НПАОП 93.0-1.02-97

НПАОП 93.0-1.02-97 Правила охорони праці для підприємств по виготовленню і ремонту трикотажних виробів за індивідуальними замовленнями населення

Місце для герба України ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Д Е Р Ж А В Н И Й НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВ ПО ВИГОТОВЛЕННЮ І РЕМОНТУ ТРИКОТАЖНИХ ВИРОБІВ ЗА ІНДИВІДУАЛЬНИМИ ЗАМОВЛЕННЯМИ НАСЕЛЕННЯ Київ ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ УКРАЇНИ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від N ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВ ПО ВИГОТОВЛЕННЮ І РЕМОНТУ ТРИКОТАЖНИХ ВИРОБІВ ЗА ІНДИВІДУАЛЬНИМИ ЗАМОВЛЕННЯМИ НАСЕЛЕННЯ Київ П Е Р Е Д М О В А 1. Розроблено: Українським науково-дослідним і конструкторсько-технологічним інститутом побутового обслуговування Розробники: О.Ю.Ільящук відповідальний виконавець В.В.Корзенков зав.відділом Л.А.Мельничук консультант 2. Внесено на розгляд та затвердження: Українським союзом об'єднань підприємств і організацій побутового обслуговування населення 3. Введено вперше З М І С Т стор. 1. Галузь застосування 1 2. Нормативні посилання 1 3. Загальні положення 3 4. Вимоги до улаштування та утримання території підприємства будівель приміщень та споруд 3 4.1. Територія підприємства 3 4.2. Основні виробничі підрозділи 4 4.3. Допоміжні підрозділи. Загальні вимоги до робіт 5 4.4. Складські приміщення 6 4.5. Вантажопідйомні і транспортні засоби 7 4.6. Санітарно-побутові приміщення 8 4.7. Допоміжні приміщення 8 4.8. Водопостачання та каналізація 9 5. Вимоги до технологічних процесів та обладнання 9 5.1. Загальні вимоги до технологічних процесів 9 5.2. Загальні вимоги до виробничого обладнання 10 5.3. Спеціальні вимоги до окремих видів виробничого обладнання 10 5.4. Вимоги до розміщення обладнання та організації робочих місць 11 6. Заходи безпеки при виконанні робіт підвищеної небезпеки 12 6.1. Електробезпека 12 6.2. Заходи безпеки при проведенні електрозварювальних і газозварювальних робіт 13 6.3. Заходи безпеки при підійманні і переміщенні вантажів 14 6.4. Заходи безпеки при експлуатації вантажопідйомних ліфтів 14 7. Умови праці працюючих у виробничих приміщеннях підприємств по виготовлен- ню і ремонту трикотажних виробів 7.1. Мікроклімат виробничих приміщень 15 7.2. Опалення та вентиляція 15 7.3. Освітлення 17 7.4. Шум та вібрація 17 8. Пожежна безпека 17 9. Вимоги до засобів захисту працюючих 19 Додатки Додаток Види спецодягу і терміни його носіння для робочих професій підприємств по виготовленню і ремонту трикотажних виробів 21 ДНАОП 9.0.30.1 ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВ ПО ВИГОТОВЛЕННЮ І РЕМОНТУ ТРИКОТАЖНИХ ВИРОБІВ ЗА ІНДИВІДУАЛЬНИМИ ЗАМОВЛЕННЯМИ НАСЕЛЕННЯ Дата введення 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Правила встановлюють вимоги щодо забезпечення належного рівня організації робіт щодо охорони праці для підприємств по виготовленню і ремонту трикотажних виробів за індивідуальними замовленнями населення. Ці Правила поширюються на всі підприємства України незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування які виконують роботи щодо виготовлення і ремонту трикотажних виробів за індивідуальними замовленнями населення. З введенням у дію цих Правил вважати такими що не застосовуються на території України Правила техники безопасности и производственной санитарии для предприятий по изготовлению и ремонту трикотажных изделий по индивидуальным заказам населения системы Минбыта УССР затверджені наказом Міністра побутового обслуговування населення УРСР від 01.03.75р. 2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ В цих Правилах даються посилання на такі нормативні документи: Закон України про охорону праці від 14.10.1992 р. ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. ГОСТ 12.1.012-90 ССБТ. Вибрация. Общие требования безопасности. ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности. ГОСТ 12.2.032-78 ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования. ГОСТ 12.2.033-78 ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя.Общие эргономические требования. ГОСТ 12.2.061-81 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам. ГОСТ 12.3.002-75 ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности. ГОСТ 12.3.009-76 ССБТ.Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности. ГОСТ 12.4.009-83 ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание. ГОСТ 12.4.010-75 ССБТ. Средства индивидуальной защиты. Рукавицы специальные. ГОСТ 12.4.023-84 ССБТ. Средства индивидуальной защиты. Щитки защитные. Общие технические требования и методы испытаний. ГОСТ 12.4.026- 76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности. ГОСТ 12.4.029-76 ССБТ. Фартуки специальные. Технические условия. ГОСТ 2874-82. Вода питьевая. ДНАОП 0.00-4.03-93 Положення про розслідування та облік нещасних випадків професійних захворювань і аварій на підприємствах установах і організаціях затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.93 р. N 623 та зміни до нього затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.94 р. N 92. ДНАОП 0.00-8.01-93 Перелік посад посадових осіб які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці затверджений наказом Держнаглядохоронпраці від 11.10.93 р. N 94. ДНАОП 0.00-8.02-93 Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджений наказом Держнаглядохоронпраці від 30.11.93 р. N 123. ДНАОП 0.03-3.15-86 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень N 4088-86 затверджені в 1986 р. Мінохорони здоров'я СРСР. ДНАОП 0.03-4.02-94 Положення про медичний огляд працівників певних категорій затверджене наказом МОЗ від 31.03.94 р. N 45. НАОП 1.1.10-1.01.85 Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок затверджені Міненерго СРСР ЦК галузевої профспілки 10.09.85 р. СНиП П-4-79 Естественное и искусственное освещение. Светотехника 1979 г. N 10. СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий. СниП 2.04.05-86 Отопление вентиляция и кондиционирование. СНиП П-34-76 Горячее водоснабжение. СНиП П-80-75 Нормы проектирования. Предприятия бытового обслуживания населения. М.Стройиздат 1976 г. СНиП П-89-80 Генеральные планы промышленных предприятий. СНиП 2.09.02-85 Производственные здания . СНиП 2.09.03-85 Сооружения промышленных предприятий. СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания. СНиП Ш-4-80 изд. 1989 г. Техника безопасности в строительстве. Допустимые нормы подъема и перемещения тяжелых вещей несовершеннолетними утвержденные приказом МОЗ Украины от 22.03.96 г.N 59 зарегистрированные в Минюсте Украины 16.04.96г. за N 183/1208. Правила безопасности в газовом хозяйстве. Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів затверджені Державним комітетом України по нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничому нагляду 17.06.92 р. Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів затверджені наказом Голови Дерднаглядохоронпраці України від 16.12.93 р. N 128. Правила пожежної безпеки в Україні затверджені Пожнаглядом України 14.06.95 р. введені в дію наказом МВС України від 22.06.95 р. N 400. Типове положення про навчання інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 04.04.94 р. N 30 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 12.05.94 р. за N 95/304. Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми затверджені наказом МОЗ України від 22.03.96 р. N 59 зареєстровані у Мінюсті України 16.04.96 р. за N 183/1208. 3. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 3.1. Особи винні в порушенні норм з охорони праці несуть дисциплінарну адміністративну матеріальну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством. 3.2. В основу Правил покладені вимоги державних стандартів Системи стандартів безпеки праці ССБП і завдання щодо їх упровадження. 3.3. Усі нормативно-технічні документи і інструкції з охорони праці що видаються і діють на підприємствах повинні відповідати вимогам цих Правил. 3.4. Працівники зайняті на підприємствах по виготовленню і ремонту трикотажних виробів повинні: - пройти медичний огляд відповідно до Положення про медичний огляд працівників певних категорій; - пройти інструктаж і навчання безпечним методам роботи і перевірку знань відповідно до Типового положення про навчання інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці; - знати правила гасіння вогню і вміти застосовувати перші засоби гасіння пожежі надання долікарської медичної допомоги. 3.5. Відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою працівники проходять попереднє спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці не рідше одного разу на рік. Посадові особи відповідно до Переліку посад посадових осіб які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці до початку виконання своїх обов'язків і періодично однин раз на три роки згідно з наказом керівника підприємства проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці. Повторна перевірка знань провадиться в усіх випадках порушення цих Правил і при переході на іншу роботу. 3.6. Розслідування аварій і нещасних випадків провадиться у порядку встановленому Положенням про розслідування та облік нещасних випадків професійних захворювань і аварій на підприємствах в установах і організаціях. 3.7. Кожний виробничий підрозділ підприємства забезпечується: - аптечкою що містить у собі набір необхідних засобів для надання першої медичної допомоги; - плакатами про правила надання першої допомоги які вивішуються на видних місцях. 3.8. У разі нещасного випадку потерпілому негайно надається перша медична допомога. 4. ВИМОГИ ДО УЛАШТУВАННЯ ТА УТРИМАННЯ ТЕРИТОРІЇ ПІДПРИЄМСТВА БУДІВЕЛЬ ПРИМІЩЕНЬ ТА СПОРУД 4.1. Територія підприємства 4.1.1. Прилегла до підприємства територія і розташування на ній будівель та споруд повинні задовольняти вимогам технологічного процесу виробництва СНиП П-80-75 Нормы проектирования. Предприятия бытового обслуживания населения та СНиП П-89-80 Генеральные планы промышленных предприятий. 4.1.2. Усі виробничі та службово-побутові приміщення потрібно використовувати тільки за призначенням згідно з проектом. 4.1.3. Територія підприємства повинна бути рівною. Ями колодязі та інші заглиблення які використовують з технічною та господарчою метою слід надійно та щільно закривати і надійно огороджувати. 4.1.4. Проїзди для автотранспорту та доріжки для пішоходів розділяються. Проїзди та пішохідні доріжки покриваються удосконаленими твердими покриттями. 4.1.5. Територію підприємства необхідно упорядковувати та утримувати в чистоті; проходи проїзди входи та виходи будівель забороняється захаращувати або використовувати для зберігання відходів виробництва будматеріалів тари металобрухту тощо. Сміття та відходи виробництва слід збирати у спеціальні баки контейнери або ящики з кришками які щільно закриваються. Розміщують їх у відведених для них місцях і регулярно вивозять за межі підприємства. На підприємствах з числом робочих місць 50 і більше слід передбачати сміттєкамери з площею 0 05 кв.м на одне робоче місце. 4.1.6. У літній період проходи та проїзди систематично поливають водою; у зимовий період - очищують від снігу та льоду а під час ожеледиці - посипаються піском або дрібним шлаком. 4.1.7. Узимку дахи та карнизи будівель необхідно своєчасно очищувати від снігу та льоду. Для виконання цієї роботи призначаються спеціально навчені робітники. 4.1.8. Ділянки території вільні від забудов доріг проходів площадок водостічних канав тощо озеленюють. 4.1.9. Вимоги до системи пожежного захисту території наведені у відповідних розділах Правил. 4.2. Основні виробничі підрозділи 4.2.1. До основних виробничих підрозділів відносяться підрозділи у яких провадяться основні технологічні процеси виробництва. 4.2.2. Об'ємо-планувальні та конструктивні рішення приміщень виробничих підрозділів повинні відповідати вимогам СНиП П-80-75 Предприятия бытового обслуживания населения. Нормы проектирования СНиП 2.09.02-85 Производственные здания СНиП 2.09.03-85 Сооружения промышленных предприятий та СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания. 4.2.3. Об'єм виробничих приміщень на одного працюючого повинен складати 15 куб.м і більше. 4.2.4. Типи покриття підлоги приміщень повинні відповідати умовам механічного впливу підлогового цехового транспорту який використовується на підприємстві. Підлога повинна бути щільною рівною не слизькою стійкою до руйнування. Усі канави та заглиблення у підлозі щільно і міцно закриваються або огороджуються. Підмостки площадки переходи та інші споруди які виступають над рівнем підлоги на 50 см і більше повинні мати огорожу перила заввишки 1 м і більше. 4.2.5. До опоряджування стін та стель виробничих приміщень підприємств по виготовленню і ремонту трикотажних виробів спеціальні вимоги не ставляться. Для фарбування стін та стель рекомендується використовувати водоемульсійні фарби. При цьому кольорове рішення інтер'єрів слід приймати з урахуванням психофізіологічного впливу кольору на людину та кліматичного району розташування підприємства. 4.2.6. Площі основних виробничих приміщень повинні мати розміри які визначають виходячи з норм які встановлено для одного робочого місця: 7 кв.м для шиття та лагодження трикотажних виробів; 8 кв.м для в'язання трикотажних виробів; 12 кв.для розкрою трикотажних виробів. 4.2.7. Кількість кабін для примірювання визначається кількістю працюючих у найбільш чисельній зміні відповідно до встановленого графіку їхньої роботи. 4.2.8. Ширина коридорів проходів технологічних проїздів у приміщеннях з використанням виробничих возиків повинна бути 1 8 - 2 0 м. 4.2.9. Усі вхідні двері виробничих приміщень повинні відчинятися назовні. Щоб запобігти протягам та різкому коливанню температури двері повинні бути такими що самі зачиняються. 4.2.10. Вікна повинні відчинятися всередину приміщення щоб скло можна було протирати та ремонтувати як з внутрішнього так і з зовнішнього боку безпосередньо з приміщень. Вікна та фрамуги що відчиняються і знаходяться на висоті 2 м і більше від підлоги обладнуються пристроєм для відчинення іх з підлоги. Вікна які розміщені на рівні підлоги треба огороджувати перилами заввишки 1 м і більше. 4.2.11. Дільниці або робочі місця на яких виконуються технологічні процеси що супроводжуються значним виділенням тепла та вологи а також шкідливої пари газів та пилу як правило розташовуються в ізольованих приміщеннях або обладнуються місцевими вентиляційними відсосами. 4.2.12. Основні виробничі приміщення забороняється захаращувати сировиною напівфабрикатами готовими виробами відходами виробництва. Для збирання відходів виробництва та сміття у виробничих приміщеннях у зручних місцях встановлюються ящики для сміття та урни які необхідно щомісячно очищувати і у разі необхідності дезинфікувати. 4.2.13. Будівлі підприємств по виготовленню і ремонту трикотажних виробів заввишки 12 м і більше у відповідності з вимогами СНиП 2.09.03-85 Сооружения промышленных предприятий обладнуються пасажирськими і в разі необхідності вантажними ліфтами. 4.2.14. Для своєчасного виявлення дефектів будівель та споруд провадять періодичні огляди. Порядок та терміни оглядів встановлює керівництво підприємств але не рідше ніж 2 рази на рік. Виявлені дефекти слід негайно усунути застосовуючи при цьому необхідні заходи безпеки. 4.3. Допоміжні підрозділи. Загальні вимоги до робіт. 4.3.1. На підприємствах по виготовленню і ремонту трикотажних виробів з кількістю робочих місць 50 і більше допускається передбачати ремонтно-механічну майстерню з площею до 20 кв.м. 4.3.2. При виконанні робіт у майстерні необхідно керуватися вимогами які викладено у відповідних розділах цих Правил. 4.3.3. Основною умовою безпечного виконання робіт слюсарями-ремонтниками є насамперед чітке знання ними правил та інструкцій з охорони праці при виконанні самих різних за характером та об'ємом слюсарних та складальних операцій. 4.3.4. Не менш важливою умовою виконання вимог охорони праці при виконанні слюсарно-ремонтних робіт є справний стан інструменту обладнання засобів особистого захисту а також правильна організація робочого місця. 4.3.5. Інструменти які використовують при слюсарно-ремонтних роботах повинні бути в повній справності та використовуватись за призначенням. 4.3.1. Інструменти необхідно правильно насаджувати та надійно закріплювати на дерев'яних рукоятках. Рукоятки для молотків і тому подібних інструментів пропилюються та розклинюються сталевими клинками. Рукоятки повинні бути овальної форми з ретельно обструганою поверхнею і поступовим потовщенням до вільного кінця. 4.3.7. Напилки стамески викрутки та інші інструменти з загостреними неробочими кінцями міцно закріплюють в точених гладких і рівно зачищених рукоятках. Рукоятки повинні мати довжину у відповідності з розмірами інструменту але не меншими за 150 мм і стягуються металевими кільцями. 4.3.8. Гайкові ключі повинні відповідати розмірам гайок і головок та не повинні мати тріщин задирок. Губки ключів повинні бути паралельними. 4.3.9. Поверхня бойка слюсарних молотків повинна бути трохи опуклою. Використання молотків з розбитими бойками які мають задирки або збитими убік не допускається. 4.3.10. Розвідні ключі повинні мати легкий хід розвідної щоки паралельно до нерухомої. 4.3.11. Слюсарні лещата та трубкові притискачі слід міцно прикріплювати болтами до верстата. Губки лещат повинні бути паралельними і мати гостру насічку. 4.3.12. Усі види обладнання підлягають періодичному огляду та ремонту згідно з графіком планово-попереджувального ремонту. 4.3.13. При виконанні ремонту трикотажного обладнання необхідно до його початку перевести машину механізм з робочого положення в неробоче відключити електроживлення і вивісити попереджувальний плакат зняти всі приводні паси з робочих шківів. Ступінь розбирання машини визначається характером несправностей. Розбирання виконується послідовно за допомогою інструментів та пристроїв. Усі вузли і деталі які знімаються при ремонті укладаються на попередньо підготовлені місця підставки стелажі . Ремонт машин на необладнаних та непристосованих для цього робочих місцях забороняється. 4.3.14. До експлуатації відремонтоване трикотажне обладнання допускається тільки після ретельної перевірки правильності складання перевірки всіх елементів електроприводу заземлюючих пристроїв встановлення захисних та запобіжних пристосувань регулювання і контрольної обкатки. 4.3.15. Виконувати змащування і усунення несправностей під час роботи машин та механізмів не допускається. 4.4. Складські приміщення 4.4.1. Усі матеріали фурнітура напівфабрикати та готові вироби на підприємствах по виготовленню і ремонту трикотажних виробів зберігаються в спеціально обладнаних складах коморах . 4.4.2. Площа складських приміщень визначається відповідно до СНиП П-80-75. 4.4.3. Приміщення складів комор забезпечуються електричним освітленням і природною вентиляцією. Підлога в приміщеннях має бути рівною не слизькою без щілин та отворів. Обладнання порогів у дверних отворах не допускається. 4.4.4. Усі матеріали напівфабрикати готові вироби тощо розміщуються так щоб до кожного штабелю стелажу вішалки шафи був вільний доступ. 4.4.5. Способи та висота укладки різних матеріалів які визначаються коли необхідно стандартами підприємства не повинні допускати обвалів розкочування а також псування їх. 4.4.6. Для піднімання робочих на штабелі і стелажі необхідно використовувати драбини з гумовими башмаками або гострими металевими наконечниками знизу і гачками зверху або іншими пристосуваннями для запобігання сковзання. 4.4.7. Ширина проїздів у складських приміщеннях повинна превищувати на 1 м і більше максимальну ширину завантаженого возика. 4.4.8. Для зберігання сушіння та очищення прибирального реманенту та обладнання слід передбачати на кожному поверсі будівлі якщо вона багатоповерхова господарчі комори з підводами холодної і гарячої води. 4.5. Вантажопідйомні і транспортні засоби 4.5.1. Загальні вимоги до улаштування розміщення та експлуатації підйомно-транспортного обладнання викладені в ГОСТ 12.3.009-76 ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности Правилах будови і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів та в СНиП Ш-4-80 Техника безопасности в строительстве. 4.5.2. Спостереження за станом підйомно-транспортних засобів покладається на спеціально навчених слюсарів та електромонтерів які не рідше одного разу на 10 днів повинні детально оглядати та перевіряти справність дії механізмів. 4.5.3. Усі підйомно-транспортні засоби що використовуються необхідно підтримувати у справному стані. 4.5.4. Категорично забороняється розгін порожніх і завантажених возиків та їзда на них. Ручки возиків мають бути захищені ефесами які охороняють руки від травм при проїзді у дверях отворах або поблизу обладнання. 4.5.5. Привід транспортних механізмів обладнується огорожею. 4.5.6. Транспортні механізми обладнуються пристосуваннями для автоматичного зупинення їх у випадку перевантаження обриву спадання або буксування ланцюга стрічки. При цьому після вимкнення електродвигуна транспортера повинен автоматично вмикатися світлозвуковий сигнал який попереджує персонал про аварійний стан транспортера. 4.5.7. Перед початком роботи транспортних механізмів необхідно перевірити направлення руху тягового органу стрічки ланцюга короткочасним вмиканням та вимиканням справність заземлення металоконструкцій та електродвигуна справність огорожі. 4.5.8. Транспортери завдовжки 30 м і більше обладнуються пристосуваннями для їх зупинення з місць розташованих в кінцях і вздовж транспортера. Відстань між пунктами зупинок уздовж транспортерів не повинна перевищувати 15 м. 4.5.9. Стрічкові транспортери обладнуються пристосуваннями для автоматичного натягання стрічки. Натяжний пристрій обладнується огорожею. 4.5.10. Усі транспортери обладнуються пристроями борти лотки стінки для огородження виробів та матеріалів що переміщуються. Огороджуючі борти у стрічкових транспортерів повинні перекривати робочі барабани не менше як наполовину. Туєри зірочки ланцюгових транспортерів обладнуються захисними засобами які перекривають їх від вісі на 1 м і більше. 4.5.11. У стрічкових транспортерів під робочою частиною плоскої стрічки по всій довжині та ширині між роликами настилається суцільний гладкий настил. 4.5.12. Місця з'єднання транспортної стрічки за допомогою заклепок болтів та інших пристосувань не повинні мати виступаючих контурів з'єднуючих деталей. 4.5.13. Підвісні транспортери монорейки необхідно надійно закріплювати щоб при русі вантажонесучих підвісок і навішаних на них возиків та вішалок з виробами не було небезпечних коливань. Монорейки необхідно заземлювати. 4.5.14. Для запобігання аварій при випадковому обриві тягового органу ланцюга підвісні конвеєри обладнують уловлювачами ланцюга. 4.5.15. Під ланцюговим транспортером з вантажними захватами встановлюють сітчаті захисні засоби по всій довжині транспортера. В кінцевих пунктах встановлюють кінцеві упори а в місцях відгалужень приймальних штанг від основного шляху конвеєра необхідно встановити зчитуючий пристрій адресоносія та пневмомеханічний важільний пристрій який забезпечує безпеку транспортування виробів на робочі місця. 4.5.16. Підвісні конвеєри монтують на такій висоті щоб вантаж який транспортується знаходився над обладнанням на висоті не меншій за 0 5 м. 4.5.17. Керування транспортними механізмами здійснюється з пульту керування який розміщено на робочих місцях. 4.5.18. По нахиленій частині ланцюгових транспортерів з нахилом більшим за 6 градусів необхідно встановлювати на шарнірах упори що гойдаються і які дозволяють ланцюгові рухатися в робочому напрямку але не дозволяють йому рухатись у зворотньому напрямку або падати у випадку розриву. 4.5.19. Експлуатацію автомобільного транспорту на підприємстві потрібно здійснювати відповідно до правил техніки безпеки для автомобільного транспорту. 4.5.20. На шляхах руху автотранспорту у межах території підприємства встановлюються дорожні знаки. 4.5.21. Автомобілі призначені для перевезення виробів з приймальних пунктів на спеціальні підприємства та зворотньо обладнуються фургонами з кронштейнами. 4.6. Санітарно-побутові приміщення 4.6.1. На підприємствах по виготовленню і ремонту трикотажних виробів санітарно-побутові приміщення в залежності від групи виробничих процесів повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.03-85 Сооружения промышленных предприятий та СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания. 4.7. Допоміжні приміщення 4.7.1. Площа невиробничих приміщень на підприємствах по виготовленню і ремонту трикотажних виробів визначаються відповідно до СНиП П-80-75 Нормы проектирования. Предприятия бытового обслужывания населения. 4.7.2. На підприємствах з числом робочих місць до 40 слід передбачити комори з площею із розрахунку 1 5 кв.м на кожного працюючого і 1 кв.м - на кожного наступного працюючого понад 40. На підприємствах з числом робочих місць менше за 20 допускається об'єднувати комори матеріалів готових і щойноприйнятих замовлень. У приймальних пунктах - 20 кв.м на кожного приймальника. У сільських приймальних пунктах при сумісництві прийому замовлень по різних видах обслуговування одним приймальником площа приміщення комори не повинна бути меншою за 20 кв.м. 4.7.3. Площі приміщень для відвідувачів слід визначати із розрахунку 2 5 кв.м - до 10 робочих місць; 1 5 кв.м - на кожного наступного працюючого понад 10 але не менше ніж 20 кв.м. 4.8. Водопостачання та каналізація 4.8.1. Водопостачання та каналізація будівель і споруд підприємств по виготовленню і ремонту трикотажних виробів повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий СНиП П-34-76 Горячее водоснабжение. 4.8.2. Улаштування водопроводу і каналізації у виробничих допоміжних та побутових приміщеннях підприємств необхідно передбачити для постачання води на виробничі господарчо-питні потреби та пожежотушіння а також для відведення стічних вод. 4.8.3. Для забезпечення підприємств гарячою водою передбачаються системи централізованого або місцевого гарячого водопостачання. 4.8.4. Вода яка подається на господарчо-питні потреби повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874-82 Вода питьевая. 4.8.5. На внутрішньому водопроводі передбачаються на кожні 30-70 м периметру будівлі по одному поливальному кранові які розміщуються в нішах зовнішніх стін будівель. 4.8.6. Спускання в каналізаційну мережу стічних вод які містять в собі шкідливі речовини можливе при умові що після змішування з основною масою стічних вод концентрації в них шкідливих речовин не перевищують встановлених нормами та не впливають на хід біологічного очищення стоків. 4.8.7. Спускання господарчо-фекальних та виробничих стічних вод в поглинаючі колодязі забороняється. 4.8.8. Для неканалізованих дільниць території підприємства допускається з дозволу місцевих органів санітарного нагляду використання вигребних ям обмеженого користування з пристроями які перешкоджають забрудненню грунту. 5. ВИМОГИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ТА ОБЛАДНАННЯ 5.1. Загальні вимоги до технологічних процесів 5.1.1. Проектування організація та проведення технологічних процесів відповідно до вимог ГОСТ 12.3.002-75 ССБТ Процессы производственные. Общие требования безопасности повинні передбачати: - зведення до мінімуму контакту працюючих з вихідними матеріалами заготовками напівфабрикатами готовою продукцією особливо в процесі волого-теплової обробки та відходами виробництва що чинить шкідливу дію; - заміну технологічних процесів та операцій що зв'язаний з виникненням небезпечних та шкідливих виробничих факторів процесами та операціями при яких указані фактори мають меншу інтенсивність; - своєчасне отримання інформації про виникнення небезпечних та шкідливих факторів на окремих технологічних операціях і негайне їх усунення; - систему контролю та управління технологічним процесом що забезпечує захист працюючих та аварійне вмикання виробничого обладнання; - своєчасне видалення відходів виробництва які є джерелом небезпечних та шкідливих виробничих факторів. 5.1.2.При виконанні технологічних операцій робочі всіх професій виробничих підрозділів зобов'язані керуватися інструкціями з охорони праці які враховують конкретні умови роботи на кожному робочому місці. 5.2. Загальні вимоги до виробничого обладнання 5.2.1. Усі верстати та обладнання необхідно міцно закріплювати на своїх підмурках. 5.2.2. Кінці валів махові колеса які виступають відкриті передачі шківи ремені тощо закриваються суцільним кожухом. Елементи верстатів трикотажних машин що виступають та обертаються обладнуються гладкими круглими укриттями або наглухо огороджуються. Зубчасті шестерні необхідно повністю закривати глухими кожухами каретками що міцно прикріплені до станини або до іншої нерухомої частини машини. 5.2.3. Чищення змащення та огляд обладнання потрібно виконувати тільки після повного зупину машини та вимкнення її з мережі. Виконувати ремонт та наладку обладнання на ходу забороняється. Допускати робочих до роботи на несправному обладнанні забороняється. 5.3. Спеціальні вимоги до окремих видів виробничого обладнання 5.3.1. Мотальні машини - мотальні машини забезпечуються гальмовими ниткоуловлювачами які діють автоматично при розриві ниток; - забороняється зв'язувати нитки пряжі до повного зупинення приводного механізму. 5.3.2. Плосков'язальні машини - при обриванні нитки необхідно зупинити електродвигун після чого зв'язати нитки і знову запустити двигун; - при підвішуванні вантажу до заправної гребінки слід остерігатися його падіння. Перед пуском машини необхідно переконатися в надійності кріплення вантажу до гребінки; - при зміненні малюнку в'язання необхідно зупинити машину переключити замки і знову запустити машину. 5.3.3. Кетельні машини: - при роботі на кетельній машині необхідно бути обережним при одяганні виробів на токолі. Ця операція провадиться на обезструмленій машині. - кетельні машини забезпечуються прозорими щитками екранами які захищають працюючого від поранень уламками голок. 5.3.4. Швейні машини: - на всіх швейних машинах установлюються запобіжники від проколів пальців голкою; - ниткопритягувачі машин які виступають з корпуса в бік працюючого обладнуються захисними скобками; - гудзикові машини і машини для пришивання гачків петель та накладок забезпечуються прозорими щитками екранами які захищають робочого від поранень уламками голок та гудзиків; - головки швейних машин установлюються на спеціальні амортизатори які укріплено в кришках столів і які знижують вібрацію машини під час роботи. 5.3.5. Преси і відпарювачі: - відпарювальні апарати забезпечуються запобіжними клапанами манометрами та водомірним склом; - при пропарюванні виробів наближати обличчя до подушки пресу для запобігання опіків забороняється; - при натискуванні педалей пуску пари розправляти виріб на подушці пресу руками забороняється; - ввімкнення струму для роботи гідравлічних пресів повинен виконувати тільки електромонтер робітникам що працюють на пресах вмикати струм забороняється; - прасувальні преси обладнуються пристроєм що регулює та підтримує постійну температуру нагріву. 5.3.6. Прасувальний стіл: - на підлозі біля кожного прасувального столу необхідно мати дерев'яну підставку на ізоляторах або діелектричний гумовий килимок; - кріплення прасувальної дошки до каркасу та каркасу до підлоги повинно бути міцним стіл повинен бути стійким; - на столі для прасок встановлюється металева підставка на азбестовій прокладці. Висота підставки та висота робочої поверхні прасувального столу повинні бути однаковими; - праски в неробочому стані повинні завжди знаходитись на підставці; - ручки електропрасок виготовляють з ізоляційного матеріалу та з потовщеннями - упорами на кінцях до металевої скоби праски для запобігання зісковзування руки робочого; - охолоджувати перегріті праски зануренням у воду забороняється; - під час роботи не можна допускати падіння праски перекручування електропроводу утворення на ньому петель та вузлів. Необхідно слідкувати щоб струмопровідні проводи були сухими. 5.3.7. Механічні щітки: - механічні щітки обладнуються місцевими вентиляційними пристроями що відсмоктують пил з виробів та очищають повітря від пилу і встановлюються в ізольованому місці в цеху або в окремому приміщенні; - для запобігання потрапляння виробів усередину корпуса зазор між щіткою та столом не повинен перевищувати 5 мм; - всі привідні пристрої фільтруючі та відсмоктуючі пристосування необхідно періодично очищувати ; - обертання щітки направляється в бік протилежний від працюючого; - під час роботи щітки забороняється дотикатися до неї руками; - всі пристрої що рухаються необхідно надійно огороджувати кожухами; - виконувати будь-які ремонтні роботи під час обертання щітки категорично забороняється. 5.4. Вимоги до розміщення обладнання та організації робочих місць. 5.4.1. Розміщення технологічного обладнання та виробничого реманенту повинне відповідати прийнятим на підприємстві схемам розподілення праці забезпечувати безпеку та зручність їх експлуатації. 5.4.2. Відстань між машинами в робочій зоні має бути не меншою за 1 0 - 1 2 м відстань між стіною і торцевою стороною обладнання 1 0 - 1 2 м відстань між торцевими сторонами обладнання 0 5 м. 5.4.3. Організація робочих місць виробничих підрозділів підприємств по виготовленню і ремонту трикотажних виробів повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.2.061-81 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам ГОСТ 12.2.032-78 ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования. 5.4.4. Робочих що працюють ручною голкою та ножицями необхідно забезпечувати наперстками з обідками та прокладками і ножицями розмір кілець яких відповідає розміру пальців рук робочого. 5.4.5. Робочі місця забезпечуються гвинтовими стільцями з поясничною опорою. 5.4.6. Для зволоження тканини при прасуванні та пресуванні потрібно використовувати механічні розпилювачі-пульверизатори. Розбризкування води ротом не допускається. 5.4.7. На робочих місцях де виконується підрізка деталей столи для підрізки виробів тощо необхідно мати тару для збирання обрізків. 6. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОНАННІ РОБІТ ПІДВИЩЕНОЇ НЕБЕЗПЕКИ 6.1. Електробезпека 6.1.1. Улаштування експлуатацію і ремонт електротехнічних установок та мереж необхідно здійснювати згідно з Правилами техніки безпеки при експлуатації електроустановок. 6.1.2. Усі струмопровідні частини електроустановок необхідно надійно ізольовувати загороджувати або розташовувати у місцях недоступних для дотику. 6.1.3. На лицьовому боці кришок що закривають доступ до струмопровідних частин обладнання наноситься знак безпеки а кришки обладнуються запорами під спеціальний ключ. Кабельна муфта або труба з електропроводами проводиться безпосередньо до коробки конкретних зажимів електродвигуна. Незачищені ділянки провода чи кабеля повинні мати додатковий захист гнучкі металеві рукава гумові трубки тощо . 6.1.4. Внутрішню поверхню огороджень а також внутрішню поверхню шафи із струмопровідними елементами електрообладнання необхідно фарбувати в червоний сигнальний колір. 6.1.5. Металеві корпуси електродвигунів пускової апаратури вимикачі мереж корпуси верстатів трикотажних та швейних машин пресів каркаси розподільчих шаф пультів управління металева освітлювальна апаратура а також металеві корпуси стаціонарних переносних та пересувних електроприймачів які можуть опинитися під напругою у зв'язку з пошкодженням ізоляції заземлюються згідно з вимогами Правил устройства электроустановок. 6.1.6. З'єднання заземлюючої проводки повинні забезпечувати надійний контакт. Приєднання заземлюючих проводів до корпусів апаратів здійснюється болтовими з'єднаннями або зваркою. 6.1.7. Огляд заземлюючих пристроїв потрібно провадити одночасно з оглядом електрообладнання не рідше одного разу на місяць. 6.1.8. Періодичність вимірів опору заземлюючих пристроїв - не рідше два рази на рік. 6.1.9. Ручний інструмент який застосовується при електромонтажних роботах викрутки плоскогубці кусачки тощо необхідно обладнувати ізолюючими ручками. 6.1.10. Підключення до електромережі ручного переносного інструмента здійснюється кабелем за допомогою штепсельних з'єднань. 6.1.11. Електрозахисні засоби підлягають огляду і випробуванню згідно з чинними правилами і нормами. 6.1.12. Вмикання в мережу електропрасок необхідно здійснювати шланговими проводами марки ШРПЛ шнур з гумовою ізоляцією переносний легкий який підводиться до електропрасок зверху за допомогою кронштейнів установлених на прасувальних столах. Довжина провода між кронштейном і праскою повинна бути такою щоб під час роботи він не лягав на прасувальний стіл і дозволяв вільно переміщувати праску по всій поверхні прасувальної дошки. 6.1.13. Працюючі в розподільчих електропристроях з напругою до 1000 В зобов'язані застосовувати гумові діелектричні галоші діелектричні рукавички захисні окуляри і монтерський інструмент з ізольованими ручками. 6.1.14. В складських приміщеннях загальний електрорубильник улаштовується поза приміщенням складу на стіні або на опорі яка стоїть окремо і міститься в шафі або ніші. 6.1.15. Підключення і відключення на розподільчих щитах у внутрішніх і зовнішніх електромережах а також різні операції щодо монтажу ремонту і обслуговування заміна світильників арматури запобіжників штепсельних розеток та інші електротехнічні роботи дозволяються провадити лише електромонтерами. 6.1.16. Роботи щодо ремонту електрообладнання електроінструменту і освітлювальної мережі дозволяється провадити тільки після відключення їх від джерел електроживлення. На пускових пристосуваннях і рубильниках необхідно вивішувати плакати які б вказували що лінія або машина знаходиться в ремонті і пуск її заборонено. 6.1.17. Усе електрогосподарство приміщень підприємства незалежно від їх призначення ступеню вогнетривкості тощо які після закінчення робіт зачиняються і не контролюються необхідно повністю відключати від електромережі. В решті приміщень після закінчення робіт дозволяється залишати під напругою лише чергове освітлення. 6.2. Заходи безпеки при проведенні електрозварювальних і газозварювальних робіт. 6.2.1. При проведенні електрозварювальних робіт необхідно керуватися вимогами Правил безопасности в газовом хозяйстве. До роботи щодо електрозварки допускаються особи не молодші за 18 років які пройшли відповідне навчання інструктаж і перевірку знань вимог безпеки з оформленням у спеціальному журналі і які мають кваліфікаційне посвідчення. Електрозварники повинні мати кваліфікаційну групу щодо вимог безпеки не нижчу за другу. 6.2.2. Усе електрообладнання стаціонарних та пересувних установок необхідно надійно заземлювати. 6.2.3. Електрозварників необхідно забезпечувати брезентовими костюмами щитками з темним склом гумовими килимками з повстяною підкладкою гумовими шлемами діелектричними галошами брезентовими рукавицями. 6.2.4. При проведенні електрозварювальних робіт усередині закритих приміщень необхідно установлювати витяжну вентиляцію. При несправній вентиляції провадити зварювальні роботи забороняється. 6.2.5. Робочі місця електрозварників що знаходяться як у приміщеннях так і на відкритому повітрі необхідно огороджувати переносними щитками або ширмами. 6.2.6. Переносні огородження повинні бути міцними і легкими виготовлятися із листової сталі або азбестового полотна. 6.2.7. Над зварювальними установками що знаходяться на відкритому повітрі необхідно влаштовувати навіси. 6.2.8. Дерев'яні стіни та переборки розташовані ближче за 5 м від зварювальних і газозварювальних постів оштукатурюються або оббиваються листовим азбестом чи листовою сталлю по повсті змоченій в глиняному розчині. 6.3. Заходи безпеки при підійманні і переміщенні вантажів 6.3.1. Вантажити і розвантажувати тяжкі і громіздкі вантажі слід з обов'язковим дотриманням безпечних способів вантаження розвантажування і транспортування вантажів вказаних у ГОСТ 12.3.009-76 ССБТ. Работы погрузоразгрузочные. Общие требования безопасности. 6.3.2. Розвантажувати переміщувати і піднімати тяжкі вантажі слід як правило механізованим способом за допомогою спеціальних механізмів. Механізований спосіб провадження вантажно-розвантажувальних робіт є обов'язковим при роботі з вантажами важчими за 50 кг а також при підніманні вантажів на висоту більшу за 3 м. При користуванні вантажопідйомними механізмами слід дотримуватись вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів. 6.3.3. При перенесенні тяжких речей підлітками необхідно дотримуватись вимог вказаних у Граничних нормах підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми. 6.3.4. Шляхи переміщення вантажів і проходи для вантажників повинні бути рівними і гладкими звільненими від сторонніх предметів. 6.3.5. У вечірній і нічний час територію на якій провадяться вантажно-розвантажувальні роботи необхідно освітлювати. 6.3.6. Тара для вантажів що транспортуються повинна бути справною без задирок рваних країв виступаючих цвяхів. На перев'язаних вантажах не допускаються звисаючі кінці або петлі вірьовок дроту пакувальної тканини тощо. 6.3.7. Для піднімання вантажів потрібно застосовувати канати і ланцюги які відповідають вимогам державних стандартів. 6.4. Заходи безпеки при експлуатації вантажопідйомних ліфтів. 6.4.1. Ліфтами слід користуватися у повній відповідності до Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів. 6.4.2. Кожний щойно установлений чи реконструйований ліфт необхідно зареєструвати в органах Держнаглядохоронпраці. Експлуатація ліфта допускається тільки після його огляду і випробування а також письмового дозволу інспектора Держнаглядохоронпраці. 6.4.3. Діючі ліфти підлягають огляду і випробуванню в термін установлений Держнаглядохоронпраці. Експлуатація ліфта у якого закінчився указаний в його паспорті термін наступного випробування не допускається. 6.4.4. Стіни шахти ліфта що розміщений усередині будинку і з'єднує декілька поверхів а також підлога і перекриття шахти виготовляються із вогнетривких або напіввогнетривких матеріалів. 6.4.5. Шахту і кабіну ліфта необхідно огороджувати. Огороджування шахти ліфта в межах нижнього поверху допускається виконувати для зручності огляду і обслуговування зйомними щитами. Кабіну грузового ліфта можна огороджувати металевою сіткою із дроту з діаметром не меншим за 1 2 мм з отворами не більшими за 20 мм при умові улаштування по низу кабіни огородження із металевих листів заввишки від рівня підлоги 1000 мм і більше. 6.4.6. Приямок ліфта машинне приміщення приміщення верхніх блоків площадку перед дверима ліфтів проходи і коридори що ведуть до ліфта необхідно обладнувати стаціонарним електричним освітленням. 6.4.7. Машинне відділення ліфта повинне бути ізольованим сухим добре вентилюватись. Прохід до машинного відділення повинен бути вільним. 6.4.8. У машинному відділенні і приміщенні верхніх блоків забороняється: - установлення механізмів та приладів що не мають відношення до ліфта; - зберігання змащувальних масел і вогненебезпечних матеріалів. 6.4.9. На зовнішньому боці усіх дверей шахти ліфта прикріплюються таблички з указанням типу ліфта вантажний вантажний з провідником тощо і його граничної вантажопідйомності. На дверях першого поверху або біля них вивішується реєстраційний номер ліфта . 6.4.10. Біля дверей шахти на усіх поверхах і всередині кабіни необхідно вивісити інструкцію про порядок користування ліфтом зважаючи на правила охорони праці. 6.4.11. Технічний нагляд за ліфтом доручається особі яка має посвідчення про проходження спеціального навчання і права на нагляд за ліфтами. У паспорт кожного ліфта заноситься прізвище ім'я по батькові та підпис особи що відповідає за справний стан і безпечну дію ліфта. 6.4.12. Технічний огляд ліфта провадиться не рідше одного разу на десять днів. У випадку виявлення несправностей у роботі ліфта його необхідно негайно зупинити. 6.4.13. На основному завантажувальному поверсі вказується номер телефону по якому необхідно повідомити про несправність ліфта. 6.4.14. По закінченні роботи ліфт необхідно відключити від живильної мережі. 6.4.15. Двері машинного відділення приміщення верхніх блоків і вхід у приямок необхідно замикати на замок; ключі зберігаються у чергового електромонтера що обслуговує ліфт. 7. УМОВИ ПРАЦІ ПРАЦЮЮЧИХ У ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕННЯХ ПІДПРИЄМСТВ ПО ВИГОТОВЛЕННЮ І РЕМОНТУ ТРИКОТАЖНИХ ВИРОБІВ 7.1. Мікроклімат виробничих приміщень 7.1.1. Мікроклімат у виробничих приміщеннях підприємств по виготовленню і ремонту трикотажних виробів повинен відповідати вимогам ДНАОП 0.03-3.15-86 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень N 4088-86. 7.2. Опалення та вентиляція 7.2.1. Виробничі і допоміжні приміщення необхідно обладнувати системами опалення та вентиляції які забезпечують рівномірну температуру і стан повітряного середовища у відповідності до вимог СНиП 2.04.05-86 Отопление вентиляция и кондиционирование. 7.2.2. У складах що не опалюються необхідно обладнувати спеціальні приміщення для зігрівання працюючих та оформлення документів. 7.2.3. При центральному опаленні цехи зі значними тепловиділеннями від технологічного обладнання необхідно забезпечувати пристроями для вимкнення нагрівальних приладів і відключення окремих частин опалювальної системи без шкоди для решти цехів допоміжних і адміністративних приміщень. 7.2.4. Преси відпарювачі та інше обладнання що є джерелом значних тепловиділень у повітря робочої зони повинні мати ефективну теплоізоляцію що забезпечує температуру зовнішньої поверхні не вищу за 45 С. 7.2.5. Виділення чи розповсюдження виробничих шкідливостей конвекційного і променистого тепла газів парів та пилу необхідно попереджувати шляхом раціональної організації технологічних процесів застосування сучасного виробничого обладнання належного планування приміщень і робочих місць. 7.2.6. Прилади опалення не повинні закриватися або захаращуватися обладнанням сировиною напівфабрикатами продукцією тощо і повинні бути доступними для чищення. 7.2.7. В усіх виробничих приміщеннях необхідна наявність термометрів. 7.2.8. Для створення та підтримування необхідних умов повітряного середовища в робочих приміщеннях улаштовується природна примусова приточно-витяжна або змішана вентиляція. 7.2.9. Повітря що подається системами приточної вентиляції з механічним побудженням забирається ззовні в найменш забрудненій зоні або підлягає попередньому очищенню. 7.2.10. Видалення повітря належить передбачати безпосередньо від місць виділення виробничих шкідливостей або із зон найбільшого забруднення повітря в приміщенні. 7.2.11. Місцеві вентиляційні відсоси для видалення пилу парів і газів належить передбачати на обладнанні в місцях їх виділення. 7.2.12 Незалежно від наявності шкідливих виділень і вентиляційних пристроїв у вікнах виробничих приміщень для забезпечення природного провітрювання необхідно передбачити фрамуги чи кватирки що відчиняються. 7.2.13. Для відкривання фрамуг вікон створок ліхтарів влаштовуються зручні пристосування що управляються з підлоги. 7.2.14. Усі вентиляційні системи і місця установлення вентиляційного обладнання повинні бути легко доступними для огляду очищення і ремонту. 7.2.15. На вентиляційні установки необхідно обов'язково мати паспорти та періодично їх випробовувати. 7.2.16. Контрольні випробування витяжних систем провадяться один раз на два роки приточних систем - один раз на три роки. 7.2.17 Для забезпечення нормальної експлуатації вентиляційного господарства наказом по підприємству призначається відповідальна особа складаються графіки чищення опрацьовується інструкція щодо обслуговування вентустановок. 7.2.18. Вентиляційні камери розміщуються в окремих приміщеннях вентиляційне обладнання установлюється з дотриманням правил звукоізоляції. 7.2.19. У всіх випадках коли в робочому приміщенні установлюється додаткове чи нове обладнання що виділяє тепло вологу пил або гази провадиться переобладнання і перепланування цехів або зміна технологічних процесів зв'язані з цим діючі вентиляційні системи теж відповідним чином переобладнуються щоб забезпечувати в нових умовах установлені для робочих приміщень метеорологічні параметри і гранично допустиму концентрацію шкідливих речовин. 7.3. Освітлення 7.3.1. Природне та штучне освітлення виробничих допоміжних службово-побутових приміщень і території підприємств по виготовленню і ремонту трикотажних виробів повинне відповідати вимогам СНиП П-4-79 Естественное и искусственное освещение. 7.3.2. Скляні поверхні світлових отворів світильники і освітлювальну арматуру необхідно утримувати в чистоті та справності. Скло вікон і ліхтарів необхідно очищати від пилу та бруду не рідше двох разів на рік а в приміщеннях зі значними виділеннями пилу парів і газів не рідше чотирьох разів на рік. 7.3.3. Вікна та інші світлові отвори забороняється захаращувати тарою обладнанням матеріалами тощо. 7.3.4. Біля вікон що обернені на сонячний бік необхідно влаштовувати пристосування для захисту від прямих сонячних променів козирки штори . 7.3.5. Штучне освітлення можна забезпечувати як лампами розжарювання так і люмінісцентними лампами у вигляді загального чи комбінованого освітлення. 7.3.6. При застосуванні лише місцевого освітлення лампи обладнуються відбивачами. Застосування відкритих ламп без відбивачів забороняється. Відбивачі виготовляються із матеріалу що не просвічується. 7.3.7. Для живлення світильників загального і місцевого стаціонарного освітлення необхідно користуватися напругою що не перевищує 220 В при умові що електропроводка та арматура будуть розміщені на висоті не меншій за 2 5 м. 7.4. Шум та вібрація 7.4.1. Обов'язковою умовою зниження рівнів шуму та вібрації на робочих місцях підприємств є строге виконання вимог викладених в ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ. Шум. Общие требования безопасности і ГОСТ 12.1.012-78 ССБТ. Вибрация. Общие требования безопасности. 7.4.2. Першочергово заходи щодо зниження рівней шуму та вібрації направляються на : - заміну ремонт і модернізацію обладнання яке є джерелом підвищеного шуму і вібрації; - локалізацію виділення в окремі приміщення обладнання та установок експлуатація яких визиває шум та вібрацію; - використання засобів шумопоглинання та вібрації штучних поглиначів звукоізолюючих кожухів амортизаторів тощо ; - використання засобів індивідуального захисту; - вибір раціонального режиму праці та відпочинку скорочення регулювання часу знаходження в шумових умовах проведення лікувально-профілактичних заходів. 8. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА 8.1. Пожежна безпека підприємств по виготовленню і ремонту трикотажних виробів регламентується СНиП 2.09.02-85 Производственные здания Правилами пожежної безпеки в Україні. 8.2. Пожежна безпека підприємства забезпечується: - системою попередження пожежі комплексом організаційних заходів та технічних засобів направлених на попередження виникнення пожежі ; - системою пожежного захисту комплексом організаційних заходів та технічних засобів направлених на попередження дії на працюючих небезпечних факторів пожежі та обмеження матеріальної шкоди від неї . 8.3. Основними причинами виникнення пожежі на підприємстві можуть бути: - порушення правил пожежної безпеки інструкцій з експлуатації техногологічного обладнання; - несправність технологічного обладнання; - порушення правил ведення вогневих зварювальних робіт у виробничих приміщеннях; - необережне поводження з відкритим вогнем паління в неустановлених місцях; - несправність електроустановок електропроводки вентиляційних систем та опалювальних приладів; - загазованість виробничих приміщень пожежонебезпечними парами; - самозагоряння горючих речовин і матеріалів; - розряди статичної та атмосферної електрики грозові розряди тощо . 8.4. Попередження можлливості виникнення пожежі забезпечується виконанням таких основних вимог: 8.4.1. Дороги проїзди та протипожежні розриви між виробничими будовами і спорудами забороняється використовувати для складування обладнання та матеріалів. До всіх об'єктів підприємства завжди повинен бути вільний доступ і під'їзд. 8.4.2. Територія підприємства і всі будови та споруди розташовані на ній необхідно обладнувати пожежним водопроводом або мати у достатній кількості пожежні водойми ємкості з водою . Внутрішні пожежні крани слід установлювати переважно біля виходів на площадках сходових кліток що опалюються в вестибюлях кліток проходах та інших найбільш доступних місцях. Пожежні крани установлюються на висоті 1 35 м над рівнем підлоги приміщення і розміщуються в шафах що мають отвори для провітрювання двері пристосовані для їх опломбування і що мають напис "ПК". 8.4.3. Входи в будови приміщення внутрішні проходи та проїзди тамбури сходові клітки запасні евакуаційні виходи повинні бути вільними - не захаращуватися обладнанням сировиною матеріалами напівфабрикатами готовою продукцією та відходами виробництва. 8.4.4. Горищні приміщення не можна використовувати у виробничих потребах або для збереження матеріалів. Ці приміщення повинні бути постійно замкненими а ключі від замків слід зберігати у визначеному місці доступному для одержання їх в будь-який час доби. 8.4.5. Стаціонарні пожежні драбини перехідні площадки на них та огородження на дахах будівель і споруд необхідно постійно підтримувати в справному стані. 8.4.6. На території підприємства і у виробничих приміщеннях паління допускається лише у спеціально відведених місцях. Тут установлюються урни та резервуари з водою вивішується табличка з написом "Місце для паління". 8.4.7. Будови та споруди підприємства необхідно оснащувати первинними засобами пожежогасіння. Вид кількість та розміщення первинних засобів вогнегасників полотен ящиків з піском діжок з водою тощо визначаються ГОСТ 12.4.009-83 ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Общие требования. 8.4.8. Експлуатацію як підприємства в цілому так і окремих його підрозділів обладнання установок та інструменту необхідно здійснювати у строгій відповідності з установленими інструкціями і правилами пожежної безпеки. 8.4.9. Виконання технологічного процесу організація виробництва розташування обладнання та інвентаря повинні забезпечувати у випадку виникнення пожежі можливість швидкої евакуації людей. 8.4.10. Системи опалення та вентиляції необхідно постійно підтримувати у справному стані своєчасно ремонтувати та обслуговувати. 8.4.11. Необхідно систематично здійснювати контроль за станом ізоляції електрообладнання слідкувати за його справністю наявністю запобіжних та заземлюючих пристроїв; не допускати установлення в цехах світильників відкритого типу. 8.4.12. Усі приміщення та територію підприємства необхідно забезпечувати вказівниками і знаками безпеки у відповідності до вимог ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности а також мати плани евакуації людей та матеріальних цінностей. 8.4.13. Будови та споруди підприємства незалежно від його географічного розташування необхідно обладнувати блискавкозахистом. 8.4.14. Усі виробничі адміністративні складські та допоміжні приміщення підприємства забезпечуються засобами зв'язку для можливого термінового виклику професійної пожежної команди. 8.4.15. З метою залучення широких мас робочих службовців та інженерно-технічних працівників підприємства до участі в проведенні протипожежних профілактичних заходів на кожному підприємстві утворюються добровільні пожежні дружини ДПД . 8.4.16. Усі члени ДПД повинні уміти користуватися засобами гасіння пожежі: пінними і сухими вогнегасниками пожежними кранами викидними рукавами і стволами кошмами і піском. 9. ВИМОГИ ДО ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ ПРАЦЮЮЧИХ 9.1. Засоби захисту працюючих по характеру їх застосування поділяються на дві категорії: - засоби колективного захисту; - засоби індивідуального захисту. 9.2. Засоби колективного захисту в залежності від призначення підрозділяються на такі класи: - засоби нормалізації повітряного середовища виробничих приміщень і робочих місць; - засоби нормалізації освітлення виробничих приміщень і робочих місць; - засоби захисту від шуму; - засоби захисту від вібрації; - засоби захисту від ураження електричним струмом; - засоби захисту від електростатичних зарядів; - засоби захисту від підвищених чи понижених температур поверхонь обладнання матеріалів виробів заготовок; - засоби захисту від підвищених чи понижених температур повітря робочої зони; - засоби захисту від дії механічних факторів. 9.3. Засоби індивідуального захисту в залежності від призначення підрозділяються на такі класи: - спеціальний одяг; - cпеціальне взуття; - засоби захисту рук; - засоби захисту голови; - засоби захисту очей; - засоби захисту органів слуху. 9.4. Види спецодягу і термін її носіння робочих найбільш масових професій трикотажних підприємств приведені в додатку 1 до Правил. 9.5. За засобами індивідуального захисту необхідно здійснювати належний догляд. 9.6. Робочі яким видаються засоби індивідуального захисту ознайомлюються з чинними правилами користування найпростішими способами перевірки справності і надійності цих засобів. 9.7. Електрозахисні засоби що застосовуються робочими які обслуговують електроустановки необхідно періодично піддавати електричним випробуванням. 9.8. Перед використанням засоби необхідно ретельно оглянути очистити перевірити пересвідчитися у відсутності зовнішніх пошкоджень а також у відповідності їх по клейму до напруги даної електроустановки; термін періодичного випробування засобів захисту не повинен перевищувати: діелектричних гумових рукавичок - одного разу на півроку галош - одного разу на рік бот - одного разу на три роки. 9.9. Несправні засоби захисту або з простроченим тавром негайно вилучаються з використання. Додаток до Правил охорони праці для підприємств по виготовленню і ремонту трикотажних виробів за індивідуальними замовленнями населення ВИДИ СПЕЦОДЯГУ І ТЕРМІНИ ЙОГО НОСІННЯ ДЛЯ РОБОЧИХ ПРОФЕСІЙ ПІДПРИЄМСТВ ПО ВИГОТОВЛЕННЮ І РЕМОНТУ ТРИКОТАЖНИХ ВИРОБІВ Найменування | професій | | Найменування спецодягу Термін носіння місяці 1 | 2 3 Прасувальник Халат бавовняний волого-теплова обробка за допомогою праски Фартух бавовняний з нагрудником волого-теплова обробка при роботі на пресах 12 12 В'язальниця Фартух бавовняний з нагрудником Халат бавовняний 12 12 Приймальник замовлень Халат бавовняний 12 Комірник підсобний транспортний робочий Халат бавовняний 12 Слюсар-ремонтник Костюм бавовняний Рукавиці комбіновані 12 2 Електромонтер що обслуговує електрообладнання Напівкомбінезон бавовняний Рукавички діелектричні чергові Галоші діелектричні 12 Те саме Додаток 2 до Правил охорони праці для підприємств по виготовленню і ремонту трикотажних виробів за індивідуальними замовленнями населення НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОЛІКАРСЬКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ 1. Усі працюючі повинні бути ознайомлені з правилами надання першої допомоги. 2. При появі першої ознаки отруєння потерпілого потрібно негайно вивести із приміщення на свіже повітря і направити в медпункт. 3. При термічних опіках пошкоджене місце промивають свіжоприготованим розчином таніну або марганцевокислого калію. 4. Як правило травми забиті місця поранення м'яких тканин переломи кісток струси мозку тощо супроводжуються кровотечею артеріальною венозною капілярною . Тому при наданні першої допомоги травмованому важливо швидко і правильно визначити вид кровотечі аби зупинити її. Зупинення кровотечі досягається накладенням жгута давлючої пов'язки на високопідняту частину тіла або звичайної пов'язки при капілярній кровотечі . При переломах потерпілий відчуває сильний біль. Для його зменшення і попередження подальшого зміщення уражених участків кістки необхідно забезпечити нерухомість її у місці перелому. Це досягається накладенням іммобілізуючої пов'язки з використанням шин або усіляких підручних матеріалів дощок палиць лінійок тощо . При вивихах також рекомендується накласти шини на прості пов'язки. При накладенні шин слід керуватися правилом по якому необхідно забезпечити нерухомість не менше ніж двох суглобів одного вище другого нижче від місця перелому . При всіх формах струсу мозку насамперед необхідно забезпечити підтримання життєвоважливих функцій дихання та серцевої діяльності. 5. При ураженні електричним струмом після звільнення потерпілого від його дії необхідно вжити таких заходів: - якщо потерпілий знаходиться при свідомості але до цього був непритомним чи на протязі тривалого часу знаходився під струмом то його слід доставити до лікаря аби запобігти погіршенню його стану; - якщо потерпілий непритомний його необхідно вкласти розстібнути одяг відчинити вікно дати понюхати нашатирний спирт розтерти і зігріти тіло негайно викликати лікаря; - при відсутності ознак життя дихання пульсу чи у випадку коли потерпілий дихає погано дуже рідко та судорожно слід негайно почати роботи штучне дихання способом "із рота в рот" або "із рота в ніс". Кожне вдування повітря слід проводити різко через кожні 5 секунд що відповідає частоті дихання біля 12 разів за хвилину. Одночасно із штучним диханням слід підтримувати у потерпілого штучний кровообіг шляхом зовнішнього масажу серця який полягає в ритмічному натисканні на передню частину грудної клітини. Для здійснення зовнішнього масажу серця потерпілого потрібно вкласти на низький стіл або на підлогу і оголити грудну клітину. Натискати на спідню третину грудей слід поштовхами приблизно один раз на секунду. Після кожного натискання руки повинні залишатися нерухомими 1-3 секунди. У всіх випадках ураження електричним струмом незалежно від стану потерпілого виклик лікаря є обов'язковим. 6. При тепловому ударі що визваний перегрівом організму потерпілого слід негайно вивести у прохолодне місце на свіже повітря. При зупинці дихання або різкому його розладнанні робити штучне дихання.