НПАОП 26.0-1.09-01

НПАОП 26.0-1.09-01 Правила охорони праці на підприємствах з виготовлення дорожньо-будівельних матеріалів та виробів

ДНАОП -2001 П Р А В И Л А охорони праці на підприємствах з виготовлення дорожньо-будівельних матеріалів та виробів Дата введення 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Ці Правила поширюються на працівників підприємств з виготовлення дорожньо-будівельних матеріалів та виробів незалежно від форм власності та підпорядкування. Правила встановлюють вимоги безпеки гігієни праці і виробничого середовища до технологічних процесів на підприємствах з виготовлення дорожньо-будівельних матераілів та виробів. 2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ № п/п Позначення нормативного акта Назва Ким коли затверджено реєстрація в Мінюсті 1 Закон України Про охорону праці Затверджено Постановою Верховної Ради України від 14.10.92 2 Закон України Про охорону навколишнього природного середовища Затверджено Постановою Верховної Ради України від 25.06.91 3 Закон України Про пожежну безпеку Затверджено Постановою Верховної Ради України від 17.12.93 4 Закон України Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення Затверджено Постановою Верховної Ради України від 24.02.94 5 ДНАОП 0.00-4.03-98 Положення про розслідування та облік нещасних випадків професійних захворювань і аварій на підприємствах в установах і організаціях. Зміни та доповнення до ДНАОП 0.00-4.03-93 Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.93 № 623 Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.98 № 923 6 ДНАОП 0.05-3.02-90 Типові галузеві норми безплатної видачі спецодягу спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям житлово - комунального господарства Держкомпраці СРСР 1990 7 ДНАОП 0.00-8.02-93 Перелiк робiт з підвищеною небезпекою Затверджено наказом Держнаглядохоронпрацi України вiд 30.11.93 N123. Зареєстровано в Мінюсті України 23.12.93 № 196 8 ДНАОП 0.03-3.28-93 Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10.12.93 № 241. Зареєстровано в Мінюсті України 22.12.93 № 194 9 ДНАОП 0.03-4.02-94 Положення про медичний огляд працівників певних категорій Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31.03.94 № 45. Зареєстровано в Мінюсті України 21.06.94 № 136/345 10 ДНАОП 0.03-8.07-94 Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці на яких забороняється застосування праці неповнолітніх Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31.03.94 № 46 Зареєстровано в Мінюсті України 28.07.94 № 176/385 11 ДНАОП 0.03-8.08-93 Перелік важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці на яких забороняється застосування праці жінок Затверджено наказом Міністерства охорони здоров?я України від 29.12.93 № 256 Зареєстровано в Мінюсті України 30.03.94 № 51/260 3. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ 3.1. Для охорони праці на підприємствах слід керуватися: Законом України "Про охорону праці"; вимогами цих Правил; нормативно-правовими актами з охорони праці Кабінету Міністрів України Держнаглядохоронпраці України Державного комітету будівництва архітектури і житлової політики України; стандартами безпеки праці; Правилами пожежної безпеки. 3.2. На підставі цих Правил на підприємствах повинні бути розроблені інструкції з охорони праці з урахуванням місцевих умов та особливостей технологічного виробництва. 3.3. Роботи на підприємствах слід виконувати без порушень технології робіт відповідно до затвердженої технічної документації відповідних норм та правил. 3.4. Під час роботи з технологічним устаткуванням машинами та механізмами слід додержуватись спеціальних вимог безпеки у відповідності з правилами та інструкціями з їх експлуатації. 3.5. У випадках коли вводяться нові технологічні процеси і види робіт використовуються нові матеріали вироби машини устаткування інструменти та пристрої для яких вимоги безпеки виконання робіт не передбачені цими Правилами адміністрація підприємства за погодженням з органами Держнаглядохоронпраці приймає заходи щодо забезпечення безпечних умов праці. 3.6. Технологічне устаткування машини механізми та ручний інструмент що використовується у роботі повинні бути справними. 3.7. Роботу з машинами механізмами технологічним устаткуванням та ручним інструментом слід починати з перевірки їх справності. 3.8. Рухомі частини технологічного устаткування машин та механізмів пасові та інші передачі повинні мати захисні засоби огорожі кожухи тощо для уникнення доступу до них під час роботи. Захисні засоби рухомих частин повинні бути надійно закріплені. 3.9. Пускові пристрої технологічного устаткування повинні мати написи про їх призначення. 3.10. Замикачі кришок бункерів приямків колодязів тощо технологічного устаткування повинні бути зблоковані з пусковими пристроями устаткування щоб неможливо було його увімкнути у роботу за несправності замикачів або відкритих кришках. 3.11. Заборонено експлуатувати технологічне устаткування машини та механізми з відкритими кришками кожухами та іншими захисними пристроями а також у разі відсутності або пошкодженні їх ущільнювачів. 3.12. Заборонено вмикати у роботу конвеєри барабани яких завантажені матеріалами що транспортуються. 3.13. Робочі майданчики приймальних та розвантажувальних пристроїв та бункерів технологічного устаткування повинні бути обладнані звуковою та світловою сигналізацією призначеною для оповіщення обслуговуючого персоналу про прибуття та розвантаження транспортних засобів. 3.14. Поблизу приймальних бункерів повинні бути передбачені місця для безпечного знаходження людей під час під'їзду та розвантаження транспортних засобів. 3.15. Під час роботи на технологічних ділянках поблизу працюючих машин механізмів та технологічного устаткування не повинні знаходитись сторонні особи. 3.16. Дії працівників та операторів машин механізмів і технологічного устаткування повинні погоджуватись до початку виконання робіт. 3.17. На робочих місцях повинна бути визначена особа що подає команди і сигнали працюючим. Подавати команду декількома особами заборонено. 3.18. У разі порушення нормальної роботи технологічного устаткування машин та механізмів необхідно негайно припинити їх роботу з'ясувати та усунути причину несправностей. 3.19. Ремонт і технічне обслуговування технологічного устаткування слід здійснювати лише після його зупинки. Для цього необхідно вимкнути живлення усіх агрегатів і на пускових пристроях повісити плакати з написом "НЕ ВМИКАТИ! ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ". 3.20. Виконувати будь-які роботи або огляд усередині технологічного устаткування можна лише після надійного закріплення кришок люків і ляд кожухів устаткування у положенні що унеможливлює самочинне їх закривання. 3.21. Концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони рівні шуму вібрації та інших шкідливих факторів на робочих місцях працюючих не повинні перевищувати гранично допустимі величини відповідно до санітарно-гігієнічних норм і правил. 3.22. Усі асфальтобетонні заводи заводи бетонних та залізобетонних виробів повинні бути обладнані уловлювачами пилу та шкідливих газів. 3.23. Кількість викидів шкідливих речовин під час роботи машин механізмів і технологічного устаткування не повинна перевищувати гранично допустиму концентрацію відповідно до чинних нормативів. 3.24. На підприємствах повинні виконуватись заходи відповідно до вимог Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища". 3.25. На підприємствах повинні здійснюватись заходи відповідно до вимог Закону України "Про пожежну безпеку" 3.26. Підприємства повинні бути забезпечені первинними засобами гасіння пожежі та пожежним інвентарем. Місцезнаходження первинних засобів гасіння пожежі та пожежного інвентарю повинно бути погоджено з органами пожежного нагляду. 3.27. Для працівників на підприємствах повинні бути приміщення для відпочинку та прийняття їжі з душем та умивальником з гарячою і холодною водою обладнанням з питною водою для сушіння спецодягу а також для зберігання власного одягу та спецодягу і засобів індивідуального захисту. 3.28. На всіх ділянках підприємств де це вимагається умовами праці біля машин та механізмів повинні бути вивішені інструкції пам'ятки плакати попереджувальні знаки та написи з охорони праці. 3.29. На робочих місцях повинні бути аптечки з необхідним набором медикаментів. 3.30. Робочі місця працівників повинні бути освітлені відповідно до чинних норм. 3.31. Котловани ями та траншеї необхідні для виробничих цілей повинні бути закриті міцними щільними настилами або мати огорожі і освітлюватись в темний час доби. У місцях переходу через траншеї та канави повинні бути улаштовані міцні містки шириною не менше 0 8 м з поручнями висотою 1 м. 3.32. Території підприємств слід регулярно очищати від сміття та виробничих відходів. Взимку проходи та проїзди слід очищати від снігу та льоду а також посипати протиожеледними матеріалами. Заборонено захаращувати проїзди проходи робочі майданчики. 3.33. Під час виконання робіт ніяка терміновість не може бути підставою для порушення вимог безпеки та охорони праці. 3.34. Розслідування аварій і нещасних випадків що мали місце під час робіт на підприємствах слід проводити відповідно до ДНАОП 0.00-4.03-98 . 4. ПОРЯДОК ДОПУСКУ ПРАЦІВНИКІВ ДО РОБІТ 4.1. До роботи на технологічному устаткуванні спеціальних машинах та механізмах допускаються особи які мають диплом спеціального навчального закладу або посвідчення на право керування машинами та агрегатами механічного енергетичного та газового устаткування на підприємствах. Вони повинні також пройти стажування за програмою згідно з Положенням про навчання інструктаж та перевірку знань яке розроблює та затверджує підприємство. 4.2. Працівники зайняті на роботах передбачених ДНАОП 0.00-8.02-93 або там де є потреба у професійному відборі повинні проходити попереднє спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці не рідше одного разу на рік. 4.3. Допуск до роботи працiвникiв які не пройшли навчання iнструктаж і перевірку знань з питань охорони працi забороняється. 4.4. Заборонено допуск осіб віком до 18 років до робіт передбачених ДНАОП 0.03-8.07-94 а також жінок до робіт передбачених ДНАОП 0.03-8.08-93 і з порушенням вимог ДНАОП 0.03-3.28-93. 4.5. Працiвники які задіяні на важких роботах з шкiдливими та небезпечними умовами праці або таких де є потреба у професійному відборі а також особи віком до 21 року підлягають медичному огляду відповідно до вимог ДНАОП 0.03-4.02-94. 4.6. До робіт із застосуванням цементу вапна і хімічних добавок допускаються працівники у яких вiдсутнi захворювання шкiри дихальних органiв та очей. 4.7. Залежно від характеру та умов виконання робіт працівники повинні бути забезпечені спецодягом спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до ДНАОП 0.05-3.02-90. 4.8. Перед тим як видати працюючим спецодяг спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту їх слід ретельно перевірити а працівників проінструктувати про порядок користування ними. 4.9. Тимчасово працюючим а також учням та студентам які проходять виробничу практику засоби iндивiдуального захисту видаються на час роботи або практичних занять згiдно з нормами встановленими для вiдповiдних професiй. 5. ВИДОБУТОК ПІСКУ ТА КАМЕНЮ 5.1. Роботи у кар'єрах з видобутку піску та каменю повинні виконуватись відповідно до затверджених проектів розробки родовищ а також маркшейдерської та геологічної документації. 5.2. Місця розробки кар'єрів повинні бути обставлені відповідними попереджувальними знаками та написами. Розробки кар'єрів що розміщені в населених пунктах або поблизу них а також біля доріг та стежок повинні мати огорожу висотою не менше 1 5 м на відстані не ближче 1 м від країв укосів. 5.3. Перед пуском механізмів та початком руху машин або вантажівок обов'язкова подача звукових або світлових сигналів значення яких інженерно-технічні працівники повинні заздалегідь пояснити всім працюючим. При цьому сигнали повинні бути почуті побачені всіма працюючими в зоні дії машини механізму технологічного устаткування. Сигнали які неправильно подаються слід сприймати як сигнал зупинки. 5.4. Перед початком роботи або руху машини механізму оператор водій зобов'язаний впевнитись у безпеці членів бригади та осіб що знаходяться поруч. 5.5. Заборонено завалювати робочі місця та виходи з них породою або будь-якими предметами що перешкоджають вільному пересуванню працюючих. 5.6. У неробочий час гірничі транспортні та дорожньо-будівельні машини повинні бути виведені з вибою в безпечне місце. При цьому робочий орган ківш тощо повинен бути опущеним на землю кабіна замкненою а з живильного кабелю знята напруга. 5.7. Для переміщення людей в кар'єрі повинні бути влаштовані доріжки а для переходу через залізничні колії та під?їздні дороги - пішохідні переходи позначені відповідними знаками. Повздовжній уклон пішохідних доріжок та переходів не повинен перевищувати 20?. 5.8. Для проходу по уступам кар'єру між ними повинні бути влаштовані сходи шириною не менше 0 8 м і нахилом не більше 60? з двосторонніми поручнями. Якщо висота уступу перевищує 10 м то на сходах повинні бути влаштовані горизонтальні майданчики на відстані один від одного по висоті не більше 12 м. 5.9. В нічну зміну темний час доби усі робочі місця під?їздні дороги пішохідні доріжки та переходи а також сходи між уступами повинні бути освітлені відповідно до чинних норм. 5.10. Сходинки та майданчики сход пішохідні доріжки та переходи слід систематично очищувати від снігу льоду грязюки і у разі необхідності взимку посипати піском або кам'яними висівками. 5.11. Пересування працюючих з уступу на уступ по схилах або по підірваній гірській породі дозволено лише у разі особливої виробничої необхідності і тільки з дозволу в кожному окремому випадку відповідальної особи за виконання робіт на конкретній технологічній ділянці кар?єру. 5.12. Перехід працюючих через стрічкові конвеєри дозволено лише по перехідних містках обладнаних поручнями. 5.13. В місцях переходу або проїзду під конвеєрами повинні бути улаштовані захисні козирки щоб не травмувати людей у разі можливого падіння із стрічки уламків матеріалу який транспортується конвеєром. 5.14. Заборонено працювати на уступах у разі наявності навісних "козирків" брил та окремих великих валунів а також навісів із снігу та льоду. Якщо в момент виявлення навісів або "козирків" неможливо ліквідувати закол або зробити вибирання борта всі роботи в небезпечній зоні повинні бути призупинені працюючі виведені а небезпечна ділянка огороджена попереджувальними знаками. 5.15. В кар'єрах висота уступу не повинна перевищувати: максимальну висоту черпання екскаваторів - якщо розробка виконується одноковшевими екскаваторами типу механічна лопата без застосування вибухівки; більш як в 1 5 рази висоту черпання екскаваторів - якщо одноковшевими екскаваторами типу механічна лопата виконується розробка каменя із застосуванням вибухівки при однорядному та дворядному підриванні у цьому випадку висота розвала не повинна перевищувати висоту черпання екскаватора ; висоту або глибину екскаватора - якщо розробка виконується драглайнами багатоковшевими та роторними екскаваторами; 3 м - якщо ручним способом виконується розробка піску; 6 м - якщо ручним способом виконується розробка каменя. 5.16. Під час розробки каменя з підірваних розвалів одноковшевими екскаваторами типу механічна лопата висота розвала не повинна більш як в 1 5 рази перевищувати висоту черпання екскаватора. Під час екскавації гірської породи з таких розвалів слід здійснювати додаткові заходи щодо запобігання самовільного завалювання "козирків" та навісів що утворюються в процесі робіт. 5.17. Якщо розробка уступу здійснюється одноковшевим екскаватором типу механічна лопата з верхнім вантаженням матеріалу висота його повинна бути такою щоб була забезпечена видимість транспортних засобів з кабіни машиніста екскаватора. 5.18. Під час механізованої розробки піску та каменя кут схилу робочих уступів не повинен перевищувати: 800 - якщо роботи виконуються багатоковшевими екскаваторами типу механічної лопати або драглайном; кут природного схилу - якщо роботи виконуються багатоковшевими екскаваторами з нижнім черпанням. 5.19. Під час розробки піску ручним способом кут схилу робочих уступів не повинен перевищувати кут його природного схилу а каменя - 80?. 5.20. Гірниче та транспортне устаткування транспортні комунікації мережі електропостачання та зв'язку повинні бути розташовані на робочих майданчиках уступів за межами призми обвалювання. 5.21. Під час ліквідації уступів слід залишати запобіжні берми шириною не менше третини відстані по вертикалі між суміжними бермами. При цьому слід зберігати загальний кут ухилу борта кар'єру встановлений проектом. У будь-яких випадках ширина запобіжної берми повинна бути такою щоб забезпечувалось її механізоване очищення. 5.22. Запобіжні берми слід улаштовувати через кожні три виступи. Якщо ширина транспортної берми не менша ширини запобіжної берми улаштування спеціальної запобіжної берми на цьому горизонті не вимагається. 5.23. Запобіжні берми повинні бути горизонтальними або мати уклон в бік борта кар'єру. Берми по яким здійснюється систематичне пересування працюючих повинні бути обладнані поручнями. 5.24. Берми слід регулярно очищувати від уламків породи та сторонніх предметів. 5.25. Під час робіт на уступах слід регулярно виконувати їх вибирання від "козирків" та навісів а також ліквідовувати заколи. 5.26. Роботи з вибирання уступів слід виконувати механізованим способом. Ручне вибирання уступів дозволене тільки при безпосередньому нагляді відповідальної особи. 5.27. Працівники які не задіяні у вибиранні уступів повинні знаходитись на безпечній відстані. Заборонено виконання будь-яких робіт та перебування людей під "козирками" та навісами уступів. Заборонено відпочивати безпосередньо у вибої та під схилом уступу а також поблизу працюючих машин та механізмів. 5.28. Під час робіт на схилах уступів кут яких перевищує 35? працюючі повинні користуватися запобіжними поясами з канатами прикріпленими до надійної опори. У разі необхідності виконання ручних робіт на прямовисних схилах кам'яних уступів слід влаштовувати риштування з шириною настилу не менше 1 м або використовувати механічні підйомні пристрої зі стрілою та спеціальною кабіною для працюючих. 5.29. Транспортні засоби повинні завантажуватись в місцях розташованих за можливою призмою обвалювання породи. Розміри цієї призми які встановлюють працівники маркшейдерської служби повинні регулярно ставитися до відома працюючих. 5.30. Під час буріння першого ряду свердловин буровий станок повинен розміщуватись так щоб його поздовжня вісь була перпендикулярною до краю уступу. 5.31. Машиністи екскаваторів повинні мати при собі затверджений головним інженером підприємства паспорт вибою у якому повинні бути зазначені допустимі розміри робочих майданчиків берм кутів схилу висота уступу відстань від гірничого та транспортного устаткування до краю уступу або відвалу. 5.32. Під час переміщення екскаватора на горизонтальній площині або по узвозу уверх ведуча вісь його повинна знаходитись позаду а по узвозу вниз - попереду. При цьому ківш повинен бути порожній і знаходитись не вище 1 м від поверхні землі а стріла повинна бути встановлена у напрямку руху екскаватора. 5.33. Поверхня робочого майданчика екскаватора повинна бути твердою і спланованою з уклоном що не перевищує допустимий технічним паспортом екскаватора. 5.34. Розміщення екскаватора на робочому майданчику повинно бути таким щоб його противага не знаходилась ближче 1 м від краю уступу або відвалу транспортних засобів інших об'єктів та споруд. 5.35. Під час роботи екскаваторів на грунтах що не витримують тиску гусениць повинні здійснюватись спеціальні заходи щодо забезпечення стійкого положення екскаватора. 5.36. У разі спареної роботи екскаватора з драглайном найкоротша відстань між ними повинна бути не менше суми найбільших радіусів їх дії з урахуванням величини закидання ковша драглайна. 5.37. Заборонено змінювати виліт стріли екскаватора з наповненим ковшем. 5.38. Під час планування відвалу бульдозером під'їжджати до краю схилу дозволено тільки робочим органом вперед. Заборонено бульдозером рухатись заднім ходом до краю відвалу. 5.39. Штучний камінь великих блоків слід видобувати уступами з послідовною обробкою кожного уступу зверху до низу. 5.40. Під час видобутку штучного каменю великих блоків висота уступу повинна бути кратною висоті каменя з урахуванням товщини пропилу і не перевищувати: 3 м - якщо роботи виконуються каменерізним устаткуванням з механізованим видаленням каменя; 2 3 м - якщо видалення каменя здійснюється вручну; 6 м - якщо розробка уступу виконується вручну із застосуванням засобів малої механізації; 20 м - якщо розробка гранітних та їм подібних за міцністю покладів здійснюється повністю механізованим способом. 5.41. У разі забезпечення додаткових заходів безпеки для видобутку великих кам'яних монолітів висота уступів під час розробки гранітних та їм подібних за міцністю покладів може перевищувати 20 м. 5.42. В окремих випадках під час робіт горизонтальними західками можна перевищувати розрахункову висоту уступу але не більш як на висоту одного каменя. При цьому самий верхній камінь або плиту повинні видаляти працівники які знаходяться зверху на уступі. 5.43. Ширина робочого майданчика для видобутку штучного каменю повинна бути не менше 3 м і забезпечувати розміщення на ньому устаткування необхідних запасів матеріалів та вільних проходів шириною не менше 1 м. 5.44. Під час ліквідації уступів з яких видобуваються штучні камені слід залишати запобіжні берми шириною 1 м на кожному уступі. Дозволено залишати одну берму шириною 1 5 м для декількох уступів якщо їх загальна висота не перевищує 3 м. 5.45. Верх верхнього уступу на відстань не менше 2 м від його краю повинен бути прибраний від уламків каменю. 5.46. Під час видобутку штучного каменю великих розмірів кут схилу уступів не повинен перевищувати 90?. 5.47. Під час розробки каменя із застосуванням клинових робіт висота уступу не повинна перевищувати 1 5 м. 5.48. Захват фронт робіт на кожного працівника у вибої повинен бути не менше 10 м а відстань між працюючими каменярами - не менше 4 м. Розбирати камінь на уступі слід зверху вниз. 5.49. Звалювати кам'яні блоки слід на м'яку основу з штибу. При цьому працівник повинен знаходитись зверху або збоку від напрямку падіння звалювального кам'яного блоку. 5.50. Під час ручного відбивання каменів клиноподібної форми що утворюються після першого проходу машини працівник повинен знаходитись не ближче 4 м від працюючої машини. 5.51. В кар?єрах заборонено виконувати роботи механізованим інструментом ручними машинами стоячи на приставних драбинах. 5.52. У разі застосування каменерізних машин обслуговуючий персонал повинен бути захищений від можливого викиду уламків каменю різальним органом машини шляхом улаштування запобіжних щитів екранів закритих кабін тощо. 5.53. У разі одночасної роботи двох або більше каменерізних машин на одному рейковому полотні відстань між ними не повинна бути меншою 15 м. При цьому каменерізні машини повинні бути обладнані надійними буферами. 5.54. Під час роботи каменерізних машин канатних пил та підйомних кранів з противагою люди не повинні знаходитись під противагою. 5.55. Після проходу каменерізної машини всі недопиляні навислі камені повинні бути негайно видалені. Навислі у вибої камені дозволено відбивати довгим ломом. При цьому знаходитись треба збоку від напрямку падіння каменя. 5.56. Під час переміщення каменерізної машини або кам'яних блоків канатною тягою люди повинні знаходитись збоку від натягнутих канатів. 5.57. Заборонено знаходитись обслуговуючому персоналу або іншим особам ближче 10 м попереду працюючої каменерізної машини в напрямку її руху. 5.58. Переміщувати кам'яні блоки масою понад 50 кг на відстань більш як 60 м або на висоту більш як 3 м слід тільки механізованим способом. 5.59. Під час розпилювання або обробки великих кам'яних блоків слід здійснювати заходи щодо запобігання перевертанню їх в бік працюючого. Заборонено вручну завалювати або нахиляти блоки на себе. 5.60. Висота штабеля з каменю не повинна перевищувати 1 8 м а з кам'яних блоків - 2 5 м. Кам'яні блоки в штабелі слід укладати плиском. 5.61. Під час вантаження кам'яних блоків у кузов автомобіля проносити їх краном над кабіною водія заборонено. 5.62. Для живлення ручних переносних ламп лінійна напруга не повинна перевищувати 36 В змінного струму і 50 В постійного струму. 6. ДРОБЛЕННЯ ТА ОБРОБКА КАМЕНЮ 6.1. Робочий майданчик приймального бункера каменедробарки з боків та навпроти місця завантаження повинен бути обгороджений поручнями висотою 1 м. Якщо завантаження бункера гірською породою здійснюється з двох протилежних майданчиків то поручні повинні бути встановлені тільки з боків місць завантаження. 6.2. Перед приймальним бункером каменедробарки повинен бути закріплений упорний брус для запобігання наїзду самоскидів на каменедробарку. 6.3. Під час наближення самоскидів до приймального бункера каменедробарки працівники повинні відійти в бік на відстань не менше 2 м. 6.4. Перед тим як вивантажити гірську породу з самоскида необхідно переконатися у відсутності людей у приймальному бункері та на живильнику каменедробарки. 6.5. Заборонено завантажувати приймальні бункери каменедробарок при відкритих їх розвантажувальних люках а під час розвантаження - перебувати обслуговуючому персоналу навпроти розвантажувальних люків. 6.6. Під час роботи каменедробарки заборонено проштовхувати камінь у завантажувальний отвір рукою ногою лопатою ломом чи іншим ручним інструментом. 6.7. Для вилучення заклиненого каменю слід застосовувати спеціальні гаки та шурники. При цьому заборонено нахилятися над приймальним отвором або вилучати заклинений камінь руками. 6.8. Шурування гірської породи у бункерах дробарок слід виконувати тільки через шурувальні отвори. Спускатися працюючим у бункер для шурування заборонено. 6.9. Заклинений камінь у робочому просторі дробарки заборонено розбивати молотком або кувалдою. 6.10. Регулювання розвантажувальної щілини слід виконувати лише після зупинки дробарки та очищення її від каміння. 6.11. Для прибирання з живильника каменедробарки великих негабаритних кусків каменю слід застосовувати вантажопідйомні засоби. На цей час живильник повинен бути зупинений. 6.12. Спускатися у бункер дробарки для очищення або ремонту можна лише під наглядом керівника робіт майстра начальника зміни начальника цеху після зупинки конвеєра та живильника. 6.13. Під час спуску в бункер дробарки слід користуватися скобами або металевими драбинами що прикріплені до стінки бункера та запобіжним поясом. 6.14. Бункер каменедробарки слід очищувати зверху вниз. 6.15. Для освітлення бункера каменедробарки під час очищення та ремонту слід користуватися електричними лампочками напругою 12 В. 6.16. Під час роботи на рамних каменерізних верстатах необхідно постійно забезпечувати вільний фронтальний огляд для нагляду за процесом розпилювання кам'яних блоків. 6.17. Для розміщення кам'яних блоків на верстатних візках слід застосовувати прокладки у вигляді брусків з твердих порід дерева дуб ясень тощо . Дерев'яні бруски повинні мати ширину 0 3; висоту 0 15 м і укладатися поперек верстатного візка на його днище через 0 8 м. 6.18. Кам'яні блоки на верстатних візках необхідно надійно закріплювати за допомогою дерев'яних клинків або високоміцного гіпсу. 6.19. Кам'яні блоки що підлягають розпилюванню пакетом повинні мати однакову оброблюваність приблизно однакову висоту і по можливості рівні бічні грані. Кількість блоків у пакеті не повинна перевищувати чотирьох. 6.20. Установка кам'яних блоків у пакеті повинна унеможливлювати їх взаємне зміщення в процесі розпилювання. 6.22. Розпилювати камінь слід починати з малої швидкості подання різальної рами. При цьому якщо стався перекіс окремого штрипса то слід негайно вимкнути опускання рами підняти її вимкнути верстат і підтягнути штрипс. 6.23. Після того як пили увійшли у розпилювальний камінь необхідно перевірити натяг пил і у разі необхідності збільшити натяг шляхом підбивання клинців та вивести верстат на нормальний режим роботи різальної рами. 6.24. Під час розпилювання каменю слід забезпечувати правильне співвідношення води та абразивного матеріалу у пульпі. 6.25. Якщо під час розпилювання кам'яних блоків утворюються завислі частини обрізки то під них необхідно підставляти стояки та упори попередньо зупинивши для цього каменерізний верстат. 6.26. Перед виходом з-під каменерізного верстата розпиленого пакета його слід надійно закріпити стояками на верстатному візку заклинити між стояком та обрізками. 6.27. Знімати з верстатного візка розпилені частини кам'яних блоків слід за допомогою вантажопідйомних засобів і тільки після зупинки верстата. 6.28. Під час розбирання розпиленого пакета необхідно перевіряти суцільність плит і наявність в них тріщин. Це необхідно робити з тим щоб унеможливити падіння плит або їх кусків під час розбирання. 6.29. Під час обкантування плит вони повинні мати стійке положення на столі верстата. 6.30. Заборонено знаходитись в напрямку обертання різального кружала на відстані ближче 5 м від стола верстата. 6.31. Після завершення робіт з обкантування плит стіл верстата стояки та підлогу біля верстата необхідно промити водою із шланга. 6.32. Робоче місце каменотеса у приміщенні повинно бути обладнане у вигляді окремої кабіни із звукоізоляцією для захисту інших працівників від шуму та уламків що розлітаються під час обробки каменю термічним інструментом. Кабіна повинна бути обладнана вентиляцією та опалюватись взимку. 6.33. На відкритому просторі робочі майданчики каменотесів повинні мати спеціальні перегородки. 6.34. Робоче місце каменотеса повинно розміщуватись у зоні дії підйомно-транспортного пристрою для механізованого виконання вантажно-розвантажувальних робіт. 6.35. Робочі проходи та проїзди на майданчику не повинні захаращуватись напівфабрикатами інструментом відколками та іншими предметами. 6.36. Камені що розвантажуються слід укладати на дерев'яні прокладки у стійке положення. Висота штабеля не повинна перевищувати 1 5 м. 6.37. Робочі майданчики каменотесів повинні постійно очищуватись від відходів та відколків каменю. 6.38. Для розколювання кам'яних блоків їх слід встановлювати так щоб верхня грань була як найбільш горизонтальною. Обробку каменю слід виконувати лише за умови його стійкого положення. 6.39. Бурити шпури на глибину 7-10 см можна стоячи на кам'яному блоці. Буріння на більшу глибину слід виконувати тільки з риштувань. 6.40. На початку буріння шпуру кран подачі повітря до перфоратора слід відкривати не повністю щоб не спричинити відскік бура. 6.41. Під час роботи з ручним пневматичним інструментом необхідно слідкувати щоб не відбувалося сплющування скручування та перегинання його шланга. Шланги повинні бути захищені від можливих пошкоджень. 6.42. Під час обробки краю виробу удар інструмента повинен бути направлений від краю виробу на камінь. 6.43. Регулювання режиму роботи термічного інструмента слід здійснювати тільки за допомогою паливного вентиля. Заборонено регулювати режим роботи термічного інструмента повітряним вентилем. 6.44. Шланги термічного інструмента слід оберігати від полум'я іскор нагрівання та механічних пошкоджень. Заборонено працювати зі шлангами в натягнутому стані. 6.45. Працюючий термічний інструмент повинен постійно знаходитись в руках працівника. Заборонено виходити з працюючим термічним інструментом за межі робочого майданчика. 6.46. Заборонено ремонтувати термічний інструмент та його шланги на робочому місці. 7. ПЕРЕРОБКА ГУДРОНУ В БІТУМ 7.1. На трапах та майданчиках реакторного устаткування не повинно бути сторонніх предметів та осіб. 7.2. Перед тим як запалити пальник реакторного устаткування необхідно увімкнути вентилятор і протягом 10 хвилин провентилювати циклон. Вентиляції підлягає також газопровід з випусканням суміші газу з повітрям через продувний трубопровід. 7.3. У разі відсутності автоматичного запалювача запалювати пальник можна тільки за допомогою факела на держаку довжиною 1 5-2 м просочені нафтою або мазутом ганчірки намотані на товстий дріт . 7.4. Відкривати засувку на газопроводі реакторного устаткування можна лише тоді коли палаючий факел піднесено до пальника. 7.5. В момент запалювання пальника у топку слід напускати мінімальну кількість повітря для забезпечення повного згоряння газу та унеможливлення відриву полум'я від пальника. 7.6. Встановлювати робочий повітряний режим горіння пальника слід після того як на ньому утвориться стале суцільне кільцеподібне полум'я. 7.7. Температуру реактора слід підвищувати плавно зі швидкістю не більше 100-1500 С за годину. 7.8. Якщо під час запалювання або в процесі регулювання та горіння пальника відбувається відрив проскачка або затухання полум'я то перед повторним запалюванням пальника після усунення неполадки слід знову провентилювати топку і димохід агрегату. 7.9. Під час запалювання та регулювання пальників подачу газу та повітря слід здійснювати поступово і плавно. 7.10. У разі припинення подачі газу необхідно негайно перекрити вентиль циклонної топки. 7.11. Заборонено навантажувати газопроводи різноманітними предметами та використовувати їх як опорні конструкції. 7.12. Заборонено використовувати газопроводи як заземлення. 7.13. Під час нагрівання гудрону перемішувати його слід циркуляцією або механічною мішалкою. 7.14. У разі появи ознак спінювання гудрону необхідно частину його насосом перекачати у резервний котел. 7.15. Під час взяття проб пробний кран слід відкривати поступово щоб гарячий бітум не розбризкувався. 7.16. Знімати надлишок тепла та підтримувати задану температуру у реакторі слід холодною водою що подається самопливом з ємкості на поверхню дисперсного середовища. 7.17. Регулювати подачу повітря для окислення гудрону слід тільки шляхом відкривання або закривання заслінки. 7.18. Гази окислення що виділяються в процесі приготування бітуму повинні направлятися на спалення в спеціальну топку. 7.19. Вентилятор реактора слід вимикати тільки тоді коли футерівка потемніє. 7.20. Трапи майданчики та проходи необхідно постійно утримувати у чистоті. Забруднені гудроном місця після їх очистки слід посипати піском. 7.21. Легкозаймисті матеріали не повинні розміщуватись ближче як за 50 м до реактора. 8. ПРИГОТУВАННЯ БІТУМНИХ ЕМУЛЬСІЙ ТА МАСТИК 8.1. Подача емульгатора з котла у мішалку або його розчину в диспергатор повинна здійснюватись тільки самопливом. 8.2. Якщо приготування бітумних емульсій та розчинів емульгаторів здійснюється у закритому приміщенні то воно повинно бути обладнане припливно-витяжною вентиляцією. 8.3. Емульгатори їдкий натрій та його розчини а також рідке скло слід зберігати в металевих ємкостях з кришками які щільно закриваються. Триполіфосфат натрію слід зберігати у паперових мішках у закритому приміщенні. 8.4. Розплавлення їдкого натрію слід виконувати парою у закритій бочці. 8.5. Бочку з розплавленим їдким натрієм слід відкривати лише тоді коли вона доставлена до ємкості у якій приготовляють розчин лугу. 8.6. Луг слід розчинювати у ємкості з примусовим перемішуванням. При цьому луг слід подавати у воду невеликими порціями щоб уникнути перегріву розчину. 8.7. Перед лійкою диспергатора повинно бути встановлене захисне скло для запобігання попаданню бризок гарячого бітуму та емульгатора на оператора. 8.8. У разі виникнення піни у розчині емульгатора у ємкість слід добавити 20-50 літрів холодної води та вимкнути підігрів. 8.9. Під час виконання робіт з гомогенізації заборонено нахилятися над прийомною лійкою а також змінювати робочий зазор працюючого гомогенізатора. 8.10. У разі попадання на шкіру обличчя або рук крапель розчину їдкого натрію спочатку ці місця необхідно обмити великою кількістю води потім обробити слабким розчином оцтової або борної кислоти. 8.11. Якщо на одяг обличчя та руки попали краплі прямої емульсії то їх слід негайно обмити холодною водою. Залишки бітуму змивають гасом або соляровим маслом. Зворотні емульсії слід змивати бензином гасом або соляровим маслом. 8.12. Тиск пари в обігрівальних оболонках мішалок дозаторів та інших агрегатів технологічного устаткування не повинен перевищувати 0 1 МПа. 8.13. Під час робіт слід уникати виникнення піни у бітумі. Для цього слід додержуватись температурних режимів що встановлюються технологією робіт застосовувати добавки гасіння піни тощо. 8.14. Закачувати емульсію у сховище необхідно шляхом подачі її у нижню частину ємкості. 8.15. Під час приготування емульсії спочатку у диспергатор необхідно налити розчин емульгатора нагрітого до температури 70-90? С і лише після того як у вихідному отворі диспергатора з?явиться його піна слід подавати бітум нагрітий до технологічної робочої температури. 8.16. Бітум та розчин емульгатора слід подавати у диспергатор цівкою так щоб матеріали не затримувались у його лійці. 8.17. Під час приготування емульсії в акустичному устаткуванні воду в бак дозволено подавати лише тоді коли він буде нагрітий до температури 90-95?С. 8.18. Вмикати насос для циркуляції води через гідродинамічний перетворювач можна тоді коли бак буде заповнений водою у необхідній кількості. 8.19. Температура води що подається у бак акустичного устаткування повинна становити 80-90?С. 8.20. Під час приготування емульсії в акустичному устаткуванні емульгатор слід подавати тільки у воду яка циркулює через гідродинамічний перетворювач. 8.21. Подачу бітуму в акустичне устаткування слід здійснювати через 2-3 хвилини після того як коливальний рух пластини гідродинамічного перетворювача стане сталим. 8.22. Матеріали що подаються у бак акустичного устаткування повинні повністю покривати гідродинамічний перетворювач. 8.23. Під час приготування емульсії у лопатевій мішалці швидкість обертання лопатей для перемішування рідкого бітуму повинна становити 10-40 обертів за хвилину. 8.24. Водний розчин лугу що добавляється у бітум в лопатевій мішалці повинен мати температуру 40-50?С. 8.25. Час перемішування бітуму з водним розчином лугу в лопатевій мішалці повинен становити 40-60 хвилин. 8.26. Під час приготування висококонцентрованих емульсій розчин емульгатора слід подавати у мішалку тільки тоді коли вона буде нагріта до температури 60-65?С. 8.27. Вода що добавляється до розчину емульгатора у мішалці повинна мати температуру 30-50?С. 8.28. Для вивантаження приготовленої висококонцентрованої емульсії з мішалки насосом її слід розвести водою до 50%-вої концентрації. 8.29. Під час розведення висококонцентрованої емульсії перші порції води слід подавати повільно з тим щоб вона відразу перемішувалась з емульсією а не накопичувалась на її поверхні. При цьому лопаті мішалки повинні постійно обертатися. 8.30. Мішалки і труби по яких емульсія поступає у сховище в кінці кожної робочої зміни необхідно ретельно промивати водою або розчином емульгатора. 8.31. Після приготування емульсій швидкого та середнього розпадів мішалки і труби слід промивати 2 %-вим водним розчином того емульгатора на основі якого виконувалось емульгування у мішалці а після приготування емульсій повільного розпаду - водою. 8.32. Емульсію яка приготовлена на основі органічних емульгаторів під час набирання зі сховища в гудронатор слід проціджувати через сітчасту насадку на забірному шланзі гудронатора. Розміри чарунок сітчастої насадки забірного шлангу повинні бути в межах 1 5-2 мм. 8.33. Під час набирання емульсії зі сховища кінець забірного шлангу слід занурювати по можливості якнайглибше у місткість щоб уникнути появи емульсійної піни. 8.34. Мастики з гумобітумним в'яжучим слід приготовляти у стаціонарних лопатевих мішалках з механічним приводом. 8.35. Подавати матеріали на дозування і завантажувати їх у лопатеву мішалку слід тільки механізованим способом. 8.36. Під час приготування мастики температура матеріалів у лопатевій мішалці не повинна перевищувати 160?С. 9. РОБОТИ НА БІТУМНОМУ УСТАТКУВАННІ 9.1. Наповнювання котлів бітумом слід виконувати механізованим способом шляхом перекачування зі сховища заздалегідь розігрітого бітуму. У разі відсутності стаціонарної системи підігріву необхідно застосовувати переносну нагрівальну батарею або спеціальне бітумозабірне устаткування серійного виробництва. 9.2. Під час використання у бітумному сховищі переносного або спеціального нагрівального устаткування підвішувати його слід до міцних балок укладених вище рівня бітуму і надійно закріплених на лежнях розміщених на бортах бітумного сховища. Підвішувати нагрівальне устаткування необхідно так щоб забезпечувалась можливість його опускання у міру того як витрачається бітум. 9.3. Паропроводи що ведуть до нагрівального устаткування необхідно прикріплювати до балок по краях настилу і надійно з'єднувати з нагрівальним устаткуванням. 9.4. Пускати пару в змійовики нагрівального устаткування слід поступовим відкриванням вентиля на паропроводі. 9.5. Заборонено розігрівати бітумні трубопроводи та насоси відкритим вогнем. 9.6. Заборонено наповнювати котли бітумом більше як на 2/3 їх ємності. 9.7. Якщо під час наповнювання котла починає утворюватись бітумна піна то частину бітуму слід насосом перекачати у запасний котел. Заборонено переливати гарячий бітум вручну відрами або іншою відкритою тарою. 9.8. У разі загоряння бітуму горловину котла слід щільно закрити кришкою і погасити топку. Для гасіння вогню слід застосовувати пінні вогнегасники та пісок. Заборонено використовувати для цього воду. 9.9. Бітумні насоси можна вмикати лише після нагрівання усіх бітумних трубопроводів. 9.10. Тиск бітуму в трубопроводах не повинен перевищувати нормативний. 9.11. Під час послідовного перекачування бітуму з різних котлів заборонено переключати крани на бітумних трубопроводах що ведуть з одного котла в другий. Перед тим як перекрити кран бітумний насос слід вимкнути. 9.12. У бітумоплавильному устаткуванні з електронагрівальними пристроями бітум слід перемішувати дерев'яною кописткою не опускаючи її нижче половини рівня бітуму у котлі. Заборонено застосовувати металеві предмети для заміряння рівня бітуму та перемішування його в котлі. Слід не допускати попадання в котли металевих предметів. 9.13. Увімкнені спіралі електронагрівальних елементів повинні бути повністю занурені у бітум. 9.14. Заборонено залишати бітумоплавильне устаткування без нагляду при увімкнених спіралях електронагрівальних елементів. 9.15. Під час приготування розрідженого бітуму розріджувач слід вводити через шланг кінець якого повинен бути занурений у бітум. 9.16. Під час роботи з активаторами вапном цементом сланцевою золою тощо та катіонними активними добавками катапіном катаміном тощо слід вживати заходів щодо запобігання їх розпорошування та попадання на шкіру в органи дихання та слизові оболонки працюючих. 9.17. Добавки поверхнево-активних речовин слід подавати у робочу ємкість бітумоплавильного устаткування тільки по трубопроводах. 9.18. Під час уведення у бітум добавок поверхнево-активних речовин що містять воду температура його не повинна перевищувати 95?С. 9.19. Температура нагрівання бітуму з добавками поверхнево-активних речовин не повинна перевищувати 130?С. 9.20. Заборонено розігрівати бітум електричним способом якщо у нього уведено добавки поверхнево-активних речовин що містять воду. 9.21. Очищення бітумних котлів слід здійснювати лише після повного їх охолодження. Роботу слід виконувати під наглядом відповідальної особи. 9.22. Перед тим як почати очищення котла необхідно повністю видалити з нього залишки бітуму ретельно провітрити котел відключити котел від усіх парових та бітумних трубопроводів. 9.23. Очищувати бітумний котел повинні щонайменше два працівники: один що виконує очищення повинен надіти запобіжний пояс з прикріпленою до нього мотузкою кінець якої тримає другий працівник страхувальник що знаходиться поза котлом та наглядає за працюючим у котлі працівником. 9.24. Під час роботи у бітумному котлі для освітлення слід користуватися низьковольтною акумуляторною або переносною лампою напругою не більше 12 В. 9.25. Водорозчинні добавки поверхнево-активних речовин що попали на шкіру слід змивати сильним струменем води з нейтральним милом без вмісту соди . Водонерозчинні добавки аліфатичні аміни тощо спочатку необхідно знімати гасом або бензином без утирання в шкіру а потім змивати водою з нейтральним милом. 9.26. Для виведення хлорного заліза шкіру слід промити водою з нейтральним милом а потім змастити жиром. 10. ВИГОТОВЛЕННЯ АСФАЛЬТОБЕТОННИХ СУМІШЕЙ 10.1. Запускати асфальтобетонний змішувач можна тільки за наявності пари у пароутворювачі. Робочий тиск пари повинен бути в межах 0 6-0 8 МПа. 10.2. Для запалювання фосунки спочатку слід відкрити вентиль подачі пари або повітря а потім вентиль подачі палива. 10.3. У разі відсутності автоматичного запалювача форсунки необхідно запалювати факелом з держаком довжиною 1 5-2 м просочені нафтою або мазутом ганчірки намотані на товстий дріт . 10.4. На початку горіння форсунки паливо слід подавати слабким струменем а потім поступово доводити його до інтенсивності яка вимагається технологією робіт. Заборонено подавати велику кількість палива під час запалювання форсунки. 10.5. Під час запалювання та регулювання форсунки необхідно знаходитись збоку від топки. 10.6. Заборонено застосовувати для запалювання топки легкозаймисті рідини. 10.7. Під час роботи пальників на газоподібному паливі тиск газу повинен бути в межах 0 035-0 04 МПа. Якщо подача газу припинилась або відбулося відривання чи проскочування полум'я усередину пальника його слід вимкнути. 10.8. Факел для запалювання форсунки слід гасити у ящику з піском. 10.9. Заборонено кидати запалений факел на землю особливо поблизу паливного устаткування. 10.10. Під час роботи шнекового транспортера або ковшевого елеватора заборонено проштовхувати матеріали що транспортуються вилучати руками великі їх куски та інші предмети що випадково потрапили у ківш або жолоб. 10.11. Наливати бітум у дозувальний ківш та виливати його у мішалку або змішувальний барабан слід обережно для чого бітумний кран слід відкривати поступово щоб уникнути опіків гарячим бітумом. 10.12. Під час роботи асфальтозмішувача температура нагрівання бітуму повинна бути на 20?С меншою ніж його температура спалаху. 10.13. Температура нагрівання мінеральних матеріалів не повинна перевищувати 230?С. 10.14. Температура нагрівання палива перед форсункою асфальтозмішувача повинна бути в межах 70-80?С. Паливо у форсунці повинно згоряти без чорного диму. 10.15. Заборонено прискорювати вивантаження замісів за допомогою ручного інструмента лома лопати тощо а також заміряти температуру асфальтобетонної суміші під час її вивантаження. 10.16. Огляд та ремонт внутрішніх частин змішувального сушильного барабана та мішалки можна виконувати лише після вивантаження суміші та охолодження барабана і мішалки. Для прискорення охолодження устаткування можна пропустити через нього декілька замісів холодного піску. 11. ВИГОТОВЛЕННЯ БЕТОННИХ ТА ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ВИРОБІВ 11.1. Під час роботи бетонозмішувача заборонено знаходитись біля напрямних швелерів балок завантажувального ковша. 11.2. Заборонено зупиняти елеватор завантажений матеріалами. 11.3. Під час подачі матеріалів по конвейєру або елеватору заборонено закривати заслінки та шибери. 11.4. Хлористий кальцій для приготування бетонних сумішей слід застосовувати тільки у вигляді розчину. 11.5. Затвір бетонозмішувача слід відкривати лише тоді коли транспортні засоби знаходяться під роздавальним бункером. 11.6. Заборонено працюючим знаходитись під роздавальним бункером бетонозмішувача. 11.7. Під час роботи бетонозмішувача заборонено лопатою чи іншим інструментом прискорювати вивантаження бетонної суміші з барабана що обертається. 11.8. Для зупинки бетонозмішувача необхідно спочатку припинити подачу матеріалів виробити матеріали що залишились у барабані до повного його випорожнення після чого вимкнути електродвигун. Вимикати пристрої що приймають готову бетонну суміш можна лише після зупинки бетонозмішувача. 11.9. Якщо бетонозмішувач не працює то його змішувальний барабан повинен бути поставлений у нахилене положення. 11.10. Очищати приямок завантажувального ковша бетонозмішувача можна лише після надійного закріплення ковша у піднятому положенні. Заборонено перебувати під піднятим і не закріпленим ковшем. 11.11. Очищати бетонозмішувач дозволяється тільки після його зупинки. 11.12. Очищати підлогу бункерів між завантажувальними отворами дозволено тільки при вимкненій поворотній лійці. 11.13. Спускатися працівникам у бункери та баки для води що обігріваються парою для виконання ремонтних робіт дозволяється після їх повного охолодження та відсутності у них матеріалів або води. 11.14. Під час роботи бетонозмішувача заборонено: очищати барабан вал лопаті стінки та інші рухомі частини; проштовхувати матеріали лопатами іншими ручними пристроями та інструментом; виймати руками куски матеріалу або сторонні предмети; ставати на кришку або решітку бетонозмішувача; відбирати проби через кришку решітку . 11.15. Заготовлення арматурних сіток каркасів штирів для армування та улаштування температурних швів а також різноманітні механізовані операції з заготовлення та обробки арматури випрямлення різання згинання тощо слід виконувати в окремих приміщеннях або на спеціально відведених майданчиках. 11.16. Під час випрямлення арматури на самотасках заборонено розправляти руками дріт на бухті. 11.17. Заборонено різати арматуру на частини довжиною менше 30 см на привідних верстатах без відповідних пристроїв що захищають працюючих від поранення. 11.18. Закладати арматуру переставляти пальці та упори на механічному верстаті можна лише при повній його зупинці. 11.19. Металевий пил та окалину що утворюються під час очищення та згинання арматури слід видаляти зі столів та верстатів механізованим способом шляхом відсмоктування або за допомогою щіток . Видалення пилу та окалини щітками здійснюють тільки після зупинки верстата. 11.20. Заборонено виконувати електрозварювальні роботи під відкритим небом під час дощу або грози. 11.21. Заборонено використовувати як заземлення труби водопровідної та газопровідної мережі металеві конструкції будівлі та технологічного устаткування. 11.22. Для очистки опалубки форми від налиплого бетону слід користуватися механічними щітками або скребками. 11.23. Опалубки форми слід закріплювати спеціальними притискачами. Заборонено закріплювати опалубку форму скобами та клинками. 11.24. Заборонено установлювати арматуру в опалубку форму поблизу неізольованих електродів що знаходяться під напругою. 11.25. Установку арматури залізобетонних ригелей та балок перекриття слід виконувати з робочого настилу шириною не менше 0 8 м розміщеного збоку опалубки форми . Такий же настил слід влаштовувати для монтажу арматури окремо стоячих залізобетонних стін та перегородок. Робочий настил повинен мати сходи та поручні висотою 1 м. 11.26. Переходити укладену в опалубці формі арматуру дозволено тільки по спеціальних містках які виготовляють шириною не менше 0 6 м і установлюють на опалубці формі . 11.27. На ділянках натягування дроту арматури з торців стенда а також між натяжними пристроями крім випадків якщо арматура по всій довжині натягується через отвори конструкції повинні бути установлені захисні огорожі сітки висотою не менше 1 3 м. Прохід людей в зоні підготовки та натягування арматури заборонено. 11.28. Заборонено перебування працюючих біля стержнів що охолоджуються а також прохід людей повз них. 11.29. Під час електротермічного натягування арматури напруга в стержнях що нагріваються не повинна перевищувати 36 В. 11.30. Ємкості для механізованої подачі бетонної суміші слід завантажувати на 10 см нижче їх бортів. 11.31. Укладання бетонної суміші на висоті більше 1 5 м слід здійснювати з робочого майданчика який повинен бути обгороджений поручнями висотою 1 м з бортовою дошкою шириною 15 см. 11.32. Під час приймання бетонної суміші слід знаходитись за межами зони вивантаження. 11.33. Під час укладання бетону в касету необхідно слідкувати щоб бетонна суміш не попадала на вентилі та паропроводи. 11.34. Під час роботи бетоноукладача заборонено знаходитись на рейках по яких він рухається. 11.35. Під час розміщення опалубки форми на вібраційному устаткуванні слід забезпечувати щільне прилягання опалубки форми до вібруючого елемента і застосовувати при цьому амортизаційні прокладки. 11.36. Під час формування бетонних та залізобетонних виробів на вібраційному устаткуванні безпосередній контакт працюючих з вібруючими елементами та опалубкою формою заборонений. 11.37. Заборонено опускатися працюючим у приямок вібраційного устаткування під час його роботи. 11.38. Заборонено розрівнювати бетонну суміш вручну під час роботи вібраційного устаткування. 11.39. Під час теплової обробки залізобетонних виробів надмірний тиск пароповітряного середовища у пропарювальній камері не повинен перевищувати 0 04 МПа. Тиск пари що підводиться до камери не повинен перевищувати 0 2 МПа. 11.40. Пропарювальні камери що експлуатуються в закритих виробничих приміщеннях повинні бути обладнані примусовою вентиляцією. 11.41. У пропарювальних камерах що експлуатуються в закритих виробничих приміщеннях піднімати кришки можна лише після видалення з них пароповітряної суміші. 11.42. Заборонено входити обслуговуючому персоналу у пропарювальну камеру якщо температура в ній становить понад 40?С. 11.43. Обслуговуючому персоналу заборонено заходити до щільових і тунельних пропарювальних камер під час переміщення форм. 11.44. Розпалублення виробів з ненапруженою арматурою слід виконувати тільки при досягненні бетоном розпалубленої міцності даного виробу. 11.45. Знімати вироби з форм що мають відкидні борти слід при відкритих бортах. 11.46. Розпалублення виробів слід виконувати тільки на підлозі цеху або на спеціальних стендах. Заборонено розпалублювати вироби у висячому положенні. 11.47. Заборонено знаходитись на касеті або формі під час розпалублення або виймання з неї готових виробів. 11.48. Форми та навантажувальні щити після розпалублення повинні бути очищені від бетону вимиті закріплені у піднятому положенні і зачинені на замок. 11.49. Вільні форми необхідно укладати у штабель зібраними і з закритими на замок бортами. 12. ЗАГОТОВЛЕННЯ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ЗИМОВОГО УТРИМАННЯ ДОРІГ 12.1. Працюючі з хімічними реагентами повинні знаходитись з боку напрямку вітру. 12.2. Під час вивантаження та складування необхідно слідкувати щоб поліетиленові мішки з хлоридами не рвались. Якщо мішок порвався то хімічний реагент необхідно пересипати у тару яка щільно закривається. 12.3. Процеси заготівлі складування та навантаження технологічних матеріалів у піскорозкидачі повинні бути механізованими. 12.4. Під час навантажування технологічних матеріалів необхідно слідкувати за тим щоб зберігався кут природного укосу матеріалу і не утворювались навіси. 12.5. Під час навантажування технологічних матеріалів заборонено знаходитись між навантажувачем та піскорозкидачем. 12.6. Водій піскорозкидача повинен слідкувати за процесом навантажування на відстані що гарантує його безпеку. 12.7. Заборонено знаходитись водію та іншим особам у кабіні та на підніжках а також виконувати технічне обслуговування та ремонт піскорозкидача під час його навантажування. 12.8. Розрівнювати технологічні матеріали у бункері піскорозкидача можна лише після зупинки навантажувача. 12.9. Машини та механізми які використовуються для заготовлення та навантажування піскосольової суміші та хімічних реагентів слід щоденно очищати і ретельно мити гарячою та холодною водою. 13. ЗБЕРІГАННЯ МАТЕРІАЛІВ ТА ВИРОБІВ 13.1. Усі довгомірні матеріали та вироби а також ті що можуть котитися необхідно зберігати у штабелях на горизонтальних спланованих і утрамбованих майданчиках. 13.2. Взимку перед тим як складувати матеріали та вироби майданчики повинні бути очищені від снігу та льоду. 13.3. Між суміжними штабелями стелажами на складах повинні бути проїзди що забезпечують безперешкодний проїзд транспортних засобів та вантажопідйомних механізмів а також проходи шириною не менше 1 м. 13.4. Під час складування матеріалів та виробів необхідно забезпечувати щоб не виникало їх самовільне зміщення обсипання розкидання розкочування розвалювання та перекидання . 13.5. Заборонено привалювати або обпирати матеріали та вироби до огорож та інших конструкцій які не розраховані на бічний тиск. 13.6. Штабелі піску гравію щебеню та інших сипучих матеріалів повинні мати укоси крутість яких повинна відповідати куту природного укосу для даного виду матеріалу або обгороджуватись міцними підпірними стінками. 13.7. Відстань від місць складування матеріалів та виробів до краю котлованів або траншей повинна визначатись розрахунком стійкості укосів але бути не менше 1 м. 13.8. Цеглу в пакетах на піддонах слід укладати не більше як у два яруси у контейнерах - в один ярус без контейнерів - висотою не більше 1 7 м. 13.9. Камені слід укладати у штабелі висотою до 1 м з перев'язкою швів так щоб більші крупні камені знаходились на зовнішніх стінках штабеля а менші - усередині. 13.10. Бордюрні та облицювальні камені поребрики тротуарні плити брущатку шашку фігурні елементи брукування та інші крупні штучні камені слід укладати у штабелі висотою до 1 2 м. Камені слід укладати плиском з перев'язкою швів. 13.11. Дорожні плити і плити перекриття необхідно складувати у штабелі до 10-12 рядів висотою не більше 2 5 м з підкладками під перший ряд та прокладками між рядами. Висота прокладки повинна бути на 1 см більшою за висоту монтажної петлі. 13.12. Ригелі та колони слід укладати у штабелі загальною висотою до 2 м з підкладками та прокладками. 13.13. Фундаментні блоки блоки стін набережних і підпірних стінок слід укладати у штабелі до 4 рядів висотою не більше 2 5 м з підкладками та прокладками. 13.14. Дерев'яні кругляки слід укладати у штабелі висотою не більше 1 5 м з підкладками та прокладками а також упорами що запобігають їх розкочуванню. Ширина штабеля не повинна бути меншою його висоти. 13.15. Пиломатеріали слід укладати у штабелі висотою не більше половини ширини штабеля при рядовому укладанні і не більше ширини штабеля при укладанні у клітки. 13.16. Після розбирання дерев'яних конструкцій риштувань тощо з деревини перед тим як укладати її для зберігання слід видалити усі скоби цвяхи та інші металеві предмети що стирчать. 13.17. Арматурну сталь та арматурні вироби слід зберігати на стелажах висотою не більше 1 5 м. Між стелажами повинен бути прохід шириною не менше 1 м. 13.18. Довгомірні і громіздкі матеріали та вироби бруси балки стальні конструкції великосортний та листовий метал крупні блоки для укріплення русел річок тощо слід укладати у штабелі висотою не більше 1 5 м з підкладками та прокладками. ` 13.19. Труби слід укладати у штабелі висотою не більше 3 м з підкладками прокладками і упорами що запобігають їх розкочуванню. Труби діаметром понад 300 мм слід укладати в "сідло" без прокладок. Упори повинні бути надійно закріплені на підкладках. 13.20. Пилуваті матеріали слід зберігати у силосах бункерах та інших закритих ємкостях. При цьому необхідно проводити заходи щодо запобігання розпиленню їх під час навантаження і розвантаження. 13.22. У разі необхідності спускатися працівникам у бункери та силоси з пилуватими матеріалами можна лише в спеціальній колисці за допомогою лебідки. 13.23. Для виконання робіт усередині бункерів та силосів слід назначати не менше трьох працівників двоє з яких повинні знаходитись на перекритті бункера силоса і слідкувати за безпекою працюючих усередині ємкості. 13.24. Штабелі технологічних матеріалів що застосовуються для зимового утримання доріг заборонено розміщувати безпосередньо біля дерев'яних огорож та стін дерев'яних будинків і споруд. 13.25. Під час укладання штабеля з сипучих технологічних матеріалів слід забезпечувати щоб кут його укосу не перевищував кут природного укосу матеріалу. 13.26. Висота штабелів заготовлених технологічних матеріалів не повинна перевищувати 7 м. 13.27. Мішки з хімічними реагентами для зимового утримання доріг слід укладати так щоб по висоті розміщувалось не більше 14 поліетиленових або 8 паперових мішків. 13.28. Карбід кальцію повинен зберігатися у закритих металевих барабанах які слід укладати у штабелі до двох рядів з дерев'яними підкладками та прокладками. Між кожними двома рядами барабанів повинен бути прохід шириною не менше 1 5 м. 13.29. На складі карбіду кальцію заборонено складувати карбідний пил. 13.30. Розпаковування барабанів з карбідом кальцію розважування його відсівання дріб'язку та пилу відбирання феросиліцію слід здійснювати в окремих від складу приміщеннях що мають захист від атмосферних опадів. 13.31. Порожню тару з-під карбіду кальцію необхідно зберігати на спеціальних майданчиках поза виробничих приміщень та робочих місць. 13.32. Зберігання балонів з стисненими газами масляних фарб оліфи мастил а також легкозаймистих та горючих рідин і тари з-під них повинно бути нарізним. 13.33. Легкозаймисті та горючі рідини гас бензин тощо а також мастильні матеріали слід зберігати у приміщеннях з неспалимими конструкціями або заглиблених у землю. 13.34. Заборонено зберігати і переносити леткі та легкозаймисті рідини у відкритій тарі. 13.35. Легкозаймисті рідини можна наливати лише у тару що герметично закривається за допомогою насосів через мідну сітку. 13.36. Заборонено наливати і видавати бензин відрами а також за допомогою сифона з відсмоктуванням ротом . 13.37. Процеси перекачування приймання та видачі бензину а також заправка ним машин повинні бути механізованими. 13.38. Заборонено робити ремонт зварювання клепання паяння тощо металевої тари з-під легкозаймистих та горючих рідин і отрутних речовин до того як вона буде пропарена або знешкоджена іншим способом. 13.39. Обтиральний матеріал під час роботи з етильованим бензином та іншими отрутними речовинами після застосування необхідно складувати окремо у визначеному для цього місці а потім знищувати. 13.40. Аміачну воду слід зберігати під навісом у герметичній закритій посудині з теплоізоляційною оболонкою. 13.41. Кислоти необхідно зберігати у щільно закритих скляних обплетених бутелях в окремих провітрюваних приміщеннях. Бутелі з кислотою повинні бути поставлені на підлогу в один ряд до кожного з яких прикріплюють бирку з назвою кислоти. Порожні бутелі з-під кислоти слід зберігати в таких же умовах. 13.42. Кислоту з бутелів слід розливати за допомогою спеціальних пристроїв які забезпечують примусовий нахил бутелів. Для того щоб не виникали бризки кислоти під час її переливання на шийку бутеля слід надівати спеціальну насадку. 13.43. Перевантажувати складські приміщення понад встановлених норм а також навішувати матеріали вироби у тарі і без неї на стіни та колони складу заборонено. 13.44. Ямкові та напівямкові бітумосховища відкритого типу глибиною більше 0 5 м необхідно обгороджувати міцними поручнями висотою не менше 1 м. 13.45. Гашене вапно необхідно зберігати у закритих механізованих бункерах. 13.46. Сховища у вигляді ям для гасіння вапна повинні бути обгороджені або закриті. Зі сховища вапно слід вивантажувати за допомогою механізмів або пристроїв які дають можливість уникнути необхідності спуску працівників у ями. 14. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВИМОГ ПРАВИЛ 14.1. Контроль за додержанням вимог цих Правил покладається на керівників виробничих баз міського дорожнього господарства. 14.2. За безпечність технологічного устаткування машин і механізмів правильність вибору технології робіт якість монтажу налагодження ремонту та технічного діагностування устаткування а також відповідність споруд цим Правилам відповідає організація підприємство що виконує відповідні роботи незалежно від форм власності та відомчої належності. 14.3. Особи винні у порушенні вимог цих Правил несуть дисциплінарну адміністративну матеріальну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством. 2