 ДСТУ 3429-96 Електрична частина електростанції та електромережі Терміни та визначення 20 ДСТУ 3465-96 Системи електропостачальні загального призначення Терміни та визначення 21 ГОСТ 464-79 Заземления для стацио-нарных установок проводной связи радиорелейных станций радиотрансляционных узлов и антенн систем коллективного приема теле-видения. Нормы сопроти-вления 22 ГОСТ 12.04.026-76 Цвета сигнальные и знаки безопасности 23 ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопас-ность. Общие требования безопасности 24 ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Воздух рабочей зоны. Общие санитарно-гигиени-ческие требования". 25 ОСТ 45.19 -80 ССБТ. Аппаратура провод-ного вещания. Блокировка. Технические требования. Методы испытания 26 ВСН 601-84 Нормы допустимого шума на предприятиях связи 27 ВСН 45.172-77 Инструкция по проекти-рованию искусственного освещения предприятий связи 28 ВСН-4559-88 Временные санитарные нормы и правила для работников вычислительных центров 29 СНиП ІІ-4-79 Естественное и искусствен-ное освещение. Нормы проектирования 30 СНиП 2.04.05-86 Отопление вентиляция и кондиционирование воздуха 31 СНиП 2.09.02-85 Производственные здания 32 СНиПІІІ-4-80* Техника безопасности в строительстве 33 ВНТП114 - 86 Станции проводного вещания 34 Правила устройства элект-роустановок потребителей издание 6-е перерабо-танное и дополненное ПВЕ Затверджено Голов-держенергонаглядом СРСР 1984 35 Правила технической эксп-луатации электроустановок потребителей 4-е изд. пе-реработанное и дополнен-ное с изменениями Затверджено Голов-держенергонаглядом СРСР 21.12.84 36 Правила пожежної безпеки на об'єктах зв язку України Надано чинності Мі- ністерством зв язку України 18.09.93 37 Инструкция по санитарному содержанию предприятий связи № 21531 Затверджено Мін- зв язку СРСР 23.12.77 38 Инструкция по эксплуатации систем вентиляции и кондиционирования воздуха на предприятиях связи Затверджено Мін- зв язку СРСР 22.12.77 39 Гигиеническая классифика-ция труда по показателям вредности и опасности факторов производственной среды тяжести и напряженности трудового процесса Затверджено Голов- ним санітарним ліка- рем Мінздрава СРСР від 12.08 86 № 4137-86 40 Санитарные нормы допу-стимого шума на рабочих местах Введено в дію лис-том Міністерства зв язку СРСР від 30.06.88 № 171-Д 3. ТЕРМІНИ ВИЗНАЧЕННЯ ТА СКОРОЧЕННЯ Термін скорочення Визначення 1 2 Станція проводового мовлення; СПМ Комплекс технічних засобів призначених для приймання перетворення підсилення сигналів звукового мовлення Центральна стан-ція проводового мовлення; ЦСПМ Станція призначена для розподілення на інші станції програм звукового мовлення і сигналів телекерування а також здійснення контролю за роботою мережі проводового мовлення Опорна підсилюва-льна станція; ОПС Станція призначена для підсилення звукового мовлення живлення трьохланкових мереж проводового мовлення і резервування одної з підсилювальних станцій Трансформаторна підстанція прово-дового мовлення; Комплекс обладнання призначений для зниження напруги сигналів звукового мовлення одержаних від опорної підсилювальної станції по магістральним фідерним лініям і передачі їх у розподільні фідерні лінії проводового мовлення Блок - станція про-водового мовлен-ня; БС Станція що складається з обладнання трансформаторної підстанції і підсилювача звукової частоти призначеного для резервного живлення розподільних фідерних ліній проводового мовлення Дистанційно-керо-вана станція проводового мовлення; ДС Станція оснащена пристроями автоматики що забезпечують увімкнення та вимкнення її за командами телекерування Автоматизована станція проводово-го мовлення; АСПМ Станція обладнана пристроями автоматики що забезпечують телекерування і телеконтроль за її роботою Підсилювальна станція проводо-вого мовлення Станція призначена для підсилення сигналів звукового мовлення і живлення двохланкових мереж проводового мовлення Мережа проводо-вого мовлення; МПМ Сукупність станцій і ліній яка утворює тракти проводового мовлення що забезпечують передавання програм звукового мовлення Радіотрансляцій-ний вузол прово-дового мовлення; РТВ Комплекс станційного і лінійного обладнання що здійснює приймання підсилення і передавання програм абонентам Багатопрограмне проводове мовлення; БПМ Проводове мовлення що забезпечує одночасне передавання кількох програм звукового мовлення ПЛЗ КЛЗ Повітряна кабельна лінія зв язку СВК Статив вихідної комутації СТП Статив трансформаторної підстанції АВК - Т Апаратура вихідної комутації для трьохпрограмного мовлення АВК Апаратура вихідної комутації ПВК Пристрій вихідної комутації Електроустановка Енергоустановка призначена для вироблення перетворювання передавання розподіляння чи споживання електричної енергії ДСТУ 3465-96 [20] Електрична підстанція; ПС Електроустановка призначена для приймання перетворювання та розподіляння електричної енергії складена з трансформаторів чи інших перетворювачів електричної енергії розподільчих та керувальних установок і допоміжних пристроїв ДСТУ 3429-96 [19] Розподільча установка; РУ Електроустановка призначена для приймання та розподіляння електричної енергії однієї напруги апаратами пристроями керування та захисту ДСТУ 3429-96 [19] Повітряна лінія електропередавання; ПЛ Лінія електропередавання проводи якої підтримуються над землею за допомогою опор та ізоляторів ДСТУ 3465-96 [20] Кабельна лінія електропередавання; КЛ Лінія електропередавання виконана одним чи декількома кабелями прокладеними безпо-середньо в землі кабельних каналах трубах на кабельних конструкціях ДСТУ 3465-96 [20] Лінія електропере- давання; ЛЕП Електрична лінія яка виходить за межі електростанції чи підстанції і призначена для передавання електричної енергії на відстань ДСТУ 3465-96 [20] Заземлювач Провідник електрод чи сукупність електрично з єднаних між собою провідників що перебувають у надійному контакті з землею ДСТУ 3429-96 [15] Заземлювальний провідник Провідник що з єднує заземлювані частини з заземлювачем ДСТУ 3429-96 [19] Заземлювальний пристрій Сукупність електрично з єднаних заземлювача та заземлюваних провідників ДСТУ 3429-96 [19] Заземлення Намірене електричне з єднання будь-якої частини електроустановки з заземлювальним пристроєм ДСТУ 3429-96 [19] Нейтраль Спільна точка з єднаних в зірку фазних обмоток елементів електричного обладнання ДСТУ 3465-96 [20] Електрична мере-жа з глухозазем-леною нейтраллю Електрична мережа з обладнанням всі нейтралі якого або частина з них з єднані з заземлювальними пристроями безпосередньо або через пристрої з малим опором порівняно з опором нульової послідовності мережі ДСТУ 3465-96 [20] Електрична мере-жа з ізольванною нейтраллю Електрична мережа з обладнанням нейтралі якої не приєднані до заземлювальних пристроїв або приєднані до них через пристрої вимірювання захисту сигналізації з великим опором ДСТУ 3465-96 [20] 4. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ 4.1. Порядок застосування Правил та відповідальність за їх виконання 4.1.1. Правила вміщують вимоги для працівників станцій проводового мовлення щодо раціональної та безпечної експлуатації організації технологічних процесів утримання виробничих приміщень навчання працівників безпечним методам праці з метою попередження виробничого травматизму і профзахворювань. 4.1.2. На підставі цих Правил керівники станцій проводового мовлення розробляють інструкції з охорони праці для працюючих на конкретних робочих місцях положення та інші документи з безпеки праці відповідно до місцевих умов. 4.1.3. За безпечність конструкції правильність вибору матеріалів якість виготовлення монтажу налагодження реконструкції ремонту технічного діагностування та експлуатації а також за відповідність станцій проводового мовлення цим Правилам відповідає підприємство незалежно від форм власності та відомчої належності що виконує відповідні роботи. 4.1.4. Керівники власники підприємств та інші посадові особи несуть персональну відповідальність за виконання вимог цих Правил в межах покладених на них завдань та функціональних обов'язків згідно з чинним законодавством. 4.1.5. У своїй діяльності стосовно забезпечення безпечних умов праці керівник власник підприємства та інші посадові особи керуються вимогами Закону України Про охорону праці [1] державних нормативних актів про охорону праці та цих Правил. 4.1.6. У разі відсутності в цих Правилах окремих вимог які необхідно виконати для створення безпечних умов праці на певних роботах керівник власник підприємства вживає погоджені з органами державного нагляду додаткові заходи що гарантують безпечне виконання робіт. 4.1.7. Розслідування аварій і нещасних випадків що мали місце під час експлуатації станцій проводового мовлення провадиться відповідно до Положення про розслідування та облік нещасних випадків професійних захворювань і аварій на підприємствах в установах і організаціях [6]. 4.1.8. Згідно зі статтею 49 Закону України про охорону праці [1] за порушення цих Правил винні працівники притягаються до дисциплінарної адміністративної матеріальної кримінальної відповідальності згідно із законодавством. 4.2. Вимоги до працівників 4.2.1. До робіт з технічного обслуговування ремонту та монтажу СПМ допускаються особи не молодші 18 років які пройшли попередній медичний огляд і періодичні медичні огляди згідно з ДНАОП 0.03-4.02-94 Положення про медичний огляд працівників певних категорій [14] навчання і перевірку знань з питань охорони праці згідно з ДНАОП 0.00-4.12-94 Типове положення про навчання інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці [7] та мають кваліфікаційну групу з електробезпеки відповідно до ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів [4]. Ці особи повинні мати відповідну кваліфікацію згідно класифікатору професій. 4.2.2. Особи які у встановленому порядку не пройшли медичний огляд навчання інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці до роботи не допускаються. 4.2.3. Працівники зайняті на роботах з підвищеною небезпекою передбачених ДНАОП 0.00-8.02-93 Перелік робіт з підвищеною небезпекою [9] та додатком 1 до цих Правил проходять попереднє спеціальне навчання і один раз на рік перевірку знань відповідних нормативних актів про охорону праці. 4.2.4. Особи віком до вісімнадцяти років до самостійного виконання робіт передбачених ДНАОП 0.03-8.07-94 Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці на яких забороняється застосування праці неповнолітніх [15] не допускаються. 4.2.5. Під час проходження виробничої практики виробничого навчання особи молодші 18 років та які навчаються в професійно-технічних училищах технікумах тощо можуть бути допущені до виконання робіт по професіях та на роботах які наведені у ДНАОП 0.03-8.07-94 Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці на яких забороняється застосування праці неповнолітніх [15] тільки під керівництвом досвідчених працівників які призначені наказом або розпорядженням власника підприємства чи керівника структурного підрозділу за умовами додержання вимог ДНАОП 0.00-4.24-94 Положення про порядок навчання неповнолітніх професіям пов язаним з важкими роботами і роботами з шкідливими або небезпечними умовами праці [8]. 4.2.6. Практикантам інститутів технікумів професійно-технічних училищ яким не має 18 років дозволяється перебувати під постійним наглядом особи із електротехнічного персоналу з групою з електробезпеки не нижче ІІІ - в електроустановках напругою до 1000 В і не нижче ІV - в установках напругою понад 1000 В. Допускати до самостійної роботи практикантів яким не має 18 років забороняється. 4.2.7. Виробничо-технічні працівники СПМ стосовно робіт що виконуються кваліфікації та наданих прав поділяються на адміністративно-технічних оперативних і ремонтних ремонтно-налагоджувальних працівників. 4.2.7.1. Адміністративно-технічні працівники - керівники начальники служб і відділів заступники вказаних осіб інженери техники майстри і інші особи на яких покладені адміністративні функції; під час безпосередньої участі в оперативних переключеннях ремонтних монтажних і налагоджувальних роботах в електрообладнанні СПМ цим особам залежно від робіт що виконуються надаються права оперативних або ремонтних працівників. 4.2.7.2. Оперативні працівники: - особи які працюють на закріпленому за ними устаткуванні однієї чи групи станцій а також працівники станційної аварійної служби; ці працівники виконують роботи по знаходженню та ліквідації пошкоджень в апаратурі. Вказаним працівникам крім працівників станційної аварійної служби надається право підготовки робочих місць і допуску бригад до роботи у відповідності з цими Правилами; - працівники центральних станцій проводового мовлення СПМ райцентрів та інших станційних об’єктів які виконують оперативне управління станціями. Ці працівники повинні мати кваліфікацію необхідну для виконання оперативної роботи на всій мережі яка входить у зону обслуговування їм надається право давати вказівки працівникам які обслуговують станції приймати рішення по перемиканню станційних об’єктів та магістральних ліній керувати працівниками аварійної служби. Оперативні працівники повинні мати кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче ІV під час роботи на установках напругою вище 1000 В і не нижче ІІІ - на установках напругою до 1000 В . 4.2.7.3. Ремонтні ремонтно-налагоджувальні працівники - особи які виконують ремонт і настроювання устаткування у тому числі працівники групи настроювання виробничих лабораторій та контрольно-вимірювальних груп. 4.2.8. Навчання перевірка знань з питань охорони праці і допуск до самостійної роботи виробничо-технічних працівників проводиться відповідно до глави Е 1.3. “Правил технической эксплуатации электроустановок потребителей” [35] та Типового положення про навчання інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці [7]. 4.2.9. Забороняється допускати до роботи працівників з ознаками алкогольного або наркотичного сп’яніння а також з явними ознаками захворювання. 4.2.10. Згідно зі статтею 7 Закону України Про охорону праці [1] працівник має право відмовитися від дорученої роботи якщо створилася виробнича ситуація небезпечна для його життя чи здоров я. Працівник звертає увагу керівника який видав наказ розпорядження на супереч наказу розпорядження вимогам цих Правил і повідомляє керівника вищого рівня. За необхідністю згідно зі статтею 7 Закону України Про охорону праці [1] факт наявності ситуації небезпечної для життя чи здоров я працівника або інших людей підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства з участю представника профспілки і уповноваженого трудового колективу. 4.2.11. Кожний працівник зобов язаний знати і виконувати вимоги цих Правил. 4.2.12. Кожний працівник який виявив порушення цих Правил або несправність обладнання нестачу захисних засобів що може бути небезпекою для людей повинен негайно особисто вжити посильних заходів щодо усунення небезпеки. У випадку якщо працівник самостійно не в змозі прийняти дійових заходів по усуненню виявлених ним порушень Правил він зобов’язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника а у випадку його відсутності - керівника вищого рівня. 4.2.13. В разі нещасного випадку необхідно негайно вжити заходів щодо надання першої медичної допомоги потерпілому стаття 20 Закону України про охорону праці [1] обов'язково викликати лікаря і повідомити про нещасний випадок свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу. В разі нещасних випадків з людьми зняття напруги для звільнення потерпілого від дії електричного струму має бути виконано негайно без попереднього дозволу. Звільнення потерпілого від електричного струму здійснюється згідно з вимогами викладеними у додатку 2 цих Правил. 4.3. Перелік небезпечних виробничих факторів Основними небезпечними виробничими факторами під час робіт на станціях проводового мовлення є : - наявність електричної напруги в обладнанні освітлювальній мережі під час роботи з електроінструментом переносними електри-чними світильниками під час роботи на електростанціях замикання якої може бути через тіло людини; - розміщення робочого місця на значній висоті відносно поверхні землі підлоги ; - наявність піднятого вантажу під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт. 4.4. Вимоги до виробничих приміщень 4.4.1. Приміщення станцій проводового мовлення повинні задовольняти вимоги СНиП 2.09.02-85. “Производственные здания" [29] ПВЕ [34] ПТЕ [35] ПБЕ [4] "Инструкции по санитарному содержанию предприятий связи № 21531" [37] протипожежним вимогам Правила пожежної безпеки в Україні [10] та Правила пожежної безпеки в галузі зв’язку [18]. 4.4.2. Проектування утримання та експлуатація освітлювальних установок повинні провадитися відповідно до вимог СНиП ІІ-4-79. “Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования" [29] и ВСН 45.172-77. “Инструкция по проектированию искусственного освещения предприятий связи" [27]. Для усунення надмірного опромінювання прямими сонячними променями необхідно застосовувати сонцезахисні пристрої: штори ширми жалюзі плівки тощо. 4.4.3. Температура відносна вологість та швидкість руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень повинні задовольняти вимоги ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. “Воздух рабочей зоны. Общие санитарно-гигиенические требования" [24]. 4.4.4. Виробничі приміщення необхідно обладнувати припливно-витяжною вентиляцією згідно СНиП 2.04.05-86. “Отопление вентиляция и кондиционирование воздуха" [30]. Систему вентиляції і кондиціонування повітря необхідно обслуговувати згідно з "Инструкцией по эксплуатации систем вентиляции и кондиционирования воздуха на предприятиях связи" [38]. Усі вентиляційні агрегати з автоматичним або дистанційним вмиканням повинні мати місцеві вимикачі розташовані у доступних місцях біля агрегатів. 4.4.5. Рівні виробничого шуму не повинні перевищувати норм встановлених ВСН 601-84.” Нормы допустимого шума на предприятиях связи" [26] та "Санитарными нормами допустимого шума на рабочих местах" [40]. Для зменшення шуму двигуни і вентилятори необхідно ретельно регулювати і встановлювати на амортизатори повітропроводи покривати звукопоглинаючими матеріалами з'єднування виконувати за допомогою брезентових або гумових рукавів. В разі необхідності вентиляційні агрегати розміщуються в ізольованих камерах. 4.4.6. Керівник власник підприємства зобов язаний організувати проведення вимірів параметрів шуму вібрації освітлення мікроклімату загазованості запиленості у виробничих приміщеннях згідно вимогам чинної нормативної документації. Вимірювання виконуються вимірювальними випробувальними лабораторіями які акредитовані на право проведення таких вимірювань. Результати вимірів заносять до санітарно-технічних паспортів підприємства цехів та карт робочих місць. 4.4.7. Перевірка стану освітлювальної мережі провадиться: - справності аварійного освітлювання - 1 раз в квартал; - вимірювання опору ізоляції проводів і кабелів - 1 раз на 1 рік; опір ізоляції має бути не менш 0 5 МОм; роботи виконуються працівниками які мають кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче ІІІ. 4.4.8. Прибирання виробничих приміщень на СПМ ЦСПМ ОПС провадять прибиральники які мають кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче ІІ пройшли інструктаж з питань охорони праці під наглядом одного з працівників що обслуговують встановлене в цих приміщеннях обладнання. 4.4.9. Генеральне прибирання виробничих адміністративних та побутових приміщень необхідно провадити не рідше 1 разу на місяць в дні встановлені керівником власником підприємства під наглядом працівника що має кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче ІІІ. 4.4.10. Очищення світильників провадити не рідше 1 разу у півріччя під наглядом працівника що має кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче ІІІ. 4.4.11. Люмінісцентні лампи та інші джерела світла що містять ртуть до їх застосування необхідно зберігати запакованими у спеціальному приміщенні; ті що вийшли з ладу необхідно зберігати також у спеціальному приміщенні і після збору у встановленій кількості здавати на спеціалізовані підприємства для утилізації. 4.4.12. За можливості одночасного дотику працівників до металевих корпусів електроустановок та до арматури систем опалювання водопостачання каналізації останні необхідно огороджувати струмонепровідними решітками. 4.4.13. Арматура опалювання з температурою нагріву поверхні 45 С та більше що розміщена поблизу робочих місць та у проходах має бути огородженою щоб уникнути випадкових опіків. 4.4.14. Підлоги виробничих приміщень повинні бути без щілин вибоїн з рівною неслизькою поверхнею. Технологічні заглиблення у підлозі виробничих приміщень необхідно закривати закріпленими кришками на рівні підлоги. 4.4.15. У відкритих металевих сходах що призначені для проходу до поодиноких робочих місць уклін маршу повинен бути не більше 1:1 ширина проступа не менше 0 7м. Сходи необхідно обладнувати гладкими однобічними перилами заввишки не менше 1м. 4.4.16. Приміщення де розміщене електрощитове компресорне вентиляційне та інші види обладнання підвищеної небезпеки необхідно утримувати постійно зачиненими. Зберігання в цих приміщеннях сторонніх предметів забороняється. 4.4.17. В разі входу до виробничого приміщення необхідно вивішувати табличку із зазначенням категорії приміщення стосовно ступеню небезпеки ураження електричним струмом що визначається згідно ПВЕ [34] див. додаток 3 . 4.4.18. На елементи будівельних конструкцій які можуть стати причиною виробничого травматизму низькі за 2 м балки малопомітні східці виступи та перепади в площині підлоги звуження проходів ма- лопомітні розпірки стояки опори тощо необхідно наносити застережувальне пофарбування відповідно до вимог ГОСТ 12.04.026-76. “Цвета сигнальные и знаки безопасности" [22]. Місця розташування цих елементів будівельних конструкцій повинні мати робоче та аварійне освітлення. 4.4.19. Відстані між одиницями виробничого обладнання встановленого в приміщеннях а також між обладнанням та стінами повинні відповідати значенням що наведені у додатку 4. 4.4.20. Настінні шафи або стійки необхідно розміщувати в один ряд так щоб природне світло з вікон падало прямо або під невеликим кутом на лицеві панелі в тих приміщеннях які мають вікна Щити з приладами і оперативними органами управління навісної конструкції або які будуть вбудовані у стіну необхідно розміщувати на ділянках стін не зайнятих другим устаткуванням і так щоб вони вільно розглядалися з робочого місця чергового. Під щитами забороняється ставити обладнання чи інвентар який буде перешкоджати доступу до щитів. 4.4.21. Підходи до електрощитів силових шаф та збірок до засобів пожежогасіння повинні бути вільними. 4.4.22. Розміщення обладнання в приміщеннях де встановлені ЕОМ та інша електронно-обчислювальна техніка слід виконувати згідно вимогам ВСН-4559-88 "Временные санитарные нормы и правила для работников вычислительных центров " [28]. 4.4.23. В виробничих приміщеннях станцій проводового мовлення необхідно обладнувати окреме місце для зберігання захисних засобів. 4.4.24. В кожному виробничому приміщенні станції проводового мовлення необхідно мати аптечку першої допомоги. 4.4.25. Робочі місця повинні бути атестовані відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці [2]. 4.5. Вимоги до устаткування 4.5.1. Устаткування СПМ повинно задовольняти вимоги ДСТУ ГОСТ ТУ та інших нормативних документів на конкретні види устаткування. 4.5.2. Устаткування СПМ повинно бути сертифікованим. 4.5.3. Устаткування СПМ у якого сумарний час експлуатації перевищує призначений термін служби або наробіток якого перевищує призначений ресурс підлягає у встановленому порядку обов язковому кваліфікованому обстеженню щодо можливості його подальшого застосування. 4.5.4. Устаткування станцій проводового мовлення повинно бути заземленим. Улаштування заземлень та їх утримання необхідно виконувати відповідно до вимог ГОСТ 464-79. “Заземления для стационарных установок проводной связи радиорелейных станций радиотрансляционных узлов и антенн систем коллективного приема телевидения. Нормы сопротивления" [21] та ПТЕ [35] . 4.5.4.1. Захисне заземлення або занулення повинно забезпечувати захист людей від ураження електричним струмом в разі дотику до металевих неструмоведучих частин які можуть бути під напругою у результаті пошкодження ізоляції. 4.5.4.2. Захисне заземлення необхідно виконувати наперед обумовленої планіровки електричним з’єднанням металевих частин електроустановок із землею заземлювальним пристроєм . 4.5.4.3. Занулення належить виконувати електричним з’єднанням металевих частин електроустановок із зануленою точкою джерела живлення електроенергією за допомогою нульового захисного провідника. 4.5.4.4. До заземлювального пристрою повинні приєднуватись усі металеві частини обладнання які можуть опинитися під напругою: - корпуси електричних машин трансформаторів світильників підсилювачів передавачів стативів вихідної комутації ін. обладнання; - каркаси силових розподільчих щитів щитів керування та щитків; - металеві оболонки та броня контрольних і силових кабелів сталеві труби електропроводки та ін. металеві конструкції пов’язані з встановленням електрообладнання; - металеві корпуси пересувних та переносних електроприймачів. 4.5.4.5. Захисне заземлення або занулення електроустановок належить виконувати: - за напруги 380 В і вище змінного струму та 440 В і вище постій-ного струму - в усіх випадках; - за напруги від 42 до 380 В змінного струму та від 110 до 440 В постійного струму - у приміщеннях з підвищеною небезпекою особливо небезпечних і в зовнішніх електроустановках; - за усіх напруг змінного і постійного струму - у вибухонебезпечних приміщеннях. 4.5.4.6. Кожний заземлювальний пристрій що знаходиться в експлуатації повинен мати паспорт зі схемою заземлення і зазначенням величини опору захищення даними про результати перевірок технічного стану заземлювального пристрою і характеру проведених ремонтів та змінами внесеними в обладнання заземлення. Величина перехідного опору між заземлювальним бовтом гвинтом шпилькою і кожною доступною для дотику металевою струмовідною частиною обладнання СПМ яка може опинитися під напругою не повинна перевищувати 0 1 Ом. 4.5.4.7. Для визначення технічного стану заземлювального пристрою проводиться: - зовнішній огляд його видимої частини; - вимірювання величини опору. У разі збільшення опору заземлювального пристрою і невідповідності його нормам проводиться огляд і перевірка наявності електричного кола між заземлювачами і заземлювальними елементами та усунення обривів і неякісних контактів. 4.5.4.8. Вимірювання опору заземлювального пристрою необхідно проводити не рідше 1 разу на рік влітку - у період найбільшого просихання землі. Результати вимірювання опору оформляються протоколом і за-носяться у паспорт заземлювального пристрою пункт 4.5.2.6 цих Правил . 4.5.4.9. Частини обладнання які підлягають заземленню повинні мати металевий зв’язок із заземленою нейтраллю трансформатора живлення зануленням . В електроустановках з глухозаземленою нейтраллю застосовувати заземлення корпусів обладнання без металевого зв’язку з нейтраллю трансформатора забороняється. Нульовий провід мережі електропостачання має бути заведений на силовий щит станції і надійно з’єднаний з магістраллю заземлення. Кожний елемент електроустановки що заземлюється приєднується до заземлювача або до заземлювальної магістралі за допомогою окремого відгалуження. Послідовне увімкнення у заземлювальний провідник кількох частин електроустановки що заземлюються заборонено. 4.5.4.10. Заземлювальні провідники необхідно приварювати до заземлювачів і конструкцій що заземлюються а до корпусів апаратів машин і ін. приєднувати зварюванням або надійним бовтовим з’єднанням із застосуванням контргайок та контршайб для підсилення контакту. Заземлення обладнання що піддається частому демонтажу виконується за допомогою гнучких провідників з привареними до них наконечниками. Приєднання заземлювальних провідників до металевих оболонок кабелів і проводів виконується паянням. Перед цим необхідно виконувати механічне кріплення припаюваного провідника скручуванням хомутом . 4.5.4.11. У сухих приміщеннях де відсутні їдкі випари та гази заземлюючі провідники припускається прокладати безпосередньо по стінах. У вологих та особливо вологих приміщеннях у приміщеннях з їдкими випарами заземлюючі провідники необхідно прокладати на відстані від стін не менше 10 мм. 4.5.4.12. Заземлення переносних електроприймачів вимірю-вальних приладів електроінструментів виконується за допомогою спеціальної жили провода живлення яка не може бути одночасно і провідником робочого струму. Використовувати для цієї мети нульовий заземлений провід забороняється. 4.5.4.13. Штепсельні розетки повинні мати спеціальний контакт для приєднання заземлювального провідника який використовується тільки для заземлення. З’єднання між заземлювальними контактами штепселя і розетки повинно здійснюватись до стикування струмовідних контактів; порядок вимкнення контактів штепселя з розетки повинен бути зворотним. Заземлений контакт штепсельної розетки повинен бути електрично з’єднаний з її корпусом якщо цей корпус металевий. 4.5.4.14. Заземлювальні провідники мають бути захищені від корозії. Відкрито прокладені заземлювальні провідники повинні мати захисне фарбування асфальтовим лаком у 2-3 шари. 4.5.4.15. Магістралі заземлення або занулення та відгалуження від них повинні бути доступні для огляду. Вимоги про доступність для огляду не поширюються на нульові жили і оболонки кабелів арматуру залізобетоних конструкцій а також на заземлювальні і нульові захисні провідники розташовані у трубах і коробах а також безпосередньо у тілі будівельних конструкцій замонолитуваних . 4.5.2.16. Усі місця можливого приєднання тимчасових заземлювальних провідників повинні бути зачищені і змащені вазеліном. 4.5.4.17. Біля місць уводу заземлювальних провідників у будівлю повинні бути передбачені розпізнавальні знаки мал.4.1 . Мал. 4.1. Розпізнавальний знак заземлювача 4.5.4.18.Тимчасові переносні заземлення повинні бути виготовлені з неізольованого гнучкого мідного багатожильного проводу і мати переріз відповідний до вимог термічної стійкості при однофазних і багатофазних коротких замиканнях але не менше 25 мм2 в обладнанні СПМ напругою вище 1000 В і не менше 16 мм2 в обладнанні СПМ напругою до 1000 В. Вибір перерізу переносного заземлювального провідника визначається за формулою: Smіn = Іуст ?te / 272 де Smіn - мінімальний переріз провідника; Іуст - найбільший установлений струм короткого замикання; te - ефективний час визначається величиною найбільшої витримки часу основного релейного захисту для конкретного обладнання СПМ . 4.5.4.19. Літерно-цифрове та кольорове позначення шин повинно відповідати додатку 5. 5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ СПМ 5.1. Загальні вимоги. 5.1.1. Виробничо-технічним працівникам СПМ дозволяється обслуговувати будови електропостачання тільки зі сторони напруги починаючі від вводу електропостачання у станцію. Виконувати які-небудь роботи на будовах електропостачання поза СПМ забороняється. Працівники СПМ зобов’язані негайно сповіщати диспетчера електропостачальної організації про аварії які спричиняють відключення однієї чи декількох ліній що живлять СПМ. Після зникнення напруги з обслуговуваної апаратури щоб уникнути нещасних випадків працівникам СПМ слід відключити певні ділянки кола які подають напругу на апаратуру. Підключення дозволяється тільки після того як буде забезпечено контроль подання електроенергії. 5.1.2. Експлуатувати устаткування слід якщо встановлена та справна огорожа замкнуті двері справна та включена блокіровка. 5.1.3. В разі виявлення на одній з ліній мережі проводового мовлення сторонньої напруги слід негайно відключити це коло від інших ліній повідомити про появлення сторонньої напруги чергових працівників електромережі для прийняття заходів щодо усунення сторонньої напруги попередити лінійних працівників СПМ про наявність напруги електромережі у лінії мережі проводового мовлення доповісти про це технічному керівнику записати у оперативний журнал час передачі повідомлення працівникам електромережі і прізвище особи що прийняла повідомлення. На вводі відключеної лінії необхідно вивісити плакат. який попереджає виняткове включення: “ Не включати - працюють люди”. Лінія мережі проводового мовлення включається після повідом-лення лінійних працівників про ліквідацію пошкодження. Час включення позначається в оперативному журналі. 5.1.4. Перед початком роботи слід шляхом ретельного огляду пе-ревірити наявність і справність засобів захисту та інструменту. Перелік мінімуму захисних засобів необхідних під час виконання робіт наведе- но у додатку 6. Про всі несправності необхідно доповісти безпосередньому керівнику та зробити відповідний запис в книзі запису результатів перевірки інструменту та запобіжних пристроїв додаток 7 . Несправні інструменти та засоби захисту повинні бути негайно замінені на справні. 5.1.5. Перевірка огляд інструменту діелектричних засобів робиться начальником дільниці групи відділу керівництвом підприємства начальником головним інженером начальником цеху у відповідності до затвердженого графіку. Результати перевірки заносяться у книгу запису результатів перевірки інструмента та запобіжних пристроїв додаток 7 . 5.1.6. Захисні діелектричні засоби повинні випробуватися згідно додатку 8. 5.1.7. Для захисту від опіку в разі зміни ламп у апаратурі обслуго-вуючі працівники повинні користуватися бавовняними рукавицями. 5.1.8. Особи які не мають відношення до обслуговування СПМ та не виконують роботи за нарядами і розпорядженнями учні студенти працівники інших організацій можуть допускатися в приміщення станцій тільки з дозволу технічного керівника підприємства та під наглядом особи оперативного персоналу з кваліфікаційною групою не нижче ІІІ. Супроводжуючий повинен постійно знаходитися з допущеними у приміщення особами і слідкувати за їх безпекою. Доступ сторонніх осіб у приміщення СПМ забороняється. В разі розміщення устаткування СПМ в загальному з другим підприємством зв’язку приміщенні працівники які не обслуговують СПМ і яким дозволено вхід в це приміщення повинні пройти цільовий інструктаж з питань охорони праці. 5.1.9. Режим роботи обслуговуючого персоналу пересувних підсилювальних станцій встановлюється керівництвом підприємства у веденні якого вони знаходяться по узгодженню з профспілковою організацією в залежності від місцевих умов у відповідності до вимог чинного законодавства. 5.1.10. Інші правила безпеки під час виконання робіт на електрообладнанні СПМ - згідно з ПБЕ [4] з такими доповненнями. До підрозділу 2.3 “Виконання робіт”. 5.1.10.1. У приміщеннях з підвищеною небезпекою можуть у разі необхідності провадитися роботи на невідключених струмовідних частинах с застосуванням додаткових заходів безпеки які визначаються особами що видають наряд чи надають розпорядження. 5.1.10.2. У приміщеннях особливо вогких з їдкими парами а також у приміщеннях небезпечних стосовно пожежі проведення робіт на невідключених струмовідних частинах не дозволяєтся. До підрозділу 3.3 “Порядок видачі та оформлення наряду”. 5.1.10.3.Під час передачі наряду по телефону працівник що приймає його заповнює свої примірники наряду з обов язковою зворотньою перевіркою. До підрозділу 3.14 “Організація безпечного виконання окремих робіт в електроустановках за розпорядженням”. 5.1.10.4. До робіт що виконуються за розпорядженням відносяться також роботи у підсилювачах передавачах СПВ та інших пристроях радіотрансляційних вузлів обладнаних блокуванням протягом не більше однієї зміни. До підрозділу 4.2 “Вимикання зняття напруги ” 5.1.10.4. Для запобігання поданню напруги до місця роботи внаслідок зворотньої трансформації необхідно відключити усі силові вимірювальні і інші спеціальні трансформатори високої і низької напруги що пов’язані з обладнанням на якому виконуються роботи. 5.2. Вимоги безпеки під час обслуговування радіоустановок які обладнані блокуванням. 5.2.1. Експлуатація устаткування яке має блокування 5.2.1.1. Устаткування підсилювачі звукової частоти передавачі багатопрограмного мовлення стойки вихідної комутації та ін. яке не має дистанційного керування повинно мати одну із систем блокування - електричну або механічну якщо потужність устаткування менше 0.5 кВт а діюча в ньому напруга менше 1000 В. В разі потужності більше 0.5 кВт і напрузі вище 1000 В необхідно мати дві системи незалежного блокування - електричну і механічну. 5.2.1.2. Устаткування повинно експлуатуватися коли зачинені двері та задвинуті блоки справна та включена блокировка. 5.2.1.3. Перед кожним включенням устаткування в роботу черговий персонал повинен зачинити двері задвинути блоки та встановити на свої місця ключі від роз єднувача механічного блокування які належать установці. 5.2.1.4. Роботи по оперативному обслуговуванню устаткування під час яких необхідно проникати в середину устаткування видвигати блоки чи відкривати шафи виконуються без наряда з записом в експлуатаційній документації якщо не закінчився строк перевірки блокировки. 5.2.1.5. Чергові працівники які ведуть роботи що пов язані з відкриванням шаф та проникненням в середину обладнання перед початком робіт зобов язані: - впевнитися у тому що роз єднувачі механічного блокування відключені а ножі жезлового механічного блокування знаходяться в положенні “Відключено”; - перевірити відсутність напруги на ділянці на якій безпосередньо виконується робота ; - розрядити конденсатори фільтрів і вузли устаткування на яких можуть залишитися остаточні заряди; - впевнитися в тому що зовнішня напруга відключена і стороння напруга не може попасти в устаткування з боку фідерів. 5.2.1.6. Під час зміни запобіжників конденсаторів фільтра випрямувача черговий працівник зобов’язаний гаком-розрядником розрядити конденсатор з несправним запобіжником та встановити гак-розрядник на загальну шину батареї конденсаторів. 5.2.2. Експлуатація блокування 5.2.2.1. Блокування внутрішнього простору далі - блокування - це сукупність пристроїв які забезпечують: - запобігання випадковому доступу людей у внутрішній простір в разі наявності в ньому небезпечних напруг на струмоведучих частинах до яких можно доторкнутися; - примусове відключення небезпечних напруг від цих частин в разі одержання можливості доступа у внутрішній простір; - запобігання поданню небезпечних напруг на ці частини з допо-могою комутаційних пристроїв в разі відкритого внутрішнього простору. 5.2.2.2. Функції які вказані у пункті 5.2.2.1. повинні виконуватися в слідуючих умовах: - блокування навмисно не приведено у бездійний стан; - доступ у внутрішній простір виконується тільки за допомогою спеціально передбачених засобів дверей блоків що видвигаються і т.ін. . Примітка. Обшивка і блоки для знімання яких потрібно інструмент не вважаються засобами доступу. 5.2.2.3. Замки засобів доступа повинні відчинятися і зачинятися тільки спеціальними ключами які поставляються у комплекті з устаткуванням. Ключі замків засобів доступа одного устаткування не повинні підходити до замків засобів доступа іншого устаткування яке знаходиться в одному приміщенні. 5.2.2.4. У положенні “Відключено” механічне чи електричне блокування повинно забезпечувати заземлення вихідних фідерів. 5.2.2.5. Періодичну перевірку дії блокування слід проводити не рідше 1 разу на 2 місяця за участю уповноваженого по охороні праці трудового колективу підприємства у такому обсязі: - зовнішній огляд стану замків ключів приводів та інших деталей механічного блокування; - перевірка опору ізоляції електричних кіл блокування; - перевірка справності засобів розряда фільтрів; - практична перевірка справності дії блокувань. Практична перевірка справності дії електричного та механічного блокувань повинна проводитися також старшим інженером ремонтної групи бригади та старшим черговим зміни після кожного нового профілактичного догляду ремонтних і регулювальних робіт пов язаних з блокуваннями. Блокування перевіряється на справність шляхом послідовного відчинення дверей чи висування блоків на повністю включеному устаткуванні з використанням резервного ключа від механічного блокування. Результати періодичних перевірок блокування оформляються відповідним актом додаток 9 . Результати практичної перевірки справності блокування після профілактичних та ремонтних робіт записуються в оперативному журналі. Всі виявлені під час перевірок блокування несправності повинні бути негайно усунені. 5.2.2.6. Після виконання електромеханічних чи електромонтажних робіт в системі блокування а також в разі помилкової роботи блокування або окремих його ланок обов язкова перевірка та випробування блокування у повному обсязі згідно вимог пункту 5.2.2.5. цих Правил. 5.2.2.7. Якщо в процесі експлуатації у системі блокування знайдеться несправність то старший зміни повинен негайно вжити заходів щодо ліквідації несправності. Якщо ушкодження в короткий час усунути неможливо то дозволяється тимчасово робити з частково чи повністю відключеним блокуванням. В разі виходу із ладу однієї системи блокування електричної чи механічної старший зміни повинен вивісити на відповідних дверцятах чи шафах плакати “Стій. Напруга” доповісти про це технічному керівнику підприємства і зробити відповідний запис у оперативному журналі. В разі одночасного виходу із ладу електричного та механічного блокування чи механічного блокування в устаткуванні в якому електричного блокування нема старший зміни крім вказаних заходів повинен доручити одній особі з чергового персоналу постійно знаходитися біля устаткування з несправним блокуванням щоб повідомляти про несправність блокування людей які наближуються до цього устаткування. Несправність блокування яка виявилася під час експлуатації повинна бути усунена в найближчу технологічну перерву в роботі устаткування або в разі підміни устаткування якщо є резерв. Після усунення несправності проводиться позачергова перевірка блокування у повному обсязі з складанням акта. 5.2.2.8. Резервні ключі механічного блокування зберігаються у спеціальній зачиненій скрині ключ від якої знаходиться особисто у старшого зміни. Під час здачі чергування резервні ключі передаються по опису. 5.2.2.9. Перевірка опору ізоляції кіл блокування повинна виконуватися під час відключення живлення напруги устаткування та замкнутих блок-контактів електричного блокування. Вимір опору ізоляції необхідно проводити за допомогою мегомметра на напругу 500 В чи 1000 В. Вимір опору ізоляції кіл на номінальну напругу не більше 42 В може проводитися за допомогою низьковольтного мегомметра. Опір ізоляції кіл блокування повинен бути не менш 500 кОм. Виміри повинні проводитися один раз в 6 місяців. 5.2.3. Регулювальні та ремонтно-профілактичні роботи 5.2.3.1. Перед виконанням ремонтно-профілактичних робіт повинні бути вжиті всі необхідні організаційні та технічні заходи які передбачені вимогами розділу 5.1 цих Правил. Керівник ремонтно - профілактичної бригади групи та його заступник повинні мати кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче ІV а члени бригади - не нижче ІІІ. Під час регулювальних та налагоджувальних роботах з включеною напругою вище 1000 В повинні бути повністю застосовані електричне та механічне блокування що фіксується в акті попереднього випробування блокування. Допуск до робіт здійснюється старшим зміни та фіксується в оперативному журналі за підписом старшого зміни і керівника ремонтно - профілактичної бригади. Перед допуском старший зміни перевіряє склад бригади достатність кваліфікації її членів та проводить інструктаж. 5.2.3.2. Особи із складу чергової зміни можуть залучатися до участі в ремонтно-профілактичних роботах. Для цього їх слід на відповідний час звільняти від оперативного обслуговування устаткування за погодженням зі старшим зміни. У будь-який момент за вимогою старшого зміни ці працівники виводяться зі складу ремонтно - профілактичної бригади і продовжують виконувати обов язки у складі чергової зміни. 5.2.3.3. Видача резервних ключів механічного блокування керівнику бригади від старшого зміни оформляється в оперативному журналі. По закінченню технічного догляду чи регулювальних робіт старший зміни приймає резервні ключі з записом в оперативному журналі. 5.2.3.4. Експлуатаційним та адміністративним працівникам забороняється мати індивідуальні ключі від заблокованих ділянок устаткування. 5.2.3.5. Регулювальні роботи які не вимагають включення напруги більше 1000 В регулювання системи управління блокування і сигналізації малопотужних каскадів і т.ін. а також механічні та монтажні роботи у регулювальному устаткуванні повинні проводитися під керівництвом інженерно-технічного працівника з кваліфікаційною групою з електробезпеки не нижче ІV. Регулювальні роботи з включенням напруги вище 1000 В дозволяється вести під керівництвом інженерно-технічного працівника з V кваліфікаційною групою з електробезпеки. Тривалість безперервних регулювальних робіт повинна бути не більше зміни і проводитися вони повинні по можливості у денний час. 5.2.3.6. В приміщенні або на ділянці де ведуться регулювальні роботи повинні знаходитися тільки особи які входять до складу регулювальної бригади. 5.2.3.7.З урахуванням конструктивних особливостей устаткування видвижні блоки панелі дозволяється проводити регулювальні роботи та виявлення несправностей на видвижних блоках панелях під час поданого на них живлення напругою не вище 1000 В за допомогою з єднувальних шлангів . В цьому випадку повинні виконуватися такі вимоги: - роботи проводити бригадою яка складається не менш ніж з двох осіб одна з котрих - керівник з ІV кваліфікаційною групою з електробезпеки інші члени бригади - з групою не нижче ІІІ. - підключення шлангів живлення вимірювальних приладів і усунення несправностей проводити тільки в разі виключення напруги; - місце де проводяться вказані роботи повинно бути огороджено та на ньому вивішені попереджувальні плакати “Стій. Напруга”; - вказані роботи повинні бути оформлені записом в опера-тивному журналі. 5.2.3.8. Під час перерви регулювальних робіт по закінченню робочого дня чи з інших причин всі напруги повинні бути зняті ру- бильники та роз єднувачі відключені на приводах роз єднувачів та рубильників вивішені плакати “Не включати! Працюють люди”. 5.2.3.9. Під час підключення вимірювальної апаратури в схему висунутих блоків необхідно стежити за тим щоб небезпечні потенціали не були винесені за межі огорожі тобто щоб доступні для людей провода прилади і ін. не виявилися під небезпечною напругою по відношенню до “землі” і один до одного. До винесених вимірювальних приладів які перебувають під напругою працівникам забороняється наближуватися на відстані менші 0 6 м для номінальної напруги до 15 кВ включно. В разі включеного устаткування не дозволяється робити переключення та змінювати діапазон виміру вимірювальних приладів. 5.2.3.10. Використовувані під час регулювальних робіт ізолюванні штанги індикатори і інші пристосування повинні задовольняти вимогам “Правил применения и испытания средств защиты используемых в электроустановках” [17] див. додаток 10 зберігатися в спеціально відведеному для цього місці перевірятися у встановлені строки. Для проведення спеціального випробування під час регулювальних робіт у виняткових випадках дозволяється включати напругу 1000 В і вище у випадку однієї розблокованої двері чи включати один окремий блок через спеціальний виносний шланг. У цьому випадку устаткування що регулюється повинно бути огороджено від іншої частини приміщення переносними огорожами на яких вивішуються плакати “Стій. Напруга”. Регулювальні роботи які виконуються будівельно-монтажною організацією. 5.2.3.11. Під час виконання регулювальних робіт будівельно-мон-тажною організацією слід керуватися вимогами глави 4 СНиП ІІІ 4-80* “Техника безопасности в строительстве” ч. ІІІ [32]. Вимоги всіх попередніх пунктів підрозділу 5.2.3. цих Правил в цьому випадку є обов’язковими. 5.2.3.12. Перед початком регулювальних робіт виконавець робіт виконроб зобов язан призначити керівника регулювальної бригади його заступника керівників груп і визначити склад бригади зробивши відповідні записи в оперативному журналі. За відсутності на підприємстві чергових працівників оперативний журнал зберігається у керівника регулювальної бригади. 5.2.3.13. Регулювальні роботи виконуються без наряда і тільки в разі особистої участі керівника бригади групи чи його заступника. У випадку одночасної відсутності керівника регулювальної бригади та його заступника роботи по настроюванню проводити заборонено. 5.2.3.14. Допуск осіб за огорожу відкритої установки маслонаповненого устаткування яке входить у склад передавача і за огорожу устаткування для будівельно-монтажних робіт здійснює керівник регулювальної бригади чи керівник групи за дозволом керівника регулювальної бригади . Керівник зобов’язаний зняти напругу з цього устаткування і вжити заходи що перешкоджають його включенню. Допуск оформляється записом в оперативному журналі який знаходиться у керівника бригади з вказівкою часу початку робіт. Виконавець робіт виконроб бригадир зобов язаний письмово в оперативному журналі підтвердити прийняття робочого місця. Тільки після оформлення допуска дозволяються монтажні та будівельні роботи на устаткуванні яке знаходиться на регулюванні. 5.2.3.15. По закінченню будівельних та монтажних робіт на устаткуванні яке знаходиться на регулюванні виконавець зобов язан вивести робочих привести до порядку робоче місце і зробити запис в оперативному журналі вказавши час закінчення робіт. 5.2.3.16. Допускач керівник бригади групи відповідає за виконання необхідної безпеки а також за те щоб на ділянці призначеній для робіт не з явилась напруга. По закінченню робіт допускач зобов язаний перевірити чи нема за огорожами і в заблокованих ділянках устаткування людей і сторонніх предметів а потім підготувати устаткування до включення напруги. Включити устаткування можна тільки після виконання вказаних умов і запису в журналі відповідальним виконавцем про закінчення будівельно-монтажних робіт. Допуск і оформлення закінчення робіт проводиться одними і тими ж особами. 5.2.3.17. Під час регулювальних робіт на діючих підприємствах а також на об єктах що будуються де є експлуатаційний штат начальник експлуатаційного підприємства за домовленістю зі старшим виконробом чи керівником регулювальної бригади залучає наказом експлуатаційних працівників до участі у регулювальних роботах і несе відповідальність за достатність кваліфікації призначених осіб. За виконання правил безпеки у випадку підключення до робіт експлуатаційних працівників в составі регулювальної бригади відповідає керівник регулювальної бригади. 5.2.3.18. Під час регулювальних робіт поблизу місця їх проведення будь-які будівельно-монтажні роботи малярні штукатурні слюсарні і ін. забороняються. 5.2.3.19. Якщо в процесі налагоджування і регулювання устаткування виникла необхідність проведення механічних та монтажних робіт до складу регулювальної бригади можуть вводитися ремонтні працівники з кваліфікаційною групою з електробезпеки не нижче ІІІ. Під час виконання цих робіт повинні бути вжиті заходи що убезпечують роботи. 5.2.4. Аварійно-відновлювальні роботи в радіоустановках 5.2.4.1. Відновлювальні роботи у аварійних випадках а також короткочасні які не терплять відкладання роботи по усуненню таких несправностей устаткування що можуть привести до аварії чищення та підтягування контактів що нагріваються чищення ізоляції що забруднилася і ін. дозволяється проводити без наряду у таких випадках: - черговим працівникам в установках напругою вище 1000 В - не менш ніж двома особами ; - ремонтним працівникам під наглядом чергових працівників якщо виписування та оформлення наряду пов язане з затримкою ліквідації наслідків аварії. Кваліфікаційні групи осіб які виконують роботи повинні бути такими які вказані у підрозділу 4.2 цих Правил; - ремонтним працівникам під наглядом та за відповідальністю обслуговуючого цю електроустановку адміністративно-технічних працівників з кваліфікаційною групою з електробезпеки V в установках до 1000 В - ІV у випадку зайнятості чергових працівників. Перелік робіт які виконуються персонально і у складі бригади визначається адміністрацією за узгодженням з державною інспекцією з охорони праці . 5.2.4.2. Роботи завжди повинні проводитися із виконанням усіх заходів які забезпечують безпеку працюючих. Участь чергових працівників у ліквідації наслідків аварій безпосередня чи як наглядачів за працюючими під час роботи без наряду дозволяється з відома вищепосадових працівників. В разі відсутності телефонного зв язку з вищепосадовими працівниками такого дозволу не потрібно. 5.2.4.3. Для усунення аварій чи пошкоджень щоб скоротити перерву у дії устаткування допускається улаштування тимчасових з єднань та обхідних кіл. 5.2.4.4. Тимчасові з єднання та обхідні кола не повинні порушувати систему електричного та механічного блокування устаткування. У виключних випадках якщо не можливо уникнути порушення блокування слід керуватися вимогами підрозділу 5.2.2. цих Правил. 5.2.4.5. В разі улаштування тимчасових з єднань та обхідних кіл провода напруги вище 1000 В повинні повністю прокладатися за огорожею устаткування чи надійно підвішуватися на висоті не менш 2 75 м. Якщо під час улаштування таких з єднань використовується кабель з металевою оболонкою то оболонка повинна надійно заземлюватися на кожному кінці кабеля. 5.2.4.6. Провода і кабелі які використовуються для улаштування тимчасових з єднань та обхідних кіл повинні мати переріз та ізоляцію які б відповідали електроструму та напрузі у пошкодженому колі. 5.2.4.7. Про всі тимчасові з єднання обхідні кола та інші проведені під час ліквідації аварії роботи старший зміни повинен зробити точний запис в оперативному журналі проінструктувати чергових працівників своєї зміни про правила безпечної експлуатації тимчасово відновлених ділянок устаткування а в разі передачі зміни - звернути увагу працівників нової зміни на правила безпечної експлуатації устаткування. 5.2.4.8. У найближчий час або не пізніше чергового технічного огляду на тимчасово відновленому устаткуванні всі тимчасові з єднання та обхідні кола повинні бути ліквідовані. Про ліквідацію тимчасових з єднань та обхідних кіл повинен бути зроблений запис в оперативному журналі. 5.3. Правила безпеки під час виконання робіт в електроустановках працівниками у відрядженні та під час обслуговування автоматизованих радіовузлів 5.3.1. До відряджених працівників належать працівники які направляються для виконання робіт в діючих електроустановках інших підприємств і не перебувають в їхніх штатах а також працівники одного і того ж підприємства які направляються для роботи в діючих електроустановках з одного цеху структурного підрозділу в інший і не перебувають в штаті останнього. 5.3.2. Допуск відряджених працівників до робіт в електроустановках провадиться відповідно до цих Правил. Відряджені працівники в цьому разі повинні мати з собою іменні посвідчення встановленої форми про перевірку знань Правил з охорони праці. Перевірка знань цих Правил провадиться за місцем основної роботи. 5.3.3. Підприємство організація що відряджає працівників повинне в письмовій формі крім цілі відрядження повідомити про працівників які можуть бути призначеними керівниками робіт наглядачами і членами бригади а також про працівників яким може бути надане право видачі нарядів. 5.3.4. Відряджені особи під час першого прибуття на місце відрядження проходять інструктаж з електробезпеки з урахуванням особливостей електроустановок в яких їм доведеться працювати а особи на котрих покладаються обов'язки видавання нарядів керівників робіт наглядачів проходять інструктаж і по схемах електропостачання цих установок. Інструктаж оформляється записом в журналі інструктажу з підписами осіб що інструктуються і особи що проводить інструктаж. 5.3.5. Надання відрядженим працівникам права працювати в діючій електроустановці керівниками робіт наглядачами і членами бригади може бути оформлене керівництвом експлуатаційного підприємства резолюцією на листі підприємства що відрядило працівників або за письмовою вказівкою. Надання права видавати наряди і розпорядження має бути оформлено письмовою вказівкою керівництва експлуатаційного підприємства. 5.3.6. Інструктаж відряджених працівників повинен проводити працівник з групою V з електробезпеки зі складу адміністративно-технічних працівників або з групою ІV з електробезпеки зі складу оперативних або оперативно-ремонтних працівників підприємства на яке вони відряджені. Зміст інструктажу визначається працівником призначеним відповідальним за електрогосподарство залежно від характеру і складності роботи схеми і особливостей електроустановки. 5.3.7. Підприємство організація що відряджає працівників відповідає за відповідність груп з електробезпеки відряджених працівників наданим їм правам а також за виконання відрядженими працівниками цих Правил. 5.3.8. Підприємство організація в електроустановках якого провадять роботи відрядженими працівниками відповідає за виконання заходів безпеки що забезпечують захист тих хто працює від ураження електричним струмом робочої і наведеної напруги. 5.3.9. Підготовка робочого місця і допуск до роботи відряджених працівників здійснюється у всіх випадках оперативними працівниками експлуатуючої організації. 5.3.10. В разі порушення цих Правил відрядженими працівниками посадові особи експлуатаційної організації зобов'язані заборонити подальше виконання робіт відрядженими працівниками. 5.4. Вимоги безпеки під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт 5.4.1. Вантажно-розвантажувальні роботи рекомендується виконувати механізованим способом за допомогою підіймально-транспортного обладнання кранів навантажувачів тощо та засобів малої механізації блоків талів тощо . 5.4.2. Механізований спосіб вантажно-розвантажувальних робіт є обов'язковим для вантажів масою понад 50 кг а також під час підіймання вантажів на висоту понад 3 м. 5.4.3. Вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою вантажопідіймальних машин і механізмів виконуються відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.03-93 Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів [3]. Норми і строки випробувань підіймальних механізмів і пристосувань які можуть застосовуватися на СПМ наведені в додатку 11. 5.4.4. Гранична норма перенесення вантажів ручним способом пo рівній і горизонтальній поверхні на одну людину не повинна перевищувати: - для чоловіків - 35-50 кг; - для жінок постійно протягом робочої зміни - 7 кг. - для жінок в разі перенесення до 2 разів на годину - 10 кг -для підлітків чоловічої статі від 16 до 17 років - 14 кг від 17 до 18 років - 16 кг. Примітка 1. В масу вантажів що підіймаються та переміщуються зараховується маса тари і упаковки. Примітка 2. В разі переміщення вантажів на візках або в контейнерах зусилля що прикладається не повинно перевищувати 10 кг. “Гигиеническая классификация труда” [39] Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками [12] Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми [13] . 5.4.5. Переносити матеріали на носилках допускається на відстань не більше 50 м по горизонтальній поверхні. 5.4.6. Великовагові але невеликі за розміром вантажі слід переміщувати по сходах будинків за допомогою троса каната по дошкам які укладені на східця сходин. Для полегшення переміщення під основу вантажів належить підкладати катки. Знаходитися на східцях сходин за вантажем що підіймається за допомогою троса каната або перед таким що опускається за допомогою троса каната забороняється. 5.4.7. В разі переміщення вантажу на катках слід очистити шлях від усіх сторонніх речей а на нерівності покласти міцні дошки. Кінці катків не повинні виступати з-під вантажів більш ніж на 0 5 м. Для підведення катків під вантаж необхідно користуватися ломами та домкратами. Щоб запобігти перекиданню вантажу слід мати додаткові катки що підкладаються під передню частину вантажу. 5.4.8. Під час спуску вантажів по похилій площині необхідно застосовувати затримуючі пристосування які перешкоджають ковзанню вантажу під дією власної ваги або його перекиданню. 5.4.9. Вантажно-розвантажувальні роботи з пиловидними матеріалами цемент вапно гіпс тощо необхідно виконувати як правило механізованим способом. Робітників які виконують вручну вантаження та розвантаження пиловидних матеріалів необхідно забезпечувати спецодягом спецвзуттям респіраторами та протипиловими окулярами. 5.4.10. Всі вантажно-розвантажувальні роботи необхідно виконувати в рукавицях. 5.5. Вимоги безпеки під час роботи на висоті 5.5.1 До робіт на висоті відносяться ті роботи під час яких робітник знаходиться вище 1 3 м від поверхні грунту підлоги перекриття або робочого настилу "СНиП ІІІ-4-80". Техника безопасности в строительстве [32]. 5.5.2. Для роботи на висоті використовуються переносні драбини та драбинки. 5.5.3. Під час обслуговування а також під час ремонту електроустаткування забороняється застосування металевих драбин. Дозволяється застосування металевих рухомих драбин що входять до комплекту станції за умовою їх надійної ізоляції від підлоги і металевих частин обладнання. 5.5.4. Переносні драбини та драбинки необхідно виготовляти з витриманих сухих пиломатеріалів хвойних порід без сучків. Всі деталі драбин повинні мати гладку обстругану поверхню. 5.5.5. Східці драбин необхідно урізати в тятиви. Відстань між східцями не повинна бути більше 0 25 м і менше 0 15 м. 5.5.6. Драбини з площадками повинні бути пірамідальної форми стійкими і такими що легко пересуваються. Драбини з колесами необхідно обладнувати запірним пристроєм що запобігає пересуванню під час роботи на них. Площадки драбин висотою 1 3 м та вище повинні мати огородження упор поручні на висоті 1 м від площадки. 5.5.7. Якщо не можна міцно закріпити верх драбини а також під час робіт в місцях з напруженим рухом людей для запобігання падінню драбини від випадкових поштовхів незалежно від наявності на її кінцях металевих наконечників чи гумових башмаків необхідно щоб драбину підтримував інший робітник. Переходити на висоті з приставної або переносної драбини на іншу забороняється. 5.5.8. Про проведення випробувань робиться запис у спеціальному журналі любої форми а на тятивах драбин зазначається дата наступного випробування. 5.5.9. Інші вимоги безпеки під час роботи на висоті повинні відповідати вимогам НАОП 1.1.10 - 1.04 - 85 “Правила безопасности при работе с инструментом и приспособлениями” [16]. 5.6. Вимоги безпеки під час роботи з електрифікованим інструментом переносними ручними електричними машинами та ручними електричними світильниками. 5.6.1. Електрифікований інструмент далі - електроінструмент переносні ручні електричні машини розподільчі трансформатори безпеки ручні електричні світильники слід експлуатувати у відповідності до ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів [4] з такими доповненнями. 5.6.2. Електрообладнання визначене у пункті 5.6.1. повинне бути сертифіковане. 5.6.3. Роботи щодо підключення електрообладнання до штатних 2- та 3 -контактних розеток дозволяється виконувати усім працівникам допущеним до робіт з цим електрообладнанням. 5.6.4. Для попередження вібраційних захворювань усі працівники зайняті на роботах з електроінструментом вібраційної дії повинні проходити медичний огляд не рідше одного разу на рік. 5.6.5. У разі необхідності дозволяється подовжувати кабель шнур за допомогою шлангового проводу наприклад типу ШРПЛ чи ШРПС за його відсутністю - гнучких проводів наприклад типу ПРГ з ізоляцією на напругу не нижче 500 В розташованих у гумовому шланзі. Поперечний переріз таких проводів повинен відповідати потужності електроінструменту машини світильника . 5.6.6. Ремонт електроінструменту машин слід проводити у спеціалізованих підприємствах підрозділах . 5.6.7. Можливість і правила застосування електроінструменту машин визначаються категорією приміщення в якому вони застосовуються стосовно ступеню небезпеки ураження електричним струмом. 5.6.8. Електроінструмент машини необхідно відключити від мережі живлення повністю за допомогою штепсельної вилки : - в разі сильного нагрівання корпусу; - в разі виходу з ладу вимикача; - в разі встановлення заміні або регулюванні робочого інструменту. 5.6.9. Під час роботи з електроінструментом забороняється: - перевищувати зазначену у паспорті інструменту машини тривалість безперервної роботи; - доторкатися до частин інструменту машини що ріжуть або обертаються; - триматися за провід живлення. 5.6.10. Спосіб кріплення сітки переносного електросвітильника повинен виключати можливість зняття її без використання інструменту. 5.6.11. Контроль за цілісністю та справністю електрообладнання вказаного у пункті 5.6.1. повинен здійснювати електротехнічний працівник з кваліфікаційною групою з електробезпеки не нижче ІІ призначений наказом по підприємству. 5.7. Вимоги безпеки під час роботи з ручним інструментом. 5.7.1. Дерев’яні рукоятки ручних інструментів виготовляються із сухої деревини твердих і в’язких порід без сучків і косих шарів. Поверхня рукояток має бути рівною і відшліфованою наявність вибоїн сколів і тріщин не допускається. Робоча частина інструмента не повинна мати задирів підсічок і тріщин. 5.7.2. Ручний інструмент ударної дії зубила пробійники молотки тощо повинен відповідати таким вимогам: - робочі поверхні інструмента не повинні мати пошкоджень вибоїн сколів ; - бокові грані у місцях затиску рукою не повинні мати задирів і гострих ребер; - ударна частина повинна бути рівною трохи випуклою без тріщин задирів і сколів; - рукоятки молотків і кувалд повинні бути заклинені металевими клинами; - довжина рукояток повинна бути не менше 150 мм. 5.7.3. Гайкові ключі належить підбирати за розмірами гайок. Робочі поверхні ключів не повинні мати збитих сколів а рукоятки - задирів. Відкручувати гайки ключем більших розмірів прокладаючи мета-леві пластини між гранями гайки і ключа заборонено; подовжувати гайкові ключі приєднанням іншого ключа або труби також заборонено. 5.7.4. Під час роботи зубилом або іншим інструментом для рубання металу необхідно користуватися захисними окулярами з небитким склом і рукавицями. 5.7.5. Свердлити отвори і пробивати борозни у стінах пане-лях перекриттях де може знаходитись прихована електропроводка а також виконувати інші роботи під час яких можливо пошкодження ізоляції електричних проводів і установок дозволяється тільки після відключення електропроводки і установок від джерел живлення. У такому разі вживають заходів для запобігання помилковому увімкненню напруги. Роботи під час виконанні яких можуть бути пошкоджені відкрито прокладені сантехнічні трубопроводи належить виконувати попередньо перекривши ці трубопроводи. 5.8. Вимоги безпеки під час роботи на електростанціях 5.8.1. На вхідній двері приміщення електростанції із зовнішньої сторони прикріплюється плакат “Стій напруга!”. 5.8.2. В разі відсутності працівників приміщення електростанції зачиняється на замок. Ключі від приміщення електростанції зберігається в апаратній СПМ. Машинне приміщення електростанції повинно мати прямий телефонний зв’язок з апаратною СПМ або систему сигналізації. Двигуни і генератори належить встановлювати на фундаментах виконаних відповідно до інструкцій заводу-виробника або за проектом. Корпуси генераторів силових щитів щитів автоматики заземлюються відповідно до ПВЕ [34]. 5.8.3. Біля генераторів силових щитів та щитів автоматики мусять лежати діелектричні килимки. Площа килимків повинна бути таких розмірів щоб обслуговуючий персонал під час роботи з обладнанням неодмінно знаходився на килимках. Рубильники клеми інші струмовідні частини повинні бути накритті кожухами які захищають від випадкового доторкання до частин що знаходяться під напругою. Вентилятори а також усі частини машин що рухаються або нагріваються до високої температури повинні мати достатньо міцні захисні огородження які перешкоджають торкатися цих частин під час роботи обладнання. Кріплення машин та їх деталей повинне бути надійним і виключати можливість зриву під час роботи. 5.8.4. Глушники випускні труби інші деталі двигуна повинні мати ущільнення які перешкоджають проникненню відпрацьованих газів у приміщення електростанції і забезпечують вивід цих газів назовні. 5.8.5. Перед пуском двигуна моторист мусить оглянути його і впевнитись у справному стані частин агрегату і запобіжних пристроїв. У приміщенні електростанції дозволяється розміщувати без акумуляторної шафи не більше двох акумуляторних батарей напругою 12 В кожна і ємністю до 150 А - год. 5.8.6. Під час пуску двигуна паливопровідну систему дозволяється підігрівати тільки гарячою водою. Підігрівати паливнопровідну систему паяльною лампою факелом і ін. заборонено. 5.8.7. У разі пуску двигуна заводною рукояткою моторист повинен: - повертати рукоятку знизу вгору; - обхоплювати рукоятку тільки чотирма пальцями великий па-лець має знаходитись в цьому разі поверх рукоятки ; - в разі пуску двигуна з ручним регулюванням випередження запалювання встановлювати запізнене запалювання; - не застосовувати важелів для приведення у дію заводної руко-ятки. 5.8.8. У всіх випадках із загрозою аварії двигун набрав недопустимі оберти з’явився стукіт ін. потрібно негайно вжити заходів до зупинки двигуна. 5.8.9. Під час проведення профілактичних робіт на вимикач вивішується плакат “Не вмикати працюють люди!”. Роботи з технічного обслуговування і ремонту агрегату дозволяються тільки після повної зупинки і в разі обов’язкового вимкнення кіл живлення стартера і автоматики. 5.8.10. Доливати паливо у наливний бак розташований над двигуном належить в разі холодного двигуна до початку роботи або після зупинки і охолодження двигуна. 5.8.11. Випадково пролиті на підлогу або обладнання пальне або мастильні речовини потрібно негайно видалити протерти ганчіркою . 5.8.12. Матеріали для обтирання агрегату повинні зберігатися у зачиненому металевому ящику ємністю не більше 0 5 м3. 5.8.13. Для двигунів внутрішнього згорання встановлених у приміщені застосовувати етильований бензин заборонено. В разі застосування антифризу у системі охолодження двигунів внутрішнього згоряння слід дотримуватись спеціальних запобіжних заходів бо етиленгліколь що входить до складу антифризу надзвичайно отруйний див. Правила охорони праці на автомобільному транспорті [5] . 5.8.14. У приміщенні електростанції дозволяється зберігати запас пального бензин дизельне паливо і ін. у кількості не більше ніж на добу роботи агрегату. Пальне належить зберігати у зачиненій небиткій тарі. 5.8.15. Основний запас паливно-мастильних матеріалів для роботи агрегатів зберігається у відокремленому від будівлі електростанції паливосховищі. Розташування паливосховища узгоджується з органами державної пожежної охорони. 5.8.16. У приміщення де встановлені двигуни внутрішнього згоряння а також у паливосховище входити з відкритим вогнем запаленим сірником цигаркою свічкою гасовою лампою і ін. заборонено. 5.8.17. Паливосховище належить зачиняти на замок на дверях мають бути вивішені попереджувальні плакати “Вогненебезпечно” “З вогнем не входити!”. 5.8.18. Особи які обслуговують електростанцію під час роботи повинні бути одягнені у комбінезони і головні убори. До обслуговування пересувних електростанцій допускаються працівники що мають кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче ІІІ. Пересувна електростанція ПЕС встановлюється осторонь від дерев яних і складських приміщень у польових умовах - від копен копиць посіву на відстані не менше 10 м. Палити і запалювати вогонь біля пересувної електростанції а також залишати її під час роботи без нагляду заборонено. Паливо належить зберігати у каністрі або металевому бідоні. У темряві заправлення паливом проводиться тільки використовуючи світло електричного ліхтаря. 5.8.19. У разі займання рідинного палива або ізоляції на струмоведучих частинах електростанції гасити полум’я водою заборонено. Для гасіння полум’я необхідно користуватися вуглекислотним чи порошковим вогнегасником або протипожежною тканиною. В разі займання двигуна необхідно негайно припинити надходження пального у двигун. Необхідно стежити за тим щоби під електростанцію не підтекло пальне і мастило. Випадково пролите пальне або мастило негайно засипають піском або землею. У разі появи ознак несправної роботи ПЕС кипіння води у радіаторі іскріння щіток на кільцях генератора і на колекторі збуджувача і т.ін. агрегат зупиняють для усунення несправностей. Щоб уникнути випадкового ураження електричним струмом забороняється під час роботи електростанції торкатися струмоведучих частин генератора а також проводити будь-який ремонт генератора і перемикати проводи. Стаціонарні і пересувні електростанції обов’язково комплектуються захисними засобами від пожежі порошковий чи вуглекислотний вогнегасник протипожежна тканина . 5.9. Вимоги безпеки щодо пересувних підсилювальних станцій 5.9.1. Стосовно небезпеки ураження людей електричним струмом приміщення пересувних підсилювальних станцій відносяться до особливо небезпечних. 5.9.2. Для забезпечення безпеки обслуговуючого персоналу пересувних підсилювальних станцій металеві частини електроустановок які внаслідок порушення ізоляції можуть опинитися під напругою повинні бути заземлені. Якщо підсилювальна станція живиться від власної електростанції необхідно заземлювати як підсилювальну станцію так і корпус агрегату електростанції. Підлога салону підсилювальної станції автомашини повинна бути застелена діелектричними килимками. Підключати підсилювальну станцію до електромережі необхідно тільки за допомогою шлангового кабелю. Кабель електропостачання у місцях проїзду транспорту або проходу пішоходів повинен бути підвішеним чи закритим для запобігання пошкодження. Підключати кабель електропостачання до підсилювальної станції необхідно в разі виключення напруги джерела живлення. В разі неможливості відключити напругу джерела живлення допускається підключати підсилювальну станцію під напругою з обов’язковим застосуванням діелектричних засобів захисту діелектричних рукавичок інструмента з ізолюючими ручками калош захисних окулярів і виключеному навантаженні. В разі живлення підсилювальної станції від акумуляторів які входять у комплект транзисторної апаратури СПМ необхідно розташувати їх у спеціальній шафі з природною витяжною вентиляцією. 5.9.3. Якщо підсилювання проводиться у закритих приміщеннях із застосуванням переносної апаратури та є можливість одночасного доторкування людини до корпусів підсилювального обладнання з одного боку і до батареї опалення трубопроводів каналізації або заземлених металевих конструкцій з другого боку то необхідно вжити заходів що виключають такі доторкування. На підлозі біля робочого місця оператора повинні бути покладені діелектричні килимки. Підключення апаратури до електромережі за винятком випадків безпосереднього вмикання у штепсельну розетку повинно виконуватися представником власника приміщення відповідального за електро-господарство. Переносна підсилювальна апаратура до підключення в електромережу повинна бути заземлена. Обладнання підключається до заземлювача у місці яке вказано представником власника приміщення. 5.9.4. В разі живлення пересувного обладнання від стаціонарних мереж із заземленою нейтраллю або від пересувних електростанцій із заземленою нейтраллю занулення необхідно виконувати у сполученні з захисним відключенням. 5.9.5. В разі живлення пересувного обладнання від стаціонарних мереж або від пересувного джерела живлення яке має ізольовану нейтраль і контроль опору ізоляції захисне заземлення повинно застосовуватися у сполученні з металевим зв’язком корпусів електрообладнання або з захисним відключенням. 5.9.6. У пересувному обладнанні з джерелом живлення електро-енергією і приймачами електричної енергії які розташовані на загальній металевій рамі пересувного механізму дозволяється як захисний захід металевий зв’язок корпусів обладнання і нейтралі джерела живлення електроенергією з металевою рамою пересувного механізму. 5.9.7. Усі пересувні підсилювальні станції повинні бути забезпечені у необхідній кількості захисними засобами а також аптечками укомплектованими медикаментами . ДОДАТОК 1 до пункту 4.2.3 ПЕРЕЛІК РОБІТ З ПІДВИЩЕНОЮ НЕБЕЗПЕКОЮ відповідно вимогам пп. 1 3 6 45 50 75 100 108 109 112 ДНАОП 0.00-8.02-93 “Перелік робіт з підвищеною небезпекою” 1. Робота на антено-щоглових спорудах. 2. Демонтаж великогабаритного обладнання проводового мовлення змонтованого рядами в апаратному залі. 3. Робота в електроустановках зі зняттям напруги без зняття напруги на струмоведучих частинах і поблизу їх. 4. Електрозварювальні і газозварювальні роботи на станціях проводового мовлення. 5. Ремонт підйомників. 6. Роботи із застосуванням ручних електро- і пневмомашин та інструментів. 7. Нанесення лако-фарбувальних покрить грунтовок та шпат-льовок на основі нітрофарб полімерних композицій поліхлорвінілових епоксидних тощо . 8. Обслуговування і ремонт акумуляторних батарей. 9. Разові вантажно-розвантажувальні роботи. Примітка. 1. Працівники що виконують роботи передбачені п.п. 1-8 цього Переліку до початку виконання своїх службових обов'язків і періодично один раз на рік в процесі трудової діяльності повинні проходити навчання і перевірку знань з питань охорони праці а також один раз на квартал - повторний інструктаж з питань охорони праці. 2. Роботи передбачені п.п. 1 2 3 5 цього Переліку виконуються тільки за нарядом-допуском. 3. Роботи передбачені п. 9 цього Переліку виконуються після проведення цільового інструктажу з питань охорони праці. ДОДАТОК 2 до пункту 4.2.13 ЗВІЛЬНЕННЯ ПОТЕРПІЛОГО ВІД ЕЛЕКТРИЧНОГО СТРУМУ Дотик до частин що проводять електричний струм та знаходяться під напругою викликає у більшості випадків свавільне судорожне скорочення м'язів. Через це пальці якими потерпілий тримає провід можуть бути так сильно стиснуті що звільнити провід з його рук стає неможливим. Якщо потерпілий продовжує торкатися до частин що проводять електричний струм необхідно перш за все швидко звільнити його від дії електричного струму. При цьому треба мати на увазі що доторкатися до людини яка знаходиться під струмом без належних заходів перестороги небезпечно для того хто надає допомогу. Тому першою дією того хто надає допомогу повинне бути швидке вимкнення частини устаткування до якої доторкається потерпілий. При цьому треба враховувати таке: а у випадку знаходження потерпілого на висоті відключення установки та звільнення потерпілого від електричного струму можуть привезти да падіння потерпілого з висоти; у цьому випадку треба вжити заходів щодо безпеки потерпілого при падінні; б при відключенні установки може бути одночасно вимкнене також електричне освітлення в зв'язку з чим треба забезпечити освітлення від іншого джерела ліхтар факел аварійне освітлення акумуляторні ліхтарі тощо але при цьому не затримувати відключення установки та надання допомоги потерпілому. Якщо вимкнення установки не може бути здійснено досить швидко необхідно вжити заходів по відокремленню потерпілого від частин що проводять електричний струм до яких він торкається. Для відокремлення потерпілого від частин або дроту що знаходяться під напругою до 1000 В треба використовувати суху одіж канат дрюк дошки або інші сухі предмети які не проводять електричний струм. Використання для цих цілей металевих або мокрих предметів не дозволяється. Для відокремлення потерпілого від частин що проводять електричний струм можна також взятися за його одежу якщо вона суха та відокремлюється від тіла потерпілого наприклад за поли піджака або пальта уникаючі при цьому дотиків до оточуючих металевих предметів або частин тіла які не прикриті одягом. Коли відтягають потерпілого за ноги не слід торкатися його взуття або одягу без доброї ізоляції своїх рук тому що взуття та одяг можуть бути вологими та бути провідниками електричного струму. Для ізоляції рук той хто надає допомогу особливо якщо потрібно доторкнутися до тіла потерпілого яке не прикрите одягом повинен одягти діелектричні рукавички або обгорнути собі руки шарфом надягти на руки суконного капелюха опустити на руку рукав піджака або пальта використати гумову матерію плащ або саму суху матерію. Можна також ізолювати себе якщо стати на суху дошку або на яку-небудь іншу підстилку що не проводить електричний струм пакунок одягу тощо. Продовження додатку 2 Для відокремлення потерпілого від частин що знаходяться під напругою рекомендовано діяти по можливості однією рукою. Якщо при відокремленні потерпілого виникають труднощі треба перерубати або перерізати дроти сокирою з сухим дерев'яним держаком або іншим відповідним ізольованим інструментом. Проводити це треба з належною обережністю не торкаючись дротів перерізуючи кожен провід окремо одягнувши діелектричні рукавички та калоші . Для відокремлення потерпілого від частин або дроту що знаходяться під напругою більше 1000 В слід надіти діелектричні рукавички і боти та діяти штангою чи ізолюючими кліщами які розраховані на відповідну напругу. При цьому слід пам'ятати про небезпеку крокової напруги якщо напруговедуча частина провід та інш. лежить на землі. Тому після звільнення потерпілого від напруговедучих частин слід винести його із цієї зони. На лініях електропередачі коли не можливо швидко відключити їх з пункту живлення слід для цієї цілі провести замикання проводів накоротко накинувши на них гнучкий провід. Провід повинен мати достатній переріз щоб він не перегорів при проходженні через нього струму короткого замикання. Перед тим як провести накид один кінець провода слід заземлити приєднати його до тіла металевої опори заземлюючого спуску і т.і. . Для зручності накиду на вільний кінець провідника бажано закріпити груз. Накидати провід треба таким чином щоб він не торкнувся людей в тому числі того хто надає поміч та потерпілого. Якщо потерпілий торкається одного провода то часто достатньо заземлити тільки цей провід. У всіх випадках ураження електричним струмом виклик лікаря є обов'язковим незалежно від стану потерпілого. Якщо потерпілий перебуває у свідомості але до цього був у непритомному стані його треба покласти у зручне положення підстелити під нього або накрити його зверху чим-небудь з одягу та до прибуття лікаря забезпечити повний спокій безперервно спостерігаючи за диханням та пульсом. Ні в якому разі не дозволяти потерпілому рухатися а тим більше продовжувати роботу тому що відсутність тяжких симптомів після ураження електричним струмом не виключає можливості наступного погіршення стану потерпілого. У разі відсутності можливості швидкого виклику лікаря необхідно швидко доставити потерпілого до медичного закладу забезпечивши для цього необхідні транспортні засоби або носилки. Продовження додатку 2 Якщо потерпілий знаходиться у непритомному стані але з рівним диханням та пульсом його слід рівно та зручно покласти розпустити та розстебнути одяг зробити приплив свіжого повітря давати нюхати нашатирний спирт окропляти його водою та забезпечити повний спокій. Одночасно треба негайно викликати лікаря. Якщо потерпілий погано дихає - дуже рідко та судорожно як вмираючий - йому треба робити штучне дихання та масаж серця. Штучне дихання слід проводити безперервно як до так і після прибуття лікаря. Питання про доцільність або марність подальшого проведення штучного дихання вирішує лікар. ДОДАТОК 3 до пункту 4.4.17. КЛАСИФІКАЦІЯ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ СТОСОВНО НЕБЕЗПЕКИ УРАЖЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ Витяг з ПВЕ Стосовно небезпеки ураження робітників електричним струмом виробничі приміщення поділяються: 1. Приміщення з підвищеною небезпекою що характеризуються наявністю однієї з таких умов що створюють підвищену небезпеку: - струмопровідної підлоги залізобетонної цегляної земляної і ін. ; - струмопровідного пилу за умовами виробництва виділяється технологічний струмопровідний пил у такій кількості що він може осідати на проводах проникати усередину машин апаратів і ін. чи вологи відносна вологість довгочасно перевищує 75% ; - високої температури температура постійно або періодично більше однієї доби перевищує 35 С ; - можливості одночасного дотикання людини до заземлених металоконструкцій будівлі технологічних апаратів механізмів і ін. з одного боку і до металевих корпусів електрообладнання - з другого. 2. Приміщення з особливою небезпекою що характеризуються наявністю однієї з таких умов що створюють особливу небезпеку: - особливої вологи відносна вологість повітря близька до 100% стеля стіни підлога і речі що знаходяться у приміщені покриті вологою ; - хімічно активного або органічного середовища постійно або довгочасно є агресивні пари гази рідини утворюються осадки або пліснява що руйнують ізоляцію і струмоведучі частини обладнання ; - не менше чим двох умов для приміщень з підвищеною небе-зпекою. 3. Приміщення без підвищеної небезпеки в яких відсутні умови які створюють підвищену чи особливу небезпеку. 4. Території розміщення зовнішніх незахищених спорудою від атмосферних впливів електроустановок дорівнюються до приміщень з особливою небезпекою. Головний інженер заступник керівника підприємства директор за напрямком визначають виробничі приміщення стосовно небезпеки ураження людей електричним струмом у безпосередньо підпорядкованих підрозділах з оформленням наказу по підприємству. ДОДАТОК 4 до пункту 4.4.19 РОЗМІРИ МІНІМАЛЬНИХ ДОПУСТИМИХ ВІДСТАНІВ В АПАРАТНИХ СТАНЦІЙ ПРОВОДОВОГО МОВЛЕННЯ Відстань Мінімально-допустимий розмір м Від стативів обладнання доступ до яких передбачений з заднього боку до стіни чи найбільш виступаючих елементів конструкції будинку включаючи батареї опалення і груби Теж від шафи обладнання Від переднього боку стативів і шаф обладнання до протилежної стіни чи найбільш виступаючих елементів конструкції будинку включаючи батареї опалення і груби чи стола пульту апаратної Від торців стативів шаф обладнання до стіни в разі відсутності інших проходів у ряду Від торців стативів шаф обладнання до стіни в разі наявності інших проходів у ряду Між передніми боками стативів і шаф обладнання а також настінних щитів повернутих один до одного Від стативів і шаф обладнання до дверей що відчиняються усередину апаратної Між стативами і шафами обладнання установлених у ряд і які мають з боків жалюзі для охолодження 0 8 Ширина дверей плюс 0 3 але не менше за 0 8 1 2 0 8 0 3 2 0 Ширина дверей плюс 0 1 0 2 Від настінних щитів до батарей опалення по горизонталі Від шафи з акумуляторами до батарей опалення або груб 0 8 1 Від підлоги до підвішених або вбудованих щитів з приладами і оперативними органами управління 1 2...1 4 Від підлоги до підвішених або вбудованих щитів антенних освітлення з розрядниками запобіжниками захисними автоматами 2 0...2 3 ДОДАТОК 5 до пункту 4.5.4.19 ЛІТЕРНО-ЦИФРОВЕ ТА КОЛЬОРОВЕ ПОЗНАЧЕННЯ ШИН витяг із ПВЕ 1. Шини постійного струму позначаються: - позитивна - знаком + і червоним кольором; - негативна - знаком - і синім кольором; - нульова робоча - літерою М і блакитним кольором. 2. Шини змінного 3-фазного струму позначаються: - шина фази А - жовтим кольором; - шина фази В - зеленим кольором; - шина фази С - червоним кольором; - нульова робоча шина N - блакитним кольором; - нульова захисна - подовжніми смугами жовтого та зеленого кольору. Шини 1-фазного струму коли вони є відгалуженням від шин 3-фазного струму позначаються як відповідні шини 3-фазного струму. 3. Шини змінного 1-фазного струму позначаються: - шина А з'єднаная з початком обмотки джерела живлення - жовтим кольором; - шина В з'єднаная з кінцем обмотки джерела живлення - червоним кольором. 4. Резервна шина позначається: - як основна шина що резервується; - поперечними смугами кольорів основних шин коли може замінити будь-яку шину. 5. Кольорове позначення повинно виконуватися по усій довжині шини. Дозволяється виконувати позначення літерно-цифрове або кольорове або літерно-цифрове сумісно з кольоровим тільки у місцях приєднання шин. ДОДАТОК 6 до пункту 5.1.4. ПЕРЕЛІК МІНІМУМУ ЗАХИСНИХ ЗАСОБІВ НЕОБХІДНИХ ПРИ ВИКОНАННІ РОБІТ Одиниця Кількість для кожної апаратної Найменування вимірюва-ння ЦСПМ ОПС ПС БС СПМ ТП Комплект інструменту з ізолюючими ручками Кліщі для заміни запобіжників при наявності на станції трубчатих запобіжників з плавкими вставками Індикатор низької напруги Килимки діелектричні гумові Діелектричні калоші Діелектричні рукавички Захисні окуляри Вогнегасник вуглекислотний чи порошковий протипожежна тканина комплект шт шт кг пар пар шт шт 2 1 2 по потребі * 1 2 2 1 1 - 1 1 1 1 1 Килимки діелектричні гумові повинні мати завширшки не менш 0 7 м та довжину відповідну загальній ширині апаратури та силових щитів з боку дверей кожухів що знімаються чи панелей що висуваються. ДОДАТОК 7 до пункту 5.1.4. КНИГА ЗАПИСУ РЕЗУЛЬТАТІВ ПЕРЕВІРКИ ІНСТРУМЕНТА ТА ЗАПОБІЖНИХ ПРИСТРОЇВ Дата пере-вірки Найменування інструмента або пристрою Висновки про пригод-ність інструмента або пристрою Прізвище ім я та по батькові під-пис особи яка перевірила ДОДАТОК 8 до пункту 5.1.6. НОРМИ І СТРОКИ ЕЛЕКТРИЧНИХ ВИПРОБУВАНЬ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ Витяг із НАОП 1.1.10-1.07-82 "Правила застосування та випробування захисних засобів які використовуються при роботах в електроустановках" Назва Напруга Періодичність електро- установок випробувань огляд Кліщі ізолюючі До 1000 В 1 раз на 2 роки 1 раз на 2 роки Кліщі електровимірювальні До 1000 В 1 раз на рік 1 раз на рік Покажчики напруги До і вище 1000 В 1 раз на рік 1 раз на рік Рукавички гумові діелектричні Усі напруги 1 раз за 6 місяців 1 раз за 6 місяців Боти гумові діелектричні Усі напруги 1 раз на 3 роки 1 раз на 3 роки Калоші гумові діелектричні До 1000 В 1 раз на рік 1 раз на рік Коврики гумові діелектричні Усі напруги - 1 раз за 6 місяців Ізолюючі підставки До 10 кВ - 1 раз на 3 роки Інструмент слюсарно- монтажний з ізолюю-чими рукоятками До 1000 В 1 раз на рік 1 раз на рік Примітка. Усі захисні засоби необхідно оглядати перед застосуванням незалежно від строків періодичних огляду ДОДАТОК 9 до пункту 5.2.2.5. ФОРМА АКТА ПЕРЕВІРКИ ТА ВИПРОБУВАННЯ БЛОКУВАННЯ Затверджую Керівник найменування підприємства організації “ ” 19 р. АКТ перевірки і випробування обладнання блокування “ ” 19 р. Ми що підписалися посади прізвища ім’я та по батькові у присутності уповноваженого трудового колективу з охорони праці прізвище ім’я та по батькові провели перевірку і випробування системи блокувальних пристроїв зазначити найменування апаратури у такому обсязі: 1. Проведено зовнішній огляд стану замків ключів приводів інших деталей механічного блокування. 2. Перевірено справність пристроїв розряду конденсаторів фільтрів. 3. Практично перевірено справність дії блокування. 4. Проведено вимірювання опору ізоляції електричних ланцюгів блокування № п/п Найменування ланцюгів блокування Результати вимірювань Норма 1 2 3 4 Примітка. Вимірювання опору ізоляції проводиться мегомметром з робочою напругою 500 - 1000 В Подовження додатку 9 При перевірці блокування зазначити найменування апаратури у зазначеному обсязі було виявлено що зазначити результати перевірки і випробувань На підставі одержаних результатів зазначити найменування апаратури зазначити висновки результатів перевірок і випробувань Підписи: 1 2 3 уповноважений трудового колективу з охорони праці Примітка. Акт зберігається на об’єкті протягом 6 місяців. ДОДАТОК 10 до пункту 5.2.3.10 ПРАВИЛА ЗАСТОСУВАННЯ ТА ВИПРОБУВАННЯ ЗАХИСНИХ ЗАСОБІВ ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ПРИ РОБОТАХ В ЕЛЕКТРОУСТАНОВКАХ Витяг із НАОП 1.1.10-1.07-82 "Правила застосування та випробування захисних засобів які використовуються при роботах в електроустановках" 1.1.3. Засоби захисту за характером їх використання підрозділяються на дві категорії: засоби колективного захисту та засоби індивідуального захисту. Частини конструкції електроустановки постійні огородження стаціонарні заземлюючі ножі і т.ін. що виконують захисні функції у поняття засобів захисту не входять. 1.1.4. До електрозахисних засобів відносяться: а ізолюючі штанги оперативні для накладання заземлення вимірю-вальні ізолюючі для операцій з запобіжниками та електровимірювальні кліщі покажчики напруги покажчики напруги для фазування і т.ін.; б ізолюючі пристрої та пристосування для ремонтних робіт під напругою вище 1000 В і слюсарно-монтажний інструмент з ізолю-ючими рукоятками для робіт у електроустановках напругою до 1000 В; в діелектричні рукавички боти калоші килимки ізолюючі накладки та підставки; г індивідуальні екрануючі комплекти; д переносні заземлення; е огороджуючі пристосування та діелектричні ковпаки; ж плакати та знаки безпеки. Крім перелічених електрозахисних засобів при роботах в електроустановках можна застосовувати такі засоби індивідуального захисту як окуляри каски протигази рукавиці запобіжні монтерські пояси та страхувальні канати. 1.1.5. До основних електрозахисних засобів для роботи в електроустановках напругою вище 1000 В відносяться: а ізолюючі штанги ізолюючі та електровимірювальні обценьки покажчики напруги покажчики напруги для фазування; б ізолюючі пристрої та пристосування для робіт на ВЛ з безпосереднім доторканням електромонтера до струмоведучих частин ізолюючі драбини майданчики ізолюючі тяги канати кошики телескопічних вишок кабіни для роботи біля проводу і ін. . 1.1.6. Ізолюючі частини основних засобів захисту повинні бути виконані з електроізоляційних матеріалів із стійкими діелектричними властивостями із фарфору паперово-бакелітових труб ебоніту гетинаксу дерево-слоїстих пластиків пластичних та склоепоксидних матеріалів і ін. . Матеріали що поглинають вологу паперово-бакелітові труби деревина і т.ін. повинні бути покриті вологостійким лаком і мати гладку поверхню без тріщин розшарування та подряпин. 1.1.7. До додаткових електрозахисних засобів які використовуються в електроустановках напругою вище 1000 В відносяться: а діелектричні рукавички; б діелектричні боти; в діелектричні килимки; г індивідуальні екрануючі комплекти д ізолюючі підставки та накладки; е діелектричні ковпаки; ж переносні заземлення; з огороджуючі пристрої; и плакати та знаки безпеки. 1.1.8. До основних електрозахисних засобів які використовуються в електроустановках напругою до 1000 В відносяться: а ізолюючі штанги; б ізолюючі та електровимірювальні обценьки; в покажчики напруги; г діелектричні рукавички; д слюсарно-монтажний інструмент з ізолюючими рукоятками 1.1.9. До додаткових електрозахисних засобів які використовуються в електроустановках напругою до 1000 В відносяться а діелектричні калоші; б діелектричні килимки; в ізолюючі підставки та накладки; г переносні заземлення; д огороджуючі пристрої; е плакати та знаки безпеки. 1.2.1. Персонал який обслуговує електроустановки повинен мати всі необхідні засоби захисту що забезпечують безпеку його роботи. 1.2.5. Особи які отримали засоби захисту у індивідуальне користування відповідають за правильну експлуатацію їх і своєчасне відбракування. 1.2.13. Всі електрозахисні засоби та запобіжні пояси які знаходяться у експлуатації за винятком килимків підставок плакатів та знаків безпеки нумерація котрих не обов’язкова повинні бути пронумеровані. Нумерація встановлюється окремо для кожного виду засобів захисту. Інвентарний номер наносять безпосередньо на засіб захисту. Продовження додатку 10 Подовження додатку 10 Якщо засіб захисту складається із декількох частин покажчики напруги ізолюючі штанги і т.ін. загальний для нього номер необхідно ставити на кожній частині. Дозволяється використовувати заводські номери якщо вони однакові на кожній частині. ДОДАТОК 11 до пункту 5.4.3. НОРМИ І СТРОКИ ВИПРОБУВАНЬ ПІДІЙМАЛЬНИХ МЕХАНІЗМІВ І ПРИСТОСУВАНЬ витяг з ДНАОП 0.00-1.03-93 “ Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів” N п/п Найменування механізмів пристосувань Випробувальне навантаження кг при періодичних випробуваннях Тривалість статичних випробу-вань Періодич-ність випробу- вань Статич- не Динамічне 1 Лебідки ручні 1 5 Рн 1 1 Рн 10 1 раз на рік 2 Талі 1 5 Рн 1 1 Рн 10 1 раз на рік 3 Блоки та поліспасти 1.25 Рн 1 1 Рн 10 1 раз на рік 4 Домкрати 1 25 Рн 1 1 Рн 10 1 раз на рік 5 Канати троси стальні 1 25 Рн - 10 1 раз на 6 місяців 6 Канати прядильні бавовняні капронові 1 25 Рн - 10 1 раз на 6 місяців 7 Стропи скоби кільця й тому по-дібні пристосування 1 25 Рн - 10 1 раз на 6 місяців 8 Запобіжні пояси страхуючі канати 225 - 5 1 раз на 6 місяців 9 Драбини 120 - 2 1 раз на рік Вказівки і пояснення. 1. Рн - допустиме робоче навантаження кг. 2. При незадовільних результатах статичних випробувань дина-мічні випробування не провадяться. Динамічні випробування поляга-ють у повторних підійманнях та опусканнях вантажу. 3. При статичному випробуванні пробний вантаж повинен перебувати на висоті приблизно 100 мм від землі або підлоги. 4. При випробуваннях канати та ланцюги повинні витримувати випробне навантаження без розривів помітного місцевого подовження канати та витягання окремих ланок ланцюги . 5. Перед випробуванням підйомні механізми необхідно переві-рити оглядом та у разі потреби відремонтувати. Продовження додатку 11 6. Усі механізми та пристосування після капітального ремонту підлягають обов'язковому випробуванню незалежно від чергового терміну випробувань. 7. Гвинтові домкрати періодичним випробуванням не підлягають а підлягають огляду 1 раз на 3 місяці. 8. Випробування підйомних механізмів та пристосувань необхідно провадити у відповідності з вимогами діючих ГОСТ ДСТУ та ДНАОП 0.00-1.03-93 "Правила будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів". II III 15 48 49