НПАОП 64.2-1.06-98

НПАОП 64.2-1.06-98 Правила безпеки під час робіт на повітряних лініях зв'язку і проводового мовлення

Комітет по нагляду за охороною праці України Держнаглядохоронпраці ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ ДНАОП 5.2.30-1.06-98 ПРАВИЛА безпеки під час робіт на повітряних лініях зв’язку і проводового мовлення Київ ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ УКРАЇНИ ----------------------------------------------------------------- ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Держнаглядохоронпраці від 11.05.98 № 83 ДНАОП 5.2.30-1.06-98 ПРАВИЛА безпеки під час робіт на повітряних лініях зв'язку і проводового мовлення Київ Передмова 1 РОЗРОБЛЕНО Українським науково-дослідним інститутом зв’язку 2 ВНЕСЕНО Управлінням Держнаглядохоронпраці по нагляду в машинобудуванні металообробці оборонному комплексі на транспорті та зв’язку 3 З введенням в дію цих Правил вважати такими що не застосовуються на території України НАОП 5.2.30-1.06-91 "Правила техники безопасности при работах на воздушных линиях связи и проводного вещания" затверджений Мінзв'язку СРСР 5.07.91 та НАОП 5.2.30-1.13-84 "Правила техники безопасности при работах на воздушных линиях связи и радиофикации" затверджений Мінзв'язку СРСР 18.10.84. Редакційна комісія: Сазонов А.П. голова Цибульник О.В. Мельничук Л.О. Борзаковський Ю.Є. Купер Ю.М. Васіліогло І.Г. Вакуленко В.Г. Шур А.П. Севастьянов В.О. Нечай О.Л. Передрукування заборонено © Держнаглядохоронпраці Зміст Стор. 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ 2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ 3. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ 3.1. Порядок застосування Правил та відповідальність за їх виконання. 3.2. Вимоги до працівників 4. ІНСТРУМЕНТИ ТА ПРИСТРОЇ 4.1. Вимоги безпеки у разі роботи з електрифікованим інструментом переносними ручними електричними машинами розподільчими трансформаторами безпеки та ручними електричними світильниками. 4.2. Вимоги безпеки у разі робіт з пневматичним інструментом 4.3. Вимоги безпеки у разі робіт з ручним інструментом 4.4. Вимоги безпеки у разі робіт з будівельно-монтажним пістолетом. 4.5. Вимоги безпеки у разі робіт з паяльною лампою 4.6. Вимоги безпеки у разі робіт з застосуванням драбин. 5. ПЕРЕСУВНІ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ 6. РОБОТИ В МІСЦЯХ СКЛАДУВАННЯ МАТЕРІАЛІВ 6.1. Розміщення майданчиків на трасі будівництва 6.2. Складування та зберігання матеріалів 7. РОБОТИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ БУДІВЕЛЬНИХ МАШИН ТА МЕХАНІЗМІВ 7.1. Загальні вимоги безпеки 7.2. Роботи із застосуванням бурильно-кранової машини. 7.3. Роботи із застосуванням підіймальної вишки телескопічної важільної . 7.4. Компресорні установки 7.5. Роботи із застосуванням машин та механізмів в охоронній зоні повітряних ліній електропередавання далі – ПЛ 8. НАВАНТАЖУВАЛЬНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНІ РОБОТИ ТА ТРАНСПОРТУВАННЯ ВАНТАЖІВ 8.1. Загальні вимоги безпеки. 8.2. Роботи з навантаження розвантаження вантажу на залізничному транспорті 8.3. Роботи з навантаження на автомобіль і розвантаження з автомобіля. 8.4. Роботи із застосуванням авто- і електронавантажувачів. 8.5. Перевезення стовпів гужовим транспортом. 8.6. Перенесення вантажів вручну 9.БУДІВНИЦТВО ТА РЕМОНТ СТОВПОВИХ ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЙ ЗВ'ЯЗКУ І ПРОВОДОВОГО МОВЛЕННЯ 9.1. Лісосічні роботи і заготівля стовпів 9.2. Земляні роботи 9.3. Встановлення та заміна опор. 9.4. Роботи на опорах. 9.5. Підвішування проводів. 9.6. Зварювання проводів 9.7. Демонтаж ліній 9.8. Роботи в гірській місцевості 10. РОБОТИ НА СТОЯКОВИХ ЛІНІЯХ 11. БУДІВНИЦТВО ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ПОВіТРЯНИХ ЛІНІЙ ЗВ'ЯЗКУ І ПРОВОДОВОГО МОВЛЕННЯ У РАЗІ ЇХ ПЕРЕХРЕЩЕННЯ ТА ЗБЛИЖЕННЯ З ЛІНІЯМИ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАВАННЯ 11.1. Загальні положення 11.2. Улаштування перехрещення ліній зв'язку і проводового мовлення з контактними мережами наземного електротранспорту 11.3. Улаштування перехрещення ліній зв'язку і проводового мовлення з лініями електропередавання 11.4. Роботи на лініях зв'язку і проводового мовлення у разі їх перехрещення та зближення з лініями електропередавання 12. РОБОТИ НА БУДИНКОВИХ РОЗПОДІЛЬЧИХ МЕРЕЖАХ 13. РОБОТИ НА ЛІНІЯХ ЗВ'ЯЗКУ ЯКІ МАЮТЬ КОЛА ДИСТАНЦІЙНОГО ЖИВЛЕННЯ 14. РОБОТИ НА ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЯХ ЗВ'ЯЗКУ З КОЛАМИ ЯКІ ОБЛАДНАНІ АПАРАТУРОЮ ДІЛЬНИЧНОГО СЛУЖБОВОГО ЗВ'ЯЗКУ З ВИБІРКОВИМ ВИКЛИКОМ. 15. РОБОТИ НА ФІДЕРНИХ ЛІНІЯХ ПРОВОДОВОГО МОВЛЕННЯ 15.1. Роботи на фідерних лініях проводового мовлення напругою до 240 В. 15.2. Роботи на фідерних лініях проводового мовлення напругою понад 240 В 15.3. Роботи на лініях сумісної підвіски проводів проводового мовлення та електромереж 16. РОБОТИ НА ЛІНІЯХ ЗВ'ЯЗКУ І ПРОВОДОВОГО МОВЛЕННЯ ЯКІ ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ ЕЛЕКТРИФІКОВАНИХ ЗАЛІЗНИЦЬ ЗМІННОГО СТРУМУ НАПРУГОЮ 25 КВ 16.1. Роботи на міжміських високовольтних лініях зв'язку 16.2. Роботи на лініях сільських телефонних станцій СТС міських телефонних станцій МТС і проводового мовлення. 17. ОБХОДИ І ОГЛЯДИ 18. ВИМІРЮВАННЯ ПЕРЕНОСНИМИ ПРИЛАДАМИ 19. ПРОСОЧУВАННЯ СТОВПІВ АНТИСЕПТИКАМИ 19.1. Загальні положення 19.2. Роботи з водорозчинними і масляними антисептиками 19.3. Транспортування і зберігання антисептиків. Протипожежні заходи. 20. ОБЛАДНАНЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ТИМЧАСОВИХ ЖИТЛОВИХ І ПІДСОБНИХ ФУРГОНІВ 21. ПРОКЛАДАННЯ ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЙ ЗВ'ЯЗКУ І ПРОВОДОВОГО МОВЛЕННЯ ЗА УМОВ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ МІСЦЕВОСТІ ДОДАТОК 1. ПЕРЕЛІК РОБІТ З ПІДВИЩЕНОЮ НЕБЕЗПЕКОЮ ДОДАТОК 2. ПЕРЕЛІК МІНІМУМУ ЗАХИСНИХ ЗАСОБІВ НЕОБХІДНИХ ПРИ ВИКОНАННІ РОБІТ ДОДАТОК 3. К Н И Г А ЗАПИСУ РЕЗУЛЬТАТІВ ПЕРЕВІРКИ ІНСТРУМЕНТА ТА ЗАПОБІЖНИХ ПРИСТРОЇВ ДОДАТОК 4. НОРМИ ТА ТЕРМІНИ ВИПРОБУВАНЬ ПІДІЙМАЛЬНИХ МЕХАНІЗМІВ І ПРИСТОСУВАНЬ ДОДАТОК 5. НОРМИ І ТЕРМІНИ ЕЛЕКТРИЧНИХ ВИПРОБУВАНЬ ЗАХИСНИХ ЗАСОБІВ ДОДАТОК 6. ЗВІЛЬНЕННЯ ПОТЕРПІЛОГО ВІД ЕЛЕКТРИЧНОГО СТРУМУ ДОДАТОК 7. ЗАЯВКА НА ВАНТАЖОПІДІЙМАЛЬНИЙ КРАН ДОДАТОК 8. ВИЗНАЧЕННЯ СТУПЕНЯ ЗАГНИВАННЯ ДЕРЕВ'ЯНИХ ОПОР ПРИСТАВОК ТА ПІДПОРІВ ДОДАТОК 9. ГАБАРИТИ ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЙ ЗВ'ЯЗКУ І ПРОВОДОВОГО МОВЛЕННЯ ДОДАТОК 10. А К Т ОБСТЕЖЕННЯ ДІЛЯНОК ЯКІ НЕ ВІДПОВІДАЮТЬ ТЕХНІЧНИМ НОРМАМ В МІСЦЯХ ПЕРЕХРЕЩЕННЯ ТА ЗБЛИЖЕННЯ ПРОВОДІВ ЛІНІЙ ЗВ'ЯЗКУ ПРОВОДОВОГО МОВЛЕННЯ З ПРОВОДАМИ ЛІНІЙ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАВАННЯ ДОДАТОК 11. ДОЗВІЛ НА РОБОТИ НА ОПОРАХ У РАЗІ СУМІСНОГО ПІДВІШУВАННЯ ПРОВОДІВ ДОДАТОК 12. АКТ ДОДАТОК 13. НАРЯД - ДОПУСК НА ВИКОНАННЯ РОБІТ 3 ПІДВИЩЕНОЮ НЕБЕЗПЕКОЮ ДНАОП 5.2.30-1.06-98 ПРАВИЛА безпеки під час робіт на повітряних лініях зв'язку і проводового мовлення Дата введення 01.10.98 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Правила безпеки при роботах на повітряних лініях зв'язку і проводового мовлення далі – Правила поширюються на всіх працівників які виконують роботи щодо проектування виготовлення реконструкції монтажу налагодження ремонту технічного діагностування та експлуатації повітряних ліній зв'язку і проводового мовлення. Правила встановлюють вимоги безпеки до організації робіт з будівництва монтажу та експлуатації далі – робіт повітряних ліній зв'язку та проводового мовлення. Вимоги цього нормативного акта є обов'язковими для всіх проектувальних будівельних експлуатаційних підприємств організацій і установ далі –підприємства незалежно від їх відомчої належності форми власності та видів діяльності причетних до проектування будівництва та експлуатації споруд електрозв'язку і проводового мовлення. З введенням в дію цих Правил вважати такими що не застосовуються на території України НАОП 5.2.30-1.06-91 "Правила техники безопасности при работах на воздушных линиях связи и проводного вещания" затверджений Мінзв'язку СРСР 5.07.91 та НАОП 5.2.30-1.13-84 "Правила техники безопасности при работах на воздушных линиях связи и радиофикации" затверджений Мінзв'язку СРСР 18.10.84. 2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ № п/п Позначення нормативного акта Назва Ким коли затверджено реєстрація в Мін’юсті 1 2 3 4 1 Закон України "Про охорону праці" Введено в дію Постановою Верховної Ради України від 14.10.92 № 2695-ХІІ 2 ДНАОП 0.00-1.03-93 Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці Ук-раїни від 16.12.93 № 128 3 ДНАОП 0.00-1.07-94 Правила будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці Ук- раїни від 18.10.94 № 104 4 ДНАОП 0.00-1.17-92 "Единые правила безопа- сности при взрывных работах" Затверджено наказом Держгіртехнагляду СРСР від 25.03.92 5 ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці Ук-раїни від 09.01.98 № 4 Зареєстровано в Мін’юсті 10.02.98 №93/2533 6 ДНАОП 0.00-1.28-97 Правила охорони праці на автомобильному транспорті Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці Ук-раїни від 13.01.97 № 5 7 ДНАОП 0.00-4.03-93 Положення про розслі-дування та облік нещасних випадків професій-них захворювань і аварій на підприємствах в установах і організаціях Затверджено Постановою Кабінета Міністрів України від 10.08.93 № 623 Зміни. Постанова від 23.02.94 № 97 8 ДНАОП 0.00-4.15-98 Положення про розробку інструкцій з охорони праці Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.98 №9 Зареєстровано в Мін’юсті від 07.04.98 № 226/2666 9 ДНАОП 0.00-4.24-94 Положення про навчання неповнолітніх професіям пов'язаним з важкими роботами і роботами з шкідливими або небезпечними умовами праці Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці Ук-раїни від 30.12.94 № 130 Зареєстровано в Мін’юсті 20.01.95 № 14/550 10 ДНАОП 0.00-8.02-93 Перелік робіт з підвищеною небезпекою Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці Ук- раїни від 30.11.93 № 123 Зареєстровано в Мін’юсті 23.12.93 № 196 11 ДНАОП 0.01-01.01-95 Правила пожежної безпеки в Україні НАПБ А.01.001-95 Затверджено Головним державним інспектором України з пожежного на- гляду 14.06.95 Зареєстровано в Мін’юсті 14.07.95 № 219/755 12 ДНАОП 0.03-3.24-97 Норми радіаційної безпеки України НРБУ-97 Затверджено Мінохорони здоров'я України 14.07.97 № 208 Введено в дію 01.01.98 Пос- тановою Головного держав- ного санітарного лікаря Ук- раїни від 01.12.97 № 624 13 ДНАОП 0.03-3.28-93 Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками Затведжено Мінохорони здоров'я України 10.12.93 № 241. Зареєстровано в Мін’юсті 22.12.93 № 194 14 ДНАОП 0.03-3.29-96 Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми Затверджено Мінохорони здоров'я України 22.03.96 № 59. Зареєстровано в Мін’юсті 16.04.96 № 183/1208 15 ДНАОП 0.03-8.07-94 Перелік важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці на яких забороня-ється застосування праці неповнолітніх Затверджено наказом Мінохорони здоров'я України від 31.03.94 № 46. Зареєстровано в Мін’юсті 28.07.94 № 176/385 16 ДНАОП 0.00-4.12-94 Типове положення про навчання інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці України від 4.04.94 № 30 зареєстровано в Мін’юсті 12.05.94 № 95/304 17 ДНАОП 5.2.30-1.07-96 Правила безпеки при роботах на кабельних лініях зв'язку і проводо-вого мовлення Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці Ук-раїни від 17.05.96 № 85 18 НАОП 1.1.10-1.04-85 "Правила безопасности при работе с ин- струментом и приспособлениями" Міненерго СРСР 30.04.85 19 НАОП 1.1.10-1.07-82 "Правила применения и испытаний защитных средств используемых в электроустаноках /из-дание 8/" Затверджено Міненерго СРСР 26.07.82 20 НАОП 3.0.00-1.01-85 "Правила по охране труда в лесной дерево-обрабатывающей про-мышленности и лесном хозяйстве" Затверджено Держлісгоспом СРСР 28.02.85 21 НАОП 5.1.11-1.22-90 "Правила техники безо-пасности и производст-венной санитарии при погрузочно-разгрузочных работах на железно-дорожном транспорте ЦМ-4771" Затверджено Міністерством шляхів сполучення СРСР 15.02.90 22 НАОП 5.2.00-3.01-83 "Типовые отраслевые нормы бесплатной выдачи спецодежды спецобуви и других средств индивидуальной защиты работникам связи" Затверджено Держтелерадіо СРСР 4.02.83. Зміни: 15.08.84 11.03.88 23 НАОП 5.2.30-5.01-74 "Инструкция по технике безопасности при подрезке крон деревьев растущих вдоль линий связи и радиовещания" Затверджено Держтелерадіо УРСР 14.01.74 24 НАОП 5.2.30-6.01-86 "Рекомендации по безопасному проведению работ при вырубке расчистке просек и заготовке столбов" Затверджено наказом Мінзв'язку СРСР 30.12.86 25 ГОСТ 67-78 "Пересечения линий связи и проводного вещания с контактными сетями наземного электротранспорта. Общие требования и нормы" 26 ГОСТ 464-79 "Заземления для стаци-онарных установок про-водной связи радиоре-лейных станций радио-трансляционных узлов проводного вещания и антенн систем коллек-тивного приема телеви-дения. Нормы сопротив-ления" 27 ГОСТ 5238-81 "Схемы защиты от опасных напряжений и токов возникающих на линиях" 28 ГОСТ 20494-90 "Штанги изолирующие оперативные и штанги переносных заземлений. Общие технические условия" 29 ГОСТ 26887-86 "Площадки и лестницы для строительно-мон-тажных работ. Общие технические условия" 30 ГОСТ 12.1.004-76 "ССБТ. Пожарная безо-пасность. Общие требо-вания безопасности" 31 ГОСТ 12.1.013-78 "ССБТ. Строительство. Электробезопасность. Общие требования" 32 ГОСТ 12.2.007-75 "ССБТ. Изделия электро-технические. Общие тре-бования безопасности" 33 ГОСТ 12.3.003-86 "ССБТ. Работы электро-сварочные. Требования безопасности" 34 ГОСТ 12.3.033-84 "ССБТ. Строительные машины. Общие требо-вания безопасности при эксплуатации" 35 ГОСТ 12.3.034-84 "ССБТ. Работы по за-щите древесины. Общие требования безопас-ности" 36 ГОСТ 12.1.046 "ССБТ. Нормы освеще-ния строительных площадок". 37 ГОСТ 12.4.107-82 "ССБТ. Строительство. Канаты страховочные. Общие технические требования" 38 ГОСТ 12.3.009-76 "ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности 39 ОСТ 32.9-81 "Нормы искусственного освещения об'ектов железнодорожного транспорта" 40 СНиП Ш-4-80* "Техника безопасности в строительстве" Затверджено наказом Держбуду СРСР від 09.06.80 № 82 41 НАПБ В.01.001-98/5.200 Правила пожежної безпеки в галузі зв'язку Затверджено наказом Держкомзв'язку України від 4.02.98 № 28 42 "Правила устройства электроустановок /изд.6 переработанное и дополненное/" Затверджені Головенергонаглядом СРСР 1984р. 43 Правила охорони ліній зв'язку Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.96 № 135 44 "Правила технической эксплуатации электроустановок потребителей /изд. 4 переработанное с изм./" Затверджені Головдерженергонаглядом СРСР 21.12.84 зміни 1989 р. 45 "Инструкция по радиаци-онной безопасности для 30-км зоны вокруг ЧАЭС" Затверджено Генеральним директором ПО "Комбінат" 1988р. 46 "Общая инструкция по строительству линейных сооружений городской телефонной сети" Затверджено наказом Мінзв'язку СРСР від 06.06.77 № 220 47 "Гигиеническая класси-фикация труда по показателям вредности и опасности факторов про-изводственной среды тяжести и напряженности трудового процесса" Затверджено наказом Головного санітарного лікаря Мінздрава СРСР від 12.08.86 № 4137-86 48 Інструкція з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України ЦД/0001 Затверджено наказом Мін- транспорту України від 08.07.95 № 260 49 Інструкція з сигнализації на залізницях України № ЦШ/0001 Затверджено наказом Мін- транспорту України від 08.07.95 № 259 3. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ 3.1. Порядок застосування Правил та відповідальність за їх виконання. 3.1.1. Правила вміщують вимоги безпеки робіт з будівництва ремонту та експлуатації повітряних ліній зв'язку та проводового мовлення яких необхідно обов'язково дотримуватися під час виконання цих робіт. Вимоги безпеки що вносяться у разі розроблення технічних вимог технологічних документів проектів проведення робіт та інструкцій з охорони праці повинні відповідати цим Правилам СНиП Ш-4-80* "Техника безопасности в строительстве" затвердженому наказом Держбуда СРСР від 09.06.80 № 82 та ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці" затв. Держнаглядохоронпраці від 29.01.98 № 9 зареєстр. Мін’юст від 07.04.98 № 226/2666 [8]. 3.1.2. На підставі цих Правил власники підприємств зв'язку або уповноважені ними органи далі – власники що виконують роботи на повітряних лініях зв'язку розробляють інструкції з охорони праці на конкретних робочих місцях положення та інші документи з безпеки праці відповідно до місцевих умов підприємства. 3.1.3. За безпечність конструкції правильність вибору матеріалів якість будівництва монтажу налагодження реконструкції ремонту технічного діагностування та експлуатації а також за відповідність повітряних ліній зв'язку вимогам цих Правил відповідає підприємство незалежно від адміністративно-правової структури та форми власності що виконує відповідні роботи разом з замовником експлуатаційною організацією . 3.1.4. Власники підприємств та інші посадові особи несуть персональну відповідальність за виконання вимог цих Правил в межах покладених на них завдань та функціональних обов'язків згідно з чинним законодавством. 3.1.5. У своїй діяльності стосовно забезпечення безпечних умов праці власник підприємства та інші посадові особи керуються вимогами Закону України "Про охорону праці" [1] та цих Правил. 3.1.6. У разі відсутності в цих Правилах окремих вимог яких необхідно дотримуватися для створення безпечних умов праці на певних роботах власник підприємства має вжити погоджених з органами державного нагляду додаткових заходів що гарантують безпечне виконання робіт. 3.1.7. Згідно зі статтею 49 Закону України "Про охорону праці" [1] за порушення цих Правил винні працівники притягаються до дисциплінарної адміністративної матеріальної кримінальної відповідальності згідно із законодавством. 3.1.8 . Керівники робіт згідно із списками посадових осіб затвердженими керівником підприємства зв'язку зобов'язані особисто бути присутніми керувати та забезпечувати виконання правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою визначених Переліком робіт з підвищеною небезпекою [10] та інших робіт з підвищеною небезпекою див. додаток 1 . До початку цих робіт керівник робіт повинен провести з працівниками цільовий інструктаж з питань охорони праці. 3.1.9. Всі роботи на повітряних лініях зв'язку та проводового мовлення працівники повинні проводити в спецодязі та спецвзутті що передбачені "Типовыми отраслевыми нормами бесплатной выдачи спецодежды спецобуви других средств индивидуальной защиты работникам связи" [22] та користуватися необхідними захисними засобами додаток 2 . 3.1.10. Робота на повітряних лініях зв'язку та проводового мовлення забороняється у нічний час під час снігопаду сильного дощу грози вітру більше 15 м/сек а також за температурою навколишнього повітря нижче норми встановленій місцевими органами влади. Як виняток допускається проведення робіт щодо ліквідування аварій. У цьому випадку через визначені відрізки часу повинні встановлюватися перерви для обігрівання перерви зараховуються в робочий час . Якщо за таких умов праці роботи продовжуються більше 4-х годин працівників треба забезпечувати гарячою їжею та гарячими напоями кава чай . Безпосередньо біля місця робіт в розпорядженні працівників повинні знаходитися засоби для обігрівання фургони палатки та у виняткових випадках – багаття . Якщо через припинення робіт зупиняється чи затримується ліквідація пошкодження замість перерв в роботі встановлюється чергування змін працівників. Для усунення аварій у нічний час дозволяється працювати бригаді за умови додаткового освітлення місця проведення робіт і виконанні усіх вимог безпеки під керівництвом посадової особи призначеній наказом власника підприємства. 3.1.11. Кожна робоча колона чи бригада яка проводить роботи вдалині від населених пунктів повинна бути забезпечена санітарно-побутовими приміщеннями питною водою якість якої відповідає санітарним вимогам похідною аптечкою. Кожний працівник–одинак під час роботи на лінії повинен бути забезпечений індивідуальним асептичним пакетом. 3.1.12. Працівники до початку робіт шляхом ретельного огляду перевіряють наявність та справність необхідних інструментів засобів захисту запобіжних пристроїв драбин. Про всі несправності необхідно доповісти керівнику робіт чи його заступнику. Несправні інструменти захисні засоби та запобіжні пристрої замінюються на справні. 3.1.13. Один раз на тиждень керівники структурних підрозділів чи особи які їх заміщають згідно з порядком проведення оперативного контролю перевіряють наявність та справність усіх інструментів та запобіжних пристроїв. Результати перевірок необхідно записувати в книгу журнал яка повинна знаходитися у начальника структурного підрозділу чи у осіб які його заміщають. Форма цієї книги наведена у додатку 3. Запобіжні пристрої та підіймальні механізми випробуються у встановлені строки додаток 4 . Пристрої та механізми у яких пройшов термін випробування вважаються несправними. 3.1.14. Діелектричні засоби захисту повинні випробуватися згідно нормам та в строки наведені в додатку 5. Діелектричні засоби захисту у яких пройшов термін випробування вважаються непридатними для використання. 3.1.15. Кожний працівник який виявив порушення цих Правил чи помітив несправність обладнання недостачу чи несправність захисних засобів що створює загрозу життю або здоров'ю самого працівника людей які його оточують навколишньому середовищу або загрозу виникнення аварійної ситуації зобов'язаний особисто вжити посильних заходів щодо попередження та ліквідації загрози негайно повідомити про це своєму безпосередньому керівнику або іншій посадовій особі згідно вимог статті 18 Закону України “Про охорону праці” [1]. 3.1.16. Згідно зі статтею 7 Закону України “Про охорону праці” [1] працівник має право відмовитися від дорученої роботи якщо створилася виробнича ситуація небезпечна для його життя чи здоров я. Працівник звертає увагу керівника який видав наказ розпорядження на супереч наказу розпорядження вимогам цих Правил і повідомляє керівника вищого рівня. За необхідністю згідно зі статтею 7 Закону України “Про охорону праці” [1] факт наявності ситуації небезпечної для життя чи здоров я працівника або інших людей підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства з участю представника профспілки і уповноваженого трудового колективу. 3.1.17. У разі виникнення нещасного випадку належить негайно припинити роботу надати потерпілому першу допомогу викликати лікаря або направити потерпілого до медичного закладу. Повідомити про це безпосередньому керівнику. Розслідування аварій і нещасних випадків що мали місце під час робіт на повітряних лініях зв'язку і проводового мовлення проводиться відповідно до Положення про розслідування та облік нещасних випадків професійних захворювань і аварій на підприємствах в установах і організаціях [7]. За можливістю якщо це не загрожує життю й здоров'ю інших працівників і не призведе до більш важких наслідків необхідно зберегти для розслідування обстановку на робочому місці та устаткування у стані на момент події. 3.2. Вимоги до працівників 3.2.1. Посадові особи і спеціалісти інші працівники підприємств які зайняті проектуванням будівництвом реконструкцією монтажем налагодженням ремонтом технічним діагностуванням експлуатацією повітряних ліній зв'язку і проводового мовлення виконанням інших робіт обумовлених Правилами проходять підготовку підвищення кваліфікації перевірку знань Правил у порядку передбаченому Типовим положенням про навчання інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці [16]. 3.2.2. Особи які у встановленому порядку не пройшли навчання інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці до роботи не допускаються. 3.2.3. Працівники професії яких пов'язані з виконанням робіт з підвищеною небезпекою передбачених Переліком робіт з підвищеною небезпекою [10] та інших робіт з підвищеною небезпекою визначених у додатку 1 Правил повинні проходити попереднє спеціальне навчання і один раз на рік перевірку знань відповідних нормативних актів про охорону праці. 3.2.4. Під час робіт на повітряних лініях зв'язку і проводового мовлення забороняється допуск до самостійної роботи осіб віком до вісімнадцяти років під час виконання робіт передбачених Переліком важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці на яких забороняється застосування праці неповнолітніх [15]. 3.2.5. Учні та практиканти можуть бути допущені до виконання робіт тільки під керівництвом досвідчених працівників які призначені наказом чи розпорядженням власника підприємства чи керівника структурного підрозділу після проведення з ними вступного і первинного інструктажів та навчання безпечним методам праці на робочому місці . 3.2.6. Під час проходження виробничої практики виробничого навчання особи молодші 18 років та які навчаються в професійно-технічних училищах технікумах тощо можуть бути допущені до виконання робіт по професіях та на роботах передбачених Переліком важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці на яких забороняється застосування праці неповнолітніх [15] тільки під керівництвом досвідчених працівників які призначені наказом власника підприємства чи керівника структурного підрозділу за умовами додержання вимог Положення про навчання неповнолітніх професіям пов'язаним з важкими роботами і роботами з шкідливими або небезпечними умовами праці [9]. 3.2.7. Усі працівники повинні знати правила звільнення потерпілого від електричного струму додаток 6 та уміти надавати невідкладну долікарську медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків. 4. ІНСТРУМЕНТИ ТА ПРИСТРОЇ 4.1. Вимоги безпеки у разі роботи з електрифікованим інструментом переносними ручними електричними машинами розподільчими трансформаторами безпеки та ручними електричними світильниками. 4.1.1. Електрифікований інструмент далі – електроінструмент переносні ручні електричні машини розподільчі трансформатори безпеки ручні електричні світильники слід експлуатувати у відповідності до Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів [5] далі ПБЕ з такими доповненнями. 4.1.2. Електрообладнання визначене у п.4.1.1 повинне бути сертифікованим. 4.1.3. Роботи щодо підключення електрообладнання до штатних 2- та 3- контактних розеток дозволяється виконувати усім працівникам допущеним до робіт з цим електрообладнанням. 4.1.4. Для попередження вібраційних захворювань усі працівники зайняті на роботах з електроінструментом вібраційної дії повинні проходити медичний огляд не рідше одного разу на рік. 4.1.5. У разі необхідності дозволяється подовжувати кабель шнур електроінструменту за допомогою шлангового проводу наприклад типу ШРПЛ чи ШРПС за його відсутністю – гнучких проводів наприклад типу ПРГ з ізоляцією на напругу не нижче 500 В розташованих у гумовому шланзі. Поперечний переріз таких проводів повинен відповідати потужності електроінструменту машини світильника . 4.1.6. Ремонт електроінструменту машин слід проводити у спеціалізованих підприємствах підрозділах . 4.1.7. Можливість і правила застосування електроінструменту машин визначаються категорією приміщення в якому вони застосовуються стосовно ступеню небезпеки ураження електричним струмом. 4.1.8. Електроінструмент машини необхідно відключити від мережі живлення повністю за допомогою штепсельної вилки : - на час відсутності працівника на робочому місці; – у разі сильного нагрівання корпусу; – у разі виходу з ладу вимикача; – на час встановлення заміни або регулювання робочого інструменту. 4.1.9. У разі роботи з електроінструментом забороняється: – перевищувати зазначену у паспорті інструменту машини тривалість безперервної роботи; – доторкатися до частин інструменту машини що ріжуть або обертаються; – триматися за провід живлення. 4.1.10. Спосіб кріплення сітки переносного електросвітильника повинен виключати можливість зняття її без використання інструменту. 4.1.11. Контроль за цілісністю та справністю електрообладнання вказаного у п. 4.1.1 повинна здійснювати особа електротехнічного персоналу з кваліфікаційною групою з електробезпеки не нижче ІІІ призначена наказом по підприємству. 4.2. Вимоги безпеки у разі робіт з пневматичним інструментом 4.2.1. Кожний пневматичний інструмент повинен мати паспорт у якому вказуються амплітуди вібрації рукоятки та корпуса інструмента і дата виготовлення. В паспорті повинні реєструватися планово–попереджувальні та капітальні ремонти інструмента. 4.2.2. Під час роботи з пневматичним інструментом приєднання та роз'єднання шлангів дозволяється тільки після припинення подавання повітря. 4.2.3. Підключення шлангів до повітряної магістралі дозволяється тільки через вентилі встановлені на повітророзподільчих коробках. Не дозволяється припинення подавання повітря шляхом перелому шлангів чи зав'язування їх вузлом. 4.2.4. Не допускається пропускання повітря в місцях приєднання повітряних шлангів до пневматичного інструмента та в з'єднаннях шлангів між собою. Для кріплення шлангів належить застосовувати кільця та затискачі. Кріплення шлангів дротом забороняється. 4.2.5. Клапани на рукоятках пневматичних інструментів повинні бути відрегульовані: легко відчинятися швидко зачинятися та не пропускати повітря у разі припиненні тиску на рукоятку призначену для керування. 4.2.6. Робота пневматичним інструментом на приставній драбині забороняється. 4.2.7. Ремонтувати інструмент на місці проведення робіт забороняється. 4.2.8. Понаднормові роботи з використанням пневматичного інструмента не дозволяються. Час роботи з інструментом який вібрує не повинен перевищувати 2/3 тривалості робочого дня. У аварійних випадках коли перерви в роботі неможливі роботу з таким пневматичним інструментом дозволяється проводити постійно зі зміною працівників. 4.2.9. При роботі з пневматичним інструментом необхідно користуватися захисними окулярами віброгасними рукавицями та взуттям. 4.3. Вимоги безпеки у разі робіт з ручним інструментом 4.3.1. У разі робіт з ручним інструментом слід дотримуватися вимог вказаних у розділі 3.4 "Правил безопасности при работе с инструментом и приспособлениями" [18]. 4.3.2. У разі користування інструментом з ізолювальними рукоятками забороняється тримати його поза упорами які запобігають зісковзанню пальців в напрямку до металевих частин. 4.3.3. Не дозволяється користуватися інструментом з ізолювальними рукоятками у якого діелектричні чохли чи покриття нещільно прилягають до рукояток мають розшарування тріщини та інші пошкодження. 4.3.4. Інструмент з ізолювальними рукоятками повинен зберігатися в закритих приміщеннях на полицях чи стелажах не торкатися опалювальних приладів та бути захищеним від сонячних променів і вологи. В навколишньому середовищі повинні бути відсутні пари кислот лугів та інших агресивних речовин. 4.3.5. Інструмент з ізолювальними рукоятками повинен перевозитися та переноситися до робочого місця з дотриманням умов що забезпечують його справність та придатність до застосування тобто він повинен бути захищеним від забруднення зволоження та механічних пошкоджень. 4.3.6. Випробування інструмента з ізолюючими рукоятками повинні проводитися згідно з вимогами "Правил технической эксплуатации электроустановок потребителей" далі - ПТЕ [44] і Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів [5]. 4.3.7. На початок роботи з гвинтовими та рейковими домкратами необхідно переконатися в справності їх деталей. Корпус домкрата не повинен мати тріщин поламаних частин та задирок. 4.3.8. Гвинтові та рейкові домкрати повинні мати пристрої які перешкоджали б повному виходу гвинта чи рейки. 4.3.9. На початок роботи з гідравлічними домкратами необхідно перевірити стан корпуса насоса поршня манжет та циліндра. 4.3.10. Забороняється навантажувати домкрат більше його паспортної вантажопідйомності. 4.3.11. Забороняється проводити роботу коли домкрат при підійманні вантажу здає униз. 4.3.12. Забороняється стояти проти запобіжної пробки гідравлічного домкрата . 4.4. Вимоги безпеки у разі робіт з будівельно-монтажним пістолетом. 4.4.1. До роботи з будівельно-монтажним пістолетом допускаються особи не молодші 18 років які добре вивчили його будову склали відповідний іспит та отримали посвідчення про дозвіл роботи з ним. 4.4.2. За допомогою пістолета дозволяється забивати кріпильні деталі в стальні цегляні бетонні та залізобетонні конструкції. Забороняється забивати кріпильні деталі: – в чавун та керамічні матеріали які дають велику кількість осколків; – в легкі будівельні матеріали пластмаси дерево які легко пробиваються; – в загартовану сталь тверді породи каменів; – в пружинясті частини конструкцій. 4.4.3. Для забивання можна застосовувати тільки спеціально виготовлені для даного пістолета кріпильні деталі дюбелі . 4.4.4. У разі застосування пістолета повинні бути вжиті заходи для запобігання можливості наскрізного пробивання конструкцій та ураження перехожих та працівників кріпильною деталлю дюбелем і осколками що відлітають. 4.4.5. Під час пострілу пістолет повинен бути притиснутий до конструкції обома руками при цьому необхідно твердо стояти на міцній основі. Підмостки повинні бути огороджені від випадкових поштовхів і перекидання. 4.4.6. Під час роботи з пістолетом необхідно користуватися захисними окулярами зі скельцями що не розбиваються. 4.4.7. Не дозволяється використовувати пістолет не за призначенням а також спрощувати та змінювати блокувально-запобіжний механізм пістолета. 4.4.8. Працювати з пістолетом у вибухо- та пожежонебезпечних приміщеннях забороняється. 4.5. Вимоги безпеки у разі робіт з паяльною лампою 4.5.1. У разі використання паяльної лампи необхідно дотримуватися таких вимог: – розпалювати паяльну лампу треба на поверхні землі на відстані не ближче 2 м від колодязя котловану . – наливати тільки те пальне яке вказане в експлуатаційній документації; – наливати у лампу пальне не більше ніж на 3/4 місткості резервуара; – закручувати наливну пробку до упору; – полум'я гасити тільки запірним вентилем; – знімати пальник лише після того як буде випущено стиснене повітря; – при виявленні несправностей підтікання пального просочування газу крізь різьбу пальника деформація резервуара та ін. негайно припинити роботу з цією лампою та здати її в ремонт; – не наливати і не виливати пальне не розбирати паяльну лампу не відкручувати головку тощо поблизу відкритого вогню; – не розпалювати паяльну лампу подачею бензину або гасу на пальник; – не накачувати занадто паяльну лампу для запобігання її вибуху; – спускати тиск повітря з резервуару лампи через наливну пробку тільки після того як лампа погашена і її пальник повністю охолонув; – не передавати запалену паяльну лампу із рук в руки. 4.6. Вимоги безпеки у разі робіт з застосуванням драбин. 4.6.1. Переносні дерев'яні драбини повинні виготовлятися із витриманих сухих пиломатеріалів хвойних порід без сучків. Всі деталі драбин повинні мати гладку обстругану поверхню. 4.6.2. Щаблі дерев'яних драбин та драбинок повинні бути врізані в тятиви. Відстань між щаблями повинна бути не більше 0 35 м і не менше 0 15 м. 4.6.3. Тятиви драбин які застосовуються на лініях проводового мовлення з обох сторін повинні бути оковані сталевим дротом діаметром не менше 5 мм. 4.6.4. При роботах на драбині інструмент повинен знаходитись в сумці працівника. Класти інструмент на щаблі забороняється. 4.6.5. Про проведення випробувань драбин робиться запис у спеціальному журналі довільної форми а на тятивах драбин зазначається дата наступного випробування. 4.6.6. Інші вимоги безпеки при роботах із застосуванням драбин повинні відповідати вимогам "Правил безопасности при работе з инструментом и приспособлениями" [18] 5. ПЕРЕСУВНІ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ 5.1. До обслуговування пересувних електростанцій допускаються працівники які навчені безпечним методам проведення робіт та мають кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче ІІІ. Ці працівники повинні знати інструкцію з обслуговування пересувних електростанцій а також технічну документацію що додається до електростанцій. 5.2. Електростанція повинна комплектуватися переносним заземлювачем діелектричними рукавичками та калошами інструментом з ізолюючими ручками покажчиком напруги захисними окулярами а також вуглекислотним або порошковим вогнегасником покривалом з негорючого теплоізоляційного матеріалу аптечкою та кабелем для підключення електричного навантаження. 5.3. У випадку загоряння двигуна електростанції палива мастильних матеріалів чи ізоляції генератора забороняється гасити полум'я водою. Для гасіння полум'я необхідно користуватися вуглекислотним або порошковим вогнегасником чи покривалом з негорючого теплоізолюючого матеріалу . У разі загоряння двигуна необхідно негайно припинити надходження до нього палива. 5.4. Пересувна електростанція повинна установлюватися на відстані не менше 10 м від дерев'яних та складських приміщень копиць стогів та посівів. 5.5. Після установлення пересувної електростанції її корпус повинен заземлюватися за допомогою переносного заземлювача. Корпус обладнання яке живиться від пересувної електростанції повинен також заземлюватися з'єднанням з заземлювачем електростанції. Заземлювач повинен бути виконаний згідно з Правилами влаштування електроустановок ПВЕ [42]. 5.6. Забороняється курити та запалювати вогонь поблизу електростанції залишати її без нагляду під час роботи допускати до працюючої електростанції сторонніх осіб. 5.7. Рідке паливо необхідно зберігати у металевому бідоні. У вечірній час заправлення електростанції рідким паливом та мастилом можна проводити тільки при світлі електричного ліхтаря. 5.8. Паливо та мастило належить заливати за допомогою лійки. Під час заливання необхідно стежити за тим щоб під електростанцію не підтікало паливо та мастило. Випадково пролите паливо чи мастило належить негайно засипати піском чи землею. Забороняється під час роботи двигуна заливати паливо та мастило. 5.9. Під час роботи електростанції треба стежити за тим щоб не було підтікання палива з карбюратора бака трубопроводів тощо. 5.10. Забороняється торкатися частин що обертаються; необхідно стежити за справністю огорож вентилятора та пасів. 5.11. Щоб уникнути опіку рук та обличчя забороняється при перегріві двигуна відкривати пробку радіатора. 5.12. При електростанції повинен бути плакат: "Стій! Напруга!" який необхідно вивішувати на електростанції під час роботи. 5.13. Перед кожним підключенням електричного навантаження необхідно попереджувати про це споживача. Забороняється від'єднувати та приєднувати споживачів до щита електростанції який знаходиться під напругою. 5.14. Щоб уникнути випадкового ураження електрострумом забороняється під час роботи електростанції доторкатися до струмовідних частин які знаходяться під напругою а також проводити будь-який ремонт зміну запобіжників тощо. 6. РОБОТИ В МІСЦЯХ СКЛАДУВАННЯ МАТЕРІАЛІВ 6.1. Розміщення майданчиків на трасі будівництва 6.1.1. Майданчик призначений для складування матеріалів повинен розміщуватися в безпосередній близькості до траси прокладання повітряної лінії зв'язку або проводового мовлення. Майданчик влаштовується за планом затвердженим керівником робіт. На плані необхідно зазначити місце складування матеріалів схему руху транспорту тощо. 6.1.2. Місце яке визначено для майданчика повинно бути рівним утрамбованим сухим та незатоплюваним. Для відведення води під час таяння снігу дощів розливу рік тощо необхідно улаштовувати стічні канави. Через канави великої глибини повинен улаштовуватися настил для проїзду транспорту. 6.1.3. Майданчики необхідно розміщувати на відстані не менше 30 м від повітряних ліній електропередавання напругою понад 42 В. 6.1.4. Проходи на майданчику повинні бути очищені від снігу сміття пилу та сторонніх речей. У зимовий час проходи повинні посипатися піском шлаком чи золою. Вночі проходи повинні освітлюватися таким чином щоб освітленість була рівномірною без сліпучої дії на працівників. Проведення робіт в неосвітлених місцях забороняється. 6.1.5. Для автомобілів та інших транспортних засобів перед майданчиком повинен бути встановлений знак обмеження швидкості руху. 6.1.6. На майданчиках повинні бути влаштовані місця розміщення протипожежних засобів та забезпечено суворе дотримування Правил пожежної безпеки в Україні [11] та Правил пожежної безпеки в галузі зв’язку [41]. 6.2. Складування та зберігання матеріалів 6.2.1. Складування матеріалів конструкцій та обладнання повинно здійснюватися згідно з вимогами стандартів чи технічних умов на матеріали конструкції та обладнання. Можливість сумісного зберігання матеріалів необхідно визначити в інструкції розробленої згідно вимог ГОСТ 12.1.004-76 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования безопасности" [30]. 6.2.2. Барабани з проводом чи кабелем повинні зберігатися на рівному місці під їх щоки повинні бути підкладені чи прибиті упори щоб запобігти можливості скочування барабанів. 6.2.3. Розміщувати барабани належить таким чином щоб можна було б: – прочитати їх маркірування без додаткового перекочування барабанів; – здійснювати необхідні вимірювання та випробування; – вільно під'їжджати до них та навантажувати їх на автомобіль. 6.2.4. Порожні барабани повинні складуватися окремо в спеціально відведеному для цього місці. При цьому повинні бути вжиті заходи проти випадкового скочування барабанів. Дозволяється зберігання порожніх барабанів на щоках в штабелях але не більше двох в штабелі по висоті. 6.2.5. Круглий ліс повинен складуватися окремо в штабелі висотою не більше 1 5 м у цьому разі ширина штабелю не повинна бути менше його висоти. Між рядами штабелю повинні встановлюватися прокладки використовувати прокладки круглого перерізу забороняється а по його боках – упори проти розкочування. 6.2.6. Пиломатеріали необхідно складувати в штабель висота якого у разі укладання рядами повинна складати не більше половини ширини штабелю а у разі укладання в клітки – не більше ширини штабелю. 6.2.7. Лісоматеріали які були вже використані повинні складуватися згідно з п.п.6.2.5 6.2.6 але з них повинні бути витягнуті цвяхи та скоби. 6.2.8. Металеві балки та асбоцементні труби повинні складуватися згідно з п.6.2.5. Нижній ряд труб повинен укладатися на підкладки закріплюватися башмаками чи кінцевими упорами проти розкочування. 6.2.9. Бочки з будівельним матеріалом дозволяється класти на бік та складувати в штабелі до трьох рядів у висоту з установленням по їх боках стояків з укосами. Якщо бочки складаються стійма то вони повинні установлюватися на підкладки не більше ніж в два ряди. 6.2.10. Роботи з складання та розбирання штабелів повинні бути як правило механізованими. 6.2.11. Горючі та легкозаймисті матеріали а також мастило необхідно зберігати в спеціальних вогнетривких приміщеннях чи в приміщеннях які заглиблені у землю згідно з Правилами пожежної безпеки в Україні [11]. Протипожежні розриви між складом легкозаймистих і горючих матеріалів та іншими будівлями повинні визначатися проектом. 6.2.12. Зберігати та переносити легкозаймисті рідини бензин та інші дозволяється тільки в металевій тарі яка герметично закривається. Застосовувати для цього відра тару з скла чи поліетилену забороняється. 6.2.13. На тарі в якій зберігається чи транспортується етильований бензин повинні бути нанесені написи олійною фарбою: "Етильований бензин. Отруйний". Перекачування приймання та відпускання етильованого бензину а також заправлення ним машин повинно бути механізованим. Для етильованого та неетильованого бензину на складах пального повинні бути окремі місткості та бензопроводи. 6.2.14. В місцях зберігання етильованого бензину повинні знаходитися в достатній кількості засоби для знешкодження пролитого бензину гас хлорне вапно розчин дихлораміну тощо . 6.2.15. Тару в якій містилися бензин легкозаймисті рідини отруйні речовини належить закупорити та зберігати на спеціально відведеному майданчику. Забороняється ремонтувати здійснювати зварювання клепання паяння тощо металеву тару з-під легкозаймистих рідин та отруйних речовин до її промивання чи знешкодження. Матеріал який використовується для обтирання під час роботи з етильованим бензином чи отруйними речовинами повинен збиратися в тару яка щільно закривається а після закінчення роботи повинен знищуватися у спеціально відведеному місці яке вказує місцева влада. 6.2.16. Вибухові речовини та засоби для підривання повинні зберігатися застосовуватися та обліковуватися згідно з "Едиными правилами безопасности при взрывных работах" [4]. 6.2.17. Кабельні матеріали муфти припої та інше які вміщують свинець та його сплави повинні зберігатися в ящиках чи на стелажах які закриваються. Внутрішня поверхня їх повинна бути вкрита матеріалом що миється; два рази на місяць ці ящики та стелажі повинні очищатися та митися гарячим мильним розчином. 7. РОБОТИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ БУДІВЕЛЬНИХ МАШИН ТА МЕХАНІЗМІВ 7.1. Загальні вимоги безпеки 7.1.1. Будівельні машини механізми знімні вантажозахоплювальні пристрої траверси кола стропи кліщі тощо за своїми технічними характеристиками повинні відповідати характеру роботи що виконується вазі та розмірам вантажу. Застосування машин механізмів пристосувань у більш тяжких режимах ніж вказані у паспорті машини механізму пристосування забороняється. 7.1.2. До управління машинами та механізмами допускаються особи не молодше 18 років які пройшли медичний огляд спеціальне навчання перевірку знань з охорони праці в кваліфікаційній комісії одержали посвідчення на право управління цією машиною механізмом а також кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче ІІ. Для управління механізмами які встановлені на шасі транспортного засобу автомобіля трактора і тощо треба додатково мати права водія транспортного засобу відповідної категорії. 7.1.3. Реєстрація вантажопідіймальних машин до пуску цих машин до роботи їх перереєстрація у процесі експлуатації та зняття з реєстрації в органах Держнаглядохоронпраці здійснюються згідно пп. 7.1-7.10 Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів [2]. 7.1.4. Дозвіл на пуск до роботи вантажопідіймальних машин здійснюється згідно пп. 7.11-7.15 Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів [2]. 7.1.5. Технічний огляд вантажопідіймальних машин здійснюється згідно пп. 7.16-7.25 7.27-7.31 7.34-7.39 Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів [2]. Норми бракування канатів вантажопідіймальних машин – згідно додатку 10 до Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів [2]. Норми бракування знімних пристосувань вантажопідіймальних машин – згідно додатку 13 до Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів [2]. 7.1.6. Нагляд і обслуговування вантажопідіймальних машин здійснюються згідно пп. 7.40-7.50 7.52-7.71 7.93-7.94 Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів [2]. 7.1.7. До початку робіт із застосуванням машини необхідно: – визначити робочу зону машини межі небезпечної зони способи і засоби зв'язку машиніста з робітниками що обслуговують машину; – забезпечити огляд робочої зони з робочого місця машиніста; – під час роботі у темний час доби забезпечити освітленість робочої зони згідно нормам встановленим ГОСТ 12.1.046 "ССБТ. Нормы освещения строительных площадок" [36]. 7.1.8. Під час експлуатації машин необхідно вжити заходи щодо попередження їх перекидання самовільного пересування під впливом вітру чи при наявності похилу місцевості. 7.1.9. Установлення машин поблизу виїмок котлованів траншей і т.ін. дозволяється за умови додержання відстані від основи укосу виїмки до найближчої опори машини не менше наведеної в табл. 7.1. Таблиця 7.1 Глибина виїмки Відстань по горизонталі від основи укосу до найближчих опор машини при ненасипному грунті м м піщаному гравійному супіщаному гравійному суглинистому глинистому лесовид-ному сухому 1 1 50 1 25 1 00 1 00 1 00 2 3 00 2 40 2 00 1 50 2 00 3 4 00 3 60 3 25 1 75 2 50 4 5 00 4 40 4 00 3 00 3 00 5 6 00 5 30 4 75 3 50 3 50 7.1.10. Установлення машин на свіжонасипаному неутрамбованому грунті а також на майданчику з ухилом що перевищує вказаний у їх паспорті забороняється. 7.1.11. Після закінчення роботи машини та механізми необхідно привести у доробочий стан. 7.1.12. У неробочий час необхідно виключити можливість пуску машин та механізмів сторонніми особами для чого пускові прилади належить вимикати та зачиняти. 7.2. Роботи із застосуванням бурильно-кранової машини. 7.2.1. Перед початком роботи із застосуванням бурильно-кранової машини водій машини зобов'язаний: – оглянути машину та переконатися у відсутності сторонніх предметів на деталях що обертаються: шарнірах карданному валу шківах бурі і ін.; – перевірити оглядом у разі сумніву – за допомогою інструменту надійність закріплення вузлів та деталей болтами гвинтами гайками та шпильками; – переконатись оглядом у наявності та надійності закріплення штатних огороджень вузлів і деталей. 7.2.2. Для підіймання стовпів необхідно застосовувати тільки гнучкі сталеві троси згідно з паспортом машини. 7.2.3. Трос необхідно оглядати щодня перед початком роботи; при цьому особливу увагу звертати на цілість окремих дротів у стопках. 7.2.4. Пристрій строп для захвату стовпа повинен виключати прослизання стовпа під час його підтягування та підіймання. 7.2.5. Бурити ями та встановлювати стовпи дозволяється тільки після того як машина буде загальмована; крім цього бурильно-кранові машини Д-435 Д-578 на базі трактора "Беларусь" БМ-202 на базі автомобіля ГАЗ-66-02 БС-4 на базі автомобіля "ЗИЛ-157К" необхідно встановити на виносні опори. 7.2.6. Перед початком буріння ями необхідно перевірити відключення лебідки; кулачкова муфта повинна бути включена; гак троса лебідки повинен бути закріплений за вушко підвіски кола що замикає задній борт. 7.2.7. Кріпити трос на стовпі необхідно таким чином щоб гак розташовувався зівом униз. Закріпивши трос на стовпі працівник повинен відійти від нього. 7.2.8. Перед пуском лебідки необхідно перевірити фіксацію стріли крана. Залишати стрілу крана в піднятому стані без фіксації забороняється. 7.2.9. Водій бурильно-кранової машини повинен уважно стежити за всіма операціями з підіймання стовпів і негайно виключити передачу у випадку будь-яких неполадок. 7.2.10. До опускання стовпа в яму оземок стовпа повинен бути піднятий на 5-10 см від землі. Братися за оземок стовпа для направлення його в яму дозволяється тільки після того як стовп буде повністю відірваним від землі і тим самим перевірена надійність кріплення його тросом. Стовп опускається в яму по сигналу бригадира. Стовп який підтягується до ями необхідно направляти рогачем або багром. 7.2.11. Під час роботи забороняється: – знаходитись під стовпом що піднімається; – переміщувати машину з одного робочого місця на інше не виключивши буровий механізм; – переміщувати машину поза зоною роботи з піднятою стрілою; – проводити чистку та змащування машини під час буріння ям або установлення стовпів. 7.3. Роботи із застосуванням підіймальної вишки телескопічної важільної . 7.3.1. Всі роботи з застосуванням підіймальної вишки повинні проводитися не менше ніж трьома працівниками: працівник у кошику водій оператор та наглядаючий. Наглядаючий повинен: – подавати команду водію оператору про підіймання та опускання кошика; – наглядати щоб сторонні особи не підходили ближче 5 м до опасної зони визначеної проектом виконання робіт або технологічною картою; – застерігати проїжджий транспорт від можливого наїзду на вишку. 7.3.2. Працівники зайняті на роботі у кошику вишки повинні бути одягнені у сигнальні жилети оранжевого кольору роботи виконувати з одягненою захисною каскою та запобіжним поясом карабін якого повинен бути пристебнутий за огорожу кошика. 7.3.3. Кількість осіб що допускаються до підіймання 1 чи 2 особи залежить від типу вишки що використовується. 7.3.4. Для роботи автовишка повинна установлюватися на майданчику з ухилом що не перевищує величини вказаної виробником в паспорті або керівництві з експлуатації її . У разі встановлення вишки на місцевості належить використовувати тільки інвентарні підкладки. 7.3.5. Перед підійманням кошика належить: – поставити машину на гальма; – встановити виносні опори; – перевірити закріплення телескопа замковими пальцями для вирівнювання перекосу. 7.3.6. Переїзд вишки від опори до опори дозволяється з піднятим телескопом та з опущеним до нижньої межі кошиком. 7.3.7. Проїзд під спорудами нижче 5 м мости та інше дозволяється тільки з укладеним та заправленим телескопом. 7.3.8. Під час роботи кошик не повинен торкатися дротів залізобетонних опор та металевих конструкцій. 7.3.9. Всі роботи на вишці робітник повинен проводити стоячи на дні кошика. 7.3.10. Підіймання та спускання інструмента з вишки з кошика телескопа належить проводити за допомогою нескінченої вірьовки. 7.3.11. Робота з вишки без установлення бокових упорів дозволяється тільки при вертикальному положенні телескопа. 7.3.12. До підіймання кошика водій зобов'язаний поставити машину на ручне гальмо вставити замковий палець та зняти кріплення з труб телескопа. 7.3.13. Під час підвішування та ув'язування проводів телескопічна вишка повинна бути установленою вздовж проводів які натягуються в напрямку натягання. 7.3.14. Під час робіт із застосуванням автовишки забороняється: – установлювати вишку з внутрішнього боку кута повітряних ліній зв'язку та проводового мовлення; – працювати з вишки з похилом без установлення бокових упорів; – підіймати кошик до верхньої межі; – підіймати у кошику вишки більше 2 осіб; – працювати у кошику вишки при вітрі силою 7 5 - 9 8 м/с 5 балів ; – ставати на борт чи проміжні кільця кошика; – стояти під кошиком вишки; – під час регулювання проводів з вишки прив'язувати до кошика блоки ручну лебідку та проводи; – використовувати кошик вишки для тимчасового кріплення до нього троса чи кабелю при їх підвішуванні. – залишати у кошику чи кидати на його дно шматки проводу які можуть з'єднати кошик з телескопом і порушити ізоляцію кошика від телескопа; – кидати з кошика інструмент на землю або підкидати його з землі працівникам що працюють у кошику; – знаходитися в кошику вишки працівникам під час переїзду вишки від опори до опори; – відлучатися водію оператору від машини якщо у піднятому кошику знаходяться люди; – за температурою навколишнього повітря нижче мінус 10оС вимикати двигун вишки якщо у кошику знаходяться люди. 7.3.15. Технічний огляд підіймальних вишок проводиться згідно з Правилами будови і безпечної експлуатації підйомників вишок . 7.4. Компресорні установки 7.4.1. Повітрозбірники компресорних установок у тому числі балони зі стиснутим повітрям які знаходяться під тиском більше 70 кПа повинні експлуатуватися згідно з Правилами будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском [3]. Профілактичне обслуговування компресорних установок повинно здійснюватися згідно з експлуатаційною інструкцією заводу-виробника. 7.4.2. До обслуговування компресорних установок в тому числі малогабаритних компресорних установок а також зарядних станцій типу ПЗУС та інших допускаються особи не молодше 18 років які пройшли медичний огляд спеціальне теоретичне та практичне навчання і які мають посвідчення на право обслуговування компресорних установок. 7.4.3. У разі використання для приводу компресора електродвигуна машиніст повинен мати кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче ІІІ. 7.4.4. Пересувні компресори належить розташовувати на рівних майданчиках. Колеса їх під час роботи повинні бути закріплені башмаками чи упорами. Компресорні установки не можна розташовувати ближче ніж за 10 м від ацетиленових генераторів та місць зберігання легкозаймистих матеріалів. 7.4.5. Перед пуском компресора машиніст зобов'язаний перевірити його технічний стан та систему змащування. 7.4.6. Після пуску компресора машиніст зобов'язаний перевірити його роботу звернувши особливу увагу на показання вимірювальних приладів на щиті управління. Під'єднувати споживачів стиснутого повітря машиніст може тільки після того як він переконається в справності компресора. Під час роботи компресора залишати його без нагляду забороняється. 7.4.7. Компресор повинен бути негайно зупинений у таких випадках: – якщо манометр на циліндрі низького чи високого тиску а також на нагнітальній лінії показує тиск вище допустимого; – якщо електроприлади на розподільному щиті вказують на перевантаження електродвигуна; – у разі пошкодження контрольно-вимірювальних приладів компресора; – якщо чути стукіт удари в компресорі чи двигуні а також виявлені їх несправності які можуть призвести до аварії; – якщо нагрів будь-яких частин компресора чи двигуна безперервно збільшується та їх температура перевищує норму; – у разі раптового припинення чи зменшення подавання води для охолодження; – якщо немає освітлення; – у разі пожежі. Якщо компресор був тимчасово зупинений пускати його в роботу можна тільки з дозволу особи яка відповідає за безпечну експлуатацію компресора. 7.4.8. Роботи з профілактики чи ремонту обладнання компресорних установок та зарядної станції повинні проводити не менш 2 осіб. 7.4.9. Масловодовіддільник проміжний та кінцевий холодильники повітрозбірник якщо у них немає пристроїв для автоматичного продування необхідно продувати не рідше ніж через 2 години роботи. Фільтри необхідно по мірі засмічування прочищати а мастило у них замінювати свіжим через кожні 40 годин роботи. 7.4.10. Під час роботи двигуна та компресора необхідно стежити щоб не було підтікання мастила та палива з баків та трубопроводів. 7.4.11. Для запобігання вибуху при експлуатації компресорної установки необхідно застосовувати мастило тільки паспортної марки. Не можна допускати підвищення температури стисненого повітря яке може спричинити спалахування в циліндрах продуктів розкладання мастила а також окису заліза промоченого мастилом яке накопичилось на стінках трубопроводів. 7.4.12. Через визначений час експлуатації але не рідше одного разу на 6 місяців повинно проводитися очищення масловодовіддільника проміжного та кінцевого холодильників повітрозбірника та нагнітальних повітропроводів від масляних відкладень способом який не спричиняє корозії металу. Забороняється очищати масловодовіддільник проміжний та кінцевий холодильники повітрозбірник та нагнітальні повітропроводи випалюванням. 7.4.13. Максимальна температура стиснутого повітря в компресорі не повинна перевищувати межі яка визначена інструкцією. Необхідно періодично прочищати циліндри трубопроводи та резервуар компресора від окису заліза та мастила. Щоб запобігти надмірному підвищенню температури повітря яке стискується треба постійно стежити за правильною та безперервною циркуляцією охолоджувальної води в оболонках блока циліндрів та клапанній коробці. 7.4.14. Забороняється застосовувати бензин чи гас для промивання картера фільтрів а також всіх деталей які пов'язані з проходженням по них стиснутого повітря. 7.4.15. Забороняється палити та розпалювати вогонь поблизу компресорної установки. 7.4.16. Необхідно ретельно стежити за справністю та надійністю стикових з'єднань шлангів пневматичного інструмента повітророзподільника та на проміжних стиках. Робота з дефектними шлангами та при несправних стикових з'єднаннях забороняється. 7.4.17. Манометри та запобіжні клапани повинні бути запломбовані. На шкалі кожного манометра повинна бути нанесена червона позначка яка вказує для цього типу компресора межу тиску перевищення якої забороняється. Манометри належить перевіряти не рідше одного разу на рік. 7.4.18. Манометр не допускається до експлуатації якщо: – відсутня пломба чи тавро; – прострочений термін перевірки; – стрілка манометра у разі його від'єднання не повертається на нульову позначку шкали; – розбите скло чи є інші пошкодження які можуть впливати на його показання. 7.5. Роботи із застосуванням машин та механізмів в охоронній зоні повітряних ліній електропередавання далі – ПЛ 7.5.1. Охоронною зоною вздовж ПЛ є ділянка землі та простору між двома вертикальними площинами які проходять через паралельні прямі лінії віддалені від крайніх проводів в невідключеному стані на відстань значення якої наведено в табл.7.2. Таблиця 7.2 Напруга повітряної лінії електропередавання кВ Відстань від крайнього проводу м 1 2 до 1 2 до 20 10 до 35 15 до 110 20 до 150 25 до 220 25 до 330 30 до 400 30 до 500 30 до 750 40 до 800 постійного струму 30 7.5.2. Будівельно-монтажні роботи у тому числі переміщення машин та механізмів в охоронній зоні діючої ПЛ належить проводити під безпосереднім керівництвом особи відповідальної за безпеку проведення робіт при наявності письмового дозволу організації-власника лінії та наряду-допуску. Наряд-допуск повинен бути підписаний особою призначеною керівником власником підприємства яке виконує роботи. Форму наряду-допуску див. в додатку 16 Правил будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів [2]. Виконання робіт на відстані менше 30 м від ПЛ із застосуванням вантажо-підіймальних кранів та підйомників вишок повинні проводитися згідно з вимогами відповідних Правил. 7.5.3. Наряд-допуск видається на строк необхідний для виконання встановленого обсягу робіт. У випадку перерви в проведенні робіт більше доби наряд-допуск скасовується; у разі поновлення робіт повинен видаватися новий наряд-допуск. Наряд-допуск виписується в двох примірниках: один видається виконавцю перед початком роботи та повертається після закінчення роботи; другий - зберігається у власника крана або вишки . У випадках коли кран виділяється для робіт в іншій організації необхідно заповнити заявку встановленої форми додаток 7 . 7.5.4. Перед початком роботи машин та механізмів в охоронній зоні ПЛ необхідно забезпечити зняття напруги з лінії при цьому повинні виконуватися вимоги наведені в п.7.5.2. Якщо немає можливості зняти напругу з лінії то проводити роботу в охоронній зоні дозволяється при умові додержання вимог які наведені в пп.7.5.2 7.5.5. 7.5.5. Відстань від підйомної чи висувної частини машини в будь-якому її положенні до вертикальної площини що проходить через найближчий провод ПЛ який знаходиться під напругою і його проекцію на землю повинна бути не менше наведеної в табл.7.3. Таблиця 7.3 Напруга повітряної лінії електропередавання кВ Відстань до крайнього проводу м 1 2 до 1 1 5 до 20 2 0 до 110 4 0 до 220 5 0 до 330 6 0 до 500 9 0 до 800 постійного струму 9 0 У цьому разі корпуси машин та механізмів за винятком машин на гусеничному ходу повинні заземлюватися за допомогою переносного заземлювача. 7.5.6. Допускається робота машин та механізмів безпосередньо під проводами ПЛ які знаходяться під напругою 110 кВ та вище за умови що відстань від підйомної чи висувної частини машин а також переміщуваних вантажів в будь-якому положенні до найближчого проводу повинна бути не менше вказаної в табл. 7.3. 7.5.7. Робота стрілових кранів під контактними проводами мережі наземного електротранспорту що знаходиться під напругою може проводитися за умови додержання відстані між стрілою крана та контактними проводами не менше 1 м та установлення обмежувача упора який не дозволяє зменшити вказану відстань при підійманні стріли. 7.5.8. Під час проїзду під ПЛ яка знаходиться під напругою робочі органи машин повинні бути в транспортному положенні. Пересування машин поза дорогами під ПЛ під напругою належить проводити в місці найменшого провисання проводів ближче до опори . 7.5.9. Робота та переміщення будівельних машин та механізмів поблизу фідерних ліній проводового мовлення та ліній зв'язку з дистанційним живленням повинні проводитися під безпосереднім наглядом керівника робіт з додержанням вимог п.п. 7.5.5 7.5.8. 7.5.10. Під час роботи поблизу ПЛ машиніст повинен стежити за тим щоб через нерівність грунту не виникло різкого інерційного відхилення робочого органа машини в бік проводів. 7.5.11. У разі випадкового доторкання робочого органа машини до проводу ПЛ який знаходиться під напругою чи виникнення між ними електричного розряду забороняється до зняття напруги з ПЛ чи відведення стріли крана на безпечну відстань доторкатися стоячи на землі до машини сходити з машини на землю чи підійматися на машину. Якщо через доторкання робочого органа машини до проводу чи внаслідок електричного розряду виникне загорання машини яке не дозволяє залишатися в ній водій повинен не тримаючись руками за металеві частини стрибнути на землю обома ногами одночасно. Віддалятися від машини можна тільки стрибками на одній нозі чи на обох ногах одночасно. Віддалятися можна кроком в півступні щоб уникнути дії крокової напруги при цьому не дозволяється відривати п'ятки і ступні від землі. 8. НАВАНТАЖУВАЛЬНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНІ РОБОТИ ТА ТРАНСПОРТУВАННЯ ВАНТАЖІВ 8.1. Загальні вимоги безпеки. 8.1.1. Навантажувально-розвантажувальні роботи та транспортування вантажів повинні проводитись згідно з вимогами ГОСТ 12.3.009-76 "ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности" [38] Правил будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів [2] "Правила техники безопасности и производственной санитарии при погрузочно-разгрузочных работах на железнодорожном транспорте ЦМ-4771" [21] та Правил безпеки при роботах на автомобільному транспорті [6]. 8.1.2. Навантажувально-розвантажувальні роботи за допомогою машин та механізмів повинні здійснюватися під керівництвом осіб відповідальних за безпечне ведення робіт з переміщення вантажів кранами які призначаються наказом власника підприємства відповідно до вимог Правил будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів [2]. Навантажувально-розвантажувальні роботи вручну повинні проводитися під керівництвом особи з числа ІТП яка у кожному конкретному випадку проведення робіт призначається наказом розпорядженням власника підприємства керівника філії . Керівник робіт визначає у відповідності до конкретних умов безпечні способи навантаження розвантаження та транспортування вантажів і безпосередньо несе відповідальність за додержання правил безпеки під час проведення робіт. 8.1.3.Перед початком проведення вантажо-розвантажувальних робіт обов'язково проводиться цільовий інструктаж з виконавцями цих робіт. З водіями та працівниками що вперше в'їжджають прибули на територію підприємства додатково проводиться вступний інструктаж. Інструктажі проводяться згідно Положення про порядок навчання інструктажу та перевірки знань працівників зв'язку з питань охорони праці. 8.1.4. Навантажувально-розвантажувальні роботи належить проводити як правило механізованим способом за допомогою вантажопідіймальних машин та засобів малої механізації блоків та інше . Механізований спосіб навантажувально-розвантажувальних робіт є обов'язковим для вантажів масою більше 50 кг а також у разі підіймання вантажу на висоту більше 3 м. 8.1.5. Навантажувально-розвантажувальні роботи за допомогою вантажопідіймальних машин виконуються згідно пп. 7.72-7.73 7.75-7.79 7.81 7.85-7.90 7.91а в д-у 7.92 Правил будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів [2]. Форма заявки на вантажопідіймальний кран – згідно додатку 7 до цих Правил. Форма наряду-допуску на виконання робіт краном поблизу повітряних ліній електропередавання – згідно додатку 16 до Правил будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів [2]. 8.1.6. Машиністу автокрана забороняється працювати за силою вітру більше 12 5 - 15 2 м/с 7 балів – коливаються стовбури дерев гнуться великі гілки незручно іти проти вітру . 8.1.7. У разі навантаження на транспортні засоби максимальна відстань від землі до верху вантажу не повинна перевищувати габаритну висоту проїздів під мостами та в тунелях. Маса вантажу не повинна порушувати стійкість транспортного засобу та утруднювати управління ним. Перевезення вантажу який підноситься над проїжджою частиною більше 3 8 м чи виступає за задню точку габариту транспортного засобу більше 2 м повинно бути узгоджено з відповідними дорожньо-експлуатаційними та комунальними організаціями. 8.1.8. Штучні вантажі після навантаження повинні бути закріплені ув'язані та встановлені таким чином щоб уникнути мимовільного їх зміщення та падіння під час транспортування. 8.1.9. Для навантаження та розвантаження вантажів з транспортних засобів вручну забороняється застосовувати дошки товщиною менше 50 мм. Під дошки необхідно встановлювати міцні підпірки. 8.1.10. У разі навантаження розвантаження перенесення стовпів просочених антисептиками працівники повинні бути одягнені в спецодяг для роботи з антисептиками. 8.1.11. Всі працівники що виконують навантажувально-розвантажувальні роботи повинні користуватися рукавицями. 8.2. Роботи з навантаження розвантаження вантажу на залізничному транспорті 8.2.1. Роботи з розвантаження вантажу із залізничних платформ виконуються з додержанням вимог "Правил техники безопасности и производственной санитарии при погрузочно-разгрузочных роботах на железнодорожном транспорте ЦМ-4771" [21] та цих Правил. 8.2.2. До навантаження розвантаження залізничних платформ або піввагонів дозволяється приступити тільки після їх закріплення на фронті розвантаження відповідно до вимог "Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на зализницях України N ЦД/0001" [48] и огородження переносними сигнальними засобами відповідно до вимог "Інструкції з сигналізації на залізницях України N ЦШ/0001" [49]. 8.2.3. Дозволяється пересування вагонів вручну по фронту розвантаження або навантаження тільки по горизонтальній дільниці колії у кількості не більше одного навантаженого або двух порожніх вагонів і під безпосереднім керуванням відповідальної особи призначеної начальником відповідного лінійного підрозділу залізниці. 8.2.4. Чотиривісну платформу повинні пересувати не менше 8 чоловік. 8.2.5. Під час пересування вагонів вручну забороняється: – пересувати їх зі швидкістю більше 3 км/год у цьому разі вагони повинні бути обов'язково зчеплені; – викочувати вагони за граничний стовпчик у напрямку головних і приймально-відправних колій; – починати пересування не маючи гальмових башмаків; – підкладати під колеса для гальмування шпали камені ломи та інші предмети; – пересувати вагони коли у них знаходяться люди. 8.2.6. Штучне освітлення місць виконання навантажувально-розвантажувальних робіт повинно відповідати "ОСТ 32.9.81. Норми искусственного освещения объектов железнодорожного транспорта" [39]. 8.2.7. На кожному місці виконання навантажувально-розвантажувальних робіт із застосуванням механізмів повинні бути розроблені та вивішені схеми стропування вантажів. 8.2.8. Під час виконання навантажувально-розвантажувальних робіт не дозволяється знаходження людей у зоні роботи вантажопідіймальних механізмів а також в автомобілях і вагонах. 8.2.9. Відстань між двома суміжними платформами що розвантажуються повинна бути не менше 5 м. Якщо за умови фронту розвантаження розчеплення платформ неможливе розвантаження повинно проводитись через одну платформу. 8.2.10. Під час навантажувально-розвантажувальних робіт поблизу електрифікованої колії працівники їх інструмент та вантажі не повинні наближатися ближче 2 м до струмовідних частин контактної мережі яка знаходиться під напругою. Роботи на відстані від 2 м до 4 м від струмовідних частин можуть виконуватися без зняття напруги і без заземлення контактної мережі але під наглядом спеціально призначеної і проінструктованої керівником робіт особи з кваліфікаційною групою з електробезпеки не нижче ІІ. При роботах на відстані більше 4 м нагляд не вимагається. 8.2.11. Під час значного зниження видимості туман снігопад сильний дощ і при вітрі 6 балів 10-12 4 м/с та більше роботи із застосуванням кранів необхідно припинити якщо паспортом крана не передбачені інші норми . 8.2.12. Навантаження розвантаження стовпів необхідно проводити механізованим способом із застосуванням кранів навантажувачів або інших механізмів обладнаних спеціальними вантажозахоплювальними пристроями. 8.2.13. Навантаження розвантаження стовпів кранами оснащеними гнучкими тросами необхідно проводити бригадою у складі машиніста крана кранівника та чотирьох стропальників. 8.2.14. Перед початком розвантаження стовпів особа відповідальна за безпечне переміщення вантажів кранами повинна оглянути стан кожного штабелю звернувши особливу увагу на стан "шапки" і залежно від цього визначити спосіб розвантаження. 8.2.15. На місцях навантаження та розвантаження стовпів повинні бути передбачені пристрої які б виключали розвалювання стовпів. 8.2.16. Під час розвантаження стовпів: – стропальники для стропування повинні підійматися у піввагон по переносних драбинах з гаками для закріплення за борт піввагону або по скоб-трапам; – стропування необхідно виконувати не ближче 0 5 м від кінців стовпів; – у піввагоні запобіжні стояки повинні бути встановлені у зазори між бортом і штабелем на глибину не менше 0 75 м щільно до основних стояків і закріплені дерев'яним клином; – на платформах запобіжні стояки повинні бути закріплені стяжками для запобігання розвалюванню. 8.2.17. Дозволяється розвантажувати "шапку" за один захід без знімання дротяної ув'язки якщо маса "шапки" не перевищує вантажопідіймальності крана. У цьому разі стропування "шапки" необхідно проводити за скоби напівжорсткого стропу або під "шапку" необхідно підводити у двох торцях чалочні стропи. Дротяну ув'язку у цьому разі необхідно знімати спеціальними ножицями після розвантаження вантажу на землю . 8.2.18. Якщо маса "шапки" більше вантажопідіймальності крана її необхідно розвантажувати декількома частинами. У цьому разі дротяну ув'язку необхідно знімати безпосередньо на піввагоні або попередньо з кожного боку штабелю необхідно встановити по три запобіжні стояки висотою на 0 3 м вище верхнього рівня "шапки". 8.2.19. Перед навантаженням розвантаженням обмерзлих стовпів пачки стовпів по усьому контуру у місцях стропування необхідно очистити від льоду. 8.2.20. Під час відкриття бортів платформи зрізання ув'язочного дроту знімання стояків не дозволяється знаходження працівників у зоні можливого падіння вантажу. Відкривати борти платформи повинні не менше двох працівників. 8.2.21. Орієнтування та утримання вантажу під час переміщенні необхідно здійснювати за допомогою відтяжок або легких міцних багрів у цьому разі стропальники повинні знаходитися не ближче 3 м від вантажу. 8.2.22. Стовпи необхідно укладати у чарунки огороджені з кожного боку двома стояками або у спеціальні стелажі. Ширина чарунок стелажів повинна бути 3 м височина штабелю – не більше 3 м. Укладання повинно забезпечити стійкість штабелю. 8.2.23. Залізобетонні стовпи дозволяється навантажувати розвантажувати тільки за допомогою вантажопідіймальних механізмів. 8.2.24. Стропування залізобетонних стовпів виконується тільки за усі передбачені конструкцією монтажні петлі. Залізобетонні стовпи необхідно укладати на підкладки у штабель височиною до 2 м. 8.2.25. Під час розвантажування стовпів та приставок механізованим способом керівник робіт повинен стежити за тим щоб: – виліт стріли крана був мінімальним; – витримувався габарит з проводами контактної мережі електрифікованих залізниць; – транспортний крановий засіб був додатково закріплений залізничні крани закріплені за рейкові захвати а автомобільні крани поставлені на виносні опори-аутригери ; – додержувались правила стропування вантажів. 8.2.26. Перед розвантажуванням стовпів вручну необхідно попередньо перевірити справність та надійність вантажно-розвантажувального інвентаря покотів багрів блоків кліщів вірьовок тросів ломів тощо . 8.2.27. Під час навантаження розвантаження стовпів забороняється: – підіймання працівників на навантажені платформи і піввагони на електрифікованих залізницях ; – транспортування пакетів стовпів краном коли окремі стовпи захоплені тільки одним стропом – транспортування пакетів стовпів краном при нерівномірному натягу стропів; – застосування для скочування та переміщення стовпів дощок стояків і т.ін.; – одночасне скидання декількох стовпів у разі розвантажування вручну. 8.3. Роботи з навантаження на автомобіль і розвантаження з автомобіля. 8.3.1. Під час навантаження на автомобіль і розвантаження з автомобіля необхідно дотримуватися вимог Правил безпеки при роботах на автомобільному транспорті [6] цих Правил та технологічних карт на вантажно-розвантажувальні роботи. 8.3.2. Перед опусканням вантажу перевірити місце його встановлення і впевнитися що вантаж не впаде не перекинеться і не сповзе у бік. 8.3.3. Укладати вантаж на автомобіль слід рівномірно не перевантажуючи один з боків. 8.3.4. Опускати вантаж необхідно так щоб стропи не затискалися вантажем і легко знімалися. Знімати стропи дозволяється тільки після повного опускання і встановлення вантажу. 8.3.5. Перед навантаженням стовпів на автомобіль та їх розвантаженням автомобіль необхідно загальмувати для чого під колеса автомобіля та причепа підкладають упори. 8.3.6. Навантажувати стовпи на автомобілі та трактори з причепами необхідно рядами оземками в кузов встановивши попередньо на платформі автомобіля та причепа стояки з боку протилежного навантаженню. 8.3.7. у разі навантаження довгих вантажів труб стовпів на автомобіль з причепом-розпуском необхідно залишати зазор між щитом встановленим за кабіною автомобіля і торцем вантажу для того щоб на поворотах та розворотах вантаж не чіплявся за щит. 8.3.8. Під час підіймання розвертання переміщення і опускання стовпів направляти їх дозволяється тільки за допомогою відтяжки розчалки необхідної довжини або легких міцних багрів у цьому разі стропальники повинні знаходитися не ближче 3 м від вантажу. 8.3.9. У разі укладання опор або приставок на автомобіль необхідно нижній ряд укладати на дерев'яні прокладки з досок або брусків; між рядами опор або приставок прокладають такі ж прокладки. Щоб уникнути зміщення залізобетонних та дерев'яних опор під час транспортування вони повинні бути надійно закріплені. 8.3.10. Навантаження стовпів на автомобіль вручну дозволяється в межах норми 50 кг на одного працівника. 8.3.11. У разі розвантаження стовпів з автомобілів вручну необхідно користуватися покотями лагами які повинні кріпитися до борту автомобіля так щоб стопори не заважали вільному скочуванню стовпів на землю. 8.3.12. Відкочувати стовпи дозволяється після того як буде припинено їх розвантаження. 8.3.13. Під час навантаження на автомобіль і розвантаження з автомобіля забороняється: – знаходження людей у тому числі водія у кабіні або у кузові автомобіля; вони повинні знаходиться зовні зони дії стріли чи маневрування навантажувального механізму; – підлазити під ледве піднятий вантаж для підведення строп; – урівноважувати вантаж вагою власного тіла або підтримувати вантаж руками під час його переміщення; – укладати стовпи без стояків на автомобіль з причепом; – направляти стовпи під час підіймання розвертання і опускання руками; – стояти перед стовпом який скочується з автомобіля; – перевозити людей на платформі автомобіля навантаженого стовпами або приставками а також на причепі до автомобіля трактора . 8.4. Роботи із застосуванням авто- і електронавантажувачів. 8.4.1. Роботи із застосуванням авто- і електронавантажувачів виконуються з додержанням вимог Правил охорони праці на автомобільному транспорті [6] та цих Правил. 8.4.2. Керувати автонавантажувачами можуть тільки водії автомобілів які мають посвідчення на право керування ними. Керувати електронавантажувачами можуть тільки особи які мають посвідчення на право керування ними а також кваліфікаційну групу з електробезпеки. 8.4.3. Робота на несправному авто- і електронавантажувачі не дозволяється. Навантажувачі що мають колеса з вантажошинами дозволяється використовувати тільки на дільницях з твердим і рівним покриттям а автонавантажувачі з пневмошинами крім того – на покриттях з каменю щебеню та вирівняних земляних майданчиках. Робота авто- і електронавантажувачів на дерев'яних настилах допускається за умови що настили витримують масу автонавантажувача з вантажем. 8.4.4. Допустимі навантаження встановлюються залежно від положення центра ваги вантажу згідно з паспортними даними навантажувача. Вага вантажу що піднімається не повинна перевищувати встановленої величини. 8.4.5. Під час складання розбирання штабелів вантажів навантажувачами у зоні їх роботи не повинні проходити шляхи перевезення вантажів і перенесення вантажів вручну а також виконуватися перевантажувальні роботи. Зона роботи навантажувача – майданчик необхідний для його маневрування при під'їзді до місця навантаження або розвантаження і від'їзді назад. 8.4.6. Перед початком роботи необхідно перевірити надійність кріплення пальців шарнірів та кіл навантажувача важелів і тяг рульового керування відповідних болтових з'єднань та справність дії механізмів навантажувача. 8.4.7. Під час переміщення вантажів навантажувачами необхідно застосовувати штатні робочі пристосування згідно з технічною документацією; конкретні пристосування залежно від виду матеріалів визначаються керівником робіт. 8.4.8. Перед тим як в'їжджати у вузьке місце між штабелями обладнанням елементами конструкцій будівель і споруд водій зобов'язаний зупинити навантажувач і впевнитися у відсутності людей у зоні роботи. 8.4.9. Навантажувачі з вилочними захватами при транспортуванні дрібних або нестійких вантажів повинні бути обладнані запобіжною рамкою або кареткою для упирання вантажу при переміщенні. Дрібний штучний вантаж повинен бути укладений в спеціальну тару яка б запобігала його падінню під час роботи. 8.4.10. Вилочні захвати автонавантажувачів повинні знаходитись в одній горизонтальній площині. Подовжувачі вилочних захватів повинні бути обладнані пристроями що надійно фіксують подовжувачі на захватах. 8.4.11. Під час роботи на вилочному навантажувачі необхідно дотримуватися таких вимог: – вантаж необхідно розміщувати на захватній вилці так щоб не виникало перекидного моменту у цьому разі груз необхідно притиснути до рами вантажопідіймальника; – вантаж що підіймається повинен розташовуватися рівномірно на обох лапах і може стирчати уперед за межі вилки не більше ніж на 1/3 довжини лап; – великогабаритні вантажі дозволяється укладати вище захисного пристрою але не більше одного місця у цьому разі необхідно призначити особу для керування рухом навантажувача. 8.4.12. У разі застосування навантажувача зі стрелою необхідно спочатку підняти вантаж а потім транспортувати його. 8.4.13. Положення вантажів призначених для підіймання повинно допускати їх вільне захвачування без зрушення з місця. 8.4.14. Захвачувати вантаж вилами необхідно у разі нахилу рами "від себе" а підіймання вантажу можна здійснювати тільки у разі нахилу рами "на себе". 8.4.15. Транспортувати вантаж дозволяється тільки коли рама вантажопідіймальника відхилена назад до кінця. Захват повинен забезпечувати височину підіймання вантажу від землі не менше величини дорожнього просвіту навантажувача і не більше 0 5 м для навантажувача з пневматичними шинами і 0 25 м – для навантажувача з вантажошинами. 8.4.16. Довгомірні вантажі дозволяється транспортувати на навантажувачі тільки на відкритих територіях з рівним покриттям у цьому разі спосіб захвату вантажу повинен виключати можливість його розвалення або падіння у бік; вантаж необхідно попередньо надійно ув'язати у пакет. 8.4.17. Максимальний подовжній схил шляху по якому дозволяється транспортувати вантаж навантажувачем не повинен перевищувати кута нахилу рами вантажопідйомника навантажувача. 8.4.18. Перед підійманням та опусканням вантажу автонавантажувач необхідно загальмувати. 8.4.19. Під час роботи із застосуванням навантажувачів забороняється: – проводити профілактичне обслуговування або ремонт навантажувача з піднятими вантажозахоплювальними пристосуваннями без страхування ; – підіймати на піддонах дрібноштучний вантаж вище захисного пристрою що запобігає падінню вантажу на робоче місце; – відривати примерзлий або затиснений вантаж підіймати вантаж за відсутністю під ним просвіту для вільного проходу вилки укладати груз краном безпосередньо на захвати навантажувача; – перевозити на електронавантажувачі легкозаймисті рідини а також кислоти коли акумуляторна батарея розташована під навантажувальною платформою; – здійснювати підіймання опускання та нахил вантажу під час пересування навантажувача; – швидко гальмувати автонавантажувач з вантажем; – перевозити вантаж піднятий на висоту більше 1 м; – перевозити людей на підніжках та вантажній площадці навантажувача; – ставати на вантаж що підіймається або підвішуватися до нього для урівноваження; – стояти під вантажем взятим на робочий пристрій підіймальника; – нахиляти "від себе" при підійманні раму з вантажем на вилах; – зштовхувати вантаж зі штабелю або підтягувати вантаж; – залишати без нагляду навантажувач з працюючим двигуном; – покидати пост керування навантажувачем при піднятому вантажі. 8.4.20. У разі появи підозрілих шумів тріску та інших незвичних явищ в гідросистемі а також неполадок в керуванні гідророзподільником або в інших місцях необхідно негайно зупинити двигун навантажувача та вжити заходи для визначення причин указаних явищ повідомивши про це технічному керівнику. Роботи дозволяється продовжувати тільки після повного усунення помічених дефектів. 8.5. Перевезення стовпів гужовим транспортом. 8.5.1. У разі перевезення стовпів гужовим транспортом вози повинні мати гальмуючі пристрої металеві колодки або ланцюги . 8.5.2. Навантажені на вози стовпи повинні бути надійно закріплені та ув'язані міцними вірьовками або ланцюгами. 8.5.3. Навантаження стовпів на вози та їх розвантаження вручну проводиться із застосуванням покотей та вірьовок. 8.6. Перенесення вантажів вручну 8.6.1. Гранична норма перенесення вантажів вручну по рівній та горизонтальній поверхні на одну людину не повинна перевищувати для жінок – 7 кг; для підлітків чоловічої статі від 16 до 17 років – 14 кг від 17 до 18 років – 16 кг; для чоловіків старших 18 років – 30 кг. Гранична норма маси вантажу для жінок може бути 10 кг якщо підіймання та перенесення вантажів чергується з іншою роботою до 2 разів на годину. 8.6.2. До маси вантажу який підіймається та переміщується додається маса упаковки та тари. 8.6.3. Сумарна маса вантажів яка переміщується протягом робочої зміни не повинна перевищувати 7000 кг для чоловіків 2800 кг для жінок для підлітків чоловічої статі від 16 до 17 років – 1152 кг для підлітків чоловічої статі від 17 до 18 років – 1958 кг. 8.6.4. У разі переміщення вантажів на возиках чи в контейнерах зусилля що прикладається не повинно перевищувати 10 кг. 8.6.5. Переносити вантажі на носилках дозволяється на відстань не більше 50 м по горизонтальному шляху. 8.6.6. Під час перенесенні стовпа вручну працівників необхідно розставляти уздовж стовпа по росту. Нести стовп необхідно на однойменних плечах. Підіймати та скидати стовпи дозволяється одночасно по команді старшого. 8.6.7. Для перенесення дерев'яних стовпів на плечах потрібно: При довжині стовпа м Кількість працівників 5 - 5 5 3 6 - 6 5 4 7 5 5 8 5 6 10 5 8 У разі перенесення дерев'яних стовпів інших розмірів кількість працівників визначається із розрахунку максимального навантаження 35-50 кг на одного чоловіка "Гигиеническая классификация труда" [47] . Для перенесення вогких стовпів вийнятих з води просочених антисептиком заводським способом або виготовлених з твердих порід деревини необхідно до зазначеної кількості працівників додавати по одному чоловіку. 8.6.8. Працівники молодші 18 років та жінки до перенесення стовпів вручну не допускаються. 8.6.9. Залізобетонні приставки дозволяється переносити тільки механізованим способом. Перенесення залізобетонних приставок на плечах не дозволяється. 9.БУДІВНИЦТВО ТА РЕМОНТ СТОВПОВИХ ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЙ ЗВ'ЯЗКУ І ПРОВОДОВОГО МОВЛЕННЯ 9.1. Лісосічні роботи і заготівля стовпів 9.1.1. Під час виконання робіт пов'язаних з самостійною заготівлею стовпів рубка звалювання трелювання вивезення складування деревини тощо повинні видаватися наряд та дотримуватися вимоги безпеки згідно з "Рекомендациями по безопасному проведению работ при вырубке расчистке просек и заготовке столбов" [24]. 9.1.2. Підрізання крон дерев які ростуть уздовж ліній зв'язку та проводового мовлення необхідно проводити відповідно до "Инструкции по технике безопасности при подрезке крон деревьев растущих вдоль линии связи и радиофикации" [23] Правил охорони ліній зв'язку [43] та цих Правил. 9.1.3. Підрізання дерев з використанням драбин або телескопічної вишки необхідно виконувати бригадою у складі не менше двох чоловік. Уздовж ліній зв'язку по колам яких не подається дистанційне живлення а також уздовж ліній проводового мовлення напругою не вище 120 В підрізання крон дерев з землі за допомогою сучкоріза дозволяється виконувати одному працівнику. 9.1.4. У випадку коли гілки дерев торкаються кіл дистанційного живлення на лініях зв'язку і проводів проводового мовлення І класу або лежать на них роботи з підрізки гілок необхідно виконувати зі зняттям напруги з цих проводів та оформленням наряду. Перед початком роботи необхідно за допомогою індикатора напруги переконатися в тому що напругу з кіл дистанційного живлення та ліній проводового мовлення І класу дійсно знято. 9.1.5. Підрізання крон дерев які ростуть уздовж ліній зв'язку без кіл дистанційного живлення і ліній проводового мовлення ІІ класу дозволяється проводити без зняття напруги з лінії за усним розпорядженням технічного керівника підприємства і з обов'язковим записом в журнал роботи бригади. 9.1.6. Підрізання крон дерев необхідно проводити з приставної драбини. Верхні кінці тятив драбини повинні бути обладнані пристроєм для кріплення драбини до стовбура дерева наприклад металевими півкільцями на кінцях і в середині яких повинні бути наварені гострі шипи. 9.1.7. Під час роботи на драбині застосування запобіжного пояса обов'язкове. Ланцюг пояса необхідно кріпити до стовбура дерева. 9.1.8. Під час роботи на драбині забороняється користуватися сокирою електроінструментом торкатися проводів ліній зв'язку та проводового мовлення. 9.1.9. Не дозволяється після закінчення робіт залишати підпилені та завислі крони і гілки. Виконавець робіт зобов'язаний очистити місце роботи від залишків різки гілок дерев. 9.2. Земляні роботи 9.2.1. Земляні роботи під час реконструкції або ремонту стовпових лінійних споруд повинні виконуватись за затвердженими кресленнями з додержанням вимог чинних Правил охорони ліній зв'язку [43]. На кресленнях повинні бути зазначені всі підземні споруди розташовані уздовж траси лінії зв'язку проводового мовлення або які перехрещують її в межах робочої зони. 9.2.2. Проведення земляних робіт в межах міст та інших населених пунктів допускається тільки за наявністю письмового дозволу ордера від спецінспекції відповідних виконкомів районних Рад. 9.2.3. У разі проведення земляних робіт в зоні розташування підземних комунікацій ордер на розкопки видається тільки за наявністю письмового дозволу організації яка відповідає за експлуатацію цих комунікацій. До дозволу повинен бути доданий план схема розташування комунікації із зазначенням типу глибини закладення комунікації тощо. До початку робіт необхідно викликати представника організації відповідальної за експлуатацію цих комунікацій провести шурфування та установити знаки які зазначають місця розташування цих підземних комунікацій. 9.2.4. Проведення земляних робіт в зоні діючих підземних комунікацій необхідно здійснювати під безпосереднім наглядом керівника робіт а в охоронній зоні кабелів які знаходяться під напругою або діючого газопроводу крім цього під наглядом працівників електро- або газового господарства. 9.2.5. Земляні роботи у межах смуги відведення позаміських автомобільних доріг на вулицях дозволяється виконувати тільки після попереднього погодження технічних умов їх проведення відповідним дорожнім експлуатаційним підприємством та одержання у цього підприємства дозволу ордеру на виконання робіт разом зі схемою організації дорожнього руху погодженою з органами державтоінспекції. У випадку аварії ремонтно-відновні роботи дозволяється виконувати без такого погодження але з обов'язковим викликом до місця робіт представника державтоінспекції або дорожнього експлуатаційного підприємства. 9.2.6. Якщо під час відкопування ями буде виявлена не зазначена на кресленнях підземна комунікація то роботи на відповідній ділянці повинні бути негайно припинені до прибуття представника у веденні якого знаходиться ця підземна комунікація. 9.2.7. У разі відкопування ям лопатами в слабкому грунті стінки ями необхідно укріплювати за допомогою дощок товщиною не менше 20 мм та розпорок з глибини: – 1 м – в піщаних у тому числі гравелістих грунтах; – 1 25 м – в супіщаних грунтах; – 1 5 м – в глинистих суглинистих та сухих лесових грунтах. Після встановлення стовпа розпорки необхідно поступово знімати починаючи знизу і підсипаючи в яму землю яку через кожні 20-30 см обов'язково міцно утрамбовувати. При пливунах і мокрих лесових грунтах коли розпорки виймати небезпечно через можливість обвалу грунту ями засипають без розбирання кріплень. 9.2.8. У випадку виявлення при проведенні земляних робіт невідомих предметів конструкцій речовин вибухівок часів війни тощо роботи повинні бути негайно припинені. Про це належить негайно повідомити керівнику робіт а про вибухові речовини – місцевим органам МВС України. Роботи можуть бути поновлені тільки після усунення небезпеки. 9.2.9. У разі пошкодження якої-небудь підземної споруди що створює небезпеку для працівників виконавець робіт повинен негайно припинити роботи у цьому місці та повідомити про це вищому керівнику і аварійній службі відповідної організації. 9.2.10. У разі виявлення у відкопуваних ямах газу роботи в них повинні бути негайно припинені а люди виведені з небезпечної зони. Про це належить повідомити вищому керівнику та аварійній службі газового господарства. Роботи можуть бути відновлені тільки після припинення надходження в зону робіт газу та видалення з неї газу який поступив раніше. 9.2.11. Розроблення грунту для ям вибуховим способом необхідно здійснювати спеціалізованими організаціями з додержанням вимог чинних "Единых правил безопасности при взрывных работах". 9.3. Встановлення та заміна опор. 9.3.1. Встановлення та заміна опор за допомогою бурильнокранових машин необхідно проводити з додержанням вимог ГОСТ 12.3.033-84 " ССБТ. Строительные машины. Общие требования безопасности при эксплуата- ции" [34] та цих Правил. 9.3.2. У разі встановлення опор за допомогою "падаючої стріли" перед початком підіймання опори керівник робіт повинен перевірити справність троса надійність кріплення блоків або лебідки правильність установлення "ніг" стріли та надійність кріплення троса до опори а також стежити за тим щоб в момент скидання стріли між опорою стрілою і блоками або лебідкою не знаходились люди. Під час підіймання необхідно стежити щоб опора не розгойдувалась. 9.3.3. У разі встановлення та заміни дерев'яних опор вручну керівник забезпечує необхідну кількість працівників яка визначається залежно від розміру і маси опори відповідно до вимог п. 8.6.7. 9.3.4. У разі встановлення та заміні опор на насипах схилах гір та пагорбів кількість працівників повинна бути збільшена залежно від місцевих умов; крім цього необхідно вжити заходи для попередження скочування стовпів утримувати їх вірьовками та іншими пристроями . 9.3.5. Під час підіймання опор необхідно користуватися рогачами. Багор може застосовуватися тільки як допоміжний засіб для спрямування піднятої опори до ями для знімання стропа вірьовки та ін. Кінець ручки рогача багра упирати в груди або живіт забороняється. Примітка. Ручки багрів і рогачів повинні бути довжиною від 2 5 м до 4 5 м діаметром не менше 5 см і вироблені з сухої міцної деревини без великих сучків та задирок. Під час підіймання опори працівники повинні розташовуватись з обох боків опори. Стояти під опорою що підіймається забороняється. 9.3.6. Щогли та складні опори необхідно під час підіймання утримувати в площині підіймання за допомогою канатів або надійних вірьовок прикріплених до вершин опор щогл . У цьому разі слід стояти на відстані 1 5 довжини опори від місця установки . 9.3.7. Установлення залізобетонних опор вручну без застосування механізмів забороняється. 9.3.8. Залізобетонні опори під час підіймання необхідно утримувати від розгойдування за допомогою відтяжок канатів вірьовок закріплених за вершину опори. Знімати відтяжки дозволяється після того як опора буде повністю установлена. 9.3.9. Контрольний огляд опор незалежно від проведення огляду під час ремонту повинен здійснюватися 1 раз на рік весною. Результати огляду заносяться до контрольних листків. Виявлені під час контрольного огляду дерев'яні опори в яких довжина кола залишкової здорової частини деревини біля поверхні землі дорівнює або менше величин наведених у додатку 10 повинні бути негайно помічені відмарковані . Ці опори необхідно укріпити або замінити не пізніше ніж в 10-денний строк. Довжина кола залишкової здорової частини визначається згідно з вказівками наведеними в додатку 8. 9.3.10. Технічний персонал який обслуговує лінію зобов'язаний в порядку поточного нагляду систематично стежити за станом опор. Пошкоджені або підгнивші опори підлягають негайному обов'язковому маркуванню в разі необхідності негайно вживаються заходи з їх укріплення або заміни. 9.3.11. Перед відкопуванням ями для нової опори стара опора повинна укріплюватись рогачами або баграми. 9.3.12. Заміну опори за допомогою ручної лебідки необхідно проводити не менше ніж двома працівниками. Лебідку з тросом слід надійно закріпити внизу опори. Вага стовпа що піднімається не повинна перевищувати вантажопідйомність лебідки. Під час опускання старої опори за допомогою ручної лебідки забороняється знімати собачку з храпового колеса. 9.3.13. Підійматися на щойно встановлену опору дозволяється тільки після того як яма буде засипана і земля утрамбована. Під час перекладання проводів з опори що замінюється на щойно встановлену монтер повинен закріпитися обома кігтями та ланцюгом поясу на новій опорі; вершини старої і нової опори необхідно тимчасово скріпити хомутами. 9.3.14. У разі заміни кутової опори необхідно послабити в'язки проводів на опорах суміжних з кутовою. Наступні за ними опори де проводи залишаються нерозв'язаними необхідно тимчасово укріпити підпорами або відтяжками. Кутову опору що замінюється необхідно укріпити за вершину одною або двома тимчасовими відтяжками. Стару опору можна відкопувати та забирати тільки після того як проводи будуть перекладені на нову опору. У тих випадках коли на кутовій опорі працівнику важко перекласти проводи їх за допомогою блоків повинні відтягувати інші працівники. 9.3.15. У разі заміни проміжної піванкерної опори на відстані 0 7-0 8 м від старої опори з боку протилежного підпорам відривають яму. Основні стовпи нової опори за допомогою блоків підіймають яму біля них наполовину засипають та утрамбовують. Потім основні стовпи укріплюють баграми або рогачами підіймають по черзі підпори направляючи їх баграми та прикріплюють до стовпів. Після того як проводи будуть закріплені на новій опорі стару опору укріпивши попередньо баграми або рогачами розбирають і опускають на землю. 9.3.16. Під час підіймання або опускання опори на землю працівники не повинні стояти під опорою. Радіус охоронної зони ближче якої сторонні особи не допускаються – довжина стовпа плюс 2 м. 9.3.17. Залишати при тривалих перервах обід кінець робочого дня і т.ін. відкопані опори або розв'язані проводи забороняється. 9.3.18. Під час установлення або заміни приставок а також під час установлення підпор необхідно вживати заходи які б виключали можливість падіння зміщення в бік або довільного опускання опор. 9.3.19. У разі заміни підпор або відтяжок на кутовій кабельній кінцевій і т.ін. опорах необхідно попередньо укріпити опору тимчасовою відтяжкою в бік протилежний підпорі або відтяжці. 9.4. Роботи на опорах. 9.4.1. Перед початком робіт з ремонту лінії виконавець робіт керівник бригади зобов'язаний перевірити надійність та міцність опор на ділянці що ремонтується і не допускати підіймання монтерів на ненадійні опори до їх укріплення. Перед підійманням на опору необхідно переконатися в її механічній міцності. Якщо опора укріплена приставкою слід також переконатися в надійності її кріплення до приставки і механічній міцності приставки; за необхідністю опору необхідно укріплювати рогачами або баграми. Якщо опора обладнана блискавковідводом не захищеним рейкою необхідно перевірити відсутність на ньому напруги. 9.4.2. Перед початком роботи на опорі необхідно перевірити кріплення серпа та стремена справність зубів шипів ременів та застіжок кігтів у пояса – справність карабіна цілість стяжних ременів та кілець ланцюга наявність чохла на ланцюгу. 9.4.3. На опору яка має нахил підійматися до її виправлення і закріплення в грунті забороняється. Опору необхідно виправляти за допомогою тягового механізму та відтяжки яка укріплюється на опорі з автовишки або іншим способом який не потребує підіймання на опору. 9.4.4. Підіймання на опору роботи на опорі незалежно від висоти підіймання можуть проводитись після закріплення на опорі ланцюгом пояса та укріплення кігтів в стійкому положенні. Підіймання та робота без кігтів та поясів забороняється. Підійматися на опору та працювати на кігтях не прикріплених міцно до ніг стяжними ременями і зап'ятниками а також з незастебнутим ланцюгом пояса забороняється. Під час роботах на опорах просочених масляними антисептиками необхідно користуватися спеціальними брезентовими костюмами. Підіймання на дерев'яну опору з приставками необхідно здійснювати з боку опори без приставки. 9.4.5. Підіймання на залізобетонну опору необхідно виконувати або із застосуванням автомашини з телескопічною вишкою або за допомогою спеціальних монтерських кігтів; у цьому разі переходити на другий бік опори дозволяється тільки після спускання донизу та підіймання на той бік опори де необхідно виконувати роботи. 9.4.6. Підійматися і працювати на одній опорі одночасно двом працівникам забороняється. 9.4.7. Піднявшись на опору повітряної лінії необхідно за допомогою індикаторів переконатись у відсутності на проводах сторонньої напруги. Перевіряти відсутність сторонньої напруги необхідно спочатку високовольтним індикатором а після цього – індикатором низької напруги. 9.4.8. Під час влізання на опору підіймати з собою проводи траверси трансформатори та іншу важку арматуру не дозволяється. Підіймати арматуру або проводи необхідно за допомогою вірьовки і після того як робітник стійко і надійно укріпиться на опорі. До середини вірьовки прив'язують необхідні предмети другий кінець вірьовки знаходиться в руках у працівника який стоїть унизу та утримує предмети що підіймаються від розгойдування. 9.4.9. Відкопувати опору кантувати або направляти її знімати хомути зі старої приставки або встановлювати нову приставку до опори на якій знаходиться працівник забороняється. 9.4.10. Під час роботи на опорі ніхто з працівників або сторонніх осіб не повинен знаходитись ближче охоронної зони радіусом – довжина стовпа плюс 2 м. 9.4.11. На кутовій опорі з крюковим профілем необхідно працювати із зовнішньої сторони кута утвореного проводами. 9.4.12. У разі роботи на кутовій опорі з траверсним профілем необхідно розташовуватися із зовнішньої сторони кута по відношенню до проводів на яких проводиться робота. Перед початком роботи необхідно перевірити міцність насадки ізоляторів біля проводу по відношенню до якого працівник буде знаходитись із внутрішньої сторони кута. Биті та надтріснуті ізолятори необхідно знімати з крюків та штирів в рукавицях. 9.4.13. На кабельних ввідних контрольних опорах і опорах на яких розташовані іскрові та газонаповнені розрядники струмовідводи спуск для заземлення які не мають розриву повинні бути закриті по всій довжині опори дерев'яною рейкою щоб працівник знаходячись на опорі не міг торкнутися струмовідводу кігтями. На кабельних опорах не обладнаних східцями спуски кабелів повинні захищатися дерев'яними рейками. 9.4.14. Перед початком роботи на мостових кронштейнах укріплених на фермах залізничного або шосейного моста та обладнаних спеціальними площадками необхідно при виході на площадку закріпитися ланцюгом запобіжного пояса за мостовий кронштейн. У разі відсутності площадки працівник повинен попередньо прив'язати себе страхувальним канатом до конструкції моста і тільки після цього виходити до кронштейна та влізати на нього. Канат повинен бути такої довжини яка б дозволяла працівнику вільно переміщуватися по кронштейну зверху донизу. Крім страхувального каната працівник повинен закріплятися ланцюгом запобіжного пояса за мостовий кронштейн. Роботу необхідно проводити у присутності другої особи яка зобов'язана страхувати працівника. 9.4.15. Кабельні опори необхідно обладнувати кабельними площадками огородженими поручнями. Площадки не повинні торкатися спуску для заземлення блискавковідводу. 9.4.16. У разі підвішування кабелів з драбини необхідно кріпити її до троса вірьовками. Кінці драбини які спираються на землю повинні мати сталеві наконечники. Працюючий на драбині повинен кріпитися до троса ланцюгом запобіжного пояса. Довжина драбини не повинна перевищувати 5 м. Підвішувати кабель з драбини на трос який має зростки в прогоні забороняється. 9.4.17. Забороняється пересувати по тросу драбину з працівником який знаходиться на ній. 9.4.18. Встановлювати драбини та працювати на кутових кабельних опорах дозволяється тільки із зовнішньої сторони кута. 9.4.19. У разі підвішування кабелю з землі трос з прикріпленим до нього кабелем необхідно піднімати за допомогою блоків надійно укріплених на опорі. Перед початком роботи слід перевірити справність блоків та вірьовки пропущеної в блоки. 9.4.20. Підвішування проводу з телескопічної автовишки необхідно проводити згідно з ГОСТ 12.3.033-84 "ССБТ. Строительные машины. Общие требования безопасности при эксплуатации" [34]. 9.4.21. Підіймання кабельного ящика на опору у випадках коли маса ящика перевищує 15 кг необхідно проводити за допомогою блока. Послабити вірьовку яка утримує ящик дозволяється після того як працівник який встановлює ящик надійно закріпить його на опорі. 9.4.22. Паяльну лампу або розігріту кабельну масу на кабельну опору слід подавати у відрі. Виймати лампу або чайник з кабельною масою з відра дозволяється тільки в рукавицях коли відро надійно встановлено на кабельній площадці. 9.5. Підвішування проводів. 9.5.1. Перед розмотуванням проводів уздовж лінії в межах охоронної зони зарості кущі та гілки дерев які заважають розмотуванню і підвішуванню проводів необхідно обрізати. 9.5.2. Під час розмотування проводів необхідно працювати в рукавицях і захисних окулярах. 9.5.3. Під час розмотування проводу необхідно стежити щоб провід не зачепився за який-небудь предмет і на проводі не утворювались "баранчики". Під час вивільнення проводу що зачепився та утворив кут працівник повинен знаходитись із зовнішньої сторони кута. 9.5.4. У разі підвішування проводів через дороги вулиці переїзди і т.ін. розмотані проводи необхідно підняти і тимчасово закріпити на такій висоті щоб не заважати руху транспорту. Якщо неможливо підняти проводи на потрібну висоту зазначену в додатку 9 необхідно виставити охорону на час підвішування проводів та призупинити рух транспорту. Охорону слід виставляти і при розмотуванні проводів. Охоронець повинен бути одягнений у сигнальний жилет красно-оранжевого кольору і тримати у руках червоний прапорець. 9.5.5. У разі підвішування проводів в населених пунктах і на перехрещенні доріг для попередження водіїв транспортних засобів та пішоходів на тротуарах з обох боків і на проїзній частині назустріч руху транспорту необхідно встановити попереджувальні знаки "Дорожні роботи" на відстані 15-20 м від місця проведення робіт. В разі поганої видимості додатково необхідно встановити світлові сигнали. Перебування людей поблизу проводу що натягується забороняється. Перед початком проведення робіт на проїзній частині необхідно сповістити місцеві органи ДАІ про місце і час проведення робіт. 9.5.6. Підвішування проводів через залізничне полотно необхідно узгодити з адміністрацією залізниці. Проведення робіт під час проходження потягів забороняється. Якщо при наближенні потягу підняти провід на потрібну висоту не вдається його необхідно перерізати на обох перехідних опорах. 9.5.7. Під час підвішування проводів на верхній траверсі або на першому і другому місцях крюкового профілю опор ліній зв'язку і проводового мовлення які мають повітряні перехрещення з лініями електропередавання в будь-якому прогоні необхідно заземлити проводи що підвішуються з обох боків від місця роботи. 9.5.8. У разі тимчасового припинення робіт з підвішування проводів не закріплені на ізоляторах проводи необхідно закріпити на опорі з додержанням установлених габаритів по відношенню до землі. Якщо є бухта проводу то під час перерви в роботі її також слід укріпити на опорі. 9.6. Зварювання проводів 9.6.1. Проводи можна зварювати на землі або на опорі у цьому разі працівник повинен знаходитись від проводу що зварюється на відстані не менше 0 5 м. 9.6.2. Зварювати проводи та зрощувати їх холодним способом необхідно в рукавицях та спеціальних захисних окулярах. 9.6.3. Незгорілий термітний сірник слід класти в спеціальне коритце яке підвішується біля робітника до одного з проводів що не зварюються або кріпиться до термозварювальних кліщів. 9.6.4. Згорілий патрон необхідно збивати з проводу в коритце у напрямку від себе тільки після його охолодження потемніння . Забороняється торкатися та поправляти рукою неохолоджений патрон. 9.6.5. Запасні термітні патрони необхідно зберігати в металевій коробці в робочій сумці окремо від термітних сірників. 9.6.6. Термітні сірники необхідно зберігати в окремих коробках. Кожний сірник необхідно обгорнути папером і всі сірники акуратно укласти в коробку. 9.6.7. Під час перевезення термопатрони необхідно щільно укласти в ящик аналогічно заводській укладці. Під час перекладення та перенесення ящиків з термопатронами не слід допускати сильного струшування кидків. 9.6.8. Зварювання проводів на кутовій опорі забороняється. 9.7. Демонтаж ліній 9.7.1. Роботи з демонтажу опор і проводів необхідно проводити за технологічною картою або проектом проведення робіт у присутності керівника робіт. 9.7.2. Підійматися на опору і працювати на ній дозволяється тільки у тих випадках коли є упевненість в достатній стійкості та міцності опори. 9.7.3. Для попередження падіння працівника разом з опорою до знімання проводів опору слід укріпити з трьох-чотирьох боків рогачами або баграми. Так само необхідно укріпити і дві суміжні опори. Якщо опора укріплена приставками то слід також перевірити надійність кріплення опори до приставки. 9.7.4. Розв'язувати проводи одночасно на двох і більше суміжних опорах а також обрізати всі проводи на опорі з одного боку забороняється. 9.7.5. Знімати проводи підвішені в прогоні перехрещення над контактними мережами наземного електротранспорту або лініями електропередавання напругою 380/220 В слід при відключеній і заземленій на місці робіт контактній мережі або лінії електропередачі. У разі перехрещення електрифікованих залізниць демонтувати проводи зв'язку в прогоні перехрещення дозволяється тільки після зняття напруги з контактної мережі. Роботу необхідно виконувати в діелектричних рукавичках та калошах. Провід що демонтується необхідно заземлити. 9.7.6. Роботи на перехрещеннях необхідно проводити з обов'язковою присутністю представника служби дистанції району контактної мережі. 9.7.7. Під час демонтажу проводів підвішених під лінією електропередавання необхідно після укріплення опор як це зазначено в пп. 9.7.3-9.7.4 поступово розв'язувати проводи починаючи з нижнього проводу. Розв'язаний провід необхідно розрізати та опускати на землю. Працювати слід в захисних окулярах. В місці перехрещення з лінією електропередавання проводи ліній зв'язку чи проводового мовлення підлягають заземленню з обох боків від перехідних опор. У цьому разі під самим перехрещенням тягнути та змотувати в бухту проводи що підвішені в декількох прогонах забороняється. 9.7.8. Під час демонтажу вводів ліній зв'язку і проводового мовлення в будинки необхідно розв'язувати проводи спочатку на ізоляторах вкручених в стіну будинку або на ізоляторах ввідного телефонного стояка а потім на ввідній опорі. Якщо ввідні проводи перехрещуються з проводами електромережі то роботу необхідно проводити в діелектричних рукавичках та калошах. Провід що демонтується необхідно заземлити. 9.7.9. В разі демонтажу лінії що зазнає впливу високовольтної лінії або електрифікованих залізниць змінного струму необхідно всі проводи лінії що демонтується закоротити та заземлити через кожні 250 м. Закорочування та заземлення проводів необхідно виконувати в діелектричних рукавичках. Необхідно укріпити опори заземлити проводи та розпочати знімання проводів як це зазначено в пп. 9.7.3- 9.7.4. Після того як будуть звільнені від в'язок проводи на всіх опорах заземленої ділянки їх слід обрізати на тих опорах де встановлено заземлення потім не знімаючи провідників заземлення опустити проводи на землю і знявши один із провідників заземлення змотати в бухту. 9.7.10. Під час спилювання опори необхідно з боків і зі сторони спилювання підтримувати опору баграми або рогачами не допускаючи наближення сторонніх осіб до місця роботи на відстань менше полуторної довжини опори яку спилюють. Поза населених пунктів при невеликій кількості проводів у тих випадках коли опори мають значно підгнилі основи допускається укріпивши суміжні опори спилювати та опускати опору що демонтується на землю разом з проводами. Проводи розв'язуються на землі. 9.8. Роботи в гірській місцевості 9.8.1. Роботи в гірській місцевості необхідно виконувати в сприятливу пору року коли можливість появи селевих потоків обвалів снігових лавин зсувів й заносів найменш вірогідна. 9.8.2. Для безпеки проведення робіт з прокладання та ремонту повітряних ліній зв'язку та проводового мовлення в гірських умовах необхідно до початку основних робіт виконати такі підготовчі роботи: – виконати попередню розбивку траси з уточненням найбільш складних її ділянок місць розташування майданчиків для засобів якоріння механізмів вантажно-розвантажувальних робіт тощо; – прибрати з будівельної смуги нестійкі кам'яні брилі що нависають окремі валуни тощо які в процесі наступних робіт можуть звалитися і стати причиною нещасних випадків; – спорудити відповідно до проекту протиобвальні протизсувні і водопропускні споруди тимчасові дороги і під'їзди. 9.8.3. На період виконання робіт головний інженер чи начальник дільниці будівельної організації повинен організувати службу оповіщення встановити зв'язок з місцевою метеорологічною станцією та регулярно отримувати від неї прогнози погоди. Він повинен врахувати можливість негайної зупинки робіт і забезпечення заходів безпеки у випадку стихійних явищ. Під час ожеледиці туману чи вітру силою більше 6 балів виконувати роботи на гірських ділянках траси забороняється. У разі підвищення рівня води в струмках і річках вище допустимого чи утворення селевих потоків обвалів камнепадів снігових лавин роботи в небезпечних місцях необхідно зупинити людей машини вивести а устаткування вивезти в безпечне місце. Розпорядження про евакуацію людей та механізмів із небезпечної зони дає керівник робіт виконроб майстер бригадир . 9.8.4. Виконавець робіт повинен установити належне спостереження за станом поверхні стрімких схилів особливо під час таяння снігів після дощів і заморозків коли небезпека утворення зсувів і камнепадів збільшується щоденно обстежувати небезпечні місця і відмічати безпечні зони на випадок оповзнів і обвалів. У разі зсувів камнепадів та наявності іншої небезпеки проведення робіт забороняється. 9.8.5. Майданчик для житлового польового містечка необхідно вибрати з таким розрахунком щоб виключалась можливість зходу на нього снігових лавин селевих потоків тощо. 9.8.6. Вирубання лісу трелювання та обрізання сучків необхідно виконувати згідно з "Правилами по охране труда в лесной деревообрабатывающей промышленности и в лесном хозяйстве" [20]. 9.8.7. Грунт з траншеї і котлованів на схилах необхідно розміщати в бік схилу на відстані не ближче О 5 м від краю розробки. 9.8.8. У разі утворення козирків чи находження на схилах виїмки валунів каменів тощо працівники повинні бути виведені з небезпечних місць а козирки і валуни обрушені і усунуті . 9.8.9. У разі появи тріщин на грунті потрібно вжити заходи проти обрушення грунту і завчасно вивести працюючих з небезпечної зони. 9.8.10. Коли потрібно скочувати валуни ломами по схилу працівники повинні знаходитися тільки з нагірної сторони і діяти ломом від себе переконавшись що нижче по схилу не знаходяться люди. 9.8.11. Знаходження сторонніх людей і домашніх тварин на схилах вище і нижче місця проведення робіт заборонено. До початку робіт сторонніх людей і домашних тварин необхідно вивести з небезпечної зони. 9.8.12. Ділянки діючої дороги розташованої на схилі нижче місця проведення робіт на випадок непередбаченої небезпеки слід огородити з обох боків запобіжними знаками біля яких повинні чергувати сигнальники. Між сигнальниками і керівником робіт необхідно встановити надійний зв'язок за допомогою прапорців свистків і в сутінках та вночі – ліхтарів. 9.8.13. Щоб уникнути затоплення і розмиву стін ями поверхневими водами слід улаштовувати відвали грунту з нагірної сторони а в необхідних випадках – водовідвідні канали і загородження. 9.8.14. Всіх працівників необхідно забезпечити захисними касками а на схилах більше 20 град. – знімними металевими підковами з шипами раками які одягаються на підошви взуття для зменшення ковзання також страхувальними поясами. 9.8.15. На важкодоступних ділянках в горах під час руху і особливо при роботі машин і механізмів для забезпечення безпеки належить застосовувати утримуючі пристосування – рухомі якорі бульдозери трактори тощо . Для якоріння сталеві троси діаметром 26-28 мм необхідно кріпити до балок ходової частини машини механізму. 9.8.16. Землерийні і транспортні машини на гусеничному і пневмоколісному ходу можуть працювати на косогорах з поперечним похилом не більше 8 град. після попереднього планування траси . Робота цих машин на ділянках з поперечним похилом більше 8 град. дозволяється тільки після попереднього виконання відповідних заходів передбачених проектом влаштування тимчасових доріг майданчиків для роз'їздів і т. ін. . 9.8.17. Під час навантаження і розвантаження кабелю устаткування та матеріалів автомобіль необхідно надійно загальмувати і під його колеса підкласти спеціальні підкладки. Використовувати для упору дошки чи каміння заборонено. 9.8.18. Прокладання повітряної лінії зв'язку та проводового мовлення в гірських умовах на схилах крутизною до 10 град. виконується так само як на рівнинній місцевості. На схилах крутизною більше 10 град. прокладання необхідно виконувати як правило вручну. 9.8.19. У разі прокладання провода вручну уздовж схилу і на підйомах крутизною до 15 град. всі працівники повинні знаходитися по одну сторону проводу і обличчям до нього. 9.8.20. Відкопування ям в гірських умовах за допомогою підривних речовин може виконуватись бригадою в складі якої обов'язково повинен бути спеціаліст який має дозвіл на проведення підривних робіт. 10. РОБОТИ НА СТОЯКОВИХ ЛІНІЯХ 10.1. Біля стояків що встановлені на стрімких неогороджених дахах при схилі більше за 20 град. необхідно влаштовувати люки для виходу з кришкою що замикається та драбиною що закріплена на горищі а також робочий майданчик. Якщо неможливо влаштувати люк поблизу стояка між люком та стояком підвішується запобіжний канат або сталевий оцинкований дріт діаметром 5 мм або два звиті трьохміліметрові дроти для страхування при переміщеннях по даху. Для проходу працівників по даху з покриттям що не розраховане на навантаження вага людей необхідно виготовити трапи завширшки не менш як 0 3 м з поперечними планками для упирання ногами. Трапи на час виконання робіт необхідно закріплювати. 10.2. На нестрімких неогороджених дахах замість люка для виходу до стояка дозволяється підвішувати між слуховим вікном та стояком запобіжний канат або сталевий оцинкований п'ятиміліметровий дріт на висоті 0 8 м. Канат закріплюється з однієї сторони до хомута що закріплений до стояка а з другої – до металевої скоби що кріпиться болтами до бруса слухового вікна. 3 метою забезпечення стійкості стояка що встановлений без відтяжок у напрямку протилежному тяжінню запобіжного канату встановлюється контр-відтяжка. 10.3. На дахах що покриті оцинкованою жерстю шифером дранкою толем тощо біля усіх стояків необхідно влаштовувати люки та робочі майданчики або прокладати трапи та підвішувати запобіжні канати від слухового вікна до стояка. На будинках що мають не більше двох поверхів при відсутності слухового вікна запобіжний канат одним кінцем кріпиться до металевої скоби кутника що закріплена ий скраю даху біля пожежної драбини або там де зручно поставити переносну драбину. Другий кінець канату кріпиться до хомута на стояку. 10.4. Стан запобіжних канатів трапів риштувань драбин для виходу та робочих майданчиків необхідно перевіряти не рідше одного разу на рік. Про наслідки огляду та прийняті заходи необхідно зробити запис у спеціальному журналі. 10.5. Для роботи на стоякових лініях необхідно одягати запобіжний пояс і діелектричні калоші або взуття з гумовою підошвою. 10.6. Підніматись на дах слід по внутрішній драбині і виходити через горище та спеціальний люк. При відсутності люка на дах слід виходити через слухове вікно. Підійматись на дах по справній пожежній драбині дозволяється тільки на будинки що мають не більше двох поверхів. 10.7. Вихід на залізобетонний дах будинків що мають більше двох поверхів дозволяється тільки через вихідні люки. При відсутності люків на таких дахах встановлювати стояки забороняється. 10.8. У разі виходу на дах необхідно закріпити карабіни запобіжного пояса за канат який протягнутий між слуховим вікном та стояком або при відсутності слухового вікна – між стояком та краєм даху. Під час виходу на дах триматись за раму слухового вікна забороняється. Після того як працівник дійшов до стояка він повинен закріпитися за нього ланцюгом запобіжного пояса. 10.9. Під час переміщення по даху що має схил за винятком даху що має внутрішній водостік необхідно прив'язуватись до стояка страхувальним канатом. Канат слід пропустити через обидва кільця запобіжного пояса та зав'язати міцним вузлом. Норми та строки перевірки страхувальних канатів вказані у ГОСТ 12.4.107-82 "ССБТ. Строительство. Канаты страховочные. Общие технические требования" [37]. 10.10. Якщо стояки встановлюються на даху який має схил необхідно на горищі прив'язуватись страхувальним канатом до крокв. Стояки слід установлювати не менш як двома працівниками. По мірі переміщення одного працівника по даху другий працівник що знаходиться на горищі повинен поступово звільняти канат так щоб він постійно був під невеликим натягом. Після того як в даху буде вирізано підготовано отвір для стояка канат треба пропустити через отвір та прив'язати до крокви горища. Для того щоб канат який пропущено через отвір не перетерся у отвір необхідно вставити металеву втулку що має загнуті назовні краї. 10.11. Закріпитись ланцюгом запобіжного пояса до стояка можна після того як він буде встановлений і закріплений хомутами та всіма відтяжками а страхувальний канат поданий протягнутий через слухове вікно і закріплений на горищі. 10.12. Робота на даху покритому льодом або тонким шаром снігу крім плоских залізобетонних дахів допускається як виняток тільки для ліквідації аварії. Кількість людей що працюють на даху повинна бути не менше двох. 10.13. Підвіску проводів між стояками що встановлені на різних будинках слід виконувати за допомогою вірьовок для чого з одного даху необхідно опустити на землю кінець однієї вірьовки з другого даху – кінець другої вірьовки. На землі вірьовки зв'язуються і підіймаються на дах до бухти проводу що підготовлена до розмотування. Після цього кінець проводу з бухти прив'язується до вірьовки і перетягується з невеликим натягом на дах сусіднього будинку. 10.14. Підвішувати проводи на перехідних стояках над проводами електроосвітлювальної мережі та над контактними мережами електрифікованої залізниці трамваю та тролейбуса необхідно за допомогою вірьовочної петлі. 10.15. Перекидати проводи чи вірьовки з одного даху на другий забороняється. 10.16. Натяжні блоки при натягуванні та регулюванні проводів слід кріпити за трубу стояка. Кріпити блоки до огорожі даху димових або вентиляційних труб забороняється. 10.17. У разі підвішування проводів через вулицю слід вивішувати попереджувальні знаки та виставляти чергові пости які попереджають про небезпеку та необхідність обережного руху. На час підіймання проводів рух транспорту припиняється. 10.18. У разі підвішування на стояках проводів габарит від даху більше 0 8 м напругою 240 В на висоті 0 8 м від поверхні даху встановлюється попереджувальний плакат "Стій. Напруга". У разі підвішування на стояках проводів напругою понад 240 В попереджувальний плакат закріплюється на висоті 1 м від поверхні даху. Власник будинку письмово попереджається про наявність на проводах небезпечної напруги. У разі підвішування на стояках проводів напругою 240 В з габаритом 0 8 м попереджувальні плакати вивішуються на горищі біля виходу на дах. Люк даху необхідно замикати на замок. 10.19. Під час роботи з проводами що підвішені на стояках з габаритом 2 5 м слід користуватись східцями які знімаються. 10.20. На кутових стояках роботу слід виконувати із зовнішньої сторони кута. 10.21. Матеріали та інструменти доставляють на дах по внутрішніх сходах через люк або слухове вікно. 10.22. У випадку виходу на дах тільки по пожежних сходах громіздкі та важкі матеріали слід підіймати за допомогою блоку що закріплюється на пожежних сходах після їх попередньої перевірки. Під час підіймання вантаж підтримується та спрямовується за допомогою вірьовки працівником що стоїть унизу збоку від вантажу який підіймається. Знаходитись під вантажем забороняється. Вантаж після підіймання до краю даху закріплюється за допомогою вірьовки а потім за допомогою цієї ж вірьовки витягується на дах. 10.23. Місце підіймання вантажу на дах необхідно огороджувати. Крім того біля місця підіймання вантажів необхідно виставляти черговий пост. Підіймання вантажів необхідно виконувати з боку двору. 10.24. Вантаж що піднятий на дах необхідно скласти з урахуванням заходів що виключають можливість його падіння в тому числі під впливом вітру. Дрібні матеріали та інструмент слід складати в сумку працівника чи спеціальну тару. Предмети що можуть скочуватись з даху необхідно зв'язати та закріпити. 10.25. Сідати на бар'єр чи огорожу даху забороняється. 10.26. Після закінчення робіт на даху відходи інструмент та матеріали що не були використані у роботі необхідно з даху прибрати. Скидати або змітати будь-що з даху забороняється. 10.27. Забороняється робота на дахах будинків за наближенням та під час грози дощу снігопаду вітру більше 15 м/сек а також за температурою нижче граничних норм встановлених місцевими органами влади. 10.28. Роботи з підвішування повітряних кабелів зв'язку над проводами ліній електропередавання напругою 220/380 В як правило необхідно виконувати після зняття напруги з ліній електропередавання та заземлення проводів цих ліній на місці робіт. Можливість та час зняття напруги погоджується з власником що експлуатує ці лінії. Якщо напругу з проводів ліній електропередавання зняти неможливо то роботу дозволяється виконувати без зняття напруги і обов'язково в діелектричних рукавичках та калошах і з застосуванням інструменту з ізольованими ручками. Перетягувати трос чи кабель змонтований разом з тросом необхідно за допомогою вірьовочної петлі. Трос який перетягується необхідно заземлити. У разі перехрещення з лініями електропередавання напругою вище 1000 В необхідно робити підземний кабельний перехід. Підвішувати кабель над проводами ліній електропередавання напругою вище 1000 В забороняється. 10.29. Над проводами лінії електропередавання напругою до З80 В трос чи кабель з тросом слід підвішувати на перехідних стояках за допомогою вірьовочної петлі яка пропускається через блоки закріплені на стояках. Для утворення петлі спущену з даху суху вірьовку перекидають через проводи лінії електропередавання і зв'язують з кінцями вірьовки яка попередньо закладена в блок та опущена з даху. Потім кінці вірьовки підтягують на дах та закладають в блок другого стояка. Кінець троса прив'язують до вузла утвореної вірьовочної петлі та помалу перетягують через проліт. Для того щоб трос під час перетягування не провисав його слід підтримувати у трохи натягнутому стані та крім того через кожні 1 5-2 м закріпляти до вірьовочної петлі за допомогою дротяних кілець. 11. БУДІВНИЦТВО ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ПОВіТРЯНИХ ЛІНІЙ ЗВ'ЯЗКУ І ПРОВОДОВОГО МОВЛЕННЯ У РАЗІ ЇХ ПЕРЕХРЕЩЕННЯ ТА ЗБЛИЖЕННЯ З ЛІНІЯМИ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАВАННЯ 11.1. Загальні положення 11.1.1. Роботи з улаштування перехрещень ліній зв'язку і проводового мовлення з контактними мережами наземного електротранспорту та лініями електропередавання напругою до 1000 В і вище необхідно виконувати під керівництвом особи яка відповідає за виконання робіт і має групу з електробезпеки не нижче ІV. До виконання робіт по улаштуванню перехрещень допускаються працівники які мають групу з електробезпеки не нижче ІІІ. 11.1.2. У разі улаштування перехрещення у населених пунктах необхідно виставляти чергові пости. 11.1.3. Один раз на рік необхідно з представниками енергосистеми обходити ділянки зближення і перехрещення ліній зв'язку і проводового мовлення з лініями електропередавання з метою перевірки і додержання технічних норм. За результатами перевірки складається двосторонній акт додаток 10 . 11.2. Улаштування перехрещення ліній зв'язку і проводового мовлення з контактними мережами наземного електротранспорту 11.2.1. Перехрещення повітряних ліній зв'язку та проводового мовлення з контактними мережами наземного електротранспорту електрифіковані залізниці постійного та змінного струму трамвай тролейбус і метрополітен який проходить на поверхні необхідно виконувати у відповідності до ГОСТ 67-78 "Пересечения линий связи и проводного вещания с контактными сетями наземного электротранспорта. Общие требования и нормы" [25]. Перехрещення ліній зв'язку і проводового мовлення з контактними мережами наземного електротранспорту необхідно виконувати підземним переходом. Як виняток в прогоні перехрещення з контактними мережами електрифікованих залізниць постійного струму трамвая і тролейбуса може бути підвішений тільки один повітряний кабель. Відстань від верхнього провода контактної мережі електрифікованої залізниці постійного струму до кабелю закріпленого на несучому тросі повинна бути не менше 2 м; до кабелю зв'язку чи проводового мовлення від головки рейок трамвая – не менше 8 м від полотна дорожнього покриття тролейбуса – не менше 9 м. На місці робіт під час влаштування перехрещення обов'язкова присутність представника відповідної контактної мережі та відповідального керівника робіт підприємства зв'язку. 11.2.2. Підвішування та демонтаж проводів ліній зв'язку що перехрещують проводи контактної мережі наземного електротранспорту необхідно виконувати за умови відключення і заземлення у місці виконання робіт контактної мережі. У виключних випадках за узгодженням із зацікавленими установами дозволяється виконувати роботи з влаштування перехрещення без зняття напруги з контактної мережі трамвая та тролейбуса. Присутність на місці робіт представників дистанції району контактної мережі є обов'язковою незалежно від того знята чи не знята напруга з контактної мережі. 11.2.3. Перетягувати провід над відключеною та заземленою у місці робіт контактною мережею слід за допомогою сухої вірьовки. Вірьовку перекидають з землі через контактну мережу піднімають та пропускають через блоки закріплені на перехідних опорах кінці вірьовки зв'язують між собою внаслідок чого утворюється петля. Провід що перетягується прив'язується до вузла вірьовочної петлі і повільно перетягується над проводами контактної мережі від опори до опори. Щоб уникнути провисання проводу його слід підтримувати у трохи натягнутому стані і в міру того як він буде рухатися через кожні 1 5-2 м прикріплювати його до вірьовочної петлі за допомогою дротяних кілець. Петля з кільцями звільняється від прикріпленого до неї проводу після того як він закріплюється на ізоляторах перехідних опор. 11.2.4. У випадках коли підвішування проводів здійснюється на стояках що встановлені на будинках провід який перетягується необхідно заземлити; з даху будинку куди подається провід який перетягується спускають суху вірьовку і стоячи у кошику автовишки перекидають її через проводи контактної мережі. З даху протилежного будинку спускається вірьовочна петля. Кінець перекинутої вірьовки зв'язують з цією петлею та підіймають її на дах першого будинку. До вірьовочної петлі прив'язують провід та за допомогою блока що закріплений на другому стояку перетягують провід на дах другого будинку. Працівник який знаходиться у кошику автовишки повинен стежити за тим щоб провід не провисав та не торкався контактної мережі. 11.2.5. Усі роботи з влаштування перехрещення з контактною мережею яка знаходиться під напругою необхідно виконувати у діелектричних рукавичках та калошах із застосуванням інструменту з ізольованими ручками. Провід зв'язку або проводового мовлення що перетягується необхідно спочатку заземлити. Перекидати суху вірьовку через контактну мережу яка знаходиться під напругою дозволяється тільки з автовишки. 11.3. Улаштування перехрещення ліній зв'язку і проводового мовлення з лініями електропередавання 11.3.1. На стоякових лініях проводового мовлення як виняток допускається у прогоні перехрещення з лініями електропередавання напругою до 1000 В застосовувати голі проводи сталеві або з кольорових металів . 11.3.2. Кут перехрещення ліній електропередавання з повітряними лініями зв'язку та проводового мовлення повинен бути по можливості близьким до 90 . Для обмежених умов кут перехрещення не нормується. 11.3.3. Відстань по вертикалі від проводів електропередавання до проводів або підвісних кабелів повітряних ліній зв'язку та проводового мовлення у прогоні їх перехрещення за найбільшою стрілою провисання найвища температура повітря ожеледиця повинна бути не менше 1 25 м. 11.3.4. Відстань по вертикалі від проводів ліній електропередачі до проводів або підвісних кабелів проводового мовлення у разі перехрещення на загальній опорі повинна бути не менше 1 5 м. 11.3.5. У разі розташування проводів або підвісних кабелів проводового мовлення на кронштейнах опори ліній електропередавання відстань по вертикалі від них до проводу лінії електропередавання розташованого на тому ж боці опори лінії електропередавання на якому знаходяться проводи або підвісні кабелі проводового мовлення повинна бути не менше 1 5 м. 11.3.6. Місце перехрещення проводів лінії електропередавання з проводами або підвісними кабелями повітряних ліній зв'язку та проводового мовлення у прогоні повинно знаходитись по можливості ближче до найближчої опори лінії електропередавання але на відстані не менше 2 м від неї. 11.3.7. Роботи з улаштування перехрещення ліній зв'язку і проводового мовлення з лініями електропередавання напругою до 1000 В як правило виконуються після зняття напруги з лінії електропередавання і заземлення проводів цієї лінії у місці виконання робіт. Про можливість та час зняття напруги необхідно заздалегідь домовитися і одержати письмовий дозвіл у власника ліній електропередачі. Якщо зняти напругу з проводів лінії електропередавання неможливо роботу дозволяється виконувати без зняття напруги але обов'язково у діелектричних рукавичках і калошах з використанням інструменту з ізольованими ручками. На ділянках перехрещення що не відповідають технічним нормам працювати дозволяється тільки із зняттям напруги. Під час улаштуванні перехрещення з лініями електропередавання провід лінії зв'язку або проводового мовлення що натягується під лінією електропередавання необхідно заземлити по обидва боки від перехідних опор. Для попередження дотику проводу лінії зв’язку або проводового мовлення з проводом перехрещуваної лінії електропередавання необхідно через провід який натягується перекинути вірьовку з боків перехрещуваної лінії. Довжина вірьовки повинна дорівнювати подвійній відстані від землі до вищої точки проводу що натягується після його закріплення. Кінці вірьовки треба закріпити за вбиті у землю кілки. 11.3.8. Перекидати проводи ліній зв'язку та проводового мовлення через голі чи ізольовані проводи ліній електропередавання забороняється. 11.3.9. Натягувати та регулювати проводи зв'язку та проводового мовлення які проходять під лінією електропередавання необхідно у діелектричних рукавичках та калошах при цьому працівники що безпосередньо натягують провід поверх діелектричних рукавичок повинні одягнути брезентові коротші за діелектричні. 11.3.10. Підвішувати проводи та кабелі зв'язку під проводами фідерних ліній проводового мовлення ¶ класу у місцях перехрещення необхідно з додержанням усіх правил безпеки що вказані вище. 11.3.11. Проводити роботи по улаштуванню перехрещення під час дощу та снігопаду забороняється. 11.3.12. У разі пошкодження кабельних вставок у місцях перехрещення ліній електропередавання з повітряними лініями зв'язку та проводового мовлення допускається улаштування тимчасового зв'язку тільки на час усунення аварії у цьому разі підвішувати замість пошкодженого кабелю повітряні проводи дозволяється тільки за умови додержання габаритів встановлених ПВЕ [42]. 11.4. Роботи на лініях зв'язку і проводового мовлення у разі їх перехрещення та зближення з лініями електропередавання 11.4.1. Перед початком роботи працівник який піднявся на опору повинен переконатися у відсутності на проводах сторонньої напруги. 11.4.2. Відсутність на проводах сторонньої небезпечної напруги слід перевірити індикатором напруги. Первинну перевірку виконує керівник робіт. Для перевірки відсутності сторонньої напруги на проводах ліній зв'язку і проводового мовлення які мають повітряні перехрещення з лініями електропередавання напругою понад 1000 В необхідно користуватися індикаторами для установок напругою понад 1000 В. У випадку коли перевірка виконується з автовишки чи опори і застосовується індикатор який діє за принципом ємнісного струму для забезпечення необхідної чутливості індикатора його необхідно заземлити провідником з площею перерізу не менше 4 мм2. Після встановлення відсутності на проводах ліній зв'язку або проводового мовлення сторонньої напруги понад 1000 В необхідно перевірити також відсутність на них сторонньої напруги нижче 1000 В. Користуватися тільки одним індикатором низької напруги для перевірки відсутності сторонньої напруги на проводах ліній зв'язку і проводового мовлення що мають перехрещення з лініями електропередавання напругою понад 1000 В забороняється. Присутність сторонньої напруги на проводах фідерної лінії проводового мовлення напругою 120 і 240 В визначається за характером горіння неонової лампочки контактного індикатора. У разі наявності сторонньої напруги промислової частоти неонова лампочка горить яскравим рівним світлом у разі відсутності сторонньої напруги лампочка спалахує з частотою що відповідає частоті звукового передавання. 11.4.3. У разі виявлення на проводах ліній зв'язку або проводового мовлення сторонньої напруги працівник повинен припинити роботу та доповісти про це керівнику робіт який повинен викликати працівника відповідної дільниці електромережі для усунення пошкодження. 11.4.4. Роботи на залізобетонних опорах пов'язані з ремонтом та технічним обслуговуванням повітряних ліній зв'язку та проводового мовлення які мають перехрещення з лініями електропередавання виконуються з обов'язковим заземленням кіл зв'язку через дренажні катушки спеціальними заземлюючими штангами і з застосуванням індивідуальних захисних засобів. 12. РОБОТИ НА БУДИНКОВИХ РОЗПОДІЛЬЧИХ МЕРЕЖАХ 12.1. В місцях установлення трансформаторів з напругою фідера 360 В і вище повинен бути попереджувальний напис про небезпечну напругу. 12.2. Забороняється торкатися штепсельних розеток і проводів радіотрансляційної мережі під час грози. 12.3. У разі роботі на вводі із зовнішнього боку будинків дозволяється застосовувати тільки дерев'яні драбини які відповідають вимогам що зазначені в п. 4.6. 12.4. Під час монтажу внутрішньої проводки слід користуватися драбинами; застосовувати для цього ящики та інші предмети забороняється. Встановлювати драбину біля стіни слід так щоб вона не могла бути перекинута при відкриванні воріт дверей вікон які знаходяться поблизу. 12.5. Забороняється проводити роботи з монтажу розподільчої мережі одночасно двом працівникам на різних висотах. 12.6. Під час робіт усередині приміщення дозволяється стояти на драбині на висоті не більше 4 м. Роботи на більшій висоті необхідно проводити з улаштуванням риштувань. 12.7. Перед пробиванням гнізд борозен та отворів стіни необхідно ретельно обстежити для того щоб не пошкодити захованих в стінах проводок. 12.8. Під час пробивання гнізд борозен та отворів або шлямбурування стін в кам'яних і бетонних частинах будівель необхідно вживати заходи що запобігають пораненню людей як працюючих так і тих які знаходяться поблизу уламками або інструментом що випадково впав. Працювати слід в захисних окулярах та рукавицях. 12.9. Опускати матеріали через отвори або проходи можна тільки за умовою відповідного нагляду знизу. 12.10. Роботи з прокладання кабелю в свинцевій оболонці слід виконувати в брезентових рукавицях. 12.11. Під час робіт на горищі необхідно дотримуватись обережності щоб уникнути падіння в неогороджені люки поранення цвяхами які стирчать в балках дошках і ін. 12.12. Користуватися на горищі відкритим полум'ям свічками сірниками і ін. та курити забороняється. Якщо горище не освітлюється роботу необхідно проводити при світлі переносної електричної лампи електричного ліхтаря або ліхтаря типу "летюча миша". Шлангові проводи до електролампи повинні мати таку довжину щоб вмикання електролампи в електромережу можна було виконувати користуючись штепсельними розетками які є в домовій мережі. 12.13. Робота з паяльною лампою або газовим пальником на горищі допускається тільки у випадках крайньої необхідності як виняток. Перед проведенням робіт із застосуванням паяльної лампи газового пальника необхідно вжити заходи з пожежобезпеки а робоче місце спайника огородити щитами з вогнетривкого матеріалу. Під час робіт на горищі забороняється ставити паяльну лампу на балку або накат. Паяльну лампу необхідно ставити у паяльне відро а вимкнутий газовий пальник підвішувати. Доливати лампи бензином та розпалювати їх та газові пальники слід в пожежобезпечному місці. Розпалювати лампу пальник на горищі забороняється. 13. РОБОТИ НА ЛІНІЯХ ЗВ'ЯЗКУ ЯКІ МАЮТЬ КОЛА ДИСТАНЦІЙНОГО ЖИВЛЕННЯ 13.1. До самостійних робіт з обслуговування повітряних ліній зв'язку які мають кола дистанційного живлення ДЖ допускаються працівники які мають кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче ІІІ. 13.2. Роботи з обслуговування ліній зв'язку які мають ланцюги дистанційного живлення повинні проводитись: – без зняття напруги ДЖ: а виконання низових лінійних робіт; б очищення проводів від паморозі та ожеледі дерев'яними жердинами та іншими неметалевими пристосуваннями; в усунення пошкодження на колах що розташовані нижче кіл ДЖ а також на колах розташованих на протилежному по відношенню до кіл ДЖ боці траверс у цьому разі обов'язкове застосування діелектричних рукавичок. – зі зняттям напруги ДЖ: а капітальний та поточний планово-попереджувальний ремонт повітряних ліній зв'язку з колами ДЖ; б усунення пошкоджень на колах що підвішені вище кіл ДЖ і на ланцюгах що розташовані по один бік з колами ДЖ. 13.3. Роботи на лініях які мають кола ДЖ виконуються за нарядами-допусками відповідно до вимог ПТЕ [5] додаток 10 або за особистим телефонним розпорядженням змінного інженера техніка пункту підсилювання ПП станції або осіб які їх заміщають і які несуть відповідальність за своєчасне вмикання та вимикання дистанційного живлення. Це розпорядження необхідно записати в оперативний журнал з відміткою часу вимикання та вмикання дистанційного живлення. У цьому випадку вимикання та вмикання дистанційного живлення здійснюється на пунктах живлення особою яка дала розпорядження про початок робіт з усунення пошкоджень. В разі аварії напруга ДЖ знімається негайно відповідальним черговим по ПП або станції. 13.4. Напруга ДЖ знімається за телефонограмою розпорядженням керівника робіт. Телефонограма про початок робіт надсилається на ім'я чергового інженера ПП або станції який в свою чергу сповіщає про це чергового сусіднього ПП. В телефонограмі зазначаються: кола з яких знімається напруга ДЖ час початку робіт ділянка роботи і точне місце пошкодження характер роботи відповідальний виконавець. 13.5. Перед початком робіт необхідно через службовий зв'язок отримати підтвердження з ПП або станції про зняття напруги ДЖ перевірити за допомогою індикатора відсутність напруги ДЖ на проводах. 13.6. Вимикання дистанційного живлення на підсилювальному пункті живлення або на пункті який дистанційно живить радіотрансляційний вузол необхідно здійснювати за допомогою ключа або рубильника з утворенням видимих розривів кола ; крім цього для попередження можливості помилкового вмикання напруги на платі ДЖ необхідно зняти запобіжники та повісити плакати з написом "Не вмикати! Робота на лінії!". Кількість повішених плакатів повинна відповідати кількості бригад або працівників які одночасно працюють на лінії. 13.7. Після закінчення роботи зняти плакати та увімкнути напругу ДЖ має право тільки особа яка повісила плакати. Плакати знімаються поступово після отримання телефонограм про закінчення робіт на лінії. Вмикання напруги ДЖ здійснюється тільки після підтвердження керівника робіт про їх завершення та виведення лінійних працівників з небезпечних зон. 14. РОБОТИ НА ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЯХ ЗВ'ЯЗКУ З КОЛАМИ ЯКІ ОБЛАДНАНІ АПАРАТУРОЮ ДІЛЬНИЧНОГО СЛУЖБОВОГО ЗВ'ЯЗКУ З ВИБІРКОВИМ ВИКЛИКОМ. 14.1. Працювати з проводами дільничного зв'язку і з проводами по яким передається виклик змінним струмом дозволяється тільки в діелектричних рукавичках або інструментом з ізольованими рукоятками. В сиру погоду необхідно надягати діелектричні калоші. 14.2. У разі роботи з іншими проводами на цих опорах необхідно дотримуватись обережності щоб уникнути торкання проводів дільничного службового зв'язку і проводів по яким передається виклик змінним струмом. 14.3. У разі підключення переносного телефонного апарата встановленого на землі до проводів дільничного службового зв'язку необхідно попередньо приєднати гнучкі ізольовані провідники типу ЛТВ до клем телефонного апарата; після цього дозволяється їх другі кінці приєднати до лінійних проводів. Відключення переносного телефонного апарата здійснюється в зворотній послідовності. 14.4. Підключати провідники до лінійних проводів дозволяється в діелектричних рукавичках або за допомогою затискачів щоб уникнути контактів з цими проводами. Застосування гнучких провідників з пошкодженою ізоляцією не дозволяється. 14.5. Не дозволяяється торкатися незахищеними руками до лінійних клем телефонного апарата підключеного до проводів. 14.6. Не дозволяється підключення переносного телефонного апарата до проводів дільничного службового зв'язку розташованих на опорах які мають заземлення без іскрових розривів. 15. РОБОТИ НА ФІДЕРНИХ ЛІНІЯХ ПРОВОДОВОГО МОВЛЕННЯ 15.1. Роботи на фідерних лініях проводового мовлення напругою до 240 В. 15.1.1. Працювати на фідерних лініях проводового мовлення напругою 120 В дозволяється без зняття напруги з обов'язковим застосуванням інструмента з ізольованими рукоятками або в діелектричних рукавичках. На фідерних лініях напругою 240 В без зняття напруги необхідно працювати в діелектричних рукавичках. У разі роботи на фідерних лініях з напругою 120 В і 240 В у сиру погоду а також у будь-яку на залізному даху даху з металевим покриттям і на опорах обладнаних блискавковідводами необхідно обов'язково застосовувати діелектричні калоші. 15.1.2. Підключати головні телефони до проводів фідерних ліній забороняється. При роботах з абонентськими лініями можна користуватися головними телефонами корпус яких виготовлений з ізоляційного матеріалу. 15.1.3. Працювати на проводах напругою 120 В і 240 В що підвішені на опорах ліній проводового мовлення сумісно з проводами проводового мовлення напругою 360 В і вище дозволяється без зняття напруги з останніх за умови що вони розташовані вище проводів напругою 120 В і 240 В не менше ніж на 1 м на стовпових лініях і не менше ніж на 1 7 м на стоякових лініях а також за умови що роботи не пов'язані з підвішуванням регулюванням та демонтажем проводів. Торкатися проводів що мають напругу 360 В і вище не дозволяється. 15.2. Роботи на фідерних лініях проводового мовлення напругою понад 240 В 15.2.1. Роботу на фідерних лініях проводового мовлення напругою понад 240 В необхідно проводити за нарядом-допуском тільки після зняття з них напруги. Форма наряда-допуска наведена в ПБЕ [5]. Наряд-допуск фіксується в "Журналі чергування по апаратній" із зазначенням номера фідера що відключається а також часу його вимкнення та вмикання після закінчення лінійних робіт. Під час виконання аварійних лінійних робіт допускається виконувати роботи за телефонним дозволом з реєстрацією цього дозволу в "Журналі чергування по апаратній" з наступним оформленням наряду-допуску за встановленою формою. 15.2.2. Той хто підписав наряд-допуск на проведення робіт або віддав телефонне розпорядження зобов'язаний забезпечити невмикання напруги в лінію на якій проводяться ці роботи до отримання відомостей про їх завершення. На розподільному пункті або стативі вихідної комутації звідки подається напруга відключається потрібний фідерне коло та вивішуються плакати "Не вмикати! Робота на лінії!". Кількість плакатів вивішених на рукоятках управління повинна відповідати кількості бригад осіб які одночасно працюють на відключеній лінії. 15.2.3. Під час проведення робіт на фідерній лінії що має на своїх опорах декілька кіл з напругою 360 В і вище необхідно одночасно вимкнути та заземлити всі кола цієї лінії. У випадку проведення робіт на лінії яка відходить в бік від суміжної ділянки вимикаються тільки ті кола які знаходяться на лінії відгалуження де буде виконуватися робота про що повинно бути зазначено у наряді-допуску. 15.2.4. Перед початком роботи на лінії працівник на ім'я якого виписаний наряд-допуск зобов'язаний переконатися в тому що фідерна лінія з напругою вище 240 В на якій буде проводитись робота відключена і напруга з неї знята а також у тому що на цій лінії відсутня стороння напруга. 15.2.5. До виконання роботи на лінії дозволяється приступати не раніше часу зазначеного в наряді-допуску або записаного в журналі і після відповідної вказівки виконавця робіт працівника на ім'я якого виписаний наряд-допуск. 15.2.6. Переконавшись у відсутності сторонньої напруги на проводах необхідно заземлити та закоротити їх з обох боків від місця роботи за допомогою переносних заземлювачів. Переріз гнучкого мідного проводу для заземлення повинен бути не менше 16 мм2. На стоякових лініях проводового мовлення І класу як заземлювач використовується додатковий заземлений провід лінії проводового мовлення. Місця заземлення слід вибирати так щоб їх було добре видно з місця роботи. Заземлювати та закорочувати проводи необхідно в діелектричних рукавичках причому провідник заземлення спочатку приєднується до заземлювача а потім до проводів фідерного ланцюга. Заземлювачі необхідно вбити на глибину не менше 0 5 м. Під час знімання провідника заземлення необхідно спочатку відключити його від фідерної лінії а потім від заземлювача. 15.2.7. Після закінчення роботи особа на ім'я якої виписаний наряд-допуск зобов'язана переконатися в тому що всі роботи виконані правильно тимчасові перемички та заземлення зняті всі працівники виведені з місця роботи. Про це робиться відповідний запис в бланку наряду-допуску на роботу. 15.2.8. Включити фідерну лінію подати на неї напругу та зняти попереджувальні плакати може лише особа яка проводила виключення після того як виконавець робіт на ім'я якого виписаний наряд-допуск розпишеться в "Журналі чергування по апаратній" про можливість вмикання напруги. Якщо робота виконувалась декількома бригадами особами то вмикати напругу в лінію можна тільки після того як всі робітники відповідальні за виконання робіт розпишуться в журналі. Якщо місце роботи віддалене від радіовузла допускається включати фідерну лінію за телефонограмою переданою виконавцем робіт. Текст телефонограми записується в "Журнал чергування по апаратній" особою яка вимикала напругу. 15.2.9. Оббивати ожеледь з проводів ліній І класу слід після зняття напруги. 15.3. Роботи на лініях сумісної підвіски проводів проводового мовлення та електромереж 15.3.1. У разі необхідності проведення робіт на опорах сумісної підвіски працівники які обслуговують мережу проводового мовлення зобов'язані отримати письмовий дозвіл на проведення робіт від організації-власника ПЛ додаток 11 . Після отримання дозволу на роботу необхідно перевірити чи враховані в ньому всі заходи безпеки. У тих випадках коли габарити між проводами ліній проводового мовлення та електромережі менше встановлених нормами необхідно вимагати зняття напруги з ліній електромережі. У випадку неможливості зняття напруги роботи необхідно виконувати згідно наряду-допуску не менше ніж двома особами із застосуванням діелектричних засобів захисту. 15.3.2. Торкатися проводів електромережі а також проводити які-небудь роботи з опорами проводами або арматурою ліній електромережі забороняється. 15.3.3. Без повідомлення власника ліній електромережі на проводах проводового мовлення дозволяються тільки роботи з улаштування заміни та регулювання вводів заміни обмежувальних перемичок крюків ізоляторів та трансформаторів причому забороняється підніматися вище верхнього проводу проводового мовлення. 15.3.4. Перед початком роботи на проводах проводового мовлення підвішених на опорах електромережі необхідно переконатися за допомогою індикатора у відсутності на них напруги електромережі. Якщо на проводах проводового мовлення буде виявлена напруга електромережі про це необхідно негайно повідомити лінійну службу організації-власника підприємства ПЛ. Працювати з проводами та арматурою проводового мовлення у тому випадку якщо на них є напруга електромережі забороняється. 15.3.5. Усувати самим пошкодження в електромережі забороняється. Після усунення пошкодження електромережі необхідно до проведення робіт на колах проводового мовлення за допомогою індикатора переконатися у тому що на проводах цих кіл нема сторонньої напруги і тільки після цього можна приступити до виконання робіт. 15.3.6. Під час проведення робіт з підвішування та регулювання проводів на опорах електромережі проводи що підвішуються необхідно заземлити. Натягування та регулювання проводів слід проводити в захисних окулярах і діелектричних рукавичках поверх яких надягають бавовняні рукавиці. Останні повинні бути коротші за діелектричні рукавички. 15.3.7. Роботи на опорах що сумісно використовуються і потребують зняття напруги з проводів електромережі необхідно проводити у заздалегідь узгоджені з власниками ПЛ строки. 15.3.8. Роботи на залізобетонних або дерев'яних опорах з спусками заземлення ліній сумісної підвіски можуть проводитись зі зняттям напруги з лінії електромережі або без зняття напруги. Перед підійманням на опору необхідно переконатися у відсутності напруги на спуску заземлення а приступати до роботи слід після перевірки відсутності на проводах мережі проводового мовлення сторонньої небезпечної напруги. 15.3.9. Організації що експлуатують лінії сумісної підвіски зобов'язані не рідше одного разу на рік обстежувати ці лінії з метою виявлення порушень габаритів та інших несправностей для негайного усунення з оформленням акту обстеження додаток 12 . 15.3.10. Будівництво та експлуатація сумісної підвіски ліній проводового мовлення на опорах ліній електромережі напругою понад 0 4 кВ забороняється. 16. РОБОТИ НА ЛІНІЯХ ЗВ'ЯЗКУ І ПРОВОДОВОГО МОВЛЕННЯ ЯКІ ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ ЕЛЕКТРИФІКОВАНИХ ЗАЛІЗНИЦЬ ЗМІННОГО СТРУМУ НАПРУГОЮ 25 КВ 16.1. Роботи на міжміських високовольтних лініях зв'язку 16.1.1. Високовольтні повітряні лінії зв'язку ВПЛЗ – це лінії на проводах яких внаслідок їх зближення чи перехрещення з лініями електрифікованих залізниць змінного струму постійно чи тимчасово індукується напруга по відношенню до землі небезпечна для життя обслуговуючого персоналу та апаратури включеної в повітряну лінію. 16.1.2. На опорах ВПЛЗ на висоті 2 5-3 м від землі необхідно вивішувати плакати "Обережно! Електрична напруга". В населених пунктах плакати вивішуються на кожній опорі в ненаселених пунктах – через кожні 10 опор і на всіх перехідних опорах незалежно від місця їх установлення. 16.1.3. Роботи необхідно проводити за нарядом-допуском бригадою не менше ніж з двох працівників під керівництвом особи відповідальної за безпечне проведення робіт. До виконання робіт допускаються працівники які мають групу з електробезпеки не нижче ІІІ. Керівник робіт повинен мати групу з електробезпеки не нижче ІV. 16.1.4. Під час усунення пошкоджень допускається проведення робіт за усним або телефонним розпорядженням з обов'язковим записом в оперативному журналі. В журналі зазначаються: прізвище посада та підпис відповідального за проведення робіт; прізвища членів бригади; номери кіл які необхідно заземлити; номери опор де повинні бути встановлені заземлення забезпечення захисними засобами та пристосуваннями. 16.1.5. Роботи на опорах ВПЛЗ проводяться тільки після заземлення всіх проводів розташованих з того боку опори на якій знаходиться коло що ремонтується; на ВПЛЗ крюкового профілю слід заземлювати всі проводи. На траверсному профілі проводи розташовані по другий бік опори можуть не заземлюватись. Торкатися незаземлених проводів і всіх струмовідних предметів які мають з ними сполучення забороняється. Роботу на заземлених проводах слід проводити інструментом з ізольованими рукоятками. 16.1.6. Проводи слід заземлювати через дренажні котушки за допомогою спеціальних штанг заземлення. Штанги заземлення слід приєднувати до спеціально обладнаних уздовж лінії заземлювачів опір яких не повинен перевищувати 20 Ом. Стаціонарний заземлювач – провід заземлення який відходить від захисного пристрою слід ізолювати та захистити від механічних пошкоджень сталевим кутком прокладеним уздовж опори. Куток повинен починатися нижче поверхні землі на 10 см та закінчуватися біля верхньої траверси. На висоті 1 5 м куток повинен мати розрив довжиною 10 см де провідник заземлення повинен бути заглиблений у стовп та захищений дерев'яною рейкою. 16.1.7. Під час робіт на опорах суміжних з опорами обладнаними стаціонарними заземлювачами крім заземлення проводів необхідно працювати інструментом з ізольованими рукоятками та застосовувати діелектричні рукавички. 16.1.8. Порядок заземлення проводів повинен бути такий: – підключити дренажну котушку до заземлювача; – провідники від штанги заземлення приєднати до затискачів дренажної котушки; – піднятися на опору надягти діелектричні рукавички і з відстані не менше ніж 1 5 м до нижніх проводів закріпити на проводах штангу заземлення накласти заземлення . 16.1.9. Після заземлення проводів необхідно переконатися за допомогою індикатора у відсутності на них небезпечної напруги. Заземлювати один провід кола залишивши другий незаземленим забороняється. 16.1.10. Під час знімання заземлення спочатку знімається штанга а потім відключається від заземлювача дренажна котушка. 16.1.11. Опір стаціонарних заземлень необхідно перевіряти вимірювати два рази на рік як правило в періоди найменшої провідності грунту: влітку – при найбільшому просиханні взимку – при найбільшому промерзанні. 16.1.12. У разі застосування автомобіля з телескопічною ізольованою вишкою роботу можна проводити без заземлення проводів. 16.1.13. Під час підвішування проводів на ВПЛЗ провід уздовж лінії слід розмотувати окремими ділянками довжиною не більше 250м. Провід що лежить на землі не повинен мати контакту з проводами розмотаними на сусідніх ділянках. 16.1.14. Підіймати провід з землі на опору необхідно за допомогою сухої вірьовки. 16.1.15. Регулювати стрілу провису та кріпити провід на ділянці слід до з'єднання його з проводом попередньої ділянки. Перед з'єднанням окремих ділянок проводи в місці з'єднання необхідно заземлити. 16.1.16. Всі роботи з підвішування та регулювання проводів необхідно проводити в діелектричних рукавичках. 16.1.17. Огляд та обхід ВПЛЗ може здійснюватися одним працівником без підіймання на опору. Усунення накидань на проводах необхідно проводити за допомогою ізолюючої штанги. 16.1.18. Всі вимірювання на ВПЛЗ необхідно проводити в діелектричних рукавичках та калошах. Вимірювальні прилади підключаються до проводів ВПЛЗ за допомогою штанги. 16.1.19. Про закінчення роботи на ВПЛЗ особа відповідальна за проведення робіт повинна сповістити керівника або чергового від якого він отримав вказівку на проведення робіт. Повідомлення може бути передано особисто або телефонограмою зворотня перевірка обов'язкова . 16.2. Роботи на лініях сільських телефонних станцій СТС міських телефонних станцій МТС і проводового мовлення. 16.2.1. На проводах повітряних ліній СТС МТС абонентських та фідерних ліній проводового мовлення ІІ класу індукована тривалий час напруга не повинна перевищувати: – при підвішуванні на дерев'яних опорах – 60 В; – при підвішуванні на залізобетонних опорах та металевих стойках – 42 В. Такі лінії обслуговують із дотриманням загальних правил безпеки. 16.2.2. Перед початком роботи необхідно за допомогою вольтметра переконатися в тому що напруга на проводах не перевищує величин зазначених в п. 16.2.1. Якщо напруга на проводах буде вище зазначених в п. 16.2.1 величин то працювати на лінії забороняється до усунення пошкодження в захисних пристроях які обмежують величину індукованої напруги на проводах зв'язку та проводового мовлення. 16.2.3. На фідерних лініях І класу індукована тривалий час напруга не повинна перевищувати 250 В. 16.2.4. Під час обслуговування фідерних ліній проводового мовлення І класу необхідно пам'ятати що на проводах цих ліній після зняття напруги звукової частоти залишаються небезпечні для життя індуковані напруги тому торкатися проводів без діелектричних рукавичок до накладення на проводи заземлення забороняється. Заземлити необхідно те коло на якому проводиться робота а також сусідні кола як зазначено в п. 16.1.14. Роботу на таких лініях необхідно проводити за письмовим дозволом із додержанням заходів безпеки викладених в розділі 15.2. 17. ОБХОДИ І ОГЛЯДИ 17.1. Обхід та огляд повітряних ліній зв'язку і проводового мовлення проводиться працівниками які мають кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче ІІІ. 17.2. В місцевості де утруднене пересування гори болота і т.ін. і за умови несприятливої погоди дощ снігопад обхід та огляд повітряних ліній зв'язку і проводового мовлення слід проводити не менше ніж двома працівниками із дотриманням таких вимог: – перед початком робіт необхідно провести цільовий інструктаж на якому працівники повинні бути ознайомлені з особливостями проведення робіт в цій місцевості; – працівники повинні бути ознайомлені з географічною схемою та особливостями району з правилами орієнтування на місцевості вміти користуватися компасом. При обході незнайомого та віддаленого району слід брати з собою карту місцевості компас сокиру ніж сірники в водозахисній упаковці і запас продуктів на кожного. Ідучи по лісу необхідно робити зарубки на деревах так щоб їх легко можна було знайти. Всі працівники повинні знати сигналізацію видиму звукову яка застосовується при розшукуванні працівника що заблукав. Сигнали необхідно заздалегідь обумовити. Забороняється виходити на лавинонебезпечну ділянку у разі несприятливого прогнозу погоди: різкого потеплінні туману зразу після снігопаду або сильної заметілі. 17.3. В зимовий час у віддалі від населених пунктів та доріг загального користування райони у випадку необхідності дозволяється одночасно вийти пішки не менше ніж трьом чоловікам на відстані до 3 км. 17.4. Під час обходу лінії робітники повинні мати при собі діелектричні засоби захисту індикатор рукавички калоші інструмент з ізольованими рукоятками та попереджувальні знаки або плакати . 17.5. У випадку виявлення обірваного проводу зв'язку або проводового мовлення який торкається проводів лінії електропередавання напругою до 1000 В необхідно: – вжити заходи які б виключали можливість торкання обірваного проводу прохожих людей; – негайно повідомити про обрив проводу організацію-власника лінії електропередавання та керівника радіовузла вузла зв'язку або виробничого підрозділу; – не усувати пошкодження до тих пір поки не буде усунено стикання з проводами лінії електропередавання. 17.6. У разі виявлення обірваного проводу діючої лінії електропередавання напругою понад 1000 В який лежить на землі забороняється наближатися до нього на відстань менше 8 м. Про обрив необхідно негайно сповістити організацію-власника лінії електропередавання. В населених місцевостях необхідно попередити населення про небезпечність наближення та торкання обірваного проводу встановивши при можливості попереджувальні знаки або плакати. 17.7. У разі виявлення обірваного проводу фідерної лінії проводового мовлення напругою понад 240 В необхідно в населеній місцевості біля обірваного проводу виставити охорону з місцевих жителів пояснивши їм небезпечність торкання наближення проводу. Після цього необхідно негайно повідомити про обрив на радіовузол а потім повернутися на місце обриву та чекати приїзду бригади для усунення пошкодження. 17.8. У разі виявлення обірваного проводу фідерної лінії проводового мовлення напругою 120 В і 240 В необхідно підняти його на недоступну для доторкання висоту користуючись при цьому діелектричними рукавичками та калошами та повідомити про це керівника радіовузла. 17.9. Під час аварійних обходів в нічний час працівник повинен йти уздовж траси лінії зв'язку або проводового мовлення на відстані 5-10 м від крайнього проводу лінії щоб уникнути наближення на небезпечну відстань до обірваного проводу. 18. ВИМІРЮВАННЯ ПЕРЕНОСНИМИ ПРИЛАДАМИ 18.1. Всі роботи пов'язані з вимірюваннями переносними приладами повинна проводити бригада що складається не менше ніж з двох чоловік один з яких призначається старшим. Старший повинен мати кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче ІV. Члени бригади повинні мати кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче ІІІ. 18.2. Всі роботи з вимірювальними приладами на повітряних лініях зв'язку та проводового мовлення необхідно проводити з врахуванням відповідних умов роботи вимог попередніх розділів цих Правил а також вказівок паспорта та інструкції з експлуатації приладу. 18.3. Під час вимірювань корпуси приладів виготовлені з ізоляційного матеріалу необхідно надійно ізолювати від землі а металеві корпуси приладів та кожухи трансформаторів - заземлити. 18.4. Під час вимірювання або знімання показань приладів необхідно виключити можливість наближення працівників до деталей які знаходяться під напругою. 18.5. Проводи для підключення переносних приладів і трансформаторів повинні бути одножильними і багатодротовими з ізоляцією що відповідає напрузі кола що вимірюється дивись п.4.1.5. 18.6. Підключення і відключення переносних приладів що вимагають розриву електричного кола під напругою слід виконувати з повним зняттям напруги. 18.7. Підключення та відключення вимірювальних приладів що не вимагають розриву первинного електричного кола допускається виконувати під напругою за умови застосування ізольованих проводів з високим опором електричної ізоляції і спеціальними наконечниками з ізольованими ручками. Довжина ізольованої ручки повинна бути не менше 200 мм. 18.8. Під час роботи з трансформаторами напруги необхідно спочатку зібрати всю схему по низькій напрузі а потім підключити трансформатор з боку високої напруги. Роботу необхідно виконувати із застосуванням засобів індивідуального захисту: діелектричних рукавичок калош килимків та переносного приладу заземлення. 18.9. Вимірювання на опорі повітряної лінії може проводити один працівник стоячи на кігтях та надійно закріпившись поясом за опору. Проводити вимірювання на повітряних лініях стоячи на драбині забороняється. 18.10. Забороняється проведення вимірювань на повітряних лініях з опор що мають відкриті спуски заземлення. 18.11. Електричні вимірювання повітряних ліній які зазнають небезпечних впливів ліній електропередавання або електрифікованих залізниць змінного струму необхідно виконувати із використанням ЗІЗ: діелектричних рукавичок калош килимків та переносного приладу заземлення. 18.2. Проводити вимірювання під час грози дощу туману снігопаду забороняється. 19. ПРОСОЧУВАННЯ СТОВПІВ АНТИСЕПТИКАМИ 19.1. Загальні положення 19.1.1. Під час проведення антисептичної захисної обробки дерев'яних опор повітряних ліній зв'язку та проводового мовлення на підприємствах зв'язку слід вживати заходи із забезпечення безпеки таких робіт і додержуватись вимог ГОСТ 12.3.034-84 "ССБТ. Работы по защите древесины. Общие требования безопасности" [35] а також забезпечувати пожежну безпеку відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні [11]. 19.1.2. Роботи з просочування дерев'яних опор антисептиками проводяться на спецпідприємствах або на відкритих спеціально обладнаних майданчиках підприємств зв'язку до яких не повинні мати доступ сторонні особи та тварини. Місце проведення робіт з просочування дерев'яних опор слід забезпечити бачками з питною водою умивальниками аптечкою з набором необхідних медикаментів. 19.1.3. Особи молодші 18 років до робіт з антисептиками не допускаються. 19.1.4. Антисептики які застосовуються для просочування стовпів антраценове і креозотове масло сланцеве масло фтористий натрій хлористий цинк тощо – отруйні. Антисептики які потрапили до організму людини можуть викликати отруєння а в разі попадання на шкіру – різні захворювання. 19.1.5. Працівники зайняті просочуванням дерев'яних опор антисептиками повинні забезпечуватись засобами індивідуального захисту. В комплект ЗІЗ входять спецодяг та взуття в тому числі комбінезони бавовняні та брезентові прогумовані фартухи брезентові рукавиці шкіряні кирзові та гумові чоботи головні убори; рукавички гумові кислото-лугостійкі; окуляри захисні респіратори або протигази ізолюючі. З масляними антисептиками працювати в гумовому взутті забороняється. 19.1.6. Спецодяг необхідно зберігати в спеціальних шафах або спеціальних приміщеннях окремо від особистого одягу працівників. 19.1.7. Прання та лагодження забрудненого антисептиками спецодягу повинен виконувати спеціально навчені працівники у відповідності до інструкцій і вказівок органів санітарного нагляду. 19.1.8. Усі інструменти та пристосування для роботи з просочування стовпів: мірні кухлі щітки лопати відра казанки бідони бачки з антисептиком готові бандажі тощо необхідно зберігати в окремому приміщенні в закритих ящиках. 19.1.9. Ручки щіток для обмазування стовпів ручки відер казанів бідонів молотків слід утримувати в чистоті. 19.1.10. Баки з питною водою повинні мати крани і щільно закриватися кришками. Встановлення баків з питною водою в приміщеннях де готується і зберігається просочувальна паста забороняється. 19.1.11. Працівники які стикаються з антисептиками при просочуванні стовпів повинні додержуватись правил особистої гігієни: не торкатися обличчя немитими руками рукавами спецодягу або рукавицями; не брати немитими руками цигарки; перед їдою і після закінчення роботи обов'язково ретельно мити руки та обличчя з милом по можливості прийняти душ полоскати рот; не класти на просочену деревину ніяких речей в особливості харчових продуктів. 19.1.12. Для захисту шкіри від шкідливої дії масляних антисептиків слід застосовувати спеціальні пасти ИЭР-1 і ХИОТ-6 . Застосовувати для змазування шкіри вазелін та мазі приготовлені на вазеліні забороняється. 19.1.13. Кожному працівнику зайнятому просочуванням стовпів та їх установленням слід видати достатню кількість матеріалів для обтирання рук забрудненої антисептиками тари та інструментів. 19.1.14. Роботи з просочування опор необхідно проводити за температурою повітря від 5 до 25 град. С. Не допускається проводити роботи під час дощу вітру і при температурі нижче 5°С. 19.2. Роботи з водорозчинними і масляними антисептиками 19.2.1. Наносити пасту на стовпи щіткою безпосередньо з відра для уникання надмірного розбризкування пасти забороняється. Необхідно користуватися для цього мірним кухлем. При обмазуванні стовпів щітками слід остерігатися попадання бризок пасти на лице руки одяг та взуття. 19.2.2. Якщо паста недостатньо густа то в неї слід обережно невеликими частками добавляти сухий антисептик або густу пасту. У випадку необхідності просіяти антисептик сито слід заключити в цупкий чохол що перешкоджав би розпорошенню антисептика. 19.2.3. Під час роботи на холоді загуслу пасту розріджують гарячою водою. Розігрівання пасти на відкритому вогні забороняється. 19.2.4. Просочування вершин стовпів що встановлюються заново слід проводити на землі до встановлення їх в ями. 19.2.5. Просочування вершин вже встановлених стовпів необхідно виконувати з особливою обережністю щоб уникнути розбризкування та попадання пасти на незахищені частини тіла. У випадку попадання антисептика на шкіру необхідно негайно ретельно витерти потім вимити уражене місце теплою водою з милом. 19.2.6. При розплавлюванні бітуму необхідно стежити за тим щоб він не перегрівався. Перегрівання бітуму викликає його розпінення та самозаймання. Після розплавлювання бітуму вогонь в топці гасять. 19.2.7. Щоб уникнути опіків від бризок переливати гарячий бітум з казана в казанок або відро слід обережно переконавшись у відсутності в них вологи. 19.2.8. Додавати в розріджений бітум гас дозволяється тільки після того як казанок з бітумом буде віднесений убік від топки. Перемішувати гас з розплавленим бітумом слід обережно не допускаючи розбризкування. 19.2.9. Під час додавання в розплавлений бітум сольвент-нафти необхідно стояти з навітряного боку щоб не вдихати її отруйних парів які можуть викликати отруєння. 19.2.10. Переносити розплавлений бітум необхідно удвох на довгій та міцній палиці в казанку або відрі з кришкою. Займати при цьому вільну руку якою-небудь іншою ношею забороняється. 19.2.11. В разі просочення стовпів способом тривалого вимочення завантажувати стовпи та приставки в просочувальні чани слід обережно щоб уникнути розбризкування розчину водорозчинного антисептика. Просочені приставки з чанів розвантажують за допомогою кліщів які використовуються для перенесення стовпів або за допомогою інших пристосувань. Стовпи необхідно виймати за допомогою спеціальних пристроїв підіймальних кранів контейнерів . 19.2.12. Під час просочування вершин опор врубок і затесів допросочування приставок і т.ін. підігрівати креозотове масло у відрі на відкритому вогні забороняється. Відро з креозотовим маслом слід обережно опустити в казан з киплячою водою. 19.2.13. Під час розігрівання креозотового масла для просочування траверс і приставок способом гаряче-холодних ванн необхідно стежити за температурою креозоту що розігрівається і не допускати його перегрівання вище 95°С щоб уникнути розпінення переливання через край бака та самозаймання. Щоб полум'я з топок не вибивалось назовні дверці топок слід щільно закривати. Невелику кількість траверс або приставок завантажують в масляний антисептик за допомогою захватів тросів або кіл. 19.2.14. Біля просочувальних установок необхідно мати пінні вогнегасники і пісок в ящиках. Для гасіння масла що горить слід застосовувати тільки пінні вогнегасники. 19.2.15. Забороняється курити при роботах з масляними антисептиками креозотовим і антраценовим маслами та гасом. 19.2.16. Після закінчення робіт з метою попередження отруєння худоби розсипаний антисептик що не піддається прибиранню а також забруднену траву та залишки бандажів необхідно зібрати лопатами та закопати в яму на глибину не менше 0 5 м. Решта частина майданчика повинна бути перекопана. 19.3. Транспортування і зберігання антисептиків. Протипожежні заходи. 19.3.1. Антисептики необхідно транспортувати в міцній тарі що щільно закривається та охороняє від розпорошення і попадання в них вологи. Перевозити працівників в кузові автомашини навантаженій антисептиками забороняється. 19.3.2. Вага вантажу з антисептиками що дозволяється переносити одному працівнику чоловіку не повинна перевищувати 16 кг. 19.3.3. Не дозволяється складати бочки та ящики з антисептиками безпосередньо на землю. Попередньо необхідно влаштувати підмостки із сухих дощок або деревини. За відсутністю в польових умовах закритого спеціального приміщення бочки та ящики з антисептиками необхідно закривати брезентами щоб захистити їх від вогкості. 19.3.4. Приміщення в яких зберігають антисептик повинні бути сухими та добре провітрюватись. 19.3.5. Готову антисептичну пасту слід зберігати на складі в посуді що щільно закривається. Креозотове масло необхідно зберігати в залізних бочках з обручами та нарізною пробкою; гас сольвент-нафту щоб уникнути їх випаровування необхідно зберігати в спеціальному посуді з кришками що щільно закриваються. 19.3.6. Бачки бідони кухлі та ящики з антисептиками не можна зберігати біля печей димоходів труб центрального опалення радіаторів і т.ін. 19.3.7. В місцях зберігання антисептиків слід розвішувати пінні вогнегасники; поблизу штабелів з просоченими стовпами приставками і т.ін. слід ставити діжки з водою. 20. ОБЛАДНАНЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ТИМЧАСОВИХ ЖИТЛОВИХ І ПІДСОБНИХ ФУРГОНІВ 20.1. Відповідальність за загальний стан фургонів обладнання розміщення енергопостачання пожежну безпеку несе начальник дільниці призначений наказом по будівельно-монтажному управлінню БДУ зв'язку. 20.2. За експлуатацію електрогосподарства фургонів несе відповідальність працівник призначений наказом по БДУ і який має групу з електробезпеки не нижче ІІІ. 20.3. Працівник відповідальний за експлуатацію електрогосподарства повинен бути забезпечений перевіреними: – діелектричними рукавичками калошами килимками; – інструментом з ізольованими ручками; – індикаторами напруги; – захисними окулярами; – запобіжним поясом; – кігтями та лазами для залізобетонних опор. 20.4. Під час вибору місця для розташування фургонів необхідно враховувати що фургони не дозволяється встановлювати: – під лінією електропередавання напругою до 1000 В та ближче ніж за 100 м від лінії електропередавання напругою понад 1000 В; – поблизу складів горючо-мастильних матеріалів ГММ ; – на відкритих підвищених місцях. 20.5. Освітлення фургонів може здійснюватись від місцевої електромережі або від власної електростанції. 20.6. До підключення повітряних електропроводів живлення до місцевої електромережі або власної електростанції необхідно виконати роботи: – підготовити електропроводку всередині фургонів та між фургонами; – перевірити наявність ізольованих вводів в фургони через загальний рубильник на ввідній опорі ; – заземлити металеву обшивка фургонів. 20.7. Повітряну електропроводку до фургонів на території розташування фургонів необхідно виконувати ізольованим проводом. 20.8. У разі використання декількох фургонів живлення подається від стовпа електромережі ввідна опора або власної електростанції ізольованим проводом через ввідний кронштейн до першого фургона. Потім ізольований провід або кабель прокладається всередині фургона виводиться через кронштейн встановлений на другому кінці фургона підводиться до наступного фургона і т.д. 20.9. Ввід електропроводів в фургон здійснюється через трубку із ізоляційного матеріалу яка повинна закінчуватись з внутрішнього боку фургона ізольованою втулкою а із зовнішнього боку – ізольованою воронкою. Відстань між вводами електромережі та радіомережі повинна бути не менше 1 5 м. 20.10. У разі підключення проводів до місцевої електромережі відстань від проводів вводу при їх максимальному провисанні до поверхні землі повинна бути не менше 6 м над проїжджою частиною і 3 5 м за її межами . Натягати повітряні електропроводи над дахами фургонів забороняється. 20.11. Коли довжина вводу більше 25 м необхідно встановлювати біля фургона додаткову ввідну опору. 20.12. Для підключення фургона до електромережі на ввідній чи додатковій опорі необхідно встановити рубильник з плавким запобіжником змонтованим в корпусі із ізоляційного матеріалу. 20.13. Заземлення фургонів слід виконувати відповідно до ПВЕ [42]. 20.14. Підключення вводу до електромережі і підключення нульового проводу до болта заземлення фургона дозволяється проводити після огляду всього електрогосподарства включаючи заземлення представником місцевої електромережі сумісно з начальником дільниці зв'язку. У цьому разі оформляється акт що підтверджує відповідність електричних пристроїв ПВЕ [42]. Підключення виконує представник електромережі або в його присутності особа що обслуговує електрогосподарство фургонів із додержанням заходів безпеки. Напругу з електромережі у цьому разі необхідно зняти. 20.15. За наявністю власної пересувної електростанції електроенергія подається в фургони після проведення всіх підготовчих робіт пов'язаних з поданням електроенергії в фургони та обладнанням захисного заземлення фургонів і електростанції. 20.16. Контур заземлення фургонів необхідно з'єднати провідником із пристроєм заземлення пересувної електростанції. 20.17. Під час обслуговуванні пересувної електростанції необхідно дотримуватись заходів безпеки викладених в розділі 5. 20.18. Подання електроенергії від пересувної електростанції дозволяється тільки після огляду електрогосподарства фургонів начальником дільниці зв'язку та його письмового дозволу. 20.19. Металева обшивка фургонів східці та поручні повинні мати між собою надійний електричний контакт. 20.20. В спеціальних фургонах автомайстернях вимірювальних всі металеві частини на які може потрапити напруга внаслідок пробою ізоляції необхідно заземлювати. 20.21. Переносні лампи які застосовуються для роботи в фургонах повинні бути розрахованими на напругу не вище 42 В. Корпус знижувального трансформатора та його вторинна обмотка необхідно заземлювати. Живлення через автотрансформатори забороняється. 20.22. Під час роботи з електроінструментом і переносними електричними світильниками необхідно дотримуватись заходів безпеки викладених в розділі 4.1. 20.23. Забороняється замість згорілих запобіжників ставити тимчасові перемички. 20.24. Забороняється застосовувати паперові абажури на світильниках закривати абажури папером та іншими горючими матеріалами. 20.25. Якщо виявлено обірваний провід або напругу на металевих частинах фургона необхідно рубильником встановленим на ввідній опорі відключити електромережу. Підходити близько до обірваного проводу і торкатися до нього без діелектричних захисних засобів діелектричних рукавичок і калош забороняється. 20.26. У разі виявлення обірваного проводу електромережі фургонів обриву заземлення несправності патронів штепсельних розеток вимикачів а також наявності напруги на обшивці фургонів або поручнях східців необхідно негайно повідомити про це особу яка обслуговує електрогосподарство фургонів або начальника дільниці зв'язку. 20.27. У випадку пропадання в фургоні електроосвітлення необхідно при виході із фургона для з'ясування пошкодження взути гумові чоботи. Під час спускання по східцях не можна триматися за металеві поручні східців враховуючи що на металевій обшивці фургона і поручнях східців може бути небезпечна напруга внаслідок обриву проводу електромережі. 20.28. Забороняється застосовувати в фургонах металеві печі що не мають подвійних стінок. 20.29. В місцях розташування фургонів слід обладнати протипожежні щити. Кожний фургон повинен мати вуглекислотний вогнегасник. 20.30. В кожному фургоні повинна бути аптечка укомплектована медикаментами та перев'язувальними засобами. 21. ПРОКЛАДАННЯ ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЙ ЗВ'ЯЗКУ І ПРОВОДОВОГО МОВЛЕННЯ ЗА УМОВ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ МІСЦЕВОСТІ Під час проведення робіт на місцевості забрудненій радіонуклідами необхідно виконувати вимоги радіаційної безпеки викладені в "Нормах радіаціної безпеки України НРБУ-97" [12] та "Инструкции по радиационной безопасности для 30-км зоны вокруг ЧАЭС" [45]. ДОДАТОК 1 до пункту 3.1.8 ПЕРЕЛІК РОБІТ З ПІДВИЩЕНОЮ НЕБЕЗПЕКОЮ у відповідності до вимог пп.2 3 4 5 100 108 134 ДНАОП 0.00-8.02-93 "Перелік робіт з підвищеною небезпекою" [10] 1. Улаштування переобладнання і ремонт перехрещень ліній зв'язку та проводового мовлення з лініями електропередавання будь-якої напруги контактними проводами трамваїв і тролейбусів електрифікованими залізницями а також з фідерними лініями проводового мовлення І класу. 2. Улаштування переобладнання і ремонт перехрещень ліній зв'язку та проводового мовлення з полотном залізниць і автомагістралей. 3. Підвішування та регулювання проводів ліній проводового мовлення на опорах електромережі. 4. Робота в місцях зближення повітряних ліній зв'язку і проводового мовлення з повітряними лініями електропередавання будь-якої напруги. 5. Робота в зоні впливу і на лініях які зазнають впливу ліній електропередавання. 6. Підвішування і демонтаж проводів на повітряних лініях зв'язку та проводового мовлення які зазнають впливу електрифікованих залізниць. 7. Встановлення і заміна опор підвішування і демонтаж проводів демонтаж ліній. 8. Робота біля стояків встановлених на крутих та неогороджених дахах у разі відсутності люка трапа і тросового підходу поблизу стояка на дахах будинків висотою більше 10 м а також на дахах покритих льодом або тонким шаром снігу. 9. Робота будівельних машин поблизу ліній електропередавання. 10. Улаштування щоглових переходів заміна кінцевих кутових кабельних та інших складних опор. 11. Вирубання просік та заготівля стовпів рубка та перенесення лісу навантаження та розвантаження стовпів з залізничних платформ і автомобілів. 12. Навантаження та розвантаження залізобетонних опор і приставок. 13. Проведення земляних робіт поблизу місця проходження силових кабелів і трубопроводів та інших підземних комунікацій. 14. Підрізка крон дерев які ростуть уздовж ліній зв'язку без кіл дистанційного живлення і ліній проводового мовлення ІІ класу. 15. Підрізка крон дерев які торкаються кіл дистанційного живлення на лініях зв'язку і проводів проводового мовлення І класу або лежать на них. 16. Роботи на опорах сумісної підвіски проводів проводового мовлення та електромереж. 17. Робота на фідерних лініях проводового мовлення напругою понад 240 В. Примітки. 1. Роботи по пп. 1-6 15-17 виконуються за нарядом-допуском форма наведена в ПБЕ [5] . 2. Роботи по п. 7-13 виконуються за нарядом-допуском форма наведена в додатку 13 . 3. Роботи по п. 14 виконуються за усним розпорядженням керівника підприємства зв'язку з обов'язковим записом в журнал роботи бригади. ДОДАТОК 2 до пункту 3.1.9 ПЕРЕЛІК МІНІМУМУ ЗАХИСНИХ ЗАСОБІВ НЕОБХІДНИХ ПРИ ВИКОНАННІ РОБІТ 1. Основні захисні ізоляційні засоби: – рукавички гумові діелектричні; – інструмент з ізольованими ручками; – покажчики напруги; – килимки гумові діелектричні; – калоші гумові діелектричні. 2. Переносні заземлення. 3. Окуляри захисні. 4. Рукавиці робочі брезентові . 5. Попереджувальні плакати. 6. Тимчасова огорожа. 7. Червоні прапорці. 8. Електричні ліхтарі з червоним світлом. 9. Запобіжні пояси. 10. Страхові канати. 11. Монтерські кігті. 12. Захисні каски. 13. Пояси рятувальні. 14. Драбини. 15. Спецодяг. 16. Протигази. 17. Респіратори. ДОДАТОК 3 до пункту 3.1.13 К Н И Г А ЗАПИСУ РЕЗУЛЬТАТІВ ПЕРЕВІРКИ ІНСТРУМЕНТА ТА ЗАПОБІЖНИХ ПРИСТРОЇВ Дата перевірки Найменування інструмента або пристрою Висновки про придатність інструмента або пристрою Прізвище ім'я та по батькові підпис особи яка перевірила ДОДАТОК 4 до пункту 3.1.13 НОРМИ ТА ТЕРМІНИ ВИПРОБУВАНЬ ПІДІЙМАЛЬНИХ МЕХАНІЗМІВ І ПРИСТОСУВАНЬ Витяг з ДНАОП 0.00.-1.03-93 "Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів" [2] N п/п Назва механізмів пристосувань Випробне навантаження кг під час періодичних випробуваннях Тривалість статичних випробу- Періодичність випробувань статичне динамічне вань хв 1 Лебідки ручні 1 5 Рн 1 1 Рн 10 1 раз на рік 2 Талі 1 5 Рн 1 1 Рн 10 3 Блоки та поліспасти 1 25Рн 1 1 Рн 10 4 Домкрати 1 25Рн 1 1 Рн 10 5 Канати троси сталеві 1 25Рн 10 1раз у 6 міс. 6 Канати прядив'яні бавовняні капронові 1 25Рн 10 7 Стропи скоби кільця й тому подібні пристосування 1 25Рн 10 8 Запобіжні пояси страхувальні канати 225 5 9 Монтерські кігті 135 2 10 Драбини дерев'яні 120 2 1 раз на рік Вказівки і пояснення. 1. Рн – допустиме робоче навантаження кг. 2. У разі незадовільних результатів статичних випробувань динамічні випробування не провадяться. Динамічні випробування полягають у повторних підійманнях та опусканнях вантажу. 3. Під час статичного випробування пробний вантаж повинен перебувати на висоті приблизно 100 мм від землі або підлоги. 4. Під час випробувань канати та ланцюги повинні витримувати випробне навантаження без розривів помітного місцевого подовження канати та витягання окремих ланок ланцюги . 5. Перед випробуванням підіймальні механізми необхідно перевірити технічним оглядом та у разі потреби відремонтувати. 6. Усі механізми та пристосування після капітального ремонту підлягають обов'язковому випробуванню незалежно від чергового терміну випробувань. 7. Гвинтові домкрати періодичним випробуванням не підлягають а підлягають техничному огляду 1 раз на 3 місяці. 8. Випробування підіймальних механізмів та пристосувань слід провадити відповідно до вимог чинних ГОСТ ДСТУ та Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів [2]. ДОДАТОК 5 до пункту 3.1.14 НОРМИ І ТЕРМІНИ ЕЛЕКТРИЧНИХ ВИПРОБУВАНЬ ЗАХИСНИХ ЗАСОБІВ Витяг з Правил застосування та випробування засобів захисту які використовуються в електроустановках [19] Назва Напруга Періодичність електро- установок випробувань огляд Кліщі ізолюючі До 1000 В 1 раз на 2 роки 1 раз на 2 роки Кліщі електровимірювальні До 1000 В 1 раз на рік 1 раз на рік Покажчики напруги До і вище 1000 В 1 раз на рік 1 раз на рік Рукавички гумові діелектричні Усі напруги 1 раз за 6 місяців 1 раз за 6 місяців Боти гумові діелектричні Усі напруги 1 раз на 3 роки 1 раз на 3 роки Калоші гумові діелектричні До 1000 В 1 раз на рік 1 раз на рік Коврики гумові діелектричні Усі напруги - 1 раз за 6 місяців Ізолюючі підставки До 10 кВ - 1 раз на 3 роки Інструмент слюсарно- монтажний з ізолюю-чими рукоятками До 1000 В 1 раз на рік 1 раз на рік Примітка. Усі захисні засоби необхідно оглядати перед застосуванням незалежно від строків періодичних оглядів. ДОДАТОК 6 до пункту 3.2.7 ЗВІЛЬНЕННЯ ПОТЕРПІЛОГО ВІД ЕЛЕКТРИЧНОГО СТРУМУ Дотик до частин що проводять електричний струм та знаходяться під напругою викликає у більшості випадків свавільне судорожне скорочення м'язів. Через це пальці якими потерпілий тримає провід можуть бути так сильно стиснуті що звільнити провід з його рук стає неможливим. Якщо потерпілий продовжує торкатися до частин що проводять електричний струм необхідно перш за все швидко звільнити його від дії електричного струму. При цьому треба мати на увазі що доторкатися до людини яка знаходиться під струмом без належних заходів перестороги небезпечно для того хто надає допомогу. Тому першою дією того хто надає допомогу повинне бути швидке вимкнення частини устаткування до якої доторкається потерпілий. При цьому треба враховувати таке: а у випадку знаходження потерпілого на висоті відключення установки та звільнення потерпілого від електричного струму можуть привезти да падіння потерпілого з висоти; у цьому випадку треба вжити заходів щодо безпеки потерпілого при падінні; б при відключенні установки може бути одночасно вимкнене також електричне освітлення в зв'язку з чим треба забезпечити освітлення від іншого джерела ліхтар факел аварійне освітлення акумуляторні ліхтарі тощо але при цьому не затримувати відключення установки та надання допомоги потерпілому. Якщо вимкнення установки не може бути здійснено досить швидко необхідно вжити заходів по відокремленню потерпілого від частин що проводять електричний струм до яких він торкається. Для відокремлення потерпілого від частин або дроту що знаходяться під напругою до 1000 В треба використовувати суху одіж канат дрюк дошки або інші сухі предмети які не проводять електричний струм. Використання для цих цілей металевих або мокрих предметів не дозволяється. Для відокремлення потерпілого від частин що проводять електричний струм можна також взятися за його одежу якщо вона суха та відокремлюється від тіла потерпілого наприклад за поли піджака або пальта уникаючі при цьому дотиків до оточуючих металевих предметів або частин тіла які не прикриті одягом. Коли відтягають потерпілого за ноги не слід торкатися його взуття або одягу без доброї ізоляції своїх рук тому що взуття та одяг можуть бути вологими та бути провідниками електричного струму. Для ізоляції рук той хто надає допомогу особливо якщо потрібно доторкнутися до тіла потерпілого яке не прикрите одягом повинен одягти діелектричні рукавички або обгорнути собі руки шарфом надягти на руки суконного капелюха опустити на руку рукав піджака або пальта використати гумову матерію плащ або саму суху матерію. Можна також ізолювати себе якщо стати на суху дошку або на яку-небудь іншу підстилку що не проводить електричний струм пакунок одягу тощо. Для відокремлення потерпілого від частин що знаходяться під напругою рекомендовано діяти по можливості однією рукою. Якщо при відокремленні потерпілого виникають труднощі треба перерубати або перерізати дроти сокирою з сухим дерев'яним держаком або іншим відповідним ізольованим інструментом. Проводити це треба з належною обережністю не торкаючись дротів перерізуючи кожен провід окремо одягнувши діелектричні рукавички та калоші . Для відокремлення потерпілого від частин або дроту що знаходяться під напругою більше 1000 В слід надіти діелектричні рукавички і боти та діяти штангою чи ізолюючими кліщами які розраховані на відповідну напругу. При цьому слід пам'ятати про небезпеку крокової напруги якщо струмовідна частина провід та ін. лежить на землі. Тому після звільнення потерпілого від струмовідних частин слід винести його із цієї зони. На лініях електропередачі коли не можливо швидко відключити їх з пункту живлення слід для цієї цілі провести замикання проводів накоротко накинувши на них гнучкий провід. Провід повинен мати достатній переріз щоб він не перегорів при проходженні через нього струму короткого замикання. Перед тим як провести накид один кінець провода слід заземлити приєднати його до тіла металевої опори заземлюючого спуску і т.ін. . Для зручності накиду на вільний кінець провідника бажано закріпити груз. Накидати провід треба таким чином щоб він не торкнувся людей в тому числі того хто надає поміч та потерпілого. Якщо потерпілий торкається одного провода то часто достатньо заземлити тільки цей провід. У всіх випадках ураження електричним струмом виклик лікаря є обов'язковим незалежно від стану потерпілого. Якщо потерпілий перебуває у свідомості але до цього був у непритомному стані його треба покласти у зручне положення підстелити під нього або накрити його зверху чим-небудь з одягу та до прибуття лікаря забезпечити повний спокій безперервно спостерігаючи за диханням та пульсом. Ні в якому разі не дозволяти потерпілому рухатися а тим більше продовжувати роботу тому що відсутність тяжких симптомів після ураження електричним струмом не виключає можливості наступного погіршення стану потерпілого. У разі відсутності можливості швидкого виклику лікаря необхідно швидко доставити потерпілого до медичного закладу забезпечивши для цього необхідні транспортні засоби або носилки. Якщо потерпілий знаходиться у непритомному стані але з рівним диханням та пульсом його слід рівно та зручно покласти розпустити та розстебнути одяг зробити приплив свіжого повітря давати нюхати нашатирний спирт окропляти його водою та забезпечити повний спокій. Одночасно треба негайно викликати лікаря. Якщо потерпілий погано дихає - дуже рідко та судорожно як вмираючий - йому треба робити штучне дихання та масаж серця. Штучне дихання слід проводити безперервно як до так і після прибуття лікаря. Питання про доцільність або марність подальшого проведення штучного дихання вирішує лікар. ДОДАТОК 7 до пункту 7.5.3 Виділення кранів дозволяю – керівник організації цеха яка виділяє кран посада Прізвище ім'я та по батькові підпис " " 199 р. Організація яка замовляє вантажопідіймальний кран ЗАЯВКА НА ВАНТАЖОПІДІЙМАЛЬНИЙ КРАН 1. Марка кранів та їх кількість 2. На які числа 3. Характер робіт 4. Ділянка об'єкт 5. Відповідальна особа за безпечне проведення робіт з переміщення вантажу кранами: 1 Прізвище ім'я та по батькові Посвідчення № Дата останньої перевірки знань " " 199 р. 2 Прізвище ім'я та по батькові Посвідчення № Дата останньої перевірки знань " " 199 р. 6. Стропальник: 1 Прізвище ім'я та по батькові Посвідчення № Дата останньої перевірки знань " " 199 р. 2 Прізвище ім'я та по батькові Посвідчення № Дата останньої перевірки знань " " 199 р. 3 Прізвище ім'я та по батькові Посвідчення № Дата останньої перевірки знань " " 199 р. 7. Особливі відмітки: а робота краном поблизу ПЛ м б найменування організації яка видала дозвіл на проведення робіт в охоронній зоні ПЛ напругою кВ № і дата видачі дозволу в Керівник організації цеха посада Прізвище ім'я та по батькові підпис " " 199 р. ДОДАТОК 8 до пункту 9.3.9 ВИЗНАЧЕННЯ СТУПЕНЯ ЗАГНИВАННЯ ДЕРЕВ'ЯНИХ ОПОР ПРИСТАВОК ТА ПІДПОРІВ Контроль за станом основ опор які просочені по всій довжині проводиться зовнішнім оглядом і простукуванням. Здорова деревина під час простукування видає дзвінкий звук гнила – глухий. За результатами зовнішнього огляду опори визначають необхідність перевірки ступеня загнивання деревини за допомогою щупа. Контроль за станом основ опор просочених бандажним способом здійснюється в такій послідовності: опору необхідно відкопати на глибину 60 см ретельно оглянути поверхню деревини за верхнім і нижнім краями бандажа. Потім на бандажі необхідно зробити по колу три надрізи на відстані 5-10 см від поверхні землі відігнути в бік гідроізоляційний матеріал толь рубероїд і зовнішнім оглядом та простукуванням визначити якість деревини. Якщо опора не пошкоджена то деревину в тому місці де знятий бандаж знову покривають синтетичною пастою закривають відігнутим куском гідроізоляційного матеріалу і покривають гідроізоляцією. Як гідроізоляцію використовують розчин бітуму бітумну емульсію та розплавлений бітум. Якщо опора згнила то щупом визначають глибину загнивання. Для цього щупом по колу роблять декілька проколів але не менше трьох і визначають глибину загнивання в сантиметрах. Потім складають отримані величини суму ділять на число проколів і отримують середню величину глибини загнивання опори. Після цього вимірюють довжину кола опори в місці проколів. Від отриманої довжини кола віднімають середню величину глибини загнивання помножену на 6 3 та одержують довжину кола залишкової здорової частини опори. Мінімально допустима довжина кола залишкової здорової частини деревини визначається в табл. Д.8.1. Таблиця Д.8.1 МІНІМАЛЬНО ДОПУСТИМА ДОВЖИНА КОЛА ОПОРИ БІЛЯ ПОВЕРХНІ ЗЕМЛІ ДЛЯ РІЗНОГО ТИПУ ЛІНІЙ Висота м Кількість проводів Довжина кола опори біля поверхні землі см у разі довжини прогону м для ліній типу О Н У ОУ 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 83 3 62 2 50 50 40 50 40 40 35 7 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 5 5 2 38 0 38 38 38 38 38 38 38 38 8 40 5 38 38 42 39 5 46 5 43 5 47 5 45 5 6 0 2 38 0 38 38 38 38 38 38 38 38 4 38 0 38 38 38 38 38 38 42 5 40 5 8 41 5 39 38 43 40 48 42 5 48 5 47 16 50 5 44 5 42 5 51 47 5 57 54 58 56 5 6 5 2 38 0 38 38 38 38 38 38 38 38 4 38 5 38 38 38 38 38 38 39 38 6 39 5 38 38 38 38 41 39 42 41 12 47 5 42 40 48 45 54 50 55 53 16 51 5 45 42 52 48 58 54 59 57 24 56 5 50 47 58 54 65 60 65 64 7 5 2 38 0 38 38 38 38 38 38 38 38 6 42 0 38 38 41 38 45 42 45 44 8 44 5 40 38 43 40 48 45 49 48 16 53 0 49 46 56 52 62 57 63 62 24 61 5 54 51 62 58 70 65 70 69 32 65 5 57 53 66 62 74 69 75 74 8 5 2 38 0 38 38 38 38 38 38 38 38 8 46 5 43 41 46 43 51 48 52 51 12 53 5 50 46 54 51 60 56 61 60 16 55 5 52 49 59 55 66 61 66 64 24 63 0 57 54 66 61 74 69 75 73 32 68 0 61 57 69 65 79 73 80 78 40 64 60 75 69 83 77 84 82 11 0 16 66 0 61 58 68 63 75 71 77 75 24 71 0 64 62 74 69 83 77 84 82 32 76 5 69 65 80 74 89 83 90 88 40 73 69 85 79 94 91 96 93 ДОДАТОК 9 до пункту 9.5.4 ГАБАРИТИ ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЙ ЗВ'ЯЗКУ І ПРОВОДОВОГО МОВЛЕННЯ Таблиця Д.9.1 Відстань не менше Характеристика габариту повіт-ряні лінії лінії проводового мовлення ПМ зв'язку класу І класу ІІ 1 2 3 4 Відстань від землі до нижнього проводу для ліній що проходять уздовж електрифікованих залізниць поза населених пунктів* 2 5 4 5 2 5 Відстань від землі до нижнього проводу для ліній що проходять уздовж автомобільних або грунтових доріг поза населених пунктів 3 0 5 0 3 0 Відстань від землі до нижнього проводу лінії зв'язку у вікні шляхопроводу 3 0 Відстань між найнижчою точкою шляхопроводу і верхнім проводом лінії зв'язку за самою низькою температурою в цій місцевості 0 5 Горизонтальна відстань між проводом лінії зв'язку та вікном шляхопроводу 1 25 Відстань між нижнім проводом лінії та тросом який утримує контактний провід постійного струму електрифікованої залізниці 2 0 2 0 2 0 Відстань від проводу лінії у разі перехрещення з контактним проводом трамвая до головки рейки 8 0 8 0 8 0 Те ж для тролейбуса до поверхні дорожнього полотна 9 0 9 0 9 0 Відстань від землі до нижнього проводу ліній у разі перехрещення автомобільних доріг 5 5 6 0 5 5 Відстань між нижнім проводом лінії і головкою рейки у разі перехрещення з лінією залізничного полотна нормальної та вузької колії 7 5 7 5 7 5 Відстань від землі до нижнього проводу лінії яка проходить у межі населеного пункту 4 5 6 0 4 5 Відстань між нижнім проводом фідерного кола ПМ та верхнім проводом лінії зв'язку а також у разі перехрещенні проводів ПМ між собою 1 25 1 25 1 25 Відстань між нижнім проводом однієї та верхнім проводом другої повітряної лінії зв'язку у разі їх перехрещенні між собою для найнижчої та найвищої температур 0 6 Відстань від найнижчої точки проводу лінії у разі перехрещення річок і каналів до найбільш високих щогл суден за найвищим рівнем води 1 0 2 0 1 0 Відстань від найнижчої точки проводу лінії до верхньої точки габариту сплаву** для горизонту найвищого паводка сплавних річок і каналів що перехрещуються 1 0 2 0 1 0 Відстань від проводів лінії зв'язку і проводового мовлення до найвищого рівня води у разі перехрещення несуднохідних невеликих річок каналів і т.ін. що замерзають 2 5 4 5 2 5 Відстань від опор до головки найближчої рейки у разі розташування лінії уздовж залізничного полотна 1 3 висоти надземної частини опори Горизонтальна відстань між найближчим до будівлі проводом і вертикальною площиною яка проходить через край карниза або іншої частини будівлі що найбільш виступає балкона ліхтаря 2 25 1 5 1 5 Мінімальна відстань проводів лінії ПМ у разі їх підвішування на стояках від даху та частин будівель що виступають над дахами за найгірших атмосферних умов: – у разі напруги на лінії до 240 В 1 1 0 8 – у разі напрузі на лінії понад 240 В 2 5 – для міських ліній 0 8 Відстань від проводу лінії ПМ до щогл прийомних радіоантен індивідуального користування висоти щогли Відстань між осями ліній зв'язку що проходять паралельно одна одній: а у разі наявності на одній або обох лініях кіл ущільнених апаратурою 3-канальної системи передачі або неущільнених кіл а також у разі наявності на одній з ліній кола з кольорового металу ущільненого апаратурою 12-канальної системи передачі 8 5 б у разі наявності на обох лініях кіл з кольорового металу ущільнених апаратурою 12-канальної системи передачі 20 Відстань між найнижчою точкою нижнього проводу повітряних ліній зв'язку що проходять уздовж залізниць та гребенем дахів 1 5 1 5 1 5 Відстань від гілок дерев до проводів лінії: в містах 1 25 1 0 1 0 в приміській зоні 2 0 2 0 2 0 Відстань від землі до нижнього проводу абонентського вводу над тротуаром городом садом або пустирем 3 0 3 0 Відстань від землі до нижнього проводу абонентського або фідерного вводів над проїжджою дорогою 4 5 Відстань по горизонталі між проводами ліній електропередавання і проводами ліній зв'язку та ПМ телевізійними кабелями і спусками радіоантен на вводах*** 1 5 1 5 1 5 Відстань від проводів вводу ПМ до гілок дерев 1 0 Відстань від головки рейки до піванкерної опори або підпори лінії що перехрещує полотно залізниці 10 0 10 0 10 0 Відстань від опор до підземних трубопроводів водо- газо-нафто- та теплопроводів а також каналізаційних тумб 1 0 1 0 1 0 Відстань від опор до пожежних гідрантів колодязів люків та водорозбірних колонок 2 0 2 0 2 0 Відстань від опор до бензоколонки 5 0 5 0 5 0 Відстань від опор до електричних кабелів всіх призначень 1 0 1 0 1 0 Відстань по горизонталі від бровки дорожнього полотна до основи підпор перехідних опор**** висоти опори Вертикальна відстань від полотна дороги до відтяжки опори у разі перехрещення відтяжкою: а пішохідних проходів 3 5 3 5 3 5 б проїздів 5 5 5 5 5 5 Відстань від найнижчої точки проводу лінії ПМ до проводів прийомних радіоантен індивідуального та колективного користування 0 8 0 8 Відстань по вертикалі між проводами ПМ та проводами лінії електропередавання у разі їх сумісного підвішування на спільних опорах 1 5 Примітки: * Населеним пунктом вважається територія міст селищ сіл промислових підприємств парків бульварів та інших місць які відвідуються населенням. Прилеглі до населеного пункту городи сади і т.ін. теж вважаються територією населеного пункту. ** Габаритом сплаву називається відстань від водної поверхні ріки каналу до найвищої точки споруд на сплаві будиночка вишки сигнальної віхи і т.ін. *** У цьому разі проводи високовольтних ліній в прогоні від опори до їх вводу в будинок не повинні перехрещуватись з проводами відгалужень від лінії зв'язку та ПМ до вводів і повинні розташовуватись вище проводів зв'язку та ПМ. **** На ділянках утрудненої траси ця відстань визначається за узгодженням між зацікавленими організаціями за умови додаткового кріплення опор. ДОДАТОК 10 до пункту 11.1.3 ЗАТВЕРДЖУЮ Головний інженер. підприємства енергосистеми " " 199 р. ЗАТВЕРДЖУЮ Головний інженер підприємства зв'язку " " 199 р. А К Т ОБСТЕЖЕННЯ ДІЛЯНОК ЯКІ НЕ ВІДПОВІДАЮТЬ ТЕХНІЧНИМ НОРМАМ В МІСЦЯХ ПЕРЕХРЕЩЕННЯ ТА ЗБЛИЖЕННЯ ПРОВОДІВ ЛІНІЙ ЗВ'ЯЗКУ ПРОВОДОВОГО МОВЛЕННЯ З ПРОВОДАМИ ЛІНІЙ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАВАННЯ № п/п Небезпечна ділянка № опори № фідера адреса Виявлені дефекти Заходи з усунення дефектів Викона-вець Строк виконання робіт Відмітка про виконання робіт початок робіт кінець робіт Обстеження провели " " 19 р. Представник енергосистеми підпис Представник підприємства зв'язку підпис ДОДАТОК 11 до пункту 15.3.1 Штамп організації- власника лінії ДОЗВІЛ НА РОБОТИ НА ОПОРАХ У РАЗІ СУМІСНОГО ПІДВІШУВАННЯ ПРОВОДІВ найменування організації-власника проводів на виконання робіт на опорах лінії яка належить найменування організації-власника лінії виконавцю робіт посада прізвище ініціали з бригадою в складі осіб дозволяється на опорах лінії ділянка лінії номера опор Початок робіт год. хв. " " 19 р. Закінчення робіт год. хв. " " 19 р. При виконанні робіт повинні бути вжиті такі спеціальні заходи безпеки: Відповідальними за безпеку робіт є : а з боку власника проводів б з боку власника лінії Дозвіл видано " " 19 р. М. П. підпис З умовами виконання робіт і заходами безпеки ознайомився сам ознайомив членів бригади. Виконавець робіт підпис Приступити до роботи дозволив год хв. " " 199 р. Допускач підпис Робота закінчена люди виведені год хв. " " 199 р. Виконавець робіт підпис Допускач підпис ДОДАТОК 12 до пункту 15.3.9 АКТ ЗАТВЕРДЖУЮ Головний інженер. підприємства енергосистеми " " 199 р. ЗАТВЕРДЖУЮ Головний інженер підприємства зв'язку " " 199 р. А К Т м " " 19 р. Ми що нижче підписалися представник електромережі і представник мережі проводового мовлення П.. І. по Б. склали цей акт в тому що при обстеженні лінії П. І. по Б. електропередавання напругою В на опорах котрої підвішені кіл ПМ з напругою звукочастоти В на ділянці виявлені такі відступи від правил улаштування і намічені такі заходи з усунення дефектів з зазначенням строка їх виконання: № пп. Найменування вулиці номер будинку № опори Виявлені дефекти Заходи з усунення дефектів Строк виконання робіт Відмітка про виконання робіт початок кінець Представник електромережі підпис Представник мережі проводового мовлення підпис ДОДАТОК 13 до прим. 2 додатка 1 Держкомзв’язку України НАРЯД - ДОПУСК НА ВИКОНАННЯ РОБІТ 3 ПІДВИЩЕНОЮ НЕБЕЗПЕКОЮ найменування підприємства 1. НАРЯД 1.1.Відповідальному виконавцю робіт з бригадою в кількості чоловік провести такі роботи: найменування робіт місце проведення 1.2. Потрібні для виконання робіт: матеріали інструмент захисні засоби 1.3. Під час підготовки і виконання робіт забезпечити заходи безпеки: 1.4. Початок роботи з годин хвилин 199 р. Закінчення робіт у годин хвилин 199 р. Режим роботи одно двух трьохзмінний 1.5. Відповідальним керівником робіт призначити посада прізвище ім'я по батькові 1.6. Наряд-допуск видав посада прізвище підпис 1.7. Наряд-допуск отримав відповідальний керівник робіт посада прізвище ім'я по батькові підпис 1.8.* Заходи щодо забезпечення безпеки праці і порядок виконання робіт узгоджені: відповідальна особа діючого підприємства /цеха дільниці/ посада прізвище ім'я по батькові підпис 2. ДОПУСК 2.1. Інструктаж про заходи безпеки на робочому місці згідно з інструкціями найменування інструкцій або короткий виклад інструктажу Провели: Відповідальний керівник робіт дата підпис * Відповідальна особа діючого підприємства /цеха дільниці/* дата підпис 2.2. Інструктаж отримали члени бригади: Прізвище ім'я по батькові Фах розряд Дата Підпис того хто отримав інструктаж 2.3. Робоче місце і умови праці перевірені. Заходи безпеки що вказані в наряді-допуску забезпечені посада прізвище ім'я по батькові допускаючого до роботи відповідальної особи діючого підприємства дата підпис * Відповідальний керівник робіт дата підпис Відповідальний виконавець робіт дата підпис 2.4. Роботи почались у годин хвилин 199 р. Відповідальний керівник робіт дата підпис 2.5. Роботи закінчені робоче місце перевірено люди виведені. Наряд закритий у годин хвилин 199 р. Відповідальний виконавець робіт дата підпис * Відповідальна особа діючого підприємства дата підпис Примітка. Наряд-допуск заповнюється оформлюється у двох примірниках перший знаходиться у того хто видає наряд другий – у відповідального керівника робіт/; якщо роботи проводяться на території діючого підприємства наряд-допуск оформляється у трьох примірниках третій примірник видається відповідальній особі діючого підприємства . Пункти наряд-допуска що відмічені * заповнюються і оформлюються підписом якщо виконуються будівельно-монтажні роботи на території /у цеху дільниці/ діючого підприємства. Наряд-допуск заповнюється під копіювальний папір чітко ясно у всіх примірниках. Не допускаються виправлення і перекреслення вже написаного тексту. VІ II 1