НПАОП 93.0-1.03-97

НПАОП 93.0-1.03-97 Правила охорони праці для підприємств індпошиву і ремонту одягу

Місце для герба України ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАїНИ ПО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Д Е Р Ж А В Н И Й НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ПІДПРИґМСТВ ІНДПОШИВУ І РЕМОНТУ ОДЯГУ Київ ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ УКРАїНИ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від N ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ПІДПРИґМСТВ ІНДПОШИВУ І РЕМОНТУ ОДЯГУ Київ П Е Р Е Д М О В А 1. Розроблено: Українським науково-дослідним і конструкторсько-технологічним інститутом побутового обслуговування Розробники: Н.І. Нікітіна відповідальний виконавець В.В.Корзенков зав.відділом Л.А.Мельничук консультант 2. Внесено на розгляд та затвердження: Українським союзом об'єднань підприємств і організацій побутового обслуговування населення 3. Введено вперше З М І С Т стор. 1. Галузь застосування 1 2. Нормативні посилання 1 3. Загальні положення 2 4. Вимоги до улаштування та утримання території підприємства будівель приміщень та споруд 3 4.1. Територія підприємства 3 4.2. Основні виробничі підрозділи 4 4.3. Допоміжні підрозділи. Загальні вимоги до робіт. 5 4.4. Складські приміщення 7 4.5. Вантажопідйомні і транспортні засоби 8 4.6. Санітарно-побутові приміщення 9 4.7. Допоміжні приміщення 9 4.8. Водопостачання та каналізація 10 5. Вимоги до технологічних процесів та обладнання 10 5.1. Загальні вимоги до технологічних процесів 10 5.2. Загальні вимоги до виробничого обладнання 11 5.3. Спеціальні вимоги до окремих видів виробничого обладнання 11 5.4. Вимоги до розміщення обладнання та організації робочих місць 13 6. Заходи безпеки при виконанні робіт підвищеної небезпеки 13 6.1. Електробезпека 13 6.2. Заходи безпеки при проведенні електрозварювальних і газозварювальних робіт 14 6.3. Заходи безпеки при підійманні і переміщенні вантажів 15 6.4. Заходи безпеки при експлуатації вантажопідйомних ліфтів 16 7. Умови праці працюючих у виробничих приміщеннях швейних підприємств 17 7.1. Мікроклімат виробничих приміщень 17 7.2. Опалення та вентиляція 17 7.3. Освітлення 18 8. Пожежна безпека 18 9. Вимоги до засобів захисту працюючих 20 Додатки Додаток 1 Види спецодягу і терміни його носіння для робочих професій швейних підприємств 22 Додаток 2 Норми розміщення технологіч- ного обладнання та інвентаря 24 ДНАОП 9.0.30.1 ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ПІДПРИґМСТВ ІНДПОШИВУ І РЕМОНТУ ОДЯГУ Дата введення 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Правила встановлюють порядок забезпечення належного рівня організації робіт щодо охорони праці на підприємствах індпошиву і ремонту одягу. Ці Правила поширюються на всі підприємства України незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування які виконують роботи щодо пошиття та лагодження одягу за індивідуальними замовленнями населення. З введенням в дію цих Правил вважати такими що не застосовуються на території України Правила техники безопасности и производственной санитарии для предприятий индпошива и ремонта одежды системы Минбыта УССР затверджені наказом Міністра побутового обслуговування населення УРСР від 03.04.85 р. N 72. 2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ В цих Правилах даються посилання на такі нормативні документи: Закон України про охорону праці від 14.10.1992 р. ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. ГОСТ 12.1.012-90 ССБТ. Вибрация. Общие требования безопасности. ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности. ГОСТ 12.2.032-78 ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования. ГОСТ 12.2.033-78 ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя.Общие эргономические требования. ГОСТ 12.2.061-81 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам. ГОСТ 12.3.002-75 ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности. ГОСТ 12.3.009-76 ССБТ.Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности. ГОСТ 12.4.009-83 ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание. ГОСТ 12.4.010-75 ССБТ. Средства индивидуальной защиты. Рукавицы специальные. ГОСТ 12.4.023-84 ССБТ. Средства индивидуальной защиты. Щитки защитные. Общие технические требования и методы испытаний. ГОСТ 12.4.026- 76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности. ГОСТ 12.4.029-76 ССБТ. Фартуки специальные. Технические условия. ГОСТ 2874-82. Вода питьевая. ДНАОП 0.00-4.03-93 Положення про розслідування та облік нещасних випадків професійних захворювань і аварій на підприємствах установах і організаціях затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.93 р. N 623 та зміни до нього затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.94 р. N 92. ДНАОП 0.00-8.01-93 Перелік посад посадових осіб які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці затверджений наказом Держнаглядохоронпраці від 11.10.93 р. N 94. ДНАОП 0.00-8.02-93 Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджений наказом Держнаглядохоронпраці від 30.11.93 р. N 123. ДНАОП 0.03-3.15-86 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень N 4088-86 затверджені в 1986 р. Мінохорони здоров'я СРСР. ДНАОП 0.03-4.02-94 Положення про медичний огляд працівників певних категорій затверджене наказом МОЗ від 31.03.94 р. N 45. НАОП 1.1.10-1.01.85 Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок затверджені Міненерго СРСР ЦК галузевої профспілки 10.09.85 р. СНиП П-4-79 Естественное и искусственное освещение. Светотехника 1979 г. N 10. СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий. СниП 2.04.05-86 Отопление вентиляция и кондиционирование. СНиП П-34-76 Горячее водоснабжение. СНиП П-80-75 Нормы проектирования. Предприятия бытового обслуживания населения. М.Стройиздат 1976 г. СНиП П-89-80 Генеральные планы промышленных предприятий. СНиП 2.09.02-85 Производственные здания . СНиП 2.09.03-85 Сооружения промышленных предприятий. СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания. СНиП Ш-1-80 изд. 1989 г. Техника безопасности в строительстве. Граничні норми підіймання і переміщення вантажних речей неповнолітніми затверджені наказом МОЗ України від 22.03.96 р. N 59 зареєстровані в Мінюсті України 16.04.96 р. за N 183/1208. Правила безопасности в газовом хозяйстве. Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів затверджені Державним комітетом України по нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничому нагляду 17.06.92 р. Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів затверджені наказом Голови Дерднаглядохоронпраці України від 16.12.93 р. N 128. Правила пожежної безпеки в Україні затверджені Пожнаглядом України 14.06.95 р. введені в дію наказом МВС України від 22.06.95 р. N 400. Положення про навчання інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 04.04.94 р. N 30 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 12.05.94 р. за N 95/304. 3. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 3.1. Особи винні в порушенні норм з охорони праці несуть дисциплінарну адміністративну матеріальну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством. 3.2. В основу Правил покладені вимоги державних стандартів Системи стандартів безпеки праці ССБП і завдання щодо їх упровадження. 3.3. Усі нормативно-технічні документи і інструкції з охорони праці що видаються і діють на підприємствах повинні відповідати вимогам цих Правил. 3.4. Працівники зайняті на підприємствах індпошиву і ремонту одягу повинні: - пройти медичний огляд відповідно до Положення про медичний огляд працівників певних категорій; - пройти інструктаж і навчання безпечним методам роботи і перевірку знань відповідно до Положення про навчання інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці. 3.5. Відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою працівники проходять попереднє спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці не рідше одного разу на рік. Посадові особи відповідно до Переліку посад посадових осіб які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці до початку виконання своїх обов'язків і періодично один раз на три роки згідно з наказом керівника підприємства проходять навчання і первірку знань з питань охорони праці. Повторна перевірка знань провадиться в усіх випадках порушення цих Правил і при переході на іншу роботу. 3.6. Розслідування аварій і нещасних випадків провадиться у порядку встановленому Положенням про розслідування та облік нещасних випадків професійних захворювань і аварій на підприємствах в установах і організаціях. 3.7. Кожний виробничий підрозділ підприємства забезпечується: - аптечкою що містить у собі набір необхідних засобів для надання першої медичної допомоги; - плакатами про правила надання першої допомоги які вивішуються на видних місцях. 3.8. У разі нещасного випадку потерпілому негайно надається перша медична допомога. 4. ВИМОГИ ДО УЛАШТУВАННЯ ТА УТРИМАННЯ ТЕРИТОРІї ПІДПРИґМСТВА БУДІВЕЛЬ ПРИМІЩЕНЬ ТА СПОРУД 4.1. Територія підприємства 4.1.1. Прилегла до підприємства територія і розташування на ній будівель та споруд повинні задовольняти вимогам технологічного процесу виробництва СНиП П-80-75 Нормы проектирования. Предприятия бытового обслуживания населения та СНиП П-89-80 Генеральные планы промышленных предприятий. 4.1.2. Усі виробничі та службово-побутові приміщення потрібно використовувати тільки за призначенням згідно з проектом. 4.1.3. Територія підприємства повинна бути рівною без заглиблень та горбів. Ями колодязі та інші заглиблення які використовують з технічною та господарчою метою слід надійно та щільно закривати або надійно огороджувати. 4.1.4. Проїзди для автотранспорту та доріжки для пішоходів розділяються. Проїзди та пішохідні доріжки покриваються удосконаленими твердими покриттями. 4.1.5. Територію підприємства необхідно упорядковувати та утримувати в чистоті; проходи проїзди входи та виходи будівель забороняється захаращувати або використовувати для зберігання відходів виробництва будматеріалів тари металобрухту тощо. Сміття та відходи виробництва слід збирати у спеціальні баки контейнери або ящики з кришками які щільно закриваються. Розміщують їх у відведених для них місцях і регулярно не рідше одного разу на тиждень . 4.1.6. У літній період проходи та проїзди систематично поливаються; у зимовий період - очищуються від снігу та льоду а під час ожеледиці - посипаються піском або дрібним шлаком. 4.1.7. Узимку дахи та карнизи будівель необхідно своєчасно очищувати від снігу та льоду. Для виконання цієї роботи призначаються спеціально навчені робітники. 4.1.8. Ділянки території вільні від забудов доріг проходів площадок водостічних канав тощо озеленюються. 4.1.9. Вимоги до системи пожежного захисту території наведені у відповідних розділах Правил. 4.2. Основні виробничі підрозділи 4.2.1. До основних виробничих підрозділів відносяться підрозділи у яких провадяться основні технологічні процеси виробництва. 4.2.2. Об'ємо-планувальні та конструктивні рішення приміщень виробничих підрозділів повинні відповідати вимогам СНиП П-80-75 Предприятия бытового обслуживания населения. Нормы проектирования СНиП 2.09.02-85 Производственные здания СНиП 2.09.03-85 Сооружения промышленных предприятий та СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания. 4.2.3. Об'єм виробничих приміщень на одного працюючого повинен складати 15 куб.м і більше. 4.2.4. Типи покриття підлоги приміщень повинні відповідати умовам механічного впливу підлогового цехового транспорту який використовується на підприємстві. Підлога повинна бути щільною рівною не слизькою стійкою до руйнування. Усі канави та заглиблення у підлозі щільно і міцно закриваються або огороджуються. Підмостки площадки переходи та інші споруди які виступають над рівнем підлоги на 50 см і більше повинні мати огорожу перила заввишки 1 м і більше. 4.2.5. До опоряджування стін та стель виробничих приміщень підприємств індпошиву і ремонту одягу спеціальні вимоги не ставляться. Для фарбування стін та стель рекомендується використовувати водоемульсійні фарби. При цьому кольорове рішення інтер'єрів слід приймати з урахуванням психофізіологічного впливу кольору на людину та кліматичного району розташування підприємства. 4.2.6. Площі основних виробничих приміщень повинні мати розміри які визначають виходячи з норм які встановлено для одного робочого місця: 6 кв.м для шиття та лагодження легкого одягу; 7 кв.м для шиття та лагодження легкого та верхнього одягу; 12 кв.м для розкрою одягу. 4.2.7. Кількість кабін для примірювання визначається кількістю закрійників у найбільш чисельній зміні відповідно до встановленого графіку їхньої роботи. 4.2.8. Ширина коридорів проходів технологічних проїздів у приміщеннях з використанням виробничих возиків повинна бути не меншою 1 8 м. 4.2.9. Усі вихідні двері виробничих приміщень повинні відчинятися назовні. Щоб запобігти протягам та різкому коливанню температури двері повинні бути такими що самі зачиняються. Зовнішні входи та виходи обладнуються тамбурами або повітряними тепловими завісами. Винятком є запасні пожежні виходи. 4.2.10. Вікна повинні відчинятися всередину приміщення щоб скло можна було протирати та ремонтувати як з внутрішнього так і з зовнішнього боку безпосередньо з приміщень. Вікна та фрамуги що відчиняються і знаходяться на висоті 2 м і більше від підлоги обладнуються пристроєм для відчинення іх з підлоги. Вікна які розміщені на рівні підлоги треба огороджувати перилами заввишки 1 м і більше. 4.2.11. Дільниці або робочі місця на яких виконуються технологічні процеси що супроводжуються значним виділенням тепла та вологи а також шкідливої пари газів та пилу . До таких процесів відносяться : - виготовлення утеплюючих прокладок; - розпорювання та чищення виробів; - остаточне прасування та пресування виробів; - відпарювання виробів. 4.2.12. Основні виробничі приміщення забороняється захаращувати сировиною напівфабрикатами готовими виробами відходами виробництва. Для збирання відходів виробництва та сміття у виробничих приміщеннях у зручних місцях встановлюються ящики для сміття та урни які необхідно щомісячно в міру накопичення очищувати. 4.2.13. Будівлі підприємств індпошиву і ремонту одягу заввишки 12 м і більше у відповідності з вимогами СНиП 2.09.03-85 Сооружения промышленных предприятий обладнуються пасажирськими і в разі необхідності вантажними ліфтами. 4.2.14. Для своєчасного виявлення дефектів будівель та споруд провадяться періодичні огляди. Порядок та терміни оглядів встановлює керівництво підприємств. Виявлені дефекти слід негайно усунути. 4.3. Допоміжні підрозділи. Загальні вимоги до робіт. 4.3.1. При виконанні робіт у майстерні необхідно керуватися вимогами які викладено у відповідних розділах цих Правил. 4.3.2. Основною умовою безпечного виконання робіт слюсарями-ремонтниками є насамперед чітке знання ними правил та інструкцій з охорони праці при виконанні самих різних за характером та об'ємом слюсарних та складальних операцій. 4.3.3. Не менш важливою умовою виконання вимог охорони праці при виконанні слюсарно-ремонтних робіт є справний стан інструменту обладнання засобів особистого захисту а також правильна організація робочого місця. 4.3.4. Передачі ременні ланцюгові зубчасті тощо розташовані за межами корпусів металообробних верстатів та які можуть викликати небезпеку травмування обладнуються захисними огорожами суцільними або з жалюзі забезпечуються пристроями рукоятками скобами тощо для зручного та безпечного відкривання їх або зняття переміщення або установлювання. 4.3.5. Захисні пристрої екрани які огороджують зону обробки повинні захищати працюючого від відлітаючої стружки та мастильно-охолоджуючої рідини. 4.3.6. Захисні пристрої не повинні обмежувати технологічні можливості верстата і викликати незручності при роботі прибиранні налагодженні приводити при відкриванні до забруднення підлоги мастильно-охолоджуючою рідиною. Кріплення захисних засобів повинне бути надійним виключати випадки самовідкривання. 4.3.7. Поверхня верстатів захисних засобів органів управління верстатного приладдя і пристроїв не повинні мати гострих країв та задирок здатних травмувати працюючого. 4.3.8. Верстати обладнуються пристроями які запобігають самовільному опусканню шпинделів кронштейнів головок бабок рукавів поперечин. 4.3.9. Органи ручного управління в тому числі ті що знаходяться на пультах електричного управління виконуються та розміщуються так щоб користування ними було зручним не призводило до випадків затиснення і наштовхування руки на інші органи управління або частини верстата та виключало випадковий вплив на них. 4.3.10. Закріплення на верстатах патронів планшайб оправок насадкових головок інструментів і інших зйомних елементів повинне виключати довільне ослаблення їх закріплення при роботі та згвинчування при реверсуванні обертання. 4.3.11. Пристрої для закріплення заготовок які обертаються інструменти бортштанг поводки планшайби патрони оправки з гайками тощо повинні мати гладкі зовнішні поверхні. При наявності на зовнішніх поверхнях виступаючих частин заглиблень які при роботі можуть травмувати працюючих ці пристрої огороджуються. 4.3.12. Деревообробне обладнання забезпечується запобіжними та захисними пристроями які виключають: - небезпечне зіткнення людини з елементами що рухаються та з ріжучими інструментами; - виліт ріжучого інструмента або інших деталей що рухаються; - викидання ріжучим інструментом заготовок що обробляються і відходів; - можливість травмування людей при установленні та зміні ріжучих інструментів; - можливість виходу за установлені межі рухомих частин обладнання кареток салазок возиків рамок столів супортів . 4.3.13. Деревообробне обладнання оснащується надійно діючими пристроями для пуску і зупинення його безпосередньо з робочого місця верстатника. 4.3.14. Інструменти які використовують при слюсарно-ремонтних роботах повинні бути в повній справності та використовуватись за призначенням. 4.3.15. Інструменти необхідно правильно насаджувати та надійно закріплювати на дерев'яних рукоятках. Рукоятки для молотків і тому подібних інструментів пропилюються та розклинюються сталевими клинками. Рукоятки повинні бути овальної форми з ретельно обструганою поверхнею і поступовим потовщенням до вільного кінця. 4.3.16. Напилки стамески викрутки та інші інструменти з загостреними неробочими кінцями міцно закріплюються в точених гладких і рівно зачищених рукоятках. Рукоятки повинні мати довжину у відповідності з розмірами інструменту але не менше 150 мм і стягуються металевими кільцями. 4.3.17. Гайкові ключі повинні відповідати розмірам гайок і головок та не повинні мати тріщин задирок. Губки ключів повинні бути паралельні. 4.3.18. Поверхня бойка слюсарних молотків повинна бути трохи опуклою. Використання молотків з розбитими бойками які мають задирки або збитими убік не допускається. 4.3.19. Розвідні ключі повинні мати легкий хід розвідної щоки паралельно до нерухомої. 4.3.20. Слюсарні лещата та трубкові притискачі слід міцно прикріплювати болтами до верстата. Губки лещат повинні бути паралельні і мати гостру насічку. 4.3.21. Усі абразивні інструменти а також кінці шпинделя що обертаються та кріпильні деталі огороджуються захисними кожухами. Кожух міцно закріплюється на верстаті. 4.3.22. У паспорті верстата який працює абразивним інструментом крім повної характеристики верстата вказуються матеріал та основні розміри захисного кожуха а також форма і максимальні розміри інструмента. 4.3.23. Біля кожного верстата на видному місці вивішується табличка з указанням граничної робочої окружної швидкості інструментів що використовуються та число обертів за хвилину шпинделя верстата. 4.3.24. На кожному верстаті вивішується табличка з указанням особи відповідальної за експлуатацію верстата. 4.3.25. Установлювати інструмент на шліфувальний верстат повинен спеціально навчений робітник або наладчик. Використовувати круги без відміток про випробування не допускається. Перед установленням на верстат інструмент ретельно оглядають та перевіряють на відсутність тріщин. 4.3.26. Перед початком роботи круг який установлено на верстат підлягає короткочасному обертанню вхолосту при робочій швидкості. 4.3.27. Усі види обладнання підлягають періодичному огляду та ремонту згідно з графіком планово-попереджувального ремонту. 4.3.28. При виконанні ремонту швейного обладнання необхідно до його початку перевести машину механізм з робочого положення в неробоче відключити електроживлення і вивісити попереджувальний плакат зняти всі приводні паси з робочих шківів. Ступінь розбирання машини визначається характером несправностей. Розбирання виконується послідовно за допомогою інструментів та пристроїв. Усі вузли і деталі які знімаються при ремонті укладаються на попередньо підготовлені місця підставки стелажі . Ремонт машин на необладнаних та непристосованих для цього робочих місцях забороняється. 4.3.29. До експлуатації відремонтоване швейне обладнання допускається тільки після ретельної перевірки правильності складання перевірки всіх елементів електроприводу заземлюючих пристроїв встановлення захисних та запобіжних пристосувань регулювання і контрольної обкатки. 4.3.30. Виконувати змащування і усунення несправностей під час роботи машин та механізмів не допускається. 4.4. Складські приміщення 4.4.1. Усі матеріали фурнітура напівфабрикати та готові вироби на підприємствах індпошиву і ремонту одягу зберігаються в спеціально обладнаних складах коморах . 4.4.2. Площа складських приміщень визначається відповідно до СНиП П-80-75 виходячи з слідуючих типових норм: 1 5 кв.м на кожного робочого при кількості виробників до 40 чоловік; 1 кв.м на кожного наступного робочого понад 40. 4.4.3. Приміщення складів комор забезпечуються електричним освітленням у вибухобезпечному виконанні з установленням вимикача біля вхідних дверей. Підлога в приміщеннях має бути рівною не слизькою без щілин та отворів. Обладнання порогів у дверних отворах не допускається. 4.4.4. Усі матеріали напівфабрикати готові вироби тощо розміщуються так щоб до кожного штабелю стелажу вішалки шафи був вільний доступ. 4.4.5. Способи та висота укладки різних матеріалів які визначаються коли необхідно стандартами підприємства не повинні допускати обвалів розкочування а також псування їх. 4.4.6. Для піднімання робочих на штабелі і стелажі необхідно використовувати драбини з гумовими башмаками або гострими металевими наконечниками знизу і гачками зверху або іншими пристосуваннями для запобігання сковзання. 4.4.7. Для зберігання сушіння та очищення прибирального реманенту та обладнання слід передбачати на кожному поверсі будівлі якщо вона багатоповерхова господарчі комори з підводами холодної і гарячої води. 4.5. Вантажопідйомні і транспортні засоби 4.5.1. Загальні вимоги до улаштування розміщення та експлуатації підйомно-транспортного обладнання викладені в ГОСТ 12.3.009-76 ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности Правилах будови і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів та в СНиП Ш-4-80 Техника безопасности в строительстве. 4.5.2. Спостереження за станом підйомно-транспортних засобів покладається на спеціально навчених слюсарів та електромонтерів які не рідше одного разу на 10 днів повинні детально оглядати та перевіряти справність дії механізмів. 4.5.3. Усі підйомно-транспортні засоби що використовуються необхідно підтримувати у справному стані. 4.5.4. Категорично забороняється розгін порожніх і завантажених возиків та їзда на них. Ручки возиків мають бути захищені ефесами які охороняють руки від травм при проїзді у дверях отворах або поблизу обладнання. 4.5.5. Привід транспортних механізмів обладнується огорожею. 4.5.6. Транспортні механізми обладнуються пристосуваннями для автоматичного зупинення їх у випадку перевантаження обриву спадання або буксування ланцюга стрічки. При цьому після вимкнення електродвигуна транспортера повинен автоматично вмикатися світлозвуковий сигнал який попереджує персонал про аварійний стан транспортера. 4.5.7. Перед початком роботи транспортних механізмів необхідно перевірити направлення руху тягового органу стрічки ланцюга короткочасним вмиканням та вимиканням справність заземлення металоконструкцій та електродвигуна справність огорожі. 4.5.8. Транспортери завдовжки 30 м і більше обладнуються пристосуваннями для їх зупинення з місць розташованих в кінцях і вздовж транспортера. Відстань між пунктами зупинок уздовж транспортерів не повинна перевищувати 15 м. 4.5.9. Стрічкові транспортери обладнуються пристосуваннями для автоматичного натягання стрічки. Натяжний пристрій обладнується огорожею. 4.5.10. Усі транспортери обладнуються пристроями борти лотки стінки для огородження виробів та матеріалів що переміщуються. Огороджуючі борти у стрічкових транспортерів повинні перекривати робочі барабани не менше як наполовину. Туєри зірочки ланцюгових транспортерів обладнуються захисними засобами які перекривають їх від вісі на 1 м і більше. 4.5.11. У стрічкових транспортерів під робочою частиною плоскої стрічки по всій довжині та ширині між роликами настилається суцільний гладкий настил. 4.5.12. Місця з'єднання транспортної стрічки за допомогою заклепок болтів та інших пристосувань не повинні мати виступаючих контурів з'єднуючих деталей. 4.5.13. Підвісні транспортери монорейки необхідно надійно закріплювати щоб при русі вантажонесучих підвісок і навішаних на них возиків та вішалок з виробами не було небезпечних коливань. Монорейки необхідно заземлювати. 4.5.14. Для запобігання аварій при випадковому обриві тягового органу ланцюга підвісні конвеєри обладнуються уловлювачами ланцюга. 4.5.15. Під ланцюговим транспортером з вантажними захватами встановлюються сітчаті захисні засоби по всій довжині транспортера. В кінцевих пунктах встановлюються кінцеві упори а в місцях відгалужень приймальних штанг від основного шляху конвеєра необхідно встановити зчитуючий пристрій адресоносія та пневмомеханічний важільний пристрій який забезпечує безпеку транспортування виробів на робочі місця. 4.5.16. Підвісні конвеєри монтуються на такій висоті щоб вантаж який транспортується знаходився над обладнанням на висоті не меншій за 0 5 м. 4.5.17. Керування транспортними механізмами здійснюється з пульту керування який розміщено на робочих місцях. 4.5.18. По нахиленій частині ланцюгових транспортерів з нахилом більшим за 6 необхідно встановлювати на шарнірах упори такі що гойдаються і які дозволяють ланцюгові рухатися в робочому напрямку але не дозволяють йому рухатись у зворотньому напрямку або падіння у випадку розриву. 4.5.19. Експлуатацію автомобільного транспорту на підприємстві потрібно здійснювати відповідно до правил техніки безпеки для автомобільного транспорту. 4.5.20. На шляхах руху автотранспорту в межах території підприємства встановлюються дорожні знаки. 4.5.21. Автомобілі призначені для перевезення виробів з приймальних пунктів на спеціальні підприємства та зворотньо обладнуються фургонами з кронштейнами. 4.6. Санітарно-побутові приміщення 4.6.1. На підприємствах індпошиву і ремонту одягу санітарно-побутові приміщення в залежності від групи виробничих процесів повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.03-85 Сооружения промышленных предприятий та СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания. 4.7. Допоміжні приміщення 4.7.1. Площа невиробничих приміщень на підприємствах індпошиву і ремонту одягу визначаються відповідно до СНиП П-80-75 Нормы проектирования. Предприятия бытового обслужывания населения. 4.7.2. На підприємствах з числом робочих місць до 40 слід передбачити комори з площею із розрахунку 1 5 кв.м на кожного працюючого і 1 кв.м - на кожного наступного працюючого понад 40. На підприємствах з числом робочих місць менше за 20 допускається об'єднувати комори матеріалів готових і щойноприйнятих замовлень. У приймальних пунктах - 20 кв.м на кожного приймальника. У сільських приймальних пунктах при сумісництві прийому замовлень по різних видах обслуговування одним приймальником площа приміщення комори не повинна бути меншою за 20 кв.м . 4.7.3. Площі приміщень для відвідувачів слід визначати із розрахунку 2 5 кв.м - до 10 робочих місць; 1 5 кв.м - на кожного наступного працюючого понад 10. 4.8. Водопостачання та каналізація 4.8.1. Водопостачання та каналізація будівель і споруд підприємств індпошиву і ремонту одягу повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий СНиП П-34-76 Горячее водоснабжение. 4.8.2. Улаштування водопроводу і каналізації у виробничих допоміжних та побутових приміщеннях підприємств необхідно передбачити для постачання води на виробничі господарчо-питні потреби та пожежотушіння а також для відведення стічних вод. 4.8.3. Для забезпечення підприємств гарячою водою передбачаються системи централізованого або місцевого гарячого водопостачання. 4.8.4. На внутрішньому водопроводі передбачаються на кожні 30-70 м периметру будівлі по одному поливальному кранові які розміщуються в нішах зовнішніх стін будівель. 4.8.5. Спускання господарчо-фекальних та виробничих стічних вод в поглинаючі колодязі забороняється. 4.8.6. Для неканалізованих дільниць території підприємства допускається з дозволу місцевих органів санітарного нагляду використання вигребних ям обмеженого користування з пристроями які перешкоджають забрудненню грунту. 5. ВИМОГИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ТА ОБЛАДНАННЯ 5.1. Загальні вимоги до технологічних процесів 5.1.1. Проектування організація та проведення технологічних процесів відповідно до вимог ГОСТ 12.3.002-75 ССБТ Процессы производственные. Общие требования безопасности повинні передбачати: - зведення до мінімуму контакту працюючих з вихідними матеріалами заготовками тканини з штучними волокнами напівфабрикатами готовою продукцією особливо в процесі волого-теплової обробки та відходами виробництва що чинить шкідливу дію; - заміну технологічних процесів та операцій таких як розкрій тканини настилання вати для виготовлення прокладок тощо що зв'язаний з виникненням небезпечних та шкідливих виробничих факторів процесами та операціями при яких указані фактори мають меншу інтенсивність; - своєчасне отримання інформації про виникнення небезпечних та шкідливих факторів на окремих технологічних операціях і негайне їх усунення; - систему контролю та управління технологічним процесом що забезпечує захист працюючих та аварійне вмикання виробничого обладнання; - своєчасне видалення відходів виробництва які є джерелом небезпечних та шкідливих виробничих факторів. 5.1.2.При виконанні технологічних операцій робочі всіх професій виробничих підрозділів зобов'язані керуватися інструкціями з охорони праці які враховують конкретні умови роботи на кожному робочому місці. 5.2. Загальні вимоги до виробничого обладнання 5.2.1. Усі верстати та обладнання необхідно міцно закріплювати на своїх підмурках. 5.2.2. Кінці валів махові колеса які виступають відкриті передачі шківи ремені тощо закриваються суцільним кожухом. Елементи верстатів швейних машин що виступають та обертаються обладнуються гладкими круглими укриттями або наглухо огороджуються. Зубчасті шестерні необхідно повністю закривати глухими кожухами каретками що міцно прикріплені до станини або до іншої нерухомої частини машини. 5.2.3. Чищення змащення та огляд обладнання потрібно виконувати тільки після повного зупину машини та вимкнення її з мережі. Виконувати ремонт та наладку обладнання на ходу забороняється. Допускати робочих до роботи на несправному обладнанні забороняється. 5.3. Спеціальні вимоги до окремих видів виробничого обладнання 5.3.1. Машини для проміру та розбраковування тканин: - робоча поверхня промірного столу повинна бути гладкою та відполірованою; - валики машин столу для розметування та наметування тканини обладнуються пристосуваннями що не допускають випадіння валиків з підшипників привідний пристрій валиків обладнується захисними засобами; - машини забезпечуються пристроями що запобігають потраплянню тканини та рук робочого між валиками. 5.3.2. Розкрійні машини: - стрічкові розкрійні машини забезпечуються гальмовими стрічкоуловлювачами які діють автоматично при розриві стрічок а також автоматичним зупином електродвигуна; - на кожній стрічковій розкрійній машині установлюються пристосування для механічної заточки ножів ручна заточка ножів за допомогою брусків напилків забороняється; - розкрійні стрічкові машини обладнуються підніжками висота яких змінюється відповідно до зросту робочого; - усі розкрійні машини стрічкові і переносні з дисковими та вертикальними ножами які призначені для розрізування напівфабрикатів тканини кромки плівки за допомогою ножів що рухаються обладнуються пристроями які захищають робочого від порізів; - у стрічкових розкрійних машинах верхні і нижні шківи а також стрічка за винятком її робочої частини яка відповідає максимальній висоті настилу що розкроюється закриваються кожухами; - для уловлювання пилу що виділяється при заточці стрічок розкрійні машини забезпечуються пилоуловлювачами; - у місці розрізування тканин у розкрійних машинах установлюється місцева витяжна вентиляція та збірник з механічним прибиранням обрізків; - стаціонарні розкрійні машини забезпечуються місцевим освітленням; - напруга струму що подається для живлення електросистеми стрічкоуловлювачів не повинна бути більшою за 36 В. 5.3.3. Швейні машини: - на всіх сточувальних високошвидкісних машинах установлюються запобіжники від проколів пальців голкою; - ниткопритягувачі машин які виступають з корпуса в бік працюючого обладнуються захисними скобками; - гудзикові машини і машини для пришивання гачків петель та накладок забезпечуються прозорими щитками екранами які захищають робочого від поранень уламками голок та гудзиків; - головки швейних машин установлюються на спеціальні амортизатори які укріплено в кришках столів і які знижують вібрацію машини під час роботи. 5.3.4. Преси і відпарювачі: - відпарювальні апарати забезпечуються запобіжними клапанами манометрами та водомірним склом; - при пропарюванні виробів наближати обличчя до подушки пресу для запобігання опіків забороняється; - при натискуванні педалей пуску пари розправляти виріб на подушці пресу руками забороняється; - ввімкнення струму для роботи гідравлічних пресів повинен виконувати тільки електромонтер робітникам що працюють на пресах вмикати струм забороняється; - прасувальні преси обладнуються пристроєм що регулює та підтримує постійну температуру нагріву. 5.3.5. Прасувальний стіл: - на підлозі біля кожного прасувального столу необхідно мати дерев'яну підставку на ізоляторах або діелектричний гумовий килимок; - кріплення прасувальної дошки до каркасу та каркасу до підлоги повинно бути міцним стіл повинен бути стійким; - на столі для прасок встановлюється металева підставка на азбестовій прокладці. Висота підставки та висота робочої поверхні прасувального столу повинні бути однаковими; - праски в неробочому стані повинні завжди знаходитись на підставці; - ручки електропрасок виготовляють з ізоляційного матеріалу та з потовщеннями - упорами на кінцях до металевої скоби праски для запобігання зісковзування руки робочого; - охолоджувати перегріті праски зануренням у воду забороняється; - під час роботи не можна допускати падіння праски перекручування електропроводу утворення на ньому петель та вузлів. Необхідно слідкувати щоб струмопровідні проводи були сухими. 5.3.6. Механічні щітки: - механічні щітки обладнуються місцевими вентиляційними пристроями що відсмоктують пил з виробів та очищають повітря від пилу і установлюються в ізольованому місці у цеху або в окремому приміщенні; - для запобігання потрапляння виробів всередину корпуса зазор між щіткою та столом не повинен перевищувати 5 мм; - всі привідні пристрої фільтруючі та відсмоктуючі пристосування необхідно періодично очищувати ; - обертання щітки направляється в бік протилежний від працюючого; - під час роботи щітки забороняється дотикатися до неї руками; - всі пристрої що рухаються необхідно надійно огороджувати кожухами; - виконувати будь-які ремонтні роботи під час обертання щітки категорично забороняється. 5.4. Вимоги до розміщення обладнання та організації робочих місць. 5.4.1. Розміщення технологічного обладнання та виробничого реманенту повинне відповідати прийнятим на підприємстві схемам розподілення праці забезпечувати безпеку та зручність їх експлуатації. 5.4.2. Норми розміщення технологічного обладнання і реманенту граничні відстані між ними та певними елементами конструкції будівель приведено у додатку 2 до Правил. 5.4.3. Організація робочих місць виробничих підрозділів підприємств індпошиву і ремонту одягу повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.2.061-81 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам ГОСТ 12.2.032-78 ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования. 5.4.4. Робочих що працюють ручною голкою та ножицями необхідно забезпечувати наперстками з обідками та прокладками і ножицями розмір кілець яких відповідає розміру пальців рук робочого. 5.4.5. Робочі місця забезпечуються гвинтовими стільцями з поперечною опорою. 5.4.6. Для зволоження тканини при прасуванні та пресуванні потрібно використовувати механічні розпилювачі-пульверизатори. Розбризкування води ротом не допускається. 5.4.7. На робочих місцях де виконується підрізка деталей місця для спеціальних швейних та обметувальних машин столи для підрізки виробів тощо необхідно мати тару для збирання обрізків. 6. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОНАННІ РОБІТ ПІДВИЩЕНОї НЕБЕЗПЕКИ 6.1. Електробезпека 6.1.1. Улаштування експлуатацію і ремонт електротехнічних установок та мереж необхідно здійснювати згідно з Правилами техніки безпеки при експлуатації електроустановок. 6.1.2. Усі струмопровідні частини електроустановок необхідно надійно ізольовувати загороджувати або розташовувати у місцях недоступних для дотику. 6.1.3. На лицьовому боці кришок що закривають доступ до струмопровідних частин обладнання наноситься знак безпеки а кришки обладнуються запорами під спеціальний ключ. Кабельна муфта або труба з електропроводами проводиться безпосередньо до коробки конкретних зажимів електродвигуна. Незачищені ділянки провода чи кабеля повинні мати додаткову ізоляцію гнучкі металеві рукава гумові трубки тощо . 6.1.4. Внутрішню поверхню огороджень а також внутрішню поверхню шафи із струмопровідними елементами електрообладнання необхідно фарбувати в червоний сигнальний колір. 6.1.5. Металеві корпуси електродвигунів пускової апаратури вимикачі мереж корпуси верстатів швейних машин пресів каркаси розподільчих шаф пультів управління металева освітлювальна апаратура а також металеві корпуси стаціонарних переносних та пересувних електроприймачів які можуть опинитися під напругою у зв'язку з пошкодженням ізоляції заземлюються згідно з вимогами Правил устройства электроустановок. 6.1.6. З'єднання заземлюючої проводки повинні забезпечувати надійний контакт. Приєднання заземлюючих проводів до корпусів апаратів здійснюється болтовими з'єднаннями або зваркою. 6.1.7.Огляд заземлюючих пристроїв потрібно провадити одночасно з оглядом електрообладнання не рідше одного разу на місяць. 6.1.8. Періодичність вимірів опору заземлюючих пристроїв - не рідше одного разу на рік. 6.1.9. Ручний інструмент який застосовується при електромонтажних роботах викрутки плоскогубці кусачки тощо необхідно обладнувати ізолюючими ручками. 6.1.10. Підключення до електромережі ручного переносного інструмента здійснюється кабелем за допомогою штепсельних з'єднань. 6.1.11. Електрозахисні засоби підлягають огляду і випробуванню згідно з ПУЕ. 6.1.12. Вмикання в мережу електропрасок необхідно здійснювати шланговими проводами марки ШРПЛ шнур з гумовою ізоляцією переносний легкий який підводиться до електропрасок зверху за допомогою кронштейнів установлених на прасувальних столах. Довжина провода між кронштейном і праскою повинна бути такою щоб під час роботи він не лягав на прасувальний стіл і дозволяв вільно переміщувати праску по всій поверхні прасувальної дошки. 6.1.13. Працюючі в розподільчих електропристроях з напругою до 1000 В зобов'язані застосовувати гумові діелектричні галоші діелектричні рукавички захисні окуляри і монтерський інструмент з ізольованими ручками. 6.1.14. В складських приміщеннях загальний електрорубильник улаштовується поза приміщенням складу на вогнетривкій стіні або на опорі яка стоїть окремо і міститься в шафі або ніші. 6.1.15. Підключення і відключення на розподільчих щитах у внутрішніх і зовнішніх електромережах а також різні операції щодо монтажу ремонту і обслуговування заміна світильників арматури запобіжників штепсельних розеток та інші електротехнічні роботи дозволяються провадитися лише електромонтерами прикріпленими до даного цеху чи дільниці. 6.1.16. Роботи щодо ремонту електрообладнання електроінструменту і освітлювальної мережі дозволяється провадити тільки після відключення їх від джерел електроживлення . На пускових пристосуваннях і рубильниках необхідно вивішувати плакати які б вказували що лінія або швейна машина знаходиться в ремонті і пуск її заборонено. 6.1.17. Усе електрогосподарство приміщень підприємства які після закінчення робіт зачиняються і не контролюються необхідно повністю відключати від електромережі. В решті приміщень після закінчення робіт дозволяється залишати під напругою лише чергове освітлення. 6.2. Заходи безпеки при проведенні електрозварювальних і газозварювальних робіт. 6.2.1. При проведенні електрозварювальних і газозварювальних робіт необхідно керуватися СНип Ш- 4 - 80. Техника безопасности в строительстве. До роботи щодо електрозварки допускаються особи які пройшли відповідне навчання інструктаж і перевірку знань вимог безпеки з оформленням у спеціальному журналі і які мають кваліфікаційне посвідчення. Електрозварники повинні мати кваліфікаційну групу щодо вимог безпеки не нижчу за другу. 6.2.2. Усе електрообладнання стаціонарних та пересувних установок необхідно надійно заземлювати. 6.2.3. Електрозварників необхідно забезпечувати брезентовими костюмами щитками з темним склом гумовими килимками з повстяною підкладкою гумовими шлемами діелектричними галошами брезентовими рукавицями. 6.2.4. При проведенні електрозварювальних робіт усередині закритих приміщень необхідно установлювати витяжну вентиляцію. При несправній вентиляції провадити зварювальні роботи забороняється. При цьому присутність робочих інших професій не допускається. 6.2.5. Робочі місця електрозварників що знаходяться як у приміщеннях так і на відкритому повітрі необхідно огороджувати переносними щитками або ширмами. 6.2.6. Переносні огородження повинні бути міцними і легкими виготовлятися із листової сталі або азбестового полотна. 6.2.7. Над зварювальними установками що знаходяться на відкритому повітрі необхідно влаштовувати навіси. 6.2.8. Дерев'яні стіни та переборки розташовані ближче за 5 м від зварювальних і газозварювальних постів оштукатурюються або оббиваються листовим азбестом чи листовою сталлю по повсті змоченій в глиняному розчині. 6.2.9. При виконанні ручних робіт газового різання і зварювання газозварники і газорізчики забезпечуються захисними окулярами закритого типу. 6.2.10. До початку газозварювальних робіт робоче місце необхідно ретельно оглянути і зайві що заважають роботі предмети і легкозаймисті матеріали прибрати. 6.3. Заходи безпеки при підійманні і переміщенні вантажів 6.3.1. Вантажити і розвантажувати тяжкі і громіздкі вантажі слід з обов'язковим дотримуванням безпечних способів вантаження розвантажування і транспортування вантажів вказаних у ГОСТ 12.3.009-76 ССБТ. Работы погрузоразгрузочные. Общие требования безопасности. 6.3.2. Розвантажувати переміщувати і піднімати тяжкі вантажі слід як правило механізованим способом за допомогою спеціальних механізмів. Механізований спосіб провадження вантажно-розвантажувальних робіт є обов'язковим при роботі з вантажами важчими за 50 кг а також при підніманні вантажів на висоту більшу за 3 м. При користуванні вантажопідйомними механізмами слід дотримуватись вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів. 6.3.3. При перенесенні тяжких речей підлітками необхідно керуватися Граничними нормами підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми. 6.3.4. Шляхи переміщення вантажів і проходи для вантажників повинні бути рівними і гладкими звільненими від сторонніх предметів. 6.3.5. У вечірній і нічний час територію на якій провадяться вантажно-розвантажувальні роботи необхідно освітлювати. 6.3.6. Тара для вантажів що транспортуються повинна бути справною без задирок рваних країв виступаючих цвяхів. На перев'язаних вантажах не допускаються звисаючі кінці або петлі вірьовок дроту пакувальної тканини тощо. 6.4. Заходи безпеки при експлуатації вантажопідйомних ліфтів. 6.4.1. Ліфтами слід користуватися у повній відповідності до Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів. 6.4.2. Кожний щойно установлений чи реконструйований вантажний ліфт необхідно зареєструвати в органах Держнаглядохоронпраці. Експлуатація ліфта допускається тільки після його огляду і випробування а також письмового дозволу інспектора Держнаглядохоронпраці. 6.4.3. Діючі ліфти підлягають огляду і випробуванню в термін установлений Держнаглядохоронпраці. Експлуатація ліфта у якого закінчився указаний в його паспорті термін наступного випробування не допускається. 6.4.4. Стіни шахти ліфта що розміщений усередині будинку і з'єднує декілька поверхів а також підлога і перекриття шахти виготовляються із вогнетривких або напіввогнетривких матеріалів. 6.4.5. Шахту і кабіну ліфта необхідно огороджувати. Огороджування шахти ліфта в межах нижнього поверху допускається виконувати для зручності огляду і обслуговування зйомними щитами. Кабіну грузового ліфта можна огороджувати металевою сіткою із дроту з діаметром не меншим за 1 2 мм з отворами не більшими за 20 мм при умові улаштування по низу кабіни огородження із металевих листів заввишки від рівня підлоги 1000 мм і більше. 6.4.6. Приямок ліфта машинне приміщення приміщення верхніх блоків площадку перед дверима ліфтів проходи і коридори що ведуть до ліфта необхідно обладнувати стаціонарним електричним освітленням. 6.4.7. Машинне відділення ліфта повинне бути ізольованим сухим добре вентилюватись. Прохід до машинного відділення повинен бути вільним. 6.4.8. У машинному відділенні і приміщенні верхніх блоків забороняється: - установлення механізмів та приладів що не мають відношення до ліфта; - зберігання змащувальних масел і вогненебезпечних матеріалів. 6.4.9. На зовнішньому боці усіх дверей шахти ліфта прикріплюються таблички з указанням типу ліфта вантажний вантажний з провідником тощо і його граничної вантажопідйомності. На дверях першого поверху або біля них вивішується реєстраційний номер ліфта . 6.4.10. Біля дверей шахти на усіх поверхах і всередині кабіни необхідно вивісити інструкцію про порядок користування ліфтом зважаючи на правила охорони праці. 6.4.11. Технічний нагляд за ліфтом доручається особі яка має посвідчення про проходження спеціального навчання і права на нагляд за ліфтами. У паспорт кожного ліфта заноситься прізвище ім'я по батькові та підпис особи що відповідає за справний стан і безпечну дію ліфта. 6.4.12. Технічний огляд ліфта провадиться не рідше одного разу на десять днів. У випадку виявлення несправностей у роботі ліфта його необхідно негайно зупинити. 6.4.13. На основному завантажувальному поверсі вказується номер телефону по якому необхідно повідомити про несправність ліфта. 6.4.14. По закінченні роботи ліфт необхідно відключити від живильної мережі. 6.4.15. Двері машинного відділення приміщення верхніх блоків і вхід у приямок необхідно замикати на замок; ключі зберігаються у чергового електромонтера що обслуговує ліфт. 7. УМОВИ ПРАЦІ ПРАЦЮЮЧИХ У ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕННЯХ ПІДПРИґМСТВ ІНДПОШИВУ І РЕМОНТУ ОДЯГУ 7.1. Мікроклімат виробничих приміщень 7.1.1. Мікроклімат у виробничих приміщеннях підприємств індпошиву і ремонту одягу повинен відповідати вимогам ДНАОП 0.03-3.15-86 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень N 4088-86. 7.2. Опалення та вентиляція 7.2.1. Виробничі і допоміжні приміщення необхідно обладнувати системами опалення та вентиляції які забезпечують рівномірну температуру і стан повітряного середовища у відповідності до вимог СНиП 2.04.05-86 Отопление вентиляция и кондиционирование. 7.2.2. У складах що не опалюються необхідно обладнувати спеціальні приміщення для зігрівання працюючих та оформлення документів. 7.2.3. При центральному опаленні цехи зі значними тепловиділеннями від технологічного обладнання необхідно забезпечувати пристроями для вимкнення нагрівальних приладів і відключення окремих частин опалювальної системи без шкоди для решти цехів допоміжних і адміністративних приміщень. 7.2.4. Преси відпарювачі та інше обладнання що є джерелом значних тепловиділень у повітря робочої зони повинні мати ефективну теплоізоляцію що забезпечує температуру зовнішньої поверхні не вищу за 45 С. 7.2.5. Виділення чи розповсюдження виробничих шкідливостей конвекційного і променистого тепла газів парів та пилу необхідно попереджувати шляхом раціональної організації технологічних процесів застосування сучасного виробничого обладнання належного планування приміщень і робочих місць. 7.2.6. Прилади опалення не повинні закриватися або захаращуватися обладнанням сировиною напівфабрикатами продукцією тощо і повинні бути доступними для чищення. 7.2.7. В усіх виробничих приміщеннях необхідна наявність термометрів. 7.2.8. Для створення та підтримування необхідних умов повітряного середовища в робочих приміщеннях улаштовується природна примусова приточно-витяжна або змішана вентиляція. 7.2.9. Повітря що подається системами приточної вентиляції з механічним побудженням забирається ззовні в найменш забрудненій зоні або підлягає попередньому очищенню. 7.2.10. Видалення повітря належить передбачати безпосередньо від місць виділення виробничих шкідливостей або із зон найбільшого забруднення повітря в приміщенні. 7.2.11. Місцеві вентиляційні відсоси для видалення пилу парів і газів у місцях їх утворення належить передбачати від такого обладнання: столів для настилу вати механічних щіток розкрійних стрічкових машин сушилок каландрів і пресів для клейових методів обробки виробів. 7.2.12 Незалежно від наявності шкідливих виділень і вентиляційних пристроїв у вікнах виробничих приміщень для забезпечення природного провітрювання необхідно передбачити фрамуги чи кватирки що відчиняються. 7.2.13. Для відкривання фрамуг вікон створок ліхтарів влаштовуються зручні пристосування що управляються з підлоги. 7.2.14. Усі вентиляційні системи і місця установлення вентиляційного обладнання повинні бути легко доступними для огляду очищення і ремонту. 7.2.15. На вентиляційні установки необхідно обов'язково мати паспорти та періодично їх випробовувати. 7.2.16. Контрольні випробування витяжних систем провадяться один раз на два роки приточних систем - один раз на три роки. 7.2.17 Для забезпечення нормальної експлуатації вентиляційного господарства наказом по підприємству призначається відповідальна особа складаються графіки чищення опрацьовується інструкція щодо обслуговування вентустановок. 7.2.18. Вентиляційні камери розміщуються в окремих приміщеннях вентиляційне обладнання установлюється з дотриманням правил звукоізоляції. 7.2.19. У всіх випадках коли в робочому приміщенні установлюється додаткове чи нове обладнання що виділяє тепло вологу пил або гази провадиться переобладнання і перепланування цехів або зміна технологічних процесів зв'язані з цим діючі вентиляційні системи теж відповідним чином переобладнуються щоб забезпечувати в нових умовах установлені для робочих приміщень метеорологічні параметри і гранично допустиму концентрацію шкідливих речовин. 7.3. Освітлення 7.3.1. Природне та штучне освітлення виробничих допоміжних службово-побутових приміщень і території швейних підприємств повинне відповідати вимогам СНиП П-4-79 Естественное и искусственное освещение. 7.3.2. Скляні поверхні світлових отворів світильники і освітлювальну арматуру необхідно утримувати в чистоті та справності. Скло вікон і ліхтарів необхідно очищати від пилу та бруду не рідше двох разів на рік а в приміщеннях зі значними виділеннями пилу парів і газів не рідше чотирьох разів на рік. 7.3.3. Вікна та інші світлові отвори забороняється захаращувати тарою обладнанням матеріалами тощо. 7.3.4. Біля вікон що обернені на сонячний бік необхідно влаштовувати пристосування для захисту від прямих сонячних променів козирки штори . 7.3.5. Штучне освітлення можна забезпечувати як лампами розжарювання так і люмінісцентними лампами у вигляді загального чи комбінованого освітлення. 7.3.6. При застосуванні лише місцевого освітлення лампи обладнуються відбивачами. Застосування відкритих ламп без відбивачів забороняється. Відбивачі виготовляються із матеріалу що не просвічується. 7.3.7. Для живлення світильників загального і місцевого стаціонарного освітлення необхідно користуватися напругою що не перевищує 220 В при умові що електропроводка та арматура будуть розміщені на висоті не меншій за 2 5 м. 8. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА 8.1. Пожежна безпека підприємств індпошиву і ремонту одягу регламентується СНиП 2.09.02-85 Производственные здания Правилами пожежної безпеки в Україні. 8.2. Пожежна безпека підприємства забезпечується: - системою попередження пожежі комплексом організаційних заходів та технічних засобів направлених на попередження виникнення пожежі ; - системою пожежного захисту комплексом організаційних заходів та технічних засобів направлених на попередження дії на працюючих небезпечних факторів пожежі та обмеження матеріальної шкоди від неї . 8.3. Основними причинами виникнення пожежі на підприємстві можуть бути: - порушення правил пожежної безпеки інструкцій щодо експлуатації техногологічного обладнання; - несправність технологічного обладнання; - порушення правил ведення вогневих зварювальних робіт у виробничих приміщеннях; - необережне поводження з відкритим вогнем паління в неустановлених місцях; - несправність електроустановок електропроводки вентиляційних систем та опалювальних приладів; - загазованість виробничих приміщень пожежонебезпечними парами; - самозагоряння горючих речовин і матеріалів; - розряди статичної та атмосферної електрики грозові розряди тощо . 8.4. Попередження можлливості виникнення пожежі забезпечується виконанням таких основних вимог: 8.4.1. Дороги проїзди та протипожежні розриви між виробничими будовами і спорудами забороняється використовувати для складування обладнання та матеріалів. До всіх об'єктів підприємства завжди повинен бути вільний доступ і під'їзд. 8.4.2. Територія підприємства і всі будови та споруди розташовані на ній необхідно обладнувати пожежним водопроводом або мати у достатній кількості пожежні водойми ємкості з водою . Внутрішні пожежні крани слід установлювати переважно біля виходів на площадках сходових кліток що опалюються в вестибюлях кліток проходах та інших найбільш доступних місцях. Пожежні крани установлюються на висоті 1 35 м над рівнем підлоги приміщення і розміщуються в шафах що мають отвори для провітрювання двері пристосовані для їх опломбування і що мають напис "ПК". 8.4.3. Входи в будови приміщення внутрішні проходи та проїзди тамбури сходові клітки запасні евакуаційні виходи повинні бути вільними - не захаращуватися обладнанням сировиною матеріалами напівфабрикатами готовою продукцією та відходами виробництва. 8.4.4. Горищні приміщення не можна використовувати у виробничих потребах або для збереження матеріалів. Ці приміщення повинні бути постійно замкненими а ключі від замків слід зберігати у визначеному місці доступному для одержання їх в будь-який час доби. 8.4.5. Стаціонарні пожежні драбини перехідні площадки на них та огородження на дахах будівель і споруд необхідно постійно підтримувати у справному стані. 8.4.6. На території підприємства і у виробничих приміщеннях паління допускається лише у спеціально відведених місцях. Тут установлюються урни та резервуари з водою вивішується табличка з написом "Місце для паління". 8.4.7. Будови та споруди підприємства необхідно оснащувати первинними засобами пожежогасіння. Вид кількість та розміщення первинних засобів вогнегасників полотен ящиків з піском діжок з водою тощо визначаються ГОСТ 12.4.009-83 ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Общие требования. 8.4.8. Експлуатацію як підприємства в цілому так і окремих його підрозділів обладнання установок та інструменту необхідно здійснювати у строгій відповідності з установленими інструкціями і правилами пожежної безпеки. 8.4.9. Виконання технологічного процесу організація виробництва розташування обладнання та інвентаря повинні забезпечувати у випадку виникнення пожежі можливість швидкої евакуації людей. 8.4.10. Системи опалення та вентиляції необхідно постійно підтримувати у справному стані своєчасно ремонтувати та обслуговувати. 8.4.11. Необхідно систематично здійснювати контроль за станом ізоляції електрообладнання слідкувати за його справністю наявністю запобіжних та заземлюючих пристроїв; не допускати установлення в пошивочних цехах світильників відкритого типу. 8.4.12. Усі приміщення та територію підприємства необхідно забезпечувати вказівниками і знаками безпеки у відповідності до вимог ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности а також мати плани евакуації людей та матеріальних цінностей. 8.4.13. Будови та споруди підприємства незалежно від його географічного розташування необхідно обладнувати блискавкозахистом. 8.4.14. Усі виробничі адміністративні складські та допоміжні приміщення підприємства забезпечуються засобами зв'язку для можливого термінового виклику професійної пожежної команди. 8.4.15. З метою залучення широких мас робочих службовців та інженерно-технічних працівників підприємства до участі в проведенні протипожежних профілактичних заходів на кожному швейному підприємстві утворюються добровільні пожежні дружини ДПД . 8.4.16. Усі члени ДПД повинні уміти користуватися засобами гасіння пожежі: пінними і сухими вогнегасниками пожежними кранами викидними рукавами і стволами кошмами і піском. 9. ВИМОГИ ДО ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ ПРАЦЮЮЧИХ 9.1. Засоби захисту працюючих по характеру їх застосування поділяються на дві категорії: - засоби колективного захисту; - засоби індивідуального захисту. 9.2. Засоби колективного захисту в залежності від призначення підрозділяються на такі класи: - засоби нормалізації повітряного середовища виробничих приміщень і робочих місць; - засоби нормалізації освітлення виробничих приміщень і робочих місць; - засоби захисту від шуму; - засоби захисту від вібрації; - засоби захисту від ураження електричним струмом; - засоби захисту від електростатичних зарядів; - засоби захисту від підвищених чи понижених температур поверхонь обладнання матеріалів виробів заготовок; - засоби захисту від підвищених чи понижених температур повітря робочої зони; - засоби захисту від дії механічних факторів. 9.3. Засоби індивідуального захисту в залежності від призначення підрозділяються на такі класи: - спеціальний одяг; - cпеціальне взуття; - засоби захисту рук; - засоби захисту голови; - засоби захисту очей; - засоби захисту органів слуху. 9.4. Види спецодягу і термін її носіння робочих найбільш масових професій швейних підприємств приведені в додатку 1 до Правил. 9.5. За засобами індивідуального захисту необхідно здійснювати належний догляд. 9.6. Робочі яким видаються засоби індивідуального захисту ознайомлюються з чинними правилами користування найпростішими способами перевірки справності і надійності цих засобів. 9.7. Електрозахисні засоби що застосовуються робочими які обслуговують електроустановки необхідно періодично піддавати електричним випробуванням. Перед використанням засоби необхідно ретельно оглянути очистити перевірити пересвідчитися у відсутності зовнішніх пошкоджень а також у відповідності їх по клейму до напруги даної електроустановки; термін періодичного випробування засобів захисту не повинен перевищувати: діелектричних гумових рукавичок - одного разу на півроку галош - одного разу на рік бот - одного разу на три роки. 9.8. Несправні засоби захисту або з простроченим тавром негайно вилучаються з використання. - 22 - Додаток 1 до Правил охорони праці підприємств індпошиву і ремонту одягу ВИДИ СПЕЦОДЯГУ І ТЕРМІНИ ЙОГО НОСІННЯ ДЛЯ РОБОЧИХ ПРОФЕСІЙ ШВЕЙНИХ ПІДПРИґМСТВ Найменування | професій | | Найменування спецодягу Термін носіння місяці 1 | 2 3 Прасувальник Халат бавовняний волого-теплова обробка за допомогою праски Фартух бавовняний з нагрудником волого-теплова обробка при роботі на пресах 12 12 Кравець з пошиття одягу кравець з ремонту одягу швачка-ручниця швачка-мотористка Фартух бавовняний з нагрудником 12 Штопальщик приймальник замовлень Халат бавовняний 12 Плісирувальник гофрувальник Комірник підсобний транспортний робочий Фартух бавовняний з водостійким просякненням Рукавиці комбіновані Халат бавовняний 12 чергові до зносу 12 Слюсар-ремонтник Костюм бавовняний Рукавиці комбіновані 12 2 Електромонтер що обслуговує електрообладнання Напівкомбінезон бавовняний Рукавички діелектричні Галоші діелектричні 12 чергові до зносу Те саме Комплектувальник модистка-шапочниця штопальщик зай- нятий художньою та простою текстильною штопкою Халат бавовняний 12 ------------------- 1 | ---------------------------------- 2 -------- 3 Контролер сировини та напівфабрикатів у кушнірному виробництві Фартух прогумований з нагрудником Рукавички гумові 6 3 Робочий зайнятий чищенням сухих забруднень чищення кишень швів Кушнір Халат бавовняний Фартух бавовняний з нагрудником 12 12 Швачка-ручниця зайнята пошиттям хутряних виробів Те саме 12 Швачка-мотористка зайнята пошиттям хутряних виробів Фартух бавовняний з нагрудником 12 - 24 - Додаток 2 до Правил охорони праці підприємств індпошиву і ремонту одягу НОРМИ РОЗМІЩЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ ТА ІНВЕНТАРЯ ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- Найменування | Мінімальні відстані між обладнання | --------------------------------------------------------------------------------------------------- | стіною і не- | стіною і тор-| робочими | робочою | робочою | торцевими | неробочими | робочою сто- | цевою сторо- | сторонами | стороною | стороною | сторонами | сторонами | роною облад- | ною обладнан-| обладнання | обладнання | обладнання | обладнання | обладнання | нання м | ня м | м | і стіною м | і неробочою | м | м | | | | | іншого м | | --------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- Промірювальний стіл 0 8 0 8 1 5 1 0 1 0 0 8 1 2 Бракувально-промірювальна 1 0 1 0 1 5 1 0 1 5 1 0 1 2 машина Розкрійний стіл - - 1 5 0 8 0 8 - - Універсальна чи спеціальна 0 2 - 0 4 0 2 - 0 4 1 5 0 8 - - - машина зі столом Стіл для ручних робіт - - 1 5 0 8 - - - Прасувальний стіл - - 1 5 0 8 - - - Прес 1 0 0 6 1 5 1 0 1 0 0 6 0 6 Відпарювальний апарат 1 0 0 6 1 5 1 5 1 0 0 6 0 8 Пароповітряний манекен 1 2 1 2 - 1 5 1 5 - 2 0 1 5 1 0 - 1 5 0 5 0 8 Стелажі з ручним заванта- женням - - 1 2 - 1 2 - - Стелажі із завантаженням кранами-штабелерами - - 1 5 - 2 0 - 1 5 - 2 0 - - Стелажі механізовані елеватори 0 6 0 6 2 0 1 5 1 5 0 6 0 6 Примітка. Вздовж цеху дільниці повинен бути централізований прохід завширшки 2 0 - 2 5 м - 26 - Додаток 3 до Правил охорони праці підприємств індпошиву і ремонту одягу НАДАННЯ ПЕРШОї ДОЛІКАРСЬКОї МЕДИЧНОї ДОПОМОГИ 1. Усі працюючі повинні бути ознайомлені з правилами надання першої допомоги. 2. При появі першої ознаки отруєння потерпілого потрібно негайно вивести із приміщення на свіже повітря і направити в медпункт. 3. При термічних опіках пошкоджене місце промивають свіжоприготованим розчином таніну або марганцевокислого калію. 4. Як правило травми забиті місця поранення м'яких тканин переломи кісток струси мозку тощо супроводжуються кровотечею артеріальною венозною капілярною . Тому при наданні першої допомоги травмованому важливо швидко і правильно визначити вид кровотечі аби зупинити її. Зупинення кровотечі досягається накладенням жгута давлючої пов'язки на високопідняту частину тіла або звичайної пов'язки при капілярній кровотечі . При переломах потерпілий відчуває сильний біль. Для його зменшення і попередження подальшого зміщення уражених участків кістки необхідно забезпечити нерухомість її у місці перелому. Це досягається накладенням іммобілізуючої пов'язки з використанням шин або усіляких підручних матеріалів дощок палиць лінійок тощо . При вивихах також рекомендується накласти шини на прості пов'язки. При накладенні шин слід керуватися правилом по якому необхідно забезпечити нерухомість не менше ніж двох суглобів одного вище другого нижче від місця перелому . При всіх формах струсу мозку насамперед необхідно забезпечити підтримання життєвоважливих функцій дихання та серцевої діяльності. 5. При ураженні електричним струмом після звільнення потерпілого від його дії необхідно вжити таких заходів: - якщо потерпілий знаходиться при свідомості але до цього був непритомним чи на протязі тривалого часу знаходився під струмом то його слід доставити до лікаря аби запобігти погіршенню його стану; - якщо потерпілий непритомний його необхідно вкласти розстібнути одяг відчинити вікно дати понюхати нашатирний спирт розтерти і зігріти тіло негайно викликати лікаря; - при відсутності ознак життя дихання пульсу чи у випадку коли потерпілий дихає погано дуже рідко та судорожно слід негайно почати роботи штучне дихання способом "із рота в рот" або "із рота в ніс". Кожне вдування повітря слід проводити різко через кожні 5 секунд що відповідає частоті дихання біля 12 разів за хвилину. Одночасно із штучним диханням слід підтримувати у потерпілого штучний кровообіг шляхом зовнішнього масажу серця який полягає в ритмічному натисканні на передню частину грудної клітини. Для здійснення зовнішнього масажу серця потерпілого потрібно вкласти на низький стіл або на підлогу і оголити грудну клітину. Натискати на спідню третину грудей слід поштовхами приблизно один раз на секунду. Після кожного натискання руки повинні залишатися нерухомими 1-3 секунди. У всіх випадках ураження електричним струмом незалежно від стану потерпілого виклик лікаря є обов'язковим. 6. При тепловому ударі що визваний перегрівом організму потерпілого слід негайно вивести у прохолодне місце на свіже повітря. При зупинці дихання або різкому його розладнанні робити штучне дихання.